Перегляд вихідного коду сторінки Бездротовий зв'язок

Термін бездротовий (також безпровідний) використовується відносно будь-якого виду електричної або електронної[Джерело?] дії, що виконується без використання дротового зв'язку.
Словосполучення «безпровідне середовище» може ввести в оману, оскільки означає повну відсутність проводів в мережі. В більшості випадків це не зовсім так. Звичайно бездротові компоненти взаємодіють з мережею, в якій як середовище передачі використовується кабель. Така мережа із змішаними компонентами називається гібридною.
Бездротовий зв'язок — це передача інформації на відстань без використання електричних провідників або «дротів». Ця відстань може бути як малою (декілька метрів, як у телевізійному дистанційному керуванні), так і дуже великою (тисячі або навіть мільйони кілометрів для телекомунікацій). Бездротовий зв'язок як правило розглядається як галузь телекомунікацій.
Термін бездротова технологія в загальному використовується для обладнання мобільних інформаційних технологій[Джерело?]. До їх складу входять[Джерело?] мобільні телефони, надолонники (PDA) та бездротові мережі. Інші приклади бездротових технологій включають пристрої глобальної системи позиціонування, пристрої дистанційного відкривання гаража, бездротові комп'ютерні миші та клавіатури, супутникове телебачення і мобільні і радіо телефони.
Можливості
Ідея бездротового середовища вельми приваблива, оскільки її компоненти:
забезпечують часове підключення до кабельної мережі;
допомагають організувати резервне копіювання в кабельну мережу;
гарантують певний рівень мобільності;
дозволяють зняти обмеження на максимальну протяжність мережі, що накладаються мідними або навіть оптоволоконними кабелями.

[[Технологія WiMAX]]