Перегляд вихідного коду сторінки WiFi

'''[[Файл:Wi-Fi_Logo.svg|right|frame|Офіційний логотип Wi-Fi]]
'''Wi-Fi, WiFi''' (від {{lang-en|Wireless Fidelity}}, — ''Бездротова точність'')&nbsp;— торгова марка ''[[Wi-Fi Alliance]]'' та загальновживана назва для стандарту [[IEEE 802.11]] передачі цифрових потоків даних по радіоканалах. Обладнання, що відповідає стандарту [[IEEE 802.11]], може бути протестовано ''[[Wi-Fi Alliance]]'' та отримати відповідний сертифікат і право нанесення логотипу ''Wi-Fi''. Поширеним на сьогодні є протокол ''IEEE 802.11n''.

Встановлення Wireless LAN доцільне для побудови мереж, де розгортання кабельної системи є неможливим або економічно недоцільним. Поточні реалізації Wi-Fi дозволяють отримати швидкість передачі даних понад 100 Мбіт/с, при цьому користувачі можуть переміщуватися між [[точка доступу|точками доступу]] на території покриття мережі Wi-Fi, використовуючи мобільні пристрої ([[Кишеньковий комп'ютер|КПК]], [[смартфон]]и, [[PSP]] і [[ноутбук]]и), оснащені клієнтськими приймально-передавальними пристроями Wi-Fi та отримувати доступ в [[Інтернет]].

== Історія ==
Історія розвитку Wi-Fi починається з середини 1990&nbsp;рр. Дана технологія передачі інформації по радіоканалу була розроблена і застосована в основному в локальних мережах великих корпорацій і компаній [[Кремнієва долина|Кремнієвої долини]] США. Зв'язок з мобільним абонентом (зазвичай це був співробітник компанії, забезпечений [[ноутбук]]ом з безпровідним [[Мережева плата|мережевим адаптером]]) був організований через «[[Точка доступу|точки доступу]]», підключені до кабельної інфраструктури компанії. При цьому в радіусі дії кожної такої точки (декілька десятків метрів) могло бути до 20 абонентів, що одночасно використовують ресурси мережі. Спочатку термін «Wi-Fi» використовувався тільки для позначення технології, що забезпечує зв'язок в діапазоні 2,4&nbsp;ГГц і що працює за стандартом [[IEEE 802.11]]b (швидкість передачі інформації&nbsp;— до 11&nbsp;Мбіт/с). Проте потім цим терміном все частіше стали називати й інші технології безпровідних локальних мереж. Найбільш значущі серед них визначені стандартами IEEE 802.11a і 802.11g (швидкість передачі&nbsp;— до 54&nbsp;Мбіт/с, частотні діапазони, відповідно, 5&nbsp;ГГц і 2,4&nbsp;ГГц).

Стандарт 802.11b було розроблено в кінці 90-х років і остаточно схвалено на початку 1999-го. У 2000 році почали з'являтися перші пристрої для передачі даних на його основі. Пристрої Wi-Fi були призначені для корпоративних користувачів, щоб замінити традиційні кабельні мережі. Для дротяної мережі потрібна ретельна розробка [[Топологія мереж|топології мережі]] і прокладка вручну багатьох сотень метрів кабелю, деколи в найнесподіваніших місцях. Для організації ж безпровідної мережі потрібно тільки встановити в одній або декількох точках офісу [[базова станція|базові станції]] (центральний приймач-передавач з антеною, підключений до зовнішньої мережі або сервера) і вставити в кожен комп'ютер мережеву плату з антеною. Після цього людей і комп'ютери можна пересувати як завгодно, і навіть переїзд в новий офіс не зруйнує одного разу створену мережу.

[[Файл:Wifi symbol.svg|thumb|right|Емблема Wi-Fi]]
У останні два роки{{Коли}} сотні нових компаній почали встановлювати точки доступу Wi-Fi («хот-споти») в кафе, готелях, аеропортах і вокзалах та інших місцях масового дозвілля і перебування. Ці «оператори хот-спотів» або «HSOs» встановлюють Wi-Fi AP's і надають високошвидкісний Інтернет-доступ в цьому місці на комерційній основі. Минулого року основні постачальники таких послуг почали об'єднуватися (встановлювати роумінгові відносини між мережами хот-спотів). До їх числа відносяться компанія T-Mobile (яка встановила хот-споти в мережі кафе Starbucks), AT&T Wireless, British Telecom, Swisscom, Telecom Italia і Sprint PCS. QuantumWi-Fi Network має роумінгові відношення з компанією T-Mobile.

HSO з'явилися завдяки низьким витратам на будівництво хот-спота ($150-$300) і на його обслуговування ($50-$100 у місяць). Великі хот-споти (наприклад, хот-спот аеропорту) вимагають додаткових зусиль, таких як: забезпечення високошвидкісного каналу в Інтернет, встановлення антен та більшої кількості точок доступу. Але навіть за наявності цих витрат вартість встановлення хот-спота Wi-Fi вигідно відрізняється від рішень, побудованих з використанням інших технологій. Вартість хот-спота&nbsp;— сотні доларів (інші (WWAN) технології&nbsp;— тисячі доларів).

Зусилля операторів і виробників устаткування швидко озброїли користувачів пристроями Wi-Fi. Люди вже отримали адаптери Wi-Fi в своїх мобільних комп'ютерах і PDAs для використання в офісі і удома. Не за горами той день, коли більшість користувачів послуг Інтернет матимуть одне або декілька пристроїв, що підтримують Wi-Fi.

Wi-Fi дуже швидкий, 11 мільйонів біт в секунду (11&nbsp;Мбіт/сек) і більше, або більш ніж у 100 разів швидше за модемне з'єднання. Wi-Fi навіть швидший за безпровідні послуги «2.5G», які у майбутньому обіцяють мобільні оператори (40-60 кбіт/сек). Реальна швидкість доступу в конкретному хот-споті визначається також і каналом, яким хот-спот пов'язаний з Інтернет, і може варіюватися від сотень кілобіт до десятків мегабіт в секунду, і все одно забезпечує швидкість доступу, що істотно перевищує досяжну з використанням інших технологій.

== Принцип роботи ==
Зазвичай схема мережі Wi-Fi містить не менш однієї [[Точка доступу|точки доступу]] та може легко масштабуватись.

Також можливо підключення двох клієнтів в режимі [[PPP|точка-точка (Ad-hoc)]], коли точка доступу не використовується, а клієнти з'єднуються за участю [[мережевий адаптер|мережевих адаптерів]] «напряму». Точка доступу передає свій ідентифікатор мережі ([[SSID]]) з допомогою спеціальних сигнальних пакетів на швидкості 0,1 Мбіт/с кожні 100 мс. Тому 0,1 Мбіт/с&nbsp;— найменша [[Бітова швидкість|швидкість передачі даних]] для Wi-Fi. Знаючи SSID мережі, клієнт може з’ясувати, чи можливо підключення до даної точки доступу. При потраплянні в зону дії двох точок доступу з ідентичними SSID приймач може вибирати між ними на основі даних про рівень сигналу. Стандарт Wi-Fi дає клієнту повну свободу при виборі критеріїв для [[З'єднання (телекомунікації)|з'єднання]]
<ref>
{{cite web
 | author           = 
 | last             = 
 | first            = 
 | coauthors        = 
 | publication-date = 
 | url              = http://standards.ieee.org/getieee802/download/802.11-2007.pdf
 | title            = Get IEEE 802
 | format           = .pdf
 | work             = 
 | publisher        = http://www.standards.ieee.org standards.ieee.org
 | accessdate       = 2009-06-13
 | language         = англійською
 | archiveurl       = http://www.webcitation.org/6HcipkMwJ
 | archivedate      = 2013-06-25
}}
</ref>.

