https://wiki.cusu.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&feedformat=atom&user=Viper 2026-07-05T09:12:28Z Внесок користувача MediaWiki 1.23.2 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%9B%D0%90%D0%A1%D0%98%D0%A4%D0%86%D0%9A%D0%90%D0%A6%D0%86%D0%87_%D0%9A%D0%9E%D0%9C%D0%9F%E2%80%99%D0%AE%D0%A2%D0%95%D0%A0%D0%9D%D0%98%D0%A5_%D0%9C%D0%95%D0%A0%D0%95%D0%96 2012-12-24T07:14:51Z

<p>Viper: </p> <hr /> <div>У світі існують тисячі різноманітних комп’ютерних мереж. Найбільш<br /> істотними ознаками, що визначають тип мережі, є ступінь територіального розсередження, топологія і застосовані методи комутації.&lt;br&gt;<br /> '''По ступеню''' розсередження комп’ютерні мережі поділяються на '''локальні''',<br /> '''регіональні''' і '''глобальні'''.&lt;br&gt;<br /> <br /> У [[локальних мережах]] інформація передається на невелику відстань.<br /> Локальні мережі поєднують комп'ютери, що розташовані недалеко один від<br /> одного. Для передачі інформації використовуються високошвидкісний канал<br /> передачі даних, швидкість у якому приблизно така сама, як швидкість<br /> внутрішньої шини комп'ютера. Найбільш відомими типами локальних мереж є<br /> '''[[Ethernet]]''' і '''[[TokenRing]]'''.<br /> <br /> '''Регіональні обчислювальні мережі''' розташовуються в межах визначеного<br /> територіального регіону (групи підприємств, міста, області і т.д.).<br /> Регіональні обчислювальні мережі мають багато спільного з ЛОМ, але вони<br /> по багатьох параметрах більш складні і комплексні. Підтримуючи великі<br /> відстані, вони можуть використовуватися для об’єднання декількох ЛОМ в<br /> інтегрованому мережеву систему.<br /> <br /> '''Глобальні обчислювальні системи''' охоплюють територію держави чи декількох<br /> держав і видовжуються на сотні і тисячі кілометрів. Глобальні<br /> обчислювальні мережі часто з’єднують багато локальних і регіональних<br /> мереж. У порівнянні з локальними більшість глобальних мереж відрізняє<br /> повільна швидкість передачі і більш низька надійність. Найбільш відомою<br /> глобальною мережею є мережа Internet.&lt;br&gt;<br /> <br /> <br /> == '''Локальні обчислювані мережі''' ==<br /> <br /> На базі економічної та високопродуктивної електронної техніки у 80-х роках визначилась нова тенденція розвитку інформаційно-обчислювальної техніки - створення локальних обчислювальних мереж LAN (Local Area Network) різноманітного призначення. Локальна обчислювальна мережа - це комунікаційна мережа, яка забезпечує в межах деякої обмеженої території взаємозв’язок для широкого кола програмних продуктів. Вона підтримує зв’язок між ЕОМ, терміналами, обладнанням, забезпечує сумісне використання ресурсів. <br /> Спочатку локальні обчислювальні мережі створювалися для наукових цілей з метою сумісного використання загальних ресурсів. Це пояснювалось тим, що в багатьох випадках широко розповсюджені персональні комп’ютери не забезпечували створення та функціонування достатньо потужних автоматизованих інформаційних систем через недостатність власних ресурсів. Для таких автоматизованих інформаційних систем необхідно було застосовувати потужніші комп’ютери - сервери, які дозволяли б концентрувати мережні ресурси і були б розраховані на ефективну роботу в мережі для сумісного використання користувачами. Сьогодні найпоширенішими стають локальні обчислювальні мережі комерційного призначення. <br /> Досвід експлуатації обчислювальних мереж показує, що левова частка<br /> генерованої у таких мережах інформації використо-вуються тією ж<br /> установою, підприємством, що її породила, тобта значна частина мережевої<br /> інформації призначена для місцевих користувачів. Кріт того, багато<br /> користувачів мережі зацікавлені у вільному доступу та ефективній<br /> спільній експлуатації дорогого комп’ютерного устаткування. Ці задачі<br /> вирішують ЛОМ. Відмінними ознаками ЛОМ можна вважати охоплення<br /> невеликої території, висока надійність передачі даних.<br /> <br /> <br /> '''Середовище передачі ЛОМ.'''<br /> <br /> Середовище передачі даних у ЛОМ може бути<br /> провідним і безпровідним. У провідному середовищі інформація<br /> передається по кабелю, у безпровідному – за допомогою електромагнітних<br /> хвиль різної природи: інфрачервоних, радіохвиль і т.д. У ЛОМ<br /> використовуються три типи кабелю: ''кручена пара, коаксіальний і<br /> оптоволокольнний.''&lt;br&gt;<br /> <br /> '''[[Методи доступу до середовища передачі даних у ЛОМ]].''' <br /> <br /> '''[[Мережеві адаптери]].'''<br /> <br /> '''[[ЛОМ типу Ethernet]].'''<br /> <br /> '''[[TokenRing]]'''<br /> <br /> '''[[FDDI]]'''<br /> <br /> '''[[Порівняння Ethernet, Token Ring та FDDI]]'''<br /> <br /> ====Види класифікацій локальних обчислювальних мереж.==== <br /> Широка і постійно зростаюча номенклатура локальних обчислювальних мереж, мережні програмні продукти і технології покладають на потенційного користувача складну задачу вибору потрібної системи з великої кількості існуючих. Сьогодні в світі нараховується десятки тисяч різних локальних обчислювальних мереж і для їх розгляду корисно мати систему класифікації. Усталеної класифікації локальних мереж поки що не існує, але для них можна виявити певні класифікаційні ознаки за:&lt;br&gt; <br /> · призначенням;&lt;br&gt; <br /> · типом використовуваних ЕОМ;&lt;br&gt; <br /> · організацією управління; &lt;br&gt;<br /> · організації передачі інформації; &lt;br&gt;<br /> · топологією; &lt;br&gt;<br /> · методах теледоступу; &lt;br&gt;<br /> · фізичних носіях сигналів; &lt;br&gt;<br /> · управлінню доступом до фізичного середовища передачі і так далі. &lt;br&gt;<br /> <br /> '''Комп’ютерні мережі класифікують за наступними ознаками:'''&lt;br&gt;<br /> · за територіальним розташуванням - локальні, регіональні,<br /> глобальні;&lt;br&gt;<br /> · за сферою застосування - офісні, промислові, побутові;&lt;br&gt;<br /> · за комплексом архітектурних рішень - Ethernet, Token Ring,<br /> Arcnet;&lt;br&gt;<br /> · за топологією - шинна, кільцева, зіркоподібна, деревоподібна,<br /> повнозв’язна;&lt;br&gt;<br /> · за фізичним середовищем передавання - з симетричним кабелем,<br /> з коаксіальним кабелем, з кабелем “кручена пара”, з волоконно-<br /> оптичним кабелем, з інфрачервоним каналом, з мікрохвильовим<br /> каналом;&lt;br&gt;<br /> · за методом доступу до фізичного середовища передавання - з<br /> опитуванням, з маркерним доступом, із суперництвом, з<br /> уставлянням регістра. &lt;br&gt;<br /> <br /> :Розглянемо деякі з них.&lt;br&gt; <br /> <br /> '''[[Класифікація за призначенням]]'''.&lt;br&gt;<br /> <br /> '''[[Класифікація за типом використовуваних в мережі ЕОМ]]'''.&lt;br&gt;<br /> <br /> '''[[Класифікація за організацією управління]]'''.&lt;br&gt;<br /> <br /> '''[[Класифікація за формуванням передачі інформації]]'''.&lt;br&gt;<br /> <br /> '''[[Класифікація мереж за методом управління середовищем передачі даних]].&lt;br&gt;'''<br /> <br /> == &lt;u&gt;'''Світова глобальна комп’ютерна мережа INTERNET'''&lt;br&gt;&lt;/u&gt; ==<br /> <br /> <br /> ''Internet'' – це світова глобальна комп’ютерна мережа, що поєднує мільйони<br /> комп’ютерів і десятки мільйонів користувачів в усьму світі. Вона охоплює<br /> практично всю земну кулю і включає тисячі мережевих підсистем з<br /> комп’ютерами різних типів: від персональних до суперкомпютерів. Ніяка<br /> організація і ніхто особисто не адміністує мережу, вона існує і <br /> розвивається завдяки загальним зусиллям сотен тисяч добровільних<br /> активістів і багатьох організацій у різних куточках світу. Кожен<br /> користувач мережі Internet має унікальне ім’я (адресу).<br /> '''<br /> Система імен мережі Internet.''' Адреса користувача в мережі Internet<br /> пердставлена 4-байтним числом, байти розділені крапкою. Оскільки<br /> граничне значення числа в кожнім байті 255, то діапазон користувачів від<br /> 0.0.0.0 до 255.255.255.255. Адреса в цифровій формі незручна і важка<br /> для запам’ятовування, тому була створена доменна система імен. Ця<br /> система прив’язує до цифрової адреси легку для запам’ятовування<br /> комбінацію скорочених слів. Простір доменних імен має ієрархічну<br /> структуру, схожу на структуру імен каталогів файлової системи. Це<br /> означає, що на кожнім рівні такої ієрархії можуть вказуватися імена<br /> піддоменів і конкретних комп’ютерів. Першим праворуч указується<br /> скорочена назва країни, наступним – імя піддомена і так далі до імені<br /> комп’ютера. <br /> <br /> Слід підкреслити, що доменне ім’я не описує шлях, по якому потрібно<br /> передавати повідомлення, а тільки вказує, де знаходиться адресат. Шлях,<br /> по якому пересилаються повідомлення, вибирають служби маршрутизації. У<br /> загальному випадку існує кілька шляхів, по яких можна доставити<br /> повідомлення зазначеному адресату, і відправник незнає, по якому<br /> маршрути пересилається повідомлення в конкретному випадку.&lt;br&gt;<br /> <br /> '''Сервіси Internet'''&lt;br&gt;<br /> Кінцеві користувачі працюють в Internet, використовуючи його сервіси.<br /> Безпосереднім постачальником цих сервісів є провайдери.<br /> Зараз Internet-технології розвиваються настільки стрімко, що нові<br /> сервіси з’являються швидше, ніж користувачі встигають їх освоювати.<br /> Однак, не дивлячись на велику загальну кількість сервісів (послуг) Internet, в<br /> основі більшості з них лежать базові сервіси, розроблені і освоєні ще в перші<br /> часи створення і розвитку глобальних мереж.&lt;br&gt;<br /> ''До таких сервісів можна віднести:&lt;br&gt;''<br /> · ''WWW'' - доступ до гіпертекстового простору, для якого<br /> використовується протокол http. Гіпертекст - це документ, який<br /> містить посилання на інші документи. Це - спосіб впорядкування<br /> інформації за допомогою зв’язків між документами. Термін<br /> уведено Т.Нельсоном 1965 року. Технологія гіпертексту<br /> забезпечує пошук заданих даних у масивах документів;&lt;br&gt;<br /> · ''FTP (File Transfer Protocol - протокол передачі файлів).''<br /> Передавання даних між вузлами комп’ютерної мережі. При<br /> цьому використовується протокол ftp;Служба FTP призначена для пересилання файлів між комп'ютерами. Ця служба дає змогу швидко та якісно пересилати файли великих розмірів, зокрема, програми, звукові, відеофайли та ін.&lt;br&gt;<br /> · ''DNS (Domain Name Service - сервіс доменних імен).'' Призначений<br /> для переведення ІР-адрес у доменні і навпаки. Спочатку для<br /> цього в глобальних мережах були призначені спеціальні сервери.<br /> Згодом кожний великий сервер почав надавати таку послугу;&lt;br&gt;<br /> · ''Telnet - віддалений доступ.'' Цей сервіс дозволяв організувати<br /> доступ користувача з віддаленого комп’ютера до апаратних і<br /> програмних ресурсів іншого комп’ютера. Зараз ця послуга є<br /> інтегральною частиною, наприклад, операційної системи<br /> Windows XP. Для її використання слід надати сторонньому<br /> користувачеві дозвіл використовувати з його комп’ютера ресурси<br /> вашого комп’ютера;Telnet використовують для віддаленого доступу до ресурсів інших комп'ютерів.<br /> Останнім часом популярними стали нові служби Інтернету: інтерактивний чат, аудіо- і відеоконференції, де користувачі можуть спілкуватися в режимі реального часу, інтернет-радіо, інтернет-телебачення, мобільний інтернет тощо.&lt;br&gt;<br /> · ''E-Mail - електронна пошта.'' Передавання даних з використанням<br /> спеціальних протоколів побітової передачі даних, причому в<br /> більшості випадків для передавання використовується протокол<br /> UUCP (Unix to Unix Copy Program - програма копіювання даних з<br /> одної Unix-машини на іншу), а для приймання - протокол SMTP<br /> (Simple Mail Transfer Protocol - простий протокол передавання<br /> пошти). Останнім часом для електронної пошти почав широко<br /> використовуватись протокол POP3 (Post Office Protocol -<br /> протокол поштового офісу), який є комбінацією двох попередніх<br /> протоколів, і який в свою чергу поступово витісняється<br /> протоколом IMAP (Interactive Mail Access Protocol - протокол<br /> інтерактивного доступу до пошти)електронна пошта повторює переваги (простоту, дешевизну, можливість пересилання нетекстової інформації, можливість підписати і зашифрувати лист) та недоліки (негарантований час пересилки, можливість доступу для третіх осіб під час пересилки, неінтерактивність) звичайної пошти. Проте у них є і суттєві відмінності. Вартість пересилки звичайної пошти у значній мірі залежить від того, куди вона повинна бути доставлена, її розміру та типу. У електронної пошти такої залежності або немає, або вона досить невідчутна. Електронний лист можна шифрувати та підписувати більш надійніше та зручніше, ніж лист на папері — для останнього, власне, взагалі не існує загальноприйнятих засобів шифровки. Швидкість доставки електронних листів набагато вища, ніж паперових, та мінімальний час проходження незрівнянно менший.<br /> <br /> Користувач електронної пошти має електронну скриньку, розміщену на одному з серверів електронної пошти. Доступ до скриньки зумовлений введенням імені користувача (слово з латинськиих літер) та пароля. Відповідно надсилати листи можемо конкретній людині, котра також має свою поштову скриньку.<br /> <br /> Дана служба чи не найстаріша в інтернет. Найпопулярніші програми-клієнти електронної пошти: Eudora Mail, Evolution, KMail, Mozilla Mail, Mozilla Thunderbird, Netscape Mail, Novell GroupWise, Opera Mail (M2), Outlook, Outlook Express, TheBat!<br /> <br /> Отримати поштову скриньку можна у свого провайдера інтернет (фірма що надає Вам доступ до інтернет) або зареєструвати скриньку на одному з безкоштовних серверів.;&lt;br&gt;<br /> · ''перелік розсилання'' - розсилання даних засобами електронної<br /> пошти за наперед сформованим переліком кореспондентів;&lt;br&gt;<br /> · ''Usenet'' - конференція користувачів. Обмін повідомленнями<br /> засобами електронної пошти між користувачами конференції та її<br /> організатором. Зміст повідомлень розміщується на сайті<br /> конференції в порядку їх надходження. На екран виводяться<br /> останні кілька повідомлень, але є можливість переглянути всю<br /> історію конференції. Конференція може бути модерована<br /> (керована модератором) і немодерована. Кожна конференція<br /> може мати свої специфічні правила участі, але для всіх<br /> конференцій є обов’язковим дотримання загальних правил<br /> мережевого етикету;&lt;br&gt;<br /> · ''IRC (Internet Relay Chat - система діалогового спілкування в<br /> Internet)'' - засіб ретрансляції обміну повідомленнями в режимі<br /> реального часу. Результати ретрансляції відображаються на сайті<br /> чату;&lt;br&gt;<br /> · ''ICQ (акронім фрази &quot;I Seek You&quot; - &quot;шукаю тебе&quot;)'' - програма<br /> інтерактивних конференцій в Internet, розроблена 1996 року<br /> фірмою Mirabilis (Тель-Авів) і викуплена згодом фірмою AOL.<br /> Програма підтримує також електронну пошту і передавання<br /> файлів. Для використання цього сервісу потрібно, щоб усі<br /> користувачі працювали в режимі on-line;&lt;br&gt;<br /> · ''послуги Real Audio та Real Video'' - передавання потокового аудіо<br /> та відео. Послуга набула великого поширення із розширенням<br /> мережі надавачів таких потоків, а також технологій обробки<br /> аудіо та відео засобами комп’ютерних технологій.&lt;br&gt;<br /> <br /> '''[[Підключеня користувачів до мережі Internet]].'''&lt;br&gt;<br /> <br /> == '''Інші класифікації''' ==<br /> <br /> <br /> &lt;u&gt;Мережі класифікують за різними критеріями, серед яких найбільш вживані такі:&lt;/u&gt;<br /> <br /> -'' за пропускною здатністю''<br /> *'''низька''', до сотень Кбіт/с – мережі, що містять &quot;повільні&quot; канали на зразок телефонних ліній, зокрема глобальна мережа Internet;<br /> *'''середня''', 0.5–20 Мбіт/с – локальні мережі, звичайно, в межах будівлі;<br /> *'''висока''', більше ніж 20 Мбіт/с – базові (або &quot;хребтові&quot;, backbone) мережі, що з'єднують сервери або локальні мережі &quot;швидкими&quot; каналами, наприклад оптоволоконними лініями;<br /> - ''за смугою каналу''<br /> *'''вузькосмугові''' (Baseband) – безпосередня (немодульована) передача тільки одного повідомлення в довільний момент часу;<br /> *'''широкосмугові''' (Broadband) – одночасна передача кількох повідомлень частотно–розділеними каналами;<br /> - ''за розмірами'' <br /> *'''[[LAN]]''' (Local–Area Network) – локальна мережа в межах офісу, будівлі;<br /> *'''[[СAN]]''' (Campus–Area Network) – кампусна мережа, що об'єднує віддалені вузли та локальні мережі, звичайно, без використання телефонних ліній та модемів;<br /> *'''[[MAN]]''' (Metropolitan–Area Network) – територіальна (міська) мережа з радіусом, що дорівнює десяткам кілометрів, та високою швидкістю передавання даних (100 Мбіт/с);<br /> *'''[[WWAN]]''' (Wide–Area Network) – широкомасштабна мережа (регіон, країна), що використовує віддалені мости та маршрутизатори з наявністю ліній низької пропускної здатності;<br /> *'''[[GAN]]''' (Global–Area Network) – глобальна (міжнародна) мережа;<br /> - ''за співвідношенням вузлів''<br /> *'''[[однорангові]]''' (Peer–To–Peer) – невеликі локальні мережі, де кожен вузол може виступати як у ролі клієнта, так і сервера (наприклад, на базі *операційних систем Windows for Workgroups, Windows'95);<br /> *'''[[розподілені]]''' (Distributed) – мережа без лідера, в якій сервером називається машина, програма або пристрій, що забезпечують мережний сервіс, але не управління мережею (наприклад Unix Usenet);<br /> *'''[[мережі з централізованим управлінням]]''' (Server Based), в яких сервер надає решта вузлам право використовувати спільні ресурси (наприклад Novell NetWare, Microsoft LAN Manager, IBM LAN Server, Banyan VINES, Windows NT);<br /> - ''за доступом''<br /> *'''[[мережі з розподіленим середовищем передавання]]''' (Shared–Media Networks), в яких у будь–який момент часу можуть взаємодіяти тільки два вузли (Ethernet, ARCnet...);<br /> *'''[[мережі з комутацією]]''' (Switching Networks), в яких шляхом мультиплексування одночасно можуть взаємодіяти декілька пар вузлів;<br /> - ''за спільністю операційних систем''<br /> *'''гомогенні мережі''', що грунтуються на однакових або споріднених ОС усіх вузлів (наприклад, Windows'95–Windows'98–Windows'NT-Windows'2000);<br /> *'''гетерогенні мережі''', в яких вузли використовують різнорідні ОС (наприклад, NetWare–Windows–Unix).<br /> <br /> <br /> Будь–яка класифікація мереж є доволі умовною, оскільки реальні конфігурації здебільшого охоплюють одразу декілька класифікаційних груп.<br /> <br /> <br /> [[category:Комп'ютерні мережі]]</div>

Viper https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%8F%D0%BD%D0%BD%D1%8F_Ethernet,_Token_Ring_%D1%82%D0%B0_FDDI 2012-12-16T21:50:38Z

<p>Viper: </p> <hr /> <div>{| border=2<br /> |'''Властивість'''<br /> |'''FDDI'''<br /> |'''Ethernet'''<br /> |'''Token Ring'''<br /> |-<br /> |'''Бітова швидкість'''<br /> |100 Мбіт/с<br /> |10 Мбіт/с<br /> |16 Мбіт/с<br /> |-<br /> |'''Топологія'''<br /> |Подвійне кільце дерев<br /> |Шина/Зірка<br /> |Зірка/Кільце<br /> |-<br /> |'''Метод доступу'''<br /> |Частина від часу обхода маркера<br /> |CSMA/CD<br /> |Пріоритетна система резервування<br /> |-<br /> |'''Середовище передачі даних'''<br /> |Оптоволокно, неекранована вита пара категорії 5<br /> |Товстий коаксіал, тонкий коаксіал, вита паракатегорії 3, оптоволокно<br /> |Єкранована або неекранована вита пара, оптоволокно<br /> |-<br /> |'''Максимальна довжина мережі'''<br /> |200 км (100 км на кільце)<br /> |2500 м<br /> |4000 м<br /> |-<br /> |'''Максимальна відстань між вузлами'''<br /> |2 км (не більше 11 дБ втрат між вузлами)<br /> |2500 м<br /> |100 м<br /> |-<br /> |'''Максимальна кількість вузлів'''<br /> |500 (1000 з'єднань)<br /> |1024<br /> |260 для єкранованої витої пари, 72 для неекранованої витої пари<br /> |-<br /> |'''Тактування і відновлення після відмов'''<br /> |Розподілена реалізація тактування і відновлення після відмов<br /> |Не визначені<br /> |Активний монітор<br /> |}</div>

Viper https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%8F%D0%BD%D0%BD%D1%8F_Ethernet,_Token_Ring_%D1%82%D0%B0_FDDI 2012-12-16T21:50:26Z

<p>Viper: </p> <hr /> <div>{| border=1<br /> |'''Властивість'''<br /> |'''FDDI'''<br /> |'''Ethernet'''<br /> |'''Token Ring'''<br /> |-<br /> |'''Бітова швидкість'''<br /> |100 Мбіт/с<br /> |10 Мбіт/с<br /> |16 Мбіт/с<br /> |-<br /> |'''Топологія'''<br /> |Подвійне кільце дерев<br /> |Шина/Зірка<br /> |Зірка/Кільце<br /> |-<br /> |'''Метод доступу'''<br /> |Частина від часу обхода маркера<br /> |CSMA/CD<br /> |Пріоритетна система резервування<br /> |-<br /> |'''Середовище передачі даних'''<br /> |Оптоволокно, неекранована вита пара категорії 5<br /> |Товстий коаксіал, тонкий коаксіал, вита паракатегорії 3, оптоволокно<br /> |Єкранована або неекранована вита пара, оптоволокно<br /> |-<br /> |'''Максимальна довжина мережі'''<br /> |200 км (100 км на кільце)<br /> |2500 м<br /> |4000 м<br /> |-<br /> |'''Максимальна відстань між вузлами'''<br /> |2 км (не більше 11 дБ втрат між вузлами)<br /> |2500 м<br /> |100 м<br /> |-<br /> |'''Максимальна кількість вузлів'''<br /> |500 (1000 з'єднань)<br /> |1024<br /> |260 для єкранованої витої пари, 72 для неекранованої витої пари<br /> |-<br /> |'''Тактування і відновлення після відмов'''<br /> |Розподілена реалізація тактування і відновлення після відмов<br /> |Не визначені<br /> |Активний монітор<br /> |}</div>

Viper https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%8F%D0%BD%D0%BD%D1%8F_Ethernet,_Token_Ring_%D1%82%D0%B0_FDDI 2012-12-16T17:00:15Z

<p>Viper: </p> <hr /> <div>{|<br /> |'''Властивість'''<br /> |'''FDDI'''<br /> |'''Ethernet'''<br /> |'''Token Ring'''<br /> |-<br /> |'''Бітова швидкість'''<br /> |100 Мбіт/с<br /> |10 Мбіт/с<br /> |16 Мбіт/с<br /> |-<br /> |'''Топологія'''<br /> |Подвійне кільце дерев<br /> |Шина/Зірка<br /> |Зірка/Кільце<br /> |-<br /> |'''Метод доступу'''<br /> |Частина від часу обхода маркера<br /> |CSMA/CD<br /> |Пріоритетна система резервування<br /> |-<br /> |'''Середовище передачі даних'''<br /> |Оптоволокно, неекранована вита пара категорії 5<br /> |Товстий коаксіал, тонкий коаксіал, вита паракатегорії 3, оптоволокно<br /> |Єкранована або неекранована вита пара, оптоволокно<br /> |-<br /> |'''Максимальна довжина мережі'''<br /> |200 км (100 км на кільце)<br /> |2500 м<br /> |4000 м<br /> |-<br /> |'''Максимальна відстань між вузлами'''<br /> |2 км (не більше 11 дБ втрат між вузлами)<br /> |2500 м<br /> |100 м<br /> |-<br /> |'''Максимальна кількість вузлів'''<br /> |500 (1000 з'єднань)<br /> |1024<br /> |260 для єкранованої витої пари, 72 для неекранованої витої пари<br /> |-<br /> |'''Тактування і відновлення після відмов'''<br /> |Розподілена реалізація тактування і відновлення після відмов<br /> |Не визначені<br /> |Активний монітор<br /> |}</div>

Viper https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%8F%D0%BD%D0%BD%D1%8F_Ethernet,_Token_Ring_%D1%82%D0%B0_FDDI 2012-12-16T16:59:49Z

<p>Viper: </p> <hr /> <div>{|<br /> |'''Властивість'''<br /> |'''FDDI'''<br /> |'''Ethernet'''<br /> |'''Token Ring'''<br /> |-<br /> |'''Бітова швидкість'''<br /> |100 Мбіт/с<br /> |10 Мбіт/с<br /> |16 Мбіт/с<br /> |-<br /> |'''Топологія'''<br /> |Подвійне кільце дерев<br /> |Шина/Зірка<br /> |Зірка/Кільце<br /> |-<br /> |'''Метод доступу'''<br /> |Частина від часу обхода маркера<br /> |CSMA/CD<br /> |Пріоритетна система резервування<br /> |-<br /> |'''Середовище передачі даних'''<br /> |Оптоволокно, неекранована вита пара категорії 5<br /> |Товстий коаксіал, тонкий коаксіал, вита паракатегорії 3, оптоволокно<br /> |Єкранована або неекранована вита пара, оптоволокно<br /> |-<br /> |Максимальна довжина мережі<br /> |200 км (100 км на кільце)<br /> |2500 м<br /> |4000 м<br /> |-<br /> |Максимальна відстань між вузлами<br /> |2 км (не більше 11 дБ втрат між вузлами)<br /> |2500 м<br /> |100 м<br /> |-<br /> |'''Максимальна кількість вузлів'''<br /> |500 (1000 з'єднань)<br /> |1024<br /> |260 для єкранованої витої пари, 72 для неекранованої витої пари<br /> |-<br /> |'''Тактування і відновлення після відмов'''<br /> |Розподілена реалізація тактування і відновлення після відмов<br /> |Не визначені<br /> |Активний монітор<br /> |}</div>

Viper https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%8F%D0%BD%D0%BD%D1%8F_Ethernet,_Token_Ring_%D1%82%D0%B0_FDDI 2012-12-16T16:58:01Z

<p>Viper: Створена сторінка: {| |Властивість |FDDI |Ethernet |Token Ring |- |Бітова швидкість |100 Мбіт/с |10 Мбіт/с |16 Мбіт/с |- |Топологія ...</p> <hr /> <div>{|<br /> |Властивість<br /> |FDDI<br /> |Ethernet<br /> |Token Ring<br /> |-<br /> |Бітова швидкість<br /> |100 Мбіт/с<br /> |10 Мбіт/с<br /> |16 Мбіт/с<br /> |-<br /> |Топологія<br /> |Подвійне кільце дерев<br /> |Шина/Зірка<br /> |Зірка/Кільце<br /> |-<br /> |Метод доступу<br /> |Частина від часу обхода маркера<br /> |CSMA/CD<br /> |Пріоритетна система резервування<br /> |-<br /> |Середовище передачі даних<br /> |Оптоволокно, неекранована вита пара категорії 5<br /> |Товстий коаксіал, тонкий коаксіал, вита паракатегорії 3, оптоволокно<br /> |Єкранована або неекранована вита пара, оптоволокно<br /> |-<br /> |Максимальна довжина мережі<br /> |200 км (100 км на кільце)<br /> |2500 м<br /> |4000 м<br /> |-<br /> |Максимальна відстань між вузлами<br /> |2 км (не більше 11 дБ втрат між вузлами)<br /> |2500 м<br /> |100 м<br /> |-<br /> |Максимальна кількість вузлів<br /> |500 (1000 з'єднань)<br /> |1024<br /> |260 для єкранованої витої пари, 72 для неекранованої витої пари<br /> |-<br /> |Тактування і відновлення після відмов<br /> |Розподілена реалізація тактування і відновлення після відмов<br /> |Не визначені<br /> |Активний монітор<br /> |}</div>

Viper https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%9B%D0%90%D0%A1%D0%98%D0%A4%D0%86%D0%9A%D0%90%D0%A6%D0%86%D0%87_%D0%9A%D0%9E%D0%9C%D0%9F%E2%80%99%D0%AE%D0%A2%D0%95%D0%A0%D0%9D%D0%98%D0%A5_%D0%9C%D0%95%D0%A0%D0%95%D0%96 2012-12-16T16:37:03Z

