Вікі ЦДУ - Внесок користувача [uk]

Навчальний проект Мельника Владислава

2013-04-28T22:59:42Z

Vlad9486: /* Повний План вивчення теми */

=Назва проекту=

Основи створення операційних систем


==Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети==
Програмування, операційні системи, асемблер

==Навчальні цілі==
<UL>
<li>Вчити працювати в команді;
<li>Ознайомити з мовою програмування асемблер процесора сімейства x86;
<li>Ознайомити з механізмом первинного завантаження операційної системи;
<li>Ознайомити з принципами роботи операційної системи;
<li>Розвивати вміння логічно мислити;
<li>Вчити шукати інформацію самостійно;
<li>Виховувати акуратність, культуру програмування.
</UL>

==Вік учнів, клас==
11 клас

==Стислий опис проекту==
Операційні системи створюють не тільки "за океаном". При вивченні програмування в навчальних закладах з поглибленим вивченням інформатики чи гуртках можна написати просту операційну систему. При виконанні завдань учні працюють у групах щоб вчитися програмувати в команді. Продуктом діяльності є знання про принципи роботи операційних систем, BIOS, центрального процесора та комп'ютера загалом; навички програмування на мові асемблер; та програмний продукт - проста операційна система.

==Повний План вивчення теми==
[https://docs.google.com/document/d/1NxAZB7y7cmXZF-VRBNPb_NAG2Zv_HwRHHoHII9XaNrI/pub План роботи]

==Опис оцінювання==

Використання запитань впродовж вивчення теми для з’ясування розуміння учнями основних завдань проекту. Визначення умов праці учнів та ступінь їхньої готовності до виконання проекту відбувається при заповненні ними [https://docs.google.com/forms/d/1bMbidq4b7aA0hnZSxjcS0PLAaHtwxcLLusBf5Kd70BQ/viewform опитувальника].

Щоб допомогти учням розвивати навички мислення вищих рівнів, розробляти зміст учнівських проектів та здійснювати моніторинг власного навчання, упродовж вивчення навчальної теми проводиться опитування та оцінювання.

Учні керуються [https://docs.google.com/document/d/1wQMmBuhjCfGb8yhUV3lOJ-tsjqyrs0Lqq8H4HASyIg8/pub критеріями оцінювання] ядра при створенні власного, щоб скеровувати свою роботу в проекті, відслідковувати тенденції та здійснювати самооцінку свого просування у ньому.

Також оцінювання здійснюється вчителем на основі спостережень за допомогою перегляду проміжних результатів діяльності учнів.
Регулярно ведеться читання блогу дослідження. В кінці роботи над проектом здійснюється самооцінювання роботи в проекті кожного учня та оцінювання вчителем учнівських робіт.

==Діяльність учнів та вчителя==

==Відомості про автора==

===Ім'я, прізвище===
Мельник Владислав

===Фах, навчальний предмет===
Інформатика

===Навчальний заклад===
Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка

===Місто\село, район, область===
Кіровоград

===Контактні дані===
vlad9486@gmail.com

=Відомості про тренінг=

===Дати проведення тренінгу===
вересень - жовтень 2012 р.

===Місце проведення тренінгу===
КДПУ ім. В. Винниченка

===Тренери===
[http://wiki.iteach.com.ua/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%9A%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D1%96%D0%B9_%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%91%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_21-%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F%22 Копотій Вікторія Володимирівна]

[[Категорія: Шаблони]]

Навчальний проект Мельника Владислава

2013-04-28T22:56:18Z

Vlad9486: /* Повний План вивчення теми */

=Назва проекту=

Основи створення операційних систем


==Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети==
Програмування, операційні системи, асемблер

==Навчальні цілі==
<UL>
<li>Вчити працювати в команді;
<li>Ознайомити з мовою програмування асемблер процесора сімейства x86;
<li>Ознайомити з механізмом первинного завантаження операційної системи;
<li>Ознайомити з принципами роботи операційної системи;
<li>Розвивати вміння логічно мислити;
<li>Вчити шукати інформацію самостійно;
<li>Виховувати акуратність, культуру програмування.
</UL>

==Вік учнів, клас==
11 клас

==Стислий опис проекту==
Операційні системи створюють не тільки "за океаном". При вивченні програмування в навчальних закладах з поглибленим вивченням інформатики чи гуртках можна написати просту операційну систему. При виконанні завдань учні працюють у групах щоб вчитися програмувати в команді. Продуктом діяльності є знання про принципи роботи операційних систем, BIOS, центрального процесора та комп'ютера загалом; навички програмування на мові асемблер; та програмний продукт - проста операційна система.

