Вікі ЦДУ - Внесок користувача [uk]

Обговорення:Мережа P2P

2013-01-14T08:47:26Z

Demo1420:

[[User:Alex007|Alex007]] 8:50, 10 грудня 2012 (EET)

В чому недоліки мережі P2P?

[[User:demo1420|demo1420]] 8:53, 10 грудня 2012 (EET)

Як такових то наче і немає проте проблемно виконувати пошук інформації(файлів), якщо система являється "чистою Р2Р"... Коли існує сервер це дуже полегшує пошук інф. в мережі.
Взагалі Р2Р це "підхід" до теорії обміну даними..

[[User:SlavaHacker32|SlavaHacker32]] 9:03, 10 грудня 2012 (EET)

Що таке хешування? Хеш-таблиці?

[[User:demo1420|demo1420]] 18:15, 11 грудня 2012 (EET)

Своїми словами це таблиця у якій вказано користувача та шлях, як до нього добратися.
[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D1%91%D0%BD%D0%BD%D0%B0%D1%8F_%D1%85%D0%B5%D1%88-%D1%82%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%86%D0%B0 Про хеш]

[[User:SlavaHacker32|SlavaHacker32]] 9:03, 10 грудня 2012 (EET)
Як відбувається з'єднання між двома вузлами?
В якому випадку п2п??? Яке покоління? Є випадки з використанням серверу для передачі(транслювання), потім сервер почав надавав дані про "сервера" даних а сам на був задіяний при передачі файлів...

[[User:Нагорний|Нагорний]] 23:17, 13 січня 2013 (EET)

Де можна знайти быльше докладноъ ынформацыъ про P2P мережу?

[http://g.zeos.in/?q=%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D1%8F%20P2P Ось як це робиться :)]

Обговорення:Мережа P2P

2012-12-10T06:57:22Z

Demo1420:

Обговорення:Мережа P2P

2012-12-10T06:55:08Z

Demo1420:

[[User:Alex007|Alex007]] 8:50, 10 грудня 2012 (EET)

В чому недоліки мережі P2P?

[[User:demo1420]] 8:53, 10 грудня 2012 (EET)

Як такових то наче і немає проте проблемно виконувати пошук інформації(файлів), якщо система являється "чистою Р2Р"... Коли існує сервер це дуже полегшує пошук інф. в мережі

1. Файл. Приклади файлів

2012-01-08T21:25:09Z

Demo1420: /* Приклади файлів в Unix */

== Поняття файлу==

Файл - це найменша самостійна одиниця пам'яті.

файл - це впорядкована сукупність даних, що зберігається на диску і займає іменовану область зовнішньої пам'яті.

Файлом може бути:

#Поле- являється основним елементом даних.
#Запис- являється набором звязаних між собою полів, які можуть бути опрацьовані як єдине ціле деякою прокладною програмою.
#Файл- являє собою набір однотипних записів.
#База Даних- являє собою набір звязаних між собою даних

==Інші означення файлів==

Файл — це концепція в обчислювальній техніці: сутність, що дозволяє отримати доступ до певного ресурсу обчислювальної системи і має такі ознаки:
фіксоване ім'я (назва файлу) (послідовність символів, число чи щось інше, що однозначно характеризує файл);
певне логічне представлення і відповідні йому операції читання/запису.

В інформатиці використовується наступне визначення: Згідно з термінологією, прийнятою в програмуванні, файл — це довільний блок інформації, пристрій вводу-виводу. Кожна комп'ютерна програма відкриває принаймні три файли стандартних потоків: вхідний файл (stdin), вихідний файл (stdout), файл виводу повідомлень про помилки (stderr). Вхідний файл зазвичай асоціюється із клавіатурою, вихідний файл та файл виводу помилок- із екраном терміналу, проте кожен із цих файлів може бути перенаправлений на інший носій інформації, наприклад, на дисковий файл, про який мовилося вище, на мережу, яка також є файлом, на контролер будь-якого периферійного пристрою комп'ютера, зчитувача інформації тощо. Файлом може бути також ділянка оперативної пам'яті програми.

Файл обов'язково має ім'я і може мати будь-який розмір інформації (максимальна довжина імені та розміру файлу обмежується властивостями конкретної файлової системи). Файл може мати набір атрибутів. Треба зазначити, що файл може мати більш ніж одне ім'я (наприклад в Unix можна створювати жорсткі посилання на файл, які стають повним аналогом початкового імені файла).

==Приклади файлів в Unix==

В Unix існує 6 типів файлів:
# ''Звичайний'' (regular) - зустрічається найчастіше. Для операційної системи такий файл виглядає як проста послідовність байтів.
# ''Каталог'' (directory) - це файл, який містить імена файлів, які в ньому знаходяться та посилання на інформацію, яка дозволяє Операційна система виконувати операції над цими файлами. На запис в каталог має право тільки ядро. Каталог є таблицею, кожен запис якої відповідає деякому файлу.
# ''Файл зовнішнього пристрою'' - дозволяє доступ до цього пристрою. UNIX розрізняє символьні та блочні файли. Символьні файли використовуються для не буферизованого обміну, а блочні в обміні порціями даних фіксованої довжини.
# ''Канал з іменем (FIFO)'' - це файли, які використовуються для зв'язку між процесами.
# ''Зв'язок'' (link) - це файл який вказує на інший файл.
# ''Сокети'' (socket) -використовуються для взаємодії між процесами. Інтерфейс socket використовується, наприклад, для доступу до мережі TCP/IP.

