Перегляд вихідного коду сторінки Сергій Олексійович Лебедєв

[[Файл:Lebedev SA.jpg|300px|right]]
Академiк '''Сергiй Олексiйович Лебедєв''' (1902-1974). Директор Iнституту електротехнiки АН УРСР у 1948 -1951 рр. Основоположник вiтчизняного комп'ютеробудування, творець першої в континентальнiй Європi електронної обчислювальної машини з програмою, яка зберiгається в пам'ятi,- Малої електронної лiчильної машини "МЭСМ", директор Iнституту точної механiки й обчислювальної технiки АН СРСР у 1952-1974 рр. Герой соцiалiстичної працi, лауреат Ленiнської премiї СРСР, нагороджений трьома орденами Ленiна, орденом Жовтневої революцiї, орденом Трудового червоного прапора. Створив наукову школу в галузi супер ЕОМ (суперкомп'ютерiв) та спецiалiзованих обчислювальних машин (спецiалiзованих комп'ютерiв). Пiд його керiвництвом були створенi 15 типiв комп'ютерiв, починаючи з лампових та закiнчуючи сучасними суперкомп'ютерами на iнтегральних схемах.
=<h3 style="font-family:verdana;font-size: 20pt; color: darkblue;">Біографія</h3>=
Сергiй Олексiйович Лебедєв народився 2 листопада 1902 р. в Нижньому Новгородi в сiм'ї вчителiв. 
Перша світова війна, а потім Жовтнева революція не дали змогу Сергію закінчити середню школу і лише в 1921 p., коли він з батьком за викликом А. В. Луначарського опинився в Москві і зайнявся створенням кольорових діапозитивів, склав екстерном іспити за середню школу.

Оскільки Сергій з дитинства цікавився технікою, то він без вагань обрав для подальшого навчання електротехнічний факультет одного з найкращих у світі технічних закладів — Московського вищого технічного училища ім. М. Баумана. Отримавши у квiтнi 1928 р. диплом iнженера-електрика, С.О.Лебедєв став викладачем МВТУ iм. Баумана i одночасно молодшим науковим спiвробiтником Всесоюзного електротехнiчного iнституту. Незабаром вiн очолив групу, а згодом i лабораторiю електричних мереж.
В 1939 р. С.О.Лебедєв захистив докторську дисертацiю, не маючи ступеня кандидата наук. В її основу була покладена розроблена ним теорiя штучної стiйкостi енергосистем. 

Свою першу велику наукову працю С. О. Лебедєв надрукував уже в 1933 р. — це була монографія "Устойчивость параллельной работы электрических систем". У 1939 р. С. О. Лебедєв захистив докторську дисертацію, не маючи ступеня кандидата наук. Робота вченого була присвячена розробці теорії штучної стійкості енергосистем.

У 1939—1940 pp. у зв'язку з підготовкою до будівництва Куйбишевського гідровузла С. О. Лебедєв здійснює науково-технічне керівництво розробкою проекту магістральних ліній від цього гідровузла. При цьому ним були використані всі теоретичні і практичні досягнення попередніх років.

Але світ уже був охоплений розгортанням Другої світової війни, а тому відділ автоматики ВЕІ, яким керував С. О. Лебедєв, з її початком повністю переключився на суто військову тематику, пов'язану зі створенням високоточної зброї самонаведення на ціль, розробкою системи стабілізації танкової гармати тощо. Ці розробки значною мірою підвищували ефективність зброї, що була в той час на озброєнні Радянської Армії, і тим самим зберегли багато тисяч життів наших солдатів.

=<h3 style="font-family:verdana;font-size: 20pt; color: darkblue;">"МЭСМ" - перший на континенті Європи комп'ютер </h3>=
[[Файл:MESM1.jpg|300px|right]]
Майже кожна розробка вченого в галузі енергетики вимагала створення спеціалізованих засобів обчислення як для виконання розрахунків на стадії проектування, так і для включення цих засобів до складу діючих пристроїв. Як правило, це були аналогові пристрої, що були здатні моделювати ті чи інші розрахунки. 

Усі ці розробки постійно давали поштовх для створення універсального обчислювального пристрою на базі суто цифрової обробки інформації з використанням двійкової системи числення. Над створенням такого пристрою вчений почав замислюватись вже з 1943 р., про що свідчать наукові теми, які він формулював для своїх учнів.

В 1945 р. С.О.Лебедєв був обраний академiком Академiї наук України i переїхав до Києва. Вiн став директором Iнституту енергетики. Через рiк на базi цього iнституту були створенi два - електротехнiки та теплоенергетики. С.О.Лебедєв був призначений директором Iнституту електротехнiки.

Восени 1948 р. Сергій Олексійович зорієнтував лабораторії моделювання і регулювання на створення малої електронно-обчислювальної машини (МЕОМ). Основні проектні рішення МЕОМ С. О. Лебедєв доповідав на семінарах, учасниками яких були М. О. Лаврентьєв, Б. В. Гнеденко, А. Ю. Ішлінський, А. А. Дородніцин та інші видатні вчені.

Розробивши генеральну блок-схему машини, величезну частину проектних робіт С. О. Лебедєв виконував особисто. Робота над МЕОМ виконувалась переважно у вечірній та нічний час, оскільки вдень доводилось вирішувати багато організаційних питань. Фактично у дуже стислі строки МЕОМ було введено в дослідну експлуатацію, вже у 1950 р.

