Вікі ЦДУ - Внесок користувача [uk]

Профілі Bluetooth

2010-01-08T07:49:59Z

SilenceX:

== Advanced Audio Distribution Profile (A2DP) ==

A2DP розроблений для передачі двоканального стерео аудіопотоку, наприклад музики, до безпровідної гарнітури або будь-якого іншого пристрою. Профіль повністю підтримує низькокомпресуючий кодек Sub_Band_Codec (SBC) і опційно підтримує MPEG-1,2 аудіо, MPEG-2,4 ААС і ATRAC, здатний підтримувати кодеки визначені виробником.

== Audio / Video Remote Control Profile (AVRCP) ==

Цей профіль розроблений для управління стандартними функціями телевізорів, Hi-Fi устаткування і інше. Тобто дозволяє створювати пристрою з функціями дистанційного керування. Може використовуватися в сумісності з профілями A2DP або VDPT.

== Basic Imaging Profile (BIP) ==

Профіль розроблений для пересилки зображень між пристроями і включає можливість зміни розміру зображення і конвертацію в підтримуваний формат приймаючого пристрою.

== Basic Printing Profile (BPP) ==

Профіль дозволяє пересилати текст, e-mails, vCard і інші елементи на принтер. Профіль не вимагає від принтера специфічних драйверів, що вигідно відрізняє його від HCRP.

== Common ISDN Access Profile (CIP) ==

Профіль для доступу пристроїв до ISDN.

== Cordless Telephony Profile (CTP) ==

Профіль безпровідної телефонії.

== Device ID Profile (DID) ==

Профіль дозволяє ідентифікувати клас пристрою, виробника, версію продукту.

== Dial-up Networking Profile (DUN) ==

Протокол надає стандартний доступ до інтернету або іншого телефонного сервісу через Bluetooth. Базується на SPP, включає PPP і AT команди визначені в специфікації ETSI.

== Fax Profile (FAX) ==

Профіль надає інтерфейс між мобільним або стаціонарним телефоном і ПК на якому встановлено програмне забезпечення для факсів. Підтримує ITU T.31 і ITU T.32 набір AT ко-манд. Голосовий дзвінок або передача даних профілем не підтримується.

== File Transfer Profile (FTP_profile) ==

Профіль забезпечує доступ до файлової системи пристрою. Включає стандартний набір команд FTP, що дозволяє отримувати список директорій, зміни директорій, отримувати, передавати і видаляти файли. В якості транспорту використовується OBEX, базується на GOEP.

== General Audio / Video Distribution Profile (GAVDP) ==

Профіль є базою для A2DP і VDP.

== Generic Access Profile (GAP) ==

Профіль є базою для решти всіх профілів.

== Generic Object Exchange Profile (GOEP) ==

Профіль є базою для інших профілів передачі даних, базується на OBEX.

== Hard Copy Cable Replacement Profile (HCRP) ==

Профіль надає просту альтернативу кабельного з'єднання між пристроєм і принтером. Мінус профілю в тому, що для принтера необхідні специфічні драйвера, що робить профіль не універсальним.

== Hands-Free Profile (HFP) ==

Профіль використовується для з'єднання безпровідної гарнітури і телефону, передає монозвук в одному каналі.

== Human Interface Device Profile (HID) ==

Забезпечує підтримку пристроїв з HID (Human Interface Device), таких як мишки, джойстики, клавіатури та інші. Використовує повільний канал, працює на зниженій потужності.

== Headset Profile (HSP) ==

Профіль використовується для з'єднання безпровідної гарнітури і телефону. Підтримує мінімальний набір AT команд специфікації GSM для забезпечення можливості здійснювати дзвінки, відповідати на дзвінки, завершувати дзвінок, настроювати гучність.
Підтримка гарнітурою профілю Headset ("навушники"). Профіль - набір функцій або можливостей, доступних для певного пристрою Bluetooth. Для спільної роботи Bluetooth-пристроїв необхідно, щоб всі вони підтримували загальний профіль. Через профіль Headset, за наявності Bluetooth 1.2 і вище, а також при його підтримці головним пристроєм, можна виводити на гарнітуру весь звуковий супровід роботи телефону. Наприклад, прослуховувати на гарнітурі всі сигнали підтвердження операцій, mp3-музыку з плеєра, мелодії дзвінка, звуковий ряд відеороликів. Також з підтримкою даного профілю з'являється можливість міняти гучність, здійснювати дзвінки, а також відповідати або відхиляти їх безпосередньо з гарнітури. Гарнітури, що підтримують такий профіль мають можливість передачі стереозвуку, на відміну від моделей, які підтримують тільки профіль Hands-Free.

== Intercom Profile (ICP) ==

Забезпечує голосові дзвінки між Bluetooth-сумісними пристроями.

== LAN Access Profile (LAP) ==

LAN Access profile забезпечує можливість доступу Bluetooth-пристроям до обчислювальних мереж LAN, WAN або Internet за допомогою іншого Bluetooth-пристроя, який має фізичне підключення до цих мереж. Bluetooth-пристрій використовує PPP поверх RFCOMM для установки з'єднання. LAP також допускає створення ad-hoc Bluetooth-сетей.

== Object Push Profile (OPP) ==

Базовий профіль для пересилки «об'єктів», таких як зображення, віртуальні візитні картки і ін. Передачу даних ініціює відправляючий пристрій (клієнт), а не приймальний (сервер).

== Personal Area Networking Profile (PAN) ==

Профіль дозволяє використовувати протокол Bluetooth Network Encapsulation як транспорт через Bluetooth-соединение.

== Phone Book Access Profile (PBAP) ==

Профіль дозволяє обмінюватися записами телефонних книг між пристроями.

== Serial Port Profile (SPP) ==

Профіль базується на специфікації ETSI TS07.10 і використовує протокол RFCOMM. Профіль емулює послідовний порт, надаючи можливість заміни стандартного RS-232 безпровідним з'єднанням. Є базовим для профілів DUN, FAX, HSP і AVRCP.

== Service Discovery Application Profile (SDAP) ==

Профіль використовується для надання інформації про профілі, які використовує пристрій-сервер.

== SIM Access Profile (SAP, SIM) ==

Профіль дозволяє дістати доступ до SIM-карти телефону, що дозволяє використовувати одну SIM-карту для декількох пристроях.

== Synchronisation Profile (SYNCH) ==

Профіль дозволяє синхронізувати особисті дані (PIM). Профіль запозичений із специфікації інфрачервоного зв'язку і адаптований групою Bluetooth SIG.

== Video Distribution Profile (VDP) ==

Профіль дозволяє передавати потокове відео. Підтримує H.263, стандарти MPEG-4 Visual Simple Profile, H.263 profiles 3, profile 8 підтримуються опціонально і не містяться в специфікації.

== Wireless Application Protocol Bearer (WAPB) ==

Протокол для організації P-to-P (Point-to-Point) з'єднання через Bluetooth.

Технологія Bluetooth

2010-01-07T21:27:07Z

SilenceX:

== Зміст ==

1. [[Вступ до теми]]

2. [[Принцип дії Bluetooth]]

3. [[Специфікації]]

4. [[Профілі Bluetooth]]

5. [[Безпека]]

:5.1 [[Ініціалізація bluetooth-з’єднання]]

:5.2 [[Вразливості і атаки]]

:5.3 [[Оцінка часу підбору PIN-кода]]

6. [[Застосування Bluetooth]]

7.[[Питання до технології Bluetooth]]

== Ресурси Internet ==

* http://www.bluetooth.org — офіційний сайт групи розробників технології (містить специфікації)
* http://www.bluetooth.com — офіційний сайт для користувачів технології
* http://www.bluesoleil.com

Профілі Bluetooth

2010-01-07T21:24:34Z

SilenceX:

== Advanced Audio Distribution Profile (A2DP) ==

A2DP розроблений для передачі двоканального стерео аудіопотоку, наприклад музики, до безпровідної гарнітури або будь-якого іншого пристрою. Профіль повністю підтримує ни-зькокомпресуючий кодек Sub_Band_Codec (SBC) і опційно підтримує MPEG-1,2 аудіо, MPEG-2,4 ААС і ATRAC, здатний підтримувати кодеки визначені виробником.

