Вікі ЦДУ - Внесок користувача [uk]

Користувач:German

2015-06-17T18:49:15Z

German:

== Про себе ==
Добровольський Григорій Володимирович 
Студент 62 групи фізико-математичного факультету 

== Мої інтереси ==
Спорт 
Фільми 
ІТ 
Отдих 

== Проекти в яких беру участь ==
[[Проект "Інформаційне суспільство"]]

== Мої роботи ==
[[Роль інформаційно-комунікаційних технологій у мому житті]] 
[https://www.google.com/calendar/render#main_7%7Cweek-2+22903+22909+22904 Календар] 
[https://docs.google.com/document/d/10fHHXe8eSLbX3et_Dnknf8R2Kl32N2n5UYvzLCD3u8c/edit?usp=sharing Заявка] 
[https://drive.google.com/file/d/0B1Qi3P430Z5DRlYtUElWUGFGOTQ/view?usp=sharing Презентація ІКТ в моєму житті] [http://qpoiw.blogspot.com/2015/06/blog-post.html БЛОГЕР] 
[http://www.studystack.com/flashcard-1939906 Study Stack] 
[http://master-test.net/en/teacher/quiz/editor/id/49900#quiz_item_1 Мастер тест] 
[https://docs.google.com/forms/d/1NNQ_CEo5uLNRcjntZQ61tyvjVOKttIuuDBi-FspIMFo/viewform Опитувальник]

Користувач:German

2015-06-17T18:34:57Z

German:

Користувач:German

2015-06-17T18:13:55Z

German:

Користувач:German

2015-06-17T17:06:24Z

German:

Користувач:German

2015-06-17T16:44:53Z

German:

Користувач:German

2015-06-17T16:34:59Z

German:

Користувач:German

2015-06-17T16:32:32Z

German:

Користувач:German

2015-06-17T16:32:12Z

German:

Користувач:German

2015-06-17T16:31:53Z

German:

Користувач:German

2015-06-17T16:31:09Z

German:

Обговорення:Стаття до проекту "Інформаційне суспільство" Кучеренко Яни Валеріївни.

2015-06-10T15:31:54Z

German:

Дуже сподобалась стаття! Повністю підтримую твої погляди щодо інформаційного суспільства. Знайшла для себе багато цікавих фактів! Можна сміливо рекомендувати далі твою статтю як інформаційно насичену та сучасну! Дякую за цікаву інформацію! --[[Користувач:Фоменко Анастасія|Фоменко Анастасія]] ([[Обговорення користувача:Фоменко Анастасія|обговорення]]) 14:20, 6 жовтня 2014 (EEST)

Дана стаття показалася дуже стислою і не повністю висвітленою. Просто взято два підпункти "Інформаційне суспільство" і "ознаки ІС", не бачу ніякої логіки викладеного матеріалу хотів би посовітувати доопрацювати даний матеріал.

Обговорення:Стаття до проекту "Інформаційне суспільство" Костюченко Анастасії.

2015-06-10T15:17:55Z

German:

Дуже цікава стаття. Особливо сподобалось, що ви висвітили дану тему та її проблематику в Україні.[[Користувач:German]]

Обговорення:Роль інформаційно-комунікативних технологій в житті людини (Протасова А.)

2015-06-10T15:16:31Z

German:

Дуже цікава стаття. При написанні було використано змістовну інформацію, яка знадобиться у навчанні та роботі. Читаючи текст, ти ніби поринаєш у надзвичайний і захопливий світ інформаційних технологій. Статтю слід прочитати і, можливо, Ви знайдете для себе щось корисне!--[[Користувач:Савченко Олена|Савченко Олена]] ([[Обговорення користувача:Савченко Олена|обговорення]]) 13:51, 24 вересня 2014 (EEST) 
Паста. Хотілося б дізнатися власну думку автора стосовно ролі ІТ. Бажано також додати приклади із власного досвіду.--[[Користувач:Олександр Рижик|Олександр Рижик]] ([[Обговорення користувача:Олександр Рижик|обговорення]]) 11:47, 8 жовтня 2014 (EEST)

А мені стаття подобається. Написано чітко та цікаво. Так тримати!!!!!!

Стаття досить цікава. Має логічну наукову побудову. Інформація досить легка для сприймання. Стаття є корисною для наукової роботи. [[Користувач:Крамаренко Анастасія|Крамаренко Анастасія ]]

Згоден з іншими, стаття цікава. Читається на одному диханні, без зарозумілих слів, все чітко та зрозуміло. Але на мою думку вона є трохи не закінченою, в кінці статті написано що виникають нові проблеми через інформаційну насиченість, але які і чому, не розписано. *[[Користувач:Kapacb|Кірілов Юрій Вікторович]]

Булоб цікаво дізнатися про роль ІКТ саме у вашому житті? А також затронути цю тему іменно в контексті використання ІТ в Україні. А так дана стаття цікава та може бути використанна для ознайомчих цілей та розуміння ІТ. [[Користувач:German]]

Обговорення:Роль інформаційно-комунікативних технологій в житті людини (Протасова А.)

2015-06-10T15:16:17Z

German:

Обговорення:Стаття до проекту "Інформаційне суспільство" Костюченко Анастасії.

2015-06-10T15:12:16Z

German: Створена сторінка: Дуже цікава стаття. Особливо сподобалось, що ви висвітили дану тему та її проблематику...

Дуже цікава стаття. Особливо сподобалось, що ви висвітили дану тему та її проблематику в Україні.

Обговорення:Інформаційне суспільство

2015-06-10T15:07:46Z

German:

Молодець дуже цікава статтяю.=)

Думаю, розгляд цієї теми дуже актуальний в наш час. --[[Користувач:Мішук Катерина|Мішук Катерина]] ([[Обговорення користувача:Мішук Катерина|обговорення]]) 14:33, 3 червня 2015 (EEST)

з цієї статті дізналася цікаву інформацію.--[[Користувач:Діана Товмач|Діана Товмач]] ([[Обговорення користувача:Діана Товмач|обговорення]]) 14:34, 3 червня 2015 (EEST)

Все красиво описано, але цікаво було б дізнатися, якаж роль ІКТ саме у вашому житті? [[Користувач:German]]

Роль інформаційно-комунікаційних технологій у мому житті

2015-06-10T15:01:20Z

German:

Інформаційне суспільство настає внаслідок інформаційно-комп'ютерної революції й базується на інформаційній технології, «інтелектуальних» комп'ютерах, автоматизації та роботизації всіх сфер і галузей економіки та управління, єдиній найновішій інтегрованій системі зв'язку. Це забезпечує кожній особі (закріплюється законодавчими актами) будь-яку інформацію і знання та зумовлює радикальні зміни в усій системі суспільних відносин (політичних, правових, духовних та інше). Завдяки цьому забезпечується найбільший прогрес і свобода людини, можливість її реалізації.

Концепція і термінологія «інформаційного суспільства» набули значного поширення в Україні услід за їх поширенням у світі з тими ж, характерними для світу, протиріччями та неясностями у їх застосуванні. Термін «інформаційне суспільство» у більшості випадків використовується як яскравий синонім терміну «інформаційно-комунікаційні технології»

Інформаці́йні техноло́гії, ІТ, інформаційно-комунікаційні технології (Information and Communication Technologies, ICT) — сукупність методів, виробничих процесів і програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою збирання, опрацювання, зберігання, розповсюдження, показу і використання інформації в інтересах її користувачів.