==Повний План вивчення теми==
[https://docs.google.com/document/d/1-JpMYlGQuOC4d_XzNEjrsKwSBG7Wl29Zft_Ep5hPXqY/pub План роботи]

==Опис оцінювання==

Використання запитань впродовж вивчення теми для з’ясування розуміння учнями основних завдань проекту. Визначення умов праці учнів та ступінь їхньої готовності до виконання проекту відбувається при заповненні ними [https://docs.google.com/forms/d/1bMbidq4b7aA0hnZSxjcS0PLAaHtwxcLLusBf5Kd70BQ/viewform опитувальника].

Щоб допомогти учням розвивати навички мислення вищих рівнів, розробляти зміст учнівських проектів та здійснювати моніторинг власного навчання, упродовж вивчення навчальної теми проводиться опитування та оцінювання.

Учні керуються [https://docs.google.com/document/d/1wQMmBuhjCfGb8yhUV3lOJ-tsjqyrs0Lqq8H4HASyIg8/pub критеріями оцінювання] ядра при створенні власного, щоб скеровувати свою роботу в проекті, відслідковувати тенденції та здійснювати самооцінку свого просування у ньому.

Також оцінювання здійснюється вчителем на основі спостережень за допомогою перегляду проміжних результатів діяльності учнів.
Регулярно ведеться читання блогу дослідження. В кінці роботи над проектом здійснюється самооцінювання роботи в проекті кожного учня та оцінювання вчителем учнівських робіт.

==Діяльність учнів та вчителя==

==Відомості про автора==

===Ім'я, прізвище===
Мельник Владислав

===Фах, навчальний предмет===
Інформатика

===Навчальний заклад===
Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка

===Місто\село, район, область===
Кіровоград

===Контактні дані===
vlad9486@gmail.com

=Відомості про тренінг=

===Дати проведення тренінгу===
вересень - жовтень 2012 р.

===Місце проведення тренінгу===
КДПУ ім. В. Винниченка

===Тренери===
[http://wiki.iteach.com.ua/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%9A%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D1%96%D0%B9_%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%91%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_21-%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F%22 Копотій Вікторія Володимирівна]

[[Категорія: Шаблони]]

Навчальний проект Мельника Владислава

2013-04-28T22:53:37Z

Vlad9486: /* Опис оцінювання */

=Назва проекту=

Основи створення операційних систем


==Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети==
Програмування, операційні системи, асемблер

==Навчальні цілі==
<UL>
<li>Вчити працювати в команді;
<li>Ознайомити з мовою програмування асемблер процесора сімейства x86;
<li>Ознайомити з механізмом первинного завантаження операційної системи;
<li>Ознайомити з принципами роботи операційної системи;
<li>Розвивати вміння логічно мислити;
<li>Вчити шукати інформацію самостійно;
<li>Виховувати акуратність, культуру програмування.
</UL>

==Вік учнів, клас==
11 клас

==Стислий опис проекту==
Операційні системи створюють не тільки "за океаном". При вивченні програмування в навчальних закладах з поглибленим вивченням інформатики чи гуртках можна написати просту операційну систему. При виконанні завдань учні працюють у групах щоб вчитися програмувати в команді. Продуктом діяльності є знання про принципи роботи операційних систем, BIOS, центрального процесора та комп'ютера загалом; навички програмування на мові асемблер; та програмний продукт - проста операційна система.

==Повний План вивчення теми==

==Опис оцінювання==

Використання запитань впродовж вивчення теми для з’ясування розуміння учнями основних завдань проекту. Визначення умов праці учнів та ступінь їхньої готовності до виконання проекту відбувається при заповненні ними [https://docs.google.com/forms/d/1bMbidq4b7aA0hnZSxjcS0PLAaHtwxcLLusBf5Kd70BQ/viewform опитувальника].

