Мультимедия ЛАБ 6 КН17Б Устенко В.О.

Відео

VideoCD

Video CD (скорочено VCD) - стандарт для зберігання відео зі звуком на компакт-дисках.Стандарт був створений завдяки спільним зусиллям таких компаній, як Sony, Philips, Matsushita, Toshiba і JVC.
Роздільна здатність зображення в два рази гірше, ніж у VHS-відео, але відношення сигнал / шум значно краще. Video CD може містити до 99 аудіо / відеодоріжок (англ. A / V-tracks), які можуть відтворювати
елементи, такі як відео, аудіо або одинарні зображення (до 2000 картинок з високою роздільною здатністю) зі звуковим супроводом або без нього.

Характеристики:

• Відео

Кодек: MPEG-1

Роздільність дисплею|Роздільність:

NTSC: 352x240

PAL/SECAM: 352x288

Формат:

NTSC: 107:80 (на 0,3% відрізняється від 4:3)

PAL/SECAM: 4:3

Кількість повних кадрів на секунду:

NTSC: 29,97 (30/1,001) lub 23,976 (24/1,001)

PAL/SECAM: 25

Бітрейт: 1 150 кб/с (сталий)

Відеоформат VCD сумісний з більшістю стандартів DVD-Video, за винятком відео, що записані із частотою 23,976 кадрів на секунду, оскільки стандарт DVD-Video вимагає,
щоб потік відео MPEG-1 мав частоту кадрів рівну 25 або 29,97 кадрів на секунду.

• Звук

Кодек: MPEG-1 Audio Layer II

Частота дискретизації]]: 44 100 Гц

Канали: два моно, або один стерео

Бітрейт: 224 кб/с (сталий)

Як і у більшості CD стандартів, аудіо VCD несумісне зі стандартом DVD-Video через різницю у частоті дискретизації — VCD використовує 44.1 кГц, тоді як DVD вимагає 48 кГц.
Приклад відео 352x288

VideoDVD

DVD-Video - це споживчий відеоформат, який використовується для зберігання цифрового відео на DVD-дисках. DVD-Video був домінуючим форматом для зберігання домашнього відео в Азії, Північній Америці, Європі та Австралії в 2000-х, поки його не витіснив Blu-ray. Диски, що використовують специфікацію DVD-Video, вимагають приводу DVD та декодера MPEG-2 (наприклад, DVD-програвач або комп'ютерний DVD-привід із програмним DVD-програвачем). Комерційні фільми DVD кодуються за допомогою комбінованого MPEG-2 стисненого відео та аудіо різного формату. Зазвичай швидкість передачі даних для фільмів DVD становить від 3 Мбіт/с до 9,5 Мбіт/с, а швидкість передачі бітів зазвичай адаптивна.

Для запису цифрового відео DVD-Video використовує компресію H.262 / MPEG-2 Part 2 до 9,8 Мбіт/с (9 800 кбіт/с) або MPEG-1 Part 2 стиснення до 1,885 Мбіт/с (1,856 кбіт)/с). DVD-Video підтримує відео з глибиною до 8 біт на колір YCbCr.

Для видео H.262 / MPEG-2 Part 2 дозволені наступні формати:

• При швидкості відображення 25 кадрів в секунду (зазвичай використовується в регіонах з частотою оновлення зображення 50 Гц):

720 × 576 пікселів (така ж роздільна здатність, як і D-1)

704 × 576 пікселів

352 × 576 пікселів (те саме, що і стандарт China Video Disc)

352 × 288 пікселів

• При швидкості відображення 29,97 кадрів в секунду, переплетені (зазвичай використовується в регіонах з частотою оновлення зображення 60 Гц):

720 × 480 пікселів (така ж роздільна здатність, як і D-1).

704 × 480 пікселів

352 × 480 пікселів (те саме, що стандарт China Video Disc).

352 × 240 пікселів

Наступні формати дозволені для відео MPEG-1:

• 352 × 288 пікселів при 25 кадрах / с (те саме, що стандарт VCD)
• 352 × 240 пікселів при 29.97 кадрів / с (те саме, що стандарт VCD)

Відео з співвідношенням сторін 4: 3 підтримується у всіх режимах відео. Широкоекранне відео підтримується лише у D-1.

Звук:

• PCM: частота дискретизації 48 кГц або 96 кГц, 16-бітна або 24-бітна лінійна PCM, 2 - 6 каналів, до 6,144 кбіт / с;
  N. B. 16-розрядний 8-канальний PCM з частотою 48 кГц дозволений специфікацією DVD-Video, але він не підтримується авторизованими програмами чи програвачами;
• AC-3: частота дискретизації 48 кГц, 1 - 5,1 (6) каналів, до 448 кбіт / с;
• DTS: частота дискретизації 48 кГц або 96 кГц; макети каналів = 2.0, 2.1, 5.0, 5.1, 6.1; бітрейт для 2,0 і 2,1 = 377,25 і 503,25 кбіт / с, бітрейт для 5х і 6,1 = 754,5 і 1509,75 кбіт / с;
• MP2: частота дискретизації 48 кГц, від 1 до 7,1 каналів, до 912 кбіт / с.

Приклад відео 720x256

HD-video

High-definition video (HDTV Video або HD video) - це відео з більшою роздільною здатністю та якістю, ніж відео стандартної роздільної здатності. Хоча не існує стандартизованого значення для високої чіткості, загалом будь-яке відеозображення де кількість пікселів по вертикалі значно більше 480 (Північна Америка) або 576 (Європа) вважається високою чіткістю. 480 пікселів - це, як правило, мінімум, хоча більшість систем значно перевищують це. Зображення стандартної роздільної здатності, зняті зі швидкістю, що перевищує звичайну (60 кадрів в секунду для Північної Америки, 50 кадрів в секунду для Європи), високошвидкісною камерою, можуть вважатися високою чіткістю в деяких контекстах. Деякі телесеріали, зняті на відео високої чіткості, виглядають так, ніби їх зняли на плівку, техніку, яку часто називають фільмуванням.

High-definition video

Режим відео	Розмір кадру в пікселях (Ш×В)	Загальна к-ість пікселів	Тип сканування	К-ість кадрів за секунду(Hz)
720p (також відомий як HD Ready)	1,280×720	921,600	Progressive	23.976, 24, 25, 29.97, 30, 50, 59.94, 60, 72
1080i (також відомий як Full HD)	1,920×1,080	2,073,600	Interlaced	25 , 29.97 , 30
1080p (також відомий як Full HD)	1,920×1,080	2,073,600	Progressive	24 (23.976), 25, 30 (29.97), 50, 60 (59.94)
1440p (також відомий як Quad HD)	2,560×1,440	3,686,400	Progressive	24 (23.976), 25, 30 (29.97), 50, 60 (59.94)

Ultra high-definition video

Режим відео	Розмір кадру в пікселях (Ш×В)	Загальна к-ість пікселів	Тип сканування	К-ість кадрів за секунду(Hz)
2000	2,048×1,536	3,145,728	Progressive	24, 60
2160p (також відомий як 4K UHD)	3,840×2,160	8,294,400	Progressive	60, 120
2540p	4,520×2,540	11,480,800	Progressive	24, 30
4000p	4,096×3,072	12,582,912	Progressive	24, 30, 60
4320p (також відомий як 8K UHD)	7,680×4,320	33,177,600	Progressive	60, 120

Приклад відео 1920х1080
Приклад відео 3840×2160