Літосфера - Історія редагувань

Осітнянко в 07:35, 18 березня 2011

2011-03-18T07:35:05Z

Осітнянко в 20:32, 14 березня 2011

2011-03-14T20:32:42Z

Осітнянко: Створена сторінка: Землі від ядра до [[Екзос...

2011-03-14T20:26:00Z

Створена сторінка: Землі від ядра до [[Екзос...

Нова сторінка

[[Файл:Earth-crust-cutaway-english uk.svg|thumb|right|200px|Перетин [[Земля|Землі]] від [[Земне ядро|ядра]] до [[Екзосфера|екзосфери]]]]

'''Літосфе́ра''' — верхня тверда оболонка [[Земля|земної кулі]]. До її складу входять земна кора та субстрат (верхня частина мантії Землі).

Потужність літосфери під океанами становить 5 — 100 км (мінімальна під серединно-океанічні хребти|серединно-океанічними хребтами, максимальна на периферії океанів), під континентами — 25 — 200 км і більше (мінімальна під молодими гірськими спорудами, вулканічними дугами і континентальними рифтовими зонами, максимальна;— під Кристалічними щитами древніх Геологічних платформ). Найбільші значення потужності літосфери спостерігаються в найменш прогрітих, а найменші— в найбільш прогрітих областях. Найбільш великі структурні одиниці літосфери;— літосферні плити, розміри яких в поперечнику становлять 1— 10 тис. км.

У сучасну епоху літосфера розділена на 7 головних і декілька більш дрібних плит. Межі плит є зонами максимальної тектонічної, сейсмічної і вулканічної активності. Рух літосферних плит і блоків, а також його можливі причини вивчаються геодинамікою. Під континентами і океанами літосфера переходить в астеносферу, твердість і в'язкість речовини якої нижчі, ніж у літосфери.

Разом з астеносферою літосфера утворює тектоносферу Землі, в якій відбуваються основні геологічні процеси.
Для позначення зовнішньої оболонки літосфери застосовувався нині застарілий термін Сіаль, що походить від назви основних елементів гірських порід Si (лат. Silicium - кремній) і Al (лат. Aluminium - алюміній).'

== Література ==
# {{МГЕ}}
# ''Ревель П., Ревель Ч.'' Среда нашего обитания. В четырех книгах (перевод с англ.). М., Мир, 1995. {{ref-ru}}
# Химия и общество (перевод с англ.) М., Мир, 1995. {{ref-ru}}
# ''Добровольский В. В.'' Основы биогеохимии. Учеб. пособие для геогр., биол., геол., с.-х. спец. вузов. М., Высш. шк., 1998. {{ref-ru}}
# ''Андруз Дж., Бримблекумб П., Джикелз Т., Лисс П.'' Введение в химию окружающей среды (перевод с англ.). М., Мир, 1999. {{ref-ru}}

@@ Рядок 11: / Рядок 11: @@
 == Література ==
 # {{МГЕ}}
-# ''Ревель П., Ревель Ч.'' Среда нашего обитания. В четырех книгах (перевод с англ.). М., Мир, 1995. {{ref-ru}}
+# ''Ревель П., Ревель Ч.'' Среда нашего обитания. В четырех книгах (перевод с англ.). М., Мир, 1995.
-# Химия и общество (перевод с англ.) М., Мир, 1995. {{ref-ru}}
+# Химия и общество (перевод с англ.) М., Мир, 1995.
-# ''Добровольский В. В.'' Основы биогеохимии. Учеб. пособие для геогр., биол., геол., с.-х. спец. вузов. М., Высш. шк., 1998. {{ref-ru}}
+# ''Добровольский В. В.'' Основы биогеохимии. Учеб. пособие для геогр., биол., геол., с.-х. спец. вузов. М., Высш. шк., 1998.
-# ''Андруз Дж., Бримблекумб П., Джикелз Т., Лисс П.'' Введение в химию окружающей среды (перевод с англ.). М., Мир, 1999. {{ref-ru}}
+# ''Андруз Дж., Бримблекумб П., Джикелз Т., Лисс П.'' Введение в химию окружающей среды (перевод с англ.). М., Мир, 1999.
 --[[Користувач:Осітнянко|Осітнянко]] 22:32, 14 березня 2011 (EET)

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 '''Літосфе́ра''' — верхня тверда оболонка [[Земля|земної кулі]]. До її складу входять земна кора та субстрат (верхня частина мантії Землі).
-Потужність літосфери під океанами становить 5&nbsp;— 100 км (мінімальна під серединно-океанічні хребти|серединно-океанічними хребтами, максимальна на периферії океанів), під континентами&nbsp;— 25&nbsp;— 200 км і більше (мінімальна під молодими гірськими спорудами, вулканічними дугами і континентальними рифтовими зонами, максимальна;— під Кристалічними щитами древніх Геологічних платформ). Найбільші значення потужності літосфери спостерігаються в найменш прогрітих, а найменші— в найбільш прогрітих областях. Найбільш великі структурні одиниці літосфери;— літосферні плити, розміри яких в поперечнику становлять 1— 10 тис. км.
+Потужність літосфери під океанами становить 5— 100 км (мінімальна під серединно-океанічними хребтами, максимальна на периферії океанів), під континентами&nbsp;— 25&nbsp;— 200 км і більше (мінімальна під молодими гірськими спорудами, вулканічними дугами і континентальними рифтовими зонами, максимальна;— під Кристалічними щитами древніх Геологічних платформ). Найбільші значення потужності літосфери спостерігаються в найменш прогрітих, а найменші— в найбільш прогрітих областях. Найбільш великі структурні одиниці літосфери;— літосферні плити, розміри яких в поперечнику становлять 1— 10 тис. км.
 У сучасну епоху літосфера розділена на 7 головних і декілька більш дрібних плит. Межі плит є зонами максимальної тектонічної, сейсмічної і вулканічної активності. Рух літосферних плит і блоків, а також його можливі причини вивчаються геодинамікою. Під континентами і океанами літосфера переходить в астеносферу, твердість і в'язкість речовини якої нижчі, ніж у літосфери.
@@ Рядок 17: / Рядок 15: @@
 # ''Добровольский В. В.'' Основы биогеохимии. Учеб. пособие для геогр., биол., геол., с.-х. спец. вузов. М., Высш. шк., 1998. {{ref-ru}}
 # ''Андруз Дж., Бримблекумб П., Джикелз Т., Лисс П.'' Введение в химию окружающей среды (перевод с англ.). М., Мир, 1999. {{ref-ru}}