https://wiki.cusu.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&feedformat=atom&user=7704140 2026-04-12T17:51:54Z Внесок користувача MediaWiki 1.23.2 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:7704140 2019-05-28T06:18:10Z

<p>7704140: </p> <hr /> <div><br /> <br /> '''''&lt;font color='violet' size=6&gt;Корлюк Максим Сергійович&lt;/font&gt;'''''<br /> <br /> == Про себе ==<br /> Студент 12-ої групи факультету філології та журналістики<br /> == Мої інтереси ==<br /> ===Цікавлюся екстремальним велоспортом від назвою freeride та slopestyle, також грою на музичних інструментах.===<br /> <br /> == Навчальні курси та проекти, в яких беру участь ==<br /> [[Проект &quot;Моє рідне місто або село&quot;]]<br /> <br /> == Мої роботи ==<br /> [[Моє місто - Олександрія]]</div>

7704140 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9C%D0%BE%D1%94_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_-_%D0%9A%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%87%D1%83%D0%BA 2019-05-27T07:49:48Z

<p>7704140: </p> <hr /> <div>'''[[Файл:800px-Coat of Arms of Kremenchuk.svg.png|міні]]<br /> ==Кременчук==<br /> Кременчук— місто обласного підпорядкування в Полтавській області України, адміністративний центр Кременчуцького району. <br /> <br /> ==Розташування==<br /> Місто розташоване на сході області, на відстані 75 км на північний схід від Кропивницького. Разом з підпорядкованими Олександрійській міській раді селищами міського типу Олександрійське, Пантаївка площа міста Олександрії становить 6 142 га. <br /> <br /> == Історія Кременчука==<br /> Перші поселення на території сучасного Кременчука були у V—III тисячолітті до н. е. Заснування Офіційною датою заснування Кременчука, за згадкою в хроніці Йоахима Бєльського (який продовжував історичну працю свого батька Мартина Бєльського), вважається 1571 (дату цю у XIX ст. спопуляризувала «Історія Малоросії» Миколи Марковича). У Бєльського згадка Кременчука навіяна проектом 1590 р., коли польський король видав наказ про побудову тут фортеці, куди також планували вивести козаків з Запоріжжя, аби менше конфліктували з турками. З історіографії XIX ст. (за непідтвердженою джерельно згадкою литовського історика Теодора Нарбута) походить версія про заснування Кременчука (1390-ті-1420-ті рр.) великим литовським князем Вітовтом. Джерельно засвідчене безперервне існування Кременчука як урбаністичного осередку (а не рибальського уходу, згадуваного ще за ревізією Черкаського замку 1552 р.) лише з 1637 р., коли «осадив» тут місто шляхтич-поліщук Стефан Рудзький (Степан Рутський). Утім, деякі дослідники, відштовхуючись від археологічних даних про проживання людей на території сучасного Кременчука, відстоюють києво-руський родовід міста.<br /> <br /> <br /> Історичним центром міста є місце біля впадіння річки Березівки в Інгулець, завдяки зручності оборони поселення, обмеженого з двох сторін річками. Зараз на цьому місці знаходиться центральний міський парк культури і відпочинку імені Т. Г. Шевченка та культурно-спортивний комплекс «Ніка» (центральний міський стадіон).<br /> <br /> У 1989 році розглядався проект створення Олександрійського національного ландшафтно-меморіального парку ім. Т. Г. Шевченка. Складовою частиною майбутнього дендропарку мав стати історико-архітектурний комплекс на острові Заснова в межиріччі Березівки та Інгульця. Було заплановано відтворити козацьке поселення та встановити пам'ятний знак козакам-засновникам міста. Але через відсутність належного фінансування цей проект так і не був реалізований. <br /> <br /> ==Видатні особистості==<br /> Докладніше: <br /> Уродженці Кременчука літератори та мовознавці:<br /> Вишневський Давид Кельманович — письменник Дончик Віталій Григорович — літературознавець, академік Житецький Павло Гнатович — мовознавець Козакевич Еммануїл Генрихович — письменник Мусієнко Дмитро Михайлович — український сценарист, кінокритик Литвин А. — письменник Чичибабін Борис Олексійович — письменник <br /> художники, скульптори, архітектори: Блох Леонора Абрамівна — українська скульптор<br /> Литовченко Олександр Дмитрович — український історичний живописець Мане-Кац — французький та ізраїльський живописець і скульптор Ражба Яків — скульптор-монументаліст Рєзниченко Абрам Ісакович — український графік Крендовський Євграф Федорович — художник Харків Олекса — український маляр-монументаліст і графік Віктор Мусі — сучасний французькій художник живописець Логвин Юрій Григорович — український художник-графік та письменник <br /> актори, режисери: <br /> Дудка Сергій Михайлович — кінорежисер <br /> композитори, музиканти:<br /> Віленський Ілля Аркадійович — композитор, музично-громадський діяч. Колачевський Михайло Миколайович — композитор Лео Орнстайн — композитор Олег Рябов — диригент Тьомкін Дмитро — композитор, чотириразовий лауреат премії «Оскар» <br /> науковці: <br /> Бобирєва Марія Максимівна — український мовознавець Герасимович Борис Петрович — астрофізик Котляревський Олександр Олександрович — етнограф, філолог, славіст Самсон Олена Іларіонівна — медик, професор Супруненко Петро Михайлович — механік, академік Флейшиць Катерина Абрамівна — правознавець, доктор юридичних наук, перша жінка-адвокат Російської імперії Шарлемань Микола Васильович — зоолог <br /> військові: <br /> Нагнибіда Іван Лукич — підполковник Армії УНР.[143] Петрусь Яків Самойлович — підполковник Армії УНР.[144] Калинович Іван Олександрович — підполковник Армії УНР.[145] Готліб Емануїл Давидович — Герой Радянського Союзу Вашура Микола Васильович (1977—2016) — старший сержант Зброних сил України, учасник російсько-української війни[146] Довбня Олег Олександрович (1993—2016) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Молочников Микола Мусійович — Герой Радянського Союзу Приходько Петро Сергійович — Герой Радянського Союзу Таптунов Юрій Іванович — Герой Радянського Союзу Ткаченко Ілля Іванович — Герой Радянського Союзу <br /> політики, громадські та релігійні діячі: <br /> Йона Київський (в миру Іван Мірошниченко) — православний святий та чудотворець XIX століття Єгошуа Ханкін — піонер сіоністського руху на Близькому Сході <br /> спортсмени: <br /> Пояцика Денис Юрійович — український боксер, чемпіон Європи 2006 року Безус Роман Анатолійович — український футболіст Меморіальна дошка встановлена на честь В. В. Докучаєва та В. І. Вернадського, які зупинялися у 1890 році в будинку колишнього готелю «Вікторія» під час дослідження ґрунтів Кременчуцького повіту Меморіальна дошка встановлена на честь двічі Героя Радянського Союзу, почесного громадянина міста Олексія Леонова <br /> спортсмени: <br /> Душа Станіслав Леонідович (1983—2015) — старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни. <br /> <br /> ==Міста-побратими==<br /> Яроцин, Польща<br /> Сінь-І, КНР<br /> Мозир, Білорусь<br /> Тервел, Болгарія<br /> <br /> <br /> ==Рідне місто на карті України [https://www.google.com.ua/maps Google карти]==<br /> [[Файл:Картакремень.JPG]]<br /> <br /> ==Таблиця &quot;Найважливіші події на території рідного краю&quot;==<br /> <br /> &lt;TABLE BORDER=1&gt;<br /> &lt;TR&gt;<br /> &lt;TH&gt; Дата &lt;/TH&gt; &lt;TH&gt; Історична подія &lt;/TH&gt; <br /> &lt;/TR&gt;<br /> <br /> &lt;TR&gt;<br /> &lt;TD height=24px;&gt; 1576 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Перша згадка під назвою Усиківка &lt;/TD&gt; <br /> &lt;/TR&gt;<br /> <br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1752—1764 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Була розміщена 3 рота новосербського Пандурського полку &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1760-ті &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Замість Усиківки з'являється шанець Бечея або Беча &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1783 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Включенння до складу Катеринославського намісництва &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1873 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Відкрилась жіноча гімназія &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1904 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Відкрилась чоловіча гімназія &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1910 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Відкрилась учительська семінарія &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; Травень 1919 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Олександрія стала центром антибільшовицького повстання під проводом отамана Никифора Григор'єва &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; Інтербелум (міжвоєнний період) &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Розвиток промисловості &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 6 серпня 1941 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Олександрія зайнята Третім рейхом без бою &lt;/TD&gt; &lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 15 листопада 1941 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Місто стало центром Олександрійського ґебіту в складі Генеральної округи Миколаїв &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 6 грудня 1943 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Взяття Олександрії військами Червоної армії &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1951–1971 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Збудовано близько 20 промислових підприємств, 9 з них для видобутку і переробки бурого вугілля &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;/TABLE&gt;<br /> <br /> [[Файл:Diversity.jpg|міні]]<br /> <br /> =='''Ресурси:'''==<br /> <br /> *Посилання на презентацію у '''Google Диск'''[https://drive.google.com/file/d/1EdcdinbKsc91B2cvl0ibs3HJoqoMcr9S/view?usp=sharing]; <br /> <br /> *Посилання на власний фотоальбом у '''Google Диск'''[https://drive.google.com/drive/folders/1SmtXqGVL0pKwfyfdp6zLsHBheJP9etmD?usp=sharing]; <br /> *Посилання на власний блог у [http://www.blogger.com Blogger][https://tvoya-domashnya-a.blogspot.com];<br /> <br /> *Посилання на добірку відеоматеріалів;<br /> <br /> *Посилання на опитування або анкету у '''Google Форми'''[https://docs.google.com/forms/d/1lXRzMoK00eT24V9REvHkB9LbksW0yk4IPXukvzpfOqI/edit];<br /> <br /> *Посилання на спільний груповий постер.<br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> Сторінка проекту [[Проект &quot;Моє рідне місто або село&quot;]]<br /> <br /> [http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]</div>

7704140 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9C%D0%BE%D1%94_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_-_%D0%9A%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%87%D1%83%D0%BA 2019-05-27T07:30:46Z

<p>7704140: </p> <hr /> <div>'''[[Файл:800px-Coat of Arms of Kremenchuk.svg.png|міні]]<br /> ==Кременчук==<br /> Кременчук— місто обласного підпорядкування в Полтавській області України, адміністративний центр Кременчуцького району. <br /> <br /> ==Розташування==<br /> Місто розташоване на сході області, на відстані 75 км на північний схід від Кропивницького. Разом з підпорядкованими Олександрійській міській раді селищами міського типу Олександрійське, Пантаївка площа міста Олександрії становить 6 142 га. <br /> <br /> == Історія Кременчука==<br /> Перші поселення на території сучасного Кременчука були у V—III тисячолітті до н. е. Заснування Офіційною датою заснування Кременчука, за згадкою в хроніці Йоахима Бєльського (який продовжував історичну працю свого батька Мартина Бєльського), вважається 1571 (дату цю у XIX ст. спопуляризувала «Історія Малоросії» Миколи Марковича). У Бєльського згадка Кременчука навіяна проектом 1590 р., коли польський король видав наказ про побудову тут фортеці, куди також планували вивести козаків з Запоріжжя, аби менше конфліктували з турками. З історіографії XIX ст. (за непідтвердженою джерельно згадкою литовського історика Теодора Нарбута) походить версія про заснування Кременчука (1390-ті-1420-ті рр.) великим литовським князем Вітовтом. Джерельно засвідчене безперервне існування Кременчука як урбаністичного осередку (а не рибальського уходу, згадуваного ще за ревізією Черкаського замку 1552 р.) лише з 1637 р., коли «осадив» тут місто шляхтич-поліщук Стефан Рудзький (Степан Рутський). Утім, деякі дослідники, відштовхуючись від археологічних даних про проживання людей на території сучасного Кременчука, відстоюють києво-руський родовід міста.<br /> <br /> <br /> Історичним центром міста є місце біля впадіння річки Березівки в Інгулець, завдяки зручності оборони поселення, обмеженого з двох сторін річками. Зараз на цьому місці знаходиться центральний міський парк культури і відпочинку імені Т. Г. Шевченка та культурно-спортивний комплекс «Ніка» (центральний міський стадіон).<br /> <br /> У 1989 році розглядався проект створення Олександрійського національного ландшафтно-меморіального парку ім. Т. Г. Шевченка. Складовою частиною майбутнього дендропарку мав стати історико-архітектурний комплекс на острові Заснова в межиріччі Березівки та Інгульця. Було заплановано відтворити козацьке поселення та встановити пам'ятний знак козакам-засновникам міста. Але через відсутність належного фінансування цей проект так і не був реалізований. <br /> <br /> ==Видатні особистості==<br /> Докладніше: <br /> Уродженці Кременчука літератори та мовознавці:<br /> Вишневський Давид Кельманович — письменник Дончик Віталій Григорович — літературознавець, академік Житецький Павло Гнатович — мовознавець Козакевич Еммануїл Генрихович — письменник Мусієнко Дмитро Михайлович — український сценарист, кінокритик Литвин А. — письменник Чичибабін Борис Олексійович — письменник <br /> художники, скульптори, архітектори: Блох Леонора Абрамівна — українська скульптор<br /> Литовченко Олександр Дмитрович — український історичний живописець Мане-Кац — французький та ізраїльський живописець і скульптор Ражба Яків — скульптор-монументаліст Рєзниченко Абрам Ісакович — український графік Крендовський Євграф Федорович — художник Харків Олекса — український маляр-монументаліст і графік Віктор Мусі — сучасний французькій художник живописець Логвин Юрій Григорович — український художник-графік та письменник <br /> актори, режисери: <br /> Дудка Сергій Михайлович — кінорежисер <br /> композитори, музиканти:<br /> Віленський Ілля Аркадійович — композитор, музично-громадський діяч. Колачевський Михайло Миколайович — композитор Лео Орнстайн — композитор Олег Рябов — диригент Тьомкін Дмитро — композитор, чотириразовий лауреат премії «Оскар» <br /> науковці: <br /> Бобирєва Марія Максимівна — український мовознавець Герасимович Борис Петрович — астрофізик Котляревський Олександр Олександрович — етнограф, філолог, славіст Самсон Олена Іларіонівна — медик, професор Супруненко Петро Михайлович — механік, академік Флейшиць Катерина Абрамівна — правознавець, доктор юридичних наук, перша жінка-адвокат Російської імперії Шарлемань Микола Васильович — зоолог <br /> військові: <br /> Нагнибіда Іван Лукич — підполковник Армії УНР.[143] Петрусь Яків Самойлович — підполковник Армії УНР.[144] Калинович Іван Олександрович — підполковник Армії УНР.[145] Готліб Емануїл Давидович — Герой Радянського Союзу Вашура Микола Васильович (1977—2016) — старший сержант Зброних сил України, учасник російсько-української війни[146] Довбня Олег Олександрович (1993—2016) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Молочников Микола Мусійович — Герой Радянського Союзу Приходько Петро Сергійович — Герой Радянського Союзу Таптунов Юрій Іванович — Герой Радянського Союзу Ткаченко Ілля Іванович — Герой Радянського Союзу <br /> політики, громадські та релігійні діячі: <br /> Йона Київський (в миру Іван Мірошниченко) — православний святий та чудотворець XIX століття Єгошуа Ханкін — піонер сіоністського руху на Близькому Сході <br /> спортсмени: <br /> Пояцика Денис Юрійович — український боксер, чемпіон Європи 2006 року Безус Роман Анатолійович — український футболіст Меморіальна дошка встановлена на честь В. В. Докучаєва та В. І. Вернадського, які зупинялися у 1890 році в будинку колишнього готелю «Вікторія» під час дослідження ґрунтів Кременчуцького повіту Меморіальна дошка встановлена на честь двічі Героя Радянського Союзу, почесного громадянина міста Олексія Леонова <br /> спортсмени: <br /> Душа Станіслав Леонідович (1983—2015) — старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни. <br /> <br /> ==Міста-побратими==<br /> Яроцин, Польща<br /> Сінь-І, КНР<br /> Мозир, Білорусь<br /> Тервел, Болгарія<br /> <br /> <br /> ==Рідне місто на карті України [https://www.google.com.ua/maps Google карти]==<br /> [[Файл:Картакремень.JPG]]<br /> <br /> ==Таблиця &quot;Найважливіші події на території рідного краю&quot;==<br /> <br /> &lt;TABLE BORDER=1&gt;<br /> &lt;TR&gt;<br /> &lt;TH&gt; Дата &lt;/TH&gt; &lt;TH&gt; Історична подія &lt;/TH&gt; <br /> &lt;/TR&gt;<br /> <br /> &lt;TR&gt;<br /> &lt;TD height=24px;&gt; 1576 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Перша згадка під назвою Усиківка &lt;/TD&gt; <br /> &lt;/TR&gt;<br /> <br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1752—1764 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Була розміщена 3 рота новосербського Пандурського полку &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1760-ті &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Замість Усиківки з'являється шанець Бечея або Беча &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1783 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Включенння до складу Катеринославського намісництва &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1873 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Відкрилась жіноча гімназія &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1904 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Відкрилась чоловіча гімназія &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1910 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Відкрилась учительська семінарія &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; Травень 1919 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Олександрія стала центром антибільшовицького повстання під проводом отамана Никифора Григор'єва &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; Інтербелум (міжвоєнний період) &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Розвиток промисловості &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 6 серпня 1941 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Олександрія зайнята Третім рейхом без бою &lt;/TD&gt; &lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 15 листопада 1941 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Місто стало центром Олександрійського ґебіту в складі Генеральної округи Миколаїв &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 6 грудня 1943 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Взяття Олександрії військами Червоної армії &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1951–1971 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Збудовано близько 20 промислових підприємств, 9 з них для видобутку і переробки бурого вугілля &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;/TABLE&gt;<br /> <br /> [[Файл:Diversity.jpg|міні]]<br /> <br /> =='''Ресурси:'''==<br /> <br /> *Посилання на презентацію у '''Google Диск'''[https://drive.google.com/file/d/1EdcdinbKsc91B2cvl0ibs3HJoqoMcr9S/view?usp=sharing]; <br /> <br /> *Посилання на власний фотоальбом у '''Google Диск'''[https://drive.google.com/drive/folders/1SmtXqGVL0pKwfyfdp6zLsHBheJP9etmD?usp=sharing]; <br /> *Посилання на власний блог у [http://www.blogger.com Blogger][https://myoleksandriya.blogspot.com/];<br /> <br /> *Посилання на добірку відеоматеріалів;<br /> <br /> *Посилання на опитування або анкету у '''Google Форми'''[https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeZpqYZ8RVoPwfv7UhgLxXiRQMdcQbpNfm1Lv0amjl72bZtIw/viewform?usp=sf_link];<br /> <br /> *Посилання на спільний груповий постер.<br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> Сторінка проекту [[Проект &quot;Моє рідне місто або село&quot;]]<br /> <br /> [http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]</div>

7704140 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9C%D0%BE%D1%94_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_-_%D0%9A%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%87%D1%83%D0%BA 2019-05-27T07:22:09Z

<p>7704140: 7704140 перейменував сторінку з Користувач:7694067 на Моє місто - Кременчук</p> <hr /> <div>'''[[Файл:800px-Coat of Arms of Kremenchuk.svg.png|міні]]<br /> Кременчук<br /> <br /> Кременчук — місто обласного підпорядкування в Полтавській області України, адміністративний центр Кременчуцького району. <br /> Історія<br /> Історія Кременчука<br /> Перші поселення на території сучасного Кременчука були у V—III тисячолітті до н. е.<br /> Заснування<br /> Офіційною датою заснування Кременчука, за згадкою в хроніці Йоахима Бєльського (який продовжував історичну працю свого батька Мартина Бєльського), вважається 1571 (дату цю у XIX ст. спопуляризувала «Історія Малоросії» Миколи Марковича). У Бєльського згадка Кременчука навіяна проектом 1590 р., коли польський король видав наказ про побудову тут фортеці, куди також планували вивести козаків з Запоріжжя, аби менше конфліктували з турками.<br /> З історіографії XIX ст. (за непідтвердженою джерельно згадкою литовського історика Теодора Нарбута) походить версія про заснування Кременчука (1390-ті-1420-ті рр.) великим литовським князем Вітовтом.<br /> Джерельно засвідчене безперервне існування Кременчука як урбаністичного осередку (а не рибальського уходу, згадуваного ще за ревізією Черкаського замку 1552 р.) лише з 1637 р., коли «осадив» тут місто шляхтич-поліщук Стефан Рудзький (Степан Рутський).<br /> Утім, деякі дослідники, відштовхуючись від археологічних даних про проживання людей на території сучасного Кременчука, відстоюють києво-руський родовід міста. <br /> У місті народились багато відомих та обдарованих людей, серед них:<br /> '''Уродженці Кременчука'''літератори та мовознавці:<br /> Вишневський Давид Кельманович — письменник<br /> Дончик Віталій Григорович — літературознавець, академік<br /> Житецький Павло Гнатович — мовознавець<br /> Козакевич Еммануїл Генрихович — письменник<br /> Мусієнко Дмитро Михайлович — український сценарист, кінокритик<br /> Литвин А. — письменник<br /> Чичибабін Борис Олексійович — письменник<br /> '''художники, скульптори, архітектори:''' Блох Леонора Абрамівна — українська скульптор<br /> Литовченко Олександр Дмитрович — український історичний живописець<br /> Мане-Кац — французький та ізраїльський живописець і скульптор<br /> Ражба Яків — скульптор-монументаліст<br /> Рєзниченко Абрам Ісакович — український графік<br /> Крендовський Євграф Федорович — художник<br /> Харків Олекса — український маляр-монументаліст і графік<br /> Віктор Мусі — сучасний французькій художник живописець<br /> Логвин Юрій Григорович — український художник-графік та письменник<br /> '''актори, режисери:''' <br /> Дудка Сергій Михайлович — кінорежисер<br /> '''композитори, музиканти:'''<br /> Віленський Ілля Аркадійович — композитор, музично-громадський діяч.<br /> Колачевський Михайло Миколайович — композитор<br /> Лео Орнстайн — композитор<br /> Олег Рябов — диригент<br /> Тьомкін Дмитро — композитор, чотириразовий лауреат премії «Оскар»<br /> '''науковці:''' <br /> Бобирєва Марія Максимівна — український мовознавець<br /> Герасимович Борис Петрович — астрофізик<br /> Котляревський Олександр Олександрович — етнограф, філолог, славіст<br /> Самсон Олена Іларіонівна — медик, професор<br /> Супруненко Петро Михайлович — механік, академік<br /> Флейшиць Катерина Абрамівна — правознавець, доктор юридичних наук, перша жінка-адвокат Російської імперії<br /> Шарлемань Микола Васильович — зоолог<br /> '''військові:''' <br /> Нагнибіда Іван Лукич — підполковник Армії УНР.[143]<br /> Петрусь Яків Самойлович — підполковник Армії УНР.[144]<br /> Калинович Іван Олександрович — підполковник Армії УНР.[145]<br /> Готліб Емануїл Давидович — Герой Радянського Союзу<br /> Вашура Микола Васильович (1977—2016) — старший сержант Зброних сил України, учасник російсько-української війни[146]<br /> Довбня Олег Олександрович (1993—2016) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.<br /> Молочников Микола Мусійович — Герой Радянського Союзу<br /> Приходько Петро Сергійович — Герой Радянського Союзу<br /> Таптунов Юрій Іванович — Герой Радянського Союзу<br /> Ткаченко Ілля Іванович — Герой Радянського Союзу<br /> '''політики, громадські та релігійні діячі:''' <br /> Йона Київський (в миру Іван Мірошниченко) — православний святий та чудотворець XIX століття<br /> Єгошуа Ханкін — піонер сіоністського руху на Близькому Сході<br /> '''спортсмени:''' <br /> Пояцика Денис Юрійович — український боксер, чемпіон Європи 2006 року<br /> Безус Роман Анатолійович — український футболіст<br /> Меморіальна дошка встановлена на честь В. В. Докучаєва та В. І. Вернадського, які зупинялися у 1890 році в будинку колишнього готелю «Вікторія» під час дослідження ґрунтів Кременчуцького повіту<br /> Меморіальна дошка встановлена на честь двічі Героя Радянського Союзу, почесного громадянина міста Олексія Леонова<br /> '''спортсмени:''' <br /> Душа Станіслав Леонідович (1983—2015) — старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.<br /> '''Козаччина'''Деївська гора<br /> Період кременчуцької історії з 1571 по 1764 роки з повним правом можна назвати козацьким, адже козаки від часів давнього Черкаського староства і до територіальних полків Гетьманщини (Чигиринського, Миргородського, Лубенського і Полтавського) лишалися на Кременчуччині провідною верствою населення.<br /> Ще 1550 р. відомий інтелектуал і патріот Великого князівства Литовського, який писав під псевдонімом Михалон Литвин, пропонував Кременчук під базу «річкових загонів», які здатні були ефективно заблокувати одну з популярних татарських переправ.<br /> 1561 р. черкаський староста князь Михайло Вишневецький разом зі своїм відомішим двоюрідним братом князем Дмитром Вишневецьким (Байдою) при Пивських Горах (себто на правому березі Дніпра проти гори Пивихи) розбив значний загін білгородських татар на чолі з Рудашем.<br /> 1590 р. королівський уряд видав Миколаю Язловецькому розпорядження про будівництво фортеці в урочищі Кременчука чи іншому зручному місці,[24] куди мали переселити козаків з Запоріжжя, аби вони менше дратували турків. Хоча проект цей швидко заглух, але пам'ять про Кременчук як місце однієї з козацьких Січей зберігалася довго (ще наприкінці XIX ст. засвідчені фольклорні перекази про цей «первісний» осідок запорожців).<br /> 1625 р. на Курукові або Крукові (тоді урочище на березі «озера» себто затоки-невеличкої притоки Дніпра) відбулася фінальна битва козацької війни з урядом Речі Посполитої, яка завершилася компромісом (Куруківська угода), що вперше узаконила постійний козацький реєстр (6-тисячний).<br /> 1635 р. план Кременчуцької фортеці накреслив на місці французький військовий інженер Ґійом Левассер де Боплан, автор славнозвісного «Опису України». Особливе стратегічне значення Кременчука визначалося тим, що саме звідси Дніпро переставав розгалужуватись і плинув «єдиним коритом» до Запоріжжя (отже місце було зручним для нагляду за запорожцями, таким собі другим Кодаком). Відтак, не дивно що початок повстання під проводом Якова Острянина (Остряниці) 1638 р. ознаменувався захопленням Кременчука повстанцями-запорожцями.<br /> 1649 р. Зборівський 40-тисячний реєстр затвердив Кременчук сотенним містечком правобережного Чигиринського полку. З 1661 по 1666 роки — центр Кременчуцького полку. Але з 1663 р., відколи місто взяли штурмом (крім замку) та вирізавши зо три тисячі мешканців спалили[25] війська гетьмана І. Брюховецького, воно підупадає.<br /> '''У складі Російської імперії'''Новий підйом Кременчука починається наприкінці 1730-х років, у зв'язку з колонізаційним рухом на Правобережжя («Задніпрські місця») та зацікавленнями російської регулярної армії (яка будує тут свої армійські склади).<br /> 1764 р. в зв'язку з утворенням Новоросійської губернії Кременчук виведено з-під юрисдикції Гетьманщини. Місто стає столицею нової губернії, місцевих козаків добровільно-примусово записують у пікінери (до складу Дніпровського пікінерного полку).<br /> Цей час ознаменувався зародженням у місті промисловості. У Кременчуці засновується ливарний, збройовий заводи, кораблебудівна верф, засновані селітровий завод, панчішна та шкіряна фабрики. Розвивається торгівля, роль чумацького промислу зростає настільки, що Крюків стає своєрідною «чумацькою столицею»[джерело?]. Місто входить до всеросійського ринку[джерело?].<br /> Із середини 60-х років XVIII століття починає працювати одна з перших в Україні друкарень. 1754 року на березі Дніпра відкривається митниця. Під час епідемії чуми 1784 року доктор медицини Д. Самійлович проводить дослідження цієї хвороби[джерело?]. Д. Биков-Поздняков уславлює своє ім'я винаходами машин і пристроїв для підйому суден, пропозиціями в галузі суднобудування тощо[джерело?]. С. Романовський стає одним із перших винахідників підводного човна та водолазного спорядження[джерело?].<br /> Вулиця Катерининська. Кін XIX — поч. ХХ ст.<br /> З 1786 року командувачем Кременчуцьким гарнізоном призначається О. В. Суворов. У 1787 році по приїзді в Кременчук Катерини ІІ художник В. Боровиковський розписує палац. Закладаються корабельні верфі, відкривається перша в Росії консерваторія, директором якої був знаменитий італійський композитор Дж. Сарті. За проектом архітектора Д. Кваренгі споруджується соборний храм.<br /> План міста, кінець XVIII ст.<br /> 1798 року Кременчук отримує свій герб.<br /> Із відкриттям пароплавного сполучення (1850 рік), будівництвом залізниці та мосту через Дніпро (1872 рік) розширюється торгівля. Це дало повне право професору Ю. Янсону так оцінити торгове значення Кременчука: «На всім Дніпрі між порогами і гирлом Прип'яті немає місця важливішого в торговому відношенні, ніж Кременчук».<br /> Завдяки вигідному географічному положенню, розвитку торгівлі Кременчук протягом першої половини XIX сторіччя перетворюється в найбільше промислове місто Полтавської губернії. Провідна роль у промисловому виробництві належить переробним галузям. Діють пивоварні, медоварні, канатні заводи, млини, круподерні, винокурні. Успішно розвивається суконна промисловість, деревообробна, тютюново-махоркова.<br /> З'являються нові підприємства: вагонні майстерні (зараз Крюківський вагонобудівний завод), механічний завод (зараз Кредмаш). У 1899 році завдяки Бельгійському акціонерному товариству в Кременчуці з'являється електричний трамвай.<br /> За кількістю населення, торговим обігом, промисловим потенціалом Кременчук на початку ХХ сторіччя входить до першого десятку найбільших українських міст. Розподіл населення в місті за мовою в той час (перепис 1897 року): українська — 30,1 %, російська — 19,3 %, єврейська — 46,9 %, польська — 1,7 %, німецька — 0,7 %, інші — 0,2 %.<br /> У місті на той час працювало близько 100 промислових підприємств, а населення становило 63 тисячі.<br /> [показати]Галерея поштівок початку XX століття з зображеннями Кременчука <br /> '''Перші визвольні змагання'''Визвольні змагання у Кременчуці характеризуються частою зміною влади (подекуди кожного місяця), зниженням кількості населення принаймні на третину, погіршенням економічного стану, епідеміями холери, іспанського грипу.<br /> Після Лютневої революції влада у місті перейшла до Ради робітничих депутатів, яку контролювала РСДРП. Головою Ради, а потім і міської думи став більшовик Георгій Лапчинський.[26] Після Жовтневого перевороту влада залишилась у більшовиків. Отже, і депутатами до Всеукраїнського зїзду Рад у Київ на початку грудня були обрані переважно більшовики (Александров, Галинський, Лапчинський, Люксембург).[27].<br /> 5 січня 1918 року розпочався загальний наступ радянських військ під керівництвом М. Муравйова. 21 (9) січня було окуповано Кременчук. У середині місяця місто було відвойоване військами УНР. Але вже 26 січня 1918 року більшовицькі війська знову захопили Кременчук.[28]<br /> 9 (22) січня 1918 року IV універсалом було проголошено незалежність України, після якого було укладено з країнами Четверного Союзу мир. 25 березня 1918 року німці разом з українськими військами ввійшли до Кременчука. 30 листопада 1918 року після капітуляції Німеччини, німецький гарнізон залишив місто. 28 листопада (11 грудня) 1918 року влада у місті переходить до представників Директорії.<br /> 21 січня 1919 р. у Кременчуці завершилося розгортання Кінного дивізіону ім. Петра Дорошенка 2-ї Республіканської дивізії Армії УНР на Кінний полк ім. Петра Болбочана, перейменованого згодом на Кінний полк Чорних Запорожців[29].<br /> У середині січня 1919 року Запорізький корпус зазнав поразки в боях за Харків і Полтаву. У цьому було звинувачено командувача Петра Болбочана і 22 січня Омелян Волох, що прибув із Києва узяв його під варту, відправив до Києва і сам обійняв посаду командувача корпусу[30]. 1 лютого 1919 року Кременчук зайняла дивізія РРФСР, очолювана Барабашем[31].<br /> Із 7-го по 20 травня 1919 року містом володіли війська отамана Григор'єва. Із 10 серпня по 20 грудня 1919 року Кременчук захопили денікінці. Залишаючи місто, вони підірвали міст через Дніпро.[32]. З 20 грудня 1919 року місто захопили більшовики.<br /> '''Радянська влада''' Демонстрація в Крюкові.<br /> У березні 1920 року була сформована повітова і карна міська міліція. 20 липня 1920 року Кременчуцький повіт був поділений на три райони з райцентрами у Градизьку, Потоках та Глобиному. 30 липня 1920 року була утворена Кременчуцька губернія[33].<br /> За перше десятиріччя нової влади Кременчук відроджує статус великого промислового центру. Будуються заново або реконструюються понад 60 промислових підприємств. Крюківські вагонні майстерні виростають у вагонобудівний завод, великих перетворень зазнає 2-й механічний завод, що починає випускати дорожню техніку. На березі Дніпра збудовано потужна суконна фабрика. Будуються беконна, макаронна фабрики, створюються швейна, взуттєва, трикотажна.<br /> '''1930-ті'''На 1930-ті припадають голод і репресії.<br /> Під час Голодомору 1932—33 рр. загинуло 497 осіб[34]. У 1930—40-ві роки у Кременчуці від репресій постраждало понад 2000 людей[35]. Проти кременчужан НКВС-КДБ завели 544 справи, причому 277 людей затримали саме у Кременчуці[36]. Більшість проходило за статтею 54-10 — антирадянська пропаганда та агітація[36].<br /> '''Друга світова війна'''15 січня 1941<br /> 23 січня 1944<br /> Німецька аерофотозйомка м. Кременчука 15 січня 1941 р. та 23 січня 1944 р.<br /> 9 липня 1941 року у результаті прицільного бомбардування німецький літак зруйнував 88-метрову ферму залізничного моста через Дніпро у Кременчуці. 9 серпня 1941 року німецькі війська захопили Крюків. У Кременчуці розміщувалась 297 стрілецька дивізія, яка обороняла місто. Близько місяця місто зазнавало інтенсивного артилерійського обстрілу німецьких військ з правого, високого берега Дніпра. Німці форсували Дніпро південніше Кременчука, на що радянське командування аж ніяк не сподівалося. Місто обороняв лише один полк 297 стрілецької дивізії, який не міг протистояти чисельнішим силам ворога[37]. 9 вересня 1941 року німецькі війська захопили місто. 1 вересня 1942 р. місто стало центром новоутвореного Кременчуцького ґебіту[38]. На території Кременчука було створено мережу концтаборів, де за два роки окупації було розстріляно і замордовано понад 97 тисяч людей. На місці одного з колишніх таборів тепер споруджено меморіал «Вічно Живим». Близько 10 тисяч кременчучан вивезені на роботи до Німеччини.<br /> Під час війни діяло 8 антинацистських груп, що об'єднували близько 400 чоловік.<br /> 29 вересня 1943 року, після триденних боїв, місто зайняли радянські війська. Житловий фонд міста було зруйновано на 95 %, було знищено 93 промислові підприємства, усі культурно-просвітницькі та навчальні заклади, залізницю, електростанцію, міст через Дніпро. Загальна сума збитків становила понад 1 млрд крб.<br /> До Книги Пам'яті України занесені імена 6210 кременчужан.<br /> '''Післявоєнна відбудова'''Сквер ім. Олега Бабаєва, 60-ті<br /> 1949 року на старих биках було збудовано новий міст — Крюківський, замість того, що був знищений. Після Другої світової війни швидким темпом розвивалася важка промисловість. Три кременчуцькі машинобудівні заводи: автомобільний (КрАЗ), вагонобудівний (КВБЗ) та шляхових машин («Кредмаш») стали основою промисловості міста. У 1959 р. було випущено перші вантажівки на «КрАЗі». У сусідньому Світловодську побудована Кременчуцька гідроелектростанція.<br /> 29 грудня 1965 р. Великокохнівську селищну раду передано у підпорядкування Кременчуцькому міськвиконкому.<br /> У 60—80-ті роки в Кременчуці було збудовано цілий комплекс хімічних підприємств, найпотужнішу в області ТЕЦ, один з найпотужніших в Європі нафтопереробний завод (КНПЗ), Завод технічного вуглецю. З'явилися нові житлові масиви, вулиці, проспекти, парки, сквери, кінотеатри, палаци культури, бібліотеки. Побудовано новий мікрорайон Кременчука Молодіжний. <br /> '''Цікаві факти'''Меморіальна дошка В. С. Висоцькому, вулиця 1905 року, 2<br /> У Кременчуці до Другої світової війни серед міщан найбільшу частку становило єврейське населення. Так на 1 жовтня 1928 року, у місті проживало 64 180 людей, у тому числі: 46 % — євреїв, 43,9 % — українців та 8,3 % — росіян.[61]<br /> 14 червня 1975 року у будинку № 2 по вулиці 1905 року проживав Володимир Висоцький. Зберігся запис його невеликого домашнього концерту для молоді Кременчука зроблений за цією адресою. На будинку встановлена меморіальна дошка.<br /> '''Архітектура''' Докладніше: Пам'ятки архітектури та містобудування Кременчука<br /> Клуб ім. І. Ф. Котлова в Крюкові<br /> Архітектура Кременчука сформувалась переважно у післявоєнний період оскільки під час війни було зруйновано майже всі будівлі, лишилось тільки 3 відсотки міського фонду[132]<br /> Зараз у місті лишилося лише 22 будинки, побудовані в дореволюційні та довоєнні часи. Серед них приміщення технікуму залізничного транспорту (1889 рік), будинок АКБ «Укрсоцбанк» (1900–1903 рр.), Успенська церква (1871), будівлі колишніх готелів «Вікторія» та «Пальміра» на вул. Лейтенанта Покладова та інші.<br /> Задля збереження пам'яток архітектури, 10 квітня 2003 року на XI сесії міської ради IV скликання було затверджено «Перелік пам'яток культурної спадщини міста Кременчука», до якого ввійшло:<br /> 57 пам'яток архітектури та містобудування<br /> 21 будівля, пов'язана з важливими історичними подіями та діяльністю відомих осіб. <br /> Серед них два пам'ятники архітектури республіканського значення — клуб ім. І. Ф. Котлова та Будинок для спостереження за рухом суден по Дніпру.<br /> '''Пам'ятники, меморіальні дошки та пам'ятні знаки''' <br /> Пам'ятник Т. Г. Шевченку<br /> Кременчук багатий на пам'ятники та меморіальні дошки. Їх можна умовно поділити на декілька категорій:<br /> встановлені визначним людям та подіям, важливим для України: пам'ятник Тарасові Шевченку, пам'ятний знак 10-й річниці Незалежності України, пам'ятний знак Жертвам голодомору 1932—1933 років, пам'ятний знак Жертвам Чорнобиля, пам'ятний знак Жертвам сталінських репресій, Алея пам'яті загиблим на виробництві.<br /> Меморіал «Вічно живим»<br /> жертвам війн та воїнам Радянсько-німецької війни та Війні в Афганістані 1979—1989: «Вічно живим», На афганській стежині, Пам'ятна алея Героям Радянського Союзу<br /> людям та подіям, що стосуються життя Кременчука: стела на честь 400-річчя Кременчука, пам'ятник Щуці з Кременчука, пам'ятна дошка Халаменюку О. Й., меморіальна дошка Федько В. Т., меморіальна дошка Приходьку І. М., меморіальна дошка Маслову В. Є.<br /> людям, що проживали або навчалися у Кременчуці: пам'ятник Макаренку, меморіальна дошка Леонову О. А., меморіальна дошка Майбороді Г. І., меморіальна дошка Головку А. В., меморіальна дошка Докучаєву В. В. та Вернадському В. І.<br /> подіям і діячам радянського періоду: пам'ятник комсомольцям 20-30-х років (Кременчук), пам'ятник Матросам Дніпровської флотилії<br /> Під час затвердження «Переліку пам'яток культурної спадщини міста Кременчука» на ХІ сесії міської ради IV скликання від 10 квітня 2003 року було затверджено 72 пам'ятки монументального мистецтва, 42 братські могили та окремі поховання відомих людей. На той час на обліку і під охороною держави знаходилась 201 пам'ятка.<br /> З прийняттям закону «Про охорону культурної спадщини» в місті стали більше приділяти уваги історичному надбанню, почали з'являтись нові пам'ятники. В період з 2000 по 2008 рік у Кременчуці встановлено і взято на облік 16 нових пам'ятників, меморіальних дощок та пам'ятних знаків. <br /> <br /> ==Рідне місто або село на карті України <br /> [[Файл:Картакремень.JPG]] <br /> ==Таблиця &quot;Найважливіші події на території рідного краю&quot;==<br /> <br /> &lt;TABLE BORDER=1&gt;<br /> &lt;TR&gt;<br /> &lt;TH&gt; Дата &lt;/TH&gt; &lt;TH&gt; Історична подія &lt;/TH&gt; <br /> &lt;/TR&gt;<br /> <br /> &lt;TR&gt;<br /> &lt;TD height=24px;&gt; &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; &lt;/TD&gt; <br /> &lt;/TR&gt;<br /> <br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; &lt;/TD&gt; &lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;/TABLE&gt;<br /> <br /> [[Зображення:Photo 5.jpg|right|450px|]]<br /> <br /> =='''Ресурси:'''==<br /> <br /> *Посилання на презентацію у '''Google Диск'''; <br /> <br /> *Посилання на власний фотоальбом у '''Google Диск'''; <br /> *Посилання на власний блог у [http://www.blogger.com Blogger];<br /> <br /> *Посилання на добірку відеоматеріалів;<br /> <br /> *Посилання на опитування або анкету у '''Google Форми''';<br /> <br /> *Посилання на спільний груповий постер.<br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> Сторінка проекту [[Проект &quot;Моє рідне місто або село&quot;]]<br /> <br /> [http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]</div>

