Перегляд вихідного коду сторінки "Телекомунікаційні проекти. Стаття, автори Н.П.Дементієвська, Н.В.Морзе

Н.П.Дементієвська, Н.В.Морзе 
Телекомунікаційні проекти. Стан та перспективи
Метод проектів не є принципово новим в світовій педагогіці. Метод проектів ви-ник ще в 20–е роки нинішнього сторіччя в США. Його називали також методом проблем і зв'язувався він з ідеями гуманістичного напряму в філософії і освіті, які розроблені аме-риканським філософом і педагогом Дж.Дьюї, а також його учнем В.Х.Килпатріком. 
Ідеї проектного навчання виникли в Росії практично паралельно з розробками аме-риканських педагогів під керівництвом російського педагога С.Т.Шацького в 1905 р.
Пізніше, вже при радянській владі ці ідеї стали досить широко впроваджуватися в школу, але недостатньо продумано і послідовно, і постановою ЦК ВКП/б/ в 1931 році метод проектів був осуджений і відтоді в колишньому СРСР більше не робилося серйоз-них спроб відродити цей метод в шкільній практиці. Разом з тим в зарубіжній школі він активно і достатньо успішно розвивався. У США, Великобританії, Бельгії, Ізраїлі, Фін-ляндії, Німеччині, Італії, Бразилії, Нідерландах і багатьох інших країнах ідеї гуманістич-ного підходу до освіти Дж.Дьюї, його метод проектів знайшли широкого поширення і набули великої популярності внаслідок раціонального поєднання теоретичних знань і їх практичного застосування для розв'язування конкретних проблем дійсності в спільній ді-яльності учнів. Все, що я пізнаю, я знаю, для чого це мені треба і де і як я можу ці знання застосувати – ось основна теза сучасного розуміння методу проектів, яка і приваблює багато освітніх систем, прагнучі знайти розумний баланс між академічними знаннями і прагматичними уміннями. 
Проект – сукупність певних дій, документів, текстів для створення реального об’єкта, предмета, створення різного роду теоретичного продукту.
У основі методу проектів лежить розвиток пізнавальних навичок учнів, умінь са-мостійно конструювати свої знання, умінь орієнтуватися в інформаційному просторі, роз-виток критичного мислення. 
Метод проектів завжди орієнтований на самостійну діяльність учнів – індивідуаль-ну, парну, групову, яку учні виконують протягом певного відрізка часу. Цей підхід органічно поєднується з груповим (cooperative learning) підходом до навчання. Метод проектів завжди припускає розв'язування деякої проблеми, яка передбачає, з одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з іншої, інтегрування знань, умінь з різних галузей науки, техніки, технології, творчих галузей. Результати виконаних проектів повинні бути, що називається,  "відчутними", тобто,  якщо це теоретична проблема, то конкретне її розв'язання, якщо практична, конкретний результат, готовий до впровадження. 
Основні вимоги до використання методу проектів. 
1.	Наявність значущої в дослідницькому, творчому плані проблеми/задачі, яка вима-гає інтегрованого знання, дослідницького пошуку для її розв’язування (наприклад, дослідження демографічної проблеми в різних регіонах світу; створення серії ре-портажів з різних кінців земної кулі з однакової проблеми; проблема впливу кис-лотних дощів на навколишнє середовище, проблема використання існуючого про-грамного забезпечення для розв’язування різних задач, ін.). 
2.	Практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів (на-приклад, доповідь у відповідні служби про демографічний стан даного регіону, про чинники, які впливають на цей стан, про тенденції, які простежуються в розвитку даної проблеми; спільний випуск газети, альманаху з репортажами з місця подій; охорона лісу в різних місцевостях, план заходів, рекомендації про впровадження та використання педагогічних програмних продуктів, ін.); 
3.	Самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів. 
4.	Визначення кінцевих цілей спільних/індивідуальних проектів.
5.	Визначення базових знань з різних областей, необхідних для роботи над проектом.
6.	Структурування змістовної частини проекту ( з вказуванням поетапних результа-тів). 
7.	Використання дослідницьких методів: визначення проблеми, задач дослідження, які випливають із проблем висунення гіпотези їх розв’язування, обговорення мето-дів дослідження, оформлення кінцевих результатів, аналіз отриманих даних, підве-дення підсумків, корегування, висновки (використання в ході спільного дослі-дження методу  "мозкової атаки",  "круглого стола", статистичних методів, творчих звітів, перегляду, ін.). 
8.Результати виконаних проектів повинні бути матеріальними, тобто оформлені де-яким чином (відеофільм, альбом, бортжурнал  "подорожей", комп'ютерна газета, альманах, Web–сторінка, ін.). 
