Перегляд вихідного коду сторінки Служби Інтернету 2011-2012

{|cellpadding="1" style="margin-bottom:5 px;" 
|style="text-align:center; padding: 0.1em 0.1em; background-color:Aquamarine; border:2px solid mintcream; border-right:1; -moz-border-radius:10px" |
{|border="0" cellpadding="5" 
|- style="background-color:Aquamarine; text-align:center;" |
|<FONT face="Courier New" size="3"> [[Інформатика та програмування (27 група)|Головна]]</font>
|<FONT face="Courier New" size="3">[[Список проектів з "Статистики" 27 група 2011-2012 н.р.|Список проектів]]</font>
|<FONT face="Courier New" size="3">[[Архів корисних посилань для спеціальності "Статистика" |Корисні посилання]]</font>
|<FONT face="Courier New" size="3">[[Архів проектів з статистики та інформатики|Архів проектів]]</font>
|<FONT face="Courier New" size="3">[http://andronatiy.at.ua/forum/11 Обговорення]</font>
|}
|}

=Веб=
=Веб-форуми= 
=Блоги=
'''Блог'''  — (интернет-журнал событий, интернет-дневник, онлайн-дневник) — веб-сайт, основное содержимое которого — регулярно добавляемые записи (посты), содержащие текст, изображения или мультимедиа. Для блогов характерны недлинные записи вре́менной значимости, отсортированные в обратном хронологическом порядке (последняя запись сверху). Отличия блога от традиционного дневника обусловливаются средой: блоги обычно публичны и предполагают сторонних читателей, которые могут вступить в публичную полемику с автором (в комментарии к блогозаписи или своих блогах).

=== Коммуникативная функция ===
Коммуникативная функция упоминается чаще всего. Большинство блогеров говорят, что ведут или читают блоги ради общения с интересными им людьми. В первую очередь это возможность сказать что-то один раз так, чтобы это услышали многие. Какой смысл рассказывать десяти, двадцати, тридцати знакомым о поездке в пригородный парк, если это можно описать в своём блоге, украсив запись фотографиями? Каждый прочтёт об этом в удобное ему время или не будет читать вовсе, решив, что это ему неинтересно. («Иногда хочется ночами поговорить, а все спят. Тогда можно написать в Живой журнал и потом прочитают»). Впрочем, такая ситуация порождает встречную проблему, когда двум встретившимся «в реале» блогерам, если они не обладают должной фантазией, бывает не о чем поговорить.

Как для «читателей», так и для «писателей» можно выделить два направления коммуникативной мотивации в использовании блогов&nbsp;— общение со знакомыми и расширение круга общения. В&nbsp;то время как одни люди заводят блог для удобства коммуникации с имеющимися знакомыми, другие заводят блог для того, чтобы познакомиться с новыми людьми, для расширения своей аудитории. В&nbsp;этих двух формулировках&nbsp;— «познакомиться с новыми людьми» и «расширить аудиторию», которые действительно употреблялись участниками опроса,— находит своё отражение ещё одно различие: в то время как одним нужны друзья, другим&nbsp;—
слушатели.

=== Функция самопрезентации ===
Несколько респондентов отмечали, что изначально задумывали создать персональную страничку (сайт в Интернете), но позже, узнав о том, насколько легко вести блог, предпочли эту форму изложения информации о себе. Существует класс блогов, предназначенных для публикации и обсуждения произведений автора (прозы, стихов, фотографий, рисунков), однако и обычный дневник несомненно несёт информацию о личности автора. «Веду дневник, чтобы меня читали»,— могут сказать многие блогеры.

=== Функция развлечения ===
Многие люди предпочитают ведение блога, чтение блогов и дискуссии в комментариях в качестве развлекательного времяпрепровождения, особенно, если они по каким-либо причинам ограничены в других средствах развлечения, кроме интернета, и имеют довольно много свободного времени, которое надо тратить, например, молодые матери составляют заметную часть сообщества блогеров — им всегда есть о чём написать в свой блог, у них много вопросов, с которыми они могут обратиться к другим и т. д. Блоги представляют собой неисчерпаемый источник развлекательного чтения.

Некоторые пользователи используют блоги, чтобы тратить время, которого у них много, другие же используют его из-за нехватки свободного времени для полноценного общения. Таким образом, механизм сообщества блогеров позволяет вести общение в удобном для каждого пользователя режиме и с той интенсивностью, которая ему нужна (или которую он может себе позволить).

=== Функция сплочения и удержания социальных связей ===
Как уже упоминалось, сообщество Livejournal объединяет десятки тысяч русскоязычных пользователей, среди которых многие найдут людей, с которыми они были когда-то знакомы. Блоги, выполняя функции социальных сетей, позволяют поддерживать прервавшиеся в реальной жизни социальные связи и лучше узнавать своих знакомых.

Благодаря особенности отложенной многопользовательской коммуникации некоторые из респондентов используют блоги с нетрадиционной целью&nbsp;— для организации взаимодействия рабочей группы, обсуждения рабочих вопросов и&nbsp;т.&nbsp;п., так как для многих задач подобный способ оказывается более удобным, чем электронная почта, службы мгновенных сообщений и&nbsp;т.&nbsp;п. Группы, организованные на основе списков рассылки электронной почты, также могут выполнять подобную задачу, однако в ситуации, когда все участники проекта ведут блоги на одном сервисе, добавлять ещё один канал коммуникации может показаться излишним.

=== Функция мемуаров ===
Как и традиционный бумажный дневник, блог, помимо новых функций, может осознаваться и как несущий функцию мемуаров, места для каких-то записей, которые могут пригодиться в будущем, способом не забыть о подробностях тех или иных событий своей жизни. Пользующиеся этой функцией респонденты полагают, что ведут дневник для себя, для того чтобы потом читать, для того чтобы записывать что-то, что хочется помнить. И подумать об этом позже. Авторы создают нечто вроде отложенной коммуникации с самим собой.

=== Функция саморазвития, или рефлексии ===
Эта функция связана с тем, что блог предоставляет возможность участникам создать образ иного Я, возможно, такого, к которому автор стремится. («Я&nbsp;начинал журнал как упражнение в открытости и спонтанности»). Некоторые отмечают, что публичность дневника вынуждает их продолжать его вести, а также
заставляет учиться более грамотно структурировать свои мысли, что помогает им и самим лучше понять переживаемые события («При изложении своей проблемы или идеи в письменном виде становится легче анализировать ситуацию»).

=== Психотерапевтическая функция ===
Встречаются также упоминания о психотерапевтической функции блога, которая либо предполагалась заранее, либо была осознана в процессе ведения записей — «выплеснуть эмоции», «изложить наболевшее», «для успокоения нервов, в конце концов». Данная функция традиционного дневника, ведущегося в укромной
тетрадке, неоднократно упоминается различными авторами и, по всей видимости, приобрела новую форму и новые возможности, как способ пожаловаться на жизнь множеству людей сразу и получить в ответ успокоительные «поглаживания». Если рассмотреть содержание регулярных диалогов в сообществе пользователей livejournal «ru_psychology», и не только там, то такого рода транзакции являются одной из наиболее популярных форм общения: один «клиент» жалуется на жизнь, а другие «клиенты» его утешают.


=== Размещение блогов ===
<center>
Сравнение по характеру получаемых услуг
{| class="wikitable" style="text-align:center;"
! !! Массовый сервис ведения блога !! Хостинг
|-
! Формат хранимых документов
| Формат данных зависит от возможностей сервиса. || Любые форматы хранения данных — аудио, видео, фото, документы или книги.
|-
! Авторское право
| Вопрос об авторском праве обговаривается в пользовательском соглашении. || Вопрос об авторском праве не стоит — всё, что создано автором блога, принадлежит ему.
|-
! Дизайн
| Многое зависит от возможностей внешнего сервиса: иногда предлагается установить на сайт одну из имеющихся тем по умолчанию, иногда разрешается загрузить свой шаблон, а иногда можно править HTML-код шаблона. || Ограничений в дизайне нет — можно создать собственный, или найти готовый шаблон в Интернете.
|-
! Объём данных
| Обязательно существуют те или иные ограничения объёма хранимых данных. || Объём хранимых данных ограничен размером жёсткого диска, предоставляемого хостинг-провайдером.
|-
! Сообщества
| Сообщества, существующие на сервисе, могут стать дополнительным способом заявить о своем блоге. || Блог не будет иметь никакой связи с другими.
|-
! Стоимость создания и развития ресурса
| Создание и развитие бесплатно, за деньги могут продаваться дополнительные возможности. || Нужно оплатить хостинг и доменное имя.
|-
! Раскрутка и реклама
| Использовать блог как рекламную площадку может только его владелец, добавить туда другую рекламу невозможно. || Запустив свой сайт, можно прилагать все усилия к его оптимизации и раскрутке, не опасаясь запрета размещения рекламы.
|-
! Сложность реализации и дополнительные возможности
| Идеальный выход для создания обычного блога (онлайн-дневника, фотоблога). || Для создания файлового архива с софтом, музыкой и играми подобрать подходящий по всем параметрам сервис сложно. Более эффективное решение — создание собственного сайта.
|-
|}
</center>

== Продвижение блогов ==
С конца 2006 года стало набирать популярность SMO и SMM. SMM (social media marketing, маркетинг в социальных сетях) используется для продвижения сайтов/блогов в блогосфере и социальных медиа, таких как форумы, рассылки, ICQ , сайты digg-типа, социальные закладки и любые другие коммуникационные среды с профилями пользователей. SMO (social media optimization) используется для подготовки сайта/блога для более эффективного нахождения его пользователями.

== Объединение блогов/планета блогов ==
Планета блогов — это RSS-агрегатор, предназначенный для объединения персональных блогов и агрегирования их на одном ресурсе. Это достаточно статичное объединение, желающие могут попросить включить их блог в объединение или посоветовать чужой блог. Посты участников располагаются в хронологическом порядке, новые посты идут в начале. Основанием для объединения блогов могут быть разные причины: принадлежность авторов к одной социальной группе, схожие хобби, увлечения и так далее.
[[Користувач:Ліходєєва Ірина|Ліходєєва Ірина]] 07:41, 3 листопада 2011 (EET)

=Вікі-проекти (в тому числі й Вікіпедія)=
'''Ві́кі''' — це веб-сайт (або інша гіпертекстова збірка документів), що дозволяє користувачам змінювати самостійно вміст сторінок через браузер, використовуючи спрощену і зручнішу, порівняно з HTML, вікі-розмітку тексту.

Термін Вікі може також стосуватися спільного програмного забезпечення (collaborative software), яке створюється для створення такого сайту.

Терміни Вікі (з великої літери) та ВікіВікіВеб (WikiWikiWeb) часом використовують, щоб сказати конкретно про Portland Pattern Repository — перший вікі в історії. Прихильники такого використання пропонують використовувати слово з малої літери для вікі-сайтів загалом.

Слово ''вікі'' походить з гавайської мови й означає «хуткий» або ж «надшвидкий».

'''Історія'''
Першим вікі став Portland Pattern Repository, створений Вордом Канінгемом (Ward Cunningham) у 1995 році. Канінгем вигадав і назву «вікі», і концепцію — і сам створив перше втілення системи вікі. Як було згадано вище, дехто дотримуються думки, що тільки перший вікі слід називати Вікі (з великої літери) або ж ВікіВікіВеб (WikiWikiWeb). Вікі Ворда Канінгема залишається одним з найпопулярніших вікі-сайтів.

Канінгем узяв термін вікі від «вікі вікі», тобто «хутких» автобусиків, що функціонували в аеропорту Гонолулу. Вікі вікі — це було перше гавайське слово, яке Канінгем вивчив під час першого відвідання островів, коли працівник аеропорту сказав йому їхати з одного терміналу в інший автобусом вікі-вікі.

За словами самого Канінгема, «Я обрав термін вікі-вікі, щоб замінити надто хутку думку назвати цю штуку „хуткою мережею“.»

Наприкінці 20 століття, вікі-сайти все більше визнаються як перспективний шлях розвитку приватних і публічних баз знань, і саме цей потенціал надихнув засновників енциклопедичного проекту Nupedia — Джимбо Вейлза (Jimbo Wales) та Ларрі Сенгера (Larry Sanger) — до використання технології вікі як основи електронної енциклопедії: так у січні 2001 року було створено енциклопедію 21 століття — «Wikipedia». Спочатку вона працювала на базі програмного забезпечення UseMod, але потім перейшла на власну відкриту базу кодів Mediawiki, яку тепер перебрали багато інших вікі.

Сьогодні Вікіпедія, а також окремо її англійська частина — найбільший вікі-портал у світі. Друге місце займає німецька версія. А от четвертим завбільшки свого часу була вікі Susning.nu (закрита в 2009 році) база даних шведською мовою, що використовує програмне забезпечення UseMod. Всеохопна природа Вікіпедії стала значущим чинником її росту, тоді як багато інших вікі є високоспеціалізованими. Дехто пов'язує швидке зростання Вікіпедії з рішенням не використовувати CamelCase. У будь-якому разі, те, що вона є найбільшим вікі, призвела до того, що часом на неї посилаються як на Материнську вікі на менших вікі, спеціалізованих за темами.

'''Вікі-проекти та Вікі-спільноти'''
Близько 1000 публічних вікі-спільнот перелічено тут:

*WorldWideWiki: SwitchWiki

*WikiIndex: a wiki of wikis

В Україні відомі такі вікі-проекти та вікі-спільноти:

''Політичного спрямування'' 
*«Майдан Вікі»

''Загальногуманітарного спрямування:'' 
*«Родовід»

*«НЛП»

''Технічні енциклопедії та довідники (історія техніки тощо):'' 
*«Москвич назавжди» — посилання не працює

''Професійні знання:'' 
''Програмування:'' 
*Документація з Unix-Linux українською
*Linux в Украине (російськомовний)
*Joomla! документація (до проекту Joomla!)
*Український переклад Joomla! та розширень (портал Joomla! Україна)
''Музика'' 
*MusicWiki Музична енциклопедія
''Дозвілля'' 
*«CoreWiki» (для тих, хто цікавиться програмістською грою CoreWar, російськомовний)
*Файна Меморія — жартівлива україномовна енциклопедія лулзів
*Інциклопедія — Україномовний проект, створений під натхненням російської Абсурдопедії
''Інші віртуальні енциклопедії та довідники:'' 
*«WWW Енциклопедія Києва» («ВЕК») (цей проект має спеціальний frontend, а репозиторій статей побудовано на Вікі-технологіях).
*відкрита енциклопедія українства в Республіці Білорусь
*Енциклопедія Драматика — Гумористична енциклопедія мережевої культури; сайт у СПАМ-фільтрі Вікіпедії, тому непряме посилання
[[Користувач:Оксана Сухович]]

=Інтернет-магазини=
'''Інтернет-магазин''' — місце в [[Інтернет|інтернеті]], де відбувається прямий продаж товарів споживачеві юридичній або фізичній особі), враховуючи доставку. При цьому розміщення споживацької інформації, замовлення товар у і оборудка відбуваються там же, всередині мережі (на сайт і інтернет-магазину).

'''Електрóнний магази́н ''' (''е-магазин, e-shop'')&nbsp;— сайт, з якого можна вибрати та замовити потрібний товар чи послугу. Інтернет-магазин перш за все передбачає грошові розразунки на відміну від сайтів які надають послуги безкоштовно. Для безпечного використання сайту передбачені надійні протоколи&nbsp;— https, та інші системи безпеки. Існують платні та безкоштовні інтернет-магазини (програми для установки на сервер компанії). Важливі елементи інтернет-магазину&nbsp;— оновлення наявного асортименту (продукти/товари та їх кількість), можливість додавати товари до «кошику», вхід для зареєстрованих користувачів. У деяких випадках можна використовувати систему оплати через інтернет (інтернет гроші), у простішому випадку оплата відбувається звичайними грішми через банк на рахунок роздрукований з сайту. Оплата через інтернет передбачає необхідність створення кількох облікових записів (принаймні двох), але у деяких випадках системи оплати можуть бути пов-язаними з магазином. Для того, щоб інтернет-магазин видавав інформацію залежно від запитів, надавав можливості пошуку тощо&nbsp;— на сервер встановлюється підтримка скриптів (наприклад PHP, Perl). У більш комплексному варіанті, програма інтернет магазину&nbsp;— це система управління вмістом сайту, яка вже має підтримку скриптів тощо. Надає можливість в он-лайновому режимі (головним чином через [[інтернет]]) і в межах наявного асортименту виконувати купівлю потрібних товарів.

'''Приклад типового інтернет-магазину можна навести наступний:'''

'''www.happyhobby.com.ua - Інтернет-магазин з товарами для миловарів, хоббі, натуральної косметики, подарунків та інше.'''

В ньому продаються такі товари, як:

- Основа для мила і шампуня;

- Ефірні масла;

- Рослинні олії;

- Пігменти та барвники;

- Сіль для ванни та інші.

Замовлення товару покупцем також здійснюється через мережу інтернет за допомогою Кошика. Товар додається до Кошика і далі оформлюється замовлення. 

На електронну адресу, вказану при реєстрації відправляються реквізити для оплати. Покупець оплачує обраний товар у відділенні банку або безпосередньо не виходячи з дому, якщо в нього підключена система інтернет-банк. 

Після того, як гроші зараховані на рахунок продавця, він відправляє товар у будь-яку точку України шляхом компанії-перевізника у місто, яке було вказано при реєстрації. Як правило, на наступний день замовлення поступає у місце призначення і покупець може вже користуватися тим товаром, який було замовлено. По такому принципу працює переважна більшість інтернет-магазинів.

Взято з [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82-%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%B8%D0%BD Вікіпедія]

[[Користувач:Blohin|Блохін Олег Андрійович 27гр]] 08:20, 6 жовтня 2011 (EEST)

=Інтернет-аукціони=
=Електронна пошта та списки розсилки=
'''Електро́нна по́шта'''&nbsp;({{lang-en|e-mail}}, або ''email'', скорочення від ''electronic mail'') — популярний [[Електронний сервіс|сервіс]] в [[інтернет]]і, що робить можливим обмін даними будь-якого змісту ([[текстовий файл|текстові документи]], [[аудіофайл|аудіо]]-[[відеофайл|відео файли]], [[архів (інформатика)|архіви]], [[комп'ютерна програма|програми]]).

== Призначення та функції E-mail ==
Електронною поштою можна надсилати не лише [[текст]]ові повідомлення, але й [[документ]]и, графіку, аудіо-, відеофайли, програми тощо. Електронна пошта дуже корисна, якщо немає повноцінного доступу (on-line) до Інтернету. Через електронну пошту можна отримати послуги інших сервісних мереж.

Електронна пошта&nbsp;— типовий сервіс відкладеного зчитування (''off-line''). Після відправлення повідомлення, як правило, у вигляді звичайного тексту, адресат отримує його на свій [[комп'ютер]] через деякий період часу, і знайомиться з ним, коли йому буде зручно.

Електронна пошта схожа на звичайну [[пошта|пошту]], маючи ті ж самі переваги і недоліки. Звичайний [[лист]] складається із [[конверт]]а, на якому зазначена [[адреса]] отримувача і стоять штампи поштових відділень шляху слідування, та вмісту&nbsp;— власне листа. Електронний лист складається із заголовків, які містять службову інформацію (про автора листа, отримувача, шлях проходження листа), які служать, умовно кажучи, конвертом, та власне вміст самого листа. За аналогією зі звичайним листом, відповідним методом можна внести в електронний лист інформацію якого-небудь іншого роду, наприклад, [[фотографія|фотографію]] тощо. Як і у звичайному листі можна поставити свій [[підпис]]. Звичайний лист може не дійти до адресата або дійти з запізненням,&nbsp;— аналогічно і електронний лист. Звичайний лист доволі дешевий, а електронна пошта&nbsp;— найдешевший вид зв'язку.

Отже, електронна пошта повторює переваги (простоту, дешевизну, можливість пересилання нетекстової інформації, можливість підписати і зашифрувати лист) та недоліки (негарантований час пересилки, можливість доступу для третіх осіб під час пересилки, неінтерактивність) звичайної пошти. Проте у них є і суттєві відмінності. Вартість пересилки звичайної пошти у значній мірі залежить від того, куди вона повинна бути доставлена, її розміру та типу. У електронної пошти такої залежності або немає, або вона досить невідчутна. Електронний лист можна шифрувати та підписувати більш надійніше та зручніше, ніж лист на папері&nbsp;— для останнього, власне, взагалі не існує загальноприйнятих засобів шифровки. Швидкість доставки електронних листів набагато вища, ніж паперових, та мінімальний час проходження незрівнянно менший.

== Принцип дії ==
На діаграмі показано типову послідовність подій, що відбуваються, коли Аліса відправляє листа з допомогою [[e-mail клієнт|поштової програми]] (MUA).<ref>{{cite video | title = How E-mail Works | medium = internet video | publisher = howstuffworks.com |date = 2008 | url = http://www.webcastr.com/videos/informational/how-email-works.html}}</ref> Вона вводить [[e-mail адреса|e-mail]] адресата та натискає кнопку «відправити».
# Її поштовий клієнт форматує повідомлення в спеціальний формат та відправляє по протоколу [[SMTP]] на місцевий [[сервер]] обміну пошти (MTA), в цьому випадку <tt>smtp.a.org</tt>, її інтернет-провайдера.
# Сервер обміну пошти отримує адресу призначення з даних протоколу SMTP (а не з шапки листа), в цьому випадку, це <tt>bob@b.org</tt>. Адреса скрині для отримання електронних листів це рядок <tt>localpart@exampledomain</tt>. Фрагмент перед знаком [[@]] називають ''локальною частиною'' адреси, зазвичай, вона збігається з іменем користувача отримувача, а фрагмент після знаку [[@]] називають доменним іменем. Сервер передачі листів використовує доменне ім'я для визначення повного доменного імені сервера обміну [[лист]]ами в [[DNS|доменній системі імен]] (DNS)
# [[DNS сервер]] домену <tt>b.org</tt>, <tt>ns.b.org</tt>, надсилає у відповідь [[МХ запис]]и в яких перелічено сервери обміну пошти цього домену, в цьому випадку <tt>mx.b.org</tt>, [[сервер]] інтернет-провайдера Боба.
# <tt>smtp.a.org</tt> відправляє лист <tt>mx.b.org</tt> по протоколу SMTP, який кладе його в скриню користувача <tt>bob</tt>.
# Боб натискає кнопку «отримати [[повідомлення]]» в поштовому клієнті, який отримує листи з сервера по протоколу [[Post Office Protocol]] (POP3).

== Програми-клієнти для роботи з E-mail ==

Функціонування електронної пошти побудовано на принципі [[клієнт-сервер]], стандартному для більшості мережевих сервісів. Для обміну листами з [[поштовий сервер|поштовим сервером]], потрібна спеціальна програма-клієнт. Існує багато різних програм-клієнтів електронної пошти, які можуть відрізнятися окремими функціями, можливостями та інтерфейсом, в тому числі й такі, що працюють на сервері (в режимі ''on-line''). Проте загальні функції у більшості пакетів однакові. До них можна віднести:
* підготовка тексту;
* імпорт файлів-додатків;
* відправка листа;
* перегляд і збереження кореспонденції;
* знищення кореспонденції;
* підготовка відповіді;
* коментування і пересилка інформації;
* експорт файлів-додатків.

Сучасний пакет програм електронної пошти має добре організований [[інтерфейс користувача]], який не потребує багато часу і зусиль для засвоєння, та звичайно забезпечує такі додаткові функції:
* ідентифікація власника поштової скриньки;
* автоматичне приєднання підпису;
* адресні книги;
* перевірка орфографії;
* можливість створення поштових скриньок різного призначення;
* шифрування/дешифрування повідомлень;
* робота у автономному (off-line) режимі;
* фільтрацію/маршрутизацію повідомлень;
* автоматична відправка відповіді про тимчасову відсутність отримувача або
* автоматична переадресація листа на іншу адресу електронної пошти.
Взято з [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%B0 Вікіпедія]
[[Користувач: Харченко Анастасія]]

=Групи новин (в основному, Usenet)=
Usenet — комп'ютерна мережа, заснована у 1979 році на противагу мережі ARPANET. 


Основні відомості

Ініціатори: Том Траскотт (Tom Truscott), Джим Елліс (Jim Ellis) та Стів Белловін (Steve Bellovin)
 Технічне підґрунтя: UUCP (unix-unix-copy)
 Цільова публіка: користувачі Unix
 Організація: відкрита, логічна мережа (всі сайти що в мережі доступні)
 Кошти: оплата за телефонний зв'язок
 Форма/Структура: групи новин (спочатку без модерації)
 Політика: демократична організація за допомогою користувачів

Новини мережі Usenet (телеконференції) — це другий по розповсюдженості сервіс Інтернет. Якщо електронна пошта передає повідомлення по принципу «від одного — одному», то новини мережі передають повідомлення «від одного — багатьом». Механізм передачі кожного повідомлення схожий на передачу пліток: кожен вузол мережі, який отримав якусь нову інформацію (тобто нове повідомлення), передає її на всі знайомі вузли, тобто всім тим вузлам, з якими обмінюється новинами. Таким чином, послане користувачем повідомлення розповсюджується, багатократно дублюючийсь, по мережі, досягаючи за доволі короткі строки всіх учасників телеконференції Usenet у всьому світі. При цьому обговорення теми, яка цікавить користувача, може брати участь безліч людей, незалежно від того, де вони знаходяться фізично. Кількість користувачів Usenet доволі велика — за оцінками UUNET technologies, кількість нових повідомлень, які поступають у телеконференції щоденно складає близько мільйона.

Новини поділені на ієрархічно організовані тематичні групи і ім'я кожної групи складається з імен підрівнів ієрархії, які розділені крапками, причому більш загальний рівень пишеться першим. Розглянемо, наприклад, ім'я групи новин fido7.windows.nt.admin. Ця група відноситься до ієрархії верхнього рівня fido7, це ієрархія некомерційної системи країн колишнього СРСР. В ієрархії fido7 наявний підрівень windows, призначений для обговорення різних питань, пов'язаних з операційними системами фірми Microsoft. Далі, NT означає операційну систему Windows NT, а admin позначає групу, призначену для обговорення питань адміністрування. Таким чином, маючи мінімальні знання англійської мови, можна за іменем групи легко зрозуміти, що в ній обговорюється. Наприклад, в alt.games.doom пишуть ті, хто полюбляє гру DOOM.

Існують глобальні ієрархії та ієрархії, які локальні для якої-небудь організації, країни чи мережі. Набір груп новин, які отримує локальний сервер Usenet визначається адміністратором серверу та наявністю тих чи інших груп на інших серверах, з якими він обмінюється новинами. Доволі часто ситуація, коли сервер отримує, по-перше, всі глобальні ієрархії, по-друге, локальні для країни чи мережі, по третє, ієрархії локальні для конкретної організації.

До різних ієрархій застосовуються різні норми і правила роботи з ними. В першу чергу, це стосується мови повідомлень — в україномовні групи слід писати українською мовою, в той же час як у групи глобальної ієрархії comp можна писати лише англійською. Не завжди в Usenet можна посилати інформацію рекламного характеру. Деякі з груп спеціально створені для комерційних цілей і надають таку можливість, а деякі є абсолютно некомерційними — і тому встановлена заборона. Менш суворими є обмеження на можливі обсяги цитування попередніх авторів, розмір підпису тощо.

Починаючи роботу з будь-якою групою або ієрархією груп, в першу чергу необхідно ознайомитися з правилами роботи з тими, які регулярно розміщує в цих групах людина, яка добровільно взяла на себе обов'язки координатора групи (модератора).

Справді групи новин бувають двох типів — модеровані та звичайні. Повідомлення, які з'являються у модерованих групах, перед тим, як розсилаються по мережі, проходять процедуру своєрідної цензури, яка здійснюється модератором — у такій структурі, як Usenet, неможливо підтримувати порядок без суворості.

На нинішньому етапі будь-який комп'ютер, який підключений до Інтернет, має доступ до новин Usenet, але новини Usenet розповсюджуються і по іншим мережам, так же широко, як і електронна пошта. Спосіб і зручність роботи з новинами у великій мірі залежить від того, яким чином користувач отримує їх. В Internet програма-клієнт напряму отримує новини з серверу Usenet, і між переглядом списку повідомлень, які містяться у групі, і переглядом цих повідомлень немає затримки. Коли ж користувач отримує новини через електронну пошту, то спочатку він отримує список статей, а вже потім отримує статті, які окремо замовляє.

Структура
  UUCP/USENET Logical Map  —   June 1, 1981 / mods by S. McGeady 11/19/81 

            (ucbvax)
+=+===================================+==+
| |                                   |  |
| |                wivax              |  |
| |                  |                |  |
| |         microsoft| uiucdcs        |  |
| |  genradbo      | | |  |           |  |           (Tektronix)
| |     |          | | |  | purdue    |  |
| decvax+===+=+====+=+=+  | |         |  |
|       |   | |      |    | | pur-phy |  |                        tekmdp
|       |   | |      |    | |     |   |  |                           |
+@@@@@@cca  | |      |    | |     |   |  |                           |
|       |   | |  +=pur-ee=+=+=====+===+  |                           |
|    csin   | |  |   |                   |                           |
|           | +==o===+===================+==+========+=======+====teklabs=+
|           |    |                                                        |
|           |    |                    pdp phs   grumpy  wolfvax           |
|           |    |                     |   |      |        |              |
|           | cincy                unc=+===+======+========+              |
|           |   |        bio       |                                      |
|           |   |  (Misc) |        |            (Misc)                    |
|           |   | sii  reed        |    dukgeri duke34  utzoo             |
|           |   |  |    |          |         |   |       |                |
|      +====+=+=+==+====++======+==++===duke=+===+=======+==+=========+   |
|      |      |    |     |      |   |                       |         |   | u1100s
|    bmd70  ucf-cs ucf   | andiron  |                       |         |   |   |
|                        |          |                       |         |   |   |
|                  red   |          |                       |         |   | pyuxh
|                   |    |          |     zeppo             |         |   |   |
|       psupdp---psuvax  |          |       |               |         |   |   |
|                   |    |          | alice |   whuxlb      | utah-cs |   | houxf
|                allegra |          | |     |     |         |   |     |   |   |
|                     |  |          | |     |     |         |   |  +--chico---+
|                 +===+=mhtsa====research   |   /=+=======harpo=+==+     |    |
|                 |   |  |  |               |  /            |            |    |
|               hocsr |  |  +=+=============+=/           cbosg---+      |    |
|    ucbopt           |  |    |                             |     |   esquire |
|       :             |  |    |                           cbosgd  |           |
|       :             |  |    |                                   |           |
|    ucbcory          |  | eagle==+=====+=====+=====+=====+       |           |
|       :             |  |  |     |     |     |     |     |       |  +-uwvax--+
|       :             |  |  |   mhuxa mhuxh mhuxj mhuxm mhuxv     |  |
|       :             |  |  |                                     |  |
|       :             |  |  |        +----------------------------o--+
|       :             |  |  |        |                            |
|    ucbcad           |  |  |      ihpss    mh135a                |
|       :             |  |  |        |         |                  |
|       :             \--o--o------ihnss----vax135----cornell     |
|       :                |  |        |         |                  |
+=+==ucbvax==========+===+==+=+======+=======+=+========+=========+
  (UCB) :            |        |              |          | (Silicon Valley)
     ucbarpa      cmevax      |              |        menlo70--hao
        :                     |              |        |    |
     ucbonyx                  |              |        |   sri-unix
                              |           ucsfcgl     |
                              |              |        |
Legend:                       |              |      sytek====+========+
-------                       |              |               |        |
- | / \ + = Uucp           sdcsvax=+=======+=+======+     intelqa   zehntel
=           "Bus"                  |       |        |
o           jumps               sdcarl  phonlab  sdcattb
:           Berknet
@           Arpanet

Взято з [[http://uk.wikipedia.org/wiki/Usenet Вікіпедія]]
[[Користувач: Фатіна Віолетта]]

=Файлообмінні мережі=
'''Файлообмінна мережа''' — сукупна назва мереж для [[сумісне використання файлов|сумісного використання файлів]].

Часто в основі файлообмінних мереж лежать [[Однорангова мережа|однорангові]] комп'ютерні мережі, засновані на рівноправ'ї тих, хто бере участь в обміні файлами, тобто кожен учасник одночасно є і [[Програмний клієнт|клієнт]]ом, і [[сервер]]ом

== Принципи роботи ==
Основні принципи роботи файлообміну полягають в наступному:
* користувач викачує програму до себе на комп'ютер;
* дає доступ іншим користувачем до частини своїх ресурсів (цей процес називається «розшарюванням», {{lang-en|sharing}});
* у кожній такій програмі присутній пошук, який шукає ресурси, викладені на комп'ютерах інших користувачів для вільного викачування. Будь-який користувач, використовуючи пошук, може знайти на комп'ютері будь-якого іншого користувача ті ресурси, які він виклав у вільний доступ, і безоплатно викачати їх. А оскільки кількість користувачів таких файлообмінних програм обчислюється сотнями тисяч, а іноді навіть мільйонами, користувач напевно знайде файл, що цікавить його.

Ця технологія отримала назву P2P (pear to pear), в приблизному перекладі — децентралізована.

== Типи організації файлообмінних мереж ==
=== Централізовані мережі ===
Не зважаючи на те, що кожен учасник файлообмінної мережі є і клієнтом і сервером, необхідна [[інфраструктура]] для об'єднання розрізнених клієнтів між собою у визначене [[співтовариство]]. У централізованих файлообмінних мережах службову інформацію зберігають сервери індексацій.

Перевагою такої мережі є відносна простота її програмування та невеликий обсяг службової інформації, що передається на сервери. Закриття мереж [[Napster]] і [[WINMX]] показало ненадійність централізованих файлообмінних мереж. Сервери індексацій можуть бути відключені з різних причин (технічний збій, розорення компанії, що ним володіє, судове рішення). У такому разі мережа перестає функціонувати. До [[P2P|централізованих]] мереж відноситься [[Direct Connect]].

=== Децентралізовані мережі ===
[[P2P|Децентралізовані]] файлообмінні мережі функціонують без серверів індексацій. Хоча обсяг службової інформації, що передається в них більший, надійність їх набагато вище. Поки не існує способу насильно зупинити функціонування такої мережі. До [[P2P|децентралізованих]] мереж відносяться [[Gnutella]], [[Overnet]], [[Kad]].

Вперше термін peer-to-peer (P2P) був використаний в [[1984]] компанією [[IBM]] при розробці мережевої архітектури для динамічної [[маршрутизація|маршрутизації]] трафіку через комп'ютерні мережі з довільною топологією (Advanced Peer to Peer Networking). 

=== Частково децентралізовані (гібридні) мережі ===
Поєднуючи швидкість централізованих мереж і надійність децентралізованих, використовуються гібридні схеми, в яких використовуються незалежні індексації сервери, що постійно [[синхронізація даних|синхронізують]] інформацію між собою. Таким чином, при виході з ладу одного з них, мережа продовжує функціонувати. До частково децентралізованих файлообмінних мереж відносяться [[eDonkey2000 (мережа)|eDonkey2000]] [[OpenNap]].

== Огляд популярних мереж ==
В існуючих сьогодні файлообмінних P2P-мережах спочатку був використаний змішаний підхід — з наявністю виділених вузлів та/або серверів. Але в останні кілька років у всіх великих мережах реалізована підтримка протоколів, що забезпечують повністю автономне функціонування мережі без серверів, тобто в чистому вигляді P2P-підхід. 

Сьогодні на технології P2P засновано величезну кількість популярних мережевих сервісів — від простого обміну файлами до мовного та відеозв'язку. 

За деякими даними, станом на 2008 в Інтернеті більше половини всього трафіку припадало на трафік файлообмінних P2P-мереж, а розміри найбільших з них перевалили за позначку в 1 млн одночасно працюючих вузлів, що поділяють петабайт (1015 байт) інформації. Загальна кількість зареєстрованих учасників файлообмінних мереж P2P в усьому світі становить близько 100 млн. 

Мережа P2P — це безліч вузлів ([[комп'ютер]]ів, [[смартфон]]ів тощо), які об'єднані в єдину систему і взаємодіють за допомогою протоколу P2P, який забезпечує можливість створення і функціонування мережі рівноправних вузлів.

Серед файлообмінних мереж за кількістю вузлів лідирують такі мережі, як [[Bittorrent]], [[eDonkey2000]], [[Gnutella2]], [[Gnutella]]. 

=== Bittorrent === 

З метою ініціалізації вузла в мережі Bittorrent клієнтська програма звертається до сервера (tracker), що надає інформацію про файли, доступні для копіювання, а також статистичну і маршрутну інформацію про вузли мережі. Сервер і після ініціалізації допомагає вузлам взаємодіяти один з одним, хоча останні версії клієнтських програм вимагають наявності серверів тільки на стадії ініціалізації.

Якщо вузол «хоче» опублікувати файл, то програма поділяє цей файл на частини і створює файл метаданих (torrent file) з інформацією про частини файлу, розташування їх і — опціонально — сервера, який буде підтримувати розповсюдження цього файлу. Перший вузол, який опублікував фото, називається розповсюджувачем (seedеr). Вузол, що бажає скопіювати файл, при копіюванні сам стає розповсюджувачем за принципом: скільки копіюю я, стільки дозволяю скопіювати з мене. 

Вузли, які скопіювали весь файл, стають розповсюджувачами цього файлу і разом з вузлами, що скопіювати файл не повністю, дають можливість іншим вузлам отримувати частини файлу з кількох джерел, що прискорює копіювання. 

У мережі BitTorrent використовуються протоколи Bittorrent і BitTorrent Azureus DHT. Останній заснований на модифікованому протоколі Kademlia і використовується для забезпечення роботи з файлами метаданих, не прив'язаними до серверів, для децентралізованого пошуку ресурсу по ID і присвоювання ресурсам коментарів і рейтингу. Замість BitTorrent Azureus DHT деякі клієнти підтримують аналогічний йому за функціональністю протокол BitTorrent Mainline DHT. 

Найпоширеніші клієнтські програми — це Azureus, BitTorrent_client, μTorrent, BitSpirit, BitComet, BitTornado, MLDonkey.

=== Gnutella, Gnutella2 === 

Gnutella — одна з перших пірингових мереж, створена в 2000 році. Вона функціонує й досі, хоча через серйозні недоліки алгоритму користувачі в наш час вважають за кращу мережу Gnutella2. 

Під час підключення клієнт отримує від вузла, з яким йому вдалося з'єднатися, список з п'яти активних вузлів; їм надсилається запит на пошук ресурсу за ключовим словом. Вузли шукають у себе на запит ресурси і, якщо не знаходять їх, пересилають запит активним вузлам вгору по «дереву» (топологія мережі має структуру графа типу «дерево»), поки не знайдеться ресурс або не буде перевищено Максимальна кількість кроків. Такий пошук називається розмноженням запитів (query flooding). 

Подібна реалізація веде до експоненціальним зростання кількості запитів і відповідно на верхніх рівнях «дерева» може призвести до відмови в обслуговуванні. Щоб уникнути подібної ситуації розробники удосконалили алгоритм, ввели правила, відповідно до яких запити можуть пересилати вгору по «дереву» тільки певні вузли — так називані виділені (ultrapeers), інші вузли (leaves) можуть лише запитувати останні. Була введена система кешування вузлів. 

У такому вигляді мережа функціонує й зараз, хоча недоліки алгоритму і слабкі можливості розширюваності ведуть до зменшення її популярності. 

Недоліки протоколу Gnutella ініціювали розробку принципово нових алгоритмів пошуку маршрутів та ресурсів і привели до створення групи протоколів DHT (Distributed Hash Tables) — зокрема, протоколу Kademlia, який зараз широко використовується в найбільших мережах.

Запити в мережі Gnutella пересилаються по [[TCP]] або [[UDP]], копіювання файлів здійснюється через протокол [[HTTP]]. Останнім часом з'явилися розширення для клієнтських програм, що дозволяють копіювати файли по UDP, робити [[XML]]-запити метаінформації про файли.

У 2003 було створено принципово новий протокол Gnutella2 і перші клієнти для цього протоколу які, водночас, були сумісні з клієнтами Gnutella. Відповідно до нього деякі вузли стають концентраторами, інші ж є звичайними вузлами (leaves). 

Кожен звичайний вузол має сполучення з одним-двома концентраторами. А концентратор пов'язаний з сотнями звичайних вузлів і десятками інших концентраторів. Кожен вузол періодично пересилає концентратору список ідентифікаторів ключових слів, за якими можна знайти ресурси, що публікуються цим вузлом. Ідентифікатори зберігаються в загальній таблиці на концентраторі. 

Коли вузол "хоче" знайти ресурс, він надсилає запит за ключовим словом своєму концентратору, останній або знаходить ресурс у своїй таблиці і повертає ID вузла, що володіє ресурсом, або повертає список інших концентраторів, які вузол знову запитує по черзі випадковим чином. Такий пошук називається пошуком за допомогою методу блукань (random walk).

Примітною особливістю мережі Gnutella2 є можливість розмноження інформації про файл в мережі без копіювання самого файлу, що дуже корисно з точки зору відстеження вірусів. Для переданих пакетів у мережі розроблений власний формат, схожий на XML, що гнучко реалізує можливість нарощування функціональності мережі шляхом додавання додаткової службової інформації. Запити та списки ID ключових слів пересилаються на концентратори по UDP. 

Найпоширеніші клієнтські програми для Gnutella і Gnutella2: Shareaza, Kiwi, Alpha, Morpheus, Gnucleus, Adagio Pocket G2 (Windows Pocket PC), FileScope, iMesh, MLDonkey.

=== EDonkey2000 === 
Мережа EDonkey2000 з'явилася в 2000 році. Інформація про наявність файлів в ній публікується клієнтом на численних серверах у вигляді ed2k-посилань, що використовують унікальний ID ресурсу. 

Серверне програмне забезпечення доступне для встановлення будь-яким користувачем. Сервер забезпечує пошук вузлів та інформації.

Станом на кінець 2008 року в мережі було до 200 серверів, які обслуговують одночасно близько 1 млн клієнтів, які разом використовують близько 1 млрд різних файлів. Загальне число зареєстрованих користувачів цієї мережі становить близько 10 млн.

Коли клієнт мережі EDonkey2000 копіює бажаний ресурс, він робить це одночасно з кількох джерел за допомогою протоколу MFTP (Multisource File Transfer Protocol). 

Зараз інформацію про доступні файлах можна отримувати не тільки з серверів EDonkey. У 2004 до складу мережі EDonkey2000 була інтегрована мережа Overnet — повністю децентралізована мережа, що дозволяє здійснювати взаємодію між вузлами без прив'язки до серверів, для чого використовується DHT-протокол Kademlia. 

Найпоширенішою для мережі EDonkey2000 клієнтською програмою з закритим кодом (версія Pro - платна) є програма eDonkey, проте існує і клієнт з відкритим програмним кодом — eMule, який, крім мережі EDonkey2000, може ввести в дію ще одну мережу P2P — Kad Network (Kademlia). Клієнт eDonkey має дуже цікаве розширення, що дозволяє копіювати метафайли .torrent, які користуються великою довірою користувачів, а також застосовувати верифікаційну інформацію з цих метафайлів для роботи з файлами власної мережі. При цьому якщо ініціалізувати завантаження файлу, що відповідає метафайлу, частини файлу, доступні у власній мережі EDonkey2000, теж включаються в список джерел для завантаження. 

