Вікі ЦДУ - Внесок користувача [uk]

Портфоліо до проекту "Штучний інтелект" Сторчак Віталіни

2018-12-04T07:08:50Z

7694051:

=Тема статті=
''' '''Штучний інтелект''' [[Файл:introducing-microsoft-research-ai_399x225-1.jpg|міні]]
'''
==Опис проблеми==
Перші застосування штучного інтелекту мисляться i вважаються найбільш необхідними для впровадження саме у сфері правоохоронній, що відрізняється чотирма моментами:
# законом, що становить певний набір правил (актів, інструкцій, кодексів i т.д.), i механізм їхнього застосування (алгоритм дії);
# підвищеним ризиком стосовно представників Закону;
# можливостями здійснення помилок та їхніх наслідків;
# ризиком бути втягненим у корупцію.

[[Файл:67a6b6fc357b09d44fd09ac360735c7d.jpg|міні]]

Усі ці ознаки, звичайно, є i в митній службі, від продуктивності i злагодженої роботи якої значною мірою залежить економічне здоров’я держави. I хоча різні кібернетичні пристрої i прилади в роботі митниці посідали вже солідне місце, головне рішення залишається за людиною – суб’єктом волі, а це, як відомо, обтяжено спокусами, що їх далеко не завжди людина здатна витримати.
Спробуймо уявити собі на хвильку таку картину: контрольно-пропускні пункти обладнані комп’ютерами (роботами), що здатні мислити, самостійно навчатися i наділені функцією приймати рішення. Перевага подібних стражів очевидна: вони глухі до проблем влади, слави i грошей, отже, їх не можна “купити”; вони чіткі у виконанні i застрахованi вiд випадкових або навмисних помилок; більш швидкі в аналiзi ситуацiї i виборi дiй; максимально об’єктивнi, скромнi, непiдкупнi, розумнi, здатнi навчатися, безстороннi, логiчнi, довговiчнi, безстрашнi, надiйнi, до них не потрiбнi мiри покарання за порушення закону, що є основою їхнiх програм, i т.д.
Можна одразу відзначити й очевидні недолiки:
# зависання в ситуацiї розмитої невизначеностi, можливiсть збою (хоча його можна вiднести до розряду “хвороб”, що їм пiдлягає i людина, наприклад, зараження вiрусом, утрата пам’ятi i т.д.);
# непристосованість до виконання незапрограмованих фізичних дій (затримка злочинця, оперативний пошук, не передбачувана ситуація);
# прогнозована вченими i загрозлива катастрофічними наслідками можливість виходу з-під контролю.
Саме останній момент був тривалий час причиною заборони створення програми штучного інтелекту Римським клубом. Мисляча машина, штучно створений (нехай i з добрими намірами) інтелект уявляється неодмінно бездушною, глибоко антигуманною сутністю. А право її створення заперечується як замах на права Бога, єдино якому належить прерогатива i функція Створення. Показовим прикладом подібного уявлення є повість Мари Шеллi “Франкенштейн, або Сучасний Прометей” (1818 р.), у якiй учений штучно (із трупних останкiв) створює людську плоть, одержуючи в пiдсумку потворного i мстивого монстра. Головна провина Франкенштейна при цьому полягає не в його помилцi у створеннi людини i не в зрадництвi ним власного створiння, а саме в його бажаннi стати Творцем штучного життя.
[[Файл:1493065207_iskusstvennyy-intellekt-v-programme-obucheniya.jpg|міні]]
Штучна людина – робот, мисляча машина – часто ототожнюється з оживленим мерцем, повсталим трупом, що стає подiбним до запрограмованої машини (згадаймо фiльми “Досконалий солдат”, “Зомбi”, “Суддя Дред”, “Газонокосар” та iн.). Що, знову ж таки указує на негативне вiдношення до можливого конкурента по розуму. Щоправда, у “Термiнаторi-2” (так само як у “Робокопi”) уже вiдбувається подiл на поганих i добрих роботiв залежно вiд їхнього вiдношення до людини: “за” чи “проти”. Загальна комп’ютеризацiя, створення вiртуальних програм, iгор, мережi Iнтернет i можливостi, що вiдкрилися у зв’язку з цим, iстотно змiнили вiдношення до здатних мислити машин у бiк позитивних, одночасно наблизивши їхню реальну появу в побутi i роботi (вже є безлiч програм, що здатнi самостiйно навчатися – перших наближень штучного iнтелекту). Так що описана картина митного контролю, де головне рiшення здiйснюватиме комп’ютер (робот, автомат i т.д.), а митниками стануть штучнi апарати (як це демонструють рiзнi фантастичнi фiльми, зокрема, “Гостя з майбутнього” ще радянського виробництва з бiороботом-митником у секторi часу або “Чужий” з головним комп’ютером-координатором Матiр’ю), сьогоднi вже не здається настiльки фантастичною.
{| class="wikitable" border="1"
|-
! шляхи розв’язання задач за допомогою систем штучного iнтелекту
! недолiки штучного інтелекту
!шляхи дослiдження штучного iнтелекту
|-
| повне перебирання варiантiв, що практично неможливий через велику кiлькiсть iнтелектуальних задач
| зависання в ситуацiї розмитої невизначеностi, можливiсть збою (хоча його можна вiднести до розряду “хвороб”, що їм пiдлягає i людина, наприклад, зараження вiрусом, утрата пам’ятi i т.д.);
| машиннi способи розв’язання iнтелектуальних задач повиннi будуватися без суворого огляду на людину, знання про те, як вона вирiшує тi чи iншi задачi;
|-
| евристичнi й адаптивнi алгоритми.
| епристосованість до виконання незапрограмованих фізичних дій (затримка злочинця, оперативний пошук, не передбачувана ситуація);
| “бiонiчно мислячi” вченi сподiваються на спецiально конструйованi мережi штучних нейронiв та iншi аналоги конструкцiй, властивi людинi.
|}

==Блог до проекту==
[https://brudermutter.blogspot.com/]

==Мультимедійна презентація==
[https://docs.google.com/presentation/d/1l3WrXZgEvpwqHzso3Nf5MGUmKEajAQ6uE9NgPIV32e8/edit]

==Календар подій проекту:==

[https://calendar.google.com/calendar/r]

==Опитування до проекту==
[https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSf3xsauDr74Q7jqpXvu5OXpRlpzGsksWMqbGInl4PMUbOVqeg/viewform?usp=sf_link]

==Фотоальбом до проекту==
[https://photos.google.com/album/AF1QipPwCooG-MXq9S-SFBbziud4Bh6FrGX7rc_8zrwr]

==Спілкування між учасниками проекту==
*Чат
*Форум
*Спільнота на базі соціальних мереж
*Skype
*Telegram
*Viber
*Wiki-сторінка
*Сайт
*.....

=Інформаційні ресурси=
===Друковані джерела===

* Вершинин О.В. Компьютер для менеджера. - М.: Высшая школа, 1990.
* Бойко В.В., Савинков В.М. Проектирование баз данных информационных систем. -М.: Финансы и статистика, 1992.
* Бердтис А. Структуры данних. - М.: Статистика, 1974, - 408 с.

===Відеоматеріали===

* https://espreso.tv/article/2017/11/04/shtuchnyy_intelekt
* https://enovosty.com/.../1909-shtuchnij-intelekt-lazerni-sistemi-zvyazku-i-robototexnika...
* https://espreso.tv/.../rozvytok_tekhnologiy_galmuyut_programisty_scho_prykhovuyut_...

===Електронні ресурси===
* https://uk.wikipedia.org/wiki/Штучний_інтелект
* https://stud.com.ua/59740/informatika/tehnologiyi_shtuchnogo_intelektu
* https://www.everest.ua/ai-platform/.../shtuchnij-intelekt-ai-shho-ce-take-i-chomu-ce-v/

Сторінка проекту "Штучний інтелект" групи АН18Б (101-102) (факультет іноземних мов), викладач Копотій В.В.

2018-12-04T00:19:33Z

7694051:

[https://utka.su/RKFs7 Проект "Штучний інтелект"]
[[Користувач:7693906|Сальнікова Олександра Олександрівна]] [[Портфоліо до проекту "Штучний інтелект" Сальнікової Олександри]]
[[Користувач:7693904|Полтавець Катерина Ігорівна]] [[Портфоліо до проекту "Штучний інтелект" Полтавець Катерини]]

[[Користувач:7693902|Бойко Аліна Олександрівна]] [[Портфоліо до проекту "штучний інтелект" Бойко Аліни]]

[[Користувач:7693877|Клименко Антон Сергійович]] [[Портфоліо до проекту "Штучний інтелект" Клименко Антон]]

[[Користувач:7704105|Головінв Катерина Віталіївна]] [[https://wiki.cuspu.edu.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%22_(%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BD%D0%B0_%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0)]]

[[Користувач:7693833|Дорошенко В'ячеслав Тарасович]] [[Портфоліо до проекту "Штучний інтелект" (Дорошенко В.Т.)]]

[[Користувач:7704124|Азза Катерина Анатоліївна]] [[Портфоліо до проекту "Штучний інтелект" Аззи Катерини]]

[[Користувач:7694136|Дордюк Анастасія Олександрівна]] [[Портфоліо до проекту "Штучний інтелект" Дордюк Анастасії]]

[[Користувач:7693766|Бориско Вероніка Максимівна]] [[https://wiki.cuspu.edu.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22%D1%88%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%22_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BA%D0%BE_%D0%92%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B8]]

[[Користувач:7693724|Князєва Маргарита Олексіївна]]
[[https://wiki.cuspu.edu.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%22_%D0%9A%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%94%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B8]]

[[Користувач:7693811|Вашека Тимофій Олександрович]] [[https://wiki.cuspu.edu.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%22,_%D0%92%D0%B0%D1%88%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%A2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D1%84%D1%96%D0%B9]]

[[Користувач:7694051|Сторчак Віталіна Олександрівна]]
[[Портфоліо до проекту "Штучний інтелект" Сторчак Віталіни]]

Файл:1474637076 dsc05493.jpg

2018-12-04T00:12:27Z

7694051:

Користувач:7694051

2018-12-04T00:11:52Z

7694051:

[[Сторчак Віталіна]]
[[Файл:1474637076_dsc05493.jpg|міні]]
[[Файл:Рисунок1.jpg|міні]]

== Про себе ==

== Мої інтереси ==
...

== Навчальні курси та проекти, в яких беру участь ==
В цьому розділі розміщуються посилання на проекти, в яких ви берете участь.

== Мої роботи ==
[[Портфоліо до проекту "Штучний інтелект" Сторчак Віталіни]]

Користувач:7694051

2018-12-04T00:09:21Z

7694051:

[[Сторчак Віталіна]]
[[Файл:Рисунок1.png.jpg|міні]] [[Файл:Рисунок1.jpg|міні]]

== Про себе ==

== Мої інтереси ==
...

== Навчальні курси та проекти, в яких беру участь ==
В цьому розділі розміщуються посилання на проекти, в яких ви берете участь.

== Мої роботи ==
[[Портфоліо до проекту "Штучний інтелект" Сторчак Віталіни]]

Користувач:7694051

2018-12-04T00:08:39Z

7694051:

[[Сторчак Віталіна]] [[Файл:Рисунок1.jpg|міні]]

== Про себе ==

== Мої інтереси ==
...

== Навчальні курси та проекти, в яких беру участь ==
В цьому розділі розміщуються посилання на проекти, в яких ви берете участь.

== Мої роботи ==
[[Портфоліо до проекту "Штучний інтелект" Сторчак Віталіни]]

Портфоліо до проекту "Штучний інтелект" Сторчак Віталіни

2018-12-04T00:01:04Z

7694051: /* Блог до проекту */

=Тема статті=
''' '''Штучний інтелект''' [[Файл:introducing-microsoft-research-ai_399x225-1.jpg|міні]]
'''
==Опис проблеми==
Перші застосування штучного інтелекту мисляться i вважаються найбільш необхідними для впровадження саме у сфері правоохоронній, що відрізняється чотирма моментами:
# законом, що становить певний набір правил (актів, інструкцій, кодексів i т.д.), i механізм їхнього застосування (алгоритм дії);
# підвищеним ризиком стосовно представників Закону;
# можливостями здійснення помилок та їхніх наслідків;
# ризиком бути втягненим у корупцію.