Телекомунікаційний проект
Телекомунікації – передавання інформації на відстань електронними засобами. Комп'ютерні телекомунікації – передавання інформації з одного комп'ютера на деякий інший в будь-якій точці земної кулі. Комп'ютерні телекомунікації дозволяють учням і вчителям з різних країн світу спілкуватися один з одним. У 80–і роки телекомунікації ви-користовувалися лише як зручний і оперативний вид зв'язку, оскільки вся мережева робо-та полягала в обміні листами між учнями. Однак, як показала міжнародна практика і чис-ленні експерименти, на відміну від простого листування, спеціально організована цілесп-рямована спільна робота учнів в мережі може дати більш високий педагогічний результат. 
Найбільш ефективним виявилася організація спільних проектів на основі співпраці учнів різних шкіл, міст і країн. Основною формою організації навчальної діяльності учнів в мережі став навчальний телекомунікаційний проект. 
Навчальний телекомунікаційний проект – це спільна навчально-пізнавальна тво-рча або ігрова діяльність учнів–партнерів, організована на основі комп'ютерної телекому-нікації, яка має спільну мету – дослідження деякої проблеми, узгоджені методи, способи діяльності, направлена на досягнення спільного результату діяльності. 
Специфіка телекомунікаційних проектів полягає передусім в тому, що вони за своєю суттю завжди міжпредметні. 
Розв'язання проблеми, закладеної в будь–якому проекті, завжди вимагає залучення інтегрованого знання. Але в телекомунікаційному проекті, особливо міжнародному, пот-рібно, як правило, більш глибока інтеграція знання, що передбачає не тільки знання влас-не предмета проблеми, який досліджується, але і знання особливостей національної куль-тури партнера, особливостей його світовідчування. 
Тематика і зміст телекомунікаційних проектів повинні бути такими, щоб їх вико-нання цілком природно вимагало залучення властивостей комп'ютерних телекомунікацій. Іншими словами, далеко не будь-які проекти, як би цікаві і практично значущі вони не здавалися, можуть відповідати характеру телекомунікаційних проектів. 
Телекомунікаційні проекти виправдані педагогічно в тих випадках, коли в ході їх виконання: 
•	передбачаються численні, систематичні, разові або тривалі спостереження за тим або іншим природним, фізичним, соціальним, і ін. явищем, які вимагають збирання даних в різних регіонах для розв'язування поставленої проблеми; 
•	передбачається порівняльне вивчення, дослідження того чи іншого явища, факту, події, яка відбулася чи має місце в різних місцевостях для виявлення певної тенде-нції або прийняття рішення, розробки пропозицій, ін. 
•	передбачається порівняльне вивчення ефективності використання одного і того ж або різних (альтернативних) способів розв'язування однієї проблеми, однієї задачі для виявлення найбільш ефективного, прийнятного для будь–яких ситуацій рішення, тоб-то для отримання даних про об'єктивну ефективність способу розв'язування проблеми, яка пропонується;  
•	пропонується спільне творче створення, розробка деякої теми, будь то чи-сто практична робота (виведення нового сорту рослини в різних кліматичних зонах) або творча робота (створення журналу, газети, Web-сторінки, п'єси, книги, музичного твору, пропозицій по вдосконаленню навчального курсу, педагогічного програмного продукту, спортивних, культурних спільних заходів, народних свят і ін.); 
•	передбачається провести захоплюючу пригодницьку спільну комп'ютерну гру, змагання. 
Особливості телекомунікаційних проектів
1.	Телекомунікаційний проекти, як і проекти будь–якого іншого виду, можуть бути ефек-тивні тільки в контексті загальної концепції навчання і виховання. Вони припускають відхід від авторитарних методів навчання, з одного боку, але з іншою, передбачають ретельно продумане і концептуально обґрунтоване поєднання з різноманіттям методів, форм і засобів навчання. Це тільки лише компонент системи освіти, а не сама система. 
2.	Організація телекомунікаційний проектів вимагає спеціальної і досить ретельної під-готовки як вчителів, так і учнів. 
3.	Телекомунікаційні проекти дозволяють не тільки передавати учням суму знань, а та-кож навчити придбати ці знання самостійно за допомогою можливостей глобальної комп’ютерної мережі Internet; вміти користуватися одержаними знаннями для розв’язування нових пізнавальних і практичних завдань.
4.	Вчителі і учні в процесі роботи в телекомунікаційному  проекті набувають комуніка-ційних навичок і вмінь, тобто вміння працювати в різних групах, виконуючі різні соціальні ролі (лідера, виконавця, посередника, тощо).