7704140 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:7694067 2019-05-27T07:22:09Z

<p>7704140: 7704140 перейменував сторінку з Користувач:7694067 на Моє місто - Кременчук</p> <hr /> <div>#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Моє місто - Кременчук]]</div>

7704140 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A3%D0%9018%D0%91_(%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B0_(%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%96_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0,_%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0)_2018_%D1%80%D1%96%D0%BA_%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D1%83)) 2019-05-21T06:17:34Z

<p>7704140: </p> <hr /> <div>===Список студентів (за алфавітом)===<br /> # [[Користувач:7704140|Корлюк Максим Сергійович]]<br /> # [[Користувач:7704247|Нізамай Валерія Віталіївна]]<br /> # [[Користувач:7704138|Пишна Анастасія Віталіївна]]<br /> # [[Користувач:7704043|Харченко Яна Іванівна]]<br /> # [[Користувач:7704167|Марченко Юлія Олександрівна]]<br /> # [[Користувач:7693999|Постика Дар'я Андріївна]]<br /> <br /> ===Історія створення групи===<br /> <br /> ===Список проектів в яких приймає участь група===<br /> * [[Проект &quot;Моє рідне місто або село&quot;]]<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> -----<br /> <br /> ===Список наших ресурсів в інтернет===<br /> <br /> Наприклад, блог групи, груповий фотоальбом та ін.<br /> <br /> [[category:Академічні групи]]</div>

7704140 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9C%D0%BE%D1%94_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_-_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D1%8F 2019-05-21T04:57:24Z

<p>7704140: </p> <hr /> <div>==Олександрія==<br /> Олександрі́я (колишні назви: Усівка (Усиківка), Бечея (Беча), Олександрійськ) — місто обласного підпорядкування (з 26.11.1946[4]) Кіровоградської області України, центр Олександрійського району (місто до складу району не входить). Є центром Олександрійської міської ради <br /> [[Файл:Щщ.jpg|міні]]<br /> ==Розташування==<br /> Місто розташоване на сході області, на відстані 75 км на північний схід від Кропивницького. Разом з підпорядкованими Олександрійській міській раді селищами міського типу Олександрійське, Пантаївка площа міста Олександрії становить 6 142 га. <br /> <br /> ==Історія==<br /> Перша згадка про поселення Усиківку на території міста датується 1746 роком. Відповідно до напівлегендарної версії, поселення виникло як козацький зимівник, заснований запорозьким козаком Усиком, разом з побратимами та молодими козаками (джурами). Відповідно до даних вивчення подворових ревізій ХVІІІ ст. на території міста на початку 1740-х замешкали козаки Кременчуцької сотні Миргородського полку «Григорій Усик з братом Сидором, Пилип Усик з братом Кирилом». Хоча й вони не були першими поселенцями цієї місцевості. Ще з кінця 1730-х тут мешкали Степан Терещенко з Кременчука, та Роман Касян з «сотни Богацкой». Усики полишили поселення у зв'язку з переселенням сюди сербів і створенням шанцю Бечея, і в подальшому Усики серед жителів поселення не зафіксовані.[5]<br /> <br /> Від часу свого заснування Усівка (або Усиківка) була укріпленим пунктом, який стояв на шляху набігів кримських татар та походів шляхти на землі обабіч Інгульця. Поселення стояло на важливому торговому чумацькому шляху з Полтави у Крим. За переписом 1752 р. в Усівці нараховувалось 109 дворів, проживало 256 чоловік. 1759 році збудована перша православна церква Святителя Миколая. Офіційно статус поселення Усівці було надано в 1754 р., після будівництва на місці нинішнього Кропивницького фортеці.<br /> <br /> Історичним центром міста є місце біля впадіння річки Березівки в Інгулець, завдяки зручності оборони поселення, обмеженого з двох сторін річками. Зараз на цьому місці знаходиться центральний міський парк культури і відпочинку імені Т. Г. Шевченка та культурно-спортивний комплекс «Ніка» (центральний міський стадіон).<br /> <br /> У 1989 році розглядався проект створення Олександрійського національного ландшафтно-меморіального парку ім. Т. Г. Шевченка. Складовою частиною майбутнього дендропарку мав стати історико-архітектурний комплекс на острові Заснова в межиріччі Березівки та Інгульця. Було заплановано відтворити козацьке поселення та встановити пам'ятний знак козакам-засновникам міста. Але через відсутність належного фінансування цей проект так і не був реалізований. <br /> <br /> ==Видатні особистості==<br /> Докладніше: :Категорія:Персоналії:Олександрія<br /> <br /> Бендеров Максим Васильович — український спортсмен та військовик, Чемпіон України з панкратіону, старший розвідник підрозділу спеціального призначення ГУР МО України. Загинув в ході антитерористичної операції.<br /> Білль-Білоцерковський Володимир Наумович — письменник, драматург.<br /> Бусигін Євген Андрійович (1983—2016) — старшина Збройних сил України, учасник російсько-української війни.<br /> Гарасюта Микола Федорович — винахідник, член-кореспондент Академії наук УРСР.<br /> Голосенко Дмитро Валерійович — старший лейтенант Збройних сил України, учасник збройного конфлікту на сході України.<br /> Гороховатський Ярослав Борисович — хімік, член-кореспондент Академії наук УРСР.<br /> Григор'єв Матвій Олександрович — повстанський отаман Степової України, організатор найбільшого антикомуністичного повстання на Півдні України (1919), самопроголошений Гетьман Вільної України (1919)<br /> Діброва Ілля Данилович — ватажок партизанського руху України і Словаччини.<br /> Добровольський Сергій Валерійович (1984—2014) — старший прапорщик Збройних сил України, учасник російсько-української війни.<br /> Єдкін Віктор Дмитрович — військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1945).<br /> Єфремов Михайло Єфремович — учасник боїв за визволення Кіровоградщини, Герой Радянського Союзу (1944).<br /> Заславський Євген Львович — білоруський архітектор.<br /> Зейналов Едуард Джангірович — політик, державний службовець, народний депутат 5-го і 6-го скликань, голова Кіровоградської облдержадміністрації (2005–2006).<br /> Козак Микола Михайлович — український актор в Татарстані, Росії.[53]<br /> Кошовий Петро Кирилович — маршал, двічі Герой Радянського Союзу.<br /> Кравченко Юрій Федорович — міністр внутрішніх справ України.<br /> Кулигін Олег Борисович — капітан, начальник інженерної служби, військовослужбовець 3-го окремого полку спецпризначення (Кіровоград). Загинув під час обстрілу проросійськими бойовиками аеропорту Донецька.<br /> Молчанов Олексій Петрович — організатор евакуації по залізниці в роки Великої Вітчизняної війни.<br /> Ненько Ігор Анатолійович — перший українець, який переплив Ла-Манш.<br /> Нечерда Борис Андрійович — український поет-дисидент.<br /> Никифоров Василь Миколайович — олександрійський священик, історик-краєзнавець.<br /> Носенко Надія Сергіївна (1918, Олександрія — 2010) — український скульптор.<br /> Охапкін Олександр Ігорович — український художник, іконописець.<br /> Пестушко Костянтин — головний отаман Холодноярської республіки, отаман Степової дивізії, видатний діяч Української революції<br /> Писанко Микола Миколайович — український художник, теоретик мистецтва, педагог.<br /> Півняк Геннадій Григорович — доктор технічних наук, ректор Національного гірничого університету України.<br /> Попов Леонід Іванович — 47-ий космонавт, двічі Герой Радянського Союзу.<br /> Романов Володимир Павлович — географ, мандрівник, декабрист.<br /> Секунда Шолом — єврейський композитор США.<br /> Степаненко Микола Іванович — український політичний і громадський діяч, письменник-публіцист, дослідник, скульптор.<br /> Степняк-Кравчинський Сергій Михайлович — письменник, народник, революціонер.<br /> Труховська-Ванєєва Домініка Василівна — діячка революційного руху.<br /> Туйгунов Леонід Наумович — військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1944).<br /> Феденко Панас Васильович — політичний діяч, історик, публіцист.<br /> Фокін Вітольд Павлович — перший прем'єр-міністр України.<br /> Худякова Антоніна Федорівна — військова льотчиця, Герой Радянського Союзу (1945), директор Олександрійського краєзнавчого музею.<br /> Цапюк Степан Кирилович (міський голова).<br /> Цигульський Валентин Володимирович — підполковник Збройних сил України, заступник командира 16-ї вертолітної бригади, учасник збройного конфлікту на сході України.<br /> Цівчинська Алла Аполлонівна (1912—1997) — українська письменниця.<br /> Чернов Леонід Кіндратович — український поет і прозаїк.<br /> Чижевський Дмитро Іванович — славіст і літературознавець.<br /> Широков Віталій Валерійович (1981—2015) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.<br /> Шліфер Йосип Григорович (1896—1943) — український лікар-рентгенолог, доктор медичних наук.<br /> Шрайбер Елеонора Лазарівна (1918—2004) — літературознавець, перекладач, критик.<br /> Шульга Інна Антонівна — краєзнавець, засновник і директор Олександрійського музею миру.<br /> Юра Гнат Петрович — актор і режисер.<br /> Ястржембський Володимир Антонович (1866-?) — професор Харківського університету.<br /> Лавріненко Валерій Іванович — український науковець в галузі механічної обробки металів, доктор технічних наук, професор.<br /> <br /> ==Міста-побратими==<br /> Яроцин, Польща<br /> Сінь-І, КНР<br /> Мозир, Білорусь<br /> Тервел, Болгарія<br /> <br /> <br /> ==Рідне місто на карті України [https://www.google.com.ua/maps Google карти]==<br /> [[Файл:Місцевосці Олександрії.png]]<br /> <br /> ==Таблиця &quot;Найважливіші події на території рідного краю&quot;==<br /> <br /> &lt;TABLE BORDER=1&gt;<br /> &lt;TR&gt;<br /> &lt;TH&gt; Дата &lt;/TH&gt; &lt;TH&gt; Історична подія &lt;/TH&gt; <br /> &lt;/TR&gt;<br /> <br /> &lt;TR&gt;<br /> &lt;TD height=24px;&gt; 1576 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Перша згадка під назвою Усиківка &lt;/TD&gt; <br /> &lt;/TR&gt;<br /> <br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1752—1764 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Була розміщена 3 рота новосербського Пандурського полку &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1760-ті &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Замість Усиківки з'являється шанець Бечея або Беча &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1783 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Включенння до складу Катеринославського намісництва &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1873 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Відкрилась жіноча гімназія &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1904 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Відкрилась чоловіча гімназія &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1910 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Відкрилась учительська семінарія &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; Травень 1919 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Олександрія стала центром антибільшовицького повстання під проводом отамана Никифора Григор'єва &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; Інтербелум (міжвоєнний період) &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Розвиток промисловості &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 6 серпня 1941 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Олександрія зайнята Третім рейхом без бою &lt;/TD&gt; &lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 15 листопада 1941 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Місто стало центром Олександрійського ґебіту в складі Генеральної округи Миколаїв &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 6 грудня 1943 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Взяття Олександрії військами Червоної армії &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1951–1971 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Збудовано близько 20 промислових підприємств, 9 з них для видобутку і переробки бурого вугілля &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;/TABLE&gt;<br /> <br /> [[Файл:Diversity.jpg|міні]]<br /> <br /> =='''Ресурси:'''==<br /> <br /> *Посилання на презентацію у '''Google Диск'''[https://drive.google.com/file/d/1EdcdinbKsc91B2cvl0ibs3HJoqoMcr9S/view?usp=sharing]; <br /> <br /> *Посилання на власний фотоальбом у '''Google Диск'''[https://drive.google.com/drive/folders/1SmtXqGVL0pKwfyfdp6zLsHBheJP9etmD?usp=sharing]; <br /> *Посилання на власний блог у [http://www.blogger.com Blogger][https://myoleksandriya.blogspot.com/];<br /> <br /> *Посилання на добірку відеоматеріалів;<br /> <br /> *Посилання на опитування або анкету у '''Google Форми'''[https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeZpqYZ8RVoPwfv7UhgLxXiRQMdcQbpNfm1Lv0amjl72bZtIw/viewform?usp=sf_link];<br /> <br /> *Посилання на спільний груповий постер.<br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> Сторінка проекту [[Проект &quot;Моє рідне місто або село&quot;]]<br /> <br /> [http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]</div>

7704140 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9C%D0%BE%D1%94_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_-_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D1%8F 2019-05-14T06:19:18Z

<p>7704140: </p> <hr /> <div>==Олександрія==<br /> Олександрі́я (колишні назви: Усівка (Усиківка), Бечея (Беча), Олександрійськ) — місто обласного підпорядкування (з 26.11.1946[4]) Кіровоградської області України, центр Олександрійського району (місто до складу району не входить). Є центром Олександрійської міської ради <br /> [[Файл:Щщ.jpg|міні]]<br /> ==Розташування==<br /> Місто розташоване на сході області, на відстані 75 км на північний схід від Кропивницького. Разом з підпорядкованими Олександрійській міській раді селищами міського типу Олександрійське, Пантаївка площа міста Олександрії становить 6 142 га. <br /> <br /> ==Історія==<br /> Перша згадка про поселення Усиківку на території міста датується 1746 роком. Відповідно до напівлегендарної версії, поселення виникло як козацький зимівник, заснований запорозьким козаком Усиком, разом з побратимами та молодими козаками (джурами). Відповідно до даних вивчення подворових ревізій ХVІІІ ст. на території міста на початку 1740-х замешкали козаки Кременчуцької сотні Миргородського полку «Григорій Усик з братом Сидором, Пилип Усик з братом Кирилом». Хоча й вони не були першими поселенцями цієї місцевості. Ще з кінця 1730-х тут мешкали Степан Терещенко з Кременчука, та Роман Касян з «сотни Богацкой». Усики полишили поселення у зв'язку з переселенням сюди сербів і створенням шанцю Бечея, і в подальшому Усики серед жителів поселення не зафіксовані.[5]<br /> <br /> Від часу свого заснування Усівка (або Усиківка) була укріпленим пунктом, який стояв на шляху набігів кримських татар та походів шляхти на землі обабіч Інгульця. Поселення стояло на важливому торговому чумацькому шляху з Полтави у Крим. За переписом 1752 р. в Усівці нараховувалось 109 дворів, проживало 256 чоловік. 1759 році збудована перша православна церква Святителя Миколая. Офіційно статус поселення Усівці було надано в 1754 р., після будівництва на місці нинішнього Кропивницького фортеці.<br /> <br /> Історичним центром міста є місце біля впадіння річки Березівки в Інгулець, завдяки зручності оборони поселення, обмеженого з двох сторін річками. Зараз на цьому місці знаходиться центральний міський парк культури і відпочинку імені Т. Г. Шевченка та культурно-спортивний комплекс «Ніка» (центральний міський стадіон).<br /> <br /> У 1989 році розглядався проект створення Олександрійського національного ландшафтно-меморіального парку ім. Т. Г. Шевченка. Складовою частиною майбутнього дендропарку мав стати історико-архітектурний комплекс на острові Заснова в межиріччі Березівки та Інгульця. Було заплановано відтворити козацьке поселення та встановити пам'ятний знак козакам-засновникам міста. Але через відсутність належного фінансування цей проект так і не був реалізований. <br /> <br /> ==Видатні особистості==<br /> Докладніше: :Категорія:Персоналії:Олександрія<br /> <br /> Бендеров Максим Васильович — український спортсмен та військовик, Чемпіон України з панкратіону, старший розвідник підрозділу спеціального призначення ГУР МО України. Загинув в ході антитерористичної операції.<br /> Білль-Білоцерковський Володимир Наумович — письменник, драматург.<br /> Бусигін Євген Андрійович (1983—2016) — старшина Збройних сил України, учасник російсько-української війни.<br /> Гарасюта Микола Федорович — винахідник, член-кореспондент Академії наук УРСР.<br /> Голосенко Дмитро Валерійович — старший лейтенант Збройних сил України, учасник збройного конфлікту на сході України.<br /> Гороховатський Ярослав Борисович — хімік, член-кореспондент Академії наук УРСР.<br /> Григор'єв Матвій Олександрович — повстанський отаман Степової України, організатор найбільшого антикомуністичного повстання на Півдні України (1919), самопроголошений Гетьман Вільної України (1919)<br /> Діброва Ілля Данилович — ватажок партизанського руху України і Словаччини.<br /> Добровольський Сергій Валерійович (1984—2014) — старший прапорщик Збройних сил України, учасник російсько-української війни.<br /> Єдкін Віктор Дмитрович — військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1945).<br /> Єфремов Михайло Єфремович — учасник боїв за визволення Кіровоградщини, Герой Радянського Союзу (1944).<br /> Заславський Євген Львович — білоруський архітектор.<br /> Зейналов Едуард Джангірович — політик, державний службовець, народний депутат 5-го і 6-го скликань, голова Кіровоградської облдержадміністрації (2005–2006).<br /> Козак Микола Михайлович — український актор в Татарстані, Росії.[53]<br /> Кошовий Петро Кирилович — маршал, двічі Герой Радянського Союзу.<br /> Кравченко Юрій Федорович — міністр внутрішніх справ України.<br /> Кулигін Олег Борисович — капітан, начальник інженерної служби, військовослужбовець 3-го окремого полку спецпризначення (Кіровоград). Загинув під час обстрілу проросійськими бойовиками аеропорту Донецька.<br /> Молчанов Олексій Петрович — організатор евакуації по залізниці в роки Великої Вітчизняної війни.<br /> Ненько Ігор Анатолійович — перший українець, який переплив Ла-Манш.<br /> Нечерда Борис Андрійович — український поет-дисидент.<br /> Никифоров Василь Миколайович — олександрійський священик, історик-краєзнавець.<br /> Носенко Надія Сергіївна (1918, Олександрія — 2010) — український скульптор.<br /> Охапкін Олександр Ігорович — український художник, іконописець.<br /> Пестушко Костянтин — головний отаман Холодноярської республіки, отаман Степової дивізії, видатний діяч Української революції<br /> Писанко Микола Миколайович — український художник, теоретик мистецтва, педагог.<br /> Півняк Геннадій Григорович — доктор технічних наук, ректор Національного гірничого університету України.<br /> Попов Леонід Іванович — 47-ий космонавт, двічі Герой Радянського Союзу.<br /> Романов Володимир Павлович — географ, мандрівник, декабрист.<br /> Секунда Шолом — єврейський композитор США.<br /> Степаненко Микола Іванович — український політичний і громадський діяч, письменник-публіцист, дослідник, скульптор.<br /> Степняк-Кравчинський Сергій Михайлович — письменник, народник, революціонер.<br /> Труховська-Ванєєва Домініка Василівна — діячка революційного руху.<br /> Туйгунов Леонід Наумович — військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1944).<br /> Феденко Панас Васильович — політичний діяч, історик, публіцист.<br /> Фокін Вітольд Павлович — перший прем'єр-міністр України.<br /> Худякова Антоніна Федорівна — військова льотчиця, Герой Радянського Союзу (1945), директор Олександрійського краєзнавчого музею.<br /> Цапюк Степан Кирилович (міський голова).<br /> Цигульський Валентин Володимирович — підполковник Збройних сил України, заступник командира 16-ї вертолітної бригади, учасник збройного конфлікту на сході України.<br /> Цівчинська Алла Аполлонівна (1912—1997) — українська письменниця.<br /> Чернов Леонід Кіндратович — український поет і прозаїк.<br /> Чижевський Дмитро Іванович — славіст і літературознавець.<br /> Широков Віталій Валерійович (1981—2015) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.<br /> Шліфер Йосип Григорович (1896—1943) — український лікар-рентгенолог, доктор медичних наук.<br /> Шрайбер Елеонора Лазарівна (1918—2004) — літературознавець, перекладач, критик.<br /> Шульга Інна Антонівна — краєзнавець, засновник і директор Олександрійського музею миру.<br /> Юра Гнат Петрович — актор і режисер.<br /> Ястржембський Володимир Антонович (1866-?) — професор Харківського університету.<br /> Лавріненко Валерій Іванович — український науковець в галузі механічної обробки металів, доктор технічних наук, професор.<br /> <br /> ==Міста-побратими==<br /> Яроцин, Польща<br /> Сінь-І, КНР<br /> Мозир, Білорусь<br /> Тервел, Болгарія<br /> <br /> <br /> ==Рідне місто на карті України [https://www.google.com.ua/maps Google карти]==<br /> [[Файл:Місцевосці Олександрії.png/712×600]]<br /> <br /> ==Таблиця &quot;Найважливіші події на території рідного краю&quot;==<br /> <br /> &lt;TABLE BORDER=1&gt;<br /> &lt;TR&gt;<br /> &lt;TH&gt; Дата &lt;/TH&gt; &lt;TH&gt; Історична подія &lt;/TH&gt; <br /> &lt;/TR&gt;<br /> <br /> &lt;TR&gt;<br /> &lt;TD height=24px;&gt; 1576 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Перша згадка під назвою Усиківка &lt;/TD&gt; <br /> &lt;/TR&gt;<br /> <br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1752—1764 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Була розміщена 3 рота новосербського Пандурського полку &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1760-ті &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Замість Усиківки з'являється шанець Бечея або Беча &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1783 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Включенння до складу Катеринославського намісництва &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1873 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Відкрилась жіноча гімназія &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1904 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Відкрилась чоловіча гімназія &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1910 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Відкрилась учительська семінарія &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; Травень 1919 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Олександрія стала центром антибільшовицького повстання під проводом отамана Никифора Григор'єва &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; Інтербелум (міжвоєнний період) &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Розвиток промисловості &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 6 серпня 1941 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Олександрія зайнята Третім рейхом без бою &lt;/TD&gt; &lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 15 листопада 1941 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Місто стало центром Олександрійського ґебіту в складі Генеральної округи Миколаїв &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 6 грудня 1943 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Взяття Олександрії військами Червоної армії &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1951–1971 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Збудовано близько 20 промислових підприємств, 9 з них для видобутку і переробки бурого вугілля &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;/TABLE&gt;<br /> <br /> [[Файл:Diversity.jpg|міні]]<br /> <br /> =='''Ресурси:'''==<br /> <br /> *Посилання на презентацію у '''Google Диск'''[https://drive.google.com/file/d/1EdcdinbKsc91B2cvl0ibs3HJoqoMcr9S/view?usp=sharing]; <br /> <br /> *Посилання на власний фотоальбом у '''Google Диск'''[https://drive.google.com/drive/folders/1SmtXqGVL0pKwfyfdp6zLsHBheJP9etmD?usp=sharing]; <br /> *Посилання на власний блог у [http://www.blogger.com Blogger][https://myoleksandriya.blogspot.com/];<br /> <br /> *Посилання на добірку відеоматеріалів;<br /> <br /> *Посилання на опитування або анкету у '''Google Форми'''[https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeZpqYZ8RVoPwfv7UhgLxXiRQMdcQbpNfm1Lv0amjl72bZtIw/viewform?usp=sf_link];<br /> <br /> *Посилання на спільний груповий постер.<br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> Сторінка проекту [[Проект &quot;Моє рідне місто або село&quot;]]<br /> <br /> [http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]</div>