<p>Viper: </p> <hr /> <div>У світі існують тисячі різноманітних комп’ютерних мереж. Найбільш<br /> істотними ознаками, що визначають тип мережі, є ступінь територіального розсередження, топологія і застосовані методи комутації.&lt;br&gt;<br /> '''По ступеню''' розсередження комп’ютерні мережі поділяються на '''локальні''',<br /> '''регіональні''' і '''глобальні'''.&lt;br&gt;<br /> <br /> У [[локальних мережах]] інформація передається на невелику відстань.<br /> Локальні мережі поєднують комп'ютери, що розташовані недалеко один від<br /> одного. Для передачі інформації використовуються високошвидкісний канал<br /> передачі даних, швидкість у якому приблизно така сама, як швидкість<br /> внутрішньої шини комп'ютера. Найбільш відомими типами локальних мереж є<br /> '''[[Ethernet]]''' і '''[[Token Ring]]'''.<br /> <br /> '''Регіональні обчислювальні мережі''' розташовуються в межах визначеного<br /> територіального регіону (групи підприємств, міста, області і т.д.).<br /> Регіональні обчислювальні мережі мають багато спільного з ЛОМ, але вони<br /> по багатьох параметрах більш складні і комплексні. Підтримуючи великі<br /> відстані, вони можуть використовуватися для об’єднання декількох ЛОМ в<br /> інтегрованому мережеву систему.<br /> <br /> '''Глобальні обчислювальні системи''' охоплюють територію держави чи декількох<br /> держав і видовжуються на сотні і тисячі кілометрів. Глобальні<br /> обчислювальні мережі часто з’єднують багато локальних і регіональних<br /> мереж. У порівнянні з локальними більшість глобальних мереж відрізняє<br /> повільна швидкість передачі і більш низька надійність. Найбільш відомою<br /> глобальною мережею є мережа Internet.&lt;br&gt;<br /> <br /> <br /> == '''Локальні обчислювані мережі''' ==<br /> <br /> На базі економічної та високопродуктивної електронної техніки у 80-х роках визначилась нова тенденція розвитку інформаційно-обчислювальної техніки - створення локальних обчислювальних мереж LAN (Local Area Network) різноманітного призначення. Локальна обчислювальна мережа - це комунікаційна мережа, яка забезпечує в межах деякої обмеженої території взаємозв’язок для широкого кола програмних продуктів. Вона підтримує зв’язок між ЕОМ, терміналами, обладнанням, забезпечує сумісне використання ресурсів. <br /> Спочатку локальні обчислювальні мережі створювалися для наукових цілей з метою сумісного використання загальних ресурсів. Це пояснювалось тим, що в багатьох випадках широко розповсюджені персональні комп’ютери не забезпечували створення та функціонування достатньо потужних автоматизованих інформаційних систем через недостатність власних ресурсів. Для таких автоматизованих інформаційних систем необхідно було застосовувати потужніші комп’ютери - сервери, які дозволяли б концентрувати мережні ресурси і були б розраховані на ефективну роботу в мережі для сумісного використання користувачами. Сьогодні найпоширенішими стають локальні обчислювальні мережі комерційного призначення. <br /> Досвід експлуатації обчислювальних мереж показує, що левова частка<br /> генерованої у таких мережах інформації використо-вуються тією ж<br /> установою, підприємством, що її породила, тобта значна частина мережевої<br /> інформації призначена для місцевих користувачів. Кріт того, багато<br /> користувачів мережі зацікавлені у вільному доступу та ефективній<br /> спільній експлуатації дорогого комп’ютерного устаткування. Ці задачі<br /> вирішують ЛОМ. Відмінними ознаками ЛОМ можна вважати охоплення<br /> невеликої території, висока надійність передачі даних.<br /> <br /> <br /> '''Середовище передачі ЛОМ.'''<br /> <br /> Середовище передачі даних у ЛОМ може бути<br /> провідним і безпровідним. У провідному середовищі інформація<br /> передається по кабелю, у безпровідному – за допомогою електромагнітних<br /> хвиль різної природи: інфрачервоних, радіохвиль і т.д. У ЛОМ<br /> використовуються три типи кабелю: ''кручена пара, коаксіальний і<br /> оптоволокольнний.''&lt;br&gt;<br /> <br /> '''[[Методи доступу до середовища передачі даних у ЛОМ]].''' <br /> <br /> '''[[Мережеві адаптери]].'''<br /> <br /> '''[[ЛОМ типу Ethernet]].'''<br /> <br /> '''Мережі типу [[Token Ring]]'''<br /> <br /> '''Розробляється [[TokenRing]]'''<br /> <br /> '''Розробляється [[FDDI]]'''<br /> <br /> '''Розробляється [[Порівняння Ethernet, Token Ring та FDDI]]'''<br /> <br /> ====Види класифікацій локальних обчислювальних мереж.==== <br /> Широка і постійно зростаюча номенклатура локальних обчислювальних мереж, мережні програмні продукти і технології покладають на потенційного користувача складну задачу вибору потрібної системи з великої кількості існуючих. Сьогодні в світі нараховується десятки тисяч різних локальних обчислювальних мереж і для їх розгляду корисно мати систему класифікації. Усталеної класифікації локальних мереж поки що не існує, але для них можна виявити певні класифікаційні ознаки за:&lt;br&gt; <br /> · призначенням;&lt;br&gt; <br /> · типом використовуваних ЕОМ;&lt;br&gt; <br /> · організацією управління; &lt;br&gt;<br /> · організації передачі інформації; &lt;br&gt;<br /> · топологією; &lt;br&gt;<br /> · методах теледоступу; &lt;br&gt;<br /> · фізичних носіях сигналів; &lt;br&gt;<br /> · управлінню доступом до фізичного середовища передачі і так далі. &lt;br&gt;<br /> <br /> '''Комп’ютерні мережі класифікують за наступними ознаками:'''&lt;br&gt;<br /> · за територіальним розташуванням - локальні, регіональні,<br /> глобальні;&lt;br&gt;<br /> · за сферою застосування - офісні, промислові, побутові;&lt;br&gt;<br /> · за комплексом архітектурних рішень - Ethernet, Token Ring,<br /> Arcnet;&lt;br&gt;<br /> · за топологією - шинна, кільцева, зіркоподібна, деревоподібна,<br /> повнозв’язна;&lt;br&gt;<br /> · за фізичним середовищем передавання - з симетричним кабелем,<br /> з коаксіальним кабелем, з кабелем “кручена пара”, з волоконно-<br /> оптичним кабелем, з інфрачервоним каналом, з мікрохвильовим<br /> каналом;&lt;br&gt;<br /> · за методом доступу до фізичного середовища передавання - з<br /> опитуванням, з маркерним доступом, із суперництвом, з<br /> уставлянням регістра. &lt;br&gt;<br /> <br /> :Розглянемо деякі з них.&lt;br&gt; <br /> <br /> '''[[Класифікація за призначенням]]'''.&lt;br&gt;<br /> <br /> '''[[Класифікація за типом використовуваних в мережі ЕОМ]]'''.&lt;br&gt;<br /> <br /> '''[[Класифікація за організацією управління]]'''.&lt;br&gt;<br /> <br /> '''[[Класифікація за формуванням передачі інформації]]'''.&lt;br&gt;<br /> <br /> '''[[Класифікація мереж за методом управління середовищем передачі даних]].&lt;br&gt;'''<br /> <br /> == &lt;u&gt;'''Світова глобальна комп’ютерна мережа INTERNET'''&lt;br&gt;&lt;/u&gt; ==<br /> <br /> <br /> ''Internet'' – це світова глобальна комп’ютерна мережа, що поєднує мільйони<br /> комп’ютерів і десятки мільйонів користувачів в усьму світі. Вона охоплює<br /> практично всю земну кулю і включає тисячі мережевих підсистем з<br /> комп’ютерами різних типів: від персональних до суперкомпютерів. Ніяка<br /> організація і ніхто особисто не адміністує мережу, вона існує і <br /> розвивається завдяки загальним зусиллям сотен тисяч добровільних<br /> активістів і багатьох організацій у різних куточках світу. Кожен<br /> користувач мережі Internet має унікальне ім’я (адресу).<br /> '''<br /> Система імен мережі Internet.''' Адреса користувача в мережі Internet<br /> пердставлена 4-байтним числом, байти розділені крапкою. Оскільки<br /> граничне значення числа в кожнім байті 255, то діапазон користувачів від<br /> 0.0.0.0 до 255.255.255.255. Адреса в цифровій формі незручна і важка<br /> для запам’ятовування, тому була створена доменна система імен. Ця<br /> система прив’язує до цифрової адреси легку для запам’ятовування<br /> комбінацію скорочених слів. Простір доменних імен має ієрархічну<br /> структуру, схожу на структуру імен каталогів файлової системи. Це<br /> означає, що на кожнім рівні такої ієрархії можуть вказуватися імена<br /> піддоменів і конкретних комп’ютерів. Першим праворуч указується<br /> скорочена назва країни, наступним – імя піддомена і так далі до імені<br /> комп’ютера. <br /> <br /> Слід підкреслити, що доменне ім’я не описує шлях, по якому потрібно<br /> передавати повідомлення, а тільки вказує, де знаходиться адресат. Шлях,<br /> по якому пересилаються повідомлення, вибирають служби маршрутизації. У<br /> загальному випадку існує кілька шляхів, по яких можна доставити<br /> повідомлення зазначеному адресату, і відправник незнає, по якому<br /> маршрути пересилається повідомлення в конкретному випадку.&lt;br&gt;<br /> <br /> '''Сервіси Internet'''&lt;br&gt;<br /> Кінцеві користувачі працюють в Internet, використовуючи його сервіси.<br /> Безпосереднім постачальником цих сервісів є провайдери.<br /> Зараз Internet-технології розвиваються настільки стрімко, що нові<br /> сервіси з’являються швидше, ніж користувачі встигають їх освоювати.<br /> Однак, не дивлячись на велику загальну кількість сервісів (послуг) Internet, в<br /> основі більшості з них лежать базові сервіси, розроблені і освоєні ще в перші<br /> часи створення і розвитку глобальних мереж.&lt;br&gt;<br /> ''До таких сервісів можна віднести:&lt;br&gt;''<br /> · ''WWW'' - доступ до гіпертекстового простору, для якого<br /> використовується протокол http. Гіпертекст - це документ, який<br /> містить посилання на інші документи. Це - спосіб впорядкування<br /> інформації за допомогою зв’язків між документами. Термін<br /> уведено Т.Нельсоном 1965 року. Технологія гіпертексту<br /> забезпечує пошук заданих даних у масивах документів;&lt;br&gt;<br /> · ''FTP (File Transfer Protocol - протокол передачі файлів).''<br /> Передавання даних між вузлами комп’ютерної мережі. При<br /> цьому використовується протокол ftp;Служба FTP призначена для пересилання файлів між комп'ютерами. Ця служба дає змогу швидко та якісно пересилати файли великих розмірів, зокрема, програми, звукові, відеофайли та ін.&lt;br&gt;<br /> · ''DNS (Domain Name Service - сервіс доменних імен).'' Призначений<br /> для переведення ІР-адрес у доменні і навпаки. Спочатку для<br /> цього в глобальних мережах були призначені спеціальні сервери.<br /> Згодом кожний великий сервер почав надавати таку послугу;&lt;br&gt;<br /> · ''Telnet - віддалений доступ.'' Цей сервіс дозволяв організувати<br /> доступ користувача з віддаленого комп’ютера до апаратних і<br /> програмних ресурсів іншого комп’ютера. Зараз ця послуга є<br /> інтегральною частиною, наприклад, операційної системи<br /> Windows XP. Для її використання слід надати сторонньому<br /> користувачеві дозвіл використовувати з його комп’ютера ресурси<br /> вашого комп’ютера;Telnet використовують для віддаленого доступу до ресурсів інших комп'ютерів.<br /> Останнім часом популярними стали нові служби Інтернету: інтерактивний чат, аудіо- і відеоконференції, де користувачі можуть спілкуватися в режимі реального часу, інтернет-радіо, інтернет-телебачення, мобільний інтернет тощо.&lt;br&gt;<br /> · ''E-Mail - електронна пошта.'' Передавання даних з використанням<br /> спеціальних протоколів побітової передачі даних, причому в<br /> більшості випадків для передавання використовується протокол<br /> UUCP (Unix to Unix Copy Program - програма копіювання даних з<br /> одної Unix-машини на іншу), а для приймання - протокол SMTP<br /> (Simple Mail Transfer Protocol - простий протокол передавання<br /> пошти). Останнім часом для електронної пошти почав широко<br /> використовуватись протокол POP3 (Post Office Protocol -<br /> протокол поштового офісу), який є комбінацією двох попередніх<br /> протоколів, і який в свою чергу поступово витісняється<br /> протоколом IMAP (Interactive Mail Access Protocol - протокол<br /> інтерактивного доступу до пошти)електронна пошта повторює переваги (простоту, дешевизну, можливість пересилання нетекстової інформації, можливість підписати і зашифрувати лист) та недоліки (негарантований час пересилки, можливість доступу для третіх осіб під час пересилки, неінтерактивність) звичайної пошти. Проте у них є і суттєві відмінності. Вартість пересилки звичайної пошти у значній мірі залежить від того, куди вона повинна бути доставлена, її розміру та типу. У електронної пошти такої залежності або немає, або вона досить невідчутна. Електронний лист можна шифрувати та підписувати більш надійніше та зручніше, ніж лист на папері — для останнього, власне, взагалі не існує загальноприйнятих засобів шифровки. Швидкість доставки електронних листів набагато вища, ніж паперових, та мінімальний час проходження незрівнянно менший.<br /> <br /> Користувач електронної пошти має електронну скриньку, розміщену на одному з серверів електронної пошти. Доступ до скриньки зумовлений введенням імені користувача (слово з латинськиих літер) та пароля. Відповідно надсилати листи можемо конкретній людині, котра також має свою поштову скриньку.<br /> <br /> Дана служба чи не найстаріша в інтернет. Найпопулярніші програми-клієнти електронної пошти: Eudora Mail, Evolution, KMail, Mozilla Mail, Mozilla Thunderbird, Netscape Mail, Novell GroupWise, Opera Mail (M2), Outlook, Outlook Express, TheBat!<br /> <br /> Отримати поштову скриньку можна у свого провайдера інтернет (фірма що надає Вам доступ до інтернет) або зареєструвати скриньку на одному з безкоштовних серверів.;&lt;br&gt;<br /> · ''перелік розсилання'' - розсилання даних засобами електронної<br /> пошти за наперед сформованим переліком кореспондентів;&lt;br&gt;<br /> · ''Usenet'' - конференція користувачів. Обмін повідомленнями<br /> засобами електронної пошти між користувачами конференції та її<br /> організатором. Зміст повідомлень розміщується на сайті<br /> конференції в порядку їх надходження. На екран виводяться<br /> останні кілька повідомлень, але є можливість переглянути всю<br /> історію конференції. Конференція може бути модерована<br /> (керована модератором) і немодерована. Кожна конференція<br /> може мати свої специфічні правила участі, але для всіх<br /> конференцій є обов’язковим дотримання загальних правил<br /> мережевого етикету;&lt;br&gt;<br /> · ''IRC (Internet Relay Chat - система діалогового спілкування в<br /> Internet)'' - засіб ретрансляції обміну повідомленнями в режимі<br /> реального часу. Результати ретрансляції відображаються на сайті<br /> чату;&lt;br&gt;<br /> · ''ICQ (акронім фрази &quot;I Seek You&quot; - &quot;шукаю тебе&quot;)'' - програма<br /> інтерактивних конференцій в Internet, розроблена 1996 року<br /> фірмою Mirabilis (Тель-Авів) і викуплена згодом фірмою AOL.<br /> Програма підтримує також електронну пошту і передавання<br /> файлів. Для використання цього сервісу потрібно, щоб усі<br /> користувачі працювали в режимі on-line;&lt;br&gt;<br /> · ''послуги Real Audio та Real Video'' - передавання потокового аудіо<br /> та відео. Послуга набула великого поширення із розширенням<br /> мережі надавачів таких потоків, а також технологій обробки<br /> аудіо та відео засобами комп’ютерних технологій.&lt;br&gt;<br /> <br /> '''[[Підключеня користувачів до мережі Internet]].'''&lt;br&gt;<br /> <br /> == '''Інші класифікації''' ==<br /> <br /> <br /> &lt;u&gt;Мережі класифікують за різними критеріями, серед яких найбільш вживані такі:&lt;/u&gt;<br /> <br /> -'' за пропускною здатністю''<br /> *'''низька''', до сотень Кбіт/с – мережі, що містять &quot;повільні&quot; канали на зразок телефонних ліній, зокрема глобальна мережа Internet;<br /> *'''середня''', 0.5–20 Мбіт/с – локальні мережі, звичайно, в межах будівлі;<br /> *'''висока''', більше ніж 20 Мбіт/с – базові (або &quot;хребтові&quot;, backbone) мережі, що з'єднують сервери або локальні мережі &quot;швидкими&quot; каналами, наприклад оптоволоконними лініями;<br /> - ''за смугою каналу''<br /> *'''вузькосмугові''' (Baseband) – безпосередня (немодульована) передача тільки одного повідомлення в довільний момент часу;<br /> *'''широкосмугові''' (Broadband) – одночасна передача кількох повідомлень частотно–розділеними каналами;<br /> - ''за розмірами'' <br /> *'''[[LAN]]''' (Local–Area Network) – локальна мережа в межах офісу, будівлі;<br /> *'''[[СAN]]''' (Campus–Area Network) – кампусна мережа, що об'єднує віддалені вузли та локальні мережі, звичайно, без використання телефонних ліній та модемів;<br /> *'''[[MAN]]''' (Metropolitan–Area Network) – територіальна (міська) мережа з радіусом, що дорівнює десяткам кілометрів, та високою швидкістю передавання даних (100 Мбіт/с);<br /> *'''[[WWAN]]''' (Wide–Area Network) – широкомасштабна мережа (регіон, країна), що використовує віддалені мости та маршрутизатори з наявністю ліній низької пропускної здатності;<br /> *'''[[GAN]]''' (Global–Area Network) – глобальна (міжнародна) мережа;<br /> - ''за співвідношенням вузлів''<br /> *'''[[однорангові]]''' (Peer–To–Peer) – невеликі локальні мережі, де кожен вузол може виступати як у ролі клієнта, так і сервера (наприклад, на базі *операційних систем Windows for Workgroups, Windows'95);<br /> *'''[[розподілені]]''' (Distributed) – мережа без лідера, в якій сервером називається машина, програма або пристрій, що забезпечують мережний сервіс, але не управління мережею (наприклад Unix Usenet);<br /> *'''[[мережі з централізованим управлінням]]''' (Server Based), в яких сервер надає решта вузлам право використовувати спільні ресурси (наприклад Novell NetWare, Microsoft LAN Manager, IBM LAN Server, Banyan VINES, Windows NT);<br /> - ''за доступом''<br /> *'''[[мережі з розподіленим середовищем передавання]]''' (Shared–Media Networks), в яких у будь–який момент часу можуть взаємодіяти тільки два вузли (Ethernet, ARCnet...);<br /> *'''[[мережі з комутацією]]''' (Switching Networks), в яких шляхом мультиплексування одночасно можуть взаємодіяти декілька пар вузлів;<br /> - ''за спільністю операційних систем''<br /> *'''гомогенні мережі''', що грунтуються на однакових або споріднених ОС усіх вузлів (наприклад, Windows'95–Windows'98–Windows'NT-Windows'2000);<br /> *'''гетерогенні мережі''', в яких вузли використовують різнорідні ОС (наприклад, NetWare–Windows–Unix).<br /> <br /> <br /> Будь–яка класифікація мереж є доволі умовною, оскільки реальні конфігурації здебільшого охоплюють одразу декілька класифікаційних груп.<br /> <br /> <br /> [[category:Комп'ютерні мережі]]</div>

Viper https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/FDDI 2012-12-16T15:47:43Z

<p>Viper: </p> <hr /> <div>'''Мережа FDDI '''(від англійського Fiber Distributed Data Interface) - це одна з новітніх розробок стандартів локальних мереж. Стандарт FDDI, запропонований Американським національним інститутом стандартів (ANSI), споконвічно орієнтувалася на високу швидкість передачі (100 Мбіт/с) і на застосування перспективного оптоволоконного кабелю (довжина хвилі світла - 850 нм). Тому в цьому випадку виробники не були стиснуті рамками стандартів, що орієнтувалися на низькі швидкості й електричний кабель.<br /> <br /> Технологія FDDI розроблялася для застосування у відповідальних ділянках мереж – на магістральних з’єднаннях між крупними мережами, наприклад мережами будівель, а також для підключення до мережі високопродуктивних серверів. Тому головним для розробників було забезпечити високу швидкість передачі даних, відмовостійкість на рівні протоколу і великі відстані між вузлами мережі.<br /> Всі ці цілі були досягнуті. В результаті технологія FDDI вийшла якісною, але вельми дорогою. Навіть поява дешевшого варіанту для витої пари не набагато понизила вартість підключення одного вузла до мережі FDDI.<br /> Тому практика показала, що основною областю застосування технології FDDI сталі магістралі мереж, що складаються з декількох будівель, а також мережі масштабу крупного міста, тобто класу MAN. Для підключення клієнтських комп’ютерів і навіть невеликих серверів технологія виявилася дуже дорогою.<br /> А оскільки устаткування FDDI випускається вже близько 10 років, значного зниження його вартості чекати не доводиться. <br /> <br /> В результаті мережеві фахівці з початку 90-х років стали шукати шляхи створення порівняно недорогих і в той же час високошвидкісних технологій, які б так само успішно працювали на всіх поверхах корпоративної мережі, як це робили в 80-і роки технології Ethernet і Token Ring.<br /> <br /> Технологія FDDI багато в чому грунтується на технології Token Ring, розвиваючи і удосконалюючи її основні ідеї. Розробники технології FDDI ставили перед собою як найбільш пріоритетних наступні цілі: <br /> <br /> *підвищити бітову швидкість передачі даних 100 Мбит/с; <br /> <br /> *підвищити відмовостійкість мережі за рахунок стандартних процедур відновлення її після відмов різного роду – пошкодження кабелю, некоректної роботи вузла, концентратора, виникнення високого рівня перешкод на лінії і т. п.;<br /> <br /> *максимально ефективно використовувати потенційну пропускну спроможність мережі як для асинхронного, так і для синхронного (чутливого до затримок) трафіків.<br /> <br /> Мережа FDDI будується на основі двох оптоволоконних кілець, які утворюють основний і резервний шляхи передачі даних між вузлами мережі. Наявність двох кілець – це основний спосіб підвищення відмовостійкості в мережі FDDI, і вузли, які хочуть скористатися цим підвищеним потенціалом надійності, повинні бути підключені до обох кілець. <br /> <br /> В нормальному режимі роботи мережі дані проходять через всі вузли і всі ділянки кабелю тільки первинного (Primary) кільця, цей режим названий режимом Thru, тобто «крізним», або «транзитним». Вторинне кільце (Secondary) в цьому режимі не використовується. <br /> <br /> У разі якого-небудь виду відмови, коли частина первинного кільця не може передавати дані (наприклад, обрив кабелю або відмова вузла), первинне кільце об’єднується з вторинним (мал. 7.16), знов утворюючи єдине кільце. Цей режим роботи мережі називається Wrap, тобто «згортання», або «згортання», кілець.<br /> <br /> Операція згортання проводиться засобами концентраторів і/або мережевих адаптерів FDDI. Для спрощення цієї процедури дані по первинному кільцю завжди передаються в одному напрямі (на діаграмах цей напрям зображається проти годинникової стрілки), а по вторинному – в зворотному (зображається за годинниковою стрілкою).<br /> <br /> Тому при утворенні загального кільця з двох кілець передавачі станцій як і раніше залишаються підключеними до приймачів сусідніх станцій, що дозволяє правильно передавати і приймати інформацію сусідніми станціями.<br /> <br /> В стандартах FDDI багато уваги відводиться різним процедурам, які дозволяють визначити наявність відмови в мережі, а потім провести необхідну реконфігурацию. Мережа FDDI може повністю відновлювати свою працездатність у разі одиничних відмов її елементів. При множинних відмовах мережа розпадається на декілька не зв’язаних мереж.<br /> Технологія FDDI доповнює механізми виявлення відмов технології Token Ring механізмами реконфігурациі шляху передачі даних в мережі, заснованими на наявності резервних зв’язків, що забезпечуються другим кільцем.<br /> <br /> [[ВИСОКОШВИДКІСНІ МЕРЕЖІ|Мережа FDDI]]&lt;br&gt;<br /> <br /> <br /> Перейти до [[802.12 – Demand Priority Access LAN, 100VG-AnyLAN – локальні мережі з методом доступу за вимогою з пріоритетами.]]<br /> <br /> [[category:Комп'ютерні мережі]]</div>

Viper https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/FDDI 2012-12-16T15:45:47Z

<p>Viper: </p> <hr /> <div>'''Мережа FDDI '''(від англійського Fiber Distributed Data Interface) - це одна з новітніх розробок стандартів локальних мереж. Стандарт FDDI, запропонований Американським національним інститутом стандартів (ANSI), споконвічно орієнтувалася на високу швидкість передачі (100 Мбіт/с) і на застосування перспективного оптоволоконного кабелю (довжина хвилі світла - 850 нм). Тому в цьому випадку виробники не були стиснуті рамками стандартів, що орієнтувалися на низькі швидкості й електричний кабель.<br /> <br /> Технологія FDDI розроблялася для застосування у відповідальних ділянках мереж – на магістральних з’єднаннях між крупними мережами, наприклад мережами будівель, а також для підключення до мережі високопродуктивних серверів. Тому головним для розробників було забезпечити високу швидкість передачі даних, відмовостійкість на рівні протоколу і великі відстані між вузлами мережі.<br /> Всі ці цілі були досягнуті. В результаті технологія FDDI вийшла якісною, але вельми дорогою. Навіть поява дешевшого варіанту для витої пари не набагато понизила вартість підключення одного вузла до мережі FDDI.<br /> Тому практика показала, що основною областю застосування технології FDDI сталі магістралі мереж, що складаються з декількох будівель, а також мережі масштабу крупного міста, тобто класу MAN. Для підключення клієнтських комп’ютерів і навіть невеликих серверів технологія виявилася дуже дорогою.<br /> А оскільки устаткування FDDI випускається вже близько 10 років, значного зниження його вартості чекати не доводиться. <br /> <br /> В результаті мережеві фахівці з початку 90-х років стали шукати шляхи створення порівняно недорогих і в той же час високошвидкісних технологій, які б так само успішно працювали на всіх поверхах корпоративної мережі, як це робили в 80-і роки технології Ethernet і Token Ring.<br /> <br /> Технологія FDDI багато в чому грунтується на технології Token Ring, розвиваючи і удосконалюючи її основні ідеї. Розробники технології FDDI ставили перед собою як найбільш пріоритетних наступні цілі: <br /> <br /> підвищити бітову швидкість передачі даних 100 Мбит/с; <br /> <br /> підвищити відмовостійкість мережі за рахунок стандартних процедур відновлення її після відмов різного роду – пошкодження кабелю, некоректної роботи вузла, концентратора, виникнення високого рівня перешкод на лінії і т. п.;<br /> <br /> максимально ефективно використовувати потенційну пропускну спроможність мережі як для асинхронного, так і для синхронного (чутливого до затримок) трафіків.<br /> <br /> Мережа FDDI будується на основі двох оптоволоконних кілець, які утворюють основний і резервний шляхи передачі даних між вузлами мережі. Наявність двох кілець – це основний спосіб підвищення відмовостійкості в мережі FDDI, і вузли, які хочуть скористатися цим підвищеним потенціалом надійності, повинні бути підключені до обох кілець. <br /> <br /> В нормальному режимі роботи мережі дані проходять через всі вузли і всі ділянки кабелю тільки первинного (Primary) кільця, цей режим названий режимом Thru, тобто «крізним», або «транзитним». Вторинне кільце (Secondary) в цьому режимі не використовується. <br /> <br /> У разі якого-небудь виду відмови, коли частина первинного кільця не може передавати дані (наприклад, обрив кабелю або відмова вузла), первинне кільце об’єднується з вторинним (мал. 7.16), знов утворюючи єдине кільце. Цей режим роботи мережі називається Wrap, тобто «згортання», або «згортання», кілець.<br /> <br /> Операція згортання проводиться засобами концентраторів і/або мережевих адаптерів FDDI. Для спрощення цієї процедури дані по первинному кільцю завжди передаються в одному напрямі (на діаграмах цей напрям зображається проти годинникової стрілки), а по вторинному – в зворотному (зображається за годинниковою стрілкою).<br /> <br /> Тому при утворенні загального кільця з двох кілець передавачі станцій як і раніше залишаються підключеними до приймачів сусідніх станцій, що дозволяє правильно передавати і приймати інформацію сусідніми станціями.<br /> <br /> В стандартах FDDI багато уваги відводиться різним процедурам, які дозволяють визначити наявність відмови в мережі, а потім провести необхідну реконфігурацию. Мережа FDDI може повністю відновлювати свою працездатність у разі одиничних відмов її елементів. При множинних відмовах мережа розпадається на декілька не зв’язаних мереж.<br /> Технологія FDDI доповнює механізми виявлення відмов технології Token Ring механізмами реконфігурациі шляху передачі даних в мережі, заснованими на наявності резервних зв’язків, що забезпечуються другим кільцем.<br /> <br /> [[ВИСОКОШВИДКІСНІ МЕРЕЖІ|Мережа FDDI]]&lt;br&gt;<br /> <br /> <br /> Перейти до [[802.12 – Demand Priority Access LAN, 100VG-AnyLAN – локальні мережі з методом доступу за вимогою з пріоритетами.]]<br /> <br /> [[category:Комп'ютерні мережі]]</div>

Viper https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%9B%D0%90%D0%A1%D0%98%D0%A4%D0%86%D0%9A%D0%90%D0%A6%D0%86%D0%87_%D0%9A%D0%9E%D0%9C%D0%9F%E2%80%99%D0%AE%D0%A2%D0%95%D0%A0%D0%9D%D0%98%D0%A5_%D0%9C%D0%95%D0%A0%D0%95%D0%96 2012-12-16T15:39:40Z

<p>Viper: /* Локальні обчислювані мережі */</p> <hr /> <div>У світі існують тисячі різноманітних комп’ютерних мереж. Найбільш<br /> істотними ознаками, що визначають тип мережі, є ступінь територіального розсередження, топологія і застосовані методи комутації.&lt;br&gt;<br /> '''По ступеню''' розсередження комп’ютерні мережі поділяються на '''локальні''',<br /> '''регіональні''' і '''глобальні'''.&lt;br&gt;<br /> <br /> У [[локальних мережах]] інформація передається на невелику відстань.<br /> Локальні мережі поєднують комп'ютери, що розташовані недалеко один від<br /> одного. Для передачі інформації використовуються високошвидкісний канал<br /> передачі даних, швидкість у якому приблизно така сама, як швидкість<br /> внутрішньої шини комп'ютера. Найбільш відомими типами локальних мереж є<br /> '''[[Ethernet]]''' і '''[[Token Ring]]'''.<br /> <br /> '''Регіональні обчислювальні мережі''' розташовуються в межах визначеного<br /> територіального регіону (групи підприємств, міста, області і т.д.).<br /> Регіональні обчислювальні мережі мають багато спільного з ЛОМ, але вони<br /> по багатьох параметрах більш складні і комплексні. Підтримуючи великі<br /> відстані, вони можуть використовуватися для об’єднання декількох ЛОМ в<br /> інтегрованому мережеву систему.<br /> <br /> '''Глобальні обчислювальні системи''' охоплюють територію держави чи декількох<br /> держав і видовжуються на сотні і тисячі кілометрів. Глобальні<br /> обчислювальні мережі часто з’єднують багато локальних і регіональних<br /> мереж. У порівнянні з локальними більшість глобальних мереж відрізняє<br /> повільна швидкість передачі і більш низька надійність. Найбільш відомою<br /> глобальною мережею є мережа Internet.&lt;br&gt;<br /> <br /> <br /> == '''Локальні обчислювані мережі''' ==<br /> <br /> На базі економічної та високопродуктивної електронної техніки у 80-х роках визначилась нова тенденція розвитку інформаційно-обчислювальної техніки - створення локальних обчислювальних мереж LAN (Local Area Network) різноманітного призначення. Локальна обчислювальна мережа - це комунікаційна мережа, яка забезпечує в межах деякої обмеженої території взаємозв’язок для широкого кола програмних продуктів. Вона підтримує зв’язок між ЕОМ, терміналами, обладнанням, забезпечує сумісне використання ресурсів. <br /> Спочатку локальні обчислювальні мережі створювалися для наукових цілей з метою сумісного використання загальних ресурсів. Це пояснювалось тим, що в багатьох випадках широко розповсюджені персональні комп’ютери не забезпечували створення та функціонування достатньо потужних автоматизованих інформаційних систем через недостатність власних ресурсів. Для таких автоматизованих інформаційних систем необхідно було застосовувати потужніші комп’ютери - сервери, які дозволяли б концентрувати мережні ресурси і були б розраховані на ефективну роботу в мережі для сумісного використання користувачами. Сьогодні найпоширенішими стають локальні обчислювальні мережі комерційного призначення. <br /> Досвід експлуатації обчислювальних мереж показує, що левова частка<br /> генерованої у таких мережах інформації використо-вуються тією ж<br /> установою, підприємством, що її породила, тобта значна частина мережевої<br /> інформації призначена для місцевих користувачів. Кріт того, багато<br /> користувачів мережі зацікавлені у вільному доступу та ефективній<br /> спільній експлуатації дорогого комп’ютерного устаткування. Ці задачі<br /> вирішують ЛОМ. Відмінними ознаками ЛОМ можна вважати охоплення<br /> невеликої території, висока надійність передачі даних.<br /> <br /> <br /> '''Середовище передачі ЛОМ.'''<br /> <br /> Середовище передачі даних у ЛОМ може бути<br /> провідним і безпровідним. У провідному середовищі інформація<br /> передається по кабелю, у безпровідному – за допомогою електромагнітних<br /> хвиль різної природи: інфрачервоних, радіохвиль і т.д. У ЛОМ<br /> використовуються три типи кабелю: ''кручена пара, коаксіальний і<br /> оптоволокольнний.''&lt;br&gt;<br /> <br /> '''[[Методи доступу до середовища передачі даних у ЛОМ]].''' <br /> <br /> '''[[Мережеві адаптери]].'''<br /> <br /> '''[[ЛОМ типу Ethernet]].'''<br /> <br /> '''Мережі типу [[Token Ring]]'''<br /> <br /> '''Розробляється [[TokenRing]]'''<br /> <br /> '''Розробляється [[FDDI]]'''<br /> <br /> ====Види класифікацій локальних обчислювальних мереж.==== <br /> Широка і постійно зростаюча номенклатура локальних обчислювальних мереж, мережні програмні продукти і технології покладають на потенційного користувача складну задачу вибору потрібної системи з великої кількості існуючих. Сьогодні в світі нараховується десятки тисяч різних локальних обчислювальних мереж і для їх розгляду корисно мати систему класифікації. Усталеної класифікації локальних мереж поки що не існує, але для них можна виявити певні класифікаційні ознаки за:&lt;br&gt; <br /> · призначенням;&lt;br&gt; <br /> · типом використовуваних ЕОМ;&lt;br&gt; <br /> · організацією управління; &lt;br&gt;<br /> · організації передачі інформації; &lt;br&gt;<br /> · топологією; &lt;br&gt;<br /> · методах теледоступу; &lt;br&gt;<br /> · фізичних носіях сигналів; &lt;br&gt;<br /> · управлінню доступом до фізичного середовища передачі і так далі. &lt;br&gt;<br /> <br /> '''Комп’ютерні мережі класифікують за наступними ознаками:'''&lt;br&gt;<br /> · за територіальним розташуванням - локальні, регіональні,<br /> глобальні;&lt;br&gt;<br /> · за сферою застосування - офісні, промислові, побутові;&lt;br&gt;<br /> · за комплексом архітектурних рішень - Ethernet, Token Ring,<br /> Arcnet;&lt;br&gt;<br /> · за топологією - шинна, кільцева, зіркоподібна, деревоподібна,<br /> повнозв’язна;&lt;br&gt;<br /> · за фізичним середовищем передавання - з симетричним кабелем,<br /> з коаксіальним кабелем, з кабелем “кручена пара”, з волоконно-<br /> оптичним кабелем, з інфрачервоним каналом, з мікрохвильовим<br /> каналом;&lt;br&gt;<br /> · за методом доступу до фізичного середовища передавання - з<br /> опитуванням, з маркерним доступом, із суперництвом, з<br /> уставлянням регістра. &lt;br&gt;<br /> <br /> :Розглянемо деякі з них.&lt;br&gt; <br /> <br /> '''[[Класифікація за призначенням]]'''.&lt;br&gt;<br /> <br /> '''[[Класифікація за типом використовуваних в мережі ЕОМ]]'''.&lt;br&gt;<br /> <br /> '''[[Класифікація за організацією управління]]'''.&lt;br&gt;<br /> <br /> '''[[Класифікація за формуванням передачі інформації]]'''.&lt;br&gt;<br /> <br /> '''[[Класифікація мереж за методом управління середовищем передачі даних]].&lt;br&gt;'''<br /> <br /> == &lt;u&gt;'''Світова глобальна комп’ютерна мережа INTERNET'''&lt;br&gt;&lt;/u&gt; ==<br /> <br /> <br /> ''Internet'' – це світова глобальна комп’ютерна мережа, що поєднує мільйони<br /> комп’ютерів і десятки мільйонів користувачів в усьму світі. Вона охоплює<br /> практично всю земну кулю і включає тисячі мережевих підсистем з<br /> комп’ютерами різних типів: від персональних до суперкомпютерів. Ніяка<br /> організація і ніхто особисто не адміністує мережу, вона існує і <br /> розвивається завдяки загальним зусиллям сотен тисяч добровільних<br /> активістів і багатьох організацій у різних куточках світу. Кожен<br /> користувач мережі Internet має унікальне ім’я (адресу).<br /> '''<br /> Система імен мережі Internet.''' Адреса користувача в мережі Internet<br /> пердставлена 4-байтним числом, байти розділені крапкою. Оскільки<br /> граничне значення числа в кожнім байті 255, то діапазон користувачів від<br /> 0.0.0.0 до 255.255.255.255. Адреса в цифровій формі незручна і важка<br /> для запам’ятовування, тому була створена доменна система імен. Ця<br /> система прив’язує до цифрової адреси легку для запам’ятовування<br /> комбінацію скорочених слів. Простір доменних імен має ієрархічну<br /> структуру, схожу на структуру імен каталогів файлової системи. Це<br /> означає, що на кожнім рівні такої ієрархії можуть вказуватися імена<br /> піддоменів і конкретних комп’ютерів. Першим праворуч указується<br /> скорочена назва країни, наступним – імя піддомена і так далі до імені<br /> комп’ютера. <br /> <br /> Слід підкреслити, що доменне ім’я не описує шлях, по якому потрібно<br /> передавати повідомлення, а тільки вказує, де знаходиться адресат. Шлях,<br /> по якому пересилаються повідомлення, вибирають служби маршрутизації. У<br /> загальному випадку існує кілька шляхів, по яких можна доставити<br /> повідомлення зазначеному адресату, і відправник незнає, по якому<br /> маршрути пересилається повідомлення в конкретному випадку.&lt;br&gt;<br /> <br /> '''Сервіси Internet'''&lt;br&gt;<br /> Кінцеві користувачі працюють в Internet, використовуючи його сервіси.<br /> Безпосереднім постачальником цих сервісів є провайдери.<br /> Зараз Internet-технології розвиваються настільки стрімко, що нові<br /> сервіси з’являються швидше, ніж користувачі встигають їх освоювати.<br /> Однак, не дивлячись на велику загальну кількість сервісів (послуг) Internet, в<br /> основі більшості з них лежать базові сервіси, розроблені і освоєні ще в перші<br /> часи створення і розвитку глобальних мереж.&lt;br&gt;<br /> ''До таких сервісів можна віднести:&lt;br&gt;''<br /> · ''WWW'' - доступ до гіпертекстового простору, для якого<br /> використовується протокол http. Гіпертекст - це документ, який<br /> містить посилання на інші документи. Це - спосіб впорядкування<br /> інформації за допомогою зв’язків між документами. Термін<br /> уведено Т.Нельсоном 1965 року. Технологія гіпертексту<br /> забезпечує пошук заданих даних у масивах документів;&lt;br&gt;<br /> · ''FTP (File Transfer Protocol - протокол передачі файлів).''<br /> Передавання даних між вузлами комп’ютерної мережі. При<br /> цьому використовується протокол ftp;Служба FTP призначена для пересилання файлів між комп'ютерами. Ця служба дає змогу швидко та якісно пересилати файли великих розмірів, зокрема, програми, звукові, відеофайли та ін.&lt;br&gt;<br /> · ''DNS (Domain Name Service - сервіс доменних імен).'' Призначений<br /> для переведення ІР-адрес у доменні і навпаки. Спочатку для<br /> цього в глобальних мережах були призначені спеціальні сервери.<br /> Згодом кожний великий сервер почав надавати таку послугу;&lt;br&gt;<br /> · ''Telnet - віддалений доступ.'' Цей сервіс дозволяв організувати<br /> доступ користувача з віддаленого комп’ютера до апаратних і<br /> програмних ресурсів іншого комп’ютера. Зараз ця послуга є<br /> інтегральною частиною, наприклад, операційної системи<br /> Windows XP. Для її використання слід надати сторонньому<br /> користувачеві дозвіл використовувати з його комп’ютера ресурси<br /> вашого комп’ютера;Telnet використовують для віддаленого доступу до ресурсів інших комп'ютерів.<br /> Останнім часом популярними стали нові служби Інтернету: інтерактивний чат, аудіо- і відеоконференції, де користувачі можуть спілкуватися в режимі реального часу, інтернет-радіо, інтернет-телебачення, мобільний інтернет тощо.&lt;br&gt;<br /> · ''E-Mail - електронна пошта.'' Передавання даних з використанням<br /> спеціальних протоколів побітової передачі даних, причому в<br /> більшості випадків для передавання використовується протокол<br /> UUCP (Unix to Unix Copy Program - програма копіювання даних з<br /> одної Unix-машини на іншу), а для приймання - протокол SMTP<br /> (Simple Mail Transfer Protocol - простий протокол передавання<br /> пошти). Останнім часом для електронної пошти почав широко<br /> використовуватись протокол POP3 (Post Office Protocol -<br /> протокол поштового офісу), який є комбінацією двох попередніх<br /> протоколів, і який в свою чергу поступово витісняється<br /> протоколом IMAP (Interactive Mail Access Protocol - протокол<br /> інтерактивного доступу до пошти)електронна пошта повторює переваги (простоту, дешевизну, можливість пересилання нетекстової інформації, можливість підписати і зашифрувати лист) та недоліки (негарантований час пересилки, можливість доступу для третіх осіб під час пересилки, неінтерактивність) звичайної пошти. Проте у них є і суттєві відмінності. Вартість пересилки звичайної пошти у значній мірі залежить від того, куди вона повинна бути доставлена, її розміру та типу. У електронної пошти такої залежності або немає, або вона досить невідчутна. Електронний лист можна шифрувати та підписувати більш надійніше та зручніше, ніж лист на папері — для останнього, власне, взагалі не існує загальноприйнятих засобів шифровки. Швидкість доставки електронних листів набагато вища, ніж паперових, та мінімальний час проходження незрівнянно менший.<br /> <br /> Користувач електронної пошти має електронну скриньку, розміщену на одному з серверів електронної пошти. Доступ до скриньки зумовлений введенням імені користувача (слово з латинськиих літер) та пароля. Відповідно надсилати листи можемо конкретній людині, котра також має свою поштову скриньку.<br /> <br /> Дана служба чи не найстаріша в інтернет. Найпопулярніші програми-клієнти електронної пошти: Eudora Mail, Evolution, KMail, Mozilla Mail, Mozilla Thunderbird, Netscape Mail, Novell GroupWise, Opera Mail (M2), Outlook, Outlook Express, TheBat!<br /> <br /> Отримати поштову скриньку можна у свого провайдера інтернет (фірма що надає Вам доступ до інтернет) або зареєструвати скриньку на одному з безкоштовних серверів.;&lt;br&gt;<br /> · ''перелік розсилання'' - розсилання даних засобами електронної<br /> пошти за наперед сформованим переліком кореспондентів;&lt;br&gt;<br /> · ''Usenet'' - конференція користувачів. Обмін повідомленнями<br /> засобами електронної пошти між користувачами конференції та її<br /> організатором. Зміст повідомлень розміщується на сайті<br /> конференції в порядку їх надходження. На екран виводяться<br /> останні кілька повідомлень, але є можливість переглянути всю<br /> історію конференції. Конференція може бути модерована<br /> (керована модератором) і немодерована. Кожна конференція<br /> може мати свої специфічні правила участі, але для всіх<br /> конференцій є обов’язковим дотримання загальних правил<br /> мережевого етикету;&lt;br&gt;<br /> · ''IRC (Internet Relay Chat - система діалогового спілкування в<br /> Internet)'' - засіб ретрансляції обміну повідомленнями в режимі<br /> реального часу. Результати ретрансляції відображаються на сайті<br /> чату;&lt;br&gt;<br /> · ''ICQ (акронім фрази &quot;I Seek You&quot; - &quot;шукаю тебе&quot;)'' - програма<br /> інтерактивних конференцій в Internet, розроблена 1996 року<br /> фірмою Mirabilis (Тель-Авів) і викуплена згодом фірмою AOL.<br /> Програма підтримує також електронну пошту і передавання<br /> файлів. Для використання цього сервісу потрібно, щоб усі<br /> користувачі працювали в режимі on-line;&lt;br&gt;<br /> · ''послуги Real Audio та Real Video'' - передавання потокового аудіо<br /> та відео. Послуга набула великого поширення із розширенням<br /> мережі надавачів таких потоків, а також технологій обробки<br /> аудіо та відео засобами комп’ютерних технологій.&lt;br&gt;<br /> <br /> '''[[Підключеня користувачів до мережі Internet]].'''&lt;br&gt;<br /> <br /> == '''Інші класифікації''' ==<br /> <br /> <br /> &lt;u&gt;Мережі класифікують за різними критеріями, серед яких найбільш вживані такі:&lt;/u&gt;<br /> <br /> -'' за пропускною здатністю''<br /> *'''низька''', до сотень Кбіт/с – мережі, що містять &quot;повільні&quot; канали на зразок телефонних ліній, зокрема глобальна мережа Internet;<br /> *'''середня''', 0.5–20 Мбіт/с – локальні мережі, звичайно, в межах будівлі;<br /> *'''висока''', більше ніж 20 Мбіт/с – базові (або &quot;хребтові&quot;, backbone) мережі, що з'єднують сервери або локальні мережі &quot;швидкими&quot; каналами, наприклад оптоволоконними лініями;<br /> - ''за смугою каналу''<br /> *'''вузькосмугові''' (Baseband) – безпосередня (немодульована) передача тільки одного повідомлення в довільний момент часу;<br /> *'''широкосмугові''' (Broadband) – одночасна передача кількох повідомлень частотно–розділеними каналами;<br /> - ''за розмірами'' <br /> *'''[[LAN]]''' (Local–Area Network) – локальна мережа в межах офісу, будівлі;<br /> *'''[[СAN]]''' (Campus–Area Network) – кампусна мережа, що об'єднує віддалені вузли та локальні мережі, звичайно, без використання телефонних ліній та модемів;<br /> *'''[[MAN]]''' (Metropolitan–Area Network) – територіальна (міська) мережа з радіусом, що дорівнює десяткам кілометрів, та високою швидкістю передавання даних (100 Мбіт/с);<br /> *'''[[WWAN]]''' (Wide–Area Network) – широкомасштабна мережа (регіон, країна), що використовує віддалені мости та маршрутизатори з наявністю ліній низької пропускної здатності;<br /> *'''[[GAN]]''' (Global–Area Network) – глобальна (міжнародна) мережа;<br /> - ''за співвідношенням вузлів''<br /> *'''[[однорангові]]''' (Peer–To–Peer) – невеликі локальні мережі, де кожен вузол може виступати як у ролі клієнта, так і сервера (наприклад, на базі *операційних систем Windows for Workgroups, Windows'95);<br /> *'''[[розподілені]]''' (Distributed) – мережа без лідера, в якій сервером називається машина, програма або пристрій, що забезпечують мережний сервіс, але не управління мережею (наприклад Unix Usenet);<br /> *'''[[мережі з централізованим управлінням]]''' (Server Based), в яких сервер надає решта вузлам право використовувати спільні ресурси (наприклад Novell NetWare, Microsoft LAN Manager, IBM LAN Server, Banyan VINES, Windows NT);<br /> - ''за доступом''<br /> *'''[[мережі з розподіленим середовищем передавання]]''' (Shared–Media Networks), в яких у будь–який момент часу можуть взаємодіяти тільки два вузли (Ethernet, ARCnet...);<br /> *'''[[мережі з комутацією]]''' (Switching Networks), в яких шляхом мультиплексування одночасно можуть взаємодіяти декілька пар вузлів;<br /> - ''за спільністю операційних систем''<br /> *'''гомогенні мережі''', що грунтуються на однакових або споріднених ОС усіх вузлів (наприклад, Windows'95–Windows'98–Windows'NT-Windows'2000);<br /> *'''гетерогенні мережі''', в яких вузли використовують різнорідні ОС (наприклад, NetWare–Windows–Unix).<br /> <br /> <br /> Будь–яка класифікація мереж є доволі умовною, оскільки реальні конфігурації здебільшого охоплюють одразу декілька класифікаційних груп.<br /> <br /> <br /> [[category:Комп'ютерні мережі]]</div>

