https://wiki.cusu.edu.ua/index.php?action=history&feed=atom&title=%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA_PVV 2026-07-06T03:27:45Z Історія редагувань цієї сторінки в вікі MediaWiki 1.23.2 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php?title=%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA_PVV&diff=10042&oldid=prev 2009-04-10T10:28:04Z

<p></p> <p><b>Нова сторінка</b></p><div>Для обчислень тут, як і в попередньому випадку, використовуються поняття початкового сегмента і проміжного сегмента (кінцевий сегмент не робить внеску в скорочення міжкадрового інтервалу, тому що пакет доходить по ньому до приймаючого комп’ютера без проходження репітерів чи концентраторів).<br /> <br /> Обчислення тут дуже прості. Величина скорочення міжкадрового інтервалу для ceгментів 10BASE2, 10BASE5 і 10BASE-T дорівнює 16-бітовим інтервалам у випадку початкового сегмента, nil-бітовим інтервалам у випадку проміжного. Для сегментів 10BASE-FL ці величини складають 11 бітових інтервалів у випадку початкового сегмента і 8-бітових інтервалів у випадку проміжного сегмента. Підсумовуючи величини скорочень міжкадрового інтервалу для найбільшого шляху в обраній конфігурації і порівнюючи суму з граничною завбільшки 49-бітових інтервалів (4,9мкс), ми можемо зробити висновок про працездатність мережі.<br /> <br /> Для оцінки працездатності тієї чи іншої конфігурації можна використовувати обидві моделі, хоча для складної топології і гранично довгих сегментів зручніша друга (числова) модель, що дозволяє кількісно оцінити тимчасові характеристики мережі. При використанні більш простих топологій достатньо перевірити виконання правил першої моделі, що не вимагає розрахунків.</div>

Куделькін Влад