Щоб допомогти учням розвивати навички мислення вищих рівнів, розробляти зміст учнівських проектів та здійснювати моніторинг власного навчання, упродовж вивчення навчальної теми проводиться опитування та оцінювання.

Учні керуються [https://docs.google.com/document/d/1wQMmBuhjCfGb8yhUV3lOJ-tsjqyrs0Lqq8H4HASyIg8/pub критеріями оцінювання] ядра при створенні власного, щоб скеровувати свою роботу в проекті, відслідковувати тенденції та здійснювати самооцінку свого просування у ньому.

Також оцінювання здійснюється вчителем на основі спостережень за допомогою перегляду проміжних результатів діяльності учнів.
Регулярно ведеться читання блогу дослідження. В кінці роботи над проектом здійснюється самооцінювання роботи в проекті кожного учня та оцінювання вчителем учнівських робіт.

==Діяльність учнів та вчителя==

==Відомості про автора==

===Ім'я, прізвище===
Мельник Владислав

===Фах, навчальний предмет===
Інформатика

===Навчальний заклад===
Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка

===Місто\село, район, область===
Кіровоград

===Контактні дані===
vlad9486@gmail.com

=Відомості про тренінг=

===Дати проведення тренінгу===
вересень - жовтень 2012 р.

===Місце проведення тренінгу===
КДПУ ім. В. Винниченка

===Тренери===
[http://wiki.iteach.com.ua/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%9A%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D1%96%D0%B9_%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%91%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_21-%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F%22 Копотій Вікторія Володимирівна]

[[Категорія: Шаблони]]

Навчальний проект Мельника Владислава

2012-12-23T23:45:22Z

Vlad9486: Створена сторінка: =Назва проекту= Основи ство...

Мови програмування2

2012-11-08T12:58:58Z

Vlad9486:

'''Мова програмування''' - формальна знакова система, призначена для запису комп'ютерних програм. Мова програмування визначає набір лексичних, синтаксичних і семантичних правил, які задають зовнішній вигляд програми і дії, які виконає виконавець (комп'ютер) під її управлінням.

З часу створення перший програмований машин людство придумало більше двох з половиною тисяч мов програмування. Щороку їх кількість збільшується. Деякими мовами вміє користуватися тільки невелике число їх власних розробників, інші стають відомі мільйонам людей. Професійні програмісти іноді застосовують у своїй роботі більш десятка різноманітних мов програмування.

Творці мов по-різному тлумачать поняття ''мову програмування''. До найбільш поширеним твердженням, що визнаються більшістю розробників, відносяться наступні:

- '''Функція:''' мова програмування призначений для написання комп'ютерних програм, які застосовуються для передачі комп'ютеру інструкцій щодо виконання того чи іншого обчислювального процесу та організації управління окремими пристроями.

- '''Завдання''': мова програмування відрізняється від природних мов тим, що призначений для передачі команд і даних від людини до комп'ютера, у той час як природні мови використовуються для спілкування людей між собою. Можна узагальнити визначення "мов програмування" - це спосіб передачі команд, наказів, чіткого керівництва до дії, тоді як людські мови служать також для обміну інформацією.

- '''Виконання:''' мова програмування може використовувати спеціальні конструкції для визначення та маніпулювання структурами даних і управління процесом обчислень.

'''Стандартизація мов програмування'''

Мова програмування може бути представлений у вигляді набору специфікацій, що визначають його синтаксис і семантику.

Для багатьох широко поширених мов програмування створені міжнародні стандарти. Спеціальні організації проводять регулярне оновлення і публікацію специфікацій і формальних визначень відповідної мови. В рамках таких комітетів продовжується розробка і модернізація мов програмування та вирішуються питання про розширення або підтримки вже існуючих і нових мовних конструкцій.

'''''Типи даних'''''

Сучасні цифрові комп'ютери зазвичай є двійковими і дані зберігають у двійковому (бінарному) коді (хоча можливі реалізації і в інших системах числення). Ці дані як правило відображають інформацію з реального світу (імена, банківські рахунки, вимірювання та ін), що представляє високорівневі концепції.