== Audio / Video Remote Control Profile (AVRCP) ==

Цей профіль розроблений для управління стандартними функціями телевізорів, Hi-Fi устаткування і інше. Тобто дозволяє створювати пристрою з функціями дистанційного ке-рування. Може використовуватися в сумісності з профілями A2DP або VDPT.

== Basic Imaging Profile (BIP) ==

Профіль розроблений для пересилки зображень між пристроями і включає можливість зміни розміру зображення і конвертацію в підтримуваний формат приймаючого пристрою.

== Basic Printing Profile (BPP) ==

Профіль дозволяє пересилати текст, e-mails, vCard і інші елементи на принтер. Профіль не вимагає від принтера специфічних драйверів, що вигідно відрізняє його від HCRP.

== Common ISDN Access Profile (CIP) ==

Профіль для доступу пристроїв до ISDN.

== Cordless Telephony Profile (CTP) ==

Профіль безпровідної телефонії.

== Device ID Profile (DID) ==

Профіль дозволяє ідентифікувати клас пристрою, виробника, версію продукту.

== Dial-up Networking Profile (DUN) ==

Протокол надає стандартний доступ до інтернету або іншого телефонного сервісу через Bluetooth. Базується на SPP, включає PPP і AT команди визначені в специфікації ETSI.

== Fax Profile (FAX) ==

Профіль надає інтерфейс між мобільним або стаціонарним телефоном і ПК на якому вста-новлено програмне забезпечення для факсів. Підтримує ITU T.31 і ITU T.32 набір AT ко-манд. Голосовий дзвінок або передача даних профілем не підтримується.

== File Transfer Profile (FTP_profile) ==

Профіль забезпечує доступ до файлової системи пристрою. Включає стандартний набір команд FTP, що дозволяє отримувати список директорій, зміни директорій, отримувати, передавати і видаляти файли. В якості транспорту використовується OBEX, базується на GOEP.

== General Audio / Video Distribution Profile (GAVDP) ==

Профіль є базою для A2DP і VDP.

== Generic Access Profile (GAP) ==

Профіль є базою для решти всіх профілів.

== Generic Object Exchange Profile (GOEP) ==

Профіль є базою для інших профілів передачі даних, базується на OBEX.

== Hard Copy Cable Replacement Profile (HCRP) ==

Профіль надає просту альтернативу кабельного з'єднання між пристроєм і принтером. Мінус профілю в тому, що для принтера необхідні специфічні драйвера, що робить профіль не універсальним.

== Hands-Free Profile (HFP) ==

Профіль використовується для з'єднання безпровідної гарнітури і телефону, передає монозвук в одному каналі.

== Human Interface Device Profile (HID) ==

Забезпечує підтримку пристроїв з HID (Human Interface Device), таких як мишки, джойстики, клавіатури та інші. Використовує повільний канал, працює на зниженій потужності.

== Headset Profile (HSP) ==

Профіль використовується для з'єднання безпровідної гарнітури і телефону. Підтримує мінімальний набір AT команд специфікації GSM для забезпечення можливості здійснювати дзвінки, відповідати на дзвінки, завершувати дзвінок, настроювати гучність.
Підтримка гарнітурою профілю Headset ("навушники"). Профіль - набір функцій або можливостей, доступних для певного пристрою Bluetooth. Для спільної роботи Bluetooth-пристроїв необхідно, щоб всі вони підтримували загальний профіль. Через профіль Headset, за наявності Bluetooth 1.2 і вище, а також при його підтримці головним пристроєм, можна виводити на гарнітуру весь звуковий супровід роботи телефону. Наприклад, прослуховувати на гарнітурі всі сигнали підтвердження операцій, mp3-музыку з плеєра, мелодії дзвінка, звуковий ряд відеороликів. Також з підтримкою даного профілю з'являється можливість міняти гучність, здійснювати дзвінки, а також відповідати або відхиляти їх безпосередньо з гарнітури. Гарнітури, що підтримують такий профіль мають можливість передачі стереозвуку, на відміну від моделей, які підтримують тільки профіль Hands-Free.

== Intercom Profile (ICP) ==

Забезпечує голосові дзвінки між Bluetooth-сумісними пристроями.

== LAN Access Profile (LAP) ==

LAN Access profile забезпечує можливість доступу Bluetooth-пристроям до обчислювальних мереж LAN, WAN або Internet за допомогою іншого Bluetooth-пристроя, який має фізичне підключення до цих мереж. Bluetooth-пристрій використовує PPP поверх RFCOMM для установки з'єднання. LAP також допускає створення ad-hoc Bluetooth-сетей.

== Object Push Profile (OPP) ==

Базовий профіль для пересилки «об'єктів», таких як зображення, віртуальні візитні картки і ін. Передачу даних ініціює відправляючий пристрій (клієнт), а не приймальний (сервер).

== Personal Area Networking Profile (PAN) ==

Профіль дозволяє використовувати протокол Bluetooth Network Encapsulation як транспорт через Bluetooth-соединение.

== Phone Book Access Profile (PBAP) ==

Профіль дозволяє обмінюватися записами телефонних книг між пристроями.

== Serial Port Profile (SPP) ==

Профіль базується на специфікації ETSI TS07.10 і використовує протокол RFCOMM. Профіль емулює послідовний порт, надаючи можливість заміни стандартного RS-232 безпровідним з'єднанням. Є базовим для профілів DUN, FAX, HSP і AVRCP.

== Service Discovery Application Profile (SDAP) ==

Профіль використовується для надання інформації про профілі, які використовує пристрій-сервер.

== SIM Access Profile (SAP, SIM) ==

Профіль дозволяє дістати доступ до SIM-карти телефону, що дозволяє використовувати одну SIM-карту для декількох пристроях.

== Synchronisation Profile (SYNCH) ==

Профіль дозволяє синхронізувати особисті дані (PIM). Профіль запозичений із специфікації інфрачервоного зв'язку і адаптований групою Bluetooth SIG.

== Video Distribution Profile (VDP) ==

Профіль дозволяє передавати потокове відео. Підтримує H.263, стандарти MPEG-4 Visual Simple Profile, H.263 profiles 3, profile 8 підтримуються опціонально і не містяться в специфікації.

== Wireless Application Protocol Bearer (WAPB) ==

Протокол для організації P-to-P (Point-to-Point) з'єднання через Bluetooth.

Вразливості і атаки Bluetooth

2010-01-07T21:17:42Z

SilenceX:

==5.2.1 Базова pairing атака (атака на сполучення) ==

Проаналізуємо дані, обмін якими йде впродовж процесу сполучення:

[[Файл: Данні.jpg]]

Представимо ситуацію: зловмисникові вдалося прослуховувати ефір і під час процедури сполучення, він перехопив і зберіг всі повідомлення. Далі знайти PIN можна використо-вуючи перебір.

Перш за все необхідно скласти сам алгоритм перебору. Ми маємо в своєму розпорядженні перехоплені величини IN_RAND (він нешифрований) і BD_ADDR (нагадаємо, що адреси пристроїв видно в ефірі) і запускаємо алгоритм E22. Йому передаємо вищеперелічені дані і наш передбачуваний PIN. В результаті ми набудемо передбачуваного значення Kinit. Виглядає воно зразково так:

Kinit = E22[IN_RAND, BD_ADDR(B), PIN'] де PIN' передбачуваний нами PIN-код

Далі, повідомлення 2 і 3 піддаються XOR з тільки що отриманим Kinit. Отже, наступним кроком ми отримаємо LK_RAND(A) і LK_RAND(B) в чистому вигляді. Тепер ми можемо вирахувати передбачуване значення Kab, для чого проробляємо наступну операцію:

LK_K(A)= E21[BD_ADDR(A), LK_RAND(A)] де LK_K(A|B) це проміжні величини

LK_K(B)= E21[BD_ADDR(B), LK_RAND(B)]

Kab = LK_K(A) XOR LK_K(B)

Перевіримо PIN. Візьмемо отриманий Kab і перехоплений AU_RAND(A) і обчислимо SRES(A).

Після порівнюємо отриманий результат з SRES(A)', номер, що зберігається в повідомлен-ні, 5:

SRES(A)= E1[AU_RAND(A), Kab, BD_ADDR(B)]

Якщо SRES(A)== SRES(A)' PIN успішно вгаданий. Інакше повторюємо послідовність дій спочатку з новою величиной PIN'.

Першим, хто відмітив цю уразливість, був англієць Оллі Вайтхауз (Ollie Whitehouse) в кві-тні 2004 року. Він першим запропонував перехопити повідомлення під час сполучення і спробувати обчислити PIN методом перебору, використовуючи отриману інформацію. Проте, метод має один істотний недолік: атаку можливо провести тільки у випадку, якщо вдалося підслуховувати всі аутентифікаційні дані. Іншими словами, якщо зловмисник знаходився поза ефіром під час початку сполучення або ж упустив якусь величину, то він не має можливості продовжити атаку.

== 5.2.2 Re-pairing атака (атака на пересполучений) ==

Вулу і Шакеду вдалося знайти вирішення труднощів, пов'язаних з атакою Вайтхауза. Був розроблений другий тип атаки. Якщо процес сполучення вже початий і дані упущені, ми не зможемо закінчити атаку. Але був знайдений вихід. Потрібно змусити пристрої спочат-ку ініціювати процес сполучення (звідси і назва). Дана атака дозволяє у будь-який момент почати вищеописану pairing атаку.

Розглянемо наступну ситуацію. Допустимо, що пристрої вже встигли зв'язатися, зберегли ключ Kab і приступили до Mutual authentication. Від нас потрібно змусити пристрої наново почати pairing. Всього було запропоновано три методи атаки на переспряження, причому всі з них залежно від якості реалізації bluetooth-ядра конкретного пристрою. Нижче приведені методи в порядку убування ефективності:

1) За pairing слідує фаза аутентифікації. Master-пристрій посилає AU_RAND і чекає у відповідь SRES. У стандарті декларує можливість втрати ключа зв'язку. У такому разі slave посилає «LMP_not_accepted», повідомляючи master про втрату ключа. Тому основна мета зловмисника відстежити момент відправки AU_RAND master-пристрієм і у відповідь упровадити пакет LMP_not_accepted, що містить. Реакцією master буде реинициализация процесу pairing. Причому це приведе до анулювання ключа зв'язку на обох пристроях.

2) Якщо встигнути відправити IN_RAND slave-пристрію безпосередньо перед відправкою master-пристроєм величини AU_RAND, то slave буде упевнений, що на стороні master загублений ключ зв'язку. Це знову ж таки приведе до процесу реинициализации сполучення, але вже ініціатором буде slave.

3) Зловмисник чекає відправки master-пристроєм AU_RAND і відправляє у відповідь випадково SRES, що згенерував. Спроба аутентифікації провалена. Далі слідує низка повторних спроб аутентифікації(кількість залежить від особливостей реалізації пристроїв). За умови, що зловмисник продовжує вводити master-пристрій в оману, незабаром (по лічильнику невдалих спроб) пристроями буде ухвалено рішення об реинициализации сполучення.

Використавши будь-який з цих методів, зловмисник може приступити до базової атаки на сполучення. Таким чином, маючи в арсеналі ці дві атаки, зловмисник може безперешкод-но викрасти PIN-код. Далі маючи PIN-код він зможе встановити з'єднання з будь-яким з цих пристроїв. І варто врахувати, що в більшості пристроїв безпека на рівні служб, доступних через bluetooth, не забезпечується на належному рівні. Більшість розробників роблять ставку саме на безпеку встановлення сполучення. Тому наслідки дій зловмисника можуть бути різними: від крадіжки записника телефону до встановлення вихідного виклику з телефону жертви і використання його як прослуховуючого пристрою.

Ці методи описують, як примусити пристрої «забути» link key, що само по собі веде до повторного pairing, а значить, зловмисник може підслуховувати весь процес із самого початку, перехопити всі важливі повідомлення і підібрати PIN.

Вступ до теми Bluetooth

2010-01-07T21:10:11Z

SilenceX:

[[Файл:Bluetooth.png|thumb|Логотип Bluetooth]]
Специфікація Bluetooth була розроблена групою Bluetooth Special Interest Group (Bluetooth SIG), яка була заснована в 1998 році. У неї увійшли компанії Ericsson, IBM, Intel, Toshiba і Nokia. Потім багато компаній, включаючи Microsoft, Lenovo і Motorola, вступили в неї як асоційовані члени. Згодом Bluetooth SIG і IEEE досягли угоди, на основі якої специфікація Bluetooth стало частиною стандарту IEEE 802.15.1. Роботи із створення Bluetooth компанія Ericsson Mobile Communication почала в 1994 році.

Назва Bluetooth ("синій зуб") походить від прізвища середньовічного короля Данії Гаральда I Синєзубого (норв. Harald Blåtann). Гаральд вмів посадити за стіл переговорів ворогуючі партії, домовляючись з кожною партією окремо, тому назва Bluetooth стала відповідним ім'ям для технології, що дозволяє різним пристроям спілкуватися один з одним. Використовуючи перші літери імені короля (руни B та H) у комбінації, створено й логотип технології.

Основне призначення Bluetooth - забезпечення економного (з точки зору споживаного струму) і дешевого радіозв'язку між різноманітними типами електронних пристроїв. Причому, велике значення приділяється компактності електронних компонентів, що дає можливість застосовувати Bluetooth у малогабаритних пристроях розміром з наручний годинник. Bluetooth забезпечує обмін інформацією між такими пристроями як кишенькові і звичайні персональні комп'ютери, мобільні телефони, ноутбуки, принтери, цифрові фотоапарати, мишки, клавіатури, джойстики, навушники, гарнітури на надійній та недорогій радіочастоті для ближнього зв'язку. Bluetooth дозволяє цим пристроям обмінюватись інформацією, коли вони знаходяться в радіусі від 10 до 100 метрів один від одного, навіть в різних приміщеннях. Дальність дуже сильно залежить від механічних та радіо перешкод.

Технологія Bluetooth

2010-01-07T20:59:55Z

SilenceX:

'''Зміст'''

[[Вступ до теми]]

1. [[Історія створення і розвитку]]

2. [[Принцип дії Bluetooth]]

3. [[Специфікації]]

4. [[Профілі Bluetooth]]

5. [[Безпека]]

:5.1 [[Ініціалізація bluetooth-з’єднання]]

:5.2 [[Вразливості і атаки]]

:5.3 [[Оцінка часу підбору PIN-кода]]

6. [[Застосування Bluetooth]]

7.[[Питання до технології Bluetooth]]

== Ресурси Internet ==

* http://www.bluetooth.org — офіційний сайт групи розробників технології (містить специфікації)
* http://www.bluetooth.com — офіційний сайт для користувачів технології
* http://www.bluesoleil.com

Історія створення і розвитку

2010-01-07T16:57:44Z

SilenceX:

[[Файл:Bluetooth.png]]
Специфікація Bluetooth була розроблена групою Bluetooth Special Interest Group (Bluetooth SIG), яка була заснована в 1998 році. У неї увійшли компанії Ericsson, IBM, Intel, Toshiba і Nokia. Потім багато компаній, включаючи Microsoft, Lenovo і Motorola, вступили в неї як асоційовані члени. Згодом Bluetooth SIG і IEEE досягли угоди, на основі якої специфікація Bluetooth стало частиною стандарту IEEE 802.15.1. Роботи із створення Bluetooth компанія Ericsson Mobile Communication почала в 1994 році.

Специфікації Bluetooth

2010-01-07T16:52:52Z

SilenceX:

== Bluetooth 1.0 ==

Пристрої версій 1.0 (1998) і 1.0B мали погану сумісність між продуктами різних виробників. У 1.0 і 1.0B була обов'язковою передача адреси пристрою (BD_ADDR) на етапі встановлення зв'язку, що робило неможливою реалізацію анонімності з'єднання на протокольному рівні і було основним недоліком даної специфікації.

== Bluetooth 1.1 ==

У Bluetooth 1.1 було виправлено безліч помилок, знайдених в 1.0B, додана підтримка для нешифрованих каналів, індикація рівня потужності сигналу, що приймається (RSSI).