[[Файл:67a6b6fc357b09d44fd09ac360735c7d.jpg|міні]]

Усі ці ознаки, звичайно, є i в митній службі, від продуктивності i злагодженої роботи якої значною мірою залежить економічне здоров’я держави. I хоча різні кібернетичні пристрої i прилади в роботі митниці посідали вже солідне місце, головне рішення залишається за людиною – суб’єктом волі, а це, як відомо, обтяжено спокусами, що їх далеко не завжди людина здатна витримати.
Спробуймо уявити собі на хвильку таку картину: контрольно-пропускні пункти обладнані комп’ютерами (роботами), що здатні мислити, самостійно навчатися i наділені функцією приймати рішення. Перевага подібних стражів очевидна: вони глухі до проблем влади, слави i грошей, отже, їх не можна “купити”; вони чіткі у виконанні i застрахованi вiд випадкових або навмисних помилок; більш швидкі в аналiзi ситуацiї i виборi дiй; максимально об’єктивнi, скромнi, непiдкупнi, розумнi, здатнi навчатися, безстороннi, логiчнi, довговiчнi, безстрашнi, надiйнi, до них не потрiбнi мiри покарання за порушення закону, що є основою їхнiх програм, i т.д.
Можна одразу відзначити й очевидні недолiки:
# зависання в ситуацiї розмитої невизначеностi, можливiсть збою (хоча його можна вiднести до розряду “хвороб”, що їм пiдлягає i людина, наприклад, зараження вiрусом, утрата пам’ятi i т.д.);
# непристосованість до виконання незапрограмованих фізичних дій (затримка злочинця, оперативний пошук, не передбачувана ситуація);
# прогнозована вченими i загрозлива катастрофічними наслідками можливість виходу з-під контролю.
Саме останній момент був тривалий час причиною заборони створення програми штучного інтелекту Римським клубом. Мисляча машина, штучно створений (нехай i з добрими намірами) інтелект уявляється неодмінно бездушною, глибоко антигуманною сутністю. А право її створення заперечується як замах на права Бога, єдино якому належить прерогатива i функція Створення. Показовим прикладом подібного уявлення є повість Мари Шеллi “Франкенштейн, або Сучасний Прометей” (1818 р.), у якiй учений штучно (із трупних останкiв) створює людську плоть, одержуючи в пiдсумку потворного i мстивого монстра. Головна провина Франкенштейна при цьому полягає не в його помилцi у створеннi людини i не в зрадництвi ним власного створiння, а саме в його бажаннi стати Творцем штучного життя.
[[Файл:1493065207_iskusstvennyy-intellekt-v-programme-obucheniya.jpg|міні]]
Штучна людина – робот, мисляча машина – часто ототожнюється з оживленим мерцем, повсталим трупом, що стає подiбним до запрограмованої машини (згадаймо фiльми “Досконалий солдат”, “Зомбi”, “Суддя Дред”, “Газонокосар” та iн.). Що, знову ж таки указує на негативне вiдношення до можливого конкурента по розуму. Щоправда, у “Термiнаторi-2” (так само як у “Робокопi”) уже вiдбувається подiл на поганих i добрих роботiв залежно вiд їхнього вiдношення до людини: “за” чи “проти”. Загальна комп’ютеризацiя, створення вiртуальних програм, iгор, мережi Iнтернет i можливостi, що вiдкрилися у зв’язку з цим, iстотно змiнили вiдношення до здатних мислити машин у бiк позитивних, одночасно наблизивши їхню реальну появу в побутi i роботi (вже є безлiч програм, що здатнi самостiйно навчатися – перших наближень штучного iнтелекту). Так що описана картина митного контролю, де головне рiшення здiйснюватиме комп’ютер (робот, автомат i т.д.), а митниками стануть штучнi апарати (як це демонструють рiзнi фантастичнi фiльми, зокрема, “Гостя з майбутнього” ще радянського виробництва з бiороботом-митником у секторi часу або “Чужий” з головним комп’ютером-координатором Матiр’ю), сьогоднi вже не здається настiльки фантастичною.
{| class="wikitable" border="1"
|-
! шляхи розв’язання задач за допомогою систем штучного iнтелекту
! недолiки штучного інтелекту
!шляхи дослiдження штучного iнтелекту
|-
| повне перебирання варiантiв, що практично неможливий через велику кiлькiсть iнтелектуальних задач
| зависання в ситуацiї розмитої невизначеностi, можливiсть збою (хоча його можна вiднести до розряду “хвороб”, що їм пiдлягає i людина, наприклад, зараження вiрусом, утрата пам’ятi i т.д.);
| машиннi способи розв’язання iнтелектуальних задач повиннi будуватися без суворого огляду на людину, знання про те, як вона вирiшує тi чи iншi задачi;
|-
| евристичнi й адаптивнi алгоритми.
| епристосованість до виконання незапрограмованих фізичних дій (затримка злочинця, оперативний пошук, не передбачувана ситуація);
| “бiонiчно мислячi” вченi сподiваються на спецiально конструйованi мережi штучних нейронiв та iншi аналоги конструкцiй, властивi людинi.
|}

==Блог до проекту==
[https://www.blogger.com/blogger.g?blogID=7041107460728733235#allpages]

==Мультимедійна презентація==
[https://docs.google.com/presentation/d/1l3WrXZgEvpwqHzso3Nf5MGUmKEajAQ6uE9NgPIV32e8/edit]

==Календар подій проекту:==

[https://calendar.google.com/calendar/r]

==Опитування до проекту==
[https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSf3xsauDr74Q7jqpXvu5OXpRlpzGsksWMqbGInl4PMUbOVqeg/viewform?usp=sf_link]

==Фотоальбом до проекту==
[https://photos.google.com/album/AF1QipPwCooG-MXq9S-SFBbziud4Bh6FrGX7rc_8zrwr]

==Спілкування між учасниками проекту==
*Чат
*Форум
*Спільнота на базі соціальних мереж
*Skype
*Telegram
*Viber
*Wiki-сторінка
*Сайт
*.....

=Інформаційні ресурси=
===Друковані джерела===

* Вершинин О.В. Компьютер для менеджера. - М.: Высшая школа, 1990.
* Бойко В.В., Савинков В.М. Проектирование баз данных информационных систем. -М.: Финансы и статистика, 1992.
* Бердтис А. Структуры данних. - М.: Статистика, 1974, - 408 с.

===Відеоматеріали===

* https://espreso.tv/article/2017/11/04/shtuchnyy_intelekt
* https://enovosty.com/.../1909-shtuchnij-intelekt-lazerni-sistemi-zvyazku-i-robototexnika...
* https://espreso.tv/.../rozvytok_tekhnologiy_galmuyut_programisty_scho_prykhovuyut_...

===Електронні ресурси===
* https://uk.wikipedia.org/wiki/Штучний_інтелект
* https://stud.com.ua/59740/informatika/tehnologiyi_shtuchnogo_intelektu
* https://www.everest.ua/ai-platform/.../shtuchnij-intelekt-ai-shho-ce-take-i-chomu-ce-v/

Портфоліо до проекту "Штучний інтелект" Сторчак Віталіни

2018-12-03T23:29:34Z

7694051: /* Опитування до проекту */

=Тема статті=
''' '''Штучний інтелект''' [[Файл:introducing-microsoft-research-ai_399x225-1.jpg|міні]]
'''
==Опис проблеми==
Перші застосування штучного інтелекту мисляться i вважаються найбільш необхідними для впровадження саме у сфері правоохоронній, що відрізняється чотирма моментами:
# законом, що становить певний набір правил (актів, інструкцій, кодексів i т.д.), i механізм їхнього застосування (алгоритм дії);
# підвищеним ризиком стосовно представників Закону;
# можливостями здійснення помилок та їхніх наслідків;
# ризиком бути втягненим у корупцію.

[[Файл:67a6b6fc357b09d44fd09ac360735c7d.jpg|міні]]

Усі ці ознаки, звичайно, є i в митній службі, від продуктивності i злагодженої роботи якої значною мірою залежить економічне здоров’я держави. I хоча різні кібернетичні пристрої i прилади в роботі митниці посідали вже солідне місце, головне рішення залишається за людиною – суб’єктом волі, а це, як відомо, обтяжено спокусами, що їх далеко не завжди людина здатна витримати.
Спробуймо уявити собі на хвильку таку картину: контрольно-пропускні пункти обладнані комп’ютерами (роботами), що здатні мислити, самостійно навчатися i наділені функцією приймати рішення. Перевага подібних стражів очевидна: вони глухі до проблем влади, слави i грошей, отже, їх не можна “купити”; вони чіткі у виконанні i застрахованi вiд випадкових або навмисних помилок; більш швидкі в аналiзi ситуацiї i виборi дiй; максимально об’єктивнi, скромнi, непiдкупнi, розумнi, здатнi навчатися, безстороннi, логiчнi, довговiчнi, безстрашнi, надiйнi, до них не потрiбнi мiри покарання за порушення закону, що є основою їхнiх програм, i т.д.
Можна одразу відзначити й очевидні недолiки:
# зависання в ситуацiї розмитої невизначеностi, можливiсть збою (хоча його можна вiднести до розряду “хвороб”, що їм пiдлягає i людина, наприклад, зараження вiрусом, утрата пам’ятi i т.д.);
# непристосованість до виконання незапрограмованих фізичних дій (затримка злочинця, оперативний пошук, не передбачувана ситуація);
# прогнозована вченими i загрозлива катастрофічними наслідками можливість виходу з-під контролю.
Саме останній момент був тривалий час причиною заборони створення програми штучного інтелекту Римським клубом. Мисляча машина, штучно створений (нехай i з добрими намірами) інтелект уявляється неодмінно бездушною, глибоко антигуманною сутністю. А право її створення заперечується як замах на права Бога, єдино якому належить прерогатива i функція Створення. Показовим прикладом подібного уявлення є повість Мари Шеллi “Франкенштейн, або Сучасний Прометей” (1818 р.), у якiй учений штучно (із трупних останкiв) створює людську плоть, одержуючи в пiдсумку потворного i мстивого монстра. Головна провина Франкенштейна при цьому полягає не в його помилцi у створеннi людини i не в зрадництвi ним власного створiння, а саме в його бажаннi стати Творцем штучного життя.
[[Файл:1493065207_iskusstvennyy-intellekt-v-programme-obucheniya.jpg|міні]]
Штучна людина – робот, мисляча машина – часто ототожнюється з оживленим мерцем, повсталим трупом, що стає подiбним до запрограмованої машини (згадаймо фiльми “Досконалий солдат”, “Зомбi”, “Суддя Дред”, “Газонокосар” та iн.). Що, знову ж таки указує на негативне вiдношення до можливого конкурента по розуму. Щоправда, у “Термiнаторi-2” (так само як у “Робокопi”) уже вiдбувається подiл на поганих i добрих роботiв залежно вiд їхнього вiдношення до людини: “за” чи “проти”. Загальна комп’ютеризацiя, створення вiртуальних програм, iгор, мережi Iнтернет i можливостi, що вiдкрилися у зв’язку з цим, iстотно змiнили вiдношення до здатних мислити машин у бiк позитивних, одночасно наблизивши їхню реальну появу в побутi i роботi (вже є безлiч програм, що здатнi самостiйно навчатися – перших наближень штучного iнтелекту). Так що описана картина митного контролю, де головне рiшення здiйснюватиме комп’ютер (робот, автомат i т.д.), а митниками стануть штучнi апарати (як це демонструють рiзнi фантастичнi фiльми, зокрема, “Гостя з майбутнього” ще радянського виробництва з бiороботом-митником у секторi часу або “Чужий” з головним комп’ютером-координатором Матiр’ю), сьогоднi вже не здається настiльки фантастичною.
{| class="wikitable" border="1"
|-
! шляхи розв’язання задач за допомогою систем штучного iнтелекту
! недолiки штучного інтелекту
!шляхи дослiдження штучного iнтелекту
|-
| повне перебирання варiантiв, що практично неможливий через велику кiлькiсть iнтелектуальних задач
| зависання в ситуацiї розмитої невизначеностi, можливiсть збою (хоча його можна вiднести до розряду “хвороб”, що їм пiдлягає i людина, наприклад, зараження вiрусом, утрата пам’ятi i т.д.);
| машиннi способи розв’язання iнтелектуальних задач повиннi будуватися без суворого огляду на людину, знання про те, як вона вирiшує тi чи iншi задачi;
|-
| евристичнi й адаптивнi алгоритми.
| епристосованість до виконання незапрограмованих фізичних дій (затримка злочинця, оперативний пошук, не передбачувана ситуація);
| “бiонiчно мислячi” вченi сподiваються на спецiально конструйованi мережi штучних нейронiв та iншi аналоги конструкцiй, властивi людинi.
|}

==Блог до проекту==

==Мультимедійна презентація==
[https://docs.google.com/presentation/d/1l3WrXZgEvpwqHzso3Nf5MGUmKEajAQ6uE9NgPIV32e8/edit]

==Календар подій проекту:==

[https://calendar.google.com/calendar/r]

==Опитування до проекту==
[https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSf3xsauDr74Q7jqpXvu5OXpRlpzGsksWMqbGInl4PMUbOVqeg/viewform?usp=sf_link]

==Фотоальбом до проекту==
[https://photos.google.com/album/AF1QipPwCooG-MXq9S-SFBbziud4Bh6FrGX7rc_8zrwr]

==Спілкування між учасниками проекту==
*Чат
*Форум
*Спільнота на базі соціальних мереж
*Skype
*Telegram
*Viber
*Wiki-сторінка
*Сайт
*.....

=Інформаційні ресурси=
===Друковані джерела===

* Вершинин О.В. Компьютер для менеджера. - М.: Высшая школа, 1990.
* Бойко В.В., Савинков В.М. Проектирование баз данных информационных систем. -М.: Финансы и статистика, 1992.
* Бердтис А. Структуры данних. - М.: Статистика, 1974, - 408 с.

===Відеоматеріали===

* https://espreso.tv/article/2017/11/04/shtuchnyy_intelekt
* https://enovosty.com/.../1909-shtuchnij-intelekt-lazerni-sistemi-zvyazku-i-robototexnika...
* https://espreso.tv/.../rozvytok_tekhnologiy_galmuyut_programisty_scho_prykhovuyut_...

===Електронні ресурси===
* https://uk.wikipedia.org/wiki/Штучний_інтелект
* https://stud.com.ua/59740/informatika/tehnologiyi_shtuchnogo_intelektu
* https://www.everest.ua/ai-platform/.../shtuchnij-intelekt-ai-shho-ce-take-i-chomu-ce-v/

Портфоліо до проекту "Штучний інтелект" Сторчак Віталіни

2018-12-03T23:06:14Z

7694051: /* Календар подій проекту: */

=Тема статті=
''' '''Штучний інтелект''' [[Файл:introducing-microsoft-research-ai_399x225-1.jpg|міні]]
'''
==Опис проблеми==
Перші застосування штучного інтелекту мисляться i вважаються найбільш необхідними для впровадження саме у сфері правоохоронній, що відрізняється чотирма моментами:
# законом, що становить певний набір правил (актів, інструкцій, кодексів i т.д.), i механізм їхнього застосування (алгоритм дії);
# підвищеним ризиком стосовно представників Закону;
# можливостями здійснення помилок та їхніх наслідків;
# ризиком бути втягненим у корупцію.

