Вікі ЦДУ - Внесок користувача [uk]

Технологія Bluetooth

2010-01-08T07:54:06Z

Diablo2000:

== Зміст ==

1. [[Вступ до теми Bluetooth]]

2. [[Принцип дії Bluetooth]]

3. [[Специфікації Bluetooth]]

4. [[Профілі Bluetooth]]

5. [[Безпека Bluetooth]]

:5.1 [[Ініціалізація bluetooth-з’єднання]]

:5.2 [[Вразливості і атаки Bluetooth]]

:5.3 [[Оцінка часу підбору PIN-кода]]

6. [[Застосування Bluetooth]]

7.[[Питання до технології Bluetooth]]

== Ресурси Internet ==

* http://www.bluetooth.org — офіційний сайт групи розробників технології (містить специфікації)
* http://www.bluetooth.com — офіційний сайт для користувачів технології
* http://www.bluesoleil.com

Вразливості і атаки Bluetooth

2010-01-08T07:53:38Z

Diablo2000: перейменував «Вразливості і атаки» на «Вразливості і атаки Bluetooth»

==5.2.1 Базова pairing атака (атака на сполучення) ==

Проаналізуємо дані, обмін якими йде впродовж процесу сполучення:

[[Файл: Данні.jpg]]

Представимо ситуацію: зловмисникові вдалося прослуховувати ефір і під час процедури сполучення, він перехопив і зберіг всі повідомлення. Далі знайти PIN можна використо-вуючи перебір.

Перш за все необхідно скласти сам алгоритм перебору. Ми маємо в своєму розпорядженні перехоплені величини IN_RAND (він нешифрований) і BD_ADDR (нагадаємо, що адреси пристроїв видно в ефірі) і запускаємо алгоритм E22. Йому передаємо вищеперелічені дані і наш передбачуваний PIN. В результаті ми набудемо передбачуваного значення Kinit. Виглядає воно зразково так:

Kinit = E22[IN_RAND, BD_ADDR(B), PIN'] де PIN' передбачуваний нами PIN-код

Далі, повідомлення 2 і 3 піддаються XOR з тільки що отриманим Kinit. Отже, наступним кроком ми отримаємо LK_RAND(A) і LK_RAND(B) в чистому вигляді. Тепер ми можемо вирахувати передбачуване значення Kab, для чого проробляємо наступну операцію:

LK_K(A)= E21[BD_ADDR(A), LK_RAND(A)] де LK_K(A|B) це проміжні величини

LK_K(B)= E21[BD_ADDR(B), LK_RAND(B)]

Kab = LK_K(A) XOR LK_K(B)

Перевіримо PIN. Візьмемо отриманий Kab і перехоплений AU_RAND(A) і обчислимо SRES(A).

Після порівнюємо отриманий результат з SRES(A)', номер, що зберігається в повідомлен-ні, 5:

SRES(A)= E1[AU_RAND(A), Kab, BD_ADDR(B)]

Якщо SRES(A)== SRES(A)' PIN успішно вгаданий. Інакше повторюємо послідовність дій спочатку з новою величиной PIN'.

Першим, хто відмітив цю уразливість, був англієць Оллі Вайтхауз (Ollie Whitehouse) в кві-тні 2004 року. Він першим запропонував перехопити повідомлення під час сполучення і спробувати обчислити PIN методом перебору, використовуючи отриману інформацію. Проте, метод має один істотний недолік: атаку можливо провести тільки у випадку, якщо вдалося підслуховувати всі аутентифікаційні дані. Іншими словами, якщо зловмисник знаходився поза ефіром під час початку сполучення або ж упустив якусь величину, то він не має можливості продовжити атаку.

== 5.2.2 Re-pairing атака (атака на пересполучений) ==

Вулу і Шакеду вдалося знайти вирішення труднощів, пов'язаних з атакою Вайтхауза. Був розроблений другий тип атаки. Якщо процес сполучення вже початий і дані упущені, ми не зможемо закінчити атаку. Але був знайдений вихід. Потрібно змусити пристрої спочат-ку ініціювати процес сполучення (звідси і назва). Дана атака дозволяє у будь-який момент почати вищеописану pairing атаку.

Розглянемо наступну ситуацію. Допустимо, що пристрої вже встигли зв'язатися, зберегли ключ Kab і приступили до Mutual authentication. Від нас потрібно змусити пристрої наново почати pairing. Всього було запропоновано три методи атаки на переспряження, причому всі з них залежно від якості реалізації bluetooth-ядра конкретного пристрою. Нижче приведені методи в порядку убування ефективності:

1) За pairing слідує фаза аутентифікації. Master-пристрій посилає AU_RAND і чекає у відповідь SRES. У стандарті декларує можливість втрати ключа зв'язку. У такому разі slave посилає «LMP_not_accepted», повідомляючи master про втрату ключа. Тому основна мета зловмисника відстежити момент відправки AU_RAND master-пристрієм і у відповідь упровадити пакет LMP_not_accepted, що містить. Реакцією master буде реинициализация процесу pairing. Причому це приведе до анулювання ключа зв'язку на обох пристроях.

2) Якщо встигнути відправити IN_RAND slave-пристрію безпосередньо перед відправкою master-пристроєм величини AU_RAND, то slave буде упевнений, що на стороні master загублений ключ зв'язку. Це знову ж таки приведе до процесу реинициализации сполучення, але вже ініціатором буде slave.

3) Зловмисник чекає відправки master-пристроєм AU_RAND і відправляє у відповідь випадково SRES, що згенерував. Спроба аутентифікації провалена. Далі слідує низка повторних спроб аутентифікації(кількість залежить від особливостей реалізації пристроїв). За умови, що зловмисник продовжує вводити master-пристрій в оману, незабаром (по лічильнику невдалих спроб) пристроями буде ухвалено рішення об реинициализации сполучення.

Використавши будь-який з цих методів, зловмисник може приступити до базової атаки на сполучення. Таким чином, маючи в арсеналі ці дві атаки, зловмисник може безперешкод-но викрасти PIN-код. Далі маючи PIN-код він зможе встановити з'єднання з будь-яким з цих пристроїв. І варто врахувати, що в більшості пристроїв безпека на рівні служб, доступних через bluetooth, не забезпечується на належному рівні. Більшість розробників роблять ставку саме на безпеку встановлення сполучення. Тому наслідки дій зловмисника можуть бути різними: від крадіжки записника телефону до встановлення вихідного виклику з телефону жертви і використання його як прослуховуючого пристрою.

Ці методи описують, як примусити пристрої «забути» link key, що само по собі веде до повторного pairing, а значить, зловмисник може підслуховувати весь процес із самого початку, перехопити всі важливі повідомлення і підібрати PIN.

Вразливості і атаки

2010-01-08T07:53:38Z

Diablo2000: перейменував «Вразливості і атаки» на «Вразливості і атаки Bluetooth»

#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Вразливості і атаки Bluetooth]]

Технологія Bluetooth

2010-01-08T07:53:20Z

Diablo2000:

== Зміст ==

1. [[Вступ до теми Bluetooth]]

2. [[Принцип дії Bluetooth]]

3. [[Специфікації Bluetooth]]

4. [[Профілі Bluetooth]]

5. [[Безпека Bluetooth]]

:5.1 [[Ініціалізація bluetooth-з’єднання]]

:5.2 [[Вразливості і атаки]]

:5.3 [[Оцінка часу підбору PIN-кода]]

6. [[Застосування Bluetooth]]

7.[[Питання до технології Bluetooth]]

== Ресурси Internet ==

* http://www.bluetooth.org — офіційний сайт групи розробників технології (містить специфікації)
* http://www.bluetooth.com — офіційний сайт для користувачів технології
* http://www.bluesoleil.com

Безпека Bluetooth

2010-01-08T07:52:35Z

Diablo2000: перейменував «Безпека» на «Безпека Bluetooth»

У червні 2006 року Авіша Вул (Avishai Wool) і Янів Шакед (Yaniv Shaked) опублікували статтю, що містить докладний опис атаки на bluetooth-пристрої. Матеріал містив опис як активної, так і пасивної атаки, що дозволяє дістати PIN код пристрою і надалі здійснити з'єднання з даним пристроєм. Пасивна атака дозволяє відповідно екіпірованому зловмисникові «підслуховувати» (sniffing) процес ініціалізації з'єднання і надалі використовувати отримані в результаті прослушки і аналізу дані для встановлення з'єднання (spoofing). Однозначно, для проведення даної атаки зловмисникові потрібно знаходиться в безпосередній близькості і безпосередньо у момент встановлення зв'язку. Це не завжди можливо. Тому з’явилася ідея активної атаки. Була виявлена можливість відправки особливого повідомлення в певний момент, що дозволяє почати процес ініціалізації з пристроєм зловмисника. Обидві процедури злому достатньо складні і включають декілька етапів, основний з яких збір пакетів даних і їх аналіз. Самі атаки засновані на вразливості в механізмі аутентифікації і створення ключа-шифру між двома пристроями. І тому перед викладом механізму атак розглянемо механізм ініціалізації bluetooth-з’єднання.

Безпека

2010-01-08T07:52:35Z

Diablo2000: перейменував «Безпека» на «Безпека Bluetooth»

#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Безпека Bluetooth]]

Технологія Bluetooth

2010-01-08T07:52:22Z

Diablo2000:

== Зміст ==

1. [[Вступ до теми Bluetooth]]

2. [[Принцип дії Bluetooth]]

3. [[Специфікації Bluetooth]]

4. [[Профілі Bluetooth]]

5. [[Безпека]]

:5.1 [[Ініціалізація bluetooth-з’єднання]]

:5.2 [[Вразливості і атаки]]

:5.3 [[Оцінка часу підбору PIN-кода]]

6. [[Застосування Bluetooth]]

7.[[Питання до технології Bluetooth]]

== Ресурси Internet ==

* http://www.bluetooth.org — офіційний сайт групи розробників технології (містить специфікації)
* http://www.bluetooth.com — офіційний сайт для користувачів технології
* http://www.bluesoleil.com

Специфікації Bluetooth

2010-01-08T07:51:36Z

Diablo2000: перейменував «Специфікації» на «Специфікації Bluetooth»

== Bluetooth 1.0 ==

Пристрої версій 1.0 (1998) і 1.0B мали погану сумісність між продуктами різних виробників. У 1.0 і 1.0B була обов'язковою передача адреси пристрою (BD_ADDR) на етапі встановлення зв'язку, що робило неможливою реалізацію анонімності з'єднання на протокольному рівні і було основним недоліком даної специфікації.

== Bluetooth 1.1 ==

У Bluetooth 1.1 було виправлено безліч помилок, знайдених в 1.0B, додана підтримка для нешифрованих каналів, індикація рівня потужності сигналу, що приймається (RSSI).

== Bluetooth 1.2 ==

У версії 1.2 була додана технологія адаптивної перебудови робочої частоти (AFH), що поліпшило опір до електромагнітної інтерференції (перешкодам) шляхом використання роз-несених частот в послідовності перебудови. Також збільшилася швидкість передачі і додалася технологія eSCO, яка покращувала якість передачі голосу шляхом повторення пошкоджених пакетів. У HCI додалася підтримка трехпроводного інтерфейсу UART.

== Bluetooth 2.0 ==

Bluetooth версії 2.0 (2004) повністю сумісний з версіями 1.x. Основним нововведенням стала підтримка EDR (Enhanced Data Rate), що дозволило підвищити швидкість передачі 2,1 Мбіт/с.

== Bluetooth 2.1 ==

У Bluetooth версії 2.1 (2007) додана технологія розширеного запиту характеристик пристрою (для додаткової фільтрації списку при спряжуванні), енергозбережна технологія (Sniff Subrating), яка дозволяє збільшити тривалість роботи пристрою від одного заряду акумулятора в 3-10 разів. Крім того оновлена специфікація істотно спрощує і прискорює встановлення зв'язку між двома пристроями, дозволяє проводити оновлення ключа шифрування без розриву з'єднання, а також робить вказані з'єднання захищенішими, завдяки використанню технології Near Field Communication.

== Bluetooth 3.0 ==

Робоча група з розробки стандарту бездротової передачі даних Bluetooth, 21 квітня 2009 випускає специфікацію Bluetooth 3.0. Модулі з підтримкою нової специфікації поєднуватимуть в собі дві радіосистеми. Перша, з низьким енергоспоживанням, забезпечує передачу даних на звичайній для другої версії Bluetooth швидкості в три мегабіти в секунду. Інша, високошвидкісна і сумісна із стандартом 802.11, забезпечує швидкості, порівнянні із швидкістю мереж Wi-Fi. Варто відзначити, що Bluetooth 3.0 використовує стандарт 802.11 без суфікса, тобто формально не сумісний з такими специфікаціями Wi-Fi, як 802.11b/g або 802.11n. 802.11 — загальніший стандарт. Використання тієї або іншої радіосистеми залежить від розміру передаваного файлу. Невеликі файли передаватимуться по повільному каналу, а великі — по високошвидкісному. Після закінчення передачі модуль повернеться в режим зниженого енергоспоживання. Крім того, в Bluetooth 3.0 з'явиться можливість під назвою "розширений контроль живлення" (Enhanced Power Control). Вона дозволяє уникнути розриву з'єднання, якщо пристрій поклали в сумку або в кишеню.

== Bluetooth 4.0 ==

В грудні 2009 консорціум Bluetooth SIG анонсував стандарт Bluetooth 4.0 для електронних датчиків. Новий стандарт призначений для передачі коротких пакетів даних обсягом по 8-27 байт зі швидкістю 1 Мбіт/с. Для порівняння, Bluetooth 3.0, розробка якого була завершена в квітні 2008, дозволяє передавати дані зі швидкістю до 24 Мбіт/с, але і призначений він для іншої сфери застосування.

Bluetooth 4.0 планується використовувати в мініатюрних сенсорах, що розміщуються на тілі пацієнтів, в спортивного взуття, тренажерах тощо. Сенсори на базі нового стандарту зможуть передавати різну інформацію з навколишнього світу — температуру, тиск, вологість, швидкість пересування і так далі - на різні пристрої контролю, включаючи мобільні телефони. За словами представників консорціуму, окремий стандарт був розроблений у зв'язку з тим, що Bluetooth 3.0 і більш ранні версії не в змозі забезпечити необхідний низький рівень енергоспоживання.

Перший чіп з одночасною підтримкою Bluetooth 4.0 і 3.0 випустив ST-Ericsson.

Специфікації

2010-01-08T07:51:36Z

Diablo2000: перейменував «Специфікації» на «Специфікації Bluetooth»

#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Специфікації Bluetooth]]

Технологія Bluetooth

2010-01-08T07:49:03Z

Diablo2000:

== Зміст ==

1. [[Вступ до теми Bluetooth]]

2. [[Принцип дії Bluetooth]]

3. [[Специфікації]]

4. [[Профілі Bluetooth]]

5. [[Безпека]]

:5.1 [[Ініціалізація bluetooth-з’єднання]]

:5.2 [[Вразливості і атаки]]

:5.3 [[Оцінка часу підбору PIN-кода]]

6. [[Застосування Bluetooth]]

7.[[Питання до технології Bluetooth]]

== Ресурси Internet ==

* http://www.bluetooth.org — офіційний сайт групи розробників технології (містить специфікації)
* http://www.bluetooth.com — офіційний сайт для користувачів технології
* http://www.bluesoleil.com

Вступ до теми Bluetooth

2010-01-08T07:47:42Z

Diablo2000: перейменував «Вступ до теми» на «Вступ до теми Bluetooth»

[[Файл:Bluetooth.png|thumb|Логотип Bluetooth]]
Специфікація Bluetooth була розроблена групою Bluetooth Special Interest Group (Bluetooth SIG), яка була заснована в 1998 році. У неї увійшли компанії Ericsson, IBM, Intel, Toshiba і Nokia. Потім багато компаній, включаючи Microsoft, Lenovo і Motorola, вступили в неї як асоційовані члени. Згодом Bluetooth SIG і IEEE досягли угоди, на основі якої специфікація Bluetooth стало частиною стандарту IEEE 802.15.1. Роботи із створення Bluetooth компанія Ericsson Mobile Communication почала в 1994 році.

Назва Bluetooth ("синій зуб") походить від прізвища середньовічного короля Данії Гаральда I Синєзубого (норв. Harald Blåtann). Гаральд вмів посадити за стіл переговорів ворогуючі партії, домовляючись з кожною партією окремо, тому назва Bluetooth стала відповідним ім'ям для технології, що дозволяє різним пристроям спілкуватися один з одним. Використовуючи перші літери імені короля (руни B та H) у комбінації, створено й логотип технології.