Для реалізації будь–якого телекомунікаційного проекту вчитель повинен мати такі знання та вміння:
•	уміння побачити і відібрати найбільш цікаві і практично значущі теми проектів; 
•	володіння всім арсеналом дослідницьких, пошукових методів, уміння організувати дослідницьку самостійну роботу учнів; 
•	переорієнтація всієї навчально–виховної роботи учнів з свого предмета на пріори-тет різноманітних видів самостійної діяльності учнів, на пріоритет індивідуальних, парних, групових видів самостійної діяльності дослідницького, пошукового, твор-чого планів. Дитина може розвивати свої потенційні здібності, природні задатки тільки при умові, що вона буде мати можливість працювати в різних режимах, але з пріоритетним акцентом на індивідуальній самостійній діяльності; 
•	володіння мистецтвом комунікації, яке передбачає уміння організувати і вести дис-кусії, не нав'язуючи свою точку зору, не давлячи на аудиторію своїми авторитетом; здатністю генерувати нові ідеї, направити учнів на пошук шляхів вирішення поста-влених проблем; уміння встановлювати і підтримувати в групі проекту стійкий, позитивний емоційний настрій; 
•	якщо мова йде про міжнародний проект – практичне володіння мовою партнера, достатню обізнаність про культуру і традиції народу, про державний і політичний устрої країни, її історію; 
•	володіння комп'ютерною грамотністю (текстовим редактором, телекомунікаційною технологією, користуванням базою даних, принтером, серверами глобальної мережі Internet); 
•	уміння інтегрувати знання з різних областей для розв’язування проблематики виб-раних проектів. 
Від учнів для роботи з телекомунікаційними проектами потрібно: 
•	знання і володіння основними дослідницькими методами (аналіз літератури, пошук джерел інформації, збір і обробка даних, наукове пояснення отриманих результатів, бачення і висування нових проблем, висунення гіпотез, методів їх розв’язування); 
•	володіння комп'ютерною грамотністю, що передбачає: 
•	уміння вводити і редагувати інформацію (текстову, графічну), користувати-ся комп'ютерною телекомунікаційною технологією, обробляти кількісні да-ні, які одержуються за допомогою програм електронних таблиць, користу-вання базами даних, друкування інформації на принтері; 
•	володіння комунікативними навичками; 
•	уміння самостійно інтегрувати раніше отримані знання з різних навчальних предметів для розв’язування пізнавальних задач, які містяться в телекому-нікаційному проекті; 
•	у разі міжнародного проекту – практичне володіння мовою партнера. 
До основних вмінь учнів, необхідних для роботи з телекомунікаціями, мож-на віднести: 
•	запуск на виконання програми роботи з електронною поштою;
•	складання, редагування і відправлення по мережі листа;
•	пошук потрібної електронної адреси;
•	заповнення адресної книги в програмі роботи з електронною поштою;
•	архівування для відправлення по електронній пошті великого повідомлення;
•	вставлення до листа рисунка або файла будь-якого формату;
•	перекодування одержаної по електронній пошті інформації;
•	розпакування одержаного по електронній пошті архіву;
•	переадресація поштових повідомлень;
•	створення списків розсилки;
•	пошук потрібної інформації в глобальній мережі Internet;
•	уміння "перекачати" інформацію з мережі на жорсткий або гнучкий диск і навпаки, з жорсткого або гнучкого диска – в мережу; 
•	структурування одержаних листів в спеціальні папки; 
•	робота в операційних системах DOS і WINDOWS;
•	запуск програм на виконання в операційних системах DOS і WINDOWS;
•	робота з текстовими редакторами, які працюють під управлінням операцій-них систем DOS і WINDOWS;
•	підключення до електронних конференцій, розміщення там власної інфор-мацію і читання необхідної інформації,  "перекачування" інформацію, що є в різних конференціях;
•	підписка на потрібну телеконференцію;  
•	використання віддалених баз даних; 
•	використання основних сервісів глобальної мережі Internet;
•	переміщення по Web-сторінкам;
•	робота з IP-каналами;
•	створення та впорядкування закладок;
•	друкування Web-сторінок.
Перераховані елементарні уміння дозволять учневі/вчителеві відчувати себе досить комфортно в мережах і досить повно користуватися різноманітними послугами освітніх мереж. 
Типологія проектів 
Метод проектів, навчання в співпраці (cooperative learning) знаходять все більшого поширення в системах освіти різних країн світу. Причин тому кілька і коріння їх не тільки в сфері власне педагогіки, але, головним чином, в сфері соціальній: 
•	необхідність не стільки передавати учням суму тих або інших знань, скільки на-вчити одержувати ці знання самостійно, уміти користуватися придбаними знання-ми для розв’язування нових пізнавальних і практичних задач; 
•	актуальність одержання комунікативних навичок і умінь, тобто умінь працювати в різноманітних групах, виконуючи різні соціальні ролі (лідера, виконавця, посеред-ника, ін.); 
•	актуальність широких людських контактів, знайомства з різними культурами, різ-ними точками зору на одну проблему; 
•	значущість для розвитку людини уміння користуватися дослідницькими методами: збирати необхідну інформацію, факти; уміти їх аналізувати з різних точок зору, ви-сувати гіпотези, робити висновки. 
Якщо випускник школи набуває вказані вище навички і уміння, він виявляється більш пристосованим до життя, яке змінюється, орієнтуватися в різноманітних ситуаціях, працювати спільно в різних колективах. 
Для того, щоб оволодіти методом проектом, необхідно насамперед знати, що проек-ти можуть бути різними і використання їх в навчальному процесі вимагає від вчителя сер-йозної підготовчої роботи. Розглянемо типологію проектів.