Особлива система, по якій дані організовуються в програмі, - це ''система типів'' мови програмування, розробка і вивчення систем типів відома під назвою теорія типів. Мови можуть бути класифіковані як системи ''зі статичною типізацією'' і мови ''з динамічною типізацією''.

Статично-типізовані мови можуть бути надалі поділені на мови з ''обов'язковою декларацією'', де кожна змінна і оголошення функції має обов'язкове оголошення типу, і мови з ''виведеними типами''. Іноді динамічно-типізовані мови називаються ''латентно-типізований''.

'''''Структури даних'''''

Системи типів в мовах високого рівня дозволяють визначати складні, складені типи, так звані структури даних. Як правило, структурні типи даних утворюються як декартовій твір базових (атомарних) типів і раніше визначених складових типів.

Основні структури даних (списки, черги, хеш-таблиці, двійкові дерева і пари) часто представлені особливими синтаксичними конструкціями в мовах високого рівня. Такі дані структуруються автоматично.

'''''Семантика мов програмування'''''

Існує кілька підходів до визначення семантики мов програмування.

Найбільш широко поширені різновиди наступних трьох: операційного, дериваційного (аксіоматичного) і денотаціонного (математичного).

- При описі семантики в рамках '''операційного''' підходу зазвичай виконання конструкцій мови програмування інтерпретується за допомогою деякої уявної (абстрактної) ЕОМ.

- '''Дериваційні''' семантика описує наслідки виконання конструкцій мови за допомогою мови логіки і завдання перед-і постусловіем.

- '''Денотаціонная''' семантика оперує поняттями, типовими для математики - множини, відповідності, а також судження, затвердження та ін.

[http://znaimo.com.ua/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%B3%D0%BC%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F '''''Парадигма програмування''''']

Мова програмування будується відповідно до тієї чи іншої базової моделлю обчислень і парадигмою програмування.

Незважаючи на те, що більшість мов орієнтоване на імперативну модель обчислень, що задається фон-неймановской архітектурою ЕОМ, існують і інші підходи. Можна згадати мови зі стекової обчислювальної моделлю ( Forth, Factor, Postscript тощо), а також функціональне ( Лісп, Haskell, ML тощо) і логічне програмування ( Пролог) і мову Рефаїл, заснований на моделі обчислень, введеної радянським математиком А. А. Марковим-молодшим. [[:файл:мови_програмування.pdf|Імперативна і функціональна парадигми]]

В даний час також активно розвиваються проблемно-орієнтовані, декларативні і візуальні мови програмування.

'''''Способи реалізації мов'''''

Мови програмування можуть бути реалізовані як компільовані і інтерпретовані.

Програма на компільованих мов за допомогою компілятора (особливої програми) перетвориться ( компілюється) в машинний код (набір інструкцій) для даного типу процесора і далі збирається в здійснимий модуль, який може бути запущений на виконання як окрема програма. Іншими словами, компілятор переводить вихідний текст програми з мови програмування високого рівня в двійкові коди інструкцій процесора.

Якщо програма написана на скриптової мови, то Лари безпосередньо виконує ( інтерпретує) вихідний текст без попереднього перекладу. При цьому програма залишається мовою оригіналу і не може бути запущена без інтерпретатора. Процесор комп'ютера, в зв'язку з цим, можна назвати інтерпретатором для машинного коду.

Поділ на компільовані і інтерпретовані мови є умовним. Так, для будь-якого традиційно компилируемого мови, як, наприклад, Паскаль, можна написати інтерпретатор. Крім того, більшість сучасних "чистих" інтерпретаторів не виконують конструкції мови безпосередньо, а компілюють їх в деякий високорівневе проміжне представлення (наприклад, з разименованія змінних і розкриттям макросів).

Для будь-якого інтерпретується мови можна створити компілятор - наприклад, мова Лісп, спочатку інтерпретується, може компілюватися без яких би то не було обмежень. Створюваний під час виконання програми код може так само динамічно компілюватися під час виконання.