Однак [[стандарт]] не описує всі аспекти побудови безпровідних локальних мереж Wi-Fi. Тому кожен виробник устаткування вирішує цю задачу по-своєму, застосовуючи ті підходи, які він вважає за якнайкращі з тієї або іншої точки зору.
Тому виникає необхідність [http://simplewireless.ru/blog/2011/02/wlan_infrastructure_overview/ класифікації способів побудови безпровідних локальних мереж].

За способом об'єднання точок доступу в єдину систему можна виділити:
* Автономні точки доступу (називаються також самостійні, децентралізовані, розумні)
* Точки доступу, що працюють під управлінням [[контролер]]а (називаються також «легковагі», централізовані)
* Безконтролерні, але не автономні (керовані без контролера)

За способом організації і управління радіоканалами можна виділити безпровідні локальні мережі:
* Із статичними налаштуваннями [[Канал зв'язку|радіоканалів]]
* З динамічними (адаптивними) налаштуваннями радіоканалів
* З «шаруватою» або багатошаровою структурою радіоканалів

== Характеристики ==
Наявність Wi-Fi-зон (точок) дозволяє користувачу підключитися до [[точка доступу|точки доступу]] (наприклад, до офісної, домашньої або публічної мережі), а також підтримувати з'єднання декількох [[комп'ютер]]ів між собою.

Дальність передавання інформації залежить від потужності передавача (яка в окремих моделях обладнання регулюються програмно), наявності та характеристики перешкод, типу антени.

Окрім '''802.11b''', ще є [[бездротовий]] стандарт '''802.11a''', який використовує частоту 5 ГГц та забезпечує максимальну швидкість 54 Мбіт/с, а також '''802.11g''', що працює на частоті 2,4 ГГц і також забезпечує 54 Мбіт/с.

Стандарту '''802.11n''', забезпечує до 320 Мбіт/с. На сьогоднішній день даний стандарт широко застосовується.

Ядром [[бездротовий|бездротової]] мережі Wi-Fi є так звана точка доступу (Access Point), яка підключається до якоїсь наземної мережевої інфраструктури (каналів Інтернет-провайдера) та забезпечує передачу радіосигналу. Зазвичай точка доступу складається із приймача, передавача, [[інтерфейс]]у для підключення до дротової мережі та програмного забезпечення для налаштування. Навколо точки доступу формується просторова область радіусом 50-100 метрів (її називають хот-спотом або зоною Wi-Fi), у межах якої можна користуватися [[бездротовий|бездротовою]] мережею.

Для того, щоб під'єднатися до точки доступу й відчути всі переваги [[бездротовий|бездротової]] мережі, власнику ноутбуку або мобільного пристрою з [[адаптер]]ом Wi-Fi необхідно просто потрапити в радіус її дії. Усі дії з визначення пристрою та налаштування мережі більшість операційних систем комп'ютерів і мобільних пристроїв виконують автоматично. Якщо користувач одночасно потрапляє у декілька зон Wi-Fi, то підключення здійснюється до точки доступу, що забезпечує найсильніший сигнал.

== 802-11n ==
Специфікації схвалені радою із стандартів міжнародної організації [[IEEE]] (Institute of Electrical and Electronics Engineers) [[11 вересня]] [[2009]] року.<ref>[http://standards.ieee.org/announcements/ieee802.11n_2009amendment_ratified.html IEEE Ratifies 802.11n, Wireless LAN Specification to Provide Significantly Improved Data Throughput and Range]</ref><ref>[http://www.pcworld.com/article/171847/80211n_wifi_standard_gets_ieees_green_light.html 802.11n Wi-Fi Standard Gets IEEE's Green Light]&nbsp;— PCWorld, 12.09.2009</ref> Максимальна швидкість передачі даних на фізичному рівні в бездротовій мережі стандарту 802.11n становить 600 Мбіт/с, на практиці це означає швидкість в 150–200 Мбіт/с. У попередній версії стандарту (802.11g) максимальна технічна швидкість дорівнювала 54 Мбіт/с, а реальна&nbsp;— приблизно 20 Мбіт/с.

[[Стандарт]] 802.11n розроблявся понад 7 років. У 2007 році була затверджена «чорнова» версія 802.11n Draft 2.0, в порівнянні з якою в остаточний варіант внесені тільки необов'язкові доповнення. Таким чином, випущені за останні два роки до стандартизації пристрої «Draft n» будуть повністю сумісні з фінальною версією. Нове устаткування зможе працювати також з пристроями попередніх поколінь 802.11a/b/g.

Висока швидкість досягається завдяки технології багатопотокової передачі даних (MIMO&nbsp;— multiple-input multiple-output). Приймачі і передавачі оснащуються кількома антенами. Бездротова мережа 802.11n може працювати в двох частотних діапазонах і забезпечує розширену зону прийому в порівнянні з попередньою версією.

== Wi-Fi Direct ==
Wi-Fi Direct дозволяє комп'ютерам і портативним [[ґаджет]]ам зв'язуватися один з одним безпосередньо за існуючим протоколом Wi-Fi без використання [[маршрутизатор]]ів і [[точка доступу|точок доступу]]. Тобто з'єднання встановлюється так само просто, як через [[Bluetooth]]. Важливим моментом є те, що для організації прямого з'єднання досить, щоб тільки один з пристроїв відповідало стандарту Wi-Fi Direct. Іншими словами, до сертифікованої апаратури може бути підключено будь-яке сучасне обладнання з підтримкою Wi-Fi. Максимальна відстань передачі даних досягає 100 метрів.

Організація Wi-Fi Alliance почала сертифікацію бездротових пристроїв відповідно до стандарту Wi-Fi Direct у жовтні 2010<ref>[http://net.compulenta.ru/572242/ Стартовала сертификация устройств Wi-Fi Direct]</ref>.

== Переваги Wi-Fi ==
[[Файл:Laptop on beach.jpg|thumb|200px|Бездротовий Інтернет на пляжі]]

* Дозволяє розвернути мережу без прокладки [[кабель|кабеля]], що може зменшити вартість розгортання і/або розширення мережі. Місця, де не можна прокласти кабель, наприклад, поза приміщеннями і в будівлях, що мають історичну цінність, можуть обслуговуватися безпровідними мережами.
* Дозволяє мати доступ до мережі мобільним пристроям.
* Wi-Fi-пристрої широко поширені на ринку. Гарантується сумісність устаткування завдяки обов'язковій сертифікації устаткування з логотипом Wi-Fi.
* Випромінювання від Wi-Fi-пристроїв у момент передачі даних на два порядки (у 100 разів) менше, ніж біля стільникового телефону.
* Wi-Fi&nbsp;— це набір глобальних стандартів. На відміну від стільникових телефонів, Wi-Fi-устаткування може працювати в різних країнах по всьому світу.