Основне призначення Bluetooth - забезпечення економного (з точки зору споживаного струму) і дешевого радіозв'язку між різноманітними типами електронних пристроїв. Причому, велике значення приділяється компактності електронних компонентів, що дає можливість застосовувати Bluetooth у малогабаритних пристроях розміром з наручний годинник. Bluetooth забезпечує обмін інформацією між такими пристроями як кишенькові і звичайні персональні комп'ютери, мобільні телефони, ноутбуки, принтери, цифрові фотоапарати, мишки, клавіатури, джойстики, навушники, гарнітури на надійній та недорогій радіочастоті для ближнього зв'язку. Bluetooth дозволяє цим пристроям обмінюватись інформацією, коли вони знаходяться в радіусі від 10 до 100 метрів один від одного, навіть в різних приміщеннях. Дальність дуже сильно залежить від механічних та радіо перешкод.

Вступ до теми

2010-01-08T07:47:42Z

Diablo2000: перейменував «Вступ до теми» на «Вступ до теми Bluetooth»

#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Вступ до теми Bluetooth]]

Технологія Bluetooth

2010-01-05T22:45:28Z

Diablo2000:

'''Зміст'''

[[Вступ до теми]]

1. [[Історія створення і розвитку]]

2. [[Принцип дії Bluetooth]]

3. [[Специфікації]]

4. [[Профілі Bluetooth]]

5. [[Безпека]]

:5.1 [[Ініціалізація bluetooth-з’єднання]]

:5.2 [[Вразливості і атаки]]

:5.3 [[Оцінка часу підбору PIN-кода]]

6. [[Застосування Bluetooth]]

7.[[Питання до технології Bluetooth]]

Технологія Bluetooth

2010-01-05T22:42:15Z

Diablo2000:

'''Зміст'''

[[Вступ до теми Bluetooth]]

1. [[Історія створення і розвитку Bluetooth]]

2. [[Принцип дії Bluetooth]]

3. [[Специфікації Bluetooth]]

4. [[Профілі Bluetooth]]

5. [[Безпека Bluetooth]]

:5.1 [[Ініціалізація bluetooth-з’єднання]]

:5.2 [[Вразливості і атаки Bluetooth]]

:5.3 [[Оцінка часу підбору PIN-кода]]

6. [[Застосування Bluetooth]]

7.[[Питання до технології Bluetooth]]

Технологія DSL

2009-12-25T08:54:32Z

Diablo2000: /* Питання до технологій DSL */

==''Технологія DSL''==
'''DSL''' (Digital Subscriber Line - цифрова абонентська лiнiя) - родина технологій, що дозволяють значно розширити пропускну здатність абонентської лінії місцевої телефонної мережі шляхом використання ефективних лінійних кодів і адаптивних методів корекції викривлень лінії на базі сучасних досягнень мікроелектроніки і методів цифрової обробки сигналу.

Вперше абревіатура DSL була оприлюднена фірмою Bellcore (нині Telcordia Technologies). Крім DSL, Bellcore розробила такі технології, як ATM та SONET. Перейменування відбулося в 1997 році і було одним з умов придбання фірми корпорацією SAIC.В абревіатурі xDSL символ "х" використається для позначення першого символу в назві конкретної технології, а DSL позначає цифрову абонентську лінію DSL.

Технології DSL дозволяють передавати дані зі швидкістю, що значно перевищує ту швидкість, що доступна навіть найкращим аналоговим та цифровим модемам. Ці технології підтримують передачу голосу, високошвидкісну передачу даних і відеосигналів, створюючи при цьому значні переваги як для абонентів, так і для провайдерів. Більше того, багато технологій хDSL дозволяють сполучати високошвидкісну передачу даних і передачу голосу по одній і тій же мідній парі. Існуючі типи технологій хDSL, розрізняються в основному за тим, яку вони використовують форму модуляції та швидкості передачі даних.

Технології хDSL є найбільш практичним рішенням, спрямованим на максимальне збільшення обсягу даних, переданих по існуючих телефонних лініях. Застосування технологій хDSL для високошвидкісного доступу до послуг мережі особливо примітно тим, що ці технології використовують існуючу кабельну інфрастуктуру місцевих телефонних мереж, як середовище передачі. Це дозволяє провайдерам заощаджувати значні засоби та більш швидко (і за розумною ціною) створювати для своїх абонентів велику кількість нових служб передачі даних.

==''Причини появи DSL технологій''==
Потреба в технологіях хDSL з'явилася в першу чергу у зв'язку з дуже швидким ростом мережі Інтернет. Користувачі мають потребу в збільшенні швидкості передачі й розширенні можливостей дистанційного доступу - усього того, що не може підтримуватися традиційно використовуваними технологіями.

Системи хDSL являють собою високошвидкісні канали передачі даних, які крім високошвидкісного доступу до Інтернет можуть бути також використані для організації відео-конференцій, інтерактивних мультимедійних програм, а також як засіб дистанційного доступу надомних працівників домашніх офісів до LAN (ЛВС) корпорацій. Зрозуміло, є багато інших можливостей застосування технологій хDSL. Так, наприклад, рекламне агентство може використати системи хDSL для передачі й прийому об'ємних графічних файлів, коли необхідно одержати схвалення клієнта; після цього за лічені секунди файл може бути відправлений на друк.

==''Принцип роботи DSL''==
Телефонний апарат, встановлений у вас вдома або в офісі, з'єднується з устаткуванням телефонної станції за допомогою скрученої пари мідних проводів. Традиційний телефонний зв'язок призначений для звичайних телефонних розмов з іншими абонентами телефонної мережі. При цьому по мережі передаються аналогові сигнали, для яких використовується тільки невелика частина смуги пропускання скрученої пари мідних телефонних проводів (300-3400 Гц), при цьому максимальна швидкість передачі, яка може бути досягнута за допомогою звичайного модему, складає близько 56 Кбіт / с.

Якщо звичайний модем обробляє дані на звукових частотах, то DSL-модем використовує для цих цілей більш високі частоти. Причому він може працювати одночасно з телефоном, оскільки спектри голосового сигналу від телефону і цифрового DSL-сигналу не «перетинаються», тобто не впливають один на одного. Саме тому DSL дозволяє працювати в Internet та розмовляти по телефону по одній і тій же фізичній лінії. Більш того, DSL-технологія зазвичай використовує декілька частот, і модеми з обох сторін лінії намагаються підібрати кращі з них для передачі даних. Це впливає на швидкість передачі даних: вона залежить від рівня перешкод на лінії і може бути не постійною.

DSL представляє собою технологію, що виключає необхідність перетворення сигналу з аналогової форми в цифрову форму і навпаки. Цифрові дані передаються на ваш комп'ютер саме як цифрові дані, що дозволяє використовувати набагато більш широку смугу частот телефонної лінії.

Для використання смуги більш високих частот, ніж спектр мовного сигналу, обладнання xDSL повинне бути встановлене на обох кінцях лінії, а сама фізична лінія повинна забезпечувати можливість передачі сигналу в необхідній смузі частот.

Ще одна особливість DSL-технології - на швидкість передачі даних впливає віддаленість клієнта від телефонної станції. Цілком прийнятну якість передачі даних забезпечують до семи кілометрів кабелю. Крім того, на швидкість передачі також впливає якість телефонного розведення усередині будинку і тип самого телефонного кабелю (коаксіальний, скручена пара та ін.) Так що, далеко не завжди можна заздалегідь сказати, яка саме швидкість буде у конкретного DSL-з'єднання. Але якщо з'єднання встановилося, то навіть в найгіршому випадку швидкість передачі даних через DSL-модеми становить кілька сотень кілобайт за секунду.

DSL-модем не тільки передає дані, але також виконує роль маршрутизатора. Обладнаний Ethernet-портом DSL-модем дає можливість підключити до нього кілька комп'ютерів.
Істотно важливо, що DSL-з'єднання є постійним, а не комутованим. Користувач такої послуги може поставити у себе Web-сервер і займатися, наприклад, створенням своїх інформаційних ресурсів.

==''Інсталяція DSL''==
Для інсталяції DSL ви повинні мати доступ до кабельної телефонної мережі. DSL модеми встановлюються на обох кінцях телефонної лінії: один модем установлюється в абонента, а інший - на телефонній станції.

На відміну від більше ранніх технологій використання мідної телефонної лінії, системи хDSL не вимагає ручного настроювання при установці. Модем автоматично аналізує лінію й налаштовує з'єднання за лічені секунди. Даний процес триває й під час з'єднання, тому що модем аналізує зміни, що відбулися в лінії (наприклад, пов'язані зі зміною температури). Модеми використовують удосконалені алгоритми цифрової обробки сигналу (DSP), які створюють математичні моделі перекручувань(искажений), внесених лінією, і здійснюють автоматичну корекцію. На швидкість передачі даних впливає довжина лінії, що залежить від перетину жил кабелю, типу ізоляції й рівня присутніх у лінії перешкод.

[[Image:dsl.gif]]

==''Типи DSL технологій''==
===ADSL===
ADSL (англ. Asymmetric Digital Subscriber Line - асиметрична цифрова абонентська лінія) - модемна технологія, що перетворює стандартні телефонні аналогові лінії в лінії високошвидкісного доступу.
====Опис технології====
Передача даних за технологією ADSL реалізується через звичайну аналогову телефонну лінію за допомогою абонентського пристрою - модема ADSL і мультиплексора доступу (англ. DSL Access Multiplexer, DSLAM), що знаходиться на тій же АТС, до якої підключається телефонна лінія користувача, причому включається DSLAM до обладнання самої АТС. В результаті між ними виявляється фактично простий шматок дроту, без будь-яких притаманних телефоній мережі обмежень. DSLAM мультиплексує безліч абонентських ліній DSL в одну високошвидкісну магістральну мережу. Також вони зазвичай підключаються до мережі ATM по каналах PVC (постійна віртуальний канал англ. Permanent Virtual Circuit) з провайдерами послуг Internet та іншими мережами. Варто зауважити, що два ADSL-модеми не зможуть з'єднатися один з одним, на відміну від модемів Dial-Up. Зрозуміло, через необхідність встановлення обладнання на кожній АТС витрати на будівництво і підтримку мережі були помітно вище, ніж у випадку класичного комутованого доступу, коли всі модеми провайдера встановлювалися на одній АТС, однак у порівнянні з вартістю інших способів надання високошвидкісного доступу до мережі Інтернет технологія DSL виявилася дуже дешевою.

'''''Принцип дії'''''

Технологія ADSL представляє собою варіант DSL, в якому доступна пропускна смуга каналу розподілена між вихідним і вхідним трафіком несиметрично - для більшості користувачів вхідний трафік значно більш суттєвий, ніж вихідний, тому надання для нього більшої частини пропускної смуги цілком виправдане. Звичайна телефонна лінія використовує для передачі голосу смугу частот 0 ... 4 кГц. Щоб не заважати використанню телефонної мережі за її прямим призначенням, в ADSL нижня межа діапазону частот знаходиться на рівні 26 кГц. Верхня ж межа, виходячи з вимог до швидкості передачі даних і можливостей телефонного кабелю, становить 1,1 МГц. Ця пропускна смуга ділиться на дві частини - частоти від 26 кГц до 138 кГц відведені вихідного потоку даних, а частоти від 138 кГц до 1,1 МГц - входить. Смуга частот від 26 кГц до 1,1 МГц була вибрана не випадково. Починаючи з частоти 20кГц і вище, загасання має лінійну залежність від частоти.

Таке частотне розділення дозволяє розмовляти по телефону не перериваючи обмін даними по тій же лінії. Зрозуміло, можливі ситуації, коли або високочастотний сигнал ADSL-модему негативно впливає на електроніку сучасного телефону, або телефон із-за будь-яких особливостей своєї схемотехніки вносить в лінію сторонній високочастотний шум або ж сильно змінює її амплітудно-частотну характеристику в області високих частот; для боротьби з цим в телефонну мережу безпосередньо в квартирі абонента встановлюється фільтр низьких частот (частотний розділювач, англ. Splitter), що пропускає до звичайних телефонів тільки низькочастотну складову сигналу і усуває можливий вплив телефонів на лінію. Такі фільтри не потребують додаткової напруги, тому мовний канал залишається в строю при відключеній електричній мережі і в разі несправності обладнання ADSL.

Передача до абонента ведеться на швидкостях від 1,5 до 8 Мбіт / с. Швидкість службового каналу може варіюватися від 15 до 640 Кбіт / с. Причому кожен канал може бути розділений на декілька логічних низькошвидкісних каналів. Максимальна швидкість лінії залежить від ряду факторів, таких як довжина лінії, перетин і питомий опір кабелю. Також істотний внесок у підвищення швидкості вносить той факт, що для ADSL лінії рекомендується скручена пара причому екранована, а якщо це багатопарний кабель, то і з дотриманням напрямку і кроку скручення.

[[Файл:Adsl_chart.jpeg]]

====Ключові переваги ADSL====
*Постійний чи комутований

Головна відмінність постійного доступу від комутованого в тому, що Ваш комп'ютер підключений до Інтернет постійно. Відповідно, щоб переглянути електронну пошту або ж зайти на будь-який сайт, Вам не потрібно додзвонюватись до модемного пулу провайдера.

*Зайнятий чи вільний

Якщо Ви мандруєте в Інтернет за допомогою комутованого доступу, то Ваш телефон буде зайнятий. І, навпаки, якщо по телефону хтось розмовляє, Ви не зможете вийти в Інтернет. При використанні ADSL, телефон залишається вільним. Ви можете одночасно працювати в Інтернет і розмовляти по телефону.

*Низька швидкість чи «широкий канал»

ADSL відноситься до класу широкосмугових (broadband) технологій. Вона забезпечує швидкість передачі даних в напрямку абонента – до 24 Мбіт/сек., від абонента – до 3.5 Мбіт/сек. Висока швидкість дозволяє комфортно працювати с Web-сайтами, швидко перекачувати великі файли і документи, працювати з мультимедіа, повноцінно використовувати інтерактивні застосування.

*Вся локальна мережа

Один канал ADSL може забезпечувати роботу в Інтернеті цілої групи користувачів. ADSL модеми випускаються с двома типами інтерфейсів: USB і 10/100Base-T. Перші призначені для індивідуального підключення і зручні тим, що не потребують блока живлення. Другі більш зручні при багатьох підключеннях і, як правило мають вбудовані роутери.

*Якість

Завдяки тому, що в з'єднанні не використовується комутація телефонної мережі загального користування, яка має високий рівень шуму і перешкод, виникає значна різниця у якості ADSL і звичайної телефонної лінії. Вірогідність помилки на лінії ADSL лінії становить 10Е-8 - 10Е-10.

====Як налаштована ADSL====
Чому, хоч в ADSL і в комутованому доступі використовується одна і та ж телефонна лінія, послуги зовсім різні?

Справа в тому, що телефонний дріт, що вводиться в квартиру абонента, підключений до телефонної станції, яка настроєна на прийом сигналу частотою в 4 кГц (цього достатньо для передачі голосу). Звичайний модем просто підстроюється під можливості телефонної сітки, а потім має швидкість 56 Кбіт/сек. Але, технічні можливості «мідної пари» набагато вищі, її пропускна здатність наближується до 1 МГц, тому через неї можна передавати і отримувати дані на мегабітних швидкостях. Більш зручною для абонента є схема підключення з мікрофільтрами (сплітери), коли модем підключається до лінії напряму, а всі телефони, факси та ін. аналогові пристрої підключаються до лінії через мікрофільтри.

[[Файл:ADSL_frequency.png]]

Частотрий план для ADSL. Червона область — діапазон частот, що використовується звичайним телефоном (голос), зелена та блакитна області використовуються для ADSL.

===ADSL2+===
ADSL2+ (англ. Asymmetric Digital Subscriber Line - асиметрична цифрова абонентська лінія) - варіант DSL, що дозволяє передавати дані користувачеві зі швидкістю до 24 Мбіт/с, а від користувача—до 3,5 Мбіт/с.

В порівнянні з ADSL частотний діапазон розширився до 2,2 МГц.

В ADSL2+ також реалізовано можливість об'єднання портів (port bonding). Таким чином, об'єднавши дві лінії в один логічний канал, отримаємо пропускну здатність 48 / 7 Мбіт / сек. Це, звичайно, рідкість, але якщо в квартирі два телефонних номери - це цілком реально. Або ж, як варіант, можна отримати подвійне збільшення швидкості на одній фізичній лінії у разі використання кабелю з двома мідними парами, обтиску роз'ємом RJ-14.

===R-ADSL===
R-ADSL (англ. Rate-Adaptive Digital Subscriber Line—цифрова абонентська лінія із адаптацією швидкості з'єднання): забезпечує таку ж швидкість передачі даних, що й ADSL, але при цьому дозволяє пристосувати швидкість передачі до протяжності й стану скрученої пари дротів, що використовуються. При використанні технології R-ADSL зв'язок на різних телефонних лініях буде мати різну швидкість передачі даних. Швидкість передачі даних може обиратися за синхронізації лінії, під час з'єднання або за сигналом, що надходить зі станції.

===DDSL===
DDSL (DDS DSL — цифрова абонентська лінія DDS) — варіант широкосмугової DSL, що забезпечує доступ за технологією Frame Relay зі швидкістю передачі даних від 9,6 Кбіт/с до 768 Кбіт/с.