7704140 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9C%D0%BE%D1%94_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_-_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D1%8F 2019-05-14T06:18:01Z

<p>7704140: </p> <hr /> <div>==Олександрія==<br /> Олександрі́я (колишні назви: Усівка (Усиківка), Бечея (Беча), Олександрійськ) — місто обласного підпорядкування (з 26.11.1946[4]) Кіровоградської області України, центр Олександрійського району (місто до складу району не входить). Є центром Олександрійської міської ради <br /> [[Файл:Щщ.jpg|міні]]<br /> ==Розташування==<br /> Місто розташоване на сході області, на відстані 75 км на північний схід від Кропивницького. Разом з підпорядкованими Олександрійській міській раді селищами міського типу Олександрійське, Пантаївка площа міста Олександрії становить 6 142 га. <br /> <br /> ==Історія==<br /> Перша згадка про поселення Усиківку на території міста датується 1746 роком. Відповідно до напівлегендарної версії, поселення виникло як козацький зимівник, заснований запорозьким козаком Усиком, разом з побратимами та молодими козаками (джурами). Відповідно до даних вивчення подворових ревізій ХVІІІ ст. на території міста на початку 1740-х замешкали козаки Кременчуцької сотні Миргородського полку «Григорій Усик з братом Сидором, Пилип Усик з братом Кирилом». Хоча й вони не були першими поселенцями цієї місцевості. Ще з кінця 1730-х тут мешкали Степан Терещенко з Кременчука, та Роман Касян з «сотни Богацкой». Усики полишили поселення у зв'язку з переселенням сюди сербів і створенням шанцю Бечея, і в подальшому Усики серед жителів поселення не зафіксовані.[5]<br /> <br /> Від часу свого заснування Усівка (або Усиківка) була укріпленим пунктом, який стояв на шляху набігів кримських татар та походів шляхти на землі обабіч Інгульця. Поселення стояло на важливому торговому чумацькому шляху з Полтави у Крим. За переписом 1752 р. в Усівці нараховувалось 109 дворів, проживало 256 чоловік. 1759 році збудована перша православна церква Святителя Миколая. Офіційно статус поселення Усівці було надано в 1754 р., після будівництва на місці нинішнього Кропивницького фортеці.<br /> <br /> Історичним центром міста є місце біля впадіння річки Березівки в Інгулець, завдяки зручності оборони поселення, обмеженого з двох сторін річками. Зараз на цьому місці знаходиться центральний міський парк культури і відпочинку імені Т. Г. Шевченка та культурно-спортивний комплекс «Ніка» (центральний міський стадіон).<br /> <br /> У 1989 році розглядався проект створення Олександрійського національного ландшафтно-меморіального парку ім. Т. Г. Шевченка. Складовою частиною майбутнього дендропарку мав стати історико-архітектурний комплекс на острові Заснова в межиріччі Березівки та Інгульця. Було заплановано відтворити козацьке поселення та встановити пам'ятний знак козакам-засновникам міста. Але через відсутність належного фінансування цей проект так і не був реалізований. <br /> <br /> ==Видатні особистості==<br /> Докладніше: :Категорія:Персоналії:Олександрія<br /> <br /> Бендеров Максим Васильович — український спортсмен та військовик, Чемпіон України з панкратіону, старший розвідник підрозділу спеціального призначення ГУР МО України. Загинув в ході антитерористичної операції.<br /> Білль-Білоцерковський Володимир Наумович — письменник, драматург.<br /> Бусигін Євген Андрійович (1983—2016) — старшина Збройних сил України, учасник російсько-української війни.<br /> Гарасюта Микола Федорович — винахідник, член-кореспондент Академії наук УРСР.<br /> Голосенко Дмитро Валерійович — старший лейтенант Збройних сил України, учасник збройного конфлікту на сході України.<br /> Гороховатський Ярослав Борисович — хімік, член-кореспондент Академії наук УРСР.<br /> Григор'єв Матвій Олександрович — повстанський отаман Степової України, організатор найбільшого антикомуністичного повстання на Півдні України (1919), самопроголошений Гетьман Вільної України (1919)<br /> Діброва Ілля Данилович — ватажок партизанського руху України і Словаччини.<br /> Добровольський Сергій Валерійович (1984—2014) — старший прапорщик Збройних сил України, учасник російсько-української війни.<br /> Єдкін Віктор Дмитрович — військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1945).<br /> Єфремов Михайло Єфремович — учасник боїв за визволення Кіровоградщини, Герой Радянського Союзу (1944).<br /> Заславський Євген Львович — білоруський архітектор.<br /> Зейналов Едуард Джангірович — політик, державний службовець, народний депутат 5-го і 6-го скликань, голова Кіровоградської облдержадміністрації (2005–2006).<br /> Козак Микола Михайлович — український актор в Татарстані, Росії.[53]<br /> Кошовий Петро Кирилович — маршал, двічі Герой Радянського Союзу.<br /> Кравченко Юрій Федорович — міністр внутрішніх справ України.<br /> Кулигін Олег Борисович — капітан, начальник інженерної служби, військовослужбовець 3-го окремого полку спецпризначення (Кіровоград). Загинув під час обстрілу проросійськими бойовиками аеропорту Донецька.<br /> Молчанов Олексій Петрович — організатор евакуації по залізниці в роки Великої Вітчизняної війни.<br /> Ненько Ігор Анатолійович — перший українець, який переплив Ла-Манш.<br /> Нечерда Борис Андрійович — український поет-дисидент.<br /> Никифоров Василь Миколайович — олександрійський священик, історик-краєзнавець.<br /> Носенко Надія Сергіївна (1918, Олександрія — 2010) — український скульптор.<br /> Охапкін Олександр Ігорович — український художник, іконописець.<br /> Пестушко Костянтин — головний отаман Холодноярської республіки, отаман Степової дивізії, видатний діяч Української революції<br /> Писанко Микола Миколайович — український художник, теоретик мистецтва, педагог.<br /> Півняк Геннадій Григорович — доктор технічних наук, ректор Національного гірничого університету України.<br /> Попов Леонід Іванович — 47-ий космонавт, двічі Герой Радянського Союзу.<br /> Романов Володимир Павлович — географ, мандрівник, декабрист.<br /> Секунда Шолом — єврейський композитор США.<br /> Степаненко Микола Іванович — український політичний і громадський діяч, письменник-публіцист, дослідник, скульптор.<br /> Степняк-Кравчинський Сергій Михайлович — письменник, народник, революціонер.<br /> Труховська-Ванєєва Домініка Василівна — діячка революційного руху.<br /> Туйгунов Леонід Наумович — військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1944).<br /> Феденко Панас Васильович — політичний діяч, історик, публіцист.<br /> Фокін Вітольд Павлович — перший прем'єр-міністр України.<br /> Худякова Антоніна Федорівна — військова льотчиця, Герой Радянського Союзу (1945), директор Олександрійського краєзнавчого музею.<br /> Цапюк Степан Кирилович (міський голова).<br /> Цигульський Валентин Володимирович — підполковник Збройних сил України, заступник командира 16-ї вертолітної бригади, учасник збройного конфлікту на сході України.<br /> Цівчинська Алла Аполлонівна (1912—1997) — українська письменниця.<br /> Чернов Леонід Кіндратович — український поет і прозаїк.<br /> Чижевський Дмитро Іванович — славіст і літературознавець.<br /> Широков Віталій Валерійович (1981—2015) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.<br /> Шліфер Йосип Григорович (1896—1943) — український лікар-рентгенолог, доктор медичних наук.<br /> Шрайбер Елеонора Лазарівна (1918—2004) — літературознавець, перекладач, критик.<br /> Шульга Інна Антонівна — краєзнавець, засновник і директор Олександрійського музею миру.<br /> Юра Гнат Петрович — актор і режисер.<br /> Ястржембський Володимир Антонович (1866-?) — професор Харківського університету.<br /> Лавріненко Валерій Іванович — український науковець в галузі механічної обробки металів, доктор технічних наук, професор.<br /> <br /> ==Міста-побратими==<br /> Яроцин, Польща<br /> Сінь-І, КНР<br /> Мозир, Білорусь<br /> Тервел, Болгарія<br /> <br /> <br /> ==Рідне місто на карті України [https://www.google.com.ua/maps Google карти]==<br /> [[Файл:Місцевосці Олександрії.png]]<br /> <br /> ==Таблиця &quot;Найважливіші події на території рідного краю&quot;==<br /> <br /> &lt;TABLE BORDER=1&gt;<br /> &lt;TR&gt;<br /> &lt;TH&gt; Дата &lt;/TH&gt; &lt;TH&gt; Історична подія &lt;/TH&gt; <br /> &lt;/TR&gt;<br /> <br /> &lt;TR&gt;<br /> &lt;TD height=24px;&gt; 1576 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Перша згадка під назвою Усиківка &lt;/TD&gt; <br /> &lt;/TR&gt;<br /> <br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1752—1764 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Була розміщена 3 рота новосербського Пандурського полку &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1760-ті &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Замість Усиківки з'являється шанець Бечея або Беча &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1783 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Включенння до складу Катеринославського намісництва &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1873 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Відкрилась жіноча гімназія &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1904 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Відкрилась чоловіча гімназія &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1910 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Відкрилась учительська семінарія &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; Травень 1919 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Олександрія стала центром антибільшовицького повстання під проводом отамана Никифора Григор'єва &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; Інтербелум (міжвоєнний період) &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Розвиток промисловості &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 6 серпня 1941 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Олександрія зайнята Третім рейхом без бою &lt;/TD&gt; &lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 15 листопада 1941 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Місто стало центром Олександрійського ґебіту в складі Генеральної округи Миколаїв &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 6 грудня 1943 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Взяття Олександрії військами Червоної армії &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1951–1971 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Збудовано близько 20 промислових підприємств, 9 з них для видобутку і переробки бурого вугілля &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;/TABLE&gt;<br /> <br /> [[Файл:Diversity.jpg|міні]]<br /> <br /> =='''Ресурси:'''==<br /> <br /> *Посилання на презентацію у '''Google Диск'''[https://drive.google.com/file/d/1EdcdinbKsc91B2cvl0ibs3HJoqoMcr9S/view?usp=sharing]; <br /> <br /> *Посилання на власний фотоальбом у '''Google Диск'''[https://drive.google.com/drive/folders/1SmtXqGVL0pKwfyfdp6zLsHBheJP9etmD?usp=sharing]; <br /> *Посилання на власний блог у [http://www.blogger.com Blogger][https://myoleksandriya.blogspot.com/];<br /> <br /> *Посилання на добірку відеоматеріалів;<br /> <br /> *Посилання на опитування або анкету у '''Google Форми'''[https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeZpqYZ8RVoPwfv7UhgLxXiRQMdcQbpNfm1Lv0amjl72bZtIw/viewform?usp=sf_link];<br /> <br /> *Посилання на спільний груповий постер.<br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> Сторінка проекту [[Проект &quot;Моє рідне місто або село&quot;]]<br /> <br /> [http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]</div>

7704140 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9C%D0%BE%D1%94_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_-_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D1%8F 2019-05-14T06:17:18Z

<p>7704140: </p> <hr /> <div>==Олександрія==<br /> Олександрі́я (колишні назви: Усівка (Усиківка), Бечея (Беча), Олександрійськ) — місто обласного підпорядкування (з 26.11.1946[4]) Кіровоградської області України, центр Олександрійського району (місто до складу району не входить). Є центром Олександрійської міської ради <br /> [[Файл:Щщ.jpg|міні]]<br /> ==Розташування==<br /> Місто розташоване на сході області, на відстані 75 км на північний схід від Кропивницького. Разом з підпорядкованими Олександрійській міській раді селищами міського типу Олександрійське, Пантаївка площа міста Олександрії становить 6 142 га. <br /> <br /> ==Історія==<br /> Перша згадка про поселення Усиківку на території міста датується 1746 роком. Відповідно до напівлегендарної версії, поселення виникло як козацький зимівник, заснований запорозьким козаком Усиком, разом з побратимами та молодими козаками (джурами). Відповідно до даних вивчення подворових ревізій ХVІІІ ст. на території міста на початку 1740-х замешкали козаки Кременчуцької сотні Миргородського полку «Григорій Усик з братом Сидором, Пилип Усик з братом Кирилом». Хоча й вони не були першими поселенцями цієї місцевості. Ще з кінця 1730-х тут мешкали Степан Терещенко з Кременчука, та Роман Касян з «сотни Богацкой». Усики полишили поселення у зв'язку з переселенням сюди сербів і створенням шанцю Бечея, і в подальшому Усики серед жителів поселення не зафіксовані.[5]<br /> <br /> Від часу свого заснування Усівка (або Усиківка) була укріпленим пунктом, який стояв на шляху набігів кримських татар та походів шляхти на землі обабіч Інгульця. Поселення стояло на важливому торговому чумацькому шляху з Полтави у Крим. За переписом 1752 р. в Усівці нараховувалось 109 дворів, проживало 256 чоловік. 1759 році збудована перша православна церква Святителя Миколая. Офіційно статус поселення Усівці було надано в 1754 р., після будівництва на місці нинішнього Кропивницького фортеці.<br /> <br /> Історичним центром міста є місце біля впадіння річки Березівки в Інгулець, завдяки зручності оборони поселення, обмеженого з двох сторін річками. Зараз на цьому місці знаходиться центральний міський парк культури і відпочинку імені Т. Г. Шевченка та культурно-спортивний комплекс «Ніка» (центральний міський стадіон).<br /> <br /> У 1989 році розглядався проект створення Олександрійського національного ландшафтно-меморіального парку ім. Т. Г. Шевченка. Складовою частиною майбутнього дендропарку мав стати історико-архітектурний комплекс на острові Заснова в межиріччі Березівки та Інгульця. Було заплановано відтворити козацьке поселення та встановити пам'ятний знак козакам-засновникам міста. Але через відсутність належного фінансування цей проект так і не був реалізований. <br /> <br /> ==Видатні особистості==<br /> Докладніше: :Категорія:Персоналії:Олександрія<br /> <br /> Бендеров Максим Васильович — український спортсмен та військовик, Чемпіон України з панкратіону, старший розвідник підрозділу спеціального призначення ГУР МО України. Загинув в ході антитерористичної операції.<br /> Білль-Білоцерковський Володимир Наумович — письменник, драматург.<br /> Бусигін Євген Андрійович (1983—2016) — старшина Збройних сил України, учасник російсько-української війни.<br /> Гарасюта Микола Федорович — винахідник, член-кореспондент Академії наук УРСР.<br /> Голосенко Дмитро Валерійович — старший лейтенант Збройних сил України, учасник збройного конфлікту на сході України.<br /> Гороховатський Ярослав Борисович — хімік, член-кореспондент Академії наук УРСР.<br /> Григор'єв Матвій Олександрович — повстанський отаман Степової України, організатор найбільшого антикомуністичного повстання на Півдні України (1919), самопроголошений Гетьман Вільної України (1919)<br /> Діброва Ілля Данилович — ватажок партизанського руху України і Словаччини.<br /> Добровольський Сергій Валерійович (1984—2014) — старший прапорщик Збройних сил України, учасник російсько-української війни.<br /> Єдкін Віктор Дмитрович — військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1945).<br /> Єфремов Михайло Єфремович — учасник боїв за визволення Кіровоградщини, Герой Радянського Союзу (1944).<br /> Заславський Євген Львович — білоруський архітектор.<br /> Зейналов Едуард Джангірович — політик, державний службовець, народний депутат 5-го і 6-го скликань, голова Кіровоградської облдержадміністрації (2005–2006).<br /> Козак Микола Михайлович — український актор в Татарстані, Росії.[53]<br /> Кошовий Петро Кирилович — маршал, двічі Герой Радянського Союзу.<br /> Кравченко Юрій Федорович — міністр внутрішніх справ України.<br /> Кулигін Олег Борисович — капітан, начальник інженерної служби, військовослужбовець 3-го окремого полку спецпризначення (Кіровоград). Загинув під час обстрілу проросійськими бойовиками аеропорту Донецька.<br /> Молчанов Олексій Петрович — організатор евакуації по залізниці в роки Великої Вітчизняної війни.<br /> Ненько Ігор Анатолійович — перший українець, який переплив Ла-Манш.<br /> Нечерда Борис Андрійович — український поет-дисидент.<br /> Никифоров Василь Миколайович — олександрійський священик, історик-краєзнавець.<br /> Носенко Надія Сергіївна (1918, Олександрія — 2010) — український скульптор.<br /> Охапкін Олександр Ігорович — український художник, іконописець.<br /> Пестушко Костянтин — головний отаман Холодноярської республіки, отаман Степової дивізії, видатний діяч Української революції<br /> Писанко Микола Миколайович — український художник, теоретик мистецтва, педагог.<br /> Півняк Геннадій Григорович — доктор технічних наук, ректор Національного гірничого університету України.<br /> Попов Леонід Іванович — 47-ий космонавт, двічі Герой Радянського Союзу.<br /> Романов Володимир Павлович — географ, мандрівник, декабрист.<br /> Секунда Шолом — єврейський композитор США.<br /> Степаненко Микола Іванович — український політичний і громадський діяч, письменник-публіцист, дослідник, скульптор.<br /> Степняк-Кравчинський Сергій Михайлович — письменник, народник, революціонер.<br /> Труховська-Ванєєва Домініка Василівна — діячка революційного руху.<br /> Туйгунов Леонід Наумович — військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1944).<br /> Феденко Панас Васильович — політичний діяч, історик, публіцист.<br /> Фокін Вітольд Павлович — перший прем'єр-міністр України.<br /> Худякова Антоніна Федорівна — військова льотчиця, Герой Радянського Союзу (1945), директор Олександрійського краєзнавчого музею.<br /> Цапюк Степан Кирилович (міський голова).<br /> Цигульський Валентин Володимирович — підполковник Збройних сил України, заступник командира 16-ї вертолітної бригади, учасник збройного конфлікту на сході України.<br /> Цівчинська Алла Аполлонівна (1912—1997) — українська письменниця.<br /> Чернов Леонід Кіндратович — український поет і прозаїк.<br /> Чижевський Дмитро Іванович — славіст і літературознавець.<br /> Широков Віталій Валерійович (1981—2015) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.<br /> Шліфер Йосип Григорович (1896—1943) — український лікар-рентгенолог, доктор медичних наук.<br /> Шрайбер Елеонора Лазарівна (1918—2004) — літературознавець, перекладач, критик.<br /> Шульга Інна Антонівна — краєзнавець, засновник і директор Олександрійського музею миру.<br /> Юра Гнат Петрович — актор і режисер.<br /> Ястржембський Володимир Антонович (1866-?) — професор Харківського університету.<br /> Лавріненко Валерій Іванович — український науковець в галузі механічної обробки металів, доктор технічних наук, професор.<br /> <br /> ==Міста-побратими==<br /> Яроцин, Польща<br /> Сінь-І, КНР<br /> Мозир, Білорусь<br /> Тервел, Болгарія<br /> <br /> <br /> ==Рідне місто на карті України [https://www.google.com.ua/maps Google карти]==<br /> [[Файл:Місцевосці Олександрії.png]]712 × 600<br /> <br /> ==Таблиця &quot;Найважливіші події на території рідного краю&quot;==<br /> <br /> &lt;TABLE BORDER=1&gt;<br /> &lt;TR&gt;<br /> &lt;TH&gt; Дата &lt;/TH&gt; &lt;TH&gt; Історична подія &lt;/TH&gt; <br /> &lt;/TR&gt;<br /> <br /> &lt;TR&gt;<br /> &lt;TD height=24px;&gt; 1576 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Перша згадка під назвою Усиківка &lt;/TD&gt; <br /> &lt;/TR&gt;<br /> <br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1752—1764 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Була розміщена 3 рота новосербського Пандурського полку &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1760-ті &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Замість Усиківки з'являється шанець Бечея або Беча &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1783 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Включенння до складу Катеринославського намісництва &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1873 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Відкрилась жіноча гімназія &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1904 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Відкрилась чоловіча гімназія &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1910 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Відкрилась учительська семінарія &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; Травень 1919 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Олександрія стала центром антибільшовицького повстання під проводом отамана Никифора Григор'єва &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; Інтербелум (міжвоєнний період) &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Розвиток промисловості &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 6 серпня 1941 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Олександрія зайнята Третім рейхом без бою &lt;/TD&gt; &lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 15 листопада 1941 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Місто стало центром Олександрійського ґебіту в складі Генеральної округи Миколаїв &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 6 грудня 1943 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Взяття Олександрії військами Червоної армії &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1951–1971 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Збудовано близько 20 промислових підприємств, 9 з них для видобутку і переробки бурого вугілля &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;/TABLE&gt;<br /> <br /> [[Файл:Diversity.jpg|міні]]<br /> <br /> =='''Ресурси:'''==<br /> <br /> *Посилання на презентацію у '''Google Диск'''[https://drive.google.com/file/d/1EdcdinbKsc91B2cvl0ibs3HJoqoMcr9S/view?usp=sharing]; <br /> <br /> *Посилання на власний фотоальбом у '''Google Диск'''[https://drive.google.com/drive/folders/1SmtXqGVL0pKwfyfdp6zLsHBheJP9etmD?usp=sharing]; <br /> *Посилання на власний блог у [http://www.blogger.com Blogger][https://myoleksandriya.blogspot.com/];<br /> <br /> *Посилання на добірку відеоматеріалів;<br /> <br /> *Посилання на опитування або анкету у '''Google Форми'''[https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeZpqYZ8RVoPwfv7UhgLxXiRQMdcQbpNfm1Lv0amjl72bZtIw/viewform?usp=sf_link];<br /> <br /> *Посилання на спільний груповий постер.<br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> Сторінка проекту [[Проект &quot;Моє рідне місто або село&quot;]]<br /> <br /> [http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]</div>

7704140 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%86%D1%96_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D1%97.png 2019-05-14T06:15:13Z

<p>7704140: 7704140 завантажив нову версію «Файл:Місцевосці Олександрії.png»</p> <hr /> <div></div>

7704140 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9C%D0%BE%D1%94_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_-_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D1%8F 2019-05-14T05:51:13Z

<p>7704140: </p> <hr /> <div>==Олександрія==<br /> Олександрі́я (колишні назви: Усівка (Усиківка), Бечея (Беча), Олександрійськ) — місто обласного підпорядкування (з 26.11.1946[4]) Кіровоградської області України, центр Олександрійського району (місто до складу району не входить). Є центром Олександрійської міської ради <br /> [[Файл:Щщ.jpg|міні]]<br /> ==Розташування==<br /> Місто розташоване на сході області, на відстані 75 км на північний схід від Кропивницького. Разом з підпорядкованими Олександрійській міській раді селищами міського типу Олександрійське, Пантаївка площа міста Олександрії становить 6 142 га. <br /> <br /> ==Історія==<br /> Перша згадка про поселення Усиківку на території міста датується 1746 роком. Відповідно до напівлегендарної версії, поселення виникло як козацький зимівник, заснований запорозьким козаком Усиком, разом з побратимами та молодими козаками (джурами). Відповідно до даних вивчення подворових ревізій ХVІІІ ст. на території міста на початку 1740-х замешкали козаки Кременчуцької сотні Миргородського полку «Григорій Усик з братом Сидором, Пилип Усик з братом Кирилом». Хоча й вони не були першими поселенцями цієї місцевості. Ще з кінця 1730-х тут мешкали Степан Терещенко з Кременчука, та Роман Касян з «сотни Богацкой». Усики полишили поселення у зв'язку з переселенням сюди сербів і створенням шанцю Бечея, і в подальшому Усики серед жителів поселення не зафіксовані.[5]<br /> <br /> Від часу свого заснування Усівка (або Усиківка) була укріпленим пунктом, який стояв на шляху набігів кримських татар та походів шляхти на землі обабіч Інгульця. Поселення стояло на важливому торговому чумацькому шляху з Полтави у Крим. За переписом 1752 р. в Усівці нараховувалось 109 дворів, проживало 256 чоловік. 1759 році збудована перша православна церква Святителя Миколая. Офіційно статус поселення Усівці було надано в 1754 р., після будівництва на місці нинішнього Кропивницького фортеці.<br /> <br /> Історичним центром міста є місце біля впадіння річки Березівки в Інгулець, завдяки зручності оборони поселення, обмеженого з двох сторін річками. Зараз на цьому місці знаходиться центральний міський парк культури і відпочинку імені Т. Г. Шевченка та культурно-спортивний комплекс «Ніка» (центральний міський стадіон).<br /> <br /> У 1989 році розглядався проект створення Олександрійського національного ландшафтно-меморіального парку ім. Т. Г. Шевченка. Складовою частиною майбутнього дендропарку мав стати історико-архітектурний комплекс на острові Заснова в межиріччі Березівки та Інгульця. Було заплановано відтворити козацьке поселення та встановити пам'ятний знак козакам-засновникам міста. Але через відсутність належного фінансування цей проект так і не був реалізований. <br /> <br /> ==Видатні особистості==<br /> Докладніше: :Категорія:Персоналії:Олександрія<br /> <br /> Бендеров Максим Васильович — український спортсмен та військовик, Чемпіон України з панкратіону, старший розвідник підрозділу спеціального призначення ГУР МО України. Загинув в ході антитерористичної операції.<br /> Білль-Білоцерковський Володимир Наумович — письменник, драматург.<br /> Бусигін Євген Андрійович (1983—2016) — старшина Збройних сил України, учасник російсько-української війни.<br /> Гарасюта Микола Федорович — винахідник, член-кореспондент Академії наук УРСР.<br /> Голосенко Дмитро Валерійович — старший лейтенант Збройних сил України, учасник збройного конфлікту на сході України.<br /> Гороховатський Ярослав Борисович — хімік, член-кореспондент Академії наук УРСР.<br /> Григор'єв Матвій Олександрович — повстанський отаман Степової України, організатор найбільшого антикомуністичного повстання на Півдні України (1919), самопроголошений Гетьман Вільної України (1919)<br /> Діброва Ілля Данилович — ватажок партизанського руху України і Словаччини.<br /> Добровольський Сергій Валерійович (1984—2014) — старший прапорщик Збройних сил України, учасник російсько-української війни.<br /> Єдкін Віктор Дмитрович — військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1945).<br /> Єфремов Михайло Єфремович — учасник боїв за визволення Кіровоградщини, Герой Радянського Союзу (1944).<br /> Заславський Євген Львович — білоруський архітектор.<br /> Зейналов Едуард Джангірович — політик, державний службовець, народний депутат 5-го і 6-го скликань, голова Кіровоградської облдержадміністрації (2005–2006).<br /> Козак Микола Михайлович — український актор в Татарстані, Росії.[53]<br /> Кошовий Петро Кирилович — маршал, двічі Герой Радянського Союзу.<br /> Кравченко Юрій Федорович — міністр внутрішніх справ України.<br /> Кулигін Олег Борисович — капітан, начальник інженерної служби, військовослужбовець 3-го окремого полку спецпризначення (Кіровоград). Загинув під час обстрілу проросійськими бойовиками аеропорту Донецька.<br /> Молчанов Олексій Петрович — організатор евакуації по залізниці в роки Великої Вітчизняної війни.<br /> Ненько Ігор Анатолійович — перший українець, який переплив Ла-Манш.<br /> Нечерда Борис Андрійович — український поет-дисидент.<br /> Никифоров Василь Миколайович — олександрійський священик, історик-краєзнавець.<br /> Носенко Надія Сергіївна (1918, Олександрія — 2010) — український скульптор.<br /> Охапкін Олександр Ігорович — український художник, іконописець.<br /> Пестушко Костянтин — головний отаман Холодноярської республіки, отаман Степової дивізії, видатний діяч Української революції<br /> Писанко Микола Миколайович — український художник, теоретик мистецтва, педагог.<br /> Півняк Геннадій Григорович — доктор технічних наук, ректор Національного гірничого університету України.<br /> Попов Леонід Іванович — 47-ий космонавт, двічі Герой Радянського Союзу.<br /> Романов Володимир Павлович — географ, мандрівник, декабрист.<br /> Секунда Шолом — єврейський композитор США.<br /> Степаненко Микола Іванович — український політичний і громадський діяч, письменник-публіцист, дослідник, скульптор.<br /> Степняк-Кравчинський Сергій Михайлович — письменник, народник, революціонер.<br /> Труховська-Ванєєва Домініка Василівна — діячка революційного руху.<br /> Туйгунов Леонід Наумович — військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1944).<br /> Феденко Панас Васильович — політичний діяч, історик, публіцист.<br /> Фокін Вітольд Павлович — перший прем'єр-міністр України.<br /> Худякова Антоніна Федорівна — військова льотчиця, Герой Радянського Союзу (1945), директор Олександрійського краєзнавчого музею.<br /> Цапюк Степан Кирилович (міський голова).<br /> Цигульський Валентин Володимирович — підполковник Збройних сил України, заступник командира 16-ї вертолітної бригади, учасник збройного конфлікту на сході України.<br /> Цівчинська Алла Аполлонівна (1912—1997) — українська письменниця.<br /> Чернов Леонід Кіндратович — український поет і прозаїк.<br /> Чижевський Дмитро Іванович — славіст і літературознавець.<br /> Широков Віталій Валерійович (1981—2015) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.<br /> Шліфер Йосип Григорович (1896—1943) — український лікар-рентгенолог, доктор медичних наук.<br /> Шрайбер Елеонора Лазарівна (1918—2004) — літературознавець, перекладач, критик.<br /> Шульга Інна Антонівна — краєзнавець, засновник і директор Олександрійського музею миру.<br /> Юра Гнат Петрович — актор і режисер.<br /> Ястржембський Володимир Антонович (1866-?) — професор Харківського університету.<br /> Лавріненко Валерій Іванович — український науковець в галузі механічної обробки металів, доктор технічних наук, професор.<br /> <br /> ==Міста-побратими==<br /> Яроцин, Польща<br /> Сінь-І, КНР<br /> Мозир, Білорусь<br /> Тервел, Болгарія<br /> <br /> <br /> ==Рідне місто на карті України [https://www.google.com.ua/maps Google карти]==<br /> [[Файл:Місцевосці Олександрії.png]]<br /> <br /> ==Таблиця &quot;Найважливіші події на території рідного краю&quot;==<br /> <br /> &lt;TABLE BORDER=1&gt;<br /> &lt;TR&gt;<br /> &lt;TH&gt; Дата &lt;/TH&gt; &lt;TH&gt; Історична подія &lt;/TH&gt; <br /> &lt;/TR&gt;<br /> <br /> &lt;TR&gt;<br /> &lt;TD height=24px;&gt; 1576 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Перша згадка під назвою Усиківка &lt;/TD&gt; <br /> &lt;/TR&gt;<br /> <br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1752—1764 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Була розміщена 3 рота новосербського Пандурського полку &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1760-ті &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Замість Усиківки з'являється шанець Бечея або Беча &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1783 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Включенння до складу Катеринославського намісництва &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1873 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Відкрилась жіноча гімназія &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1904 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Відкрилась чоловіча гімназія &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1910 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Відкрилась учительська семінарія &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; Травень 1919 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Олександрія стала центром антибільшовицького повстання під проводом отамана Никифора Григор'єва &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; Інтербелум (міжвоєнний період) &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Розвиток промисловості &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 6 серпня 1941 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Олександрія зайнята Третім рейхом без бою &lt;/TD&gt; &lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 15 листопада 1941 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Місто стало центром Олександрійського ґебіту в складі Генеральної округи Миколаїв &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 6 грудня 1943 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Взяття Олександрії військами Червоної армії &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1951–1971 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Збудовано близько 20 промислових підприємств, 9 з них для видобутку і переробки бурого вугілля &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;/TABLE&gt;<br /> <br /> [[[[Файл:Олександрія.Фонтан.jpg|міні]]]]<br /> <br /> =='''Ресурси:'''==<br /> <br /> *Посилання на презентацію у '''Google Диск'''[https://drive.google.com/file/d/1EdcdinbKsc91B2cvl0ibs3HJoqoMcr9S/view?usp=sharing]; <br /> <br /> *Посилання на власний фотоальбом у '''Google Диск'''[https://drive.google.com/drive/folders/1SmtXqGVL0pKwfyfdp6zLsHBheJP9etmD?usp=sharing]; <br /> *Посилання на власний блог у [http://www.blogger.com Blogger][https://myoleksandriya.blogspot.com/];<br /> <br /> *Посилання на добірку відеоматеріалів;<br /> <br /> *Посилання на опитування або анкету у '''Google Форми'''[https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeZpqYZ8RVoPwfv7UhgLxXiRQMdcQbpNfm1Lv0amjl72bZtIw/viewform?usp=sf_link];<br /> <br /> *Посилання на спільний груповий постер.<br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> Сторінка проекту [[Проект &quot;Моє рідне місто або село&quot;]]<br /> <br /> [http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]</div>