== Недоліки Wi-Fi ==
* Невелика ширина використовуваного спектра частот, відсутність можливостей [[роумінг]]у й [[авторизація|авторизації]] не дозволяють Wi-Fi-пристроям потіснити на ринку мобільний зв'язок. Проте компанії [[ZyXEL]], [[SocketIP]] і [[Symbol Technologies]] пропонують рішення з організації Wi-Fi-телефонії.
* Частотний діапазон і експлуатаційні обмеження в різних країнах неоднакові. У багатьох європейських країнах дозволено два додаткові канали, які заборонені в [[США]]; у [[Японія|Японії]] є ще один канал у верхній частці діапазону, а інші країни, наприклад [[Іспанія]], забороняють використання низькочастотних каналів. Більш того, деякі країни, наприклад [[Росія]], [[Білорусь]] і [[Італія]], вимагають реєстрації всіх мереж Wi-Fi приміщень, що працюють зовні, або вимагають реєстрації Wi-Fi-оператора<ref>
{{cite web
 | author           = Міністерство зв'язку і інформатизації Республіки Білорусь
 | last             = 
 | first            = 
 | publication-date = 22 червня 2009, 10:55
 | url              = http://www.mpt.gov.by/new/modules/newbb/viewtopic.php?topic_id=166&forum=1
 | title            = Реєстрація безпровідного каналу зв'язку Wi-Fi.
 | format           = 
 | work             = 
 | publisher        = [http://://www.mpt.gov.by www.mpt.gov.by]
 | accessdate       = 2010-10-15
 | language         = російською
 | archiveurl       = http://www.webcitation.org/6HciqWzV1
 | archivedate      = 2013-06-25
}}
</ref>.
* Як було згадано вище, в Росії точки безпровідного доступу, а також адаптери Wi-Fi з [[Ефективна ізотропно випромінювана потужність|ЕІВП]], що перевищує 100 мВт (20 [[дБм]]), підлягають обов'язковій реєстрації.<ref>Решение ГКРЧ №&nbsp;04-03-04-003 від 6.12.2004&nbsp;р. затверджує основні технічні характеристики внутрішньоофісних [[Радіоелектронні средства|рес]] і містить список РЕС, що підлягають реєстрації в спрощеному порядку, тобто без оформлення дозволу на використання радіочастот.</ref>
* Найпопулярніший стандарт [[шифрування]] [[WEP]] може бути відносно легко зламаний<ref>
{{cite web
 | author           = investor на habrahabr.ru
 | publication-date = 5 квітня 2007, 01:19
 | url              = http://investor.habrahabr.ru/blog/6300/
 | title            = Блог ним. investor > Шифрування WEP для Wi-Fi зламується за 3 секунди: німецькі дослідники
 | format           = 
 | work             = 
 | publisher        = [http://www.habrahabr.ru www.habrahabr.ru]
 | accessdate       = 2009-06-13
 | language         = російською
 | archiveurl       = http://www.webcitation.org/6HciuJfzN
 | archivedate      = 2013-06-25
}}
</ref> навіть при правильній конфігурації (через слабку стійкість [[алгоритм]]у). Не зважаючи на те, що нові пристрої підтримують досконаліший протокол шифрування даних [[WPA]] і WPA2, багато старих точок доступу не підтримують його і вимагають заміни. Ухвалення стандарту [[IEEE 802.11i]] ([[WPA2]]) в червні 2004 року зробило доступною безпечнішу схему, яка доступна в новому устаткуванні. Обидві схеми вимагають стійкіший [[пароль]], ніж ті, які зазвичай призначаються користувачами. Багато організацій використовують додаткове шифрування (наприклад [[VPN]]) для захисту від вторгнення.

== Використання Wi-Fi ==
=== Комерційне використання Wi-Fi ===
Комерційний доступ до сервісів на основі Wi-Fi надається в таких місцях, як [[інтернет-кафе]], [[аеропорт]]и і [[кафе]] по всьому світу (зазвичай ці місця називають Wi-Fi-кафе), проте їх покриття можна вважати за точкове в порівнянні із стільниковими мережами:
* Ozone і Ozoneparis у [[Франція|Франції]]. У вересні 2003 року Ozone почала розгортання мережі Ozoneparis через The City of Lights.
Кінцева мета&nbsp;— створення централізованої мережі Wi-Fi, що повністю покриває [[Париж]]. Основний принцип Ozone Pervasive Network полягає в тому, що це мережа національного масштабу.
* WISE Technologies надає комерційний доступ в аеропортах, університетах, і незалежних кафе на території [[США]].
* T-mobile забезпечує роботу [[Хот-спот|хот-спотів]] для мережі Starbucks в [[США]] і [[Велика Британія|Великій Британії]], а також більше 7500 хот-спотів в [[Німеччина|Німеччині]].
* Pacific Century Cyberworks забезпечує доступ в магазинах Pacific Coffee в [[Гонконг|Гонконзі]].
* Columbia Rural Electric Association намагається розвернути мережу 2.4&nbsp;ГГц Wi-Fi на території площею 9500 км², розташованою між округами [[Уалла-Уалла]] і [[Округ Колумбія|Колумбія]] в штаті [[Вашингтон (штат)|Вашингтон]] і [[Юматілла (округ)|Юматілла]], [[Орегон]]. У список інших великих мереж в США також входять: Boingo, Wayport і ipass.
* Sify, [[Індія|індійський]] [[інтернет-провайдер]], встановив 120 точок доступу в [[Бангалор]]і: у готелях, галереях і урядових установах.
* Vex має велику мережу хот-спотів, розташовану по всій території [[Бразилія|Бразилії]]. Telefonica Speedy Wifi почала надавати свої сервіси в новій зростаючій мережі, що розповсюдилася на територію штату Sao Paulo.
* BT Openzone володіє багатьма хот-спотами в [[Велика Британія|Великій Британії]], що працюють в [[McDonald's]], і має роумінгову угоду з T-mobile UK і Readytosurf. Їхні клієнти також мають доступ до хот-спотів The Cloud.
* Netstop забезпечує доступ в [[Нова Зеландія|Нової Зеландії]].
* У [[Естонія|Естонії]] є кілька комерційних операторів, найбільший із них Elion, забезпечує АЗС [[Statoil]] і великі торговельні центри по всій Естонії.
* Компанія [[Вимпелком]], під торговельною маркою [[Білайн]], купивши G [[Golden Telecom (Росія)|Golden Telecom]], здійснює підтримку найбільшої у світі<ref>{{cite web|author = |last = |first = |authorlink = |coauthors = | publication-date= 22 травня 2007| url = http://www.ntt.ru/index.php?p=24&nid=695|title = Новини телекомунікаційного ринку > Мережа Golden Wifi визнана найбільшою міською мережею Wi-Fi у світі|format=|work =|publisher = [http://www.ntt.ru/ www.ntt.ru]|accessdate = 2009-06-13 2009| language=російською|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HciwLBR8|archivedate=2013-06-25}}
</ref> міської мережі Wi-Fi в [[Москва|Москві]]. Канали доступу до дротяної мережі забезпечує найбільший московський провайдер [[Корбіна Телеком]]. Розгорнені мережі і в Московських аеропортах [[Міжнародний аеропорт «Шереметьєво»|Шереметьєво]] і [[Домодєдово]].
* Компанія Earthlink планувала в третьому кварталі 2007 року повністю підключити Філадельфію (США) до мережі Інтернет за допомогою безпровідних каналів зв'язку. Це мало бути перше місто-мегаполіс в США, що повністю охоплене Wi-Fi. Попередня вартість повинна була складати 20-22 долари на місяць при швидкості підключення 1 Мбіт/с. Для малозабезпечених жителів Філадельфії&nbsp;— 12-15 доларів в місяць. В наш час{{коли}} центр міста і прилеглі до нього райони вже підключені. Підключення решти районів проводитиметься у міру установки передавачів.
* [[Укртелеком]] в Україні надає послуги Wi-Fi («ОГО! Wi-Fi») зі всіх міст країни. Покриття поширюється не лише на центри міст, великі готелі, ресторани, кафе, вокзали аеропорти, але і на бібліотеки, відділення «Телекомсервіс» тощо.