== Bluetooth 1.2 ==

У версії 1.2 була додана технологія адаптивної перебудови робочої частоти (AFH), що поліпшило опір до електромагнітної інтерференції (перешкодам) шляхом використання роз-несених частот в послідовності перебудови. Також збільшилася швидкість передачі і додалася технологія eSCO, яка покращувала якість передачі голосу шляхом повторення пошкоджених пакетів. У HCI додалася підтримка трехпроводного інтерфейсу UART.

== Bluetooth 2.0 ==

Bluetooth версії 2.0 (2004) повністю сумісний з версіями 1.x. Основним нововведенням стала підтримка EDR (Enhanced Data Rate), що дозволило підвищити швидкість передачі 2,1 Мбіт/с.

== Bluetooth 2.1 ==

У Bluetooth версії 2.1 (2007) додана технологія розширеного запиту характеристик пристрою (для додаткової фільтрації списку при спряжуванні), енергозбережна технологія (Sniff Subrating), яка дозволяє збільшити тривалість роботи пристрою від одного заряду акумулятора в 3-10 разів. Крім того оновлена специфікація істотно спрощує і прискорює встановлення зв'язку між двома пристроями, дозволяє проводити оновлення ключа шифрування без розриву з'єднання, а також робить вказані з'єднання захищенішими, завдяки використанню технології Near Field Communication.

== Bluetooth 3.0 ==

Робоча група з розробки стандарту бездротової передачі даних Bluetooth, 21 квітня 2009 випускає специфікацію Bluetooth 3.0. Модулі з підтримкою нової специфікації поєднуватимуть в собі дві радіосистеми. Перша, з низьким енергоспоживанням, забезпечує передачу даних на звичайній для другої версії Bluetooth швидкості в три мегабіти в секунду. Інша, високошвидкісна і сумісна із стандартом 802.11, забезпечує швидкості, порівнянні із швидкістю мереж Wi-Fi. Варто відзначити, що Bluetooth 3.0 використовує стандарт 802.11 без суфікса, тобто формально не сумісний з такими специфікаціями Wi-Fi, як 802.11b/g або 802.11n. 802.11 — загальніший стандарт. Використання тієї або іншої радіосистеми залежить від розміру передаваного файлу. Невеликі файли передаватимуться по повільному каналу, а великі — по високошвидкісному. Після закінчення передачі модуль повернеться в режим зниженого енергоспоживання. Крім того, в Bluetooth 3.0 з'явиться можливість під назвою "розширений контроль живлення" (Enhanced Power Control). Вона дозволяє уникнути розриву з'єднання, якщо пристрій поклали в сумку або в кишеню.

== Bluetooth 4.0 ==

В грудні 2009 консорціум Bluetooth SIG анонсував стандарт Bluetooth 4.0 для електронних датчиків. Новий стандарт призначений для передачі коротких пакетів даних обсягом по 8-27 байт зі швидкістю 1 Мбіт/с. Для порівняння, Bluetooth 3.0, розробка якого була завершена в квітні 2008, дозволяє передавати дані зі швидкістю до 24 Мбіт/с, але і призначений він для іншої сфери застосування.

Bluetooth 4.0 планується використовувати в мініатюрних сенсорах, що розміщуються на тілі пацієнтів, в спортивного взуття, тренажерах тощо. Сенсори на базі нового стандарту зможуть передавати різну інформацію з навколишнього світу — температуру, тиск, вологість, швидкість пересування і так далі - на різні пристрої контролю, включаючи мобільні телефони. За словами представників консорціуму, окремий стандарт був розроблений у зв'язку з тим, що Bluetooth 3.0 і більш ранні версії не в змозі забезпечити необхідний низький рівень енергоспоживання.

Перший чіп з одночасною підтримкою Bluetooth 4.0 і 3.0 випустив ST-Ericsson.

Специфікації Bluetooth

2010-01-07T16:51:34Z

SilenceX:

Пристрої версій 1.0 (1998) і 1.0B мали погану сумісність між продуктами різних виробників. У 1.0 і 1.0B була обов'язковою передача адреси пристрою (BD_ADDR) на етапі встановлення зв'язку, що робило неможливою реалізацію анонімності з'єднання на протокольному рівні і було основним недоліком даної специфікації.

== Bluetooth 1.1 ==

У Bluetooth 1.1 було виправлено безліч помилок, знайдених в 1.0B, додана підтримка для нешифрованих каналів, індикація рівня потужності сигналу, що приймається (RSSI).

== Bluetooth 1.2 ==

У версії 1.2 була додана технологія адаптивної перебудови робочої частоти (AFH), що поліпшило опір до електромагнітної інтерференції (перешкодам) шляхом використання роз-несених частот в послідовності перебудови. Також збільшилася швидкість передачі і додалася технологія eSCO, яка покращувала якість передачі голосу шляхом повторення пошкоджених пакетів. У HCI додалася підтримка трехпроводного інтерфейсу UART.

== Bluetooth 2.0 ==

Bluetooth версії 2.0 (2004) повністю сумісний з версіями 1.x. Основним нововведенням стала підтримка EDR (Enhanced Data Rate), що дозволило підвищити швидкість передачі 2,1 Мбіт/с.

== Bluetooth 2.1 ==

У Bluetooth версії 2.1 (2007) додана технологія розширеного запиту характеристик пристрою (для додаткової фільтрації списку при спряжуванні), енергозбережна технологія (Sniff Subrating), яка дозволяє збільшити тривалість роботи пристрою від одного заряду акумулятора в 3-10 разів. Крім того оновлена специфікація істотно спрощує і прискорює встановлення зв'язку між двома пристроями, дозволяє проводити оновлення ключа шифрування без розриву з'єднання, а також робить вказані з'єднання захищенішими, завдяки використанню технології Near Field Communication.

== Bluetooth 3.0 ==

Робоча група з розробки стандарту бездротової передачі даних Bluetooth, 21 квітня 2009 випускає специфікацію Bluetooth 3.0. Модулі з підтримкою нової специфікації поєднуватимуть в собі дві радіосистеми. Перша, з низьким енергоспоживанням, забезпечує передачу даних на звичайній для другої версії Bluetooth швидкості в три мегабіти в секунду. Інша, високошвидкісна і сумісна із стандартом 802.11, забезпечує швидкості, порівнянні із швидкістю мереж Wi-Fi. Варто відзначити, що Bluetooth 3.0 використовує стандарт 802.11 без суфікса, тобто формально не сумісний з такими специфікаціями Wi-Fi, як 802.11b/g або 802.11n. 802.11 — загальніший стандарт. Використання тієї або іншої радіосистеми залежить від розміру передаваного файлу. Невеликі файли передаватимуться по повільному каналу, а великі — по високошвидкісному. Після закінчення передачі модуль повернеться в режим зниженого енергоспоживання. Крім того, в Bluetooth 3.0 з'явиться можливість під назвою "розширений контроль живлення" (Enhanced Power Control). Вона дозволяє уникнути розриву з'єднання, якщо пристрій поклали в сумку або в кишеню.

== Bluetooth 4.0 ==

В грудні 2009 консорціум Bluetooth SIG анонсував стандарт Bluetooth 4.0 для електронних датчиків. Новий стандарт призначений для передачі коротких пакетів даних обсягом по 8-27 байт зі швидкістю 1 Мбіт/с. Для порівняння, Bluetooth 3.0, розробка якого була завершена в квітні 2008, дозволяє передавати дані зі швидкістю до 24 Мбіт/с, але і призначений він для іншої сфери застосування.

Bluetooth 4.0 планується використовувати в мініатюрних сенсорах, що розміщуються на тілі пацієнтів, в спортивного взуття, тренажерах тощо. Сенсори на базі нового стандарту зможуть передавати різну інформацію з навколишнього світу — температуру, тиск, вологість, швидкість пересування і так далі - на різні пристрої контролю, включаючи мобільні телефони. За словами представників консорціуму, окремий стандарт був розроблений у зв'язку з тим, що Bluetooth 3.0 і більш ранні версії не в змозі забезпечити необхідний низький рівень енергоспоживання.

Перший чіп з одночасною підтримкою Bluetooth 4.0 і 3.0 випустив ST-Ericsson.

Специфікації Bluetooth

2010-01-07T16:48:22Z

SilenceX:

Пристрої версій 1.0 (1998) і 1.0B мали погану сумісність між продуктами різних виробників. У 1.0 і 1.0B була обов'язковою передача адреси пристрою (BD_ADDR) на етапі встановлення зв'язку, що робило неможливою реалізацію анонімності з'єднання на протокольному рівні і було основним недоліком даної специфікації.

У Bluetooth 1.1 було виправлено безліч помилок, знайдених в 1.0B, додана підтримка для нешифрованих каналів, індикація рівня потужності сигналу, що приймається (RSSI).

У версії 1.2 була додана технологія адаптивної перебудови робочої частоти (AFH), що поліпшило опір до електромагнітної інтерференції (перешкодам) шляхом використання роз-несених частот в послідовності перебудови. Також збільшилася швидкість передачі і додалася технологія eSCO, яка покращувала якість передачі голосу шляхом повторення пошкоджених пакетів. У HCI додалася підтримка трехпроводного інтерфейсу UART.

Bluetooth версії 2.0 (2004) повністю сумісний з версіями 1.x. Основним нововведенням стала підтримка EDR (Enhanced Data Rate), що дозволило підвищити швидкість передачі 2,1 Мбіт/с.

У Bluetooth версії 2.1 (2007) додана технологія розширеного запиту характеристик пристрою (для додаткової фільтрації списку при спряжуванні), енергозбережна технологія (Sniff Subrating), яка дозволяє збільшити тривалість роботи пристрою від одного заряду акумулятора в 3-10 разів. Крім того оновлена специфікація істотно спрощує і прискорює встановлення зв'язку між двома пристроями, дозволяє проводити оновлення ключа шифрування без розриву з'єднання, а також робить вказані з'єднання захищенішими, завдяки використанню технології Near Field Communication.

== Bluetooth 3.0 ==

Робоча група з розробки стандарту бездротової передачі даних Bluetooth, 21 квітня 2009 випускає специфікацію Bluetooth 3.0. Модулі з підтримкою нової специфікації поєднуватимуть в собі дві радіосистеми. Перша, з низьким енергоспоживанням, забезпечує передачу даних на звичайній для другої версії Bluetooth швидкості в три мегабіти в секунду. Інша, високошвидкісна і сумісна із стандартом 802.11, забезпечує швидкості, порівнянні із швидкістю мереж Wi-Fi. Варто відзначити, що Bluetooth 3.0 використовує стандарт 802.11 без суфікса, тобто формально не сумісний з такими специфікаціями Wi-Fi, як 802.11b/g або 802.11n. 802.11 — загальніший стандарт. Використання тієї або іншої радіосистеми залежить від розміру передаваного файлу. Невеликі файли передаватимуться по повільному каналу, а великі — по високошвидкісному. Після закінчення передачі модуль повернеться в режим зниженого енергоспоживання. Крім того, в Bluetooth 3.0 з'явиться можливість під назвою "розширений контроль живлення" (Enhanced Power Control). Вона дозволяє уникнути розриву з'єднання, якщо пристрій поклали в сумку або в кишеню.

== Bluetooth 4.0 ==

В грудні 2009 консорціум Bluetooth SIG анонсував стандарт Bluetooth 4.0 для електронних датчиків. Новий стандарт призначений для передачі коротких пакетів даних обсягом по 8-27 байт зі швидкістю 1 Мбіт/с. Для порівняння, Bluetooth 3.0, розробка якого була завершена в квітні 2008, дозволяє передавати дані зі швидкістю до 24 Мбіт/с, але і призначений він для іншої сфери застосування.

Bluetooth 4.0 планується використовувати в мініатюрних сенсорах, що розміщуються на тілі пацієнтів, в спортивного взуття, тренажерах тощо. Сенсори на базі нового стандарту зможуть передавати різну інформацію з навколишнього світу — температуру, тиск, вологість, швидкість пересування і так далі - на різні пристрої контролю, включаючи мобільні телефони. За словами представників консорціуму, окремий стандарт був розроблений у зв'язку з тим, що Bluetooth 3.0 і більш ранні версії не в змозі забезпечити необхідний низький рівень енергоспоживання.

Перший чіп з одночасною підтримкою Bluetooth 4.0 і 3.0 випустив ST-Ericsson.

Специфікації Bluetooth

2010-01-07T16:40:20Z

SilenceX:

Пристрої версій 1.0 (1998) і 1.0B мали погану сумісність між продуктами різних виробників. У 1.0 і 1.0B була обов'язковою передача адреси пристрою (BD_ADDR) на етапі встановлення зв'язку, що робило неможливою реалізацію анонімності з'єднання на протокольному рівні і було основним недоліком даної специфікації.

У Bluetooth 1.1 було виправлено безліч помилок, знайдених в 1.0B, додана підтримка для нешифрованих каналів, індикація рівня потужності сигналу, що приймається (RSSI).

У версії 1.2 була додана технологія адаптивної перебудови робочої частоти (AFH), що поліпшило опір до електромагнітної інтерференції (перешкодам) шляхом використання роз-несених частот в послідовності перебудови. Також збільшилася швидкість передачі і додалася технологія eSCO, яка покращувала якість передачі голосу шляхом повторення пошкоджених пакетів. У HCI додалася підтримка трехпроводного інтерфейсу UART.

Bluetooth версії 2.0 (2004) повністю сумісний з версіями 1.x. Основним нововведенням стала підтримка EDR (Enhanced Data Rate), що дозволило підвищити швидкість передачі 2,1 Мбіт/с.

У Bluetooth версії 2.1 (2007) додана технологія розширеного запиту характеристик пристрою (для додаткової фільтрації списку при спряжуванні), енергозбережна технологія (Sniff Subrating), яка дозволяє збільшити тривалість роботи пристрою від одного заряду акумулятора в 3-10 разів. Крім того оновлена специфікація істотно спрощує і прискорює встановлення зв'язку між двома пристроями, дозволяє проводити оновлення ключа шифрування без розриву з'єднання, а також робить вказані з'єднання захищенішими, завдяки використанню технології Near Field Communication.

Робоча група з розробки стандарту бездротової передачі даних Bluetooth, 21 квітня 2009 випускає специфікацію Bluetooth 3.0. Модулі з підтримкою нової специфікації поєднуватимуть в собі дві радіосистеми. Перша, з низьким енергоспоживанням, забезпечує передачу даних на звичайній для другої версії Bluetooth швидкості в три мегабіти в секунду. Інша, високошвидкісна і сумісна із стандартом 802.11, забезпечує швидкості, порівнянні із швидкістю мереж Wi-Fi. Варто відзначити, що Bluetooth 3.0 використовує стандарт 802.11 без суфікса, тобто формально не сумісний з такими специфікаціями Wi-Fi, як 802.11b/g або 802.11n. 802.11 — загальніший стандарт. Використання тієї або іншої радіосистеми залежить від розміру передаваного файлу. Невеликі файли передаватимуться по повільному каналу, а великі — по високошвидкісному. Після закінчення передачі модуль повернеться в режим зниженого енергоспоживання. Крім того, в Bluetooth 3.0 з'явиться можливість під назвою "розширений контроль живлення" (Enhanced Power Control). Вона дозволяє уникнути розриву з'єднання, якщо пристрій поклали в сумку або в кишеню.

В грудні 2009 консорціум Bluetooth SIG анонсував стандарт Bluetooth 4.0 для електронних датчиків. Новий стандарт призначений для передачі коротких пакетів даних обсягом по 8-27 байт зі швидкістю 1 Мбіт/с. Для порівняння, Bluetooth 3.0, розробка якого була завершена в квітні 2008, дозволяє передавати дані зі швидкістю до 24 Мбіт/с, але і призначений він для іншої сфери застосування. Bluetooth 4.0 планується використовувати в мініатюрних сенсорах, що розміщуються на тілі пацієнтів, в спортивного взуття, тренажерах тощо. Сенсори на базі нового стандарту зможуть передавати різну інформацію з навколишнього світу — температуру, тиск, вологість, швидкість пересування і так далі - на різні пристрої контролю, включаючи мобільні телефони. За словами представників консорціуму, окремий стандарт був розроблений у зв'язку з тим, що Bluetooth 3.0 і більш ранні версії не в змозі забезпечити необхідний низький рівень енергоспоживання. Перший чіп з одночасною підтримкою Bluetooth 4.0 і 3.0 випустив ST-Ericsson.