[[Файл:67a6b6fc357b09d44fd09ac360735c7d.jpg|міні]]

Усі ці ознаки, звичайно, є i в митній службі, від продуктивності i злагодженої роботи якої значною мірою залежить економічне здоров’я держави. I хоча різні кібернетичні пристрої i прилади в роботі митниці посідали вже солідне місце, головне рішення залишається за людиною – суб’єктом волі, а це, як відомо, обтяжено спокусами, що їх далеко не завжди людина здатна витримати.
Спробуймо уявити собі на хвильку таку картину: контрольно-пропускні пункти обладнані комп’ютерами (роботами), що здатні мислити, самостійно навчатися i наділені функцією приймати рішення. Перевага подібних стражів очевидна: вони глухі до проблем влади, слави i грошей, отже, їх не можна “купити”; вони чіткі у виконанні i застрахованi вiд випадкових або навмисних помилок; більш швидкі в аналiзi ситуацiї i виборi дiй; максимально об’єктивнi, скромнi, непiдкупнi, розумнi, здатнi навчатися, безстороннi, логiчнi, довговiчнi, безстрашнi, надiйнi, до них не потрiбнi мiри покарання за порушення закону, що є основою їхнiх програм, i т.д.
Можна одразу відзначити й очевидні недолiки:
# зависання в ситуацiї розмитої невизначеностi, можливiсть збою (хоча його можна вiднести до розряду “хвороб”, що їм пiдлягає i людина, наприклад, зараження вiрусом, утрата пам’ятi i т.д.);
# непристосованість до виконання незапрограмованих фізичних дій (затримка злочинця, оперативний пошук, не передбачувана ситуація);
# прогнозована вченими i загрозлива катастрофічними наслідками можливість виходу з-під контролю.
Саме останній момент був тривалий час причиною заборони створення програми штучного інтелекту Римським клубом. Мисляча машина, штучно створений (нехай i з добрими намірами) інтелект уявляється неодмінно бездушною, глибоко антигуманною сутністю. А право її створення заперечується як замах на права Бога, єдино якому належить прерогатива i функція Створення. Показовим прикладом подібного уявлення є повість Мари Шеллi “Франкенштейн, або Сучасний Прометей” (1818 р.), у якiй учений штучно (із трупних останкiв) створює людську плоть, одержуючи в пiдсумку потворного i мстивого монстра. Головна провина Франкенштейна при цьому полягає не в його помилцi у створеннi людини i не в зрадництвi ним власного створiння, а саме в його бажаннi стати Творцем штучного життя.
[[Файл:1493065207_iskusstvennyy-intellekt-v-programme-obucheniya.jpg|міні]]
Штучна людина – робот, мисляча машина – часто ототожнюється з оживленим мерцем, повсталим трупом, що стає подiбним до запрограмованої машини (згадаймо фiльми “Досконалий солдат”, “Зомбi”, “Суддя Дред”, “Газонокосар” та iн.). Що, знову ж таки указує на негативне вiдношення до можливого конкурента по розуму. Щоправда, у “Термiнаторi-2” (так само як у “Робокопi”) уже вiдбувається подiл на поганих i добрих роботiв залежно вiд їхнього вiдношення до людини: “за” чи “проти”. Загальна комп’ютеризацiя, створення вiртуальних програм, iгор, мережi Iнтернет i можливостi, що вiдкрилися у зв’язку з цим, iстотно змiнили вiдношення до здатних мислити машин у бiк позитивних, одночасно наблизивши їхню реальну появу в побутi i роботi (вже є безлiч програм, що здатнi самостiйно навчатися – перших наближень штучного iнтелекту). Так що описана картина митного контролю, де головне рiшення здiйснюватиме комп’ютер (робот, автомат i т.д.), а митниками стануть штучнi апарати (як це демонструють рiзнi фантастичнi фiльми, зокрема, “Гостя з майбутнього” ще радянського виробництва з бiороботом-митником у секторi часу або “Чужий” з головним комп’ютером-координатором Матiр’ю), сьогоднi вже не здається настiльки фантастичною.
{| class="wikitable" border="1"
|-
! шляхи розв’язання задач за допомогою систем штучного iнтелекту
! недолiки штучного інтелекту
!шляхи дослiдження штучного iнтелекту
|-
| повне перебирання варiантiв, що практично неможливий через велику кiлькiсть iнтелектуальних задач
| зависання в ситуацiї розмитої невизначеностi, можливiсть збою (хоча його можна вiднести до розряду “хвороб”, що їм пiдлягає i людина, наприклад, зараження вiрусом, утрата пам’ятi i т.д.);
| машиннi способи розв’язання iнтелектуальних задач повиннi будуватися без суворого огляду на людину, знання про те, як вона вирiшує тi чи iншi задачi;
|-
| евристичнi й адаптивнi алгоритми.
| епристосованість до виконання незапрограмованих фізичних дій (затримка злочинця, оперативний пошук, не передбачувана ситуація);
| “бiонiчно мислячi” вченi сподiваються на спецiально конструйованi мережi штучних нейронiв та iншi аналоги конструкцiй, властивi людинi.
|}

==Блог до проекту==

==Мультимедійна презентація==
[https://docs.google.com/presentation/d/1l3WrXZgEvpwqHzso3Nf5MGUmKEajAQ6uE9NgPIV32e8/edit]

==Календар подій проекту:==

[https://calendar.google.com/calendar/r]

==Опитування до проекту==

==Фотоальбом до проекту==
[https://photos.google.com/album/AF1QipPwCooG-MXq9S-SFBbziud4Bh6FrGX7rc_8zrwr]

==Спілкування між учасниками проекту==
*Чат
*Форум
*Спільнота на базі соціальних мереж
*Skype
*Telegram
*Viber
*Wiki-сторінка
*Сайт
*.....

=Інформаційні ресурси=
===Друковані джерела===

* Вершинин О.В. Компьютер для менеджера. - М.: Высшая школа, 1990.
* Бойко В.В., Савинков В.М. Проектирование баз данных информационных систем. -М.: Финансы и статистика, 1992.
* Бердтис А. Структуры данних. - М.: Статистика, 1974, - 408 с.

===Відеоматеріали===

* https://espreso.tv/article/2017/11/04/shtuchnyy_intelekt
* https://enovosty.com/.../1909-shtuchnij-intelekt-lazerni-sistemi-zvyazku-i-robototexnika...
* https://espreso.tv/.../rozvytok_tekhnologiy_galmuyut_programisty_scho_prykhovuyut_...

===Електронні ресурси===
* https://uk.wikipedia.org/wiki/Штучний_інтелект
* https://stud.com.ua/59740/informatika/tehnologiyi_shtuchnogo_intelektu
* https://www.everest.ua/ai-platform/.../shtuchnij-intelekt-ai-shho-ce-take-i-chomu-ce-v/

Портфоліо до проекту "Штучний інтелект" Сторчак Віталіни

2018-12-03T23:05:15Z

7694051: /* Календар подій проекту: */

=Тема статті=
''' '''Штучний інтелект''' [[Файл:introducing-microsoft-research-ai_399x225-1.jpg|міні]]
'''
==Опис проблеми==
Перші застосування штучного інтелекту мисляться i вважаються найбільш необхідними для впровадження саме у сфері правоохоронній, що відрізняється чотирма моментами:
# законом, що становить певний набір правил (актів, інструкцій, кодексів i т.д.), i механізм їхнього застосування (алгоритм дії);
# підвищеним ризиком стосовно представників Закону;
# можливостями здійснення помилок та їхніх наслідків;
# ризиком бути втягненим у корупцію.

[[Файл:67a6b6fc357b09d44fd09ac360735c7d.jpg|міні]]

Усі ці ознаки, звичайно, є i в митній службі, від продуктивності i злагодженої роботи якої значною мірою залежить економічне здоров’я держави. I хоча різні кібернетичні пристрої i прилади в роботі митниці посідали вже солідне місце, головне рішення залишається за людиною – суб’єктом волі, а це, як відомо, обтяжено спокусами, що їх далеко не завжди людина здатна витримати.
Спробуймо уявити собі на хвильку таку картину: контрольно-пропускні пункти обладнані комп’ютерами (роботами), що здатні мислити, самостійно навчатися i наділені функцією приймати рішення. Перевага подібних стражів очевидна: вони глухі до проблем влади, слави i грошей, отже, їх не можна “купити”; вони чіткі у виконанні i застрахованi вiд випадкових або навмисних помилок; більш швидкі в аналiзi ситуацiї i виборi дiй; максимально об’єктивнi, скромнi, непiдкупнi, розумнi, здатнi навчатися, безстороннi, логiчнi, довговiчнi, безстрашнi, надiйнi, до них не потрiбнi мiри покарання за порушення закону, що є основою їхнiх програм, i т.д.
Можна одразу відзначити й очевидні недолiки:
# зависання в ситуацiї розмитої невизначеностi, можливiсть збою (хоча його можна вiднести до розряду “хвороб”, що їм пiдлягає i людина, наприклад, зараження вiрусом, утрата пам’ятi i т.д.);
# непристосованість до виконання незапрограмованих фізичних дій (затримка злочинця, оперативний пошук, не передбачувана ситуація);
# прогнозована вченими i загрозлива катастрофічними наслідками можливість виходу з-під контролю.
Саме останній момент був тривалий час причиною заборони створення програми штучного інтелекту Римським клубом. Мисляча машина, штучно створений (нехай i з добрими намірами) інтелект уявляється неодмінно бездушною, глибоко антигуманною сутністю. А право її створення заперечується як замах на права Бога, єдино якому належить прерогатива i функція Створення. Показовим прикладом подібного уявлення є повість Мари Шеллi “Франкенштейн, або Сучасний Прометей” (1818 р.), у якiй учений штучно (із трупних останкiв) створює людську плоть, одержуючи в пiдсумку потворного i мстивого монстра. Головна провина Франкенштейна при цьому полягає не в його помилцi у створеннi людини i не в зрадництвi ним власного створiння, а саме в його бажаннi стати Творцем штучного життя.
[[Файл:1493065207_iskusstvennyy-intellekt-v-programme-obucheniya.jpg|міні]]
Штучна людина – робот, мисляча машина – часто ототожнюється з оживленим мерцем, повсталим трупом, що стає подiбним до запрограмованої машини (згадаймо фiльми “Досконалий солдат”, “Зомбi”, “Суддя Дред”, “Газонокосар” та iн.). Що, знову ж таки указує на негативне вiдношення до можливого конкурента по розуму. Щоправда, у “Термiнаторi-2” (так само як у “Робокопi”) уже вiдбувається подiл на поганих i добрих роботiв залежно вiд їхнього вiдношення до людини: “за” чи “проти”. Загальна комп’ютеризацiя, створення вiртуальних програм, iгор, мережi Iнтернет i можливостi, що вiдкрилися у зв’язку з цим, iстотно змiнили вiдношення до здатних мислити машин у бiк позитивних, одночасно наблизивши їхню реальну появу в побутi i роботi (вже є безлiч програм, що здатнi самостiйно навчатися – перших наближень штучного iнтелекту). Так що описана картина митного контролю, де головне рiшення здiйснюватиме комп’ютер (робот, автомат i т.д.), а митниками стануть штучнi апарати (як це демонструють рiзнi фантастичнi фiльми, зокрема, “Гостя з майбутнього” ще радянського виробництва з бiороботом-митником у секторi часу або “Чужий” з головним комп’ютером-координатором Матiр’ю), сьогоднi вже не здається настiльки фантастичною.
{| class="wikitable" border="1"
|-
! шляхи розв’язання задач за допомогою систем штучного iнтелекту
! недолiки штучного інтелекту
!шляхи дослiдження штучного iнтелекту
|-
| повне перебирання варiантiв, що практично неможливий через велику кiлькiсть iнтелектуальних задач
| зависання в ситуацiї розмитої невизначеностi, можливiсть збою (хоча його можна вiднести до розряду “хвороб”, що їм пiдлягає i людина, наприклад, зараження вiрусом, утрата пам’ятi i т.д.);
| машиннi способи розв’язання iнтелектуальних задач повиннi будуватися без суворого огляду на людину, знання про те, як вона вирiшує тi чи iншi задачi;
|-
| евристичнi й адаптивнi алгоритми.
| епристосованість до виконання незапрограмованих фізичних дій (затримка злочинця, оперативний пошук, не передбачувана ситуація);
| “бiонiчно мислячi” вченi сподiваються на спецiально конструйованi мережi штучних нейронiв та iншi аналоги конструкцiй, властивi людинi.
|}

==Блог до проекту==

==Мультимедійна презентація==
[https://docs.google.com/presentation/d/1l3WrXZgEvpwqHzso3Nf5MGUmKEajAQ6uE9NgPIV32e8/edit]

==Календар подій проекту:==
https://calendar.google.com/calendar/r

==Опитування до проекту==

==Фотоальбом до проекту==
[https://photos.google.com/album/AF1QipPwCooG-MXq9S-SFBbziud4Bh6FrGX7rc_8zrwr]

==Спілкування між учасниками проекту==
*Чат
*Форум
*Спільнота на базі соціальних мереж
*Skype
*Telegram
*Viber
*Wiki-сторінка
*Сайт
*.....

=Інформаційні ресурси=
===Друковані джерела===

* Вершинин О.В. Компьютер для менеджера. - М.: Высшая школа, 1990.
* Бойко В.В., Савинков В.М. Проектирование баз данных информационных систем. -М.: Финансы и статистика, 1992.
* Бердтис А. Структуры данних. - М.: Статистика, 1974, - 408 с.

===Відеоматеріали===

* https://espreso.tv/article/2017/11/04/shtuchnyy_intelekt
* https://enovosty.com/.../1909-shtuchnij-intelekt-lazerni-sistemi-zvyazku-i-robototexnika...
* https://espreso.tv/.../rozvytok_tekhnologiy_galmuyut_programisty_scho_prykhovuyut_...

===Електронні ресурси===
* https://uk.wikipedia.org/wiki/Штучний_інтелект
* https://stud.com.ua/59740/informatika/tehnologiyi_shtuchnogo_intelektu
* https://www.everest.ua/ai-platform/.../shtuchnij-intelekt-ai-shho-ce-take-i-chomu-ce-v/

Портфоліо до проекту "Штучний інтелект" Сторчак Віталіни

2018-12-03T22:53:44Z

7694051: /* Друковані джерела */

=Тема статті=
''' '''Штучний інтелект''' [[Файл:introducing-microsoft-research-ai_399x225-1.jpg|міні]]
'''
==Опис проблеми==
Перші застосування штучного інтелекту мисляться i вважаються найбільш необхідними для впровадження саме у сфері правоохоронній, що відрізняється чотирма моментами:
# законом, що становить певний набір правил (актів, інструкцій, кодексів i т.д.), i механізм їхнього застосування (алгоритм дії);
# підвищеним ризиком стосовно представників Закону;
# можливостями здійснення помилок та їхніх наслідків;
# ризиком бути втягненим у корупцію.