=== Бездротові технології в промисловості ===
Для використання в промисловості технології Wi-Fi пропонуються поки обмеженим числом постачальників. Так, [[Siemens AG|Siemens Automation & Drives]] пропонує Wi-Fi-рішення для своїх контролерів [[SIMATIC]] відповідно до стандарту IEEE 802.11g у вільному ISM-діапазоні 2,4 ГГц і що забезпечує максимальну швидкість передачі 11 Мбіт/с. Дані технології застосовуються в основному для управління рухомими об'єктами і в складській логістиці, а також у тих випадках, коли з якої-небудь причини неможливо прокладати дротяні мережі Ethernet.

=== Wi-Fi і телефони стільникового зв'язку ===
Деякі вважають, що Wi-Fi і подібні до нього технології з часом можуть замінити [[Стільниковий телефон|стільникові мережі]], такі як [[GSM]]. Перешкодами для такого розвитку подій в найближчому майбутньому є відсутність роумінгу і можливостей аутентифікації (див. 802.1x, [[SIM-карта|SIM-карти]] і [[RADIUS]]) обмеженість частотного діапазону і сильно обмежений [[радіус]] дії Wi-Fi. Правильнішим виглядає порівняння Wi-Fi з іншими стандартами стільникових мереж, таких як [[UMTS]], [[CDMA]] або [[WIMAX]].

Проте Wi-Fi придатний для використання [[VoIP]] в корпоративних мережах або в середовищі [[SOHO (бізнес)|SOHO]]. Перші зразки устаткування з'явилися вже в початку 2000-х, проте на ринок вони вийшли тільки в [[2005]] році. Тоді такі компанії, як [[Zyxel]] [[UT Starcomm]], [[Samsung Electronics|Samsung]], [[Hitachi]] і багато інших, представили на ринок VoIP Wi-Fi-телефони по «розумних» цінах. У 2005 році біля ADSL ISP провайдери почали надавати послуги VOIP своїм клієнтам (наприклад нідерландський ISP {{нп|xs4all|xs4all|en|xs4all}}). Коли дзвінки за допомогою VOIP стали дуже дешевими, а частенько взагалі безкоштовними, провайдери, здатні надавати послуги VOIP, дістали можливість відкрити новий ринок&nbsp;— послуг VOIP. Телефони GSM з інтегрованою підтримкою можливостей Wi-Fi і VOIP зачали виводитися на [[ринок]], і потенційно вони можуть замінити дротяні [[телефон]]и.

Зараз безпосереднє порівняння Wi-Fi і стільникових мереж недоцільно. Телефони, що використовують тільки Wi-Fi, мають дуже обмежений [[радіус]] дії, тому розгортання таких мереж обходиться дуже дорого. Проте, розгортання таких мереж може бути якнайкращим рішенням для локального використання, наприклад, в корпоративних мережах. Проте пристрої, що підтримують декілька стандартів, можуть зайняти значну частку [[Ринок|ринку]].

Варто відмітити, що за наявності в даному конкретному місці покриття як GSM, так і Wi-Fi, економічно набагато вигідніше використовувати Wi-Fi, розмовляючи шляхом сервісів [[IP-телефонія|інтернет-телефонії]]. Наприклад, клієнт [[Skype]] давно існує у версіях як для смартфонів, так і для КПК.

=== Міжнародні проекти розвитку мереж Wi-Fi ===
Інша [[бізнес]]-модель полягає в з'єднанні вже наявних мереж в нових. Ідея полягає в тому, що користувачі розділятимуть свій частотний діапазон через персональних безпровідні [[маршрутизатор]]и, що комплектуються спеціальним [[Програмне забезпечення|ПЗ]]. Наприклад [[FON]]&nbsp;— [[Іспанія|іспанська]] компанія, створена в листопаді 2005 року. Зараз співтовариство об'єднує більше 1 000 000 користувачів в Європі, Азії і Америці і швидко розвивається.
Користувачі діляться на три категорії:
* ''linus''&nbsp;— що виділяють безкоштовний доступ в Інтернет,
* ''bills''&nbsp;— що продають свій частотний діапазон,
* ''aliens''&nbsp;— що використовують доступ через bills.
Таким чином, система аналогічна пірінговим сервісам. Незважаючи на те, що FON отримує фінансову підтримку від таких компаній, як [[Google]] і [[Skype]], лише з часом буде ясно, чи буде ця ідея дійсно працювати.

Зараз біля цього сервісу є три основні проблеми. Перша полягає в тому, що для переходу проекту з початкової стадії в основну потрібний більше уваги з боку громадськості і [[Засоби масової інформації|ЗМІ]]. Потрібно також враховувати той факт, що надання доступу до вашого інтернет-каналу іншим особам може бути обмежено вашим договором з [[інтернет-провайдер]]ом. Тому інтернет-провайдери намагатимуться захистити свої інтереси. Так само, швидше за все, вчинять звукозаписні компанії, промовці проти вільного розповсюдження [[MP3]].

У Росії основна кількість точок доступу співтовариства FON розташована в московському регіоні ([http://maps.fon.com/ див. карту]).

Ізраїльська компанія [[wefi]] створила спільну мережу соціальної спрямованості<ref name="про проект Wefi">{{cite web
 | author           = 
 | publication-date = 
 | url              = http://wefi.com/about/index.php
 | title            = What is Wefi?
 | work             = 
 | publisher        = 
 | accessdate       = 2010-04-22
 | language         = англійською
 | archiveurl       = http://www.webcitation.org/61AbGrpoi
 | archivedate      = 2011-08-24
}}</ref>, з можливістю пошуку мереж Wi-Fi і спілкування між користувачами. Програма і система в цілому була створена під керівництвом доктора Варді, одного з творців компанії [[Mirabilis]] і протоколу [[ICQ]]<ref>{{cite web
 | author           = 
 | publication-date = 
 | url              = http://wefi.com/about/founders.php
 | title            = Wefi > Founders
 | work             = 
 | publisher        = 
 | accessdate       = 2010-04-22
 | language         = англійською
 | deadurl          = 404
}}</ref>.

