<?xml version="1.0"?>
<?xml-stylesheet type="text/css" href="https://wiki.cusu.edu.ua/skins/common/feed.css?303"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="uk">
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=Tanysunny</id>
		<title>Вікі ЦДУ - Внесок користувача [uk]</title>
		<link rel="self" type="application/atom+xml" href="https://wiki.cusu.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=Tanysunny"/>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%92%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%BA/Tanysunny"/>
		<updated>2026-04-12T06:04:31Z</updated>
		<subtitle>Внесок користувача</subtitle>
		<generator>MediaWiki 1.23.2</generator>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7_%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%83%D0%B7%D1%96_%22%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F%22_2012-2013</id>
		<title>Корисні посилання з галузі &quot;Геологія&quot; 2012-2013</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7_%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%83%D0%B7%D1%96_%22%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F%22_2012-2013"/>
				<updated>2013-06-03T06:28:35Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Tanysunny: /* Корисні посилання з галузі Олексин Микола */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{|cellpadding=&amp;quot;1&amp;quot; style=&amp;quot;margin-bottom:5 px;&amp;quot; &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;text-align:center; padding: 0.1em 0.1em; background-color:Aquamarine; border:2px solid mintcream; border-right:1; -moz-border-radius:10px&amp;quot; |&lt;br /&gt;
{|border=&amp;quot;0&amp;quot; cellpadding=&amp;quot;5&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- style=&amp;quot;background-color:Aquamarine; text-align:center;&amp;quot; |&lt;br /&gt;
|&amp;lt;FONT face=&amp;quot;Courier New&amp;quot; size=&amp;quot;3&amp;quot;&amp;gt; [[Проект з ОІТ та Геології|Головна]]&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;FONT face=&amp;quot;Courier New&amp;quot; size=&amp;quot;3&amp;quot;&amp;gt;[[Тематика проектів з ОІТ та Геології 2010-2011 н.р.|Теми проектів]]&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;FONT face=&amp;quot;Courier New&amp;quot; size=&amp;quot;3&amp;quot;&amp;gt;[[Результати проекту з ОІТ та Геології 2012-2013 н.р.|Результати проекту]]&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;FONT face=&amp;quot;Courier New&amp;quot; size=&amp;quot;3&amp;quot;&amp;gt;[[Архів до проекту ОІТ та Геологія, ПГФ|Архів]]&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;FONT face=&amp;quot;Courier New&amp;quot; size=&amp;quot;3&amp;quot;&amp;gt;[[Корисні посилання з галузі &amp;quot;Геологія&amp;quot; 2012-2013|Корисні посилання]]&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приклад оформлення:&lt;br /&gt;
===Корисні посилання [[Користувач:Завалко Дмитро|Завалко Дмитра]] ===&lt;br /&gt;
[http://www.catalogmineralov.ru/ &amp;quot;Каталог мінералів&amp;quot; - віртуальна енциклопедія] Фотографії, описи та характеристики мінералів і самородних елементів, статті. Пошук мінералів за класом, сингонією, блиском та ін. властивостями. Новини геології.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.izmiran.rssi.ru/ ИЗМИРАН - институт земного магнетизма] Перечень подразделений Института земного магнетизма, описание действующих служб, международных проектов. Центр прогнозов геофизической обстановки (данные по Москве и области). Список сотрудников.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.vokrugsveta.com/ &amp;quot;Навколо світу&amp;quot; - журнал подорожей і відкриттів] Розповіді про далекі країни, першовідкривачів, дослідників, географія континентів. Тематичний архів статей, фотогалереї.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Корисні посилання з галузі &amp;quot;Геологія&amp;quot; 2012-2013=&lt;br /&gt;
===Корисні посилання з галузі [[Карчукас Сергій]]===&lt;br /&gt;
[http://www.geograf.com.ua/]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://geoswit.ucoz.ru/]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://geografica.net.ua/]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
===Корисні посилання з галузі [[Користувач:Валерія Раскосова|Валерія Раскосова]]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://geo.historic.ru/ Географический справочник]- включає в себе безліч корисних даних в галузі як фізичної, так і історичної та політичної географії, докладні відомості про різні регіони земної кулі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.geograf.com.ua/ Географический портал] - український сайт, що містить постійно оновлювані дані про новітні дослідження в області географії як в Україні так і в світі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://geonews.com.ua/ Геология, геологоразведка на Украине] - сайт із результатами геологічних досліджень в Укріїні.&lt;br /&gt;
-----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Корисні посилання з галузі [[Користувач:Падалка Вікторія|Падалка Вікторія]]===&lt;br /&gt;
[http://geo.web.ru/&amp;quot;Все о геології&amp;quot;]-словник геологічних термінів, статті, анотації, книги. Допомога студенту.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
[http://www.ginras.ru/&amp;quot;Геологічний інститут РАН&amp;quot;]-все цікаве що можна дізнатись багато цікавого в геологіі, жарнали університета, іх публікації, також містяться цікаві сайти( лабораторії, комітети).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.igem.ru/ Інститут геології рдних місцезнаходжень]-міститься багата бібліотека підручників з геології, публікації інститута. Містяться відомості про знаходженя гологічниїх руд, петрології,про мініралогічні науки, геоїнформатика, та ін.&lt;br /&gt;
[[http://ua.coolreferat.com]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Корисні посилання з галузі[[Користувач: Яременко Інна| Яременко Інна]]===&lt;br /&gt;
[http://ua.coolreferat.com]-Історія геологічного розвитку&lt;br /&gt;
[http://znaimo.com.ua]-Чітко описані принципи геології як науки&lt;br /&gt;
[http://pulib.if.ua]- На сайті розміщена інформація про методологію геології&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Корисні посилання з галузі [[Користувач:Козловський Владисла Володимирович |Козлoвський Владислав]]===&lt;br /&gt;
[http://www.geograf.com.ua/]- Тут багато цікавого, щодо географії.&lt;br /&gt;
[http://geosite.com.ua/]- Сайт з географічним укліном.&lt;br /&gt;
[http://www.dgs.kiev.ua/]- Гарний сайт про гарну науку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Корисні копалини[[Користувач:Кузьмич Ольга|Кузьмич Ольга]]===&lt;br /&gt;
[[http://geoswit.ucoz.ru/index/0-173]]- На сайті чітко описані корисні копалини Північної Америки.&lt;br /&gt;
[[http://geoswit.ucoz.ru/index/0-206]]-на сайті подана інормація про корисні копалини Євразії&lt;br /&gt;
[[http://www.museumkiev.org/Geology/zal4.html]]-опис розвіданих родовищ корисних копалин &lt;br /&gt;
===Корисні посилання [[Користувач:Жосан Наталія|Жосан Наталія]]===&lt;br /&gt;
[[http://www.geolog.org.ua/ua/]]-Спілка геологів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[http://geo.web.ru/]]-Все о геологии. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[http://www.mygeos.com/]]-Геология о теории и практике.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Корисні посилання з галузі [[Користувач:Люненко Володимир|Люненко Володимир]]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/Ізостазія Ізостазія]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/Геологія Геологія]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/Мінералогія Мінералогія]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Корисні посилання з галузі [[Користувач:Лисенко Анна|Лисенко Анна]]===&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F_%D2%91%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8]&lt;br /&gt;
===Корисні посилання з галузі[[Користувач:Литвиненко Віктор|Литвиненко Віктор]]===&lt;br /&gt;
[http://www.geo.web.ru ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.dgs.kiev.ua]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.nospe.ucoz.ru]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Корисні посилання з галузі [[Користувач:Забудаєва Олександра|Забудаєва Олександра]]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[http://geoswit.ucoz.ru/index/0-10]]-Географія Батьківщини&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[http://geografica.net.ua/]]-Сайт для географів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[http://ukrmap.su/uk-g11/1341.html]]- Географія світових природних ресурсів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Корисні посилання з галузі [[Користувач:Сердюк Ольга|Сердюк Ольга]]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[http://geo.web.ru]]-Все про геологію&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[http://www.geocollect.ru]]-Геологічні колекції для навчальних закладів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[http://www.fmm.ru]]-Мінералогічний музей ім.Ферсмана&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Корисні посилання з галузі [[Користувач:Марія Боса|Марія Боса]]===&lt;br /&gt;
[[http://www.masters.donntu.edu.ua/2004/ggeo/zaborin/ind/museumu.html Мінералогічний музей кафедри &amp;quot;Корисні копалини та екологічна геологія&amp;quot;]] -Мінералогічний музей кафедри &amp;quot;Корисні копалини та екологічна геологія&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[http://www.geolog.org.ua/ua/ Спілка геологів України]]-Всеукраїнська громадська організація “Спілка геологів України” створена в 2000 році за ініціативи Групи компаній Надра та інших провідних українських геологічних підприємств і організацій.Об'єднує понад 4 тис. геологів, геофізиків, інженерів та учених геологічної галузі України. Спілка геологів - це 22 обласних відділення та осередки у м. Києві і Республіці Крим. Серед колективних членів Спілки -  46 геологічних товариств, асоціацій і установ, зокрема Державна служба геології та надр України і всі її підприємства, компанії НАК «Нафтогаз України»: ПАТ «Укрнафта» та ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз», наукові установи НАН України і інші.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[http://www.catalogmineralov.ru/ Каталог дорогоцінних мінералів]]-каталог - это виртуальная коллекция минералов и драгоценных камней. На сайте вы найдете фотографии, описания и тематические статьи по минералогии и истории камня.&lt;br /&gt;
Корисні посилання з галузі&lt;br /&gt;
== Корисні посилання з галузі [[ Користувач: Беспалова Анастасія|Беспалова Анастасія]] ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://nospe.ucoz.ru/index/0-169  геології екзогенні процеси]- сайт по геології&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.mindat.org/зарубіжна геології]-одна з найбільших база даних про мінерали і їх місце народження &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.minrec.org/журнал з геології]-статті по геології, мінерології ,палеонтології&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Корисні посилання з галузі [[Користувач:Таня Порожнякова|Таня Порожнякова]]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[http://www.vokrugsveta.com/]]- журнал&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Корисні посилання з галузі [[Користувач:Русина Юлія|Русина Юлія]]===&lt;br /&gt;
[http://www.japantokyo.ru/zemletrjasenie/samye-silnye-tsunami.html История Токио]-Самые большие цунами &amp;lt;br&amp;gt; [http://geo-tur.narod.ru/ Гео-тур]-Все,что вы хотели знать о географии(страны,карты,глосарий) &amp;lt;br&amp;gt; [http://geo.historic.ru/ Географический справочник]- Страны мира,часовые пояса,справочные данные&lt;br /&gt;
===Корисні посилання з галузі&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;[[Користувач:Яременко Інна| Яременко Інна]]&lt;br /&gt;
[[http://znaimo.com.ua/%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F]]- Сайт на якому чітко описана методологія і історія данної науки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Корисні посилання з галузі [[Користувач:Танічка|Гамала Тетяна]]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://sites.google.com/site/geyzeruzon/журнал з геології]- долина гейзерів на Камчатці і Кальдера гузон&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://geus.dk/geuspage-uk.htm/ журнал з геофізики] - на сайті можна найти матеріали по геології та геофізики Гренландії&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://AI-Malyshev.narod.ru/Add_Ru.html/журнал з геології вулканів]- Монография &amp;quot;Жизнь вулкана&amp;quot; (вулкан Безымянный с доисторических времен до 2000 г.) и дополнительный иллюстративный материал к ней (извержения Безымянного, Шивелуча, Ключевского - слайды, рисунки, фотографии)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Корисні посилання з галузі [[Користувач:Щорба Оксана]]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[http://uk.wikipedia.org/wiki/Корисні_копалини_США]] цікава інформація про корисні копалини на тереторії США&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[http://uk.wikipedia.org/wiki/Мезозойська_ера]] корисні копалини мезозойської ери&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[http://www.geoinf.kiev.ua/]] Геоінформ України&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Корисні посилання з галузі [[користувач:Васильєва Ірина| Васильєва Ірина]]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ukr-tur.narod.ru/geology/geology.htm/історична геологія] - історична геологія&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/Дислокація_(геологія)/ дислокація] - Крайова дислокація 3 Порушення форми первинного залягання гірських порід&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.osvita-plaza.com.ua/load/geografija_f..geologija..logija/7-1-0-3976/склад Землі] - склад Землі та хімічні перетворення&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Корисні посилання з галузі [[Користувач:Анна Гонитель]]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[http://uk.wikipedia.org/wiki/Літосферні_плити]] види літосферних плит,які є на Земній кулі&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[http://uk.wikipedia.org/wiki/Євразійська_плита]]  частина Євразійського континенту та плити які входять до її складу&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[http://uk.wikipedia.org/wiki/Геологія_України]] цікава інформація про геологічну будову  України,включає в себе історію розвитку території&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Корисні посилання з галузі [[Користувач:Романькова Катерина|Романькова Катерина]]==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[http://www.rgo.ru/ Русское географическое общество]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[http://www.catalogmineralov.ru/ Каталог минералов]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[http://www.vokrugsveta.com/ &amp;quot;Вокруг света&amp;quot; - журнал путешествий и открытий]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Корисні посилання з галузі [[Користувач:FreeSpirit|Ходаковська Ірина]]==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[http://npu.edu.ua/!e-book/book/html/D/ipgoe_kfg_Geologiya/90.html/Інтрузивні_породи Інтрузивні_породи]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[http://uk.wikipedia.org/wiki/Геологія Геологія]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[http://geo.web.ru/Все_про_геологію Все_про_геологію]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Корисні посилання з галузі [[Користувач:miss.stasenko2013]]===&lt;br /&gt;
[http://www.japantokyo.ru/zemletrjasenie/samye-silnye-tsunami.html История Токио]-Самые большие цунами &amp;lt;br&amp;gt; [http://geo-tur.narod.ru/ Гео-тур]-Все,что вы хотели знать о географии(страны,карты,глосарий) &amp;lt;br&amp;gt; [http://geo.historic.ru/ Географический справочник]- Страны мира,часовые пояса,справочные данные&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Корисні посилання з галузі [[Користувач:Олена777]]===&lt;br /&gt;
[http://www.geograf.com.ua/]- Тут багато цікавого, щодо географії.&lt;br /&gt;
[http://geosite.com.ua/]- Сайт з географічним укліном.&lt;br /&gt;
[http://www.dgs.kiev.ua/]- Гарний сайт про гарну науку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Корисні посилання з галузі [[Користувач:Олексієнко Ігор]]===&lt;br /&gt;
[http://http://ru.wikipedia.org/wiki/География/]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://http://web.ru//]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://http://ru.wikipedia.org/wiki/Минерал/]&lt;br /&gt;
===Корисні посилання з галузі [[Користувач:Tanysunny|Гусар Тетяна]]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://katastrofa.h12.ru/icehyst.htm]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://geografica.net.ua/publ/galuzi_geografiji/geologija/osnovni_etapi_rozvitku_zemli_chetvertinnij_period/67-1-0-1001]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://volk77.narod.ru/divan/istor/kaynozoy4.html]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Корисні посилання з галузі[[Користувач:Азза Світлана|Азза Світлана]]===&lt;br /&gt;
[http://referatcentral.org.ua/geography_physical_load.php?id=812&amp;amp;startext=2]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.catalogmineralov.ru/mineral/133.html]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.mining-enc.ru/g/galogennye-porody/]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Корисні посилання [[Користувач:Несміян Стася|Несміян Стася]] ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.geograf.com.ua/]&lt;br /&gt;
[http://geoknigi.com/]&lt;br /&gt;
[http://geo.1september.ru/]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Корисні посилання з галузі[[Користувач:Богдан Афонін|Богдан Афонін]]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[http://uk.wikipedia.org/wiki/Геологія Геологія]]&lt;br /&gt;
[http://sites.google.com/site/geyzeruzon/журнал з геології]&lt;br /&gt;
[http://www.dgs.kiev.ua]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Корисні посилання з галузі [[Користувач:Астанова Катерина|Катерина Астанова]]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://navigator.rv.ua/index.php?option=com_content&amp;amp;view=article&amp;amp;id=18:--&amp;amp;catid=7:2013-02-18-11-31-22 про стихійні лиха]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ua.textreferat.com/referat-2095-1.html Стихійні лиха, які найчастіше трапляються в Україні]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://newecolife.com.ua/tags/%F1%F2%E8%F5%B3%E9%ED%B3+%EB%E8%F5%E0/ еко-блог]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Корисні посилання з галузі [[Користувач:Петухов Андрій|Петухов Андрій]]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%8F%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://referati-besplatno.ru/zemletryaseniya]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://pidruchniki.ws/19240701/geografiya/zemletrusi]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Корисні посилання з галузі [[Користувач:Микола Олексин|Олексин Микола]]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://lasthot.ru/news/read/Nespokojnaja-Zemlja.html]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BE%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%83%D0%B1%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%86%D0%B8%D0%B8]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://web.ru/db/msg.html?mid=1161593]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Корисні посилання з галузі [[Користувач:Валерія Раскосова|'''Валерія Раскосова''']]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_colier/5992/%D0%9B%D0%A3%D0%9D%D0%AB]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%85%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D1%88%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%B0]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.meteorite.narod.ru/proba/stati/stati86.htm]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Tanysunny</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%8F</id>
		<title>Геологічна історія Місяця</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%8F"/>
				<updated>2013-06-03T06:08:48Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Tanysunny: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=='''''&amp;lt;font color='red' size=6&amp;gt;Геологічна історія Місяця&amp;lt;/font&amp;gt;'''''==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ідея проекту==&lt;br /&gt;
Розповісти про історію супутника Землі&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор проекту==&lt;br /&gt;
[[Користувач:Валерія Раскосова|Валерія Раскосова]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати проекту==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://docs.google.com/presentation/d/1eJbAz6_bgtN8kBDOWm3rUNQCFdw8MVpPvZ5dC49TOvU/edit?usp=sharing Геологічна історія місяця]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місячні &amp;quot;океани&amp;quot; і &amp;quot;моря&amp;quot;==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Blue-Moon-Screensaver zhxg.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Темні ділянки поверхні, які ми можемо бачити з Землі на поверхні Місяця, ми називаємо «океанами» і «морями».  &lt;br /&gt;
Такі назви прийшли із давнини, коли древні астрономи думали, що Місяць має моря і океани, також як і Земля. Насправді ці темні ділянки поверхні Місяця сформувалися в результаті вивержень вулканів і вони заповнені базальтом, який темніший, ніж навколишні його породи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Неозброєним оком на місячному диску видно ці темні утворення. У них немає ні краплі води, і вони складаються з базальтів. 3-4.5 мільярдів років тому на поверхню Місяця вилилася лава і, затвердівши, утворила темні моря. Вони покривають 16% площі місячної поверхні і розташовані на видимій стороні Місяця. &lt;br /&gt;
Найбільші місячні моря - Море Дощів, Океан Бур, Море Ясності, Море Спокою, Море Родючості і Море Криз.  &lt;br /&gt;
Море Криз добре видно неозброєним оком, як окрему темну овальну пляму праворуч від основного морського басейну.&lt;br /&gt;
Структуру місячних морів і променеві системи кратерів можна вивчати в сильний бінокль або телескоп з невеликим збільшенням в повний місяць, тому що в цей час моря особливо контрастні.&lt;br /&gt;
Місячні гори і плато&lt;br /&gt;
На Місяці присутні кілька гірських ланцюгів і плато. Вони відрізняються від місячних «океанів» більш світлим забарвленням. Місячні гори, на відміну від гір на Землі, формувалися в результаті зіткнень гігантських метеоритів з поверхнею, а не в результаті тектонічних процесів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найвища гора на Місяці Гюйгенс має висоту 11 500 метрів. З її вершини можна помилуватися великою рівниною, що складається із застиглої лави, — морем Дощів, що теж стало результатом падіння астероїда. Непоганий пункт призначення для космічних туристів майбутнього.&lt;br /&gt;
місячні кратери&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:OLYMPUS.HDR.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місячні кратери==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На поверхні Місяця ми можемо спостерігати свідоцтва бомбардування його поверхні астероїдами, кометами і метеоритами. Існує близько півмільйона кратерів розміром більше 1 км. Через відсутність на Місяці атмосфери, води і значних геологічних процесів місячні кратери фактично не піддавалися змінам і навіть древні кратери збереглися на місячній поверхні. &lt;br /&gt;
Кратери носять імена видатних учених. Серед них одинадцять імен належать українцям. Кратерів на видимому із Землі боці налічується близько З0 000. Найбільші серед них - кратер Клавій з діаметром 235 км і Гримальді - 200 км. На фотографіях з космічних апаратів кратерів з діаметром від 60 см налічується більше 200 000. Біля деяких кратерів добре видно яскраві промені, де речовина відбиває до 20 % падаючого на неї світла. Найвідоміші серед таких кратерів -Тіхо і Коперник. У деяких кратерах є центральні гірки. Більшість кратерів на Місяці мають метеоритне походження.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місячний реголіт==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Поверхня Місяця вкрита шаром породи, подрібненої до пилоподібного стану в результаті бомбардування метеоритами протягом мільйонів років. Ця порода називається реголіт. За товщиною шар реголіту варіюється від 3 метрів в районах місячних «океанів» до 20 м на місячних плато. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:OLYMPUS.HDR.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Проект з ОІТ та Геології (Природничо-географічний факультет)]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Tanysunny</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%8F</id>
		<title>Геологічна історія Місяця</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%8F"/>
				<updated>2013-06-03T06:07:39Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Tanysunny: /* Результати проекту */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
=='''''&amp;lt;font color='red' size=6&amp;gt;Геологічна історія Місяця&amp;lt;/font&amp;gt;'''''==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ідея проекту==&lt;br /&gt;
Розповісти про історію супутника Землі&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор проекту==&lt;br /&gt;
[[Користувач:Валерія Раскосова|Валерія Раскосова]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати проекту==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://docs.google.com/presentation/d/1eJbAz6_bgtN8kBDOWm3rUNQCFdw8MVpPvZ5dC49TOvU/edit?usp=sharing Геологічна історія місяця]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місячні &amp;quot;океани&amp;quot; і &amp;quot;моря&amp;quot;==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Blue-Moon-Screensaver zhxg.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Темні ділянки поверхні, які ми можемо бачити з Землі на поверхні Місяця, ми називаємо «океанами» і «морями».  &lt;br /&gt;
Такі назви прийшли із давнини, коли древні астрономи думали, що Місяць має моря і океани, також як і Земля. Насправді ці темні ділянки поверхні Місяця сформувалися в результаті вивержень вулканів і вони заповнені базальтом, який темніший, ніж навколишні його породи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Неозброєним оком на місячному диску видно ці темні утворення. У них немає ні краплі води, і вони складаються з базальтів. 3-4.5 мільярдів років тому на поверхню Місяця вилилася лава і, затвердівши, утворила темні моря. Вони покривають 16% площі місячної поверхні і розташовані на видимій стороні Місяця. &lt;br /&gt;
Найбільші місячні моря - Море Дощів, Океан Бур, Море Ясності, Море Спокою, Море Родючості і Море Криз.  &lt;br /&gt;
Море Криз добре видно неозброєним оком, як окрему темну овальну пляму праворуч від основного морського басейну.&lt;br /&gt;
Структуру місячних морів і променеві системи кратерів можна вивчати в сильний бінокль або телескоп з невеликим збільшенням в повний місяць, тому що в цей час моря особливо контрастні.&lt;br /&gt;
Місячні гори і плато&lt;br /&gt;
На Місяці присутні кілька гірських ланцюгів і плато. Вони відрізняються від місячних «океанів» більш світлим забарвленням. Місячні гори, на відміну від гір на Землі, формувалися в результаті зіткнень гігантських метеоритів з поверхнею, а не в результаті тектонічних процесів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найвища гора на Місяці Гюйгенс має висоту 11 500 метрів. З її вершини можна помилуватися великою рівниною, що складається із застиглої лави, — морем Дощів, що теж стало результатом падіння астероїда. Непоганий пункт призначення для космічних туристів майбутнього.&lt;br /&gt;
місячні кратери&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:OLYMPUS.HDR.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місячні кратери==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На поверхні Місяця ми можемо спостерігати свідоцтва бомбардування його поверхні астероїдами, кометами і метеоритами. Існує близько півмільйона кратерів розміром більше 1 км. Через відсутність на Місяці атмосфери, води і значних геологічних процесів місячні кратери фактично не піддавалися змінам і навіть древні кратери збереглися на місячній поверхні. &lt;br /&gt;
Кратери носять імена видатних учених. Серед них одинадцять імен належать українцям. Кратерів на видимому із Землі боці налічується близько З0 000. Найбільші серед них - кратер Клавій з діаметром 235 км і Гримальді - 200 км. На фотографіях з космічних апаратів кратерів з діаметром від 60 см налічується більше 200 000. Біля деяких кратерів добре видно яскраві промені, де речовина відбиває до 20 % падаючого на неї світла. Найвідоміші серед таких кратерів -Тіхо і Коперник. У деяких кратерах є центральні гірки. Більшість кратерів на Місяці мають метеоритне походження.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місячний реголіт==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Поверхня Місяця вкрита шаром породи, подрібненої до пилоподібного стану в результаті бомбардування метеоритами протягом мільйонів років. Ця порода називається реголіт. За товщиною шар реголіту варіюється від 3 метрів в районах місячних «океанів» до 20 м на місячних плато. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:OLYMPUS.HDR.jpg]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Tanysunny</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%8F</id>
		<title>Геологічна історія Місяця</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%8F"/>
				<updated>2013-06-03T06:07:09Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Tanysunny: /* Матеріали проекту */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
=='''''&amp;lt;font color='red' size=6&amp;gt;Геологічна історія Місяця&amp;lt;/font&amp;gt;'''''==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ідея проекту==&lt;br /&gt;
Розповісти про історію супутника Землі&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор проекту==&lt;br /&gt;
[[Користувач:Валерія Раскосова|Валерія Раскосова]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати проекту==&lt;br /&gt;
Звіт у вигляді презентації.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місячні &amp;quot;океани&amp;quot; і &amp;quot;моря&amp;quot;==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Blue-Moon-Screensaver zhxg.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Темні ділянки поверхні, які ми можемо бачити з Землі на поверхні Місяця, ми називаємо «океанами» і «морями».  &lt;br /&gt;
Такі назви прийшли із давнини, коли древні астрономи думали, що Місяць має моря і океани, також як і Земля. Насправді ці темні ділянки поверхні Місяця сформувалися в результаті вивержень вулканів і вони заповнені базальтом, який темніший, ніж навколишні його породи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Неозброєним оком на місячному диску видно ці темні утворення. У них немає ні краплі води, і вони складаються з базальтів. 3-4.5 мільярдів років тому на поверхню Місяця вилилася лава і, затвердівши, утворила темні моря. Вони покривають 16% площі місячної поверхні і розташовані на видимій стороні Місяця. &lt;br /&gt;
Найбільші місячні моря - Море Дощів, Океан Бур, Море Ясності, Море Спокою, Море Родючості і Море Криз.  &lt;br /&gt;
Море Криз добре видно неозброєним оком, як окрему темну овальну пляму праворуч від основного морського басейну.&lt;br /&gt;
Структуру місячних морів і променеві системи кратерів можна вивчати в сильний бінокль або телескоп з невеликим збільшенням в повний місяць, тому що в цей час моря особливо контрастні.&lt;br /&gt;
Місячні гори і плато&lt;br /&gt;
На Місяці присутні кілька гірських ланцюгів і плато. Вони відрізняються від місячних «океанів» більш світлим забарвленням. Місячні гори, на відміну від гір на Землі, формувалися в результаті зіткнень гігантських метеоритів з поверхнею, а не в результаті тектонічних процесів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найвища гора на Місяці Гюйгенс має висоту 11 500 метрів. З її вершини можна помилуватися великою рівниною, що складається із застиглої лави, — морем Дощів, що теж стало результатом падіння астероїда. Непоганий пункт призначення для космічних туристів майбутнього.&lt;br /&gt;
місячні кратери&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:OLYMPUS.HDR.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місячні кратери==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На поверхні Місяця ми можемо спостерігати свідоцтва бомбардування його поверхні астероїдами, кометами і метеоритами. Існує близько півмільйона кратерів розміром більше 1 км. Через відсутність на Місяці атмосфери, води і значних геологічних процесів місячні кратери фактично не піддавалися змінам і навіть древні кратери збереглися на місячній поверхні. &lt;br /&gt;
Кратери носять імена видатних учених. Серед них одинадцять імен належать українцям. Кратерів на видимому із Землі боці налічується близько З0 000. Найбільші серед них - кратер Клавій з діаметром 235 км і Гримальді - 200 км. На фотографіях з космічних апаратів кратерів з діаметром від 60 см налічується більше 200 000. Біля деяких кратерів добре видно яскраві промені, де речовина відбиває до 20 % падаючого на неї світла. Найвідоміші серед таких кратерів -Тіхо і Коперник. У деяких кратерах є центральні гірки. Більшість кратерів на Місяці мають метеоритне походження.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місячний реголіт==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Поверхня Місяця вкрита шаром породи, подрібненої до пилоподібного стану в результаті бомбардування метеоритами протягом мільйонів років. Ця порода називається реголіт. За товщиною шар реголіту варіюється від 3 метрів в районах місячних «океанів» до 20 м на місячних плато. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:OLYMPUS.HDR.jpg]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Tanysunny</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%8F</id>
		<title>Геологічна історія Місяця</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%8F"/>
