<?xml version="1.0"?>
<?xml-stylesheet type="text/css" href="https://wiki.cusu.edu.ua/skins/common/feed.css?303"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="uk">
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=8465367</id>
		<title>Вікі ЦДУ - Внесок користувача [uk]</title>
		<link rel="self" type="application/atom+xml" href="https://wiki.cusu.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=8465367"/>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%92%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%BA/8465367"/>
		<updated>2026-04-11T04:46:15Z</updated>
		<subtitle>Внесок користувача</subtitle>
		<generator>MediaWiki 1.23.2</generator>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/CDMA</id>
		<title>CDMA</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/CDMA"/>
				<updated>2019-12-27T14:14:07Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;8465367: Створена сторінка: '''CDMA'''  CDMA (англ. Code Division Multiple Access - множинний доступ з кодовим поділом (МДКР)) - технологія...&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''CDMA'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
CDMA (англ. Code Division Multiple Access - множинний доступ з кодовим поділом (МДКР)) - технологія зв'язку, зазвичай радіозв'язку, при якій канали передачі мають загальну смугу частот, але різні кодуючі послідовності. Найбільшу популярність на побутовому рівні отримала після появи мереж стільникового мобільного зв'язку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Принцип роботи CDMA'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Технологія множинного доступу з кодовим поділом каналів відома уже давно. У Радянському Союзі (СРСР), перша робота, присвячена цій темі була опублікована в 1935 році професором Дмитром Агеєвим. Було доведено, що за умовою використання лінійних методів виводиться три типи поділу сигналу: частотний, часовий і компенсаторний. Технологія CDMA була використана в 1957 році, коли молодий військовий радіоінженер Купріянович в Москві, зробив експериментальну модель автоматичного портативного мобільного телефону під назвою ЛК-1, з базовою станцією. ЛК-1 характеризувався вагою в 3 кг, робочою відстанню 20-30 км, і 20-30 годин автономної роботи. Базова станція, як описано автором, могла обслуговувати кілька клієнтів. У 1958 році Купріянович зробив нову експериментальну «кишенькову» модель мобільного телефону. Цей телефон важив 0,5 кг. Для того, щоб обслуговувати більше клієнтів, Купріянович запропонував пристрій, названий ним як «корелятор». У 1958 році СРСР також почав розробку «Алтай», національної цивільної служби мобільних телефонів для автомобілів, засновану на радянському стандарті МРТ- 1327. Система телефону важила 11 кг. Він був поміщений в багажниках автомобілів високопоставлених чиновників і використовувався через стандартну телефонну трубку в салоні автомобіля. Основні розробники системи «Алтай» були ВНДІЗ (Воронезький науково-дослідний інститут зв'язку) і ДСПІ (Державний спеціалізований проектний інститут). У 1963 році ця служба почала працювати в Москві, а в 1970 році «Алтай» вже використовувався в 30 містах СРСР.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Технологія кодового поділу каналів CDMA, завдяки високій спектральній ефективності стала радикальним рішенням подальшої еволюції стільникових систем зв'язку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
CDMA2000 є стандартом 3G в еволюційному розвитку мереж cdmaOne (заснованих на IS-95). При збереженні основних принципів, закладених версією IS-95A, технологія стандарту CDMA безперервно розвивається.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Подальший розвиток технології CDMA відбувається в рамках технології CDMA2000. При побудові системи мобільного зв'язку на основі технології CDMA2000 1Х перша фаза забезпечує передачу даних зі швидкістю до 153 кбіт / с, що дозволяє надавати послуги голосового зв'язку, передачу коротких повідомлень, роботу з електронною поштою, інтернетом, базами даних, передачу даних і нерухомих зображень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перехід до наступної фази CDMA2000 1X EV-DO Rev. 0 відбувається при використанні тієї ж смуги частот 1,23 МГц, швидкість передачі - до 2,4 Мбіт / с в прямому каналі і до 153 кбіт / с у зворотному, що робить цю систему зв'язку відповідною вимогам 3G і дає можливість надавати найширший спектр послуг, аж до передачі відео в режимі реального часу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наступною фазою розвитку стандарту в напрямку збільшення мережевої ємності і передачі даних є 1XEV-DO Rev A: передача даних зі швидкістю до 3,1 Мбіт / с у напрямку до абонента і до 1,8 Мбіт / с - від абонента. Оператори зможуть надавати ті ж послуги, що і на базі Rev. 0, а, крім того, передавати голос, дані і здійснювати широкомовлення по IP мережам. У світі вже є кілька таких діючих мереж.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Розробники обладнання CDMA зв'язку запустили нову фазу - 1XEV-DO Rev B, - з метою досягти наступних швидкостей на одному частотному каналі: 4,9 Мбіт / с до абонента і 1,8 Мбіт / с від абонента. До того ж буде забезпечуватися можливість об'єднання декількох частотних каналів для збільшення швидкості. Наприклад, об'єднання 15-ти частотних каналів (максимально можлива кількість) дозволить досягати швидкостей 73,5 Мбіт / с до абонента і 27 Мбіт / с від абонента. Застосування таких мереж - поліпшена робота чутливих до тимчасових затримок додатків типу VoIP, Push to Talk, відеотелефонія, мережеві ігри і т. ін.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Основними компонентами комерційного успіху системи CDMA2000 є більш широка зона обслуговування, висока якість мови (практично еквівалентну дротовим системам), гнучкість і дешевизна впровадження нових послуг, висока перешкодозахищеність, стійкість каналу зв'язку від перехоплення і прослуховування.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Також важливу роль відіграє низька випромінювана потужність радіопередавачів абонентських пристроїв. Так, для систем CDMA2000 максимальна випромінювана потужність складає 250 мВт. Для порівняння: в системах GSM-900 цей показник дорівнює 2 Вт (в імпульсі, при використанні GPRS + EDGE з максимальним заповненням; максимум при усередненні за часом при звичайній розмові - близько 200мВт). У системах GSM-1800 - 1 Вт (в імпульсі, середня трохи менше 100мВт).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''' Використання '''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''CDMA''' використовується у багатьох комунікаційних системах, наприклад:&lt;br /&gt;
* Глобальна Система Позиціонування ([[GPS]])&lt;br /&gt;
* система позиціонування [[Галілео (супутникова навігація)|Galileo]]&lt;br /&gt;
* супутникова система [[OmniTRACS]] для транспортної [[логістика|логістики]].&lt;br /&gt;
* Стандарт мобільного телефону CDMA 1x на передачу даних на швидкості 153 Кб/с&lt;br /&gt;
* Стандарти 3G CDMA Rev.0, Rev.A, Rev.B для швидкісної передачі даних на швидкості до 14,7 Мб/с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''' Переваги CDMA '''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Різниця в принципах роботи, більш широка смуга частот, що виділяється на CDMA-абонента, перетворюються на певні переваги CDMA над GSM. Для абонента вони полягають в:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*кращій якості передачі мови - велика смуга частот стійка до перешкод&lt;br /&gt;
*безпеці - з боку перехоплений CDMA сигнал виглядає як шум, виділити з нього окремого абонента важко&lt;br /&gt;
*менше енергоспоживання пристрою зв'язку - потужність сигналу в мережі CDMA менше, в порівнянні з GSM і лінійно залежить від відстані до базової станції. Це впливає і на безпеку, так як сигнал меншої потужності важче зафіксувати&lt;br /&gt;
Для операторів переваги CDMA полягають в більшій ємності базових станцій, їх радіусі дії, більш простий налаштування мережі, стійкості до перевантажень і можливості адаптації під конкретні завдання. CDMA-оператори можуть покривати більшу площу меншою кількістю обладнання, яке легше конфигурируется.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Виникає закономірне питання - якщо CDMA на стільки краще, чому найпоширенішим стандартом є GSM? Причини досить прості. На момент створення CDMA GSM вже існував, був вибір готових рішень як операторського обладнання, так і споживчого. Більш досконалий CDMA вимагав великих обчислювальних потужностей, створення нових рішень для менш поширеною технологією і, наприклад, звичайні телефони коштували дорожче своїх GSM-аналогів і були з ними не сумісними.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Крім цього, існувала проблема зручності для користувача. У мережі GSM ідентифікатором абонента є SIM-карта, на ній зберігається необхідна оператору інформація. Користувач, який бажає змінити старий мобільний телефон на новий, просто переставляв сімку. Для роботи в мережах CDMA необхідні дані записувалися (прошивалися) в сам телефон, в ньому в принципі не було слота для SIM-карти. Тому зміна мобільного телефону несла за собою необхідність візиту в салон оператора, а наявний телефон не можна було використовувати в інших країнах, наприклад, в роумінгу. Аналог SIM для CDMA з'явився в 2002 році, і отримав назву R-UIM. Почали з'являтися і телефони, що працюють як в CDMA, так і в GSM, проблема обмеженого вибору пристроїв поступово зважилася. Свою роль в цьому зіграли американські оператори, які стали локомотивом розвитку стандарту. На українському ринку CDMA оператори займають помітно меншою частку, вибір сумісних смартфонів або телефонів менше, але частина обладнання імпортують оператори, а користувачі при бажанні можуть самі купити підходящий смартфон на міжнародних майданчиках.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо врахувати плюси і мінуси, вийде, що технології з споживчої точки зору виглядають порівнянними, остаточний вибір зводиться тільки до покриття оператора.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''' Еволюція CDMA '''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Озвучені висновки застосовні в першу чергу з точки звичайного телефонного спілкування, але розмови давно стали просто однією з послуг операторів на тлі інтернет-доступу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Спочатку стандарт GSM забезпечував максимально можливу швидкість передачі даних до 9,6 кбіт / с. Технології GPRS і EDGE, які відносять до покоління 2G, дозволили розігнатися до теоретичних 474 кбіт / с. У третьому поколінні GSM-мереж UMTS для передачі даних використовується технологія WCDMA, яка є похідною від CDMA, в ній застосовується схоже кодове розділення каналів. Подальший розвиток технологій і впровадження HSPA + і DC-HSDPA (наприклад, у «Київстару» і «Лайфа») забезпечують теоретичну швидкість обміну даними в 42,2 Мбіт / с ( «Київстар», об'єднання двох «несучих») або навіть 63,3 Мбіт / с ( «Лайф», три «несучі»).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Початковий CDMA мав більший запас міцності і забезпечував швидкість передачі даних до 153 кбіт / с. Наступні фази розвитку стандарту вже класифікуються як 3G-мережі, для передачі даних використовується технологія EV-DO. Залежно від реалізованого покоління стандарту (Rev.) максимальна швидкість передачі даних в такій мережі змінюється від 2,4 / 0,153 Мбіт / с (Rev. 0, upload / download) до 73,5 / 27 Мбіт / с (Rev. B) . Природно, що наведені для кожного стандарту цифри є теоретичними, для всіх підключених абонентів таких швидкостей домогтися неможливо і реальна швидкість доступу виявляється в рази менше. Плюс, все залежить від реалізованих технологій. Наприклад, «Інтертелеком» в великих містах працює на стандарті Rev. B і забезпечує швидкість до 14,7 Мбіт / с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Таким чином, в теорії можливо і подальші розвиток 3G мереж, нарощування швидкостей передачі даних, але з практичної точки зору рішення виглядає сумнівним. Наявні швидкості добре покривають запити користувачів (якщо не придумувати божевільних сценаріїв з роздачею торрентів в режимі 24/7), а технології тягнуть на собі зворотну сумісність з мережами 2G і підтримку роботи старих телефонів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''' Висновки '''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Отже, на сьогоднішній день мережі CDMA розгорнуті на всіх континентах, охоплюючи більш 150 млн. абонентів. Причини зростання мереж CDMA зв'язку обумовлені технічними, економічними та екологічними перевагами цього стандарту.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Стандарт CDMA це:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*''низькі тарифи''&lt;br /&gt;
Одна базова станція покриває більшу територію і може обслуговувати більшу кількість абонентів, ніж базова станція інших операторів, що відповідно знижує витрати на будівництво мережі, а значить і вартість послуг для абонентів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*''бездоганна якість''&lt;br /&gt;
Цифрова якість передачі мови - найвища з існуючих, в даний час стільникових систем зв'язку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*''Конфіденційність''&lt;br /&gt;
Вбудований алгоритм кодування забезпечує повну конфіденційність розмов, гарантуючи захист від несанкціонованого доступу і прослуховування в ефірі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*''Екологічна безпека''&lt;br /&gt;
Телефони працюють, використовуючи сигнал потужністю на рівні шуму. Завдяки цьому забезпечується висока екологічна безпека для користувача.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>8465367</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D0%86%D0%9C_17</id>
		<title>СІМ 17</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D0%86%D0%9C_17"/>
				<updated>2019-12-27T13:58:09Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;8465367: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=КН18М=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| class=&amp;quot;wikitable&amp;quot;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
! № !! Студент !! Тема !! Дата&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| 1 || Старобор Ігор ||[[Bluetooth All]]|| &lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| 2 || Пузікова Тетяна || WiFi WiMAX || &lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| 3 ||  || [[Технологія GSM]] || &lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| 4 ||  || EDGE_та_GPRS || &lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| 5 || Дюков Євген || [[CDMA]] || &lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| 6 || Філоненко Євгеній ||[[Мережі_3G]] [[Мережі_4G]] [[Мережі_5G]] || &lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| 7 ||   || Маршрутизатори, алгоритми маршрутизації || &lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| 8 ||  || [[DNS_NEW]] || &lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| 9 || Нога Антон || DHCP ||&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| 10 ||  || Види та типи комунікаційних пристроїв || &lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| 11 ||  || Надійність інформаційних мереж || &lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| 12 ||  || Безпека інформаційних мереж ||&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| 13 ||  || Параметри оптимізації транспортної підсистеми || &lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| 14 ||  || Засоби моніторингу та аналізу мережі || &lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| 15 ||  || VoIP || &lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| 16 ||  || [[LiFi]] [[P2P]] || &lt;br /&gt;
|}&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>8465367</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D0%86%D0%9C_17</id>
		<title>СІМ 17</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D0%86%D0%9C_17"/>
				<updated>2019-12-27T13:57:37Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;8465367: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=КН18М=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| class=&amp;quot;wikitable&amp;quot;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
! № !! Студент !! Тема !! Дата&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| 1 || Старобор Ігор ||[[Bluetooth All]]|| &lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| 2 || Пузікова Тетяна || WiFi WiMAX || &lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| 3 ||  || [[Технологія GSM]] || &lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| 4 ||  || EDGE_та_GPRS || &lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| 5 || Дюков Євген || CDMA || &lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| 6 || Філоненко Євгеній ||[[Мережі_3G]] [[Мережі_4G]] [[Мережі_5G]] || &lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| 7 ||   || Маршрутизатори, алгоритми маршрутизації || &lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| 8 ||  || [[DNS_NEW]] || &lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| 9 || Нога Антон || DHCP ||&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| 10 ||  || Види та типи комунікаційних пристроїв || &lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| 11 ||  || Надійність інформаційних мереж || &lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| 12 ||  || Безпека інформаційних мереж ||&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| 13 ||  || Параметри оптимізації транспортної підсистеми || &lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| 14 ||  || Засоби моніторингу та аналізу мережі || &lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| 15 ||  || VoIP || &lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| 16 ||  || [[LiFi]] [[P2P]] || &lt;br /&gt;
|}&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>8465367</name></author>	</entry>

	</feed>