===ADSL G.Lite===
ADSL G.Lite, або ADSL Lite — варіант ADSL, що має як асиметричний режим передачі з пропускною здатністю до 1,536 Мбіт/с від мережі до користувача, і зі швидкістю до 384 Кбіт/с від користувача, так і симетричний режим передачі зі швидкістю до 384 Кбіт/с в обох напрямах передачі.

Технологія ADSL G.Lite, стандарт ITU G.992.2 - варіант ADSL, що не вимагає установки сплітера на стороні користувача, хоча і працює краще з ним, як і будь-яка інша технологія ADSL. G.lite більш стійкий до перешкод і менше страждає від довжини сполучної лінії при тій же пропускній здатності.

===CDSL===
CDSL (Consumer Digital Subscriber Line) — розроблена компанією Rockwell Semiconductor Systems і є практично першою версією ADSL G.Lite.

===IDSL===
IDSL (ISDN DSL, ISDN Digital Subscriber Line) - технологія, яка вважається гібридною, оскільки поєднує елементи технологій DSL і ISDN; забезпечує дуплексну передачу даних зі швидкістю 128 Кбіт / с на відстані 10,8 км. На відміну від ADSL можливості IDSL обмежуються лише передачею даних. За своїми характеристиками IDSL аналогічна каналу ISDN.

===HDSL===
HDSL (англ: High Data Rate Digital Subscriber Line) - високошвидкісна цифрова абонентська лінія.
Це перша технологія високошвидкісної передачі даних по скрученим мідним парам телефонних кабелів, що використовує високі частоти. Була розроблена в США наприкінці 80-х років як більш високошвидкісна, синхронна технологія для організації каналів передачі не тільки даних, але і голосових каналів, використовуючи T1/E1.

HDSL може оперувати як швидкістю T1 (1,544 Мбіт / с) або E1 (2 Мбіт / с). Більш низькі швидкості обслуговуються використанням 64 Кбіт / с каналів, всередині T1/E1 пакета.

Це зазвичай називається потоком T1/E1, і використовується для надання низькошвидкісних каналів користувачам. У таких випадках, швидкість каналу буде повною (T1/E1), але абонент одержить тільки обмежену швидкість 64 Кбіт / с (або декілька по 64 Кбіт / с) зі свого боку.

Через необхідність забезпечення симетричною передачею даних максимальна швидкість передачі даних підтримується тільки на відстані не більше 4,5 км при використанні однієї або двох скручених пар кабелю. Можлива передача даних на великі відстані, за умови використання регенераторів. Дані кодуються методом 2B1Q (два біти (2В) в один з чотирьох рівнів напруги (1Q)), використовується дуплекс, а, отже, методи ехокомпенсації.

===HDSL2===
HDSL2 — є вдосконаленим варіантом технології HDSL, який має ті ж самі функції, що і звичайна технологія HDSL, але при цьому використовує для роботи лише одну пару телефонного кабелю (коли HDSL передає по двох мідних парах).

===SDSL===
SDSL (Symmetric Digital Subscriber Line) - симетрична цифрова абонентська лінія, є варіантом HDSL, в якому використовується тільки одна пара кабелю. SDSL забезпечує однакову швидкість передачі даних як в бік користувача, так і від нього. Відомі дві модифікації цього обладнання: MSDSL (багатошвидкісні SDSL) і HDSL2, що мають вбудований механізм адаптації швидкості передачі до параметрів фізичної лінії.

===VDSL===
VDSL (англ. Very High Speed Digital Subscriber Line, швидкісна цифрова абонентська лінія) - найсучасніше xDSL рішення, продукт еволюції і конвергенції технологій ADSL і G. SHDSL. У порівнянні з ADSL VDSL має значно більш високу швидкість передачі даних: від 13 до 52 Мбіт / с в напрямі від мережі до користувача (Downstream) і до 11 Мбіт / с від користувача до мережі (Upstream) під час роботи в асиметричному режимі; максимальна пропускна здатність лінії VDSL при роботі в симетричному режимі складає приблизно 26 Мбіт / с у кожному напрямку передачі. Залежно від необхідної пропускної спроможності і типу кабелю довжина лінії VDSL лежить в межах від 300 метрів до 1,3 км.

Надання користувачеві таких високих пропускних здібностей можливо тільки в змішаній мідно-оптичній мережі доступу, до якої традиційна мережа доступу на металевих кабелях буде мігрувати в міру появи нових додатків і пов'язаного з цим збільшення числа користувачів, які потребують таких високих пропускних здібностей технології VDSL.

[[Файл:vdsl.jpg]]

Частоти роботи телефонного сигналу (POTS), ISDN, upstream і downstream складових VDSL сигналу.

===Reach DSL===
Reach DSL — належить до групи симетричних технологій і була спеціально розроблена для використання на довгих й неякісних абонентських лініях. Швидкість в обох напрямках—до 2,2 Мбіт/с на відстані не менше 9 км без обладнання ретрансляції.

==''Порівняння різних типів технології DSL''==
<table border="1" cellpadding="2">
<tr>
<th> Технологія </th><th> Макс. скорость восходящего потока данных (Мбит/с)</th><th>Макс. скорость нисходящего потока данных (Мбит/с)</th><th>Стандарт диаметра проводов </th><th> Максимальна відстань (метри)</th><th> Кодування
</th></tr>
<tr>
<th> ADSL</th><th> 0,8 </th><th> 8 </th><th> декілька </th><th> 5200 </th><th> САР или DMT
</th></tr>
<tr>
<th>G.Lite</th><th> 0,512</th><th> 1,5</th><th> декілька</th><th> 6700</th><th> DMT
</th></tr>
<tr>
<th>HDSL </th><th> 1,544; Т1; 2; Е1; </th><th> 1,544; Т1; 2,0 Е1 </th><th> 26 AWG* 24 AWG*</th><th> 2750; 3650 </th><th> 2B1Q
</th></tr>
<tr>
<th>HDSL2</th><th> 1,544; Т1; 2; Е1 </th><th> 1,544; Т1; 2,0 Е1 </th><th> 26 AWG* 24 AWG*</th><th> 2750; 3650 </th><th> ТС РАМ
</th></tr>
<tr>
<th>IDSL</th><th> 0,144 </th><th> 0,144 </th><th> декілька</th><th> 5800 </th><th> 2B1Q
</th></tr>
<tr>
<th>RADSL</th><th> 1,088 </th><th> 7,168 </th><th> декілька </th><th> 5500 </th><th> САР или DMT
</th></tr>
<tr>
<th>SDSL </th><th> 0,768 </th><th> 0,768 </th><th> декілька </th><th> 3050 </th><th> 2B1Q
</th></tr>
<tr>
<th>VDSL </th><th> 20 </th><th> 52 </th><th> декілька </th><th> 910 </th><th> CAP/DMT/ DWMT/SLC
</th></tr></table>

'''Примітка''': ''* - 26 AWG та 24 AWG – 0,4 мм та 0,5 мм відповідно.''

==''Питання до технологій DSL''==
#Які існують типи технології xDSL?
#В чому різниця технології ADSL і SDSL?
#В чому суть кодування даних Fibre Chanel передачі данпих в технології MDSL?
#В чому плюс ADSL технологій?
#Чому з'явилась технологія ADSL?
#В чому переваги технології vDSL?
[[category:Комп'ютерні мережі|*]]

Технологія CDMA

2009-12-25T08:40:14Z

Diablo2000: /* Питання до технології CDMA */

'''CDMA''' (''Code Division Multiple Access'') - цифрова безпровідна технологія, розроблена і вперше упроваджена QUALCOMM. CDMA конвертує мову в цифрову інформацію, яка потім пересилається як радіосигнал по безпровідній мережі. Використовуючи унікальний код для розрізнення кожної окремої соти, CDMA дає можливість безлічі користувачів одночасно "ділити" ефір - без атмосферних перешкод, "перетину" розмов або інтерференції.

==Історія CDMA==

Стартує як комерційний продукт в 1995 році, CDMA швидко стала однією з самих безпровідних технологій, що швидко поширюються, в світі. У 1999 році міжнародний телекомунікаційний союз (International Telecommunications Union) вибрав CDMA як промислового стандарту для нових безпровідних систем "третього покоління" (3g). Багато ведучих безпровідних носіїв, в даний час, вбудовані або модифіковані в мережі 3g CDMA, для того, щоб забезпечити велику ємкість для голосового трафіку, поряд з можливістю високошвидкісної передачі даних.

Назву стандарту CDMA (Code Division Multiple Access) означає "Система множинного доступу з кодовим розділенням", і ця назва відображає принцип роботи стандарту. CDMA - технологія "розподіленого спектру", що означає розподіл інформації, що міститься в окремих сигналах на набагато більшу ширину смуги, чим в первинному сигналі. Виклик в CDMA починається із стандартної швидкості в 9600 біт/с (9.6 кбіт/с). Потім він зростає, до швидкості передачі - близько 1.23 Мбіт/с.На відміну від інших методів доступу абонентів до мережі, де потужність сигналу концентрується на вибраних частотах або тимчасових інтервалах, сигнали CDMA розподілені в безперервному частотно-часовому просторі. Фактично метод маніпулює і частотою, і часом, і потужністю. Традиційне використання розподіленого спектру - для військових цілей. Із-за значної ширини смуги сигналу розподіленого спектру, його важко стискувати і важко ідентифікувати. Цим він кардинально відрізняється від технологій, що використовують точну ширину частотних смуг. Оскільки широкосмуговий сигнал розподіленого спектру дуже важкий у виявленні, він виявляється як не більше ніж легка піднесеність над "рівнем шуму" або рівнем інтерференції. У інших технологіях потужність сигналу концентрується усередині вузької, точно визначуваної смуги, яку легко виявити.

Підвищена безпека є відмінною рисою технології CDMA. Дзвінки з телефону CDMA будуть захищені від випадкового підслуховування, оскільки, на відміну від взаємодії в аналоговому режимі, простий радіоприймач не зможе виділити окремі цифрові взаємодії із спільної маси [[RF|RF]] випромінювання в смузі частот.

Синхронізація виконується на фінальних стадіях кодування радіосигналів від базової станції на мобільний телефон, CDMA вводить спеціальний "псевдовипадковий код" в сигнал, який відтворюється через певні проміжки часу. Базові станції в системі відрізняються один від одного тим, що передають різні коди протягом заданого проміжку часу. Іншими словами, базові станції передають зміщені за часом версії одні і тіж псевдовипадкові коди. Для того, щоб гарантувати, що використовувані зсуви за часом залишаються унікальними (не збігаються для різних базових станцій), станції CDMA повинні залишатися синхронізованими в спільних тимчасових вічках.

'''Хронологія становлення CDMA виглядає так:'''
*1935 р. - У СРСР опублікована перша робота присвячена обробці складних сигналів - "Основи теорії лінійної селекції. Кодове розділення каналів". Збірник ЛЕІС. Її написав професор Дмитро Васильович Агєєв. Робота вийшла невеликою брошурою і містила основи ортогонального розділення сигналів, розділення сигналів по формі.
*1942 р. - Голлівудська актриса Хедді Ламарк під час другої світової війни залишила свою професію і зайнялася частотним кодуванням. Вона однією з перших розробила frequency hopping, "перескок частоти". Ці роботи велися під грифом "секретно". Приблизно в один і той же час з'явилися роботи "Математична теорія зв'язку" Клода Е. Шеннона і "Теорія потенційної завадостійкості" Володимира Олександровича Котельникова. Шеннон і Котельников по суті створили наукову базу для розробки технології МДКР.
*1943 р. - У США описана система прихованої передачі мови, в якій інформаційний сигнал, сформований за допомогою вузькополосної частотної модуляції гармонійного піднесучій мовним повідомленням, перемножується з широкосмуговим сигналом.
*1956 р. - Лабораторією Лінкольна Массачусетського технологічного інституту розроблена і випробувана в реальних умовах система телеграфної КВ радіозв'язку "Rake" з поділом променів і підсумовуванням їх енергій. Філіп Годварт опублікував найпринциповіше роботу "Принцип невизначеності в радіолокації", в якій було зазначено, що можна створити сигнали з базою значно більше одиниці. Це перший сигнал, що відноситься до розряду широкосмугових (ШПС). Паралельно в нашій країні було створено радіолокатор з лінійно-частотної модуляцією. Починалися розробки систем МДКР саме з радіолокації, а тільки потім ці методи стали використовуватися в радіоуправлінні.
*1960 р. - У США випущена система зв'язку ARC-50. Її експериментальні дослідження почалися в 1956р. Система зв'язку використовувалася для організації обміну мовними повідомленнями між літаком та наземними службами, а також для визначення відстані до літака. У ARC-50 вперше були використані технічні рішення, які в подальшому стали базовими при проектуванні систем зв'язку з шумоподібним сигналом (ШПС).
*1960 р. - У США розроблена спеціальна система телефонного зв'язку з використанням ШПС RACEP, яка забезпечує зв'язок з рухомими наземними абонентами.
*60-ті роки - У міру розвитку методів аналого-цифрового перетворення мовних сигналів з'явилися перші пропозиції використовувати ШПС в комерційних системах зв'язку. В цей же час фірмою Motorola запропонована широкосмугова система передачі мовлення з використанням дельта-функції.
*70-80 роки - У США активно впроваджувалися системи супутникового зв'язку, авіаційні, сухопутного рухомого зв'язку. Найбільшою була об'єднана система розподілу тактичної інформації JTIDS, створена для потреб ВПС США. Інша військова система з ШПС SINCGARC призначалася для забезпечення зв'язку між наземними об'єктами і літаками. Були створені такі супутникові системи як MIL-STAR для потреб стратегічної і тактичної зв'язку, FLEITSATCOM для потреб тактичної зв'язку ВМС США та ін
*Кінець 80-х років - У США розгорнуто першу супутникова система зв'язку комерційного призначення за технологією CDMA Omni TRACKS, розроблена компанією Qualcomm.
*1988 р. - Асоціація виробників обладнання стільникового зв'язку (CTIA) опублікувала документ UPR, який визначав вимоги до ССПС (Системам сухопутної рухомої Зв'язку). До них належали:
**десятикратне збільшення ефективності використання частотного спектру в порівнянні з існуючими аналоговими системами;
**зворотна сумісність з існуючими аналоговими системами;
**розумна вартість абонентського терміналу;
**можливість введення нових послуг;
**якісне поліпшення послуг, що надаються
*1991 р. - Компанією Qualcomm розроблено проект стандарту IS-95.
*1993 р. - Асоціацією виробників обладнання зв'язку (TIA) затверджена базова версія IS-95, і в липні 1993 р. Федеральна комісія із зв'язку США (FCC) визнала як стандарт IS-95 запропоновану компанією Qualcomm технологію цифрового стільникового зв'язку на основі CDMA.
*1995 р. - Експлуатація першої комерційної системи мобільного зв'язку на базі технології CDMA IS-95 в Гонконзі.

==Еволюція стандарту==

У своєму виступі щодо безпеки і конфіденційності цифрових безпровідних комунікацій в березні 1997 р. президент Qualcomm Dr. Irwin M. Jacobs говорив про те, що CDMA – унікальна з точки зору безпеки, оскільки забезпечує високий ступінь захищеності розмови від прослухування. «Вона практично робить неможливим створення пристрою, що дозволяє сканувати канали передачі і прослухувати які б то не було розмови в мережах CDMA».

Принцип роботи CDMA – переклад мови в цифрову інформацію, яка передається як радіосигнал по безпровідній мережі. Використовуючи унікальне кодування для розпізнавання кожного окремого дзвінка, CDMA робить можливим використання хвиль багатьма людьми одночасно – без перешкод, спотворень або втрати зв'язку, оскільки дозволяє забезпечити унікальний метод шифрування, який міняється для кожної нової розмови. В процесі шифрування може бути використано до 4,4 трлн різних код. «Батько» CDMA – компанія Qualcomm – визнає, що не існує технології, яка була б повністю захищена від «зломів», і постійно збільшує стійкість технології CDMA в плані її безпеки.

У 1999 р. Міжнародний союз по телекомунікаціях (International Telecommunication Union, ITU) стандартизував третє покоління безпровідного зв'язку (3g), яке може зробити реальними високошвидкісну передачу даних і інші можливості. Стандарт 3g включає три режими роботи, не засновані технології CDMA. Сьогодні більше 50 провідних виробників вже отримали ліцензії Qualcomm на використання нової технології.

З огляду на те, що стандарт Cdma2000 був розроблений як досконаліший в порівнянні із стандартами попереднього покоління, що довели свої переваги систем CDMA, Cdma2000 забезпечує найшвидший, простіший і прибутковий шлях до сервісів 3g. Тоді як всі технології 3g (Cdma2000, WCDMA і TD-SCDMA) можуть бути життєздатні після довгого часу за виробничими показниками, комерційним успіхом і визнанням ринку.

Технологія Cdma2000 1x підтримує сервіси передачі і голосу, і даних в рамках звичайного 1,25 мегагерцового CDMA-канала і забезпечує безліч експлуатаційних переваг для інших технологій. Перш за все, вона практично подвоює потужність старіших CDMA-систем (враховуючи навіть крупніші доходи TDMA і GSM), сприяючи розвитку голосових сервісів і нових безпровідних сервісів Інтернет. Крім того, технологія забезпечує середні швидкості передачі даних від 50 до 90 кб/с (це набагато швидше, ніж дозволяє середнє dial-up з'єднання), аж до 144 кб/с.

==Еволюція платформ і рішень==

Розвиток самого стандарту для нового покоління мобільного зв'язку, безумовно, стимулює і створення нових рішень для всіх, хто працює над підвищенням якості і збільшенням кількості нових послуг мобільного зв'язку на базі CDMA.

Qualcomm активно підтримує всі розробки на базі стандарту і вивела на ринок вже другу версію програмного інструментарію BREW SDK для пристроїв безпровідного зв'язку.

BREW, Binary Runtime Environment for Wireless – орієнтована на CDMA програмна платформа для стільникових телефонів, смартфонов, коммуникаторов, КПК і так далі Це щось ніби моста між процесорами мобільних пристроїв і додатками для них, написаними на мові високого рівня. Основний конкурент BREW – Java Mobile Edition (J2me), просувна Sun.

BREW – повне, відкрите до змін рішення для створення і поширення додатків, конфігурації пристроїв, розрахунку вартості послуг і оплати. Провайдер безпровідних послуг, розробник або виробник – BREW – всім їм відкриває можливості для легкої і швидкої реалізації повного спектру технологічних і ділових досягнень в області безпровідних послуг.

Закінчене, але, в той же час, гнучке вирішення BREW включає базову систему додатків і їх перенесення для виробників устаткування, BREW Sdk™ (Software Development Kit – пакет розробки програмного забезпечення) і систему поширення BREW Distribution System (BDS) – потужний віртуальний сервіс, який об'єднує провайдерів і розробників в області безпровідного зв'язку.

BREW надає розробникам програмного забезпечення необхідні інструменти і підтримку, завдяки яким можна легко створювати додатки для безпровідних пристроїв. На його базі можна створювати безпровідне устаткування, що відповідає всім вимогам, крім того, що скорочує час виробництва і витрати на впровадження. BREW позволіяющийся асортимент додатків. Для користувачів тут теж є вельми істотна перевага: можливість персоніфікувати свої пристрої, які можуть викачувати по мережі різні застосування безпосередньо на телефон користувача без участі оператора.

Основна особливість нової версії набору для розробників BREW – покращувана підтримка додатків для електронної комерції і посилені функції безпеки.

Серед інших можливостей і новин BREW SDK – розширені інтернет-функції, включаючи роботу з HTML, XHTML (заснований на XML мова розмітки гіпертексту, максимально наближений до поточних стандартів HTML), chtml (compact HTML, мова розмітки для мобільних пристроїв), компоненти для браузеров, SMS-функции, розширена підтримка служби gpsone. Можна оцінити і багатші графічні і мультимедійні можливості: підтримку JPEG, спрайту і звукового формату CMX (Compact Multmedia extentions CMX, для одночасного відтворення музики MIDI, голосу, зображення).

Важливим моментом є просте портірованіє застосувань на різні пристрої: тут приділена увага перенесенню розробок на апарати з малим об'ємом пам'яті (наприклад, безпровідні модемні модулі або недорогі телефони). Виробникам пристроїв надається можливість при компіляції вибирати компоненти BREW, що включаються, і залишати тільки необхідні.

Отже, світ змінився. І вже сьогодні за допомогою BREW оператори безпровідних мереж можуть запропонувати більшу кількість послуг своїм користувачам, ніж коли-небудь, тим самим збільшуючи ARPU з мінімальними зусиллями і нульовими витратами на створення додатків. Це означає, що розвивати бізнес на базі нових технологій CDMA не лише цікаво, але і вигідно.

==Принципи побудови мереж CDMA==

Про стрімке завоювання CDMA світового ринку телекомунікацій говорять наступні цифри. Не дивлячись на відносну новизну (перша стільникова система рухливого радіозв'язку спільного користування в цьому стандарті була відкрита для комерційної експлуатації у вересні 1995 р. в Гонконзі), вже в 1996 р. в Південній Кореї працювала комерційна мережа з 2 млн. користувачів. У цьому ж році в США 60% новій номерній ємкості було введено за допомогою стандарту CDMA, який міцно утримує перше місце як по кількості охоплюваного населення, так і по числу операторів, що використовують дану технологію. Мережі цього стандарту розповсюдженні в сусідніх з Україною державах - Росії, Молдові і Польщі.

===Загальні відомості===

Система CDMA побудована по методу прямого розширення спектру частот на основі використання 64 видів псевдовипадкових послідовностей (ПСП), сформованих згідно із законом функцій Уолша. Мовні повідомлення передаються за допомогою мовоперетворюючого пристрою з алгоритмом Celр. Використання системи переривистої передачі мови на основі детектора активності мови і вокодера з алгоритмом CELP у поєднанні із змінною швидкістю перетворення аналогового мовного сигналу в цифровій сприяє зниженню взаємних перешкод в мережі і збільшенню її ємкості. Це відбувається через те, що абонентський термінал (АТ) випромінює сигнал тільки на інтервалах активності мови, які складають близько 35% тривалості розмови. На лінії від базової станції до абонентського терміналу ("вниз") адресною ознакою кодового каналу служить одна з 64 ортогональних функцій Уолша, а на лінії "вгору" - квазіортогональні довгі ПСП. Зв'язок в системі CDMA організовується за стільниковим принципом з використанням всіх типових елементів стільникової мережі рухливого радіозв'язку. При відношенні енергії інформаційного символу до спектральної щільності шуму 7...8 дб і допустимій частоті помилок 1% можна організувати 60 активних каналів на трьохсекторну стільнику. Для синхронізації роботи мережі використовуються сигнали, що приймаються з радіонавігаційних супутників GPS за допомогою спеціального приймача, що входить до складу базової станції (БС).

Діапазон робочих частот від АТ до БС лежить в межах 824-849 Мгц, а у зворотному напрямі - в межах 869-894 Мгц. Таким чином, дуплексне рознесення рівне 45 Мгц. Спільна смуга частот кожного радіоканалу - 1,23 Мгц. По краях робочого діапазону частот, виділеного операторові мережі CDMA, рекомендується передбачити наявність захисних смуг. Якщо по сусідству працює система AMPS, ширина захисної смуги повинна складати 270 кгц, якщо яка-небудь інша система зв'язку - захисну смугу слід збільшити до половини основної смуги, тобто до 615 кгц. Стандарт CDMA дає можливість використовувати одну і ту ж частоту, що несе, по всій мережі у всіх сотах. Коефіцієнт повторного використання частоти для CDMA дорівнює 1.

===Взаємодія базової станції і терміналу===

Базова станція, керована контроллером і сполучена з ТФОП за допомогою інтерфейсу, як який зазвичай використовується так званий центр комутації рухливого зв'язку, може одночасно використовувати 64 канали передачі, з яких один канал, - пілотний, один - для синхронізації, сім каналів - для персонального виклику, останні 55 - для передачі мовних повідомлень. У напрямі "вниз" канали називають прямими. Пілотний канал використовується для початкової синхронізації АТ з мережею і для контролю за сигналами БС за часом, частоті і фазі. Канал синхронізації забезпечує ідентифікацію БС, контроль рівня випромінювання пілотного сигналу, а також фазу ПСП БС. Канал виклику використовується для виклику АТ і для призначення після встановлення з'єднання каналу зв'язку. Канал прямого трафіку служить для передачі мовних повідомлень і даних. У нім організований також безперервний субканал управління потужністю шляхом заміщення декілька біт мовних даних із швидкістю 800 біт/с. Передача "0" означає, що абонентська станція повинна збільшити рівень своєї вихідної потужності на 1 дб, а передача "1" - зменшити на 1 дб. Максимально можлива швидкість зміни потужності складає 16 дб (у 40 разів) протягом 20 мс. Динамічний діапазон регулювання - 84 дб.

Таке регулювання дозволяє АТ працювати з мінімально необхідною потужністю випромінювання, даючи можливість БС приймати сигнали абонентських терміналів з практично однаковим рівнем потужності незалежно від видалення. Це забезпечує як мінімізацію взаємних перешкод в мережі і збільшення її ємкості, так і вищу екологічну безпеку АТ для користувача. Проте при планеруванні мережі необхідно враховувати, що розмір сотів має бути приблизно однаковий. Інакше виникають перешкоди від АТ, що знаходяться в сусідніх сотах. Радіус соти в місті може досягати 4-5 км., в сільській місцевості - від 7-8 до 25-30 км., залежно від рельєфу місцевості і висоти розташування антен. У напрямі від АТ до БС канали називають зворотними. До їх числа входять канал доступу і канал зворотного трафіку. Канал доступу використовується для встановлення викликів і відповідей на повідомлення, передавані по каналу виклику, і для передачі команд і запитів на реєстрацію в мережі.

У кожному каналі БС при передачі використовується одна з 64 послідовностей Уолша. Зміні знаку біта інформації відповідає поворот на 180 градусів фази використовуваної послідовності. Унаслідок ортогональності послідовностей перешкоди між каналами передачі відсутні. Вони виникають тільки від сусідніх БС, що працюють на тій, що тій же несе і використовують ту ж послідовність, але з іншим циклічним зрушенням. У абонентському терміналі ортогональні сигнали використовуються для підвищення перешкодостійкості каналів. При цьому кожній групі з 6 біт інформаційного повідомлення відповідає одна з 64 послідовностей Уолша. Різні циклічні зрушення ПСП в абонентських терміналах дозволяють БС при прийомі розділити сигнали від АТ.

Абонентський термінал може знаходитися в одному з чотирьох станів: ініціалізації, черговому, доступу, активному. В стані ініціалізації АТ веде пошук пілотного каналу на нульовій функції Уолша. Виявивши його, він знаходить на 32-ій функції Уолша канал синхронізації. З повідомлення, передаваного по каналу синхронізації, АТ отримує дані про конфігурацію системи і її тимчасовій структурі. На наступному етапі АТ входить в режим чергового стану, виявляє канал персонального виклику і веде безперервний контроль за повідомленнями, що поступають. Ці повідомлення від БС можуть містити всі необхідні дані, щоб ініціювати виклик або прийняти його від іншого абонента. В разі проходження виклику АТ переходить в стан доступу. При успішній спробі доступу АТ входить в активний стан.

===Передача повідомлень===

Передача повідомлень в мережі здійснюється кадрами. При цьому в каналах застосовуються: згортальне кодування "вниз" із швидкістю 1/2, "вгору" - 1/3, декодер Вітербі з м'яким рішенням, передаваних повідомлень. Використовувані принципи прийому дозволяють аналізувати помилки в кожному інформаційному кадрі і стирати кадр при перевищенні допустимого рівня, тим самим підтримуючи високу якість передачі мови. Крім того, в системі CDMA використовуються роздільна обробка відбитих від будівель сигналів, що приходять з різними затримками, і подальше їх вагове складання, що значно знижує негативний вплив ефекту многолучевості. При роздільній обробці променів в кожному каналі прийому на БС використовуються чотири що паралельно працюють корелятора, а в ношеному абонентському терміналі - три корелятори.

У системі CDMA передбачений режим м'якої естафетної передачі (soft handoff) під час переходу абонента з соти в стільнику. При цьому АТ підтримує зв'язок одночасно з двома або трьома БС, проводячи безперервний пошук всіх пілот-сигналов на робочій частоті з фіксацією їх рівнів. В разі виявлення досить сильного пілот-сигнала, що не належить до обслуговуючого його вічка (сектору), він посилає повідомлення своєї базової станції. На основі повідомлень, що поступають від різних БС, контроллер базових станцій приймає рішення, яка БС буде залучена в процедуру естафетної передачі, призначає цій БС вільну функцію Уолша з належного набору і повідомляє їй код АТ. Обслуговуючою БС поступає команда направити АТ повідомлення про початок процедури естафетної передачі. Абонентський термінал, що приймає інформацію одночасно від двох БС, вибирає кращий мовний кадр з двох. Аналогічним чином мережевий інтерфейс, приймаючи одну і ту ж інформацію від двох БС, вибирає кращу на основі покадрового порівняння.

===CDMA: канальна структура===
При першому знайомстві з канальною структурою читач стикається з великою кількістю загадкових абревіатур. Але насправді принцип їх утворення досить простий: спочатку одна або дві англійські букви, що позначають спеціальну характеристику (ознаку) даного логічного каналу (див. таблицю), потім ще дві букви - завжди CH (Channel). Підхід зберігається незалежно від стандарту.
<center>'''Класифікація та типові позначення каналів'''</center>
<table width="400" border="1" cellspacing="0" cellpadding="1" align="center">
<tr align="center">
<td>Ознака</td>
<td>Позначення</td>
<td>Назва каналу</td>
</tr>
<tr>
<td rowspan="2">Напрямок зв'язку</td>
<td align="center">F</td>
<td>Прямий (Forward)</td>
</tr>
<tr>
<td align="center">R</td>
<td>Зворотній (Reverse)</td>
</tr>
<tr>
<td rowspan="2">Тип канала</td>
<td align="center">L</td>
<td>Логічний (Logical)</td>
</tr>
<tr>
<td align="center">P</td>
<td>Фізичний (Physical)</td>
</tr>
<tr>
<td rowspan="4">Назначение канала</td>
<td align="center">A</td>
<td>Доступ (Access)</td>
</tr>
<tr>
<td align="center">P</td>
<td>Викличний (Paging)</td>
</tr>
<tr>
<td align="center">S</td>
<td>Сигналізації (Signaling)</td>
</tr>
<tr>
<td align="center">T</td>
<td> Трафіку (Traffic)</td>
</tr>
<tr>
<td rowspan="5">Спосіб організації зв'язку</td>
<td align="center">A</td>
<td>Суміщений (Associated)</td>
</tr>
<tr>
<td align="center">B</td>
<td>Широкомовний (Brodcast)</td>
</tr>
<tr>
<td align="center">С</td>
<td>Загальний (Common)</td>
</tr>
<tr>
<td align="center">D</td>
<td>Виділений (Dedicated)</td>
</tr>
<tr>
<td align="center">SD</td>
<td>Автономний (Stand-alone)</td>
</tr>
<tr>
<td rowspan="3">Допоміжні канали</td>
<td align="center">A</td>
<td> Допоміжний (Auxiliary))</td>
</tr>
<tr>
<td align="center">PI</td>
<td>Пілот-сигналу (Pilot)</td>
</tr>
<tr>
<td align="center">S или SYNC</td>
<td>Синхроканал (Synchronization)</td>
</tr></table>

Важливу роль у системах на базі CDMA грає канал передачі пілот-сигналу (Pilot Channel), що випромінюється кожною базовою станцією безперервно в широкомовному режимі і може бути прийнятий одночасно всіма мобільними станціями, розташованими в зоні її обслуговування. Для встановлення початкової синхронізації використовується синхроканал F-SYNC. Традиційно передача дзвінків з базової станції на мобільний здійснюється за допомогою пейджингового каналу PCH (Paging Channel), а багатостанційний доступ реалізується через ACH (Access Channel).

Для надання різних послуг зв'язку в CDMA використовуються два типи каналів. Перший з них називається фундаментальним (FCH, Fundamental Channel), а другий - додатковим (SCH, Supplemental Channel). Послуги, які надаються через цю пару каналів, залежать від схеми організації зв'язку. Канали можуть бути адаптовані для певного виду обслуговування та працювати з різними розмірами кадру, використовуючи будь-яке значення швидкості з двох швидкісних рядів: RS-1 (1500, 2700, 4800 і 9600 біт / с) або RS-2 (1800, 3600, 7200 і 14 400 біт / с). Визначення і вибір швидкості прийому здійснюється автоматично.

З третім поколінням CDMA все набагато складніше. У cdma2000 збережена існуюча канальна структура, однак кількість видів каналів збільшена до 15. Перш за все, введені три додаткових пілот-сигнали: два допоміжних у прямому каналі - CAPICH (Common Auxiliary PICH) і DAPICH (Dedicated Auxiliary PICH) і одна в зворотному - R-PICH. CAPICH використовується за наявності на базової станції рознесених антен, DAPICH - при використанні абонентських антен з вузьким променем спрямованості, а R-PICH виконує початкову синхронізацію для базової станції.

Крім того, для організації зв'язку в прямому і зворотному напрямках додатково введені загальний (CCCH, Common CCH) і виділений (DCCH, Dedicated CCH) канали управління, які за призначенням аналогічні каналах PCH (у прямому каналі) і ACH (в зворотному каналі).

На відміну від IS-95 і cdma2000 в стандартах UTRA (ETSI, Європа) і W-CDMA (ARIB, Японія) запропонований інший принцип розподілу каналів, заснований на обліку взаємозв'язку між об'єктами різних ієрархічних рівнів. При цьому можуть бути виділені три типи каналів:
#логічні, які обслуговуються на підрівні L2/LAC і забезпечують взаємодію між протоколами L2/MAC і #більш високими рівнями;
#транспортні, які обслуговуються на підрівні L2/MAC і забезпечують взаємодію між протоколами #фізичного і більш високих рівнів;
#фізичні, що формуються на самому нижньому рівні L1.

Існують дві групи логічних каналів: управління CCH (Control Channel) і трафіку TCH (Traffic Channel). По каналах управління передаються викличні та службові повідомлення, сигналізація, команди управління потужністю і діаграмою спрямованості, а по каналу трафіку - інформаційні потоки.

Канали управління, в свою чергу, поділяються на загальні (CCCH, Common CCH) і виділені (DCCH, Dedicated CCH). У рекомендації МСЕ (ITU-R M.1035) був також запропонований третій тип каналу - жорстко закріплений, що одержав позначення (LCCH, Leash CCH). В даний час в системах на базі протоколу CDMA він не використовується.

Загальні канали CCCH призначені для передачі керуючої інформації та сигналізації в режимі, не орієнтованому на з'єднання. Є чотири види таких каналів: широкомовні (BCCH, Broadcast CCH), прямого доступу (FACH, Forward ACH), пейджингові PCH і довільного доступу (RACH, Random ACH).

Двосторонній радіозв'язок між базовою і мобільного станціями здійснюється по двох каналах. У мережах з комутацією каналів дані передаються по виділеному каналу трафіку (DTCH, Dedicated TCH), а пакетна інформація - по каналу передачі абонентських пакетів (UPCH, User Packet Channel).

Транспортні канали, що зв'язують фізичний рівень з більш високими, так само як і логічні, поділяються на дві групи: загальні CCH, які не потребують ідентифікації мобільної станції в робочій смузі, і виділені DCH, в яких мобільна станція однозначно пов'язана з фізичним каналом, тобто з певним кодом і частотою. Перші доступні групі абонентів - зв'язок організовується одночасно між базовою і декількома мобільними станціями, а по виділеному передаються дані або сигналізація.

Одне з відмінностей між проектами W-CDMA і UTRA полягає в різному числі типів виділених каналів. У W-CDMA один тип - DTCH, а в UTRA їх аж три: DTCH, автономний (SDCCH, Stand-alone DCCH) і суміщений (ACCH, Associated CCH). У каналі DTCH передбачено швидка зміна швидкості передачі (кожні 10 мс). ACCH використовується для спільної передачі керуючої інформації з потоку даних.

Фізичні канали визначають якісні показники та режими передачі інформації. Їх головні характеристики - код, частота і фазовий зсув. Вони також поділяються на загальні (CPCH, Common Physical Channel) і виділені (DPCH, Dedicated Physical Channel) канали. За загальним каналу управління (CCPCH, Common Control Physical Channel) передається виклична керуюча інформація. Для передачі символів пілот-сигналу використовується окремий канал синхронізації (SCH, Synchronization Channel).

Для організації зв'язку з конкретним користувачем виділено спеціальний канал DPCH, по якому передаються як інформація абонента, так і управляючі сигнали, допоміжні пілот-символи керування діаграмою спрямованості антени, а також біти управління потужністю та інші службові дані.

Унікальність технології з кодовим поділом каналів полягає в тому, що кожний логічний канал відображається на фізичний «індивідуально», з притаманними йому швидкістю передачі і кодом.

Так як число каналів на мережевому рівні значно більше, ніж на канальному, то в одному транспортному каналі зазвичай поєднують кілька низькошвидкісних логічних (рис. 2). При переході від транспортного до фізичного рівня канали теж можна об'єднувати, при цьому прийнято пейджингового канал PCH і канал доступу FACH відображати на загальний фізичний канал «вниз», а канал доступу RACH - на загальний фізичний канал «вгору».

===Переваги стандарту===

Система безпровідного доступу, побудована за технологією CDMA, забезпечує стандартний набір мовних і немовних послуг, типовий для цифрових стільникових систем другого покоління. Цей набір включає передачу мови з високою якістю, передачу даних і факсограмм, а також додаткові послуги: переклад з'єднання на іншого абонента, конференц-зв'язок і голосову пошту. Проте описані вище принципи побудови системи CDMA визначають наступні її переваги перед іншими стандартами стільникового зв'язку, роблячи цю технологію привабливішою як для операторів, так і для абонентів. Технологія CDMA забезпечує велику ємкість мережі в порівнянні з іншими відомими технологіями побудови стільникових мереж за рахунок як більшого числа каналів на 1 Мгц виділеної смуги частот, так і повторного використання каналів зв'язку на даній території. Наприклад, допустиме співвідношення сигнал/перешкода в каналах GSM складає 9 дб, в аналогових каналах - 17...18 дб. Це дозволяє забезпечити повторне використання частот при меншому територіальному рознесенні базових станцій і тим самим збільшити ємкість мереж GSM приблизно удвічі в порівнянні з аналоговим стандартом TAGS, а при використанні напівшвидкісного мовного кодека - в чотири-п'ять раз. Стандарт CDMA дає можливість використовувати одну і ту ж частоту по всій мережі у всіх сотах. Ємкість в даному випадку збільшиться по відношенню до AMPS до десяти разів. До додаткового підвищення ємкості приводить і використання детектора активності мови і вокодера з алгоритмом CELP. Порівняльні характеристики систем стандартів CDMA і TDMA приведені в таблиці.

Використання у всіх сотах однієї і тієї ж частоти приводить, по суті, до виключення необхідності частотного планерування при проектуванні мережі. Планерування зводиться до того, щоб соти за розміром були приблизно однакові. Крім того, технологія обробки сигналу з ефектом багатопроменевого поширення підвищує інтенсивність сигналу, дозволяючи збільшити розмір соти.

Оскільки в технології CDMA інформація розподілена по широкому спектру і кодована, сигнал важко виявити і прослухати. Тобто технологія безпечніша в порівнянні з іншими стільниковими системами з точки зору захисту інформації. Кодування мовних сигналів із змінною швидкістю дозволяє мовним бітам передаватися з тією швидкістю, яка необхідна для забезпечення високої якості мови. Це економить заряд батареї мобільного телефону, збільшуючи тривалість розмови. До цього ж приводить пониження потужності АТ до мінімально необхідною для роботи в мережі. Додатковою перевагою є велика екологічна безпека системи (випромінювана потужність мінімальна і, крім того, розподілена по широкому спектру частот).
Реалізація "м'якого" переходу з соти в стільнику (з сектора в сектор) виключає переривання розмови при перетині абонентом кордону соти.

==Характеристики і їх опис==
*'''Висока пропускна спроможність.'''
Польові випробування, що проводилися в різних умовах, підтвердили, що при високому навантаженні пропускна спроможність систем CDMA в середньому в 15 разів перевищує пропускну спроможність аналогових систем. Нарешті, при використанні існуючих вокодеров, які працюють на половиною швидкості передачі, пропускна спроможність збільшується ще в 1,7 разу. Додаткова секторизация (понад 3) також збільшує пропускну спроможність.
*'''Високоякісний зв'язок.'''
Вокодер, що працює на змінній швидкості передачі, забезпечує перетворення мовних сигналів в цифрову форму і високоякісне відтворення мови. Фонові сигнали заглушаються навіть при великому навантаженні. Метод м'якої передачі абонента (перемикання абонента з одного радіоканалу на іншій), вживаної в системах CDMA, забезпечує майже прозору передачу викликів між сотами. Такий надійний метод передачі практично виключає втрату викликів і знижує навантаження на комутаційне устаткування.
*'''Можливість подальшої еволюції системи.'''
У існуючій системі передбачені пошукові служби і цифрова передача даних. Можуть бути передбачені і вищі швидкості передачі. Портативні абонентські станції, засновані тільки на методі CDMA і сумісні із стільниковими системами і УАТС, можуть відповідати перспективним вимогам.
*'''Можливість введення нових функцій.'''
За бажання з одного і того ж апарату можна отримати вихід до безпровідної УАТС, домашньому безпровідному телефону, суспільним безпровідним цифровим телефонним апаратам, до мережі персональний зв'язку і до стільникових мереж. Забезпечуються інтерфейси з УАТС, мережею [[Технологія_ISDN|ISDN]] і комутованою телефонною мережею загального користування. Цифрові сигнали управління дозволяють організувати цілий ряд служб передачі даних, які можна додавати у міру того, як компанія-оператор вводитиме новий послуги. Вокодер із змінною швидкістю передачі і передбачена можливість передачі даних дозволяють вводити різні рівні обслуговування. Передбачені в системі вимірювання рівня сигналу і його затримки дозволяють визначати положення рухомої станції.
*'''Секретність зв'язку.'''
Цифрова форма сигналів, передача в широкій смузі частот, захист інформації для кожного адресата - все це забезпечує значно вищу, ніж в інших системах, секретність зв'язку.
*'''Простота переходу (і сумісність з аналоговими системами).'''
CDMA дозволяє майже потроїти пропускну спроможність, що існує в аналогових мережах, і забезпечує вищу якість обслуговування. Пропускна спроможність і радіопокриття дозволяють вводити CDMA при значно меншому числі сотів, чим на існуючих мережах. Зона радіо покриття антени і секторизация не залежать від соти і не так тісно зв'язані, як у вузькосмугових система. Подальше розширення може бути поетапним і може бути місцевим (щоб швидко забезпечити радіопокриття в якомусь одному місці) або глобальним.

==Принцип роботи CDMA==
Принцип роботи систем стільникового зв'язку (ССС) з кодовим поділом каналів можна пояснити на такому прикладі.

Припустимо, що ви сидите в ресторані. За кожним столиком перебуває двоє людей. Одна пара розмовляє між собою англійською мовою, інша українською, третя на німецькій і т.д. Виходить так, що в ресторані всі розмовляють в один і той же час на одному діапазоні частот (мова від 3 кГц до 20 кГц), при цьому ви, розмовляючи зі своїм опонентом, розумієте тільки його, але чуєте всіх.

Так само і в стандарті CDMA передається в ефірі інформація від базової станції до мобільного або навпаки потрапляє до всіх абонентів мережі, але кожен абонент розуміє тільки ту інформацію, яка призначена для нього, тобто росіянин розуміє тільки російянина, німець тільки німця, а решта інформації відсіюється. Мова спілкування в даний момент є кодом. У CDMA це організовано за рахунок застосування кодування переданих даних, якщо точніше, то за це відповідає блок множення на функцію Уолша.

На відміну від стандарту GSM, який використовує TDMA (Time Division Multiple Access - багатостанційний доступ з кодовим поділом каналу, тобто кілька абонентом можуть розмовляти на одній і тій же частоті, як і в CDMA, але на відміну від CDMA, в різний час), стандарт IS-95 діапазон частот використовує більш економічно.

CDMA називають широкосмугового системою і сигнали, що йдуть у ефірі шумоподібним. Широкосмугова - тому, що займає широку смугу частот. Шумоподібних сигнали - тому, що коли в ефірі на одній частоті, в один і той же час працюють декілька абонентів, сигнали накладаються один на одного (можна уявити шум у ресторані, коли всі говорять одночасно). Перешкодостійкий - тому, що при виникненні в широкій смузі частот (1,23 Мгц) сигналу-перешкоди, вузького діапазону (<150кГц), сигнал візьметься майже неспотворений. За рахунок перешкодостійкого кодування втрачені дані система відновить, див. рис 1, де показано корисний сигнал і перешкода (СЗС - селективна перешкода).
<center>[[Файл:Cdma_r1.jpg]]</center>
<center>Рис. 1</center>
А в стандарті GSM таке не вийде. Через те, що GSM сам вузькосмуговий. Ширина смуги, що використовується, дорівнює 200 кГц.

У каналах системи CDMA застосовується звертувальне кодування, декодер Вітербо з м'яким рішенням. Загальна смуга каналу зв'язку становить 1,25 Мгц.

<center>'''Основні характеристики CDMA'''</center>
<table width="550" align="center" border="1" cellpadding="5" cellspacing="0">
<tr>
<td style="" width="396" valign="top">Діапазон частот передачі MS</td>
<td style="" width="204" valign="top"> 824,040 – 848, 860 Мгц</td>
</tr>
<tr>
<td style="" width="396" valign="top"> Діапазон частот передачі BTS</td>
<td style="" width="204" valign="top"> 869,040 – 893,970 мгц</td>
</tr>
<tr>
<td style="" width="396" valign="top"> Відносна нестабільність несучої частоти
BTS</td>
<td style="" width="204" valign="top"> +/- 5*10^-8</td>
</tr>
<tr>
<td style="" width="396" valign="top"> Відносна нестабільність несучої частоти
MS</td>
<td style="" width="204" valign="top"> +/- 2,5*10^-6</td>
</tr>
<tr>
<td style="" width="396" valign="top"> Вид модуляції несучої частоти</td>
<td style="" width="204" valign="top"> QPSK(BTS), O-QPSK(MS)</td>
</tr>
<tr>
<td style="" width="396" valign="top">
 Ширина спектра випромінюваного cигнала: : 

                   
за рівнем мінус 3 Дб

                    
за рівнем мінус 40 Дб  
 
</td>
<td style="" width="204" valign="top">
  
 1,25 Мгц 
 1,50 Мгц
</td>
</tr>
<tr>
<td style="" width="396" valign="top"> Тактова частота ПСП М-функції</td>
<td style="" width="204" valign="top"> 1,2288 Мгц</td>
</tr>
<tr>
<td style="" width="396" valign="top"> Кількість каналів BTS на 1 несучої частоті</td>
<td style="" width="204" valign="top">
 1 пілот-канал  
1 канал синхронізації 
 7 каналів персонально дзвінка 
 55 каналів зв'язку
</td>
</tr>
<tr>
<td style="" width="396" valign="top">Кількість каналів MS</td>
<td style="" width="204" valign="top">
1 канал доступу  
 1 канал зв'язку
</td>
</tr>
<tr>
<td style="" width="396" valign="top">
Швидкість передачі даних: 
 У каналі синхронізації  
 У каналі перс.визова і доступу 
У каналах зв'язку
</td>
<td style="" width="204" valign="top">
  
1200 бит/с 
9600, 4800 бит/с 
9600, 4800, 2400, 1200 бит/с
</td>
</tr>
<tr>
<td style="" width="396" valign="top">Кодування в каналах передачі BTS</td>
<td style="" width="204" valign="top">Зверточний код R=1/2, К=9</td>
</tr>
<tr>
<td style="" width="396" valign="top">Кодування в каналах передачі MS</td>
<td style="" width="204" valign="top">Зверточний код R=1/3, K=9</td>
</tr>
<tr>
<td style="" width="396" valign="top"> Необхідне для прийому відношення енергії
біта інформації</td>
<td style="" width="204" valign="top"> 6-7 дБ</td>
</tr>
<tr>
<td style="" width="396" valign="top">Максимальна ефективна випромінювана потужність
BTS</td>
<td style="" width="204" valign="top"> 50 Вт</td>
</tr>
<tr>
<td style="" width="396" valign="top"> Максимально ефективна випромінювана потужність
MS</td>
<td style="" width="204" valign="top"> 6,3 – 1,0 Вт</td>
</tr>
</table>

==Порядок проходження мовних даних в мобільній станції до моменту відправлення в ефір==
#Мовний сигнал надходить на мовної кодек.На цьому етапі мовний сигнал оцифровується і стискається за алгоритмом CELP ..
#Далі сигнал надходить на блок перешкодостійкого кодування, який може виправляти до 3-х помилок у пакеті даних.
#Далі сигнал надходить до блоку переміжного сигналу. Блок призначений для боротьби з пачками помилок в ефірі. Пачки помилок - спотворення кількох біт інформації поспіль. Принцип такий. Потік даних записується в матрицю по рядках. Як тільки матриця заповнена, починаємо з неї передавати інформацію по стовпцях. Отже, коли в ефірі спотворюються поспіль кілька біт інформації, при прийомі пачка помилок, пройшовши через зворотну матрицю, перетвориться в одиночні помилки.
#Далі сигнал надходить до блоку кодування (від підслуховування). На інформацію накладається маска (послідовність) довжиною 42 біта. Ця маска є секретною. При несанкціонованому перехоплення даних в ефірі неможливо декодувати сигнал, не знаючи маски. Метод перебору всіляких значень не ефективний тому при генерації цієї маски, перебираючи всілякі значення, доведеться генерувати 8.7 трильйона масок довжиною 42 біта. Хакер, користуючись персональним комп'ютером, пропускаючи через кожну маску сигнал і перетворюючи його в файл звукового формату, потім, розпізнаючи його на наявність мови, витратить багато часу.
#Блок на код Уолша. Цифровий потік даних перемножується на послідовність біт, згенерованих по функції Уолша. На цьому етапі кодування сигналу відбувається розширення спектру частот, тобто кожний біт інформації кодується послідовністю, побудованої за функцією Уолша, довжиною 64 біта. Швидкість потоку даних в каналі збільшується в 64 рази. Отже, в блоці модуляції сигналу швидкість маніпуляції сигналу зростає, звідси і розширення спектру частот. Так само функція Уолша відповідає за відсів непотрібної інформації від інших абонентів. У момент початку сеансу зв'язку абоненту призначається частота, на якій він буде працювати і один (з 64 можливих) логічних каналів, який визначає функція Уолша. У момент прийняття сигнал за схемою проходить у зворотний бік. Прийнятий сигнал множиться на кодову послідовність Уолша. За результатом множення обчислюється кореляційний інтеграл.Якщо Z порогова відповідає граничному значенню, отже, сигнал наш. Послідовності функції Уолша ортогональні і володіють хорошими кореляційними і автокореляційних властивостями, тому ймовірність сплутати свій сигнал з чужим дорівнює 0.01%.
#Блок перемножування сигналу на дві М-функції (М1 - довжиною 15 біт, М2 - довжиною 42 біта) або ще їх називають ПСП-псевдовипадковими послідовностями.
#Блок призначений для перемішування сигналу для блоку модуляції. Кожній призначенії частоті призначаються різні М-функції.
#Блок модуляції сигналу. У стандарті CDMA використовується фазова модуляція ФМ4, ОФМ4.
<center>[[Файл:Cdma_r2.jpg]]</center>
==Налаштування підключення інтернету в Linux==
Розглянемо підключення на прикладі модему Novatel U720, ISP - InterTelecom

В терміналі набереємо '''sudo nano /etc/modules''', повинен відкритися текстовий редактор nano. Якщо у файлі є ''anydata'', то видаляємо його, і пишем:
usbserial vendor=0x16d5 product=0x6501
зберігаємо (Ctrl+X, Y, Enter).
Далі необхідно виконати:

'''sudo rmmod anydata usbserial'''

'''sudo modprobe usbserial vendor=0x16d5 product=0x6501'''

'''sudo nano /etc/ppp/peers/cdma'''

у файл який відкрився вставляєм:
debug
noipdefault
defaultroute
ipcp-accept-local
lcp-echo-interval 60
lcp-echo-failure 5
usepeerdns
nopcomp
noauth
noaccomp
nodetach
user "КОРИСТУВАЧ"
connect "/usr/sbin/chat -s -S -V -t 5 -f /etc/ppp/cdma.chat"
Зберігаєм і виходимо.

Так само створюємо ''«/etc/ppp/cdma.chat»'' і вписуємо:
<pre>'' ''
'' 'ATZ'
'OK' 'ATI'
'OK' 'ATDT#777'
'CONNECT' 'ATO' </pre>
зберігаєм і виходим(#777 номер дозвону).

Відкриваєм файл ''«/etc/ppp/pap-secrets»'' і дописуєм:
"КОРИСТУВАЧ" * "ПАРОЛЬ"
Набираємо команди:

'''sudo ln -sf /dev/ttyUSB0 /dev/modem'''

'''sudo pppd /dev/modem 115200 file /etc/ppp/peers/cdma user КОРИСТУВАЧ'''

Для відключення нету потрібно набрати:

'''sudo killall -w pppd'''

==Налаштування модемів CDMA==
Інструкція з встановлення телефонів CDMA-450 в якості радіо-модемів

'''Підключення кабелю передачі даних:'''

''Крок 1.''
З'єднайте кабель передачі даних і телефон.

''Крок 2.''
Підключіть кабель передачі даних у роз'єм USB на комп'ютері.

''Крок 3.''
Встановіть який є в комплекті драйвер для даного кабелю, відповідно до інструкції на що додається до кабелю диск.

''Примітка:'' Після успішної установки драйвера з'явиться новий пристрій UBIQUAM CDMA USB Modem. Панель управління -> Система -> Устаткування -> Диспетчер пристроїв -> Модеми.

<center>[[Файл:Image001.png]]</center>

''Крок 4.''
Створіть нове мережеве підключення використовуючи модем UBIQUAM CDMA USB Modem.

'''Створення Мережевого підключення:''' 
1. Запустіть Майстер нових підключень через Панель управління -> Мережа і віддалений доступ до мережі -> Створення нового підключення. 
2. У вікні "Тип мережевого підключення» оберіть "Телефонне підключення до Інтернету» та натисніть кнопку «Далі»
<center>[[Файл:Image002.png]]</center>
3. У діалоговому вікні оберіть "Настроїти з'єднання з Інтернетом вручну» та натисніть кнопку «Далі»
<center>[[Файл:Image003.png]]</center>
4. Виберіть «Я підключаюся до Інтернету вручну по телефонній лінії через модем» та натисніть «Далі».
<center>[[Файл:Image004.png]]</center>
5. Якщо в системі встановлено декілька модемів, то Майстер в наступному вікні «Виберіть пристрій» запропонує вибрати той модем, який буде використовуватися даними підключенням. Выберите UBIQUAM CDMA USB Modem. Виберіть UBIQUAM CDMA USB Modem.
6. У вікні «Відомості про підключення для облікового запису» в якості номера телефону вкажіть: # 777 і натисніть «Далі».
<center>[[Файл:Image005.png]]</center>
7. В якості імені користувача і пароля вкажіть: bwc та пароль bwcbwc і натисніть «Далі».
<center>[[Файл:Image006.png]]</center>
8. Як ім'я підключення введіть bwc.
<center>[[Файл:Image007.png]]</center>
9. У вікні «Налаштування облікового запису пошти Інтернету», натисніть «ні».
<center>[[Файл:Image008.png]]</center>
10. В окне «Завершение работы мастера подключения к Интернету» нажмите «Готово». У вікні «Завершення роботи майстра підключення до Інтернету», натисніть «Готово».
<center>[[Файл:Image009.png]]</center>
11. Створене підключення знаходиться:
'''Для користувачів OC Windows 98SE''', Me, дане з'єднання знаходиться Мій комп'ютер -> Мережа і віддалений доступ до мережі -> bwc 
'''Для користувачів OC Windows XP з оригінальним виглядом меню «Пуск»''', Пуск -> Подключение -> bwc 
'''Для користувачів ОС Windows XP c класичним видом меню «Пуск»''', Пуск -> Настройка -> Мережеві підключення -> bwc 
'''Для користувачів OC Windows 2000''', Пуск -> Настройка -> Мережа і віддалений доступ до мережі -> bwc 
Залежно від версії та настройки ОС на Вашому комп'ютері можливо інше розташування пунктів меню.
:11.1 Додаткова настройка модему (для OC Windows XP) - Kyosera KE-301; UbiquamU-100, 105,200,400.
Перед тим, як налаштовувати модем переконайтеся, що телефон підключений до комп'ютера.
#Відкрийте на комп'ютері: Пуск -> Настройка -> Панель управління -> Телефон і модем
#У вікні, що з'явилося виберіть закладку «Модеми»
#Обери свій встановлений модем та натисніть кнопку «Властивості»
#У вікні «Властивості модема» виберіть закладку «Додаткові параметри зв'язку»
#У полі «Додаткові команди ініціалізації» пропишіть рядок ініціалізації модему: at + crm = 1; & C0
#Увага! Необхідно ввести усі символи без пробілів.
#Натисніть «ОК» - модем налаштований, приступайте до налаштування з'єднання
<center>[[Файл:Image011.png]]</center>
12. Натисніть на іконку «bwc»
<center>[[Файл:Image010.png]]</center>
На зовнішньому дисплеї телефону з'явиться повідомлення: PPP дані, «З'єднано».

==Питання до технології CDMA==
#Які основні характеристики CDMA?
#Чим відрізняються базові станції CDMA один від одної?
#Що таке BREW?
#Що позитивного та негативного має технологія CDMA?
#Принцип роботи технології CDMA?
#Яка структура CDMA?
[[category:Комп'ютерні мережі]]

Технологія Bluetooth

2009-12-25T08:25:55Z

Diablo2000:

Профілі Bluetooth

2009-12-25T08:24:35Z

Diablo2000:

Нижче приведені профілі, які були визначені і схвалені групою розробки Bluetooth SIG (Bluetooth Special Interest Group)

:1.'''Advanced Audio Distribution Profile (A2DP)'''

A2DP розроблений для передачі двоканального стерео аудіопотоку, наприклад музики, до безпровідної гарнітури або будь-якого іншого пристрою. Профіль повністю підтримує ни-зькокомпресуючий кодек Sub_Band_Codec (SBC) і опційно підтримує MPEG-1,2 аудіо, MPEG-2,4 ААС і ATRAC, здатний підтримувати кодеки визначені виробником.

:2.'''Audio / Video Remote Control Profile (AVRCP)'''

Цей профіль розроблений для управління стандартними функціями телевізорів, Hi-Fi устаткування і інше. Тобто дозволяє створювати пристрою з функціями дистанційного ке-рування. Може використовуватися в сумісності з профілями A2DP або VDPT.

:3.'''Basic Imaging Profile (BIP)'''

Профіль розроблений для пересилки зображень між пристроями і включає можливість зміни розміру зображення і конвертацію в підтримуваний формат приймаючого пристрою.

:4.'''Basic Printing Profile (BPP)'''

Профіль дозволяє пересилати текст, e-mails, vCard і інші елементи на принтер. Профіль не вимагає від принтера специфічних драйверів, що вигідно відрізняє його від HCRP.

:5.'''Common ISDN Access Profile (CIP)'''

Профіль для доступу пристроїв до ISDN.

:6.'''Cordless Telephony Profile (CTP)'''

Профіль безпровідної телефонії.

:7.'''Device ID Profile (DID)'''

Профіль дозволяє ідентифікувати клас пристрою, виробника, версію продукту.

:8.'''Dial-up Networking Profile (DUN)'''

Протокол надає стандартний доступ до інтернету або іншого телефонного сервісу через Bluetooth. Базується на SPP, включає PPP і AT команди визначені в специфікації ETSI.

:9.'''Fax Profile (FAX)'''

Профіль надає інтерфейс між мобільним або стаціонарним телефоном і ПК на якому вста-новлено програмне забезпечення для факсів. Підтримує ITU T.31 і ITU T.32 набір AT ко-манд. Голосовий дзвінок або передача даних профілем не підтримується.

:10.'''File Transfer Profile (FTP_profile)'''

Профіль забезпечує доступ до файлової системи пристрою. Включає стандартний набір команд FTP, що дозволяє отримувати список директорій, зміни директорій, отримувати, передавати і видаляти файли. В якості транспорту використовується OBEX, базується на GOEP.

:11.'''General Audio / Video Distribution Profile (GAVDP)'''

Профіль є базою для A2DP і VDP.

:12.'''Generic Access Profile (GAP)'''

Профіль є базою для решти всіх профілів.

:13.'''Generic Object Exchange Profile (GOEP)'''

Профіль є базою для інших профілів передачі даних, базується на OBEX.

:14.'''Hard Copy Cable Replacement Profile (HCRP)'''

Профіль надає просту альтернативу кабельного з'єднання між пристроєм і принтером. Мінус профілю в тому, що для принтера необхідні специфічні драйвера, що робить профіль не універсальним.

:15.'''Hands-Free Profile (HFP)'''

Профіль використовується для з'єднання безпровідної гарнітури і телефону, передає монозвук в одному каналі.

:16.'''Human Interface Device Profile (HID)'''

Забезпечує підтримку пристроїв з HID (Human Interface Device), таких як мишки, джойстики, клавіатури та інші. Використовує повільний канал, працює на зниженій потужності.

:17.'''Headset Profile (HSP)'''

Профіль використовується для з'єднання безпровідної гарнітури і телефону. Підтримує мінімальний набір AT команд специфікації GSM для забезпечення можливості здійснювати дзвінки, відповідати на дзвінки, завершувати дзвінок, настроювати гучність.

Підтримка гарнітурою профілю Headset ("навушники"). Профіль - набір функцій або можливостей, доступних для певного пристрою Bluetooth. Для спільної роботи Bluetooth-пристроїв необхідно, щоб всі вони підтримували загальний профіль. Через профіль Headset, за наявності Bluetooth 1.2 і вище, а також при його підтримці головним пристроєм, можна виводити на гарнітуру весь звуковий супровід роботи телефону. Наприклад, прослуховувати на гарнітурі всі сигнали підтвердження операцій, mp3-музыку з плеєра, мелодії дзвінка, звуковий ряд відеороликів. Також з підтримкою даного профілю з'являється можливість міняти гучність, здійснювати дзвінки, а також відповідати або відхиляти їх безпосередньо з гарнітури. Гарнітури, що підтримують такий профіль мають можливість передачі стереозвуку, на відміну від моделей, які підтримують тільки профіль Hands-Free.

:18.'''Intercom Profile (ICP)'''

Забезпечує голосові дзвінки між Bluetooth-сумісними пристроями.

:19.'''LAN Access Profile (LAP)'''

LAN Access profile забезпечує можливість доступу Bluetooth-пристроям до обчислювальних мереж LAN, WAN або Internet за допомогою іншого Bluetooth-пристроя, який має фізичне підключення до цих мереж. Bluetooth-пристрій використовує PPP поверх RFCOMM для установки з'єднання. LAP також допускає створення ad-hoc Bluetooth-сетей.

:20.'''Object Push Profile (OPP)'''

Базовий профіль для пересилки «об'єктів», таких як зображення, віртуальні візитні картки і ін. Передачу даних ініціює відправляючий пристрій (клієнт), а не приймальний (сервер).

:21.'''Personal Area Networking Profile (PAN)'''

Профіль дозволяє використовувати протокол Bluetooth Network Encapsulation як транспорт через Bluetooth-соединение.

:22.'''Phone Book Access Profile (PBAP)'''

Профіль дозволяє обмінюватися записами телефонних книг між пристроями.

:23.'''Serial Port Profile (SPP)'''

Профіль базується на специфікації ETSI TS07.10 і використовує протокол RFCOMM. Профіль емулює послідовний порт, надаючи можливість заміни стандартного RS-232 безпровідним з'єднанням. Є базовим для профілів DUN, FAX, HSP і AVRCP.

:24.'''Service Discovery Application Profile (SDAP)'''

Профіль використовується для надання інформації про профілі, які використовує пристрій-сервер.

:25.'''SIM Access Profile (SAP, SIM)'''

Профіль дозволяє дістати доступ до SIM-карти телефону, що дозволяє використовувати одну SIM-карту для декількох пристроях.

:26.'''Synchronisation Profile (SYNCH)'''

Профіль дозволяє синхронізувати особисті дані (PIM). Профіль запозичений із специфікації інфрачервоного зв'язку і адаптований групою Bluetooth SIG.

:27.'''Video Distribution Profile (VDP)'''

Профіль дозволяє передавати потокове відео. Підтримує H.263, стандарти MPEG-4 Visual Simple Profile, H.263 profiles 3, profile 8 підтримуються опціонально і не містяться в специфікації.

:28.'''Wireless Application Protocol Bearer (WAPB)'''

Протокол для організації P-to-P (Point-to-Point) з'єднання через Bluetooth.

Специфікації Bluetooth

2009-12-25T08:21:43Z

Diablo2000:

Пристрої версій 1.0 (1998) і 1.0B мали погану сумісність між продуктами різних виробників. У 1.0 і 1.0B була обов'язковою передача адреси пристрою (BD_ADDR) на етапі встановлення зв'язку, що робило неможливою реалізацію анонімності з'єднання на протокольному рівні і було основним недоліком даної специфікації.

У Bluetooth 1.1 було виправлено безліч помилок, знайдених в 1.0B, додана підтримка для нешифрованих каналів, індикація рівня потужності сигналу, що приймається (RSSI).

У версії 1.2 була додана технологія адаптивної перебудови робочої частоти (AFH), що поліпшило опір до електромагнітної інтерференції (перешкодам) шляхом використання роз-несених частот в послідовності перебудови. Також збільшилася швидкість передачі і додалася технологія eSCO, яка покращувала якість передачі голосу шляхом повторення пошкоджених пакетів. У HCI додалася підтримка трехпроводного інтерфейсу UART.

Bluetooth версії 2.0 (2004) повністю сумісний з версіями 1.x. Основним нововведенням стала підтримка EDR (Enhanced Data Rate), що дозволило підвищити швидкість передачі 2,1 Мбіт/с.

У Bluetooth версії 2.1 (2007) додана технологія розширеного запиту характеристик пристрою (для додаткової фільтрації списку при спряжуванні), енергозбережна технологія (Sniff Subrating), яка дозволяє збільшити тривалість роботи пристрою від одного заряду акумулятора в 3-10 разів. Крім того оновлена специфікація істотно спрощує і прискорює встановлення зв'язку між двома пристроями, дозволяє проводити оновлення ключа шифрування без розриву з'єднання, а також робить вказані з'єднання захищенішими, завдяки використанню технології Near Field Communication.

Застосування Bluetooth

2009-12-25T08:19:13Z

Diablo2000: Створена сторінка: '''Hardware''' ---- Радіус роботи пристроїв BT2 не перевищує 15 метрів, для BT1 до 100 м (клас А). Ці числ…

'''Hardware'''
----

Радіус роботи пристроїв BT2 не перевищує 15 метрів, для BT1 до 100 м (клас А). Ці числа декларуються стандартом для прямої видимості, в реальності не варто чекати роботу на відстані більше 10-20 метрів. Такого дальнодії недостатньо для ефективного застосування атак на практиці. Тому, ще до детального опрацьовування алгоритмів атаки, на Defcon-2004 публіці була представлена антена-гвинтівка BlueSniper, розроблена Джонном Херінгтоном (John Herington). Пристрій підключається до портативного пристрою ноутбуку/КПК і має достатню спрямованість і потужність (ефективна робота до 1,5 км.)

Технологія Bluetooth

2009-12-25T08:08:49Z

Diablo2000:

Технологія Bluetooth

2009-12-25T06:17:01Z

Diablo2000:

Історія створення і розвитку

2009-12-24T23:53:11Z

Diablo2000:

[[Файл:Bluetooth.png]]
Специфікація Bluetooth була розроблена групою Bluetooth Special Interest Group (Bluetooth SIG),
яка була заснована в 1998 році. У неї увійшли компанії Ericsson, IBM, Intel, Toshiba і Nokia. Потім безліч інших компаній, включаючи Microsoft, Lenovo і Motorola, вступили в неї як асоційовані члени. Згодом Bluetooth SIG і IEEE досягли угоди, на основі якої спе-цифікація Bluetooth стало частиною стандарту IEEE 802.15.1. Роботи із створення Bluetooth компанія Ericsson Mobile Communication почала в 1994 році.

[[Файл: 1.JPG]]

Історія створення і розвитку

2009-12-24T23:30:59Z

Diablo2000:

Файл:Bluetooth.png

2009-12-24T23:26:14Z

Diablo2000:

Файл:Розшифрування.JPG

2009-12-24T23:08:42Z

Diablo2000: завантажив нову версію «Файл:Розшифрування.JPG»

Оцінка часу підбору PIN-кода

2009-12-24T23:02:32Z

Diablo2000: Створена сторінка: У протоколі Bluetooth активно використовуються алгоритми E22, E21, E1, засновані на шифрі SAFER+. Те щ…

У протоколі Bluetooth активно використовуються алгоритми E22, E21, E1, засновані на шифрі SAFER+. Те що уразливість відноситься до критичних підтвердив Брюс Шнайер (Bruce Schneier). Підбір PIN-a на практиці чудово працює. Нижче приведені результати отримані на Pentium IV на 3 Ггц:

[[Файл:Розшифрування.JPG]]

Конкретні реалізації вищеописаних атак можуть працювати з різною швидкістю. Способів оптимізації дуже багато: особливі налаштування компілятора, різні реалізації циклів, умов і арифметичних операцій. Авіша Вул (Avishai Wool) і Янів Шакед (Yaniv Shaked) зробили прорив, знайшовши спосіб скоротити час перебору PIN-кода в рази. Ця оптимізація виходить за рамки даної статті, але, варто відзначити, що мова йде про оптимізації базових алгоритмів стека bluetooth. В світлі сучасних технологій (зокрема nVidia CUDA) результати могли бути ще краще.

Збільшення довжини PIN-кода не є панацеєю і лише трохи збільшує час перебору. Тільки сполучення пристроїв в безпечному місці може частково захистити від описаних атак. Приклад bluetooth гарнітура або автомобільний handsfree. Ініціалізація зв'язку (при включенні) з даними пристроями може відбуватися багато разів протягом дня, і не завжди у користувача є можливість знаходитися при цьому в захищеному місці. Втім, атаки подібного вигляду не будуть дуже популярні, принаймні, поки не буде реалізовано доступних апаратних засобів і універсальних програмних пакетів.

Впровадження NFC є ефективним рішенням проти даного виду атак, але в цілому, ситуація не зміниться на краще до появи на ринку достатньої кількості рішень на Bluetooth 2.1 (з підтримкою NFC), а через їх зворотну сумісність з попередніми версіями протоколу, вищевикладені атаки будуть актуальні ще достатньо тривалий час.

Файл:Розшифрування.JPG

2009-12-24T22:56:20Z

Diablo2000:

Вразливості і атаки Bluetooth

2009-12-24T22:52:10Z

Diablo2000: Створена сторінка: ==5.2.1 Базова pairing атака (атака на сполучення) == Проаналізуємо дані, обмін якими йде впродо…

==5.2.1 Базова pairing атака (атака на сполучення) ==

Проаналізуємо дані, обмін якими йде впродовж процесу сполучення:

[[Файл: Данні.jpg]]

Представимо ситуацію: зловмисникові вдалося прослуховувати ефір і під час процедури сполучення, він перехопив і зберіг всі повідомлення. Далі знайти PIN можна використо-вуючи перебір.

Перш за все необхідно скласти сам алгоритм перебору. Ми маємо в своєму розпорядженні перехоплені величини IN_RAND (він нешифрований) і BD_ADDR (нагадаємо, що адреси пристроїв видно в ефірі) і запускаємо алгоритм E22. Йому передаємо вищеперелічені дані і наш передбачуваний PIN. В результаті ми набудемо передбачуваного значення Kinit. Виглядає воно зразково так:

Kinit = E22[IN_RAND, BD_ADDR(B), PIN'] де PIN' передбачуваний нами PIN-код

Далі, повідомлення 2 і 3 піддаються XOR з тільки що отриманим Kinit. Отже, наступним кроком ми отримаємо LK_RAND(A) і LK_RAND(B) в чистому вигляді. Тепер ми можемо вирахувати передбачуване значення Kab, для чого проробляємо наступну операцію:

LK_K(A)= E21[BD_ADDR(A), LK_RAND(A)] де LK_K(A|B) це проміжні величини

LK_K(B)= E21[BD_ADDR(B), LK_RAND(B)]

Kab = LK_K(A) XOR LK_K(B)

Перевіримо PIN. Візьмемо отриманий Kab і перехоплений AU_RAND(A) і обчислимо SRES(A).

Після порівнюємо отриманий результат з SRES(A)', номер, що зберігається в повідомлен-ні, 5:

SRES(A)= E1[AU_RAND(A), Kab, BD_ADDR(B)]

Якщо SRES(A)== SRES(A)' PIN успішно вгаданий. Інакше повторюємо послідовність дій спочатку з новою величиной PIN'.

Першим, хто відмітив цю уразливість, був англієць Оллі Вайтхауз (Ollie Whitehouse) в кві-тні 2004 року. Він першим запропонував перехопити повідомлення під час сполучення і спробувати обчислити PIN методом перебору, використовуючи отриману інформацію. Проте, метод має один істотний недолік: атаку можливо провести тільки у випадку, якщо вдалося підслуховувати всі аутентифікаційні дані. Іншими словами, якщо зловмисник знаходився поза ефіром під час початку сполучення або ж упустив якусь величину, то він не має можливості продовжити атаку.

----
== 5.2.2 Re-pairing атака (атака на пересполучений) ==

Вулу і Шакеду вдалося знайти вирішення труднощів, пов'язаних з атакою Вайтхауза. Був розроблений другий тип атаки. Якщо процес сполучення вже початий і дані упущені, ми не зможемо закінчити атаку. Але був знайдений вихід. Потрібно змусити пристрої спочат-ку ініціювати процес сполучення (звідси і назва). Дана атака дозволяє у будь-який момент почати вищеописану pairing атаку.

Розглянемо наступну ситуацію. Допустимо, що пристрої вже встигли зв'язатися, зберегли ключ Kab і приступили до Mutual authentication. Від нас потрібно змусити пристрої наново почати pairing. Всього було запропоновано три методи атаки на переспряження, причому всі з них залежно від якості реалізації bluetooth-ядра конкретного пристрою. Нижче приведені методи в порядку убування ефективності:

1) За pairing слідує фаза аутентифікації. Master-пристрій посилає AU_RAND і чекає у відповідь SRES. У стандарті декларує можливість втрати ключа зв'язку. У такому разі slave посилає «LMP_not_accepted», повідомляючи master про втрату ключа. Тому основна мета зловмисника відстежити момент відправки AU_RAND master-пристрієм і у відповідь упровадити пакет LMP_not_accepted, що містить. Реакцією master буде реинициализация процесу pairing. Причому це приведе до анулювання ключа зв'язку на обох пристроях.

2) Якщо встигнути відправити IN_RAND slave-пристрію безпосередньо перед відправкою master-пристроєм величини AU_RAND, то slave буде упевнений, що на стороні master загублений ключ зв'язку. Це знову ж таки приведе до процесу реинициализации сполучення, але вже ініціатором буде slave.

3) Зловмисник чекає відправки master-пристроєм AU_RAND і відправляє у відповідь випадково SRES, що згенерував. Спроба аутентифікації провалена. Далі слідує низка повторних спроб аутентифікації(кількість залежить від особливостей реалізації пристроїв). За умови, що зловмисник продовжує вводити master-пристрій в оману, незабаром (по лічильнику невдалих спроб) пристроями буде ухвалено рішення об реинициализации сполучення.

Використавши будь-який з цих методів, зловмисник може приступити до базової атаки на сполучення. Таким чином, маючи в арсеналі ці дві атаки, зловмисник може безперешкод-но викрасти PIN-код. Далі маючи PIN-код він зможе встановити з'єднання з будь-яким з цих пристроїв. І варто врахувати, що в більшості пристроїв безпека на рівні служб, доступних через bluetooth, не забезпечується на належному рівні. Більшість розробників роблять ставку саме на безпеку встановлення сполучення. Тому наслідки дій зловмисника можуть бути різними: від крадіжки записника телефону до встановлення вихідного виклику з телефону жертви і використання його як прослуховуючого пристрою.

Ці методи описують, як примусити пристрої «забути» link key, що само по собі веде до повторного pairing, а значить, зловмисник може підслуховувати весь процес із самого початку, перехопити всі важливі повідомлення і підібрати PIN.

Файл:Данні.jpg

2009-12-24T22:02:43Z

Diablo2000:

Технологія Bluetooth

2009-12-24T21:58:15Z

Diablo2000:

'''Зміст'''

[[Вступ до теми]]

1. [[Історія створення і розвитку]]

2. [[Принцип дії Bluetooth]]

3. [[Специфікації]]

4. [[Профілі Bluetooth]]

5. [[Безпека]]

5.1 [[Ініціалізація bluetooth-з’єднання]]

5.2 [[Вразливості і атаки]]

5.3 [[Оцінка часу підбору PIN-кода]]

6. [[Застосування]]

Ініціалізація bluetooth-з’єднання

2009-12-24T21:54:11Z

Diablo2000: Створена сторінка: Ініціалізацією, дотично bluetooth, прийнято називати процес установки зв'язку. Її можна розді…

Ініціалізацією, дотично bluetooth, прийнято називати процес установки зв'язку. Її можна розділити на три етапи:

• Генерація ключа Kinit;

• Генерація ключа зв'язку (він носить назву link key і позначається, як Kab);

• Аутентифікація.

Перші два пункти входять в так звану процедуру паринга.

Паринг (PAIRING) або сполучення. Процес зв'язку двох (або більш) пристроїв з метою створення єдиної секретної величини Kinit, яку вони надалі використовуватимуть при спілкуванні. У деяких перекладах офіційних документів по bluetooth можна також зустріти термін «підгонка пари».

Перед початком процедури сполучення на обох сторонах необхідно ввести PIN-код. Зви-чайна ситуація: дві люди хочуть зв'язати свої телефони і заздалегідь домовляються про PIN-код.

Для простоти розглядатимемо ситуацію з двома пристроями. Принципово це не вплине на механізми встановлення зв'язку і подальші атаки. Пристрої, що далі з'єднуються, познача-тимуться A і B, більш того, один з пристроїв при сполученні стає головним (Master), а друге веденим (Slave). Вважатимемо пристрій A головним, а B веденим. Створення клю-ча Kinit починається відразу після того, як були введені PIN-коди.

Kinit формується по алгоритму E22, який оперує наступними величинами:

• BD_ADDR унікальна адреса BT-устройства. Довжина 48 битий (аналог MAC-адреса мережевої карти РС)

• PIN-код і його довжина

• IN_RAND. Випадкова 128-бітова величина

На виході E22 алгоритму отримуємо 128-бітове слово, іменоване Kinit. Число IN_RAND відсилається пристроєм A в чистому вигляді. У випадку, якщо PIN незмінний для цього пристрою, то при формуванні Kinit використовується BD_ADDR, отримане від іншого пристрою. У випадку якщо у обох пристроїв змінні PIN-коди, буде використаний BD_ADDR(B) адреса slave-пристрою. Перший крок сполучення пройдений. За ним слідує створення Kab. Після його формування Kinit виключається з використання.

Для створення ключа зв'язку Kab пристрою обмінюються 128-бітовими словами LK_RAND(A) і LK_RAND(B), що генеруються випадковим чином. Далі слідує побітовий XOR з ключем ініціалізації Kinit. І знову обмін набутого значення. Потім слідує обчис-лення ключа по алгоритму E21.

Для цього необхідні величини:

• BD_ADDR

• 128-бітовий LK_RAND (кожен пристрій зберігає своє і набутого від іншого при-строю значення значення)

На даному етапі pairing закінчується і починається останній етап ініціалізації bluetooth Mutual authentication або взаємна аутентифікація. Заснована вона на схемі «запит-відповідь». Один з пристроїв стає верификатором, генерує випадкову величину AU_RAND(A) і засилає його сусідньому пристрою (у plain text), званому пред'явником (claimant в оригінальній документації). Як тільки пред'явник отримує це «слово», почина-ється обчислення величини SRES по алгоритму E1, і вона відправляється верификатору. Сусідній пристрій проводить аналогічні обчислення і перевіряє відповідь пред'явника. Якщо SRES співпали, то, значить, все добре, і тепер пристрої міняються ролями, таким чином процес повторюється спочатку.

E1-алгоритм оперує такими величинами:

• Випадково створене AU_RAND

• link key Kab

• Свій власний BD_ADDR

Технологія Bluetooth

2009-12-24T21:41:30Z

Diablo2000:

'''Зміст'''

[[Вступ до теми]]

1. [[Історія створення і розвитку]]

2. [[Принцип дії Bluetooth]]

3. [[Специфікації]]

4. [[Профілі Bluetooth]]

5. [[Безпека]]

5.1 [[Ініціалізація bluetooth-з’єднання]]

5.2 [[Вразливості і атаки]]

5.2.1 [[Базова pairing атака (атака на сполучення)]]

5.2.2 [[Re-pairing атака (атака на пересполучений)]]

5.3 [[Оцінка часу підбору PIN-кода]]

6. [[Застосування]]

Безпека Bluetooth

2009-12-24T21:30:11Z

Diablo2000: Створена сторінка: У червні 2006 року Авіша Вул (Avishai Wool) і Янів Шакед (Yaniv Shaked) опублікували статтю, що містить д…

Технологія Bluetooth

2009-12-24T21:21:27Z

Diablo2000:

'''Зміст'''

[[Вступ до теми]]

1. [[Історія створення і розвитку]]

2. [[Принцип дії Bluetooth]]

3. [[Специфікації]]

4. [[Профілі Bluetooth]]

5. [[Безпека]]

Профілі Bluetooth

2009-12-24T21:02:35Z

Diablo2000:

Нижче приведені профілі, які були визначені і схвалені групою розробки Bluetooth SIG (Bluetooth Special Interest Group)

1.'''Advanced Audio Distribution Profile (A2DP)'''

A2DP розроблений для передачі двоканального стерео аудіопотоку, наприклад музики, до безпровідної гарнітури або будь-якого іншого пристрою. Профіль повністю підтримує ни-зькокомпресуючий кодек Sub_Band_Codec (SBC) і опційно підтримує MPEG-1,2 аудіо, MPEG-2,4 ААС і ATRAC, здатний підтримувати кодеки визначені виробником.

2.'''Audio / Video Remote Control Profile (AVRCP)'''

Цей профіль розроблений для управління стандартними функціями телевізорів, Hi-Fi устаткування і інше. Тобто дозволяє створювати пристрою з функціями дистанційного ке-рування. Може використовуватися в сумісності з профілями A2DP або VDPT.

3.'''Basic Imaging Profile (BIP)'''

Профіль розроблений для пересилки зображень між пристроями і включає можливість зміни розміру зображення і конвертацію в підтримуваний формат приймаючого пристрою.

4.'''Basic Printing Profile (BPP)'''

Профіль дозволяє пересилати текст, e-mails, vCard і інші елементи на принтер. Профіль не вимагає від принтера специфічних драйверів, що вигідно відрізняє його від HCRP.

5.'''Common ISDN Access Profile (CIP)'''

Профіль для доступу пристроїв до ISDN.

6.'''Cordless Telephony Profile (CTP)'''

Профіль безпровідної телефонії.