				<updated>2013-06-03T06:06:29Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Tanysunny: /* Автор проекту */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
=='''''&amp;lt;font color='red' size=6&amp;gt;Геологічна історія Місяця&amp;lt;/font&amp;gt;'''''==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ідея проекту==&lt;br /&gt;
Розповісти про історію супутника Землі&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор проекту==&lt;br /&gt;
[[Користувач:Валерія Раскосова|Валерія Раскосова]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Матеріали проекту ==&lt;br /&gt;
===Інтернет ресурси проекту===&lt;br /&gt;
Список посилань на ресурси проекту (якщо посилань багато, то зробіть на новій сторінці).&lt;br /&gt;
Посилання на створену колекцію закладок &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Додаткові матеріали проекту===&lt;br /&gt;
Посилання на файли, презентації та інші корисні матеріали&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати проекту==&lt;br /&gt;
Звіт у вигляді презентації.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місячні &amp;quot;океани&amp;quot; і &amp;quot;моря&amp;quot;==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Blue-Moon-Screensaver zhxg.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Темні ділянки поверхні, які ми можемо бачити з Землі на поверхні Місяця, ми називаємо «океанами» і «морями».  &lt;br /&gt;
Такі назви прийшли із давнини, коли древні астрономи думали, що Місяць має моря і океани, також як і Земля. Насправді ці темні ділянки поверхні Місяця сформувалися в результаті вивержень вулканів і вони заповнені базальтом, який темніший, ніж навколишні його породи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Неозброєним оком на місячному диску видно ці темні утворення. У них немає ні краплі води, і вони складаються з базальтів. 3-4.5 мільярдів років тому на поверхню Місяця вилилася лава і, затвердівши, утворила темні моря. Вони покривають 16% площі місячної поверхні і розташовані на видимій стороні Місяця. &lt;br /&gt;
Найбільші місячні моря - Море Дощів, Океан Бур, Море Ясності, Море Спокою, Море Родючості і Море Криз.  &lt;br /&gt;
Море Криз добре видно неозброєним оком, як окрему темну овальну пляму праворуч від основного морського басейну.&lt;br /&gt;
Структуру місячних морів і променеві системи кратерів можна вивчати в сильний бінокль або телескоп з невеликим збільшенням в повний місяць, тому що в цей час моря особливо контрастні.&lt;br /&gt;
Місячні гори і плато&lt;br /&gt;
На Місяці присутні кілька гірських ланцюгів і плато. Вони відрізняються від місячних «океанів» більш світлим забарвленням. Місячні гори, на відміну від гір на Землі, формувалися в результаті зіткнень гігантських метеоритів з поверхнею, а не в результаті тектонічних процесів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найвища гора на Місяці Гюйгенс має висоту 11 500 метрів. З її вершини можна помилуватися великою рівниною, що складається із застиглої лави, — морем Дощів, що теж стало результатом падіння астероїда. Непоганий пункт призначення для космічних туристів майбутнього.&lt;br /&gt;
місячні кратери&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:OLYMPUS.HDR.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місячні кратери==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На поверхні Місяця ми можемо спостерігати свідоцтва бомбардування його поверхні астероїдами, кометами і метеоритами. Існує близько півмільйона кратерів розміром більше 1 км. Через відсутність на Місяці атмосфери, води і значних геологічних процесів місячні кратери фактично не піддавалися змінам і навіть древні кратери збереглися на місячній поверхні. &lt;br /&gt;
Кратери носять імена видатних учених. Серед них одинадцять імен належать українцям. Кратерів на видимому із Землі боці налічується близько З0 000. Найбільші серед них - кратер Клавій з діаметром 235 км і Гримальді - 200 км. На фотографіях з космічних апаратів кратерів з діаметром від 60 см налічується більше 200 000. Біля деяких кратерів добре видно яскраві промені, де речовина відбиває до 20 % падаючого на неї світла. Найвідоміші серед таких кратерів -Тіхо і Коперник. У деяких кратерах є центральні гірки. Більшість кратерів на Місяці мають метеоритне походження.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місячний реголіт==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Поверхня Місяця вкрита шаром породи, подрібненої до пилоподібного стану в результаті бомбардування метеоритами протягом мільйонів років. Ця порода називається реголіт. За товщиною шар реголіту варіюється від 3 метрів в районах місячних «океанів» до 20 м на місячних плато. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:OLYMPUS.HDR.jpg]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Tanysunny</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%8F</id>
		<title>Геологічна історія Місяця</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%8F"/>
				<updated>2013-06-03T06:05:25Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Tanysunny: /* Ідея проекту */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
=='''''&amp;lt;font color='red' size=6&amp;gt;Геологічна історія Місяця&amp;lt;/font&amp;gt;'''''==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ідея проекту==&lt;br /&gt;
Розповісти про історію супутника Землі&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор проекту==&lt;br /&gt;
ПІП автора(ів), посилання на їхні власні сторінки&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Матеріали проекту ==&lt;br /&gt;
===Інтернет ресурси проекту===&lt;br /&gt;
Список посилань на ресурси проекту (якщо посилань багато, то зробіть на новій сторінці).&lt;br /&gt;
Посилання на створену колекцію закладок &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Додаткові матеріали проекту===&lt;br /&gt;
Посилання на файли, презентації та інші корисні матеріали&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати проекту==&lt;br /&gt;
Звіт у вигляді презентації.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місячні &amp;quot;океани&amp;quot; і &amp;quot;моря&amp;quot;==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Blue-Moon-Screensaver zhxg.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Темні ділянки поверхні, які ми можемо бачити з Землі на поверхні Місяця, ми називаємо «океанами» і «морями».  &lt;br /&gt;
Такі назви прийшли із давнини, коли древні астрономи думали, що Місяць має моря і океани, також як і Земля. Насправді ці темні ділянки поверхні Місяця сформувалися в результаті вивержень вулканів і вони заповнені базальтом, який темніший, ніж навколишні його породи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Неозброєним оком на місячному диску видно ці темні утворення. У них немає ні краплі води, і вони складаються з базальтів. 3-4.5 мільярдів років тому на поверхню Місяця вилилася лава і, затвердівши, утворила темні моря. Вони покривають 16% площі місячної поверхні і розташовані на видимій стороні Місяця. &lt;br /&gt;
Найбільші місячні моря - Море Дощів, Океан Бур, Море Ясності, Море Спокою, Море Родючості і Море Криз.  &lt;br /&gt;
Море Криз добре видно неозброєним оком, як окрему темну овальну пляму праворуч від основного морського басейну.&lt;br /&gt;
Структуру місячних морів і променеві системи кратерів можна вивчати в сильний бінокль або телескоп з невеликим збільшенням в повний місяць, тому що в цей час моря особливо контрастні.&lt;br /&gt;
Місячні гори і плато&lt;br /&gt;
На Місяці присутні кілька гірських ланцюгів і плато. Вони відрізняються від місячних «океанів» більш світлим забарвленням. Місячні гори, на відміну від гір на Землі, формувалися в результаті зіткнень гігантських метеоритів з поверхнею, а не в результаті тектонічних процесів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найвища гора на Місяці Гюйгенс має висоту 11 500 метрів. З її вершини можна помилуватися великою рівниною, що складається із застиглої лави, — морем Дощів, що теж стало результатом падіння астероїда. Непоганий пункт призначення для космічних туристів майбутнього.&lt;br /&gt;
місячні кратери&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:OLYMPUS.HDR.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місячні кратери==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На поверхні Місяця ми можемо спостерігати свідоцтва бомбардування його поверхні астероїдами, кометами і метеоритами. Існує близько півмільйона кратерів розміром більше 1 км. Через відсутність на Місяці атмосфери, води і значних геологічних процесів місячні кратери фактично не піддавалися змінам і навіть древні кратери збереглися на місячній поверхні. &lt;br /&gt;
Кратери носять імена видатних учених. Серед них одинадцять імен належать українцям. Кратерів на видимому із Землі боці налічується близько З0 000. Найбільші серед них - кратер Клавій з діаметром 235 км і Гримальді - 200 км. На фотографіях з космічних апаратів кратерів з діаметром від 60 см налічується більше 200 000. Біля деяких кратерів добре видно яскраві промені, де речовина відбиває до 20 % падаючого на неї світла. Найвідоміші серед таких кратерів -Тіхо і Коперник. У деяких кратерах є центральні гірки. Більшість кратерів на Місяці мають метеоритне походження.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місячний реголіт==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Поверхня Місяця вкрита шаром породи, подрібненої до пилоподібного стану в результаті бомбардування метеоритами протягом мільйонів років. Ця порода називається реголіт. За товщиною шар реголіту варіюється від 3 метрів в районах місячних «океанів» до 20 м на місячних плато. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:OLYMPUS.HDR.jpg]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Tanysunny</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%8F</id>
		<title>Геологічна історія Місяця</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%8F"/>
				<updated>2013-06-03T06:04:56Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Tanysunny: /* Введіть назву проекту */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
=='''''&amp;lt;font color='red' size=6&amp;gt;Геологічна історія Місяця&amp;lt;/font&amp;gt;'''''==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ідея проекту==&lt;br /&gt;
Розкрийте задум, мету вашого проекту, передбачуваний результат&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор проекту==&lt;br /&gt;
ПІП автора(ів), посилання на їхні власні сторінки&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Матеріали проекту ==&lt;br /&gt;
===Інтернет ресурси проекту===&lt;br /&gt;
Список посилань на ресурси проекту (якщо посилань багато, то зробіть на новій сторінці).&lt;br /&gt;
Посилання на створену колекцію закладок &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Додаткові матеріали проекту===&lt;br /&gt;
Посилання на файли, презентації та інші корисні матеріали&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати проекту==&lt;br /&gt;
Звіт у вигляді презентації.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місячні &amp;quot;океани&amp;quot; і &amp;quot;моря&amp;quot;==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Blue-Moon-Screensaver zhxg.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Темні ділянки поверхні, які ми можемо бачити з Землі на поверхні Місяця, ми називаємо «океанами» і «морями».  &lt;br /&gt;
Такі назви прийшли із давнини, коли древні астрономи думали, що Місяць має моря і океани, також як і Земля. Насправді ці темні ділянки поверхні Місяця сформувалися в результаті вивержень вулканів і вони заповнені базальтом, який темніший, ніж навколишні його породи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Неозброєним оком на місячному диску видно ці темні утворення. У них немає ні краплі води, і вони складаються з базальтів. 3-4.5 мільярдів років тому на поверхню Місяця вилилася лава і, затвердівши, утворила темні моря. Вони покривають 16% площі місячної поверхні і розташовані на видимій стороні Місяця. &lt;br /&gt;
Найбільші місячні моря - Море Дощів, Океан Бур, Море Ясності, Море Спокою, Море Родючості і Море Криз.  &lt;br /&gt;
Море Криз добре видно неозброєним оком, як окрему темну овальну пляму праворуч від основного морського басейну.&lt;br /&gt;
Структуру місячних морів і променеві системи кратерів можна вивчати в сильний бінокль або телескоп з невеликим збільшенням в повний місяць, тому що в цей час моря особливо контрастні.&lt;br /&gt;
Місячні гори і плато&lt;br /&gt;
На Місяці присутні кілька гірських ланцюгів і плато. Вони відрізняються від місячних «океанів» більш світлим забарвленням. Місячні гори, на відміну від гір на Землі, формувалися в результаті зіткнень гігантських метеоритів з поверхнею, а не в результаті тектонічних процесів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найвища гора на Місяці Гюйгенс має висоту 11 500 метрів. З її вершини можна помилуватися великою рівниною, що складається із застиглої лави, — морем Дощів, що теж стало результатом падіння астероїда. Непоганий пункт призначення для космічних туристів майбутнього.&lt;br /&gt;
місячні кратери&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:OLYMPUS.HDR.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місячні кратери==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На поверхні Місяця ми можемо спостерігати свідоцтва бомбардування його поверхні астероїдами, кометами і метеоритами. Існує близько півмільйона кратерів розміром більше 1 км. Через відсутність на Місяці атмосфери, води і значних геологічних процесів місячні кратери фактично не піддавалися змінам і навіть древні кратери збереглися на місячній поверхні. &lt;br /&gt;
Кратери носять імена видатних учених. Серед них одинадцять імен належать українцям. Кратерів на видимому із Землі боці налічується близько З0 000. Найбільші серед них - кратер Клавій з діаметром 235 км і Гримальді - 200 км. На фотографіях з космічних апаратів кратерів з діаметром від 60 см налічується більше 200 000. Біля деяких кратерів добре видно яскраві промені, де речовина відбиває до 20 % падаючого на неї світла. Найвідоміші серед таких кратерів -Тіхо і Коперник. У деяких кратерах є центральні гірки. Більшість кратерів на Місяці мають метеоритне походження.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місячний реголіт==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Поверхня Місяця вкрита шаром породи, подрібненої до пилоподібного стану в результаті бомбардування метеоритами протягом мільйонів років. Ця порода називається реголіт. За товщиною шар реголіту варіюється від 3 метрів в районах місячних «океанів» до 20 м на місячних плато. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:OLYMPUS.HDR.jpg]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Tanysunny</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%8F</id>
		<title>Геологічна історія Місяця</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%8F"/>
				<updated>2013-06-03T06:04:30Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Tanysunny: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
=='''''&amp;lt;font color='red' size=6&amp;gt;Введіть назву проекту&amp;lt;/font&amp;gt;'''''==&lt;br /&gt;
Якщо є додайте логотип проекту&lt;br /&gt;
==Ідея проекту==&lt;br /&gt;
Розкрийте задум, мету вашого проекту, передбачуваний результат&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор проекту==&lt;br /&gt;
ПІП автора(ів), посилання на їхні власні сторінки&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Матеріали проекту ==&lt;br /&gt;
===Інтернет ресурси проекту===&lt;br /&gt;
Список посилань на ресурси проекту (якщо посилань багато, то зробіть на новій сторінці).&lt;br /&gt;
Посилання на створену колекцію закладок &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Додаткові матеріали проекту===&lt;br /&gt;
Посилання на файли, презентації та інші корисні матеріали&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати проекту==&lt;br /&gt;
Звіт у вигляді презентації.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місячні &amp;quot;океани&amp;quot; і &amp;quot;моря&amp;quot;==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Blue-Moon-Screensaver zhxg.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Темні ділянки поверхні, які ми можемо бачити з Землі на поверхні Місяця, ми називаємо «океанами» і «морями».  &lt;br /&gt;
Такі назви прийшли із давнини, коли древні астрономи думали, що Місяць має моря і океани, також як і Земля. Насправді ці темні ділянки поверхні Місяця сформувалися в результаті вивержень вулканів і вони заповнені базальтом, який темніший, ніж навколишні його породи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Неозброєним оком на місячному диску видно ці темні утворення. У них немає ні краплі води, і вони складаються з базальтів. 3-4.5 мільярдів років тому на поверхню Місяця вилилася лава і, затвердівши, утворила темні моря. Вони покривають 16% площі місячної поверхні і розташовані на видимій стороні Місяця. &lt;br /&gt;
Найбільші місячні моря - Море Дощів, Океан Бур, Море Ясності, Море Спокою, Море Родючості і Море Криз.  &lt;br /&gt;
Море Криз добре видно неозброєним оком, як окрему темну овальну пляму праворуч від основного морського басейну.&lt;br /&gt;
Структуру місячних морів і променеві системи кратерів можна вивчати в сильний бінокль або телескоп з невеликим збільшенням в повний місяць, тому що в цей час моря особливо контрастні.&lt;br /&gt;
Місячні гори і плато&lt;br /&gt;
На Місяці присутні кілька гірських ланцюгів і плато. Вони відрізняються від місячних «океанів» більш світлим забарвленням. Місячні гори, на відміну від гір на Землі, формувалися в результаті зіткнень гігантських метеоритів з поверхнею, а не в результаті тектонічних процесів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найвища гора на Місяці Гюйгенс має висоту 11 500 метрів. З її вершини можна помилуватися великою рівниною, що складається із застиглої лави, — морем Дощів, що теж стало результатом падіння астероїда. Непоганий пункт призначення для космічних туристів майбутнього.&lt;br /&gt;
місячні кратери&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:OLYMPUS.HDR.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місячні кратери==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На поверхні Місяця ми можемо спостерігати свідоцтва бомбардування його поверхні астероїдами, кометами і метеоритами. Існує близько півмільйона кратерів розміром більше 1 км. Через відсутність на Місяці атмосфери, води і значних геологічних процесів місячні кратери фактично не піддавалися змінам і навіть древні кратери збереглися на місячній поверхні. &lt;br /&gt;
Кратери носять імена видатних учених. Серед них одинадцять імен належать українцям. Кратерів на видимому із Землі боці налічується близько З0 000. Найбільші серед них - кратер Клавій з діаметром 235 км і Гримальді - 200 км. На фотографіях з космічних апаратів кратерів з діаметром від 60 см налічується більше 200 000. Біля деяких кратерів добре видно яскраві промені, де речовина відбиває до 20 % падаючого на неї світла. Найвідоміші серед таких кратерів -Тіхо і Коперник. У деяких кратерах є центральні гірки. Більшість кратерів на Місяці мають метеоритне походження.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місячний реголіт==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Поверхня Місяця вкрита шаром породи, подрібненої до пилоподібного стану в результаті бомбардування метеоритами протягом мільйонів років. Ця порода називається реголіт. За товщиною шар реголіту варіюється від 3 метрів в районах місячних «океанів» до 20 м на місячних плато. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:OLYMPUS.HDR.jpg]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Tanysunny</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:IUcqcGnemz4.jpg</id>
		<title>Файл:IUcqcGnemz4.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:IUcqcGnemz4.jpg"/>
				<updated>2013-06-03T06:02:47Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Tanysunny: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Tanysunny</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%92%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%A0%D0%B0%D1%81%D0%BA%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0</id>
		<title>Користувач:Валерія Раскосова</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%92%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%A0%D0%B0%D1%81%D0%BA%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0"/>
				<updated>2013-06-03T06:02:30Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Tanysunny: /* Про себе */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== Про себе ==&lt;br /&gt;
[[Файл:IUcqcGnemz4.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[vk.com/the_last_jester]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Мої інтереси ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Живопис, 2D-графіка, 3D-графіка, астрономія, зоологія, орнітологія, вивчення іноземних мов (норвезька, фінська, англійська, німецька, хінді), анімація, музика, альтернативна енергетика.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Category:Студенти]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Проекти в яких беру участь ==&lt;br /&gt;
[[Проект з ОІТ та Геології]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Мої роботи ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://docs.google.com/presentation/d/1eJbAz6_bgtN8kBDOWm3rUNQCFdw8MVpPvZ5dC49TOvU/edit?usp=sharing Геологічна історія місяця]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Проект з ОІТ та Геології: &amp;quot;Геологічна історія Місяця&amp;quot; - група №12(1) ПГФ, 2013|Проект з ОІТ та Геології: &amp;quot;Геологічна історія Місяця&amp;quot; - група №12(1) ПГФ, 2013]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Tanysunny</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%92%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%A0%D0%B0%D1%81%D0%BA%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0</id>
		<title>Користувач:Валерія Раскосова</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%92%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%A0%D0%B0%D1%81%D0%BA%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0"/>
				<updated>2013-06-03T06:02:11Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Tanysunny: /* Про себе */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== Про себе ==&lt;br /&gt;
[[Файл:IUcqcGnemz4.jpg]]&lt;br /&gt;
[vk.com/the_last_jester]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Мої інтереси ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Живопис, 2D-графіка, 3D-графіка, астрономія, зоологія, орнітологія, вивчення іноземних мов (норвезька, фінська, англійська, німецька, хінді), анімація, музика, альтернативна енергетика.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Category:Студенти]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Проекти в яких беру участь ==&lt;br /&gt;
[[Проект з ОІТ та Геології]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Мої роботи ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://docs.google.com/presentation/d/1eJbAz6_bgtN8kBDOWm3rUNQCFdw8MVpPvZ5dC49TOvU/edit?usp=sharing Геологічна історія місяця]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Проект з ОІТ та Геології: &amp;quot;Геологічна історія Місяця&amp;quot; - група №12(1) ПГФ, 2013|Проект з ОІТ та Геології: &amp;quot;Геологічна історія Місяця&amp;quot; - група №12(1) ПГФ, 2013]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Tanysunny</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%92%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%A0%D0%B0%D1%81%D0%BA%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0</id>
		<title>Користувач:Валерія Раскосова</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%92%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%A0%D0%B0%D1%81%D0%BA%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0"/>
				<updated>2013-06-03T06:00:51Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Tanysunny: /* Мої роботи */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== Про себе ==&lt;br /&gt;
vk.com/the_last_jester&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://cs413530.vk.me/v413530775/e70/IUcqcGnemz4.jpg]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Мої інтереси ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Живопис, 2D-графіка, 3D-графіка, астрономія, зоологія, орнітологія, вивчення іноземних мов (норвезька, фінська, англійська, німецька, хінді), анімація, музика, альтернативна енергетика.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Category:Студенти]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Проекти в яких беру участь ==&lt;br /&gt;
[[Проект з ОІТ та Геології]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Мої роботи ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://docs.google.com/presentation/d/1eJbAz6_bgtN8kBDOWm3rUNQCFdw8MVpPvZ5dC49TOvU/edit?usp=sharing Геологічна історія місяця]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Проект з ОІТ та Геології: &amp;quot;Геологічна історія Місяця&amp;quot; - група №12(1) ПГФ, 2013|Проект з ОІТ та Геології: &amp;quot;Геологічна історія Місяця&amp;quot; - група №12(1) ПГФ, 2013]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Tanysunny</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%8F</id>
		<title>Геологічна історія Місяця</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%8F"/>
				<updated>2013-06-03T05:58:46Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Tanysunny: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=Місячні &amp;quot;океани&amp;quot; і &amp;quot;моря&amp;quot;=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Blue-Moon-Screensaver zhxg.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Темні ділянки поверхні, які ми можемо бачити з Землі на поверхні Місяця, ми називаємо «океанами» і «морями».  &lt;br /&gt;
Такі назви прийшли із давнини, коли древні астрономи думали, що Місяць має моря і океани, також як і Земля. Насправді ці темні ділянки поверхні Місяця сформувалися в результаті вивержень вулканів і вони заповнені базальтом, який темніший, ніж навколишні його породи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Неозброєним оком на місячному диску видно ці темні утворення. У них немає ні краплі води, і вони складаються з базальтів. 3-4.5 мільярдів років тому на поверхню Місяця вилилася лава і, затвердівши, утворила темні моря. Вони покривають 16% площі місячної поверхні і розташовані на видимій стороні Місяця. &lt;br /&gt;
Найбільші місячні моря - Море Дощів, Океан Бур, Море Ясності, Море Спокою, Море Родючості і Море Криз.  &lt;br /&gt;
Море Криз добре видно неозброєним оком, як окрему темну овальну пляму праворуч від основного морського басейну.&lt;br /&gt;
Структуру місячних морів і променеві системи кратерів можна вивчати в сильний бінокль або телескоп з невеликим збільшенням в повний місяць, тому що в цей час моря особливо контрастні.&lt;br /&gt;
Місячні гори і плато&lt;br /&gt;
На Місяці присутні кілька гірських ланцюгів і плато. Вони відрізняються від місячних «океанів» більш світлим забарвленням. Місячні гори, на відміну від гір на Землі, формувалися в результаті зіткнень гігантських метеоритів з поверхнею, а не в результаті тектонічних процесів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найвища гора на Місяці Гюйгенс має висоту 11 500 метрів. З її вершини можна помилуватися великою рівниною, що складається із застиглої лави, — морем Дощів, що теж стало результатом падіння астероїда. Непоганий пункт призначення для космічних туристів майбутнього.&lt;br /&gt;
місячні кратери&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:OLYMPUS.HDR.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Місячні кратери=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На поверхні Місяця ми можемо спостерігати свідоцтва бомбардування його поверхні астероїдами, кометами і метеоритами. Існує близько півмільйона кратерів розміром більше 1 км. Через відсутність на Місяці атмосфери, води і значних геологічних процесів місячні кратери фактично не піддавалися змінам і навіть древні кратери збереглися на місячній поверхні. &lt;br /&gt;
Кратери носять імена видатних учених. Серед них одинадцять імен належать українцям. Кратерів на видимому із Землі боці налічується близько З0 000. Найбільші серед них - кратер Клавій з діаметром 235 км і Гримальді - 200 км. На фотографіях з космічних апаратів кратерів з діаметром від 60 см налічується більше 200 000. Біля деяких кратерів добре видно яскраві промені, де речовина відбиває до 20 % падаючого на неї світла. Найвідоміші серед таких кратерів -Тіхо і Коперник. У деяких кратерах є центральні гірки. Більшість кратерів на Місяці мають метеоритне походження.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Місячний реголіт=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Поверхня Місяця вкрита шаром породи, подрібненої до пилоподібного стану в результаті бомбардування метеоритами протягом мільйонів років. Ця порода називається реголіт. За товщиною шар реголіту варіюється від 3 метрів в районах місячних «океанів» до 20 м на місячних плато. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:OLYMPUS.HDR.jpg]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Tanysunny</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A0%D0%B5%D0%B7%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%D0%B7_%D0%9E%D0%86%D0%A2_%D1%82%D0%B0_%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%97_2012-2013_%D0%BD.%D1%80.</id>
		<title>Результати проекту з ОІТ та Геології 2012-2013 н.р.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A0%D0%B5%D0%B7%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%D0%B7_%D0%9E%D0%86%D0%A2_%D1%82%D0%B0_%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%97_2012-2013_%D0%BD.%D1%80."/>
				<updated>2013-06-03T05:57:32Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Tanysunny: /* Проекти 2012-2013 навчальний рік */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{|cellpadding=&amp;quot;1&amp;quot; style=&amp;quot;margin-bottom:5 px;&amp;quot; &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;text-align:center; padding: 0.1em 0.1em; background-color:Aquamarine; border:2px solid mintcream; border-right:1; -moz-border-radius:10px&amp;quot; |&lt;br /&gt;
{|border=&amp;quot;0&amp;quot; cellpadding=&amp;quot;5&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- style=&amp;quot;background-color:Aquamarine; text-align:center;&amp;quot; |&lt;br /&gt;
|&amp;lt;FONT face=&amp;quot;Courier New&amp;quot; size=&amp;quot;3&amp;quot;&amp;gt; [[Проект з ОІТ та Геології|Головна]]&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;FONT face=&amp;quot;Courier New&amp;quot; size=&amp;quot;3&amp;quot;&amp;gt;[[Тематика проектів з ОІТ та Геології 2010-2011 н.р.|Теми проектів]]&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;FONT face=&amp;quot;Courier New&amp;quot; size=&amp;quot;3&amp;quot;&amp;gt;[[Результати проекту з ОІТ та Геології 2012-2013 н.р.|Результати проекту]]&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;FONT face=&amp;quot;Courier New&amp;quot; size=&amp;quot;3&amp;quot;&amp;gt;[[Архів до проекту ОІТ та Геологія, ПГФ|Архів]]&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;FONT face=&amp;quot;Courier New&amp;quot; size=&amp;quot;3&amp;quot;&amp;gt;[[Корисні посилання з галузі &amp;quot;Геологія&amp;quot; 2012-2013|Корисні посилання]]&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приклад оформлення&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Проект з ОІТ та Геології на тему:&amp;quot;Дорогоцінне каміння&amp;quot;| Дорогоцінне каміння]], виконала [[Користувач: Волкова Анна|Волкова Анна]]&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
==Проекти 2012-2013 навчальний рік==&lt;br /&gt;
[[Інтрузивні породи|Інтрузивні породи]], виконала [[Користувач:FreeSpirit|Ходаковська Ірина]]&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
[[Проект з ОІТ та Геології: &amp;quot;Цунамі&amp;quot; - група №12(1) ПГФ, 2013|'''&amp;quot;Цунамі&amp;quot;''']], виконала [[Користувач:Русина Юлія|'''Русина Юлія''']]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Проект з ОІТ та Геології: &amp;quot;Карстові процеси&amp;quot; - № 11(1)групи ПГФ, 2013.|'''&amp;quot;Карстові процеси&amp;quot;''']] ,виконала [[Користувач: Танічка|Тетяна Гамала]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Проект з ОІТ та Геології: &amp;quot;Обшліфоване каміння&amp;quot; - група №11групи ПГФ, 2013.| '''&amp;quot;Обшліфоване каміння&amp;quot;''']] ,виконала [[Користувач: Васильєва Ірина|Васильєва Ірина]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://docs.google.com/file/d/0B7rdwmPA7tx9c1lkSmtRcm5Md1E/edit?usp=sharing Дорогоціне каміння.],виконала [[Користувач:Романькова Катерина|Романькова Катя]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Проект з ОІТ та Геології: Проект з ОІТ та Геології: &amp;quot;Дорогоцінне каміння&amp;quot; - № групи ПГФ, 2013|'''&amp;quot;Дорогоцінне каміння'''&amp;quot;]] ,виконала [[Користувач: Марія Боса|Боса Марія]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Літосферні плити]] ,виконала [[Користувач:Анна Гонитель|Анна Гонитель]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зледеніння четвертинного періоду]], виконала [[Користувач:Tanysunny|Гусар Тетяна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Проект з ОІТ та Геології: &amp;quot;Типи вулканів&amp;quot; - № 12(1) ПГФ, 2013|&amp;quot;Типи вулканів&amp;quot;]],виконала[[Користувач:Падалка Вікторія| Падалка Вікторія]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Проект з ОІТ та Геології: &amp;quot;Виробне каміння&amp;quot; - 12-1 групи ПГФ, 2013|&amp;quot; Виробне каміння&amp;quot;]],виконала [[Користувач:Сердюк Ольга|Сердюк Ольга]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Галоїдні породи]], виконала [[Користувач:Азза Світлана|Азза Світлана]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Проект з ОІТ та Геології: &amp;quot;Гейзери&amp;quot; - № 12(1) ПГФ, 2013.|'''&amp;quot;Гейзери&amp;quot;''']], виконав [[Користувач:Олексієнко Ігор|'''Олексієнко Ігор''']]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Проект з ОІТ та Геології: &amp;quot;Геологічна історія Місяця&amp;quot; - № 12(1) ПГФ, 2013.|'''&amp;quot;Геологічна історія Місяця&amp;quot;''']], виконала [[Користувач:Валерія Раскосова|'''Валерія Раскосова''']]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Проект з ОІТ та Геології: &amp;quot;Структура Українського щита&amp;quot; - 12 групи ПГФ, 2013|&amp;quot;Структура ураїнського щита&amp;quot;]], виконала [[Користувач:Таня Порожнякова]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Стихійні лиха]], виконала [[Користувач:Астанова Катерина|Астанова Катерина]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Проект з ОІТ та Геології: &amp;quot;Землетруси&amp;quot; - № 12(1) ПГФ, 2013.|'''&amp;quot;Землетруси&amp;quot;''']], виконав [[Користувач:Петухов Андрій|'''Петухов Андрій''']]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Субдукція літосферних плит]], виконав [[Користувач:Микола Олексин|Олексин Микола]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Tanysunny</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7_%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%83%D0%B7%D1%96_%22%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F%22_2012-2013</id>
