https://wiki.cusu.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&feedformat=atom&user=Syaska+katya 2026-09-24T02:18:30Z Внесок користувача MediaWiki 1.23.2 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_Linux 2012-04-19T09:09:37Z

<p>Syaska katya: </p> <hr /> <div>== '''Unix'''==<br /> <br /> <br /> '''*''' '''1965 р.''' - Bell Labs приймає у розробці ОС Multix.<br /> <br /> '''*''' '''В 1969 р.''' - Кен Томпсон на DEC PDP - 7 створив першу версію нової операційної системи.<br /> <br /> Брайн Керіга назвав її UNICS. (Потім назва перейшла в Unix)<br /> <br /> '''*''' '''В 1971 р. ''' - створена версія Unix для PDP-11.<br /> <br /> Системний час в Unix починається з '''1.01.1970 р.'''<br /> <br /> '''*''' '''1971 - 1973 рр.''' - Денніс Рітчи створює нову мову програмування ''С''. <br /> <br /> '''*''' '''1973 р.''' - виходить третя редакція Unix з вбудованим компілятором мови С.<br /> <br /> '''*''' '''15 жовтня 1973р.''' - зявляється четверта версія Unix з ядром переписаним на мові С.<br /> <br /> '''*''' '''1975 р.''' - пята версія Unix, повністю переписана на мові С.<br /> <br /> '''*''' '''1974 р.''' - Unix починає безкоштовно розповсюджувати, переважно в академічних кругах.<br /> <br /> '''*''' '''1978 р.''' - Unix встановлено на 600 машинах.<br /> <br /> '''*''' '''27.04.1999 р.''' - Кен томпсон і Денніс Рітчи отримали національну медаль за досягнення в області техніки.<br /> <br /> <br /> == Unix - війни ==<br /> <br /> '''*''' '''З 1978 р.''' - в університеті Бернклі створюється своя версія Unix (системи BCD).<br /> <br /> '''*''' '''З 1980 р.''' - компанія АТ&amp;T починає комерційний випуск Unix.<br /> <br /> '''*''' '''1980 р.''' - Річард Столлман створює FAF (Free Software Foundation).<br /> <br /> <br /> == Основні принципи вільних програм: ==<br /> <br /> '''*''' програму можна використовувати з довільною метою (нульова свобода);<br /> <br /> '''*''' можна вивчати як працює програма і можна використовувати програму для своїх потреб (перша свобода);<br /> <br /> '''*''' дозволяється розповсюджувати копії програми (друга свобода);<br /> <br /> '''*''' програму можна покращувати й публікувати покращену версію.<br /> <br /> <br /> == Linux ==<br /> <br /> '''*''' '''1991 р.''' - Лісус Торвальдс, студент - біолог університету Гельсінки, створює аналог операційної системи Minix.<br /> <br /> '''*''' '''1994 р.''' - публікується ядро Linux версії 1.0. Linux розповсюджується під ліцензією GNU. Linux стає GNU Linux.<br /> <br /> [[Файл:200px-Linus_Torvalds.jpeg]]<br /> <br /> == '''Linux — ядро''' ==<br /> <br /> <br /> У 1991 році Лінус Торвальдс, фінський студент, надзвичайно захопився ідеєю написати сумісне з UNIX ядро ​​операційної системи для свого персонального комп'ютера з процесором стала дуже широко поширеною архітектури Intel 80386. Прототипом для майбутнього ядра стала операційна система MINIX: сумісна з UNIX операційна система для персональних комп'ютерів, яка завантажувалася з дискет і вміщувалася в дуже обмеженою в ті часи пам'яті персонального комп'ютера. MINIX був створений Ендрю Таненбаум в якості навчальної операційної системи, яка демонструє архітектуру і можливості UNIX, але непридатною для повноцінної роботи з точки зору програміста [джерело не вказано 1056 днів]. Саме повноцінне ядро ​​для свого ПК і хотів зробити Лінус Торвальдс. Назва своєму ядру він дав freax, але пізніше воно було змінено господарем ftp сервера на Linux - гібрид імені творця і слова UNIX.<br /> <br /> Сумісність з UNIX в цей момент означала, що операційна система повинна підтримувати стандарт POSIX. <br /> <br /> '''POSIX''' - це функціональна модель сумісної з UNIX операційної системи, в якій описано, як повинна поводитися система в тій чи іншій ситуації, але не наводиться жодних вказівок, як це слід реалізувати програмними засобами. POSIX описував ті властивості UNIX-сумісних систем, які були спільними для різних реалізацій UNIX на момент створення цього стандарту. Зокрема, в POSIX описані системні виклики, які повинна обробляти операційна система, сумісна з цим стандартом.<br /> <br /> Найважливішу роль у розвитку Linux зіграли глобальні комп'ютерні мережі '''Usenet''' і '''Internet'''. На самих ранніх стадіях Лінус Торвальдс обговорював свою роботу і виникають труднощі з іншими розробниками в телеконференції comp.os.minix в мережі Usenet, присвяченій операційній системі MINIX. Ключовим рішенням Лінуса стала публікація вихідних текстів ще менш працездатної першої версії ядра під вільною ліцензією GNU GPL. Завдяки цьому і одержувала все більшого поширення мережі Internet. Дуже багато хто отримав можливість самостійно компілювати і тестувати це ядро, брати участь в обговоренні та виправлення помилок, а також надсилати виправлення та доповнення до вихідних текстів Лінуса. Тепер над ядром працював вже не одна людина, розробка пішла швидше і ефективніше.<br /> <br /> '''Хронологія'''<br /> <br /> '''*''' '''Квітень 1991 р.''' - 21-річний Лінус Торвальдс розпочав роботу над деякими механізмами операційної системи. Він почав з емулятора терміналу та планувальника завдань.<br /> <br /> '''*''' '''17 вересня 1991 ''' - Linux версії 0.01. (10239 рядків коду).<br /> <br /> '''*''' '''5 жовтня 1991 ''' - Linux версії 0.02.<br /> <br /> '''*''' '''Грудень 1991 ''' - Linux версії 0.11. Це була перша версія Linux, на якій можна було зібрати Linux з вихідних кодів.<br /> <br /> '''*''' '''19 січня 1992 ''' - Перше повідомлення в групі новин alt.os.linux<br /> <br /> '''*''' '''31 березня 1992 ''' - Створена група новин comp.os.linux<br /> <br /> '''*''' '''Квітень 1992 ''' - Linux версії 0.96, на якому стало можливо запустити графічний сервер X Window System.<br /> <br /> '''*''' '''Весь 1993 і початок 1994 ''' - 15 тестових релізів версії 0.99. * (В липні 1993 введено поняття BogoMips).<br /> <br /> '''*''' '''14 березня 1994 ''' - Linux версії 1.0.0 (176250 рядків коду).<br /> <br /> '''*''' '''Березень 1995 ''' - Linux версії 1.2.0 (310950 рядків коду).<br /> <br /> '''*''' '''9 червня 1996 ''' - Linux версії 2.0.0 (777956 рядків коду).<br /> <br /> '''*''' '''25 січня 1999''' - Linux версії 2.2.0, спочатку досить недопрацьований (1800847 рядків коду).<br /> <br /> '''*''' '''4 січня 2001 ''' - Linux версії 2.4.0 (3377902 рядків коду).<br /> <br /> '''*''' '''18 грудня 2003 ''' - Linux версії 2.6.0 (5929913 рядків коду).<br /> <br /> '''*''' '''23 березня 2009 ''' - Linux версії 2.6.29, тимчасовий символ Linux - тасманський диявол Tuz (11010647 рядків коду).<br /> <br /> '''*''' '''22 липня 2011 ''' - реліз Linux 3.0<br /> <br /> '''*''' '''24 жовтня 2011 ''' - реліз Linux 3.1<br /> <br /> '''*''' '''15 січня 2012 ''' - реліз Linux 3.3 подолав позначку в 15 млн рядків коду.<br /> <br /> [[Файл:29a413130093dd32dde91d53bab80001.png]]</div>

Syaska katya https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:29a413130093dd32dde91d53bab80001.png 2012-04-19T09:08:57Z

<p>Syaska katya: </p> <hr /> <div></div>

Syaska katya https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_Linux 2012-04-19T09:07:48Z