7704140 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9C%D0%BE%D1%94_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_-_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D1%8F 2019-05-14T05:36:08Z

<p>7704140: </p> <hr /> <div>==Олександрія==<br /> Олександрі́я (колишні назви: Усівка (Усиківка), Бечея (Беча), Олександрійськ) — місто обласного підпорядкування (з 26.11.1946[4]) Кіровоградської області України, центр Олександрійського району (місто до складу району не входить). Є центром Олександрійської міської ради <br /> [[Файл:Щщ.jpg|міні]]<br /> ==Розташування==<br /> Місто розташоване на сході області, на відстані 75 км на північний схід від Кропивницького. Разом з підпорядкованими Олександрійській міській раді селищами міського типу Олександрійське, Пантаївка площа міста Олександрії становить 6 142 га. <br /> <br /> ==Історія==<br /> Перша згадка про поселення Усиківку на території міста датується 1746 роком. Відповідно до напівлегендарної версії, поселення виникло як козацький зимівник, заснований запорозьким козаком Усиком, разом з побратимами та молодими козаками (джурами). Відповідно до даних вивчення подворових ревізій ХVІІІ ст. на території міста на початку 1740-х замешкали козаки Кременчуцької сотні Миргородського полку «Григорій Усик з братом Сидором, Пилип Усик з братом Кирилом». Хоча й вони не були першими поселенцями цієї місцевості. Ще з кінця 1730-х тут мешкали Степан Терещенко з Кременчука, та Роман Касян з «сотни Богацкой». Усики полишили поселення у зв'язку з переселенням сюди сербів і створенням шанцю Бечея, і в подальшому Усики серед жителів поселення не зафіксовані.[5]<br /> <br /> Від часу свого заснування Усівка (або Усиківка) була укріпленим пунктом, який стояв на шляху набігів кримських татар та походів шляхти на землі обабіч Інгульця. Поселення стояло на важливому торговому чумацькому шляху з Полтави у Крим. За переписом 1752 р. в Усівці нараховувалось 109 дворів, проживало 256 чоловік. 1759 році збудована перша православна церква Святителя Миколая. Офіційно статус поселення Усівці було надано в 1754 р., після будівництва на місці нинішнього Кропивницького фортеці.<br /> <br /> Історичним центром міста є місце біля впадіння річки Березівки в Інгулець, завдяки зручності оборони поселення, обмеженого з двох сторін річками. Зараз на цьому місці знаходиться центральний міський парк культури і відпочинку імені Т. Г. Шевченка та культурно-спортивний комплекс «Ніка» (центральний міський стадіон).<br /> <br /> У 1989 році розглядався проект створення Олександрійського національного ландшафтно-меморіального парку ім. Т. Г. Шевченка. Складовою частиною майбутнього дендропарку мав стати історико-архітектурний комплекс на острові Заснова в межиріччі Березівки та Інгульця. Було заплановано відтворити козацьке поселення та встановити пам'ятний знак козакам-засновникам міста. Але через відсутність належного фінансування цей проект так і не був реалізований. <br /> <br /> ==Видатні особистості==<br /> Докладніше: :Категорія:Персоналії:Олександрія<br /> <br /> Бендеров Максим Васильович — український спортсмен та військовик, Чемпіон України з панкратіону, старший розвідник підрозділу спеціального призначення ГУР МО України. Загинув в ході антитерористичної операції.<br /> Білль-Білоцерковський Володимир Наумович — письменник, драматург.<br /> Бусигін Євген Андрійович (1983—2016) — старшина Збройних сил України, учасник російсько-української війни.<br /> Гарасюта Микола Федорович — винахідник, член-кореспондент Академії наук УРСР.<br /> Голосенко Дмитро Валерійович — старший лейтенант Збройних сил України, учасник збройного конфлікту на сході України.<br /> Гороховатський Ярослав Борисович — хімік, член-кореспондент Академії наук УРСР.<br /> Григор'єв Матвій Олександрович — повстанський отаман Степової України, організатор найбільшого антикомуністичного повстання на Півдні України (1919), самопроголошений Гетьман Вільної України (1919)<br /> Діброва Ілля Данилович — ватажок партизанського руху України і Словаччини.<br /> Добровольський Сергій Валерійович (1984—2014) — старший прапорщик Збройних сил України, учасник російсько-української війни.<br /> Єдкін Віктор Дмитрович — військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1945).<br /> Єфремов Михайло Єфремович — учасник боїв за визволення Кіровоградщини, Герой Радянського Союзу (1944).<br /> Заславський Євген Львович — білоруський архітектор.<br /> Зейналов Едуард Джангірович — політик, державний службовець, народний депутат 5-го і 6-го скликань, голова Кіровоградської облдержадміністрації (2005–2006).<br /> Козак Микола Михайлович — український актор в Татарстані, Росії.[53]<br /> Кошовий Петро Кирилович — маршал, двічі Герой Радянського Союзу.<br /> Кравченко Юрій Федорович — міністр внутрішніх справ України.<br /> Кулигін Олег Борисович — капітан, начальник інженерної служби, військовослужбовець 3-го окремого полку спецпризначення (Кіровоград). Загинув під час обстрілу проросійськими бойовиками аеропорту Донецька.<br /> Молчанов Олексій Петрович — організатор евакуації по залізниці в роки Великої Вітчизняної війни.<br /> Ненько Ігор Анатолійович — перший українець, який переплив Ла-Манш.<br /> Нечерда Борис Андрійович — український поет-дисидент.<br /> Никифоров Василь Миколайович — олександрійський священик, історик-краєзнавець.<br /> Носенко Надія Сергіївна (1918, Олександрія — 2010) — український скульптор.<br /> Охапкін Олександр Ігорович — український художник, іконописець.<br /> Пестушко Костянтин — головний отаман Холодноярської республіки, отаман Степової дивізії, видатний діяч Української революції<br /> Писанко Микола Миколайович — український художник, теоретик мистецтва, педагог.<br /> Півняк Геннадій Григорович — доктор технічних наук, ректор Національного гірничого університету України.<br /> Попов Леонід Іванович — 47-ий космонавт, двічі Герой Радянського Союзу.<br /> Романов Володимир Павлович — географ, мандрівник, декабрист.<br /> Секунда Шолом — єврейський композитор США.<br /> Степаненко Микола Іванович — український політичний і громадський діяч, письменник-публіцист, дослідник, скульптор.<br /> Степняк-Кравчинський Сергій Михайлович — письменник, народник, революціонер.<br /> Труховська-Ванєєва Домініка Василівна — діячка революційного руху.<br /> Туйгунов Леонід Наумович — військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1944).<br /> Феденко Панас Васильович — політичний діяч, історик, публіцист.<br /> Фокін Вітольд Павлович — перший прем'єр-міністр України.<br /> Худякова Антоніна Федорівна — військова льотчиця, Герой Радянського Союзу (1945), директор Олександрійського краєзнавчого музею.<br /> Цапюк Степан Кирилович (міський голова).<br /> Цигульський Валентин Володимирович — підполковник Збройних сил України, заступник командира 16-ї вертолітної бригади, учасник збройного конфлікту на сході України.<br /> Цівчинська Алла Аполлонівна (1912—1997) — українська письменниця.<br /> Чернов Леонід Кіндратович — український поет і прозаїк.<br /> Чижевський Дмитро Іванович — славіст і літературознавець.<br /> Широков Віталій Валерійович (1981—2015) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.<br /> Шліфер Йосип Григорович (1896—1943) — український лікар-рентгенолог, доктор медичних наук.<br /> Шрайбер Елеонора Лазарівна (1918—2004) — літературознавець, перекладач, критик.<br /> Шульга Інна Антонівна — краєзнавець, засновник і директор Олександрійського музею миру.<br /> Юра Гнат Петрович — актор і режисер.<br /> Ястржембський Володимир Антонович (1866-?) — професор Харківського університету.<br /> Лавріненко Валерій Іванович — український науковець в галузі механічної обробки металів, доктор технічних наук, професор.<br /> <br /> ==Міста-побратими==<br /> Яроцин, Польща<br /> Сінь-І, КНР<br /> Мозир, Білорусь<br /> Тервел, Болгарія<br /> <br /> <br /> ==Рідне місто на карті України [https://www.google.com.ua/maps Google карти]==<br /> [[Файл:Місцевосці Олександрії.png]]<br /> <br /> ==Таблиця &quot;Найважливіші події на території рідного краю&quot;==<br /> <br /> &lt;TABLE BORDER=1&gt;<br /> &lt;TR&gt;<br /> &lt;TH&gt; Дата &lt;/TH&gt; &lt;TH&gt; Історична подія &lt;/TH&gt; <br /> &lt;/TR&gt;<br /> <br /> &lt;TR&gt;<br /> &lt;TD height=24px;&gt; 1576 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Перша згадка під назвою Усиківка &lt;/TD&gt; <br /> &lt;/TR&gt;<br /> <br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1752—1764 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Була розміщена 3 рота новосербського Пандурського полку &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1760-ті &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Замість Усиківки з'являється шанець Бечея або Беча &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1783 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Включенння до складу Катеринославського намісництва &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1873 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Відкрилась жіноча гімназія &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1904 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Відкрилась чоловіча гімназія &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1910 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Відкрилась учительська семінарія &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; Травень 1919 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Олександрія стала центром антибільшовицького повстання під проводом отамана Никифора Григор'єва &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; Інтербелум (міжвоєнний період) &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Розвиток промисловості &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 6 серпня 1941 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Олександрія зайнята Третім рейхом без бою &lt;/TD&gt; &lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 15 листопада 1941 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Місто стало центром Олександрійського ґебіту в складі Генеральної округи Миколаїв &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 6 грудня 1943 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Взяття Олександрії військами Червоної армії &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1951–1971 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Збудовано близько 20 промислових підприємств, 9 з них для видобутку і переробки бурого вугілля &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;/TABLE&gt;<br /> <br /> [[[[Файл:Олександрія.Фонтан.jpg|міні]]]]<br /> <br /> =='''Ресурси:'''==<br /> <br /> *Посилання на презентацію у '''Google Диск'''[https://drive.google.com/file/d/1EdcdinbKsc91B2cvl0ibs3HJoqoMcr9S/view?usp=sharing]; <br /> <br /> *Посилання на власний фотоальбом у '''Google Диск'''[https://drive.google.com/drive/folders/1SmtXqGVL0pKwfyfdp6zLsHBheJP9etmD?usp=sharing]; <br /> *Посилання на власний блог у [http://www.blogger.com Blogger][https://myoleksandriya.blogspot.com/];<br /> <br /> *Посилання на добірку відеоматеріалів;<br /> <br /> *Посилання на опитування або анкету у '''Google Форми''';<br /> <br /> *Посилання на спільний груповий постер.<br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> Сторінка проекту [[Проект &quot;Моє рідне місто або село&quot;]]<br /> <br /> [http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]</div>

7704140 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9C%D0%BE%D1%94_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_-_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D1%8F 2019-05-14T05:21:58Z

<p>7704140: </p> <hr /> <div>==Олександрія==<br /> Олександрі́я (колишні назви: Усівка (Усиківка), Бечея (Беча), Олександрійськ) — місто обласного підпорядкування (з 26.11.1946[4]) Кіровоградської області України, центр Олександрійського району (місто до складу району не входить). Є центром Олександрійської міської ради <br /> [[Файл:Щщ.jpg|міні]]<br /> ==Розташування==<br /> Місто розташоване на сході області, на відстані 75 км на північний схід від Кропивницького. Разом з підпорядкованими Олександрійській міській раді селищами міського типу Олександрійське, Пантаївка площа міста Олександрії становить 6 142 га. <br /> <br /> ==Історія==<br /> Перша згадка про поселення Усиківку на території міста датується 1746 роком. Відповідно до напівлегендарної версії, поселення виникло як козацький зимівник, заснований запорозьким козаком Усиком, разом з побратимами та молодими козаками (джурами). Відповідно до даних вивчення подворових ревізій ХVІІІ ст. на території міста на початку 1740-х замешкали козаки Кременчуцької сотні Миргородського полку «Григорій Усик з братом Сидором, Пилип Усик з братом Кирилом». Хоча й вони не були першими поселенцями цієї місцевості. Ще з кінця 1730-х тут мешкали Степан Терещенко з Кременчука, та Роман Касян з «сотни Богацкой». Усики полишили поселення у зв'язку з переселенням сюди сербів і створенням шанцю Бечея, і в подальшому Усики серед жителів поселення не зафіксовані.[5]<br /> <br /> Від часу свого заснування Усівка (або Усиківка) була укріпленим пунктом, який стояв на шляху набігів кримських татар та походів шляхти на землі обабіч Інгульця. Поселення стояло на важливому торговому чумацькому шляху з Полтави у Крим. За переписом 1752 р. в Усівці нараховувалось 109 дворів, проживало 256 чоловік. 1759 році збудована перша православна церква Святителя Миколая. Офіційно статус поселення Усівці було надано в 1754 р., після будівництва на місці нинішнього Кропивницького фортеці.<br /> <br /> Історичним центром міста є місце біля впадіння річки Березівки в Інгулець, завдяки зручності оборони поселення, обмеженого з двох сторін річками. Зараз на цьому місці знаходиться центральний міський парк культури і відпочинку імені Т. Г. Шевченка та культурно-спортивний комплекс «Ніка» (центральний міський стадіон).<br /> <br /> У 1989 році розглядався проект створення Олександрійського національного ландшафтно-меморіального парку ім. Т. Г. Шевченка. Складовою частиною майбутнього дендропарку мав стати історико-архітектурний комплекс на острові Заснова в межиріччі Березівки та Інгульця. Було заплановано відтворити козацьке поселення та встановити пам'ятний знак козакам-засновникам міста. Але через відсутність належного фінансування цей проект так і не був реалізований. <br /> <br /> ==Видатні особистості==<br /> Докладніше: :Категорія:Персоналії:Олександрія<br /> <br /> Бендеров Максим Васильович — український спортсмен та військовик, Чемпіон України з панкратіону, старший розвідник підрозділу спеціального призначення ГУР МО України. Загинув в ході антитерористичної операції.<br /> Білль-Білоцерковський Володимир Наумович — письменник, драматург.<br /> Бусигін Євген Андрійович (1983—2016) — старшина Збройних сил України, учасник російсько-української війни.<br /> Гарасюта Микола Федорович — винахідник, член-кореспондент Академії наук УРСР.<br /> Голосенко Дмитро Валерійович — старший лейтенант Збройних сил України, учасник збройного конфлікту на сході України.<br /> Гороховатський Ярослав Борисович — хімік, член-кореспондент Академії наук УРСР.<br /> Григор'єв Матвій Олександрович — повстанський отаман Степової України, організатор найбільшого антикомуністичного повстання на Півдні України (1919), самопроголошений Гетьман Вільної України (1919)<br /> Діброва Ілля Данилович — ватажок партизанського руху України і Словаччини.<br /> Добровольський Сергій Валерійович (1984—2014) — старший прапорщик Збройних сил України, учасник російсько-української війни.<br /> Єдкін Віктор Дмитрович — військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1945).<br /> Єфремов Михайло Єфремович — учасник боїв за визволення Кіровоградщини, Герой Радянського Союзу (1944).<br /> Заславський Євген Львович — білоруський архітектор.<br /> Зейналов Едуард Джангірович — політик, державний службовець, народний депутат 5-го і 6-го скликань, голова Кіровоградської облдержадміністрації (2005–2006).<br /> Козак Микола Михайлович — український актор в Татарстані, Росії.[53]<br /> Кошовий Петро Кирилович — маршал, двічі Герой Радянського Союзу.<br /> Кравченко Юрій Федорович — міністр внутрішніх справ України.<br /> Кулигін Олег Борисович — капітан, начальник інженерної служби, військовослужбовець 3-го окремого полку спецпризначення (Кіровоград). Загинув під час обстрілу проросійськими бойовиками аеропорту Донецька.<br /> Молчанов Олексій Петрович — організатор евакуації по залізниці в роки Великої Вітчизняної війни.<br /> Ненько Ігор Анатолійович — перший українець, який переплив Ла-Манш.<br /> Нечерда Борис Андрійович — український поет-дисидент.<br /> Никифоров Василь Миколайович — олександрійський священик, історик-краєзнавець.<br /> Носенко Надія Сергіївна (1918, Олександрія — 2010) — український скульптор.<br /> Охапкін Олександр Ігорович — український художник, іконописець.<br /> Пестушко Костянтин — головний отаман Холодноярської республіки, отаман Степової дивізії, видатний діяч Української революції<br /> Писанко Микола Миколайович — український художник, теоретик мистецтва, педагог.<br /> Півняк Геннадій Григорович — доктор технічних наук, ректор Національного гірничого університету України.<br /> Попов Леонід Іванович — 47-ий космонавт, двічі Герой Радянського Союзу.<br /> Романов Володимир Павлович — географ, мандрівник, декабрист.<br /> Секунда Шолом — єврейський композитор США.<br /> Степаненко Микола Іванович — український політичний і громадський діяч, письменник-публіцист, дослідник, скульптор.<br /> Степняк-Кравчинський Сергій Михайлович — письменник, народник, революціонер.<br /> Труховська-Ванєєва Домініка Василівна — діячка революційного руху.<br /> Туйгунов Леонід Наумович — військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1944).<br /> Феденко Панас Васильович — політичний діяч, історик, публіцист.<br /> Фокін Вітольд Павлович — перший прем'єр-міністр України.<br /> Худякова Антоніна Федорівна — військова льотчиця, Герой Радянського Союзу (1945), директор Олександрійського краєзнавчого музею.<br /> Цапюк Степан Кирилович (міський голова).<br /> Цигульський Валентин Володимирович — підполковник Збройних сил України, заступник командира 16-ї вертолітної бригади, учасник збройного конфлікту на сході України.<br /> Цівчинська Алла Аполлонівна (1912—1997) — українська письменниця.<br /> Чернов Леонід Кіндратович — український поет і прозаїк.<br /> Чижевський Дмитро Іванович — славіст і літературознавець.<br /> Широков Віталій Валерійович (1981—2015) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.<br /> Шліфер Йосип Григорович (1896—1943) — український лікар-рентгенолог, доктор медичних наук.<br /> Шрайбер Елеонора Лазарівна (1918—2004) — літературознавець, перекладач, критик.<br /> Шульга Інна Антонівна — краєзнавець, засновник і директор Олександрійського музею миру.<br /> Юра Гнат Петрович — актор і режисер.<br /> Ястржембський Володимир Антонович (1866-?) — професор Харківського університету.<br /> Лавріненко Валерій Іванович — український науковець в галузі механічної обробки металів, доктор технічних наук, професор.<br /> <br /> ==Міста-побратими==<br /> Яроцин, Польща<br /> Сінь-І, КНР<br /> Мозир, Білорусь<br /> Тервел, Болгарія<br /> <br /> <br /> ==Рідне місто на карті України [https://www.google.com.ua/maps Google карти]==<br /> [[Файл:Місцевосці Олександрії.png]]<br /> <br /> ==Таблиця &quot;Найважливіші події на території рідного краю&quot;==<br /> <br /> &lt;TABLE BORDER=1&gt;<br /> &lt;TR&gt;<br /> &lt;TH&gt; Дата &lt;/TH&gt; &lt;TH&gt; Історична подія &lt;/TH&gt; <br /> &lt;/TR&gt;<br /> <br /> &lt;TR&gt;<br /> &lt;TD height=24px;&gt; 1576 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Перша згадка під назвою Усиківка &lt;/TD&gt; <br /> &lt;/TR&gt;<br /> <br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1752—1764 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Була розміщена 3 рота новосербського Пандурського полку &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1760-ті &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Замість Усиківки з'являється шанець Бечея або Беча &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1783 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Включенння до складу Катеринославського намісництва &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1873 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Відкрилась жіноча гімназія &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1904 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Відкрилась чоловіча гімназія &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1910 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Відкрилась учительська семінарія &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; Травень 1919 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Олександрія стала центром антибільшовицького повстання під проводом отамана Никифора Григор'єва &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; Інтербелум (міжвоєнний період) &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Розвиток промисловості &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 6 серпня 1941 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Олександрія зайнята Третім рейхом без бою &lt;/TD&gt; &lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 15 листопада 1941 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Місто стало центром Олександрійського ґебіту в складі Генеральної округи Миколаїв &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 6 грудня 1943 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Взяття Олександрії військами Червоної армії &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1951–1971 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Збудовано близько 20 промислових підприємств, 9 з них для видобутку і переробки бурого вугілля &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;/TABLE&gt;<br /> <br /> [[[[Файл:Олександрія.Фонтан.jpg|міні]]]]<br /> <br /> =='''Ресурси:'''==<br /> <br /> *Посилання на презентацію у '''Google Диск'''[https://drive.google.com/file/d/1EdcdinbKsc91B2cvl0ibs3HJoqoMcr9S/view?usp=sharing]; <br /> <br /> *Посилання на власний фотоальбом у '''Google Диск'''[https://drive.google.com/drive/folders/1SmtXqGVL0pKwfyfdp6zLsHBheJP9etmD?usp=sharing]; <br /> *Посилання на власний блог у [http://www.blogger.com Blogger];<br /> <br /> *Посилання на добірку відеоматеріалів;<br /> <br /> *Посилання на опитування або анкету у '''Google Форми''';<br /> <br /> *Посилання на спільний груповий постер.<br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> Сторінка проекту [[Проект &quot;Моє рідне місто або село&quot;]]<br /> <br /> [http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]</div>

7704140 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9C%D0%BE%D1%94_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_-_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D1%8F 2019-05-14T05:21:12Z

<p>7704140: </p> <hr /> <div>==Олександрія==<br /> Олександрі́я (колишні назви: Усівка (Усиківка), Бечея (Беча), Олександрійськ) — місто обласного підпорядкування (з 26.11.1946[4]) Кіровоградської області України, центр Олександрійського району (місто до складу району не входить). Є центром Олександрійської міської ради <br /> [[Файл:Щщ.jpg|міні]]<br /> ==Розташування==<br /> Місто розташоване на сході області, на відстані 75 км на північний схід від Кропивницького. Разом з підпорядкованими Олександрійській міській раді селищами міського типу Олександрійське, Пантаївка площа міста Олександрії становить 6 142 га. <br /> <br /> ==Історія==<br /> Перша згадка про поселення Усиківку на території міста датується 1746 роком. Відповідно до напівлегендарної версії, поселення виникло як козацький зимівник, заснований запорозьким козаком Усиком, разом з побратимами та молодими козаками (джурами). Відповідно до даних вивчення подворових ревізій ХVІІІ ст. на території міста на початку 1740-х замешкали козаки Кременчуцької сотні Миргородського полку «Григорій Усик з братом Сидором, Пилип Усик з братом Кирилом». Хоча й вони не були першими поселенцями цієї місцевості. Ще з кінця 1730-х тут мешкали Степан Терещенко з Кременчука, та Роман Касян з «сотни Богацкой». Усики полишили поселення у зв'язку з переселенням сюди сербів і створенням шанцю Бечея, і в подальшому Усики серед жителів поселення не зафіксовані.[5]<br /> <br /> Від часу свого заснування Усівка (або Усиківка) була укріпленим пунктом, який стояв на шляху набігів кримських татар та походів шляхти на землі обабіч Інгульця. Поселення стояло на важливому торговому чумацькому шляху з Полтави у Крим. За переписом 1752 р. в Усівці нараховувалось 109 дворів, проживало 256 чоловік. 1759 році збудована перша православна церква Святителя Миколая. Офіційно статус поселення Усівці було надано в 1754 р., після будівництва на місці нинішнього Кропивницького фортеці.<br /> <br /> Історичним центром міста є місце біля впадіння річки Березівки в Інгулець, завдяки зручності оборони поселення, обмеженого з двох сторін річками. Зараз на цьому місці знаходиться центральний міський парк культури і відпочинку імені Т. Г. Шевченка та культурно-спортивний комплекс «Ніка» (центральний міський стадіон).<br /> <br /> У 1989 році розглядався проект створення Олександрійського національного ландшафтно-меморіального парку ім. Т. Г. Шевченка. Складовою частиною майбутнього дендропарку мав стати історико-архітектурний комплекс на острові Заснова в межиріччі Березівки та Інгульця. Було заплановано відтворити козацьке поселення та встановити пам'ятний знак козакам-засновникам міста. Але через відсутність належного фінансування цей проект так і не був реалізований. <br /> <br /> ==Видатні особистості==<br /> Докладніше: :Категорія:Персоналії:Олександрія<br /> <br /> Бендеров Максим Васильович — український спортсмен та військовик, Чемпіон України з панкратіону, старший розвідник підрозділу спеціального призначення ГУР МО України. Загинув в ході антитерористичної операції.<br /> Білль-Білоцерковський Володимир Наумович — письменник, драматург.<br /> Бусигін Євген Андрійович (1983—2016) — старшина Збройних сил України, учасник російсько-української війни.<br /> Гарасюта Микола Федорович — винахідник, член-кореспондент Академії наук УРСР.<br /> Голосенко Дмитро Валерійович — старший лейтенант Збройних сил України, учасник збройного конфлікту на сході України.<br /> Гороховатський Ярослав Борисович — хімік, член-кореспондент Академії наук УРСР.<br /> Григор'єв Матвій Олександрович — повстанський отаман Степової України, організатор найбільшого антикомуністичного повстання на Півдні України (1919), самопроголошений Гетьман Вільної України (1919)<br /> Діброва Ілля Данилович — ватажок партизанського руху України і Словаччини.<br /> Добровольський Сергій Валерійович (1984—2014) — старший прапорщик Збройних сил України, учасник російсько-української війни.<br /> Єдкін Віктор Дмитрович — військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1945).<br /> Єфремов Михайло Єфремович — учасник боїв за визволення Кіровоградщини, Герой Радянського Союзу (1944).<br /> Заславський Євген Львович — білоруський архітектор.<br /> Зейналов Едуард Джангірович — політик, державний службовець, народний депутат 5-го і 6-го скликань, голова Кіровоградської облдержадміністрації (2005–2006).<br /> Козак Микола Михайлович — український актор в Татарстані, Росії.[53]<br /> Кошовий Петро Кирилович — маршал, двічі Герой Радянського Союзу.<br /> Кравченко Юрій Федорович — міністр внутрішніх справ України.<br /> Кулигін Олег Борисович — капітан, начальник інженерної служби, військовослужбовець 3-го окремого полку спецпризначення (Кіровоград). Загинув під час обстрілу проросійськими бойовиками аеропорту Донецька.<br /> Молчанов Олексій Петрович — організатор евакуації по залізниці в роки Великої Вітчизняної війни.<br /> Ненько Ігор Анатолійович — перший українець, який переплив Ла-Манш.<br /> Нечерда Борис Андрійович — український поет-дисидент.<br /> Никифоров Василь Миколайович — олександрійський священик, історик-краєзнавець.<br /> Носенко Надія Сергіївна (1918, Олександрія — 2010) — український скульптор.<br /> Охапкін Олександр Ігорович — український художник, іконописець.<br /> Пестушко Костянтин — головний отаман Холодноярської республіки, отаман Степової дивізії, видатний діяч Української революції<br /> Писанко Микола Миколайович — український художник, теоретик мистецтва, педагог.<br /> Півняк Геннадій Григорович — доктор технічних наук, ректор Національного гірничого університету України.<br /> Попов Леонід Іванович — 47-ий космонавт, двічі Герой Радянського Союзу.<br /> Романов Володимир Павлович — географ, мандрівник, декабрист.<br /> Секунда Шолом — єврейський композитор США.<br /> Степаненко Микола Іванович — український політичний і громадський діяч, письменник-публіцист, дослідник, скульптор.<br /> Степняк-Кравчинський Сергій Михайлович — письменник, народник, революціонер.<br /> Труховська-Ванєєва Домініка Василівна — діячка революційного руху.<br /> Туйгунов Леонід Наумович — військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1944).<br /> Феденко Панас Васильович — політичний діяч, історик, публіцист.<br /> Фокін Вітольд Павлович — перший прем'єр-міністр України.<br /> Худякова Антоніна Федорівна — військова льотчиця, Герой Радянського Союзу (1945), директор Олександрійського краєзнавчого музею.<br /> Цапюк Степан Кирилович (міський голова).<br /> Цигульський Валентин Володимирович — підполковник Збройних сил України, заступник командира 16-ї вертолітної бригади, учасник збройного конфлікту на сході України.<br /> Цівчинська Алла Аполлонівна (1912—1997) — українська письменниця.<br /> Чернов Леонід Кіндратович — український поет і прозаїк.<br /> Чижевський Дмитро Іванович — славіст і літературознавець.<br /> Широков Віталій Валерійович (1981—2015) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.<br /> Шліфер Йосип Григорович (1896—1943) — український лікар-рентгенолог, доктор медичних наук.<br /> Шрайбер Елеонора Лазарівна (1918—2004) — літературознавець, перекладач, критик.<br /> Шульга Інна Антонівна — краєзнавець, засновник і директор Олександрійського музею миру.<br /> Юра Гнат Петрович — актор і режисер.<br /> Ястржембський Володимир Антонович (1866-?) — професор Харківського університету.<br /> Лавріненко Валерій Іванович — український науковець в галузі механічної обробки металів, доктор технічних наук, професор.<br /> <br /> ==Міста-побратими==<br /> Яроцин, Польща<br /> Сінь-І, КНР<br /> Мозир, Білорусь<br /> Тервел, Болгарія<br /> <br /> <br /> ==Рідне місто на карті України [https://www.google.com.ua/maps Google карти]==<br /> [[Файл:Місцевосці Олександрії.png]]<br /> <br /> ==Таблиця &quot;Найважливіші події на території рідного краю&quot;==<br /> <br /> &lt;TABLE BORDER=1&gt;<br /> &lt;TR&gt;<br /> &lt;TH&gt; Дата &lt;/TH&gt; &lt;TH&gt; Історична подія &lt;/TH&gt; <br /> &lt;/TR&gt;<br /> <br /> &lt;TR&gt;<br /> &lt;TD height=24px;&gt; 1576 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Перша згадка під назвою Усиківка &lt;/TD&gt; <br /> &lt;/TR&gt;<br /> <br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1752—1764 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Була розміщена 3 рота новосербського Пандурського полку &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1760-ті &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Замість Усиківки з'являється шанець Бечея або Беча &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1783 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Включенння до складу Катеринославського намісництва &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1873 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Відкрилась жіноча гімназія &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1904 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Відкрилась чоловіча гімназія &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1910 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Відкрилась учительська семінарія &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; Травень 1919 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Олександрія стала центром антибільшовицького повстання під проводом отамана Никифора Григор'єва &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; Інтербелум (міжвоєнний період) &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Розвиток промисловості &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 6 серпня 1941 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Олександрія зайнята Третім рейхом без бою &lt;/TD&gt; &lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 15 листопада 1941 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Місто стало центром Олександрійського ґебіту в складі Генеральної округи Миколаїв &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 6 грудня 1943 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Взяття Олександрії військами Червоної армії &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1951–1971 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Збудовано близько 20 промислових підприємств, 9 з них для видобутку і переробки бурого вугілля &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;/TABLE&gt;<br /> <br /> [[[[Файл:Олександрія.Фонтан.jpg|міні]]]]<br /> <br /> =='''Ресурси:'''==<br /> <br /> *Посилання на презентацію у '''Google Диск'''[https://drive.google.com/file/d/1EdcdinbKsc91B2cvl0ibs3HJoqoMcr9S/view?usp=sharing]; <br /> <br /> *Посилання на власний фотоальбом у '''Google Диск'''https://drive.google.com/drive/folders/1SmtXqGVL0pKwfyfdp6zLsHBheJP9etmD?usp=sharing; <br /> *Посилання на власний блог у [http://www.blogger.com Blogger];<br /> <br /> *Посилання на добірку відеоматеріалів;<br /> <br /> *Посилання на опитування або анкету у '''Google Форми''';<br /> <br /> *Посилання на спільний груповий постер.<br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> Сторінка проекту [[Проект &quot;Моє рідне місто або село&quot;]]<br /> <br /> [http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]</div>

7704140 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9C%D0%BE%D1%94_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_-_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D1%8F 2019-05-14T05:12:15Z