Така інтеграція можливостей різних мереж і додаткова верифікація сприяли розвитку мережі EDonkey2000. На неї почали переходити користувачі інших мереж — наприклад, мережі FastTreсk, що базується на протоколі FastTreсk, який реалізується, зокрема, таким популярним клієнтом, як Kazaa. 

=== Direct Connect === 

Однією з найпопулярніших в Україні та Росії файлообмінних мереж є Direct Connect. У цій мережі клієнти підключаються до одного чи кількох серверів для пошуку файлів, причому сервери не пов'язані між собою. Інформація про файли, доступ до яких вузол «хоче» відкрити, відсилається на сервер. Копіювання файлів відбувається безпосередньо між вузлами, як і в класичній P2P-мережі. 

У клієнтську програму вбудовані можливості для спілкування учасників мережі один з одним; список файлів кожного користувача можна одержувати у вигляді деревоподібної структури папок; існує простий механізм пошуку інформації і можливість копіювання цілих каталогів.

Взято з [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B0]

[[User:Кузнецов Олег Олегович|Кузнецов Олег Олегович]] 18:45, 2 листопада 2011(EEST)

=Електронні платіжні системи=
'''Електронні платіжні системи''' (англ. Electronic Payment Systems) — призначені для здійснення платіжних операцій у всесвітній мережі Інтернет. За допомогою платіжної системи можна здійснювати розрахунок за товари та послуги різних проектів і сервісів. Наприклад, оплачувати мобільний зв'язок, комунальні послуги, кабельне або супутникове телебачення, послуги Інтернет-провайдерів, а також різноманітні покупки в Інтернет- магазинах.

У якості платіжних засобів в електронних платіжних системах використовуються електронні (цифрові) гроші, вони являються аналогом готівки і, при необхідності, миттєво передаються з одного електронного гаманця на іншій. Всі електронні платіжні системи за способом доступу до електронного рахунку можна розділити на дві групи:

- системи, що мають веб-інтерфейс для керування електронним гаманцем;

- системи, що вимагають встановлення додаткового програмного забезпечення для керування електронним гаманцем.

Щоб стати учасником і користуватися послугами будь-якої платіжної системи потрібно пройти процес реєстрації й відкрити в ній електронний рахунок у вигляді електронного гаманця. Електронний гаманець зберігає інформацію про суму коштів на рахунку користувача в даній платіжній системі.

Для того щоб мати можливість проведення розрахункових операцій, необхідно ввести гроші в платіжну систему, інакше кажучи, поповнити електронний рахунок. Це можна зробити за допомогою банку, поштового переказу, платіжного термінала або іншим зручним способом залежно від використовуваної платіжної системи. При необхідності, електронні гроші завжди можна вивести із системи та обміняти їх на готівку.

Електронні платіжні системи дозволяють максимально спростити фінансові операції між покупцем і продавцем. Крім цього, вони сприяють розвитку електронної комерції, оскільки дозволяють здійснити операцію майже миттєво. Єдиним недоліком і головною перешкодою для більш стрімкого розвитку електронних платіжних систем як і раніше є недовіра багатьох користувачів до електронних грошей. Однак варто відзначити, що безпека електронних платежів з часом значно підвищується і шахраям усе важче отримати доступ до чужого електронного або банківського рахунку. Багато в чому безпека рахунків цілком залежить від самого власника.

Збільшення використання платіжних систем неминуче, оскільки вони мають дуже важливі і незаперечні переваги, такі як:

*доступність — будь-який користувач має можливість безкоштовно відкрити власний електронний рахунок;
*простота використання — для відкриття та використання електронного рахунку не потрібно яких-небудь спеціальних знань, всі наступні дії інтуїтивно зрозумілі;
*мобільність — незалежно від місця свого знаходження користувач може здійснювати зі своїм рахунком будь-які фінансові операції;
*оперативність — переказ коштів з рахунку на рахунок відбувається протягом декількох секунд;
*безпека — передача інформації ведеться з використанням SSL протоколу з кодовим ключем 128-bit або іншими криптографічними алгоритмами.
На сьогодні для здійснення платіжних операцій у мережі Інтернет можна скористатися такими платіжними системами:

''українські'': Інтернет.Гроші;

''російські'': WebMoney, CyberPlat, e-Port, Assist, RBK Money, PayCash, MoneyMail, Z-Payment, Яндекс.Деньги, КредитПилот, Рапида;

''міжнародні'': E-Gold, Liberty Reserve, PayPal, Perfect Money, Moneybookers, Fethard, EasyPay, ChronoPay.

Взято з [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%B6%D0%BD%D1%96_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8 Вікіпедія]

[[Користувач:Сусоєва Марія|Сусоєва Марія]]

=Інтернет-радіо=
Інтернет-радіо або веб-радіо — група технологій передачі потокових аудіоданих через мережу Інтернет. Також як термін інтернет-радіо або веб-радіо може розумітися радіостанція, що використовує для мовлення технологію потокового мовлення в Інтернет.
Технології, використовувані інтернет-радіо

У технологічній основі системи лежать три елементи:

* [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F Станція] — генерує аудіопотік (або із списку звукових файлів, або прямим оцифруванням з аудіо карти, або копіюючи існуючий в мережі потік) і направляє його серверу. (Станція споживає мінімум трафіку, тому що створює один потік)
* [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%B5%D1%80 Сервер (повторювач потоку)] — приймає аудіопотік від станції і перенаправляє його копії усім підключеним до сервера клієнтам, по суті є реплікатором даних. (Трафік сервера пропорційний кількості слухачів + 1)
* [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BB%D1%96%D1%94%D0%BD%D1%82 Клієнт] — приймає аудіопотік від сервера і перетворює його в аудіосигнал, який і чує слухач інтернет-радіостанції. Можна організовувати каскадні системи радіомовлення, використовуючи як клієнт повторювач потоку. (Клієнт, як і станція, споживає мінімум трафіку. Трафік клієнта-сервера каскадної системи залежить від кількості слухачів такого клієнта.)

Окрім потоку звукових даних зазвичай передаються також текстові дані, щоб в плеєрі відображувалася інформація про станцію і про поточну композицію.

Як станція можуть виступати звичайна програма-аудіоплеєр із спеціальним плагином-кодеком або спеціалізована програма (наприклад — ICes, EzStream, SAM Broadcaster), а також апаратний пристрій, що перетворює аналоговий аудіопотік в цифровий.

Існує велика кількість серверів інтернет-мовлення. Найбільш поширений сервер Shoutcast компаній Nullsoft, розроблений спеціально для свого програвача [http://uk.wikipedia.org/wiki/Winamp Winamp]. Сумісний з Shoutcast сервер Icecast має набагато більшу функціональність, поширюється вільно (на умовах GNU GPL) і безкоштовно. На відміну від Shoutcast, Icecast здатний передавати декілька аудіопотоків і вимагає менше ресурсів на аудіопотік, частіше оновлюється, підтримує UTF-теги і різні формати аудіо, але він набагато складніший у налаштуванні.

Сервери можуть розрізнятися по форматах аудіоданих, наприклад: MP3, Ogg/Vorbis, RealAudio.

Деякі програвачі також підтримують мовлення; наприклад, до JetAudio додається JetCast, що надає можливість коментувати радіопотік за допомогою мікрофону, сайт-статус і чат.

Як клієнт можна використовувати будь-який [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%87_%D0%BC%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B0  мультимедійний програвач], що підтримує потокове аудіо і здатний декодувати формат, в якому віщає радіо.

Слід зауважити, що «інтернет-радіо» до ефірного радіомовлення ніякого відношення не має.
[[Користувач: Кондратюк Віола]]

=Інтернет-телебачення=
=IP-телефонія=
VoIP (англ. Voice over IP; IP-телефония, произносится "войп") — система связи, обеспечивающая передачу речевого сигнала по сети Интернет или по любым другим IP-сетям. Сигнал по каналу связи передаётся в цифровом виде и, как правило, перед передачей преобразовывается (сжимается) с тем, чтобы удалить избыточность.

Голосовая и видеосвязь посредством компьютерных сетей стала популярной во всём мире с начала XXI века и в настоящее время широко используется как частными пользователями, так и в корпоративном секторе. Применение систем IP-телефонии позволяет компаниям-операторам связи значительно снизить стоимость звонков (особенно международных) и интегрировать телефонию с сервисами Интернета, предоставлять интеллектуальные услуги.

''' Мобильные номера'''

Переносимость телефонных номеров (англ. Mobile number portability, MNP или LNP, англ. Local Number Portability) — это сервис, который позволяет его пользователям сохранить существующий телефонный номер при переходе от одного мобильного оператора к другому. Возможность переноса телефонных номеров зависит от законодательства конкретной страны. Сервис MNP/LNP оказывает своё влияние на коммерческое применение IP-телефонии у транзитных операторов[1][2][3]. Голосовой звонок, который пришёл по каналу VoIP, маршрутизируется на мобильный телефон традиционного мобильного оператора.