1. Файл. Приклади файлів

2012-01-08T21:24:49Z

Demo1420:

1. Файл. Приклади файлів

2012-01-08T21:13:03Z

Demo1420: /* Поняття файлу */

== Поняття файлу==

Файл - це найменша самостійна одониця пам'яті.:

#Поле
#Запис
#Файл
#База Даних

==Поле==

Поле являється основним елементом даних.

==Запис==

Запис являється набором звязаних між собою полів, які можуть бути опрацьовані як єдине ціле деякою прокладною програмою.

==Файл==

Файл являє собою набір однотипних записів.

==База даних==

БД являє собою набір звязаних між собою даних

==Інші означення файлів==

Файл — це концепція в обчислювальній техніці: сутність, що дозволяє отримати доступ до певного ресурсу обчислювальної системи і має такі ознаки:
фіксоване ім'я (назва файлу) (послідовність символів, число чи щось інше, що однозначно характеризує файл);
певне логічне представлення і відповідні йому операції читання/запису.

В інформатиці використовується наступне визначення: файл - це впорядкована сукупність даних, що зберігається на диску і займає іменовану область зовнішньої пам'яті. Згідно з термінологією, прийнятою в програмуванні, файл — це довільний блок інформації, пристрій вводу-виводу. Кожна комп'ютерна програма відкриває принаймні три файли стандартних потоків: вхідний файл (stdin), вихідний файл (stdout), файл виводу повідомлень про помилки (stderr). Вхідний файл зазвичай асоціюється із клавіатурою, вихідний файл та файл виводу помилок- із екраном терміналу, проте кожен із цих файлів може бути перенаправлений на інший носій інформації, наприклад, на дисковий файл, про який мовилося вище, на мережу, яка також є файлом, на контролер будь-якого периферійного пристрою комп'ютера, зчитувача інформації тощо. Файлом може бути також ділянка оперативної пам'яті програми.

Файл обов'язково має ім'я і може мати будь-який розмір інформації (максимальна довжина імені та розміру файлу обмежується властивостями конкретної файлової системи). Файл може мати набір атрибутів. Треба зазначити, що файл може мати більш ніж одне ім'я (наприклад в Unix можна створювати жорсткі посилання на файл, які стають повним аналогом початкового імені файла).

==Приклади файлів в Unix==

В Unix існує 6 типів файлів
# Звичайний (regular)
# Каталог (directory)
# Файл зовнішнього пристрою
# Канал з іменем (FIFO)
# Зв'язок (link)
# Сокети (socket)

''Звичайний файл'' зустрічається найчастіше. Для операційної системи такий файл виглядає як проста послідовність байтів.

''Каталог'' — це файл, який містить імена файлів, які в ньому знаходяться та посилання на інформацію, яка дозволяє Операційна система виконувати операції над цими файлами. На запис в каталог має право тільки ядро. Каталог є таблицею, кожен запис якої відповідає деякому файлу.

''Файл зовнішнього пристрою'' дозволяє доступ до цього пристрою. UNIX розрізняє символьні та блочні файли. Символьні файли використовуються для не буферизованого обміну, а блочні в обміні порціями даних фіксованої довжини.

''Канали з іменем'' — це файли, які використовуються для зв'язку між процесами.

''Сокети'' використовуються для взаємодії між процесами. Інтерфейс socket використовується, наприклад, для доступу до мережі TCP/IP.

[[Користувач:Кобець Андрій|Кобець Андрій]]

Користувач:Demo1420

2012-01-08T20:54:41Z

Demo1420: /* Статті підготовлені мною */

[[Image:My_foto_Пшиник.jpg|thumb|250px|right|# demo1420 #]]

=''Коротко про себе''=
Я, ''Пшиник Ігор Олександрович'', студент кiровоградського державного педагогiчного унiверситету ім.В.Винниченка, навчаюся, на фiзико-математичному факультетi, кафедра Iнформатики, 36 група.

=''Мої захоплення''=
У вільний від начання час займаюсь радіо (підсилювачі, мікшери, трансформатори а також проектування акустичних систем за допомогою точного аналізування параметрів Тіля-Смолла)

=''Адреса проживання''=
м.Кіровоград, вул.Комуністична 19. (Гуртожиток КДПУ №1)

=Шукайте мене тут=
логін: demo1420

[http://forum.cxem.net Forum cxem]

Також маю реєстрацію в Skype та Mail.ru логін тойже.

