Перегляд вихідного коду сторінки Гуцало 3.4. Розвиток особистості. Криза 1 року

До двох років пізнання дитиною себе розширюється ще більше. Вона вже не тільки впізнає своє зображення в дзеркалі, але поступово починає усвідомлювати і зміст тих дій, які роблять дорослі,  зачісуючи або вмиваючи її. 
 
На першому році життя в дитини розвивається дуже своєрідне ставлення до себе. В основному воно складається в результаті спілкування з дорослими, адекватно і безпосередньо відбиваючи ті почуття любові, турботи, безумовного прийняття особистості дитини, що виходять від  близьких. Внаслідок цього в дитини формуються такі важливі складові образу-Я, як емоційно-позитивне самовідчуття і переживання своєї значимості для навколишніх (М.І. Лісіна). Таким чином, усі ці фактори впливають на розвиток у дитини загальної самооцінки. Однак на першому році життя роль власного досвіду дитини (її взаємодія з предметами, спілкування з дорослими) у розвитку образу-Я ще дуже незначна. З моменту народження і два місяці  потому дитина не може виділити себе з навколишнього світу. Однак згодом   починає розуміти, що вона – окрема і єдина у своєму роді істота. Усвідомленню цього відкриття присвячена значна частина дитинства (Г. Крайг). 
 
===<p><font size="4" color="#FF0000">'''Формування статевої ідентичності'''</font></p>===

Розпізнавати стать людини діти навчаються рано. Так, різна “реактивність” на чоловіків і жінок спостерігається вже в 7-8-місячних дитини. Первинна  статева ідентичність, тобто знання своєї  статевої приналежності, складається  до 1,5 років. Усвідомлення своєї  статі є найбільш стійким, стрижневим елементом самосвідомості дитини (І. Кон). До 2 років дитина знає свою стать, але ще не вміє обґрунтувати цю приналежність. Визначаючи себе як хлопчика чи дівчинку, маля не  пов’язує це зі своїми біологічними ознаками. Надалі в дитини відбудеться статева ідентифікація як результат складного біосоціального процесу, що з'єднує онтогенез, статеву соціалізацію і розвиток самосвідомості.

===<p><font size="4" color="#FF0000">'''Криза 1 року'''</font></p>===

Перехідний період між немовлячим періодом і раннім дитинством дослідники називають кризою 1 року. Як і будь-яка криза вона зв'язана з появою самостійності і афективних реакцій. Афективні форми поведінки дитини можуть виникати, коли дорослі не розуміють її бажань, її слів, жестів і міміки, або розуміють, але не виконують те, що вона хоче. Встановлення нових взаємин з дитиною, надання їй деякої самостійності, терпіння і витримка пом'якшує кризу, допомагає дитині уникнути гострих емоційних реакцій. 
 
  [[Гуцало 4.1. Ранній вік. Соціальна ситуація розвитку дитини раннього віку|далі п.4.1. Ранній вік. Соціальна ситуація розвитку дитини раннього віку]] [[Файл:Стрілка вправо.jpeg|30px]]

або

 [[Вікова психологія Гуцало Е.У.|Перейти на головну сторінку курсу "Вікова психологія"]]