'''Минимальная стоимость звонка'''

Вызовы в IP-телефонии считают системой с минимальной стоимостью маршрутизации звонка (LCR, Least Cost Routing system), которая основана на том, что осуществляется проверка пункта назначения каждого телефонного звонка, как только он сделан внутри сети, что даёт потребителю самую низкую цену.

При условии совместимости с GSM-номерами, которая сейчас широко распространена, провайдеры систем с минимальной стоимостью маршрутизации звонка LCR, больше не могут полагаться на использование префикса номера, для того чтобы определить, как перенаправить (маршрутизировать) звонок. Вместо этого им нужно знать фактическое название сети мобильного оператора для каждого звонка, чтобы осуществить его маршрутизацию.

Следовательно, VoIP-решения также необходимы для того, чтобы управлять совместимостью мобильных номеров MNP при маршрутизации голосового звонка. В странах без центральной базы данных, таких как Великобритания, иногда бывает нужно направлять запрос в GSM-сеть о том, к какой сети (какому оператору) принадлежит данный мобильный телефон. Поскольку VoIP начинает набирать обороты на рынке компаний благодаря применению функций системы минимальной стоимости маршрутизации звонка, необходимо предоставить определённый уровень надёжности при управлении звонками.

Проверки совместимости мобильных номеров MNP нужны для того, чтобы гарантировать, что качество услуги будет соответствовать требуемому; при проведении проверки совместимости мобильных номеров перед тем, как осуществится маршрутизация звонка, и тем самым гарантировать, что голосовой звонок действительно попадёт по назначению, VoIP-компании дают своим компаниям-клиентам (потребителям) гарантию, что они найдут провайдера услуг IP-телефонии. Компания-оператор, предоставляющая услугу интернет-пейджера, Tyntec, зарегистрированная в Великобритании, предоставляет услугу Voice Network Query, (система передачи голосовых сообщений), эта услуга даёт возможность как традиционным операторам голосовой связи, так и VoIP-операторам отправлять запрос в GSM-сеть, запрос, направленный на то, чтобы найти домашнюю сеть для перенесённого номера.

''' Номера экстренных вызовов'''

Из-за свойств, присущих самой технологии IP, трудно определить местонахождение пользователя. Звонки по номерам экстренных вызовов нельзя легко маршрутизировать (перенаправить) на близлежащий центр приема звонков (что важно для оперативных служб). Иногда VoIP-системы могут маршрутизировать экстренные внутрисетевые вызовы на неэкстренные телефонные линии в нужном подразделении. 

'''Протоколы'''

Протоколы обеспечивают регистрацию IP-устройства (шлюз, терминал или IP-телефон) на сервере или гейткипере провайдера, вызов и/или переадресацию вызова, установление голосового или видеосоединения, передачу имени и/или номера абонента. 

''' Безопасность соединения'''

Большинство потребителей VoIP-решений ещё не поддерживают криптографическое шифрование, несмотря на то, что наличие безопасного телефонного соединения намного проще внедрить в рамках VoIP-технологии, чем в традиционных телефонных линиях. В результате, при помощи анализатора трафика относительно несложно установить прослушивание VoIP-звонков, а при некоторых ухищрениях даже изменить их содержание[6][7][8][9].

Тот, кто вторгается с использованием анализатора сетевых пакетов, имеет возможность перехватить VoIP-звонки, если пользователь не находится в рамках защищённой виртуальной сети VPN [10]. Эта уязвимость в безопасности может привести к атакам со сбоями (отказами в обслуживании) у пользователя или у кого-то, чей номер принадлежит той же сети. Эти отказы в обслуживании могут полностью уничтожить телефонную сеть, нагрузив её мусорным трафиком и создав постоянный сигнал «занято» и увеличив количество разъединений абонентов[11].

Однако данная проблема касается и традиционной телефонии, так как абсолютно защищённых способов связи не существует[12][6][11].

Потребители могут обезопасить свою сеть, ограничив доступ в виртуальную локальную сеть данных, спрятав свою сеть с голосовыми данными от пользователей. Если потребитель поддерживает безопасный и правильно конфигурируемый межсетевой интерфейс-шлюз с контролируемым доступом, это позволит обезопасить себя от большинства хакерских атак. Есть несколько ресурсов с открытым кодом (open source solutions), выполняющих анализ трафика VoIP-разговоров. Невысокий уровень безопасности предоставляется в рамках патентованных аудиокодеков, которые нельзя найти в списках источников с открытым кодом, однако, такая «безопасность через непонятность» не зарекомендовала себя, как эффективное средство в других областях. Некоторые вендоры используют также сжатие, чтобы перехват информации было труднее выполнить. Есть мнение, что настоящая безопасность сети требует проведения полного криптографического шифрования и криптографической аутентификации, которые не доступны широкому потребителю. Однако, по некоторым параметрам IP-телефония выигрывает у традиционной в плане безопасности[11].

Существующий сейчас стандарт безопасности SRTP и новый ZRTP протокол доступен на некоторых моделях IP-телефонов (Cisco, SNOM), аналоговых телефонных адаптерах (Analog Telephone Adapters, ATAs), шлюзах, а также на различных софтфонах. Можно использовать IPsec, чтобы обеспечить безопасность P2P VoIP с помощью применения альтернативного шифрования (opportunistic encryption). Программа Skype не использует SRTP, но там используется система шифрования, которая прозрачна для Skype-провайдера[6].

Решение Voice VPN (которое представляет собой сочетание технологии VoIP и Virtual Private Network) предоставляет возможность создания безопасного голосового соединения для VoIP-сетей внутри компании, путем применения IPSec шифрования к оцифрованному потоку голосовых данных.

Так же возможно произвести многоуровневое шифрование и полную анонимизацию всего VoIP трафика (голоса, видео, служебной информации и т. д.) с помощью сети I2P, программу-маршрутизатор для работы с которой можно установить на ПК, смартфон, нетбук, ноутбук и т. д. Эта сеть представляет из себя полностью децентрализованную, анонимную среду передачи данных, где каждый пакет данных подвергается четырехуровневому шифрованию с использованием различных алгоритмов шифрования с максимальными размерами ключа. Сеть I2P использует туннельную передачу данных, где входящий и исходящий трафик идут через разные туннели, каждый из которых зашифрован разными ключами, при этом туннели периодически перестраиваются с изменением ключей шифрования. Все это приводит к невозможности прослушать и проанализировать проходящий поток третьей стороной. При этом на потоковой передаче туннелирование и шифрование не сказывается, так как используется специально созданная для потоковых служб библиотека, поэтому данные приходят строго в заданном порядке, без потерь и дублированний[6].

'''Идентификация звонящего'''

Поддержка услуги определения номера вызывающего (Caller ID) у разных провайдеров может отличаться, хотя большинство[источник не указан 706 дней] VoIP-провайдеров сейчас предлагают услугу «определение идентификатора звонящего (caller ID)» с именем на исходящие звонки. Когда звонок идёт на номер местной сети от какого-то VoIP-провайдера, услуга определения caller ID не поддерживается[источник не указан 706 дней].

В некоторых случаях, VoIP-провайдеры могут позволить звонящему имитировать какой-то не принадлежащий ему caller ID, потенциально давая возможность демонстрировать такой ID, который фактически не является номером звонящего. Коммерческое VoIP-оборудование и программное обеспечение обычно легко даёт возможность изменять информацию caller ID. Несмотря на то, что эта услуга может обеспечить огромную свободу действий, она также даёт возможность для злоупотреблений.
[править] Статистика трафика

Любое VoIP соединение имеет целый ряд параметров, общепринятых как точные показатели оценки качества соединения. Кроме того большинство существующих операторов IP-телефонии при оказании услуг позволяют даже выбирать узел через который пройдет звонок не только руководствуясь ценой, но и дополнительным статистическими параметрами.

Иногда операторами связи для оценки направления применяются и другие статистические параметры: эрланг, посленаборная задержка (PDD), процент потери пакетов (QoS), максимальное нарастание вызовов в секунду (Calls per seconds, CPS).

Подробную информацию о каждом конкретном вызове станция/сервер IP-телефонии записывает в виде CDR-записей (подробных записей о вызове). Каждая запись содержит номер звонящего (А-номер) и вызываемого (Б-номер), абонентов, IP-адреса (или доменные имена), время и продолжительность вызова, а также инициатора и причину завершения. Подробные записи о вызовах (Call Detail Record), зачастую выгружаются на биллинговую систему для анализа и последующей блокировки учётной записи звонящего, при необходимости авторизации вызовов (RADIUS). Такой метод проверки обычно характерен для postpaid-систем оплаты.

Также применяется онлайн-учёт в биллинге посредством процедуры Accounting в протоколе RADIUS, что удобно в системах prepaid-оплаты.

[[Користувач: Наврось Альона]]

=Системи обміну повідомленнями=

У світі налічується велика кількість соціальних мереж. І лише одиниці є дійсно популярними та відомими на весь світ. Ось про ці одиницях ми і поговоримо сьогодні. Я склав невеликий огляд, метою якого було коротко представити найпопулярніші соціальні мережі в світі (у довільному порядку). У цьому огляді представлені майже всі великі проекти.

=== LinkedIn – кращий засіб для професійних знайомств ===

[[Image:LinkedIn.jpg‎|thumb|200px|]]

LinkedIn (самим найближчим російським аналогом є проект «Мій Круг») являє собою місце, де можна легко налагодити зв’язок зі своїми колишніми і поточними товаришами по службі, знайти потенційних ділових партнерів, здійснити пошук співробітника на будь-яку вакансію у вашій компанії або просто знайти нову роботу для себе. У цілому, LinkedIn представляє собою величезну профільну соціальну мережу, присвячену роботі. Анкета кожного користувача найбільше схожа на повноцінне резюме (хоча б коротке). Все це сприяє тому, що даний сервіс можна використовувати з максимальною користю. Одним з учасників цієї мережі є засновник компанії Microsoft Білл Гейтс (втім, багато великих підприємці сьогодні освоюють мережу, і деякі з них мають рахунок у LinkedIn. Так, відомо, що Майкл Делл налагоджує відносини з партнерами через цей сервіс).

=== Facebook – найбільша соціальна мережа в світі ===

[[Image:Facebook.jpg‎|thumb|200px|]]
Facebook знайомий більшості користувачів, хоча б з тієї причини, що популярна мережа «В Контакте» є його повною копією. Проект був створений геніальним (не побоюся цього слова) програмістом Марком Цукербергом. Зараз Facebook охоплює майже всі країни, володіючи аудиторією, що перевищує 200 мільйонів користувачів. А починалося все з невеликого сайту для студентів Гарварду, трохи пізніше проект переріс у студентський ресурс для всієї Америки, а потім почав завойовувати світ і залучати різну аудиторію. Що, не заважає ресурсу бути молодіжним. 1,6 відсотками акцій Facebook володіє компанія Microsoft, що купила їх за 240 мільйонів доларів. Сьогодні весь проект оцінюють в 3-5 мільярдів, а Facebook активно займається пошуком інвестора.

=== Ning – мережа соціальних мереж ===

[[Image:Ning.jpg‎|thumb|200px|]]
Ning в перекладі з китайської означає «світ». Це проект, який очолює сам Марк Андріссен. Нагадаю, що Андріссен свого часу був головним розробником браузера Netscape Navigator. Так що дивуватися інноваційності Ning не доводиться. Проект, по суті, являє собою конструктор соціальних мереж, в якому будь-який охочий може створити свою тематичну мережу з унікальним дизайном без знання основ програмування.

Кожна мережа схожа на співтовариство, в якому доступна стрічка новин, статті, обговорення, фотоальбом, анонси заходів та групи для дискусій. Крім того, засновник соціальної мережі може розмістити її на окремому домені. А при бажанні навіть почати заробляти з неї, позбувшись від реклами. Для цього потрібно перейти на абонентське обслуговування, сплачуючи невелику суму щомісяця. Погодьтеся, що бізнес-модель Ning цікава. Або мережа заробляє на рекламі, або отримує прямі платежі від користувача, надаючи йому свободу.

=== Plaxo – онлайнова адресна книга ===

[[Image:Plaxo.jpg‎|thumb|200px|]]
Сервіс Plaxo – це насправді і не соціальна мережа, але він допомагає організувати роботу з вашими контактами на вищому рівні. Все досить просто. Ви можете синхронізувати з сервісом свої контакти з Microsoft Outlook, Mozilla, Mac (при наявності плагінів) і деяких інших програм. Після чого можна сміливо синхронізувати їх з іншими вашими комп’ютерами (або кишеньковими пристроями). В якості додаткових можливостей сервісу варто відзначити можливість синхронізувати календар з аналогами від Outlook, Gmail і Yahoo. У нас даний проект майже невідомий, що не заважає йому користуватися величезною популярністю на території США.

=== Bebo – всім блогерам присвячується ===

Bebo – це дуже популярний зарубіжний сервіс, що являє собою не просто блог-платформу, а потужний медіамайданчик з досить широкими можливостями. На цьому сайті користувачі можуть ділитися музикою, відео, книгами та численними іншими матеріалами. При цьому Bebo дозволяє їм спілкуватися за допомогою сервісів, що в якійсь мірі нагадують Skype. У нас даний проект практично невідомий.

=== Classmates – однокласники для англомовних користувачів ===

[[Image:Classmates.jpg‎|thumb|200px|]]
З назви може здатися, що Classmates є аналогом російського проекту «Однокласники». У якійсь мірі так воно і є, але не зовсім. Все-таки, це дуже різні сервіси, які не можна ставити в один ряд. Хоча при цьому вони і мають однакову спрямованість – дозволяють колишнім однокласникам знайти один одного. На Classmates сьогодні присутні два типи акаунтів: безкоштовний і платний. Відмінність полягає в тому, що за допомогою платного аккаунта користувачі можуть відправляти один одному прямі повідомлення.

=== Friendster – найпопулярніша мережу в Азії ===

Friendster являє собою досить цікаву мережу з широким набором можливостей. Основна її спрямованість – пошук нових друзів і старих знайомих, благо шукати можна людей за інтересами, школі, роботі та іншим параметрам. Приємна особливість Friendster в тому, що сервіс дозволяє працювати з ним за допомогою мобільного телефону. Особливу популярність проект набув в Азії.

=== Digg – для ваших улюблених історій ===

Digg – це сервіс соціальних новин. Найпопулярніший у світі. Суть його роботи досить проста: користувач додає на сайт посилання на якусь новину, після чого інші учасники голосують за неї. Чим більше голосів буде віддано за новину, тим вище вона підніметься в списку останніх новин. Тобто завдяки Digg можна читати новини, відфільтровані людьми. Новини про події, які є найбільш цікавими з точки зору більшості.

=== Twitter – мікроблоггінг в маси ===

Про Twitter останнім часом пишуть все частіше і частіше. Даний проект являє собою мікроблогінговий сервіс, користувачі якого можуть залишати повідомлення не більші ніж 140 символів. Несподівано для багатьох проект став популярним і сьогодні налічує мільйони прихильників по всьому світу. Twitter користуються прості люди, зірки шоу-бізнесу, спортсмени, підприємці, перші люди держави. Свої акаунти мають багато великих компаній, серед яких Dell, Cisco, Whole Foods, Disney та багато інших. Мабуть, Twitter став відкриттям минулого року і найбільш гучним проектом за цей час. 

Взято з [http://podia.org.ua/najpomitnishi-socialni-merezhi-v-sviti.htm]

[[User:Томілович Олена|Томілович Олена]]

=FTP-сервери=
=IRC=
IRC (англ. Internet Relay Chat — ретранслируемый интернет-чат) — сервисная система, при помощи которой можно общаться через сеть Интернет с другими пользователями в режиме реального времени. Она была создана в 1988 году финским студентом Ярко Ойкариненом (Jarkko Oikarinen). В русском компьютерном сленге IRC называют «иркой», «ирцем».

IRC начало завоевывать особенную популярность после операции «Буря в пустыне» (1991), когда сообщения со всего мира собирались в одном месте и в режиме «on-line» транслировались в IRC.[1]

Ввиду технической простоты реализации протокол IRC в последнее время стал использоваться при организации ботнетов в качестве средства передачи управляющих команд компьютерам-участникам ботнета от владельца.
При подключении к серверу IRC пользователь видит список доступных каналов, в каждый из которых (или сразу в несколько) он может «войти» (подключиться). Канал представляет собой виртуальную «комнату», в которой могут находиться несколько пользователей. Все сообщения, выдаваемые в канал, видны всем пользователям, которые находятся только на этом же канале. Каждый канал имеет своё название и, как правило, определённую тему для обсуждения. После «входа» на канал пользователь может видеть, что пишут остальные участники канала, а также может сам писать сообщения. Тема, обсуждаемая на канале, обычно следует из его названия (например, канал #Wikipedia-ru).

Разные серверы могут объединяться (линковаться) в сеть с единым пространством имён пользователей и каналов. Крупные мировые IRC-сети насчитывают в своём составе сотни серверов. Аварийный временный разрыв IRC-сети на две части называется netsplit'ом (сплитом).

IRC предоставляет возможность как группового, так и приватного общения. Для группового чата в IRC предназначены каналы, на которых пользователи могут собираться и вести общение.

Операторы IRC-сети управляют работой серверов и сети в целом. Как правило, в IRC-сетях на операторов обычно тоже устанавливаются ограничения на уровне правил сети, сетевого этикета или даже на уровне IRCd/IRC-сервисов.
Взято з [http://ru.wikipedia.org/wiki/IRC]

[[Користувач:Покаленко Людмила]]


[[category:Інформатика]]