<p>7704140: </p> <hr /> <div>==Олександрія==<br /> Олександрі́я (колишні назви: Усівка (Усиківка), Бечея (Беча), Олександрійськ) — місто обласного підпорядкування (з 26.11.1946[4]) Кіровоградської області України, центр Олександрійського району (місто до складу району не входить). Є центром Олександрійської міської ради <br /> [[Файл:Щщ.jpg|міні]]<br /> ==Розташування==<br /> Місто розташоване на сході області, на відстані 75 км на північний схід від Кропивницького. Разом з підпорядкованими Олександрійській міській раді селищами міського типу Олександрійське, Пантаївка площа міста Олександрії становить 6 142 га. <br /> <br /> ==Історія==<br /> Перша згадка про поселення Усиківку на території міста датується 1746 роком. Відповідно до напівлегендарної версії, поселення виникло як козацький зимівник, заснований запорозьким козаком Усиком, разом з побратимами та молодими козаками (джурами). Відповідно до даних вивчення подворових ревізій ХVІІІ ст. на території міста на початку 1740-х замешкали козаки Кременчуцької сотні Миргородського полку «Григорій Усик з братом Сидором, Пилип Усик з братом Кирилом». Хоча й вони не були першими поселенцями цієї місцевості. Ще з кінця 1730-х тут мешкали Степан Терещенко з Кременчука, та Роман Касян з «сотни Богацкой». Усики полишили поселення у зв'язку з переселенням сюди сербів і створенням шанцю Бечея, і в подальшому Усики серед жителів поселення не зафіксовані.[5]<br /> <br /> Від часу свого заснування Усівка (або Усиківка) була укріпленим пунктом, який стояв на шляху набігів кримських татар та походів шляхти на землі обабіч Інгульця. Поселення стояло на важливому торговому чумацькому шляху з Полтави у Крим. За переписом 1752 р. в Усівці нараховувалось 109 дворів, проживало 256 чоловік. 1759 році збудована перша православна церква Святителя Миколая. Офіційно статус поселення Усівці було надано в 1754 р., після будівництва на місці нинішнього Кропивницького фортеці.<br /> <br /> Історичним центром міста є місце біля впадіння річки Березівки в Інгулець, завдяки зручності оборони поселення, обмеженого з двох сторін річками. Зараз на цьому місці знаходиться центральний міський парк культури і відпочинку імені Т. Г. Шевченка та культурно-спортивний комплекс «Ніка» (центральний міський стадіон).<br /> <br /> У 1989 році розглядався проект створення Олександрійського національного ландшафтно-меморіального парку ім. Т. Г. Шевченка. Складовою частиною майбутнього дендропарку мав стати історико-архітектурний комплекс на острові Заснова в межиріччі Березівки та Інгульця. Було заплановано відтворити козацьке поселення та встановити пам'ятний знак козакам-засновникам міста. Але через відсутність належного фінансування цей проект так і не був реалізований. <br /> <br /> ==Видатні особистості==<br /> Докладніше: :Категорія:Персоналії:Олександрія<br /> <br /> Бендеров Максим Васильович — український спортсмен та військовик, Чемпіон України з панкратіону, старший розвідник підрозділу спеціального призначення ГУР МО України. Загинув в ході антитерористичної операції.<br /> Білль-Білоцерковський Володимир Наумович — письменник, драматург.<br /> Бусигін Євген Андрійович (1983—2016) — старшина Збройних сил України, учасник російсько-української війни.<br /> Гарасюта Микола Федорович — винахідник, член-кореспондент Академії наук УРСР.<br /> Голосенко Дмитро Валерійович — старший лейтенант Збройних сил України, учасник збройного конфлікту на сході України.<br /> Гороховатський Ярослав Борисович — хімік, член-кореспондент Академії наук УРСР.<br /> Григор'єв Матвій Олександрович — повстанський отаман Степової України, організатор найбільшого антикомуністичного повстання на Півдні України (1919), самопроголошений Гетьман Вільної України (1919)<br /> Діброва Ілля Данилович — ватажок партизанського руху України і Словаччини.<br /> Добровольський Сергій Валерійович (1984—2014) — старший прапорщик Збройних сил України, учасник російсько-української війни.<br /> Єдкін Віктор Дмитрович — військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1945).<br /> Єфремов Михайло Єфремович — учасник боїв за визволення Кіровоградщини, Герой Радянського Союзу (1944).<br /> Заславський Євген Львович — білоруський архітектор.<br /> Зейналов Едуард Джангірович — політик, державний службовець, народний депутат 5-го і 6-го скликань, голова Кіровоградської облдержадміністрації (2005–2006).<br /> Козак Микола Михайлович — український актор в Татарстані, Росії.[53]<br /> Кошовий Петро Кирилович — маршал, двічі Герой Радянського Союзу.<br /> Кравченко Юрій Федорович — міністр внутрішніх справ України.<br /> Кулигін Олег Борисович — капітан, начальник інженерної служби, військовослужбовець 3-го окремого полку спецпризначення (Кіровоград). Загинув під час обстрілу проросійськими бойовиками аеропорту Донецька.<br /> Молчанов Олексій Петрович — організатор евакуації по залізниці в роки Великої Вітчизняної війни.<br /> Ненько Ігор Анатолійович — перший українець, який переплив Ла-Манш.<br /> Нечерда Борис Андрійович — український поет-дисидент.<br /> Никифоров Василь Миколайович — олександрійський священик, історик-краєзнавець.<br /> Носенко Надія Сергіївна (1918, Олександрія — 2010) — український скульптор.<br /> Охапкін Олександр Ігорович — український художник, іконописець.<br /> Пестушко Костянтин — головний отаман Холодноярської республіки, отаман Степової дивізії, видатний діяч Української революції<br /> Писанко Микола Миколайович — український художник, теоретик мистецтва, педагог.<br /> Півняк Геннадій Григорович — доктор технічних наук, ректор Національного гірничого університету України.<br /> Попов Леонід Іванович — 47-ий космонавт, двічі Герой Радянського Союзу.<br /> Романов Володимир Павлович — географ, мандрівник, декабрист.<br /> Секунда Шолом — єврейський композитор США.<br /> Степаненко Микола Іванович — український політичний і громадський діяч, письменник-публіцист, дослідник, скульптор.<br /> Степняк-Кравчинський Сергій Михайлович — письменник, народник, революціонер.<br /> Труховська-Ванєєва Домініка Василівна — діячка революційного руху.<br /> Туйгунов Леонід Наумович — військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1944).<br /> Феденко Панас Васильович — політичний діяч, історик, публіцист.<br /> Фокін Вітольд Павлович — перший прем'єр-міністр України.<br /> Худякова Антоніна Федорівна — військова льотчиця, Герой Радянського Союзу (1945), директор Олександрійського краєзнавчого музею.<br /> Цапюк Степан Кирилович (міський голова).<br /> Цигульський Валентин Володимирович — підполковник Збройних сил України, заступник командира 16-ї вертолітної бригади, учасник збройного конфлікту на сході України.<br /> Цівчинська Алла Аполлонівна (1912—1997) — українська письменниця.<br /> Чернов Леонід Кіндратович — український поет і прозаїк.<br /> Чижевський Дмитро Іванович — славіст і літературознавець.<br /> Широков Віталій Валерійович (1981—2015) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.<br /> Шліфер Йосип Григорович (1896—1943) — український лікар-рентгенолог, доктор медичних наук.<br /> Шрайбер Елеонора Лазарівна (1918—2004) — літературознавець, перекладач, критик.<br /> Шульга Інна Антонівна — краєзнавець, засновник і директор Олександрійського музею миру.<br /> Юра Гнат Петрович — актор і режисер.<br /> Ястржембський Володимир Антонович (1866-?) — професор Харківського університету.<br /> Лавріненко Валерій Іванович — український науковець в галузі механічної обробки металів, доктор технічних наук, професор.<br /> <br /> ==Міста-побратими==<br /> Яроцин, Польща<br /> Сінь-І, КНР<br /> Мозир, Білорусь<br /> Тервел, Болгарія<br /> <br /> <br /> ==Рідне місто на карті України [https://www.google.com.ua/maps Google карти]==<br /> [[Файл:Місцевосці Олександрії.png]]<br /> <br /> ==Таблиця &quot;Найважливіші події на території рідного краю&quot;==<br /> <br /> &lt;TABLE BORDER=1&gt;<br /> &lt;TR&gt;<br /> &lt;TH&gt; Дата &lt;/TH&gt; &lt;TH&gt; Історична подія &lt;/TH&gt; <br /> &lt;/TR&gt;<br /> <br /> &lt;TR&gt;<br /> &lt;TD height=24px;&gt; 1576 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Перша згадка під назвою Усиківка &lt;/TD&gt; <br /> &lt;/TR&gt;<br /> <br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1752—1764 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Була розміщена 3 рота новосербського Пандурського полку &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1760-ті &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Замість Усиківки з'являється шанець Бечея або Беча &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1783 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Включенння до складу Катеринославського намісництва &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1873 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Відкрилась жіноча гімназія &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1904 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Відкрилась чоловіча гімназія &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1910 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Відкрилась учительська семінарія &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; Травень 1919 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Олександрія стала центром антибільшовицького повстання під проводом отамана Никифора Григор'єва &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; Інтербелум (міжвоєнний період) &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Розвиток промисловості &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 6 серпня 1941 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Олександрія зайнята Третім рейхом без бою &lt;/TD&gt; &lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 15 листопада 1941 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Місто стало центром Олександрійського ґебіту в складі Генеральної округи Миколаїв &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 6 грудня 1943 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Взяття Олександрії військами Червоної армії &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1951–1971 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Збудовано близько 20 промислових підприємств, 9 з них для видобутку і переробки бурого вугілля &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;/TABLE&gt;<br /> <br /> [[[[Файл:Олександрія.Фонтан.jpg|міні]]]]<br /> <br /> =='''Ресурси:'''==<br /> <br /> *Посилання на презентацію у '''Google Диск'''[https://drive.google.com/file/d/1EdcdinbKsc91B2cvl0ibs3HJoqoMcr9S/view?usp=sharing]; <br /> <br /> *Посилання на власний фотоальбом у '''Google Диск'''; <br /> *Посилання на власний блог у [http://www.blogger.com Blogger];<br /> <br /> *Посилання на добірку відеоматеріалів;<br /> <br /> *Посилання на опитування або анкету у '''Google Форми''';<br /> <br /> *Посилання на спільний груповий постер.<br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> Сторінка проекту [[Проект &quot;Моє рідне місто або село&quot;]]<br /> <br /> [http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]</div>

7704140 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:7704140 2019-05-07T06:14:37Z

<p>7704140: </p> <hr /> <div><br /> <br /> '''''&lt;font color='violet' size=6&gt;Корлюк Максим Сергійович&lt;/font&gt;'''''<br /> <br /> == Про себе ==<br /> Студент 12-ої групи факультету філології та журналістики<br /> == Мої інтереси ==<br /> Цікавлюся екстремальним велоспортом від назвою freeride та slopestyle, також грою на музичних інструментах.<br /> <br /> == Навчальні курси та проекти, в яких беру участь ==<br /> [[Проект &quot;Моє рідне місто або село&quot;]]<br /> <br /> == Мої роботи ==<br /> [[Моє місто - Олександрія]]</div>

7704140 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:7704140 2019-05-07T06:14:22Z

<p>7704140: </p> <hr /> <div><br /> <br /> '''''&lt;font color='dark_violet' size=6&gt;Корлюк Максим Сергійович&lt;/font&gt;'''''<br /> <br /> == Про себе ==<br /> Студент 12-ої групи факультету філології та журналістики<br /> == Мої інтереси ==<br /> Цікавлюся екстремальним велоспортом від назвою freeride та slopestyle, також грою на музичних інструментах.<br /> <br /> == Навчальні курси та проекти, в яких беру участь ==<br /> [[Проект &quot;Моє рідне місто або село&quot;]]<br /> <br /> == Мої роботи ==<br /> [[Моє місто - Олександрія]]</div>

7704140 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:7704140 2019-05-07T06:13:57Z

<p>7704140: </p> <hr /> <div><br /> <br /> '''''&lt;font color='pink' size=6&gt;Корлюк Максим Сергійович&lt;/font&gt;'''''<br /> <br /> == Про себе ==<br /> Студент 12-ої групи факультету філології та журналістики<br /> == Мої інтереси ==<br /> Цікавлюся екстремальним велоспортом від назвою freeride та slopestyle, також грою на музичних інструментах.<br /> <br /> == Навчальні курси та проекти, в яких беру участь ==<br /> [[Проект &quot;Моє рідне місто або село&quot;]]<br /> <br /> == Мої роботи ==<br /> [[Моє місто - Олександрія]]</div>

7704140 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:7704140 2019-05-07T06:09:48Z

<p>7704140: </p> <hr /> <div><br /> <br /> '''''&lt;font color='violet' size=6&gt;Корлюк Максим Сергійович&lt;/font&gt;'''''<br /> <br /> == Про себе ==<br /> Студент 12-ої групи факультету філології та журналістики<br /> == Мої інтереси ==<br /> Цікавлюся екстремальним велоспортом від назвою freeride та slopestyle, також грою на музичних інструментах.<br /> <br /> == Навчальні курси та проекти, в яких беру участь ==<br /> [[Проект &quot;Моє рідне місто або село&quot;]]<br /> <br /> == Мої роботи ==<br /> [[Моє місто - Олександрія]]</div>

7704140 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:7704140 2019-05-07T06:09:31Z

<p>7704140: </p> <hr /> <div><br /> <br /> '''''&lt;font color='orange' size=6&gt;Корлюк Максим Сергійович&lt;/font&gt;'''''<br /> <br /> == Про себе ==<br /> Студент 12-ої групи факультету філології та журналістики<br /> == Мої інтереси ==<br /> Цікавлюся екстремальним велоспортом від назвою freeride та slopestyle, також грою на музичних інструментах.<br /> <br /> == Навчальні курси та проекти, в яких беру участь ==<br /> [[Проект &quot;Моє рідне місто або село&quot;]]<br /> <br /> == Мої роботи ==<br /> [[Моє місто - Олександрія]]</div>

7704140 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:7704140 2019-05-07T06:09:11Z

<p>7704140: </p> <hr /> <div><br /> <br /> '''''&lt;font color='blue' size=6&gt;Корлюк Максим Сергійович&lt;/font&gt;'''''<br /> <br /> == Про себе ==<br /> Студент 12-ої групи факультету філології та журналістики<br /> == Мої інтереси ==<br /> Цікавлюся екстремальним велоспортом від назвою freeride та slopestyle, також грою на музичних інструментах.<br /> <br /> == Навчальні курси та проекти, в яких беру участь ==<br /> [[Проект &quot;Моє рідне місто або село&quot;]]<br /> <br /> == Мої роботи ==<br /> [[Моє місто - Олександрія]]</div>

7704140 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:7704140 2019-05-07T06:05:44Z

<p>7704140: </p> <hr /> <div><br /> <br /> '''''&lt;font color='violet' size=6&gt;Корлюк Максим Сергійович&lt;/font&gt;'''''<br /> <br /> == Про себе ==<br /> Студент 12-ої групи факультету філології та журналістики<br /> == Мої інтереси ==<br /> Цікавлюся екстремальним велоспортом від назвою freeride та slopestyle, також грою на музичних інструментах.<br /> <br /> == Навчальні курси та проекти, в яких беру участь ==<br /> [[Проект &quot;Моє рідне місто або село&quot;]]<br /> <br /> == Мої роботи ==<br /> [[Моє місто - Олександрія]]</div>

7704140 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:7704140 2019-05-07T06:05:08Z

<p>7704140: </p> <hr /> <div><br /> <br /> '''''&lt;font color='violet' size=6&gt;Корлюк Максим Сергійович&lt;/font&gt;'''''<br /> <br /> == Про себе ==<br /> Студент 12-ої групи факультету філології та журналістики<br /> == Мої інтереси ==<br /> Цікавлюся екстремальним велоспортом від назвою freeride та slopestyle, також грою на музичних інструментах.<br /> <br /> == Навчальні курси та проекти, в яких беру участь ==<br /> Моє місто - Олександрія.<br /> <br /> == Мої роботи ==<br /> [[Моє місто - Олександрія]]</div>

7704140 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A3%D0%9018%D0%91_(%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B0_(%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%96_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0,_%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0)_2018_%D1%80%D1%96%D0%BA_%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D1%83)) 2019-05-07T05:54:38Z

<p>7704140: Створена сторінка: ===Список студентів (за алфавітом)=== # Корлюк Максим Сергійович ===Істор...</p> <hr /> <div>===Список студентів (за алфавітом)===<br /> # [[Користувач:7704140|Корлюк Максим Сергійович]]<br /> <br /> ===Історія створення групи===<br /> <br /> ===Список проектів в яких приймає участь група===<br /> * [[Проект &quot;Моє рідне місто або село&quot;]]<br /> *<br /> <br /> <br /> <br /> -----<br /> <br /> ===Список наших ресурсів в інтернет===<br /> <br /> Наприклад, блог групи, груповий фотоальбом та ін.<br /> <br /> [[category:Академічні групи]]</div>

7704140 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D1%83%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B5%D1%82%D1%83_%D1%84%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%97_%D1%82%D0%B0_%D0%B6%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8 2019-05-07T05:52:19Z

<p>7704140: </p> <hr /> <div>[[УА18Б (Середня освіта (Українська мова і література, англійська мова) 2018 рік вступу))]]<br /> <br /> [[УП18Б (Середня освіта (Українська мова і література, психологія) 2018 рік вступу))]]<br /> <br /> [[ЖР18Б (Журналістика 2018 рік вступу)]]<br /> <br /> [[ЖР17Б (Журналістика 2017 рік вступу)]]<br /> <br /> [[УА17Б (Середня освіта (Українська мова і література) 2017 рік вступу))]]<br /> <br /> <br /> [[СО-У16-1 (середня освіта українська мова і література 2016 рік вступу)]]<br /> <br /> [[СО-У16-2 (середня освіта українська мова і література 2016 рік вступу)]]<br /> <br /> [[Ж16 (журналістика 2016 рік вступу)]]<br /> <br /> [[СО-У16-1-З (середня освіта українська мова і література 2016 рік вступу, заочна форма навчання)]]<br /> <br /> [[СО-У16-2-З (середня освіта українська мова і література 2016 рік вступу, заочна форма навчання)]]<br /> <br /> [[Ж16-З (журналістика 2016рік вступу, заочна форма навчання)]]<br /> <br /> <br /> [[У15 (українська мова і література 2015 рік вступу)]]<br /> <br /> [[ВС15 (видавнича справа та редагування 2015 рік вступу)]]<br /> <br /> [[У15-1-З (українська мова і література 2015 рік вступу, заочна форма навчання)]]<br /> <br /> [[У15-2-З (українська мова і література 2015 рік вступу, заочна форма навчання)]]<br /> <br /> [[У15-ПДО-З (українська мова і література перепідготовка спеціалістів 2015 рік вступу, заочна форма навчання)]]<br /> <br /> [[ВС15-З (видавнича справа та редагування 2015 рік вступу, заочна форма навчання)]]<br /> <br /> <br /> [[ВС14 (видавнича справа та редагування 2014 рік вступу)]]<br /> <br /> [[У14-1 (українська мова і література 2014 рік вступу)]]<br /> <br /> [[У14-2 (українська мова і література 2014 рік вступу)]]<br /> <br /> [[У14-1-З (українська мова і література 2014 рік вступу, заочна форма навчання)]]<br /> <br /> [[У14-2-З (українська мова і література 2014 рік вступу, заочна форма навчання)]]<br /> <br /> [[У14-ПДО-З (українська мова і література перепідготовка спеціалістів 2014 рік вступу, заочна форма навчання)]]<br /> <br /> [[ВС14-З (видавнича справа та редагування 2014 рік вступу, заочна форма навчання)]]<br /> <br /> <br /> [[СО-УМ16 (середня освіта українська мова і література 2016 рік вступу, магістр)]]<br /> <br /> [[СО-УМ16-З (середня освіта українська мова і література 2016 рік вступу, заочна форма навчання, магістр)]]<br /> <br /> <br /> [[УА17М (Середня освіта (Українська мова і література) 2017 рік вступу, магістр)]]<br /> <br /> [[УР17М (Середня освіта (Українська мова і література) 2017 рік вступу, магістр)]]<br /> <br /> [[УА17М-з (Середня освіта, (Українська мова і література) 2017 рік вступу, заочна форма навчання, магістр)]]<br /> <br /> [[УР17М-з (Середня освіта, (Українська мова і література) 2017 рік вступу, заочна форма навчання, магістр)]]<br /> <br /> <br /> === Архів ===<br /> [[ВС13 (видавнича справа та редагування 2013 рік вступу)]]<br /> <br /> [[У13-1 (українська мова і література 2013 рік вступу)]]<br /> <br /> [[У13-2 (українська мова і література 2013 рік вступу)]]<br /> <br /> [[У13-1-З (українська мова і література 2013 рік вступу, заочна форма навчання)]]<br /> <br /> [[У13-2-З (українська мова і література 2013 рік вступу, заочна форма навчання)]]<br /> <br /> [[У13-ПДО-З (українська мова і література перепідготовка спеціалістів 2013 рік вступу, заочна форма навчання)]]<br /> <br /> [[ВС13-З (видавнича справа та редагування 2013 рік вступу, заочна форма навчання)]]<br /> <br /> <br /> [[ВС12 (видавнича справа та редагування 2012 рік вступу)]]<br /> <br /> [[У12-1 (українська мова і література 2012 рік вступу)]]<br /> <br /> [[У12-2 (українська мова і література 2012 рік вступу)]]<br /> <br /> [[У12-З (українська мова і література 2012 рік вступу, заочна форма навчання)]]<br /> <br /> [[У12-ПДО-З (українська мова і література перепідготовка спеціалістів 2012 рік вступу, заочна форма навчання)]]<br /> <br /> [[ВС12-З (видавнича справа та редагування 2012 рік вступу, заочна форма навчання)]]<br /> <br /> <br /> [[ВСС15 (видавнича справа та редагування 2015 рік вступу, спеціаліст)]]<br /> <br /> [[УС15-Р (українська мова і література редагування освітніх видань 2015 рік вступу, спеціаліст)]]<br /> <br /> [[УС15-А (українська мова і література додаткова спеціальність: мова і література (англійська) 2015 рік вступу, спеціаліст)]]<br /> <br /> [[УС15-А-З (укр.мова і література додаткова спеціальність: мова і література (англійська) 2015 рік вступу, заочна форма навчання, спеціаліст)]]<br /> <br /> [[УС15-Б-З (українська мова і література шкільне бібліотекознавство 2015 рік вступу, заочна форма навчання, спеціаліст)]]<br /> <br /> [[УС15-З (українська мова і література 2015 рік вступу, заочна форма навчання, спеціаліст)]]<br /> <br /> <br /> [[ЖС16 (журналістика 2016 рік вступу, спеціаліст)]]<br /> <br /> [[СО-УС16-Р (середня освіта українська мова і література, редагування освітніх видань 2016 рік вступу, спеціаліст)]]<br /> <br /> [[СО-УС16-А (середня освіта українська мова і література. мова і література (англійська) 2016 рік вступу, спеціаліст)]]<br /> <br /> [[СО-УС16-А-З (середня освіта українська мова і література. мова і література (англійська) 2016 рік вступу, заочна форма навчання, спеціаліст)]]<br /> <br /> [[СО-УС16-Б-З (середня освіта шкільне бібліотекознавство 2016 рік вступу, заочна форма навчання, спеціаліст)]]<br /> <br /> [[ЖС16-З (журналістика 2016 рік вступу, заочна форма навчання, спеціаліст)]]<br /> <br /> <br /> [[УМ15 (українська мова і література 2015 рік вступу, магістр)]]<br /> <br /> [[УМ15-З (українська мова і література 2015 рік вступу, заочна форма навчання, магістр)]]<br /> <br /> === 11 група ===<br /> <br /> #[[Користувач:Клімов|Клімов Віктор]]<br /> #[[Користувач:Мартинюк Олександра Юріївна|Мартинюк Олекандра]]<br /> #[[Користувач:Палій Аня|Палій Аня]]<br /> #[[Користувач:Шевченко Олена|Шевченко Олена]]<br /> #[[Користувач:Войцеховська Анастасія Дмитрівна|Войцеховська Анастасія]]<br /> # [[Користувач:Аліна Юрченко| Юрченко Аліна ]]<br /> #[[Користувач:Попова Марина Михайлівна|Попова Марина]]<br /> #[[Користувач:Яна Стецюк| Стецюк Яна]]<br /> #[[Користувач:Анастасія Колесник| Колесник Анастасія]]<br /> <br /> === 12 група ===<br /> #[[Користувач:Воробйова Ксенія|Воробйова Ксенія]]<br /> #[[Користувач:Сергій Лубенець|Сергій Лубенець]]<br /> #[[Васюта Вікторія|Васюта Вікторія]]</div>

7704140 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9C%D0%BE%D1%94_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_-_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D1%8F 2019-05-07T05:45:48Z

<p>7704140: </p> <hr /> <div>==Олександрія==<br /> Олександрі́я (колишні назви: Усівка (Усиківка), Бечея (Беча), Олександрійськ) — місто обласного підпорядкування (з 26.11.1946[4]) Кіровоградської області України, центр Олександрійського району (місто до складу району не входить). Є центром Олександрійської міської ради <br /> [[Файл:Щщ.jpg|міні]]<br /> ==Розташування==<br /> Місто розташоване на сході області, на відстані 75 км на північний схід від Кропивницького. Разом з підпорядкованими Олександрійській міській раді селищами міського типу Олександрійське, Пантаївка площа міста Олександрії становить 6 142 га. <br /> <br /> ==Історія==<br /> Перша згадка про поселення Усиківку на території міста датується 1746 роком. Відповідно до напівлегендарної версії, поселення виникло як козацький зимівник, заснований запорозьким козаком Усиком, разом з побратимами та молодими козаками (джурами). Відповідно до даних вивчення подворових ревізій ХVІІІ ст. на території міста на початку 1740-х замешкали козаки Кременчуцької сотні Миргородського полку «Григорій Усик з братом Сидором, Пилип Усик з братом Кирилом». Хоча й вони не були першими поселенцями цієї місцевості. Ще з кінця 1730-х тут мешкали Степан Терещенко з Кременчука, та Роман Касян з «сотни Богацкой». Усики полишили поселення у зв'язку з переселенням сюди сербів і створенням шанцю Бечея, і в подальшому Усики серед жителів поселення не зафіксовані.[5]<br /> <br /> Від часу свого заснування Усівка (або Усиківка) була укріпленим пунктом, який стояв на шляху набігів кримських татар та походів шляхти на землі обабіч Інгульця. Поселення стояло на важливому торговому чумацькому шляху з Полтави у Крим. За переписом 1752 р. в Усівці нараховувалось 109 дворів, проживало 256 чоловік. 1759 році збудована перша православна церква Святителя Миколая. Офіційно статус поселення Усівці було надано в 1754 р., після будівництва на місці нинішнього Кропивницького фортеці.<br /> <br /> Історичним центром міста є місце біля впадіння річки Березівки в Інгулець, завдяки зручності оборони поселення, обмеженого з двох сторін річками. Зараз на цьому місці знаходиться центральний міський парк культури і відпочинку імені Т. Г. Шевченка та культурно-спортивний комплекс «Ніка» (центральний міський стадіон).<br /> <br /> У 1989 році розглядався проект створення Олександрійського національного ландшафтно-меморіального парку ім. Т. Г. Шевченка. Складовою частиною майбутнього дендропарку мав стати історико-архітектурний комплекс на острові Заснова в межиріччі Березівки та Інгульця. Було заплановано відтворити козацьке поселення та встановити пам'ятний знак козакам-засновникам міста. Але через відсутність належного фінансування цей проект так і не був реалізований. <br /> <br /> ==Видатні особистості==<br /> Докладніше: :Категорія:Персоналії:Олександрія<br /> <br /> Бендеров Максим Васильович — український спортсмен та військовик, Чемпіон України з панкратіону, старший розвідник підрозділу спеціального призначення ГУР МО України. Загинув в ході антитерористичної операції.<br /> Білль-Білоцерковський Володимир Наумович — письменник, драматург.<br /> Бусигін Євген Андрійович (1983—2016) — старшина Збройних сил України, учасник російсько-української війни.<br /> Гарасюта Микола Федорович — винахідник, член-кореспондент Академії наук УРСР.<br /> Голосенко Дмитро Валерійович — старший лейтенант Збройних сил України, учасник збройного конфлікту на сході України.<br /> Гороховатський Ярослав Борисович — хімік, член-кореспондент Академії наук УРСР.<br /> Григор'єв Матвій Олександрович — повстанський отаман Степової України, організатор найбільшого антикомуністичного повстання на Півдні України (1919), самопроголошений Гетьман Вільної України (1919)<br /> Діброва Ілля Данилович — ватажок партизанського руху України і Словаччини.<br /> Добровольський Сергій Валерійович (1984—2014) — старший прапорщик Збройних сил України, учасник російсько-української війни.<br /> Єдкін Віктор Дмитрович — військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1945).<br /> Єфремов Михайло Єфремович — учасник боїв за визволення Кіровоградщини, Герой Радянського Союзу (1944).<br /> Заславський Євген Львович — білоруський архітектор.<br /> Зейналов Едуард Джангірович — політик, державний службовець, народний депутат 5-го і 6-го скликань, голова Кіровоградської облдержадміністрації (2005–2006).<br /> Козак Микола Михайлович — український актор в Татарстані, Росії.[53]<br /> Кошовий Петро Кирилович — маршал, двічі Герой Радянського Союзу.<br /> Кравченко Юрій Федорович — міністр внутрішніх справ України.<br /> Кулигін Олег Борисович — капітан, начальник інженерної служби, військовослужбовець 3-го окремого полку спецпризначення (Кіровоград). Загинув під час обстрілу проросійськими бойовиками аеропорту Донецька.<br /> Молчанов Олексій Петрович — організатор евакуації по залізниці в роки Великої Вітчизняної війни.<br /> Ненько Ігор Анатолійович — перший українець, який переплив Ла-Манш.<br /> Нечерда Борис Андрійович — український поет-дисидент.<br /> Никифоров Василь Миколайович — олександрійський священик, історик-краєзнавець.<br /> Носенко Надія Сергіївна (1918, Олександрія — 2010) — український скульптор.<br /> Охапкін Олександр Ігорович — український художник, іконописець.<br /> Пестушко Костянтин — головний отаман Холодноярської республіки, отаман Степової дивізії, видатний діяч Української революції<br /> Писанко Микола Миколайович — український художник, теоретик мистецтва, педагог.<br /> Півняк Геннадій Григорович — доктор технічних наук, ректор Національного гірничого університету України.<br /> Попов Леонід Іванович — 47-ий космонавт, двічі Герой Радянського Союзу.<br /> Романов Володимир Павлович — географ, мандрівник, декабрист.<br /> Секунда Шолом — єврейський композитор США.<br /> Степаненко Микола Іванович — український політичний і громадський діяч, письменник-публіцист, дослідник, скульптор.<br /> Степняк-Кравчинський Сергій Михайлович — письменник, народник, революціонер.<br /> Труховська-Ванєєва Домініка Василівна — діячка революційного руху.<br /> Туйгунов Леонід Наумович — військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1944).<br /> Феденко Панас Васильович — політичний діяч, історик, публіцист.<br /> Фокін Вітольд Павлович — перший прем'єр-міністр України.<br /> Худякова Антоніна Федорівна — військова льотчиця, Герой Радянського Союзу (1945), директор Олександрійського краєзнавчого музею.<br /> Цапюк Степан Кирилович (міський голова).<br /> Цигульський Валентин Володимирович — підполковник Збройних сил України, заступник командира 16-ї вертолітної бригади, учасник збройного конфлікту на сході України.<br /> Цівчинська Алла Аполлонівна (1912—1997) — українська письменниця.<br /> Чернов Леонід Кіндратович — український поет і прозаїк.<br /> Чижевський Дмитро Іванович — славіст і літературознавець.<br /> Широков Віталій Валерійович (1981—2015) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.<br /> Шліфер Йосип Григорович (1896—1943) — український лікар-рентгенолог, доктор медичних наук.<br /> Шрайбер Елеонора Лазарівна (1918—2004) — літературознавець, перекладач, критик.<br /> Шульга Інна Антонівна — краєзнавець, засновник і директор Олександрійського музею миру.<br /> Юра Гнат Петрович — актор і режисер.<br /> Ястржембський Володимир Антонович (1866-?) — професор Харківського університету.<br /> Лавріненко Валерій Іванович — український науковець в галузі механічної обробки металів, доктор технічних наук, професор.<br /> <br /> ==Міста-побратими==<br /> Яроцин, Польща<br /> Сінь-І, КНР<br /> Мозир, Білорусь<br /> Тервел, Болгарія<br /> <br /> <br /> ==Рідне місто на карті України [https://www.google.com.ua/maps Google карти]==<br /> [[Файл:Місцевосці Олександрії.png]]<br /> <br /> ==Таблиця &quot;Найважливіші події на території рідного краю&quot;==<br /> <br /> &lt;TABLE BORDER=1&gt;<br /> &lt;TR&gt;<br /> &lt;TH&gt; Дата &lt;/TH&gt; &lt;TH&gt; Історична подія &lt;/TH&gt; <br /> &lt;/TR&gt;<br /> <br /> &lt;TR&gt;<br /> &lt;TD height=24px;&gt; 1576 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Перша згадка під назвою Усиківка &lt;/TD&gt; <br /> &lt;/TR&gt;<br /> <br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1752—1764 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Була розміщена 3 рота новосербського Пандурського полку &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1760-ті &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Замість Усиківки з'являється шанець Бечея або Беча &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1783 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Включенння до складу Катеринославського намісництва &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1873 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Відкрилась жіноча гімназія &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1904 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Відкрилась чоловіча гімназія &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1910 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Відкрилась учительська семінарія &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; Травень 1919 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Олександрія стала центром антибільшовицького повстання під проводом отамана Никифора Григор'єва &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; Інтербелум (міжвоєнний період) &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Розвиток промисловості &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 6 серпня 1941 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Олександрія зайнята Третім рейхом без бою &lt;/TD&gt; &lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 15 листопада 1941 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Місто стало центром Олександрійського ґебіту в складі Генеральної округи Миколаїв &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 6 грудня 1943 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Взяття Олександрії військами Червоної армії &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1951–1971 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Збудовано близько 20 промислових підприємств, 9 з них для видобутку і переробки бурого вугілля &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;/TABLE&gt;<br /> <br /> [[[[Файл:Олександрія.Фонтан.jpg|міні]]]]<br /> <br /> =='''Ресурси:'''==<br /> <br /> *Посилання на презентацію у '''Google Диск'''; <br /> <br /> *Посилання на власний фотоальбом у '''Google Диск'''; <br /> *Посилання на власний блог у [http://www.blogger.com Blogger];<br /> <br /> *Посилання на добірку відеоматеріалів;<br /> <br /> *Посилання на опитування або анкету у '''Google Форми''';<br /> <br /> *Посилання на спільний груповий постер.<br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> Сторінка проекту [[Проект &quot;Моє рідне місто або село&quot;]]<br /> <br /> [http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]</div>

