Перегляд вихідного коду сторінки IOMEGA ZIP DRIVE Z100P2 100MB


<includeonly> [[Категорія:Музей історії техніки]]</includeonly>

[[Користувач:3496145|Гермаш Ольга Вікторівна]]

[[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]]
==Загальний опис (принцип дії)==

У людини завжди була потреба зберегти результати його праць, будь вони матеріальними або розумовими. Для цієї мети здавна використовувалися різні способи: стародавня людина вів записи за допомогою малюнків, тому що він не володів писемністю, з появою писемності з'явилася й можливість більш інформативно викладати свої думки, для чого стали використовуватися глиняні таблички, папіруси, папір, берест і навіть кам'яні стіни. Але з розвитком людської цивілізації, з розвитком різних наук кількість інформації, що підлягає збереженню, поступово збільшувалася і доводилося придумувати нові методи або поліпшувати старі. Так ще в 1041-48 р.р. в древньому Китаї були зроблені перші досліди друкарства (Бі Шен), яке в 15-16 ст набуло поширення у Європі, а створення у 1814 друкарської машини поклало початок сучасної поліграфії. Тоді ж, у 16 ст., Італієць Ромнецатто винайшов "записуючий піаніно", правда, не отримало розповсюдження, а взагалі з тих пір був запатентований і створено близько 300 різних конструкцій друкарських машинок, хоча практичне застосування знайшли лише 25-30 з них. Хоча це були й дуже недосконалі конструкції, вони істотно підняли індивідуальну продуктивність. У 1857 р. англієць Леон Скотт створив перший пристрій, що реєструє акустичні коливання, а в 1878 р. американцем Томасом Едісоном за таким же принципом було створено фонограф, що дозволяв записувати і відтворювати різні звуки і людську мову. Так з'явилися перші пристрої механічного запису інформації, а 40-50-х р.р. нашого сторіччя з'явилася перша технологія запису інформації на магнітні носії, що вивело цей процес на принципово новий рівень.

З розвитком комп'ютерної техніки обсяги інформації в електронній формі почали стрімко зростати. Програми для ПК і обсяг оброблюваної і зберігається ними інформації обчислюється не десятками чи сотнями кілобайт, як на зорі комп'ютерної ери, а десятками і сотнями мегабайт, до того ж зросла і цінність самої інформації. Все це зумовило потребу в ємних, швидких і надійних пристроях запису інформації.

На сьогоднішній день існує 3 основних технології запису інформації: електронна (чіпи пам'яті різних видів), магнітна (жорсткі (гнучкі) диски, стримери, накопичувачі на змінних дисках великої ємкості (Iomega Zip, Iomega Jaz та ін)), оптична (оптичні диски CD-ROM, DVD тощо) і магнітооптична.
Система зберігання даних з дисками середньої ємкості, запропонована фірмою Iomega в 1994 році. Зовнішній накопичувач ZIP Drive від Iomega пропонує надійне необмежене сховище із змінними носіями. Виконує функції зовнішнього диска, переносного інформаційного сервера, замінює архіватор на магнітній стрічці. Ідеальний для зберігання проектів і презентацій, поширення інформації між комп'ютерами.

Використовує диски об'ємом 100 МБ (т. зв. super-rfloppy) з середнім часом доступу 29 мс. Швидкість обертання носія 2945 об/хв, швидкість передачі даних 1.4 МБ/с, типова продуктивність до 25 МБ/хв. Має буфер даних обсягом 32 КБ. Під'єднується до паралельного порту комп'ютера, містить додатковий паралельний порт для підключення інших пристроїв, індикатори живлення і зайнятості, налаштовуваний сплячий режим. Живиться від зовнішнього блоку живлення 5 В, 1 А.

Підтримується такими операційними системами: Microsoft Windows 95, Windows 98 Second Edition, Windows 98/ME/2000/XP.

Пізніше з'явилися диски ємністю 250 МБ та 750 МБ.
==Історична довідка==
Питання про технології зберігання даних, альтернативних твердому, звичайно встає при
виникненні завдань резервного копіювання й переносу інформації. Жорсткі диски створювалися
як внутрішні пристрої комп'ютерної системи й тому для переносу інформації не особливо
підходять.
Самим масовим пристроєм для змінних носіїв, у якомусь ступені, є привод флоппи-дисков
(FDD) формату 3.5 дюйма. За деякими оцінками, ще недавно продавалося близько 100 мільйонів
штук флоппи-дисководов щорічно. Дисководи для 3,5 дюймових гнучких дисків сьогодні
коштують практично на кожному комп'ютері. Їхня ємність (1,44 Мбайт) по сучасних мірках
просто не коштує згадування, а швидкість обміну даними не задовольняє навіть самим
мінімальним вимогам. Однак поки жодне пристрій з можливістю довільного запису засноване на
альтернативних технологіях, навіть близько не підійшло до рівня популярності древнього
дисководу. Масове поширення й, як наслідок, можливість використання переносного диска
практично на будь-якому комп'ютері дотепер переважувало недоліки: застарілий інтерфейс (FDD -
ISA), малу ємність (1,44 Мбайт) і низьку швидкість передачі даних.
Пристрою HiFD фірми Sony повністю сумісні з дисками FDD, мають високу
форматированную ємність (близько 200 Мбайт), стандартний інтерфейс (FDD+IDE), а також гарну
швидкість перенесення даних (до 3,6 Мбайт/сек). Однак високі ціни й проблеми з юстировкой
головок «угробили» HiFD. Пристрою LS-120 фірми Imation відрізняються низькою швидкістю
читання/запису (0,6 Мбайт/сек), меншою ємністю (120 Мбайт) і перспектив практично не мали із
самого початку появи на ринку.
Ринок пристроїв ZIP фірми Iomega розширюється повільно. І хоча ZIP після FDD є
найпоширенішим приводом «гнучких» носіїв, перспективи його мрячні. Носій являє собою 3,5-
дюймовий гнучкий диск, дані з якого зчитуються головкою, що підтримує постійний зазор з
поверхнею за рахунок ефекту Бернуллі. Ємність диска 100 або 250Мбайт при швидкості передачі
даних до 1,5 Мбайт/сек і часу доступу близько 30мс. Останньою розробкою фірми Iomega став
«мікро-ZIP»: компактний дисковід Click Drive формату PC Card Type l (ємністю 40 Мбайт).
==Технічні характеристики==
Носій інформації ємністю 100 663 296 байт [3] (96 МБ). Швидкість передачі даних - близько 1 МБ / с, час довільного доступу - близько 28 мілісекунд. Зовнішній привід мав інтерфейс LPT (роз'єм DB-25), в основному використовувався з PC, або SCSI (такий же роз'єм), який був популярний серед користувачів Mac. Швидкість передачі даних через інтерфейс LPT визначалася можливостями порту і, як правило, була нижчою максимальної швидкості приводу. Внутрішні приводи мали інтерфейс IDE або SCSI.
==Сфера застосування ==
Універсальний принтер для середніх обсягів друку

==Фото, відео-матеріали==
http://dai.ly/x26ik8h
==Список використаних джерел==
https://uk.wikipedia.org
http://ua-referat.com
http://OLX.ua
https://msn.khnu.km.ua
 [[Категорія:Музей історії техніки]]

[[Категорія:Потребують опису. МІТ]]