=== Wi-Fi в ігровій індустрії ===
* Wi-Fi сумісний з [[ігрова приставка|ігровими консолями]] і [[Кишеньковий персональний комп'ютер|КПК]] і дозволяє вести мережеву гру через будь-яку точку доступу або в режимі точка-точка.
* Всі [[Сьоме покоління ігрових систем|ігрові консолі сьомого покоління]] мають підтримку стандартів Wi-Fi IEEE 802.11g.
* [[PlayStation Portable|Sony PSP]] має підтримку безпровідної мережі ([[AOSS]]), яка включається перемиканням кнопки, що розташована у верхній частині консолі для з'єднання з хот-спотами Wi-Fi або іншими безпровідними з'єднаннями.

=== Некомерційне використання Wi-Fi ===
Поки комерційні сервіси намагаються використовувати наявні [[бізнес-модель|бізнес-моделі]] для Wi-Fi, багато груп, співтовариств, [[місто|міст]], і приватних особ будують вільні мережі Wi-Fi, часто використовуючи спільну [[піринг]]ову угоду для того, щоб мережі могли вільно взаємодіяти одна з одною.

Багато [[муніципалітет]]ів об'єднуються з локальними співтовариствами для розширення вільних Wi-Fi-мереж. Деякі групи будують свої Wi-Fi-мережі, повністю заснованими на добровільній допомозі і пожертвуваннях.

Для отримання докладнішої інформації дивіться розділ [[Спільні безпровідні мережі]], де можна також знайти [[Безкоштовні точки доступу Wi-Fi|список вільних мереж Wi-Fi]], розташованих по всьому світу.

[[OLSR]]&nbsp;— один із протоколів, що використовуються для створення вільних мереж. Деякі мережі використовують статичну [[Маршрутизація|маршрутизацію]], інші повністю покладаються на [[OSPF]]. У [[Ізраїль|Ізраїлі]] розробляється протокол [[Wipeer]] для створення безкоштовних [[Peer-to-peer|P2P]]-мереж на основі Wi-Fi.

У Wireless Leiden розробили власне [[програмне забезпечення]] для [[маршрутизація|маршрутизації]] під назвою Lvrouted для об'єднання Wi-Fi-мереж побудованих на повністю безпровідній основі. Значна частина мереж побудована на основі [[Відкрите програмне забезпечення|ПЗ з відкритим кодом]], або публікують свою схему під [[Ліцензія відкритого ПЗ|відкритою ліцензією]]. Див. наприклад «[[Wifi Liberator]]»<ref>{{cite web
 | author           = 
 | last             = 
 | first            = 
 | publication-date = 09 лютого 2007
 | url              = http://rocit.ru/news/shownews.php3?id=29871
 | title            = Новини Інтернету >  Wifi Liberator бореться за вільний Wi-Fi-доступ в Інтернет
 | work             = 
 | publisher        = [http://www.rocit.ru www.rocit.ru]
 | accessdate       = 2009-06-13
 | language         = російською
 | deadurl          = 404
}}
</ref> (перетворює будь-який ноутбук зі встановленою [[Mac OS X]] і Wi-Fi-модулем у відкритий вузол Wi-Fi-мережі). Також слід звернути увагу на [[netsukuku]]&nbsp;— Розробка всесвітньої безкоштовної mesh-мережі.

Деякі невеликі країни і муніципалітети вже забезпечують вільний доступ до [[Хот-спот|хот-спотів]] Wi-Fi і доступу до Інтернету через Wi-Fi по місцю проживання для всіх. Наприклад, [[Тонга|королівство Тонга]] і [[Естонія]], які мають велику кількість вільних хот-спотів Wi-Fi по всій території країни. У [[Париж]]і Ozoneparis надає вільний доступ в Інтернет необмежено всім, хто сприяє розвитку Pervasive Network, надаючи дах свого будинку для монтажу устаткування Wi-Fi. Unwire Jerusalem&nbsp;— це проект установки вільних точок доступу Wi-Fi у великих торговельних центрах [[Єрусалим]]а. Багато [[університет]]ів забезпечують вільний доступ до Інтернет через Wi-Fi для своїх студентів, відвідувачів і всіх, хто перебуває на території університету.

Деякі комерційні організації, такі як Panera Bread, надають вільний доступ до Wi-Fi постійним клієнтам. Заклади [[McDonald's|McDonald's Corporation]] теж надають доступ до Wi-Fi під [[бренд]]ом McInternet. Цей сервіс був запущений в ресторані в [[Оук-Брук]] ([[Іллінойс]]); він також доступний в багатьох ресторанах в [[Лондон]]і, [[Москва|Москві]] і [[Київ|Києві]].

Проте є і третя підкатегорія мереж, створених співтовариствами і організаціями, такими як університети, де вільний доступ надається членам співтовариства, а тим, хто в нього не входить, доступ надається на платній основі. Приклад такого сервісу&nbsp;— мережа Sparknet в [[Фінляндія|Фінляндії]].

Sparknet також підтримує Opensparknet&nbsp;— проект, в якому люди можуть робити свої власні точки доступу часткою мережі Sparknet, отримуючи від цього певну вигоду.

Останнім часом комерційні Wi-Fi-провайдери будують вільні [[Хот-спот|хот-споти]] Wi-Fi і хот-зони з метою привабити нових клієнтів та повернути інвестиції.

=== Безкоштовний доступ до Інтернету через Wi-Fi ===
Незалежно від початкових цілей (залучення клієнтів, створення додаткової зручності або чистий [[альтруїзм]]) у всьому світі і в Україні, у тому числі, росте кількість хот-спотів, за допомогою яких можна дістати доступ до найпопулярнішої глобальної мережі (Інтернет) абсолютно безкоштовно. Це можуть бути і великі транспортні вузли, де підключитися можна самостійно в автоматичному режимі, і бари, де для підключення необхідно попросити картку доступу персоналу і, навіть, просто території міського ландшафту, що є місцем постійного скупчення людей.