7704140 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:7704140 2019-05-07T05:43:07Z

<p>7704140: </p> <hr /> <div><br /> <br /> '''''&lt;font color='violet' size=6&gt;Корлюк Максим Сергійович&lt;/font&gt;'''''<br /> <br /> == Про себе ==<br /> Студент 12-ої групи факультету філології та журналістики<br /> == Мої інтереси ==<br /> Цікавлюся екстремальним велоспортом від назвою freeride та slopestyle, також грою на музичних інструментах.<br /> <br /> == Навчальні курси та проекти, в яких беру участь ==<br /> В цьому розділі розміщуються посилання на проекти, в яких ви берете участь.<br /> <br /> == Мої роботи ==<br /> [[Моє місто - Олександрія]]</div>

7704140 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9C%D0%BE%D1%94_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_-_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D1%8F 2019-05-07T05:40:41Z

<p>7704140: </p> <hr /> <div>==Олександрія==<br /> Олександрі́я (колишні назви: Усівка (Усиківка), Бечея (Беча), Олександрійськ) — місто обласного підпорядкування (з 26.11.1946[4]) Кіровоградської області України, центр Олександрійського району (місто до складу району не входить). Є центром Олександрійської міської ради <br /> [[Файл:Щщ.jpg|міні]]<br /> ==Розташування==<br /> Місто розташоване на сході області, на відстані 75 км на північний схід від Кропивницького. Разом з підпорядкованими Олександрійській міській раді селищами міського типу Олександрійське, Пантаївка площа міста Олександрії становить 6 142 га. <br /> <br /> ==Історія==<br /> Перша згадка про поселення Усиківку на території міста датується 1746 роком. Відповідно до напівлегендарної версії, поселення виникло як козацький зимівник, заснований запорозьким козаком Усиком, разом з побратимами та молодими козаками (джурами). Відповідно до даних вивчення подворових ревізій ХVІІІ ст. на території міста на початку 1740-х замешкали козаки Кременчуцької сотні Миргородського полку «Григорій Усик з братом Сидором, Пилип Усик з братом Кирилом». Хоча й вони не були першими поселенцями цієї місцевості. Ще з кінця 1730-х тут мешкали Степан Терещенко з Кременчука, та Роман Касян з «сотни Богацкой». Усики полишили поселення у зв'язку з переселенням сюди сербів і створенням шанцю Бечея, і в подальшому Усики серед жителів поселення не зафіксовані.[5]<br /> <br /> Від часу свого заснування Усівка (або Усиківка) була укріпленим пунктом, який стояв на шляху набігів кримських татар та походів шляхти на землі обабіч Інгульця. Поселення стояло на важливому торговому чумацькому шляху з Полтави у Крим. За переписом 1752 р. в Усівці нараховувалось 109 дворів, проживало 256 чоловік. 1759 році збудована перша православна церква Святителя Миколая. Офіційно статус поселення Усівці було надано в 1754 р., після будівництва на місці нинішнього Кропивницького фортеці.<br /> <br /> Історичним центром міста є місце біля впадіння річки Березівки в Інгулець, завдяки зручності оборони поселення, обмеженого з двох сторін річками. Зараз на цьому місці знаходиться центральний міський парк культури і відпочинку імені Т. Г. Шевченка та культурно-спортивний комплекс «Ніка» (центральний міський стадіон).<br /> <br /> У 1989 році розглядався проект створення Олександрійського національного ландшафтно-меморіального парку ім. Т. Г. Шевченка. Складовою частиною майбутнього дендропарку мав стати історико-архітектурний комплекс на острові Заснова в межиріччі Березівки та Інгульця. Було заплановано відтворити козацьке поселення та встановити пам'ятний знак козакам-засновникам міста. Але через відсутність належного фінансування цей проект так і не був реалізований. <br /> <br /> ==Видатні особистості==<br /> Докладніше: :Категорія:Персоналії:Олександрія<br /> <br /> Бендеров Максим Васильович — український спортсмен та військовик, Чемпіон України з панкратіону, старший розвідник підрозділу спеціального призначення ГУР МО України. Загинув в ході антитерористичної операції.<br /> Білль-Білоцерковський Володимир Наумович — письменник, драматург.<br /> Бусигін Євген Андрійович (1983—2016) — старшина Збройних сил України, учасник російсько-української війни.<br /> Гарасюта Микола Федорович — винахідник, член-кореспондент Академії наук УРСР.<br /> Голосенко Дмитро Валерійович — старший лейтенант Збройних сил України, учасник збройного конфлікту на сході України.<br /> Гороховатський Ярослав Борисович — хімік, член-кореспондент Академії наук УРСР.<br /> Григор'єв Матвій Олександрович — повстанський отаман Степової України, організатор найбільшого антикомуністичного повстання на Півдні України (1919), самопроголошений Гетьман Вільної України (1919)<br /> Діброва Ілля Данилович — ватажок партизанського руху України і Словаччини.<br /> Добровольський Сергій Валерійович (1984—2014) — старший прапорщик Збройних сил України, учасник російсько-української війни.<br /> Єдкін Віктор Дмитрович — військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1945).<br /> Єфремов Михайло Єфремович — учасник боїв за визволення Кіровоградщини, Герой Радянського Союзу (1944).<br /> Заславський Євген Львович — білоруський архітектор.<br /> Зейналов Едуард Джангірович — політик, державний службовець, народний депутат 5-го і 6-го скликань, голова Кіровоградської облдержадміністрації (2005–2006).<br /> Козак Микола Михайлович — український актор в Татарстані, Росії.[53]<br /> Кошовий Петро Кирилович — маршал, двічі Герой Радянського Союзу.<br /> Кравченко Юрій Федорович — міністр внутрішніх справ України.<br /> Кулигін Олег Борисович — капітан, начальник інженерної служби, військовослужбовець 3-го окремого полку спецпризначення (Кіровоград). Загинув під час обстрілу проросійськими бойовиками аеропорту Донецька.<br /> Молчанов Олексій Петрович — організатор евакуації по залізниці в роки Великої Вітчизняної війни.<br /> Ненько Ігор Анатолійович — перший українець, який переплив Ла-Манш.<br /> Нечерда Борис Андрійович — український поет-дисидент.<br /> Никифоров Василь Миколайович — олександрійський священик, історик-краєзнавець.<br /> Носенко Надія Сергіївна (1918, Олександрія — 2010) — український скульптор.<br /> Охапкін Олександр Ігорович — український художник, іконописець.<br /> Пестушко Костянтин — головний отаман Холодноярської республіки, отаман Степової дивізії, видатний діяч Української революції<br /> Писанко Микола Миколайович — український художник, теоретик мистецтва, педагог.<br /> Півняк Геннадій Григорович — доктор технічних наук, ректор Національного гірничого університету України.<br /> Попов Леонід Іванович — 47-ий космонавт, двічі Герой Радянського Союзу.<br /> Романов Володимир Павлович — географ, мандрівник, декабрист.<br /> Секунда Шолом — єврейський композитор США.<br /> Степаненко Микола Іванович — український політичний і громадський діяч, письменник-публіцист, дослідник, скульптор.<br /> Степняк-Кравчинський Сергій Михайлович — письменник, народник, революціонер.<br /> Труховська-Ванєєва Домініка Василівна — діячка революційного руху.<br /> Туйгунов Леонід Наумович — військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1944).<br /> Феденко Панас Васильович — політичний діяч, історик, публіцист.<br /> Фокін Вітольд Павлович — перший прем'єр-міністр України.<br /> Худякова Антоніна Федорівна — військова льотчиця, Герой Радянського Союзу (1945), директор Олександрійського краєзнавчого музею.<br /> Цапюк Степан Кирилович (міський голова).<br /> Цигульський Валентин Володимирович — підполковник Збройних сил України, заступник командира 16-ї вертолітної бригади, учасник збройного конфлікту на сході України.<br /> Цівчинська Алла Аполлонівна (1912—1997) — українська письменниця.<br /> Чернов Леонід Кіндратович — український поет і прозаїк.<br /> Чижевський Дмитро Іванович — славіст і літературознавець.<br /> Широков Віталій Валерійович (1981—2015) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.<br /> Шліфер Йосип Григорович (1896—1943) — український лікар-рентгенолог, доктор медичних наук.<br /> Шрайбер Елеонора Лазарівна (1918—2004) — літературознавець, перекладач, критик.<br /> Шульга Інна Антонівна — краєзнавець, засновник і директор Олександрійського музею миру.<br /> Юра Гнат Петрович — актор і режисер.<br /> Ястржембський Володимир Антонович (1866-?) — професор Харківського університету.<br /> Лавріненко Валерій Іванович — український науковець в галузі механічної обробки металів, доктор технічних наук, професор.<br /> <br /> ==Міста-побратими==<br /> Яроцин, Польща<br /> Сінь-І, КНР<br /> Мозир, Білорусь<br /> Тервел, Болгарія<br /> <br /> <br /> ==Рідне місто або село на карті України [https://www.google.com.ua/maps Google карти]==<br /> [[Файл:Місцевосці Олександрії.png]]<br /> <br /> ==Таблиця &quot;Найважливіші події на території рідного краю&quot;==<br /> <br /> &lt;TABLE BORDER=1&gt;<br /> &lt;TR&gt;<br /> &lt;TH&gt; Дата &lt;/TH&gt; &lt;TH&gt; Історична подія &lt;/TH&gt; <br /> &lt;/TR&gt;<br /> <br /> &lt;TR&gt;<br /> &lt;TD height=24px;&gt; 1576 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Перша згадка під назвою Усиківка &lt;/TD&gt; <br /> &lt;/TR&gt;<br /> <br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1752—1764 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Була розміщена 3 рота новосербського Пандурського полку &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1760-ті &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Замість Усиківки з'являється шанець Бечея або Беча &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1783 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Включенння до складу Катеринославського намісництва &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1873 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Відкрилась жіноча гімназія &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1904 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Відкрилась чоловіча гімназія &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1910 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Відкрилась учительська семінарія &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; Травень 1919 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Олександрія стала центром антибільшовицького повстання під проводом отамана Никифора Григор'єва &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; Інтербелум (міжвоєнний період) &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Розвиток промисловості &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 6 серпня 1941 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Олександрія зайнята Третім рейхом без бою &lt;/TD&gt; &lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 15 листопада 1941 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Місто стало центром Олександрійського ґебіту в складі Генеральної округи Миколаїв &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 6 грудня 1943 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Взяття Олександрії військами Червоної армії &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1951–1971 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Збудовано близько 20 промислових підприємств, 9 з них для видобутку і переробки бурого вугілля &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;/TABLE&gt;<br /> <br /> [[[[Файл:Олександрія.Фонтан.jpg|міні]]]]<br /> <br /> =='''Ресурси:'''==<br /> <br /> *Посилання на презентацію у '''Google Диск'''; <br /> <br /> *Посилання на власний фотоальбом у '''Google Диск'''; <br /> *Посилання на власний блог у [http://www.blogger.com Blogger];<br /> <br /> *Посилання на добірку відеоматеріалів;<br /> <br /> *Посилання на опитування або анкету у '''Google Форми''';<br /> <br /> *Посилання на спільний груповий постер.<br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> Сторінка проекту [[Проект &quot;Моє рідне місто або село&quot;]]<br /> <br /> [http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]</div>

7704140 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9C%D0%BE%D1%94_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_-_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D1%8F 2019-05-07T05:37:47Z

<p>7704140: </p> <hr /> <div>==Олександрія==<br /> Олександрі́я (колишні назви: Усівка (Усиківка), Бечея (Беча), Олександрійськ) — місто обласного підпорядкування (з 26.11.1946[4]) Кіровоградської області України, центр Олександрійського району (місто до складу району не входить). Є центром Олександрійської міської ради <br /> [[Файл:Щщ.jpg|міні]]<br /> ==Розташування==<br /> Місто розташоване на сході області, на відстані 75 км на північний схід від Кропивницького. Разом з підпорядкованими Олександрійській міській раді селищами міського типу Олександрійське, Пантаївка площа міста Олександрії становить 6 142 га. <br /> <br /> ==Історія==<br /> Перша згадка про поселення Усиківку на території міста датується 1746 роком. Відповідно до напівлегендарної версії, поселення виникло як козацький зимівник, заснований запорозьким козаком Усиком, разом з побратимами та молодими козаками (джурами). Відповідно до даних вивчення подворових ревізій ХVІІІ ст. на території міста на початку 1740-х замешкали козаки Кременчуцької сотні Миргородського полку «Григорій Усик з братом Сидором, Пилип Усик з братом Кирилом». Хоча й вони не були першими поселенцями цієї місцевості. Ще з кінця 1730-х тут мешкали Степан Терещенко з Кременчука, та Роман Касян з «сотни Богацкой». Усики полишили поселення у зв'язку з переселенням сюди сербів і створенням шанцю Бечея, і в подальшому Усики серед жителів поселення не зафіксовані.[5]<br /> <br /> Від часу свого заснування Усівка (або Усиківка) була укріпленим пунктом, який стояв на шляху набігів кримських татар та походів шляхти на землі обабіч Інгульця. Поселення стояло на важливому торговому чумацькому шляху з Полтави у Крим. За переписом 1752 р. в Усівці нараховувалось 109 дворів, проживало 256 чоловік. 1759 році збудована перша православна церква Святителя Миколая. Офіційно статус поселення Усівці було надано в 1754 р., після будівництва на місці нинішнього Кропивницького фортеці.<br /> <br /> Історичним центром міста є місце біля впадіння річки Березівки в Інгулець, завдяки зручності оборони поселення, обмеженого з двох сторін річками. Зараз на цьому місці знаходиться центральний міський парк культури і відпочинку імені Т. Г. Шевченка та культурно-спортивний комплекс «Ніка» (центральний міський стадіон).<br /> <br /> У 1989 році розглядався проект створення Олександрійського національного ландшафтно-меморіального парку ім. Т. Г. Шевченка. Складовою частиною майбутнього дендропарку мав стати історико-архітектурний комплекс на острові Заснова в межиріччі Березівки та Інгульця. Було заплановано відтворити козацьке поселення та встановити пам'ятний знак козакам-засновникам міста. Але через відсутність належного фінансування цей проект так і не був реалізований. <br /> <br /> ==Видатні особистості==<br /> Докладніше: :Категорія:Персоналії:Олександрія<br /> <br /> Бендеров Максим Васильович — український спортсмен та військовик, Чемпіон України з панкратіону, старший розвідник підрозділу спеціального призначення ГУР МО України. Загинув в ході антитерористичної операції.<br /> Білль-Білоцерковський Володимир Наумович — письменник, драматург.<br /> Бусигін Євген Андрійович (1983—2016) — старшина Збройних сил України, учасник російсько-української війни.<br /> Гарасюта Микола Федорович — винахідник, член-кореспондент Академії наук УРСР.<br /> Голосенко Дмитро Валерійович — старший лейтенант Збройних сил України, учасник збройного конфлікту на сході України.<br /> Гороховатський Ярослав Борисович — хімік, член-кореспондент Академії наук УРСР.<br /> Григор'єв Матвій Олександрович — повстанський отаман Степової України, організатор найбільшого антикомуністичного повстання на Півдні України (1919), самопроголошений Гетьман Вільної України (1919)<br /> Діброва Ілля Данилович — ватажок партизанського руху України і Словаччини.<br /> Добровольський Сергій Валерійович (1984—2014) — старший прапорщик Збройних сил України, учасник російсько-української війни.<br /> Єдкін Віктор Дмитрович — військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1945).<br /> Єфремов Михайло Єфремович — учасник боїв за визволення Кіровоградщини, Герой Радянського Союзу (1944).<br /> Заславський Євген Львович — білоруський архітектор.<br /> Зейналов Едуард Джангірович — політик, державний службовець, народний депутат 5-го і 6-го скликань, голова Кіровоградської облдержадміністрації (2005–2006).<br /> Козак Микола Михайлович — український актор в Татарстані, Росії.[53]<br /> Кошовий Петро Кирилович — маршал, двічі Герой Радянського Союзу.<br /> Кравченко Юрій Федорович — міністр внутрішніх справ України.<br /> Кулигін Олег Борисович — капітан, начальник інженерної служби, військовослужбовець 3-го окремого полку спецпризначення (Кіровоград). Загинув під час обстрілу проросійськими бойовиками аеропорту Донецька.<br /> Молчанов Олексій Петрович — організатор евакуації по залізниці в роки Великої Вітчизняної війни.<br /> Ненько Ігор Анатолійович — перший українець, який переплив Ла-Манш.<br /> Нечерда Борис Андрійович — український поет-дисидент.<br /> Никифоров Василь Миколайович — олександрійський священик, історик-краєзнавець.<br /> Носенко Надія Сергіївна (1918, Олександрія — 2010) — український скульптор.<br /> Охапкін Олександр Ігорович — український художник, іконописець.<br /> Пестушко Костянтин — головний отаман Холодноярської республіки, отаман Степової дивізії, видатний діяч Української революції<br /> Писанко Микола Миколайович — український художник, теоретик мистецтва, педагог.<br /> Півняк Геннадій Григорович — доктор технічних наук, ректор Національного гірничого університету України.<br /> Попов Леонід Іванович — 47-ий космонавт, двічі Герой Радянського Союзу.<br /> Романов Володимир Павлович — географ, мандрівник, декабрист.<br /> Секунда Шолом — єврейський композитор США.<br /> Степаненко Микола Іванович — український політичний і громадський діяч, письменник-публіцист, дослідник, скульптор.<br /> Степняк-Кравчинський Сергій Михайлович — письменник, народник, революціонер.<br /> Труховська-Ванєєва Домініка Василівна — діячка революційного руху.<br /> Туйгунов Леонід Наумович — військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1944).<br /> Феденко Панас Васильович — політичний діяч, історик, публіцист.<br /> Фокін Вітольд Павлович — перший прем'єр-міністр України.<br /> Худякова Антоніна Федорівна — військова льотчиця, Герой Радянського Союзу (1945), директор Олександрійського краєзнавчого музею.<br /> Цапюк Степан Кирилович (міський голова).<br /> Цигульський Валентин Володимирович — підполковник Збройних сил України, заступник командира 16-ї вертолітної бригади, учасник збройного конфлікту на сході України.<br /> Цівчинська Алла Аполлонівна (1912—1997) — українська письменниця.<br /> Чернов Леонід Кіндратович — український поет і прозаїк.<br /> Чижевський Дмитро Іванович — славіст і літературознавець.<br /> Широков Віталій Валерійович (1981—2015) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.<br /> Шліфер Йосип Григорович (1896—1943) — український лікар-рентгенолог, доктор медичних наук.<br /> Шрайбер Елеонора Лазарівна (1918—2004) — літературознавець, перекладач, критик.<br /> Шульга Інна Антонівна — краєзнавець, засновник і директор Олександрійського музею миру.<br /> Юра Гнат Петрович — актор і режисер.<br /> Ястржембський Володимир Антонович (1866-?) — професор Харківського університету.<br /> Лавріненко Валерій Іванович — український науковець в галузі механічної обробки металів, доктор технічних наук, професор.<br /> <br /> ==Міста-побратими==<br /> Яроцин, Польща<br /> Сінь-І, КНР<br /> Мозир, Білорусь<br /> Тервел, Болгарія<br /> <br /> <br /> ==Рідне місто або село на карті України [https://www.google.com.ua/maps Google карти]==<br /> [[Файл:Місцевосці Олександрії.png]]<br /> <br /> ==Таблиця &quot;Найважливіші події на території рідного краю&quot;==<br /> <br /> &lt;TABLE BORDER=1&gt;<br /> &lt;TR&gt;<br /> &lt;TH&gt; Дата &lt;/TH&gt; &lt;TH&gt; Історична подія &lt;/TH&gt; <br /> &lt;/TR&gt;<br /> <br /> &lt;TR&gt;<br /> &lt;TD height=24px;&gt; 1576 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Перша згадка під назвою Усиківка &lt;/TD&gt; <br /> &lt;/TR&gt;<br /> <br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1752—1764 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Була розміщена 3 рота новосербського Пандурського полку &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1760-ті &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Замість Усиківки з'являється шанець Бечея або Беча &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1783 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Включенння до складу Катеринославського намісництва &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1873 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Відкрилась жіноча гімназія &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1904 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Відкрилась чоловіча гімназія &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1910 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Відкрилась учительська семінарія &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; Травень 1919 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Олександрія стала центром антибільшовицького повстання під проводом отамана Никифора Григор'єва &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; Інтербелум (міжвоєнний період) &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Розвиток промисловості &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 6 серпня 1941 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Олександрія зайнята Третім рейхом без бою &lt;/TD&gt; &lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 15 листопада 1941 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Місто стало центром Олександрійського ґебіту в складі Генеральної округи Миколаїв &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 6 грудня 1943 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Взяття Олександрії військами Червоної армії &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1951–1971 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Збудовано близько 20 промислових підприємств, 9 з них для видобутку і переробки бурого вугілля &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;/TABLE&gt;<br /> <br /> [[Олександрія.Фонтан.jpg]]<br /> <br /> =='''Ресурси:'''==<br /> <br /> *Посилання на презентацію у '''Google Диск'''; <br /> <br /> *Посилання на власний фотоальбом у '''Google Диск'''; <br /> *Посилання на власний блог у [http://www.blogger.com Blogger];<br /> <br /> *Посилання на добірку відеоматеріалів;<br /> <br /> *Посилання на опитування або анкету у '''Google Форми''';<br /> <br /> *Посилання на спільний груповий постер.<br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> Сторінка проекту [[Проект &quot;Моє рідне місто або село&quot;]]<br /> <br /> [http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]</div>

7704140 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9C%D0%BE%D1%94_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_-_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D1%8F 2019-05-07T05:36:29Z

<p>7704140: </p> <hr /> <div>==Олександрія==<br /> Олександрі́я (колишні назви: Усівка (Усиківка), Бечея (Беча), Олександрійськ) — місто обласного підпорядкування (з 26.11.1946[4]) Кіровоградської області України, центр Олександрійського району (місто до складу району не входить). Є центром Олександрійської міської ради <br /> [[Файл:Щщ.jpg|міні]]<br /> ==Розташування==<br /> Місто розташоване на сході області, на відстані 75 км на північний схід від Кропивницького. Разом з підпорядкованими Олександрійській міській раді селищами міського типу Олександрійське, Пантаївка площа міста Олександрії становить 6 142 га. <br /> <br /> ==Історія==<br /> Перша згадка про поселення Усиківку на території міста датується 1746 роком. Відповідно до напівлегендарної версії, поселення виникло як козацький зимівник, заснований запорозьким козаком Усиком, разом з побратимами та молодими козаками (джурами). Відповідно до даних вивчення подворових ревізій ХVІІІ ст. на території міста на початку 1740-х замешкали козаки Кременчуцької сотні Миргородського полку «Григорій Усик з братом Сидором, Пилип Усик з братом Кирилом». Хоча й вони не були першими поселенцями цієї місцевості. Ще з кінця 1730-х тут мешкали Степан Терещенко з Кременчука, та Роман Касян з «сотни Богацкой». Усики полишили поселення у зв'язку з переселенням сюди сербів і створенням шанцю Бечея, і в подальшому Усики серед жителів поселення не зафіксовані.[5]<br /> <br /> Від часу свого заснування Усівка (або Усиківка) була укріпленим пунктом, який стояв на шляху набігів кримських татар та походів шляхти на землі обабіч Інгульця. Поселення стояло на важливому торговому чумацькому шляху з Полтави у Крим. За переписом 1752 р. в Усівці нараховувалось 109 дворів, проживало 256 чоловік. 1759 році збудована перша православна церква Святителя Миколая. Офіційно статус поселення Усівці було надано в 1754 р., після будівництва на місці нинішнього Кропивницького фортеці.<br /> <br /> Історичним центром міста є місце біля впадіння річки Березівки в Інгулець, завдяки зручності оборони поселення, обмеженого з двох сторін річками. Зараз на цьому місці знаходиться центральний міський парк культури і відпочинку імені Т. Г. Шевченка та культурно-спортивний комплекс «Ніка» (центральний міський стадіон).<br /> <br /> У 1989 році розглядався проект створення Олександрійського національного ландшафтно-меморіального парку ім. Т. Г. Шевченка. Складовою частиною майбутнього дендропарку мав стати історико-архітектурний комплекс на острові Заснова в межиріччі Березівки та Інгульця. Було заплановано відтворити козацьке поселення та встановити пам'ятний знак козакам-засновникам міста. Але через відсутність належного фінансування цей проект так і не був реалізований. <br /> <br /> ==Видатні особистості==<br /> Докладніше: :Категорія:Персоналії:Олександрія<br /> <br /> Бендеров Максим Васильович — український спортсмен та військовик, Чемпіон України з панкратіону, старший розвідник підрозділу спеціального призначення ГУР МО України. Загинув в ході антитерористичної операції.<br /> Білль-Білоцерковський Володимир Наумович — письменник, драматург.<br /> Бусигін Євген Андрійович (1983—2016) — старшина Збройних сил України, учасник російсько-української війни.<br /> Гарасюта Микола Федорович — винахідник, член-кореспондент Академії наук УРСР.<br /> Голосенко Дмитро Валерійович — старший лейтенант Збройних сил України, учасник збройного конфлікту на сході України.<br /> Гороховатський Ярослав Борисович — хімік, член-кореспондент Академії наук УРСР.<br /> Григор'єв Матвій Олександрович — повстанський отаман Степової України, організатор найбільшого антикомуністичного повстання на Півдні України (1919), самопроголошений Гетьман Вільної України (1919)<br /> Діброва Ілля Данилович — ватажок партизанського руху України і Словаччини.<br /> Добровольський Сергій Валерійович (1984—2014) — старший прапорщик Збройних сил України, учасник російсько-української війни.<br /> Єдкін Віктор Дмитрович — військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1945).<br /> Єфремов Михайло Єфремович — учасник боїв за визволення Кіровоградщини, Герой Радянського Союзу (1944).<br /> Заславський Євген Львович — білоруський архітектор.<br /> Зейналов Едуард Джангірович — політик, державний службовець, народний депутат 5-го і 6-го скликань, голова Кіровоградської облдержадміністрації (2005–2006).<br /> Козак Микола Михайлович — український актор в Татарстані, Росії.[53]<br /> Кошовий Петро Кирилович — маршал, двічі Герой Радянського Союзу.<br /> Кравченко Юрій Федорович — міністр внутрішніх справ України.<br /> Кулигін Олег Борисович — капітан, начальник інженерної служби, військовослужбовець 3-го окремого полку спецпризначення (Кіровоград). Загинув під час обстрілу проросійськими бойовиками аеропорту Донецька.<br /> Молчанов Олексій Петрович — організатор евакуації по залізниці в роки Великої Вітчизняної війни.<br /> Ненько Ігор Анатолійович — перший українець, який переплив Ла-Манш.<br /> Нечерда Борис Андрійович — український поет-дисидент.<br /> Никифоров Василь Миколайович — олександрійський священик, історик-краєзнавець.<br /> Носенко Надія Сергіївна (1918, Олександрія — 2010) — український скульптор.<br /> Охапкін Олександр Ігорович — український художник, іконописець.<br /> Пестушко Костянтин — головний отаман Холодноярської республіки, отаман Степової дивізії, видатний діяч Української революції<br /> Писанко Микола Миколайович — український художник, теоретик мистецтва, педагог.<br /> Півняк Геннадій Григорович — доктор технічних наук, ректор Національного гірничого університету України.<br /> Попов Леонід Іванович — 47-ий космонавт, двічі Герой Радянського Союзу.<br /> Романов Володимир Павлович — географ, мандрівник, декабрист.<br /> Секунда Шолом — єврейський композитор США.<br /> Степаненко Микола Іванович — український політичний і громадський діяч, письменник-публіцист, дослідник, скульптор.<br /> Степняк-Кравчинський Сергій Михайлович — письменник, народник, революціонер.<br /> Труховська-Ванєєва Домініка Василівна — діячка революційного руху.<br /> Туйгунов Леонід Наумович — військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1944).<br /> Феденко Панас Васильович — політичний діяч, історик, публіцист.<br /> Фокін Вітольд Павлович — перший прем'єр-міністр України.<br /> Худякова Антоніна Федорівна — військова льотчиця, Герой Радянського Союзу (1945), директор Олександрійського краєзнавчого музею.<br /> Цапюк Степан Кирилович (міський голова).<br /> Цигульський Валентин Володимирович — підполковник Збройних сил України, заступник командира 16-ї вертолітної бригади, учасник збройного конфлікту на сході України.<br /> Цівчинська Алла Аполлонівна (1912—1997) — українська письменниця.<br /> Чернов Леонід Кіндратович — український поет і прозаїк.<br /> Чижевський Дмитро Іванович — славіст і літературознавець.<br /> Широков Віталій Валерійович (1981—2015) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.<br /> Шліфер Йосип Григорович (1896—1943) — український лікар-рентгенолог, доктор медичних наук.<br /> Шрайбер Елеонора Лазарівна (1918—2004) — літературознавець, перекладач, критик.<br /> Шульга Інна Антонівна — краєзнавець, засновник і директор Олександрійського музею миру.<br /> Юра Гнат Петрович — актор і режисер.<br /> Ястржембський Володимир Антонович (1866-?) — професор Харківського університету.<br /> Лавріненко Валерій Іванович — український науковець в галузі механічної обробки металів, доктор технічних наук, професор.<br /> <br /> ==Міста-побратими==<br /> Яроцин, Польща<br /> Сінь-І, КНР<br /> Мозир, Білорусь<br /> Тервел, Болгарія<br /> <br /> <br /> ==Рідне місто або село на карті України [https://www.google.com.ua/maps Google карти]==<br /> [[Файл:Місцевосці Олександрії.png]]<br /> <br /> ==Таблиця &quot;Найважливіші події на території рідного краю&quot;==<br /> <br /> &lt;TABLE BORDER=1&gt;<br /> &lt;TR&gt;<br /> &lt;TH&gt; Дата &lt;/TH&gt; &lt;TH&gt; Історична подія &lt;/TH&gt; <br /> &lt;/TR&gt;<br /> <br /> &lt;TR&gt;<br /> &lt;TD height=24px;&gt; 1576 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Перша згадка під назвою Усиківка &lt;/TD&gt; <br /> &lt;/TR&gt;<br /> <br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1752—1764 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Була розміщена 3 рота новосербського Пандурського полку &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1760-ті &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Замість Усиківки з'являється шанець Бечея або Беча &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1783 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Включенння до складу Катеринославського намісництва &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1873 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Відкрилась жіноча гімназія &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1904 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Відкрилась чоловіча гімназія &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1910 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Відкрилась учительська семінарія &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; Травень 1919 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Олександрія стала центром антибільшовицького повстання під проводом отамана Никифора Григор'єва &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; Інтербелум (міжвоєнний період) &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Розвиток промисловості &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 6 серпня 1941 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Олександрія зайнята Третім рейхом без бою &lt;/TD&gt; &lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 15 листопада 1941 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Місто стало центром Олександрійського ґебіту в складі Генеральної округи Миколаїв &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 6 грудня 1943 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Взяття Олександрії військами Червоної армії &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1951–1971 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Збудовано близько 20 промислових підприємств, 9 з них для видобутку і переробки бурого вугілля &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;/TABLE&gt;<br /> <br /> [[Олександрія.Фонтан.jpg|right|450px|]]<br /> <br /> =='''Ресурси:'''==<br /> <br /> *Посилання на презентацію у '''Google Диск'''; <br /> <br /> *Посилання на власний фотоальбом у '''Google Диск'''; <br /> *Посилання на власний блог у [http://www.blogger.com Blogger];<br /> <br /> *Посилання на добірку відеоматеріалів;<br /> <br /> *Посилання на опитування або анкету у '''Google Форми''';<br /> <br /> *Посилання на спільний груповий постер.<br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> Сторінка проекту [[Проект &quot;Моє рідне місто або село&quot;]]<br /> <br /> [http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]</div>