Історія створення і розвитку

2009-12-25T12:24:43Z

SilenceX:

Вступ до теми Bluetooth

2009-12-25T12:23:10Z

SilenceX:

Bluetooth ("синій зуб") — це технологія бездротового зв'язку, створена у 1998 році групою компаній: Ericsson, IBM, Intel, Nokia, Toshiba.

Назва Bluetooth походить від прізвища середньовічного короля Данії Гаральда I Синєзубого (норв. Harald Blåtann). Гаральд вмів посадити за стіл переговорів ворогуючі партії, домовляючись з кожною партією окремо, тому назва Bluetooth стала відповідним ім'ям для технології, що дозволяє різним пристроям спілкуватися один з одним. Використовуючи перші літери імені короля (руни B та H) у комбінації, створено й логотип технології.

Основне призначення Bluetooth - забезпечення економного (з точки зору споживаного струму) і дешевого радіозв'язку між різноманітними типами електронних пристроїв. Причому, велике значення приділяється компактності електронних компонентів, що дає можливість застосовувати Bluetooth у малогабаритних пристроях розміром з наручний годинник. Bluetooth забезпечує обмін інформацією між такими пристроями як кишенькові і звичайні персональні комп'ютери, мобільні телефони, ноутбуки, принтери, цифрові фотоапарати, мишки, клавіатури, джойстики, навушники, гарнітури на надійній, недорогій, повсякден-ній радіочастоті для ближнього зв'язку. Bluetooth дозволяє цим пристроям обмінюватись інформацією, коли вони знаходяться в радіусі від 10 до 100 метрів один від одного, навіть в різних приміщеннях. Дальність дуже сильно залежить від механічних та радіо перешкод.

Специфікації Bluetooth

2009-12-25T12:14:47Z

SilenceX:

Пристрої версій 1.0 (1998) і 1.0B мали погану сумісність між продуктами різних виробників. У 1.0 і 1.0B була обов'язковою передача адреси пристрою (BD_ADDR) на етапі встановлення зв'язку, що робило неможливою реалізацію анонімності з'єднання на протокольному рівні і було основним недоліком даної специфікації.

У Bluetooth 1.1 було виправлено безліч помилок, знайдених в 1.0B, додана підтримка для нешифрованих каналів, індикація рівня потужності сигналу, що приймається (RSSI).

У версії 1.2 була додана технологія адаптивної перебудови робочої частоти (AFH), що поліпшило опір до електромагнітної інтерференції (перешкодам) шляхом використання роз-несених частот в послідовності перебудови. Також збільшилася швидкість передачі і додалася технологія eSCO, яка покращувала якість передачі голосу шляхом повторення пошкоджених пакетів. У HCI додалася підтримка трехпроводного інтерфейсу UART.

Bluetooth версії 2.0 (2004) повністю сумісний з версіями 1.x. Основним нововведенням стала підтримка EDR (Enhanced Data Rate), що дозволило підвищити швидкість передачі 2,1 Мбіт/с.

У Bluetooth версії 2.1 (2007) додана технологія розширеного запиту характеристик пристрою (для додаткової фільтрації списку при спряжуванні), енергозбережна технологія (Sniff Subrating), яка дозволяє збільшити тривалість роботи пристрою від одного заряду акумулятора в 3-10 разів. Крім того оновлена специфікація істотно спрощує і прискорює встановлення зв'язку між двома пристроями, дозволяє проводити оновлення ключа шифрування без розриву з'єднання, а також робить вказані з'єднання захищенішими, завдяки використанню технології Near Field Communication.

Робоча група з розробки стандарту бездротової передачі даних Bluetooth, 21 квітня 2009 випускає специфікацію Bluetooth 3.0. Модулі з підтримкою нової специфікації поєднуватимуть в собі дві радіосистеми. Перша, з низьким енергоспоживанням, забезпечує передачу даних на звичайній для другої версії Bluetooth швидкості в три мегабіти в секунду. Інша, високошвидкісна і сумісна із стандартом 802.11, забезпечує швидкості, порівнянні із швидкістю мереж Wi-Fi. Варто відзначити, що Bluetooth 3.0 використовує стандарт 802.11 без суфікса, тобто формально не сумісний з такими специфікаціями Wi-Fi, як 802.11b/g або 802.11n. 802.11 — загальніший стандарт. Використання тієї або іншої радіосистеми залежить від розміру передаваного файлу. Невеликі файли передаватимуться по повільному каналу, а великі — по високошвидкісному. Після закінчення передачі модуль повернеться в режим зниженого енергоспоживання. Крім того, в Bluetooth 3.0 з'явиться можливість під назвою "розширений контроль живлення" (Enhanced Power Control). Вона дозволяє уникнути розриву з'єднання, якщо пристрій поклали в сумку або в кишеню.

Темп ведення діалогу

2008-12-25T08:19:18Z

SilenceX:

----

[[category:РІС]]
Темп ведення діалогу залежить від характеристик апаратних і програмних засобів комп'ютера, а також від специфіки вирішуваних задач. Вимога відповідності темпу ведення діалогу психологічним особливостям людини висуває обмеження на значення цих характеристик не тільки «зверху», але і «знизу». Пояснимо це твердження.

'''Час відповіді (відгуку) системи''' визначається як інтервал між подією і реакцією системи на нього. Дана характеристика інтерфейсу визначає затримку в роботі користувача при переході до виконання наступного кроку завдання.

Важливість обліку темпу ведення діалогу була усвідомлена ще в 60-х роках, коли з'явилися перші інтерактивні системи. Повільна відповідь системи не відповідає психологічним потребам користувача, що призводить до зниження ефективності його діяльності. Дуже швидка відповідь також може створити несприятливе уявлення про систему.

Вимоги до часу відповіді залежать від того, що чекає користувач від роботи системи, і від того, як взаємодія з системою впливає на виконання його завдань. Дослідження показали, що якщо час відповіді менше очікуваного, точність вибору операції з меню збільшується * із збільшенням часу відповіді системи. Це пов'язано з тим, що зайве швидка відповідь системи як би підганяє користувача, примушує його метушитися в прагненні не відставати від розторопнішого партнера по спілкуванню. Відмічено, що користувач, що починає, боїться працювати з системою, якщо, витративши декілька хвилин на введення, він вмить отримує від неї відповідь з повідомленням про помилку.
Час відповіді повинен відповідати природному ритму роботи користувачів. У звичайній розмові люди чекають відповіді близько 2 секунд і чекають того ж при роботі з комп'ютером. Час очікування залежить від їх стану і намірів. На представлення користувача робить сильний вплив також його попередній досвід роботи з системою.

Зазвичай людина може одночасно запам'ятати відомості про п'ять - дев'ять предметах. Вважається також, що зберігання даних в короткочасній пам'яті обмежене за часом: близько 2 секунд для мовної інформації і 30 секунд для сенсорної. Тому люди мають схильність розбивати свою діяльність на етапи, відповідні порціям інформації, які вони можуть зберігати одночасно в пам'яті. Завершення чергового етапу називається клаузой. Затримки, що перешкоджають настанню клаузи, дуже шкідливі і неприємні, оскільки вміст короткочасної пам'яті вимагає постійного оновлення і легко стирається під впливом зовнішніх чинників. Зате після клаузи подібні затримки цілком прийнятні і навіть необхідні. Завершення завдання, що веде до відпочинку, називають закриттям. У цей момент зникає необхідність подальшого зберігання інформації і чоловік отримує істотне психологічне полегшення. Оскільки користувачі інтуїтивно прагнуть до закриття в своїй роботі, слід ділити діалоги на фрагменти, щоб користувач міг «вчасно» забувати проміжну інформацію.
Користувачі, особливо новачки, зазвичай віддають перевагу багатьом дрібним операціям однієї великої операції, оскільки в цьому випадку вони можуть не тільки краще контролювати загальне просування рішення і забезпечити його задовільний хід, але і відвернутися від деталей роботи на попередніх етапах.