== Безпека використання ==
За словами [[Всесвітня організація охорони здоров'я|Всесвітньої організації охорони здоров'я]] «немає ніякого ризику від довгострокового впливу низького рівня випромінювання мереж Wi-Fi». Агентство з охорони здоров'я Великої Британії повідомляє, що сума випромінювання Wi-Fi протягом року еквівалентна випромінюванню від 20-хвилинної розмови по мобільному телефону.<ref>[http://news.bbc.co.uk/2/hi/technology/6677051.stm Q&A: Wi-fi health concerns] (англ.)</ref><ref> [http://www.who.int/peh-emf/publications/factsheets/en/index.html Electromagnetic Hypersensitivity (EMS)] </ref>

Огляд досліджень 725 осіб, які стверджували, що мають гіперчутливість до електромагнітних полів, не виявили ніяких доказів дії випромінювання.<ref>[http://www.psychosomaticmedicine.org/content/67/2/224.abstract Electromagnetic Hypersensitivity: A Systematic Review of Provocation Studies, 2005]</ref>

== Wi-Fi і ПЗ ==
* [[Операційна система|ОС]] сімейства [[BSD]] ([[FREEBSD]], [[NETBSD]], [[OPENBSD]]) можуть працювати з більшістю адаптерів, починаючи з [[1998]] року. Драйвери для чипів Atheros, Prism, Harris/intersil і Aironet (від відповідних виробників Wi-Fi-пристроїв) зазвичай входять до ОС BSD починаючи з версії 3. У OPENBSD 3.7, було включено більше драйверів для безпровідних чипів, включаючи Realtek Rtl8180l, Ralink Rt25x0, [[Atmel]] At76c50x, і Intel 2100 і 2200bg/2225bg/2915abg. Завдяки цьому частково вдалося вирішити проблему браку відкритих драйверів безпровідних чипів [[OPENBSD]]. Можливо деякі драйвери, реалізовані для інших BSD-систем, можуть бути перенесені, якщо вони ще не були створені. [[Ndiswrapper]] також доступний для FREEBSD.BSD.

* [[Mac OS]]. Адаптери виробництва Apple підтримувалися з системи [[Mac OS 9]], випущеної в 1999 році. З 2006 року всі настільні комп'ютери і ноутбуки [[Apple Inc.]] (а також що з'явилися пізніше телефони [[iPhone]], плеєри [[iPod Touch]] і планшетні комп'ютери [[iPad]]) штатно оснащуються адаптерами Wi-Fi. Мережа Wi-Fi в наш час{{коли}} є основним вирішенням Apple для передачі даних, і повністю підтримується Mac OS X. Можливий режим роботи адаптера комп'ютера як точка доступу, що дозволяє при необхідності зв'язувати комп'ютери [[Macintosh]] в безпровідні мережі у відсутності інфраструктури. [[Darwin]] і [[Mac OS X]], попри частковий збіг з BSD, мають свою власну, унікальну реалізацію Wi-Fi.

* [[Linux]]: Починаючи з версії 2.6, підтримка деяких Wi-Fi-пристроїв з'явилася безпосередньо в [[Linux (ядро)|ядрі Linux]]. Підтримка для чипів Orinoco Prism, Aironet, [[Atmel]], Ralink включена в основну гілку ядра, чипи Admtek і Realtek Rtl8180l підтримуються як закритими драйверами виробників, так і відкритими, написаними співтовариством. Intel Calexico підтримуються відкритими драйверами, доступними на [[Sourceforge.net]]. Atheros підтримується через відкриті проекти. Підтримка інших безпровідних пристроїв доступна при використанні відкритого драйвера Ndiswrapper, який дозволяє Linux-системам, що працюють на комп'ютерах з архітектурою Intel [[x86]], «обертати» драйвера виробника для [[Microsoft Windows]] для прямого використання. Відома по крайньому заходу одна комерційна реалізація цієї ідеї. [[FSF]] створило [http://www.fsf.org/resources/hw/net/wireless/cards.html список адаптерів, що рекомендуються], докладнішу інформацію можна знайти на сайті [http://linuxwireless.org/ Linux wireless].

* Існує досить велика кількість [[Linux]]-based прошивок для безпровідних [[роутер]]ів, що поширюються під ліцензією [[GNU GPL]]. До них відносяться: так звана [http://oleg.wl500g.info/ «прошивка від Олега»], [[FREEWRT]], [[OPENWRT]], [[X-WRT]], [[DD-WRT]] тощо. Як правило, вони підтримують набагато більше функцій, ніж оригінальні прошивки. Необхідні сервіси легко додаються шляхом встановлення відповідних пакетів. Список підтримуваного устаткування постійно росте.

* У ОС сімейства [[Microsoft Windows]] підтримка Wi-Fi забезпечується, залежно від версії, або за допомогою [[драйвер]]ів, якість яких залежить від постачальника, або засобами самої Windows.
** Ранні версії [[Windows]], такі як [[Windows 2000]] та молодше, не містять вбудованих засобів для налаштування й управління, і тут ситуація залежить від постачальника устаткування.
** [[Windows XP|Microsoft Windows XP]] підтримує налаштування безпровідних пристроїв. Первинна версія включає базову підтримку, [[Windows XP#Service Pack 2|Service Pack 2]] має розширену підтримку з майстром налаштування, а [[Windows XP#Service Pack 3|Service Pack 3]] має підтримку [[WPA2]].
** [[Windows Vista|Microsoft Windows Vista]] містить покращену в порівнянні з [[Windows XP]] підтримку Wi-Fi.
** [[Windows 7|Microsoft Windows 7]] підтримує всі сучасні на момент її виходу безпровідні пристрої і протоколи шифрування. Окрім іншого в Windows 7 створена і додана можливість створювати віртуальні адаптери Wi-Fi, що теоретично дозволило б підключатися не до однієї Wi-Fi-мережі, а до декількох відразу. На практиці в Windows 7 підтримується створення тільки одного віртуального адаптера, за умови написання спеціальних драйверів<ref>[http://ru.intel.com/business/community/index.php?automodule=blog&blogid=1960&showentry=1126 Virtual Wi-Fi в Windows 7]</ref>. Це може бути корисно при використанні комп'ютера в локальній Wi-Fi-мережі і, одночасно, в Wi-Fi-мережі підключеною до Інтернет.
<!--
Ненавмисне і навмисне використання сторонніми // що стосується нескінчених пропозицій. =) Конфігурація за умовчанням більшості точок доступу Wi-Fi не забезпечує захисту від використання мережі сторонніми. Багато корпоративних і приватних користувачів не закривають свої точки доступу для використання сторонніми, навпаки залишаючи їх відкритими для користувачів. Це стало одним з правил етикету&nbsp;— залишати точку доступу відкритою для використання, це може допомогти людині, що в дорозі.
Заходи для запобігання несанкціонованому використанню включають в себе придушення передачі ідентифікатора мережі (SSID) точкою доступу дозвіл входити комп'ютерам тільки з відомими адресами MAC, і застосування різних стандартів шифрування. Старі точки доступу не забезпечують достатню підтримку засобів для захисту від направленої атаки з використанням аналізатора пакетів і можливості зміни MAC адрес. Розвідка і дослідження інших точок доступу ради розваги називається wardriving, а залишення опису доступних мереж у вигляді graffiti отримало назву warchalking. Слід пам'ятати, що подібні дії незаконні в багатьох країнах, у тому числі у Великій Британії.
Проте люди частенько ненавмисно використовують мережі Wi-Fi без авторизації. Операційні системи, такі як Windows XP і Mac OS X автоматично приєднуються до доступної мережі, ґрунтуючись на конфігурації мережі. Користувач, що запустив ноутбук поблизу від точки доступу, може виявити, що комп'ютер вже увійшов до мережі без якої-небудь видимої індикації. Більш того, користувач, що захотів увійти до однієї з мереж, може опинитися в іншій, якщо в неї кращий сигнал. У поєднанні з автоматичним пошуком інших мережевих ресурсів (див. [[DHCP]] і [[Zeroconf]]) користувач відправлятиме важливі дані по іншій адресі, по словах Chris Meadows в Лютому 2004 RISKS Digest. [4]
-->

== Юридичний статус ==
Юридичний статус Wi-Fi різний в різних країнах. У США діапазон 2,5 ГГц дозволяється використовувати без ліцензії, за умови, що потужність не перевищує певну величину, і таке використання не створює перешкод тим, хто має ліцензію.

=== Україна ===
В Україні використання Wi-Fi без дозволу [http://www.ucrf.gov.ua/uk/ Українського державного центру радіочастот]{{ref}} можливо лише в разі використання точки доступу зі стандартною всенаправленою антеною (<6 Дб, потужність сигналу ≤ 100 мВт на 2,4 ГГц і ≤ 200 мВт на 5 ГГц) для внутрішніх (використання усередині приміщення) потреб організації (Рішення Національної комісії з регулювання зв'язку України №&nbsp;914 від 2007.09.06). У разі сигналу більшої потужності або надання послуг доступу в Інтернет, або до яких-небудь ресурсів, необхідно реєструвати передавач і отримати ліцензію УДЦР.<ref>{{cite web
 | author           = 
 | last             = 
 | first            = 
 | publication-date = 
 | url              = http://www.ucrf.gov.ua/uk/doc/nkrz/1196068874/
 | title            = Рішення № 914 від 06.09.2007 "Про затвердження Переліку радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв, для експлуатації яких не потрібні дозволи на експлуатацію"
 | work             = 
 | publisher        = [http://www.ucrf.gov.ua/ www.ucrf.gov.ua]
 | accessdate       = 2009-06-13
 | archiveurl       = http://www.webcitation.org/6HcixNqhY
 | archivedate      = 2013-06-25
}}
</ref>

=== Росія ===
У Росії використання Wi-Fi без дозволу на використання частот від Державної комісії з радіочастот ({{нп|Государственная комиссия по радиочастотам|ГКРЧ|ru|Государственная комиссия по радиочастотам}}) можливо для організації мережі усередині будівель, закритих складських приміщень і виробничих територій<ref>{{cite web
 | author           = 
 | last             = 
 | first            = 
 | publication-date = 
 | url              = http://www.minsvyaz.ru/upload/docs/20050608183431.doc
 | title            = Вирішення ГКРЧ
 | format           = .doc
 | work             = 
 | publisher        = [http://www.minsvyaz.ru www.minsvyaz.ru]
 | accessdate       = 2009-06-13
 | language         = російською
 | deadurl          = 404
}}</ref>. Для легального використання позаофісної безпровідної мережі Wi-Fi (наприклад, радіоканалу між двома сусідніми будинками) необхідне отримання дозволу на використання частот. Діє спрощений порядок видачі дозволів на використання радіочастот в смузі 2400–2483,5 МГц (стандарти 802.11b і 802.11g; канали 1-11), для отримання такого дозволу непотрібне приватне вирішення ГКРЧ. Для використання радіочастот в інших діапазонах, зокрема 5 ГГц (стандарт 802.11a), необхідно заздалегідь отримати приватне вирішення ГКРЧ<ref>{{cite web
 | author           = Едуард Моськвін
 | last             = 
 | first            = 
 | publication-date = 25 листопада 2006
 | url              = http://www.vernex.ru/index.php?id=79
 | title            = «Локальна мережа без дротів» — розділи 8-10
 | format           = 
 | work             = 
 | publisher        = [http://www.vernex.ru www.vernex.ru]
 | accessdate       = 2009-06-13
 | language         = російською
 | archiveurl       = http://www.webcitation.org/6HciyrX4S
 | archivedate      = 2013-06-25
}}</ref>.
У 2007 році ситуація змінилася з виходом документа: "Ухвала від 25 липня 2007&nbsp;р. №&nbsp;476 Про внесення змін до ухвали Уряду
Російській Федерації від 12 жовтня 2004&nbsp;р. №&nbsp;539 «Про порядок реєстрації [[радіоелектронні засоби|радіоелектронних засобів]] і високочастотних пристроїв»<ref>{{cite web
 | author      = 
 | last        = 
 | first       = 
 | publication-date= 28 липня 2007
 | url         = http://www.government.ru/government/governmentactivity/rfgovernmentdecisions/archive/2007/07/28/5913660.htm
 | title       = Ухвала від 25 липня 2007 р. № 476 Про внесення змін до ухвали Уряду Російської Федерації від 12 жовтня 2004 р. № 539
 | work        = 
 | publisher   = [http://www.government.ru www.government.ru]
 | accessdate  = 
 | language =російською
 | archivedate = 29 червня 2008
 | archiveurl  = 
http://web.archive.org/web/20080629043405/http://www.government.ru/government/governmentactivity/rfgovernmentdecisions/archive/2007/07/28/5913660.htm
}}
</ref>.
Шістнадцятим пунктом ухвали устаткування, що підлягає реєстрації, було виключено зі списку<ref>{{cite web
 | author           = Прайм-тасс
 | last             = 
 | first            = 
 | publication-date = 30 липня 2007
 | url              = http://www.sotovik.ru/news/news_28185.html
 | title            = Уряд РФ заборонив використання в Росії без реєстрації мобільних терміналів лави систем супутникового зв'язку і мобільних телефонів стандарту Cdma-800
 | work             = 
 | publisher        = [http://sotovik.ru www.sotovik.ru]
 | accessdate       = 2009-06-13
 | language         = російською
 | archiveurl       = http://www.webcitation.org/6HcizZjbT
 | archivedate      = 2013-06-25
}}</ref>:

* Призначене (крайове) для користувача устаткування радіодоступу (безпровідного доступу) в смузі радіочастот 2400–2483,5 Мгц з потужністю випромінювання передавальних пристроїв до 100 мВт включно.

Також у виконання протокольного запису до вирішення ГКРЧ від 19 серпня 2009&nbsp;р. №&nbsp;09-04-09, ГКРЧ
вирішила<ref>http://www.rfs-rf.ru/idc/groups/public/documents/grhc_resheniya/005027.doc</ref> (п.2):

* Виділити смуги радіочастот 5150-5350 Мгц і 5650-6425 Мгц для застосування на території Російської Федерації за винятком міст, вказаних в додатку [http://www.rfs-rf.ru/idc/groups/public/documents/grhc_native_files/005041.xls], РЕС фіксованого безпровідного доступу громадянами Російської Федерації і російськими юридичними особами без оформлення окремих вирішень ГКРЧ для кожної фізичної або юридичної особи.

Вказаним смугам частот відповідають стандарти 802.11a/h/j/n та канали з номерами з діапазонів 36-64 і 136–165. Проте, у додатку
перераховано 164 найбільші міста Росії, у яких вказані частоти для створення безпровідних мереж використовувати не можна (див. п.6).

За порушення порядку використання [[радіоелектронні засоби|радіоелектронних засобів]] передбачається відповідальність за статтями 13.3 і 13.4 [[Кодекс Російської Федерації про адміністративні правопорушеннях|Кодексу Російської Федерації про адміністративні правопорушення]] (КОАП РФ)<ref>{{cite web
 | author           = 
 | last             = 
 | first            = 
 | publication-date = 
 | url              = http://www.consultant.ru/popular/koap/13_14.html#p3323
 | title            = Кодекс РФ про адміністративні правопорушення (КОАП РФ) від 30.12.2001 № 195-ФЗ
 | format           = 
 | work             = 
 | publisher        = [http://www.consultant.ru www.consultant.ru]
 | accessdate       = 2009-06-13
 | language         = російською
 | archiveurl       = http://www.webcitation.org/6Hcj3DAZT
 | archivedate      = 2013-06-25
}}
</ref>. Так, у липні 2006 року кілька компаній в [[Ростов-на-Дону|Ростові-на-Дону]] були оштрафовані за експлуатацію відкритих мереж Wi-Fi
(хот-спотів)<ref>{{cite web
 | author        = Маріана Дейнеко
 | publication-date= 19 липня 2006, 17:30
 | url           = http://hard.compulenta.ru/news/278069/
 | title         = У Ростові-на-Дону штрафують за Wi-Fi
 | work          = 
 | publisher     = [http://www.compulenta.ru www.compulenta.ru]
 | accessdate    = 2009-06-13
 | language=російською
 }}
</ref>.
Зовсім недавно Федеральна служба з нагляду у сфері масових комунікацій, зв'язку та охорони культурної спадщини видала нове роз'яснення використання й реєстрації всіх пристроїв, що використовують технологію Wi-Fi. Пізніше з'ясувалося, що існує коментар [[Федеральна служба по нагляду у сфері зв'язку, інформаційних технологій і масових комунікацій|россвязьохранкультури]]<ref>{{cite web
 | author        = 
 | last          = 
 | first         = 
 | daatepublished = 
 | url           = http://www.rsoc.ru/main/about/858/887.shtml?id_news=628
 | title         = Інтернет-газета Comnews публікує матеріал на тему реєстрації радіоелектронних засобів з Wi-Fi
 | work          = 
 | publisher     = [http://www.rsoc.ru www.rsoc.ru]
 | accessdate    = 
 | language=російською
 | archivedate   = 01.05.2008
 | archiveurl    = http://web.archive.org/web/20080501125920/http://www.rsoc.ru/main/about/858/887.shtml?id_news=628
}}
</ref>, який частково спростовує непорозуміння, розвинені мережевими ЗМІ.

З [[2014]] року у Росії доступ до публічного Wi-Fi буде надаватися лише після пред'явлення паспорта. Відповідну постанову [[31 липня]] підписав російський прем'єр [[Дмитро Медведєв]]. Згідно з постановою, користуватися публічним Wi-Fi у Росії можна буде лише після пред'явлення паспорта для ідентифікації користувача.
{{Цитата|Ідентифікація користувача здійснюється оператором шляхом установлення прізвища, імені, по батькові (при наявності) користувача, підтверджених документом, що засвідчують особу|25|Правительство РФ|Постанова <ref>[http://publication.pravo.gov.ru/Document/View/0001201408050024? Постановление Правительства Российской Федерации от 31.07.2014 № 758 "О внесении изменений в некоторые акты Правительства Российской Федерации в связи с принятием Федерального закона "О внесении изменений в Федеральный закон "Об информации, информационных технологиях и о защите информации" ]</ref>}}
Відомості про користувача, включаючи прізвище, ім'я, по батькові, реквізити документа, що засвідчує особу, а також інформацію про обсяг та час надання послуг оператор має зберігати не менше півроку й розкривати на вимогу правоохоронців.<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2014/08/8/7034248/?attempt=1 У Росії Wi-Fi буде тепер за паспортом]</ref>

=== Білорусь ===
У Білорусі діє спеціалізована Державна комісія з радіочастот (ГКРЧ). На основі [http://www.mpt.gov.by/new/modules/npa/download.php?row=post29082009.doc Ухвали Міністерства зв'язку і інформатизації Республіки Білорусь від 26.08.2009&nbsp;р. №&nbsp;35 «Перелік радіоелектронних засобів і (або) високочастотних пристроїв, що не підлягають реєстрації»]{{ref-ru}} устаткування Wi-Fi не вимагає реєстрації, за умови, що їхні параметри задовольняють наступним вимогам:

* Абонентські станції широкосмугового бездротового доступу, що використовують смуги радіочастот 2400–2483,5 МГц, 2500–2700 МГц, 5150-5875 МГц і не використовуючи зовнішні антени (антени, що встановлюються поза будівлями і спорудами).

* Абонентські станції широкосмугового бездротового доступу мережі електрозв'язку спільного користування, що використовують смуги радіочастот 3400–3800 МГц, 5470–5875 МГц.
<ref>{{cite web
 | author           = 
 | last             = 
 | first            =
 | publication-date = 
 | url              = http://www.mpt.gov.by/new/modules/npa/download.php?row=post29082009.doc
 | title            = Перелік радіоелектронних засобів і (або) високочастотних пристроїв, що не підлягають реєстрації (Ухвала Міністерства зв'язку і інформатизації Республіки Білорусь від 26.08.2009 р. № 35)
 | format           = 
 | work             = 
 | publisher        = [http://www.mpt.gov.by/ www.mpt.gov.by/]
 | accessdate       = 2010-03-23
 | language         = російською
 | archiveurl       = http://www.webcitation.org/6Hcj3vvPZ
 | archivedate      = 2013-06-25
}}
</ref>

== Див. також ==
* [[Антена-банка]]

== Виноски ==
{{reflist}}

== Посилання ==
{{commonscat|Wi-Fi}}
* [http://www.spez.com.ua/NEWS/hotnews_119.htm Ліцензування користовування приладами в Україні]
* [http://bezdrotiv.blogspot.com/2014/02/wi-fi.html Основи технології Wi-Fi]
* [http://www.wi-fi.org Wi-Fi Alliance] {{ref-en}}
* [http://www.compress.ru/article.aspx?id=17784&iid=822 Антени для Wi-Fi-устройств], Журнал «Компьютерпресс», 8'2007
* [http://nordrus.info/security/wifi.pdf Комп'ютерна безпека Wi-Fi-мереж]
* [http://www.cnews.ru/reviews/index.shtml?2009/03/20/341401 Круглий стіл «Сьогодення і майбутнє безпровідних технологій»], Cnews, 20.03.2009
* [http://www.computerra.ru/terralab/peripheral/298522/ Чи шкодить Wi-Fi нашому здоров'ю?], Комп'ютера, 08.12.2006&nbsp;р..
* [http://konus.org.ua/wi-fi-yaka-realna-shvydkist/ Wi-Fi&nbsp;— яка реальна швидкість?]
* [http://wiki.kspu.kr.ua/index.php/Історія_виникнення_Wi-Fi Історія виникнення Wi-Fi] на Wiki of KSPU
* [http://www.kaa.org.ua/22/57.html Дослідження захищеності Wi-Fi-мереж в м. Києві] 2008 рік

{{Компоненти персонального комп'ютера}}
{{Бездротовий зв'язок}}

[[Категорія:Wi-Fi]]
[[Категорія:Телекомунікації]]
[[Категорія:Комп'ютерні мережі]]
[[Категорія:Бездротові мережі]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]
'''