<p>Syaska katya: </p> <hr /> <div>== '''Unix'''==<br /> <br /> <br /> '''*''' '''1965 р.''' - Bell Labs приймає у розробці ОС Multix.<br /> <br /> '''*''' '''В 1969 р.''' - Кен Томпсон на DEC PDP - 7 створив першу версію нової операційної системи.<br /> <br /> Брайн Керіга назвав її UNICS. (Потім назва перейшла в Unix)<br /> <br /> '''*''' '''В 1971 р. ''' - створена версія Unix для PDP-11.<br /> <br /> Системний час в Unix починається з '''1.01.1970 р.'''<br /> <br /> '''*''' '''1971 - 1973 рр.''' - Денніс Рітчи створює нову мову програмування ''С''. <br /> <br /> '''*''' '''1973 р.''' - виходить третя редакція Unix з вбудованим компілятором мови С.<br /> <br /> '''*''' '''15 жовтня 1973р.''' - зявляється четверта версія Unix з ядром переписаним на мові С.<br /> <br /> '''*''' '''1975 р.''' - пята версія Unix, повністю переписана на мові С.<br /> <br /> '''*''' '''1974 р.''' - Unix починає безкоштовно розповсюджувати, переважно в академічних кругах.<br /> <br /> '''*''' '''1978 р.''' - Unix встановлено на 600 машинах.<br /> <br /> '''*''' '''27.04.1999 р.''' - Кен томпсон і Денніс Рітчи отримали національну медаль за досягнення в області техніки.<br /> <br /> <br /> == Unix - війни ==<br /> <br /> '''*''' '''З 1978 р.''' - в університеті Бернклі створюється своя версія Unix (системи BCD).<br /> <br /> '''*''' '''З 1980 р.''' - компанія АТ&amp;T починає комерційний випуск Unix.<br /> <br /> '''*''' '''1980 р.''' - Річард Столлман створює FAF (Free Software Foundation).<br /> <br /> <br /> == Основні принципи вільних програм: ==<br /> <br /> '''*''' програму можна використовувати з довільною метою (нульова свобода);<br /> <br /> '''*''' можна вивчати як працює програма і можна використовувати програму для своїх потреб (перша свобода);<br /> <br /> '''*''' дозволяється розповсюджувати копії програми (друга свобода);<br /> <br /> '''*''' програму можна покращувати й публікувати покращену версію.<br /> <br /> <br /> == Linux ==<br /> <br /> '''*''' '''1991 р.''' - Лісус Торвальдс, студент - біолог університету Гельсінки, створює аналог операційної системи Minix.<br /> <br /> '''*''' '''1994 р.''' - публікується ядро Linux версії 1.0. Linux розповсюджується під ліцензією GNU. Linux стає GNU Linux.<br /> <br /> [[Файл:200px-Linus_Torvalds.jpeg]]<br /> <br /> == '''Linux — ядро''' ==<br /> <br /> <br /> У 1991 році Лінус Торвальдс, фінський студент, надзвичайно захопився ідеєю написати сумісне з UNIX ядро ​​операційної системи для свого персонального комп'ютера з процесором стала дуже широко поширеною архітектури Intel 80386. Прототипом для майбутнього ядра стала операційна система MINIX: сумісна з UNIX операційна система для персональних комп'ютерів, яка завантажувалася з дискет і вміщувалася в дуже обмеженою в ті часи пам'яті персонального комп'ютера. MINIX був створений Ендрю Таненбаум в якості навчальної операційної системи, яка демонструє архітектуру і можливості UNIX, але непридатною для повноцінної роботи з точки зору програміста [джерело не вказано 1056 днів]. Саме повноцінне ядро ​​для свого ПК і хотів зробити Лінус Торвальдс. Назва своєму ядру він дав freax, але пізніше воно було змінено господарем ftp сервера на Linux - гібрид імені творця і слова UNIX.<br /> <br /> Сумісність з UNIX в цей момент означала, що операційна система повинна підтримувати стандарт POSIX. <br /> <br /> '''POSIX''' - це функціональна модель сумісної з UNIX операційної системи, в якій описано, як повинна поводитися система в тій чи іншій ситуації, але не наводиться жодних вказівок, як це слід реалізувати програмними засобами. POSIX описував ті властивості UNIX-сумісних систем, які були спільними для різних реалізацій UNIX на момент створення цього стандарту. Зокрема, в POSIX описані системні виклики, які повинна обробляти операційна система, сумісна з цим стандартом.<br /> <br /> Найважливішу роль у розвитку Linux зіграли глобальні комп'ютерні мережі '''Usenet''' і '''Internet'''. На самих ранніх стадіях Лінус Торвальдс обговорював свою роботу і виникають труднощі з іншими розробниками в телеконференції comp.os.minix в мережі Usenet, присвяченій операційній системі MINIX. Ключовим рішенням Лінуса стала публікація вихідних текстів ще менш працездатної першої версії ядра під вільною ліцензією GNU GPL. Завдяки цьому і одержувала все більшого поширення мережі Internet. Дуже багато хто отримав можливість самостійно компілювати і тестувати це ядро, брати участь в обговоренні та виправлення помилок, а також надсилати виправлення та доповнення до вихідних текстів Лінуса. Тепер над ядром працював вже не одна людина, розробка пішла швидше і ефективніше.<br /> <br /> '''Хронологія'''<br /> <br /> '''*''' '''Квітень 1991 р.''' - 21-річний Лінус Торвальдс розпочав роботу над деякими механізмами операційної системи. Він почав з емулятора терміналу та планувальника завдань.<br /> <br /> '''*''' '''17 вересня 1991 ''' - Linux версії 0.01. (10239 рядків коду).<br /> <br /> '''*''' '''5 жовтня 1991 ''' - Linux версії 0.02.<br /> <br /> '''*''' '''Грудень 1991 ''' - Linux версії 0.11. Це була перша версія Linux, на якій можна було зібрати Linux з вихідних кодів.<br /> <br /> '''*''' '''19 січня 1992 ''' - Перше повідомлення в групі новин alt.os.linux<br /> <br /> '''*''' '''31 березня 1992 ''' - Створена група новин comp.os.linux<br /> <br /> '''*''' '''Квітень 1992 ''' - Linux версії 0.96, на якому стало можливо запустити графічний сервер X Window System.<br /> <br /> '''*''' '''Весь 1993 і початок 1994 ''' - 15 тестових релізів версії 0.99. * (В липні 1993 введено поняття BogoMips).<br /> <br /> '''*''' '''14 березня 1994 ''' - Linux версії 1.0.0 (176250 рядків коду).<br /> <br /> '''*''' '''Березень 1995 ''' - Linux версії 1.2.0 (310950 рядків коду).<br /> <br /> '''*''' '''9 червня 1996 ''' - Linux версії 2.0.0 (777956 рядків коду).<br /> <br /> '''*''' '''25 січня 1999''' - Linux версії 2.2.0, спочатку досить недопрацьований (1800847 рядків коду).<br /> <br /> '''*''' '''4 січня 2001 ''' - Linux версії 2.4.0 (3377902 рядків коду).<br /> <br /> '''*''' '''18 грудня 2003 ''' - Linux версії 2.6.0 (5929913 рядків коду).<br /> <br /> '''*''' '''23 березня 2009 ''' - Linux версії 2.6.29, тимчасовий символ Linux - тасманський диявол Tuz (11010647 рядків коду).<br /> <br /> '''*''' '''22 липня 2011 ''' - реліз Linux 3.0<br /> <br /> '''*''' '''24 жовтня 2011 ''' - реліз Linux 3.1<br /> <br /> '''*''' '''15 січня 2012 ''' - реліз Linux 3.3 подолав позначку в 15 млн рядків коду.</div>

Syaska katya https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_Linux 2012-04-19T09:06:53Z

<p>Syaska katya: </p> <hr /> <div>== '''Unix'''==<br /> <br /> <br /> '''*''' '''1965 р.''' - Bell Labs приймає у розробці ОС Multix.<br /> <br /> '''*''' '''В 1969 р.''' - Кен Томпсон на DEC PDP - 7 створив першу версію нової операційної системи.<br /> <br /> Брайн Керіга назвав її UNICS. (Потім назва перейшла в Unix)<br /> <br /> '''*''' '''В 1971 р. ''' - створена версія Unix для PDP-11.<br /> <br /> Системний час в Unix починається з '''1.01.1970 р.'''<br /> <br /> '''*''' '''1971 - 1973 рр.''' - Денніс Рітчи створює нову мову програмування ''С''. <br /> <br /> '''*''' '''1973 р.''' - виходить третя редакція Unix з вбудованим компілятором мови С.<br /> <br /> '''*''' '''15 жовтня 1973р.''' - зявляється четверта версія Unix з ядром переписаним на мові С.<br /> <br /> '''*''' '''1975 р.''' - пята версія Unix, повністю переписана на мові С.<br /> <br /> '''*''' '''1974 р.''' - Unix починає безкоштовно розповсюджувати, переважно в академічних кругах.<br /> <br /> '''*''' '''1978 р.''' - Unix встановлено на 600 машинах.<br /> <br /> '''*''' '''27.04.1999 р.''' - Кен томпсон і Денніс Рітчи отримали національну медаль за досягнення в області техніки.<br /> <br /> <br /> == Unix - війни ==<br /> <br /> '''*''' '''З 1978 р.''' - в університеті Бернклі створюється своя версія Unix (системи BCD).<br /> <br /> '''*''' '''З 1980 р.''' - компанія АТ&amp;T починає комерційний випуск Unix.<br /> <br /> '''*''' '''1980 р.''' - Річард Столлман створює FAF (Free Software Foundation).<br /> <br /> <br /> == Основні принципи вільних програм: ==<br /> <br /> '''*''' програму можна використовувати з довільною метою (нульова свобода);<br /> <br /> '''*''' можна вивчати як працює програма і можна використовувати програму для своїх потреб (перша свобода);<br /> <br /> '''*''' дозволяється розповсюджувати копії програми (друга свобода);<br /> <br /> '''*''' програму можна покращувати й публікувати покращену версію.<br /> <br /> <br /> == Linux ==<br /> <br /> '''*''' '''1991 р.''' - Лісус Торвальдс, студент - біолог університету Гельсінки, створює аналог операційної системи Minix.<br /> <br /> '''*''' '''1994 р.''' - публікується ядро Linux версії 1.0. Linux розповсюджується під ліцензією GNU. Linux стає GNU Linux.<br /> <br /> [[Файл:200px-Linus_Torvalds.jpeg]]<br /> <br /> == '''Linux — ядро''' ==<br /> <br /> <br /> У 1991 році Лінус Торвальдс, фінський студент, надзвичайно захопився ідеєю написати сумісне з UNIX ядро ​​операційної системи для свого персонального комп'ютера з процесором стала дуже широко поширеною архітектури Intel 80386. Прототипом для майбутнього ядра стала операційна система MINIX: сумісна з UNIX операційна система для персональних комп'ютерів, яка завантажувалася з дискет і вміщувалася в дуже обмеженою в ті часи пам'яті персонального комп'ютера. MINIX був створений Ендрю Таненбаум в якості навчальної операційної системи, яка демонструє архітектуру і можливості UNIX, але непридатною для повноцінної роботи з точки зору програміста [джерело не вказано 1056 днів]. Саме повноцінне ядро ​​для свого ПК і хотів зробити Лінус Торвальдс. Назва своєму ядру він дав freax, але пізніше воно було змінено господарем ftp сервера на Linux - гібрид імені творця і слова UNIX.<br /> <br /> Сумісність з UNIX в цей момент означала, що операційна система повинна підтримувати стандарт POSIX. <br /> <br /> '''POSIX''' - це функціональна модель сумісної з UNIX операційної системи, в якій описано, як повинна поводитися система в тій чи іншій ситуації, але не наводиться жодних вказівок, як це слід реалізувати програмними засобами. POSIX описував ті властивості UNIX-сумісних систем, які були спільними для різних реалізацій UNIX на момент створення цього стандарту. Зокрема, в POSIX описані системні виклики, які повинна обробляти операційна система, сумісна з цим стандартом.<br /> <br /> Найважливішу роль у розвитку Linux зіграли глобальні комп'ютерні мережі '''Usenet''' і '''Internet'''. На самих ранніх стадіях Лінус Торвальдс обговорював свою роботу і виникають труднощі з іншими розробниками в телеконференції comp.os.minix в мережі Usenet, присвяченій операційній системі MINIX. Ключовим рішенням Лінуса стала публікація вихідних текстів ще менш працездатної першої версії ядра під вільною ліцензією GNU GPL. Завдяки цьому і одержувала все більшого поширення мережі Internet. Дуже багато хто отримав можливість самостійно компілювати і тестувати це ядро, брати участь в обговоренні та виправлення помилок, а також надсилати виправлення та доповнення до вихідних текстів Лінуса. Тепер над ядром працював вже не одна людина, розробка пішла швидше і ефективніше.<br /> <br /> '''Хронологія'''<br /> <br /> '''*''' '''Квітень 1991 р.''' - 21-річний Лінус Торвальдс розпочав роботу над деякими механізмами операційної системи. Він почав з емулятора терміналу та планувальника завдань.<br /> <br /> <br /> '''*''' '''17 вересня 1991 ''' - Linux версії 0.01. (10239 рядків коду).<br /> <br /> '''*''' '''5 жовтня 1991 ''' - Linux версії 0.02.<br /> <br /> '''*''' '''Грудень 1991 ''' - Linux версії 0.11. Це була перша версія Linux, на якій можна було зібрати Linux з вихідних кодів.<br /> <br /> '''*''' '''19 січня 1992 ''' - Перше повідомлення в групі новин alt.os.linux<br /> <br /> '''*''' '''31 березня 1992 ''' - Створена група новин comp.os.linux<br /> <br /> '''*''' '''Квітень 1992 ''' - Linux версії 0.96, на якому стало можливо запустити графічний сервер X Window System.<br /> <br /> '''*''' '''Весь 1993 і початок 1994 ''' - 15 тестових релізів версії 0.99. * (В липні 1993 введено поняття BogoMips).<br /> <br /> '''*''' '''14 березня 1994 ''' - Linux версії 1.0.0 (176250 рядків коду).<br /> <br /> '''*''' '''Березень 1995 ''' - Linux версії 1.2.0 (310950 рядків коду).<br /> <br /> '''*''' '''9 червня 1996 ''' - Linux версії 2.0.0 (777956 рядків коду).<br /> <br /> '''*''' '''25 січня 1999''' - Linux версії 2.2.0, спочатку досить недопрацьований (1800847 рядків коду).<br /> <br /> '''*''' '''4 січня 2001 ''' - Linux версії 2.4.0 (3377902 рядків коду).<br /> <br /> '''*''' '''18 грудня 2003 ''' - Linux версії 2.6.0 (5929913 рядків коду).<br /> <br /> '''*''' '''23 березня 2009 ''' - Linux версії 2.6.29, тимчасовий символ Linux - тасманський диявол Tuz (11010647 рядків коду).<br /> <br /> '''*''' '''22 липня 2011 ''' - реліз Linux 3.0<br /> <br /> '''*''' '''24 жовтня 2011 ''' - реліз Linux 3.1<br /> <br /> '''*''' '''15 січня 2012 ''' - реліз Linux 3.3 подолав позначку в 15 млн рядків коду.<br /> <br /> [[Файл:29a413130093dd32dde91d53bab80001.png]]</div>

Syaska katya https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_Linux 2012-04-19T09:05:45Z