Значення МЕОМ на той час було важко переоцінити. У процесі безпосередньої розробки МЕОМ були перевірені фундаментальні принципи побудови ЕОМ, реалізовані конкретні технічні рішення, отриманий досвід в експлуатації та налагодженні ЕОМ. У той час МЕОМ інтенсивно використовували для розв'язання різних народногосподарських та наукових завдань: у галузі термоядерних процесів, ракетної та космічної техніки, механіки, енергетики, економіки. Уже тоді на базі МЕОМ почалося формування школи програмістів, почали розроблятися перші мови програмування.

=<h3 style="font-family:verdana;font-size: 20pt; color: darkblue;">Інші здобутки вченого</h3>=
===ШЕОМ-1 (БЕСМ-1)===
[[Файл:BESM1.jpg|210px|right|БЕСМ-1]]
У 1950 році запрошений в Інститут точної механіки та обчислювальної техніки (ІТМіВТ) АН СРСР у Москві. На той час С. О. Лебедєв уже інтенсивно працював над створенням ще потужнішої ЕОМ, яка мала робочу назву ШЕОМ1. Переїхавши з Києва до Москви, С. О. Лебедєв привіз із собою власноручно виконані майже всі структурні схеми майбутньої ЕОМ, часові діаграми роботи головних блоків, варіанти виконання всіх операцій. Тобто фактично ще в Києві Сергій Олексійович виконав цикл робіт по проектуванню ШЕОМ1. 
Проектні роботи по створенню ШЕОМ1 завершились у квітні 1951 р. Державна комісія по захисту ескізного проекту ЕОМ рекомендувала її до виробництва, і восени 1952 р. ЕОМ було введено в експлуатацію.
Зауважимо, що ШЕОМ1 була не просто дослідним екземпляром, а й реальним високоефективним інструментом наукових досліджень в різних галузях народного господарства і науки. На той час ШЕОМ1 була найбільш швидкодіючою ЕОМ в СРСР та Європі і могла конкурувати навіть з кращими ЕОМ США, хоча американці почали створювати свої комп'ютери ще під час Другої світової війни і використовували для цього великі ресурси.
===ШЕОМ-2 (БЕСМ-2) і М-20===
Невдовзі конструкція ШЕОМ1 була модернізована і пристосована для запуску у серійне виробництво як ШЕОМ2, тобто фактично ШЕОМ2 стала першою вітчизняною серійною ЕОМ.
У 1959 р. колектив ІТМ і ОТ АН СРСР під керівництвом С. О. Лебедєва запустив у серійне виробництво більш потужну ЕОМ М-20, швидкодія якої була в 4 рази більша за попередню модель. На той період цей обчислювальний комплекс був найпотужнішим у світі.
===ШЕОМ-6 (БЕСМ-6)===
[[Файл:BESM-6.jpg|300px|right|БЕСМ-6]]
Після вдалого завершення робіт над ламповими ЕОМ ШЕОМ-2 і М-20 розпочалося проектування першої напівпровідникової ЕОМ ШЕОМ-6, яка стала вершиною технічної творчості С. О. Лебедєва та його колективу. Цей суперкомп'ютер на той час належав уже до другого покоління ЕОМ. При його створенні С. О. Лебедєв проаналізував і використав увесь світовий досвід створення швидкодіючих комп'ютерів. ШЕОМ-6 була першою в СРСР машиною, прийнятою державною комісією, з повним математичним забезпеченням. В електронних схемах ШЕОМ-6 використовувалось 60 тис. транзисторів і 180 тис. діодів. Сама ЕОМ вирізнялась дуже високою надійністю і простотою експлуатації. Середня швидкодія ШЕОМ-6 досягала 1 млн операцій в секунду. Макет ШЕОМ-6 був запущений у дослідну експлуатацію в 1965 p., а вже в середині 1967 р. перший зразок машини був переданий на випробування, саме тоді були виготовлені також три серійні зразки.
Промисловість країни випускала ШЕОМ-6 упродовж 17 років — у 70-х роках вона складала основу парку потужних ЕОМ в СРСР. Про якість цієї ЕОМ свідчить хоча б такий факт. Під час космічного польоту "Союз — Аполлон" управління польотом здійснювалось паралельно двома центрами: в СРСР і у США. При цьому вітчизняний комплекс управління, який працював на базі ШЕОМ-6, обробляв потік телеметричної інформації менш ніж за хвилину, водночас найкращому американському комплексу на це було потрібно майже півгодини. Це був справжній тріумф видатного вченого та його колективу.
С. О. Лебедєва і його творчий колектив за розробку і впровадження ШЕОМ-6 було удостоєно Державної премії СРСР.

=<h3 style="font-family:verdana;font-size: 20pt; color: darkblue;">Джерела</h3>=
[http://www.ukrainiancomputing.org/PHOTOS/Lebedev_u.html Лебедєв Сергій Олексійович ]

[http://supercomputer.com.ua/ua/256-istorichna-stattya-pro-so-lebedeva-tvortcya-pershogo-kompyutera-v-srsr.html Історична стаття про С.О. Лебедєва ]

[http://www.icfcst.kiev.ua/MUSEUM/LEBEDEV/L_MESM_u.html Сергiй Олексiйович Лебедєв - творець першого в континентальнiй Європi комп'ютера ]

[http://www.people.su/ua/63668 С.О. Лебедєв: біографія ]
=<h3 style="font-family:verdana;font-size: 15pt; color:darkblue;">Презентація</h3>=