Як правило, скомпільовані програми виконуються швидше і не вимагають для виконання додаткових програм, так як вже переведені на машинну мову. Разом з тим, при кожній зміні тексту програми потрібно її перекомпіляція, що уповільнює процес розробки. Крім того, скомпільована програма може виконуватися тільки на тому ж типі комп'ютерів і, як правило, під тією ж операційною системою, на яку був розрахований компілятор. Щоб створити виконуваний файл для машини іншого типу, потрібна нова компіляція.

Інтерпретовані мови мають деякими специфічними додатковими можливостями (див. вище), крім того, програми на них можна запускати відразу ж після зміни, що полегшує розробку. Програма на скриптової мови може бути найчастіше запущена на різних типах машин та операційних систем без додаткових зусиль.

Однак інтерпретовані програми виконуються помітно повільніше, ніж компільовані, крім того, вони не можуть виконуватися без програми-інтерпретатора.

Деякі мови, наприклад, Java і C #, знаходяться між компільованих і інтерпретуються. А саме, програма компілюється не в машинний мову, а в машинно-незалежний код низького рівня, байт-код. Далі байт-код виконується віртуальною машиною. Для виконання байт-коду зазвичай використовується інтерпретація, хоча окремі його частини для прискорення роботи програми можуть бути трансльовані в машинний код безпосередньо під час виконання програми за технологією компіляції "на льоту" (Just-in-time compilation, JIT). Для Java байт-код виповнюється віртуальною машиною Java (Java Virtual Machine, JVM), для C # - Common Language Runtime.

Подібний підхід у деякому сенсі дозволяє використовувати плюси як інтерпретаторів, так і компіляторів. Слід згадати, що є мови, які мають та інтерпретатор, і компілятор ( Форт (Forth)).

'''''Використовувані символи'''''

Сучасні мови програмування розраховані на використання ASCII, тобто доступність всіх ''графічних'' символів ASCII є необхідною і достатньою умовою для запису будь-яких конструкцій мови. ''Керуючі'' символи ASCII використовуються обмежено: допускаються тільки повернення каретки CR, переклад рядка LF і горизонтальна табуляція HT (іноді також вертикальна табуляція VT і перехід до наступної сторінки FF).

Ранні мови, що виникли в епоху 6-бітних символів, використовували більш обмежений набір. Наприклад, алфавіт Фортрану включає 49 символів (включаючи пробіл): ABCDEFGHIJKLMNOPQRSTU VWXYZ 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 = + - * / (). , $ ':

Помітним винятком є мова APL, в якому використовується дуже багато спеціальних символів.

Використання символів за межами ASCII (наприклад, символів KOI8-R або символів Юнікоду) залежить від реалізації: іноді вони дозволяються тільки у коментарях і символьних / строкових константах, а іноді і в ідентифікаторах. В СРСР існували мови, де всі ключові слова писалися російськими літерами, але більшу популярність подібні мови не завоювали (виняток становить Вбудована мова програмування 1С: Підприємство).

Розширення набору використовуваних символів стримується тим, що багато проектів по розробці програмного забезпечення є міжнародними. Дуже складно було б працювати з кодом, де імена одних змінних записані російськими літерами, інших - арабськими, а третє - китайськими ієрогліфами. Разом з тим, для роботи з текстовими даними мови програмування нового покоління ( Delphi 2006, C #, Java, PureBasic) підтримують Unicode.

'''Класи мов програмування'''

- [http://znaimo.com.ua/%D0%A4%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Функціональні]

- [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%86%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Процедурні (імперативні)]

- Стекові

- Векторні

- [http://znaimo.com.ua/%D0%90%D1%81%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BD%D0%BE-%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%94%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Аспектно-орієнтовані]

- [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Декларативні]

-[http://znaimo.com.ua/%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Динамічні]

-[http://znaimo.com.ua/%D0%9B%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Навчальні]

-[http://znaimo.com.ua/%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%84%D0%B5%D0%B9%D1%81_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2 Опис інтерфейсів]

- [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%BF%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Прототипних]

- [http://znaimo.com.ua/%D0%9E%D0%B1_%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%BD%D0%BE-%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%94%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F#link14 Об'єктно-орієнтовані]