Viper https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%9B%D0%90%D0%A1%D0%98%D0%A4%D0%86%D0%9A%D0%90%D0%A6%D0%86%D0%87_%D0%9A%D0%9E%D0%9C%D0%9F%E2%80%99%D0%AE%D0%A2%D0%95%D0%A0%D0%9D%D0%98%D0%A5_%D0%9C%D0%95%D0%A0%D0%95%D0%96 2012-12-16T15:38:00Z

<p>Viper: </p> <hr /> <div>У світі існують тисячі різноманітних комп’ютерних мереж. Найбільш<br /> істотними ознаками, що визначають тип мережі, є ступінь територіального розсередження, топологія і застосовані методи комутації.&lt;br&gt;<br /> '''По ступеню''' розсередження комп’ютерні мережі поділяються на '''локальні''',<br /> '''регіональні''' і '''глобальні'''.&lt;br&gt;<br /> <br /> У [[локальних мережах]] інформація передається на невелику відстань.<br /> Локальні мережі поєднують комп'ютери, що розташовані недалеко один від<br /> одного. Для передачі інформації використовуються високошвидкісний канал<br /> передачі даних, швидкість у якому приблизно така сама, як швидкість<br /> внутрішньої шини комп'ютера. Найбільш відомими типами локальних мереж є<br /> '''[[Ethernet]]''' і '''[[Token Ring]]'''.<br /> <br /> '''Регіональні обчислювальні мережі''' розташовуються в межах визначеного<br /> територіального регіону (групи підприємств, міста, області і т.д.).<br /> Регіональні обчислювальні мережі мають багато спільного з ЛОМ, але вони<br /> по багатьох параметрах більш складні і комплексні. Підтримуючи великі<br /> відстані, вони можуть використовуватися для об’єднання декількох ЛОМ в<br /> інтегрованому мережеву систему.<br /> <br /> '''Глобальні обчислювальні системи''' охоплюють територію держави чи декількох<br /> держав і видовжуються на сотні і тисячі кілометрів. Глобальні<br /> обчислювальні мережі часто з’єднують багато локальних і регіональних<br /> мереж. У порівнянні з локальними більшість глобальних мереж відрізняє<br /> повільна швидкість передачі і більш низька надійність. Найбільш відомою<br /> глобальною мережею є мережа Internet.&lt;br&gt;<br /> <br /> <br /> == '''Локальні обчислювані мережі''' ==<br /> <br /> На базі економічної та високопродуктивної електронної техніки у 80-х роках визначилась нова тенденція розвитку інформаційно-обчислювальної техніки - створення локальних обчислювальних мереж LAN (Local Area Network) різноманітного призначення. Локальна обчислювальна мережа - це комунікаційна мережа, яка забезпечує в межах деякої обмеженої території взаємозв’язок для широкого кола програмних продуктів. Вона підтримує зв’язок між ЕОМ, терміналами, обладнанням, забезпечує сумісне використання ресурсів. <br /> Спочатку локальні обчислювальні мережі створювалися для наукових цілей з метою сумісного використання загальних ресурсів. Це пояснювалось тим, що в багатьох випадках широко розповсюджені персональні комп’ютери не забезпечували створення та функціонування достатньо потужних автоматизованих інформаційних систем через недостатність власних ресурсів. Для таких автоматизованих інформаційних систем необхідно було застосовувати потужніші комп’ютери - сервери, які дозволяли б концентрувати мережні ресурси і були б розраховані на ефективну роботу в мережі для сумісного використання користувачами. Сьогодні найпоширенішими стають локальні обчислювальні мережі комерційного призначення. <br /> Досвід експлуатації обчислювальних мереж показує, що левова частка<br /> генерованої у таких мережах інформації використо-вуються тією ж<br /> установою, підприємством, що її породила, тобта значна частина мережевої<br /> інформації призначена для місцевих користувачів. Кріт того, багато<br /> користувачів мережі зацікавлені у вільному доступу та ефективній<br /> спільній експлуатації дорогого комп’ютерного устаткування. Ці задачі<br /> вирішують ЛОМ. Відмінними ознаками ЛОМ можна вважати охоплення<br /> невеликої території, висока надійність передачі даних.<br /> <br /> <br /> '''Середовище передачі ЛОМ.'''<br /> <br /> Середовище передачі даних у ЛОМ може бути<br /> провідним і безпровідним. У провідному середовищі інформація<br /> передається по кабелю, у безпровідному – за допомогою електромагнітних<br /> хвиль різної природи: інфрачервоних, радіохвиль і т.д. У ЛОМ<br /> використовуються три типи кабелю: ''кручена пара, коаксіальний і<br /> оптоволокольнний.''&lt;br&gt;<br /> <br /> '''[[Методи доступу до середовища передачі даних у ЛОМ]].''' <br /> <br /> '''[[Мережеві адаптери]].'''<br /> <br /> '''[[ЛОМ типу Ethernet]].'''<br /> <br /> '''Мережі типу [[Token Ring]]'''<br /> <br /> '''Розробляється [[TokenRing]]'''<br /> <br /> ====Види класифікацій локальних обчислювальних мереж.==== <br /> Широка і постійно зростаюча номенклатура локальних обчислювальних мереж, мережні програмні продукти і технології покладають на потенційного користувача складну задачу вибору потрібної системи з великої кількості існуючих. Сьогодні в світі нараховується десятки тисяч різних локальних обчислювальних мереж і для їх розгляду корисно мати систему класифікації. Усталеної класифікації локальних мереж поки що не існує, але для них можна виявити певні класифікаційні ознаки за:&lt;br&gt; <br /> · призначенням;&lt;br&gt; <br /> · типом використовуваних ЕОМ;&lt;br&gt; <br /> · організацією управління; &lt;br&gt;<br /> · організації передачі інформації; &lt;br&gt;<br /> · топологією; &lt;br&gt;<br /> · методах теледоступу; &lt;br&gt;<br /> · фізичних носіях сигналів; &lt;br&gt;<br /> · управлінню доступом до фізичного середовища передачі і так далі. &lt;br&gt;<br /> <br /> '''Комп’ютерні мережі класифікують за наступними ознаками:'''&lt;br&gt;<br /> · за територіальним розташуванням - локальні, регіональні,<br /> глобальні;&lt;br&gt;<br /> · за сферою застосування - офісні, промислові, побутові;&lt;br&gt;<br /> · за комплексом архітектурних рішень - Ethernet, Token Ring,<br /> Arcnet;&lt;br&gt;<br /> · за топологією - шинна, кільцева, зіркоподібна, деревоподібна,<br /> повнозв’язна;&lt;br&gt;<br /> · за фізичним середовищем передавання - з симетричним кабелем,<br /> з коаксіальним кабелем, з кабелем “кручена пара”, з волоконно-<br /> оптичним кабелем, з інфрачервоним каналом, з мікрохвильовим<br /> каналом;&lt;br&gt;<br /> · за методом доступу до фізичного середовища передавання - з<br /> опитуванням, з маркерним доступом, із суперництвом, з<br /> уставлянням регістра. &lt;br&gt;<br /> <br /> :Розглянемо деякі з них.&lt;br&gt; <br /> <br /> '''[[Класифікація за призначенням]]'''.&lt;br&gt;<br /> <br /> '''[[Класифікація за типом використовуваних в мережі ЕОМ]]'''.&lt;br&gt;<br /> <br /> '''[[Класифікація за організацією управління]]'''.&lt;br&gt;<br /> <br /> '''[[Класифікація за формуванням передачі інформації]]'''.&lt;br&gt;<br /> <br /> '''[[Класифікація мереж за методом управління середовищем передачі даних]].&lt;br&gt;'''<br /> <br /> == &lt;u&gt;'''Світова глобальна комп’ютерна мережа INTERNET'''&lt;br&gt;&lt;/u&gt; ==<br /> <br /> <br /> ''Internet'' – це світова глобальна комп’ютерна мережа, що поєднує мільйони<br /> комп’ютерів і десятки мільйонів користувачів в усьму світі. Вона охоплює<br /> практично всю земну кулю і включає тисячі мережевих підсистем з<br /> комп’ютерами різних типів: від персональних до суперкомпютерів. Ніяка<br /> організація і ніхто особисто не адміністує мережу, вона існує і <br /> розвивається завдяки загальним зусиллям сотен тисяч добровільних<br /> активістів і багатьох організацій у різних куточках світу. Кожен<br /> користувач мережі Internet має унікальне ім’я (адресу).<br /> '''<br /> Система імен мережі Internet.''' Адреса користувача в мережі Internet<br /> пердставлена 4-байтним числом, байти розділені крапкою. Оскільки<br /> граничне значення числа в кожнім байті 255, то діапазон користувачів від<br /> 0.0.0.0 до 255.255.255.255. Адреса в цифровій формі незручна і важка<br /> для запам’ятовування, тому була створена доменна система імен. Ця<br /> система прив’язує до цифрової адреси легку для запам’ятовування<br /> комбінацію скорочених слів. Простір доменних імен має ієрархічну<br /> структуру, схожу на структуру імен каталогів файлової системи. Це<br /> означає, що на кожнім рівні такої ієрархії можуть вказуватися імена<br /> піддоменів і конкретних комп’ютерів. Першим праворуч указується<br /> скорочена назва країни, наступним – імя піддомена і так далі до імені<br /> комп’ютера. <br /> <br /> Слід підкреслити, що доменне ім’я не описує шлях, по якому потрібно<br /> передавати повідомлення, а тільки вказує, де знаходиться адресат. Шлях,<br /> по якому пересилаються повідомлення, вибирають служби маршрутизації. У<br /> загальному випадку існує кілька шляхів, по яких можна доставити<br /> повідомлення зазначеному адресату, і відправник незнає, по якому<br /> маршрути пересилається повідомлення в конкретному випадку.&lt;br&gt;<br /> <br /> '''Сервіси Internet'''&lt;br&gt;<br /> Кінцеві користувачі працюють в Internet, використовуючи його сервіси.<br /> Безпосереднім постачальником цих сервісів є провайдери.<br /> Зараз Internet-технології розвиваються настільки стрімко, що нові<br /> сервіси з’являються швидше, ніж користувачі встигають їх освоювати.<br /> Однак, не дивлячись на велику загальну кількість сервісів (послуг) Internet, в<br /> основі більшості з них лежать базові сервіси, розроблені і освоєні ще в перші<br /> часи створення і розвитку глобальних мереж.&lt;br&gt;<br /> ''До таких сервісів можна віднести:&lt;br&gt;''<br /> · ''WWW'' - доступ до гіпертекстового простору, для якого<br /> використовується протокол http. Гіпертекст - це документ, який<br /> містить посилання на інші документи. Це - спосіб впорядкування<br /> інформації за допомогою зв’язків між документами. Термін<br /> уведено Т.Нельсоном 1965 року. Технологія гіпертексту<br /> забезпечує пошук заданих даних у масивах документів;&lt;br&gt;<br /> · ''FTP (File Transfer Protocol - протокол передачі файлів).''<br /> Передавання даних між вузлами комп’ютерної мережі. При<br /> цьому використовується протокол ftp;Служба FTP призначена для пересилання файлів між комп'ютерами. Ця служба дає змогу швидко та якісно пересилати файли великих розмірів, зокрема, програми, звукові, відеофайли та ін.&lt;br&gt;<br /> · ''DNS (Domain Name Service - сервіс доменних імен).'' Призначений<br /> для переведення ІР-адрес у доменні і навпаки. Спочатку для<br /> цього в глобальних мережах були призначені спеціальні сервери.<br /> Згодом кожний великий сервер почав надавати таку послугу;&lt;br&gt;<br /> · ''Telnet - віддалений доступ.'' Цей сервіс дозволяв організувати<br /> доступ користувача з віддаленого комп’ютера до апаратних і<br /> програмних ресурсів іншого комп’ютера. Зараз ця послуга є<br /> інтегральною частиною, наприклад, операційної системи<br /> Windows XP. Для її використання слід надати сторонньому<br /> користувачеві дозвіл використовувати з його комп’ютера ресурси<br /> вашого комп’ютера;Telnet використовують для віддаленого доступу до ресурсів інших комп'ютерів.<br /> Останнім часом популярними стали нові служби Інтернету: інтерактивний чат, аудіо- і відеоконференції, де користувачі можуть спілкуватися в режимі реального часу, інтернет-радіо, інтернет-телебачення, мобільний інтернет тощо.&lt;br&gt;<br /> · ''E-Mail - електронна пошта.'' Передавання даних з використанням<br /> спеціальних протоколів побітової передачі даних, причому в<br /> більшості випадків для передавання використовується протокол<br /> UUCP (Unix to Unix Copy Program - програма копіювання даних з<br /> одної Unix-машини на іншу), а для приймання - протокол SMTP<br /> (Simple Mail Transfer Protocol - простий протокол передавання<br /> пошти). Останнім часом для електронної пошти почав широко<br /> використовуватись протокол POP3 (Post Office Protocol -<br /> протокол поштового офісу), який є комбінацією двох попередніх<br /> протоколів, і який в свою чергу поступово витісняється<br /> протоколом IMAP (Interactive Mail Access Protocol - протокол<br /> інтерактивного доступу до пошти)електронна пошта повторює переваги (простоту, дешевизну, можливість пересилання нетекстової інформації, можливість підписати і зашифрувати лист) та недоліки (негарантований час пересилки, можливість доступу для третіх осіб під час пересилки, неінтерактивність) звичайної пошти. Проте у них є і суттєві відмінності. Вартість пересилки звичайної пошти у значній мірі залежить від того, куди вона повинна бути доставлена, її розміру та типу. У електронної пошти такої залежності або немає, або вона досить невідчутна. Електронний лист можна шифрувати та підписувати більш надійніше та зручніше, ніж лист на папері — для останнього, власне, взагалі не існує загальноприйнятих засобів шифровки. Швидкість доставки електронних листів набагато вища, ніж паперових, та мінімальний час проходження незрівнянно менший.<br /> <br /> Користувач електронної пошти має електронну скриньку, розміщену на одному з серверів електронної пошти. Доступ до скриньки зумовлений введенням імені користувача (слово з латинськиих літер) та пароля. Відповідно надсилати листи можемо конкретній людині, котра також має свою поштову скриньку.<br /> <br /> Дана служба чи не найстаріша в інтернет. Найпопулярніші програми-клієнти електронної пошти: Eudora Mail, Evolution, KMail, Mozilla Mail, Mozilla Thunderbird, Netscape Mail, Novell GroupWise, Opera Mail (M2), Outlook, Outlook Express, TheBat!<br /> <br /> Отримати поштову скриньку можна у свого провайдера інтернет (фірма що надає Вам доступ до інтернет) або зареєструвати скриньку на одному з безкоштовних серверів.;&lt;br&gt;<br /> · ''перелік розсилання'' - розсилання даних засобами електронної<br /> пошти за наперед сформованим переліком кореспондентів;&lt;br&gt;<br /> · ''Usenet'' - конференція користувачів. Обмін повідомленнями<br /> засобами електронної пошти між користувачами конференції та її<br /> організатором. Зміст повідомлень розміщується на сайті<br /> конференції в порядку їх надходження. На екран виводяться<br /> останні кілька повідомлень, але є можливість переглянути всю<br /> історію конференції. Конференція може бути модерована<br /> (керована модератором) і немодерована. Кожна конференція<br /> може мати свої специфічні правила участі, але для всіх<br /> конференцій є обов’язковим дотримання загальних правил<br /> мережевого етикету;&lt;br&gt;<br /> · ''IRC (Internet Relay Chat - система діалогового спілкування в<br /> Internet)'' - засіб ретрансляції обміну повідомленнями в режимі<br /> реального часу. Результати ретрансляції відображаються на сайті<br /> чату;&lt;br&gt;<br /> · ''ICQ (акронім фрази &quot;I Seek You&quot; - &quot;шукаю тебе&quot;)'' - програма<br /> інтерактивних конференцій в Internet, розроблена 1996 року<br /> фірмою Mirabilis (Тель-Авів) і викуплена згодом фірмою AOL.<br /> Програма підтримує також електронну пошту і передавання<br /> файлів. Для використання цього сервісу потрібно, щоб усі<br /> користувачі працювали в режимі on-line;&lt;br&gt;<br /> · ''послуги Real Audio та Real Video'' - передавання потокового аудіо<br /> та відео. Послуга набула великого поширення із розширенням<br /> мережі надавачів таких потоків, а також технологій обробки<br /> аудіо та відео засобами комп’ютерних технологій.&lt;br&gt;<br /> <br /> '''[[Підключеня користувачів до мережі Internet]].'''&lt;br&gt;<br /> <br /> == '''Інші класифікації''' ==<br /> <br /> <br /> &lt;u&gt;Мережі класифікують за різними критеріями, серед яких найбільш вживані такі:&lt;/u&gt;<br /> <br /> -'' за пропускною здатністю''<br /> *'''низька''', до сотень Кбіт/с – мережі, що містять &quot;повільні&quot; канали на зразок телефонних ліній, зокрема глобальна мережа Internet;<br /> *'''середня''', 0.5–20 Мбіт/с – локальні мережі, звичайно, в межах будівлі;<br /> *'''висока''', більше ніж 20 Мбіт/с – базові (або &quot;хребтові&quot;, backbone) мережі, що з'єднують сервери або локальні мережі &quot;швидкими&quot; каналами, наприклад оптоволоконними лініями;<br /> - ''за смугою каналу''<br /> *'''вузькосмугові''' (Baseband) – безпосередня (немодульована) передача тільки одного повідомлення в довільний момент часу;<br /> *'''широкосмугові''' (Broadband) – одночасна передача кількох повідомлень частотно–розділеними каналами;<br /> - ''за розмірами'' <br /> *'''[[LAN]]''' (Local–Area Network) – локальна мережа в межах офісу, будівлі;<br /> *'''[[СAN]]''' (Campus–Area Network) – кампусна мережа, що об'єднує віддалені вузли та локальні мережі, звичайно, без використання телефонних ліній та модемів;<br /> *'''[[MAN]]''' (Metropolitan–Area Network) – територіальна (міська) мережа з радіусом, що дорівнює десяткам кілометрів, та високою швидкістю передавання даних (100 Мбіт/с);<br /> *'''[[WWAN]]''' (Wide–Area Network) – широкомасштабна мережа (регіон, країна), що використовує віддалені мости та маршрутизатори з наявністю ліній низької пропускної здатності;<br /> *'''[[GAN]]''' (Global–Area Network) – глобальна (міжнародна) мережа;<br /> - ''за співвідношенням вузлів''<br /> *'''[[однорангові]]''' (Peer–To–Peer) – невеликі локальні мережі, де кожен вузол може виступати як у ролі клієнта, так і сервера (наприклад, на базі *операційних систем Windows for Workgroups, Windows'95);<br /> *'''[[розподілені]]''' (Distributed) – мережа без лідера, в якій сервером називається машина, програма або пристрій, що забезпечують мережний сервіс, але не управління мережею (наприклад Unix Usenet);<br /> *'''[[мережі з централізованим управлінням]]''' (Server Based), в яких сервер надає решта вузлам право використовувати спільні ресурси (наприклад Novell NetWare, Microsoft LAN Manager, IBM LAN Server, Banyan VINES, Windows NT);<br /> - ''за доступом''<br /> *'''[[мережі з розподіленим середовищем передавання]]''' (Shared–Media Networks), в яких у будь–який момент часу можуть взаємодіяти тільки два вузли (Ethernet, ARCnet...);<br /> *'''[[мережі з комутацією]]''' (Switching Networks), в яких шляхом мультиплексування одночасно можуть взаємодіяти декілька пар вузлів;<br /> - ''за спільністю операційних систем''<br /> *'''гомогенні мережі''', що грунтуються на однакових або споріднених ОС усіх вузлів (наприклад, Windows'95–Windows'98–Windows'NT-Windows'2000);<br /> *'''гетерогенні мережі''', в яких вузли використовують різнорідні ОС (наприклад, NetWare–Windows–Unix).<br /> <br /> <br /> Будь–яка класифікація мереж є доволі умовною, оскільки реальні конфігурації здебільшого охоплюють одразу декілька класифікаційних груп.<br /> <br /> <br /> [[category:Комп'ютерні мережі]]</div>

Viper https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/TokenRing 2012-12-16T15:36:31Z

<p>Viper: </p> <hr /> <div>===Технологія Token Ring===<br /> <br /> Мережі Token Ring (стандарт 802.5), так само як і мережі Ethernet, характеризує середовище передачі даних, яка в даному випадку складається з відрізків кабелю, що сполучають всі станції мережі в кільце, що розділяється.<br /> Кільце розглядається як загальний ресурс, що розділяється, і для доступу до нього потрібний не випадковий алгоритм, як в мережах Ethernet, а детермінований, заснований на передачі станціям права на використання кільця в певному порядку. Це право передається за допомогою кадру спеціального формату, званого маркером, або токеном (token). <br /> <br /> Технологія Token Ring був розроблена компанією IBM в 1984 році, а потім передана як проект стандарту в комітет IEEE 802, який на її основі прийняв в 1985 році стандарт 802.5.<br /> Компанія IBM протягом довгого часу використовувала технологію Token Ring як свою основну мережеву технологію для побудови локальних мереж на основі комп’ютерів різних класів – мейнфреймів, міні-комп’ютерів і персональних комп’ютерів. Проте останнім часом навіть в продукції компанії IBM домінують представники сімейства Ethernet. <br /> <br /> Мережі Token Ring працюють з двома бітовими швидкостями – 4 і 16 Мбит/с. Змішення станцій, що працюють на різних швидкостях, в одному кільці не допускається. Мережі Token Ring, що працюють із швидкістю 16 Мбит/с, мають деякі удосконалення в алгоритмі доступу в порівнянні із стандартом 4 Мбит/с.<br /> <br /> Технологія Token Ring є складнішою технологією, ніж Ethernet. Вона володіє властивостями відмовостійкості. У мережі Token Ring визначені процедури контролю роботи мережі, які використовують зворотний зв’язок кільцеподібної структури, – посланий кадр завжди повертається в станцию-отправітель.<br /> В деяких випадках виявлені помилки в роботі мережі усуваються автоматично, наприклад може бути відновлений втрачений маркер. У інших випадках помилки тільки фіксуються, а їх усунення виконується уручну обслуговуючим персоналом. <br /> <br /> Для контролю мережі одна із станцій виконує роль так званого активного монітора. Активний монітор вибирається під час ініціалізації кільця як станція з максимальним значенням МАС-адреси. Якщо активний монітор виходить з ладу, процедура ініціалізації кільця повторюється і вибирається новий активний монітор.<br /> Щоб мережа могла виявити відмову активного монітора, останню в працездатному, стані кожні три секунди генерує спеціальний кадр своєї присутності. Якщо цей кадр не з’являється в мережі більше 7 з, то решта станцій мережі починає процедуру виборів нового активного монітора. <br /> <br /> В мережах з маркерним методом доступу (а до них, окрім мереж Token Ring, відносяться мережі FDDI, а також мережі, близькі до стандарту 802.4, – ArcNet, мережі виробничого призначення MAP) право на доступ до середовища передається циклічно від станції до станції по логічному кільцю.<br /> <br /> ===Висновки===<br /> <br /> Технологія Token Ring розвивається в основному компанією IBM і має також статус стандарту IEEE 802.5, який відображає найбільш важливі удосконалення, що вносяться до цієї технології. <br /> <br /> В мережах Token Ring використовується маркерний метод доступу, який гарантує кожній станції доступ до кільця, що розділяється, протягом часу обороту маркера. Із-за цієї властивості маркерний метод іноді називають детермінованим. <br /> <br /> Метод доступу заснований на пріоритетах: від 0 (нижчий) до 7 (вищий). Станція сама визначає пріоритет поточного кадру і може захопити кільце тільки у тому випадку, коли в кільці немає пріоритетніших кадрів.<br /> <br /> Мережі Token Ring працюють на двох швидкостях (4 і 16 Мбит/с) і можуть використовувати як фізичне середовище екрановану виту пару, неекрановану виту пару, а також волоконно-оптичний кабель. Максимальна кількість станцій в кільці – 260, а максимальна довжина кільця – 4 км. <br /> <br /> Технологія Token Ring володіє елементами відмовостійкості. За рахунок зворотного зв’язку кільця одна із станцій – активний монітор – безперервно контролює наявність маркера, а також час обороту маркера і кадрів даних.<br /> <br /> При некоректній роботі кільця запускається процедура його повторної ініціалізації, а якщо вона не допомагає, то для локалізації несправної ділянки кабелю або несправної станції використовується процедура beaconing. <br /> <br /> Максимальний розмір поля даних кадру Token Ring залежить від швидкості роботи кільця. Для швидкості 4 Мбит/с він рівний близько 5000 байт, а при швидкості 16 Мбит/с – близько 16 Кбайт. Мінімальний розмір поля даних кадру не визначений, тобто може бути рівний 0. <br /> <br /> В мережі Token Ring станції в кільце об’єднують за допомогою концентраторів, званих MSAU. Пасивний концентратор MSAU виконує роль кросової панелі, яка сполучає вихід попередньої станції в кільці з входом подальшій. Максимальна відстань від станції до MSAU – 100 м для STP і 45 м для UTP. <br /> <br /> Активний монітор виконує в кільці також роль повторітеля – він ресинхронізіруєт сигнали, що проходять по кільцю. <br /> <br /> Кільце може бути побудоване на основі активного концентратора MSAU, який в цьому випадку називають повторітелем. <br /> <br /> Мережа Token Ring може будуватися на основі декількох кілець, розділених мостами, маршрутізірующимі кадри за принципом «від джерела», для чого в кадр Token Ring додається спеціальне поле з маршрутом проходження кілець.<br /> <br /> --[[Користувач:Viper|Viper]] 17:35, 16 грудня 2012 (EET)</div>

