https://wiki.cusu.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&feedformat=atom&user=4078331Вікі ЦДУ - Внесок користувача [uk]2026-04-18T09:58:37ZВнесок користувачаMediaWiki 1.23.2https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82_%22%D0%9C%D0%BE%D1%94_%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE-%D0%9A%D1%96%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%22Проект "Моє рідне місто-Кіровоград"2015-12-03T06:51:39Z<p>4078331: /* Ресурси */</p>
<hr />
<div><br />
== Загальні відомості == <br />
Кіровогра́д (до 1924 року — Єлисаветград, у 1924–1934 роках — Зінов'євськ, у 1934–1939 роках — Кірово) — місто в Україні, адміністративний центр Кіровоградської області, центр Кіровоградського району; промисловий і культурний осередок у центрі країни; вузол автошляхів, залізнична станція, аеропорт.<br />
<br />
Кіровоград розташований у межах Придніпровської височини, на берегах ріки Інгул, при впаданні в неї менших річок — Сугоклії та Біянки.<br />
<br />
Місто було утворене у середині XVIII століття після будівництва фортеці святої Єлисавети. Відтоді відоме як Єлисаветград, місто пережило у середині XIX — на початку ХХ століть «золоту еру» — розвивалась промисловість, розбудовувалась міська інфраструктура, розквітла культура, зокрема тут був відкритий перший український професійний театр. У 1939 році місто стало центром Кіровоградської області. Нині промисловий комплекс Кіровограда налічує понад 70 підприємств, місто має розвинену соціальну інфраструктуру, численні заклади освіти й культури зі сталими багатими традиціями.<br />
== Карта міста ==<br />
[[Файл:800px-Qwerty09843.jpg]]<br />
== Клімат ==<br />
Температура в °C • Сума опадів в мм<br />
<br />
Клімат Кіровограда обумовлений його розташуванням у степовій зоні. Середня температура січня становить −5,6˚C, липня +20,2˚C. Середньорічна кількість опадів — 474 мм (у середньому за рік у місті спостерігається 130 днів з опадами), найменше — у березні та жовтні, найбільше — у липні.<br />
<br />
Найнижча середньомісячна температура повітря в січні (−15,1 °C) зафіксована 1963 року, найвища (+1,6 °C) — 2007 року. Найнижча середньомісячна температура в липні (+17,6 °C) спостерігалась у 1912 році, найвища (+25,6 °C) — в 1936 році. Абсолютний мінімум температури повітря (−35,3 °C) зафіксовано 9 січня 1935 року, абсолютний максимум (+38,7 °C) — 27 липня 1909 року і 20 серпня 1929 року.<br />
<br />
За останні 100–120 років температура повітря в Кіровограді, так само як і в цілому на Землі, має тенденцію до підвищення. Протягом цього періоду середньорічна температура повітря підвищилася щонайменше на 1,0 °C. Найтеплішим за всю історію спостережень виявився 2007 рік. Більшим у цілому є підвищення температури в першу половину року.<br />
<br />
Переважні напрями вітрів узимку — північно-західні, влітку — південні. Найбільша швидкість вітру — в лютому, найменша — влітку. У січні вона в середньому становить 4,5 м/с, у липні — 3,4 м/<br />
== Політичне і громадське життя ==<br />
<br />
Безпосередній вплив на вирішення соціально-економічних проблем життєдіяльності територіальної громади мають організації політичних партій, що мають фракції у міській раді, а саме — Партія регіонів, партія «Батьківщина», Фронт Змін, Солідарність жінок України, Соціалістична партія України, Комуністична партія України, Сильна Україна, Народна партія та Союз Лівих Сил.<br />
<br />
У місті (станом на початок 2008 року) діє 298 громадських організацій, з числа яких 11 — жіночі, 11 — ветеранські, і 49 молодіжних. Молодіжне життя Кіровограда активізується завдяки ряду громадських організацій, що об'єднують своє членство для провадження різноманітної діяльності за інтересами. До найдієвіших молодіжних організацій можна віднести молодіжне крило Народного Руху України — «Молодий Народний Рух» та партії ВО «Батьківщина» — обласну організацію ВМГО «Батьківщина молода». У Кіровограді діють також міські осередки Пласту-Національної Скаутської Організації України та Українського дитячо-юнацького товариства «Січ», що проводять виховні програми для української молоді міста; міську організацію Кіровоградської обласної ліги інтелектуального розвитку «КОЛІР», що займається організацією і проведенням інтелектуальних ігор, та низку організацій-юнацьких відгалужень партійних організацій (Українська Народна Молодь, Комсомол, «Спілка молодих соціалістів», Інститут соціокультурного менеджменту тощо)<br />
== Театри==<br />
Кіровоград (Єлисаветград) відомий тим, що тут розпочав роботу перший український професійний театральний колектив — наприкінці XIX — на початку XX століть на сцені місцевого театру виступали корифеї української сцени — І. Тобілевич, М. Кропивницький, М. Садовський, П. Саксаганський, М. Старицький, М. Заньковецька. У приміщенні єлисаветградських театрів виступали вітчизняні та зарубіжні композитори і музиканти Ференц Ліст, Модест Мусоргський, Олександр Скрябін, Антон Рубінштейн, Микола Лисенко та співаки Федір Шаляпін, Леонід Собінов.<br />
<br />
Сучасні кіровоградські театри:<br />
* академічний український музично-драматичний театр ім. М. Л. Кропивницького;[[Файл:Театр1.jpg|міні]]<br />
* обласний академічний театр ляльок;<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
==Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"==<br />
<br />
<TABLE BORDER><br />
<TR><br />
<TH> Дата </TH> <TH> Історична подія </TH> <br />
</TR><br />
<br />
<TR><TD height=24px> 10 (21) лютого 1784 — 7 серпня 1924 </TD><TD> місто має назву Єлисаветград<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 7 серпня 1924 — 27 грудня 1934 року </TD><TD> місто має назву Зінов'євськ<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 27 грудня 1934 — 10 січня 1939 року </TD><TD> місто має назву Кірово </TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> від 10 січня 1939 року<br />
</TD><TD> місто має назву Кіровоград<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 1754 рік<br />
</TD><TD> заснування фортеці святої Єлисавети<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 1874 рік<br />
</TD><TD> запуск підприємства англійців Братів Ельворті<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 1882 рік<br />
</TD><TD> відкриття першого українського професійного театру<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 1897 рік </TD><TD> відкриття електричного трамваю<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 8 січня 1944 року </TD><TD> звільнення Кіровограду<br />
</TD> </TR><br />
<TR><TD height=24px> 1 вересня 1939 року </TD><TD> відновлення роботи педагогічного інституту </TD></TR><br />
</TABLE><br />
== Ресурси ==<br />
* посилання на [http://kirovogradourcity.blogspot.com/2015/11/1924.html kirovograd блог]<br />
* посилання на [https://docs.google.com/forms/d/1oHjwEdoaDdxinXc4gQjaW6wLClXwFhkw_gMdwDdvX9U/viewform?c=0&w=1 опитування у Google формі ]<br />
* посилання на [https://docs.google.com/presentation/d/1IVypLGiYgUR4sP-MGdv527-S7Wqve7qckCpiUNTWS_Q/edit#slide=id.p4 Презентацію]<br />
* посилання на [https://goo.gl/photos/FR3pqPVfq61h4Zrc6 Фотоальбом]</div>4078331https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82_%22%D0%9C%D0%BE%D1%94_%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE-%D0%9A%D1%96%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%22Проект "Моє рідне місто-Кіровоград"2015-12-03T06:43:11Z<p>4078331: /* Ресурси */</p>
<hr />
<div><br />
== Загальні відомості == <br />
Кіровогра́д (до 1924 року — Єлисаветград, у 1924–1934 роках — Зінов'євськ, у 1934–1939 роках — Кірово) — місто в Україні, адміністративний центр Кіровоградської області, центр Кіровоградського району; промисловий і культурний осередок у центрі країни; вузол автошляхів, залізнична станція, аеропорт.<br />
<br />
Кіровоград розташований у межах Придніпровської височини, на берегах ріки Інгул, при впаданні в неї менших річок — Сугоклії та Біянки.<br />
<br />
Місто було утворене у середині XVIII століття після будівництва фортеці святої Єлисавети. Відтоді відоме як Єлисаветград, місто пережило у середині XIX — на початку ХХ століть «золоту еру» — розвивалась промисловість, розбудовувалась міська інфраструктура, розквітла культура, зокрема тут був відкритий перший український професійний театр. У 1939 році місто стало центром Кіровоградської області. Нині промисловий комплекс Кіровограда налічує понад 70 підприємств, місто має розвинену соціальну інфраструктуру, численні заклади освіти й культури зі сталими багатими традиціями.<br />
== Карта міста ==<br />
[[Файл:800px-Qwerty09843.jpg]]<br />
== Клімат ==<br />
Температура в °C • Сума опадів в мм<br />
<br />
Клімат Кіровограда обумовлений його розташуванням у степовій зоні. Середня температура січня становить −5,6˚C, липня +20,2˚C. Середньорічна кількість опадів — 474 мм (у середньому за рік у місті спостерігається 130 днів з опадами), найменше — у березні та жовтні, найбільше — у липні.<br />
<br />
Найнижча середньомісячна температура повітря в січні (−15,1 °C) зафіксована 1963 року, найвища (+1,6 °C) — 2007 року. Найнижча середньомісячна температура в липні (+17,6 °C) спостерігалась у 1912 році, найвища (+25,6 °C) — в 1936 році. Абсолютний мінімум температури повітря (−35,3 °C) зафіксовано 9 січня 1935 року, абсолютний максимум (+38,7 °C) — 27 липня 1909 року і 20 серпня 1929 року.<br />
<br />
За останні 100–120 років температура повітря в Кіровограді, так само як і в цілому на Землі, має тенденцію до підвищення. Протягом цього періоду середньорічна температура повітря підвищилася щонайменше на 1,0 °C. Найтеплішим за всю історію спостережень виявився 2007 рік. Більшим у цілому є підвищення температури в першу половину року.<br />
<br />
Переважні напрями вітрів узимку — північно-західні, влітку — південні. Найбільша швидкість вітру — в лютому, найменша — влітку. У січні вона в середньому становить 4,5 м/с, у липні — 3,4 м/<br />
== Політичне і громадське життя ==<br />
<br />
Безпосередній вплив на вирішення соціально-економічних проблем життєдіяльності територіальної громади мають організації політичних партій, що мають фракції у міській раді, а саме — Партія регіонів, партія «Батьківщина», Фронт Змін, Солідарність жінок України, Соціалістична партія України, Комуністична партія України, Сильна Україна, Народна партія та Союз Лівих Сил.<br />
<br />
У місті (станом на початок 2008 року) діє 298 громадських організацій, з числа яких 11 — жіночі, 11 — ветеранські, і 49 молодіжних. Молодіжне життя Кіровограда активізується завдяки ряду громадських організацій, що об'єднують своє членство для провадження різноманітної діяльності за інтересами. До найдієвіших молодіжних організацій можна віднести молодіжне крило Народного Руху України — «Молодий Народний Рух» та партії ВО «Батьківщина» — обласну організацію ВМГО «Батьківщина молода». У Кіровограді діють також міські осередки Пласту-Національної Скаутської Організації України та Українського дитячо-юнацького товариства «Січ», що проводять виховні програми для української молоді міста; міську організацію Кіровоградської обласної ліги інтелектуального розвитку «КОЛІР», що займається організацією і проведенням інтелектуальних ігор, та низку організацій-юнацьких відгалужень партійних організацій (Українська Народна Молодь, Комсомол, «Спілка молодих соціалістів», Інститут соціокультурного менеджменту тощо)<br />
== Театри==<br />
Кіровоград (Єлисаветград) відомий тим, що тут розпочав роботу перший український професійний театральний колектив — наприкінці XIX — на початку XX століть на сцені місцевого театру виступали корифеї української сцени — І. Тобілевич, М. Кропивницький, М. Садовський, П. Саксаганський, М. Старицький, М. Заньковецька. У приміщенні єлисаветградських театрів виступали вітчизняні та зарубіжні композитори і музиканти Ференц Ліст, Модест Мусоргський, Олександр Скрябін, Антон Рубінштейн, Микола Лисенко та співаки Федір Шаляпін, Леонід Собінов.<br />
<br />
Сучасні кіровоградські театри:<br />
* академічний український музично-драматичний театр ім. М. Л. Кропивницького;[[Файл:Театр1.jpg|міні]]<br />
* обласний академічний театр ляльок;<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
==Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"==<br />
<br />
<TABLE BORDER><br />
<TR><br />
<TH> Дата </TH> <TH> Історична подія </TH> <br />
</TR><br />
<br />
<TR><TD height=24px> 10 (21) лютого 1784 — 7 серпня 1924 </TD><TD> місто має назву Єлисаветград<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 7 серпня 1924 — 27 грудня 1934 року </TD><TD> місто має назву Зінов'євськ<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 27 грудня 1934 — 10 січня 1939 року </TD><TD> місто має назву Кірово </TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> від 10 січня 1939 року<br />
</TD><TD> місто має назву Кіровоград<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 1754 рік<br />
</TD><TD> заснування фортеці святої Єлисавети<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 1874 рік<br />
</TD><TD> запуск підприємства англійців Братів Ельворті<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 1882 рік<br />
</TD><TD> відкриття першого українського професійного театру<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 1897 рік </TD><TD> відкриття електричного трамваю<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 8 січня 1944 року </TD><TD> звільнення Кіровограду<br />
</TD> </TR><br />
<TR><TD height=24px> 1 вересня 1939 року </TD><TD> відновлення роботи педагогічного інституту </TD></TR><br />
</TABLE><br />
== Ресурси ==<br />
* посилання на [https://www.blogger.com/blogger.g?blogID=1662585955282699559#editor/target=post;postID=4327447797936783062;onPublishedMenu=posts;onClosedMenu=posts;postNum=1;src=postname kirovograd блог]<br />
* посилання на [https://docs.google.com/forms/d/1oHjwEdoaDdxinXc4gQjaW6wLClXwFhkw_gMdwDdvX9U/viewform?c=0&w=1 опитування у Google формі ]<br />
* посилання на [https://docs.google.com/presentation/d/1IVypLGiYgUR4sP-MGdv527-S7Wqve7qckCpiUNTWS_Q/edit#slide=id.p4 Презентацію]<br />
* посилання на [https://goo.gl/photos/FR3pqPVfq61h4Zrc6 Фотоальбом]</div>4078331https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82_%22%D0%9C%D0%BE%D1%94_%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE-%D0%9A%D1%96%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%22Проект "Моє рідне місто-Кіровоград"2015-12-03T06:38:03Z<p>4078331: /* Ресурси */</p>
<hr />
<div><br />
== Загальні відомості == <br />
Кіровогра́д (до 1924 року — Єлисаветград, у 1924–1934 роках — Зінов'євськ, у 1934–1939 роках — Кірово) — місто в Україні, адміністративний центр Кіровоградської області, центр Кіровоградського району; промисловий і культурний осередок у центрі країни; вузол автошляхів, залізнична станція, аеропорт.<br />
<br />
Кіровоград розташований у межах Придніпровської височини, на берегах ріки Інгул, при впаданні в неї менших річок — Сугоклії та Біянки.<br />
<br />
Місто було утворене у середині XVIII століття після будівництва фортеці святої Єлисавети. Відтоді відоме як Єлисаветград, місто пережило у середині XIX — на початку ХХ століть «золоту еру» — розвивалась промисловість, розбудовувалась міська інфраструктура, розквітла культура, зокрема тут був відкритий перший український професійний театр. У 1939 році місто стало центром Кіровоградської області. Нині промисловий комплекс Кіровограда налічує понад 70 підприємств, місто має розвинену соціальну інфраструктуру, численні заклади освіти й культури зі сталими багатими традиціями.<br />
== Карта міста ==<br />
[[Файл:800px-Qwerty09843.jpg]]<br />
== Клімат ==<br />
Температура в °C • Сума опадів в мм<br />
<br />
Клімат Кіровограда обумовлений його розташуванням у степовій зоні. Середня температура січня становить −5,6˚C, липня +20,2˚C. Середньорічна кількість опадів — 474 мм (у середньому за рік у місті спостерігається 130 днів з опадами), найменше — у березні та жовтні, найбільше — у липні.<br />
<br />
Найнижча середньомісячна температура повітря в січні (−15,1 °C) зафіксована 1963 року, найвища (+1,6 °C) — 2007 року. Найнижча середньомісячна температура в липні (+17,6 °C) спостерігалась у 1912 році, найвища (+25,6 °C) — в 1936 році. Абсолютний мінімум температури повітря (−35,3 °C) зафіксовано 9 січня 1935 року, абсолютний максимум (+38,7 °C) — 27 липня 1909 року і 20 серпня 1929 року.<br />
<br />
За останні 100–120 років температура повітря в Кіровограді, так само як і в цілому на Землі, має тенденцію до підвищення. Протягом цього періоду середньорічна температура повітря підвищилася щонайменше на 1,0 °C. Найтеплішим за всю історію спостережень виявився 2007 рік. Більшим у цілому є підвищення температури в першу половину року.<br />
<br />
Переважні напрями вітрів узимку — північно-західні, влітку — південні. Найбільша швидкість вітру — в лютому, найменша — влітку. У січні вона в середньому становить 4,5 м/с, у липні — 3,4 м/<br />
== Політичне і громадське життя ==<br />
<br />
Безпосередній вплив на вирішення соціально-економічних проблем життєдіяльності територіальної громади мають організації політичних партій, що мають фракції у міській раді, а саме — Партія регіонів, партія «Батьківщина», Фронт Змін, Солідарність жінок України, Соціалістична партія України, Комуністична партія України, Сильна Україна, Народна партія та Союз Лівих Сил.<br />
<br />
У місті (станом на початок 2008 року) діє 298 громадських організацій, з числа яких 11 — жіночі, 11 — ветеранські, і 49 молодіжних. Молодіжне життя Кіровограда активізується завдяки ряду громадських організацій, що об'єднують своє членство для провадження різноманітної діяльності за інтересами. До найдієвіших молодіжних організацій можна віднести молодіжне крило Народного Руху України — «Молодий Народний Рух» та партії ВО «Батьківщина» — обласну організацію ВМГО «Батьківщина молода». У Кіровограді діють також міські осередки Пласту-Національної Скаутської Організації України та Українського дитячо-юнацького товариства «Січ», що проводять виховні програми для української молоді міста; міську організацію Кіровоградської обласної ліги інтелектуального розвитку «КОЛІР», що займається організацією і проведенням інтелектуальних ігор, та низку організацій-юнацьких відгалужень партійних організацій (Українська Народна Молодь, Комсомол, «Спілка молодих соціалістів», Інститут соціокультурного менеджменту тощо)<br />
== Театри==<br />
Кіровоград (Єлисаветград) відомий тим, що тут розпочав роботу перший український професійний театральний колектив — наприкінці XIX — на початку XX століть на сцені місцевого театру виступали корифеї української сцени — І. Тобілевич, М. Кропивницький, М. Садовський, П. Саксаганський, М. Старицький, М. Заньковецька. У приміщенні єлисаветградських театрів виступали вітчизняні та зарубіжні композитори і музиканти Ференц Ліст, Модест Мусоргський, Олександр Скрябін, Антон Рубінштейн, Микола Лисенко та співаки Федір Шаляпін, Леонід Собінов.<br />
<br />
Сучасні кіровоградські театри:<br />
* академічний український музично-драматичний театр ім. М. Л. Кропивницького;[[Файл:Театр1.jpg|міні]]<br />
* обласний академічний театр ляльок;<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
==Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"==<br />
<br />
<TABLE BORDER><br />
<TR><br />
<TH> Дата </TH> <TH> Історична подія </TH> <br />
</TR><br />
<br />
<TR><TD height=24px> 10 (21) лютого 1784 — 7 серпня 1924 </TD><TD> місто має назву Єлисаветград<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 7 серпня 1924 — 27 грудня 1934 року </TD><TD> місто має назву Зінов'євськ<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 27 грудня 1934 — 10 січня 1939 року </TD><TD> місто має назву Кірово </TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> від 10 січня 1939 року<br />
</TD><TD> місто має назву Кіровоград<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 1754 рік<br />
</TD><TD> заснування фортеці святої Єлисавети<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 1874 рік<br />
</TD><TD> запуск підприємства англійців Братів Ельворті<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 1882 рік<br />
</TD><TD> відкриття першого українського професійного театру<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 1897 рік </TD><TD> відкриття електричного трамваю<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 8 січня 1944 року </TD><TD> звільнення Кіровограду<br />
</TD> </TR><br />
<TR><TD height=24px> 1 вересня 1939 року </TD><TD> відновлення роботи педагогічного інституту </TD></TR><br />
</TABLE><br />
== Ресурси ==<br />
* посилання на [https://docs.google.com/presentation/d/1IVypLGiYgUR4sP-MGdv527-S7Wqve7qckCpiUNTWS_Q/edit?usp=sharing kirovograd блог]<br />
* посилання на [https://docs.google.com/forms/d/1oHjwEdoaDdxinXc4gQjaW6wLClXwFhkw_gMdwDdvX9U/viewform?c=0&w=1 опитування у Google формі ]<br />
* посилання на [https://docs.google.com/presentation/d/1IVypLGiYgUR4sP-MGdv527-S7Wqve7qckCpiUNTWS_Q/edit#slide=id.p4 Презентацію]<br />
* посилання на [https://goo.gl/photos/FR3pqPVfq61h4Zrc6 Фотоальбом]</div>4078331https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82_%22%D0%9C%D0%BE%D1%94_%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE-%D0%9A%D1%96%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%22Проект "Моє рідне місто-Кіровоград"2015-12-03T06:37:03Z<p>4078331: </p>
<hr />
<div><br />
== Загальні відомості == <br />
Кіровогра́д (до 1924 року — Єлисаветград, у 1924–1934 роках — Зінов'євськ, у 1934–1939 роках — Кірово) — місто в Україні, адміністративний центр Кіровоградської області, центр Кіровоградського району; промисловий і культурний осередок у центрі країни; вузол автошляхів, залізнична станція, аеропорт.<br />
<br />
Кіровоград розташований у межах Придніпровської височини, на берегах ріки Інгул, при впаданні в неї менших річок — Сугоклії та Біянки.<br />
<br />
Місто було утворене у середині XVIII століття після будівництва фортеці святої Єлисавети. Відтоді відоме як Єлисаветград, місто пережило у середині XIX — на початку ХХ століть «золоту еру» — розвивалась промисловість, розбудовувалась міська інфраструктура, розквітла культура, зокрема тут був відкритий перший український професійний театр. У 1939 році місто стало центром Кіровоградської області. Нині промисловий комплекс Кіровограда налічує понад 70 підприємств, місто має розвинену соціальну інфраструктуру, численні заклади освіти й культури зі сталими багатими традиціями.<br />
== Карта міста ==<br />
[[Файл:800px-Qwerty09843.jpg]]<br />
== Клімат ==<br />
Температура в °C • Сума опадів в мм<br />
<br />
Клімат Кіровограда обумовлений його розташуванням у степовій зоні. Середня температура січня становить −5,6˚C, липня +20,2˚C. Середньорічна кількість опадів — 474 мм (у середньому за рік у місті спостерігається 130 днів з опадами), найменше — у березні та жовтні, найбільше — у липні.<br />
<br />
Найнижча середньомісячна температура повітря в січні (−15,1 °C) зафіксована 1963 року, найвища (+1,6 °C) — 2007 року. Найнижча середньомісячна температура в липні (+17,6 °C) спостерігалась у 1912 році, найвища (+25,6 °C) — в 1936 році. Абсолютний мінімум температури повітря (−35,3 °C) зафіксовано 9 січня 1935 року, абсолютний максимум (+38,7 °C) — 27 липня 1909 року і 20 серпня 1929 року.<br />
<br />
За останні 100–120 років температура повітря в Кіровограді, так само як і в цілому на Землі, має тенденцію до підвищення. Протягом цього періоду середньорічна температура повітря підвищилася щонайменше на 1,0 °C. Найтеплішим за всю історію спостережень виявився 2007 рік. Більшим у цілому є підвищення температури в першу половину року.<br />
<br />
Переважні напрями вітрів узимку — північно-західні, влітку — південні. Найбільша швидкість вітру — в лютому, найменша — влітку. У січні вона в середньому становить 4,5 м/с, у липні — 3,4 м/<br />
== Політичне і громадське життя ==<br />
<br />
Безпосередній вплив на вирішення соціально-економічних проблем життєдіяльності територіальної громади мають організації політичних партій, що мають фракції у міській раді, а саме — Партія регіонів, партія «Батьківщина», Фронт Змін, Солідарність жінок України, Соціалістична партія України, Комуністична партія України, Сильна Україна, Народна партія та Союз Лівих Сил.<br />
<br />
У місті (станом на початок 2008 року) діє 298 громадських організацій, з числа яких 11 — жіночі, 11 — ветеранські, і 49 молодіжних. Молодіжне життя Кіровограда активізується завдяки ряду громадських організацій, що об'єднують своє членство для провадження різноманітної діяльності за інтересами. До найдієвіших молодіжних організацій можна віднести молодіжне крило Народного Руху України — «Молодий Народний Рух» та партії ВО «Батьківщина» — обласну організацію ВМГО «Батьківщина молода». У Кіровограді діють також міські осередки Пласту-Національної Скаутської Організації України та Українського дитячо-юнацького товариства «Січ», що проводять виховні програми для української молоді міста; міську організацію Кіровоградської обласної ліги інтелектуального розвитку «КОЛІР», що займається організацією і проведенням інтелектуальних ігор, та низку організацій-юнацьких відгалужень партійних організацій (Українська Народна Молодь, Комсомол, «Спілка молодих соціалістів», Інститут соціокультурного менеджменту тощо)<br />
== Театри==<br />
Кіровоград (Єлисаветград) відомий тим, що тут розпочав роботу перший український професійний театральний колектив — наприкінці XIX — на початку XX століть на сцені місцевого театру виступали корифеї української сцени — І. Тобілевич, М. Кропивницький, М. Садовський, П. Саксаганський, М. Старицький, М. Заньковецька. У приміщенні єлисаветградських театрів виступали вітчизняні та зарубіжні композитори і музиканти Ференц Ліст, Модест Мусоргський, Олександр Скрябін, Антон Рубінштейн, Микола Лисенко та співаки Федір Шаляпін, Леонід Собінов.<br />
<br />
Сучасні кіровоградські театри:<br />
* академічний український музично-драматичний театр ім. М. Л. Кропивницького;[[Файл:Театр1.jpg|міні]]<br />
* обласний академічний театр ляльок;<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
==Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"==<br />
<br />
<TABLE BORDER><br />
<TR><br />
<TH> Дата </TH> <TH> Історична подія </TH> <br />
</TR><br />
<br />
<TR><TD height=24px> 10 (21) лютого 1784 — 7 серпня 1924 </TD><TD> місто має назву Єлисаветград<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 7 серпня 1924 — 27 грудня 1934 року </TD><TD> місто має назву Зінов'євськ<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 27 грудня 1934 — 10 січня 1939 року </TD><TD> місто має назву Кірово </TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> від 10 січня 1939 року<br />
</TD><TD> місто має назву Кіровоград<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 1754 рік<br />
</TD><TD> заснування фортеці святої Єлисавети<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 1874 рік<br />
</TD><TD> запуск підприємства англійців Братів Ельворті<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 1882 рік<br />
</TD><TD> відкриття першого українського професійного театру<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 1897 рік </TD><TD> відкриття електричного трамваю<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 8 січня 1944 року </TD><TD> звільнення Кіровограду<br />
</TD> </TR><br />
<TR><TD height=24px> 1 вересня 1939 року </TD><TD> відновлення роботи педагогічного інституту </TD></TR><br />
</TABLE><br />
== Ресурси ==<br />
* посилання на [https://docs.google.com/presentation/d/1IVypLGiYgUR4sP-MGdv527-S7Wqve7qckCpiUNTWS_Q/edit?usp=sharing kirovograd блог]<br />
* посилання на [https://docs.google.com/forms/d/1oHjwEdoaDdxinXc4gQjaW6wLClXwFhkw_gMdwDdvX9U/viewform?c=0&w=1 опитування у Google формі ]<br />
* посилання на [https://docs.google.com/presentation/d/1IVypLGiYgUR4sP-MGdv527-S7Wqve7qckCpiUNTWS_Q/edit#slide=id.p4 Презентацію]<br />
* посилання на [https://photos.google.com/album/AF1QipMDVgrbUz0t0yTHPz3laSTb874pQ88NqX04Mgjn Фотоальбом]</div>4078331https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5_%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D1%97_%D0%A5%D0%A5_%D1%81%D1%82.Соціальне законодавство Англії ХХ ст.2015-11-12T11:40:06Z<p>4078331: </p>
<hr />
<div> [[Файл:Скачанные файлы 1.jpg]] <br />
<br />
Перші закони про працю в Англії нового часу виступили як безпосереднє продовження робочого законодавства Тюдорів. Це законодавство, відбиваючи суворі умови становлення каbпіталізму, крутими заходами (у тому числі і за допомогою кримінальних покарань) привчала експропрійовані маси селянського населення до дисципліни праці.<br />
Примусове державне регулювання умов праці залишалося характерним для Англії протягом усього XVIII ст. Саме така була суть численних законів парламенту про бродяжництво, актів про встановлення максимальної заробітної плати тощо <br />
== Промислова революція ==<br />
[[Файл:Англія.jpg]]<br />
<br />
З промисловою революцією і зміцненням економічних позицій підприємців державна регламентація трудових відносин не тільки втратила сенс для промисловців, а й стала для них обтяжливою. Тому в Англії на початку XIX в. були скасовані старі закони про регулювання заробітної плати. Використовуючи "свободу договору", господарі диктували робочим свої умови праці, які часто були нестерпними,<br />
У 1834 р. англійський парламент скасував старі закони про бідність (висхідні ще до статуту часів Єлизавети I), що означало відмову від видачі біднякам посібників грішми та продуктами, що здійснювалася раніше парафіями. Закон 1834 передбачив лише одну форму "допомоги" безробітним і бідним - приміщення в робітні будинки, умови роботи і життя в яких наближалися, по суті справи, до каторжних.<br />
Офіційне проголошення економічного лібералізму (державного невтручання в господарське життя) аж ніяк не означало того, що робітник і підприємець юридично перебували в Англії в рівному положенні. Навіть у другій половині XIX в. продовжували діяти норми "загального права", згідно з якими підприємець, який порушив контракт з робочим, міг переслідуватися тільки шляхом цивільного позову. Якщо ж трудовий контракт порушував робочий, то він міг бути притягнутий до кримінальної відповідальності. В області трудових відносин непослідовність політики економічного лібералізму проявилася також у численних заборонах і обмеженнях, які встановлювалися у зв'язку з появою і зростанням робочих об'єднань.<br />
Ще в 1799 р. англійський парламент прийняв закон, згідно з яким заборонялися угоди робочих, а також будь-яка діяльність , спрямована на створення об'єднань з метою підвищення заробітної плати або скорочення робочого дня. Порушення закону тягло за собою застосування кримінальних покарань, які накладалися суддею одноосібно, без участі присяжних. Правлячим колам Англії не вдалося, проте, домогтися ефективного застосування цього закону.<br />
== Робочий рух ==<br />
Вже на початку XIX в. зростає робочий рух, по суті, перекинуло заборону на професійні спілки. У 1824 р. парламенту довелося піти на поступки і легалізувати угоди робочих, які ставили своєю метою підвищення заробітної плати, скорочення робочого дня або організацію бойкотів. Правда, вже наступного року парламент оголосив кримінально караними дії робочих, які супроводжувалися насильством над особистістю або власністю, погрозами, залякуваннями. Закон 1824 р., попри наступні застереження, уможливив освіту в Англії професійних робочих спілок і послужив поштовхом до розвитку тред-юніоністського руху.<br />
Організований робочий рух в Англії в міру свого зростання все більш і більш виходило за рамки, відведені йому ліберальним державою, яка поступово починає у своїй політиці домагатися примирення інтересів праці і капіталу .<br />
В останній третині XIX в. питання про легалізацію профспілок і різних коштів профспілкової боротьби встав з новою гостротою. У 1871 р. був прийнятий Закон про робочі союзах, де мети тред-юніонів в принципі визнавалися правомірними і заборонялися судові переслідування робітників за участь у профспілковій діяльності. Але одночасно у вигляді поправки до кримінального законодавства був прийнятий інший акт, згідно з яким ряд ефективних прийомів профспілкової боротьби (пікетування та ін) розглядалися як карані.<br />
У 1875 р. парламент пішов на подальші поступки робітникам і на легалізацію профспілкового руху. Акт про підприємців і робітників скасував кримінальні покарання за одностороннє припинення робітниками трудового договору. Іншим законом було встановлено, що доктрина "загального права" про "злочинній змові" не може застосовуватися до угод робочих, укладеним у зв'язку з майбутнім конфліктом з господарями.<br />
Але і в кінці XIX в. англійські суди неодноразово переслідували активних учасників страйкового руху за погрози штрейкбрехерам, бойкоти та інші дії, які, відповідно до Закону 1871 р., як і раніше вважалися злочинними. При цьому суди тлумачили ці поняття надзвичайно широко. У 1899 р. у зв'язку зі страйком залізничників в Таффской долині суд виніс рішення про стягнення з профспілки величезної суми збитків, які понесли компанії.<br />
Це відверто антипрофспілкові рішення викликало бурхливий протест в країні. В результаті в 1906 р. був прийнятий новий закон, згідно з яким підприємцям заборонялося пред'являти судові позови про відшкодування шкоди, якщо така була заподіяна у результаті організованих дій членів профспілки.<br />
В Англії, де профспілки і страйки отримали законодавче визнання ще в XIX в., уряд консерваторів, наляканий загальним страйком 1926 р., провело через парламент в 1927 р. закон, що заборонив загальні і політичні страйки, а також страйку солідарності. Закон відкрито заохочував штрейкбрехерство і забороняв пікетування підприємств страйкуючими. Цей відверто антипрофспілкові закон був в 1946 р. скасований лейбористами, що прагнули до більш послідовному вирівнюванню інтересів праці і капіталу.<br />
У 70-80-х рр.. уряд консерваторів розпочало нову спробу обмежити права профспілок на страйк. Так, в 1971 р. був прийнятий закон про промислові відносинах, який передбачав обов'язкову реєстрацію профспілок, їх звітність в державних установах. Після перемоги лейбористів в 1974 р. була скасована обов'язкова реєстрація профспілок , підтверджено їх право на страйки, причому на такі, які раніше визнавалися незаконними. У період уряду М. Тетчер ряд профспілкових прав був обмежений (право на пікетування, на політичні страйки, страйки солідарності). Проте в цілому профспілкова демократія і завойовані трудящими соціальні права характеризуються досить високим рівнем.<br />
Вже в XIX в. поступове зростання організованості та активності робітничого класу дозволив йому чинити постійний вплив на позицію англійського держави з питань регулювання праці. Хоча в Англії декларувалося державне невтручання в трудові відносини, парламент був змушений час від часу йти на поступки, вводити законодавчі обмеження для деяких найбільш грубих і свідомо антигуманних форм експлуатації праці.<br />
У першу чергу фабричне законодавство торкнулося жіночого та дитячого праці. Спроби регламентувати саме застосування дитячої праці були зроблені ще в 1802 р. У 1803 р. був прийнятий закон, згідно з яким в текстильній промисловості нічний працю дітей заборонявся, робочий день для підлітка від 9 до 13 років не міг перевищувати 8 годин, а для підлітків до 18 років - 12 годин. Закон передбачив створення системи контролю у вигляді так званих фабричних інспекторів. Але й це не дало відразу значного ефекту, так як підприємці стали використовувати систему "групового праці": зміна робочих відбувалася протягом усього дня, і контролювати тривалість праці в окремих підлітків було складно.<br />
У 1842 році був заборонений підземний працю для жінок і для дітей віком до 10 років. У 1847 р. було видано закон, за яким в текстильній промисловості для жінок і підлітків з 14 років робочий дня не повинен був перевищувати 10 годин; це ж правило поширювалося на чоловіків, що працюють разом з дітьми і жінками в одну зміну. ??Тільки в другій половині XIX в. (закони 1867 і 1878 рр..) ці положення були поширені на всі підприємства з числом робітників понад 50 чоловік.<br />
Боротьба за скорочення робочого дня в Англії особливо посилилася після того, як в 1866 р. на Загальному робочому конгресі в Балтиморі було висунуто вимогу про 8-годинному робочому дні. Але в законодавстві це вимога знайшло своє відображення тільки на початку XX в., причому спочатку стосовно окремих галузей промисловості або до деяких категорій робітників і службовців (для залізничників, шахтарів, поштових службовців).<br />
У другій половині XIX в. з'являються також перші закони, які передбачають відшкодування шкоди робітникам у разі виробничих травм. Закон 1880 передбачив матеріальну відповідальність за виробничий травматизм. Але відповідальність виникала лише в тих випадках, коли каліцтво було викликане поганою якістю матеріалу, недбалістю або необережністю осіб, яким було доручено контроль за виробництвом .<br />
виплачується винагорода становило лише незначну частину заробітної плати. У 1906 р. був прийнятий закон, згідно з яким підприємець міг звільнитися від відповідальності, "довівши" провину самого потерпілого. Важливою віхою в розвитку трудового законодавства став закон 1911 р., який, поряд із соціальним страхуванням. на випадок хвороби, інвалідності, пологів, передбачив також страхування по безробіттю, хоча початкові розміри його були дуже скромними. Система соціального страхування придбала сучасний вигляд після другої світової війни. Значну роль у створенні цієї системи зіграли уряду лейбористів, що додавали велике значення сильної соціальної політики.<br />
У 70-80 рр.. XX в. пенсійне законодавство піддалося консолідації, і в даний час воно знаходить своє вираження в загальному Законі про соціальне забезпечення (1985 р.) і в спеціальному законі, що передбачає компенсацію у зв'язку з нещасними випадками на виробництві та з професійними хворобами (1975 р.). Окремих поступок від підприємців робочі домагалися також шляхом укладення колективних договорів між тред-юніонами і господарями, в яких фіксувалися конкретні умови праці та оплати.<br />
Тривале вдосконалення власне законодавства про працю призвело до того, що після другої світової війни в ньому відбулися істотні зміни, що означали свого роду соціальний прорив, хоча в сфері трудових відносин зберігають свою дію деякі норми прецедентного права і закони XIX в. Основна маса законів з праці припадає на 70-80-і рр.. Це закони про зайнятість 1975 р., 1978 р., 1980 р. і ін, Закон про рівний заробітній платі чоловіків і жінок 1970 г ., Закон про професійне навчання 1982 р., консолідований Закон про профспілки і трудові відносини 1992 р. і т. д.<br />
Трудове законодавство, особливо прийняте в період правління лейбористів, передбачає цілий ряд важливих гарантій соціальних прав трудящих. Воно включає в себе охорону праці та техніку безпеки, максимальну тривалість робочого дня для жінок і підлітків, порядок виплати заробітної плати, а також визначає положення профспілки на підприємстві, організацію страйків і т. д.<br />
Характерною рисою сучасної англійської трудового права є істотна роль колективних договорів у регулюванні найважливіших аспектів трудових відносин: умов праці, заробітної плати і т. д. В Англії основні параметри праці, в тому числі розмір заробітної плати та тривалість відпочинку, визначає не законодавство, а саме колективні договори.<br />
Для розгляду спорів, що виникають з колективних договорів, створені спеціальні трибунали, тому судова практика є одним з важливих джерел трудового права. Особливим джерелом трудового права в Англії є кодекси практики (codes of practice ), які складаються державними органами (наприклад, державним секретарем з питань зайнятості) і містять ряд важливих приписів і рекомендацій. Хоча формально ці кодекси не є правовими документами, їх зміст враховується судами та іншими державними органами при застосуванні норм права. Але їх недотримання не тягне за собою будь-яких санкцій.<br />
В Англії вже в 40-і рр.. були здійснені широкі законодавчі програми дешевого житлового будівництва, створення національної служби охорони здоров'я; отримала розвиток національна система освіти всіх рівнів, починаючи від дошкільної і кінчаючи університетської. Хоча в створенні страхового фонду беруть участь і самі працівники, але значні ресурси на соціальну політику законодавство передбачає з державного бюджету. Державна політика охорони здоров'я регулюється Законом про національної служби охорони здоров'я 1977 р., який консолідував більшу частину існуючих раніше актів з цього питання. Цей акт був доповнений Законом про охорону здоров'я 1980<br />
Ще більш молодим законодавством в Англії стали закони про охорону навколишнього середовища. Перші заходи по особливому режиму скидання відходів відносяться ще до 50-их рр.., але особливий поштовх це законодавство отримало в 1970 р., коли в Англії розгорнувся широкий рух "зелених" і було утворено Міністерство навколишнього середовища. Саме в цей час були прийняті такі значні акти, як Закон про контроль над забрудненням навколишнього середовища 1974 р., передбачив створення очисних споруд і високі штрафи за його недотримання, зокрема, за відсутність таких споруд на знову споруджуваних підприємствах. У 1974 р. був прийнятий Закон про неприпустимість скидів забруднюючих речовин у море. У 1978 р. був прийнятий Закон про чистому повітрі і про контроль над забрудненням атмосфери . У 80-і рр.. була прийнята серія законів про захист диких тварин і рослин.</div>4078331https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5_%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D1%97_%D0%A5%D0%A5_%D1%81%D1%82.Соціальне законодавство Англії ХХ ст.2015-11-12T11:32:59Z<p>4078331: </p>
<hr />
<div> [[Файл:Скачанные файлы 1.jpg]] <br />
<br />
Перші закони про працю в Англії нового часу виступили як безпосереднє продовження робочого законодавства Тюдорів. Це законодавство, відбиваючи суворі умови становлення каbпіталізму, крутими заходами (у тому числі і за допомогою кримінальних покарань) привчала експропрійовані маси селянського населення до дисципліни праці.<br />
Примусове державне регулювання умов праці залишалося характерним для Англії протягом усього XVIII ст. Саме така була суть численних законів парламенту про бродяжництво, актів про встановлення максимальної заробітної плати тощо <br />
<br />
[[Файл:Англія.jpg]]<br />
<br />
<br />
З промисловою революцією і зміцненням економічних позицій підприємців державна регламентація трудових відносин не тільки втратила сенс для промисловців, а й стала для них обтяжливою. Тому в Англії на початку XIX в. були скасовані старі закони про регулювання заробітної плати. Використовуючи "свободу договору", господарі диктували робочим свої умови праці, які часто були нестерпними,<br />
У 1834 р. англійський парламент скасував старі закони про бідність (висхідні ще до статуту часів Єлизавети I), що означало відмову від видачі біднякам посібників грішми та продуктами, що здійснювалася раніше парафіями. Закон 1834 передбачив лише одну форму "допомоги" безробітним і бідним - приміщення в робітні будинки, умови роботи і життя в яких наближалися, по суті справи, до каторжних.<br />
Офіційне проголошення економічного лібералізму (державного невтручання в господарське життя) аж ніяк не означало того, що робітник і підприємець юридично перебували в Англії в рівному положенні. Навіть у другій половині XIX в. продовжували діяти норми "загального права", згідно з якими підприємець, який порушив контракт з робочим, міг переслідуватися тільки шляхом цивільного позову. Якщо ж трудовий контракт порушував робочий, то він міг бути притягнутий до кримінальної відповідальності. В області трудових відносин непослідовність політики економічного лібералізму проявилася також у численних заборонах і обмеженнях, які встановлювалися у зв'язку з появою і зростанням робочих об'єднань.<br />
Ще в 1799 р. англійський парламент прийняв закон, згідно з яким заборонялися угоди робочих, а також будь-яка діяльність , спрямована на створення об'єднань з метою підвищення заробітної плати або скорочення робочого дня. Порушення закону тягло за собою застосування кримінальних покарань, які накладалися суддею одноосібно, без участі присяжних. Правлячим колам Англії не вдалося, проте, домогтися ефективного застосування цього закону.<br />
Вже на початку XIX в. зростає робоче рух, по суті, перекинуло заборону на професійні спілки. У 1824 р. парламенту довелося піти на поступки і легалізувати угоди робочих, які ставили своєю метою підвищення заробітної плати, скорочення робочого дня або організацію бойкотів. Правда, вже наступного року парламент оголосив кримінально караними дії робочих, які супроводжувалися насильством над особистістю або власністю, погрозами, залякуваннями. Закон 1824 р., попри наступні застереження, уможливив освіту в Англії професійних робочих спілок і послужив поштовхом до розвитку тред-юніоністського руху.<br />
Організований робочий рух в Англії в міру свого зростання все більш і більш виходило за рамки, відведені йому ліберальним державою, яка поступово починає у своїй політиці домагатися примирення інтересів праці і капіталу .<br />
В останній третині XIX в. питання про легалізацію профспілок і різних коштів профспілкової боротьби встав з новою гостротою. У 1871 р. був прийнятий Закон про робочі союзах, де мети тред-юніонів в принципі визнавалися правомірними і заборонялися судові переслідування робітників за участь у профспілковій діяльності. Але одночасно у вигляді поправки до кримінального законодавства був прийнятий інший акт, згідно з яким ряд ефективних прийомів профспілкової боротьби (пікетування та ін) розглядалися як карані.<br />
У 1875 р. парламент пішов на подальші поступки робітникам і на легалізацію профспілкового руху. Акт про підприємців і робітників скасував кримінальні покарання за одностороннє припинення робітниками трудового договору. Іншим законом було встановлено, що доктрина "загального права" про "злочинній змові" не може застосовуватися до угод робочих, укладеним у зв'язку з майбутнім конфліктом з господарями.<br />
Але і в кінці XIX в. англійські суди неодноразово переслідували активних учасників страйкового руху за погрози штрейкбрехерам, бойкоти та інші дії, які, відповідно до Закону 1871 р., як і раніше вважалися злочинними. При цьому суди тлумачили ці поняття надзвичайно широко. У 1899 р. у зв'язку зі страйком залізничників в Таффской долині суд виніс рішення про стягнення з профспілки величезної суми збитків, які понесли компанії.<br />
Це відверто антипрофспілкові рішення викликало бурхливий протест в країні. В результаті в 1906 р. був прийнятий новий закон, згідно з яким підприємцям заборонялося пред'являти судові позови про відшкодування шкоди, якщо така була заподіяна у результаті організованих дій членів профспілки.<br />
В Англії, де профспілки і страйки отримали законодавче визнання ще в XIX в., уряд консерваторів, наляканий загальним страйком 1926 р., провело через парламент в 1927 р. закон, що заборонив загальні і політичні страйки, а також страйку солідарності. Закон відкрито заохочував штрейкбрехерство і забороняв пікетування підприємств страйкуючими. Цей відверто антипрофспілкові закон був в 1946 р. скасований лейбористами, що прагнули до більш послідовному вирівнюванню інтересів праці і капіталу.<br />
У 70-80-х рр.. уряд консерваторів розпочало нову спробу обмежити права профспілок на страйк. Так, в 1971 р. був прийнятий закон про промислові відносинах, який передбачав обов'язкову реєстрацію профспілок, їх звітність в державних установах. Після перемоги лейбористів в 1974 р. була скасована обов'язкова реєстрація профспілок , підтверджено їх право на страйки, причому на такі, які раніше визнавалися незаконними. У період уряду М. Тетчер ряд профспілкових прав був обмежений (право на пікетування, на політичні страйки, страйки солідарності). Проте в цілому профспілкова демократія і завойовані трудящими соціальні права характеризуються досить високим рівнем.<br />
Вже в XIX в. поступове зростання організованості та активності робітничого класу дозволив йому чинити постійний вплив на позицію англійського держави з питань регулювання праці. Хоча в Англії декларувалося державне невтручання в трудові відносини, парламент був змушений час від часу йти на поступки, вводити законодавчі обмеження для деяких найбільш грубих і свідомо антигуманних форм експлуатації праці.<br />
У першу чергу фабричне законодавство торкнулося жіночого та дитячого праці. Спроби регламентувати саме застосування дитячої праці були зроблені ще в 1802 р. У 1803 р. був прийнятий закон, згідно з яким в текстильній промисловості нічний працю дітей заборонявся, робочий день для підлітка від 9 до 13 років не міг перевищувати 8 годин, а для підлітків до 18 років - 12 годин. Закон передбачив створення системи контролю у вигляді так званих фабричних інспекторів. Але й це не дало відразу значного ефекту, так як підприємці стали використовувати систему "групового праці": зміна робочих відбувалася протягом усього дня, і контролювати тривалість праці в окремих підлітків було складно.<br />
У 1842 році був заборонений підземний працю для жінок і для дітей віком до 10 років. У 1847 р. було видано закон, за яким в текстильній промисловості для жінок і підлітків з 14 років робочий дня не повинен був перевищувати 10 годин; це ж правило поширювалося на чоловіків, що працюють разом з дітьми і жінками в одну зміну. ??Тільки в другій половині XIX в. (закони 1867 і 1878 рр..) ці положення були поширені на всі підприємства з числом робітників понад 50 чоловік.<br />
Боротьба за скорочення робочого дня в Англії особливо посилилася після того, як в 1866 р. на Загальному робочому конгресі в Балтиморі було висунуто вимогу про 8-годинному робочому дні. Але в законодавстві це вимога знайшло своє відображення тільки на початку XX в., причому спочатку стосовно окремих галузей промисловості або до деяких категорій робітників і службовців (для залізничників, шахтарів, поштових службовців).<br />
У другій половині XIX в. з'являються також перші закони, які передбачають відшкодування шкоди робітникам у разі виробничих травм. Закон 1880 передбачив матеріальну відповідальність за виробничий травматизм. Але відповідальність виникала лише в тих випадках, коли каліцтво було викликане поганою якістю матеріалу, недбалістю або необережністю осіб, яким було доручено контроль за виробництвом .<br />
виплачується винагорода становило лише незначну частину заробітної плати. У 1906 р. був прийнятий закон, згідно з яким підприємець міг звільнитися від відповідальності, "довівши" провину самого потерпілого. Важливою віхою в розвитку трудового законодавства став закон 1911 р., який, поряд із соціальним страхуванням. на випадок хвороби, інвалідності, пологів, передбачив також страхування по безробіттю, хоча початкові розміри його були дуже скромними. Система соціального страхування придбала сучасний вигляд після другої світової війни. Значну роль у створенні цієї системи зіграли уряду лейбористів, що додавали велике значення сильної соціальної політики.<br />
У 70-80 рр.. XX в. пенсійне законодавство піддалося консолідації, і в даний час воно знаходить своє вираження в загальному Законі про соціальне забезпечення (1985 р.) і в спеціальному законі, що передбачає компенсацію у зв'язку з нещасними випадками на виробництві та з професійними хворобами (1975 р.). Окремих поступок від підприємців робочі домагалися також шляхом укладення колективних договорів між тред-юніонами і господарями, в яких фіксувалися конкретні умови праці та оплати.<br />
Тривале вдосконалення власне законодавства про працю призвело до того, що після другої світової війни в ньому відбулися істотні зміни, що означали свого роду соціальний прорив, хоча в сфері трудових відносин зберігають свою дію деякі норми прецедентного права і закони XIX в. Основна маса законів з праці припадає на 70-80-і рр.. Це закони про зайнятість 1975 р., 1978 р., 1980 р. і ін, Закон про рівний заробітній платі чоловіків і жінок 1970 г ., Закон про професійне навчання 1982 р., консолідований Закон про профспілки і трудові відносини 1992 р. і т. д.<br />
Трудове законодавство, особливо прийняте в період правління лейбористів, передбачає цілий ряд важливих гарантій соціальних прав трудящих. Воно включає в себе охорону праці та техніку безпеки, максимальну тривалість робочого дня для жінок і підлітків, порядок виплати заробітної плати, а також визначає положення профспілки на підприємстві, організацію страйків і т. д.<br />
Характерною рисою сучасної англійської трудового права є істотна роль колективних договорів у регулюванні найважливіших аспектів трудових відносин: умов праці, заробітної плати і т. д. В Англії основні параметри праці, в тому числі розмір заробітної плати та тривалість відпочинку, визначає не законодавство, а саме колективні договори.<br />
Для розгляду спорів, що виникають з колективних договорів, створені спеціальні трибунали, тому судова практика є одним з важливих джерел трудового права. Особливим джерелом трудового права в Англії є кодекси практики (codes of practice ), які складаються державними органами (наприклад, державним секретарем з питань зайнятості) і містять ряд важливих приписів і рекомендацій. Хоча формально ці кодекси не є правовими документами, їх зміст враховується судами та іншими державними органами при застосуванні норм права. Але їх недотримання не тягне за собою будь-яких санкцій.<br />
В Англії вже в 40-і рр.. були здійснені широкі законодавчі програми дешевого житлового будівництва, створення національної служби охорони здоров'я; отримала розвиток національна система освіти всіх рівнів, починаючи від дошкільної і кінчаючи університетської. Хоча в створенні страхового фонду беруть участь і самі працівники, але значні ресурси на соціальну політику законодавство передбачає з державного бюджету. Державна політика охорони здоров'я регулюється Законом про національної служби охорони здоров'я 1977 р., який консолідував більшу частину існуючих раніше актів з цього питання. Цей акт був доповнений Законом про охорону здоров'я 1980<br />
Ще більш молодим законодавством в Англії стали закони про охорону навколишнього середовища. Перші заходи по особливому режиму скидання відходів відносяться ще до 50-их рр.., але особливий поштовх це законодавство отримало в 1970 р., коли в Англії розгорнувся широкий рух "зелених" і було утворено Міністерство навколишнього середовища. Саме в цей час були прийняті такі значні акти, як Закон про контроль над забрудненням навколишнього середовища 1974 р., передбачив створення очисних споруд і високі штрафи за його недотримання, зокрема, за відсутність таких споруд на знову споруджуваних підприємствах. У 1974 р. був прийнятий Закон про неприпустимість скидів забруднюючих речовин у море. У 1978 р. був прийнятий Закон про чистому повітрі і про контроль над забрудненням атмосфери . У 80-і рр.. була прийнята серія законів про захист диких тварин і рослин.</div>4078331https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D1%8F.jpgФайл:Англія.jpg2015-11-12T11:31:26Z<p>4078331: </p>
<hr />
<div></div>4078331https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A1%D0%BA%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8B%D0%B5_%D1%84%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D1%8B.jpgФайл:Скачанные файлы.jpg2015-11-12T11:25:35Z<p>4078331: 4078331 завантажив нову версію «Файл:Скачанные файлы.jpg»</p>
<hr />
<div></div>4078331https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:4078331Користувач:40783312015-11-12T07:09:54Z<p>4078331: /* Проекти в яких беру участь */</p>
<hr />
<div><br />
<br />
'''''<font color='red' size=6>'''Кеслер Артем Ігорович'''</font>'''''<br />
[[Файл:Images.png|міні]]<br />
== Про себе ==<br />
'''Веселий''', '''скромний''' та '''кмітливий''' хлопець. Я вмію не тільки вчитися, а й гарно відпочивати.<br />
<br />
== Мої інтереси ==<br />
Захоплююся комп'ютерними технологіями,люблю дивитися фантастичні фільми.Також ходжу до тренажерного залу займатися спортом.<br />
<br />
== Проекти в яких беру участь ==<br />
<br />
[[Проект з "Основ інформатики та ІКТ" і "Історії держави і права зарубіжних країн"]]<br />
<br />
[[Проект "Моє рідне місто або село"]]<br />
<br />
== Мої роботи ==<br />
[[Відгук про статтю Моє рідне місто]]<br />
<br />
[[Соціальне законодавство Англії ХХ ст.]]<br />
<br />
[[Проект "Моє рідне місто-Кіровоград"]]</div>4078331https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:4078331Користувач:40783312015-11-12T07:09:39Z<p>4078331: /* Проекти в яких беру участь */</p>
<hr />
<div><br />
<br />
'''''<font color='red' size=6>'''Кеслер Артем Ігорович'''</font>'''''<br />
[[Файл:Images.png|міні]]<br />
== Про себе ==<br />
'''Веселий''', '''скромний''' та '''кмітливий''' хлопець. Я вмію не тільки вчитися, а й гарно відпочивати.<br />
<br />
== Мої інтереси ==<br />
Захоплююся комп'ютерними технологіями,люблю дивитися фантастичні фільми.Також ходжу до тренажерного залу займатися спортом.<br />
<br />
== Проекти в яких беру участь ==<br />
<br />
[[Проект з "Основ інформатики та ІКТ" і "Історії держави і права зарубіжних країн"]]<br />
[[Проект "Моє рідне місто або село"]]<br />
<br />
== Мої роботи ==<br />
[[Відгук про статтю Моє рідне місто]]<br />
<br />
[[Соціальне законодавство Англії ХХ ст.]]<br />
<br />
[[Проект "Моє рідне місто-Кіровоград"]]</div>4078331https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82_%22%D0%9C%D0%BE%D1%94_%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE-%D0%9A%D1%96%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%22Проект "Моє рідне місто-Кіровоград"2015-11-12T07:02:34Z<p>4078331: /* Ресурси */</p>
<hr />
<div><br />
== Загальні відомості == <br />
Кіровогра́д (до 1924 року — Єлисаветград, у 1924–1934 роках — Зінов'євськ, у 1934–1939 роках — Кірово) — місто в Україні, адміністративний центр Кіровоградської області, центр Кіровоградського району; промисловий і культурний осередок у центрі країни; вузол автошляхів, залізнична станція, аеропорт.<br />
<br />
Кіровоград розташований у межах Придніпровської височини, на берегах ріки Інгул, при впаданні в неї менших річок — Сугоклії та Біянки.<br />
<br />
Місто було утворене у середині XVIII століття після будівництва фортеці святої Єлисавети. Відтоді відоме як Єлисаветград, місто пережило у середині XIX — на початку ХХ століть «золоту еру» — розвивалась промисловість, розбудовувалась міська інфраструктура, розквітла культура, зокрема тут був відкритий перший український професійний театр. У 1939 році місто стало центром Кіровоградської області. Нині промисловий комплекс Кіровограда налічує понад 70 підприємств, місто має розвинену соціальну інфраструктуру, численні заклади освіти й культури зі сталими багатими традиціями.<br />
== Карта міста ==<br />
[[Файл:800px-Qwerty09843.jpg]]<br />
== Клімат ==<br />
Температура в °C • Сума опадів в мм<br />
<br />
Клімат Кіровограда обумовлений його розташуванням у степовій зоні. Середня температура січня становить −5,6˚C, липня +20,2˚C. Середньорічна кількість опадів — 474 мм (у середньому за рік у місті спостерігається 130 днів з опадами), найменше — у березні та жовтні, найбільше — у липні.<br />
<br />
Найнижча середньомісячна температура повітря в січні (−15,1 °C) зафіксована 1963 року, найвища (+1,6 °C) — 2007 року. Найнижча середньомісячна температура в липні (+17,6 °C) спостерігалась у 1912 році, найвища (+25,6 °C) — в 1936 році. Абсолютний мінімум температури повітря (−35,3 °C) зафіксовано 9 січня 1935 року, абсолютний максимум (+38,7 °C) — 27 липня 1909 року і 20 серпня 1929 року.<br />
<br />
За останні 100–120 років температура повітря в Кіровограді, так само як і в цілому на Землі, має тенденцію до підвищення. Протягом цього періоду середньорічна температура повітря підвищилася щонайменше на 1,0 °C. Найтеплішим за всю історію спостережень виявився 2007 рік. Більшим у цілому є підвищення температури в першу половину року.<br />
<br />
Переважні напрями вітрів узимку — північно-західні, влітку — південні. Найбільша швидкість вітру — в лютому, найменша — влітку. У січні вона в середньому становить 4,5 м/с, у липні — 3,4 м/<br />
== Політичне і громадське життя ==<br />
<br />
Безпосередній вплив на вирішення соціально-економічних проблем життєдіяльності територіальної громади мають організації політичних партій, що мають фракції у міській раді, а саме — Партія регіонів, партія «Батьківщина», Фронт Змін, Солідарність жінок України, Соціалістична партія України, Комуністична партія України, Сильна Україна, Народна партія та Союз Лівих Сил.<br />
<br />
У місті (станом на початок 2008 року) діє 298 громадських організацій, з числа яких 11 — жіночі, 11 — ветеранські, і 49 молодіжних. Молодіжне життя Кіровограда активізується завдяки ряду громадських організацій, що об'єднують своє членство для провадження різноманітної діяльності за інтересами. До найдієвіших молодіжних організацій можна віднести молодіжне крило Народного Руху України — «Молодий Народний Рух» та партії ВО «Батьківщина» — обласну організацію ВМГО «Батьківщина молода». У Кіровограді діють також міські осередки Пласту-Національної Скаутської Організації України та Українського дитячо-юнацького товариства «Січ», що проводять виховні програми для української молоді міста; міську організацію Кіровоградської обласної ліги інтелектуального розвитку «КОЛІР», що займається організацією і проведенням інтелектуальних ігор, та низку організацій-юнацьких відгалужень партійних організацій (Українська Народна Молодь, Комсомол, «Спілка молодих соціалістів», Інститут соціокультурного менеджменту тощо)<br />
== Театри==<br />
Кіровоград (Єлисаветград) відомий тим, що тут розпочав роботу перший український професійний театральний колектив — наприкінці XIX — на початку XX століть на сцені місцевого театру виступали корифеї української сцени — І. Тобілевич, М. Кропивницький, М. Садовський, П. Саксаганський, М. Старицький, М. Заньковецька. У приміщенні єлисаветградських театрів виступали вітчизняні та зарубіжні композитори і музиканти Ференц Ліст, Модест Мусоргський, Олександр Скрябін, Антон Рубінштейн, Микола Лисенко та співаки Федір Шаляпін, Леонід Собінов.<br />
<br />
Сучасні кіровоградські театри:<br />
* академічний український музично-драматичний театр ім. М. Л. Кропивницького;[[Файл:Театр1.jpg|міні]]<br />
* обласний академічний театр ляльок;<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
==Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"==<br />
<br />
<TABLE BORDER><br />
<TR><br />
<TH> Дата </TH> <TH> Історична подія </TH> <br />
</TR><br />
<br />
<TR><TD height=24px> 10 (21) лютого 1784 — 7 серпня 1924 </TD><TD> місто має назву Єлисаветград<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 7 серпня 1924 — 27 грудня 1934 року </TD><TD> місто має назву Зінов'євськ<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 27 грудня 1934 — 10 січня 1939 року </TD><TD> місто має назву Кірово </TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> від 10 січня 1939 року<br />
</TD><TD> місто має назву Кіровоград<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 1754 рік<br />
</TD><TD> заснування фортеці святої Єлисавети<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 1874 рік<br />
</TD><TD> запуск підприємства англійців Братів Ельворті<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 1882 рік<br />
</TD><TD> відкриття першого українського професійного театру<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 1897 рік </TD><TD> відкриття електричного трамваю<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 8 січня 1944 року </TD><TD> звільнення Кіровограду<br />
</TD> </TR><br />
<TR><TD height=24px> 1 вересня 1939 року </TD><TD> відновлення роботи педагогічного інституту </TD></TR><br />
</TABLE><br />
== Ресурси ==<br />
* посилання на [https://www.blogger.com/home kirovograd блог]<br />
* посилання на [https://docs.google.com/forms/d/1oHjwEdoaDdxinXc4gQjaW6wLClXwFhkw_gMdwDdvX9U/viewform?c=0&w=1 опитування у Google формі ]<br />
* посилання на [https://docs.google.com/presentation/d/1IVypLGiYgUR4sP-MGdv527-S7Wqve7qckCpiUNTWS_Q/edit#slide=id.p4 Презентацію]<br />
* посилання на [https://photos.google.com/album/AF1QipMDVgrbUz0t0yTHPz3laSTb874pQ88NqX04Mgjn Фотоальбом]</div>4078331https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82_%22%D0%9C%D0%BE%D1%94_%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE-%D0%9A%D1%96%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%22Проект "Моє рідне місто-Кіровоград"2015-11-11T16:28:40Z<p>4078331: /* Ресурси */</p>
<hr />
<div><br />
== Загальні відомості == <br />
Кіровогра́д (до 1924 року — Єлисаветград, у 1924–1934 роках — Зінов'євськ, у 1934–1939 роках — Кірово) — місто в Україні, адміністративний центр Кіровоградської області, центр Кіровоградського району; промисловий і культурний осередок у центрі країни; вузол автошляхів, залізнична станція, аеропорт.<br />
<br />
Кіровоград розташований у межах Придніпровської височини, на берегах ріки Інгул, при впаданні в неї менших річок — Сугоклії та Біянки.<br />
<br />
Місто було утворене у середині XVIII століття після будівництва фортеці святої Єлисавети. Відтоді відоме як Єлисаветград, місто пережило у середині XIX — на початку ХХ століть «золоту еру» — розвивалась промисловість, розбудовувалась міська інфраструктура, розквітла культура, зокрема тут був відкритий перший український професійний театр. У 1939 році місто стало центром Кіровоградської області. Нині промисловий комплекс Кіровограда налічує понад 70 підприємств, місто має розвинену соціальну інфраструктуру, численні заклади освіти й культури зі сталими багатими традиціями.<br />
== Карта міста ==<br />
[[Файл:800px-Qwerty09843.jpg]]<br />
== Клімат ==<br />
Температура в °C • Сума опадів в мм<br />
<br />
Клімат Кіровограда обумовлений його розташуванням у степовій зоні. Середня температура січня становить −5,6˚C, липня +20,2˚C. Середньорічна кількість опадів — 474 мм (у середньому за рік у місті спостерігається 130 днів з опадами), найменше — у березні та жовтні, найбільше — у липні.<br />
<br />
Найнижча середньомісячна температура повітря в січні (−15,1 °C) зафіксована 1963 року, найвища (+1,6 °C) — 2007 року. Найнижча середньомісячна температура в липні (+17,6 °C) спостерігалась у 1912 році, найвища (+25,6 °C) — в 1936 році. Абсолютний мінімум температури повітря (−35,3 °C) зафіксовано 9 січня 1935 року, абсолютний максимум (+38,7 °C) — 27 липня 1909 року і 20 серпня 1929 року.<br />
<br />
За останні 100–120 років температура повітря в Кіровограді, так само як і в цілому на Землі, має тенденцію до підвищення. Протягом цього періоду середньорічна температура повітря підвищилася щонайменше на 1,0 °C. Найтеплішим за всю історію спостережень виявився 2007 рік. Більшим у цілому є підвищення температури в першу половину року.<br />
<br />
Переважні напрями вітрів узимку — північно-західні, влітку — південні. Найбільша швидкість вітру — в лютому, найменша — влітку. У січні вона в середньому становить 4,5 м/с, у липні — 3,4 м/<br />
== Політичне і громадське життя ==<br />
<br />
Безпосередній вплив на вирішення соціально-економічних проблем життєдіяльності територіальної громади мають організації політичних партій, що мають фракції у міській раді, а саме — Партія регіонів, партія «Батьківщина», Фронт Змін, Солідарність жінок України, Соціалістична партія України, Комуністична партія України, Сильна Україна, Народна партія та Союз Лівих Сил.<br />
<br />
У місті (станом на початок 2008 року) діє 298 громадських організацій, з числа яких 11 — жіночі, 11 — ветеранські, і 49 молодіжних. Молодіжне життя Кіровограда активізується завдяки ряду громадських організацій, що об'єднують своє членство для провадження різноманітної діяльності за інтересами. До найдієвіших молодіжних організацій можна віднести молодіжне крило Народного Руху України — «Молодий Народний Рух» та партії ВО «Батьківщина» — обласну організацію ВМГО «Батьківщина молода». У Кіровограді діють також міські осередки Пласту-Національної Скаутської Організації України та Українського дитячо-юнацького товариства «Січ», що проводять виховні програми для української молоді міста; міську організацію Кіровоградської обласної ліги інтелектуального розвитку «КОЛІР», що займається організацією і проведенням інтелектуальних ігор, та низку організацій-юнацьких відгалужень партійних організацій (Українська Народна Молодь, Комсомол, «Спілка молодих соціалістів», Інститут соціокультурного менеджменту тощо)<br />
== Театри==<br />
Кіровоград (Єлисаветград) відомий тим, що тут розпочав роботу перший український професійний театральний колектив — наприкінці XIX — на початку XX століть на сцені місцевого театру виступали корифеї української сцени — І. Тобілевич, М. Кропивницький, М. Садовський, П. Саксаганський, М. Старицький, М. Заньковецька. У приміщенні єлисаветградських театрів виступали вітчизняні та зарубіжні композитори і музиканти Ференц Ліст, Модест Мусоргський, Олександр Скрябін, Антон Рубінштейн, Микола Лисенко та співаки Федір Шаляпін, Леонід Собінов.<br />
<br />
Сучасні кіровоградські театри:<br />
* академічний український музично-драматичний театр ім. М. Л. Кропивницького;[[Файл:Театр1.jpg|міні]]<br />
* обласний академічний театр ляльок;<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
==Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"==<br />
<br />
<TABLE BORDER><br />
<TR><br />
<TH> Дата </TH> <TH> Історична подія </TH> <br />
</TR><br />
<br />
<TR><TD height=24px> 10 (21) лютого 1784 — 7 серпня 1924 </TD><TD> місто має назву Єлисаветград<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 7 серпня 1924 — 27 грудня 1934 року </TD><TD> місто має назву Зінов'євськ<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 27 грудня 1934 — 10 січня 1939 року </TD><TD> місто має назву Кірово </TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> від 10 січня 1939 року<br />
</TD><TD> місто має назву Кіровоград<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 1754 рік<br />
</TD><TD> заснування фортеці святої Єлисавети<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 1874 рік<br />
</TD><TD> запуск підприємства англійців Братів Ельворті<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 1882 рік<br />
</TD><TD> відкриття першого українського професійного театру<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 1897 рік </TD><TD> відкриття електричного трамваю<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 8 січня 1944 року </TD><TD> звільнення Кіровограду<br />
</TD> </TR><br />
<TR><TD height=24px> 1 вересня 1939 року </TD><TD> відновлення роботи педагогічного інституту </TD></TR><br />
</TABLE><br />
== Ресурси ==<br />
* посилання на [https://www.blogger.com/home kirovograd блог]<br />
* посилання на [https://docs.google.com/forms/d/1oHjwEdoaDdxinXc4gQjaW6wLClXwFhkw_gMdwDdvX9U/viewform?c=0&w=1 опитування у Google формі ]<br />
* посилання на [https://docs.google.com/presentation/d/1IVypLGiYgUR4sP-MGdv527-S7Wqve7qckCpiUNTWS_Q/edit#slide=id.p4 Презентацію]</div>4078331https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82_%22%D0%9C%D0%BE%D1%94_%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE-%D0%9A%D1%96%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%22Проект "Моє рідне місто-Кіровоград"2015-11-11T16:27:21Z<p>4078331: /* Ресурси */</p>
<hr />
<div><br />
== Загальні відомості == <br />
Кіровогра́д (до 1924 року — Єлисаветград, у 1924–1934 роках — Зінов'євськ, у 1934–1939 роках — Кірово) — місто в Україні, адміністративний центр Кіровоградської області, центр Кіровоградського району; промисловий і культурний осередок у центрі країни; вузол автошляхів, залізнична станція, аеропорт.<br />
<br />
Кіровоград розташований у межах Придніпровської височини, на берегах ріки Інгул, при впаданні в неї менших річок — Сугоклії та Біянки.<br />
<br />
Місто було утворене у середині XVIII століття після будівництва фортеці святої Єлисавети. Відтоді відоме як Єлисаветград, місто пережило у середині XIX — на початку ХХ століть «золоту еру» — розвивалась промисловість, розбудовувалась міська інфраструктура, розквітла культура, зокрема тут був відкритий перший український професійний театр. У 1939 році місто стало центром Кіровоградської області. Нині промисловий комплекс Кіровограда налічує понад 70 підприємств, місто має розвинену соціальну інфраструктуру, численні заклади освіти й культури зі сталими багатими традиціями.<br />
== Карта міста ==<br />
[[Файл:800px-Qwerty09843.jpg]]<br />
== Клімат ==<br />
Температура в °C • Сума опадів в мм<br />
<br />
Клімат Кіровограда обумовлений його розташуванням у степовій зоні. Середня температура січня становить −5,6˚C, липня +20,2˚C. Середньорічна кількість опадів — 474 мм (у середньому за рік у місті спостерігається 130 днів з опадами), найменше — у березні та жовтні, найбільше — у липні.<br />
<br />
Найнижча середньомісячна температура повітря в січні (−15,1 °C) зафіксована 1963 року, найвища (+1,6 °C) — 2007 року. Найнижча середньомісячна температура в липні (+17,6 °C) спостерігалась у 1912 році, найвища (+25,6 °C) — в 1936 році. Абсолютний мінімум температури повітря (−35,3 °C) зафіксовано 9 січня 1935 року, абсолютний максимум (+38,7 °C) — 27 липня 1909 року і 20 серпня 1929 року.<br />
<br />
За останні 100–120 років температура повітря в Кіровограді, так само як і в цілому на Землі, має тенденцію до підвищення. Протягом цього періоду середньорічна температура повітря підвищилася щонайменше на 1,0 °C. Найтеплішим за всю історію спостережень виявився 2007 рік. Більшим у цілому є підвищення температури в першу половину року.<br />
<br />
Переважні напрями вітрів узимку — північно-західні, влітку — південні. Найбільша швидкість вітру — в лютому, найменша — влітку. У січні вона в середньому становить 4,5 м/с, у липні — 3,4 м/<br />
== Політичне і громадське життя ==<br />
<br />
Безпосередній вплив на вирішення соціально-економічних проблем життєдіяльності територіальної громади мають організації політичних партій, що мають фракції у міській раді, а саме — Партія регіонів, партія «Батьківщина», Фронт Змін, Солідарність жінок України, Соціалістична партія України, Комуністична партія України, Сильна Україна, Народна партія та Союз Лівих Сил.<br />
<br />
У місті (станом на початок 2008 року) діє 298 громадських організацій, з числа яких 11 — жіночі, 11 — ветеранські, і 49 молодіжних. Молодіжне життя Кіровограда активізується завдяки ряду громадських організацій, що об'єднують своє членство для провадження різноманітної діяльності за інтересами. До найдієвіших молодіжних організацій можна віднести молодіжне крило Народного Руху України — «Молодий Народний Рух» та партії ВО «Батьківщина» — обласну організацію ВМГО «Батьківщина молода». У Кіровограді діють також міські осередки Пласту-Національної Скаутської Організації України та Українського дитячо-юнацького товариства «Січ», що проводять виховні програми для української молоді міста; міську організацію Кіровоградської обласної ліги інтелектуального розвитку «КОЛІР», що займається організацією і проведенням інтелектуальних ігор, та низку організацій-юнацьких відгалужень партійних організацій (Українська Народна Молодь, Комсомол, «Спілка молодих соціалістів», Інститут соціокультурного менеджменту тощо)<br />
== Театри==<br />
Кіровоград (Єлисаветград) відомий тим, що тут розпочав роботу перший український професійний театральний колектив — наприкінці XIX — на початку XX століть на сцені місцевого театру виступали корифеї української сцени — І. Тобілевич, М. Кропивницький, М. Садовський, П. Саксаганський, М. Старицький, М. Заньковецька. У приміщенні єлисаветградських театрів виступали вітчизняні та зарубіжні композитори і музиканти Ференц Ліст, Модест Мусоргський, Олександр Скрябін, Антон Рубінштейн, Микола Лисенко та співаки Федір Шаляпін, Леонід Собінов.<br />
<br />
Сучасні кіровоградські театри:<br />
* академічний український музично-драматичний театр ім. М. Л. Кропивницького;[[Файл:Театр1.jpg|міні]]<br />
* обласний академічний театр ляльок;<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
==Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"==<br />
<br />
<TABLE BORDER><br />
<TR><br />
<TH> Дата </TH> <TH> Історична подія </TH> <br />
</TR><br />
<br />
<TR><TD height=24px> 10 (21) лютого 1784 — 7 серпня 1924 </TD><TD> місто має назву Єлисаветград<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 7 серпня 1924 — 27 грудня 1934 року </TD><TD> місто має назву Зінов'євськ<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 27 грудня 1934 — 10 січня 1939 року </TD><TD> місто має назву Кірово </TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> від 10 січня 1939 року<br />
</TD><TD> місто має назву Кіровоград<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 1754 рік<br />
</TD><TD> заснування фортеці святої Єлисавети<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 1874 рік<br />
</TD><TD> запуск підприємства англійців Братів Ельворті<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 1882 рік<br />
</TD><TD> відкриття першого українського професійного театру<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 1897 рік </TD><TD> відкриття електричного трамваю<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 8 січня 1944 року </TD><TD> звільнення Кіровограду<br />
</TD> </TR><br />
<TR><TD height=24px> 1 вересня 1939 року </TD><TD> відновлення роботи педагогічного інституту </TD></TR><br />
</TABLE><br />
== Ресурси ==<br />
* посилання на [http://www.pizzatravel.com.ua/rus/Ukraina/5/kirovograd блог]<br />
* посилання на [https://docs.google.com/forms/d/1oHjwEdoaDdxinXc4gQjaW6wLClXwFhkw_gMdwDdvX9U/viewform?c=0&w=1 опитування у Google формі ]<br />
* посилання на [https://docs.google.com/presentation/d/1IVypLGiYgUR4sP-MGdv527-S7Wqve7qckCpiUNTWS_Q/edit#slide=id.p4 Презентацію]</div>4078331https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82_%22%D0%9C%D0%BE%D1%94_%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE-%D0%9A%D1%96%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%22Проект "Моє рідне місто-Кіровоград"2015-11-05T06:59:11Z<p>4078331: /* Ресурси */</p>
<hr />
<div><br />
== Загальні відомості == <br />
Кіровогра́д (до 1924 року — Єлисаветград, у 1924–1934 роках — Зінов'євськ, у 1934–1939 роках — Кірово) — місто в Україні, адміністративний центр Кіровоградської області, центр Кіровоградського району; промисловий і культурний осередок у центрі країни; вузол автошляхів, залізнична станція, аеропорт.<br />
<br />
Кіровоград розташований у межах Придніпровської височини, на берегах ріки Інгул, при впаданні в неї менших річок — Сугоклії та Біянки.<br />
<br />
Місто було утворене у середині XVIII століття після будівництва фортеці святої Єлисавети. Відтоді відоме як Єлисаветград, місто пережило у середині XIX — на початку ХХ століть «золоту еру» — розвивалась промисловість, розбудовувалась міська інфраструктура, розквітла культура, зокрема тут був відкритий перший український професійний театр. У 1939 році місто стало центром Кіровоградської області. Нині промисловий комплекс Кіровограда налічує понад 70 підприємств, місто має розвинену соціальну інфраструктуру, численні заклади освіти й культури зі сталими багатими традиціями.<br />
== Карта міста ==<br />
[[Файл:800px-Qwerty09843.jpg]]<br />
== Клімат ==<br />
Температура в °C • Сума опадів в мм<br />
<br />
Клімат Кіровограда обумовлений його розташуванням у степовій зоні. Середня температура січня становить −5,6˚C, липня +20,2˚C. Середньорічна кількість опадів — 474 мм (у середньому за рік у місті спостерігається 130 днів з опадами), найменше — у березні та жовтні, найбільше — у липні.<br />
<br />
Найнижча середньомісячна температура повітря в січні (−15,1 °C) зафіксована 1963 року, найвища (+1,6 °C) — 2007 року. Найнижча середньомісячна температура в липні (+17,6 °C) спостерігалась у 1912 році, найвища (+25,6 °C) — в 1936 році. Абсолютний мінімум температури повітря (−35,3 °C) зафіксовано 9 січня 1935 року, абсолютний максимум (+38,7 °C) — 27 липня 1909 року і 20 серпня 1929 року.<br />
<br />
За останні 100–120 років температура повітря в Кіровограді, так само як і в цілому на Землі, має тенденцію до підвищення. Протягом цього періоду середньорічна температура повітря підвищилася щонайменше на 1,0 °C. Найтеплішим за всю історію спостережень виявився 2007 рік. Більшим у цілому є підвищення температури в першу половину року.<br />
<br />
Переважні напрями вітрів узимку — північно-західні, влітку — південні. Найбільша швидкість вітру — в лютому, найменша — влітку. У січні вона в середньому становить 4,5 м/с, у липні — 3,4 м/<br />
== Політичне і громадське життя ==<br />
<br />
Безпосередній вплив на вирішення соціально-економічних проблем життєдіяльності територіальної громади мають організації політичних партій, що мають фракції у міській раді, а саме — Партія регіонів, партія «Батьківщина», Фронт Змін, Солідарність жінок України, Соціалістична партія України, Комуністична партія України, Сильна Україна, Народна партія та Союз Лівих Сил.<br />
<br />
У місті (станом на початок 2008 року) діє 298 громадських організацій, з числа яких 11 — жіночі, 11 — ветеранські, і 49 молодіжних. Молодіжне життя Кіровограда активізується завдяки ряду громадських організацій, що об'єднують своє членство для провадження різноманітної діяльності за інтересами. До найдієвіших молодіжних організацій можна віднести молодіжне крило Народного Руху України — «Молодий Народний Рух» та партії ВО «Батьківщина» — обласну організацію ВМГО «Батьківщина молода». У Кіровограді діють також міські осередки Пласту-Національної Скаутської Організації України та Українського дитячо-юнацького товариства «Січ», що проводять виховні програми для української молоді міста; міську організацію Кіровоградської обласної ліги інтелектуального розвитку «КОЛІР», що займається організацією і проведенням інтелектуальних ігор, та низку організацій-юнацьких відгалужень партійних організацій (Українська Народна Молодь, Комсомол, «Спілка молодих соціалістів», Інститут соціокультурного менеджменту тощо)<br />
== Театри==<br />
Кіровоград (Єлисаветград) відомий тим, що тут розпочав роботу перший український професійний театральний колектив — наприкінці XIX — на початку XX століть на сцені місцевого театру виступали корифеї української сцени — І. Тобілевич, М. Кропивницький, М. Садовський, П. Саксаганський, М. Старицький, М. Заньковецька. У приміщенні єлисаветградських театрів виступали вітчизняні та зарубіжні композитори і музиканти Ференц Ліст, Модест Мусоргський, Олександр Скрябін, Антон Рубінштейн, Микола Лисенко та співаки Федір Шаляпін, Леонід Собінов.<br />
<br />
Сучасні кіровоградські театри:<br />
* академічний український музично-драматичний театр ім. М. Л. Кропивницького;[[Файл:Театр1.jpg|міні]]<br />
* обласний академічний театр ляльок;<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
==Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"==<br />
<br />
<TABLE BORDER><br />
<TR><br />
<TH> Дата </TH> <TH> Історична подія </TH> <br />
</TR><br />
<br />
<TR><TD height=24px> 10 (21) лютого 1784 — 7 серпня 1924 </TD><TD> місто має назву Єлисаветград<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 7 серпня 1924 — 27 грудня 1934 року </TD><TD> місто має назву Зінов'євськ<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 27 грудня 1934 — 10 січня 1939 року </TD><TD> місто має назву Кірово </TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> від 10 січня 1939 року<br />
</TD><TD> місто має назву Кіровоград<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 1754 рік<br />
</TD><TD> заснування фортеці святої Єлисавети<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 1874 рік<br />
</TD><TD> запуск підприємства англійців Братів Ельворті<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 1882 рік<br />
</TD><TD> відкриття першого українського професійного театру<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 1897 рік </TD><TD> відкриття електричного трамваю<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 8 січня 1944 року </TD><TD> звільнення Кіровограду<br />
</TD> </TR><br />
<TR><TD height=24px> 1 вересня 1939 року </TD><TD> відновлення роботи педагогічного інституту </TD></TR><br />
</TABLE><br />
== Ресурси ==<br />
* посилання на [http://www.pizzatravel.com.ua/rus/Ukraina/5/kirovograd блог]<br />
* посилання на [https://docs.google.com/forms/d/1oHjwEdoaDdxinXc4gQjaW6wLClXwFhkw_gMdwDdvX9U/viewform?c=0&w=1 опитування у Google формі ]<br />
* посилання на [[Файл:Кіровоград.ppt]]</div>4078331https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82_%22%D0%9C%D0%BE%D1%94_%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE-%D0%9A%D1%96%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%22Проект "Моє рідне місто-Кіровоград"2015-11-05T06:35:41Z<p>4078331: /* Ресурси */</p>
<hr />
<div><br />
== Загальні відомості == <br />
Кіровогра́д (до 1924 року — Єлисаветград, у 1924–1934 роках — Зінов'євськ, у 1934–1939 роках — Кірово) — місто в Україні, адміністративний центр Кіровоградської області, центр Кіровоградського району; промисловий і культурний осередок у центрі країни; вузол автошляхів, залізнична станція, аеропорт.<br />
<br />
Кіровоград розташований у межах Придніпровської височини, на берегах ріки Інгул, при впаданні в неї менших річок — Сугоклії та Біянки.<br />
<br />
Місто було утворене у середині XVIII століття після будівництва фортеці святої Єлисавети. Відтоді відоме як Єлисаветград, місто пережило у середині XIX — на початку ХХ століть «золоту еру» — розвивалась промисловість, розбудовувалась міська інфраструктура, розквітла культура, зокрема тут був відкритий перший український професійний театр. У 1939 році місто стало центром Кіровоградської області. Нині промисловий комплекс Кіровограда налічує понад 70 підприємств, місто має розвинену соціальну інфраструктуру, численні заклади освіти й культури зі сталими багатими традиціями.<br />
== Карта міста ==<br />
[[Файл:800px-Qwerty09843.jpg]]<br />
== Клімат ==<br />
Температура в °C • Сума опадів в мм<br />
<br />
Клімат Кіровограда обумовлений його розташуванням у степовій зоні. Середня температура січня становить −5,6˚C, липня +20,2˚C. Середньорічна кількість опадів — 474 мм (у середньому за рік у місті спостерігається 130 днів з опадами), найменше — у березні та жовтні, найбільше — у липні.<br />
<br />
Найнижча середньомісячна температура повітря в січні (−15,1 °C) зафіксована 1963 року, найвища (+1,6 °C) — 2007 року. Найнижча середньомісячна температура в липні (+17,6 °C) спостерігалась у 1912 році, найвища (+25,6 °C) — в 1936 році. Абсолютний мінімум температури повітря (−35,3 °C) зафіксовано 9 січня 1935 року, абсолютний максимум (+38,7 °C) — 27 липня 1909 року і 20 серпня 1929 року.<br />
<br />
За останні 100–120 років температура повітря в Кіровограді, так само як і в цілому на Землі, має тенденцію до підвищення. Протягом цього періоду середньорічна температура повітря підвищилася щонайменше на 1,0 °C. Найтеплішим за всю історію спостережень виявився 2007 рік. Більшим у цілому є підвищення температури в першу половину року.<br />
<br />
Переважні напрями вітрів узимку — північно-західні, влітку — південні. Найбільша швидкість вітру — в лютому, найменша — влітку. У січні вона в середньому становить 4,5 м/с, у липні — 3,4 м/<br />
== Політичне і громадське життя ==<br />
<br />
Безпосередній вплив на вирішення соціально-економічних проблем життєдіяльності територіальної громади мають організації політичних партій, що мають фракції у міській раді, а саме — Партія регіонів, партія «Батьківщина», Фронт Змін, Солідарність жінок України, Соціалістична партія України, Комуністична партія України, Сильна Україна, Народна партія та Союз Лівих Сил.<br />
<br />
У місті (станом на початок 2008 року) діє 298 громадських організацій, з числа яких 11 — жіночі, 11 — ветеранські, і 49 молодіжних. Молодіжне життя Кіровограда активізується завдяки ряду громадських організацій, що об'єднують своє членство для провадження різноманітної діяльності за інтересами. До найдієвіших молодіжних організацій можна віднести молодіжне крило Народного Руху України — «Молодий Народний Рух» та партії ВО «Батьківщина» — обласну організацію ВМГО «Батьківщина молода». У Кіровограді діють також міські осередки Пласту-Національної Скаутської Організації України та Українського дитячо-юнацького товариства «Січ», що проводять виховні програми для української молоді міста; міську організацію Кіровоградської обласної ліги інтелектуального розвитку «КОЛІР», що займається організацією і проведенням інтелектуальних ігор, та низку організацій-юнацьких відгалужень партійних організацій (Українська Народна Молодь, Комсомол, «Спілка молодих соціалістів», Інститут соціокультурного менеджменту тощо)<br />
== Театри==<br />
Кіровоград (Єлисаветград) відомий тим, що тут розпочав роботу перший український професійний театральний колектив — наприкінці XIX — на початку XX століть на сцені місцевого театру виступали корифеї української сцени — І. Тобілевич, М. Кропивницький, М. Садовський, П. Саксаганський, М. Старицький, М. Заньковецька. У приміщенні єлисаветградських театрів виступали вітчизняні та зарубіжні композитори і музиканти Ференц Ліст, Модест Мусоргський, Олександр Скрябін, Антон Рубінштейн, Микола Лисенко та співаки Федір Шаляпін, Леонід Собінов.<br />
<br />
Сучасні кіровоградські театри:<br />
* академічний український музично-драматичний театр ім. М. Л. Кропивницького;[[Файл:Театр1.jpg|міні]]<br />
* обласний академічний театр ляльок;<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
==Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"==<br />
<br />
<TABLE BORDER><br />
<TR><br />
<TH> Дата </TH> <TH> Історична подія </TH> <br />
</TR><br />
<br />
<TR><TD height=24px> 10 (21) лютого 1784 — 7 серпня 1924 </TD><TD> місто має назву Єлисаветград<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 7 серпня 1924 — 27 грудня 1934 року </TD><TD> місто має назву Зінов'євськ<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 27 грудня 1934 — 10 січня 1939 року </TD><TD> місто має назву Кірово </TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> від 10 січня 1939 року<br />
</TD><TD> місто має назву Кіровоград<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 1754 рік<br />
</TD><TD> заснування фортеці святої Єлисавети<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 1874 рік<br />
</TD><TD> запуск підприємства англійців Братів Ельворті<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 1882 рік<br />
</TD><TD> відкриття першого українського професійного театру<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 1897 рік </TD><TD> відкриття електричного трамваю<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 8 січня 1944 року </TD><TD> звільнення Кіровограду<br />
</TD> </TR><br />
<TR><TD height=24px> 1 вересня 1939 року </TD><TD> відновлення роботи педагогічного інституту </TD></TR><br />
</TABLE><br />
== Ресурси ==<br />
* посилання на [http://www.pizzatravel.com.ua/rus/Ukraina/5/kirovograd блог]<br />
* посилання на [https://docs.google.com/forms/d/1RO08A-2kpmIFQ6XL-TJfLNOFWXbuAYZNOUc4zvjnLTU/viewform опитування у Google формі ]<br />
* посилання на [[Файл:Кіровоград.ppt]]</div>4078331https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D1%96%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4.pptФайл:Кіровоград.ppt2015-11-05T06:32:43Z<p>4078331: </p>
<hr />
<div></div>4078331https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5_%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D1%97_%D0%A5%D0%A5_%D1%81%D1%82.Соціальне законодавство Англії ХХ ст.2015-11-04T15:38:15Z<p>4078331: </p>
<hr />
<div> [[Файл:Скачанные файлы 1.jpg]] <br />
<br />
Перші закони про працю в Англії нового часу виступили як безпосереднє продовження робочого законодавства Тюдорів. Це законодавство, відбиваючи суворі умови становлення каbпіталізму, крутими заходами (у тому числі і за допомогою кримінальних покарань) привчала експропрійовані маси селянського населення до дисципліни праці.<br />
Примусове державне регулювання умов праці залишалося характерним для Англії протягом усього XVIII ст. Саме така була суть численних законів парламенту про бродяжництво, актів про встановлення максимальної заробітної плати тощо<br />
З промисловою революцією і зміцненням економічних позицій підприємців державна регламентація трудових відносин не тільки втратила сенс для промисловців, а й стала для них обтяжливою. Тому в Англії на початку XIX в. були скасовані старі закони про регулювання заробітної плати. Використовуючи "свободу договору", господарі диктували робочим свої умови праці, які часто були нестерпними,<br />
У 1834 р. англійський парламент скасував старі закони про бідність (висхідні ще до статуту часів Єлизавети I), що означало відмову від видачі біднякам посібників грішми та продуктами, що здійснювалася раніше парафіями. Закон 1834 передбачив лише одну форму "допомоги" безробітним і бідним - приміщення в робітні будинки, умови роботи і життя в яких наближалися, по суті справи, до каторжних.<br />
Офіційне проголошення економічного лібералізму (державного невтручання в господарське життя) аж ніяк не означало того, що робітник і підприємець юридично перебували в Англії в рівному положенні. Навіть у другій половині XIX в. продовжували діяти норми "загального права", згідно з якими підприємець, який порушив контракт з робочим, міг переслідуватися тільки шляхом цивільного позову. Якщо ж трудовий контракт порушував робочий, то він міг бути притягнутий до кримінальної відповідальності. В області трудових відносин непослідовність політики економічного лібералізму проявилася також у численних заборонах і обмеженнях, які встановлювалися у зв'язку з появою і зростанням робочих об'єднань.<br />
Ще в 1799 р. англійський парламент прийняв закон, згідно з яким заборонялися угоди робочих, а також будь-яка діяльність , спрямована на створення об'єднань з метою підвищення заробітної плати або скорочення робочого дня. Порушення закону тягло за собою застосування кримінальних покарань, які накладалися суддею одноосібно, без участі присяжних. Правлячим колам Англії не вдалося, проте, домогтися ефективного застосування цього закону.<br />
Вже на початку XIX в. зростає робоче рух, по суті, перекинуло заборону на професійні спілки. У 1824 р. парламенту довелося піти на поступки і легалізувати угоди робочих, які ставили своєю метою підвищення заробітної плати, скорочення робочого дня або організацію бойкотів. Правда, вже наступного року парламент оголосив кримінально караними дії робочих, які супроводжувалися насильством над особистістю або власністю, погрозами, залякуваннями. Закон 1824 р., попри наступні застереження, уможливив освіту в Англії професійних робочих спілок і послужив поштовхом до розвитку тред-юніоністського руху.<br />
Організований робочий рух в Англії в міру свого зростання все більш і більш виходило за рамки, відведені йому ліберальним державою, яка поступово починає у своїй політиці домагатися примирення інтересів праці і капіталу .<br />
В останній третині XIX в. питання про легалізацію профспілок і різних коштів профспілкової боротьби встав з новою гостротою. У 1871 р. був прийнятий Закон про робочі союзах, де мети тред-юніонів в принципі визнавалися правомірними і заборонялися судові переслідування робітників за участь у профспілковій діяльності. Але одночасно у вигляді поправки до кримінального законодавства був прийнятий інший акт, згідно з яким ряд ефективних прийомів профспілкової боротьби (пікетування та ін) розглядалися як карані.<br />
У 1875 р. парламент пішов на подальші поступки робітникам і на легалізацію профспілкового руху. Акт про підприємців і робітників скасував кримінальні покарання за одностороннє припинення робітниками трудового договору. Іншим законом було встановлено, що доктрина "загального права" про "злочинній змові" не може застосовуватися до угод робочих, укладеним у зв'язку з майбутнім конфліктом з господарями.<br />
Але і в кінці XIX в. англійські суди неодноразово переслідували активних учасників страйкового руху за погрози штрейкбрехерам, бойкоти та інші дії, які, відповідно до Закону 1871 р., як і раніше вважалися злочинними. При цьому суди тлумачили ці поняття надзвичайно широко. У 1899 р. у зв'язку зі страйком залізничників в Таффской долині суд виніс рішення про стягнення з профспілки величезної суми збитків, які понесли компанії.<br />
Це відверто антипрофспілкові рішення викликало бурхливий протест в країні. В результаті в 1906 р. був прийнятий новий закон, згідно з яким підприємцям заборонялося пред'являти судові позови про відшкодування шкоди, якщо така була заподіяна у результаті організованих дій членів профспілки.<br />
В Англії, де профспілки і страйки отримали законодавче визнання ще в XIX в., уряд консерваторів, наляканий загальним страйком 1926 р., провело через парламент в 1927 р. закон, що заборонив загальні і політичні страйки, а також страйку солідарності. Закон відкрито заохочував штрейкбрехерство і забороняв пікетування підприємств страйкуючими. Цей відверто антипрофспілкові закон був в 1946 р. скасований лейбористами, що прагнули до більш послідовному вирівнюванню інтересів праці і капіталу.<br />
У 70-80-х рр.. уряд консерваторів розпочало нову спробу обмежити права профспілок на страйк. Так, в 1971 р. був прийнятий закон про промислові відносинах, який передбачав обов'язкову реєстрацію профспілок, їх звітність в державних установах. Після перемоги лейбористів в 1974 р. була скасована обов'язкова реєстрація профспілок , підтверджено їх право на страйки, причому на такі, які раніше визнавалися незаконними. У період уряду М. Тетчер ряд профспілкових прав був обмежений (право на пікетування, на політичні страйки, страйки солідарності). Проте в цілому профспілкова демократія і завойовані трудящими соціальні права характеризуються досить високим рівнем.<br />
Вже в XIX в. поступове зростання організованості та активності робітничого класу дозволив йому чинити постійний вплив на позицію англійського держави з питань регулювання праці. Хоча в Англії декларувалося державне невтручання в трудові відносини, парламент був змушений час від часу йти на поступки, вводити законодавчі обмеження для деяких найбільш грубих і свідомо антигуманних форм експлуатації праці.<br />
У першу чергу фабричне законодавство торкнулося жіночого та дитячого праці. Спроби регламентувати саме застосування дитячої праці були зроблені ще в 1802 р. У 1803 р. був прийнятий закон, згідно з яким в текстильній промисловості нічний працю дітей заборонявся, робочий день для підлітка від 9 до 13 років не міг перевищувати 8 годин, а для підлітків до 18 років - 12 годин. Закон передбачив створення системи контролю у вигляді так званих фабричних інспекторів. Але й це не дало відразу значного ефекту, так як підприємці стали використовувати систему "групового праці": зміна робочих відбувалася протягом усього дня, і контролювати тривалість праці в окремих підлітків було складно.<br />
У 1842 році був заборонений підземний працю для жінок і для дітей віком до 10 років. У 1847 р. було видано закон, за яким в текстильній промисловості для жінок і підлітків з 14 років робочий дня не повинен був перевищувати 10 годин; це ж правило поширювалося на чоловіків, що працюють разом з дітьми і жінками в одну зміну. ??Тільки в другій половині XIX в. (закони 1867 і 1878 рр..) ці положення були поширені на всі підприємства з числом робітників понад 50 чоловік.<br />
Боротьба за скорочення робочого дня в Англії особливо посилилася після того, як в 1866 р. на Загальному робочому конгресі в Балтиморі було висунуто вимогу про 8-годинному робочому дні. Але в законодавстві це вимога знайшло своє відображення тільки на початку XX в., причому спочатку стосовно окремих галузей промисловості або до деяких категорій робітників і службовців (для залізничників, шахтарів, поштових службовців).<br />
У другій половині XIX в. з'являються також перші закони, які передбачають відшкодування шкоди робітникам у разі виробничих травм. Закон 1880 передбачив матеріальну відповідальність за виробничий травматизм. Але відповідальність виникала лише в тих випадках, коли каліцтво було викликане поганою якістю матеріалу, недбалістю або необережністю осіб, яким було доручено контроль за виробництвом .<br />
виплачується винагорода становило лише незначну частину заробітної плати. У 1906 р. був прийнятий закон, згідно з яким підприємець міг звільнитися від відповідальності, "довівши" провину самого потерпілого. Важливою віхою в розвитку трудового законодавства став закон 1911 р., який, поряд із соціальним страхуванням. на випадок хвороби, інвалідності, пологів, передбачив також страхування по безробіттю, хоча початкові розміри його були дуже скромними. Система соціального страхування придбала сучасний вигляд після другої світової війни. Значну роль у створенні цієї системи зіграли уряду лейбористів, що додавали велике значення сильної соціальної політики.<br />
У 70-80 рр.. XX в. пенсійне законодавство піддалося консолідації, і в даний час воно знаходить своє вираження в загальному Законі про соціальне забезпечення (1985 р.) і в спеціальному законі, що передбачає компенсацію у зв'язку з нещасними випадками на виробництві та з професійними хворобами (1975 р.). Окремих поступок від підприємців робочі домагалися також шляхом укладення колективних договорів між тред-юніонами і господарями, в яких фіксувалися конкретні умови праці та оплати.<br />
Тривале вдосконалення власне законодавства про працю призвело до того, що після другої світової війни в ньому відбулися істотні зміни, що означали свого роду соціальний прорив, хоча в сфері трудових відносин зберігають свою дію деякі норми прецедентного права і закони XIX в. Основна маса законів з праці припадає на 70-80-і рр.. Це закони про зайнятість 1975 р., 1978 р., 1980 р. і ін, Закон про рівний заробітній платі чоловіків і жінок 1970 г ., Закон про професійне навчання 1982 р., консолідований Закон про профспілки і трудові відносини 1992 р. і т. д.<br />
Трудове законодавство, особливо прийняте в період правління лейбористів, передбачає цілий ряд важливих гарантій соціальних прав трудящих. Воно включає в себе охорону праці та техніку безпеки, максимальну тривалість робочого дня для жінок і підлітків, порядок виплати заробітної плати, а також визначає положення профспілки на підприємстві, організацію страйків і т. д.<br />
Характерною рисою сучасної англійської трудового права є істотна роль колективних договорів у регулюванні найважливіших аспектів трудових відносин: умов праці, заробітної плати і т. д. В Англії основні параметри праці, в тому числі розмір заробітної плати та тривалість відпочинку, визначає не законодавство, а саме колективні договори.<br />
Для розгляду спорів, що виникають з колективних договорів, створені спеціальні трибунали, тому судова практика є одним з важливих джерел трудового права. Особливим джерелом трудового права в Англії є кодекси практики (codes of practice ), які складаються державними органами (наприклад, державним секретарем з питань зайнятості) і містять ряд важливих приписів і рекомендацій. Хоча формально ці кодекси не є правовими документами, їх зміст враховується судами та іншими державними органами при застосуванні норм права. Але їх недотримання не тягне за собою будь-яких санкцій.<br />
В Англії вже в 40-і рр.. були здійснені широкі законодавчі програми дешевого житлового будівництва, створення національної служби охорони здоров'я; отримала розвиток національна система освіти всіх рівнів, починаючи від дошкільної і кінчаючи університетської. Хоча в створенні страхового фонду беруть участь і самі працівники, але значні ресурси на соціальну політику законодавство передбачає з державного бюджету. Державна політика охорони здоров'я регулюється Законом про національної служби охорони здоров'я 1977 р., який консолідував більшу частину існуючих раніше актів з цього питання. Цей акт був доповнений Законом про охорону здоров'я 1980<br />
Ще більш молодим законодавством в Англії стали закони про охорону навколишнього середовища. Перші заходи по особливому режиму скидання відходів відносяться ще до 50-их рр.., але особливий поштовх це законодавство отримало в 1970 р., коли в Англії розгорнувся широкий рух "зелених" і було утворено Міністерство навколишнього середовища. Саме в цей час були прийняті такі значні акти, як Закон про контроль над забрудненням навколишнього середовища 1974 р., передбачив створення очисних споруд і високі штрафи за його недотримання, зокрема, за відсутність таких споруд на знову споруджуваних підприємствах. У 1974 р. був прийнятий Закон про неприпустимість скидів забруднюючих речовин у море. У 1978 р. був прийнятий Закон про чистому повітрі і про контроль над забрудненням атмосфери . У 80-і рр.. була прийнята серія законів про захист диких тварин і рослин.</div>4078331https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82_%22%D0%9C%D0%BE%D1%94_%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE-%D0%9A%D1%96%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%22Проект "Моє рідне місто-Кіровоград"2015-11-04T15:36:26Z<p>4078331: </p>
<hr />
<div><br />
== Загальні відомості == <br />
Кіровогра́д (до 1924 року — Єлисаветград, у 1924–1934 роках — Зінов'євськ, у 1934–1939 роках — Кірово) — місто в Україні, адміністративний центр Кіровоградської області, центр Кіровоградського району; промисловий і культурний осередок у центрі країни; вузол автошляхів, залізнична станція, аеропорт.<br />
<br />
Кіровоград розташований у межах Придніпровської височини, на берегах ріки Інгул, при впаданні в неї менших річок — Сугоклії та Біянки.<br />
<br />
Місто було утворене у середині XVIII століття після будівництва фортеці святої Єлисавети. Відтоді відоме як Єлисаветград, місто пережило у середині XIX — на початку ХХ століть «золоту еру» — розвивалась промисловість, розбудовувалась міська інфраструктура, розквітла культура, зокрема тут був відкритий перший український професійний театр. У 1939 році місто стало центром Кіровоградської області. Нині промисловий комплекс Кіровограда налічує понад 70 підприємств, місто має розвинену соціальну інфраструктуру, численні заклади освіти й культури зі сталими багатими традиціями.<br />
== Карта міста ==<br />
[[Файл:800px-Qwerty09843.jpg]]<br />
== Клімат ==<br />
Температура в °C • Сума опадів в мм<br />
<br />
Клімат Кіровограда обумовлений його розташуванням у степовій зоні. Середня температура січня становить −5,6˚C, липня +20,2˚C. Середньорічна кількість опадів — 474 мм (у середньому за рік у місті спостерігається 130 днів з опадами), найменше — у березні та жовтні, найбільше — у липні.<br />
<br />
Найнижча середньомісячна температура повітря в січні (−15,1 °C) зафіксована 1963 року, найвища (+1,6 °C) — 2007 року. Найнижча середньомісячна температура в липні (+17,6 °C) спостерігалась у 1912 році, найвища (+25,6 °C) — в 1936 році. Абсолютний мінімум температури повітря (−35,3 °C) зафіксовано 9 січня 1935 року, абсолютний максимум (+38,7 °C) — 27 липня 1909 року і 20 серпня 1929 року.<br />
<br />
За останні 100–120 років температура повітря в Кіровограді, так само як і в цілому на Землі, має тенденцію до підвищення. Протягом цього періоду середньорічна температура повітря підвищилася щонайменше на 1,0 °C. Найтеплішим за всю історію спостережень виявився 2007 рік. Більшим у цілому є підвищення температури в першу половину року.<br />
<br />
Переважні напрями вітрів узимку — північно-західні, влітку — південні. Найбільша швидкість вітру — в лютому, найменша — влітку. У січні вона в середньому становить 4,5 м/с, у липні — 3,4 м/<br />
== Політичне і громадське життя ==<br />
<br />
Безпосередній вплив на вирішення соціально-економічних проблем життєдіяльності територіальної громади мають організації політичних партій, що мають фракції у міській раді, а саме — Партія регіонів, партія «Батьківщина», Фронт Змін, Солідарність жінок України, Соціалістична партія України, Комуністична партія України, Сильна Україна, Народна партія та Союз Лівих Сил.<br />
<br />
У місті (станом на початок 2008 року) діє 298 громадських організацій, з числа яких 11 — жіночі, 11 — ветеранські, і 49 молодіжних. Молодіжне життя Кіровограда активізується завдяки ряду громадських організацій, що об'єднують своє членство для провадження різноманітної діяльності за інтересами. До найдієвіших молодіжних організацій можна віднести молодіжне крило Народного Руху України — «Молодий Народний Рух» та партії ВО «Батьківщина» — обласну організацію ВМГО «Батьківщина молода». У Кіровограді діють також міські осередки Пласту-Національної Скаутської Організації України та Українського дитячо-юнацького товариства «Січ», що проводять виховні програми для української молоді міста; міську організацію Кіровоградської обласної ліги інтелектуального розвитку «КОЛІР», що займається організацією і проведенням інтелектуальних ігор, та низку організацій-юнацьких відгалужень партійних організацій (Українська Народна Молодь, Комсомол, «Спілка молодих соціалістів», Інститут соціокультурного менеджменту тощо)<br />
== Театри==<br />
Кіровоград (Єлисаветград) відомий тим, що тут розпочав роботу перший український професійний театральний колектив — наприкінці XIX — на початку XX століть на сцені місцевого театру виступали корифеї української сцени — І. Тобілевич, М. Кропивницький, М. Садовський, П. Саксаганський, М. Старицький, М. Заньковецька. У приміщенні єлисаветградських театрів виступали вітчизняні та зарубіжні композитори і музиканти Ференц Ліст, Модест Мусоргський, Олександр Скрябін, Антон Рубінштейн, Микола Лисенко та співаки Федір Шаляпін, Леонід Собінов.<br />
<br />
Сучасні кіровоградські театри:<br />
* академічний український музично-драматичний театр ім. М. Л. Кропивницького;[[Файл:Театр1.jpg|міні]]<br />
* обласний академічний театр ляльок;<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
==Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"==<br />
<br />
<TABLE BORDER><br />
<TR><br />
<TH> Дата </TH> <TH> Історична подія </TH> <br />
</TR><br />
<br />
<TR><TD height=24px> 10 (21) лютого 1784 — 7 серпня 1924 </TD><TD> місто має назву Єлисаветград<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 7 серпня 1924 — 27 грудня 1934 року </TD><TD> місто має назву Зінов'євськ<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 27 грудня 1934 — 10 січня 1939 року </TD><TD> місто має назву Кірово </TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> від 10 січня 1939 року<br />
</TD><TD> місто має назву Кіровоград<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 1754 рік<br />
</TD><TD> заснування фортеці святої Єлисавети<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 1874 рік<br />
</TD><TD> запуск підприємства англійців Братів Ельворті<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 1882 рік<br />
</TD><TD> відкриття першого українського професійного театру<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 1897 рік </TD><TD> відкриття електричного трамваю<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 8 січня 1944 року </TD><TD> звільнення Кіровограду<br />
</TD> </TR><br />
<TR><TD height=24px> 1 вересня 1939 року </TD><TD> відновлення роботи педагогічного інституту </TD></TR><br />
</TABLE><br />
== Ресурси ==<br />
* посилання на [http://www.slideshare.net/NataKvasha/75-29857757 презентація]<br />
* посилання на [http://www.pizzatravel.com.ua/rus/Ukraina/5/kirovograd блог]<br />
* посилання на [https://docs.google.com/forms/d/1RO08A-2kpmIFQ6XL-TJfLNOFWXbuAYZNOUc4zvjnLTU/viewform опитування у Google формі ]</div>4078331https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82_%22%D0%9C%D0%BE%D1%94_%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE-%D0%9A%D1%96%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%22Проект "Моє рідне місто-Кіровоград"2015-11-04T15:07:32Z<p>4078331: </p>
<hr />
<div><br />
<br />
== Загальні відомості == <br />
Кіровогра́д (до 1924 року — Єлисаветград, у 1924–1934 роках — Зінов'євськ, у 1934–1939 роках — Кірово) — місто в Україні, адміністративний центр Кіровоградської області, центр Кіровоградського району; промисловий і культурний осередок у центрі країни; вузол автошляхів, залізнична станція, аеропорт.<br />
<br />
Кіровоград розташований у межах Придніпровської височини, на берегах ріки Інгул, при впаданні в неї менших річок — Сугоклії та Біянки.<br />
<br />
Місто було утворене у середині XVIII століття після будівництва фортеці святої Єлисавети. Відтоді відоме як Єлисаветград, місто пережило у середині XIX — на початку ХХ століть «золоту еру» — розвивалась промисловість, розбудовувалась міська інфраструктура, розквітла культура, зокрема тут був відкритий перший український професійний театр. У 1939 році місто стало центром Кіровоградської області. Нині промисловий комплекс Кіровограда налічує понад 70 підприємств, місто має розвинену соціальну інфраструктуру, численні заклади освіти й культури зі сталими багатими традиціями.<br />
== Карта міста ==<br />
[[Файл:800px-Qwerty09843.jpg]]<br />
== Клімат ==<br />
Температура в °C • Сума опадів в мм<br />
<br />
Клімат Кіровограда обумовлений його розташуванням у степовій зоні. Середня температура січня становить −5,6˚C, липня +20,2˚C. Середньорічна кількість опадів — 474 мм (у середньому за рік у місті спостерігається 130 днів з опадами), найменше — у березні та жовтні, найбільше — у липні.<br />
<br />
Найнижча середньомісячна температура повітря в січні (−15,1 °C) зафіксована 1963 року, найвища (+1,6 °C) — 2007 року. Найнижча середньомісячна температура в липні (+17,6 °C) спостерігалась у 1912 році, найвища (+25,6 °C) — в 1936 році. Абсолютний мінімум температури повітря (−35,3 °C) зафіксовано 9 січня 1935 року, абсолютний максимум (+38,7 °C) — 27 липня 1909 року і 20 серпня 1929 року.<br />
<br />
За останні 100–120 років температура повітря в Кіровограді, так само як і в цілому на Землі, має тенденцію до підвищення. Протягом цього періоду середньорічна температура повітря підвищилася щонайменше на 1,0 °C. Найтеплішим за всю історію спостережень виявився 2007 рік. Більшим у цілому є підвищення температури в першу половину року.<br />
<br />
Переважні напрями вітрів узимку — північно-західні, влітку — південні. Найбільша швидкість вітру — в лютому, найменша — влітку. У січні вона в середньому становить 4,5 м/с, у липні — 3,4 м/<br />
== Політичне і громадське життя ==<br />
<br />
Безпосередній вплив на вирішення соціально-економічних проблем життєдіяльності територіальної громади мають організації політичних партій, що мають фракції у міській раді, а саме — Партія регіонів, партія «Батьківщина», Фронт Змін, Солідарність жінок України, Соціалістична партія України, Комуністична партія України, Сильна Україна, Народна партія та Союз Лівих Сил.<br />
<br />
У місті (станом на початок 2008 року) діє 298 громадських організацій, з числа яких 11 — жіночі, 11 — ветеранські, і 49 молодіжних. Молодіжне життя Кіровограда активізується завдяки ряду громадських організацій, що об'єднують своє членство для провадження різноманітної діяльності за інтересами. До найдієвіших молодіжних організацій можна віднести молодіжне крило Народного Руху України — «Молодий Народний Рух» та партії ВО «Батьківщина» — обласну організацію ВМГО «Батьківщина молода». У Кіровограді діють також міські осередки Пласту-Національної Скаутської Організації України та Українського дитячо-юнацького товариства «Січ», що проводять виховні програми для української молоді міста; міську організацію Кіровоградської обласної ліги інтелектуального розвитку «КОЛІР», що займається організацією і проведенням інтелектуальних ігор, та низку організацій-юнацьких відгалужень партійних організацій (Українська Народна Молодь, Комсомол, «Спілка молодих соціалістів», Інститут соціокультурного менеджменту тощо)<br />
== Театри==<br />
Кіровоград (Єлисаветград) відомий тим, що тут розпочав роботу перший український професійний театральний колектив — наприкінці XIX — на початку XX століть на сцені місцевого театру виступали корифеї української сцени — І. Тобілевич, М. Кропивницький, М. Садовський, П. Саксаганський, М. Старицький, М. Заньковецька. У приміщенні єлисаветградських театрів виступали вітчизняні та зарубіжні композитори і музиканти Ференц Ліст, Модест Мусоргський, Олександр Скрябін, Антон Рубінштейн, Микола Лисенко та співаки Федір Шаляпін, Леонід Собінов.<br />
<br />
Сучасні кіровоградські театри:<br />
* академічний український музично-драматичний театр ім. М. Л. Кропивницького;[[Файл:Театр1.jpg|міні]]<br />
* обласний академічний театр ляльок;<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
==Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"==<br />
<br />
<TABLE BORDER><br />
<TR><br />
<TH> Дата </TH> <TH> Історична подія </TH> <br />
</TR><br />
<br />
<TR><TD height=24px> 10 (21) лютого 1784 — 7 серпня 1924 </TD><TD> місто має назву Єлисаветград<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 7 серпня 1924 — 27 грудня 1934 року </TD><TD> місто має назву Зінов'євськ<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 27 грудня 1934 — 10 січня 1939 року </TD><TD> місто має назву Кірово </TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> від 10 січня 1939 року<br />
</TD><TD> місто має назву Кіровоград<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 1754 рік<br />
</TD><TD> заснування фортеці святої Єлисавети<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 1874 рік<br />
</TD><TD> запуск підприємства англійців Братів Ельворті<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 1882 рік<br />
</TD><TD> відкриття першого українського професійного театру<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 1897 рік </TD><TD> відкриття електричного трамваю<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 8 січня 1944 року </TD><TD> звільнення Кіровограду<br />
</TD> </TR><br />
<TR><TD height=24px> 1 вересня 1939 року </TD><TD> відновлення роботи педагогічного інституту </TD></TR><br />
</TABLE></div>4078331https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82_%22%D0%9C%D0%BE%D1%94_%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE-%D0%9A%D1%96%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%22Проект "Моє рідне місто-Кіровоград"2015-11-04T15:06:55Z<p>4078331: /* Театри, музика, кіно */</p>
<hr />
<div><br />
<br />
== Загальні відомості == <br />
Кіровогра́д (до 1924 року — Єлисаветград, у 1924–1934 роках — Зінов'євськ, у 1934–1939 роках — Кірово) — місто в Україні, адміністративний центр Кіровоградської області, центр Кіровоградського району; промисловий і культурний осередок у центрі країни; вузол автошляхів, залізнична станція, аеропорт.<br />
<br />
Кіровоград розташований у межах Придніпровської височини, на берегах ріки Інгул, при впаданні в неї менших річок — Сугоклії та Біянки.<br />
<br />
Місто було утворене у середині XVIII століття після будівництва фортеці святої Єлисавети. Відтоді відоме як Єлисаветград, місто пережило у середині XIX — на початку ХХ століть «золоту еру» — розвивалась промисловість, розбудовувалась міська інфраструктура, розквітла культура, зокрема тут був відкритий перший український професійний театр. У 1939 році місто стало центром Кіровоградської області. Нині промисловий комплекс Кіровограда налічує понад 70 підприємств, місто має розвинену соціальну інфраструктуру, численні заклади освіти й культури зі сталими багатими традиціями.<br />
== Карта міста ==<br />
[[Файл:800px-Qwerty09843.jpg]]<br />
== Клімат ==<br />
Температура в °C • Сума опадів в мм<br />
<br />
Клімат Кіровограда обумовлений його розташуванням у степовій зоні. Середня температура січня становить −5,6˚C, липня +20,2˚C. Середньорічна кількість опадів — 474 мм (у середньому за рік у місті спостерігається 130 днів з опадами), найменше — у березні та жовтні, найбільше — у липні.<br />
<br />
Найнижча середньомісячна температура повітря в січні (−15,1 °C) зафіксована 1963 року, найвища (+1,6 °C) — 2007 року. Найнижча середньомісячна температура в липні (+17,6 °C) спостерігалась у 1912 році, найвища (+25,6 °C) — в 1936 році. Абсолютний мінімум температури повітря (−35,3 °C) зафіксовано 9 січня 1935 року, абсолютний максимум (+38,7 °C) — 27 липня 1909 року і 20 серпня 1929 року.<br />
<br />
За останні 100–120 років температура повітря в Кіровограді, так само як і в цілому на Землі, має тенденцію до підвищення. Протягом цього періоду середньорічна температура повітря підвищилася щонайменше на 1,0 °C. Найтеплішим за всю історію спостережень виявився 2007 рік. Більшим у цілому є підвищення температури в першу половину року.<br />
<br />
Переважні напрями вітрів узимку — північно-західні, влітку — південні. Найбільша швидкість вітру — в лютому, найменша — влітку. У січні вона в середньому становить 4,5 м/с, у липні — 3,4 м/<br />
== Політичне і громадське життя ==<br />
<br />
Безпосередній вплив на вирішення соціально-економічних проблем життєдіяльності територіальної громади мають організації політичних партій, що мають фракції у міській раді, а саме — Партія регіонів, партія «Батьківщина», Фронт Змін, Солідарність жінок України, Соціалістична партія України, Комуністична партія України, Сильна Україна, Народна партія та Союз Лівих Сил.<br />
<br />
У місті (станом на початок 2008 року) діє 298 громадських організацій, з числа яких 11 — жіночі, 11 — ветеранські, і 49 молодіжних. Молодіжне життя Кіровограда активізується завдяки ряду громадських організацій, що об'єднують своє членство для провадження різноманітної діяльності за інтересами. До найдієвіших молодіжних організацій можна віднести молодіжне крило Народного Руху України — «Молодий Народний Рух» та партії ВО «Батьківщина» — обласну організацію ВМГО «Батьківщина молода». У Кіровограді діють також міські осередки Пласту-Національної Скаутської Організації України та Українського дитячо-юнацького товариства «Січ», що проводять виховні програми для української молоді міста; міську організацію Кіровоградської обласної ліги інтелектуального розвитку «КОЛІР», що займається організацією і проведенням інтелектуальних ігор, та низку організацій-юнацьких відгалужень партійних організацій (Українська Народна Молодь, Комсомол, «Спілка молодих соціалістів», Інститут соціокультурного менеджменту тощо)<br />
== Театри==<br />
Кіровоград (Єлисаветград) відомий тим, що тут розпочав роботу перший український професійний театральний колектив — наприкінці XIX — на початку XX століть на сцені місцевого театру виступали корифеї української сцени — І. Тобілевич, М. Кропивницький, М. Садовський, П. Саксаганський, М. Старицький, М. Заньковецька. У приміщенні єлисаветградських театрів виступали вітчизняні та зарубіжні композитори і музиканти Ференц Ліст, Модест Мусоргський, Олександр Скрябін, Антон Рубінштейн, Микола Лисенко та співаки Федір Шаляпін, Леонід Собінов.<br />
<br />
Сучасні кіровоградські театри:<br />
* академічний український музично-драматичний театр ім. М. Л. Кропивницького;[[Файл:Театр1.jpg|міні]]<br />
* обласний академічний театр ляльок;<br />
<br />
==Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"==<br />
<br />
<TABLE BORDER><br />
<TR><br />
<TH> Дата </TH> <TH> Історична подія </TH> <br />
</TR><br />
<br />
<TR><TD height=24px> 10 (21) лютого 1784 — 7 серпня 1924 </TD><TD> місто має назву Єлисаветград<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 7 серпня 1924 — 27 грудня 1934 року </TD><TD> місто має назву Зінов'євськ<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 27 грудня 1934 — 10 січня 1939 року </TD><TD> місто має назву Кірово </TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> від 10 січня 1939 року<br />
</TD><TD> місто має назву Кіровоград<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 1754 рік<br />
</TD><TD> заснування фортеці святої Єлисавети<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 1874 рік<br />
</TD><TD> запуск підприємства англійців Братів Ельворті<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 1882 рік<br />
</TD><TD> відкриття першого українського професійного театру<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 1897 рік </TD><TD> відкриття електричного трамваю<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 8 січня 1944 року </TD><TD> звільнення Кіровограду<br />
</TD> </TR><br />
<TR><TD height=24px> 1 вересня 1939 року </TD><TD> відновлення роботи педагогічного інституту </TD></TR><br />
</TABLE></div>4078331https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82_%22%D0%9C%D0%BE%D1%94_%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE-%D0%9A%D1%96%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%22Проект "Моє рідне місто-Кіровоград"2015-11-04T15:06:08Z<p>4078331: </p>
<hr />
<div><br />
<br />
== Загальні відомості == <br />
Кіровогра́д (до 1924 року — Єлисаветград, у 1924–1934 роках — Зінов'євськ, у 1934–1939 роках — Кірово) — місто в Україні, адміністративний центр Кіровоградської області, центр Кіровоградського району; промисловий і культурний осередок у центрі країни; вузол автошляхів, залізнична станція, аеропорт.<br />
<br />
Кіровоград розташований у межах Придніпровської височини, на берегах ріки Інгул, при впаданні в неї менших річок — Сугоклії та Біянки.<br />
<br />
Місто було утворене у середині XVIII століття після будівництва фортеці святої Єлисавети. Відтоді відоме як Єлисаветград, місто пережило у середині XIX — на початку ХХ століть «золоту еру» — розвивалась промисловість, розбудовувалась міська інфраструктура, розквітла культура, зокрема тут був відкритий перший український професійний театр. У 1939 році місто стало центром Кіровоградської області. Нині промисловий комплекс Кіровограда налічує понад 70 підприємств, місто має розвинену соціальну інфраструктуру, численні заклади освіти й культури зі сталими багатими традиціями.<br />
== Карта міста ==<br />
[[Файл:800px-Qwerty09843.jpg]]<br />
== Клімат ==<br />
Температура в °C • Сума опадів в мм<br />
<br />
Клімат Кіровограда обумовлений його розташуванням у степовій зоні. Середня температура січня становить −5,6˚C, липня +20,2˚C. Середньорічна кількість опадів — 474 мм (у середньому за рік у місті спостерігається 130 днів з опадами), найменше — у березні та жовтні, найбільше — у липні.<br />
<br />
Найнижча середньомісячна температура повітря в січні (−15,1 °C) зафіксована 1963 року, найвища (+1,6 °C) — 2007 року. Найнижча середньомісячна температура в липні (+17,6 °C) спостерігалась у 1912 році, найвища (+25,6 °C) — в 1936 році. Абсолютний мінімум температури повітря (−35,3 °C) зафіксовано 9 січня 1935 року, абсолютний максимум (+38,7 °C) — 27 липня 1909 року і 20 серпня 1929 року.<br />
<br />
За останні 100–120 років температура повітря в Кіровограді, так само як і в цілому на Землі, має тенденцію до підвищення. Протягом цього періоду середньорічна температура повітря підвищилася щонайменше на 1,0 °C. Найтеплішим за всю історію спостережень виявився 2007 рік. Більшим у цілому є підвищення температури в першу половину року.<br />
<br />
Переважні напрями вітрів узимку — північно-західні, влітку — південні. Найбільша швидкість вітру — в лютому, найменша — влітку. У січні вона в середньому становить 4,5 м/с, у липні — 3,4 м/<br />
== Політичне і громадське життя ==<br />
<br />
Безпосередній вплив на вирішення соціально-економічних проблем життєдіяльності територіальної громади мають організації політичних партій, що мають фракції у міській раді, а саме — Партія регіонів, партія «Батьківщина», Фронт Змін, Солідарність жінок України, Соціалістична партія України, Комуністична партія України, Сильна Україна, Народна партія та Союз Лівих Сил.<br />
<br />
У місті (станом на початок 2008 року) діє 298 громадських організацій, з числа яких 11 — жіночі, 11 — ветеранські, і 49 молодіжних. Молодіжне життя Кіровограда активізується завдяки ряду громадських організацій, що об'єднують своє членство для провадження різноманітної діяльності за інтересами. До найдієвіших молодіжних організацій можна віднести молодіжне крило Народного Руху України — «Молодий Народний Рух» та партії ВО «Батьківщина» — обласну організацію ВМГО «Батьківщина молода». У Кіровограді діють також міські осередки Пласту-Національної Скаутської Організації України та Українського дитячо-юнацького товариства «Січ», що проводять виховні програми для української молоді міста; міську організацію Кіровоградської обласної ліги інтелектуального розвитку «КОЛІР», що займається організацією і проведенням інтелектуальних ігор, та низку організацій-юнацьких відгалужень партійних організацій (Українська Народна Молодь, Комсомол, «Спілка молодих соціалістів», Інститут соціокультурного менеджменту тощо)<br />
== Театри, музика, кіно==<br />
Кіровоград (Єлисаветград) відомий тим, що тут розпочав роботу перший український професійний театральний колектив — наприкінці XIX — на початку XX століть на сцені місцевого театру виступали корифеї української сцени — І. Тобілевич, М. Кропивницький, М. Садовський, П. Саксаганський, М. Старицький, М. Заньковецька. У приміщенні єлисаветградських театрів виступали вітчизняні та зарубіжні композитори і музиканти Ференц Ліст, Модест Мусоргський, Олександр Скрябін, Антон Рубінштейн, Микола Лисенко та співаки Федір Шаляпін, Леонід Собінов.<br />
<br />
Сучасні кіровоградські театри:<br />
* академічний український музично-драматичний театр ім. М. Л. Кропивницького;[[Файл:Театр1.jpg|міні]]<br />
* обласний академічний театр ляльок;<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
==Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"==<br />
<br />
<TABLE BORDER><br />
<TR><br />
<TH> Дата </TH> <TH> Історична подія </TH> <br />
</TR><br />
<br />
<TR><TD height=24px> 10 (21) лютого 1784 — 7 серпня 1924 </TD><TD> місто має назву Єлисаветград<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 7 серпня 1924 — 27 грудня 1934 року </TD><TD> місто має назву Зінов'євськ<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 27 грудня 1934 — 10 січня 1939 року </TD><TD> місто має назву Кірово </TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> від 10 січня 1939 року<br />
</TD><TD> місто має назву Кіровоград<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 1754 рік<br />
</TD><TD> заснування фортеці святої Єлисавети<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 1874 рік<br />
</TD><TD> запуск підприємства англійців Братів Ельворті<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 1882 рік<br />
</TD><TD> відкриття першого українського професійного театру<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 1897 рік </TD><TD> відкриття електричного трамваю<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 8 січня 1944 року </TD><TD> звільнення Кіровограду<br />
</TD> </TR><br />
<TR><TD height=24px> 1 вересня 1939 року </TD><TD> відновлення роботи педагогічного інституту </TD></TR><br />
</TABLE></div>4078331https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82_%22%D0%9C%D0%BE%D1%94_%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE-%D0%9A%D1%96%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%22Проект "Моє рідне місто-Кіровоград"2015-11-04T14:59:59Z<p>4078331: </p>
<hr />
<div><br />
<br />
== Загальні відомості == <br />
Кіровогра́д (до 1924 року — Єлисаветград, у 1924–1934 роках — Зінов'євськ, у 1934–1939 роках — Кірово) — місто в Україні, адміністративний центр Кіровоградської області, центр Кіровоградського району; промисловий і культурний осередок у центрі країни; вузол автошляхів, залізнична станція, аеропорт.<br />
<br />
Кіровоград розташований у межах Придніпровської височини, на берегах ріки Інгул, при впаданні в неї менших річок — Сугоклії та Біянки.<br />
<br />
Місто було утворене у середині XVIII століття після будівництва фортеці святої Єлисавети. Відтоді відоме як Єлисаветград, місто пережило у середині XIX — на початку ХХ століть «золоту еру» — розвивалась промисловість, розбудовувалась міська інфраструктура, розквітла культура, зокрема тут був відкритий перший український професійний театр. У 1939 році місто стало центром Кіровоградської області. Нині промисловий комплекс Кіровограда налічує понад 70 підприємств, місто має розвинену соціальну інфраструктуру, численні заклади освіти й культури зі сталими багатими традиціями.<br />
== Карта міста ==<br />
[[Файл:800px-Qwerty09843.jpg]]<br />
== Клімат ==<br />
Температура в °C • Сума опадів в мм<br />
<br />
Клімат Кіровограда обумовлений його розташуванням у степовій зоні. Середня температура січня становить −5,6˚C, липня +20,2˚C. Середньорічна кількість опадів — 474 мм (у середньому за рік у місті спостерігається 130 днів з опадами), найменше — у березні та жовтні, найбільше — у липні.<br />
<br />
Найнижча середньомісячна температура повітря в січні (−15,1 °C) зафіксована 1963 року, найвища (+1,6 °C) — 2007 року. Найнижча середньомісячна температура в липні (+17,6 °C) спостерігалась у 1912 році, найвища (+25,6 °C) — в 1936 році. Абсолютний мінімум температури повітря (−35,3 °C) зафіксовано 9 січня 1935 року, абсолютний максимум (+38,7 °C) — 27 липня 1909 року і 20 серпня 1929 року.<br />
<br />
За останні 100–120 років температура повітря в Кіровограді, так само як і в цілому на Землі, має тенденцію до підвищення. Протягом цього періоду середньорічна температура повітря підвищилася щонайменше на 1,0 °C. Найтеплішим за всю історію спостережень виявився 2007 рік. Більшим у цілому є підвищення температури в першу половину року.<br />
<br />
Переважні напрями вітрів узимку — північно-західні, влітку — південні. Найбільша швидкість вітру — в лютому, найменша — влітку. У січні вона в середньому становить 4,5 м/с, у липні — 3,4 м/<br />
== Політичне і громадське життя ==<br />
<br />
Безпосередній вплив на вирішення соціально-економічних проблем життєдіяльності територіальної громади мають організації політичних партій, що мають фракції у міській раді, а саме — Партія регіонів, партія «Батьківщина», Фронт Змін, Солідарність жінок України, Соціалістична партія України, Комуністична партія України, Сильна Україна, Народна партія та Союз Лівих Сил.<br />
<br />
У місті (станом на початок 2008 року) діє 298 громадських організацій, з числа яких 11 — жіночі, 11 — ветеранські, і 49 молодіжних. Молодіжне життя Кіровограда активізується завдяки ряду громадських організацій, що об'єднують своє членство для провадження різноманітної діяльності за інтересами. До найдієвіших молодіжних організацій можна віднести молодіжне крило Народного Руху України — «Молодий Народний Рух» та партії ВО «Батьківщина» — обласну організацію ВМГО «Батьківщина молода». У Кіровограді діють також міські осередки Пласту-Національної Скаутської Організації України та Українського дитячо-юнацького товариства «Січ», що проводять виховні програми для української молоді міста; міську організацію Кіровоградської обласної ліги інтелектуального розвитку «КОЛІР», що займається організацією і проведенням інтелектуальних ігор, та низку організацій-юнацьких відгалужень партійних організацій (Українська Народна Молодь, Комсомол, «Спілка молодих соціалістів», Інститут соціокультурного менеджменту тощо)<br />
<br />
<br />
<br />
==Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"==<br />
<br />
<TABLE BORDER><br />
<TR><br />
<TH> Дата </TH> <TH> Історична подія </TH> <br />
</TR><br />
<br />
<TR><TD height=24px> 10 (21) лютого 1784 — 7 серпня 1924 </TD><TD> місто має назву Єлисаветград<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 7 серпня 1924 — 27 грудня 1934 року </TD><TD> місто має назву Зінов'євськ<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 27 грудня 1934 — 10 січня 1939 року </TD><TD> місто має назву Кірово </TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> від 10 січня 1939 року<br />
</TD><TD> місто має назву Кіровоград<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 1754 рік<br />
</TD><TD> заснування фортеці святої Єлисавети<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 1874 рік<br />
</TD><TD> запуск підприємства англійців Братів Ельворті<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 1882 рік<br />
</TD><TD> відкриття першого українського професійного театру<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 1897 рік </TD><TD> відкриття електричного трамваю<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 8 січня 1944 року </TD><TD> звільнення Кіровограду<br />
</TD> </TR><br />
<TR><TD height=24px> 1 вересня 1939 року </TD><TD> відновлення роботи педагогічного інституту </TD></TR><br />
</TABLE></div>4078331https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82_%22%D0%9C%D0%BE%D1%94_%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE-%D0%9A%D1%96%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%22Проект "Моє рідне місто-Кіровоград"2015-11-04T14:55:52Z<p>4078331: </p>
<hr />
<div><br />
<br />
== Загальні відомості == <br />
Кіровогра́д (до 1924 року — Єлисаветград[3], у 1924–1934 роках — Зінов'євськ, у 1934–1939 роках — Кірово[4]) — місто в Україні, адміністративний центр Кіровоградської області, центр Кіровоградського району; промисловий і культурний осередок у центрі країни; вузол автошляхів, залізнична станція, аеропорт.<br />
<br />
Кіровоград розташований у межах Придніпровської височини, на берегах ріки Інгул, при впаданні в неї менших річок — Сугоклії та Біянки.<br />
<br />
Місто було утворене у середині XVIII століття після будівництва фортеці святої Єлисавети. Відтоді відоме як Єлисаветград, місто пережило у середині XIX — на початку ХХ століть «золоту еру» — розвивалась промисловість, розбудовувалась міська інфраструктура, розквітла культура, зокрема тут був відкритий перший український професійний театр. У 1939 році місто стало центром Кіровоградської області. Нині промисловий комплекс Кіровограда налічує понад 70 підприємств, місто має розвинену соціальну інфраструктуру, численні заклади освіти й культури зі сталими багатими традиціями.<br />
== Карта міста ==<br />
[[Файл:800px-Qwerty09843.jpg]]<br />
== Клімат ==<br />
Температура в °C • Сума опадів в мм<br />
<br />
Клімат Кіровограда обумовлений його розташуванням у степовій зоні. Середня температура січня становить −5,6˚C, липня +20,2˚C. Середньорічна кількість опадів — 474 мм[8] (у середньому за рік у місті спостерігається 130 днів з опадами), найменше — у березні та жовтні, найбільше — у липні.<br />
<br />
Найнижча середньомісячна температура повітря в січні (−15,1 °C) зафіксована 1963 року, найвища (+1,6 °C) — 2007 року. Найнижча середньомісячна температура в липні (+17,6 °C) спостерігалась у 1912 році, найвища (+25,6 °C) — в 1936 році. Абсолютний мінімум температури повітря (−35,3 °C) зафіксовано 9 січня 1935 року, абсолютний максимум (+38,7 °C) — 27 липня 1909 року і 20 серпня 1929 року[7].<br />
<br />
За останні 100–120 років температура повітря в Кіровограді, так само як і в цілому на Землі, має тенденцію до підвищення. Протягом цього періоду середньорічна температура повітря підвищилася щонайменше на 1,0 °C. Найтеплішим за всю історію спостережень виявився 2007 рік. Більшим у цілому є підвищення температури в першу половину року[7].<br />
<br />
Переважні напрями вітрів узимку — північно-західні, влітку — південні. Найбільша швидкість вітру — в лютому, найменша — влітку. У січні вона в середньому становить 4,5 м/с, у липні — 3,4 м/<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
==Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"==<br />
<br />
<TABLE BORDER><br />
<TR><br />
<TH> Дата </TH> <TH> Історична подія </TH> <br />
</TR><br />
<br />
<TR><TD height=24px> 10 (21) лютого 1784 — 7 серпня 1924 </TD><TD> місто має назву Єлисаветград<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 7 серпня 1924 — 27 грудня 1934 року </TD><TD> місто має назву Зінов'євськ<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 27 грудня 1934 — 10 січня 1939 року </TD><TD> місто має назву Кірово </TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> від 10 січня 1939 року<br />
</TD><TD> місто має назву Кіровоград<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 1754 рік<br />
</TD><TD> заснування фортеці святої Єлисавети<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 1874 рік<br />
</TD><TD> запуск підприємства англійців Братів Ельворті<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 1882 рік<br />
</TD><TD> відкриття першого українського професійного театру<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 1897 рік </TD><TD> відкриття електричного трамваю<br />
</TD></TR><br />
<TR><TD height=24px> 8 січня 1944 року </TD><TD> звільнення Кіровограду<br />
</TD> </TR><br />
<TR><TD height=24px> 1 вересня 1939 року </TD><TD> відновлення роботи педагогічного інституту </TD></TR><br />
</TABLE></div>4078331https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82_%22%D0%9C%D0%BE%D1%94_%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE-%D0%9A%D1%96%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%22Проект "Моє рідне місто-Кіровоград"2015-11-04T13:47:38Z<p>4078331: </p>
<hr />
<div>== Загальні відомості ==<br />
<br />
Кіровогра́д (до 1924 року — Єлисаветград[3], у 1924–1934 роках — Зінов'євськ, у 1934–1939 роках — Кірово[4]) — місто в Україні, адміністративний центр Кіровоградської області, центр Кіровоградського району; промисловий і культурний осередок у центрі країни; вузол автошляхів, залізнична станція, аеропорт.<br />
<br />
Кіровоград розташований у межах Придніпровської височини, на берегах ріки Інгул, при впаданні в неї менших річок — Сугоклії та Біянки.<br />
<br />
Місто було утворене у середині XVIII століття після будівництва фортеці святої Єлисавети. Відтоді відоме як Єлисаветград, місто пережило у середині XIX — на початку ХХ століть «золоту еру» — розвивалась промисловість, розбудовувалась міська інфраструктура, розквітла культура, зокрема тут був відкритий перший український професійний театр. У 1939 році місто стало центром Кіровоградської області. Нині промисловий комплекс Кіровограда налічує понад 70 підприємств, місто має розвинену соціальну інфраструктуру, численні заклади освіти й культури зі сталими багатими традиціями.<br />
== Карта міста ==<br />
[[Файл:800px-Qwerty09843.jpg]]</div>4078331https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:800px-Qwerty09843.jpgФайл:800px-Qwerty09843.jpg2015-11-04T13:47:14Z<p>4078331: </p>
<hr />
<div></div>4078331https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82_%22%D0%9C%D0%BE%D1%94_%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE-%D0%9A%D1%96%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%22Проект "Моє рідне місто-Кіровоград"2015-11-04T13:39:02Z<p>4078331: </p>
<hr />
<div>== Загальні відомості ==<br />
<br />
Кіровогра́д (до 1924 року — Єлисаветград[3], у 1924–1934 роках — Зінов'євськ, у 1934–1939 роках — Кірово[4]) — місто в Україні, адміністративний центр Кіровоградської області, центр Кіровоградського району; промисловий і культурний осередок у центрі країни; вузол автошляхів, залізнична станція, аеропорт.<br />
<br />
Кіровоград розташований у межах Придніпровської височини, на берегах ріки Інгул, при впаданні в неї менших річок — Сугоклії та Біянки.<br />
<br />
Місто було утворене у середині XVIII століття після будівництва фортеці святої Єлисавети. Відтоді відоме як Єлисаветград, місто пережило у середині XIX — на початку ХХ століть «золоту еру» — розвивалась промисловість, розбудовувалась міська інфраструктура, розквітла культура, зокрема тут був відкритий перший український професійний театр. У 1939 році місто стало центром Кіровоградської області. Нині промисловий комплекс Кіровограда налічує понад 70 підприємств, місто має розвинену соціальну інфраструктуру, численні заклади освіти й культури зі сталими багатими традиціями.<br />
== Карта міста ==<br />
[[Файл:Qwerty09843.jpg]]</div>4078331https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82_%22%D0%9C%D0%BE%D1%94_%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE-%D0%9A%D1%96%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%22Проект "Моє рідне місто-Кіровоград"2015-11-04T13:29:26Z<p>4078331: Створена сторінка: == Загальні відомості == Кіровогра́д (до 1924 року — Єлисаветград[3], у 1924–1934 рока...</p>
<hr />
<div>== Загальні відомості ==<br />
<br />
Кіровогра́д (до 1924 року — Єлисаветград[3], у 1924–1934 роках — Зінов'євськ, у 1934–1939 роках — Кірово[4]) — місто в Україні, адміністративний центр Кіровоградської області, центр Кіровоградського району; промисловий і культурний осередок у центрі країни; вузол автошляхів, залізнична станція, аеропорт.<br />
<br />
Кіровоград розташований у межах Придніпровської височини, на берегах ріки Інгул, при впаданні в неї менших річок — Сугоклії та Біянки.<br />
<br />
Місто було утворене у середині XVIII століття після будівництва фортеці святої Єлисавети. Відтоді відоме як Єлисаветград, місто пережило у середині XIX — на початку ХХ століть «золоту еру» — розвивалась промисловість, розбудовувалась міська інфраструктура, розквітла культура, зокрема тут був відкритий перший український професійний театр. У 1939 році місто стало центром Кіровоградської області. Нині промисловий комплекс Кіровограда налічує понад 70 підприємств, місто має розвинену соціальну інфраструктуру, численні заклади освіти й культури зі сталими багатими традиціями.<br />
== Карта міста ==<br />
[[Файл:Qwerty09843.jpg|Qwerty09843.jpg]]</div>4078331https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:4078331Користувач:40783312015-11-04T13:15:00Z<p>4078331: /* Мої роботи */</p>
<hr />
<div><br />
<br />
'''''<font color='red' size=6>'''Кеслер Артем Ігорович'''</font>'''''<br />
[[Файл:Images.png|міні]]<br />
== Про себе ==<br />
'''Веселий''', '''скромний''' та '''кмітливий''' хлопець. Я вмію не тільки вчитися, а й гарно відпочивати.<br />
<br />
== Мої інтереси ==<br />
Захоплююся комп'ютерними технологіями,люблю дивитися фантастичні фільми.Також ходжу до тренажерного залу займатися спортом.<br />
<br />
== Проекти в яких беру участь ==<br />
<br />
[[Проект з "Основ інформатики та ІКТ" і "Історії держави і права зарубіжних країн"]]<br />
<br />
== Мої роботи ==<br />
[[Відгук про статтю Моє рідне місто]]<br />
<br />
[[Соціальне законодавство Англії ХХ ст.]]<br />
<br />
[[Проект "Моє рідне місто-Кіровоград"]]</div>4078331https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:4078331Користувач:40783312015-11-04T13:10:46Z<p>4078331: /* Мої роботи */</p>
<hr />
<div><br />
<br />
'''''<font color='red' size=6>'''Кеслер Артем Ігорович'''</font>'''''<br />
[[Файл:Images.png|міні]]<br />
== Про себе ==<br />
'''Веселий''', '''скромний''' та '''кмітливий''' хлопець. Я вмію не тільки вчитися, а й гарно відпочивати.<br />
<br />
== Мої інтереси ==<br />
Захоплююся комп'ютерними технологіями,люблю дивитися фантастичні фільми.Також ходжу до тренажерного залу займатися спортом.<br />
<br />
== Проекти в яких беру участь ==<br />
<br />
[[Проект з "Основ інформатики та ІКТ" і "Історії держави і права зарубіжних країн"]]<br />
<br />
== Мої роботи ==<br />
[[Відгук про статтю Моє рідне місто]]<br />
<br />
[[Соціальне законодавство Англії ХХ ст.]]<br />
<br />
[[Проект "Моє рідне місто"]]</div>4078331https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:4078331Користувач:40783312015-11-04T13:10:00Z<p>4078331: /* Мої роботи */</p>
<hr />
<div><br />
<br />
'''''<font color='red' size=6>'''Кеслер Артем Ігорович'''</font>'''''<br />
[[Файл:Images.png|міні]]<br />
== Про себе ==<br />
'''Веселий''', '''скромний''' та '''кмітливий''' хлопець. Я вмію не тільки вчитися, а й гарно відпочивати.<br />
<br />
== Мої інтереси ==<br />
Захоплююся комп'ютерними технологіями,люблю дивитися фантастичні фільми.Також ходжу до тренажерного залу займатися спортом.<br />
<br />
== Проекти в яких беру участь ==<br />
<br />
[[Проект з "Основ інформатики та ІКТ" і "Історії держави і права зарубіжних країн"]]<br />
<br />
== Мої роботи ==<br />
[[Відгук про статтю Моє рідне місто]]<br />
<br />
[[Соціальне законодавство Англії ХХ ст.]]<br />
<br />
[[Проект "Моє рідне місто або село"]]</div>4078331https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5_%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D1%97_%D0%A5%D0%A5_%D1%81%D1%82.Соціальне законодавство Англії ХХ ст.2015-10-29T07:18:41Z<p>4078331: </p>
<hr />
<div> [[Файл:Скачанные файлы 1.jpg]] <br />
Перші закони про працю в Англії нового часу виступили як безпосереднє продовження робочого законодавства Тюдорів. Це законодавство, відбиваючи суворі умови становлення каbпіталізму, крутими заходами (у тому числі і за допомогою кримінальних покарань) привчала експропрійовані маси селянського населення до дисципліни праці.<br />
Примусове державне регулювання умов праці залишалося характерним для Англії протягом усього XVIII ст. Саме така була суть численних законів парламенту про бродяжництво, актів про встановлення максимальної заробітної плати тощо<br />
З промисловою революцією і зміцненням економічних позицій підприємців державна регламентація трудових відносин не тільки втратила сенс для промисловців, а й стала для них обтяжливою. Тому в Англії на початку XIX в. були скасовані старі закони про регулювання заробітної плати. Використовуючи "свободу договору", господарі диктували робочим свої умови праці, які часто були нестерпними,<br />
У 1834 р. англійський парламент скасував старі закони про бідність (висхідні ще до статуту часів Єлизавети I), що означало відмову від видачі біднякам посібників грішми та продуктами, що здійснювалася раніше парафіями. Закон 1834 передбачив лише одну форму "допомоги" безробітним і бідним - приміщення в робітні будинки, умови роботи і життя в яких наближалися, по суті справи, до каторжних.<br />
Офіційне проголошення економічного лібералізму (державного невтручання в господарське життя) аж ніяк не означало того, що робітник і підприємець юридично перебували в Англії в рівному положенні. Навіть у другій половині XIX в. продовжували діяти норми "загального права", згідно з якими підприємець, який порушив контракт з робочим, міг переслідуватися тільки шляхом цивільного позову. Якщо ж трудовий контракт порушував робочий, то він міг бути притягнутий до кримінальної відповідальності. В області трудових відносин непослідовність політики економічного лібералізму проявилася також у численних заборонах і обмеженнях, які встановлювалися у зв'язку з появою і зростанням робочих об'єднань.<br />
Ще в 1799 р. англійський парламент прийняв закон, згідно з яким заборонялися угоди робочих, а також будь-яка діяльність , спрямована на створення об'єднань з метою підвищення заробітної плати або скорочення робочого дня. Порушення закону тягло за собою застосування кримінальних покарань, які накладалися суддею одноосібно, без участі присяжних. Правлячим колам Англії не вдалося, проте, домогтися ефективного застосування цього закону.<br />
Вже на початку XIX в. зростає робоче рух, по суті, перекинуло заборону на професійні спілки. У 1824 р. парламенту довелося піти на поступки і легалізувати угоди робочих, які ставили своєю метою підвищення заробітної плати, скорочення робочого дня або організацію бойкотів. Правда, вже наступного року парламент оголосив кримінально караними дії робочих, які супроводжувалися насильством над особистістю або власністю, погрозами, залякуваннями. Закон 1824 р., попри наступні застереження, уможливив освіту в Англії професійних робочих спілок і послужив поштовхом до розвитку тред-юніоністського руху.<br />
Організований робочий рух в Англії в міру свого зростання все більш і більш виходило за рамки, відведені йому ліберальним державою, яка поступово починає у своїй політиці домагатися примирення інтересів праці і капіталу .<br />
В останній третині XIX в. питання про легалізацію профспілок і різних коштів профспілкової боротьби встав з новою гостротою. У 1871 р. був прийнятий Закон про робочі союзах, де мети тред-юніонів в принципі визнавалися правомірними і заборонялися судові переслідування робітників за участь у профспілковій діяльності. Але одночасно у вигляді поправки до кримінального законодавства був прийнятий інший акт, згідно з яким ряд ефективних прийомів профспілкової боротьби (пікетування та ін) розглядалися як карані.<br />
У 1875 р. парламент пішов на подальші поступки робітникам і на легалізацію профспілкового руху. Акт про підприємців і робітників скасував кримінальні покарання за одностороннє припинення робітниками трудового договору. Іншим законом було встановлено, що доктрина "загального права" про "злочинній змові" не може застосовуватися до угод робочих, укладеним у зв'язку з майбутнім конфліктом з господарями.<br />
Але і в кінці XIX в. англійські суди неодноразово переслідували активних учасників страйкового руху за погрози штрейкбрехерам, бойкоти та інші дії, які, відповідно до Закону 1871 р., як і раніше вважалися злочинними. При цьому суди тлумачили ці поняття надзвичайно широко. У 1899 р. у зв'язку зі страйком залізничників в Таффской долині суд виніс рішення про стягнення з профспілки величезної суми збитків, які понесли компанії.<br />
Це відверто антипрофспілкові рішення викликало бурхливий протест в країні. В результаті в 1906 р. був прийнятий новий закон, згідно з яким підприємцям заборонялося пред'являти судові позови про відшкодування шкоди, якщо така була заподіяна у результаті організованих дій членів профспілки.<br />
В Англії, де профспілки і страйки отримали законодавче визнання ще в XIX в., уряд консерваторів, наляканий загальним страйком 1926 р., провело через парламент в 1927 р. закон, що заборонив загальні і політичні страйки, а також страйку солідарності. Закон відкрито заохочував штрейкбрехерство і забороняв пікетування підприємств страйкуючими. Цей відверто антипрофспілкові закон був в 1946 р. скасований лейбористами, що прагнули до більш послідовному вирівнюванню інтересів праці і капіталу.<br />
У 70-80-х рр.. уряд консерваторів розпочало нову спробу обмежити права профспілок на страйк. Так, в 1971 р. був прийнятий закон про промислові відносинах, який передбачав обов'язкову реєстрацію профспілок, їх звітність в державних установах. Після перемоги лейбористів в 1974 р. була скасована обов'язкова реєстрація профспілок , підтверджено їх право на страйки, причому на такі, які раніше визнавалися незаконними. У період уряду М. Тетчер ряд профспілкових прав був обмежений (право на пікетування, на політичні страйки, страйки солідарності). Проте в цілому профспілкова демократія і завойовані трудящими соціальні права характеризуються досить високим рівнем.<br />
Вже в XIX в. поступове зростання організованості та активності робітничого класу дозволив йому чинити постійний вплив на позицію англійського держави з питань регулювання праці. Хоча в Англії декларувалося державне невтручання в трудові відносини, парламент був змушений час від часу йти на поступки, вводити законодавчі обмеження для деяких найбільш грубих і свідомо антигуманних форм експлуатації праці.<br />
У першу чергу фабричне законодавство торкнулося жіночого та дитячого праці. Спроби регламентувати саме застосування дитячої праці були зроблені ще в 1802 р. У 1803 р. був прийнятий закон, згідно з яким в текстильній промисловості нічний працю дітей заборонявся, робочий день для підлітка від 9 до 13 років не міг перевищувати 8 годин, а для підлітків до 18 років - 12 годин. Закон передбачив створення системи контролю у вигляді так званих фабричних інспекторів. Але й це не дало відразу значного ефекту, так як підприємці стали використовувати систему "групового праці": зміна робочих відбувалася протягом усього дня, і контролювати тривалість праці в окремих підлітків було складно.<br />
У 1842 році був заборонений підземний працю для жінок і для дітей віком до 10 років. У 1847 р. було видано закон, за яким в текстильній промисловості для жінок і підлітків з 14 років робочий дня не повинен був перевищувати 10 годин; це ж правило поширювалося на чоловіків, що працюють разом з дітьми і жінками в одну зміну. ??Тільки в другій половині XIX в. (закони 1867 і 1878 рр..) ці положення були поширені на всі підприємства з числом робітників понад 50 чоловік.<br />
Боротьба за скорочення робочого дня в Англії особливо посилилася після того, як в 1866 р. на Загальному робочому конгресі в Балтиморі було висунуто вимогу про 8-годинному робочому дні. Але в законодавстві це вимога знайшло своє відображення тільки на початку XX в., причому спочатку стосовно окремих галузей промисловості або до деяких категорій робітників і службовців (для залізничників, шахтарів, поштових службовців).<br />
У другій половині XIX в. з'являються також перші закони, які передбачають відшкодування шкоди робітникам у разі виробничих травм. Закон 1880 передбачив матеріальну відповідальність за виробничий травматизм. Але відповідальність виникала лише в тих випадках, коли каліцтво було викликане поганою якістю матеріалу, недбалістю або необережністю осіб, яким було доручено контроль за виробництвом .<br />
виплачується винагорода становило лише незначну частину заробітної плати. У 1906 р. був прийнятий закон, згідно з яким підприємець міг звільнитися від відповідальності, "довівши" провину самого потерпілого. Важливою віхою в розвитку трудового законодавства став закон 1911 р., який, поряд із соціальним страхуванням. на випадок хвороби, інвалідності, пологів, передбачив також страхування по безробіттю, хоча початкові розміри його були дуже скромними. Система соціального страхування придбала сучасний вигляд після другої світової війни. Значну роль у створенні цієї системи зіграли уряду лейбористів, що додавали велике значення сильної соціальної політики.<br />
У 70-80 рр.. XX в. пенсійне законодавство піддалося консолідації, і в даний час воно знаходить своє вираження в загальному Законі про соціальне забезпечення (1985 р.) і в спеціальному законі, що передбачає компенсацію у зв'язку з нещасними випадками на виробництві та з професійними хворобами (1975 р.). Окремих поступок від підприємців робочі домагалися також шляхом укладення колективних договорів між тред-юніонами і господарями, в яких фіксувалися конкретні умови праці та оплати.<br />
Тривале вдосконалення власне законодавства про працю призвело до того, що після другої світової війни в ньому відбулися істотні зміни, що означали свого роду соціальний прорив, хоча в сфері трудових відносин зберігають свою дію деякі норми прецедентного права і закони XIX в. Основна маса законів з праці припадає на 70-80-і рр.. Це закони про зайнятість 1975 р., 1978 р., 1980 р. і ін, Закон про рівний заробітній платі чоловіків і жінок 1970 г ., Закон про професійне навчання 1982 р., консолідований Закон про профспілки і трудові відносини 1992 р. і т. д.<br />
Трудове законодавство, особливо прийняте в період правління лейбористів, передбачає цілий ряд важливих гарантій соціальних прав трудящих. Воно включає в себе охорону праці та техніку безпеки, максимальну тривалість робочого дня для жінок і підлітків, порядок виплати заробітної плати, а також визначає положення профспілки на підприємстві, організацію страйків і т. д.<br />
Характерною рисою сучасної англійської трудового права є істотна роль колективних договорів у регулюванні найважливіших аспектів трудових відносин: умов праці, заробітної плати і т. д. В Англії основні параметри праці, в тому числі розмір заробітної плати та тривалість відпочинку, визначає не законодавство, а саме колективні договори.<br />
Для розгляду спорів, що виникають з колективних договорів, створені спеціальні трибунали, тому судова практика є одним з важливих джерел трудового права. Особливим джерелом трудового права в Англії є кодекси практики (codes of practice ), які складаються державними органами (наприклад, державним секретарем з питань зайнятості) і містять ряд важливих приписів і рекомендацій. Хоча формально ці кодекси не є правовими документами, їх зміст враховується судами та іншими державними органами при застосуванні норм права. Але їх недотримання не тягне за собою будь-яких санкцій.<br />
В Англії вже в 40-і рр.. були здійснені широкі законодавчі програми дешевого житлового будівництва, створення національної служби охорони здоров'я; отримала розвиток національна система освіти всіх рівнів, починаючи від дошкільної і кінчаючи університетської. Хоча в створенні страхового фонду беруть участь і самі працівники, але значні ресурси на соціальну політику законодавство передбачає з державного бюджету. Державна політика охорони здоров'я регулюється Законом про національної служби охорони здоров'я 1977 р., який консолідував більшу частину існуючих раніше актів з цього питання. Цей акт був доповнений Законом про охорону здоров'я 1980<br />
Ще більш молодим законодавством в Англії стали закони про охорону навколишнього середовища. Перші заходи по особливому режиму скидання відходів відносяться ще до 50-их рр.., але особливий поштовх це законодавство отримало в 1970 р., коли в Англії розгорнувся широкий рух "зелених" і було утворено Міністерство навколишнього середовища. Саме в цей час були прийняті такі значні акти, як Закон про контроль над забрудненням навколишнього середовища 1974 р., передбачив створення очисних споруд і високі штрафи за його недотримання, зокрема, за відсутність таких споруд на знову споруджуваних підприємствах. У 1974 р. був прийнятий Закон про неприпустимість скидів забруднюючих речовин у море. У 1978 р. був прийнятий Закон про чистому повітрі і про контроль над забрудненням атмосфери . У 80-і рр.. була прийнята серія законів про захист диких тварин і рослин.</div>4078331https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5_%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D1%97_%D0%A5%D0%A5_%D1%81%D1%82.Соціальне законодавство Англії ХХ ст.2015-10-29T07:18:11Z<p>4078331: </p>
<hr />
<div> [[Файл:Скачанные файлы 1.jpg]] <br />
Перші закони про працю в Англії нового часу виступили як безпосереднє продовження робочого законодавства Тюдорів. Це законодавство, відбиваючи суворі умови становлення каbпіталізму, крутими заходами (у тому числі і за допомогою кримінальних покарань) привчала експропрійовані маси селянського населення до дисципліни праці.<br />
Примусове державне регулювання умов праці залишалося характерним для Англії протягом усього XVIII ст. Саме така була суть численних законів парламенту про бродяжництво, актів про встановлення максимальної заробітної плати тощо<br />
З промисловою революцією і зміцненням економічних позицій підприємців державна регламентація трудових відносин не тільки втратила сенс для промисловців, а й стала для них обтяжливою. Тому в Англії на початку XIX в. були скасовані старі закони про регулювання заробітної плати. Використовуючи "свободу договору", господарі диктували робочим свої умови праці, які часто були нестерпними,<br />
У 1834 р. англійський парламент скасував старі закони про бідність (висхідні ще до статуту часів Єлизавети I), що означало відмову від видачі біднякам посібників грішми та продуктами, що здійснювалася раніше парафіями. Закон 1834 передбачив лише одну форму "допомоги" безробітним і бідним - приміщення в робітні будинки, умови роботи і життя в яких наближалися, по суті справи, до каторжних.<br />
Офіційне проголошення економічного лібералізму (державного невтручання в господарське життя) аж ніяк не означало того, що робітник і підприємець юридично перебували в Англії в рівному положенні. Навіть у другій половині XIX в. продовжували діяти норми "загального права", згідно з якими підприємець, який порушив контракт з робочим, міг переслідуватися тільки шляхом цивільного позову. Якщо ж трудовий контракт порушував робочий, то він міг бути притягнутий до кримінальної відповідальності. В області трудових відносин непослідовність політики економічного лібералізму проявилася також у численних заборонах і обмеженнях, які встановлювалися у зв'язку з появою і зростанням робочих об'єднань.<br />
Ще в 1799 р. англійський парламент прийняв закон, згідно з яким заборонялися угоди робочих, а також будь-яка діяльність , спрямована на створення об'єднань з метою підвищення заробітної плати або скорочення робочого дня. Порушення закону тягло за собою застосування кримінальних покарань, які накладалися суддею одноосібно, без участі присяжних. Правлячим колам Англії не вдалося, проте, домогтися ефективного застосування цього закону.<br />
Вже на початку XIX в. зростає робоче рух, по суті, перекинуло заборону на професійні спілки. У 1824 р. парламенту довелося піти на поступки і легалізувати угоди робочих, які ставили своєю метою підвищення заробітної плати, скорочення робочого дня або організацію бойкотів. Правда, вже наступного року парламент оголосив кримінально караними дії робочих, які супроводжувалися насильством над особистістю або власністю, погрозами, залякуваннями. Закон 1824 р., попри наступні застереження, уможливив освіту в Англії професійних робочих спілок і послужив поштовхом до розвитку тред-юніоністського руху.<br />
Організований робочий рух в Англії в міру свого зростання все більш і більш виходило за рамки, відведені йому ліберальним державою, яка поступово починає у своїй політиці домагатися примирення інтересів праці і капіталу .<br />
В останній третині XIX в. питання про легалізацію профспілок і різних коштів профспілкової боротьби встав з новою гостротою. У 1871 р. був прийнятий Закон про робочі союзах, де мети тред-юніонів в принципі визнавалися правомірними і заборонялися судові переслідування робітників за участь у профспілковій діяльності. Але одночасно у вигляді поправки до кримінального законодавства був прийнятий інший акт, згідно з яким ряд ефективних прийомів профспілкової боротьби (пікетування та ін) розглядалися як карані.<br />
У 1875 р. парламент пішов на подальші поступки робітникам і на легалізацію профспілкового руху. Акт про підприємців і робітників скасував кримінальні покарання за одностороннє припинення робітниками трудового договору. Іншим законом було встановлено, що доктрина "загального права" про "злочинній змові" не може застосовуватися до угод робочих, укладеним у зв'язку з майбутнім конфліктом з господарями.<br />
Але і в кінці XIX в. англійські суди неодноразово переслідували активних учасників страйкового руху за погрози штрейкбрехерам, бойкоти та інші дії, які, відповідно до Закону 1871 р., як і раніше вважалися злочинними. При цьому суди тлумачили ці поняття надзвичайно широко. У 1899 р. у зв'язку зі страйком залізничників в Таффской долині суд виніс рішення про стягнення з профспілки величезної суми збитків, які понесли компанії.<br />
Це відверто антипрофспілкові рішення викликало бурхливий протест в країні. В результаті в 1906 р. був прийнятий новий закон, згідно з яким підприємцям заборонялося пред'являти судові позови про відшкодування шкоди, якщо така була заподіяна у результаті організованих дій членів профспілки.<br />
В Англії, де профспілки і страйки отримали законодавче визнання ще в XIX в., уряд консерваторів, наляканий загальним страйком 1926 р., провело через парламент в 1927 р. закон, що заборонив загальні і політичні страйки, а також страйку солідарності. Закон відкрито заохочував штрейкбрехерство і забороняв пікетування підприємств страйкуючими. Цей відверто антипрофспілкові закон був в 1946 р. скасований лейбористами, що прагнули до більш послідовному вирівнюванню інтересів праці і капіталу.<br />
У 70-80-х рр.. уряд консерваторів розпочало нову спробу обмежити права профспілок на страйк. Так, в 1971 р. був прийнятий закон про промислові відносинах, який передбачав обов'язкову реєстрацію профспілок, їх звітність в державних установах. Після перемоги лейбористів в 1974 р. була скасована обов'язкова реєстрація профспілок , підтверджено їх право на страйки, причому на такі, які раніше визнавалися незаконними. У період уряду М. Тетчер ряд профспілкових прав був обмежений (право на пікетування, на політичні страйки, страйки солідарності). Проте в цілому профспілкова демократія і завойовані трудящими соціальні права характеризуються досить високим рівнем.<br />
Вже в XIX в. поступове зростання організованості та активності робітничого класу дозволив йому чинити постійний вплив на позицію англійського держави з питань регулювання праці. Хоча в Англії декларувалося державне невтручання в трудові відносини, парламент був змушений час від часу йти на поступки, вводити законодавчі обмеження для деяких найбільш грубих і свідомо антигуманних форм експлуатації праці.<br />
У першу чергу фабричне законодавство торкнулося жіночого та дитячого праці. Спроби регламентувати саме застосування дитячої праці були зроблені ще в 1802 р. У 1803 р. був прийнятий закон, згідно з яким в текстильній промисловості нічний працю дітей заборонявся, робочий день для підлітка від 9 до 13 років не міг перевищувати 8 годин, а для підлітків до 18 років - 12 годин. Закон передбачив створення системи контролю у вигляді так званих фабричних інспекторів. Але й це не дало відразу значного ефекту, так як підприємці стали використовувати систему "групового праці": зміна робочих відбувалася протягом усього дня, і контролювати тривалість праці в окремих підлітків було складно.<br />
У 1842 році був заборонений підземний працю для жінок і для дітей віком до 10 років. У 1847 р. було видано закон, за яким в текстильній промисловості для жінок і підлітків з 14 років робочий дня не повинен був перевищувати 10 годин; це ж правило поширювалося на чоловіків, що працюють разом з дітьми і жінками в одну зміну. ??Тільки в другій половині XIX в. (закони 1867 і 1878 рр..) ці положення були поширені на всі підприємства з числом робітників понад 50 чоловік.<br />
Боротьба за скорочення робочого дня в Англії особливо посилилася після того, як в 1866 р. на Загальному робочому конгресі в Балтиморі було висунуто вимогу про 8-годинному робочому дні. Але в законодавстві це вимога знайшло своє відображення тільки на початку XX в., причому спочатку стосовно окремих галузей промисловості або до деяких категорій робітників і службовців (для залізничників, шахтарів, поштових службовців).<br />
У другій половині XIX в. з'являються також перші закони, які передбачають відшкодування шкоди робітникам у разі виробничих травм. Закон 1880 передбачив матеріальну відповідальність за виробничий травматизм. Але відповідальність виникала лише в тих випадках, коли каліцтво було викликане поганою якістю матеріалу, недбалістю або необережністю осіб, яким було доручено контроль за виробництвом .<br />
виплачується винагорода становило лише незначну частину заробітної плати. У 1906 р. був прийнятий закон, згідно з яким підприємець міг звільнитися від відповідальності, "довівши" провину самого потерпілого. Важливою віхою в розвитку трудового законодавства став закон 1911 р., який, поряд із соціальним страхуванням. на випадок хвороби, інвалідності, пологів, передбачив також страхування по безробіттю, хоча початкові розміри його були дуже скромними. Система соціального страхування придбала сучасний вигляд після другої світової війни. Значну роль у створенні цієї системи зіграли уряду лейбористів, що додавали велике значення сильної соціальної політики.<br />
У 70-80 рр.. XX в. пенсійне законодавство піддалося консолідації, і в даний час воно знаходить своє вираження в загальному Законі про соціальне забезпечення (1985 р.) і в спеціальному законі, що передбачає компенсацію у зв'язку з нещасними випадками на виробництві та з професійними хворобами (1975 р.). Окремих поступок від підприємців робочі домагалися також шляхом укладення колективних договорів між тред-юніонами і господарями, в яких фіксувалися конкретні умови праці та оплати.<br />
Тривале вдосконалення власне законодавства про працю призвело до того, що після другої світової війни в ньому відбулися істотні зміни, що означали свого роду соціальний прорив, хоча в сфері трудових відносин зберігають свою дію деякі норми прецедентного права і закони XIX в. Основна маса законів з праці припадає на 70-80-і рр.. Це закони про зайнятість 1975 р., 1978 р., 1980 р. і ін, Закон про рівний заробітній платі чоловіків і жінок 1970 г ., Закон про професійне навчання 1982 р., консолідований Закон про профспілки і трудові відносини 1992 р. і т. д.<br />
Трудове законодавство, особливо прийняте в період правління лейбористів, передбачає цілий ряд важливих гарантій соціальних прав трудящих. Воно включає в себе охорону праці та техніку безпеки, максимальну тривалість робочого дня для жінок і підлітків, порядок виплати заробітної плати, а також визначає положення профспілки на підприємстві, організацію страйків і т. д.<br />
Характерною рисою сучасної англійської трудового права є істотна роль колективних договорів у регулюванні найважливіших аспектів трудових відносин: умов праці, заробітної плати і т. д. В Англії основні параметри праці, в тому числі розмір заробітної плати та тривалість відпочинку, визначає не законодавство, а саме колективні договори.<br />
Для розгляду спорів, що виникають з колективних договорів, створені спеціальні трибунали, тому судова практика є одним з важливих джерел трудового права. Особливим джерелом трудового права в Англії є кодекси практики (codes of practice ), які складаються державними органами (наприклад, державним секретарем з питань зайнятості) і містять ряд важливих приписів і рекомендацій. Хоча формально ці кодекси не є правовими документами, їх зміст враховується судами та іншими державними органами при застосуванні норм права. Але їх недотримання не тягне за собою будь-яких санкцій.<br />
В Англії вже в 40-і рр.. були здійснені широкі законодавчі програми дешевого житлового будівництва, створення національної служби охорони здоров'я; отримала розвиток національна система освіти всіх рівнів, починаючи від дошкільної і кінчаючи університетської. Хоча в створенні страхового фонду беруть участь і самі працівники, але значні ресурси на соціальну політику законодавство передбачає з державного бюджету. Державна політика охорони здоров'я регулюється Законом про національної служби охорони здоров'я 1977 р., який консолідував більшу частину існуючих раніше актів з цього питання. Цей акт був доповнений Законом про охорону здоров'я 1980<br />
Ще більш молодим законодавством в Англії стали закони про охорону навколишнього середовища. Перші заходи по особливому режиму скидання відходів відносяться ще до 50-их рр.., але особливий поштовх це законодавство отримало в 1970 р., коли в Англії розгорнувся широкий рух "зелених" і було утворено Міністерство навколишнього середовища. Саме в цей час були прийняті такі значні акти, як Закон про контроль над забрудненням навколишнього середовища 1974 р., передбачив створення очисних споруд і високі штрафи за його недотримання, зокрема, за відсутність таких споруд на знову споруджуваних підприємствах. У 1974 р. був прийнятий Закон про неприпустимість скидів забруднюючих речовин у море. У 1978 р. був прийнятий Закон про чистому повітрі і про контроль над забрудненням атмосфери . У 80-і рр.. була прийнята серія законів про захист диких тварин і рослин.</div>4078331https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5_%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D1%97_%D0%A5%D0%A5_%D1%81%D1%82.Соціальне законодавство Англії ХХ ст.2015-10-29T07:14:13Z<p>4078331: </p>
<hr />
<div> [[Файл:Скачанные файлы 1.jpg]] Перші закони про працю в Англії нового часу виступили як безпосереднє продовження робочого законодавства Тюдорів. Це законодавство, відбиваючи суворі умови становлення каbпіталізму, крутими заходами (у тому числі і за допомогою кримінальних покарань) привчала експропрійовані маси селянського населення до дисципліни праці.<br />
Примусове державне регулювання умов праці залишалося характерним для Англії протягом усього XVIII ст. Саме така була суть численних законів парламенту про бродяжництво, актів про встановлення максимальної заробітної плати тощо<br />
З промисловою революцією і зміцненням економічних позицій підприємців державна регламентація трудових відносин не тільки втратила сенс для промисловців, а й стала для них обтяжливою. Тому в Англії на початку XIX в. були скасовані старі закони про регулювання заробітної плати. Використовуючи "свободу договору", господарі диктували робочим свої умови праці, які часто були нестерпними,<br />
У 1834 р. англійський парламент скасував старі закони про бідність (висхідні ще до статуту часів Єлизавети I), що означало відмову від видачі біднякам посібників грішми та продуктами, що здійснювалася раніше парафіями. Закон 1834 передбачив лише одну форму "допомоги" безробітним і бідним - приміщення в робітні будинки, умови роботи і життя в яких наближалися, по суті справи, до каторжних.<br />
Офіційне проголошення економічного лібералізму (державного невтручання в господарське життя) аж ніяк не означало того, що робітник і підприємець юридично перебували в Англії в рівному положенні. Навіть у другій половині XIX в. продовжували діяти норми "загального права", згідно з якими підприємець, який порушив контракт з робочим, міг переслідуватися тільки шляхом цивільного позову. Якщо ж трудовий контракт порушував робочий, то він міг бути притягнутий до кримінальної відповідальності. В області трудових відносин непослідовність політики економічного лібералізму проявилася також у численних заборонах і обмеженнях, які встановлювалися у зв'язку з появою і зростанням робочих об'єднань.<br />
Ще в 1799 р. англійський парламент прийняв закон, згідно з яким заборонялися угоди робочих, а також будь-яка діяльність , спрямована на створення об'єднань з метою підвищення заробітної плати або скорочення робочого дня. Порушення закону тягло за собою застосування кримінальних покарань, які накладалися суддею одноосібно, без участі присяжних. Правлячим колам Англії не вдалося, проте, домогтися ефективного застосування цього закону.<br />
Вже на початку XIX в. зростає робоче рух, по суті, перекинуло заборону на професійні спілки. У 1824 р. парламенту довелося піти на поступки і легалізувати угоди робочих, які ставили своєю метою підвищення заробітної плати, скорочення робочого дня або організацію бойкотів. Правда, вже наступного року парламент оголосив кримінально караними дії робочих, які супроводжувалися насильством над особистістю або власністю, погрозами, залякуваннями. Закон 1824 р., попри наступні застереження, уможливив освіту в Англії професійних робочих спілок і послужив поштовхом до розвитку тред-юніоністського руху.<br />
Організований робочий рух в Англії в міру свого зростання все більш і більш виходило за рамки, відведені йому ліберальним державою, яка поступово починає у своїй політиці домагатися примирення інтересів праці і капіталу .<br />
В останній третині XIX в. питання про легалізацію профспілок і різних коштів профспілкової боротьби встав з новою гостротою. У 1871 р. був прийнятий Закон про робочі союзах, де мети тред-юніонів в принципі визнавалися правомірними і заборонялися судові переслідування робітників за участь у профспілковій діяльності. Але одночасно у вигляді поправки до кримінального законодавства був прийнятий інший акт, згідно з яким ряд ефективних прийомів профспілкової боротьби (пікетування та ін) розглядалися як карані.<br />
У 1875 р. парламент пішов на подальші поступки робітникам і на легалізацію профспілкового руху. Акт про підприємців і робітників скасував кримінальні покарання за одностороннє припинення робітниками трудового договору. Іншим законом було встановлено, що доктрина "загального права" про "злочинній змові" не може застосовуватися до угод робочих, укладеним у зв'язку з майбутнім конфліктом з господарями.<br />
Але і в кінці XIX в. англійські суди неодноразово переслідували активних учасників страйкового руху за погрози штрейкбрехерам, бойкоти та інші дії, які, відповідно до Закону 1871 р., як і раніше вважалися злочинними. При цьому суди тлумачили ці поняття надзвичайно широко. У 1899 р. у зв'язку зі страйком залізничників в Таффской долині суд виніс рішення про стягнення з профспілки величезної суми збитків, які понесли компанії.<br />
Це відверто антипрофспілкові рішення викликало бурхливий протест в країні. В результаті в 1906 р. був прийнятий новий закон, згідно з яким підприємцям заборонялося пред'являти судові позови про відшкодування шкоди, якщо така була заподіяна у результаті організованих дій членів профспілки.<br />
В Англії, де профспілки і страйки отримали законодавче визнання ще в XIX в., уряд консерваторів, наляканий загальним страйком 1926 р., провело через парламент в 1927 р. закон, що заборонив загальні і політичні страйки, а також страйку солідарності. Закон відкрито заохочував штрейкбрехерство і забороняв пікетування підприємств страйкуючими. Цей відверто антипрофспілкові закон був в 1946 р. скасований лейбористами, що прагнули до більш послідовному вирівнюванню інтересів праці і капіталу.<br />
У 70-80-х рр.. уряд консерваторів розпочало нову спробу обмежити права профспілок на страйк. Так, в 1971 р. був прийнятий закон про промислові відносинах, який передбачав обов'язкову реєстрацію профспілок, їх звітність в державних установах. Після перемоги лейбористів в 1974 р. була скасована обов'язкова реєстрація профспілок , підтверджено їх право на страйки, причому на такі, які раніше визнавалися незаконними. У період уряду М. Тетчер ряд профспілкових прав був обмежений (право на пікетування, на політичні страйки, страйки солідарності). Проте в цілому профспілкова демократія і завойовані трудящими соціальні права характеризуються досить високим рівнем.<br />
Вже в XIX в. поступове зростання організованості та активності робітничого класу дозволив йому чинити постійний вплив на позицію англійського держави з питань регулювання праці. Хоча в Англії декларувалося державне невтручання в трудові відносини, парламент був змушений час від часу йти на поступки, вводити законодавчі обмеження для деяких найбільш грубих і свідомо антигуманних форм експлуатації праці.<br />
У першу чергу фабричне законодавство торкнулося жіночого та дитячого праці. Спроби регламентувати саме застосування дитячої праці були зроблені ще в 1802 р. У 1803 р. був прийнятий закон, згідно з яким в текстильній промисловості нічний працю дітей заборонявся, робочий день для підлітка від 9 до 13 років не міг перевищувати 8 годин, а для підлітків до 18 років - 12 годин. Закон передбачив створення системи контролю у вигляді так званих фабричних інспекторів. Але й це не дало відразу значного ефекту, так як підприємці стали використовувати систему "групового праці": зміна робочих відбувалася протягом усього дня, і контролювати тривалість праці в окремих підлітків було складно.<br />
У 1842 році був заборонений підземний працю для жінок і для дітей віком до 10 років. У 1847 р. було видано закон, за яким в текстильній промисловості для жінок і підлітків з 14 років робочий дня не повинен був перевищувати 10 годин; це ж правило поширювалося на чоловіків, що працюють разом з дітьми і жінками в одну зміну. ??Тільки в другій половині XIX в. (закони 1867 і 1878 рр..) ці положення були поширені на всі підприємства з числом робітників понад 50 чоловік.<br />
Боротьба за скорочення робочого дня в Англії особливо посилилася після того, як в 1866 р. на Загальному робочому конгресі в Балтиморі було висунуто вимогу про 8-годинному робочому дні. Але в законодавстві це вимога знайшло своє відображення тільки на початку XX в., причому спочатку стосовно окремих галузей промисловості або до деяких категорій робітників і службовців (для залізничників, шахтарів, поштових службовців).<br />
У другій половині XIX в. з'являються також перші закони, які передбачають відшкодування шкоди робітникам у разі виробничих травм. Закон 1880 передбачив матеріальну відповідальність за виробничий травматизм. Але відповідальність виникала лише в тих випадках, коли каліцтво було викликане поганою якістю матеріалу, недбалістю або необережністю осіб, яким було доручено контроль за виробництвом .<br />
виплачується винагорода становило лише незначну частину заробітної плати. У 1906 р. був прийнятий закон, згідно з яким підприємець міг звільнитися від відповідальності, "довівши" провину самого потерпілого. Важливою віхою в розвитку трудового законодавства став закон 1911 р., який, поряд із соціальним страхуванням. на випадок хвороби, інвалідності, пологів, передбачив також страхування по безробіттю, хоча початкові розміри його були дуже скромними. Система соціального страхування придбала сучасний вигляд після другої світової війни. Значну роль у створенні цієї системи зіграли уряду лейбористів, що додавали велике значення сильної соціальної політики.<br />
У 70-80 рр.. XX в. пенсійне законодавство піддалося консолідації, і в даний час воно знаходить своє вираження в загальному Законі про соціальне забезпечення (1985 р.) і в спеціальному законі, що передбачає компенсацію у зв'язку з нещасними випадками на виробництві та з професійними хворобами (1975 р.). Окремих поступок від підприємців робочі домагалися також шляхом укладення колективних договорів між тред-юніонами і господарями, в яких фіксувалися конкретні умови праці та оплати.<br />
Тривале вдосконалення власне законодавства про працю призвело до того, що після другої світової війни в ньому відбулися істотні зміни, що означали свого роду соціальний прорив, хоча в сфері трудових відносин зберігають свою дію деякі норми прецедентного права і закони XIX в. Основна маса законів з праці припадає на 70-80-і рр.. Це закони про зайнятість 1975 р., 1978 р., 1980 р. і ін, Закон про рівний заробітній платі чоловіків і жінок 1970 г ., Закон про професійне навчання 1982 р., консолідований Закон про профспілки і трудові відносини 1992 р. і т. д.<br />
Трудове законодавство, особливо прийняте в період правління лейбористів, передбачає цілий ряд важливих гарантій соціальних прав трудящих. Воно включає в себе охорону праці та техніку безпеки, максимальну тривалість робочого дня для жінок і підлітків, порядок виплати заробітної плати, а також визначає положення профспілки на підприємстві, організацію страйків і т. д.<br />
Характерною рисою сучасної англійської трудового права є істотна роль колективних договорів у регулюванні найважливіших аспектів трудових відносин: умов праці, заробітної плати і т. д. В Англії основні параметри праці, в тому числі розмір заробітної плати та тривалість відпочинку, визначає не законодавство, а саме колективні договори.<br />
Для розгляду спорів, що виникають з колективних договорів, створені спеціальні трибунали, тому судова практика є одним з важливих джерел трудового права. Особливим джерелом трудового права в Англії є кодекси практики (codes of practice ), які складаються державними органами (наприклад, державним секретарем з питань зайнятості) і містять ряд важливих приписів і рекомендацій. Хоча формально ці кодекси не є правовими документами, їх зміст враховується судами та іншими державними органами при застосуванні норм права. Але їх недотримання не тягне за собою будь-яких санкцій.<br />
В Англії вже в 40-і рр.. були здійснені широкі законодавчі програми дешевого житлового будівництва, створення національної служби охорони здоров'я; отримала розвиток національна система освіти всіх рівнів, починаючи від дошкільної і кінчаючи університетської. Хоча в створенні страхового фонду беруть участь і самі працівники, але значні ресурси на соціальну політику законодавство передбачає з державного бюджету. Державна політика охорони здоров'я регулюється Законом про національної служби охорони здоров'я 1977 р., який консолідував більшу частину існуючих раніше актів з цього питання. Цей акт був доповнений Законом про охорону здоров'я 1980<br />
Ще більш молодим законодавством в Англії стали закони про охорону навколишнього середовища. Перші заходи по особливому режиму скидання відходів відносяться ще до 50-их рр.., але особливий поштовх це законодавство отримало в 1970 р., коли в Англії розгорнувся широкий рух "зелених" і було утворено Міністерство навколишнього середовища. Саме в цей час були прийняті такі значні акти, як Закон про контроль над забрудненням навколишнього середовища 1974 р., передбачив створення очисних споруд і високі штрафи за його недотримання, зокрема, за відсутність таких споруд на знову споруджуваних підприємствах. У 1974 р. був прийнятий Закон про неприпустимість скидів забруднюючих речовин у море. У 1978 р. був прийнятий Закон про чистому повітрі і про контроль над забрудненням атмосфери . У 80-і рр.. була прийнята серія законів про захист диких тварин і рослин.</div>4078331https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A1%D0%BA%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8B%D0%B5_%D1%84%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D1%8B_1.jpgФайл:Скачанные файлы 1.jpg2015-10-29T07:12:59Z<p>4078331: </p>
<hr />
<div></div>4078331https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5_%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D1%97_%D0%A5%D0%A5_%D1%81%D1%82.Соціальне законодавство Англії ХХ ст.2015-10-29T07:11:15Z<p>4078331: Створена сторінка: Перші закони про працю в Англії нового часу виступили як безпосереднє продовження роб...</p>
<hr />
<div> Перші закони про працю в Англії нового часу виступили як безпосереднє продовження робочого законодавства Тюдорів. Це законодавство, відбиваючи суворі умови становлення каbпіталізму, крутими заходами (у тому числі і за допомогою кримінальних покарань) привчала експропрійовані маси селянського населення до дисципліни праці.<br />
Примусове державне регулювання умов праці залишалося характерним для Англії протягом усього XVIII ст. Саме така була суть численних законів парламенту про бродяжництво, актів про встановлення максимальної заробітної плати тощо<br />
З промисловою революцією і зміцненням економічних позицій підприємців державна регламентація трудових відносин не тільки втратила сенс для промисловців, а й стала для них обтяжливою. Тому в Англії на початку XIX в. були скасовані старі закони про регулювання заробітної плати. Використовуючи "свободу договору", господарі диктували робочим свої умови праці, які часто були нестерпними,<br />
У 1834 р. англійський парламент скасував старі закони про бідність (висхідні ще до статуту часів Єлизавети I), що означало відмову від видачі біднякам посібників грішми та продуктами, що здійснювалася раніше парафіями. Закон 1834 передбачив лише одну форму "допомоги" безробітним і бідним - приміщення в робітні будинки, умови роботи і життя в яких наближалися, по суті справи, до каторжних.<br />
Офіційне проголошення економічного лібералізму (державного невтручання в господарське життя) аж ніяк не означало того, що робітник і підприємець юридично перебували в Англії в рівному положенні. Навіть у другій половині XIX в. продовжували діяти норми "загального права", згідно з якими підприємець, який порушив контракт з робочим, міг переслідуватися тільки шляхом цивільного позову. Якщо ж трудовий контракт порушував робочий, то він міг бути притягнутий до кримінальної відповідальності. В області трудових відносин непослідовність політики економічного лібералізму проявилася також у численних заборонах і обмеженнях, які встановлювалися у зв'язку з появою і зростанням робочих об'єднань.<br />
Ще в 1799 р. англійський парламент прийняв закон, згідно з яким заборонялися угоди робочих, а також будь-яка діяльність , спрямована на створення об'єднань з метою підвищення заробітної плати або скорочення робочого дня. Порушення закону тягло за собою застосування кримінальних покарань, які накладалися суддею одноосібно, без участі присяжних. Правлячим колам Англії не вдалося, проте, домогтися ефективного застосування цього закону.<br />
Вже на початку XIX в. зростає робоче рух, по суті, перекинуло заборону на професійні спілки. У 1824 р. парламенту довелося піти на поступки і легалізувати угоди робочих, які ставили своєю метою підвищення заробітної плати, скорочення робочого дня або організацію бойкотів. Правда, вже наступного року парламент оголосив кримінально караними дії робочих, які супроводжувалися насильством над особистістю або власністю, погрозами, залякуваннями. Закон 1824 р., попри наступні застереження, уможливив освіту в Англії професійних робочих спілок і послужив поштовхом до розвитку тред-юніоністського руху.<br />
Організований робочий рух в Англії в міру свого зростання все більш і більш виходило за рамки, відведені йому ліберальним державою, яка поступово починає у своїй політиці домагатися примирення інтересів праці і капіталу .<br />
В останній третині XIX в. питання про легалізацію профспілок і різних коштів профспілкової боротьби встав з новою гостротою. У 1871 р. був прийнятий Закон про робочі союзах, де мети тред-юніонів в принципі визнавалися правомірними і заборонялися судові переслідування робітників за участь у профспілковій діяльності. Але одночасно у вигляді поправки до кримінального законодавства був прийнятий інший акт, згідно з яким ряд ефективних прийомів профспілкової боротьби (пікетування та ін) розглядалися як карані.<br />
У 1875 р. парламент пішов на подальші поступки робітникам і на легалізацію профспілкового руху. Акт про підприємців і робітників скасував кримінальні покарання за одностороннє припинення робітниками трудового договору. Іншим законом було встановлено, що доктрина "загального права" про "злочинній змові" не може застосовуватися до угод робочих, укладеним у зв'язку з майбутнім конфліктом з господарями.<br />
Але і в кінці XIX в. англійські суди неодноразово переслідували активних учасників страйкового руху за погрози штрейкбрехерам, бойкоти та інші дії, які, відповідно до Закону 1871 р., як і раніше вважалися злочинними. При цьому суди тлумачили ці поняття надзвичайно широко. У 1899 р. у зв'язку зі страйком залізничників в Таффской долині суд виніс рішення про стягнення з профспілки величезної суми збитків, які понесли компанії.<br />
Це відверто антипрофспілкові рішення викликало бурхливий протест в країні. В результаті в 1906 р. був прийнятий новий закон, згідно з яким підприємцям заборонялося пред'являти судові позови про відшкодування шкоди, якщо така була заподіяна у результаті організованих дій членів профспілки.<br />
В Англії, де профспілки і страйки отримали законодавче визнання ще в XIX в., уряд консерваторів, наляканий загальним страйком 1926 р., провело через парламент в 1927 р. закон, що заборонив загальні і політичні страйки, а також страйку солідарності. Закон відкрито заохочував штрейкбрехерство і забороняв пікетування підприємств страйкуючими. Цей відверто антипрофспілкові закон був в 1946 р. скасований лейбористами, що прагнули до більш послідовному вирівнюванню інтересів праці і капіталу.<br />
У 70-80-х рр.. уряд консерваторів розпочало нову спробу обмежити права профспілок на страйк. Так, в 1971 р. був прийнятий закон про промислові відносинах, який передбачав обов'язкову реєстрацію профспілок, їх звітність в державних установах. Після перемоги лейбористів в 1974 р. була скасована обов'язкова реєстрація профспілок , підтверджено їх право на страйки, причому на такі, які раніше визнавалися незаконними. У період уряду М. Тетчер ряд профспілкових прав був обмежений (право на пікетування, на політичні страйки, страйки солідарності). Проте в цілому профспілкова демократія і завойовані трудящими соціальні права характеризуються досить високим рівнем.<br />
Вже в XIX в. поступове зростання організованості та активності робітничого класу дозволив йому чинити постійний вплив на позицію англійського держави з питань регулювання праці. Хоча в Англії декларувалося державне невтручання в трудові відносини, парламент був змушений час від часу йти на поступки, вводити законодавчі обмеження для деяких найбільш грубих і свідомо антигуманних форм експлуатації праці.<br />
У першу чергу фабричне законодавство торкнулося жіночого та дитячого праці. Спроби регламентувати саме застосування дитячої праці були зроблені ще в 1802 р. У 1803 р. був прийнятий закон, згідно з яким в текстильній промисловості нічний працю дітей заборонявся, робочий день для підлітка від 9 до 13 років не міг перевищувати 8 годин, а для підлітків до 18 років - 12 годин. Закон передбачив створення системи контролю у вигляді так званих фабричних інспекторів. Але й це не дало відразу значного ефекту, так як підприємці стали використовувати систему "групового праці": зміна робочих відбувалася протягом усього дня, і контролювати тривалість праці в окремих підлітків було складно.<br />
У 1842 році був заборонений підземний працю для жінок і для дітей віком до 10 років. У 1847 р. було видано закон, за яким в текстильній промисловості для жінок і підлітків з 14 років робочий дня не повинен був перевищувати 10 годин; це ж правило поширювалося на чоловіків, що працюють разом з дітьми і жінками в одну зміну. ??Тільки в другій половині XIX в. (закони 1867 і 1878 рр..) ці положення були поширені на всі підприємства з числом робітників понад 50 чоловік.<br />
Боротьба за скорочення робочого дня в Англії особливо посилилася після того, як в 1866 р. на Загальному робочому конгресі в Балтиморі було висунуто вимогу про 8-годинному робочому дні. Але в законодавстві це вимога знайшло своє відображення тільки на початку XX в., причому спочатку стосовно окремих галузей промисловості або до деяких категорій робітників і службовців (для залізничників, шахтарів, поштових службовців).<br />
У другій половині XIX в. з'являються також перші закони, які передбачають відшкодування шкоди робітникам у разі виробничих травм. Закон 1880 передбачив матеріальну відповідальність за виробничий травматизм. Але відповідальність виникала лише в тих випадках, коли каліцтво було викликане поганою якістю матеріалу, недбалістю або необережністю осіб, яким було доручено контроль за виробництвом .<br />
виплачується винагорода становило лише незначну частину заробітної плати. У 1906 р. був прийнятий закон, згідно з яким підприємець міг звільнитися від відповідальності, "довівши" провину самого потерпілого. Важливою віхою в розвитку трудового законодавства став закон 1911 р., який, поряд із соціальним страхуванням. на випадок хвороби, інвалідності, пологів, передбачив також страхування по безробіттю, хоча початкові розміри його були дуже скромними. Система соціального страхування придбала сучасний вигляд після другої світової війни. Значну роль у створенні цієї системи зіграли уряду лейбористів, що додавали велике значення сильної соціальної політики.<br />
У 70-80 рр.. XX в. пенсійне законодавство піддалося консолідації, і в даний час воно знаходить своє вираження в загальному Законі про соціальне забезпечення (1985 р.) і в спеціальному законі, що передбачає компенсацію у зв'язку з нещасними випадками на виробництві та з професійними хворобами (1975 р.). Окремих поступок від підприємців робочі домагалися також шляхом укладення колективних договорів між тред-юніонами і господарями, в яких фіксувалися конкретні умови праці та оплати.<br />
Тривале вдосконалення власне законодавства про працю призвело до того, що після другої світової війни в ньому відбулися істотні зміни, що означали свого роду соціальний прорив, хоча в сфері трудових відносин зберігають свою дію деякі норми прецедентного права і закони XIX в. Основна маса законів з праці припадає на 70-80-і рр.. Це закони про зайнятість 1975 р., 1978 р., 1980 р. і ін, Закон про рівний заробітній платі чоловіків і жінок 1970 г ., Закон про професійне навчання 1982 р., консолідований Закон про профспілки і трудові відносини 1992 р. і т. д.<br />
Трудове законодавство, особливо прийняте в період правління лейбористів, передбачає цілий ряд важливих гарантій соціальних прав трудящих. Воно включає в себе охорону праці та техніку безпеки, максимальну тривалість робочого дня для жінок і підлітків, порядок виплати заробітної плати, а також визначає положення профспілки на підприємстві, організацію страйків і т. д.<br />
Характерною рисою сучасної англійської трудового права є істотна роль колективних договорів у регулюванні найважливіших аспектів трудових відносин: умов праці, заробітної плати і т. д. В Англії основні параметри праці, в тому числі розмір заробітної плати та тривалість відпочинку, визначає не законодавство, а саме колективні договори.<br />
Для розгляду спорів, що виникають з колективних договорів, створені спеціальні трибунали, тому судова практика є одним з важливих джерел трудового права. Особливим джерелом трудового права в Англії є кодекси практики (codes of practice ), які складаються державними органами (наприклад, державним секретарем з питань зайнятості) і містять ряд важливих приписів і рекомендацій. Хоча формально ці кодекси не є правовими документами, їх зміст враховується судами та іншими державними органами при застосуванні норм права. Але їх недотримання не тягне за собою будь-яких санкцій.<br />
В Англії вже в 40-і рр.. були здійснені широкі законодавчі програми дешевого житлового будівництва, створення національної служби охорони здоров'я; отримала розвиток національна система освіти всіх рівнів, починаючи від дошкільної і кінчаючи університетської. Хоча в створенні страхового фонду беруть участь і самі працівники, але значні ресурси на соціальну політику законодавство передбачає з державного бюджету. Державна політика охорони здоров'я регулюється Законом про національної служби охорони здоров'я 1977 р., який консолідував більшу частину існуючих раніше актів з цього питання. Цей акт був доповнений Законом про охорону здоров'я 1980<br />
Ще більш молодим законодавством в Англії стали закони про охорону навколишнього середовища. Перші заходи по особливому режиму скидання відходів відносяться ще до 50-их рр.., але особливий поштовх це законодавство отримало в 1970 р., коли в Англії розгорнувся широкий рух "зелених" і було утворено Міністерство навколишнього середовища. Саме в цей час були прийняті такі значні акти, як Закон про контроль над забрудненням навколишнього середовища 1974 р., передбачив створення очисних споруд і високі штрафи за його недотримання, зокрема, за відсутність таких споруд на знову споруджуваних підприємствах. У 1974 р. був прийнятий Закон про неприпустимість скидів забруднюючих речовин у море. У 1978 р. був прийнятий Закон про чистому повітрі і про контроль над забрудненням атмосфери . У 80-і рр.. була прийнята серія законів про захист диких тварин і рослин.</div>4078331https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:4078331Користувач:40783312015-10-29T07:00:21Z<p>4078331: </p>
<hr />
<div><br />
<br />
'''''<font color='red' size=6>'''Кеслер Артем Ігорович'''</font>'''''<br />
[[Файл:Images.png|міні]]<br />
== Про себе ==<br />
'''Веселий''', '''скромний''' та '''кмітливий''' хлопець. Я вмію не тільки вчитися, а й гарно відпочивати.<br />
<br />
== Мої інтереси ==<br />
Захоплююся комп'ютерними технологіями,люблю дивитися фантастичні фільми.Також ходжу до тренажерного залу займатися спортом.<br />
<br />
== Проекти в яких беру участь ==<br />
<br />
[[Проект з "Основ інформатики та ІКТ" і "Історії держави і права зарубіжних країн"]]<br />
<br />
== Мої роботи ==<br />
[[Відгук про статтю Моє рідне місто]]<br />
<br />
[[Соціальне законодавство Англії ХХ ст.]]</div>4078331https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:4078331Користувач:40783312015-10-29T07:00:03Z<p>4078331: /* Мої роботи */</p>
<hr />
<div><br />
<br />
'''''<font color='red' size=6>'''Кеслер Артем Ігорович'''</font>'''''<br />
[[Файл:Images.png|міні]]<br />
== Про себе ==<br />
'''Веселий''', '''скромний''' та '''кмітливий''' хлопець. Я вмію не тільки вчитися, а й гарно відпочивати.<br />
<br />
== Мої інтереси ==<br />
Захоплююся комп'ютерними технологіями,люблю дивитися фантастичні фільми.Також ходжу до тренажерного залу займатися спортом.<br />
<br />
== Проекти в яких беру участь ==<br />
<br />
[[Проект з "Основ інформатики та ІКТ" і "Історії держави і права зарубіжних країн"]]<br />
<br />
== Мої роботи ==<br />
[[Відгук про статтю Моє рідне місто]]<br />
[[Соціальне законодавство Англії ХХ ст.]]</div>4078331https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A2%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%B7_%22%D0%9E%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2_%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D0%86%D0%9A%D0%A2%22_%D1%96_%22%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8_%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%B1%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%22_2014-2015_%D0%BD.%D1%80.Тематика проектів з "Основ інформатики та ІКТ" і "Історії держави і права зарубіжних країн" 2014-2015 н.р.2015-10-29T06:59:07Z<p>4078331: </p>
<hr />
<div>{{ОІтаІКТ-32. Навігаційне меню до проекту з "Основ інформатики та ІКТ" і "ІДПЗК"}}<br />
Для вибору теми проекту створіть внутрішнє посилання на власну сторінку біля обраної теми. Наприклад:<br />
<br />
''Зародження і розвиток колонату в Римі. [[Користувач:Андронатій Павло Іванович|Андронатій Павло Іванович]].'' <br />
----<br />
Державний лад Перської імперії.[[Користувач:4115675|Федько Ганна Андріївна]]<br />
<br />
Право Перської імперії. <br />
<br />
Військове право Стародавньої Індії. [[Користувач:2769280|Перерва Єлизавета]]<br />
<br />
Державний лад Китаю у період Чжоу. <br />
<br />
Державний лад Цинської Імперії.[[Користувач:4151839|Кудря Марія ]]<br />
<br />
Особливості суспільного ладу Китаю.[[Користувач:3920378|Тимофієнко Ольга]] <br />
<br />
Революція Мейдзи в Японії. <br />
<br />
Вплив філософських вчень на правову систему Китаю.<br />
<br />
Регулювання майнових відносин у Стародавньому Китаї.<br />
<br />
Законодавчий процес Стародавніх Афін. <br />
<br />
Правовий статус жінки в Стародавніх Афінах.[[Користувач:4030939|Семененко Олександр]]<br />
<br />
Державний та суспільний лад імперії Олександра Македонського.<br />
<br />
Магістратури у Римі.[[Користувач:4099353|Чубар Діана]]<br />
<br />
Зародження і розвиток колонату в Римі.<br />
<br />
Розвиток джерел римського права у найдавніший період.<br />
<br />
Розвиток джерел римського права в класичний період, акти імператорської влади.<br />
<br />
Зобов’язальне право Риму в класичний період.[[Користувач:4030623|Бігун Яніна]] <br />
<br />
Кримінальне право Римської Республіки.[[Користувач:3919133|Іваніченко Тетяна]]<br />
<br />
Сімейне право Стародавнього Риму.[[Користувач:4075363|Прозоровська Наталія]]<br />
<br />
Військова реформа Карла Мартелла, її наслідки.<br />
<br />
Кримінальний процес у франків.<br />
<br />
Реформи Людовіка IX (1226–1270 рр.). [[Користувач:3919379|Пихтіна Поліна]]<br />
<br />
Папська революція у Франції. <br />
<br />
Характеристика цивільного права середньовічної Франції.<br />
<br />
Джерела мусульманського права. [[Користувач:4111327|Демченко Анна]]<br />
<br />
Види злочинів і система покарань у мусульманському праві. [[Користувач:3918031|Кохан Дмитро Олександрович]]<br />
<br />
Судова система Арабського халіфату.[[Користувач:4084394|Поліщук Аліна]] <br />
<br />
Органи державного управління Арабського халіфату. <br />
<br />
Зміни у соціальній структурі англійського суспільства в ХІХ ст.<br />
<br />
Характеристика Білля про права (Англія).<br />
<br />
Фабричне законодавство Англії.<br />
<br />
Види договорів у США в XVIII–XIX ст.[[Користувач:3970221| Брюховецький Олександр]]<br />
<br />
Кримінальне право і процес США в XVIII–XIX ст. [[Користувач:4035711 | Сокол Валерія]]<br />
<br />
Зміни в державному ладі за правління Наполеона ІІІ.<br />
<br />
Судова система Паризької комуни.[[Користувач:4167810|Рябошапко Олександр]]<br />
<br />
Органи державної влади Франції у період Третьої республіки.<br />
<br />
Вплив Кодифікації Юстиніана на Цивільний кодекс французів.<br />
<br />
Державний лад Німеччини у кінці ХІХ – на початку ХХ ст. [[Користувач:3899491|Зіновьева Ольга]]<br />
<br />
Джерела та основні риси права Німеччини нового періоду.<br />
<br />
Суспільний та державний лад у період «Закритої Японії».<br />
<br />
Революція Мейдзи в Японії.<br />
<br />
Конституція Японії 1889 р. [[Користувач:3990687|Кислиця Анаіт Павлівна]]<br />
<br />
Державний та суспільний лад Японії кінця ХІХ – на початку ХХ ст.[[Користувач:3918031]]<br />
<br />
Механізм влади німецького фашизму. [[Користувач:3917459|Мітькова Ілона]]<br />
<br />
Суспільний лад фашистської Німеччини. [[Користувач:4094463|Єрьоменко Дмитро Анатолійович]]<br />
<br />
Політика сегрегації. Причини проведення, зміст та наслідки. <br />
<br />
Трудове право США.[[Користувач:3981558|Близнець Поліна Русланівна]]<br />
<br />
Зміни в апараті державного управління та у соціальній структурі Англії протягом другої половини ХХ ст.<br />
<br />
Соціальне законодавство Англії ХХ ст. [[Користувач:4078331|Кеслер Артем Ігорович]]<br />
<br />
Характеристика Конституції Франції 1946 р.[[Користувач:3965513|Шарун Анастасія]]<br />
<br />
Державний устрій П`ятої республіки у Франції.</div>4078331https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:4078331Користувач:40783312015-10-29T06:55:55Z<p>4078331: /* Мої роботи */</p>
<hr />
<div><br />
<br />
'''''<font color='red' size=6>'''Кеслер Артем Ігорович'''</font>'''''<br />
[[Файл:Images.png|міні]]<br />
== Про себе ==<br />
'''Веселий''', '''скромний''' та '''кмітливий''' хлопець. Я вмію не тільки вчитися, а й гарно відпочивати.<br />
<br />
== Мої інтереси ==<br />
Захоплююся комп'ютерними технологіями,люблю дивитися фантастичні фільми.Також ходжу до тренажерного залу займатися спортом.<br />
<br />
== Проекти в яких беру участь ==<br />
<br />
[[Проект з "Основ інформатики та ІКТ" і "Історії держави і права зарубіжних країн"]]<br />
<br />
== Мої роботи ==<br />
[[Відгук про статтю Моє рідне місто]]</div>4078331https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:4078331Користувач:40783312015-10-29T06:55:45Z<p>4078331: /* Проекти в яких беру участь */</p>
<hr />
<div><br />
<br />
'''''<font color='red' size=6>'''Кеслер Артем Ігорович'''</font>'''''<br />
[[Файл:Images.png|міні]]<br />
== Про себе ==<br />
'''Веселий''', '''скромний''' та '''кмітливий''' хлопець. Я вмію не тільки вчитися, а й гарно відпочивати.<br />
<br />
== Мої інтереси ==<br />
Захоплююся комп'ютерними технологіями,люблю дивитися фантастичні фільми.Також ходжу до тренажерного залу займатися спортом.<br />
<br />
== Проекти в яких беру участь ==<br />
<br />
[[Проект з "Основ інформатики та ІКТ" і "Історії держави і права зарубіжних країн"]]<br />
<br />
== Мої роботи ==<br />
Види злочинів і система покарань у мусульманському праві.</div>4078331https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:4078331Користувач:40783312015-10-29T06:47:35Z<p>4078331: </p>
<hr />
<div><br />
<br />
'''''<font color='red' size=6>'''Кеслер Артем Ігорович'''</font>'''''<br />
[[Файл:Images.png|міні]]<br />
== Про себе ==<br />
'''Веселий''', '''скромний''' та '''кмітливий''' хлопець. Я вмію не тільки вчитися, а й гарно відпочивати.<br />
<br />
== Мої інтереси ==<br />
Захоплююся комп'ютерними технологіями,люблю дивитися фантастичні фільми.Також ходжу до тренажерного залу займатися спортом.<br />
<br />
== Проекти в яких беру участь ==<br />
[[Відгук про статтю Моє рідне місто]]<br />
<br />
== Мої роботи ==<br />
Види злочинів і система покарань у мусульманському праві.</div>4078331https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:4078331Користувач:40783312015-10-29T06:40:08Z<p>4078331: /* Проекти в яких беру участь */</p>
<hr />
<div><br />
<br />
'''''<font color='red' size=6>Кеслер Артем Ігорович</font>'''''<br />
[[Файл:Images.png|міні]]<br />
== Про себе ==<br />
Веселий, скромний та кмітливий хлопець. Я вмію не тільки вчитися, а й гарно відпочивати.<br />
<br />
== Мої інтереси ==<br />
Захоплююся комп'ютерними технологіями,люблю дивитися фантастичні фільми.Також ходжу до тренажерного залу займатися спортом.<br />
<br />
== Проекти в яких беру участь ==<br />
[[Відгук про статтю Моє рідне місто]]<br />
<br />
== Мої роботи ==<br />
Види злочинів і система покарань у мусульманському праві.</div>4078331https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:4078331Користувач:40783312015-10-22T06:03:23Z<p>4078331: /* Мої роботи */</p>
<hr />
<div><br />
<br />
'''''<font color='red' size=6>Кеслер Артем Ігорович</font>'''''<br />
[[Файл:Images.png|міні]]<br />
== Про себе ==<br />
Веселий, скромний та кмітливий хлопець. Я вмію не тільки вчитися, а й гарно відпочивати.<br />
<br />
== Мої інтереси ==<br />
Захоплююся комп'ютерними технологіями,люблю дивитися фантастичні фільми.Також ходжу до тренажерного залу займатися спортом.<br />
<br />
== Проекти в яких беру участь ==<br />
Проект з "Основ інформатики та ІКТ" і "Історії держави і права зарубіжних країн"<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
== Мої роботи ==<br />
Види злочинів і система покарань у мусульманському праві.</div>4078331https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:4078331Користувач:40783312015-10-22T06:02:00Z<p>4078331: </p>
<hr />
<div><br />
<br />
'''''<font color='red' size=6>Кеслер Артем Ігорович</font>'''''<br />
[[Файл:Images.png|міні]]<br />
== Про себе ==<br />
Веселий, скромний та кмітливий хлопець. Я вмію не тільки вчитися, а й гарно відпочивати.<br />
<br />
== Мої інтереси ==<br />
Захоплююся комп'ютерними технологіями,люблю дивитися фантастичні фільми.Також ходжу до тренажерного залу займатися спортом.<br />
<br />
== Проекти в яких беру участь ==<br />
Проект з "Основ інформатики та ІКТ" і "Історії держави і права зарубіжних країн"<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
== Мої роботи ==<br />
Кримінальне право Римської Республіки.</div>4078331https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%93%D1%80%D1%83%D0%BF%D0%B0_11-1,_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B5%D1%82_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97_%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0._2015-2016_%D0%BD.%D1%80.Група 11-1, факультет історії і права. 2015-2016 н.р.2015-10-22T05:47:33Z<p>4078331: /* Список студентів (за алфавітом) */</p>
<hr />
<div><br />
<br />
<br />
===Список студентів (за алфавітом)===<br />
# [[Користувач:4078331|Кеслер Артем Ігорович]]<br />
<br />
===Історія створення групи===<br />
Утворилася __ група _ вересня 200_ року. <br />
Куратор групи:<br />
<br />
===Список проектів в яких приймає участь група===<br />
*[[Проект з "Основ інформатики та ІКТ" і "Історії держави і права зарубіжних країн"]]<br />
*<br />
<br />
<br />
<br />
-----<br />
<br />
===Список наших ресурсів в інтернет===<br />
<br />
Наприклад, блог групи, груповий фотоальбом та ін.<br />
<br />
[[category:Академічні групи]]</div>4078331https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:4078331Користувач:40783312015-10-22T05:45:00Z<p>4078331: </p>
<hr />
<div><br />
<br />
'''''<font color='red' size=6>Кеслер Артем Ігорович</font>'''''<br />
[[Файл:Images.png|міні]]<br />
== Про себе ==<br />
Веселий, скромний та кмітливий хлопець. Я вмію не тільки вчитися, а й гарно відпочивати.<br />
<br />
== Мої інтереси ==<br />
Захоплююся комп'ютерними технологіями,люблю дивитися фантастичні фільми.Також ходжу до тренажерного залу займатися спортом.<br />
<br />
== Проекти в яких беру участь ==<br />
В цьому розділі розміщуються посилання на проекти, в яких ви берете участь. <br />
<br />
<br />
<br />
== Мої роботи ==<br />
В цьому розділі розміщуються посилання (внутрішні та зовнішні)на ваші роботи, додається короткий опис.</div>4078331https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Images.pngФайл:Images.png2015-10-22T05:44:16Z<p>4078331: </p>
<hr />
<div>[[Файл:Images.png|міні]]</div>4078331https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:4078331Користувач:40783312015-10-22T05:39:25Z<p>4078331: </p>
<hr />
<div><br />
<br />
'''''<font color='red' size=6>Кеслер Артем Ігорович</font>'''''<br />
<br />
== Про себе ==<br />
Веселий, скромний та кмітливий хлопець. Я вмію не тільки вчитися, а й гарно відпочивати.<br />
<br />
== Мої інтереси ==<br />
Захоплююся комп'ютерними технологіями,люблю дивитися фантастичні фільми.Також ходжу до тренажерного залу займатися спортом.<br />
<br />
== Проекти в яких беру участь ==<br />
В цьому розділі розміщуються посилання на проекти, в яких ви берете участь. <br />
<br />
<br />
<br />
== Мої роботи ==<br />
В цьому розділі розміщуються посилання (внутрішні та зовнішні)на ваші роботи, додається короткий опис.</div>4078331https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Images.pngФайл:Images.png2015-10-22T05:37:00Z<p>4078331: </p>
<hr />
<div></div>4078331https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:4078331Користувач:40783312015-10-22T05:30:47Z<p>4078331: /* Мої інтереси */</p>
<hr />
<div><br />
<br />
'''''<font color='red' size=6>Прізвище Ім'я По-батькові</font>'''''<br />
<br />
== Про себе ==<br />
Веселий, скромний та кмітливий хлопець. Я вмію не тільки вчитися, а й гарно відпочивати.<br />
<br />
== Мої інтереси ==<br />
Захоплююся комп'ютерними технологіями,люблю дивитися фантастичні фільми.Також ходжу до тренажерного залу займатися спортом.<br />
<br />
== Проекти в яких беру участь ==<br />
В цьому розділі розміщуються посилання на проекти, в яких ви берете участь. <br />
<br />
<br />
<br />
== Мої роботи ==<br />
В цьому розділі розміщуються посилання (внутрішні та зовнішні)на ваші роботи, додається короткий опис.</div>4078331