- [https://docs.google.com/viewer?a=v&q=cache:Gp0hlRMdYgYJ:unicyb.kiev.ua/~kuzenko/it/it_demo05/Reflection_%25D0%25AF%25D0%25BD%25D1%2587%25D0%25B8%25D0%25BA.doc+%D0%A0%D0%B5%D1%84%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96+%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8+%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&hl=ru&gl=ua&pid=bl&srcid=ADGEEShjrR9rfCkAuvW-5zkJhrfQ3epFySQ2mNU7inpainitRcn2fjCyYmDO296Y2bqFSBjOBbwpnpQgALzBNbUN6RA9IGcaNvF-UXbzl50kqIwpD-fgfQJVIJFC_gwPYgwye3VGd2Mq&sig=AHIEtbTK4zY04bAYOnNxQxCpXO6kiI2WXg Рефлексивні - підтримують відображення.]

- [http://znaimo.com.ua/%D0%9B%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Логічні]

- [https://docs.google.com/viewer?a=v&q=cache:QPyhsnVJxRcJ:pmk.fpm.kpi.ua/arhive_2010/05-DOSLIDZHENNYA%2520METODIV%2520I%2520TEHNOLOGIJ%2520PARALEL'NOGO%2520PROGRAMUVANNYA.pdf+%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8+%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&hl=ru&gl=ua&pid=bl&srcid=ADGEESjvKVk8VBqrVCTx8I3jCSrHsxtWKZN2mqxcdRWp5R8aqMvBDeCfe77RXpRoh20qzyg8DepF4oHoicFQlAfyXaXVB7zSCJCGBQ0vyI2y-mOkEGr992nxqo0vGK-E5zrsRImYxzRv&sig=AHIEtbTwKtxL_VPfrjLp0sxIkqAFA3mS9Q Паралельного програмування]

- Скриптові (сценарні)

- [http://ukrmemoria.com/%D0%95%D0%B7%D0%BE%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Езотеричні]

- [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F:%D0%AF%D0%B7%D1%8B%D0%BA%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%8F_%D1%81_%D1%80%D1%83%D1%81%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%B5%D0%B2%D1%8B%D0%BC%D0%B8_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BC%D0%B8 C російським синтаксисом]

Файл:Мови програмування.pdf

2012-11-08T12:50:53Z

Vlad9486: завантажив нову версію «Файл:Мови програмування.pdf»: Функціональні і імперативні мови програмування

Функціональні і імперативні мови програмування

Файл:Мови програмування.pdf

2012-11-08T12:48:53Z

Vlad9486: Функціональні і імперативні мови програмування

Функціональні і імперативні мови програмування

Midnight Commander. Правила роботи. Налаштування.

2012-04-19T09:29:52Z

Vlad9486:

[[Зображення:Mc.png‎|thumb|400px|Midnight Commander (mc) - консольный файловый менеджер под Linux ]]
'''''«Midnight Commander»''''' (''mc'', мі́днайт-кома́ндер, ''буквально:'' «опівнічний командир») — один з консольних файлових менеджерів для [[Unix]]-подібних операційних систем, клон ''«Norton Commander»'' .
Основний інтерфейс складається з двох панелей, на яких відображена файлова система.

''«Midnight Commander»'' має можливість перегляду вмісту файлів RPM-пакунків, працює з популярними форматами архівів, начебто б вони були просто ще однією текою, а також функціонувати як клієнт [[FTP]] чи FISH. У ''«Midnight Commander»'' вбудований редактор ''mcedit'' (проте можна вказати й інший). Серед можливостей ''mcedit'' є підсвітка синтаксису для різних мов, здатність працювати у режимах ASCII та HEX.

''«Midnight Commander»'' може також перейменовувати групи файлів. Це зручно при маніпулюванні великими зібраннями файлів, наприклад, щоб погодити їх з новим способом найменування. ''«Midnight Commander»'' може також переміщувати файли до різних тек і при цьому одночасно перейменовувати їх. Дозволяється вказувати вихідні та результуючі імена файлів з допомогою підстановлювальних знаків. При цьому можуть використовуватися регулярні вирази. Крім того, користувач може вибрати чи використовувати можливість ''«shell patterns»'' (автоматичне групування підстановлювальних знаків).