Наявні результати досліджень дозволили виробити наступні рекомендації по допустимому часу відповіді інтерактивної системи:

* '''0,1...0,2 c''' - для підтвердження фізичних дій (натиснення клавіші, робота з мишею);

* '''0,5... 1,0 c''' -для відповіді на прості команди (наприклад, від моменту введення команди, вибору альтернативи з меню до появи нового зображення на екрані);

* '''1...2 c''' - при веденні зв'язного діалогу (коли користувач сприймає серію взаємозв'язаних питань як одну порцію інформації для формування одного або декількох відповідей; затримка між наступними один за одним питаннями не повинна перевищувати вказану тривалість);
* '''2...4 c''' - для відповіді на складний запит, що полягає в заповненні деякої форми, якщо затримка не впливає на іншу роботу користувача, пов'язану з першою, можуть бути прийнятними затримки до 10с;

* '''більш 10 с''' - при роботі в мультизадачному режимі, коли користувач сприймає дане завдання як фоновий процес. Прийнято вважати, що якщо користувач не отримує відповідь протягом 20 з, то це не інтерактивна система. У такому разі користувач може «забути» про завдання, зайнятися рішенням іншої задачі і повертатися до нього тоді, коли йому буде зручно. При цьому програма повинна повідомляти користувача, що затримка відповіді не є наслідком виходу системи з ладу (наприклад, шляхом регулярного оновлення рядка стану системи або ведення протоколу виконання завдання користувача).

Темп ведення діалогу

2008-12-25T08:17:52Z

SilenceX:

----

[[category:РІС]]
Темп ведення діалогу залежить від характеристик апаратних і програмних засобів комп'ютера, а також від специфіки вирішуваних задач. Вимога відповідності темпу ведення діалогу психологічним особливостям людини висуває обмеження на значення цих характеристик не тільки «зверху», але і «знизу». Пояснимо це твердження.

'''Час відповіді (відгуку) системи''' визначається як інтервал між подією і реакцією системи на нього. Дана характеристика інтерфейсу визначає затримку в роботі користувача при переході до виконання наступного кроку завдання.

Важливість обліку темпу ведення діалогу була усвідомлена ще в 60-х роках, коли з'явилися перші інтерактивні системи. Повільна відповідь системи не відповідає психологічним потребам користувача, що призводить до зниження ефективності його діяльності. Дуже швидка відповідь також може створити несприятливе уявлення про систему.

Вимоги до часу відповіді залежать від того, що чекає користувач від роботи системи, і від того, як взаємодія з системою впливає на виконання його завдань. Дослідження показали, що якщо час відповіді менше очікуваного, точність вибору операції з меню збільшується * із збільшенням часу відповіді системи. Це пов'язано з тим, що зайве швидка відповідь системи як би підганяє користувача, примушує його метушитися в прагненні не відставати від розторопнішого партнера по спілкуванню. Відмічено, що користувач, що починає, боїться працювати з системою, якщо, витративши декілька хвилин на введення, він вмить отримує від неї відповідь з повідомленням про помилку.
Час відповіді повинен відповідати природному ритму роботи користувачів. У звичайній розмові люди чекають відповіді близько 2 секунд і чекають того ж при роботі з комп'ютером. Час очікування залежить від їх стану і намірів. На представлення користувача робить сильний вплив також його попередній досвід роботи з системою.

Зазвичай людина може одночасно запам'ятати відомості про п'ять - дев'яти предметах. Вважається також, що зберігання даних в короткочасній пам'яті обмежене за часом: близько 2 секунд для мовної інформації і 30 секунд для сенсорної. Тому люди мають схильність розбивати свою діяльність на етапи, відповідні порціям інформації, які вони можуть зберігати одночасно в пам'яті. Завершення чергового етапу називається клаузой. Затримки, що перешкоджають настанню клаузи, дуже шкідливі і неприємні, оскільки вміст короткочасної пам'яті вимагає постійного оновлення і легко стирається під впливом зовнішніх чинників. Зате після клаузи подібні затримки цілком прийнятні і навіть необхідні. Завершення завдання, що веде до відпочинку, називають закриттям. У цей момент зникає необхідність подальшого зберігання інформації і чоловік отримує істотне психологічне полегшення. Оскільки користувачі інтуїтивно прагнуть до закриття в своїй роботі, слід ділити діалоги на фрагменти, щоб користувач міг «вчасно» забувати проміжну інформацію.
Користувачі, особливо новачки, зазвичай віддають перевагу багатьом дрібним операціям однієї великої операції, оскільки в цьому випадку вони можуть не тільки краще контролювати загальне просування рішення і забезпечити його задовільний хід, але і відвернутися від деталей роботи на попередніх етапах.

Наявні результати досліджень дозволили виробити наступні рекомендації по допустимому часу відповіді інтерактивної системи:

* '''0,1...0,2 c''' - для підтвердження фізичних дій (натиснення клавіші, робота з мишею);

* '''0,5... 1,0 c''' -для відповіді на прості команди (наприклад, від моменту введення команди, вибору альтернативи з меню до появи нового зображення на екрані);

* '''1...2 c''' - при веденні зв'язного діалогу (коли користувач сприймає серію взаємозв'язаних питань як одну порцію інформації для формування одного або декількох відповідей; затримка між наступними один за одним питаннями не повинна перевищувати вказану тривалість);
* '''2...4 c''' - для відповіді на складний запит, що полягає в заповненні деякої форми, якщо затримка не впливає на іншу роботу користувача, пов'язану з першою, можуть бути прийнятними затримки до 10с;

* '''більш 10 с''' - при роботі в мультизадачному режимі, коли користувач сприймає дане завдання як фоновий процес. Прийнято вважати, що якщо користувач не отримує відповідь протягом 20 з, то це не інтерактивна система. У такому разі користувач може «забути» про завдання, зайнятися рішенням іншої задачі і повертатися до нього тоді, коли йому буде зручно. При цьому програма повинна повідомляти користувача, що затримка відповіді не є наслідком виходу системи з ладу (наприклад, шляхом регулярного оновлення рядка стану системи або ведення протоколу виконання завдання користувача).

Розробка сценарію діалогу

2008-12-24T11:54:52Z

SilenceX:

----

[[category:РІС]]
Розвиток діалогу в часі можна розглядати як послідовність переходів системи з одного стану в інше. Очевидно, що жодне з цих станів не повинне бути «тупиковим», тобто користувач повинен мати можливість перейти з будь-якого поточного стану діалогу в потрібний (за один або декілька кроків). Для цього в ході розробки інтерфейсу необхідно визначити ті, що всі можливі складаються діалогу і шляху переходу з одного стану в інше. Іншими словами, необхідно розробити сценарій діалогу.
Цілями розробки сценарію діалогу є:

• виявлення і усунення можливих тупикових ситуацій в ході розвитку діалогу

• вибір раціональних шляхів переходу з одного стану діалогу в інше (з поточного в потрібне);

• виявлення неоднозначних ситуацій, що вимагають надання додаткової

• допомозі користувачеві.

Складність розробки сценарію визначається в основному двома чинниками: функціональними можливостями створюваного застосування (т.е. числом і складністю функцій обробки інформації, що реалізовуються) і ступенем невизначеності можливих дій користувача.
У свою чергу, ступінь невизначеності дій користувача залежить від вибраної структури діалогу. Найбільшим детермінованим володіє діалог на основі меню, найменшою - діалог типу «питання - відповідь», керована користувачем.
Із сказаного виходить, що сценарій діалогу можна спростити, понизивши ступінь невизначеності дій користувача. Можливими способами рішення цієї задачі є: використання змішаної структури діалогу (застосування меню з метою «обмеження свободи» користувача там, де це можливо)або застосування вхідного контролю інформації, що вводиться (команд і даних).
Додаткові можливості по зниженню невизначеності дій користувача надає об'єктно-орієнтований підхід до розробки інтерфейсу, при якому для кожного об'єкту наперед встановлюється перелік властивостей і допустимих операцій. Скорочуючи число можливих станів діалогу, розробник разом з тим повинен пам'ятати про необхідність віддзеркалення в його сценарії роботи засобів підтримки користувача, що, поза сумнівом, робить сценарій складнішим.
Спосіб опису сценарію діалогу залежить від ступеня його складності. Чим складніше мережа переходів з однієї точки діалогу в іншу, тим більше формальні засоби повинні застосовуватися при розробці сценарію. І навпаки, якщо робота користувача із застосуванням складається всього з декількох кроків, цілком прийнятний або словесний, або графічний опис кожного кроку. В цьому випадку сценарій діалогу може нагадувати послідовність картинок з коміксу.

Вибір структури діалогу

2008-12-24T11:48:35Z

SilenceX:

----

[[category:РІС]]
Вибір структури діалогу - це перший з етапів розробки інтерфейсу.
Розглянуті нижче чотири варіанти структури діалогу є різновидами структури типу «питання - відповідь», проте кожна з них має свої особливості і найбільш зручна для певного класу завдань.

'''Діалог типу «питання - відповідь»'''

Структура діалогу типу «питання - відповідь» (Q&a) заснована на аналогії із звичайним інтерв'ю. Система бере на себе роль інтерв’юера і отримує інформацію від користувача у вигляді відповідей на питання. Це найбільш відома структура діалогу; всі діалоги, керовані комп'ютером, в тому або іншому ступені складаються з питань, на які користувач відповідає. Проте в структурі Q&a цей процес виражений явно. У кожній точці діалогу система виводить як підказку одне питання, на який користувач дає одну відповідь. Залежно від отриманої відповіді система може вирішити, яке наступне питання ставити. Структура Q&a забезпечує природну форму введення як повідомлень (команд), що управляють, так і даних. Ніяких обмежень на діапазон або тип вхідних даних, які можуть оброблятися, не накладається. Існують системи, відповіді в яких даються на природній мові, але частіше використовуються пропозиції з одного слова з обмеженою граматикою. Діалог у вигляді питань і відповідей достатньою мірою забезпечує підтримку користувача, оскільки навіть коротке навідне питання при розумній побудові може бути таким, що само пояснює.
З появою графічного інтерфейсу структура Q&a дещо застаріла, проте, у неї є певні достоїнства. Ця структура може задовольнити вимоги різних користувачів і типів даних. Зокрема, така структура особливо доречна при реалізації діалогу з безліччю «відгалужень», тобто в тих випадках, коли на кожне питання передбачається велике число відповідей, кожний з яких впливає на те, яке питання буде поставлено наступним. З цієї причини структура Q&a часто використовується в експертних системах.

'''Діалог на основі меню'''

Меню є, мабуть, найбільш популярним варіантом організації запитів на введення даних під час діалогу, керованого комп'ютером.
Існує декілька основних форматів представлення меню на екрані:

• список об'єктів, вибираних прямою вказівкою або вказівкою номера (або мнемонічного коду);

• меню у вигляді блоку даних;

• меню у вигляді рядка даних;

• меню у вигляді піктограм.

Користувач може вибрати потрібний пункт, вводячи текстовий рядок, який ідентифікує цей пункт, указуючи на нього безпосередньо або проглядаючи список і вибираючи з нього. Система може виводити пункти меню послідовно, при цьому користувач вибирає потрібний йому пункт натисненням клавіші або клацанням миші.
Меню можна з рівним успіхом застосовувати для введення, як повідомлень, що управляють, так і даних. Прийнятна структура меню залежить від його розміру і організації, від способу вибору пунктів меню і реальної потреби користувача в підтримці з боку меню.
Меню - це найбільш зручна структура діалогу для непідготовлених користувачів; жорстка черговість відкриття і ієрархічна вкладеність меню може викликати роздратування професіонала, уповільнювати його роботу. Традиційна структура меню недостатньо гнучка і не повною мірою узгоджується з методами адаптації діалогу, такими, наприклад, як випереджаюче введення, за допомогою якого можна прискорити темп роботи підготовленого користувача.

'''Діалог на основі екранних форм'''

Як структура типу «питання - відповідь», так і структура типу меню припускає на кожному кроці діалогу обробку єдиної відповіді. Діалог на основі екранних форм допускає обробку декількох відповідей на одному кроці діалогу. На практиці форми використовуються в основному там, де облік якої-небудь діяльності вимагає введення достатньо стандартного набору даних. Людина, що заповнює форму, може вибирати послідовність відповідей, тимчасово пропускати деяке питання, повертатися назад для корекції попередньої відповіді і навіть «порвати бланк» і почати заповнювати новий. Він працює з формою до тих пір, поки не заповнить її повністю і не передасть системі. Програмна система може перевіряти кожну відповідь безпосередньо після введення або почекати і вивести список помилок тільки після заповнення форми цілком. У деяких системах інформація, що вводиться користувачем, стає доступною тільки після натиснення клавіші «Введення» після закінчення заповнення форми. Питання про те, чи треба перевіряти відповідь безпосередньо або відкласти перевірку до закінчення введення всіх відповідей, вирішити непросто: повідомлення про помилки, що виводяться безпосередньо після відповіді, можуть відвернути увагу, але можуть зробити і позитивний вплив. Взагалі, в тих випадках, коли інформація для введення вибирається з деякого цілісного документа, перевірку краще відкласти до кінця заповнення форми, щоб не переривати процес введення; якщо ж такої цілісності немає, то перевірку слід виконувати відразу після введення відповіді (після заповнення чергового поля).
Якщо зустрілася яка-небудь помилка, застосування не повинне наново виводити порожню форму; виводиться форма з попередніми відповідями і допущеними помилками. Новий «бланк» видається лише у разі відповідного запиту користувача.
Часто всі необхідні одиниці введення не можна відобразити одночасно в межах одного екрану (або вікна) і їх необхідно розділити на групи, які відображаються на послідовності екранів (вікон). Важливо, щоб це розбиття зберігало логічні зв'язки і не приводило до розділення зв'язаних частин документа.
Структура діалогу на основі екранної форми забезпечує високий рівень підтримки користувача: для кожного питання форми можуть бути передбачені повідомлення про помилки і довідкова інформація. Користувачеві можна також надати допомогу, включивши деякі елементи формату відповіді в питання або в полі відповіді. Ця структура дозволяє підвищити швидкість введення даних в порівнянні із структурою типу «питання - відповідь» і маніпулювати ширшим діапазоном вхідних даних, ніж меню; крім того, з нею можуть працювати користувачі будь-якої кваліфікації. Оскільки ця структура має послідовну, а не деревовидну організацію, вона у меншій мірі підходить для роботи в режимі вибору варіантів. Ще однією областю застосування екранних форм є завдання параметрів запитів в базах даних. Цей механізм іноді називають запитом за зразком (Query by Example).

'''Діалог на основі командної мови'''

Структура діалогу на основі командної мови така ж поширена, що і структура типу меню. Вона дуже часто використовується в операційних системах і розташовується на іншому кінці спектру структур діалогу по відношенню до структури типу меню. Історично це перша з реалізованих структур діалогу.
При такій організації діалогу програмна система не виводить нічого, окрім постійної підказки (запрошення на введення команди), Яка означає готовність системи до роботи. Кожну команду вводять з нового рядка і зазвичай закінчують натисненням клавіші «Введення». Відповідальність за правильність команд, що задаються, лягає на користувача. Система інформує про неможливість виконання невірної команди, не пояснюючи, як правило, причин.
Подібно до меню, діалог на базі команд зручний для введення повідомлень, що управляють, проте він забезпечує ширші можливості вибору в будь-якій крапці діалогу і не вимагає ієрархічної організації обслуговуючих його програм.
Програмна система може підтримувати чималу кількість команд, але на практиці слід обмежувати їх число, щоб не перенавантажувати пам'ять користувача. Структура на базі командної мови не відрізняється хорошою підтримкою користувача і придатна в основному для підготовлених фахівців. Оскільки дана структура припускає великий об'єм матеріалу, що запам'ятовується, імена команд слід вибирати так, щоб вони несли смислове навантаження і легко запам'ятовувалися. Розробник повинен прагнути уникати зайвої функціональності, що походить від бажання створити власну команду для кожної функції, виконуваною системою, тобто не варто створювати безліч різноманітних команд з функціями, що часто перекриваються. Такі «благі» наміри нерідко приводять до появи великої кількості ключових слів для позначення команд і синтаксичних правил, багато хто з яких рідко використовується і лише ускладнює роботу.