<p>Syaska katya: </p> <hr /> <div>== '''Unix'''==<br /> <br /> <br /> '''*''' '''1965 р.''' - Bell Labs приймає у розробці ОС Multix.<br /> <br /> '''*''' '''В 1969 р.''' - Кен Томпсон на DEC PDP - 7 створив першу версію нової операційної системи.<br /> <br /> Брайн Керіга назвав її UNICS. (Потім назва перейшла в Unix)<br /> <br /> '''*''' '''В 1971 р. ''' - створена версія Unix для PDP-11.<br /> <br /> Системний час в Unix починається з '''1.01.1970 р.'''<br /> <br /> '''*''' '''1971 - 1973 рр.''' - Денніс Рітчи створює нову мову програмування ''С''. <br /> <br /> '''*''' '''1973 р.''' - виходить третя редакція Unix з вбудованим компілятором мови С.<br /> <br /> '''*''' '''15 жовтня 1973р.''' - зявляється четверта версія Unix з ядром переписаним на мові С.<br /> <br /> '''*''' '''1975 р.''' - пята версія Unix, повністю переписана на мові С.<br /> <br /> '''*''' '''1974 р.''' - Unix починає безкоштовно розповсюджувати, переважно в академічних кругах.<br /> <br /> '''*''' '''1978 р.''' - Unix встановлено на 600 машинах.<br /> <br /> '''*''' '''27.04.1999 р.''' - Кен томпсон і Денніс Рітчи отримали національну медаль за досягнення в області техніки.<br /> <br /> <br /> == Unix - війни ==<br /> <br /> '''*''' '''З 1978 р.''' - в університеті Бернклі створюється своя версія Unix (системи BCD).<br /> <br /> '''*''' '''З 1980 р.''' - компанія АТ&amp;T починає комерційний випуск Unix.<br /> <br /> '''*''' '''1980 р.''' - Річард Столлман створює FAF (Free Software Foundation).<br /> <br /> <br /> == Основні принципи вільних програм: ==<br /> <br /> '''*''' програму можна використовувати з довільною метою (нульова свобода);<br /> <br /> '''*''' можна вивчати як працює програма і можна використовувати програму для своїх потреб (перша свобода);<br /> <br /> '''*''' дозволяється розповсюджувати копії програми (друга свобода);<br /> <br /> '''*''' програму можна покращувати й публікувати покращену версію.<br /> <br /> <br /> == Linux ==<br /> <br /> '''*''' '''1991 р.''' - Лісус Торвальдс, студент - біолог університету Гельсінки, створює аналог операційної системи Minix.<br /> <br /> '''*''' '''1994 р.''' - публікується ядро Linux версії 1.0. Linux розповсюджується під ліцензією GNU. Linux стає GNU Linux.<br /> <br /> [[Файл:200px-Linus_Torvalds.jpeg]]<br /> <br /> == '''Linux — ядро''' ==<br /> <br /> <br /> У 1991 році Лінус Торвальдс, фінський студент, надзвичайно захопився ідеєю написати сумісне з UNIX ядро ​​операційної системи для свого персонального комп'ютера з процесором стала дуже широко поширеною архітектури Intel 80386. Прототипом для майбутнього ядра стала операційна система MINIX: сумісна з UNIX операційна система для персональних комп'ютерів, яка завантажувалася з дискет і вміщувалася в дуже обмеженою в ті часи пам'яті персонального комп'ютера. MINIX був створений Ендрю Таненбаум в якості навчальної операційної системи, яка демонструє архітектуру і можливості UNIX, але непридатною для повноцінної роботи з точки зору програміста [джерело не вказано 1056 днів]. Саме повноцінне ядро ​​для свого ПК і хотів зробити Лінус Торвальдс. Назва своєму ядру він дав freax, але пізніше воно було змінено господарем ftp сервера на Linux - гібрид імені творця і слова UNIX.<br /> <br /> Сумісність з UNIX в цей момент означала, що операційна система повинна підтримувати стандарт POSIX. <br /> <br /> '''POSIX''' - це функціональна модель сумісної з UNIX операційної системи, в якій описано, як повинна поводитися система в тій чи іншій ситуації, але не наводиться жодних вказівок, як це слід реалізувати програмними засобами. POSIX описував ті властивості UNIX-сумісних систем, які були спільними для різних реалізацій UNIX на момент створення цього стандарту. Зокрема, в POSIX описані системні виклики, які повинна обробляти операційна система, сумісна з цим стандартом.<br /> <br /> Найважливішу роль у розвитку Linux зіграли глобальні комп'ютерні мережі '''Usenet''' і '''Internet'''. На самих ранніх стадіях Лінус Торвальдс обговорював свою роботу і виникають труднощі з іншими розробниками в телеконференції comp.os.minix в мережі Usenet, присвяченій операційній системі MINIX. Ключовим рішенням Лінуса стала публікація вихідних текстів ще менш працездатної першої версії ядра під вільною ліцензією GNU GPL. Завдяки цьому і одержувала все більшого поширення мережі Internet. Дуже багато хто отримав можливість самостійно компілювати і тестувати це ядро, брати участь в обговоренні та виправлення помилок, а також надсилати виправлення та доповнення до вихідних текстів Лінуса. Тепер над ядром працював вже не одна людина, розробка пішла швидше і ефективніше.<br /> <br /> '''Хронологія'''<br /> <br /> '''*''' '''Квітень 1991 р.''' - 21-річний Лінус Торвальдс розпочав роботу над деякими механізмами операційної системи. Він почав з емулятора терміналу та планувальника завдань.<br /> <br /> <br /> '''*''' '''17 вересня 1991 ''' - Linux версії 0.01. (10239 рядків коду).<br /> <br /> '''*''' '''5 жовтня 1991 ''' - Linux версії 0.02.<br /> <br /> '''*''' '''Грудень 1991 ''' - Linux версії 0.11. Це була перша версія Linux, на якій можна було зібрати Linux з вихідних кодів.<br /> <br /> '''*''' '''19 січня 1992 ''' - Перше повідомлення в групі новин alt.os.linux<br /> <br /> '''*''' '''31 березня 1992 ''' - Створена група новин comp.os.linux<br /> <br /> '''*''' '''Квітень 1992 ''' - Linux версії 0.96, на якому стало можливо запустити графічний сервер X Window System.<br /> <br /> '''*''' '''Весь 1993 і початок 1994 ''' - 15 тестових релізів версії 0.99. * (В липні 1993 введено поняття BogoMips).<br /> <br /> '''*''' '''14 березня 1994 ''' - Linux версії 1.0.0 (176250 рядків коду).<br /> <br /> '''*''' '''Березень 1995 ''' - Linux версії 1.2.0 (310950 рядків коду).<br /> <br /> '''*''' '''9 червня 1996 ''' - Linux версії 2.0.0 (777956 рядків коду).<br /> <br /> '''*''' '''25 січня 1999''' - Linux версії 2.2.0, спочатку досить недопрацьований (1800847 рядків коду).<br /> <br /> '''*''' '''4 січня 2001 ''' - Linux версії 2.4.0 (3377902 рядків коду).<br /> <br /> '''*''' '''18 грудня 2003 ''' - Linux версії 2.6.0 (5929913 рядків коду).<br /> <br /> '''*''' '''23 березня 2009 ''' - Linux версії 2.6.29, тимчасовий символ Linux - тасманський диявол Tuz (11010647 рядків коду).<br /> <br /> '''*''' '''22 липня 2011 ''' - реліз Linux 3.0<br /> <br /> '''*''' '''24 жовтня 2011 ''' - реліз Linux 3.1<br /> <br /> '''*''' '''15 січня 2012 ''' - реліз Linux 3.3 подолав позначку в 15 млн рядків коду.</div>

Syaska katya https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/Linux 2012-04-19T08:46:34Z

<p>Syaska katya: Сторінка очищена</p> <hr /> <div></div>

Syaska katya https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_Linux 2012-04-19T08:45:30Z

<p>Syaska katya: Створена сторінка: == '''Unix'''== '''*''' '''1965 р.''' - Bell Labs приймає у розробці ОС Multix. '''*''' '''В 1969 р.''' - Кен Томпсон на DEC PD...</p> <hr /> <div>== '''Unix'''==<br /> <br /> <br /> '''*''' '''1965 р.''' - Bell Labs приймає у розробці ОС Multix.<br /> <br /> '''*''' '''В 1969 р.''' - Кен Томпсон на DEC PDP - 7 створив першу версію нової операційної системи.<br /> <br /> Брайн Керіга назвав її UNICS. (Потім назва перейшла в Unix)<br /> <br /> '''*''' '''В 1971 р. ''' - створена версія Unix для PDP-11.<br /> <br /> Системний час в Unix починається з '''1.01.1970 р.'''<br /> <br /> '''*''' '''1971 - 1973 рр.''' - Денніс Рітчи створює нову мову програмування ''С''. <br /> <br /> '''*''' '''1973 р.''' - виходить третя редакція Unix з вбудованим компілятором мови С.<br /> <br /> '''*''' '''15 жовтня 1973р.''' - зявляється четверта версія Unix з ядром переписаним на мові С.<br /> <br /> '''*''' '''1975 р.''' - пята версія Unix, повністю переписана на мові С.<br /> <br /> '''*''' '''1974 р.''' - Unix починає безкоштовно розповсюджувати, переважно в академічних кругах.<br /> <br /> '''*''' '''1978 р.''' - Unix встановлено на 600 машинах.<br /> <br /> '''*''' '''27.04.1999 р.''' - Кен томпсон і Денніс Рітчи отримали національну медаль за досягнення в області техніки.<br /> <br /> <br /> == Unix - війни ==<br /> <br /> '''*''' '''З 1978 р.''' - в університеті Бернклі створюється своя версія Unix (системи BCD).<br /> <br /> '''*''' '''З 1980 р.''' - компанія АТ&amp;T починає комерційний випуск Unix.<br /> <br /> '''*''' '''1980 р.''' - Річард Столлман створює FAF (Free Software Foundation).<br /> <br /> <br /> == Основні принципи вільних програм: ==<br /> <br /> '''*''' програму можна використовувати з довільною метою (нульова свобода);<br /> <br /> '''*''' можна вивчати як працює програма і можна використовувати програму для своїх потреб (перша свобода);<br /> <br /> '''*''' дозволяється розповсюджувати копії програми (друга свобода);<br /> <br /> '''*''' програму можна покращувати й публікувати покращену версію.<br /> <br /> <br /> == Linux ==<br /> <br /> '''*''' '''1991 р.''' - Лісус Торвальдс, студент - біолог університету Гельсінки, створює аналог операційної системи Minix.<br /> <br /> '''*''' '''1994 р.''' - публікується ядро Linux версії 1.0. Linux розповсюджується під ліцензією GNU. Linux стає GNU Linux.<br /> <br /> [[Файл:200px-Linus_Torvalds.jpeg]]<br /> <br /> == '''Linux — ядро''' ==<br /> <br /> <br /> У 1991 році Лінус Торвальдс, фінський студент, надзвичайно захопився ідеєю написати сумісне з UNIX ядро ​​операційної системи для свого персонального комп'ютера з процесором стала дуже широко поширеною архітектури Intel 80386. Прототипом для майбутнього ядра стала операційна система MINIX: сумісна з UNIX операційна система для персональних комп'ютерів, яка завантажувалася з дискет і вміщувалася в дуже обмеженою в ті часи пам'яті персонального комп'ютера. MINIX був створений Ендрю Таненбаум в якості навчальної операційної системи, яка демонструє архітектуру і можливості UNIX, але непридатною для повноцінної роботи з точки зору програміста [джерело не вказано 1056 днів]. Саме повноцінне ядро ​​для свого ПК і хотів зробити Лінус Торвальдс. Назва своєму ядру він дав freax, але пізніше воно було змінено господарем ftp сервера на Linux - гібрид імені творця і слова UNIX.<br /> <br /> Сумісність з UNIX в цей момент означала, що операційна система повинна підтримувати стандарт POSIX. <br /> <br /> '''POSIX''' - це функціональна модель сумісної з UNIX операційної системи, в якій описано, як повинна поводитися система в тій чи іншій ситуації, але не наводиться жодних вказівок, як це слід реалізувати програмними засобами. POSIX описував ті властивості UNIX-сумісних систем, які були спільними для різних реалізацій UNIX на момент створення цього стандарту. Зокрема, в POSIX описані системні виклики, які повинна обробляти операційна система, сумісна з цим стандартом.<br /> <br /> Найважливішу роль у розвитку Linux зіграли глобальні комп'ютерні мережі '''Usenet''' і '''Internet'''. На самих ранніх стадіях Лінус Торвальдс обговорював свою роботу і виникають труднощі з іншими розробниками в телеконференції comp.os.minix в мережі Usenet, присвяченій операційній системі MINIX. Ключовим рішенням Лінуса стала публікація вихідних текстів ще менш працездатної першої версії ядра під вільною ліцензією GNU GPL. Завдяки цьому і одержувала все більшого поширення мережі Internet. Дуже багато хто отримав можливість самостійно компілювати і тестувати це ядро, брати участь в обговоренні та виправлення помилок, а також надсилати виправлення та доповнення до вихідних текстів Лінуса. Тепер над ядром працював вже не одна людина, розробка пішла швидше і ефективніше.<br /> <br /> У 1992 році версія ядра Linux досягла 0.95, а в 1994 році вийшла '''версія 1.0''', що свідчило про те, що розробники нарешті визнали, що ядро ​​в цілому закінчено і всі помилки (теоретично) виправлені. <br /> <br /> В даний час розробка ядра Linux - справа вже набагато більшої спільноти, ніж за часів до версії 1.0. Змінилася і роль самого Лінуса Торвальдса: тепер він не головний розробник, а найбільш авторитетний член спільноти, за традицією оцінює якість вихідних текстів, які повинні бути включені в ядро, і дає своє добро на їх включення. Тим не менш, загальна модель вільної розробки спільнотою зберігається.</div>

