https://wiki.cusu.edu.ua/index.php?action=history&feed=atom&title=1940-%D0%B2%D1%96_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8 2026-04-07T14:24:06Z Історія редагувань цієї сторінки в вікі MediaWiki 1.23.2 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php?title=1940-%D0%B2%D1%96_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&diff=53215&oldid=prev 2011-10-21T19:21:12Z

<p></p> <table class='diff diff-contentalign-left'> <col class='diff-marker' /> <col class='diff-content' /> <col class='diff-marker' /> <col class='diff-content' /> <tr style='vertical-align: top;'> <td colspan='2' style="background-color: white; color:black; text-align: center;">← Попередня версія</td> <td colspan='2' style="background-color: white; color:black; text-align: center;">Версія за 19:21, 21 жовтня 2011</td> </tr><tr><td colspan="2" class="diff-lineno">Рядок 1:</td> <td colspan="2" class="diff-lineno">Рядок 1:</td></tr> <tr><td class='diff-marker'>−</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Матеріал взято з [[ ]]</div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Матеріал взято з [[<ins class="diffchange diffchange-inline">http://myrobot.ru/articles/hist_1940.php myrobot.ru</ins>]]</div></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>----*1940</div></td><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>----*1940</div></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Джон Анатасоф (John V. Atanasoff) і Кліффорд Беррі (Clifford Berry) роблять спробу побудувати електронний комп'ютер. Він міг би стати першим в історії людства електронним комп'ютером, але він не програмувався.</div></td><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Джон Анатасоф (John V. Atanasoff) і Кліффорд Беррі (Clifford Berry) роблять спробу побудувати електронний комп'ютер. Він міг би стати першим в історії людства електронним комп'ютером, але він не програмувався.</div></td></tr> </table>

Фенол https://wiki.cusu.edu.ua/index.php?title=1940-%D0%B2%D1%96_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&diff=53167&oldid=prev 2011-10-21T19:02:08Z

<p></p> <table class='diff diff-contentalign-left'> <col class='diff-marker' /> <col class='diff-content' /> <col class='diff-marker' /> <col class='diff-content' /> <tr style='vertical-align: top;'> <td colspan='2' style="background-color: white; color:black; text-align: center;">← Попередня версія</td> <td colspan='2' style="background-color: white; color:black; text-align: center;">Версія за 19:02, 21 жовтня 2011</td> </tr><tr><td colspan="2" class="diff-lineno">Рядок 1:</td> <td colspan="2" class="diff-lineno">Рядок 1:</td></tr> <tr><td class='diff-marker'>−</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>*1940</div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline">Матеріал взято з [[ ]]</ins></div></td></tr> <tr><td colspan="2">&#160;</td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline">----</ins>*1940</div></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Джон Анатасоф (John V. Atanasoff) і Кліффорд Беррі (Clifford Berry) роблять спробу побудувати електронний комп'ютер. Він міг би стати першим в історії людства електронним комп'ютером, але він не програмувався.</div></td><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Джон Анатасоф (John V. Atanasoff) і Кліффорд Беррі (Clifford Berry) роблять спробу побудувати електронний комп'ютер. Він міг би стати першим в історії людства електронним комп'ютером, але він не програмувався.</div></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td><td class='diff-marker'>&#160;</td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td></tr> </table>

Фенол https://wiki.cusu.edu.ua/index.php?title=1940-%D0%B2%D1%96_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&diff=52299&oldid=prev 2011-10-16T17:36:10Z

<p>Створена сторінка: *1940 Джон Анатасоф (John V. Atanasoff) і Кліффорд Беррі (Clifford Berry) роблять спробу побудувати електро...</p> <p><b>Нова сторінка</b></p><div>*1940<br /> Джон Анатасоф (John V. Atanasoff) і Кліффорд Беррі (Clifford Berry) роблять спробу побудувати електронний комп'ютер. Він міг би стати першим в історії людства електронним комп'ютером, але він не програмувався.<br /> <br /> Праця 10.000 чоловік складає Британське комп'ютерне військове зусилля. Створений на електромеханічних реле Робінзон (Robinson) стає першим в світі операційним комп'ютером. Його потужності достатньо, щоб декодувати повідомлення, зашифровані німецької машиною Енігма (Enigma) першого покоління.<br /> <br /> *1941<br /> Конрад Цузе (Konrad Zuse) у Німеччині завершує Z-3, перший в світі повністю програмований комп'ютер. Цузе запрошує Арнольда Фаста (Arnold Fast), сліпого математика, програмувати Z-3.<br /> <br /> Відкриття транзисторного ефекту Вадимом Євгеновичем Лашкарьовим. Це явище отримало назву pn переходу (p - від positive, n - від negative).<br /> <br /> *1942<br /> Айзек Азімов (Isaac Asimov) вперше використовує в своїй розповіді &quot;Runaround&quot; слово &quot;робототехніка&quot; (robotics) і передбачає розвиток потужної робототехнічної промисловості.<br /> <br /> В оповіданні &quot;Runaround&quot; також вперше з'являються &quot;Три Закону Робототехніки&quot; Азімова:<br /> 1. Робот не може заподіяти шкоду людині або своєю бездіяльністю допустити, щоб людині було завдано шкоди.<br /> 2. Робот повинен підкоряться командам людини, якщо ці команди не суперечать першому закону.<br /> 3. Робот повинен піклуватися про свою безпеку, поки це не суперечить першому і другому закону.<br /> Згодом Азімов додає до цього списку &quot;Нульовий Закон&quot;: Робот не може заподіяти шкоду людству або своєю бездіяльністю допустити, щоб людству було завдано шкоди.<br /> <br /> *1943<br /> Британське комп'ютерне військове зусилля народжує Colossus. У новому комп'ютері, створеному під керівництвом Алана Тьюринга, використовуються електронні лампи, що дозволяє йому працювати від 100 до 1000 разів швидше, ніж релейний Robinson. Colossus дозволяє розшифровувати все більш і більш комплексні німецькі коди.<br /> <br /> Уоррен Маккуллох (Warren McCulloch) і Уолтер Пітц (Walter Pitts) пишуть свою фундаментальну роботу &quot;Logical Calculus of the Ideas Immanent in Nervous Activity&quot;, в якій розглядаються основи застосування нейронних мереж.<br /> <br /> Артуро Розенблат (Arturo Rosenblueth), Норберт Вінер (Norbert Wiener) і Джуліан Біглоу (Julian Bigelow) вводять в обіг термін &quot;кібернетика&quot; (cybernetics).<br /> <br /> *1944<br /> Говард Айкен (Howard Aiken) завершує перший Американський програмований комп'ютер Mark I. Айкен використовує роботи Беббіджа і жартує, що йому довелося б шукати роботу, якщо б Беббідж був живий. Програмуванням Mark I займається Грейс Хоппер (Grace Hopper).<br /> <br /> *1945<br /> Конрад Цузе (Konrad Zuse) розробляє Plankalkul - перший алгоритмічна мова програмування високого рівня.<br /> <br /> Джон фон Нейман (John Von Newmann) пише фундаментальну статтю &quot;First Draft of a Report on the EDVAC&quot;, в якій формулює основні принципи роботи сучасних комп'ютерів.<br /> <br /> Ванневар Буш (Vannevar Bush), науковий консультант президента США, публікує &quot;As We May Think&quot;, викладаючи своє бачення майбутнього і комп'ютерних технологій. У цій роботі вперше висловлюється ідея гіпертексту.<br /> <br /> *1946<br /> Джордж Девол (George Devol) патентує універсальний прилад, який використовує магнітне записуючий пристрій для керування машинами.<br /> <br /> Джон фон Нейман видає першу сучасну статтю про концепцію зберігання програм і даних в загальній пам'яті, що згодом отримала назву Фоннеймановской архітектури (von Neumann architecture).<br /> <br /> Джоном Мошлі (John Mauchly) і Джоном Преспер Еккертом (John Presper Eckert) на електротехнічному факультеті Пенсільванського університету (США) запущена електронно-обчислювальна машина ENIAC. Побудована на 18 тис. електронних ламп, вона займала близько 200 квадратних метрів, важила 30 тонн і вимагала 175 кіловат енергії. Швидкодія машини 0,1 MIPS (Million Instructions Per Second).<br /> <br /> *1947<br /> Вільям Бредфорд Шоклі (William Bradford Schockley), Уолтер Хаузер Браттейн (Walter Hauser Brattain) і Джон Бардін (John Bardeen) незалежно від В.Є. Лошкарева винаходять транзистор, що проводить революцію в електроніці.<br /> <br /> Алан Тьюринг видає &quot;Intelligent Machinery&quot;.<br /> <br /> *1948<br /> У СРСР поновлюються, перервані війною, роботи зі створення електронних обчислювальних машин. Сергій Олексійович Лебедєв закінчує розробку першої вітчизняної ЕОМ. І.С. Брук і Б. І. Рамеев отримують авторське свідоцтво на винахід &quot;Автоматичний цифрова електронна машина&quot;.<br /> <br /> Норберт Вінер публікує свою книгу &quot;Кібернетика, або Управління і зв'язок в тварині і машині&quot; (&quot;Cybernetics, or Control and Communication in Animal and Machine&quot;).<br /> <br /> Ен Вонг (An Wang) винаходить запам'ятовуючий пристрій на магнітних сердечниках. Протягом трьох наступних років Вонг робить свій винахід комерційним продуктом.<br /> <br /> *1949<br /> Клод Шеннон (Claude Shannon) публікує &quot;A Mathematical Theory of Communication&quot;, закладаючи сучасну теорію інформації.<br /> <br /> Алан Тьюринг посилає в лондонську &quot;Times&quot; свій знаменитий лист про штучний інтелект.<br /> <br /> Джордж Оруел (George Orwell) видає &quot;1984&quot;, роман, в якому комп'ютери використовуються для пригнічення населення. &quot;Великий Брат спостерігає за тобою ...&quot; - Фраза, вселив у багатьох людей моторошне відчуття, що інформація, накопичена комп'ютерними системами, ніколи не буде використана в їх інтересах.<br /> ----<br /> [[ Розвиток автоматики та робототехніки ]]</div>

Фенол