=Лабораторні роботи з курсу "Системне програмне забезпечення"=

Моя презентація. Налагодження мережі WI-FI за допомогою стандартних засобів Windows XP

[[http://wiki.kspu.kr.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9D%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%88%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_WI-FI_%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D1%96_%D0%B7%D0%B0_%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%8E_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC_Windows.ppt#| Налагодження мережі WI-FI за допомогою стандартних засобів Windows XP]]

[http://www.slideshare.net/demo1420/wi-fi-windows-6270036#| Презентація на сторонньом ресурсі]

=Лабораторні роботи з курсу "Мультимедійні технології"=

[[Лаб_роб_3| Лабораторна робота №3 Пшиника Ігора]]

[[Лабораторна робота №4 Пшиника Ігора]]

[[Лабораторна робота №5 Пшиника Ігора]]

[http://www.slideshare.net/demo1420/wi-fi-windows-6270036#| Лабораторна робота №6 Пшиника Ігор]

[[Лабораторна робота №7 Пшиника Ігора]]

[[Лабораторна робота №7 Пшиника Ігора#| Лабораторна робота №8 Пшиника Ігора]]

= Статті підготовлені мною =

[[ Мережі Петрі ]]

[[ Тема 3. Віртуальні машини. | Віртуальні машини. VirtualBox]]

[[ Робота із жорсткими дисками в Linux ]]

Користувач:Demo1420

2012-01-08T20:53:07Z

Demo1420: /* Статті підготовлені мною */

[[Image:My_foto_Пшиник.jpg|thumb|250px|right|# demo1420 #]]

=''Коротко про себе''=
Я, ''Пшиник Ігор Олександрович'', студент кiровоградського державного педагогiчного унiверситету ім.В.Винниченка, навчаюся, на фiзико-математичному факультетi, кафедра Iнформатики, 36 група.

=''Мої захоплення''=
У вільний від начання час займаюсь радіо (підсилювачі, мікшери, трансформатори а також проектування акустичних систем за допомогою точного аналізування параметрів Тіля-Смолла)

=''Адреса проживання''=
м.Кіровоград, вул.Комуністична 19. (Гуртожиток КДПУ №1)

=Шукайте мене тут=
логін: demo1420

[http://forum.cxem.net Forum cxem]

Також маю реєстрацію в Skype та Mail.ru логін тойже.

=Лабораторні роботи з курсу "Системне програмне забезпечення"=

Моя презентація. Налагодження мережі WI-FI за допомогою стандартних засобів Windows XP

[[http://wiki.kspu.kr.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9D%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%88%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_WI-FI_%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D1%96_%D0%B7%D0%B0_%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%8E_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC_Windows.ppt#| Налагодження мережі WI-FI за допомогою стандартних засобів Windows XP]]

[http://www.slideshare.net/demo1420/wi-fi-windows-6270036#| Презентація на сторонньом ресурсі]

=Лабораторні роботи з курсу "Мультимедійні технології"=

[[Лаб_роб_3| Лабораторна робота №3 Пшиника Ігора]]

[[Лабораторна робота №4 Пшиника Ігора]]

[[Лабораторна робота №5 Пшиника Ігора]]

[http://www.slideshare.net/demo1420/wi-fi-windows-6270036#| Лабораторна робота №6 Пшиника Ігор]

[[Лабораторна робота №7 Пшиника Ігора]]

[[Лабораторна робота №7 Пшиника Ігора#| Лабораторна робота №8 Пшиника Ігора]]

= Статті підготовлені мною =

[[ Мережі Петрі ]]

[[ Робота із жорсткими дисками в Linux ]]

Робота із жорсткими дисками в Linux

2012-01-08T20:50:11Z

2012-01-08T19:03:02Z

Demo1420: Створена сторінка: Робота із жорсткими дисками в Linux Робота із жорсткими дисками в Windows

[[Робота із жорсткими дисками в Linux]]

[[Робота із жорсткими дисками в Windows]]

Операційні системи

2012-01-08T19:01:18Z

Demo1420: /* Ввод-вивід */

Зміст курсу

== Вступ ==

[[Тема 1. Вступ до курсу. Означення операційної системи.]]

[[Тема 2. Еволюція ОС. Тенденції розвитку. Класифікації ОС.]]

[[Тема 3. Віртуальні машини.]]

== Процеси ==

[[Тема 1. Поняття «процес». Стани процесів. ]]

[[Тема 2. Контекст і дескриптор процесу. Перемикання процесів.]]

[[Призупиненні процеси | Тема 3. Призупиненні процеси.]]

[[Тема 4. Процеси в Linux.]]

[[Тема 5. Потоки. Стани потоків. Багатопоточність.]]

Тема 6. Потоки та нитки в Windows.

[[Тема 7. Алгоритми планування.]]

[[Тема_8._Проблема_синхронізації._Ефект_гонок._Критична_секція.| Тема 8. Проблема синхронізації. Ефект гонок. Критична секція.]]

== Віртуальна пам'ять ==

[[Тема 1. Керування пам’яттю. Типи адрес.]]

[[Тема 2. Класифікація розподілів пам’яті без використання дискового простору.]]

[[Класифікація розподілів пам’яті з використання дискового простору. | Тема 3. Класифікація розподілів пам’яті з використання дискового простору.]]