Viper https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/TokenRing 2012-12-16T15:35:19Z

<p>Viper: Створена сторінка: ===Технологія Token Ring=== Мережі Token Ring (стандарт 802.5), так само як і мережі Ethernet, характеризує с...</p> <hr /> <div>===Технологія Token Ring===<br /> <br /> Мережі Token Ring (стандарт 802.5), так само як і мережі Ethernet, характеризує середовище передачі даних, яка в даному випадку складається з відрізків кабелю, що сполучають всі станції мережі в кільце, що розділяється.<br /> Кільце розглядається як загальний ресурс, що розділяється, і для доступу до нього потрібний не випадковий алгоритм, як в мережах Ethernet, а детермінований, заснований на передачі станціям права на використання кільця в певному порядку. Це право передається за допомогою кадру спеціального формату, званого маркером, або токеном (token). <br /> <br /> Технологія Token Ring був розроблена компанією IBM в 1984 році, а потім передана як проект стандарту в комітет IEEE 802, який на її основі прийняв в 1985 році стандарт 802.5.<br /> Компанія IBM протягом довгого часу використовувала технологію Token Ring як свою основну мережеву технологію для побудови локальних мереж на основі комп’ютерів різних класів – мейнфреймів, міні-комп’ютерів і персональних комп’ютерів. Проте останнім часом навіть в продукції компанії IBM домінують представники сімейства Ethernet. <br /> <br /> Мережі Token Ring працюють з двома бітовими швидкостями – 4 і 16 Мбит/с. Змішення станцій, що працюють на різних швидкостях, в одному кільці не допускається. Мережі Token Ring, що працюють із швидкістю 16 Мбит/с, мають деякі удосконалення в алгоритмі доступу в порівнянні із стандартом 4 Мбит/с.<br /> <br /> Технологія Token Ring є складнішою технологією, ніж Ethernet. Вона володіє властивостями відмовостійкості. У мережі Token Ring визначені процедури контролю роботи мережі, які використовують зворотний зв’язок кільцеподібної структури, – посланий кадр завжди повертається в станцию-отправітель.<br /> В деяких випадках виявлені помилки в роботі мережі усуваються автоматично, наприклад може бути відновлений втрачений маркер. У інших випадках помилки тільки фіксуються, а їх усунення виконується уручну обслуговуючим персоналом. <br /> <br /> Для контролю мережі одна із станцій виконує роль так званого активного монітора. Активний монітор вибирається під час ініціалізації кільця як станція з максимальним значенням МАС-адреси. Якщо активний монітор виходить з ладу, процедура ініціалізації кільця повторюється і вибирається новий активний монітор.<br /> Щоб мережа могла виявити відмову активного монітора, останню в працездатному, стані кожні три секунди генерує спеціальний кадр своєї присутності. Якщо цей кадр не з’являється в мережі більше 7 з, то решта станцій мережі починає процедуру виборів нового активного монітора. <br /> <br /> В мережах з маркерним методом доступу (а до них, окрім мереж Token Ring, відносяться мережі FDDI, а також мережі, близькі до стандарту 802.4, – ArcNet, мережі виробничого призначення MAP) право на доступ до середовища передається циклічно від станції до станції по логічному кільцю.<br /> <br /> ===Висновки===<br /> <br /> Технологія Token Ring розвивається в основному компанією IBM і має також статус стандарту IEEE 802.5, який відображає найбільш важливі удосконалення, що вносяться до цієї технології. <br /> <br /> В мережах Token Ring використовується маркерний метод доступу, який гарантує кожній станції доступ до кільця, що розділяється, протягом часу обороту маркера. Із-за цієї властивості маркерний метод іноді називають детермінованим. <br /> <br /> Метод доступу заснований на пріоритетах: від 0 (нижчий) до 7 (вищий). Станція сама визначає пріоритет поточного кадру і може захопити кільце тільки у тому випадку, коли в кільці немає пріоритетніших кадрів.<br /> <br /> Мережі Token Ring працюють на двох швидкостях (4 і 16 Мбит/с) і можуть використовувати як фізичне середовище екрановану виту пару, неекрановану виту пару, а також волоконно-оптичний кабель. Максимальна кількість станцій в кільці – 260, а максимальна довжина кільця – 4 км. <br /> <br /> Технологія Token Ring володіє елементами відмовостійкості. За рахунок зворотного зв’язку кільця одна із станцій – активний монітор – безперервно контролює наявність маркера, а також час обороту маркера і кадрів даних.<br /> При некоректній роботі кільця запускається процедура його повторної ініціалізації, а якщо вона не допомагає, то для локалізації несправної ділянки кабелю або несправної станції використовується процедура beaconing. <br /> <br /> Максимальний розмір поля даних кадру Token Ring залежить від швидкості роботи кільця. Для швидкості 4 Мбит/с він рівний близько 5000 байт, а при швидкості 16 Мбит/с – близько 16 Кбайт. Мінімальний розмір поля даних кадру не визначений, тобто може бути рівний 0. <br /> <br /> В мережі Token Ring станції в кільце об’єднують за допомогою концентраторів, званих MSAU. Пасивний концентратор MSAU виконує роль кросової панелі, яка сполучає вихід попередньої станції в кільці з входом подальшій. Максимальна відстань від станції до MSAU – 100 м для STP і 45 м для UTP. <br /> <br /> Активний монітор виконує в кільці також роль повторітеля – він ресинхронізіруєт сигнали, що проходять по кільцю. <br /> <br /> Кільце може бути побудоване на основі активного концентратора MSAU, який в цьому випадку називають повторітелем. <br /> <br /> Мережа Token Ring може будуватися на основі декількох кілець, розділених мостами, маршрутізірующимі кадри за принципом «від джерела», для чого в кадр Token Ring додається спеціальне поле з маршрутом проходження кілець.<br /> <br /> --[[Користувач:Viper|Viper]] 17:35, 16 грудня 2012 (EET)</div>

Viper https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%9B%D0%90%D0%A1%D0%98%D0%A4%D0%86%D0%9A%D0%90%D0%A6%D0%86%D0%87_%D0%9A%D0%9E%D0%9C%D0%9F%E2%80%99%D0%AE%D0%A2%D0%95%D0%A0%D0%9D%D0%98%D0%A5_%D0%9C%D0%95%D0%A0%D0%95%D0%96 2012-12-16T15:22:51Z

<p>Viper: </p> <hr /> <div>У світі існують тисячі різноманітних комп’ютерних мереж. Найбільш<br /> істотними ознаками, що визначають тип мережі, є ступінь територіального розсередження, топологія і застосовані методи комутації.&lt;br&gt;<br /> '''По ступеню''' розсередження комп’ютерні мережі поділяються на '''локальні''',<br /> '''регіональні''' і '''глобальні'''.&lt;br&gt;<br /> <br /> У [[локальних мережах]] інформація передається на невелику відстань.<br /> Локальні мережі поєднують комп'ютери, що розташовані недалеко один від<br /> одного. Для передачі інформації використовуються високошвидкісний канал<br /> передачі даних, швидкість у якому приблизно така сама, як швидкість<br /> внутрішньої шини комп'ютера. Найбільш відомими типами локальних мереж є<br /> '''[[Ethernet]]''' і '''[[Token Ring]]'''.<br /> <br /> '''Регіональні обчислювальні мережі''' розташовуються в межах визначеного<br /> територіального регіону (групи підприємств, міста, області і т.д.).<br /> Регіональні обчислювальні мережі мають багато спільного з ЛОМ, але вони<br /> по багатьох параметрах більш складні і комплексні. Підтримуючи великі<br /> відстані, вони можуть використовуватися для об’єднання декількох ЛОМ в<br /> інтегрованому мережеву систему.<br /> <br /> '''Глобальні обчислювальні системи''' охоплюють територію держави чи декількох<br /> держав і видовжуються на сотні і тисячі кілометрів. Глобальні<br /> обчислювальні мережі часто з’єднують багато локальних і регіональних<br /> мереж. У порівнянні з локальними більшість глобальних мереж відрізняє<br /> повільна швидкість передачі і більш низька надійність. Найбільш відомою<br /> глобальною мережею є мережа Internet.&lt;br&gt;<br /> <br /> <br /> == '''Локальні обчислювані мережі''' ==<br /> <br /> На базі економічної та високопродуктивної електронної техніки у 80-х роках визначилась нова тенденція розвитку інформаційно-обчислювальної техніки - створення локальних обчислювальних мереж LAN (Local Area Network) різноманітного призначення. Локальна обчислювальна мережа - це комунікаційна мережа, яка забезпечує в межах деякої обмеженої території взаємозв’язок для широкого кола програмних продуктів. Вона підтримує зв’язок між ЕОМ, терміналами, обладнанням, забезпечує сумісне використання ресурсів. <br /> Спочатку локальні обчислювальні мережі створювалися для наукових цілей з метою сумісного використання загальних ресурсів. Це пояснювалось тим, що в багатьох випадках широко розповсюджені персональні комп’ютери не забезпечували створення та функціонування достатньо потужних автоматизованих інформаційних систем через недостатність власних ресурсів. Для таких автоматизованих інформаційних систем необхідно було застосовувати потужніші комп’ютери - сервери, які дозволяли б концентрувати мережні ресурси і були б розраховані на ефективну роботу в мережі для сумісного використання користувачами. Сьогодні найпоширенішими стають локальні обчислювальні мережі комерційного призначення. <br /> Досвід експлуатації обчислювальних мереж показує, що левова частка<br /> генерованої у таких мережах інформації використо-вуються тією ж<br /> установою, підприємством, що її породила, тобта значна частина мережевої<br /> інформації призначена для місцевих користувачів. Кріт того, багато<br /> користувачів мережі зацікавлені у вільному доступу та ефективній<br /> спільній експлуатації дорогого комп’ютерного устаткування. Ці задачі<br /> вирішують ЛОМ. Відмінними ознаками ЛОМ можна вважати охоплення<br /> невеликої території, висока надійність передачі даних.<br /> <br /> <br /> '''Середовище передачі ЛОМ.'''<br /> <br /> Середовище передачі даних у ЛОМ може бути<br /> провідним і безпровідним. У провідному середовищі інформація<br /> передається по кабелю, у безпровідному – за допомогою електромагнітних<br /> хвиль різної природи: інфрачервоних, радіохвиль і т.д. У ЛОМ<br /> використовуються три типи кабелю: ''кручена пара, коаксіальний і<br /> оптоволокольнний.''&lt;br&gt;<br /> <br /> '''[[Методи доступу до середовища передачі даних у ЛОМ]].''' <br /> <br /> '''[[Мережеві адаптери]].'''<br /> <br /> '''[[ЛОМ типу Ethernet]].'''<br /> <br /> '''[[Token Ring]]'''<br /> <br /> '''Розробляється [[TokenRing]]'''<br /> <br /> ====Види класифікацій локальних обчислювальних мереж.==== <br /> Широка і постійно зростаюча номенклатура локальних обчислювальних мереж, мережні програмні продукти і технології покладають на потенційного користувача складну задачу вибору потрібної системи з великої кількості існуючих. Сьогодні в світі нараховується десятки тисяч різних локальних обчислювальних мереж і для їх розгляду корисно мати систему класифікації. Усталеної класифікації локальних мереж поки що не існує, але для них можна виявити певні класифікаційні ознаки за:&lt;br&gt; <br /> · призначенням;&lt;br&gt; <br /> · типом використовуваних ЕОМ;&lt;br&gt; <br /> · організацією управління; &lt;br&gt;<br /> · організації передачі інформації; &lt;br&gt;<br /> · топологією; &lt;br&gt;<br /> · методах теледоступу; &lt;br&gt;<br /> · фізичних носіях сигналів; &lt;br&gt;<br /> · управлінню доступом до фізичного середовища передачі і так далі. &lt;br&gt;<br /> <br /> '''Комп’ютерні мережі класифікують за наступними ознаками:'''&lt;br&gt;<br /> · за територіальним розташуванням - локальні, регіональні,<br /> глобальні;&lt;br&gt;<br /> · за сферою застосування - офісні, промислові, побутові;&lt;br&gt;<br /> · за комплексом архітектурних рішень - Ethernet, Token Ring,<br /> Arcnet;&lt;br&gt;<br /> · за топологією - шинна, кільцева, зіркоподібна, деревоподібна,<br /> повнозв’язна;&lt;br&gt;<br /> · за фізичним середовищем передавання - з симетричним кабелем,<br /> з коаксіальним кабелем, з кабелем “кручена пара”, з волоконно-<br /> оптичним кабелем, з інфрачервоним каналом, з мікрохвильовим<br /> каналом;&lt;br&gt;<br /> · за методом доступу до фізичного середовища передавання - з<br /> опитуванням, з маркерним доступом, із суперництвом, з<br /> уставлянням регістра. &lt;br&gt;<br /> <br /> :Розглянемо деякі з них.&lt;br&gt; <br /> <br /> '''[[Класифікація за призначенням]]'''.&lt;br&gt;<br /> <br /> '''[[Класифікація за типом використовуваних в мережі ЕОМ]]'''.&lt;br&gt;<br /> <br /> '''[[Класифікація за організацією управління]]'''.&lt;br&gt;<br /> <br /> '''[[Класифікація за формуванням передачі інформації]]'''.&lt;br&gt;<br /> <br /> '''[[Класифікація мереж за методом управління середовищем передачі даних]].&lt;br&gt;'''<br /> <br /> == &lt;u&gt;'''Світова глобальна комп’ютерна мережа INTERNET'''&lt;br&gt;&lt;/u&gt; ==<br /> <br /> <br /> ''Internet'' – це світова глобальна комп’ютерна мережа, що поєднує мільйони<br /> комп’ютерів і десятки мільйонів користувачів в усьму світі. Вона охоплює<br /> практично всю земну кулю і включає тисячі мережевих підсистем з<br /> комп’ютерами різних типів: від персональних до суперкомпютерів. Ніяка<br /> організація і ніхто особисто не адміністує мережу, вона існує і <br /> розвивається завдяки загальним зусиллям сотен тисяч добровільних<br /> активістів і багатьох організацій у різних куточках світу. Кожен<br /> користувач мережі Internet має унікальне ім’я (адресу).<br /> '''<br /> Система імен мережі Internet.''' Адреса користувача в мережі Internet<br /> пердставлена 4-байтним числом, байти розділені крапкою. Оскільки<br /> граничне значення числа в кожнім байті 255, то діапазон користувачів від<br /> 0.0.0.0 до 255.255.255.255. Адреса в цифровій формі незручна і важка<br /> для запам’ятовування, тому була створена доменна система імен. Ця<br /> система прив’язує до цифрової адреси легку для запам’ятовування<br /> комбінацію скорочених слів. Простір доменних імен має ієрархічну<br /> структуру, схожу на структуру імен каталогів файлової системи. Це<br /> означає, що на кожнім рівні такої ієрархії можуть вказуватися імена<br /> піддоменів і конкретних комп’ютерів. Першим праворуч указується<br /> скорочена назва країни, наступним – імя піддомена і так далі до імені<br /> комп’ютера. <br /> <br /> Слід підкреслити, що доменне ім’я не описує шлях, по якому потрібно<br /> передавати повідомлення, а тільки вказує, де знаходиться адресат. Шлях,<br /> по якому пересилаються повідомлення, вибирають служби маршрутизації. У<br /> загальному випадку існує кілька шляхів, по яких можна доставити<br /> повідомлення зазначеному адресату, і відправник незнає, по якому<br /> маршрути пересилається повідомлення в конкретному випадку.&lt;br&gt;<br /> <br /> '''Сервіси Internet'''&lt;br&gt;<br /> Кінцеві користувачі працюють в Internet, використовуючи його сервіси.<br /> Безпосереднім постачальником цих сервісів є провайдери.<br /> Зараз Internet-технології розвиваються настільки стрімко, що нові<br /> сервіси з’являються швидше, ніж користувачі встигають їх освоювати.<br /> Однак, не дивлячись на велику загальну кількість сервісів (послуг) Internet, в<br /> основі більшості з них лежать базові сервіси, розроблені і освоєні ще в перші<br /> часи створення і розвитку глобальних мереж.&lt;br&gt;<br /> ''До таких сервісів можна віднести:&lt;br&gt;''<br /> · ''WWW'' - доступ до гіпертекстового простору, для якого<br /> використовується протокол http. Гіпертекст - це документ, який<br /> містить посилання на інші документи. Це - спосіб впорядкування<br /> інформації за допомогою зв’язків між документами. Термін<br /> уведено Т.Нельсоном 1965 року. Технологія гіпертексту<br /> забезпечує пошук заданих даних у масивах документів;&lt;br&gt;<br /> · ''FTP (File Transfer Protocol - протокол передачі файлів).''<br /> Передавання даних між вузлами комп’ютерної мережі. При<br /> цьому використовується протокол ftp;Служба FTP призначена для пересилання файлів між комп'ютерами. Ця служба дає змогу швидко та якісно пересилати файли великих розмірів, зокрема, програми, звукові, відеофайли та ін.&lt;br&gt;<br /> · ''DNS (Domain Name Service - сервіс доменних імен).'' Призначений<br /> для переведення ІР-адрес у доменні і навпаки. Спочатку для<br /> цього в глобальних мережах були призначені спеціальні сервери.<br /> Згодом кожний великий сервер почав надавати таку послугу;&lt;br&gt;<br /> · ''Telnet - віддалений доступ.'' Цей сервіс дозволяв організувати<br /> доступ користувача з віддаленого комп’ютера до апаратних і<br /> програмних ресурсів іншого комп’ютера. Зараз ця послуга є<br /> інтегральною частиною, наприклад, операційної системи<br /> Windows XP. Для її використання слід надати сторонньому<br /> користувачеві дозвіл використовувати з його комп’ютера ресурси<br /> вашого комп’ютера;Telnet використовують для віддаленого доступу до ресурсів інших комп'ютерів.<br /> Останнім часом популярними стали нові служби Інтернету: інтерактивний чат, аудіо- і відеоконференції, де користувачі можуть спілкуватися в режимі реального часу, інтернет-радіо, інтернет-телебачення, мобільний інтернет тощо.&lt;br&gt;<br /> · ''E-Mail - електронна пошта.'' Передавання даних з використанням<br /> спеціальних протоколів побітової передачі даних, причому в<br /> більшості випадків для передавання використовується протокол<br /> UUCP (Unix to Unix Copy Program - програма копіювання даних з<br /> одної Unix-машини на іншу), а для приймання - протокол SMTP<br /> (Simple Mail Transfer Protocol - простий протокол передавання<br /> пошти). Останнім часом для електронної пошти почав широко<br /> використовуватись протокол POP3 (Post Office Protocol -<br /> протокол поштового офісу), який є комбінацією двох попередніх<br /> протоколів, і який в свою чергу поступово витісняється<br /> протоколом IMAP (Interactive Mail Access Protocol - протокол<br /> інтерактивного доступу до пошти)електронна пошта повторює переваги (простоту, дешевизну, можливість пересилання нетекстової інформації, можливість підписати і зашифрувати лист) та недоліки (негарантований час пересилки, можливість доступу для третіх осіб під час пересилки, неінтерактивність) звичайної пошти. Проте у них є і суттєві відмінності. Вартість пересилки звичайної пошти у значній мірі залежить від того, куди вона повинна бути доставлена, її розміру та типу. У електронної пошти такої залежності або немає, або вона досить невідчутна. Електронний лист можна шифрувати та підписувати більш надійніше та зручніше, ніж лист на папері — для останнього, власне, взагалі не існує загальноприйнятих засобів шифровки. Швидкість доставки електронних листів набагато вища, ніж паперових, та мінімальний час проходження незрівнянно менший.<br /> <br /> Користувач електронної пошти має електронну скриньку, розміщену на одному з серверів електронної пошти. Доступ до скриньки зумовлений введенням імені користувача (слово з латинськиих літер) та пароля. Відповідно надсилати листи можемо конкретній людині, котра також має свою поштову скриньку.<br /> <br /> Дана служба чи не найстаріша в інтернет. Найпопулярніші програми-клієнти електронної пошти: Eudora Mail, Evolution, KMail, Mozilla Mail, Mozilla Thunderbird, Netscape Mail, Novell GroupWise, Opera Mail (M2), Outlook, Outlook Express, TheBat!<br /> <br /> Отримати поштову скриньку можна у свого провайдера інтернет (фірма що надає Вам доступ до інтернет) або зареєструвати скриньку на одному з безкоштовних серверів.;&lt;br&gt;<br /> · ''перелік розсилання'' - розсилання даних засобами електронної<br /> пошти за наперед сформованим переліком кореспондентів;&lt;br&gt;<br /> · ''Usenet'' - конференція користувачів. Обмін повідомленнями<br /> засобами електронної пошти між користувачами конференції та її<br /> організатором. Зміст повідомлень розміщується на сайті<br /> конференції в порядку їх надходження. На екран виводяться<br /> останні кілька повідомлень, але є можливість переглянути всю<br /> історію конференції. Конференція може бути модерована<br /> (керована модератором) і немодерована. Кожна конференція<br /> може мати свої специфічні правила участі, але для всіх<br /> конференцій є обов’язковим дотримання загальних правил<br /> мережевого етикету;&lt;br&gt;<br /> · ''IRC (Internet Relay Chat - система діалогового спілкування в<br /> Internet)'' - засіб ретрансляції обміну повідомленнями в режимі<br /> реального часу. Результати ретрансляції відображаються на сайті<br /> чату;&lt;br&gt;<br /> · ''ICQ (акронім фрази &quot;I Seek You&quot; - &quot;шукаю тебе&quot;)'' - програма<br /> інтерактивних конференцій в Internet, розроблена 1996 року<br /> фірмою Mirabilis (Тель-Авів) і викуплена згодом фірмою AOL.<br /> Програма підтримує також електронну пошту і передавання<br /> файлів. Для використання цього сервісу потрібно, щоб усі<br /> користувачі працювали в режимі on-line;&lt;br&gt;<br /> · ''послуги Real Audio та Real Video'' - передавання потокового аудіо<br /> та відео. Послуга набула великого поширення із розширенням<br /> мережі надавачів таких потоків, а також технологій обробки<br /> аудіо та відео засобами комп’ютерних технологій.&lt;br&gt;<br /> <br /> '''[[Підключеня користувачів до мережі Internet]].'''&lt;br&gt;<br /> <br /> == '''Інші класифікації''' ==<br /> <br /> <br /> &lt;u&gt;Мережі класифікують за різними критеріями, серед яких найбільш вживані такі:&lt;/u&gt;<br /> <br /> -'' за пропускною здатністю''<br /> *'''низька''', до сотень Кбіт/с – мережі, що містять &quot;повільні&quot; канали на зразок телефонних ліній, зокрема глобальна мережа Internet;<br /> *'''середня''', 0.5–20 Мбіт/с – локальні мережі, звичайно, в межах будівлі;<br /> *'''висока''', більше ніж 20 Мбіт/с – базові (або &quot;хребтові&quot;, backbone) мережі, що з'єднують сервери або локальні мережі &quot;швидкими&quot; каналами, наприклад оптоволоконними лініями;<br /> - ''за смугою каналу''<br /> *'''вузькосмугові''' (Baseband) – безпосередня (немодульована) передача тільки одного повідомлення в довільний момент часу;<br /> *'''широкосмугові''' (Broadband) – одночасна передача кількох повідомлень частотно–розділеними каналами;<br /> - ''за розмірами'' <br /> *'''[[LAN]]''' (Local–Area Network) – локальна мережа в межах офісу, будівлі;<br /> *'''[[СAN]]''' (Campus–Area Network) – кампусна мережа, що об'єднує віддалені вузли та локальні мережі, звичайно, без використання телефонних ліній та модемів;<br /> *'''[[MAN]]''' (Metropolitan–Area Network) – територіальна (міська) мережа з радіусом, що дорівнює десяткам кілометрів, та високою швидкістю передавання даних (100 Мбіт/с);<br /> *'''[[WWAN]]''' (Wide–Area Network) – широкомасштабна мережа (регіон, країна), що використовує віддалені мости та маршрутизатори з наявністю ліній низької пропускної здатності;<br /> *'''[[GAN]]''' (Global–Area Network) – глобальна (міжнародна) мережа;<br /> - ''за співвідношенням вузлів''<br /> *'''[[однорангові]]''' (Peer–To–Peer) – невеликі локальні мережі, де кожен вузол може виступати як у ролі клієнта, так і сервера (наприклад, на базі *операційних систем Windows for Workgroups, Windows'95);<br /> *'''[[розподілені]]''' (Distributed) – мережа без лідера, в якій сервером називається машина, програма або пристрій, що забезпечують мережний сервіс, але не управління мережею (наприклад Unix Usenet);<br /> *'''[[мережі з централізованим управлінням]]''' (Server Based), в яких сервер надає решта вузлам право використовувати спільні ресурси (наприклад Novell NetWare, Microsoft LAN Manager, IBM LAN Server, Banyan VINES, Windows NT);<br /> - ''за доступом''<br /> *'''[[мережі з розподіленим середовищем передавання]]''' (Shared–Media Networks), в яких у будь–який момент часу можуть взаємодіяти тільки два вузли (Ethernet, ARCnet...);<br /> *'''[[мережі з комутацією]]''' (Switching Networks), в яких шляхом мультиплексування одночасно можуть взаємодіяти декілька пар вузлів;<br /> - ''за спільністю операційних систем''<br /> *'''гомогенні мережі''', що грунтуються на однакових або споріднених ОС усіх вузлів (наприклад, Windows'95–Windows'98–Windows'NT-Windows'2000);<br /> *'''гетерогенні мережі''', в яких вузли використовують різнорідні ОС (наприклад, NetWare–Windows–Unix).<br /> <br /> <br /> Будь–яка класифікація мереж є доволі умовною, оскільки реальні конфігурації здебільшого охоплюють одразу декілька класифікаційних груп.<br /> <br /> <br /> [[category:Комп'ютерні мережі]]</div>

Viper https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%9B%D0%90%D0%A1%D0%98%D0%A4%D0%86%D0%9A%D0%90%D0%A6%D0%86%D0%87_%D0%9A%D0%9E%D0%9C%D0%9F%E2%80%99%D0%AE%D0%A2%D0%95%D0%A0%D0%9D%D0%98%D0%A5_%D0%9C%D0%95%D0%A0%D0%95%D0%96 2012-12-16T15:17:11Z

