<?xml version="1.0"?>
<?xml-stylesheet type="text/css" href="https://wiki.cusu.edu.ua/skins/common/feed.css?303"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="uk">
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=Thomenko</id>
		<title>Вікі ЦДУ - Внесок користувача [uk]</title>
		<link rel="self" type="application/atom+xml" href="https://wiki.cusu.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=Thomenko"/>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%92%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%BA/Thomenko"/>
		<updated>2026-04-08T11:30:46Z</updated>
		<subtitle>Внесок користувача</subtitle>
		<generator>MediaWiki 1.23.2</generator>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%93%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%B4%D0%BE_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83_%22%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%22</id>
		<title>Глосарій до курсу &quot;Історія німецької мови&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%93%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%B4%D0%BE_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83_%22%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%22"/>
				<updated>2016-04-12T11:27:44Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Thomenko: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Affix''': gebundenes, nicht basisfähiges Morphem; mit Flexionsaffixen (= Flexionsmorphemen) werden Wortformen gebildet (Haus-es), mit Wortbildungsaffixen (= Wortbildungsmorphemen) neue Wörter (Häus-chen, häus-lich); Oberbegriff für Präfix, Suffix, Zirkumfix (Infix tritt im Deutschen kaum auf)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Akzent''' (= Betonung): Hervorhebung durch Intensivierung der Muskelaktivitäten bei der Artikulation, die unter anderem zu einer Steigerung der Lautstärke und zu einem Anstieg der Tonhöhe führt&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Akzeptabilität''': die Annehmbarkeit sprachlicher Erscheinungen (Wortbildungsprodukte, Wortformen, Äußerungen, Texte) auf der Ebene der Performanz (als graduell abgestufte Einstellung kompetenter Sprecher)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Ambiguität''': Mehrdeutigkeit sprachlicher Einheiten&lt;br /&gt;
  &lt;br /&gt;
'''Appellativum''': nichtonymische substantivische lexikalische Einheit, die sowohl eine Klasse von Gegenständen als auch einen Einzelgegenstand bezeichnen kann; auch: Gattungsbezeichnung (Stadt, Fluss, Mädchen)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Bedeutung''': einem sprachlichen Ausdruck konventionell zugeordnete überindividuelle Wissenseinheit (Gehalt/Inhalt/Vorstellung) mit den Eigenschaften verallgemeinernd, vage und flexibel &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''aktuelle Bedeutung'': (nach W. Schmidt) Bedeutung einer lexikalischen Einheit auf der Parole-Ebene, durch Textbeziehungen festgelegt; auch: Textbedeutung/Sinn&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
''lexikalische Bedeutung'': 1. (komplementär zur grammatischen Bedeutung) Bedeutung von Wörtern und Phraseologismen; auch: Semem; 2. (komplementär zur aktuellen Bedeutung) Bedeutung einer lexikalischen Einheit auf der Langue-Ebene, &amp;quot;Potenz der aktuellen Bedeutungen&amp;quot; (W. Schmidt), d. h. die Gesamtheit der Sememe (Th. Schippan); auch: potentielle/virtuelle Bedeutung&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
''denotative Bedeutung'': begrifflicher Gehalt (Kern) der Bedeutung einer lexikalischen Einheit &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''konnotative Bedeutung'': an die denotative Bedeutung angelagertes Wissen über die usuellen (konventionellen) kommunikativen Rahmenbedingungen der Verwendung einer lexikalischen Einheit &lt;br /&gt;
  &lt;br /&gt;
'''Benennung:''' usuelles oder okkasionelles Wort (Substantiv, Verb, Adjektiv, Adverb) bzw. Phraseologismus, mit dem der Sprecher auf Begriffe (Konzepte) – und durch sie vermittelt – auf Gegenstände, Vorstellungen, Prozesse und deren Merkmale Bezug nimmt (referiert)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Buchstabe''': Schriftzeichen in alphabetischen Schriftsystemen; auch: Graph&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Derivat:''' Wortbildungsprodukt, das durch Derivation entstanden ist; auch: Ableitung&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''diachronische Betrachtungsweise:''' Erforschung eines Sprachsystems (bzw. von Teilsystemen und Elementen) in seiner historischen Veränderung&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Dialekt/Mundart:''' eine dem Standard historisch vorangehende, örtlich gebundene, vorwiegend auf mündliche Realisierung orientierte und vor allem im Alltag realisierte Existenzform/Varietät, die nach eigenen Sprachnormen, die sich im Laufe der Geschichte durch nachbarmundartliche und standardsprachliche Einflüsse herausbildeten, von einem großen heimatgebundenen Personenkreis in bestimmten Sprechsituationen gesprochen wird (vgl. Sowinski 1970)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Distribution:''' die Menge aller Umgebungen, in denen eine sprachliche Einheit vorkommen kann &lt;br /&gt;
Eigenname: Substantiv oder substantivische Wortgruppe (onymische Benennung) mit der Funktion der Identifizierung des einzelnen Objekts und dessen Differenzierung von anderen gleichartigen Objekten (Leipzig, Saale, Altes Rathaus, Juliane) &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Entlehnung:''' 1. Übernahme von Sprachelementen aus anderen Sprachen; 2. sprachliche Einheit als Ergebnis dieses Prozesses &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Etymologie:''' Wissenschaft von der Herkunft, Grundbedeutung und Entwicklung einzelner Wörter sowie von ihrer Verwandtschaft mit Wörtern gleichen Ursprungs in anderen Sprachen (H. Bußmannn)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Fugenelement''' (auch: Interfix): semantisch leeres Segment in der Kompositions- oder Derivationsfuge (Arbeit/s/anzug, willen/t/lich)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Funktion, syntaktische''': die Rolle, die eine Konstituente innerhalb eines Satzes spielt (z. B. Subjekt, Prädikat, Objekt usw.); dazu:  Satzglied&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Genus:''' (Pl.: Genera) grammatisches Geschlecht (Maskulinum, Femininum, Neutrum); im Unterschied dazu bezeichnet Sexus das natürliche Geschlecht&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Genus verbi:''' grammatische Kategorie des Verbs, Handlungsrichtung (Aktiv, Vorgangs- und Zustandspassiv)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Graph''' (auch: Buchstabe): durch Segmentierung bestimmte Einheit der schriftlichen Ebene &lt;br /&gt;
Graphem: kleinste bedeutungsunterscheidende Einheit der schriftlichen Ebene (Distinktivitätskonzeption); auch als graphische Entsprechung eines Phonems verstanden (Repräsentanzkonzeption)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Graphematik:''' linguistische Teildisziplin, die sich mit den Regularitäten der Schreibung, dem Schriftsystem einer Sprache beschäftigt; auch: Graphemik &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Graphie:''' das Schriftsystem einer Sprache &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Intonation:''' Sammelbegriff für Tonhöhe, Tonhöhenverlauf und Pausen &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Kasus:''' (Pl.: Kas?s) grammatische Kategorie deklinierbarer Wörter, die u. a. zur Kennzeichnung ihrer syntaktischen Funktion im Satz dient&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Kategorie:''' Klasse sprachlicher Einheiten mit (weitgehend) gleichen Eigenschaften (z. B. Substantiv, Verb, Adverb, Nominalphrase)&lt;br /&gt;
  &lt;br /&gt;
'''Konversion''': Wortbildungsart, bei der eine unflektierte (Leben) oder flektierte (Ist, der Fremde/ein Fremder) Basis die Wortart oder ihren Status als syntaktische Fügung/Wortgruppe/Phrase (In-der-Sonne-Liegen) ohne Affigierung wechselt&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Modifikation:''' Verfahren, das ein vorhandenes Wort semantisch subklassifiziert, ohne dass sich die Wortart ändert (Haustür, Häuschen, kränklich, erblühen); semantische Grundklasse in der Wortbildung (wie auch  Transposition)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Modus:''' (Pl.: Modi) grammatische Kategorie des Verbs, Aussageweise (Indikativ, Konjunktiv, Imperativ)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Motivation/Motiviertheit:''' Erschließbarkeit der lexikalischen Bedeutung einer lexikalischen Einheit aus deren Phonemstruktur (= phonetisch-phonemische M., z. B. Kuckuck), Morphemstruktur (= morphosemantische M., z. B. Schreibtisch) oder Sememstruktur (= figurative M., z. B. Fuchs ‚schlauer Mensch’); den Verlust der Motivation durch Sprachwandel (Beispiel, höflich, vergessen) bezeichnet man als Demotivation&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Numerus:''' grammatische Kategorie zur Kennzeichnung von Quantitätsverhältnissen bei flektierbaren Wörtern (Singular, Plural)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Orthographie:''' die kodifizierte, d. h. schriftlich fixierte Norm der Schreibung einer Sprache, das kodifizierte, normierte Schriftsystem &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Orthographische Prinzipien:''' Grundsätze für die Zuordnung von Einheiten der schriftlichen Ebene zu Einheiten anderer Ebenen des Sprachsystems&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Paradigmatische Beziehungen:''' Beziehungen zwischen sprachlichen Einheiten, die gegeneinander ausgetauscht werden können, Entweder-oder-Beziehungen &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Polysemie:''' die Eigenschaft eines Lexems, mehrdeutig zu sein, wobei die einzelnen Sememe/Lesarten/Bedeutungsvarianten über Assoziationen miteinander in Beziehung gebracht werden können&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Prosodie:''' Sammelbegriff für die suprasegmentalen Merkmale Akzent, Dauer, Lautstärke, Intonation, Rhythmus und Sprechgeschwindigkeit&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Reduktion:''' Wortbildungsart; Bildung eines Wortes durch Kürzung einer längeren Vollform (Wort oder syntaktische Fügung);  Kurzwort&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Schrift:''' Inventar von Schriftzeichen (z. B. lateinische, griechische, kyrillische, arabische Schrift)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Schriftsystem''' (auch: Graphie): der Teil des Systems einer Sprache, der sich auf die Elemente und Regularitäten der Schreibung bezieht&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Schrifttyp:''' Klasse von Schriftsystemen, deren Schriftzeichen sich jeweils auf die gleichen sprachlichen Einheiten beziehen (alphabetischer, syllabischer, logographischer Schrifttyp)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Schriftzeichen:''' graphische Zeichen, die sprachliche Einheiten wiedergeben&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Segmentierung:''' die schrittweise Zerlegung sprachlicher Äußerungen in kleinere Einheiten nach dem Kriterium der Austauschbarkeit eines Elements mit anderen Elementen der gleichen Art; die Grundoperation der strukturalistischen Sprachwissenschaft, die von der Klassifizierung vorausgesetzt wird&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Silbe:''' phonologische Einheit, die aus einer bestimmten Folge von Lauten besteht&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Sprach-/Dialektgemeinschaften:''' sind Gruppen von Sprechern, die nach eigener Anschauung eine Gemeinschaft aufgrund der gemeinsam verwendeten Sprache/des Dialekts bilden (vgl. Klaus Mattheier) oder Gruppe von Sprechern einer Sprache/eines Dialekts, die sich selbst dieser Sprache/diesem Dialekt als Sprecher zugehörig verstehen&lt;br /&gt;
   &lt;br /&gt;
'''Tempus:''' (Pl.: Tempora) grammatische Kategorie des Verbs, Zeitform (Präsens, Präteritum, Perfekt, Plusquamperfekt, Futur I und II)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Terminus:''' innerhalb eines begrifflichen Systems (Theorie, Fach, Lehrbuch) definiertes Fachwort &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Text:''' relativ abgeschlossene mündliche oder schriftliche Äußerung, die i. d. R. aus einer grammatisch und inhaltlich zusammenhängenden Folge von Sätzen besteht, von einem Textproduzenten mit einer bestimmten Absicht für einen Textrezipienten verfasst worden ist und von diesem auch als Text erkannt und akzeptiert wird&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Transposition:''' Verfahren, das ein vorhandenes Wort in eine neue semantische Klasse überführt, wobei sich die Wortart verändert (Stadt&amp;gt;städtisch) oder erhalten bleibt (Stadt&amp;gt;Städter); semantische Grundklasse in der Wortbildung (wie auch Modifikation)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Umgangssprache''' (regionale): ist eine sprachliche Zwischenschicht zwischen Standard und Mundart, die als Rückwirkung des Standards auf die gesprochenen Dialekte entstand. Als eine von den örtlichen Mundarten verschiedene, durch mannigfache Abstufungen, vielfältige landschaftliche Unterschiede und überregionale Geltung gekennzeichnete Existenzform/ Varietät ist Umgangssprache die mündliche Realisierung des Standards mit den Artikulationsmerkmalen der Mundarten des jeweiligen Gebietes.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Wortschatz:''' Gesamtmenge aller Wörter einer Sprache zu einem bestimmten Zeitpunkt (H. Bußmann), von dem der einzelne Sprecher jeweils nur einen Teil aktiv und passiv beherrscht &lt;br /&gt;
regionaler/fachsprachlicher/sondersprachlicher/standardsprachlicher Wortschatz: varietätenspezifische Teilmengen des Gesamtwortschatzes &lt;br /&gt;
  &lt;br /&gt;
'''Zeichen:''' nach F. de Saussure eine Einheit zweier Komponenten (bilateral), nämlich von Bezeichnendem und Bezeichnetem (signifiant und signifié, Form und Bedeutung). Das so definierte sprachliche Zeichen ist arbiträr und linear; existiert nicht an sich und für sich, sondern nur im Zusammenhang mit anderen Zeichen, die seinen Wert im System ausmachen.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Zirkumfix:''' Affixkombination aus Präfix und Suffix; fungiert in der kombinatorischen Derivation als eine diskontinuierliche UK (Ge- ... -e bei Gerede, un- ... -lich bei unwiederbringlich&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Повернутися до курсу [[Навчальний курс &amp;quot;Історія німецької мови&amp;quot;]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Thomenko</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%93%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%B4%D0%BE_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83_%22%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%22</id>
		<title>Глосарій до курсу &quot;Історія німецької мови&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%93%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%B4%D0%BE_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83_%22%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%22"/>
				<updated>2016-04-12T11:26:44Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Thomenko: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Affix''': gebundenes, nicht basisfähiges Morphem; mit Flexionsaffixen (= Flexionsmorphemen) werden Wortformen gebildet (Haus-es), mit Wortbildungsaffixen (= Wortbildungsmorphemen) neue Wörter (Häus-chen, häus-lich); Oberbegriff für Präfix, Suffix, Zirkumfix (Infix tritt im Deutschen kaum auf)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Akzent''' (= Betonung): Hervorhebung durch Intensivierung der Muskelaktivitäten bei der Artikulation, die unter anderem zu einer Steigerung der Lautstärke und zu einem Anstieg der Tonhöhe führt&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Akzeptabilität''': die Annehmbarkeit sprachlicher Erscheinungen (Wortbildungsprodukte, Wortformen, Äußerungen, Texte) auf der Ebene der Performanz (als graduell abgestufte Einstellung kompetenter Sprecher)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Ambiguität''': Mehrdeutigkeit sprachlicher Einheiten&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Appellativum''': nichtonymische substantivische lexikalische Einheit, die sowohl eine Klasse von Gegenständen als auch einen Einzelgegenstand bezeichnen kann; auch: Gattungsbezeichnung (Stadt, Fluss, Mädchen)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Bedeutung''': einem sprachlichen Ausdruck konventionell zugeordnete überindividuelle Wissenseinheit (Gehalt/Inhalt/Vorstellung) mit den Eigenschaften verallgemeinernd, vage und flexibel &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''aktuelle Bedeutung'': (nach W. Schmidt) Bedeutung einer lexikalischen Einheit auf der Parole-Ebene, durch Textbeziehungen festgelegt; auch: Textbedeutung/Sinn&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
''lexikalische Bedeutung'': 1. (komplementär zur grammatischen Bedeutung) Bedeutung von Wörtern und Phraseologismen; auch: Semem; 2. (komplementär zur aktuellen Bedeutung) Bedeutung einer lexikalischen Einheit auf der Langue-Ebene, &amp;quot;Potenz der aktuellen Bedeutungen&amp;quot; (W. Schmidt), d. h. die Gesamtheit der Sememe (Th. Schippan); auch: potentielle/virtuelle Bedeutung&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
''denotative Bedeutung'': begrifflicher Gehalt (Kern) der Bedeutung einer lexikalischen Einheit &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''konnotative Bedeutung'': an die denotative Bedeutung angelagertes Wissen über die usuellen (konventionellen) kommunikativen Rahmenbedingungen der Verwendung einer lexikalischen Einheit &lt;br /&gt;
  &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Benennung:''' usuelles oder okkasionelles Wort (Substantiv, Verb, Adjektiv, Adverb) bzw. Phraseologismus, mit dem der Sprecher auf Begriffe (Konzepte) – und durch sie vermittelt – auf Gegenstände, Vorstellungen, Prozesse und deren Merkmale Bezug nimmt (referiert)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Buchstabe''': Schriftzeichen in alphabetischen Schriftsystemen; auch: Graph&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Derivat:''' Wortbildungsprodukt, das durch Derivation entstanden ist; auch: Ableitung&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''diachronische Betrachtungsweise:''' Erforschung eines Sprachsystems (bzw. von Teilsystemen und Elementen) in seiner historischen Veränderung&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Dialekt/Mundart:''' eine dem Standard historisch vorangehende, örtlich gebundene, vorwiegend auf mündliche Realisierung orientierte und vor allem im Alltag realisierte Existenzform/Varietät, die nach eigenen Sprachnormen, die sich im Laufe der Geschichte durch nachbarmundartliche und standardsprachliche Einflüsse herausbildeten, von einem großen heimatgebundenen Personenkreis in bestimmten Sprechsituationen gesprochen wird (vgl. Sowinski 1970)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Distribution:''' die Menge aller Umgebungen, in denen eine sprachliche Einheit vorkommen kann &lt;br /&gt;
Eigenname: Substantiv oder substantivische Wortgruppe (onymische Benennung) mit der Funktion der Identifizierung des einzelnen Objekts und dessen Differenzierung von anderen gleichartigen Objekten (Leipzig, Saale, Altes Rathaus, Juliane) &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Entlehnung:''' 1. Übernahme von Sprachelementen aus anderen Sprachen; 2. sprachliche Einheit als Ergebnis dieses Prozesses &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Etymologie:''' Wissenschaft von der Herkunft, Grundbedeutung und Entwicklung einzelner Wörter sowie von ihrer Verwandtschaft mit Wörtern gleichen Ursprungs in anderen Sprachen (H. Bußmannn)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Fugenelement''' (auch: Interfix): semantisch leeres Segment in der Kompositions- oder Derivationsfuge (Arbeit/s/anzug, willen/t/lich)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Funktion, syntaktische''': die Rolle, die eine Konstituente innerhalb eines Satzes spielt (z. B. Subjekt, Prädikat, Objekt usw.); dazu:  Satzglied&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Genus:''' (Pl.: Genera) grammatisches Geschlecht (Maskulinum, Femininum, Neutrum); im Unterschied dazu bezeichnet Sexus das natürliche Geschlecht&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Genus verbi:''' grammatische Kategorie des Verbs, Handlungsrichtung (Aktiv, Vorgangs- und Zustandspassiv)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Graph''' (auch: Buchstabe): durch Segmentierung bestimmte Einheit der schriftlichen Ebene &lt;br /&gt;
Graphem: kleinste bedeutungsunterscheidende Einheit der schriftlichen Ebene (Distinktivitätskonzeption); auch als graphische Entsprechung eines Phonems verstanden (Repräsentanzkonzeption)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Graphematik:''' linguistische Teildisziplin, die sich mit den Regularitäten der Schreibung, dem Schriftsystem einer Sprache beschäftigt; auch: Graphemik &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Graphie:''' das Schriftsystem einer Sprache &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Intonation:''' Sammelbegriff für Tonhöhe, Tonhöhenverlauf und Pausen &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Kasus:''' (Pl.: Kas?s) grammatische Kategorie deklinierbarer Wörter, die u. a. zur Kennzeichnung ihrer syntaktischen Funktion im Satz dient&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Kategorie:''' Klasse sprachlicher Einheiten mit (weitgehend) gleichen Eigenschaften (z. B. Substantiv, Verb, Adverb, Nominalphrase)&lt;br /&gt;
  &lt;br /&gt;
'''Konversion''': Wortbildungsart, bei der eine unflektierte (Leben) oder flektierte (Ist, der Fremde/ein Fremder) Basis die Wortart oder ihren Status als syntaktische Fügung/Wortgruppe/Phrase (In-der-Sonne-Liegen) ohne Affigierung wechselt&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Modifikation:''' Verfahren, das ein vorhandenes Wort semantisch subklassifiziert, ohne dass sich die Wortart ändert (Haustür, Häuschen, kränklich, erblühen); semantische Grundklasse in der Wortbildung (wie auch  Transposition)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Modus:''' (Pl.: Modi) grammatische Kategorie des Verbs, Aussageweise (Indikativ, Konjunktiv, Imperativ)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Motivation/Motiviertheit:''' Erschließbarkeit der lexikalischen Bedeutung einer lexikalischen Einheit aus deren Phonemstruktur (= phonetisch-phonemische M., z. B. Kuckuck), Morphemstruktur (= morphosemantische M., z. B. Schreibtisch) oder Sememstruktur (= figurative M., z. B. Fuchs ‚schlauer Mensch’); den Verlust der Motivation durch Sprachwandel (Beispiel, höflich, vergessen) bezeichnet man als Demotivation&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Numerus:''' grammatische Kategorie zur Kennzeichnung von Quantitätsverhältnissen bei flektierbaren Wörtern (Singular, Plural)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Orthographie:''' die kodifizierte, d. h. schriftlich fixierte Norm der Schreibung einer Sprache, das kodifizierte, normierte Schriftsystem &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Orthographische Prinzipien:''' Grundsätze für die Zuordnung von Einheiten der schriftlichen Ebene zu Einheiten anderer Ebenen des Sprachsystems&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Paradigmatische Beziehungen:''' Beziehungen zwischen sprachlichen Einheiten, die gegeneinander ausgetauscht werden können, Entweder-oder-Beziehungen &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Polysemie:''' die Eigenschaft eines Lexems, mehrdeutig zu sein, wobei die einzelnen Sememe/Lesarten/Bedeutungsvarianten über Assoziationen miteinander in Beziehung gebracht werden können&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Prosodie:''' Sammelbegriff für die suprasegmentalen Merkmale Akzent, Dauer, Lautstärke, Intonation, Rhythmus und Sprechgeschwindigkeit&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Reduktion:''' Wortbildungsart; Bildung eines Wortes durch Kürzung einer längeren Vollform (Wort oder syntaktische Fügung);  Kurzwort&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Schrift:''' Inventar von Schriftzeichen (z. B. lateinische, griechische, kyrillische, arabische Schrift)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Schriftsystem''' (auch: Graphie): der Teil des Systems einer Sprache, der sich auf die Elemente und Regularitäten der Schreibung bezieht&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Schrifttyp:''' Klasse von Schriftsystemen, deren Schriftzeichen sich jeweils auf die gleichen sprachlichen Einheiten beziehen (alphabetischer, syllabischer, logographischer Schrifttyp)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Schriftzeichen:''' graphische Zeichen, die sprachliche Einheiten wiedergeben&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Segmentierung:''' die schrittweise Zerlegung sprachlicher Äußerungen in kleinere Einheiten nach dem Kriterium der Austauschbarkeit eines Elements mit anderen Elementen der gleichen Art; die Grundoperation der strukturalistischen Sprachwissenschaft, die von der Klassifizierung vorausgesetzt wird&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Silbe:''' phonologische Einheit, die aus einer bestimmten Folge von Lauten besteht&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Sprach-/Dialektgemeinschaften:''' sind Gruppen von Sprechern, die nach eigener Anschauung eine Gemeinschaft aufgrund der gemeinsam verwendeten Sprache/des Dialekts bilden (vgl. Klaus Mattheier) oder Gruppe von Sprechern einer Sprache/eines Dialekts, die sich selbst dieser Sprache/diesem Dialekt als Sprecher zugehörig verstehen&lt;br /&gt;
   &lt;br /&gt;
'''Tempus:''' (Pl.: Tempora) grammatische Kategorie des Verbs, Zeitform (Präsens, Präteritum, Perfekt, Plusquamperfekt, Futur I und II)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Terminus:''' innerhalb eines begrifflichen Systems (Theorie, Fach, Lehrbuch) definiertes Fachwort &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Text:''' relativ abgeschlossene mündliche oder schriftliche Äußerung, die i. d. R. aus einer grammatisch und inhaltlich zusammenhängenden Folge von Sätzen besteht, von einem Textproduzenten mit einer bestimmten Absicht für einen Textrezipienten verfasst worden ist und von diesem auch als Text erkannt und akzeptiert wird&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Transposition:''' Verfahren, das ein vorhandenes Wort in eine neue semantische Klasse überführt, wobei sich die Wortart verändert (Stadt&amp;gt;städtisch) oder erhalten bleibt (Stadt&amp;gt;Städter); semantische Grundklasse in der Wortbildung (wie auch Modifikation)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Umgangssprache''' (regionale): ist eine sprachliche Zwischenschicht zwischen Standard und Mundart, die als Rückwirkung des Standards auf die gesprochenen Dialekte entstand. Als eine von den örtlichen Mundarten verschiedene, durch mannigfache Abstufungen, vielfältige landschaftliche Unterschiede und überregionale Geltung gekennzeichnete Existenzform/ Varietät ist Umgangssprache die mündliche Realisierung des Standards mit den Artikulationsmerkmalen der Mundarten des jeweiligen Gebietes.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Wortschatz:''' Gesamtmenge aller Wörter einer Sprache zu einem bestimmten Zeitpunkt (H. Bußmann), von dem der einzelne Sprecher jeweils nur einen Teil aktiv und passiv beherrscht &lt;br /&gt;
regionaler/fachsprachlicher/sondersprachlicher/standardsprachlicher Wortschatz: varietätenspezifische Teilmengen des Gesamtwortschatzes &lt;br /&gt;
  &lt;br /&gt;
'''Zeichen:''' nach F. de Saussure eine Einheit zweier Komponenten (bilateral), nämlich von Bezeichnendem und Bezeichnetem (signifiant und signifié, Form und Bedeutung). Das so definierte sprachliche Zeichen ist arbiträr und linear; existiert nicht an sich und für sich, sondern nur im Zusammenhang mit anderen Zeichen, die seinen Wert im System ausmachen.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Zirkumfix:''' Affixkombination aus Präfix und Suffix; fungiert in der kombinatorischen Derivation als eine diskontinuierliche UK (Ge- ... -e bei Gerede, un- ... -lich bei unwiederbringlich&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Повернутися до курсу [[Навчальний курс &amp;quot;Історія німецької мови&amp;quot;]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Thomenko</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%93%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%B4%D0%BE_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83_%22%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%22</id>
		<title>Глосарій до курсу &quot;Історія німецької мови&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%93%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%B4%D0%BE_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83_%22%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%22"/>
				<updated>2016-04-12T11:26:02Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Thomenko: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Affix''': gebundenes, nicht basisfähiges Morphem; mit Flexionsaffixen (= Flexionsmorphemen) werden Wortformen gebildet (Haus-es), mit Wortbildungsaffixen (= Wortbildungsmorphemen) neue Wörter (Häus-chen, häus-lich); Oberbegriff für Präfix, Suffix, Zirkumfix (Infix tritt im Deutschen kaum auf)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Akzent''' (= Betonung): Hervorhebung durch Intensivierung der Muskelaktivitäten bei der Artikulation, die unter anderem zu einer Steigerung der Lautstärke und zu einem Anstieg der Tonhöhe führt&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Akzeptabilität''': die Annehmbarkeit sprachlicher Erscheinungen (Wortbildungsprodukte, Wortformen, Äußerungen, Texte) auf der Ebene der Performanz (als graduell abgestufte Einstellung kompetenter Sprecher)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Ambiguität''': Mehrdeutigkeit sprachlicher Einheiten&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Appellativum''': nichtonymische substantivische lexikalische Einheit, die sowohl eine Klasse von Gegenständen als auch einen Einzelgegenstand bezeichnen kann; auch: Gattungsbezeichnung (Stadt, Fluss, Mädchen)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Bedeutung''': einem sprachlichen Ausdruck konventionell zugeordnete überindividuelle Wissenseinheit (Gehalt/Inhalt/Vorstellung) mit den Eigenschaften verallgemeinernd, vage und flexibel &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''aktuelle Bedeutung'': (nach W. Schmidt) Bedeutung einer lexikalischen Einheit auf der Parole-Ebene, durch Textbeziehungen festgelegt; auch: Textbedeutung/Sinn&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
''lexikalische Bedeutung'': 1. (komplementär zur grammatischen Bedeutung) Bedeutung von Wörtern und Phraseologismen; auch: Semem; 2. (komplementär zur aktuellen Bedeutung) Bedeutung einer lexikalischen Einheit auf der Langue-Ebene, &amp;quot;Potenz der aktuellen Bedeutungen&amp;quot; (W. Schmidt), d. h. die Gesamtheit der Sememe (Th. Schippan); auch: potentielle/virtuelle Bedeutung&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
''denotative Bedeutung'': begrifflicher Gehalt (Kern) der Bedeutung einer lexikalischen Einheit &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''konnotative Bedeutung'': an die denotative Bedeutung angelagertes Wissen über die usuellen (konventionellen) kommunikativen Rahmenbedingungen der Verwendung einer lexikalischen Einheit &lt;br /&gt;
  &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Benennung:''' usuelles oder okkasionelles Wort (Substantiv, Verb, Adjektiv, Adverb) bzw. Phraseologismus, mit dem der Sprecher auf Begriffe (Konzepte) – und durch sie vermittelt – auf Gegenstände, Vorstellungen, Prozesse und deren Merkmale Bezug nimmt (referiert)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Buchstabe''': Schriftzeichen in alphabetischen Schriftsystemen; auch: Graph&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Derivat:''' Wortbildungsprodukt, das durch Derivation entstanden ist; auch: Ableitung&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''diachronische Betrachtungsweise:''' Erforschung eines Sprachsystems (bzw. von Teilsystemen und Elementen) in seiner historischen Veränderung&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Dialekt/Mundart:''' eine dem Standard historisch vorangehende, örtlich gebundene, vorwiegend auf mündliche Realisierung orientierte und vor allem im Alltag realisierte Existenzform/Varietät, die nach eigenen Sprachnormen, die sich im Laufe der Geschichte durch nachbarmundartliche und standardsprachliche Einflüsse herausbildeten, von einem großen heimatgebundenen Personenkreis in bestimmten Sprechsituationen gesprochen wird (vgl. Sowinski 1970)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Distribution:''' die Menge aller Umgebungen, in denen eine sprachliche Einheit vorkommen kann &lt;br /&gt;
Eigenname: Substantiv oder substantivische Wortgruppe (onymische Benennung) mit der Funktion der Identifizierung des einzelnen Objekts und dessen Differenzierung von anderen gleichartigen Objekten (Leipzig, Saale, Altes Rathaus, Juliane) &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Entlehnung:''' 1. Übernahme von Sprachelementen aus anderen Sprachen; 2. sprachliche Einheit als Ergebnis dieses Prozesses &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Etymologie:''' Wissenschaft von der Herkunft, Grundbedeutung und Entwicklung einzelner Wörter sowie von ihrer Verwandtschaft mit Wörtern gleichen Ursprungs in anderen Sprachen (H. Bußmannn)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Fugenelement''' (auch: Interfix): semantisch leeres Segment in der Kompositions- oder Derivationsfuge (Arbeit/s/anzug, willen/t/lich)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Funktion, syntaktische''': die Rolle, die eine Konstituente innerhalb eines Satzes spielt (z. B. Subjekt, Prädikat, Objekt usw.); dazu:  Satzglied&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Genus:''' (Pl.: Genera) grammatisches Geschlecht (Maskulinum, Femininum, Neutrum); im Unterschied dazu bezeichnet Sexus das natürliche Geschlecht&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Genus verbi:''' grammatische Kategorie des Verbs, Handlungsrichtung (Aktiv, Vorgangs- und Zustandspassiv)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Graph''' (auch: Buchstabe): durch Segmentierung bestimmte Einheit der schriftlichen Ebene &lt;br /&gt;
Graphem: kleinste bedeutungsunterscheidende Einheit der schriftlichen Ebene (Distinktivitätskonzeption); auch als graphische Entsprechung eines Phonems verstanden (Repräsentanzkonzeption)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Graphematik:''' linguistische Teildisziplin, die sich mit den Regularitäten der Schreibung, dem Schriftsystem einer Sprache beschäftigt; auch: Graphemik &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Graphie:''' das Schriftsystem einer Sprache &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Intonation:''' Sammelbegriff für Tonhöhe, Tonhöhenverlauf und Pausen &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Kasus:''' (Pl.: Kas?s) grammatische Kategorie deklinierbarer Wörter, die u. a. zur Kennzeichnung ihrer syntaktischen Funktion im Satz dient&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Kategorie:''' Klasse sprachlicher Einheiten mit (weitgehend) gleichen Eigenschaften (z. B. Substantiv, Verb, Adverb, Nominalphrase)&lt;br /&gt;
  &lt;br /&gt;
'''Konversion''': Wortbildungsart, bei der eine unflektierte (Leben) oder flektierte (Ist, der Fremde/ein Fremder) Basis die Wortart oder ihren Status als syntaktische Fügung/Wortgruppe/Phrase (In-der-Sonne-Liegen) ohne Affigierung wechselt&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Modifikation:''' Verfahren, das ein vorhandenes Wort semantisch subklassifiziert, ohne dass sich die Wortart ändert (Haustür, Häuschen, kränklich, erblühen); semantische Grundklasse in der Wortbildung (wie auch  Transposition)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Modus:''' (Pl.: Modi) grammatische Kategorie des Verbs, Aussageweise (Indikativ, Konjunktiv, Imperativ)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Motivation/Motiviertheit:''' Erschließbarkeit der lexikalischen Bedeutung einer lexikalischen Einheit aus deren Phonemstruktur (= phonetisch-phonemische M., z. B. Kuckuck), Morphemstruktur (= morphosemantische M., z. B. Schreibtisch) oder Sememstruktur (= figurative M., z. B. Fuchs ‚schlauer Mensch’); den Verlust der Motivation durch Sprachwandel (Beispiel, höflich, vergessen) bezeichnet man als Demotivation&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Numerus:''' grammatische Kategorie zur Kennzeichnung von Quantitätsverhältnissen bei flektierbaren Wörtern (Singular, Plural)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Orthographie:''' die kodifizierte, d. h. schriftlich fixierte Norm der Schreibung einer Sprache, das kodifizierte, normierte Schriftsystem &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Orthographische Prinzipien:''' Grundsätze für die Zuordnung von Einheiten der schriftlichen Ebene zu Einheiten anderer Ebenen des Sprachsystems&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Paradigmatische Beziehungen:''' Beziehungen zwischen sprachlichen Einheiten, die gegeneinander ausgetauscht werden können, Entweder-oder-Beziehungen &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Polysemie:''' die Eigenschaft eines Lexems, mehrdeutig zu sein, wobei die einzelnen Sememe/Lesarten/Bedeutungsvarianten über Assoziationen miteinander in Beziehung gebracht werden können&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Prosodie:''' Sammelbegriff für die suprasegmentalen Merkmale Akzent, Dauer, Lautstärke, Intonation, Rhythmus und Sprechgeschwindigkeit&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Reduktion:''' Wortbildungsart; Bildung eines Wortes durch Kürzung einer längeren Vollform (Wort oder syntaktische Fügung);  Kurzwort&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Schrift:''' Inventar von Schriftzeichen (z. B. lateinische, griechische, kyrillische, arabische Schrift)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Schriftsystem''' (auch: Graphie): der Teil des Systems einer Sprache, der sich auf die Elemente und Regularitäten der Schreibung bezieht&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Schrifttyp:''' Klasse von Schriftsystemen, deren Schriftzeichen sich jeweils auf die gleichen sprachlichen Einheiten beziehen (alphabetischer, syllabischer, logographischer Schrifttyp)&lt;br /&gt;
 '''&lt;br /&gt;
Schriftzeichen:''' graphische Zeichen, die sprachliche Einheiten wiedergeben&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Segmentierung:''' die schrittweise Zerlegung sprachlicher Äußerungen in kleinere Einheiten nach dem Kriterium der Austauschbarkeit eines Elements mit anderen Elementen der gleichen Art; die Grundoperation der strukturalistischen Sprachwissenschaft, die von der Klassifizierung vorausgesetzt wird&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Silbe:''' phonologische Einheit, die aus einer bestimmten Folge von Lauten besteht&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Sprach-/Dialektgemeinschaften:''' sind Gruppen von Sprechern, die nach eigener Anschauung eine Gemeinschaft aufgrund der gemeinsam verwendeten Sprache/des Dialekts bilden (vgl. Klaus Mattheier) oder Gruppe von Sprechern einer Sprache/eines Dialekts, die sich selbst dieser Sprache/diesem Dialekt als Sprecher zugehörig verstehen&lt;br /&gt;
   &lt;br /&gt;
'''Tempus:''' (Pl.: Tempora) grammatische Kategorie des Verbs, Zeitform (Präsens, Präteritum, Perfekt, Plusquamperfekt, Futur I und II)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Terminus:''' innerhalb eines begrifflichen Systems (Theorie, Fach, Lehrbuch) definiertes Fachwort &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Text:''' relativ abgeschlossene mündliche oder schriftliche Äußerung, die i. d. R. aus einer grammatisch und inhaltlich zusammenhängenden Folge von Sätzen besteht, von einem Textproduzenten mit einer bestimmten Absicht für einen Textrezipienten verfasst worden ist und von diesem auch als Text erkannt und akzeptiert wird&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Transposition:''' Verfahren, das ein vorhandenes Wort in eine neue semantische Klasse überführt, wobei sich die Wortart verändert (Stadt&amp;gt;städtisch) oder erhalten bleibt (Stadt&amp;gt;Städter); semantische Grundklasse in der Wortbildung (wie auch Modifikation)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Umgangssprache''' (regionale): ist eine sprachliche Zwischenschicht zwischen Standard und Mundart, die als Rückwirkung des Standards auf die gesprochenen Dialekte entstand. Als eine von den örtlichen Mundarten verschiedene, durch mannigfache Abstufungen, vielfältige landschaftliche Unterschiede und überregionale Geltung gekennzeichnete Existenzform/ Varietät ist Umgangssprache die mündliche Realisierung des Standards mit den Artikulationsmerkmalen der Mundarten des jeweiligen Gebietes.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Wortschatz:''' Gesamtmenge aller Wörter einer Sprache zu einem bestimmten Zeitpunkt (H. Bußmann), von dem der einzelne Sprecher jeweils nur einen Teil aktiv und passiv beherrscht &lt;br /&gt;
regionaler/fachsprachlicher/sondersprachlicher/standardsprachlicher Wortschatz: varietätenspezifische Teilmengen des Gesamtwortschatzes &lt;br /&gt;
  &lt;br /&gt;
'''Zeichen:''' nach F. de Saussure eine Einheit zweier Komponenten (bilateral), nämlich von Bezeichnendem und Bezeichnetem (signifiant und signifié, Form und Bedeutung). Das so definierte sprachliche Zeichen ist arbiträr und linear; existiert nicht an sich und für sich, sondern nur im Zusammenhang mit anderen Zeichen, die seinen Wert im System ausmachen.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Zirkumfix:''' Affixkombination aus Präfix und Suffix; fungiert in der kombinatorischen Derivation als eine diskontinuierliche UK (Ge- ... -e bei Gerede, un- ... -lich bei unwiederbringlich&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Повернутися до курсу [[Навчальний курс &amp;quot;Історія німецької мови&amp;quot;]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Thomenko</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%93%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%B4%D0%BE_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83_%22%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%22</id>
		<title>Глосарій до курсу &quot;Історія німецької мови&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%93%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%B4%D0%BE_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83_%22%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%22"/>
				<updated>2016-04-12T11:25:22Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Thomenko: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Affix''': gebundenes, nicht basisfähiges Morphem; mit Flexionsaffixen (= Flexionsmorphemen) werden Wortformen gebildet (Haus-es), mit Wortbildungsaffixen (= Wortbildungsmorphemen) neue Wörter (Häus-chen, häus-lich); Oberbegriff für Präfix, Suffix, Zirkumfix (Infix tritt im Deutschen kaum auf)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Akzent''' (= Betonung): Hervorhebung durch Intensivierung der Muskelaktivitäten bei der Artikulation, die unter anderem zu einer Steigerung der Lautstärke und zu einem Anstieg der Tonhöhe führt&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Akzeptabilität''': die Annehmbarkeit sprachlicher Erscheinungen (Wortbildungsprodukte, Wortformen, Äußerungen, Texte) auf der Ebene der Performanz (als graduell abgestufte Einstellung kompetenter Sprecher)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Ambiguität''': Mehrdeutigkeit sprachlicher Einheiten&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Appellativum''': nichtonymische substantivische lexikalische Einheit, die sowohl eine Klasse von Gegenständen als auch einen Einzelgegenstand bezeichnen kann; auch: Gattungsbezeichnung (Stadt, Fluss, Mädchen)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Bedeutung''': einem sprachlichen Ausdruck konventionell zugeordnete überindividuelle Wissenseinheit (Gehalt/Inhalt/Vorstellung) mit den Eigenschaften verallgemeinernd, vage und flexibel &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''aktuelle Bedeutung'': (nach W. Schmidt) Bedeutung einer lexikalischen Einheit auf der Parole-Ebene, durch Textbeziehungen festgelegt; auch: Textbedeutung/Sinn&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
''lexikalische Bedeutung'': 1. (komplementär zur grammatischen Bedeutung) Bedeutung von Wörtern und Phraseologismen; auch: Semem; 2. (komplementär zur aktuellen Bedeutung) Bedeutung einer lexikalischen Einheit auf der Langue-Ebene, &amp;quot;Potenz der aktuellen Bedeutungen&amp;quot; (W. Schmidt), d. h. die Gesamtheit der Sememe (Th. Schippan); auch: potentielle/virtuelle Bedeutung&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
''denotative Bedeutung'': begrifflicher Gehalt (Kern) der Bedeutung einer lexikalischen Einheit &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''konnotative Bedeutung'': an die denotative Bedeutung angelagertes Wissen über die usuellen (konventionellen) kommunikativen Rahmenbedingungen der Verwendung einer lexikalischen Einheit &lt;br /&gt;
  &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Benennung:''' usuelles oder okkasionelles Wort (Substantiv, Verb, Adjektiv, Adverb) bzw. Phraseologismus, mit dem der Sprecher auf Begriffe (Konzepte) – und durch sie vermittelt – auf Gegenstände, Vorstellungen, Prozesse und deren Merkmale Bezug nimmt (referiert)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Buchstabe''': Schriftzeichen in alphabetischen Schriftsystemen; auch: Graph&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Derivat:''' Wortbildungsprodukt, das durch Derivation entstanden ist; auch: Ableitung&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''diachronische Betrachtungsweise:''' Erforschung eines Sprachsystems (bzw. von Teilsystemen und Elementen) in seiner historischen Veränderung&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Dialekt/Mundart:''' eine dem Standard historisch vorangehende, örtlich gebundene, vorwiegend auf mündliche Realisierung orientierte und vor allem im Alltag realisierte Existenzform/Varietät, die nach eigenen Sprachnormen, die sich im Laufe der Geschichte durch nachbarmundartliche und standardsprachliche Einflüsse herausbildeten, von einem großen heimatgebundenen Personenkreis in bestimmten Sprechsituationen gesprochen wird (vgl. Sowinski 1970)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Distribution:''' die Menge aller Umgebungen, in denen eine sprachliche Einheit vorkommen kann &lt;br /&gt;
Eigenname: Substantiv oder substantivische Wortgruppe (onymische Benennung) mit der Funktion der Identifizierung des einzelnen Objekts und dessen Differenzierung von anderen gleichartigen Objekten (Leipzig, Saale, Altes Rathaus, Juliane) &lt;br /&gt;
'''&lt;br /&gt;
Entlehnung:''' 1. Übernahme von Sprachelementen aus anderen Sprachen; 2. sprachliche Einheit als Ergebnis dieses Prozesses &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Etymologie:''' Wissenschaft von der Herkunft, Grundbedeutung und Entwicklung einzelner Wörter sowie von ihrer Verwandtschaft mit Wörtern gleichen Ursprungs in anderen Sprachen (H. Bußmannn)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Fugenelement''' (auch: Interfix): semantisch leeres Segment in der Kompositions- oder Derivationsfuge (Arbeit/s/anzug, willen/t/lich)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Funktion, syntaktische''': die Rolle, die eine Konstituente innerhalb eines Satzes spielt (z. B. Subjekt, Prädikat, Objekt usw.); dazu:  Satzglied&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Genus:''' (Pl.: Genera) grammatisches Geschlecht (Maskulinum, Femininum, Neutrum); im Unterschied dazu bezeichnet Sexus das natürliche Geschlecht&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Genus verbi:''' grammatische Kategorie des Verbs, Handlungsrichtung (Aktiv, Vorgangs- und Zustandspassiv)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Graph''' (auch: Buchstabe): durch Segmentierung bestimmte Einheit der schriftlichen Ebene &lt;br /&gt;
Graphem: kleinste bedeutungsunterscheidende Einheit der schriftlichen Ebene (Distinktivitätskonzeption); auch als graphische Entsprechung eines Phonems verstanden (Repräsentanzkonzeption)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Graphematik:''' linguistische Teildisziplin, die sich mit den Regularitäten der Schreibung, dem Schriftsystem einer Sprache beschäftigt; auch: Graphemik &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Graphie:''' das Schriftsystem einer Sprache &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Intonation:''' Sammelbegriff für Tonhöhe, Tonhöhenverlauf und Pausen &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Kasus:''' (Pl.: Kas?s) grammatische Kategorie deklinierbarer Wörter, die u. a. zur Kennzeichnung ihrer syntaktischen Funktion im Satz dient&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Kategorie:''' Klasse sprachlicher Einheiten mit (weitgehend) gleichen Eigenschaften (z. B. Substantiv, Verb, Adverb, Nominalphrase)&lt;br /&gt;
  &lt;br /&gt;
'''Konversion''': Wortbildungsart, bei der eine unflektierte (Leben) oder flektierte (Ist, der Fremde/ein Fremder) Basis die Wortart oder ihren Status als syntaktische Fügung/Wortgruppe/Phrase (In-der-Sonne-Liegen) ohne Affigierung wechselt&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Modifikation:''' Verfahren, das ein vorhandenes Wort semantisch subklassifiziert, ohne dass sich die Wortart ändert (Haustür, Häuschen, kränklich, erblühen); semantische Grundklasse in der Wortbildung (wie auch  Transposition)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Modus:''' (Pl.: Modi) grammatische Kategorie des Verbs, Aussageweise (Indikativ, Konjunktiv, Imperativ)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Motivation/Motiviertheit:''' Erschließbarkeit der lexikalischen Bedeutung einer lexikalischen Einheit aus deren Phonemstruktur (= phonetisch-phonemische M., z. B. Kuckuck), Morphemstruktur (= morphosemantische M., z. B. Schreibtisch) oder Sememstruktur (= figurative M., z. B. Fuchs ‚schlauer Mensch’); den Verlust der Motivation durch Sprachwandel (Beispiel, höflich, vergessen) bezeichnet man als Demotivation&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Numerus:''' grammatische Kategorie zur Kennzeichnung von Quantitätsverhältnissen bei flektierbaren Wörtern (Singular, Plural)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Orthographie:''' die kodifizierte, d. h. schriftlich fixierte Norm der Schreibung einer Sprache, das kodifizierte, normierte Schriftsystem &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Orthographische Prinzipien:''' Grundsätze für die Zuordnung von Einheiten der schriftlichen Ebene zu Einheiten anderer Ebenen des Sprachsystems&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Paradigmatische Beziehungen:''' Beziehungen zwischen sprachlichen Einheiten, die gegeneinander ausgetauscht werden können, Entweder-oder-Beziehungen &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Polysemie:''' die Eigenschaft eines Lexems, mehrdeutig zu sein, wobei die einzelnen Sememe/Lesarten/Bedeutungsvarianten über Assoziationen miteinander in Beziehung gebracht werden können&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Prosodie:''' Sammelbegriff für die suprasegmentalen Merkmale Akzent, Dauer, Lautstärke, Intonation, Rhythmus und Sprechgeschwindigkeit&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Reduktion:''' Wortbildungsart; Bildung eines Wortes durch Kürzung einer längeren Vollform (Wort oder syntaktische Fügung);  Kurzwort&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Schrift:''' Inventar von Schriftzeichen (z. B. lateinische, griechische, kyrillische, arabische Schrift)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Schriftsystem''' (auch: Graphie): der Teil des Systems einer Sprache, der sich auf die Elemente und Regularitäten der Schreibung bezieht&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Schrifttyp:''' Klasse von Schriftsystemen, deren Schriftzeichen sich jeweils auf die gleichen sprachlichen Einheiten beziehen (alphabetischer, syllabischer, logographischer Schrifttyp)&lt;br /&gt;
 '''&lt;br /&gt;
Schriftzeichen:''' graphische Zeichen, die sprachliche Einheiten wiedergeben&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Segmentierung:''' die schrittweise Zerlegung sprachlicher Äußerungen in kleinere Einheiten nach dem Kriterium der Austauschbarkeit eines Elements mit anderen Elementen der gleichen Art; die Grundoperation der strukturalistischen Sprachwissenschaft, die von der Klassifizierung vorausgesetzt wird&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Silbe:''' phonologische Einheit, die aus einer bestimmten Folge von Lauten besteht&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Sprach-/Dialektgemeinschaften:''' sind Gruppen von Sprechern, die nach eigener Anschauung eine Gemeinschaft aufgrund der gemeinsam verwendeten Sprache/des Dialekts bilden (vgl. Klaus Mattheier) oder Gruppe von Sprechern einer Sprache/eines Dialekts, die sich selbst dieser Sprache/diesem Dialekt als Sprecher zugehörig verstehen&lt;br /&gt;
   &lt;br /&gt;
'''Tempus:''' (Pl.: Tempora) grammatische Kategorie des Verbs, Zeitform (Präsens, Präteritum, Perfekt, Plusquamperfekt, Futur I und II)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Terminus:''' innerhalb eines begrifflichen Systems (Theorie, Fach, Lehrbuch) definiertes Fachwort &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Text:''' relativ abgeschlossene mündliche oder schriftliche Äußerung, die i. d. R. aus einer grammatisch und inhaltlich zusammenhängenden Folge von Sätzen besteht, von einem Textproduzenten mit einer bestimmten Absicht für einen Textrezipienten verfasst worden ist und von diesem auch als Text erkannt und akzeptiert wird&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Transposition:''' Verfahren, das ein vorhandenes Wort in eine neue semantische Klasse überführt, wobei sich die Wortart verändert (Stadt&amp;gt;städtisch) oder erhalten bleibt (Stadt&amp;gt;Städter); semantische Grundklasse in der Wortbildung (wie auch Modifikation)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Umgangssprache''' (regionale): ist eine sprachliche Zwischenschicht zwischen Standard und Mundart, die als Rückwirkung des Standards auf die gesprochenen Dialekte entstand. Als eine von den örtlichen Mundarten verschiedene, durch mannigfache Abstufungen, vielfältige landschaftliche Unterschiede und überregionale Geltung gekennzeichnete Existenzform/ Varietät ist Umgangssprache die mündliche Realisierung des Standards mit den Artikulationsmerkmalen der Mundarten des jeweiligen Gebietes.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Wortschatz:''' Gesamtmenge aller Wörter einer Sprache zu einem bestimmten Zeitpunkt (H. Bußmann), von dem der einzelne Sprecher jeweils nur einen Teil aktiv und passiv beherrscht &lt;br /&gt;
regionaler/fachsprachlicher/sondersprachlicher/standardsprachlicher Wortschatz: varietätenspezifische Teilmengen des Gesamtwortschatzes &lt;br /&gt;
  &lt;br /&gt;
'''Zeichen:''' nach F. de Saussure eine Einheit zweier Komponenten (bilateral), nämlich von Bezeichnendem und Bezeichnetem (signifiant und signifié, Form und Bedeutung). Das so definierte sprachliche Zeichen ist arbiträr und linear; existiert nicht an sich und für sich, sondern nur im Zusammenhang mit anderen Zeichen, die seinen Wert im System ausmachen.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Zirkumfix:''' Affixkombination aus Präfix und Suffix; fungiert in der kombinatorischen Derivation als eine diskontinuierliche UK (Ge- ... -e bei Gerede, un- ... -lich bei unwiederbringlich&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Повернутися до курсу [[Навчальний курс &amp;quot;Історія німецької мови&amp;quot;]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Thomenko</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%93%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%B4%D0%BE_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83_%22%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%22</id>
		<title>Глосарій до курсу &quot;Історія німецької мови&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%93%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%B4%D0%BE_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83_%22%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%22"/>
				<updated>2016-04-12T11:24:12Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Thomenko: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Affix''': gebundenes, nicht basisfähiges Morphem; mit Flexionsaffixen (= Flexionsmorphemen) werden Wortformen gebildet (Haus-es), mit Wortbildungsaffixen (= Wortbildungsmorphemen) neue Wörter (Häus-chen, häus-lich); Oberbegriff für Präfix, Suffix, Zirkumfix (Infix tritt im Deutschen kaum auf)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Akzent''' (= Betonung): Hervorhebung durch Intensivierung der Muskelaktivitäten bei der Artikulation, die unter anderem zu einer Steigerung der Lautstärke und zu einem Anstieg der Tonhöhe führt&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Akzeptabilität''': die Annehmbarkeit sprachlicher Erscheinungen (Wortbildungsprodukte, Wortformen, Äußerungen, Texte) auf der Ebene der Performanz (als graduell abgestufte Einstellung kompetenter Sprecher)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Ambiguität''': Mehrdeutigkeit sprachlicher Einheiten&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Appellativum''': nichtonymische substantivische lexikalische Einheit, die sowohl eine Klasse von Gegenständen als auch einen Einzelgegenstand bezeichnen kann; auch: Gattungsbezeichnung (Stadt, Fluss, Mädchen)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Bedeutung''': einem sprachlichen Ausdruck konventionell zugeordnete überindividuelle Wissenseinheit (Gehalt/Inhalt/Vorstellung) mit den Eigenschaften verallgemeinernd, vage und flexibel &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''aktuelle Bedeutung'': (nach W. Schmidt) Bedeutung einer lexikalischen Einheit auf der Parole-Ebene, durch Textbeziehungen festgelegt; auch: Textbedeutung/Sinn&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
''lexikalische Bedeutung'': 1. (komplementär zur grammatischen Bedeutung) Bedeutung von Wörtern und Phraseologismen; auch: Semem; 2. (komplementär zur aktuellen Bedeutung) Bedeutung einer lexikalischen Einheit auf der Langue-Ebene, &amp;quot;Potenz der aktuellen Bedeutungen&amp;quot; (W. Schmidt), d. h. die Gesamtheit der Sememe (Th. Schippan); auch: potentielle/virtuelle Bedeutung&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
''denotative Bedeutung'': begrifflicher Gehalt (Kern) der Bedeutung einer lexikalischen Einheit &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''konnotative Bedeutung'': an die denotative Bedeutung angelagertes Wissen über die usuellen (konventionellen) kommunikativen Rahmenbedingungen der Verwendung einer lexikalischen Einheit &lt;br /&gt;
  &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Benennung:''' usuelles oder okkasionelles Wort (Substantiv, Verb, Adjektiv, Adverb) bzw. Phraseologismus, mit dem der Sprecher auf Begriffe (Konzepte) – und durch sie vermittelt – auf Gegenstände, Vorstellungen, Prozesse und deren Merkmale Bezug nimmt (referiert)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Buchstabe''': Schriftzeichen in alphabetischen Schriftsystemen; auch: Graph&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Derivat:''' Wortbildungsprodukt, das durch Derivation entstanden ist; auch: Ableitung&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''diachronische Betrachtungsweise:''' Erforschung eines Sprachsystems (bzw. von Teilsystemen und Elementen) in seiner historischen Veränderung&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Dialekt/Mundart:''' eine dem Standard historisch vorangehende, örtlich gebundene, vorwiegend auf mündliche Realisierung orientierte und vor allem im Alltag realisierte Existenzform/Varietät, die nach eigenen Sprachnormen, die sich im Laufe der Geschichte durch nachbarmundartliche und standardsprachliche Einflüsse herausbildeten, von einem großen heimatgebundenen Personenkreis in bestimmten Sprechsituationen gesprochen wird (vgl. Sowinski 1970)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Distribution:''' die Menge aller Umgebungen, in denen eine sprachliche Einheit vorkommen kann &lt;br /&gt;
Eigenname: Substantiv oder substantivische Wortgruppe (onymische Benennung) mit der Funktion der Identifizierung des einzelnen Objekts und dessen Differenzierung von anderen gleichartigen Objekten (Leipzig, Saale, Altes Rathaus, Juliane) &lt;br /&gt;
'''&lt;br /&gt;
Entlehnung:''' 1. Übernahme von Sprachelementen aus anderen Sprachen; 2. sprachliche Einheit als Ergebnis dieses Prozesses &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Etymologie:''' Wissenschaft von der Herkunft, Grundbedeutung und Entwicklung einzelner Wörter sowie von ihrer Verwandtschaft mit Wörtern gleichen Ursprungs in anderen Sprachen (H. Bußmannn)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Fugenelement''' (auch: Interfix): semantisch leeres Segment in der Kompositions- oder Derivationsfuge (Arbeit/s/anzug, willen/t/lich)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Funktion, syntaktische''': die Rolle, die eine Konstituente innerhalb eines Satzes spielt (z. B. Subjekt, Prädikat, Objekt usw.); dazu:  Satzglied&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Genus:''' (Pl.: Genera) grammatisches Geschlecht (Maskulinum, Femininum, Neutrum); im Unterschied dazu bezeichnet Sexus das natürliche Geschlecht&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Genus verbi:''' grammatische Kategorie des Verbs, Handlungsrichtung (Aktiv, Vorgangs- und Zustandspassiv)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Graph''' (auch: Buchstabe): durch Segmentierung bestimmte Einheit der schriftlichen Ebene &lt;br /&gt;
Graphem: kleinste bedeutungsunterscheidende Einheit der schriftlichen Ebene (Distinktivitätskonzeption); auch als graphische Entsprechung eines Phonems verstanden (Repräsentanzkonzeption)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Graphematik:''' linguistische Teildisziplin, die sich mit den Regularitäten der Schreibung, dem Schriftsystem einer Sprache beschäftigt; auch: Graphemik &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Graphie:''' das Schriftsystem einer Sprache &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Intonation:''' Sammelbegriff für Tonhöhe, Tonhöhenverlauf und Pausen &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Kasus:''' (Pl.: Kas?s) grammatische Kategorie deklinierbarer Wörter, die u. a. zur Kennzeichnung ihrer syntaktischen Funktion im Satz dient&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Kategorie:''' Klasse sprachlicher Einheiten mit (weitgehend) gleichen Eigenschaften (z. B. Substantiv, Verb, Adverb, Nominalphrase)&lt;br /&gt;
  &lt;br /&gt;
'''Konversion''': Wortbildungsart, bei der eine unflektierte (Leben) oder flektierte (Ist, der Fremde/ein Fremder) Basis die Wortart oder ihren Status als syntaktische Fügung/Wortgruppe/Phrase (In-der-Sonne-Liegen) ohne Affigierung wechselt&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Modifikation:''' Verfahren, das ein vorhandenes Wort semantisch subklassifiziert, ohne dass sich die Wortart ändert (Haustür, Häuschen, kränklich, erblühen); semantische Grundklasse in der Wortbildung (wie auch  Transposition)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Modus:''' (Pl.: Modi) grammatische Kategorie des Verbs, Aussageweise (Indikativ, Konjunktiv, Imperativ)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Motivation/Motiviertheit:''' Erschließbarkeit der lexikalischen Bedeutung einer lexikalischen Einheit aus deren Phonemstruktur (= phonetisch-phonemische M., z. B. Kuckuck), Morphemstruktur (= morphosemantische M., z. B. Schreibtisch) oder Sememstruktur (= figurative M., z. B. Fuchs ‚schlauer Mensch’); den Verlust der Motivation durch Sprachwandel (Beispiel, höflich, vergessen) bezeichnet man als Demotivation&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Numerus:''' grammatische Kategorie zur Kennzeichnung von Quantitätsverhältnissen bei flektierbaren Wörtern (Singular, Plural)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Orthographie:''' die kodifizierte, d. h. schriftlich fixierte Norm der Schreibung einer Sprache, das kodifizierte, normierte Schriftsystem &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Orthographische Prinzipien:''' Grundsätze für die Zuordnung von Einheiten der schriftlichen Ebene zu Einheiten anderer Ebenen des Sprachsystems&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Paradigmatische Beziehungen:''' Beziehungen zwischen sprachlichen Einheiten, die gegeneinander ausgetauscht werden können, Entweder-oder-Beziehungen &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Polysemie:''' die Eigenschaft eines Lexems, mehrdeutig zu sein, wobei die einzelnen Sememe/Lesarten/Bedeutungsvarianten über Assoziationen miteinander in Beziehung gebracht werden können&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Prosodie:''' Sammelbegriff für die suprasegmentalen Merkmale Akzent, Dauer, Lautstärke, Intonation, Rhythmus und Sprechgeschwindigkeit&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Reduktion:''' Wortbildungsart; Bildung eines Wortes durch Kürzung einer längeren Vollform (Wort oder syntaktische Fügung);  Kurzwort&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Schrift:''' Inventar von Schriftzeichen (z. B. lateinische, griechische, kyrillische, arabische Schrift)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Schriftsystem''' (auch: Graphie): der Teil des Systems einer Sprache, der sich auf die Elemente und Regularitäten der Schreibung bezieht&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Schrifttyp:''' Klasse von Schriftsystemen, deren Schriftzeichen sich jeweils auf die gleichen sprachlichen Einheiten beziehen (alphabetischer, syllabischer, logographischer Schrifttyp)&lt;br /&gt;
 '''&lt;br /&gt;
Schriftzeichen:''' graphische Zeichen, die sprachliche Einheiten wiedergeben&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Segmentierung:''' die schrittweise Zerlegung sprachlicher Äußerungen in kleinere Einheiten nach dem Kriterium der Austauschbarkeit eines Elements mit anderen Elementen der gleichen Art; die Grundoperation der strukturalistischen Sprachwissenschaft, die von der Klassifizierung vorausgesetzt wird&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Silbe:''' phonologische Einheit, die aus einer bestimmten Folge von Lauten besteht&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&lt;br /&gt;
Sprach-/Dialektgemeinschaften:''' sind Gruppen von Sprechern, die nach eigener Anschauung eine Gemeinschaft aufgrund der gemeinsam verwendeten Sprache/des Dialekts bilden (vgl. Klaus Mattheier) oder Gruppe von Sprechern einer Sprache/eines Dialekts, die sich selbst dieser Sprache/diesem Dialekt als Sprecher zugehörig verstehen&lt;br /&gt;
   &lt;br /&gt;