Syaska katya https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/Linux 2012-04-19T08:31:48Z

<p>Syaska katya: </p> <hr /> <div>== '''Unix'''==<br /> <br /> <br /> '''*''' '''1965 р.''' - Bell Labs приймає у розробці ОС Multix.<br /> <br /> '''*''' '''В 1969 р.''' - Кен Томпсон на DEC PDP - 7 створив першу версію нової операційної системи.<br /> <br /> Брайн Керіга назвав її UNICS. (Потім назва перейшла в Unix)<br /> <br /> '''*''' '''В 1971 р. ''' - створена версія Unix для PDP-11.<br /> <br /> Системний час в Unix починається з '''1.01.1970 р.'''<br /> <br /> '''*''' '''1971 - 1973 рр.''' - Денніс Рітчи створює нову мову програмування ''С''. <br /> <br /> '''*''' '''1973 р.''' - виходить третя редакція Unix з вбудованим компілятором мови С.<br /> <br /> '''*''' '''15 жовтня 1973р.''' - зявляється четверта версія Unix з ядром переписаним на мові С.<br /> <br /> '''*''' '''1975 р.''' - пята версія Unix, повністю переписана на мові С.<br /> <br /> '''*''' '''1974 р.''' - Unix починає безкоштовно розповсюджувати, переважно в академічних кругах.<br /> <br /> '''*''' '''1978 р.''' - Unix встановлено на 600 машинах.<br /> <br /> '''*''' '''27.04.1999 р.''' - Кен томпсон і Денніс Рітчи отримали національну медаль за досягнення в області техніки.<br /> <br /> <br /> == Unix - війни ==<br /> <br /> '''*''' '''З 1978 р.''' - в університеті Бернклі створюється своя версія Unix (системи BCD).<br /> <br /> '''*''' '''З 1980 р.''' - компанія АТ&amp;T починає комерційний випуск Unix.<br /> <br /> '''*''' '''1980 р.''' - Річард Столлман створює FAF (Free Software Foundation).<br /> <br /> <br /> == Основні принципи вільних програм: ==<br /> <br /> '''*''' програму можна використовувати з довільною метою (нульова свобода);<br /> <br /> '''*''' можна вивчати як працює програма і можна використовувати програму для своїх потреб (перша свобода);<br /> <br /> '''*''' дозволяється розповсюджувати копії програми (друга свобода);<br /> <br /> '''*''' програму можна покращувати й публікувати покращену версію.<br /> <br /> <br /> == Linux ==<br /> <br /> '''*''' '''1991 р.''' - Лісус Торвальдс, студент - біолог університету Гельсінки, створює аналог операційної системи Minix.<br /> <br /> '''*''' '''1994 р.''' - публікується ядро Linux версії 1.0. Linux розповсюджується під ліцензією GNU. Linux стає GNU Linux.<br /> <br /> [[Файл:200px-Linus_Torvalds.jpeg]]<br /> <br /> == '''Linux — ядро''' ==<br /> <br /> <br /> У 1991 році Лінус Торвальдс, фінський студент, надзвичайно захопився ідеєю написати сумісне з UNIX ядро ​​операційної системи для свого персонального комп'ютера з процесором стала дуже широко поширеною архітектури Intel 80386. Прототипом для майбутнього ядра стала операційна система MINIX: сумісна з UNIX операційна система для персональних комп'ютерів, яка завантажувалася з дискет і вміщувалася в дуже обмеженою в ті часи пам'яті персонального комп'ютера. MINIX був створений Ендрю Таненбаум в якості навчальної операційної системи, яка демонструє архітектуру і можливості UNIX, але непридатною для повноцінної роботи з точки зору програміста [джерело не вказано 1056 днів]. Саме повноцінне ядро ​​для свого ПК і хотів зробити Лінус Торвальдс. Назва своєму ядру він дав freax, але пізніше воно було змінено господарем ftp сервера на Linux - гібрид імені творця і слова UNIX.<br /> <br /> Сумісність з UNIX в цей момент означала, що операційна система повинна підтримувати стандарт POSIX. <br /> <br /> '''POSIX''' - це функціональна модель сумісної з UNIX операційної системи, в якій описано, як повинна поводитися система в тій чи іншій ситуації, але не наводиться жодних вказівок, як це слід реалізувати програмними засобами. POSIX описував ті властивості UNIX-сумісних систем, які були спільними для різних реалізацій UNIX на момент створення цього стандарту. Зокрема, в POSIX описані системні виклики, які повинна обробляти операційна система, сумісна з цим стандартом.<br /> <br /> Найважливішу роль у розвитку Linux зіграли глобальні комп'ютерні мережі '''Usenet''' і '''Internet'''. На самих ранніх стадіях Лінус Торвальдс обговорював свою роботу і виникають труднощі з іншими розробниками в телеконференції comp.os.minix в мережі Usenet, присвяченій операційній системі MINIX. Ключовим рішенням Лінуса стала публікація вихідних текстів ще менш працездатної першої версії ядра під вільною ліцензією GNU GPL. Завдяки цьому і одержувала все більшого поширення мережі Internet. Дуже багато хто отримав можливість самостійно компілювати і тестувати це ядро, брати участь в обговоренні та виправлення помилок, а також надсилати виправлення та доповнення до вихідних текстів Лінуса. Тепер над ядром працював вже не одна людина, розробка пішла швидше і ефективніше.<br /> <br /> У 1992 році версія ядра Linux досягла 0.95, а в 1994 році вийшла '''версія 1.0''', що свідчило про те, що розробники нарешті визнали, що ядро ​​в цілому закінчено і всі помилки (теоретично) виправлені. <br /> <br /> В даний час розробка ядра Linux - справа вже набагато більшої спільноти, ніж за часів до версії 1.0. Змінилася і роль самого Лінуса Торвальдса: тепер він не головний розробник, а найбільш авторитетний член спільноти, за традицією оцінює якість вихідних текстів, які повинні бути включені в ядро, і дає своє добро на їх включення. Тим не менш, загальна модель вільної розробки спільнотою зберігається.</div>

Syaska katya https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:200px-Linus_Torvalds.jpeg 2012-04-19T08:29:27Z

<p>Syaska katya: </p> <hr /> <div></div>

Syaska katya https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/Linux 2012-04-19T08:27:05Z

<p>Syaska katya: </p> <hr /> <div>== '''Unix'''==<br /> <br /> '''*''' '''1965 р.''' - Bell Labs приймає у розробці ОС Multix.<br /> <br /> '''*''' '''В 1969 р.''' - Кен Томпсон на DEC PDP - 7 створив першу версію нової операційної системи.<br /> <br /> Брайн Керіга назвав її UNICS. (Потім назва перейшла в Unix)<br /> <br /> '''*''' '''В 1971 р. ''' - створена версія Unix для PDP-11.<br /> <br /> Системний час в Unix починається з '''1.01.1970 р.'''<br /> <br /> '''*''' '''1971 - 1973 рр.''' - Денніс Рітчи створює нову мову програмування ''С''. <br /> <br /> '''*''' '''1973 р.''' - виходить третя редакція Unix з вбудованим компілятором мови С.<br /> <br /> '''*''' '''15 жовтня 1973р.''' - зявляється четверта версія Unix з ядром переписаним на мові С.<br /> <br /> '''*''' '''1975 р.''' - пята версія Unix, повністю переписана на мові С.<br /> <br /> '''*''' '''1974 р.''' - Unix починає безкоштовно розповсюджувати, переважно в академічних кругах.<br /> <br /> '''*''' '''1978 р.''' - Unix встановлено на 600 машинах.<br /> <br /> '''*''' '''27.04.1999 р.''' - Кен томпсон і Денніс Рітчи отримали національну медаль за досягнення в області техніки.<br /> <br /> <br /> == Unix - війни ==<br /> <br /> '''*''' '''З 1978 р.''' - в університеті Бернклі створюється своя версія Unix (системи BCD).<br /> <br /> '''*''' '''З 1980 р.''' - компанія АТ&amp;T починає комерційний випуск Unix.<br /> <br /> '''*''' '''1980 р.''' - Річард Столлман створює FAF (Free Software Foundation).<br /> <br /> <br /> == Основні принципи вільних програм: ==<br /> <br /> '''*''' програму можна використовувати з довільною метою (нульова свобода);<br /> <br /> '''*''' можна вивчати як працює програма і можна використовувати програму для своїх потреб (перша свобода);<br /> <br /> '''*''' дозволяється розповсюджувати копії програми (друга свобода);<br /> <br /> '''*''' програму можна покращувати й публікувати покращену версію.<br /> <br /> <br /> == Linux ==<br /> <br /> '''*''' '''1991 р.''' - Лісус Торвальдс, студент - біолог університету Гельсінки, створює аналог операційної системи Minix.<br /> <br /> '''*''' '''1994 р.''' - публікується ядро Linux версії 1.0. Linux розповсюджується під ліцензією GNU. Linux стає GNU Linux.<br /> <br /> <br /> == '''Linux — ядро''' ==<br /> <br /> <br /> У 1991 році Лінус Торвальдс, фінський студент, надзвичайно захопився ідеєю написати сумісне з UNIX ядро ​​операційної системи для свого персонального комп'ютера з процесором стала дуже широко поширеною архітектури Intel 80386. Прототипом для майбутнього ядра стала операційна система MINIX: сумісна з UNIX операційна система для персональних комп'ютерів, яка завантажувалася з дискет і вміщувалася в дуже обмеженою в ті часи пам'яті персонального комп'ютера. MINIX був створений Ендрю Таненбаум в якості навчальної операційної системи, яка демонструє архітектуру і можливості UNIX, але непридатною для повноцінної роботи з точки зору програміста [джерело не вказано 1056 днів]. Саме повноцінне ядро ​​для свого ПК і хотів зробити Лінус Торвальдс. Назва своєму ядру він дав freax, але пізніше воно було змінено господарем ftp сервера на Linux - гібрид імені творця і слова UNIX.<br /> <br /> Сумісність з UNIX в цей момент означала, що операційна система повинна підтримувати стандарт POSIX. <br /> <br /> '''POSIX''' - це функціональна модель сумісної з UNIX операційної системи, в якій описано, як повинна поводитися система в тій чи іншій ситуації, але не наводиться жодних вказівок, як це слід реалізувати програмними засобами. POSIX описував ті властивості UNIX-сумісних систем, які були спільними для різних реалізацій UNIX на момент створення цього стандарту. Зокрема, в POSIX описані системні виклики, які повинна обробляти операційна система, сумісна з цим стандартом.<br /> <br /> Найважливішу роль у розвитку Linux зіграли глобальні комп'ютерні мережі '''Usenet''' і '''Internet'''. На самих ранніх стадіях Лінус Торвальдс обговорював свою роботу і виникають труднощі з іншими розробниками в телеконференції comp.os.minix в мережі Usenet, присвяченій операційній системі MINIX. Ключовим рішенням Лінуса стала публікація вихідних текстів ще менш працездатної першої версії ядра під вільною ліцензією GNU GPL. Завдяки цьому і одержувала все більшого поширення мережі Internet. Дуже багато хто отримав можливість самостійно компілювати і тестувати це ядро, брати участь в обговоренні та виправлення помилок, а також надсилати виправлення та доповнення до вихідних текстів Лінуса. Тепер над ядром працював вже не одна людина, розробка пішла швидше і ефективніше.<br /> <br /> У 1992 році версія ядра Linux досягла 0.95, а в 1994 році вийшла '''версія 1.0''', що свідчило про те, що розробники нарешті визнали, що ядро ​​в цілому закінчено і всі помилки (теоретично) виправлені. <br /> <br /> В даний час розробка ядра Linux - справа вже набагато більшої спільноти, ніж за часів до версії 1.0. Змінилася і роль самого Лінуса Торвальдса: тепер він не головний розробник, а найбільш авторитетний член спільноти, за традицією оцінює якість вихідних текстів, які повинні бути включені в ядро, і дає своє добро на їх включення. Тим не менш, загальна модель вільної розробки спільнотою зберігається.</div>