''«Midnight Commander»'' зараз включений у більшість [[Дистрибутиви Linux|дистрибутивів]] ''Linux'' та поширюється під [[GPL GNU|GNU General Public License]].

''mc'' дуже популярний на Linux завдяки побудові на гнучких текстових інтерфейсах (Ncurses або S-lang), що дозволяє йому працювати на звичайній консолі, всередині вікна X-терміналу, поверх SSH-з'єднань та й з усіма видами віддалених оболонок.

== Можливості ==
* [[вільне програмне забезпечення]]
* можливість роботи з різними архівами, образами [[ext|ФС]], мережевими ФС (Samba, [[FTP]], SFTP)
* уміє виконувати операції копіювання та переміщення файлів у фоновому режимі
* вбудований [[текстовий редактор]] з підсвічуванням синтаксису
* текстовий режим, заснований на бібліотеках ncurses та S-Lang. Це дозволяє програмі працювати як у консолі, так і в різних емуляторах терміналу та через віддалені з’єднання, наприклад, за протоколом SSH
* підтримка багатомовного інтерфейсу
* підтримка кодування UTF-8 (починаючи з 2009 року)

== Спеціальні клавіші ==
=== Основні ===
* '''F1''': Довідка
* '''F3''': Вбудований переглядач файлів
* '''F4''': Вбудований редактор
* '''F9''': Активувати випадаюче меню
* '''F10''': Вийти з Міднайт Коммандера.
* '''Tab''': Переміщення між двома панелями
* '''Insert''': Відмітити файл при одночасних операціях з багатьма файлами (наприклад, копіюванні)
* '''Del''': Видалити файл (будьте обережними — налаштуйте МК в режим безпечного видалення)
* '''Клавіші курсору''': самоочевидні
=== Інтерфейс ===
* '''Tab, Ctrl + i''' - сменить текущую (активную) панель
* '''Insert, Ctrl + t''' - отметить файл либо снять отметку
* '''Alt + g Alt + r Alt + j''' - подсветка верхнего, среднего или нижнего файла из числа отображаемых на панели
* '''Alt + t''' - переключить режим отображения
* '''Ctrl + \''' - показать «Справочник каталогов»
* '''Alt + o''' - если выделен каталог, установить его текущим в неактивной панели. Иначе, установить родительский каталог текущим.
* '''Alt + i''' - текущий каталог активной панели станет текущим каталогом неактивной панели
* '''Alt + y''' - к предыдущему каталогу из истории перемещения
* '''Alt + u''' - к следующему каталогу из истории перемещения
* '''Alt + H''' - отображает историю перемещения по каталогам
* '''Alt + e''' - поменять кодировку панели
* '''Alt + .''' - отобразить скрытые файлы
* '''Alt + ,''' - расположить панели вертикально/горизонтально
* '''Ctrl + u''' - поменять панели местами
=== Команди ===
* '''Ctrl + l''' перерисовать экран
* '''Ctrl + x c''' поменять права (chmod) для отмеченных файлов
* '''Ctrl + x o''' поменять владельца (chown) для отмеченных файлов
* '''Ctrl + x l''' создать жёсткую ссылку
* '''Ctrl + x s''' создать абсолютную символическую ссылку
* '''Ctrl + x v''' создать относительную символическую ссылку
* '''Ctrl + x i''' переводит пассивную панель в режим «Информация»
* '''Ctrl + x q''' переводит пассивную панель в режим быстрого просмотра
* '''Ctrl + x !''' меню → «Критерий панелизации»
* '''Ctrl + x h''' добавить имя каталога в «Справочник каталогов»
* '''Alt + !''' меню → «Просмотр вывода команды»
* '''Alt + ?''' окно «Поиск файла»
* '''Alt + c''' окно «Быстрая смена каталога»
* '''Ctrl + o''' скрыть/показать панели
* '''Ctrl + Space''' подсчёт размера каталога
* '''Ctrl + r''' перечитать содержимое каталога
* '''Ctrl + x j''' показать фоновые задания
* '''Ctrl + x d''' сравнить каталоги
* '''Ctrl + x, Ctrl + d''' сравнить файлы
* '''Shift + F6''' переименовать файл

2012-01-18T09:53:55Z

Vlad9486:

'''Відеока́рта''' (''графічна карта, графічний адаптер, графічний прискорювач (англ. videocard'') — пристрій, призначений для обробки, генерації зображень з подальшим їх виведенням на екран периферійного пристрою.

Відеокарта зазвичай є платою розширення (дискретна відеокарта) і вставляється у слот розширення, універсальний (PCI-Express, PCI, ISA, VLB, EISA, MCA) або спеціалізований (AGP), проте відеокарта може бути вбудованою (інтегрованою) у материнську плату (як у вигляді окремого елементу, так і в якості складової частини північного мосту чіпсету або ЦПУ).

http://www.nix.ru/autocatalog/ati/AGP_ATI_Xpert_2000_RAGE_6419.html

http://evrokom.com/32MbAGPATIXpert2000PROOEMRAGE128Pro_6419.html

'''"Основні характеристики"'''

Виробник ATI

Опис Ігрова відеокарта

800x600 16.7M кольорів (24 бітний колір), 200 Гц

1024х768 200 Гц, 16.7M кольорів

1280х1024 16.7M кольорів, 130 Гц

1600х1200 16.7M кольорів, 90 Гц

1920х1200 16.7M кольорів, 85 Гц

Підтримка Truecolor (32bit) в 3D Так

Підтримка API OpenGL ICD, Direct3D, DirectX

'''"Відео"'''

RAMDAC 300 МГц

Максимальное разрешение 2D/3D 1920 x 1200, 32 бита / 1920 x 1200, 32 бита

"Конфигурация видеокарты"

GPU ATI Rage 128 Pro

Видеопамять 32 Мб/ 32 Мб

"Интерфейс, разъемы и выходы"

Интерфейс AGP 2x/1x

"Охлаждение"

Охлаждение видеокарты Радиатор.

"Совместимость"

Поддержка ОС Windows 95, Windows 98, Windows NT 4.0

"Прочие характеристики"

Прочее Поддержка AGP 4х

Відеокарта

2012-01-18T09:53:42Z

Vlad9486:

'''Відеока́рта''' (''графічна карта, графічний адаптер, графічний прискорювач (англ. videocard'') — пристрій, призначений для обробки, генерації зображень з подальшим їх виведенням на екран периферійного пристрою.

Відеокарта зазвичай є платою розширення (дискретна відеокарта) і вставляється у слот розширення, універсальний (PCI-Express, PCI, ISA, VLB, EISA, MCA) або спеціалізований (AGP), проте відеокарта може бути вбудованою (інтегрованою) у материнську плату (як у вигляді окремого елементу, так і в якості складової частини північного мосту чіпсету або ЦПУ).

http://www.nix.ru/autocatalog/ati/AGP_ATI_Xpert_2000_RAGE_6419.html

http://evrokom.com/32MbAGPATIXpert2000PROOEMRAGE128Pro_6419.html

'''"Основні характеристики"'''

Виробник ATI

Опис Ігрова відеокарта

800x600 16.7M кольорів (24 бітний колір), 200 Гц

1024х768 200 Гц, 16.7M кольорів

1280х1024 16.7M кольорів, 130 Гц

1600х1200 16.7M кольорів, 90 Гц

1920х1200 16.7M кольорів, 85 Гц

Підтримка Truecolor (32bit) в 3D Так

Підтримка API OpenGL ICD, Direct3D, DirectX

'''"Відео"'''

RAMDAC 300 МГц

Максимальное разрешение 2D/3D 1920 x 1200, 32 бита / 1920 x 1200, 32 бита

"Конфигурация видеокарты"

GPU ATI Rage 128 Pro

Видеопамять 32 Мб/ 32 Мб

"Интерфейс, разъемы и выходы"

Интерфейс AGP 2x/1x

"Охлаждение"

Охлаждение видеокарты Радиатор.

"Совместимость"

Поддержка ОС Windows 95, Windows 98, Windows NT 4.0

"Прочие характеристики"

Прочее Поддержка AGP 4х