'''Tempus:''' (Pl.: Tempora) grammatische Kategorie des Verbs, Zeitform (Präsens, Präteritum, Perfekt, Plusquamperfekt, Futur I und II)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Terminus:''' innerhalb eines begrifflichen Systems (Theorie, Fach, Lehrbuch) definiertes Fachwort &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Text:''' relativ abgeschlossene mündliche oder schriftliche Äußerung, die i. d. R. aus einer grammatisch und inhaltlich zusammenhängenden Folge von Sätzen besteht, von einem Textproduzenten mit einer bestimmten Absicht für einen Textrezipienten verfasst worden ist und von diesem auch als Text erkannt und akzeptiert wird&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Transposition:''' Verfahren, das ein vorhandenes Wort in eine neue semantische Klasse überführt, wobei sich die Wortart verändert (Stadt&amp;gt;städtisch) oder erhalten bleibt (Stadt&amp;gt;Städter); semantische Grundklasse in der Wortbildung (wie auch  Modifikation)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Umgangssprache''' (regionale): ist eine sprachliche Zwischenschicht zwischen Standard und Mundart, die als Rückwirkung des Standards auf die gesprochenen Dialekte entstand. Als eine von den örtlichen Mundarten verschiedene, durch mannigfache Abstufungen, vielfältige landschaftliche Unterschiede und überregionale Geltung gekennzeichnete Existenzform/ Varietät ist Umgangssprache die mündliche Realisierung des Standards mit den Artikulationsmerkmalen der Mundarten des jeweiligen Gebietes.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Wortschatz:''' Gesamtmenge aller Wörter einer Sprache zu einem bestimmten Zeitpunkt (H. Bußmann), von dem der einzelne Sprecher jeweils nur einen Teil aktiv und passiv beherrscht &lt;br /&gt;
regionaler/fachsprachlicher/sondersprachlicher/standardsprachlicher Wortschatz: varietätenspezifische Teilmengen des Gesamtwortschatzes &lt;br /&gt;
  &lt;br /&gt;
'''Zeichen:''' nach F. de Saussure eine Einheit zweier Komponenten (bilateral), nämlich von Bezeichnendem und Bezeichnetem (signifiant und signifié, Form und Bedeutung). Das so definierte sprachliche Zeichen ist arbiträr und linear; existiert nicht an sich und für sich, sondern nur im Zusammenhang mit anderen Zeichen, die seinen Wert im System ausmachen.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Zirkumfix:''' Affixkombination aus Präfix und Suffix; fungiert in der kombinatorischen Derivation als eine diskontinuierliche UK (Ge- ... -e bei Gerede, un- ... -lich bei unwiederbringlich&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Повернутися до курсу [[Навчальний курс &amp;quot;Історія німецької мови&amp;quot;]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Thomenko</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%93%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%B4%D0%BE_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83_%22%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%22</id>
		<title>Глосарій до курсу &quot;Історія німецької мови&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%93%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%B4%D0%BE_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83_%22%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%22"/>
				<updated>2016-04-12T11:23:29Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Thomenko: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Affix''': gebundenes, nicht basisfähiges Morphem; mit Flexionsaffixen (= Flexionsmorphemen) werden Wortformen gebildet (Haus-es), mit Wortbildungsaffixen (= Wortbildungsmorphemen) neue Wörter (Häus-chen, häus-lich); Oberbegriff für  Präfix, Suffix, Zirkumfix (Infix tritt im Deutschen kaum auf)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Akzent''' (= Betonung): Hervorhebung durch Intensivierung der Muskelaktivitäten bei der Artikulation, die unter anderem zu einer Steigerung der Lautstärke und zu einem Anstieg der Tonhöhe führt&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Akzeptabilität''': die Annehmbarkeit sprachlicher Erscheinungen (Wortbildungsprodukte, Wortformen, Äußerungen, Texte) auf der Ebene der Performanz (als graduell abgestufte Einstellung kompetenter Sprecher)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Ambiguität''': Mehrdeutigkeit sprachlicher Einheiten&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Appellativum''': nichtonymische substantivische lexikalische Einheit, die sowohl eine Klasse von Gegenständen als auch einen Einzelgegenstand bezeichnen kann; auch: Gattungsbezeichnung (Stadt, Fluss, Mädchen)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Bedeutung''': einem sprachlichen Ausdruck konventionell zugeordnete überindividuelle Wissenseinheit (Gehalt/Inhalt/Vorstellung) mit den Eigenschaften verallgemeinernd, vage und flexibel &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''aktuelle Bedeutung'': (nach W. Schmidt) Bedeutung einer lexikalischen Einheit auf der Parole-Ebene, durch Textbeziehungen festgelegt; auch: Textbedeutung/Sinn&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
''lexikalische Bedeutung'': 1. (komplementär zur grammatischen Bedeutung) Bedeutung von Wörtern und Phraseologismen; auch: Semem; 2. (komplementär zur aktuellen Bedeutung) Bedeutung einer lexikalischen Einheit auf der Langue-Ebene, &amp;quot;Potenz der aktuellen Bedeutungen&amp;quot; (W. Schmidt), d. h. die Gesamtheit der Sememe (Th. Schippan); auch: potentielle/virtuelle Bedeutung&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
''denotative Bedeutung'': begrifflicher Gehalt (Kern) der Bedeutung einer lexikalischen Einheit &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''konnotative Bedeutung'': an die denotative Bedeutung angelagertes Wissen über die usuellen (konventionellen) kommunikativen Rahmenbedingungen der Verwendung einer lexikalischen Einheit &lt;br /&gt;
  &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Benennung:''' usuelles oder okkasionelles Wort (Substantiv, Verb, Adjektiv, Adverb) bzw. Phraseologismus, mit dem der Sprecher auf Begriffe (Konzepte) – und durch sie vermittelt – auf Gegenstände, Vorstellungen, Prozesse und deren Merkmale Bezug nimmt (referiert)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Buchstabe''': Schriftzeichen in alphabetischen Schriftsystemen; auch: Graph&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Derivat:''' Wortbildungsprodukt, das durch Derivation entstanden ist; auch: Ableitung&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''diachronische Betrachtungsweise:''' Erforschung eines Sprachsystems (bzw. von Teilsystemen und Elementen) in seiner historischen Veränderung&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Dialekt/Mundart:''' eine dem Standard historisch vorangehende, örtlich gebundene, vorwiegend auf mündliche Realisierung orientierte und vor allem im Alltag realisierte Existenzform/Varietät, die nach eigenen Sprachnormen, die sich im Laufe der Geschichte durch nachbarmundartliche und standardsprachliche Einflüsse herausbildeten, von einem großen heimatgebundenen Personenkreis in bestimmten Sprechsituationen gesprochen wird (vgl. Sowinski 1970)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Distribution:''' die Menge aller Umgebungen, in denen eine sprachliche Einheit vorkommen kann &lt;br /&gt;
Eigenname: Substantiv oder substantivische Wortgruppe (onymische Benennung) mit der Funktion der Identifizierung des einzelnen Objekts und dessen Differenzierung von anderen gleichartigen Objekten (Leipzig, Saale, Altes Rathaus, Juliane) &lt;br /&gt;
'''&lt;br /&gt;
Entlehnung:''' 1. Übernahme von Sprachelementen aus anderen Sprachen; 2. sprachliche Einheit als Ergebnis dieses Prozesses &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Etymologie:''' Wissenschaft von der Herkunft, Grundbedeutung und Entwicklung einzelner Wörter sowie von ihrer Verwandtschaft mit Wörtern gleichen Ursprungs in anderen Sprachen (H. Bußmannn)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Fugenelement''' (auch: Interfix): semantisch leeres Segment in der Kompositions- oder Derivationsfuge (Arbeit/s/anzug, willen/t/lich)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Funktion, syntaktische''': die Rolle, die eine Konstituente innerhalb eines Satzes spielt (z. B. Subjekt, Prädikat, Objekt usw.); dazu:  Satzglied&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Genus:''' (Pl.: Genera) grammatisches Geschlecht (Maskulinum, Femininum, Neutrum); im Unterschied dazu bezeichnet Sexus das natürliche Geschlecht&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Genus verbi:''' grammatische Kategorie des Verbs, Handlungsrichtung (Aktiv, Vorgangs- und Zustandspassiv)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Graph''' (auch: Buchstabe): durch Segmentierung bestimmte Einheit der schriftlichen Ebene &lt;br /&gt;
Graphem: kleinste bedeutungsunterscheidende Einheit der schriftlichen Ebene (Distinktivitätskonzeption); auch als graphische Entsprechung eines Phonems verstanden (Repräsentanzkonzeption)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Graphematik:''' linguistische Teildisziplin, die sich mit den Regularitäten der Schreibung, dem Schriftsystem einer Sprache beschäftigt; auch: Graphemik &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Graphie:''' das Schriftsystem einer Sprache &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Intonation:''' Sammelbegriff für Tonhöhe, Tonhöhenverlauf und Pausen &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Kasus:''' (Pl.: Kas?s) grammatische Kategorie deklinierbarer Wörter, die u. a. zur Kennzeichnung ihrer syntaktischen Funktion im Satz dient&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Kategorie:''' Klasse sprachlicher Einheiten mit (weitgehend) gleichen Eigenschaften (z. B. Substantiv, Verb, Adverb, Nominalphrase)&lt;br /&gt;
  &lt;br /&gt;
'''Konversion''': Wortbildungsart, bei der eine unflektierte (Leben) oder flektierte (Ist, der Fremde/ein Fremder) Basis die Wortart oder ihren Status als syntaktische Fügung/Wortgruppe/Phrase (In-der-Sonne-Liegen) ohne Affigierung wechselt&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Modifikation:''' Verfahren, das ein vorhandenes Wort semantisch subklassifiziert, ohne dass sich die Wortart ändert (Haustür, Häuschen, kränklich, erblühen); semantische Grundklasse in der Wortbildung (wie auch  Transposition)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Modus:''' (Pl.: Modi) grammatische Kategorie des Verbs, Aussageweise (Indikativ, Konjunktiv, Imperativ)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Motivation/Motiviertheit:''' Erschließbarkeit der lexikalischen Bedeutung einer lexikalischen Einheit aus deren Phonemstruktur (= phonetisch-phonemische M., z. B. Kuckuck), Morphemstruktur (= morphosemantische M., z. B. Schreibtisch) oder Sememstruktur (= figurative M., z. B. Fuchs ‚schlauer Mensch’); den Verlust der Motivation durch Sprachwandel (Beispiel, höflich, vergessen) bezeichnet man als Demotivation&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Numerus:''' grammatische Kategorie zur Kennzeichnung von Quantitätsverhältnissen bei flektierbaren Wörtern (Singular, Plural)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Orthographie:''' die kodifizierte, d. h. schriftlich fixierte Norm der Schreibung einer Sprache, das kodifizierte, normierte Schriftsystem &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Orthographische Prinzipien:''' Grundsätze für die Zuordnung von Einheiten der schriftlichen Ebene zu Einheiten anderer Ebenen des Sprachsystems&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Paradigmatische Beziehungen:''' Beziehungen zwischen sprachlichen Einheiten, die gegeneinander ausgetauscht werden können, Entweder-oder-Beziehungen &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Polysemie:''' die Eigenschaft eines Lexems, mehrdeutig zu sein, wobei die einzelnen Sememe/Lesarten/Bedeutungsvarianten über Assoziationen miteinander in Beziehung gebracht werden können&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Prosodie:''' Sammelbegriff für die suprasegmentalen Merkmale Akzent, Dauer, Lautstärke, Intonation, Rhythmus und Sprechgeschwindigkeit&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Reduktion:''' Wortbildungsart; Bildung eines Wortes durch Kürzung einer längeren Vollform (Wort oder syntaktische Fügung);  Kurzwort&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Schrift:''' Inventar von Schriftzeichen (z. B. lateinische, griechische, kyrillische, arabische Schrift)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Schriftsystem''' (auch: Graphie): der Teil des Systems einer Sprache, der sich auf die Elemente und Regularitäten der Schreibung bezieht&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Schrifttyp:''' Klasse von Schriftsystemen, deren Schriftzeichen sich jeweils auf die gleichen sprachlichen Einheiten beziehen (alphabetischer, syllabischer, logographischer Schrifttyp)&lt;br /&gt;
 '''&lt;br /&gt;
Schriftzeichen:''' graphische Zeichen, die sprachliche Einheiten wiedergeben&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Segmentierung:''' die schrittweise Zerlegung sprachlicher Äußerungen in kleinere Einheiten nach dem Kriterium der Austauschbarkeit eines Elements mit anderen Elementen der gleichen Art; die Grundoperation der strukturalistischen Sprachwissenschaft, die von der Klassifizierung vorausgesetzt wird&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Silbe:''' phonologische Einheit, die aus einer bestimmten Folge von Lauten besteht&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&lt;br /&gt;
Sprach-/Dialektgemeinschaften:''' sind Gruppen von Sprechern, die nach eigener Anschauung eine Gemeinschaft aufgrund der gemeinsam verwendeten Sprache/des Dialekts bilden (vgl. Klaus Mattheier) oder Gruppe von Sprechern einer Sprache/eines Dialekts, die sich selbst dieser Sprache/diesem Dialekt als Sprecher zugehörig verstehen&lt;br /&gt;
   &lt;br /&gt;
'''Tempus:''' (Pl.: Tempora) grammatische Kategorie des Verbs, Zeitform (Präsens, Präteritum, Perfekt, Plusquamperfekt, Futur I und II)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Terminus:''' innerhalb eines begrifflichen Systems (Theorie, Fach, Lehrbuch) definiertes Fachwort &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Text:''' relativ abgeschlossene mündliche oder schriftliche Äußerung, die i. d. R. aus einer grammatisch und inhaltlich zusammenhängenden Folge von Sätzen besteht, von einem Textproduzenten mit einer bestimmten Absicht für einen Textrezipienten verfasst worden ist und von diesem auch als Text erkannt und akzeptiert wird&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Transposition:''' Verfahren, das ein vorhandenes Wort in eine neue semantische Klasse überführt, wobei sich die Wortart verändert (Stadt&amp;gt;städtisch) oder erhalten bleibt (Stadt&amp;gt;Städter); semantische Grundklasse in der Wortbildung (wie auch  Modifikation)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Umgangssprache''' (regionale): ist eine sprachliche Zwischenschicht zwischen Standard und Mundart, die als Rückwirkung des Standards auf die gesprochenen Dialekte entstand. Als eine von den örtlichen Mundarten verschiedene, durch mannigfache Abstufungen, vielfältige landschaftliche Unterschiede und überregionale Geltung gekennzeichnete Existenzform/ Varietät ist Umgangssprache die mündliche Realisierung des Standards mit den Artikulationsmerkmalen der Mundarten des jeweiligen Gebietes.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Wortschatz:''' Gesamtmenge aller Wörter einer Sprache zu einem bestimmten Zeitpunkt (H. Bußmann), von dem der einzelne Sprecher jeweils nur einen Teil aktiv und passiv beherrscht &lt;br /&gt;
regionaler/fachsprachlicher/sondersprachlicher/standardsprachlicher Wortschatz: varietätenspezifische Teilmengen des Gesamtwortschatzes &lt;br /&gt;
  &lt;br /&gt;
'''Zeichen:''' nach F. de Saussure eine Einheit zweier Komponenten (bilateral), nämlich von Bezeichnendem und Bezeichnetem (signifiant und signifié, Form und Bedeutung). Das so definierte sprachliche Zeichen ist arbiträr und linear; existiert nicht an sich und für sich, sondern nur im Zusammenhang mit anderen Zeichen, die seinen Wert im System ausmachen.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Zirkumfix:''' Affixkombination aus Präfix und Suffix; fungiert in der kombinatorischen Derivation als eine diskontinuierliche UK (Ge- ... -e bei Gerede, un- ... -lich bei unwiederbringlich&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Повернутися до курсу [[Навчальний курс &amp;quot;Історія німецької мови&amp;quot;]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Thomenko</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81_%22%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%22</id>
		<title>Навчальний курс &quot;Історія німецької мови&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81_%22%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%22"/>
				<updated>2016-04-12T10:00:23Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Thomenko: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== ІСТОРІЯ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Галузь знань: 0203. Гуманітарні науки&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Напрям підготовки: 6.020303.Мова і література (німецька)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Освітньо-кваліфікаційний рівень: Бакалавр&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мета та завдання навчального курсу==&lt;br /&gt;
'''Мета.''' Вчитель німецької мови, окрім вільного володіння мовленням німецькою мовою, повинен мати також широкий лінгвістичний кругозір, ясно розуміти ті історичні процеси, які відбуваються у мові протягом її історії у зв’язку з історією суспільства, яке нею користувалося, і бути готовим дати відповідь на різні питання, які можуть виникнути у учнів у зв’язку з тими чи іншими особливостями мови, що вивчається.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Студенти повинні зрозуміти певні методологічні питання: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) розвиток мови йде шляхом поступового відмирання елементів старої якості і поступового розвитку елементів нової якості; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) наявність тісного зв’язку історії лексики з історією і культурою німецького народу; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) взаємозв’язок і взаємозалежність змін окремих сторін структури мови. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Студенти повинні також розуміти значення історії мови у формуванні поглядів учителя на мову як суспільне явище, на правильне розуміння і трактовку продуктивних явищ системного характеру, на правильний відбір мовного матеріалу, який повинен вивчатись у середній школі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Завдання.''' Історія німецької мови, як дисципліна навчального плану факультетів іноземних мов, дозволяє показати процеси формування граматичного строю та фонетичної системи сучасної німецької мови. Розділ історичної лексикології дає можливість студентам зрозуміти, яким чином утворився словниковий склад німецької мови. Професійна спрямованість курсу досягається засвоєнням студентами необхідної суми відомостей, які дозволяють їм чітко уявити шляхи історичного формування німецької мови. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У результаті вивчення навчального курсу студент повинен &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''знати:''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Загальні відомості  про германські племена та діалекти, походження і розвиток німецької мови, періодизацію історії німецької мови;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Характеристику дописемного періоду: звукова система та фонетичні зміни, що відбуваються в цей період;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Основні риси давньоверхньонімецького періоду: характеристика звукової та граматичної систем;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Основні риси середньоверхньонімецького та ранньоновонімецького періодів: характеристика звукової та граматичної систем;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Відомості з історичної лексикології. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''вміти:''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.	Аналізувати уривки з пам’яток давньонімецького, середньонімецького та ранньоверхньонімецького періодів;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.	Систематично викласти відповідний матеріал для пояснення окремих особливостей сучасної мови;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.	Здобувати базові теоретичні знання з базових програмних питань:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
а) історія німецької мови як теоретична дисципліна в системі теоретичної лінгвістичної підготовки вчителів німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
б) історична фонетика;	&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
в) виникнення та розвиток німецької мови;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
г) історична граматика (морфологія, синтаксис);&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
д) історична лексикологія (словниковий склад мови, словниковий склад давньоверхньонімецьких діалектів, словниковий склад у середньоверхньонімецькій мові, нижньонімецька та південнонімецька лексика, шляхи збагачення словникового складу, способи словотворення та їхній розвиток).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/PlHzRKkcGtuR3TY Робоча програма курсу]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[глосарій до курсу &amp;quot;Історія німецької мови&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор курсу==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Thomenko|Хоменко Тетяна Анатоліївна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Учасники=&lt;br /&gt;
[[Сторінка координування курсу &amp;quot;Історія німецької мови&amp;quot;]] викладач &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Графік навчання=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Варіант Структура ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І.   Розвиток німецької мови до 16 ст.===&lt;br /&gt;
Тема 1. Предмет та завдання історії німецької мови (історія німецької мови як лінгвістична дисципліна; періодизація розвитку німецької мови; германські племена і діалекти; велике переселення народів).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 2.  Розвиток системи приголосних в німецькій мові (перший та другий пересув приголосних, приголосні середньоверхньонімецької мови; система приголосних нововерхньонімецької мови).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 3. Розвиток системи голосних в німецькій мові (система голосних у давньоверхньонімецькій мові, особливості виникнення голосних у середньоверхньонімецькій мові; функціонування голосних у нововерхньонімецькій мові).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 4. Розвиток словникового складу від давньоверхньонімецької до ново верхньонімецької мови (збагачення словникового складу у давньоверхньонімецькій мові; шляхи збагачення словникового складу у середньоверхньонімецькій мові; словниковий склад у сучасній мові)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ.  Розвиток сучасної національної німецької мови.  ===&lt;br /&gt;
Тема 1. Становлення німецької літературної мови (основні жанри середньоверхньонімецької поезії; бюргерська література; німецька літературна мова у ранньоверхньонімецькій період; Реформація).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 2. Розвиток іменника як граматичної категорії (типи відмінювання іменників; вживання типів відмін у німецькій мові; розвиток артикля; розвиток системи числа).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 3. Зміни у граматичній категорії дієслова протягом розвитку німецької мови (класи сильних дієслів; граматичні зміни за законом Вернера; аблаут сильних дієслів; відміни сильних дієслів у теперішньому і минулому часі; слабкі дієслова).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 4. Розвиток двочленних і складних речень в німецькій мові (будова речень у давньоверхньонімецькій мові; типи речень у середньоверхньонімецькій мові; нові явища у синтаксисі ново верхньонімецької мови).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Зміст курсу=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Теоретичний матеріал====&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/oX53WECERLCbJ1i лекція 1] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/sTED2D0rkGkHKKP лекція 2]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Семінарські заняття===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====  Змістовий модуль І.====&lt;br /&gt;
'''THEMA 1. Gegenstand deк Sprachgeschichte. Völkerwanderung'''&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Gegenstand der Sprachgeschichte.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Periodisierung der Sprachgeschichte.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Germanische Stämme und Dialekte.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Völkerwanderung.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - S. 8-9, 13-16.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - с.15, с. 53, §42, с. 60-61, § 49.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
3.Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- С.3-6, 9-11.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - С. 13-29, с. 35-42.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 2. Die Entwicklung des Konsonantismus vom Althochdeutschen bis zum Neuhochdeutschen'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Die zweite Lautverschiebung.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Der Konsonantismus des Mittelhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Die Konsonanten im Neuhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Bublik W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - s.33, §22, §23, §24, s.66, §55, s.87 (Konsonant.).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - с.33, §28-30, s.68 §55-57, s.82 §66 p.2, §67 (Komsonantismus), s.109 §89.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - s.118-137, s.139-140, s.150 §26, s.172§31.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.13-24, с.168-170, с.229-230.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 3 .DIE ENTWICKLUNG DES VOKALISMUS VOM ALTHOCHDEUTSCHEN BIS ZUM NEUHOCHDEUTSCHEN''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Vokalismus im Althochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Vokale im Mittelhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Vokalismus im Neuhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §11,15,17; §53,54; s.85 (Vokalismus.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956 - c.82 §66 p.1, §67; c.108 §89 p.1; s.143 §114 p.2; s.253 §187 p.1.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956 - с.110-118, с.141-150, с.157-160, с.16, §29, §30.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959- с.25-44, с.161-168, с.222-229, с.230-234.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 4. DIE ENTWICKLUNG DES WORTSCHATZES VOM ALTHOCHDEUTSCHEN BIS ZUM NEUHOCHDEUTSCHEN'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Die Bereicherung des Wortschatzes im Althochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Die Bereicherung des Wortschatzes im Mittelhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Der Wortschatz im Neuhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §46, §48, §69, §80 §86.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - c.62 §50; s.78§63 p.1, 2a; s.84, p.6; s.91,§68,70,71; s.111, p.5; s.117, &amp;amp;§92-94, 96; s.124 §100-102; s.149 p.6; s.187 §136,138-141; s.208 p.6a,b; s.214 §151-156, 158-161, 163.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.134-150, 202-207, 269-277.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - с.291-293, 306-318, 269-277.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:Futhark.JPG|германські руни&lt;br /&gt;
Файл:Futhark 2.JPG|германські руни пізнього періоду&lt;br /&gt;
Файл:Futhark anglosaxon.JPG|англосаксонські руни&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Змістовий модуль ІІ.====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 5. DIE HERAUSBILDUNG DER DEUTSCHEN LITERATURSPRACHE. REFORMATION. SPRACHLICHE TÄTIGKEIT VON MARTIN LUTHER'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Die Hauptgattungen der mittelalterlichen Dichtung.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Die bürgerliche Literatur.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Die Frühneuhochdeutsche Periode.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Die Reformation.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §14, §50, §71-73, §81.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - §41, §51-52, §64, §78-84, §103-109,§111-112, §120-127, §166-170, §174-176.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - §6-11.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 6. DAS SUBSTANTIV. DEKLINATION. DER ARTIKEL'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Deklinationstypen der Substantive.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Gebrauch des Kasus.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Die Entwicklung des Artikels.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Die mittelhochdeutsche Periode.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5.Die neuhochdeutsche Perode. Die Entwicklung der Pluralbildung.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §27-30, §56-58, §75-76, §82 (Substantiv).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - §15, §33, §66 p.3-4, §89 p.2, §114 p.2a.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.46-63, с.171-178.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - §33-40.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 7. DAS VERB. KLASSEN UND KONJUGATIONSTYPEN DER STARKEN VERBEN'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.	Klassen der starken Verben.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.	Grammatischer Wechsel nach Verners Gesetz.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.	Der Ablaut bei starken Verben.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.	Die Konjugation der starken Verben im Präsens und Präteritum.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - § 31, §59, §77, §82 (Verb).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - §16, §34, §66 п.1,2 §114 п.1, 2б.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.65-71 с.178-181 с.247-250.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - §41-42.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 8. DAS VERB. KLASSEN UND KONJUGATIONSTYPEN DER SCHWACHEN VERBEN''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Klassen der schwachen Verben.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Die Konjugation der schwachen Verben im Präsens.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Die Konjugation der schwachen Verben im Präteritum.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §33, §60, §79, §82 (Verb).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - §16, §34, §66 п.2 §114 п. 2б.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.71 с.184 с.256.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - §45.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 9. DIE ENTWICKLUNG DER ZWEIGLIEDRIGEN UND KOMPLEXEN SÄTZE''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Satzbau im Althochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Satztypen im Mittelhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Neue Erscheinungen im Neuhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §84-85, §91-93.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - С.165, с. 173, §72, с. 180-181, §79.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- С.50-56, 69-71.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - С. 43-49, с. 55-62.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:Futhark.JPG|германські руни&lt;br /&gt;
Файл:Futhark 2.JPG|германські руни пізнього періоду&lt;br /&gt;
Файл:Futhark anglosaxon.JPG|англосаксонські руни&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Самостійна робота===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/jZMicW9siFqc4fe Самостійна робота]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Ресурси=&lt;br /&gt;
==Рекомендована література==&lt;br /&gt;
===Базова===&lt;br /&gt;
[[Файл:Futhark.JPG|праворуч|500px]]&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Допоміжна===&lt;br /&gt;
1. Жлуктенко Ю.О., Яворська Т.А. Вступ др. германського мовознавства. – К.: Вища школа, 1986. – с. 142-148.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Максимчук Б. В., Петращук Н.Є. Історія німецької мови: практичний курс. – Львів: ЛНУ, 2003. с. 31-38, 130-136, 210-216.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Москальская О.И. История немецкого языка. – М.: Учпедгиз, 1959. – с. 245-324.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Левицький В.В. Історія німецької мови. – Вінниця: Нова книга, 2007. – 99-107, 155-157, 185.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Інформаційні ресурси==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://www.linguist.de&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://www.stefanjacob.de&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://de.wikipedia.org&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://gordonsblog.wordpress.com&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
бажаю успіхів!--Хомпнко Тетяна&lt;br /&gt;
---&lt;br /&gt;
[[Категорія:Навчальні курси]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Thomenko</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81_%22%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%22</id>
		<title>Навчальний курс &quot;Історія німецької мови&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81_%22%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%22"/>
				<updated>2016-04-12T06:40:00Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Thomenko: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== ІСТОРІЯ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Галузь знань: 0203. Гуманітарні науки&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Напрям підготовки: 6.020303.Мова і література (німецька)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Освітньо-кваліфікаційний рівень: Бакалавр&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мета та завдання навчального курсу==&lt;br /&gt;
'''Мета.''' Вчитель німецької мови, окрім вільного володіння мовленням німецькою мовою, повинен мати також широкий лінгвістичний кругозір, ясно розуміти ті історичні процеси, які відбуваються у мові протягом її історії у зв’язку з історією суспільства, яке нею користувалося, і бути готовим дати відповідь на різні питання, які можуть виникнути у учнів у зв’язку з тими чи іншими особливостями мови, що вивчається.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Студенти повинні зрозуміти певні методологічні питання: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) розвиток мови йде шляхом поступового відмирання елементів старої якості і поступового розвитку елементів нової якості; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) наявність тісного зв’язку історії лексики з історією і культурою німецького народу; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) взаємозв’язок і взаємозалежність змін окремих сторін структури мови. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Студенти повинні також розуміти значення історії мови у формуванні поглядів учителя на мову як суспільне явище, на правильне розуміння і трактовку продуктивних явищ системного характеру, на правильний відбір мовного матеріалу, який повинен вивчатись у середній школі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Завдання.''' Історія німецької мови, як дисципліна навчального плану факультетів іноземних мов, дозволяє показати процеси формування граматичного строю та фонетичної системи сучасної німецької мови. Розділ історичної лексикології дає можливість студентам зрозуміти, яким чином утворився словниковий склад німецької мови. Професійна спрямованість курсу досягається засвоєнням студентами необхідної суми відомостей, які дозволяють їм чітко уявити шляхи історичного формування німецької мови. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У результаті вивчення навчального курсу студент повинен &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''знати:''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Загальні відомості  про германські племена та діалекти, походження і розвиток німецької мови, періодизацію історії німецької мови;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Характеристику дописемного періоду: звукова система та фонетичні зміни, що відбуваються в цей період;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Основні риси давньоверхньонімецького періоду: характеристика звукової та граматичної систем;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Основні риси середньоверхньонімецького та ранньоновонімецького періодів: характеристика звукової та граматичної систем;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Відомості з історичної лексикології. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''вміти:''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.	Аналізувати уривки з пам’яток давньонімецького, середньонімецького та ранньоверхньонімецького періодів;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.	Систематично викласти відповідний матеріал для пояснення окремих особливостей сучасної мови;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.	Здобувати базові теоретичні знання з базових програмних питань:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
а) історія німецької мови як теоретична дисципліна в системі теоретичної лінгвістичної підготовки вчителів німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
б) історична фонетика;	&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
в) виникнення та розвиток німецької мови;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
г) історична граматика (морфологія, синтаксис);&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
д) історична лексикологія (словниковий склад мови, словниковий склад давньоверхньонімецьких діалектів, словниковий склад у середньоверхньонімецькій мові, нижньонімецька та південнонімецька лексика, шляхи збагачення словникового складу, способи словотворення та їхній розвиток).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/PlHzRKkcGtuR3TY Робоча програма курсу]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[глосарій до курсу &amp;quot;Історія німецької мови&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор курсу==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Thomenko|Хоменко Тетяна Анатоліївна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Учасники=&lt;br /&gt;
[[Сторінка координування курсу &amp;quot;Історія німецької мови&amp;quot;]] викладач &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Графік навчання=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Варіант Структура ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І.   Розвиток німецької мови до 16 ст.===&lt;br /&gt;
Тема 1. Предмет та завдання історії німецької мови (історія німецької мови як лінгвістична дисципліна; періодизація розвитку німецької мови; германські племена і діалекти; велике переселення народів).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 2.  Розвиток системи приголосних в німецькій мові (перший та другий пересув приголосних, приголосні середньоверхньонімецької мови; система приголосних нововерхньонімецької мови).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 3. Розвиток системи голосних в німецькій мові (система голосних у давньоверхньонімецькій мові, особливості виникнення голосних у середньоверхньонімецькій мові; функціонування голосних у нововерхньонімецькій мові).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 4. Розвиток словникового складу від давньоверхньонімецької до ново верхньонімецької мови (збагачення словникового складу у давньоверхньонімецькій мові; шляхи збагачення словникового складу у середньоверхньонімецькій мові; словниковий склад у сучасній мові)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ.  Розвиток сучасної національної німецької мови.  ===&lt;br /&gt;
Тема 1. Становлення німецької літературної мови (основні жанри середньоверхньонімецької поезії; бюргерська література; німецька літературна мова у ранньоверхньонімецькій період; Реформація).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 2. Розвиток іменника як граматичної категорії (типи відмінювання іменників; вживання типів відмін у німецькій мові; розвиток артикля; розвиток системи числа).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 3. Зміни у граматичній категорії дієслова протягом розвитку німецької мови (класи сильних дієслів; граматичні зміни за законом Вернера; аблаут сильних дієслів; відміни сильних дієслів у теперішньому і минулому часі; слабкі дієслова).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 4. Розвиток двочленних і складних речень в німецькій мові (будова речень у давньоверхньонімецькій мові; типи речень у середньоверхньонімецькій мові; нові явища у синтаксисі ново верхньонімецької мови).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Зміст курсу=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Теоретичний матеріал====&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/oX53WECERLCbJ1i лекція 1] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/sTED2D0rkGkHKKP лекція 2]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Семінарські заняття===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====  Змістовий модуль І.====&lt;br /&gt;
'''THEMA 1. Gegenstand deк Sprachgeschichte. Völkerwanderung'''&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Gegenstand der Sprachgeschichte.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Periodisierung der Sprachgeschichte.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Germanische Stämme und Dialekte.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Völkerwanderung.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - S. 8-9, 13-16.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - с.15, с. 53, §42, с. 60-61, § 49.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
3.Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- С.3-6, 9-11.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - С. 13-29, с. 35-42.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 2. Die Entwicklung des Konsonantismus vom Althochdeutschen bis zum Neuhochdeutschen'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Die zweite Lautverschiebung.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Der Konsonantismus des Mittelhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Die Konsonanten im Neuhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Bublik W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - s.33, §22, §23, §24, s.66, §55, s.87 (Konsonant.).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - с.33, §28-30, s.68 §55-57, s.82 §66 p.2, §67 (Komsonantismus), s.109 §89.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - s.118-137, s.139-140, s.150 §26, s.172§31.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.13-24, с.168-170, с.229-230.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 3 .DIE ENTWICKLUNG DES VOKALISMUS VOM ALTHOCHDEUTSCHEN BIS ZUM NEUHOCHDEUTSCHEN''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Vokalismus im Althochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Vokale im Mittelhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Vokalismus im Neuhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §11,15,17; §53,54; s.85 (Vokalismus.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956 - c.82 §66 p.1, §67; c.108 §89 p.1; s.143 §114 p.2; s.253 §187 p.1.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956 - с.110-118, с.141-150, с.157-160, с.16, §29, §30.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959- с.25-44, с.161-168, с.222-229, с.230-234.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 4. DIE ENTWICKLUNG DES WORTSCHATZES VOM ALTHOCHDEUTSCHEN BIS ZUM NEUHOCHDEUTSCHEN'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Die Bereicherung des Wortschatzes im Althochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Die Bereicherung des Wortschatzes im Mittelhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Der Wortschatz im Neuhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §46, §48, §69, §80 §86.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - c.62 §50; s.78§63 p.1, 2a; s.84, p.6; s.91,§68,70,71; s.111, p.5; s.117, &amp;amp;§92-94, 96; s.124 §100-102; s.149 p.6; s.187 §136,138-141; s.208 p.6a,b; s.214 §151-156, 158-161, 163.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.134-150, 202-207, 269-277.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - с.291-293, 306-318, 269-277.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:Futhark.JPG|германські руни&lt;br /&gt;
Файл:Futhark 2.JPG|германські руни пізнього періоду&lt;br /&gt;
Файл:Futhark anglosaxon.JPG|англосаксонські руни&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Змістовий модуль ІІ.====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 5. DIE HERAUSBILDUNG DER DEUTSCHEN LITERATURSPRACHE. REFORMATION. SPRACHLICHE TÄTIGKEIT VON MARTIN LUTHER'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Die Hauptgattungen der mittelalterlichen Dichtung.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Die bürgerliche Literatur.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Die Frühneuhochdeutsche Periode.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Die Reformation.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §14, §50, §71-73, §81.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - §41, §51-52, §64, §78-84, §103-109,§111-112, §120-127, §166-170, §174-176.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - §6-11.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 6. DAS SUBSTANTIV. DEKLINATION. DER ARTIKEL'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Deklinationstypen der Substantive.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Gebrauch des Kasus.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Die Entwicklung des Artikels.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Die mittelhochdeutsche Periode.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5.Die neuhochdeutsche Perode. Die Entwicklung der Pluralbildung.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §27-30, §56-58, §75-76, §82 (Substantiv).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - §15, §33, §66 p.3-4, §89 p.2, §114 p.2a.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.46-63, с.171-178.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - §33-40.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 7. DAS VERB. KLASSEN UND KONJUGATIONSTYPEN DER STARKEN VERBEN'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.	Klassen der starken Verben.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.	Grammatischer Wechsel nach Verners Gesetz.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.	Der Ablaut bei starken Verben.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.	Die Konjugation der starken Verben im Präsens und Präteritum.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - § 31, §59, §77, §82 (Verb).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - §16, §34, §66 п.1,2 §114 п.1, 2б.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.65-71 с.178-181 с.247-250.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - §41-42.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 8. DAS VERB. KLASSEN UND KONJUGATIONSTYPEN DER SCHWACHEN VERBEN''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Klassen der schwachen Verben.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Die Konjugation der schwachen Verben im Präsens.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Die Konjugation der schwachen Verben im Präteritum.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §33, §60, §79, §82 (Verb).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - §16, §34, §66 п.2 §114 п. 2б.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.71 с.184 с.256.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - §45.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 9. DIE ENTWICKLUNG DER ZWEIGLIEDRIGEN UND KOMPLEXEN SÄTZE''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Satzbau im Althochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Satztypen im Mittelhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Neue Erscheinungen im Neuhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §84-85, §91-93.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - С.165, с. 173, §72, с. 180-181, §79.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- С.50-56, 69-71.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - С. 43-49, с. 55-62.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:Futhark.JPG|германські руни&lt;br /&gt;
Файл:Futhark 2.JPG|германські руни пізнього періоду&lt;br /&gt;
Файл:Futhark anglosaxon.JPG|англосаксонські руни&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Самостійна робота===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/jZMicW9siFqc4fe Самостійна робота]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Ресурси=&lt;br /&gt;
==Рекомендована література==&lt;br /&gt;
===Базова===&lt;br /&gt;
[[Файл:Futhark.JPG|праворуч|500px]]&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Допоміжна===&lt;br /&gt;
1. Жлуктенко Ю.О., Яворська Т.А. Вступ др. германського мовознавства. – К.: Вища школа, 1986. – с. 142-148.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Максимчук Б. В., Петращук Н.Є. Історія німецької мови: практичний курс. – Львів: ЛНУ, 2003. с. 31-38, 130-136, 210-216.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Москальская О.И. История немецкого языка. – М.: Учпедгиз, 1959. – с. 245-324.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Левицький В.В. Історія німецької мови. – Вінниця: Нова книга, 2007. – 99-107, 155-157, 185.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Інформаційні ресурси==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 htpp://www.linguist.de&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 http://www.stefanjacob.de&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 https://de.wikipedia.org&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 https://gordonsblog.wordpress.com&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
бажаю успіхів!--Хомпнко Тетяна&lt;br /&gt;
---&lt;br /&gt;
[[Категорія:Навчальні курси]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Thomenko</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81_%22%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%22</id>
		<title>Навчальний курс &quot;Історія німецької мови&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81_%22%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%22"/>
				<updated>2016-04-11T16:27:58Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Thomenko: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== ІСТОРІЯ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Галузь знань: 0203. Гуманітарні науки&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Напрям підготовки: 6.020303.Мова і література (німецька)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Освітньо-кваліфікаційний рівень: Бакалавр&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мета та завдання навчального курсу==&lt;br /&gt;
'''Мета.''' Вчитель німецької мови, окрім вільного володіння мовленням німецькою мовою, повинен мати також широкий лінгвістичний кругозір, ясно розуміти ті історичні процеси, які відбуваються у мові протягом її історії у зв’язку з історією суспільства, яке нею користувалося, і бути готовим дати відповідь на різні питання, які можуть виникнути у учнів у зв’язку з тими чи іншими особливостями мови, що вивчається.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Студенти повинні зрозуміти певні методологічні питання: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) розвиток мови йде шляхом поступового відмирання елементів старої якості і поступового розвитку елементів нової якості; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) наявність тісного зв’язку історії лексики з історією і культурою німецького народу; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) взаємозв’язок і взаємозалежність змін окремих сторін структури мови. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Студенти повинні також розуміти значення історії мови у формуванні поглядів учителя на мову як суспільне явище, на правильне розуміння і трактовку продуктивних явищ системного характеру, на правильний відбір мовного матеріалу, який повинен вивчатись у середній школі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Завдання.''' Історія німецької мови, як дисципліна навчального плану факультетів іноземних мов, дозволяє показати процеси формування граматичного строю та фонетичної системи сучасної німецької мови. Розділ історичної лексикології дає можливість студентам зрозуміти, яким чином утворився словниковий склад німецької мови. Професійна спрямованість курсу досягається засвоєнням студентами необхідної суми відомостей, які дозволяють їм чітко уявити шляхи історичного формування німецької мови. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У результаті вивчення навчального курсу студент повинен &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''знати:''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Загальні відомості  про германські племена та діалекти, походження і розвиток німецької мови, періодизацію історії німецької мови;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Характеристику дописемного періоду: звукова система та фонетичні зміни, що відбуваються в цей період;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Основні риси давньоверхньонімецького періоду: характеристика звукової та граматичної систем;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Основні риси середньоверхньонімецького та ранньоновонімецького періодів: характеристика звукової та граматичної систем;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Відомості з історичної лексикології. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''вміти:''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.	Аналізувати уривки з пам’яток давньонімецького, середньонімецького та ранньоверхньонімецького періодів;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.	Систематично викласти відповідний матеріал для пояснення окремих особливостей сучасної мови;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.	Здобувати базові теоретичні знання з базових програмних питань:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
а) історія німецької мови як теоретична дисципліна в системі теоретичної лінгвістичної підготовки вчителів німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
б) історична фонетика;	&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
в) виникнення та розвиток німецької мови;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
г) історична граматика (морфологія, синтаксис);&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
д) історична лексикологія (словниковий склад мови, словниковий склад давньоверхньонімецьких діалектів, словниковий склад у середньоверхньонімецькій мові, нижньонімецька та південнонімецька лексика, шляхи збагачення словникового складу, способи словотворення та їхній розвиток).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/PlHzRKkcGtuR3TY Робоча програма курсу]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[глосарій до курсу &amp;quot;Історія німецької мови&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор курсу==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Thomenko|Хоменко Тетяна Анатоліївна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Учасники=&lt;br /&gt;
[[Сторінка координування курсу &amp;quot;Історія німецької мови&amp;quot;]] викладач &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Графік навчання=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Варіант Структура ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І.   Розвиток німецької мови до 16 ст.===&lt;br /&gt;
Тема 1. Предмет та завдання історії німецької мови (історія німецької мови як лінгвістична дисципліна; періодизація розвитку німецької мови; германські племена і діалекти; велике переселення народів).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 2.  Розвиток системи приголосних в німецькій мові (перший та другий пересув приголосних, приголосні середньоверхньонімецької мови; система приголосних нововерхньонімецької мови).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 3. Розвиток системи голосних в німецькій мові (система голосних у давньоверхньонімецькій мові, особливості виникнення голосних у середньоверхньонімецькій мові; функціонування голосних у нововерхньонімецькій мові).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 4. Розвиток словникового складу від давньоверхньонімецької до ново верхньонімецької мови (збагачення словникового складу у давньоверхньонімецькій мові; шляхи збагачення словникового складу у середньоверхньонімецькій мові; словниковий склад у сучасній мові)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ.  Розвиток сучасної національної німецької мови.  ===&lt;br /&gt;
Тема 1. Становлення німецької літературної мови (основні жанри середньоверхньонімецької поезії; бюргерська література; німецька літературна мова у ранньоверхньонімецькій період; Реформація).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 2. Розвиток іменника як граматичної категорії (типи відмінювання іменників; вживання типів відмін у німецькій мові; розвиток артикля; розвиток системи числа).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 3. Зміни у граматичній категорії дієслова протягом розвитку німецької мови (класи сильних дієслів; граматичні зміни за законом Вернера; аблаут сильних дієслів; відміни сильних дієслів у теперішньому і минулому часі; слабкі дієслова).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 4. Розвиток двочленних і складних речень в німецькій мові (будова речень у давньоверхньонімецькій мові; типи речень у середньоверхньонімецькій мові; нові явища у синтаксисі ново верхньонімецької мови).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Зміст курсу=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Теоретичний матеріал====&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/oX53WECERLCbJ1i лекція 1] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/sTED2D0rkGkHKKP лекція 2]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Семінарські заняття===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====  Змістовий модуль І.====&lt;br /&gt;
'''THEMA 1. Gegenstand deк Sprachgeschichte. Völkerwanderung'''&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Gegenstand der Sprachgeschichte.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Periodisierung der Sprachgeschichte.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Germanische Stämme und Dialekte.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Völkerwanderung.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - S. 8-9, 13-16.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - с.15, с. 53, §42, с. 60-61, § 49.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
3.Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- С.3-6, 9-11.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - С. 13-29, с. 35-42.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 2. Die Entwicklung des Konsonantismus vom Althochdeutschen bis zum Neuhochdeutschen'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Die zweite Lautverschiebung.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Der Konsonantismus des Mittelhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Die Konsonanten im Neuhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Bublik W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - s.33, §22, §23, §24, s.66, §55, s.87 (Konsonant.).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - с.33, §28-30, s.68 §55-57, s.82 §66 p.2, §67 (Komsonantismus), s.109 §89.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - s.118-137, s.139-140, s.150 §26, s.172§31.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.13-24, с.168-170, с.229-230.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 3 .DIE ENTWICKLUNG DES VOKALISMUS VOM ALTHOCHDEUTSCHEN BIS ZUM NEUHOCHDEUTSCHEN''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Vokalismus im Althochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Vokale im Mittelhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Vokalismus im Neuhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §11,15,17; §53,54; s.85 (Vokalismus.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956 - c.82 §66 p.1, §67; c.108 §89 p.1; s.143 §114 p.2; s.253 §187 p.1.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956 - с.110-118, с.141-150, с.157-160, с.16, §29, §30.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959- с.25-44, с.161-168, с.222-229, с.230-234.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 4. DIE ENTWICKLUNG DES WORTSCHATZES VOM ALTHOCHDEUTSCHEN BIS ZUM NEUHOCHDEUTSCHEN'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Die Bereicherung des Wortschatzes im Althochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Die Bereicherung des Wortschatzes im Mittelhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Der Wortschatz im Neuhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §46, §48, §69, §80 §86.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - c.62 §50; s.78§63 p.1, 2a; s.84, p.6; s.91,§68,70,71; s.111, p.5; s.117, &amp;amp;§92-94, 96; s.124 §100-102; s.149 p.6; s.187 §136,138-141; s.208 p.6a,b; s.214 §151-156, 158-161, 163.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.134-150, 202-207, 269-277.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - с.291-293, 306-318, 269-277.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:Futhark.JPG|германські руни&lt;br /&gt;
Файл:Futhark 2.JPG|германські руни пізнього періоду&lt;br /&gt;
Файл:Futhark anglosaxon.JPG|англосаксонські руни&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Змістовий модуль ІІ.====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 5. DIE HERAUSBILDUNG DER DEUTSCHEN LITERATURSPRACHE. REFORMATION. SPRACHLICHE TÄTIGKEIT VON MARTIN LUTHER'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Die Hauptgattungen der mittelalterlichen Dichtung.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Die bürgerliche Literatur.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Die Frühneuhochdeutsche Periode.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Die Reformation.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §14, §50, §71-73, §81.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - §41, §51-52, §64, §78-84, §103-109,§111-112, §120-127, §166-170, §174-176.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - §6-11.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 6. DAS SUBSTANTIV. DEKLINATION. DER ARTIKEL'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Deklinationstypen der Substantive.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Gebrauch des Kasus.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Die Entwicklung des Artikels.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Die mittelhochdeutsche Periode.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5.Die neuhochdeutsche Perode. Die Entwicklung der Pluralbildung.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §27-30, §56-58, §75-76, §82 (Substantiv).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - §15, §33, §66 p.3-4, §89 p.2, §114 p.2a.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.46-63, с.171-178.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - §33-40.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 7. DAS VERB. KLASSEN UND KONJUGATIONSTYPEN DER STARKEN VERBEN'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.	Klassen der starken Verben.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.	Grammatischer Wechsel nach Verners Gesetz.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.	Der Ablaut bei starken Verben.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.	Die Konjugation der starken Verben im Präsens und Präteritum.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - § 31, §59, §77, §82 (Verb).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - §16, §34, §66 п.1,2 §114 п.1, 2б.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.65-71 с.178-181 с.247-250.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - §41-42.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 8. DAS VERB. KLASSEN UND KONJUGATIONSTYPEN DER SCHWACHEN VERBEN''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Klassen der schwachen Verben.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Die Konjugation der schwachen Verben im Präsens.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Die Konjugation der schwachen Verben im Präteritum.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §33, §60, §79, §82 (Verb).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - §16, §34, §66 п.2 §114 п. 2б.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.71 с.184 с.256.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - §45.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 9. DIE ENTWICKLUNG DER ZWEIGLIEDRIGEN UND KOMPLEXEN SÄTZE''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Satzbau im Althochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Satztypen im Mittelhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Neue Erscheinungen im Neuhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §84-85, §91-93.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - С.165, с. 173, §72, с. 180-181, §79.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- С.50-56, 69-71.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - С. 43-49, с. 55-62.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:Futhark.JPG|германські руни&lt;br /&gt;
Файл:Futhark 2.JPG|германські руни пізнього періоду&lt;br /&gt;
Файл:Futhark anglosaxon.JPG|англосаксонські руни&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Самостійна робота===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/jZMicW9siFqc4fe Самостійна робота]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Ресурси=&lt;br /&gt;
==Рекомендована література==&lt;br /&gt;
===Базова===&lt;br /&gt;
[[Файл:Futhark.JPG|праворуч|500px]]&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Допоміжна===&lt;br /&gt;
1. Жлуктенко Ю.О., Яворська Т.А. Вступ др. германського мовознавства. – К.: Вища школа, 1986. – с. 142-148.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Максимчук Б. В., Петращук Н.Є. Історія німецької мови: практичний курс. – Львів: ЛНУ, 2003. с. 31-38, 130-136, 210-216.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Москальская О.И. История немецкого языка. – М.: Учпедгиз, 1959. – с. 245-324.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Левицький В.В. Історія німецької мови. – Вінниця: Нова книга, 2007. – 99-107, 155-157, 185.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Інформаційні ресурси==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
# htpp://www.linguist.de&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
# http://www.stefanjacob.de&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
# https://de.wikipedia.org&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
# https://gordonsblog.wordpress.com&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
бажаю успіхів!--Хомпнко Тетяна&lt;br /&gt;
---&lt;br /&gt;
[[Категорія:Навчальні курси]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Thomenko</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81_%22%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%22</id>
		<title>Навчальний курс &quot;Історія німецької мови&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81_%22%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%22"/>
				<updated>2016-04-11T16:22:08Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Thomenko: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== ІСТОРІЯ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Галузь знань: 0203. Гуманітарні науки&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Напрям підготовки: 6.020303.Мова і література (німецька)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Освітньо-кваліфікаційний рівень: Бакалавр&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мета та завдання навчального курсу==&lt;br /&gt;
'''Мета.''' Вчитель німецької мови, окрім вільного володіння мовленням німецькою мовою, повинен мати також широкий лінгвістичний кругозір, ясно розуміти ті історичні процеси, які відбуваються у мові протягом її історії у зв’язку з історією суспільства, яке нею користувалося, і бути готовим дати відповідь на різні питання, які можуть виникнути у учнів у зв’язку з тими чи іншими особливостями мови, що вивчається.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Студенти повинні зрозуміти певні методологічні питання: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) розвиток мови йде шляхом поступового відмирання елементів старої якості і поступового розвитку елементів нової якості; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) наявність тісного зв’язку історії лексики з історією і культурою німецького народу; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) взаємозв’язок і взаємозалежність змін окремих сторін структури мови. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Студенти повинні також розуміти значення історії мови у формуванні поглядів учителя на мову як суспільне явище, на правильне розуміння і трактовку продуктивних явищ системного характеру, на правильний відбір мовного матеріалу, який повинен вивчатись у середній школі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Завдання.''' Історія німецької мови, як дисципліна навчального плану факультетів іноземних мов, дозволяє показати процеси формування граматичного строю та фонетичної системи сучасної німецької мови. Розділ історичної лексикології дає можливість студентам зрозуміти, яким чином утворився словниковий склад німецької мови. Професійна спрямованість курсу досягається засвоєнням студентами необхідної суми відомостей, які дозволяють їм чітко уявити шляхи історичного формування німецької мови. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У результаті вивчення навчального курсу студент повинен &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''знати:''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Загальні відомості  про германські племена та діалекти, походження і розвиток німецької мови, періодизацію історії німецької мови;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Характеристику дописемного періоду: звукова система та фонетичні зміни, що відбуваються в цей період;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Основні риси давньоверхньонімецького періоду: характеристика звукової та граматичної систем;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Основні риси середньоверхньонімецького та ранньоновонімецького періодів: характеристика звукової та граматичної систем;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Відомості з історичної лексикології. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''вміти:''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.	Аналізувати уривки з пам’яток давньонімецького, середньонімецького та ранньоверхньонімецького періодів;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.	Систематично викласти відповідний матеріал для пояснення окремих особливостей сучасної мови;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.	Здобувати базові теоретичні знання з базових програмних питань:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
а) історія німецької мови як теоретична дисципліна в системі теоретичної лінгвістичної підготовки вчителів німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
б) історична фонетика;	&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
в) виникнення та розвиток німецької мови;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
г) історична граматика (морфологія, синтаксис);&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
д) історична лексикологія (словниковий склад мови, словниковий склад давньоверхньонімецьких діалектів, словниковий склад у середньоверхньонімецькій мові, нижньонімецька та південнонімецька лексика, шляхи збагачення словникового складу, способи словотворення та їхній розвиток).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/PlHzRKkcGtuR3TY Робоча програма курсу]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[глосарій до курсу &amp;quot;Історія німецької мови&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор курсу==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Thomenko|Хоменко Тетяна Анатоліївна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Учасники=&lt;br /&gt;
[[Сторінка координування курсу &amp;quot;Історія німецької мови&amp;quot;]] викладач &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Графік навчання=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Варіант Структура ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І.   Розвиток німецької мови до 16 ст.===&lt;br /&gt;
Тема 1. Предмет та завдання історії німецької мови (історія німецької мови як лінгвістична дисципліна; періодизація розвитку німецької мови; германські племена і діалекти; велике переселення народів).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 2.  Розвиток системи приголосних в німецькій мові (перший та другий пересув приголосних, приголосні середньоверхньонімецької мови; система приголосних нововерхньонімецької мови).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 3. Розвиток системи голосних в німецькій мові (система голосних у давньоверхньонімецькій мові, особливості виникнення голосних у середньоверхньонімецькій мові; функціонування голосних у нововерхньонімецькій мові).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 4. Розвиток словникового складу від давньоверхньонімецької до ново верхньонімецької мови (збагачення словникового складу у давньоверхньонімецькій мові; шляхи збагачення словникового складу у середньоверхньонімецькій мові; словниковий склад у сучасній мові)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ.  Розвиток сучасної національної німецької мови.  ===&lt;br /&gt;
Тема 1. Становлення німецької літературної мови (основні жанри середньоверхньонімецької поезії; бюргерська література; німецька літературна мова у ранньоверхньонімецькій період; Реформація).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 2. Розвиток іменника як граматичної категорії (типи відмінювання іменників; вживання типів відмін у німецькій мові; розвиток артикля; розвиток системи числа).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 3. Зміни у граматичній категорії дієслова протягом розвитку німецької мови (класи сильних дієслів; граматичні зміни за законом Вернера; аблаут сильних дієслів; відміни сильних дієслів у теперішньому і минулому часі; слабкі дієслова).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 4. Розвиток двочленних і складних речень в німецькій мові (будова речень у давньоверхньонімецькій мові; типи речень у середньоверхньонімецькій мові; нові явища у синтаксисі ново верхньонімецької мови).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Зміст курсу=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Теоретичний матеріал====&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/oX53WECERLCbJ1i лекція 1] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/sTED2D0rkGkHKKP лекція 2]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Семінарські заняття===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====  Змістовий модуль І.====&lt;br /&gt;
'''THEMA 1. Gegenstand deк Sprachgeschichte. Völkerwanderung'''&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Gegenstand der Sprachgeschichte.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Periodisierung der Sprachgeschichte.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Germanische Stämme und Dialekte.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Völkerwanderung.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - S. 8-9, 13-16.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - с.15, с. 53, §42, с. 60-61, § 49.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
3.Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- С.3-6, 9-11.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - С. 13-29, с. 35-42.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 2. Die Entwicklung des Konsonantismus vom Althochdeutschen bis zum Neuhochdeutschen'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Die zweite Lautverschiebung.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Der Konsonantismus des Mittelhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Die Konsonanten im Neuhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Bublik W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - s.33, §22, §23, §24, s.66, §55, s.87 (Konsonant.).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - с.33, §28-30, s.68 §55-57, s.82 §66 p.2, §67 (Komsonantismus), s.109 §89.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - s.118-137, s.139-140, s.150 §26, s.172§31.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.13-24, с.168-170, с.229-230.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 3 .DIE ENTWICKLUNG DES VOKALISMUS VOM ALTHOCHDEUTSCHEN BIS ZUM NEUHOCHDEUTSCHEN''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Vokalismus im Althochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Vokale im Mittelhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Vokalismus im Neuhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §11,15,17; §53,54; s.85 (Vokalismus.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956 - c.82 §66 p.1, §67; c.108 §89 p.1; s.143 §114 p.2; s.253 §187 p.1.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956 - с.110-118, с.141-150, с.157-160, с.16, §29, §30.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959- с.25-44, с.161-168, с.222-229, с.230-234.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 4. DIE ENTWICKLUNG DES WORTSCHATZES VOM ALTHOCHDEUTSCHEN BIS ZUM NEUHOCHDEUTSCHEN'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Die Bereicherung des Wortschatzes im Althochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Die Bereicherung des Wortschatzes im Mittelhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Der Wortschatz im Neuhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §46, §48, §69, §80 §86.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - c.62 §50; s.78§63 p.1, 2a; s.84, p.6; s.91,§68,70,71; s.111, p.5; s.117, &amp;amp;§92-94, 96; s.124 §100-102; s.149 p.6; s.187 §136,138-141; s.208 p.6a,b; s.214 §151-156, 158-161, 163.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.134-150, 202-207, 269-277.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - с.291-293, 306-318, 269-277.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:Futhark.JPG|германські руни&lt;br /&gt;
Файл:Futhark 2.JPG|германські руни пізнього періоду&lt;br /&gt;
Файл:Futhark anglosaxon.JPG|англосаксонські руни&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Змістовий модуль ІІ.====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 5. DIE HERAUSBILDUNG DER DEUTSCHEN LITERATURSPRACHE. REFORMATION. SPRACHLICHE TÄTIGKEIT VON MARTIN LUTHER'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Die Hauptgattungen der mittelalterlichen Dichtung.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Die bürgerliche Literatur.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Die Frühneuhochdeutsche Periode.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Die Reformation.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §14, §50, §71-73, §81.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - §41, §51-52, §64, §78-84, §103-109,§111-112, §120-127, §166-170, §174-176.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - §6-11.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 6. DAS SUBSTANTIV. DEKLINATION. DER ARTIKEL'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Deklinationstypen der Substantive.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Gebrauch des Kasus.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Die Entwicklung des Artikels.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Die mittelhochdeutsche Periode.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5.Die neuhochdeutsche Perode. Die Entwicklung der Pluralbildung.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §27-30, §56-58, §75-76, §82 (Substantiv).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - §15, §33, §66 p.3-4, §89 p.2, §114 p.2a.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.46-63, с.171-178.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - §33-40.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 7. DAS VERB. KLASSEN UND KONJUGATIONSTYPEN DER STARKEN VERBEN'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.	Klassen der starken Verben.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.	Grammatischer Wechsel nach Verners Gesetz.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.	Der Ablaut bei starken Verben.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.	Die Konjugation der starken Verben im Präsens und Präteritum.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - § 31, §59, §77, §82 (Verb).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - §16, §34, §66 п.1,2 §114 п.1, 2б.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.65-71 с.178-181 с.247-250.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - §41-42.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 8. DAS VERB. KLASSEN UND KONJUGATIONSTYPEN DER SCHWACHEN VERBEN''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Klassen der schwachen Verben.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Die Konjugation der schwachen Verben im Präsens.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Die Konjugation der schwachen Verben im Präteritum.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §33, §60, §79, §82 (Verb).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - §16, §34, §66 п.2 §114 п. 2б.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.71 с.184 с.256.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - §45.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 9. DIE ENTWICKLUNG DER ZWEIGLIEDRIGEN UND KOMPLEXEN SÄTZE''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Satzbau im Althochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Satztypen im Mittelhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Neue Erscheinungen im Neuhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §84-85, §91-93.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - С.165, с. 173, §72, с. 180-181, §79.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- С.50-56, 69-71.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - С. 43-49, с. 55-62.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:Futhark.JPG|германські руни&lt;br /&gt;
Файл:Futhark 2.JPG|германські руни пізнього періоду&lt;br /&gt;
Файл:Futhark anglosaxon.JPG|англосаксонські руни&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Самостійна робота===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/jZMicW9siFqc4fe Самостійна робота]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Ресурси=&lt;br /&gt;
==Рекомендована література==&lt;br /&gt;
===Базова===&lt;br /&gt;
[[Файл:Futhark.JPG|праворуч|500px]]&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Допоміжна===&lt;br /&gt;
1. Жлуктенко Ю.О., Яворська Т.А. Вступ др. германського мовознавства. – К.: Вища школа, 1986. – с. 142-148.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Максимчук Б. В., Петращук Н.Є. Історія німецької мови: практичний курс. – Львів: ЛНУ, 2003. с. 31-38, 130-136, 210-216.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Москальская О.И. История немецкого языка. – М.: Учпедгиз, 1959. – с. 245-324.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Левицький В.В. Історія німецької мови. – Вінниця: Нова книга, 2007. – 99-107, 155-157, 185.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Інформаційні ресурси==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
# htpp://www.linguist.de&lt;br /&gt;
# &lt;br /&gt;
# &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
бажаю успіхів!--Хомпнко Тетяна&lt;br /&gt;
---&lt;br /&gt;
[[Категорія:Навчальні курси]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Thomenko</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81_%22%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%22</id>
		<title>Навчальний курс &quot;Історія німецької мови&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81_%22%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%22"/>
				<updated>2016-04-11T16:19:13Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Thomenko: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== ІСТОРІЯ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Галузь знань: 0203. Гуманітарні науки&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Напрям підготовки: 6.020303.Мова і література (німецька)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Освітньо-кваліфікаційний рівень: Бакалавр&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мета та завдання навчального курсу==&lt;br /&gt;
'''Мета.''' Вчитель німецької мови, окрім вільного володіння мовленням німецькою мовою, повинен мати також широкий лінгвістичний кругозір, ясно розуміти ті історичні процеси, які відбуваються у мові протягом її історії у зв’язку з історією суспільства, яке нею користувалося, і бути готовим дати відповідь на різні питання, які можуть виникнути у учнів у зв’язку з тими чи іншими особливостями мови, що вивчається.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Студенти повинні зрозуміти певні методологічні питання: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) розвиток мови йде шляхом поступового відмирання елементів старої якості і поступового розвитку елементів нової якості; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) наявність тісного зв’язку історії лексики з історією і культурою німецького народу; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) взаємозв’язок і взаємозалежність змін окремих сторін структури мови. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Студенти повинні також розуміти значення історії мови у формуванні поглядів учителя на мову як суспільне явище, на правильне розуміння і трактовку продуктивних явищ системного характеру, на правильний відбір мовного матеріалу, який повинен вивчатись у середній школі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Завдання.''' Історія німецької мови, як дисципліна навчального плану факультетів іноземних мов, дозволяє показати процеси формування граматичного строю та фонетичної системи сучасної німецької мови. Розділ історичної лексикології дає можливість студентам зрозуміти, яким чином утворився словниковий склад німецької мови. Професійна спрямованість курсу досягається засвоєнням студентами необхідної суми відомостей, які дозволяють їм чітко уявити шляхи історичного формування німецької мови. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У результаті вивчення навчального курсу студент повинен &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''знати:''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Загальні відомості  про германські племена та діалекти, походження і розвиток німецької мови, періодизацію історії німецької мови;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Характеристику дописемного періоду: звукова система та фонетичні зміни, що відбуваються в цей період;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Основні риси давньоверхньонімецького періоду: характеристика звукової та граматичної систем;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Основні риси середньоверхньонімецького та ранньоновонімецького періодів: характеристика звукової та граматичної систем;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Відомості з історичної лексикології. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''вміти:''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.	Аналізувати уривки з пам’яток давньонімецького, середньонімецького та ранньоверхньонімецького періодів;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.	Систематично викласти відповідний матеріал для пояснення окремих особливостей сучасної мови;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.	Здобувати базові теоретичні знання з базових програмних питань:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
а) історія німецької мови як теоретична дисципліна в системі теоретичної лінгвістичної підготовки вчителів німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
б) історична фонетика;	&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
в) виникнення та розвиток німецької мови;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
г) історична граматика (морфологія, синтаксис);&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
д) історична лексикологія (словниковий склад мови, словниковий склад давньоверхньонімецьких діалектів, словниковий склад у середньоверхньонімецькій мові, нижньонімецька та південнонімецька лексика, шляхи збагачення словникового складу, способи словотворення та їхній розвиток).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/PlHzRKkcGtuR3TY Робоча програма курсу]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[глосарій до курсу &amp;quot;Історія німецької мови&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор курсу==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Thomenko|Хоменко Тетяна Анатоліївна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Учасники=&lt;br /&gt;
[[Сторінка координування курсу &amp;quot;Історія німецької мови&amp;quot;]] викладач &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Графік навчання=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Варіант Структура ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І.   Розвиток німецької мови до 16 ст.===&lt;br /&gt;
Тема 1. Предмет та завдання історії німецької мови (історія німецької мови як лінгвістична дисципліна; періодизація розвитку німецької мови; германські племена і діалекти; велике переселення народів).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 2.  Розвиток системи приголосних в німецькій мові (перший та другий пересув приголосних, приголосні середньоверхньонімецької мови; система приголосних нововерхньонімецької мови).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 3. Розвиток системи голосних в німецькій мові (система голосних у давньоверхньонімецькій мові, особливості виникнення голосних у середньоверхньонімецькій мові; функціонування голосних у нововерхньонімецькій мові).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 4. Розвиток словникового складу від давньоверхньонімецької до ново верхньонімецької мови (збагачення словникового складу у давньоверхньонімецькій мові; шляхи збагачення словникового складу у середньоверхньонімецькій мові; словниковий склад у сучасній мові)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ.  Розвиток сучасної національної німецької мови.  ===&lt;br /&gt;
Тема 1. Становлення німецької літературної мови (основні жанри середньоверхньонімецької поезії; бюргерська література; німецька літературна мова у ранньоверхньонімецькій період; Реформація).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 2. Розвиток іменника як граматичної категорії (типи відмінювання іменників; вживання типів відмін у німецькій мові; розвиток артикля; розвиток системи числа).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 3. Зміни у граматичній категорії дієслова протягом розвитку німецької мови (класи сильних дієслів; граматичні зміни за законом Вернера; аблаут сильних дієслів; відміни сильних дієслів у теперішньому і минулому часі; слабкі дієслова).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 4. Розвиток двочленних і складних речень в німецькій мові (будова речень у давньоверхньонімецькій мові; типи речень у середньоверхньонімецькій мові; нові явища у синтаксисі ново верхньонімецької мови).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Зміст курсу=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Теоретичний матеріал====&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/oX53WECERLCbJ1i лекція 1] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/sTED2D0rkGkHKKP лекція 2]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Семінарські заняття===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====  Змістовий модуль І.====&lt;br /&gt;
'''THEMA 1. Gegenstand deк Sprachgeschichte. Völkerwanderung'''&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Gegenstand der Sprachgeschichte.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Periodisierung der Sprachgeschichte.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Germanische Stämme und Dialekte.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Völkerwanderung.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - S. 8-9, 13-16.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - с.15, с. 53, §42, с. 60-61, § 49.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
3.Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- С.3-6, 9-11.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - С. 13-29, с. 35-42.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 2. Die Entwicklung des Konsonantismus vom Althochdeutschen bis zum Neuhochdeutschen'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Die zweite Lautverschiebung.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Der Konsonantismus des Mittelhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Die Konsonanten im Neuhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Bublik W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - s.33, §22, §23, §24, s.66, §55, s.87 (Konsonant.).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - с.33, §28-30, s.68 §55-57, s.82 §66 p.2, §67 (Komsonantismus), s.109 §89.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - s.118-137, s.139-140, s.150 §26, s.172§31.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.13-24, с.168-170, с.229-230.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 3 .DIE ENTWICKLUNG DES VOKALISMUS VOM ALTHOCHDEUTSCHEN BIS ZUM NEUHOCHDEUTSCHEN''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Vokalismus im Althochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Vokale im Mittelhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Vokalismus im Neuhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §11,15,17; §53,54; s.85 (Vokalismus.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956 - c.82 §66 p.1, §67; c.108 §89 p.1; s.143 §114 p.2; s.253 §187 p.1.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956 - с.110-118, с.141-150, с.157-160, с.16, §29, §30.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959- с.25-44, с.161-168, с.222-229, с.230-234.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 4. DIE ENTWICKLUNG DES WORTSCHATZES VOM ALTHOCHDEUTSCHEN BIS ZUM NEUHOCHDEUTSCHEN'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Die Bereicherung des Wortschatzes im Althochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Die Bereicherung des Wortschatzes im Mittelhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Der Wortschatz im Neuhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §46, §48, §69, §80 §86.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - c.62 §50; s.78§63 p.1, 2a; s.84, p.6; s.91,§68,70,71; s.111, p.5; s.117, &amp;amp;§92-94, 96; s.124 §100-102; s.149 p.6; s.187 §136,138-141; s.208 p.6a,b; s.214 §151-156, 158-161, 163.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.134-150, 202-207, 269-277.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - с.291-293, 306-318, 269-277.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:Futhark.JPG|германські руни&lt;br /&gt;
Файл:Futhark 2.JPG|германські руни пізнього періоду&lt;br /&gt;
Файл:Futhark anglosaxon.JPG|англосаксонські руни&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Змістовий модуль ІІ.====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 5. DIE HERAUSBILDUNG DER DEUTSCHEN LITERATURSPRACHE. REFORMATION. SPRACHLICHE TÄTIGKEIT VON MARTIN LUTHER'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Die Hauptgattungen der mittelalterlichen Dichtung.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Die bürgerliche Literatur.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Die Frühneuhochdeutsche Periode.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Die Reformation.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §14, §50, §71-73, §81.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - §41, §51-52, §64, §78-84, §103-109,§111-112, §120-127, §166-170, §174-176.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - §6-11.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 6. DAS SUBSTANTIV. DEKLINATION. DER ARTIKEL'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Deklinationstypen der Substantive.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Gebrauch des Kasus.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Die Entwicklung des Artikels.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Die mittelhochdeutsche Periode.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5.Die neuhochdeutsche Perode. Die Entwicklung der Pluralbildung.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §27-30, §56-58, §75-76, §82 (Substantiv).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - §15, §33, §66 p.3-4, §89 p.2, §114 p.2a.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.46-63, с.171-178.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - §33-40.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 7. DAS VERB. KLASSEN UND KONJUGATIONSTYPEN DER STARKEN VERBEN'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.	Klassen der starken Verben.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.	Grammatischer Wechsel nach Verners Gesetz.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.	Der Ablaut bei starken Verben.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.	Die Konjugation der starken Verben im Präsens und Präteritum.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - § 31, §59, §77, §82 (Verb).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - §16, §34, §66 п.1,2 §114 п.1, 2б.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.65-71 с.178-181 с.247-250.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - §41-42.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 8. DAS VERB. KLASSEN UND KONJUGATIONSTYPEN DER SCHWACHEN VERBEN''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Klassen der schwachen Verben.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Die Konjugation der schwachen Verben im Präsens.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Die Konjugation der schwachen Verben im Präteritum.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §33, §60, §79, §82 (Verb).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - §16, §34, §66 п.2 §114 п. 2б.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.71 с.184 с.256.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - §45.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 9. DIE ENTWICKLUNG DER ZWEIGLIEDRIGEN UND KOMPLEXEN SÄTZE''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Satzbau im Althochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Satztypen im Mittelhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Neue Erscheinungen im Neuhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §84-85, §91-93.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - С.165, с. 173, §72, с. 180-181, §79.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- С.50-56, 69-71.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - С. 43-49, с. 55-62.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:Futhark.JPG|германські руни&lt;br /&gt;
Файл:Futhark 2.JPG|германські руни пізнього періоду&lt;br /&gt;
Файл:Futhark anglosaxon.JPG|англосаксонські руни&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Самостійна робота===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/jZMicW9siFqc4fe Самостійна робота]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Ресурси=&lt;br /&gt;
==Рекомендована література==&lt;br /&gt;
===Базова===&lt;br /&gt;
[[Файл:Futhark.JPG|праворуч|500px]]&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Допоміжна===&lt;br /&gt;
1. Жлуктенко Ю.О., Яворська Т.А. Вступ др. германського мовознавства. – К.: Вища школа, 1986. – с. 142-148.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Максимчук Б. В., Петращук Н.Є. Історія німецької мови: практичний курс. – Львів: ЛНУ, 2003. с. 31-38, 130-136, 210-216.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Москальская О.И. История немецкого языка. – М.: Учпедгиз, 1959. – с. 245-324.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Левицький В.В. Історія німецької мови. – Вінниця: Нова книга, 2007. – 99-107, 155-157, 185.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Інформаційні ресурси==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
# htpp://www.linguist.de&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
бажаю успіхів!--Хомпнко Тетяна&lt;br /&gt;
---&lt;br /&gt;
[[Категорія:Навчальні курси]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Thomenko</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81_%22%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%22</id>
		<title>Навчальний курс &quot;Історія німецької мови&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81_%22%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%22"/>
				<updated>2016-04-11T16:15:14Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Thomenko: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== ІСТОРІЯ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Галузь знань: 0203. Гуманітарні науки&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Напрям підготовки: 6.020303.Мова і література (німецька)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Освітньо-кваліфікаційний рівень: Бакалавр&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мета та завдання навчального курсу==&lt;br /&gt;
'''Мета.''' Вчитель німецької мови, окрім вільного володіння мовленням німецькою мовою, повинен мати також широкий лінгвістичний кругозір, ясно розуміти ті історичні процеси, які відбуваються у мові протягом її історії у зв’язку з історією суспільства, яке нею користувалося, і бути готовим дати відповідь на різні питання, які можуть виникнути у учнів у зв’язку з тими чи іншими особливостями мови, що вивчається.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Студенти повинні зрозуміти певні методологічні питання: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) розвиток мови йде шляхом поступового відмирання елементів старої якості і поступового розвитку елементів нової якості; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) наявність тісного зв’язку історії лексики з історією і культурою німецького народу; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) взаємозв’язок і взаємозалежність змін окремих сторін структури мови. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Студенти повинні також розуміти значення історії мови у формуванні поглядів учителя на мову як суспільне явище, на правильне розуміння і трактовку продуктивних явищ системного характеру, на правильний відбір мовного матеріалу, який повинен вивчатись у середній школі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Завдання.''' Історія німецької мови, як дисципліна навчального плану факультетів іноземних мов, дозволяє показати процеси формування граматичного строю та фонетичної системи сучасної німецької мови. Розділ історичної лексикології дає можливість студентам зрозуміти, яким чином утворився словниковий склад німецької мови. Професійна спрямованість курсу досягається засвоєнням студентами необхідної суми відомостей, які дозволяють їм чітко уявити шляхи історичного формування німецької мови. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У результаті вивчення навчального курсу студент повинен &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''знати:''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Загальні відомості  про германські племена та діалекти, походження і розвиток німецької мови, періодизацію історії німецької мови;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Характеристику дописемного періоду: звукова система та фонетичні зміни, що відбуваються в цей період;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Основні риси давньоверхньонімецького періоду: характеристика звукової та граматичної систем;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Основні риси середньоверхньонімецького та ранньоновонімецького періодів: характеристика звукової та граматичної систем;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Відомості з історичної лексикології. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''вміти:''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.	Аналізувати уривки з пам’яток давньонімецького, середньонімецького та ранньоверхньонімецького періодів;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.	Систематично викласти відповідний матеріал для пояснення окремих особливостей сучасної мови;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.	Здобувати базові теоретичні знання з базових програмних питань:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
а) історія німецької мови як теоретична дисципліна в системі теоретичної лінгвістичної підготовки вчителів німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
б) історична фонетика;	&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
в) виникнення та розвиток німецької мови;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
г) історична граматика (морфологія, синтаксис);&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
д) історична лексикологія (словниковий склад мови, словниковий склад давньоверхньонімецьких діалектів, словниковий склад у середньоверхньонімецькій мові, нижньонімецька та південнонімецька лексика, шляхи збагачення словникового складу, способи словотворення та їхній розвиток).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/PlHzRKkcGtuR3TY Робоча програма курсу]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[глосарій до курсу &amp;quot;Історія німецької мови&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор курсу==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Thomenko|Хоменко Тетяна Анатоліївна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Учасники=&lt;br /&gt;
[[Сторінка координування курсу &amp;quot;Історія німецької мови&amp;quot;]] викладач &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Графік навчання=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Варіант Структура ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І.   Розвиток німецької мови до 16 ст.===&lt;br /&gt;
Тема 1. Предмет та завдання історії німецької мови (історія німецької мови як лінгвістична дисципліна; періодизація розвитку німецької мови; германські племена і діалекти; велике переселення народів).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 2.  Розвиток системи приголосних в німецькій мові (перший та другий пересув приголосних, приголосні середньоверхньонімецької мови; система приголосних нововерхньонімецької мови).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 3. Розвиток системи голосних в німецькій мові (система голосних у давньоверхньонімецькій мові, особливості виникнення голосних у середньоверхньонімецькій мові; функціонування голосних у нововерхньонімецькій мові).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 4. Розвиток словникового складу від давньоверхньонімецької до ново верхньонімецької мови (збагачення словникового складу у давньоверхньонімецькій мові; шляхи збагачення словникового складу у середньоверхньонімецькій мові; словниковий склад у сучасній мові)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ.  Розвиток сучасної національної німецької мови.  ===&lt;br /&gt;
Тема 1. Становлення німецької літературної мови (основні жанри середньоверхньонімецької поезії; бюргерська література; німецька літературна мова у ранньоверхньонімецькій період; Реформація).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 2. Розвиток іменника як граматичної категорії (типи відмінювання іменників; вживання типів відмін у німецькій мові; розвиток артикля; розвиток системи числа).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 3. Зміни у граматичній категорії дієслова протягом розвитку німецької мови (класи сильних дієслів; граматичні зміни за законом Вернера; аблаут сильних дієслів; відміни сильних дієслів у теперішньому і минулому часі; слабкі дієслова).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 4. Розвиток двочленних і складних речень в німецькій мові (будова речень у давньоверхньонімецькій мові; типи речень у середньоверхньонімецькій мові; нові явища у синтаксисі ново верхньонімецької мови).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Зміст курсу=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Теоретичний матеріал====&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/oX53WECERLCbJ1i лекція 1] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/sTED2D0rkGkHKKP лекція 2]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Семінарські заняття===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====  Змістовий модуль І.====&lt;br /&gt;
'''THEMA 1. Gegenstand deк Sprachgeschichte. Völkerwanderung'''&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Gegenstand der Sprachgeschichte.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Periodisierung der Sprachgeschichte.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Germanische Stämme und Dialekte.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Völkerwanderung.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - S. 8-9, 13-16.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - с.15, с. 53, §42, с. 60-61, § 49.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
3.Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- С.3-6, 9-11.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - С. 13-29, с. 35-42.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 2. Die Entwicklung des Konsonantismus vom Althochdeutschen bis zum Neuhochdeutschen'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Die zweite Lautverschiebung.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Der Konsonantismus des Mittelhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Die Konsonanten im Neuhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Bublik W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - s.33, §22, §23, §24, s.66, §55, s.87 (Konsonant.).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - с.33, §28-30, s.68 §55-57, s.82 §66 p.2, §67 (Komsonantismus), s.109 §89.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - s.118-137, s.139-140, s.150 §26, s.172§31.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.13-24, с.168-170, с.229-230.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 3 .DIE ENTWICKLUNG DES VOKALISMUS VOM ALTHOCHDEUTSCHEN BIS ZUM NEUHOCHDEUTSCHEN''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Vokalismus im Althochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Vokale im Mittelhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Vokalismus im Neuhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §11,15,17; §53,54; s.85 (Vokalismus.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956 - c.82 §66 p.1, §67; c.108 §89 p.1; s.143 §114 p.2; s.253 §187 p.1.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956 - с.110-118, с.141-150, с.157-160, с.16, §29, §30.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959- с.25-44, с.161-168, с.222-229, с.230-234.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 4. DIE ENTWICKLUNG DES WORTSCHATZES VOM ALTHOCHDEUTSCHEN BIS ZUM NEUHOCHDEUTSCHEN'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Die Bereicherung des Wortschatzes im Althochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Die Bereicherung des Wortschatzes im Mittelhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Der Wortschatz im Neuhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §46, §48, §69, §80 §86.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - c.62 §50; s.78§63 p.1, 2a; s.84, p.6; s.91,§68,70,71; s.111, p.5; s.117, &amp;amp;§92-94, 96; s.124 §100-102; s.149 p.6; s.187 §136,138-141; s.208 p.6a,b; s.214 §151-156, 158-161, 163.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.134-150, 202-207, 269-277.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - с.291-293, 306-318, 269-277.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:Futhark.JPG|германські руни&lt;br /&gt;
Файл:Futhark 2.JPG|германські руни пізнього періоду&lt;br /&gt;
Файл:Futhark anglosaxon.JPG|англосаксонські руни&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Змістовий модуль ІІ.====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 5. DIE HERAUSBILDUNG DER DEUTSCHEN LITERATURSPRACHE. REFORMATION. SPRACHLICHE TÄTIGKEIT VON MARTIN LUTHER'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Die Hauptgattungen der mittelalterlichen Dichtung.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Die bürgerliche Literatur.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Die Frühneuhochdeutsche Periode.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Die Reformation.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §14, §50, §71-73, §81.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - §41, §51-52, §64, §78-84, §103-109,§111-112, §120-127, §166-170, §174-176.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - §6-11.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 6. DAS SUBSTANTIV. DEKLINATION. DER ARTIKEL'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Deklinationstypen der Substantive.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Gebrauch des Kasus.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Die Entwicklung des Artikels.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Die mittelhochdeutsche Periode.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5.Die neuhochdeutsche Perode. Die Entwicklung der Pluralbildung.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §27-30, §56-58, §75-76, §82 (Substantiv).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - §15, §33, §66 p.3-4, §89 p.2, §114 p.2a.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.46-63, с.171-178.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - §33-40.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 7. DAS VERB. KLASSEN UND KONJUGATIONSTYPEN DER STARKEN VERBEN'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.	Klassen der starken Verben.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.	Grammatischer Wechsel nach Verners Gesetz.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.	Der Ablaut bei starken Verben.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.	Die Konjugation der starken Verben im Präsens und Präteritum.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - § 31, §59, §77, §82 (Verb).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - §16, §34, §66 п.1,2 §114 п.1, 2б.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.65-71 с.178-181 с.247-250.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - §41-42.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 8. DAS VERB. KLASSEN UND KONJUGATIONSTYPEN DER SCHWACHEN VERBEN''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Klassen der schwachen Verben.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Die Konjugation der schwachen Verben im Präsens.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Die Konjugation der schwachen Verben im Präteritum.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §33, §60, §79, §82 (Verb).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - §16, §34, §66 п.2 §114 п. 2б.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.71 с.184 с.256.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - §45.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 9. DIE ENTWICKLUNG DER ZWEIGLIEDRIGEN UND KOMPLEXEN SÄTZE''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Satzbau im Althochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Satztypen im Mittelhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Neue Erscheinungen im Neuhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §84-85, §91-93.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - С.165, с. 173, §72, с. 180-181, §79.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- С.50-56, 69-71.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - С. 43-49, с. 55-62.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:Futhark.JPG|германські руни&lt;br /&gt;
Файл:Futhark 2.JPG|германські руни пізнього періоду&lt;br /&gt;
Файл:Futhark anglosaxon.JPG|англосаксонські руни&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Самостійна робота===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/jZMicW9siFqc4fe Самостійна робота]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Ресурси=&lt;br /&gt;
==Рекомендована література==&lt;br /&gt;
===Базова===&lt;br /&gt;
[[Файл:Futhark.JPG|праворуч|500px]]&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Допоміжна===&lt;br /&gt;
1. Жлуктенко Ю.О., Яворська Т.А. Вступ др. германського мовознавства. – К.: Вища школа, 1986. – с. 142-148.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Максимчук Б. В., Петращук Н.Є. Історія німецької мови: практичний курс. – Львів: ЛНУ, 2003. с. 31-38, 130-136, 210-216.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Москальская О.И. История немецкого языка. – М.: Учпедгиз, 1959. – с. 245-324.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Левицький В.В. Історія німецької мови. – Вінниця: Нова книга, 2007. – 99-107, 155-157, 185.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Інформаційні ресурси==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
#[http://www.stefanjacob.de]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
#[http://www.linguist.de]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
# &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
# &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
бажаю успіхів!--Хомпнко Тетяна&lt;br /&gt;
---&lt;br /&gt;
[[Категорія:Навчальні курси]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Thomenko</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81_%22%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%22</id>
		<title>Навчальний курс &quot;Історія німецької мови&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81_%22%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%22"/>
				<updated>2016-04-11T16:05:16Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Thomenko: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== ІСТОРІЯ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Галузь знань: 0203. Гуманітарні науки&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Напрям підготовки: 6.020303.Мова і література (німецька)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Освітньо-кваліфікаційний рівень: Бакалавр&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мета та завдання навчального курсу==&lt;br /&gt;
'''Мета.''' Вчитель німецької мови, окрім вільного володіння мовленням німецькою мовою, повинен мати також широкий лінгвістичний кругозір, ясно розуміти ті історичні процеси, які відбуваються у мові протягом її історії у зв’язку з історією суспільства, яке нею користувалося, і бути готовим дати відповідь на різні питання, які можуть виникнути у учнів у зв’язку з тими чи іншими особливостями мови, що вивчається.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Студенти повинні зрозуміти певні методологічні питання: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) розвиток мови йде шляхом поступового відмирання елементів старої якості і поступового розвитку елементів нової якості; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) наявність тісного зв’язку історії лексики з історією і культурою німецького народу; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) взаємозв’язок і взаємозалежність змін окремих сторін структури мови. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Студенти повинні також розуміти значення історії мови у формуванні поглядів учителя на мову як суспільне явище, на правильне розуміння і трактовку продуктивних явищ системного характеру, на правильний відбір мовного матеріалу, який повинен вивчатись у середній школі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Завдання.''' Історія німецької мови, як дисципліна навчального плану факультетів іноземних мов, дозволяє показати процеси формування граматичного строю та фонетичної системи сучасної німецької мови. Розділ історичної лексикології дає можливість студентам зрозуміти, яким чином утворився словниковий склад німецької мови. Професійна спрямованість курсу досягається засвоєнням студентами необхідної суми відомостей, які дозволяють їм чітко уявити шляхи історичного формування німецької мови. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У результаті вивчення навчального курсу студент повинен &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''знати:''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Загальні відомості  про германські племена та діалекти, походження і розвиток німецької мови, періодизацію історії німецької мови;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Характеристику дописемного періоду: звукова система та фонетичні зміни, що відбуваються в цей період;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Основні риси давньоверхньонімецького періоду: характеристика звукової та граматичної систем;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Основні риси середньоверхньонімецького та ранньоновонімецького періодів: характеристика звукової та граматичної систем;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Відомості з історичної лексикології. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''вміти:''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.	Аналізувати уривки з пам’яток давньонімецького, середньонімецького та ранньоверхньонімецького періодів;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.	Систематично викласти відповідний матеріал для пояснення окремих особливостей сучасної мови;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.	Здобувати базові теоретичні знання з базових програмних питань:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
а) історія німецької мови як теоретична дисципліна в системі теоретичної лінгвістичної підготовки вчителів німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
б) історична фонетика;	&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
в) виникнення та розвиток німецької мови;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
г) історична граматика (морфологія, синтаксис);&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
д) історична лексикологія (словниковий склад мови, словниковий склад давньоверхньонімецьких діалектів, словниковий склад у середньоверхньонімецькій мові, нижньонімецька та південнонімецька лексика, шляхи збагачення словникового складу, способи словотворення та їхній розвиток).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/PlHzRKkcGtuR3TY Робоча програма курсу]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[глосарій до курсу &amp;quot;Історія німецької мови&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор курсу==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Thomenko|Хоменко Тетяна Анатоліївна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Учасники=&lt;br /&gt;
[[Сторінка координування курсу &amp;quot;Історія німецької мови&amp;quot;]] викладач &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Графік навчання=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Варіант Структура ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І.   Розвиток німецької мови до 16 ст.===&lt;br /&gt;
Тема 1. Предмет та завдання історії німецької мови (історія німецької мови як лінгвістична дисципліна; періодизація розвитку німецької мови; германські племена і діалекти; велике переселення народів).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 2.  Розвиток системи приголосних в німецькій мові (перший та другий пересув приголосних, приголосні середньоверхньонімецької мови; система приголосних нововерхньонімецької мови).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 3. Розвиток системи голосних в німецькій мові (система голосних у давньоверхньонімецькій мові, особливості виникнення голосних у середньоверхньонімецькій мові; функціонування голосних у нововерхньонімецькій мові).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 4. Розвиток словникового складу від давньоверхньонімецької до ново верхньонімецької мови (збагачення словникового складу у давньоверхньонімецькій мові; шляхи збагачення словникового складу у середньоверхньонімецькій мові; словниковий склад у сучасній мові)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ.  Розвиток сучасної національної німецької мови.  ===&lt;br /&gt;
Тема 1. Становлення німецької літературної мови (основні жанри середньоверхньонімецької поезії; бюргерська література; німецька літературна мова у ранньоверхньонімецькій період; Реформація).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 2. Розвиток іменника як граматичної категорії (типи відмінювання іменників; вживання типів відмін у німецькій мові; розвиток артикля; розвиток системи числа).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 3. Зміни у граматичній категорії дієслова протягом розвитку німецької мови (класи сильних дієслів; граматичні зміни за законом Вернера; аблаут сильних дієслів; відміни сильних дієслів у теперішньому і минулому часі; слабкі дієслова).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 4. Розвиток двочленних і складних речень в німецькій мові (будова речень у давньоверхньонімецькій мові; типи речень у середньоверхньонімецькій мові; нові явища у синтаксисі ново верхньонімецької мови).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Зміст курсу=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Теоретичний матеріал====&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/oX53WECERLCbJ1i лекція 1] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/sTED2D0rkGkHKKP лекція 2]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Семінарські заняття===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====  Змістовий модуль І.====&lt;br /&gt;
'''THEMA 1. Gegenstand deк Sprachgeschichte. Völkerwanderung'''&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Gegenstand der Sprachgeschichte.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Periodisierung der Sprachgeschichte.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Germanische Stämme und Dialekte.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Völkerwanderung.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - S. 8-9, 13-16.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - с.15, с. 53, §42, с. 60-61, § 49.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
3.Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- С.3-6, 9-11.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - С. 13-29, с. 35-42.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 2. Die Entwicklung des Konsonantismus vom Althochdeutschen bis zum Neuhochdeutschen'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Die zweite Lautverschiebung.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Der Konsonantismus des Mittelhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Die Konsonanten im Neuhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Bublik W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - s.33, §22, §23, §24, s.66, §55, s.87 (Konsonant.).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - с.33, §28-30, s.68 §55-57, s.82 §66 p.2, §67 (Komsonantismus), s.109 §89.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - s.118-137, s.139-140, s.150 §26, s.172§31.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.13-24, с.168-170, с.229-230.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 3 .DIE ENTWICKLUNG DES VOKALISMUS VOM ALTHOCHDEUTSCHEN BIS ZUM NEUHOCHDEUTSCHEN''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Vokalismus im Althochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Vokale im Mittelhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Vokalismus im Neuhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §11,15,17; §53,54; s.85 (Vokalismus.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956 - c.82 §66 p.1, §67; c.108 §89 p.1; s.143 §114 p.2; s.253 §187 p.1.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956 - с.110-118, с.141-150, с.157-160, с.16, §29, §30.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959- с.25-44, с.161-168, с.222-229, с.230-234.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 4. DIE ENTWICKLUNG DES WORTSCHATZES VOM ALTHOCHDEUTSCHEN BIS ZUM NEUHOCHDEUTSCHEN'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Die Bereicherung des Wortschatzes im Althochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Die Bereicherung des Wortschatzes im Mittelhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Der Wortschatz im Neuhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §46, §48, §69, §80 §86.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - c.62 §50; s.78§63 p.1, 2a; s.84, p.6; s.91,§68,70,71; s.111, p.5; s.117, &amp;amp;§92-94, 96; s.124 §100-102; s.149 p.6; s.187 §136,138-141; s.208 p.6a,b; s.214 §151-156, 158-161, 163.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.134-150, 202-207, 269-277.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - с.291-293, 306-318, 269-277.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:Futhark.JPG|германські руни&lt;br /&gt;
Файл:Futhark 2.JPG|германські руни пізнього періоду&lt;br /&gt;
Файл:Futhark anglosaxon.JPG|англосаксонські руни&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Змістовий модуль ІІ.====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 5. DIE HERAUSBILDUNG DER DEUTSCHEN LITERATURSPRACHE. REFORMATION. SPRACHLICHE TÄTIGKEIT VON MARTIN LUTHER'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Die Hauptgattungen der mittelalterlichen Dichtung.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Die bürgerliche Literatur.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Die Frühneuhochdeutsche Periode.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Die Reformation.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §14, §50, §71-73, §81.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - §41, §51-52, §64, §78-84, §103-109,§111-112, §120-127, §166-170, §174-176.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - §6-11.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 6. DAS SUBSTANTIV. DEKLINATION. DER ARTIKEL'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Deklinationstypen der Substantive.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Gebrauch des Kasus.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Die Entwicklung des Artikels.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Die mittelhochdeutsche Periode.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5.Die neuhochdeutsche Perode. Die Entwicklung der Pluralbildung.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §27-30, §56-58, §75-76, §82 (Substantiv).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - §15, §33, §66 p.3-4, §89 p.2, §114 p.2a.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.46-63, с.171-178.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - §33-40.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 7. DAS VERB. KLASSEN UND KONJUGATIONSTYPEN DER STARKEN VERBEN'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.	Klassen der starken Verben.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.	Grammatischer Wechsel nach Verners Gesetz.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.	Der Ablaut bei starken Verben.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.	Die Konjugation der starken Verben im Präsens und Präteritum.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - § 31, §59, §77, §82 (Verb).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - §16, §34, §66 п.1,2 §114 п.1, 2б.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.65-71 с.178-181 с.247-250.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - §41-42.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 8. DAS VERB. KLASSEN UND KONJUGATIONSTYPEN DER SCHWACHEN VERBEN''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Klassen der schwachen Verben.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Die Konjugation der schwachen Verben im Präsens.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Die Konjugation der schwachen Verben im Präteritum.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §33, §60, §79, §82 (Verb).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - §16, §34, §66 п.2 §114 п. 2б.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.71 с.184 с.256.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - §45.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 9. DIE ENTWICKLUNG DER ZWEIGLIEDRIGEN UND KOMPLEXEN SÄTZE''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Satzbau im Althochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Satztypen im Mittelhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Neue Erscheinungen im Neuhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §84-85, §91-93.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - С.165, с. 173, §72, с. 180-181, §79.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- С.50-56, 69-71.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - С. 43-49, с. 55-62.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:Futhark.JPG|германські руни&lt;br /&gt;
Файл:Futhark 2.JPG|германські руни пізнього періоду&lt;br /&gt;
Файл:Futhark anglosaxon.JPG|англосаксонські руни&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Самостійна робота===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/jZMicW9siFqc4fe Самостійна робота]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Ресурси=&lt;br /&gt;
==Рекомендована література==&lt;br /&gt;
===Базова===&lt;br /&gt;
[[Файл:Futhark.JPG|праворуч|500px]]&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Допоміжна===&lt;br /&gt;
1. Жлуктенко Ю.О., Яворська Т.А. Вступ др. германського мовознавства. – К.: Вища школа, 1986. – с. 142-148.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Максимчук Б. В., Петращук Н.Є. Історія німецької мови: практичний курс. – Львів: ЛНУ, 2003. с. 31-38, 130-136, 210-216.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Москальская О.И. История немецкого языка. – М.: Учпедгиз, 1959. – с. 245-324.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Левицький В.В. Історія німецької мови. – Вінниця: Нова книга, 2007. – 99-107, 155-157, 185.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Інформаційні ресурси==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
#&lt;br /&gt;
#&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
бажаю успіхів!--Хомпнко Тетяна&lt;br /&gt;
---&lt;br /&gt;
[[Категорія:Навчальні курси]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Thomenko</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81_%22%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%22</id>
		<title>Навчальний курс &quot;Історія німецької мови&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81_%22%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%22"/>
				<updated>2016-04-11T16:02:10Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Thomenko: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== ІСТОРІЯ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Галузь знань: 0203. Гуманітарні науки&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Напрям підготовки: 6.020303.Мова і література (німецька)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Освітньо-кваліфікаційний рівень: Бакалавр&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мета та завдання навчального курсу==&lt;br /&gt;
'''Мета.''' Вчитель німецької мови, окрім вільного володіння мовленням німецькою мовою, повинен мати також широкий лінгвістичний кругозір, ясно розуміти ті історичні процеси, які відбуваються у мові протягом її історії у зв’язку з історією суспільства, яке нею користувалося, і бути готовим дати відповідь на різні питання, які можуть виникнути у учнів у зв’язку з тими чи іншими особливостями мови, що вивчається.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Студенти повинні зрозуміти певні методологічні питання: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) розвиток мови йде шляхом поступового відмирання елементів старої якості і поступового розвитку елементів нової якості; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) наявність тісного зв’язку історії лексики з історією і культурою німецького народу; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) взаємозв’язок і взаємозалежність змін окремих сторін структури мови. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Студенти повинні також розуміти значення історії мови у формуванні поглядів учителя на мову як суспільне явище, на правильне розуміння і трактовку продуктивних явищ системного характеру, на правильний відбір мовного матеріалу, який повинен вивчатись у середній школі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Завдання.''' Історія німецької мови, як дисципліна навчального плану факультетів іноземних мов, дозволяє показати процеси формування граматичного строю та фонетичної системи сучасної німецької мови. Розділ історичної лексикології дає можливість студентам зрозуміти, яким чином утворився словниковий склад німецької мови. Професійна спрямованість курсу досягається засвоєнням студентами необхідної суми відомостей, які дозволяють їм чітко уявити шляхи історичного формування німецької мови. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У результаті вивчення навчального курсу студент повинен &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''знати:''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Загальні відомості  про германські племена та діалекти, походження і розвиток німецької мови, періодизацію історії німецької мови;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Характеристику дописемного періоду: звукова система та фонетичні зміни, що відбуваються в цей період;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Основні риси давньоверхньонімецького періоду: характеристика звукової та граматичної систем;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Основні риси середньоверхньонімецького та ранньоновонімецького періодів: характеристика звукової та граматичної систем;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Відомості з історичної лексикології. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''вміти:''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.	Аналізувати уривки з пам’яток давньонімецького, середньонімецького та ранньоверхньонімецького періодів;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.	Систематично викласти відповідний матеріал для пояснення окремих особливостей сучасної мови;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.	Здобувати базові теоретичні знання з базових програмних питань:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
а) історія німецької мови як теоретична дисципліна в системі теоретичної лінгвістичної підготовки вчителів німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
б) історична фонетика;	&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
в) виникнення та розвиток німецької мови;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
г) історична граматика (морфологія, синтаксис);&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
д) історична лексикологія (словниковий склад мови, словниковий склад давньоверхньонімецьких діалектів, словниковий склад у середньоверхньонімецькій мові, нижньонімецька та південнонімецька лексика, шляхи збагачення словникового складу, способи словотворення та їхній розвиток).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/PlHzRKkcGtuR3TY Робоча програма курсу]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[глосарій до курсу &amp;quot;Історія німецької мови&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор курсу==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Thomenko|Хоменко Тетяна Анатоліївна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Учасники=&lt;br /&gt;
[[Сторінка координування курсу &amp;quot;Історія німецької мови&amp;quot;]] викладач &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Графік навчання=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Варіант Структура ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І.   Розвиток німецької мови до 16 ст.===&lt;br /&gt;
Тема 1. Предмет та завдання історії німецької мови (історія німецької мови як лінгвістична дисципліна; періодизація розвитку німецької мови; германські племена і діалекти; велике переселення народів).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 2.  Розвиток системи приголосних в німецькій мові (перший та другий пересув приголосних, приголосні середньоверхньонімецької мови; система приголосних нововерхньонімецької мови).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 3. Розвиток системи голосних в німецькій мові (система голосних у давньоверхньонімецькій мові, особливості виникнення голосних у середньоверхньонімецькій мові; функціонування голосних у нововерхньонімецькій мові).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 4. Розвиток словникового складу від давньоверхньонімецької до ново верхньонімецької мови (збагачення словникового складу у давньоверхньонімецькій мові; шляхи збагачення словникового складу у середньоверхньонімецькій мові; словниковий склад у сучасній мові)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ.  Розвиток сучасної національної німецької мови.  ===&lt;br /&gt;
Тема 1. Становлення німецької літературної мови (основні жанри середньоверхньонімецької поезії; бюргерська література; німецька літературна мова у ранньоверхньонімецькій період; Реформація).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 2. Розвиток іменника як граматичної категорії (типи відмінювання іменників; вживання типів відмін у німецькій мові; розвиток артикля; розвиток системи числа).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 3. Зміни у граматичній категорії дієслова протягом розвитку німецької мови (класи сильних дієслів; граматичні зміни за законом Вернера; аблаут сильних дієслів; відміни сильних дієслів у теперішньому і минулому часі; слабкі дієслова).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 4. Розвиток двочленних і складних речень в німецькій мові (будова речень у давньоверхньонімецькій мові; типи речень у середньоверхньонімецькій мові; нові явища у синтаксисі ново верхньонімецької мови).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Зміст курсу=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Теоретичний матеріал====&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/oX53WECERLCbJ1i лекція 1] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/sTED2D0rkGkHKKP лекція 2]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Семінарські заняття===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====  Змістовий модуль І.====&lt;br /&gt;
'''THEMA 1. Gegenstand deк Sprachgeschichte. Völkerwanderung'''&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Gegenstand der Sprachgeschichte.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Periodisierung der Sprachgeschichte.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Germanische Stämme und Dialekte.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Völkerwanderung.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - S. 8-9, 13-16.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - с.15, с. 53, §42, с. 60-61, § 49.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
3.Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- С.3-6, 9-11.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - С. 13-29, с. 35-42.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 2. Die Entwicklung des Konsonantismus vom Althochdeutschen bis zum Neuhochdeutschen'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Die zweite Lautverschiebung.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Der Konsonantismus des Mittelhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Die Konsonanten im Neuhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Bublik W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - s.33, §22, §23, §24, s.66, §55, s.87 (Konsonant.).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - с.33, §28-30, s.68 §55-57, s.82 §66 p.2, §67 (Komsonantismus), s.109 §89.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - s.118-137, s.139-140, s.150 §26, s.172§31.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.13-24, с.168-170, с.229-230.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 3 .DIE ENTWICKLUNG DES VOKALISMUS VOM ALTHOCHDEUTSCHEN BIS ZUM NEUHOCHDEUTSCHEN''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Vokalismus im Althochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Vokale im Mittelhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Vokalismus im Neuhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §11,15,17; §53,54; s.85 (Vokalismus.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956 - c.82 §66 p.1, §67; c.108 §89 p.1; s.143 §114 p.2; s.253 §187 p.1.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956 - с.110-118, с.141-150, с.157-160, с.16, §29, §30.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959- с.25-44, с.161-168, с.222-229, с.230-234.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 4. DIE ENTWICKLUNG DES WORTSCHATZES VOM ALTHOCHDEUTSCHEN BIS ZUM NEUHOCHDEUTSCHEN'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Die Bereicherung des Wortschatzes im Althochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Die Bereicherung des Wortschatzes im Mittelhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Der Wortschatz im Neuhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §46, §48, §69, §80 §86.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - c.62 §50; s.78§63 p.1, 2a; s.84, p.6; s.91,§68,70,71; s.111, p.5; s.117, &amp;amp;§92-94, 96; s.124 §100-102; s.149 p.6; s.187 §136,138-141; s.208 p.6a,b; s.214 §151-156, 158-161, 163.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.134-150, 202-207, 269-277.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - с.291-293, 306-318, 269-277.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:Futhark.JPG|германські руни&lt;br /&gt;
Файл:Futhark 2.JPG|германські руни пізнього періоду&lt;br /&gt;
Файл:Futhark anglosaxon.JPG|англосаксонські руни&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Змістовий модуль ІІ.====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 5. DIE HERAUSBILDUNG DER DEUTSCHEN LITERATURSPRACHE. REFORMATION. SPRACHLICHE TÄTIGKEIT VON MARTIN LUTHER'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Die Hauptgattungen der mittelalterlichen Dichtung.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Die bürgerliche Literatur.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Die Frühneuhochdeutsche Periode.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Die Reformation.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §14, §50, §71-73, §81.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - §41, §51-52, §64, §78-84, §103-109,§111-112, §120-127, §166-170, §174-176.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - §6-11.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 6. DAS SUBSTANTIV. DEKLINATION. DER ARTIKEL'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Deklinationstypen der Substantive.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Gebrauch des Kasus.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Die Entwicklung des Artikels.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Die mittelhochdeutsche Periode.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5.Die neuhochdeutsche Perode. Die Entwicklung der Pluralbildung.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §27-30, §56-58, §75-76, §82 (Substantiv).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - §15, §33, §66 p.3-4, §89 p.2, §114 p.2a.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.46-63, с.171-178.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - §33-40.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 7. DAS VERB. KLASSEN UND KONJUGATIONSTYPEN DER STARKEN VERBEN'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.	Klassen der starken Verben.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.	Grammatischer Wechsel nach Verners Gesetz.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.	Der Ablaut bei starken Verben.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.	Die Konjugation der starken Verben im Präsens und Präteritum.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - § 31, §59, §77, §82 (Verb).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - §16, §34, §66 п.1,2 §114 п.1, 2б.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.65-71 с.178-181 с.247-250.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - §41-42.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 8. DAS VERB. KLASSEN UND KONJUGATIONSTYPEN DER SCHWACHEN VERBEN''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Klassen der schwachen Verben.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Die Konjugation der schwachen Verben im Präsens.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Die Konjugation der schwachen Verben im Präteritum.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §33, §60, §79, §82 (Verb).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - §16, §34, §66 п.2 §114 п. 2б.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.71 с.184 с.256.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - §45.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 9. DIE ENTWICKLUNG DER ZWEIGLIEDRIGEN UND KOMPLEXEN SÄTZE''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Satzbau im Althochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Satztypen im Mittelhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Neue Erscheinungen im Neuhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §84-85, §91-93.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - С.165, с. 173, §72, с. 180-181, §79.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- С.50-56, 69-71.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - С. 43-49, с. 55-62.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:Futhark.JPG|германські руни&lt;br /&gt;
Файл:Futhark 2.JPG|германські руни пізнього періоду&lt;br /&gt;
Файл:Futhark anglosaxon.JPG|англосаксонські руни&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Самостійна робота===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/jZMicW9siFqc4fe Самостійна робота]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Ресурси=&lt;br /&gt;
==Рекомендована література==&lt;br /&gt;
===Базова===&lt;br /&gt;
[[Файл:Futhark.JPG|праворуч|500px]]&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Допоміжна===&lt;br /&gt;
1. Жлуктенко Ю.О., Яворська Т.А. Вступ др. германського мовознавства. – К.: Вища школа, 1986. – с. 142-148.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Максимчук Б. В., Петращук Н.Є. Історія німецької мови: практичний курс. – Львів: ЛНУ, 2003. с. 31-38, 130-136, 210-216.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Москальская О.И. История немецкого языка. – М.: Учпедгиз, 1959. – с. 245-324.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Левицький В.В. Історія німецької мови. – Вінниця: Нова книга, 2007. – 99-107, 155-157, 185.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Інформаційні ресурси==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
#&lt;br /&gt;
#&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
бажаю успіхів!--Копотій Вікторія 13:24, 4 квітня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
---&lt;br /&gt;
[[Категорія:Навчальні курси]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Thomenko</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81_%22%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%22</id>
		<title>Навчальний курс &quot;Історія німецької мови&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81_%22%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%22"/>
				<updated>2016-04-11T15:59:36Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Thomenko: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== ІСТОРІЯ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ ==&lt;br /&gt;
......&lt;br /&gt;
---- &lt;br /&gt;
Галузь знань: 0203. Гуманітарні науки&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Напрям підготовки: 6.020303.Мова і література (німецька)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Освітньо-кваліфікаційний рівень: Бакалавр&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мета та завдання навчального курсу==&lt;br /&gt;
'''Мета.''' Вчитель німецької мови, окрім вільного володіння мовленням німецькою мовою, повинен мати також широкий лінгвістичний кругозір, ясно розуміти ті історичні процеси, які відбуваються у мові протягом її історії у зв’язку з історією суспільства, яке нею користувалося, і бути готовим дати відповідь на різні питання, які можуть виникнути у учнів у зв’язку з тими чи іншими особливостями мови, що вивчається.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Студенти повинні зрозуміти певні методологічні питання: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) розвиток мови йде шляхом поступового відмирання елементів старої якості і поступового розвитку елементів нової якості; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) наявність тісного зв’язку історії лексики з історією і культурою німецького народу; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) взаємозв’язок і взаємозалежність змін окремих сторін структури мови. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Студенти повинні також розуміти значення історії мови у формуванні поглядів учителя на мову як суспільне явище, на правильне розуміння і трактовку продуктивних явищ системного характеру, на правильний відбір мовного матеріалу, який повинен вивчатись у середній школі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Завдання.''' Історія німецької мови, як дисципліна навчального плану факультетів іноземних мов, дозволяє показати процеси формування граматичного строю та фонетичної системи сучасної німецької мови. Розділ історичної лексикології дає можливість студентам зрозуміти, яким чином утворився словниковий склад німецької мови. Професійна спрямованість курсу досягається засвоєнням студентами необхідної суми відомостей, які дозволяють їм чітко уявити шляхи історичного формування німецької мови. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У результаті вивчення навчального курсу студент повинен &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''знати:''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Загальні відомості  про германські племена та діалекти, походження і розвиток німецької мови, періодизацію історії німецької мови;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Характеристику дописемного періоду: звукова система та фонетичні зміни, що відбуваються в цей період;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Основні риси давньоверхньонімецького періоду: характеристика звукової та граматичної систем;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Основні риси середньоверхньонімецького та ранньоновонімецького періодів: характеристика звукової та граматичної систем;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Відомості з історичної лексикології. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''вміти:''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.	Аналізувати уривки з пам’яток давньонімецького, середньонімецького та ранньоверхньонімецького періодів;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.	Систематично викласти відповідний матеріал для пояснення окремих особливостей сучасної мови;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.	Здобувати базові теоретичні знання з базових програмних питань:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
а) історія німецької мови як теоретична дисципліна в системі теоретичної лінгвістичної підготовки вчителів німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
б) історична фонетика;	&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
в) виникнення та розвиток німецької мови;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
г) історична граматика (морфологія, синтаксис);&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
д) історична лексикологія (словниковий склад мови, словниковий склад давньоверхньонімецьких діалектів, словниковий склад у середньоверхньонімецькій мові, нижньонімецька та південнонімецька лексика, шляхи збагачення словникового складу, способи словотворення та їхній розвиток).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/PlHzRKkcGtuR3TY Робоча програма курсу]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[глосарій до курсу &amp;quot;Історія німецької мови&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор курсу==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Thomenko|Хоменко Тетяна Анатоліївна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Учасники=&lt;br /&gt;
[[Сторінка координування курсу &amp;quot;Історія німецької мови&amp;quot;]] викладач &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Графік навчання=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Варіант Структура ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І.   Розвиток німецької мови до 16 ст.===&lt;br /&gt;
Тема 1. Предмет та завдання історії німецької мови (історія німецької мови як лінгвістична дисципліна; періодизація розвитку німецької мови; германські племена і діалекти; велике переселення народів).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 2.  Розвиток системи приголосних в німецькій мові (перший та другий пересув приголосних, приголосні середньоверхньонімецької мови; система приголосних нововерхньонімецької мови).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 3. Розвиток системи голосних в німецькій мові (система голосних у давньоверхньонімецькій мові, особливості виникнення голосних у середньоверхньонімецькій мові; функціонування голосних у нововерхньонімецькій мові).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 4. Розвиток словникового складу від давньоверхньонімецької до ново верхньонімецької мови (збагачення словникового складу у давньоверхньонімецькій мові; шляхи збагачення словникового складу у середньоверхньонімецькій мові; словниковий склад у сучасній мові)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ.  Розвиток сучасної національної німецької мови.  ===&lt;br /&gt;
Тема 1. Становлення німецької літературної мови (основні жанри середньоверхньонімецької поезії; бюргерська література; німецька літературна мова у ранньоверхньонімецькій період; Реформація).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 2. Розвиток іменника як граматичної категорії (типи відмінювання іменників; вживання типів відмін у німецькій мові; розвиток артикля; розвиток системи числа).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 3. Зміни у граматичній категорії дієслова протягом розвитку німецької мови (класи сильних дієслів; граматичні зміни за законом Вернера; аблаут сильних дієслів; відміни сильних дієслів у теперішньому і минулому часі; слабкі дієслова).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 4. Розвиток двочленних і складних речень в німецькій мові (будова речень у давньоверхньонімецькій мові; типи речень у середньоверхньонімецькій мові; нові явища у синтаксисі ново верхньонімецької мови).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Зміст курсу=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Теоретичний матеріал====&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/oX53WECERLCbJ1i лекція 1] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/sTED2D0rkGkHKKP лекція 2]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Семінарські заняття===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====  Змістовий модуль І.====&lt;br /&gt;
'''THEMA 1. Gegenstand deк Sprachgeschichte. Völkerwanderung'''&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Gegenstand der Sprachgeschichte.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Periodisierung der Sprachgeschichte.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Germanische Stämme und Dialekte.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Völkerwanderung.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - S. 8-9, 13-16.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - с.15, с. 53, §42, с. 60-61, § 49.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
3.Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- С.3-6, 9-11.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - С. 13-29, с. 35-42.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 2. Die Entwicklung des Konsonantismus vom Althochdeutschen bis zum Neuhochdeutschen'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Die zweite Lautverschiebung.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Der Konsonantismus des Mittelhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Die Konsonanten im Neuhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Bublik W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - s.33, §22, §23, §24, s.66, §55, s.87 (Konsonant.).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - с.33, §28-30, s.68 §55-57, s.82 §66 p.2, §67 (Komsonantismus), s.109 §89.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - s.118-137, s.139-140, s.150 §26, s.172§31.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.13-24, с.168-170, с.229-230.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 3 .DIE ENTWICKLUNG DES VOKALISMUS VOM ALTHOCHDEUTSCHEN BIS ZUM NEUHOCHDEUTSCHEN''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Vokalismus im Althochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Vokale im Mittelhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Vokalismus im Neuhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §11,15,17; §53,54; s.85 (Vokalismus.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956 - c.82 §66 p.1, §67; c.108 §89 p.1; s.143 §114 p.2; s.253 §187 p.1.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956 - с.110-118, с.141-150, с.157-160, с.16, §29, §30.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959- с.25-44, с.161-168, с.222-229, с.230-234.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 4. DIE ENTWICKLUNG DES WORTSCHATZES VOM ALTHOCHDEUTSCHEN BIS ZUM NEUHOCHDEUTSCHEN'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Die Bereicherung des Wortschatzes im Althochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Die Bereicherung des Wortschatzes im Mittelhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Der Wortschatz im Neuhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §46, §48, §69, §80 §86.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - c.62 §50; s.78§63 p.1, 2a; s.84, p.6; s.91,§68,70,71; s.111, p.5; s.117, &amp;amp;§92-94, 96; s.124 §100-102; s.149 p.6; s.187 §136,138-141; s.208 p.6a,b; s.214 §151-156, 158-161, 163.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.134-150, 202-207, 269-277.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - с.291-293, 306-318, 269-277.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:Futhark.JPG|германські руни&lt;br /&gt;
Файл:Futhark 2.JPG|германські руни пізнього періоду&lt;br /&gt;
Файл:Futhark anglosaxon.JPG|англосаксонські руни&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Змістовий модуль ІІ.====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 5. DIE HERAUSBILDUNG DER DEUTSCHEN LITERATURSPRACHE. REFORMATION. SPRACHLICHE TÄTIGKEIT VON MARTIN LUTHER'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Die Hauptgattungen der mittelalterlichen Dichtung.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Die bürgerliche Literatur.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Die Frühneuhochdeutsche Periode.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Die Reformation.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §14, §50, §71-73, §81.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - §41, §51-52, §64, §78-84, §103-109,§111-112, §120-127, §166-170, §174-176.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - §6-11.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 6. DAS SUBSTANTIV. DEKLINATION. DER ARTIKEL'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Deklinationstypen der Substantive.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Gebrauch des Kasus.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Die Entwicklung des Artikels.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Die mittelhochdeutsche Periode.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5.Die neuhochdeutsche Perode. Die Entwicklung der Pluralbildung.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §27-30, §56-58, §75-76, §82 (Substantiv).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - §15, §33, §66 p.3-4, §89 p.2, §114 p.2a.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.46-63, с.171-178.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - §33-40.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 7. DAS VERB. KLASSEN UND KONJUGATIONSTYPEN DER STARKEN VERBEN'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.	Klassen der starken Verben.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.	Grammatischer Wechsel nach Verners Gesetz.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.	Der Ablaut bei starken Verben.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.	Die Konjugation der starken Verben im Präsens und Präteritum.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - § 31, §59, §77, §82 (Verb).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - §16, §34, §66 п.1,2 §114 п.1, 2б.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.65-71 с.178-181 с.247-250.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - §41-42.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 8. DAS VERB. KLASSEN UND KONJUGATIONSTYPEN DER SCHWACHEN VERBEN''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Klassen der schwachen Verben.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Die Konjugation der schwachen Verben im Präsens.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Die Konjugation der schwachen Verben im Präteritum.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §33, §60, §79, §82 (Verb).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - §16, §34, §66 п.2 §114 п. 2б.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.71 с.184 с.256.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - §45.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 9. DIE ENTWICKLUNG DER ZWEIGLIEDRIGEN UND KOMPLEXEN SÄTZE''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Satzbau im Althochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Satztypen im Mittelhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Neue Erscheinungen im Neuhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §84-85, §91-93.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - С.165, с. 173, §72, с. 180-181, §79.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- С.50-56, 69-71.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - С. 43-49, с. 55-62.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:Futhark.JPG|германські руни&lt;br /&gt;
Файл:Futhark 2.JPG|германські руни пізнього періоду&lt;br /&gt;
Файл:Futhark anglosaxon.JPG|англосаксонські руни&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Самостійна робота===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/jZMicW9siFqc4fe Самостійна робота]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Ресурси=&lt;br /&gt;
==Рекомендована література==&lt;br /&gt;
===Базова===&lt;br /&gt;
[[Файл:Futhark.JPG|праворуч|500px]]&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Допоміжна===&lt;br /&gt;
1. Жлуктенко Ю.О., Яворська Т.А. Вступ др. германського мовознавства. – К.: Вища школа, 1986. – с. 142-148.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Максимчук Б. В., Петращук Н.Є. Історія німецької мови: практичний курс. – Львів: ЛНУ, 2003. с. 31-38, 130-136, 210-216.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Москальская О.И. История немецкого языка. – М.: Учпедгиз, 1959. – с. 245-324.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Левицький В.В. Історія німецької мови. – Вінниця: Нова книга, 2007. – 99-107, 155-157, 185.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Інформаційні ресурси==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
#&lt;br /&gt;
#&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
бажаю успіхів!--Копотій Вікторія 13:24, 4 квітня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
---&lt;br /&gt;
[[Категорія:Навчальні курси]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Thomenko</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:Thomenko</id>
		<title>Користувач:Thomenko</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:Thomenko"/>
				<updated>2016-04-11T11:01:44Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Thomenko: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;font color=&amp;quot;green&amp;quot; size=&amp;quot;5&amp;quot;&amp;gt;'''Персональна сторінка викладача [http://kspu.kr.ua КДПУ]'''&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:100 0259.jpg|200пкс|праворуч]]&lt;br /&gt;
==Про себе==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Хоменко Тетяна Анатоліївна&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кандидат педагогічних наук,  доцент кафедри германської філології&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Навчальні курси==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Практичний курс усного і писемного мовлення німецької мови (3 курс).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Практичний курс усного і писемного мовлення німецької мови (4 курс).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Історія німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Теоретична фонетика німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Дистанційні курси==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Історія німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Теоретична фонетика німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Історія німецької мови&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Навчальні проекти==&lt;br /&gt;
[[Навчання за програмою &amp;quot;Розробка дистанційних курсів засобами Вікі-КДПУ, Хмарка-КДПУ і Moodle-КДПУ&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Інтереси==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Історія німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Теоретична фонетика німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Розвиток орфографії німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Створення курсів дистанційного навчання&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/cAEZBDV0hOKFaIB&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[category:Викладачі]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Thomenko</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:Thomenko</id>
		<title>Користувач:Thomenko</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:Thomenko"/>
				<updated>2016-04-11T11:00:38Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Thomenko: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;font color=&amp;quot;green&amp;quot; size=&amp;quot;5&amp;quot;&amp;gt;'''Персональна сторінка викладача [http://kspu.kr.ua КДПУ]'''&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:100 0259.jpg|200пкс|праворуч]]&lt;br /&gt;
==Про себе==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Хоменко Тетяна Анатоліївна&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кандидат педагогічних наук,  доцент кафедри германської філології&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Навчальні курси==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Практичний курс усного і писемного мовлення німецької мови (3 курс).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Практичний курс усного і писемного мовлення німецької мови (4 курс).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Історія німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Теоретична фонетика німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Дистанційні курси==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Історія німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Теоретична фонетика німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Історія німецької мови&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Навчальні проекти==&lt;br /&gt;
[[Навчання за програмою &amp;quot;Розробка дистанційних курсів засобами Вікі-КДПУ, Хмарка-КДПУ і Moodle-КДПУ&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Публікації, сайти та блоги==&lt;br /&gt;
В цьому розділі розміщуються посилання (внутрішні та зовнішні)на ваші роботи, додається короткий опис.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Інтереси==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Історія німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Теоретична фонетика німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Розвиток орфографії німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Створення курсів дистанційного навчання&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/cAEZBDV0hOKFaIB&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[category:Викладачі]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Thomenko</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:100_0259.jpg</id>
		<title>Файл:100 0259.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:100_0259.jpg"/>
				<updated>2016-04-11T11:00:19Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Thomenko: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Thomenko</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96_%D0%A6%D0%94%D0%A3:%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BB_%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B8</id>
		<title>Вікі ЦДУ:Портал спільноти</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96_%D0%A6%D0%94%D0%A3:%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BB_%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B8"/>
				<updated>2016-04-11T10:59:47Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Thomenko: /* Викладачі факультету іноземних мов */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;==&amp;lt;i&amp;gt;&amp;lt;b&amp;gt;&amp;lt;font color=&amp;quot;#990000&amp;quot;  size=&amp;quot;5&amp;quot;&amp;gt;Викладачі&amp;lt;/font&amp;gt;&amp;lt;/b&amp;gt;&amp;lt;/i&amp;gt;==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===&amp;lt;i&amp;gt;&amp;lt;b&amp;gt;&amp;lt;font size=&amp;quot;5&amp;quot;&amp;gt;[[Викладачі фізико-математичного факультету]]&amp;lt;/font&amp;gt;&amp;lt;/b&amp;gt;&amp;lt;/i&amp;gt;===&lt;br /&gt;
[[Участник:Василь Болілий|Болілий Василь Олександрович]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Копотій Вікторія Володимирівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Андронатій Павло Іванович|Андронатій Павло Іванович]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Котяк Віталій Володимирович]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Рєзіна Ольга Василівна|Рєзіна Ольга Василівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Присяжнюк Олена Віталіївна |Присяжнюк Олена Віталіївна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Лупан Ірина Володимирівна |Лупан Ірина Володимирівна ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Ріжняк Ренат Ярославович]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Баранюк Олександр Филимонович|Баранюк Олександр Филимонович]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Ганжела Сергій Іванович|Ганжела Сергій Іванович]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Шлянчак Світлана Олександрівна|Шлянчак Світлана Олександрівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Дроговоз Наталія Анатоліївна|Дроговоз Наталія Анатоліївна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Вдовенко Вікторія Віталіївна | Вдовенко Вікторія Віталіївна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Гур'янова Оксана Віталіївна | Гур'янова Оксана Віталіївна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Царeнко Олег Миколайович|Царeнко Олег Миколайович]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Kusnirva|Кушнір Василь Андрійович]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Ганжела Сергій Іванович|Ганжела Сергій Іванович]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Mgaevskij|Гаєвський Микола Вікторович ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Lizumchenko | Ізюмченко Людмила Володимирівна ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Yuvolkov|Волков Юрій Іванович]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Zhaletska|Халецька Зоя Петрівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Yubiletska| Білецька Юлія Григорівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Nmironenko| Мироненко Наталя Василівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Stsarenko| Царенко Олександр Миколайович]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Ryabets| Рябець Сергій Іванович]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Otrifonova| Трифонова Олена Михайлівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Npodoprygora | Подопригора Наталія Володимирівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Lchistyakova| Чистякова Людмила Олександрівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Садовий Микола Ілліч| Садовий Микола Ілліч]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Olegvol|Волчанський Олег Володимирович]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Vvovkotrub|Вовкотруб Віктор Павлович]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Oschirbul|Щирбул Олександр]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Nmanoilenko|Манойленко Наталія]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Isalnyk|Сальник Ірина Володимирівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Tkutsenko|Куценко Тетяна Володимирівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===&amp;lt;i&amp;gt;&amp;lt;b&amp;gt;&amp;lt;font color=&amp;quot;#990000&amp;quot;  size=&amp;quot;5&amp;quot;&amp;gt;[[Викладачі факультету філології та журналістики]]&amp;lt;/font&amp;gt;&amp;lt;/b&amp;gt;&amp;lt;/i&amp;gt;===&lt;br /&gt;
[[Користувач:Кричун Людмила Петрівна|Кричун Людмила Петрівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Крижанівська Ольга Іванівна|Крижанівська Ольга Іванівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Ковтюх Світлана Леонідівна|Ковтюх Світлана Леонідівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Шандрук Світлана Іванівна|Шандрук Світлана Іванівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Obilykh|Білих Олександр Петрович]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Okoziy|Козій Ольга Борисівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Llisenko|Лисенко Людмила  Олександрівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Ратушняк Олександр Михайлович|Ратушняк Олександр Михайлович]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Лаврусенко Марія Іванівна|Лаврусенко Марія Іванівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Таран Олег Іванович|Таран Олег Іванович]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Вечірко Оксана Леонідівна|Вечірко Оксана Леонідівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Габелко Олена|Габелко Олена Миколаївна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Буряк Олена Федорівна|Буряк Олена Федорівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Рибальченко Валентина Костянтинівна|Рибальченко Валентина Костянтинівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Громко Тетяна Василівна|Громко Тетяна Василівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Демешко Інна Миколаївна|Демешко Інна Миколаївна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Ірина Ткаченко|Ткаченко Ірина Анатоліївна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Ткаченко Сергій Володимирович|Ткаченко Сергій Володимирович]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Цепа Олександра Володимирівна|Цепа Олександра Володимирівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Лабенко Олександр Віталійович|Лабенко Олександр Віталійович]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Огарєнко Тетяна Анатоліївна|Огарєнко Тетяна Анатоліївна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Смірнова Ліна Леонідівна|Смірнова Ліна Леонідівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Нестеренко Тетяна Анатоліївна|Нестеренко Тетяна Анатоліївна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Nfenyko|Фенько Наталя Миколаївна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Rpykalyuk|Пикалюк Роман Володимирович]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Dshulga|Шульга Дмитро Олександрович]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Gvolchanska|Волчанська Ганна Василівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Omanoylova|Манойлова Ольга Миколаївна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Okirilyuk|Кирилюк Ольга Леонідівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Yekostyuchenko |Костюченко Костянтин Євгенійович]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:iachernionkov |Черньонков Ярослав Олександрович]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Lgutsul  |Гуцул Лариса Іванівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:tcapitan  |Капітан Тетяна Анатоліївна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===&amp;lt;i&amp;gt;&amp;lt;b&amp;gt;&amp;lt;font color=&amp;quot;#990000&amp;quot;  size=&amp;quot;5&amp;quot;&amp;gt;[[Викладачі природничо-географічного факультету]]&amp;lt;/font&amp;gt;&amp;lt;/b&amp;gt;&amp;lt;/i&amp;gt;===&lt;br /&gt;
[[Користувач:Клоц Євген|Клоц Євген Олександрович]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Гулай Олександр Володимирович|Гулай Олександр Володимирович]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Квас Валентина Миколаївна|Квас Валентина Миколаївна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Мовчан Сергій Васильович|Мовчан Сергій Васильович]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Терещенко Оксана Василівна|Терещенко Оксана Василівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Onischenko|Онищенко Євген Вячеславович]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Nkalinichenko| Калініченко Надія Андріївна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Nscherbatyuk|Щербатюк Наталія Іванівна ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Odanilkiv|Данилків Ольга Миколаївна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Gdeforg|Дефорж Ганна Володимирівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Gnaidyonova|Найдьонова Галина Георгіївна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Ogelevera|Гелевера Ольга Федорівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Mkaznacheeva|Казначєєва Марія Сергіївна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Garkushina|Аркушина Ганна Феліксівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===&amp;lt;i&amp;gt;&amp;lt;b&amp;gt;&amp;lt;font color=&amp;quot;#990000&amp;quot;  size=&amp;quot;5&amp;quot;&amp;gt;[[Викладачі мистецького факультету]]&amp;lt;/font&amp;gt;&amp;lt;/b&amp;gt;&amp;lt;/i&amp;gt;===&lt;br /&gt;
[[Користувач:Стрітьєвич Тетяна Миколаївна |Стрітьєвич Тетяна Миколаївна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Шевченко Інга Леонідівна|Шевченко Інга Леонідівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Бродський Геннадій Леонідович|Бродський Геннадій Леонідович]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Горбенко Олена Борисівна | Горбенко Олена Борисівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Кириченко Олена Іванівна|Кириченко Олена Іванівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Дідич Галина Степанівна|Дідич Галина Степанівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Lgaidai|Гайдай Лариса Володимирівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Фурсикова Тетяна|Фурсикова Тетяна Володимирівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Черкасов Володимир Федорович|Черкасов Володимир Федорович]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Грозан Світлана Вікторівна|Грозан Світлана Вікторівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Куркіна Сніжана Віталіївна|Куркіна Сніжана Віталіївна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Назаренко Марина Павлівна|Назаренко Марина Павлівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Ssmetana|Сметана Сергій Олександрович]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Onegrebecka|Негребецька Ольга Миколаївна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Nsveschynska|Свещинська Наталя Василівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Lguseva|Гусєва Любов Григорівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Yulokaryeva|Локарєва Юлія Валеріанівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Lkulinich|Кулініч Лариса Олександрівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Yumaletik|Малежик Юлія Миколаївна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Kguseva|Гусєва Катерина Василівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===&amp;lt;i&amp;gt;&amp;lt;b&amp;gt;&amp;lt;font color=&amp;quot;#990000&amp;quot;  size=&amp;quot;5&amp;quot;&amp;gt;[[Викладачі психолого-педагогічного факультету]] &amp;lt;/font&amp;gt;&amp;lt;/b&amp;gt;&amp;lt;/i&amp;gt;===&lt;br /&gt;
[[Користувач:Васецька Тетяна Миколаївна|Васецька Тетяна Миколаївна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Горська Олена Олександрівна|Горська Олена Олександрівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Горська Галина Олександрівна| Горська Галина Олександрівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Семез Андрій Анатолійович|Семез Андрій Анатолійович]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Баранюк Ірина Григорівна|Баранюк Ірина Григорівна]]&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
[[Користувач:Нєворова Людмила Василівна|Нєворова Людмила Василівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Галушко Любов Ярославівна|Галушко Любов Ярославівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Завітренко Долорес Жораївна|Завітренко Долорес Жораївна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Котелянець Наталка Валеріївна|Котелянець Наталка Валеріївна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Мартін Аліна Миколаївна|Мартін Аліна Миколаївна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Краснощок Інна Петрівна|Краснощок Інна Петрівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Кравцова Тетяна Олександрівна|Кравцова Тетяна Олександрівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Кіндей Леся Григорівна|Кіндей Леся Григорівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Нікітіна Олена Олександрівна|Нікітіна Олена Олександрівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Жигора Ірина Валеріївна|Жигора Ірина Валеріївна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Mdubinka|Дубінка Микола Михайлович]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Oyazlovetska|Язловецька Оксана Валентинівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:nsavchenko|Савченко Наталія Сергіївна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Iulychnyi|Уличний Ігор Любомирович]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Nandrosova|Андросова Наталя Миколаївна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Egutsalo|Гуцало Емілія Ун-Сунівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Vzubchenko|Зубченко Вікторія Георгіївна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Vkulish|Куліш Віктор Іванович]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Ominenko|Міненко Ольга Олександрівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Vlzubchenko|Зубченко Владислав Владиславович]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Ogurova|Гурова Оксана Миколаївна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Lkalashnikova|Калашникова Людмила Володимирівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===&amp;lt;i&amp;gt;&amp;lt;b&amp;gt;&amp;lt;font color=&amp;quot;#990000&amp;quot;  size=&amp;quot;5&amp;quot;&amp;gt;[[Викладачі факультету історії та права]]&amp;lt;/font&amp;gt;&amp;lt;/b&amp;gt;&amp;lt;/i&amp;gt;===&lt;br /&gt;
[[Користувач:Козир Ірина Анатоліївна|Козир Ірина Анатоліївна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Харченко Сергій Петрович|Харченко Сергій Петрович]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Мілова Тетяна|Мілова Тетяна Миколаївна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Mарченко Олег|Марченко Олег Миколайович]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Вівсяна Інна Анатоліївна| Вівсяна Інна Анатоліївна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Зеленський Сергій Миколайович|Зеленський Сергій Миколайович]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Позднякова Інна Сергіївна|Позднякова Інна Сергіївна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Проскурова Світлана Володимирівна|Проскурова Світлана Володимирівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Cупрун Володимир Миколайович|Cупрун Володимир Миколайович]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Сокуренко Олена Анатоліївна|Сокуренко Олена Анатоліївна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Okultenko|Культенко Олександр Володимирович]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Spolyarush| Поляруш Світлана Іванівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Vignatenko| Ігнатенко Володимир Васильович]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Ntokar|Токар Наталія Миколаївна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Ochorniy| Чорний Олександр Васильович]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Lfiloretova|Філоретова Лариса Мартіївна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Lryabovol|Рябовол Лілія Тарасівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Schernik|Чернік Світлана Дмитрівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Slavrinenko|Лавриненко Світлана Олександрівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Obabak|Бабак Оксана Іванівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Vkulik|Кулик Василь Григорович]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===&amp;lt;i&amp;gt;&amp;lt;b&amp;gt;&amp;lt;font size=&amp;quot;5&amp;quot;&amp;gt;[[Викладачі  факультету фізичного виховання]]&amp;lt;/font&amp;gt;&amp;lt;/b&amp;gt;&amp;lt;/i&amp;gt;===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Шевченко Ольга Володимирівна|Шевченко Ольга Володимирівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Маркова Олена Віталіївна | Маркова Олена Віталіївна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач: Бабаліч Вікторія Анатоліївна|Бабаліч Вікторія Анатоліївна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Собко Сергій Григорович|Собко Сергій Григорович]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Воропай Сергій Миколайович|Воропай Сергій Миколайович]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Собко Наталія Григорівна|Собко Наталія Григорівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Черній Валентина|Черній Валентина Петрівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Собко Наталія Григорівна|Собко Наталія Григорівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Бабенко Андрій Леонідович|Бабенко Андрій Леонідович]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Нєворова Олена Валеріївна|Нєворова Олена Валеріївна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Imartinyuk|Мартинюк Інна Іванівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Ostasenko|Стасенко Олексій Анатолійович]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Ogolub|Голуб Олена Володимирівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Nscherbatyuk|Щербатюк Наталія Іванівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Skosivska|Косівська Сюзанна Вячеславівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Tmalenyuk|Маленюк Тетяна Володимирівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Oburyanovatiy|Бур'яноватий Олександр Миколайович]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Isundukova|Сундукова Ірина В'ячеславівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===&amp;lt;i&amp;gt;&amp;lt;b&amp;gt;&amp;lt;font color=&amp;quot;#990000&amp;quot;  size=&amp;quot;5&amp;quot;&amp;gt;[[Викладачі факультету іноземних мов]]&amp;lt;/font&amp;gt;&amp;lt;/b&amp;gt;&amp;lt;/i&amp;gt;===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Ярова Лариса Олегівна|Ярова Лариса Олегівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач: Паращук Валентина Юліївна|Паращук Валентина Юліївна ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Лівицька Інна Адамівна|Лівицька Інна Адамівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Савенко Тетяна Вікторівна|Савенко Тетяна Вікторівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Лелека Тетяна Олександрівна|Лелека Тетяна Олександрівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Ляшук Анна Миколаївна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Дацька Тетяна Олексіївна|Дацька Тетяна Олексіївна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Труханова Тетяна Іванівна|Труханова Тетяна Іванівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач: Перцова Інна Василівна|Перцова Інна Василівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Ріжняк Оксана Леонідівна|Ріжняк Оксана Леонідівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Божко Наталія Василівна|Божко Наталія Василівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Gapalat|Апалат Ганна Павлівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Gyushchenko|Ющенко Ганна Олександрівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Mluchycka|Лучицька Марина Євгенівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Tpetrinska | Петрінська Тетяна Сергіївна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Tkibalnikova | Кібальнікова Тетяна Володимирівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Ngrigorenko|Григоренко Наталія Миколаївна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Astepanenko|Степаненко Аліна Вячеславівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Ochorna|Чорна Олена Олегівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Ipyankovska|Пянковська Ірина Володимирівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Moksanich|Оксанич Маргарита Петрівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Odolgusheva|Долгушева Ольга Валеріївна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Oardelyan|Арделян Олена Вікторівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Isnisarenko|Снісаренко Ірина Євгенівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Nivanenko|Іваненко Надія Вікторівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Ttokareva|Токарєва Тетяна Станіславівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Thomenko|Хоменко Тетяна Анатоліївна ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===&amp;lt;i&amp;gt;&amp;lt;b&amp;gt;&amp;lt;font color=&amp;quot;#990000&amp;quot;  size=&amp;quot;5&amp;quot;&amp;gt;[[Викладачі загальноуніверситетських кафедр та працівники інших підрозділів]]&amp;lt;/font&amp;gt;&amp;lt;/b&amp;gt;&amp;lt;/i&amp;gt;===&lt;br /&gt;
[[Користувач:Русул Олег Васильович | Русул Олег Васильович]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Шульга Ольга Антонівна|Шульга Ольга Антонівна]]&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
[[Користувач:Гонтова Сніжана|Гонтова Сніжана Петрівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Краснощок Інна Петрівна|Краснощок Інна Петрівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==&amp;lt;i&amp;gt;&amp;lt;b&amp;gt;&amp;lt;font color=&amp;quot;#990000&amp;quot;  size=&amp;quot;5&amp;quot;&amp;gt;Персонал інформаційного відділу&amp;lt;/font&amp;gt;&amp;lt;/b&amp;gt;&amp;lt;/i&amp;gt;==&lt;br /&gt;
[[Користувач:Діхтяр_Микола_Юрійович|Діхтяр Микола Юрійович]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Іванова Людмила|Іванова Людмила Володимирівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Izelenska|Зеленська Ірина Олександрівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==&amp;lt;i&amp;gt;&amp;lt;b&amp;gt;&amp;lt;font color=&amp;quot;#990000&amp;quot;  size=&amp;quot;5&amp;quot;&amp;gt;[[Студенти психолого-педагогічного факультету]] &amp;lt;/font&amp;gt;&amp;lt;/b&amp;gt;&amp;lt;/i&amp;gt;==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==&amp;lt;i&amp;gt;&amp;lt;b&amp;gt;&amp;lt;font color=&amp;quot;#990000&amp;quot;  size=&amp;quot;5&amp;quot;&amp;gt;[[Студенти факультету історії та права]]&amp;lt;/font&amp;gt;&amp;lt;/b&amp;gt;&amp;lt;/i&amp;gt;==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==&amp;lt;i&amp;gt;&amp;lt;b&amp;gt;&amp;lt;font size=&amp;quot;5&amp;quot;&amp;gt;[[Студенти фізико-математичного факультету]]&amp;lt;/font&amp;gt;&amp;lt;/b&amp;gt;&amp;lt;/i&amp;gt;==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==&amp;lt;i&amp;gt;&amp;lt;b&amp;gt;&amp;lt;font color=&amp;quot;#990000&amp;quot;  size=&amp;quot;5&amp;quot;&amp;gt;[[Студенти факультету філології та журналістики]]&amp;lt;/font&amp;gt;&amp;lt;/b&amp;gt;&amp;lt;/i&amp;gt;==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==&amp;lt;i&amp;gt;&amp;lt;b&amp;gt;&amp;lt;font color=&amp;quot;#990000&amp;quot;  size=&amp;quot;5&amp;quot;&amp;gt;[[Студенти факультету іноземних мов]]&amp;lt;/font&amp;gt;&amp;lt;/b&amp;gt;&amp;lt;/i&amp;gt;==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==&amp;lt;i&amp;gt;&amp;lt;b&amp;gt;&amp;lt;font color=&amp;quot;#990000&amp;quot;  size=&amp;quot;5&amp;quot;&amp;gt;[[Студенти мистецького факультету]]&amp;lt;/font&amp;gt;&amp;lt;/b&amp;gt;&amp;lt;/i&amp;gt;==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==&amp;lt;i&amp;gt;&amp;lt;b&amp;gt;&amp;lt;font color=&amp;quot;#990000&amp;quot;  size=&amp;quot;5&amp;quot;&amp;gt;[[Студенти природничо-географічного факультету]]&amp;lt;/font&amp;gt;&amp;lt;/b&amp;gt;&amp;lt;/i&amp;gt;==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==&amp;lt;i&amp;gt;&amp;lt;b&amp;gt;&amp;lt;font color=&amp;quot;#990000&amp;quot;  size=&amp;quot;5&amp;quot;&amp;gt;[[Студенти факультету фізичного виховання]]&amp;lt;/font&amp;gt;&amp;lt;/b&amp;gt;&amp;lt;/i&amp;gt;==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==&amp;lt;i&amp;gt;&amp;lt;b&amp;gt;&amp;lt;font size=&amp;quot;5&amp;quot;&amp;gt;[[Випускники]]&amp;lt;/font&amp;gt;&amp;lt;/b&amp;gt;&amp;lt;/i&amp;gt;==&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Thomenko</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%90%D1%83%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%83%D0%BC</id>
		<title>Аудиторіум</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%90%D1%83%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%83%D0%BC"/>
				<updated>2016-04-11T10:58:35Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Thomenko: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Загальноуніверситетські курси ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''[[Основи охорони праці]]''' '''(для студентів 4-го курсу)'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''[[Охорона праці в галузі]]''' '''(для студентів 5-го та 6-го курсів)'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Завдання до лабораторних робіт з курсу &amp;quot;Основи інформатики та ІКТ&amp;quot;  на базі ОС Ubuntu]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Завдання до лабораторних робіт з курсу &amp;quot;Основи інформатики та ІКТ&amp;quot;  на базі ОС Windows]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[КІТОН]] (для магістрантів КДПУ)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Педагогіка (історія педагогіки&amp;quot;, ФФ,ІІ курс|Навчальний курс &amp;quot;Педагогіка (історія педагогіки)&amp;quot;, ФФ,ІІ курс]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Педагогіка&amp;quot;, ПГФ, гр. 21,23,25; викладач - Дубінка М.М.]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Психологія&amp;quot;]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Ритмічна гімнастика. Оздоровчі жіночі вправи&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Історія науки і техніки&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Вікова психологія Гуцало Е.У.]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Психологія&amp;quot; (змістовий модуль 3. Соціальна психологія)]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;ЗАКОНОДАВЧІ ТА НОРМАТИВНО-СТИЛЬОВІ ОСНОВИ ПРОФЕСІЙНОГО СПІЛКУВАННЯ&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Сучасні інформаційні технології (2014-2015 н.р.)]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Сучасні інформаційні технології&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Естетика&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Фізико-математичний факультет ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Обробка зображень та мультимедіа | Навчальний курс &amp;quot;Обробка зображень та мультимедіа&amp;quot;]]  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Unix-подібні операційні системи | Навчальний курс &amp;quot;Unix-подібні операційні системи&amp;quot;]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Операційні системи  | Навчальний курс &amp;quot;Системне програмування та операційні системи&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Хмарні технології (магістри) | Навчальний курс &amp;quot;Хмарні технології&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Основи Linux | Навчальний курс &amp;quot;Основи Linux&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальна обчислювальна практика. Спеціальність &amp;quot;Інформатика&amp;quot;. ІІ курс|Навчальна обчислювальна практика]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Інформатика та програмування (27 група)|Інформатика та програмування]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Історія інформатики]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Теоретична механіка&amp;quot;(спеціальність-Математика) ]]  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальна інформатична практика 4 курс|Навчальна інформатична практика]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[ППВЗ|Програмування та підтримка веб-застосувань]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[ПКДзJ|Програмування кросплатформенних додатків засобами Java]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Комп'ютерні мережі|Комп'ютерні мережі та сучасні інформаційні мережі]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Інтернет-програмування]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Мови розмітки SGML/XML]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний_курс_&amp;quot;Теорія_міри_та_інтегралу&amp;quot;_Гаєвський_М.В. | Теорія міри та інтегралу ]] (Для студентів спеціальності &amp;quot;Статистика&amp;quot;, 37гр)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Інтелектуальні інформаційні системи&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Економіка та організація виробництва (2015)| Основи виробництва]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Художні основи створення та композиція костюму, 5 курс (КМО), ФМФ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[ПРАКТИКУМ з обслуговуючої праці, 5 курс (КМО), ФМФ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Інформатика, 1 курс. Спеціальність &amp;quot;Математика&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Інформатика. 1 курс. Спеціальність &amp;quot;Фізика, Інформатика&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;ІКТ в освіті&amp;quot;|Інформаційні технології в освіті]] (для студентів заочного відділення (ПДО) спеціальність &amp;quot;Технічна освіта&amp;quot;)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Основи інформатики та ІКТ. 1 курс. Спеціальність &amp;quot;Технологічна освіта&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Сучасні інформаційні технології в освіті.]] Спеціальність &amp;quot;Технологічна освіта&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Математична логіка&amp;quot;, ФМФ |Математична логіка]] (Для студентів спеціальностей &amp;quot;Статистика&amp;quot;, &amp;quot;Математика*&amp;quot;)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Математичний аналіз/Теорія границь&amp;quot;, Білецька Ю.Г.]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Дискретна математика&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Нарисна геометрія, ФМФ | Нарисна геометрія, ФМФ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Різницеве числення&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Історія фізики&amp;quot;, ФМФ]] (для студентів спеціальності 7.04020301 Фізика*)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Основи проектування та моделювання&amp;quot;, &amp;quot;Технологічна освіта&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Основи техніки й технологій&amp;quot;, ФМФ, курс І |Навчальний курс &amp;quot;Основи техніки й технологій&amp;quot;, ФМФ, курс І, спеціальність 015 Середня освіта (Трудове навчання та Технології)]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Методика навчання автосправи&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Теорія та методика позашкільної освіти&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Теоретична фізика&amp;quot; (Термодинаміка і статистична фізика)|Теоретична фізика. Термодинаміка і статистична фізика]] (для студентів напряму 6.040203 Фізика*)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Дистанційний курс &amp;quot;Фізика твердого тіла&amp;quot;, 5 курс, спеціальність &amp;quot;Фізика та інформатика&amp;quot;|Фізика твердого тіла]] (для студентів спеціальності 8.04020301 Фізика*)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Практикум з електротехнічних робіт&amp;quot;]]  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Методика трудового навчання (технічна праця)&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Інформаційні машини та кібернетичні системи&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс: &amp;quot;ГРАФІЧНИЙ МЕТОД У НАВЧАННІ ФІЗИКИ&amp;quot;, фізико-математичний факультет]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Обробка конструкційних матеріалів]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Фізика для нефізичних спеціальностей&amp;quot;, фізико-математичний факультет]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Факультет історії та права ==&lt;br /&gt;
[[Проект з ОІТ та Історії (Факультет історії та права)|Навчальний проект з &amp;quot;Основ інформатики та ІКТ&amp;quot; і &amp;quot;Історії&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Проект з &amp;quot;Основ інформатики та ІКТ&amp;quot; і &amp;quot;Археології&amp;quot;|Навчальний проект з &amp;quot;Основ інформатики та ІКТ&amp;quot; і &amp;quot;Археології&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Проект з &amp;quot;Основ інформатики та ІКТ&amp;quot; і &amp;quot;Історії держави і права зарубіжних країн&amp;quot;|Навчальний проект з &amp;quot;Основ інформатики та ІКТ&amp;quot; і &amp;quot;Історії держави і права зарубіжних країн&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Проект з &amp;quot;Основ інформатики та ІКТ&amp;quot; і &amp;quot;Політології&amp;quot;|Навчальний проект з &amp;quot;Основ інформатики та ІКТ&amp;quot; і &amp;quot;Політології&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Загальна етнографія&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Релігієзнавство&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Кримінальне право (загальна частина)&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Історія України (з найдавніших часів до середини XIII ст.)&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Етнографія України&amp;quot; ФІП|Навчальний курс &amp;quot;Етнографія України&amp;quot; ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Новітня історія країн Європи та Америки 1918 - 1945 роки]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс: &amp;quot;Кримінальний процес&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Теорія держави та права&amp;quot; Супрун В.М.]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Історія та культура України&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Адміністративний процес України&amp;quot; ІІ курс, юристи]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Сімейне право&amp;quot; 2014-2015]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Порівняльне правознавство&amp;quot;, ФІП]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Сучасна західна політична наука&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Нова історія країн Європи та Америки&amp;quot; (ч.2)]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Факультет філології та журналістики ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Вступ до мовознавства&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Проект з &amp;quot;Основ інформатики та ІКТ&amp;quot; і &amp;quot;ІУЛ&amp;quot;, ФФЖ|Навчальний проект з &amp;quot;Основ інформатики та ІКТ&amp;quot; і &amp;quot;Історії української літератури&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Теоретичний курс англійської мови&amp;quot;]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Лінгвокраїнознавство&amp;quot;]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Література Англії&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс з Методики навчання української літератури]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Історія української літератури Х - XVIII ст. (давня література)&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Історія літературознавства&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс:&amp;quot;Історія української літератури (друга половина ХХ-початок ХХІ століття)&amp;quot;]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс із СУЛМ Словотвір.Морфеміка]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Історична граматика української мови&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Теоретичні питання граматики української мови&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Сучасна українська літературна мова. Синтаксис&amp;quot; Т.Огарєнко]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Інформаційні бібліотечні сервіси]] (для студентів заочного відділення)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;ІКТ в освіті&amp;quot;|Інформаційно-комунікаційні технології в освіті]] (для студентів заочного відділення)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Практична стилістика&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс із дисципліни &amp;quot;Режисура і архітектоніка друкованого видання&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Медіакритика&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Методика навчання української мови&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Історія зарубіжної літератури (ІІ пол. ХХ ст.)&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Факультет педагогіки та психології ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Проект з ІТ та Спеціальної психології|Навчальний проект з &amp;quot;Інформаційних технологій та Спеціальної психології&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Проект з ОІТ та Психології |Навчальний проект з &amp;quot;Основ інформатики та ІКТ&amp;quot; і &amp;quot;Психології&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Проект з ОІТ та Вікової психології |Навчальний проект з &amp;quot;Основ інформатики та ІКТ&amp;quot; і &amp;quot;Вікової психології&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Проект з ОІТ та Педагогіки|Навчальний проект з &amp;quot;Основ інформатики та ІКТ&amp;quot; і &amp;quot;Педагогіки&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Завдання до курсу &amp;quot;Сучасні інформаційні технології навчання&amp;quot;]](для студентів факультету педагогіки та психології)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Юридична психологія&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Технології соціально-педагогічної діяльності]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Організація і управління в початковій освіті&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Основи патопсихології&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Експериментальна психологія&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Імідж сучасного вчителя&amp;quot;, ФПП,6 курс]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Основи педагогічної майстерності вчителя, ФФВ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Педагогічні технології навчання і виховання&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зміст навчання Навчальний курс &amp;quot;Основи інформатики з елементами програмування та сучасні ІТН&amp;quot;|Навчальний курс &amp;quot;Основи інформатики з елементами програмування та сучасні ІТН&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Психологія управління&amp;quot;]]  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Психологія дитяча та вікова&amp;quot;]]  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Методологічні та теоретичні проблеми психології&amp;quot;]]  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Робота психолога з педагогічним колективом&amp;quot;]]  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Психологія &amp;quot;важкого&amp;quot; учня&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Основи педагогічної майстерності&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Основи інформатики з елементами програмування та СІТН, ФПП]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Мистецький факультет ==&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Комп'ютерна графіка&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Музично-педагогічна освіта України&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Історія образотворчого мистецтва&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Народознавство та музичний фольклор України&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Методика викладання основного музичного інструменту (фортепіано)&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Художня культура з методикою викладання&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Педагогічна практика майбутніх вчителів музичного мистецтва&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Методика викладання диригування&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[навчальний курс &amp;quot;Методика викладання музичного інструмента&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Пластична анатомія&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Теорія музики та сольфеджіо&amp;quot;]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Основний музичний інструмент (фортепіано)&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Основний музичний інструмент&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Дизайн керамічних виробів&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Теоретичні основи композиції&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Формоутворення&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Факультет іноземних мов ==&lt;br /&gt;
[[Проект з ОІТ та Зарубіжної літератури (факультет іноземних мов)|Навчальний проект з &amp;quot;Основ інформатики та ІКТ&amp;quot; і &amp;quot;Зарубіжної літератури&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;'''Лінгвістика тексту'''&amp;quot; для студентів 2 курсу спеціальності &amp;quot;Прикладна лінгвістика&amp;quot;| Навчальний курс &amp;quot;Лінгвістика тексту&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Проект з ОІТ та країнознавства (факультет іноземних мов)|Навчальний проект з &amp;quot;Основ інформатики та ІКТ&amp;quot; і &amp;quot;Країнознавства&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Загальне мовознавство&amp;quot;]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Історія німецької мови&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
	&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Історія зарубіжної літератури Середніх віків і Відродження&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Історія зарубіжної літератури кінця ХІХ - початку ХХ століття&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Лінгвокраїнознавство (англійська мова)&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Історія зарубіжної літератури (ІІ пол. ХХ ст.)&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Проект з ОІТ і зарубіжної літератури(факультет іноземних мов)|Навчальний проект з &amp;quot;ОІТ і зарубіжної літератури&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Практична граматика англійської мови (1 курс)&amp;quot;|Практична граматика англійської мови для факультету іноземних мов (1 курс)]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Країнознавство Великобританії та США (для студентів заочної форми навчання)&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Практика усного та писемного мовлення&amp;quot; (для студентів денної форми 3 року навчання)]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Методика викладання англійської мови у середніх навчальних закладах&amp;quot; (заочна форма навчання)]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Латинська мова&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Практичний курс англійської мови для студентів 4 курсу&amp;quot;, ФІН,4 курс]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Практичний курс англійської мови для студентів 5 курсу фім]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Практика усного і писемного мовлення (ІІ курс), ФІМ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Практика усного та писемного мовлення з філологічним читанням&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Практична фонетика англійської мови&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Практична граматика німецької мови&amp;quot; (І курс)]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Практична фонетика німецької мови&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Основи літературознавчої компаративістики&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Стилістика англійської мови&amp;quot; ( 4 курс)]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальна дисципліна &amp;quot;Вступний корективний курс німецької мови (як другої іноземної) для 1 курсу&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальна дисципліна &amp;quot;Вступний корективний курс англійської мови (як другої іноземної)&amp;quot; (І курс)]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Історія англійської мови&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Практична граматика англійської мови (ФІМ, ІІІ курс, заочна форма навчання)]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс «Практичний курс усного і писемного мовлення англійської мови 1 курс»]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Природничо-географічний факультет ==&lt;br /&gt;
[[Проект з ОІТ та Геології|Навчальний проект з &amp;quot;Основ інформатики та ІКТ&amp;quot; і &amp;quot;Геології&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Проект з ОІТ та Хімії|Навчальний проект з &amp;quot;Основ інформатики та ІКТ&amp;quot; і &amp;quot;Хімії&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Проект з ОІТ та Зоології|Навчальний проект з &amp;quot;Основ інформатики та ІКТ&amp;quot; і &amp;quot;Зоології&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Органічна хімія&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot; МСіАБАР&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Основи хімічного виробництва&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Основи техніки туризму&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Картографія з основами топографії&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Методика навчання біології та екології&amp;quot;, ПГФ, 55 група]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс: &amp;quot;Анатомія людини&amp;quot; - ПГФ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Історія науки і техніки. ПГФ&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Грунтознавство&amp;quot;, ПГФ,ІІ курс, 25 група]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Цитологія&amp;quot;. ПГФ. І курс]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Фізіологія рослин&amp;quot; ПГФ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Адаптогенез в біологічних системах&amp;quot; ПГФ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс: &amp;quot;Органічний синтез&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Методика викладання географії&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Географія грунтів з основами грунтознавства|Навчальний курс &amp;quot;Географія грунтів з основами грунтознавства&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Факультет фізичного виховання ==&lt;br /&gt;
[[Інформатика та інформаційні технології у ФВ і спорті]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Художня гімнастика&amp;quot;,ФФВ, 3 курс]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Ритмічна гімнастика&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Організація і методика оздоровчої фізичної культури&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Теорія і методика викладання футболу&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Психофізіологічні основи диференційованого підходу до фізичного виховання&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Теорія та методика викладання спортивних ігор І курс ФВ баскетбол&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Проект з &amp;quot;Основ інформатики та ІКТ&amp;quot; і &amp;quot;Історії фізичної культури&amp;quot;|Навчальний проект з &amp;quot;Основ інформатики та ІКТ&amp;quot; і &amp;quot;Історії фізичної культури&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний проект з &amp;quot;Основ інформатики та ІКТ&amp;quot; і &amp;quot;Педагогіки спорту&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Організація і методика туризму та рекреаційно-оздоровча робота&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Теорія і методика викладання гімнастики&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[&amp;quot;Біохімія спорту&amp;quot;,ФФВ,2 курс]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Організація і методика туризму та рекреаційно-оздоровча робота&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Теорія та методика викладання зимових видів спорту&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Адаптація та функціональні резерви спортсменів&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Теорія і методика викладання гімнастики ФФВ&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тренінги ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Тренінг за 10 версією програми  Intel &amp;quot;Навчання для майбутнього&amp;quot;_2015 (для студентів факультету іноземних мов (англійська мова)]] (2 лютого - 7 лютого 2015 року, тренери:  доц. Труханова Т.І., викл. Копотій В.В.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Тренінг за 10 версією програми  Intel &amp;quot;Навчання для майбутнього&amp;quot;_2015 (для студентів факультету іноземних мов (німецька мова)]] (2 лютого - 7 лютого 2015 року, тренери:  доц. Труханова Т.І., викл. Копотій В.В.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Тренінг за 10 версією програми Intel &amp;quot;Навчання для майбутнього&amp;quot; 2015 для студентів факультету історії та права]] (2 лютого - 7 лютого 2015 року, тренери:  викл. Дроговоз Н.А.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Тренінг за 10 версією програми Intel &amp;quot;Навчання для майбутнього&amp;quot; 2015 для студентів факультету філології та журналістики]] (2 лютого - 7 лютого 2015 року, тренери:  викл. Дроговоз Н.А.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Тренінг за 10 версією програми  Intel &amp;quot;Навчання для майбутнього&amp;quot; (для викладачів КДПУ) 26 січня - 31 січня 2015 року]] (тренери: викл. Андронатій П.І., викл. Копотій В.В.) &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Тренінг за 10 версією програми  Intel &amp;quot;Навчання для майбутнього&amp;quot; 2015 (для студентів фізико-математичного факультету)]] (1 вересня - 25 грудня 2014 року, тренери: викл. Андронатій П.І., викл. Копотій В.В.) &lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Тренінг за 10 версією програми  Intel &amp;quot;Навчання для майбутнього&amp;quot;]] (28 січня - 1 лютого 2013, тренери:  викл. Копотій В.В.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Тренінг за 10 версією програми  Intel &amp;quot;Навчання для майбутнього&amp;quot;_2014 (для студентів факультету іноземних мов]] (3 лютого - 7 лютого 2014)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Тренінг за 10 версією програми  Intel &amp;quot;Навчання для майбутнього&amp;quot;_2014]] (3 лютого - 7 лютого 2014)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників==&lt;br /&gt;
[[Навчання за програмою &amp;quot;Розробка дистанційних курсів засобами Вікі-КДПУ, Хмарка-КДПУ і Moodle-КДПУ&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Тренінг &amp;quot;Розробка дистанційних курсів засобами Вікі-КДПУ, Хмарка-КДПУ і Moodle-КДПУ&amp;quot; (12-23 січня 2015 року)|Навчання за програмою &amp;quot;Розробка дистанційних курсів засобами Вікі-КДПУ, Хмарка-КДПУ і Moodle-КДПУ&amp;quot; (12-23 січня 2015 року)]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчання за програмою &amp;quot;Розробка дистанційних курсів засобами Вікі-КДПУ, Хмарка-КДПУ і Moodle-КДПУ&amp;quot; (2-30 березня 2015 року)]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчання за програмою &amp;quot;Розробка дистанційних курсів засобами Вікі-КДПУ, Хмарка-КДПУ і Moodle-КДПУ&amp;quot; (6 квітня -12 травня 2015 року)]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчання за програмою &amp;quot;Розробка дистанційних курсів засобами Вікі-КДПУ, Хмарка-КДПУ і Moodle-КДПУ&amp;quot; (5 жовтня -13 листопада 2015 року)]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчання за програмою &amp;quot;Розробка дистанційних курсів засобами Вікі-КДПУ, Хмарка-КДПУ і Moodle-КДПУ&amp;quot; (11 січня -22 січня 2016 року)]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчання за програмою &amp;quot;Розробка дистанційних курсів засобами Вікі-КДПУ, Хмарка-КДПУ і Moodle-КДПУ&amp;quot; (25 січня -5 лютого 2016 року)]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Архів навчальних курсів ==&lt;br /&gt;
[[Комп’ютерна обробка текстів]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Сучасні інформаційні технології (2013-2014 н.р.)]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Використання інформаційно-комунікаційних технологій в навчальному процесі]] (для студентів 5 курсу фізико-математичного факультету)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Методика навчання інформатики]] (для студентів фізико-математичного факультету)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Мультимедійні технології]] (для студентів фізико-математичного факультету)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Основи Інтернет]] (для студентів фізико-математичного факультету)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Курс &amp;quot;ООП&amp;quot;|Об'єктно-орієнтоване програмування ]] (для студентів фізико-математичного факультету)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Розробка інтерактивних систем]] (для студентів групи 46 фізико-математичного факультету)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Сервісне програмне забезпечення]] (для студентів фізико-математичного факультету)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Теорія систем та математичне моделювання]] (для студентів групи 36 фізико-математичного факультету)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Theory of English phonetics]] (для студентів 3 курсу факультету іноземних мов)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Вступ до мовознавства]] (для студентів 1-го курсу факультету філології та журналістики)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Операційні системи]] (для студентів фізико-математичного факультету)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Адміністрування Wi-Fi мереж]] (для студентів фізико-математичного факультету)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Видавничі системи]]  (для студентів фізико-математичного факультету)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Психологія. Державна атестація. Питання та відповіді на екзаменаційні білети]] (для студентів 4-го курсу всіх факультетів)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Психологія. Педагогічна практика (1-й курс)]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Психологія. Педагогічна практика (4-й курс)]]  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Психологія. Педагогічна практика ]] (5-й курс)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Вікова та педагогічна психологія. Тести]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Педагогічне тестування]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Загальна фізика]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Матеріалознавство й технологія конструкційних матеріалів]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Методи оптимізацій та дослідження операцій]] ( 36 група фізмат)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Ймовірнісні методи в дослідженні операцій]]  (для студентів фізико-математичного факультету)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Основи інформатики та застосування ЕОМ у психології]] (для студентів факультету педагогіки та психології 18-19 групи)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Методика викладання математики у вищій школі]] (для магістрантів фізико-математичного факультету)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Вища математика. Хіміки й біологи ПГФ]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Thomenko</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83_%22%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%22</id>
		<title>Сторінка координування курсу &quot;Історія німецької мови&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83_%22%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%22"/>
				<updated>2016-04-11T10:56:54Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Thomenko: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Список студентів (за алфавітом)===&lt;br /&gt;
# ___&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Історія створення групи===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Список проектів в яких приймає участь група===&lt;br /&gt;
*&lt;br /&gt;
*&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Список наших ресурсів в інтернет===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наприклад, блог групи, груповий фотоальбом та ін.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Повернутися на сторінку [[Навчальний курс &amp;quot;Історія німецької мови&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 [[category:Академічні групи]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Thomenko</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81_%22%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%22</id>
		<title>Навчальний курс &quot;Історія німецької мови&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81_%22%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%22"/>
				<updated>2016-04-11T10:55:06Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Thomenko: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Історія німецької мови&lt;br /&gt;
......&lt;br /&gt;
---- &lt;br /&gt;
Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
0203. Гуманітарні науки. 6.020303. Мова і література (німецька). Бакалавр&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мета та завдання навчального курсу==&lt;br /&gt;
'''Мета.''' Вчитель німецької мови, окрім вільного володіння мовленням німецькою мовою, повинен мати також широкий лінгвістичний кругозір, ясно розуміти ті історичні процеси, які відбуваються у мові протягом її історії у зв’язку з історією суспільства, яке нею користувалося, і бути готовим дати відповідь на різні питання, які можуть виникнути у учнів у зв’язку з тими чи іншими особливостями мови, що вивчається.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Студенти повинні зрозуміти певні методологічні питання: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) розвиток мови йде шляхом поступового відмирання елементів старої якості і поступового розвитку елементів нової якості; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) наявність тісного зв’язку історії лексики з історією і культурою німецького народу; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) взаємозв’язок і взаємозалежність змін окремих сторін структури мови. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Студенти повинні також розуміти значення історії мови у формуванні поглядів учителя на мову як суспільне явище, на правильне розуміння і трактовку продуктивних явищ системного характеру, на правильний відбір мовного матеріалу, який повинен вивчатись у середній школі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Завдання.''' Історія німецької мови, як дисципліна навчального плану факультетів іноземних мов, дозволяє показати процеси формування граматичного строю та фонетичної системи сучасної німецької мови. Розділ історичної лексикології дає можливість студентам зрозуміти, яким чином утворився словниковий склад німецької мови. Професійна спрямованість курсу досягається засвоєнням студентами необхідної суми відомостей, які дозволяють їм чітко уявити шляхи історичного формування німецької мови. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У результаті вивчення навчального курсу студент повинен &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''знати:''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Загальні відомості  про германські племена та діалекти, походження і розвиток німецької мови, періодизацію історії німецької мови;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Характеристику дописемного періоду: звукова система та фонетичні зміни, що відбуваються в цей період;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Основні риси давньоверхньонімецького періоду: характеристика звукової та граматичної систем;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Основні риси середньоверхньонімецького та ранньоновонімецького періодів: характеристика звукової та граматичної систем;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Відомості з історичної лексикології. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''вміти:''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.	Аналізувати уривки з пам’яток давньонімецького, середньонімецького та ранньоверхньонімецького періодів;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.	Систематично викласти відповідний матеріал для пояснення окремих особливостей сучасної мови;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.	Здобувати базові теоретичні знання з базових програмних питань:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
а) історія німецької мови як теоретична дисципліна в системі теоретичної лінгвістичної підготовки вчителів німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
б) історична фонетика;	&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
в) виникнення та розвиток німецької мови;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
г) історична граматика (морфологія, синтаксис);&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
д) історична лексикологія (словниковий склад мови, словниковий склад давньоверхньонімецьких діалектів, словниковий склад у середньоверхньонімецькій мові, нижньонімецька та південнонімецька лексика, шляхи збагачення словникового складу, способи словотворення та їхній розвиток).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/PlHzRKkcGtuR3TY Робоча програма курсу]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[глосарій до курсу &amp;quot;Історія німецької мови&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор курсу==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Thomenko|Хоменко Тетяна Анатоліївна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Учасники=&lt;br /&gt;
[[Сторінка координування курсу &amp;quot;Історія німецької мови&amp;quot;]] викладач &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Графік навчання=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Варіант Структура ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І.   Розвиток німецької мови до 16 ст.===&lt;br /&gt;
Тема 1. Предмет та завдання історії німецької мови (історія німецької мови як лінгвістична дисципліна; періодизація розвитку німецької мови; германські племена і діалекти; велике переселення народів).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 2.  Розвиток системи приголосних в німецькій мові (перший та другий пересув приголосних, приголосні середньоверхньонімецької мови; система приголосних нововерхньонімецької мови).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 3. Розвиток системи голосних в німецькій мові (система голосних у давньоверхньонімецькій мові, особливості виникнення голосних у середньоверхньонімецькій мові; функціонування голосних у нововерхньонімецькій мові).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 4. Розвиток словникового складу від давньоверхньонімецької до ново верхньонімецької мови (збагачення словникового складу у давньоверхньонімецькій мові; шляхи збагачення словникового складу у середньоверхньонімецькій мові; словниковий склад у сучасній мові)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ.  Розвиток сучасної національної німецької мови.  ===&lt;br /&gt;
Тема 1. Становлення німецької літературної мови (основні жанри середньоверхньонімецької поезії; бюргерська література; німецька літературна мова у ранньоверхньонімецькій період; Реформація).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 2. Розвиток іменника як граматичної категорії (типи відмінювання іменників; вживання типів відмін у німецькій мові; розвиток артикля; розвиток системи числа).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 3. Зміни у граматичній категорії дієслова протягом розвитку німецької мови (класи сильних дієслів; граматичні зміни за законом Вернера; аблаут сильних дієслів; відміни сильних дієслів у теперішньому і минулому часі; слабкі дієслова).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 4. Розвиток двочленних і складних речень в німецькій мові (будова речень у давньоверхньонімецькій мові; типи речень у середньоверхньонімецькій мові; нові явища у синтаксисі ново верхньонімецької мови).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Зміст курсу=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Теоретичний матеріал====&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/oX53WECERLCbJ1i лекція 1] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/sTED2D0rkGkHKKP лекція 2]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Семінарські заняття===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====  Змістовий модуль І.====&lt;br /&gt;
'''THEMA 1. Gegenstand deк Sprachgeschichte. Völkerwanderung'''&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Gegenstand der Sprachgeschichte.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Periodisierung der Sprachgeschichte.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Germanische Stämme und Dialekte.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Völkerwanderung.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - S. 8-9, 13-16.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - с.15, с. 53, §42, с. 60-61, § 49.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
3.Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- С.3-6, 9-11.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - С. 13-29, с. 35-42.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 2. Die Entwicklung des Konsonantismus vom Althochdeutschen bis zum Neuhochdeutschen'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Die zweite Lautverschiebung.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Der Konsonantismus des Mittelhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Die Konsonanten im Neuhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Bublik W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - s.33, §22, §23, §24, s.66, §55, s.87 (Konsonant.).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - с.33, §28-30, s.68 §55-57, s.82 §66 p.2, §67 (Komsonantismus), s.109 §89.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - s.118-137, s.139-140, s.150 §26, s.172§31.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.13-24, с.168-170, с.229-230.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 3 .DIE ENTWICKLUNG DES VOKALISMUS VOM ALTHOCHDEUTSCHEN BIS ZUM NEUHOCHDEUTSCHEN''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Vokalismus im Althochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Vokale im Mittelhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Vokalismus im Neuhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §11,15,17; §53,54; s.85 (Vokalismus.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956 - c.82 §66 p.1, §67; c.108 §89 p.1; s.143 §114 p.2; s.253 §187 p.1.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956 - с.110-118, с.141-150, с.157-160, с.16, §29, §30.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959- с.25-44, с.161-168, с.222-229, с.230-234.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 4. DIE ENTWICKLUNG DES WORTSCHATZES VOM ALTHOCHDEUTSCHEN BIS ZUM NEUHOCHDEUTSCHEN'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Die Bereicherung des Wortschatzes im Althochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Die Bereicherung des Wortschatzes im Mittelhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Der Wortschatz im Neuhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §46, §48, §69, §80 §86.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - c.62 §50; s.78§63 p.1, 2a; s.84, p.6; s.91,§68,70,71; s.111, p.5; s.117, &amp;amp;§92-94, 96; s.124 §100-102; s.149 p.6; s.187 §136,138-141; s.208 p.6a,b; s.214 §151-156, 158-161, 163.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.134-150, 202-207, 269-277.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - с.291-293, 306-318, 269-277.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:Futhark.JPG|германські руни&lt;br /&gt;
Файл:Futhark 2.JPG|германські руни пізнього періоду&lt;br /&gt;
Файл:Futhark anglosaxon.JPG|англосаксонські руни&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Змістовий модуль ІІ.====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 5. DIE HERAUSBILDUNG DER DEUTSCHEN LITERATURSPRACHE. REFORMATION. SPRACHLICHE TÄTIGKEIT VON MARTIN LUTHER'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Die Hauptgattungen der mittelalterlichen Dichtung.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Die bürgerliche Literatur.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Die Frühneuhochdeutsche Periode.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Die Reformation.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §14, §50, §71-73, §81.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - §41, §51-52, §64, §78-84, §103-109,§111-112, §120-127, §166-170, §174-176.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - §6-11.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 6. DAS SUBSTANTIV. DEKLINATION. DER ARTIKEL'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Deklinationstypen der Substantive.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Gebrauch des Kasus.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Die Entwicklung des Artikels.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Die mittelhochdeutsche Periode.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5.Die neuhochdeutsche Perode. Die Entwicklung der Pluralbildung.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §27-30, §56-58, §75-76, §82 (Substantiv).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - §15, §33, §66 p.3-4, §89 p.2, §114 p.2a.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.46-63, с.171-178.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - §33-40.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 7. DAS VERB. KLASSEN UND KONJUGATIONSTYPEN DER STARKEN VERBEN'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.	Klassen der starken Verben.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.	Grammatischer Wechsel nach Verners Gesetz.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.	Der Ablaut bei starken Verben.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.	Die Konjugation der starken Verben im Präsens und Präteritum.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - § 31, §59, §77, §82 (Verb).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - §16, §34, §66 п.1,2 §114 п.1, 2б.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.65-71 с.178-181 с.247-250.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - §41-42.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 8. DAS VERB. KLASSEN UND KONJUGATIONSTYPEN DER SCHWACHEN VERBEN''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Klassen der schwachen Verben.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Die Konjugation der schwachen Verben im Präsens.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Die Konjugation der schwachen Verben im Präteritum.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §33, §60, §79, §82 (Verb).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - §16, §34, §66 п.2 §114 п. 2б.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.71 с.184 с.256.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - §45.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 9. DIE ENTWICKLUNG DER ZWEIGLIEDRIGEN UND KOMPLEXEN SÄTZE''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Satzbau im Althochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Satztypen im Mittelhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Neue Erscheinungen im Neuhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §84-85, §91-93.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - С.165, с. 173, §72, с. 180-181, §79.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- С.50-56, 69-71.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - С. 43-49, с. 55-62.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:Futhark.JPG|германські руни&lt;br /&gt;
Файл:Futhark 2.JPG|германські руни пізнього періоду&lt;br /&gt;
Файл:Futhark anglosaxon.JPG|англосаксонські руни&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Самостійна робота===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/jZMicW9siFqc4fe Самостійна робота]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Ресурси=&lt;br /&gt;
==Рекомендована література==&lt;br /&gt;
===Базова===&lt;br /&gt;
[[Файл:Futhark.JPG|праворуч|500px]]&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Допоміжна===&lt;br /&gt;
1. Жлуктенко Ю.О., Яворська Т.А. Вступ др. германського мовознавства. – К.: Вища школа, 1986. – с. 142-148.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Максимчук Б. В., Петращук Н.Є. Історія німецької мови: практичний курс. – Львів: ЛНУ, 2003. с. 31-38, 130-136, 210-216.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Москальская О.И. История немецкого языка. – М.: Учпедгиз, 1959. – с. 245-324.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Левицький В.В. Історія німецької мови. – Вінниця: Нова книга, 2007. – 99-107, 155-157, 185.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Інформаційні ресурси==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
#&lt;br /&gt;
#&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
бажаю успіхів!--Копотій Вікторія 13:24, 4 квітня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
---&lt;br /&gt;
[[Категорія:Навчальні курси]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Thomenko</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81_%22%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%22</id>
		<title>Навчальний курс &quot;Історія німецької мови&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81_%22%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%22"/>
				<updated>2016-04-11T10:53:11Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Thomenko: /* Семінарські заняття */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Історія німецької мови&lt;br /&gt;
......&lt;br /&gt;
---- &lt;br /&gt;
Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
0203. Гуманітарні науки. 6.020303. Мова і література (німецька). Бакалавр&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мета та завдання навчального курсу==&lt;br /&gt;
'''Мета.''' Вчитель німецької мови, окрім вільного володіння мовленням німецькою мовою, повинен мати також широкий лінгвістичний кругозір, ясно розуміти ті історичні процеси, які відбуваються у мові протягом її історії у зв’язку з історією суспільства, яке нею користувалося, і бути готовим дати відповідь на різні питання, які можуть виникнути у учнів у зв’язку з тими чи іншими особливостями мови, що вивчається.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Студенти повинні зрозуміти певні методологічні питання: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) розвиток мови йде шляхом поступового відмирання елементів старої якості і поступового розвитку елементів нової якості; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) наявність тісного зв’язку історії лексики з історією і культурою німецького народу; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) взаємозв’язок і взаємозалежність змін окремих сторін структури мови. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Студенти повинні також розуміти значення історії мови у формуванні поглядів учителя на мову як суспільне явище, на правильне розуміння і трактовку продуктивних явищ системного характеру, на правильний відбір мовного матеріалу, який повинен вивчатись у середній школі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Завдання.''' Історія німецької мови, як дисципліна навчального плану факультетів іноземних мов, дозволяє показати процеси формування граматичного строю та фонетичної системи сучасної німецької мови. Розділ історичної лексикології дає можливість студентам зрозуміти, яким чином утворився словниковий склад німецької мови. Професійна спрямованість курсу досягається засвоєнням студентами необхідної суми відомостей, які дозволяють їм чітко уявити шляхи історичного формування німецької мови. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У результаті вивчення навчального курсу студент повинен &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''знати:''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Загальні відомості  про германські племена та діалекти, походження і розвиток німецької мови, періодизацію історії німецької мови;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Характеристику дописемного періоду: звукова система та фонетичні зміни, що відбуваються в цей період;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Основні риси давньоверхньонімецького періоду: характеристика звукової та граматичної систем;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Основні риси середньоверхньонімецького та ранньоновонімецького періодів: характеристика звукової та граматичної систем;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Відомості з історичної лексикології. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''вміти:''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.	Аналізувати уривки з пам’яток давньонімецького, середньонімецького та ранньоверхньонімецького періодів;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.	Систематично викласти відповідний матеріал для пояснення окремих особливостей сучасної мови;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.	Здобувати базові теоретичні знання з базових програмних питань:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
а) історія німецької мови як теоретична дисципліна в системі теоретичної лінгвістичної підготовки вчителів німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
б) історична фонетика;	&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
в) виникнення та розвиток німецької мови;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
г) історична граматика (морфологія, синтаксис);&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
д) історична лексикологія (словниковий склад мови, словниковий склад давньоверхньонімецьких діалектів, словниковий склад у середньоверхньонімецькій мові, нижньонімецька та південнонімецька лексика, шляхи збагачення словникового складу, способи словотворення та їхній розвиток).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/PlHzRKkcGtuR3TY Робоча програма курсу]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[глосарій до курсу &amp;quot;Історія німецької мови&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор курсу==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Thomenko|Хоменко Тетяна Анатоліївна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Учасники=&lt;br /&gt;
[[Сторінка координування курсу &amp;quot;Історія німецької мови&amp;quot;]] викладач &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Графік навчання=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Варіант Структура ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І.   Розвиток німецької мови до 16 ст.===&lt;br /&gt;
Тема 1. Предмет та завдання історії німецької мови (історія німецької мови як лінгвістична дисципліна; періодизація розвитку німецької мови; германські племена і діалекти; велике переселення народів).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 2.  Розвиток системи приголосних в німецькій мові (перший та другий пересув приголосних, приголосні середньоверхньонімецької мови; система приголосних нововерхньонімецької мови).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 3. Розвиток системи голосних в німецькій мові (система голосних у давньоверхньонімецькій мові, особливості виникнення голосних у середньоверхньонімецькій мові; функціонування голосних у нововерхньонімецькій мові).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 4. Розвиток словникового складу від давньоверхньонімецької до ново верхньонімецької мови (збагачення словникового складу у давньоверхньонімецькій мові; шляхи збагачення словникового складу у середньоверхньонімецькій мові; словниковий склад у сучасній мові)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ.  Розвиток сучасної національної німецької мови.  ===&lt;br /&gt;
Тема 1. Становлення німецької літературної мови (основні жанри середньоверхньонімецької поезії; бюргерська література; німецька літературна мова у ранньоверхньонімецькій період; Реформація).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 2. Розвиток іменника як граматичної категорії (типи відмінювання іменників; вживання типів відмін у німецькій мові; розвиток артикля; розвиток системи числа).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 3. Зміни у граматичній категорії дієслова протягом розвитку німецької мови (класи сильних дієслів; граматичні зміни за законом Вернера; аблаут сильних дієслів; відміни сильних дієслів у теперішньому і минулому часі; слабкі дієслова).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 4. Розвиток двочленних і складних речень в німецькій мові (будова речень у давньоверхньонімецькій мові; типи речень у середньоверхньонімецькій мові; нові явища у синтаксисі ново верхньонімецької мови).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Зміст курсу=&lt;br /&gt;
==Змістовий модуль 1. Розвиток німецької мови до 16 ст.==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Теоретичний матеріал====&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/oX53WECERLCbJ1i лекція 1] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/sTED2D0rkGkHKKP лекція 2]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Семінарські заняття===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====  Змістовий модуль І.====&lt;br /&gt;
'''THEMA 1. Gegenstand deк Sprachgeschichte. Völkerwanderung'''&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Gegenstand der Sprachgeschichte.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Periodisierung der Sprachgeschichte.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Germanische Stämme und Dialekte.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Völkerwanderung.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - S. 8-9, 13-16.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - с.15, с. 53, §42, с. 60-61, § 49.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
3.Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- С.3-6, 9-11.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - С. 13-29, с. 35-42.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 2. Die Entwicklung des Konsonantismus vom Althochdeutschen bis zum Neuhochdeutschen'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Die zweite Lautverschiebung.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Der Konsonantismus des Mittelhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Die Konsonanten im Neuhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Bublik W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - s.33, §22, §23, §24, s.66, §55, s.87 (Konsonant.).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - с.33, §28-30, s.68 §55-57, s.82 §66 p.2, §67 (Komsonantismus), s.109 §89.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - s.118-137, s.139-140, s.150 §26, s.172§31.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.13-24, с.168-170, с.229-230.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 3 .DIE ENTWICKLUNG DES VOKALISMUS VOM ALTHOCHDEUTSCHEN BIS ZUM NEUHOCHDEUTSCHEN''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Vokalismus im Althochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Vokale im Mittelhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Vokalismus im Neuhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §11,15,17; §53,54; s.85 (Vokalismus.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956 - c.82 §66 p.1, §67; c.108 §89 p.1; s.143 §114 p.2; s.253 §187 p.1.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956 - с.110-118, с.141-150, с.157-160, с.16, §29, §30.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959- с.25-44, с.161-168, с.222-229, с.230-234.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 4. DIE ENTWICKLUNG DES WORTSCHATZES VOM ALTHOCHDEUTSCHEN BIS ZUM NEUHOCHDEUTSCHEN'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Die Bereicherung des Wortschatzes im Althochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Die Bereicherung des Wortschatzes im Mittelhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Der Wortschatz im Neuhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §46, §48, §69, §80 §86.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - c.62 §50; s.78§63 p.1, 2a; s.84, p.6; s.91,§68,70,71; s.111, p.5; s.117, &amp;amp;§92-94, 96; s.124 §100-102; s.149 p.6; s.187 §136,138-141; s.208 p.6a,b; s.214 §151-156, 158-161, 163.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.134-150, 202-207, 269-277.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - с.291-293, 306-318, 269-277.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:Futhark.JPG|германські руни&lt;br /&gt;
Файл:Futhark 2.JPG|германські руни пізнього періоду&lt;br /&gt;
Файл:Futhark anglosaxon.JPG|англосаксонські руни&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Змістовий модуль ІІ.====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 5. DIE HERAUSBILDUNG DER DEUTSCHEN LITERATURSPRACHE. REFORMATION. SPRACHLICHE TÄTIGKEIT VON MARTIN LUTHER'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Die Hauptgattungen der mittelalterlichen Dichtung.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Die bürgerliche Literatur.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Die Frühneuhochdeutsche Periode.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Die Reformation.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §14, §50, §71-73, §81.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - §41, §51-52, §64, §78-84, §103-109,§111-112, §120-127, §166-170, §174-176.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - §6-11.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 6. DAS SUBSTANTIV. DEKLINATION. DER ARTIKEL'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Deklinationstypen der Substantive.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Gebrauch des Kasus.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Die Entwicklung des Artikels.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Die mittelhochdeutsche Periode.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5.Die neuhochdeutsche Perode. Die Entwicklung der Pluralbildung.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §27-30, §56-58, §75-76, §82 (Substantiv).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - §15, §33, §66 p.3-4, §89 p.2, §114 p.2a.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.46-63, с.171-178.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - §33-40.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 7. DAS VERB. KLASSEN UND KONJUGATIONSTYPEN DER STARKEN VERBEN'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.	Klassen der starken Verben.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.	Grammatischer Wechsel nach Verners Gesetz.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.	Der Ablaut bei starken Verben.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.	Die Konjugation der starken Verben im Präsens und Präteritum.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - § 31, §59, §77, §82 (Verb).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - §16, §34, §66 п.1,2 §114 п.1, 2б.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.65-71 с.178-181 с.247-250.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - §41-42.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 8. DAS VERB. KLASSEN UND KONJUGATIONSTYPEN DER SCHWACHEN VERBEN''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Klassen der schwachen Verben.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Die Konjugation der schwachen Verben im Präsens.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Die Konjugation der schwachen Verben im Präteritum.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §33, §60, §79, §82 (Verb).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - §16, §34, §66 п.2 §114 п. 2б.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.71 с.184 с.256.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - §45.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 9. DIE ENTWICKLUNG DER ZWEIGLIEDRIGEN UND KOMPLEXEN SÄTZE''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Satzbau im Althochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Satztypen im Mittelhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Neue Erscheinungen im Neuhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §84-85, §91-93.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - С.165, с. 173, §72, с. 180-181, §79.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- С.50-56, 69-71.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - С. 43-49, с. 55-62.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:Futhark.JPG|германські руни&lt;br /&gt;
Файл:Futhark 2.JPG|германські руни пізнього періоду&lt;br /&gt;
Файл:Futhark anglosaxon.JPG|англосаксонські руни&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Самостійна робота====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Самостійна робота №1]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Самостійна  робота №2]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Змістовий модуль 2. Розвиток сучасної національної німецької мови==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Теоретичний матеріал====&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Лекція №1]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Лекція №2]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Лекція №3]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Практичні завдання====&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Практична №1]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Практична №2]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Самостійна робота====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Самостійна робота №1]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Самостійна  робота №2]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Ресурси=&lt;br /&gt;
==Рекомендована література==&lt;br /&gt;
===Базова===&lt;br /&gt;
[[Файл:Futhark.JPG|праворуч|500px]]&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Допоміжна===&lt;br /&gt;
1. Жлуктенко Ю.О., Яворська Т.А. Вступ др. германського мовознавства. – К.: Вища школа, 1986. – с. 142-148.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Максимчук Б. В., Петращук Н.Є. Історія німецької мови: практичний курс. – Львів: ЛНУ, 2003. с. 31-38, 130-136, 210-216.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Москальская О.И. История немецкого языка. – М.: Учпедгиз, 1959. – с. 245-324.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Левицький В.В. Історія німецької мови. – Вінниця: Нова книга, 2007. – 99-107, 155-157, 185.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Інформаційні ресурси==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
#&lt;br /&gt;
#&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
бажаю успіхів!--Копотій Вікторія 13:24, 4 квітня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
---&lt;br /&gt;
[[Категорія:Навчальні курси]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Thomenko</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81_%22%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%22</id>
		<title>Навчальний курс &quot;Історія німецької мови&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81_%22%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%22"/>
				<updated>2016-04-11T10:51:46Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Thomenko: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Історія німецької мови&lt;br /&gt;
......&lt;br /&gt;
---- &lt;br /&gt;
Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
0203. Гуманітарні науки. 6.020303. Мова і література (німецька). Бакалавр&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мета та завдання навчального курсу==&lt;br /&gt;
'''Мета.''' Вчитель німецької мови, окрім вільного володіння мовленням німецькою мовою, повинен мати також широкий лінгвістичний кругозір, ясно розуміти ті історичні процеси, які відбуваються у мові протягом її історії у зв’язку з історією суспільства, яке нею користувалося, і бути готовим дати відповідь на різні питання, які можуть виникнути у учнів у зв’язку з тими чи іншими особливостями мови, що вивчається.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Студенти повинні зрозуміти певні методологічні питання: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) розвиток мови йде шляхом поступового відмирання елементів старої якості і поступового розвитку елементів нової якості; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) наявність тісного зв’язку історії лексики з історією і культурою німецького народу; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) взаємозв’язок і взаємозалежність змін окремих сторін структури мови. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Студенти повинні також розуміти значення історії мови у формуванні поглядів учителя на мову як суспільне явище, на правильне розуміння і трактовку продуктивних явищ системного характеру, на правильний відбір мовного матеріалу, який повинен вивчатись у середній школі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Завдання.''' Історія німецької мови, як дисципліна навчального плану факультетів іноземних мов, дозволяє показати процеси формування граматичного строю та фонетичної системи сучасної німецької мови. Розділ історичної лексикології дає можливість студентам зрозуміти, яким чином утворився словниковий склад німецької мови. Професійна спрямованість курсу досягається засвоєнням студентами необхідної суми відомостей, які дозволяють їм чітко уявити шляхи історичного формування німецької мови. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У результаті вивчення навчального курсу студент повинен &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''знати:''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Загальні відомості  про германські племена та діалекти, походження і розвиток німецької мови, періодизацію історії німецької мови;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Характеристику дописемного періоду: звукова система та фонетичні зміни, що відбуваються в цей період;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Основні риси давньоверхньонімецького періоду: характеристика звукової та граматичної систем;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Основні риси середньоверхньонімецького та ранньоновонімецького періодів: характеристика звукової та граматичної систем;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Відомості з історичної лексикології. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''вміти:''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.	Аналізувати уривки з пам’яток давньонімецького, середньонімецького та ранньоверхньонімецького періодів;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.	Систематично викласти відповідний матеріал для пояснення окремих особливостей сучасної мови;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.	Здобувати базові теоретичні знання з базових програмних питань:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
а) історія німецької мови як теоретична дисципліна в системі теоретичної лінгвістичної підготовки вчителів німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
б) історична фонетика;	&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
в) виникнення та розвиток німецької мови;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
г) історична граматика (морфологія, синтаксис);&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
д) історична лексикологія (словниковий склад мови, словниковий склад давньоверхньонімецьких діалектів, словниковий склад у середньоверхньонімецькій мові, нижньонімецька та південнонімецька лексика, шляхи збагачення словникового складу, способи словотворення та їхній розвиток).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/PlHzRKkcGtuR3TY Робоча програма курсу]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[глосарій до курсу &amp;quot;Історія німецької мови&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор курсу==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Thomenko|Хоменко Тетяна Анатоліївна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Учасники=&lt;br /&gt;
[[Сторінка координування курсу &amp;quot;Історія німецької мови&amp;quot;]] викладач &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Графік навчання=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Варіант Структура ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І.   Розвиток німецької мови до 16 ст.===&lt;br /&gt;
Тема 1. Предмет та завдання історії німецької мови (історія німецької мови як лінгвістична дисципліна; періодизація розвитку німецької мови; германські племена і діалекти; велике переселення народів).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 2.  Розвиток системи приголосних в німецькій мові (перший та другий пересув приголосних, приголосні середньоверхньонімецької мови; система приголосних нововерхньонімецької мови).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 3. Розвиток системи голосних в німецькій мові (система голосних у давньоверхньонімецькій мові, особливості виникнення голосних у середньоверхньонімецькій мові; функціонування голосних у нововерхньонімецькій мові).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 4. Розвиток словникового складу від давньоверхньонімецької до ново верхньонімецької мови (збагачення словникового складу у давньоверхньонімецькій мові; шляхи збагачення словникового складу у середньоверхньонімецькій мові; словниковий склад у сучасній мові)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ.  Розвиток сучасної національної німецької мови.  ===&lt;br /&gt;
Тема 1. Становлення німецької літературної мови (основні жанри середньоверхньонімецької поезії; бюргерська література; німецька літературна мова у ранньоверхньонімецькій період; Реформація).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 2. Розвиток іменника як граматичної категорії (типи відмінювання іменників; вживання типів відмін у німецькій мові; розвиток артикля; розвиток системи числа).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 3. Зміни у граматичній категорії дієслова протягом розвитку німецької мови (класи сильних дієслів; граматичні зміни за законом Вернера; аблаут сильних дієслів; відміни сильних дієслів у теперішньому і минулому часі; слабкі дієслова).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 4. Розвиток двочленних і складних речень в німецькій мові (будова речень у давньоверхньонімецькій мові; типи речень у середньоверхньонімецькій мові; нові явища у синтаксисі ново верхньонімецької мови).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Зміст курсу=&lt;br /&gt;
==Змістовий модуль 1. Розвиток німецької мови до 16 ст.==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Теоретичний матеріал====&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/oX53WECERLCbJ1i лекція 1] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/sTED2D0rkGkHKKP лекція 2]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Семінарські заняття====&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Практична №1]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
  Змістовий модуль І.&lt;br /&gt;
'''THEMA 1. Gegenstand deк Sprachgeschichte. Völkerwanderung'''&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Gegenstand der Sprachgeschichte.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Periodisierung der Sprachgeschichte.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Germanische Stämme und Dialekte.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Völkerwanderung.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - S. 8-9, 13-16.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - с.15, с. 53, §42, с. 60-61, § 49.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
3.Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- С.3-6, 9-11.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - С. 13-29, с. 35-42.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 2. Die Entwicklung des Konsonantismus vom Althochdeutschen bis zum Neuhochdeutschen'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Die zweite Lautverschiebung.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Der Konsonantismus des Mittelhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Die Konsonanten im Neuhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Bublik W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - s.33, §22, §23, §24, s.66, §55, s.87 (Konsonant.).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - с.33, §28-30, s.68 §55-57, s.82 §66 p.2, §67 (Komsonantismus), s.109 §89.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - s.118-137, s.139-140, s.150 §26, s.172§31.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.13-24, с.168-170, с.229-230.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 3 .DIE ENTWICKLUNG DES VOKALISMUS VOM ALTHOCHDEUTSCHEN BIS ZUM NEUHOCHDEUTSCHEN''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Vokalismus im Althochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Vokale im Mittelhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Vokalismus im Neuhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §11,15,17; §53,54; s.85 (Vokalismus.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956 - c.82 §66 p.1, §67; c.108 §89 p.1; s.143 §114 p.2; s.253 §187 p.1.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956 - с.110-118, с.141-150, с.157-160, с.16, §29, §30.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959- с.25-44, с.161-168, с.222-229, с.230-234.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 4. DIE ENTWICKLUNG DES WORTSCHATZES VOM ALTHOCHDEUTSCHEN BIS ZUM NEUHOCHDEUTSCHEN'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Die Bereicherung des Wortschatzes im Althochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Die Bereicherung des Wortschatzes im Mittelhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Der Wortschatz im Neuhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §46, §48, §69, §80 §86.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - c.62 §50; s.78§63 p.1, 2a; s.84, p.6; s.91,§68,70,71; s.111, p.5; s.117, &amp;amp;§92-94, 96; s.124 §100-102; s.149 p.6; s.187 §136,138-141; s.208 p.6a,b; s.214 §151-156, 158-161, 163.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.134-150, 202-207, 269-277.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - с.291-293, 306-318, 269-277.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:Futhark.JPG|германські руни&lt;br /&gt;
Файл:Futhark 2.JPG|германські руни пізнього періоду&lt;br /&gt;
Файл:Futhark anglosaxon.JPG|англосаксонські руни&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Практична №2]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Змістовий модуль ІІ.'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 5. DIE HERAUSBILDUNG DER DEUTSCHEN LITERATURSPRACHE. REFORMATION. SPRACHLICHE TÄTIGKEIT VON MARTIN LUTHER'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Die Hauptgattungen der mittelalterlichen Dichtung.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Die bürgerliche Literatur.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Die Frühneuhochdeutsche Periode.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Die Reformation.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §14, §50, §71-73, §81.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - §41, §51-52, §64, §78-84, §103-109,§111-112, §120-127, §166-170, §174-176.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - §6-11.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 6. DAS SUBSTANTIV. DEKLINATION. DER ARTIKEL'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Deklinationstypen der Substantive.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Gebrauch des Kasus.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Die Entwicklung des Artikels.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Die mittelhochdeutsche Periode.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5.Die neuhochdeutsche Perode. Die Entwicklung der Pluralbildung.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §27-30, §56-58, §75-76, §82 (Substantiv).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - §15, §33, §66 p.3-4, §89 p.2, §114 p.2a.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.46-63, с.171-178.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - §33-40.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 7. DAS VERB. KLASSEN UND KONJUGATIONSTYPEN DER STARKEN VERBEN'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.	Klassen der starken Verben.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.	Grammatischer Wechsel nach Verners Gesetz.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.	Der Ablaut bei starken Verben.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.	Die Konjugation der starken Verben im Präsens und Präteritum.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - § 31, §59, §77, §82 (Verb).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - §16, §34, §66 п.1,2 §114 п.1, 2б.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.65-71 с.178-181 с.247-250.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - §41-42.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 8. DAS VERB. KLASSEN UND KONJUGATIONSTYPEN DER SCHWACHEN VERBEN''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Klassen der schwachen Verben.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Die Konjugation der schwachen Verben im Präsens.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Die Konjugation der schwachen Verben im Präteritum.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §33, §60, §79, §82 (Verb).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - §16, §34, §66 п.2 §114 п. 2б.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.71 с.184 с.256.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - §45.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 9. DIE ENTWICKLUNG DER ZWEIGLIEDRIGEN UND KOMPLEXEN SÄTZE''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Satzbau im Althochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Satztypen im Mittelhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Neue Erscheinungen im Neuhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §84-85, §91-93.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - С.165, с. 173, §72, с. 180-181, §79.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- С.50-56, 69-71.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - С. 43-49, с. 55-62.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:Futhark.JPG|германські руни&lt;br /&gt;
Файл:Futhark 2.JPG|германські руни пізнього періоду&lt;br /&gt;
Файл:Futhark anglosaxon.JPG|англосаксонські руни&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Самостійна робота====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Самостійна робота №1]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Самостійна  робота №2]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Змістовий модуль 2. Розвиток сучасної національної німецької мови==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Теоретичний матеріал====&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Лекція №1]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Лекція №2]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Лекція №3]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Практичні завдання====&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Практична №1]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Практична №2]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Самостійна робота====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Самостійна робота №1]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Самостійна  робота №2]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Ресурси=&lt;br /&gt;
==Рекомендована література==&lt;br /&gt;
===Базова===&lt;br /&gt;
[[Файл:Futhark.JPG|праворуч|500px]]&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Допоміжна===&lt;br /&gt;
1. Жлуктенко Ю.О., Яворська Т.А. Вступ др. германського мовознавства. – К.: Вища школа, 1986. – с. 142-148.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Максимчук Б. В., Петращук Н.Є. Історія німецької мови: практичний курс. – Львів: ЛНУ, 2003. с. 31-38, 130-136, 210-216.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Москальская О.И. История немецкого языка. – М.: Учпедгиз, 1959. – с. 245-324.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Левицький В.В. Історія німецької мови. – Вінниця: Нова книга, 2007. – 99-107, 155-157, 185.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Інформаційні ресурси==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
#&lt;br /&gt;
#&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
бажаю успіхів!--Копотій Вікторія 13:24, 4 квітня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
---&lt;br /&gt;
[[Категорія:Навчальні курси]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Thomenko</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81_%22%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%22</id>
		<title>Навчальний курс &quot;Історія німецької мови&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81_%22%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%22"/>
				<updated>2016-04-11T10:49:37Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Thomenko: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Історія німецької мови&lt;br /&gt;
......&lt;br /&gt;
---- &lt;br /&gt;
Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
0203. Гуманітарні науки. 6.020303. Мова і література (німецька). Бакалавр&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мета та завдання навчального курсу==&lt;br /&gt;
'''Мета.''' Вчитель німецької мови, окрім вільного володіння мовленням німецькою мовою, повинен мати також широкий лінгвістичний кругозір, ясно розуміти ті історичні процеси, які відбуваються у мові протягом її історії у зв’язку з історією суспільства, яке нею користувалося, і бути готовим дати відповідь на різні питання, які можуть виникнути у учнів у зв’язку з тими чи іншими особливостями мови, що вивчається.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Студенти повинні зрозуміти певні методологічні питання: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) розвиток мови йде шляхом поступового відмирання елементів старої якості і поступового розвитку елементів нової якості; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) наявність тісного зв’язку історії лексики з історією і культурою німецького народу; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) взаємозв’язок і взаємозалежність змін окремих сторін структури мови. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Студенти повинні також розуміти значення історії мови у формуванні поглядів учителя на мову як суспільне явище, на правильне розуміння і трактовку продуктивних явищ системного характеру, на правильний відбір мовного матеріалу, який повинен вивчатись у середній школі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Завдання.''' Історія німецької мови, як дисципліна навчального плану факультетів іноземних мов, дозволяє показати процеси формування граматичного строю та фонетичної системи сучасної німецької мови. Розділ історичної лексикології дає можливість студентам зрозуміти, яким чином утворився словниковий склад німецької мови. Професійна спрямованість курсу досягається засвоєнням студентами необхідної суми відомостей, які дозволяють їм чітко уявити шляхи історичного формування німецької мови. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У результаті вивчення навчального курсу студент повинен &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''знати:''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Загальні відомості  про германські племена та діалекти, походження і розвиток німецької мови, періодизацію історії німецької мови;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Характеристику дописемного періоду: звукова система та фонетичні зміни, що відбуваються в цей період;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Основні риси давньоверхньонімецького періоду: характеристика звукової та граматичної систем;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Основні риси середньоверхньонімецького та ранньоновонімецького періодів: характеристика звукової та граматичної систем;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Відомості з історичної лексикології. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''вміти:''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.	Аналізувати уривки з пам’яток давньонімецького, середньонімецького та ранньоверхньонімецького періодів;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.	Систематично викласти відповідний матеріал для пояснення окремих особливостей сучасної мови;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.	Здобувати базові теоретичні знання з базових програмних питань:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
а) історія німецької мови як теоретична дисципліна в системі теоретичної лінгвістичної підготовки вчителів німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
б) історична фонетика;	&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
в) виникнення та розвиток німецької мови;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
г) історична граматика (морфологія, синтаксис);&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
д) історична лексикологія (словниковий склад мови, словниковий склад давньоверхньонімецьких діалектів, словниковий склад у середньоверхньонімецькій мові, нижньонімецька та південнонімецька лексика, шляхи збагачення словникового складу, способи словотворення та їхній розвиток).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/PlHzRKkcGtuR3TY Робоча програма курсу]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[глосарій до курсу &amp;quot;Історія німецької мови&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор курсу==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Thomenko|Хоменко Тетяна Анатоліївна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Учасники=&lt;br /&gt;
[[Сторінка координування курсу &amp;quot;Історія німецької мови&amp;quot;]] викладач &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Графік навчання=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Варіант Структура ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І.   Розвиток німецької мови до 16 ст.===&lt;br /&gt;
Тема 1. Предмет та завдання історії німецької мови (історія німецької мови як лінгвістична дисципліна; періодизація розвитку німецької мови; германські племена і діалекти; велике переселення народів).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 2.  Розвиток системи приголосних в німецькій мові (перший та другий пересув приголосних, приголосні середньоверхньонімецької мови; система приголосних нововерхньонімецької мови).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 3. Розвиток системи голосних в німецькій мові (система голосних у давньоверхньонімецькій мові, особливості виникнення голосних у середньоверхньонімецькій мові; функціонування голосних у нововерхньонімецькій мові).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 4. Розвиток словникового складу від давньоверхньонімецької до ново верхньонімецької мови (збагачення словникового складу у давньоверхньонімецькій мові; шляхи збагачення словникового складу у середньоверхньонімецькій мові; словниковий склад у сучасній мові)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ.  Розвиток сучасної національної німецької мови.  ===&lt;br /&gt;
Тема 1. Становлення німецької літературної мови (основні жанри середньоверхньонімецької поезії; бюргерська література; німецька літературна мова у ранньоверхньонімецькій період; Реформація).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 2. Розвиток іменника як граматичної категорії (типи відмінювання іменників; вживання типів відмін у німецькій мові; розвиток артикля; розвиток системи числа).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 3. Зміни у граматичній категорії дієслова протягом розвитку німецької мови (класи сильних дієслів; граматичні зміни за законом Вернера; аблаут сильних дієслів; відміни сильних дієслів у теперішньому і минулому часі; слабкі дієслова).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 4. Розвиток двочленних і складних речень в німецькій мові (будова речень у давньоверхньонімецькій мові; типи речень у середньоверхньонімецькій мові; нові явища у синтаксисі ново верхньонімецької мови).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Зміст курсу=&lt;br /&gt;
==Змістовий модуль 1. Розвиток німецької мови до 16 ст.==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Теоретичний матеріал====&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/NZMePvmCTXPXSg6 лекція 1] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/7KY6ngWkdi72WvH лекція 2]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Семінарські заняття====&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Практична №1]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
  Змістовий модуль І.&lt;br /&gt;
'''THEMA 1. Gegenstand deк Sprachgeschichte. Völkerwanderung'''&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Gegenstand der Sprachgeschichte.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Periodisierung der Sprachgeschichte.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Germanische Stämme und Dialekte.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Völkerwanderung.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - S. 8-9, 13-16.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - с.15, с. 53, §42, с. 60-61, § 49.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
3.Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- С.3-6, 9-11.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - С. 13-29, с. 35-42.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 2. Die Entwicklung des Konsonantismus vom Althochdeutschen bis zum Neuhochdeutschen'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Die zweite Lautverschiebung.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Der Konsonantismus des Mittelhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Die Konsonanten im Neuhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Bublik W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - s.33, §22, §23, §24, s.66, §55, s.87 (Konsonant.).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - с.33, §28-30, s.68 §55-57, s.82 §66 p.2, §67 (Komsonantismus), s.109 §89.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - s.118-137, s.139-140, s.150 §26, s.172§31.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.13-24, с.168-170, с.229-230.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 3 .DIE ENTWICKLUNG DES VOKALISMUS VOM ALTHOCHDEUTSCHEN BIS ZUM NEUHOCHDEUTSCHEN''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Vokalismus im Althochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Vokale im Mittelhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Vokalismus im Neuhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §11,15,17; §53,54; s.85 (Vokalismus.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956 - c.82 §66 p.1, §67; c.108 §89 p.1; s.143 §114 p.2; s.253 §187 p.1.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956 - с.110-118, с.141-150, с.157-160, с.16, §29, §30.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959- с.25-44, с.161-168, с.222-229, с.230-234.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 4. DIE ENTWICKLUNG DES WORTSCHATZES VOM ALTHOCHDEUTSCHEN BIS ZUM NEUHOCHDEUTSCHEN'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Die Bereicherung des Wortschatzes im Althochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Die Bereicherung des Wortschatzes im Mittelhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Der Wortschatz im Neuhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §46, §48, §69, §80 §86.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - c.62 §50; s.78§63 p.1, 2a; s.84, p.6; s.91,§68,70,71; s.111, p.5; s.117, &amp;amp;§92-94, 96; s.124 §100-102; s.149 p.6; s.187 §136,138-141; s.208 p.6a,b; s.214 §151-156, 158-161, 163.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.134-150, 202-207, 269-277.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - с.291-293, 306-318, 269-277.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:Futhark.JPG|германські руни&lt;br /&gt;
Файл:Futhark 2.JPG|германські руни пізнього періоду&lt;br /&gt;
Файл:Futhark anglosaxon.JPG|англосаксонські руни&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Практична №2]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Змістовий модуль ІІ.'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 5. DIE HERAUSBILDUNG DER DEUTSCHEN LITERATURSPRACHE. REFORMATION. SPRACHLICHE TÄTIGKEIT VON MARTIN LUTHER'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Die Hauptgattungen der mittelalterlichen Dichtung.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Die bürgerliche Literatur.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Die Frühneuhochdeutsche Periode.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Die Reformation.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §14, §50, §71-73, §81.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - §41, §51-52, §64, §78-84, §103-109,§111-112, §120-127, §166-170, §174-176.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - §6-11.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 6. DAS SUBSTANTIV. DEKLINATION. DER ARTIKEL'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Deklinationstypen der Substantive.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Gebrauch des Kasus.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Die Entwicklung des Artikels.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Die mittelhochdeutsche Periode.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5.Die neuhochdeutsche Perode. Die Entwicklung der Pluralbildung.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §27-30, §56-58, §75-76, §82 (Substantiv).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - §15, §33, §66 p.3-4, §89 p.2, §114 p.2a.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.46-63, с.171-178.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - §33-40.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 7. DAS VERB. KLASSEN UND KONJUGATIONSTYPEN DER STARKEN VERBEN'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.	Klassen der starken Verben.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.	Grammatischer Wechsel nach Verners Gesetz.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.	Der Ablaut bei starken Verben.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.	Die Konjugation der starken Verben im Präsens und Präteritum.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - § 31, §59, §77, §82 (Verb).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - §16, §34, §66 п.1,2 §114 п.1, 2б.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.65-71 с.178-181 с.247-250.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - §41-42.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 8. DAS VERB. KLASSEN UND KONJUGATIONSTYPEN DER SCHWACHEN VERBEN''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Klassen der schwachen Verben.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Die Konjugation der schwachen Verben im Präsens.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Die Konjugation der schwachen Verben im Präteritum.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §33, §60, §79, §82 (Verb).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - §16, §34, §66 п.2 §114 п. 2б.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.71 с.184 с.256.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - §45.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 9. DIE ENTWICKLUNG DER ZWEIGLIEDRIGEN UND KOMPLEXEN SÄTZE''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Satzbau im Althochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Satztypen im Mittelhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Neue Erscheinungen im Neuhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §84-85, §91-93.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - С.165, с. 173, §72, с. 180-181, §79.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- С.50-56, 69-71.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - С. 43-49, с. 55-62.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:Futhark.JPG|германські руни&lt;br /&gt;
Файл:Futhark 2.JPG|германські руни пізнього періоду&lt;br /&gt;
Файл:Futhark anglosaxon.JPG|англосаксонські руни&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Самостійна робота====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Самостійна робота №1]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Самостійна  робота №2]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Змістовий модуль 2. Розвиток сучасної національної німецької мови==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Теоретичний матеріал====&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Лекція №1]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Лекція №2]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Лекція №3]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Практичні завдання====&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Практична №1]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Практична №2]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Самостійна робота====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Самостійна робота №1]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Самостійна  робота №2]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Ресурси=&lt;br /&gt;
==Рекомендована література==&lt;br /&gt;
===Базова===&lt;br /&gt;
[[Файл:Futhark.JPG|праворуч|500px]]&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Допоміжна===&lt;br /&gt;
1. Жлуктенко Ю.О., Яворська Т.А. Вступ др. германського мовознавства. – К.: Вища школа, 1986. – с. 142-148.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Максимчук Б. В., Петращук Н.Є. Історія німецької мови: практичний курс. – Львів: ЛНУ, 2003. с. 31-38, 130-136, 210-216.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Москальская О.И. История немецкого языка. – М.: Учпедгиз, 1959. – с. 245-324.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Левицький В.В. Історія німецької мови. – Вінниця: Нова книга, 2007. – 99-107, 155-157, 185.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Інформаційні ресурси==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
#&lt;br /&gt;
#&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
бажаю успіхів!--Копотій Вікторія 13:24, 4 квітня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
---&lt;br /&gt;
[[Категорія:Навчальні курси]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Thomenko</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:Thomenko</id>
		<title>Користувач:Thomenko</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:Thomenko"/>
				<updated>2016-04-10T14:04:57Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Thomenko: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;font color=&amp;quot;green&amp;quot; size=&amp;quot;5&amp;quot;&amp;gt;'''Персональна сторінка викладача [http://kspu.kr.ua КДПУ]'''&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Назва зображення зразок.png|200пкс|праворуч]]&lt;br /&gt;
==Про себе==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Хоменко Тетяна Анатоліївна&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кандидат педагогічних наук,  доцент кафедри германської філології&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Навчальні курси==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Практичний курс усного і писемного мовлення німецької мови (3 курс).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Практичний курс усного і писемного мовлення німецької мови (4 курс).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Історія німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Теоретична фонетика німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Дистанційні курси==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Історія німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Теоретична фонетика німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Історія німецької мови&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Навчальні проекти==&lt;br /&gt;
[[Навчання за програмою &amp;quot;Розробка дистанційних курсів засобами Вікі-КДПУ, Хмарка-КДПУ і Moodle-КДПУ&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Публікації, сайти та блоги==&lt;br /&gt;
В цьому розділі розміщуються посилання (внутрішні та зовнішні)на ваші роботи, додається короткий опис.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Інтереси==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Історія німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Теоретична фонетика німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Розвиток орфографії німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Створення курсів дистанційного навчання&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/cAEZBDV0hOKFaIB&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[category:Викладачі]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Thomenko</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:Thomenko</id>
		<title>Користувач:Thomenko</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:Thomenko"/>
				<updated>2016-04-10T14:03:14Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Thomenko: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;font color=&amp;quot;green&amp;quot; size=&amp;quot;5&amp;quot;&amp;gt;'''Персональна сторінка викладача [http://kspu.kr.ua КДПУ]'''&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Назва зображення зразок.png|200пкс|праворуч]]&lt;br /&gt;
==Про себе==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Хоменко Тетяна Анатоліївна&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кандидат педагогічних наук,  доцент кафедри германської філології&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Навчальні курси==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Практичний курс усного і писемного мовлення німецької мови (3 курс).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Практичний курс усного і писемного мовлення німецької мови (4 курс).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Історія німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Теоретична фонетика німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Дистанційні курси==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Історія німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Теоретична фонетика німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Історія німецької мови&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Навчальні проекти==&lt;br /&gt;
[[Навчання за програмою &amp;quot;Розробка дистанційних курсів засобами Вікі-КДПУ, Хмарка-КДПУ і Moodle-КДПУ&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Публікації, сайти та блоги==&lt;br /&gt;
В цьому розділі розміщуються посилання (внутрішні та зовнішні)на ваші роботи, додається короткий опис.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Інтереси==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Історія німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Теоретична фонетика німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Розвиток орфографії німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[category:Викладачі]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/cAEZBDV0hOKFaIB&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[category:Викладачі]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Thomenko</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:Thomenko</id>
		<title>Користувач:Thomenko</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:Thomenko"/>
				<updated>2016-04-10T14:02:35Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Thomenko: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;font color=&amp;quot;green&amp;quot; size=&amp;quot;5&amp;quot;&amp;gt;'''Персональна сторінка викладача [http://kspu.kr.ua КДПУ]'''&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Назва зображення зразок.png|200пкс|праворуч]]&lt;br /&gt;
==Про себе==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Хоменко Тетяна Анатоліївна&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кандидат педагогічних наук,  доцент кафедри германської філології&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Навчальні курси==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Практичний курс усного і писемного мовлення німецької мови (3 курс).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Практичний курс усного і писемного мовлення німецької мови (4 курс).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Історія німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Теоретична фонетика німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Дистанційні курси==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Історія німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Теоретична фонетика німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Історія німецької мови&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Навчальні проекти==&lt;br /&gt;
[[Навчання за програмою &amp;quot;Розробка дистанційних курсів засобами Вікі-КДПУ, Хмарка-КДПУ і Moodle-КДПУ&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Публікації, сайти та блоги==&lt;br /&gt;
В цьому розділі розміщуються посилання (внутрішні та зовнішні)на ваші роботи, додається короткий опис.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Інтереси==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Історія німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Теоретична фонетика німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Розвиток орфографії німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[category:Викладачі]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/cAEZBDV0hOKFaIB&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Інтереси==&lt;br /&gt;
....&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[category:Викладачі]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Thomenko</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:Thomenko</id>
		<title>Користувач:Thomenko</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:Thomenko"/>
				<updated>2016-04-10T14:01:35Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Thomenko: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;font color=&amp;quot;green&amp;quot; size=&amp;quot;5&amp;quot;&amp;gt;'''Персональна сторінка викладача [http://kspu.kr.ua КДПУ]'''&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Назва зображення зразок.png|200пкс|праворуч]]&lt;br /&gt;
==Про себе==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Хоменко Тетяна Анатоліївна&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кандидат педагогічних наук,  доцент кафедри германської філології&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Навчальні курси==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Практичний курс усного і писемного мовлення німецької мови (3 курс).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Практичний курс усного і писемного мовлення німецької мови (4 курс).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Історія німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Теоретична фонетика німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Дистанційні курси==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Історія німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Теоретична фонетика німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Історія німецької мови&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Навчальні проекти==&lt;br /&gt;
[[Навчання за програмою &amp;quot;Розробка дистанційних курсів засобами Вікі-КДПУ, Хмарка-КДПУ і Moodle-КДПУ&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Публікації, сайти та блоги==&lt;br /&gt;
В цьому розділі розміщуються посилання (внутрішні та зовнішні)на ваші роботи, додається короткий опис.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Інтереси==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Історія німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Теоретична фонетика німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Розвиток орфографії німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[category:Викладачі]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/cAEZBDV0hOKFaIB&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Публікації, сайти та блоги==&lt;br /&gt;
В цьому розділі розміщуються посилання (внутрішні та зовнішні)на ваші роботи, додається короткий опис.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Інтереси==&lt;br /&gt;
....&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[category:Викладачі]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Thomenko</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:Thomenko</id>
		<title>Користувач:Thomenko</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:Thomenko"/>
				<updated>2016-04-10T13:59:53Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Thomenko: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;font color=&amp;quot;green&amp;quot; size=&amp;quot;5&amp;quot;&amp;gt;'''Персональна сторінка викладача [http://kspu.kr.ua КДПУ]'''&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Назва зображення зразок.png|200пкс|праворуч]]&lt;br /&gt;
==Про себе==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Хоменко Тетяна Анатоліївна&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кандидат педагогічних наук,  доцент кафедри германської філології&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Навчальні курси==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Практичний курс усного і писемного мовлення німецької мови (3 курс).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Практичний курс усного і писемного мовлення німецької мови (4 курс).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Історія німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Теоретична фонетика німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Дистанційні курси==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Історія німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Теоретична фонетика німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Історія німецької мови&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Навчальні проекти==&lt;br /&gt;
[[Навчання за програмою &amp;quot;Розробка дистанційних курсів засобами Вікі-КДПУ, Хмарка-КДПУ і Moodle-КДПУ&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Публікації, сайти та блоги==&lt;br /&gt;
В цьому розділі розміщуються посилання (внутрішні та зовнішні)на ваші роботи, додається короткий опис.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Інтереси==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Історія німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Теоретична фонетика німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Розвиток орфографії німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[category:Викладачі]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Навчальні проекти==&lt;br /&gt;
[[Навчання за програмою &amp;quot;Розробка дистанційних курсів засобами Вікі-КДПУ, Хмарка-КДПУ і Moodle-КДПУ&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/cAEZBDV0hOKFaIB&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Публікації, сайти та блоги==&lt;br /&gt;
В цьому розділі розміщуються посилання (внутрішні та зовнішні)на ваші роботи, додається короткий опис.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Інтереси==&lt;br /&gt;
....&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[category:Викладачі]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Thomenko</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:Thomenko</id>
		<title>Користувач:Thomenko</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:Thomenko"/>
				<updated>2016-04-10T13:58:52Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Thomenko: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;font color=&amp;quot;green&amp;quot; size=&amp;quot;5&amp;quot;&amp;gt;'''Персональна сторінка викладача [http://kspu.kr.ua КДПУ]'''&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Назва зображення зразок.png|200пкс|праворуч]]&lt;br /&gt;
==Про себе==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Хоменко Тетяна Анатоліївна&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кандидат педагогічних наук,  доцент кафедри германської філології&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Навчальні курси==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Практичний курс усного і писемного мовлення німецької мови (3 курс).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Практичний курс усного і писемного мовлення німецької мови (4 курс).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Історія німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Теоретична фонетика німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Дистанційні курси==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Історія німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Теоретична фонетика німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Історія німецької мови&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Навчальні проекти==&lt;br /&gt;
[[Навчання за програмою &amp;quot;Розробка дистанційних курсів засобами Вікі-КДПУ, Хмарка-КДПУ і Moodle-КДПУ&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Публікації, сайти та блоги==&lt;br /&gt;
В цьому розділі розміщуються посилання (внутрішні та зовнішні)на ваші роботи, додається короткий опис.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Інтереси==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Історія німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Теоретична фонетика німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Розвиток орфографії німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[category:Викладачі]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Дистанційні курси==&lt;br /&gt;
...&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Навчальні проекти==&lt;br /&gt;
[[Навчання за програмою &amp;quot;Розробка дистанційних курсів засобами Вікі-КДПУ, Хмарка-КДПУ і Moodle-КДПУ&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/cAEZBDV0hOKFaIB&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Публікації, сайти та блоги==&lt;br /&gt;
В цьому розділі розміщуються посилання (внутрішні та зовнішні)на ваші роботи, додається короткий опис.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Інтереси==&lt;br /&gt;
....&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[category:Викладачі]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Thomenko</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:Thomenko</id>
		<title>Користувач:Thomenko</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:Thomenko"/>
				<updated>2016-04-10T13:58:06Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Thomenko: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;font color=&amp;quot;green&amp;quot; size=&amp;quot;5&amp;quot;&amp;gt;'''Персональна сторінка викладача [http://kspu.kr.ua КДПУ]'''&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Назва зображення зразок.png|200пкс|праворуч]]&lt;br /&gt;
==Про себе==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Хоменко Тетяна Анатоліївна&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кандидат педагогічних наук,  доцент кафедри германської філології&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Навчальні курси==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Практичний курс усного і писемного мовлення німецької мови (3 курс).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Практичний курс усного і писемного мовлення німецької мови (4 курс).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Історія німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Теоретична фонетика німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Дистанційні курси==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Історія німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Теоретична фонетика німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Історія німецької мови&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Навчальні проекти==&lt;br /&gt;
[[Навчання за програмою &amp;quot;Розробка дистанційних курсів засобами Вікі-КДПУ, Хмарка-КДПУ і Moodle-КДПУ&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Публікації, сайти та блоги==&lt;br /&gt;
В цьому розділі розміщуються посилання (внутрішні та зовнішні)на ваші роботи, додається короткий опис.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Інтереси==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Історія німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Теоретична фонетика німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Розвиток орфографії німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[category:Викладачі]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Навчальні курси==&lt;br /&gt;
...&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Дистанційні курси==&lt;br /&gt;
...&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Навчальні проекти==&lt;br /&gt;
[[Навчання за програмою &amp;quot;Розробка дистанційних курсів засобами Вікі-КДПУ, Хмарка-КДПУ і Moodle-КДПУ&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/cAEZBDV0hOKFaIB&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Публікації, сайти та блоги==&lt;br /&gt;
В цьому розділі розміщуються посилання (внутрішні та зовнішні)на ваші роботи, додається короткий опис.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Інтереси==&lt;br /&gt;
....&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[category:Викладачі]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Thomenko</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:Thomenko</id>
		<title>Користувач:Thomenko</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:Thomenko"/>
				<updated>2016-04-10T13:51:57Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Thomenko: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;font color=&amp;quot;green&amp;quot; size=&amp;quot;5&amp;quot;&amp;gt;'''Персональна сторінка викладача [http://kspu.kr.ua КДПУ]'''&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Назва зображення зразок.png|200пкс|праворуч]]&lt;br /&gt;
==Про себе==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Хоменко Тетяна Анатоліївна&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кандидат педагогічних наук,  доцент кафедри германської філології&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Навчальні курси==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Практичний курс усного і писемного мовлення німецької мови (3 курс).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Практичний курс усного і писемного мовлення німецької мови (4 курс).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Історія німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Теоретична фонетика німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Дистанційні курси==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Історія німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Теоретична фонетика німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Історія німецької мови&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Навчальні проекти==&lt;br /&gt;
[[Навчання за програмою &amp;quot;Розробка дистанційних курсів засобами Вікі-КДПУ, Хмарка-КДПУ і Moodle-КДПУ&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Публікації, сайти та блоги==&lt;br /&gt;
В цьому розділі розміщуються посилання (внутрішні та зовнішні)на ваші роботи, додається короткий опис.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Інтереси==&lt;br /&gt;
....&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[category:Викладачі]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Навчальні курси==&lt;br /&gt;
...&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Дистанційні курси==&lt;br /&gt;
...&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Навчальні проекти==&lt;br /&gt;
[[Навчання за програмою &amp;quot;Розробка дистанційних курсів засобами Вікі-КДПУ, Хмарка-КДПУ і Moodle-КДПУ&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/cAEZBDV0hOKFaIB&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Публікації, сайти та блоги==&lt;br /&gt;
В цьому розділі розміщуються посилання (внутрішні та зовнішні)на ваші роботи, додається короткий опис.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Інтереси==&lt;br /&gt;
....&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[category:Викладачі]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Thomenko</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:Thomenko</id>
		<title>Користувач:Thomenko</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:Thomenko"/>
				<updated>2016-04-10T13:50:16Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Thomenko: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;font color=&amp;quot;green&amp;quot; size=&amp;quot;5&amp;quot;&amp;gt;'''Персональна сторінка викладача [http://kspu.kr.ua КДПУ]'''&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Назва зображення зразок.png|200пкс|праворуч]]&lt;br /&gt;
==Про себе==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Хоменко Тетяна Анатоліївна&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кандидат педагогічних наук,  доцент кафедри германської філології&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Навчальні курси==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Практичний курс усного і писемного мовлення німецької мови (3 курс).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Практичний курс усного і писемного мовлення німецької мови (4 курс).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Історія німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Теоретична фонетика німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Дистанційні курси==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Історія німецької мови&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Навчальні проекти==&lt;br /&gt;
[[Навчання за програмою &amp;quot;Розробка дистанційних курсів засобами Вікі-КДПУ, Хмарка-КДПУ і Moodle-КДПУ&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Публікації, сайти та блоги==&lt;br /&gt;
В цьому розділі розміщуються посилання (внутрішні та зовнішні)на ваші роботи, додається короткий опис.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Інтереси==&lt;br /&gt;
....&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[category:Викладачі]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Навчальні курси==&lt;br /&gt;
...&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Дистанційні курси==&lt;br /&gt;
...&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Навчальні проекти==&lt;br /&gt;
[[Навчання за програмою &amp;quot;Розробка дистанційних курсів засобами Вікі-КДПУ, Хмарка-КДПУ і Moodle-КДПУ&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/cAEZBDV0hOKFaIB&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Публікації, сайти та блоги==&lt;br /&gt;
В цьому розділі розміщуються посилання (внутрішні та зовнішні)на ваші роботи, додається короткий опис.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Інтереси==&lt;br /&gt;
....&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[category:Викладачі]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Thomenko</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:Thomenko</id>
		<title>Користувач:Thomenko</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:Thomenko"/>
				<updated>2016-04-10T13:45:34Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Thomenko: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;font color=&amp;quot;green&amp;quot; size=&amp;quot;5&amp;quot;&amp;gt;'''Персональна сторінка викладача [http://kspu.kr.ua КДПУ]'''&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Назва зображення зразок.png|200пкс|праворуч]]&lt;br /&gt;
==Про себе==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Хоменко Тетяна Анатоліївна&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кандидат педагогічних наук,  доцент кафедри германської філології&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Навчальні курси==&lt;br /&gt;
...&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Дистанційні курси==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Історія німецької мови&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Навчальні проекти==&lt;br /&gt;
[[Навчання за програмою &amp;quot;Розробка дистанційних курсів засобами Вікі-КДПУ, Хмарка-КДПУ і Moodle-КДПУ&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Публікації, сайти та блоги==&lt;br /&gt;
В цьому розділі розміщуються посилання (внутрішні та зовнішні)на ваші роботи, додається короткий опис.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Інтереси==&lt;br /&gt;
....&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[category:Викладачі]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Навчальні курси==&lt;br /&gt;
...&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Дистанційні курси==&lt;br /&gt;
...&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Навчальні проекти==&lt;br /&gt;
[[Навчання за програмою &amp;quot;Розробка дистанційних курсів засобами Вікі-КДПУ, Хмарка-КДПУ і Moodle-КДПУ&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/cAEZBDV0hOKFaIB&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Публікації, сайти та блоги==&lt;br /&gt;
В цьому розділі розміщуються посилання (внутрішні та зовнішні)на ваші роботи, додається короткий опис.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Інтереси==&lt;br /&gt;
....&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[category:Викладачі]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Thomenko</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81_%22%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%22</id>
		<title>Навчальний курс &quot;Історія німецької мови&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81_%22%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%22"/>
				<updated>2016-04-05T08:17:15Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Thomenko: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Історія німецької мови&lt;br /&gt;
......&lt;br /&gt;
---- &lt;br /&gt;
Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
0203. Гуманітарні науки. 6.020303. Мова і література (німецька). Бакалавр&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мета та завдання навчального курсу==&lt;br /&gt;
'''Мета.''' Вчитель німецької мови, окрім вільного володіння мовленням німецькою мовою, повинен мати також широкий лінгвістичний кругозір, ясно розуміти ті історичні процеси, які відбуваються у мові протягом її історії у зв’язку з історією суспільства, яке нею користувалося, і бути готовим дати відповідь на різні питання, які можуть виникнути у учнів у зв’язку з тими чи іншими особливостями мови, що вивчається.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Студенти повинні зрозуміти певні методологічні питання: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) розвиток мови йде шляхом поступового відмирання елементів старої якості і поступового розвитку елементів нової якості; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) наявність тісного зв’язку історії лексики з історією і культурою німецького народу; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) взаємозв’язок і взаємозалежність змін окремих сторін структури мови. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Студенти повинні також розуміти значення історії мови у формуванні поглядів учителя на мову як суспільне явище, на правильне розуміння і трактовку продуктивних явищ системного характеру, на правильний відбір мовного матеріалу, який повинен вивчатись у середній школі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Завдання.''' Історія німецької мови, як дисципліна навчального плану факультетів іноземних мов, дозволяє показати процеси формування граматичного строю та фонетичної системи сучасної німецької мови. Розділ історичної лексикології дає можливість студентам зрозуміти, яким чином утворився словниковий склад німецької мови. Професійна спрямованість курсу досягається засвоєнням студентами необхідної суми відомостей, які дозволяють їм чітко уявити шляхи історичного формування німецької мови. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У результаті вивчення навчального курсу студент повинен &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''знати:''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Загальні відомості  про германські племена та діалекти, походження і розвиток німецької мови, періодизацію історії німецької мови;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Характеристику дописемного періоду: звукова система та фонетичні зміни, що відбуваються в цей період;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Основні риси давньоверхньонімецького періоду: характеристика звукової та граматичної систем;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Основні риси середньоверхньонімецького та ранньоновонімецького періодів: характеристика звукової та граматичної систем;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Відомості з історичної лексикології. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''вміти:''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.	Аналізувати уривки з пам’яток давньонімецького, середньонімецького та ранньоверхньонімецького періодів;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.	Систематично викласти відповідний матеріал для пояснення окремих особливостей сучасної мови;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.	Здобувати базові теоретичні знання з базових програмних питань:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
а) історія німецької мови як теоретична дисципліна в системі теоретичної лінгвістичної підготовки вчителів німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
б) історична фонетика;	&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
в) виникнення та розвиток німецької мови;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
г) історична граматика (морфологія, синтаксис);&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
д) історична лексикологія (словниковий склад мови, словниковий склад давньоверхньонімецьких діалектів, словниковий склад у середньоверхньонімецькій мові, нижньонімецька та південнонімецька лексика, шляхи збагачення словникового складу, способи словотворення та їхній розвиток).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/LVWgBuCSWIjOLzU Робоча програма курсу]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[глосарій до курсу &amp;quot;Історія німецької мови&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор курсу==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Thomenko|Хоменко Тетяна Анатоліївна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Учасники=&lt;br /&gt;
[[Сторінка координування курсу &amp;quot;Історія німецької мови&amp;quot;]] викладач &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Графік навчання=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Варіант Структура ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І.   Розвиток німецької мови до 16 ст.===&lt;br /&gt;
Тема 1. Предмет та завдання історії німецької мови (історія німецької мови як лінгвістична дисципліна; періодизація розвитку німецької мови; германські племена і діалекти; велике переселення народів).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 2.  Розвиток системи приголосних в німецькій мові (перший та другий пересув приголосних, приголосні середньоверхньонімецької мови; система приголосних нововерхньонімецької мови).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 3. Розвиток системи голосних в німецькій мові (система голосних у давньоверхньонімецькій мові, особливості виникнення голосних у середньоверхньонімецькій мові; функціонування голосних у нововерхньонімецькій мові).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 4. Розвиток словникового складу від давньоверхньонімецької до ново верхньонімецької мови (збагачення словникового складу у давньоверхньонімецькій мові; шляхи збагачення словникового складу у середньоверхньонімецькій мові; словниковий склад у сучасній мові)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ.  Розвиток сучасної національної німецької мови.  ===&lt;br /&gt;
Тема 1. Становлення німецької літературної мови (основні жанри середньоверхньонімецької поезії; бюргерська література; німецька літературна мова у ранньоверхньонімецькій період; Реформація).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 2. Розвиток іменника як граматичної категорії (типи відмінювання іменників; вживання типів відмін у німецькій мові; розвиток артикля; розвиток системи числа).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 3. Зміни у граматичній категорії дієслова протягом розвитку німецької мови (класи сильних дієслів; граматичні зміни за законом Вернера; аблаут сильних дієслів; відміни сильних дієслів у теперішньому і минулому часі; слабкі дієслова).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 4. Розвиток двочленних і складних речень в німецькій мові (будова речень у давньоверхньонімецькій мові; типи речень у середньоверхньонімецькій мові; нові явища у синтаксисі ново верхньонімецької мови).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Зміст курсу=&lt;br /&gt;
==Змістовий модуль 1. Розвиток німецької мови до 16 ст.==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Теоретичний матеріал====&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/NZMePvmCTXPXSg6 лекція 1] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/7KY6ngWkdi72WvH лекція 2]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Семінарські заняття====&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Практична №1]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
  Змістовий модуль І.&lt;br /&gt;
'''THEMA 1. Gegenstand deк Sprachgeschichte. Völkerwanderung'''&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Gegenstand der Sprachgeschichte.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Periodisierung der Sprachgeschichte.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Germanische Stämme und Dialekte.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Völkerwanderung.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - S. 8-9, 13-16.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - с.15, с. 53, §42, с. 60-61, § 49.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
3.Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- С.3-6, 9-11.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - С. 13-29, с. 35-42.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 2. Die Entwicklung des Konsonantismus vom Althochdeutschen bis zum Neuhochdeutschen'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Die zweite Lautverschiebung.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Der Konsonantismus des Mittelhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Die Konsonanten im Neuhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Bublik W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - s.33, §22, §23, §24, s.66, §55, s.87 (Konsonant.).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - с.33, §28-30, s.68 §55-57, s.82 §66 p.2, §67 (Komsonantismus), s.109 §89.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - s.118-137, s.139-140, s.150 §26, s.172§31.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.13-24, с.168-170, с.229-230.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 3 .DIE ENTWICKLUNG DES VOKALISMUS VOM ALTHOCHDEUTSCHEN BIS ZUM NEUHOCHDEUTSCHEN''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Vokalismus im Althochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Vokale im Mittelhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Vokalismus im Neuhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §11,15,17; §53,54; s.85 (Vokalismus.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956 - c.82 §66 p.1, §67; c.108 §89 p.1; s.143 §114 p.2; s.253 §187 p.1.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956 - с.110-118, с.141-150, с.157-160, с.16, §29, §30.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959- с.25-44, с.161-168, с.222-229, с.230-234.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 4. DIE ENTWICKLUNG DES WORTSCHATZES VOM ALTHOCHDEUTSCHEN BIS ZUM NEUHOCHDEUTSCHEN'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Die Bereicherung des Wortschatzes im Althochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Die Bereicherung des Wortschatzes im Mittelhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Der Wortschatz im Neuhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §46, §48, §69, §80 §86.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - c.62 §50; s.78§63 p.1, 2a; s.84, p.6; s.91,§68,70,71; s.111, p.5; s.117, &amp;amp;§92-94, 96; s.124 §100-102; s.149 p.6; s.187 §136,138-141; s.208 p.6a,b; s.214 §151-156, 158-161, 163.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.134-150, 202-207, 269-277.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - с.291-293, 306-318, 269-277.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:Futhark.JPG|германські руни&lt;br /&gt;
Файл:Futhark 2.JPG|германські руни пізнього періоду&lt;br /&gt;
Файл:Futhark anglosaxon.JPG|англосаксонські руни&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Практична №2]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Змістовий модуль ІІ.'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 5. DIE HERAUSBILDUNG DER DEUTSCHEN LITERATURSPRACHE. REFORMATION. SPRACHLICHE TÄTIGKEIT VON MARTIN LUTHER'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Die Hauptgattungen der mittelalterlichen Dichtung.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Die bürgerliche Literatur.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Die Frühneuhochdeutsche Periode.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Die Reformation.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §14, §50, §71-73, §81.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - §41, §51-52, §64, §78-84, §103-109,§111-112, §120-127, §166-170, §174-176.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - §6-11.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 6. DAS SUBSTANTIV. DEKLINATION. DER ARTIKEL'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Deklinationstypen der Substantive.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Gebrauch des Kasus.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Die Entwicklung des Artikels.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Die mittelhochdeutsche Periode.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5.Die neuhochdeutsche Perode. Die Entwicklung der Pluralbildung.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §27-30, §56-58, §75-76, §82 (Substantiv).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - §15, §33, §66 p.3-4, §89 p.2, §114 p.2a.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.46-63, с.171-178.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - §33-40.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 7. DAS VERB. KLASSEN UND KONJUGATIONSTYPEN DER STARKEN VERBEN'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.	Klassen der starken Verben.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.	Grammatischer Wechsel nach Verners Gesetz.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.	Der Ablaut bei starken Verben.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.	Die Konjugation der starken Verben im Präsens und Präteritum.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - § 31, §59, §77, §82 (Verb).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - §16, §34, §66 п.1,2 §114 п.1, 2б.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.65-71 с.178-181 с.247-250.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - §41-42.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 8. DAS VERB. KLASSEN UND KONJUGATIONSTYPEN DER SCHWACHEN VERBEN''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Klassen der schwachen Verben.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Die Konjugation der schwachen Verben im Präsens.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Die Konjugation der schwachen Verben im Präteritum.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §33, §60, §79, §82 (Verb).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - §16, §34, §66 п.2 §114 п. 2б.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.71 с.184 с.256.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - §45.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 9. DIE ENTWICKLUNG DER ZWEIGLIEDRIGEN UND KOMPLEXEN SÄTZE''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Satzbau im Althochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Satztypen im Mittelhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Neue Erscheinungen im Neuhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §84-85, §91-93.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - С.165, с. 173, §72, с. 180-181, §79.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- С.50-56, 69-71.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - С. 43-49, с. 55-62.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:Futhark.JPG|германські руни&lt;br /&gt;
Файл:Futhark 2.JPG|германські руни пізнього періоду&lt;br /&gt;
Файл:Futhark anglosaxon.JPG|англосаксонські руни&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Самостійна робота====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Самостійна робота №1]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Самостійна  робота №2]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Змістовий модуль 2. Розвиток сучасної національної німецької мови==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Теоретичний матеріал====&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Лекція №1]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Лекція №2]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Лекція №3]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Практичні завдання====&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Практична №1]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Практична №2]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Самостійна робота====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Самостійна робота №1]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Самостійна  робота №2]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Ресурси=&lt;br /&gt;
==Рекомендована література==&lt;br /&gt;
===Базова===&lt;br /&gt;
[[Файл:Futhark.JPG|праворуч|500px]]&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Допоміжна===&lt;br /&gt;
1. Жлуктенко Ю.О., Яворська Т.А. Вступ др. германського мовознавства. – К.: Вища школа, 1986. – с. 142-148.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Максимчук Б. В., Петращук Н.Є. Історія німецької мови: практичний курс. – Львів: ЛНУ, 2003. с. 31-38, 130-136, 210-216.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Москальская О.И. История немецкого языка. – М.: Учпедгиз, 1959. – с. 245-324.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Левицький В.В. Історія німецької мови. – Вінниця: Нова книга, 2007. – 99-107, 155-157, 185.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Інформаційні ресурси==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
#&lt;br /&gt;
#&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
бажаю успіхів!--Копотій Вікторія 13:24, 4 квітня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
---&lt;br /&gt;
[[Категорія:Навчальні курси]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Thomenko</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:Thomenko</id>
		<title>Користувач:Thomenko</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:Thomenko"/>
				<updated>2016-04-05T08:13:12Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Thomenko: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;font color=&amp;quot;green&amp;quot; size=&amp;quot;5&amp;quot;&amp;gt;'''Персональна сторінка викладача [http://kspu.kr.ua КДПУ]'''&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Назва зображення зразок.png|200пкс|праворуч]]&lt;br /&gt;
==Про себе==&lt;br /&gt;
...&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Навчальні курси==&lt;br /&gt;
...&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Дистанційні курси==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Історія німецької мови&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Навчальні проекти==&lt;br /&gt;
[[Навчання за програмою &amp;quot;Розробка дистанційних курсів засобами Вікі-КДПУ, Хмарка-КДПУ і Moodle-КДПУ&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Публікації, сайти та блоги==&lt;br /&gt;
В цьому розділі розміщуються посилання (внутрішні та зовнішні)на ваші роботи, додається короткий опис.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Інтереси==&lt;br /&gt;
....&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[category:Викладачі]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Навчальні курси==&lt;br /&gt;
...&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Дистанційні курси==&lt;br /&gt;
...&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Навчальні проекти==&lt;br /&gt;
[[Навчання за програмою &amp;quot;Розробка дистанційних курсів засобами Вікі-КДПУ, Хмарка-КДПУ і Moodle-КДПУ&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/cAEZBDV0hOKFaIB&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Публікації, сайти та блоги==&lt;br /&gt;
В цьому розділі розміщуються посилання (внутрішні та зовнішні)на ваші роботи, додається короткий опис.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Інтереси==&lt;br /&gt;
....&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[category:Викладачі]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Thomenko</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81_%22%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%22</id>
		<title>Навчальний курс &quot;Історія німецької мови&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81_%22%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%22"/>
				<updated>2016-04-05T08:10:38Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Thomenko: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Історія німецької мови&lt;br /&gt;
......&lt;br /&gt;
---- &lt;br /&gt;
Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
0203. Гуманітарні науки. 6.020303. Мова і література (німецька). Бакалавр&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мета та завдання навчального курсу==&lt;br /&gt;
'''Мета.''' Вчитель німецької мови, окрім вільного володіння мовленням німецькою мовою, повинен мати також широкий лінгвістичний кругозір, ясно розуміти ті історичні процеси, які відбуваються у мові протягом її історії у зв’язку з історією суспільства, яке нею користувалося, і бути готовим дати відповідь на різні питання, які можуть виникнути у учнів у зв’язку з тими чи іншими особливостями мови, що вивчається.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Студенти повинні зрозуміти певні методологічні питання: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) розвиток мови йде шляхом поступового відмирання елементів старої якості і поступового розвитку елементів нової якості; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) наявність тісного зв’язку історії лексики з історією і культурою німецького народу; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) взаємозв’язок і взаємозалежність змін окремих сторін структури мови. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Студенти повинні також розуміти значення історії мови у формуванні поглядів учителя на мову як суспільне явище, на правильне розуміння і трактовку продуктивних явищ системного характеру, на правильний відбір мовного матеріалу, який повинен вивчатись у середній школі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Завдання.''' Історія німецької мови, як дисципліна навчального плану факультетів іноземних мов, дозволяє показати процеси формування граматичного строю та фонетичної системи сучасної німецької мови. Розділ історичної лексикології дає можливість студентам зрозуміти, яким чином утворився словниковий склад німецької мови. Професійна спрямованість курсу досягається засвоєнням студентами необхідної суми відомостей, які дозволяють їм чітко уявити шляхи історичного формування німецької мови. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У результаті вивчення навчального курсу студент повинен &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''знати:''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Загальні відомості  про германські племена та діалекти, походження і розвиток німецької мови, періодизацію історії німецької мови;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Характеристику дописемного періоду: звукова система та фонетичні зміни, що відбуваються в цей період;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Основні риси давньоверхньонімецького періоду: характеристика звукової та граматичної систем;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Основні риси середньоверхньонімецького та ранньоновонімецького періодів: характеристика звукової та граматичної систем;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Відомості з історичної лексикології. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''вміти:''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.	Аналізувати уривки з пам’яток давньонімецького, середньонімецького та ранньоверхньонімецького періодів;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.	Систематично викласти відповідний матеріал для пояснення окремих особливостей сучасної мови;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.	Здобувати базові теоретичні знання з базових програмних питань:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
а) історія німецької мови як теоретична дисципліна в системі теоретичної лінгвістичної підготовки вчителів німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
б) історична фонетика;	&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
в) виникнення та розвиток німецької мови;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
г) історична граматика (морфологія, синтаксис);&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
д) історична лексикологія (словниковий склад мови, словниковий склад давньоверхньонімецьких діалектів, словниковий склад у середньоверхньонімецькій мові, нижньонімецька та південнонімецька лексика, шляхи збагачення словникового складу, способи словотворення та їхній розвиток).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/LVWgBuCSWIjOLzU Робоча програма курсу]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[глосарій до курсу &amp;quot;Історія німецької мови&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор курсу==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Thomenko|Хоменко Тетяна Анатоліївна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Учасники=&lt;br /&gt;
[[Сторінка координування курсу &amp;quot;Історія німецької мови&amp;quot;]] викладач &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Графік навчання=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Варіант Структура ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І.   Розвиток німецької мови до 16 ст.===&lt;br /&gt;
Тема 1. Предмет та завдання історії німецької мови (історія німецької мови як лінгвістична дисципліна; періодизація розвитку німецької мови; германські племена і діалекти; велике переселення народів).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 2.  Розвиток системи приголосних в німецькій мові (перший та другий пересув приголосних, приголосні середньоверхньонімецької мови; система приголосних нововерхньонімецької мови).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 3. Розвиток системи голосних в німецькій мові (система голосних у давньоверхньонімецькій мові, особливості виникнення голосних у середньоверхньонімецькій мові; функціонування голосних у нововерхньонімецькій мові).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 4. Розвиток словникового складу від давньоверхньонімецької до ново верхньонімецької мови (збагачення словникового складу у давньоверхньонімецькій мові; шляхи збагачення словникового складу у середньоверхньонімецькій мові; словниковий склад у сучасній мові)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ.  Розвиток сучасної національної німецької мови.  ===&lt;br /&gt;
Тема 1. Становлення німецької літературної мови (основні жанри середньоверхньонімецької поезії; бюргерська література; німецька літературна мова у ранньоверхньонімецькій період; Реформація).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 2. Розвиток іменника як граматичної категорії (типи відмінювання іменників; вживання типів відмін у німецькій мові; розвиток артикля; розвиток системи числа).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 3. Зміни у граматичній категорії дієслова протягом розвитку німецької мови (класи сильних дієслів; граматичні зміни за законом Вернера; аблаут сильних дієслів; відміни сильних дієслів у теперішньому і минулому часі; слабкі дієслова).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 4. Розвиток двочленних і складних речень в німецькій мові (будова речень у давньоверхньонімецькій мові; типи речень у середньоверхньонімецькій мові; нові явища у синтаксисі ново верхньонімецької мови).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Зміст курсу=&lt;br /&gt;
==Змістовий модуль 1. Розвиток німецької мови до 16 ст.==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Теоретичний матеріал====&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/NZMePvmCTXPXSg6 лекція 1] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/7KY6ngWkdi72WvH лекція 2]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Семінарські завдання====&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Практична №1]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
  Змістовий модуль І.&lt;br /&gt;
'''THEMA 1. Gegenstand deк Sprachgeschichte. Völkerwanderung'''&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Gegenstand der Sprachgeschichte.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Periodisierung der Sprachgeschichte.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Germanische Stämme und Dialekte.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Völkerwanderung.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - S. 8-9, 13-16.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - с.15, с. 53, §42, с. 60-61, § 49.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
3.Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- С.3-6, 9-11.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - С. 13-29, с. 35-42.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 2. Die Entwicklung des Konsonantismus vom Althochdeutschen bis zum Neuhochdeutschen'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Die zweite Lautverschiebung.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Der Konsonantismus des Mittelhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Die Konsonanten im Neuhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Bublik W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - s.33, §22, §23, §24, s.66, §55, s.87 (Konsonant.).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - с.33, §28-30, s.68 §55-57, s.82 §66 p.2, §67 (Komsonantismus), s.109 §89.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - s.118-137, s.139-140, s.150 §26, s.172§31.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.13-24, с.168-170, с.229-230.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 3 .DIE ENTWICKLUNG DES VOKALISMUS VOM ALTHOCHDEUTSCHEN BIS ZUM NEUHOCHDEUTSCHEN''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Vokalismus im Althochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Vokale im Mittelhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Vokalismus im Neuhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §11,15,17; §53,54; s.85 (Vokalismus.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956 - c.82 §66 p.1, §67; c.108 §89 p.1; s.143 §114 p.2; s.253 §187 p.1.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956 - с.110-118, с.141-150, с.157-160, с.16, §29, §30.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959- с.25-44, с.161-168, с.222-229, с.230-234.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 4. DIE ENTWICKLUNG DES WORTSCHATZES VOM ALTHOCHDEUTSCHEN BIS ZUM NEUHOCHDEUTSCHEN'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Die Bereicherung des Wortschatzes im Althochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Die Bereicherung des Wortschatzes im Mittelhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Der Wortschatz im Neuhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §46, §48, §69, §80 §86.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - c.62 §50; s.78§63 p.1, 2a; s.84, p.6; s.91,§68,70,71; s.111, p.5; s.117, &amp;amp;§92-94, 96; s.124 §100-102; s.149 p.6; s.187 §136,138-141; s.208 p.6a,b; s.214 §151-156, 158-161, 163.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.134-150, 202-207, 269-277.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - с.291-293, 306-318, 269-277.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:Futhark.JPG|германські руни&lt;br /&gt;
Файл:Futhark 2.JPG|германські руни пізнього періоду&lt;br /&gt;
Файл:Futhark anglosaxon.JPG|англосаксонські руни&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Практична №2]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Змістовий модуль ІІ.'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 5. DIE HERAUSBILDUNG DER DEUTSCHEN LITERATURSPRACHE. REFORMATION. SPRACHLICHE TÄTIGKEIT VON MARTIN LUTHER'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Die Hauptgattungen der mittelalterlichen Dichtung.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Die bürgerliche Literatur.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Die Frühneuhochdeutsche Periode.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Die Reformation.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §14, §50, §71-73, §81.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - §41, §51-52, §64, §78-84, §103-109,§111-112, §120-127, §166-170, §174-176.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - §6-11.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 6. DAS SUBSTANTIV. DEKLINATION. DER ARTIKEL'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Deklinationstypen der Substantive.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Gebrauch des Kasus.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Die Entwicklung des Artikels.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Die mittelhochdeutsche Periode.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5.Die neuhochdeutsche Perode. Die Entwicklung der Pluralbildung.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §27-30, §56-58, §75-76, §82 (Substantiv).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - §15, §33, §66 p.3-4, §89 p.2, §114 p.2a.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.46-63, с.171-178.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - §33-40.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 7. DAS VERB. KLASSEN UND KONJUGATIONSTYPEN DER STARKEN VERBEN'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.	Klassen der starken Verben.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.	Grammatischer Wechsel nach Verners Gesetz.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.	Der Ablaut bei starken Verben.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.	Die Konjugation der starken Verben im Präsens und Präteritum.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - § 31, §59, §77, §82 (Verb).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - §16, §34, §66 п.1,2 §114 п.1, 2б.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.65-71 с.178-181 с.247-250.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - §41-42.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 8. DAS VERB. KLASSEN UND KONJUGATIONSTYPEN DER SCHWACHEN VERBEN''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Klassen der schwachen Verben.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Die Konjugation der schwachen Verben im Präsens.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Die Konjugation der schwachen Verben im Präteritum.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §33, §60, §79, §82 (Verb).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - §16, §34, §66 п.2 §114 п. 2б.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.71 с.184 с.256.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - §45.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 9. DIE ENTWICKLUNG DER ZWEIGLIEDRIGEN UND KOMPLEXEN SÄTZE''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Satzbau im Althochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Satztypen im Mittelhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Neue Erscheinungen im Neuhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §84-85, §91-93.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - С.165, с. 173, §72, с. 180-181, §79.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- С.50-56, 69-71.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - С. 43-49, с. 55-62.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:Futhark.JPG|германські руни&lt;br /&gt;
Файл:Futhark 2.JPG|германські руни пізнього періоду&lt;br /&gt;
Файл:Futhark anglosaxon.JPG|англосаксонські руни&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Самостійна робота====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Самостійна робота №1]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Самостійна  робота №2]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Змістовий модуль 2. Розвиток сучасної національної німецької мови==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Теоретичний матеріал====&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Лекція №1]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Лекція №2]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Лекція №3]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Практичні завдання====&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Практична №1]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Практична №2]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Самостійна робота====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Самостійна робота №1]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Самостійна  робота №2]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Ресурси=&lt;br /&gt;
==Рекомендована література==&lt;br /&gt;
===Базова===&lt;br /&gt;
[[Файл:Futhark.JPG|праворуч|500px]]&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Допоміжна===&lt;br /&gt;
1. Жлуктенко Ю.О., Яворська Т.А. Вступ др. германського мовознавства. – К.: Вища школа, 1986. – с. 142-148.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Максимчук Б. В., Петращук Н.Є. Історія німецької мови: практичний курс. – Львів: ЛНУ, 2003. с. 31-38, 130-136, 210-216.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Москальская О.И. История немецкого языка. – М.: Учпедгиз, 1959. – с. 245-324.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Левицький В.В. Історія німецької мови. – Вінниця: Нова книга, 2007. – 99-107, 155-157, 185.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Інформаційні ресурси==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
#&lt;br /&gt;
#&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
бажаю успіхів!--Копотій Вікторія 13:24, 4 квітня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
---&lt;br /&gt;
[[Категорія:Навчальні курси]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Thomenko</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83_%22%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%22</id>
		<title>Сторінка координування курсу &quot;Історія німецької мови&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83_%22%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%22"/>
				<updated>2016-04-05T08:02:38Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Thomenko: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Список студентів (за алфавітом)===&lt;br /&gt;
# ___&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Історія створення групи===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Список проектів в яких приймає участь група===&lt;br /&gt;
*&lt;br /&gt;
*&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Список наших ресурсів в інтернет===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наприклад, блог групи, груповий фотоальбом та ін.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 [[category:Академічні групи]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Історія німецької мови&amp;quot;]]повернутися на сторінку&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Thomenko</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83_%22%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%22</id>
		<title>Сторінка координування курсу &quot;Історія німецької мови&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83_%22%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%22"/>
				<updated>2016-04-05T07:58:40Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Thomenko: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Список студентів (за алфавітом)===&lt;br /&gt;
# ___&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Історія створення групи===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Список проектів в яких приймає участь група===&lt;br /&gt;
*&lt;br /&gt;
*&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Список наших ресурсів в інтернет===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наприклад, блог групи, груповий фотоальбом та ін.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 [[category:Академічні групи]]&lt;br /&gt;
[[Навчальний курс &amp;quot;Історія німецької мови&amp;quot;]]повернутися на сторінку&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Thomenko</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83_%22%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%22</id>
		<title>Сторінка координування курсу &quot;Історія німецької мови&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83_%22%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%22"/>
				<updated>2016-04-05T07:51:44Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Thomenko: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Шаблон академічної групи}}&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Список студентів (за алфавітом)===&lt;br /&gt;
# ___&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Історія створення групи===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Список проектів в яких приймає участь група===&lt;br /&gt;
*&lt;br /&gt;
*&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Список наших ресурсів в інтернет===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наприклад, блог групи, груповий фотоальбом та ін.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 [[category:Академічні групи]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Thomenko</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81_%22%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%22</id>
		<title>Навчальний курс &quot;Історія німецької мови&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81_%22%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%22"/>
				<updated>2016-04-05T07:48:51Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Thomenko: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Історія німецької мови&lt;br /&gt;
......&lt;br /&gt;
---- &lt;br /&gt;
Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
0203. Гуманітарні науки. 6.020303. Мова і література (німецька). Бакалавр&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мета та завдання навчального курсу==&lt;br /&gt;
'''Мета.''' Вчитель німецької мови, окрім вільного володіння мовленням німецькою мовою, повинен мати також широкий лінгвістичний кругозір, ясно розуміти ті історичні процеси, які відбуваються у мові протягом її історії у зв’язку з історією суспільства, яке нею користувалося, і бути готовим дати відповідь на різні питання, які можуть виникнути у учнів у зв’язку з тими чи іншими особливостями мови, що вивчається.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Студенти повинні зрозуміти певні методологічні питання: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) розвиток мови йде шляхом поступового відмирання елементів старої якості і поступового розвитку елементів нової якості; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) наявність тісного зв’язку історії лексики з історією і культурою німецького народу; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) взаємозв’язок і взаємозалежність змін окремих сторін структури мови. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Студенти повинні також розуміти значення історії мови у формуванні поглядів учителя на мову як суспільне явище, на правильне розуміння і трактовку продуктивних явищ системного характеру, на правильний відбір мовного матеріалу, який повинен вивчатись у середній школі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Завдання.''' Історія німецької мови, як дисципліна навчального плану факультетів іноземних мов, дозволяє показати процеси формування граматичного строю та фонетичної системи сучасної німецької мови. Розділ історичної лексикології дає можливість студентам зрозуміти, яким чином утворився словниковий склад німецької мови. Професійна спрямованість курсу досягається засвоєнням студентами необхідної суми відомостей, які дозволяють їм чітко уявити шляхи історичного формування німецької мови. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У результаті вивчення навчального курсу студент повинен &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''знати:''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Загальні відомості  про германські племена та діалекти, походження і розвиток німецької мови, періодизацію історії німецької мови;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Характеристику дописемного періоду: звукова система та фонетичні зміни, що відбуваються в цей період;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Основні риси давньоверхньонімецького періоду: характеристика звукової та граматичної систем;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Основні риси середньоверхньонімецького та ранньоновонімецького періодів: характеристика звукової та граматичної систем;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Відомості з історичної лексикології. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''вміти:''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.	Аналізувати уривки з пам’яток давньонімецького, середньонімецького та ранньоверхньонімецького періодів;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.	Систематично викласти відповідний матеріал для пояснення окремих особливостей сучасної мови;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.	Здобувати базові теоретичні знання з базових програмних питань:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
а) історія німецької мови як теоретична дисципліна в системі теоретичної лінгвістичної підготовки вчителів німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
б) історична фонетика;	&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
в) виникнення та розвиток німецької мови;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
г) історична граматика (морфологія, синтаксис);&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
д) історична лексикологія (словниковий склад мови, словниковий склад давньоверхньонімецьких діалектів, словниковий склад у середньоверхньонімецькій мові, нижньонімецька та південнонімецька лексика, шляхи збагачення словникового складу, способи словотворення та їхній розвиток).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/LVWgBuCSWIjOLzU Робоча програма курсу]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[глосарій до курсу &amp;quot;Історія німецької мови&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор курсу==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Thomenko|Хоменко Тетяна Анатоліївна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Учасники=&lt;br /&gt;
[[Сторінка координування курсу &amp;quot;Історія німецької мови&amp;quot;]] викладач &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Графік навчання=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Варіант Структура ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І.   Розвиток німецької мови до 16 ст.===&lt;br /&gt;
Тема 1. Предмет та завдання історії німецької мови (історія німецької мови як лінгвістична дисципліна; періодизація розвитку німецької мови; германські племена і діалекти; велике переселення народів).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 2.  Розвиток системи приголосних в німецькій мові (перший та другий пересув приголосних, приголосні середньоверхньонімецької мови; система приголосних нововерхньонімецької мови).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 3. Розвиток системи голосних в німецькій мові (система голосних у давньоверхньонімецькій мові, особливості виникнення голосних у середньоверхньонімецькій мові; функціонування голосних у нововерхньонімецькій мові).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 4. Розвиток словникового складу від давньоверхньонімецької до ново верхньонімецької мови (збагачення словникового складу у давньоверхньонімецькій мові; шляхи збагачення словникового складу у середньоверхньонімецькій мові; словниковий склад у сучасній мові)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ.  Розвиток сучасної національної німецької мови.  ===&lt;br /&gt;
Тема 1. Становлення німецької літературної мови (основні жанри середньоверхньонімецької поезії; бюргерська література; німецька літературна мова у ранньоверхньонімецькій період; Реформація).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 2. Розвиток іменника як граматичної категорії (типи відмінювання іменників; вживання типів відмін у німецькій мові; розвиток артикля; розвиток системи числа).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 3. Зміни у граматичній категорії дієслова протягом розвитку німецької мови (класи сильних дієслів; граматичні зміни за законом Вернера; аблаут сильних дієслів; відміни сильних дієслів у теперішньому і минулому часі; слабкі дієслова).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 4. Розвиток двочленних і складних речень в німецькій мові (будова речень у давньоверхньонімецькій мові; типи речень у середньоверхньонімецькій мові; нові явища у синтаксисі ново верхньонімецької мови).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Зміст курсу=&lt;br /&gt;
==Змістовий модуль 1. Розвиток німецької мови до 16 ст.==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Теоретичний матеріал====&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/NZMePvmCTXPXSg6 лекція 1] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/7KY6ngWkdi72WvH лекція 2]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Семінарські завдання====&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Практична №1]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
  Змістовий модуль І.&lt;br /&gt;
'''THEMA 1. Gegenstand deк Sprachgeschichte. Völkerwanderung'''&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Gegenstand der Sprachgeschichte.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Periodisierung der Sprachgeschichte.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Germanische Stämme und Dialekte.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Völkerwanderung.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - S. 8-9, 13-16.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - с.15, с. 53, §42, с. 60-61, § 49.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
3.Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- С.3-6, 9-11.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - С. 13-29, с. 35-42.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 2. Die Entwicklung des Konsonantismus vom Althochdeutschen bis zum Neuhochdeutschen'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Die zweite Lautverschiebung.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Der Konsonantismus des Mittelhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Die Konsonanten im Neuhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Bublik W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - s.33, §22, §23, §24, s.66, §55, s.87 (Konsonant.).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - с.33, §28-30, s.68 §55-57, s.82 §66 p.2, §67 (Komsonantismus), s.109 §89.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - s.118-137, s.139-140, s.150 §26, s.172§31.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.13-24, с.168-170, с.229-230.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 3 .DIE ENTWICKLUNG DES VOKALISMUS VOM ALTHOCHDEUTSCHEN BIS ZUM NEUHOCHDEUTSCHEN''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Vokalismus im Althochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Vokale im Mittelhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Vokalismus im Neuhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §11,15,17; §53,54; s.85 (Vokalismus.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956 - c.82 §66 p.1, §67; c.108 §89 p.1; s.143 §114 p.2; s.253 §187 p.1.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956 - с.110-118, с.141-150, с.157-160, с.16, §29, §30.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959- с.25-44, с.161-168, с.222-229, с.230-234.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 4. DIE ENTWICKLUNG DES WORTSCHATZES VOM ALTHOCHDEUTSCHEN BIS ZUM NEUHOCHDEUTSCHEN'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Die Bereicherung des Wortschatzes im Althochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Die Bereicherung des Wortschatzes im Mittelhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Der Wortschatz im Neuhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §46, §48, §69, §80 §86.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - c.62 §50; s.78§63 p.1, 2a; s.84, p.6; s.91,§68,70,71; s.111, p.5; s.117, &amp;amp;§92-94, 96; s.124 §100-102; s.149 p.6; s.187 §136,138-141; s.208 p.6a,b; s.214 §151-156, 158-161, 163.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.134-150, 202-207, 269-277.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - с.291-293, 306-318, 269-277.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:Futhark.JPG|германські руни&lt;br /&gt;
Файл:Futhark 2.JPG|германські руни пізнього періоду&lt;br /&gt;
Файл:Futhark anglosaxon.JPG|англосаксонські руни&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Практична №2]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Змістовий модуль ІІ.'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 5. DIE HERAUSBILDUNG DER DEUTSCHEN LITERATURSPRACHE. REFORMATION. SPRACHLICHE TÄTIGKEIT VON MARTIN LUTHER'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Die Hauptgattungen der mittelalterlichen Dichtung.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Die bürgerliche Literatur.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Die Frühneuhochdeutsche Periode.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Die Reformation.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §14, §50, §71-73, §81.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - §41, §51-52, §64, §78-84, §103-109,§111-112, §120-127, §166-170, §174-176.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - §6-11.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 6. DAS SUBSTANTIV. DEKLINATION. DER ARTIKEL'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Deklinationstypen der Substantive.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Gebrauch des Kasus.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Die Entwicklung des Artikels.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Die mittelhochdeutsche Periode.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5.Die neuhochdeutsche Perode. Die Entwicklung der Pluralbildung.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §27-30, §56-58, §75-76, §82 (Substantiv).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - §15, §33, §66 p.3-4, §89 p.2, §114 p.2a.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.46-63, с.171-178.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - §33-40.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 7. DAS VERB. KLASSEN UND KONJUGATIONSTYPEN DER STARKEN VERBEN'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Theoretische Fragen&lt;br /&gt;
1.	Klassen der starken Verben.&lt;br /&gt;
2.	Grammatischer Wechsel nach Verners Gesetz.&lt;br /&gt;
3.	Der Ablaut bei starken Verben.&lt;br /&gt;
4.	Die Konjugation der starken Verben im Präsens und Präteritum.&lt;br /&gt;
Literatur:&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - § 31, §59, §77, §82 (Verb).&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - §16, §34, §66 п.1,2 §114 п.1, 2б.&lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.65-71 с.178-181 с.247-250.&lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - §41-42.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
THEMA 8. DAS VERB. KLASSEN UND KONJUGATIONSTYPEN DER SCHWACHEN VERBEN (2 St.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Theoretische Fragen&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Klassen der schwachen Verben.&lt;br /&gt;
2. Die Konjugation der schwachen Verben im Präsens.&lt;br /&gt;
3. Die Konjugation der schwachen Verben im Präteritum.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Literatur:&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §33, §60, §79, §82 (Verb).&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - §16, §34, §66 п.2 §114 п. 2б.&lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.71 с.184 с.256.&lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - §45.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
THEMA 9. DIE ENTWICKLUNG DER ZWEIGLIEDRIGEN UND KOMPLEXEN SÄTZE (2 St.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Theoretische Fragen&lt;br /&gt;
1.Satzbau im Althochdeutschen.&lt;br /&gt;
2. Satztypen im Mittelhochdeutschen.&lt;br /&gt;
3. Neue Erscheinungen im Neuhochdeutschen.&lt;br /&gt;
Literatur:&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §84-85, §91-93.&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - С.165, с. 173, §72, с. 180-181, §79.&lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- С.50-56, 69-71.&lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - С. 43-49, с. 55-62.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:Futhark.JPG|германські руни&lt;br /&gt;
Файл:Futhark 2.JPG|германські руни пізнього періоду&lt;br /&gt;
Файл:Futhark anglosaxon.JPG|англосаксонські руни&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Самостійна робота====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Самостійна робота №1]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Самостійна  робота №2]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Змістовий модуль 2. Розвиток сучасної національної німецької мови==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Теоретичний матеріал====&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Лекція №1]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Лекція №2]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Лекція №3]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Практичні завдання====&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Практична №1]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Практична №2]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Самостійна робота====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Самостійна робота №1]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Самостійна  робота №2]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Ресурси=&lt;br /&gt;
==Рекомендована література==&lt;br /&gt;
===Базова===&lt;br /&gt;
[[Файл:Futhark.JPG|праворуч|500px]]&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Допоміжна===&lt;br /&gt;
1. Жлуктенко Ю.О., Яворська Т.А. Вступ др. германського мовознавства. – К.: Вища школа, 1986. – с. 142-148.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Максимчук Б. В., Петращук Н.Є. Історія німецької мови: практичний курс. – Львів: ЛНУ, 2003. с. 31-38, 130-136, 210-216.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Москальская О.И. История немецкого языка. – М.: Учпедгиз, 1959. – с. 245-324.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Левицький В.В. Історія німецької мови. – Вінниця: Нова книга, 2007. – 99-107, 155-157, 185.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Інформаційні ресурси==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
#&lt;br /&gt;
#&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
бажаю успіхів!--Копотій Вікторія 13:24, 4 квітня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
---&lt;br /&gt;
[[Категорія:Навчальні курси]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Thomenko</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81_%22%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%22</id>
		<title>Навчальний курс &quot;Історія німецької мови&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81_%22%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%22"/>
				<updated>2016-04-04T10:18:00Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Thomenko: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Історія німецької мови&lt;br /&gt;
......&lt;br /&gt;
---- &lt;br /&gt;
Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
0203. Гуманітарні науки. 6.020303. Мова і література (німецька). Бакалавр&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мета та завдання навчального курсу==&lt;br /&gt;
'''Мета.''' Вчитель німецької мови, окрім вільного володіння мовленням німецькою мовою, повинен мати також широкий лінгвістичний кругозір, ясно розуміти ті історичні процеси, які відбуваються у мові протягом її історії у зв’язку з історією суспільства, яке нею користувалося, і бути готовим дати відповідь на різні питання, які можуть виникнути у учнів у зв’язку з тими чи іншими особливостями мови, що вивчається.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Студенти повинні зрозуміти певні методологічні питання: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) розвиток мови йде шляхом поступового відмирання елементів старої якості і поступового розвитку елементів нової якості; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) наявність тісного зв’язку історії лексики з історією і культурою німецького народу; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) взаємозв’язок і взаємозалежність змін окремих сторін структури мови. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Студенти повинні також розуміти значення історії мови у формуванні поглядів учителя на мову як суспільне явище, на правильне розуміння і трактовку продуктивних явищ системного характеру, на правильний відбір мовного матеріалу, який повинен вивчатись у середній школі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Завдання.''' Історія німецької мови, як дисципліна навчального плану факультетів іноземних мов, дозволяє показати процеси формування граматичного строю та фонетичної системи сучасної німецької мови. Розділ історичної лексикології дає можливість студентам зрозуміти, яким чином утворився словниковий склад німецької мови. Професійна спрямованість курсу досягається засвоєнням студентами необхідної суми відомостей, які дозволяють їм чітко уявити шляхи історичного формування німецької мови. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У результаті вивчення навчального курсу студент повинен &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''знати:''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Загальні відомості  про германські племена та діалекти, походження і розвиток німецької мови, періодизацію історії німецької мови;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Характеристику дописемного періоду: звукова система та фонетичні зміни, що відбуваються в цей період;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Основні риси давньоверхньонімецького періоду: характеристика звукової та граматичної систем;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Основні риси середньоверхньонімецького та ранньоновонімецького періодів: характеристика звукової та граматичної систем;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Відомості з історичної лексикології. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''вміти:''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.	Аналізувати уривки з пам’яток давньонімецького, середньонімецького та ранньоверхньонімецького періодів;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.	Систематично викласти відповідний матеріал для пояснення окремих особливостей сучасної мови;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.	Здобувати базові теоретичні знання з базових програмних питань:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
а) історія німецької мови як теоретична дисципліна в системі теоретичної лінгвістичної підготовки вчителів німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
б) історична фонетика;	&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
в) виникнення та розвиток німецької мови;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
г) історична граматика (морфологія, синтаксис);&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
д) історична лексикологія (словниковий склад мови, словниковий склад давньоверхньонімецьких діалектів, словниковий склад у середньоверхньонімецькій мові, нижньонімецька та південнонімецька лексика, шляхи збагачення словникового складу, способи словотворення та їхній розвиток).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/LVWgBuCSWIjOLzU Робоча програма курсу]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[глосарій до курсу &amp;quot;Історія німецької мови&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор курсу==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Thomenko|Хоменко Тетяна Анатоліївна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Учасники=&lt;br /&gt;
[[Сторінка координування курсу &amp;quot;Назва курсу&amp;quot;]] викладач &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Графік навчання=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Варіант Структура ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І.   Розвиток німецької мови до 16 ст.===&lt;br /&gt;
Тема 1. Предмет та завдання історії німецької мови (історія німецької мови як лінгвістична дисципліна; періодизація розвитку німецької мови; германські племена і діалекти; велике переселення народів).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 2.  Розвиток системи приголосних в німецькій мові (перший та другий пересув приголосних, приголосні середньоверхньонімецької мови; система приголосних нововерхньонімецької мови).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 3. Розвиток системи голосних в німецькій мові (система голосних у давньоверхньонімецькій мові, особливості виникнення голосних у середньоверхньонімецькій мові; функціонування голосних у нововерхньонімецькій мові).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 4. Розвиток словникового складу від давньоверхньонімецької до ново верхньонімецької мови (збагачення словникового складу у давньоверхньонімецькій мові; шляхи збагачення словникового складу у середньоверхньонімецькій мові; словниковий склад у сучасній мові)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ.  Розвиток сучасної національної німецької мови.  ===&lt;br /&gt;
Тема 1. Становлення німецької літературної мови (основні жанри середньоверхньонімецької поезії; бюргерська література; німецька літературна мова у ранньоверхньонімецькій період; Реформація).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 2. Розвиток іменника як граматичної категорії (типи відмінювання іменників; вживання типів відмін у німецькій мові; розвиток артикля; розвиток системи числа).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 3. Зміни у граматичній категорії дієслова протягом розвитку німецької мови (класи сильних дієслів; граматичні зміни за законом Вернера; аблаут сильних дієслів; відміни сильних дієслів у теперішньому і минулому часі; слабкі дієслова).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 4. Розвиток двочленних і складних речень в німецькій мові (будова речень у давньоверхньонімецькій мові; типи речень у середньоверхньонімецькій мові; нові явища у синтаксисі ново верхньонімецької мови).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Зміст курсу=&lt;br /&gt;
==Змістовий модуль 1. Розвиток німецької мови до 16 ст.==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Теоретичний матеріал====&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/NZMePvmCTXPXSg6 лекція 1] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/7KY6ngWkdi72WvH лекція 2]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Семінарські завдання====&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Практична №1]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
  Змістовий модуль І.&lt;br /&gt;
'''THEMA 1. Gegenstand deк Sprachgeschichte. Völkerwanderung'''&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Gegenstand der Sprachgeschichte.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Periodisierung der Sprachgeschichte.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Germanische Stämme und Dialekte.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Völkerwanderung.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - S. 8-9, 13-16.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - с.15, с. 53, §42, с. 60-61, § 49.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
3.Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- С.3-6, 9-11.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - С. 13-29, с. 35-42.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 2. Die Entwicklung des Konsonantismus vom Althochdeutschen bis zum Neuhochdeutschen'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Die zweite Lautverschiebung.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Der Konsonantismus des Mittelhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Die Konsonanten im Neuhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Bublik W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - s.33, §22, §23, §24, s.66, §55, s.87 (Konsonant.).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - с.33, §28-30, s.68 §55-57, s.82 §66 p.2, §67 (Komsonantismus), s.109 §89.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - s.118-137, s.139-140, s.150 §26, s.172§31.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.13-24, с.168-170, с.229-230.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 3 .DIE ENTWICKLUNG DES VOKALISMUS VOM ALTHOCHDEUTSCHEN BIS ZUM NEUHOCHDEUTSCHEN''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Vokalismus im Althochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Vokale im Mittelhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Vokalismus im Neuhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §11,15,17; §53,54; s.85 (Vokalismus.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956 - c.82 §66 p.1, §67; c.108 §89 p.1; s.143 §114 p.2; s.253 §187 p.1.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956 - с.110-118, с.141-150, с.157-160, с.16, §29, §30.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959- с.25-44, с.161-168, с.222-229, с.230-234.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 4. DIE ENTWICKLUNG DES WORTSCHATZES VOM ALTHOCHDEUTSCHEN BIS ZUM NEUHOCHDEUTSCHEN'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Die Bereicherung des Wortschatzes im Althochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Die Bereicherung des Wortschatzes im Mittelhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Der Wortschatz im Neuhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §46, §48, §69, §80 §86.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - c.62 §50; s.78§63 p.1, 2a; s.84, p.6; s.91,§68,70,71; s.111, p.5; s.117, &amp;amp;§92-94, 96; s.124 §100-102; s.149 p.6; s.187 §136,138-141; s.208 p.6a,b; s.214 §151-156, 158-161, 163.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.134-150, 202-207, 269-277.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - с.291-293, 306-318, 269-277.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:Futhark.JPG|германські руни&lt;br /&gt;
Файл:Futhark 2.JPG|германські руни пізнього періоду&lt;br /&gt;
Файл:Futhark anglosaxon.JPG|англосаксонські руни&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Практична №2]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Змістовий модуль ІІ.'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 5. DIE HERAUSBILDUNG DER DEUTSCHEN LITERATURSPRACHE. REFORMATION. SPRACHLICHE TÄTIGKEIT VON MARTIN LUTHER'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Die Hauptgattungen der mittelalterlichen Dichtung.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Die bürgerliche Literatur.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Die Frühneuhochdeutsche Periode.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Die Reformation.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §14, §50, §71-73, §81.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - §41, §51-52, §64, §78-84, §103-109,§111-112, §120-127, §166-170, §174-176.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - §6-11.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 6. DAS SUBSTANTIV. DEKLINATION. DER ARTIKEL'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Deklinationstypen der Substantive.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Gebrauch des Kasus.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Die Entwicklung des Artikels.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Die mittelhochdeutsche Periode.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5.Die neuhochdeutsche Perode. Die Entwicklung der Pluralbildung.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §27-30, §56-58, §75-76, §82 (Substantiv).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - §15, §33, §66 p.3-4, §89 p.2, §114 p.2a.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.46-63, с.171-178.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - §33-40.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 7. DAS VERB. KLASSEN UND KONJUGATIONSTYPEN DER STARKEN VERBEN'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Theoretische Fragen&lt;br /&gt;
1.	Klassen der starken Verben.&lt;br /&gt;
2.	Grammatischer Wechsel nach Verners Gesetz.&lt;br /&gt;
3.	Der Ablaut bei starken Verben.&lt;br /&gt;
4.	Die Konjugation der starken Verben im Präsens und Präteritum.&lt;br /&gt;
Literatur:&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - § 31, §59, §77, §82 (Verb).&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - §16, §34, §66 п.1,2 §114 п.1, 2б.&lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.65-71 с.178-181 с.247-250.&lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - §41-42.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
THEMA 8. DAS VERB. KLASSEN UND KONJUGATIONSTYPEN DER SCHWACHEN VERBEN (2 St.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Theoretische Fragen&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Klassen der schwachen Verben.&lt;br /&gt;
2. Die Konjugation der schwachen Verben im Präsens.&lt;br /&gt;
3. Die Konjugation der schwachen Verben im Präteritum.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Literatur:&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §33, §60, §79, §82 (Verb).&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - §16, §34, §66 п.2 §114 п. 2б.&lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.71 с.184 с.256.&lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - §45.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
THEMA 9. DIE ENTWICKLUNG DER ZWEIGLIEDRIGEN UND KOMPLEXEN SÄTZE (2 St.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Theoretische Fragen&lt;br /&gt;
1.Satzbau im Althochdeutschen.&lt;br /&gt;
2. Satztypen im Mittelhochdeutschen.&lt;br /&gt;
3. Neue Erscheinungen im Neuhochdeutschen.&lt;br /&gt;
Literatur:&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §84-85, §91-93.&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - С.165, с. 173, §72, с. 180-181, §79.&lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- С.50-56, 69-71.&lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - С. 43-49, с. 55-62.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:Futhark.JPG|германські руни&lt;br /&gt;
Файл:Futhark 2.JPG|германські руни пізнього періоду&lt;br /&gt;
Файл:Futhark anglosaxon.JPG|англосаксонські руни&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Самостійна робота====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Самостійна робота №1]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Самостійна  робота №2]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Змістовий модуль 2. Розвиток сучасної національної німецької мови==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Теоретичний матеріал====&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Лекція №1]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Лекція №2]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Лекція №3]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Практичні завдання====&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Практична №1]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Практична №2]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Самостійна робота====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Самостійна робота №1]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Самостійна  робота №2]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Ресурси=&lt;br /&gt;
==Рекомендована література==&lt;br /&gt;
===Базова===&lt;br /&gt;
[[Файл:Futhark.JPG|праворуч|500px]]&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Допоміжна===&lt;br /&gt;
1. Жлуктенко Ю.О., Яворська Т.А. Вступ др. германського мовознавства. – К.: Вища школа, 1986. – с. 142-148.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Максимчук Б. В., Петращук Н.Є. Історія німецької мови: практичний курс. – Львів: ЛНУ, 2003. с. 31-38, 130-136, 210-216.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Москальская О.И. История немецкого языка. – М.: Учпедгиз, 1959. – с. 245-324.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Левицький В.В. Історія німецької мови. – Вінниця: Нова книга, 2007. – 99-107, 155-157, 185.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Інформаційні ресурси==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
#&lt;br /&gt;
#&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
---&lt;br /&gt;
[[Категорія:Навчальні курси]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Thomenko</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81_%22%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%22</id>
		<title>Навчальний курс &quot;Історія німецької мови&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81_%22%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%22"/>
				<updated>2016-04-04T10:10:31Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Thomenko: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Історія німецької мови&lt;br /&gt;
......&lt;br /&gt;
---- &lt;br /&gt;
Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
0203. Гуманітарні науки. 6.020303. Мова і література (німецька). Бакалавр&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мета та завдання навчального курсу==&lt;br /&gt;
'''Мета.''' Вчитель німецької мови, окрім вільного володіння мовленням німецькою мовою, повинен мати також широкий лінгвістичний кругозір, ясно розуміти ті історичні процеси, які відбуваються у мові протягом її історії у зв’язку з історією суспільства, яке нею користувалося, і бути готовим дати відповідь на різні питання, які можуть виникнути у учнів у зв’язку з тими чи іншими особливостями мови, що вивчається.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Студенти повинні зрозуміти певні методологічні питання: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) розвиток мови йде шляхом поступового відмирання елементів старої якості і поступового розвитку елементів нової якості; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) наявність тісного зв’язку історії лексики з історією і культурою німецького народу; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) взаємозв’язок і взаємозалежність змін окремих сторін структури мови. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Студенти повинні також розуміти значення історії мови у формуванні поглядів учителя на мову як суспільне явище, на правильне розуміння і трактовку продуктивних явищ системного характеру, на правильний відбір мовного матеріалу, який повинен вивчатись у середній школі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Завдання.''' Історія німецької мови, як дисципліна навчального плану факультетів іноземних мов, дозволяє показати процеси формування граматичного строю та фонетичної системи сучасної німецької мови. Розділ історичної лексикології дає можливість студентам зрозуміти, яким чином утворився словниковий склад німецької мови. Професійна спрямованість курсу досягається засвоєнням студентами необхідної суми відомостей, які дозволяють їм чітко уявити шляхи історичного формування німецької мови. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У результаті вивчення навчального курсу студент повинен &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''знати:''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Загальні відомості  про германські племена та діалекти, походження і розвиток німецької мови, періодизацію історії німецької мови;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Характеристику дописемного періоду: звукова система та фонетичні зміни, що відбуваються в цей період;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Основні риси давньоверхньонімецького періоду: характеристика звукової та граматичної систем;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Основні риси середньоверхньонімецького та ранньоновонімецького періодів: характеристика звукової та граматичної систем;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Відомості з історичної лексикології. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''вміти:''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.	Аналізувати уривки з пам’яток давньонімецького, середньонімецького та ранньоверхньонімецького періодів;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.	Систематично викласти відповідний матеріал для пояснення окремих особливостей сучасної мови;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.	Здобувати базові теоретичні знання з базових програмних питань:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
а) історія німецької мови як теоретична дисципліна в системі теоретичної лінгвістичної підготовки вчителів німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
б) історична фонетика;	&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
в) виникнення та розвиток німецької мови;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
г) історична граматика (морфологія, синтаксис);&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
д) історична лексикологія (словниковий склад мови, словниковий склад давньоверхньонімецьких діалектів, словниковий склад у середньоверхньонімецькій мові, нижньонімецька та південнонімецька лексика, шляхи збагачення словникового складу, способи словотворення та їхній розвиток).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/LVWgBuCSWIjOLzU Робоча програма курсу]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[глосарій до курсу &amp;quot;Історія німецької мови&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор курсу==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Thomenko|Хоменко Тетяна Анатоліївна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Учасники=&lt;br /&gt;
[[Сторінка координування курсу &amp;quot;Назва курсу&amp;quot;]] викладач &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Графік навчання=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Варіант Структура ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І.   Розвиток німецької мови до 16 ст.===&lt;br /&gt;
Тема 1. Предмет та завдання історії німецької мови (історія німецької мови як лінгвістична дисципліна; періодизація розвитку німецької мови; германські племена і діалекти; велике переселення народів).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 2.  Розвиток системи приголосних в німецькій мові (перший та другий пересув приголосних, приголосні середньоверхньонімецької мови; система приголосних нововерхньонімецької мови).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 3. Розвиток системи голосних в німецькій мові (система голосних у давньоверхньонімецькій мові, особливості виникнення голосних у середньоверхньонімецькій мові; функціонування голосних у нововерхньонімецькій мові).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 4. Розвиток словникового складу від давньоверхньонімецької до ново верхньонімецької мови (збагачення словникового складу у давньоверхньонімецькій мові; шляхи збагачення словникового складу у середньоверхньонімецькій мові; словниковий склад у сучасній мові)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ.  Розвиток сучасної національної німецької мови.  ===&lt;br /&gt;
Тема 1. Становлення німецької літературної мови (основні жанри середньоверхньонімецької поезії; бюргерська література; німецька літературна мова у ранньоверхньонімецькій період; Реформація).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 2. Розвиток іменника як граматичної категорії (типи відмінювання іменників; вживання типів відмін у німецькій мові; розвиток артикля; розвиток системи числа).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 3. Зміни у граматичній категорії дієслова протягом розвитку німецької мови (класи сильних дієслів; граматичні зміни за законом Вернера; аблаут сильних дієслів; відміни сильних дієслів у теперішньому і минулому часі; слабкі дієслова).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 4. Розвиток двочленних і складних речень в німецькій мові (будова речень у давньоверхньонімецькій мові; типи речень у середньоверхньонімецькій мові; нові явища у синтаксисі ново верхньонімецької мови).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Зміст курсу=&lt;br /&gt;
==Змістовий модуль 1. Розвиток німецької мови до 16 ст.==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Теоретичний матеріал====&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/NZMePvmCTXPXSg6 лекція 1] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/7KY6ngWkdi72WvH лекція 2]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Семінарські завдання====&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Практична №1]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
  Змістовий модуль І.&lt;br /&gt;
'''THEMA 1. Gegenstand deк Sprachgeschichte. Völkerwanderung'''&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Gegenstand der Sprachgeschichte.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Periodisierung der Sprachgeschichte.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Germanische Stämme und Dialekte.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Völkerwanderung.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - S. 8-9, 13-16.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - с.15, с. 53, §42, с. 60-61, § 49.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
3.Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- С.3-6, 9-11.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - С. 13-29, с. 35-42.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 2. Die Entwicklung des Konsonantismus vom Althochdeutschen bis zum Neuhochdeutschen'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Die zweite Lautverschiebung.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Der Konsonantismus des Mittelhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Die Konsonanten im Neuhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Bublik W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - s.33, §22, §23, §24, s.66, §55, s.87 (Konsonant.).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - с.33, §28-30, s.68 §55-57, s.82 §66 p.2, §67 (Komsonantismus), s.109 §89.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - s.118-137, s.139-140, s.150 §26, s.172§31.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.13-24, с.168-170, с.229-230.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 3 .DIE ENTWICKLUNG DES VOKALISMUS VOM ALTHOCHDEUTSCHEN BIS ZUM NEUHOCHDEUTSCHEN''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Vokalismus im Althochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Vokale im Mittelhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Vokalismus im Neuhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §11,15,17; §53,54; s.85 (Vokalismus.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956 - c.82 §66 p.1, §67; c.108 §89 p.1; s.143 §114 p.2; s.253 §187 p.1.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956 - с.110-118, с.141-150, с.157-160, с.16, §29, §30.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959- с.25-44, с.161-168, с.222-229, с.230-234.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 4. DIE ENTWICKLUNG DES WORTSCHATZES VOM ALTHOCHDEUTSCHEN BIS ZUM NEUHOCHDEUTSCHEN'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Die Bereicherung des Wortschatzes im Althochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Die Bereicherung des Wortschatzes im Mittelhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Der Wortschatz im Neuhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §46, §48, §69, §80 §86.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - c.62 §50; s.78§63 p.1, 2a; s.84, p.6; s.91,§68,70,71; s.111, p.5; s.117, &amp;amp;§92-94, 96; s.124 §100-102; s.149 p.6; s.187 §136,138-141; s.208 p.6a,b; s.214 §151-156, 158-161, 163.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.134-150, 202-207, 269-277.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - с.291-293, 306-318, 269-277.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Змістовий модуль ІІ.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
THEMA 5. DIE HERAUSBILDUNG DER DEUTSCHEN LITERATURSPRACHE. REFORMATION. SPRACHLICHE TÄTIGKEIT VON MARTIN LUTHER (2 St.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Theoretische Fragen&lt;br /&gt;
1.Die Hauptgattungen der mittelalterlichen Dichtung.&lt;br /&gt;
2.Die bürgerliche Literatur.&lt;br /&gt;
3.Die Frühneuhochdeutsche Periode.&lt;br /&gt;
4.Die Reformation.&lt;br /&gt;
Literatur:&lt;br /&gt;
1.Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §14, §50, §71-73, §81.&lt;br /&gt;
2.Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - §41, §51-52, §64, §78-84, §103-109,§111-112, §120-127, §166-170, §174-176.&lt;br /&gt;
3.Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - §6-11.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
THEMA 6. DAS SUBSTANTIV. DEKLINATION. DER ARTIKEL (2 St.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Theoretische Fragen&lt;br /&gt;
1.Deklinationstypen der Substantive.&lt;br /&gt;
2.Gebrauch des Kasus.&lt;br /&gt;
3.Die Entwicklung des Artikels.&lt;br /&gt;
4. Die mittelhochdeutsche Periode.&lt;br /&gt;
5.Die neuhochdeutsche Perode. Die Entwicklung der Pluralbildung.&lt;br /&gt;
Literatur:&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §27-30, §56-58, §75-76, §82 (Substantiv).&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - §15, §33, §66 p.3-4, §89 p.2, §114 p.2a.&lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.46-63, с.171-178. &lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - §33-40.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
THEMA 7. DAS VERB. KLASSEN UND KONJUGATIONSTYPEN DER STARKEN VERBEN (2 St.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Theoretische Fragen&lt;br /&gt;
1.	Klassen der starken Verben.&lt;br /&gt;
2.	Grammatischer Wechsel nach Verners Gesetz.&lt;br /&gt;
3.	Der Ablaut bei starken Verben.&lt;br /&gt;
4.	Die Konjugation der starken Verben im Präsens und Präteritum.&lt;br /&gt;
Literatur:&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - § 31, §59, §77, §82 (Verb).&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - §16, §34, §66 п.1,2 §114 п.1, 2б.&lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.65-71 с.178-181 с.247-250.&lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - §41-42.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
THEMA 8. DAS VERB. KLASSEN UND KONJUGATIONSTYPEN DER SCHWACHEN VERBEN (2 St.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Theoretische Fragen&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Klassen der schwachen Verben.&lt;br /&gt;
2. Die Konjugation der schwachen Verben im Präsens.&lt;br /&gt;
3. Die Konjugation der schwachen Verben im Präteritum.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Literatur:&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §33, §60, §79, §82 (Verb).&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - §16, §34, §66 п.2 §114 п. 2б.&lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.71 с.184 с.256.&lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - §45.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
THEMA 9. DIE ENTWICKLUNG DER ZWEIGLIEDRIGEN UND KOMPLEXEN SÄTZE (2 St.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Theoretische Fragen&lt;br /&gt;
1.Satzbau im Althochdeutschen.&lt;br /&gt;
2. Satztypen im Mittelhochdeutschen.&lt;br /&gt;
3. Neue Erscheinungen im Neuhochdeutschen.&lt;br /&gt;
Literatur:&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §84-85, §91-93.&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - С.165, с. 173, §72, с. 180-181, §79.&lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- С.50-56, 69-71.&lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - С. 43-49, с. 55-62.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:Futhark.JPG|германські руни&lt;br /&gt;
Файл:Futhark 2.JPG|германські руни пізнього періоду&lt;br /&gt;
Файл:Futhark anglosaxon.JPG|англосаксонські руни&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Практична №2]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Самостійна робота====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Самостійна робота №1]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Самостійна  робота №2]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Змістовий модуль 2. Розвиток сучасної національної німецької мови==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Теоретичний матеріал====&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Лекція №1]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Лекція №2]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Лекція №3]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Практичні завдання====&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Практична №1]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Практична №2]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Самостійна робота====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Самостійна робота №1]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Самостійна  робота №2]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Ресурси=&lt;br /&gt;
==Рекомендована література==&lt;br /&gt;
===Базова===&lt;br /&gt;
[[Файл:Futhark.JPG|праворуч|500px]]&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Допоміжна===&lt;br /&gt;
1. Жлуктенко Ю.О., Яворська Т.А. Вступ др. германського мовознавства. – К.: Вища школа, 1986. – с. 142-148.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Максимчук Б. В., Петращук Н.Є. Історія німецької мови: практичний курс. – Львів: ЛНУ, 2003. с. 31-38, 130-136, 210-216.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Москальская О.И. История немецкого языка. – М.: Учпедгиз, 1959. – с. 245-324.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Левицький В.В. Історія німецької мови. – Вінниця: Нова книга, 2007. – 99-107, 155-157, 185.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Інформаційні ресурси==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
#&lt;br /&gt;
#&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
---&lt;br /&gt;
[[Категорія:Навчальні курси]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Thomenko</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81_%22%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%22</id>
		<title>Навчальний курс &quot;Історія німецької мови&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81_%22%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%22"/>
				<updated>2016-04-04T10:05:03Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Thomenko: /* Семінарські завдання */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Історія німецької мови&lt;br /&gt;
......&lt;br /&gt;
---- &lt;br /&gt;
Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
0203. Гуманітарні науки. 6.020303. Мова і література (німецька). Бакалавр&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мета та завдання навчального курсу==&lt;br /&gt;
'''Мета.''' Вчитель німецької мови, окрім вільного володіння мовленням німецькою мовою, повинен мати також широкий лінгвістичний кругозір, ясно розуміти ті історичні процеси, які відбуваються у мові протягом її історії у зв’язку з історією суспільства, яке нею користувалося, і бути готовим дати відповідь на різні питання, які можуть виникнути у учнів у зв’язку з тими чи іншими особливостями мови, що вивчається.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Студенти повинні зрозуміти певні методологічні питання: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) розвиток мови йде шляхом поступового відмирання елементів старої якості і поступового розвитку елементів нової якості; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) наявність тісного зв’язку історії лексики з історією і культурою німецького народу; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) взаємозв’язок і взаємозалежність змін окремих сторін структури мови. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Студенти повинні також розуміти значення історії мови у формуванні поглядів учителя на мову як суспільне явище, на правильне розуміння і трактовку продуктивних явищ системного характеру, на правильний відбір мовного матеріалу, який повинен вивчатись у середній школі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Завдання.''' Історія німецької мови, як дисципліна навчального плану факультетів іноземних мов, дозволяє показати процеси формування граматичного строю та фонетичної системи сучасної німецької мови. Розділ історичної лексикології дає можливість студентам зрозуміти, яким чином утворився словниковий склад німецької мови. Професійна спрямованість курсу досягається засвоєнням студентами необхідної суми відомостей, які дозволяють їм чітко уявити шляхи історичного формування німецької мови. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У результаті вивчення навчального курсу студент повинен &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''знати:''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Загальні відомості  про германські племена та діалекти, походження і розвиток німецької мови, періодизацію історії німецької мови;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Характеристику дописемного періоду: звукова система та фонетичні зміни, що відбуваються в цей період;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Основні риси давньоверхньонімецького періоду: характеристика звукової та граматичної систем;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Основні риси середньоверхньонімецького та ранньоновонімецького періодів: характеристика звукової та граматичної систем;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Відомості з історичної лексикології. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''вміти:''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.	Аналізувати уривки з пам’яток давньонімецького, середньонімецького та ранньоверхньонімецького періодів;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.	Систематично викласти відповідний матеріал для пояснення окремих особливостей сучасної мови;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.	Здобувати базові теоретичні знання з базових програмних питань:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
а) історія німецької мови як теоретична дисципліна в системі теоретичної лінгвістичної підготовки вчителів німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
б) історична фонетика;	&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
в) виникнення та розвиток німецької мови;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
г) історична граматика (морфологія, синтаксис);&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
д) історична лексикологія (словниковий склад мови, словниковий склад давньоверхньонімецьких діалектів, словниковий склад у середньоверхньонімецькій мові, нижньонімецька та південнонімецька лексика, шляхи збагачення словникового складу, способи словотворення та їхній розвиток).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/LVWgBuCSWIjOLzU Робоча програма курсу]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[глосарій до курсу &amp;quot;Історія німецької мови&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор курсу==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Thomenko|Хоменко Тетяна Анатоліївна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Учасники=&lt;br /&gt;
[[Сторінка координування курсу &amp;quot;Назва курсу&amp;quot;]] викладач &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Графік навчання=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Варіант Структура ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І.   Розвиток німецької мови до 16 ст.===&lt;br /&gt;
Тема 1. Предмет та завдання історії німецької мови (історія німецької мови як лінгвістична дисципліна; періодизація розвитку німецької мови; германські племена і діалекти; велике переселення народів).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 2.  Розвиток системи приголосних в німецькій мові (перший та другий пересув приголосних, приголосні середньоверхньонімецької мови; система приголосних нововерхньонімецької мови).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 3. Розвиток системи голосних в німецькій мові (система голосних у давньоверхньонімецькій мові, особливості виникнення голосних у середньоверхньонімецькій мові; функціонування голосних у нововерхньонімецькій мові).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 4. Розвиток словникового складу від давньоверхньонімецької до ново верхньонімецької мови (збагачення словникового складу у давньоверхньонімецькій мові; шляхи збагачення словникового складу у середньоверхньонімецькій мові; словниковий склад у сучасній мові)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ.  Розвиток сучасної національної німецької мови.  ===&lt;br /&gt;
Тема 1. Становлення німецької літературної мови (основні жанри середньоверхньонімецької поезії; бюргерська література; німецька літературна мова у ранньоверхньонімецькій період; Реформація).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 2. Розвиток іменника як граматичної категорії (типи відмінювання іменників; вживання типів відмін у німецькій мові; розвиток артикля; розвиток системи числа).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 3. Зміни у граматичній категорії дієслова протягом розвитку німецької мови (класи сильних дієслів; граматичні зміни за законом Вернера; аблаут сильних дієслів; відміни сильних дієслів у теперішньому і минулому часі; слабкі дієслова).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 4. Розвиток двочленних і складних речень в німецькій мові (будова речень у давньоверхньонімецькій мові; типи речень у середньоверхньонімецькій мові; нові явища у синтаксисі ново верхньонімецької мови).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Зміст курсу=&lt;br /&gt;
==Змістовий модуль 1. Розвиток німецької мови до 16 ст.==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Теоретичний матеріал====&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/NZMePvmCTXPXSg6 лекція 1] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/7KY6ngWkdi72WvH лекція 2]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Семінарські завдання====&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Практична №1]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
  Змістовий модуль І.&lt;br /&gt;
'''THEMA 1. Gegenstand deк Sprachgeschichte. Völkerwanderung'''&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Gegenstand der Sprachgeschichte.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Periodisierung der Sprachgeschichte.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Germanische Stämme und Dialekte.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Völkerwanderung.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - S. 8-9, 13-16.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - с.15, с. 53, §42, с. 60-61, § 49.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
3.Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- С.3-6, 9-11.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - С. 13-29, с. 35-42.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 2. Die Entwicklung des Konsonantismus vom Althochdeutschen bis zum Neuhochdeutschen'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Die zweite Lautverschiebung.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Der Konsonantismus des Mittelhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Die Konsonanten im Neuhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Bublik W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - s.33, §22, §23, §24, s.66, §55, s.87 (Konsonant.).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - с.33, §28-30, s.68 §55-57, s.82 §66 p.2, §67 (Komsonantismus), s.109 §89.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - s.118-137, s.139-140, s.150 §26, s.172§31.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.13-24, с.168-170, с.229-230.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 3 .DIE ENTWICKLUNG DES VOKALISMUS VOM ALTHOCHDEUTSCHEN BIS ZUM NEUHOCHDEUTSCHEN''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Vokalismus im Althochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Vokale im Mittelhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Vokalismus im Neuhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §11,15,17; §53,54; s.85 (Vokalismus.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956 - c.82 §66 p.1, §67; c.108 §89 p.1; s.143 §114 p.2; s.253 §187 p.1.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956 - с.110-118, с.141-150, с.157-160, с.16, §29, §30.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959- с.25-44, с.161-168, с.222-229, с.230-234.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 4. DIE ENTWICKLUNG DES WORTSCHATZES VOM ALTHOCHDEUTSCHEN BIS ZUM NEUHOCHDEUTSCHEN'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Die Bereicherung des Wortschatzes im Althochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Die Bereicherung des Wortschatzes im Mittelhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Der Wortschatz im Neuhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §46, §48, §69, §80 §86.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - c.62 §50; s.78§63 p.1, 2a; s.84, p.6; s.91,§68,70,71; s.111, p.5; s.117, &amp;amp;§92-94, 96; s.124 §100-102; s.149 p.6; s.187 §136,138-141; s.208 p.6a,b; s.214 §151-156, 158-161, 163.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.134-150, 202-207, 269-277.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - с.291-293, 306-318, 269-277.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Змістовий модуль ІІ.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
THEMA 5. DIE HERAUSBILDUNG DER DEUTSCHEN LITERATURSPRACHE. REFORMATION. SPRACHLICHE TÄTIGKEIT VON MARTIN LUTHER (2 St.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Theoretische Fragen&lt;br /&gt;
1.Die Hauptgattungen der mittelalterlichen Dichtung.&lt;br /&gt;
2.Die bürgerliche Literatur.&lt;br /&gt;
3.Die Frühneuhochdeutsche Periode.&lt;br /&gt;
4.Die Reformation.&lt;br /&gt;
Literatur:&lt;br /&gt;
1.Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §14, §50, §71-73, §81.&lt;br /&gt;
2.Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - §41, §51-52, §64, §78-84, §103-109,§111-112, §120-127, §166-170, §174-176.&lt;br /&gt;
3.Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - §6-11.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
THEMA 6. DAS SUBSTANTIV. DEKLINATION. DER ARTIKEL (2 St.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Theoretische Fragen&lt;br /&gt;
1.Deklinationstypen der Substantive.&lt;br /&gt;
2.Gebrauch des Kasus.&lt;br /&gt;
3.Die Entwicklung des Artikels.&lt;br /&gt;
4. Die mittelhochdeutsche Periode.&lt;br /&gt;
5.Die neuhochdeutsche Perode. Die Entwicklung der Pluralbildung.&lt;br /&gt;
Literatur:&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §27-30, §56-58, §75-76, §82 (Substantiv).&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - §15, §33, §66 p.3-4, §89 p.2, §114 p.2a.&lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.46-63, с.171-178. &lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - §33-40.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
THEMA 7. DAS VERB. KLASSEN UND KONJUGATIONSTYPEN DER STARKEN VERBEN (2 St.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Theoretische Fragen&lt;br /&gt;
1.	Klassen der starken Verben.&lt;br /&gt;
2.	Grammatischer Wechsel nach Verners Gesetz.&lt;br /&gt;
3.	Der Ablaut bei starken Verben.&lt;br /&gt;
4.	Die Konjugation der starken Verben im Präsens und Präteritum.&lt;br /&gt;
Literatur:&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - § 31, §59, §77, §82 (Verb).&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - §16, §34, §66 п.1,2 §114 п.1, 2б.&lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.65-71 с.178-181 с.247-250.&lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - §41-42.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
THEMA 8. DAS VERB. KLASSEN UND KONJUGATIONSTYPEN DER SCHWACHEN VERBEN (2 St.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Theoretische Fragen&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Klassen der schwachen Verben.&lt;br /&gt;
2. Die Konjugation der schwachen Verben im Präsens.&lt;br /&gt;
3. Die Konjugation der schwachen Verben im Präteritum.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Literatur:&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §33, §60, §79, §82 (Verb).&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - §16, §34, §66 п.2 §114 п. 2б.&lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.71 с.184 с.256.&lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - §45.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
THEMA 9. DIE ENTWICKLUNG DER ZWEIGLIEDRIGEN UND KOMPLEXEN SÄTZE (2 St.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Theoretische Fragen&lt;br /&gt;
1.Satzbau im Althochdeutschen.&lt;br /&gt;
2. Satztypen im Mittelhochdeutschen.&lt;br /&gt;
3. Neue Erscheinungen im Neuhochdeutschen.&lt;br /&gt;
Literatur:&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §84-85, §91-93.&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - С.165, с. 173, §72, с. 180-181, §79.&lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- С.50-56, 69-71.&lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - С. 43-49, с. 55-62.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:Futhark.JPG|Опис1&lt;br /&gt;
Файл:Futhark 2.JPG|Опис2&lt;br /&gt;
Файл:Futhark anglosaxon.JPG|Опис3&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Практична №2]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Самостійна робота====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Самостійна робота №1]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Самостійна  робота №2]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Змістовий модуль 2. Розвиток сучасної національної німецької мови==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Теоретичний матеріал====&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Лекція №1]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Лекція №2]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Лекція №3]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Практичні завдання====&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Практична №1]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Практична №2]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Самостійна робота====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Самостійна робота №1]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Самостійна  робота №2]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Ресурси=&lt;br /&gt;
==Рекомендована література==&lt;br /&gt;
===Базова===&lt;br /&gt;
[[Файл:Futhark.JPG|праворуч|500px]]&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Допоміжна===&lt;br /&gt;
1. Жлуктенко Ю.О., Яворська Т.А. Вступ др. германського мовознавства. – К.: Вища школа, 1986. – с. 142-148.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Максимчук Б. В., Петращук Н.Є. Історія німецької мови: практичний курс. – Львів: ЛНУ, 2003. с. 31-38, 130-136, 210-216.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Москальская О.И. История немецкого языка. – М.: Учпедгиз, 1959. – с. 245-324.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Левицький В.В. Історія німецької мови. – Вінниця: Нова книга, 2007. – 99-107, 155-157, 185.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Інформаційні ресурси==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
#&lt;br /&gt;
#&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
---&lt;br /&gt;
[[Категорія:Навчальні курси]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Thomenko</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Futhark_anglosaxon.JPG</id>
		<title>Файл:Futhark anglosaxon.JPG</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Futhark_anglosaxon.JPG"/>
				<updated>2016-04-04T10:04:49Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Thomenko: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Thomenko</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Futhark_2.JPG</id>
		<title>Файл:Futhark 2.JPG</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Futhark_2.JPG"/>
				<updated>2016-04-04T10:04:27Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Thomenko: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Thomenko</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81_%22%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%22</id>
		<title>Навчальний курс &quot;Історія німецької мови&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81_%22%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%22"/>
				<updated>2016-04-04T10:03:34Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Thomenko: /* Семінарські завдання */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Історія німецької мови&lt;br /&gt;
......&lt;br /&gt;
---- &lt;br /&gt;
Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
0203. Гуманітарні науки. 6.020303. Мова і література (німецька). Бакалавр&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мета та завдання навчального курсу==&lt;br /&gt;
'''Мета.''' Вчитель німецької мови, окрім вільного володіння мовленням німецькою мовою, повинен мати також широкий лінгвістичний кругозір, ясно розуміти ті історичні процеси, які відбуваються у мові протягом її історії у зв’язку з історією суспільства, яке нею користувалося, і бути готовим дати відповідь на різні питання, які можуть виникнути у учнів у зв’язку з тими чи іншими особливостями мови, що вивчається.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Студенти повинні зрозуміти певні методологічні питання: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) розвиток мови йде шляхом поступового відмирання елементів старої якості і поступового розвитку елементів нової якості; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) наявність тісного зв’язку історії лексики з історією і культурою німецького народу; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) взаємозв’язок і взаємозалежність змін окремих сторін структури мови. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Студенти повинні також розуміти значення історії мови у формуванні поглядів учителя на мову як суспільне явище, на правильне розуміння і трактовку продуктивних явищ системного характеру, на правильний відбір мовного матеріалу, який повинен вивчатись у середній школі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Завдання.''' Історія німецької мови, як дисципліна навчального плану факультетів іноземних мов, дозволяє показати процеси формування граматичного строю та фонетичної системи сучасної німецької мови. Розділ історичної лексикології дає можливість студентам зрозуміти, яким чином утворився словниковий склад німецької мови. Професійна спрямованість курсу досягається засвоєнням студентами необхідної суми відомостей, які дозволяють їм чітко уявити шляхи історичного формування німецької мови. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У результаті вивчення навчального курсу студент повинен &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''знати:''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Загальні відомості  про германські племена та діалекти, походження і розвиток німецької мови, періодизацію історії німецької мови;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Характеристику дописемного періоду: звукова система та фонетичні зміни, що відбуваються в цей період;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Основні риси давньоверхньонімецького періоду: характеристика звукової та граматичної систем;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Основні риси середньоверхньонімецького та ранньоновонімецького періодів: характеристика звукової та граматичної систем;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Відомості з історичної лексикології. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''вміти:''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.	Аналізувати уривки з пам’яток давньонімецького, середньонімецького та ранньоверхньонімецького періодів;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.	Систематично викласти відповідний матеріал для пояснення окремих особливостей сучасної мови;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.	Здобувати базові теоретичні знання з базових програмних питань:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
а) історія німецької мови як теоретична дисципліна в системі теоретичної лінгвістичної підготовки вчителів німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
б) історична фонетика;	&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
в) виникнення та розвиток німецької мови;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
г) історична граматика (морфологія, синтаксис);&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
д) історична лексикологія (словниковий склад мови, словниковий склад давньоверхньонімецьких діалектів, словниковий склад у середньоверхньонімецькій мові, нижньонімецька та південнонімецька лексика, шляхи збагачення словникового складу, способи словотворення та їхній розвиток).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/LVWgBuCSWIjOLzU Робоча програма курсу]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[глосарій до курсу &amp;quot;Історія німецької мови&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор курсу==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Thomenko|Хоменко Тетяна Анатоліївна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Учасники=&lt;br /&gt;
[[Сторінка координування курсу &amp;quot;Назва курсу&amp;quot;]] викладач &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Графік навчання=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Варіант Структура ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І.   Розвиток німецької мови до 16 ст.===&lt;br /&gt;
Тема 1. Предмет та завдання історії німецької мови (історія німецької мови як лінгвістична дисципліна; періодизація розвитку німецької мови; германські племена і діалекти; велике переселення народів).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 2.  Розвиток системи приголосних в німецькій мові (перший та другий пересув приголосних, приголосні середньоверхньонімецької мови; система приголосних нововерхньонімецької мови).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 3. Розвиток системи голосних в німецькій мові (система голосних у давньоверхньонімецькій мові, особливості виникнення голосних у середньоверхньонімецькій мові; функціонування голосних у нововерхньонімецькій мові).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 4. Розвиток словникового складу від давньоверхньонімецької до ново верхньонімецької мови (збагачення словникового складу у давньоверхньонімецькій мові; шляхи збагачення словникового складу у середньоверхньонімецькій мові; словниковий склад у сучасній мові)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ.  Розвиток сучасної національної німецької мови.  ===&lt;br /&gt;
Тема 1. Становлення німецької літературної мови (основні жанри середньоверхньонімецької поезії; бюргерська література; німецька літературна мова у ранньоверхньонімецькій період; Реформація).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 2. Розвиток іменника як граматичної категорії (типи відмінювання іменників; вживання типів відмін у німецькій мові; розвиток артикля; розвиток системи числа).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 3. Зміни у граматичній категорії дієслова протягом розвитку німецької мови (класи сильних дієслів; граматичні зміни за законом Вернера; аблаут сильних дієслів; відміни сильних дієслів у теперішньому і минулому часі; слабкі дієслова).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 4. Розвиток двочленних і складних речень в німецькій мові (будова речень у давньоверхньонімецькій мові; типи речень у середньоверхньонімецькій мові; нові явища у синтаксисі ново верхньонімецької мови).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Зміст курсу=&lt;br /&gt;
==Змістовий модуль 1. Розвиток німецької мови до 16 ст.==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Теоретичний матеріал====&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/NZMePvmCTXPXSg6 лекція 1] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/7KY6ngWkdi72WvH лекція 2]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Семінарські завдання====&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Практична №1]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
  Змістовий модуль І.&lt;br /&gt;
'''THEMA 1. Gegenstand deк Sprachgeschichte. Völkerwanderung'''&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Gegenstand der Sprachgeschichte.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Periodisierung der Sprachgeschichte.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Germanische Stämme und Dialekte.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Völkerwanderung.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - S. 8-9, 13-16.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - с.15, с. 53, §42, с. 60-61, § 49.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
3.Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- С.3-6, 9-11.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - С. 13-29, с. 35-42.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 2. Die Entwicklung des Konsonantismus vom Althochdeutschen bis zum Neuhochdeutschen'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Die zweite Lautverschiebung.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Der Konsonantismus des Mittelhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Die Konsonanten im Neuhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Bublik W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - s.33, §22, §23, §24, s.66, §55, s.87 (Konsonant.).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - с.33, §28-30, s.68 §55-57, s.82 §66 p.2, §67 (Komsonantismus), s.109 §89.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - s.118-137, s.139-140, s.150 §26, s.172§31.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.13-24, с.168-170, с.229-230.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 3 .DIE ENTWICKLUNG DES VOKALISMUS VOM ALTHOCHDEUTSCHEN BIS ZUM NEUHOCHDEUTSCHEN''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Vokalismus im Althochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Vokale im Mittelhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Vokalismus im Neuhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §11,15,17; §53,54; s.85 (Vokalismus.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956 - c.82 §66 p.1, §67; c.108 §89 p.1; s.143 §114 p.2; s.253 §187 p.1.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956 - с.110-118, с.141-150, с.157-160, с.16, §29, §30.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959- с.25-44, с.161-168, с.222-229, с.230-234.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 4. DIE ENTWICKLUNG DES WORTSCHATZES VOM ALTHOCHDEUTSCHEN BIS ZUM NEUHOCHDEUTSCHEN'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Die Bereicherung des Wortschatzes im Althochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Die Bereicherung des Wortschatzes im Mittelhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Der Wortschatz im Neuhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §46, §48, §69, §80 §86.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - c.62 §50; s.78§63 p.1, 2a; s.84, p.6; s.91,§68,70,71; s.111, p.5; s.117, &amp;amp;§92-94, 96; s.124 §100-102; s.149 p.6; s.187 §136,138-141; s.208 p.6a,b; s.214 §151-156, 158-161, 163.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.134-150, 202-207, 269-277.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - с.291-293, 306-318, 269-277.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Змістовий модуль ІІ.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
THEMA 5. DIE HERAUSBILDUNG DER DEUTSCHEN LITERATURSPRACHE. REFORMATION. SPRACHLICHE TÄTIGKEIT VON MARTIN LUTHER (2 St.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Theoretische Fragen&lt;br /&gt;
1.Die Hauptgattungen der mittelalterlichen Dichtung.&lt;br /&gt;
2.Die bürgerliche Literatur.&lt;br /&gt;
3.Die Frühneuhochdeutsche Periode.&lt;br /&gt;
4.Die Reformation.&lt;br /&gt;
Literatur:&lt;br /&gt;
1.Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §14, §50, §71-73, §81.&lt;br /&gt;
2.Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - §41, §51-52, §64, §78-84, §103-109,§111-112, §120-127, §166-170, §174-176.&lt;br /&gt;
3.Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - §6-11.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
THEMA 6. DAS SUBSTANTIV. DEKLINATION. DER ARTIKEL (2 St.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Theoretische Fragen&lt;br /&gt;
1.Deklinationstypen der Substantive.&lt;br /&gt;
2.Gebrauch des Kasus.&lt;br /&gt;
3.Die Entwicklung des Artikels.&lt;br /&gt;
4. Die mittelhochdeutsche Periode.&lt;br /&gt;
5.Die neuhochdeutsche Perode. Die Entwicklung der Pluralbildung.&lt;br /&gt;
Literatur:&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §27-30, §56-58, §75-76, §82 (Substantiv).&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - §15, §33, §66 p.3-4, §89 p.2, §114 p.2a.&lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.46-63, с.171-178. &lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - §33-40.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
THEMA 7. DAS VERB. KLASSEN UND KONJUGATIONSTYPEN DER STARKEN VERBEN (2 St.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Theoretische Fragen&lt;br /&gt;
1.	Klassen der starken Verben.&lt;br /&gt;
2.	Grammatischer Wechsel nach Verners Gesetz.&lt;br /&gt;
3.	Der Ablaut bei starken Verben.&lt;br /&gt;
4.	Die Konjugation der starken Verben im Präsens und Präteritum.&lt;br /&gt;
Literatur:&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - § 31, §59, §77, §82 (Verb).&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - §16, §34, §66 п.1,2 §114 п.1, 2б.&lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.65-71 с.178-181 с.247-250.&lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - §41-42.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
THEMA 8. DAS VERB. KLASSEN UND KONJUGATIONSTYPEN DER SCHWACHEN VERBEN (2 St.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Theoretische Fragen&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Klassen der schwachen Verben.&lt;br /&gt;
2. Die Konjugation der schwachen Verben im Präsens.&lt;br /&gt;
3. Die Konjugation der schwachen Verben im Präteritum.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Literatur:&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §33, §60, §79, §82 (Verb).&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - §16, §34, §66 п.2 §114 п. 2б.&lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.71 с.184 с.256.&lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - §45.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
THEMA 9. DIE ENTWICKLUNG DER ZWEIGLIEDRIGEN UND KOMPLEXEN SÄTZE (2 St.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Theoretische Fragen&lt;br /&gt;
1.Satzbau im Althochdeutschen.&lt;br /&gt;
2. Satztypen im Mittelhochdeutschen.&lt;br /&gt;
3. Neue Erscheinungen im Neuhochdeutschen.&lt;br /&gt;
Literatur:&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §84-85, §91-93.&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - С.165, с. 173, §72, с. 180-181, §79.&lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- С.50-56, 69-71.&lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - С. 43-49, с. 55-62.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:Futhark.JPG|Опис1&lt;br /&gt;
Файл:Futhark.JPG|Опис2&lt;br /&gt;
Файл:Futhark.JPG|Опис3&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Практична №2]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Самостійна робота====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Самостійна робота №1]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Самостійна  робота №2]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Змістовий модуль 2. Розвиток сучасної національної німецької мови==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Теоретичний матеріал====&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Лекція №1]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Лекція №2]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Лекція №3]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Практичні завдання====&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Практична №1]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Практична №2]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Самостійна робота====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Самостійна робота №1]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Самостійна  робота №2]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Ресурси=&lt;br /&gt;
==Рекомендована література==&lt;br /&gt;
===Базова===&lt;br /&gt;
[[Файл:Futhark.JPG|праворуч|500px]]&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Допоміжна===&lt;br /&gt;
1. Жлуктенко Ю.О., Яворська Т.А. Вступ др. германського мовознавства. – К.: Вища школа, 1986. – с. 142-148.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Максимчук Б. В., Петращук Н.Є. Історія німецької мови: практичний курс. – Львів: ЛНУ, 2003. с. 31-38, 130-136, 210-216.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Москальская О.И. История немецкого языка. – М.: Учпедгиз, 1959. – с. 245-324.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Левицький В.В. Історія німецької мови. – Вінниця: Нова книга, 2007. – 99-107, 155-157, 185.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Інформаційні ресурси==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
#&lt;br /&gt;
#&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
---&lt;br /&gt;
[[Категорія:Навчальні курси]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Thomenko</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Futhark.JPG</id>
		<title>Файл:Futhark.JPG</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Futhark.JPG"/>
				<updated>2016-04-04T10:03:02Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Thomenko: Thomenko завантажив нову версію «Файл:Futhark.JPG»&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Thomenko</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81_%22%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%22</id>
		<title>Навчальний курс &quot;Історія німецької мови&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81_%22%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%22"/>
				<updated>2016-04-04T10:01:49Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Thomenko: /* Семінарські завдання */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Історія німецької мови&lt;br /&gt;
......&lt;br /&gt;
---- &lt;br /&gt;
Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
0203. Гуманітарні науки. 6.020303. Мова і література (німецька). Бакалавр&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мета та завдання навчального курсу==&lt;br /&gt;
'''Мета.''' Вчитель німецької мови, окрім вільного володіння мовленням німецькою мовою, повинен мати також широкий лінгвістичний кругозір, ясно розуміти ті історичні процеси, які відбуваються у мові протягом її історії у зв’язку з історією суспільства, яке нею користувалося, і бути готовим дати відповідь на різні питання, які можуть виникнути у учнів у зв’язку з тими чи іншими особливостями мови, що вивчається.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Студенти повинні зрозуміти певні методологічні питання: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) розвиток мови йде шляхом поступового відмирання елементів старої якості і поступового розвитку елементів нової якості; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) наявність тісного зв’язку історії лексики з історією і культурою німецького народу; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) взаємозв’язок і взаємозалежність змін окремих сторін структури мови. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Студенти повинні також розуміти значення історії мови у формуванні поглядів учителя на мову як суспільне явище, на правильне розуміння і трактовку продуктивних явищ системного характеру, на правильний відбір мовного матеріалу, який повинен вивчатись у середній школі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Завдання.''' Історія німецької мови, як дисципліна навчального плану факультетів іноземних мов, дозволяє показати процеси формування граматичного строю та фонетичної системи сучасної німецької мови. Розділ історичної лексикології дає можливість студентам зрозуміти, яким чином утворився словниковий склад німецької мови. Професійна спрямованість курсу досягається засвоєнням студентами необхідної суми відомостей, які дозволяють їм чітко уявити шляхи історичного формування німецької мови. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У результаті вивчення навчального курсу студент повинен &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''знати:''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Загальні відомості  про германські племена та діалекти, походження і розвиток німецької мови, періодизацію історії німецької мови;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Характеристику дописемного періоду: звукова система та фонетичні зміни, що відбуваються в цей період;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Основні риси давньоверхньонімецького періоду: характеристика звукової та граматичної систем;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Основні риси середньоверхньонімецького та ранньоновонімецького періодів: характеристика звукової та граматичної систем;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Відомості з історичної лексикології. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''вміти:''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.	Аналізувати уривки з пам’яток давньонімецького, середньонімецького та ранньоверхньонімецького періодів;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.	Систематично викласти відповідний матеріал для пояснення окремих особливостей сучасної мови;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.	Здобувати базові теоретичні знання з базових програмних питань:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
а) історія німецької мови як теоретична дисципліна в системі теоретичної лінгвістичної підготовки вчителів німецької мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
б) історична фонетика;	&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
в) виникнення та розвиток німецької мови;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
г) історична граматика (морфологія, синтаксис);&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
д) історична лексикологія (словниковий склад мови, словниковий склад давньоверхньонімецьких діалектів, словниковий склад у середньоверхньонімецькій мові, нижньонімецька та південнонімецька лексика, шляхи збагачення словникового складу, способи словотворення та їхній розвиток).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/LVWgBuCSWIjOLzU Робоча програма курсу]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[глосарій до курсу &amp;quot;Історія німецької мови&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор курсу==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Thomenko|Хоменко Тетяна Анатоліївна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Учасники=&lt;br /&gt;
[[Сторінка координування курсу &amp;quot;Назва курсу&amp;quot;]] викладач &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Графік навчання=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Варіант Структура ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І.   Розвиток німецької мови до 16 ст.===&lt;br /&gt;
Тема 1. Предмет та завдання історії німецької мови (історія німецької мови як лінгвістична дисципліна; періодизація розвитку німецької мови; германські племена і діалекти; велике переселення народів).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 2.  Розвиток системи приголосних в німецькій мові (перший та другий пересув приголосних, приголосні середньоверхньонімецької мови; система приголосних нововерхньонімецької мови).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 3. Розвиток системи голосних в німецькій мові (система голосних у давньоверхньонімецькій мові, особливості виникнення голосних у середньоверхньонімецькій мові; функціонування голосних у нововерхньонімецькій мові).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 4. Розвиток словникового складу від давньоверхньонімецької до ново верхньонімецької мови (збагачення словникового складу у давньоверхньонімецькій мові; шляхи збагачення словникового складу у середньоверхньонімецькій мові; словниковий склад у сучасній мові)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ.  Розвиток сучасної національної німецької мови.  ===&lt;br /&gt;
Тема 1. Становлення німецької літературної мови (основні жанри середньоверхньонімецької поезії; бюргерська література; німецька літературна мова у ранньоверхньонімецькій період; Реформація).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 2. Розвиток іменника як граматичної категорії (типи відмінювання іменників; вживання типів відмін у німецькій мові; розвиток артикля; розвиток системи числа).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 3. Зміни у граматичній категорії дієслова протягом розвитку німецької мови (класи сильних дієслів; граматичні зміни за законом Вернера; аблаут сильних дієслів; відміни сильних дієслів у теперішньому і минулому часі; слабкі дієслова).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 4. Розвиток двочленних і складних речень в німецькій мові (будова речень у давньоверхньонімецькій мові; типи речень у середньоверхньонімецькій мові; нові явища у синтаксисі ново верхньонімецької мови).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Зміст курсу=&lt;br /&gt;
==Змістовий модуль 1. Розвиток німецької мови до 16 ст.==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Теоретичний матеріал====&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/NZMePvmCTXPXSg6 лекція 1] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/7KY6ngWkdi72WvH лекція 2]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Семінарські завдання====&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Практична №1]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
  Змістовий модуль І.&lt;br /&gt;
'''THEMA 1. Gegenstand deк Sprachgeschichte. Völkerwanderung'''&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Gegenstand der Sprachgeschichte.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Periodisierung der Sprachgeschichte.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Germanische Stämme und Dialekte.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Völkerwanderung.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - S. 8-9, 13-16.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - с.15, с. 53, §42, с. 60-61, § 49.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
3.Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- С.3-6, 9-11.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - С. 13-29, с. 35-42.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 2. Die Entwicklung des Konsonantismus vom Althochdeutschen bis zum Neuhochdeutschen'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Die zweite Lautverschiebung.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Der Konsonantismus des Mittelhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Die Konsonanten im Neuhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Bublik W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - s.33, §22, §23, §24, s.66, §55, s.87 (Konsonant.).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - с.33, §28-30, s.68 §55-57, s.82 §66 p.2, §67 (Komsonantismus), s.109 §89.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - s.118-137, s.139-140, s.150 §26, s.172§31.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.13-24, с.168-170, с.229-230.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 3 .DIE ENTWICKLUNG DES VOKALISMUS VOM ALTHOCHDEUTSCHEN BIS ZUM NEUHOCHDEUTSCHEN''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Vokalismus im Althochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Vokale im Mittelhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Vokalismus im Neuhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §11,15,17; §53,54; s.85 (Vokalismus.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956 - c.82 §66 p.1, §67; c.108 §89 p.1; s.143 §114 p.2; s.253 §187 p.1.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956 - с.110-118, с.141-150, с.157-160, с.16, §29, §30.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959- с.25-44, с.161-168, с.222-229, с.230-234.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''THEMA 4. DIE ENTWICKLUNG DES WORTSCHATZES VOM ALTHOCHDEUTSCHEN BIS ZUM NEUHOCHDEUTSCHEN'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Theoretische Fragen''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Die Bereicherung des Wortschatzes im Althochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Die Bereicherung des Wortschatzes im Mittelhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Der Wortschatz im Neuhochdeutschen.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Literatur:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §46, §48, §69, §80 §86.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - c.62 §50; s.78§63 p.1, 2a; s.84, p.6; s.91,§68,70,71; s.111, p.5; s.117, &amp;amp;§92-94, 96; s.124 §100-102; s.149 p.6; s.187 §136,138-141; s.208 p.6a,b; s.214 §151-156, 158-161, 163.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.134-150, 202-207, 269-277.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - с.291-293, 306-318, 269-277.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Змістовий модуль ІІ.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
THEMA 5. DIE HERAUSBILDUNG DER DEUTSCHEN LITERATURSPRACHE. REFORMATION. SPRACHLICHE TÄTIGKEIT VON MARTIN LUTHER (2 St.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Theoretische Fragen&lt;br /&gt;
1.Die Hauptgattungen der mittelalterlichen Dichtung.&lt;br /&gt;
2.Die bürgerliche Literatur.&lt;br /&gt;
3.Die Frühneuhochdeutsche Periode.&lt;br /&gt;
4.Die Reformation.&lt;br /&gt;
Literatur:&lt;br /&gt;
1.Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §14, §50, §71-73, §81.&lt;br /&gt;
2.Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - §41, §51-52, §64, §78-84, §103-109,§111-112, §120-127, §166-170, §174-176.&lt;br /&gt;
3.Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - §6-11.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
THEMA 6. DAS SUBSTANTIV. DEKLINATION. DER ARTIKEL (2 St.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Theoretische Fragen&lt;br /&gt;
1.Deklinationstypen der Substantive.&lt;br /&gt;
2.Gebrauch des Kasus.&lt;br /&gt;
3.Die Entwicklung des Artikels.&lt;br /&gt;
4. Die mittelhochdeutsche Periode.&lt;br /&gt;
5.Die neuhochdeutsche Perode. Die Entwicklung der Pluralbildung.&lt;br /&gt;
Literatur:&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §27-30, §56-58, §75-76, §82 (Substantiv).&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - §15, §33, §66 p.3-4, §89 p.2, §114 p.2a.&lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.46-63, с.171-178. &lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - §33-40.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
THEMA 7. DAS VERB. KLASSEN UND KONJUGATIONSTYPEN DER STARKEN VERBEN (2 St.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Theoretische Fragen&lt;br /&gt;
1.	Klassen der starken Verben.&lt;br /&gt;
2.	Grammatischer Wechsel nach Verners Gesetz.&lt;br /&gt;
3.	Der Ablaut bei starken Verben.&lt;br /&gt;
4.	Die Konjugation der starken Verben im Präsens und Präteritum.&lt;br /&gt;
Literatur:&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - § 31, §59, §77, §82 (Verb).&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - §16, §34, §66 п.1,2 §114 п.1, 2б.&lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.65-71 с.178-181 с.247-250.&lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - §41-42.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
THEMA 8. DAS VERB. KLASSEN UND KONJUGATIONSTYPEN DER SCHWACHEN VERBEN (2 St.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Theoretische Fragen&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Klassen der schwachen Verben.&lt;br /&gt;
2. Die Konjugation der schwachen Verben im Präsens.&lt;br /&gt;
3. Die Konjugation der schwachen Verben im Präteritum.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Literatur:&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §33, §60, §79, §82 (Verb).&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - §16, §34, §66 п.2 §114 п. 2б.&lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.71 с.184 с.256.&lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - §45.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
THEMA 9. DIE ENTWICKLUNG DER ZWEIGLIEDRIGEN UND KOMPLEXEN SÄTZE (2 St.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Theoretische Fragen&lt;br /&gt;
1.Satzbau im Althochdeutschen.&lt;br /&gt;
2. Satztypen im Mittelhochdeutschen.&lt;br /&gt;
3. Neue Erscheinungen im Neuhochdeutschen.&lt;br /&gt;
Literatur:&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §84-85, §91-93.&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - С.165, с. 173, §72, с. 180-181, §79.&lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- С.50-56, 69-71.&lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - С. 43-49, с. 55-62.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:Futhark_2.JPG|Опис1&lt;br /&gt;
Файл:Futhark_2.JPG|Опис2&lt;br /&gt;
Файл:Futhark_2.JPG|Опис3&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Практична №2]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Самостійна робота====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Самостійна робота №1]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Самостійна  робота №2]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Змістовий модуль 2. Розвиток сучасної національної німецької мови==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Теоретичний матеріал====&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Лекція №1]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Лекція №2]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Лекція №3]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Практичні завдання====&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Практична №1]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Практична №2]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Самостійна робота====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Самостійна робота №1]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4C5hSXyOOt0R5DT Самостійна  робота №2]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Ресурси=&lt;br /&gt;
==Рекомендована література==&lt;br /&gt;
===Базова===&lt;br /&gt;
[[Файл:Futhark.JPG|праворуч|500px]]&lt;br /&gt;
1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Допоміжна===&lt;br /&gt;
1. Жлуктенко Ю.О., Яворська Т.А. Вступ др. германського мовознавства. – К.: Вища школа, 1986. – с. 142-148.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Максимчук Б. В., Петращук Н.Є. Історія німецької мови: практичний курс. – Львів: ЛНУ, 2003. с. 31-38, 130-136, 210-216.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Москальская О.И. История немецкого языка. – М.: Учпедгиз, 1959. – с. 245-324.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Левицький В.В. Історія німецької мови. – Вінниця: Нова книга, 2007. – 99-107, 155-157, 185.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Інформаційні ресурси==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
#&lt;br /&gt;
#&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
---&lt;br /&gt;
[[Категорія:Навчальні курси]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Thomenko</name></author>	</entry>

	</feed>