[[Тема 4. Сегментний розподіл.]]

[[Тема 5. Сторінковий розподіл.]]

[[Тема 6. Віртуальна пам’ять в Linux.]]

[[Тема 7. Віртуальна пам’ять в Windows.]]

== Ввод-вивід ==
[[Тема 1. Керування вводом-виводом.. Види вводу-виводу.]]

[[Фізична_організація_пристроїв_вводу-виводу._Класифікації | Тема 2. Фізична організація пристроїв вводу-виводу. Класифікації]]

Тема 3. Дискове планування.

[[Тема 3. Робота із жорсткими дисками. ]]

[[Тема 4. RAID. Класифікація та рівні.]]

[[Тема 5. Файли. Архітектура файлової системи. Організація файлів.]]

[[Квоти_в_Linux| Тема 7. Створення дискових квот в операційній системі Linux. ]]

[[Створення дискових квот в операційній системі Windows.| Тема 8. Створення дискових квот в операційній системі Windows. ]]

== Завдання до лабораторних робіт ==

Спеціальність "Інформатика"

[[Лаб_ОС_1]]

[[Лаб_ОС_2]]

[[Лаб_ОС_2|Лаб_ОС_3]]

[[Лаб_ОС_4]]

[[Лаб_ОС_4|Лаб_ОС_5]]

[[Лаб_ОС_6]]

[[Лаб_ОС_6|Лаб_ОС_7]]

[[Лаб_ОС_8]]

[[Лаб_ОС_9]]

[[Лаб_ОС_10]]

[[Лаб_ОС_11]]

[[Лаб_ОС_11|Лаб_ОС_12]]

[[Лаб_ОС_13]]

[[Лаб_ОС_14]]

[[Лаб_ОС_15]]

[[Лаб_ОС_15|Лаб_ОС_16]]

Спеціальність "Математика. Основи інформатики"

[[Лаб_СОС_1]]

[[Лаб_СОС_1|Лаб_СОС_2]]

[[Лаб_СОС_1|Лаб_СОС_3]]

[[Лаб_СОС_4]]

[[Лаб_СОС_4|Лаб_СОС_5]]

[[Лаб_СОС_6]]

[[Лаб_СОС_6|Лаб_СОС_7]]

[[Лаб_СОС_8]]

[[Лаб_СОС_9]]

[[Лаб_СОС_9|Лаб_СОС_10]]

[[Лаб_СОС_11]]

[[Лаб_СОС_12]]

Викладач [[Болілий Василь Олександрович]]

[[category:Навчальні проекти]]

Тема 7. Алгоритми планування.

2012-01-08T18:02:10Z

Demo1420:

[[1. First-Come, First-Served (FCFS) ]]

[[2. Round Robin (RR)]]

[[3. Shortest-Job-First (SJF)]]

[[4. Пріоритетне планування]]

[[5. Багаторівневі черги із зворотним зв'язком (Multilevel Feedback Queue)]]

Тема 3. Віртуальні машини.

2012-01-07T23:05:57Z

Demo1420: /* ПРИКЛАДИ ВІРТУАЛЬНИХ МАШИН */

== ТЕРМІНОЛОГІЯ ==

''Віртуальна машина'' - це конкретний екземпляр деякого обчислюваного середовища ("віртуального комп'ютера"), створеного за допомогою спеціального програмного інструменту. Зазвичай такі інструмменти дозволяють створювати і запускати довільну кількість віртуальних машин, яка обмежується лише фізичними ресурсами реального комп'ютера.

Інструмент для створення віртуальної машини - це звичайна програма, яка встановлюється на реальну операційну систему. Ця реальна операційна система називається "головною", або ''хостовою'', ОС.

Всі задачі по управлінню віртуальними машинами виконує спеціальний модуль в складі програми віртуальної машини (ВМ) - ''монітор віртуальних машин''(МВМ). Монітор грає проміжну роль між віртуальною машиною і базовим обладнанням, підтримуючи виконання всіх створених ВМ на єдиній апаратній платформі та забезпечуючи їх надійну ізоляцію.

Користувач не має повноцінного доступу до монітора віртуальних машин. В більшості програмних продуктів йому надається лише графічний інтерфейс для створення і налаштувань віртуальних машин. Цей інтерфейс зазвичай називають ''консолью віртуальних машин.''

"Всередині" віртуальної машини користувач встановлює, як і на реальному комп'ютері операційну систему. Така ОС, яка належить конкретній ВМ, називається ''гостьовою'' (guest OS). Перелік підтримуваних ОС являється однією з найбільш головних характеристик віртуальної машини. Найбільш потужні сучасну віртуальні машини підтримують близько десятка популярних версій операційних систем із сімейства Windows, Linux, та MacOS.

== ВІРТУАЛЬНА МАШИНА З СЕРЕДИНИ ==

Коли віртуальна машина створена і запущена, у користувача може виникнути ілюзія того, що він працює на справжньому комп'ютері, який має власний процесор, оперативну память, відеосистему та ін.

