Застосування соціальних мереж у навчальному процесі
Стрімкий розвиток науки та технологій, інформатизація суспільства зумовлює зростання ролі Інтернету в суспільному житті. Одним із сучасних засобів комунікації стало поширення соціальних мереж. Якщо на початку свого створення соціальні мережі надавали лише можливості для комунікації користувачів між собою, спілкуванні з друзями та знайомими, сьогодні ж спостерігається розширення функціональних можливостей соціальних мереж. Створюються нові можливості для бізнесу, що дозволяють вивчати потреби потенційних споживачів, формувати канали комунікації та просувати продукцію; активно відбувається процес використання соціальних мереж у політиці, медицині та ін. Згідно останніх досліджень, соціальні мережі відвідують 52% української Інтернет – аудиторії, і лише близько 8% студентів українських вузів не зареєстровані у соціальних мережах, що зумовлює потребу у використанні сучасних інтернет-технологій в освіті.
В контексті забезпечення вимог Болонського процесу організація навчальної роботи студентів передбачає посилення ролі самостійної позаудиторної роботи студентів, що зумовлює потребу в ефективній її організації та контролі. Особливої актуальності набуває організація аудиторної та позааудиторної роботи студентів 5 курсу, регламент роботи яких передбачає підготовку та презентацію результатів групових проектів, аналіз кейсів, участь у дискусіях, що частково може бути реалізований з використанням інструментарію соціальних мереж.
Найпопулярнішими соціальними мережами серед студентів українських вузів є «ВКонтакте», Facebook, Twitter та ін. Вже звичними стало застосування комунікативних засобів спілкування у системі взаємовідносин «викладач – студент» таких як листування за допомогою електронної пошти, електронні журнали, практикуми. Проте застосування соціальних мереж у навчальній діяльності [1] дозволяє учасникам мережі створювати мережевий навчальний контент, надає можливість виконувати групові завдання, застосовуючи такі додаткові опції як форуми, коментарії, опитування, голосування; спрощує процес обміну інформацією і передбачає реалізацію принципу безперервної освіти. Створюються передумови для формування професійних компетенцій студентів як майбутніх управлінців: навики взаємодії, самоорганізації, формування здатності до креативного мислення. За такого підходу викладач виконує роль не лише «контролера» чи «наставника», а виступає модератором.
Особливої уваги заслуговує можливість в соціальних мереж створювати віртуальні співтовариства (з відкритим та закритим доступом), що об’єднують користувачів з спільними інтересами. У такому форматі викладач може організовувати та координувати роботу секцій та груп. Можливості підключення до соціальних мереж за допомогою ноутбуків, смартфонів та планшетних ПК, на відміну від стаціонарних ПК, знімає просторові та часові обмеження. Віртуальні співтовариства також доцільно розглядати як «віртуальний майданчик» для накопичення, формалізації неявного знання, що розширює можливості соціальних мереж в контексті управління знаннями.
Разом з перевагами застосування соціальних мереж в навчальному процесі, існують і недоліки, які необхідно враховувати. Адже соціальні мережі варто розглядати як додатковий інструмент ефективної організації навчального процесу, який повинен бути в арсеналі викладача.
