'''''<font color='red' size=6> Кушнірова Аліса Олегівна </font>'''''

== Про себе ==
Я, студентка І курсу факультету педагогіки та психології Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В. Винниченка. Навчаюся на психологічному спрямуванні. Моя майбутня професія - психолог.

== Мої інтереси ==
....

== Навчальні курси та проекти, в яких беру участь ==
[[http://wiki.kspu.kr.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82_%22%D0%9C%D0%BE%D1%94_%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%B0%D0%B1%D0%BE_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%BE%22]]

== Мої роботи ==
[[Town of independent]]

Файл:Безымянный.jpg

2016-12-01T14:51:24Z

4700194: 4700194 завантажив нову версію «Файл:Безымянный.jpg»

Користувач:4700194

2016-12-01T14:15:39Z

4700194:

'''''<font color='red' size=6> Кушнірова Аліса Олегівна </font>'''''

== Про себе ==
Я, студентка І курсу факультету педагогіки та психології Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В. Винниченка. Навчаюся на психологічному спрямуванні. Моя майбутня професія - психолог.

== Мої інтереси ==
....

== Навчальні курси та проекти, в яких беру участь ==
В цьому розділі розміщуються посилання на проекти, в яких ви берете участь.

== Мої роботи ==
[[Town of independent]]

Користувач:4700194

2016-12-01T13:58:28Z

4700194:

'''''<font color='red' size=6> Кушнірова Аліса Олегівна </font>'''''

== Про себе ==
Я, студентка І курсу факультету педагогіки та психології Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В. Винниченка. Навчюся на психологічному спрямуванні. Моя майбутня професія - психолог.

== Мої інтереси ==
....

== Навчальні курси та проекти, в яких беру участь ==
В цьому розділі розміщуються посилання на проекти, в яких ви берете участь.

== Мої роботи ==
[[Town of independent]]

Користувач:4700194

2016-12-01T13:57:41Z

4700194:

'''''<font color='red' size=6> Кушнірова Аліса Олегівна </font>'''''

== Про себе ==
......
Я, студентка І курсу факультету педагогіки та психології Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В. Винниченка. Навчюся на психологічному спрямуванні. Моя майбутня професія - психолог.

== Мої інтереси ==
....

== Навчальні курси та проекти, в яких беру участь ==
В цьому розділі розміщуються посилання на проекти, в яких ви берете участь.

== Мої роботи ==
[[Town of independent]]

Town of independent

2016-11-25T07:08:11Z

4700194:

Ми - українці, живемо на прекрасній, квітучій та багатій землі. Ми вільні, незалежні громадяни своєї країни. Але, як на мене, найбільш гарним місцем є серце нашої любої неньки. Це наша з вами Кіроворащина.Ми мивемо тут и не знаємо історію рідного краю, і це дуже прикро. Тому, я б хотіла висвітлити саме історію свого рідного міста.

Перші документальні згадки, які можна пов’язати з історією Кіровограда, датуються ще вісімнадцятим століттям. Вони стосуються заснування на території степового краю військових поселень під назвою Нова Сербія. Згодом виникла потреба побудувати потужну фортецю, яка б стала форпостом держави на півдні, адміністративним та військовим центром краю.

У жалуваній грамоті Івану Хорвату від 11 січня 1752 року йшлося про те, що майбутня фортеця мала отримати ім’я Святої Єлисавети. Місце її розташування було обрано в грудні 1752 року на узвишші правого берега річки Інгулу.
Будівництво розпочалося 18 червня 1754 року, а за три роки над диким українським степом уже височіла унікальна земляна споруда, аналогів якої не було. Цитадель фортеці Св. Єлисавети складалася із шести бастіонів у вигляді п'ятикутних виступів і зверху нагадувала шестикутну морську зірку.
Згодом біля фортеці з’явилось і цивільне поселення у формі слободи. Першими поселенцями там стали представники різних національностей, проте значною була і кількість вихідців із українських губерній. З 1764 року слобода стала центром Єлисаветградської провінції, а з 1775 - отримала права міста Єлисаветграда. Управляв містом магістрат, який відав адміністративними, господарськими, фінансовими та судовими справами.
У другій половині 18 ст. із загрозою татарських набігів було покінчено завдяки перемозі й війні 1768-1774 років; ліквідація Запорізької Січі (1775 р.), а за нею й остаточне викорінення гайдамаччини, розділи Речі Посполитої (1772, 1793, 1795 рр.), що знищили Польску державу, приєднання Криму у 1783 р, – всі ці фактори обумовили просування імперських кордонів далеко від фортеці Св. Єлисавети, отже вона втратила своє стратегічне значення, була роззброєна, а зрештою і ліквідована як військова одиниця. У рескрипті від 10 лютого 1784 року зазначалося, що фортеця «за своїм становищем всередині держави фортецею більше вважатися не може, а тому обертається на внутрішнє місто». З цього часу фортеця разом з передмістями отримала права міста і стала іменуватися містом Єласаветградом.
Місто декілька разів змінювало назву: в 1924 році місто назвали Зінов’євск, ця назва протрималась всього 10 років. Вже 1934 році перейменували в Кірово, але коли місто стало обласним центром, із смутком помітили, що одна Кіровська область в СРСР вже існує. Так 1939 році місто стало Кіровоградом і вже з цим ім’ям майже сімдесят років.

Кіровоград – адміністративний і промисловий центр, вигідно розташований у центральній частині України. Столицею Степового краю, «Степовою Єлладою», «Маленьким Парижем» – лагідно з гордістю називають кіровоградці своє рідне місто. Багатовікова історія міста творилася розумно, працею і звитягою багатьох поколінь його мешканців. Кожне століття залишило тут свій особливий знак. Відображений він в унікальній споруді фортеці Святої Єласавети, у шедеврах архітектурних ансамблів ХІХ ст., у переплетінні вулиць і провулків. У різні роки доля так чи інакше пов’язала з нашим містом імена Марка Кропивницького, Івана Тобілевича, Володимира Винниченка, Івана Микитенка, Володимира Григоровича, Дмитра Чижевського, Євгена Маланюка, Генріха Нейгауза. Скульптурні пам’ятники міста відтворюють минуле і сучасне. Добра боротьба за соціальне та національне визволення уособлена у бронзових фігурах Т. Шевченка, Б. Хмельницького.

Про радянські часи нагадують увіковіченні постаті В. Леніна, С. Кірова. Відбитком народної пам’яті, пошани і вдячності є пам’ятники героям Великої Вітчизняної війни, учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС, воїнам-інтернаціоналістам. Символом єдності кіровоградців, незалежно від політичних переконань, віросповідання, професії чи національності, є площа Соборна, де встановлено пам’ятник Ангелу-охоронцю. Минуле і сучасне об’єднують усіх мешканців міста в одну велику родину, допомагають долати потужний натиск щоденних життєвих негараздів, закладати основи перспективного майбутнього, згуртовують у бажанні працювати на благо рідного міста.

Кіровоград має багаті культурні традиції. Сто двадцять два роки тому, всупереч всіляким заборонам, у місті народився перший реалістичний театр. Його фундатором став уродженець степового краю Марко Кропивницький – блискучий актор, режисер, драматург. 27 жовтня 1882 року виставою «Наталка Полтавка» він заяви світові про зрілість української театральної культури та його самобутність. Сьогодні обласному українському музичному-драматичному театру ім. М.П. Кропивницького присвоєно статус академічного. В місті діють літературно-меморіальний музей ім. Карпенка-Карого, музей Г.Г. Нейгауза, художньо-меморіальний музей О.О.Осмьоркіна, народний меморіальний музей Ю.С. Мейтуса. Місто було і залишається значним центром музичної культури України. Кіровоград подарував Україні і світові цілі сузір’я видатних музикантів. З 1991 р. засновано музей культури ім. К.Шимановського, якому надано статус державного.

==Рідне місто або село на карті України [https://www.google.com.ua/maps Google карти]==
[[Файл:Карта пед универ.png|800px|thumb|center|Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка ]]

==Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"==

<TABLE BORDER=1>
<TR>
<TH> Дата </TH> <TH> Історична подія </TH>
</TR>

<TR>
<TD height=24px;> 1775-1924 </TD><TD> Єлисаветград </TD>
</TR>

<TR><TD height=24px>1924-1934 </TD><TD> Зінов'євськ </TD></TR>
<TR><TD height=24px> 1934-1939 </TD><TD> Кірово </TD></TR>
<TR><TD height=24px> 1939-2016 </TD><TD> Кіровоград </TD></TR>
<TR><TD height=24px> з 2016 </TD><TD> Кропивницький </TD></TR>
<TR><TD height=24px> </TD><TD> </TD></TR>
<TR><TD height=24px> </TD><TD> </TD></TR>
<TR><TD height=24px> </TD><TD> </TD></TR>
<TR><TD height=24px> </TD><TD> </TD></TR>
<TR><TD height=24px> </TD><TD> </TD> </TR>
<TR><TD height=24px> </TD><TD> </TD></TR>
<TR><TD height=24px> </TD><TD> </TD></TR>
</TABLE>

[[Зображення:Photo 5.jpg|right|450px|]]

=='''Ресурси:'''==

*Посилання на презентацію у '''Google Диск'''; [[https://drive.google.com/open?id=0BzIh3zqBZwPva21kMGVBTEtRZlE]]
*Посилання на власний фотоальбом у '''Google Диск''';
*Посилання на власний блог у [http://www.blogger.com Blogger];[http://alicekushnirova.blogspot.com/]

*Посилання на добірку відеоматеріалів;

*Посилання на опитування або анкету у '''Google Форми''';[https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfCCb6I0-pY6zxOAzD9D8uBfqfUs6Y2x4vFZnXiYftIrhc_wg/viewform]

*Посилання на спільний груповий постер.

----
Сторінка проекту [[Проект "Моє рідне місто або село"]]

[http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]

ПЯ16 (психологія 2016 рік вступу)

2016-11-25T06:55:24Z

4700194:

2016-11-18T06:26:36Z

4700194:

Town of independent

2016-11-18T06:25:21Z

4700194:

Перші документальні згадки, які можна пов’язати з історією Кіровограда, датуються ще вісімнадцятим століттям. Вони стосуються заснування на території степового краю військових поселень під назвою Нова Сербія. Згодом виникла потреба побудувати потужну фортецю, яка б стала форпостом держави на півдні, адміністративним та військовим центром краю.

У жалуваній грамоті Івану Хорвату від 11 січня 1752 року йшлося про те, що майбутня фортеця мала отримати ім’я Святої Єлисавети. Місце її розташування було обрано в грудні 1752 року на узвишші правого берега річки Інгулу.
Будівництво розпочалося 18 червня 1754 року, а за три роки над диким українським степом уже височіла унікальна земляна споруда, аналогів якої не було. Цитадель фортеці Св. Єлисавети складалася із шести бастіонів у вигляді п'ятикутних виступів і зверху нагадувала шестикутну морську зірку.
Згодом біля фортеці з’явилось і цивільне поселення у формі слободи. Першими поселенцями там стали представники різних національностей, проте значною була і кількість вихідців із українських губерній. З 1764 року слобода стала центром Єлисаветградської провінції, а з 1775 - отримала права міста Єлисаветграда. Управляв містом магістрат, який відав адміністративними, господарськими, фінансовими та судовими справами.
У другій половині 18 ст. із загрозою татарських набігів було покінчено завдяки перемозі й війні 1768-1774 років; ліквідація Запорізької Січі (1775 р.), а за нею й остаточне викорінення гайдамаччини, розділи Речі Посполитої (1772, 1793, 1795 рр.), що знищили Польску державу, приєднання Криму у 1783 р, – всі ці фактори обумовили просування імперських кордонів далеко від фортеці Св. Єлисавети, отже вона втратила своє стратегічне значення, була роззброєна, а зрештою і ліквідована як військова одиниця. У рескрипті від 10 лютого 1784 року зазначалося, що фортеця «за своїм становищем всередині держави фортецею більше вважатися не може, а тому обертається на внутрішнє місто». З цього часу фортеця разом з передмістями отримала права міста і стала іменуватися містом Єласаветградом.
Місто декілька разів змінювало назву: в 1924 році місто назвали Зінов’євск, ця назва протрималась всього 10 років. Вже 1934 році перейменували в Кірово, але коли місто стало обласним центром, із смутком помітили, що одна Кіровська область в СРСР вже існує. Так 1939 році місто стало Кіровоградом і вже з цим ім’ям майже сімдесят років.

Кіровоград – адміністративний і промисловий центр, вигідно розташований у центральній частині України. Столицею Степового краю, «Степовою Єлладою», «Маленьким Парижем» – лагідно з гордістю називають кіровоградці своє рідне місто. Багатовікова історія міста творилася розумно, працею і звитягою багатьох поколінь його мешканців. Кожне століття залишило тут свій особливий знак. Відображений він в унікальній споруді фортеці Святої Єласавети, у шедеврах архітектурних ансамблів ХІХ ст., у переплетінні вулиць і провулків. У різні роки доля так чи інакше пов’язала з нашим містом імена Марка Кропивницького, Івана Тобілевича, Володимира Винниченка, Івана Микитенка, Володимира Григоровича, Дмитра Чижевського, Євгена Маланюка, Генріха Нейгауза. Скульптурні пам’ятники міста відтворюють минуле і сучасне. Добра боротьба за соціальне та національне визволення уособлена у бронзових фігурах Т. Шевченка, Б. Хмельницького.

Про радянські часи нагадують увіковіченні постаті В. Леніна, С. Кірова. Відбитком народної пам’яті, пошани і вдячності є пам’ятники героям Великої Вітчизняної війни, учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС, воїнам-інтернаціоналістам. Символом єдності кіровоградців, незалежно від політичних переконань, віросповідання, професії чи національності, є площа Соборна, де встановлено пам’ятник Ангелу-охоронцю. Минуле і сучасне об’єднують усіх мешканців міста в одну велику родину, допомагають долати потужний натиск щоденних життєвих негараздів, закладати основи перспективного майбутнього, згуртовують у бажанні працювати на благо рідного міста.

Кіровоград має багаті культурні традиції. Сто двадцять два роки тому, всупереч всіляким заборонам, у місті народився перший реалістичний театр. Його фундатором став уродженець степового краю Марко Кропивницький – блискучий актор, режисер, драматург. 27 жовтня 1882 року виставою «Наталка Полтавка» він заяви світові про зрілість української театральної культури та його самобутність. Сьогодні обласному українському музичному-драматичному театру ім. М.П. Кропивницького присвоєно статус академічного. В місті діють літературно-меморіальний музей ім. Карпенка-Карого, музей Г.Г. Нейгауза, художньо-меморіальний музей О.О.Осмьоркіна, народний меморіальний музей Ю.С. Мейтуса. Місто було і залишається значним центром музичної культури України. Кіровоград подарував Україні і світові цілі сузір’я видатних музикантів. З 1991 р. засновано музей культури ім. К.Шимановського, якому надано статус державного.

==Рідне місто або село на карті України [https://www.google.com.ua/maps Google карти]==
[[Файл:Карта пед универ.png|800px|thumb|center|Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка ]]

==Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"==

<TABLE BORDER=1>
<TR>
<TH> Дата </TH> <TH> Історична подія </TH>
</TR>

<TR>
<TD height=24px;> </TD><TD> </TD>
</TR>

<TR><TD height=24px> </TD><TD> </TD></TR>
<TR><TD height=24px> </TD><TD> </TD></TR>
<TR><TD height=24px> </TD><TD> </TD></TR>
<TR><TD height=24px> </TD><TD> </TD></TR>
<TR><TD height=24px> </TD><TD> </TD></TR>
<TR><TD height=24px> </TD><TD> </TD></TR>
<TR><TD height=24px> </TD><TD> </TD></TR>
<TR><TD height=24px> </TD><TD> </TD></TR>
<TR><TD height=24px> </TD><TD> </TD> </TR>
<TR><TD height=24px> </TD><TD> </TD></TR>
<TR><TD height=24px> </TD><TD> </TD></TR>
</TABLE>

[[Зображення:Photo 5.jpg|right|450px|]]

=='''Ресурси:'''==

*Посилання на презентацію у '''Google Диск''';

*Посилання на власний фотоальбом у '''Google Диск''';
*Посилання на власний блог у [http://www.blogger.com Blogger];

*Посилання на добірку відеоматеріалів;

*Посилання на опитування або анкету у '''Google Форми''';

*Посилання на спільний груповий постер.

----
Сторінка проекту [[Проект "Моє рідне місто або село"]]

[http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]

2016-11-17T12:29:30Z

4700194: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Персональна сторінка}}

'''''<font color='red' size=6>Прізвище, ім'я, по батькові</font>'''''

== Про себе ==
......

== Мої інтереси ==
....

== Навчальні курси та проекти, в яких беру участь ==
В цьому розділі розміщуються посилання на проекти, в яких ви берете участь.

== Мої роботи ==
В цьому розділі розміщуються посилання (внутрішні та зовнішні)на ваші роботи, додається короткий опис.