7704140 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9C%D0%BE%D1%94_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_-_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D1%8F 2019-05-07T05:28:30Z

<p>7704140: </p> <hr /> <div>==Олександрія==<br /> Олександрі́я (колишні назви: Усівка (Усиківка), Бечея (Беча), Олександрійськ) — місто обласного підпорядкування (з 26.11.1946[4]) Кіровоградської області України, центр Олександрійського району (місто до складу району не входить). Є центром Олександрійської міської ради <br /> [[Файл:Щщ.jpg|міні]]<br /> ==Розташування==<br /> Місто розташоване на сході області, на відстані 75 км на північний схід від Кропивницького. Разом з підпорядкованими Олександрійській міській раді селищами міського типу Олександрійське, Пантаївка площа міста Олександрії становить 6 142 га. <br /> <br /> ==Історія==<br /> Перша згадка про поселення Усиківку на території міста датується 1746 роком. Відповідно до напівлегендарної версії, поселення виникло як козацький зимівник, заснований запорозьким козаком Усиком, разом з побратимами та молодими козаками (джурами). Відповідно до даних вивчення подворових ревізій ХVІІІ ст. на території міста на початку 1740-х замешкали козаки Кременчуцької сотні Миргородського полку «Григорій Усик з братом Сидором, Пилип Усик з братом Кирилом». Хоча й вони не були першими поселенцями цієї місцевості. Ще з кінця 1730-х тут мешкали Степан Терещенко з Кременчука, та Роман Касян з «сотни Богацкой». Усики полишили поселення у зв'язку з переселенням сюди сербів і створенням шанцю Бечея, і в подальшому Усики серед жителів поселення не зафіксовані.[5]<br /> <br /> Від часу свого заснування Усівка (або Усиківка) була укріпленим пунктом, який стояв на шляху набігів кримських татар та походів шляхти на землі обабіч Інгульця. Поселення стояло на важливому торговому чумацькому шляху з Полтави у Крим. За переписом 1752 р. в Усівці нараховувалось 109 дворів, проживало 256 чоловік. 1759 році збудована перша православна церква Святителя Миколая. Офіційно статус поселення Усівці було надано в 1754 р., після будівництва на місці нинішнього Кропивницького фортеці.<br /> <br /> Історичним центром міста є місце біля впадіння річки Березівки в Інгулець, завдяки зручності оборони поселення, обмеженого з двох сторін річками. Зараз на цьому місці знаходиться центральний міський парк культури і відпочинку імені Т. Г. Шевченка та культурно-спортивний комплекс «Ніка» (центральний міський стадіон).<br /> <br /> У 1989 році розглядався проект створення Олександрійського національного ландшафтно-меморіального парку ім. Т. Г. Шевченка. Складовою частиною майбутнього дендропарку мав стати історико-архітектурний комплекс на острові Заснова в межиріччі Березівки та Інгульця. Було заплановано відтворити козацьке поселення та встановити пам'ятний знак козакам-засновникам міста. Але через відсутність належного фінансування цей проект так і не був реалізований. <br /> <br /> ==Видатні особистості==<br /> Докладніше: :Категорія:Персоналії:Олександрія<br /> <br /> Бендеров Максим Васильович — український спортсмен та військовик, Чемпіон України з панкратіону, старший розвідник підрозділу спеціального призначення ГУР МО України. Загинув в ході антитерористичної операції.<br /> Білль-Білоцерковський Володимир Наумович — письменник, драматург.<br /> Бусигін Євген Андрійович (1983—2016) — старшина Збройних сил України, учасник російсько-української війни.<br /> Гарасюта Микола Федорович — винахідник, член-кореспондент Академії наук УРСР.<br /> Голосенко Дмитро Валерійович — старший лейтенант Збройних сил України, учасник збройного конфлікту на сході України.<br /> Гороховатський Ярослав Борисович — хімік, член-кореспондент Академії наук УРСР.<br /> Григор'єв Матвій Олександрович — повстанський отаман Степової України, організатор найбільшого антикомуністичного повстання на Півдні України (1919), самопроголошений Гетьман Вільної України (1919)<br /> Діброва Ілля Данилович — ватажок партизанського руху України і Словаччини.<br /> Добровольський Сергій Валерійович (1984—2014) — старший прапорщик Збройних сил України, учасник російсько-української війни.<br /> Єдкін Віктор Дмитрович — військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1945).<br /> Єфремов Михайло Єфремович — учасник боїв за визволення Кіровоградщини, Герой Радянського Союзу (1944).<br /> Заславський Євген Львович — білоруський архітектор.<br /> Зейналов Едуард Джангірович — політик, державний службовець, народний депутат 5-го і 6-го скликань, голова Кіровоградської облдержадміністрації (2005–2006).<br /> Козак Микола Михайлович — український актор в Татарстані, Росії.[53]<br /> Кошовий Петро Кирилович — маршал, двічі Герой Радянського Союзу.<br /> Кравченко Юрій Федорович — міністр внутрішніх справ України.<br /> Кулигін Олег Борисович — капітан, начальник інженерної служби, військовослужбовець 3-го окремого полку спецпризначення (Кіровоград). Загинув під час обстрілу проросійськими бойовиками аеропорту Донецька.<br /> Молчанов Олексій Петрович — організатор евакуації по залізниці в роки Великої Вітчизняної війни.<br /> Ненько Ігор Анатолійович — перший українець, який переплив Ла-Манш.<br /> Нечерда Борис Андрійович — український поет-дисидент.<br /> Никифоров Василь Миколайович — олександрійський священик, історик-краєзнавець.<br /> Носенко Надія Сергіївна (1918, Олександрія — 2010) — український скульптор.<br /> Охапкін Олександр Ігорович — український художник, іконописець.<br /> Пестушко Костянтин — головний отаман Холодноярської республіки, отаман Степової дивізії, видатний діяч Української революції<br /> Писанко Микола Миколайович — український художник, теоретик мистецтва, педагог.<br /> Півняк Геннадій Григорович — доктор технічних наук, ректор Національного гірничого університету України.<br /> Попов Леонід Іванович — 47-ий космонавт, двічі Герой Радянського Союзу.<br /> Романов Володимир Павлович — географ, мандрівник, декабрист.<br /> Секунда Шолом — єврейський композитор США.<br /> Степаненко Микола Іванович — український політичний і громадський діяч, письменник-публіцист, дослідник, скульптор.<br /> Степняк-Кравчинський Сергій Михайлович — письменник, народник, революціонер.<br /> Труховська-Ванєєва Домініка Василівна — діячка революційного руху.<br /> Туйгунов Леонід Наумович — військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1944).<br /> Феденко Панас Васильович — політичний діяч, історик, публіцист.<br /> Фокін Вітольд Павлович — перший прем'єр-міністр України.<br /> Худякова Антоніна Федорівна — військова льотчиця, Герой Радянського Союзу (1945), директор Олександрійського краєзнавчого музею.<br /> Цапюк Степан Кирилович (міський голова).<br /> Цигульський Валентин Володимирович — підполковник Збройних сил України, заступник командира 16-ї вертолітної бригади, учасник збройного конфлікту на сході України.<br /> Цівчинська Алла Аполлонівна (1912—1997) — українська письменниця.<br /> Чернов Леонід Кіндратович — український поет і прозаїк.<br /> Чижевський Дмитро Іванович — славіст і літературознавець.<br /> Широков Віталій Валерійович (1981—2015) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.<br /> Шліфер Йосип Григорович (1896—1943) — український лікар-рентгенолог, доктор медичних наук.<br /> Шрайбер Елеонора Лазарівна (1918—2004) — літературознавець, перекладач, критик.<br /> Шульга Інна Антонівна — краєзнавець, засновник і директор Олександрійського музею миру.<br /> Юра Гнат Петрович — актор і режисер.<br /> Ястржембський Володимир Антонович (1866-?) — професор Харківського університету.<br /> Лавріненко Валерій Іванович — український науковець в галузі механічної обробки металів, доктор технічних наук, професор.<br /> <br /> ==Міста-побратими==<br /> Яроцин, Польща<br /> Сінь-І, КНР<br /> Мозир, Білорусь<br /> Тервел, Болгарія<br /> <br /> <br /> ==Рідне місто або село на карті України [https://www.google.com.ua/maps Google карти]==<br /> [[Файл:Місцевосці Олександрії.png]]<br /> <br /> ==Таблиця &quot;Найважливіші події на території рідного краю&quot;==<br /> <br /> &lt;TABLE BORDER=1&gt;<br /> &lt;TR&gt;<br /> &lt;TH&gt; Дата &lt;/TH&gt; &lt;TH&gt; Історична подія &lt;/TH&gt; <br /> &lt;/TR&gt;<br /> <br /> &lt;TR&gt;<br /> &lt;TD height=24px;&gt; 1576 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Перша згадка під назвою Усиківка &lt;/TD&gt; <br /> &lt;/TR&gt;<br /> <br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1752—1764 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Була розміщена 3 рота новосербського Пандурського полку &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1760-ті &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Замість Усиківки з'являється шанець Бечея або Беча &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1783 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Включенння до складу Катеринославського намісництва &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1873 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Відкрилась жіноча гімназія &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1904 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Відкрилась чоловіча гімназія &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1910 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Відкрилась учительська семінарія &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; Травень 1919 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Олександрія стала центром антибільшовицького повстання під проводом отамана Никифора Григор'єва &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; Інтербелум (міжвоєнний період) &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Розвиток промисловості &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 6 серпня 1941 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Олександрія зайнята Третім рейхом без бою &lt;/TD&gt; &lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 15 листопада 1941 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Місто стало центром Олександрійського ґебіту в складі Генеральної округи Миколаїв &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 6 грудня 1943 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Взяття Олександрії військами Червоної армії &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1951–1971 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Збудовано близько 20 промислових підприємств, 9 з них для видобутку і переробки бурого вугілля &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;/TABLE&gt;<br /> <br /> [[Зображення:Photo 5.jpg|right|450px|]]<br /> <br /> =='''Ресурси:'''==<br /> <br /> *Посилання на презентацію у '''Google Диск'''; <br /> <br /> *Посилання на власний фотоальбом у '''Google Диск'''; <br /> *Посилання на власний блог у [http://www.blogger.com Blogger];<br /> <br /> *Посилання на добірку відеоматеріалів;<br /> <br /> *Посилання на опитування або анкету у '''Google Форми''';<br /> <br /> *Посилання на спільний груповий постер.<br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> Сторінка проекту [[Проект &quot;Моє рідне місто або село&quot;]]<br /> <br /> [http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]</div>

7704140 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9C%D0%BE%D1%94_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_-_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D1%8F 2019-05-07T05:27:53Z

<p>7704140: </p> <hr /> <div>==Олександрія==<br /> Олександрі́я (колишні назви: Усівка (Усиківка), Бечея (Беча), Олександрійськ) — місто обласного підпорядкування (з 26.11.1946[4]) Кіровоградської області України, центр Олександрійського району (місто до складу району не входить). Є центром Олександрійської міської ради <br /> [[Файл:Щщ.jpg|міні]]<br /> ==Розташування==<br /> Місто розташоване на сході області, на відстані 75 км на північний схід від Кропивницького. Разом з підпорядкованими Олександрійській міській раді селищами міського типу Олександрійське, Пантаївка площа міста Олександрії становить 6 142 га. <br /> <br /> ==Історія==<br /> Перша згадка про поселення Усиківку на території міста датується 1746 роком. Відповідно до напівлегендарної версії, поселення виникло як козацький зимівник, заснований запорозьким козаком Усиком, разом з побратимами та молодими козаками (джурами). Відповідно до даних вивчення подворових ревізій ХVІІІ ст. на території міста на початку 1740-х замешкали козаки Кременчуцької сотні Миргородського полку «Григорій Усик з братом Сидором, Пилип Усик з братом Кирилом». Хоча й вони не були першими поселенцями цієї місцевості. Ще з кінця 1730-х тут мешкали Степан Терещенко з Кременчука, та Роман Касян з «сотни Богацкой». Усики полишили поселення у зв'язку з переселенням сюди сербів і створенням шанцю Бечея, і в подальшому Усики серед жителів поселення не зафіксовані.[5]<br /> <br /> Від часу свого заснування Усівка (або Усиківка) була укріпленим пунктом, який стояв на шляху набігів кримських татар та походів шляхти на землі обабіч Інгульця. Поселення стояло на важливому торговому чумацькому шляху з Полтави у Крим. За переписом 1752 р. в Усівці нараховувалось 109 дворів, проживало 256 чоловік. 1759 році збудована перша православна церква Святителя Миколая. Офіційно статус поселення Усівці було надано в 1754 р., після будівництва на місці нинішнього Кропивницького фортеці.<br /> <br /> Історичним центром міста є місце біля впадіння річки Березівки в Інгулець, завдяки зручності оборони поселення, обмеженого з двох сторін річками. Зараз на цьому місці знаходиться центральний міський парк культури і відпочинку імені Т. Г. Шевченка та культурно-спортивний комплекс «Ніка» (центральний міський стадіон).<br /> <br /> У 1989 році розглядався проект створення Олександрійського національного ландшафтно-меморіального парку ім. Т. Г. Шевченка. Складовою частиною майбутнього дендропарку мав стати історико-архітектурний комплекс на острові Заснова в межиріччі Березівки та Інгульця. Було заплановано відтворити козацьке поселення та встановити пам'ятний знак козакам-засновникам міста. Але через відсутність належного фінансування цей проект так і не був реалізований. <br /> <br /> ==Видатні особистості==<br /> Докладніше: :Категорія:Персоналії:Олександрія<br /> <br /> Бендеров Максим Васильович — український спортсмен та військовик, Чемпіон України з панкратіону, старший розвідник підрозділу спеціального призначення ГУР МО України. Загинув в ході антитерористичної операції.<br /> Білль-Білоцерковський Володимир Наумович — письменник, драматург.<br /> Бусигін Євген Андрійович (1983—2016) — старшина Збройних сил України, учасник російсько-української війни.<br /> Гарасюта Микола Федорович — винахідник, член-кореспондент Академії наук УРСР.<br /> Голосенко Дмитро Валерійович — старший лейтенант Збройних сил України, учасник збройного конфлікту на сході України.<br /> Гороховатський Ярослав Борисович — хімік, член-кореспондент Академії наук УРСР.<br /> Григор'єв Матвій Олександрович — повстанський отаман Степової України, організатор найбільшого антикомуністичного повстання на Півдні України (1919), самопроголошений Гетьман Вільної України (1919)<br /> Діброва Ілля Данилович — ватажок партизанського руху України і Словаччини.<br /> Добровольський Сергій Валерійович (1984—2014) — старший прапорщик Збройних сил України, учасник російсько-української війни.<br /> Єдкін Віктор Дмитрович — військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1945).<br /> Єфремов Михайло Єфремович — учасник боїв за визволення Кіровоградщини, Герой Радянського Союзу (1944).<br /> Заславський Євген Львович — білоруський архітектор.<br /> Зейналов Едуард Джангірович — політик, державний службовець, народний депутат 5-го і 6-го скликань, голова Кіровоградської облдержадміністрації (2005–2006).<br /> Козак Микола Михайлович — український актор в Татарстані, Росії.[53]<br /> Кошовий Петро Кирилович — маршал, двічі Герой Радянського Союзу.<br /> Кравченко Юрій Федорович — міністр внутрішніх справ України.<br /> Кулигін Олег Борисович — капітан, начальник інженерної служби, військовослужбовець 3-го окремого полку спецпризначення (Кіровоград). Загинув під час обстрілу проросійськими бойовиками аеропорту Донецька.<br /> Молчанов Олексій Петрович — організатор евакуації по залізниці в роки Великої Вітчизняної війни.<br /> Ненько Ігор Анатолійович — перший українець, який переплив Ла-Манш.<br /> Нечерда Борис Андрійович — український поет-дисидент.<br /> Никифоров Василь Миколайович — олександрійський священик, історик-краєзнавець.<br /> Носенко Надія Сергіївна (1918, Олександрія — 2010) — український скульптор.<br /> Охапкін Олександр Ігорович — український художник, іконописець.<br /> Пестушко Костянтин — головний отаман Холодноярської республіки, отаман Степової дивізії, видатний діяч Української революції<br /> Писанко Микола Миколайович — український художник, теоретик мистецтва, педагог.<br /> Півняк Геннадій Григорович — доктор технічних наук, ректор Національного гірничого університету України.<br /> Попов Леонід Іванович — 47-ий космонавт, двічі Герой Радянського Союзу.<br /> Романов Володимир Павлович — географ, мандрівник, декабрист.<br /> Секунда Шолом — єврейський композитор США.<br /> Степаненко Микола Іванович — український політичний і громадський діяч, письменник-публіцист, дослідник, скульптор.<br /> Степняк-Кравчинський Сергій Михайлович — письменник, народник, революціонер.<br /> Труховська-Ванєєва Домініка Василівна — діячка революційного руху.<br /> Туйгунов Леонід Наумович — військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1944).<br /> Феденко Панас Васильович — політичний діяч, історик, публіцист.<br /> Фокін Вітольд Павлович — перший прем'єр-міністр України.<br /> Худякова Антоніна Федорівна — військова льотчиця, Герой Радянського Союзу (1945), директор Олександрійського краєзнавчого музею.<br /> Цапюк Степан Кирилович (міський голова).<br /> Цигульський Валентин Володимирович — підполковник Збройних сил України, заступник командира 16-ї вертолітної бригади, учасник збройного конфлікту на сході України.<br /> Цівчинська Алла Аполлонівна (1912—1997) — українська письменниця.<br /> Чернов Леонід Кіндратович — український поет і прозаїк.<br /> Чижевський Дмитро Іванович — славіст і літературознавець.<br /> Широков Віталій Валерійович (1981—2015) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.<br /> Шліфер Йосип Григорович (1896—1943) — український лікар-рентгенолог, доктор медичних наук.<br /> Шрайбер Елеонора Лазарівна (1918—2004) — літературознавець, перекладач, критик.<br /> Шульга Інна Антонівна — краєзнавець, засновник і директор Олександрійського музею миру.<br /> Юра Гнат Петрович — актор і режисер.<br /> Ястржембський Володимир Антонович (1866-?) — професор Харківського університету.<br /> Лавріненко Валерій Іванович — український науковець в галузі механічної обробки металів, доктор технічних наук, професор.<br /> <br /> ==Міста-побратими==<br /> Яроцин, Польща<br /> Сінь-І, КНР<br /> Мозир, Білорусь<br /> Тервел, Болгарія<br /> <br /> <br /> ==Рідне місто або село на карті України [https://www.google.com.ua/maps Google карти]==<br /> [[Файл:Місцевосці Олександрії.png]]<br /> <br /> ==Таблиця &quot;Найважливіші події на території рідного краю&quot;==<br /> <br /> &lt;TABLE BORDER=1&gt;<br /> &lt;TR&gt;<br /> &lt;TH&gt; Дата &lt;/TH&gt; &lt;TH&gt; Історична подія &lt;/TH&gt; <br /> &lt;/TR&gt;<br /> <br /> &lt;TR&gt;<br /> &lt;TD height=24px;&gt; 1576 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Перша згадка під назвою Усиківка &lt;/TD&gt; <br /> &lt;/TR&gt;<br /> <br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1752—1764 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Була розміщена 3 рота новосербського Пандурського полку &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1760-і &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Замість Усиківки з'являється шанець Бечея або Беча &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1783 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Включенння до складу Катеринославського намісництва &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1873 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Відкрилась жіноча гімназія &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1904 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Відкрилась чоловіча гімназія &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1910 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Відкрилась учительська семінарія &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; Травень 1919 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Олександрія стала центром антибільшовицького повстання під проводом отамана Никифора Григор'єва &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; Інтербелум (міжвоєнний період) &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Розвиток промисловості &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 6 серпня 1941 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Олександрія зайнята Третім рейхом без бою &lt;/TD&gt; &lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 15 листопада 1941 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Місто стало центром Олександрійського ґебіту в складі Генеральної округи Миколаїв &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 6 грудня 1943 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Взяття Олександрії військами Червоної армії &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1951–1971 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Збудовано близько 20 промислових підприємств, 9 з них для видобутку і переробки бурого вугілля &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;/TABLE&gt;<br /> <br /> [[Зображення:Photo 5.jpg|right|450px|]]<br /> <br /> =='''Ресурси:'''==<br /> <br /> *Посилання на презентацію у '''Google Диск'''; <br /> <br /> *Посилання на власний фотоальбом у '''Google Диск'''; <br /> *Посилання на власний блог у [http://www.blogger.com Blogger];<br /> <br /> *Посилання на добірку відеоматеріалів;<br /> <br /> *Посилання на опитування або анкету у '''Google Форми''';<br /> <br /> *Посилання на спільний груповий постер.<br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> Сторінка проекту [[Проект &quot;Моє рідне місто або село&quot;]]<br /> <br /> [http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]</div>

7704140 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9C%D0%BE%D1%94_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_-_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D1%8F 2019-05-07T05:11:02Z

<p>7704140: </p> <hr /> <div>==Олександрія==<br /> Олександрі́я (колишні назви: Усівка (Усиківка), Бечея (Беча), Олександрійськ) — місто обласного підпорядкування (з 26.11.1946[4]) Кіровоградської області України, центр Олександрійського району (місто до складу району не входить). Є центром Олександрійської міської ради <br /> [[Файл:Щщ.jpg|міні]]<br /> ==Розташування==<br /> Місто розташоване на сході області, на відстані 75 км на північний схід від Кропивницького. Разом з підпорядкованими Олександрійській міській раді селищами міського типу Олександрійське, Пантаївка площа міста Олександрії становить 6 142 га. <br /> <br /> ==Історія==<br /> Перша згадка про поселення Усиківку на території міста датується 1746 роком. Відповідно до напівлегендарної версії, поселення виникло як козацький зимівник, заснований запорозьким козаком Усиком, разом з побратимами та молодими козаками (джурами). Відповідно до даних вивчення подворових ревізій ХVІІІ ст. на території міста на початку 1740-х замешкали козаки Кременчуцької сотні Миргородського полку «Григорій Усик з братом Сидором, Пилип Усик з братом Кирилом». Хоча й вони не були першими поселенцями цієї місцевості. Ще з кінця 1730-х тут мешкали Степан Терещенко з Кременчука, та Роман Касян з «сотни Богацкой». Усики полишили поселення у зв'язку з переселенням сюди сербів і створенням шанцю Бечея, і в подальшому Усики серед жителів поселення не зафіксовані.[5]<br /> <br /> Від часу свого заснування Усівка (або Усиківка) була укріпленим пунктом, який стояв на шляху набігів кримських татар та походів шляхти на землі обабіч Інгульця. Поселення стояло на важливому торговому чумацькому шляху з Полтави у Крим. За переписом 1752 р. в Усівці нараховувалось 109 дворів, проживало 256 чоловік. 1759 році збудована перша православна церква Святителя Миколая. Офіційно статус поселення Усівці було надано в 1754 р., після будівництва на місці нинішнього Кропивницького фортеці.<br /> <br /> Історичним центром міста є місце біля впадіння річки Березівки в Інгулець, завдяки зручності оборони поселення, обмеженого з двох сторін річками. Зараз на цьому місці знаходиться центральний міський парк культури і відпочинку імені Т. Г. Шевченка та культурно-спортивний комплекс «Ніка» (центральний міський стадіон).<br /> <br /> У 1989 році розглядався проект створення Олександрійського національного ландшафтно-меморіального парку ім. Т. Г. Шевченка. Складовою частиною майбутнього дендропарку мав стати історико-архітектурний комплекс на острові Заснова в межиріччі Березівки та Інгульця. Було заплановано відтворити козацьке поселення та встановити пам'ятний знак козакам-засновникам міста. Але через відсутність належного фінансування цей проект так і не був реалізований. <br /> <br /> ==Видатні особистості==<br /> Докладніше: :Категорія:Персоналії:Олександрія<br /> <br /> Бендеров Максим Васильович — український спортсмен та військовик, Чемпіон України з панкратіону, старший розвідник підрозділу спеціального призначення ГУР МО України. Загинув в ході антитерористичної операції.<br /> Білль-Білоцерковський Володимир Наумович — письменник, драматург.<br /> Бусигін Євген Андрійович (1983—2016) — старшина Збройних сил України, учасник російсько-української війни.<br /> Гарасюта Микола Федорович — винахідник, член-кореспондент Академії наук УРСР.<br /> Голосенко Дмитро Валерійович — старший лейтенант Збройних сил України, учасник збройного конфлікту на сході України.<br /> Гороховатський Ярослав Борисович — хімік, член-кореспондент Академії наук УРСР.<br /> Григор'єв Матвій Олександрович — повстанський отаман Степової України, організатор найбільшого антикомуністичного повстання на Півдні України (1919), самопроголошений Гетьман Вільної України (1919)<br /> Діброва Ілля Данилович — ватажок партизанського руху України і Словаччини.<br /> Добровольський Сергій Валерійович (1984—2014) — старший прапорщик Збройних сил України, учасник російсько-української війни.<br /> Єдкін Віктор Дмитрович — військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1945).<br /> Єфремов Михайло Єфремович — учасник боїв за визволення Кіровоградщини, Герой Радянського Союзу (1944).<br /> Заславський Євген Львович — білоруський архітектор.<br /> Зейналов Едуард Джангірович — політик, державний службовець, народний депутат 5-го і 6-го скликань, голова Кіровоградської облдержадміністрації (2005–2006).<br /> Козак Микола Михайлович — український актор в Татарстані, Росії.[53]<br /> Кошовий Петро Кирилович — маршал, двічі Герой Радянського Союзу.<br /> Кравченко Юрій Федорович — міністр внутрішніх справ України.<br /> Кулигін Олег Борисович — капітан, начальник інженерної служби, військовослужбовець 3-го окремого полку спецпризначення (Кіровоград). Загинув під час обстрілу проросійськими бойовиками аеропорту Донецька.<br /> Молчанов Олексій Петрович — організатор евакуації по залізниці в роки Великої Вітчизняної війни.<br /> Ненько Ігор Анатолійович — перший українець, який переплив Ла-Манш.<br /> Нечерда Борис Андрійович — український поет-дисидент.<br /> Никифоров Василь Миколайович — олександрійський священик, історик-краєзнавець.<br /> Носенко Надія Сергіївна (1918, Олександрія — 2010) — український скульптор.<br /> Охапкін Олександр Ігорович — український художник, іконописець.<br /> Пестушко Костянтин — головний отаман Холодноярської республіки, отаман Степової дивізії, видатний діяч Української революції<br /> Писанко Микола Миколайович — український художник, теоретик мистецтва, педагог.<br /> Півняк Геннадій Григорович — доктор технічних наук, ректор Національного гірничого університету України.<br /> Попов Леонід Іванович — 47-ий космонавт, двічі Герой Радянського Союзу.<br /> Романов Володимир Павлович — географ, мандрівник, декабрист.<br /> Секунда Шолом — єврейський композитор США.<br /> Степаненко Микола Іванович — український політичний і громадський діяч, письменник-публіцист, дослідник, скульптор.<br /> Степняк-Кравчинський Сергій Михайлович — письменник, народник, революціонер.<br /> Труховська-Ванєєва Домініка Василівна — діячка революційного руху.<br /> Туйгунов Леонід Наумович — військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1944).<br /> Феденко Панас Васильович — політичний діяч, історик, публіцист.<br /> Фокін Вітольд Павлович — перший прем'єр-міністр України.<br /> Худякова Антоніна Федорівна — військова льотчиця, Герой Радянського Союзу (1945), директор Олександрійського краєзнавчого музею.<br /> Цапюк Степан Кирилович (міський голова).<br /> Цигульський Валентин Володимирович — підполковник Збройних сил України, заступник командира 16-ї вертолітної бригади, учасник збройного конфлікту на сході України.<br /> Цівчинська Алла Аполлонівна (1912—1997) — українська письменниця.<br /> Чернов Леонід Кіндратович — український поет і прозаїк.<br /> Чижевський Дмитро Іванович — славіст і літературознавець.<br /> Широков Віталій Валерійович (1981—2015) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.<br /> Шліфер Йосип Григорович (1896—1943) — український лікар-рентгенолог, доктор медичних наук.<br /> Шрайбер Елеонора Лазарівна (1918—2004) — літературознавець, перекладач, критик.<br /> Шульга Інна Антонівна — краєзнавець, засновник і директор Олександрійського музею миру.<br /> Юра Гнат Петрович — актор і режисер.<br /> Ястржембський Володимир Антонович (1866-?) — професор Харківського університету.<br /> Лавріненко Валерій Іванович — український науковець в галузі механічної обробки металів, доктор технічних наук, професор.<br /> <br /> ==Міста-побратими==<br /> Яроцин, Польща<br /> Сінь-І, КНР<br /> Мозир, Білорусь<br /> Тервел, Болгарія<br /> <br /> <br /> ==Рідне місто або село на карті України [https://www.google.com.ua/maps Google карти]==<br /> [[Файл:Місцевосці Олександрії.png]]<br /> <br /> ==Таблиця &quot;Найважливіші події на території рідного краю&quot;==<br /> <br /> &lt;TABLE BORDER=1&gt;<br /> &lt;TR&gt;<br /> &lt;TH&gt; Дата &lt;/TH&gt; &lt;TH&gt; Історична подія &lt;/TH&gt; <br /> &lt;/TR&gt;<br /> <br /> &lt;TR&gt;<br /> &lt;TD height=24px;&gt; &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; &lt;/TD&gt; <br /> &lt;/TR&gt;<br /> <br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; 1576 &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; Перша згадка &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; &lt;/TD&gt; &lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;/TABLE&gt;<br /> <br /> [[Зображення:Photo 5.jpg|right|450px|]]<br /> <br /> =='''Ресурси:'''==<br /> <br /> *Посилання на презентацію у '''Google Диск'''; <br /> <br /> *Посилання на власний фотоальбом у '''Google Диск'''; <br /> *Посилання на власний блог у [http://www.blogger.com Blogger];<br /> <br /> *Посилання на добірку відеоматеріалів;<br /> <br /> *Посилання на опитування або анкету у '''Google Форми''';<br /> <br /> *Посилання на спільний груповий постер.<br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> Сторінка проекту [[Проект &quot;Моє рідне місто або село&quot;]]<br /> <br /> [http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]</div>

7704140 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9C%D0%BE%D1%94_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_-_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D1%8F 2019-04-23T06:04:35Z