[[Файл:67a6b6fc357b09d44fd09ac360735c7d.jpg|міні]]

Усі ці ознаки, звичайно, є i в митній службі, від продуктивності i злагодженої роботи якої значною мірою залежить економічне здоров’я держави. I хоча різні кібернетичні пристрої i прилади в роботі митниці посідали вже солідне місце, головне рішення залишається за людиною – суб’єктом волі, а це, як відомо, обтяжено спокусами, що їх далеко не завжди людина здатна витримати.
Спробуймо уявити собі на хвильку таку картину: контрольно-пропускні пункти обладнані комп’ютерами (роботами), що здатні мислити, самостійно навчатися i наділені функцією приймати рішення. Перевага подібних стражів очевидна: вони глухі до проблем влади, слави i грошей, отже, їх не можна “купити”; вони чіткі у виконанні i застрахованi вiд випадкових або навмисних помилок; більш швидкі в аналiзi ситуацiї i виборi дiй; максимально об’єктивнi, скромнi, непiдкупнi, розумнi, здатнi навчатися, безстороннi, логiчнi, довговiчнi, безстрашнi, надiйнi, до них не потрiбнi мiри покарання за порушення закону, що є основою їхнiх програм, i т.д.
Можна одразу відзначити й очевидні недолiки:
# зависання в ситуацiї розмитої невизначеностi, можливiсть збою (хоча його можна вiднести до розряду “хвороб”, що їм пiдлягає i людина, наприклад, зараження вiрусом, утрата пам’ятi i т.д.);
# непристосованість до виконання незапрограмованих фізичних дій (затримка злочинця, оперативний пошук, не передбачувана ситуація);
# прогнозована вченими i загрозлива катастрофічними наслідками можливість виходу з-під контролю.
Саме останній момент був тривалий час причиною заборони створення програми штучного інтелекту Римським клубом. Мисляча машина, штучно створений (нехай i з добрими намірами) інтелект уявляється неодмінно бездушною, глибоко антигуманною сутністю. А право її створення заперечується як замах на права Бога, єдино якому належить прерогатива i функція Створення. Показовим прикладом подібного уявлення є повість Мари Шеллi “Франкенштейн, або Сучасний Прометей” (1818 р.), у якiй учений штучно (із трупних останкiв) створює людську плоть, одержуючи в пiдсумку потворного i мстивого монстра. Головна провина Франкенштейна при цьому полягає не в його помилцi у створеннi людини i не в зрадництвi ним власного створiння, а саме в його бажаннi стати Творцем штучного життя.
[[Файл:1493065207_iskusstvennyy-intellekt-v-programme-obucheniya.jpg|міні]]
Штучна людина – робот, мисляча машина – часто ототожнюється з оживленим мерцем, повсталим трупом, що стає подiбним до запрограмованої машини (згадаймо фiльми “Досконалий солдат”, “Зомбi”, “Суддя Дред”, “Газонокосар” та iн.). Що, знову ж таки указує на негативне вiдношення до можливого конкурента по розуму. Щоправда, у “Термiнаторi-2” (так само як у “Робокопi”) уже вiдбувається подiл на поганих i добрих роботiв залежно вiд їхнього вiдношення до людини: “за” чи “проти”. Загальна комп’ютеризацiя, створення вiртуальних програм, iгор, мережi Iнтернет i можливостi, що вiдкрилися у зв’язку з цим, iстотно змiнили вiдношення до здатних мислити машин у бiк позитивних, одночасно наблизивши їхню реальну появу в побутi i роботi (вже є безлiч програм, що здатнi самостiйно навчатися – перших наближень штучного iнтелекту). Так що описана картина митного контролю, де головне рiшення здiйснюватиме комп’ютер (робот, автомат i т.д.), а митниками стануть штучнi апарати (як це демонструють рiзнi фантастичнi фiльми, зокрема, “Гостя з майбутнього” ще радянського виробництва з бiороботом-митником у секторi часу або “Чужий” з головним комп’ютером-координатором Матiр’ю), сьогоднi вже не здається настiльки фантастичною.
{| class="wikitable" border="1"
|-
! шляхи розв’язання задач за допомогою систем штучного iнтелекту
! недолiки штучного інтелекту
!шляхи дослiдження штучного iнтелекту
|-
| повне перебирання варiантiв, що практично неможливий через велику кiлькiсть iнтелектуальних задач
| зависання в ситуацiї розмитої невизначеностi, можливiсть збою (хоча його можна вiднести до розряду “хвороб”, що їм пiдлягає i людина, наприклад, зараження вiрусом, утрата пам’ятi i т.д.);
| машиннi способи розв’язання iнтелектуальних задач повиннi будуватися без суворого огляду на людину, знання про те, як вона вирiшує тi чи iншi задачi;
|-
| евристичнi й адаптивнi алгоритми.
| епристосованість до виконання незапрограмованих фізичних дій (затримка злочинця, оперативний пошук, не передбачувана ситуація);
| “бiонiчно мислячi” вченi сподiваються на спецiально конструйованi мережi штучних нейронiв та iншi аналоги конструкцiй, властивi людинi.
|}

==Блог до проекту==

==Мультимедійна презентація==
[https://docs.google.com/presentation/d/1l3WrXZgEvpwqHzso3Nf5MGUmKEajAQ6uE9NgPIV32e8/edit]

==Календар подій проекту:==

==Опитування до проекту==

==Фотоальбом до проекту==
[https://photos.google.com/album/AF1QipPwCooG-MXq9S-SFBbziud4Bh6FrGX7rc_8zrwr]

==Спілкування між учасниками проекту==
*Чат
*Форум
*Спільнота на базі соціальних мереж
*Skype
*Telegram
*Viber
*Wiki-сторінка
*Сайт
*.....

=Інформаційні ресурси=
===Друковані джерела===

* Вершинин О.В. Компьютер для менеджера. - М.: Высшая школа, 1990.
* Бойко В.В., Савинков В.М. Проектирование баз данных информационных систем. -М.: Финансы и статистика, 1992.
* Бердтис А. Структуры данних. - М.: Статистика, 1974, - 408 с.

===Відеоматеріали===

* https://espreso.tv/article/2017/11/04/shtuchnyy_intelekt
* https://enovosty.com/.../1909-shtuchnij-intelekt-lazerni-sistemi-zvyazku-i-robototexnika...
* https://espreso.tv/.../rozvytok_tekhnologiy_galmuyut_programisty_scho_prykhovuyut_...

===Електронні ресурси===
* https://uk.wikipedia.org/wiki/Штучний_інтелект
* https://stud.com.ua/59740/informatika/tehnologiyi_shtuchnogo_intelektu
* https://www.everest.ua/ai-platform/.../shtuchnij-intelekt-ai-shho-ce-take-i-chomu-ce-v/

Портфоліо до проекту "Штучний інтелект" Сторчак Віталіни

2018-12-03T22:51:59Z

7694051: /* Електронні ресурси */

=Тема статті=
''' '''Штучний інтелект''' [[Файл:introducing-microsoft-research-ai_399x225-1.jpg|міні]]
'''
==Опис проблеми==
Перші застосування штучного інтелекту мисляться i вважаються найбільш необхідними для впровадження саме у сфері правоохоронній, що відрізняється чотирма моментами:
# законом, що становить певний набір правил (актів, інструкцій, кодексів i т.д.), i механізм їхнього застосування (алгоритм дії);
# підвищеним ризиком стосовно представників Закону;
# можливостями здійснення помилок та їхніх наслідків;
# ризиком бути втягненим у корупцію.

[[Файл:67a6b6fc357b09d44fd09ac360735c7d.jpg|міні]]

Усі ці ознаки, звичайно, є i в митній службі, від продуктивності i злагодженої роботи якої значною мірою залежить економічне здоров’я держави. I хоча різні кібернетичні пристрої i прилади в роботі митниці посідали вже солідне місце, головне рішення залишається за людиною – суб’єктом волі, а це, як відомо, обтяжено спокусами, що їх далеко не завжди людина здатна витримати.
Спробуймо уявити собі на хвильку таку картину: контрольно-пропускні пункти обладнані комп’ютерами (роботами), що здатні мислити, самостійно навчатися i наділені функцією приймати рішення. Перевага подібних стражів очевидна: вони глухі до проблем влади, слави i грошей, отже, їх не можна “купити”; вони чіткі у виконанні i застрахованi вiд випадкових або навмисних помилок; більш швидкі в аналiзi ситуацiї i виборi дiй; максимально об’єктивнi, скромнi, непiдкупнi, розумнi, здатнi навчатися, безстороннi, логiчнi, довговiчнi, безстрашнi, надiйнi, до них не потрiбнi мiри покарання за порушення закону, що є основою їхнiх програм, i т.д.
Можна одразу відзначити й очевидні недолiки:
# зависання в ситуацiї розмитої невизначеностi, можливiсть збою (хоча його можна вiднести до розряду “хвороб”, що їм пiдлягає i людина, наприклад, зараження вiрусом, утрата пам’ятi i т.д.);
# непристосованість до виконання незапрограмованих фізичних дій (затримка злочинця, оперативний пошук, не передбачувана ситуація);
# прогнозована вченими i загрозлива катастрофічними наслідками можливість виходу з-під контролю.
Саме останній момент був тривалий час причиною заборони створення програми штучного інтелекту Римським клубом. Мисляча машина, штучно створений (нехай i з добрими намірами) інтелект уявляється неодмінно бездушною, глибоко антигуманною сутністю. А право її створення заперечується як замах на права Бога, єдино якому належить прерогатива i функція Створення. Показовим прикладом подібного уявлення є повість Мари Шеллi “Франкенштейн, або Сучасний Прометей” (1818 р.), у якiй учений штучно (із трупних останкiв) створює людську плоть, одержуючи в пiдсумку потворного i мстивого монстра. Головна провина Франкенштейна при цьому полягає не в його помилцi у створеннi людини i не в зрадництвi ним власного створiння, а саме в його бажаннi стати Творцем штучного життя.
[[Файл:1493065207_iskusstvennyy-intellekt-v-programme-obucheniya.jpg|міні]]
Штучна людина – робот, мисляча машина – часто ототожнюється з оживленим мерцем, повсталим трупом, що стає подiбним до запрограмованої машини (згадаймо фiльми “Досконалий солдат”, “Зомбi”, “Суддя Дред”, “Газонокосар” та iн.). Що, знову ж таки указує на негативне вiдношення до можливого конкурента по розуму. Щоправда, у “Термiнаторi-2” (так само як у “Робокопi”) уже вiдбувається подiл на поганих i добрих роботiв залежно вiд їхнього вiдношення до людини: “за” чи “проти”. Загальна комп’ютеризацiя, створення вiртуальних програм, iгор, мережi Iнтернет i можливостi, що вiдкрилися у зв’язку з цим, iстотно змiнили вiдношення до здатних мислити машин у бiк позитивних, одночасно наблизивши їхню реальну появу в побутi i роботi (вже є безлiч програм, що здатнi самостiйно навчатися – перших наближень штучного iнтелекту). Так що описана картина митного контролю, де головне рiшення здiйснюватиме комп’ютер (робот, автомат i т.д.), а митниками стануть штучнi апарати (як це демонструють рiзнi фантастичнi фiльми, зокрема, “Гостя з майбутнього” ще радянського виробництва з бiороботом-митником у секторi часу або “Чужий” з головним комп’ютером-координатором Матiр’ю), сьогоднi вже не здається настiльки фантастичною.
{| class="wikitable" border="1"
|-
! шляхи розв’язання задач за допомогою систем штучного iнтелекту
! недолiки штучного інтелекту
!шляхи дослiдження штучного iнтелекту
|-
| повне перебирання варiантiв, що практично неможливий через велику кiлькiсть iнтелектуальних задач
| зависання в ситуацiї розмитої невизначеностi, можливiсть збою (хоча його можна вiднести до розряду “хвороб”, що їм пiдлягає i людина, наприклад, зараження вiрусом, утрата пам’ятi i т.д.);
| машиннi способи розв’язання iнтелектуальних задач повиннi будуватися без суворого огляду на людину, знання про те, як вона вирiшує тi чи iншi задачi;
|-
| евристичнi й адаптивнi алгоритми.
| епристосованість до виконання незапрограмованих фізичних дій (затримка злочинця, оперативний пошук, не передбачувана ситуація);
| “бiонiчно мислячi” вченi сподiваються на спецiально конструйованi мережi штучних нейронiв та iншi аналоги конструкцiй, властивi людинi.
|}

==Блог до проекту==

==Мультимедійна презентація==
[https://docs.google.com/presentation/d/1l3WrXZgEvpwqHzso3Nf5MGUmKEajAQ6uE9NgPIV32e8/edit]

==Календар подій проекту:==

==Опитування до проекту==

==Фотоальбом до проекту==
[https://photos.google.com/album/AF1QipPwCooG-MXq9S-SFBbziud4Bh6FrGX7rc_8zrwr]

==Спілкування між учасниками проекту==
*Чат
*Форум
*Спільнота на базі соціальних мереж
*Skype
*Telegram
*Viber
*Wiki-сторінка
*Сайт
*.....

=Інформаційні ресурси=
===Друковані джерела===
===Відеоматеріали===

* https://espreso.tv/article/2017/11/04/shtuchnyy_intelekt
* https://enovosty.com/.../1909-shtuchnij-intelekt-lazerni-sistemi-zvyazku-i-robototexnika...
* https://espreso.tv/.../rozvytok_tekhnologiy_galmuyut_programisty_scho_prykhovuyut_...

===Електронні ресурси===
* https://uk.wikipedia.org/wiki/Штучний_інтелект
* https://stud.com.ua/59740/informatika/tehnologiyi_shtuchnogo_intelektu
* https://www.everest.ua/ai-platform/.../shtuchnij-intelekt-ai-shho-ce-take-i-chomu-ce-v/

Портфоліо до проекту "Штучний інтелект" Сторчак Віталіни

2018-12-03T22:50:15Z

7694051: /* Відеоматеріали */

=Тема статті=
''' '''Штучний інтелект''' [[Файл:introducing-microsoft-research-ai_399x225-1.jpg|міні]]
'''
==Опис проблеми==
Перші застосування штучного інтелекту мисляться i вважаються найбільш необхідними для впровадження саме у сфері правоохоронній, що відрізняється чотирма моментами:
# законом, що становить певний набір правил (актів, інструкцій, кодексів i т.д.), i механізм їхнього застосування (алгоритм дії);
# підвищеним ризиком стосовно представників Закону;
# можливостями здійснення помилок та їхніх наслідків;
# ризиком бути втягненим у корупцію.

[[Файл:67a6b6fc357b09d44fd09ac360735c7d.jpg|міні]]

Усі ці ознаки, звичайно, є i в митній службі, від продуктивності i злагодженої роботи якої значною мірою залежить економічне здоров’я держави. I хоча різні кібернетичні пристрої i прилади в роботі митниці посідали вже солідне місце, головне рішення залишається за людиною – суб’єктом волі, а це, як відомо, обтяжено спокусами, що їх далеко не завжди людина здатна витримати.
Спробуймо уявити собі на хвильку таку картину: контрольно-пропускні пункти обладнані комп’ютерами (роботами), що здатні мислити, самостійно навчатися i наділені функцією приймати рішення. Перевага подібних стражів очевидна: вони глухі до проблем влади, слави i грошей, отже, їх не можна “купити”; вони чіткі у виконанні i застрахованi вiд випадкових або навмисних помилок; більш швидкі в аналiзi ситуацiї i виборi дiй; максимально об’єктивнi, скромнi, непiдкупнi, розумнi, здатнi навчатися, безстороннi, логiчнi, довговiчнi, безстрашнi, надiйнi, до них не потрiбнi мiри покарання за порушення закону, що є основою їхнiх програм, i т.д.
Можна одразу відзначити й очевидні недолiки:
# зависання в ситуацiї розмитої невизначеностi, можливiсть збою (хоча його можна вiднести до розряду “хвороб”, що їм пiдлягає i людина, наприклад, зараження вiрусом, утрата пам’ятi i т.д.);
# непристосованість до виконання незапрограмованих фізичних дій (затримка злочинця, оперативний пошук, не передбачувана ситуація);
# прогнозована вченими i загрозлива катастрофічними наслідками можливість виходу з-під контролю.
Саме останній момент був тривалий час причиною заборони створення програми штучного інтелекту Римським клубом. Мисляча машина, штучно створений (нехай i з добрими намірами) інтелект уявляється неодмінно бездушною, глибоко антигуманною сутністю. А право її створення заперечується як замах на права Бога, єдино якому належить прерогатива i функція Створення. Показовим прикладом подібного уявлення є повість Мари Шеллi “Франкенштейн, або Сучасний Прометей” (1818 р.), у якiй учений штучно (із трупних останкiв) створює людську плоть, одержуючи в пiдсумку потворного i мстивого монстра. Головна провина Франкенштейна при цьому полягає не в його помилцi у створеннi людини i не в зрадництвi ним власного створiння, а саме в його бажаннi стати Творцем штучного життя.
[[Файл:1493065207_iskusstvennyy-intellekt-v-programme-obucheniya.jpg|міні]]
Штучна людина – робот, мисляча машина – часто ототожнюється з оживленим мерцем, повсталим трупом, що стає подiбним до запрограмованої машини (згадаймо фiльми “Досконалий солдат”, “Зомбi”, “Суддя Дред”, “Газонокосар” та iн.). Що, знову ж таки указує на негативне вiдношення до можливого конкурента по розуму. Щоправда, у “Термiнаторi-2” (так само як у “Робокопi”) уже вiдбувається подiл на поганих i добрих роботiв залежно вiд їхнього вiдношення до людини: “за” чи “проти”. Загальна комп’ютеризацiя, створення вiртуальних програм, iгор, мережi Iнтернет i можливостi, що вiдкрилися у зв’язку з цим, iстотно змiнили вiдношення до здатних мислити машин у бiк позитивних, одночасно наблизивши їхню реальну появу в побутi i роботi (вже є безлiч програм, що здатнi самостiйно навчатися – перших наближень штучного iнтелекту). Так що описана картина митного контролю, де головне рiшення здiйснюватиме комп’ютер (робот, автомат i т.д.), а митниками стануть штучнi апарати (як це демонструють рiзнi фантастичнi фiльми, зокрема, “Гостя з майбутнього” ще радянського виробництва з бiороботом-митником у секторi часу або “Чужий” з головним комп’ютером-координатором Матiр’ю), сьогоднi вже не здається настiльки фантастичною.
{| class="wikitable" border="1"
|-
! шляхи розв’язання задач за допомогою систем штучного iнтелекту
! недолiки штучного інтелекту
!шляхи дослiдження штучного iнтелекту
|-
| повне перебирання варiантiв, що практично неможливий через велику кiлькiсть iнтелектуальних задач
| зависання в ситуацiї розмитої невизначеностi, можливiсть збою (хоча його можна вiднести до розряду “хвороб”, що їм пiдлягає i людина, наприклад, зараження вiрусом, утрата пам’ятi i т.д.);
| машиннi способи розв’язання iнтелектуальних задач повиннi будуватися без суворого огляду на людину, знання про те, як вона вирiшує тi чи iншi задачi;
|-
| евристичнi й адаптивнi алгоритми.
| епристосованість до виконання незапрограмованих фізичних дій (затримка злочинця, оперативний пошук, не передбачувана ситуація);
| “бiонiчно мислячi” вченi сподiваються на спецiально конструйованi мережi штучних нейронiв та iншi аналоги конструкцiй, властивi людинi.
|}

==Блог до проекту==

==Мультимедійна презентація==
[https://docs.google.com/presentation/d/1l3WrXZgEvpwqHzso3Nf5MGUmKEajAQ6uE9NgPIV32e8/edit]

==Календар подій проекту:==

==Опитування до проекту==

==Фотоальбом до проекту==
[https://photos.google.com/album/AF1QipPwCooG-MXq9S-SFBbziud4Bh6FrGX7rc_8zrwr]

==Спілкування між учасниками проекту==
*Чат
*Форум
*Спільнота на базі соціальних мереж
*Skype
*Telegram
*Viber
*Wiki-сторінка
*Сайт
*.....

=Інформаційні ресурси=
===Друковані джерела===
===Відеоматеріали===

* https://espreso.tv/article/2017/11/04/shtuchnyy_intelekt
* https://enovosty.com/.../1909-shtuchnij-intelekt-lazerni-sistemi-zvyazku-i-robototexnika...
* https://espreso.tv/.../rozvytok_tekhnologiy_galmuyut_programisty_scho_prykhovuyut_...

===Електронні ресурси===

Портфоліо до проекту "Штучний інтелект" Сторчак Віталіни

2018-12-03T22:48:13Z

7694051: /* Відеоматеріали */

=Тема статті=
''' '''Штучний інтелект''' [[Файл:introducing-microsoft-research-ai_399x225-1.jpg|міні]]
'''
==Опис проблеми==
Перші застосування штучного інтелекту мисляться i вважаються найбільш необхідними для впровадження саме у сфері правоохоронній, що відрізняється чотирма моментами:
# законом, що становить певний набір правил (актів, інструкцій, кодексів i т.д.), i механізм їхнього застосування (алгоритм дії);
# підвищеним ризиком стосовно представників Закону;
# можливостями здійснення помилок та їхніх наслідків;
# ризиком бути втягненим у корупцію.

[[Файл:67a6b6fc357b09d44fd09ac360735c7d.jpg|міні]]

Усі ці ознаки, звичайно, є i в митній службі, від продуктивності i злагодженої роботи якої значною мірою залежить економічне здоров’я держави. I хоча різні кібернетичні пристрої i прилади в роботі митниці посідали вже солідне місце, головне рішення залишається за людиною – суб’єктом волі, а це, як відомо, обтяжено спокусами, що їх далеко не завжди людина здатна витримати.
Спробуймо уявити собі на хвильку таку картину: контрольно-пропускні пункти обладнані комп’ютерами (роботами), що здатні мислити, самостійно навчатися i наділені функцією приймати рішення. Перевага подібних стражів очевидна: вони глухі до проблем влади, слави i грошей, отже, їх не можна “купити”; вони чіткі у виконанні i застрахованi вiд випадкових або навмисних помилок; більш швидкі в аналiзi ситуацiї i виборi дiй; максимально об’єктивнi, скромнi, непiдкупнi, розумнi, здатнi навчатися, безстороннi, логiчнi, довговiчнi, безстрашнi, надiйнi, до них не потрiбнi мiри покарання за порушення закону, що є основою їхнiх програм, i т.д.
Можна одразу відзначити й очевидні недолiки:
# зависання в ситуацiї розмитої невизначеностi, можливiсть збою (хоча його можна вiднести до розряду “хвороб”, що їм пiдлягає i людина, наприклад, зараження вiрусом, утрата пам’ятi i т.д.);
# непристосованість до виконання незапрограмованих фізичних дій (затримка злочинця, оперативний пошук, не передбачувана ситуація);
# прогнозована вченими i загрозлива катастрофічними наслідками можливість виходу з-під контролю.
Саме останній момент був тривалий час причиною заборони створення програми штучного інтелекту Римським клубом. Мисляча машина, штучно створений (нехай i з добрими намірами) інтелект уявляється неодмінно бездушною, глибоко антигуманною сутністю. А право її створення заперечується як замах на права Бога, єдино якому належить прерогатива i функція Створення. Показовим прикладом подібного уявлення є повість Мари Шеллi “Франкенштейн, або Сучасний Прометей” (1818 р.), у якiй учений штучно (із трупних останкiв) створює людську плоть, одержуючи в пiдсумку потворного i мстивого монстра. Головна провина Франкенштейна при цьому полягає не в його помилцi у створеннi людини i не в зрадництвi ним власного створiння, а саме в його бажаннi стати Творцем штучного життя.
[[Файл:1493065207_iskusstvennyy-intellekt-v-programme-obucheniya.jpg|міні]]
Штучна людина – робот, мисляча машина – часто ототожнюється з оживленим мерцем, повсталим трупом, що стає подiбним до запрограмованої машини (згадаймо фiльми “Досконалий солдат”, “Зомбi”, “Суддя Дред”, “Газонокосар” та iн.). Що, знову ж таки указує на негативне вiдношення до можливого конкурента по розуму. Щоправда, у “Термiнаторi-2” (так само як у “Робокопi”) уже вiдбувається подiл на поганих i добрих роботiв залежно вiд їхнього вiдношення до людини: “за” чи “проти”. Загальна комп’ютеризацiя, створення вiртуальних програм, iгор, мережi Iнтернет i можливостi, що вiдкрилися у зв’язку з цим, iстотно змiнили вiдношення до здатних мислити машин у бiк позитивних, одночасно наблизивши їхню реальну появу в побутi i роботi (вже є безлiч програм, що здатнi самостiйно навчатися – перших наближень штучного iнтелекту). Так що описана картина митного контролю, де головне рiшення здiйснюватиме комп’ютер (робот, автомат i т.д.), а митниками стануть штучнi апарати (як це демонструють рiзнi фантастичнi фiльми, зокрема, “Гостя з майбутнього” ще радянського виробництва з бiороботом-митником у секторi часу або “Чужий” з головним комп’ютером-координатором Матiр’ю), сьогоднi вже не здається настiльки фантастичною.
{| class="wikitable" border="1"
|-
! шляхи розв’язання задач за допомогою систем штучного iнтелекту
! недолiки штучного інтелекту
!шляхи дослiдження штучного iнтелекту
|-
| повне перебирання варiантiв, що практично неможливий через велику кiлькiсть iнтелектуальних задач
| зависання в ситуацiї розмитої невизначеностi, можливiсть збою (хоча його можна вiднести до розряду “хвороб”, що їм пiдлягає i людина, наприклад, зараження вiрусом, утрата пам’ятi i т.д.);
| машиннi способи розв’язання iнтелектуальних задач повиннi будуватися без суворого огляду на людину, знання про те, як вона вирiшує тi чи iншi задачi;
|-
| евристичнi й адаптивнi алгоритми.
| епристосованість до виконання незапрограмованих фізичних дій (затримка злочинця, оперативний пошук, не передбачувана ситуація);
| “бiонiчно мислячi” вченi сподiваються на спецiально конструйованi мережi штучних нейронiв та iншi аналоги конструкцiй, властивi людинi.
|}

==Блог до проекту==

==Мультимедійна презентація==
[https://docs.google.com/presentation/d/1l3WrXZgEvpwqHzso3Nf5MGUmKEajAQ6uE9NgPIV32e8/edit]

==Календар подій проекту:==

==Опитування до проекту==

==Фотоальбом до проекту==
[https://photos.google.com/album/AF1QipPwCooG-MXq9S-SFBbziud4Bh6FrGX7rc_8zrwr]

==Спілкування між учасниками проекту==
*Чат
*Форум
*Спільнота на базі соціальних мереж
*Skype
*Telegram
*Viber
*Wiki-сторінка
*Сайт
*.....

=Інформаційні ресурси=
===Друковані джерела===
===Відеоматеріали===

===Електронні ресурси===

Портфоліо до проекту "Штучний інтелект" Сторчак Віталіни

2018-12-03T22:45:26Z

7694051: /* Спілкування між учасниками проекту */

=Тема статті=
''' '''Штучний інтелект''' [[Файл:introducing-microsoft-research-ai_399x225-1.jpg|міні]]
'''
==Опис проблеми==
Перші застосування штучного інтелекту мисляться i вважаються найбільш необхідними для впровадження саме у сфері правоохоронній, що відрізняється чотирма моментами:
# законом, що становить певний набір правил (актів, інструкцій, кодексів i т.д.), i механізм їхнього застосування (алгоритм дії);
# підвищеним ризиком стосовно представників Закону;
# можливостями здійснення помилок та їхніх наслідків;
# ризиком бути втягненим у корупцію.