Насправді віртуальна машина не має доступу до фізичних ресурсів реального комп'ютера. Робота з ними покладена на МВМ, а також на ''драйвер віртуальних машин''.

В спрощеному вигляді архітектура системи, в якій використовуються віртуальні машини виглядає наступним чином:

- хостова ОС і монітор віртуальних машин розділяють між собою права на управління апаратними компонентами комп'ютера; при цьому хостова ОС займається розподіленням ресурсів між власними програмами.

- монітор ВМ контролює розподілення ресурсів між запущеними віртуальними машинами створюючи для них ілюзію повного доступу до апаратного рівня (''віртуалізація).''

- гостьові ОС в межах виділених їм ресурсів керують роботою "своїх" програм.

Дана архітектура є цілком загальною. Однак існують системи віртуальних машин які мають значні відмінності.

== ВИДИ ВІРТУАЛЬНИХ МАШИН ==

=== Віртуальні машини з емуляцією API гостьової ОС ===

Зазвичай програми працюють в ізольованому адресному просторі і взаємодіють з обладнанням за допомогою інтерфейсу API (Application Programming Interface - інтерфейс прикладного програмування), що надається операційною системою. Якщо дві операційні системи сумісні за своїми інтерфейсів API (наприклад, Windows 98 і Windows ME), то програми, розроблені для однієї з них, працюватимуть і на іншій. Якщо дві операційні системи несумісні за своїми інтерфейсами API (наприклад, Windows 2000 і Linux), то необхідно забезпечити перехоплення звернень додатків до API гостьової ОС і зімітувати її поведінку засобами хостової ОС. При такому підході можна встановити одну операційну систему і працювати одночасно як з її додатками, так і з додатками іншої операційної системи.

Оскільки весь код програми виповнюється без емуляції, а емулюються лише виклики API, така схема віртуалізації призводить до незначної втрати в продуктивності віртуальної машини. Однак через те, що багато програм використовують недокументовані функції API або звертаються до операційної системи в обхід API, навіть дуже хороші емулятори API мають проблеми сумісності і дозволяють запускати не більше 70% від загального числа додатків. Крім того, підтримувати емуляцію API бурхливо розвиваючоїся операційної системи (наприклад, такиої як Windows) дуже нелегко, і більшість емуляторів API так і залишаються емуляторами якоїсь конкретної версії операційної системи. Так, в Windows NT/2000 досі вбудований емулятор для додатків OS / 2 версії 1.x. Але найбільший недолік ВМ з емуляцією API гостьової ОС - це її орієнтація на конкретну операційну систему.

Приклади продуктів, виконаних по технології емуляції API гостьової ОС:

■ проект з відкритим кодом Wine (Wine Is Not an Emulator, «Wine - це не емулятор»), що дозволяє запускати DOS-, Win16-і Win32-додатки під управлінням операційної системи Linux і Unix;

■ продукт Win4Lin компанії Netraverse, що дозволяє запускати операційні системи сімейства Windows під управлінням операційної системи Linux;

■ проект з відкритим кодом DOSEMU, що дозволяє запускати DOS-додатки під управлінням операційної системи Linux;

■ проект з відкритим кодом User Mode Linux (UML), що дозволяє запускати декілька копій операційної системи Linux на одному комп'ютері (в даний час вбудований і ядро Linux версії 2.6);

■ технологія Virtuozzo, розроблена російською компанією SWsoft і дозволяє запускати декілька копій операційної системи Linux на одному комп'ютері.

=== Віртуальні машини з повною емуляцією гостьової ОС ===

Проекти, що підтримують технологію повної емуляції, працюють за принципом інтерпретації інструкцій з системи команд гостьової ОС. Оскільки при цьому повністю емулюється поведінка як процесора, так і всіх зовнішніх пристроїв, то існує можливість емулювати комп'ютер з архітектурою Intel х86 на комп'ютерах з абсолютно іншою архітектурою, наприклад на робочих станціях Mac або на серверах Sun з RISC-процесорами.
Головний недолік повної емуляції полягає в істотній втраті продуктивності гостьової операційної системи (швидкість роботи «гостьових» додатків може впасти в 100-1000 разів). Тому до недавнього часу ВМ з повною емуляцією найчастіше використовувалися як низькорівневі відладники для дослідження і трасування операційних систем. Однак завдяки значному зростанню обчислювальних потужностей навіть «настільних» комп'ютерів ВМ з повною емуляцією стали сьогодні цілком конкурентоспроможними. Найбільш яскравий представник цього виду ВМ - продукт Virtual PC фірми Connectix (нині купленої Microsoft).

В якості прикладів проектів, виконаних за технологією повної емуляції, можна назвати наступні:

■ проект з відкритим кодом Bochs, що дозволяє запускати різні операційні системи Intel х86 під Linux, Windows, BeOS і Mac OS;

■ продукт Simics компанії Virtutech, що дозволяє запускати і налагоджувати різні операційні системи Intel х86 під управлінням Windows та інших операційних систем;

■ проект Qemu - емулятор різних архітектур на PC,

=== Віртуальні машини з квазіемуляціею гостьової ОС ===

Технологія квазіемуляціі гостьової ОС заснована на тому, що далеко не всі інструкції гостьової ОС потребують емуляції засобами хостової операційної системи. Багато з інструкцій, необхідних для коректної роботи «гостьових» додатків, можуть бути безпосередньо адресовані хостової ОС. Виняток становлять інструкції для керування такими пристроями, як відеокарта, IDE-контролер, таймер, і деякими іншими.

