Субкультури сучасного світу та причини їхнього виникнення.
Зміст
Субкультури сучасного світу та причини їхнього виникнення.
Субкультури — сукупність культурних зразків, тісно пов'язаних з домінантною культурою і у той же час відмінних від неї. У антропології — група людей у межах більшого суспільства з відмінними стандартами та моделями поведінки.
Приклади субкультур
- емо
- репери
- рокери
- готи
- хіпі
- металісти
- панки
- растамани
- скінхеди
- фріки
- сарматизм
- яппі
| Хіппі | Металісти | Панки | Растамани | Скінхеди | Фріки | Емо | Рокери | Репери | Готи | Сарматизм | Яппі |
| 10% | 5% | 15% | 7,8% | 11% | 9,2% | 5,3% | 6,7% | 15% | 5% | 5% | 5% |
Культура та субкультура
Пристосовуючись до мінливих реалій життя, культура безперервно розвивається. Культуру розглядають як модель для дійсності і саму дійсність. Зміни у культурі виникають через взаємодії між окремими особами. Окремі особи — це творіння і водночас творці культури. У результаті переговорів суспільство досягає консенсусу щодо сенсів. Проте беруть участь у цих переговорах і впливають на зміни не конкретні особи, а підгрупи та субкультури. Субкультури — головні складові соціальної взаємодії, на рівні яких і виникає оновлення культури. Ці ідеї асимілюються суспільством в міру того, як вони отримують ширше визнання. Субкультури містять системи внутрішніх правил (групові правила і стандарти), які дозволяють їхнім членам ідентифікуватись один з одним. Субкультури можна розглядати як властиві поколінням загальні форми ідентифікації, які перетинаються з іншими маркерами колективної ідентично, як-от раса, стать, клас, сексуальна орієнтація. Культурний консенсус з'являється тоді, коли члени субкультурної групи мають спільні погляди. У широкому розумінні, субкультура — це будь-яка група у складі більшої, збірної культури, члени якої мають інтереси, що відрізняються від інтересів тих, хто належить до головного річища культури. У вужчому розумінні це — будь-яка відмінна за стилем та ідентичністю група.
Як розпізнати субкультуру
1.Субкультурам притаманні суворі внутрішні правила і заходи, спрямовані на остракізацію, які забезпечують їхню стійкість.
2.Субкультурам властивий структурований процес навчання, протягом якого кандидати вчаться, як стати членами.
3.Субкультурам притаманний дуже виразний ступінь автентичности, який творить настільки міцні суспільні межі, що групу можна назвати субкультурою. Майбутні члени мають показати досвідченим членам, що вони зрозуміли альтернативні правила, що вони — «свої».
4.Субкультури формуються навколо добровільних об'єднань.
5.Субкультури творять власні субінтерпретації норм загалу — вони або повністю відкидають їх на користь власних, або трішки їх змінюють, щоб надати сенсу способові життя своєї субкультури. Жодна субкультура як така не є відхиленням. Групі, що певним чином відходить від норми, притаманний активний процес залучення нових членів. Вони формуються навколо єдиного харизматичного символу чи літератури.
Види субкультур
'Субкультурні групи бувають двох типів:
1.Всеохопна інституція — це соціальний простір, у якому члени субкультури живуть і працюють із однодумцями — відрізані від загалу. Вони живуть замкнуто і відокремлено. Це — втеча від суспільства. Втеча.
2.Діяльність у суспільстві — тип, протилежний до (1). Його члени не схвалюють правил загалу, але діють у його межах. Це — навернення суспільства. Протистояння.
3.Інший погляд на відмінності серед субкультур виділяє такі два типи: естетична субкультура й опозиційна субкультура. Естетична субкультура просто відрізняється від культури загалу. Натомість опозиційні субкультури протистоять певним суспільним інститутам або звичаям.
Відмінності між субкультурами
1.Одні субкультури пов'язані з територією, а інші — ні.
2.Одні мають систему підготовки нових членів, інші ж — ні.
3.Одні займаються залученням нових членів, інші — ні.
4.Одні субкультури ієрархічні, інші ж — ні.
5.Одні вдаються до повстання, інші — до протистояння або ізоляції.
Причини формування субкультури
Групи субкультур формуються через потребу втечі від загалу і намагаються знайти нове значення речей — вони постають з колективної і майже стихійної потреби по-новому визначити щось важливе для суспільства. Люди у пошуках розв'язань знаходять інших із подібними проблемами і починають усвідомлювати, з якою субкультурою вони хочуть себе ідентифікувати. Долучатися до неї чи ні — то справа кожного зокрема. Адже слід зважити на можливість остракізації з боку загалу.
Щоб вирішити суперечності в основній культурі, якщо вона вже не забезпечує наступне покоління дієвою ідеологією. Субкультура набирає форми у власній музиці, моді та ритуалах, які здатні творити. Теорія просотування стверджує: напрямки творяться на вершині суспільної структури, а потім «просотуються» на інші рівні. Наприклад, вершиною структури можуть бути модельєри, моделі, рекламні агентства та відомі особистості. Молодь отримує інформацію з телепередач про моду, музичних кліпів та журнальних реклам.
--Кнідзе Людмила 12:50, 5 жовтня 2010 (EEST)