[[Файл:67a6b6fc357b09d44fd09ac360735c7d.jpg|міні]]

Усі ці ознаки, звичайно, є i в митній службі, від продуктивності i злагодженої роботи якої значною мірою залежить економічне здоров’я держави. I хоча різні кібернетичні пристрої i прилади в роботі митниці посідали вже солідне місце, головне рішення залишається за людиною – суб’єктом волі, а це, як відомо, обтяжено спокусами, що їх далеко не завжди людина здатна витримати.
Спробуймо уявити собі на хвильку таку картину: контрольно-пропускні пункти обладнані комп’ютерами (роботами), що здатні мислити, самостійно навчатися i наділені функцією приймати рішення. Перевага подібних стражів очевидна: вони глухі до проблем влади, слави i грошей, отже, їх не можна “купити”; вони чіткі у виконанні i застрахованi вiд випадкових або навмисних помилок; більш швидкі в аналiзi ситуацiї i виборi дiй; максимально об’єктивнi, скромнi, непiдкупнi, розумнi, здатнi навчатися, безстороннi, логiчнi, довговiчнi, безстрашнi, надiйнi, до них не потрiбнi мiри покарання за порушення закону, що є основою їхнiх програм, i т.д.
Можна одразу відзначити й очевидні недолiки:
# зависання в ситуацiї розмитої невизначеностi, можливiсть збою (хоча його можна вiднести до розряду “хвороб”, що їм пiдлягає i людина, наприклад, зараження вiрусом, утрата пам’ятi i т.д.);
# непристосованість до виконання незапрограмованих фізичних дій (затримка злочинця, оперативний пошук, не передбачувана ситуація);
# прогнозована вченими i загрозлива катастрофічними наслідками можливість виходу з-під контролю.
Саме останній момент був тривалий час причиною заборони створення програми штучного інтелекту Римським клубом. Мисляча машина, штучно створений (нехай i з добрими намірами) інтелект уявляється неодмінно бездушною, глибоко антигуманною сутністю. А право її створення заперечується як замах на права Бога, єдино якому належить прерогатива i функція Створення. Показовим прикладом подібного уявлення є повість Мари Шеллi “Франкенштейн, або Сучасний Прометей” (1818 р.), у якiй учений штучно (із трупних останкiв) створює людську плоть, одержуючи в пiдсумку потворного i мстивого монстра. Головна провина Франкенштейна при цьому полягає не в його помилцi у створеннi людини i не в зрадництвi ним власного створiння, а саме в його бажаннi стати Творцем штучного життя.
[[Файл:1493065207_iskusstvennyy-intellekt-v-programme-obucheniya.jpg|міні]]
Штучна людина – робот, мисляча машина – часто ототожнюється з оживленим мерцем, повсталим трупом, що стає подiбним до запрограмованої машини (згадаймо фiльми “Досконалий солдат”, “Зомбi”, “Суддя Дред”, “Газонокосар” та iн.). Що, знову ж таки указує на негативне вiдношення до можливого конкурента по розуму. Щоправда, у “Термiнаторi-2” (так само як у “Робокопi”) уже вiдбувається подiл на поганих i добрих роботiв залежно вiд їхнього вiдношення до людини: “за” чи “проти”. Загальна комп’ютеризацiя, створення вiртуальних програм, iгор, мережi Iнтернет i можливостi, що вiдкрилися у зв’язку з цим, iстотно змiнили вiдношення до здатних мислити машин у бiк позитивних, одночасно наблизивши їхню реальну появу в побутi i роботi (вже є безлiч програм, що здатнi самостiйно навчатися – перших наближень штучного iнтелекту). Так що описана картина митного контролю, де головне рiшення здiйснюватиме комп’ютер (робот, автомат i т.д.), а митниками стануть штучнi апарати (як це демонструють рiзнi фантастичнi фiльми, зокрема, “Гостя з майбутнього” ще радянського виробництва з бiороботом-митником у секторi часу або “Чужий” з головним комп’ютером-координатором Матiр’ю), сьогоднi вже не здається настiльки фантастичною.
{| class="wikitable" border="1"
|-
! шляхи розв’язання задач за допомогою систем штучного iнтелекту
! недолiки штучного інтелекту
!шляхи дослiдження штучного iнтелекту
|-
| повне перебирання варiантiв, що практично неможливий через велику кiлькiсть iнтелектуальних задач
| зависання в ситуацiї розмитої невизначеностi, можливiсть збою (хоча його можна вiднести до розряду “хвороб”, що їм пiдлягає i людина, наприклад, зараження вiрусом, утрата пам’ятi i т.д.);
| машиннi способи розв’язання iнтелектуальних задач повиннi будуватися без суворого огляду на людину, знання про те, як вона вирiшує тi чи iншi задачi;
|-
| евристичнi й адаптивнi алгоритми.
| епристосованість до виконання незапрограмованих фізичних дій (затримка злочинця, оперативний пошук, не передбачувана ситуація);
| “бiонiчно мислячi” вченi сподiваються на спецiально конструйованi мережi штучних нейронiв та iншi аналоги конструкцiй, властивi людинi.
|}

==Блог до проекту==

==Мультимедійна презентація==
[https://docs.google.com/presentation/d/1l3WrXZgEvpwqHzso3Nf5MGUmKEajAQ6uE9NgPIV32e8/edit]

==Календар подій проекту:==

==Опитування до проекту==

==Фотоальбом до проекту==
[https://photos.google.com/album/AF1QipPwCooG-MXq9S-SFBbziud4Bh6FrGX7rc_8zrwr]

==Спілкування між учасниками проекту==
*Чат
*Форум
*Спільнота на базі соціальних мереж
*Skype
*Telegram
*Viber
*Wiki-сторінка
*Сайт
*.....

=Інформаційні ресурси=
===Друковані джерела===
===Відеоматеріали===
===Електронні ресурси===

Портфоліо до проекту "Штучний інтелект" Сторчак Віталіни

2018-12-03T22:42:27Z

7694051: /* Мультимедійна презентація */

=Тема статті=
''' '''Штучний інтелект''' [[Файл:introducing-microsoft-research-ai_399x225-1.jpg|міні]]
'''
==Опис проблеми==
Перші застосування штучного інтелекту мисляться i вважаються найбільш необхідними для впровадження саме у сфері правоохоронній, що відрізняється чотирма моментами:
# законом, що становить певний набір правил (актів, інструкцій, кодексів i т.д.), i механізм їхнього застосування (алгоритм дії);
# підвищеним ризиком стосовно представників Закону;
# можливостями здійснення помилок та їхніх наслідків;
# ризиком бути втягненим у корупцію.

[[Файл:67a6b6fc357b09d44fd09ac360735c7d.jpg|міні]]

Усі ці ознаки, звичайно, є i в митній службі, від продуктивності i злагодженої роботи якої значною мірою залежить економічне здоров’я держави. I хоча різні кібернетичні пристрої i прилади в роботі митниці посідали вже солідне місце, головне рішення залишається за людиною – суб’єктом волі, а це, як відомо, обтяжено спокусами, що їх далеко не завжди людина здатна витримати.
Спробуймо уявити собі на хвильку таку картину: контрольно-пропускні пункти обладнані комп’ютерами (роботами), що здатні мислити, самостійно навчатися i наділені функцією приймати рішення. Перевага подібних стражів очевидна: вони глухі до проблем влади, слави i грошей, отже, їх не можна “купити”; вони чіткі у виконанні i застрахованi вiд випадкових або навмисних помилок; більш швидкі в аналiзi ситуацiї i виборi дiй; максимально об’єктивнi, скромнi, непiдкупнi, розумнi, здатнi навчатися, безстороннi, логiчнi, довговiчнi, безстрашнi, надiйнi, до них не потрiбнi мiри покарання за порушення закону, що є основою їхнiх програм, i т.д.
Можна одразу відзначити й очевидні недолiки:
# зависання в ситуацiї розмитої невизначеностi, можливiсть збою (хоча його можна вiднести до розряду “хвороб”, що їм пiдлягає i людина, наприклад, зараження вiрусом, утрата пам’ятi i т.д.);
# непристосованість до виконання незапрограмованих фізичних дій (затримка злочинця, оперативний пошук, не передбачувана ситуація);
# прогнозована вченими i загрозлива катастрофічними наслідками можливість виходу з-під контролю.
Саме останній момент був тривалий час причиною заборони створення програми штучного інтелекту Римським клубом. Мисляча машина, штучно створений (нехай i з добрими намірами) інтелект уявляється неодмінно бездушною, глибоко антигуманною сутністю. А право її створення заперечується як замах на права Бога, єдино якому належить прерогатива i функція Створення. Показовим прикладом подібного уявлення є повість Мари Шеллi “Франкенштейн, або Сучасний Прометей” (1818 р.), у якiй учений штучно (із трупних останкiв) створює людську плоть, одержуючи в пiдсумку потворного i мстивого монстра. Головна провина Франкенштейна при цьому полягає не в його помилцi у створеннi людини i не в зрадництвi ним власного створiння, а саме в його бажаннi стати Творцем штучного життя.
[[Файл:1493065207_iskusstvennyy-intellekt-v-programme-obucheniya.jpg|міні]]
Штучна людина – робот, мисляча машина – часто ототожнюється з оживленим мерцем, повсталим трупом, що стає подiбним до запрограмованої машини (згадаймо фiльми “Досконалий солдат”, “Зомбi”, “Суддя Дред”, “Газонокосар” та iн.). Що, знову ж таки указує на негативне вiдношення до можливого конкурента по розуму. Щоправда, у “Термiнаторi-2” (так само як у “Робокопi”) уже вiдбувається подiл на поганих i добрих роботiв залежно вiд їхнього вiдношення до людини: “за” чи “проти”. Загальна комп’ютеризацiя, створення вiртуальних програм, iгор, мережi Iнтернет i можливостi, що вiдкрилися у зв’язку з цим, iстотно змiнили вiдношення до здатних мислити машин у бiк позитивних, одночасно наблизивши їхню реальну появу в побутi i роботi (вже є безлiч програм, що здатнi самостiйно навчатися – перших наближень штучного iнтелекту). Так що описана картина митного контролю, де головне рiшення здiйснюватиме комп’ютер (робот, автомат i т.д.), а митниками стануть штучнi апарати (як це демонструють рiзнi фантастичнi фiльми, зокрема, “Гостя з майбутнього” ще радянського виробництва з бiороботом-митником у секторi часу або “Чужий” з головним комп’ютером-координатором Матiр’ю), сьогоднi вже не здається настiльки фантастичною.
{| class="wikitable" border="1"
|-
! шляхи розв’язання задач за допомогою систем штучного iнтелекту
! недолiки штучного інтелекту
!шляхи дослiдження штучного iнтелекту
|-
| повне перебирання варiантiв, що практично неможливий через велику кiлькiсть iнтелектуальних задач
| зависання в ситуацiї розмитої невизначеностi, можливiсть збою (хоча його можна вiднести до розряду “хвороб”, що їм пiдлягає i людина, наприклад, зараження вiрусом, утрата пам’ятi i т.д.);
| машиннi способи розв’язання iнтелектуальних задач повиннi будуватися без суворого огляду на людину, знання про те, як вона вирiшує тi чи iншi задачi;
|-
| евристичнi й адаптивнi алгоритми.
| епристосованість до виконання незапрограмованих фізичних дій (затримка злочинця, оперативний пошук, не передбачувана ситуація);
| “бiонiчно мислячi” вченi сподiваються на спецiально конструйованi мережi штучних нейронiв та iншi аналоги конструкцiй, властивi людинi.
|}

==Блог до проекту==

==Мультимедійна презентація==
[https://docs.google.com/presentation/d/1l3WrXZgEvpwqHzso3Nf5MGUmKEajAQ6uE9NgPIV32e8/edit]

==Календар подій проекту:==

==Опитування до проекту==

==Фотоальбом до проекту==
[https://photos.google.com/album/AF1QipPwCooG-MXq9S-SFBbziud4Bh6FrGX7rc_8zrwr]

==Спілкування між учасниками проекту==

=Інформаційні ресурси=
===Друковані джерела===
===Відеоматеріали===
===Електронні ресурси===

Портфоліо до проекту "Штучний інтелект" Сторчак Віталіни

2018-12-03T21:05:28Z

7694051: /* Фотоальбом до проекту */

=Тема статті=
''' '''Штучний інтелект''' [[Файл:introducing-microsoft-research-ai_399x225-1.jpg|міні]]
'''
==Опис проблеми==
Перші застосування штучного інтелекту мисляться i вважаються найбільш необхідними для впровадження саме у сфері правоохоронній, що відрізняється чотирма моментами:
# законом, що становить певний набір правил (актів, інструкцій, кодексів i т.д.), i механізм їхнього застосування (алгоритм дії);
# підвищеним ризиком стосовно представників Закону;
# можливостями здійснення помилок та їхніх наслідків;
# ризиком бути втягненим у корупцію.

[[Файл:67a6b6fc357b09d44fd09ac360735c7d.jpg|міні]]

Усі ці ознаки, звичайно, є i в митній службі, від продуктивності i злагодженої роботи якої значною мірою залежить економічне здоров’я держави. I хоча різні кібернетичні пристрої i прилади в роботі митниці посідали вже солідне місце, головне рішення залишається за людиною – суб’єктом волі, а це, як відомо, обтяжено спокусами, що їх далеко не завжди людина здатна витримати.
Спробуймо уявити собі на хвильку таку картину: контрольно-пропускні пункти обладнані комп’ютерами (роботами), що здатні мислити, самостійно навчатися i наділені функцією приймати рішення. Перевага подібних стражів очевидна: вони глухі до проблем влади, слави i грошей, отже, їх не можна “купити”; вони чіткі у виконанні i застрахованi вiд випадкових або навмисних помилок; більш швидкі в аналiзi ситуацiї i виборi дiй; максимально об’єктивнi, скромнi, непiдкупнi, розумнi, здатнi навчатися, безстороннi, логiчнi, довговiчнi, безстрашнi, надiйнi, до них не потрiбнi мiри покарання за порушення закону, що є основою їхнiх програм, i т.д.
Можна одразу відзначити й очевидні недолiки:
# зависання в ситуацiї розмитої невизначеностi, можливiсть збою (хоча його можна вiднести до розряду “хвороб”, що їм пiдлягає i людина, наприклад, зараження вiрусом, утрата пам’ятi i т.д.);
# непристосованість до виконання незапрограмованих фізичних дій (затримка злочинця, оперативний пошук, не передбачувана ситуація);
# прогнозована вченими i загрозлива катастрофічними наслідками можливість виходу з-під контролю.
Саме останній момент був тривалий час причиною заборони створення програми штучного інтелекту Римським клубом. Мисляча машина, штучно створений (нехай i з добрими намірами) інтелект уявляється неодмінно бездушною, глибоко антигуманною сутністю. А право її створення заперечується як замах на права Бога, єдино якому належить прерогатива i функція Створення. Показовим прикладом подібного уявлення є повість Мари Шеллi “Франкенштейн, або Сучасний Прометей” (1818 р.), у якiй учений штучно (із трупних останкiв) створює людську плоть, одержуючи в пiдсумку потворного i мстивого монстра. Головна провина Франкенштейна при цьому полягає не в його помилцi у створеннi людини i не в зрадництвi ним власного створiння, а саме в його бажаннi стати Творцем штучного життя.
[[Файл:1493065207_iskusstvennyy-intellekt-v-programme-obucheniya.jpg|міні]]
Штучна людина – робот, мисляча машина – часто ототожнюється з оживленим мерцем, повсталим трупом, що стає подiбним до запрограмованої машини (згадаймо фiльми “Досконалий солдат”, “Зомбi”, “Суддя Дред”, “Газонокосар” та iн.). Що, знову ж таки указує на негативне вiдношення до можливого конкурента по розуму. Щоправда, у “Термiнаторi-2” (так само як у “Робокопi”) уже вiдбувається подiл на поганих i добрих роботiв залежно вiд їхнього вiдношення до людини: “за” чи “проти”. Загальна комп’ютеризацiя, створення вiртуальних програм, iгор, мережi Iнтернет i можливостi, що вiдкрилися у зв’язку з цим, iстотно змiнили вiдношення до здатних мислити машин у бiк позитивних, одночасно наблизивши їхню реальну появу в побутi i роботi (вже є безлiч програм, що здатнi самостiйно навчатися – перших наближень штучного iнтелекту). Так що описана картина митного контролю, де головне рiшення здiйснюватиме комп’ютер (робот, автомат i т.д.), а митниками стануть штучнi апарати (як це демонструють рiзнi фантастичнi фiльми, зокрема, “Гостя з майбутнього” ще радянського виробництва з бiороботом-митником у секторi часу або “Чужий” з головним комп’ютером-координатором Матiр’ю), сьогоднi вже не здається настiльки фантастичною.
{| class="wikitable" border="1"
|-
! шляхи розв’язання задач за допомогою систем штучного iнтелекту
! недолiки штучного інтелекту
!шляхи дослiдження штучного iнтелекту
|-
| повне перебирання варiантiв, що практично неможливий через велику кiлькiсть iнтелектуальних задач
| зависання в ситуацiї розмитої невизначеностi, можливiсть збою (хоча його можна вiднести до розряду “хвороб”, що їм пiдлягає i людина, наприклад, зараження вiрусом, утрата пам’ятi i т.д.);
| машиннi способи розв’язання iнтелектуальних задач повиннi будуватися без суворого огляду на людину, знання про те, як вона вирiшує тi чи iншi задачi;
|-
| евристичнi й адаптивнi алгоритми.
| епристосованість до виконання незапрограмованих фізичних дій (затримка злочинця, оперативний пошук, не передбачувана ситуація);
| “бiонiчно мислячi” вченi сподiваються на спецiально конструйованi мережi штучних нейронiв та iншi аналоги конструкцiй, властивi людинi.
|}

==Блог до проекту==

==Мультимедійна презентація==

==Календар подій проекту:==

==Опитування до проекту==

==Фотоальбом до проекту==
[https://photos.google.com/album/AF1QipPwCooG-MXq9S-SFBbziud4Bh6FrGX7rc_8zrwr]

==Спілкування між учасниками проекту==

=Інформаційні ресурси=
===Друковані джерела===
===Відеоматеріали===
===Електронні ресурси===

Портфоліо до проекту "Штучний інтелект" Сторчак Віталіни

2018-12-03T20:56:59Z

7694051: /* Опис проблеми */

=Тема статті=
''' '''Штучний інтелект''' [[Файл:introducing-microsoft-research-ai_399x225-1.jpg|міні]]
'''
==Опис проблеми==
Перші застосування штучного інтелекту мисляться i вважаються найбільш необхідними для впровадження саме у сфері правоохоронній, що відрізняється чотирма моментами:
# законом, що становить певний набір правил (актів, інструкцій, кодексів i т.д.), i механізм їхнього застосування (алгоритм дії);
# підвищеним ризиком стосовно представників Закону;
# можливостями здійснення помилок та їхніх наслідків;
# ризиком бути втягненим у корупцію.

[[Файл:67a6b6fc357b09d44fd09ac360735c7d.jpg|міні]]

Усі ці ознаки, звичайно, є i в митній службі, від продуктивності i злагодженої роботи якої значною мірою залежить економічне здоров’я держави. I хоча різні кібернетичні пристрої i прилади в роботі митниці посідали вже солідне місце, головне рішення залишається за людиною – суб’єктом волі, а це, як відомо, обтяжено спокусами, що їх далеко не завжди людина здатна витримати.
Спробуймо уявити собі на хвильку таку картину: контрольно-пропускні пункти обладнані комп’ютерами (роботами), що здатні мислити, самостійно навчатися i наділені функцією приймати рішення. Перевага подібних стражів очевидна: вони глухі до проблем влади, слави i грошей, отже, їх не можна “купити”; вони чіткі у виконанні i застрахованi вiд випадкових або навмисних помилок; більш швидкі в аналiзi ситуацiї i виборi дiй; максимально об’єктивнi, скромнi, непiдкупнi, розумнi, здатнi навчатися, безстороннi, логiчнi, довговiчнi, безстрашнi, надiйнi, до них не потрiбнi мiри покарання за порушення закону, що є основою їхнiх програм, i т.д.
Можна одразу відзначити й очевидні недолiки:
# зависання в ситуацiї розмитої невизначеностi, можливiсть збою (хоча його можна вiднести до розряду “хвороб”, що їм пiдлягає i людина, наприклад, зараження вiрусом, утрата пам’ятi i т.д.);
# непристосованість до виконання незапрограмованих фізичних дій (затримка злочинця, оперативний пошук, не передбачувана ситуація);
# прогнозована вченими i загрозлива катастрофічними наслідками можливість виходу з-під контролю.
Саме останній момент був тривалий час причиною заборони створення програми штучного інтелекту Римським клубом. Мисляча машина, штучно створений (нехай i з добрими намірами) інтелект уявляється неодмінно бездушною, глибоко антигуманною сутністю. А право її створення заперечується як замах на права Бога, єдино якому належить прерогатива i функція Створення. Показовим прикладом подібного уявлення є повість Мари Шеллi “Франкенштейн, або Сучасний Прометей” (1818 р.), у якiй учений штучно (із трупних останкiв) створює людську плоть, одержуючи в пiдсумку потворного i мстивого монстра. Головна провина Франкенштейна при цьому полягає не в його помилцi у створеннi людини i не в зрадництвi ним власного створiння, а саме в його бажаннi стати Творцем штучного життя.
[[Файл:1493065207_iskusstvennyy-intellekt-v-programme-obucheniya.jpg|міні]]
Штучна людина – робот, мисляча машина – часто ототожнюється з оживленим мерцем, повсталим трупом, що стає подiбним до запрограмованої машини (згадаймо фiльми “Досконалий солдат”, “Зомбi”, “Суддя Дред”, “Газонокосар” та iн.). Що, знову ж таки указує на негативне вiдношення до можливого конкурента по розуму. Щоправда, у “Термiнаторi-2” (так само як у “Робокопi”) уже вiдбувається подiл на поганих i добрих роботiв залежно вiд їхнього вiдношення до людини: “за” чи “проти”. Загальна комп’ютеризацiя, створення вiртуальних програм, iгор, мережi Iнтернет i можливостi, що вiдкрилися у зв’язку з цим, iстотно змiнили вiдношення до здатних мислити машин у бiк позитивних, одночасно наблизивши їхню реальну появу в побутi i роботi (вже є безлiч програм, що здатнi самостiйно навчатися – перших наближень штучного iнтелекту). Так що описана картина митного контролю, де головне рiшення здiйснюватиме комп’ютер (робот, автомат i т.д.), а митниками стануть штучнi апарати (як це демонструють рiзнi фантастичнi фiльми, зокрема, “Гостя з майбутнього” ще радянського виробництва з бiороботом-митником у секторi часу або “Чужий” з головним комп’ютером-координатором Матiр’ю), сьогоднi вже не здається настiльки фантастичною.
{| class="wikitable" border="1"
|-
! шляхи розв’язання задач за допомогою систем штучного iнтелекту
! недолiки штучного інтелекту
!шляхи дослiдження штучного iнтелекту
|-
| повне перебирання варiантiв, що практично неможливий через велику кiлькiсть iнтелектуальних задач
| зависання в ситуацiї розмитої невизначеностi, можливiсть збою (хоча його можна вiднести до розряду “хвороб”, що їм пiдлягає i людина, наприклад, зараження вiрусом, утрата пам’ятi i т.д.);
| машиннi способи розв’язання iнтелектуальних задач повиннi будуватися без суворого огляду на людину, знання про те, як вона вирiшує тi чи iншi задачi;
|-
| евристичнi й адаптивнi алгоритми.
| епристосованість до виконання незапрограмованих фізичних дій (затримка злочинця, оперативний пошук, не передбачувана ситуація);
| “бiонiчно мислячi” вченi сподiваються на спецiально конструйованi мережi штучних нейронiв та iншi аналоги конструкцiй, властивi людинi.
|}

==Блог до проекту==

==Мультимедійна презентація==

==Календар подій проекту:==

==Опитування до проекту==

==Фотоальбом до проекту==

==Спілкування між учасниками проекту==

=Інформаційні ресурси=
===Друковані джерела===
===Відеоматеріали===
===Електронні ресурси===

Портфоліо до проекту "Штучний інтелект" Сторчак Віталіни

2018-12-03T20:51:11Z

2018-12-03T20:27:07Z

7694051: /* Опис проблеми */

=Тема статті=
''' '''Штучний інтелект'''
'''
==Опис проблеми==
Перші застосування штучного інтелекту мисляться i вважаються найбільш необхідними для впровадження саме у сфері правоохоронній, що відрізняється чотирма моментами:
# законом, що становить певний набір правил (актів, інструкцій, кодексів i т.д.), i механізм їхнього застосування (алгоритм дії);
# підвищеним ризиком стосовно представників Закону;
# можливостями здійснення помилок та їхніх наслідків;
# ризиком бути втягненим у корупцію.

[[Файл:67a6b6fc357b09d44fd09ac360735c7d.jpg.jpg|міні]]

Усі ці ознаки, звичайно, є i в митній службі, від продуктивності i злагодженої роботи якої значною мірою залежить економічне здоров’я держави. I хоча різні кібернетичні пристрої i прилади в роботі митниці посідали вже солідне місце, головне рішення залишається за людиною – суб’єктом волі, а це, як відомо, обтяжено спокусами, що їх далеко не завжди людина здатна витримати.
Спробуймо уявити собі на хвильку таку картину: контрольно-пропускні пункти обладнані комп’ютерами (роботами), що здатні мислити, самостійно навчатися i наділені функцією приймати рішення. Перевага подібних стражів очевидна: вони глухі до проблем влади, слави i грошей, отже, їх не можна “купити”; вони чіткі у виконанні i застрахованi вiд випадкових або навмисних помилок; більш швидкі в аналiзi ситуацiї i виборi дiй; максимально об’єктивнi, скромнi, непiдкупнi, розумнi, здатнi навчатися, безстороннi, логiчнi, довговiчнi, безстрашнi, надiйнi, до них не потрiбнi мiри покарання за порушення закону, що є основою їхнiх програм, i т.д.
Можна одразу відзначити й очевидні недолiки:
# зависання в ситуацiї розмитої невизначеностi, можливiсть збою (хоча його можна вiднести до розряду “хвороб”, що їм пiдлягає i людина, наприклад, зараження вiрусом, утрата пам’ятi i т.д.);
# непристосованість до виконання незапрограмованих фізичних дій (затримка злочинця, оперативний пошук, не передбачувана ситуація);
# прогнозована вченими i загрозлива катастрофічними наслідками можливість виходу з-під контролю.
Саме останній момент був тривалий час причиною заборони створення програми штучного інтелекту Римським клубом. Мисляча машина, штучно створений (нехай i з добрими намірами) інтелект уявляється неодмінно бездушною, глибоко антигуманною сутністю. А право її створення заперечується як замах на права Бога, єдино якому належить прерогатива i функція Створення. Показовим прикладом подібного уявлення є повість Мари Шеллi “Франкенштейн, або Сучасний Прометей” (1818 р.), у якiй учений штучно (із трупних останкiв) створює людську плоть, одержуючи в пiдсумку потворного i мстивого монстра. Головна провина Франкенштейна при цьому полягає не в його помилцi у створеннi людини i не в зрадництвi ним власного створiння, а саме в його бажаннi стати Творцем штучного життя.
[[Файл.jpg|міні]]
Штучна людина – робот, мисляча машина – часто ототожнюється з оживленим мерцем, повсталим трупом, що стає подiбним до запрограмованої машини (згадаймо фiльми “Досконалий солдат”, “Зомбi”, “Суддя Дред”, “Газонокосар” та iн.). Що, знову ж таки указує на негативне вiдношення до можливого конкурента по розуму. Щоправда, у “Термiнаторi-2” (так само як у “Робокопi”) уже вiдбувається подiл на поганих i добрих роботiв залежно вiд їхнього вiдношення до людини: “за” чи “проти”. Загальна комп’ютеризацiя, створення вiртуальних програм, iгор, мережi Iнтернет i можливостi, що вiдкрилися у зв’язку з цим, iстотно змiнили вiдношення до здатних мислити машин у бiк позитивних, одночасно наблизивши їхню реальну появу в побутi i роботi (вже є безлiч програм, що здатнi самостiйно навчатися – перших наближень штучного iнтелекту). Так що описана картина митного контролю, де головне рiшення здiйснюватиме комп’ютер (робот, автомат i т.д.), а митниками стануть штучнi апарати (як це демонструють рiзнi фантастичнi фiльми, зокрема, “Гостя з майбутнього” ще радянського виробництва з бiороботом-митником у секторi часу або “Чужий” з головним комп’ютером-координатором Матiр’ю), сьогоднi вже не здається настiльки фантастичною.

==Блог до проекту==

==Мультимедійна презентація==

==Календар подій проекту:==

==Опитування до проекту==

==Фотоальбом до проекту==

==Спілкування між учасниками проекту==

=Інформаційні ресурси=
===Друковані джерела===
===Відеоматеріали===
===Електронні ресурси===

Портфоліо до проекту "Штучний інтелект" Сторчак Віталіни

2018-12-03T20:25:28Z

7694051: /* Опис проблеми */

=Тема статті=
''' '''Штучний інтелект'''
'''
==Опис проблеми==
Перші застосування штучного інтелекту мисляться i вважаються найбільш необхідними для впровадження саме у сфері правоохоронній, що відрізняється чотирма моментами:
# законом, що становить певний набір правил (актів, інструкцій, кодексів i т.д.), i механізм їхнього застосування (алгоритм дії);
# підвищеним ризиком стосовно представників Закону;
# можливостями здійснення помилок та їхніх наслідків;
# ризиком бути втягненим у корупцію.

[[Файл:troxi_futurologii_abo_yak_shtuchnij_intelekt_zminit_sistemu_osviti-2287.htm.jpg|міні]]

Усі ці ознаки, звичайно, є i в митній службі, від продуктивності i злагодженої роботи якої значною мірою залежить економічне здоров’я держави. I хоча різні кібернетичні пристрої i прилади в роботі митниці посідали вже солідне місце, головне рішення залишається за людиною – суб’єктом волі, а це, як відомо, обтяжено спокусами, що їх далеко не завжди людина здатна витримати.
Спробуймо уявити собі на хвильку таку картину: контрольно-пропускні пункти обладнані комп’ютерами (роботами), що здатні мислити, самостійно навчатися i наділені функцією приймати рішення. Перевага подібних стражів очевидна: вони глухі до проблем влади, слави i грошей, отже, їх не можна “купити”; вони чіткі у виконанні i застрахованi вiд випадкових або навмисних помилок; більш швидкі в аналiзi ситуацiї i виборi дiй; максимально об’єктивнi, скромнi, непiдкупнi, розумнi, здатнi навчатися, безстороннi, логiчнi, довговiчнi, безстрашнi, надiйнi, до них не потрiбнi мiри покарання за порушення закону, що є основою їхнiх програм, i т.д.
Можна одразу відзначити й очевидні недолiки:
# зависання в ситуацiї розмитої невизначеностi, можливiсть збою (хоча його можна вiднести до розряду “хвороб”, що їм пiдлягає i людина, наприклад, зараження вiрусом, утрата пам’ятi i т.д.);
# непристосованість до виконання незапрограмованих фізичних дій (затримка злочинця, оперативний пошук, не передбачувана ситуація);
# прогнозована вченими i загрозлива катастрофічними наслідками можливість виходу з-під контролю.
Саме останній момент був тривалий час причиною заборони створення програми штучного інтелекту Римським клубом. Мисляча машина, штучно створений (нехай i з добрими намірами) інтелект уявляється неодмінно бездушною, глибоко антигуманною сутністю. А право її створення заперечується як замах на права Бога, єдино якому належить прерогатива i функція Створення. Показовим прикладом подібного уявлення є повість Мари Шеллi “Франкенштейн, або Сучасний Прометей” (1818 р.), у якiй учений штучно (із трупних останкiв) створює людську плоть, одержуючи в пiдсумку потворного i мстивого монстра. Головна провина Франкенштейна при цьому полягає не в його помилцi у створеннi людини i не в зрадництвi ним власного створiння, а саме в його бажаннi стати Творцем штучного життя.
[[Файл.jpg|міні]]
Штучна людина – робот, мисляча машина – часто ототожнюється з оживленим мерцем, повсталим трупом, що стає подiбним до запрограмованої машини (згадаймо фiльми “Досконалий солдат”, “Зомбi”, “Суддя Дред”, “Газонокосар” та iн.). Що, знову ж таки указує на негативне вiдношення до можливого конкурента по розуму. Щоправда, у “Термiнаторi-2” (так само як у “Робокопi”) уже вiдбувається подiл на поганих i добрих роботiв залежно вiд їхнього вiдношення до людини: “за” чи “проти”. Загальна комп’ютеризацiя, створення вiртуальних програм, iгор, мережi Iнтернет i можливостi, що вiдкрилися у зв’язку з цим, iстотно змiнили вiдношення до здатних мислити машин у бiк позитивних, одночасно наблизивши їхню реальну появу в побутi i роботi (вже є безлiч програм, що здатнi самостiйно навчатися – перших наближень штучного iнтелекту). Так що описана картина митного контролю, де головне рiшення здiйснюватиме комп’ютер (робот, автомат i т.д.), а митниками стануть штучнi апарати (як це демонструють рiзнi фантастичнi фiльми, зокрема, “Гостя з майбутнього” ще радянського виробництва з бiороботом-митником у секторi часу або “Чужий” з головним комп’ютером-координатором Матiр’ю), сьогоднi вже не здається настiльки фантастичною.

==Блог до проекту==

==Мультимедійна презентація==

==Календар подій проекту:==

==Опитування до проекту==

==Фотоальбом до проекту==

==Спілкування між учасниками проекту==

=Інформаційні ресурси=
===Друковані джерела===
===Відеоматеріали===
===Електронні ресурси===

Портфоліо до проекту "Штучний інтелект" Сторчак Віталіни

2018-12-03T20:19:41Z

7694051: /* Опис проблеми */

=Тема статті=
''' '''Штучний інтелект'''
'''
==Опис проблеми==
Перші застосування штучного інтелекту мисляться i вважаються найбільш необхідними для впровадження саме у сфері правоохоронній, що відрізняється чотирма моментами:
# законом, що становить певний набір правил (актів, інструкцій, кодексів i т.д.), i механізм їхнього застосування (алгоритм дії);
# підвищеним ризиком стосовно представників Закону;
# можливостями здійснення помилок та їхніх наслідків;
# ризиком бути втягненим у корупцію.

[[Файл:800px-Sophia at the AI for Good Global Summit 2018 (27254369347) (cropped).jpg|міні]]

Усі ці ознаки, звичайно, є i в митній службі, від продуктивності i злагодженої роботи якої значною мірою залежить економічне здоров’я держави. I хоча різні кібернетичні пристрої i прилади в роботі митниці посідали вже солідне місце, головне рішення залишається за людиною – суб’єктом волі, а це, як відомо, обтяжено спокусами, що їх далеко не завжди людина здатна витримати.
Спробуймо уявити собі на хвильку таку картину: контрольно-пропускні пункти обладнані комп’ютерами (роботами), що здатні мислити, самостійно навчатися i наділені функцією приймати рішення. Перевага подібних стражів очевидна: вони глухі до проблем влади, слави i грошей, отже, їх не можна “купити”; вони чіткі у виконанні i застрахованi вiд випадкових або навмисних помилок; більш швидкі в аналiзi ситуацiї i виборi дiй; максимально об’єктивнi, скромнi, непiдкупнi, розумнi, здатнi навчатися, безстороннi, логiчнi, довговiчнi, безстрашнi, надiйнi, до них не потрiбнi мiри покарання за порушення закону, що є основою їхнiх програм, i т.д.
Можна одразу відзначити й очевидні недолiки:
# зависання в ситуацiї розмитої невизначеностi, можливiсть збою (хоча його можна вiднести до розряду “хвороб”, що їм пiдлягає i людина, наприклад, зараження вiрусом, утрата пам’ятi i т.д.);
# непристосованість до виконання незапрограмованих фізичних дій (затримка злочинця, оперативний пошук, не передбачувана ситуація);
# прогнозована вченими i загрозлива катастрофічними наслідками можливість виходу з-під контролю.
Саме останній момент був тривалий час причиною заборони створення програми штучного інтелекту Римським клубом. Мисляча машина, штучно створений (нехай i з добрими намірами) інтелект уявляється неодмінно бездушною, глибоко антигуманною сутністю. А право її створення заперечується як замах на права Бога, єдино якому належить прерогатива i функція Створення. Показовим прикладом подібного уявлення є повість Мари Шеллi “Франкенштейн, або Сучасний Прометей” (1818 р.), у якiй учений штучно (із трупних останкiв) створює людську плоть, одержуючи в пiдсумку потворного i мстивого монстра. Головна провина Франкенштейна при цьому полягає не в його помилцi у створеннi людини i не в зрадництвi ним власного створiння, а саме в його бажаннi стати Творцем штучного життя.
[[Файл:358590_178.jpg|міні]]
Штучна людина – робот, мисляча машина – часто ототожнюється з оживленим мерцем, повсталим трупом, що стає подiбним до запрограмованої машини (згадаймо фiльми “Досконалий солдат”, “Зомбi”, “Суддя Дред”, “Газонокосар” та iн.). Що, знову ж таки указує на негативне вiдношення до можливого конкурента по розуму. Щоправда, у “Термiнаторi-2” (так само як у “Робокопi”) уже вiдбувається подiл на поганих i добрих роботiв залежно вiд їхнього вiдношення до людини: “за” чи “проти”. Загальна комп’ютеризацiя, створення вiртуальних програм, iгор, мережi Iнтернет i можливостi, що вiдкрилися у зв’язку з цим, iстотно змiнили вiдношення до здатних мислити машин у бiк позитивних, одночасно наблизивши їхню реальну появу в побутi i роботi (вже є безлiч програм, що здатнi самостiйно навчатися – перших наближень штучного iнтелекту). Так що описана картина митного контролю, де головне рiшення здiйснюватиме комп’ютер (робот, автомат i т.д.), а митниками стануть штучнi апарати (як це демонструють рiзнi фантастичнi фiльми, зокрема, “Гостя з майбутнього” ще радянського виробництва з бiороботом-митником у секторi часу або “Чужий” з головним комп’ютером-координатором Матiр’ю), сьогоднi вже не здається настiльки фантастичною.

==Блог до проекту==

==Мультимедійна презентація==

==Календар подій проекту:==

==Опитування до проекту==

==Фотоальбом до проекту==

==Спілкування між учасниками проекту==

=Інформаційні ресурси=
===Друковані джерела===
===Відеоматеріали===
===Електронні ресурси===

Портфоліо до проекту "Штучний інтелект" Сторчак Віталіни

2018-12-03T20:16:16Z

7694051:

=Тема статті=
''' '''Штучний інтелект'''
'''
==Опис проблеми==
Перші застосування штучного інтелекту мисляться i вважаються найбільш необхідними для впровадження саме у сфері правоохоронній, що відрізняється чотирма моментами:
# законом, що становить певний набір правил (актів, інструкцій, кодексів i т.д.), i механізм їхнього застосування (алгоритм дії);
# підвищеним ризиком стосовно представників Закону;
# можливостями здійснення помилок та їхніх наслідків;
# ризиком бути втягненим у корупцію.
Усі ці ознаки, звичайно, є i в митній службі, від продуктивності i злагодженої роботи якої значною мірою залежить економічне здоров’я держави. I хоча різні кібернетичні пристрої i прилади в роботі митниці посідали вже солідне місце, головне рішення залишається за людиною – суб’єктом волі, а це, як відомо, обтяжено спокусами, що їх далеко не завжди людина здатна витримати.
Спробуймо уявити собі на хвильку таку картину: контрольно-пропускні пункти обладнані комп’ютерами (роботами), що здатні мислити, самостійно навчатися i наділені функцією приймати рішення. Перевага подібних стражів очевидна: вони глухі до проблем влади, слави i грошей, отже, їх не можна “купити”; вони чіткі у виконанні i застрахованi вiд випадкових або навмисних помилок; більш швидкі в аналiзi ситуацiї i виборi дiй; максимально об’єктивнi, скромнi, непiдкупнi, розумнi, здатнi навчатися, безстороннi, логiчнi, довговiчнi, безстрашнi, надiйнi, до них не потрiбнi мiри покарання за порушення закону, що є основою їхнiх програм, i т.д.
Можна одразу відзначити й очевидні недолiки:
# зависання в ситуацiї розмитої невизначеностi, можливiсть збою (хоча його можна вiднести до розряду “хвороб”, що їм пiдлягає i людина, наприклад, зараження вiрусом, утрата пам’ятi i т.д.);
# непристосованість до виконання незапрограмованих фізичних дій (затримка злочинця, оперативний пошук, не передбачувана ситуація);
# прогнозована вченими i загрозлива катастрофічними наслідками можливість виходу з-під контролю.
Саме останній момент був тривалий час причиною заборони створення програми штучного інтелекту Римським клубом. Мисляча машина, штучно створений (нехай i з добрими намірами) інтелект уявляється неодмінно бездушною, глибоко антигуманною сутністю. А право її створення заперечується як замах на права Бога, єдино якому належить прерогатива i функція Створення. Показовим прикладом подібного уявлення є повість Мари Шеллi “Франкенштейн, або Сучасний Прометей” (1818 р.), у якiй учений штучно (із трупних останкiв) створює людську плоть, одержуючи в пiдсумку потворного i мстивого монстра. Головна провина Франкенштейна при цьому полягає не в його помилцi у створеннi людини i не в зрадництвi ним власного створiння, а саме в його бажаннi стати Творцем штучного життя.
[[Файл:358590_178.jpg|міні]]

==Блог до проекту==

==Мультимедійна презентація==

==Календар подій проекту:==

==Опитування до проекту==

==Фотоальбом до проекту==

==Спілкування між учасниками проекту==

=Інформаційні ресурси=
===Друковані джерела===
===Відеоматеріали===
===Електронні ресурси===

Портфоліо до проекту "Штучний інтелект" Сторчак Віталіни

2018-12-03T20:15:38Z

2018-10-16T05:39:02Z

7694051:

'''''<font color='red' size=6>Прізвище, ім'я, по батькові</font>'''''

== Про себе ==

== Мої інтереси ==
...

== Навчальні курси та проекти, в яких беру участь ==
В цьому розділі розміщуються посилання на проекти, в яких ви берете участь.

== Мої роботи ==
[[Портфоліо до проекту "Штучний інтелект" Сторчак Віталіни]]

Користувач:7694051

2018-10-16T05:38:34Z

7694051: