Перегляд вихідного коду сторінки Користувач:Пірко Сергій Сергійович

=Інформація про учасника=

<font size=4>'''''Пірко Сергій Сергійович''''' </font>

'''''Живу''''': м.Новоукраїнка, Україна.

'''''Навчаюся:''''' Кіровоградський державний педагогічний університет ім.В.Винниченка, Фізичного виховання, студент 1 курсу.

==Мій Проект==
[[Проект з ОІТ та ІФК (Факультет фізичного виховання)]]

=='''''<font color='red' size=6>Історія олімпійського руху</font>'''''==

Швидше-вище-сильніше

==Ідея проекту==
Актуальність дослідження досить величезна, адже Метою олімпійського руху - поставити спорт на службу гармонійному розвитку людини з тим, аби сприяти створенню мирного суспільства, яке піклується про дотримання людської гідності.

==Автор проекту==
Пірко Сергій Сергійович [[Користувач:Пірко Сергій Сергійович]]

== Матеріали проекту ==
===Інтернет ресурси проекту===
http://www.bestreferat.ru/referat-108605.html
http://www.ukrreferat.com/index.php?referat=32101

===Додаткові матеріали проекту===
історія олімпійського руху

==Результати проекту==
Рівно 110 років тому у столиці Греції Афінах відбулися перші Олімпійські
ігри сучасності.

Неймовірний ентузіазм французького барона П`єра де Кубертена відродив
стародавні змагання, які беруть свій початок ще з 776-го року до нашої
ери. Нині олімпійський рух є потужним чинником розвитку сучасного
спорту.

На самому початку Олімпіада ще не мала такої популярності. На першій
афінській Олімпіаді виступали лише 245 спортсменів із 14 країн світу.
Атлети змагалися у 9 видах спорту: греко-римській боротьбі,
велосипедному спорті, гімнастиці, легкій і важкій атлетиці, плаванні,
стрільбі, тенісі та фехтуванні. 

Серед учасників першої олімпіади не було представників України. Кілька
атлетів із Одеси намагалися потрапити на ці змагання, однак грошей у них
вистачило доїхати лише до Стамбулу, тодішнього Константинополя. 

Минуло 109 років: зараз олімпійці є гордістю нації, і спортивні держави
вкладають небачені суми у розвиток олімпійського руху. 

Олімпіада пройшла два етапи розвитку. Більшу частину 20 сторіччя
Олімпійські ігри прогресували завдяки політизації. Лідери могутніх
держав-агресорів розглядала ці змагання як стратегічний плацдарм. 

Започаткувала цей етап гітлерівська Німеччина, а потім гідними
послідовниками стали Сполучені Штати та Радянській Союз. 

2. Здобутки українців в олімпійському русі

Саме за радянських часів українські атлети продемонстрували найкращі
результати, здивувавши увесь спортивний люд. Вітчизняний спринтер
Валерій Борзов у Мюнхені 1972-го року зламав усі існуючи стереотипи,
вперше в історії Олімпійських ігор здолавши темношкірих атлетів на
100-метрівці. 

У Мюнхені Борзов став дворазовим олімпійським чемпіоном, здобувши
перемогу і на двохсотметрівці. 

Україна ще мала чималі здобутки на олімпіадах у складі Радянського Союзу
та і у роки незалежності, коли розпочався вже другий етап розвитку
олімпійського руху - комерціалізація. 

Першу золоту нагороду для незалежної держави виборола Оксана Баюл на
Зимових Олімпійських іграх у Ліллехаммері 1994 року. А вже на першій
літній для самостійної України Олімпіаді в Атланті вітчизняні спортсмени
здобули аж 23 медалі, 9 з яких найвищого ґатунку. 

Через 108 років Олімпійські ігри повернулися на історичну батьківщину -
до Афін, де українці знову не пасли задніх. У нашій скарбничці опинилося
знову ж таки 23 медалі, і знову 9 з них були золотими. 

Валерій Гончаров, олімпійський чемпіон зі спортивної гімнастики:
«Олимпиада – это вещь настолько непредсказуемая, и как показывает
практика, иногда такие моменты – умопомрачительные. Бывают люди, которые
железно, допустим, должны были иметь медаль – они вообще ничего не
завоевывают. Исход может быть любой и конечно выигрыш медали, особенно
золотой».

З кожним роком Олімпійські ігри набувають розмаху. Навіть не всі заможні
країни мають змогу провести у себе цей спортивний форум.

    Віомими у світі фірмами "Adidas", "Coca-Cola",
"Samsung", оператором мобільного зв'язку "UMC", українською правничою
фірмою "Юріс", яка надає постійну юридичну допомогу в діяльності
організації. Офіційним Інтернет-провайдером НОК є компанія
"Relcom-Ukraine".

В 1995 році НОК україни почав випускати свій офіційний (квартальний)
журнал, який виходить кожних три місяці, під назвою "Олімпійська арена",
а з 1997 року видає щомісячний бюлетень "Олімпійські новини від НОК
України".

НОК України має широкі зв'язки з НОКами сусідніх країн та олімпійськими
організаціями. 16 представників НОК України є членами різних міжнародних
організацій і об'єднань.

Тісні зв'язки НОК України має з українськими спортивними осередками за
кордоном. Комітети друзів НОК України були створені і працюють зараз у
США, Канаді, Австралії.

20 грудня 2002 року відбулась XIV звітно-виборна Генеральна асамблея НОК
Україна, яка обрала новий склад керівництва на 2002-2006 роки.
Президентом НОК абсолютною більшістю голосів був обраний Віктор Янукович
- Прем'єр-міністр України, Голова Організаційного Комітету по підготовці
та участі спортсменів України в Олімпійських і Паралімпійських іграх,
Всесвітніх іграх глухих та Всесвітніх Універсіадах. Першим
віце-президентом обрано Івана Федоренка, віце-президентами - Анатолія
Писаренка та Миколу Костенка. На посаду генерального секретаря був
переобраний Володимир Геращенко.

Генеральна асамблея затвердила склад членів НОК нового скликання (139
членів), обрала склад Виконавчого комітету (23 члени) та склад
ревізійної комісії (3 члени).