Syaska katya https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/Linux 2012-04-19T08:09:11Z

<p>Syaska katya: </p> <hr /> <div>== '''Unix'''==<br /> <br /> '''*''' '''1965 р.''' - Bell Labs приймає у розробці ОС Multix.<br /> <br /> '''*''' '''В 1969 р.''' - Кен Томпсон на DEC PDP - 7 створив першу версію нової операційної системи.<br /> <br /> Брайн Керіга назвав її UNICS. (Потім назва перейшла в Unix)<br /> <br /> '''*''' '''В 1971 р. ''' - створена версія Unix для PDP-11.<br /> <br /> Системний час в Unix починається з '''1.01.1970 р.'''<br /> <br /> '''*''' '''1971 - 1973 рр.''' - Денніс Рітчи створює нову мову програмування ''С''. <br /> <br /> '''*''' '''1973 р.''' - виходить третя редакція Unix з вбудованим компілятором мови С.<br /> <br /> '''*''' '''15 жовтня 1973р.''' - зявляється четверта версія Unix з ядром переписаним на мові С.<br /> <br /> '''*''' '''1975 р.''' - пята версія Unix, повністю переписана на мові С.<br /> <br /> '''*''' '''1974 р.''' - Unix починає безкоштовно розповсюджувати, переважно в академічних кругах.<br /> <br /> '''*''' '''1978 р.''' - Unix встановлено на 600 машинах.<br /> <br /> '''*''' '''27.04.1999 р.''' - Кен томпсон і Денніс Рітчи отримали національну медаль за досягнення в області техніки.<br /> <br /> <br /> == Unix - війни ==<br /> <br /> '''*''' '''З 1978 р.''' - в університеті Бернклі створюється своя версія Unix (системи BCD).<br /> <br /> '''*''' '''З 1980 р.''' - компанія АТ&amp;T починає комерційний випуск Unix.<br /> <br /> '''*''' '''1980 р.''' - Річард Столлман створює FAF (Free Software Foundation).<br /> <br /> <br /> == Основні принципи вільних програм: ==<br /> <br /> '''*''' програму можна використовувати з довільною метою (нульова свобода);<br /> <br /> '''*''' можна вивчати як працює програма і можна використовувати програму для своїх потреб (перша свобода);<br /> <br /> '''*''' дозволяється розповсюджувати копії програми (друга свобода);<br /> <br /> '''*''' програму можна покращувати й публікувати покращену версію.<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> == '''Linux — ядро''' ==<br /> <br /> <br /> У 1991 році Лінус Торвальдс, фінський студент, надзвичайно захопився ідеєю написати сумісне з UNIX ядро ​​операційної системи для свого персонального комп'ютера з процесором стала дуже широко поширеною архітектури Intel 80386. Прототипом для майбутнього ядра стала операційна система MINIX: сумісна з UNIX операційна система для персональних комп'ютерів, яка завантажувалася з дискет і вміщувалася в дуже обмеженою в ті часи пам'яті персонального комп'ютера. MINIX був створений Ендрю Таненбаум в якості навчальної операційної системи, яка демонструє архітектуру і можливості UNIX, але непридатною для повноцінної роботи з точки зору програміста [джерело не вказано 1056 днів]. Саме повноцінне ядро ​​для свого ПК і хотів зробити Лінус Торвальдс. Назва своєму ядру він дав freax, але пізніше воно було змінено господарем ftp сервера на Linux - гібрид імені творця і слова UNIX.<br /> <br /> Сумісність з UNIX в цей момент означала, що операційна система повинна підтримувати стандарт POSIX. POSIX - це функціональна модель сумісної з UNIX операційної системи, в якій описано, як повинна поводитися система в тій чи іншій ситуації, але не наводиться жодних вказівок, як це слід реалізувати програмними засобами. POSIX описував ті властивості UNIX-сумісних систем, які були спільними для різних реалізацій UNIX на момент створення цього стандарту. Зокрема, в POSIX описані системні виклики, які повинна обробляти операційна система, сумісна з цим стандартом.<br /> <br /> Найважливішу роль у розвитку Linux зіграли глобальні комп'ютерні мережі Usenet і Internet. На самих ранніх стадіях Лінус Торвальдс обговорював свою роботу і виникають труднощі з іншими розробниками в телеконференції comp.os.minix в мережі Usenet, присвяченій операційній системі MINIX. Ключовим рішенням Лінуса стала публікація вихідних текстів ще малоработоспособной першої версії ядра під вільною ліцензією GNU GPL. Завдяки цьому і одержувала все більшого поширення мережі Internet дуже багато хто отримав можливість самостійно компілювати і тестувати це ядро, брати участь в обговоренні та виправлення помилок, а також надсилати виправлення та доповнення до вихідних текстів Лінуса. Тепер над ядром працював вже не одна людина, розробка пішла швидше і ефективніше.<br /> <br /> У 1992 році версія ядра Linux досягла 0.95, а в 1994 році вийшла версія 1.0, що свідчило про те, що розробники нарешті визнали, що ядро ​​в цілому закінчено і всі помилки (теоретично) виправлені. В даний час розробка ядра Linux - справа вже набагато більшого спільноти, ніж за часів до версії 1.0. Змінилася і роль самого Лінуса Торвальдса: тепер він не головний розробник, а найбільш авторитетний член спільноти, за традицією оцінює якість вихідних текстів, які повинні бути включені в ядро, і дає своє добро на їх включення. Тим не менш, загальна модель вільної розробки спільнотою зберігається.</div>

Syaska katya https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/Linux 2012-04-19T06:25:38Z

<p>Syaska katya: </p> <hr /> <div>== '''GNU без Linux'''==<br /> <br /> До 1990 року в рамках проекту GNU, заснованого Річардом Столлманом, були розроблені і постійно розвивалися вільні програми, складові основний інструментарій для розробки програм на мові Сі: текстовий редактор Emacs, компілятор мови Сі gcc, відладчик програм gdb, командна оболонка bash, бібліотека найважливіших функцій для програм на Сі libc. Всі ці програми були написані для операційних систем, схожих на UNIX. Тому в них використовувалися стандартні для UNIX системні виклики - POSIX. За допомогою системних викликів програми отримують доступ до оперативної пам'яті, файлової системи, пристроїв введення та виведення. Завдяки тому, що системні виклики виглядали більш-менш стандартно у всіх реалізаціях UNIX, програми GNU могли працювати (з мінімальними змінами або взагалі без змін) в будь UNIX-подібної операційної системи.<br /> <br /> З допомогою наявних інструментів GNU можна було б писати програми на Сі, користуючись тільки вільними програмними продуктами, проте вільного UNIX-сумісного ядра, на основі якого могли б працювати всі ці інструменти, не існувало. У такій ситуації розробники GNU вимушені були використовувати одну з патентованих реалізацій UNIX, тобто вимушені були слідувати прийнятим в цих операційних системах архітектурним рішенням і технологіям і засновувати на них свої власні розробки. Мрія Столлман про наукову розробку ПО, вільною від рішень, рухомих комерційними цілями, була нездійсненна, поки в основі вільної розробки лежало патентований UNIX-сумісне ядро, початкові тексти якого залишалися таємницею для розробників.<br /> <br /> <br /> == '''Linux — ядро''' ==<br /> <br /> <br /> У 1991 році Лінус Торвальдс, фінський студент, надзвичайно захопився ідеєю написати сумісне з UNIX ядро ​​операційної системи для свого персонального комп'ютера з процесором стала дуже широко поширеною архітектури Intel 80386. Прототипом для майбутнього ядра стала операційна система MINIX: сумісна з UNIX операційна система для персональних комп'ютерів, яка завантажувалася з дискет і вміщувалася в дуже обмеженою в ті часи пам'яті персонального комп'ютера. MINIX був створений Ендрю Таненбаум в якості навчальної операційної системи, яка демонструє архітектуру і можливості UNIX, але непридатною для повноцінної роботи з точки зору програміста [джерело не вказано 1056 днів]. Саме повноцінне ядро ​​для свого ПК і хотів зробити Лінус Торвальдс. Назва своєму ядру він дав freax, але пізніше воно було змінено господарем ftp сервера на Linux - гібрид імені творця і слова UNIX.<br /> <br /> Сумісність з UNIX в цей момент означала, що операційна система повинна підтримувати стандарт POSIX. POSIX - це функціональна модель сумісної з UNIX операційної системи, в якій описано, як повинна поводитися система в тій чи іншій ситуації, але не наводиться жодних вказівок, як це слід реалізувати програмними засобами. POSIX описував ті властивості UNIX-сумісних систем, які були спільними для різних реалізацій UNIX на момент створення цього стандарту. Зокрема, в POSIX описані системні виклики, які повинна обробляти операційна система, сумісна з цим стандартом.<br /> <br /> Найважливішу роль у розвитку Linux зіграли глобальні комп'ютерні мережі Usenet і Internet. На самих ранніх стадіях Лінус Торвальдс обговорював свою роботу і виникають труднощі з іншими розробниками в телеконференції comp.os.minix в мережі Usenet, присвяченій операційній системі MINIX. Ключовим рішенням Лінуса стала публікація вихідних текстів ще малоработоспособной першої версії ядра під вільною ліцензією GNU GPL. Завдяки цьому і одержувала все більшого поширення мережі Internet дуже багато хто отримав можливість самостійно компілювати і тестувати це ядро, брати участь в обговоренні та виправлення помилок, а також надсилати виправлення та доповнення до вихідних текстів Лінуса. Тепер над ядром працював вже не одна людина, розробка пішла швидше і ефективніше.<br /> <br /> У 1992 році версія ядра Linux досягла 0.95, а в 1994 році вийшла версія 1.0, що свідчило про те, що розробники нарешті визнали, що ядро ​​в цілому закінчено і всі помилки (теоретично) виправлені. В даний час розробка ядра Linux - справа вже набагато більшого спільноти, ніж за часів до версії 1.0. Змінилася і роль самого Лінуса Торвальдса: тепер він не головний розробник, а найбільш авторитетний член спільноти, за традицією оцінює якість вихідних текстів, які повинні бути включені в ядро, і дає своє добро на їх включення. Тим не менш, загальна модель вільної розробки спільнотою зберігається.<br /> <br /> <br /> == '''Історія Linux в Росії'''==<br /> <br /> Вийшло так, що в міжнародному співтоваристві розробників, що починали і продовжували розвивати Linux, все в тій чи іншій мірі могли пояснюватися по-англійськи. Це й не дивно, оскільки історично англійський виявився мовою комп'ютерної науки та операційної системи UNIX, глобальної мережі Internet, програмування. У міжнародному співтоваристві розробників програмного забезпечення англійський виконував і виконує роль, порівнянну з роллю латини в науковому співтоваристві середньовічної Європи. Але якщо Linux передбачається використовувати не лише для програмування та спілкування з програмістами, а й для вирішення повсякденних завдань, то необхідна локалізація, то є можливість спілкуватися з комп'ютером і за допомогою комп'ютера на мовах, відмінних від англійської.<br /> <br /> Локалізація - комплексний процес, що зачіпає самі різні сторони системи. Для повноцінної підтримки тієї чи іншої мови в системі необхідно спочатку забезпечити можливість введення на цій мові (підтримка розкладок клавіатури і кодувань), виведення (підтримка екранних шрифтів), печатки, а потім вже необхідно переводити інтерфейс різних додатків на дану мову, розробляти засоби підготовки електронних і паперових публікацій на цій мові і т. д.<br /> <br /> Першою компанією, що поставила собі за мету випуск дистрибутивів Linux для російськомовних користувачів, стала УрбанСофт, відкрита в Петербурзі в 1992 році [джерело не вказано 1056 днів]. Весь її бізнес полягав у випуску та продажу CD-дисків з дистрибутивами вільного програмного забезпечення. У першу чергу це були дистрибутиви Red Hat, а також Debian, в які включалися розроблені силами УрбанСофт пакети для русифікації.<br /> <br /> Трохи пізніше в Москві IPLabs Linux Team випускає Linux Mandrake Russian Edition - модифікований (щоб відповідати потребам російського користувача) варіант дистрибутива Mandrake Linux. Згодом ця команда починає випускати дистрибутиви, які відрізняються від Mandrake вже не тільки наявністю пакетів для русифікації, а й іншими принциповими можливостями. Зрештою команда розробників створює фірму ALT Linux і починає випускати дистрибутиви під маркою ALT Linux.<br /> <br /> Метою компанії ASPLinux став випуск Red Hat з модифікаціями для підтримки російської мови. Назва їхнього продукту збігається з назвою компанії.<br /> <br /> Всі перераховані російські виробники дистрибутивів Linux існують і донині, продовжуючи більш-менш активно випускати дистрибутиви. Однак, вони втрачають популярність, оскільки зараз популярні в усьому світі дистрибутиви, наприклад Ubuntu або Fedora досить добре перекладені на більшість мов світу.</div>

Syaska katya https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/Linux 2012-04-19T06:25:20Z

<p>Syaska katya: </p> <hr /> <div>== '''GNU без Linux'''==<br /> <br /> До 1990 року в рамках проекту GNU, заснованого Річардом Столлманом, були розроблені і постійно розвивалися вільні програми, складові основний інструментарій для розробки програм на мові Сі: текстовий редактор Emacs, компілятор мови Сі gcc, відладчик програм gdb, командна оболонка bash, бібліотека найважливіших функцій для програм на Сі libc. Всі ці програми були написані для операційних систем, схожих на UNIX. Тому в них використовувалися стандартні для UNIX системні виклики - POSIX. За допомогою системних викликів програми отримують доступ до оперативної пам'яті, файлової системи, пристроїв введення та виведення. Завдяки тому, що системні виклики виглядали більш-менш стандартно у всіх реалізаціях UNIX, програми GNU могли працювати (з мінімальними змінами або взагалі без змін) в будь UNIX-подібної операційної системи.<br /> <br /> З допомогою наявних інструментів GNU можна було б писати програми на Сі, користуючись тільки вільними програмними продуктами, проте вільного UNIX-сумісного ядра, на основі якого могли б працювати всі ці інструменти, не існувало. У такій ситуації розробники GNU вимушені були використовувати одну з патентованих реалізацій UNIX, тобто вимушені були слідувати прийнятим в цих операційних системах архітектурним рішенням і технологіям і засновувати на них свої власні розробки. Мрія Столлман про наукову розробку ПО, вільною від рішень, рухомих комерційними цілями, була нездійсненна, поки в основі вільної розробки лежало патентований UNIX-сумісне ядро, початкові тексти якого залишалися таємницею для розробників.<br /> <br /> [[Файл:200px-Linus_Torvalds_talking.ipeg]]<br /> == '''Linux — ядро''' ==<br /> <br /> <br /> У 1991 році Лінус Торвальдс, фінський студент, надзвичайно захопився ідеєю написати сумісне з UNIX ядро ​​операційної системи для свого персонального комп'ютера з процесором стала дуже широко поширеною архітектури Intel 80386. Прототипом для майбутнього ядра стала операційна система MINIX: сумісна з UNIX операційна система для персональних комп'ютерів, яка завантажувалася з дискет і вміщувалася в дуже обмеженою в ті часи пам'яті персонального комп'ютера. MINIX був створений Ендрю Таненбаум в якості навчальної операційної системи, яка демонструє архітектуру і можливості UNIX, але непридатною для повноцінної роботи з точки зору програміста [джерело не вказано 1056 днів]. Саме повноцінне ядро ​​для свого ПК і хотів зробити Лінус Торвальдс. Назва своєму ядру він дав freax, але пізніше воно було змінено господарем ftp сервера на Linux - гібрид імені творця і слова UNIX.<br /> <br /> Сумісність з UNIX в цей момент означала, що операційна система повинна підтримувати стандарт POSIX. POSIX - це функціональна модель сумісної з UNIX операційної системи, в якій описано, як повинна поводитися система в тій чи іншій ситуації, але не наводиться жодних вказівок, як це слід реалізувати програмними засобами. POSIX описував ті властивості UNIX-сумісних систем, які були спільними для різних реалізацій UNIX на момент створення цього стандарту. Зокрема, в POSIX описані системні виклики, які повинна обробляти операційна система, сумісна з цим стандартом.<br /> <br /> Найважливішу роль у розвитку Linux зіграли глобальні комп'ютерні мережі Usenet і Internet. На самих ранніх стадіях Лінус Торвальдс обговорював свою роботу і виникають труднощі з іншими розробниками в телеконференції comp.os.minix в мережі Usenet, присвяченій операційній системі MINIX. Ключовим рішенням Лінуса стала публікація вихідних текстів ще малоработоспособной першої версії ядра під вільною ліцензією GNU GPL. Завдяки цьому і одержувала все більшого поширення мережі Internet дуже багато хто отримав можливість самостійно компілювати і тестувати це ядро, брати участь в обговоренні та виправлення помилок, а також надсилати виправлення та доповнення до вихідних текстів Лінуса. Тепер над ядром працював вже не одна людина, розробка пішла швидше і ефективніше.<br /> <br /> У 1992 році версія ядра Linux досягла 0.95, а в 1994 році вийшла версія 1.0, що свідчило про те, що розробники нарешті визнали, що ядро ​​в цілому закінчено і всі помилки (теоретично) виправлені. В даний час розробка ядра Linux - справа вже набагато більшого спільноти, ніж за часів до версії 1.0. Змінилася і роль самого Лінуса Торвальдса: тепер він не головний розробник, а найбільш авторитетний член спільноти, за традицією оцінює якість вихідних текстів, які повинні бути включені в ядро, і дає своє добро на їх включення. Тим не менш, загальна модель вільної розробки спільнотою зберігається.<br /> <br /> <br /> == '''Історія Linux в Росії'''==<br /> <br /> Вийшло так, що в міжнародному співтоваристві розробників, що починали і продовжували розвивати Linux, все в тій чи іншій мірі могли пояснюватися по-англійськи. Це й не дивно, оскільки історично англійський виявився мовою комп'ютерної науки та операційної системи UNIX, глобальної мережі Internet, програмування. У міжнародному співтоваристві розробників програмного забезпечення англійський виконував і виконує роль, порівнянну з роллю латини в науковому співтоваристві середньовічної Європи. Але якщо Linux передбачається використовувати не лише для програмування та спілкування з програмістами, а й для вирішення повсякденних завдань, то необхідна локалізація, то є можливість спілкуватися з комп'ютером і за допомогою комп'ютера на мовах, відмінних від англійської.<br /> <br /> Локалізація - комплексний процес, що зачіпає самі різні сторони системи. Для повноцінної підтримки тієї чи іншої мови в системі необхідно спочатку забезпечити можливість введення на цій мові (підтримка розкладок клавіатури і кодувань), виведення (підтримка екранних шрифтів), печатки, а потім вже необхідно переводити інтерфейс різних додатків на дану мову, розробляти засоби підготовки електронних і паперових публікацій на цій мові і т. д.<br /> <br /> Першою компанією, що поставила собі за мету випуск дистрибутивів Linux для російськомовних користувачів, стала УрбанСофт, відкрита в Петербурзі в 1992 році [джерело не вказано 1056 днів]. Весь її бізнес полягав у випуску та продажу CD-дисків з дистрибутивами вільного програмного забезпечення. У першу чергу це були дистрибутиви Red Hat, а також Debian, в які включалися розроблені силами УрбанСофт пакети для русифікації.<br /> <br /> Трохи пізніше в Москві IPLabs Linux Team випускає Linux Mandrake Russian Edition - модифікований (щоб відповідати потребам російського користувача) варіант дистрибутива Mandrake Linux. Згодом ця команда починає випускати дистрибутиви, які відрізняються від Mandrake вже не тільки наявністю пакетів для русифікації, а й іншими принциповими можливостями. Зрештою команда розробників створює фірму ALT Linux і починає випускати дистрибутиви під маркою ALT Linux.<br /> <br /> Метою компанії ASPLinux став випуск Red Hat з модифікаціями для підтримки російської мови. Назва їхнього продукту збігається з назвою компанії.<br /> <br /> Всі перераховані російські виробники дистрибутивів Linux існують і донині, продовжуючи більш-менш активно випускати дистрибутиви. Однак, вони втрачають популярність, оскільки зараз популярні в усьому світі дистрибутиви, наприклад Ubuntu або Fedora досить добре перекладені на більшість мов світу.</div>

Syaska katya https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:Syaska_katya 2012-04-19T06:15:38Z

<p>Syaska katya: </p> <hr /> <div><br /> == Про себе ==<br /> '''Сяська Екатерина Александровна'''<br /> <br /> <br /> студентка '''44 группы'''<br /> <br /> <br /> '''физико - математический факультет'''<br /> <br /> == Мої інтереси ==<br /> ....<br /> <br /> <br /> == Проекти в яких беру участь ==<br /> В цьому розділі розміщуються посилання на проекти, в яких ви берете участь. <br /> <br /> <br /> <br /> == Мої роботи ==<br /> '''Стаття:''' '''''История Linux'''''</div>

Syaska katya https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:Syaska_katya 2012-04-19T06:15:13Z

<p>Syaska katya: </p> <hr /> <div><br /> <br /> == Про себе ==<br /> '''Сяська Екатерина Александровна'''<br /> <br /> <br /> студентка '''44 группы'''<br /> <br /> <br /> '''физико - математический факультет'''<br /> <br /> == Мої інтереси ==<br /> ....<br /> <br /> <br /> == Проекти в яких беру участь ==<br /> В цьому розділі розміщуються посилання на проекти, в яких ви берете участь. <br /> <br /> <br /> <br /> == Мої роботи ==<br /> '''Стаття:''' [[''История Linux'']]</div>

Syaska katya https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:Syaska_katya 2012-04-19T06:14:32Z

<p>Syaska katya: </p> <hr /> <div><br /> <br /> <br /> == Про себе ==<br /> Сяська Екатерина Александровна<br /> студентка 44 группы<br /> физико - математический факультет<br /> <br /> == Мої інтереси ==<br /> ....<br /> <br /> <br /> == Проекти в яких беру участь ==<br /> В цьому розділі розміщуються посилання на проекти, в яких ви берете участь. <br /> <br /> <br /> <br /> == Мої роботи ==<br /> '''Стаття:''' [[''История Linux'']]</div>

Syaska katya https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:Syaska_katya 2012-04-19T06:11:14Z

<p>Syaska katya: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Персональна сторінка}}</p> <hr /> <div><br /> <br /> <br /> <br /> == Про себе ==<br /> ......<br /> <br /> == Мої інтереси ==<br /> ....<br /> <br /> <br /> == Проекти в яких беру участь ==<br /> В цьому розділі розміщуються посилання на проекти, в яких ви берете участь. <br /> <br /> <br /> <br /> == Мої роботи ==<br /> В цьому розділі розміщуються посилання (внутрішні та зовнішні)на ваші роботи, додається короткий опис.</div>

Syaska katya https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/Linux 2012-04-19T06:06:29Z

<p>Syaska katya: </p> <hr /> <div>== '''GNU без Linux'''==<br /> <br /> До 1990 року в рамках проекту GNU, заснованого Річардом Столлманом, були розроблені і постійно розвивалися вільні програми, складові основний інструментарій для розробки програм на мові Сі: текстовий редактор Emacs, компілятор мови Сі gcc, відладчик програм gdb, командна оболонка bash, бібліотека найважливіших функцій для програм на Сі libc. Всі ці програми були написані для операційних систем, схожих на UNIX. Тому в них використовувалися стандартні для UNIX системні виклики - POSIX. За допомогою системних викликів програми отримують доступ до оперативної пам'яті, файлової системи, пристроїв введення та виведення. Завдяки тому, що системні виклики виглядали більш-менш стандартно у всіх реалізаціях UNIX, програми GNU могли працювати (з мінімальними змінами або взагалі без змін) в будь UNIX-подібної операційної системи.<br /> <br /> З допомогою наявних інструментів GNU можна було б писати програми на Сі, користуючись тільки вільними програмними продуктами, проте вільного UNIX-сумісного ядра, на основі якого могли б працювати всі ці інструменти, не існувало. У такій ситуації розробники GNU вимушені були використовувати одну з патентованих реалізацій UNIX, тобто вимушені були слідувати прийнятим в цих операційних системах архітектурним рішенням і технологіям і засновувати на них свої власні розробки. Мрія Столлман про наукову розробку ПО, вільною від рішень, рухомих комерційними цілями, була нездійсненна, поки в основі вільної розробки лежало патентований UNIX-сумісне ядро, початкові тексти якого залишалися таємницею для розробників.<br /> <br /> <br /> == '''Linux — ядро''' ==<br /> <br /> <br /> У 1991 році Лінус Торвальдс, фінський студент, надзвичайно захопився ідеєю написати сумісне з UNIX ядро ​​операційної системи для свого персонального комп'ютера з процесором стала дуже широко поширеною архітектури Intel 80386. Прототипом для майбутнього ядра стала операційна система MINIX: сумісна з UNIX операційна система для персональних комп'ютерів, яка завантажувалася з дискет і вміщувалася в дуже обмеженою в ті часи пам'яті персонального комп'ютера. MINIX був створений Ендрю Таненбаум в якості навчальної операційної системи, яка демонструє архітектуру і можливості UNIX, але непридатною для повноцінної роботи з точки зору програміста [джерело не вказано 1056 днів]. Саме повноцінне ядро ​​для свого ПК і хотів зробити Лінус Торвальдс. Назва своєму ядру він дав freax, але пізніше воно було змінено господарем ftp сервера на Linux - гібрид імені творця і слова UNIX.<br /> <br /> Сумісність з UNIX в цей момент означала, що операційна система повинна підтримувати стандарт POSIX. POSIX - це функціональна модель сумісної з UNIX операційної системи, в якій описано, як повинна поводитися система в тій чи іншій ситуації, але не наводиться жодних вказівок, як це слід реалізувати програмними засобами. POSIX описував ті властивості UNIX-сумісних систем, які були спільними для різних реалізацій UNIX на момент створення цього стандарту. Зокрема, в POSIX описані системні виклики, які повинна обробляти операційна система, сумісна з цим стандартом.<br /> <br /> Найважливішу роль у розвитку Linux зіграли глобальні комп'ютерні мережі Usenet і Internet. На самих ранніх стадіях Лінус Торвальдс обговорював свою роботу і виникають труднощі з іншими розробниками в телеконференції comp.os.minix в мережі Usenet, присвяченій операційній системі MINIX. Ключовим рішенням Лінуса стала публікація вихідних текстів ще малоработоспособной першої версії ядра під вільною ліцензією GNU GPL. Завдяки цьому і одержувала все більшого поширення мережі Internet дуже багато хто отримав можливість самостійно компілювати і тестувати це ядро, брати участь в обговоренні та виправлення помилок, а також надсилати виправлення та доповнення до вихідних текстів Лінуса. Тепер над ядром працював вже не одна людина, розробка пішла швидше і ефективніше.<br /> <br /> У 1992 році версія ядра Linux досягла 0.95, а в 1994 році вийшла версія 1.0, що свідчило про те, що розробники нарешті визнали, що ядро ​​в цілому закінчено і всі помилки (теоретично) виправлені. В даний час розробка ядра Linux - справа вже набагато більшого спільноти, ніж за часів до версії 1.0. Змінилася і роль самого Лінуса Торвальдса: тепер він не головний розробник, а найбільш авторитетний член спільноти, за традицією оцінює якість вихідних текстів, які повинні бути включені в ядро, і дає своє добро на їх включення. Тим не менш, загальна модель вільної розробки спільнотою зберігається.<br /> <br /> <br /> == '''Історія Linux в Росії'''==<br /> <br /> Вийшло так, що в міжнародному співтоваристві розробників, що починали і продовжували розвивати Linux, все в тій чи іншій мірі могли пояснюватися по-англійськи. Це й не дивно, оскільки історично англійський виявився мовою комп'ютерної науки та операційної системи UNIX, глобальної мережі Internet, програмування. У міжнародному співтоваристві розробників програмного забезпечення англійський виконував і виконує роль, порівнянну з роллю латини в науковому співтоваристві середньовічної Європи. Але якщо Linux передбачається використовувати не лише для програмування та спілкування з програмістами, а й для вирішення повсякденних завдань, то необхідна локалізація, то є можливість спілкуватися з комп'ютером і за допомогою комп'ютера на мовах, відмінних від англійської.<br /> <br /> Локалізація - комплексний процес, що зачіпає самі різні сторони системи. Для повноцінної підтримки тієї чи іншої мови в системі необхідно спочатку забезпечити можливість введення на цій мові (підтримка розкладок клавіатури і кодувань), виведення (підтримка екранних шрифтів), печатки, а потім вже необхідно переводити інтерфейс різних додатків на дану мову, розробляти засоби підготовки електронних і паперових публікацій на цій мові і т. д.<br /> <br /> Першою компанією, що поставила собі за мету випуск дистрибутивів Linux для російськомовних користувачів, стала УрбанСофт, відкрита в Петербурзі в 1992 році [джерело не вказано 1056 днів]. Весь її бізнес полягав у випуску та продажу CD-дисків з дистрибутивами вільного програмного забезпечення. У першу чергу це були дистрибутиви Red Hat, а також Debian, в які включалися розроблені силами УрбанСофт пакети для русифікації.<br /> <br /> Трохи пізніше в Москві IPLabs Linux Team випускає Linux Mandrake Russian Edition - модифікований (щоб відповідати потребам російського користувача) варіант дистрибутива Mandrake Linux. Згодом ця команда починає випускати дистрибутиви, які відрізняються від Mandrake вже не тільки наявністю пакетів для русифікації, а й іншими принциповими можливостями. Зрештою команда розробників створює фірму ALT Linux і починає випускати дистрибутиви під маркою ALT Linux.<br /> <br /> Метою компанії ASPLinux став випуск Red Hat з модифікаціями для підтримки російської мови. Назва їхнього продукту збігається з назвою компанії.<br /> <br /> Всі перераховані російські виробники дистрибутивів Linux існують і донині, продовжуючи більш-менш активно випускати дистрибутиви. Однак, вони втрачають популярність, оскільки зараз популярні в усьому світі дистрибутиви, наприклад Ubuntu або Fedora досить добре перекладені на більшість мов світу.</div>

Syaska katya https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/Linux 2012-04-19T06:05:13Z

<p>Syaska katya: </p> <hr /> <div><br /> == '''GNU без Linux'''==<br /> <br /> До 1990 року в рамках проекту GNU, заснованого Річардом Столлманом, були розроблені і постійно розвивалися вільні програми, складові основний інструментарій для розробки програм на мові Сі: текстовий редактор Emacs, компілятор мови Сі gcc, відладчик програм gdb, командна оболонка bash, бібліотека найважливіших функцій для програм на Сі libc. Всі ці програми були написані для операційних систем, схожих на UNIX. Тому в них використовувалися стандартні для UNIX системні виклики - POSIX. За допомогою системних викликів програми отримують доступ до оперативної пам'яті, файлової системи, пристроїв введення та виведення. Завдяки тому, що системні виклики виглядали більш-менш стандартно у всіх реалізаціях UNIX, програми GNU могли працювати (з мінімальними змінами або взагалі без змін) в будь UNIX-подібної операційної системи.<br /> <br /> З допомогою наявних інструментів GNU можна було б писати програми на Сі, користуючись тільки вільними програмними продуктами, проте вільного UNIX-сумісного ядра, на основі якого могли б працювати всі ці інструменти, не існувало. У такій ситуації розробники GNU вимушені були використовувати одну з патентованих реалізацій UNIX, тобто вимушені були слідувати прийнятим в цих операційних системах архітектурним рішенням і технологіям і засновувати на них свої власні розробки. Мрія Столлман про наукову розробку ПО, вільною від рішень, рухомих комерційними цілями, була нездійсненна, поки в основі вільної розробки лежало патентований UNIX-сумісне ядро, початкові тексти якого залишалися таємницею для розробників.<br /> <br /> <br /> == '''Linux — ядро''' ==<br /> <br /> <br /> У 1991 році Лінус Торвальдс, фінський студент, надзвичайно захопився ідеєю написати сумісне з UNIX ядро ​​операційної системи для свого персонального комп'ютера з процесором стала дуже широко поширеною архітектури Intel 80386. Прототипом для майбутнього ядра стала операційна система MINIX: сумісна з UNIX операційна система для персональних комп'ютерів, яка завантажувалася з дискет і вміщувалася в дуже обмеженою в ті часи пам'яті персонального комп'ютера. MINIX був створений Ендрю Таненбаум в якості навчальної операційної системи, яка демонструє архітектуру і можливості UNIX, але непридатною для повноцінної роботи з точки зору програміста [джерело не вказано 1056 днів]. Саме повноцінне ядро ​​для свого ПК і хотів зробити Лінус Торвальдс. Назва своєму ядру він дав freax, але пізніше воно було змінено господарем ftp сервера на Linux - гібрид імені творця і слова UNIX.<br /> <br /> Сумісність з UNIX в цей момент означала, що операційна система повинна підтримувати стандарт POSIX. POSIX - це функціональна модель сумісної з UNIX операційної системи, в якій описано, як повинна поводитися система в тій чи іншій ситуації, але не наводиться жодних вказівок, як це слід реалізувати програмними засобами. POSIX описував ті властивості UNIX-сумісних систем, які були спільними для різних реалізацій UNIX на момент створення цього стандарту. Зокрема, в POSIX описані системні виклики, які повинна обробляти операційна система, сумісна з цим стандартом.<br /> <br /> Найважливішу роль у розвитку Linux зіграли глобальні комп'ютерні мережі Usenet і Internet. На самих ранніх стадіях Лінус Торвальдс обговорював свою роботу і виникають труднощі з іншими розробниками в телеконференції comp.os.minix в мережі Usenet, присвяченій операційній системі MINIX. Ключовим рішенням Лінуса стала публікація вихідних текстів ще малоработоспособной першої версії ядра під вільною ліцензією GNU GPL. Завдяки цьому і одержувала все більшого поширення мережі Internet дуже багато хто отримав можливість самостійно компілювати і тестувати це ядро, брати участь в обговоренні та виправлення помилок, а також надсилати виправлення та доповнення до вихідних текстів Лінуса. Тепер над ядром працював вже не одна людина, розробка пішла швидше і ефективніше.<br /> <br /> У 1992 році версія ядра Linux досягла 0.95, а в 1994 році вийшла версія 1.0, що свідчило про те, що розробники нарешті визнали, що ядро ​​в цілому закінчено і всі помилки (теоретично) виправлені. В даний час розробка ядра Linux - справа вже набагато більшого спільноти, ніж за часів до версії 1.0. Змінилася і роль самого Лінуса Торвальдса: тепер він не головний розробник, а найбільш авторитетний член спільноти, за традицією оцінює якість вихідних текстів, які повинні бути включені в ядро, і дає своє добро на їх включення. Тим не менш, загальна модель вільної розробки спільнотою зберігається.<br /> [[Файл:[[Файл:Example.jpg]]]]<br /> <br /> == '''Історія Linux в Росії'''==<br /> <br /> Вийшло так, що в міжнародному співтоваристві розробників, що починали і продовжували розвивати Linux, все в тій чи іншій мірі могли пояснюватися по-англійськи. Це й не дивно, оскільки історично англійський виявився мовою комп'ютерної науки та операційної системи UNIX, глобальної мережі Internet, програмування. У міжнародному співтоваристві розробників програмного забезпечення англійський виконував і виконує роль, порівнянну з роллю латини в науковому співтоваристві середньовічної Європи. Але якщо Linux передбачається використовувати не лише для програмування та спілкування з програмістами, а й для вирішення повсякденних завдань, то необхідна локалізація, то є можливість спілкуватися з комп'ютером і за допомогою комп'ютера на мовах, відмінних від англійської.<br /> <br /> Локалізація - комплексний процес, що зачіпає самі різні сторони системи. Для повноцінної підтримки тієї чи іншої мови в системі необхідно спочатку забезпечити можливість введення на цій мові (підтримка розкладок клавіатури і кодувань), виведення (підтримка екранних шрифтів), печатки, а потім вже необхідно переводити інтерфейс різних додатків на дану мову, розробляти засоби підготовки електронних і паперових публікацій на цій мові і т. д.<br /> <br /> Першою компанією, що поставила собі за мету випуск дистрибутивів Linux для російськомовних користувачів, стала УрбанСофт, відкрита в Петербурзі в 1992 році [джерело не вказано 1056 днів]. Весь її бізнес полягав у випуску та продажу CD-дисків з дистрибутивами вільного програмного забезпечення. У першу чергу це були дистрибутиви Red Hat, а також Debian, в які включалися розроблені силами УрбанСофт пакети для русифікації.<br /> <br /> Трохи пізніше в Москві IPLabs Linux Team випускає Linux Mandrake Russian Edition - модифікований (щоб відповідати потребам російського користувача) варіант дистрибутива Mandrake Linux. Згодом ця команда починає випускати дистрибутиви, які відрізняються від Mandrake вже не тільки наявністю пакетів для русифікації, а й іншими принциповими можливостями. Зрештою команда розробників створює фірму ALT Linux і починає випускати дистрибутиви під маркою ALT Linux.<br /> <br /> Метою компанії ASPLinux став випуск Red Hat з модифікаціями для підтримки російської мови. Назва їхнього продукту збігається з назвою компанії.<br /> <br /> Всі перераховані російські виробники дистрибутивів Linux існують і донині, продовжуючи більш-менш активно випускати дистрибутиви. Однак, вони втрачають популярність, оскільки зараз популярні в усьому світі дистрибутиви, наприклад Ubuntu або Fedora досить добре перекладені на більшість мов світу.</div>

Syaska katya https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/Linux 2012-04-19T06:03:45Z

<p>Syaska katya: </p> <hr /> <div>'''GNU без Linux'''<br /> <br /> До 1990 року в рамках проекту GNU, заснованого Річардом Столлманом, були розроблені і постійно розвивалися вільні програми, складові основний інструментарій для розробки програм на мові Сі: текстовий редактор Emacs, компілятор мови Сі gcc, відладчик програм gdb, командна оболонка bash, бібліотека найважливіших функцій для програм на Сі libc. Всі ці програми були написані для операційних систем, схожих на UNIX. Тому в них використовувалися стандартні для UNIX системні виклики - POSIX. За допомогою системних викликів програми отримують доступ до оперативної пам'яті, файлової системи, пристроїв введення та виведення. Завдяки тому, що системні виклики виглядали більш-менш стандартно у всіх реалізаціях UNIX, програми GNU могли працювати (з мінімальними змінами або взагалі без змін) в будь UNIX-подібної операційної системи.<br /> <br /> З допомогою наявних інструментів GNU можна було б писати програми на Сі, користуючись тільки вільними програмними продуктами, проте вільного UNIX-сумісного ядра, на основі якого могли б працювати всі ці інструменти, не існувало. У такій ситуації розробники GNU вимушені були використовувати одну з патентованих реалізацій UNIX, тобто вимушені були слідувати прийнятим в цих операційних системах архітектурним рішенням і технологіям і засновувати на них свої власні розробки. Мрія Столлман про наукову розробку ПО, вільною від рішень, рухомих комерційними цілями, була нездійсненна, поки в основі вільної розробки лежало патентований UNIX-сумісне ядро, початкові тексти якого залишалися таємницею для розробників.<br /> <br /> '''Linux — ядро'''<br /> У 1991 році Лінус Торвальдс, фінський студент, надзвичайно захопився ідеєю написати сумісне з UNIX ядро ​​операційної системи для свого персонального комп'ютера з процесором стала дуже широко поширеною архітектури Intel 80386. Прототипом для майбутнього ядра стала операційна система MINIX: сумісна з UNIX операційна система для персональних комп'ютерів, яка завантажувалася з дискет і вміщувалася в дуже обмеженою в ті часи пам'яті персонального комп'ютера. MINIX був створений Ендрю Таненбаум в якості навчальної операційної системи, яка демонструє архітектуру і можливості UNIX, але непридатною для повноцінної роботи з точки зору програміста [джерело не вказано 1056 днів]. Саме повноцінне ядро ​​для свого ПК і хотів зробити Лінус Торвальдс. Назва своєму ядру він дав freax, але пізніше воно було змінено господарем ftp сервера на Linux - гібрид імені творця і слова UNIX.<br /> <br /> Сумісність з UNIX в цей момент означала, що операційна система повинна підтримувати стандарт POSIX. POSIX - це функціональна модель сумісної з UNIX операційної системи, в якій описано, як повинна поводитися система в тій чи іншій ситуації, але не наводиться жодних вказівок, як це слід реалізувати програмними засобами. POSIX описував ті властивості UNIX-сумісних систем, які були спільними для різних реалізацій UNIX на момент створення цього стандарту. Зокрема, в POSIX описані системні виклики, які повинна обробляти операційна система, сумісна з цим стандартом.<br /> <br /> Найважливішу роль у розвитку Linux зіграли глобальні комп'ютерні мережі Usenet і Internet. На самих ранніх стадіях Лінус Торвальдс обговорював свою роботу і виникають труднощі з іншими розробниками в телеконференції comp.os.minix в мережі Usenet, присвяченій операційній системі MINIX. Ключовим рішенням Лінуса стала публікація вихідних текстів ще малоработоспособной першої версії ядра під вільною ліцензією GNU GPL. Завдяки цьому і одержувала все більшого поширення мережі Internet дуже багато хто отримав можливість самостійно компілювати і тестувати це ядро, брати участь в обговоренні та виправлення помилок, а також надсилати виправлення та доповнення до вихідних текстів Лінуса. Тепер над ядром працював вже не одна людина, розробка пішла швидше і ефективніше.<br /> <br /> У 1992 році версія ядра Linux досягла 0.95, а в 1994 році вийшла версія 1.0, що свідчило про те, що розробники нарешті визнали, що ядро ​​в цілому закінчено і всі помилки (теоретично) виправлені. В даний час розробка ядра Linux - справа вже набагато більшого спільноти, ніж за часів до версії 1.0. Змінилася і роль самого Лінуса Торвальдса: тепер він не головний розробник, а найбільш авторитетний член спільноти, за традицією оцінює якість вихідних текстів, які повинні бути включені в ядро, і дає своє добро на їх включення. Тим не менш, загальна модель вільної розробки спільнотою зберігається.<br /> <br /> <br /> <br /> == '''Історія Linux в Росії'''==<br /> <br /> Вийшло так, що в міжнародному співтоваристві розробників, що починали і продовжували розвивати Linux, все в тій чи іншій мірі могли пояснюватися по-англійськи. Це й не дивно, оскільки історично англійський виявився мовою комп'ютерної науки та операційної системи UNIX, глобальної мережі Internet, програмування. У міжнародному співтоваристві розробників програмного забезпечення англійський виконував і виконує роль, порівнянну з роллю латини в науковому співтоваристві середньовічної Європи. Але якщо Linux передбачається використовувати не лише для програмування та спілкування з програмістами, а й для вирішення повсякденних завдань, то необхідна локалізація, то є можливість спілкуватися з комп'ютером і за допомогою комп'ютера на мовах, відмінних від англійської.<br /> <br /> Локалізація - комплексний процес, що зачіпає самі різні сторони системи. Для повноцінної підтримки тієї чи іншої мови в системі необхідно спочатку забезпечити можливість введення на цій мові (підтримка розкладок клавіатури і кодувань), виведення (підтримка екранних шрифтів), печатки, а потім вже необхідно переводити інтерфейс різних додатків на дану мову, розробляти засоби підготовки електронних і паперових публікацій на цій мові і т. д.<br /> <br /> Першою компанією, що поставила собі за мету випуск дистрибутивів Linux для російськомовних користувачів, стала УрбанСофт, відкрита в Петербурзі в 1992 році [джерело не вказано 1056 днів]. Весь її бізнес полягав у випуску та продажу CD-дисків з дистрибутивами вільного програмного забезпечення. У першу чергу це були дистрибутиви Red Hat, а також Debian, в які включалися розроблені силами УрбанСофт пакети для русифікації.<br /> <br /> Трохи пізніше в Москві IPLabs Linux Team випускає Linux Mandrake Russian Edition - модифікований (щоб відповідати потребам російського користувача) варіант дистрибутива Mandrake Linux. Згодом ця команда починає випускати дистрибутиви, які відрізняються від Mandrake вже не тільки наявністю пакетів для русифікації, а й іншими принциповими можливостями. Зрештою команда розробників створює фірму ALT Linux і починає випускати дистрибутиви під маркою ALT Linux.<br /> <br /> Метою компанії ASPLinux став випуск Red Hat з модифікаціями для підтримки російської мови. Назва їхнього продукту збігається з назвою компанії.<br /> <br /> Всі перераховані російські виробники дистрибутивів Linux існують і донині, продовжуючи більш-менш активно випускати дистрибутиви. Однак, вони втрачають популярність, оскільки зараз популярні в усьому світі дистрибутиви, наприклад Ubuntu або Fedora досить добре перекладені на більшість мов світу.</div>

Syaska katya