Зараз інформаційні технології впроваджуються на багатьох підприємствах, організаціях та різних органах влади. Розроблені концепції впровадження ІТ в наукові заклади. Тому ІТ тою чи іншою мірою є в житті кожної людини. Так, як всі сфери діяльності на даному етапі розвитку тісно повязані з використанням компютера і зокрема інформаційно комунікаційних технологій. У власній діяльності я використовую ІКТ з метою підготовки до навчальних занять, пошуку джерел навчальної інформації та збереження даних, розповсюдженню навчальних матеріалів та ін.

Роль інформаційно-комунікаційних технологій у мому житті

2015-06-10T15:00:02Z

German:

Інформаційне суспільство настає внаслідок інформаційно-комп'ютерної революції й базується на інформаційній технології, «інтелектуальних» комп'ютерах, автоматизації та роботизації всіх сфер і галузей економіки та управління, єдиній найновішій інтегрованій системі зв'язку. Це забезпечує кожній особі (закріплюється законодавчими актами) будь-яку інформацію і знання та зумовлює радикальні зміни в усій системі суспільних відносин (політичних, правових, духовних та інше). Завдяки цьому забезпечується найбільший прогрес і свобода людини, можливість її реалізації.

Концепція і термінологія «інформаційного суспільства» набули значного поширення в Україні услід за їх поширенням у світі з тими ж, характерними для світу, протиріччями та неясностями у їх застосуванні. Термін «інформаційне суспільство» у більшості випадків використовується як яскравий синонім терміну «інформаційно-комунікаційні технології»

Інформаці́йні техноло́гії, ІТ, інформаційно-комунікаційні технології (Information and Communication Technologies, ICT) — сукупність методів, виробничих процесів і програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою збирання, опрацювання, зберігання, розповсюдження, показу і використання інформації в інтересах її користувачів.

Зараз інформаційні технології впроваджуються на багатьох підприємствах, організаціях та різних органах влади. Розроблені концепції впровадження ІТ в наукові заклади. Тому ІТ тою чи іншою мірою є в житті кожної людини. Так, як всі сфери діяльності на даному етапі розвитку тісно повязані з використанням компютера і зокрема інформаційно комунікаційних технологій. У власній діяльності я використовую ІКТ з метою підготовки до навчальних занять, пошуку джерел навчальної інформації та збереження даних, розповсюдженню навчальних матеріалів та ін.

Роль інформаційно-комунікаційних технологій у мому житті

2015-06-10T14:59:07Z

German: Створена сторінка: Інформаційне суспільство настає внаслідок інформаційно-комп'ютерної революції й баз...

Користувач:German

2015-06-10T14:44:33Z

German: /* Мої роботи */

Користувач:German

2015-06-10T14:37:33Z

German: /* Мої роботи */

KITON 2014-2015 members заочники

2015-06-10T14:36:35Z

German: /* Фізико-математичний факультет */

== Факультет іноземних мов ==

* [[Користувач:Semidetko Aliona| Семидітко Альона]]

* [[Користувач:Anna Fedenko|Феденко Анна ]]

* [[Користувач:Anastasiia Khmel|Хмель Анастасія]]

*[[Користувач:Olha Bondarenko|Бондаренко Ольга]]

*[[Користувач:Alina Onitseva|Аліна Оніцева]]

*[[Користувач:ksusha1992|Кабузенко Оксана]]

*[[Користувач:Ольга Новожилова|Новожилова Ольга]]

*[[Користувач:Aleksandra Ross|Ростокіна Олександра]]

*[[Користувач:Fallenskies|Бойко Інеса]] (цікавий приклад)

*[[Користувач:Alinnov|Новікова Аліна]]

== Фізико-математичний факультет ==
* [[Користувач:Щербань Евгения]]
* [[Користувач:Савченко Ірина олександрівна]]
* [[Користувач:German]]

Користувач:German

2015-06-10T14:35:24Z

German: /* Мої роботи */

Користувач:German

2015-06-10T14:35:09Z

German: /* Проекти в яких беру участь */

Користувач:German

2015-06-10T14:34:36Z

German: /* Мої інтереси */

== Про себе ==
Добровольський Григорій Володимирович 
Студент 62 групи фізико-математичного факультету 

== Мої інтереси ==
Спорт 
Фільми 
ІТ 
Отдих 

== Проекти в яких беру участь ==
В цьому розділі розміщуються посилання на проекти, в яких ви берете участь.

== Мої роботи ==
В цьому розділі розміщуються посилання (внутрішні та зовнішні)на ваші роботи, додається короткий опис.

Користувач:German

2015-06-10T14:34:13Z

German: /* Про себе */

== Про себе ==
Добровольський Григорій Володимирович 
Студент 62 групи фізико-математичного факультету 

== Мої інтереси ==
....

== Проекти в яких беру участь ==
В цьому розділі розміщуються посилання на проекти, в яких ви берете участь.

== Мої роботи ==
В цьому розділі розміщуються посилання (внутрішні та зовнішні)на ваші роботи, додається короткий опис.

Користувач:German

2015-06-10T14:13:30Z

German: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Персональна сторінка}}

== Про себе ==
......

== Мої інтереси ==
....

== Проекти в яких беру участь ==
В цьому розділі розміщуються посилання на проекти, в яких ви берете участь.

== Мої роботи ==
В цьому розділі розміщуються посилання (внутрішні та зовнішні)на ваші роботи, додається короткий опис.

Користувач:Добровольський Григорій Володимирович

2015-06-10T14:06:48Z

German: /* Мої роботи */

Користувач:Добровольський Григорій Володимирович

2015-06-10T14:06:26Z

German: /* Проекти в яких беру участь */

Користувач:Добровольський Григорій Володимирович

2015-06-10T14:04:18Z

German: /* Мої інтереси */

== Про себе ==
Добровольський Григорій Володимирович 
Студент 62 групи фізико-математичного факультету 

== Мої інтереси ==
Спорт 
Фільми 
ІТ 
Отдих 

== Проекти в яких беру участь ==
В цьому розділі розміщуються посилання на проекти, в яких ви берете участь.

== Мої роботи ==
В цьому розділі розміщуються посилання (внутрішні та зовнішні)на ваші роботи, додається короткий опис.

Користувач:Добровольський Григорій Володимирович

2015-06-10T14:02:05Z

German: /* Про себе */

Користувач:Добровольський Григорій Володимирович

2015-06-10T13:58:14Z

German: /* Про себе */

== Про себе ==
......
Добровольський Григорій Володимирович
Студент 62 групи фізико-математичного факультету

== Мої інтереси ==
....

== Проекти в яких беру участь ==
В цьому розділі розміщуються посилання на проекти, в яких ви берете участь.

== Мої роботи ==
В цьому розділі розміщуються посилання (внутрішні та зовнішні)на ваші роботи, додається короткий опис.

KITON 2014-2015 members заочники

2015-06-10T13:52:36Z

German: /* Фізико-математичний факультет */

Frame Relay

2014-10-13T18:37:05Z

German: Створена сторінка: == Основи Frame Relay == Протокол frame relay орієнтований на встановлення з’єднання. Віртуальне з...

== Основи Frame Relay ==
Протокол frame relay орієнтований на встановлення з’єднання. Віртуальне з’єднання - постійне або комутоване (PVC або SVC) - необхідно встановити перш, ніж два вузли зможуть обмінюватися один з одним інформацією.
PVC (Permanent Virtual Circuit - постійний віртуальний канал) - це постійне з’єднання між двома вузлами, і воно не може бути довільним чином розірвано. Навпаки, SVC (Switched Virtual Channel - комутований віртуальний канал) забезпечує на вимогу комутований сервіс frame relay між двома вузлами.

Призначення цих з’єднань полягає в розширенні області застосування frame relay на інші типи додатків, такі як голос, відео і захищені додатки Internet, крім інших. Проте в даний час SVC не набули широкого поширення, оскільки реалізувати їх складніше, ніж PVC. Як наслідок, PVC є найбільш поширеним режимом зв′язку в мережі frame relay.

Кожне з’єднання PVC, як і SVC, ідентифікується унікальним чином за допомогою ідентифікатора каналу передачі даних (Data-Link Control Identifier, DLCI). DLCI схожий з телефонним номером, за тим виключенням, що сфера його дії обмежується тільки локальною ділянкою мережі.
Завдяки цьому різні маршрутизатори в мережі можуть повторно використовувати той же самий DLCI, що дозволяє мережі підтримувати більше число віртуальних каналів. (мал. 1)
<gallery>
Файл:200905151352020.gif|мал.1
</gallery>
З’єднання frame relay функціонують на канальному рівні (другий рівень моделі Взаємодії Відкритих Систем [OSI]). У мережі frame relay дані діляться на кадри (frames) змінної довжини (аналогічно пакетам в локальній мережі), що містять адресну інформацію. Кадр є одиницею передачі інформації (Protocol Data Unit). Він складається з декількох полів (див. мал. 2).

Стандарт frame relay не обмежує розмір кадрів, проте мережа frame relay підтримує найчастіше мінімальний розмір кадрів в 262 байти, а найбільш поширені реалізації вживають кадри від 1600 до 4096 байтів.
<gallery>
Файл:200905151352021.gif|мал.2
</gallery>
В порівнянні з своїм попередником, X.25, frame relay має значні переваги в продуктивності. З’єднання X.25 в глобальних мережах створювалися здебільшого на основі менш надійної аналогової технології.

Тому, щоб пакети прибували до одержувача без помилок і по порядку, X.25 вимагає від кожного проміжного вузла між відправником і одержувачем виправлення будь-якої виявленої помилки. З появою високонадійних цифрових каналів така перевірка стала зайвою. Тому frame relay не займається пошуком і корекцією помилок.

Якщо трапляється яка-небудь помилка, комутатори frame relay отбраковивают кадри, а не намагаються їх відновити. Відновлення здійснюється устаткуванням кінцевого користувача. Коли проміжне устаткування позбавлене від необхідності виявлення і виправлення помилок, відбувається зменшення затримки доставки кадру, що, у свою чергу, підвищує пропускну спроможність.

Крім того, frame relay не використовує процедур управління потоками, що теж є одним з чинників, що визначають його вищу продуктивність. Управління потоком - це процедура управління швидкістю, з якою маршрутизатор подає пакети на комутатор. Якщо приймаючий комутатор не в стані прийняти ще які-небудь пакети (наприклад, із-за перевантаження), то він може звернутися до маршрутизатора з проханням припинити відправку пакетів. Frame relay не регулює цей процес; якщо у комутатора frame relay немає достатнього буферного простору для прийому кадрів, що поступають, то він їх бракує. Проте маршрутизатор може ініціалізувати процедуру відновлення даних.

Зважаючи на відсутність в frame relay управління потоком користувачі можуть відправляти в мережу стільки даних, скільки їм необхідно.З цієї причини була розроблена концепція узгодженої швидкості передачі інформації (Committed Information Rate, CIR). CIR - мінімальна пропускна спроможність, гарантована кожному PVC або SVC.

Ця швидкість (у бітах в секунду) вибирається абонентом відповідно до об’єму даних, які він збирається передавати по мережі, і гарантується вона оператором frame relay. Швидкість може варіюватися від 16 Кбит/с до 44,8 Мбит/с. Якщо пропускна спроможність мережі frame relay в даний момент вільна, то абонент може перевищити узгоджене значення CIR.

На основі всього вищесказаного можна виділити основні переваги мереж frame relay:

* динамічний розподіл пропускної спроможності каналу зв′язку;
* низька затримка доставки пакетів в мережі;
* можливість надання пропускній спроможності на вимогу;
* можливість установки пріоритетів для різних видів трафіку.

Фізично мережі frame relay утворюють комірчасту структуру комутаторів. Одна з переваг такої комірчастої конфігурації полягає в тому, що вона забезпечує певний ступінь відмовостійкості. Якщо із-за виходу з ладу якого-небудь вузла PVC стає недоступним, то сусідній комутатор перенаправить
з’єднання по альтернативному інформаційному каналу. В результаті характеристики передачі лише декілька погіршають. Крім того, завдяки такій комірчастій конфігурації комутатори можуть направляти кадри в обхід інших комутаторів, якщо ті випробовують значне перевантаження.
== Голос по Frame Relay ==
Зростанню популярності frame relay сприяла багато в чому можливість передачі голосу. Для упішної реалізації голосового обміну по мережах frame relay необхідно вирішити деякі технічні проблеми. Розглянемо спочатку проблему затримок. Для того, щоб забезпечити якість передачі голосу, необхідно добитися, щоб затримки в передачі мови не перевищували 400 мс.

Це досягається, в першу чергу, правильним використанням системи пріоритетів: пакети, що містять голосовий сигнал, повинні передаватися раніше пакетів з даними. Зазвичай вважається, що голосові пакети повинні займати кожну третю позицію в черзі на передачу.

Ясно, що тривалість затримок при передачі голосових пакетів залежить від довжини пакетів даних, що передаються в інтервалі між голосовими пакетами. Тому механізм пріоритетів для зниження затримок при передачі часто застосовують у поєднанні з сегментацією пакетів даних.
Даний прийом полягає в розбитті загального потоку даних на невеликі пакети так, щоб час передачі кожного пакету складало від 5 до 10 мс. Можна зажадати, щоб умовою включення такого режиму була наявність голосової передачі. Коли голос не передається, обмеження на довжину пакетів можна зняти.

Іншим технічним прийомом, що також дозволяє набагато понизити потреби голосового сигналу в пропускній спроможності, є так зване придушення мовчання. Річ у тому, що будь-яка телефонна розмова складається з мови всього лише на 40-50 відсотків, решту всього часу займають паузи.
При роботі з комутацією пакетів має сенс “вичленяти” такі паузи і не передавати мовчання по лініях зв′язку, використовуючи час, що звільняється, для передачі даних. Це дозволяє досягти ще більшої економії пропускної спроможності.

Для успішної передачі голосу по frame relay необхідно вирішити проблему правильної обробки заторів. При передачі голосових даних втрату пакетів розпізнати не так просто, тому її слід всіляко уникати. Одній з ситуацій, яка може привести до втрати пакетів, є затор, що виникає, коли той або інший комутатор виявляється не в змозі “прокачувати” по витікаючих від нього каналах весь трафік, що поступає на нього.

При виникненні затору комутатор посилає спеціальне повідомлення всіх пристроїв доступу, від яких виходить трафік, що викликав затор. Реакцією на це повідомлення повинне бути зниження швидкості передачі даних в мережу, але не всі пристрої доступу володіють такою здатністю. Для коректної передачі голосу коректна обробка заторів є абсолютною необхідністю, інакше важко чекати, що вся голосова інформація, що пересилається, дійде за призначенням у разі виникнення затору.

Не дивлячись на всі перераховані труднощі, схоже, що технологія передачі голосу по мережах frame relay знаходить все більше прихильників. Про це, зокрема, свідчать результати тестування пристроїв доступу до мереж frame relay (Frame Relay Access Device - FRAD), проведеного компанією The Tolly Group.

З восьми компаній-виробників, що прислали свої вироби на тестування, чотири вже підтримують голосовий обмін, а дві з тих, що залишилися оголосили про намір зробити це в найближчому майбутньому.
== Перспективи розвитку Frame Relay ==
Сьогодні frame relay тільки починає розкривати потенціал своєї технології. Верхня межа швидкості передачі обіцяє піднятися принаймні до 50 Мбит/с. Реалізація комутованих віртуальних каналів (SVC), завдяки яким frame relay зможе передавати дані між наперед нефіксованими крапками, повинна підвищити якість передачі голосу по каналах frame relay.

За рахунок застосування спеціальних мультиплексорів і стиснення мови технологія frame relay досить близько підійшла до підтримки голосового трафіку. Проте можливість передачі голосу залежить від її підтримки власниками мереж зв′язку. Тому голос по frame relay доступний далеко не скрізь. Проте ця технологія отримує все велику популярність, так що її широка доступність - справа часу.

Симбіоз з високошвидкісними технологіями, такими як АТМ, також повинен підвищити привабливість frame relay. Хоча АТМ підтримує набагато вищі швидкості передачі інформації і набагато більш численні типи даних, чим frame relay, наступні три обставини повинні гарантувати до певної міри довге життя frame relay. По-перше, АТМ залишається вельми дорогою технологією для багатьох організацій. По-друге, власники мереж зв′язку нарощують швидкості frame relay до рівня зверху DS-3 (44,8 Мбит/с). Ця пропозиція іменується високошвидкісною frame relay. По-третє, ініціатива FUNI, або Frame Relay User Network Interface, позиціонує АТМ як додаткову технологію по відношенню до frame relay.
==== Список скорочень ====
ANSI - American National Standards Institute

АТМ - Asynchronous Transfer Mode - Асинхронний режим передачі даних

CCITT - Consultive Committee for International Telegraph and Telephone (див. ITU)

CIR - Commited Information Rate - Узгоджена швидкість передачі даних

DLCI - Data-Link Control Identifier - Ідентифікатор каналу передачі даних

FRAD - Frame Relay Access Device - Пристрій доступу до мереж Frame Relay

ISDN - Integrated Services Digital Network - Цифрова мережа з інтеграцією послуг

ITU - International Telecommunication Union - Міжнародний Союз Електрозв′язку (бивш. CCITT)

PDU - Protocol Data Unit - Одиниця передачі інформації

PVC - Permanent Virtual Circuit - Постійний віртуальний канал

SVC - Switched Virtual Channel - Комутований віртуальний канал

WAN - Wide-Area Network - Глобальна мережа

#Джерело [[http://velton.donetsk.ua/texnologiji-velton-telecom-frame-relay/merezhi-frame-relay/]]

Файл:200905151352021.gif

2014-10-13T18:12:51Z

German:

Файл:200905151352020.gif

2014-10-13T17:56:37Z

German:

Комп'ютерні мережі

2014-10-13T17:37:43Z

German:

Мета викладання даної дисципліни – набуття знань про організацію локальних комп’ютерних мереж, принципів їх функціонування. Ознайомлення з теоретичними основами передачі даних по різних типах ліній зв’язку, типами кодування, як фізичного так і логічного.
В результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати типи кодувань, що використовуються в мережах передачі даних, орієнтуватися в структурі моделі взаємодії відкритих систем, знати теоретичні основи технології Ethernet та вміти їх застосовувати на практиці.

[[Ресурси в мережі інтернет стосовно даного курсу]]

== '''Зміст курсу''' ==

1. [[ЕВОЛЮЦІЯ ОБЧИСЛЮВАЛЬНИХ СИСТЕМ]]

2. [[телеобробка данних|ПОНЯТТЯ ТЕЛЕОБРОБКИ ДАНИХ]]

3. [[компоненти мережі|ОСНОВНІ ПРОГРАМНІ Й АПАРАТНІ КОМПОНЕНТИ МЕРЕЖ]]

4. [[розподілені системи|ТИПИ РОЗПОДIЛЕНИХ СИСТЕМ, МЕРЕЖІ ЯК ЧАСТКОВИЙ ВИПАДОК РОЗПОДІЛЕНИХ СИСТЕМ]]

5. [[ЗУМОВЛЕНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ МЕРЕЖ]]

6. [[КЛАСИФІКАЦІЇ КОМП’ЮТЕРНИХ МЕРЕЖ]]

7. [[ВИМОГИ ДО СУЧАСНИХ ОБЧИСЛЮВАЛЬНИХ МЕРЕЖ]]

8. [[ТОПОЛОГІЇ МЕРЕЖ]]

9. [[АДРЕСАЦІЯ КОМП'ЮТЕРІВ]]

10. [[МЕТОДИ КОМУТАЦІЇ]]

11. [[ПРОБЛЕМИ ФІЗИЧНОЇ ПЕРЕДАЧІ ДАНИХ ЛІНІЯМИ ЗВ'ЯЗКУ]]

12. [[відкрита система|ПОНЯТТЯ «ВІДКРИТА СИСТЕМА» І ПРОБЛЕМИ СТАНДАРТИЗАЦІЇ]]

13. [[МОДЕЛЬ OSI]]

13.1 [[Модель OSI. Нижні рівні]]

13.2 [[Модель OSI. Верхні рівні]]

14. [[ФІЗИЧНА ТА ЛОГІЧНА СТРУКТУРИЗАЦІЯ МЕРЕЖ]]

15. [[стек протоколів|СТАНДАРТНІ СТЕКИ КОМУНІКАЦІЙНИХ ПРОТОКОЛІВ]]

15.1. Стек [[OSI]]

15.2. Стек [[TCP/IP]]

15.3. Стек [[IPX/SPX]]

15.4. Стек [[NetBIOS/SMB]]

15.5. Стек [[SNA]]

15.6. Стек [[DECnet]]

15.7. Стек [[AppleTalk]]

16. [[ПРОТОКОЛИ І СТАНДАРТИ ЛОКАЛЬНИХ МЕРЕЖ]]

17. [[ethernet|ТЕХНОЛОГІЯ ETHERNET (802.3)]]

18. [[token-ring|МЕРЕЖІ IBM TOKEN-RING]]

19. [[PON — технологія пасивних оптичних мереж.]]

20. [[ВИСОКОШВИДКІСНІ МЕРЕЖІ]]

20.1. [[Мережа FDDI]]

20.2. МЕРЕЖІ [[100VG-anyLAN]]

20.3. МЕРЕЖІ [[ATM]]

20.4. МЕРЕЖІ [[Fast Ethernet]]

20.5. МЕРЕЖІ [[Gigabit Ethernet]]

20.6. МЕРЕЖІ [[10G Ethernet|10 Gigabit Ethernet]]

20.7. МЕРЕЖІ [[Ethernet 40-100G|40-100 Gigabit Ethernet]]

20.8. МЕРЕЖІ [[Fibre Channel]]

20.9. МЕРЕЖІ [[Frame Relay]]

21. [[модеми|МОДЕМИ]]

22. [[Технологія WI-FI]]

22.1. [[Технологія WiMAX]]

23. [[Технологія Bluetooth]]

24. [[Технологія DSL]]

25. [[Технологія ISDN]]

26. [[Технологія GSM]]

27. [[Технологія EDGE та GPRS]]

28. [[Технологія CDMA]]

29. [[Технологія 3G]]

30. [[Технологія 4G]]

31. [[Технологія 5G]]

32. [[Технологія VoIP]]

33. [[Комунікація видимим світлом. Технологія LiFi]]

34. [[Теxнологія MPLS]]

35. [[Мережа P2P]]

36. [[Засоби аналізу та оптимізації мереж]]

37. [[Надійність комп'ютерних мереж]]

38. [[Безпека комп'ютерних мереж]]

39. [[DNS та DHCP сервера]]

40. [[Паралельні обчислювальні системи]]

41. [[Історичний аспект створення та використання комп'ютерних мереж у навчанні]]

[[ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСУ "КОМП'ЮТЕРНІ МЕРЕЖІ"]]

1) [http://www.ex.ua/view/1305065 Експлуатація комп'ютерних систем та мереж]

2) [http://programming.in.ua/other-files/internet/38-organizacija-lokal-lan.html Організація комп’ютерної локальної мережі]

== '''Лабораторні роботи''' ==

1. [[Функції програми NET, та їх використання]]

2. [[Програми PING, TRACERT та їх призначення та її використання]]

3. [[Мережеві функції Windows, спільне використання ресурсів в Windows. Налагодження доступу до ресурсів в Windows]]

4. [[Команди ipconfig та route та її використання]]

5. [[Створення проекту мережі]]

6. [[Команди діагностики (diag) netsh]]

'''[[Приклад екзаменаційного тестового завдання]]'''

[[km_trash|Сторінки на які немає посилань]]

Викладач [[Котяк Віталій Володимирович]]

[[category:Комп'ютерні мережі|*]]

[[category:Навчальні проекти]]

Комп'ютерні мережі

2014-10-13T17:37:19Z

German:

Мета викладання даної дисципліни – набуття знань про організацію локальних комп’ютерних мереж, принципів їх функціонування. Ознайомлення з теоретичними основами передачі даних по різних типах ліній зв’язку, типами кодування, як фізичного так і логічного.
В результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати типи кодувань, що використовуються в мережах передачі даних, орієнтуватися в структурі моделі взаємодії відкритих систем, знати теоретичні основи технології Ethernet та вміти їх застосовувати на практиці.

[[Ресурси в мережі інтернет стосовно даного курсу]]

== '''Зміст курсу''' ==

1. [[ЕВОЛЮЦІЯ ОБЧИСЛЮВАЛЬНИХ СИСТЕМ]]

2. [[телеобробка данних|ПОНЯТТЯ ТЕЛЕОБРОБКИ ДАНИХ]]

3. [[компоненти мережі|ОСНОВНІ ПРОГРАМНІ Й АПАРАТНІ КОМПОНЕНТИ МЕРЕЖ]]

4. [[розподілені системи|ТИПИ РОЗПОДIЛЕНИХ СИСТЕМ, МЕРЕЖІ ЯК ЧАСТКОВИЙ ВИПАДОК РОЗПОДІЛЕНИХ СИСТЕМ]]

5. [[ЗУМОВЛЕНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ МЕРЕЖ]]

6. [[КЛАСИФІКАЦІЇ КОМП’ЮТЕРНИХ МЕРЕЖ]]

7. [[ВИМОГИ ДО СУЧАСНИХ ОБЧИСЛЮВАЛЬНИХ МЕРЕЖ]]

8. [[ТОПОЛОГІЇ МЕРЕЖ]]

9. [[АДРЕСАЦІЯ КОМП'ЮТЕРІВ]]

10. [[МЕТОДИ КОМУТАЦІЇ]]

11. [[ПРОБЛЕМИ ФІЗИЧНОЇ ПЕРЕДАЧІ ДАНИХ ЛІНІЯМИ ЗВ'ЯЗКУ]]

12. [[відкрита система|ПОНЯТТЯ «ВІДКРИТА СИСТЕМА» І ПРОБЛЕМИ СТАНДАРТИЗАЦІЇ]]

13. [[МОДЕЛЬ OSI]]

13.1 [[Модель OSI. Нижні рівні]]

13.2 [[Модель OSI. Верхні рівні]]

14. [[ФІЗИЧНА ТА ЛОГІЧНА СТРУКТУРИЗАЦІЯ МЕРЕЖ]]

15. [[стек протоколів|СТАНДАРТНІ СТЕКИ КОМУНІКАЦІЙНИХ ПРОТОКОЛІВ]]

15.1. Стек [[OSI]]

15.2. Стек [[TCP/IP]]

15.3. Стек [[IPX/SPX]]

15.4. Стек [[NetBIOS/SMB]]

15.5. Стек [[SNA]]

15.6. Стек [[DECnet]]

15.7. Стек [[AppleTalk]]

16. [[ПРОТОКОЛИ І СТАНДАРТИ ЛОКАЛЬНИХ МЕРЕЖ]]

17. [[ethernet|ТЕХНОЛОГІЯ ETHERNET (802.3)]]

18. [[token-ring|МЕРЕЖІ IBM TOKEN-RING]]

19. [[PON — технологія пасивних оптичних мереж.]]

20. [[ВИСОКОШВИДКІСНІ МЕРЕЖІ]]

20.1. [[Мережа FDDI]]

20.2. МЕРЕЖІ [[100VG-anyLAN]]

20.3. МЕРЕЖІ [[ATM]]

20.4. МЕРЕЖІ [[Fast Ethernet]]

20.5. МЕРЕЖІ [[Gigabit Ethernet]]

20.6. МЕРЕЖІ [[10G Ethernet|10 Gigabit Ethernet]]

20.7. МЕРЕЖІ [[Ethernet 40-100G|40-100 Gigabit Ethernet]]

20.8. МЕРЕЖІ [[Fibre Channel]]

20.9 МЕРЕЖІ [[Frame Relay]]

21. [[модеми|МОДЕМИ]]

22. [[Технологія WI-FI]]

22.1. [[Технологія WiMAX]]

23. [[Технологія Bluetooth]]

24. [[Технологія DSL]]

25. [[Технологія ISDN]]

26. [[Технологія GSM]]

27. [[Технологія EDGE та GPRS]]

28. [[Технологія CDMA]]

29. [[Технологія 3G]]

30. [[Технологія 4G]]

31. [[Технологія 5G]]

32. [[Технологія VoIP]]

33. [[Комунікація видимим світлом. Технологія LiFi]]

34. [[Теxнологія MPLS]]

35. [[Мережа P2P]]

36. [[Засоби аналізу та оптимізації мереж]]

37. [[Надійність комп'ютерних мереж]]

38. [[Безпека комп'ютерних мереж]]

39. [[DNS та DHCP сервера]]

40. [[Паралельні обчислювальні системи]]

41. [[Історичний аспект створення та використання комп'ютерних мереж у навчанні]]

[[ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСУ "КОМП'ЮТЕРНІ МЕРЕЖІ"]]

1) [http://www.ex.ua/view/1305065 Експлуатація комп'ютерних систем та мереж]

2) [http://programming.in.ua/other-files/internet/38-organizacija-lokal-lan.html Організація комп’ютерної локальної мережі]

== '''Лабораторні роботи''' ==

1. [[Функції програми NET, та їх використання]]

2. [[Програми PING, TRACERT та їх призначення та її використання]]

3. [[Мережеві функції Windows, спільне використання ресурсів в Windows. Налагодження доступу до ресурсів в Windows]]

4. [[Команди ipconfig та route та її використання]]

5. [[Створення проекту мережі]]

6. [[Команди діагностики (diag) netsh]]

'''[[Приклад екзаменаційного тестового завдання]]'''

[[km_trash|Сторінки на які немає посилань]]

Викладач [[Котяк Віталій Володимирович]]

[[category:Комп'ютерні мережі|*]]

[[category:Навчальні проекти]]

Комп'ютерні мережі

2014-10-13T17:36:52Z

German:

Мета викладання даної дисципліни – набуття знань про організацію локальних комп’ютерних мереж, принципів їх функціонування. Ознайомлення з теоретичними основами передачі даних по різних типах ліній зв’язку, типами кодування, як фізичного так і логічного.
В результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати типи кодувань, що використовуються в мережах передачі даних, орієнтуватися в структурі моделі взаємодії відкритих систем, знати теоретичні основи технології Ethernet та вміти їх застосовувати на практиці.

[[Ресурси в мережі інтернет стосовно даного курсу]]

== '''Зміст курсу''' ==

1. [[ЕВОЛЮЦІЯ ОБЧИСЛЮВАЛЬНИХ СИСТЕМ]]

2. [[телеобробка данних|ПОНЯТТЯ ТЕЛЕОБРОБКИ ДАНИХ]]

3. [[компоненти мережі|ОСНОВНІ ПРОГРАМНІ Й АПАРАТНІ КОМПОНЕНТИ МЕРЕЖ]]

4. [[розподілені системи|ТИПИ РОЗПОДIЛЕНИХ СИСТЕМ, МЕРЕЖІ ЯК ЧАСТКОВИЙ ВИПАДОК РОЗПОДІЛЕНИХ СИСТЕМ]]

5. [[ЗУМОВЛЕНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ МЕРЕЖ]]

6. [[КЛАСИФІКАЦІЇ КОМП’ЮТЕРНИХ МЕРЕЖ]]

7. [[ВИМОГИ ДО СУЧАСНИХ ОБЧИСЛЮВАЛЬНИХ МЕРЕЖ]]

8. [[ТОПОЛОГІЇ МЕРЕЖ]]

9. [[АДРЕСАЦІЯ КОМП'ЮТЕРІВ]]

10. [[МЕТОДИ КОМУТАЦІЇ]]

11. [[ПРОБЛЕМИ ФІЗИЧНОЇ ПЕРЕДАЧІ ДАНИХ ЛІНІЯМИ ЗВ'ЯЗКУ]]

12. [[відкрита система|ПОНЯТТЯ «ВІДКРИТА СИСТЕМА» І ПРОБЛЕМИ СТАНДАРТИЗАЦІЇ]]

13. [[МОДЕЛЬ OSI]]

13.1 [[Модель OSI. Нижні рівні]]

13.2 [[Модель OSI. Верхні рівні]]

14. [[ФІЗИЧНА ТА ЛОГІЧНА СТРУКТУРИЗАЦІЯ МЕРЕЖ]]

15. [[стек протоколів|СТАНДАРТНІ СТЕКИ КОМУНІКАЦІЙНИХ ПРОТОКОЛІВ]]

15.1. Стек [[OSI]]

15.2. Стек [[TCP/IP]]

15.3. Стек [[IPX/SPX]]

15.4. Стек [[NetBIOS/SMB]]

15.5. Стек [[SNA]]

15.6. Стек [[DECnet]]

15.7. Стек [[AppleTalk]]

16. [[ПРОТОКОЛИ І СТАНДАРТИ ЛОКАЛЬНИХ МЕРЕЖ]]

17. [[ethernet|ТЕХНОЛОГІЯ ETHERNET (802.3)]]

18. [[token-ring|МЕРЕЖІ IBM TOKEN-RING]]

19. [[PON — технологія пасивних оптичних мереж.]]

20. [[ВИСОКОШВИДКІСНІ МЕРЕЖІ]]

20.1. [[Мережа FDDI]]

20.2. МЕРЕЖІ [[100VG-anyLAN]]

20.3. МЕРЕЖІ [[ATM]]

20.4. МЕРЕЖІ [[Fast Ethernet]]

20.5. МЕРЕЖІ [[Gigabit Ethernet]]

20.6. МЕРЕЖІ [[10G Ethernet|10 Gigabit Ethernet]]

20.7. МЕРЕЖІ [[Ethernet 40-100G|40-100 Gigabit Ethernet]]

20.8. МЕРЕЖІ [[Fibre Channel]]

20.9 МЕРЕЖІ [[Frame Relay]]

21. [[модеми|МОДЕМИ]]

22. [[Технологія WI-FI]]

22.1. [[Технологія WiMAX]]

23. [[Технологія Bluetooth]]

24. [[Технологія DSL]]

25. [[Технологія ISDN]]

26. [[Технологія GSM]]

27. [[Технологія EDGE та GPRS]]

28. [[Технологія CDMA]]

29. [[Технологія 3G]]

30. [[Технологія 4G]]

31. [[Технологія 5G]]

32. [[Технологія VoIP]]

33. [[Комунікація видимим світлом. Технологія LiFi]]

34. [[Теxнологія MPLS]]

35. [[Мережа P2P]]

36. [[Засоби аналізу та оптимізації мереж]]

37. [[Надійність комп'ютерних мереж]]

38. [[Безпека комп'ютерних мереж]]

39. [[DNS та DHCP сервера]]

40. [[Паралельні обчислювальні системи]]

41. [[Історичний аспект створення та використання комп'ютерних мереж у навчанні]]

[[ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСУ "КОМП'ЮТЕРНІ МЕРЕЖІ"]]

1) [http://www.ex.ua/view/1305065 Експлуатація комп'ютерних систем та мереж]

2) [http://programming.in.ua/other-files/internet/38-organizacija-lokal-lan.html Організація комп’ютерної локальної мережі]

== '''Лабораторні роботи''' ==

1. [[Функції програми NET, та їх використання]]

2. [[Програми PING, TRACERT та їх призначення та її використання]]

3. [[Мережеві функції Windows, спільне використання ресурсів в Windows. Налагодження доступу до ресурсів в Windows]]

4. [[Команди ipconfig та route та її використання]]

5. [[Створення проекту мережі]]

6. [[Команди діагностики (diag) netsh]]

'''[[Приклад екзаменаційного тестового завдання]]'''

[[km_trash|Сторінки на які немає посилань]]

Викладач [[Котяк Віталій Володимирович]]

[[category:Комп'ютерні мережі|*]]

[[category:Навчальні проекти]]

Ядро Linux

2014-06-05T07:53:01Z

German: Створена сторінка: Ядро Linux — ядро UNIX-подібної операційної системи. Розповсюджується під ліцензією GNU General Pub...

Ядро Linux — ядро UNIX-подібної операційної системи. Розповсюджується під ліцензією GNU General Public License (GPL), і розробляється людьми з усього світу, що дозволило йому стати одним із найвидатніших прикладів відкритого програмного забезпечення[4].

Роботу над Лінукс розпочав Лінус Торвальдс у 1991 році. Тим часом, проект GNU розробив багато компонентів, необхідних для повноцінної вільної операційної системи, але його власне ядро, GNU Hurd було неповним і не було закінченим. Програми проекту GNU та велика кількість людей, що долучилися до розвитку ядра, сприяли його популяризації та створенню повноцінних операційних систем на базі цього ядра, котрі називають дистрибутивами лінукс.

== Архітектура ==
Ядро Linux підтримує багатозадачність, віртуальну пам'ять, динамічні бібліотеки, відкладене завантаження, продуктивну систему управління пам'яттю і багато мережних протоколів.

На сьогоднішній день Linux — монолітне ядро з підтримкою завантажуваних модулів. Драйвери пристроїв і розширення ядра зазвичай запускаються на «кільці 0», з повним доступом до устаткування. На відміну від звичайних монолітних ядер, драйвери пристроїв легко збираються у вигляді модулів і завантажуються або вивантажуються під час роботи системи.

Те, що архітектура Linux не є мікроядерною, викликало дебати між Лінусом Торвальдсом і Ендрю Таненбаумом в конференції comp.os.minix(англ.) в 1992 р.

== Структура ==
Операційну систему можна умовно розділити на два рівні.

На верхньому рівні розташований користувацький простір (простір виконування прикладних програм). Тут виконуються застосунки користувача. Під призначеним для користувача простором розташовується простір ядра. Тут функціонує ядро Linux.

Є також бібліотека GNU C (glibc). Вона надає інтерфейс системних викликів, який забезпечує зв'язок з ядром і дає механізм для переходу від програми, що працює в просторі користувача, до ядра. Це важливо, оскільки ядро і програма користувача розташовуються в різних захищених адресних просторах. При цьому, тоді як кожен процес в просторі користувача має свій власний віртуальний адресний простір, ядро займає один загальний адресний простір.

Ядро Linux можна, у свою чергу, розділити на три великі рівні. Вгорі розташовується інтерфейс системних викликів, який реалізує базові функції, наприклад, читання і запис. Нижче за інтерфейс системних викликів розташовується код ядра, точніше кажучи, незалежний код ядра. Цей код є загальним для всіх процесорних архітектур, підтримуваних Linux. Ще нижче розташовується архітектурно-залежний код, що утворює так званий BSP (Board Support Package — пакет підтримки апаратної платформи). Цей код залежить від процесора і платформи для конкретної архітектури.

Ядро по суті є диспетчером ресурсів. Незалежно від того, що є керованим ресурсом — процес, пам'ять або апаратний пристрій, — ядро організовує й упорядковує доступ до ресурсу безлічі конкуруючих користувачів (як у просторі ядра, так і в просторі користувача).

== Властивості ядра Linux ==
У ядрі Linux реалізована ціла низка важливих архітектурних елементів. І на найзагальнішому, і на детальніших рівнях ядро можна підрозділити на безліч різних підсистем. З іншого боку, Linux можна розглядати як монолітне ціле, оскільки всі базові сервіси зібрані в ядрі системи. Такий підхід відрізняється від архітектури з мікроядром, коли ядро надає тільки найзагальніші сервіси, такі як обмін інформацією, ввід/вивід, управління пам'яттю і процесами, а конкретніші сервіси реалізуються в модулях, що підключаються до рівня мікроядра.

З часом ядро Linux стало ефективнішим з погляду використання пам'яті і процесорних ресурсів і набуло виняткової стабільності. Важливий аспект Linux, враховуючи розмір і складність цієї системи — це її переносимість. Linux можна відкомпілювати для величезної кількості різних процесорів і платформ, що мають різні архітектурні обмеження і потреби. Наприклад, Linux може працювати на процесорі як з блоком управління пам'яттю (MMU), так і без MMU. Підтримка процесорів без MMU реалізована у версії ядра uClinux.

== Інтерфейс системних викликів ==
Інтерфейс системних викликів (SCI) — це тонкий рівень, що надає засоби для виклику функцій ядра з простору користувача. Цей інтерфейс може бути архітектурно залежним, навіть в межах одного процесорного сімейства. SCI фактично є службою мультиплексування і демультиплексування виклику функцій. Реалізація SCI міститься в ./linux/kernel, а архітектурно-залежна частина - в ./linux/arch.

Реальна архітектура Linux не цілком слідує "ідеальній" моделі. Наприклад, механізм обробки системних викликів (перехід від простору користувача до простору ядра) може бути різним для різної архітектури. У сучасніших процесорах з архітектурою x86, що мають підтримку інструкцій віртуалізації, цей процес здійснюється ефективніше, ніж в старих процесорах x86, де застосовується традиційний підхід з використанням переривання int 80h.

== Керування процесами ==
Керування процесами сконцентроване на виконанні процесів. У ядрі ці процеси називаються нитями (англ. threads); вони відповідають окремим віртуалізованим об'єктам процесора (код ниті, дані, стек, процесорні регістри). У просторі користувача зазвичай використовується термін процес, хоча в реалізації Linux ці дві концепції (процеси і ниті) не розрізняють. Ядро надає прикладний програмний інтерфейс (API) через SCI для створення нового процесу (породження копії, запуску на виконання, виклику функцій Portable Operating System Interface POSIX), зупинки процесу (kill, exit), взаємодії і синхронізації між процесами (сигнали або механізми POSIX).

Ще одне завдання керування процесами — сумісне використання процесора активними нитями. У ядрі реалізований новаторський алгоритм планувальника, час роботи якого не залежить від числа нитей, що претендують на ресурси процесора. Назва цього планувальника — O(1) — підкреслює, що на диспетчеризацію одної ниті витрачається стільки ж часу, як і на множину нитей. Планувальник O(1) також підтримує симетричні багатопроцесорні конфігурації (SMP).

== Керування пам'яттю ==
Інший важливий ресурс, яким управляє ядро, — це оперативна пам'ять. Для підвищення ефективності, враховуючи механізм роботи апаратних засобів з віртуальною пам'яттю, пам'ять організовується у вигляді так званих сторінок (у більшості архітектури розміром 4 КБ). У Linux є засоби для управління наявною пам'яттю, а також апаратними механізмами для встановлення відповідності між фізичною і віртуальною пам'яттю.

Проте управління пам'яттю — це значно більше, чим просто управління буферами по 4 КБ. Linux надає абстракції над цими 4 КБ буферами, наприклад, механізм розподілу slab allocator. Цей механізм управління базується на 4 КБ буферах, але потім розміщує структури усередині них, стежачи за тим, які сторінки повні, які частково заповнені і які порожні. Це дозволяє динамічно розширювати і скорочувати схему залежно від потреб розміщеної системи.

В умовах наявності великого числа користувачів у пам'яті можливі ситуації, коли вся наявна пам'ять буде вичерпана. У зв'язку з цим сторінки можна видаляти з пам'яті і переносити на диск. Цей процес обміну сторінок між оперативною пам'яттю і жорстким диском називається підкачкою.

== Драйвери пристроїв ==
Переважна більшість початкового коду ядра Linux припадає на драйвери пристроїв, що забезпечують можливість роботи з конкретними апаратними пристроями. У дереві початкових кодів Linux є підкаталог драйверів, в якому, у свою чергу, є підкаталоги для різних типів підтримуваних пристроїв, таких як Bluetooth, I2C, послідовні порти тощо.

== Відмінності від Unix ==
Ядро Linux підтримує динамічне завантаження модулів ядра. Хоча ядро Linux і є монолітним, воно додатково підтримує динамічне завантаження і вивантаження виконуваного коду ядра за потреби
Ядро Linux підтримує симетричну багатопроцесорну обробку (SMP). Хоча більшість комерційних варіантів операційної системи Unix зараз підтримують SMP, більшість традиційних реалізацій ОС Unix такої підтримки не мають.
Ядро Linux є преемптивним (витісняючим). На відміну від традиційних варіантів ОС Unix, ядро Linux в змозі витіснити завдання, що виконується, навіть якщо це завдання працює в режимі ядра. Серед комерційних реалізацій ОС Unix преемптивне ядро мають тільки операційні системи Solaris і IRIX.
У ядрі Linux використовується цікавий підхід для підтримки багатонитевості (multithreading): ниті нічим не відрізняються від звичайних процесів. З погляду ядра всі процеси однакові, просто деякі з них мають спільні ресурси.
У ядрі Linux відсутні деякі функції ОС Unix, які вважаються погано реалізованими, як, наприклад, підтримка інтерфейсу STREAMS, або відповідають "недолугим" стандартам.
Ядро Linux є повністю відкритим у повному розумінні цього слова. Набір функцій, реалізованих в ядрі Linux, — це результат вільної і відкритої моделі розробки операційної системи Linux. Якщо якась функція ядра вважається несуттєвою або неякісною, то розробники ядра не зобов'язані її реалізувати. В протилежність цьому, внесення змін при розробці ядра Linux займає “елітарну” позицію: зміни повинні вирішувати певну практичну задачу, повинні бути логічними і мати зрозумілу чітку реалізацію. Отже, функції деяких сучасних варіантів ОС Unix, такі як пам'ять ядра із сторінковою реалізацією, не були реалізовані.
Незважаючи на наявні відмінності, Linux є операційною системою зі строгим спадкоємством традицій ОС Unix.

Основи Linux

2014-06-05T07:46:27Z

German: /* Статті студентів за самостійним вибором тем */

[[category:Навчальні проекти]]

== Теоретичний матеріал ==

# Виникнення [[Linux]].
## Історія [[Unix]].
## [[Історія Linux]].
## [[Створення ядра нової системи Лінусом Торвальдом]].
## [[Linux на сучасному етапі розвитку]].
## [[GPL GNU]].
## [[Переваги й недоліки Linux]].
## [[Дистрибутиви Linux]].
# Початок роботи з системою.
## [[Завантаження, перезавантаження системи]].
## Процедура [[Login]].
## Віконні менеджери [[Gnome]], [[KDE]]
# [[Файлова система]] [[ext]].
## [[Файли і їх імена в Linux]].
## [[Каталоги.]]
## [[Призначення основних системних каталогів]].
## [[Типи файлів.]]
# Основні команди Linux. Команди роботи з файлами. Інформаційні команди.
## [[man]].
## [[more]].
## [[ls]].
## [[cd]].
## [[du]].
## [[mkdir]].
## [[cp]].
## [[rm]].
## [[mv]].
## [[cat]].
## [[find]].
## [[grep]].
## [[wc]].
## [[spell]].
## [[cmp]].
## [[diff]].
## [[dd]].
## [[locate]].
## [[tac]].
# [[Перенаправлення вводу-виводу]].
# Організація каналів.
## [[Створення текстових файлів перенаправленням.]]
# Посилання.
## [[Жорсткі та м’які посилання]].
## Команда [[ln]].
## [[ln | Створення посилань на файл, каталог]].
# Права.
## [[Користувачі та групи]].
## [[Права на файл]].
## [[Таблиця елементарних прав]].
## [[chmod]].
## [[chown]].
# [[Архіватори]].
## [[tar | Робота з архівами]].
## Пакувальник [[tar]].
## Архіватори [[gzip]], [[bzip2]].
## [[Архіватори в Gnome та KDE]].
# Файлові менеджери.
## [[Midnight Commander. Правила роботи. Налаштування.]]
## [[Gnome Commander]].[[Gnome Commander | Правила роботи. Налаштування]].
# [[Робота Linux з мережею]].
## Мережеве оточення Windows.
## Підключення мережевих ресурсів.
### Меню "Переход"
## [[Броузери]]
### [[Мозілла]]
### [[Опера]]
### [[Chromium]]
## [[Електронна пошта]]
### [[Mozilla Thunderbird]]
### [[Claws Mail]]
### [[Клієнти електронної пошти Linux]]
## [[Обмін миттєвими повідомленнями]]
### [[ICQ]]
### [[Empathy & qutIM]]
# [[Офісні додатки в Linux.]]
## [[Текстові процесори.]]
## [[Електронні таблиці.]]
## [[Презентації]]
## [[СУБД]]

== Статті студентів за самостійним вибором тем ==

#[[Заміна Unity на альтернативні оточення робочого столу в середовищі Linux]] - Сірик В.О.
#[[3D моделювання в середовищі Linux]] - Горбань І.М.
#[[Графічний редактор Gimp]] - Роман
#[[Читання Linux-розділів з під Windows]] - Недопьокін Д.О
#[[Засоби відновлення загрузки лінукс після встановки window's за допомогою grub ]] - Богданов В.І.
#[[Mount ISO]] - Довгошея Анатолій
#[[Rhythmbox]] - Поліщук Яна
#[[Редактор для веб-розробників - Bluefish]] - Гордієнко І.С.
#[[Програма для обробки фотографій Phatch]] - Зузоліна Анастасія
#[[SMPlayer для Linux]] - Сандирєва Анастасія
#[[GNOME]] - Васильєв М.Г.
#[[WINE]] -Хильченко Олександр
#[[Короткий огляд сучасних дистрибутивів Linux]] - Marinov Alexander (42 gr.)
#[[Grusha Linux]] - Ковпак Віра
#[[Автоматичне монтування дисків і розділів в Linux]]- Ремизовська Ольга
#[[Knoppix - дистрибутив Linux]] - Семенова Марія
#[[Короткий огляд дистрибутиву Linux Mint]] - Бобик Ірини
#[[Создание скринкастов в Linux]] - Мушин Михайло
#[[Операційна система Edubuntu 13.04 ]] - Гачук Катерина
#[[Linux Debain]] - Ткаченко Альона
#[[Запис інформації на DVD або CD носії ]]- Бабіч Анна
#[[Історія виникнення Linux. Unix війни. ]]- Aнастасія Філіппова
#[[GIMP ]]- Нагорний Вадим Олександрович
#[[Christine ]]- Головко Микола
#[[Цікаві_факти_про_Linux]]- Ігор Паламаренко
#[[Перше ознайомлення з Linux Mint]]- Великоіваненко Сергій 44 група
#[[Встановлення Ubuntu Linux. ]] - Горяєва Олена 44 група
#[[Програмне забезпечення]] - Гашенко Іван 42 гупа
#[[Mount]] - Самофал Володимир 42 гупа
#[[Linux Mint]] - Середа Вадим 42 гупа
#[[Команда MAN]] - Гринчишина Анна 42 гупа
#[[Поштові сервери Лінукс]] - Хомутенко Максим 42 гупа
#[[Запускаємо Термінал в Linux Mint натисненням однієї кнопки]] - Смаровоз Олексій 42 гупа
#[[10 причин використовувати Linux на нетбуках]] - Олійник Іван 42 група
#[[Linux сьогодні]] - Палій Лілія 42 група
#[[Файловая система root]] - Барабаш Анжела 44 група
#[[Операційна система Linux: переваги та недоліки]] - Шинкевич Катерина 44 група
#[[Розвиток дистрибутивів Linux]] - Мицюк Вікторія Анатоліївна 44 група
#[[Nautilus - файловий менеджер]] - Коржевська Аня 42 група
#[[ALT Linux]] - Корженко Роман 42 група
#[[Встановлюємо Firefox на лінукс]] - Лисенко Олександр 42 груа
#[[Установка QGIS для Linux]] - Конопат Аліна 44 група
#[[Цікаві факти про Ubuntu Linux]] - Малишко Ганна 44 група
#[[Системні характеристики Linux]] - Коваль Анна 44 група
#[[Особливості і достоїнства ОС Линукс]] - Гетьман Катерина 42 група
#[[Ядро Linux]] - Добровольський Григорій Володимирович 42 група

== Завдання до лабораторних робіт Спеціальність "Інформатика" ==

[[Лаб_Linux_1]]

[[Лаб_Linux_2]]

[[Лаб_Linux_3]]

[[Лаб_Linux_3|Лаб_Linux_4]]

[[Лаб_Linux_5]]

[[Лаб_Linux_5|Лаб_Linux_6]]

[[Лаб_Linux_7]]

[[Лаб_Linux_7|Лаб_Linux_8]]

[[Лаб_Linux_9]]

[[Лаб_Linux_9|Лаб_Linux_10]]

[[Лаб_Linux_11]]

[[Лаб_Linux_11|Лаб_Linux_12]]

[[Лаб_Linux_13]]

[[Лаб_Linux_13|Лаб_Linux_14]]

[[Лаб_Linux_15]]

[[Лаб_Linux_16]]

== Завдання до лабораторних робіт Спеціальності "Математика" та "Фізика" ==

[[Лаб_Linux_Пед_1]]

[[Лаб_Linux_Пед_2]]

[[Лаб_Linux_Пед_3]]

[[Лаб_Linux_Пед_4]]

[[Лаб_Linux_Пед_5]]

[[Лаб_Linux_Пед_6]]

[[Лаб_Linux_Пед_7]]

[[Лаб_Linux_Пед_8]]

[[Лаб_Linux_Пед_9]]

[[Лаб_Linux_Пед_10]]