Таким чином, в процесі роботи RM з квазіемуляціей відбувається вибіркова емуляція інструкцій гостьової ОС. Очевидно, що продуктивність такої ВМ повинна бути вище, ніж у ВМ з повною емуляцією. Тим не менш, як було сказано, при досягнутих рівнях продуктивності персональних комп'ютерів різниця виявляється не настільки відчутною.
Приклади проектів, виконаних за технологією квазіемуляціі:

■ технологія Virtual Platform, на базі якої компанія VMware пропонує чотири продукти: VMware Workstation для Windows NT/2000/XP, VMware Workstation для Linux, VMware GSX Server (group server) і VMware LSX Server (enterprise server);

■ віртуальна машина Serenity Virtual Station (SVISTA) (колишня twoOStwo), розроблена російською компанією Паралелі (Parallels) на замовлення німецької компанії NetSys GmbH ;

■ проект з відкритим кодом Рlеx86, що дозволяє запускати різні операційні системи Intel х86 під управлінням Linux.

■ проект з відкритим кодом L4Ka, що використовує мікроядро;

■ проект з відкритим кодом Xen, що дозволяє запускати модифіковані ОС Linux, FreeBSD, NetBSD і Windows ХР під управлінням Linux, FreeBSD, NetBSD і при дотриманні деяких умов забезпечує навіть приріст продуктивності.

== ПРИКЛАДИ ВІРТУАЛЬНИХ МАШИН ==

=== VirtualBox ===

Яскравим представником віртуальних машин є VirtualBox. Програма віртуалізації для операційних систем, розроблена німецькою фірмою innotek, зараз вона належить Oracle Corporation. Вона встановлюється на існуючу операційну систему, яка називається хостовою, у середину цієї програми встановлюється друга операційна система, яку називають гостьовою операційною системою, і запускається як окреме віртуальне середовище. [[Image:Virtualbox-ram.JPG|thumb|300px|right|VirtualBox. Основна пам'ять]]

Програма була створена компанією Innotek з використанням вихідного коду Qemu. Перша публічно доступна версія VirtualBox з'явилась 15 січня 2007 року. В лютому 2008 року Innotek був викуплений компанією Sun Microsystems, модель поширення VirtualBox при цьому не змінилася. В січні 2010 року Sun Microsystems була поглинена Oracle Corporation, модель поширення залишилась попередньою.

Існують різні варіанти VirtualBox, для різних хостових операційних систем. На даний момент існують варіанти для Windows, Linux, OS X та Solaris, як для х86 архітектури, так і 64-бітних. Завантажити програму можливо на [https://www.virtualbox.org/wiki/Downloads офіційному сайті VirtualBox].

В налаштуваннях є багато цінних функцій: встановлення розміру оперативної пам'яті, керування накопичувачами інформації(підтримка IDE, SATA, SCSI, SAS, Floppy), можливість встановлення декількох мережевих адаптерів, трансляція роботи СОМ-портів, підтримка "Спільної теки" для обміну даними між хостовою та гостьовою ОС-ми. Використовуючи такі широкі можливості налаштувань дозволяють експерементувати з гостьовою ОС, без шкоди для основної операційної системи.

Файл:Virtualbox-ram.JPG

2012-01-07T22:40:08Z

Demo1420:

2011-12-13T13:35:34Z

Demo1420: /* Гостроконечники та тупоконечники */

Usability. Семен Куликов

2011-12-13T13:31:49Z

Demo1420: /* Людиноорієнтовний прибуток */

2011-05-28T11:20:34Z

Demo1420: /* Моделювання систем за допомогою мереж Петрі */

== Мережа Петрі==

'''Мережа Петрі – це графічний і математичний засіб моделювання систем і процесів.'''

Графічно представляється у вигляді дводольного орієнтованого мультиграфу з маркерами («фішками») (маркований орієнтований граф), який має дві групи вершин: позиції та переходи. Позиції можуть бути пустими або маркованими та визначають <стан> мережі. Переходи визначають дії. Орієнтовані ребра графу задають зв'язки між позиціями та переходами. Процес функціонування мережі Петрі полягає в послідовному «виконанні» переходів, та відповідному перерахункові кількості «фішок» у позиціях. Дуги можуть бути кратними, коли два вузли з'єднані більше ніж однією дугою однакового напрямку. Альтернативно, для відображення кратності дуг може використовуватися функція «ваги» дуг.