<p>7704140: </p> <hr /> <div>==Олександрія==<br /> Олександрі́я (колишні назви: Усівка (Усиківка), Бечея (Беча), Олександрійськ) — місто обласного підпорядкування (з 26.11.1946[4]) Кіровоградської області України, центр Олександрійського району (місто до складу району не входить). Є центром Олександрійської міської ради <br /> [[Файл:Щщ.jpg|міні]]<br /> ==Розташування==<br /> Місто розташоване на сході області, на відстані 75 км на північний схід від Кропивницького. Разом з підпорядкованими Олександрійській міській раді селищами міського типу Олександрійське, Пантаївка площа міста Олександрії становить 6 142 га. <br /> <br /> ==Історія==<br /> Перша згадка про поселення Усиківку на території міста датується 1746 роком. Відповідно до напівлегендарної версії, поселення виникло як козацький зимівник, заснований запорозьким козаком Усиком, разом з побратимами та молодими козаками (джурами). Відповідно до даних вивчення подворових ревізій ХVІІІ ст. на території міста на початку 1740-х замешкали козаки Кременчуцької сотні Миргородського полку «Григорій Усик з братом Сидором, Пилип Усик з братом Кирилом». Хоча й вони не були першими поселенцями цієї місцевості. Ще з кінця 1730-х тут мешкали Степан Терещенко з Кременчука, та Роман Касян з «сотни Богацкой». Усики полишили поселення у зв'язку з переселенням сюди сербів і створенням шанцю Бечея, і в подальшому Усики серед жителів поселення не зафіксовані.[5]<br /> <br /> Від часу свого заснування Усівка (або Усиківка) була укріпленим пунктом, який стояв на шляху набігів кримських татар та походів шляхти на землі обабіч Інгульця. Поселення стояло на важливому торговому чумацькому шляху з Полтави у Крим. За переписом 1752 р. в Усівці нараховувалось 109 дворів, проживало 256 чоловік. 1759 році збудована перша православна церква Святителя Миколая. Офіційно статус поселення Усівці було надано в 1754 р., після будівництва на місці нинішнього Кропивницького фортеці.<br /> <br /> Історичним центром міста є місце біля впадіння річки Березівки в Інгулець, завдяки зручності оборони поселення, обмеженого з двох сторін річками. Зараз на цьому місці знаходиться центральний міський парк культури і відпочинку імені Т. Г. Шевченка та культурно-спортивний комплекс «Ніка» (центральний міський стадіон).<br /> <br /> У 1989 році розглядався проект створення Олександрійського національного ландшафтно-меморіального парку ім. Т. Г. Шевченка. Складовою частиною майбутнього дендропарку мав стати історико-архітектурний комплекс на острові Заснова в межиріччі Березівки та Інгульця. Було заплановано відтворити козацьке поселення та встановити пам'ятний знак козакам-засновникам міста. Але через відсутність належного фінансування цей проект так і не був реалізований. <br /> <br /> ==Видатні особистості==<br /> Докладніше: :Категорія:Персоналії:Олександрія<br /> <br /> Бендеров Максим Васильович — український спортсмен та військовик, Чемпіон України з панкратіону, старший розвідник підрозділу спеціального призначення ГУР МО України. Загинув в ході антитерористичної операції.<br /> Білль-Білоцерковський Володимир Наумович — письменник, драматург.<br /> Бусигін Євген Андрійович (1983—2016) — старшина Збройних сил України, учасник російсько-української війни.<br /> Гарасюта Микола Федорович — винахідник, член-кореспондент Академії наук УРСР.<br /> Голосенко Дмитро Валерійович — старший лейтенант Збройних сил України, учасник збройного конфлікту на сході України.<br /> Гороховатський Ярослав Борисович — хімік, член-кореспондент Академії наук УРСР.<br /> Григор'єв Матвій Олександрович — повстанський отаман Степової України, організатор найбільшого антикомуністичного повстання на Півдні України (1919), самопроголошений Гетьман Вільної України (1919)<br /> Діброва Ілля Данилович — ватажок партизанського руху України і Словаччини.<br /> Добровольський Сергій Валерійович (1984—2014) — старший прапорщик Збройних сил України, учасник російсько-української війни.<br /> Єдкін Віктор Дмитрович — військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1945).<br /> Єфремов Михайло Єфремович — учасник боїв за визволення Кіровоградщини, Герой Радянського Союзу (1944).<br /> Заславський Євген Львович — білоруський архітектор.<br /> Зейналов Едуард Джангірович — політик, державний службовець, народний депутат 5-го і 6-го скликань, голова Кіровоградської облдержадміністрації (2005–2006).<br /> Козак Микола Михайлович — український актор в Татарстані, Росії.[53]<br /> Кошовий Петро Кирилович — маршал, двічі Герой Радянського Союзу.<br /> Кравченко Юрій Федорович — міністр внутрішніх справ України.<br /> Кулигін Олег Борисович — капітан, начальник інженерної служби, військовослужбовець 3-го окремого полку спецпризначення (Кіровоград). Загинув під час обстрілу проросійськими бойовиками аеропорту Донецька.<br /> Молчанов Олексій Петрович — організатор евакуації по залізниці в роки Великої Вітчизняної війни.<br /> Ненько Ігор Анатолійович — перший українець, який переплив Ла-Манш.<br /> Нечерда Борис Андрійович — український поет-дисидент.<br /> Никифоров Василь Миколайович — олександрійський священик, історик-краєзнавець.<br /> Носенко Надія Сергіївна (1918, Олександрія — 2010) — український скульптор.<br /> Охапкін Олександр Ігорович — український художник, іконописець.<br /> Пестушко Костянтин — головний отаман Холодноярської республіки, отаман Степової дивізії, видатний діяч Української революції<br /> Писанко Микола Миколайович — український художник, теоретик мистецтва, педагог.<br /> Півняк Геннадій Григорович — доктор технічних наук, ректор Національного гірничого університету України.<br /> Попов Леонід Іванович — 47-ий космонавт, двічі Герой Радянського Союзу.<br /> Романов Володимир Павлович — географ, мандрівник, декабрист.<br /> Секунда Шолом — єврейський композитор США.<br /> Степаненко Микола Іванович — український політичний і громадський діяч, письменник-публіцист, дослідник, скульптор.<br /> Степняк-Кравчинський Сергій Михайлович — письменник, народник, революціонер.<br /> Труховська-Ванєєва Домініка Василівна — діячка революційного руху.<br /> Туйгунов Леонід Наумович — військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1944).<br /> Феденко Панас Васильович — політичний діяч, історик, публіцист.<br /> Фокін Вітольд Павлович — перший прем'єр-міністр України.<br /> Худякова Антоніна Федорівна — військова льотчиця, Герой Радянського Союзу (1945), директор Олександрійського краєзнавчого музею.<br /> Цапюк Степан Кирилович (міський голова).<br /> Цигульський Валентин Володимирович — підполковник Збройних сил України, заступник командира 16-ї вертолітної бригади, учасник збройного конфлікту на сході України.<br /> Цівчинська Алла Аполлонівна (1912—1997) — українська письменниця.<br /> Чернов Леонід Кіндратович — український поет і прозаїк.<br /> Чижевський Дмитро Іванович — славіст і літературознавець.<br /> Широков Віталій Валерійович (1981—2015) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.<br /> Шліфер Йосип Григорович (1896—1943) — український лікар-рентгенолог, доктор медичних наук.<br /> Шрайбер Елеонора Лазарівна (1918—2004) — літературознавець, перекладач, критик.<br /> Шульга Інна Антонівна — краєзнавець, засновник і директор Олександрійського музею миру.<br /> Юра Гнат Петрович — актор і режисер.<br /> Ястржембський Володимир Антонович (1866-?) — професор Харківського університету.<br /> Лавріненко Валерій Іванович — український науковець в галузі механічної обробки металів, доктор технічних наук, професор.<br /> <br /> ==Міста-побратими==<br /> Яроцин, Польща<br /> Сінь-І, КНР<br /> Мозир, Білорусь<br /> Тервел, Болгарія<br /> <br /> <br /> ==Рідне місто або село на карті України [https://www.google.com.ua/maps Google карти]==<br /> [[Файл:Місцевосці Олександрії.png]]<br /> <br /> ==Таблиця &quot;Найважливіші події на території рідного краю&quot;==<br /> <br /> &lt;TABLE BORDER=1&gt;<br /> &lt;TR&gt;<br /> &lt;TH&gt; Дата &lt;/TH&gt; &lt;TH&gt; Історична подія &lt;/TH&gt; <br /> &lt;/TR&gt;<br /> <br /> &lt;TR&gt;<br /> &lt;TD height=24px;&gt; &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; &lt;/TD&gt; <br /> &lt;/TR&gt;<br /> <br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; &lt;/TD&gt; &lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;/TABLE&gt;<br /> <br /> [[Зображення:Photo 5.jpg|right|450px|]]<br /> <br /> =='''Ресурси:'''==<br /> <br /> *Посилання на презентацію у '''Google Диск'''; <br /> <br /> *Посилання на власний фотоальбом у '''Google Диск'''; <br /> *Посилання на власний блог у [http://www.blogger.com Blogger];<br /> <br /> *Посилання на добірку відеоматеріалів;<br /> <br /> *Посилання на опитування або анкету у '''Google Форми''';<br /> <br /> *Посилання на спільний груповий постер.<br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> Сторінка проекту [[Проект &quot;Моє рідне місто або село&quot;]]<br /> <br /> [http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]</div>

7704140 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%86%D1%96_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D1%97.png 2019-04-23T06:03:38Z

<p>7704140: 7704140 завантажив нову версію «Файл:Місцевосці Олександрії.png»</p> <hr /> <div></div>

7704140 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%86%D1%96_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D1%97.png 2019-04-23T06:03:31Z

<p>7704140: 7704140 завантажив нову версію «Файл:Місцевосці Олександрії.png»</p> <hr /> <div></div>

7704140 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%86%D1%96_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D1%97.png 2019-04-23T06:02:05Z

<p>7704140: </p> <hr /> <div></div>

7704140 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9C%D0%BE%D1%94_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_-_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D1%8F 2019-04-23T05:50:50Z

<p>7704140: </p> <hr /> <div>==Олександрія==<br /> Олександрі́я (колишні назви: Усівка (Усиківка), Бечея (Беча), Олександрійськ) — місто обласного підпорядкування (з 26.11.1946[4]) Кіровоградської області України, центр Олександрійського району (місто до складу району не входить). Є центром Олександрійської міської ради <br /> [[Файл:Щщ.jpg|міні]]<br /> ==Розташування==<br /> Місто розташоване на сході області, на відстані 75 км на північний схід від Кропивницького. Разом з підпорядкованими Олександрійській міській раді селищами міського типу Олександрійське, Пантаївка площа міста Олександрії становить 6 142 га. <br /> <br /> ==Історія==<br /> Перша згадка про поселення Усиківку на території міста датується 1746 роком. Відповідно до напівлегендарної версії, поселення виникло як козацький зимівник, заснований запорозьким козаком Усиком, разом з побратимами та молодими козаками (джурами). Відповідно до даних вивчення подворових ревізій ХVІІІ ст. на території міста на початку 1740-х замешкали козаки Кременчуцької сотні Миргородського полку «Григорій Усик з братом Сидором, Пилип Усик з братом Кирилом». Хоча й вони не були першими поселенцями цієї місцевості. Ще з кінця 1730-х тут мешкали Степан Терещенко з Кременчука, та Роман Касян з «сотни Богацкой». Усики полишили поселення у зв'язку з переселенням сюди сербів і створенням шанцю Бечея, і в подальшому Усики серед жителів поселення не зафіксовані.[5]<br /> <br /> Від часу свого заснування Усівка (або Усиківка) була укріпленим пунктом, який стояв на шляху набігів кримських татар та походів шляхти на землі обабіч Інгульця. Поселення стояло на важливому торговому чумацькому шляху з Полтави у Крим. За переписом 1752 р. в Усівці нараховувалось 109 дворів, проживало 256 чоловік. 1759 році збудована перша православна церква Святителя Миколая. Офіційно статус поселення Усівці було надано в 1754 р., після будівництва на місці нинішнього Кропивницького фортеці.<br /> <br /> Історичним центром міста є місце біля впадіння річки Березівки в Інгулець, завдяки зручності оборони поселення, обмеженого з двох сторін річками. Зараз на цьому місці знаходиться центральний міський парк культури і відпочинку імені Т. Г. Шевченка та культурно-спортивний комплекс «Ніка» (центральний міський стадіон).<br /> <br /> У 1989 році розглядався проект створення Олександрійського національного ландшафтно-меморіального парку ім. Т. Г. Шевченка. Складовою частиною майбутнього дендропарку мав стати історико-архітектурний комплекс на острові Заснова в межиріччі Березівки та Інгульця. Було заплановано відтворити козацьке поселення та встановити пам'ятний знак козакам-засновникам міста. Але через відсутність належного фінансування цей проект так і не був реалізований. <br /> <br /> ==Видатні особистості==<br /> Докладніше: :Категорія:Персоналії:Олександрія<br /> <br /> Бендеров Максим Васильович — український спортсмен та військовик, Чемпіон України з панкратіону, старший розвідник підрозділу спеціального призначення ГУР МО України. Загинув в ході антитерористичної операції.<br /> Білль-Білоцерковський Володимир Наумович — письменник, драматург.<br /> Бусигін Євген Андрійович (1983—2016) — старшина Збройних сил України, учасник російсько-української війни.<br /> Гарасюта Микола Федорович — винахідник, член-кореспондент Академії наук УРСР.<br /> Голосенко Дмитро Валерійович — старший лейтенант Збройних сил України, учасник збройного конфлікту на сході України.<br /> Гороховатський Ярослав Борисович — хімік, член-кореспондент Академії наук УРСР.<br /> Григор'єв Матвій Олександрович — повстанський отаман Степової України, організатор найбільшого антикомуністичного повстання на Півдні України (1919), самопроголошений Гетьман Вільної України (1919)<br /> Діброва Ілля Данилович — ватажок партизанського руху України і Словаччини.<br /> Добровольський Сергій Валерійович (1984—2014) — старший прапорщик Збройних сил України, учасник російсько-української війни.<br /> Єдкін Віктор Дмитрович — військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1945).<br /> Єфремов Михайло Єфремович — учасник боїв за визволення Кіровоградщини, Герой Радянського Союзу (1944).<br /> Заславський Євген Львович — білоруський архітектор.<br /> Зейналов Едуард Джангірович — політик, державний службовець, народний депутат 5-го і 6-го скликань, голова Кіровоградської облдержадміністрації (2005–2006).<br /> Козак Микола Михайлович — український актор в Татарстані, Росії.[53]<br /> Кошовий Петро Кирилович — маршал, двічі Герой Радянського Союзу.<br /> Кравченко Юрій Федорович — міністр внутрішніх справ України.<br /> Кулигін Олег Борисович — капітан, начальник інженерної служби, військовослужбовець 3-го окремого полку спецпризначення (Кіровоград). Загинув під час обстрілу проросійськими бойовиками аеропорту Донецька.<br /> Молчанов Олексій Петрович — організатор евакуації по залізниці в роки Великої Вітчизняної війни.<br /> Ненько Ігор Анатолійович — перший українець, який переплив Ла-Манш.<br /> Нечерда Борис Андрійович — український поет-дисидент.<br /> Никифоров Василь Миколайович — олександрійський священик, історик-краєзнавець.<br /> Носенко Надія Сергіївна (1918, Олександрія — 2010) — український скульптор.<br /> Охапкін Олександр Ігорович — український художник, іконописець.<br /> Пестушко Костянтин — головний отаман Холодноярської республіки, отаман Степової дивізії, видатний діяч Української революції<br /> Писанко Микола Миколайович — український художник, теоретик мистецтва, педагог.<br /> Півняк Геннадій Григорович — доктор технічних наук, ректор Національного гірничого університету України.<br /> Попов Леонід Іванович — 47-ий космонавт, двічі Герой Радянського Союзу.<br /> Романов Володимир Павлович — географ, мандрівник, декабрист.<br /> Секунда Шолом — єврейський композитор США.<br /> Степаненко Микола Іванович — український політичний і громадський діяч, письменник-публіцист, дослідник, скульптор.<br /> Степняк-Кравчинський Сергій Михайлович — письменник, народник, революціонер.<br /> Труховська-Ванєєва Домініка Василівна — діячка революційного руху.<br /> Туйгунов Леонід Наумович — військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1944).<br /> Феденко Панас Васильович — політичний діяч, історик, публіцист.<br /> Фокін Вітольд Павлович — перший прем'єр-міністр України.<br /> Худякова Антоніна Федорівна — військова льотчиця, Герой Радянського Союзу (1945), директор Олександрійського краєзнавчого музею.<br /> Цапюк Степан Кирилович (міський голова).<br /> Цигульський Валентин Володимирович — підполковник Збройних сил України, заступник командира 16-ї вертолітної бригади, учасник збройного конфлікту на сході України.<br /> Цівчинська Алла Аполлонівна (1912—1997) — українська письменниця.<br /> Чернов Леонід Кіндратович — український поет і прозаїк.<br /> Чижевський Дмитро Іванович — славіст і літературознавець.<br /> Широков Віталій Валерійович (1981—2015) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.<br /> Шліфер Йосип Григорович (1896—1943) — український лікар-рентгенолог, доктор медичних наук.<br /> Шрайбер Елеонора Лазарівна (1918—2004) — літературознавець, перекладач, критик.<br /> Шульга Інна Антонівна — краєзнавець, засновник і директор Олександрійського музею миру.<br /> Юра Гнат Петрович — актор і режисер.<br /> Ястржембський Володимир Антонович (1866-?) — професор Харківського університету.<br /> Лавріненко Валерій Іванович — український науковець в галузі механічної обробки металів, доктор технічних наук, професор.<br /> <br /> ==Міста-побратими==<br /> Яроцин, Польща<br /> Сінь-І, КНР<br /> Мозир, Білорусь<br /> Тервел, Болгарія<br /> <br /> <br /> ==Рідне місто або село на карті України [https://www.google.com.ua/maps Google карти]==<br /> [[Файл:Карта пед универ.png|800px|thumb|center|Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка ]]<br /> <br /> ==Таблиця &quot;Найважливіші події на території рідного краю&quot;==<br /> <br /> &lt;TABLE BORDER=1&gt;<br /> &lt;TR&gt;<br /> &lt;TH&gt; Дата &lt;/TH&gt; &lt;TH&gt; Історична подія &lt;/TH&gt; <br /> &lt;/TR&gt;<br /> <br /> &lt;TR&gt;<br /> &lt;TD height=24px;&gt; &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; &lt;/TD&gt; <br /> &lt;/TR&gt;<br /> <br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; &lt;/TD&gt; &lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;/TABLE&gt;<br /> <br /> [[Зображення:Photo 5.jpg|right|450px|]]<br /> <br /> =='''Ресурси:'''==<br /> <br /> *Посилання на презентацію у '''Google Диск'''; <br /> <br /> *Посилання на власний фотоальбом у '''Google Диск'''; <br /> *Посилання на власний блог у [http://www.blogger.com Blogger];<br /> <br /> *Посилання на добірку відеоматеріалів;<br /> <br /> *Посилання на опитування або анкету у '''Google Форми''';<br /> <br /> *Посилання на спільний груповий постер.<br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> Сторінка проекту [[Проект &quot;Моє рідне місто або село&quot;]]<br /> <br /> [http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]</div>

7704140 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9C%D0%BE%D1%94_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_-_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D1%8F 2019-04-23T05:35:18Z

<p>7704140: </p> <hr /> <div>==Олександрія==<br /> Олександрі́я (колишні назви: Усівка (Усиківка), Бечея (Беча), Олександрійськ) — місто обласного підпорядкування (з 26.11.1946[4]) Кіровоградської області України, центр Олександрійського району (місто до складу району не входить). Є центром Олександрійської міської ради <br /> <br /> ==Розташування==<br /> Місто розташоване на сході області, на відстані 75 км на північний схід від Кропивницького. Разом з підпорядкованими Олександрійській міській раді селищами міського типу Олександрійське, Пантаївка площа міста Олександрії становить 6 142 га. <br /> <br /> ==Історія==<br /> Перша згадка про поселення Усиківку на території міста датується 1746 роком. Відповідно до напівлегендарної версії, поселення виникло як козацький зимівник, заснований запорозьким козаком Усиком, разом з побратимами та молодими козаками (джурами). Відповідно до даних вивчення подворових ревізій ХVІІІ ст. на території міста на початку 1740-х замешкали козаки Кременчуцької сотні Миргородського полку «Григорій Усик з братом Сидором, Пилип Усик з братом Кирилом». Хоча й вони не були першими поселенцями цієї місцевості. Ще з кінця 1730-х тут мешкали Степан Терещенко з Кременчука, та Роман Касян з «сотни Богацкой». Усики полишили поселення у зв'язку з переселенням сюди сербів і створенням шанцю Бечея, і в подальшому Усики серед жителів поселення не зафіксовані.[5]<br /> <br /> Від часу свого заснування Усівка (або Усиківка) була укріпленим пунктом, який стояв на шляху набігів кримських татар та походів шляхти на землі обабіч Інгульця. Поселення стояло на важливому торговому чумацькому шляху з Полтави у Крим. За переписом 1752 р. в Усівці нараховувалось 109 дворів, проживало 256 чоловік. 1759 році збудована перша православна церква Святителя Миколая. Офіційно статус поселення Усівці було надано в 1754 р., після будівництва на місці нинішнього Кропивницького фортеці.<br /> <br /> Історичним центром міста є місце біля впадіння річки Березівки в Інгулець, завдяки зручності оборони поселення, обмеженого з двох сторін річками. Зараз на цьому місці знаходиться центральний міський парк культури і відпочинку імені Т. Г. Шевченка та культурно-спортивний комплекс «Ніка» (центральний міський стадіон).<br /> <br /> У 1989 році розглядався проект створення Олександрійського національного ландшафтно-меморіального парку ім. Т. Г. Шевченка. Складовою частиною майбутнього дендропарку мав стати історико-архітектурний комплекс на острові Заснова в межиріччі Березівки та Інгульця. Було заплановано відтворити козацьке поселення та встановити пам'ятний знак козакам-засновникам міста. Але через відсутність належного фінансування цей проект так і не був реалізований. <br /> <br /> ==Видатні особистості==<br /> Докладніше: :Категорія:Персоналії:Олександрія<br /> <br /> Бендеров Максим Васильович — український спортсмен та військовик, Чемпіон України з панкратіону, старший розвідник підрозділу спеціального призначення ГУР МО України. Загинув в ході антитерористичної операції.<br /> Білль-Білоцерковський Володимир Наумович — письменник, драматург.<br /> Бусигін Євген Андрійович (1983—2016) — старшина Збройних сил України, учасник російсько-української війни.<br /> Гарасюта Микола Федорович — винахідник, член-кореспондент Академії наук УРСР.<br /> Голосенко Дмитро Валерійович — старший лейтенант Збройних сил України, учасник збройного конфлікту на сході України.<br /> Гороховатський Ярослав Борисович — хімік, член-кореспондент Академії наук УРСР.<br /> Григор'єв Матвій Олександрович — повстанський отаман Степової України, організатор найбільшого антикомуністичного повстання на Півдні України (1919), самопроголошений Гетьман Вільної України (1919)<br /> Діброва Ілля Данилович — ватажок партизанського руху України і Словаччини.<br /> Добровольський Сергій Валерійович (1984—2014) — старший прапорщик Збройних сил України, учасник російсько-української війни.<br /> Єдкін Віктор Дмитрович — військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1945).<br /> Єфремов Михайло Єфремович — учасник боїв за визволення Кіровоградщини, Герой Радянського Союзу (1944).<br /> Заславський Євген Львович — білоруський архітектор.<br /> Зейналов Едуард Джангірович — політик, державний службовець, народний депутат 5-го і 6-го скликань, голова Кіровоградської облдержадміністрації (2005–2006).<br /> Козак Микола Михайлович — український актор в Татарстані, Росії.[53]<br /> Кошовий Петро Кирилович — маршал, двічі Герой Радянського Союзу.<br /> Кравченко Юрій Федорович — міністр внутрішніх справ України.<br /> Кулигін Олег Борисович — капітан, начальник інженерної служби, військовослужбовець 3-го окремого полку спецпризначення (Кіровоград). Загинув під час обстрілу проросійськими бойовиками аеропорту Донецька.<br /> Молчанов Олексій Петрович — організатор евакуації по залізниці в роки Великої Вітчизняної війни.<br /> Ненько Ігор Анатолійович — перший українець, який переплив Ла-Манш.<br /> Нечерда Борис Андрійович — український поет-дисидент.<br /> Никифоров Василь Миколайович — олександрійський священик, історик-краєзнавець.<br /> Носенко Надія Сергіївна (1918, Олександрія — 2010) — український скульптор.<br /> Охапкін Олександр Ігорович — український художник, іконописець.<br /> Пестушко Костянтин — головний отаман Холодноярської республіки, отаман Степової дивізії, видатний діяч Української революції<br /> Писанко Микола Миколайович — український художник, теоретик мистецтва, педагог.<br /> Півняк Геннадій Григорович — доктор технічних наук, ректор Національного гірничого університету України.<br /> Попов Леонід Іванович — 47-ий космонавт, двічі Герой Радянського Союзу.<br /> Романов Володимир Павлович — географ, мандрівник, декабрист.<br /> Секунда Шолом — єврейський композитор США.<br /> Степаненко Микола Іванович — український політичний і громадський діяч, письменник-публіцист, дослідник, скульптор.<br /> Степняк-Кравчинський Сергій Михайлович — письменник, народник, революціонер.<br /> Труховська-Ванєєва Домініка Василівна — діячка революційного руху.<br /> Туйгунов Леонід Наумович — військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1944).<br /> Феденко Панас Васильович — політичний діяч, історик, публіцист.<br /> Фокін Вітольд Павлович — перший прем'єр-міністр України.<br /> Худякова Антоніна Федорівна — військова льотчиця, Герой Радянського Союзу (1945), директор Олександрійського краєзнавчого музею.<br /> Цапюк Степан Кирилович (міський голова).<br /> Цигульський Валентин Володимирович — підполковник Збройних сил України, заступник командира 16-ї вертолітної бригади, учасник збройного конфлікту на сході України.<br /> Цівчинська Алла Аполлонівна (1912—1997) — українська письменниця.<br /> Чернов Леонід Кіндратович — український поет і прозаїк.<br /> Чижевський Дмитро Іванович — славіст і літературознавець.<br /> Широков Віталій Валерійович (1981—2015) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.<br /> Шліфер Йосип Григорович (1896—1943) — український лікар-рентгенолог, доктор медичних наук.<br /> Шрайбер Елеонора Лазарівна (1918—2004) — літературознавець, перекладач, критик.<br /> Шульга Інна Антонівна — краєзнавець, засновник і директор Олександрійського музею миру.<br /> Юра Гнат Петрович — актор і режисер.<br /> Ястржембський Володимир Антонович (1866-?) — професор Харківського університету.<br /> Лавріненко Валерій Іванович — український науковець в галузі механічної обробки металів, доктор технічних наук, професор.<br /> <br /> ==Міста-побратими==<br /> Яроцин, Польща<br /> Сінь-І, КНР<br /> Мозир, Білорусь<br /> Тервел, Болгарія<br /> <br /> <br /> ==Рідне місто або село на карті України [https://www.google.com.ua/maps Google карти]==<br /> [[Файл:Карта пед универ.png|800px|thumb|center|Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка ]]<br /> <br /> ==Таблиця &quot;Найважливіші події на території рідного краю&quot;==<br /> <br /> &lt;TABLE BORDER=1&gt;<br /> &lt;TR&gt;<br /> &lt;TH&gt; Дата &lt;/TH&gt; &lt;TH&gt; Історична подія &lt;/TH&gt; <br /> &lt;/TR&gt;<br /> <br /> &lt;TR&gt;<br /> &lt;TD height=24px;&gt; &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; &lt;/TD&gt; <br /> &lt;/TR&gt;<br /> <br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; &lt;/TD&gt; &lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;/TABLE&gt;<br /> <br /> [[Зображення:Photo 5.jpg|right|450px|]]<br /> <br /> =='''Ресурси:'''==<br /> <br /> *Посилання на презентацію у '''Google Диск'''; <br /> <br /> *Посилання на власний фотоальбом у '''Google Диск'''; <br /> *Посилання на власний блог у [http://www.blogger.com Blogger];<br /> <br /> *Посилання на добірку відеоматеріалів;<br /> <br /> *Посилання на опитування або анкету у '''Google Форми''';<br /> <br /> *Посилання на спільний груповий постер.<br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> Сторінка проекту [[Проект &quot;Моє рідне місто або село&quot;]]<br /> <br /> [http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]</div>

7704140 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9C%D0%BE%D1%94_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_-_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D1%8F 2019-04-23T05:25:19Z

<p>7704140: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Сторінка проекту &quot;Моє рідне місто або село&quot;}}</p> <hr /> <div><br /> <br /> На цьому місці розмість статтю, у якій висвітліть свій досвід та враження, знайдені матеріали з історії рідного міста або села. Також у статтю добавте посилання на документи, що Ви створили і завантажили у різних ресурсах, таблицю (зразок поданий у завданні та нижче) та фотографії рідного краю. <br /> <br /> При складанні висновків до статті враховуйте, що задача роботи у проекті, дати відповіді на такі запитання:<br /> <br /> *А ви знаєте історію рідного села? <br /> *Які відомі люди Ваші земляки?<br /> *Які історичні події пов'язані із вашим рідним селом? <br /> *Які визначні події, явища і процеси відбувалися на території краю? <br /> *Якими пам’ятками археології, історії, архітектури і містобудування, монументального мистецтва багате Ваше рідне місто? <br /> *Якими пам’ятками природи багатий рідний край?<br /> <br /> ==Рідне місто або село на карті України [https://www.google.com.ua/maps Google карти]==<br /> [[Файл:Карта пед универ.png|800px|thumb|center|Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка ]]<br /> <br /> ==Таблиця &quot;Найважливіші події на території рідного краю&quot;==<br /> <br /> &lt;TABLE BORDER=1&gt;<br /> &lt;TR&gt;<br /> &lt;TH&gt; Дата &lt;/TH&gt; &lt;TH&gt; Історична подія &lt;/TH&gt; <br /> &lt;/TR&gt;<br /> <br /> &lt;TR&gt;<br /> &lt;TD height=24px;&gt; &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; &lt;/TD&gt; <br /> &lt;/TR&gt;<br /> <br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; &lt;/TD&gt; &lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;TR&gt;&lt;TD height=24px&gt; &lt;/TD&gt;&lt;TD&gt; &lt;/TD&gt;&lt;/TR&gt;<br /> &lt;/TABLE&gt;<br /> <br /> [[Зображення:Photo 5.jpg|right|450px|]]<br /> <br /> =='''Ресурси:'''==<br /> <br /> *Посилання на презентацію у '''Google Диск'''; <br /> <br /> *Посилання на власний фотоальбом у '''Google Диск'''; <br /> *Посилання на власний блог у [http://www.blogger.com Blogger];<br /> <br /> *Посилання на добірку відеоматеріалів;<br /> <br /> *Посилання на опитування або анкету у '''Google Форми''';<br /> <br /> *Посилання на спільний груповий постер.<br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> Сторінка проекту [[Проект &quot;Моє рідне місто або село&quot;]]<br /> <br /> [http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]</div>

7704140 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:7704140 2019-04-23T05:22:06Z

<p>7704140: </p> <hr /> <div><br /> <br /> '''''&lt;font color='red' size=6&gt;Корлюк Максим Сергійович&lt;/font&gt;'''''<br /> <br /> == Про себе ==<br /> Студент 12-ої групи факультету філології та журналістики<br /> == Мої інтереси ==<br /> Цікавлюся екстремальним велоспортом від назвою freeride та slopestyle, також грою на музичних інструментах.<br /> <br /> == Навчальні курси та проекти, в яких беру участь ==<br /> В цьому розділі розміщуються посилання на проекти, в яких ви берете участь.<br /> <br /> == Мої роботи ==<br /> [[Моє місто - Олександрія]]</div>

7704140 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:7704140 2019-04-23T05:13:24Z

<p>7704140: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Персональна сторінка}}</p> <hr /> <div><br /> <br /> '''''&lt;font color='red' size=6&gt;Прізвище, ім'я, по батькові&lt;/font&gt;'''''<br /> <br /> == Про себе ==<br /> <br /> == Мої інтереси ==<br /> ...<br /> <br /> == Навчальні курси та проекти, в яких беру участь ==<br /> В цьому розділі розміщуються посилання на проекти, в яких ви берете участь.<br /> <br /> == Мої роботи ==<br /> В цьому розділі розміщуються посилання (внутрішні та зовнішні)на ваші роботи, додається короткий опис.</div>

7704140