		<title>Корисні посилання з галузі &quot;Геологія&quot; 2012-2013</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7_%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%83%D0%B7%D1%96_%22%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F%22_2012-2013"/>
				<updated>2013-06-03T05:52:18Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Tanysunny: /* Корисні посилання з галузі Катерина Астанова */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{|cellpadding=&amp;quot;1&amp;quot; style=&amp;quot;margin-bottom:5 px;&amp;quot; &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;text-align:center; padding: 0.1em 0.1em; background-color:Aquamarine; border:2px solid mintcream; border-right:1; -moz-border-radius:10px&amp;quot; |&lt;br /&gt;
{|border=&amp;quot;0&amp;quot; cellpadding=&amp;quot;5&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- style=&amp;quot;background-color:Aquamarine; text-align:center;&amp;quot; |&lt;br /&gt;
|&amp;lt;FONT face=&amp;quot;Courier New&amp;quot; size=&amp;quot;3&amp;quot;&amp;gt; [[Проект з ОІТ та Геології|Головна]]&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;FONT face=&amp;quot;Courier New&amp;quot; size=&amp;quot;3&amp;quot;&amp;gt;[[Тематика проектів з ОІТ та Геології 2010-2011 н.р.|Теми проектів]]&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;FONT face=&amp;quot;Courier New&amp;quot; size=&amp;quot;3&amp;quot;&amp;gt;[[Результати проекту з ОІТ та Геології 2012-2013 н.р.|Результати проекту]]&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;FONT face=&amp;quot;Courier New&amp;quot; size=&amp;quot;3&amp;quot;&amp;gt;[[Архів до проекту ОІТ та Геологія, ПГФ|Архів]]&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;FONT face=&amp;quot;Courier New&amp;quot; size=&amp;quot;3&amp;quot;&amp;gt;[[Корисні посилання з галузі &amp;quot;Геологія&amp;quot; 2012-2013|Корисні посилання]]&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приклад оформлення:&lt;br /&gt;
===Корисні посилання [[Користувач:Завалко Дмитро|Завалко Дмитра]] ===&lt;br /&gt;
[http://www.catalogmineralov.ru/ &amp;quot;Каталог мінералів&amp;quot; - віртуальна енциклопедія] Фотографії, описи та характеристики мінералів і самородних елементів, статті. Пошук мінералів за класом, сингонією, блиском та ін. властивостями. Новини геології.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.izmiran.rssi.ru/ ИЗМИРАН - институт земного магнетизма] Перечень подразделений Института земного магнетизма, описание действующих служб, международных проектов. Центр прогнозов геофизической обстановки (данные по Москве и области). Список сотрудников.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.vokrugsveta.com/ &amp;quot;Навколо світу&amp;quot; - журнал подорожей і відкриттів] Розповіді про далекі країни, першовідкривачів, дослідників, географія континентів. Тематичний архів статей, фотогалереї.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Корисні посилання з галузі &amp;quot;Геологія&amp;quot; 2012-2013=&lt;br /&gt;
===Корисні посилання з галузі [[Карчукас Сергій]]===&lt;br /&gt;
[http://www.geograf.com.ua/]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://geoswit.ucoz.ru/]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://geografica.net.ua/]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
===Корисні посилання з галузі [[Користувач:Валерія Раскосова|Валерія Раскосова]]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://geo.historic.ru/ Географический справочник]- включає в себе безліч корисних даних в галузі як фізичної, так і історичної та політичної географії, докладні відомості про різні регіони земної кулі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.geograf.com.ua/ Географический портал] - український сайт, що містить постійно оновлювані дані про новітні дослідження в області географії як в Україні так і в світі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://geonews.com.ua/ Геология, геологоразведка на Украине] - сайт із результатами геологічних досліджень в Укріїні.&lt;br /&gt;
-----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Корисні посилання з галузі [[Користувач:Падалка Вікторія|Падалка Вікторія]]===&lt;br /&gt;
[http://geo.web.ru/&amp;quot;Все о геології&amp;quot;]-словник геологічних термінів, статті, анотації, книги. Допомога студенту.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
[http://www.ginras.ru/&amp;quot;Геологічний інститут РАН&amp;quot;]-все цікаве що можна дізнатись багато цікавого в геологіі, жарнали університета, іх публікації, також містяться цікаві сайти( лабораторії, комітети).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.igem.ru/ Інститут геології рдних місцезнаходжень]-міститься багата бібліотека підручників з геології, публікації інститута. Містяться відомості про знаходженя гологічниїх руд, петрології,про мініралогічні науки, геоїнформатика, та ін.&lt;br /&gt;
[[http://ua.coolreferat.com]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Корисні посилання з галузі[[Користувач: Яременко Інна| Яременко Інна]]===&lt;br /&gt;
[http://ua.coolreferat.com]-Історія геологічного розвитку&lt;br /&gt;
[http://znaimo.com.ua]-Чітко описані принципи геології як науки&lt;br /&gt;
[http://pulib.if.ua]- На сайті розміщена інформація про методологію геології&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Корисні посилання з галузі [[Користувач:Козловський Владисла Володимирович |Козлoвський Владислав]]===&lt;br /&gt;
[http://www.geograf.com.ua/]- Тут багато цікавого, щодо географії.&lt;br /&gt;
[http://geosite.com.ua/]- Сайт з географічним укліном.&lt;br /&gt;
[http://www.dgs.kiev.ua/]- Гарний сайт про гарну науку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Корисні копалини[[Користувач:Кузьмич Ольга|Кузьмич Ольга]]===&lt;br /&gt;
[[http://geoswit.ucoz.ru/index/0-173]]- На сайті чітко описані корисні копалини Північної Америки.&lt;br /&gt;
[[http://geoswit.ucoz.ru/index/0-206]]-на сайті подана інормація про корисні копалини Євразії&lt;br /&gt;
[[http://www.museumkiev.org/Geology/zal4.html]]-опис розвіданих родовищ корисних копалин &lt;br /&gt;
===Корисні посилання [[Користувач:Жосан Наталія|Жосан Наталія]]===&lt;br /&gt;
[[http://www.geolog.org.ua/ua/]]-Спілка геологів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[http://geo.web.ru/]]-Все о геологии. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[http://www.mygeos.com/]]-Геология о теории и практике.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Корисні посилання з галузі [[Користувач:Люненко Володимир|Люненко Володимир]]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/Ізостазія Ізостазія]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/Геологія Геологія]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/Мінералогія Мінералогія]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Корисні посилання з галузі [[Користувач:Лисенко Анна|Лисенко Анна]]===&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F_%D2%91%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8]&lt;br /&gt;
===Корисні посилання з галузі[[Користувач:Литвиненко Віктор|Литвиненко Віктор]]===&lt;br /&gt;
[http://www.geo.web.ru ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.dgs.kiev.ua]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.nospe.ucoz.ru]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Корисні посилання з галузі [[Користувач:Забудаєва Олександра|Забудаєва Олександра]]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[http://geoswit.ucoz.ru/index/0-10]]-Географія Батьківщини&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[http://geografica.net.ua/]]-Сайт для географів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[http://ukrmap.su/uk-g11/1341.html]]- Географія світових природних ресурсів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Корисні посилання з галузі [[Користувач:Сердюк Ольга|Сердюк Ольга]]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[http://geo.web.ru]]-Все про геологію&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[http://www.geocollect.ru]]-Геологічні колекції для навчальних закладів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[http://www.fmm.ru]]-Мінералогічний музей ім.Ферсмана&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Корисні посилання з галузі [[Користувач:Марія Боса|Марія Боса]]===&lt;br /&gt;
[[http://www.masters.donntu.edu.ua/2004/ggeo/zaborin/ind/museumu.html Мінералогічний музей кафедри &amp;quot;Корисні копалини та екологічна геологія&amp;quot;]] -Мінералогічний музей кафедри &amp;quot;Корисні копалини та екологічна геологія&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[http://www.geolog.org.ua/ua/ Спілка геологів України]]-Всеукраїнська громадська організація “Спілка геологів України” створена в 2000 році за ініціативи Групи компаній Надра та інших провідних українських геологічних підприємств і організацій.Об'єднує понад 4 тис. геологів, геофізиків, інженерів та учених геологічної галузі України. Спілка геологів - це 22 обласних відділення та осередки у м. Києві і Республіці Крим. Серед колективних членів Спілки -  46 геологічних товариств, асоціацій і установ, зокрема Державна служба геології та надр України і всі її підприємства, компанії НАК «Нафтогаз України»: ПАТ «Укрнафта» та ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз», наукові установи НАН України і інші.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[http://www.catalogmineralov.ru/ Каталог дорогоцінних мінералів]]-каталог - это виртуальная коллекция минералов и драгоценных камней. На сайте вы найдете фотографии, описания и тематические статьи по минералогии и истории камня.&lt;br /&gt;
Корисні посилання з галузі&lt;br /&gt;
== Корисні посилання з галузі [[ Користувач: Беспалова Анастасія|Беспалова Анастасія]] ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://nospe.ucoz.ru/index/0-169  геології екзогенні процеси]- сайт по геології&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.mindat.org/зарубіжна геології]-одна з найбільших база даних про мінерали і їх місце народження &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.minrec.org/журнал з геології]-статті по геології, мінерології ,палеонтології&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Корисні посилання з галузі [[Користувач:Таня Порожнякова|Таня Порожнякова]]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[http://www.vokrugsveta.com/]]- журнал&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Корисні посилання з галузі [[Користувач:Русина Юлія|Русина Юлія]]===&lt;br /&gt;
[http://www.japantokyo.ru/zemletrjasenie/samye-silnye-tsunami.html История Токио]-Самые большие цунами &amp;lt;br&amp;gt; [http://geo-tur.narod.ru/ Гео-тур]-Все,что вы хотели знать о географии(страны,карты,глосарий) &amp;lt;br&amp;gt; [http://geo.historic.ru/ Географический справочник]- Страны мира,часовые пояса,справочные данные&lt;br /&gt;
===Корисні посилання з галузі&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;[[Користувач:Яременко Інна| Яременко Інна]]&lt;br /&gt;
[[http://znaimo.com.ua/%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F]]- Сайт на якому чітко описана методологія і історія данної науки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Корисні посилання з галузі [[Користувач:Танічка|Гамала Тетяна]]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://sites.google.com/site/geyzeruzon/журнал з геології]- долина гейзерів на Камчатці і Кальдера гузон&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://geus.dk/geuspage-uk.htm/ журнал з геофізики] - на сайті можна найти матеріали по геології та геофізики Гренландії&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://AI-Malyshev.narod.ru/Add_Ru.html/журнал з геології вулканів]- Монография &amp;quot;Жизнь вулкана&amp;quot; (вулкан Безымянный с доисторических времен до 2000 г.) и дополнительный иллюстративный материал к ней (извержения Безымянного, Шивелуча, Ключевского - слайды, рисунки, фотографии)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Корисні посилання з галузі [[Користувач:Щорба Оксана]]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[http://uk.wikipedia.org/wiki/Корисні_копалини_США]] цікава інформація про корисні копалини на тереторії США&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[http://uk.wikipedia.org/wiki/Мезозойська_ера]] корисні копалини мезозойської ери&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[http://www.geoinf.kiev.ua/]] Геоінформ України&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Корисні посилання з галузі [[користувач:Васильєва Ірина| Васильєва Ірина]]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ukr-tur.narod.ru/geology/geology.htm/історична геологія] - історична геологія&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/Дислокація_(геологія)/ дислокація] - Крайова дислокація 3 Порушення форми первинного залягання гірських порід&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.osvita-plaza.com.ua/load/geografija_f..geologija..logija/7-1-0-3976/склад Землі] - склад Землі та хімічні перетворення&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Корисні посилання з галузі [[Користувач:Анна Гонитель]]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[http://uk.wikipedia.org/wiki/Літосферні_плити]] види літосферних плит,які є на Земній кулі&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[http://uk.wikipedia.org/wiki/Євразійська_плита]]  частина Євразійського континенту та плити які входять до її складу&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[http://uk.wikipedia.org/wiki/Геологія_України]] цікава інформація про геологічну будову  України,включає в себе історію розвитку території&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Корисні посилання з галузі [[Користувач:Романькова Катерина|Романькова Катерина]]==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[http://www.rgo.ru/ Русское географическое общество]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[http://www.catalogmineralov.ru/ Каталог минералов]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[http://www.vokrugsveta.com/ &amp;quot;Вокруг света&amp;quot; - журнал путешествий и открытий]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Корисні посилання з галузі [[Користувач:FreeSpirit|Ходаковська Ірина]]==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[http://npu.edu.ua/!e-book/book/html/D/ipgoe_kfg_Geologiya/90.html/Інтрузивні_породи Інтрузивні_породи]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[http://uk.wikipedia.org/wiki/Геологія Геологія]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[http://geo.web.ru/Все_про_геологію Все_про_геологію]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Корисні посилання з галузі [[Користувач:miss.stasenko2013]]===&lt;br /&gt;
[http://www.japantokyo.ru/zemletrjasenie/samye-silnye-tsunami.html История Токио]-Самые большие цунами &amp;lt;br&amp;gt; [http://geo-tur.narod.ru/ Гео-тур]-Все,что вы хотели знать о географии(страны,карты,глосарий) &amp;lt;br&amp;gt; [http://geo.historic.ru/ Географический справочник]- Страны мира,часовые пояса,справочные данные&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Корисні посилання з галузі [[Користувач:Олена777]]===&lt;br /&gt;
[http://www.geograf.com.ua/]- Тут багато цікавого, щодо географії.&lt;br /&gt;
[http://geosite.com.ua/]- Сайт з географічним укліном.&lt;br /&gt;
[http://www.dgs.kiev.ua/]- Гарний сайт про гарну науку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Корисні посилання з галузі [[Користувач:Олексієнко Ігор]]===&lt;br /&gt;
[http://http://ru.wikipedia.org/wiki/География/]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://http://web.ru//]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://http://ru.wikipedia.org/wiki/Минерал/]&lt;br /&gt;
===Корисні посилання з галузі [[Користувач:Tanysunny|Гусар Тетяна]]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://katastrofa.h12.ru/icehyst.htm]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://geografica.net.ua/publ/galuzi_geografiji/geologija/osnovni_etapi_rozvitku_zemli_chetvertinnij_period/67-1-0-1001]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://volk77.narod.ru/divan/istor/kaynozoy4.html]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Корисні посилання з галузі[[Користувач:Азза Світлана|Азза Світлана]]===&lt;br /&gt;
[http://referatcentral.org.ua/geography_physical_load.php?id=812&amp;amp;startext=2]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.catalogmineralov.ru/mineral/133.html]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.mining-enc.ru/g/galogennye-porody/]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Корисні посилання [[Користувач:Несміян Стася|Несміян Стася]] ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.geograf.com.ua/]&lt;br /&gt;
[http://geoknigi.com/]&lt;br /&gt;
[http://geo.1september.ru/]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Корисні посилання з галузі[[Користувач:Богдан Афонін|Богдан Афонін]]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[http://uk.wikipedia.org/wiki/Геологія Геологія]]&lt;br /&gt;
[http://sites.google.com/site/geyzeruzon/журнал з геології]&lt;br /&gt;
[http://www.dgs.kiev.ua]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Корисні посилання з галузі [[Користувач:Астанова Катерина|Катерина Астанова]]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://navigator.rv.ua/index.php?option=com_content&amp;amp;view=article&amp;amp;id=18:--&amp;amp;catid=7:2013-02-18-11-31-22 про стихійні лиха]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ua.textreferat.com/referat-2095-1.html Стихійні лиха, які найчастіше трапляються в Україні]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://newecolife.com.ua/tags/%F1%F2%E8%F5%B3%E9%ED%B3+%EB%E8%F5%E0/ еко-блог]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Корисні посилання з галузі [[Користувач:Петухов Андрій|Петухов Андрій]]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%8F%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://referati-besplatno.ru/zemletryaseniya]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://pidruchniki.ws/19240701/geografiya/zemletrusi]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Корисні посилання з галузі [[Користувач:Микола Олексин|Олексин Микола]]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://lasthot.ru/news/read/Nespokojnaja-Zemlja.html]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BE%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%83%D0%B1%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%86%D0%B8%D0%B8]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://web.ru/db/msg.html?mid=1161593]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Tanysunny</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%83%D0%B1%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D1%82</id>
		<title>Субдукція літосферних плит</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%83%D0%B1%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D1%82"/>
				<updated>2013-06-03T05:45:57Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Tanysunny: /* Матеріали проекту */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=='''''&amp;lt;font color='red' size=6&amp;gt;Субдукція літосферних плит&amp;lt;/font&amp;gt;'''''==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ідея проекту==&lt;br /&gt;
Пояснити процес субдукції та його наслідки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор проекту==&lt;br /&gt;
[[Користувач:Микола Олексин|Олексин Микола]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати проекту==&lt;br /&gt;
[https://docs.google.com/file/d/0BxkRM7BzP_aXa3VaaktDMjVoY1k/edit?pli=1 Презентація за темою проекту]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Субдукція'''– зіштовхування океанічної плити з іншою плитою (океанічною чи континентальною), внаслідок чого вона занурюється у мантію, що призводить до утворення глибоководних жолобів та острівних дуг.&lt;br /&gt;
Підсування однієї плити літосфери під другу; літосфера підсуненої плити (звичайно океанічного типу), поглинається матерією мантії Землі; одне з базових понять теорії тектоніки літосферних плит. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:img9f3b4bfe2c9bb1dda217.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Регіональні пластини зіткнення наслідків і їх круті схили=&lt;br /&gt;
зіткнення континентальних плит складається з континентального шарів (скелі) і океанічних плит. Її фактичний склад не важливо, просто тому, що він раптом зупинився субдукції призвело до застою пластини. Конфлікт буде також піднімати причини.&lt;br /&gt;
=Плато=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Зіткнення океанічної зони субдукції.&lt;br /&gt;
Наприклад, зіткнення Онтонг Java плато острова Нова Гвінея дуги, формування ланцюга островів Lihir трюки - Фінні світового класу золотий рудник епітермальних Ladolam. Те ж саме плато дуги зіткнення калійні вулканічна активність викликана порфіру мідно-золотого зруденіння на Фіджі з великими золотими minralizatsiey імператора і в інших місцях.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Зіткнення континентальної плити зони субдукції=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перший приклад даному випадку є побудова конфлікту в Австралії і Новій Гвінеї. Вона утворюється ланцюжок формі калієвої магматичних порід на острові Нова Гвінея, яка поступово стає ерозії на захід. Серйозні ерозії міді, золота Профір і пов'язаних з ними скарнових піддається Java в західних Irianskoy. Порфирій/скарнових родовище знаходиться в &amp;quot;OK&amp;quot; ТЕДІ Західне Папуа-Нова Гвінея (ПНГ). Поргера золотий рудник є мезотермальних родовищ у східній частині родовища мезотермальних гори Kare поблизу. Крім того, Схід продовжував основний ланцюга калію вулкана (один з яких містить ангідриту продукт його виверження, які вказують на наявність окислення розплаву), це, ймовірно, не буде ослаблено еквівалентно вторгнення калію безпосередньо пов'язані з мінералізацією на захід. Австралія стикається з дугою тільки досвідчені підняття, так що експозиція вже існуючих мінералізації, такі, Бату Hiyau і Lerokis.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Крутопадаючі зони субдукції=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Хороший приклад цієї ситуації на Філіппінах, ділянок материка Палаван, Міндоро Острів зіткнення Манілі Trench зони субдукції (траншеї), розбивши на заході Lu Гросс, пісні та частини траншеї. Ця подія може призвести до утворення крутих субдукції Манілі субдукції на схід від острова Лусон тепер завершити subdutsirovaniya і зворотному напрямку. Це призводить до магнітного склонению дуги і освіти в основному активні в формуванні цих вигнутих геотермального родовища (MAC заборона на півночі (Лусон) і південних негрів Palinpinon) сказав. Основна структура проникність. Цей процес призвів до місцевих підняття і оголення Мінералізація представлена епітермальних золотого зруденіння в Masbate золотоносних брекчії труби і Bulavan південних негрів.&lt;br /&gt;
Нинішня ситуація Maluguhai, які stolkonvenie, майже паралельно, поліпшення і Sangihe дуги Talaud мінералізації сховище навчання. Продукція дуги Kotobato Сулу також призвело до виникнення у верхньому правому кутку дуга-дуга зіткнення між піддається мінералізації.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Проект з ОІТ та Геології (Природничо-географічний факультет)]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Tanysunny</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%83%D0%B1%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D1%82</id>
		<title>Субдукція літосферних плит</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%83%D0%B1%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D1%82"/>
				<updated>2013-06-03T05:44:42Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Tanysunny: /* Результати проекту */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=='''''&amp;lt;font color='red' size=6&amp;gt;Субдукція літосферних плит&amp;lt;/font&amp;gt;'''''==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ідея проекту==&lt;br /&gt;
Пояснити процес субдукції та його наслідки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор проекту==&lt;br /&gt;
[[Користувач:Микола Олексин|Олексин Микола]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Матеріали проекту ==&lt;br /&gt;
===Додаткові матеріали проекту===&lt;br /&gt;
Посилання на файли, презентації та інші корисні матеріали&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати проекту==&lt;br /&gt;
[https://docs.google.com/file/d/0BxkRM7BzP_aXa3VaaktDMjVoY1k/edit?pli=1 Презентація за темою проекту]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Субдукція'''– зіштовхування океанічної плити з іншою плитою (океанічною чи континентальною), внаслідок чого вона занурюється у мантію, що призводить до утворення глибоководних жолобів та острівних дуг.&lt;br /&gt;
Підсування однієї плити літосфери під другу; літосфера підсуненої плити (звичайно океанічного типу), поглинається матерією мантії Землі; одне з базових понять теорії тектоніки літосферних плит. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:img9f3b4bfe2c9bb1dda217.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Регіональні пластини зіткнення наслідків і їх круті схили=&lt;br /&gt;
зіткнення континентальних плит складається з континентального шарів (скелі) і океанічних плит. Її фактичний склад не важливо, просто тому, що він раптом зупинився субдукції призвело до застою пластини. Конфлікт буде також піднімати причини.&lt;br /&gt;
=Плато=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Зіткнення океанічної зони субдукції.&lt;br /&gt;
Наприклад, зіткнення Онтонг Java плато острова Нова Гвінея дуги, формування ланцюга островів Lihir трюки - Фінні світового класу золотий рудник епітермальних Ladolam. Те ж саме плато дуги зіткнення калійні вулканічна активність викликана порфіру мідно-золотого зруденіння на Фіджі з великими золотими minralizatsiey імператора і в інших місцях.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Зіткнення континентальної плити зони субдукції=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перший приклад даному випадку є побудова конфлікту в Австралії і Новій Гвінеї. Вона утворюється ланцюжок формі калієвої магматичних порід на острові Нова Гвінея, яка поступово стає ерозії на захід. Серйозні ерозії міді, золота Профір і пов'язаних з ними скарнових піддається Java в західних Irianskoy. Порфирій/скарнових родовище знаходиться в &amp;quot;OK&amp;quot; ТЕДІ Західне Папуа-Нова Гвінея (ПНГ). Поргера золотий рудник є мезотермальних родовищ у східній частині родовища мезотермальних гори Kare поблизу. Крім того, Схід продовжував основний ланцюга калію вулкана (один з яких містить ангідриту продукт його виверження, які вказують на наявність окислення розплаву), це, ймовірно, не буде ослаблено еквівалентно вторгнення калію безпосередньо пов'язані з мінералізацією на захід. Австралія стикається з дугою тільки досвідчені підняття, так що експозиція вже існуючих мінералізації, такі, Бату Hiyau і Lerokis.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Крутопадаючі зони субдукції=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Хороший приклад цієї ситуації на Філіппінах, ділянок материка Палаван, Міндоро Острів зіткнення Манілі Trench зони субдукції (траншеї), розбивши на заході Lu Гросс, пісні та частини траншеї. Ця подія може призвести до утворення крутих субдукції Манілі субдукції на схід від острова Лусон тепер завершити subdutsirovaniya і зворотному напрямку. Це призводить до магнітного склонению дуги і освіти в основному активні в формуванні цих вигнутих геотермального родовища (MAC заборона на півночі (Лусон) і південних негрів Palinpinon) сказав. Основна структура проникність. Цей процес призвів до місцевих підняття і оголення Мінералізація представлена епітермальних золотого зруденіння в Masbate золотоносних брекчії труби і Bulavan південних негрів.&lt;br /&gt;
Нинішня ситуація Maluguhai, які stolkonvenie, майже паралельно, поліпшення і Sangihe дуги Talaud мінералізації сховище навчання. Продукція дуги Kotobato Сулу також призвело до виникнення у верхньому правому кутку дуга-дуга зіткнення між піддається мінералізації.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Проект з ОІТ та Геології (Природничо-географічний факультет)]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Tanysunny</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%83%D0%B1%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D1%82</id>
		<title>Субдукція літосферних плит</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%83%D0%B1%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D1%82"/>
				<updated>2013-06-03T05:44:28Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Tanysunny: /* Результати проекту */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=='''''&amp;lt;font color='red' size=6&amp;gt;Субдукція літосферних плит&amp;lt;/font&amp;gt;'''''==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ідея проекту==&lt;br /&gt;
Пояснити процес субдукції та його наслідки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор проекту==&lt;br /&gt;
[[Користувач:Микола Олексин|Олексин Микола]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Матеріали проекту ==&lt;br /&gt;
===Додаткові матеріали проекту===&lt;br /&gt;
Посилання на файли, презентації та інші корисні матеріали&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати проекту==&lt;br /&gt;
[https://docs.google.com/file/d/0BxkRM7BzP_aXa3VaaktDMjVoY1k/edit?pli=1 Презентація за темою проекту]&lt;br /&gt;
'''Субдукція'''– зіштовхування океанічної плити з іншою плитою (океанічною чи континентальною), внаслідок чого вона занурюється у мантію, що призводить до утворення глибоководних жолобів та острівних дуг.&lt;br /&gt;
Підсування однієї плити літосфери під другу; літосфера підсуненої плити (звичайно океанічного типу), поглинається матерією мантії Землі; одне з базових понять теорії тектоніки літосферних плит. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:img9f3b4bfe2c9bb1dda217.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Регіональні пластини зіткнення наслідків і їх круті схили=&lt;br /&gt;
зіткнення континентальних плит складається з континентального шарів (скелі) і океанічних плит. Її фактичний склад не важливо, просто тому, що він раптом зупинився субдукції призвело до застою пластини. Конфлікт буде також піднімати причини.&lt;br /&gt;
=Плато=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Зіткнення океанічної зони субдукції.&lt;br /&gt;
Наприклад, зіткнення Онтонг Java плато острова Нова Гвінея дуги, формування ланцюга островів Lihir трюки - Фінні світового класу золотий рудник епітермальних Ladolam. Те ж саме плато дуги зіткнення калійні вулканічна активність викликана порфіру мідно-золотого зруденіння на Фіджі з великими золотими minralizatsiey імператора і в інших місцях.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Зіткнення континентальної плити зони субдукції=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перший приклад даному випадку є побудова конфлікту в Австралії і Новій Гвінеї. Вона утворюється ланцюжок формі калієвої магматичних порід на острові Нова Гвінея, яка поступово стає ерозії на захід. Серйозні ерозії міді, золота Профір і пов'язаних з ними скарнових піддається Java в західних Irianskoy. Порфирій/скарнових родовище знаходиться в &amp;quot;OK&amp;quot; ТЕДІ Західне Папуа-Нова Гвінея (ПНГ). Поргера золотий рудник є мезотермальних родовищ у східній частині родовища мезотермальних гори Kare поблизу. Крім того, Схід продовжував основний ланцюга калію вулкана (один з яких містить ангідриту продукт його виверження, які вказують на наявність окислення розплаву), це, ймовірно, не буде ослаблено еквівалентно вторгнення калію безпосередньо пов'язані з мінералізацією на захід. Австралія стикається з дугою тільки досвідчені підняття, так що експозиція вже існуючих мінералізації, такі, Бату Hiyau і Lerokis.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Крутопадаючі зони субдукції=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Хороший приклад цієї ситуації на Філіппінах, ділянок материка Палаван, Міндоро Острів зіткнення Манілі Trench зони субдукції (траншеї), розбивши на заході Lu Гросс, пісні та частини траншеї. Ця подія може призвести до утворення крутих субдукції Манілі субдукції на схід від острова Лусон тепер завершити subdutsirovaniya і зворотному напрямку. Це призводить до магнітного склонению дуги і освіти в основному активні в формуванні цих вигнутих геотермального родовища (MAC заборона на півночі (Лусон) і південних негрів Palinpinon) сказав. Основна структура проникність. Цей процес призвів до місцевих підняття і оголення Мінералізація представлена епітермальних золотого зруденіння в Masbate золотоносних брекчії труби і Bulavan південних негрів.&lt;br /&gt;