7.'''Device ID Profile (DID)'''

Профіль дозволяє ідентифікувати клас пристрою, виробника, версію продукту.

8.'''Dial-up Networking Profile (DUN)'''

Протокол надає стандартний доступ до інтернету або іншого телефонного сервісу через Bluetooth. Базується на SPP, включає PPP і AT команди визначені в специфікації ETSI.

9.'''Fax Profile (FAX)'''

Профіль надає інтерфейс між мобільним або стаціонарним телефоном і ПК на якому вста-новлено програмне забезпечення для факсів. Підтримує ITU T.31 і ITU T.32 набір AT ко-манд. Голосовий дзвінок або передача даних профілем не підтримується.

10.'''File Transfer Profile (FTP_profile)'''

Профіль забезпечує доступ до файлової системи пристрою. Включає стандартний набір команд FTP, що дозволяє отримувати список директорій, зміни директорій, отримувати, передавати і видаляти файли. В якості транспорту використовується OBEX, базується на GOEP.

11.'''General Audio / Video Distribution Profile (GAVDP)'''

Профіль є базою для A2DP і VDP.

12.'''Generic Access Profile (GAP)'''

Профіль є базою для решти всіх профілів.

13.'''Generic Object Exchange Profile (GOEP)'''

Профіль є базою для інших профілів передачі даних, базується на OBEX.

14.'''Hard Copy Cable Replacement Profile (HCRP)'''

Профіль надає просту альтернативу кабельного з'єднання між пристроєм і принтером. Мінус профілю в тому, що для принтера необхідні специфічні драйвера, що робить профіль не універсальним.

15.'''Hands-Free Profile (HFP)'''

Профіль використовується для з'єднання безпровідної гарнітури і телефону, передає монозвук в одному каналі.

16.'''Human Interface Device Profile (HID)'''

Забезпечує підтримку пристроїв з HID (Human Interface Device), таких як мишки, джойстики, клавіатури та інші. Використовує повільний канал, працює на зниженій потужності.

17.'''Headset Profile (HSP)'''

Профіль використовується для з'єднання безпровідної гарнітури і телефону. Підтримує мінімальний набір AT команд специфікації GSM для забезпечення можливості здійснювати дзвінки, відповідати на дзвінки, завершувати дзвінок, настроювати гучність.

Підтримка гарнітурою профілю Headset ("навушники"). Профіль - набір функцій або можливостей, доступних для певного пристрою Bluetooth. Для спільної роботи Bluetooth-пристроїв необхідно, щоб всі вони підтримували загальний профіль. Через профіль Headset, за наявності Bluetooth 1.2 і вище, а також при його підтримці головним пристроєм, можна виводити на гарнітуру весь звуковий супровід роботи телефону. Наприклад, прослуховувати на гарнітурі всі сигнали підтвердження операцій, mp3-музыку з плеєра, мелодії дзвінка, звуковий ряд відеороликів. Також з підтримкою даного профілю з'являється можливість міняти гучність, здійснювати дзвінки, а також відповідати або відхиляти їх безпосередньо з гарнітури. Гарнітури, що підтримують такий профіль мають можливість передачі стереозвуку, на відміну від моделей, які підтримують тільки профіль Hands-Free.

18.'''Intercom Profile (ICP)'''

Забезпечує голосові дзвінки між Bluetooth-сумісними пристроями.

19.'''LAN Access Profile (LAP)'''

LAN Access profile забезпечує можливість доступу Bluetooth-пристроям до обчислювальних мереж LAN, WAN або Internet за допомогою іншого Bluetooth-пристроя, який має фізичне підключення до цих мереж. Bluetooth-пристрій використовує PPP поверх RFCOMM для установки з'єднання. LAP також допускає створення ad-hoc Bluetooth-сетей.

20.'''Object Push Profile (OPP)'''

Базовий профіль для пересилки «об'єктів», таких як зображення, віртуальні візитні картки і ін. Передачу даних ініціює відправляючий пристрій (клієнт), а не приймальний (сервер).

21.'''Personal Area Networking Profile (PAN)'''

Профіль дозволяє використовувати протокол Bluetooth Network Encapsulation як транспорт через Bluetooth-соединение.

22.'''Phone Book Access Profile (PBAP)'''

Профіль дозволяє обмінюватися записами телефонних книг між пристроями.

23.'''Serial Port Profile (SPP)'''

Профіль базується на специфікації ETSI TS07.10 і використовує протокол RFCOMM. Профіль емулює послідовний порт, надаючи можливість заміни стандартного RS-232 безпровідним з'єднанням. Є базовим для профілів DUN, FAX, HSP і AVRCP.

24.'''Service Discovery Application Profile (SDAP)'''

Профіль використовується для надання інформації про профілі, які використовує пристрій-сервер.

25.'''SIM Access Profile (SAP, SIM)'''

Профіль дозволяє дістати доступ до SIM-карти телефону, що дозволяє використовувати одну SIM-карту для декількох пристроях.

26.'''Synchronisation Profile (SYNCH)'''

Профіль дозволяє синхронізувати особисті дані (PIM). Профіль запозичений із специфікації інфрачервоного зв'язку і адаптований групою Bluetooth SIG.

27.'''Video Distribution Profile (VDP)'''

Профіль дозволяє передавати потокове відео. Підтримує H.263, стандарти MPEG-4 Visual Simple Profile, H.263 profiles 3, profile 8 підтримуються опціонально і не містяться в специфікації.

28.'''Wireless Application Protocol Bearer (WAPB)'''

Протокол для організації P-to-P (Point-to-Point) з'єднання через Bluetooth.

Профілі Bluetooth

2009-12-24T19:58:39Z

Diablo2000:

В наступних пунктах приведені профілі, які були визначені і схвалені групою розробки Bluetooth SIG (Bluetooth Special Interest Group)

Профілі Bluetooth

2009-12-24T19:55:59Z

Diablo2000: Створена сторінка: Нижче вказані профілі визначені і схвалені групою розробки Bluetooth SIG (Bluetooth Special Interest Group)

Нижче вказані профілі визначені і схвалені групою розробки Bluetooth SIG (Bluetooth Special Interest Group)

Специфікації Bluetooth

2009-12-24T19:51:27Z

Diablo2000: Створена сторінка: Пристрої версій 1.0 (1998) і 1.0B мали погану сумісність між продуктами різних виробни-ків. У 1.0 …

Пристрої версій 1.0 (1998) і 1.0B мали погану сумісність між продуктами різних виробни-ків. У 1.0 і 1.0B була обов'язковою передача адреси пристрою (BD_ADDR) на етапі вста-новлення зв'язку, що робило неможливою реалізацію анонімності з'єднання на протоколь-ному рівні і було основним недоліком даної специфікації.

У Bluetooth 1.1 було виправлено безліч помилок, знайдених в 1.0B, додана підтримка для нешифрованих каналів, індикація рівня потужності сигналу, що приймається (RSSI).

У версії 1.2 була додана технологія адаптивної перебудови робочої частоти (AFH), що по-ліпшило опір до електромагнітної інтерференції (перешкодам) шляхом використання роз-несених частот в послідовності перебудови. Також збільшилася швидкість передачі і до-далася технологія eSCO, яка покращувала якість передачі голосу шляхом повторення по-шкоджених пакетів. У HCI додалася підтримка трехпроводного інтерфейсу UART.

Bluetooth версії 2.0 (2004) повністю сумісний з версіями 1.x. Основним нововведенням стала підтримка EDR (Enhanced Data Rate), що дозволило підвищити швидкість передачі 2,1 Мбіт/с.

У Bluetooth версії 2.1 (2007) додана технологія розширеного запиту характеристик пристрою (для додаткової фільтрації списку при спряжуванні), енергозбережна технологія (Sniff Subrating), яка дозволяє збільшити тривалість роботи пристрою від одного заряду акумулятора в 3-10 разів. Крім того оновлена специфікація істотно спрощує і прискорює встановлення зв'язку між двома пристроями, дозволяє проводити оновлення ключа шифрування без розриву з'єднання, а також робить вказані з'єднання захищенішими, завдяки використанню технології Near Field Communication.

Принцип дії Bluetooth

2009-12-24T19:39:52Z

Diablo2000: Створена сторінка: Радіозв'язок Bluetooth здійснюється в ISM діапазоні (англ. Industry, Science and Medicine), який використовує…

Радіозв'язок Bluetooth здійснюється в ISM діапазоні (англ. Industry, Science and Medicine), який використовується в різних побутових приладах і безпровідних мережах (вільний від ліцензування діапазон 2,4-2,4835 Ггц). Спектр сигналу формується по методу FHSS (Frequency Hopping Spread Spectrum псевдовипадкова перебудова робочої частоти). Метод FHSS простий в реалізації, забезпечує стійкість до широкосмугових перешкод, а устаткування коштує недорого.

Згідно алгоритму FHSS, в Bluetooth частота сигналу, що несе, стрибкоподібно міняється 1600 разів в секунду (всього виділяється 79 робочих частот шириною в 1 Мгц, а в Японії, Франції і Іспанії смуга вже 23 частотних каналу). Послідовність перемикання між частотами для кожного з'єднання є псевдовипадковою і відома тільки передавачу і приймачу, які кожні 625 мкс (один часовий слот) синхронно перебудовуються з однієї частоти, що несе, на іншу. Таким чином, якщо поряд працюють декілька пар приймач-передавач, то вони не заважають один одному. Цей алгоритм є також складовою частиною системи захисту конфіденційності передаваної інформації: перехід відбувається по псевдовипадковому алгоритму і визначається окремо для кожного з'єднання. При передачі цифрових даних і аудіосигналу (64 Кбіт/с в обох напрямах) використовуються різні схеми кодування: аудио-сигнал не повторюється (як правило), а цифрові дані у разі втрати пакету інформації будуть передані повторно. Без перешкодостійкого кодування це забезпечує передачу даних зі швидкостями 723,2 Кбіт/с із зворотним каналом 57,6 Кбіт/с, або 433,9 Кбіт/c в обох напрямах.

Історія створення і розвитку

2009-12-24T19:20:46Z

Diablo2000: Створена сторінка: Специфікація Bluetooth була розроблена групою Bluetooth Special Interest Group (Bluetooth SIG), яка була заснована …

Специфікація Bluetooth була розроблена групою Bluetooth Special Interest Group (Bluetooth SIG), яка була заснована в 1998 році. У неї увійшли компанії Ericsson, IBM, Intel, Toshiba і Nokia. Потім безліч інших компаній, включаючи Microsoft, Lenovo і Motorola, вступили в неї як асоційовані члени. Згодом Bluetooth SIG і IEEE досягли угоди, на основі якої спе-цифікація Bluetooth стало частиною стандарту IEEE 802.15.1. Роботи із створення Bluetooth компанія Ericsson Mobile Communication почала в 1994 році.

[[Файл: 1.JPG]]

Файл:1.JPG

2009-12-24T19:19:17Z

Diablo2000:

Вступ до теми Bluetooth

2009-12-24T18:29:01Z

Diablo2000: Створена сторінка: Bluetooth або блютус перекладається як синій зуб, на честь Харальда I Синезубого, виробнича с…

Bluetooth або блютус перекладається як синій зуб, на честь Харальда I Синезубого, виробнича специфікація безпровідних персональних мереж.

Bluetooth забезпечує обмін інформацією між такими пристроями як кишенькові і звичайні персональні комп'ютери, мобільні телефони, ноутбуки, принтери, цифрові фотоапарати, мишки, клавіатури, джойстики, навушники, гарнітури на надійній, недорогій, повсякден-ній радіочастоті для ближнього зв'язку.

Bluetooth дозволяє цим пристроям обмінюватись інформацією, коли вони знаходяться в радіусі від 10 до 100 метрів один від одного, навіть в різних приміщеннях. Дальність дуже сильно залежить від механічних та радіо перешкод.

Технологія Bluetooth

2009-12-24T18:14:25Z

Diablo2000:

'''Зміст'''

[[Вступ до теми]]

1. [[Історія створення і розвитку]]

2. [[Принцип дії Bluetooth]]

3. [[Специфікації]]

4. [[Профілі Bluetooth]]

Технологія Bluetooth

2009-12-24T18:13:43Z

Diablo2000:

'''Зміст'''

[[Вступ]]

1. [[Історія створення і розвитку]]

2. [[Принцип дії Bluetooth]]

3. [[Специфікації]]

4. [[Профілі Bluetooth]]

Технологія Bluetooth

2009-12-24T18:10:27Z

Diablo2000: Створена сторінка: '''Зміст''' 1. Історія створення і розвитку 2. Принцип дії Bluetooth 3. Специфікації 4. [[Пр…

'''Зміст'''

1. [[Історія створення і розвитку]]

2. [[Принцип дії Bluetooth]]

3. [[Специфікації]]

4. [[Профілі Bluetooth]]

Комп'ютерні мережі

2009-12-17T16:59:54Z

Diablo2000: /* Зміст курсу */

Мета викладання даної дисципліни – набуття знань про організацію локальних комп’ютерних мереж, принципів їх функціонування. Ознайомлення з теоретичними основами передачі даних по різних типах ліній зв’язку, типами кодування, як фізичного так і логічного.
В результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати типи кодувань, що використовуються в мережах передачі даних, орієнтуватися в структурі моделі взаємодії відкритих систем, знати теоретичні основи технології Ethernet та вміти їх застосовувати на практиці.

[[Ресурси в мережі інтернет стосовно даного курсу]]

== '''Зміст курсу''' ==

1. [[ЕВОЛЮЦІЯ ОБЧИСЛЮВАЛЬНИХ СИСТЕМ]]

2. [[телеобробка данних|ПОНЯТТЯ ТЕЛЕОБРОБКИ ДАНИХ]]

3. [[компоненти мережі|ОСНОВНІ ПРОГРАМНІ Й АПАРАТНІ КОМПОНЕНТИ МЕРЕЖ]]

4. [[розподілені системи|ТИПИ РОЗПОДIЛЕНИХ СИСТЕМ, МЕРЕЖІ ЯК ЧАСТКОВИЙ ВИПАДОК РОЗПОДІЛЕНИХ СИСТЕМ]]

5. [[ЗУМОВЛЕНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ МЕРЕЖ]]

6. [[КЛАСИФІКАЦІЇ КОМП’ЮТЕРНИХ МЕРЕЖ]]

7. [[ВИМОГИ ДО СУЧАСНИХ ОБЧИСЛЮВАЛЬНИХ МЕРЕЖ]]

8. [[ТОПОЛОГІЇ МЕРЕЖ]]

9. [[АДРЕСАЦІЯ КОМП'ЮТЕРІВ]]

10. [[МЕТОДИ КОМУТАЦІЇ]]

11. [[ПРОБЛЕМИ ФІЗИЧНОЇ ПЕРЕДАЧІ ДАНИХ ЛІНІЯМИ ЗВ'ЯЗКУ]]

12. [[відкрита система|ПОНЯТТЯ «ВІДКРИТА СИСТЕМА» І ПРОБЛЕМИ СТАНДАРТИЗАЦІЇ]]

13. [[МОДЕЛЬ OSI]]

14. [[ФІЗИЧНА ТА ЛОГІЧНА СТРУКТУРИЗАЦІЯ МЕРЕЖ]]

15. [[стек протоколів|СТАНДАРТНІ СТЕКИ КОМУНІКАЦІЙНИХ ПРОТОКОЛІВ]]

16. [[ПРОТОКОЛИ І СТАНДАРТИ ЛОКАЛЬНИХ МЕРЕЖ]]

17. [[ethernet|ТЕХНОЛОГІЯ ETHERNET (802.3)]]

18. [[token-ring|МЕРЕЖІ IBM TOKEN-RING]]

19. [[ВИСОКОШВИДКІСНІ МЕРЕЖІ]]

20. [[модеми|МОДЕМИ]]

21. [[Технологія 3G]]

22. [[Технологія DSL]]

23. [[Технологія WI-FI]]

24. [[Технологія CDMA]]

25. [[Технологія Bluetooth]]

26. [[Технологія EDGE та GPRS]]

27. [[Технологія ISDN]]

28. [[Засоби аналізу та оптимізації мереж]]

29. [[Надійність комп'ютерних мереж]]

30. [[Безпека комп'ютерних мереж]]

[[ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСУ "КОМП'ЮТЕРНІ МЕРЕЖІ"]]

== '''Лабораторні роботи''' ==

1. [[Функції програми NET, та їх використання]]

2. [[Програми PING, TRACERT та їх призначення та її використання]]

3. [[Мережеві функції Windows9* (XP), спільне використання ресурсів в Windows9*(XP). Налагодження доступу до ресурсів в Windows9*(XP)]]

4. [[Команди ipconfig та route та її використання]]

5. [[Створення проекту мережі]]

'''[[Приклад екзаменаційного тестового завдання]]'''

Викладач [[Котяк Віталій Володимирович]]

[[category:Комп'ютерні мережі|*]]

[[category:Навчальні проекти]]