<?xml version="1.0"?>
<?xml-stylesheet type="text/css" href="https://wiki.cusu.edu.ua/skins/common/feed.css?303"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="uk">
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=4083209</id>
		<title>Вікі ЦДУ - Внесок користувача [uk]</title>
		<link rel="self" type="application/atom+xml" href="https://wiki.cusu.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=4083209"/>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%92%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%BA/4083209"/>
		<updated>2026-04-09T15:57:50Z</updated>
		<subtitle>Внесок користувача</subtitle>
		<generator>MediaWiki 1.23.2</generator>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22_%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%94_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D1%8F.%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%94_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%BC%D1%83%D0%BB_%22</id>
		<title>Стаття до проекту &quot; Могутнє поселення майя.Стародавнє місто Калакмул &quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22_%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%94_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D1%8F.%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%94_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%BC%D1%83%D0%BB_%22"/>
				<updated>2015-11-30T06:30:00Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;4083209: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=== Стародавнє місто Калакмул, могутнє поселення майя, Мексика ===&lt;br /&gt;
1. Майя – цивілізація в Центральній Америці,що існувала приблизно з 1500 р. до н. е. до іспанського завоювання у ХVІ ст. до н. е. Давня цивілізація майя була такою високорозвиненою, що дотепер дивує світ. Майя – одна з найяскравіших цивілізацій доколумбової Америки. Це &amp;quot;культура-загадка&amp;quot;, &amp;quot;культура-феномен&amp;quot;, повна суперечностей і парадоксів. Вона породила величезну кількість питань, та не на всі є відповіді.&lt;br /&gt;
Майя, історичний та сучасний індіанський народ, який створив одну з найбільш високорозвинених цивілізацій Америки і в цілому Стародавнього світу. Деякі культурні традиції стародавніх майя зберігають близько 2,5 млн. їхніх сучасних нащадків, які представляють більше 30 етнічних груп і мовних діалектів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідно до переказів, майя прийшли на територію теперішньої Мексики з Гондурасу й Гватемали. Швидкий та масштабний ріст їхніх міст наштовхує на однозначний висновок: до свого приходу сюди майя вже мали єдину й давню культуру. Нова територія майя мала форму трикутника, його кути утворювали міста Вашактун, Паленке, Копан. Інші центри, що виникли пізніше, перебували на сторонах трикутника й усередині нього. Тоді виявилася ще одна специфічна риса майя – розширення земель ішло від периферії до центру, а не навпаки, як усюди.&lt;br /&gt;
Міста-держави народу майя (самі великі й відомі з них – Тікаль. Копан, Чіч΄єн-Іца, Ушмаль) були осередками влади й культури. Вони мали свою схему забудови. Ядро (ритуальна, храмова зона) розташовувалося на пагорбі. Довкола нього перебували палаци жерців і знаті (амельхенів). Зазвичай це були монументальні палаци з каменю й поступово переходили в одно- та п'ятиповерхові споруди, які були розташовані на терасах і платформах, фасадом орієнтовані на схід. Вони мали свої вівтарі, лазні, були обставлені простими, але зручними меблями (ліжками із пруття, дерев'яними й кам'яними ослонами, столами й ширмами).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У цей час (2007 р. до н. е.) територія, на якій відбувався розвиток цивілізації майя, входила до складу держав: Мексики (штати Ч΄япас, Кампече, Юкатан, Кінтана-Роо), Гватемали, Белізу, Сальвадору, Гондурасу (західна частина). Знайдено близько 1 000 городищ культури майя (на початок 80-х років XX ст., але не всі з них на сьогодні розкопані або досліджені археологами) та 3 000 селищ.&lt;br /&gt;
[[Файл:Достопремичательности 2115040.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Місце розташування ===&lt;br /&gt;
Близько 10 000 років тому, коли закінчився останній льодовиковий період, люди з півночі рушили освоювати південні землі, відомі тепер під назвою Латинська Америка. Вони розселилися на території, що склала потім область майя, з горами й долинами, густими лісами й безводними рівнинами. До область майя входять сучасні Гватемала, Беліз, південна Мексика, Гондурас, Сальвадор.&lt;br /&gt;
Протягом наступних 6 000 років місцеве населення перейшло від напівкочового існування мисливців-збирачів до більш осілого землеробського способу життя. Вони навчилися вирощувати кукурудзу й боби, за допомогою різноманітних кам'яних пристосувань подрібнювали зерно й готували їжу. Поступово виникали селища. Приблизно в 1 000 р. до н. е. почалося масштабне будівництво поселень сільського типу, що стало початком так званого &amp;quot;до-класичного періоду&amp;quot;, з якого веде відлік існування цивілізації майя.&lt;br /&gt;
== [[Файл:211504010643101а.jpg]] ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Майські звичаї ===&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
На сім'ї правителів покладався обов'язок проводити обряд кровопускання при кожній важливій події в житті міст-держав – чи то освячення нових будівель, настання посівної, жнив, початок або завершення військової кампанії. За міфологічним уявленням майя, людська кров живила і зміцнювала богів, які, в свою чергу, давали силу людям. Вважалося, що найбільшою магічною силою володіє кров язика, вушних мочок і статевих органів.&lt;br /&gt;
Під час обряду кровопускання на центральній площі міста збиралися тисячні натовпи людей, включаючи танцюристів, музикантів, воїнів і знаті. У кульмінаційний момент церемоніального дійства з'являвся правитель, часто з дружиною, і шипом рослини або обсидіановим ножем пускав собі кров, роблячи розріз на пенісі. Одночасно дружина правителя проколювала собі язик. Після цього вони пропускали через рани грубу мотузку з агави, щоб збільшити кровотечу. Кров капала на смужки паперу, які потім спалювали на вогнищі. Через втрату крові, а також під впливом наркотичних речовин, голодування і інших чинників учасники ритуалу бачили в клубах диму образи богів і предків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл: 2115040ма3.jpg|thumb|Шаман майя]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Соціальна організація ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Товариство майя будувалося за моделлю патріархату: влада і верховенство в сім'ї переходили від батька до сина чи брата. Товариство майя класичної епохи було сильно стратифікованим. Очевидний поділ на соціальні верстви спостерігався в Тікалі в 8 ст. На самому верху соціальної драбини знаходилися правитель і його найближчі родичі, далі йшла вища і середня спадкова знать, яка володіла різним ступенем влади, за ними йшли свита, ремісники, архітектори різного рангу і статусу, нижче стояли багаті, але незнатні землевласники, потім – прості хлібороби-общинники, а на останніх сходинках перебували сироти і раби. Хоча ці групи контактували між собою, вони жили в окремих міських кварталах, мали особливі обов'язки і привілеї і культивували власні звичаї.&lt;br /&gt;
Стародавні майя не знали технології виплавки металів. Знаряддя праці вони виготовляли переважно з каменю, а також з дерева і раковин. Цими знаряддями землероби рубали ліс, орали, сіяли, збирали врожаї. Не знали майя і гончарного кола. При виготовленні керамічних виробів вони розкатували глину в тонкі джгутики і накладали їх один на інший або зліплювали пластини з глини. Обпікалася кераміка не в печах, а на відкритих вогнищах. Гончарним ремеслом займалися як прості люди, так і аристократи. Останні розписували посудини сценами з міфології або палацового життя.&lt;br /&gt;
   &lt;br /&gt;
У пантеоні майя були представлені боги землі, дощу, вітру, блискавки і інших природних сил і явищ. З чотирма сторонами світу асоціювалися чаки, чотири бога дощу. Їх необхідно було задобрювати, щоб вони не наслали зливу і град.&lt;br /&gt;
Одним з трьох головних божеств, богом-творцем світу, творцем людини і культури, владикою стихій, богом ранкової зорі, близнюків, покровителем жрецтва і науки був Кецалькоатль (Кукулькан). Він зображувався у вигляді пернатого змія з людською головою. Втім, число зображень Кецалькоатля величезна, найбільш раннє відноситься до VIII - V століть до нашої ери.&lt;br /&gt;
У релігії майя не було присутніх християнських концепцій гріха, покарання і спокути – вона була призначена підтримувати рівновагу природних стихій і забезпечувати родючість землі. Навіть у 20 ст. на півночі Юкатана практикується релігійний обряд Ча Чак з метою задобрити богів і викликати дощ під час посухи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Релігійні вірування ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У пантеоні майя були представлені боги землі, дощу, вітру, блискавки і інших природних сил і явищ. З чотирма сторонами світу асоціювалися чаки, чотири бога дощу. Їх необхідно було задобрювати, щоб вони не наслали зливу і град.&lt;br /&gt;
Одним з трьох головних божеств, богом-творцем світу, творцем людини і культури, владикою стихій, богом ранкової зорі, близнюків, покровителем жрецтва і науки був Кецалькоатль (Кукулькан). Він зображувався у вигляді пернатого змія з людською головою. Втім, число зображень Кецалькоатля величезна, найбільш раннє відноситься до VIII - V століть до нашої ери.&lt;br /&gt;
У релігії майя не було присутніх християнських концепцій гріха, покарання і спокути – вона була призначена підтримувати рівновагу природних стихій і забезпечувати родючість землі. Навіть у 20 ст. на півночі Юкатана практикується релігійний обряд Ча Чак з метою задобрити богів і викликати дощ під час посухи.&lt;br /&gt;
Календарик_мая_2115040.jpg&lt;br /&gt;
[[Файл:Календарик_мая_2115040.jpg|thumb|Календар майя]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Письмо і образотворче мистецтво ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Іспанський єпископ францисканець Дієго де Ланда (1524-1579 рр.), який прибув на Юкатан в 1549 році, при перекладі катехізису працював з майським писарем над системою передачі ієрогліфів латинським алфавітом. Однак писемність стародавніх майя відрізнялася від алфавітного письма, оскільки окремі символи часто представляли не фонему, а склад. В результаті виниклих розбіжностей між штучним алфавітом Ланди і майським письмом останнє було визнане таким, що не піддається дешифруванню. Зараз відомо, що майські писарі вільно комбінували фонетичні і семантичні знаки, особливо коли таке поєднання відкривало можливості для гри слів.&lt;br /&gt;
Писарі, що складали інтелектуальну еліту майського суспільства, виготовляли сотні манускриптів. Вони писали пташиним пір'ям на аркушах паперу з деревної кори, які складалися «гармошкою» під палітурками, обтягнутими шкірою ягуара. Католицькі місіонери вважали ці книги єретичними і спалювали їх. Збереглося лише чотири манускрипти майя, відомі як Мадридський, Паризький, Дрезденський і Грольєрський кодекси. У Дрезденському кодексі є розділ, що містить щось на зразок календаря хлібороба, де даються прогнози на майбутній рік і вказуються жертвопринесення, необхідні для отримання хорошого врожаю. Передбачення посухи передано одночасно письмовим способом і малюнком вмираючого від спеки оленя з висунутим язиком. Крім того, в Дрезденському кодексі представлені розрахунки руху планети Венери. Мадридський кодекс дає поради, як найкращим чином поєднувати з календарним циклом різного роду діяльності, наприклад полювання або вирізання масок.&lt;br /&gt;
Писарі виявляли своє мистецтво не лише на папері, а також і на камені, раковинах, керамічних посудинах. Написи, виконані в техніці штука, гарантували більше збереження, і тому царські генеалогії майя вважали за краще карбувати на камені. Тексти на кераміці, теж виконані знаттю, відрізнялися більш особистим характером. На керамічних виробах нерідко вказувалося ім'я власника, призначення виробу (тарілка, блюдо на ніжках, посудина для рідини) і навіть вміст, наприклад какао або маїс. Кераміка, розписана таким чином, часто дарувалася.&lt;br /&gt;
Художники-керамісти іноді працювали спільно з майстрами письма на камені. Для розписів використовувалися червоний, синій, зелений і чорний кольори. Найкраще стінні розписи майя збереглися в місті Бонампак на території нинішньої Мексики. Тут зображені приготування до битви, сама битва і воїни з довгими списами, що б'ються пліч-о-пліч, принесення в жертву полонених та святковий ритуальний танець.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Майська гра в м'яч ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Прототип цієї гри з каучуковим м'ячем, що вимагає великої спритності, виник в Месоамериці ще за дві тисячі років до н.е. Майська гра в м'яч, як і подібні ігри інших народів Месоамерики, містила в собі елементи насильства та жорстокості – вона завершувалася людським жертвопринесенням, заради якого і задумувалася, а ігрові майданчики були обрамлені кілками з людськими черепами. Брали участь у грі лише чоловіки, розділені на дві команди, які включали від одного до чотирьох чоловік. Завдання гравців полягало в тому, щоб не дати м'ячу торкнутися землі і довести його до цілі, утримуючи всіма частинами тіла, за винятком кистей рук і ступень. Гравці одягалися в спеціальний захисний одяг. М'яч частіше бував порожнистим, іноді за каучуковою оболонкою ховався людський череп.&lt;br /&gt;
Майданчики для гри в м'яч складалися з двох паралельних східчастих трибун, між якими розташовувалося ігрове поле, подібне до широкої мощеної алеї. Такі стадіони споруджувалися в кожному місті, а в Ель-Тахін їх налічувалося одинадцять. Мабуть, тут знаходився спортивний і церемоніальний центр, де проводилися широкомасштабні змагання.&lt;br /&gt;
Гра в м'яч почасти нагадувала гладіаторські бої, коли бранці, часом представники знаті з інших міст, боролися за життя, щоб не бути принесеними в жертву. Переможених, пов'язаних разом, скачували сходами пірамід, і вони розбивалися на смерть.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Занепад цивілізації ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До 850 року багато міст на півдні низинної зони були покинуті. Повністю припиняється будівництво в Паленке, Тікалі, Копані. Причини цих подій досі не ясні. Занепад цих міст міг бути викликаний повстаннями, ворожою навалою, епідемією або екологічною кризою. Центр розвитку майської цивілізації переміщається на північ півострова Юкатан і західне нагір'я – області, які сприйняли кілька хвиль мексиканських культурних впливів. Тут на короткий термін розквітають міста Ушмаль, Саїль, Кабах, Лабна і Чічен-Іца. Ці пишні міста перевершили попередні висотою будинків, багатокімнатними палацами, більш високими і широкими ступінчастими склепіннями, витонченим різьбленням по каменю і мозаїчними фризами, величезними майданчиками для гри в м'яч.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Таблиця &amp;quot;Найважливіші події&amp;quot;==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;TABLE BORDER&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;TH&amp;gt; Дата         &amp;lt;/TH&amp;gt; &amp;lt;TH&amp;gt;   Історична подія   &amp;lt;/TH&amp;gt; &lt;br /&gt;
 &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &amp;lt;TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;TD  height=24px;&amp;gt; 1000 до н. е. — 317  &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt; Докласичний період    &amp;lt;/TD&amp;gt; &lt;br /&gt;
 &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;   317—987     &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;  Класичний період &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;   987 — 16 століття    &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;  Посткласичний період  &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/TABLE&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Використані матеріали  ===&lt;br /&gt;
1. Відкриття Америки. Збірник. – К., 2001.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Галленкамп Ч. Майя. Тайна исчезнувшей цивилизации – М., 1966.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Галич М. История доколумбовых цивилизаций – М., 1990&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Гуляев В. И. Города-государства майя – М., 0 1979.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Гуляев В. И. Давние майя: загадки погибшей цивилизации – М., 1983.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6. Гуляев В. И. Загадки погибших цивилизаций – М., 1992.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
7. Гуляев В. И. Забытые города майя – М., 1984.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
8. Майкл Дж. Майя. Исчезнувшая цивилизация: легенды и факты – М., 2004.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
9. Де Ланда Диего. Сообщение о делах в Юкатане – М., 1955.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
10. Загубленый мир майя – М., 1997.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
11. История исскуств. – Минск, 1997.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
12. Керам К. Боги, гробницы, ученые – М., 1994.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
13. Кинжалов Р. В. Орел, кецаль и крест: почерки по культуре Месоамерики – С-Пб., 1991.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
14. Ламберг-Карловски К., Дж. Саблов. Древние цивилизации. Ближний Восток и Мезоамерика – М., 1992.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
15. Паркс Г. История Мексики – М., 1949.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
16. Посконина О. И. История Латинской Америки (до ХХ в.) – М., 2005.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
17. Рубель В. А. Історія цивілізації Доколумбової Америки – К., 2005.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
18. Де Бенавенте Мотолиниа, Горибио. История индейцев Новой Испании: (об обычаях древних и современных общин, об нынешних ритуалах и праздниках) // Латинськая Америка – 1993 - №1.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
19. Кнорозов Ю., Гуляев В. Заговоривши письмена // Наука и жизнь – 1979 - №2.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
20. Цивилизация доколумбовой Месоамерики: новые открытия и новые интерпретации // Весник древный истории – 1991 - №2.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
21. krugosvet.ru.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=='''Ресурси:'''==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на презентацію  у '''Google Диск''';[https://drive.google.com/file/d/0B98QAjddnb3xMkd1Y1F3TlYzSlE/view?usp=sharing]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на власний фотоальбом у  '''Google Диск''';[https://drive.google.com/folderview?id=0B98QAjddnb3xRjFEM1pqcV9Camc&amp;amp;usp=sharing];&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на власний блог у [http://www.blogger.com Blogger];&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на добірку відеоматеріалів;[https://www.youtube.com/watch?v=SYuHEv7WOuw]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на опитування або анкету у '''Google Форми''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на спільний груповий постер.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Сторінка проекту [[Моє рідне місто або село]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>4083209</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22%D0%A2%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%BE%D0%BD%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BD_%D0%92%D0%B0%D1%85%D1%80%D0%B0%D0%BC%D1%96%D1%94%D1%94%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B8%22</id>
		<title>Стаття до проекту &quot;Текстові редактори онлайн Вахрамієєвої Поліни&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22%D0%A2%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%BE%D0%BD%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BD_%D0%92%D0%B0%D1%85%D1%80%D0%B0%D0%BC%D1%96%D1%94%D1%94%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B8%22"/>
				<updated>2015-11-30T06:26:19Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;4083209: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Текстові редактори онлайн==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:1385031672 текстовые редактори.jpg|right|500px|]]  &lt;br /&gt;
'''''Таблиця &amp;quot;Текстові редактори онлайн&amp;quot;'''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;table  border=1&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Назва '''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Google Документи'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Zoho Writer'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Galart Web'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''URL-адреса'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;docs.google.com &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;         http://www.zoho.com/           &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;         http://galartweb.ru/tekstovyj-redaktor-onlajn           &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Компоненти офісного пакету:'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Текстовий редактор. &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Текстовий редактор. &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Текстовий редактор. &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                   &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Текстовий редактор.&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Текстовий редактор. &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;        -           &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;td&amp;gt;                   &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Електронні таблиці. 	&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Електронні таблиці.&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Електронні таблиці.&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                   &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Редактор форм.	&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Редактор форм.&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Редактор форм.&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                      &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Редактор малюнків. &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Редактор малюнків. &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Редактор малюнків. &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;/table&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Текстовий редактор Google Documents==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;font color=&amp;quot;purple&amp;quot;&amp;gt;''Документи Google (англ. Google Docs) - безкоштовний онлайн-офіс, що включає в себе текстовий, табличний процесор і сервіс для створення презентацій, а також інтернет-сервіс хмарного зберігання файлів з функціями файлообміну, що розробляється компанією Google. Утворений в результаті злиття Writely і Google Spreadsheets. Пізніше функціональність програми була розширена за допомогою офісного пакету Quickoffice, придбаного пошукової корпорацією в 2012 році. Для мобільних платформ Google Android і Apple iOS компанія розробляє спеціальну редакцію додатків, створених за допомогою Android SDK і Xcode.&lt;br /&gt;
Це веб-орієнтоване програмне забезпечення, тобто програма, що працює в рамках веб-браузера без установки на комп'ютер користувача. Документи і таблиці, створювані користувачем, зберігаються на спеціальному сервері Google, або можуть бути експортовані в файл. Це одна з ключових переваг програми, оскільки доступ до введених даних може здійснюватися з будь-якого комп'ютера, підключеного до інтернету.''&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://docs.google.com/document/d/1iigxZjSEdjBJhEBV-9Jicr3gHNqS8O9CRE07acxbgzM/edit?usp=sharing Текстовий документ за зразком №1]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Перший текстовий редактор он-лайн''':&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://www.google.com/intl/ua/docs/about/&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;table  border=1&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Інструменти'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Команди меню'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;редагування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;         Відступи між рядками, абзацу, інтервал між рядками         &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;форматування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;        Шрифт, розмір шрифту, курсив, напівжирний, підчеркнутий, колір тексту           &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;обробка таблиць&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;        Створення таблиць,розміщення таблиць у різних частинах документа,додавання рядків,стовпців їх об'єднання,відокремлювання,та видалення.       &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;створення та редагування списків&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;           Маркований і нумерований списки                     &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt;сортування списків і таблиць&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;           -             &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;формування колонок&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;    -    &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;вставка графічних об'єктів&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;          Малюнок, Зображення, Формула        &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;перевірка орфографії та граматики&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;          Інструменти: перевірка правопису, пошук у словнику, статистика, розширений пошук         &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;вставка колонтитулів&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;         Вставка верхнього/нижнього колонтитулів.         &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;настроювання параметрів сторінки та друкування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;             Параметри сторінки: орієнтація(альбомна, книжна), формат аркушу, поля(праве, ліве, верхнє, нижнє), фон сторінки, налаштування друку.       &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;сумісна обробки документів, коментування&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;           Загальний доступ,опублікування в інтернеті, відправка співавторам,відправка по ел.почті,завантаження.                &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;засоби автоматизаціі (стилі, шаблони, макроси тощо)&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;            Заголовки, стилі.            &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;інші можливості&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;       Переклад документу, підрахування кількості слів, електронний словник.          &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;/table&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Текстовий редактор Zoho Writer==&lt;br /&gt;
[[Файл:Zoho-docs-34gh.jpg|right|200px|]]&lt;br /&gt;
&amp;lt;font color=&amp;quot;green&amp;quot;&amp;gt;''Zoho Writer- файлова онлайн-система, що об'єднує текстовий редактор Zoho Writer, редактор таблиць Zoho Sheet і редактор презентацій Zoho Show. Всі перераховані вище онлайн-редактори зручні, швидкі і багатофункціональні. Zoho Docs підтримують імпорт і експорт в безліч форматів, в т.ч. pdf. Онлайн-редактор Zoho Docs представляє відмінний функціонал для спільної роботи над документами. Крім того, Zoho Writer може працювати в режимі оффлайн за допомогою Google Gears.''&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://docs.zoho.com/writer/published.do?rid=3jvidf4512bf12d634fcc963ea7ed99011493 ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Другий текстовий редактор он-лайн''': &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://www.zoho.com/docs/&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;table  border=1&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Інструменти'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Команди меню'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;редагування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;         Відступи лівого і правого рядків, інтервал між рядками, вирівнювання, відступ абзацу,копіювання,вирізання та вставка тексту.         &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;форматування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;        Розмір, шрифт, колір, підкреслення, жирний, курсив            &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;обробка таблиць&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;        Кількість стовпців та рядків, вирівнювання табниці, розмір, межі таблиці,колір фону комірки, вертикальне вимірювання комірок, вставка стовпців та рядків, видалення стопців та рядків.       &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;створення та редагування списків&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;              Нумерований та маркерований списки, стилі списків: кружечки, квадратики, різні значки, арабські цифри, літери та ін.            &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt;сортування списків і таблиць&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;            -            &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;формування колонок&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;    -    &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;вставка графічних об'єктів&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;       Вставка-зображення (можна завантажити з носія чи завантажити з інтернету).          &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;перевірка орфографії та граматики&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;     Інструменти: перевірка орфографії (перевірити правопис, знайти в словнику, рецензування).            &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;вставка колонтитулів&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;        Вставка: колонтитули (вставка верхнього/нижнього колонтитулів).     &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;настроювання параметрів сторінки та друкування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;             Файл: параметри сторінки (орієнтація(альбомна, книжна), формат аркушу, поля(праве, ліве, верхнє, нижнє), фон сторінки, налаштування друку).       &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;сумісна обробки документів, коментування&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;               Загальний доступ: опублікувати (опублікувати в інтернеті, помістити в блог, колективне користування(додати користувача або группу)).            &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;засоби автоматизаціі (стилі, шаблони, макроси тощо)&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;            Різноманітні стилі ( можна вибрати з носія чи скачати).            &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;інші можливості&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;       Знаходження та заміна символів, словник синонімів, підрахування кількості слів,  можливо вставити дату, гіпертекст.         &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;/table&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Текстовий редактор Galart Web==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;font color=&amp;quot;blue&amp;quot;&amp;gt;''Galart Web-текстовий редактор онлайн, який має розширені функціональні можливості, які навряд чи залишать байдужими просунутих користувачів. Текстовий редактор має простий і зрозумілий інтерфейс, зручне розташування кнопок, наявність грамотних спливаючих підказок, завдяки чому з редактором легко впорається і починаючий користувач.''&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Galartweb67.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Третій текстовий редактор он-лайн''': &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://galartweb.ru/tekstovyj-redaktor-onlajn&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;table  border=1&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Інструменти'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Команди меню'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;редагування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;   Копіювання,вирізання та вставка тексту.               &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;форматування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;          Вирівнювання тексту з правого, лівого боків, по центру та по ширині, інтревал між рядками, збільшення/зменшення відступів. Шрифт:стиль, розмір, колір шрифта, колір фона.         &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;обробка таблиць&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;         Кількість стовпців та рядків, вирівнювання табниці, розмір, внутрішні та зовнішні відступи коморок, заголовок.       &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;створення та редагування списків&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                       Нумерований та маркерований списки, збільшити або зменшити відступи.          &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt;сортування списків і таблиць&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;           -             &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;формування колонок&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;    -    &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;вставка графічних об'єктів&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;         Малюнок можна завантажити лише з інтернету.           &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;перевірка орфографії та граматики&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;             Перевірка правопису.       &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;вставка колонтитулів&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;          -       &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;настроювання параметрів сторінки та друкування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;         Попередній перегляд, налаштування друку.           &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;сумісна обробки документів, коментування&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                 -          &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;засоби автоматизаціі (стилі, шаблони, макроси тощо)&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;               Присутні стилі на шаблони.          &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;інші можливості&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;         кнопки &amp;quot;Чекбокс&amp;quot;,&amp;quot;Радіокнопка&amp;quot;,&amp;quot;Багатострокове текстове поле&amp;quot; та ін.        &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;/table&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Висновки==&lt;br /&gt;
Проаналізувавши обрані текстові редактори онлайн, можу зробити висновки. &lt;br /&gt;
Найкомфортнішим для роботи виявився Google Documents. Документи і таблиці, створювані користувачем, зберігаються на спеціальному сервері Google, або можуть бути експортовані в файл. Це одна з ключових переваг програми, оскільки доступ до введених даних може здійснюватися з будь-якого комп'ютера, підключеного до інтернету.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Текстовий редактор Zoho Writer виявився безкоштовним тільки на початку своєї роботи, потім доведеться оплатити послугу онлайн редактора.Zoho Docs підтримують імпорт і експорт в безліч форматів, в т.ч. pdf. Онлайн-редактор Zoho Docs представляє відмінний функціонал для спільної роботи над документами. Крім того, Zoho Writer може працювати в режимі оффлайн за допомогою Google Gears.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Найсумніша картина виявилася з текстовим редактором Galart Web, адже цей редактор виявився недопрацьованим і застарілим. Текстовий редактор має простий і зрозумілий інтерфейс, зручне розташування кнопок, наявність грамотних спливаючих підказок, завдяки чому з редактором легко впорається і починаючий користувач.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:Jndtn.jpg]]   &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Сторінка проекту [[Текстові редактори онлайн]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>4083209</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22%D0%A2%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%BE%D0%BD%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BD_%D0%92%D0%B0%D1%85%D1%80%D0%B0%D0%BC%D1%96%D1%94%D1%94%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B8%22</id>
		<title>Стаття до проекту &quot;Текстові редактори онлайн Вахрамієєвої Поліни&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22%D0%A2%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%BE%D0%BD%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BD_%D0%92%D0%B0%D1%85%D1%80%D0%B0%D0%BC%D1%96%D1%94%D1%94%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B8%22"/>
				<updated>2015-11-30T06:26:00Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;4083209: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Текстові редактори онлайн==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:1385031672 текстовые редактори.jpg|right|500px|]]  &lt;br /&gt;
'''''Таблиця &amp;quot;Текстові редактори онлайн&amp;quot;'''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;table  border=1&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Назва '''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Google Документи'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Zoho Writer'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Galart Web'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''URL-адреса'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;docs.google.com &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;         http://www.zoho.com/           &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;         http://galartweb.ru/tekstovyj-redaktor-onlajn           &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Компоненти офісного пакету:'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Текстовий редактор. &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Текстовий редактор. &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Текстовий редактор. &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                   &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Текстовий редактор.&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Текстовий редактор. &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;        -           &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;td&amp;gt;                   &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Електронні таблиці. 	&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Електронні таблиці.&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Електронні таблиці.&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                   &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Редактор форм.	&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Редактор форм.&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Редактор форм.&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                      &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Редактор малюнків. &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Редактор малюнків. &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Редактор малюнків. &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;/table&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Текстовий редактор Google Documents==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;font color=&amp;quot;purple&amp;quot;&amp;gt;''Документи Google (англ. Google Docs) - безкоштовний онлайн-офіс, що включає в себе текстовий, табличний процесор і сервіс для створення презентацій, а також інтернет-сервіс хмарного зберігання файлів з функціями файлообміну, що розробляється компанією Google. Утворений в результаті злиття Writely і Google Spreadsheets. Пізніше функціональність програми була розширена за допомогою офісного пакету Quickoffice, придбаного пошукової корпорацією в 2012 році. Для мобільних платформ Google Android і Apple iOS компанія розробляє спеціальну редакцію додатків, створених за допомогою Android SDK і Xcode.&lt;br /&gt;
Це веб-орієнтоване програмне забезпечення, тобто програма, що працює в рамках веб-браузера без установки на комп'ютер користувача. Документи і таблиці, створювані користувачем, зберігаються на спеціальному сервері Google, або можуть бути експортовані в файл. Це одна з ключових переваг програми, оскільки доступ до введених даних може здійснюватися з будь-якого комп'ютера, підключеного до інтернету.''&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://docs.google.com/document/d/1iigxZjSEdjBJhEBV-9Jicr3gHNqS8O9CRE07acxbgzM/edit?usp=sharing Текстовий документ за зразком №1]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Перший текстовий редактор он-лайн''':&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://www.google.com/intl/ua/docs/about/&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;table  border=1&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Інструменти'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Команди меню'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;редагування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;         Відступи між рядками, абзацу, інтервал між рядками         &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;форматування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;        Шрифт, розмір шрифту, курсив, напівжирний, підчеркнутий, колір тексту           &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;обробка таблиць&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;        Створення таблиць,розміщення таблиць у різних частинах документа,додавання рядків,стовпців їх об'єднання,відокремлювання,та видалення.       &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;створення та редагування списків&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;           Маркований і нумерований списки                     &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt;сортування списків і таблиць&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;           -             &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;формування колонок&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;    -    &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;вставка графічних об'єктів&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;          Малюнок, Зображення, Формула        &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;перевірка орфографії та граматики&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;          Інструменти: перевірка правопису, пошук у словнику, статистика, розширений пошук         &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;вставка колонтитулів&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;         Вставка верхнього/нижнього колонтитулів.         &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;настроювання параметрів сторінки та друкування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;             Параметри сторінки: орієнтація(альбомна, книжна), формат аркушу, поля(праве, ліве, верхнє, нижнє), фон сторінки, налаштування друку.       &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;сумісна обробки документів, коментування&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;           Загальний доступ,опублікування в інтернеті, відправка співавторам,відправка по ел.почті,завантаження.                &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;засоби автоматизаціі (стилі, шаблони, макроси тощо)&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;            Заголовки, стилі.            &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;інші можливості&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;       Переклад документу, підрахування кількості слів, електронний словник.          &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;/table&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Текстовий редактор Zoho Writer==&lt;br /&gt;
[[Файл:Zoho-docs-34gh.jpg|right|200px|]]&lt;br /&gt;
&amp;lt;font color=&amp;quot;green&amp;quot;&amp;gt;''Zoho Writer- файлова онлайн-система, що об'єднує текстовий редактор Zoho Writer, редактор таблиць Zoho Sheet і редактор презентацій Zoho Show. Всі перераховані вище онлайн-редактори зручні, швидкі і багатофункціональні. Zoho Docs підтримують імпорт і експорт в безліч форматів, в т.ч. pdf. Онлайн-редактор Zoho Docs представляє відмінний функціонал для спільної роботи над документами. Крім того, Zoho Writer може працювати в режимі оффлайн за допомогою Google Gears.''&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://docs.zoho.com/writer/published.do?rid=3jvidf4512bf12d634fcc963ea7ed99011493 ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Другий текстовий редактор он-лайн''': &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://www.zoho.com/docs/&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;table  border=1&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Інструменти'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Команди меню'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;редагування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;         Відступи лівого і правого рядків, інтервал між рядками, вирівнювання, відступ абзацу,копіювання,вирізання та вставка тексту.         &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;форматування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;        Розмір, шрифт, колір, підкреслення, жирний, курсив            &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;обробка таблиць&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;        Кількість стовпців та рядків, вирівнювання табниці, розмір, межі таблиці,колір фону комірки, вертикальне вимірювання комірок, вставка стовпців та рядків, видалення стопців та рядків.       &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;створення та редагування списків&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;              Нумерований та маркерований списки, стилі списків: кружечки, квадратики, різні значки, арабські цифри, літери та ін.            &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt;сортування списків і таблиць&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;            -            &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;формування колонок&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;    -    &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;вставка графічних об'єктів&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;       Вставка-зображення (можна завантажити з носія чи завантажити з інтернету).          &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;перевірка орфографії та граматики&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;     Інструменти: перевірка орфографії (перевірити правопис, знайти в словнику, рецензування).            &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;вставка колонтитулів&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;        Вставка: колонтитули (вставка верхнього/нижнього колонтитулів).     &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;настроювання параметрів сторінки та друкування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;             Файл: параметри сторінки (орієнтація(альбомна, книжна), формат аркушу, поля(праве, ліве, верхнє, нижнє), фон сторінки, налаштування друку).       &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;сумісна обробки документів, коментування&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;               Загальний доступ: опублікувати (опублікувати в інтернеті, помістити в блог, колективне користування(додати користувача або группу)).            &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;засоби автоматизаціі (стилі, шаблони, макроси тощо)&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;            Різноманітні стилі ( можна вибрати з носія чи скачати).            &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;інші можливості&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;       Знаходження та заміна символів, словник синонімів, підрахування кількості слів,  можливо вставити дату, гіпертекст.         &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;/table&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Текстовий редактор Galart Web==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;font color=&amp;quot;blue&amp;quot;&amp;gt;''Galart Web-текстовий редактор онлайн, який має розширені функціональні можливості, які навряд чи залишать байдужими просунутих користувачів. Текстовий редактор має простий і зрозумілий інтерфейс, зручне розташування кнопок, наявність грамотних спливаючих підказок, завдяки чому з редактором легко впорається і починаючий користувач.''&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Galartweb67.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Третій текстовий редактор он-лайн''': &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://galartweb.ru/tekstovyj-redaktor-onlajn&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;table  border=1&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Інструменти'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Команди меню'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;редагування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;   Копіювання,вирізання та вставка тексту.               &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;форматування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;          Вирівнювання тексту з правого, лівого боків, по центру та по ширині, інтревал між рядками, збільшення/зменшення відступів. Шрифт:стиль, розмір, колір шрифта, колір фона.         &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;обробка таблиць&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;         Кількість стовпців та рядків, вирівнювання табниці, розмір, внутрішні та зовнішні відступи коморок, заголовок.       &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;створення та редагування списків&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                       Нумерований та маркерований списки, збільшити або зменшити відступи.          &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt;сортування списків і таблиць&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;           -             &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;формування колонок&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;    -    &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;вставка графічних об'єктів&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;         Малюнок можна завантажити лише з інтернету.           &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;перевірка орфографії та граматики&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;             Перевірка правопису.       &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;вставка колонтитулів&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;          -       &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;настроювання параметрів сторінки та друкування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;         Попередній перегляд, налаштування друку.           &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;сумісна обробки документів, коментування&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                 -          &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;засоби автоматизаціі (стилі, шаблони, макроси тощо)&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;               Присутні стилі на шаблони.          &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;інші можливості&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;         кнопки &amp;quot;Чекбокс&amp;quot;,&amp;quot;Радіокнопка&amp;quot;,&amp;quot;Багатострокове текстове поле&amp;quot; та ін.        &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;/table&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Висновки==&lt;br /&gt;
Проаналізувавши обрані текстові редактори онлайн, можу зробити висновки. &lt;br /&gt;
Найкомфортнішим для роботи виявився Google Documents. Документи і таблиці, створювані користувачем, зберігаються на спеціальному сервері Google, або можуть бути експортовані в файл. Це одна з ключових переваг програми, оскільки доступ до введених даних може здійснюватися з будь-якого комп'ютера, підключеного до інтернету.&lt;br /&gt;
 Текстовий редактор Zoho Writer виявився безкоштовним тільки на початку своєї роботи, потім доведеться оплатити послугу онлайн редактора.Zoho Docs підтримують імпорт і експорт в безліч форматів, в т.ч. pdf. Онлайн-редактор Zoho Docs представляє відмінний функціонал для спільної роботи над документами. Крім того, Zoho Writer може працювати в режимі оффлайн за допомогою Google Gears.&lt;br /&gt;
 Найсумніша картина виявилася з текстовим редактором Galart Web, адже цей редактор виявився недопрацьованим і застарілим. Текстовий редактор має простий і зрозумілий інтерфейс, зручне розташування кнопок, наявність грамотних спливаючих підказок, завдяки чому з редактором легко впорається і починаючий користувач.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:Jndtn.jpg]]   &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Сторінка проекту [[Текстові редактори онлайн]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>4083209</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22%D0%A2%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%BE%D0%BD%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BD_%D0%92%D0%B0%D1%85%D1%80%D0%B0%D0%BC%D1%96%D1%94%D1%94%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B8%22</id>
		<title>Стаття до проекту &quot;Текстові редактори онлайн Вахрамієєвої Поліни&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22%D0%A2%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%BE%D0%BD%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BD_%D0%92%D0%B0%D1%85%D1%80%D0%B0%D0%BC%D1%96%D1%94%D1%94%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B8%22"/>
				<updated>2015-11-30T06:19:49Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;4083209: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Текстові редактори онлайн==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:1385031672 текстовые редактори.jpg|right|500px|]]  &lt;br /&gt;
'''''Таблиця &amp;quot;Текстові редактори онлайн&amp;quot;'''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;table  border=1&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Назва '''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Google Документи'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Zoho Writer'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Galart Web'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''URL-адреса'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;docs.google.com &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;         http://www.zoho.com/           &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;         http://galartweb.ru/tekstovyj-redaktor-onlajn           &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Компоненти офісного пакету:'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Текстовий редактор. &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Текстовий редактор. &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Текстовий редактор. &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                   &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Текстовий редактор.&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Текстовий редактор. &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;        -           &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;td&amp;gt;                   &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Електронні таблиці. 	&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Електронні таблиці.&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Електронні таблиці.&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                   &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Редактор форм.	&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Редактор форм.&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Редактор форм.&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                      &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Редактор малюнків. &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Редактор малюнків. &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Редактор малюнків. &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;/table&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Текстовий редактор Google Documents==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;font color=&amp;quot;purple&amp;quot;&amp;gt;''Документи Google (англ. Google Docs) - безкоштовний онлайн-офіс, що включає в себе текстовий, табличний процесор і сервіс для створення презентацій, а також інтернет-сервіс хмарного зберігання файлів з функціями файлообміну, що розробляється компанією Google. Утворений в результаті злиття Writely і Google Spreadsheets. Пізніше функціональність програми була розширена за допомогою офісного пакету Quickoffice, придбаного пошукової корпорацією в 2012 році. Для мобільних платформ Google Android і Apple iOS компанія розробляє спеціальну редакцію додатків, створених за допомогою Android SDK і Xcode.&lt;br /&gt;
Це веб-орієнтоване програмне забезпечення, тобто програма, що працює в рамках веб-браузера без установки на комп'ютер користувача. Документи і таблиці, створювані користувачем, зберігаються на спеціальному сервері Google, або можуть бути експортовані в файл. Це одна з ключових переваг програми, оскільки доступ до введених даних може здійснюватися з будь-якого комп'ютера, підключеного до інтернету.''&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://docs.google.com/document/d/1iigxZjSEdjBJhEBV-9Jicr3gHNqS8O9CRE07acxbgzM/edit?usp=sharing Текстовий документ за зразком №1]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Перший текстовий редактор он-лайн''':&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://www.google.com/intl/ua/docs/about/&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;table  border=1&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Інструменти'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Команди меню'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;редагування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;         Відступи між рядками, абзацу, інтервал між рядками         &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;форматування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;        Шрифт, розмір шрифту, курсив, напівжирний, підчеркнутий, колір тексту           &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;обробка таблиць&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;        Створення таблиць,розміщення таблиць у різних частинах документа,додавання рядків,стовпців їх об'єднання,відокремлювання,та видалення.       &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;створення та редагування списків&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;           Маркований і нумерований списки                     &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt;сортування списків і таблиць&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;           -             &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;формування колонок&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;    -    &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;вставка графічних об'єктів&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;          Малюнок, Зображення, Формула        &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;перевірка орфографії та граматики&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;          Інструменти: перевірка правопису, пошук у словнику, статистика, розширений пошук         &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;вставка колонтитулів&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;         Вставка верхнього/нижнього колонтитулів.         &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;настроювання параметрів сторінки та друкування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;             Параметри сторінки: орієнтація(альбомна, книжна), формат аркушу, поля(праве, ліве, верхнє, нижнє), фон сторінки, налаштування друку.       &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;сумісна обробки документів, коментування&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;           Загальний доступ,опублікування в інтернеті, відправка співавторам,відправка по ел.почті,завантаження.                &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;засоби автоматизаціі (стилі, шаблони, макроси тощо)&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;            Заголовки, стилі.            &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;інші можливості&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;       Переклад документу, підрахування кількості слів, електронний словник.          &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;/table&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Текстовий редактор Zoho Writer==&lt;br /&gt;
[[Файл:Zoho-docs-34gh.jpg|right|200px|]]&lt;br /&gt;
&amp;lt;font color=&amp;quot;green&amp;quot;&amp;gt;''Zoho Writer- файлова онлайн-система, що об'єднує текстовий редактор Zoho Writer, редактор таблиць Zoho Sheet і редактор презентацій Zoho Show. Всі перераховані вище онлайн-редактори зручні, швидкі і багатофункціональні. Zoho Docs підтримують імпорт і експорт в безліч форматів, в т.ч. pdf. Онлайн-редактор Zoho Docs представляє відмінний функціонал для спільної роботи над документами. Крім того, Zoho Writer може працювати в режимі оффлайн за допомогою Google Gears.''&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://docs.zoho.com/writer/published.do?rid=3jvidf4512bf12d634fcc963ea7ed99011493 ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Другий текстовий редактор он-лайн''': &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://www.zoho.com/docs/&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;table  border=1&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Інструменти'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Команди меню'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;редагування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;         Відступи лівого і правого рядків, інтервал між рядками, вирівнювання, відступ абзацу,копіювання,вирізання та вставка тексту.         &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;форматування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;        Розмір, шрифт, колір, підкреслення, жирний, курсив            &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;обробка таблиць&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;        Кількість стовпців та рядків, вирівнювання табниці, розмір, межі таблиці,колір фону комірки, вертикальне вимірювання комірок, вставка стовпців та рядків, видалення стопців та рядків.       &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;створення та редагування списків&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;              Нумерований та маркерований списки, стилі списків: кружечки, квадратики, різні значки, арабські цифри, літери та ін.            &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt;сортування списків і таблиць&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;            -            &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;формування колонок&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;    -    &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;вставка графічних об'єктів&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;       Вставка-зображення (можна завантажити з носія чи завантажити з інтернету).          &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;перевірка орфографії та граматики&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;     Інструменти: перевірка орфографії (перевірити правопис, знайти в словнику, рецензування).            &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;вставка колонтитулів&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;        Вставка: колонтитули (вставка верхнього/нижнього колонтитулів).     &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;настроювання параметрів сторінки та друкування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;             Файл: параметри сторінки (орієнтація(альбомна, книжна), формат аркушу, поля(праве, ліве, верхнє, нижнє), фон сторінки, налаштування друку).       &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;сумісна обробки документів, коментування&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;               Загальний доступ: опублікувати (опублікувати в інтернеті, помістити в блог, колективне користування(додати користувача або группу)).            &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;засоби автоматизаціі (стилі, шаблони, макроси тощо)&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;            Різноманітні стилі ( можна вибрати з носія чи скачати).            &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;інші можливості&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;       Знаходження та заміна символів, словник синонімів, підрахування кількості слів,  можливо вставити дату, гіпертекст.         &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;/table&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Текстовий редактор Galart Web==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;font color=&amp;quot;blue&amp;quot;&amp;gt;''Galart Web-текстовий редактор онлайн, який має розширені функціональні можливості, які навряд чи залишать байдужими просунутих користувачів. Текстовий редактор має простий і зрозумілий інтерфейс, зручне розташування кнопок, наявність грамотних спливаючих підказок, завдяки чому з редактором легко впорається і починаючий користувач.''&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Galartweb67.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Третій текстовий редактор он-лайн''': &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://galartweb.ru/tekstovyj-redaktor-onlajn&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;table  border=1&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Інструменти'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Команди меню'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;редагування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;   Копіювання,вирізання та вставка тексту.               &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;форматування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;          Вирівнювання тексту з правого, лівого боків, по центру та по ширині, інтревал між рядками, збільшення/зменшення відступів. Шрифт:стиль, розмір, колір шрифта, колір фона.         &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;обробка таблиць&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;         Кількість стовпців та рядків, вирівнювання табниці, розмір, внутрішні та зовнішні відступи коморок, заголовок.       &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;створення та редагування списків&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                       Нумерований та маркерований списки, збільшити або зменшити відступи.          &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt;сортування списків і таблиць&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;           -             &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;формування колонок&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;    -    &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;вставка графічних об'єктів&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;         Малюнок можна завантажити лише з інтернету.           &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;перевірка орфографії та граматики&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;             Перевірка правопису.       &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;вставка колонтитулів&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;          -       &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;настроювання параметрів сторінки та друкування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;         Попередній перегляд, налаштування друку.           &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;сумісна обробки документів, коментування&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                 -          &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;засоби автоматизаціі (стилі, шаблони, макроси тощо)&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;               Присутні стилі на шаблони.          &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;інші можливості&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;         кнопки &amp;quot;Чекбокс&amp;quot;,&amp;quot;Радіокнопка&amp;quot;,&amp;quot;Багатострокове текстове поле&amp;quot; та ін.        &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;/table&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Висновки==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:Jndtn.jpg]]   &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Сторінка проекту [[Текстові редактори онлайн]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>4083209</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Jndtn.jpg</id>
		<title>Файл:Jndtn.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Jndtn.jpg"/>
				<updated>2015-11-30T06:19:35Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;4083209: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>4083209</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22%D0%A2%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%BE%D0%BD%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BD_%D0%92%D0%B0%D1%85%D1%80%D0%B0%D0%BC%D1%96%D1%94%D1%94%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B8%22</id>
		<title>Стаття до проекту &quot;Текстові редактори онлайн Вахрамієєвої Поліни&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22%D0%A2%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%BE%D0%BD%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BD_%D0%92%D0%B0%D1%85%D1%80%D0%B0%D0%BC%D1%96%D1%94%D1%94%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B8%22"/>
				<updated>2015-11-30T06:17:07Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;4083209: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Текстові редактори онлайн==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:1385031672 текстовые редактори.jpg|right|500px|]]  &lt;br /&gt;
'''''Таблиця &amp;quot;Текстові редактори онлайн&amp;quot;'''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;table  border=1&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Назва '''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Google Документи'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Zoho Writer'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Galart Web'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''URL-адреса'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;docs.google.com &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;         http://www.zoho.com/           &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;         http://galartweb.ru/tekstovyj-redaktor-onlajn           &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Компоненти офісного пакету:'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Текстовий редактор. &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Текстовий редактор. &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Текстовий редактор. &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                   &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Текстовий редактор.&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Текстовий редактор. &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;        -           &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;td&amp;gt;                   &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Електронні таблиці. 	&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Електронні таблиці.&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Електронні таблиці.&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                   &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Редактор форм.	&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Редактор форм.&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Редактор форм.&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                      &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Редактор малюнків. &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Редактор малюнків. &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Редактор малюнків. &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;/table&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Текстовий редактор Google Documents==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;font color=&amp;quot;purple&amp;quot;&amp;gt;''Документи Google (англ. Google Docs) - безкоштовний онлайн-офіс, що включає в себе текстовий, табличний процесор і сервіс для створення презентацій, а також інтернет-сервіс хмарного зберігання файлів з функціями файлообміну, що розробляється компанією Google. Утворений в результаті злиття Writely і Google Spreadsheets. Пізніше функціональність програми була розширена за допомогою офісного пакету Quickoffice, придбаного пошукової корпорацією в 2012 році. Для мобільних платформ Google Android і Apple iOS компанія розробляє спеціальну редакцію додатків, створених за допомогою Android SDK і Xcode.&lt;br /&gt;
Це веб-орієнтоване програмне забезпечення, тобто програма, що працює в рамках веб-браузера без установки на комп'ютер користувача. Документи і таблиці, створювані користувачем, зберігаються на спеціальному сервері Google, або можуть бути експортовані в файл. Це одна з ключових переваг програми, оскільки доступ до введених даних може здійснюватися з будь-якого комп'ютера, підключеного до інтернету.''&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://docs.google.com/document/d/1iigxZjSEdjBJhEBV-9Jicr3gHNqS8O9CRE07acxbgzM/edit?usp=sharing Текстовий документ за зразком №1]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Перший текстовий редактор он-лайн''':&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://www.google.com/intl/ua/docs/about/&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;table  border=1&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Інструменти'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Команди меню'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;редагування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;         Відступи між рядками, абзацу, інтервал між рядками         &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;форматування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;        Шрифт, розмір шрифту, курсив, напівжирний, підчеркнутий, колір тексту           &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;обробка таблиць&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;        Створення таблиць,розміщення таблиць у різних частинах документа,додавання рядків,стовпців їх об'єднання,відокремлювання,та видалення.       &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;створення та редагування списків&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;           Маркований і нумерований списки                     &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt;сортування списків і таблиць&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;           -             &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;формування колонок&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;    -    &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;вставка графічних об'єктів&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;          Малюнок, Зображення, Формула        &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;перевірка орфографії та граматики&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;          Інструменти: перевірка правопису, пошук у словнику, статистика, розширений пошук         &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;вставка колонтитулів&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;         Вставка верхнього/нижнього колонтитулів.         &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;настроювання параметрів сторінки та друкування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;             Параметри сторінки: орієнтація(альбомна, книжна), формат аркушу, поля(праве, ліве, верхнє, нижнє), фон сторінки, налаштування друку.       &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;сумісна обробки документів, коментування&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;           Загальний доступ,опублікування в інтернеті, відправка співавторам,відправка по ел.почті,завантаження.                &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;засоби автоматизаціі (стилі, шаблони, макроси тощо)&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;            Заголовки, стилі.            &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;інші можливості&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;       Переклад документу, підрахування кількості слів, електронний словник.          &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;/table&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Текстовий редактор Zoho Writer==&lt;br /&gt;
[[Файл:Zoho-docs-34gh.jpg|right|200px|]]&lt;br /&gt;
&amp;lt;font color=&amp;quot;green&amp;quot;&amp;gt;''Zoho Writer- файлова онлайн-система, що об'єднує текстовий редактор Zoho Writer, редактор таблиць Zoho Sheet і редактор презентацій Zoho Show. Всі перераховані вище онлайн-редактори зручні, швидкі і багатофункціональні. Zoho Docs підтримують імпорт і експорт в безліч форматів, в т.ч. pdf. Онлайн-редактор Zoho Docs представляє відмінний функціонал для спільної роботи над документами. Крім того, Zoho Writer може працювати в режимі оффлайн за допомогою Google Gears.''&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://docs.zoho.com/writer/published.do?rid=3jvidf4512bf12d634fcc963ea7ed99011493 ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Другий текстовий редактор он-лайн''': &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://www.zoho.com/docs/&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;table  border=1&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Інструменти'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Команди меню'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;редагування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;         Відступи лівого і правого рядків, інтервал між рядками, вирівнювання, відступ абзацу,копіювання,вирізання та вставка тексту.         &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;форматування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;        Розмір, шрифт, колір, підкреслення, жирний, курсив            &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;обробка таблиць&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;        Кількість стовпців та рядків, вирівнювання табниці, розмір, межі таблиці,колір фону комірки, вертикальне вимірювання комірок, вставка стовпців та рядків, видалення стопців та рядків.       &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;створення та редагування списків&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;              Нумерований та маркерований списки, стилі списків: кружечки, квадратики, різні значки, арабські цифри, літери та ін.            &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt;сортування списків і таблиць&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;            -            &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;формування колонок&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;    -    &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;вставка графічних об'єктів&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;       Вставка-зображення (можна завантажити з носія чи завантажити з інтернету).          &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;перевірка орфографії та граматики&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;     Інструменти: перевірка орфографії (перевірити правопис, знайти в словнику, рецензування).            &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;вставка колонтитулів&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;        Вставка: колонтитули (вставка верхнього/нижнього колонтитулів).     &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;настроювання параметрів сторінки та друкування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;             Файл: параметри сторінки (орієнтація(альбомна, книжна), формат аркушу, поля(праве, ліве, верхнє, нижнє), фон сторінки, налаштування друку).       &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;сумісна обробки документів, коментування&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;               Загальний доступ: опублікувати (опублікувати в інтернеті, помістити в блог, колективне користування(додати користувача або группу)).            &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;засоби автоматизаціі (стилі, шаблони, макроси тощо)&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;            Різноманітні стилі ( можна вибрати з носія чи скачати).            &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;інші можливості&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;       Знаходження та заміна символів, словник синонімів, підрахування кількості слів,  можливо вставити дату, гіпертекст.         &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;/table&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Текстовий редактор Galart Web==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;font color=&amp;quot;blue&amp;quot;&amp;gt;''Galart Web-текстовий редактор онлайн, який має розширені функціональні можливості, які навряд чи залишать байдужими просунутих користувачів. Текстовий редактор має простий і зрозумілий інтерфейс, зручне розташування кнопок, наявність грамотних спливаючих підказок, завдяки чому з редактором легко впорається і починаючий користувач.''&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Galartweb67.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Третій текстовий редактор он-лайн''': &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://galartweb.ru/tekstovyj-redaktor-onlajn&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;table  border=1&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Інструменти'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Команди меню'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;редагування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;   Копіювання,вирізання та вставка тексту.               &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;форматування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;          Вирівнювання тексту з правого, лівого боків, по центру та по ширині, інтревал між рядками, збільшення/зменшення відступів. Шрифт:стиль, розмір, колір шрифта, колір фона.         &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;обробка таблиць&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;         Кількість стовпців та рядків, вирівнювання табниці, розмір, внутрішні та зовнішні відступи коморок, заголовок.       &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;створення та редагування списків&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                       Нумерований та маркерований списки, збільшити або зменшити відступи.          &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt;сортування списків і таблиць&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;           -             &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;формування колонок&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;    -    &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;вставка графічних об'єктів&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;         Малюнок можна завантажити лише з інтернету.           &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;перевірка орфографії та граматики&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;             Перевірка правопису.       &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;вставка колонтитулів&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;          -       &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;настроювання параметрів сторінки та друкування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;         Попередній перегляд, налаштування друку.           &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;сумісна обробки документів, коментування&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                 -          &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;засоби автоматизаціі (стилі, шаблони, макроси тощо)&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;               Присутні стилі на шаблони.          &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;інші можливості&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;         кнопки &amp;quot;Чекбокс&amp;quot;,&amp;quot;Радіокнопка&amp;quot;,&amp;quot;Багатострокове текстове поле&amp;quot; та ін.        &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;/table&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Висновки==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:Photo 5.jpg|right|450px|]]   &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Сторінка проекту [[Текстові редактори онлайн]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>4083209</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Galartweb67.jpg</id>
		<title>Файл:Galartweb67.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Galartweb67.jpg"/>
				<updated>2015-11-30T06:15:49Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;4083209: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>4083209</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22%D0%A2%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%BE%D0%BD%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BD_%D0%92%D0%B0%D1%85%D1%80%D0%B0%D0%BC%D1%96%D1%94%D1%94%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B8%22</id>
		<title>Стаття до проекту &quot;Текстові редактори онлайн Вахрамієєвої Поліни&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22%D0%A2%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%BE%D0%BD%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BD_%D0%92%D0%B0%D1%85%D1%80%D0%B0%D0%BC%D1%96%D1%94%D1%94%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B8%22"/>
				<updated>2015-11-29T19:56:50Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;4083209: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Текстові редактори онлайн==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:1385031672 текстовые редактори.jpg|right|500px|]]  &lt;br /&gt;
'''''Таблиця &amp;quot;Текстові редактори онлайн&amp;quot;'''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;table  border=1&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Назва '''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Google Документи'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Zoho Writer'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Galart Web'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''URL-адреса'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;docs.google.com &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;         http://www.zoho.com/           &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;         http://galartweb.ru/tekstovyj-redaktor-onlajn           &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Компоненти офісного пакету:'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Текстовий редактор. &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Текстовий редактор. &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Текстовий редактор. &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                   &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Текстовий редактор.&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Текстовий редактор. &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;        -           &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;td&amp;gt;                   &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Електронні таблиці. 	&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Електронні таблиці.&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Електронні таблиці.&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                   &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Редактор форм.	&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Редактор форм.&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Редактор форм.&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                      &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Редактор малюнків. &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Редактор малюнків. &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Редактор малюнків. &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;/table&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Текстовий редактор Google Documents==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;font color=&amp;quot;purple&amp;quot;&amp;gt;''Документи Google (англ. Google Docs) - безкоштовний онлайн-офіс, що включає в себе текстовий, табличний процесор і сервіс для створення презентацій, а також інтернет-сервіс хмарного зберігання файлів з функціями файлообміну, що розробляється компанією Google. Утворений в результаті злиття Writely і Google Spreadsheets. Пізніше функціональність програми була розширена за допомогою офісного пакету Quickoffice, придбаного пошукової корпорацією в 2012 році. Для мобільних платформ Google Android і Apple iOS компанія розробляє спеціальну редакцію додатків, створених за допомогою Android SDK і Xcode.&lt;br /&gt;
Це веб-орієнтоване програмне забезпечення, тобто програма, що працює в рамках веб-браузера без установки на комп'ютер користувача. Документи і таблиці, створювані користувачем, зберігаються на спеціальному сервері Google, або можуть бути експортовані в файл. Це одна з ключових переваг програми, оскільки доступ до введених даних може здійснюватися з будь-якого комп'ютера, підключеного до інтернету.''&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://docs.google.com/document/d/1iigxZjSEdjBJhEBV-9Jicr3gHNqS8O9CRE07acxbgzM/edit?usp=sharing Текстовий документ за зразком №1]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Перший текстовий редактор он-лайн''':&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://www.google.com/intl/ua/docs/about/&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;table  border=1&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Інструменти'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Команди меню'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;редагування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;         Відступи між рядками, абзацу, інтервал між рядками         &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;форматування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;        Шрифт, розмір шрифту, курсив, напівжирний, підчеркнутий, колір тексту           &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;обробка таблиць&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;        Створення таблиць,розміщення таблиць у різних частинах документа,додавання рядків,стовпців їх об'єднання,відокремлювання,та видалення.       &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;створення та редагування списків&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;           Маркований і нумерований списки                     &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt;сортування списків і таблиць&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;           -             &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;формування колонок&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;    -    &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;вставка графічних об'єктів&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;          Малюнок, Зображення, Формула        &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;перевірка орфографії та граматики&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;          Інструменти: перевірка правопису, пошук у словнику, статистика, розширений пошук         &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;вставка колонтитулів&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;         Вставка верхнього/нижнього колонтитулів.         &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;настроювання параметрів сторінки та друкування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;             Параметри сторінки: орієнтація(альбомна, книжна), формат аркушу, поля(праве, ліве, верхнє, нижнє), фон сторінки, налаштування друку.       &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;сумісна обробки документів, коментування&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;           Загальний доступ,опублікування в інтернеті, відправка співавторам,відправка по ел.почті,завантаження.                &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;засоби автоматизаціі (стилі, шаблони, макроси тощо)&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;            Заголовки, стилі.            &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;інші можливості&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;       Переклад документу, підрахування кількості слів, електронний словник.          &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;/table&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Текстовий редактор Zoho Writer==&lt;br /&gt;
[[Файл:Zoho-docs-34gh.jpg|right|200px|]]&lt;br /&gt;
&amp;lt;font color=&amp;quot;green&amp;quot;&amp;gt;''Zoho Writer- файлова онлайн-система, що об'єднує текстовий редактор Zoho Writer, редактор таблиць Zoho Sheet і редактор презентацій Zoho Show. Всі перераховані вище онлайн-редактори зручні, швидкі і багатофункціональні. Zoho Docs підтримують імпорт і експорт в безліч форматів, в т.ч. pdf. Онлайн-редактор Zoho Docs представляє відмінний функціонал для спільної роботи над документами. Крім того, Zoho Writer може працювати в режимі оффлайн за допомогою Google Gears.''&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://docs.zoho.com/writer/published.do?rid=3jvidf4512bf12d634fcc963ea7ed99011493 ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Другий текстовий редактор он-лайн''': &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://www.zoho.com/docs/&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;table  border=1&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Інструменти'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Команди меню'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;редагування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;         Відступи лівого і правого рядків, інтервал між рядками, вирівнювання, відступ абзацу,копіювання,вирізання та вставка тексту.         &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;форматування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;        Розмір, шрифт, колір, підкреслення, жирний, курсив            &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;обробка таблиць&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;        Кількість стовпців та рядків, вирівнювання табниці, розмір, межі таблиці,колір фону комірки, вертикальне вимірювання комірок, вставка стовпців та рядків, видалення стопців та рядків.       &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;створення та редагування списків&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;              Нумерований та маркерований списки, стилі списків: кружечки, квадратики, різні значки, арабські цифри, літери та ін.            &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt;сортування списків і таблиць&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;            -            &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;формування колонок&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;    -    &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;вставка графічних об'єктів&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;       Вставка-зображення (можна завантажити з носія чи завантажити з інтернету).          &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;перевірка орфографії та граматики&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;     Інструменти: перевірка орфографії (перевірити правопис, знайти в словнику, рецензування).            &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;вставка колонтитулів&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;        Вставка: колонтитули (вставка верхнього/нижнього колонтитулів).     &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;настроювання параметрів сторінки та друкування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;             Файл: параметри сторінки (орієнтація(альбомна, книжна), формат аркушу, поля(праве, ліве, верхнє, нижнє), фон сторінки, налаштування друку).       &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;сумісна обробки документів, коментування&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;               Загальний доступ: опублікувати (опублікувати в інтернеті, помістити в блог, колективне користування(додати користувача або группу)).            &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;засоби автоматизаціі (стилі, шаблони, макроси тощо)&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;            Різноманітні стилі ( можна вибрати з носія чи скачати).            &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;інші можливості&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;       Знаходження та заміна символів, словник синонімів, підрахування кількості слів,  можливо вставити дату, гіпертекст.         &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;/table&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Текстовий редактор Galart Web==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;font color=&amp;quot;blue&amp;quot;&amp;gt;''Galart Web-текстовий редактор онлайн, який має розширені функціональні можливості, які навряд чи залишать байдужими просунутих користувачів. Текстовий редактор має простий і зрозумілий інтерфейс, зручне розташування кнопок, наявність грамотних спливаючих підказок, завдяки чому з редактором легко впорається і починаючий користувач.''&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.example.com Текстовий документ за зразком №3]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Третій текстовий редактор он-лайн''': &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://galartweb.ru/tekstovyj-redaktor-onlajn&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;table  border=1&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Інструменти'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Команди меню'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;редагування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;   Копіювання,вирізання та вставка тексту.               &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;форматування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;          Вирівнювання тексту з правого, лівого боків, по центру та по ширині, інтревал між рядками, збільшення/зменшення відступів. Шрифт:стиль, розмір, колір шрифта, колір фона.         &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;обробка таблиць&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;         Кількість стовпців та рядків, вирівнювання табниці, розмір, внутрішні та зовнішні відступи коморок, заголовок.       &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;створення та редагування списків&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                       Нумерований та маркерований списки, збільшити або зменшити відступи.          &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt;сортування списків і таблиць&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;           -             &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;формування колонок&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;    -    &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;вставка графічних об'єктів&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;         Малюнок можна завантажити лише з інтернету.           &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;перевірка орфографії та граматики&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;             Перевірка правопису.       &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;вставка колонтитулів&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;          -       &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;настроювання параметрів сторінки та друкування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;         Попередній перегляд, налаштування друку.           &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;сумісна обробки документів, коментування&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                 -          &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;засоби автоматизаціі (стилі, шаблони, макроси тощо)&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;               Присутні стилі на шаблони.          &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;інші можливості&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;         кнопки &amp;quot;Чекбокс&amp;quot;,&amp;quot;Радіокнопка&amp;quot;,&amp;quot;Багатострокове текстове поле&amp;quot; та ін.        &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;/table&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Висновки==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:Photo 5.jpg|right|450px|]]   &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Сторінка проекту [[Текстові редактори онлайн]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>4083209</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22%D0%A2%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%BE%D0%BD%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BD_%D0%92%D0%B0%D1%85%D1%80%D0%B0%D0%BC%D1%96%D1%94%D1%94%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B8%22</id>
		<title>Стаття до проекту &quot;Текстові редактори онлайн Вахрамієєвої Поліни&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22%D0%A2%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%BE%D0%BD%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BD_%D0%92%D0%B0%D1%85%D1%80%D0%B0%D0%BC%D1%96%D1%94%D1%94%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B8%22"/>
				<updated>2015-11-29T19:51:33Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;4083209: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Текстові редактори онлайн==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:1385031672 текстовые редактори.jpg|right|500px|]]  &lt;br /&gt;
'''''Таблиця &amp;quot;Текстові редактори онлайн&amp;quot;'''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;table  border=1&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Назва '''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Google Документи'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Zoho Writer'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Galart Web'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''URL-адреса'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;docs.google.com &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;         http://www.zoho.com/           &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;         http://galartweb.ru/tekstovyj-redaktor-onlajn           &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Компоненти офісного пакету:'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Текстовий редактор. &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Текстовий редактор. &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Текстовий редактор. &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                   &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Текстовий редактор.&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Текстовий редактор. &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;        -           &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;td&amp;gt;                   &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Електронні таблиці. 	&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Електронні таблиці.&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Електронні таблиці.&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                   &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Редактор форм.	&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Редактор форм.&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Редактор форм.&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                      &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Редактор малюнків. &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Редактор малюнків. &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Редактор малюнків. &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;/table&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Текстовий редактор Google Documents==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;font color=&amp;quot;purple&amp;quot;&amp;gt;''Документи Google (англ. Google Docs) - безкоштовний онлайн-офіс, що включає в себе текстовий, табличний процесор і сервіс для створення презентацій, а також інтернет-сервіс хмарного зберігання файлів з функціями файлообміну, що розробляється компанією Google. Утворений в результаті злиття Writely і Google Spreadsheets. Пізніше функціональність програми була розширена за допомогою офісного пакету Quickoffice, придбаного пошукової корпорацією в 2012 році. Для мобільних платформ Google Android і Apple iOS компанія розробляє спеціальну редакцію додатків, створених за допомогою Android SDK і Xcode.&lt;br /&gt;
Це веб-орієнтоване програмне забезпечення, тобто програма, що працює в рамках веб-браузера без установки на комп'ютер користувача. Документи і таблиці, створювані користувачем, зберігаються на спеціальному сервері Google, або можуть бути експортовані в файл. Це одна з ключових переваг програми, оскільки доступ до введених даних може здійснюватися з будь-якого комп'ютера, підключеного до інтернету.''&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://docs.google.com/document/d/1iigxZjSEdjBJhEBV-9Jicr3gHNqS8O9CRE07acxbgzM/edit?usp=sharing Текстовий документ за зразком №1]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Перший текстовий редактор он-лайн''':&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://www.google.com/intl/ua/docs/about/&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;table  border=1&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Інструменти'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Команди меню'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;редагування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;         Відступи між рядками, абзацу, інтервал між рядками         &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;форматування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;        Шрифт, розмір шрифту, курсив, напівжирний, підчеркнутий, колір тексту           &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;обробка таблиць&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;        Створення таблиць,розміщення таблиць у різних частинах документа,додавання рядків,стовпців їх об'єднання,відокремлювання,та видалення.       &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;створення та редагування списків&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;           Маркований і нумерований списки                     &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt;сортування списків і таблиць&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;           -             &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;формування колонок&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;    -    &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;вставка графічних об'єктів&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;          Малюнок, Зображення, Формула        &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;перевірка орфографії та граматики&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;          Інструменти: перевірка правопису, пошук у словнику, статистика, розширений пошук         &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;вставка колонтитулів&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;         Вставка верхнього/нижнього колонтитулів.         &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;настроювання параметрів сторінки та друкування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;             Параметри сторінки: орієнтація(альбомна, книжна), формат аркушу, поля(праве, ліве, верхнє, нижнє), фон сторінки, налаштування друку.       &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;сумісна обробки документів, коментування&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;           Загальний доступ,опублікування в інтернеті, відправка співавторам,відправка по ел.почті,завантаження.                &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;засоби автоматизаціі (стилі, шаблони, макроси тощо)&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;            Заголовки, стилі.            &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;інші можливості&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;       Переклад документу, підрахування кількості слів, електронний словник.          &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;/table&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Текстовий редактор Zoho Writer==&lt;br /&gt;
[[Файл:Zoho-docs-34gh.jpg|right|200px|]]&lt;br /&gt;
&amp;lt;font color=&amp;quot;green&amp;quot;&amp;gt;''Zoho Writer- файлова онлайн-система, що об'єднує текстовий редактор Zoho Writer, редактор таблиць Zoho Sheet і редактор презентацій Zoho Show. Всі перераховані вище онлайн-редактори зручні, швидкі і багатофункціональні. Zoho Docs підтримують імпорт і експорт в безліч форматів, в т.ч. pdf. Онлайн-редактор Zoho Docs представляє відмінний функціонал для спільної роботи над документами. Крім того, Zoho Writer може працювати в режимі оффлайн за допомогою Google Gears.''&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.example.com https://docs.zoho.com/file/2bnqsa73ecd7b3dfc43dba0628bbfaa7a63b3 ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Другий текстовий редактор он-лайн''': &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://www.zoho.com/docs/&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;table  border=1&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Інструменти'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Команди меню'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;редагування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;         Відступи лівого і правого рядків, інтервал між рядками, вирівнювання, відступ абзацу,копіювання,вирізання та вставка тексту.         &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;форматування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;        Розмір, шрифт, колір, підкреслення, жирний, курсив            &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;обробка таблиць&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;        Кількість стовпців та рядків, вирівнювання табниці, розмір, межі таблиці,колір фону комірки, вертикальне вимірювання комірок, вставка стовпців та рядків, видалення стопців та рядків.       &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;створення та редагування списків&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;              Нумерований та маркерований списки, стилі списків: кружечки, квадратики, різні значки, арабські цифри, літери та ін.            &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt;сортування списків і таблиць&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;            -            &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;формування колонок&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;    -    &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;вставка графічних об'єктів&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;       Вставка-зображення (можна завантажити з носія чи завантажити з інтернету).          &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;перевірка орфографії та граматики&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;     Інструменти: перевірка орфографії (перевірити правопис, знайти в словнику, рецензування).            &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;вставка колонтитулів&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;        Вставка: колонтитули (вставка верхнього/нижнього колонтитулів).     &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;настроювання параметрів сторінки та друкування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;             Файл: параметри сторінки (орієнтація(альбомна, книжна), формат аркушу, поля(праве, ліве, верхнє, нижнє), фон сторінки, налаштування друку).       &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;сумісна обробки документів, коментування&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;               Загальний доступ: опублікувати (опублікувати в інтернеті, помістити в блог, колективне користування(додати користувача або группу)).            &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;засоби автоматизаціі (стилі, шаблони, макроси тощо)&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;            Різноманітні стилі ( можна вибрати з носія чи скачати).            &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;інші можливості&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;       Знаходження та заміна символів, словник синонімів, підрахування кількості слів,  можливо вставити дату, гіпертекст.         &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;/table&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Текстовий редактор Galart Web==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;font color=&amp;quot;blue&amp;quot;&amp;gt;''Galart Web-текстовий редактор онлайн, який має розширені функціональні можливості, які навряд чи залишать байдужими просунутих користувачів. Текстовий редактор має простий і зрозумілий інтерфейс, зручне розташування кнопок, наявність грамотних спливаючих підказок, завдяки чому з редактором легко впорається і починаючий користувач.''&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.example.com Текстовий документ за зразком №3]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Третій текстовий редактор он-лайн''': &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://galartweb.ru/tekstovyj-redaktor-onlajn&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;table  border=1&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Інструменти'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Команди меню'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;редагування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;   Копіювання,вирізання та вставка тексту.               &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;форматування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;          Вирівнювання тексту з правого, лівого боків, по центру та по ширині, інтревал між рядками, збільшення/зменшення відступів. Шрифт:стиль, розмір, колір шрифта, колір фона.         &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;обробка таблиць&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;         Кількість стовпців та рядків, вирівнювання табниці, розмір, внутрішні та зовнішні відступи коморок, заголовок.       &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;створення та редагування списків&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                       Нумерований та маркерований списки, збільшити або зменшити відступи.          &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt;сортування списків і таблиць&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;           -             &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;формування колонок&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;    -    &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;вставка графічних об'єктів&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;         Малюнок можна завантажити лише з інтернету.           &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;перевірка орфографії та граматики&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;             Перевірка правопису.       &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;вставка колонтитулів&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;          -       &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;настроювання параметрів сторінки та друкування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;         Попередній перегляд, налаштування друку.           &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;сумісна обробки документів, коментування&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                 -          &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;засоби автоматизаціі (стилі, шаблони, макроси тощо)&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;               Присутні стилі на шаблони.          &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;інші можливості&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;         кнопки &amp;quot;Чекбокс&amp;quot;,&amp;quot;Радіокнопка&amp;quot;,&amp;quot;Багатострокове текстове поле&amp;quot; та ін.        &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;/table&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Висновки==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:Photo 5.jpg|right|450px|]]   &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Сторінка проекту [[Текстові редактори онлайн]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>4083209</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:363670.jpeg</id>
		<title>Файл:363670.jpeg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:363670.jpeg"/>
				<updated>2015-11-23T09:33:18Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;4083209: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>4083209</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22%D0%A2%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%BE%D0%BD%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BD_%D0%92%D0%B0%D1%85%D1%80%D0%B0%D0%BC%D1%96%D1%94%D1%94%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B8%22</id>
		<title>Стаття до проекту &quot;Текстові редактори онлайн Вахрамієєвої Поліни&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22%D0%A2%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%BE%D0%BD%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BD_%D0%92%D0%B0%D1%85%D1%80%D0%B0%D0%BC%D1%96%D1%94%D1%94%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B8%22"/>
				<updated>2015-11-22T18:55:30Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;4083209: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Текстові редактори онлайн==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:1385031672 текстовые редактори.jpg|right|500px|]]  &lt;br /&gt;
'''''Таблиця &amp;quot;Текстові редактори онлайн&amp;quot;'''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;table  border=1&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Назва '''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Google Документи'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Zoho Writer'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Galart Web'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''URL-адреса'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;docs.google.com &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;         http://www.zoho.com/           &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;         http://galartweb.ru/tekstovyj-redaktor-onlajn           &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Компоненти офісного пакету:'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Текстовий редактор. &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Текстовий редактор. &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Текстовий редактор. &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                   &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Текстовий редактор.&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Текстовий редактор. &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;        -           &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;td&amp;gt;                   &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Електронні таблиці. 	&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Електронні таблиці.&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Електронні таблиці.&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                   &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Редактор форм.	&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Редактор форм.&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Редактор форм.&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                      &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Редактор малюнків. &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Редактор малюнків. &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Редактор малюнків. &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;/table&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Текстовий редактор Google Documents==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;font color=&amp;quot;purple&amp;quot;&amp;gt;''Документи Google (англ. Google Docs) - безкоштовний онлайн-офіс, що включає в себе текстовий, табличний процесор і сервіс для створення презентацій, а також інтернет-сервіс хмарного зберігання файлів з функціями файлообміну, що розробляється компанією Google. Утворений в результаті злиття Writely і Google Spreadsheets. Пізніше функціональність програми була розширена за допомогою офісного пакету Quickoffice, придбаного пошукової корпорацією в 2012 році. Для мобільних платформ Google Android і Apple iOS компанія розробляє спеціальну редакцію додатків, створених за допомогою Android SDK і Xcode.&lt;br /&gt;
Це веб-орієнтоване програмне забезпечення, тобто програма, що працює в рамках веб-браузера без установки на комп'ютер користувача. Документи і таблиці, створювані користувачем, зберігаються на спеціальному сервері Google, або можуть бути експортовані в файл. Це одна з ключових переваг програми, оскільки доступ до введених даних може здійснюватися з будь-якого комп'ютера, підключеного до інтернету.''&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.example.com Текстовий документ за зразком №1]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Перший текстовий редактор он-лайн''':&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://www.google.com/intl/ua/docs/about/&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;table  border=1&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Інструменти'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Команди меню'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;редагування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;         Відступи між рядками, абзацу, інтервал між рядками         &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;форматування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;        Шрифт, розмір шрифту, курсив, напівжирний, підчеркнутий, колір тексту           &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;обробка таблиць&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;        Створення таблиць,розміщення таблиць у різних частинах документа,додавання рядків,стовпців їх об'єднання,відокремлювання,та видалення.       &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;створення та редагування списків&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;           Маркований і нумерований списки                     &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt;сортування списків і таблиць&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;           -             &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;формування колонок&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;    -    &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;вставка графічних об'єктів&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;          Малюнок, Зображення, Формула        &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;перевірка орфографії та граматики&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;          Інструменти: перевірка правопису, пошук у словнику, статистика, розширений пошук         &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;вставка колонтитулів&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;         Вставка верхнього/нижнього колонтитулів.         &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;настроювання параметрів сторінки та друкування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;             Параметри сторінки: орієнтація(альбомна, книжна), формат аркушу, поля(праве, ліве, верхнє, нижнє), фон сторінки, налаштування друку.       &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;сумісна обробки документів, коментування&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;           Загальний доступ,опублікування в інтернеті, відправка співавторам,відправка по ел.почті,завантаження.                &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;засоби автоматизаціі (стилі, шаблони, макроси тощо)&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;            Заголовки, стилі.            &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;інші можливості&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;       Переклад документу, підрахування кількості слів, електронний словник.          &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;/table&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Текстовий редактор Zoho Writer==&lt;br /&gt;
[[Файл:Zoho-docs-34gh.jpg|right|200px|]]&lt;br /&gt;
&amp;lt;font color=&amp;quot;green&amp;quot;&amp;gt;''Zoho Writer- файлова онлайн-система, що об'єднує текстовий редактор Zoho Writer, редактор таблиць Zoho Sheet і редактор презентацій Zoho Show. Всі перераховані вище онлайн-редактори зручні, швидкі і багатофункціональні. Zoho Docs підтримують імпорт і експорт в безліч форматів, в т.ч. pdf. Онлайн-редактор Zoho Docs представляє відмінний функціонал для спільної роботи над документами. Крім того, Zoho Writer може працювати в режимі оффлайн за допомогою Google Gears.''&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.example.com https://docs.zoho.com/file/2bnqsa73ecd7b3dfc43dba0628bbfaa7a63b3 ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Другий текстовий редактор он-лайн''': &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://www.zoho.com/docs/&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;table  border=1&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Інструменти'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Команди меню'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;редагування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;         Відступи лівого і правого рядків, інтервал між рядками, вирівнювання, відступ абзацу,копіювання,вирізання та вставка тексту.         &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;форматування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;        Розмір, шрифт, колір, підкреслення, жирний, курсив            &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;обробка таблиць&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;        Кількість стовпців та рядків, вирівнювання табниці, розмір, межі таблиці,колір фону комірки, вертикальне вимірювання комірок, вставка стовпців та рядків, видалення стопців та рядків.       &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;створення та редагування списків&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;              Нумерований та маркерований списки, стилі списків: кружечки, квадратики, різні значки, арабські цифри, літери та ін.            &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt;сортування списків і таблиць&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;            -            &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;формування колонок&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;    -    &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;вставка графічних об'єктів&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;       Вставка-зображення (можна завантажити з носія чи завантажити з інтернету).          &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;перевірка орфографії та граматики&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;     Інструменти: перевірка орфографії (перевірити правопис, знайти в словнику, рецензування).            &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;вставка колонтитулів&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;        Вставка: колонтитули (вставка верхнього/нижнього колонтитулів).     &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;настроювання параметрів сторінки та друкування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;             Файл: параметри сторінки (орієнтація(альбомна, книжна), формат аркушу, поля(праве, ліве, верхнє, нижнє), фон сторінки, налаштування друку).       &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;сумісна обробки документів, коментування&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;               Загальний доступ: опублікувати (опублікувати в інтернеті, помістити в блог, колективне користування(додати користувача або группу)).            &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;засоби автоматизаціі (стилі, шаблони, макроси тощо)&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;            Різноманітні стилі ( можна вибрати з носія чи скачати).            &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;інші можливості&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;       Знаходження та заміна символів, словник синонімів, підрахування кількості слів,  можливо вставити дату, гіпертекст.         &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;/table&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Текстовий редактор Galart Web==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;font color=&amp;quot;blue&amp;quot;&amp;gt;''Galart Web-текстовий редактор онлайн, який має розширені функціональні можливості, які навряд чи залишать байдужими просунутих користувачів. Текстовий редактор має простий і зрозумілий інтерфейс, зручне розташування кнопок, наявність грамотних спливаючих підказок, завдяки чому з редактором легко впорається і починаючий користувач.''&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.example.com Текстовий документ за зразком №3]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Третій текстовий редактор он-лайн''': &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://galartweb.ru/tekstovyj-redaktor-onlajn&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;table  border=1&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Інструменти'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Команди меню'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;редагування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;   Копіювання,вирізання та вставка тексту.               &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;форматування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;          Вирівнювання тексту з правого, лівого боків, по центру та по ширині, інтревал між рядками, збільшення/зменшення відступів. Шрифт:стиль, розмір, колір шрифта, колір фона.         &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;обробка таблиць&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;         Кількість стовпців та рядків, вирівнювання табниці, розмір, внутрішні та зовнішні відступи коморок, заголовок.       &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;створення та редагування списків&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                       Нумерований та маркерований списки, збільшити або зменшити відступи.          &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt;сортування списків і таблиць&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;           -             &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;формування колонок&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;    -    &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;вставка графічних об'єктів&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;         Малюнок можна завантажити лише з інтернету.           &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;перевірка орфографії та граматики&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;             Перевірка правопису.       &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;вставка колонтитулів&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;          -       &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;настроювання параметрів сторінки та друкування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;         Попередній перегляд, налаштування друку.           &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;сумісна обробки документів, коментування&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                 -          &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;засоби автоматизаціі (стилі, шаблони, макроси тощо)&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;               Присутні стилі на шаблони.          &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;інші можливості&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;         кнопки &amp;quot;Чекбокс&amp;quot;,&amp;quot;Радіокнопка&amp;quot;,&amp;quot;Багатострокове текстове поле&amp;quot; та ін.        &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;/table&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Висновки==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:Photo 5.jpg|right|450px|]]   &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Сторінка проекту [[Текстові редактори онлайн]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>4083209</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22%D0%A2%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%BE%D0%BD%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BD_%D0%92%D0%B0%D1%85%D1%80%D0%B0%D0%BC%D1%96%D1%94%D1%94%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B8%22</id>
		<title>Стаття до проекту &quot;Текстові редактори онлайн Вахрамієєвої Поліни&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22%D0%A2%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%BE%D0%BD%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BD_%D0%92%D0%B0%D1%85%D1%80%D0%B0%D0%BC%D1%96%D1%94%D1%94%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B8%22"/>
				<updated>2015-11-22T18:54:15Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;4083209: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Текстові редактори онлайн==&lt;br /&gt;
'''''Таблиця &amp;quot;Текстові редактори онлайн&amp;quot;'''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;table  border=1&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Назва '''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Google Документи'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Zoho Writer'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Galart Web'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''URL-адреса'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;docs.google.com &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;         http://www.zoho.com/           &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;         http://galartweb.ru/tekstovyj-redaktor-onlajn           &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Компоненти офісного пакету:'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Текстовий редактор. &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Текстовий редактор. &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Текстовий редактор. &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                   &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Текстовий редактор.&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Текстовий редактор. &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;        -           &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;td&amp;gt;                   &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Електронні таблиці. 	&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Електронні таблиці.&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Електронні таблиці.&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                   &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Редактор форм.	&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Редактор форм.&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Редактор форм.&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                      &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Редактор малюнків. &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Редактор малюнків. &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Редактор малюнків. &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;/table&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Текстовий редактор Google Documents==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;font color=&amp;quot;purple&amp;quot;&amp;gt;''Документи Google (англ. Google Docs) - безкоштовний онлайн-офіс, що включає в себе текстовий, табличний процесор і сервіс для створення презентацій, а також інтернет-сервіс хмарного зберігання файлів з функціями файлообміну, що розробляється компанією Google. Утворений в результаті злиття Writely і Google Spreadsheets. Пізніше функціональність програми була розширена за допомогою офісного пакету Quickoffice, придбаного пошукової корпорацією в 2012 році. Для мобільних платформ Google Android і Apple iOS компанія розробляє спеціальну редакцію додатків, створених за допомогою Android SDK і Xcode.&lt;br /&gt;
Це веб-орієнтоване програмне забезпечення, тобто програма, що працює в рамках веб-браузера без установки на комп'ютер користувача. Документи і таблиці, створювані користувачем, зберігаються на спеціальному сервері Google, або можуть бути експортовані в файл. Це одна з ключових переваг програми, оскільки доступ до введених даних може здійснюватися з будь-якого комп'ютера, підключеного до інтернету.''&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.example.com Текстовий документ за зразком №1]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Перший текстовий редактор он-лайн''':&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://www.google.com/intl/ua/docs/about/&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;table  border=1&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Інструменти'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Команди меню'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;редагування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;         Відступи між рядками, абзацу, інтервал між рядками         &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;форматування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;        Шрифт, розмір шрифту, курсив, напівжирний, підчеркнутий, колір тексту           &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;обробка таблиць&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;        Створення таблиць,розміщення таблиць у різних частинах документа,додавання рядків,стовпців їх об'єднання,відокремлювання,та видалення.       &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;створення та редагування списків&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;           Маркований і нумерований списки                     &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt;сортування списків і таблиць&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;           -             &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;формування колонок&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;    -    &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;вставка графічних об'єктів&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;          Малюнок, Зображення, Формула        &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;перевірка орфографії та граматики&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;          Інструменти: перевірка правопису, пошук у словнику, статистика, розширений пошук         &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;вставка колонтитулів&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;         Вставка верхнього/нижнього колонтитулів.         &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;настроювання параметрів сторінки та друкування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;             Параметри сторінки: орієнтація(альбомна, книжна), формат аркушу, поля(праве, ліве, верхнє, нижнє), фон сторінки, налаштування друку.       &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;сумісна обробки документів, коментування&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;           Загальний доступ,опублікування в інтернеті, відправка співавторам,відправка по ел.почті,завантаження.                &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;засоби автоматизаціі (стилі, шаблони, макроси тощо)&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;            Заголовки, стилі.            &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;інші можливості&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;       Переклад документу, підрахування кількості слів, електронний словник.          &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;/table&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Текстовий редактор Zoho Writer==&lt;br /&gt;
[[Файл:Zoho-docs-34gh.jpg|right|200px|]]&lt;br /&gt;
&amp;lt;font color=&amp;quot;green&amp;quot;&amp;gt;''Zoho Writer- файлова онлайн-система, що об'єднує текстовий редактор Zoho Writer, редактор таблиць Zoho Sheet і редактор презентацій Zoho Show. Всі перераховані вище онлайн-редактори зручні, швидкі і багатофункціональні. Zoho Docs підтримують імпорт і експорт в безліч форматів, в т.ч. pdf. Онлайн-редактор Zoho Docs представляє відмінний функціонал для спільної роботи над документами. Крім того, Zoho Writer може працювати в режимі оффлайн за допомогою Google Gears.''&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.example.com https://docs.zoho.com/file/2bnqsa73ecd7b3dfc43dba0628bbfaa7a63b3 ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Другий текстовий редактор он-лайн''': &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://www.zoho.com/docs/&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;table  border=1&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Інструменти'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Команди меню'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;редагування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;         Відступи лівого і правого рядків, інтервал між рядками, вирівнювання, відступ абзацу,копіювання,вирізання та вставка тексту.         &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;форматування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;        Розмір, шрифт, колір, підкреслення, жирний, курсив            &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;обробка таблиць&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;        Кількість стовпців та рядків, вирівнювання табниці, розмір, межі таблиці,колір фону комірки, вертикальне вимірювання комірок, вставка стовпців та рядків, видалення стопців та рядків.       &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;створення та редагування списків&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;              Нумерований та маркерований списки, стилі списків: кружечки, квадратики, різні значки, арабські цифри, літери та ін.            &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt;сортування списків і таблиць&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;            -            &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;формування колонок&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;    -    &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;вставка графічних об'єктів&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;       Вставка-зображення (можна завантажити з носія чи завантажити з інтернету).          &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;перевірка орфографії та граматики&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;     Інструменти: перевірка орфографії (перевірити правопис, знайти в словнику, рецензування).            &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;вставка колонтитулів&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;        Вставка: колонтитули (вставка верхнього/нижнього колонтитулів).     &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;настроювання параметрів сторінки та друкування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;             Файл: параметри сторінки (орієнтація(альбомна, книжна), формат аркушу, поля(праве, ліве, верхнє, нижнє), фон сторінки, налаштування друку).       &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;сумісна обробки документів, коментування&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;               Загальний доступ: опублікувати (опублікувати в інтернеті, помістити в блог, колективне користування(додати користувача або группу)).            &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;засоби автоматизаціі (стилі, шаблони, макроси тощо)&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;            Різноманітні стилі ( можна вибрати з носія чи скачати).            &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;інші можливості&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;       Знаходження та заміна символів, словник синонімів, підрахування кількості слів,  можливо вставити дату, гіпертекст.         &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;/table&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Текстовий редактор Galart Web==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;font color=&amp;quot;blue&amp;quot;&amp;gt;''Galart Web-текстовий редактор онлайн, який має розширені функціональні можливості, які навряд чи залишать байдужими просунутих користувачів. Текстовий редактор має простий і зрозумілий інтерфейс, зручне розташування кнопок, наявність грамотних спливаючих підказок, завдяки чому з редактором легко впорається і починаючий користувач.''&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.example.com Текстовий документ за зразком №3]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Третій текстовий редактор он-лайн''': &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://galartweb.ru/tekstovyj-redaktor-onlajn&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;table  border=1&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Інструменти'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Команди меню'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;редагування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;   Копіювання,вирізання та вставка тексту.               &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;форматування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;          Вирівнювання тексту з правого, лівого боків, по центру та по ширині, інтревал між рядками, збільшення/зменшення відступів. Шрифт:стиль, розмір, колір шрифта, колір фона.         &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;обробка таблиць&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;         Кількість стовпців та рядків, вирівнювання табниці, розмір, внутрішні та зовнішні відступи коморок, заголовок.       &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;створення та редагування списків&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                       Нумерований та маркерований списки, збільшити або зменшити відступи.          &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt;сортування списків і таблиць&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;           -             &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;формування колонок&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;    -    &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;вставка графічних об'єктів&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;         Малюнок можна завантажити лише з інтернету.           &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;перевірка орфографії та граматики&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;             Перевірка правопису.       &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;вставка колонтитулів&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;          -       &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;настроювання параметрів сторінки та друкування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;         Попередній перегляд, налаштування друку.           &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;сумісна обробки документів, коментування&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                 -          &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;засоби автоматизаціі (стилі, шаблони, макроси тощо)&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;               Присутні стилі на шаблони.          &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;інші можливості&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;         кнопки &amp;quot;Чекбокс&amp;quot;,&amp;quot;Радіокнопка&amp;quot;,&amp;quot;Багатострокове текстове поле&amp;quot; та ін.        &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;/table&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Висновки==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:Photo 5.jpg|right|450px|]]   &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Сторінка проекту [[Текстові редактори онлайн]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>4083209</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22%D0%A2%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%BE%D0%BD%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BD_%D0%92%D0%B0%D1%85%D1%80%D0%B0%D0%BC%D1%96%D1%94%D1%94%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B8%22</id>
		<title>Стаття до проекту &quot;Текстові редактори онлайн Вахрамієєвої Поліни&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22%D0%A2%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%BE%D0%BD%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BD_%D0%92%D0%B0%D1%85%D1%80%D0%B0%D0%BC%D1%96%D1%94%D1%94%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B8%22"/>
				<updated>2015-11-22T18:51:50Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;4083209: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Текстові редактори онлайн==&lt;br /&gt;
'''''Таблиця &amp;quot;Текстові редактори онлайн&amp;quot;'''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;table  border=1&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Назва '''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Google Документи'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Zoho Writer'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Galart Web'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''URL-адреса'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;docs.google.com &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;         http://www.zoho.com/           &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;         http://galartweb.ru/tekstovyj-redaktor-onlajn           &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Компоненти офісного пакету:'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Текстовий редактор. &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Текстовий редактор. &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Текстовий редактор. &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                   &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Текстовий редактор.&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Текстовий редактор. &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;        -           &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;td&amp;gt;                   &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Електронні таблиці. 	&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Електронні таблиці.&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Електронні таблиці.&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                   &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Редактор форм.	&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Редактор форм.&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Редактор форм.&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                      &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Редактор малюнків. &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Редактор малюнків. &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Редактор малюнків. &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;/table&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Текстовий редактор Google Documents==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;font color=&amp;quot;purple&amp;quot;&amp;gt;''Документи Google (англ. Google Docs) - безкоштовний онлайн-офіс, що включає в себе текстовий, табличний процесор і сервіс для створення презентацій, а також інтернет-сервіс хмарного зберігання файлів з функціями файлообміну, що розробляється компанією Google. Утворений в результаті злиття Writely і Google Spreadsheets. Пізніше функціональність програми була розширена за допомогою офісного пакету Quickoffice, придбаного пошукової корпорацією в 2012 році. Для мобільних платформ Google Android і Apple iOS компанія розробляє спеціальну редакцію додатків, створених за допомогою Android SDK і Xcode.&lt;br /&gt;
Це веб-орієнтоване програмне забезпечення, тобто програма, що працює в рамках веб-браузера без установки на комп'ютер користувача. Документи і таблиці, створювані користувачем, зберігаються на спеціальному сервері Google, або можуть бути експортовані в файл. Це одна з ключових переваг програми, оскільки доступ до введених даних може здійснюватися з будь-якого комп'ютера, підключеного до інтернету.''&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.example.com Текстовий документ за зразком №1]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Перший текстовий редактор он-лайн''':&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://www.google.com/intl/ua/docs/about/&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;table  border=1&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Інструменти'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Команди меню'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;редагування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;         Відступи між рядками, абзацу, інтервал між рядками         &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;форматування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;        Шрифт, розмір шрифту, курсив, напівжирний, підчеркнутий, колір тексту           &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;обробка таблиць&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;        Створення таблиць,розміщення таблиць у різних частинах документа,додавання рядків,стовпців їх об'єднання,відокремлювання,та видалення.       &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;створення та редагування списків&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;           Маркований і нумерований списки                     &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt;сортування списків і таблиць&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;           -             &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;формування колонок&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;    -    &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;вставка графічних об'єктів&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;          Малюнок, Зображення, Формула        &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;перевірка орфографії та граматики&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;          Інструменти: перевірка правопису, пошук у словнику, статистика, розширений пошук         &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;вставка колонтитулів&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;         Вставка верхнього/нижнього колонтитулів.         &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;настроювання параметрів сторінки та друкування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;             Параметри сторінки: орієнтація(альбомна, книжна), формат аркушу, поля(праве, ліве, верхнє, нижнє), фон сторінки, налаштування друку.       &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;сумісна обробки документів, коментування&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;           Загальний доступ,опублікування в інтернеті, відправка співавторам,відправка по ел.почті,завантаження.                &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;засоби автоматизаціі (стилі, шаблони, макроси тощо)&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;            Заголовки, стилі.            &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;інші можливості&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;       Переклад документу, підрахування кількості слів, електронний словник.          &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;/table&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Текстовий редактор Zoho Writer==&lt;br /&gt;
[[Файл:Zoho-docs-34gh.jpg|right|200px|]]&lt;br /&gt;
&amp;lt;font color=&amp;quot;green&amp;quot;&amp;gt;''Zoho Writer- файлова онлайн-система, що об'єднує текстовий редактор Zoho Writer, редактор таблиць Zoho Sheet і редактор презентацій Zoho Show. Всі перераховані вище онлайн-редактори зручні, швидкі і багатофункціональні. Zoho Docs підтримують імпорт і експорт в безліч форматів, в т.ч. pdf. Онлайн-редактор Zoho Docs представляє відмінний функціонал для спільної роботи над документами. Крім того, Zoho Writer може працювати в режимі оффлайн за допомогою Google Gears.''&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.example.com https://docs.zoho.com/file/2bnqsa73ecd7b3dfc43dba0628bbfaa7a63b3 ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Другий текстовий редактор он-лайн''': &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://www.zoho.com/docs/&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;table  border=1&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Інструменти'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Команди меню'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;редагування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;         Відступи лівого і правого рядків, інтервал між рядками, вирівнювання, відступ абзацу,копіювання,вирізання та вставка тексту.         &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;форматування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;        Розмір, шрифт, колір, підкреслення, жирний, курсив            &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;обробка таблиць&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;        Кількість стовпців та рядків, вирівнювання табниці, розмір, межі таблиці,колір фону комірки, вертикальне вимірювання комірок, вставка стовпців та рядків, видалення стопців та рядків.       &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;створення та редагування списків&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;              Нумерований та маркерований списки, стилі списків: кружечки, квадратики, різні значки, арабські цифри, літери та ін.            &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt;сортування списків і таблиць&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;            -            &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;формування колонок&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;    -    &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;вставка графічних об'єктів&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;       Вставка-зображення (можна завантажити з носія чи завантажити з інтернету).          &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;перевірка орфографії та граматики&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;     Інструменти: перевірка орфографії (перевірити правопис, знайти в словнику, рецензування).            &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;вставка колонтитулів&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;        Вставка: колонтитули (вставка верхнього/нижнього колонтитулів).     &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;настроювання параметрів сторінки та друкування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;             Файл: параметри сторінки (орієнтація(альбомна, книжна), формат аркушу, поля(праве, ліве, верхнє, нижнє), фон сторінки, налаштування друку).       &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;сумісна обробки документів, коментування&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;               Загальний доступ: опублікувати (опублікувати в інтернеті, помістити в блог, колективне користування(додати користувача або группу)).            &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;засоби автоматизаціі (стилі, шаблони, макроси тощо)&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;            Різноманітні стилі ( можна вибрати з носія чи скачати).            &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;інші можливості&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;       Знаходження та заміна символів, словник синонімів, підрахування кількості слів,  можливо вставити дату, гіпертекст.         &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;/table&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Третій текстовий редактор онлайн==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;font color=&amp;quot;green&amp;quot;&amp;gt;''Опис програмного продукту''&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.example.com Текстовий документ за зразком №3]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Третій текстовий редактор он-лайн''': вказати назву та URL-адресу&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;table  border=1&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Інструменти'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Команди меню'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;редагування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                  &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;форматування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                   &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;обробка таблиць&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;               &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;створення та редагування списків&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                                &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt;сортування списків і таблиць&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                        &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;формування колонок&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;        &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;вставка графічних об'єктів&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                  &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;формування колонок&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                   &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;перевірка орфографії та граматики&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                   &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;вставка колонтитулів&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                 &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;настроювання параметрів сторінки та друкування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                    &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;сумісна обробки документів, коментування&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                           &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;засоби автоматизаціі (стилі, шаблони, макроси тощо)&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                        &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;інші можливості&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                 &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;/table&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Висновки==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:Photo 5.jpg|right|450px|]]   &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Сторінка проекту [[Текстові редактори онлайн]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>4083209</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22%D0%A2%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%BE%D0%BD%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BD_%D0%92%D0%B0%D1%85%D1%80%D0%B0%D0%BC%D1%96%D1%94%D1%94%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B8%22</id>
		<title>Стаття до проекту &quot;Текстові редактори онлайн Вахрамієєвої Поліни&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22%D0%A2%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%BE%D0%BD%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BD_%D0%92%D0%B0%D1%85%D1%80%D0%B0%D0%BC%D1%96%D1%94%D1%94%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B8%22"/>
				<updated>2015-11-22T18:46:20Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;4083209: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Текстові редактори онлайн==&lt;br /&gt;
'''''Таблиця &amp;quot;Текстові редактори онлайн&amp;quot;'''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;table  border=1&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Назва '''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Google Документи'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Zoho Writer'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Galart Web'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''URL-адреса'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;docs.google.com &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;         http://www.zoho.com/           &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;         http://galartweb.ru/tekstovyj-redaktor-onlajn           &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Компоненти офісного пакету:'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Текстовий редактор. &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Текстовий редактор. &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Текстовий редактор. &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                   &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Текстовий редактор.&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Текстовий редактор. &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;        -           &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;td&amp;gt;                   &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Електронні таблиці. 	&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Електронні таблиці.&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Електронні таблиці.&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                   &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Редактор форм.	&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Редактор форм.&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Редактор форм.&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                      &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Редактор малюнків. &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Редактор малюнків. &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Редактор малюнків. &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;/table&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Текстовий редактор Google Documents==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;font color=&amp;quot;purple&amp;quot;&amp;gt;''Документи Google (англ. Google Docs) - безкоштовний онлайн-офіс, що включає в себе текстовий, табличний процесор і сервіс для створення презентацій, а також інтернет-сервіс хмарного зберігання файлів з функціями файлообміну, що розробляється компанією Google. Утворений в результаті злиття Writely і Google Spreadsheets. Пізніше функціональність програми була розширена за допомогою офісного пакету Quickoffice, придбаного пошукової корпорацією в 2012 році. Для мобільних платформ Google Android і Apple iOS компанія розробляє спеціальну редакцію додатків, створених за допомогою Android SDK і Xcode.&lt;br /&gt;
Це веб-орієнтоване програмне забезпечення, тобто програма, що працює в рамках веб-браузера без установки на комп'ютер користувача. Документи і таблиці, створювані користувачем, зберігаються на спеціальному сервері Google, або можуть бути експортовані в файл. Це одна з ключових переваг програми, оскільки доступ до введених даних може здійснюватися з будь-якого комп'ютера, підключеного до інтернету.''&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.example.com Текстовий документ за зразком №1]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Перший текстовий редактор он-лайн''':&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://www.google.com/intl/ua/docs/about/&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;table  border=1&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Інструменти'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Команди меню'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;редагування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;         Відступи між рядками, абзацу, інтервал між рядками         &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;форматування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;        Шрифт, розмір шрифту, курсив, напівжирний, підчеркнутий, колір тексту           &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;обробка таблиць&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;        Створення таблиць,розміщення таблиць у різних частинах документа,додавання рядків,стовпців їх об'єднання,відокремлювання,та видалення.       &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;створення та редагування списків&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;           Маркований і нумерований списки                     &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt;сортування списків і таблиць&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;           -             &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;формування колонок&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;    -    &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;вставка графічних об'єктів&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;          Малюнок, Зображення, Формула        &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;перевірка орфографії та граматики&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;          Інструменти: перевірка правопису, пошук у словнику, статистика, розширений пошук         &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;вставка колонтитулів&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;         Вставка верхнього/нижнього колонтитулів.         &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;настроювання параметрів сторінки та друкування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;             Параметри сторінки: орієнтація(альбомна, книжна), формат аркушу, поля(праве, ліве, верхнє, нижнє), фон сторінки, налаштування друку.       &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;сумісна обробки документів, коментування&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;           Загальний доступ,опублікування в інтернеті, відправка співавторам,відправка по ел.почті,завантаження.                &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;засоби автоматизаціі (стилі, шаблони, макроси тощо)&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;            Заголовки, стилі.            &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;інші можливості&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;       Переклад документу, підрахування кількості слів, електронний словник.          &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;/table&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Другий текстовий редактор онлайн==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;font color=&amp;quot;green&amp;quot;&amp;gt;''Опис програмного продукту''&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.example.com Текстовий документ за зразком №2]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Другий текстовий редактор он-лайн''': вказати назву та URL-адресу&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;table  border=1&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Інструменти'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Команди меню'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;редагування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                  &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;форматування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                   &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;обробка таблиць&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;               &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;створення та редагування списків&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                                &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt;сортування списків і таблиць&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                        &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;формування колонок&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;        &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;вставка графічних об'єктів&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                  &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;формування колонок&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                   &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;перевірка орфографії та граматики&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                   &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;вставка колонтитулів&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                 &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;настроювання параметрів сторінки та друкування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                    &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;сумісна обробки документів, коментування&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                           &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;засоби автоматизаціі (стилі, шаблони, макроси тощо)&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                        &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;інші можливості&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                 &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;/table&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Третій текстовий редактор онлайн==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;font color=&amp;quot;green&amp;quot;&amp;gt;''Опис програмного продукту''&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.example.com Текстовий документ за зразком №3]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Третій текстовий редактор он-лайн''': вказати назву та URL-адресу&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;table  border=1&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Інструменти'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Команди меню'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;редагування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                  &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;форматування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                   &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;обробка таблиць&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;               &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;створення та редагування списків&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                                &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt;сортування списків і таблиць&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                        &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;формування колонок&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;        &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;вставка графічних об'єктів&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                  &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;формування колонок&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                   &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;перевірка орфографії та граматики&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                   &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;вставка колонтитулів&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                 &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;настроювання параметрів сторінки та друкування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                    &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;сумісна обробки документів, коментування&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                           &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;засоби автоматизаціі (стилі, шаблони, макроси тощо)&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                        &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;інші можливості&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                 &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;/table&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Висновки==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:Photo 5.jpg|right|450px|]]   &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Сторінка проекту [[Текстові редактори онлайн]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>4083209</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22%D0%A2%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%BE%D0%BD%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BD_%D0%92%D0%B0%D1%85%D1%80%D0%B0%D0%BC%D1%96%D1%94%D1%94%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B8%22</id>
		<title>Стаття до проекту &quot;Текстові редактори онлайн Вахрамієєвої Поліни&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22%D0%A2%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%BE%D0%BD%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BD_%D0%92%D0%B0%D1%85%D1%80%D0%B0%D0%BC%D1%96%D1%94%D1%94%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B8%22"/>
				<updated>2015-11-22T18:40:56Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;4083209: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Текстові редактори онлайн==&lt;br /&gt;
'''''Таблиця &amp;quot;Текстові редактори онлайн&amp;quot;'''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;table  border=1&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Назва '''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Google Документи'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Zoho Writer'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Galart Web'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''URL-адреса'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;docs.google.com &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;         http://www.zoho.com/           &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;         http://galartweb.ru/tekstovyj-redaktor-onlajn           &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Компоненти офісного пакету:'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Текстовий редактор. &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Текстовий редактор. &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Текстовий редактор. &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                   &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Текстовий редактор.&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Текстовий редактор. &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;        -           &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;td&amp;gt;                   &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Електронні таблиці. 	&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Електронні таблиці.&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Електронні таблиці.&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                   &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Редактор форм.	&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Редактор форм.&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Редактор форм.&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                      &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Редактор малюнків. &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Редактор малюнків. &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Редактор малюнків. &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;/table&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Перший текстовий редактор онлайн==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;font color=&amp;quot;green&amp;quot;&amp;gt;''Опис програмного продукту''&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.example.com Текстовий документ за зразком №1]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Перший текстовий редактор он-лайн''': вказати назву та URL-адресу&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;table  border=1&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Інструменти'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Команди меню'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;редагування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                  &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;форматування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                   &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;обробка таблиць&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;               &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;створення та редагування списків&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                                &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt;сортування списків і таблиць&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                        &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;формування колонок&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;        &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;вставка графічних об'єктів&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                  &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;формування колонок&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                   &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;перевірка орфографії та граматики&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                   &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;вставка колонтитулів&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                 &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;настроювання параметрів сторінки та друкування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                    &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;сумісна обробки документів, коментування&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                           &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;засоби автоматизаціі (стилі, шаблони, макроси тощо)&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                        &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;інші можливості&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                 &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;/table&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Другий текстовий редактор онлайн==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;font color=&amp;quot;green&amp;quot;&amp;gt;''Опис програмного продукту''&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.example.com Текстовий документ за зразком №2]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Другий текстовий редактор он-лайн''': вказати назву та URL-адресу&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;table  border=1&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Інструменти'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Команди меню'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;редагування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                  &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;форматування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                   &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;обробка таблиць&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;               &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;створення та редагування списків&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                                &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt;сортування списків і таблиць&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                        &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;формування колонок&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;        &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;вставка графічних об'єктів&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                  &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;формування колонок&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                   &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;перевірка орфографії та граматики&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                   &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;вставка колонтитулів&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                 &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;настроювання параметрів сторінки та друкування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                    &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;сумісна обробки документів, коментування&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                           &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;засоби автоматизаціі (стилі, шаблони, макроси тощо)&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                        &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;інші можливості&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                 &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;/table&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Третій текстовий редактор онлайн==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;font color=&amp;quot;green&amp;quot;&amp;gt;''Опис програмного продукту''&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.example.com Текстовий документ за зразком №3]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Третій текстовий редактор он-лайн''': вказати назву та URL-адресу&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;table  border=1&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Інструменти'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Команди меню'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;редагування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                  &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;форматування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                   &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;обробка таблиць&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;               &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;створення та редагування списків&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                                &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt;сортування списків і таблиць&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                        &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;формування колонок&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;        &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;вставка графічних об'єктів&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                  &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;формування колонок&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                   &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;перевірка орфографії та граматики&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                   &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;вставка колонтитулів&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                 &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;настроювання параметрів сторінки та друкування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                    &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;сумісна обробки документів, коментування&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                           &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;засоби автоматизаціі (стилі, шаблони, макроси тощо)&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                        &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;інші можливості&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                 &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;/table&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Висновки==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:Photo 5.jpg|right|450px|]]   &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Сторінка проекту [[Текстові редактори онлайн]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>4083209</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22%D0%A2%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%BE%D0%BD%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BD%22_%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%BF%D0%B8_108_(%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B5%D1%82_%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BC%D0%BE%D0%B2),_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%87_%D0%9A%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D1%96%D0%B9_%D0%92.%D0%92.(2015)</id>
		<title>Сторінка проекту &quot;Текстові редактори онлайн&quot; групи 108 (факультет іноземних мов), викладач Копотій В.В.(2015)</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22%D0%A2%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%BE%D0%BD%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BD%22_%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%BF%D0%B8_108_(%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B5%D1%82_%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BC%D0%BE%D0%B2),_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%87_%D0%9A%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D1%96%D0%B9_%D0%92.%D0%92.(2015)"/>
				<updated>2015-11-22T18:34:08Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;4083209: /*  Яніна Косіванова */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&amp;lt;center&amp;gt;&amp;lt;h1&amp;gt;&amp;lt;b&amp;gt;&amp;lt;font face=&amp;quot;Monotype Corsiva&amp;quot; color=&amp;quot;orange&amp;quot;&amp;gt;Список учасників із групи 108 в вигляді посилань на персональні cторінки&amp;lt;/font&amp;gt;&amp;lt;/b&amp;gt;&amp;lt;/h1&amp;gt;&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==[[Користувач:Enn Chernyshenko| Анна Чернишенко]]== &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Стаття до проекту &amp;quot;Текстові редактори онлайн&amp;quot; Чернишенко Анни]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==[[Користувач:3983015| Яніна Косіванова]]==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Стаття до проекту&amp;quot;Текстові редактори онлайн&amp;quot; Косіванової Яніни]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==[[Користувач:4083209| Вахрамєєва Поліна Володимирівна]]==&lt;br /&gt;
[[Стаття до проекту &amp;quot;Текстові редактори онлайн Вахрамієєвої Поліни&amp;quot;]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>4083209</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22_%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%94_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D1%8F.%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%94_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%BC%D1%83%D0%BB_%22</id>
		<title>Стаття до проекту &quot; Могутнє поселення майя.Стародавнє місто Калакмул &quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22_%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%94_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D1%8F.%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%94_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%BC%D1%83%D0%BB_%22"/>
				<updated>2015-11-16T06:27:44Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;4083209: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=== Стародавнє місто Калакмул, могутнє поселення майя, Мексика ===&lt;br /&gt;
1. Майя – цивілізація в Центральній Америці,що існувала приблизно з 1500 р. до н. е. до іспанського завоювання у ХVІ ст. до н. е. Давня цивілізація майя була такою високорозвиненою, що дотепер дивує світ. Майя – одна з найяскравіших цивілізацій доколумбової Америки. Це &amp;quot;культура-загадка&amp;quot;, &amp;quot;культура-феномен&amp;quot;, повна суперечностей і парадоксів. Вона породила величезну кількість питань, та не на всі є відповіді.&lt;br /&gt;
Майя, історичний та сучасний індіанський народ, який створив одну з найбільш високорозвинених цивілізацій Америки і в цілому Стародавнього світу. Деякі культурні традиції стародавніх майя зберігають близько 2,5 млн. їхніх сучасних нащадків, які представляють більше 30 етнічних груп і мовних діалектів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідно до переказів, майя прийшли на територію теперішньої Мексики з Гондурасу й Гватемали. Швидкий та масштабний ріст їхніх міст наштовхує на однозначний висновок: до свого приходу сюди майя вже мали єдину й давню культуру. Нова територія майя мала форму трикутника, його кути утворювали міста Вашактун, Паленке, Копан. Інші центри, що виникли пізніше, перебували на сторонах трикутника й усередині нього. Тоді виявилася ще одна специфічна риса майя – розширення земель ішло від периферії до центру, а не навпаки, як усюди.&lt;br /&gt;
Міста-держави народу майя (самі великі й відомі з них – Тікаль. Копан, Чіч΄єн-Іца, Ушмаль) були осередками влади й культури. Вони мали свою схему забудови. Ядро (ритуальна, храмова зона) розташовувалося на пагорбі. Довкола нього перебували палаци жерців і знаті (амельхенів). Зазвичай це були монументальні палаци з каменю й поступово переходили в одно- та п'ятиповерхові споруди, які були розташовані на терасах і платформах, фасадом орієнтовані на схід. Вони мали свої вівтарі, лазні, були обставлені простими, але зручними меблями (ліжками із пруття, дерев'яними й кам'яними ослонами, столами й ширмами).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У цей час (2007 р. до н. е.) територія, на якій відбувався розвиток цивілізації майя, входила до складу держав: Мексики (штати Ч΄япас, Кампече, Юкатан, Кінтана-Роо), Гватемали, Белізу, Сальвадору, Гондурасу (західна частина). Знайдено близько 1 000 городищ культури майя (на початок 80-х років XX ст., але не всі з них на сьогодні розкопані або досліджені археологами) та 3 000 селищ.&lt;br /&gt;
[[Файл:Достопремичательности 2115040.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Місце розташування ===&lt;br /&gt;
Близько 10 000 років тому, коли закінчився останній льодовиковий період, люди з півночі рушили освоювати південні землі, відомі тепер під назвою Латинська Америка. Вони розселилися на території, що склала потім область майя, з горами й долинами, густими лісами й безводними рівнинами. До область майя входять сучасні Гватемала, Беліз, південна Мексика, Гондурас, Сальвадор.&lt;br /&gt;
Протягом наступних 6 000 років місцеве населення перейшло від напівкочового існування мисливців-збирачів до більш осілого землеробського способу життя. Вони навчилися вирощувати кукурудзу й боби, за допомогою різноманітних кам'яних пристосувань подрібнювали зерно й готували їжу. Поступово виникали селища. Приблизно в 1 000 р. до н. е. почалося масштабне будівництво поселень сільського типу, що стало початком так званого &amp;quot;до-класичного періоду&amp;quot;, з якого веде відлік існування цивілізації майя.&lt;br /&gt;
== [[Файл:211504010643101а.jpg]] ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Майські звичаї ===&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
На сім'ї правителів покладався обов'язок проводити обряд кровопускання при кожній важливій події в житті міст-держав – чи то освячення нових будівель, настання посівної, жнив, початок або завершення військової кампанії. За міфологічним уявленням майя, людська кров живила і зміцнювала богів, які, в свою чергу, давали силу людям. Вважалося, що найбільшою магічною силою володіє кров язика, вушних мочок і статевих органів.&lt;br /&gt;
Під час обряду кровопускання на центральній площі міста збиралися тисячні натовпи людей, включаючи танцюристів, музикантів, воїнів і знаті. У кульмінаційний момент церемоніального дійства з'являвся правитель, часто з дружиною, і шипом рослини або обсидіановим ножем пускав собі кров, роблячи розріз на пенісі. Одночасно дружина правителя проколювала собі язик. Після цього вони пропускали через рани грубу мотузку з агави, щоб збільшити кровотечу. Кров капала на смужки паперу, які потім спалювали на вогнищі. Через втрату крові, а також під впливом наркотичних речовин, голодування і інших чинників учасники ритуалу бачили в клубах диму образи богів і предків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл: 2115040ма3.jpg|thumb|Шаман майя]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Соціальна організація ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Товариство майя будувалося за моделлю патріархату: влада і верховенство в сім'ї переходили від батька до сина чи брата. Товариство майя класичної епохи було сильно стратифікованим. Очевидний поділ на соціальні верстви спостерігався в Тікалі в 8 ст. На самому верху соціальної драбини знаходилися правитель і його найближчі родичі, далі йшла вища і середня спадкова знать, яка володіла різним ступенем влади, за ними йшли свита, ремісники, архітектори різного рангу і статусу, нижче стояли багаті, але незнатні землевласники, потім – прості хлібороби-общинники, а на останніх сходинках перебували сироти і раби. Хоча ці групи контактували між собою, вони жили в окремих міських кварталах, мали особливі обов'язки і привілеї і культивували власні звичаї.&lt;br /&gt;
Стародавні майя не знали технології виплавки металів. Знаряддя праці вони виготовляли переважно з каменю, а також з дерева і раковин. Цими знаряддями землероби рубали ліс, орали, сіяли, збирали врожаї. Не знали майя і гончарного кола. При виготовленні керамічних виробів вони розкатували глину в тонкі джгутики і накладали їх один на інший або зліплювали пластини з глини. Обпікалася кераміка не в печах, а на відкритих вогнищах. Гончарним ремеслом займалися як прості люди, так і аристократи. Останні розписували посудини сценами з міфології або палацового життя.&lt;br /&gt;
   &lt;br /&gt;
У пантеоні майя були представлені боги землі, дощу, вітру, блискавки і інших природних сил і явищ. З чотирма сторонами світу асоціювалися чаки, чотири бога дощу. Їх необхідно було задобрювати, щоб вони не наслали зливу і град.&lt;br /&gt;
Одним з трьох головних божеств, богом-творцем світу, творцем людини і культури, владикою стихій, богом ранкової зорі, близнюків, покровителем жрецтва і науки був Кецалькоатль (Кукулькан). Він зображувався у вигляді пернатого змія з людською головою. Втім, число зображень Кецалькоатля величезна, найбільш раннє відноситься до VIII - V століть до нашої ери.&lt;br /&gt;
У релігії майя не було присутніх християнських концепцій гріха, покарання і спокути – вона була призначена підтримувати рівновагу природних стихій і забезпечувати родючість землі. Навіть у 20 ст. на півночі Юкатана практикується релігійний обряд Ча Чак з метою задобрити богів і викликати дощ під час посухи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Релігійні вірування ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У пантеоні майя були представлені боги землі, дощу, вітру, блискавки і інших природних сил і явищ. З чотирма сторонами світу асоціювалися чаки, чотири бога дощу. Їх необхідно було задобрювати, щоб вони не наслали зливу і град.&lt;br /&gt;
Одним з трьох головних божеств, богом-творцем світу, творцем людини і культури, владикою стихій, богом ранкової зорі, близнюків, покровителем жрецтва і науки був Кецалькоатль (Кукулькан). Він зображувався у вигляді пернатого змія з людською головою. Втім, число зображень Кецалькоатля величезна, найбільш раннє відноситься до VIII - V століть до нашої ери.&lt;br /&gt;
У релігії майя не було присутніх християнських концепцій гріха, покарання і спокути – вона була призначена підтримувати рівновагу природних стихій і забезпечувати родючість землі. Навіть у 20 ст. на півночі Юкатана практикується релігійний обряд Ча Чак з метою задобрити богів і викликати дощ під час посухи.&lt;br /&gt;
Календарик_мая_2115040.jpg&lt;br /&gt;
[[Файл:Календарик_мая_2115040.jpg|thumb|Календар майя]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Письмо і образотворче мистецтво ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Іспанський єпископ францисканець Дієго де Ланда (1524-1579 рр.), який прибув на Юкатан в 1549 році, при перекладі катехізису працював з майським писарем над системою передачі ієрогліфів латинським алфавітом. Однак писемність стародавніх майя відрізнялася від алфавітного письма, оскільки окремі символи часто представляли не фонему, а склад. В результаті виниклих розбіжностей між штучним алфавітом Ланди і майським письмом останнє було визнане таким, що не піддається дешифруванню. Зараз відомо, що майські писарі вільно комбінували фонетичні і семантичні знаки, особливо коли таке поєднання відкривало можливості для гри слів.&lt;br /&gt;
Писарі, що складали інтелектуальну еліту майського суспільства, виготовляли сотні манускриптів. Вони писали пташиним пір'ям на аркушах паперу з деревної кори, які складалися «гармошкою» під палітурками, обтягнутими шкірою ягуара. Католицькі місіонери вважали ці книги єретичними і спалювали їх. Збереглося лише чотири манускрипти майя, відомі як Мадридський, Паризький, Дрезденський і Грольєрський кодекси. У Дрезденському кодексі є розділ, що містить щось на зразок календаря хлібороба, де даються прогнози на майбутній рік і вказуються жертвопринесення, необхідні для отримання хорошого врожаю. Передбачення посухи передано одночасно письмовим способом і малюнком вмираючого від спеки оленя з висунутим язиком. Крім того, в Дрезденському кодексі представлені розрахунки руху планети Венери. Мадридський кодекс дає поради, як найкращим чином поєднувати з календарним циклом різного роду діяльності, наприклад полювання або вирізання масок.&lt;br /&gt;
Писарі виявляли своє мистецтво не лише на папері, а також і на камені, раковинах, керамічних посудинах. Написи, виконані в техніці штука, гарантували більше збереження, і тому царські генеалогії майя вважали за краще карбувати на камені. Тексти на кераміці, теж виконані знаттю, відрізнялися більш особистим характером. На керамічних виробах нерідко вказувалося ім'я власника, призначення виробу (тарілка, блюдо на ніжках, посудина для рідини) і навіть вміст, наприклад какао або маїс. Кераміка, розписана таким чином, часто дарувалася.&lt;br /&gt;
Художники-керамісти іноді працювали спільно з майстрами письма на камені. Для розписів використовувалися червоний, синій, зелений і чорний кольори. Найкраще стінні розписи майя збереглися в місті Бонампак на території нинішньої Мексики. Тут зображені приготування до битви, сама битва і воїни з довгими списами, що б'ються пліч-о-пліч, принесення в жертву полонених та святковий ритуальний танець.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Майська гра в м'яч ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Прототип цієї гри з каучуковим м'ячем, що вимагає великої спритності, виник в Месоамериці ще за дві тисячі років до н.е. Майська гра в м'яч, як і подібні ігри інших народів Месоамерики, містила в собі елементи насильства та жорстокості – вона завершувалася людським жертвопринесенням, заради якого і задумувалася, а ігрові майданчики були обрамлені кілками з людськими черепами. Брали участь у грі лише чоловіки, розділені на дві команди, які включали від одного до чотирьох чоловік. Завдання гравців полягало в тому, щоб не дати м'ячу торкнутися землі і довести його до цілі, утримуючи всіма частинами тіла, за винятком кистей рук і ступень. Гравці одягалися в спеціальний захисний одяг. М'яч частіше бував порожнистим, іноді за каучуковою оболонкою ховався людський череп.&lt;br /&gt;
Майданчики для гри в м'яч складалися з двох паралельних східчастих трибун, між якими розташовувалося ігрове поле, подібне до широкої мощеної алеї. Такі стадіони споруджувалися в кожному місті, а в Ель-Тахін їх налічувалося одинадцять. Мабуть, тут знаходився спортивний і церемоніальний центр, де проводилися широкомасштабні змагання.&lt;br /&gt;
Гра в м'яч почасти нагадувала гладіаторські бої, коли бранці, часом представники знаті з інших міст, боролися за життя, щоб не бути принесеними в жертву. Переможених, пов'язаних разом, скачували сходами пірамід, і вони розбивалися на смерть.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Занепад цивілізації ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До 850 року багато міст на півдні низинної зони були покинуті. Повністю припиняється будівництво в Паленке, Тікалі, Копані. Причини цих подій досі не ясні. Занепад цих міст міг бути викликаний повстаннями, ворожою навалою, епідемією або екологічною кризою. Центр розвитку майської цивілізації переміщається на північ півострова Юкатан і західне нагір'я – області, які сприйняли кілька хвиль мексиканських культурних впливів. Тут на короткий термін розквітають міста Ушмаль, Саїль, Кабах, Лабна і Чічен-Іца. Ці пишні міста перевершили попередні висотою будинків, багатокімнатними палацами, більш високими і широкими ступінчастими склепіннями, витонченим різьбленням по каменю і мозаїчними фризами, величезними майданчиками для гри в м'яч.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Таблиця &amp;quot;Найважливіші події&amp;quot;==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;TABLE BORDER&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;TH&amp;gt; Дата         &amp;lt;/TH&amp;gt; &amp;lt;TH&amp;gt;   Історична подія   &amp;lt;/TH&amp;gt; &lt;br /&gt;
 &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &amp;lt;TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;TD  height=24px;&amp;gt; 1000 до н. е. — 317  &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt; Докласичний період    &amp;lt;/TD&amp;gt; &lt;br /&gt;
 &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;   317—987     &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;  Класичний період &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;   987 — 16 століття    &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;  Посткласичний період  &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/TABLE&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Використані матеріали  ===&lt;br /&gt;
1. Відкриття Америки. Збірник. – К., 2001.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Галленкамп Ч. Майя. Тайна исчезнувшей цивилизации – М., 1966.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Галич М. История доколумбовых цивилизаций – М., 1990&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Гуляев В. И. Города-государства майя – М., 0 1979.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Гуляев В. И. Давние майя: загадки погибшей цивилизации – М., 1983.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6. Гуляев В. И. Загадки погибших цивилизаций – М., 1992.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
7. Гуляев В. И. Забытые города майя – М., 1984.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
8. Майкл Дж. Майя. Исчезнувшая цивилизация: легенды и факты – М., 2004.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
9. Де Ланда Диего. Сообщение о делах в Юкатане – М., 1955.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
10. Загубленый мир майя – М., 1997.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
11. История исскуств. – Минск, 1997.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
12. Керам К. Боги, гробницы, ученые – М., 1994.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
13. Кинжалов Р. В. Орел, кецаль и крест: почерки по культуре Месоамерики – С-Пб., 1991.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
14. Ламберг-Карловски К., Дж. Саблов. Древние цивилизации. Ближний Восток и Мезоамерика – М., 1992.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
15. Паркс Г. История Мексики – М., 1949.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
16. Посконина О. И. История Латинской Америки (до ХХ в.) – М., 2005.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
17. Рубель В. А. Історія цивілізації Доколумбової Америки – К., 2005.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
18. Де Бенавенте Мотолиниа, Горибио. История индейцев Новой Испании: (об обычаях древних и современных общин, об нынешних ритуалах и праздниках) // Латинськая Америка – 1993 - №1.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
19. Кнорозов Ю., Гуляев В. Заговоривши письмена // Наука и жизнь – 1979 - №2.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
20. Цивилизация доколумбовой Месоамерики: новые открытия и новые интерпретации // Весник древный истории – 1991 - №2.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
21. krugosvet.ru.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=='''Ресурси:'''==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на презентацію  у '''Google Диск''';[https://drive.google.com/file/d/0B98QAjddnb3xMkd1Y1F3TlYzSlE/view?usp=sharing]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на власний фотоальбом у  '''Google Диск''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на власний блог у [http://www.blogger.com Blogger];&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на добірку відеоматеріалів;[https://www.youtube.com/watch?v=SYuHEv7WOuw]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на опитування або анкету у '''Google Форми''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на спільний груповий постер.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Сторінка проекту [[Моє рідне місто або село]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>4083209</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22_%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%94_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D1%8F.%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%94_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%BC%D1%83%D0%BB_%22</id>
		<title>Стаття до проекту &quot; Могутнє поселення майя.Стародавнє місто Калакмул &quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22_%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%94_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D1%8F.%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%94_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%BC%D1%83%D0%BB_%22"/>
				<updated>2015-11-16T06:24:33Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;4083209: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=== Стародавнє місто Калакмул, могутнє поселення майя, Мексика ===&lt;br /&gt;
1. Майя – цивілізація в Центральній Америці,що існувала приблизно з 1500 р. до н. е. до іспанського завоювання у ХVІ ст. до н. е. Давня цивілізація майя була такою високорозвиненою, що дотепер дивує світ. Майя – одна з найяскравіших цивілізацій доколумбової Америки. Це &amp;quot;культура-загадка&amp;quot;, &amp;quot;культура-феномен&amp;quot;, повна суперечностей і парадоксів. Вона породила величезну кількість питань, та не на всі є відповіді.&lt;br /&gt;
Майя, історичний та сучасний індіанський народ, який створив одну з найбільш високорозвинених цивілізацій Америки і в цілому Стародавнього світу. Деякі культурні традиції стародавніх майя зберігають близько 2,5 млн. їхніх сучасних нащадків, які представляють більше 30 етнічних груп і мовних діалектів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідно до переказів, майя прийшли на територію теперішньої Мексики з Гондурасу й Гватемали. Швидкий та масштабний ріст їхніх міст наштовхує на однозначний висновок: до свого приходу сюди майя вже мали єдину й давню культуру. Нова територія майя мала форму трикутника, його кути утворювали міста Вашактун, Паленке, Копан. Інші центри, що виникли пізніше, перебували на сторонах трикутника й усередині нього. Тоді виявилася ще одна специфічна риса майя – розширення земель ішло від периферії до центру, а не навпаки, як усюди.&lt;br /&gt;
Міста-держави народу майя (самі великі й відомі з них – Тікаль. Копан, Чіч΄єн-Іца, Ушмаль) були осередками влади й культури. Вони мали свою схему забудови. Ядро (ритуальна, храмова зона) розташовувалося на пагорбі. Довкола нього перебували палаци жерців і знаті (амельхенів). Зазвичай це були монументальні палаци з каменю й поступово переходили в одно- та п'ятиповерхові споруди, які були розташовані на терасах і платформах, фасадом орієнтовані на схід. Вони мали свої вівтарі, лазні, були обставлені простими, але зручними меблями (ліжками із пруття, дерев'яними й кам'яними ослонами, столами й ширмами).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У цей час (2007 р. до н. е.) територія, на якій відбувався розвиток цивілізації майя, входила до складу держав: Мексики (штати Ч΄япас, Кампече, Юкатан, Кінтана-Роо), Гватемали, Белізу, Сальвадору, Гондурасу (західна частина). Знайдено близько 1 000 городищ культури майя (на початок 80-х років XX ст., але не всі з них на сьогодні розкопані або досліджені археологами) та 3 000 селищ.&lt;br /&gt;
[[Файл:Достопремичательности 2115040.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Місце розташування ===&lt;br /&gt;
Близько 10 000 років тому, коли закінчився останній льодовиковий період, люди з півночі рушили освоювати південні землі, відомі тепер під назвою Латинська Америка. Вони розселилися на території, що склала потім область майя, з горами й долинами, густими лісами й безводними рівнинами. До область майя входять сучасні Гватемала, Беліз, південна Мексика, Гондурас, Сальвадор.&lt;br /&gt;
Протягом наступних 6 000 років місцеве населення перейшло від напівкочового існування мисливців-збирачів до більш осілого землеробського способу життя. Вони навчилися вирощувати кукурудзу й боби, за допомогою різноманітних кам'яних пристосувань подрібнювали зерно й готували їжу. Поступово виникали селища. Приблизно в 1 000 р. до н. е. почалося масштабне будівництво поселень сільського типу, що стало початком так званого &amp;quot;до-класичного періоду&amp;quot;, з якого веде відлік існування цивілізації майя.&lt;br /&gt;
== [[Файл:211504010643101а.jpg]] ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Майські звичаї ===&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
На сім'ї правителів покладався обов'язок проводити обряд кровопускання при кожній важливій події в житті міст-держав – чи то освячення нових будівель, настання посівної, жнив, початок або завершення військової кампанії. За міфологічним уявленням майя, людська кров живила і зміцнювала богів, які, в свою чергу, давали силу людям. Вважалося, що найбільшою магічною силою володіє кров язика, вушних мочок і статевих органів.&lt;br /&gt;
Під час обряду кровопускання на центральній площі міста збиралися тисячні натовпи людей, включаючи танцюристів, музикантів, воїнів і знаті. У кульмінаційний момент церемоніального дійства з'являвся правитель, часто з дружиною, і шипом рослини або обсидіановим ножем пускав собі кров, роблячи розріз на пенісі. Одночасно дружина правителя проколювала собі язик. Після цього вони пропускали через рани грубу мотузку з агави, щоб збільшити кровотечу. Кров капала на смужки паперу, які потім спалювали на вогнищі. Через втрату крові, а також під впливом наркотичних речовин, голодування і інших чинників учасники ритуалу бачили в клубах диму образи богів і предків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл: 2115040ма3.jpg|thumb|Шаман майя]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Соціальна організація ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Товариство майя будувалося за моделлю патріархату: влада і верховенство в сім'ї переходили від батька до сина чи брата. Товариство майя класичної епохи було сильно стратифікованим. Очевидний поділ на соціальні верстви спостерігався в Тікалі в 8 ст. На самому верху соціальної драбини знаходилися правитель і його найближчі родичі, далі йшла вища і середня спадкова знать, яка володіла різним ступенем влади, за ними йшли свита, ремісники, архітектори різного рангу і статусу, нижче стояли багаті, але незнатні землевласники, потім – прості хлібороби-общинники, а на останніх сходинках перебували сироти і раби. Хоча ці групи контактували між собою, вони жили в окремих міських кварталах, мали особливі обов'язки і привілеї і культивували власні звичаї.&lt;br /&gt;
Стародавні майя не знали технології виплавки металів. Знаряддя праці вони виготовляли переважно з каменю, а також з дерева і раковин. Цими знаряддями землероби рубали ліс, орали, сіяли, збирали врожаї. Не знали майя і гончарного кола. При виготовленні керамічних виробів вони розкатували глину в тонкі джгутики і накладали їх один на інший або зліплювали пластини з глини. Обпікалася кераміка не в печах, а на відкритих вогнищах. Гончарним ремеслом займалися як прості люди, так і аристократи. Останні розписували посудини сценами з міфології або палацового життя.&lt;br /&gt;
   &lt;br /&gt;
У пантеоні майя були представлені боги землі, дощу, вітру, блискавки і інших природних сил і явищ. З чотирма сторонами світу асоціювалися чаки, чотири бога дощу. Їх необхідно було задобрювати, щоб вони не наслали зливу і град.&lt;br /&gt;
Одним з трьох головних божеств, богом-творцем світу, творцем людини і культури, владикою стихій, богом ранкової зорі, близнюків, покровителем жрецтва і науки був Кецалькоатль (Кукулькан). Він зображувався у вигляді пернатого змія з людською головою. Втім, число зображень Кецалькоатля величезна, найбільш раннє відноситься до VIII - V століть до нашої ери.&lt;br /&gt;
У релігії майя не було присутніх християнських концепцій гріха, покарання і спокути – вона була призначена підтримувати рівновагу природних стихій і забезпечувати родючість землі. Навіть у 20 ст. на півночі Юкатана практикується релігійний обряд Ча Чак з метою задобрити богів і викликати дощ під час посухи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Релігійні вірування ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У пантеоні майя були представлені боги землі, дощу, вітру, блискавки і інших природних сил і явищ. З чотирма сторонами світу асоціювалися чаки, чотири бога дощу. Їх необхідно було задобрювати, щоб вони не наслали зливу і град.&lt;br /&gt;
Одним з трьох головних божеств, богом-творцем світу, творцем людини і культури, владикою стихій, богом ранкової зорі, близнюків, покровителем жрецтва і науки був Кецалькоатль (Кукулькан). Він зображувався у вигляді пернатого змія з людською головою. Втім, число зображень Кецалькоатля величезна, найбільш раннє відноситься до VIII - V століть до нашої ери.&lt;br /&gt;
У релігії майя не було присутніх християнських концепцій гріха, покарання і спокути – вона була призначена підтримувати рівновагу природних стихій і забезпечувати родючість землі. Навіть у 20 ст. на півночі Юкатана практикується релігійний обряд Ча Чак з метою задобрити богів і викликати дощ під час посухи.&lt;br /&gt;
Календарик_мая_2115040.jpg&lt;br /&gt;
[[Файл:Календарик_мая_2115040.jpg|thumb|Календар майя]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Письмо і образотворче мистецтво ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Іспанський єпископ францисканець Дієго де Ланда (1524-1579 рр.), який прибув на Юкатан в 1549 році, при перекладі катехізису працював з майським писарем над системою передачі ієрогліфів латинським алфавітом. Однак писемність стародавніх майя відрізнялася від алфавітного письма, оскільки окремі символи часто представляли не фонему, а склад. В результаті виниклих розбіжностей між штучним алфавітом Ланди і майським письмом останнє було визнане таким, що не піддається дешифруванню. Зараз відомо, що майські писарі вільно комбінували фонетичні і семантичні знаки, особливо коли таке поєднання відкривало можливості для гри слів.&lt;br /&gt;
Писарі, що складали інтелектуальну еліту майського суспільства, виготовляли сотні манускриптів. Вони писали пташиним пір'ям на аркушах паперу з деревної кори, які складалися «гармошкою» під палітурками, обтягнутими шкірою ягуара. Католицькі місіонери вважали ці книги єретичними і спалювали їх. Збереглося лише чотири манускрипти майя, відомі як Мадридський, Паризький, Дрезденський і Грольєрський кодекси. У Дрезденському кодексі є розділ, що містить щось на зразок календаря хлібороба, де даються прогнози на майбутній рік і вказуються жертвопринесення, необхідні для отримання хорошого врожаю. Передбачення посухи передано одночасно письмовим способом і малюнком вмираючого від спеки оленя з висунутим язиком. Крім того, в Дрезденському кодексі представлені розрахунки руху планети Венери. Мадридський кодекс дає поради, як найкращим чином поєднувати з календарним циклом різного роду діяльності, наприклад полювання або вирізання масок.&lt;br /&gt;
Писарі виявляли своє мистецтво не лише на папері, а також і на камені, раковинах, керамічних посудинах. Написи, виконані в техніці штука, гарантували більше збереження, і тому царські генеалогії майя вважали за краще карбувати на камені. Тексти на кераміці, теж виконані знаттю, відрізнялися більш особистим характером. На керамічних виробах нерідко вказувалося ім'я власника, призначення виробу (тарілка, блюдо на ніжках, посудина для рідини) і навіть вміст, наприклад какао або маїс. Кераміка, розписана таким чином, часто дарувалася.&lt;br /&gt;
Художники-керамісти іноді працювали спільно з майстрами письма на камені. Для розписів використовувалися червоний, синій, зелений і чорний кольори. Найкраще стінні розписи майя збереглися в місті Бонампак на території нинішньої Мексики. Тут зображені приготування до битви, сама битва і воїни з довгими списами, що б'ються пліч-о-пліч, принесення в жертву полонених та святковий ритуальний танець.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Майська гра в м'яч ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Прототип цієї гри з каучуковим м'ячем, що вимагає великої спритності, виник в Месоамериці ще за дві тисячі років до н.е. Майська гра в м'яч, як і подібні ігри інших народів Месоамерики, містила в собі елементи насильства та жорстокості – вона завершувалася людським жертвопринесенням, заради якого і задумувалася, а ігрові майданчики були обрамлені кілками з людськими черепами. Брали участь у грі лише чоловіки, розділені на дві команди, які включали від одного до чотирьох чоловік. Завдання гравців полягало в тому, щоб не дати м'ячу торкнутися землі і довести його до цілі, утримуючи всіма частинами тіла, за винятком кистей рук і ступень. Гравці одягалися в спеціальний захисний одяг. М'яч частіше бував порожнистим, іноді за каучуковою оболонкою ховався людський череп.&lt;br /&gt;
Майданчики для гри в м'яч складалися з двох паралельних східчастих трибун, між якими розташовувалося ігрове поле, подібне до широкої мощеної алеї. Такі стадіони споруджувалися в кожному місті, а в Ель-Тахін їх налічувалося одинадцять. Мабуть, тут знаходився спортивний і церемоніальний центр, де проводилися широкомасштабні змагання.&lt;br /&gt;
Гра в м'яч почасти нагадувала гладіаторські бої, коли бранці, часом представники знаті з інших міст, боролися за життя, щоб не бути принесеними в жертву. Переможених, пов'язаних разом, скачували сходами пірамід, і вони розбивалися на смерть.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Занепад цивілізації ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До 850 року багато міст на півдні низинної зони були покинуті. Повністю припиняється будівництво в Паленке, Тікалі, Копані. Причини цих подій досі не ясні. Занепад цих міст міг бути викликаний повстаннями, ворожою навалою, епідемією або екологічною кризою. Центр розвитку майської цивілізації переміщається на північ півострова Юкатан і західне нагір'я – області, які сприйняли кілька хвиль мексиканських культурних впливів. Тут на короткий термін розквітають міста Ушмаль, Саїль, Кабах, Лабна і Чічен-Іца. Ці пишні міста перевершили попередні висотою будинків, багатокімнатними палацами, більш високими і широкими ступінчастими склепіннями, витонченим різьбленням по каменю і мозаїчними фризами, величезними майданчиками для гри в м'яч.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Таблиця &amp;quot;Найважливіші події на території рідного краю&amp;quot;==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;TABLE BORDER&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;TH&amp;gt; Дата         &amp;lt;/TH&amp;gt; &amp;lt;TH&amp;gt;   Історична подія   &amp;lt;/TH&amp;gt; &lt;br /&gt;
 &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &amp;lt;TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;TD  height=24px;&amp;gt; 1000 до н. е. — 317  &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt; Докласичний період    &amp;lt;/TD&amp;gt; &lt;br /&gt;
 &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;   317—987     &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;  Класичний період &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;   987 — 16 століття    &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;  Посткласичний період  &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/TABLE&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Використані матеріали  ===&lt;br /&gt;
1. Відкриття Америки. Збірник. – К., 2001.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Галленкамп Ч. Майя. Тайна исчезнувшей цивилизации – М., 1966.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Галич М. История доколумбовых цивилизаций – М., 1990&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Гуляев В. И. Города-государства майя – М., 0 1979.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Гуляев В. И. Давние майя: загадки погибшей цивилизации – М., 1983.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6. Гуляев В. И. Загадки погибших цивилизаций – М., 1992.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
7. Гуляев В. И. Забытые города майя – М., 1984.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
8. Майкл Дж. Майя. Исчезнувшая цивилизация: легенды и факты – М., 2004.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
9. Де Ланда Диего. Сообщение о делах в Юкатане – М., 1955.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
10. Загубленый мир майя – М., 1997.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
11. История исскуств. – Минск, 1997.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
12. Керам К. Боги, гробницы, ученые – М., 1994.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
13. Кинжалов Р. В. Орел, кецаль и крест: почерки по культуре Месоамерики – С-Пб., 1991.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
14. Ламберг-Карловски К., Дж. Саблов. Древние цивилизации. Ближний Восток и Мезоамерика – М., 1992.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
15. Паркс Г. История Мексики – М., 1949.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
16. Посконина О. И. История Латинской Америки (до ХХ в.) – М., 2005.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
17. Рубель В. А. Історія цивілізації Доколумбової Америки – К., 2005.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
18. Де Бенавенте Мотолиниа, Горибио. История индейцев Новой Испании: (об обычаях древних и современных общин, об нынешних ритуалах и праздниках) // Латинськая Америка – 1993 - №1.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
19. Кнорозов Ю., Гуляев В. Заговоривши письмена // Наука и жизнь – 1979 - №2.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
20. Цивилизация доколумбовой Месоамерики: новые открытия и новые интерпретации // Весник древный истории – 1991 - №2.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
21. krugosvet.ru.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=='''Ресурси:'''==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на презентацію  у '''Google Диск''';[https://drive.google.com/file/d/0B98QAjddnb3xMkd1Y1F3TlYzSlE/view?usp=sharing]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на власний фотоальбом у  '''Google Диск''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на власний блог у [http://www.blogger.com Blogger];&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на добірку відеоматеріалів;[https://www.youtube.com/watch?v=SYuHEv7WOuw]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на опитування або анкету у '''Google Форми''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на спільний груповий постер.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Сторінка проекту [[Моє рідне місто або село]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>4083209</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22_%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%94_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D1%8F.%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%94_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%BC%D1%83%D0%BB_%22</id>
		<title>Стаття до проекту &quot; Могутнє поселення майя.Стародавнє місто Калакмул &quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22_%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%94_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D1%8F.%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%94_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%BC%D1%83%D0%BB_%22"/>
				<updated>2015-11-16T06:19:36Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;4083209: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=== Стародавнє місто Калакмул, могутнє поселення майя, Мексика ===&lt;br /&gt;
1. Майя – цивілізація в Центральній Америці,що існувала приблизно з 1500 р. до н. е. до іспанського завоювання у ХVІ ст. до н. е. Давня цивілізація майя була такою високорозвиненою, що дотепер дивує світ. Майя – одна з найяскравіших цивілізацій доколумбової Америки. Це &amp;quot;культура-загадка&amp;quot;, &amp;quot;культура-феномен&amp;quot;, повна суперечностей і парадоксів. Вона породила величезну кількість питань, та не на всі є відповіді.&lt;br /&gt;
Майя, історичний та сучасний індіанський народ, який створив одну з найбільш високорозвинених цивілізацій Америки і в цілому Стародавнього світу. Деякі культурні традиції стародавніх майя зберігають близько 2,5 млн. їхніх сучасних нащадків, які представляють більше 30 етнічних груп і мовних діалектів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідно до переказів, майя прийшли на територію теперішньої Мексики з Гондурасу й Гватемали. Швидкий та масштабний ріст їхніх міст наштовхує на однозначний висновок: до свого приходу сюди майя вже мали єдину й давню культуру. Нова територія майя мала форму трикутника, його кути утворювали міста Вашактун, Паленке, Копан. Інші центри, що виникли пізніше, перебували на сторонах трикутника й усередині нього. Тоді виявилася ще одна специфічна риса майя – розширення земель ішло від периферії до центру, а не навпаки, як усюди.&lt;br /&gt;
Міста-держави народу майя (самі великі й відомі з них – Тікаль. Копан, Чіч΄єн-Іца, Ушмаль) були осередками влади й культури. Вони мали свою схему забудови. Ядро (ритуальна, храмова зона) розташовувалося на пагорбі. Довкола нього перебували палаци жерців і знаті (амельхенів). Зазвичай це були монументальні палаци з каменю й поступово переходили в одно- та п'ятиповерхові споруди, які були розташовані на терасах і платформах, фасадом орієнтовані на схід. Вони мали свої вівтарі, лазні, були обставлені простими, але зручними меблями (ліжками із пруття, дерев'яними й кам'яними ослонами, столами й ширмами).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У цей час (2007 р. до н. е.) територія, на якій відбувався розвиток цивілізації майя, входила до складу держав: Мексики (штати Ч΄япас, Кампече, Юкатан, Кінтана-Роо), Гватемали, Белізу, Сальвадору, Гондурасу (західна частина). Знайдено близько 1 000 городищ культури майя (на початок 80-х років XX ст., але не всі з них на сьогодні розкопані або досліджені археологами) та 3 000 селищ.&lt;br /&gt;
[[Файл:Достопремичательности 2115040.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Місце розташування ===&lt;br /&gt;
Близько 10 000 років тому, коли закінчився останній льодовиковий період, люди з півночі рушили освоювати південні землі, відомі тепер під назвою Латинська Америка. Вони розселилися на території, що склала потім область майя, з горами й долинами, густими лісами й безводними рівнинами. До область майя входять сучасні Гватемала, Беліз, південна Мексика, Гондурас, Сальвадор.&lt;br /&gt;
Протягом наступних 6 000 років місцеве населення перейшло від напівкочового існування мисливців-збирачів до більш осілого землеробського способу життя. Вони навчилися вирощувати кукурудзу й боби, за допомогою різноманітних кам'яних пристосувань подрібнювали зерно й готували їжу. Поступово виникали селища. Приблизно в 1 000 р. до н. е. почалося масштабне будівництво поселень сільського типу, що стало початком так званого &amp;quot;до-класичного періоду&amp;quot;, з якого веде відлік існування цивілізації майя.&lt;br /&gt;
== [[Файл:211504010643101а.jpg]] ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Майські звичаї ===&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
На сім'ї правителів покладався обов'язок проводити обряд кровопускання при кожній важливій події в житті міст-держав – чи то освячення нових будівель, настання посівної, жнив, початок або завершення військової кампанії. За міфологічним уявленням майя, людська кров живила і зміцнювала богів, які, в свою чергу, давали силу людям. Вважалося, що найбільшою магічною силою володіє кров язика, вушних мочок і статевих органів.&lt;br /&gt;
Під час обряду кровопускання на центральній площі міста збиралися тисячні натовпи людей, включаючи танцюристів, музикантів, воїнів і знаті. У кульмінаційний момент церемоніального дійства з'являвся правитель, часто з дружиною, і шипом рослини або обсидіановим ножем пускав собі кров, роблячи розріз на пенісі. Одночасно дружина правителя проколювала собі язик. Після цього вони пропускали через рани грубу мотузку з агави, щоб збільшити кровотечу. Кров капала на смужки паперу, які потім спалювали на вогнищі. Через втрату крові, а також під впливом наркотичних речовин, голодування і інших чинників учасники ритуалу бачили в клубах диму образи богів і предків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл: 2115040ма3.jpg|thumb|Шаман майя]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Соціальна організація ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Товариство майя будувалося за моделлю патріархату: влада і верховенство в сім'ї переходили від батька до сина чи брата. Товариство майя класичної епохи було сильно стратифікованим. Очевидний поділ на соціальні верстви спостерігався в Тікалі в 8 ст. На самому верху соціальної драбини знаходилися правитель і його найближчі родичі, далі йшла вища і середня спадкова знать, яка володіла різним ступенем влади, за ними йшли свита, ремісники, архітектори різного рангу і статусу, нижче стояли багаті, але незнатні землевласники, потім – прості хлібороби-общинники, а на останніх сходинках перебували сироти і раби. Хоча ці групи контактували між собою, вони жили в окремих міських кварталах, мали особливі обов'язки і привілеї і культивували власні звичаї.&lt;br /&gt;
Стародавні майя не знали технології виплавки металів. Знаряддя праці вони виготовляли переважно з каменю, а також з дерева і раковин. Цими знаряддями землероби рубали ліс, орали, сіяли, збирали врожаї. Не знали майя і гончарного кола. При виготовленні керамічних виробів вони розкатували глину в тонкі джгутики і накладали їх один на інший або зліплювали пластини з глини. Обпікалася кераміка не в печах, а на відкритих вогнищах. Гончарним ремеслом займалися як прості люди, так і аристократи. Останні розписували посудини сценами з міфології або палацового життя.&lt;br /&gt;
   &lt;br /&gt;
У пантеоні майя були представлені боги землі, дощу, вітру, блискавки і інших природних сил і явищ. З чотирма сторонами світу асоціювалися чаки, чотири бога дощу. Їх необхідно було задобрювати, щоб вони не наслали зливу і град.&lt;br /&gt;
Одним з трьох головних божеств, богом-творцем світу, творцем людини і культури, владикою стихій, богом ранкової зорі, близнюків, покровителем жрецтва і науки був Кецалькоатль (Кукулькан). Він зображувався у вигляді пернатого змія з людською головою. Втім, число зображень Кецалькоатля величезна, найбільш раннє відноситься до VIII - V століть до нашої ери.&lt;br /&gt;
У релігії майя не було присутніх християнських концепцій гріха, покарання і спокути – вона була призначена підтримувати рівновагу природних стихій і забезпечувати родючість землі. Навіть у 20 ст. на півночі Юкатана практикується релігійний обряд Ча Чак з метою задобрити богів і викликати дощ під час посухи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Релігійні вірування ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У пантеоні майя були представлені боги землі, дощу, вітру, блискавки і інших природних сил і явищ. З чотирма сторонами світу асоціювалися чаки, чотири бога дощу. Їх необхідно було задобрювати, щоб вони не наслали зливу і град.&lt;br /&gt;
Одним з трьох головних божеств, богом-творцем світу, творцем людини і культури, владикою стихій, богом ранкової зорі, близнюків, покровителем жрецтва і науки був Кецалькоатль (Кукулькан). Він зображувався у вигляді пернатого змія з людською головою. Втім, число зображень Кецалькоатля величезна, найбільш раннє відноситься до VIII - V століть до нашої ери.&lt;br /&gt;
У релігії майя не було присутніх християнських концепцій гріха, покарання і спокути – вона була призначена підтримувати рівновагу природних стихій і забезпечувати родючість землі. Навіть у 20 ст. на півночі Юкатана практикується релігійний обряд Ча Чак з метою задобрити богів і викликати дощ під час посухи.&lt;br /&gt;
Календарик_мая_2115040.jpg&lt;br /&gt;
[[Файл:Календарик_мая_2115040.jpg|thumb|Календар майя]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Письмо і образотворче мистецтво ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Іспанський єпископ францисканець Дієго де Ланда (1524-1579 рр.), який прибув на Юкатан в 1549 році, при перекладі катехізису працював з майським писарем над системою передачі ієрогліфів латинським алфавітом. Однак писемність стародавніх майя відрізнялася від алфавітного письма, оскільки окремі символи часто представляли не фонему, а склад. В результаті виниклих розбіжностей між штучним алфавітом Ланди і майським письмом останнє було визнане таким, що не піддається дешифруванню. Зараз відомо, що майські писарі вільно комбінували фонетичні і семантичні знаки, особливо коли таке поєднання відкривало можливості для гри слів.&lt;br /&gt;
Писарі, що складали інтелектуальну еліту майського суспільства, виготовляли сотні манускриптів. Вони писали пташиним пір'ям на аркушах паперу з деревної кори, які складалися «гармошкою» під палітурками, обтягнутими шкірою ягуара. Католицькі місіонери вважали ці книги єретичними і спалювали їх. Збереглося лише чотири манускрипти майя, відомі як Мадридський, Паризький, Дрезденський і Грольєрський кодекси. У Дрезденському кодексі є розділ, що містить щось на зразок календаря хлібороба, де даються прогнози на майбутній рік і вказуються жертвопринесення, необхідні для отримання хорошого врожаю. Передбачення посухи передано одночасно письмовим способом і малюнком вмираючого від спеки оленя з висунутим язиком. Крім того, в Дрезденському кодексі представлені розрахунки руху планети Венери. Мадридський кодекс дає поради, як найкращим чином поєднувати з календарним циклом різного роду діяльності, наприклад полювання або вирізання масок.&lt;br /&gt;
Писарі виявляли своє мистецтво не лише на папері, а також і на камені, раковинах, керамічних посудинах. Написи, виконані в техніці штука, гарантували більше збереження, і тому царські генеалогії майя вважали за краще карбувати на камені. Тексти на кераміці, теж виконані знаттю, відрізнялися більш особистим характером. На керамічних виробах нерідко вказувалося ім'я власника, призначення виробу (тарілка, блюдо на ніжках, посудина для рідини) і навіть вміст, наприклад какао або маїс. Кераміка, розписана таким чином, часто дарувалася.&lt;br /&gt;
Художники-керамісти іноді працювали спільно з майстрами письма на камені. Для розписів використовувалися червоний, синій, зелений і чорний кольори. Найкраще стінні розписи майя збереглися в місті Бонампак на території нинішньої Мексики. Тут зображені приготування до битви, сама битва і воїни з довгими списами, що б'ються пліч-о-пліч, принесення в жертву полонених та святковий ритуальний танець.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Майська гра в м'яч ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Прототип цієї гри з каучуковим м'ячем, що вимагає великої спритності, виник в Месоамериці ще за дві тисячі років до н.е. Майська гра в м'яч, як і подібні ігри інших народів Месоамерики, містила в собі елементи насильства та жорстокості – вона завершувалася людським жертвопринесенням, заради якого і задумувалася, а ігрові майданчики були обрамлені кілками з людськими черепами. Брали участь у грі лише чоловіки, розділені на дві команди, які включали від одного до чотирьох чоловік. Завдання гравців полягало в тому, щоб не дати м'ячу торкнутися землі і довести його до цілі, утримуючи всіма частинами тіла, за винятком кистей рук і ступень. Гравці одягалися в спеціальний захисний одяг. М'яч частіше бував порожнистим, іноді за каучуковою оболонкою ховався людський череп.&lt;br /&gt;
Майданчики для гри в м'яч складалися з двох паралельних східчастих трибун, між якими розташовувалося ігрове поле, подібне до широкої мощеної алеї. Такі стадіони споруджувалися в кожному місті, а в Ель-Тахін їх налічувалося одинадцять. Мабуть, тут знаходився спортивний і церемоніальний центр, де проводилися широкомасштабні змагання.&lt;br /&gt;
Гра в м'яч почасти нагадувала гладіаторські бої, коли бранці, часом представники знаті з інших міст, боролися за життя, щоб не бути принесеними в жертву. Переможених, пов'язаних разом, скачували сходами пірамід, і вони розбивалися на смерть.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Занепад цивілізації ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До 850 року багато міст на півдні низинної зони були покинуті. Повністю припиняється будівництво в Паленке, Тікалі, Копані. Причини цих подій досі не ясні. Занепад цих міст міг бути викликаний повстаннями, ворожою навалою, епідемією або екологічною кризою. Центр розвитку майської цивілізації переміщається на північ півострова Юкатан і західне нагір'я – області, які сприйняли кілька хвиль мексиканських культурних впливів. Тут на короткий термін розквітають міста Ушмаль, Саїль, Кабах, Лабна і Чічен-Іца. Ці пишні міста перевершили попередні висотою будинків, багатокімнатними палацами, більш високими і широкими ступінчастими склепіннями, витонченим різьбленням по каменю і мозаїчними фризами, величезними майданчиками для гри в м'яч.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Таблиця &amp;quot;Найважливіші події на території рідного краю&amp;quot;==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;TABLE BORDER&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;TH&amp;gt; Дата         &amp;lt;/TH&amp;gt; &amp;lt;TH&amp;gt;   Історична подія   &amp;lt;/TH&amp;gt; &lt;br /&gt;
 &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &amp;lt;TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;TD  height=24px;&amp;gt; 1000 до н. е. — 317  &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt; Докласичний період    &amp;lt;/TD&amp;gt; &lt;br /&gt;
 &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;   317—987     &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;  Класичний період &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;   987 — 16 століття    &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;  Посткласичний період  &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/TABLE&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Використані матеріали  ===&lt;br /&gt;
1. Відкриття Америки. Збірник. – К., 2001.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Галленкамп Ч. Майя. Тайна исчезнувшей цивилизации – М., 1966.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Галич М. История доколумбовых цивилизаций – М., 1990&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Гуляев В. И. Города-государства майя – М., 0 1979.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Гуляев В. И. Давние майя: загадки погибшей цивилизации – М., 1983.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6. Гуляев В. И. Загадки погибших цивилизаций – М., 1992.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
7. Гуляев В. И. Забытые города майя – М., 1984.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
8. Майкл Дж. Майя. Исчезнувшая цивилизация: легенды и факты – М., 2004.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
9. Де Ланда Диего. Сообщение о делах в Юкатане – М., 1955.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
10. Загубленый мир майя – М., 1997.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
11. История исскуств. – Минск, 1997.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
12. Керам К. Боги, гробницы, ученые – М., 1994.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
13. Кинжалов Р. В. Орел, кецаль и крест: почерки по культуре Месоамерики – С-Пб., 1991.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
14. Ламберг-Карловски К., Дж. Саблов. Древние цивилизации. Ближний Восток и Мезоамерика – М., 1992.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
15. Паркс Г. История Мексики – М., 1949.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
16. Посконина О. И. История Латинской Америки (до ХХ в.) – М., 2005.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
17. Рубель В. А. Історія цивілізації Доколумбової Америки – К., 2005.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
18. Де Бенавенте Мотолиниа, Горибио. История индейцев Новой Испании: (об обычаях древних и современных общин, об нынешних ритуалах и праздниках) // Латинськая Америка – 1993 - №1.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
19. Кнорозов Ю., Гуляев В. Заговоривши письмена // Наука и жизнь – 1979 - №2.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
20. Цивилизация доколумбовой Месоамерики: новые открытия и новые интерпретации // Весник древный истории – 1991 - №2.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
21. krugosvet.ru.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=='''Ресурси:'''==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на презентацію  у '''Google Диск''';[https://drive.google.com/file/d/0B98QAjddnb3xMkd1Y1F3TlYzSlE/view?usp=sharing]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на власний фотоальбом у  '''Google Диск''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на власний блог у [http://www.blogger.com Blogger];&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на добірку відеоматеріалів;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на опитування або анкету у '''Google Форми''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на спільний груповий постер.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Сторінка проекту [[Моє рідне місто або село]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>4083209</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22_%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%94_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D1%8F.%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%94_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%BC%D1%83%D0%BB_%22</id>
		<title>Стаття до проекту &quot; Могутнє поселення майя.Стародавнє місто Калакмул &quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22_%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%94_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D1%8F.%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%94_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%BC%D1%83%D0%BB_%22"/>
				<updated>2015-11-16T06:15:09Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;4083209: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=== Стародавнє місто Калакмул, могутнє поселення майя, Мексика ===&lt;br /&gt;
1. Майя – цивілізація в Центральній Америці,що існувала приблизно з 1500 р. до н. е. до іспанського завоювання у ХVІ ст. до н. е. Давня цивілізація майя була такою високорозвиненою, що дотепер дивує світ. Майя – одна з найяскравіших цивілізацій доколумбової Америки. Це &amp;quot;культура-загадка&amp;quot;, &amp;quot;культура-феномен&amp;quot;, повна суперечностей і парадоксів. Вона породила величезну кількість питань, та не на всі є відповіді.&lt;br /&gt;
Майя, історичний та сучасний індіанський народ, який створив одну з найбільш високорозвинених цивілізацій Америки і в цілому Стародавнього світу. Деякі культурні традиції стародавніх майя зберігають близько 2,5 млн. їхніх сучасних нащадків, які представляють більше 30 етнічних груп і мовних діалектів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідно до переказів, майя прийшли на територію теперішньої Мексики з Гондурасу й Гватемали. Швидкий та масштабний ріст їхніх міст наштовхує на однозначний висновок: до свого приходу сюди майя вже мали єдину й давню культуру. Нова територія майя мала форму трикутника, його кути утворювали міста Вашактун, Паленке, Копан. Інші центри, що виникли пізніше, перебували на сторонах трикутника й усередині нього. Тоді виявилася ще одна специфічна риса майя – розширення земель ішло від периферії до центру, а не навпаки, як усюди.&lt;br /&gt;
Міста-держави народу майя (самі великі й відомі з них – Тікаль. Копан, Чіч΄єн-Іца, Ушмаль) були осередками влади й культури. Вони мали свою схему забудови. Ядро (ритуальна, храмова зона) розташовувалося на пагорбі. Довкола нього перебували палаци жерців і знаті (амельхенів). Зазвичай це були монументальні палаци з каменю й поступово переходили в одно- та п'ятиповерхові споруди, які були розташовані на терасах і платформах, фасадом орієнтовані на схід. Вони мали свої вівтарі, лазні, були обставлені простими, але зручними меблями (ліжками із пруття, дерев'яними й кам'яними ослонами, столами й ширмами).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У цей час (2007 р. до н. е.) територія, на якій відбувався розвиток цивілізації майя, входила до складу держав: Мексики (штати Ч΄япас, Кампече, Юкатан, Кінтана-Роо), Гватемали, Белізу, Сальвадору, Гондурасу (західна частина). Знайдено близько 1 000 городищ культури майя (на початок 80-х років XX ст., але не всі з них на сьогодні розкопані або досліджені археологами) та 3 000 селищ.&lt;br /&gt;
[[Файл:Достопремичательности 2115040.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Місце розташування ===&lt;br /&gt;
Близько 10 000 років тому, коли закінчився останній льодовиковий період, люди з півночі рушили освоювати південні землі, відомі тепер під назвою Латинська Америка. Вони розселилися на території, що склала потім область майя, з горами й долинами, густими лісами й безводними рівнинами. До область майя входять сучасні Гватемала, Беліз, південна Мексика, Гондурас, Сальвадор.&lt;br /&gt;
Протягом наступних 6 000 років місцеве населення перейшло від напівкочового існування мисливців-збирачів до більш осілого землеробського способу життя. Вони навчилися вирощувати кукурудзу й боби, за допомогою різноманітних кам'яних пристосувань подрібнювали зерно й готували їжу. Поступово виникали селища. Приблизно в 1 000 р. до н. е. почалося масштабне будівництво поселень сільського типу, що стало початком так званого &amp;quot;до-класичного періоду&amp;quot;, з якого веде відлік існування цивілізації майя.&lt;br /&gt;
== [[Файл:211504010643101а.jpg]] ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Майські звичаї ===&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
На сім'ї правителів покладався обов'язок проводити обряд кровопускання при кожній важливій події в житті міст-держав – чи то освячення нових будівель, настання посівної, жнив, початок або завершення військової кампанії. За міфологічним уявленням майя, людська кров живила і зміцнювала богів, які, в свою чергу, давали силу людям. Вважалося, що найбільшою магічною силою володіє кров язика, вушних мочок і статевих органів.&lt;br /&gt;
Під час обряду кровопускання на центральній площі міста збиралися тисячні натовпи людей, включаючи танцюристів, музикантів, воїнів і знаті. У кульмінаційний момент церемоніального дійства з'являвся правитель, часто з дружиною, і шипом рослини або обсидіановим ножем пускав собі кров, роблячи розріз на пенісі. Одночасно дружина правителя проколювала собі язик. Після цього вони пропускали через рани грубу мотузку з агави, щоб збільшити кровотечу. Кров капала на смужки паперу, які потім спалювали на вогнищі. Через втрату крові, а також під впливом наркотичних речовин, голодування і інших чинників учасники ритуалу бачили в клубах диму образи богів і предків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл: 2115040ма3.jpg|thumb|Шаман майя]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Соціальна організація ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Товариство майя будувалося за моделлю патріархату: влада і верховенство в сім'ї переходили від батька до сина чи брата. Товариство майя класичної епохи було сильно стратифікованим. Очевидний поділ на соціальні верстви спостерігався в Тікалі в 8 ст. На самому верху соціальної драбини знаходилися правитель і його найближчі родичі, далі йшла вища і середня спадкова знать, яка володіла різним ступенем влади, за ними йшли свита, ремісники, архітектори різного рангу і статусу, нижче стояли багаті, але незнатні землевласники, потім – прості хлібороби-общинники, а на останніх сходинках перебували сироти і раби. Хоча ці групи контактували між собою, вони жили в окремих міських кварталах, мали особливі обов'язки і привілеї і культивували власні звичаї.&lt;br /&gt;
Стародавні майя не знали технології виплавки металів. Знаряддя праці вони виготовляли переважно з каменю, а також з дерева і раковин. Цими знаряддями землероби рубали ліс, орали, сіяли, збирали врожаї. Не знали майя і гончарного кола. При виготовленні керамічних виробів вони розкатували глину в тонкі джгутики і накладали їх один на інший або зліплювали пластини з глини. Обпікалася кераміка не в печах, а на відкритих вогнищах. Гончарним ремеслом займалися як прості люди, так і аристократи. Останні розписували посудини сценами з міфології або палацового життя.&lt;br /&gt;
   &lt;br /&gt;
У пантеоні майя були представлені боги землі, дощу, вітру, блискавки і інших природних сил і явищ. З чотирма сторонами світу асоціювалися чаки, чотири бога дощу. Їх необхідно було задобрювати, щоб вони не наслали зливу і град.&lt;br /&gt;
Одним з трьох головних божеств, богом-творцем світу, творцем людини і культури, владикою стихій, богом ранкової зорі, близнюків, покровителем жрецтва і науки був Кецалькоатль (Кукулькан). Він зображувався у вигляді пернатого змія з людською головою. Втім, число зображень Кецалькоатля величезна, найбільш раннє відноситься до VIII - V століть до нашої ери.&lt;br /&gt;
У релігії майя не було присутніх християнських концепцій гріха, покарання і спокути – вона була призначена підтримувати рівновагу природних стихій і забезпечувати родючість землі. Навіть у 20 ст. на півночі Юкатана практикується релігійний обряд Ча Чак з метою задобрити богів і викликати дощ під час посухи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Релігійні вірування ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У пантеоні майя були представлені боги землі, дощу, вітру, блискавки і інших природних сил і явищ. З чотирма сторонами світу асоціювалися чаки, чотири бога дощу. Їх необхідно було задобрювати, щоб вони не наслали зливу і град.&lt;br /&gt;
Одним з трьох головних божеств, богом-творцем світу, творцем людини і культури, владикою стихій, богом ранкової зорі, близнюків, покровителем жрецтва і науки був Кецалькоатль (Кукулькан). Він зображувався у вигляді пернатого змія з людською головою. Втім, число зображень Кецалькоатля величезна, найбільш раннє відноситься до VIII - V століть до нашої ери.&lt;br /&gt;
У релігії майя не було присутніх християнських концепцій гріха, покарання і спокути – вона була призначена підтримувати рівновагу природних стихій і забезпечувати родючість землі. Навіть у 20 ст. на півночі Юкатана практикується релігійний обряд Ча Чак з метою задобрити богів і викликати дощ під час посухи.&lt;br /&gt;
Календарик_мая_2115040.jpg&lt;br /&gt;
[[Файл:Календарик_мая_2115040.jpg|thumb|Календар майя]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Письмо і образотворче мистецтво ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Іспанський єпископ францисканець Дієго де Ланда (1524-1579 рр.), який прибув на Юкатан в 1549 році, при перекладі катехізису працював з майським писарем над системою передачі ієрогліфів латинським алфавітом. Однак писемність стародавніх майя відрізнялася від алфавітного письма, оскільки окремі символи часто представляли не фонему, а склад. В результаті виниклих розбіжностей між штучним алфавітом Ланди і майським письмом останнє було визнане таким, що не піддається дешифруванню. Зараз відомо, що майські писарі вільно комбінували фонетичні і семантичні знаки, особливо коли таке поєднання відкривало можливості для гри слів.&lt;br /&gt;
Писарі, що складали інтелектуальну еліту майського суспільства, виготовляли сотні манускриптів. Вони писали пташиним пір'ям на аркушах паперу з деревної кори, які складалися «гармошкою» під палітурками, обтягнутими шкірою ягуара. Католицькі місіонери вважали ці книги єретичними і спалювали їх. Збереглося лише чотири манускрипти майя, відомі як Мадридський, Паризький, Дрезденський і Грольєрський кодекси. У Дрезденському кодексі є розділ, що містить щось на зразок календаря хлібороба, де даються прогнози на майбутній рік і вказуються жертвопринесення, необхідні для отримання хорошого врожаю. Передбачення посухи передано одночасно письмовим способом і малюнком вмираючого від спеки оленя з висунутим язиком. Крім того, в Дрезденському кодексі представлені розрахунки руху планети Венери. Мадридський кодекс дає поради, як найкращим чином поєднувати з календарним циклом різного роду діяльності, наприклад полювання або вирізання масок.&lt;br /&gt;
Писарі виявляли своє мистецтво не лише на папері, а також і на камені, раковинах, керамічних посудинах. Написи, виконані в техніці штука, гарантували більше збереження, і тому царські генеалогії майя вважали за краще карбувати на камені. Тексти на кераміці, теж виконані знаттю, відрізнялися більш особистим характером. На керамічних виробах нерідко вказувалося ім'я власника, призначення виробу (тарілка, блюдо на ніжках, посудина для рідини) і навіть вміст, наприклад какао або маїс. Кераміка, розписана таким чином, часто дарувалася.&lt;br /&gt;
Художники-керамісти іноді працювали спільно з майстрами письма на камені. Для розписів використовувалися червоний, синій, зелений і чорний кольори. Найкраще стінні розписи майя збереглися в місті Бонампак на території нинішньої Мексики. Тут зображені приготування до битви, сама битва і воїни з довгими списами, що б'ються пліч-о-пліч, принесення в жертву полонених та святковий ритуальний танець.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Майська гра в м'яч ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Прототип цієї гри з каучуковим м'ячем, що вимагає великої спритності, виник в Месоамериці ще за дві тисячі років до н.е. Майська гра в м'яч, як і подібні ігри інших народів Месоамерики, містила в собі елементи насильства та жорстокості – вона завершувалася людським жертвопринесенням, заради якого і задумувалася, а ігрові майданчики були обрамлені кілками з людськими черепами. Брали участь у грі лише чоловіки, розділені на дві команди, які включали від одного до чотирьох чоловік. Завдання гравців полягало в тому, щоб не дати м'ячу торкнутися землі і довести його до цілі, утримуючи всіма частинами тіла, за винятком кистей рук і ступень. Гравці одягалися в спеціальний захисний одяг. М'яч частіше бував порожнистим, іноді за каучуковою оболонкою ховався людський череп.&lt;br /&gt;
Майданчики для гри в м'яч складалися з двох паралельних східчастих трибун, між якими розташовувалося ігрове поле, подібне до широкої мощеної алеї. Такі стадіони споруджувалися в кожному місті, а в Ель-Тахін їх налічувалося одинадцять. Мабуть, тут знаходився спортивний і церемоніальний центр, де проводилися широкомасштабні змагання.&lt;br /&gt;
Гра в м'яч почасти нагадувала гладіаторські бої, коли бранці, часом представники знаті з інших міст, боролися за життя, щоб не бути принесеними в жертву. Переможених, пов'язаних разом, скачували сходами пірамід, і вони розбивалися на смерть.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Занепад цивілізації ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До 850 року багато міст на півдні низинної зони були покинуті. Повністю припиняється будівництво в Паленке, Тікалі, Копані. Причини цих подій досі не ясні. Занепад цих міст міг бути викликаний повстаннями, ворожою навалою, епідемією або екологічною кризою. Центр розвитку майської цивілізації переміщається на північ півострова Юкатан і західне нагір'я – області, які сприйняли кілька хвиль мексиканських культурних впливів. Тут на короткий термін розквітають міста Ушмаль, Саїль, Кабах, Лабна і Чічен-Іца. Ці пишні міста перевершили попередні висотою будинків, багатокімнатними палацами, більш високими і широкими ступінчастими склепіннями, витонченим різьбленням по каменю і мозаїчними фризами, величезними майданчиками для гри в м'яч.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Таблиця &amp;quot;Найважливіші події на території рідного краю&amp;quot;==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;TABLE BORDER&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;TH&amp;gt; Дата         &amp;lt;/TH&amp;gt; &amp;lt;TH&amp;gt;   Історична подія   &amp;lt;/TH&amp;gt; &lt;br /&gt;
 &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &amp;lt;TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;TD  height=24px;&amp;gt; 1000 до н. е. — 317  &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt; Докласичний період    &amp;lt;/TD&amp;gt; &lt;br /&gt;
 &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;   317—987     &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;  Класичний період &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;   987 — 16 століття    &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;  Посткласичний період  &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/TABLE&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Використані матеріали  ===&lt;br /&gt;
1. Відкриття Америки. Збірник. – К., 2001.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Галленкамп Ч. Майя. Тайна исчезнувшей цивилизации – М., 1966.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Галич М. История доколумбовых цивилизаций – М., 1990&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Гуляев В. И. Города-государства майя – М., 0 1979.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Гуляев В. И. Давние майя: загадки погибшей цивилизации – М., 1983.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6. Гуляев В. И. Загадки погибших цивилизаций – М., 1992.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
7. Гуляев В. И. Забытые города майя – М., 1984.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
8. Майкл Дж. Майя. Исчезнувшая цивилизация: легенды и факты – М., 2004.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
9. Де Ланда Диего. Сообщение о делах в Юкатане – М., 1955.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
10. Загубленый мир майя – М., 1997.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
11. История исскуств. – Минск, 1997.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
12. Керам К. Боги, гробницы, ученые – М., 1994.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
13. Кинжалов Р. В. Орел, кецаль и крест: почерки по культуре Месоамерики – С-Пб., 1991.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
14. Ламберг-Карловски К., Дж. Саблов. Древние цивилизации. Ближний Восток и Мезоамерика – М., 1992.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
15. Паркс Г. История Мексики – М., 1949.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
16. Посконина О. И. История Латинской Америки (до ХХ в.) – М., 2005.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
17. Рубель В. А. Історія цивілізації Доколумбової Америки – К., 2005.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
18. Де Бенавенте Мотолиниа, Горибио. История индейцев Новой Испании: (об обычаях древних и современных общин, об нынешних ритуалах и праздниках) // Латинськая Америка – 1993 - №1.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
19. Кнорозов Ю., Гуляев В. Заговоривши письмена // Наука и жизнь – 1979 - №2.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
20. Цивилизация доколумбовой Месоамерики: новые открытия и новые интерпретации // Весник древный истории – 1991 - №2.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
21. krugosvet.ru.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=='''Ресурси:'''==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на презентацію  у '''Google Диск''';[https://drive.google.com/file/d/0B98QAjddnb3xbXF3NHlpbm44R1U/view?usp=sharing]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на власний фотоальбом у  '''Google Диск''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на власний блог у [http://www.blogger.com Blogger];&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на добірку відеоматеріалів;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на опитування або анкету у '''Google Форми''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на спільний груповий постер.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Сторінка проекту [[Моє рідне місто або село]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>4083209</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22%D0%A2%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%BE%D0%BD%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BD_%D0%92%D0%B0%D1%85%D1%80%D0%B0%D0%BC%D1%96%D1%94%D1%94%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B8%22</id>
		<title>Стаття до проекту &quot;Текстові редактори онлайн Вахрамієєвої Поліни&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22%D0%A2%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%BE%D0%BD%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BD_%D0%92%D0%B0%D1%85%D1%80%D0%B0%D0%BC%D1%96%D1%94%D1%94%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B8%22"/>
				<updated>2015-11-02T09:54:05Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;4083209: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Сторінка проекту &amp;quot;Текстові редактори онлайн&amp;quot;}}&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Текстові редактори онлайн==&lt;br /&gt;
'''''Таблиця &amp;quot;Текстові редактори онлайн&amp;quot;'''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;table  border=1&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Назва '''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Google Документи'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Текстовий редактор он-лайн 2'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Текстовий редактор он-лайн 3'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''URL-адреса'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;docs.google.com &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                   &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                   &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Компоненти офісного пакету:'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Текстовий редактор. &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                   &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                   &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                   &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Редактор презентацій.&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                   &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                   &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;td&amp;gt;                   &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Електронні таблиці. 	&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                   &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                   &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                   &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Редактор форм.	&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                   &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                   &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                   &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt; Редактор малюнків. 	&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                   &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                   &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;/table&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Перший текстовий редактор онлайн==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;font color=&amp;quot;green&amp;quot;&amp;gt;''Опис програмного продукту''&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.example.com Текстовий документ за зразком №1]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Перший текстовий редактор он-лайн''': вказати назву та URL-адресу&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;table  border=1&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Інструменти'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Команди меню'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;редагування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                  &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;форматування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                   &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;обробка таблиць&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;               &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;створення та редагування списків&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                                &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt;сортування списків і таблиць&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                        &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;формування колонок&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;        &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;вставка графічних об'єктів&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                  &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;формування колонок&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                   &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;перевірка орфографії та граматики&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                   &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;вставка колонтитулів&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                 &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;настроювання параметрів сторінки та друкування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                    &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;сумісна обробки документів, коментування&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                           &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;засоби автоматизаціі (стилі, шаблони, макроси тощо)&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                        &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;інші можливості&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                 &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;/table&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Другий текстовий редактор онлайн==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;font color=&amp;quot;green&amp;quot;&amp;gt;''Опис програмного продукту''&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.example.com Текстовий документ за зразком №2]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Другий текстовий редактор он-лайн''': вказати назву та URL-адресу&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;table  border=1&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Інструменти'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Команди меню'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;редагування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                  &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;форматування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                   &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;обробка таблиць&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;               &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;створення та редагування списків&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                                &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt;сортування списків і таблиць&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                        &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;формування колонок&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;        &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;вставка графічних об'єктів&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                  &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;формування колонок&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                   &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;перевірка орфографії та граматики&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                   &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;вставка колонтитулів&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                 &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;настроювання параметрів сторінки та друкування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                    &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;сумісна обробки документів, коментування&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                           &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;засоби автоматизаціі (стилі, шаблони, макроси тощо)&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                        &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;інші можливості&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                 &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;/table&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Третій текстовий редактор онлайн==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;font color=&amp;quot;green&amp;quot;&amp;gt;''Опис програмного продукту''&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.example.com Текстовий документ за зразком №3]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Третій текстовий редактор он-лайн''': вказати назву та URL-адресу&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;table  border=1&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Інструменти'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;'''Команди меню'''&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;редагування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                  &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;форматування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                   &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;обробка таблиць&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;               &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;створення та редагування списків&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                                &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt;сортування списків і таблиць&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                        &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;формування колонок&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;        &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;вставка графічних об'єктів&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                  &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;формування колонок&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                   &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;перевірка орфографії та граматики&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                   &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;вставка колонтитулів&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                 &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
   &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;настроювання параметрів сторінки та друкування тексту&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                    &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;сумісна обробки документів, коментування&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                           &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;засоби автоматизаціі (стилі, шаблони, макроси тощо)&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                        &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;інші можливості&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;                 &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;/table&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Висновки==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:Photo 5.jpg|right|450px|]]   &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Сторінка проекту [[Текстові редактори онлайн]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>4083209</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:4083209</id>
		<title>Користувач:4083209</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:4083209"/>
				<updated>2015-11-02T09:53:37Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;4083209: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''&amp;lt;font color='red' size=6&amp;gt;Вахрамєєва Поліна Володимирівна &amp;lt;/font&amp;gt;'''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Про себе ==&lt;br /&gt;
'''''Студентка групи 108 факультету іноземних мов. Спеціальність прикладна лінгвістика.&lt;br /&gt;
== Мої інтереси ==&lt;br /&gt;
....&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Проекти в яких беру участь ==&lt;br /&gt;
В цьому розділі розміщуються посилання на проекти, в яких ви берете участь. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Мої роботи ==&lt;br /&gt;
[[Стаття до проекту &amp;quot; Моє рідне місто або село Вахрамєєвої Поліни&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Стаття до проекту &amp;quot;Текстові редактори онлайн Вахрамієєвої Поліни&amp;quot;]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>4083209</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22_%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%94_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D1%8F.%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%94_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%BC%D1%83%D0%BB_%22</id>
		<title>Стаття до проекту &quot; Могутнє поселення майя.Стародавнє місто Калакмул &quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22_%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%94_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D1%8F.%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%94_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%BC%D1%83%D0%BB_%22"/>
				<updated>2015-10-18T09:57:32Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;4083209: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=== Стародавнє місто Калакмул, могутнє поселення майя, Мексика ===&lt;br /&gt;
1. Майя – цивілізація в Центральній Америці,що існувала приблизно з 1500 р. до н. е. до іспанського завоювання у ХVІ ст. до н. е. Давня цивілізація майя була такою високорозвиненою, що дотепер дивує світ. Майя – одна з найяскравіших цивілізацій доколумбової Америки. Це &amp;quot;культура-загадка&amp;quot;, &amp;quot;культура-феномен&amp;quot;, повна суперечностей і парадоксів. Вона породила величезну кількість питань, та не на всі є відповіді.&lt;br /&gt;
Майя, історичний та сучасний індіанський народ, який створив одну з найбільш високорозвинених цивілізацій Америки і в цілому Стародавнього світу. Деякі культурні традиції стародавніх майя зберігають близько 2,5 млн. їхніх сучасних нащадків, які представляють більше 30 етнічних груп і мовних діалектів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідно до переказів, майя прийшли на територію теперішньої Мексики з Гондурасу й Гватемали. Швидкий та масштабний ріст їхніх міст наштовхує на однозначний висновок: до свого приходу сюди майя вже мали єдину й давню культуру. Нова територія майя мала форму трикутника, його кути утворювали міста Вашактун, Паленке, Копан. Інші центри, що виникли пізніше, перебували на сторонах трикутника й усередині нього. Тоді виявилася ще одна специфічна риса майя – розширення земель ішло від периферії до центру, а не навпаки, як усюди.&lt;br /&gt;
Міста-держави народу майя (самі великі й відомі з них – Тікаль. Копан, Чіч΄єн-Іца, Ушмаль) були осередками влади й культури. Вони мали свою схему забудови. Ядро (ритуальна, храмова зона) розташовувалося на пагорбі. Довкола нього перебували палаци жерців і знаті (амельхенів). Зазвичай це були монументальні палаци з каменю й поступово переходили в одно- та п'ятиповерхові споруди, які були розташовані на терасах і платформах, фасадом орієнтовані на схід. Вони мали свої вівтарі, лазні, були обставлені простими, але зручними меблями (ліжками із пруття, дерев'яними й кам'яними ослонами, столами й ширмами).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У цей час (2007 р. до н. е.) територія, на якій відбувався розвиток цивілізації майя, входила до складу держав: Мексики (штати Ч΄япас, Кампече, Юкатан, Кінтана-Роо), Гватемали, Белізу, Сальвадору, Гондурасу (західна частина). Знайдено близько 1 000 городищ культури майя (на початок 80-х років XX ст., але не всі з них на сьогодні розкопані або досліджені археологами) та 3 000 селищ.&lt;br /&gt;
[[Файл:Достопремичательности 2115040.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Місце розташування ===&lt;br /&gt;
Близько 10 000 років тому, коли закінчився останній льодовиковий період, люди з півночі рушили освоювати південні землі, відомі тепер під назвою Латинська Америка. Вони розселилися на території, що склала потім область майя, з горами й долинами, густими лісами й безводними рівнинами. До область майя входять сучасні Гватемала, Беліз, південна Мексика, Гондурас, Сальвадор.&lt;br /&gt;
Протягом наступних 6 000 років місцеве населення перейшло від напівкочового існування мисливців-збирачів до більш осілого землеробського способу життя. Вони навчилися вирощувати кукурудзу й боби, за допомогою різноманітних кам'яних пристосувань подрібнювали зерно й готували їжу. Поступово виникали селища. Приблизно в 1 000 р. до н. е. почалося масштабне будівництво поселень сільського типу, що стало початком так званого &amp;quot;до-класичного періоду&amp;quot;, з якого веде відлік існування цивілізації майя.&lt;br /&gt;
== [[Файл:211504010643101а.jpg]] ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Майські звичаї ===&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
На сім'ї правителів покладався обов'язок проводити обряд кровопускання при кожній важливій події в житті міст-держав – чи то освячення нових будівель, настання посівної, жнив, початок або завершення військової кампанії. За міфологічним уявленням майя, людська кров живила і зміцнювала богів, які, в свою чергу, давали силу людям. Вважалося, що найбільшою магічною силою володіє кров язика, вушних мочок і статевих органів.&lt;br /&gt;
Під час обряду кровопускання на центральній площі міста збиралися тисячні натовпи людей, включаючи танцюристів, музикантів, воїнів і знаті. У кульмінаційний момент церемоніального дійства з'являвся правитель, часто з дружиною, і шипом рослини або обсидіановим ножем пускав собі кров, роблячи розріз на пенісі. Одночасно дружина правителя проколювала собі язик. Після цього вони пропускали через рани грубу мотузку з агави, щоб збільшити кровотечу. Кров капала на смужки паперу, які потім спалювали на вогнищі. Через втрату крові, а також під впливом наркотичних речовин, голодування і інших чинників учасники ритуалу бачили в клубах диму образи богів і предків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл: 2115040ма3.jpg|thumb|Шаман майя]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Соціальна організація ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Товариство майя будувалося за моделлю патріархату: влада і верховенство в сім'ї переходили від батька до сина чи брата. Товариство майя класичної епохи було сильно стратифікованим. Очевидний поділ на соціальні верстви спостерігався в Тікалі в 8 ст. На самому верху соціальної драбини знаходилися правитель і його найближчі родичі, далі йшла вища і середня спадкова знать, яка володіла різним ступенем влади, за ними йшли свита, ремісники, архітектори різного рангу і статусу, нижче стояли багаті, але незнатні землевласники, потім – прості хлібороби-общинники, а на останніх сходинках перебували сироти і раби. Хоча ці групи контактували між собою, вони жили в окремих міських кварталах, мали особливі обов'язки і привілеї і культивували власні звичаї.&lt;br /&gt;
Стародавні майя не знали технології виплавки металів. Знаряддя праці вони виготовляли переважно з каменю, а також з дерева і раковин. Цими знаряддями землероби рубали ліс, орали, сіяли, збирали врожаї. Не знали майя і гончарного кола. При виготовленні керамічних виробів вони розкатували глину в тонкі джгутики і накладали їх один на інший або зліплювали пластини з глини. Обпікалася кераміка не в печах, а на відкритих вогнищах. Гончарним ремеслом займалися як прості люди, так і аристократи. Останні розписували посудини сценами з міфології або палацового життя.&lt;br /&gt;
   &lt;br /&gt;
У пантеоні майя були представлені боги землі, дощу, вітру, блискавки і інших природних сил і явищ. З чотирма сторонами світу асоціювалися чаки, чотири бога дощу. Їх необхідно було задобрювати, щоб вони не наслали зливу і град.&lt;br /&gt;
Одним з трьох головних божеств, богом-творцем світу, творцем людини і культури, владикою стихій, богом ранкової зорі, близнюків, покровителем жрецтва і науки був Кецалькоатль (Кукулькан). Він зображувався у вигляді пернатого змія з людською головою. Втім, число зображень Кецалькоатля величезна, найбільш раннє відноситься до VIII - V століть до нашої ери.&lt;br /&gt;
У релігії майя не було присутніх християнських концепцій гріха, покарання і спокути – вона була призначена підтримувати рівновагу природних стихій і забезпечувати родючість землі. Навіть у 20 ст. на півночі Юкатана практикується релігійний обряд Ча Чак з метою задобрити богів і викликати дощ під час посухи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Релігійні вірування ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У пантеоні майя були представлені боги землі, дощу, вітру, блискавки і інших природних сил і явищ. З чотирма сторонами світу асоціювалися чаки, чотири бога дощу. Їх необхідно було задобрювати, щоб вони не наслали зливу і град.&lt;br /&gt;
Одним з трьох головних божеств, богом-творцем світу, творцем людини і культури, владикою стихій, богом ранкової зорі, близнюків, покровителем жрецтва і науки був Кецалькоатль (Кукулькан). Він зображувався у вигляді пернатого змія з людською головою. Втім, число зображень Кецалькоатля величезна, найбільш раннє відноситься до VIII - V століть до нашої ери.&lt;br /&gt;
У релігії майя не було присутніх християнських концепцій гріха, покарання і спокути – вона була призначена підтримувати рівновагу природних стихій і забезпечувати родючість землі. Навіть у 20 ст. на півночі Юкатана практикується релігійний обряд Ча Чак з метою задобрити богів і викликати дощ під час посухи.&lt;br /&gt;
Календарик_мая_2115040.jpg&lt;br /&gt;
[[Файл:Календарик_мая_2115040.jpg|thumb|Календар майя]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Письмо і образотворче мистецтво ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Іспанський єпископ францисканець Дієго де Ланда (1524-1579 рр.), який прибув на Юкатан в 1549 році, при перекладі катехізису працював з майським писарем над системою передачі ієрогліфів латинським алфавітом. Однак писемність стародавніх майя відрізнялася від алфавітного письма, оскільки окремі символи часто представляли не фонему, а склад. В результаті виниклих розбіжностей між штучним алфавітом Ланди і майським письмом останнє було визнане таким, що не піддається дешифруванню. Зараз відомо, що майські писарі вільно комбінували фонетичні і семантичні знаки, особливо коли таке поєднання відкривало можливості для гри слів.&lt;br /&gt;
Писарі, що складали інтелектуальну еліту майського суспільства, виготовляли сотні манускриптів. Вони писали пташиним пір'ям на аркушах паперу з деревної кори, які складалися «гармошкою» під палітурками, обтягнутими шкірою ягуара. Католицькі місіонери вважали ці книги єретичними і спалювали їх. Збереглося лише чотири манускрипти майя, відомі як Мадридський, Паризький, Дрезденський і Грольєрський кодекси. У Дрезденському кодексі є розділ, що містить щось на зразок календаря хлібороба, де даються прогнози на майбутній рік і вказуються жертвопринесення, необхідні для отримання хорошого врожаю. Передбачення посухи передано одночасно письмовим способом і малюнком вмираючого від спеки оленя з висунутим язиком. Крім того, в Дрезденському кодексі представлені розрахунки руху планети Венери. Мадридський кодекс дає поради, як найкращим чином поєднувати з календарним циклом різного роду діяльності, наприклад полювання або вирізання масок.&lt;br /&gt;
Писарі виявляли своє мистецтво не лише на папері, а також і на камені, раковинах, керамічних посудинах. Написи, виконані в техніці штука, гарантували більше збереження, і тому царські генеалогії майя вважали за краще карбувати на камені. Тексти на кераміці, теж виконані знаттю, відрізнялися більш особистим характером. На керамічних виробах нерідко вказувалося ім'я власника, призначення виробу (тарілка, блюдо на ніжках, посудина для рідини) і навіть вміст, наприклад какао або маїс. Кераміка, розписана таким чином, часто дарувалася.&lt;br /&gt;
Художники-керамісти іноді працювали спільно з майстрами письма на камені. Для розписів використовувалися червоний, синій, зелений і чорний кольори. Найкраще стінні розписи майя збереглися в місті Бонампак на території нинішньої Мексики. Тут зображені приготування до битви, сама битва і воїни з довгими списами, що б'ються пліч-о-пліч, принесення в жертву полонених та святковий ритуальний танець.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Майська гра в м'яч ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Прототип цієї гри з каучуковим м'ячем, що вимагає великої спритності, виник в Месоамериці ще за дві тисячі років до н.е. Майська гра в м'яч, як і подібні ігри інших народів Месоамерики, містила в собі елементи насильства та жорстокості – вона завершувалася людським жертвопринесенням, заради якого і задумувалася, а ігрові майданчики були обрамлені кілками з людськими черепами. Брали участь у грі лише чоловіки, розділені на дві команди, які включали від одного до чотирьох чоловік. Завдання гравців полягало в тому, щоб не дати м'ячу торкнутися землі і довести його до цілі, утримуючи всіма частинами тіла, за винятком кистей рук і ступень. Гравці одягалися в спеціальний захисний одяг. М'яч частіше бував порожнистим, іноді за каучуковою оболонкою ховався людський череп.&lt;br /&gt;
Майданчики для гри в м'яч складалися з двох паралельних східчастих трибун, між якими розташовувалося ігрове поле, подібне до широкої мощеної алеї. Такі стадіони споруджувалися в кожному місті, а в Ель-Тахін їх налічувалося одинадцять. Мабуть, тут знаходився спортивний і церемоніальний центр, де проводилися широкомасштабні змагання.&lt;br /&gt;
Гра в м'яч почасти нагадувала гладіаторські бої, коли бранці, часом представники знаті з інших міст, боролися за життя, щоб не бути принесеними в жертву. Переможених, пов'язаних разом, скачували сходами пірамід, і вони розбивалися на смерть.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Занепад цивілізації ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До 850 року багато міст на півдні низинної зони були покинуті. Повністю припиняється будівництво в Паленке, Тікалі, Копані. Причини цих подій досі не ясні. Занепад цих міст міг бути викликаний повстаннями, ворожою навалою, епідемією або екологічною кризою. Центр розвитку майської цивілізації переміщається на північ півострова Юкатан і західне нагір'я – області, які сприйняли кілька хвиль мексиканських культурних впливів. Тут на короткий термін розквітають міста Ушмаль, Саїль, Кабах, Лабна і Чічен-Іца. Ці пишні міста перевершили попередні висотою будинків, багатокімнатними палацами, більш високими і широкими ступінчастими склепіннями, витонченим різьбленням по каменю і мозаїчними фризами, величезними майданчиками для гри в м'яч.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Таблиця &amp;quot;Найважливіші події на території рідного краю&amp;quot;==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;TABLE BORDER&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;TH&amp;gt; Дата         &amp;lt;/TH&amp;gt; &amp;lt;TH&amp;gt;   Історична подія   &amp;lt;/TH&amp;gt; &lt;br /&gt;
 &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &amp;lt;TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;TD  height=24px;&amp;gt; 1000 до н. е. — 317  &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt; Докласичний період    &amp;lt;/TD&amp;gt; &lt;br /&gt;
 &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;   317—987     &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;  Класичний період &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;   987 — 16 століття    &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;  Посткласичний період  &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/TABLE&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Використані матеріали  ===&lt;br /&gt;
1. Відкриття Америки. Збірник. – К., 2001.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Галленкамп Ч. Майя. Тайна исчезнувшей цивилизации – М., 1966.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Галич М. История доколумбовых цивилизаций – М., 1990&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Гуляев В. И. Города-государства майя – М., 0 1979.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Гуляев В. И. Давние майя: загадки погибшей цивилизации – М., 1983.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6. Гуляев В. И. Загадки погибших цивилизаций – М., 1992.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
7. Гуляев В. И. Забытые города майя – М., 1984.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
8. Майкл Дж. Майя. Исчезнувшая цивилизация: легенды и факты – М., 2004.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
9. Де Ланда Диего. Сообщение о делах в Юкатане – М., 1955.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
10. Загубленый мир майя – М., 1997.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
11. История исскуств. – Минск, 1997.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
12. Керам К. Боги, гробницы, ученые – М., 1994.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
13. Кинжалов Р. В. Орел, кецаль и крест: почерки по культуре Месоамерики – С-Пб., 1991.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
14. Ламберг-Карловски К., Дж. Саблов. Древние цивилизации. Ближний Восток и Мезоамерика – М., 1992.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
15. Паркс Г. История Мексики – М., 1949.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
16. Посконина О. И. История Латинской Америки (до ХХ в.) – М., 2005.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
17. Рубель В. А. Історія цивілізації Доколумбової Америки – К., 2005.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
18. Де Бенавенте Мотолиниа, Горибио. История индейцев Новой Испании: (об обычаях древних и современных общин, об нынешних ритуалах и праздниках) // Латинськая Америка – 1993 - №1.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
19. Кнорозов Ю., Гуляев В. Заговоривши письмена // Наука и жизнь – 1979 - №2.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
20. Цивилизация доколумбовой Месоамерики: новые открытия и новые интерпретации // Весник древный истории – 1991 - №2.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
21. krugosvet.ru.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=='''Ресурси:'''==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на презентацію  у '''Google Диск''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на власний фотоальбом у  '''Google Диск''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на власний блог у [http://www.blogger.com Blogger];&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на добірку відеоматеріалів;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на опитування або анкету у '''Google Форми''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на спільний груповий постер.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Сторінка проекту [[Моє рідне місто або село]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>4083209</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22_%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%94_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D1%8F.%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%94_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%BC%D1%83%D0%BB_%22</id>
		<title>Стаття до проекту &quot; Могутнє поселення майя.Стародавнє місто Калакмул &quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22_%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%94_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D1%8F.%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%94_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%BC%D1%83%D0%BB_%22"/>
				<updated>2015-10-18T09:56:42Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;4083209: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=== Стародавнє місто Калакмул, могутнє поселення майя, Мексика ===&lt;br /&gt;
1. Майя – цивілізація в Центральній Америці,що існувала приблизно з 1500 р. до н. е. до іспанського завоювання у ХVІ ст. до н. е. Давня цивілізація майя була такою високорозвиненою, що дотепер дивує світ. Майя – одна з найяскравіших цивілізацій доколумбової Америки. Це &amp;quot;культура-загадка&amp;quot;, &amp;quot;культура-феномен&amp;quot;, повна суперечностей і парадоксів. Вона породила величезну кількість питань, та не на всі є відповіді.&lt;br /&gt;
Майя, історичний та сучасний індіанський народ, який створив одну з найбільш високорозвинених цивілізацій Америки і в цілому Стародавнього світу. Деякі культурні традиції стародавніх майя зберігають близько 2,5 млн. їхніх сучасних нащадків, які представляють більше 30 етнічних груп і мовних діалектів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідно до переказів, майя прийшли на територію теперішньої Мексики з Гондурасу й Гватемали. Швидкий та масштабний ріст їхніх міст наштовхує на однозначний висновок: до свого приходу сюди майя вже мали єдину й давню культуру. Нова територія майя мала форму трикутника, його кути утворювали міста Вашактун, Паленке, Копан. Інші центри, що виникли пізніше, перебували на сторонах трикутника й усередині нього. Тоді виявилася ще одна специфічна риса майя – розширення земель ішло від периферії до центру, а не навпаки, як усюди.&lt;br /&gt;
Міста-держави народу майя (самі великі й відомі з них – Тікаль. Копан, Чіч΄єн-Іца, Ушмаль) були осередками влади й культури. Вони мали свою схему забудови. Ядро (ритуальна, храмова зона) розташовувалося на пагорбі. Довкола нього перебували палаци жерців і знаті (амельхенів). Зазвичай це були монументальні палаци з каменю й поступово переходили в одно- та п'ятиповерхові споруди, які були розташовані на терасах і платформах, фасадом орієнтовані на схід. Вони мали свої вівтарі, лазні, були обставлені простими, але зручними меблями (ліжками із пруття, дерев'яними й кам'яними ослонами, столами й ширмами).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У цей час (2007 р. до н. е.) територія, на якій відбувався розвиток цивілізації майя, входила до складу держав: Мексики (штати Ч΄япас, Кампече, Юкатан, Кінтана-Роо), Гватемали, Белізу, Сальвадору, Гондурасу (західна частина). Знайдено близько 1 000 городищ культури майя (на початок 80-х років XX ст., але не всі з них на сьогодні розкопані або досліджені археологами) та 3 000 селищ.&lt;br /&gt;
[[Файл:Достопремичательности 2115040.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Місце розташування ===&lt;br /&gt;
Близько 10 000 років тому, коли закінчився останній льодовиковий період, люди з півночі рушили освоювати південні землі, відомі тепер під назвою Латинська Америка. Вони розселилися на території, що склала потім область майя, з горами й долинами, густими лісами й безводними рівнинами. До область майя входять сучасні Гватемала, Беліз, південна Мексика, Гондурас, Сальвадор.&lt;br /&gt;
Протягом наступних 6 000 років місцеве населення перейшло від напівкочового існування мисливців-збирачів до більш осілого землеробського способу життя. Вони навчилися вирощувати кукурудзу й боби, за допомогою різноманітних кам'яних пристосувань подрібнювали зерно й готували їжу. Поступово виникали селища. Приблизно в 1 000 р. до н. е. почалося масштабне будівництво поселень сільського типу, що стало початком так званого &amp;quot;до-класичного періоду&amp;quot;, з якого веде відлік існування цивілізації майя.&lt;br /&gt;
== [[Файл:211504010643101а.jpg]] ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Майські звичаї ===&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
На сім'ї правителів покладався обов'язок проводити обряд кровопускання при кожній важливій події в житті міст-держав – чи то освячення нових будівель, настання посівної, жнив, початок або завершення військової кампанії. За міфологічним уявленням майя, людська кров живила і зміцнювала богів, які, в свою чергу, давали силу людям. Вважалося, що найбільшою магічною силою володіє кров язика, вушних мочок і статевих органів.&lt;br /&gt;
Під час обряду кровопускання на центральній площі міста збиралися тисячні натовпи людей, включаючи танцюристів, музикантів, воїнів і знаті. У кульмінаційний момент церемоніального дійства з'являвся правитель, часто з дружиною, і шипом рослини або обсидіановим ножем пускав собі кров, роблячи розріз на пенісі. Одночасно дружина правителя проколювала собі язик. Після цього вони пропускали через рани грубу мотузку з агави, щоб збільшити кровотечу. Кров капала на смужки паперу, які потім спалювали на вогнищі. Через втрату крові, а також під впливом наркотичних речовин, голодування і інших чинників учасники ритуалу бачили в клубах диму образи богів і предків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл: 2115040ма3.jpg|thumb|Шаман майя]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Соціальна організація ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Товариство майя будувалося за моделлю патріархату: влада і верховенство в сім'ї переходили від батька до сина чи брата. Товариство майя класичної епохи було сильно стратифікованим. Очевидний поділ на соціальні верстви спостерігався в Тікалі в 8 ст. На самому верху соціальної драбини знаходилися правитель і його найближчі родичі, далі йшла вища і середня спадкова знать, яка володіла різним ступенем влади, за ними йшли свита, ремісники, архітектори різного рангу і статусу, нижче стояли багаті, але незнатні землевласники, потім – прості хлібороби-общинники, а на останніх сходинках перебували сироти і раби. Хоча ці групи контактували між собою, вони жили в окремих міських кварталах, мали особливі обов'язки і привілеї і культивували власні звичаї.&lt;br /&gt;
Стародавні майя не знали технології виплавки металів. Знаряддя праці вони виготовляли переважно з каменю, а також з дерева і раковин. Цими знаряддями землероби рубали ліс, орали, сіяли, збирали врожаї. Не знали майя і гончарного кола. При виготовленні керамічних виробів вони розкатували глину в тонкі джгутики і накладали їх один на інший або зліплювали пластини з глини. Обпікалася кераміка не в печах, а на відкритих вогнищах. Гончарним ремеслом займалися як прості люди, так і аристократи. Останні розписували посудини сценами з міфології або палацового життя.&lt;br /&gt;
   &lt;br /&gt;
У пантеоні майя були представлені боги землі, дощу, вітру, блискавки і інших природних сил і явищ. З чотирма сторонами світу асоціювалися чаки, чотири бога дощу. Їх необхідно було задобрювати, щоб вони не наслали зливу і град.&lt;br /&gt;
Одним з трьох головних божеств, богом-творцем світу, творцем людини і культури, владикою стихій, богом ранкової зорі, близнюків, покровителем жрецтва і науки був Кецалькоатль (Кукулькан). Він зображувався у вигляді пернатого змія з людською головою. Втім, число зображень Кецалькоатля величезна, найбільш раннє відноситься до VIII - V століть до нашої ери.&lt;br /&gt;
У релігії майя не було присутніх християнських концепцій гріха, покарання і спокути – вона була призначена підтримувати рівновагу природних стихій і забезпечувати родючість землі. Навіть у 20 ст. на півночі Юкатана практикується релігійний обряд Ча Чак з метою задобрити богів і викликати дощ під час посухи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Релігійні вірування ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У пантеоні майя були представлені боги землі, дощу, вітру, блискавки і інших природних сил і явищ. З чотирма сторонами світу асоціювалися чаки, чотири бога дощу. Їх необхідно було задобрювати, щоб вони не наслали зливу і град.&lt;br /&gt;
Одним з трьох головних божеств, богом-творцем світу, творцем людини і культури, владикою стихій, богом ранкової зорі, близнюків, покровителем жрецтва і науки був Кецалькоатль (Кукулькан). Він зображувався у вигляді пернатого змія з людською головою. Втім, число зображень Кецалькоатля величезна, найбільш раннє відноситься до VIII - V століть до нашої ери.&lt;br /&gt;
У релігії майя не було присутніх християнських концепцій гріха, покарання і спокути – вона була призначена підтримувати рівновагу природних стихій і забезпечувати родючість землі. Навіть у 20 ст. на півночі Юкатана практикується релігійний обряд Ча Чак з метою задобрити богів і викликати дощ під час посухи.&lt;br /&gt;
Календарик_мая_2115040.jpg&lt;br /&gt;
[[Файл:Календарик_мая_2115040.jpg|thumb|Календар майя]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Письмо і образотворче мистецтво ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Іспанський єпископ францисканець Дієго де Ланда (1524-1579 рр.), який прибув на Юкатан в 1549 році, при перекладі катехізису працював з майським писарем над системою передачі ієрогліфів латинським алфавітом. Однак писемність стародавніх майя відрізнялася від алфавітного письма, оскільки окремі символи часто представляли не фонему, а склад. В результаті виниклих розбіжностей між штучним алфавітом Ланди і майським письмом останнє було визнане таким, що не піддається дешифруванню. Зараз відомо, що майські писарі вільно комбінували фонетичні і семантичні знаки, особливо коли таке поєднання відкривало можливості для гри слів.&lt;br /&gt;
Писарі, що складали інтелектуальну еліту майського суспільства, виготовляли сотні манускриптів. Вони писали пташиним пір'ям на аркушах паперу з деревної кори, які складалися «гармошкою» під палітурками, обтягнутими шкірою ягуара. Католицькі місіонери вважали ці книги єретичними і спалювали їх. Збереглося лише чотири манускрипти майя, відомі як Мадридський, Паризький, Дрезденський і Грольєрський кодекси. У Дрезденському кодексі є розділ, що містить щось на зразок календаря хлібороба, де даються прогнози на майбутній рік і вказуються жертвопринесення, необхідні для отримання хорошого врожаю. Передбачення посухи передано одночасно письмовим способом і малюнком вмираючого від спеки оленя з висунутим язиком. Крім того, в Дрезденському кодексі представлені розрахунки руху планети Венери. Мадридський кодекс дає поради, як найкращим чином поєднувати з календарним циклом різного роду діяльності, наприклад полювання або вирізання масок.&lt;br /&gt;
Писарі виявляли своє мистецтво не лише на папері, а також і на камені, раковинах, керамічних посудинах. Написи, виконані в техніці штука, гарантували більше збереження, і тому царські генеалогії майя вважали за краще карбувати на камені. Тексти на кераміці, теж виконані знаттю, відрізнялися більш особистим характером. На керамічних виробах нерідко вказувалося ім'я власника, призначення виробу (тарілка, блюдо на ніжках, посудина для рідини) і навіть вміст, наприклад какао або маїс. Кераміка, розписана таким чином, часто дарувалася.&lt;br /&gt;
Художники-керамісти іноді працювали спільно з майстрами письма на камені. Для розписів використовувалися червоний, синій, зелений і чорний кольори. Найкраще стінні розписи майя збереглися в місті Бонампак на території нинішньої Мексики. Тут зображені приготування до битви, сама битва і воїни з довгими списами, що б'ються пліч-о-пліч, принесення в жертву полонених та святковий ритуальний танець.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Майська гра в м'яч ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Прототип цієї гри з каучуковим м'ячем, що вимагає великої спритності, виник в Месоамериці ще за дві тисячі років до н.е. Майська гра в м'яч, як і подібні ігри інших народів Месоамерики, містила в собі елементи насильства та жорстокості – вона завершувалася людським жертвопринесенням, заради якого і задумувалася, а ігрові майданчики були обрамлені кілками з людськими черепами. Брали участь у грі лише чоловіки, розділені на дві команди, які включали від одного до чотирьох чоловік. Завдання гравців полягало в тому, щоб не дати м'ячу торкнутися землі і довести його до цілі, утримуючи всіма частинами тіла, за винятком кистей рук і ступень. Гравці одягалися в спеціальний захисний одяг. М'яч частіше бував порожнистим, іноді за каучуковою оболонкою ховався людський череп.&lt;br /&gt;
Майданчики для гри в м'яч складалися з двох паралельних східчастих трибун, між якими розташовувалося ігрове поле, подібне до широкої мощеної алеї. Такі стадіони споруджувалися в кожному місті, а в Ель-Тахін їх налічувалося одинадцять. Мабуть, тут знаходився спортивний і церемоніальний центр, де проводилися широкомасштабні змагання.&lt;br /&gt;
Гра в м'яч почасти нагадувала гладіаторські бої, коли бранці, часом представники знаті з інших міст, боролися за життя, щоб не бути принесеними в жертву. Переможених, пов'язаних разом, скачували сходами пірамід, і вони розбивалися на смерть.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Занепад цивілізації ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До 850 року багато міст на півдні низинної зони були покинуті. Повністю припиняється будівництво в Паленке, Тікалі, Копані. Причини цих подій досі не ясні. Занепад цих міст міг бути викликаний повстаннями, ворожою навалою, епідемією або екологічною кризою. Центр розвитку майської цивілізації переміщається на північ півострова Юкатан і західне нагір'я – області, які сприйняли кілька хвиль мексиканських культурних впливів. Тут на короткий термін розквітають міста Ушмаль, Саїль, Кабах, Лабна і Чічен-Іца. Ці пишні міста перевершили попередні висотою будинків, багатокімнатними палацами, більш високими і широкими ступінчастими склепіннями, витонченим різьбленням по каменю і мозаїчними фризами, величезними майданчиками для гри в м'яч.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Таблиця &amp;quot;Найважливіші події на території рідного краю&amp;quot;==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;TABLE BORDER&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;TH&amp;gt; Дата         &amp;lt;/TH&amp;gt; &amp;lt;TH&amp;gt;   Історична подія   &amp;lt;/TH&amp;gt; &lt;br /&gt;
 &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &amp;lt;TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;TD  height=24px;&amp;gt; 1000 до н. е. — 317  &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt; Докласичний період    &amp;lt;/TD&amp;gt; &lt;br /&gt;
 &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;   317—987     &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;  Класичний період &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;   987 — 16 століття    &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;  Посткласичний період  &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/TABLE&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=='''Ресурси:'''==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на презентацію  у '''Google Диск''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на власний фотоальбом у  '''Google Диск''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на власний блог у [http://www.blogger.com Blogger];&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на добірку відеоматеріалів;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на опитування або анкету у '''Google Форми''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на спільний груповий постер.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Сторінка проекту [[Моє рідне місто або село]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>4083209</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22_%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%94_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D1%8F.%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%94_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%BC%D1%83%D0%BB_%22</id>
		<title>Стаття до проекту &quot; Могутнє поселення майя.Стародавнє місто Калакмул &quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22_%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%94_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D1%8F.%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%94_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%BC%D1%83%D0%BB_%22"/>
				<updated>2015-10-18T09:56:06Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;4083209: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=== Стародавнє місто Калакмул, могутнє поселення майя, Мексика ===&lt;br /&gt;
1. Майя – цивілізація в Центральній Америці,що існувала приблизно з 1500 р. до н. е. до іспанського завоювання у ХVІ ст. до н. е. Давня цивілізація майя була такою високорозвиненою, що дотепер дивує світ. Майя – одна з найяскравіших цивілізацій доколумбової Америки. Це &amp;quot;культура-загадка&amp;quot;, &amp;quot;культура-феномен&amp;quot;, повна суперечностей і парадоксів. Вона породила величезну кількість питань, та не на всі є відповіді.&lt;br /&gt;
Майя, історичний та сучасний індіанський народ, який створив одну з найбільш високорозвинених цивілізацій Америки і в цілому Стародавнього світу. Деякі культурні традиції стародавніх майя зберігають близько 2,5 млн. їхніх сучасних нащадків, які представляють більше 30 етнічних груп і мовних діалектів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідно до переказів, майя прийшли на територію теперішньої Мексики з Гондурасу й Гватемали. Швидкий та масштабний ріст їхніх міст наштовхує на однозначний висновок: до свого приходу сюди майя вже мали єдину й давню культуру. Нова територія майя мала форму трикутника, його кути утворювали міста Вашактун, Паленке, Копан. Інші центри, що виникли пізніше, перебували на сторонах трикутника й усередині нього. Тоді виявилася ще одна специфічна риса майя – розширення земель ішло від периферії до центру, а не навпаки, як усюди.&lt;br /&gt;
Міста-держави народу майя (самі великі й відомі з них – Тікаль. Копан, Чіч΄єн-Іца, Ушмаль) були осередками влади й культури. Вони мали свою схему забудови. Ядро (ритуальна, храмова зона) розташовувалося на пагорбі. Довкола нього перебували палаци жерців і знаті (амельхенів). Зазвичай це були монументальні палаци з каменю й поступово переходили в одно- та п'ятиповерхові споруди, які були розташовані на терасах і платформах, фасадом орієнтовані на схід. Вони мали свої вівтарі, лазні, були обставлені простими, але зручними меблями (ліжками із пруття, дерев'яними й кам'яними ослонами, столами й ширмами).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У цей час (2007 р. до н. е.) територія, на якій відбувався розвиток цивілізації майя, входила до складу держав: Мексики (штати Ч΄япас, Кампече, Юкатан, Кінтана-Роо), Гватемали, Белізу, Сальвадору, Гондурасу (західна частина). Знайдено близько 1 000 городищ культури майя (на початок 80-х років XX ст., але не всі з них на сьогодні розкопані або досліджені археологами) та 3 000 селищ.&lt;br /&gt;
[[Файл:Достопремичательности 2115040.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Місце розташування ===&lt;br /&gt;
Близько 10 000 років тому, коли закінчився останній льодовиковий період, люди з півночі рушили освоювати південні землі, відомі тепер під назвою Латинська Америка. Вони розселилися на території, що склала потім область майя, з горами й долинами, густими лісами й безводними рівнинами. До область майя входять сучасні Гватемала, Беліз, південна Мексика, Гондурас, Сальвадор.&lt;br /&gt;
Протягом наступних 6 000 років місцеве населення перейшло від напівкочового існування мисливців-збирачів до більш осілого землеробського способу життя. Вони навчилися вирощувати кукурудзу й боби, за допомогою різноманітних кам'яних пристосувань подрібнювали зерно й готували їжу. Поступово виникали селища. Приблизно в 1 000 р. до н. е. почалося масштабне будівництво поселень сільського типу, що стало початком так званого &amp;quot;до-класичного періоду&amp;quot;, з якого веде відлік існування цивілізації майя.&lt;br /&gt;
== [[Файл:211504010643101а.jpg]] ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Майські звичаї ===&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
На сім'ї правителів покладався обов'язок проводити обряд кровопускання при кожній важливій події в житті міст-держав – чи то освячення нових будівель, настання посівної, жнив, початок або завершення військової кампанії. За міфологічним уявленням майя, людська кров живила і зміцнювала богів, які, в свою чергу, давали силу людям. Вважалося, що найбільшою магічною силою володіє кров язика, вушних мочок і статевих органів.&lt;br /&gt;
Під час обряду кровопускання на центральній площі міста збиралися тисячні натовпи людей, включаючи танцюристів, музикантів, воїнів і знаті. У кульмінаційний момент церемоніального дійства з'являвся правитель, часто з дружиною, і шипом рослини або обсидіановим ножем пускав собі кров, роблячи розріз на пенісі. Одночасно дружина правителя проколювала собі язик. Після цього вони пропускали через рани грубу мотузку з агави, щоб збільшити кровотечу. Кров капала на смужки паперу, які потім спалювали на вогнищі. Через втрату крові, а також під впливом наркотичних речовин, голодування і інших чинників учасники ритуалу бачили в клубах диму образи богів і предків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл: 2115040ма3.jpg|thumb|Шаман майя]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Соціальна організація ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Товариство майя будувалося за моделлю патріархату: влада і верховенство в сім'ї переходили від батька до сина чи брата. Товариство майя класичної епохи було сильно стратифікованим. Очевидний поділ на соціальні верстви спостерігався в Тікалі в 8 ст. На самому верху соціальної драбини знаходилися правитель і його найближчі родичі, далі йшла вища і середня спадкова знать, яка володіла різним ступенем влади, за ними йшли свита, ремісники, архітектори різного рангу і статусу, нижче стояли багаті, але незнатні землевласники, потім – прості хлібороби-общинники, а на останніх сходинках перебували сироти і раби. Хоча ці групи контактували між собою, вони жили в окремих міських кварталах, мали особливі обов'язки і привілеї і культивували власні звичаї.&lt;br /&gt;
Стародавні майя не знали технології виплавки металів. Знаряддя праці вони виготовляли переважно з каменю, а також з дерева і раковин. Цими знаряддями землероби рубали ліс, орали, сіяли, збирали врожаї. Не знали майя і гончарного кола. При виготовленні керамічних виробів вони розкатували глину в тонкі джгутики і накладали їх один на інший або зліплювали пластини з глини. Обпікалася кераміка не в печах, а на відкритих вогнищах. Гончарним ремеслом займалися як прості люди, так і аристократи. Останні розписували посудини сценами з міфології або палацового життя.&lt;br /&gt;
   &lt;br /&gt;
У пантеоні майя були представлені боги землі, дощу, вітру, блискавки і інших природних сил і явищ. З чотирма сторонами світу асоціювалися чаки, чотири бога дощу. Їх необхідно було задобрювати, щоб вони не наслали зливу і град.&lt;br /&gt;
Одним з трьох головних божеств, богом-творцем світу, творцем людини і культури, владикою стихій, богом ранкової зорі, близнюків, покровителем жрецтва і науки був Кецалькоатль (Кукулькан). Він зображувався у вигляді пернатого змія з людською головою. Втім, число зображень Кецалькоатля величезна, найбільш раннє відноситься до VIII - V століть до нашої ери.&lt;br /&gt;
У релігії майя не було присутніх християнських концепцій гріха, покарання і спокути – вона була призначена підтримувати рівновагу природних стихій і забезпечувати родючість землі. Навіть у 20 ст. на півночі Юкатана практикується релігійний обряд Ча Чак з метою задобрити богів і викликати дощ під час посухи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Релігійні вірування ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У пантеоні майя були представлені боги землі, дощу, вітру, блискавки і інших природних сил і явищ. З чотирма сторонами світу асоціювалися чаки, чотири бога дощу. Їх необхідно було задобрювати, щоб вони не наслали зливу і град.&lt;br /&gt;
Одним з трьох головних божеств, богом-творцем світу, творцем людини і культури, владикою стихій, богом ранкової зорі, близнюків, покровителем жрецтва і науки був Кецалькоатль (Кукулькан). Він зображувався у вигляді пернатого змія з людською головою. Втім, число зображень Кецалькоатля величезна, найбільш раннє відноситься до VIII - V століть до нашої ери.&lt;br /&gt;
У релігії майя не було присутніх християнських концепцій гріха, покарання і спокути – вона була призначена підтримувати рівновагу природних стихій і забезпечувати родючість землі. Навіть у 20 ст. на півночі Юкатана практикується релігійний обряд Ча Чак з метою задобрити богів і викликати дощ під час посухи.&lt;br /&gt;
Календарик_мая_2115040.jpg&lt;br /&gt;
[[Файл:Календарик_мая_2115040.jpg|thumb|Календар майя]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Письмо і образотворче мистецтво ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Іспанський єпископ францисканець Дієго де Ланда (1524-1579 рр.), який прибув на Юкатан в 1549 році, при перекладі катехізису працював з майським писарем над системою передачі ієрогліфів латинським алфавітом. Однак писемність стародавніх майя відрізнялася від алфавітного письма, оскільки окремі символи часто представляли не фонему, а склад. В результаті виниклих розбіжностей між штучним алфавітом Ланди і майським письмом останнє було визнане таким, що не піддається дешифруванню. Зараз відомо, що майські писарі вільно комбінували фонетичні і семантичні знаки, особливо коли таке поєднання відкривало можливості для гри слів.&lt;br /&gt;
Писарі, що складали інтелектуальну еліту майського суспільства, виготовляли сотні манускриптів. Вони писали пташиним пір'ям на аркушах паперу з деревної кори, які складалися «гармошкою» під палітурками, обтягнутими шкірою ягуара. Католицькі місіонери вважали ці книги єретичними і спалювали їх. Збереглося лише чотири манускрипти майя, відомі як Мадридський, Паризький, Дрезденський і Грольєрський кодекси. У Дрезденському кодексі є розділ, що містить щось на зразок календаря хлібороба, де даються прогнози на майбутній рік і вказуються жертвопринесення, необхідні для отримання хорошого врожаю. Передбачення посухи передано одночасно письмовим способом і малюнком вмираючого від спеки оленя з висунутим язиком. Крім того, в Дрезденському кодексі представлені розрахунки руху планети Венери. Мадридський кодекс дає поради, як найкращим чином поєднувати з календарним циклом різного роду діяльності, наприклад полювання або вирізання масок.&lt;br /&gt;
Писарі виявляли своє мистецтво не лише на папері, а також і на камені, раковинах, керамічних посудинах. Написи, виконані в техніці штука, гарантували більше збереження, і тому царські генеалогії майя вважали за краще карбувати на камені. Тексти на кераміці, теж виконані знаттю, відрізнялися більш особистим характером. На керамічних виробах нерідко вказувалося ім'я власника, призначення виробу (тарілка, блюдо на ніжках, посудина для рідини) і навіть вміст, наприклад какао або маїс. Кераміка, розписана таким чином, часто дарувалася.&lt;br /&gt;
Художники-керамісти іноді працювали спільно з майстрами письма на камені. Для розписів використовувалися червоний, синій, зелений і чорний кольори. Найкраще стінні розписи майя збереглися в місті Бонампак на території нинішньої Мексики. Тут зображені приготування до битви, сама битва і воїни з довгими списами, що б'ються пліч-о-пліч, принесення в жертву полонених та святковий ритуальний танець.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Майська гра в м'яч ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Прототип цієї гри з каучуковим м'ячем, що вимагає великої спритності, виник в Месоамериці ще за дві тисячі років до н.е. Майська гра в м'яч, як і подібні ігри інших народів Месоамерики, містила в собі елементи насильства та жорстокості – вона завершувалася людським жертвопринесенням, заради якого і задумувалася, а ігрові майданчики були обрамлені кілками з людськими черепами. Брали участь у грі лише чоловіки, розділені на дві команди, які включали від одного до чотирьох чоловік. Завдання гравців полягало в тому, щоб не дати м'ячу торкнутися землі і довести його до цілі, утримуючи всіма частинами тіла, за винятком кистей рук і ступень. Гравці одягалися в спеціальний захисний одяг. М'яч частіше бував порожнистим, іноді за каучуковою оболонкою ховався людський череп.&lt;br /&gt;
Майданчики для гри в м'яч складалися з двох паралельних східчастих трибун, між якими розташовувалося ігрове поле, подібне до широкої мощеної алеї. Такі стадіони споруджувалися в кожному місті, а в Ель-Тахін їх налічувалося одинадцять. Мабуть, тут знаходився спортивний і церемоніальний центр, де проводилися широкомасштабні змагання.&lt;br /&gt;
Гра в м'яч почасти нагадувала гладіаторські бої, коли бранці, часом представники знаті з інших міст, боролися за життя, щоб не бути принесеними в жертву. Переможених, пов'язаних разом, скачували сходами пірамід, і вони розбивалися на смерть.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Занепад цивілізації ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До 850 року багато міст на півдні низинної зони були покинуті. Повністю припиняється будівництво в Паленке, Тікалі, Копані. Причини цих подій досі не ясні. Занепад цих міст міг бути викликаний повстаннями, ворожою навалою, епідемією або екологічною кризою. Центр розвитку майської цивілізації переміщається на північ півострова Юкатан і західне нагір'я – області, які сприйняли кілька хвиль мексиканських культурних впливів. Тут на короткий термін розквітають міста Ушмаль, Саїль, Кабах, Лабна і Чічен-Іца. Ці пишні міста перевершили попередні висотою будинків, багатокімнатними палацами, більш високими і широкими ступінчастими склепіннями, витонченим різьбленням по каменю і мозаїчними фризами, величезними майданчиками для гри в м'яч.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Використані матеріали  ===&lt;br /&gt;
1. Відкриття Америки. Збірник. – К., 2001.&lt;br /&gt;
2. Галленкамп Ч. Майя. Тайна исчезнувшей цивилизации – М., 1966.&lt;br /&gt;
3. Галич М. История доколумбовых цивилизаций – М., 1990.&lt;br /&gt;
4. Гуляев В. И. Города-государства майя – М., 0 1979.&lt;br /&gt;
5. Гуляев В. И. Давние майя: загадки погибшей цивилизации – М., 1983.&lt;br /&gt;
6. Гуляев В. И. Загадки погибших цивилизаций – М., 1992.&lt;br /&gt;
7. Гуляев В. И. Забытые города майя – М., 1984.&lt;br /&gt;
8. Майкл Дж. Майя. Исчезнувшая цивилизация: легенды и факты – М., 2004.&lt;br /&gt;
9. Де Ланда Диего. Сообщение о делах в Юкатане – М., 1955.&lt;br /&gt;
10. Загубленый мир майя – М., 1997.&lt;br /&gt;
11. История исскуств. – Минск, 1997.&lt;br /&gt;
12. Керам К. Боги, гробницы, ученые – М., 1994.&lt;br /&gt;
13. Кинжалов Р. В. Орел, кецаль и крест: почерки по культуре Месоамерики – С-Пб., 1991.&lt;br /&gt;
14. Ламберг-Карловски К., Дж. Саблов. Древние цивилизации. Ближний Восток и Мезоамерика – М., 1992.&lt;br /&gt;
15. Паркс Г. История Мексики – М., 1949.&lt;br /&gt;
16. Посконина О. И. История Латинской Америки (до ХХ в.) – М., 2005.&lt;br /&gt;
17. Рубель В. А. Історія цивілізації Доколумбової Америки – К., 2005.&lt;br /&gt;
18. Де Бенавенте Мотолиниа, Горибио. История индейцев Новой Испании: (об обычаях древних и современных общин, об нынешних ритуалах и праздниках) // Латинськая Америка – 1993 - №1.&lt;br /&gt;
19. Кнорозов Ю., Гуляев В. Заговоривши письмена // Наука и жизнь – 1979 - №2.&lt;br /&gt;
20. Цивилизация доколумбовой Месоамерики: новые открытия и новые интерпретации // Весник древный истории – 1991 - №2.&lt;br /&gt;
21. krugosvet.ru.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Таблиця &amp;quot;Найважливіші події на території рідного краю&amp;quot;==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;TABLE BORDER&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;TH&amp;gt; Дата         &amp;lt;/TH&amp;gt; &amp;lt;TH&amp;gt;   Історична подія   &amp;lt;/TH&amp;gt; &lt;br /&gt;
 &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &amp;lt;TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;TD  height=24px;&amp;gt; 1000 до н. е. — 317  &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt; Докласичний період    &amp;lt;/TD&amp;gt; &lt;br /&gt;
 &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;   317—987     &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;  Класичний період &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;   987 — 16 століття    &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;  Посткласичний період  &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/TABLE&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=='''Ресурси:'''==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на презентацію  у '''Google Диск''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на власний фотоальбом у  '''Google Диск''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на власний блог у [http://www.blogger.com Blogger];&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на добірку відеоматеріалів;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на опитування або анкету у '''Google Форми''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на спільний груповий постер.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Сторінка проекту [[Моє рідне місто або село]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>4083209</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22_%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%94_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D1%8F.%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%94_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%BC%D1%83%D0%BB_%22</id>
		<title>Стаття до проекту &quot; Могутнє поселення майя.Стародавнє місто Калакмул &quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22_%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%94_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D1%8F.%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%94_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%BC%D1%83%D0%BB_%22"/>
				<updated>2015-10-18T09:52:43Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;4083209: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=== Стародавнє місто Калакмул, могутнє поселення майя, Мексика ===&lt;br /&gt;
1. Майя – цивілізація в Центральній Америці,що існувала приблизно з 1500 р. до н. е. до іспанського завоювання у ХVІ ст. до н. е. Давня цивілізація майя була такою високорозвиненою, що дотепер дивує світ. Майя – одна з найяскравіших цивілізацій доколумбової Америки. Це &amp;quot;культура-загадка&amp;quot;, &amp;quot;культура-феномен&amp;quot;, повна суперечностей і парадоксів. Вона породила величезну кількість питань, та не на всі є відповіді.&lt;br /&gt;
Майя, історичний та сучасний індіанський народ, який створив одну з найбільш високорозвинених цивілізацій Америки і в цілому Стародавнього світу. Деякі культурні традиції стародавніх майя зберігають близько 2,5 млн. їхніх сучасних нащадків, які представляють більше 30 етнічних груп і мовних діалектів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідно до переказів, майя прийшли на територію теперішньої Мексики з Гондурасу й Гватемали. Швидкий та масштабний ріст їхніх міст наштовхує на однозначний висновок: до свого приходу сюди майя вже мали єдину й давню культуру. Нова територія майя мала форму трикутника, його кути утворювали міста Вашактун, Паленке, Копан. Інші центри, що виникли пізніше, перебували на сторонах трикутника й усередині нього. Тоді виявилася ще одна специфічна риса майя – розширення земель ішло від периферії до центру, а не навпаки, як усюди.&lt;br /&gt;
Міста-держави народу майя (самі великі й відомі з них – Тікаль. Копан, Чіч΄єн-Іца, Ушмаль) були осередками влади й культури. Вони мали свою схему забудови. Ядро (ритуальна, храмова зона) розташовувалося на пагорбі. Довкола нього перебували палаци жерців і знаті (амельхенів). Зазвичай це були монументальні палаци з каменю й поступово переходили в одно- та п'ятиповерхові споруди, які були розташовані на терасах і платформах, фасадом орієнтовані на схід. Вони мали свої вівтарі, лазні, були обставлені простими, але зручними меблями (ліжками із пруття, дерев'яними й кам'яними ослонами, столами й ширмами).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У цей час (2007 р. до н. е.) територія, на якій відбувався розвиток цивілізації майя, входила до складу держав: Мексики (штати Ч΄япас, Кампече, Юкатан, Кінтана-Роо), Гватемали, Белізу, Сальвадору, Гондурасу (західна частина). Знайдено близько 1 000 городищ культури майя (на початок 80-х років XX ст., але не всі з них на сьогодні розкопані або досліджені археологами) та 3 000 селищ.&lt;br /&gt;
[[Файл:Достопремичательности 2115040.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Місце розташування ===&lt;br /&gt;
Близько 10 000 років тому, коли закінчився останній льодовиковий період, люди з півночі рушили освоювати південні землі, відомі тепер під назвою Латинська Америка. Вони розселилися на території, що склала потім область майя, з горами й долинами, густими лісами й безводними рівнинами. До область майя входять сучасні Гватемала, Беліз, південна Мексика, Гондурас, Сальвадор.&lt;br /&gt;
Протягом наступних 6 000 років місцеве населення перейшло від напівкочового існування мисливців-збирачів до більш осілого землеробського способу життя. Вони навчилися вирощувати кукурудзу й боби, за допомогою різноманітних кам'яних пристосувань подрібнювали зерно й готували їжу. Поступово виникали селища. Приблизно в 1 000 р. до н. е. почалося масштабне будівництво поселень сільського типу, що стало початком так званого &amp;quot;до-класичного періоду&amp;quot;, з якого веде відлік існування цивілізації майя.&lt;br /&gt;
== [[Файл:211504010643101а.jpg]] ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Майські звичаї ===&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
На сім'ї правителів покладався обов'язок проводити обряд кровопускання при кожній важливій події в житті міст-держав – чи то освячення нових будівель, настання посівної, жнив, початок або завершення військової кампанії. За міфологічним уявленням майя, людська кров живила і зміцнювала богів, які, в свою чергу, давали силу людям. Вважалося, що найбільшою магічною силою володіє кров язика, вушних мочок і статевих органів.&lt;br /&gt;
Під час обряду кровопускання на центральній площі міста збиралися тисячні натовпи людей, включаючи танцюристів, музикантів, воїнів і знаті. У кульмінаційний момент церемоніального дійства з'являвся правитель, часто з дружиною, і шипом рослини або обсидіановим ножем пускав собі кров, роблячи розріз на пенісі. Одночасно дружина правителя проколювала собі язик. Після цього вони пропускали через рани грубу мотузку з агави, щоб збільшити кровотечу. Кров капала на смужки паперу, які потім спалювали на вогнищі. Через втрату крові, а також під впливом наркотичних речовин, голодування і інших чинників учасники ритуалу бачили в клубах диму образи богів і предків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл: 2115040ма3.jpg|thumb|Шаман майя]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Соціальна організація ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Товариство майя будувалося за моделлю патріархату: влада і верховенство в сім'ї переходили від батька до сина чи брата. Товариство майя класичної епохи було сильно стратифікованим. Очевидний поділ на соціальні верстви спостерігався в Тікалі в 8 ст. На самому верху соціальної драбини знаходилися правитель і його найближчі родичі, далі йшла вища і середня спадкова знать, яка володіла різним ступенем влади, за ними йшли свита, ремісники, архітектори різного рангу і статусу, нижче стояли багаті, але незнатні землевласники, потім – прості хлібороби-общинники, а на останніх сходинках перебували сироти і раби. Хоча ці групи контактували між собою, вони жили в окремих міських кварталах, мали особливі обов'язки і привілеї і культивували власні звичаї.&lt;br /&gt;
Стародавні майя не знали технології виплавки металів. Знаряддя праці вони виготовляли переважно з каменю, а також з дерева і раковин. Цими знаряддями землероби рубали ліс, орали, сіяли, збирали врожаї. Не знали майя і гончарного кола. При виготовленні керамічних виробів вони розкатували глину в тонкі джгутики і накладали їх один на інший або зліплювали пластини з глини. Обпікалася кераміка не в печах, а на відкритих вогнищах. Гончарним ремеслом займалися як прості люди, так і аристократи. Останні розписували посудини сценами з міфології або палацового життя.&lt;br /&gt;
   &lt;br /&gt;
У пантеоні майя були представлені боги землі, дощу, вітру, блискавки і інших природних сил і явищ. З чотирма сторонами світу асоціювалися чаки, чотири бога дощу. Їх необхідно було задобрювати, щоб вони не наслали зливу і град.&lt;br /&gt;
Одним з трьох головних божеств, богом-творцем світу, творцем людини і культури, владикою стихій, богом ранкової зорі, близнюків, покровителем жрецтва і науки був Кецалькоатль (Кукулькан). Він зображувався у вигляді пернатого змія з людською головою. Втім, число зображень Кецалькоатля величезна, найбільш раннє відноситься до VIII - V століть до нашої ери.&lt;br /&gt;
У релігії майя не було присутніх християнських концепцій гріха, покарання і спокути – вона була призначена підтримувати рівновагу природних стихій і забезпечувати родючість землі. Навіть у 20 ст. на півночі Юкатана практикується релігійний обряд Ча Чак з метою задобрити богів і викликати дощ під час посухи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Релігійні вірування ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У пантеоні майя були представлені боги землі, дощу, вітру, блискавки і інших природних сил і явищ. З чотирма сторонами світу асоціювалися чаки, чотири бога дощу. Їх необхідно було задобрювати, щоб вони не наслали зливу і град.&lt;br /&gt;
Одним з трьох головних божеств, богом-творцем світу, творцем людини і культури, владикою стихій, богом ранкової зорі, близнюків, покровителем жрецтва і науки був Кецалькоатль (Кукулькан). Він зображувався у вигляді пернатого змія з людською головою. Втім, число зображень Кецалькоатля величезна, найбільш раннє відноситься до VIII - V століть до нашої ери.&lt;br /&gt;
У релігії майя не було присутніх християнських концепцій гріха, покарання і спокути – вона була призначена підтримувати рівновагу природних стихій і забезпечувати родючість землі. Навіть у 20 ст. на півночі Юкатана практикується релігійний обряд Ча Чак з метою задобрити богів і викликати дощ під час посухи.&lt;br /&gt;
Календарик_мая_2115040.jpg&lt;br /&gt;
[[Файл:Календарик_мая_2115040.jpg|thumb|Календар майя]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Письмо і образотворче мистецтво ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Іспанський єпископ францисканець Дієго де Ланда (1524-1579 рр.), який прибув на Юкатан в 1549 році, при перекладі катехізису працював з майським писарем над системою передачі ієрогліфів латинським алфавітом. Однак писемність стародавніх майя відрізнялася від алфавітного письма, оскільки окремі символи часто представляли не фонему, а склад. В результаті виниклих розбіжностей між штучним алфавітом Ланди і майським письмом останнє було визнане таким, що не піддається дешифруванню. Зараз відомо, що майські писарі вільно комбінували фонетичні і семантичні знаки, особливо коли таке поєднання відкривало можливості для гри слів.&lt;br /&gt;
Писарі, що складали інтелектуальну еліту майського суспільства, виготовляли сотні манускриптів. Вони писали пташиним пір'ям на аркушах паперу з деревної кори, які складалися «гармошкою» під палітурками, обтягнутими шкірою ягуара. Католицькі місіонери вважали ці книги єретичними і спалювали їх. Збереглося лише чотири манускрипти майя, відомі як Мадридський, Паризький, Дрезденський і Грольєрський кодекси. У Дрезденському кодексі є розділ, що містить щось на зразок календаря хлібороба, де даються прогнози на майбутній рік і вказуються жертвопринесення, необхідні для отримання хорошого врожаю. Передбачення посухи передано одночасно письмовим способом і малюнком вмираючого від спеки оленя з висунутим язиком. Крім того, в Дрезденському кодексі представлені розрахунки руху планети Венери. Мадридський кодекс дає поради, як найкращим чином поєднувати з календарним циклом різного роду діяльності, наприклад полювання або вирізання масок.&lt;br /&gt;
Писарі виявляли своє мистецтво не лише на папері, а також і на камені, раковинах, керамічних посудинах. Написи, виконані в техніці штука, гарантували більше збереження, і тому царські генеалогії майя вважали за краще карбувати на камені. Тексти на кераміці, теж виконані знаттю, відрізнялися більш особистим характером. На керамічних виробах нерідко вказувалося ім'я власника, призначення виробу (тарілка, блюдо на ніжках, посудина для рідини) і навіть вміст, наприклад какао або маїс. Кераміка, розписана таким чином, часто дарувалася.&lt;br /&gt;
Художники-керамісти іноді працювали спільно з майстрами письма на камені. Для розписів використовувалися червоний, синій, зелений і чорний кольори. Найкраще стінні розписи майя збереглися в місті Бонампак на території нинішньої Мексики. Тут зображені приготування до битви, сама битва і воїни з довгими списами, що б'ються пліч-о-пліч, принесення в жертву полонених та святковий ритуальний танець.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Майська гра в м'яч ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Прототип цієї гри з каучуковим м'ячем, що вимагає великої спритності, виник в Месоамериці ще за дві тисячі років до н.е. Майська гра в м'яч, як і подібні ігри інших народів Месоамерики, містила в собі елементи насильства та жорстокості – вона завершувалася людським жертвопринесенням, заради якого і задумувалася, а ігрові майданчики були обрамлені кілками з людськими черепами. Брали участь у грі лише чоловіки, розділені на дві команди, які включали від одного до чотирьох чоловік. Завдання гравців полягало в тому, щоб не дати м'ячу торкнутися землі і довести його до цілі, утримуючи всіма частинами тіла, за винятком кистей рук і ступень. Гравці одягалися в спеціальний захисний одяг. М'яч частіше бував порожнистим, іноді за каучуковою оболонкою ховався людський череп.&lt;br /&gt;
Майданчики для гри в м'яч складалися з двох паралельних східчастих трибун, між якими розташовувалося ігрове поле, подібне до широкої мощеної алеї. Такі стадіони споруджувалися в кожному місті, а в Ель-Тахін їх налічувалося одинадцять. Мабуть, тут знаходився спортивний і церемоніальний центр, де проводилися широкомасштабні змагання.&lt;br /&gt;
Гра в м'яч почасти нагадувала гладіаторські бої, коли бранці, часом представники знаті з інших міст, боролися за життя, щоб не бути принесеними в жертву. Переможених, пов'язаних разом, скачували сходами пірамід, і вони розбивалися на смерть.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Таблиця &amp;quot;Найважливіші події на території рідного краю&amp;quot;==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;TABLE BORDER&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;TH&amp;gt; Дата         &amp;lt;/TH&amp;gt; &amp;lt;TH&amp;gt;   Історична подія   &amp;lt;/TH&amp;gt; &lt;br /&gt;
 &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &amp;lt;TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;TD  height=24px;&amp;gt; 1000 до н. е. — 317  &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt; Докласичний період    &amp;lt;/TD&amp;gt; &lt;br /&gt;
 &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;   317—987     &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;  Класичний період &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;   987 — 16 століття    &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;  Посткласичний період  &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/TABLE&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=='''Ресурси:'''==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на презентацію  у '''Google Диск''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на власний фотоальбом у  '''Google Диск''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на власний блог у [http://www.blogger.com Blogger];&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на добірку відеоматеріалів;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на опитування або анкету у '''Google Форми''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на спільний груповий постер.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Сторінка проекту [[Моє рідне місто або село]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>4083209</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22_%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%94_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D1%8F.%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%94_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%BC%D1%83%D0%BB_%22</id>
		<title>Стаття до проекту &quot; Могутнє поселення майя.Стародавнє місто Калакмул &quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22_%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%94_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D1%8F.%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%94_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%BC%D1%83%D0%BB_%22"/>
				<updated>2015-10-18T09:30:21Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;4083209: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=== Стародавнє місто Калакмул, могутнє поселення майя, Мексика ===&lt;br /&gt;
1. Майя – цивілізація в Центральній Америці,що існувала приблизно з 1500 р. до н. е. до іспанського завоювання у ХVІ ст. до н. е. Давня цивілізація майя була такою високорозвиненою, що дотепер дивує світ. Майя – одна з найяскравіших цивілізацій доколумбової Америки. Це &amp;quot;культура-загадка&amp;quot;, &amp;quot;культура-феномен&amp;quot;, повна суперечностей і парадоксів. Вона породила величезну кількість питань, та не на всі є відповіді.&lt;br /&gt;
Майя, історичний та сучасний індіанський народ, який створив одну з найбільш високорозвинених цивілізацій Америки і в цілому Стародавнього світу. Деякі культурні традиції стародавніх майя зберігають близько 2,5 млн. їхніх сучасних нащадків, які представляють більше 30 етнічних груп і мовних діалектів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідно до переказів, майя прийшли на територію теперішньої Мексики з Гондурасу й Гватемали. Швидкий та масштабний ріст їхніх міст наштовхує на однозначний висновок: до свого приходу сюди майя вже мали єдину й давню культуру. Нова територія майя мала форму трикутника, його кути утворювали міста Вашактун, Паленке, Копан. Інші центри, що виникли пізніше, перебували на сторонах трикутника й усередині нього. Тоді виявилася ще одна специфічна риса майя – розширення земель ішло від периферії до центру, а не навпаки, як усюди.&lt;br /&gt;
Міста-держави народу майя (самі великі й відомі з них – Тікаль. Копан, Чіч΄єн-Іца, Ушмаль) були осередками влади й культури. Вони мали свою схему забудови. Ядро (ритуальна, храмова зона) розташовувалося на пагорбі. Довкола нього перебували палаци жерців і знаті (амельхенів). Зазвичай це були монументальні палаци з каменю й поступово переходили в одно- та п'ятиповерхові споруди, які були розташовані на терасах і платформах, фасадом орієнтовані на схід. Вони мали свої вівтарі, лазні, були обставлені простими, але зручними меблями (ліжками із пруття, дерев'яними й кам'яними ослонами, столами й ширмами).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У цей час (2007 р. до н. е.) територія, на якій відбувався розвиток цивілізації майя, входила до складу держав: Мексики (штати Ч΄япас, Кампече, Юкатан, Кінтана-Роо), Гватемали, Белізу, Сальвадору, Гондурасу (західна частина). Знайдено близько 1 000 городищ культури майя (на початок 80-х років XX ст., але не всі з них на сьогодні розкопані або досліджені археологами) та 3 000 селищ.&lt;br /&gt;
[[Файл:Достопремичательности 2115040.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Місце розташування ===&lt;br /&gt;
Близько 10 000 років тому, коли закінчився останній льодовиковий період, люди з півночі рушили освоювати південні землі, відомі тепер під назвою Латинська Америка. Вони розселилися на території, що склала потім область майя, з горами й долинами, густими лісами й безводними рівнинами. До область майя входять сучасні Гватемала, Беліз, південна Мексика, Гондурас, Сальвадор.&lt;br /&gt;
Протягом наступних 6 000 років місцеве населення перейшло від напівкочового існування мисливців-збирачів до більш осілого землеробського способу життя. Вони навчилися вирощувати кукурудзу й боби, за допомогою різноманітних кам'яних пристосувань подрібнювали зерно й готували їжу. Поступово виникали селища. Приблизно в 1 000 р. до н. е. почалося масштабне будівництво поселень сільського типу, що стало початком так званого &amp;quot;до-класичного періоду&amp;quot;, з якого веде відлік існування цивілізації майя.&lt;br /&gt;
== [[Файл:211504010643101а.jpg]] ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Майські звичаї ===&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
На сім'ї правителів покладався обов'язок проводити обряд кровопускання при кожній важливій події в житті міст-держав – чи то освячення нових будівель, настання посівної, жнив, початок або завершення військової кампанії. За міфологічним уявленням майя, людська кров живила і зміцнювала богів, які, в свою чергу, давали силу людям. Вважалося, що найбільшою магічною силою володіє кров язика, вушних мочок і статевих органів.&lt;br /&gt;
Під час обряду кровопускання на центральній площі міста збиралися тисячні натовпи людей, включаючи танцюристів, музикантів, воїнів і знаті. У кульмінаційний момент церемоніального дійства з'являвся правитель, часто з дружиною, і шипом рослини або обсидіановим ножем пускав собі кров, роблячи розріз на пенісі. Одночасно дружина правителя проколювала собі язик. Після цього вони пропускали через рани грубу мотузку з агави, щоб збільшити кровотечу. Кров капала на смужки паперу, які потім спалювали на вогнищі. Через втрату крові, а також під впливом наркотичних речовин, голодування і інших чинників учасники ритуалу бачили в клубах диму образи богів і предків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл: 2115040ма3.jpg|thumb|Шаман майя]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Соціальна організація ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Товариство майя будувалося за моделлю патріархату: влада і верховенство в сім'ї переходили від батька до сина чи брата. Товариство майя класичної епохи було сильно стратифікованим. Очевидний поділ на соціальні верстви спостерігався в Тікалі в 8 ст. На самому верху соціальної драбини знаходилися правитель і його найближчі родичі, далі йшла вища і середня спадкова знать, яка володіла різним ступенем влади, за ними йшли свита, ремісники, архітектори різного рангу і статусу, нижче стояли багаті, але незнатні землевласники, потім – прості хлібороби-общинники, а на останніх сходинках перебували сироти і раби. Хоча ці групи контактували між собою, вони жили в окремих міських кварталах, мали особливі обов'язки і привілеї і культивували власні звичаї.&lt;br /&gt;
Стародавні майя не знали технології виплавки металів. Знаряддя праці вони виготовляли переважно з каменю, а також з дерева і раковин. Цими знаряддями землероби рубали ліс, орали, сіяли, збирали врожаї. Не знали майя і гончарного кола. При виготовленні керамічних виробів вони розкатували глину в тонкі джгутики і накладали їх один на інший або зліплювали пластини з глини. Обпікалася кераміка не в печах, а на відкритих вогнищах. Гончарним ремеслом займалися як прості люди, так і аристократи. Останні розписували посудини сценами з міфології або палацового життя.&lt;br /&gt;
   &lt;br /&gt;
У пантеоні майя були представлені боги землі, дощу, вітру, блискавки і інших природних сил і явищ. З чотирма сторонами світу асоціювалися чаки, чотири бога дощу. Їх необхідно було задобрювати, щоб вони не наслали зливу і град.&lt;br /&gt;
Одним з трьох головних божеств, богом-творцем світу, творцем людини і культури, владикою стихій, богом ранкової зорі, близнюків, покровителем жрецтва і науки був Кецалькоатль (Кукулькан). Він зображувався у вигляді пернатого змія з людською головою. Втім, число зображень Кецалькоатля величезна, найбільш раннє відноситься до VIII - V століть до нашої ери.&lt;br /&gt;
У релігії майя не було присутніх християнських концепцій гріха, покарання і спокути – вона була призначена підтримувати рівновагу природних стихій і забезпечувати родючість землі. Навіть у 20 ст. на півночі Юкатана практикується релігійний обряд Ча Чак з метою задобрити богів і викликати дощ під час посухи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Релігійні вірування ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У пантеоні майя були представлені боги землі, дощу, вітру, блискавки і інших природних сил і явищ. З чотирма сторонами світу асоціювалися чаки, чотири бога дощу. Їх необхідно було задобрювати, щоб вони не наслали зливу і град.&lt;br /&gt;
Одним з трьох головних божеств, богом-творцем світу, творцем людини і культури, владикою стихій, богом ранкової зорі, близнюків, покровителем жрецтва і науки був Кецалькоатль (Кукулькан). Він зображувався у вигляді пернатого змія з людською головою. Втім, число зображень Кецалькоатля величезна, найбільш раннє відноситься до VIII - V століть до нашої ери.&lt;br /&gt;
У релігії майя не було присутніх християнських концепцій гріха, покарання і спокути – вона була призначена підтримувати рівновагу природних стихій і забезпечувати родючість землі. Навіть у 20 ст. на півночі Юкатана практикується релігійний обряд Ча Чак з метою задобрити богів і викликати дощ під час посухи.&lt;br /&gt;
Календарик_мая_2115040.jpg&lt;br /&gt;
[[Файл:Календарик_мая_2115040.jpg|thumb|Календар майя]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Письмо і образотворче мистецтво ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Іспанський єпископ францисканець Дієго де Ланда (1524-1579 рр.), який прибув на Юкатан в 1549 році, при перекладі катехізису працював з майським писарем над системою передачі ієрогліфів латинським алфавітом. Однак писемність стародавніх майя відрізнялася від алфавітного письма, оскільки окремі символи часто представляли не фонему, а склад. В результаті виниклих розбіжностей між штучним алфавітом Ланди і майським письмом останнє було визнане таким, що не піддається дешифруванню. Зараз відомо, що майські писарі вільно комбінували фонетичні і семантичні знаки, особливо коли таке поєднання відкривало можливості для гри слів.&lt;br /&gt;
Писарі, що складали інтелектуальну еліту майського суспільства, виготовляли сотні манускриптів. Вони писали пташиним пір'ям на аркушах паперу з деревної кори, які складалися «гармошкою» під палітурками, обтягнутими шкірою ягуара. Католицькі місіонери вважали ці книги єретичними і спалювали їх. Збереглося лише чотири манускрипти майя, відомі як Мадридський, Паризький, Дрезденський і Грольєрський кодекси. У Дрезденському кодексі є розділ, що містить щось на зразок календаря хлібороба, де даються прогнози на майбутній рік і вказуються жертвопринесення, необхідні для отримання хорошого врожаю. Передбачення посухи передано одночасно письмовим способом і малюнком вмираючого від спеки оленя з висунутим язиком. Крім того, в Дрезденському кодексі представлені розрахунки руху планети Венери. Мадридський кодекс дає поради, як найкращим чином поєднувати з календарним циклом різного роду діяльності, наприклад полювання або вирізання масок.&lt;br /&gt;
Писарі виявляли своє мистецтво не лише на папері, а також і на камені, раковинах, керамічних посудинах. Написи, виконані в техніці штука, гарантували більше збереження, і тому царські генеалогії майя вважали за краще карбувати на камені. Тексти на кераміці, теж виконані знаттю, відрізнялися більш особистим характером. На керамічних виробах нерідко вказувалося ім'я власника, призначення виробу (тарілка, блюдо на ніжках, посудина для рідини) і навіть вміст, наприклад какао або маїс. Кераміка, розписана таким чином, часто дарувалася.&lt;br /&gt;
Художники-керамісти іноді працювали спільно з майстрами письма на камені. Для розписів використовувалися червоний, синій, зелений і чорний кольори. Найкраще стінні розписи майя збереглися в місті Бонампак на території нинішньої Мексики. Тут зображені приготування до битви, сама битва і воїни з довгими списами, що б'ються пліч-о-пліч, принесення в жертву полонених та святковий ритуальний танець.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Майська гра в м'яч ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Прототип цієї гри з каучуковим м'ячем, що вимагає великої спритності, виник в Месоамериці ще за дві тисячі років до н.е. Майська гра в м'яч, як і подібні ігри інших народів Месоамерики, містила в собі елементи насильства та жорстокості – вона завершувалася людським жертвопринесенням, заради якого і задумувалася, а ігрові майданчики були обрамлені кілками з людськими черепами. Брали участь у грі лише чоловіки, розділені на дві команди, які включали від одного до чотирьох чоловік. Завдання гравців полягало в тому, щоб не дати м'ячу торкнутися землі і довести його до цілі, утримуючи всіма частинами тіла, за винятком кистей рук і ступень. Гравці одягалися в спеціальний захисний одяг. М'яч частіше бував порожнистим, іноді за каучуковою оболонкою ховався людський череп.&lt;br /&gt;
Майданчики для гри в м'яч складалися з двох паралельних східчастих трибун, між якими розташовувалося ігрове поле, подібне до широкої мощеної алеї. Такі стадіони споруджувалися в кожному місті, а в Ель-Тахін їх налічувалося одинадцять. Мабуть, тут знаходився спортивний і церемоніальний центр, де проводилися широкомасштабні змагання.&lt;br /&gt;
Гра в м'яч почасти нагадувала гладіаторські бої, коли бранці, часом представники знаті з інших міст, боролися за життя, щоб не бути принесеними в жертву. Переможених, пов'язаних разом, скачували сходами пірамід, і вони розбивалися на смерть.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Таблиця &amp;quot;Найважливіші події на території рідного краю&amp;quot;==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;TABLE BORDER&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;TH&amp;gt; Дата         &amp;lt;/TH&amp;gt; &amp;lt;TH&amp;gt;   Історична подія   &amp;lt;/TH&amp;gt; &lt;br /&gt;
 &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &amp;lt;TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;TD  height=24px;&amp;gt; 1000 до н. е. — 317  &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt; Докласичний період    &amp;lt;/TD&amp;gt; &lt;br /&gt;
 &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;   317—987     &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;  Класичний період &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;   987 — 16 століття    &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;  Посткласичний період  &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/TABLE&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:Photo 5.jpg|right|450px|]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=='''Ресурси:'''==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на презентацію  у '''Google Диск''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на власний фотоальбом у  '''Google Диск''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на власний блог у [http://www.blogger.com Blogger];&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на добірку відеоматеріалів;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на опитування або анкету у '''Google Форми''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на спільний груповий постер.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Сторінка проекту [[Моє рідне місто або село]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>4083209</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22_%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%94_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D1%8F.%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%94_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%BC%D1%83%D0%BB_%22</id>
		<title>Стаття до проекту &quot; Могутнє поселення майя.Стародавнє місто Калакмул &quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22_%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%94_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D1%8F.%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%94_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%BC%D1%83%D0%BB_%22"/>
				<updated>2015-10-18T09:29:34Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;4083209: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=== Стародавнє місто Калакмул, могутнє поселення майя, Мексика ===&lt;br /&gt;
1. Майя – цивілізація в Центральній Америці,що існувала приблизно з 1500 р. до н. е. до іспанського завоювання у ХVІ ст. до н. е. Давня цивілізація майя була такою високорозвиненою, що дотепер дивує світ. Майя – одна з найяскравіших цивілізацій доколумбової Америки. Це &amp;quot;культура-загадка&amp;quot;, &amp;quot;культура-феномен&amp;quot;, повна суперечностей і парадоксів. Вона породила величезну кількість питань, та не на всі є відповіді.&lt;br /&gt;
Майя, історичний та сучасний індіанський народ, який створив одну з найбільш високорозвинених цивілізацій Америки і в цілому Стародавнього світу. Деякі культурні традиції стародавніх майя зберігають близько 2,5 млн. їхніх сучасних нащадків, які представляють більше 30 етнічних груп і мовних діалектів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідно до переказів, майя прийшли на територію теперішньої Мексики з Гондурасу й Гватемали. Швидкий та масштабний ріст їхніх міст наштовхує на однозначний висновок: до свого приходу сюди майя вже мали єдину й давню культуру. Нова територія майя мала форму трикутника, його кути утворювали міста Вашактун, Паленке, Копан. Інші центри, що виникли пізніше, перебували на сторонах трикутника й усередині нього. Тоді виявилася ще одна специфічна риса майя – розширення земель ішло від периферії до центру, а не навпаки, як усюди.&lt;br /&gt;
Міста-держави народу майя (самі великі й відомі з них – Тікаль. Копан, Чіч΄єн-Іца, Ушмаль) були осередками влади й культури. Вони мали свою схему забудови. Ядро (ритуальна, храмова зона) розташовувалося на пагорбі. Довкола нього перебували палаци жерців і знаті (амельхенів). Зазвичай це були монументальні палаци з каменю й поступово переходили в одно- та п'ятиповерхові споруди, які були розташовані на терасах і платформах, фасадом орієнтовані на схід. Вони мали свої вівтарі, лазні, були обставлені простими, але зручними меблями (ліжками із пруття, дерев'яними й кам'яними ослонами, столами й ширмами).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У цей час (2007 р. до н. е.) територія, на якій відбувався розвиток цивілізації майя, входила до складу держав: Мексики (штати Ч΄япас, Кампече, Юкатан, Кінтана-Роо), Гватемали, Белізу, Сальвадору, Гондурасу (західна частина). Знайдено близько 1 000 городищ культури майя (на початок 80-х років XX ст., але не всі з них на сьогодні розкопані або досліджені археологами) та 3 000 селищ.&lt;br /&gt;
[[Файл:Достопремичательности 2115040.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Місце розташування ===&lt;br /&gt;
Близько 10 000 років тому, коли закінчився останній льодовиковий період, люди з півночі рушили освоювати південні землі, відомі тепер під назвою Латинська Америка. Вони розселилися на території, що склала потім область майя, з горами й долинами, густими лісами й безводними рівнинами. До область майя входять сучасні Гватемала, Беліз, південна Мексика, Гондурас, Сальвадор.&lt;br /&gt;
Протягом наступних 6 000 років місцеве населення перейшло від напівкочового існування мисливців-збирачів до більш осілого землеробського способу життя. Вони навчилися вирощувати кукурудзу й боби, за допомогою різноманітних кам'яних пристосувань подрібнювали зерно й готували їжу. Поступово виникали селища. Приблизно в 1 000 р. до н. е. почалося масштабне будівництво поселень сільського типу, що стало початком так званого &amp;quot;до-класичного періоду&amp;quot;, з якого веде відлік існування цивілізації майя.&lt;br /&gt;
== [[Файл:211504010643101а.jpg]] ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Майські звичаї ===&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
На сім'ї правителів покладався обов'язок проводити обряд кровопускання при кожній важливій події в житті міст-держав – чи то освячення нових будівель, настання посівної, жнив, початок або завершення військової кампанії. За міфологічним уявленням майя, людська кров живила і зміцнювала богів, які, в свою чергу, давали силу людям. Вважалося, що найбільшою магічною силою володіє кров язика, вушних мочок і статевих органів.&lt;br /&gt;
Під час обряду кровопускання на центральній площі міста збиралися тисячні натовпи людей, включаючи танцюристів, музикантів, воїнів і знаті. У кульмінаційний момент церемоніального дійства з'являвся правитель, часто з дружиною, і шипом рослини або обсидіановим ножем пускав собі кров, роблячи розріз на пенісі. Одночасно дружина правителя проколювала собі язик. Після цього вони пропускали через рани грубу мотузку з агави, щоб збільшити кровотечу. Кров капала на смужки паперу, які потім спалювали на вогнищі. Через втрату крові, а також під впливом наркотичних речовин, голодування і інших чинників учасники ритуалу бачили в клубах диму образи богів і предків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл: 2115040ма3.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Соціальна організація ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Товариство майя будувалося за моделлю патріархату: влада і верховенство в сім'ї переходили від батька до сина чи брата. Товариство майя класичної епохи було сильно стратифікованим. Очевидний поділ на соціальні верстви спостерігався в Тікалі в 8 ст. На самому верху соціальної драбини знаходилися правитель і його найближчі родичі, далі йшла вища і середня спадкова знать, яка володіла різним ступенем влади, за ними йшли свита, ремісники, архітектори різного рангу і статусу, нижче стояли багаті, але незнатні землевласники, потім – прості хлібороби-общинники, а на останніх сходинках перебували сироти і раби. Хоча ці групи контактували між собою, вони жили в окремих міських кварталах, мали особливі обов'язки і привілеї і культивували власні звичаї.&lt;br /&gt;
Стародавні майя не знали технології виплавки металів. Знаряддя праці вони виготовляли переважно з каменю, а також з дерева і раковин. Цими знаряддями землероби рубали ліс, орали, сіяли, збирали врожаї. Не знали майя і гончарного кола. При виготовленні керамічних виробів вони розкатували глину в тонкі джгутики і накладали їх один на інший або зліплювали пластини з глини. Обпікалася кераміка не в печах, а на відкритих вогнищах. Гончарним ремеслом займалися як прості люди, так і аристократи. Останні розписували посудини сценами з міфології або палацового життя.&lt;br /&gt;
   &lt;br /&gt;
У пантеоні майя були представлені боги землі, дощу, вітру, блискавки і інших природних сил і явищ. З чотирма сторонами світу асоціювалися чаки, чотири бога дощу. Їх необхідно було задобрювати, щоб вони не наслали зливу і град.&lt;br /&gt;
Одним з трьох головних божеств, богом-творцем світу, творцем людини і культури, владикою стихій, богом ранкової зорі, близнюків, покровителем жрецтва і науки був Кецалькоатль (Кукулькан). Він зображувався у вигляді пернатого змія з людською головою. Втім, число зображень Кецалькоатля величезна, найбільш раннє відноситься до VIII - V століть до нашої ери.&lt;br /&gt;
У релігії майя не було присутніх християнських концепцій гріха, покарання і спокути – вона була призначена підтримувати рівновагу природних стихій і забезпечувати родючість землі. Навіть у 20 ст. на півночі Юкатана практикується релігійний обряд Ча Чак з метою задобрити богів і викликати дощ під час посухи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Релігійні вірування ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У пантеоні майя були представлені боги землі, дощу, вітру, блискавки і інших природних сил і явищ. З чотирма сторонами світу асоціювалися чаки, чотири бога дощу. Їх необхідно було задобрювати, щоб вони не наслали зливу і град.&lt;br /&gt;
Одним з трьох головних божеств, богом-творцем світу, творцем людини і культури, владикою стихій, богом ранкової зорі, близнюків, покровителем жрецтва і науки був Кецалькоатль (Кукулькан). Він зображувався у вигляді пернатого змія з людською головою. Втім, число зображень Кецалькоатля величезна, найбільш раннє відноситься до VIII - V століть до нашої ери.&lt;br /&gt;
У релігії майя не було присутніх християнських концепцій гріха, покарання і спокути – вона була призначена підтримувати рівновагу природних стихій і забезпечувати родючість землі. Навіть у 20 ст. на півночі Юкатана практикується релігійний обряд Ча Чак з метою задобрити богів і викликати дощ під час посухи.&lt;br /&gt;
Календарик_мая_2115040.jpg&lt;br /&gt;
[[Файл:Календарик_мая_2115040.jpg|thumb|Календар майя]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Письмо і образотворче мистецтво ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Іспанський єпископ францисканець Дієго де Ланда (1524-1579 рр.), який прибув на Юкатан в 1549 році, при перекладі катехізису працював з майським писарем над системою передачі ієрогліфів латинським алфавітом. Однак писемність стародавніх майя відрізнялася від алфавітного письма, оскільки окремі символи часто представляли не фонему, а склад. В результаті виниклих розбіжностей між штучним алфавітом Ланди і майським письмом останнє було визнане таким, що не піддається дешифруванню. Зараз відомо, що майські писарі вільно комбінували фонетичні і семантичні знаки, особливо коли таке поєднання відкривало можливості для гри слів.&lt;br /&gt;
Писарі, що складали інтелектуальну еліту майського суспільства, виготовляли сотні манускриптів. Вони писали пташиним пір'ям на аркушах паперу з деревної кори, які складалися «гармошкою» під палітурками, обтягнутими шкірою ягуара. Католицькі місіонери вважали ці книги єретичними і спалювали їх. Збереглося лише чотири манускрипти майя, відомі як Мадридський, Паризький, Дрезденський і Грольєрський кодекси. У Дрезденському кодексі є розділ, що містить щось на зразок календаря хлібороба, де даються прогнози на майбутній рік і вказуються жертвопринесення, необхідні для отримання хорошого врожаю. Передбачення посухи передано одночасно письмовим способом і малюнком вмираючого від спеки оленя з висунутим язиком. Крім того, в Дрезденському кодексі представлені розрахунки руху планети Венери. Мадридський кодекс дає поради, як найкращим чином поєднувати з календарним циклом різного роду діяльності, наприклад полювання або вирізання масок.&lt;br /&gt;
Писарі виявляли своє мистецтво не лише на папері, а також і на камені, раковинах, керамічних посудинах. Написи, виконані в техніці штука, гарантували більше збереження, і тому царські генеалогії майя вважали за краще карбувати на камені. Тексти на кераміці, теж виконані знаттю, відрізнялися більш особистим характером. На керамічних виробах нерідко вказувалося ім'я власника, призначення виробу (тарілка, блюдо на ніжках, посудина для рідини) і навіть вміст, наприклад какао або маїс. Кераміка, розписана таким чином, часто дарувалася.&lt;br /&gt;
Художники-керамісти іноді працювали спільно з майстрами письма на камені. Для розписів використовувалися червоний, синій, зелений і чорний кольори. Найкраще стінні розписи майя збереглися в місті Бонампак на території нинішньої Мексики. Тут зображені приготування до битви, сама битва і воїни з довгими списами, що б'ються пліч-о-пліч, принесення в жертву полонених та святковий ритуальний танець.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Майська гра в м'яч ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Прототип цієї гри з каучуковим м'ячем, що вимагає великої спритності, виник в Месоамериці ще за дві тисячі років до н.е. Майська гра в м'яч, як і подібні ігри інших народів Месоамерики, містила в собі елементи насильства та жорстокості – вона завершувалася людським жертвопринесенням, заради якого і задумувалася, а ігрові майданчики були обрамлені кілками з людськими черепами. Брали участь у грі лише чоловіки, розділені на дві команди, які включали від одного до чотирьох чоловік. Завдання гравців полягало в тому, щоб не дати м'ячу торкнутися землі і довести його до цілі, утримуючи всіма частинами тіла, за винятком кистей рук і ступень. Гравці одягалися в спеціальний захисний одяг. М'яч частіше бував порожнистим, іноді за каучуковою оболонкою ховався людський череп.&lt;br /&gt;
Майданчики для гри в м'яч складалися з двох паралельних східчастих трибун, між якими розташовувалося ігрове поле, подібне до широкої мощеної алеї. Такі стадіони споруджувалися в кожному місті, а в Ель-Тахін їх налічувалося одинадцять. Мабуть, тут знаходився спортивний і церемоніальний центр, де проводилися широкомасштабні змагання.&lt;br /&gt;
Гра в м'яч почасти нагадувала гладіаторські бої, коли бранці, часом представники знаті з інших міст, боролися за життя, щоб не бути принесеними в жертву. Переможених, пов'язаних разом, скачували сходами пірамід, і вони розбивалися на смерть.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Таблиця &amp;quot;Найважливіші події на території рідного краю&amp;quot;==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;TABLE BORDER&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;TH&amp;gt; Дата         &amp;lt;/TH&amp;gt; &amp;lt;TH&amp;gt;   Історична подія   &amp;lt;/TH&amp;gt; &lt;br /&gt;
 &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &amp;lt;TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;TD  height=24px;&amp;gt; 1000 до н. е. — 317  &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt; Докласичний період    &amp;lt;/TD&amp;gt; &lt;br /&gt;
 &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;   317—987     &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;  Класичний період &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;   987 — 16 століття    &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;  Посткласичний період  &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/TABLE&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:Photo 5.jpg|right|450px|]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=='''Ресурси:'''==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на презентацію  у '''Google Диск''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на власний фотоальбом у  '''Google Диск''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на власний блог у [http://www.blogger.com Blogger];&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на добірку відеоматеріалів;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на опитування або анкету у '''Google Форми''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на спільний груповий постер.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Сторінка проекту [[Моє рідне місто або село]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>4083209</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22_%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%94_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D1%8F.%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%94_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%BC%D1%83%D0%BB_%22</id>
		<title>Стаття до проекту &quot; Могутнє поселення майя.Стародавнє місто Калакмул &quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22_%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%94_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D1%8F.%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%94_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%BC%D1%83%D0%BB_%22"/>
				<updated>2015-10-18T09:25:02Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;4083209: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=== Стародавнє місто Калакмул, могутнє поселення майя, Мексика ===&lt;br /&gt;
1. Майя – цивілізація в Центральній Америці,що існувала приблизно з 1500 р. до н. е. до іспанського завоювання у ХVІ ст. до н. е. Давня цивілізація майя була такою високорозвиненою, що дотепер дивує світ. Майя – одна з найяскравіших цивілізацій доколумбової Америки. Це &amp;quot;культура-загадка&amp;quot;, &amp;quot;культура-феномен&amp;quot;, повна суперечностей і парадоксів. Вона породила величезну кількість питань, та не на всі є відповіді.&lt;br /&gt;
Майя, історичний та сучасний індіанський народ, який створив одну з найбільш високорозвинених цивілізацій Америки і в цілому Стародавнього світу. Деякі культурні традиції стародавніх майя зберігають близько 2,5 млн. їхніх сучасних нащадків, які представляють більше 30 етнічних груп і мовних діалектів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідно до переказів, майя прийшли на територію теперішньої Мексики з Гондурасу й Гватемали. Швидкий та масштабний ріст їхніх міст наштовхує на однозначний висновок: до свого приходу сюди майя вже мали єдину й давню культуру. Нова територія майя мала форму трикутника, його кути утворювали міста Вашактун, Паленке, Копан. Інші центри, що виникли пізніше, перебували на сторонах трикутника й усередині нього. Тоді виявилася ще одна специфічна риса майя – розширення земель ішло від периферії до центру, а не навпаки, як усюди.&lt;br /&gt;
Міста-держави народу майя (самі великі й відомі з них – Тікаль. Копан, Чіч΄єн-Іца, Ушмаль) були осередками влади й культури. Вони мали свою схему забудови. Ядро (ритуальна, храмова зона) розташовувалося на пагорбі. Довкола нього перебували палаци жерців і знаті (амельхенів). Зазвичай це були монументальні палаци з каменю й поступово переходили в одно- та п'ятиповерхові споруди, які були розташовані на терасах і платформах, фасадом орієнтовані на схід. Вони мали свої вівтарі, лазні, були обставлені простими, але зручними меблями (ліжками із пруття, дерев'яними й кам'яними ослонами, столами й ширмами).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У цей час (2007 р. до н. е.) територія, на якій відбувався розвиток цивілізації майя, входила до складу держав: Мексики (штати Ч΄япас, Кампече, Юкатан, Кінтана-Роо), Гватемали, Белізу, Сальвадору, Гондурасу (західна частина). Знайдено близько 1 000 городищ культури майя (на початок 80-х років XX ст., але не всі з них на сьогодні розкопані або досліджені археологами) та 3 000 селищ.&lt;br /&gt;
[[Файл:Достопремичательности 2115040.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Місце розташування ===&lt;br /&gt;
Близько 10 000 років тому, коли закінчився останній льодовиковий період, люди з півночі рушили освоювати південні землі, відомі тепер під назвою Латинська Америка. Вони розселилися на території, що склала потім область майя, з горами й долинами, густими лісами й безводними рівнинами. До область майя входять сучасні Гватемала, Беліз, південна Мексика, Гондурас, Сальвадор.&lt;br /&gt;
Протягом наступних 6 000 років місцеве населення перейшло від напівкочового існування мисливців-збирачів до більш осілого землеробського способу життя. Вони навчилися вирощувати кукурудзу й боби, за допомогою різноманітних кам'яних пристосувань подрібнювали зерно й готували їжу. Поступово виникали селища. Приблизно в 1 000 р. до н. е. почалося масштабне будівництво поселень сільського типу, що стало початком так званого &amp;quot;до-класичного періоду&amp;quot;, з якого веде відлік існування цивілізації майя.&lt;br /&gt;
== [[Файл:211504010643101а.jpg]] ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Майські звичаї ===&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
На сім'ї правителів покладався обов'язок проводити обряд кровопускання при кожній важливій події в житті міст-держав – чи то освячення нових будівель, настання посівної, жнив, початок або завершення військової кампанії. За міфологічним уявленням майя, людська кров живила і зміцнювала богів, які, в свою чергу, давали силу людям. Вважалося, що найбільшою магічною силою володіє кров язика, вушних мочок і статевих органів.&lt;br /&gt;
Під час обряду кровопускання на центральній площі міста збиралися тисячні натовпи людей, включаючи танцюристів, музикантів, воїнів і знаті. У кульмінаційний момент церемоніального дійства з'являвся правитель, часто з дружиною, і шипом рослини або обсидіановим ножем пускав собі кров, роблячи розріз на пенісі. Одночасно дружина правителя проколювала собі язик. Після цього вони пропускали через рани грубу мотузку з агави, щоб збільшити кровотечу. Кров капала на смужки паперу, які потім спалювали на вогнищі. Через втрату крові, а також під впливом наркотичних речовин, голодування і інших чинників учасники ритуалу бачили в клубах диму образи богів і предків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл: 2115040ма3.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Соціальна організація ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Товариство майя будувалося за моделлю патріархату: влада і верховенство в сім'ї переходили від батька до сина чи брата. Товариство майя класичної епохи було сильно стратифікованим. Очевидний поділ на соціальні верстви спостерігався в Тікалі в 8 ст. На самому верху соціальної драбини знаходилися правитель і його найближчі родичі, далі йшла вища і середня спадкова знать, яка володіла різним ступенем влади, за ними йшли свита, ремісники, архітектори різного рангу і статусу, нижче стояли багаті, але незнатні землевласники, потім – прості хлібороби-общинники, а на останніх сходинках перебували сироти і раби. Хоча ці групи контактували між собою, вони жили в окремих міських кварталах, мали особливі обов'язки і привілеї і культивували власні звичаї.&lt;br /&gt;
Стародавні майя не знали технології виплавки металів. Знаряддя праці вони виготовляли переважно з каменю, а також з дерева і раковин. Цими знаряддями землероби рубали ліс, орали, сіяли, збирали врожаї. Не знали майя і гончарного кола. При виготовленні керамічних виробів вони розкатували глину в тонкі джгутики і накладали їх один на інший або зліплювали пластини з глини. Обпікалася кераміка не в печах, а на відкритих вогнищах. Гончарним ремеслом займалися як прості люди, так і аристократи. Останні розписували посудини сценами з міфології або палацового життя.&lt;br /&gt;
   &lt;br /&gt;
У пантеоні майя були представлені боги землі, дощу, вітру, блискавки і інших природних сил і явищ. З чотирма сторонами світу асоціювалися чаки, чотири бога дощу. Їх необхідно було задобрювати, щоб вони не наслали зливу і град.&lt;br /&gt;
Одним з трьох головних божеств, богом-творцем світу, творцем людини і культури, владикою стихій, богом ранкової зорі, близнюків, покровителем жрецтва і науки був Кецалькоатль (Кукулькан). Він зображувався у вигляді пернатого змія з людською головою. Втім, число зображень Кецалькоатля величезна, найбільш раннє відноситься до VIII - V століть до нашої ери.&lt;br /&gt;
У релігії майя не було присутніх християнських концепцій гріха, покарання і спокути – вона була призначена підтримувати рівновагу природних стихій і забезпечувати родючість землі. Навіть у 20 ст. на півночі Юкатана практикується релігійний обряд Ча Чак з метою задобрити богів і викликати дощ під час посухи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Релігійні вірування ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У пантеоні майя були представлені боги землі, дощу, вітру, блискавки і інших природних сил і явищ. З чотирма сторонами світу асоціювалися чаки, чотири бога дощу. Їх необхідно було задобрювати, щоб вони не наслали зливу і град.&lt;br /&gt;
Одним з трьох головних божеств, богом-творцем світу, творцем людини і культури, владикою стихій, богом ранкової зорі, близнюків, покровителем жрецтва і науки був Кецалькоатль (Кукулькан). Він зображувався у вигляді пернатого змія з людською головою. Втім, число зображень Кецалькоатля величезна, найбільш раннє відноситься до VIII - V століть до нашої ери.&lt;br /&gt;
У релігії майя не було присутніх християнських концепцій гріха, покарання і спокути – вона була призначена підтримувати рівновагу природних стихій і забезпечувати родючість землі. Навіть у 20 ст. на півночі Юкатана практикується релігійний обряд Ча Чак з метою задобрити богів і викликати дощ під час посухи.&lt;br /&gt;
Календарик_мая_2115040.jpg&lt;br /&gt;
[[Файл:Календарик_мая_2115040.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Письмо і образотворче мистецтво ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Іспанський єпископ францисканець Дієго де Ланда (1524-1579 рр.), який прибув на Юкатан в 1549 році, при перекладі катехізису працював з майським писарем над системою передачі ієрогліфів латинським алфавітом. Однак писемність стародавніх майя відрізнялася від алфавітного письма, оскільки окремі символи часто представляли не фонему, а склад. В результаті виниклих розбіжностей між штучним алфавітом Ланди і майським письмом останнє було визнане таким, що не піддається дешифруванню. Зараз відомо, що майські писарі вільно комбінували фонетичні і семантичні знаки, особливо коли таке поєднання відкривало можливості для гри слів.&lt;br /&gt;
Писарі, що складали інтелектуальну еліту майського суспільства, виготовляли сотні манускриптів. Вони писали пташиним пір'ям на аркушах паперу з деревної кори, які складалися «гармошкою» під палітурками, обтягнутими шкірою ягуара. Католицькі місіонери вважали ці книги єретичними і спалювали їх. Збереглося лише чотири манускрипти майя, відомі як Мадридський, Паризький, Дрезденський і Грольєрський кодекси. У Дрезденському кодексі є розділ, що містить щось на зразок календаря хлібороба, де даються прогнози на майбутній рік і вказуються жертвопринесення, необхідні для отримання хорошого врожаю. Передбачення посухи передано одночасно письмовим способом і малюнком вмираючого від спеки оленя з висунутим язиком. Крім того, в Дрезденському кодексі представлені розрахунки руху планети Венери. Мадридський кодекс дає поради, як найкращим чином поєднувати з календарним циклом різного роду діяльності, наприклад полювання або вирізання масок.&lt;br /&gt;
Писарі виявляли своє мистецтво не лише на папері, а також і на камені, раковинах, керамічних посудинах. Написи, виконані в техніці штука, гарантували більше збереження, і тому царські генеалогії майя вважали за краще карбувати на камені. Тексти на кераміці, теж виконані знаттю, відрізнялися більш особистим характером. На керамічних виробах нерідко вказувалося ім'я власника, призначення виробу (тарілка, блюдо на ніжках, посудина для рідини) і навіть вміст, наприклад какао або маїс. Кераміка, розписана таким чином, часто дарувалася.&lt;br /&gt;
Художники-керамісти іноді працювали спільно з майстрами письма на камені. Для розписів використовувалися червоний, синій, зелений і чорний кольори. Найкраще стінні розписи майя збереглися в місті Бонампак на території нинішньої Мексики. Тут зображені приготування до битви, сама битва і воїни з довгими списами, що б'ються пліч-о-пліч, принесення в жертву полонених та святковий ритуальний танець.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Майська гра в м'яч ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Прототип цієї гри з каучуковим м'ячем, що вимагає великої спритності, виник в Месоамериці ще за дві тисячі років до н.е. Майська гра в м'яч, як і подібні ігри інших народів Месоамерики, містила в собі елементи насильства та жорстокості – вона завершувалася людським жертвопринесенням, заради якого і задумувалася, а ігрові майданчики були обрамлені кілками з людськими черепами. Брали участь у грі лише чоловіки, розділені на дві команди, які включали від одного до чотирьох чоловік. Завдання гравців полягало в тому, щоб не дати м'ячу торкнутися землі і довести його до цілі, утримуючи всіма частинами тіла, за винятком кистей рук і ступень. Гравці одягалися в спеціальний захисний одяг. М'яч частіше бував порожнистим, іноді за каучуковою оболонкою ховався людський череп.&lt;br /&gt;
Майданчики для гри в м'яч складалися з двох паралельних східчастих трибун, між якими розташовувалося ігрове поле, подібне до широкої мощеної алеї. Такі стадіони споруджувалися в кожному місті, а в Ель-Тахін їх налічувалося одинадцять. Мабуть, тут знаходився спортивний і церемоніальний центр, де проводилися широкомасштабні змагання.&lt;br /&gt;
Гра в м'яч почасти нагадувала гладіаторські бої, коли бранці, часом представники знаті з інших міст, боролися за життя, щоб не бути принесеними в жертву. Переможених, пов'язаних разом, скачували сходами пірамід, і вони розбивалися на смерть.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Таблиця &amp;quot;Найважливіші події на території рідного краю&amp;quot;==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;TABLE BORDER&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;TH&amp;gt; Дата         &amp;lt;/TH&amp;gt; &amp;lt;TH&amp;gt;   Історична подія   &amp;lt;/TH&amp;gt; &lt;br /&gt;
 &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &amp;lt;TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;TD  height=24px;&amp;gt; 1000 до н. е. — 317  &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt; Докласичний період    &amp;lt;/TD&amp;gt; &lt;br /&gt;
 &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;   317—987     &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;  Класичний період &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;   987 — 16 століття    &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;  Посткласичний період  &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/TABLE&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:Photo 5.jpg|right|450px|]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=='''Ресурси:'''==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на презентацію  у '''Google Диск''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на власний фотоальбом у  '''Google Диск''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на власний блог у [http://www.blogger.com Blogger];&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на добірку відеоматеріалів;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на опитування або анкету у '''Google Форми''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на спільний груповий постер.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Сторінка проекту [[Моє рідне місто або село]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>4083209</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BA_%D0%BC%D0%B0%D1%8F_2115040.jpg</id>
		<title>Файл:Календарик мая 2115040.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BA_%D0%BC%D0%B0%D1%8F_2115040.jpg"/>
				<updated>2015-10-18T09:23:46Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;4083209: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>4083209</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22_%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%94_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D1%8F.%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%94_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%BC%D1%83%D0%BB_%22</id>
		<title>Стаття до проекту &quot; Могутнє поселення майя.Стародавнє місто Калакмул &quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22_%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%94_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D1%8F.%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%94_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%BC%D1%83%D0%BB_%22"/>
				<updated>2015-10-18T09:21:34Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;4083209: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=== Стародавнє місто Калакмул, могутнє поселення майя, Мексика ===&lt;br /&gt;
1. Майя – цивілізація в Центральній Америці,що існувала приблизно з 1500 р. до н. е. до іспанського завоювання у ХVІ ст. до н. е. Давня цивілізація майя була такою високорозвиненою, що дотепер дивує світ. Майя – одна з найяскравіших цивілізацій доколумбової Америки. Це &amp;quot;культура-загадка&amp;quot;, &amp;quot;культура-феномен&amp;quot;, повна суперечностей і парадоксів. Вона породила величезну кількість питань, та не на всі є відповіді.&lt;br /&gt;
Майя, історичний та сучасний індіанський народ, який створив одну з найбільш високорозвинених цивілізацій Америки і в цілому Стародавнього світу. Деякі культурні традиції стародавніх майя зберігають близько 2,5 млн. їхніх сучасних нащадків, які представляють більше 30 етнічних груп і мовних діалектів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідно до переказів, майя прийшли на територію теперішньої Мексики з Гондурасу й Гватемали. Швидкий та масштабний ріст їхніх міст наштовхує на однозначний висновок: до свого приходу сюди майя вже мали єдину й давню культуру. Нова територія майя мала форму трикутника, його кути утворювали міста Вашактун, Паленке, Копан. Інші центри, що виникли пізніше, перебували на сторонах трикутника й усередині нього. Тоді виявилася ще одна специфічна риса майя – розширення земель ішло від периферії до центру, а не навпаки, як усюди.&lt;br /&gt;
Міста-держави народу майя (самі великі й відомі з них – Тікаль. Копан, Чіч΄єн-Іца, Ушмаль) були осередками влади й культури. Вони мали свою схему забудови. Ядро (ритуальна, храмова зона) розташовувалося на пагорбі. Довкола нього перебували палаци жерців і знаті (амельхенів). Зазвичай це були монументальні палаци з каменю й поступово переходили в одно- та п'ятиповерхові споруди, які були розташовані на терасах і платформах, фасадом орієнтовані на схід. Вони мали свої вівтарі, лазні, були обставлені простими, але зручними меблями (ліжками із пруття, дерев'яними й кам'яними ослонами, столами й ширмами).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У цей час (2007 р. до н. е.) територія, на якій відбувався розвиток цивілізації майя, входила до складу держав: Мексики (штати Ч΄япас, Кампече, Юкатан, Кінтана-Роо), Гватемали, Белізу, Сальвадору, Гондурасу (західна частина). Знайдено близько 1 000 городищ культури майя (на початок 80-х років XX ст., але не всі з них на сьогодні розкопані або досліджені археологами) та 3 000 селищ.&lt;br /&gt;
[[Файл:Достопремичательности 2115040.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Місце розташування ===&lt;br /&gt;
Близько 10 000 років тому, коли закінчився останній льодовиковий період, люди з півночі рушили освоювати південні землі, відомі тепер під назвою Латинська Америка. Вони розселилися на території, що склала потім область майя, з горами й долинами, густими лісами й безводними рівнинами. До область майя входять сучасні Гватемала, Беліз, південна Мексика, Гондурас, Сальвадор.&lt;br /&gt;
Протягом наступних 6 000 років місцеве населення перейшло від напівкочового існування мисливців-збирачів до більш осілого землеробського способу життя. Вони навчилися вирощувати кукурудзу й боби, за допомогою різноманітних кам'яних пристосувань подрібнювали зерно й готували їжу. Поступово виникали селища. Приблизно в 1 000 р. до н. е. почалося масштабне будівництво поселень сільського типу, що стало початком так званого &amp;quot;до-класичного періоду&amp;quot;, з якого веде відлік існування цивілізації майя.&lt;br /&gt;
== [[Файл:211504010643101а.jpg]] ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Майські звичаї ===&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
На сім'ї правителів покладався обов'язок проводити обряд кровопускання при кожній важливій події в житті міст-держав – чи то освячення нових будівель, настання посівної, жнив, початок або завершення військової кампанії. За міфологічним уявленням майя, людська кров живила і зміцнювала богів, які, в свою чергу, давали силу людям. Вважалося, що найбільшою магічною силою володіє кров язика, вушних мочок і статевих органів.&lt;br /&gt;
Під час обряду кровопускання на центральній площі міста збиралися тисячні натовпи людей, включаючи танцюристів, музикантів, воїнів і знаті. У кульмінаційний момент церемоніального дійства з'являвся правитель, часто з дружиною, і шипом рослини або обсидіановим ножем пускав собі кров, роблячи розріз на пенісі. Одночасно дружина правителя проколювала собі язик. Після цього вони пропускали через рани грубу мотузку з агави, щоб збільшити кровотечу. Кров капала на смужки паперу, які потім спалювали на вогнищі. Через втрату крові, а також під впливом наркотичних речовин, голодування і інших чинників учасники ритуалу бачили в клубах диму образи богів і предків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл: 2115040ма3.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Соціальна організація ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Товариство майя будувалося за моделлю патріархату: влада і верховенство в сім'ї переходили від батька до сина чи брата. Товариство майя класичної епохи було сильно стратифікованим. Очевидний поділ на соціальні верстви спостерігався в Тікалі в 8 ст. На самому верху соціальної драбини знаходилися правитель і його найближчі родичі, далі йшла вища і середня спадкова знать, яка володіла різним ступенем влади, за ними йшли свита, ремісники, архітектори різного рангу і статусу, нижче стояли багаті, але незнатні землевласники, потім – прості хлібороби-общинники, а на останніх сходинках перебували сироти і раби. Хоча ці групи контактували між собою, вони жили в окремих міських кварталах, мали особливі обов'язки і привілеї і культивували власні звичаї.&lt;br /&gt;
Стародавні майя не знали технології виплавки металів. Знаряддя праці вони виготовляли переважно з каменю, а також з дерева і раковин. Цими знаряддями землероби рубали ліс, орали, сіяли, збирали врожаї. Не знали майя і гончарного кола. При виготовленні керамічних виробів вони розкатували глину в тонкі джгутики і накладали їх один на інший або зліплювали пластини з глини. Обпікалася кераміка не в печах, а на відкритих вогнищах. Гончарним ремеслом займалися як прості люди, так і аристократи. Останні розписували посудини сценами з міфології або палацового життя.&lt;br /&gt;
   &lt;br /&gt;
У пантеоні майя були представлені боги землі, дощу, вітру, блискавки і інших природних сил і явищ. З чотирма сторонами світу асоціювалися чаки, чотири бога дощу. Їх необхідно було задобрювати, щоб вони не наслали зливу і град.&lt;br /&gt;
Одним з трьох головних божеств, богом-творцем світу, творцем людини і культури, владикою стихій, богом ранкової зорі, близнюків, покровителем жрецтва і науки був Кецалькоатль (Кукулькан). Він зображувався у вигляді пернатого змія з людською головою. Втім, число зображень Кецалькоатля величезна, найбільш раннє відноситься до VIII - V століть до нашої ери.&lt;br /&gt;
У релігії майя не було присутніх християнських концепцій гріха, покарання і спокути – вона була призначена підтримувати рівновагу природних стихій і забезпечувати родючість землі. Навіть у 20 ст. на півночі Юкатана практикується релігійний обряд Ча Чак з метою задобрити богів і викликати дощ під час посухи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Релігійні вірування ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У пантеоні майя були представлені боги землі, дощу, вітру, блискавки і інших природних сил і явищ. З чотирма сторонами світу асоціювалися чаки, чотири бога дощу. Їх необхідно було задобрювати, щоб вони не наслали зливу і град.&lt;br /&gt;
Одним з трьох головних божеств, богом-творцем світу, творцем людини і культури, владикою стихій, богом ранкової зорі, близнюків, покровителем жрецтва і науки був Кецалькоатль (Кукулькан). Він зображувався у вигляді пернатого змія з людською головою. Втім, число зображень Кецалькоатля величезна, найбільш раннє відноситься до VIII - V століть до нашої ери.&lt;br /&gt;
У релігії майя не було присутніх християнських концепцій гріха, покарання і спокути – вона була призначена підтримувати рівновагу природних стихій і забезпечувати родючість землі. Навіть у 20 ст. на півночі Юкатана практикується релігійний обряд Ча Чак з метою задобрити богів і викликати дощ під час посухи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Письмо і образотворче мистецтво ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Іспанський єпископ францисканець Дієго де Ланда (1524-1579 рр.), який прибув на Юкатан в 1549 році, при перекладі катехізису працював з майським писарем над системою передачі ієрогліфів латинським алфавітом. Однак писемність стародавніх майя відрізнялася від алфавітного письма, оскільки окремі символи часто представляли не фонему, а склад. В результаті виниклих розбіжностей між штучним алфавітом Ланди і майським письмом останнє було визнане таким, що не піддається дешифруванню. Зараз відомо, що майські писарі вільно комбінували фонетичні і семантичні знаки, особливо коли таке поєднання відкривало можливості для гри слів.&lt;br /&gt;
Писарі, що складали інтелектуальну еліту майського суспільства, виготовляли сотні манускриптів. Вони писали пташиним пір'ям на аркушах паперу з деревної кори, які складалися «гармошкою» під палітурками, обтягнутими шкірою ягуара. Католицькі місіонери вважали ці книги єретичними і спалювали їх. Збереглося лише чотири манускрипти майя, відомі як Мадридський, Паризький, Дрезденський і Грольєрський кодекси. У Дрезденському кодексі є розділ, що містить щось на зразок календаря хлібороба, де даються прогнози на майбутній рік і вказуються жертвопринесення, необхідні для отримання хорошого врожаю. Передбачення посухи передано одночасно письмовим способом і малюнком вмираючого від спеки оленя з висунутим язиком. Крім того, в Дрезденському кодексі представлені розрахунки руху планети Венери. Мадридський кодекс дає поради, як найкращим чином поєднувати з календарним циклом різного роду діяльності, наприклад полювання або вирізання масок.&lt;br /&gt;
Писарі виявляли своє мистецтво не лише на папері, а також і на камені, раковинах, керамічних посудинах. Написи, виконані в техніці штука, гарантували більше збереження, і тому царські генеалогії майя вважали за краще карбувати на камені. Тексти на кераміці, теж виконані знаттю, відрізнялися більш особистим характером. На керамічних виробах нерідко вказувалося ім'я власника, призначення виробу (тарілка, блюдо на ніжках, посудина для рідини) і навіть вміст, наприклад какао або маїс. Кераміка, розписана таким чином, часто дарувалася.&lt;br /&gt;
Художники-керамісти іноді працювали спільно з майстрами письма на камені. Для розписів використовувалися червоний, синій, зелений і чорний кольори. Найкраще стінні розписи майя збереглися в місті Бонампак на території нинішньої Мексики. Тут зображені приготування до битви, сама битва і воїни з довгими списами, що б'ються пліч-о-пліч, принесення в жертву полонених та святковий ритуальний танець.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Майська гра в м'яч ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Прототип цієї гри з каучуковим м'ячем, що вимагає великої спритності, виник в Месоамериці ще за дві тисячі років до н.е. Майська гра в м'яч, як і подібні ігри інших народів Месоамерики, містила в собі елементи насильства та жорстокості – вона завершувалася людським жертвопринесенням, заради якого і задумувалася, а ігрові майданчики були обрамлені кілками з людськими черепами. Брали участь у грі лише чоловіки, розділені на дві команди, які включали від одного до чотирьох чоловік. Завдання гравців полягало в тому, щоб не дати м'ячу торкнутися землі і довести його до цілі, утримуючи всіма частинами тіла, за винятком кистей рук і ступень. Гравці одягалися в спеціальний захисний одяг. М'яч частіше бував порожнистим, іноді за каучуковою оболонкою ховався людський череп.&lt;br /&gt;
Майданчики для гри в м'яч складалися з двох паралельних східчастих трибун, між якими розташовувалося ігрове поле, подібне до широкої мощеної алеї. Такі стадіони споруджувалися в кожному місті, а в Ель-Тахін їх налічувалося одинадцять. Мабуть, тут знаходився спортивний і церемоніальний центр, де проводилися широкомасштабні змагання.&lt;br /&gt;
Гра в м'яч почасти нагадувала гладіаторські бої, коли бранці, часом представники знаті з інших міст, боролися за життя, щоб не бути принесеними в жертву. Переможених, пов'язаних разом, скачували сходами пірамід, і вони розбивалися на смерть.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Таблиця &amp;quot;Найважливіші події на території рідного краю&amp;quot;==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;TABLE BORDER&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;TH&amp;gt; Дата         &amp;lt;/TH&amp;gt; &amp;lt;TH&amp;gt;   Історична подія   &amp;lt;/TH&amp;gt; &lt;br /&gt;
 &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &amp;lt;TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;TD  height=24px;&amp;gt; 1000 до н. е. — 317  &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt; Докласичний період    &amp;lt;/TD&amp;gt; &lt;br /&gt;
 &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;   317—987     &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;  Класичний період &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;   987 — 16 століття    &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;  Посткласичний період  &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/TABLE&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:Photo 5.jpg|right|450px|]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=='''Ресурси:'''==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на презентацію  у '''Google Диск''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на власний фотоальбом у  '''Google Диск''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на власний блог у [http://www.blogger.com Blogger];&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на добірку відеоматеріалів;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на опитування або анкету у '''Google Форми''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на спільний груповий постер.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Сторінка проекту [[Моє рідне місто або село]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>4083209</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22_%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%94_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D1%8F.%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%94_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%BC%D1%83%D0%BB_%22</id>
		<title>Стаття до проекту &quot; Могутнє поселення майя.Стародавнє місто Калакмул &quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22_%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%94_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D1%8F.%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%94_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%BC%D1%83%D0%BB_%22"/>
				<updated>2015-10-18T09:19:15Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;4083209: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=== Стародавнє місто Калакмул, могутнє поселення майя, Мексика ===&lt;br /&gt;
1. Майя – цивілізація в Центральній Америці,що існувала приблизно з 1500 р. до н. е. до іспанського завоювання у ХVІ ст. до н. е. Давня цивілізація майя була такою високорозвиненою, що дотепер дивує світ. Майя – одна з найяскравіших цивілізацій доколумбової Америки. Це &amp;quot;культура-загадка&amp;quot;, &amp;quot;культура-феномен&amp;quot;, повна суперечностей і парадоксів. Вона породила величезну кількість питань, та не на всі є відповіді.&lt;br /&gt;
Майя, історичний та сучасний індіанський народ, який створив одну з найбільш високорозвинених цивілізацій Америки і в цілому Стародавнього світу. Деякі культурні традиції стародавніх майя зберігають близько 2,5 млн. їхніх сучасних нащадків, які представляють більше 30 етнічних груп і мовних діалектів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідно до переказів, майя прийшли на територію теперішньої Мексики з Гондурасу й Гватемали. Швидкий та масштабний ріст їхніх міст наштовхує на однозначний висновок: до свого приходу сюди майя вже мали єдину й давню культуру. Нова територія майя мала форму трикутника, його кути утворювали міста Вашактун, Паленке, Копан. Інші центри, що виникли пізніше, перебували на сторонах трикутника й усередині нього. Тоді виявилася ще одна специфічна риса майя – розширення земель ішло від периферії до центру, а не навпаки, як усюди.&lt;br /&gt;
Міста-держави народу майя (самі великі й відомі з них – Тікаль. Копан, Чіч΄єн-Іца, Ушмаль) були осередками влади й культури. Вони мали свою схему забудови. Ядро (ритуальна, храмова зона) розташовувалося на пагорбі. Довкола нього перебували палаци жерців і знаті (амельхенів). Зазвичай це були монументальні палаци з каменю й поступово переходили в одно- та п'ятиповерхові споруди, які були розташовані на терасах і платформах, фасадом орієнтовані на схід. Вони мали свої вівтарі, лазні, були обставлені простими, але зручними меблями (ліжками із пруття, дерев'яними й кам'яними ослонами, столами й ширмами).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У цей час (2007 р. до н. е.) територія, на якій відбувався розвиток цивілізації майя, входила до складу держав: Мексики (штати Ч΄япас, Кампече, Юкатан, Кінтана-Роо), Гватемали, Белізу, Сальвадору, Гондурасу (західна частина). Знайдено близько 1 000 городищ культури майя (на початок 80-х років XX ст., але не всі з них на сьогодні розкопані або досліджені археологами) та 3 000 селищ.&lt;br /&gt;
[[Файл:Достопремичательности 2115040.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Місце розташування ===&lt;br /&gt;
Близько 10 000 років тому, коли закінчився останній льодовиковий період, люди з півночі рушили освоювати південні землі, відомі тепер під назвою Латинська Америка. Вони розселилися на території, що склала потім область майя, з горами й долинами, густими лісами й безводними рівнинами. До область майя входять сучасні Гватемала, Беліз, південна Мексика, Гондурас, Сальвадор.&lt;br /&gt;
Протягом наступних 6 000 років місцеве населення перейшло від напівкочового існування мисливців-збирачів до більш осілого землеробського способу життя. Вони навчилися вирощувати кукурудзу й боби, за допомогою різноманітних кам'яних пристосувань подрібнювали зерно й готували їжу. Поступово виникали селища. Приблизно в 1 000 р. до н. е. почалося масштабне будівництво поселень сільського типу, що стало початком так званого &amp;quot;до-класичного періоду&amp;quot;, з якого веде відлік існування цивілізації майя.&lt;br /&gt;
== [[Файл:211504010643101а.jpg]] ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Майські звичаї ===&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
На сім'ї правителів покладався обов'язок проводити обряд кровопускання при кожній важливій події в житті міст-держав – чи то освячення нових будівель, настання посівної, жнив, початок або завершення військової кампанії. За міфологічним уявленням майя, людська кров живила і зміцнювала богів, які, в свою чергу, давали силу людям. Вважалося, що найбільшою магічною силою володіє кров язика, вушних мочок і статевих органів.&lt;br /&gt;
Під час обряду кровопускання на центральній площі міста збиралися тисячні натовпи людей, включаючи танцюристів, музикантів, воїнів і знаті. У кульмінаційний момент церемоніального дійства з'являвся правитель, часто з дружиною, і шипом рослини або обсидіановим ножем пускав собі кров, роблячи розріз на пенісі. Одночасно дружина правителя проколювала собі язик. Після цього вони пропускали через рани грубу мотузку з агави, щоб збільшити кровотечу. Кров капала на смужки паперу, які потім спалювали на вогнищі. Через втрату крові, а також під впливом наркотичних речовин, голодування і інших чинників учасники ритуалу бачили в клубах диму образи богів і предків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл: 2115040ма3.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Соціальна організація ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Товариство майя будувалося за моделлю патріархату: влада і верховенство в сім'ї переходили від батька до сина чи брата. Товариство майя класичної епохи було сильно стратифікованим. Очевидний поділ на соціальні верстви спостерігався в Тікалі в 8 ст. На самому верху соціальної драбини знаходилися правитель і його найближчі родичі, далі йшла вища і середня спадкова знать, яка володіла різним ступенем влади, за ними йшли свита, ремісники, архітектори різного рангу і статусу, нижче стояли багаті, але незнатні землевласники, потім – прості хлібороби-общинники, а на останніх сходинках перебували сироти і раби. Хоча ці групи контактували між собою, вони жили в окремих міських кварталах, мали особливі обов'язки і привілеї і культивували власні звичаї.&lt;br /&gt;
Стародавні майя не знали технології виплавки металів. Знаряддя праці вони виготовляли переважно з каменю, а також з дерева і раковин. Цими знаряддями землероби рубали ліс, орали, сіяли, збирали врожаї. Не знали майя і гончарного кола. При виготовленні керамічних виробів вони розкатували глину в тонкі джгутики і накладали їх один на інший або зліплювали пластини з глини. Обпікалася кераміка не в печах, а на відкритих вогнищах. Гончарним ремеслом займалися як прості люди, так і аристократи. Останні розписували посудини сценами з міфології або палацового життя.&lt;br /&gt;
   &lt;br /&gt;
У пантеоні майя були представлені боги землі, дощу, вітру, блискавки і інших природних сил і явищ. З чотирма сторонами світу асоціювалися чаки, чотири бога дощу. Їх необхідно було задобрювати, щоб вони не наслали зливу і град.&lt;br /&gt;
Одним з трьох головних божеств, богом-творцем світу, творцем людини і культури, владикою стихій, богом ранкової зорі, близнюків, покровителем жрецтва і науки був Кецалькоатль (Кукулькан). Він зображувався у вигляді пернатого змія з людською головою. Втім, число зображень Кецалькоатля величезна, найбільш раннє відноситься до VIII - V століть до нашої ери.&lt;br /&gt;
У релігії майя не було присутніх християнських концепцій гріха, покарання і спокути – вона була призначена підтримувати рівновагу природних стихій і забезпечувати родючість землі. Навіть у 20 ст. на півночі Юкатана практикується релігійний обряд Ча Чак з метою задобрити богів і викликати дощ під час посухи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Майська гра в м'яч ===&lt;br /&gt;
Прототип цієї гри з каучуковим м'ячем, що вимагає великої спритності, виник в Месоамериці ще за дві тисячі років до н.е. Майська гра в м'яч, як і подібні ігри інших народів Месоамерики, містила в собі елементи насильства та жорстокості – вона завершувалася людським жертвопринесенням, заради якого і задумувалася, а ігрові майданчики були обрамлені кілками з людськими черепами. Брали участь у грі лише чоловіки, розділені на дві команди, які включали від одного до чотирьох чоловік. Завдання гравців полягало в тому, щоб не дати м'ячу торкнутися землі і довести його до цілі, утримуючи всіма частинами тіла, за винятком кистей рук і ступень. Гравці одягалися в спеціальний захисний одяг. М'яч частіше бував порожнистим, іноді за каучуковою оболонкою ховався людський череп.&lt;br /&gt;
Майданчики для гри в м'яч складалися з двох паралельних східчастих трибун, між якими розташовувалося ігрове поле, подібне до широкої мощеної алеї. Такі стадіони споруджувалися в кожному місті, а в Ель-Тахін їх налічувалося одинадцять. Мабуть, тут знаходився спортивний і церемоніальний центр, де проводилися широкомасштабні змагання.&lt;br /&gt;
Гра в м'яч почасти нагадувала гладіаторські бої, коли бранці, часом представники знаті з інших міст, боролися за життя, щоб не бути принесеними в жертву. Переможених, пов'язаних разом, скачували сходами пірамід, і вони розбивалися на смерть.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Таблиця &amp;quot;Найважливіші події на території рідного краю&amp;quot;==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;TABLE BORDER&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;TH&amp;gt; Дата         &amp;lt;/TH&amp;gt; &amp;lt;TH&amp;gt;   Історична подія   &amp;lt;/TH&amp;gt; &lt;br /&gt;
 &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &amp;lt;TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;TD  height=24px;&amp;gt; 1000 до н. е. — 317  &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt; Докласичний період    &amp;lt;/TD&amp;gt; &lt;br /&gt;
 &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;   317—987     &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;  Класичний період &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;   987 — 16 століття    &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;  Посткласичний період  &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/TABLE&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:Photo 5.jpg|right|450px|]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=='''Ресурси:'''==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на презентацію  у '''Google Диск''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на власний фотоальбом у  '''Google Диск''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на власний блог у [http://www.blogger.com Blogger];&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на добірку відеоматеріалів;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на опитування або анкету у '''Google Форми''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на спільний груповий постер.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Сторінка проекту [[Моє рідне місто або село]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>4083209</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22_%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%94_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D1%8F.%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%94_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%BC%D1%83%D0%BB_%22</id>
		<title>Стаття до проекту &quot; Могутнє поселення майя.Стародавнє місто Калакмул &quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22_%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%94_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D1%8F.%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%94_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%BC%D1%83%D0%BB_%22"/>
				<updated>2015-10-18T09:18:19Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;4083209: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=== Стародавнє місто Калакмул, могутнє поселення майя, Мексика ===&lt;br /&gt;
1. Майя – цивілізація в Центральній Америці,що існувала приблизно з 1500 р. до н. е. до іспанського завоювання у ХVІ ст. до н. е. Давня цивілізація майя була такою високорозвиненою, що дотепер дивує світ. Майя – одна з найяскравіших цивілізацій доколумбової Америки. Це &amp;quot;культура-загадка&amp;quot;, &amp;quot;культура-феномен&amp;quot;, повна суперечностей і парадоксів. Вона породила величезну кількість питань, та не на всі є відповіді.&lt;br /&gt;
Майя, історичний та сучасний індіанський народ, який створив одну з найбільш високорозвинених цивілізацій Америки і в цілому Стародавнього світу. Деякі культурні традиції стародавніх майя зберігають близько 2,5 млн. їхніх сучасних нащадків, які представляють більше 30 етнічних груп і мовних діалектів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідно до переказів, майя прийшли на територію теперішньої Мексики з Гондурасу й Гватемали. Швидкий та масштабний ріст їхніх міст наштовхує на однозначний висновок: до свого приходу сюди майя вже мали єдину й давню культуру. Нова територія майя мала форму трикутника, його кути утворювали міста Вашактун, Паленке, Копан. Інші центри, що виникли пізніше, перебували на сторонах трикутника й усередині нього. Тоді виявилася ще одна специфічна риса майя – розширення земель ішло від периферії до центру, а не навпаки, як усюди.&lt;br /&gt;
Міста-держави народу майя (самі великі й відомі з них – Тікаль. Копан, Чіч΄єн-Іца, Ушмаль) були осередками влади й культури. Вони мали свою схему забудови. Ядро (ритуальна, храмова зона) розташовувалося на пагорбі. Довкола нього перебували палаци жерців і знаті (амельхенів). Зазвичай це були монументальні палаци з каменю й поступово переходили в одно- та п'ятиповерхові споруди, які були розташовані на терасах і платформах, фасадом орієнтовані на схід. Вони мали свої вівтарі, лазні, були обставлені простими, але зручними меблями (ліжками із пруття, дерев'яними й кам'яними ослонами, столами й ширмами).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У цей час (2007 р. до н. е.) територія, на якій відбувався розвиток цивілізації майя, входила до складу держав: Мексики (штати Ч΄япас, Кампече, Юкатан, Кінтана-Роо), Гватемали, Белізу, Сальвадору, Гондурасу (західна частина). Знайдено близько 1 000 городищ культури майя (на початок 80-х років XX ст., але не всі з них на сьогодні розкопані або досліджені археологами) та 3 000 селищ.&lt;br /&gt;
[[Файл:Достопремичательности 2115040.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Місце розташування ===&lt;br /&gt;
Близько 10 000 років тому, коли закінчився останній льодовиковий період, люди з півночі рушили освоювати південні землі, відомі тепер під назвою Латинська Америка. Вони розселилися на території, що склала потім область майя, з горами й долинами, густими лісами й безводними рівнинами. До область майя входять сучасні Гватемала, Беліз, південна Мексика, Гондурас, Сальвадор.&lt;br /&gt;
Протягом наступних 6 000 років місцеве населення перейшло від напівкочового існування мисливців-збирачів до більш осілого землеробського способу життя. Вони навчилися вирощувати кукурудзу й боби, за допомогою різноманітних кам'яних пристосувань подрібнювали зерно й готували їжу. Поступово виникали селища. Приблизно в 1 000 р. до н. е. почалося масштабне будівництво поселень сільського типу, що стало початком так званого &amp;quot;до-класичного періоду&amp;quot;, з якого веде відлік існування цивілізації майя.&lt;br /&gt;
== [[Файл:211504010643101а.jpg]] ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Майські звичаї ===&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
На сім'ї правителів покладався обов'язок проводити обряд кровопускання при кожній важливій події в житті міст-держав – чи то освячення нових будівель, настання посівної, жнив, початок або завершення військової кампанії. За міфологічним уявленням майя, людська кров живила і зміцнювала богів, які, в свою чергу, давали силу людям. Вважалося, що найбільшою магічною силою володіє кров язика, вушних мочок і статевих органів.&lt;br /&gt;
Під час обряду кровопускання на центральній площі міста збиралися тисячні натовпи людей, включаючи танцюристів, музикантів, воїнів і знаті. У кульмінаційний момент церемоніального дійства з'являвся правитель, часто з дружиною, і шипом рослини або обсидіановим ножем пускав собі кров, роблячи розріз на пенісі. Одночасно дружина правителя проколювала собі язик. Після цього вони пропускали через рани грубу мотузку з агави, щоб збільшити кровотечу. Кров капала на смужки паперу, які потім спалювали на вогнищі. Через втрату крові, а також під впливом наркотичних речовин, голодування і інших чинників учасники ритуалу бачили в клубах диму образи богів і предків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл: 2115040ма3.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Соціальна організація ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Товариство майя будувалося за моделлю патріархату: влада і верховенство в сім'ї переходили від батька до сина чи брата. Товариство майя класичної епохи було сильно стратифікованим. Очевидний поділ на соціальні верстви спостерігався в Тікалі в 8 ст. На самому верху соціальної драбини знаходилися правитель і його найближчі родичі, далі йшла вища і середня спадкова знать, яка володіла різним ступенем влади, за ними йшли свита, ремісники, архітектори різного рангу і статусу, нижче стояли багаті, але незнатні землевласники, потім – прості хлібороби-общинники, а на останніх сходинках перебували сироти і раби. Хоча ці групи контактували між собою, вони жили в окремих міських кварталах, мали особливі обов'язки і привілеї і культивували власні звичаї.&lt;br /&gt;
Стародавні майя не знали технології виплавки металів. Знаряддя праці вони виготовляли переважно з каменю, а також з дерева і раковин. Цими знаряддями землероби рубали ліс, орали, сіяли, збирали врожаї. Не знали майя і гончарного кола. При виготовленні керамічних виробів вони розкатували глину в тонкі джгутики і накладали їх один на інший або зліплювали пластини з глини. Обпікалася кераміка не в печах, а на відкритих вогнищах. Гончарним ремеслом займалися як прості люди, так і аристократи. Останні розписували посудини сценами з міфології або палацового життя.&lt;br /&gt;
   &lt;br /&gt;
У пантеоні майя були представлені боги землі, дощу, вітру, блискавки і інших природних сил і явищ. З чотирма сторонами світу асоціювалися чаки, чотири бога дощу. Їх необхідно було задобрювати, щоб вони не наслали зливу і град.&lt;br /&gt;
Одним з трьох головних божеств, богом-творцем світу, творцем людини і культури, владикою стихій, богом ранкової зорі, близнюків, покровителем жрецтва і науки був Кецалькоатль (Кукулькан). Він зображувався у вигляді пернатого змія з людською головою. Втім, число зображень Кецалькоатля величезна, найбільш раннє відноситься до VIII - V століть до нашої ери.&lt;br /&gt;
У релігії майя не було присутніх християнських концепцій гріха, покарання і спокути – вона була призначена підтримувати рівновагу природних стихій і забезпечувати родючість землі. Навіть у 20 ст. на півночі Юкатана практикується релігійний обряд Ча Чак з метою задобрити богів і викликати дощ під час посухи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== МАЙСЬКА ГРА В М'ЯЧ ===&lt;br /&gt;
Прототип цієї гри з каучуковим м'ячем, що вимагає великої спритності, виник в Месоамериці ще за дві тисячі років до н.е. Майська гра в м'яч, як і подібні ігри інших народів Месоамерики, містила в собі елементи насильства та жорстокості – вона завершувалася людським жертвопринесенням, заради якого і задумувалася, а ігрові майданчики були обрамлені кілками з людськими черепами. Брали участь у грі лише чоловіки, розділені на дві команди, які включали від одного до чотирьох чоловік. Завдання гравців полягало в тому, щоб не дати м'ячу торкнутися землі і довести його до цілі, утримуючи всіма частинами тіла, за винятком кистей рук і ступень. Гравці одягалися в спеціальний захисний одяг. М'яч частіше бував порожнистим, іноді за каучуковою оболонкою ховався людський череп.&lt;br /&gt;
Майданчики для гри в м'яч складалися з двох паралельних східчастих трибун, між якими розташовувалося ігрове поле, подібне до широкої мощеної алеї. Такі стадіони споруджувалися в кожному місті, а в Ель-Тахін їх налічувалося одинадцять. Мабуть, тут знаходився спортивний і церемоніальний центр, де проводилися широкомасштабні змагання.&lt;br /&gt;
Гра в м'яч почасти нагадувала гладіаторські бої, коли бранці, часом представники знаті з інших міст, боролися за життя, щоб не бути принесеними в жертву. Переможених, пов'язаних разом, скачували сходами пірамід, і вони розбивалися на смерть.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Таблиця &amp;quot;Найважливіші події на території рідного краю&amp;quot;==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;TABLE BORDER&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;TH&amp;gt; Дата         &amp;lt;/TH&amp;gt; &amp;lt;TH&amp;gt;   Історична подія   &amp;lt;/TH&amp;gt; &lt;br /&gt;
 &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &amp;lt;TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;TD  height=24px;&amp;gt; 1000 до н. е. — 317  &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt; Докласичний період    &amp;lt;/TD&amp;gt; &lt;br /&gt;
 &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;   317—987     &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;  Класичний період &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;   987 — 16 століття    &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;  Посткласичний період  &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/TABLE&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:Photo 5.jpg|right|450px|]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=='''Ресурси:'''==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на презентацію  у '''Google Диск''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на власний фотоальбом у  '''Google Диск''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на власний блог у [http://www.blogger.com Blogger];&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на добірку відеоматеріалів;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на опитування або анкету у '''Google Форми''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на спільний груповий постер.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Сторінка проекту [[Моє рідне місто або село]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>4083209</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22_%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%94_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D1%8F.%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%94_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%BC%D1%83%D0%BB_%22</id>
		<title>Стаття до проекту &quot; Могутнє поселення майя.Стародавнє місто Калакмул &quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22_%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%94_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D1%8F.%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%94_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%BC%D1%83%D0%BB_%22"/>
				<updated>2015-10-18T09:17:42Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;4083209: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=== Стародавнє місто Калакмул, могутнє поселення майя, Мексика ===&lt;br /&gt;
1. Майя – цивілізація в Центральній Америці,що існувала приблизно з 1500 р. до н. е. до іспанського завоювання у ХVІ ст. до н. е. Давня цивілізація майя була такою високорозвиненою, що дотепер дивує світ. Майя – одна з найяскравіших цивілізацій доколумбової Америки. Це &amp;quot;культура-загадка&amp;quot;, &amp;quot;культура-феномен&amp;quot;, повна суперечностей і парадоксів. Вона породила величезну кількість питань, та не на всі є відповіді.&lt;br /&gt;
Майя, історичний та сучасний індіанський народ, який створив одну з найбільш високорозвинених цивілізацій Америки і в цілому Стародавнього світу. Деякі культурні традиції стародавніх майя зберігають близько 2,5 млн. їхніх сучасних нащадків, які представляють більше 30 етнічних груп і мовних діалектів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідно до переказів, майя прийшли на територію теперішньої Мексики з Гондурасу й Гватемали. Швидкий та масштабний ріст їхніх міст наштовхує на однозначний висновок: до свого приходу сюди майя вже мали єдину й давню культуру. Нова територія майя мала форму трикутника, його кути утворювали міста Вашактун, Паленке, Копан. Інші центри, що виникли пізніше, перебували на сторонах трикутника й усередині нього. Тоді виявилася ще одна специфічна риса майя – розширення земель ішло від периферії до центру, а не навпаки, як усюди.&lt;br /&gt;
Міста-держави народу майя (самі великі й відомі з них – Тікаль. Копан, Чіч΄єн-Іца, Ушмаль) були осередками влади й культури. Вони мали свою схему забудови. Ядро (ритуальна, храмова зона) розташовувалося на пагорбі. Довкола нього перебували палаци жерців і знаті (амельхенів). Зазвичай це були монументальні палаци з каменю й поступово переходили в одно- та п'ятиповерхові споруди, які були розташовані на терасах і платформах, фасадом орієнтовані на схід. Вони мали свої вівтарі, лазні, були обставлені простими, але зручними меблями (ліжками із пруття, дерев'яними й кам'яними ослонами, столами й ширмами).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У цей час (2007 р. до н. е.) територія, на якій відбувався розвиток цивілізації майя, входила до складу держав: Мексики (штати Ч΄япас, Кампече, Юкатан, Кінтана-Роо), Гватемали, Белізу, Сальвадору, Гондурасу (західна частина). Знайдено близько 1 000 городищ культури майя (на початок 80-х років XX ст., але не всі з них на сьогодні розкопані або досліджені археологами) та 3 000 селищ.&lt;br /&gt;
[[Файл:Достопремичательности 2115040.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Місце розташування ===&lt;br /&gt;
Близько 10 000 років тому, коли закінчився останній льодовиковий період, люди з півночі рушили освоювати південні землі, відомі тепер під назвою Латинська Америка. Вони розселилися на території, що склала потім область майя, з горами й долинами, густими лісами й безводними рівнинами. До область майя входять сучасні Гватемала, Беліз, південна Мексика, Гондурас, Сальвадор.&lt;br /&gt;
Протягом наступних 6 000 років місцеве населення перейшло від напівкочового існування мисливців-збирачів до більш осілого землеробського способу життя. Вони навчилися вирощувати кукурудзу й боби, за допомогою різноманітних кам'яних пристосувань подрібнювали зерно й готували їжу. Поступово виникали селища. Приблизно в 1 000 р. до н. е. почалося масштабне будівництво поселень сільського типу, що стало початком так званого &amp;quot;до-класичного періоду&amp;quot;, з якого веде відлік існування цивілізації майя.&lt;br /&gt;
== [[Файл:211504010643101а.jpg]] ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Майські звичаї ===&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
На сім'ї правителів покладався обов'язок проводити обряд кровопускання при кожній важливій події в житті міст-держав – чи то освячення нових будівель, настання посівної, жнив, початок або завершення військової кампанії. За міфологічним уявленням майя, людська кров живила і зміцнювала богів, які, в свою чергу, давали силу людям. Вважалося, що найбільшою магічною силою володіє кров язика, вушних мочок і статевих органів.&lt;br /&gt;
Під час обряду кровопускання на центральній площі міста збиралися тисячні натовпи людей, включаючи танцюристів, музикантів, воїнів і знаті. У кульмінаційний момент церемоніального дійства з'являвся правитель, часто з дружиною, і шипом рослини або обсидіановим ножем пускав собі кров, роблячи розріз на пенісі. Одночасно дружина правителя проколювала собі язик. Після цього вони пропускали через рани грубу мотузку з агави, щоб збільшити кровотечу. Кров капала на смужки паперу, які потім спалювали на вогнищі. Через втрату крові, а також під впливом наркотичних речовин, голодування і інших чинників учасники ритуалу бачили в клубах диму образи богів і предків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:2115040ма3.jpg]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Соціальна організація ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Товариство майя будувалося за моделлю патріархату: влада і верховенство в сім'ї переходили від батька до сина чи брата. Товариство майя класичної епохи було сильно стратифікованим. Очевидний поділ на соціальні верстви спостерігався в Тікалі в 8 ст. На самому верху соціальної драбини знаходилися правитель і його найближчі родичі, далі йшла вища і середня спадкова знать, яка володіла різним ступенем влади, за ними йшли свита, ремісники, архітектори різного рангу і статусу, нижче стояли багаті, але незнатні землевласники, потім – прості хлібороби-общинники, а на останніх сходинках перебували сироти і раби. Хоча ці групи контактували між собою, вони жили в окремих міських кварталах, мали особливі обов'язки і привілеї і культивували власні звичаї.&lt;br /&gt;
Стародавні майя не знали технології виплавки металів. Знаряддя праці вони виготовляли переважно з каменю, а також з дерева і раковин. Цими знаряддями землероби рубали ліс, орали, сіяли, збирали врожаї. Не знали майя і гончарного кола. При виготовленні керамічних виробів вони розкатували глину в тонкі джгутики і накладали їх один на інший або зліплювали пластини з глини. Обпікалася кераміка не в печах, а на відкритих вогнищах. Гончарним ремеслом займалися як прості люди, так і аристократи. Останні розписували посудини сценами з міфології або палацового життя.&lt;br /&gt;
   &lt;br /&gt;
У пантеоні майя були представлені боги землі, дощу, вітру, блискавки і інших природних сил і явищ. З чотирма сторонами світу асоціювалися чаки, чотири бога дощу. Їх необхідно було задобрювати, щоб вони не наслали зливу і град.&lt;br /&gt;
Одним з трьох головних божеств, богом-творцем світу, творцем людини і культури, владикою стихій, богом ранкової зорі, близнюків, покровителем жрецтва і науки був Кецалькоатль (Кукулькан). Він зображувався у вигляді пернатого змія з людською головою. Втім, число зображень Кецалькоатля величезна, найбільш раннє відноситься до VIII - V століть до нашої ери.&lt;br /&gt;
У релігії майя не було присутніх християнських концепцій гріха, покарання і спокути – вона була призначена підтримувати рівновагу природних стихій і забезпечувати родючість землі. Навіть у 20 ст. на півночі Юкатана практикується релігійний обряд Ча Чак з метою задобрити богів і викликати дощ під час посухи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== МАЙСЬКА ГРА В М'ЯЧ ===&lt;br /&gt;
Прототип цієї гри з каучуковим м'ячем, що вимагає великої спритності, виник в Месоамериці ще за дві тисячі років до н.е. Майська гра в м'яч, як і подібні ігри інших народів Месоамерики, містила в собі елементи насильства та жорстокості – вона завершувалася людським жертвопринесенням, заради якого і задумувалася, а ігрові майданчики були обрамлені кілками з людськими черепами. Брали участь у грі лише чоловіки, розділені на дві команди, які включали від одного до чотирьох чоловік. Завдання гравців полягало в тому, щоб не дати м'ячу торкнутися землі і довести його до цілі, утримуючи всіма частинами тіла, за винятком кистей рук і ступень. Гравці одягалися в спеціальний захисний одяг. М'яч частіше бував порожнистим, іноді за каучуковою оболонкою ховався людський череп.&lt;br /&gt;
Майданчики для гри в м'яч складалися з двох паралельних східчастих трибун, між якими розташовувалося ігрове поле, подібне до широкої мощеної алеї. Такі стадіони споруджувалися в кожному місті, а в Ель-Тахін їх налічувалося одинадцять. Мабуть, тут знаходився спортивний і церемоніальний центр, де проводилися широкомасштабні змагання.&lt;br /&gt;
Гра в м'яч почасти нагадувала гладіаторські бої, коли бранці, часом представники знаті з інших міст, боролися за життя, щоб не бути принесеними в жертву. Переможених, пов'язаних разом, скачували сходами пірамід, і вони розбивалися на смерть.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Таблиця &amp;quot;Найважливіші події на території рідного краю&amp;quot;==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;TABLE BORDER&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;TH&amp;gt; Дата         &amp;lt;/TH&amp;gt; &amp;lt;TH&amp;gt;   Історична подія   &amp;lt;/TH&amp;gt; &lt;br /&gt;
 &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &amp;lt;TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;TD  height=24px;&amp;gt; 1000 до н. е. — 317  &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt; Докласичний період    &amp;lt;/TD&amp;gt; &lt;br /&gt;
 &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;   317—987     &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;  Класичний період &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;   987 — 16 століття    &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;  Посткласичний період  &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/TABLE&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:Photo 5.jpg|right|450px|]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=='''Ресурси:'''==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на презентацію  у '''Google Диск''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на власний фотоальбом у  '''Google Диск''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на власний блог у [http://www.blogger.com Blogger];&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на добірку відеоматеріалів;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на опитування або анкету у '''Google Форми''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на спільний груповий постер.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Сторінка проекту [[Моє рідне місто або село]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>4083209</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:2115040%D0%BC%D0%B03.jpg</id>
		<title>Файл:2115040ма3.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:2115040%D0%BC%D0%B03.jpg"/>
				<updated>2015-10-18T09:17:01Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;4083209: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>4083209</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22_%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%94_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D1%8F.%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%94_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%BC%D1%83%D0%BB_%22</id>
		<title>Стаття до проекту &quot; Могутнє поселення майя.Стародавнє місто Калакмул &quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22_%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%94_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D1%8F.%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%94_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%BC%D1%83%D0%BB_%22"/>
				<updated>2015-10-18T09:15:37Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;4083209: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=== Стародавнє місто Калакмул, могутнє поселення майя, Мексика ===&lt;br /&gt;
1. Майя – цивілізація в Центральній Америці,що існувала приблизно з 1500 р. до н. е. до іспанського завоювання у ХVІ ст. до н. е. Давня цивілізація майя була такою високорозвиненою, що дотепер дивує світ. Майя – одна з найяскравіших цивілізацій доколумбової Америки. Це &amp;quot;культура-загадка&amp;quot;, &amp;quot;культура-феномен&amp;quot;, повна суперечностей і парадоксів. Вона породила величезну кількість питань, та не на всі є відповіді.&lt;br /&gt;
Майя, історичний та сучасний індіанський народ, який створив одну з найбільш високорозвинених цивілізацій Америки і в цілому Стародавнього світу. Деякі культурні традиції стародавніх майя зберігають близько 2,5 млн. їхніх сучасних нащадків, які представляють більше 30 етнічних груп і мовних діалектів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідно до переказів, майя прийшли на територію теперішньої Мексики з Гондурасу й Гватемали. Швидкий та масштабний ріст їхніх міст наштовхує на однозначний висновок: до свого приходу сюди майя вже мали єдину й давню культуру. Нова територія майя мала форму трикутника, його кути утворювали міста Вашактун, Паленке, Копан. Інші центри, що виникли пізніше, перебували на сторонах трикутника й усередині нього. Тоді виявилася ще одна специфічна риса майя – розширення земель ішло від периферії до центру, а не навпаки, як усюди.&lt;br /&gt;
Міста-держави народу майя (самі великі й відомі з них – Тікаль. Копан, Чіч΄єн-Іца, Ушмаль) були осередками влади й культури. Вони мали свою схему забудови. Ядро (ритуальна, храмова зона) розташовувалося на пагорбі. Довкола нього перебували палаци жерців і знаті (амельхенів). Зазвичай це були монументальні палаци з каменю й поступово переходили в одно- та п'ятиповерхові споруди, які були розташовані на терасах і платформах, фасадом орієнтовані на схід. Вони мали свої вівтарі, лазні, були обставлені простими, але зручними меблями (ліжками із пруття, дерев'яними й кам'яними ослонами, столами й ширмами).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У цей час (2007 р. до н. е.) територія, на якій відбувався розвиток цивілізації майя, входила до складу держав: Мексики (штати Ч΄япас, Кампече, Юкатан, Кінтана-Роо), Гватемали, Белізу, Сальвадору, Гондурасу (західна частина). Знайдено близько 1 000 городищ культури майя (на початок 80-х років XX ст., але не всі з них на сьогодні розкопані або досліджені археологами) та 3 000 селищ.&lt;br /&gt;
[[Файл:Достопремичательности 2115040.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Місце розташування ===&lt;br /&gt;
Близько 10 000 років тому, коли закінчився останній льодовиковий період, люди з півночі рушили освоювати південні землі, відомі тепер під назвою Латинська Америка. Вони розселилися на території, що склала потім область майя, з горами й долинами, густими лісами й безводними рівнинами. До область майя входять сучасні Гватемала, Беліз, південна Мексика, Гондурас, Сальвадор.&lt;br /&gt;
Протягом наступних 6 000 років місцеве населення перейшло від напівкочового існування мисливців-збирачів до більш осілого землеробського способу життя. Вони навчилися вирощувати кукурудзу й боби, за допомогою різноманітних кам'яних пристосувань подрібнювали зерно й готували їжу. Поступово виникали селища. Приблизно в 1 000 р. до н. е. почалося масштабне будівництво поселень сільського типу, що стало початком так званого &amp;quot;до-класичного періоду&amp;quot;, з якого веде відлік існування цивілізації майя.&lt;br /&gt;
== [[Файл:211504010643101а.jpg]] ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Майські звичаї ===&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
На сім'ї правителів покладався обов'язок проводити обряд кровопускання при кожній важливій події в житті міст-держав – чи то освячення нових будівель, настання посівної, жнив, початок або завершення військової кампанії. За міфологічним уявленням майя, людська кров живила і зміцнювала богів, які, в свою чергу, давали силу людям. Вважалося, що найбільшою магічною силою володіє кров язика, вушних мочок і статевих органів.&lt;br /&gt;
Під час обряду кровопускання на центральній площі міста збиралися тисячні натовпи людей, включаючи танцюристів, музикантів, воїнів і знаті. У кульмінаційний момент церемоніального дійства з'являвся правитель, часто з дружиною, і шипом рослини або обсидіановим ножем пускав собі кров, роблячи розріз на пенісі. Одночасно дружина правителя проколювала собі язик. Після цього вони пропускали через рани грубу мотузку з агави, щоб збільшити кровотечу. Кров капала на смужки паперу, які потім спалювали на вогнищі. Через втрату крові, а також під впливом наркотичних речовин, голодування і інших чинників учасники ритуалу бачили в клубах диму образи богів і предків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:маямуж2115040.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Соціальна організація ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Товариство майя будувалося за моделлю патріархату: влада і верховенство в сім'ї переходили від батька до сина чи брата. Товариство майя класичної епохи було сильно стратифікованим. Очевидний поділ на соціальні верстви спостерігався в Тікалі в 8 ст. На самому верху соціальної драбини знаходилися правитель і його найближчі родичі, далі йшла вища і середня спадкова знать, яка володіла різним ступенем влади, за ними йшли свита, ремісники, архітектори різного рангу і статусу, нижче стояли багаті, але незнатні землевласники, потім – прості хлібороби-общинники, а на останніх сходинках перебували сироти і раби. Хоча ці групи контактували між собою, вони жили в окремих міських кварталах, мали особливі обов'язки і привілеї і культивували власні звичаї.&lt;br /&gt;
Стародавні майя не знали технології виплавки металів. Знаряддя праці вони виготовляли переважно з каменю, а також з дерева і раковин. Цими знаряддями землероби рубали ліс, орали, сіяли, збирали врожаї. Не знали майя і гончарного кола. При виготовленні керамічних виробів вони розкатували глину в тонкі джгутики і накладали їх один на інший або зліплювали пластини з глини. Обпікалася кераміка не в печах, а на відкритих вогнищах. Гончарним ремеслом займалися як прості люди, так і аристократи. Останні розписували посудини сценами з міфології або палацового життя.&lt;br /&gt;
   &lt;br /&gt;
У пантеоні майя були представлені боги землі, дощу, вітру, блискавки і інших природних сил і явищ. З чотирма сторонами світу асоціювалися чаки, чотири бога дощу. Їх необхідно було задобрювати, щоб вони не наслали зливу і град.&lt;br /&gt;
Одним з трьох головних божеств, богом-творцем світу, творцем людини і культури, владикою стихій, богом ранкової зорі, близнюків, покровителем жрецтва і науки був Кецалькоатль (Кукулькан). Він зображувався у вигляді пернатого змія з людською головою. Втім, число зображень Кецалькоатля величезна, найбільш раннє відноситься до VIII - V століть до нашої ери.&lt;br /&gt;
У релігії майя не було присутніх християнських концепцій гріха, покарання і спокути – вона була призначена підтримувати рівновагу природних стихій і забезпечувати родючість землі. Навіть у 20 ст. на півночі Юкатана практикується релігійний обряд Ча Чак з метою задобрити богів і викликати дощ під час посухи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== МАЙСЬКА ГРА В М'ЯЧ ===&lt;br /&gt;
Прототип цієї гри з каучуковим м'ячем, що вимагає великої спритності, виник в Месоамериці ще за дві тисячі років до н.е. Майська гра в м'яч, як і подібні ігри інших народів Месоамерики, містила в собі елементи насильства та жорстокості – вона завершувалася людським жертвопринесенням, заради якого і задумувалася, а ігрові майданчики були обрамлені кілками з людськими черепами. Брали участь у грі лише чоловіки, розділені на дві команди, які включали від одного до чотирьох чоловік. Завдання гравців полягало в тому, щоб не дати м'ячу торкнутися землі і довести його до цілі, утримуючи всіма частинами тіла, за винятком кистей рук і ступень. Гравці одягалися в спеціальний захисний одяг. М'яч частіше бував порожнистим, іноді за каучуковою оболонкою ховався людський череп.&lt;br /&gt;
Майданчики для гри в м'яч складалися з двох паралельних східчастих трибун, між якими розташовувалося ігрове поле, подібне до широкої мощеної алеї. Такі стадіони споруджувалися в кожному місті, а в Ель-Тахін їх налічувалося одинадцять. Мабуть, тут знаходився спортивний і церемоніальний центр, де проводилися широкомасштабні змагання.&lt;br /&gt;
Гра в м'яч почасти нагадувала гладіаторські бої, коли бранці, часом представники знаті з інших міст, боролися за життя, щоб не бути принесеними в жертву. Переможених, пов'язаних разом, скачували сходами пірамід, і вони розбивалися на смерть.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Таблиця &amp;quot;Найважливіші події на території рідного краю&amp;quot;==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;TABLE BORDER&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;TH&amp;gt; Дата         &amp;lt;/TH&amp;gt; &amp;lt;TH&amp;gt;   Історична подія   &amp;lt;/TH&amp;gt; &lt;br /&gt;
 &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &amp;lt;TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;TD  height=24px;&amp;gt; 1000 до н. е. — 317  &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt; Докласичний період    &amp;lt;/TD&amp;gt; &lt;br /&gt;
 &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;   317—987     &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;  Класичний період &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;   987 — 16 століття    &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;  Посткласичний період  &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/TABLE&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:Photo 5.jpg|right|450px|]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=='''Ресурси:'''==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на презентацію  у '''Google Диск''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на власний фотоальбом у  '''Google Диск''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на власний блог у [http://www.blogger.com Blogger];&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на добірку відеоматеріалів;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на опитування або анкету у '''Google Форми''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на спільний груповий постер.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Сторінка проекту [[Моє рідне місто або село]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>4083209</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22_%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%94_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D1%8F.%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%94_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%BC%D1%83%D0%BB_%22</id>
		<title>Стаття до проекту &quot; Могутнє поселення майя.Стародавнє місто Калакмул &quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22_%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%94_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D1%8F.%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%94_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%BC%D1%83%D0%BB_%22"/>
				<updated>2015-10-18T09:14:36Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;4083209: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=== Стародавнє місто Калакмул, могутнє поселення майя, Мексика ===&lt;br /&gt;
1. Майя – цивілізація в Центральній Америці,що існувала приблизно з 1500 р. до н. е. до іспанського завоювання у ХVІ ст. до н. е. Давня цивілізація майя була такою високорозвиненою, що дотепер дивує світ. Майя – одна з найяскравіших цивілізацій доколумбової Америки. Це &amp;quot;культура-загадка&amp;quot;, &amp;quot;культура-феномен&amp;quot;, повна суперечностей і парадоксів. Вона породила величезну кількість питань, та не на всі є відповіді.&lt;br /&gt;
Майя, історичний та сучасний індіанський народ, який створив одну з найбільш високорозвинених цивілізацій Америки і в цілому Стародавнього світу. Деякі культурні традиції стародавніх майя зберігають близько 2,5 млн. їхніх сучасних нащадків, які представляють більше 30 етнічних груп і мовних діалектів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідно до переказів, майя прийшли на територію теперішньої Мексики з Гондурасу й Гватемали. Швидкий та масштабний ріст їхніх міст наштовхує на однозначний висновок: до свого приходу сюди майя вже мали єдину й давню культуру. Нова територія майя мала форму трикутника, його кути утворювали міста Вашактун, Паленке, Копан. Інші центри, що виникли пізніше, перебували на сторонах трикутника й усередині нього. Тоді виявилася ще одна специфічна риса майя – розширення земель ішло від периферії до центру, а не навпаки, як усюди.&lt;br /&gt;
Міста-держави народу майя (самі великі й відомі з них – Тікаль. Копан, Чіч΄єн-Іца, Ушмаль) були осередками влади й культури. Вони мали свою схему забудови. Ядро (ритуальна, храмова зона) розташовувалося на пагорбі. Довкола нього перебували палаци жерців і знаті (амельхенів). Зазвичай це були монументальні палаци з каменю й поступово переходили в одно- та п'ятиповерхові споруди, які були розташовані на терасах і платформах, фасадом орієнтовані на схід. Вони мали свої вівтарі, лазні, були обставлені простими, але зручними меблями (ліжками із пруття, дерев'яними й кам'яними ослонами, столами й ширмами).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У цей час (2007 р. до н. е.) територія, на якій відбувався розвиток цивілізації майя, входила до складу держав: Мексики (штати Ч΄япас, Кампече, Юкатан, Кінтана-Роо), Гватемали, Белізу, Сальвадору, Гондурасу (західна частина). Знайдено близько 1 000 городищ культури майя (на початок 80-х років XX ст., але не всі з них на сьогодні розкопані або досліджені археологами) та 3 000 селищ.&lt;br /&gt;
[[Файл:Достопремичательности 2115040.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Місце розташування ===&lt;br /&gt;
Близько 10 000 років тому, коли закінчився останній льодовиковий період, люди з півночі рушили освоювати південні землі, відомі тепер під назвою Латинська Америка. Вони розселилися на території, що склала потім область майя, з горами й долинами, густими лісами й безводними рівнинами. До область майя входять сучасні Гватемала, Беліз, південна Мексика, Гондурас, Сальвадор.&lt;br /&gt;
Протягом наступних 6 000 років місцеве населення перейшло від напівкочового існування мисливців-збирачів до більш осілого землеробського способу життя. Вони навчилися вирощувати кукурудзу й боби, за допомогою різноманітних кам'яних пристосувань подрібнювали зерно й готували їжу. Поступово виникали селища. Приблизно в 1 000 р. до н. е. почалося масштабне будівництво поселень сільського типу, що стало початком так званого &amp;quot;до-класичного періоду&amp;quot;, з якого веде відлік існування цивілізації майя.&lt;br /&gt;
== [[Файл:211504010643101а.jpg]] ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Майські звичаї ===&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
На сім'ї правителів покладався обов'язок проводити обряд кровопускання при кожній важливій події в житті міст-держав – чи то освячення нових будівель, настання посівної, жнив, початок або завершення військової кампанії. За міфологічним уявленням майя, людська кров живила і зміцнювала богів, які, в свою чергу, давали силу людям. Вважалося, що найбільшою магічною силою володіє кров язика, вушних мочок і статевих органів.&lt;br /&gt;
Під час обряду кровопускання на центральній площі міста збиралися тисячні натовпи людей, включаючи танцюристів, музикантів, воїнів і знаті. У кульмінаційний момент церемоніального дійства з'являвся правитель, часто з дружиною, і шипом рослини або обсидіановим ножем пускав собі кров, роблячи розріз на пенісі. Одночасно дружина правителя проколювала собі язик. Після цього вони пропускали через рани грубу мотузку з агави, щоб збільшити кровотечу. Кров капала на смужки паперу, які потім спалювали на вогнищі. Через втрату крові, а також під впливом наркотичних речовин, голодування і інших чинників учасники ритуалу бачили в клубах диму образи богів і предків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл: маямуж2115040.jpg ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Соціальна організація ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Товариство майя будувалося за моделлю патріархату: влада і верховенство в сім'ї переходили від батька до сина чи брата. Товариство майя класичної епохи було сильно стратифікованим. Очевидний поділ на соціальні верстви спостерігався в Тікалі в 8 ст. На самому верху соціальної драбини знаходилися правитель і його найближчі родичі, далі йшла вища і середня спадкова знать, яка володіла різним ступенем влади, за ними йшли свита, ремісники, архітектори різного рангу і статусу, нижче стояли багаті, але незнатні землевласники, потім – прості хлібороби-общинники, а на останніх сходинках перебували сироти і раби. Хоча ці групи контактували між собою, вони жили в окремих міських кварталах, мали особливі обов'язки і привілеї і культивували власні звичаї.&lt;br /&gt;
Стародавні майя не знали технології виплавки металів. Знаряддя праці вони виготовляли переважно з каменю, а також з дерева і раковин. Цими знаряддями землероби рубали ліс, орали, сіяли, збирали врожаї. Не знали майя і гончарного кола. При виготовленні керамічних виробів вони розкатували глину в тонкі джгутики і накладали їх один на інший або зліплювали пластини з глини. Обпікалася кераміка не в печах, а на відкритих вогнищах. Гончарним ремеслом займалися як прості люди, так і аристократи. Останні розписували посудини сценами з міфології або палацового життя.&lt;br /&gt;
   &lt;br /&gt;
У пантеоні майя були представлені боги землі, дощу, вітру, блискавки і інших природних сил і явищ. З чотирма сторонами світу асоціювалися чаки, чотири бога дощу. Їх необхідно було задобрювати, щоб вони не наслали зливу і град.&lt;br /&gt;
Одним з трьох головних божеств, богом-творцем світу, творцем людини і культури, владикою стихій, богом ранкової зорі, близнюків, покровителем жрецтва і науки був Кецалькоатль (Кукулькан). Він зображувався у вигляді пернатого змія з людською головою. Втім, число зображень Кецалькоатля величезна, найбільш раннє відноситься до VIII - V століть до нашої ери.&lt;br /&gt;
У релігії майя не було присутніх християнських концепцій гріха, покарання і спокути – вона була призначена підтримувати рівновагу природних стихій і забезпечувати родючість землі. Навіть у 20 ст. на півночі Юкатана практикується релігійний обряд Ча Чак з метою задобрити богів і викликати дощ під час посухи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== МАЙСЬКА ГРА В М'ЯЧ ===&lt;br /&gt;
Прототип цієї гри з каучуковим м'ячем, що вимагає великої спритності, виник в Месоамериці ще за дві тисячі років до н.е. Майська гра в м'яч, як і подібні ігри інших народів Месоамерики, містила в собі елементи насильства та жорстокості – вона завершувалася людським жертвопринесенням, заради якого і задумувалася, а ігрові майданчики були обрамлені кілками з людськими черепами. Брали участь у грі лише чоловіки, розділені на дві команди, які включали від одного до чотирьох чоловік. Завдання гравців полягало в тому, щоб не дати м'ячу торкнутися землі і довести його до цілі, утримуючи всіма частинами тіла, за винятком кистей рук і ступень. Гравці одягалися в спеціальний захисний одяг. М'яч частіше бував порожнистим, іноді за каучуковою оболонкою ховався людський череп.&lt;br /&gt;
Майданчики для гри в м'яч складалися з двох паралельних східчастих трибун, між якими розташовувалося ігрове поле, подібне до широкої мощеної алеї. Такі стадіони споруджувалися в кожному місті, а в Ель-Тахін їх налічувалося одинадцять. Мабуть, тут знаходився спортивний і церемоніальний центр, де проводилися широкомасштабні змагання.&lt;br /&gt;
Гра в м'яч почасти нагадувала гладіаторські бої, коли бранці, часом представники знаті з інших міст, боролися за життя, щоб не бути принесеними в жертву. Переможених, пов'язаних разом, скачували сходами пірамід, і вони розбивалися на смерть.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Таблиця &amp;quot;Найважливіші події на території рідного краю&amp;quot;==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;TABLE BORDER&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;TH&amp;gt; Дата         &amp;lt;/TH&amp;gt; &amp;lt;TH&amp;gt;   Історична подія   &amp;lt;/TH&amp;gt; &lt;br /&gt;
 &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &amp;lt;TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;TD  height=24px;&amp;gt; 1000 до н. е. — 317  &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt; Докласичний період    &amp;lt;/TD&amp;gt; &lt;br /&gt;
 &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;   317—987     &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;  Класичний період &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;   987 — 16 століття    &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;  Посткласичний період  &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/TABLE&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:Photo 5.jpg|right|450px|]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=='''Ресурси:'''==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на презентацію  у '''Google Диск''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на власний фотоальбом у  '''Google Диск''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на власний блог у [http://www.blogger.com Blogger];&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на добірку відеоматеріалів;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на опитування або анкету у '''Google Форми''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на спільний груповий постер.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Сторінка проекту [[Моє рідне місто або село]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>4083209</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22_%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%94_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D1%8F.%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%94_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%BC%D1%83%D0%BB_%22</id>
		<title>Стаття до проекту &quot; Могутнє поселення майя.Стародавнє місто Калакмул &quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22_%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%94_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D1%8F.%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%94_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%BC%D1%83%D0%BB_%22"/>
				<updated>2015-10-18T09:13:05Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;4083209: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=== Стародавнє місто Калакмул, могутнє поселення майя, Мексика ===&lt;br /&gt;
1. Майя – цивілізація в Центральній Америці,що існувала приблизно з 1500 р. до н. е. до іспанського завоювання у ХVІ ст. до н. е. Давня цивілізація майя була такою високорозвиненою, що дотепер дивує світ. Майя – одна з найяскравіших цивілізацій доколумбової Америки. Це &amp;quot;культура-загадка&amp;quot;, &amp;quot;культура-феномен&amp;quot;, повна суперечностей і парадоксів. Вона породила величезну кількість питань, та не на всі є відповіді.&lt;br /&gt;
Майя, історичний та сучасний індіанський народ, який створив одну з найбільш високорозвинених цивілізацій Америки і в цілому Стародавнього світу. Деякі культурні традиції стародавніх майя зберігають близько 2,5 млн. їхніх сучасних нащадків, які представляють більше 30 етнічних груп і мовних діалектів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідно до переказів, майя прийшли на територію теперішньої Мексики з Гондурасу й Гватемали. Швидкий та масштабний ріст їхніх міст наштовхує на однозначний висновок: до свого приходу сюди майя вже мали єдину й давню культуру. Нова територія майя мала форму трикутника, його кути утворювали міста Вашактун, Паленке, Копан. Інші центри, що виникли пізніше, перебували на сторонах трикутника й усередині нього. Тоді виявилася ще одна специфічна риса майя – розширення земель ішло від периферії до центру, а не навпаки, як усюди.&lt;br /&gt;
Міста-держави народу майя (самі великі й відомі з них – Тікаль. Копан, Чіч΄єн-Іца, Ушмаль) були осередками влади й культури. Вони мали свою схему забудови. Ядро (ритуальна, храмова зона) розташовувалося на пагорбі. Довкола нього перебували палаци жерців і знаті (амельхенів). Зазвичай це були монументальні палаци з каменю й поступово переходили в одно- та п'ятиповерхові споруди, які були розташовані на терасах і платформах, фасадом орієнтовані на схід. Вони мали свої вівтарі, лазні, були обставлені простими, але зручними меблями (ліжками із пруття, дерев'яними й кам'яними ослонами, столами й ширмами).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У цей час (2007 р. до н. е.) територія, на якій відбувався розвиток цивілізації майя, входила до складу держав: Мексики (штати Ч΄япас, Кампече, Юкатан, Кінтана-Роо), Гватемали, Белізу, Сальвадору, Гондурасу (західна частина). Знайдено близько 1 000 городищ культури майя (на початок 80-х років XX ст., але не всі з них на сьогодні розкопані або досліджені археологами) та 3 000 селищ.&lt;br /&gt;
[[Файл:Достопремичательности 2115040.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Місце розташування ===&lt;br /&gt;
Близько 10 000 років тому, коли закінчився останній льодовиковий період, люди з півночі рушили освоювати південні землі, відомі тепер під назвою Латинська Америка. Вони розселилися на території, що склала потім область майя, з горами й долинами, густими лісами й безводними рівнинами. До область майя входять сучасні Гватемала, Беліз, південна Мексика, Гондурас, Сальвадор.&lt;br /&gt;
Протягом наступних 6 000 років місцеве населення перейшло від напівкочового існування мисливців-збирачів до більш осілого землеробського способу життя. Вони навчилися вирощувати кукурудзу й боби, за допомогою різноманітних кам'яних пристосувань подрібнювали зерно й готували їжу. Поступово виникали селища. Приблизно в 1 000 р. до н. е. почалося масштабне будівництво поселень сільського типу, що стало початком так званого &amp;quot;до-класичного періоду&amp;quot;, з якого веде відлік існування цивілізації майя.&lt;br /&gt;
== [[Файл:211504010643101а.jpg]] ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Майські звичаї ===&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
На сім'ї правителів покладався обов'язок проводити обряд кровопускання при кожній важливій події в житті міст-держав – чи то освячення нових будівель, настання посівної, жнив, початок або завершення військової кампанії. За міфологічним уявленням майя, людська кров живила і зміцнювала богів, які, в свою чергу, давали силу людям. Вважалося, що найбільшою магічною силою володіє кров язика, вушних мочок і статевих органів.&lt;br /&gt;
Під час обряду кровопускання на центральній площі міста збиралися тисячні натовпи людей, включаючи танцюристів, музикантів, воїнів і знаті. У кульмінаційний момент церемоніального дійства з'являвся правитель, часто з дружиною, і шипом рослини або обсидіановим ножем пускав собі кров, роблячи розріз на пенісі. Одночасно дружина правителя проколювала собі язик. Після цього вони пропускали через рани грубу мотузку з агави, щоб збільшити кровотечу. Кров капала на смужки паперу, які потім спалювали на вогнищі. Через втрату крові, а також під впливом наркотичних речовин, голодування і інших чинників учасники ритуалу бачили в клубах диму образи богів і предків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл: маямуж2115040.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Соціальна організація ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Товариство майя будувалося за моделлю патріархату: влада і верховенство в сім'ї переходили від батька до сина чи брата. Товариство майя класичної епохи було сильно стратифікованим. Очевидний поділ на соціальні верстви спостерігався в Тікалі в 8 ст. На самому верху соціальної драбини знаходилися правитель і його найближчі родичі, далі йшла вища і середня спадкова знать, яка володіла різним ступенем влади, за ними йшли свита, ремісники, архітектори різного рангу і статусу, нижче стояли багаті, але незнатні землевласники, потім – прості хлібороби-общинники, а на останніх сходинках перебували сироти і раби. Хоча ці групи контактували між собою, вони жили в окремих міських кварталах, мали особливі обов'язки і привілеї і культивували власні звичаї.&lt;br /&gt;
Стародавні майя не знали технології виплавки металів. Знаряддя праці вони виготовляли переважно з каменю, а також з дерева і раковин. Цими знаряддями землероби рубали ліс, орали, сіяли, збирали врожаї. Не знали майя і гончарного кола. При виготовленні керамічних виробів вони розкатували глину в тонкі джгутики і накладали їх один на інший або зліплювали пластини з глини. Обпікалася кераміка не в печах, а на відкритих вогнищах. Гончарним ремеслом займалися як прості люди, так і аристократи. Останні розписували посудини сценами з міфології або палацового життя.&lt;br /&gt;
   &lt;br /&gt;
У пантеоні майя були представлені боги землі, дощу, вітру, блискавки і інших природних сил і явищ. З чотирма сторонами світу асоціювалися чаки, чотири бога дощу. Їх необхідно було задобрювати, щоб вони не наслали зливу і град.&lt;br /&gt;
Одним з трьох головних божеств, богом-творцем світу, творцем людини і культури, владикою стихій, богом ранкової зорі, близнюків, покровителем жрецтва і науки був Кецалькоатль (Кукулькан). Він зображувався у вигляді пернатого змія з людською головою. Втім, число зображень Кецалькоатля величезна, найбільш раннє відноситься до VIII - V століть до нашої ери.&lt;br /&gt;
У релігії майя не було присутніх християнських концепцій гріха, покарання і спокути – вона була призначена підтримувати рівновагу природних стихій і забезпечувати родючість землі. Навіть у 20 ст. на півночі Юкатана практикується релігійний обряд Ча Чак з метою задобрити богів і викликати дощ під час посухи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== МАЙСЬКА ГРА В М'ЯЧ ===&lt;br /&gt;
Прототип цієї гри з каучуковим м'ячем, що вимагає великої спритності, виник в Месоамериці ще за дві тисячі років до н.е. Майська гра в м'яч, як і подібні ігри інших народів Месоамерики, містила в собі елементи насильства та жорстокості – вона завершувалася людським жертвопринесенням, заради якого і задумувалася, а ігрові майданчики були обрамлені кілками з людськими черепами. Брали участь у грі лише чоловіки, розділені на дві команди, які включали від одного до чотирьох чоловік. Завдання гравців полягало в тому, щоб не дати м'ячу торкнутися землі і довести його до цілі, утримуючи всіма частинами тіла, за винятком кистей рук і ступень. Гравці одягалися в спеціальний захисний одяг. М'яч частіше бував порожнистим, іноді за каучуковою оболонкою ховався людський череп.&lt;br /&gt;
Майданчики для гри в м'яч складалися з двох паралельних східчастих трибун, між якими розташовувалося ігрове поле, подібне до широкої мощеної алеї. Такі стадіони споруджувалися в кожному місті, а в Ель-Тахін їх налічувалося одинадцять. Мабуть, тут знаходився спортивний і церемоніальний центр, де проводилися широкомасштабні змагання.&lt;br /&gt;
Гра в м'яч почасти нагадувала гладіаторські бої, коли бранці, часом представники знаті з інших міст, боролися за життя, щоб не бути принесеними в жертву. Переможених, пов'язаних разом, скачували сходами пірамід, і вони розбивалися на смерть.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Таблиця &amp;quot;Найважливіші події на території рідного краю&amp;quot;==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;TABLE BORDER&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;TH&amp;gt; Дата         &amp;lt;/TH&amp;gt; &amp;lt;TH&amp;gt;   Історична подія   &amp;lt;/TH&amp;gt; &lt;br /&gt;
 &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &amp;lt;TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;TD  height=24px;&amp;gt; 1000 до н. е. — 317  &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt; Докласичний період    &amp;lt;/TD&amp;gt; &lt;br /&gt;
 &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;   317—987     &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;  Класичний період &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;   987 — 16 століття    &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;  Посткласичний період  &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/TABLE&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:Photo 5.jpg|right|450px|]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=='''Ресурси:'''==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на презентацію  у '''Google Диск''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на власний фотоальбом у  '''Google Диск''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на власний блог у [http://www.blogger.com Blogger];&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на добірку відеоматеріалів;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на опитування або анкету у '''Google Форми''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на спільний груповий постер.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Сторінка проекту [[Моє рідне місто або село]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>4083209</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22_%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%94_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D1%8F.%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%94_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%BC%D1%83%D0%BB_%22</id>
		<title>Стаття до проекту &quot; Могутнє поселення майя.Стародавнє місто Калакмул &quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22_%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%94_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D1%8F.%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%94_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%BC%D1%83%D0%BB_%22"/>
				<updated>2015-10-18T09:12:38Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;4083209: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=== Стародавнє місто Калакмул, могутнє поселення майя, Мексика ===&lt;br /&gt;
1. Майя – цивілізація в Центральній Америці,що існувала приблизно з 1500 р. до н. е. до іспанського завоювання у ХVІ ст. до н. е. Давня цивілізація майя була такою високорозвиненою, що дотепер дивує світ. Майя – одна з найяскравіших цивілізацій доколумбової Америки. Це &amp;quot;культура-загадка&amp;quot;, &amp;quot;культура-феномен&amp;quot;, повна суперечностей і парадоксів. Вона породила величезну кількість питань, та не на всі є відповіді.&lt;br /&gt;
Майя, історичний та сучасний індіанський народ, який створив одну з найбільш високорозвинених цивілізацій Америки і в цілому Стародавнього світу. Деякі культурні традиції стародавніх майя зберігають близько 2,5 млн. їхніх сучасних нащадків, які представляють більше 30 етнічних груп і мовних діалектів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідно до переказів, майя прийшли на територію теперішньої Мексики з Гондурасу й Гватемали. Швидкий та масштабний ріст їхніх міст наштовхує на однозначний висновок: до свого приходу сюди майя вже мали єдину й давню культуру. Нова територія майя мала форму трикутника, його кути утворювали міста Вашактун, Паленке, Копан. Інші центри, що виникли пізніше, перебували на сторонах трикутника й усередині нього. Тоді виявилася ще одна специфічна риса майя – розширення земель ішло від периферії до центру, а не навпаки, як усюди.&lt;br /&gt;
Міста-держави народу майя (самі великі й відомі з них – Тікаль. Копан, Чіч΄єн-Іца, Ушмаль) були осередками влади й культури. Вони мали свою схему забудови. Ядро (ритуальна, храмова зона) розташовувалося на пагорбі. Довкола нього перебували палаци жерців і знаті (амельхенів). Зазвичай це були монументальні палаци з каменю й поступово переходили в одно- та п'ятиповерхові споруди, які були розташовані на терасах і платформах, фасадом орієнтовані на схід. Вони мали свої вівтарі, лазні, були обставлені простими, але зручними меблями (ліжками із пруття, дерев'яними й кам'яними ослонами, столами й ширмами).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У цей час (2007 р. до н. е.) територія, на якій відбувався розвиток цивілізації майя, входила до складу держав: Мексики (штати Ч΄япас, Кампече, Юкатан, Кінтана-Роо), Гватемали, Белізу, Сальвадору, Гондурасу (західна частина). Знайдено близько 1 000 городищ культури майя (на початок 80-х років XX ст., але не всі з них на сьогодні розкопані або досліджені археологами) та 3 000 селищ.&lt;br /&gt;
[[Файл:Достопремичательности 2115040.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Місце розташування ===&lt;br /&gt;
Близько 10 000 років тому, коли закінчився останній льодовиковий період, люди з півночі рушили освоювати південні землі, відомі тепер під назвою Латинська Америка. Вони розселилися на території, що склала потім область майя, з горами й долинами, густими лісами й безводними рівнинами. До область майя входять сучасні Гватемала, Беліз, південна Мексика, Гондурас, Сальвадор.&lt;br /&gt;
Протягом наступних 6 000 років місцеве населення перейшло від напівкочового існування мисливців-збирачів до більш осілого землеробського способу життя. Вони навчилися вирощувати кукурудзу й боби, за допомогою різноманітних кам'яних пристосувань подрібнювали зерно й готували їжу. Поступово виникали селища. Приблизно в 1 000 р. до н. е. почалося масштабне будівництво поселень сільського типу, що стало початком так званого &amp;quot;до-класичного періоду&amp;quot;, з якого веде відлік існування цивілізації майя.&lt;br /&gt;
== [[Файл:211504010643101а.jpg]] ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Майські звичаї ===&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
На сім'ї правителів покладався обов'язок проводити обряд кровопускання при кожній важливій події в житті міст-держав – чи то освячення нових будівель, настання посівної, жнив, початок або завершення військової кампанії. За міфологічним уявленням майя, людська кров живила і зміцнювала богів, які, в свою чергу, давали силу людям. Вважалося, що найбільшою магічною силою володіє кров язика, вушних мочок і статевих органів.&lt;br /&gt;
Під час обряду кровопускання на центральній площі міста збиралися тисячні натовпи людей, включаючи танцюристів, музикантів, воїнів і знаті. У кульмінаційний момент церемоніального дійства з'являвся правитель, часто з дружиною, і шипом рослини або обсидіановим ножем пускав собі кров, роблячи розріз на пенісі. Одночасно дружина правителя проколювала собі язик. Після цього вони пропускали через рани грубу мотузку з агави, щоб збільшити кровотечу. Кров капала на смужки паперу, які потім спалювали на вогнищі. Через втрату крові, а також під впливом наркотичних речовин, голодування і інших чинників учасники ритуалу бачили в клубах диму образи богів і предків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:маямуж2115040.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Соціальна організація ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Товариство майя будувалося за моделлю патріархату: влада і верховенство в сім'ї переходили від батька до сина чи брата. Товариство майя класичної епохи було сильно стратифікованим. Очевидний поділ на соціальні верстви спостерігався в Тікалі в 8 ст. На самому верху соціальної драбини знаходилися правитель і його найближчі родичі, далі йшла вища і середня спадкова знать, яка володіла різним ступенем влади, за ними йшли свита, ремісники, архітектори різного рангу і статусу, нижче стояли багаті, але незнатні землевласники, потім – прості хлібороби-общинники, а на останніх сходинках перебували сироти і раби. Хоча ці групи контактували між собою, вони жили в окремих міських кварталах, мали особливі обов'язки і привілеї і культивували власні звичаї.&lt;br /&gt;
Стародавні майя не знали технології виплавки металів. Знаряддя праці вони виготовляли переважно з каменю, а також з дерева і раковин. Цими знаряддями землероби рубали ліс, орали, сіяли, збирали врожаї. Не знали майя і гончарного кола. При виготовленні керамічних виробів вони розкатували глину в тонкі джгутики і накладали їх один на інший або зліплювали пластини з глини. Обпікалася кераміка не в печах, а на відкритих вогнищах. Гончарним ремеслом займалися як прості люди, так і аристократи. Останні розписували посудини сценами з міфології або палацового життя.&lt;br /&gt;
   &lt;br /&gt;
У пантеоні майя були представлені боги землі, дощу, вітру, блискавки і інших природних сил і явищ. З чотирма сторонами світу асоціювалися чаки, чотири бога дощу. Їх необхідно було задобрювати, щоб вони не наслали зливу і град.&lt;br /&gt;
Одним з трьох головних божеств, богом-творцем світу, творцем людини і культури, владикою стихій, богом ранкової зорі, близнюків, покровителем жрецтва і науки був Кецалькоатль (Кукулькан). Він зображувався у вигляді пернатого змія з людською головою. Втім, число зображень Кецалькоатля величезна, найбільш раннє відноситься до VIII - V століть до нашої ери.&lt;br /&gt;
У релігії майя не було присутніх християнських концепцій гріха, покарання і спокути – вона була призначена підтримувати рівновагу природних стихій і забезпечувати родючість землі. Навіть у 20 ст. на півночі Юкатана практикується релігійний обряд Ча Чак з метою задобрити богів і викликати дощ під час посухи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== МАЙСЬКА ГРА В М'ЯЧ ===&lt;br /&gt;
Прототип цієї гри з каучуковим м'ячем, що вимагає великої спритності, виник в Месоамериці ще за дві тисячі років до н.е. Майська гра в м'яч, як і подібні ігри інших народів Месоамерики, містила в собі елементи насильства та жорстокості – вона завершувалася людським жертвопринесенням, заради якого і задумувалася, а ігрові майданчики були обрамлені кілками з людськими черепами. Брали участь у грі лише чоловіки, розділені на дві команди, які включали від одного до чотирьох чоловік. Завдання гравців полягало в тому, щоб не дати м'ячу торкнутися землі і довести його до цілі, утримуючи всіма частинами тіла, за винятком кистей рук і ступень. Гравці одягалися в спеціальний захисний одяг. М'яч частіше бував порожнистим, іноді за каучуковою оболонкою ховався людський череп.&lt;br /&gt;
Майданчики для гри в м'яч складалися з двох паралельних східчастих трибун, між якими розташовувалося ігрове поле, подібне до широкої мощеної алеї. Такі стадіони споруджувалися в кожному місті, а в Ель-Тахін їх налічувалося одинадцять. Мабуть, тут знаходився спортивний і церемоніальний центр, де проводилися широкомасштабні змагання.&lt;br /&gt;
Гра в м'яч почасти нагадувала гладіаторські бої, коли бранці, часом представники знаті з інших міст, боролися за життя, щоб не бути принесеними в жертву. Переможених, пов'язаних разом, скачували сходами пірамід, і вони розбивалися на смерть.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Таблиця &amp;quot;Найважливіші події на території рідного краю&amp;quot;==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;TABLE BORDER&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;TH&amp;gt; Дата         &amp;lt;/TH&amp;gt; &amp;lt;TH&amp;gt;   Історична подія   &amp;lt;/TH&amp;gt; &lt;br /&gt;
 &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &amp;lt;TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;TD  height=24px;&amp;gt; 1000 до н. е. — 317  &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt; Докласичний період    &amp;lt;/TD&amp;gt; &lt;br /&gt;
 &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;   317—987     &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;  Класичний період &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;   987 — 16 століття    &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;  Посткласичний період  &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/TABLE&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:Photo 5.jpg|right|450px|]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=='''Ресурси:'''==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на презентацію  у '''Google Диск''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на власний фотоальбом у  '''Google Диск''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на власний блог у [http://www.blogger.com Blogger];&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на добірку відеоматеріалів;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на опитування або анкету у '''Google Форми''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на спільний груповий постер.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Сторінка проекту [[Моє рідне місто або село]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>4083209</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9C%D0%B0%D1%8F%D0%BC%D1%83%D0%B62115040.JPG</id>
		<title>Файл:Маямуж2115040.JPG</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9C%D0%B0%D1%8F%D0%BC%D1%83%D0%B62115040.JPG"/>
				<updated>2015-10-18T09:10:49Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;4083209: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>4083209</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22_%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%94_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D1%8F.%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%94_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%BC%D1%83%D0%BB_%22</id>
		<title>Стаття до проекту &quot; Могутнє поселення майя.Стародавнє місто Калакмул &quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22_%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%94_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D1%8F.%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%94_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%BC%D1%83%D0%BB_%22"/>
				<updated>2015-10-18T09:09:32Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;4083209: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=== Стародавнє місто Калакмул, могутнє поселення майя, Мексика ===&lt;br /&gt;
1. Майя – цивілізація в Центральній Америці,що існувала приблизно з 1500 р. до н. е. до іспанського завоювання у ХVІ ст. до н. е. Давня цивілізація майя була такою високорозвиненою, що дотепер дивує світ. Майя – одна з найяскравіших цивілізацій доколумбової Америки. Це &amp;quot;культура-загадка&amp;quot;, &amp;quot;культура-феномен&amp;quot;, повна суперечностей і парадоксів. Вона породила величезну кількість питань, та не на всі є відповіді.&lt;br /&gt;
Майя, історичний та сучасний індіанський народ, який створив одну з найбільш високорозвинених цивілізацій Америки і в цілому Стародавнього світу. Деякі культурні традиції стародавніх майя зберігають близько 2,5 млн. їхніх сучасних нащадків, які представляють більше 30 етнічних груп і мовних діалектів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідно до переказів, майя прийшли на територію теперішньої Мексики з Гондурасу й Гватемали. Швидкий та масштабний ріст їхніх міст наштовхує на однозначний висновок: до свого приходу сюди майя вже мали єдину й давню культуру. Нова територія майя мала форму трикутника, його кути утворювали міста Вашактун, Паленке, Копан. Інші центри, що виникли пізніше, перебували на сторонах трикутника й усередині нього. Тоді виявилася ще одна специфічна риса майя – розширення земель ішло від периферії до центру, а не навпаки, як усюди.&lt;br /&gt;
Міста-держави народу майя (самі великі й відомі з них – Тікаль. Копан, Чіч΄єн-Іца, Ушмаль) були осередками влади й культури. Вони мали свою схему забудови. Ядро (ритуальна, храмова зона) розташовувалося на пагорбі. Довкола нього перебували палаци жерців і знаті (амельхенів). Зазвичай це були монументальні палаци з каменю й поступово переходили в одно- та п'ятиповерхові споруди, які були розташовані на терасах і платформах, фасадом орієнтовані на схід. Вони мали свої вівтарі, лазні, були обставлені простими, але зручними меблями (ліжками із пруття, дерев'яними й кам'яними ослонами, столами й ширмами).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У цей час (2007 р. до н. е.) територія, на якій відбувався розвиток цивілізації майя, входила до складу держав: Мексики (штати Ч΄япас, Кампече, Юкатан, Кінтана-Роо), Гватемали, Белізу, Сальвадору, Гондурасу (західна частина). Знайдено близько 1 000 городищ культури майя (на початок 80-х років XX ст., але не всі з них на сьогодні розкопані або досліджені археологами) та 3 000 селищ.&lt;br /&gt;
[[Файл:Достопремичательности 2115040.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Місце розташування ===&lt;br /&gt;
Близько 10 000 років тому, коли закінчився останній льодовиковий період, люди з півночі рушили освоювати південні землі, відомі тепер під назвою Латинська Америка. Вони розселилися на території, що склала потім область майя, з горами й долинами, густими лісами й безводними рівнинами. До область майя входять сучасні Гватемала, Беліз, південна Мексика, Гондурас, Сальвадор.&lt;br /&gt;
Протягом наступних 6 000 років місцеве населення перейшло від напівкочового існування мисливців-збирачів до більш осілого землеробського способу життя. Вони навчилися вирощувати кукурудзу й боби, за допомогою різноманітних кам'яних пристосувань подрібнювали зерно й готували їжу. Поступово виникали селища. Приблизно в 1 000 р. до н. е. почалося масштабне будівництво поселень сільського типу, що стало початком так званого &amp;quot;до-класичного періоду&amp;quot;, з якого веде відлік існування цивілізації майя.&lt;br /&gt;
== [[Файл:211504010643101а.jpg]] ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Майські звичаї ===&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
На сім'ї правителів покладався обов'язок проводити обряд кровопускання при кожній важливій події в житті міст-держав – чи то освячення нових будівель, настання посівної, жнив, початок або завершення військової кампанії. За міфологічним уявленням майя, людська кров живила і зміцнювала богів, які, в свою чергу, давали силу людям. Вважалося, що найбільшою магічною силою володіє кров язика, вушних мочок і статевих органів.&lt;br /&gt;
Під час обряду кровопускання на центральній площі міста збиралися тисячні натовпи людей, включаючи танцюристів, музикантів, воїнів і знаті. У кульмінаційний момент церемоніального дійства з'являвся правитель, часто з дружиною, і шипом рослини або обсидіановим ножем пускав собі кров, роблячи розріз на пенісі. Одночасно дружина правителя проколювала собі язик. Після цього вони пропускали через рани грубу мотузку з агави, щоб збільшити кровотечу. Кров капала на смужки паперу, які потім спалювали на вогнищі. Через втрату крові, а також під впливом наркотичних речовин, голодування і інших чинників учасники ритуалу бачили в клубах диму образи богів і предків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Соціальна організація ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Товариство майя будувалося за моделлю патріархату: влада і верховенство в сім'ї переходили від батька до сина чи брата. Товариство майя класичної епохи було сильно стратифікованим. Очевидний поділ на соціальні верстви спостерігався в Тікалі в 8 ст. На самому верху соціальної драбини знаходилися правитель і його найближчі родичі, далі йшла вища і середня спадкова знать, яка володіла різним ступенем влади, за ними йшли свита, ремісники, архітектори різного рангу і статусу, нижче стояли багаті, але незнатні землевласники, потім – прості хлібороби-общинники, а на останніх сходинках перебували сироти і раби. Хоча ці групи контактували між собою, вони жили в окремих міських кварталах, мали особливі обов'язки і привілеї і культивували власні звичаї.&lt;br /&gt;
Стародавні майя не знали технології виплавки металів. Знаряддя праці вони виготовляли переважно з каменю, а також з дерева і раковин. Цими знаряддями землероби рубали ліс, орали, сіяли, збирали врожаї. Не знали майя і гончарного кола. При виготовленні керамічних виробів вони розкатували глину в тонкі джгутики і накладали їх один на інший або зліплювали пластини з глини. Обпікалася кераміка не в печах, а на відкритих вогнищах. Гончарним ремеслом займалися як прості люди, так і аристократи. Останні розписували посудини сценами з міфології або палацового життя.&lt;br /&gt;
   &lt;br /&gt;
У пантеоні майя були представлені боги землі, дощу, вітру, блискавки і інших природних сил і явищ. З чотирма сторонами світу асоціювалися чаки, чотири бога дощу. Їх необхідно було задобрювати, щоб вони не наслали зливу і град.&lt;br /&gt;
Одним з трьох головних божеств, богом-творцем світу, творцем людини і культури, владикою стихій, богом ранкової зорі, близнюків, покровителем жрецтва і науки був Кецалькоатль (Кукулькан). Він зображувався у вигляді пернатого змія з людською головою. Втім, число зображень Кецалькоатля величезна, найбільш раннє відноситься до VIII - V століть до нашої ери.&lt;br /&gt;
У релігії майя не було присутніх християнських концепцій гріха, покарання і спокути – вона була призначена підтримувати рівновагу природних стихій і забезпечувати родючість землі. Навіть у 20 ст. на півночі Юкатана практикується релігійний обряд Ча Чак з метою задобрити богів і викликати дощ під час посухи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== МАЙСЬКА ГРА В М'ЯЧ ===&lt;br /&gt;
Прототип цієї гри з каучуковим м'ячем, що вимагає великої спритності, виник в Месоамериці ще за дві тисячі років до н.е. Майська гра в м'яч, як і подібні ігри інших народів Месоамерики, містила в собі елементи насильства та жорстокості – вона завершувалася людським жертвопринесенням, заради якого і задумувалася, а ігрові майданчики були обрамлені кілками з людськими черепами. Брали участь у грі лише чоловіки, розділені на дві команди, які включали від одного до чотирьох чоловік. Завдання гравців полягало в тому, щоб не дати м'ячу торкнутися землі і довести його до цілі, утримуючи всіма частинами тіла, за винятком кистей рук і ступень. Гравці одягалися в спеціальний захисний одяг. М'яч частіше бував порожнистим, іноді за каучуковою оболонкою ховався людський череп.&lt;br /&gt;
Майданчики для гри в м'яч складалися з двох паралельних східчастих трибун, між якими розташовувалося ігрове поле, подібне до широкої мощеної алеї. Такі стадіони споруджувалися в кожному місті, а в Ель-Тахін їх налічувалося одинадцять. Мабуть, тут знаходився спортивний і церемоніальний центр, де проводилися широкомасштабні змагання.&lt;br /&gt;
Гра в м'яч почасти нагадувала гладіаторські бої, коли бранці, часом представники знаті з інших міст, боролися за життя, щоб не бути принесеними в жертву. Переможених, пов'язаних разом, скачували сходами пірамід, і вони розбивалися на смерть.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Таблиця &amp;quot;Найважливіші події на території рідного краю&amp;quot;==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;TABLE BORDER&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;TH&amp;gt; Дата         &amp;lt;/TH&amp;gt; &amp;lt;TH&amp;gt;   Історична подія   &amp;lt;/TH&amp;gt; &lt;br /&gt;
 &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &amp;lt;TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;TD  height=24px;&amp;gt; 1000 до н. е. — 317  &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt; Докласичний період    &amp;lt;/TD&amp;gt; &lt;br /&gt;
 &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;   317—987     &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;  Класичний період &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;   987 — 16 століття    &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;  Посткласичний період  &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/TABLE&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:Photo 5.jpg|right|450px|]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=='''Ресурси:'''==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на презентацію  у '''Google Диск''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на власний фотоальбом у  '''Google Диск''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на власний блог у [http://www.blogger.com Blogger];&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на добірку відеоматеріалів;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на опитування або анкету у '''Google Форми''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на спільний груповий постер.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Сторінка проекту [[Моє рідне місто або село]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>4083209</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22_%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%94_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D1%8F.%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%94_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%BC%D1%83%D0%BB_%22</id>
		<title>Стаття до проекту &quot; Могутнє поселення майя.Стародавнє місто Калакмул &quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22_%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%94_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D1%8F.%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%94_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%BC%D1%83%D0%BB_%22"/>
				<updated>2015-10-18T09:09:13Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;4083209: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=== Місце розташування ===&lt;br /&gt;
Близько 10 000 років тому, коли закінчився останній льодовиковий період, люди з півночі рушили освоювати південні землі, відомі тепер під назвою Латинська Америка. Вони розселилися на території, що склала потім область майя, з горами й долинами, густими лісами й безводними рівнинами. До область майя входять сучасні Гватемала, Беліз, південна Мексика, Гондурас, Сальвадор.&lt;br /&gt;
Протягом наступних 6 000 років місцеве населення перейшло від напівкочового існування мисливців-збирачів до більш осілого землеробського способу життя. Вони навчилися вирощувати кукурудзу й боби, за допомогою різноманітних кам'яних пристосувань подрібнювали зерно й готували їжу. Поступово виникали селища. Приблизно в 1 000 р. до н. е. почалося масштабне будівництво поселень сільського типу, що стало початком так званого &amp;quot;до-класичного періоду&amp;quot;, з якого веде відлік існування цивілізації майя.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Стародавнє місто Калакмул, могутнє поселення майя, Мексика ===&lt;br /&gt;
1. Майя – цивілізація в Центральній Америці,що існувала приблизно з 1500 р. до н. е. до іспанського завоювання у ХVІ ст. до н. е. Давня цивілізація майя була такою високорозвиненою, що дотепер дивує світ. Майя – одна з найяскравіших цивілізацій доколумбової Америки. Це &amp;quot;культура-загадка&amp;quot;, &amp;quot;культура-феномен&amp;quot;, повна суперечностей і парадоксів. Вона породила величезну кількість питань, та не на всі є відповіді.&lt;br /&gt;
Майя, історичний та сучасний індіанський народ, який створив одну з найбільш високорозвинених цивілізацій Америки і в цілому Стародавнього світу. Деякі культурні традиції стародавніх майя зберігають близько 2,5 млн. їхніх сучасних нащадків, які представляють більше 30 етнічних груп і мовних діалектів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідно до переказів, майя прийшли на територію теперішньої Мексики з Гондурасу й Гватемали. Швидкий та масштабний ріст їхніх міст наштовхує на однозначний висновок: до свого приходу сюди майя вже мали єдину й давню культуру. Нова територія майя мала форму трикутника, його кути утворювали міста Вашактун, Паленке, Копан. Інші центри, що виникли пізніше, перебували на сторонах трикутника й усередині нього. Тоді виявилася ще одна специфічна риса майя – розширення земель ішло від периферії до центру, а не навпаки, як усюди.&lt;br /&gt;
Міста-держави народу майя (самі великі й відомі з них – Тікаль. Копан, Чіч΄єн-Іца, Ушмаль) були осередками влади й культури. Вони мали свою схему забудови. Ядро (ритуальна, храмова зона) розташовувалося на пагорбі. Довкола нього перебували палаци жерців і знаті (амельхенів). Зазвичай це були монументальні палаци з каменю й поступово переходили в одно- та п'ятиповерхові споруди, які були розташовані на терасах і платформах, фасадом орієнтовані на схід. Вони мали свої вівтарі, лазні, були обставлені простими, але зручними меблями (ліжками із пруття, дерев'яними й кам'яними ослонами, столами й ширмами).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У цей час (2007 р. до н. е.) територія, на якій відбувався розвиток цивілізації майя, входила до складу держав: Мексики (штати Ч΄япас, Кампече, Юкатан, Кінтана-Роо), Гватемали, Белізу, Сальвадору, Гондурасу (західна частина). Знайдено близько 1 000 городищ культури майя (на початок 80-х років XX ст., але не всі з них на сьогодні розкопані або досліджені археологами) та 3 000 селищ.&lt;br /&gt;
[[Файл:Достопремичательности 2115040.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Місце розташування ===&lt;br /&gt;
Близько 10 000 років тому, коли закінчився останній льодовиковий період, люди з півночі рушили освоювати південні землі, відомі тепер під назвою Латинська Америка. Вони розселилися на території, що склала потім область майя, з горами й долинами, густими лісами й безводними рівнинами. До область майя входять сучасні Гватемала, Беліз, південна Мексика, Гондурас, Сальвадор.&lt;br /&gt;
Протягом наступних 6 000 років місцеве населення перейшло від напівкочового існування мисливців-збирачів до більш осілого землеробського способу життя. Вони навчилися вирощувати кукурудзу й боби, за допомогою різноманітних кам'яних пристосувань подрібнювали зерно й готували їжу. Поступово виникали селища. Приблизно в 1 000 р. до н. е. почалося масштабне будівництво поселень сільського типу, що стало початком так званого &amp;quot;до-класичного періоду&amp;quot;, з якого веде відлік існування цивілізації майя.&lt;br /&gt;
== [[Файл:211504010643101а.jpg]] ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Майські звичаї ===&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
На сім'ї правителів покладався обов'язок проводити обряд кровопускання при кожній важливій події в житті міст-держав – чи то освячення нових будівель, настання посівної, жнив, початок або завершення військової кампанії. За міфологічним уявленням майя, людська кров живила і зміцнювала богів, які, в свою чергу, давали силу людям. Вважалося, що найбільшою магічною силою володіє кров язика, вушних мочок і статевих органів.&lt;br /&gt;
Під час обряду кровопускання на центральній площі міста збиралися тисячні натовпи людей, включаючи танцюристів, музикантів, воїнів і знаті. У кульмінаційний момент церемоніального дійства з'являвся правитель, часто з дружиною, і шипом рослини або обсидіановим ножем пускав собі кров, роблячи розріз на пенісі. Одночасно дружина правителя проколювала собі язик. Після цього вони пропускали через рани грубу мотузку з агави, щоб збільшити кровотечу. Кров капала на смужки паперу, які потім спалювали на вогнищі. Через втрату крові, а також під впливом наркотичних речовин, голодування і інших чинників учасники ритуалу бачили в клубах диму образи богів і предків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Соціальна організація ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Товариство майя будувалося за моделлю патріархату: влада і верховенство в сім'ї переходили від батька до сина чи брата. Товариство майя класичної епохи було сильно стратифікованим. Очевидний поділ на соціальні верстви спостерігався в Тікалі в 8 ст. На самому верху соціальної драбини знаходилися правитель і його найближчі родичі, далі йшла вища і середня спадкова знать, яка володіла різним ступенем влади, за ними йшли свита, ремісники, архітектори різного рангу і статусу, нижче стояли багаті, але незнатні землевласники, потім – прості хлібороби-общинники, а на останніх сходинках перебували сироти і раби. Хоча ці групи контактували між собою, вони жили в окремих міських кварталах, мали особливі обов'язки і привілеї і культивували власні звичаї.&lt;br /&gt;
Стародавні майя не знали технології виплавки металів. Знаряддя праці вони виготовляли переважно з каменю, а також з дерева і раковин. Цими знаряддями землероби рубали ліс, орали, сіяли, збирали врожаї. Не знали майя і гончарного кола. При виготовленні керамічних виробів вони розкатували глину в тонкі джгутики і накладали їх один на інший або зліплювали пластини з глини. Обпікалася кераміка не в печах, а на відкритих вогнищах. Гончарним ремеслом займалися як прості люди, так і аристократи. Останні розписували посудини сценами з міфології або палацового життя.&lt;br /&gt;
   &lt;br /&gt;
У пантеоні майя були представлені боги землі, дощу, вітру, блискавки і інших природних сил і явищ. З чотирма сторонами світу асоціювалися чаки, чотири бога дощу. Їх необхідно було задобрювати, щоб вони не наслали зливу і град.&lt;br /&gt;
Одним з трьох головних божеств, богом-творцем світу, творцем людини і культури, владикою стихій, богом ранкової зорі, близнюків, покровителем жрецтва і науки був Кецалькоатль (Кукулькан). Він зображувався у вигляді пернатого змія з людською головою. Втім, число зображень Кецалькоатля величезна, найбільш раннє відноситься до VIII - V століть до нашої ери.&lt;br /&gt;
У релігії майя не було присутніх християнських концепцій гріха, покарання і спокути – вона була призначена підтримувати рівновагу природних стихій і забезпечувати родючість землі. Навіть у 20 ст. на півночі Юкатана практикується релігійний обряд Ча Чак з метою задобрити богів і викликати дощ під час посухи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== МАЙСЬКА ГРА В М'ЯЧ ===&lt;br /&gt;
Прототип цієї гри з каучуковим м'ячем, що вимагає великої спритності, виник в Месоамериці ще за дві тисячі років до н.е. Майська гра в м'яч, як і подібні ігри інших народів Месоамерики, містила в собі елементи насильства та жорстокості – вона завершувалася людським жертвопринесенням, заради якого і задумувалася, а ігрові майданчики були обрамлені кілками з людськими черепами. Брали участь у грі лише чоловіки, розділені на дві команди, які включали від одного до чотирьох чоловік. Завдання гравців полягало в тому, щоб не дати м'ячу торкнутися землі і довести його до цілі, утримуючи всіма частинами тіла, за винятком кистей рук і ступень. Гравці одягалися в спеціальний захисний одяг. М'яч частіше бував порожнистим, іноді за каучуковою оболонкою ховався людський череп.&lt;br /&gt;
Майданчики для гри в м'яч складалися з двох паралельних східчастих трибун, між якими розташовувалося ігрове поле, подібне до широкої мощеної алеї. Такі стадіони споруджувалися в кожному місті, а в Ель-Тахін їх налічувалося одинадцять. Мабуть, тут знаходився спортивний і церемоніальний центр, де проводилися широкомасштабні змагання.&lt;br /&gt;
Гра в м'яч почасти нагадувала гладіаторські бої, коли бранці, часом представники знаті з інших міст, боролися за життя, щоб не бути принесеними в жертву. Переможених, пов'язаних разом, скачували сходами пірамід, і вони розбивалися на смерть.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Таблиця &amp;quot;Найважливіші події на території рідного краю&amp;quot;==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;TABLE BORDER&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;TH&amp;gt; Дата         &amp;lt;/TH&amp;gt; &amp;lt;TH&amp;gt;   Історична подія   &amp;lt;/TH&amp;gt; &lt;br /&gt;
 &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &amp;lt;TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;TD  height=24px;&amp;gt; 1000 до н. е. — 317  &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt; Докласичний період    &amp;lt;/TD&amp;gt; &lt;br /&gt;
 &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;   317—987     &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;  Класичний період &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;   987 — 16 століття    &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;  Посткласичний період  &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/TABLE&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:Photo 5.jpg|right|450px|]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=='''Ресурси:'''==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на презентацію  у '''Google Диск''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на власний фотоальбом у  '''Google Диск''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на власний блог у [http://www.blogger.com Blogger];&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на добірку відеоматеріалів;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на опитування або анкету у '''Google Форми''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на спільний груповий постер.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Сторінка проекту [[Моє рідне місто або село]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>4083209</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22_%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%94_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D1%8F.%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%94_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%BC%D1%83%D0%BB_%22</id>
		<title>Стаття до проекту &quot; Могутнє поселення майя.Стародавнє місто Калакмул &quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22_%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%94_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D1%8F.%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%94_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%BC%D1%83%D0%BB_%22"/>
				<updated>2015-10-18T09:03:05Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;4083209: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=== Місце розташування ===&lt;br /&gt;
Близько 10 000 років тому, коли закінчився останній льодовиковий період, люди з півночі рушили освоювати південні землі, відомі тепер під назвою Латинська Америка. Вони розселилися на території, що склала потім область майя, з горами й долинами, густими лісами й безводними рівнинами. До область майя входять сучасні Гватемала, Беліз, південна Мексика, Гондурас, Сальвадор.&lt;br /&gt;
Протягом наступних 6 000 років місцеве населення перейшло від напівкочового існування мисливців-збирачів до більш осілого землеробського способу життя. Вони навчилися вирощувати кукурудзу й боби, за допомогою різноманітних кам'яних пристосувань подрібнювали зерно й готували їжу. Поступово виникали селища. Приблизно в 1 000 р. до н. е. почалося масштабне будівництво поселень сільського типу, що стало початком так званого &amp;quot;до-класичного періоду&amp;quot;, з якого веде відлік існування цивілізації майя.&lt;br /&gt;
== [[Файл:211504010643101а.jpg]] ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Стародавнє місто Калакмул, могутнє поселення майя, Мексика ===&lt;br /&gt;
1. Майя – цивілізація в Центральній Америці,що існувала приблизно з 1500 р. до н. е. до іспанського завоювання у ХVІ ст. до н. е. Давня цивілізація майя була такою високорозвиненою, що дотепер дивує світ. Майя – одна з найяскравіших цивілізацій доколумбової Америки. Це &amp;quot;культура-загадка&amp;quot;, &amp;quot;культура-феномен&amp;quot;, повна суперечностей і парадоксів. Вона породила величезну кількість питань, та не на всі є відповіді.&lt;br /&gt;
Майя, історичний та сучасний індіанський народ, який створив одну з найбільш високорозвинених цивілізацій Америки і в цілому Стародавнього світу. Деякі культурні традиції стародавніх майя зберігають близько 2,5 млн. їхніх сучасних нащадків, які представляють більше 30 етнічних груп і мовних діалектів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідно до переказів, майя прийшли на територію теперішньої Мексики з Гондурасу й Гватемали. Швидкий та масштабний ріст їхніх міст наштовхує на однозначний висновок: до свого приходу сюди майя вже мали єдину й давню культуру. Нова територія майя мала форму трикутника, його кути утворювали міста Вашактун, Паленке, Копан. Інші центри, що виникли пізніше, перебували на сторонах трикутника й усередині нього. Тоді виявилася ще одна специфічна риса майя – розширення земель ішло від периферії до центру, а не навпаки, як усюди.&lt;br /&gt;
Міста-держави народу майя (самі великі й відомі з них – Тікаль. Копан, Чіч΄єн-Іца, Ушмаль) були осередками влади й культури. Вони мали свою схему забудови. Ядро (ритуальна, храмова зона) розташовувалося на пагорбі. Довкола нього перебували палаци жерців і знаті (амельхенів). Зазвичай це були монументальні палаци з каменю й поступово переходили в одно- та п'ятиповерхові споруди, які були розташовані на терасах і платформах, фасадом орієнтовані на схід. Вони мали свої вівтарі, лазні, були обставлені простими, але зручними меблями (ліжками із пруття, дерев'яними й кам'яними ослонами, столами й ширмами).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У цей час (2007 р. до н. е.) територія, на якій відбувався розвиток цивілізації майя, входила до складу держав: Мексики (штати Ч΄япас, Кампече, Юкатан, Кінтана-Роо), Гватемали, Белізу, Сальвадору, Гондурасу (західна частина). Знайдено близько 1 000 городищ культури майя (на початок 80-х років XX ст., але не всі з них на сьогодні розкопані або досліджені археологами) та 3 000 селищ.&lt;br /&gt;
[[Файл:Достопремичательности 2115040.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Майські звичаї ===&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
На сім'ї правителів покладався обов'язок проводити обряд кровопускання при кожній важливій події в житті міст-держав – чи то освячення нових будівель, настання посівної, жнив, початок або завершення військової кампанії. За міфологічним уявленням майя, людська кров живила і зміцнювала богів, які, в свою чергу, давали силу людям. Вважалося, що найбільшою магічною силою володіє кров язика, вушних мочок і статевих органів.&lt;br /&gt;
Під час обряду кровопускання на центральній площі міста збиралися тисячні натовпи людей, включаючи танцюристів, музикантів, воїнів і знаті. У кульмінаційний момент церемоніального дійства з'являвся правитель, часто з дружиною, і шипом рослини або обсидіановим ножем пускав собі кров, роблячи розріз на пенісі. Одночасно дружина правителя проколювала собі язик. Після цього вони пропускали через рани грубу мотузку з агави, щоб збільшити кровотечу. Кров капала на смужки паперу, які потім спалювали на вогнищі. Через втрату крові, а також під впливом наркотичних речовин, голодування і інших чинників учасники ритуалу бачили в клубах диму образи богів і предків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Соціальна організація ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Товариство майя будувалося за моделлю патріархату: влада і верховенство в сім'ї переходили від батька до сина чи брата. Товариство майя класичної епохи було сильно стратифікованим. Очевидний поділ на соціальні верстви спостерігався в Тікалі в 8 ст. На самому верху соціальної драбини знаходилися правитель і його найближчі родичі, далі йшла вища і середня спадкова знать, яка володіла різним ступенем влади, за ними йшли свита, ремісники, архітектори різного рангу і статусу, нижче стояли багаті, але незнатні землевласники, потім – прості хлібороби-общинники, а на останніх сходинках перебували сироти і раби. Хоча ці групи контактували між собою, вони жили в окремих міських кварталах, мали особливі обов'язки і привілеї і культивували власні звичаї.&lt;br /&gt;
Стародавні майя не знали технології виплавки металів. Знаряддя праці вони виготовляли переважно з каменю, а також з дерева і раковин. Цими знаряддями землероби рубали ліс, орали, сіяли, збирали врожаї. Не знали майя і гончарного кола. При виготовленні керамічних виробів вони розкатували глину в тонкі джгутики і накладали їх один на інший або зліплювали пластини з глини. Обпікалася кераміка не в печах, а на відкритих вогнищах. Гончарним ремеслом займалися як прості люди, так і аристократи. Останні розписували посудини сценами з міфології або палацового життя.&lt;br /&gt;
   &lt;br /&gt;
У пантеоні майя були представлені боги землі, дощу, вітру, блискавки і інших природних сил і явищ. З чотирма сторонами світу асоціювалися чаки, чотири бога дощу. Їх необхідно було задобрювати, щоб вони не наслали зливу і град.&lt;br /&gt;
Одним з трьох головних божеств, богом-творцем світу, творцем людини і культури, владикою стихій, богом ранкової зорі, близнюків, покровителем жрецтва і науки був Кецалькоатль (Кукулькан). Він зображувався у вигляді пернатого змія з людською головою. Втім, число зображень Кецалькоатля величезна, найбільш раннє відноситься до VIII - V століть до нашої ери.&lt;br /&gt;
У релігії майя не було присутніх християнських концепцій гріха, покарання і спокути – вона була призначена підтримувати рівновагу природних стихій і забезпечувати родючість землі. Навіть у 20 ст. на півночі Юкатана практикується релігійний обряд Ча Чак з метою задобрити богів і викликати дощ під час посухи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== МАЙСЬКА ГРА В М'ЯЧ ===&lt;br /&gt;
Прототип цієї гри з каучуковим м'ячем, що вимагає великої спритності, виник в Месоамериці ще за дві тисячі років до н.е. Майська гра в м'яч, як і подібні ігри інших народів Месоамерики, містила в собі елементи насильства та жорстокості – вона завершувалася людським жертвопринесенням, заради якого і задумувалася, а ігрові майданчики були обрамлені кілками з людськими черепами. Брали участь у грі лише чоловіки, розділені на дві команди, які включали від одного до чотирьох чоловік. Завдання гравців полягало в тому, щоб не дати м'ячу торкнутися землі і довести його до цілі, утримуючи всіма частинами тіла, за винятком кистей рук і ступень. Гравці одягалися в спеціальний захисний одяг. М'яч частіше бував порожнистим, іноді за каучуковою оболонкою ховався людський череп.&lt;br /&gt;
Майданчики для гри в м'яч складалися з двох паралельних східчастих трибун, між якими розташовувалося ігрове поле, подібне до широкої мощеної алеї. Такі стадіони споруджувалися в кожному місті, а в Ель-Тахін їх налічувалося одинадцять. Мабуть, тут знаходився спортивний і церемоніальний центр, де проводилися широкомасштабні змагання.&lt;br /&gt;
Гра в м'яч почасти нагадувала гладіаторські бої, коли бранці, часом представники знаті з інших міст, боролися за життя, щоб не бути принесеними в жертву. Переможених, пов'язаних разом, скачували сходами пірамід, і вони розбивалися на смерть.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Таблиця &amp;quot;Найважливіші події на території рідного краю&amp;quot;==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;TABLE BORDER&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;TH&amp;gt; Дата         &amp;lt;/TH&amp;gt; &amp;lt;TH&amp;gt;   Історична подія   &amp;lt;/TH&amp;gt; &lt;br /&gt;
 &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &amp;lt;TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;TD  height=24px;&amp;gt; 1000 до н. е. — 317  &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt; Докласичний період    &amp;lt;/TD&amp;gt; &lt;br /&gt;
 &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;   317—987     &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;  Класичний період &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;   987 — 16 століття    &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;  Посткласичний період  &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/TABLE&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:Photo 5.jpg|right|450px|]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=='''Ресурси:'''==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на презентацію  у '''Google Диск''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на власний фотоальбом у  '''Google Диск''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на власний блог у [http://www.blogger.com Blogger];&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на добірку відеоматеріалів;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на опитування або анкету у '''Google Форми''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на спільний груповий постер.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Сторінка проекту [[Моє рідне місто або село]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>4083209</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22_%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%94_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D1%8F.%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%94_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%BC%D1%83%D0%BB_%22</id>
		<title>Стаття до проекту &quot; Могутнє поселення майя.Стародавнє місто Калакмул &quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22_%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%94_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D1%8F.%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%94_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%BC%D1%83%D0%BB_%22"/>
				<updated>2015-10-18T09:02:26Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;4083209: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=== Місце розташування ===&lt;br /&gt;
Близько 10 000 років тому, коли закінчився останній льодовиковий період, люди з півночі рушили освоювати південні землі, відомі тепер під назвою Латинська Америка. Вони розселилися на території, що склала потім область майя, з горами й долинами, густими лісами й безводними рівнинами. До область майя входять сучасні Гватемала, Беліз, південна Мексика, Гондурас, Сальвадор.&lt;br /&gt;
Протягом наступних 6 000 років місцеве населення перейшло від напівкочового існування мисливців-збирачів до більш осілого землеробського способу життя. Вони навчилися вирощувати кукурудзу й боби, за допомогою різноманітних кам'яних пристосувань подрібнювали зерно й готували їжу. Поступово виникали селища. Приблизно в 1 000 р. до н. е. почалося масштабне будівництво поселень сільського типу, що стало початком так званого &amp;quot;до-класичного періоду&amp;quot;, з якого веде відлік існування цивілізації майя.&lt;br /&gt;
== [[Файл:211504010643101а.jpg]] ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Стародавнє місто Калакмул, могутнє поселення майя, Мексика ===&lt;br /&gt;
1. Майя – цивілізація в Центральній Америці,що існувала приблизно з 1500 р. до н. е. до іспанського завоювання у ХVІ ст. до н. е. Давня цивілізація майя була такою високорозвиненою, що дотепер дивує світ. Майя – одна з найяскравіших цивілізацій доколумбової Америки. Це &amp;quot;культура-загадка&amp;quot;, &amp;quot;культура-феномен&amp;quot;, повна суперечностей і парадоксів. Вона породила величезну кількість питань, та не на всі є відповіді.&lt;br /&gt;
Майя, історичний та сучасний індіанський народ, який створив одну з найбільш високорозвинених цивілізацій Америки і в цілому Стародавнього світу. Деякі культурні традиції стародавніх майя зберігають близько 2,5 млн. їхніх сучасних нащадків, які представляють більше 30 етнічних груп і мовних діалектів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідно до переказів, майя прийшли на територію теперішньої Мексики з Гондурасу й Гватемали. Швидкий та масштабний ріст їхніх міст наштовхує на однозначний висновок: до свого приходу сюди майя вже мали єдину й давню культуру. Нова територія майя мала форму трикутника, його кути утворювали міста Вашактун, Паленке, Копан. Інші центри, що виникли пізніше, перебували на сторонах трикутника й усередині нього. Тоді виявилася ще одна специфічна риса майя – розширення земель ішло від периферії до центру, а не навпаки, як усюди.&lt;br /&gt;
Міста-держави народу майя (самі великі й відомі з них – Тікаль. Копан, Чіч΄єн-Іца, Ушмаль) були осередками влади й культури. Вони мали свою схему забудови. Ядро (ритуальна, храмова зона) розташовувалося на пагорбі. Довкола нього перебували палаци жерців і знаті (амельхенів). Зазвичай це були монументальні палаци з каменю й поступово переходили в одно- та п'ятиповерхові споруди, які були розташовані на терасах і платформах, фасадом орієнтовані на схід. Вони мали свої вівтарі, лазні, були обставлені простими, але зручними меблями (ліжками із пруття, дерев'яними й кам'яними ослонами, столами й ширмами).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У цей час (2007 р. до н. е.) територія, на якій відбувався розвиток цивілізації майя, входила до складу держав: Мексики (штати Ч΄япас, Кампече, Юкатан, Кінтана-Роо), Гватемали, Белізу, Сальвадору, Гондурасу (західна частина). Знайдено близько 1 000 городищ культури майя (на початок 80-х років XX ст., але не всі з них на сьогодні розкопані або досліджені археологами) та 3 000 селищ.&lt;br /&gt;
[[Файл:Достопремичательности 2115040.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Майські звичаї ===&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
На сім'ї правителів покладався обов'язок проводити обряд кровопускання при кожній важливій події в житті міст-держав – чи то освячення нових будівель, настання посівної, жнив, початок або завершення військової кампанії. За міфологічним уявленням майя, людська кров живила і зміцнювала богів, які, в свою чергу, давали силу людям. Вважалося, що найбільшою магічною силою володіє кров язика, вушних мочок і статевих органів.&lt;br /&gt;
Під час обряду кровопускання на центральній площі міста збиралися тисячні натовпи людей, включаючи танцюристів, музикантів, воїнів і знаті. У кульмінаційний момент церемоніального дійства з'являвся правитель, часто з дружиною, і шипом рослини або обсидіановим ножем пускав собі кров, роблячи розріз на пенісі. Одночасно дружина правителя проколювала собі язик. Після цього вони пропускали через рани грубу мотузку з агави, щоб збільшити кровотечу. Кров капала на смужки паперу, які потім спалювали на вогнищі. Через втрату крові, а також під впливом наркотичних речовин, голодування і інших чинників учасники ритуалу бачили в клубах диму образи богів і предків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Соціальна організація ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Товариство майя будувалося за моделлю патріархату: влада і верховенство в сім'ї переходили від батька до сина чи брата. Товариство майя класичної епохи було сильно стратифікованим. Очевидний поділ на соціальні верстви спостерігався в Тікалі в 8 ст. На самому верху соціальної драбини знаходилися правитель і його найближчі родичі, далі йшла вища і середня спадкова знать, яка володіла різним ступенем влади, за ними йшли свита, ремісники, архітектори різного рангу і статусу, нижче стояли багаті, але незнатні землевласники, потім – прості хлібороби-общинники, а на останніх сходинках перебували сироти і раби. Хоча ці групи контактували між собою, вони жили в окремих міських кварталах, мали особливі обов'язки і привілеї і культивували власні звичаї.&lt;br /&gt;
Стародавні майя не знали технології виплавки металів. Знаряддя праці вони виготовляли переважно з каменю, а також з дерева і раковин. Цими знаряддями землероби рубали ліс, орали, сіяли, збирали врожаї. Не знали майя і гончарного кола. При виготовленні керамічних виробів вони розкатували глину в тонкі джгутики і накладали їх один на інший або зліплювали пластини з глини. Обпікалася кераміка не в печах, а на відкритих вогнищах. Гончарним ремеслом займалися як прості люди, так і аристократи. Останні розписували посудини сценами з міфології або палацового життя.&lt;br /&gt;
   &lt;br /&gt;
У пантеоні майя були представлені боги землі, дощу, вітру, блискавки і інших природних сил і явищ. З чотирма сторонами світу асоціювалися чаки, чотири бога дощу. Їх необхідно було задобрювати, щоб вони не наслали зливу і град.&lt;br /&gt;
Одним з трьох головних божеств, богом-творцем світу, творцем людини і культури, владикою стихій, богом ранкової зорі, близнюків, покровителем жрецтва і науки був Кецалькоатль (Кукулькан). Він зображувався у вигляді пернатого змія з людською головою. Втім, число зображень Кецалькоатля величезна, найбільш раннє відноситься до VIII - V століть до нашої ери.&lt;br /&gt;
У релігії майя не було присутніх християнських концепцій гріха, покарання і спокути – вона була призначена підтримувати рівновагу природних стихій і забезпечувати родючість землі. Навіть у 20 ст. на півночі Юкатана практикується релігійний обряд Ча Чак з метою задобрити богів і викликати дощ під час посухи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Місце розташування ===&lt;br /&gt;
Близько 10 000 років тому, коли закінчився останній льодовиковий період, люди з півночі рушили освоювати південні землі, відомі тепер під назвою Латинська Америка. Вони розселилися на території, що склала потім область майя, з горами й долинами, густими лісами й безводними рівнинами. До область майя входять сучасні Гватемала, Беліз, південна Мексика, Гондурас, Сальвадор.&lt;br /&gt;
Протягом наступних 6 000 років місцеве населення перейшло від напівкочового існування мисливців-збирачів до більш осілого землеробського способу життя. Вони навчилися вирощувати кукурудзу й боби, за допомогою різноманітних кам'яних пристосувань подрібнювали зерно й готували їжу. Поступово виникали селища. Приблизно в 1 000 р. до н. е. почалося масштабне будівництво поселень сільського типу, що стало початком так званого &amp;quot;до-класичного періоду&amp;quot;, з якого веде відлік існування цивілізації майя.&lt;br /&gt;
==Таблиця &amp;quot;Найважливіші події на території рідного краю&amp;quot;==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;TABLE BORDER&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;TH&amp;gt; Дата         &amp;lt;/TH&amp;gt; &amp;lt;TH&amp;gt;   Історична подія   &amp;lt;/TH&amp;gt; &lt;br /&gt;
 &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &amp;lt;TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;TD  height=24px;&amp;gt; 1000 до н. е. — 317  &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt; Докласичний період    &amp;lt;/TD&amp;gt; &lt;br /&gt;
 &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;   317—987     &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;  Класичний період &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;   987 — 16 століття    &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;  Посткласичний період  &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/TABLE&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:Photo 5.jpg|right|450px|]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=='''Ресурси:'''==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на презентацію  у '''Google Диск''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на власний фотоальбом у  '''Google Диск''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на власний блог у [http://www.blogger.com Blogger];&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на добірку відеоматеріалів;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на опитування або анкету у '''Google Форми''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на спільний груповий постер.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Сторінка проекту [[Моє рідне місто або село]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>4083209</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22_%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%94_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D1%8F.%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%94_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%BC%D1%83%D0%BB_%22</id>
		<title>Стаття до проекту &quot; Могутнє поселення майя.Стародавнє місто Калакмул &quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22_%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%94_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D1%8F.%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%94_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%BC%D1%83%D0%BB_%22"/>
				<updated>2015-10-18T09:01:50Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;4083209: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=== Місце розташування ===&lt;br /&gt;
Близько 10 000 років тому, коли закінчився останній льодовиковий період, люди з півночі рушили освоювати південні землі, відомі тепер під назвою Латинська Америка. Вони розселилися на території, що склала потім область майя, з горами й долинами, густими лісами й безводними рівнинами. До область майя входять сучасні Гватемала, Беліз, південна Мексика, Гондурас, Сальвадор.&lt;br /&gt;
Протягом наступних 6 000 років місцеве населення перейшло від напівкочового існування мисливців-збирачів до більш осілого землеробського способу життя. Вони навчилися вирощувати кукурудзу й боби, за допомогою різноманітних кам'яних пристосувань подрібнювали зерно й готували їжу. Поступово виникали селища. Приблизно в 1 000 р. до н. е. почалося масштабне будівництво поселень сільського типу, що стало початком так званого &amp;quot;до-класичного періоду&amp;quot;, з якого веде відлік існування цивілізації майя.&lt;br /&gt;
== [[Файл:211504010643101а.jpg]] ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Стародавнє місто Калакмул, могутнє поселення майя, Мексика ===&lt;br /&gt;
1. Майя – цивілізація в Центральній Америці,що існувала приблизно з 1500 р. до н. е. до іспанського завоювання у ХVІ ст. до н. е. Давня цивілізація майя була такою високорозвиненою, що дотепер дивує світ. Майя – одна з найяскравіших цивілізацій доколумбової Америки. Це &amp;quot;культура-загадка&amp;quot;, &amp;quot;культура-феномен&amp;quot;, повна суперечностей і парадоксів. Вона породила величезну кількість питань, та не на всі є відповіді.&lt;br /&gt;
Майя, історичний та сучасний індіанський народ, який створив одну з найбільш високорозвинених цивілізацій Америки і в цілому Стародавнього світу. Деякі культурні традиції стародавніх майя зберігають близько 2,5 млн. їхніх сучасних нащадків, які представляють більше 30 етнічних груп і мовних діалектів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідно до переказів, майя прийшли на територію теперішньої Мексики з Гондурасу й Гватемали. Швидкий та масштабний ріст їхніх міст наштовхує на однозначний висновок: до свого приходу сюди майя вже мали єдину й давню культуру. Нова територія майя мала форму трикутника, його кути утворювали міста Вашактун, Паленке, Копан. Інші центри, що виникли пізніше, перебували на сторонах трикутника й усередині нього. Тоді виявилася ще одна специфічна риса майя – розширення земель ішло від периферії до центру, а не навпаки, як усюди.&lt;br /&gt;
Міста-держави народу майя (самі великі й відомі з них – Тікаль. Копан, Чіч΄єн-Іца, Ушмаль) були осередками влади й культури. Вони мали свою схему забудови. Ядро (ритуальна, храмова зона) розташовувалося на пагорбі. Довкола нього перебували палаци жерців і знаті (амельхенів). Зазвичай це були монументальні палаци з каменю й поступово переходили в одно- та п'ятиповерхові споруди, які були розташовані на терасах і платформах, фасадом орієнтовані на схід. Вони мали свої вівтарі, лазні, були обставлені простими, але зручними меблями (ліжками із пруття, дерев'яними й кам'яними ослонами, столами й ширмами).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У цей час (2007 р. до н. е.) територія, на якій відбувався розвиток цивілізації майя, входила до складу держав: Мексики (штати Ч΄япас, Кампече, Юкатан, Кінтана-Роо), Гватемали, Белізу, Сальвадору, Гондурасу (західна частина). Знайдено близько 1 000 городищ культури майя (на початок 80-х років XX ст., але не всі з них на сьогодні розкопані або досліджені археологами) та 3 000 селищ.&lt;br /&gt;
[[Файл:Достопремичательности 2115040.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Майські звичаї ===&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
На сім'ї правителів покладався обов'язок проводити обряд кровопускання при кожній важливій події в житті міст-держав – чи то освячення нових будівель, настання посівної, жнив, початок або завершення військової кампанії. За міфологічним уявленням майя, людська кров живила і зміцнювала богів, які, в свою чергу, давали силу людям. Вважалося, що найбільшою магічною силою володіє кров язика, вушних мочок і статевих органів.&lt;br /&gt;
Під час обряду кровопускання на центральній площі міста збиралися тисячні натовпи людей, включаючи танцюристів, музикантів, воїнів і знаті. У кульмінаційний момент церемоніального дійства з'являвся правитель, часто з дружиною, і шипом рослини або обсидіановим ножем пускав собі кров, роблячи розріз на пенісі. Одночасно дружина правителя проколювала собі язик. Після цього вони пропускали через рани грубу мотузку з агави, щоб збільшити кровотечу. Кров капала на смужки паперу, які потім спалювали на вогнищі. Через втрату крові, а також під впливом наркотичних речовин, голодування і інших чинників учасники ритуалу бачили в клубах диму образи богів і предків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Соціальна організація ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Товариство майя будувалося за моделлю патріархату: влада і верховенство в сім'ї переходили від батька до сина чи брата. Товариство майя класичної епохи було сильно стратифікованим. Очевидний поділ на соціальні верстви спостерігався в Тікалі в 8 ст. На самому верху соціальної драбини знаходилися правитель і його найближчі родичі, далі йшла вища і середня спадкова знать, яка володіла різним ступенем влади, за ними йшли свита, ремісники, архітектори різного рангу і статусу, нижче стояли багаті, але незнатні землевласники, потім – прості хлібороби-общинники, а на останніх сходинках перебували сироти і раби. Хоча ці групи контактували між собою, вони жили в окремих міських кварталах, мали особливі обов'язки і привілеї і культивували власні звичаї.&lt;br /&gt;
Стародавні майя не знали технології виплавки металів. Знаряддя праці вони виготовляли переважно з каменю, а також з дерева і раковин. Цими знаряддями землероби рубали ліс, орали, сіяли, збирали врожаї. Не знали майя і гончарного кола. При виготовленні керамічних виробів вони розкатували глину в тонкі джгутики і накладали їх один на інший або зліплювали пластини з глини. Обпікалася кераміка не в печах, а на відкритих вогнищах. Гончарним ремеслом займалися як прості люди, так і аристократи. Останні розписували посудини сценами з міфології або палацового життя.&lt;br /&gt;
   &lt;br /&gt;
У пантеоні майя були представлені боги землі, дощу, вітру, блискавки і інших природних сил і явищ. З чотирма сторонами світу асоціювалися чаки, чотири бога дощу. Їх необхідно було задобрювати, щоб вони не наслали зливу і град.&lt;br /&gt;
Одним з трьох головних божеств, богом-творцем світу, творцем людини і культури, владикою стихій, богом ранкової зорі, близнюків, покровителем жрецтва і науки був Кецалькоатль (Кукулькан). Він зображувався у вигляді пернатого змія з людською головою. Втім, число зображень Кецалькоатля величезна, найбільш раннє відноситься до VIII - V століть до нашої ери.&lt;br /&gt;
У релігії майя не було присутніх християнських концепцій гріха, покарання і спокути – вона була призначена підтримувати рівновагу природних стихій і забезпечувати родючість землі. Навіть у 20 ст. на півночі Юкатана практикується релігійний обряд Ча Чак з метою задобрити богів і викликати дощ під час посухи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Місце розташування ===&lt;br /&gt;
Близько 10 000 років тому, коли закінчився останній льодовиковий період, люди з півночі рушили освоювати південні землі, відомі тепер під назвою Латинська Америка. Вони розселилися на території, що склала потім область майя, з горами й долинами, густими лісами й безводними рівнинами. До область майя входять сучасні Гватемала, Беліз, південна Мексика, Гондурас, Сальвадор.&lt;br /&gt;
Протягом наступних 6 000 років місцеве населення перейшло від напівкочового існування мисливців-збирачів до більш осілого землеробського способу життя. Вони навчилися вирощувати кукурудзу й боби, за допомогою різноманітних кам'яних пристосувань подрібнювали зерно й готували їжу. Поступово виникали селища. Приблизно в 1 000 р. до н. е. почалося масштабне будівництво поселень сільського типу, що стало початком так званого &amp;quot;до-класичного періоду&amp;quot;, з якого веде відлік існування цивілізації майя.&lt;br /&gt;
== [[Файл:211504010643101а.jpg]] ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Таблиця &amp;quot;Найважливіші події на території рідного краю&amp;quot;==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;TABLE BORDER&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;TH&amp;gt; Дата         &amp;lt;/TH&amp;gt; &amp;lt;TH&amp;gt;   Історична подія   &amp;lt;/TH&amp;gt; &lt;br /&gt;
 &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &amp;lt;TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;TD  height=24px;&amp;gt; 1000 до н. е. — 317  &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt; Докласичний період    &amp;lt;/TD&amp;gt; &lt;br /&gt;
 &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;   317—987     &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;  Класичний період &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;   987 — 16 століття    &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;  Посткласичний період  &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/TABLE&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:Photo 5.jpg|right|450px|]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=='''Ресурси:'''==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на презентацію  у '''Google Диск''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на власний фотоальбом у  '''Google Диск''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на власний блог у [http://www.blogger.com Blogger];&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на добірку відеоматеріалів;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на опитування або анкету у '''Google Форми''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на спільний груповий постер.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Сторінка проекту [[Моє рідне місто або село]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>4083209</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22_%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%94_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D1%8F.%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%94_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%BC%D1%83%D0%BB_%22</id>
		<title>Стаття до проекту &quot; Могутнє поселення майя.Стародавнє місто Калакмул &quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22_%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%94_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D1%8F.%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%94_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%BC%D1%83%D0%BB_%22"/>
				<updated>2015-10-18T09:01:13Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;4083209: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=== Місце розташування ===&lt;br /&gt;
Близько 10 000 років тому, коли закінчився останній льодовиковий період, люди з півночі рушили освоювати південні землі, відомі тепер під назвою Латинська Америка. Вони розселилися на території, що склала потім область майя, з горами й долинами, густими лісами й безводними рівнинами. До область майя входять сучасні Гватемала, Беліз, південна Мексика, Гондурас, Сальвадор.&lt;br /&gt;
Протягом наступних 6 000 років місцеве населення перейшло від напівкочового існування мисливців-збирачів до більш осілого землеробського способу життя. Вони навчилися вирощувати кукурудзу й боби, за допомогою різноманітних кам'яних пристосувань подрібнювали зерно й готували їжу. Поступово виникали селища. Приблизно в 1 000 р. до н. е. почалося масштабне будівництво поселень сільського типу, що стало початком так званого &amp;quot;до-класичного періоду&amp;quot;, з якого веде відлік існування цивілізації майя.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Стародавнє місто Калакмул, могутнє поселення майя, Мексика ===&lt;br /&gt;
1. Майя – цивілізація в Центральній Америці,що існувала приблизно з 1500 р. до н. е. до іспанського завоювання у ХVІ ст. до н. е. Давня цивілізація майя була такою високорозвиненою, що дотепер дивує світ. Майя – одна з найяскравіших цивілізацій доколумбової Америки. Це &amp;quot;культура-загадка&amp;quot;, &amp;quot;культура-феномен&amp;quot;, повна суперечностей і парадоксів. Вона породила величезну кількість питань, та не на всі є відповіді.&lt;br /&gt;
Майя, історичний та сучасний індіанський народ, який створив одну з найбільш високорозвинених цивілізацій Америки і в цілому Стародавнього світу. Деякі культурні традиції стародавніх майя зберігають близько 2,5 млн. їхніх сучасних нащадків, які представляють більше 30 етнічних груп і мовних діалектів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідно до переказів, майя прийшли на територію теперішньої Мексики з Гондурасу й Гватемали. Швидкий та масштабний ріст їхніх міст наштовхує на однозначний висновок: до свого приходу сюди майя вже мали єдину й давню культуру. Нова територія майя мала форму трикутника, його кути утворювали міста Вашактун, Паленке, Копан. Інші центри, що виникли пізніше, перебували на сторонах трикутника й усередині нього. Тоді виявилася ще одна специфічна риса майя – розширення земель ішло від периферії до центру, а не навпаки, як усюди.&lt;br /&gt;
Міста-держави народу майя (самі великі й відомі з них – Тікаль. Копан, Чіч΄єн-Іца, Ушмаль) були осередками влади й культури. Вони мали свою схему забудови. Ядро (ритуальна, храмова зона) розташовувалося на пагорбі. Довкола нього перебували палаци жерців і знаті (амельхенів). Зазвичай це були монументальні палаци з каменю й поступово переходили в одно- та п'ятиповерхові споруди, які були розташовані на терасах і платформах, фасадом орієнтовані на схід. Вони мали свої вівтарі, лазні, були обставлені простими, але зручними меблями (ліжками із пруття, дерев'яними й кам'яними ослонами, столами й ширмами).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У цей час (2007 р. до н. е.) територія, на якій відбувався розвиток цивілізації майя, входила до складу держав: Мексики (штати Ч΄япас, Кампече, Юкатан, Кінтана-Роо), Гватемали, Белізу, Сальвадору, Гондурасу (західна частина). Знайдено близько 1 000 городищ культури майя (на початок 80-х років XX ст., але не всі з них на сьогодні розкопані або досліджені археологами) та 3 000 селищ.&lt;br /&gt;
[[Файл:Достопремичательности 2115040.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Майські звичаї ===&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
На сім'ї правителів покладався обов'язок проводити обряд кровопускання при кожній важливій події в житті міст-держав – чи то освячення нових будівель, настання посівної, жнив, початок або завершення військової кампанії. За міфологічним уявленням майя, людська кров живила і зміцнювала богів, які, в свою чергу, давали силу людям. Вважалося, що найбільшою магічною силою володіє кров язика, вушних мочок і статевих органів.&lt;br /&gt;
Під час обряду кровопускання на центральній площі міста збиралися тисячні натовпи людей, включаючи танцюристів, музикантів, воїнів і знаті. У кульмінаційний момент церемоніального дійства з'являвся правитель, часто з дружиною, і шипом рослини або обсидіановим ножем пускав собі кров, роблячи розріз на пенісі. Одночасно дружина правителя проколювала собі язик. Після цього вони пропускали через рани грубу мотузку з агави, щоб збільшити кровотечу. Кров капала на смужки паперу, які потім спалювали на вогнищі. Через втрату крові, а також під впливом наркотичних речовин, голодування і інших чинників учасники ритуалу бачили в клубах диму образи богів і предків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Соціальна організація ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Товариство майя будувалося за моделлю патріархату: влада і верховенство в сім'ї переходили від батька до сина чи брата. Товариство майя класичної епохи було сильно стратифікованим. Очевидний поділ на соціальні верстви спостерігався в Тікалі в 8 ст. На самому верху соціальної драбини знаходилися правитель і його найближчі родичі, далі йшла вища і середня спадкова знать, яка володіла різним ступенем влади, за ними йшли свита, ремісники, архітектори різного рангу і статусу, нижче стояли багаті, але незнатні землевласники, потім – прості хлібороби-общинники, а на останніх сходинках перебували сироти і раби. Хоча ці групи контактували між собою, вони жили в окремих міських кварталах, мали особливі обов'язки і привілеї і культивували власні звичаї.&lt;br /&gt;
Стародавні майя не знали технології виплавки металів. Знаряддя праці вони виготовляли переважно з каменю, а також з дерева і раковин. Цими знаряддями землероби рубали ліс, орали, сіяли, збирали врожаї. Не знали майя і гончарного кола. При виготовленні керамічних виробів вони розкатували глину в тонкі джгутики і накладали їх один на інший або зліплювали пластини з глини. Обпікалася кераміка не в печах, а на відкритих вогнищах. Гончарним ремеслом займалися як прості люди, так і аристократи. Останні розписували посудини сценами з міфології або палацового життя.&lt;br /&gt;
   &lt;br /&gt;
У пантеоні майя були представлені боги землі, дощу, вітру, блискавки і інших природних сил і явищ. З чотирма сторонами світу асоціювалися чаки, чотири бога дощу. Їх необхідно було задобрювати, щоб вони не наслали зливу і град.&lt;br /&gt;
Одним з трьох головних божеств, богом-творцем світу, творцем людини і культури, владикою стихій, богом ранкової зорі, близнюків, покровителем жрецтва і науки був Кецалькоатль (Кукулькан). Він зображувався у вигляді пернатого змія з людською головою. Втім, число зображень Кецалькоатля величезна, найбільш раннє відноситься до VIII - V століть до нашої ери.&lt;br /&gt;
У релігії майя не було присутніх християнських концепцій гріха, покарання і спокути – вона була призначена підтримувати рівновагу природних стихій і забезпечувати родючість землі. Навіть у 20 ст. на півночі Юкатана практикується релігійний обряд Ча Чак з метою задобрити богів і викликати дощ під час посухи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Місце розташування ===&lt;br /&gt;
Близько 10 000 років тому, коли закінчився останній льодовиковий період, люди з півночі рушили освоювати південні землі, відомі тепер під назвою Латинська Америка. Вони розселилися на території, що склала потім область майя, з горами й долинами, густими лісами й безводними рівнинами. До область майя входять сучасні Гватемала, Беліз, південна Мексика, Гондурас, Сальвадор.&lt;br /&gt;
Протягом наступних 6 000 років місцеве населення перейшло від напівкочового існування мисливців-збирачів до більш осілого землеробського способу життя. Вони навчилися вирощувати кукурудзу й боби, за допомогою різноманітних кам'яних пристосувань подрібнювали зерно й готували їжу. Поступово виникали селища. Приблизно в 1 000 р. до н. е. почалося масштабне будівництво поселень сільського типу, що стало початком так званого &amp;quot;до-класичного періоду&amp;quot;, з якого веде відлік існування цивілізації майя.&lt;br /&gt;
== [[Файл:211504010643101а.jpg]] ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Таблиця &amp;quot;Найважливіші події на території рідного краю&amp;quot;==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;TABLE BORDER&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;TH&amp;gt; Дата         &amp;lt;/TH&amp;gt; &amp;lt;TH&amp;gt;   Історична подія   &amp;lt;/TH&amp;gt; &lt;br /&gt;
 &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &amp;lt;TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;TD  height=24px;&amp;gt; 1000 до н. е. — 317  &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt; Докласичний період    &amp;lt;/TD&amp;gt; &lt;br /&gt;
 &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;   317—987     &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;  Класичний період &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;   987 — 16 століття    &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;  Посткласичний період  &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/TABLE&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:Photo 5.jpg|right|450px|]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=='''Ресурси:'''==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на презентацію  у '''Google Диск''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на власний фотоальбом у  '''Google Диск''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на власний блог у [http://www.blogger.com Blogger];&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на добірку відеоматеріалів;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на опитування або анкету у '''Google Форми''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на спільний груповий постер.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Сторінка проекту [[Моє рідне місто або село]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>4083209</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22_%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%94_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D1%8F.%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%94_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%BC%D1%83%D0%BB_%22</id>
		<title>Стаття до проекту &quot; Могутнє поселення майя.Стародавнє місто Калакмул &quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22_%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%94_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D1%8F.%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%94_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%BC%D1%83%D0%BB_%22"/>
				<updated>2015-10-18T09:00:57Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;4083209: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=== Місце розташування ===&lt;br /&gt;
Близько 10 000 років тому, коли закінчився останній льодовиковий період, люди з півночі рушили освоювати південні землі, відомі тепер під назвою Латинська Америка. Вони розселилися на території, що склала потім область майя, з горами й долинами, густими лісами й безводними рівнинами. До область майя входять сучасні Гватемала, Беліз, південна Мексика, Гондурас, Сальвадор.&lt;br /&gt;
Протягом наступних 6 000 років місцеве населення перейшло від напівкочового існування мисливців-збирачів до більш осілого землеробського способу життя. Вони навчилися вирощувати кукурудзу й боби, за допомогою різноманітних кам'яних пристосувань подрібнювали зерно й готували їжу. Поступово виникали селища. Приблизно в 1 000 р. до н. е. почалося масштабне будівництво поселень сільського типу, що стало початком так званого &amp;quot;до-класичного періоду&amp;quot;, з якого веде відлік існування цивілізації майя.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Стародавнє місто Калакмул, могутнє поселення майя, Мексика ===&lt;br /&gt;
1. Майя – цивілізація в Центральній Америці,що існувала приблизно з 1500 р. до н. е. до іспанського завоювання у ХVІ ст. до н. е. Давня цивілізація майя була такою високорозвиненою, що дотепер дивує світ. Майя – одна з найяскравіших цивілізацій доколумбової Америки. Це &amp;quot;культура-загадка&amp;quot;, &amp;quot;культура-феномен&amp;quot;, повна суперечностей і парадоксів. Вона породила величезну кількість питань, та не на всі є відповіді.&lt;br /&gt;
Майя, історичний та сучасний індіанський народ, який створив одну з найбільш високорозвинених цивілізацій Америки і в цілому Стародавнього світу. Деякі культурні традиції стародавніх майя зберігають близько 2,5 млн. їхніх сучасних нащадків, які представляють більше 30 етнічних груп і мовних діалектів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідно до переказів, майя прийшли на територію теперішньої Мексики з Гондурасу й Гватемали. Швидкий та масштабний ріст їхніх міст наштовхує на однозначний висновок: до свого приходу сюди майя вже мали єдину й давню культуру. Нова територія майя мала форму трикутника, його кути утворювали міста Вашактун, Паленке, Копан. Інші центри, що виникли пізніше, перебували на сторонах трикутника й усередині нього. Тоді виявилася ще одна специфічна риса майя – розширення земель ішло від периферії до центру, а не навпаки, як усюди.&lt;br /&gt;
Міста-держави народу майя (самі великі й відомі з них – Тікаль. Копан, Чіч΄єн-Іца, Ушмаль) були осередками влади й культури. Вони мали свою схему забудови. Ядро (ритуальна, храмова зона) розташовувалося на пагорбі. Довкола нього перебували палаци жерців і знаті (амельхенів). Зазвичай це були монументальні палаци з каменю й поступово переходили в одно- та п'ятиповерхові споруди, які були розташовані на терасах і платформах, фасадом орієнтовані на схід. Вони мали свої вівтарі, лазні, були обставлені простими, але зручними меблями (ліжками із пруття, дерев'яними й кам'яними ослонами, столами й ширмами).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У цей час (2007 р. до н. е.) територія, на якій відбувався розвиток цивілізації майя, входила до складу держав: Мексики (штати Ч΄япас, Кампече, Юкатан, Кінтана-Роо), Гватемали, Белізу, Сальвадору, Гондурасу (західна частина). Знайдено близько 1 000 городищ культури майя (на початок 80-х років XX ст., але не всі з них на сьогодні розкопані або досліджені археологами) та 3 000 селищ.&lt;br /&gt;
[[Файл:Достопремичательности 2115040.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Майські звичаї ===&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
На сім'ї правителів покладався обов'язок проводити обряд кровопускання при кожній важливій події в житті міст-держав – чи то освячення нових будівель, настання посівної, жнив, початок або завершення військової кампанії. За міфологічним уявленням майя, людська кров живила і зміцнювала богів, які, в свою чергу, давали силу людям. Вважалося, що найбільшою магічною силою володіє кров язика, вушних мочок і статевих органів.&lt;br /&gt;
Під час обряду кровопускання на центральній площі міста збиралися тисячні натовпи людей, включаючи танцюристів, музикантів, воїнів і знаті. У кульмінаційний момент церемоніального дійства з'являвся правитель, часто з дружиною, і шипом рослини або обсидіановим ножем пускав собі кров, роблячи розріз на пенісі. Одночасно дружина правителя проколювала собі язик. Після цього вони пропускали через рани грубу мотузку з агави, щоб збільшити кровотечу. Кров капала на смужки паперу, які потім спалювали на вогнищі. Через втрату крові, а також під впливом наркотичних речовин, голодування і інших чинників учасники ритуалу бачили в клубах диму образи богів і предків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Соціальна організація ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Товариство майя будувалося за моделлю патріархату: влада і верховенство в сім'ї переходили від батька до сина чи брата. Товариство майя класичної епохи було сильно стратифікованим. Очевидний поділ на соціальні верстви спостерігався в Тікалі в 8 ст. На самому верху соціальної драбини знаходилися правитель і його найближчі родичі, далі йшла вища і середня спадкова знать, яка володіла різним ступенем влади, за ними йшли свита, ремісники, архітектори різного рангу і статусу, нижче стояли багаті, але незнатні землевласники, потім – прості хлібороби-общинники, а на останніх сходинках перебували сироти і раби. Хоча ці групи контактували між собою, вони жили в окремих міських кварталах, мали особливі обов'язки і привілеї і культивували власні звичаї.&lt;br /&gt;
Стародавні майя не знали технології виплавки металів. Знаряддя праці вони виготовляли переважно з каменю, а також з дерева і раковин. Цими знаряддями землероби рубали ліс, орали, сіяли, збирали врожаї. Не знали майя і гончарного кола. При виготовленні керамічних виробів вони розкатували глину в тонкі джгутики і накладали їх один на інший або зліплювали пластини з глини. Обпікалася кераміка не в печах, а на відкритих вогнищах. Гончарним ремеслом займалися як прості люди, так і аристократи. Останні розписували посудини сценами з міфології або палацового життя.&lt;br /&gt;
   &lt;br /&gt;
У пантеоні майя були представлені боги землі, дощу, вітру, блискавки і інших природних сил і явищ. З чотирма сторонами світу асоціювалися чаки, чотири бога дощу. Їх необхідно було задобрювати, щоб вони не наслали зливу і град.&lt;br /&gt;
Одним з трьох головних божеств, богом-творцем світу, творцем людини і культури, владикою стихій, богом ранкової зорі, близнюків, покровителем жрецтва і науки був Кецалькоатль (Кукулькан). Він зображувався у вигляді пернатого змія з людською головою. Втім, число зображень Кецалькоатля величезна, найбільш раннє відноситься до VIII - V століть до нашої ери.&lt;br /&gt;
У релігії майя не було присутніх християнських концепцій гріха, покарання і спокути – вона була призначена підтримувати рівновагу природних стихій і забезпечувати родючість землі. Навіть у 20 ст. на півночі Юкатана практикується релігійний обряд Ча Чак з метою задобрити богів і викликати дощ під час посухи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Місце розташування ===&lt;br /&gt;
Близько 10 000 років тому, коли закінчився останній льодовиковий період, люди з півночі рушили освоювати південні землі, відомі тепер під назвою Латинська Америка. Вони розселилися на території, що склала потім область майя, з горами й долинами, густими лісами й безводними рівнинами. До область майя входять сучасні Гватемала, Беліз, південна Мексика, Гондурас, Сальвадор.&lt;br /&gt;
Протягом наступних 6 000 років місцеве населення перейшло від напівкочового існування мисливців-збирачів до більш осілого землеробського способу життя. Вони навчилися вирощувати кукурудзу й боби, за допомогою різноманітних кам'яних пристосувань подрібнювали зерно й готували їжу. Поступово виникали селища. Приблизно в 1 000 р. до н. е. почалося масштабне будівництво поселень сільського типу, що стало початком так званого &amp;quot;до-класичного періоду&amp;quot;, з якого веде відлік існування цивілізації майя.&lt;br /&gt;
== [[Файл:211504010643101а.jpg]] ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== [[Файл:211504010643101а.jpg]] ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Таблиця &amp;quot;Найважливіші події на території рідного краю&amp;quot;==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;TABLE BORDER&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;TH&amp;gt; Дата         &amp;lt;/TH&amp;gt; &amp;lt;TH&amp;gt;   Історична подія   &amp;lt;/TH&amp;gt; &lt;br /&gt;
 &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &amp;lt;TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;TD  height=24px;&amp;gt; 1000 до н. е. — 317  &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt; Докласичний період    &amp;lt;/TD&amp;gt; &lt;br /&gt;
 &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;   317—987     &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;  Класичний період &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;   987 — 16 століття    &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;  Посткласичний період  &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/TABLE&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:Photo 5.jpg|right|450px|]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=='''Ресурси:'''==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на презентацію  у '''Google Диск''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на власний фотоальбом у  '''Google Диск''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на власний блог у [http://www.blogger.com Blogger];&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на добірку відеоматеріалів;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на опитування або анкету у '''Google Форми''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на спільний груповий постер.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Сторінка проекту [[Моє рідне місто або село]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>4083209</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22_%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%94_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D1%8F.%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%94_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%BC%D1%83%D0%BB_%22</id>
		<title>Стаття до проекту &quot; Могутнє поселення майя.Стародавнє місто Калакмул &quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22_%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%94_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D1%8F.%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%94_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%BC%D1%83%D0%BB_%22"/>
				<updated>2015-10-18T09:00:11Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;4083209: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=== Місце розташування ===&lt;br /&gt;
Близько 10 000 років тому, коли закінчився останній льодовиковий період, люди з півночі рушили освоювати південні землі, відомі тепер під назвою Латинська Америка. Вони розселилися на території, що склала потім область майя, з горами й долинами, густими лісами й безводними рівнинами. До область майя входять сучасні Гватемала, Беліз, південна Мексика, Гондурас, Сальвадор.&lt;br /&gt;
Протягом наступних 6 000 років місцеве населення перейшло від напівкочового існування мисливців-збирачів до більш осілого землеробського способу життя. Вони навчилися вирощувати кукурудзу й боби, за допомогою різноманітних кам'яних пристосувань подрібнювали зерно й готували їжу. Поступово виникали селища. Приблизно в 1 000 р. до н. е. почалося масштабне будівництво поселень сільського типу, що стало початком так званого &amp;quot;до-класичного періоду&amp;quot;, з якого веде відлік існування цивілізації майя.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Стародавнє місто Калакмул, могутнє поселення майя, Мексика ===&lt;br /&gt;
1. Майя – цивілізація в Центральній Америці,що існувала приблизно з 1500 р. до н. е. до іспанського завоювання у ХVІ ст. до н. е. Давня цивілізація майя була такою високорозвиненою, що дотепер дивує світ. Майя – одна з найяскравіших цивілізацій доколумбової Америки. Це &amp;quot;культура-загадка&amp;quot;, &amp;quot;культура-феномен&amp;quot;, повна суперечностей і парадоксів. Вона породила величезну кількість питань, та не на всі є відповіді.&lt;br /&gt;
Майя, історичний та сучасний індіанський народ, який створив одну з найбільш високорозвинених цивілізацій Америки і в цілому Стародавнього світу. Деякі культурні традиції стародавніх майя зберігають близько 2,5 млн. їхніх сучасних нащадків, які представляють більше 30 етнічних груп і мовних діалектів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідно до переказів, майя прийшли на територію теперішньої Мексики з Гондурасу й Гватемали. Швидкий та масштабний ріст їхніх міст наштовхує на однозначний висновок: до свого приходу сюди майя вже мали єдину й давню культуру. Нова територія майя мала форму трикутника, його кути утворювали міста Вашактун, Паленке, Копан. Інші центри, що виникли пізніше, перебували на сторонах трикутника й усередині нього. Тоді виявилася ще одна специфічна риса майя – розширення земель ішло від периферії до центру, а не навпаки, як усюди.&lt;br /&gt;
Міста-держави народу майя (самі великі й відомі з них – Тікаль. Копан, Чіч΄єн-Іца, Ушмаль) були осередками влади й культури. Вони мали свою схему забудови. Ядро (ритуальна, храмова зона) розташовувалося на пагорбі. Довкола нього перебували палаци жерців і знаті (амельхенів). Зазвичай це були монументальні палаци з каменю й поступово переходили в одно- та п'ятиповерхові споруди, які були розташовані на терасах і платформах, фасадом орієнтовані на схід. Вони мали свої вівтарі, лазні, були обставлені простими, але зручними меблями (ліжками із пруття, дерев'яними й кам'яними ослонами, столами й ширмами).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У цей час (2007 р. до н. е.) територія, на якій відбувався розвиток цивілізації майя, входила до складу держав: Мексики (штати Ч΄япас, Кампече, Юкатан, Кінтана-Роо), Гватемали, Белізу, Сальвадору, Гондурасу (західна частина). Знайдено близько 1 000 городищ культури майя (на початок 80-х років XX ст., але не всі з них на сьогодні розкопані або досліджені археологами) та 3 000 селищ.&lt;br /&gt;
[[Файл:Достопремичательности 2115040.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Майські звичаї ===&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
На сім'ї правителів покладався обов'язок проводити обряд кровопускання при кожній важливій події в житті міст-держав – чи то освячення нових будівель, настання посівної, жнив, початок або завершення військової кампанії. За міфологічним уявленням майя, людська кров живила і зміцнювала богів, які, в свою чергу, давали силу людям. Вважалося, що найбільшою магічною силою володіє кров язика, вушних мочок і статевих органів.&lt;br /&gt;
Під час обряду кровопускання на центральній площі міста збиралися тисячні натовпи людей, включаючи танцюристів, музикантів, воїнів і знаті. У кульмінаційний момент церемоніального дійства з'являвся правитель, часто з дружиною, і шипом рослини або обсидіановим ножем пускав собі кров, роблячи розріз на пенісі. Одночасно дружина правителя проколювала собі язик. Після цього вони пропускали через рани грубу мотузку з агави, щоб збільшити кровотечу. Кров капала на смужки паперу, які потім спалювали на вогнищі. Через втрату крові, а також під впливом наркотичних речовин, голодування і інших чинників учасники ритуалу бачили в клубах диму образи богів і предків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Соціальна організація ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Товариство майя будувалося за моделлю патріархату: влада і верховенство в сім'ї переходили від батька до сина чи брата. Товариство майя класичної епохи було сильно стратифікованим. Очевидний поділ на соціальні верстви спостерігався в Тікалі в 8 ст. На самому верху соціальної драбини знаходилися правитель і його найближчі родичі, далі йшла вища і середня спадкова знать, яка володіла різним ступенем влади, за ними йшли свита, ремісники, архітектори різного рангу і статусу, нижче стояли багаті, але незнатні землевласники, потім – прості хлібороби-общинники, а на останніх сходинках перебували сироти і раби. Хоча ці групи контактували між собою, вони жили в окремих міських кварталах, мали особливі обов'язки і привілеї і культивували власні звичаї.&lt;br /&gt;
Стародавні майя не знали технології виплавки металів. Знаряддя праці вони виготовляли переважно з каменю, а також з дерева і раковин. Цими знаряддями землероби рубали ліс, орали, сіяли, збирали врожаї. Не знали майя і гончарного кола. При виготовленні керамічних виробів вони розкатували глину в тонкі джгутики і накладали їх один на інший або зліплювали пластини з глини. Обпікалася кераміка не в печах, а на відкритих вогнищах. Гончарним ремеслом займалися як прості люди, так і аристократи. Останні розписували посудини сценами з міфології або палацового життя.&lt;br /&gt;
   &lt;br /&gt;
У пантеоні майя були представлені боги землі, дощу, вітру, блискавки і інших природних сил і явищ. З чотирма сторонами світу асоціювалися чаки, чотири бога дощу. Їх необхідно було задобрювати, щоб вони не наслали зливу і град.&lt;br /&gt;
Одним з трьох головних божеств, богом-творцем світу, творцем людини і культури, владикою стихій, богом ранкової зорі, близнюків, покровителем жрецтва і науки був Кецалькоатль (Кукулькан). Він зображувався у вигляді пернатого змія з людською головою. Втім, число зображень Кецалькоатля величезна, найбільш раннє відноситься до VIII - V століть до нашої ери.&lt;br /&gt;
У релігії майя не було присутніх християнських концепцій гріха, покарання і спокути – вона була призначена підтримувати рівновагу природних стихій і забезпечувати родючість землі. Навіть у 20 ст. на півночі Юкатана практикується релігійний обряд Ча Чак з метою задобрити богів і викликати дощ під час посухи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Місце розташування ===&lt;br /&gt;
Близько 10 000 років тому, коли закінчився останній льодовиковий період, люди з півночі рушили освоювати південні землі, відомі тепер під назвою Латинська Америка. Вони розселилися на території, що склала потім область майя, з горами й долинами, густими лісами й безводними рівнинами. До область майя входять сучасні Гватемала, Беліз, південна Мексика, Гондурас, Сальвадор.&lt;br /&gt;
Протягом наступних 6 000 років місцеве населення перейшло від напівкочового існування мисливців-збирачів до більш осілого землеробського способу життя. Вони навчилися вирощувати кукурудзу й боби, за допомогою різноманітних кам'яних пристосувань подрібнювали зерно й готували їжу. Поступово виникали селища. Приблизно в 1 000 р. до н. е. почалося масштабне будівництво поселень сільського типу, що стало початком так званого &amp;quot;до-класичного періоду&amp;quot;, з якого веде відлік існування цивілізації майя.&lt;br /&gt;
== [[Файл:211504010643101а.jpg]] ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Таблиця &amp;quot;Найважливіші події на території рідного краю&amp;quot;==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;TABLE BORDER&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;TH&amp;gt; Дата         &amp;lt;/TH&amp;gt; &amp;lt;TH&amp;gt;   Історична подія   &amp;lt;/TH&amp;gt; &lt;br /&gt;
 &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &amp;lt;TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;TD  height=24px;&amp;gt; 1000 до н. е. — 317  &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt; Докласичний період    &amp;lt;/TD&amp;gt; &lt;br /&gt;
 &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;   317—987     &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;  Класичний період &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;   987 — 16 століття    &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;  Посткласичний період  &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/TABLE&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:Photo 5.jpg|right|450px|]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=='''Ресурси:'''==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на презентацію  у '''Google Диск''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на власний фотоальбом у  '''Google Диск''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на власний блог у [http://www.blogger.com Blogger];&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на добірку відеоматеріалів;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на опитування або анкету у '''Google Форми''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на спільний груповий постер.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Сторінка проекту [[Моє рідне місто або село]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>4083209</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22_%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%94_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D1%8F.%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%94_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%BC%D1%83%D0%BB_%22</id>
		<title>Стаття до проекту &quot; Могутнє поселення майя.Стародавнє місто Калакмул &quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22_%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%94_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D1%8F.%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%94_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%BC%D1%83%D0%BB_%22"/>
				<updated>2015-10-18T08:57:08Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;4083209: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=== Стародавнє місто Калакмул, могутнє поселення майя, Мексика ===&lt;br /&gt;
1. Майя – цивілізація в Центральній Америці,що існувала приблизно з 1500 р. до н. е. до іспанського завоювання у ХVІ ст. до н. е. Давня цивілізація майя була такою високорозвиненою, що дотепер дивує світ. Майя – одна з найяскравіших цивілізацій доколумбової Америки. Це &amp;quot;культура-загадка&amp;quot;, &amp;quot;культура-феномен&amp;quot;, повна суперечностей і парадоксів. Вона породила величезну кількість питань, та не на всі є відповіді.&lt;br /&gt;
Майя, історичний та сучасний індіанський народ, який створив одну з найбільш високорозвинених цивілізацій Америки і в цілому Стародавнього світу. Деякі культурні традиції стародавніх майя зберігають близько 2,5 млн. їхніх сучасних нащадків, які представляють більше 30 етнічних груп і мовних діалектів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідно до переказів, майя прийшли на територію теперішньої Мексики з Гондурасу й Гватемали. Швидкий та масштабний ріст їхніх міст наштовхує на однозначний висновок: до свого приходу сюди майя вже мали єдину й давню культуру. Нова територія майя мала форму трикутника, його кути утворювали міста Вашактун, Паленке, Копан. Інші центри, що виникли пізніше, перебували на сторонах трикутника й усередині нього. Тоді виявилася ще одна специфічна риса майя – розширення земель ішло від периферії до центру, а не навпаки, як усюди.&lt;br /&gt;
Міста-держави народу майя (самі великі й відомі з них – Тікаль. Копан, Чіч΄єн-Іца, Ушмаль) були осередками влади й культури. Вони мали свою схему забудови. Ядро (ритуальна, храмова зона) розташовувалося на пагорбі. Довкола нього перебували палаци жерців і знаті (амельхенів). Зазвичай це були монументальні палаци з каменю й поступово переходили в одно- та п'ятиповерхові споруди, які були розташовані на терасах і платформах, фасадом орієнтовані на схід. Вони мали свої вівтарі, лазні, були обставлені простими, але зручними меблями (ліжками із пруття, дерев'яними й кам'яними ослонами, столами й ширмами).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У цей час (2007 р. до н. е.) територія, на якій відбувався розвиток цивілізації майя, входила до складу держав: Мексики (штати Ч΄япас, Кампече, Юкатан, Кінтана-Роо), Гватемали, Белізу, Сальвадору, Гондурасу (західна частина). Знайдено близько 1 000 городищ культури майя (на початок 80-х років XX ст., але не всі з них на сьогодні розкопані або досліджені археологами) та 3 000 селищ.&lt;br /&gt;
[[Файл:Достопремичательности 2115040.jpg]]&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
=== Майські звичаї ===&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
На сім'ї правителів покладався обов'язок проводити обряд кровопускання при кожній важливій події в житті міст-держав – чи то освячення нових будівель, настання посівної, жнив, початок або завершення військової кампанії. За міфологічним уявленням майя, людська кров живила і зміцнювала богів, які, в свою чергу, давали силу людям. Вважалося, що найбільшою магічною силою володіє кров язика, вушних мочок і статевих органів.&lt;br /&gt;
Під час обряду кровопускання на центральній площі міста збиралися тисячні натовпи людей, включаючи танцюристів, музикантів, воїнів і знаті. У кульмінаційний момент церемоніального дійства з'являвся правитель, часто з дружиною, і шипом рослини або обсидіановим ножем пускав собі кров, роблячи розріз на пенісі. Одночасно дружина правителя проколювала собі язик. Після цього вони пропускали через рани грубу мотузку з агави, щоб збільшити кровотечу. Кров капала на смужки паперу, які потім спалювали на вогнищі. Через втрату крові, а також під впливом наркотичних речовин, голодування і інших чинників учасники ритуалу бачили в клубах диму образи богів і предків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Соціальна організація ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Товариство майя будувалося за моделлю патріархату: влада і верховенство в сім'ї переходили від батька до сина чи брата. Товариство майя класичної епохи було сильно стратифікованим. Очевидний поділ на соціальні верстви спостерігався в Тікалі в 8 ст. На самому верху соціальної драбини знаходилися правитель і його найближчі родичі, далі йшла вища і середня спадкова знать, яка володіла різним ступенем влади, за ними йшли свита, ремісники, архітектори різного рангу і статусу, нижче стояли багаті, але незнатні землевласники, потім – прості хлібороби-общинники, а на останніх сходинках перебували сироти і раби. Хоча ці групи контактували між собою, вони жили в окремих міських кварталах, мали особливі обов'язки і привілеї і культивували власні звичаї.&lt;br /&gt;
Стародавні майя не знали технології виплавки металів. Знаряддя праці вони виготовляли переважно з каменю, а також з дерева і раковин. Цими знаряддями землероби рубали ліс, орали, сіяли, збирали врожаї. Не знали майя і гончарного кола. При виготовленні керамічних виробів вони розкатували глину в тонкі джгутики і накладали їх один на інший або зліплювали пластини з глини. Обпікалася кераміка не в печах, а на відкритих вогнищах. Гончарним ремеслом займалися як прості люди, так і аристократи. Останні розписували посудини сценами з міфології або палацового життя.&lt;br /&gt;
   &lt;br /&gt;
У пантеоні майя були представлені боги землі, дощу, вітру, блискавки і інших природних сил і явищ. З чотирма сторонами світу асоціювалися чаки, чотири бога дощу. Їх необхідно було задобрювати, щоб вони не наслали зливу і град.&lt;br /&gt;
Одним з трьох головних божеств, богом-творцем світу, творцем людини і культури, владикою стихій, богом ранкової зорі, близнюків, покровителем жрецтва і науки був Кецалькоатль (Кукулькан). Він зображувався у вигляді пернатого змія з людською головою. Втім, число зображень Кецалькоатля величезна, найбільш раннє відноситься до VIII - V століть до нашої ери.&lt;br /&gt;
У релігії майя не було присутніх християнських концепцій гріха, покарання і спокути – вона була призначена підтримувати рівновагу природних стихій і забезпечувати родючість землі. Навіть у 20 ст. на півночі Юкатана практикується релігійний обряд Ча Чак з метою задобрити богів і викликати дощ під час посухи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Місце розташування ===&lt;br /&gt;
Близько 10 000 років тому, коли закінчився останній льодовиковий період, люди з півночі рушили освоювати південні землі, відомі тепер під назвою Латинська Америка. Вони розселилися на території, що склала потім область майя, з горами й долинами, густими лісами й безводними рівнинами. До область майя входять сучасні Гватемала, Беліз, південна Мексика, Гондурас, Сальвадор.&lt;br /&gt;
Протягом наступних 6 000 років місцеве населення перейшло від напівкочового існування мисливців-збирачів до більш осілого землеробського способу життя. Вони навчилися вирощувати кукурудзу й боби, за допомогою різноманітних кам'яних пристосувань подрібнювали зерно й готували їжу. Поступово виникали селища. Приблизно в 1 000 р. до н. е. почалося масштабне будівництво поселень сільського типу, що стало початком так званого &amp;quot;до-класичного періоду&amp;quot;, з якого веде відлік існування цивілізації майя.&lt;br /&gt;
== [[Файл:211504010643101а.jpg]] ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Таблиця &amp;quot;Найважливіші події на території рідного краю&amp;quot;==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;TABLE BORDER&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;TH&amp;gt; Дата         &amp;lt;/TH&amp;gt; &amp;lt;TH&amp;gt;   Історична подія   &amp;lt;/TH&amp;gt; &lt;br /&gt;
 &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &amp;lt;TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;TD  height=24px;&amp;gt; 1000 до н. е. — 317  &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt; Докласичний період    &amp;lt;/TD&amp;gt; &lt;br /&gt;
 &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;   317—987     &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;  Класичний період &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;   987 — 16 століття    &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;  Посткласичний період  &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/TABLE&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:Photo 5.jpg|right|450px|]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=='''Ресурси:'''==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на презентацію  у '''Google Диск''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на власний фотоальбом у  '''Google Диск''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на власний блог у [http://www.blogger.com Blogger];&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на добірку відеоматеріалів;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на опитування або анкету у '''Google Форми''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на спільний груповий постер.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Сторінка проекту [[Моє рідне місто або село]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>4083209</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22_%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%94_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D1%8F.%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%94_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%BC%D1%83%D0%BB_%22</id>
		<title>Стаття до проекту &quot; Могутнє поселення майя.Стародавнє місто Калакмул &quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22_%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%94_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D1%8F.%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%94_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%BC%D1%83%D0%BB_%22"/>
				<updated>2015-10-18T08:56:42Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;4083209: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=== Стародавнє місто Калакмул, могутнє поселення майя, Мексика ===&lt;br /&gt;
1. Майя – цивілізація в Центральній Америці,що існувала приблизно з 1500 р. до н. е. до іспанського завоювання у ХVІ ст. до н. е. Давня цивілізація майя була такою високорозвиненою, що дотепер дивує світ. Майя – одна з найяскравіших цивілізацій доколумбової Америки. Це &amp;quot;культура-загадка&amp;quot;, &amp;quot;культура-феномен&amp;quot;, повна суперечностей і парадоксів. Вона породила величезну кількість питань, та не на всі є відповіді.&lt;br /&gt;
Майя, історичний та сучасний індіанський народ, який створив одну з найбільш високорозвинених цивілізацій Америки і в цілому Стародавнього світу. Деякі культурні традиції стародавніх майя зберігають близько 2,5 млн. їхніх сучасних нащадків, які представляють більше 30 етнічних груп і мовних діалектів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідно до переказів, майя прийшли на територію теперішньої Мексики з Гондурасу й Гватемали. Швидкий та масштабний ріст їхніх міст наштовхує на однозначний висновок: до свого приходу сюди майя вже мали єдину й давню культуру. Нова територія майя мала форму трикутника, його кути утворювали міста Вашактун, Паленке, Копан. Інші центри, що виникли пізніше, перебували на сторонах трикутника й усередині нього. Тоді виявилася ще одна специфічна риса майя – розширення земель ішло від периферії до центру, а не навпаки, як усюди.&lt;br /&gt;
Міста-держави народу майя (самі великі й відомі з них – Тікаль. Копан, Чіч΄єн-Іца, Ушмаль) були осередками влади й культури. Вони мали свою схему забудови. Ядро (ритуальна, храмова зона) розташовувалося на пагорбі. Довкола нього перебували палаци жерців і знаті (амельхенів). Зазвичай це були монументальні палаци з каменю й поступово переходили в одно- та п'ятиповерхові споруди, які були розташовані на терасах і платформах, фасадом орієнтовані на схід. Вони мали свої вівтарі, лазні, були обставлені простими, але зручними меблями (ліжками із пруття, дерев'яними й кам'яними ослонами, столами й ширмами).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У цей час (2007 р. до н. е.) територія, на якій відбувався розвиток цивілізації майя, входила до складу держав: Мексики (штати Ч΄япас, Кампече, Юкатан, Кінтана-Роо), Гватемали, Белізу, Сальвадору, Гондурасу (західна частина). Знайдено близько 1 000 городищ культури майя (на початок 80-х років XX ст., але не всі з них на сьогодні розкопані або досліджені археологами) та 3 000 селищ.&lt;br /&gt;
[[Файл:Достопремичательности 2115040.jpg]]&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
=== Майські звичаї ===&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
На сім'ї правителів покладався обов'язок проводити обряд кровопускання при кожній важливій події в житті міст-держав – чи то освячення нових будівель, настання посівної, жнив, початок або завершення військової кампанії. За міфологічним уявленням майя, людська кров живила і зміцнювала богів, які, в свою чергу, давали силу людям. Вважалося, що найбільшою магічною силою володіє кров язика, вушних мочок і статевих органів.&lt;br /&gt;
Під час обряду кровопускання на центральній площі міста збиралися тисячні натовпи людей, включаючи танцюристів, музикантів, воїнів і знаті. У кульмінаційний момент церемоніального дійства з'являвся правитель, часто з дружиною, і шипом рослини або обсидіановим ножем пускав собі кров, роблячи розріз на пенісі. Одночасно дружина правителя проколювала собі язик. Після цього вони пропускали через рани грубу мотузку з агави, щоб збільшити кровотечу. Кров капала на смужки паперу, які потім спалювали на вогнищі. Через втрату крові, а також під впливом наркотичних речовин, голодування і інших чинників учасники ритуалу бачили в клубах диму образи богів і предків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Соціальна організація ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Товариство майя будувалося за моделлю патріархату: влада і верховенство в сім'ї переходили від батька до сина чи брата. Товариство майя класичної епохи було сильно стратифікованим. Очевидний поділ на соціальні верстви спостерігався в Тікалі в 8 ст. На самому верху соціальної драбини знаходилися правитель і його найближчі родичі, далі йшла вища і середня спадкова знать, яка володіла різним ступенем влади, за ними йшли свита, ремісники, архітектори різного рангу і статусу, нижче стояли багаті, але незнатні землевласники, потім – прості хлібороби-общинники, а на останніх сходинках перебували сироти і раби. Хоча ці групи контактували між собою, вони жили в окремих міських кварталах, мали особливі обов'язки і привілеї і культивували власні звичаї.&lt;br /&gt;
Стародавні майя не знали технології виплавки металів. Знаряддя праці вони виготовляли переважно з каменю, а також з дерева і раковин. Цими знаряддями землероби рубали ліс, орали, сіяли, збирали врожаї. Не знали майя і гончарного кола. При виготовленні керамічних виробів вони розкатували глину в тонкі джгутики і накладали їх один на інший або зліплювали пластини з глини. Обпікалася кераміка не в печах, а на відкритих вогнищах. Гончарним ремеслом займалися як прості люди, так і аристократи. Останні розписували посудини сценами з міфології або палацового життя.&lt;br /&gt;
   &lt;br /&gt;
У пантеоні майя були представлені боги землі, дощу, вітру, блискавки і інших природних сил і явищ. З чотирма сторонами світу асоціювалися чаки, чотири бога дощу. Їх необхідно було задобрювати, щоб вони не наслали зливу і град.&lt;br /&gt;
Одним з трьох головних божеств, богом-творцем світу, творцем людини і культури, владикою стихій, богом ранкової зорі, близнюків, покровителем жрецтва і науки був Кецалькоатль (Кукулькан). Він зображувався у вигляді пернатого змія з людською головою. Втім, число зображень Кецалькоатля величезна, найбільш раннє відноситься до VIII - V століть до нашої ери.&lt;br /&gt;
У релігії майя не було присутніх християнських концепцій гріха, покарання і спокути – вона була призначена підтримувати рівновагу природних стихій і забезпечувати родючість землі. Навіть у 20 ст. на півночі Юкатана практикується релігійний обряд Ча Чак з метою задобрити богів і викликати дощ під час посухи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Місце розташування ===&lt;br /&gt;
Близько 10 000 років тому, коли закінчився останній льодовиковий період, люди з півночі рушили освоювати південні землі, відомі тепер під назвою Латинська Америка. Вони розселилися на території, що склала потім область майя, з горами й долинами, густими лісами й безводними рівнинами. До область майя входять сучасні Гватемала, Беліз, південна Мексика, Гондурас, Сальвадор.&lt;br /&gt;
Протягом наступних 6 000 років місцеве населення перейшло від напівкочового існування мисливців-збирачів до більш осілого землеробського способу життя. Вони навчилися вирощувати кукурудзу й боби, за допомогою різноманітних кам'яних пристосувань подрібнювали зерно й готували їжу. Поступово виникали селища. Приблизно в 1 000 р. до н. е. почалося масштабне будівництво поселень сільського типу, що стало початком так званого &amp;quot;до-класичного періоду&amp;quot;, з якого веде відлік існування цивілізації майя.&lt;br /&gt;
== [[Файл:211504010643101а.jpg]] ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Таблиця &amp;quot;Найважливіші події на території рідного краю&amp;quot;==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;TABLE BORDER&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;TH&amp;gt; Дата         &amp;lt;/TH&amp;gt; &amp;lt;TH&amp;gt;   Історична подія   &amp;lt;/TH&amp;gt; &lt;br /&gt;
 &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &amp;lt;TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;TD  height=24px;&amp;gt; 1000 до н. е. — 317  &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt; Докласичний період    &amp;lt;/TD&amp;gt; &lt;br /&gt;
 &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;   317—987     &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;  Класичний період &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;   987 — 16 століття    &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;  Посткласичний період  &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;       &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;       &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;       &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;       &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;       &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;      &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;     &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;   &amp;lt;/TD&amp;gt; &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;     &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;     &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/TABLE&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:Photo 5.jpg|right|450px|]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=='''Ресурси:'''==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на презентацію  у '''Google Диск''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на власний фотоальбом у  '''Google Диск''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на власний блог у [http://www.blogger.com Blogger];&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на добірку відеоматеріалів;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на опитування або анкету у '''Google Форми''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на спільний груповий постер.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Сторінка проекту [[Моє рідне місто або село]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>4083209</name></author>	</entry>

	</feed>