Нинішня ситуація Maluguhai, які stolkonvenie, майже паралельно, поліпшення і Sangihe дуги Talaud мінералізації сховище навчання. Продукція дуги Kotobato Сулу також призвело до виникнення у верхньому правому кутку дуга-дуга зіткнення між піддається мінералізації.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Проект з ОІТ та Геології (Природничо-географічний факультет)]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Tanysunny</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%83%D0%B1%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D1%82</id>
		<title>Субдукція літосферних плит</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%83%D0%B1%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D1%82"/>
				<updated>2013-06-03T05:42:50Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Tanysunny: /* Інтернет ресурси проекту */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=='''''&amp;lt;font color='red' size=6&amp;gt;Субдукція літосферних плит&amp;lt;/font&amp;gt;'''''==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ідея проекту==&lt;br /&gt;
Пояснити процес субдукції та його наслідки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор проекту==&lt;br /&gt;
[[Користувач:Микола Олексин|Олексин Микола]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Матеріали проекту ==&lt;br /&gt;
===Додаткові матеріали проекту===&lt;br /&gt;
Посилання на файли, презентації та інші корисні матеріали&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати проекту==&lt;br /&gt;
Звіт у вигляді презентації.&lt;br /&gt;
'''Субдукція'''– зіштовхування океанічної плити з іншою плитою (океанічною чи континентальною), внаслідок чого вона занурюється у мантію, що призводить до утворення глибоководних жолобів та острівних дуг.&lt;br /&gt;
Підсування однієї плити літосфери під другу; літосфера підсуненої плити (звичайно океанічного типу), поглинається матерією мантії Землі; одне з базових понять теорії тектоніки літосферних плит. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:img9f3b4bfe2c9bb1dda217.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Регіональні пластини зіткнення наслідків і їх круті схили=&lt;br /&gt;
зіткнення континентальних плит складається з континентального шарів (скелі) і океанічних плит. Її фактичний склад не важливо, просто тому, що він раптом зупинився субдукції призвело до застою пластини. Конфлікт буде також піднімати причини.&lt;br /&gt;
=Плато=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Зіткнення океанічної зони субдукції.&lt;br /&gt;
Наприклад, зіткнення Онтонг Java плато острова Нова Гвінея дуги, формування ланцюга островів Lihir трюки - Фінні світового класу золотий рудник епітермальних Ladolam. Те ж саме плато дуги зіткнення калійні вулканічна активність викликана порфіру мідно-золотого зруденіння на Фіджі з великими золотими minralizatsiey імператора і в інших місцях.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Зіткнення континентальної плити зони субдукції=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перший приклад даному випадку є побудова конфлікту в Австралії і Новій Гвінеї. Вона утворюється ланцюжок формі калієвої магматичних порід на острові Нова Гвінея, яка поступово стає ерозії на захід. Серйозні ерозії міді, золота Профір і пов'язаних з ними скарнових піддається Java в західних Irianskoy. Порфирій/скарнових родовище знаходиться в &amp;quot;OK&amp;quot; ТЕДІ Західне Папуа-Нова Гвінея (ПНГ). Поргера золотий рудник є мезотермальних родовищ у східній частині родовища мезотермальних гори Kare поблизу. Крім того, Схід продовжував основний ланцюга калію вулкана (один з яких містить ангідриту продукт його виверження, які вказують на наявність окислення розплаву), це, ймовірно, не буде ослаблено еквівалентно вторгнення калію безпосередньо пов'язані з мінералізацією на захід. Австралія стикається з дугою тільки досвідчені підняття, так що експозиція вже існуючих мінералізації, такі, Бату Hiyau і Lerokis.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Крутопадаючі зони субдукції=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Хороший приклад цієї ситуації на Філіппінах, ділянок материка Палаван, Міндоро Острів зіткнення Манілі Trench зони субдукції (траншеї), розбивши на заході Lu Гросс, пісні та частини траншеї. Ця подія може призвести до утворення крутих субдукції Манілі субдукції на схід від острова Лусон тепер завершити subdutsirovaniya і зворотному напрямку. Це призводить до магнітного склонению дуги і освіти в основному активні в формуванні цих вигнутих геотермального родовища (MAC заборона на півночі (Лусон) і південних негрів Palinpinon) сказав. Основна структура проникність. Цей процес призвів до місцевих підняття і оголення Мінералізація представлена епітермальних золотого зруденіння в Masbate золотоносних брекчії труби і Bulavan південних негрів.&lt;br /&gt;
Нинішня ситуація Maluguhai, які stolkonvenie, майже паралельно, поліпшення і Sangihe дуги Talaud мінералізації сховище навчання. Продукція дуги Kotobato Сулу також призвело до виникнення у верхньому правому кутку дуга-дуга зіткнення між піддається мінералізації.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Проект з ОІТ та Геології (Природничо-географічний факультет)]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Tanysunny</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%83%D0%B1%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D1%82</id>
		<title>Субдукція літосферних плит</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%83%D0%B1%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D1%82"/>
				<updated>2013-06-03T05:42:26Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Tanysunny: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=='''''&amp;lt;font color='red' size=6&amp;gt;Субдукція літосферних плит&amp;lt;/font&amp;gt;'''''==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ідея проекту==&lt;br /&gt;
Пояснити процес субдукції та його наслідки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор проекту==&lt;br /&gt;
[[Користувач:Микола Олексин|Олексин Микола]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Матеріали проекту ==&lt;br /&gt;
===Інтернет ресурси проекту===&lt;br /&gt;
Список посилань на ресурси проекту (якщо посилань багато, то зробіть на новій сторінці).&lt;br /&gt;
Посилання на створену колекцію закладок &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Додаткові матеріали проекту===&lt;br /&gt;
Посилання на файли, презентації та інші корисні матеріали&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати проекту==&lt;br /&gt;
Звіт у вигляді презентації.&lt;br /&gt;
'''Субдукція'''– зіштовхування океанічної плити з іншою плитою (океанічною чи континентальною), внаслідок чого вона занурюється у мантію, що призводить до утворення глибоководних жолобів та острівних дуг.&lt;br /&gt;
Підсування однієї плити літосфери під другу; літосфера підсуненої плити (звичайно океанічного типу), поглинається матерією мантії Землі; одне з базових понять теорії тектоніки літосферних плит. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:img9f3b4bfe2c9bb1dda217.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Регіональні пластини зіткнення наслідків і їх круті схили=&lt;br /&gt;
зіткнення континентальних плит складається з континентального шарів (скелі) і океанічних плит. Її фактичний склад не важливо, просто тому, що він раптом зупинився субдукції призвело до застою пластини. Конфлікт буде також піднімати причини.&lt;br /&gt;
=Плато=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Зіткнення океанічної зони субдукції.&lt;br /&gt;
Наприклад, зіткнення Онтонг Java плато острова Нова Гвінея дуги, формування ланцюга островів Lihir трюки - Фінні світового класу золотий рудник епітермальних Ladolam. Те ж саме плато дуги зіткнення калійні вулканічна активність викликана порфіру мідно-золотого зруденіння на Фіджі з великими золотими minralizatsiey імператора і в інших місцях.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Зіткнення континентальної плити зони субдукції=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перший приклад даному випадку є побудова конфлікту в Австралії і Новій Гвінеї. Вона утворюється ланцюжок формі калієвої магматичних порід на острові Нова Гвінея, яка поступово стає ерозії на захід. Серйозні ерозії міді, золота Профір і пов'язаних з ними скарнових піддається Java в західних Irianskoy. Порфирій/скарнових родовище знаходиться в &amp;quot;OK&amp;quot; ТЕДІ Західне Папуа-Нова Гвінея (ПНГ). Поргера золотий рудник є мезотермальних родовищ у східній частині родовища мезотермальних гори Kare поблизу. Крім того, Схід продовжував основний ланцюга калію вулкана (один з яких містить ангідриту продукт його виверження, які вказують на наявність окислення розплаву), це, ймовірно, не буде ослаблено еквівалентно вторгнення калію безпосередньо пов'язані з мінералізацією на захід. Австралія стикається з дугою тільки досвідчені підняття, так що експозиція вже існуючих мінералізації, такі, Бату Hiyau і Lerokis.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Крутопадаючі зони субдукції=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Хороший приклад цієї ситуації на Філіппінах, ділянок материка Палаван, Міндоро Острів зіткнення Манілі Trench зони субдукції (траншеї), розбивши на заході Lu Гросс, пісні та частини траншеї. Ця подія може призвести до утворення крутих субдукції Манілі субдукції на схід від острова Лусон тепер завершити subdutsirovaniya і зворотному напрямку. Це призводить до магнітного склонению дуги і освіти в основному активні в формуванні цих вигнутих геотермального родовища (MAC заборона на півночі (Лусон) і південних негрів Palinpinon) сказав. Основна структура проникність. Цей процес призвів до місцевих підняття і оголення Мінералізація представлена епітермальних золотого зруденіння в Masbate золотоносних брекчії труби і Bulavan південних негрів.&lt;br /&gt;
Нинішня ситуація Maluguhai, які stolkonvenie, майже паралельно, поліпшення і Sangihe дуги Talaud мінералізації сховище навчання. Продукція дуги Kotobato Сулу також призвело до виникнення у верхньому правому кутку дуга-дуга зіткнення між піддається мінералізації.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Проект з ОІТ та Геології (Природничо-географічний факультет)]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Tanysunny</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82_%D0%B7_%D0%9E%D0%86%D0%A2_%D1%82%D0%B0_%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%97:_%22%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%83%D1%81%D0%B8%22_-_%E2%84%96_12(1)_%D0%9F%D0%93%D0%A4,_2013.</id>
		<title>Проект з ОІТ та Геології: &quot;Землетруси&quot; - № 12(1) ПГФ, 2013.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82_%D0%B7_%D0%9E%D0%86%D0%A2_%D1%82%D0%B0_%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%97:_%22%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%83%D1%81%D0%B8%22_-_%E2%84%96_12(1)_%D0%9F%D0%93%D0%A4,_2013."/>
				<updated>2013-06-03T05:42:13Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Tanysunny: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=='''''&amp;lt;font color='red' size=6&amp;gt;Землетруси&amp;lt;/font&amp;gt;'''''==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:1279694705_4.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Загальна характеристика=&lt;br /&gt;
'''Землетруси''' — коливання Землі, викликані раптовими змінами в стані надр планети. Ці коливання являють собою пружні хвилі, що поширюються з високою швидкістю в товщі гірських порід. Найсильніші землетруси іноді відчуваються на відстанях більше 1500 км від вогнища і можуть бути зареєстровані сейсмографами (спеціальними високочутливими приладами) навіть у протилежній півкулі. Район, де зароджуються коливання, називається вогнищем землетрусу, а його проекція на поверхню Землі — епіцентром землетрусу. Вогнища більшості землетрусів лежать у земній корі на глибинах не більше 16 км, однак у деяких районах глибини вогнищ сягають 700 км. Щодня відбуваються тисячі землетрусів, але лише деякі з них відчуваються людиною.&lt;br /&gt;
Згадки про землетруси зустрічаються в Біблії, у трактатах античних учених — ''Геродота, Плінія й Лівія'', а також у давніх китайських і японських письмових джерелах. До XIX ст. більшість повідомлень про землетруси містили описи, щедро приправлені забобонами, і теорії, що грунтувалися на убогих і недостовірних спостереженнях. Серію систематичних описів (каталогів) землетрусів у 1840 р. почав А. Перрі (Франція). У 1850-х роках Р. Малле (Ірландія) склав великий каталог землетрусів, а його докладний звіт про землетрус у Неаполі в 1857 р. став одним із перших строго наукових описів сильних землетрусів Хоча вже з давніх часів ведуться численні дослідження, не можна сказати, що причини виникнення землетрусів повністю вивчені. За характером процесів у їхніх вогнищах виділяють кілька типів землетрусів, основними з яких є тектонічні, вулканічні й техногенні.&lt;br /&gt;
'''''Тектонічні землетруси''''' виникають унаслідок раптового зняття напруження, наприклад при переміщеннях уздовж розламу в земній корі (дослідження останніх років показують, що причиною глибоких землетрусів можуть бути і фазові переходи в мантії Землі, що відбуваються при певних температурах і тиску). Іноді глибинні розлами виходять на поверхню Під час катастрофічного землетрусу в Сан-Франциско 18 квітня 1906 р. загальна довжина поверхневих розривів у зоні розламу Сан-Андреас склала більше 430 км. максимальний горизонтальний зсув — 6 м. Максимальна зареєстрована величина сейс-могенних зсувів уздовж розламу 15 м.&lt;br /&gt;
Вулканічні землетруси виникають унаслідок різких переміщень магматичного розплаву в надрах Землі або в результаті виникнення розривів під впливом цих переміщень.&lt;br /&gt;
'''''Техногенні землетруси''''' можуть бути викликані підземними ядерними випробуваннями, заповненням водоймищ, видобутком нафти й газу методом нагнітання рідини у свердловини, підривними роботами при видобутку корисних копалин тощо. Менш сильні землетруси відбуваються при обвалі склепінь печер або гірських копалень.&lt;br /&gt;
=Реєстрація та вивчення землетрусів=&lt;br /&gt;
Прилад, що записує сейсмічні коливання, називається сейсмографом, а сам запис — сейсмограмою. Сейсмограф складається з маятника, підвішеного усередині корпуса на пружині, і записуючого пристрою Один з перших записуючих пристроїв являв собою обертовий барабан із паперовою стрічкою При обертанні барабан поступово зміщається в один бік, так що нульова лінія запису на папері має вигляд спіралі. Щохвилини на графік наносяться вертикальні лінії — оцінки часу; для цього використовується дуже точний годинник, який періодично звіряють з еталоном точного часу. Для вивчення близьких землетрусів необхідна точність маркування — до секунди або менше У багатьох сейсмографах для перетворення механічного сигналу в електричний використовуються індукційні пристрої, у яких при переміщенні інертної маси маятника щодо корпуса змінюється величина магнітного потоку, що проходить крізь витки індукційної котушки. Слабкий електричний струм, що виникає при цьому, пускає в хід гальванометр, з'єднаний із дзеркальцем, який відкидає промінь світла на світлочутливий папір записуючого пристрою У сучасних сейсмографах реєстрація коливань ведеться в цифровому вигляді з використанням комп'ютерів.&lt;br /&gt;
Уперше інструментальні спостереження з'явилися в Китаї, де в 132 р Чан Хен винайшов сейсмоскоп, що становив собою майстерно зроблену посудину. На зовнішньому боці посудини, із розміщеним усередині маятником, по колу були вигравірувані голови драконів, що тримають у пащі кульки При хитанні маятника від землетрусу одна або кілька кульок випадали у відкриті роти жаб, розміщених біля основи посудини у такий спосіб, щоб жаби могли їх проковтнути.&lt;br /&gt;
Спостереження за землетрусами ведуться з найдавніших часів Детальні історичні описи, що надійно свідчать про землетруси із середини І тис. до н е., створені японцями. Велику увагу сейсмічності приділяли й античні вчені — Арістотель та ін. Систематичні інструментальні спостереження, розпочаті в другій половині XIX ст., призвели до виділення сейсмології у самостійну науку (Б. Б. Голіцин, Е. Віхерт, Б. Гутенберг, А. Мохоровичич, Ф Оморі й ін.).&lt;br /&gt;
Постійні спостереження за землетрусами здійснюються сейсмічною службою. Сучасна світова мережа нараховує понад 2000 стаціонарних сейсмічних станцій, дані яких систематично публікуються в сейсмологічних бюлетенях і каталогах Крім стаціонарних станцій, використовуються експедиційні сейсмографи, у тому числі встановлювані на дні океанів. Експедиційні сейсмографи )асилалися також на Місяць (де 5 сейсмографів щорічно реєструють до 3000 місяцетрусів), а також на Марс і Венеру. Вивченням землетрусів займається сейсмологія Сейсмічні хвилі, що виникають при землетрусах, використовуються також для вивчення внутрішньої будови Землі, досягнення в цій області стали основою для розвитку методів сейсмічної розвідки&lt;br /&gt;
=Сейсмічні хвилі=&lt;br /&gt;
Коливання, що поширюються з вогнища землетрусу, являють собою пружні хвилі, характер і швидкість поширення яких залежать від пружних властивостей і щільності порід. До пружних властивостей належать модуль об'ємної деформації, що характеризує опір стисканню без зміни форми, і модуль зрушення, що визначає опір силі зрушення Швидкість поширення пружних хвиль збільшується прямо пропорційно до квадратного кореня значень параметрів пружності й щільності середовища.&lt;br /&gt;
Подовжні й поперечні хвилі На сейсмограмах ці хвилі з'являються першими Спочатку реєструються подовжні хвилі, при проходженні яких кожна частка середовища зазнає спершу стискання, а потім знову розширюється, здійснюючи при цьому зворотно-поступальний рух у подовжньому напрямку (тобто в напрямку поширення хвилі). Ці хвилі називаються також Р-хви-пями, або первинними хвилями. їхня швидкість залежить від модуля пружності й твердості породи. Поблизу земної поверхні швидкість Р-хвиль складає 6 км/с, а на дуже великій глибині — близько 13 км/с. Наступними реєструються поперечні сейсмічні хвилі, названі також S-хвилями. або вторинними хвилями. При їхньому проходженні кожна частка породи коливається пер- * пендикулярно до напрямку поширення хвилі. їхня швидкість залежить від опору породи зрушенню і складає приблизно 7/12 від швидкості поширення Р-хвиль.&lt;br /&gt;
Поверхневі хвилі поширюються уздовж земної поверхні або паралельно до неї і не проникають глибше 80—160 км. У цій групі виділяються хвилі Релея й хвилі Лява (названі за іменами учених, що розробили математичну теорію поширення таких хвиль). При проходженні хвиль Релея частки породи описують вертикальні еліпси, що лежать у комірковій площині. У хвилях Лява частки породи коливаються перпендикулярно до напрямку поширення хвиль. Поверхневі хвилі часто позначаються скорочено як L-хвилі. Швидкість їхнього поширення складає 3,2—4,4 км/с. При глибокофокусних землетрусах поверхневі хвилі дуже слабкі.&lt;br /&gt;
Амплітуда й період характеризують коливальні рухи сейсмічних хвиль. Амплітудою називається величина, на яку змінюється положення частки ґрунту при проходженні хвилі в порівнянні з попереднім станом спокою. Період коливань — проміжок часу, за який відбувається одне повне коливання частки Поблизу вогнища землетрусу спостерігаються коливання з різними періодами — від часток секунди до декількох секунд. Однак на великих відстанях від центру (сотні кілометрів) короткоперіодні коливання виражені слабше: для Я-хвиль характерні періоди від 1 до 10 с, а для 5-хвиль — трохи більше.&lt;br /&gt;
Траєкторії хвиль Р і S збігаються, хоча перші поширюються швидше. Сейсмічні станції, що знаходяться далеко від епіцентру землетрусу, реєструють не тільки прямі хвилі Р і S. але також хвилі цих типів, уже відбиті один раз від поверхні Землі — РР і SS (або PR, і SR,), а іноді — відбиті двічі — РРР і SSS (або PR2 і SR2).&lt;br /&gt;
Існують також відбиті хвилі, що проходять один відрізок шляху як Р-хвиля, а другий, після відбивання, — як 5-хвиля. Утворені обмінні хвилі позначаються як PS або SP. На сейсмограмах глибокофокусних землетрусів спостерігаються також інші типи відбитих хвиль, наприклад хвилі, які, перш ніж досягти реєструвальної станції, відбилися від поверхні Землі. їх прийнято позначати маленькою літерою, за якою йде велика (наприклад pR), Ці хвилі дуже зручно використовувати для визначення глибини вогнища землетрусу. На глибині 2900 км швидкість Р-хвиль різко знижується від &amp;gt;13 км/с до -8 км/с; а 5-хвилі не поширюються нижче цього рівня, що відповідає границі земного ядра й мантії. Обидва типи хвиль частково відбиваються від цієї поверхні, і певна кількість їхньої енергії повертається до поверхні у вигляді хвиль, що позначаються як РР і S.5. Р-хвилі проходять крізь ядро, але їхня траєкторія при цьому різко відхиляється, і на поверхні Землі виникає тіньова зона, у межах якої реєструються тільки дуже слабкі /&amp;quot;-хвилі. Ця зона починається на відстані близько 11 тис. км від сейсмічного джерела, а вже на відстані 16 тис км Я-хвилі знову з'являються, причому їхня амплітуда значно зростає через фокусуючий вплив ядра, де швидкості хвиль низькі. Р-хвилі, що пройшли крізь земне ядро, позначаються РКР або Ру. На сейсмограмах добре виділяються також хвилі, які шляхом від джерела до ядра йдуть як хвилі S. потім проходять крізь ядро як хвилі Р, а при виході хвилі знову перетворяться на тип 5. У самому центрі Землі, на глибині більше 5100 км, існує внутрішнє ядро, що знаходиться ймовірно у твердому стані, але природа його поки не цілком зрозуміла. Хвилі, що проникають крізь це внутрішнє ядро, позначаються як РК1КР або SKIKS.&lt;br /&gt;
=Магнітуда й інтенсивність землетрусів=&lt;br /&gt;
Магнипуда землетрусів звичай визначається за шкалою, що грунтується на )аписах сейсмографів Ця шкала відома під назвою шкали магнітуд, або шкали Ріхтера (за іменем американського сейсмолога Ч. Ф Ріхтера, що запропонував fi в 1935 р ) Магнипуда землетрусу — безрозмірна величина, пропорційна до логарифма відношення максимальних амплітуд певного типу хвиль цього іемлетрусу і деякого стандартного землетрусу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ідея проекту==&lt;br /&gt;
Дізнатися більше про землетруси&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор проекту==&lt;br /&gt;
[[Користувач:Петухов Андрій| Петухов Андрій]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Матеріали проекту ==&lt;br /&gt;
===Інтернет ресурси проекту===&lt;br /&gt;
http://npu.edu.ua/!e-book/book/html/D/ipgoe_kfg_Geologiya/120.html&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://osvita.ua/vnz/reports/bjd/23426/&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://uk.wikipedia.org/wiki/Землетрус&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://www.etoday.ru/tag/землетрясения&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Додаткові матеріали проекту===&lt;br /&gt;
[[Файл:Zemletrs.jpg]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Zemletrus.jpg]]&lt;br /&gt;
[[Файл:3-108c4.jpg]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Хвилі землетрусу.JPG]]&lt;br /&gt;
[[Файл:887623.jpg]]&lt;br /&gt;
==Результати проекту==&lt;br /&gt;
[https://drive.google.com/?authuser=0#my-drive Презентація за темою Землетруси]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Проект з ОІТ та Геології (Природничо-географічний факультет)]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Tanysunny</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%83%D0%B1%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D1%82</id>
		<title>Субдукція літосферних плит</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%83%D0%B1%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D1%82"/>
				<updated>2013-06-03T05:41:05Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Tanysunny: /* Автор проекту */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=='''''&amp;lt;font color='red' size=6&amp;gt;Субдукція літосферних плит&amp;lt;/font&amp;gt;'''''==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ідея проекту==&lt;br /&gt;
Пояснити процес субдукції та його наслідки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор проекту==&lt;br /&gt;
[[Користувач:Микола Олексин|Олексин Микола]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Матеріали проекту ==&lt;br /&gt;
===Інтернет ресурси проекту===&lt;br /&gt;
Список посилань на ресурси проекту (якщо посилань багато, то зробіть на новій сторінці).&lt;br /&gt;
Посилання на створену колекцію закладок &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Додаткові матеріали проекту===&lt;br /&gt;
Посилання на файли, презентації та інші корисні матеріали&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати проекту==&lt;br /&gt;
Звіт у вигляді презентації.&lt;br /&gt;
'''Субдукція'''– зіштовхування океанічної плити з іншою плитою (океанічною чи континентальною), внаслідок чого вона занурюється у мантію, що призводить до утворення глибоководних жолобів та острівних дуг.&lt;br /&gt;
Підсування однієї плити літосфери під другу; літосфера підсуненої плити (звичайно океанічного типу), поглинається матерією мантії Землі; одне з базових понять теорії тектоніки літосферних плит. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:img9f3b4bfe2c9bb1dda217.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Регіональні пластини зіткнення наслідків і їх круті схили=&lt;br /&gt;
зіткнення континентальних плит складається з континентального шарів (скелі) і океанічних плит. Її фактичний склад не важливо, просто тому, що він раптом зупинився субдукції призвело до застою пластини. Конфлікт буде також піднімати причини.&lt;br /&gt;
=Плато=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Зіткнення океанічної зони субдукції.&lt;br /&gt;
Наприклад, зіткнення Онтонг Java плато острова Нова Гвінея дуги, формування ланцюга островів Lihir трюки - Фінні світового класу золотий рудник епітермальних Ladolam. Те ж саме плато дуги зіткнення калійні вулканічна активність викликана порфіру мідно-золотого зруденіння на Фіджі з великими золотими minralizatsiey імператора і в інших місцях.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Зіткнення континентальної плити зони субдукції=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перший приклад даному випадку є побудова конфлікту в Австралії і Новій Гвінеї. Вона утворюється ланцюжок формі калієвої магматичних порід на острові Нова Гвінея, яка поступово стає ерозії на захід. Серйозні ерозії міді, золота Профір і пов'язаних з ними скарнових піддається Java в західних Irianskoy. Порфирій/скарнових родовище знаходиться в &amp;quot;OK&amp;quot; ТЕДІ Західне Папуа-Нова Гвінея (ПНГ). Поргера золотий рудник є мезотермальних родовищ у східній частині родовища мезотермальних гори Kare поблизу. Крім того, Схід продовжував основний ланцюга калію вулкана (один з яких містить ангідриту продукт його виверження, які вказують на наявність окислення розплаву), це, ймовірно, не буде ослаблено еквівалентно вторгнення калію безпосередньо пов'язані з мінералізацією на захід. Австралія стикається з дугою тільки досвідчені підняття, так що експозиція вже існуючих мінералізації, такі, Бату Hiyau і Lerokis.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Крутопадаючі зони субдукції=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Хороший приклад цієї ситуації на Філіппінах, ділянок материка Палаван, Міндоро Острів зіткнення Манілі Trench зони субдукції (траншеї), розбивши на заході Lu Гросс, пісні та частини траншеї. Ця подія може призвести до утворення крутих субдукції Манілі субдукції на схід від острова Лусон тепер завершити subdutsirovaniya і зворотному напрямку. Це призводить до магнітного склонению дуги і освіти в основному активні в формуванні цих вигнутих геотермального родовища (MAC заборона на півночі (Лусон) і південних негрів Palinpinon) сказав. Основна структура проникність. Цей процес призвів до місцевих підняття і оголення Мінералізація представлена епітермальних золотого зруденіння в Masbate золотоносних брекчії труби і Bulavan південних негрів.&lt;br /&gt;
Нинішня ситуація Maluguhai, які stolkonvenie, майже паралельно, поліпшення і Sangihe дуги Talaud мінералізації сховище навчання. Продукція дуги Kotobato Сулу також призвело до виникнення у верхньому правому кутку дуга-дуга зіткнення між піддається мінералізації.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Tanysunny</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%83%D0%B1%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D1%82</id>
		<title>Субдукція літосферних плит</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%83%D0%B1%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D1%82"/>
				<updated>2013-06-03T05:40:50Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Tanysunny: /* Автор проекту */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=='''''&amp;lt;font color='red' size=6&amp;gt;Субдукція літосферних плит&amp;lt;/font&amp;gt;'''''==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ідея проекту==&lt;br /&gt;
Пояснити процес субдукції та його наслідки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор проекту==&lt;br /&gt;
[Користувач:Микола Олексин|Олексин Микола]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Матеріали проекту ==&lt;br /&gt;
===Інтернет ресурси проекту===&lt;br /&gt;
Список посилань на ресурси проекту (якщо посилань багато, то зробіть на новій сторінці).&lt;br /&gt;
Посилання на створену колекцію закладок &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Додаткові матеріали проекту===&lt;br /&gt;
Посилання на файли, презентації та інші корисні матеріали&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати проекту==&lt;br /&gt;
Звіт у вигляді презентації.&lt;br /&gt;
'''Субдукція'''– зіштовхування океанічної плити з іншою плитою (океанічною чи континентальною), внаслідок чого вона занурюється у мантію, що призводить до утворення глибоководних жолобів та острівних дуг.&lt;br /&gt;
Підсування однієї плити літосфери під другу; літосфера підсуненої плити (звичайно океанічного типу), поглинається матерією мантії Землі; одне з базових понять теорії тектоніки літосферних плит. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:img9f3b4bfe2c9bb1dda217.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Регіональні пластини зіткнення наслідків і їх круті схили=&lt;br /&gt;
зіткнення континентальних плит складається з континентального шарів (скелі) і океанічних плит. Її фактичний склад не важливо, просто тому, що він раптом зупинився субдукції призвело до застою пластини. Конфлікт буде також піднімати причини.&lt;br /&gt;
=Плато=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Зіткнення океанічної зони субдукції.&lt;br /&gt;
Наприклад, зіткнення Онтонг Java плато острова Нова Гвінея дуги, формування ланцюга островів Lihir трюки - Фінні світового класу золотий рудник епітермальних Ladolam. Те ж саме плато дуги зіткнення калійні вулканічна активність викликана порфіру мідно-золотого зруденіння на Фіджі з великими золотими minralizatsiey імператора і в інших місцях.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Зіткнення континентальної плити зони субдукції=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перший приклад даному випадку є побудова конфлікту в Австралії і Новій Гвінеї. Вона утворюється ланцюжок формі калієвої магматичних порід на острові Нова Гвінея, яка поступово стає ерозії на захід. Серйозні ерозії міді, золота Профір і пов'язаних з ними скарнових піддається Java в західних Irianskoy. Порфирій/скарнових родовище знаходиться в &amp;quot;OK&amp;quot; ТЕДІ Західне Папуа-Нова Гвінея (ПНГ). Поргера золотий рудник є мезотермальних родовищ у східній частині родовища мезотермальних гори Kare поблизу. Крім того, Схід продовжував основний ланцюга калію вулкана (один з яких містить ангідриту продукт його виверження, які вказують на наявність окислення розплаву), це, ймовірно, не буде ослаблено еквівалентно вторгнення калію безпосередньо пов'язані з мінералізацією на захід. Австралія стикається з дугою тільки досвідчені підняття, так що експозиція вже існуючих мінералізації, такі, Бату Hiyau і Lerokis.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Крутопадаючі зони субдукції=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Хороший приклад цієї ситуації на Філіппінах, ділянок материка Палаван, Міндоро Острів зіткнення Манілі Trench зони субдукції (траншеї), розбивши на заході Lu Гросс, пісні та частини траншеї. Ця подія може призвести до утворення крутих субдукції Манілі субдукції на схід від острова Лусон тепер завершити subdutsirovaniya і зворотному напрямку. Це призводить до магнітного склонению дуги і освіти в основному активні в формуванні цих вигнутих геотермального родовища (MAC заборона на півночі (Лусон) і південних негрів Palinpinon) сказав. Основна структура проникність. Цей процес призвів до місцевих підняття і оголення Мінералізація представлена епітермальних золотого зруденіння в Masbate золотоносних брекчії труби і Bulavan південних негрів.&lt;br /&gt;
Нинішня ситуація Maluguhai, які stolkonvenie, майже паралельно, поліпшення і Sangihe дуги Talaud мінералізації сховище навчання. Продукція дуги Kotobato Сулу також призвело до виникнення у верхньому правому кутку дуга-дуга зіткнення між піддається мінералізації.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Tanysunny</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B2_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9</id>
		<title>Користувач:Петухов Андрій</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B2_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9"/>
				<updated>2013-06-03T05:38:16Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Tanysunny: /* Проекти в яких беру участь */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== Про себе ==&lt;br /&gt;
Як не дивно, навчаюсь на природничо-географічному факультеті. Ну, ще я веселий, люблю анекдоти, веселі історії та багато іншого.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:x_8da9eaad.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Мої інтереси ==&lt;br /&gt;
....&lt;br /&gt;
Волейбол,спілкування з друзями і т.д.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Проекти в яких беру участь ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[12-1 група, спеціальність &amp;quot;Географія&amp;quot; 2012-2013 н.р.]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Проект з ОІТ та Геології]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Мої роботи ==&lt;br /&gt;
[[Проект з ОІТ та Геології: &amp;quot;Землетруси&amp;quot; - № 12(1) ПГФ, 2013.| Землетруси]]&lt;br /&gt;
===Презентація===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://drive.google.com/?authuser=0#my-drive Презентація за темою Землетруси]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Category:Студенти]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Tanysunny</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82_%D0%B7_%D0%9E%D0%86%D0%A2_%D1%82%D0%B0_%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%97:_%22%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%83%D1%81%D0%B8%22_-_%E2%84%96_12(1)_%D0%9F%D0%93%D0%A4,_2013.</id>
		<title>Проект з ОІТ та Геології: &quot;Землетруси&quot; - № 12(1) ПГФ, 2013.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82_%D0%B7_%D0%9E%D0%86%D0%A2_%D1%82%D0%B0_%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%97:_%22%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%83%D1%81%D0%B8%22_-_%E2%84%96_12(1)_%D0%9F%D0%93%D0%A4,_2013."/>
				<updated>2013-06-03T05:37:54Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Tanysunny: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=='''''&amp;lt;font color='red' size=6&amp;gt;Землетруси&amp;lt;/font&amp;gt;'''''==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:1279694705_4.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Загальна характеристика=&lt;br /&gt;
'''Землетруси''' — коливання Землі, викликані раптовими змінами в стані надр планети. Ці коливання являють собою пружні хвилі, що поширюються з високою швидкістю в товщі гірських порід. Найсильніші землетруси іноді відчуваються на відстанях більше 1500 км від вогнища і можуть бути зареєстровані сейсмографами (спеціальними високочутливими приладами) навіть у протилежній півкулі. Район, де зароджуються коливання, називається вогнищем землетрусу, а його проекція на поверхню Землі — епіцентром землетрусу. Вогнища більшості землетрусів лежать у земній корі на глибинах не більше 16 км, однак у деяких районах глибини вогнищ сягають 700 км. Щодня відбуваються тисячі землетрусів, але лише деякі з них відчуваються людиною.&lt;br /&gt;
Згадки про землетруси зустрічаються в Біблії, у трактатах античних учених — ''Геродота, Плінія й Лівія'', а також у давніх китайських і японських письмових джерелах. До XIX ст. більшість повідомлень про землетруси містили описи, щедро приправлені забобонами, і теорії, що грунтувалися на убогих і недостовірних спостереженнях. Серію систематичних описів (каталогів) землетрусів у 1840 р. почав А. Перрі (Франція). У 1850-х роках Р. Малле (Ірландія) склав великий каталог землетрусів, а його докладний звіт про землетрус у Неаполі в 1857 р. став одним із перших строго наукових описів сильних землетрусів Хоча вже з давніх часів ведуться численні дослідження, не можна сказати, що причини виникнення землетрусів повністю вивчені. За характером процесів у їхніх вогнищах виділяють кілька типів землетрусів, основними з яких є тектонічні, вулканічні й техногенні.&lt;br /&gt;
'''''Тектонічні землетруси''''' виникають унаслідок раптового зняття напруження, наприклад при переміщеннях уздовж розламу в земній корі (дослідження останніх років показують, що причиною глибоких землетрусів можуть бути і фазові переходи в мантії Землі, що відбуваються при певних температурах і тиску). Іноді глибинні розлами виходять на поверхню Під час катастрофічного землетрусу в Сан-Франциско 18 квітня 1906 р. загальна довжина поверхневих розривів у зоні розламу Сан-Андреас склала більше 430 км. максимальний горизонтальний зсув — 6 м. Максимальна зареєстрована величина сейс-могенних зсувів уздовж розламу 15 м.&lt;br /&gt;
Вулканічні землетруси виникають унаслідок різких переміщень магматичного розплаву в надрах Землі або в результаті виникнення розривів під впливом цих переміщень.&lt;br /&gt;
'''''Техногенні землетруси''''' можуть бути викликані підземними ядерними випробуваннями, заповненням водоймищ, видобутком нафти й газу методом нагнітання рідини у свердловини, підривними роботами при видобутку корисних копалин тощо. Менш сильні землетруси відбуваються при обвалі склепінь печер або гірських копалень.&lt;br /&gt;
=Реєстрація та вивчення землетрусів=&lt;br /&gt;
Прилад, що записує сейсмічні коливання, називається сейсмографом, а сам запис — сейсмограмою. Сейсмограф складається з маятника, підвішеного усередині корпуса на пружині, і записуючого пристрою Один з перших записуючих пристроїв являв собою обертовий барабан із паперовою стрічкою При обертанні барабан поступово зміщається в один бік, так що нульова лінія запису на папері має вигляд спіралі. Щохвилини на графік наносяться вертикальні лінії — оцінки часу; для цього використовується дуже точний годинник, який періодично звіряють з еталоном точного часу. Для вивчення близьких землетрусів необхідна точність маркування — до секунди або менше У багатьох сейсмографах для перетворення механічного сигналу в електричний використовуються індукційні пристрої, у яких при переміщенні інертної маси маятника щодо корпуса змінюється величина магнітного потоку, що проходить крізь витки індукційної котушки. Слабкий електричний струм, що виникає при цьому, пускає в хід гальванометр, з'єднаний із дзеркальцем, який відкидає промінь світла на світлочутливий папір записуючого пристрою У сучасних сейсмографах реєстрація коливань ведеться в цифровому вигляді з використанням комп'ютерів.&lt;br /&gt;
Уперше інструментальні спостереження з'явилися в Китаї, де в 132 р Чан Хен винайшов сейсмоскоп, що становив собою майстерно зроблену посудину. На зовнішньому боці посудини, із розміщеним усередині маятником, по колу були вигравірувані голови драконів, що тримають у пащі кульки При хитанні маятника від землетрусу одна або кілька кульок випадали у відкриті роти жаб, розміщених біля основи посудини у такий спосіб, щоб жаби могли їх проковтнути.&lt;br /&gt;
Спостереження за землетрусами ведуться з найдавніших часів Детальні історичні описи, що надійно свідчать про землетруси із середини І тис. до н е., створені японцями. Велику увагу сейсмічності приділяли й античні вчені — Арістотель та ін. Систематичні інструментальні спостереження, розпочаті в другій половині XIX ст., призвели до виділення сейсмології у самостійну науку (Б. Б. Голіцин, Е. Віхерт, Б. Гутенберг, А. Мохоровичич, Ф Оморі й ін.).&lt;br /&gt;
Постійні спостереження за землетрусами здійснюються сейсмічною службою. Сучасна світова мережа нараховує понад 2000 стаціонарних сейсмічних станцій, дані яких систематично публікуються в сейсмологічних бюлетенях і каталогах Крім стаціонарних станцій, використовуються експедиційні сейсмографи, у тому числі встановлювані на дні океанів. Експедиційні сейсмографи )асилалися також на Місяць (де 5 сейсмографів щорічно реєструють до 3000 місяцетрусів), а також на Марс і Венеру. Вивченням землетрусів займається сейсмологія Сейсмічні хвилі, що виникають при землетрусах, використовуються також для вивчення внутрішньої будови Землі, досягнення в цій області стали основою для розвитку методів сейсмічної розвідки&lt;br /&gt;
=Сейсмічні хвилі=&lt;br /&gt;
Коливання, що поширюються з вогнища землетрусу, являють собою пружні хвилі, характер і швидкість поширення яких залежать від пружних властивостей і щільності порід. До пружних властивостей належать модуль об'ємної деформації, що характеризує опір стисканню без зміни форми, і модуль зрушення, що визначає опір силі зрушення Швидкість поширення пружних хвиль збільшується прямо пропорційно до квадратного кореня значень параметрів пружності й щільності середовища.&lt;br /&gt;
Подовжні й поперечні хвилі На сейсмограмах ці хвилі з'являються першими Спочатку реєструються подовжні хвилі, при проходженні яких кожна частка середовища зазнає спершу стискання, а потім знову розширюється, здійснюючи при цьому зворотно-поступальний рух у подовжньому напрямку (тобто в напрямку поширення хвилі). Ці хвилі називаються також Р-хви-пями, або первинними хвилями. їхня швидкість залежить від модуля пружності й твердості породи. Поблизу земної поверхні швидкість Р-хвиль складає 6 км/с, а на дуже великій глибині — близько 13 км/с. Наступними реєструються поперечні сейсмічні хвилі, названі також S-хвилями. або вторинними хвилями. При їхньому проходженні кожна частка породи коливається пер- * пендикулярно до напрямку поширення хвилі. їхня швидкість залежить від опору породи зрушенню і складає приблизно 7/12 від швидкості поширення Р-хвиль.&lt;br /&gt;
Поверхневі хвилі поширюються уздовж земної поверхні або паралельно до неї і не проникають глибше 80—160 км. У цій групі виділяються хвилі Релея й хвилі Лява (названі за іменами учених, що розробили математичну теорію поширення таких хвиль). При проходженні хвиль Релея частки породи описують вертикальні еліпси, що лежать у комірковій площині. У хвилях Лява частки породи коливаються перпендикулярно до напрямку поширення хвиль. Поверхневі хвилі часто позначаються скорочено як L-хвилі. Швидкість їхнього поширення складає 3,2—4,4 км/с. При глибокофокусних землетрусах поверхневі хвилі дуже слабкі.&lt;br /&gt;
Амплітуда й період характеризують коливальні рухи сейсмічних хвиль. Амплітудою називається величина, на яку змінюється положення частки ґрунту при проходженні хвилі в порівнянні з попереднім станом спокою. Період коливань — проміжок часу, за який відбувається одне повне коливання частки Поблизу вогнища землетрусу спостерігаються коливання з різними періодами — від часток секунди до декількох секунд. Однак на великих відстанях від центру (сотні кілометрів) короткоперіодні коливання виражені слабше: для Я-хвиль характерні періоди від 1 до 10 с, а для 5-хвиль — трохи більше.&lt;br /&gt;
Траєкторії хвиль Р і S збігаються, хоча перші поширюються швидше. Сейсмічні станції, що знаходяться далеко від епіцентру землетрусу, реєструють не тільки прямі хвилі Р і S. але також хвилі цих типів, уже відбиті один раз від поверхні Землі — РР і SS (або PR, і SR,), а іноді — відбиті двічі — РРР і SSS (або PR2 і SR2).&lt;br /&gt;
Існують також відбиті хвилі, що проходять один відрізок шляху як Р-хвиля, а другий, після відбивання, — як 5-хвиля. Утворені обмінні хвилі позначаються як PS або SP. На сейсмограмах глибокофокусних землетрусів спостерігаються також інші типи відбитих хвиль, наприклад хвилі, які, перш ніж досягти реєструвальної станції, відбилися від поверхні Землі. їх прийнято позначати маленькою літерою, за якою йде велика (наприклад pR), Ці хвилі дуже зручно використовувати для визначення глибини вогнища землетрусу. На глибині 2900 км швидкість Р-хвиль різко знижується від &amp;gt;13 км/с до -8 км/с; а 5-хвилі не поширюються нижче цього рівня, що відповідає границі земного ядра й мантії. Обидва типи хвиль частково відбиваються від цієї поверхні, і певна кількість їхньої енергії повертається до поверхні у вигляді хвиль, що позначаються як РР і S.5. Р-хвилі проходять крізь ядро, але їхня траєкторія при цьому різко відхиляється, і на поверхні Землі виникає тіньова зона, у межах якої реєструються тільки дуже слабкі /&amp;quot;-хвилі. Ця зона починається на відстані близько 11 тис. км від сейсмічного джерела, а вже на відстані 16 тис км Я-хвилі знову з'являються, причому їхня амплітуда значно зростає через фокусуючий вплив ядра, де швидкості хвиль низькі. Р-хвилі, що пройшли крізь земне ядро, позначаються РКР або Ру. На сейсмограмах добре виділяються також хвилі, які шляхом від джерела до ядра йдуть як хвилі S. потім проходять крізь ядро як хвилі Р, а при виході хвилі знову перетворяться на тип 5. У самому центрі Землі, на глибині більше 5100 км, існує внутрішнє ядро, що знаходиться ймовірно у твердому стані, але природа його поки не цілком зрозуміла. Хвилі, що проникають крізь це внутрішнє ядро, позначаються як РК1КР або SKIKS.&lt;br /&gt;
=Магнітуда й інтенсивність землетрусів=&lt;br /&gt;
Магнипуда землетрусів звичай визначається за шкалою, що грунтується на )аписах сейсмографів Ця шкала відома під назвою шкали магнітуд, або шкали Ріхтера (за іменем американського сейсмолога Ч. Ф Ріхтера, що запропонував fi в 1935 р ) Магнипуда землетрусу — безрозмірна величина, пропорційна до логарифма відношення максимальних амплітуд певного типу хвиль цього іемлетрусу і деякого стандартного землетрусу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ідея проекту==&lt;br /&gt;
Дізнатися більше про землетруси&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор проекту==&lt;br /&gt;
[[Користувач:Петухов Андрій| Петухов Андрій]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Матеріали проекту ==&lt;br /&gt;
===Інтернет ресурси проекту===&lt;br /&gt;
http://npu.edu.ua/!e-book/book/html/D/ipgoe_kfg_Geologiya/120.html&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://osvita.ua/vnz/reports/bjd/23426/&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://uk.wikipedia.org/wiki/Землетрус&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://www.etoday.ru/tag/землетрясения&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Додаткові матеріали проекту===&lt;br /&gt;
[[Файл:Zemletrs.jpg]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Zemletrus.jpg]]&lt;br /&gt;
[[Файл:3-108c4.jpg]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Хвилі землетрусу.JPG]]&lt;br /&gt;
[[Файл:887623.jpg]]&lt;br /&gt;
==Результати проекту==&lt;br /&gt;
[https://drive.google.com/?authuser=0#my-drive Презентація за темою Землетруси]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Tanysunny</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%83%D0%B1%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D1%82</id>
		<title>Субдукція літосферних плит</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%83%D0%B1%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D1%82"/>
				<updated>2013-06-03T05:37:26Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Tanysunny: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=='''''&amp;lt;font color='red' size=6&amp;gt;Субдукція літосферних плит&amp;lt;/font&amp;gt;'''''==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ідея проекту==&lt;br /&gt;
Пояснити процес субдукції та його наслідки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор проекту==&lt;br /&gt;
ПІП автора(ів), посилання на їхні власні сторінки&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Матеріали проекту ==&lt;br /&gt;
===Інтернет ресурси проекту===&lt;br /&gt;
Список посилань на ресурси проекту (якщо посилань багато, то зробіть на новій сторінці).&lt;br /&gt;
Посилання на створену колекцію закладок &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Додаткові матеріали проекту===&lt;br /&gt;
Посилання на файли, презентації та інші корисні матеріали&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати проекту==&lt;br /&gt;
Звіт у вигляді презентації.&lt;br /&gt;
'''Субдукція'''– зіштовхування океанічної плити з іншою плитою (океанічною чи континентальною), внаслідок чого вона занурюється у мантію, що призводить до утворення глибоководних жолобів та острівних дуг.&lt;br /&gt;
Підсування однієї плити літосфери під другу; літосфера підсуненої плити (звичайно океанічного типу), поглинається матерією мантії Землі; одне з базових понять теорії тектоніки літосферних плит. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:img9f3b4bfe2c9bb1dda217.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Регіональні пластини зіткнення наслідків і їх круті схили=&lt;br /&gt;
зіткнення континентальних плит складається з континентального шарів (скелі) і океанічних плит. Її фактичний склад не важливо, просто тому, що він раптом зупинився субдукції призвело до застою пластини. Конфлікт буде також піднімати причини.&lt;br /&gt;
=Плато=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Зіткнення океанічної зони субдукції.&lt;br /&gt;
Наприклад, зіткнення Онтонг Java плато острова Нова Гвінея дуги, формування ланцюга островів Lihir трюки - Фінні світового класу золотий рудник епітермальних Ladolam. Те ж саме плато дуги зіткнення калійні вулканічна активність викликана порфіру мідно-золотого зруденіння на Фіджі з великими золотими minralizatsiey імператора і в інших місцях.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Зіткнення континентальної плити зони субдукції=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перший приклад даному випадку є побудова конфлікту в Австралії і Новій Гвінеї. Вона утворюється ланцюжок формі калієвої магматичних порід на острові Нова Гвінея, яка поступово стає ерозії на захід. Серйозні ерозії міді, золота Профір і пов'язаних з ними скарнових піддається Java в західних Irianskoy. Порфирій/скарнових родовище знаходиться в &amp;quot;OK&amp;quot; ТЕДІ Західне Папуа-Нова Гвінея (ПНГ). Поргера золотий рудник є мезотермальних родовищ у східній частині родовища мезотермальних гори Kare поблизу. Крім того, Схід продовжував основний ланцюга калію вулкана (один з яких містить ангідриту продукт його виверження, які вказують на наявність окислення розплаву), це, ймовірно, не буде ослаблено еквівалентно вторгнення калію безпосередньо пов'язані з мінералізацією на захід. Австралія стикається з дугою тільки досвідчені підняття, так що експозиція вже існуючих мінералізації, такі, Бату Hiyau і Lerokis.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Крутопадаючі зони субдукції=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Хороший приклад цієї ситуації на Філіппінах, ділянок материка Палаван, Міндоро Острів зіткнення Манілі Trench зони субдукції (траншеї), розбивши на заході Lu Гросс, пісні та частини траншеї. Ця подія може призвести до утворення крутих субдукції Манілі субдукції на схід від острова Лусон тепер завершити subdutsirovaniya і зворотному напрямку. Це призводить до магнітного склонению дуги і освіти в основному активні в формуванні цих вигнутих геотермального родовища (MAC заборона на півночі (Лусон) і південних негрів Palinpinon) сказав. Основна структура проникність. Цей процес призвів до місцевих підняття і оголення Мінералізація представлена епітермальних золотого зруденіння в Masbate золотоносних брекчії труби і Bulavan південних негрів.&lt;br /&gt;
Нинішня ситуація Maluguhai, які stolkonvenie, майже паралельно, поліпшення і Sangihe дуги Talaud мінералізації сховище навчання. Продукція дуги Kotobato Сулу також призвело до виникнення у верхньому правому кутку дуга-дуга зіткнення між піддається мінералізації.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Tanysunny</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%83%D0%B1%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D1%82</id>
		<title>Субдукція літосферних плит</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%83%D0%B1%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D1%82"/>
				<updated>2013-06-03T05:36:36Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Tanysunny: /* Ідея проекту */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
=='''''&amp;lt;font color='red' size=6&amp;gt;Субдукція літосферних плит&amp;lt;/font&amp;gt;'''''==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ідея проекту==&lt;br /&gt;
Пояснити процес субдукції та його наслідки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор проекту==&lt;br /&gt;
ПІП автора(ів), посилання на їхні власні сторінки&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Матеріали проекту ==&lt;br /&gt;
===Інтернет ресурси проекту===&lt;br /&gt;
Список посилань на ресурси проекту (якщо посилань багато, то зробіть на новій сторінці).&lt;br /&gt;
Посилання на створену колекцію закладок &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Додаткові матеріали проекту===&lt;br /&gt;
Посилання на файли, презентації та інші корисні матеріали&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати проекту==&lt;br /&gt;
Звіт у вигляді презентації.&lt;br /&gt;
'''Субдукція'''– зіштовхування океанічної плити з іншою плитою (океанічною чи континентальною), внаслідок чого вона занурюється у мантію, що призводить до утворення глибоководних жолобів та острівних дуг.&lt;br /&gt;
Підсування однієї плити літосфери під другу; літосфера підсуненої плити (звичайно океанічного типу), поглинається матерією мантії Землі; одне з базових понять теорії тектоніки літосферних плит. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:img9f3b4bfe2c9bb1dda217.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Регіональні пластини зіткнення наслідків і їх круті схили=&lt;br /&gt;
зіткнення континентальних плит складається з континентального шарів (скелі) і океанічних плит. Її фактичний склад не важливо, просто тому, що він раптом зупинився субдукції призвело до застою пластини. Конфлікт буде також піднімати причини.&lt;br /&gt;
=Плато=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Зіткнення океанічної зони субдукції.&lt;br /&gt;
Наприклад, зіткнення Онтонг Java плато острова Нова Гвінея дуги, формування ланцюга островів Lihir трюки - Фінні світового класу золотий рудник епітермальних Ladolam. Те ж саме плато дуги зіткнення калійні вулканічна активність викликана порфіру мідно-золотого зруденіння на Фіджі з великими золотими minralizatsiey імператора і в інших місцях.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Зіткнення континентальної плити зони субдукції=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перший приклад даному випадку є побудова конфлікту в Австралії і Новій Гвінеї. Вона утворюється ланцюжок формі калієвої магматичних порід на острові Нова Гвінея, яка поступово стає ерозії на захід. Серйозні ерозії міді, золота Профір і пов'язаних з ними скарнових піддається Java в західних Irianskoy. Порфирій/скарнових родовище знаходиться в &amp;quot;OK&amp;quot; ТЕДІ Західне Папуа-Нова Гвінея (ПНГ). Поргера золотий рудник є мезотермальних родовищ у східній частині родовища мезотермальних гори Kare поблизу. Крім того, Схід продовжував основний ланцюга калію вулкана (один з яких містить ангідриту продукт його виверження, які вказують на наявність окислення розплаву), це, ймовірно, не буде ослаблено еквівалентно вторгнення калію безпосередньо пов'язані з мінералізацією на захід. Австралія стикається з дугою тільки досвідчені підняття, так що експозиція вже існуючих мінералізації, такі, Бату Hiyau і Lerokis.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Крутопадаючі зони субдукції=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Хороший приклад цієї ситуації на Філіппінах, ділянок материка Палаван, Міндоро Острів зіткнення Манілі Trench зони субдукції (траншеї), розбивши на заході Lu Гросс, пісні та частини траншеї. Ця подія може призвести до утворення крутих субдукції Манілі субдукції на схід від острова Лусон тепер завершити subdutsirovaniya і зворотному напрямку. Це призводить до магнітного склонению дуги і освіти в основному активні в формуванні цих вигнутих геотермального родовища (MAC заборона на півночі (Лусон) і південних негрів Palinpinon) сказав. Основна структура проникність. Цей процес призвів до місцевих підняття і оголення Мінералізація представлена епітермальних золотого зруденіння в Masbate золотоносних брекчії труби і Bulavan південних негрів.&lt;br /&gt;
Нинішня ситуація Maluguhai, які stolkonvenie, майже паралельно, поліпшення і Sangihe дуги Talaud мінералізації сховище навчання. Продукція дуги Kotobato Сулу також призвело до виникнення у верхньому правому кутку дуга-дуга зіткнення між піддається мінералізації.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Category:Студенти]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Tanysunny</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%83%D0%B1%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D1%82</id>
		<title>Субдукція літосферних плит</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%83%D0%B1%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D1%82"/>
				<updated>2013-06-03T05:36:09Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Tanysunny: /* Введіть назву проекту */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
=='''''&amp;lt;font color='red' size=6&amp;gt;Субдукція літосферних плит&amp;lt;/font&amp;gt;'''''==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ідея проекту==&lt;br /&gt;
Розкрийте задум, мету вашого проекту, передбачуваний результат&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор проекту==&lt;br /&gt;
ПІП автора(ів), посилання на їхні власні сторінки&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Матеріали проекту ==&lt;br /&gt;
===Інтернет ресурси проекту===&lt;br /&gt;
Список посилань на ресурси проекту (якщо посилань багато, то зробіть на новій сторінці).&lt;br /&gt;
Посилання на створену колекцію закладок &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Додаткові матеріали проекту===&lt;br /&gt;
Посилання на файли, презентації та інші корисні матеріали&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати проекту==&lt;br /&gt;
Звіт у вигляді презентації.&lt;br /&gt;
'''Субдукція'''– зіштовхування океанічної плити з іншою плитою (океанічною чи континентальною), внаслідок чого вона занурюється у мантію, що призводить до утворення глибоководних жолобів та острівних дуг.&lt;br /&gt;
Підсування однієї плити літосфери під другу; літосфера підсуненої плити (звичайно океанічного типу), поглинається матерією мантії Землі; одне з базових понять теорії тектоніки літосферних плит. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:img9f3b4bfe2c9bb1dda217.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Регіональні пластини зіткнення наслідків і їх круті схили=&lt;br /&gt;
зіткнення континентальних плит складається з континентального шарів (скелі) і океанічних плит. Її фактичний склад не важливо, просто тому, що він раптом зупинився субдукції призвело до застою пластини. Конфлікт буде також піднімати причини.&lt;br /&gt;
=Плато=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Зіткнення океанічної зони субдукції.&lt;br /&gt;
Наприклад, зіткнення Онтонг Java плато острова Нова Гвінея дуги, формування ланцюга островів Lihir трюки - Фінні світового класу золотий рудник епітермальних Ladolam. Те ж саме плато дуги зіткнення калійні вулканічна активність викликана порфіру мідно-золотого зруденіння на Фіджі з великими золотими minralizatsiey імператора і в інших місцях.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Зіткнення континентальної плити зони субдукції=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перший приклад даному випадку є побудова конфлікту в Австралії і Новій Гвінеї. Вона утворюється ланцюжок формі калієвої магматичних порід на острові Нова Гвінея, яка поступово стає ерозії на захід. Серйозні ерозії міді, золота Профір і пов'язаних з ними скарнових піддається Java в західних Irianskoy. Порфирій/скарнових родовище знаходиться в &amp;quot;OK&amp;quot; ТЕДІ Західне Папуа-Нова Гвінея (ПНГ). Поргера золотий рудник є мезотермальних родовищ у східній частині родовища мезотермальних гори Kare поблизу. Крім того, Схід продовжував основний ланцюга калію вулкана (один з яких містить ангідриту продукт його виверження, які вказують на наявність окислення розплаву), це, ймовірно, не буде ослаблено еквівалентно вторгнення калію безпосередньо пов'язані з мінералізацією на захід. Австралія стикається з дугою тільки досвідчені підняття, так що експозиція вже існуючих мінералізації, такі, Бату Hiyau і Lerokis.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Крутопадаючі зони субдукції=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Хороший приклад цієї ситуації на Філіппінах, ділянок материка Палаван, Міндоро Острів зіткнення Манілі Trench зони субдукції (траншеї), розбивши на заході Lu Гросс, пісні та частини траншеї. Ця подія може призвести до утворення крутих субдукції Манілі субдукції на схід від острова Лусон тепер завершити subdutsirovaniya і зворотному напрямку. Це призводить до магнітного склонению дуги і освіти в основному активні в формуванні цих вигнутих геотермального родовища (MAC заборона на півночі (Лусон) і південних негрів Palinpinon) сказав. Основна структура проникність. Цей процес призвів до місцевих підняття і оголення Мінералізація представлена епітермальних золотого зруденіння в Masbate золотоносних брекчії труби і Bulavan південних негрів.&lt;br /&gt;
Нинішня ситуація Maluguhai, які stolkonvenie, майже паралельно, поліпшення і Sangihe дуги Talaud мінералізації сховище навчання. Продукція дуги Kotobato Сулу також призвело до виникнення у верхньому правому кутку дуга-дуга зіткнення між піддається мінералізації.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Category:Студенти]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Tanysunny</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%83%D0%B1%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D1%82</id>
		<title>Субдукція літосферних плит</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%83%D0%B1%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D1%82"/>
				<updated>2013-06-03T05:35:43Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Tanysunny: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
=='''''&amp;lt;font color='red' size=6&amp;gt;Введіть назву проекту&amp;lt;/font&amp;gt;'''''==&lt;br /&gt;
Якщо є додайте логотип проекту&lt;br /&gt;
==Ідея проекту==&lt;br /&gt;
Розкрийте задум, мету вашого проекту, передбачуваний результат&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор проекту==&lt;br /&gt;
ПІП автора(ів), посилання на їхні власні сторінки&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Матеріали проекту ==&lt;br /&gt;
===Інтернет ресурси проекту===&lt;br /&gt;
Список посилань на ресурси проекту (якщо посилань багато, то зробіть на новій сторінці).&lt;br /&gt;
Посилання на створену колекцію закладок &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Додаткові матеріали проекту===&lt;br /&gt;
Посилання на файли, презентації та інші корисні матеріали&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати проекту==&lt;br /&gt;
Звіт у вигляді презентації.&lt;br /&gt;
'''Субдукція'''– зіштовхування океанічної плити з іншою плитою (океанічною чи континентальною), внаслідок чого вона занурюється у мантію, що призводить до утворення глибоководних жолобів та острівних дуг.&lt;br /&gt;
Підсування однієї плити літосфери під другу; літосфера підсуненої плити (звичайно океанічного типу), поглинається матерією мантії Землі; одне з базових понять теорії тектоніки літосферних плит. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:img9f3b4bfe2c9bb1dda217.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Регіональні пластини зіткнення наслідків і їх круті схили=&lt;br /&gt;
зіткнення континентальних плит складається з континентального шарів (скелі) і океанічних плит. Її фактичний склад не важливо, просто тому, що він раптом зупинився субдукції призвело до застою пластини. Конфлікт буде також піднімати причини.&lt;br /&gt;
=Плато=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Зіткнення океанічної зони субдукції.&lt;br /&gt;
Наприклад, зіткнення Онтонг Java плато острова Нова Гвінея дуги, формування ланцюга островів Lihir трюки - Фінні світового класу золотий рудник епітермальних Ladolam. Те ж саме плато дуги зіткнення калійні вулканічна активність викликана порфіру мідно-золотого зруденіння на Фіджі з великими золотими minralizatsiey імператора і в інших місцях.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Зіткнення континентальної плити зони субдукції=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перший приклад даному випадку є побудова конфлікту в Австралії і Новій Гвінеї. Вона утворюється ланцюжок формі калієвої магматичних порід на острові Нова Гвінея, яка поступово стає ерозії на захід. Серйозні ерозії міді, золота Профір і пов'язаних з ними скарнових піддається Java в західних Irianskoy. Порфирій/скарнових родовище знаходиться в &amp;quot;OK&amp;quot; ТЕДІ Західне Папуа-Нова Гвінея (ПНГ). Поргера золотий рудник є мезотермальних родовищ у східній частині родовища мезотермальних гори Kare поблизу. Крім того, Схід продовжував основний ланцюга калію вулкана (один з яких містить ангідриту продукт його виверження, які вказують на наявність окислення розплаву), це, ймовірно, не буде ослаблено еквівалентно вторгнення калію безпосередньо пов'язані з мінералізацією на захід. Австралія стикається з дугою тільки досвідчені підняття, так що експозиція вже існуючих мінералізації, такі, Бату Hiyau і Lerokis.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Крутопадаючі зони субдукції=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Хороший приклад цієї ситуації на Філіппінах, ділянок материка Палаван, Міндоро Острів зіткнення Манілі Trench зони субдукції (траншеї), розбивши на заході Lu Гросс, пісні та частини траншеї. Ця подія може призвести до утворення крутих субдукції Манілі субдукції на схід від острова Лусон тепер завершити subdutsirovaniya і зворотному напрямку. Це призводить до магнітного склонению дуги і освіти в основному активні в формуванні цих вигнутих геотермального родовища (MAC заборона на півночі (Лусон) і південних негрів Palinpinon) сказав. Основна структура проникність. Цей процес призвів до місцевих підняття і оголення Мінералізація представлена епітермальних золотого зруденіння в Masbate золотоносних брекчії труби і Bulavan південних негрів.&lt;br /&gt;
Нинішня ситуація Maluguhai, які stolkonvenie, майже паралельно, поліпшення і Sangihe дуги Talaud мінералізації сховище навчання. Продукція дуги Kotobato Сулу також призвело до виникнення у верхньому правому кутку дуга-дуга зіткнення між піддається мінералізації.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Category:Студенти]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Tanysunny</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82_%D0%B7_%D0%9E%D0%86%D0%A2_%D1%82%D0%B0_%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%97:_%22%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%83%D1%81%D0%B8%22_-_%E2%84%96_12(1)_%D0%9F%D0%93%D0%A4,_2013.</id>
		<title>Проект з ОІТ та Геології: &quot;Землетруси&quot; - № 12(1) ПГФ, 2013.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82_%D0%B7_%D0%9E%D0%86%D0%A2_%D1%82%D0%B0_%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%97:_%22%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%83%D1%81%D0%B8%22_-_%E2%84%96_12(1)_%D0%9F%D0%93%D0%A4,_2013."/>
				<updated>2013-06-03T05:34:50Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Tanysunny: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=='''''&amp;lt;font color='red' size=6&amp;gt;Землетруси&amp;lt;/font&amp;gt;'''''==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:1279694705_4.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Загальна характеристика=&lt;br /&gt;
'''Землетруси''' — коливання Землі, викликані раптовими змінами в стані надр планети. Ці коливання являють собою пружні хвилі, що поширюються з високою швидкістю в товщі гірських порід. Найсильніші землетруси іноді відчуваються на відстанях більше 1500 км від вогнища і можуть бути зареєстровані сейсмографами (спеціальними високочутливими приладами) навіть у протилежній півкулі. Район, де зароджуються коливання, називається вогнищем землетрусу, а його проекція на поверхню Землі — епіцентром землетрусу. Вогнища більшості землетрусів лежать у земній корі на глибинах не більше 16 км, однак у деяких районах глибини вогнищ сягають 700 км. Щодня відбуваються тисячі землетрусів, але лише деякі з них відчуваються людиною.&lt;br /&gt;
Згадки про землетруси зустрічаються в Біблії, у трактатах античних учених — ''Геродота, Плінія й Лівія'', а також у давніх китайських і японських письмових джерелах. До XIX ст. більшість повідомлень про землетруси містили описи, щедро приправлені забобонами, і теорії, що грунтувалися на убогих і недостовірних спостереженнях. Серію систематичних описів (каталогів) землетрусів у 1840 р. почав А. Перрі (Франція). У 1850-х роках Р. Малле (Ірландія) склав великий каталог землетрусів, а його докладний звіт про землетрус у Неаполі в 1857 р. став одним із перших строго наукових описів сильних землетрусів Хоча вже з давніх часів ведуться численні дослідження, не можна сказати, що причини виникнення землетрусів повністю вивчені. За характером процесів у їхніх вогнищах виділяють кілька типів землетрусів, основними з яких є тектонічні, вулканічні й техногенні.&lt;br /&gt;
'''''Тектонічні землетруси''''' виникають унаслідок раптового зняття напруження, наприклад при переміщеннях уздовж розламу в земній корі (дослідження останніх років показують, що причиною глибоких землетрусів можуть бути і фазові переходи в мантії Землі, що відбуваються при певних температурах і тиску). Іноді глибинні розлами виходять на поверхню Під час катастрофічного землетрусу в Сан-Франциско 18 квітня 1906 р. загальна довжина поверхневих розривів у зоні розламу Сан-Андреас склала більше 430 км. максимальний горизонтальний зсув — 6 м. Максимальна зареєстрована величина сейс-могенних зсувів уздовж розламу 15 м.&lt;br /&gt;
Вулканічні землетруси виникають унаслідок різких переміщень магматичного розплаву в надрах Землі або в результаті виникнення розривів під впливом цих переміщень.&lt;br /&gt;
'''''Техногенні землетруси''''' можуть бути викликані підземними ядерними випробуваннями, заповненням водоймищ, видобутком нафти й газу методом нагнітання рідини у свердловини, підривними роботами при видобутку корисних копалин тощо. Менш сильні землетруси відбуваються при обвалі склепінь печер або гірських копалень.&lt;br /&gt;
=Реєстрація та вивчення землетрусів=&lt;br /&gt;
Прилад, що записує сейсмічні коливання, називається сейсмографом, а сам запис — сейсмограмою. Сейсмограф складається з маятника, підвішеного усередині корпуса на пружині, і записуючого пристрою Один з перших записуючих пристроїв являв собою обертовий барабан із паперовою стрічкою При обертанні барабан поступово зміщається в один бік, так що нульова лінія запису на папері має вигляд спіралі. Щохвилини на графік наносяться вертикальні лінії — оцінки часу; для цього використовується дуже точний годинник, який періодично звіряють з еталоном точного часу. Для вивчення близьких землетрусів необхідна точність маркування — до секунди або менше У багатьох сейсмографах для перетворення механічного сигналу в електричний використовуються індукційні пристрої, у яких при переміщенні інертної маси маятника щодо корпуса змінюється величина магнітного потоку, що проходить крізь витки індукційної котушки. Слабкий електричний струм, що виникає при цьому, пускає в хід гальванометр, з'єднаний із дзеркальцем, який відкидає промінь світла на світлочутливий папір записуючого пристрою У сучасних сейсмографах реєстрація коливань ведеться в цифровому вигляді з використанням комп'ютерів.&lt;br /&gt;
Уперше інструментальні спостереження з'явилися в Китаї, де в 132 р Чан Хен винайшов сейсмоскоп, що становив собою майстерно зроблену посудину. На зовнішньому боці посудини, із розміщеним усередині маятником, по колу були вигравірувані голови драконів, що тримають у пащі кульки При хитанні маятника від землетрусу одна або кілька кульок випадали у відкриті роти жаб, розміщених біля основи посудини у такий спосіб, щоб жаби могли їх проковтнути.&lt;br /&gt;
Спостереження за землетрусами ведуться з найдавніших часів Детальні історичні описи, що надійно свідчать про землетруси із середини І тис. до н е., створені японцями. Велику увагу сейсмічності приділяли й античні вчені — Арістотель та ін. Систематичні інструментальні спостереження, розпочаті в другій половині XIX ст., призвели до виділення сейсмології у самостійну науку (Б. Б. Голіцин, Е. Віхерт, Б. Гутенберг, А. Мохоровичич, Ф Оморі й ін.).&lt;br /&gt;
Постійні спостереження за землетрусами здійснюються сейсмічною службою. Сучасна світова мережа нараховує понад 2000 стаціонарних сейсмічних станцій, дані яких систематично публікуються в сейсмологічних бюлетенях і каталогах Крім стаціонарних станцій, використовуються експедиційні сейсмографи, у тому числі встановлювані на дні океанів. Експедиційні сейсмографи )асилалися також на Місяць (де 5 сейсмографів щорічно реєструють до 3000 місяцетрусів), а також на Марс і Венеру. Вивченням землетрусів займається сейсмологія Сейсмічні хвилі, що виникають при землетрусах, використовуються також для вивчення внутрішньої будови Землі, досягнення в цій області стали основою для розвитку методів сейсмічної розвідки&lt;br /&gt;
=Сейсмічні хвилі=&lt;br /&gt;
Коливання, що поширюються з вогнища землетрусу, являють собою пружні хвилі, характер і швидкість поширення яких залежать від пружних властивостей і щільності порід. До пружних властивостей належать модуль об'ємної деформації, що характеризує опір стисканню без зміни форми, і модуль зрушення, що визначає опір силі зрушення Швидкість поширення пружних хвиль збільшується прямо пропорційно до квадратного кореня значень параметрів пружності й щільності середовища.&lt;br /&gt;
Подовжні й поперечні хвилі На сейсмограмах ці хвилі з'являються першими Спочатку реєструються подовжні хвилі, при проходженні яких кожна частка середовища зазнає спершу стискання, а потім знову розширюється, здійснюючи при цьому зворотно-поступальний рух у подовжньому напрямку (тобто в напрямку поширення хвилі). Ці хвилі називаються також Р-хви-пями, або первинними хвилями. їхня швидкість залежить від модуля пружності й твердості породи. Поблизу земної поверхні швидкість Р-хвиль складає 6 км/с, а на дуже великій глибині — близько 13 км/с. Наступними реєструються поперечні сейсмічні хвилі, названі також S-хвилями. або вторинними хвилями. При їхньому проходженні кожна частка породи коливається пер- * пендикулярно до напрямку поширення хвилі. їхня швидкість залежить від опору породи зрушенню і складає приблизно 7/12 від швидкості поширення Р-хвиль.&lt;br /&gt;
Поверхневі хвилі поширюються уздовж земної поверхні або паралельно до неї і не проникають глибше 80—160 км. У цій групі виділяються хвилі Релея й хвилі Лява (названі за іменами учених, що розробили математичну теорію поширення таких хвиль). При проходженні хвиль Релея частки породи описують вертикальні еліпси, що лежать у комірковій площині. У хвилях Лява частки породи коливаються перпендикулярно до напрямку поширення хвиль. Поверхневі хвилі часто позначаються скорочено як L-хвилі. Швидкість їхнього поширення складає 3,2—4,4 км/с. При глибокофокусних землетрусах поверхневі хвилі дуже слабкі.&lt;br /&gt;
Амплітуда й період характеризують коливальні рухи сейсмічних хвиль. Амплітудою називається величина, на яку змінюється положення частки ґрунту при проходженні хвилі в порівнянні з попереднім станом спокою. Період коливань — проміжок часу, за який відбувається одне повне коливання частки Поблизу вогнища землетрусу спостерігаються коливання з різними періодами — від часток секунди до декількох секунд. Однак на великих відстанях від центру (сотні кілометрів) короткоперіодні коливання виражені слабше: для Я-хвиль характерні періоди від 1 до 10 с, а для 5-хвиль — трохи більше.&lt;br /&gt;
Траєкторії хвиль Р і S збігаються, хоча перші поширюються швидше. Сейсмічні станції, що знаходяться далеко від епіцентру землетрусу, реєструють не тільки прямі хвилі Р і S. але також хвилі цих типів, уже відбиті один раз від поверхні Землі — РР і SS (або PR, і SR,), а іноді — відбиті двічі — РРР і SSS (або PR2 і SR2).&lt;br /&gt;
Існують також відбиті хвилі, що проходять один відрізок шляху як Р-хвиля, а другий, після відбивання, — як 5-хвиля. Утворені обмінні хвилі позначаються як PS або SP. На сейсмограмах глибокофокусних землетрусів спостерігаються також інші типи відбитих хвиль, наприклад хвилі, які, перш ніж досягти реєструвальної станції, відбилися від поверхні Землі. їх прийнято позначати маленькою літерою, за якою йде велика (наприклад pR), Ці хвилі дуже зручно використовувати для визначення глибини вогнища землетрусу. На глибині 2900 км швидкість Р-хвиль різко знижується від &amp;gt;13 км/с до -8 км/с; а 5-хвилі не поширюються нижче цього рівня, що відповідає границі земного ядра й мантії. Обидва типи хвиль частково відбиваються від цієї поверхні, і певна кількість їхньої енергії повертається до поверхні у вигляді хвиль, що позначаються як РР і S.5. Р-хвилі проходять крізь ядро, але їхня траєкторія при цьому різко відхиляється, і на поверхні Землі виникає тіньова зона, у межах якої реєструються тільки дуже слабкі /&amp;quot;-хвилі. Ця зона починається на відстані близько 11 тис. км від сейсмічного джерела, а вже на відстані 16 тис км Я-хвилі знову з'являються, причому їхня амплітуда значно зростає через фокусуючий вплив ядра, де швидкості хвиль низькі. Р-хвилі, що пройшли крізь земне ядро, позначаються РКР або Ру. На сейсмограмах добре виділяються також хвилі, які шляхом від джерела до ядра йдуть як хвилі S. потім проходять крізь ядро як хвилі Р, а при виході хвилі знову перетворяться на тип 5. У самому центрі Землі, на глибині більше 5100 км, існує внутрішнє ядро, що знаходиться ймовірно у твердому стані, але природа його поки не цілком зрозуміла. Хвилі, що проникають крізь це внутрішнє ядро, позначаються як РК1КР або SKIKS.&lt;br /&gt;
=Магнітуда й інтенсивність землетрусів=&lt;br /&gt;
Магнипуда землетрусів звичай визначається за шкалою, що грунтується на )аписах сейсмографів Ця шкала відома під назвою шкали магнітуд, або шкали Ріхтера (за іменем американського сейсмолога Ч. Ф Ріхтера, що запропонував fi в 1935 р ) Магнипуда землетрусу — безрозмірна величина, пропорційна до логарифма відношення максимальних амплітуд певного типу хвиль цього іемлетрусу і деякого стандартного землетрусу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ідея проекту==&lt;br /&gt;
Дізнатися більше про землетруси&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор проекту==&lt;br /&gt;
[[Користувач:Петухов Андрій| Петухов Андрій]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Матеріали проекту ==&lt;br /&gt;
===Інтернет ресурси проекту===&lt;br /&gt;
http://npu.edu.ua/!e-book/book/html/D/ipgoe_kfg_Geologiya/120.html&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://osvita.ua/vnz/reports/bjd/23426/&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://uk.wikipedia.org/wiki/Землетрус&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://www.etoday.ru/tag/землетрясения&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Додаткові матеріали проекту===&lt;br /&gt;
[[Файл:Zemletrs.jpg]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Zemletrus.jpg]]&lt;br /&gt;
[[Файл:3-108c4.jpg]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Хвилі землетрусу.JPG]]&lt;br /&gt;
[[Файл:887623.jpg]]&lt;br /&gt;
==Результати проекту==&lt;br /&gt;
[https://drive.google.com/?authuser=0#my-drive Презентація за темою Землетруси]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Category:Студенти]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Tanysunny</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%83%D0%B1%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D1%82</id>
		<title>Субдукція літосферних плит</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%83%D0%B1%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D1%82"/>
				<updated>2013-06-03T05:34:26Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Tanysunny: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Субдукція'''– зіштовхування океанічної плити з іншою плитою (океанічною чи континентальною), внаслідок чого вона занурюється у мантію, що призводить до утворення глибоководних жолобів та острівних дуг.&lt;br /&gt;
Підсування однієї плити літосфери під другу; літосфера підсуненої плити (звичайно океанічного типу), поглинається матерією мантії Землі; одне з базових понять теорії тектоніки літосферних плит. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:img9f3b4bfe2c9bb1dda217.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Регіональні пластини зіткнення наслідків і їх круті схили=&lt;br /&gt;
зіткнення континентальних плит складається з континентального шарів (скелі) і океанічних плит. Її фактичний склад не важливо, просто тому, що він раптом зупинився субдукції призвело до застою пластини. Конфлікт буде також піднімати причини.&lt;br /&gt;
=Плато=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Зіткнення океанічної зони субдукції.&lt;br /&gt;
Наприклад, зіткнення Онтонг Java плато острова Нова Гвінея дуги, формування ланцюга островів Lihir трюки - Фінні світового класу золотий рудник епітермальних Ladolam. Те ж саме плато дуги зіткнення калійні вулканічна активність викликана порфіру мідно-золотого зруденіння на Фіджі з великими золотими minralizatsiey імператора і в інших місцях.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Зіткнення континентальної плити зони субдукції=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перший приклад даному випадку є побудова конфлікту в Австралії і Новій Гвінеї. Вона утворюється ланцюжок формі калієвої магматичних порід на острові Нова Гвінея, яка поступово стає ерозії на захід. Серйозні ерозії міді, золота Профір і пов'язаних з ними скарнових піддається Java в західних Irianskoy. Порфирій/скарнових родовище знаходиться в &amp;quot;OK&amp;quot; ТЕДІ Західне Папуа-Нова Гвінея (ПНГ). Поргера золотий рудник є мезотермальних родовищ у східній частині родовища мезотермальних гори Kare поблизу. Крім того, Схід продовжував основний ланцюга калію вулкана (один з яких містить ангідриту продукт його виверження, які вказують на наявність окислення розплаву), це, ймовірно, не буде ослаблено еквівалентно вторгнення калію безпосередньо пов'язані з мінералізацією на захід. Австралія стикається з дугою тільки досвідчені підняття, так що експозиція вже існуючих мінералізації, такі, Бату Hiyau і Lerokis.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Крутопадаючі зони субдукції=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Хороший приклад цієї ситуації на Філіппінах, ділянок материка Палаван, Міндоро Острів зіткнення Манілі Trench зони субдукції (траншеї), розбивши на заході Lu Гросс, пісні та частини траншеї. Ця подія може призвести до утворення крутих субдукції Манілі субдукції на схід від острова Лусон тепер завершити subdutsirovaniya і зворотному напрямку. Це призводить до магнітного склонению дуги і освіти в основному активні в формуванні цих вигнутих геотермального родовища (MAC заборона на півночі (Лусон) і південних негрів Palinpinon) сказав. Основна структура проникність. Цей процес призвів до місцевих підняття і оголення Мінералізація представлена епітермальних золотого зруденіння в Masbate золотоносних брекчії труби і Bulavan південних негрів.&lt;br /&gt;
Нинішня ситуація Maluguhai, які stolkonvenie, майже паралельно, поліпшення і Sangihe дуги Talaud мінералізації сховище навчання. Продукція дуги Kotobato Сулу також призвело до виникнення у верхньому правому кутку дуга-дуга зіткнення між піддається мінералізації.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Category:Студенти]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Tanysunny</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%83%D0%B1%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D1%82</id>
		<title>Субдукція літосферних плит</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%83%D0%B1%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D1%82"/>
				<updated>2013-06-03T05:27:07Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Tanysunny: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Субдукція'''– зіштовхування океанічної плити з іншою плитою (океанічною чи континентальною), внаслідок чого вона занурюється у мантію, що призводить до утворення глибоководних жолобів та острівних дуг.&lt;br /&gt;
Підсування однієї плити літосфери під другу; літосфера підсуненої плити (звичайно океанічного типу), поглинається матерією мантії Землі; одне з базових понять теорії тектоніки літосферних плит. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:img9f3b4bfe2c9bb1dda217.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Регіональні пластини зіткнення наслідків і їх круті схили=&lt;br /&gt;
зіткнення континентальних плит складається з континентального шарів (скелі) і океанічних плит. Її фактичний склад не важливо, просто тому, що він раптом зупинився субдукції призвело до застою пластини. Конфлікт буде також піднімати причини.&lt;br /&gt;
=Плато=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Зіткнення океанічної зони субдукції.&lt;br /&gt;
Наприклад, зіткнення Онтонг Java плато острова Нова Гвінея дуги, формування ланцюга островів Lihir трюки - Фінні світового класу золотий рудник епітермальних Ladolam. Те ж саме плато дуги зіткнення калійні вулканічна активність викликана порфіру мідно-золотого зруденіння на Фіджі з великими золотими minralizatsiey імператора і в інших місцях.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Зіткнення континентальної плити зони субдукції=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перший приклад даному випадку є побудова конфлікту в Австралії і Новій Гвінеї. Вона утворюється ланцюжок формі калієвої магматичних порід на острові Нова Гвінея, яка поступово стає ерозії на захід. Серйозні ерозії міді, золота Профір і пов'язаних з ними скарнових піддається Java в західних Irianskoy. Порфирій/скарнових родовище знаходиться в &amp;quot;OK&amp;quot; ТЕДІ Західне Папуа-Нова Гвінея (ПНГ). Поргера золотий рудник є мезотермальних родовищ у східній частині родовища мезотермальних гори Kare поблизу. Крім того, Схід продовжував основний ланцюга калію вулкана (один з яких містить ангідриту продукт його виверження, які вказують на наявність окислення розплаву), це, ймовірно, не буде ослаблено еквівалентно вторгнення калію безпосередньо пов'язані з мінералізацією на захід. Австралія стикається з дугою тільки досвідчені підняття, так що експозиція вже існуючих мінералізації, такі, Бату Hiyau і Lerokis.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Крутопадаючі зони субдукції=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Хороший приклад цієї ситуації на Філіппінах, ділянок материка Палаван, Міндоро Острів зіткнення Манілі Trench зони субдукції (траншеї), розбивши на заході Lu Гросс, пісні та частини траншеї. Ця подія може призвести до утворення крутих субдукції Манілі субдукції на схід від острова Лусон тепер завершити subdutsirovaniya і зворотному напрямку. Це призводить до магнітного склонению дуги і освіти в основному активні в формуванні цих вигнутих геотермального родовища (MAC заборона на півночі (Лусон) і південних негрів Palinpinon) сказав. Основна структура проникність. Цей процес призвів до місцевих підняття і оголення Мінералізація представлена епітермальних золотого зруденіння в Masbate золотоносних брекчії труби і Bulavan південних негрів.&lt;br /&gt;
Нинішня ситуація Maluguhai, які stolkonvenie, майже паралельно, поліпшення і Sangihe дуги Talaud мінералізації сховище навчання. Продукція дуги Kotobato Сулу також призвело до виникнення у верхньому правому кутку дуга-дуга зіткнення між піддається мінералізації.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Tanysunny</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Img9f3b4bfe2c9bb1dda217.jpg</id>
		<title>Файл:Img9f3b4bfe2c9bb1dda217.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Img9f3b4bfe2c9bb1dda217.jpg"/>
				<updated>2013-06-03T05:26:27Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Tanysunny: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Tanysunny</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%83%D0%B1%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D1%82</id>
		<title>Субдукція літосферних плит</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%83%D0%B1%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D1%82"/>
				<updated>2013-06-03T05:26:15Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Tanysunny: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;='''Субдукція'''= – зіштовхування океанічної плити з іншою плитою (океанічною чи континентальною), внаслідок чого вона занурюється у мантію, що призводить до утворення глибоководних жолобів та острівних дуг.&lt;br /&gt;
Підсування однієї плити літосфери під другу; літосфера підсуненої плити (звичайно океанічного типу), поглинається матерією мантії Землі; одне з базових понять теорії тектоніки літосферних плит. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:img9f3b4bfe2c9bb1dda217.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Регіональні пластини зіткнення наслідків і їх круті схили=&lt;br /&gt;
зіткнення континентальних плит складається з континентального шарів (скелі) і океанічних плит. Її фактичний склад не важливо, просто тому, що він раптом зупинився субдукції призвело до застою пластини. Конфлікт буде також піднімати причини.&lt;br /&gt;
=Плато=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Зіткнення океанічної зони субдукції.&lt;br /&gt;
Наприклад, зіткнення Онтонг Java плато острова Нова Гвінея дуги, формування ланцюга островів Lihir трюки - Фінні світового класу золотий рудник епітермальних Ladolam. Те ж саме плато дуги зіткнення калійні вулканічна активність викликана порфіру мідно-золотого зруденіння на Фіджі з великими золотими minralizatsiey імператора і в інших місцях.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Зіткнення континентальної плити зони субдукції=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перший приклад даному випадку є побудова конфлікту в Австралії і Новій Гвінеї. Вона утворюється ланцюжок формі калієвої магматичних порід на острові Нова Гвінея, яка поступово стає ерозії на захід. Серйозні ерозії міді, золота Профір і пов'язаних з ними скарнових піддається Java в західних Irianskoy. Порфирій/скарнових родовище знаходиться в &amp;quot;OK&amp;quot; ТЕДІ Західне Папуа-Нова Гвінея (ПНГ). Поргера золотий рудник є мезотермальних родовищ у східній частині родовища мезотермальних гори Kare поблизу. Крім того, Схід продовжував основний ланцюга калію вулкана (один з яких містить ангідриту продукт його виверження, які вказують на наявність окислення розплаву), це, ймовірно, не буде ослаблено еквівалентно вторгнення калію безпосередньо пов'язані з мінералізацією на захід. Австралія стикається з дугою тільки досвідчені підняття, так що експозиція вже існуючих мінералізації, такі, Бату Hiyau і Lerokis.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Крутопадаючі зони субдукції=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Хороший приклад цієї ситуації на Філіппінах, ділянок материка Палаван, Міндоро Острів зіткнення Манілі Trench зони субдукції (траншеї), розбивши на заході Lu Гросс, пісні та частини траншеї. Ця подія може призвести до утворення крутих субдукції Манілі субдукції на схід від острова Лусон тепер завершити subdutsirovaniya і зворотному напрямку. Це призводить до магнітного склонению дуги і освіти в основному активні в формуванні цих вигнутих геотермального родовища (MAC заборона на півночі (Лусон) і південних негрів Palinpinon) сказав. Основна структура проникність. Цей процес призвів до місцевих підняття і оголення Мінералізація представлена епітермальних золотого зруденіння в Masbate золотоносних брекчії труби і Bulavan південних негрів.&lt;br /&gt;
Нинішня ситуація Maluguhai, які stolkonvenie, майже паралельно, поліпшення і Sangihe дуги Talaud мінералізації сховище навчання. Продукція дуги Kotobato Сулу також призвело до виникнення у верхньому правому кутку дуга-дуга зіткнення між піддається мінералізації.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Tanysunny</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%83%D0%B1%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D1%82</id>
		<title>Субдукція літосферних плит</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%83%D0%B1%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D1%82"/>
				<updated>2013-06-03T05:25:47Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Tanysunny: Створена сторінка: ='''Субдукція'''= – зштовхування океанічної плити з іншою плитою (океанічною чи континента...&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;='''Субдукція'''= – зштовхування океанічної плити з іншою плитою (океанічною чи континентальною), внаслідок чого вона занурюється у мантію, що призводить до утворення глибоководних жолобів та острівних дуг.&lt;br /&gt;
Підсування однієї плити літосфери під другу; літосфера підсуненої плити (звичайно океанічного типу), поглинається матерією мантії Землі; одне з базових понять теорії тектоніки літосферних плит. &lt;br /&gt;
[[Файл:img9f3b4bfe2c9bb1dda217.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Регіональні пластини зіткнення наслідків і їх круті схили=&lt;br /&gt;
зіткнення континентальних плит складається з континентального шарів (скелі) і океанічних плит. Її фактичний склад не важливо, просто тому, що він раптом зупинився субдукції призвело до застою пластини. Конфлікт буде також піднімати причини.&lt;br /&gt;
=Плато=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Зіткнення океанічної зони субдукції.&lt;br /&gt;
Наприклад, зіткнення Онтонг Java плато острова Нова Гвінея дуги, формування ланцюга островів Lihir трюки - Фінні світового класу золотий рудник епітермальних Ladolam. Те ж саме плато дуги зіткнення калійні вулканічна активність викликана порфіру мідно-золотого зруденіння на Фіджі з великими золотими minralizatsiey імператора і в інших місцях.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Зіткнення континентальної плити зони субдукції=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перший приклад даному випадку є побудова конфлікту в Австралії і Новій Гвінеї. Вона утворюється ланцюжок формі калієвої магматичних порід на острові Нова Гвінея, яка поступово стає ерозії на захід. Серйозні ерозії міді, золота Профір і пов'язаних з ними скарнових піддається Java в західних Irianskoy. Порфирій/скарнових родовище знаходиться в &amp;quot;OK&amp;quot; ТЕДІ Західне Папуа-Нова Гвінея (ПНГ). Поргера золотий рудник є мезотермальних родовищ у східній частині родовища мезотермальних гори Kare поблизу. Крім того, Схід продовжував основний ланцюга калію вулкана (один з яких містить ангідриту продукт його виверження, які вказують на наявність окислення розплаву), це, ймовірно, не буде ослаблено еквівалентно вторгнення калію безпосередньо пов'язані з мінералізацією на захід. Австралія стикається з дугою тільки досвідчені підняття, так що експозиція вже існуючих мінералізації, такі, Бату Hiyau і Lerokis.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Крутопадаючі зони субдукції=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Хороший приклад цієї ситуації на Філіппінах, ділянок материка Палаван, Міндоро Острів зіткнення Манілі Trench зони субдукції (траншеї), розбивши на заході Lu Гросс, пісні та частини траншеї. Ця подія може призвести до утворення крутих субдукції Манілі субдукції на схід від острова Лусон тепер завершити subdutsirovaniya і зворотному напрямку. Це призводить до магнітного склонению дуги і освіти в основному активні в формуванні цих вигнутих геотермального родовища (MAC заборона на півночі (Лусон) і південних негрів Palinpinon) сказав. Основна структура проникність. Цей процес призвів до місцевих підняття і оголення Мінералізація представлена епітермальних золотого зруденіння в Masbate золотоносних брекчії труби і Bulavan південних негрів.&lt;br /&gt;
Нинішня ситуація Maluguhai, які stolkonvenie, майже паралельно, поліпшення і Sangihe дуги Talaud мінералізації сховище навчання. Продукція дуги Kotobato Сулу також призвело до виникнення у верхньому правому кутку дуга-дуга зіткнення між піддається мінералізації.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Tanysunny</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:X_8da9eaad.jpg</id>
		<title>Файл:X 8da9eaad.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:X_8da9eaad.jpg"/>
				<updated>2013-06-03T04:42:12Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Tanysunny: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Tanysunny</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B2_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9</id>
		<title>Користувач:Петухов Андрій</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B2_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9"/>
				<updated>2013-06-03T04:42:00Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Tanysunny: /* Про себе */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== Про себе ==&lt;br /&gt;
Як не дивно, навчаюсь на природничо-географічному факультеті. Ну, ще я веселий, люблю анекдоти, веселі історії та багато іншого.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:x_8da9eaad.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Мої інтереси ==&lt;br /&gt;
....&lt;br /&gt;
Волейбол,спілкування з друзями і т.д.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Проекти в яких беру участь ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[12-1 група, спеціальність &amp;quot;Географія&amp;quot; 2012-2013 н.р.]]&lt;br /&gt;
[[Проект з ОІТ та Геології]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Мої роботи ==&lt;br /&gt;
[[Проект з ОІТ та Геології: &amp;quot;Землетруси&amp;quot; - № 12(1) ПГФ, 2013.| Землетруси]]&lt;br /&gt;
===Презентація===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://drive.google.com/?authuser=0#my-drive Презентація за темою Землетруси]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Category:Студенти]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Tanysunny</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:1279694705_4.jpg</id>
		<title>Файл:1279694705 4.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:1279694705_4.jpg"/>
				<updated>2013-06-03T04:15:49Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Tanysunny: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Tanysunny</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82_%D0%B7_%D0%9E%D0%86%D0%A2_%D1%82%D0%B0_%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%97:_%22%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%83%D1%81%D0%B8%22_-_%E2%84%96_12(1)_%D0%9F%D0%93%D0%A4,_2013.</id>
		<title>Проект з ОІТ та Геології: &quot;Землетруси&quot; - № 12(1) ПГФ, 2013.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82_%D0%B7_%D0%9E%D0%86%D0%A2_%D1%82%D0%B0_%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%97:_%22%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%83%D1%81%D0%B8%22_-_%E2%84%96_12(1)_%D0%9F%D0%93%D0%A4,_2013."/>
				<updated>2013-06-03T04:15:35Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Tanysunny: /* Землетруси */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=='''''&amp;lt;font color='red' size=6&amp;gt;Землетруси&amp;lt;/font&amp;gt;'''''==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:1279694705_4.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Загальна характеристика=&lt;br /&gt;
'''Землетруси''' — коливання Землі, викликані раптовими змінами в стані надр планети. Ці коливання являють собою пружні хвилі, що поширюються з високою швидкістю в товщі гірських порід. Найсильніші землетруси іноді відчуваються на відстанях більше 1500 км від вогнища і можуть бути зареєстровані сейсмографами (спеціальними високочутливими приладами) навіть у протилежній півкулі. Район, де зароджуються коливання, називається вогнищем землетрусу, а його проекція на поверхню Землі — епіцентром землетрусу. Вогнища більшості землетрусів лежать у земній корі на глибинах не більше 16 км, однак у деяких районах глибини вогнищ сягають 700 км. Щодня відбуваються тисячі землетрусів, але лише деякі з них відчуваються людиною.&lt;br /&gt;
Згадки про землетруси зустрічаються в Біблії, у трактатах античних учених — ''Геродота, Плінія й Лівія'', а також у давніх китайських і японських письмових джерелах. До XIX ст. більшість повідомлень про землетруси містили описи, щедро приправлені забобонами, і теорії, що грунтувалися на убогих і недостовірних спостереженнях. Серію систематичних описів (каталогів) землетрусів у 1840 р. почав А. Перрі (Франція). У 1850-х роках Р. Малле (Ірландія) склав великий каталог землетрусів, а його докладний звіт про землетрус у Неаполі в 1857 р. став одним із перших строго наукових описів сильних землетрусів Хоча вже з давніх часів ведуться численні дослідження, не можна сказати, що причини виникнення землетрусів повністю вивчені. За характером процесів у їхніх вогнищах виділяють кілька типів землетрусів, основними з яких є тектонічні, вулканічні й техногенні.&lt;br /&gt;
'''''Тектонічні землетруси''''' виникають унаслідок раптового зняття напруження, наприклад при переміщеннях уздовж розламу в земній корі (дослідження останніх років показують, що причиною глибоких землетрусів можуть бути і фазові переходи в мантії Землі, що відбуваються при певних температурах і тиску). Іноді глибинні розлами виходять на поверхню Під час катастрофічного землетрусу в Сан-Франциско 18 квітня 1906 р. загальна довжина поверхневих розривів у зоні розламу Сан-Андреас склала більше 430 км. максимальний горизонтальний зсув — 6 м. Максимальна зареєстрована величина сейс-могенних зсувів уздовж розламу 15 м.&lt;br /&gt;
Вулканічні землетруси виникають унаслідок різких переміщень магматичного розплаву в надрах Землі або в результаті виникнення розривів під впливом цих переміщень.&lt;br /&gt;
'''''Техногенні землетруси''''' можуть бути викликані підземними ядерними випробуваннями, заповненням водоймищ, видобутком нафти й газу методом нагнітання рідини у свердловини, підривними роботами при видобутку корисних копалин тощо. Менш сильні землетруси відбуваються при обвалі склепінь печер або гірських копалень.&lt;br /&gt;
=Реєстрація та вивчення землетрусів=&lt;br /&gt;
Прилад, що записує сейсмічні коливання, називається сейсмографом, а сам запис — сейсмограмою. Сейсмограф складається з маятника, підвішеного усередині корпуса на пружині, і записуючого пристрою Один з перших записуючих пристроїв являв собою обертовий барабан із паперовою стрічкою При обертанні барабан поступово зміщається в один бік, так що нульова лінія запису на папері має вигляд спіралі. Щохвилини на графік наносяться вертикальні лінії — оцінки часу; для цього використовується дуже точний годинник, який періодично звіряють з еталоном точного часу. Для вивчення близьких землетрусів необхідна точність маркування — до секунди або менше У багатьох сейсмографах для перетворення механічного сигналу в електричний використовуються індукційні пристрої, у яких при переміщенні інертної маси маятника щодо корпуса змінюється величина магнітного потоку, що проходить крізь витки індукційної котушки. Слабкий електричний струм, що виникає при цьому, пускає в хід гальванометр, з'єднаний із дзеркальцем, який відкидає промінь світла на світлочутливий папір записуючого пристрою У сучасних сейсмографах реєстрація коливань ведеться в цифровому вигляді з використанням комп'ютерів.&lt;br /&gt;
Уперше інструментальні спостереження з'явилися в Китаї, де в 132 р Чан Хен винайшов сейсмоскоп, що становив собою майстерно зроблену посудину. На зовнішньому боці посудини, із розміщеним усередині маятником, по колу були вигравірувані голови драконів, що тримають у пащі кульки При хитанні маятника від землетрусу одна або кілька кульок випадали у відкриті роти жаб, розміщених біля основи посудини у такий спосіб, щоб жаби могли їх проковтнути.&lt;br /&gt;
Спостереження за землетрусами ведуться з найдавніших часів Детальні історичні описи, що надійно свідчать про землетруси із середини І тис. до н е., створені японцями. Велику увагу сейсмічності приділяли й античні вчені — Арістотель та ін. Систематичні інструментальні спостереження, розпочаті в другій половині XIX ст., призвели до виділення сейсмології у самостійну науку (Б. Б. Голіцин, Е. Віхерт, Б. Гутенберг, А. Мохоровичич, Ф Оморі й ін.).&lt;br /&gt;
Постійні спостереження за землетрусами здійснюються сейсмічною службою. Сучасна світова мережа нараховує понад 2000 стаціонарних сейсмічних станцій, дані яких систематично публікуються в сейсмологічних бюлетенях і каталогах Крім стаціонарних станцій, використовуються експедиційні сейсмографи, у тому числі встановлювані на дні океанів. Експедиційні сейсмографи )асилалися також на Місяць (де 5 сейсмографів щорічно реєструють до 3000 місяцетрусів), а також на Марс і Венеру. Вивченням землетрусів займається сейсмологія Сейсмічні хвилі, що виникають при землетрусах, використовуються також для вивчення внутрішньої будови Землі, досягнення в цій області стали основою для розвитку методів сейсмічної розвідки&lt;br /&gt;
=Сейсмічні хвилі=&lt;br /&gt;
Коливання, що поширюються з вогнища землетрусу, являють собою пружні хвилі, характер і швидкість поширення яких залежать від пружних властивостей і щільності порід. До пружних властивостей належать модуль об'ємної деформації, що характеризує опір стисканню без зміни форми, і модуль зрушення, що визначає опір силі зрушення Швидкість поширення пружних хвиль збільшується прямо пропорційно до квадратного кореня значень параметрів пружності й щільності середовища.&lt;br /&gt;
Подовжні й поперечні хвилі На сейсмограмах ці хвилі з'являються першими Спочатку реєструються подовжні хвилі, при проходженні яких кожна частка середовища зазнає спершу стискання, а потім знову розширюється, здійснюючи при цьому зворотно-поступальний рух у подовжньому напрямку (тобто в напрямку поширення хвилі). Ці хвилі називаються також Р-хви-пями, або первинними хвилями. їхня швидкість залежить від модуля пружності й твердості породи. Поблизу земної поверхні швидкість Р-хвиль складає 6 км/с, а на дуже великій глибині — близько 13 км/с. Наступними реєструються поперечні сейсмічні хвилі, названі також S-хвилями. або вторинними хвилями. При їхньому проходженні кожна частка породи коливається пер- * пендикулярно до напрямку поширення хвилі. їхня швидкість залежить від опору породи зрушенню і складає приблизно 7/12 від швидкості поширення Р-хвиль.&lt;br /&gt;
Поверхневі хвилі поширюються уздовж земної поверхні або паралельно до неї і не проникають глибше 80—160 км. У цій групі виділяються хвилі Релея й хвилі Лява (названі за іменами учених, що розробили математичну теорію поширення таких хвиль). При проходженні хвиль Релея частки породи описують вертикальні еліпси, що лежать у комірковій площині. У хвилях Лява частки породи коливаються перпендикулярно до напрямку поширення хвиль. Поверхневі хвилі часто позначаються скорочено як L-хвилі. Швидкість їхнього поширення складає 3,2—4,4 км/с. При глибокофокусних землетрусах поверхневі хвилі дуже слабкі.&lt;br /&gt;
Амплітуда й період характеризують коливальні рухи сейсмічних хвиль. Амплітудою називається величина, на яку змінюється положення частки ґрунту при проходженні хвилі в порівнянні з попереднім станом спокою. Період коливань — проміжок часу, за який відбувається одне повне коливання частки Поблизу вогнища землетрусу спостерігаються коливання з різними періодами — від часток секунди до декількох секунд. Однак на великих відстанях від центру (сотні кілометрів) короткоперіодні коливання виражені слабше: для Я-хвиль характерні періоди від 1 до 10 с, а для 5-хвиль — трохи більше.&lt;br /&gt;
Траєкторії хвиль Р і S збігаються, хоча перші поширюються швидше. Сейсмічні станції, що знаходяться далеко від епіцентру землетрусу, реєструють не тільки прямі хвилі Р і S. але також хвилі цих типів, уже відбиті один раз від поверхні Землі — РР і SS (або PR, і SR,), а іноді — відбиті двічі — РРР і SSS (або PR2 і SR2).&lt;br /&gt;
Існують також відбиті хвилі, що проходять один відрізок шляху як Р-хвиля, а другий, після відбивання, — як 5-хвиля. Утворені обмінні хвилі позначаються як PS або SP. На сейсмограмах глибокофокусних землетрусів спостерігаються також інші типи відбитих хвиль, наприклад хвилі, які, перш ніж досягти реєструвальної станції, відбилися від поверхні Землі. їх прийнято позначати маленькою літерою, за якою йде велика (наприклад pR), Ці хвилі дуже зручно використовувати для визначення глибини вогнища землетрусу. На глибині 2900 км швидкість Р-хвиль різко знижується від &amp;gt;13 км/с до -8 км/с; а 5-хвилі не поширюються нижче цього рівня, що відповідає границі земного ядра й мантії. Обидва типи хвиль частково відбиваються від цієї поверхні, і певна кількість їхньої енергії повертається до поверхні у вигляді хвиль, що позначаються як РР і S.5. Р-хвилі проходять крізь ядро, але їхня траєкторія при цьому різко відхиляється, і на поверхні Землі виникає тіньова зона, у межах якої реєструються тільки дуже слабкі /&amp;quot;-хвилі. Ця зона починається на відстані близько 11 тис. км від сейсмічного джерела, а вже на відстані 16 тис км Я-хвилі знову з'являються, причому їхня амплітуда значно зростає через фокусуючий вплив ядра, де швидкості хвиль низькі. Р-хвилі, що пройшли крізь земне ядро, позначаються РКР або Ру. На сейсмограмах добре виділяються також хвилі, які шляхом від джерела до ядра йдуть як хвилі S. потім проходять крізь ядро як хвилі Р, а при виході хвилі знову перетворяться на тип 5. У самому центрі Землі, на глибині більше 5100 км, існує внутрішнє ядро, що знаходиться ймовірно у твердому стані, але природа його поки не цілком зрозуміла. Хвилі, що проникають крізь це внутрішнє ядро, позначаються як РК1КР або SKIKS.&lt;br /&gt;
=Магнітуда й інтенсивність землетрусів=&lt;br /&gt;
Магнипуда землетрусів звичай визначається за шкалою, що грунтується на )аписах сейсмографів Ця шкала відома під назвою шкали магнітуд, або шкали Ріхтера (за іменем американського сейсмолога Ч. Ф Ріхтера, що запропонував fi в 1935 р ) Магнипуда землетрусу — безрозмірна величина, пропорційна до логарифма відношення максимальних амплітуд певного типу хвиль цього іемлетрусу і деякого стандартного землетрусу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ідея проекту==&lt;br /&gt;
Дізнатися більше про землетруси&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор проекту==&lt;br /&gt;
[[Користувач:Петухов Андрій| Петухов Андрій]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Матеріали проекту ==&lt;br /&gt;
===Інтернет ресурси проекту===&lt;br /&gt;
http://npu.edu.ua/!e-book/book/html/D/ipgoe_kfg_Geologiya/120.html&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://osvita.ua/vnz/reports/bjd/23426/&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://uk.wikipedia.org/wiki/Землетрус&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://www.etoday.ru/tag/землетрясения&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Додаткові матеріали проекту===&lt;br /&gt;
[[Файл:Zemletrs.jpg]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Zemletrus.jpg]]&lt;br /&gt;
[[Файл:3-108c4.jpg]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Хвилі землетрусу.JPG]]&lt;br /&gt;
[[Файл:887623.jpg]]&lt;br /&gt;
==Результати проекту==&lt;br /&gt;
[https://drive.google.com/?authuser=0#my-drive Презентація за темою Землетруси]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Tanysunny</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B8%D0%BD</id>
		<title>Користувач:Микола Олексин</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B8%D0%BD"/>
				<updated>2013-06-03T04:14:02Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Tanysunny: /* Проекти в яких беру участь */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Mvzuui93Q6M.jpg|200px|thumb|right|Олексин Микола]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Про себе ==&lt;br /&gt;
студент пгф 1 курс&lt;br /&gt;
== Мої інтереси ==&lt;br /&gt;
футбол , рибалка&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Проекти в яких беру участь ==&lt;br /&gt;
[[Проект з ОІТ та Геології]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Мої роботи=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Презентація===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://docs.google.com/file/d/0BxkRM7BzP_aXa3VaaktDMjVoY1k/edit?usp=sharing]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Tanysunny</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82_%D0%B7_%D0%9E%D0%86%D0%A2_%D1%82%D0%B0_%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%97:_%22%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%83%D1%81%D0%B8%22_-_%E2%84%96_12(1)_%D0%9F%D0%93%D0%A4,_2013.</id>
		<title>Проект з ОІТ та Геології: &quot;Землетруси&quot; - № 12(1) ПГФ, 2013.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82_%D0%B7_%D0%9E%D0%86%D0%A2_%D1%82%D0%B0_%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%97:_%22%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%83%D1%81%D0%B8%22_-_%E2%84%96_12(1)_%D0%9F%D0%93%D0%A4,_2013."/>
				<updated>2013-06-03T04:13:29Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Tanysunny: /* Землетруси */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=='''''&amp;lt;font color='red' size=6&amp;gt;Землетруси&amp;lt;/font&amp;gt;'''''==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Загальна характеристика=&lt;br /&gt;
'''Землетруси''' — коливання Землі, викликані раптовими змінами в стані надр планети. Ці коливання являють собою пружні хвилі, що поширюються з високою швидкістю в товщі гірських порід. Найсильніші землетруси іноді відчуваються на відстанях більше 1500 км від вогнища і можуть бути зареєстровані сейсмографами (спеціальними високочутливими приладами) навіть у протилежній півкулі. Район, де зароджуються коливання, називається вогнищем землетрусу, а його проекція на поверхню Землі — епіцентром землетрусу. Вогнища більшості землетрусів лежать у земній корі на глибинах не більше 16 км, однак у деяких районах глибини вогнищ сягають 700 км. Щодня відбуваються тисячі землетрусів, але лише деякі з них відчуваються людиною.&lt;br /&gt;
Згадки про землетруси зустрічаються в Біблії, у трактатах античних учених — ''Геродота, Плінія й Лівія'', а також у давніх китайських і японських письмових джерелах. До XIX ст. більшість повідомлень про землетруси містили описи, щедро приправлені забобонами, і теорії, що грунтувалися на убогих і недостовірних спостереженнях. Серію систематичних описів (каталогів) землетрусів у 1840 р. почав А. Перрі (Франція). У 1850-х роках Р. Малле (Ірландія) склав великий каталог землетрусів, а його докладний звіт про землетрус у Неаполі в 1857 р. став одним із перших строго наукових описів сильних землетрусів Хоча вже з давніх часів ведуться численні дослідження, не можна сказати, що причини виникнення землетрусів повністю вивчені. За характером процесів у їхніх вогнищах виділяють кілька типів землетрусів, основними з яких є тектонічні, вулканічні й техногенні.&lt;br /&gt;
'''''Тектонічні землетруси''''' виникають унаслідок раптового зняття напруження, наприклад при переміщеннях уздовж розламу в земній корі (дослідження останніх років показують, що причиною глибоких землетрусів можуть бути і фазові переходи в мантії Землі, що відбуваються при певних температурах і тиску). Іноді глибинні розлами виходять на поверхню Під час катастрофічного землетрусу в Сан-Франциско 18 квітня 1906 р. загальна довжина поверхневих розривів у зоні розламу Сан-Андреас склала більше 430 км. максимальний горизонтальний зсув — 6 м. Максимальна зареєстрована величина сейс-могенних зсувів уздовж розламу 15 м.&lt;br /&gt;
Вулканічні землетруси виникають унаслідок різких переміщень магматичного розплаву в надрах Землі або в результаті виникнення розривів під впливом цих переміщень.&lt;br /&gt;
'''''Техногенні землетруси''''' можуть бути викликані підземними ядерними випробуваннями, заповненням водоймищ, видобутком нафти й газу методом нагнітання рідини у свердловини, підривними роботами при видобутку корисних копалин тощо. Менш сильні землетруси відбуваються при обвалі склепінь печер або гірських копалень.&lt;br /&gt;
=Реєстрація та вивчення землетрусів=&lt;br /&gt;
Прилад, що записує сейсмічні коливання, називається сейсмографом, а сам запис — сейсмограмою. Сейсмограф складається з маятника, підвішеного усередині корпуса на пружині, і записуючого пристрою Один з перших записуючих пристроїв являв собою обертовий барабан із паперовою стрічкою При обертанні барабан поступово зміщається в один бік, так що нульова лінія запису на папері має вигляд спіралі. Щохвилини на графік наносяться вертикальні лінії — оцінки часу; для цього використовується дуже точний годинник, який періодично звіряють з еталоном точного часу. Для вивчення близьких землетрусів необхідна точність маркування — до секунди або менше У багатьох сейсмографах для перетворення механічного сигналу в електричний використовуються індукційні пристрої, у яких при переміщенні інертної маси маятника щодо корпуса змінюється величина магнітного потоку, що проходить крізь витки індукційної котушки. Слабкий електричний струм, що виникає при цьому, пускає в хід гальванометр, з'єднаний із дзеркальцем, який відкидає промінь світла на світлочутливий папір записуючого пристрою У сучасних сейсмографах реєстрація коливань ведеться в цифровому вигляді з використанням комп'ютерів.&lt;br /&gt;
Уперше інструментальні спостереження з'явилися в Китаї, де в 132 р Чан Хен винайшов сейсмоскоп, що становив собою майстерно зроблену посудину. На зовнішньому боці посудини, із розміщеним усередині маятником, по колу були вигравірувані голови драконів, що тримають у пащі кульки При хитанні маятника від землетрусу одна або кілька кульок випадали у відкриті роти жаб, розміщених біля основи посудини у такий спосіб, щоб жаби могли їх проковтнути.&lt;br /&gt;
Спостереження за землетрусами ведуться з найдавніших часів Детальні історичні описи, що надійно свідчать про землетруси із середини І тис. до н е., створені японцями. Велику увагу сейсмічності приділяли й античні вчені — Арістотель та ін. Систематичні інструментальні спостереження, розпочаті в другій половині XIX ст., призвели до виділення сейсмології у самостійну науку (Б. Б. Голіцин, Е. Віхерт, Б. Гутенберг, А. Мохоровичич, Ф Оморі й ін.).&lt;br /&gt;
Постійні спостереження за землетрусами здійснюються сейсмічною службою. Сучасна світова мережа нараховує понад 2000 стаціонарних сейсмічних станцій, дані яких систематично публікуються в сейсмологічних бюлетенях і каталогах Крім стаціонарних станцій, використовуються експедиційні сейсмографи, у тому числі встановлювані на дні океанів. Експедиційні сейсмографи )асилалися також на Місяць (де 5 сейсмографів щорічно реєструють до 3000 місяцетрусів), а також на Марс і Венеру. Вивченням землетрусів займається сейсмологія Сейсмічні хвилі, що виникають при землетрусах, використовуються також для вивчення внутрішньої будови Землі, досягнення в цій області стали основою для розвитку методів сейсмічної розвідки&lt;br /&gt;
=Сейсмічні хвилі=&lt;br /&gt;
Коливання, що поширюються з вогнища землетрусу, являють собою пружні хвилі, характер і швидкість поширення яких залежать від пружних властивостей і щільності порід. До пружних властивостей належать модуль об'ємної деформації, що характеризує опір стисканню без зміни форми, і модуль зрушення, що визначає опір силі зрушення Швидкість поширення пружних хвиль збільшується прямо пропорційно до квадратного кореня значень параметрів пружності й щільності середовища.&lt;br /&gt;
Подовжні й поперечні хвилі На сейсмограмах ці хвилі з'являються першими Спочатку реєструються подовжні хвилі, при проходженні яких кожна частка середовища зазнає спершу стискання, а потім знову розширюється, здійснюючи при цьому зворотно-поступальний рух у подовжньому напрямку (тобто в напрямку поширення хвилі). Ці хвилі називаються також Р-хви-пями, або первинними хвилями. їхня швидкість залежить від модуля пружності й твердості породи. Поблизу земної поверхні швидкість Р-хвиль складає 6 км/с, а на дуже великій глибині — близько 13 км/с. Наступними реєструються поперечні сейсмічні хвилі, названі також S-хвилями. або вторинними хвилями. При їхньому проходженні кожна частка породи коливається пер- * пендикулярно до напрямку поширення хвилі. їхня швидкість залежить від опору породи зрушенню і складає приблизно 7/12 від швидкості поширення Р-хвиль.&lt;br /&gt;
Поверхневі хвилі поширюються уздовж земної поверхні або паралельно до неї і не проникають глибше 80—160 км. У цій групі виділяються хвилі Релея й хвилі Лява (названі за іменами учених, що розробили математичну теорію поширення таких хвиль). При проходженні хвиль Релея частки породи описують вертикальні еліпси, що лежать у комірковій площині. У хвилях Лява частки породи коливаються перпендикулярно до напрямку поширення хвиль. Поверхневі хвилі часто позначаються скорочено як L-хвилі. Швидкість їхнього поширення складає 3,2—4,4 км/с. При глибокофокусних землетрусах поверхневі хвилі дуже слабкі.&lt;br /&gt;
Амплітуда й період характеризують коливальні рухи сейсмічних хвиль. Амплітудою називається величина, на яку змінюється положення частки ґрунту при проходженні хвилі в порівнянні з попереднім станом спокою. Період коливань — проміжок часу, за який відбувається одне повне коливання частки Поблизу вогнища землетрусу спостерігаються коливання з різними періодами — від часток секунди до декількох секунд. Однак на великих відстанях від центру (сотні кілометрів) короткоперіодні коливання виражені слабше: для Я-хвиль характерні періоди від 1 до 10 с, а для 5-хвиль — трохи більше.&lt;br /&gt;
Траєкторії хвиль Р і S збігаються, хоча перші поширюються швидше. Сейсмічні станції, що знаходяться далеко від епіцентру землетрусу, реєструють не тільки прямі хвилі Р і S. але також хвилі цих типів, уже відбиті один раз від поверхні Землі — РР і SS (або PR, і SR,), а іноді — відбиті двічі — РРР і SSS (або PR2 і SR2).&lt;br /&gt;
Існують також відбиті хвилі, що проходять один відрізок шляху як Р-хвиля, а другий, після відбивання, — як 5-хвиля. Утворені обмінні хвилі позначаються як PS або SP. На сейсмограмах глибокофокусних землетрусів спостерігаються також інші типи відбитих хвиль, наприклад хвилі, які, перш ніж досягти реєструвальної станції, відбилися від поверхні Землі. їх прийнято позначати маленькою літерою, за якою йде велика (наприклад pR), Ці хвилі дуже зручно використовувати для визначення глибини вогнища землетрусу. На глибині 2900 км швидкість Р-хвиль різко знижується від &amp;gt;13 км/с до -8 км/с; а 5-хвилі не поширюються нижче цього рівня, що відповідає границі земного ядра й мантії. Обидва типи хвиль частково відбиваються від цієї поверхні, і певна кількість їхньої енергії повертається до поверхні у вигляді хвиль, що позначаються як РР і S.5. Р-хвилі проходять крізь ядро, але їхня траєкторія при цьому різко відхиляється, і на поверхні Землі виникає тіньова зона, у межах якої реєструються тільки дуже слабкі /&amp;quot;-хвилі. Ця зона починається на відстані близько 11 тис. км від сейсмічного джерела, а вже на відстані 16 тис км Я-хвилі знову з'являються, причому їхня амплітуда значно зростає через фокусуючий вплив ядра, де швидкості хвиль низькі. Р-хвилі, що пройшли крізь земне ядро, позначаються РКР або Ру. На сейсмограмах добре виділяються також хвилі, які шляхом від джерела до ядра йдуть як хвилі S. потім проходять крізь ядро як хвилі Р, а при виході хвилі знову перетворяться на тип 5. У самому центрі Землі, на глибині більше 5100 км, існує внутрішнє ядро, що знаходиться ймовірно у твердому стані, але природа його поки не цілком зрозуміла. Хвилі, що проникають крізь це внутрішнє ядро, позначаються як РК1КР або SKIKS.&lt;br /&gt;
=Магнітуда й інтенсивність землетрусів=&lt;br /&gt;
Магнипуда землетрусів звичай визначається за шкалою, що грунтується на )аписах сейсмографів Ця шкала відома під назвою шкали магнітуд, або шкали Ріхтера (за іменем американського сейсмолога Ч. Ф Ріхтера, що запропонував fi в 1935 р ) Магнипуда землетрусу — безрозмірна величина, пропорційна до логарифма відношення максимальних амплітуд певного типу хвиль цього іемлетрусу і деякого стандартного землетрусу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ідея проекту==&lt;br /&gt;
Дізнатися більше про землетруси&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор проекту==&lt;br /&gt;
[[Користувач:Петухов Андрій| Петухов Андрій]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Матеріали проекту ==&lt;br /&gt;
===Інтернет ресурси проекту===&lt;br /&gt;
http://npu.edu.ua/!e-book/book/html/D/ipgoe_kfg_Geologiya/120.html&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://osvita.ua/vnz/reports/bjd/23426/&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://uk.wikipedia.org/wiki/Землетрус&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://www.etoday.ru/tag/землетрясения&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Додаткові матеріали проекту===&lt;br /&gt;
[[Файл:Zemletrs.jpg]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Zemletrus.jpg]]&lt;br /&gt;
[[Файл:3-108c4.jpg]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Хвилі землетрусу.JPG]]&lt;br /&gt;
[[Файл:887623.jpg]]&lt;br /&gt;
==Результати проекту==&lt;br /&gt;
[https://drive.google.com/?authuser=0#my-drive Презентація за темою Землетруси]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Tanysunny</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A0%D0%B5%D0%B7%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%D0%B7_%D0%9E%D0%86%D0%A2_%D1%82%D0%B0_%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%97_2012-2013_%D0%BD.%D1%80.</id>
		<title>Результати проекту з ОІТ та Геології 2012-2013 н.р.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A0%D0%B5%D0%B7%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%D0%B7_%D0%9E%D0%86%D0%A2_%D1%82%D0%B0_%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%97_2012-2013_%D0%BD.%D1%80."/>
				<updated>2013-05-30T08:31:10Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Tanysunny: /* Проекти 2012-2013 навчальний рік */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{|cellpadding=&amp;quot;1&amp;quot; style=&amp;quot;margin-bottom:5 px;&amp;quot; &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;text-align:center; padding: 0.1em 0.1em; background-color:Aquamarine; border:2px solid mintcream; border-right:1; -moz-border-radius:10px&amp;quot; |&lt;br /&gt;
{|border=&amp;quot;0&amp;quot; cellpadding=&amp;quot;5&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- style=&amp;quot;background-color:Aquamarine; text-align:center;&amp;quot; |&lt;br /&gt;
|&amp;lt;FONT face=&amp;quot;Courier New&amp;quot; size=&amp;quot;3&amp;quot;&amp;gt; [[Проект з ОІТ та Геології|Головна]]&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;FONT face=&amp;quot;Courier New&amp;quot; size=&amp;quot;3&amp;quot;&amp;gt;[[Тематика проектів з ОІТ та Геології 2010-2011 н.р.|Теми проектів]]&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;FONT face=&amp;quot;Courier New&amp;quot; size=&amp;quot;3&amp;quot;&amp;gt;[[Результати проекту з ОІТ та Геології 2012-2013 н.р.|Результати проекту]]&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;FONT face=&amp;quot;Courier New&amp;quot; size=&amp;quot;3&amp;quot;&amp;gt;[[Архів до проекту ОІТ та Геологія, ПГФ|Архів]]&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;FONT face=&amp;quot;Courier New&amp;quot; size=&amp;quot;3&amp;quot;&amp;gt;[[Корисні посилання з галузі &amp;quot;Геологія&amp;quot; 2012-2013|Корисні посилання]]&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приклад оформлення&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Проект з ОІТ та Геології на тему:&amp;quot;Дорогоцінне каміння&amp;quot;| Дорогоцінне каміння]], виконала [[Користувач: Волкова Анна|Волкова Анна]]&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
==Проекти 2012-2013 навчальний рік==&lt;br /&gt;
[[Інтрузивні породи|Інтрузивні породи]], виконала [[Користувач:FreeSpirit|Ходаковська Ірина]]&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
[[Проект з ОІТ та Геології: &amp;quot;Цунамі&amp;quot; - група №12(1) ПГФ, 2013|'''&amp;quot;Цунамі&amp;quot;''']], виконала [[Користувач:Русина Юлія|'''Русина Юлія''']]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://docs.google.com/file/d/0B7lqXulzNyuyNjNVOUNZUnBiQW8/edit.doc Карстові процеси.]--[[Користувач: Танічка|Тетяна Гамала]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://docs.google.com/file/d/0BzJSKmCRa5zHWmkyNjMyb1BoaU0/edit?usp=sharing Обшліфоване каміння.]--[[Користувач: Васильєва Ірина|Васильєва Ірина]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://docs.google.com/file/d/0B7rdwmPA7tx9c1lkSmtRcm5Md1E/edit?usp=sharing Дорогоціне каміння.]--[[Користувач:Романькова Катерина|Романькова Катя]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зледеніння четвертинного періоду]], виконала [[Користувач:Tanysunny|Гусар Тетяна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://docs.google.com/file/d/0B2WWraDnTeQWbGxtOEdVOFZuWVE/edit?usp=sharing Типи вулканів],виконала[[Користувач:Падалка Вікторія| Падалка Вікторія]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://docs.google.com/file/d/0B-04NfyaOF6nMkphRURSS0UwWFE/edit?usp=sharing Виробне каміння]--[[Користувач:Сердюк Ольга|Сердюк Ольга]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Tanysunny</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A0%D0%B5%D0%B7%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%D0%B7_%D0%9E%D0%86%D0%A2_%D1%82%D0%B0_%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%97_2012-2013_%D0%BD.%D1%80.</id>
		<title>Результати проекту з ОІТ та Геології 2012-2013 н.р.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A0%D0%B5%D0%B7%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%D0%B7_%D0%9E%D0%86%D0%A2_%D1%82%D0%B0_%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%97_2012-2013_%D0%BD.%D1%80."/>
				<updated>2013-05-30T07:41:18Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Tanysunny: /* Проекти 2012-2013 навчальний рік */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{|cellpadding=&amp;quot;1&amp;quot; style=&amp;quot;margin-bottom:5 px;&amp;quot; &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;text-align:center; padding: 0.1em 0.1em; background-color:Aquamarine; border:2px solid mintcream; border-right:1; -moz-border-radius:10px&amp;quot; |&lt;br /&gt;
{|border=&amp;quot;0&amp;quot; cellpadding=&amp;quot;5&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- style=&amp;quot;background-color:Aquamarine; text-align:center;&amp;quot; |&lt;br /&gt;
|&amp;lt;FONT face=&amp;quot;Courier New&amp;quot; size=&amp;quot;3&amp;quot;&amp;gt; [[Проект з ОІТ та Геології|Головна]]&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;FONT face=&amp;quot;Courier New&amp;quot; size=&amp;quot;3&amp;quot;&amp;gt;[[Тематика проектів з ОІТ та Геології 2010-2011 н.р.|Теми проектів]]&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;FONT face=&amp;quot;Courier New&amp;quot; size=&amp;quot;3&amp;quot;&amp;gt;[[Результати проекту з ОІТ та Геології 2012-2013 н.р.|Результати проекту]]&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;FONT face=&amp;quot;Courier New&amp;quot; size=&amp;quot;3&amp;quot;&amp;gt;[[Архів до проекту ОІТ та Геологія, ПГФ|Архів]]&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;FONT face=&amp;quot;Courier New&amp;quot; size=&amp;quot;3&amp;quot;&amp;gt;[[Корисні посилання з галузі &amp;quot;Геологія&amp;quot; 2012-2013|Корисні посилання]]&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приклад оформлення&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Проект з ОІТ та Геології на тему:&amp;quot;Дорогоцінне каміння&amp;quot;| Дорогоцінне каміння]], виконала [[Користувач: Волкова Анна|Волкова Анна]]&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
==Проекти 2012-2013 навчальний рік==&lt;br /&gt;
[[Інтрузивні породи|Інтрузивні породи]], виконала [[Користувач:FreeSpirit|Ходаковська Ірина]]&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
[[Проект з ОІТ та Геології: &amp;quot;Цунамі&amp;quot; - група №12(1) ПГФ, 2013|'''&amp;quot;Цунамі&amp;quot;''']], виконала [[Користувач:Русина Юлія|'''Русина Юлія''']]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://docs.google.com/file/d/0B7lqXulzNyuyNjNVOUNZUnBiQW8/edit.doc Карстові процеси.]--[[Користувач: Танічка|Тетяна Гамала]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://docs.google.com/file/d/0BzJSKmCRa5zHWmkyNjMyb1BoaU0/edit?usp=sharing Обшліфоване каміння.]--[[Користувач: Васильєва Ірина|Васильєва Ірина]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://docs.google.com/file/d/0B7rdwmPA7tx9c1lkSmtRcm5Md1E/edit?usp=sharing Дорогоціне каміння.]--[[Користувач:Романькова Катерина|Романькова Катя]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://docs.google.com/file/d/0B-pcpI7g99wRYkhBNnJRZk1nUk0/edit?usp=sharing Зледеніння четвертинного періоду]--[[Користувач:Tanysunny|Гусар Тетяна]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Tanysunny</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A0%D0%B5%D0%B7%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%D0%B7_%D0%9E%D0%86%D0%A2_%D1%82%D0%B0_%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%97_2012-2013_%D0%BD.%D1%80.</id>
		<title>Результати проекту з ОІТ та Геології 2012-2013 н.р.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A0%D0%B5%D0%B7%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%D0%B7_%D0%9E%D0%86%D0%A2_%D1%82%D0%B0_%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%97_2012-2013_%D0%BD.%D1%80."/>
				<updated>2013-05-30T07:40:42Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Tanysunny: /* Проекти 2012-2013 навчальний рік */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{|cellpadding=&amp;quot;1&amp;quot; style=&amp;quot;margin-bottom:5 px;&amp;quot; &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;text-align:center; padding: 0.1em 0.1em; background-color:Aquamarine; border:2px solid mintcream; border-right:1; -moz-border-radius:10px&amp;quot; |&lt;br /&gt;
{|border=&amp;quot;0&amp;quot; cellpadding=&amp;quot;5&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- style=&amp;quot;background-color:Aquamarine; text-align:center;&amp;quot; |&lt;br /&gt;
|&amp;lt;FONT face=&amp;quot;Courier New&amp;quot; size=&amp;quot;3&amp;quot;&amp;gt; [[Проект з ОІТ та Геології|Головна]]&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;FONT face=&amp;quot;Courier New&amp;quot; size=&amp;quot;3&amp;quot;&amp;gt;[[Тематика проектів з ОІТ та Геології 2010-2011 н.р.|Теми проектів]]&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;FONT face=&amp;quot;Courier New&amp;quot; size=&amp;quot;3&amp;quot;&amp;gt;[[Результати проекту з ОІТ та Геології 2012-2013 н.р.|Результати проекту]]&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;FONT face=&amp;quot;Courier New&amp;quot; size=&amp;quot;3&amp;quot;&amp;gt;[[Архів до проекту ОІТ та Геологія, ПГФ|Архів]]&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;FONT face=&amp;quot;Courier New&amp;quot; size=&amp;quot;3&amp;quot;&amp;gt;[[Корисні посилання з галузі &amp;quot;Геологія&amp;quot; 2012-2013|Корисні посилання]]&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приклад оформлення&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Проект з ОІТ та Геології на тему:&amp;quot;Дорогоцінне каміння&amp;quot;| Дорогоцінне каміння]], виконала [[Користувач: Волкова Анна|Волкова Анна]]&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
==Проекти 2012-2013 навчальний рік==&lt;br /&gt;
[[Інтрузивні породи|Інтрузивні породи]], виконала [[Користувач:FreeSpirit|Ходаковська Ірина]]&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
[[Проект з ОІТ та Геології: &amp;quot;Цунамі&amp;quot; - група №12(1) ПГФ, 2013|'''&amp;quot;Цунамі&amp;quot;''']], виконала [[Користувач:Русина Юлія|'''Русина Юлія''']]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://docs.google.com/file/d/0B7lqXulzNyuyNjNVOUNZUnBiQW8/edit.doc Карстові процеси.]--[[Користувач: Танічка|Тетяна Гамала]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://docs.google.com/file/d/0BzJSKmCRa5zHWmkyNjMyb1BoaU0/edit?usp=sharing Обшліфоване каміння.]--[[Користувач: Васильєва Ірина|Васильєва Ірина]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://docs.google.com/file/d/0B7rdwmPA7tx9c1lkSmtRcm5Md1E/edit?usp=sharing Дорогоціне каміння.]--[[Користувач:Романькова Катерина|Романькова Катя]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://docs.google.com/file/d/0B-pcpI7g99wRYkhBNnJRZk1nUk0/edit?usp=sharing]--[[Користувач:Tanysunny|Гусар Тетяна]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Tanysunny</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%97%D0%BB%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%87%D0%B5%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4%D1%83</id>
		<title>Зледеніння четвертинного періоду</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%97%D0%BB%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%87%D0%B5%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4%D1%83"/>
				<updated>2013-05-30T07:33:58Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Tanysunny: /* Матеріали проекту */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=='''''&amp;lt;font color='red' size=6&amp;gt;Зледеніння четвертинного періоду&amp;lt;/font&amp;gt;'''''==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ідея проекту==&lt;br /&gt;
Ознайомити студентів із важливою темою історичної геології&lt;br /&gt;
==Автор проекту==&lt;br /&gt;
Гусар Т.О., http://wiki.kspu.kr.ua/index.php/Користувач:Tanysunny, https://www.facebook.com/girlsunny.tany, https://twitter.com/TanySunny&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Матеріали проекту ==&lt;br /&gt;
===Інтернет ресурси проекту===&lt;br /&gt;
[http://katastrofa.h12.ru/icehyst.htm]&lt;br /&gt;
[http://geografica.net.ua/publ/galuzi_geografiji/geologija/osnovni_etapi_rozvitku_zemli_chetvertinnij_period/67-1-0-1001]&lt;br /&gt;
[http://volk77.narod.ru/divan/istor/kaynozoy4.html]&lt;br /&gt;
===Презентація за темою проекту===&lt;br /&gt;
[https://docs.google.com/file/d/0B-pcpI7g99wRYkhBNnJRZk1nUk0/edit?usp=sharing]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати проекту==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Зледеніння'''–''' 1.'''Земна оболонка, яка включає всі види льоду: наземний, морський, підземний.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''2.'''В геологічній історії Землі– етапи максимального розповсюдження переважно покривних льодів (щитів) і періоди похолодань клімату. У четвертинному періоді (плейстоцені) виділяють п’ять тривалих зледенінь: ''дунай'', ''гюнц'', ''міндель'', ''рис'', ''вюрм'' (за альпійською шкалою). На Східноєвропейській платформі останнім трьом відповідають ''окське'' (міндель-ІІ), ''дніпровське'' (рис-І), ''московське'' (рис-ІІ) та ''валдайське'' (вюрм) зледеніння.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:000_342.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Четвертинне зледеніння'''– [від &amp;quot;четвертинної фази творіння&amp;quot; з біблійних уявлень про історію Землі]– значні за тривалістю (десятки тис. рр.) відрізки часу в геологічній історії ''четвертинного періоду'', що відрізнялися суттєвими похолоданнями клімату і утворенням значних за площею і потужністю покривних льодовиків не тільки в приполярних областях, а й в помірних широтах. Установлено п’ять головних тривалих '''четвертинних зледенінь''', що розділялися міжльодовиковими епохами. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Зледеніння четвертинного періоду''' суттєво впливали на характер екзогенних геологічних процесів та осадконакопичення. Під час зледенінь у перигляційних умовах на території платформної України формувалися товщі ''лесів''.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:карта.gif]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Література ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Вовк В.М.''' Геологічний словник для студентів вищих навчальних закладів/В.М.Вовк.– Кіровоград: КОД,2012.– 504 с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://www.geoman.ru/&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Проект з ОІТ та Геології (Природничо-географічний факультет)]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Tanysunny</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%97%D0%BB%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%87%D0%B5%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4%D1%83</id>
		<title>Зледеніння четвертинного періоду</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%97%D0%BB%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%87%D0%B5%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4%D1%83"/>
				<updated>2013-05-29T22:15:24Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Tanysunny: /* Додаткові матеріали проекту */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=='''''&amp;lt;font color='red' size=6&amp;gt;Зледеніння четвертинного періоду&amp;lt;/font&amp;gt;'''''==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ідея проекту==&lt;br /&gt;
Ознайомити студентів із важливою темою історичної геології&lt;br /&gt;
==Автор проекту==&lt;br /&gt;
Гусар Т.О., http://wiki.kspu.kr.ua/index.php/Користувач:Tanysunny, https://www.facebook.com/girlsunny.tany, https://twitter.com/TanySunny&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Матеріали проекту ==&lt;br /&gt;
===Інтернет ресурси проекту===&lt;br /&gt;
[http://katastrofa.h12.ru/icehyst.htm]&lt;br /&gt;
[http://geografica.net.ua/publ/galuzi_geografiji/geologija/osnovni_etapi_rozvitku_zemli_chetvertinnij_period/67-1-0-1001]&lt;br /&gt;
[http://volk77.narod.ru/divan/istor/kaynozoy4.html]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати проекту==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Зледеніння'''–''' 1.'''Земна оболонка, яка включає всі види льоду: наземний, морський, підземний.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''2.'''В геологічній історії Землі– етапи максимального розповсюдження переважно покривних льодів (щитів) і періоди похолодань клімату. У четвертинному періоді (плейстоцені) виділяють п’ять тривалих зледенінь: ''дунай'', ''гюнц'', ''міндель'', ''рис'', ''вюрм'' (за альпійською шкалою). На Східноєвропейській платформі останнім трьом відповідають ''окське'' (міндель-ІІ), ''дніпровське'' (рис-І), ''московське'' (рис-ІІ) та ''валдайське'' (вюрм) зледеніння.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:000_342.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Четвертинне зледеніння'''– [від &amp;quot;четвертинної фази творіння&amp;quot; з біблійних уявлень про історію Землі]– значні за тривалістю (десятки тис. рр.) відрізки часу в геологічній історії ''четвертинного періоду'', що відрізнялися суттєвими похолоданнями клімату і утворенням значних за площею і потужністю покривних льодовиків не тільки в приполярних областях, а й в помірних широтах. Установлено п’ять головних тривалих '''четвертинних зледенінь''', що розділялися міжльодовиковими епохами. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Зледеніння четвертинного періоду''' суттєво впливали на характер екзогенних геологічних процесів та осадконакопичення. Під час зледенінь у перигляційних умовах на території платформної України формувалися товщі ''лесів''.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:карта.gif]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Література ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Вовк В.М.''' Геологічний словник для студентів вищих навчальних закладів/В.М.Вовк.– Кіровоград: КОД,2012.– 504 с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://www.geoman.ru/&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Проект з ОІТ та Геології (Природничо-географічний факультет)]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Tanysunny</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%97%D0%BB%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%87%D0%B5%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4%D1%83</id>
		<title>Зледеніння четвертинного періоду</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%97%D0%BB%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%87%D0%B5%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4%D1%83"/>
				<updated>2013-05-29T22:14:03Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Tanysunny: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=='''''&amp;lt;font color='red' size=6&amp;gt;Зледеніння четвертинного періоду&amp;lt;/font&amp;gt;'''''==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ідея проекту==&lt;br /&gt;
Ознайомити студентів із важливою темою історичної геології&lt;br /&gt;
==Автор проекту==&lt;br /&gt;
Гусар Т.О., http://wiki.kspu.kr.ua/index.php/Користувач:Tanysunny, https://www.facebook.com/girlsunny.tany, https://twitter.com/TanySunny&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Матеріали проекту ==&lt;br /&gt;
===Інтернет ресурси проекту===&lt;br /&gt;
[http://katastrofa.h12.ru/icehyst.htm]&lt;br /&gt;
[http://geografica.net.ua/publ/galuzi_geografiji/geologija/osnovni_etapi_rozvitku_zemli_chetvertinnij_period/67-1-0-1001]&lt;br /&gt;
[http://volk77.narod.ru/divan/istor/kaynozoy4.html]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Додаткові матеріали проекту===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Зледеніння четвертинного періоду.pptx]]&lt;br /&gt;
==Результати проекту==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Зледеніння'''–''' 1.'''Земна оболонка, яка включає всі види льоду: наземний, морський, підземний.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''2.'''В геологічній історії Землі– етапи максимального розповсюдження переважно покривних льодів (щитів) і періоди похолодань клімату. У четвертинному періоді (плейстоцені) виділяють п’ять тривалих зледенінь: ''дунай'', ''гюнц'', ''міндель'', ''рис'', ''вюрм'' (за альпійською шкалою). На Східноєвропейській платформі останнім трьом відповідають ''окське'' (міндель-ІІ), ''дніпровське'' (рис-І), ''московське'' (рис-ІІ) та ''валдайське'' (вюрм) зледеніння.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:000_342.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Четвертинне зледеніння'''– [від &amp;quot;четвертинної фази творіння&amp;quot; з біблійних уявлень про історію Землі]– значні за тривалістю (десятки тис. рр.) відрізки часу в геологічній історії ''четвертинного періоду'', що відрізнялися суттєвими похолоданнями клімату і утворенням значних за площею і потужністю покривних льодовиків не тільки в приполярних областях, а й в помірних широтах. Установлено п’ять головних тривалих '''четвертинних зледенінь''', що розділялися міжльодовиковими епохами. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Зледеніння четвертинного періоду''' суттєво впливали на характер екзогенних геологічних процесів та осадконакопичення. Під час зледенінь у перигляційних умовах на території платформної України формувалися товщі ''лесів''.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:карта.gif]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Література ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Вовк В.М.''' Геологічний словник для студентів вищих навчальних закладів/В.М.Вовк.– Кіровоград: КОД,2012.– 504 с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://www.geoman.ru/&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Проект з ОІТ та Геології (Природничо-географічний факультет)]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Tanysunny</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%97%D0%BB%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%87%D0%B5%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4%D1%83</id>
		<title>Зледеніння четвертинного періоду</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%97%D0%BB%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%87%D0%B5%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4%D1%83"/>
				<updated>2013-05-29T21:49:47Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Tanysunny: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
=='''''&amp;lt;font color='red' size=6&amp;gt;Введіть назву проекту&amp;lt;/font&amp;gt;'''''==&lt;br /&gt;
Якщо є додайте логотип проекту&lt;br /&gt;
==Ідея проекту==&lt;br /&gt;
Розкрийте задум, мету вашого проекту, передбачуваний результат&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор проекту==&lt;br /&gt;
ПІП автора(ів), посилання на їхні власні сторінки&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Матеріали проекту ==&lt;br /&gt;
===Інтернет ресурси проекту===&lt;br /&gt;
Список посилань на ресурси проекту (якщо посилань багато, то зробіть на новій сторінці).&lt;br /&gt;
Посилання на створену колекцію закладок &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Додаткові матеріали проекту===&lt;br /&gt;
Посилання на файли, презентації та інші корисні матеріали&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати проекту==&lt;br /&gt;
Звіт у вигляді презентації.&lt;br /&gt;
'''Зледеніння'''–''' 1.'''Земна оболонка, яка включає всі види льоду: наземний, морський, підземний.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''2.'''В геологічній історії Землі– етапи максимального розповсюдження переважно покривних льодів (щитів) і періоди похолодань клімату. У четвертинному періоді (плейстоцені) виділяють п’ять тривалих зледенінь: ''дунай'', ''гюнц'', ''міндель'', ''рис'', ''вюрм'' (за альпійською шкалою). На Східноєвропейській платформі останнім трьом відповідають ''окське'' (міндель-ІІ), ''дніпровське'' (рис-І), ''московське'' (рис-ІІ) та ''валдайське'' (вюрм) зледеніння.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:000_342.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Четвертинне зледеніння'''– [від &amp;quot;четвертинної фази творіння&amp;quot; з біблійних уявлень про історію Землі]– значні за тривалістю (десятки тис. рр.) відрізки часу в геологічній історії ''четвертинного періоду'', що відрізнялися суттєвими похолоданнями клімату і утворенням значних за площею і потужністю покривних льодовиків не тільки в приполярних областях, а й в помірних широтах. Установлено п’ять головних тривалих '''четвертинних зледенінь''', що розділялися міжльодовиковими епохами. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Зледеніння четвертинного періоду''' суттєво впливали на характер екзогенних геологічних процесів та осадконакопичення. Під час зледенінь у перигляційних умовах на території платформної України формувалися товщі ''лесів''.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:карта.gif]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Література ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Вовк В.М.''' Геологічний словник для студентів вищих навчальних закладів/В.М.Вовк.– Кіровоград: КОД,2012.– 504 с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://www.geoman.ru/&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Tanysunny</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7_%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%83%D0%B7%D1%96_%22%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F%22_2012-2013</id>
		<title>Корисні посилання з галузі &quot;Геологія&quot; 2012-2013</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7_%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%83%D0%B7%D1%96_%22%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F%22_2012-2013"/>
				<updated>2013-05-29T21:44:42Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Tanysunny: /* Корисні посилання з галузі Користувач:Tanysunny */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{|cellpadding=&amp;quot;1&amp;quot; style=&amp;quot;margin-bottom:5 px;&amp;quot; &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;text-align:center; padding: 0.1em 0.1em; background-color:Aquamarine; border:2px solid mintcream; border-right:1; -moz-border-radius:10px&amp;quot; |&lt;br /&gt;
{|border=&amp;quot;0&amp;quot; cellpadding=&amp;quot;5&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- style=&amp;quot;background-color:Aquamarine; text-align:center;&amp;quot; |&lt;br /&gt;
|&amp;lt;FONT face=&amp;quot;Courier New&amp;quot; size=&amp;quot;3&amp;quot;&amp;gt; [[Проект з ОІТ та Геології|Головна]]&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;FONT face=&amp;quot;Courier New&amp;quot; size=&amp;quot;3&amp;quot;&amp;gt;[[Тематика проектів з ОІТ та Геології 2010-2011 н.р.|Теми проектів]]&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;FONT face=&amp;quot;Courier New&amp;quot; size=&amp;quot;3&amp;quot;&amp;gt;[[Результати проекту з ОІТ та Геології 2012-2013 н.р.|Результати проекту]]&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;FONT face=&amp;quot;Courier New&amp;quot; size=&amp;quot;3&amp;quot;&amp;gt;[[Архів до проекту ОІТ та Геологія, ПГФ|Архів]]&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;FONT face=&amp;quot;Courier New&amp;quot; size=&amp;quot;3&amp;quot;&amp;gt;[[Корисні посилання з галузі &amp;quot;Геологія&amp;quot; 2012-2013|Корисні посилання]]&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приклад оформлення:&lt;br /&gt;
===Корисні посилання [[Користувач:Завалко Дмитро|Завалко Дмитра]] ===&lt;br /&gt;
[http://www.catalogmineralov.ru/ &amp;quot;Каталог мінералів&amp;quot; - віртуальна енциклопедія] Фотографії, описи та характеристики мінералів і самородних елементів, статті. Пошук мінералів за класом, сингонією, блиском та ін. властивостями. Новини геології.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.izmiran.rssi.ru/ ИЗМИРАН - институт земного магнетизма] Перечень подразделений Института земного магнетизма, описание действующих служб, международных проектов. Центр прогнозов геофизической обстановки (данные по Москве и области). Список сотрудников.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.vokrugsveta.com/ &amp;quot;Навколо світу&amp;quot; - журнал подорожей і відкриттів] Розповіді про далекі країни, першовідкривачів, дослідників, географія континентів. Тематичний архів статей, фотогалереї.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Корисні посилання з галузі &amp;quot;Геологія&amp;quot; 2012-2013=&lt;br /&gt;
===Корисні посилання з галузі [[Карчукас Сергій]]===&lt;br /&gt;
[http://www.geograf.com.ua/]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://geoswit.ucoz.ru/]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://geografica.net.ua/]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
===Корисні посилання з галузі [[Користувач:Валерія Раскосова|Валерія Раскосова]]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://geo.historic.ru/ Географический справочник]- включає в себе безліч корисних даних в галузі як фізичної, так і історичної та політичної географії, докладні відомості про різні регіони земної кулі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.geograf.com.ua/ Географический портал] - український сайт, що містить постійно оновлювані дані про новітні дослідження в області географії як в Україні так і в світі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://geonews.com.ua/ Геология, геологоразведка на Украине] - сайт із результатами геологічних досліджень в Укріїні.&lt;br /&gt;
-----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Корисні посилання з галузі [[Користувач:Падалка Вікторія|Падалка Вікторія]]===&lt;br /&gt;
[http://geo.web.ru/&amp;quot;Все о геології&amp;quot;]-словник геологічних термінів, статті, анотації, книги. Допомога студенту.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
[http://www.ginras.ru/&amp;quot;Геологічний інститут РАН&amp;quot;]-все цікаве що можна дізнатись багато цікавого в геологіі, жарнали університета, іх публікації, також містяться цікаві сайти( лабораторії, комітети).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.igem.ru/ Інститут геології рдних місцезнаходжень]-міститься багата бібліотека підручників з геології, публікації інститута. Містяться відомості про знаходженя гологічниїх руд, петрології,про мініралогічні науки, геоїнформатика, та ін.&lt;br /&gt;
[[http://ua.coolreferat.com]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Корисні посилання з галузі[[Користувач: Яременко Інна| Яременко Інна]]===&lt;br /&gt;
[http://ua.coolreferat.com]-Історія геологічного розвитку&lt;br /&gt;
[http://znaimo.com.ua]-Чітко описані принципи геології як науки&lt;br /&gt;
[http://pulib.if.ua]- На сайті розміщена інформація про методологію геології&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Корисні посилання з галузі [[Користувач:Козловський Владисла Володимирович |Козлoвський Владислав]]===&lt;br /&gt;
[http://www.geograf.com.ua/]- Тут багато цікавого, щодо географії.&lt;br /&gt;
[http://geosite.com.ua/]- Сайт з географічним укліном.&lt;br /&gt;
[http://www.dgs.kiev.ua/]- Гарний сайт про гарну науку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Корисні копалини[[Користувач:Кузьмич Ольга|Кузьмич Ольга]]===&lt;br /&gt;
[[http://geoswit.ucoz.ru/index/0-173]]- На сайті чітко описані корисні копалини Північної Америки.&lt;br /&gt;
[[http://geoswit.ucoz.ru/index/0-206]]-на сайті подана інормація про корисні копалини Євразії&lt;br /&gt;
[[http://www.museumkiev.org/Geology/zal4.html]]-опис розвіданих родовищ корисних копалин &lt;br /&gt;
===Корисні посилання [[Користувач:Жосан Наталія|Жосан Наталія]]===&lt;br /&gt;
[[http://www.geolog.org.ua/ua/]]-Спілка геологів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[http://geo.web.ru/]]-Все о геологии. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[http://www.mygeos.com/]]-Геология о теории и практике.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Корисні посилання з галузі [[Користувач:Люненко Володимир|Люненко Володимир]]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/Ізостазія Ізостазія]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/Геологія Геологія]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/Мінералогія Мінералогія]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Корисні посилання з галузі [[Користувач:Лисенко Анна|Лисенко Анна]]===&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F_%D2%91%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8]&lt;br /&gt;
===Корисні посилання з галузі[[Користувач:Литвиненко Віктор|Литвиненко Віктор]]===&lt;br /&gt;
[http://www.geo.web.ru ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.dgs.kiev.ua]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.nospe.ucoz.ru]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Корисні посилання з галузі [[Користувач:Забудаєва Олександра|Забудаєва Олександра]]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[http://geoswit.ucoz.ru/index/0-10]]-Географія Батьківщини&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[http://geografica.net.ua/]]-Сайт для географів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[http://ukrmap.su/uk-g11/1341.html]]- Географія світових природних ресурсів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Корисні посилання з галузі [[Користувач:Сердюк Ольга|Сердюк Ольга]]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[http://geo.web.ru]]-Все про геологію&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[http://www.geocollect.ru]]-Геологічні колекції для навчальних закладів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[http://www.fmm.ru]]-Мінералогічний музей ім.Ферсмана&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Корисні посилання з галузі [[Користувач:Марія Боса|Марія Боса]]===&lt;br /&gt;
[[http://www.masters.donntu.edu.ua/2004/ggeo/zaborin/ind/museumu.html Мінералогічний музей кафедри &amp;quot;Корисні копалини та екологічна геологія&amp;quot;]] -Мінералогічний музей кафедри &amp;quot;Корисні копалини та екологічна геологія&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[http://www.geolog.org.ua/ua/ Спілка геологів України]]-Всеукраїнська громадська організація “Спілка геологів України” створена в 2000 році за ініціативи Групи компаній Надра та інших провідних українських геологічних підприємств і організацій.Об'єднує понад 4 тис. геологів, геофізиків, інженерів та учених геологічної галузі України. Спілка геологів - це 22 обласних відділення та осередки у м. Києві і Республіці Крим. Серед колективних членів Спілки -  46 геологічних товариств, асоціацій і установ, зокрема Державна служба геології та надр України і всі її підприємства, компанії НАК «Нафтогаз України»: ПАТ «Укрнафта» та ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз», наукові установи НАН України і інші.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[http://www.catalogmineralov.ru/ Каталог дорогоцінних мінералів]]-каталог - это виртуальная коллекция минералов и драгоценных камней. На сайте вы найдете фотографии, описания и тематические статьи по минералогии и истории камня.&lt;br /&gt;
Корисні посилання з галузі&lt;br /&gt;
== Корисні посилання з галузі [[ Користувач: Беспалова Анастасія|Беспалова Анастасія]] ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://nospe.ucoz.ru/index/0-169  геології екзогенні процеси]- сайт по геології&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.mindat.org/зарубіжна геології]-одна з найбільших база даних про мінерали і їх місце народження &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.minrec.org/журнал з геології]-статті по геології, мінерології ,палеонтології&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Корисні посилання з галузі [[Користувач:Таня Порожнякова|Таня Порожнякова]]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[http://www.vokrugsveta.com/]]- журнал&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Корисні посилання з галузі [[Користувач:Русина Юлія|Русина Юлія]]===&lt;br /&gt;
[http://www.japantokyo.ru/zemletrjasenie/samye-silnye-tsunami.html История Токио]-Самые большие цунами &amp;lt;br&amp;gt; [http://geo-tur.narod.ru/ Гео-тур]-Все,что вы хотели знать о географии(страны,карты,глосарий) &amp;lt;br&amp;gt; [http://geo.historic.ru/ Географический справочник]- Страны мира,часовые пояса,справочные данные&lt;br /&gt;
===Корисні посилання з галузі&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;[[Користувач:Яременко Інна| Яременко Інна]]&lt;br /&gt;
[[http://znaimo.com.ua/%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F]]- Сайт на якому чітко описана методологія і історія данної науки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Корисні посилання з галузі [[Користувач:Танічка|Гамала Тетяна]]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://sites.google.com/site/geyzeruzon/журнал з геології]- долина гейзерів на Камчатці і Кальдера гузон&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://geus.dk/geuspage-uk.htm/ журнал з геофізики] - на сайті можна найти матеріали по геології та геофізики Гренландії&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://AI-Malyshev.narod.ru/Add_Ru.html/журнал з геології вулканів]- Монография &amp;quot;Жизнь вулкана&amp;quot; (вулкан Безымянный с доисторических времен до 2000 г.) и дополнительный иллюстративный материал к ней (извержения Безымянного, Шивелуча, Ключевского - слайды, рисунки, фотографии)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Корисні посилання з галузі [[Користувач:Щорба Оксана]]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[http://uk.wikipedia.org/wiki/Корисні_копалини_США]] цікава інформація про корисні копалини на тереторії США&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[http://uk.wikipedia.org/wiki/Мезозойська_ера]] корисні копалини мезозойської ери&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[http://www.geoinf.kiev.ua/]] Геоінформ України&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Корисні посилання з галузі [[користувач:Васильєва Ірина| Васильєва Ірина]]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ukr-tur.narod.ru/geology/geology.htm/історична геологія] - історична геологія&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/Дислокація_(геологія)/ дислокація] - Крайова дислокація 3 Порушення форми первинного залягання гірських порід&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.osvita-plaza.com.ua/load/geografija_f..geologija..logija/7-1-0-3976/склад Землі] - склад Землі та хімічні перетворення&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Корисні посилання з галузі [[Користувач:Анна Гонитель]]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[http://uk.wikipedia.org/wiki/Літосферні_плити]] види літосферних плит,які є на Земній кулі&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[http://uk.wikipedia.org/wiki/Євразійська_плита]]  частина Євразійського континенту та плити які входять до її складу&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[http://uk.wikipedia.org/wiki/Геологія_України]] цікава інформація про геологічну будову  України,включає в себе історію розвитку території&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Корисні посилання з галузі [[Користувач:Романькова Катерина|Романькова Катерина]]==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[http://www.rgo.ru/ Русское географическое общество]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[http://www.catalogmineralov.ru/ Каталог минералов]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[http://www.vokrugsveta.com/ &amp;quot;Вокруг света&amp;quot; - журнал путешествий и открытий]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Корисні посилання з галузі [[Користувач:FreeSpirit|Ходаковська Ірина]]==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[http://npu.edu.ua/!e-book/book/html/D/ipgoe_kfg_Geologiya/90.html/Інтрузивні_породи Інтрузивні_породи]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[http://uk.wikipedia.org/wiki/Геологія Геологія]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[http://geo.web.ru/Все_про_геологію Все_про_геологію]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Корисні посилання з галузі [[Користувач:miss.stasenko2013]]===&lt;br /&gt;
[http://www.japantokyo.ru/zemletrjasenie/samye-silnye-tsunami.html История Токио]-Самые большие цунами &amp;lt;br&amp;gt; [http://geo-tur.narod.ru/ Гео-тур]-Все,что вы хотели знать о географии(страны,карты,глосарий) &amp;lt;br&amp;gt; [http://geo.historic.ru/ Географический справочник]- Страны мира,часовые пояса,справочные данные&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Корисні посилання з галузі [[Користувач:Олена777]]===&lt;br /&gt;
[http://www.geograf.com.ua/]- Тут багато цікавого, щодо географії.&lt;br /&gt;
[http://geosite.com.ua/]- Сайт з географічним укліном.&lt;br /&gt;
[http://www.dgs.kiev.ua/]- Гарний сайт про гарну науку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Корисні посилання з галузі [[Користувач:Олексієнко Ігор]]===&lt;br /&gt;
[http://http://ru.wikipedia.org/wiki/География/]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://http://web.ru//]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://http://ru.wikipedia.org/wiki/Минерал/]&lt;br /&gt;
===Корисні посилання з галузі [[Користувач:Tanysunny|Гусар Тетяна]]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://katastrofa.h12.ru/icehyst.htm]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://geografica.net.ua/publ/galuzi_geografiji/geologija/osnovni_etapi_rozvitku_zemli_chetvertinnij_period/67-1-0-1001]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://volk77.narod.ru/divan/istor/kaynozoy4.html]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Tanysunny</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:Tanysunny</id>
		<title>Користувач:Tanysunny</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:Tanysunny"/>
				<updated>2013-05-29T21:43:01Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Tanysunny: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:52ZA-20nICQ.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''== Про себе =='''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Гусар Тетяна Олександрівна, нар. в м. Кременчуці Полтавської обл. 31 січня 1995 р.,&lt;br /&gt;
студентка 11 гр. ПГФ КДПУ ім.В.Винниченка, скрипалька, журналістка, випускниця Школи Молодіжної Журналістики І при КМКМО та МПК( м. Кременчук, Полтавська обл.), секретар Школи Молодіжної Журналістики ІІ, куратор заочної групи Школи Молодіжної Журналістики ІІІ, учасниця Всеукраїнського проекту &amp;quot;Все ще повертаючись до Криму&amp;quot; при підтримці німецької фундації &amp;quot;Пам’ять. Відповідальність. Майбутнє&amp;quot; та львівського РБФ &amp;quot;Відродження&amp;quot; з питань вивчення основ фотографії та журналістики, прав людини на прикладі депортації кримських татар, голова кіровоградського осередку ВМГО &amp;quot;Національний Альянс&amp;quot;, волонтер багатьох благодійних акцій, член арт-групи &amp;quot;Творчий Кременчук&amp;quot;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''== Мої інтереси =='''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Національне та культурне відродження, громадське життя, волонтерський рух в Україні, туризм, журналістика та піар, реклама, біотатуаж, сучасна та класична українська література.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''== Проекти в яких беру участь =='''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
#[[Проект з ОІТ та Геології]]&lt;br /&gt;
#[[11-1 група, спеціальність &amp;quot;Географія&amp;quot; 2012-2013 н.р.]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''== Мої роботи =='''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
#[[Зледеніння четвертинного періоду]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Category:Студенти]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Tanysunny</name></author>	</entry>

	</feed>