<p>Viper: </p> <hr /> <div>У світі існують тисячі різноманітних комп’ютерних мереж. Найбільш<br /> істотними ознаками, що визначають тип мережі, є ступінь територіального розсередження, топологія і застосовані методи комутації.&lt;br&gt;<br /> '''По ступеню''' розсередження комп’ютерні мережі поділяються на '''локальні''',<br /> '''регіональні''' і '''глобальні'''.&lt;br&gt;<br /> <br /> У [[локальних мережах]] інформація передається на невелику відстань.<br /> Локальні мережі поєднують комп'ютери, що розташовані недалеко один від<br /> одного. Для передачі інформації використовуються високошвидкісний канал<br /> передачі даних, швидкість у якому приблизно така сама, як швидкість<br /> внутрішньої шини комп'ютера. Найбільш відомими типами локальних мереж є<br /> '''[[Ethernet]]''' і '''[[Token Ring]]'''.<br /> <br /> '''Регіональні обчислювальні мережі''' розташовуються в межах визначеного<br /> територіального регіону (групи підприємств, міста, області і т.д.).<br /> Регіональні обчислювальні мережі мають багато спільного з ЛОМ, але вони<br /> по багатьох параметрах більш складні і комплексні. Підтримуючи великі<br /> відстані, вони можуть використовуватися для об’єднання декількох ЛОМ в<br /> інтегрованому мережеву систему.<br /> <br /> '''Глобальні обчислювальні системи''' охоплюють територію держави чи декількох<br /> держав і видовжуються на сотні і тисячі кілометрів. Глобальні<br /> обчислювальні мережі часто з’єднують багато локальних і регіональних<br /> мереж. У порівнянні з локальними більшість глобальних мереж відрізняє<br /> повільна швидкість передачі і більш низька надійність. Найбільш відомою<br /> глобальною мережею є мережа Internet.&lt;br&gt;<br /> <br /> <br /> == '''Локальні обчислювані мережі''' ==<br /> <br /> На базі економічної та високопродуктивної електронної техніки у 80-х роках визначилась нова тенденція розвитку інформаційно-обчислювальної техніки - створення локальних обчислювальних мереж LAN (Local Area Network) різноманітного призначення. Локальна обчислювальна мережа - це комунікаційна мережа, яка забезпечує в межах деякої обмеженої території взаємозв’язок для широкого кола програмних продуктів. Вона підтримує зв’язок між ЕОМ, терміналами, обладнанням, забезпечує сумісне використання ресурсів. <br /> Спочатку локальні обчислювальні мережі створювалися для наукових цілей з метою сумісного використання загальних ресурсів. Це пояснювалось тим, що в багатьох випадках широко розповсюджені персональні комп’ютери не забезпечували створення та функціонування достатньо потужних автоматизованих інформаційних систем через недостатність власних ресурсів. Для таких автоматизованих інформаційних систем необхідно було застосовувати потужніші комп’ютери - сервери, які дозволяли б концентрувати мережні ресурси і були б розраховані на ефективну роботу в мережі для сумісного використання користувачами. Сьогодні найпоширенішими стають локальні обчислювальні мережі комерційного призначення. <br /> Досвід експлуатації обчислювальних мереж показує, що левова частка<br /> генерованої у таких мережах інформації використо-вуються тією ж<br /> установою, підприємством, що її породила, тобта значна частина мережевої<br /> інформації призначена для місцевих користувачів. Кріт того, багато<br /> користувачів мережі зацікавлені у вільному доступу та ефективній<br /> спільній експлуатації дорогого комп’ютерного устаткування. Ці задачі<br /> вирішують ЛОМ. Відмінними ознаками ЛОМ можна вважати охоплення<br /> невеликої території, висока надійність передачі даних.<br /> <br /> <br /> '''Середовище передачі ЛОМ.'''<br /> <br /> Середовище передачі даних у ЛОМ може бути<br /> провідним і безпровідним. У провідному середовищі інформація<br /> передається по кабелю, у безпровідному – за допомогою електромагнітних<br /> хвиль різної природи: інфрачервоних, радіохвиль і т.д. У ЛОМ<br /> використовуються три типи кабелю: ''кручена пара, коаксіальний і<br /> оптоволокольнний.''&lt;br&gt;<br /> <br /> '''[[Методи доступу до середовища передачі даних у ЛОМ]].''' <br /> <br /> '''[[Мережеві адаптери]].'''<br /> <br /> '''[[ЛОМ типу Ethernet]].'''<br /> <br /> '''[[Token Ring]]'''<br /> <br /> ====Види класифікацій локальних обчислювальних мереж.==== <br /> Широка і постійно зростаюча номенклатура локальних обчислювальних мереж, мережні програмні продукти і технології покладають на потенційного користувача складну задачу вибору потрібної системи з великої кількості існуючих. Сьогодні в світі нараховується десятки тисяч різних локальних обчислювальних мереж і для їх розгляду корисно мати систему класифікації. Усталеної класифікації локальних мереж поки що не існує, але для них можна виявити певні класифікаційні ознаки за:&lt;br&gt; <br /> · призначенням;&lt;br&gt; <br /> · типом використовуваних ЕОМ;&lt;br&gt; <br /> · організацією управління; &lt;br&gt;<br /> · організації передачі інформації; &lt;br&gt;<br /> · топологією; &lt;br&gt;<br /> · методах теледоступу; &lt;br&gt;<br /> · фізичних носіях сигналів; &lt;br&gt;<br /> · управлінню доступом до фізичного середовища передачі і так далі. &lt;br&gt;<br /> <br /> '''Комп’ютерні мережі класифікують за наступними ознаками:'''&lt;br&gt;<br /> · за територіальним розташуванням - локальні, регіональні,<br /> глобальні;&lt;br&gt;<br /> · за сферою застосування - офісні, промислові, побутові;&lt;br&gt;<br /> · за комплексом архітектурних рішень - Ethernet, Token Ring,<br /> Arcnet;&lt;br&gt;<br /> · за топологією - шинна, кільцева, зіркоподібна, деревоподібна,<br /> повнозв’язна;&lt;br&gt;<br /> · за фізичним середовищем передавання - з симетричним кабелем,<br /> з коаксіальним кабелем, з кабелем “кручена пара”, з волоконно-<br /> оптичним кабелем, з інфрачервоним каналом, з мікрохвильовим<br /> каналом;&lt;br&gt;<br /> · за методом доступу до фізичного середовища передавання - з<br /> опитуванням, з маркерним доступом, із суперництвом, з<br /> уставлянням регістра. &lt;br&gt;<br /> <br /> :Розглянемо деякі з них.&lt;br&gt; <br /> <br /> '''[[Класифікація за призначенням]]'''.&lt;br&gt;<br /> <br /> '''[[Класифікація за типом використовуваних в мережі ЕОМ]]'''.&lt;br&gt;<br /> <br /> '''[[Класифікація за організацією управління]]'''.&lt;br&gt;<br /> <br /> '''[[Класифікація за формуванням передачі інформації]]'''.&lt;br&gt;<br /> <br /> '''[[Класифікація мереж за методом управління середовищем передачі даних]].&lt;br&gt;'''<br /> <br /> == &lt;u&gt;'''Світова глобальна комп’ютерна мережа INTERNET'''&lt;br&gt;&lt;/u&gt; ==<br /> <br /> <br /> ''Internet'' – це світова глобальна комп’ютерна мережа, що поєднує мільйони<br /> комп’ютерів і десятки мільйонів користувачів в усьму світі. Вона охоплює<br /> практично всю земну кулю і включає тисячі мережевих підсистем з<br /> комп’ютерами різних типів: від персональних до суперкомпютерів. Ніяка<br /> організація і ніхто особисто не адміністує мережу, вона існує і <br /> розвивається завдяки загальним зусиллям сотен тисяч добровільних<br /> активістів і багатьох організацій у різних куточках світу. Кожен<br /> користувач мережі Internet має унікальне ім’я (адресу).<br /> '''<br /> Система імен мережі Internet.''' Адреса користувача в мережі Internet<br /> пердставлена 4-байтним числом, байти розділені крапкою. Оскільки<br /> граничне значення числа в кожнім байті 255, то діапазон користувачів від<br /> 0.0.0.0 до 255.255.255.255. Адреса в цифровій формі незручна і важка<br /> для запам’ятовування, тому була створена доменна система імен. Ця<br /> система прив’язує до цифрової адреси легку для запам’ятовування<br /> комбінацію скорочених слів. Простір доменних імен має ієрархічну<br /> структуру, схожу на структуру імен каталогів файлової системи. Це<br /> означає, що на кожнім рівні такої ієрархії можуть вказуватися імена<br /> піддоменів і конкретних комп’ютерів. Першим праворуч указується<br /> скорочена назва країни, наступним – імя піддомена і так далі до імені<br /> комп’ютера. <br /> <br /> Слід підкреслити, що доменне ім’я не описує шлях, по якому потрібно<br /> передавати повідомлення, а тільки вказує, де знаходиться адресат. Шлях,<br /> по якому пересилаються повідомлення, вибирають служби маршрутизації. У<br /> загальному випадку існує кілька шляхів, по яких можна доставити<br /> повідомлення зазначеному адресату, і відправник незнає, по якому<br /> маршрути пересилається повідомлення в конкретному випадку.&lt;br&gt;<br /> <br /> '''Сервіси Internet'''&lt;br&gt;<br /> Кінцеві користувачі працюють в Internet, використовуючи його сервіси.<br /> Безпосереднім постачальником цих сервісів є провайдери.<br /> Зараз Internet-технології розвиваються настільки стрімко, що нові<br /> сервіси з’являються швидше, ніж користувачі встигають їх освоювати.<br /> Однак, не дивлячись на велику загальну кількість сервісів (послуг) Internet, в<br /> основі більшості з них лежать базові сервіси, розроблені і освоєні ще в перші<br /> часи створення і розвитку глобальних мереж.&lt;br&gt;<br /> ''До таких сервісів можна віднести:&lt;br&gt;''<br /> · ''WWW'' - доступ до гіпертекстового простору, для якого<br /> використовується протокол http. Гіпертекст - це документ, який<br /> містить посилання на інші документи. Це - спосіб впорядкування<br /> інформації за допомогою зв’язків між документами. Термін<br /> уведено Т.Нельсоном 1965 року. Технологія гіпертексту<br /> забезпечує пошук заданих даних у масивах документів;&lt;br&gt;<br /> · ''FTP (File Transfer Protocol - протокол передачі файлів).''<br /> Передавання даних між вузлами комп’ютерної мережі. При<br /> цьому використовується протокол ftp;Служба FTP призначена для пересилання файлів між комп'ютерами. Ця служба дає змогу швидко та якісно пересилати файли великих розмірів, зокрема, програми, звукові, відеофайли та ін.&lt;br&gt;<br /> · ''DNS (Domain Name Service - сервіс доменних імен).'' Призначений<br /> для переведення ІР-адрес у доменні і навпаки. Спочатку для<br /> цього в глобальних мережах були призначені спеціальні сервери.<br /> Згодом кожний великий сервер почав надавати таку послугу;&lt;br&gt;<br /> · ''Telnet - віддалений доступ.'' Цей сервіс дозволяв організувати<br /> доступ користувача з віддаленого комп’ютера до апаратних і<br /> програмних ресурсів іншого комп’ютера. Зараз ця послуга є<br /> інтегральною частиною, наприклад, операційної системи<br /> Windows XP. Для її використання слід надати сторонньому<br /> користувачеві дозвіл використовувати з його комп’ютера ресурси<br /> вашого комп’ютера;Telnet використовують для віддаленого доступу до ресурсів інших комп'ютерів.<br /> Останнім часом популярними стали нові служби Інтернету: інтерактивний чат, аудіо- і відеоконференції, де користувачі можуть спілкуватися в режимі реального часу, інтернет-радіо, інтернет-телебачення, мобільний інтернет тощо.&lt;br&gt;<br /> · ''E-Mail - електронна пошта.'' Передавання даних з використанням<br /> спеціальних протоколів побітової передачі даних, причому в<br /> більшості випадків для передавання використовується протокол<br /> UUCP (Unix to Unix Copy Program - програма копіювання даних з<br /> одної Unix-машини на іншу), а для приймання - протокол SMTP<br /> (Simple Mail Transfer Protocol - простий протокол передавання<br /> пошти). Останнім часом для електронної пошти почав широко<br /> використовуватись протокол POP3 (Post Office Protocol -<br /> протокол поштового офісу), який є комбінацією двох попередніх<br /> протоколів, і який в свою чергу поступово витісняється<br /> протоколом IMAP (Interactive Mail Access Protocol - протокол<br /> інтерактивного доступу до пошти)електронна пошта повторює переваги (простоту, дешевизну, можливість пересилання нетекстової інформації, можливість підписати і зашифрувати лист) та недоліки (негарантований час пересилки, можливість доступу для третіх осіб під час пересилки, неінтерактивність) звичайної пошти. Проте у них є і суттєві відмінності. Вартість пересилки звичайної пошти у значній мірі залежить від того, куди вона повинна бути доставлена, її розміру та типу. У електронної пошти такої залежності або немає, або вона досить невідчутна. Електронний лист можна шифрувати та підписувати більш надійніше та зручніше, ніж лист на папері — для останнього, власне, взагалі не існує загальноприйнятих засобів шифровки. Швидкість доставки електронних листів набагато вища, ніж паперових, та мінімальний час проходження незрівнянно менший.<br /> <br /> Користувач електронної пошти має електронну скриньку, розміщену на одному з серверів електронної пошти. Доступ до скриньки зумовлений введенням імені користувача (слово з латинськиих літер) та пароля. Відповідно надсилати листи можемо конкретній людині, котра також має свою поштову скриньку.<br /> <br /> Дана служба чи не найстаріша в інтернет. Найпопулярніші програми-клієнти електронної пошти: Eudora Mail, Evolution, KMail, Mozilla Mail, Mozilla Thunderbird, Netscape Mail, Novell GroupWise, Opera Mail (M2), Outlook, Outlook Express, TheBat!<br /> <br /> Отримати поштову скриньку можна у свого провайдера інтернет (фірма що надає Вам доступ до інтернет) або зареєструвати скриньку на одному з безкоштовних серверів.;&lt;br&gt;<br /> · ''перелік розсилання'' - розсилання даних засобами електронної<br /> пошти за наперед сформованим переліком кореспондентів;&lt;br&gt;<br /> · ''Usenet'' - конференція користувачів. Обмін повідомленнями<br /> засобами електронної пошти між користувачами конференції та її<br /> організатором. Зміст повідомлень розміщується на сайті<br /> конференції в порядку їх надходження. На екран виводяться<br /> останні кілька повідомлень, але є можливість переглянути всю<br /> історію конференції. Конференція може бути модерована<br /> (керована модератором) і немодерована. Кожна конференція<br /> може мати свої специфічні правила участі, але для всіх<br /> конференцій є обов’язковим дотримання загальних правил<br /> мережевого етикету;&lt;br&gt;<br /> · ''IRC (Internet Relay Chat - система діалогового спілкування в<br /> Internet)'' - засіб ретрансляції обміну повідомленнями в режимі<br /> реального часу. Результати ретрансляції відображаються на сайті<br /> чату;&lt;br&gt;<br /> · ''ICQ (акронім фрази &quot;I Seek You&quot; - &quot;шукаю тебе&quot;)'' - програма<br /> інтерактивних конференцій в Internet, розроблена 1996 року<br /> фірмою Mirabilis (Тель-Авів) і викуплена згодом фірмою AOL.<br /> Програма підтримує також електронну пошту і передавання<br /> файлів. Для використання цього сервісу потрібно, щоб усі<br /> користувачі працювали в режимі on-line;&lt;br&gt;<br /> · ''послуги Real Audio та Real Video'' - передавання потокового аудіо<br /> та відео. Послуга набула великого поширення із розширенням<br /> мережі надавачів таких потоків, а також технологій обробки<br /> аудіо та відео засобами комп’ютерних технологій.&lt;br&gt;<br /> <br /> '''[[Підключеня користувачів до мережі Internet]].'''&lt;br&gt;<br /> <br /> == '''Інші класифікації''' ==<br /> <br /> <br /> &lt;u&gt;Мережі класифікують за різними критеріями, серед яких найбільш вживані такі:&lt;/u&gt;<br /> <br /> -'' за пропускною здатністю''<br /> *'''низька''', до сотень Кбіт/с – мережі, що містять &quot;повільні&quot; канали на зразок телефонних ліній, зокрема глобальна мережа Internet;<br /> *'''середня''', 0.5–20 Мбіт/с – локальні мережі, звичайно, в межах будівлі;<br /> *'''висока''', більше ніж 20 Мбіт/с – базові (або &quot;хребтові&quot;, backbone) мережі, що з'єднують сервери або локальні мережі &quot;швидкими&quot; каналами, наприклад оптоволоконними лініями;<br /> - ''за смугою каналу''<br /> *'''вузькосмугові''' (Baseband) – безпосередня (немодульована) передача тільки одного повідомлення в довільний момент часу;<br /> *'''широкосмугові''' (Broadband) – одночасна передача кількох повідомлень частотно–розділеними каналами;<br /> - ''за розмірами'' <br /> *'''[[LAN]]''' (Local–Area Network) – локальна мережа в межах офісу, будівлі;<br /> *'''[[СAN]]''' (Campus–Area Network) – кампусна мережа, що об'єднує віддалені вузли та локальні мережі, звичайно, без використання телефонних ліній та модемів;<br /> *'''[[MAN]]''' (Metropolitan–Area Network) – територіальна (міська) мережа з радіусом, що дорівнює десяткам кілометрів, та високою швидкістю передавання даних (100 Мбіт/с);<br /> *'''[[WWAN]]''' (Wide–Area Network) – широкомасштабна мережа (регіон, країна), що використовує віддалені мости та маршрутизатори з наявністю ліній низької пропускної здатності;<br /> *'''[[GAN]]''' (Global–Area Network) – глобальна (міжнародна) мережа;<br /> - ''за співвідношенням вузлів''<br /> *'''[[однорангові]]''' (Peer–To–Peer) – невеликі локальні мережі, де кожен вузол може виступати як у ролі клієнта, так і сервера (наприклад, на базі *операційних систем Windows for Workgroups, Windows'95);<br /> *'''[[розподілені]]''' (Distributed) – мережа без лідера, в якій сервером називається машина, програма або пристрій, що забезпечують мережний сервіс, але не управління мережею (наприклад Unix Usenet);<br /> *'''[[мережі з централізованим управлінням]]''' (Server Based), в яких сервер надає решта вузлам право використовувати спільні ресурси (наприклад Novell NetWare, Microsoft LAN Manager, IBM LAN Server, Banyan VINES, Windows NT);<br /> - ''за доступом''<br /> *'''[[мережі з розподіленим середовищем передавання]]''' (Shared–Media Networks), в яких у будь–який момент часу можуть взаємодіяти тільки два вузли (Ethernet, ARCnet...);<br /> *'''[[мережі з комутацією]]''' (Switching Networks), в яких шляхом мультиплексування одночасно можуть взаємодіяти декілька пар вузлів;<br /> - ''за спільністю операційних систем''<br /> *'''гомогенні мережі''', що грунтуються на однакових або споріднених ОС усіх вузлів (наприклад, Windows'95–Windows'98–Windows'NT-Windows'2000);<br /> *'''гетерогенні мережі''', в яких вузли використовують різнорідні ОС (наприклад, NetWare–Windows–Unix).<br /> <br /> <br /> Будь–яка класифікація мереж є доволі умовною, оскільки реальні конфігурації здебільшого охоплюють одразу декілька класифікаційних груп.<br /> <br /> <br /> [[category:Комп'ютерні мережі]]</div>

Viper https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:Viper 2012-01-08T14:46:32Z

<p>Viper: </p> <hr /> <div>[[Image:Васяjpg.png|thumb|250px]]<br /> ===Григоржевський Василь===<br /> <br /> '''''Cтудент Кiровоградського Державного Педагогiчного Унiверситету, навчаюся, на Фiзико-математичному факультетi, кафедра Iнформатики у 36 групi.'''''<br /> <br /> '''Місця проживання:''' <br /> <br /> #Кіровоградська обл., Голованівський р-н, с. Журавлинка до 2008 р.<br /> #м. Кіровоград з 2008 р.,<br /> <br /> '''ISQ:''' 638478127<br /> <br /> '''E-mail:''' viper_666@ukr.net<br /> <br /> '''Я в соціальный мережі:''' [http://vkontakte.ru/id27057488 | Вконтакте]<br /> <br /> '''Візитка:''' [[Image:si-.png|thumb|600px]]<br /> <br /> '''Празинтація''': [http://www.slideboom.com/presentations/270692/Avast Про Avast!]<br /> <br /> ----<br /> <br /> === Лаболаторні роботи===<br /> <br /> [[Лаб1,2| Лабораторна № 1]]<br /> <br /> [[Лаб1,2| Лабораторна № 2]]<br /> <br /> [[Лаб3| Лабораторна № 3]]<br /> <br /> [[Лаб4| Лабораторна № 4]]<br /> <br /> [[Лаб5| Лабораторна № 5]]<br /> <br /> [[лаб6| Лабораторна № 6]]<br /> <br /> [[lab_7_8| Лабораторна № 7]]<br /> <br /> [[lab_7_8| Лабораторна № 8]]<br /> <br /> [[Zhnez| І жнець, і швець, та на дудці гравець]]<br /> <br /> ----<br /> <br /> === МО та ДО ===<br /> <br /> [[Медіа: Нелин_волны_в_сплош_средах.pdf| Нелінійні хвилів в суцільних середовищах]]<br /> <br /> ----<br /> <br /> === ОС ===<br /> <br /> [[Квоти_в_Linux| Квоти в Лінукс]]<br /> <br /> [[Ефект_гонок| Ефект гонок]]<br /> <br /> ----<br /> --[[Користувач:Viper|Viper]] 12:51, 7 грудня 2010 (EET)</div>

Viper https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:Viper 2012-01-08T14:44:47Z

<p>Viper: </p> <hr /> <div>[[Image:Васяjpg.png|thumb|250px]]<br /> ===Григоржевський Василь===<br /> <br /> '''''Cтудент Кiровоградського Державного Педагогiчного Унiверситету, навчаюся, на Фiзико-математичному факультетi, кафедра Iнформатики у 36 групi.'''''<br /> <br /> '''Місця проживання:''' <br /> <br /> #Кіровоградська обл., Голованівський р-н, с. Журавлинка до 2008 р.<br /> #м. Кіровоград з 2008 р.,<br /> <br /> '''ISQ:''' 638478127<br /> <br /> '''E-mail:''' viper_666@ukr.net<br /> <br /> '''Я в соціальный мережі:''' [http://vkontakte.ru/id27057488 | Вконтакте]<br /> <br /> '''Візитка:''' [[Image:si-.png|thumb|600px]]<br /> '''Празинтація''': [http://www.slideboom.com/presentations/270692/Avast Про Avast!]<br /> <br /> ----<br /> <br /> === Лаболаторні роботи===<br /> <br /> [[Лаб1,2| Лабораторна № 1]]<br /> <br /> [[Лаб1,2| Лабораторна № 2]]<br /> <br /> [[Лаб3| Лабораторна № 3]]<br /> <br /> [[Лаб4| Лабораторна № 4]]<br /> <br /> [[Лаб5| Лабораторна № 5]]<br /> <br /> [[лаб6| Лабораторна № 6]]<br /> <br /> [[lab_7_8| Лабораторна № 7]]<br /> <br /> [[lab_7_8| Лабораторна № 8]]<br /> <br /> [[Zhnez| І жнець, і швець, та на дудці гравець]]<br /> <br /> ----<br /> <br /> === МО та ДО ===<br /> <br /> [[Медіа: Нелин_волны_в_сплош_средах.pdf| Нелінійні хвилів в суцільних середовищах]]<br /> <br /> ----<br /> <br /> === ОС ===<br /> <br /> [[Квоти_в_Linux| Квоти в Лінукс]]<br /> <br /> [[Ефект_гонок| Ефект гонок]]<br /> <br /> ----<br /> --[[Користувач:Viper|Viper]] 12:51, 7 грудня 2010 (EET)</div>

Viper https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9E%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%96_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8 2012-01-08T11:24:14Z

<p>Viper: /* Процеси */</p> <hr /> <div>Зміст курсу <br /> <br /> == Вступ ==<br /> <br /> [[Тема 1. Вступ до курсу. Означення операційної системи.]] <br /> <br /> [[Тема 2. Еволюція ОС. Тенденції розвитку. Класифікації ОС.]]<br /> <br /> [[Тема 3. Віртуальні машини.]]<br /> <br /> == Процеси ==<br /> <br /> [[Тема 1. Поняття «процес». Стани процесів. ]]<br /> <br /> [[Тема 2. Контекст і дескриптор процесу. Перемикання процесів.]] <br /> <br /> Тема 3. Призупиненні процеси. <br /> <br /> [[Тема 4. Процеси в Linux.]]<br /> <br /> <br /> <br /> [[Тема 5. Потоки. Стани потоків. Багатопоточність.]]<br /> <br /> Тема 6. Потоки та нитки в Windows. <br /> <br /> [[Тема 7. Алгоритми планування.]] <br /> <br /> [[Тема_8._Проблема_синхронізації._Ефект_гонок._Критична_секція.| Тема 8. Проблема синхронізації. Ефект гонок. Критична секція.]]<br /> <br /> == Віртуальна пам'ять ==<br /> <br /> [[Тема 1. Керування пам’яттю. Типи адрес.]]<br /> <br /> [[Тема 2. Класифікація розподілів пам’яті без використання дискового простору.]]<br /> <br /> Тема 3. Класифікація<br /> розподілів пам’яті з<br /> використання дискового<br /> простору.<br /> <br /> [[Тема 4. Сегментний розподіл.]]<br /> <br /> [[Тема 5. Сторінковий розподіл.]]<br /> <br /> [[Тема 6. Віртуальна пам’ять в Linux.]]<br /> <br /> [[Тема 7. Віртуальна пам’ять в Windows.]]<br /> <br /> == Ввод-вивід ==<br /> [[Тема 1. Керування вводом-виводом.. Види вводу-виводу.]]<br /> <br /> Тема 2. Фізична<br /> організація пристроїв<br /> вводу-виводу.<br /> Класифікації.<br /> <br /> Тема 3. Дискове<br /> планування.<br /> <br /> [[Тема 4. RAID. Класифікація та рівні.]]<br /> <br /> [[Тема 5. Файли. Архітектура файлової системи. Організація файлів.]]<br /> <br /> [[Квоти_в_Linux| Тема 6. Створення дискових квот в операційній системі Linux. ]]<br /> <br /> == Завдання до лабораторних робіт ==<br /> <br /> Спеціальність &quot;Інформатика&quot;<br /> <br /> [[Лаб_ОС_1]]<br /> <br /> [[Лаб_ОС_2]]<br /> <br /> [[Лаб_ОС_2|Лаб_ОС_3]]<br /> <br /> [[Лаб_ОС_4]]<br /> <br /> [[Лаб_ОС_4|Лаб_ОС_5]]<br /> <br /> [[Лаб_ОС_6]]<br /> <br /> [[Лаб_ОС_6|Лаб_ОС_7]]<br /> <br /> [[Лаб_ОС_8]]<br /> <br /> [[Лаб_ОС_9]]<br /> <br /> [[Лаб_ОС_10]]<br /> <br /> [[Лаб_ОС_11]]<br /> <br /> [[Лаб_ОС_11|Лаб_ОС_12]]<br /> <br /> [[Лаб_ОС_13]]<br /> <br /> [[Лаб_ОС_14]]<br /> <br /> [[Лаб_ОС_15]]<br /> <br /> [[Лаб_ОС_15|Лаб_ОС_16]]<br /> <br /> Спеціальність &quot;Математика. Основи інформатики&quot;<br /> <br /> [[Лаб_СОС_1]]<br /> <br /> [[Лаб_СОС_1|Лаб_СОС_2]]<br /> <br /> [[Лаб_СОС_1|Лаб_СОС_3]]<br /> <br /> [[Лаб_СОС_4]]<br /> <br /> [[Лаб_СОС_4|Лаб_СОС_5]]<br /> <br /> [[Лаб_СОС_6]]<br /> <br /> [[Лаб_СОС_6|Лаб_СОС_7]]<br /> <br /> [[Лаб_СОС_8]]<br /> <br /> [[Лаб_СОС_9]]<br /> <br /> [[Лаб_СОС_9|Лаб_СОС_10]]<br /> <br /> [[Лаб_СОС_11]]<br /> <br /> [[Лаб_СОС_12]]<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> Викладач [[Болілий Василь Олександрович]]<br /> <br /> <br /> [[category:Навчальні проекти]]</div>

Viper https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:Viper 2012-01-08T11:23:17Z

<p>Viper: /* ОС */</p> <hr /> <div>[[Image:Васяjpg.png|thumb|250px]]<br /> ===Григоржевський Василь===<br /> <br /> '''''Cтудент Кiровоградського Державного Педагогiчного Унiверситету, навчаюся, на Фiзико-математичному факультетi, кафедра Iнформатики у 36 групi.'''''<br /> <br /> '''Місця проживання:''' <br /> <br /> #Кіровоградська обл., Голованівський р-н, с. Журавлинка до 2008 р.<br /> #м. Кіровоград з 2008 р.,<br /> <br /> '''ISQ:''' 638478127<br /> <br /> '''E-mail:''' viper_666@ukr.net<br /> <br /> '''Я в соціальный мережі:''' [http://vkontakte.ru/id27057488 | Вконтакте]<br /> <br /> '''Візитка:''' [[Image:si-.png|thumb|600px]]<br /> <br /> '''Празинтація''': [http://www.slideboom.com/presentations/270692/Avast Про Avast!]<br /> <br /> ----<br /> <br /> === Лаболаторні роботи===<br /> <br /> [[Лаб1,2| Лабораторна № 1]]<br /> <br /> [[Лаб1,2| Лабораторна № 2]]<br /> <br /> [[Лаб3| Лабораторна № 3]]<br /> <br /> [[Лаб4| Лабораторна № 4]]<br /> <br /> [[Лаб5| Лабораторна № 5]]<br /> <br /> [[лаб6| Лабораторна № 6]]<br /> <br /> [[lab_7_8| Лабораторна № 7]]<br /> <br /> [[lab_7_8| Лабораторна № 8]]<br /> <br /> [[Zhnez| І жнець, і швець, та на дудці гравець]]<br /> <br /> ----<br /> <br /> === МО та ДО ===<br /> <br /> [[Медіа: Нелин_волны_в_сплош_средах.pdf| Нелінійні хвилів в суцільних середовищах]]<br /> <br /> ----<br /> <br /> === ОС ===<br /> <br /> [[Квоти_в_Linux| Квоти в Лінукс]]<br /> <br /> [[Ефект_гонок| Ефект гонок]]<br /> <br /> ----<br /> --[[Користувач:Viper|Viper]] 12:51, 7 грудня 2010 (EET)</div>

Viper https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A2%D0%B5%D0%BC%D0%B0_8._%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D0%BD%D1%85%D1%80%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97._%D0%95%D1%84%D0%B5%D0%BA%D1%82_%D0%B3%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BA._%D0%9A%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B5%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F. 2012-01-08T11:22:53Z

<p>Viper: </p> <hr /> <div>[[Ефект_гонок| Ефект гонок]]</div>

Viper https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A2%D0%B5%D0%BC%D0%B0_8._%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D0%BD%D1%85%D1%80%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97._%D0%95%D1%84%D0%B5%D0%BA%D1%82_%D0%B3%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BA._%D0%9A%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B5%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F. 2012-01-08T11:21:58Z

<p>Viper: </p> <hr /> <div>[Ефект гонок]</div>

Viper https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%95%D1%84%D0%B5%D0%BA%D1%82_%D0%B3%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BA 2012-01-08T11:18:04Z

<p>Viper: </p> <hr /> <div>Процес може створювати кілька інших процесів (вони називаються дочірніми процесами, а породивший їх процес по відношенню до них називається материнським), а ті в свою чергу можуть створювати свої дочірні процеси. Таким чином, утворюється дерево процесів. Як правило, дочірні процеси створюються материнськими для здійснення певної задачі, тому процесам необхідно взаємодіяти. Такий зв'язок називається міжпроцесорною взаємодією (IPC - interprocess communication) і полягає в передачі даних від одного процеса до іншого, контролі діяльності процесів, синхронізації дій. При цьому контроль діяльності процесів забезпечує розподіл ресурсів і управління доступом, а синхронізація передбачає поєднання процесів у часі особливим чином, і усунення можливих негативних ефектів, наприклад ефекту гонок.<br /> <br /> ''Синхронізація'' (від грец. Synchronos - одночасний) - приведення двох або кількох процесів до такого їх протікання, коли однакові або відповідні елементи процесів відбуваються з незмінним зрушенням у часі або одночасно.<br /> <br /> ''Ефект гонок'' - ефект десинхронізації, що виявляється в тому, що процес у своєму виконанні доходить до етапу, що вимагає даних, одержуваних від іншого процесу, в той час як другий процес ще не виконався до моменту передачі даних. <br /> <br /> ''Наприклад:'' інтерфейсний процес '''А''' готовий вивести на друк результат роботи обчислювального процесу '''В''', а процес '''В''' ще не завершив обчислення.<br /> <br /> --[[Користувач:Viper|Viper]] 13:17, 8 січня 2012 (EET)</div>

Viper https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%95%D1%84%D0%B5%D0%BA%D1%82_%D0%B3%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BA 2012-01-08T11:17:40Z

<p>Viper: </p> <hr /> <div>Процес може створювати кілька інших процесів (вони називаються дочірніми процесами, а породивший їх процес по відношенню до них називається материнським), а ті в свою чергу можуть створювати свої дочірні процеси. Таким чином, утворюється дерево процесів. Як правило, дочірні процеси створюються материнськими для здійснення певної задачі, тому процесам необхідно взаємодіяти. Такий зв'язок називається міжпроцесорною взаємодією (IPC - interprocess communication) і полягає в передачі даних від одного процеса до іншого, контролі діяльності процесів, синхронізації дій. При цьому контроль діяльності процесів забезпечує розподіл ресурсів і управління доступом, а синхронізація передбачає поєднання процесів у часі особливим чином, і усунення можливих негативних ефектів, наприклад ефекту гонок.<br /> <br /> ''Синхронізація'' (від грец. Synchronos - одночасний) - приведення двох або кількох процесів до такого їх протікання, коли однакові або відповідні елементи процесів відбуваються з незмінним зрушенням у часі або одночасно.<br /> <br /> ''Ефект гонок'' - ефект десинхронізації, що виявляється в тому, що процес у своєму виконанні доходить до етапу, що вимагає даних, одержуваних від іншого процесу, в той час як другий процес ще не виконався до моменту передачі даних. <br /> <br /> ''Наприклад:'' інтерфейсний процес А готовий вивести на друк результат роботи обчислювального процесу В, а процес В ще не завершив обчислення.<br /> <br /> --[[Користувач:Viper|Viper]] 13:17, 8 січня 2012 (EET)</div>

Viper https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%95%D1%84%D0%B5%D0%BA%D1%82_%D0%B3%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BA 2012-01-08T11:17:10Z

<p>Viper: Створена сторінка: Процес може створювати кілька інших процесів (вони називаються дочірніми процесами, а по...</p> <hr /> <div>Процес може створювати кілька інших процесів (вони називаються дочірніми процесами, а породивший їх процес по відношенню до них називається материнським), а ті в свою чергу можуть створювати свої дочірні процеси. Таким чином, утворюється дерево процесів. Як правило, дочірні процеси створюються материнськими для здійснення певної задачі, тому процесам необхідно взаємодіяти. Такий зв'язок називається міжпроцесорною взаємодією (IPC - interprocess communication) і полягає в передачі даних від одного процеса до іншого, контролі діяльності процесів, синхронізації дій. При цьому контроль діяльності процесів забезпечує розподіл ресурсів і управління доступом, а синхронізація передбачає поєднання процесів у часі особливим чином, і усунення можливих негативних ефектів, наприклад ефекту гонок.<br /> <br /> ''Синхронізація'' (від грец. Synchronos - одночасний) - приведення двох або кількох процесів до такого їх протікання, коли однакові або відповідні елементи процесів відбуваються з незмінним зрушенням у часі або одночасно.<br /> <br /> ''Ефект гонок'' - ефект десинхронізації, що виявляється в тому, що процес у своєму виконанні доходить до етапу, що вимагає даних, одержуваних від іншого процесу, в той час як другий процес ще не виконався до моменту передачі даних. <br /> <br /> Наприклад: інтерфейсний процес А готовий вивести на друк результат роботи обчислювального процесу В, а процес В ще не завершив обчислення.<br /> <br /> --[[Користувач:Viper|Viper]] 13:17, 8 січня 2012 (EET)</div>

Viper https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%B2%D0%BE%D1%82%D0%B8_%D0%B2_Linux 2012-01-08T11:10:19Z

<p>Viper: </p> <hr /> <div>== Створення дискових квот в операційній системі Linux ==<br /> В операційній системі Linux є можливість створювати квоти для використання дискового простору користувачами. Їх потрібно створювати для кожного запамятовуючого пристрою і для кожного користувача окремо.<br /> <br /> Всі подальші дії виконуємо від імені адміністратора.<br /> <br /> Для встановлення квот нам буде потрібна утиліта '''quota''', яку можна встановити за допомогою команди:<br /> <br /> ''sudo apt-get install quota''<br /> <br /> Після цього нам потрібно визначити на який носій ми будемо встановлювати квоти та до якої папки монтувати його. Нехай це буде пристрій /dev/sda2 і примонтований він в корінь (каталог &quot;/&quot;).<br /> <br /> Для подальших дій нам потрібно перейти в однокористувацький режим це здійснюється за допомогою наступної команди:<br /> <br /> ''#init 1''<br /> <br /> Потім нам потрібно відредагувати файл /etc/fstab. Це можна зробити одним з наступних способів:<br /> <br /> #''sudo gedit /etc/fstab''<br /> #''sudo vi /etc/fstab''<br /> <br /> У цьому файлі нам потрібно добавити в кінець або змінити наступну стрічку (якщо така є):<br /> <br /> ''/dev/sda2 / ext3 defaults,'''''usrquota''' '' 0 2''<br /> <br /> Якщо дана стрічка існує то в ній потрібно провірити наявність параметра '''usrquota''', інакше дописати її в кінець файлу.<br /> <br /> Перезавантажуємо операційну систему.<br /> <br /> Нам потрібно створити файл aquota.user (якщо квоти встановлювати потрібно для груп то потрібно створювати також файл aquota.group) і надати на нього відповідні права, файл(и) потрібно створити у каталозі до якого монтується запамятовуючий пристрій на який ми надаємо квоти:<br /> <br /> ''sudo touch /aquota.user''<br /> <br /> ''sudo chmod 600 /aquota.user''<br /> <br /> Даємо дозвіл операційній системі читати файл '''aquota.user'''. <br /> <br /> ''sudo quotacheck -vagum''<br /> <br /> Під час виконання цієї команди можуть виникнути зауваження від операційної системи вони будуть пов'зані з тим, що ми створили файл(и) aquota.user (та aquota.group) самостійно а не задопомогою команд утиліти quota, а також зауваження на те, що ми нестворили файл aquota.group.<br /> <br /> Нехай ми створюємо квоти для користувача qwerty1, нам потрібно ввести наступну комманду:<br /> <br /> ''sudo edquota -u qwerty1''<br /> <br /> Після цього ми можемо встановлювати квоти, з'явиться натсупний текст:<br /> <br /> &lt;pre&gt;Disk quotas for user nadiia (uid 1002):<br /> Filesystem blocks soft hard inodes soft hard<br /> /dev/sda2 16 0 0 5 0 0&lt;/pre&gt;<br /> <br /> У першому стовпці указується назва файлової системи, для якої включена квота. У другому стовпці показано, скільки блоків (1 блок = 1 байт) використовує користувач в даний момент. У наступних двох стовпцях показано м'яке і жорстке обмеження на число блоків для користувача в даній файловій системі. У стовпці inodes показано, скільки дескрипторів inodes використовує користувач. У наступних двох стовпцях показано м'яке і жорстке обмеження на число inode для користувача в даній файловій системі.<br /> <br /> Жорсткий межа визначає абсолютний максимальний обсяг дискового простору, який може бути виділено користувачеві. Якщо це обмеження буде перевищено то користувач додатково незможе отримати дискового простору. (значення 0 означає відключення обмежень)<br /> <br /> М'який межа визначає також максимальний обсяг дискового простору. Однак, на відміну від жорсткого межі, м'який межа може бути перевищений протягом деякого часу. Цей час називається періодом відстрочки. Період відстрочки можна задавати в секундах, хвилинах, годинах, днях, тижнях або місяцях. (значення 0 означає відключення обмежень)<br /> <br /> &lt;pre&gt;Disk quotas for user nadiia (uid 1002):<br /> Filesystem blocks soft hard inodes soft hard<br /> /dev/sda2 16 0 5120 5 0 0&lt;/pre&gt;<br /> <br /> Зберігаємо даний файл та виходимо з однокористувацького режиму ввівши команду:<br /> <br /> ''#init 5''<br /> <br /> Тепер у користувача qwerty1 встановлено обмеження на використання пам'яті на пристрої /dev/sda8 у розмірі 5 Мбайт.<br /> <br /> <br /> --[[Користувач:Viper|Viper]] 13:10, 8 січня 2012 (EET)</div>

Viper https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9E%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%96_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8 2012-01-06T10:49:34Z

<p>Viper: /* Ввод-вивід */</p> <hr /> <div>Зміст курсу <br /> <br /> == Вступ ==<br /> <br /> [[Тема 1. Вступ до курсу. Означення операційної системи.]] <br /> <br /> [[Тема 2. Еволюція ОС. Тенденції розвитку. Класифікації ОС.]]<br /> <br /> Тема 3. Віртуальні машини.<br /> <br /> == Процеси ==<br /> <br /> [[Тема 1. Поняття «процес». Стани процесів. ]]<br /> <br /> [[Тема 2. Контекст і дескриптор процесу. Перемикання процесів.]] <br /> <br /> Тема 3. Призупиненні процеси. <br /> <br /> [[Тема 4. Процеси в Linux.]]<br /> <br /> <br /> <br /> [[Тема 5. Потоки. Стани потоків. Багатопоточність.]]<br /> <br /> Тема 6. Потоки та нитки в Windows. <br /> <br /> [[Тема 7. Алгоритми планування.]] <br /> <br /> Тема 8. Проблема синхронізації. Ефект гонок. Критична секція.<br /> <br /> == Віртуальна пам'ять ==<br /> <br /> [[Тема 1. Керування пам’яттю. Типи адрес.]]<br /> <br /> [[Тема 2. Класифікація розподілів пам’яті без використання дискового простору.]]<br /> <br /> Тема 3. Класифікація<br /> розподілів пам’яті з<br /> використання дискового<br /> простору.<br /> <br /> Тема 4. Сегментний<br /> розподіл.<br /> <br /> Тема 5. Сторінковий<br /> розподіл.<br /> <br /> [[Тема 6. Віртуальна пам’ять в Linux.]]<br /> <br /> [[Тема 7. Віртуальна пам’ять в Windows.]]<br /> <br /> == Ввод-вивід ==<br /> [[Тема 1. Керування вводом-виводом.. Види вводу-виводу.]]<br /> <br /> Тема 2. Фізична<br /> організація пристроїв<br /> вводу-виводу.<br /> Класифікації.<br /> <br /> Тема 3. Дискове<br /> планування.<br /> <br /> [[Тема 4. RAID. Класифікація та рівні.]]<br /> <br /> [[Тема 5. Файли. Архітектура файлової системи. Організація файлів.]]<br /> <br /> [[Квоти_в_Linux| Тема 6. Створення дискових квот в операційній системі Linux. ]]<br /> <br /> == Завдання до лабораторних робіт ==<br /> <br /> Спеціальність &quot;Інформатика&quot;<br /> <br /> [[Лаб_ОС_1]]<br /> <br /> [[Лаб_ОС_2]]<br /> <br /> [[Лаб_ОС_2|Лаб_ОС_3]]<br /> <br /> [[Лаб_ОС_4]]<br /> <br /> [[Лаб_ОС_4|Лаб_ОС_5]]<br /> <br /> [[Лаб_ОС_6]]<br /> <br /> [[Лаб_ОС_6|Лаб_ОС_7]]<br /> <br /> [[Лаб_ОС_8]]<br /> <br /> [[Лаб_ОС_9]]<br /> <br /> [[Лаб_ОС_10]]<br /> <br /> [[Лаб_ОС_11]]<br /> <br /> [[Лаб_ОС_11|Лаб_ОС_12]]<br /> <br /> [[Лаб_ОС_13]]<br /> <br /> [[Лаб_ОС_14]]<br /> <br /> [[Лаб_ОС_15]]<br /> <br /> [[Лаб_ОС_15|Лаб_ОС_16]]<br /> <br /> Спеціальність &quot;Математика. Основи інформатики&quot;<br /> <br /> [[Лаб_СОС_1]]<br /> <br /> [[Лаб_СОС_1|Лаб_СОС_2]]<br /> <br /> [[Лаб_СОС_1|Лаб_СОС_3]]<br /> <br /> [[Лаб_СОС_4]]<br /> <br /> [[Лаб_СОС_4|Лаб_СОС_5]]<br /> <br /> [[Лаб_СОС_6]]<br /> <br /> [[Лаб_СОС_6|Лаб_СОС_7]]<br /> <br /> [[Лаб_СОС_8]]<br /> <br /> [[Лаб_СОС_9]]<br /> <br /> [[Лаб_СОС_9|Лаб_СОС_10]]<br /> <br /> [[Лаб_СОС_11]]<br /> <br /> [[Лаб_СОС_12]]<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> Викладач [[Болілий Василь Олександрович]]<br /> <br /> <br /> [[category:Навчальні проекти]]</div>

Viper https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%B2%D0%BE%D1%82%D0%B8_%D0%B2_Linux 2012-01-06T10:40:17Z

<p>Viper: </p> <hr /> <div>== Створення дискових квот в операційній системі Linux ==<br /> В операційній системі Linux є можливість створювати квоти для використання дискового простору користувачами. Їх потрібно створювати для кожного запамятовуючого пристрою і для кожного користувача окремо.<br /> <br /> Всі подальші дії виконуємо від імені адміністратора.<br /> <br /> Для встановлення квот нам буде потрібна утиліта '''quota''', яку можна встановити за допомогою команди:<br /> <br /> ''sudo apt-get install quota''<br /> <br /> Після цього нам потрібно визначити на який носій ми будемо встановлювати квоти та до якої папки монтувати його. Нехай це буде пристрій /dev/sda2 і примонтований він в корінь (каталог &quot;/&quot;).<br /> <br /> Для подальших дій нам потрібно перейти в однокористувацький режим це здійснюється за допомогою наступної команди:<br /> <br /> ''#init 1''<br /> <br /> Потім нам потрібно відредагувати файл /etc/fstab. Це можна зробити одним з наступних способів:<br /> <br /> #''sudo gedit /etc/fstab''<br /> #''sudo vi /etc/fstab''<br /> <br /> У цьому файлі нам потрібно добавити в кінець або змінити наступну стрічку (якщо така є):<br /> <br /> ''/dev/sda2 / ext3 defaults,'''''usrquota''' '' 0 2''<br /> <br /> Якщо дана стрічка існує то в ній потрібно провірити наявність параметра '''usrquota''', інакше дописати її в кінець файлу.<br /> <br /> Перезавантажуємо операційну систему.<br /> <br /> Нам потрібно створити файл aquota.user (якщо квоти встановлювати потрібно для груп то потрібно створювати також файл aquota.group) і надати на нього відповідні права, файл(и) потрібно створити у каталозі до якого монтується запамятовуючий пристрій на який ми надаємо квоти:<br /> <br /> ''sudo touch /aquota.user''<br /> <br /> ''sudo chmod 600 /aquota.user''<br /> <br /> Даємо дозвіл операційній системі читати файл '''aquota.user'''. <br /> <br /> ''sudo quotacheck -vagum''<br /> <br /> Під час виконання цієї команди можуть виникнути зауваження від операційної системи вони будуть пов'зані з тим, що ми створили файл(и) aquota.user (та aquota.group) самостійно а не задопомогою команд утиліти quota, а також зауваження на те, що ми нестворили файл aquota.group.<br /> <br /> Нехай ми створюємо квоти для користувача qwerty1, нам потрібно ввести наступну комманду:<br /> <br /> ''sudo edquota -u qwerty1''<br /> <br /> Після цього ми можемо встановлювати квоти, з'явиться натсупний текст:<br /> <br /> &lt;pre&gt;Disk quotas for user nadiia (uid 1002):<br /> Filesystem blocks soft hard inodes soft hard<br /> /dev/sda2 16 0 0 5 0 0&lt;/pre&gt;<br /> <br /> У першому стовпці указується назва файлової системи, для якої включена квота. У другому стовпці показано, скільки блоків (1 блок = 1 байт) використовує користувач в даний момент. У наступних двох стовпцях показано м'яке і жорстке обмеження на число блоків для користувача в даній файловій системі. У стовпці inodes показано, скільки дескрипторів inodes використовує користувач. У наступних двох стовпцях показано м'яке і жорстке обмеження на число inode для користувача в даній файловій системі.<br /> <br /> Жорсткий межа визначає абсолютний максимальний обсяг дискового простору, який може бути виділено користувачеві. Якщо це обмеження буде перевищено то користувач додатково незможе отримати дискового простору. (значення 0 означає відключення обмежень)<br /> <br /> М'який межа визначає також максимальний обсяг дискового простору. Однак, на відміну від жорсткого межі, м'який межа може бути перевищений протягом деякого часу. Цей час називається періодом відстрочки. Період відстрочки можна задавати в секундах, хвилинах, годинах, днях, тижнях або місяцях. (значення 0 означає відключення обмежень)<br /> <br /> &lt;pre&gt;Disk quotas for user nadiia (uid 1002):<br /> Filesystem blocks soft hard inodes soft hard<br /> /dev/sda2 16 0 5120 5 0 0&lt;/pre&gt;<br /> <br /> Зберігаємо даний файл та виходимо з однокористувацького режиму ввівши команду:<br /> <br /> ''#init 5''<br /> <br /> Тепер у користувача qwerty1 встановлено обмеження на використання пам'яті на пристрої /dev/sda8 у розмірі 5 Мбайт.</div>

Viper https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%B2%D0%BE%D1%82%D0%B8_%D0%B2_Linux 2012-01-06T10:23:27Z

<p>Viper: </p> <hr /> <div>== Створення дискових квот в операційній системі Linux ==<br /> В операційній системі Linux є можливість створювати квоти для використання дискового простору користувачами. Їх потрібно створювати для кожного запамятовуючого пристрою і для кожного користувача окремо.<br /> <br /> Всі подальші дії виконуємо від імені адміністратора.<br /> <br /> Для встановлення квот нам буде потрібна утиліта '''quota''', яку можна встановити за допомогою команди:<br /> <br /> ''sudo apt-get install quota''<br /> <br /> Після цього нам потрібно визначити на який носій ми будемо встановлювати квоти та до якої папки монтувати його. Нехай це буде пристрій /dev/sda2 і примонтований він в корінь (каталог &quot;/&quot;).<br /> <br /> Для подальших дій нам потрібно перейти в однокористувацький режим це здійснюється за допомогою наступної команди:<br /> <br /> ''#init 1''<br /> <br /> Потім нам потрібно відредагувати файл /etc/fstab. Це можна зробити одним з наступних способів:<br /> <br /> #''sudo gedit /etc/fstab''<br /> #''sudo vi /etc/fstab''<br /> <br /> У цьому файлі нам потрібно добавити в кінець або змінити наступну стрічку (якщо така є):<br /> <br /> ''/dev/sda2 / ext3 defaults,'''''usrquota''' '' 0 2''<br /> <br /> Якщо дана стрічка існує то в ній потрібно провірити наявність параметра '''usrquota''', інакше дописати її в кінець файлу.<br /> <br /> Перезавантажуємо операційну систему.<br /> <br /> Нам потрібно створити файл aquota.user (якщо квоти встановлювати потрібно для груп то потрібно створювати також файл aquota.group) і надати на нього відповідні права, файл(и) потрібно створити у каталозі до якого монтується запамятовуючий пристрій на який ми надаємо квоти:<br /> <br /> ''sudo touch /aquota.user''<br /> <br /> ''sudo chmod 600 /aquota.user''<br /> <br /> Даємо дозвіл операційній системі читати файл '''aquota.user'''. <br /> <br /> ''sudo quotacheck -vagum''<br /> <br /> Під час виконання цієї команди можуть виникнути зауваження від операційної системи вони будуть пов'зані з тим, що ми створили файл(и) aquota.user (та aquota.group) самостійно а не задопомогою команд утиліти quota, а також зауваження на те, що ми нестворили файл aquota.group.<br /> <br /> Нехай ми створюємо квоти для користувача qwerty1, нам потрібно ввести наступну комманду:<br /> <br /> ''sudo edquota -u qwerty1''<br /> <br /> Після цього ми можемо встановлювати квоти, з'явиться натсупний текст:<br /> <br /> &lt;pre&gt;Disk quotas for user nadiia (uid 1001):<br /> Filesystem blocks soft hard inodes soft hard<br /> /dev/sda2 16 0 0 5 0 0&lt;/pre&gt;<br /> <br /> У першому стовпці указується назва файлової системи, для якої включена квота. У другому стовпці показано, скільки блоків (1 блок = 1 байт) використовує користувач в даний момент. У наступних двох стовпцях показано м'яке і жорстке обмеження на число блоків для користувача в даній файловій системі. У стовпці inodes показано, скільки дескрипторів inodes використовує користувач. У наступних двох стовпцях показано м'яке і жорстке обмеження на число inode для користувача в даній файловій системі.<br /> <br /> Жорсткий межа визначає абсолютний максимальний обсяг дискового простору, який може бути виділено користувачеві. Якщо це обмеження буде перевищено то користувач додатково незможе отримати дискового простору. (значення 0 означає відключення обмежень)<br /> <br /> М'який межа визначає також максимальний обсяг дискового простору. Однак, на відміну від жорсткого межі, м'який межа може бути перевищений протягом деякого часу. Цей час називається періодом відстрочки. Період відстрочки можна задавати в секундах, хвилинах, годинах, днях, тижнях або місяцях. (значення 0 означає відключення обмежень)<br /> <br /> &lt;pre&gt;Disk quotas for user nadiia (uid 1001):<br /> Filesystem blocks soft hard inodes soft hard<br /> /dev/sda2 16 0 5120 5 0 0&lt;/pre&gt;<br /> <br /> Зберігаємо даний файл та виходимо з однокористувацького режиму ввівши команду:<br /> <br /> ''#init 5''<br /> <br /> Тепер у користувача qwerty1 встановлено обмеження на використання пам'яті на пристрої /dev/sda8 у розмірі 5 Мбайт.</div>

Viper https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%B2%D0%BE%D1%82%D0%B8_%D0%B2_Linux 2012-01-06T10:17:04Z

<p>Viper: </p> <hr /> <div>== Створення дискових квот в операційній системі Linux ==<br /> В операційній системі Linux є можливість створювати квоти для використання дискового простору користувачами. Їх потрібно створювати для кожного запамятовуючого пристрою і для кожного користувача окремо.<br /> <br /> Всі подальші дії виконуємо від імені адміністратора.<br /> <br /> Для встановлення квот нам буде потрібна утиліта '''quota''', яку можна встановити за допомогою команди:<br /> <br /> ''sudo apt-get install quota''<br /> <br /> Після цього нам потрібно визначити на який носій ми будемо встановлювати квоти та до якої папки монтувати його. Нехай це буде пристрій /dev/sda2 і примонтований він в корінь (каталог &quot;/&quot;).<br /> <br /> Для подальших дій нам потрібно перейти в однокористувацький режим це здійснюється за допомогою наступної команди:<br /> <br /> ''#init 1''<br /> <br /> Потім нам потрібно відредагувати файл /etc/fstab. Це можна зробити одним з наступних способів:<br /> <br /> #''sudo gedit /etc/fstab''<br /> #''sudo vi /etc/fstab''<br /> <br /> У цьому файлі нам потрібно добавити в кінець або змінити наступну стрічку (якщо така є):<br /> <br /> ''/dev/sda2 / ext3 defaults,'''''usrquota''' '' 0 2''<br /> <br /> Якщо дана стрічка існує то в ній потрібно провірити наявність параметра '''usrquota''', інакше дописати її в кінець файлу.<br /> <br /> Перезавантажуємо операційну систему.<br /> <br /> Нам потрібно створити файл aquota.user (якщо квоти встановлювати потрібно для груп то потрібно створювати також файл aquota.group) і надати на нього відповідні права, файл(и) потрібно створити у каталозі до якого монтується запамятовуючий пристрій на який ми надаємо квоти:<br /> <br /> ''sudo touch /aquota.user''<br /> <br /> ''sudo chmod 600 /aquota.user''<br /> <br /> Даємо дозвіл операційній системі читати файл '''aquota.user'''. <br /> <br /> ''sudo quotacheck -vagum''<br /> <br /> Під час виконання цієї команди можуть виникнути зауваження від операційної системи вони будуть пов'зані з тим, що ми створили файл(и) aquota.user (та aquota.group) самостійно а не задопомогою команд утиліти quota, а також зауваження на те, що ми нестворили файл aquota.group.<br /> <br /> Нехай ми створюємо квоти для користувача qwerty1, нам потрібно ввести наступну комманду:<br /> <br /> ''sudo edquota -u qwerty1''<br /> <br /> Після цього ми можемо встановлювати квоти, з'явиться натсупний текст:<br /> <br /> &lt;pre&gt;Disk quotas for user nadiia (uid 1001):<br /> Filesystem blocks soft hard inodes soft hard<br /> /dev/sda8 16 0 0 5 0 0&lt;/pre&gt;<br /> <br /> У першому стовпці указується назва файлової системи, для якої включена квота. У другому стовпці показано, скільки блоків (1 блок = 1 байт) використовує користувач в даний момент. У наступних двох стовпцях показано м'яке і жорстке обмеження на число блоків для користувача в даній файловій системі. У стовпці inodes показано, скільки дескрипторів inodes використовує користувач. У наступних двох стовпцях показано м'яке і жорстке обмеження на число inode для користувача в даній файловій системі.<br /> <br /> Жорсткий межа визначає абсолютний максимальний обсяг дискового простору, який може бути виділено користувачеві. Якщо це обмеження буде перевищено то користувач додатково незможе отримати дискового простору.<br /> <br /> М'який межа визначає також максимальний обсяг дискового простору. Однак, на відміну від жорсткого межі, м'який межа може бути перевищений протягом деякого часу. Цей час називається періодом відстрочки. Період відстрочки можна задавати в секундах, хвилинах, годинах, днях, тижнях або місяцях.<br /> <br /> &lt;pre&gt;Disk quotas for user nadiia (uid 1001):<br /> Filesystem blocks soft hard inodes soft hard<br /> /dev/sda8 16 0 5120 5 0 0&lt;/pre&gt;<br /> <br /> Виходимо з однокористувацького режиму ввівши команду:<br /> <br /> ''#init 5''<br /> <br /> Тепер у користувача qwerty1 встановлено обмеження на використання пам'яті на пристрої /dev/sda8 у розмірі 5 Мбайт.</div>

Viper https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%B2%D0%BE%D1%82%D0%B8_%D0%B2_Linux 2012-01-06T10:16:09Z

<p>Viper: </p> <hr /> <div>== Створення дискових квот в операційній системі Linux ==<br /> В операційній системі Linux є можливість створювати квоти для використання дискового простору користувачами. Їх потрібно створювати для кожного запамятовуючого пристрою і для кожного користувача окремо.<br /> <br /> Всі подальші дії виконуємо від імені адміністратора.<br /> <br /> Для встановлення квот нам буде потрібна утиліта '''quota''', яку можна встановити за допомогою команди:<br /> <br /> ''sudo apt-get install quota''<br /> <br /> Після цього нам потрібно визначити на який носій ми будемо встановлювати квоти та до якої папки монтувати його. Нехай це буде пристрій /dev/sda2 і примонтований він в корінь (каталог &quot;/&quot;).<br /> <br /> Для подальших дій нам потрібно перейти в однокористувацький режим це здійснюється за допомогою наступної команди:<br /> <br /> ''#init 1''<br /> <br /> Потім нам потрібно відредагувати файл /etc/fstab. Це можна зробити одним з наступних способів:<br /> <br /> #''sudo gedit /etc/fstab''<br /> #''sudo vi /etc/fstab''<br /> <br /> У цьому файлі нам потрібно добавити в кінець а змінити наступну стрічку:<br /> <br /> ''/dev/sda2 / ext3 defaults,'''''usrquota''' '' 0 2''<br /> <br /> Якщо дана стрічка існує то в ній потрібно провірити наявність параметра '''usrquota''', інакше дописати її в кінець файлу.<br /> <br /> Перезавантажуємо операційну систему.<br /> <br /> Нам потрібно створити файл aquota.user (якщо квоти встановлювати потрібно для груп то потрібно створювати також файл aquota.group) і надати на нього відповідні права, файл(и) потрібно створити у каталозі до якого монтується запамятовуючий пристрій на який ми надаємо квоти:<br /> <br /> ''sudo touch /aquota.user''<br /> <br /> ''sudo chmod 600 /aquota.user''<br /> <br /> Даємо дозвіл операційній системі читати файл '''aquota.user'''. <br /> <br /> ''sudo quotacheck -vagum''<br /> <br /> Під час виконання цієї команди можуть виникнути зауваження від операційної системи вони будуть пов'зані з тим, що ми створили файл(и) aquota.user (та aquota.group) самостійно а не задопомогою команд утиліти quota, а також зауваження на те, що ми нестворили файл aquota.group.<br /> <br /> Нехай ми створюємо квоти для користувача qwerty1, нам потрібно ввести наступну комманду:<br /> <br /> ''sudo edquota -u qwerty1''<br /> <br /> Після цього ми можемо встановлювати квоти, з'явиться натсупний текст:<br /> <br /> &lt;pre&gt;Disk quotas for user nadiia (uid 1001):<br /> Filesystem blocks soft hard inodes soft hard<br /> /dev/sda8 16 0 0 5 0 0&lt;/pre&gt;<br /> <br /> У першому стовпці указується назва файлової системи, для якої включена квота. У другому стовпці показано, скільки блоків (1 блок = 1 байт) використовує користувач в даний момент. У наступних двох стовпцях показано м'яке і жорстке обмеження на число блоків для користувача в даній файловій системі. У стовпці inodes показано, скільки дескрипторів inodes використовує користувач. У наступних двох стовпцях показано м'яке і жорстке обмеження на число inode для користувача в даній файловій системі.<br /> <br /> Жорсткий межа визначає абсолютний максимальний обсяг дискового простору, який може бути виділено користувачеві. Якщо це обмеження буде перевищено то користувач додатково незможе отримати дискового простору.<br /> <br /> М'який межа визначає також максимальний обсяг дискового простору. Однак, на відміну від жорсткого межі, м'який межа може бути перевищений протягом деякого часу. Цей час називається періодом відстрочки. Період відстрочки можна задавати в секундах, хвилинах, годинах, днях, тижнях або місяцях.<br /> <br /> &lt;pre&gt;Disk quotas for user nadiia (uid 1001):<br /> Filesystem blocks soft hard inodes soft hard<br /> /dev/sda8 16 0 5120 5 0 0&lt;/pre&gt;<br /> <br /> Виходимо з однокористувацького режиму ввівши команду:<br /> <br /> ''#init 5''<br /> <br /> Тепер у користувача qwerty1 встановлено обмеження на використання пам'яті на пристрої /dev/sda8 у розмірі 5 Мбайт.</div>

Viper https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%B2%D0%BE%D1%82%D0%B8_%D0%B2_Linux 2012-01-06T10:14:53Z

<p>Viper: </p> <hr /> <div>== Створення дискових квот в операційній системі Linux ==<br /> В операційній системі Linux є можливість створювати квоти для використання дискового простору користувачами. Їх потрібно створювати для кожного запамятовуючого пристрою і для кожного користувача окремо.<br /> <br /> Всі подальші дії виконуємо від імені адміністратора.<br /> <br /> Для встановлення квот нам буде потрібна утиліта '''quota''', яку можна встановити за допомогою команди:<br /> <br /> ''sudo apt-get install quota''<br /> <br /> Після цього нам потрібно визначити на який носій ми будемо встановлювати квоти та до якої папки монтувати його. Нехай це буде пристрій /dev/sda2 і примонтований він в корінь (каталог &quot;/&quot;).<br /> <br /> Для подальших дій нам потрібно перейти в однокористувацький режим це здійснюється за допомогою наступної команди:<br /> <br /> ''#init 1''<br /> <br /> Потім нам потрібно відредагувати файл /etc/fstab. Це можна зробити одним з наступних способів:<br /> <br /> #''sudo gedit /etc/fstab''<br /> #''sudo vi /etc/fstab''<br /> <br /> У цьому файлі нам потрібно добавити в кінець а змінити наступну стрічку:<br /> <br /> ''/dev/sda2 / ext3 defaults,'''''usrquota''' '' 0 2''<br /> <br /> Якщо дана стрічка існує то в ній потрібно провірити наявність параметра '''usrquota''', інакше дописати її в кінець файлу.<br /> <br /> Перезавантажуємо операційну систему.<br /> <br /> Нам потрібно створити файл aquota.user (якщо квоти встановлювати потрібно для груп то потрібно створювати також файл aquota.group) і надати на нього відповідні права, файл(и) потрібно створити у каталозі до якого монтується запамятовуючий пристрій на який ми надаємо квоти:<br /> <br /> ''sudo touch /aquota.user''<br /> <br /> ''sudo chmod 600 /aquota.user''<br /> <br /> Даємо дозвіл операційній системі читати файл '''aquota.user'''. <br /> <br /> ''sudo quotacheck -vagum''<br /> <br /> Під час виконання цієї команди можуть виникнути зауваження від операційної системи вони будуть пов'зані з тим, що ми створили файл(и) aquota.user (та aquota.group) самостійно а не задопомогою команд утиліти quota, а також зауваження на те, що ми нестворили файл aquota.group.<br /> <br /> Нехай ми створюємо квоти для користувача qwerty1, нам потрібно ввести наступну комманду:<br /> <br /> ''sudo edquota -u qwerty1''<br /> <br /> Після цього ми можемо встановлювати квоти, з'явиться натсупний текст:<br /> <br /> &lt;pre&gt;Disk quotas for user nadiia (uid 1001):<br /> Filesystem blocks soft hard inodes soft hard<br /> /dev/sda8 16 0 0 5 0 0&lt;/pre&gt;<br /> <br /> У першому стовпці указується назва файлової системи, для якої включена квота. У другому стовпці показано, скільки блоків (1 блок = 1 байт) використовує користувач в даний момент. У наступних двох стовпцях показано м'яке і жорстке обмеження на число блоків для користувача в даній файловій системі. У стовпці inodes показано, скільки дескрипторів inodes використовує користувач. У наступних двох стовпцях показано м'яке і жорстке обмеження на число inode для користувача в даній файловій системі.<br /> <br /> Жорсткий межа визначає абсолютний максимальний обсяг дискового простору, який може бути виділено користувачеві. Якщо це обмеження буде перевищено то користувач додатково незможе отримати дискового простору.<br /> <br /> М'який межа визначає також максимальний обсяг дискового простору. Однак, на відміну від жорсткого межі, м'який межа може бути перевищений протягом деякого часу. Цей час називається періодом відстрочки. Період відстрочки можна задавати в секундах, хвилинах, годинах, днях, тижнях або місяцях.<br /> <br /> &lt;pre&gt;Disk quotas for user nadiia (uid 1001):<br /> Filesystem blocks soft hard inodes soft hard<br /> /dev/sda8 16 0 5120 5 0 0&lt;/pre&gt;<br /> <br /> Виходимо з однокористувацького режиму ввівши команду:<br /> <br /> ''#init 5''<br /> <br /> Тепер у користувача qwerty1 встановлено обмеження на використання пам'яті на пристрої ''/dev/sda8'' у розмірі 5 Мбайт.</div>

Viper https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%B2%D0%BE%D1%82%D0%B8_%D0%B2_Linux 2012-01-06T10:13:35Z

<p>Viper: </p> <hr /> <div>== Створення дискових квот в операційній системі Linux ==<br /> В операційній системі Linux є можливість створювати квоти для використання дискового простору користувачами. Ці потрібно створювати для кожного запамятовуючого пристрою і для кожного користувача окремо.<br /> <br /> Всі подальші дії виконуємо від імені адміністратора.<br /> <br /> Для встановлення квот нам буде потрібна утиліта '''quota''', яку можна встановити за допомогою команди:<br /> <br /> ''sudo apt-get install quota''<br /> <br /> Після цього нам потрібно визначити на який носій ми будемо встановлювати квоти та до якої папки монтувати його. Нехай це буде пристрій /dev/sda2 і примонтований він в корінь (каталог &quot;/&quot;).<br /> <br /> Для подальших дій нам потрібно перейти в однокористувацький режим це здійснюється за допомогою наступної команди:<br /> <br /> ''#init 1''<br /> <br /> Потім нам потрібно відредагувати файл /etc/fstab. Це можна зробити одним з наступних способів:<br /> <br /> #''sudo gedit /etc/fstab''<br /> #''sudo vi /etc/fstab''<br /> <br /> У цьому файлі нам потрібно добавити в кінець а змінити наступну стрічку:<br /> <br /> ''/dev/sda2 / ext3 defaults,'''''usrquota''' '' 0 2''<br /> <br /> Якщо дана стрічка існує то в ній потрібно провірити наявність параметра '''usrquota''', інакше дописати її в кінець файлу.<br /> <br /> Перезавантажуємо операційну систему.<br /> <br /> Нам потрібно створити файл aquota.user (якщо квоти встановлювати потрібно для груп то потрібно створювати також файл aquota.group) і надати на нього відповідні права, файл(и) потрібно створити у каталозі до якого монтується запамятовуючий пристрій на який ми надаємо квоти:<br /> <br /> ''sudo touch /aquota.user''<br /> <br /> ''sudo chmod 600 /aquota.user''<br /> <br /> Даємо дозвіл операційній системі читати файл '''aquota.user'''. <br /> <br /> ''sudo quotacheck -vagum''<br /> <br /> Під час виконання цієї команди можуть виникнути зауваження від операційної системи вони будуть пов'зані з тим, що ми створили файл(и) aquota.user (та aquota.group) самостійно а не задопомогою команд утиліти quota, а також зауваження на те, що ми нестворили файл aquota.group.<br /> <br /> Нехай ми створюємо квоти для користувача qwerty1, нам потрібно ввести наступну комманду:<br /> <br /> ''sudo edquota -u qwerty1''<br /> <br /> Після цього ми можемо встановлювати квоти, з'явиться натсупний текст:<br /> <br /> &lt;pre&gt;Disk quotas for user nadiia (uid 1001):<br /> Filesystem blocks soft hard inodes soft hard<br /> /dev/sda8 16 0 0 5 0 0&lt;/pre&gt;<br /> <br /> У першому стовпці указується назва файлової системи, для якої включена квота. У другому стовпці показано, скільки блоків (1 блок = 1 байт) використовує користувач в даний момент. У наступних двох стовпцях показано м'яке і жорстке обмеження на число блоків для користувача в даній файловій системі. У стовпці inodes показано, скільки дескрипторів inodes використовує користувач. У наступних двох стовпцях показано м'яке і жорстке обмеження на число inode для користувача в даній файловій системі.<br /> <br /> Жорсткий межа визначає абсолютний максимальний обсяг дискового простору, який може бути виділено користувачеві. Якщо це обмеження буде перевищено то користувач додатково незможе отримати дискового простору.<br /> <br /> М'який межа визначає також максимальний обсяг дискового простору. Однак, на відміну від жорсткого межі, м'який межа може бути перевищений протягом деякого часу. Цей час називається періодом відстрочки. Період відстрочки можна задавати в секундах, хвилинах, годинах, днях, тижнях або місяцях.<br /> <br /> &lt;pre&gt;Disk quotas for user nadiia (uid 1001):<br /> Filesystem blocks soft hard inodes soft hard<br /> /dev/sda8 16 0 5120 5 0 0&lt;/pre&gt;<br /> <br /> Виходимо з однокористувацького режиму ввівши команду:<br /> <br /> ''#init 5''<br /> <br /> Тепер у користувача qwerty1 встановлено обмеження на використання пам'яті на пристрої ''/dev/sda8'' у розмірі 5 Мбайт.</div>

Viper https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%B2%D0%BE%D1%82%D0%B8_%D0%B2_Linux 2012-01-06T10:08:12Z

<p>Viper: </p> <hr /> <div>== Створення дискових квот в операційній системі Linux ==<br /> В операційній системі Linux є можливість створювати квоти для використання дискового простору користувачами. Ці потрібно створювати для кожного запамятовуючого пристрою і для кожного користувача окремо.<br /> <br /> Всі подальші дії виконуємо від імені адміністратора.<br /> <br /> Для встановлення квот нам буде потрібна утиліта '''quota''', яку можна встановити за допомогою команди:<br /> <br /> ''sudo apt-get install quota''<br /> <br /> Після цього нам потрібно визначити на який носій ми будемо встановлювати квоти та до якої папки монтувати його. Нехай це буде пристрій /dev/sda2 і примонтований він в корінь (каталог &quot;/&quot;).<br /> <br /> Для подальших дій нам потрібно перейти в однокористувацький режим це здійснюється за допомогою наступної команди:<br /> <br /> ''#init 1''<br /> <br /> Потім нам потрібно відредагувати файл /etc/fstab. Це можна зробити одним з наступних способів:<br /> <br /> #''sudo gedit /etc/fstab''<br /> #''sudo vi /etc/fstab''<br /> <br /> У цьому файлі нам потрібно добавити в кінець а змінити наступну стрічку:<br /> <br /> ''/dev/sda2 / ext3 defaults,'''''usrquota''' '' 0 2''<br /> <br /> Якщо дана стрічка існує то в ній потрібно провірити наявність параметра '''usrquota''', інакше дописати її в кінець файлу.<br /> <br /> Перезавантажуємо операційну систему.<br /> <br /> Нам потрібно створити файл aquota.user (якщо квоти встановлювати потрібно для груп то потрібно створювати також файл aquota.group) і надати на нього відповідні права, файл(и) потрібно створити у каталозі до якого монтується запамятовуючий пристрій на який ми надаємо квоти:<br /> <br /> ''sudo touch /aquota.user''<br /> <br /> ''sudo chmod 600 /aquota.user''<br /> <br /> Даємо дозвіл операційній системі читати файл '''aquota.user'''. <br /> <br /> ''sudo quotacheck -vagum''<br /> <br /> Під час виконання цієї команди можуть виникнути зауваження від операційної системи вони будуть пов'зані з тим, що ми створили файл(и) aquota.user (та aquota.group) самостійно а не задопомогою команд утиліти quota, а також зауваження на те, що ми нестворили файл aquota.group.<br /> <br /> Нехай ми створюємо квоти для користувача qwerty1, нам потрібно ввести наступну комманду:<br /> <br /> ''sudo edquota -u qwerty1''<br /> <br /> Після цього ми можемо встановлювати квоти, з'явиться натсупний текст:<br /> <br /> &lt;pre&gt;Disk quotas for user nadiia (uid 1001):<br /> Filesystem blocks soft hard inodes soft hard<br /> /dev/sda8 16 0 0 5 0 0&lt;/pre&gt;<br /> <br /> У першому стовпці указується назва файлової системи, для якої включена квота. У другому стовпці показано, скільки блоків (1 блок = 1 байт) використовує користувач в даний момент. У наступних двох стовпцях показано м'яке і жорстке обмеження на число блоків для користувача в даній файловій системі. У стовпці inodes показано, скільки дескрипторів inodes використовує користувач. У наступних двох стовпцях показано м'яке і жорстке обмеження на число inode для користувача в даній файловій системі.<br /> <br /> Жорсткий межа визначає абсолютний максимальний обсяг дискового простору, який може бути виділено користувачеві. Якщо це обмеження буде перевищено то користувач додатково незможе отримати дискового простору.<br /> <br /> М'який межа визначає також максимальний обсяг дискового простору. Однак, на відміну від жорсткого межі, м'який межа може бути перевищений протягом деякого часу. Цей час називається періодом відстрочки. Період відстрочки можна задавати в секундах, хвилинах, годинах, днях, тижнях або місяцях.</div>

Viper https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%B2%D0%BE%D1%82%D0%B8_%D0%B2_Linux 2012-01-06T10:07:25Z

<p>Viper: </p> <hr /> <div>== Створення дискових квот в операційній системі Linux ==<br /> В операційній системі Linux є можливість створювати квоти для використання дискового простору користувачами. Ці потрібно створювати для кожного запамятовуючого пристрою і для кожного користувача окремо.<br /> <br /> Всі подальші дії виконуємо від імені адміністратора.<br /> <br /> Для встановлення квот нам буде потрібна утиліта '''quota''', яку можна встановити за допомогою команди:<br /> <br /> ''sudo apt-get install quota''<br /> <br /> Після цього нам потрібно визначити на який носій ми будемо встановлювати квоти та до якої папки монтувати його. Нехай це буде пристрій /dev/sda2 і примонтований він в корінь (каталог &quot;/&quot;).<br /> <br /> Для подальших дій нам потрібно перейти в однокористувацький режим це здійснюється за допомогою наступної команди:<br /> <br /> ''#init 1''<br /> <br /> Потім нам потрібно відредагувати файл /etc/fstab. Це можна зробити одним з наступних способів:<br /> <br /> #''sudo gedit /etc/fstab''<br /> #''sudo vi /etc/fstab''<br /> <br /> У цьому файлі нам потрібно добавити в кінець а змінити наступну стрічку:<br /> <br /> ''/dev/sda2 / ext3 defaults,'''''usrquota''' '' 0 2''<br /> <br /> Якщо дана стрічка існує то в ній потрібно провірити наявність параметра '''usrquota''', інакше дописати її в кінець файлу.<br /> <br /> Перезавантажуємо операційну систему.<br /> <br /> Нам потрібно створити файл aquota.user (якщо квоти встановлювати потрібно для груп то потрібно створювати також файл aquota.group) і надати на нього відповідні права, файл(и) потрібно створити у каталозі до якого монтується запамятовуючий пристрій на який ми надаємо квоти:<br /> <br /> ''sudo touch /aquota.user''<br /> <br /> ''sudo chmod 600 /aquota.user''<br /> <br /> Даємо дозвіл операційній системі читати файл '''aquota.user'''. <br /> <br /> ''sudo quotacheck -vagum''<br /> <br /> Під час виконання цієї команди можуть виникнути зауваження від операційної системи вони будуть пов'зані з тим, що ми створили файл(и) aquota.user (та aquota.group) самостійно а не задопомогою команд утиліти quota, а також зауваження на те, що ми нестворили файл aquota.group.<br /> <br /> Нехай ми створюємо квоти для користувача qwerty1, нам потрібно ввести наступну комманду:<br /> <br /> ''sudo edquota -u qwerty1''<br /> <br /> Після цього ми можемо встановлювати квоти, з'явиться натсупний текст:<br /> <br /> &lt;pre&gt;Disk quotas for user nadiia (uid 1001):<br /> Filesystem blocks soft hard inodes soft hard<br /> /dev/sda8 16 0 0 5 0 0&lt;/pre&gt;<br /> <br /> ''Disk quotas for user qwerty1(uid 1002):'' <br /> <br /> {|''Filesystem''<br /> | ''blocks''<br /> | ''soft''<br /> | ''hard''<br /> | ''inodes''<br /> | ''soft''<br /> | ''hard''<br /> |- <br /> |''/dev/sda2''<br /> | ''16''<br /> | ''0''<br /> | ''0''<br /> | ''5''<br /> | ''0''<br /> | ''0''<br /> |-}<br /> <br /> У першому стовпці указується назва файлової системи, для якої включена квота. У другому стовпці показано, скільки блоків (1 блок = 1 байт) використовує користувач в даний момент. У наступних двох стовпцях показано м'яке і жорстке обмеження на число блоків для користувача в даній файловій системі. У стовпці inodes показано, скільки дескрипторів inodes використовує користувач. У наступних двох стовпцях показано м'яке і жорстке обмеження на число inode для користувача в даній файловій системі.<br /> <br /> Жорсткий межа визначає абсолютний максимальний обсяг дискового простору, який може бути виділено користувачеві. Якщо це обмеження буде перевищено то користувач додатково незможе отримати дискового простору.<br /> <br /> М'який межа визначає також максимальний обсяг дискового простору. Однак, на відміну від жорсткого межі, м'який межа може бути перевищений протягом деякого часу. Цей час називається періодом відстрочки. Період відстрочки можна задавати в секундах, хвилинах, годинах, днях, тижнях або місяцях.</div>

Viper https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%B2%D0%BE%D1%82%D0%B8_%D0%B2_Linux 2012-01-06T10:06:55Z

<p>Viper: </p> <hr /> <div>== Створення дискових квот в операційній системі Linux ==<br /> В операційній системі Linux є можливість створювати квоти для використання дискового простору користувачами. Ці потрібно створювати для кожного запамятовуючого пристрою і для кожного користувача окремо.<br /> <br /> Всі подальші дії виконуємо від імені адміністратора.<br /> <br /> Для встановлення квот нам буде потрібна утиліта '''quota''', яку можна встановити за допомогою команди:<br /> <br /> ''sudo apt-get install quota''<br /> <br /> Після цього нам потрібно визначити на який носій ми будемо встановлювати квоти та до якої папки монтувати його. Нехай це буде пристрій /dev/sda2 і примонтований він в корінь (каталог &quot;/&quot;).<br /> <br /> Для подальших дій нам потрібно перейти в однокористувацький режим це здійснюється за допомогою наступної команди:<br /> <br /> ''#init 1''<br /> <br /> Потім нам потрібно відредагувати файл /etc/fstab. Це можна зробити одним з наступних способів:<br /> <br /> #''sudo gedit /etc/fstab''<br /> #''sudo vi /etc/fstab''<br /> <br /> У цьому файлі нам потрібно добавити в кінець а змінити наступну стрічку:<br /> <br /> ''/dev/sda2 / ext3 defaults,'''''usrquota''' '' 0 2''<br /> <br /> Якщо дана стрічка існує то в ній потрібно провірити наявність параметра '''usrquota''', інакше дописати її в кінець файлу.<br /> <br /> Перезавантажуємо операційну систему.<br /> <br /> Нам потрібно створити файл aquota.user (якщо квоти встановлювати потрібно для груп то потрібно створювати також файл aquota.group) і надати на нього відповідні права, файл(и) потрібно створити у каталозі до якого монтується запамятовуючий пристрій на який ми надаємо квоти:<br /> <br /> ''sudo touch /aquota.user''<br /> <br /> ''sudo chmod 600 /aquota.user''<br /> <br /> Даємо дозвіл операційній системі читати файл '''aquota.user'''. <br /> <br /> ''sudo quotacheck -vagum''<br /> <br /> Під час виконання цієї команди можуть виникнути зауваження від операційної системи вони будуть пов'зані з тим, що ми створили файл(и) aquota.user (та aquota.group) самостійно а не задопомогою команд утиліти quota, а також зауваження на те, що ми нестворили файл aquota.group.<br /> <br /> Нехай ми створюємо квоти для користувача qwerty1, нам потрібно ввести наступну комманду:<br /> <br /> ''sudo edquota -u qwerty1''<br /> <br /> Після цього ми можемо встановлювати квоти, з'явиться натсупний текст:<br /> <br /> <br /> ''Disk quotas for user qwerty1(uid 1002):'' <br /> <br /> {|''Filesystem''<br /> | ''blocks''<br /> | ''soft''<br /> | ''hard''<br /> | ''inodes''<br /> | ''soft''<br /> | ''hard''<br /> |- <br /> |''/dev/sda2''<br /> | ''16''<br /> | ''0''<br /> | ''0''<br /> | ''5''<br /> | ''0''<br /> | ''0''<br /> |-}<br /> <br /> У першому стовпці указується назва файлової системи, для якої включена квота. У другому стовпці показано, скільки блоків (1 блок = 1 байт) використовує користувач в даний момент. У наступних двох стовпцях показано м'яке і жорстке обмеження на число блоків для користувача в даній файловій системі. У стовпці inodes показано, скільки дескрипторів inodes використовує користувач. У наступних двох стовпцях показано м'яке і жорстке обмеження на число inode для користувача в даній файловій системі.<br /> <br /> Жорсткий межа визначає абсолютний максимальний обсяг дискового простору, який може бути виділено користувачеві. Якщо це обмеження буде перевищено то користувач додатково незможе отримати дискового простору.<br /> <br /> М'який межа визначає також максимальний обсяг дискового простору. Однак, на відміну від жорсткого межі, м'який межа може бути перевищений протягом деякого часу. Цей час називається періодом відстрочки. Період відстрочки можна задавати в секундах, хвилинах, годинах, днях, тижнях або місяцях.<br /> &lt;pre&gt;Disk quotas for user nadiia (uid 1001):<br /> Filesystem blocks soft hard inodes soft hard<br /> /dev/sda8 16 0 0 5 0 0&lt;/pre&gt;</div>

Viper https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%B2%D0%BE%D1%82%D0%B8_%D0%B2_Linux 2012-01-06T10:01:58Z

<p>Viper: </p> <hr /> <div>== Створення дискових квот в операційній системі Linux ==<br /> В операційній системі Linux є можливість створювати квоти для використання дискового простору користувачами. Ці потрібно створювати для кожного запамятовуючого пристрою і для кожного користувача окремо.<br /> <br /> Всі подальші дії виконуємо від імені адміністратора.<br /> <br /> Для встановлення квот нам буде потрібна утиліта '''quota''', яку можна встановити за допомогою команди:<br /> <br /> ''sudo apt-get install quota''<br /> <br /> Після цього нам потрібно визначити на який носій ми будемо встановлювати квоти та до якої папки монтувати його. Нехай це буде пристрій /dev/sda2 і примонтований він в корінь (каталог &quot;/&quot;).<br /> <br /> Для подальших дій нам потрібно перейти в однокористувацький режим це здійснюється за допомогою наступної команди:<br /> <br /> ''#init 1''<br /> <br /> Потім нам потрібно відредагувати файл /etc/fstab. Це можна зробити одним з наступних способів:<br /> <br /> #''sudo gedit /etc/fstab''<br /> #''sudo vi /etc/fstab''<br /> <br /> У цьому файлі нам потрібно добавити в кінець а змінити наступну стрічку:<br /> <br /> ''/dev/sda2 / ext3 defaults,'''''usrquota''' '' 0 2''<br /> <br /> Якщо дана стрічка існує то в ній потрібно провірити наявність параметра '''usrquota''', інакше дописати її в кінець файлу.<br /> <br /> Перезавантажуємо операційну систему.<br /> <br /> Нам потрібно створити файл aquota.user (якщо квоти встановлювати потрібно для груп то потрібно створювати також файл aquota.group) і надати на нього відповідні права, файл(и) потрібно створити у каталозі до якого монтується запамятовуючий пристрій на який ми надаємо квоти:<br /> <br /> ''sudo touch /aquota.user''<br /> <br /> ''sudo chmod 600 /aquota.user''<br /> <br /> Даємо дозвіл операційній системі читати файл '''aquota.user'''. <br /> <br /> ''sudo quotacheck -vagum''<br /> <br /> Під час виконання цієї команди можуть виникнути зауваження від операційної системи вони будуть пов'зані з тим, що ми створили файл(и) aquota.user (та aquota.group) самостійно а не задопомогою команд утиліти quota, а також зауваження на те, що ми нестворили файл aquota.group.<br /> <br /> Нехай ми створюємо квоти для користувача qwerty1, нам потрібно ввести наступну комманду:<br /> <br /> ''sudo edquota -u qwerty1''<br /> <br /> Після цього ми можемо встановлювати квоти, з'явиться натсупний текст:<br /> <br /> <br /> ''Disk quotas for user qwerty1(uid 1002):'' <br /> <br /> {|''Filesystem''<br /> | ''blocks''<br /> | ''soft''<br /> | ''hard''<br /> | ''inodes''<br /> | ''soft''<br /> | ''hard''<br /> |- <br /> |''/dev/sda2''<br /> | ''16''<br /> | ''0''<br /> | ''0''<br /> | ''5''<br /> | ''0''<br /> | ''0''<br /> |-}<br /> <br /> У першому стовпці указується назва файлової системи, для якої включена квота. У другому стовпці показано, скільки блоків (1 блок = 1 байт) використовує користувач в даний момент. У наступних двох стовпцях показано м'яке і жорстке обмеження на число блоків для користувача в даній файловій системі. У стовпці inodes показано, скільки дескрипторів inodes використовує користувач. У наступних двох стовпцях показано м'яке і жорстке обмеження на число inode для користувача в даній файловій системі.<br /> <br /> Жорсткий межа визначає абсолютний максимальний обсяг дискового простору, який може бути виділено користувачеві. Якщо це обмеження буде перевищено то користувач додатково незможе отримати дискового простору.<br /> <br /> М'який межа визначає також максимальний обсяг дискового простору. Однак, на відміну від жорсткого межі, м'який межа може бути перевищений протягом деякого часу. Цей час називається періодом відстрочки. Період відстрочки можна задавати в секундах, хвилинах, годинах, днях, тижнях або місяцях.</div>

Viper https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%B2%D0%BE%D1%82%D0%B8_%D0%B2_Linux 2012-01-05T23:41:23Z

<p>Viper: </p> <hr /> <div>== Створення дискових квот в операційній системі Linux ==<br /> В операційній системі Linux є можливість створювати квоти для використання дискового простору користувачами. Ці потрібно створювати для кожного запамятовуючого пристрою і для кожного користувача окремо.<br /> <br /> Всі подальші дії виконуємо від імені адміністратора.<br /> <br /> Для встановлення квот нам буде потрібна утиліта '''quota''', яку можна встановити за допомогою команди:<br /> <br /> ''sudo apt-get install quota''<br /> <br /> Після цього нам потрібно визначити на який носій ми будемо встановлювати квоти та до якої папки монтувати його. Нехай це буде пристрій /dev/sda2 і примонтований він в корінь (каталог &quot;/&quot;).<br /> <br /> Для подальших дій нам потрібно перейти в однокористувацький режим це здійснюється за допомогою наступної команди:<br /> <br /> ''#init 1''<br /> <br /> Потім нам потрібно відредагувати файл /etc/fstab. Це можна зробити одним з наступних способів:<br /> <br /> #''sudo gedit /etc/fstab''<br /> #''sudo vi /etc/fstab''<br /> <br /> У цьому файлі нам потрібно добавити в кінець а змінити наступну стрічку:<br /> <br /> ''/dev/sda2 / ext3 defaults,'''''usrquota''' '' 0 2''<br /> <br /> Якщо дана стрічка існує то в ній потрібно провірити наявність параметра '''usrquota''', інакше дописати її в кінець файлу.<br /> <br /> Перезавантажуємо операційну систему.<br /> <br /> Нам потрібно створити файл aquota.user (якщо квоти встановлювати потрібно для груп то потрібно створювати також файл aquota.group) і надати на нього відповідні права, файл(и) потрібно створити у каталозі до якого монтується запамятовуючий пристрій на який ми надаємо квоти:<br /> <br /> ''sudo touch /aquota.user''<br /> <br /> ''sudo chmod 600 /aquota.user''<br /> <br /> Даємо дозвіл операційній системі читати файл '''aquota.user'''. <br /> <br /> ''sudo quotacheck -vagum''<br /> <br /> Під час виконання цієї команди можуть виникнути зауваження від операційної системи вони будуть пов'зані з тим, що ми створили файл(и) aquota.user (та aquota.group) самостійно а не задопомогою команд утиліти quota, а також зауваження на те, що ми нестворили файл aquota.group.<br /> <br /> Нехай ми створюємо квоти для користувача qwerty1, нам потрібно ввести наступну комманду:<br /> <br /> ''sudo edquota -u qwerty1''<br /> <br /> Після цього ми можемо встановлювати квоти, з'явиться натсупний текст:<br /> <br /> <br /> ''Disk quotas for user qwerty1(uid 1002):'' <br /> {|''Filesystem''<br /> | ''blocks''<br /> | ''soft''<br /> | ''hard''<br /> | ''inodes''<br /> | ''soft''<br /> | ''hard''<br /> |- <br /> |''/dev/sda2''<br /> | ''16''<br /> | ''0''<br /> | ''0''<br /> | ''5''<br /> | ''0''<br /> | ''0''<br /> |-<br /> <br /> У першому стовпці указується назва файлової системи, для якої включена квота. У другому стовпці показано, скільки блоків (1 блок = 1 байт) використовує користувач в даний момент. У наступних двох стовпцях показано м'яке і жорстке обмеження на число блоків для користувача в даній файловій системі. У стовпці inodes показано, скільки дескрипторів inodes використовує користувач. У наступних двох стовпцях показано м'яке і жорстке обмеження на число inode для користувача в даній файловій системі.<br /> <br /> Жорсткий межа визначає абсолютний максимальний обсяг дискового простору, який може бути виділено користувачеві. Якщо це обмеження буде перевищено то користувач додатково незможе отримати дискового простору.<br /> <br /> М'який межа визначає також максимальний обсяг дискового простору. Однак, на відміну від жорсткого межі, м'який межа може бути перевищений протягом деякого часу. Цей час називається періодом відстрочки. Період відстрочки можна задавати в секундах, хвилинах, годинах, днях, тижнях або місяцях.</div>

Viper https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%B2%D0%BE%D1%82%D0%B8_%D0%B2_Linux 2012-01-05T23:39:37Z

<p>Viper: </p> <hr /> <div>== Створення дискових квот в операційній системі Linux ==<br /> В операційній системі Linux є можливість створювати квоти для використання дискового простору користувачами. Ці потрібно створювати для кожного запамятовуючого пристрою і для кожного користувача окремо.<br /> <br /> Всі подальші дії виконуємо від імені адміністратора.<br /> <br /> Для встановлення квот нам буде потрібна утиліта '''quota''', яку можна встановити за допомогою команди:<br /> <br /> ''sudo apt-get install quota''<br /> <br /> Після цього нам потрібно визначити на який носій ми будемо встановлювати квоти та до якої папки монтувати його. Нехай це буде пристрій /dev/sda2 і примонтований він в корінь (каталог &quot;/&quot;).<br /> <br /> Для подальших дій нам потрібно перейти в однокористувацький режим це здійснюється за допомогою наступної команди:<br /> <br /> ''#init 1''<br /> <br /> Потім нам потрібно відредагувати файл /etc/fstab. Це можна зробити одним з наступних способів:<br /> <br /> #''sudo gedit /etc/fstab''<br /> #''sudo vi /etc/fstab''<br /> <br /> У цьому файлі нам потрібно добавити в кінець а змінити наступну стрічку:<br /> <br /> ''/dev/sda2 / ext3 defaults,'''''usrquota''' '' 0 2''<br /> <br /> Якщо дана стрічка існує то в ній потрібно провірити наявність параметра '''usrquota''', інакше дописати її в кінець файлу.<br /> <br /> Перезавантажуємо операційну систему.<br /> <br /> Нам потрібно створити файл aquota.user (якщо квоти встановлювати потрібно для груп то потрібно створювати також файл aquota.group) і надати на нього відповідні права, файл(и) потрібно створити у каталозі до якого монтується запамятовуючий пристрій на який ми надаємо квоти:<br /> <br /> ''sudo touch /aquota.user<br /> sudo chmod 600 /aquota.user''<br /> <br /> Даємо дозвіл операційній системі читати файл '''aquota.user'''. <br /> <br /> ''sudo quotacheck -vagum''<br /> <br /> Під час виконання цієї команди можуть виникнути зауваження від операційної системи вони будуть пов'зані з тим, що ми створили файл(и) aquota.user (та aquota.group) самостійно а не задопомогою команд утиліти quota, а також зауваження на те, що ми нестворили файл aquota.group.<br /> <br /> Нехай ми створюємо квоти для користувача qwerty1, нам потрібно ввести наступну комманду:<br /> <br /> ''sudo edquota -u qwerty1''<br /> <br /> Після цього ми можемо встановлювати квоти, з'явиться натсупний текст:<br /> <br /> <br /> ''Disk quotas for user qwerty1(uid 1002):'' <br /> {|''Filesystem''<br /> | ''blocks''<br /> | ''soft''<br /> | ''hard''<br /> | ''inodes''<br /> | ''soft''<br /> | ''hard''<br /> |- <br /> |''/dev/sda2''<br /> | ''16''<br /> | ''0''<br /> | ''0''<br /> | ''5''<br /> | ''0''<br /> | ''0''<br /> |-<br /> <br /> У першому стовпці указується назва файлової системи, для якої включена квота. У другому стовпці показано, скільки блоків (1 блок = 1 байт) використовує користувач в даний момент. У наступних двох стовпцях показано м'яке і жорстке обмеження на число блоків для користувача в даній файловій системі. У стовпці inodes показано, скільки дескрипторів inodes використовує користувач. У наступних двох стовпцях показано м'яке і жорстке обмеження на число inode для користувача в даній файловій системі.<br /> <br /> Жорсткий межа визначає абсолютний максимальний обсяг дискового простору, який може бути виділено користувачеві. Якщо це обмеження буде перевищено то користувач додатково незможе отримати дискового простору.<br /> <br /> М'який межа визначає також максимальний обсяг дискового простору. Однак, на відміну від жорсткого межі, м'який межа може бути перевищений протягом деякого часу. Цей час називається періодом відстрочки. Період відстрочки можна задавати в секундах, хвилинах, годинах, днях, тижнях або місяцях.</div>

Viper https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%B2%D0%BE%D1%82%D0%B8_%D0%B2_Linux 2012-01-05T23:38:35Z

<p>Viper: </p> <hr /> <div>== Створення дискових квот в операційній системі Linux ==<br /> В операційній системі Linux є можливість створювати квоти для використання дискового простору користувачами. Ці потрібно створювати для кожного запамятовуючого пристрою і для кожного користувача окремо.<br /> <br /> Всі подальші дії виконуємо від імені адміністратора.<br /> <br /> Для встановлення квот нам буде потрібна утиліта '''quota''', яку можна встановити за допомогою команди:<br /> <br /> ''sudo apt-get install quota''<br /> <br /> Після цього нам потрібно визначити на який носій ми будемо встановлювати квоти та до якої папки монтувати його. Нехай це буде пристрій /dev/sda2 і примонтований він в корінь (каталог &quot;/&quot;).<br /> <br /> Для подальших дій нам потрібно перейти в однокористувацький режим це здійснюється за допомогою наступної команди:<br /> <br /> ''#init 1''<br /> <br /> Потім нам потрібно відредагувати файл /etc/fstab. Це можна зробити одним з наступних способів:<br /> <br /> #''sudo gedit /etc/fstab''<br /> #''sudo vi /etc/fstab''<br /> <br /> У цьому файлі нам потрібно добавити в кінець а змінити наступну стрічку:<br /> <br /> ''/dev/sda2 / ext3 defaults,'''''usrquota''' '' 0 2''<br /> <br /> Якщо дана стрічка існує то в ній потрібно провірити наявність параметра '''usrquota''', інакше дописати її в кінець файлу.<br /> <br /> Перезавантажуємо операційну систему.<br /> <br /> Нам потрібно створити файл aquota.user (якщо квоти встановлювати потрібно для груп то потрібно створювати також файл aquota.group) і надати на нього відповідні права, файл(и) потрібно створити у каталозі до якого монтується запамятовуючий пристрій на який ми надаємо квоти:<br /> <br /> ''sudo touch /aquota.user<br /> sudo chmod 600 /aquota.user''<br /> <br /> Даємо дозвіл операційній системі читати файл '''aquota.user'''. <br /> <br /> ''sudo quotacheck -vagum''<br /> <br /> Під час виконання цієї команди можуть виникнути зауваження від операційної системи вони будуть пов'зані з тим, що ми створили файл(и) aquota.user (та aquota.group) самостійно а не задопомогою команд утиліти quota, а також зауваження на те, що ми нестворили файл aquota.group.<br /> <br /> Нехай ми створюємо квоти для користувача qwerty1, нам потрібно ввести наступну комманду:<br /> <br /> ''sudo edquota -u qwerty1''<br /> <br /> Після цього ми можемо встановлювати квоти, з'явиться натсупний текст:<br /> <br /> <br /> ''Disk quotas for user qwerty1(uid 1002):'' <br /> {|''Filesystem''<br /> | ''blocks''<br /> | ''soft''<br /> | ''hard''<br /> | ''inodes''<br /> | ''soft''<br /> | ''hard''<br /> |- <br /> |''/dev/sda2''<br /> | ''16''<br /> | ''0''<br /> | ''0''<br /> | ''5''<br /> | ''0''<br /> | ''0''<br /> <br /> <br /> У першому стовпці указується назва файлової системи, для якої включена квота. У другому стовпці показано, скільки блоків (1 блок = 1 байт) використовує користувач в даний момент. У наступних двох стовпцях показано м'яке і жорстке обмеження на число блоків для користувача в даній файловій системі. У стовпці inodes показано, скільки дескрипторів inodes використовує користувач. У наступних двох стовпцях показано м'яке і жорстке обмеження на число inode для користувача в даній файловій системі.<br /> <br /> Жорсткий межа визначає абсолютний максимальний обсяг дискового простору, який може бути виділено користувачеві. Якщо це обмеження буде перевищено то користувач додатково незможе отримати дискового простору.<br /> <br /> М'який межа визначає також максимальний обсяг дискового простору. Однак, на відміну від жорсткого межі, м'який межа може бути перевищений протягом деякого часу. Цей час називається періодом відстрочки. Період відстрочки можна задавати в секундах, хвилинах, годинах, днях, тижнях або місяцях.</div>

Viper https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%B2%D0%BE%D1%82%D0%B8_%D0%B2_Linux 2012-01-05T23:37:41Z

<p>Viper: </p> <hr /> <div>== Створення дискових квот в операційній системі Linux ==<br /> В операційній системі Linux є можливість створювати квоти для використання дискового простору користувачами. Ці потрібно створювати для кожного запамятовуючого пристрою і для кожного користувача окремо.<br /> <br /> Всі подальші дії виконуємо від імені адміністратора.<br /> <br /> Для встановлення квот нам буде потрібна утиліта '''quota''', яку можна встановити за допомогою команди:<br /> <br /> ''sudo apt-get install quota''<br /> <br /> Після цього нам потрібно визначити на який носій ми будемо встановлювати квоти та до якої папки монтувати його. Нехай це буде пристрій /dev/sda2 і примонтований він в корінь (каталог &quot;/&quot;).<br /> <br /> Для подальших дій нам потрібно перейти в однокористувацький режим це здійснюється за допомогою наступної команди:<br /> <br /> ''#init 1''<br /> <br /> Потім нам потрібно відредагувати файл /etc/fstab. Це можна зробити одним з наступних способів:<br /> <br /> #''sudo gedit /etc/fstab''<br /> #''sudo vi /etc/fstab''<br /> <br /> У цьому файлі нам потрібно добавити в кінець а змінити наступну стрічку:<br /> <br /> ''/dev/sda2 / ext3 defaults,'''''usrquota''' '' 0 2''<br /> <br /> Якщо дана стрічка існує то в ній потрібно провірити наявність параметра '''usrquota''', інакше дописати її в кінець файлу.<br /> <br /> Перезавантажуємо операційну систему.<br /> <br /> Нам потрібно створити файл aquota.user (якщо квоти встановлювати потрібно для груп то потрібно створювати також файл aquota.group) і надати на нього відповідні права, файл(и) потрібно створити у каталозі до якого монтується запамятовуючий пристрій на який ми надаємо квоти:<br /> <br /> ''sudo touch /aquota.user<br /> sudo chmod 600 /aquota.user''<br /> <br /> Даємо дозвіл операційній системі читати файл '''aquota.user'''. <br /> <br /> ''sudo quotacheck -vagum''<br /> <br /> Під час виконання цієї команди можуть виникнути зауваження від операційної системи вони будуть пов'зані з тим, що ми створили файл(и) aquota.user (та aquota.group) самостійно а не задопомогою команд утиліти quota, а також зауваження на те, що ми нестворили файл aquota.group.<br /> <br /> Нехай ми створюємо квоти для користувача qwerty1, нам потрібно ввести наступну комманду:<br /> <br /> ''sudo edquota -u qwerty1''<br /> <br /> Після цього ми можемо встановлювати квоти, з'явиться натсупний текст:<br /> <br /> <br /> ''Disk quotas for user qwerty1(uid 1002):'' <br /> {|''Filesystem''<br /> | ''blocks''<br /> | ''soft''<br /> | ''hard''<br /> | ''inodes''<br /> | ''soft''<br /> | ''hard''<br /> |- <br /> |''/dev/sda2''<br /> | ''16''<br /> | ''0''<br /> | ''0''<br /> | ''5''<br /> | ''0''<br /> | ''0''<br /> |-}<br /> <br /> <br /> У першому стовпці указується назва файлової системи, для якої включена квота. У другому стовпці показано, скільки блоків (1 блок = 1 байт) використовує користувач в даний момент. У наступних двох стовпцях показано м'яке і жорстке обмеження на число блоків для користувача в даній файловій системі. У стовпці inodes показано, скільки дескрипторів inodes використовує користувач. У наступних двох стовпцях показано м'яке і жорстке обмеження на число inode для користувача в даній файловій системі.<br /> <br /> Жорсткий межа визначає абсолютний максимальний обсяг дискового простору, який може бути виділено користувачеві. Якщо це обмеження буде перевищено то користувач додатково незможе отримати дискового простору.<br /> <br /> М'який межа визначає також максимальний обсяг дискового простору. Однак, на відміну від жорсткого межі, м'який межа може бути перевищений протягом деякого часу. Цей час називається періодом відстрочки. Період відстрочки можна задавати в секундах, хвилинах, годинах, днях, тижнях або місяцях.</div>

Viper https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%B2%D0%BE%D1%82%D0%B8_%D0%B2_Linux 2012-01-05T23:37:06Z

<p>Viper: </p> <hr /> <div>== Створення дискових квот в операційній системі Linux ==<br /> В операційній системі Linux є можливість створювати квоти для використання дискового простору користувачами. Ці потрібно створювати для кожного запамятовуючого пристрою і для кожного користувача окремо.<br /> <br /> Всі подальші дії виконуємо від імені адміністратора.<br /> <br /> Для встановлення квот нам буде потрібна утиліта '''quota''', яку можна встановити за допомогою команди:<br /> <br /> ''sudo apt-get install quota''<br /> <br /> Після цього нам потрібно визначити на який носій ми будемо встановлювати квоти та до якої папки монтувати його. Нехай це буде пристрій /dev/sda2 і примонтований він в корінь (каталог &quot;/&quot;).<br /> <br /> Для подальших дій нам потрібно перейти в однокористувацький режим це здійснюється за допомогою наступної команди:<br /> <br /> ''#init 1''<br /> <br /> Потім нам потрібно відредагувати файл /etc/fstab. Це можна зробити одним з наступних способів:<br /> <br /> #''sudo gedit /etc/fstab''<br /> #''sudo vi /etc/fstab''<br /> <br /> У цьому файлі нам потрібно добавити в кінець а змінити наступну стрічку:<br /> <br /> ''/dev/sda2 / ext3 defaults,'''''usrquota''' '' 0 2''<br /> <br /> Якщо дана стрічка існує то в ній потрібно провірити наявність параметра '''usrquota''', інакше дописати її в кінець файлу.<br /> <br /> Перезавантажуємо операційну систему.<br /> <br /> Нам потрібно створити файл aquota.user (якщо квоти встановлювати потрібно для груп то потрібно створювати також файл aquota.group) і надати на нього відповідні права, файл(и) потрібно створити у каталозі до якого монтується запамятовуючий пристрій на який ми надаємо квоти:<br /> <br /> ''sudo touch /aquota.user<br /> sudo chmod 600 /aquota.user''<br /> <br /> Даємо дозвіл операційній системі читати файл '''aquota.user'''. <br /> <br /> ''sudo quotacheck -vagum''<br /> <br /> Під час виконання цієї команди можуть виникнути зауваження від операційної системи вони будуть пов'зані з тим, що ми створили файл(и) aquota.user (та aquota.group) самостійно а не задопомогою команд утиліти quota, а також зауваження на те, що ми нестворили файл aquota.group.<br /> <br /> Нехай ми створюємо квоти для користувача qwerty1, нам потрібно ввести наступну комманду:<br /> <br /> ''sudo edquota -u qwerty1''<br /> <br /> Після цього ми можемо встановлювати квоти, з'явиться натсупний текст:<br /> <br /> ''Disk quotas for user qwerty1(uid 1002):'' <br /> {|''Filesystem''<br /> | ''blocks''<br /> | ''soft''<br /> | ''hard''<br /> | ''inodes''<br /> | ''soft''<br /> | ''hard''<br /> |- <br /> |''/dev/sda2''<br /> | ''16''<br /> | ''0''<br /> | ''0''<br /> | ''5''<br /> | ''0''<br /> | ''0''<br /> |-}<br /> <br /> У першому стовпці указується назва файлової системи, для якої включена квота. У другому стовпці показано, скільки блоків (1 блок = 1 байт) використовує користувач в даний момент. У наступних двох стовпцях показано м'яке і жорстке обмеження на число блоків для користувача в даній файловій системі. У стовпці inodes показано, скільки дескрипторів inodes використовує користувач. У наступних двох стовпцях показано м'яке і жорстке обмеження на число inode для користувача в даній файловій системі.<br /> <br /> Жорсткий межа визначає абсолютний максимальний обсяг дискового простору, який може бути виділено користувачеві. Якщо це обмеження буде перевищено то користувач додатково незможе отримати дискового простору.<br /> <br /> М'який межа визначає також максимальний обсяг дискового простору. Однак, на відміну від жорсткого межі, м'який межа може бути перевищений протягом деякого часу. Цей час називається періодом відстрочки. Період відстрочки можна задавати в секундах, хвилинах, годинах, днях, тижнях або місяцях.</div>

Viper https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%B2%D0%BE%D1%82%D0%B8_%D0%B2_Linux 2012-01-05T23:36:31Z

<p>Viper: </p> <hr /> <div>== Створення дискових квот в операційній системі Linux ==<br /> В операційній системі Linux є можливість створювати квоти для використання дискового простору користувачами. Ці потрібно створювати для кожного запамятовуючого пристрою і для кожного користувача окремо.<br /> <br /> Всі подальші дії виконуємо від імені адміністратора.<br /> <br /> Для встановлення квот нам буде потрібна утиліта '''quota''', яку можна встановити за допомогою команди:<br /> <br /> ''sudo apt-get install quota''<br /> <br /> Після цього нам потрібно визначити на який носій ми будемо встановлювати квоти та до якої папки монтувати його. Нехай це буде пристрій /dev/sda2 і примонтований він в корінь (каталог &quot;/&quot;).<br /> <br /> Для подальших дій нам потрібно перейти в однокористувацький режим це здійснюється за допомогою наступної команди:<br /> <br /> ''#init 1''<br /> <br /> Потім нам потрібно відредагувати файл /etc/fstab. Це можна зробити одним з наступних способів:<br /> <br /> #''sudo gedit /etc/fstab''<br /> #''sudo vi /etc/fstab''<br /> <br /> У цьому файлі нам потрібно добавити в кінець а змінити наступну стрічку:<br /> <br /> ''/dev/sda2 / ext3 defaults,'''''usrquota''' '' 0 2''<br /> <br /> Якщо дана стрічка існує то в ній потрібно провірити наявність параметра '''usrquota''', інакше дописати її в кінець файлу.<br /> <br /> Перезавантажуємо операційну систему.<br /> <br /> Нам потрібно створити файл aquota.user (якщо квоти встановлювати потрібно для груп то потрібно створювати також файл aquota.group) і надати на нього відповідні права, файл(и) потрібно створити у каталозі до якого монтується запамятовуючий пристрій на який ми надаємо квоти:<br /> <br /> ''sudo touch /aquota.user<br /> sudo chmod 600 /aquota.user''<br /> <br /> Даємо дозвіл операційній системі читати файл '''aquota.user'''. <br /> <br /> ''sudo quotacheck -vagum''<br /> <br /> Під час виконання цієї команди можуть виникнути зауваження від операційної системи вони будуть пов'зані з тим, що ми створили файл(и) aquota.user (та aquota.group) самостійно а не задопомогою команд утиліти quota, а також зауваження на те, що ми нестворили файл aquota.group.<br /> <br /> Нехай ми створюємо квоти для користувача qwerty1, нам потрібно ввести наступну комманду:<br /> <br /> ''sudo edquota -u qwerty1''<br /> <br /> Після цього ми можемо встановлювати квоти, з'явиться натсупний текст:<br /> <br /> ''Disk quotas for user qwerty1(uid 1002):'' <br /> {|''Filesystem''<br /> | ''blocks''<br /> | ''soft''<br /> | ''hard''<br /> | ''inodes''<br /> | ''soft''<br /> | ''hard''<br /> |- <br /> |''/dev/sda2''<br /> | ''16''<br /> | ''0''<br /> | ''0''<br /> | ''5''<br /> | ''0''<br /> | ''0''<br /> |-<br /> <br /> У першому стовпці указується назва файлової системи, для якої включена квота. У другому стовпці показано, скільки блоків (1 блок = 1 байт) використовує користувач в даний момент. У наступних двох стовпцях показано м'яке і жорстке обмеження на число блоків для користувача в даній файловій системі. У стовпці inodes показано, скільки дескрипторів inodes використовує користувач. У наступних двох стовпцях показано м'яке і жорстке обмеження на число inode для користувача в даній файловій системі.<br /> <br /> Жорсткий межа визначає абсолютний максимальний обсяг дискового простору, який може бути виділено користувачеві. Якщо це обмеження буде перевищено то користувач додатково незможе отримати дискового простору.<br /> <br /> М'який межа визначає також максимальний обсяг дискового простору. Однак, на відміну від жорсткого межі, м'який межа може бути перевищений протягом деякого часу. Цей час називається періодом відстрочки. Період відстрочки можна задавати в секундах, хвилинах, годинах, днях, тижнях або місяцях.</div>

Viper https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%B2%D0%BE%D1%82%D0%B8_%D0%B2_Linux 2012-01-05T23:35:47Z

<p>Viper: </p> <hr /> <div>== Створення дискових квот в операційній системі Linux ==<br /> В операційній системі Linux є можливість створювати квоти для використання дискового простору користувачами. Ці потрібно створювати для кожного запамятовуючого пристрою і для кожного користувача окремо.<br /> <br /> Всі подальші дії виконуємо від імені адміністратора.<br /> <br /> Для встановлення квот нам буде потрібна утиліта '''quota''', яку можна встановити за допомогою команди:<br /> <br /> ''sudo apt-get install quota''<br /> <br /> Після цього нам потрібно визначити на який носій ми будемо встановлювати квоти та до якої папки монтувати його. Нехай це буде пристрій /dev/sda2 і примонтований він в корінь (каталог &quot;/&quot;).<br /> <br /> Для подальших дій нам потрібно перейти в однокористувацький режим це здійснюється за допомогою наступної команди:<br /> <br /> ''#init 1''<br /> <br /> Потім нам потрібно відредагувати файл /etc/fstab. Це можна зробити одним з наступних способів:<br /> <br /> #''sudo gedit /etc/fstab''<br /> #''sudo vi /etc/fstab''<br /> <br /> У цьому файлі нам потрібно добавити в кінець а змінити наступну стрічку:<br /> <br /> ''/dev/sda2 / ext3 defaults,'''''usrquota''' '' 0 2''<br /> <br /> Якщо дана стрічка існує то в ній потрібно провірити наявність параметра '''usrquota''', інакше дописати її в кінець файлу.<br /> <br /> Перезавантажуємо операційну систему.<br /> <br /> Нам потрібно створити файл aquota.user (якщо квоти встановлювати потрібно для груп то потрібно створювати також файл aquota.group) і надати на нього відповідні права, файл(и) потрібно створити у каталозі до якого монтується запамятовуючий пристрій на який ми надаємо квоти:<br /> <br /> ''sudo touch /aquota.user<br /> sudo chmod 600 /aquota.user''<br /> <br /> Даємо дозвіл операційній системі читати файл '''aquota.user'''. <br /> <br /> ''sudo quotacheck -vagum''<br /> <br /> Під час виконання цієї команди можуть виникнути зауваження від операційної системи вони будуть пов'зані з тим, що ми створили файл(и) aquota.user (та aquota.group) самостійно а не задопомогою команд утиліти quota, а також зауваження на те, що ми нестворили файл aquota.group.<br /> <br /> Нехай ми створюємо квоти для користувача qwerty1, нам потрібно ввести наступну комманду:<br /> <br /> ''sudo edquota -u qwerty1''<br /> <br /> Після цього ми можемо встановлювати квоти, з'явиться натсупний текст:<br /> <br /> ''Disk quotas for user qwerty1(uid 1002):''<br /> <br /> ''Filesystem blocks soft ''hard'' inodes soft hard''<br /> <br /> ''/dev/sda2 16 0 0 5 0 0''<br /> <br /> У першому стовпці указується назва файлової системи, для якої включена квота. У другому стовпці показано, скільки блоків (1 блок = 1 байт) використовує користувач в даний момент. У наступних двох стовпцях показано м'яке і жорстке обмеження на число блоків для користувача в даній файловій системі. У стовпці inodes показано, скільки дескрипторів inodes використовує користувач. У наступних двох стовпцях показано м'яке і жорстке обмеження на число inode для користувача в даній файловій системі.<br /> <br /> Жорсткий межа визначає абсолютний максимальний обсяг дискового простору, який може бути виділено користувачеві. Якщо це обмеження буде перевищено то користувач додатково незможе отримати дискового простору.<br /> <br /> М'який межа визначає також максимальний обсяг дискового простору. Однак, на відміну від жорсткого межі, м'який межа може бути перевищений протягом деякого часу. Цей час називається періодом відстрочки. Період відстрочки можна задавати в секундах, хвилинах, годинах, днях, тижнях або місяцях.<br /> <br /> ''Disk quotas for user qwerty1(uid 1002):'' <br /> {|''Filesystem''<br /> | ''blocks''<br /> | ''soft''<br /> | ''hard''<br /> | ''inodes''<br /> | ''soft''<br /> | ''hard''<br /> |- <br /> |''/dev/sda2''<br /> | ''16''<br /> | ''0''<br /> | ''0''<br /> | ''5''<br /> | ''0''<br /> | ''0''<br /> |- <br /> }</div>

Viper https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%B2%D0%BE%D1%82%D0%B8_%D0%B2_Linux 2012-01-05T23:32:02Z

<p>Viper: </p> <hr /> <div>== Створення дискових квот в операційній системі Linux ==<br /> В операційній системі Linux є можливість створювати квоти для використання дискового простору користувачами. Ці потрібно створювати для кожного запамятовуючого пристрою і для кожного користувача окремо.<br /> <br /> Всі подальші дії виконуємо від імені адміністратора.<br /> <br /> Для встановлення квот нам буде потрібна утиліта '''quota''', яку можна встановити за допомогою команди:<br /> <br /> ''sudo apt-get install quota''<br /> <br /> Після цього нам потрібно визначити на який носій ми будемо встановлювати квоти та до якої папки монтувати його. Нехай це буде пристрій /dev/sda2 і примонтований він в корінь (каталог &quot;/&quot;).<br /> <br /> Для подальших дій нам потрібно перейти в однокористувацький режим це здійснюється за допомогою наступної команди:<br /> <br /> ''#init 1''<br /> <br /> Потім нам потрібно відредагувати файл /etc/fstab. Це можна зробити одним з наступних способів:<br /> <br /> #''sudo gedit /etc/fstab''<br /> #''sudo vi /etc/fstab''<br /> <br /> У цьому файлі нам потрібно добавити в кінець а змінити наступну стрічку:<br /> <br /> ''/dev/sda2 / ext3 defaults,'''''usrquota''' '' 0 2''<br /> <br /> Якщо дана стрічка існує то в ній потрібно провірити наявність параметра '''usrquota''', інакше дописати її в кінець файлу.<br /> <br /> Перезавантажуємо операційну систему.<br /> <br /> Нам потрібно створити файл aquota.user (якщо квоти встановлювати потрібно для груп то потрібно створювати також файл aquota.group) і надати на нього відповідні права, файл(и) потрібно створити у каталозі до якого монтується запамятовуючий пристрій на який ми надаємо квоти:<br /> <br /> ''sudo touch /aquota.user<br /> sudo chmod 600 /aquota.user''<br /> <br /> Даємо дозвіл операційній системі читати файл '''aquota.user'''. <br /> <br /> ''sudo quotacheck -vagum''<br /> <br /> Під час виконання цієї команди можуть виникнути зауваження від операційної системи вони будуть пов'зані з тим, що ми створили файл(и) aquota.user (та aquota.group) самостійно а не задопомогою команд утиліти quota, а також зауваження на те, що ми нестворили файл aquota.group.<br /> <br /> Нехай ми створюємо квоти для користувача qwerty1, нам потрібно ввести наступну комманду:<br /> <br /> ''sudo edquota -u qwerty1''<br /> <br /> Після цього ми можемо встановлювати квоти, з'явиться натсупний текст:<br /> <br /> ''Disk quotas for user qwerty1(uid 1002):''<br /> <br /> ''Filesystem blocks soft hard inodes soft hard''<br /> <br /> ''/dev/sda2 16 0 0 5 0 0''<br /> <br /> У першому стовпці указується назва файлової системи, для якої включена квота. У другому стовпці показано, скільки блоків (1 блок = 1 байт) використовує користувач в даний момент. У наступних двох стовпцях показано м'яке і жорстке обмеження на число блоків для користувача в даній файловій системі. У стовпці inodes показано, скільки дескрипторів inodes використовує користувач. У наступних двох стовпцях показано м'яке і жорстке обмеження на число inode для користувача в даній файловій системі.<br /> <br /> Жорсткий межа визначає абсолютний максимальний обсяг дискового простору, який може бути виділено користувачеві. Якщо це обмеження буде перевищено то користувач додатково незможе отримати дискового простору.<br /> <br /> М'який межа визначає також максимальний обсяг дискового простору. Однак, на відміну від жорсткого межі, м'який межа може бути перевищений протягом деякого часу. Цей час називається періодом відстрочки. Період відстрочки можна задавати в секундах, хвилинах, годинах, днях, тижнях або місяцях.<br /> <br /> {| '''Файл''' <br /> | '''Формат''' <br /> | '''Розмір'''<br /> | '''Недоліки'''<br /> | '''Переваги'''<br /> | '''Опис'''<br /> |- <br /> | [[Файл:Васяjpg.png |250px|thumb|left|JPG]]<br /> | '''JPEG'''<br /> | 46.0 Kb<br /> | До неділків зжимання по стандарту JPEG потрібно віднести появу на зображеннях, при високих ступенях зжимання, характерних артефактов: зображення розбиваеться на блоки розміром 8*8. <br /> | JPEG отримав широку розповсюдження із-за високого ступеня зжимання. <br /> | Із-за ступеня зжимання цей тип найчастіше використовується в цифрових фотоапаратах, в всесвітній мережі Iternet та мобільних телефонах.<br /> |-<br /> | [[Файл:Васяbmp.png |250px|thumb|left|BMP]]<br /> | '''BMP'''<br /> | 47.7 kb<br /> | Даний тип не використовує зтиснення.<br /> | Повністю і без втрат створює копію початкового файлу (при максимальній якості при конвертуванні).<br /> | На даний час цей формат використовує три основних ступеня якості: 16 кольорів, 256 кольорів та 24-ний. Даний формат досить часто використовує система Windows. Досить широкого розповсюдження формат BMP ненабув.<br /> }</div>

Viper https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%B2%D0%BE%D1%82%D0%B8_%D0%B2_Linux 2012-01-05T23:31:13Z

<p>Viper: </p> <hr /> <div>== Створення дискових квот в операційній системі Linux ==<br /> В операційній системі Linux є можливість створювати квоти для використання дискового простору користувачами. Ці потрібно створювати для кожного запамятовуючого пристрою і для кожного користувача окремо.<br /> <br /> Всі подальші дії виконуємо від імені адміністратора.<br /> <br /> Для встановлення квот нам буде потрібна утиліта '''quota''', яку можна встановити за допомогою команди:<br /> <br /> ''sudo apt-get install quota''<br /> <br /> Після цього нам потрібно визначити на який носій ми будемо встановлювати квоти та до якої папки монтувати його. Нехай це буде пристрій /dev/sda2 і примонтований він в корінь (каталог &quot;/&quot;).<br /> <br /> Для подальших дій нам потрібно перейти в однокористувацький режим це здійснюється за допомогою наступної команди:<br /> <br /> ''#init 1''<br /> <br /> Потім нам потрібно відредагувати файл /etc/fstab. Це можна зробити одним з наступних способів:<br /> <br /> #''sudo gedit /etc/fstab''<br /> #''sudo vi /etc/fstab''<br /> <br /> У цьому файлі нам потрібно добавити в кінець а змінити наступну стрічку:<br /> <br /> ''/dev/sda2 / ext3 defaults,'''''usrquota''' '' 0 2''<br /> <br /> Якщо дана стрічка існує то в ній потрібно провірити наявність параметра '''usrquota''', інакше дописати її в кінець файлу.<br /> <br /> Перезавантажуємо операційну систему.<br /> <br /> Нам потрібно створити файл aquota.user (якщо квоти встановлювати потрібно для груп то потрібно створювати також файл aquota.group) і надати на нього відповідні права, файл(и) потрібно створити у каталозі до якого монтується запамятовуючий пристрій на який ми надаємо квоти:<br /> <br /> ''sudo touch /aquota.user<br /> sudo chmod 600 /aquota.user''<br /> <br /> Даємо дозвіл операційній системі читати файл '''aquota.user'''. <br /> <br /> ''sudo quotacheck -vagum''<br /> <br /> Під час виконання цієї команди можуть виникнути зауваження від операційної системи вони будуть пов'зані з тим, що ми створили файл(и) aquota.user (та aquota.group) самостійно а не задопомогою команд утиліти quota, а також зауваження на те, що ми нестворили файл aquota.group.<br /> <br /> Нехай ми створюємо квоти для користувача qwerty1, нам потрібно ввести наступну комманду:<br /> <br /> ''sudo edquota -u qwerty1''<br /> <br /> Після цього ми можемо встановлювати квоти, з'явиться натсупний текст:<br /> <br /> ''Disk quotas for user qwerty1(uid 1002):''<br /> <br /> ''Filesystem blocks soft hard inodes soft hard''<br /> <br /> ''/dev/sda2 16 0 0 5 0 0''<br /> <br /> У першому стовпці указується назва файлової системи, для якої включена квота. У другому стовпці показано, скільки блоків (1 блок = 1 байт) використовує користувач в даний момент. У наступних двох стовпцях показано м'яке і жорстке обмеження на число блоків для користувача в даній файловій системі. У стовпці inodes показано, скільки дескрипторів inodes використовує користувач. У наступних двох стовпцях показано м'яке і жорстке обмеження на число inode для користувача в даній файловій системі.<br /> <br /> Жорсткий межа визначає абсолютний максимальний обсяг дискового простору, який може бути виділено користувачеві. Якщо це обмеження буде перевищено то користувач додатково незможе отримати дискового простору.<br /> <br /> М'який межа визначає також максимальний обсяг дискового простору. Однак, на відміну від жорсткого межі, м'який межа може бути перевищений протягом деякого часу. Цей час називається періодом відстрочки. Період відстрочки можна задавати в секундах, хвилинах, годинах, днях, тижнях або місяцях.<br /> <br /> | '''Файл''' <br /> | '''Формат''' <br /> | '''Розмір'''<br /> | '''Недоліки'''<br /> | '''Переваги'''<br /> | '''Опис'''<br /> |- <br /> | [[Файл:Васяjpg.png |250px|thumb|left|JPG]]<br /> | '''JPEG'''<br /> | 46.0 Kb<br /> | До неділків зжимання по стандарту JPEG потрібно віднести появу на зображеннях, при високих ступенях зжимання, характерних артефактов: зображення розбиваеться на блоки розміром 8*8. <br /> | JPEG отримав широку розповсюдження із-за високого ступеня зжимання. <br /> | Із-за ступеня зжимання цей тип найчастіше використовується в цифрових фотоапаратах, в всесвітній мережі Iternet та мобільних телефонах.<br /> |-<br /> | [[Файл:Васяbmp.png |250px|thumb|left|BMP]]<br /> | '''BMP'''<br /> | 47.7 kb<br /> | Даний тип не використовує зтиснення.<br /> | Повністю і без втрат створює копію початкового файлу (при максимальній якості при конвертуванні).<br /> | На даний час цей формат використовує три основних ступеня якості: 16 кольорів, 256 кольорів та 24-ний. Даний формат досить часто використовує система Windows. Досить широкого розповсюдження формат BMP ненабув.</div>

Viper https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%B2%D0%BE%D1%82%D0%B8_%D0%B2_Linux 2012-01-05T23:30:08Z

<p>Viper: </p> <hr /> <div>== Створення дискових квот в операційній системі Linux ==<br /> В операційній системі Linux є можливість створювати квоти для використання дискового простору користувачами. Ці потрібно створювати для кожного запамятовуючого пристрою і для кожного користувача окремо.<br /> <br /> Всі подальші дії виконуємо від імені адміністратора.<br /> <br /> Для встановлення квот нам буде потрібна утиліта '''quota''', яку можна встановити за допомогою команди:<br /> <br /> ''sudo apt-get install quota''<br /> <br /> Після цього нам потрібно визначити на який носій ми будемо встановлювати квоти та до якої папки монтувати його. Нехай це буде пристрій /dev/sda2 і примонтований він в корінь (каталог &quot;/&quot;).<br /> <br /> Для подальших дій нам потрібно перейти в однокористувацький режим це здійснюється за допомогою наступної команди:<br /> <br /> ''#init 1''<br /> <br /> Потім нам потрібно відредагувати файл /etc/fstab. Це можна зробити одним з наступних способів:<br /> <br /> #''sudo gedit /etc/fstab''<br /> #''sudo vi /etc/fstab''<br /> <br /> У цьому файлі нам потрібно добавити в кінець а змінити наступну стрічку:<br /> <br /> ''/dev/sda2 / ext3 defaults,'''''usrquota''' '' 0 2''<br /> <br /> Якщо дана стрічка існує то в ній потрібно провірити наявність параметра '''usrquota''', інакше дописати її в кінець файлу.<br /> <br /> Перезавантажуємо операційну систему.<br /> <br /> Нам потрібно створити файл aquota.user (якщо квоти встановлювати потрібно для груп то потрібно створювати також файл aquota.group) і надати на нього відповідні права, файл(и) потрібно створити у каталозі до якого монтується запамятовуючий пристрій на який ми надаємо квоти:<br /> <br /> ''sudo touch /aquota.user<br /> sudo chmod 600 /aquota.user''<br /> <br /> Даємо дозвіл операційній системі читати файл '''aquota.user'''. <br /> <br /> ''sudo quotacheck -vagum''<br /> <br /> Під час виконання цієї команди можуть виникнути зауваження від операційної системи вони будуть пов'зані з тим, що ми створили файл(и) aquota.user (та aquota.group) самостійно а не задопомогою команд утиліти quota, а також зауваження на те, що ми нестворили файл aquota.group.<br /> <br /> Нехай ми створюємо квоти для користувача qwerty1, нам потрібно ввести наступну комманду:<br /> <br /> ''sudo edquota -u qwerty1''<br /> <br /> Після цього ми можемо встановлювати квоти, з'явиться натсупний текст:<br /> <br /> ''Disk quotas for user qwerty1(uid 1002):''<br /> <br /> ''Filesystem blocks soft hard inodes soft hard''<br /> <br /> ''/dev/sda2 16 0 0 5 0 0''<br /> <br /> У першому стовпці указується назва файлової системи, для якої включена квота. У другому стовпці показано, скільки блоків (1 блок = 1 байт) використовує користувач в даний момент. У наступних двох стовпцях показано м'яке і жорстке обмеження на число блоків для користувача в даній файловій системі. У стовпці inodes показано, скільки дескрипторів inodes використовує користувач. У наступних двох стовпцях показано м'яке і жорстке обмеження на число inode для користувача в даній файловій системі.<br /> <br /> Жорсткий межа визначає абсолютний максимальний обсяг дискового простору, який може бути виділено користувачеві. Якщо це обмеження буде перевищено то користувач додатково незможе отримати дискового простору.<br /> <br /> М'який межа визначає також максимальний обсяг дискового простору. Однак, на відміну від жорсткого межі, м'який межа може бути перевищений протягом деякого часу. Цей час називається періодом відстрочки. Період відстрочки можна задавати в секундах, хвилинах, годинах, днях, тижнях або місяцях.</div>

Viper https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%B2%D0%BE%D1%82%D0%B8_%D0%B2_Linux 2012-01-05T23:29:18Z

<p>Viper: </p> <hr /> <div>== Створення дискових квот в операційній системі Linux ==<br /> В операційній системі Linux є можливість створювати квоти для використання дискового простору користувачами. Ці потрібно створювати для кожного запамятовуючого пристрою і для кожного користувача окремо.<br /> <br /> Всі подальші дії виконуємо від імені адміністратора.<br /> <br /> Для встановлення квот нам буде потрібна утиліта '''quota''', яку можна встановити за допомогою команди:<br /> <br /> ''sudo apt-get install quota''<br /> <br /> Після цього нам потрібно визначити на який носій ми будемо встановлювати квоти та до якої папки монтувати його. Нехай це буде пристрій /dev/sda2 і примонтований він в корінь (каталог &quot;/&quot;).<br /> <br /> Для подальших дій нам потрібно перейти в однокористувацький режим це здійснюється за допомогою наступної команди:<br /> <br /> ''#init 1''<br /> <br /> Потім нам потрібно відредагувати файл /etc/fstab. Це можна зробити одним з наступних способів:<br /> <br /> #''sudo gedit /etc/fstab''<br /> <br /> #''sudo vi /etc/fstab''<br /> <br /> У цьому файлі нам потрібно добавити в кінець а змінити наступну стрічку:<br /> <br /> ''/dev/sda2 / ext3 defaults,'''''usrquota''' '' 0 2''<br /> <br /> Якщо дана стрічка існує то в ній потрібно провірити наявність параметра '''usrquota''', інакше дописати її в кінець файлу.<br /> <br /> Перезавантажуємо операційну систему.<br /> <br /> Нам потрібно створити файл aquota.user (якщо квоти встановлювати потрібно для груп то потрібно створювати також файл aquota.group) і надати на нього відповідні права, файл(и) потрібно створити у каталозі до якого монтується запамятовуючий пристрій на який ми надаємо квоти:<br /> <br /> ''sudo touch /aquota.user<br /> sudo chmod 600 /aquota.user''<br /> <br /> Даємо дозвіл операційній системі читати файл '''aquota.user'''. <br /> <br /> ''sudo quotacheck -vagum''<br /> <br /> Під час виконання цієї команди можуть виникнути зауваження від операційної системи вони будуть пов'зані з тим, що ми створили файл(и) aquota.user (та aquota.group) самостійно а не задопомогою команд утиліти quota, а також зауваження на те, що ми нестворили файл aquota.group.<br /> <br /> Нехай ми створюємо квоти для користувача qwerty1, нам потрібно ввести наступну комманду:<br /> <br /> ''sudo edquota -u qwerty1''<br /> <br /> Після цього ми можемо встановлювати квоти, з'явиться натсупний текст:<br /> <br /> ''Disk quotas for user qwerty1(uid 1002):''<br /> <br /> ''Filesystem blocks soft hard inodes soft hard''<br /> <br /> ''/dev/sda2 16 0 0 5 0 0''<br /> <br /> У першому стовпці указується назва файлової системи, для якої включена квота. У другому стовпці показано, скільки блоків (1 блок = 1 байт) використовує користувач в даний момент. У наступних двох стовпцях показано м'яке і жорстке обмеження на число блоків для користувача в даній файловій системі. У стовпці inodes показано, скільки дескрипторів inodes використовує користувач. У наступних двох стовпцях показано м'яке і жорстке обмеження на число inode для користувача в даній файловій системі.<br /> <br /> Жорсткий межа визначає абсолютний максимальний обсяг дискового простору, який може бути виділено користувачеві. Якщо це обмеження буде перевищено то користувач додатково незможе отримати дискового простору.<br /> <br /> М'який межа визначає також максимальний обсяг дискового простору. Однак, на відміну від жорсткого межі, м'який межа може бути перевищений протягом деякого часу. Цей час називається періодом відстрочки. Період відстрочки можна задавати в секундах, хвилинах, годинах, днях, тижнях або місяцях.</div>

Viper https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%B2%D0%BE%D1%82%D0%B8_%D0%B2_Linux 2012-01-05T23:27:22Z

<p>Viper: </p> <hr /> <div>== Створення дискових квот в операційній системі Linux ==<br /> В операційній системі Linux є можливість створювати квоти для використання дискового простору користувачами. Ці потрібно створювати для кожного запамятовуючого пристрою і для кожного користувача окремо.<br /> <br /> Всі подальші дії виконуємо від імені адміністратора.<br /> <br /> Для встановлення квот нам буде потрібна утиліта '''quota''', яку можна встановити за допомогою команди:<br /> <br /> ''sudo apt-get install quota''<br /> <br /> Після цього нам потрібно визначити на який носій ми будемо встановлювати квоти та до якої папки монтувати його. Нехай це буде пристрій /dev/sda2 і примонтований він в корінь (каталог &quot;/&quot;).<br /> <br /> Для подальших дій нам потрібно перейти в однокористувацький режим це здійснюється за допомогою наступної команди:<br /> <br /> ''#init 1''<br /> <br /> Потім нам потрібно відредагувати файл /etc/fstab. Це можна зробити одним з наступних способів:<br /> <br /> ''sudo gedit /etc/fstab''<br /> <br /> або<br /> <br /> ''sudo vi /etc/fstab''<br /> <br /> У цьому файлі нам потрібно добавити в кінець а змінити наступну стрічку:<br /> <br /> ''/dev/sda2 / ext3 defaults,'''''usrquota''' '' 0 2''<br /> <br /> Якщо дана стрічка існує то в ній потрібно провірити наявність параметра '''usrquota''', інакше дописати її в кінець файлу.<br /> <br /> Перезавантажуємо операційну систему.<br /> <br /> Нам потрібно створити файл aquota.user (якщо квоти встановлювати потрібно для груп то потрібно створювати також файл aquota.group) і надати на нього відповідні права, файл(и) потрібно створити у каталозі до якого монтується запамятовуючий пристрій на який ми надаємо квоти:<br /> <br /> ''sudo touch /aquota.user<br /> sudo chmod 600 /aquota.user''<br /> <br /> Даємо дозвіл операційній системі читати файл '''aquota.user'''. <br /> <br /> ''sudo quotacheck -vagum''<br /> <br /> Під час виконання цієї команди можуть виникнути зауваження від операційної системи вони будуть пов'зані з тим, що ми створили файл(и) aquota.user (та aquota.group) самостійно а не задопомогою команд утиліти quota, а також зауваження на те, що ми нестворили файл aquota.group.<br /> <br /> Нехай ми створюємо квоти для користувача qwerty1, нам потрібно ввести наступну комманду:<br /> <br /> ''sudo edquota -u qwerty1''<br /> <br /> Після цього ми можемо встановлювати квоти, з'явиться натсупний текст:<br /> <br /> ''Disk quotas for user qwerty1(uid 1002):''<br /> <br /> ''Filesystem blocks soft hard inodes soft hard''<br /> <br /> ''/dev/sda2 16 0 0 5 0 0''<br /> <br /> У першому стовпці указується назва файлової системи, для якої включена квота. У другому стовпці показано, скільки блоків (1 блок = 1 байт) використовує користувач в даний момент. У наступних двох стовпцях показано м'яке і жорстке обмеження на число блоків для користувача в даній файловій системі. У стовпці inodes показано, скільки дескрипторів inodes використовує користувач. У наступних двох стовпцях показано м'яке і жорстке обмеження на число inode для користувача в даній файловій системі.<br /> <br /> Жорсткий межа визначає абсолютний максимальний обсяг дискового простору, який може бути виділено користувачеві. Якщо це обмеження буде перевищено то користувач додатково незможе отримати дискового простору.<br /> <br /> М'який межа визначає також максимальний обсяг дискового простору. Однак, на відміну від жорсткого межі, м'який межа може бути перевищений протягом деякого часу. Цей час називається періодом відстрочки. Період відстрочки можна задавати в секундах, хвилинах, годинах, днях, тижнях або місяцях.</div>

Viper https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%B2%D0%BE%D1%82%D0%B8_%D0%B2_Linux 2012-01-05T23:26:22Z

<p>Viper: </p> <hr /> <div>== Створення дискових квот в операційній системі Linux ==<br /> В операційній системі Linux є можливість створювати квоти для використання дискового простору користувачами. Ці потрібно створювати для кожного запамятовуючого пристрою і для кожного користувача окремо.<br /> <br /> Всі подальші дії виконуємо від імені адміністратора.<br /> <br /> Для встановлення квот нам буде потрібна утиліта '''quota''', яку можна встановити за допомогою команди:<br /> <br /> ''sudo apt-get install quota''<br /> <br /> Після цього нам потрібно визначити на який носій ми будемо встановлювати квоти та до якої папки монтувати його. Нехай це буде пристрій /dev/sda2 і примонтований він в корінь (каталог &quot;/&quot;).<br /> <br /> Для подальших дій нам потрібно перейти в однокористувацький режим це здійснюється за допомогою наступної команди:<br /> <br /> ''#init 1''<br /> <br /> Потім нам потрібно відредагувати файл /etc/fstab. Це можна зробити одним з наступних способів:<br /> <br /> ''sudo gedit /etc/fstab''<br /> <br /> або<br /> <br /> ''sudo vi /etc/fstab''<br /> <br /> У цьому файлі нам потрібно добавити в кінець а змінити наступну стрічку:<br /> <br /> ''/dev/sda2 / ext3 defaults,'''''usrquota''' '' 0 2''<br /> <br /> Якщо дана стрічка існує то в ній потрібно провірити наявність параметра '''usrquota''', інакше дописати її в кінець файлу.<br /> <br /> Перезавантажуємо операційну систему.<br /> <br /> Нам потрібно створити файл aquota.user (якщо квоти встановлювати потрібно для груп то потрібно створювати також файл aquota.group) і надати на нього відповідні права, файл(и) потрібно створити у каталозі до якого монтується запамятовуючий пристрій на який ми надаємо квоти:<br /> <br /> ''sudo touch /aquota.user<br /> sudo chmod 600 /aquota.user''<br /> <br /> Даємо дозвіл операційній системі читати файл '''aquota.user'''. <br /> <br /> ''sudo quotacheck -vagum''<br /> <br /> Під час виконання цієї команди можуть виникнути зауваження від операційної системи вони будуть пов'зані з тим, що ми створили файл(и) aquota.user (та aquota.group) самостійно а не задопомогою команд утиліти quota, а також зауваження на те, що ми нестворили файл aquota.group.<br /> <br /> Нехай ми створюємо квоти для користувача qwerty1, нам потрібно ввести наступну комманду:<br /> <br /> ''sudo edquota -u qwerty1''<br /> <br /> Після цього ми можемо встановлювати квоти, з'явиться натсупний текст:<br /> <br /> ''Disk quotas for user qwerty1(uid 1002):<br /> <br /> Filesystem blocks soft hard inodes soft hard<br /> <br /> /dev/sda2 16 0 0 5 0 0''<br /> <br /> У першому стовпці указується назва файлової системи, для якої включена квота. У другому стовпці показано, скільки блоків (1 блок = 1 байт) використовує користувач в даний момент. У наступних двох стовпцях показано м'яке і жорстке обмеження на число блоків для користувача в даній файловій системі. У стовпці inodes показано, скільки дескрипторів inodes використовує користувач. У наступних двох стовпцях показано м'яке і жорстке обмеження на число inode для користувача в даній файловій системі.<br /> <br /> Жорсткий межа визначає абсолютний максимальний обсяг дискового простору, який може бути виділено користувачеві. Якщо це обмеження буде перевищено то користувач додатково незможе отримати дискового простору.<br /> <br /> М'який межа визначає також максимальний обсяг дискового простору. Однак, на відміну від жорсткого межі, м'який межа може бути перевищений протягом деякого часу. Цей час називається періодом відстрочки. Період відстрочки можна задавати в секундах, хвилинах, годинах, днях, тижнях або місяцях.</div>

Viper https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%B2%D0%BE%D1%82%D0%B8_%D0%B2_Linux 2012-01-05T23:25:55Z

<p>Viper: </p> <hr /> <div>== Створення дискових квот в операційній системі Linux ==<br /> В операційній системі Linux є можливість створювати квоти для використання дискового простору користувачами. Ці потрібно створювати для кожного запамятовуючого пристрою і для кожного користувача окремо.<br /> <br /> Всі подальші дії виконуємо від імені адміністратора.<br /> <br /> Для встановлення квот нам буде потрібна утиліта '''quota''', яку можна встановити за допомогою команди:<br /> <br /> ''sudo apt-get install quota''<br /> <br /> Після цього нам потрібно визначити на який носій ми будемо встановлювати квоти та до якої папки монтувати його. Нехай це буде пристрій /dev/sda2 і примонтований він в корінь (каталог &quot;/&quot;).<br /> <br /> Для подальших дій нам потрібно перейти в однокористувацький режим це здійснюється за допомогою наступної команди:<br /> <br /> ''#init 1''<br /> <br /> Потім нам потрібно відредагувати файл /etc/fstab. Це можна зробити одним з наступних способів:<br /> <br /> ''sudo gedit /etc/fstab''<br /> <br /> або<br /> <br /> ''sudo vi /etc/fstab''<br /> <br /> У цьому файлі нам потрібно добавити в кінець а змінити наступну стрічку:<br /> <br /> ''/dev/sda2 / ext3 defaults,'''''usrquota''' '' 0 2''<br /> <br /> Якщо дана стрічка існує то в ній потрібно провірити наявність параметра '''usrquota''', інакше дописати її в кінець файлу.<br /> <br /> Перезавантажуємо операційну систему.<br /> <br /> Нам потрібно створити файл aquota.user (якщо квоти встановлювати потрібно для груп то потрібно створювати також файл aquota.group) і надати на нього відповідні права, файл(и) потрібно створити у каталозі до якого монтується запамятовуючий пристрій на який ми надаємо квоти:<br /> <br /> ''sudo touch /aquota.user<br /> sudo chmod 600 /aquota.user''<br /> <br /> Даємо дозвіл операційній системі читати файл '''aquota.user'''. <br /> <br /> ''sudo quotacheck -vagum''<br /> <br /> Під час виконання цієї команди можуть виникнути зауваження від операційної системи вони будуть пов'зані з тим, що ми створили файл(и) aquota.user (та aquota.group) самостійно а не задопомогою команд утиліти quota, а також зауваження на те, що ми нестворили файл aquota.group.<br /> <br /> Нехай ми створюємо квоти для користувача qwerty1, нам потрібно ввести наступну комманду:<br /> <br /> ''sudo edquota -u qwerty1''<br /> <br /> Після цього ми можемо встановлювати квоти, з'явиться натсупний текст:<br /> <br /> ''Disk quotas for user qwerty1(uid 1002):<br /> <br /> Filesystem blocks soft hard inodes soft hard<br /> /dev/sda2 16 0 0 5 0 0''<br /> <br /> У першому стовпці указується назва файлової системи, для якої включена квота. У другому стовпці показано, скільки блоків (1 блок = 1 байт) використовує користувач в даний момент. У наступних двох стовпцях показано м'яке і жорстке обмеження на число блоків для користувача в даній файловій системі. У стовпці inodes показано, скільки дескрипторів inodes використовує користувач. У наступних двох стовпцях показано м'яке і жорстке обмеження на число inode для користувача в даній файловій системі.<br /> <br /> Жорсткий межа визначає абсолютний максимальний обсяг дискового простору, який може бути виділено користувачеві. Якщо це обмеження буде перевищено то користувач додатково незможе отримати дискового простору.<br /> <br /> М'який межа визначає також максимальний обсяг дискового простору. Однак, на відміну від жорсткого межі, м'який межа може бути перевищений протягом деякого часу. Цей час називається періодом відстрочки. Період відстрочки можна задавати в секундах, хвилинах, годинах, днях, тижнях або місяцях.</div>

Viper