Як правило, мережами Петрі моделюють паралельні (синхронні та асинхронні) системи і процеси. Спочатку запропоновані в докторській дисертації Карла Петрі в 1962 році вони одержали подальший розвиток у роботах таких вчених як Тадао Мурата, Курт Йенсен, Віталій Котов, Анатолій Слєпцов. В останні часи проводиться щорічна конференція «Застосування і теорія мереж Петрі», видається в Боні інформаційний бюлетень «Новини мереж Петрі» (Petri Net Newsletter), відомо декілька сот моделюючих систем для різних програмно-апаратних платформ, існують реалізації процесорів мереж Петрі. Галузі застосування мереж Петрі включають дослідження телекомунікаційних мереж, мережних протоколів, обчислювальних систем і обчислювальних процесів, виробничих і організаційних систем.

==Прості мережі Петрі==
[[Image:Проста мережа Петрі.JPG|thumb|right|Рис.1 Проста мережа Петрі з одним переходом, трьома вузлами, два з яких містять маркери]]

Мережа Петрі є орієнтованим дводольним графом, який має чотири базових елементи: вузди, або місця(places), переходи(transitions), дуги(arcs) і маркери(tokens).
Вузли позначаються кружками і визначають стан, в якому може знаходитись мережа або її частина.
Переходи-це активні елементи мережі, які позначають дії, виконувані під час спрацювання переходів. Для того щоб перехід міг спрацювати, необхідне виконання певних умов, які визначаються наявністю маркерів у вузлах мережі, з'єднаних з переходом. Якщо умови настання подій виконано, то вважають, що перехід збуджений. Переходи позначаються короткими вертикальними або горизонтальними лініями.
Вузли та переходи з'єднуються орієнтованими ребрами (дугами). Два вузли або два переходи з'єднуватись дугами не можуть.

Функціонування мережі Петрі можна описати так: вузли як певні умови, а переходи-як події. Таким чином, стан мережі в кожний момент часу задається системою умов. Для зручності задання умов мережі Петрі вводяться маркери(фішки), які зображуються крапками всередині вузлів. Виникнення певної комбінації маркерів у вузлах приводить до настання деякої події, яка у свою чергу викликає зміну стану умов мережі. Стан маркування або стан мережі Петрі визначаеться сукупністю маркерів кожного окремого вузда мережі.

[[Image:Спрацювання переходу.JPG|thumb|left|600px|Рис.2 Графічне зображення спрацювання переходу]]

Перехід, в якого всі вхвдні вузли містять маркери, називається збудженим (Рис.1). Збуджений перехід може спрацювати, після чого всі маркери із вхідних вузлів переходу перемістятся у вихідні(Рис.2). Таким чином, настає подія, яка змінює стан мережі.

Якщо одночасно збуджуються кілька переходів мережі, виникає невизначеність, тому одночасне спрацювання кількох переходів у мережі Петрі неможливе, тобто переходи спрацьовують послідовно, миттєво. Незважаючи на те, що маркери змінюють своє положення у вузлах, прості мережі Петрі- це статичні моделі, в яких не враховується динаміка в часі (зміна станів мережі не залежить від моментів часу).
Для того щоб за допомогою мережі Петрі відтворити динаміку роботи деякої детермінованої динамічної системи в часі, необхідно зазначати моменти спрацьовування переходів. Такі можливості мають тільки розширення мереж Петрі, в яких спрацювання переходів здійснюється в задані моменти модельного часу з деяким постійним кроком дельта(т).

== Моделювання систем за допомогою мереж Петрі ==

Прості мережі Петрі містять лише три основних елементи% вузли, переходи та маркери. Тому побудувати за їх допомогою моделей складних динамічних систем, в яких протікає велика кількість взаємодіючих паралельних і асинхронних процесів та існує багато інформаційних і матеріальних потоків, стає досить складною та громіздкою процедурою. Це помітно звужує Клас моделей систем, які можна побудувати на основі простих мереж Петрі які дають можливість значно спростити побудову складних моделей і їх графічне зображення.

=== Розширення простих мереж Петрі ===

Розширення мережі Петрі - це така їх модифікація, яка збільшує можливості мережі стосовно опису та моделювання систем. Існують різні розширення мереж Петрі, орієнтовані на моделювання систем різних типів: стохастичних, динамічних, предикатних та ін. Кольорові мережі Петрі дають змогу значно зменшити розміри мереж, які використовуються, наприклад, для опися моделей складних паралельних обчислювальних систем.
На практиці широко використовуються проблемно-орієнтовані розширення мереж Петрі, серед яких найбільш відомі Е-мережі, комбі-мережі, FIFI-мережі, М-мережі та ін.
У простих мережах Петрі допускається наявність у вузлі лише одного маркера, тоді як урозширених мережах кожний вузол може містити кілька маркерів у вузлі позначає число поряд з вузлом. Відповідно для цих вузлів змінюються і правила маркування:

[[Image:Графічне позначення дуги заперечення.JPG|thumb|right|600px|Рис.3 Графічне позначення дуги заперечення]]
* перехід збуджується тільки тоді, коли число, яке визначає кількість маркерів у кожному вхідному вузлі, більше або дорівнює одиниці;
* Якщо збуджений перехід спрацьовує, то число маркерів у всіх вхідних вузлах, які містять маркери, зменшуються на одиницю, а в усіх вихідних вузлах - збільшується на одиницю. Певна річ, кількість маркерів не може біти від'ємним значенням.

Мережі Петрі достатньо для опису причинно-наслідкових подій, які виникають у системах, однак мережі не забезпечують повну спільність з логічними операціями. Зрозуміло, що проста мережа Петрі відтворює роботу тільки логічного елемента "І" ("AND"), тому за допомогою цієї мережі не можна змоделювати збудження переходу, коли вхідний вузол не має маркерів(логічний оператор заперечення "НІ").
Для цього в розширених мережах усводяться дуги заперечення, які зображуються у вигляді лінії з кружечком на кінці замість стрілки (Рис.3) і не мають дугової ваги (дугова вага визначає пропускну здатність дуги). Дуги, визначені раніше, розглядаються як позитивні. Вони завжди направлені від деякого вузла до переходу і не можуть мати зворотнього напрямку. Наявність дуги заперечення змінює правила маркування на такі:

* перехід збуджується лише тоді, коли число, яке визначає кількість маркерів кожного вхідного вузла з позитивною дугою, більше або дорівнює одиниці, та коли кількість маркерів кожного вхідного вузла з дугою заперечення дорівнює нулю;
[[Image:Введення ваги дуги.jpg|thumb|left|600px|Рис.4 Введення ваги дуги]]
* якщо збуджений перехід спрацьовує, то число маркерів усіх вхідних вузлів з позитивною дугою зменшується на одиницю, у той час як кількість маркерів вхідних вузлів з дугами заперечення залишається незмінною. Кількість маркерів усіх вихідних вузлів збільшується на одиницю.

Для кожної позитивної дуги можна задати певний ваговий коефіцієнт (або вагу), рівний одиниці або більший за неї(Рис.4). За замовчуванням ваговий коефіцієнт дуги дорівнює одиниці. Тоді збудження та спрацьовування переходу відбувається за такими правилами:

* прехід збуджується тільки тоді, коли кількість маркерів у кожному вхідному вузлі більше ваги дуги або дорівнює їй, адля дуги заперечення дорівнює нулю;
* у разі перемикання переходу кількість маркерів кожного вхідного вузла зменшується на відповідну вагу вхідної дуги та залишається незмінною для дуг заперечень. Кількість маркерів кожного вихідного вузла збільшується на вагу відповідної вихідної дуги.

== Дослідження мережі Петрі ==

Основні методи дослідження мереж Петрі:
# Дерево досягальності,
# Графічний,
# Аналітичний,
# За допомогою еквівалентних перетвореннь.

Взагалі, мережі Петрі досліджують на такі властивості:
# Безпечність — досліджує виконання умови що кількість «фішок» в позиції не перевищує 1;
# Обмеженість — досліджує виконання умови що кількість «фішок» в позиції не перевищує заданого числа,
# Зберігальність — досліджує виконання умови що кількість «фішок» в мережі не змінюється,
# Оберненість — для довільного досяжного стану досліджується існування послідовності виконань переходів яка повертає мережу в початковий стан),
# Активність переходів — досліджує можливість виконання певних переходів та наявність тупиків — станів у яких переходи не дозволені та для яких неможливо досягти стану в якому ці переходи дозволені,
# Досяжність маркування — досліджує існування послідовності виконань переходів при якій можна досягнути задане маркування,
# Покриття — досліджує існування послідовності виконань переходів при якій можна досягнути маркування що покриває, тобто є більшим за задане маркування.

Умова зберігальності може бути послаблена, для чого вводять поняття функції ваги: 
: <math>
\mathbf W:\qquad(\mathbf T \times \mathbf P) \cup (\mathbf P \times \mathbf T) \to \mathbb N \cup \{0\}</math> 
яка залишається постійною під час роботи.

Більшість досліджень мереж Петрі можна звести до побудови дерева досяжності.

==Комп'ютерні моделюючі системи==

Pndpi, Tina, Design/CPN

==Список використаної літератури==

1.

2. Зайцев Д.А. Мережі Петрі і моделювання систем: Навчальній посібник // , Одеса 2006

3. Зайцев Д.А. Математичні моделі дискретних систем: Навчальний посібник // Одеса: ОНАЗ ім. О.С. Попова, 2004. – 40 с.

4. Математичні основи теорії телекомунікаційних систем / Підручник за загальною редакцію В.В. Поповського. – Харків, ТОВ «Компанія СМІТ», 2006. – 564 с.

5. Питерсон Дж. Теория сетей Петри и моделирование систем. – М. Мир, 1984. – 264 с.

6. Котов В.Е. Сети Петри. – М.: Наука, 1984. – 160 с.

7. Ачасова С.М., Бандман О.Л. Корректность параллельных вычислительных процессов. – Н.: Наука, 1990. – 253 с.

8. Слепцов А.И., Юрасов А.А. Автоматизация проектирования управляющих систем гибких автоматизированных производств / Под ред. Б.Н.Малиновского. – К.: Технiка, 1986. – 160 с.

Файл:Введення ваги дуги.jpg

2011-05-28T11:12:46Z

Demo1420: