<?xml version="1.0"?>
<?xml-stylesheet type="text/css" href="https://wiki.cusu.edu.ua/skins/common/feed.css?303"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="uk">
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=4076702</id>
		<title>Вікі ЦДУ - Внесок користувача [uk]</title>
		<link rel="self" type="application/atom+xml" href="https://wiki.cusu.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=4076702"/>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%92%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%BA/4076702"/>
		<updated>2026-07-05T00:40:05Z</updated>
		<subtitle>Внесок користувача</subtitle>
		<generator>MediaWiki 1.23.2</generator>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A3%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%9A%D1%96%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4</id>
		<title>Улюблене місто Кіровоград</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A3%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%9A%D1%96%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4"/>
				<updated>2015-12-02T18:15:33Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;4076702: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''''&amp;lt;font color='#900020' size=4&amp;gt;Батьківщина для кожного з нас бере початок від тепла рідної домівки, тихої материнської пісні, чистої рідної мови. І хоч би де ми не перебували, куди б не пролягли наші нелегкі життєві дороги, ми завжди, хоча б у думках, повертаємось до рідних місць.&amp;lt;/font&amp;gt;'''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*А ви знаєте історію рідного Кіровограда?? &lt;br /&gt;
*Які відомі люди - Ваші земляки?&lt;br /&gt;
*Які історичні події пов'язані із вашим рідним містом? &lt;br /&gt;
*Які визначні події, явища і процеси відбувалися на території Кіровограда? &lt;br /&gt;
*Якими пам’ятками археології, історії, архітектури і містобудування, монументального мистецтва багате наше місто?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''&amp;lt;font color='blue' size=3&amp;gt;Аби знайти відповіді на ці та інші запитання, пропонуємо вам ознайомитися з матеріалами, розташованими на даному сайті.&amp;lt;/font&amp;gt;'''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Назва та історія міста ==&lt;br /&gt;
[[Файл:1948.jpg|thumbnail|ліворуч|170пкс|Пам'ятник Кірову, встановлений у 1937, демонтований у 2014 році. Фото 1948 року (скульптор: Манізер)]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Починаючи від 10 січня 1939 року, місто має назву ''Кіровоград'', дану на честь радянського політичного діяча Сергія Кірова, який за життя ніколи у ньому не був і жодним чином із ним не пов'язаний.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У попередні роки Кіровоград мав такі назви:&lt;br /&gt;
* 10 (21) лютого [[1784]]&amp;amp;nbsp;— [[7 серпня]] [[1924]]&amp;amp;nbsp;— '''Єлисаветград''';&lt;br /&gt;
* [[7 серпня]] [[1924]]&amp;amp;nbsp;— [[27 грудня]] [[1934]] року&amp;amp;nbsp;— '''Зінов'євськ'''&lt;br /&gt;
* [[27 грудня]] [[1934]]&amp;amp;nbsp;— [[10 січня]] [[1939]] року&amp;amp;nbsp;— '''Кірово''';&lt;br /&gt;
* від [[10 січня]] [[1939]] року&amp;amp;nbsp;— '''Кіровоград'''.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Місто, відоме зараз під назвою Кіровоград, розвинулося усередині XVIII століття як продукт агломерації сільських та військових поселень. У освоєнні краю відіграли роль сербські переселенці, спеціально запрошені російською владою (Нова Сербія).&lt;br /&gt;
Згодом поруч із цими селами та слободами була збудована фортеця св. Єлисавети, первинно розташована на високому правому (західному) березі Інгулу. У подальшому вона планомірно забудовувалося й поповнювалась переселенцями, чим створювався образ «нового» міста, протиставлений хаотично розвинутим давнішим поселенням. Так, від 1764 року Фортеця св. Єлисавети стала осередком Єлисаветинської провінції Новоросійської губернії, а вже за декілька років фортеця містечка відіграла непересічне значення у російсько-турецькій війні 1768–1774, що не тільки перегрупувала розклад сил у регіоні, а й непрямо спричинилася до ліквідації Запорозької Січі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У 1784–1795 роки Єлисаветград — центр Єлисаветградського повіту Катеринославського намісництва, 1795–1797 — Вознесенського намісництва, 1797–1801 — повітове місто Новоросійської губернії, у 1802 році — Миколаївської губернії, у 1803–1828 — Херсонської губернії, а у період 1829–1864 років — центр військових поселень у Південній Україні (у місті виникло військове містечко), нарешті від 1865 року — знову повітовий центр Херсонської губернії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У 1880 році Я. Гордін організував у Єлисаветграді Духовно-біблейське братство, яке мало на меті провести реформу єврейського побуту та релігії[11].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Фактично цей час — 3-я третина XIX — початок XX століття став «золотою добою» Єлисаветграда. Більшість цього часу припало на урядування в місті міського голови Олександра Пашутіна (1878–1905).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Економічне зростання міста йшло паралельно із культурним розвитком. Так, у Єлисаветграді швидко розвивались ринкові капіталістичні відносини, перш за все, в аграрному секторі. Значну роль для економіки міста мало введення в експлуатацію залізниці Харків—Єлисаветград—Одеса (1868–1869), за лічені роки місто з аграрного перетворилось на аграрно-промислове. Зводились майстерні і заводи з ремонту й виробництва сільськогосподарської і супутньої техніки, зокрема, епохальним став запуск 1874 року підприємства англійців Братів Ельворті, яке перетворилося на флагман місцевої промисловості ВАТ «Червона зірка».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Місто відразу ж за столичними містами імперії запустило своїми вулицями електричний трамвай, телефонну станцію, телеграф, водогін (у 1893 році), а на кінець століття тут діяло понад 20 гімназій, училищ, семінарій, чоловічі та жіночі школи, зокрема і перший (від 1870 року) заклад середньої освіти в місті Єлисаветградське земське реальне училище. Єлисаветград активно розбудовувався, набувши європейського вигляду, а 1882 року став «колискою української драматургії» — в місті відкрився перший український професійний театр, у якому працювали видатні українські культурні діячі Марко Кропивницький, Іван Карпенко-Карий, Марія Заньковецька, Микола Садовський тощо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1897 року в Єлисаветграді відкрито електричний трамвай.&lt;br /&gt;
[[Файл:Кіровоград трамвай.jpeg|200px|ліворуч|thumb|Єлисаветградський електричний трамвай.]]&lt;br /&gt;
Перші десятиліття ХХ століття були позначені для Єлисаветграда посиленням соціального напруження на тлі військових кампаній та економічних ускладнень. Особливо великий неспокій охопив регіон після Жовтневого перевороту (1917). У період 1917–1919 років влада в місті неодноразово переходила із одних рук в інші (Українська Центральна Рада, австро-угорці, більшовики, Григор'єв, Денікін) — наприклад, протягом 2 місяців Єлисаветград був адмінцентром Землі УНР Низ, але з поразкою визвольних змагань українців по всій країні остаточно відійшов до більшовиків. Останні зайняли напівзруйнований Єлисаветград, значна частина мешканців якого у пошуках порятунку перебралася за місто. Під час громадянської війни та у перші роки радянської влади у Єлисаветграді були в обігу власні єлисаветградські гроші.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Радянські часи ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Від 1923 року місто — окружний центр УСРР. 1924 року місто перейменоване на Зинов'євськ, від 1932 року — у складі Одеської області, у грудні 1934 року перейменоване на Кірово, а разом з новим перейменуванням на Кіровоград у січні 1939 року стало обласним центром.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У радянські часи в місті було засновано багато нових навчальних закладів. Зокрема у квітні 1929 року в Зинов'євську було створено вечірній робітничий інститут сільськогосподарського машинобудування. На жаль, інститут проіснував недовго. 26 лютого 1933 року Народний комісаріат важкої промисловості СРСР видав наказ про його ліквідацію. Значну частину студентів ліквідованого інституту було переведено до організованого технікуму сільськогосподарського машинобудування. У травні 1956 року на базі Кіровоградського технікуму сільськогосподарського машинобудування було організовано вечірнє відділення Харківського політехнічного інституту. У 1962 році відбулася реорганізація Кіровоградського вечірнього відділення у філіал Харківського політехнічного інституту. 9 червня 1967 року було створено Кіровоградський інститут сільськогосподарського машинобудування (КІСМ).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1 жовтня 1930 року Рада Народних Комісарів УСРР прийняла постанову про відкриття у місті інституту народної освіти. 1933 року інститут реорганізується в педагогічний інститут з фізико-математичним і хіміко-біологічним факультетами зі строком навчання чотири роки. 1935 року на базі Кіровоградського педінституту утворюється учительський інститут з дворічним строком навчання. Одночасно продовжували навчання студенти II–IV курсів, які працювали за програмою педагогічного інституту. 1 вересня 1939 року поряд з учительським інститутом відновлюється і педагогічний інститут.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У роки Німецько-радянської війни від 5 серпня 1941 року місто було окуповане гітлерівськими військами. Місто було зайняте радянськими військами 8 січня 1944 року в результаті Кіровоградської наступальної операції.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За радянських часів у Кіровограді працював найбільший у СРСР виробник електричних друкарських машинок «Ятрань» — завод «Друкмаш».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Протягом 1960—1980-их років Кіровоград продовжував нарощувати економічну базу, а населення міста знову подвоїлося. У цей час була в цілому оформлена сучасна міська інфраструктура, а у 1970-х роках з будівництвом набережної Інгулу було вирішено давню проблему затоплення прибережної міської зони. У той же час були знищені деякі пам'ятки архітектури міста. Наприклад, при ремонті приміщення театру було знищене все внутрішнє оздоблення. При розширенні вулиці Великої Перспективної (тоді Карла Маркса) був підірваний будинок Заславського.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
== Кіровоград за незалежної України ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На початку 90-х років промисловість у місті занепадає, частково ж відбувається переорієнтація міської економіки. Так, припинила діяльність низка виробництв, зокрема — «Друкмаш», завод ім. Таратути, кондитерська фабрика, молокозавод. Фактично припинив роботу міський аеропорт. І хоча ці підприємства були приватизовані, нові власники не спромоглися налагодити їхню роботу за нових економічних умов та збанкрутували. В кінці 90-х років почалося пожвавлення діяльності приватних підприємців. Було побудовано нове підприємство з виробництва рослинних жирів та олій — Креатив. Модернізовано м'ясокомбінат Ятрань. Було відкрито нові магазини, аптеки, кількість робочих місць зросла. Окрім того, місто стало набувати кращого вигляду — як владою, так і підприємцями було зроблено ремонти фасадів деяких державних та приватних будівель.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У 2000-х в Кіровограді реалізується програма заходів з розбудови міста: здійснюється ремонт доріг, реконструкція музеїв та капітальний ремонт зовнішнього освітлення, доброустрій території колишньої фортеці Святої Єлисавети, комунальне господарство та підприємства міста придбали нову техніку, тролейбуси, автобуси, завершується газифікація приватного сектора, почали зводитись нові житлові та громадські будівлі, пожвавився економічний і торговельний сектор міста.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Фінансово-економічна криза в Україні наприкінці 2000-х років сильно вплинула на економіку Кіровограда — тенденції розвитку змінилися стагнаційними, що зачепили в тому числі й найуспішнішу промислову галузь міста — сільськогосподарське машинобудування.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Видатні люди Кіровограда ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Із Кіровоградом (Єлисаветградом) пов'язані імена цілої плеяди діячів культури, історії, спорту тощо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Одним із найвідоміших уродженців Єлисаветграда є Володимир Кирилович Винниченко (1880–1951), Голова Секретаріату Центральної Ради, пото́му Директорії УНР, знаний літератор і публіцист. Тут він навчався у місцевій гімназії, провів молоді роки. На його честь названо проспект у центрі Кіровограда.&lt;br /&gt;
[[Файл:Vynnychenko.jpg|міні|155пкс|Володимир Винниченко]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У Кіровограді (Єлисаветграді) починали свій творчий шлях українські письменники і драматурги Іван Карпенко-Карий та Юрій Яновський; музикант Генріх Нейгауз і композитор Юлій Мейтус, художник-авангардист Олександр Осмьоркін.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У середині 70-х років XIX століття у місті жив український композитор П. Ніщинський. А 1907 року в Єлисаветграді народився російський поет Арсеній Тарковський, батько режисера Андрія Тарковського.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У навчальних закладах міста навчались відомі в майбутньому політики та діячі культури:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
у 1958—63 роках Євген Марчук, майбутній прем'єр-міністр України, секретар РНБО, міністр оборони України — у Кіровоградському педагогічному інституті;&lt;br /&gt;
У 1960—1970-х роках Лідія Забіляста, народна артистка України, солістка Національної опери України (сопрано) та російський композитор і продюсер Ігор Крутой — у Кіровоградському музичному училищі.&lt;br /&gt;
Андрій Долуд — український військовий діяч, полковник Армії УНР.&lt;br /&gt;
Красовський Михайло Якович — старшина Дієвої Армії УНР.&lt;br /&gt;
Русанов Аркадій Васильович — полковник Армії УНР.&lt;br /&gt;
Рудик Григорій Опанасович (1912–1943)  — радянський військовий діяч.&lt;br /&gt;
Андрій Гуричев (1991–2015) — чемпіон світу з паверліфтингу, офіцер-розвідник, учасник АТО.[100]&lt;br /&gt;
Тельнов Євген Львович (1961–2015) — учасник АТО з батальйону «Донбас» (позивний «Усач»).&lt;br /&gt;
Єлисаветград як мультикультурне місто, де в умовах національної толерантності, співіснували представники багатьох культур, є батьківщиною і місцем зростання визначних діячів їхніх культур, зокрема тут народились російський прозаїк і драматург Юрій Олеша, польський композитор і педагог Кароль Шимановський, а також німецькомовний філософ-неокантіанець XIX століття Африкан Спір, відомий своїм великим впливом на Фрідріха Ніцше; у Єлисаветграді в родині своїх родичів Шимановських провів дитячі роки польський письменник Ярослав Івашкевич.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Пам'ятки архітектури і містобудування==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У Кіровограді значною мірою збереглася стара забудова (переважно 2-а пол. XIX століття), в тому числі низка культових споруд, рештки російських укріплень, єврейські квартали тощо.&lt;br /&gt;
[[Файл:Kirovograd-rada.jpg|thumbnail|праворуч|170пкс|Кіровоградська мерія]]&lt;br /&gt;
Вже з кінця XVIII ст. місто забудовувалось спорудами у стилі класицизму (неокласицизму), однак притаманною са́ме Єлисаветграду стало панування наприкінці XIX — на початку ХХ століття стилю модерн, як у житловій, так і громадській архітектурі. Значною мірою архітектурне обличчя Кіровограда визначали робочі квартали.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Видне місце у композиційній будові центру міста займала Успенська церква, що була знищена комуністами після Другої світової війни. Зараз на її місці знаходиться мерія.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За СРСР Кіровоград був забудований багатоповерховими адміністративними, громадськими та житловими будинками. У 1970-х роках успіхом місцевих інженерів та будівничих стала реалізація проекту з упорядкування і забудови міської набережної річки Інгул[98].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У 2000-х, після тривалої економічної кризи, в місті відновилась сфера капітального будівництва.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У надбанні нашого міста безліч історико-культурних та культових пам'яток:&lt;br /&gt;
*Кафедральний собор Різдва Богородиці (Грецька церква), 1805-12 роки;&lt;br /&gt;
*залишки Єлисаветинської фортеці;&lt;br /&gt;
*комплекс будівель військового містечка (кін. 1840-х — поч. 1850-х років).&lt;br /&gt;
*Спасо-Преображенський собор (пам'ятка архітектури XVIII—XIX ст.ст.);&lt;br /&gt;
*Свято-Покровська церква, 1850—75 роки.&lt;br /&gt;
*Велика хоральна синагога, 1853 рік.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Таблиця &amp;quot;Найважливіші події на території рідного краю&amp;quot;==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;TABLE BORDER&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;TH&amp;gt; Дата         &amp;lt;/TH&amp;gt; &amp;lt;TH&amp;gt;   Історична подія   &amp;lt;/TH&amp;gt; &lt;br /&gt;
 &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &amp;lt;TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;TD  height=26px;&amp;gt;1754   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;Заснування Фортеці Святої Єлисавети     &amp;lt;/TD&amp;gt; &lt;br /&gt;
 &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt; 1829–1864      &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;Єлисаветград - центр військових поселень у Пд. Україні.    &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;1880 – 1922      &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;«Золота доба» Єлисаветграда.    &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;1897       &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;в Єлисаветграді відкрито перший електричний трамвай.   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;1923       &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;місто — окружний центр УСРР.   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;1924       &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;Єлисавеград переіменовано на Зінов’євськ.   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;1934       &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;Зінов’євськ переіменовано на Кірово.   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;10 січня 1939       &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;місто отримує назву Кіровоград і стає обласним центром.   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;5 серпня 1941      &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;місто окуповане гітлерівськими військами.   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;8 січня1944     &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;Кіровоград звільнено від німецьких окупантів в          &lt;br /&gt;
                                     результаті Кіровоградської наступальної операції.   &amp;lt;/TD&amp;gt; &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;2000-ті     &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;в Кіровограді реалізується програма заходів з розбудови міста: здійснюється ремонт доріг, реконструкція музеїв та капітальний ремонт  зовнішнього освітлення.   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/TABLE&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Рідний Кіровоград на карті України  [http://google.com.ua Google]==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Крвгрд.jpeg|1200px|thumb|center|]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:800px-Кіровоград.jpg|right|600px|]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==''' '''&amp;lt;font color='#00008B' size3&amp;gt;Ресурси, ознайомлювальні матеріали:&amp;lt;/font&amp;gt;''' '''==&lt;br /&gt;
*Посилання на презентацію  у '''Google Диск'''; [https://docs.google.com/presentation/d/1vfhmJzID02j-hZ7-BNZqwVIF9NRgnQi7Xz-F744MGAQ/edit?usp=sharing]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на власний фотоальбом у  '''Google Диск'''; [https://drive.google.com/file/d/0B9VP9qtFBg_3UVR2cW1JU0N6dE0/view?usp=sharing]&lt;br /&gt;
*Посилання на власний блог у [http://www.blogger.com Blogger];[http://ulublenemisto.blogspot.com/2015/12/blog-post.html]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на добірку відеоматеріалів;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на опитування або анкету у '''Google Форми''';[https://docs.google.com/forms/d/1shglPEGeUwdIiOs-hCXckk1F4KckXdaJuczLZbpeHqU/viewform?usp=send_form]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на спільний груповий постер.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Сторінка проекту [[Проект &amp;quot;Моє рідне місто або село&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>4076702</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A3%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%9A%D1%96%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4</id>
		<title>Улюблене місто Кіровоград</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A3%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%9A%D1%96%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4"/>
				<updated>2015-12-02T18:13:57Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;4076702: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''''&amp;lt;font color='#900020' size=4&amp;gt;Батьківщина для кожного з нас бере початок від тепла рідної домівки, тихої материнської пісні, чистої рідної мови. І хоч би де ми не перебували, куди б не пролягли наші нелегкі життєві дороги, ми завжди, хоча б у думках, повертаємось до рідних місць.&amp;lt;/font&amp;gt;'''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*А ви знаєте історію рідного Кіровограда?? &lt;br /&gt;
*Які відомі люди - Ваші земляки?&lt;br /&gt;
*Які історичні події пов'язані із вашим рідним містом? &lt;br /&gt;
*Які визначні події, явища і процеси відбувалися на території Кіровограда? &lt;br /&gt;
*Якими пам’ятками археології, історії, архітектури і містобудування, монументального мистецтва багате наше місто?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''&amp;lt;font color='blue' size=3&amp;gt;Аби знайти відповіді на ці та інші запитання, пропонуємо вам ознайомитися з матеріалами, розташованими на даному сайті.&amp;lt;/font&amp;gt;'''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Назва та історія міста ==&lt;br /&gt;
[[Файл:1948.jpg|thumbnail|ліворуч|170пкс|Пам'ятник Кірову, встановлений у 1937, демонтований у 2014 році. Фото 1948 року (скульптор: Манізер)]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Починаючи від 10 січня 1939 року, місто має назву ''Кіровоград'', дану на честь радянського політичного діяча Сергія Кірова, який за життя ніколи у ньому не був і жодним чином із ним не пов'язаний.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У попередні роки Кіровоград мав такі назви:&lt;br /&gt;
* 10 (21) лютого [[1784]]&amp;amp;nbsp;— [[7 серпня]] [[1924]]&amp;amp;nbsp;— '''Єлисаветград''';&lt;br /&gt;
* [[7 серпня]] [[1924]]&amp;amp;nbsp;— [[27 грудня]] [[1934]] року&amp;amp;nbsp;— '''Зінов'євськ'''&lt;br /&gt;
* [[27 грудня]] [[1934]]&amp;amp;nbsp;— [[10 січня]] [[1939]] року&amp;amp;nbsp;— '''Кірово''';&lt;br /&gt;
* від [[10 січня]] [[1939]] року&amp;amp;nbsp;— '''Кіровоград'''.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Місто, відоме зараз під назвою Кіровоград, розвинулося усередині XVIII століття як продукт агломерації сільських та військових поселень. У освоєнні краю відіграли роль сербські переселенці, спеціально запрошені російською владою (Нова Сербія).&lt;br /&gt;
Згодом поруч із цими селами та слободами була збудована фортеця св. Єлисавети, первинно розташована на високому правому (західному) березі Інгулу. У подальшому вона планомірно забудовувалося й поповнювалась переселенцями, чим створювався образ «нового» міста, протиставлений хаотично розвинутим давнішим поселенням. Так, від 1764 року Фортеця св. Єлисавети стала осередком Єлисаветинської провінції Новоросійської губернії, а вже за декілька років фортеця містечка відіграла непересічне значення у російсько-турецькій війні 1768–1774, що не тільки перегрупувала розклад сил у регіоні, а й непрямо спричинилася до ліквідації Запорозької Січі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У 1784–1795 роки Єлисаветград — центр Єлисаветградського повіту Катеринославського намісництва, 1795–1797 — Вознесенського намісництва, 1797–1801 — повітове місто Новоросійської губернії, у 1802 році — Миколаївської губернії, у 1803–1828 — Херсонської губернії, а у період 1829–1864 років — центр військових поселень у Південній Україні (у місті виникло військове містечко), нарешті від 1865 року — знову повітовий центр Херсонської губернії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У 1880 році Я. Гордін організував у Єлисаветграді Духовно-біблейське братство, яке мало на меті провести реформу єврейського побуту та релігії[11].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Фактично цей час — 3-я третина XIX — початок XX століття став «золотою добою» Єлисаветграда. Більшість цього часу припало на урядування в місті міського голови Олександра Пашутіна (1878–1905).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Економічне зростання міста йшло паралельно із культурним розвитком. Так, у Єлисаветграді швидко розвивались ринкові капіталістичні відносини, перш за все, в аграрному секторі. Значну роль для економіки міста мало введення в експлуатацію залізниці Харків—Єлисаветград—Одеса (1868–1869), за лічені роки місто з аграрного перетворилось на аграрно-промислове. Зводились майстерні і заводи з ремонту й виробництва сільськогосподарської і супутньої техніки, зокрема, епохальним став запуск 1874 року підприємства англійців Братів Ельворті, яке перетворилося на флагман місцевої промисловості ВАТ «Червона зірка».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Місто відразу ж за столичними містами імперії запустило своїми вулицями електричний трамвай, телефонну станцію, телеграф, водогін (у 1893 році), а на кінець століття тут діяло понад 20 гімназій, училищ, семінарій, чоловічі та жіночі школи, зокрема і перший (від 1870 року) заклад середньої освіти в місті Єлисаветградське земське реальне училище. Єлисаветград активно розбудовувався, набувши європейського вигляду, а 1882 року став «колискою української драматургії» — в місті відкрився перший український професійний театр, у якому працювали видатні українські культурні діячі Марко Кропивницький, Іван Карпенко-Карий, Марія Заньковецька, Микола Садовський тощо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1897 року в Єлисаветграді відкрито електричний трамвай.&lt;br /&gt;
[[Файл:Кіровоград трамвай.jpeg|200px|ліворуч|thumb|Єлисаветградський електричний трамвай.]]&lt;br /&gt;
Перші десятиліття ХХ століття були позначені для Єлисаветграда посиленням соціального напруження на тлі військових кампаній та економічних ускладнень. Особливо великий неспокій охопив регіон після Жовтневого перевороту (1917). У період 1917–1919 років влада в місті неодноразово переходила із одних рук в інші (Українська Центральна Рада, австро-угорці, більшовики, Григор'єв, Денікін) — наприклад, протягом 2 місяців Єлисаветград був адмінцентром Землі УНР Низ, але з поразкою визвольних змагань українців по всій країні остаточно відійшов до більшовиків. Останні зайняли напівзруйнований Єлисаветград, значна частина мешканців якого у пошуках порятунку перебралася за місто. Під час громадянської війни та у перші роки радянської влади у Єлисаветграді були в обігу власні єлисаветградські гроші.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Радянські часи ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Від 1923 року місто — окружний центр УСРР. 1924 року місто перейменоване на Зинов'євськ, від 1932 року — у складі Одеської області, у грудні 1934 року перейменоване на Кірово, а разом з новим перейменуванням на Кіровоград у січні 1939 року стало обласним центром.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У радянські часи в місті було засновано багато нових навчальних закладів. Зокрема у квітні 1929 року в Зинов'євську було створено вечірній робітничий інститут сільськогосподарського машинобудування. На жаль, інститут проіснував недовго. 26 лютого 1933 року Народний комісаріат важкої промисловості СРСР видав наказ про його ліквідацію. Значну частину студентів ліквідованого інституту було переведено до організованого технікуму сільськогосподарського машинобудування. У травні 1956 року на базі Кіровоградського технікуму сільськогосподарського машинобудування було організовано вечірнє відділення Харківського політехнічного інституту. У 1962 році відбулася реорганізація Кіровоградського вечірнього відділення у філіал Харківського політехнічного інституту. 9 червня 1967 року було створено Кіровоградський інститут сільськогосподарського машинобудування (КІСМ).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1 жовтня 1930 року Рада Народних Комісарів УСРР прийняла постанову про відкриття у місті інституту народної освіти. 1933 року інститут реорганізується в педагогічний інститут з фізико-математичним і хіміко-біологічним факультетами зі строком навчання чотири роки. 1935 року на базі Кіровоградського педінституту утворюється учительський інститут з дворічним строком навчання. Одночасно продовжували навчання студенти II–IV курсів, які працювали за програмою педагогічного інституту. 1 вересня 1939 року поряд з учительським інститутом відновлюється і педагогічний інститут.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У роки Німецько-радянської війни від 5 серпня 1941 року місто було окуповане гітлерівськими військами. Місто було зайняте радянськими військами 8 січня 1944 року в результаті Кіровоградської наступальної операції.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За радянських часів у Кіровограді працював найбільший у СРСР виробник електричних друкарських машинок «Ятрань» — завод «Друкмаш».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Протягом 1960—1980-их років Кіровоград продовжував нарощувати економічну базу, а населення міста знову подвоїлося. У цей час була в цілому оформлена сучасна міська інфраструктура, а у 1970-х роках з будівництвом набережної Інгулу було вирішено давню проблему затоплення прибережної міської зони. У той же час були знищені деякі пам'ятки архітектури міста. Наприклад, при ремонті приміщення театру було знищене все внутрішнє оздоблення. При розширенні вулиці Великої Перспективної (тоді Карла Маркса) був підірваний будинок Заславського.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
== Кіровоград за незалежної України ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На початку 90-х років промисловість у місті занепадає, частково ж відбувається переорієнтація міської економіки. Так, припинила діяльність низка виробництв, зокрема — «Друкмаш», завод ім. Таратути, кондитерська фабрика, молокозавод. Фактично припинив роботу міський аеропорт. І хоча ці підприємства були приватизовані, нові власники не спромоглися налагодити їхню роботу за нових економічних умов та збанкрутували. В кінці 90-х років почалося пожвавлення діяльності приватних підприємців. Було побудовано нове підприємство з виробництва рослинних жирів та олій — Креатив. Модернізовано м'ясокомбінат Ятрань. Було відкрито нові магазини, аптеки, кількість робочих місць зросла. Окрім того, місто стало набувати кращого вигляду — як владою, так і підприємцями було зроблено ремонти фасадів деяких державних та приватних будівель.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У 2000-х в Кіровограді реалізується програма заходів з розбудови міста: здійснюється ремонт доріг, реконструкція музеїв та капітальний ремонт зовнішнього освітлення, доброустрій території колишньої фортеці Святої Єлисавети, комунальне господарство та підприємства міста придбали нову техніку, тролейбуси, автобуси, завершується газифікація приватного сектора, почали зводитись нові житлові та громадські будівлі, пожвавився економічний і торговельний сектор міста.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Фінансово-економічна криза в Україні наприкінці 2000-х років сильно вплинула на економіку Кіровограда — тенденції розвитку змінилися стагнаційними, що зачепили в тому числі й найуспішнішу промислову галузь міста — сільськогосподарське машинобудування.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Видатні люди Кіровограда ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Із Кіровоградом (Єлисаветградом) пов'язані імена цілої плеяди діячів культури, історії, спорту тощо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Одним із найвідоміших уродженців Єлисаветграда є Володимир Кирилович Винниченко (1880–1951), Голова Секретаріату Центральної Ради, пото́му Директорії УНР, знаний літератор і публіцист. Тут він навчався у місцевій гімназії, провів молоді роки. На його честь названо проспект у центрі Кіровограда.&lt;br /&gt;
[[Файл:Vynnychenko.jpg|міні|155пкс|Володимир Винниченко]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У Кіровограді (Єлисаветграді) починали свій творчий шлях українські письменники і драматурги Іван Карпенко-Карий та Юрій Яновський; музикант Генріх Нейгауз і композитор Юлій Мейтус, художник-авангардист Олександр Осмьоркін.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У середині 70-х років XIX століття у місті жив український композитор П. Ніщинський. А 1907 року в Єлисаветграді народився російський поет Арсеній Тарковський, батько режисера Андрія Тарковського.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У навчальних закладах міста навчались відомі в майбутньому політики та діячі культури:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
у 1958—63 роках Євген Марчук, майбутній прем'єр-міністр України, секретар РНБО, міністр оборони України — у Кіровоградському педагогічному інституті;&lt;br /&gt;
У 1960—1970-х роках Лідія Забіляста, народна артистка України, солістка Національної опери України (сопрано) та російський композитор і продюсер Ігор Крутой — у Кіровоградському музичному училищі.&lt;br /&gt;
Андрій Долуд — український військовий діяч, полковник Армії УНР.&lt;br /&gt;
Красовський Михайло Якович — старшина Дієвої Армії УНР.&lt;br /&gt;
Русанов Аркадій Васильович — полковник Армії УНР.&lt;br /&gt;
Рудик Григорій Опанасович (1912–1943)  — радянський військовий діяч.&lt;br /&gt;
Андрій Гуричев (1991–2015) — чемпіон світу з паверліфтингу, офіцер-розвідник, учасник АТО.[100]&lt;br /&gt;
Тельнов Євген Львович (1961–2015) — учасник АТО з батальйону «Донбас» (позивний «Усач»).&lt;br /&gt;
Єлисаветград як мультикультурне місто, де в умовах національної толерантності, співіснували представники багатьох культур, є батьківщиною і місцем зростання визначних діячів їхніх культур, зокрема тут народились російський прозаїк і драматург Юрій Олеша, польський композитор і педагог Кароль Шимановський, а також німецькомовний філософ-неокантіанець XIX століття Африкан Спір, відомий своїм великим впливом на Фрідріха Ніцше; у Єлисаветграді в родині своїх родичів Шимановських провів дитячі роки польський письменник Ярослав Івашкевич.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Пам'ятки архітектури і містобудування==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У Кіровограді значною мірою збереглася стара забудова (переважно 2-а пол. XIX століття), в тому числі низка культових споруд, рештки російських укріплень, єврейські квартали тощо.&lt;br /&gt;
[[Файл:Kirovograd-rada.jpg|thumbnail|праворуч|170пкс|Кіровоградська мерія]]&lt;br /&gt;
Вже з кінця XVIII ст. місто забудовувалось спорудами у стилі класицизму (неокласицизму), однак притаманною са́ме Єлисаветграду стало панування наприкінці XIX — на початку ХХ століття стилю модерн, як у житловій, так і громадській архітектурі. Значною мірою архітектурне обличчя Кіровограда визначали робочі квартали.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Видне місце у композиційній будові центру міста займала Успенська церква, що була знищена комуністами після Другої світової війни. Зараз на її місці знаходиться мерія.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За СРСР Кіровоград був забудований багатоповерховими адміністративними, громадськими та житловими будинками. У 1970-х роках успіхом місцевих інженерів та будівничих стала реалізація проекту з упорядкування і забудови міської набережної річки Інгул[98].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У 2000-х, після тривалої економічної кризи, в місті відновилась сфера капітального будівництва.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У надбанні нашого міста безліч історико-культурних та культових пам'яток:&lt;br /&gt;
*Кафедральний собор Різдва Богородиці (Грецька церква), 1805-12 роки;&lt;br /&gt;
*залишки Єлисаветинської фортеці;&lt;br /&gt;
*комплекс будівель військового містечка (кін. 1840-х — поч. 1850-х років).&lt;br /&gt;
*Спасо-Преображенський собор (пам'ятка архітектури XVIII—XIX ст.ст.);&lt;br /&gt;
*Свято-Покровська церква, 1850—75 роки.&lt;br /&gt;
*Велика хоральна синагога, 1853 рік.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Таблиця &amp;quot;Найважливіші події на території рідного краю&amp;quot;==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;TABLE BORDER&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;TH&amp;gt; Дата         &amp;lt;/TH&amp;gt; &amp;lt;TH&amp;gt;   Історична подія   &amp;lt;/TH&amp;gt; &lt;br /&gt;
 &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &amp;lt;TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;TD  height=26px;&amp;gt;1754   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;Заснування Фортеці Святої Єлисавети     &amp;lt;/TD&amp;gt; &lt;br /&gt;
 &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt; 1829–1864      &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;Єлисаветград - центр військових поселень у Пд. Україні.    &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;1880 – 1922      &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;«Золота доба» Єлисаветграда.    &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;1897       &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;в Єлисаветграді відкрито перший електричний трамвай.   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;1923       &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;місто — окружний центр УСРР.   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;1924       &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;Єлисавеград переіменовано на Зінов’євськ.   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;1934       &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;Зінов’євськ переіменовано на Кірово.   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;10 січня 1939       &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;місто отримує назву Кіровоград і стає обласним центром.   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;5 серпня 1941      &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;місто окуповане гітлерівськими військами.   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;8 січня1944     &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;Кіровоград звільнено від німецьких окупантів в          &lt;br /&gt;
                                     результаті Кіровоградської наступальної операції.   &amp;lt;/TD&amp;gt; &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;2000-ті     &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;в Кіровограді реалізується програма заходів з розбудови міста: здійснюється ремонт доріг, реконструкція музеїв та капітальний ремонт  зовнішнього освітлення.   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/TABLE&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Рідний Кіровоград на карті України  [http://google.com.ua Google]==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Крвгрд.jpeg|1200px|thumb|center|]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:800px-Кіровоград.jpg|right|600px|]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==''' '''&amp;lt;font color='#00008B' size3&amp;gt;Ресурси, ознайомлювальні матеріали:&amp;lt;/font&amp;gt;''' '''==&lt;br /&gt;
*Посилання на презентацію  у '''Google Диск'''; [https://docs.google.com/presentation/d/1vfhmJzID02j-hZ7-BNZqwVIF9NRgnQi7Xz-F744MGAQ/edit?usp=sharing]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на власний фотоальбом у  '''Google Диск'''; [https://drive.google.com/file/d/0B9VP9qtFBg_3UVR2cW1JU0N6dE0/view?usp=sharing]&lt;br /&gt;
*Посилання на власний блог у [http://www.blogger.com Blogger];[http://ulublenemisto.blogspot.com/2015/12/blog-post.html]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на добірку відеоматеріалів;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на опитування або анкету у '''Google Форми''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на спільний груповий постер.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Сторінка проекту [[Проект &amp;quot;Моє рідне місто або село&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>4076702</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A3%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%9A%D1%96%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4</id>
		<title>Улюблене місто Кіровоград</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A3%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%9A%D1%96%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4"/>
				<updated>2015-12-02T18:06:35Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;4076702: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''''&amp;lt;font color='#900020' size=4&amp;gt;Батьківщина для кожного з нас бере початок від тепла рідної домівки, тихої материнської пісні, чистої рідної мови. І хоч би де ми не перебували, куди б не пролягли наші нелегкі життєві дороги, ми завжди, хоча б у думках, повертаємось до рідних місць.&amp;lt;/font&amp;gt;'''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*А ви знаєте історію рідного Кіровограда?? &lt;br /&gt;
*Які відомі люди - Ваші земляки?&lt;br /&gt;
*Які історичні події пов'язані із вашим рідним містом? &lt;br /&gt;
*Які визначні події, явища і процеси відбувалися на території Кіровограда? &lt;br /&gt;
*Якими пам’ятками археології, історії, архітектури і містобудування, монументального мистецтва багате наше місто?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''&amp;lt;font color='blue' size=3&amp;gt;Аби знайти відповіді на ці та інші запитання, пропонуємо вам ознайомитися з матеріалами, розташованими на даному сайті.&amp;lt;/font&amp;gt;'''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Назва та історія міста ==&lt;br /&gt;
[[Файл:1948.jpg|thumbnail|ліворуч|170пкс|Пам'ятник Кірову, встановлений у 1937, демонтований у 2014 році. Фото 1948 року (скульптор: Манізер)]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Починаючи від 10 січня 1939 року, місто має назву ''Кіровоград'', дану на честь радянського політичного діяча Сергія Кірова, який за життя ніколи у ньому не був і жодним чином із ним не пов'язаний.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У попередні роки Кіровоград мав такі назви:&lt;br /&gt;
* 10 (21) лютого [[1784]]&amp;amp;nbsp;— [[7 серпня]] [[1924]]&amp;amp;nbsp;— '''Єлисаветград''';&lt;br /&gt;
* [[7 серпня]] [[1924]]&amp;amp;nbsp;— [[27 грудня]] [[1934]] року&amp;amp;nbsp;— '''Зінов'євськ'''&lt;br /&gt;
* [[27 грудня]] [[1934]]&amp;amp;nbsp;— [[10 січня]] [[1939]] року&amp;amp;nbsp;— '''Кірово''';&lt;br /&gt;
* від [[10 січня]] [[1939]] року&amp;amp;nbsp;— '''Кіровоград'''.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Місто, відоме зараз під назвою Кіровоград, розвинулося усередині XVIII століття як продукт агломерації сільських та військових поселень. У освоєнні краю відіграли роль сербські переселенці, спеціально запрошені російською владою (Нова Сербія).&lt;br /&gt;
Згодом поруч із цими селами та слободами була збудована фортеця св. Єлисавети, первинно розташована на високому правому (західному) березі Інгулу. У подальшому вона планомірно забудовувалося й поповнювалась переселенцями, чим створювався образ «нового» міста, протиставлений хаотично розвинутим давнішим поселенням. Так, від 1764 року Фортеця св. Єлисавети стала осередком Єлисаветинської провінції Новоросійської губернії, а вже за декілька років фортеця містечка відіграла непересічне значення у російсько-турецькій війні 1768–1774, що не тільки перегрупувала розклад сил у регіоні, а й непрямо спричинилася до ліквідації Запорозької Січі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У 1784–1795 роки Єлисаветград — центр Єлисаветградського повіту Катеринославського намісництва, 1795–1797 — Вознесенського намісництва, 1797–1801 — повітове місто Новоросійської губернії, у 1802 році — Миколаївської губернії, у 1803–1828 — Херсонської губернії, а у період 1829–1864 років — центр військових поселень у Південній Україні (у місті виникло військове містечко), нарешті від 1865 року — знову повітовий центр Херсонської губернії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У 1880 році Я. Гордін організував у Єлисаветграді Духовно-біблейське братство, яке мало на меті провести реформу єврейського побуту та релігії[11].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Фактично цей час — 3-я третина XIX — початок XX століття став «золотою добою» Єлисаветграда. Більшість цього часу припало на урядування в місті міського голови Олександра Пашутіна (1878–1905).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Економічне зростання міста йшло паралельно із культурним розвитком. Так, у Єлисаветграді швидко розвивались ринкові капіталістичні відносини, перш за все, в аграрному секторі. Значну роль для економіки міста мало введення в експлуатацію залізниці Харків—Єлисаветград—Одеса (1868–1869), за лічені роки місто з аграрного перетворилось на аграрно-промислове. Зводились майстерні і заводи з ремонту й виробництва сільськогосподарської і супутньої техніки, зокрема, епохальним став запуск 1874 року підприємства англійців Братів Ельворті, яке перетворилося на флагман місцевої промисловості ВАТ «Червона зірка».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Місто відразу ж за столичними містами імперії запустило своїми вулицями електричний трамвай, телефонну станцію, телеграф, водогін (у 1893 році), а на кінець століття тут діяло понад 20 гімназій, училищ, семінарій, чоловічі та жіночі школи, зокрема і перший (від 1870 року) заклад середньої освіти в місті Єлисаветградське земське реальне училище. Єлисаветград активно розбудовувався, набувши європейського вигляду, а 1882 року став «колискою української драматургії» — в місті відкрився перший український професійний театр, у якому працювали видатні українські культурні діячі Марко Кропивницький, Іван Карпенко-Карий, Марія Заньковецька, Микола Садовський тощо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1897 року в Єлисаветграді відкрито електричний трамвай.&lt;br /&gt;
[[Файл:Кіровоград трамвай.jpeg|200px|ліворуч|thumb|Єлисаветградський електричний трамвай.]]&lt;br /&gt;
Перші десятиліття ХХ століття були позначені для Єлисаветграда посиленням соціального напруження на тлі військових кампаній та економічних ускладнень. Особливо великий неспокій охопив регіон після Жовтневого перевороту (1917). У період 1917–1919 років влада в місті неодноразово переходила із одних рук в інші (Українська Центральна Рада, австро-угорці, більшовики, Григор'єв, Денікін) — наприклад, протягом 2 місяців Єлисаветград був адмінцентром Землі УНР Низ, але з поразкою визвольних змагань українців по всій країні остаточно відійшов до більшовиків. Останні зайняли напівзруйнований Єлисаветград, значна частина мешканців якого у пошуках порятунку перебралася за місто. Під час громадянської війни та у перші роки радянської влади у Єлисаветграді були в обігу власні єлисаветградські гроші.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Радянські часи ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Від 1923 року місто — окружний центр УСРР. 1924 року місто перейменоване на Зинов'євськ, від 1932 року — у складі Одеської області, у грудні 1934 року перейменоване на Кірово, а разом з новим перейменуванням на Кіровоград у січні 1939 року стало обласним центром.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У радянські часи в місті було засновано багато нових навчальних закладів. Зокрема у квітні 1929 року в Зинов'євську було створено вечірній робітничий інститут сільськогосподарського машинобудування. На жаль, інститут проіснував недовго. 26 лютого 1933 року Народний комісаріат важкої промисловості СРСР видав наказ про його ліквідацію. Значну частину студентів ліквідованого інституту було переведено до організованого технікуму сільськогосподарського машинобудування. У травні 1956 року на базі Кіровоградського технікуму сільськогосподарського машинобудування було організовано вечірнє відділення Харківського політехнічного інституту. У 1962 році відбулася реорганізація Кіровоградського вечірнього відділення у філіал Харківського політехнічного інституту. 9 червня 1967 року було створено Кіровоградський інститут сільськогосподарського машинобудування (КІСМ).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1 жовтня 1930 року Рада Народних Комісарів УСРР прийняла постанову про відкриття у місті інституту народної освіти. 1933 року інститут реорганізується в педагогічний інститут з фізико-математичним і хіміко-біологічним факультетами зі строком навчання чотири роки. 1935 року на базі Кіровоградського педінституту утворюється учительський інститут з дворічним строком навчання. Одночасно продовжували навчання студенти II–IV курсів, які працювали за програмою педагогічного інституту. 1 вересня 1939 року поряд з учительським інститутом відновлюється і педагогічний інститут.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У роки Німецько-радянської війни від 5 серпня 1941 року місто було окуповане гітлерівськими військами. Місто було зайняте радянськими військами 8 січня 1944 року в результаті Кіровоградської наступальної операції.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За радянських часів у Кіровограді працював найбільший у СРСР виробник електричних друкарських машинок «Ятрань» — завод «Друкмаш».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Протягом 1960—1980-их років Кіровоград продовжував нарощувати економічну базу, а населення міста знову подвоїлося. У цей час була в цілому оформлена сучасна міська інфраструктура, а у 1970-х роках з будівництвом набережної Інгулу було вирішено давню проблему затоплення прибережної міської зони. У той же час були знищені деякі пам'ятки архітектури міста. Наприклад, при ремонті приміщення театру було знищене все внутрішнє оздоблення. При розширенні вулиці Великої Перспективної (тоді Карла Маркса) був підірваний будинок Заславського.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
== Кіровоград за незалежної України ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На початку 90-х років промисловість у місті занепадає, частково ж відбувається переорієнтація міської економіки. Так, припинила діяльність низка виробництв, зокрема — «Друкмаш», завод ім. Таратути, кондитерська фабрика, молокозавод. Фактично припинив роботу міський аеропорт. І хоча ці підприємства були приватизовані, нові власники не спромоглися налагодити їхню роботу за нових економічних умов та збанкрутували. В кінці 90-х років почалося пожвавлення діяльності приватних підприємців. Було побудовано нове підприємство з виробництва рослинних жирів та олій — Креатив. Модернізовано м'ясокомбінат Ятрань. Було відкрито нові магазини, аптеки, кількість робочих місць зросла. Окрім того, місто стало набувати кращого вигляду — як владою, так і підприємцями було зроблено ремонти фасадів деяких державних та приватних будівель.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У 2000-х в Кіровограді реалізується програма заходів з розбудови міста: здійснюється ремонт доріг, реконструкція музеїв та капітальний ремонт зовнішнього освітлення, доброустрій території колишньої фортеці Святої Єлисавети, комунальне господарство та підприємства міста придбали нову техніку, тролейбуси, автобуси, завершується газифікація приватного сектора, почали зводитись нові житлові та громадські будівлі, пожвавився економічний і торговельний сектор міста.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Фінансово-економічна криза в Україні наприкінці 2000-х років сильно вплинула на економіку Кіровограда — тенденції розвитку змінилися стагнаційними, що зачепили в тому числі й найуспішнішу промислову галузь міста — сільськогосподарське машинобудування.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Видатні люди Кіровограда ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Із Кіровоградом (Єлисаветградом) пов'язані імена цілої плеяди діячів культури, історії, спорту тощо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Одним із найвідоміших уродженців Єлисаветграда є Володимир Кирилович Винниченко (1880–1951), Голова Секретаріату Центральної Ради, пото́му Директорії УНР, знаний літератор і публіцист. Тут він навчався у місцевій гімназії, провів молоді роки. На його честь названо проспект у центрі Кіровограда.&lt;br /&gt;
[[Файл:Vynnychenko.jpg|міні|155пкс|Володимир Винниченко]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У Кіровограді (Єлисаветграді) починали свій творчий шлях українські письменники і драматурги Іван Карпенко-Карий та Юрій Яновський; музикант Генріх Нейгауз і композитор Юлій Мейтус, художник-авангардист Олександр Осмьоркін.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У середині 70-х років XIX століття у місті жив український композитор П. Ніщинський. А 1907 року в Єлисаветграді народився російський поет Арсеній Тарковський, батько режисера Андрія Тарковського.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У навчальних закладах міста навчались відомі в майбутньому політики та діячі культури:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
у 1958—63 роках Євген Марчук, майбутній прем'єр-міністр України, секретар РНБО, міністр оборони України — у Кіровоградському педагогічному інституті;&lt;br /&gt;
У 1960—1970-х роках Лідія Забіляста, народна артистка України, солістка Національної опери України (сопрано) та російський композитор і продюсер Ігор Крутой — у Кіровоградському музичному училищі.&lt;br /&gt;
Андрій Долуд — український військовий діяч, полковник Армії УНР.&lt;br /&gt;
Красовський Михайло Якович — старшина Дієвої Армії УНР.&lt;br /&gt;
Русанов Аркадій Васильович — полковник Армії УНР.&lt;br /&gt;
Рудик Григорій Опанасович (1912–1943)  — радянський військовий діяч.&lt;br /&gt;
Андрій Гуричев (1991–2015) — чемпіон світу з паверліфтингу, офіцер-розвідник, учасник АТО.[100]&lt;br /&gt;
Тельнов Євген Львович (1961–2015) — учасник АТО з батальйону «Донбас» (позивний «Усач»).&lt;br /&gt;
Єлисаветград як мультикультурне місто, де в умовах національної толерантності, співіснували представники багатьох культур, є батьківщиною і місцем зростання визначних діячів їхніх культур, зокрема тут народились російський прозаїк і драматург Юрій Олеша, польський композитор і педагог Кароль Шимановський, а також німецькомовний філософ-неокантіанець XIX століття Африкан Спір, відомий своїм великим впливом на Фрідріха Ніцше; у Єлисаветграді в родині своїх родичів Шимановських провів дитячі роки польський письменник Ярослав Івашкевич.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Пам'ятки архітектури і містобудування==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У Кіровограді значною мірою збереглася стара забудова (переважно 2-а пол. XIX століття), в тому числі низка культових споруд, рештки російських укріплень, єврейські квартали тощо.&lt;br /&gt;
[[Файл:Kirovograd-rada.jpg|thumbnail|праворуч|170пкс|Кіровоградська мерія]]&lt;br /&gt;
Вже з кінця XVIII ст. місто забудовувалось спорудами у стилі класицизму (неокласицизму), однак притаманною са́ме Єлисаветграду стало панування наприкінці XIX — на початку ХХ століття стилю модерн, як у житловій, так і громадській архітектурі. Значною мірою архітектурне обличчя Кіровограда визначали робочі квартали.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Видне місце у композиційній будові центру міста займала Успенська церква, що була знищена комуністами після Другої світової війни. Зараз на її місці знаходиться мерія.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За СРСР Кіровоград був забудований багатоповерховими адміністративними, громадськими та житловими будинками. У 1970-х роках успіхом місцевих інженерів та будівничих стала реалізація проекту з упорядкування і забудови міської набережної річки Інгул[98].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У 2000-х, після тривалої економічної кризи, в місті відновилась сфера капітального будівництва.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У надбанні нашого міста безліч історико-культурних та культових пам'яток:&lt;br /&gt;
*Кафедральний собор Різдва Богородиці (Грецька церква), 1805-12 роки;&lt;br /&gt;
*залишки Єлисаветинської фортеці;&lt;br /&gt;
*комплекс будівель військового містечка (кін. 1840-х — поч. 1850-х років).&lt;br /&gt;
*Спасо-Преображенський собор (пам'ятка архітектури XVIII—XIX ст.ст.);&lt;br /&gt;
*Свято-Покровська церква, 1850—75 роки.&lt;br /&gt;
*Велика хоральна синагога, 1853 рік.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Таблиця &amp;quot;Найважливіші події на території рідного краю&amp;quot;==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;TABLE BORDER&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;TH&amp;gt; Дата         &amp;lt;/TH&amp;gt; &amp;lt;TH&amp;gt;   Історична подія   &amp;lt;/TH&amp;gt; &lt;br /&gt;
 &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &amp;lt;TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;TD  height=26px;&amp;gt;1754   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;Заснування Фортеці Святої Єлисавети     &amp;lt;/TD&amp;gt; &lt;br /&gt;
 &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt; 1829–1864      &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;Єлисаветград - центр військових поселень у Пд. Україні.    &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;1880 – 1922      &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;«Золота доба» Єлисаветграда.    &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;1897       &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;в Єлисаветграді відкрито перший електричний трамвай.   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;1923       &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;місто — окружний центр УСРР.   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;1924       &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;Єлисавеград переіменовано на Зінов’євськ.   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;1934       &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;Зінов’євськ переіменовано на Кірово.   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;10 січня 1939       &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;місто отримує назву Кіровоград і стає обласним центром.   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;5 серпня 1941      &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;місто окуповане гітлерівськими військами.   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;8 січня1944     &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;Кіровоград звільнено від німецьких окупантів в          &lt;br /&gt;
                                     результаті Кіровоградської наступальної операції.   &amp;lt;/TD&amp;gt; &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;2000-ті     &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;в Кіровограді реалізується програма заходів з розбудови міста: здійснюється ремонт доріг, реконструкція музеїв та капітальний ремонт  зовнішнього освітлення.   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/TABLE&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Рідний Кіровоград на карті України  [http://google.com.ua Google]==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Крвгрд.jpeg|1200px|thumb|center|]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:800px-Кіровоград.jpg|right|600px|]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==''' '''&amp;lt;font color='#00008B' size3&amp;gt;Ресурси, ознайомлювальні матеріали:&amp;lt;/font&amp;gt;''' '''==&lt;br /&gt;
*Посилання на презентацію  у '''Google Диск'''; [https://docs.google.com/presentation/d/1vfhmJzID02j-hZ7-BNZqwVIF9NRgnQi7Xz-F744MGAQ/edit?usp=sharing]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на власний фотоальбом у  '''Google Диск'''; [https://drive.google.com/file/d/0B9VP9qtFBg_3UVR2cW1JU0N6dE0/view?usp=sharing]&lt;br /&gt;
*Посилання на власний блог у [http://www.blogger.com Blogger];&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на добірку відеоматеріалів;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на опитування або анкету у '''Google Форми''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на спільний груповий постер.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Сторінка проекту [[Проект &amp;quot;Моє рідне місто або село&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>4076702</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A3%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%9A%D1%96%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4</id>
		<title>Улюблене місто Кіровоград</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A3%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%9A%D1%96%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4"/>
				<updated>2015-12-02T18:05:05Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;4076702: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''''&amp;lt;font color='#900020' size=4&amp;gt;Батьківщина для кожного з нас бере початок від тепла рідної домівки, тихої материнської пісні, чистої рідної мови. І хоч би де ми не перебували, куди б не пролягли наші нелегкі життєві дороги, ми завжди, хоча б у думках, повертаємось до рідних місць.&amp;lt;/font&amp;gt;'''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*А ви знаєте історію рідного Кіровограда?? &lt;br /&gt;
*Які відомі люди - Ваші земляки?&lt;br /&gt;
*Які історичні події пов'язані із вашим рідним містом? &lt;br /&gt;
*Які визначні події, явища і процеси відбувалися на території Кіровограда? &lt;br /&gt;
*Якими пам’ятками археології, історії, архітектури і містобудування, монументального мистецтва багате наше місто?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''&amp;lt;font color='blue' size=3&amp;gt;Аби знайти відповіді на ці та інші запитання, пропонуємо вам ознайомитися з матеріалами, розташованими на даному сайті.&amp;lt;/font&amp;gt;'''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Назва та історія міста ==&lt;br /&gt;
[[Файл:1948.jpg|thumbnail|ліворуч|170пкс|Пам'ятник Кірову, встановлений у 1937, демонтований у 2014 році. Фото 1948 року (скульптор: Манізер)]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Починаючи від 10 січня 1939 року, місто має назву ''Кіровоград'', дану на честь радянського політичного діяча Сергія Кірова, який за життя ніколи у ньому не був і жодним чином із ним не пов'язаний.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У попередні роки Кіровоград мав такі назви:&lt;br /&gt;
* 10 (21) лютого [[1784]]&amp;amp;nbsp;— [[7 серпня]] [[1924]]&amp;amp;nbsp;— '''Єлисаветград''';&lt;br /&gt;
* [[7 серпня]] [[1924]]&amp;amp;nbsp;— [[27 грудня]] [[1934]] року&amp;amp;nbsp;— '''Зінов'євськ'''&lt;br /&gt;
* [[27 грудня]] [[1934]]&amp;amp;nbsp;— [[10 січня]] [[1939]] року&amp;amp;nbsp;— '''Кірово''';&lt;br /&gt;
* від [[10 січня]] [[1939]] року&amp;amp;nbsp;— '''Кіровоград'''.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Місто, відоме зараз під назвою Кіровоград, розвинулося усередині XVIII століття як продукт агломерації сільських та військових поселень. У освоєнні краю відіграли роль сербські переселенці, спеціально запрошені російською владою (Нова Сербія).&lt;br /&gt;
Згодом поруч із цими селами та слободами була збудована фортеця св. Єлисавети, первинно розташована на високому правому (західному) березі Інгулу. У подальшому вона планомірно забудовувалося й поповнювалась переселенцями, чим створювався образ «нового» міста, протиставлений хаотично розвинутим давнішим поселенням. Так, від 1764 року Фортеця св. Єлисавети стала осередком Єлисаветинської провінції Новоросійської губернії, а вже за декілька років фортеця містечка відіграла непересічне значення у російсько-турецькій війні 1768–1774, що не тільки перегрупувала розклад сил у регіоні, а й непрямо спричинилася до ліквідації Запорозької Січі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У 1784–1795 роки Єлисаветград — центр Єлисаветградського повіту Катеринославського намісництва, 1795–1797 — Вознесенського намісництва, 1797–1801 — повітове місто Новоросійської губернії, у 1802 році — Миколаївської губернії, у 1803–1828 — Херсонської губернії, а у період 1829–1864 років — центр військових поселень у Південній Україні (у місті виникло військове містечко), нарешті від 1865 року — знову повітовий центр Херсонської губернії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У 1880 році Я. Гордін організував у Єлисаветграді Духовно-біблейське братство, яке мало на меті провести реформу єврейського побуту та релігії[11].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Фактично цей час — 3-я третина XIX — початок XX століття став «золотою добою» Єлисаветграда. Більшість цього часу припало на урядування в місті міського голови Олександра Пашутіна (1878–1905).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Економічне зростання міста йшло паралельно із культурним розвитком. Так, у Єлисаветграді швидко розвивались ринкові капіталістичні відносини, перш за все, в аграрному секторі. Значну роль для економіки міста мало введення в експлуатацію залізниці Харків—Єлисаветград—Одеса (1868–1869), за лічені роки місто з аграрного перетворилось на аграрно-промислове. Зводились майстерні і заводи з ремонту й виробництва сільськогосподарської і супутньої техніки, зокрема, епохальним став запуск 1874 року підприємства англійців Братів Ельворті, яке перетворилося на флагман місцевої промисловості ВАТ «Червона зірка».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Місто відразу ж за столичними містами імперії запустило своїми вулицями електричний трамвай, телефонну станцію, телеграф, водогін (у 1893 році), а на кінець століття тут діяло понад 20 гімназій, училищ, семінарій, чоловічі та жіночі школи, зокрема і перший (від 1870 року) заклад середньої освіти в місті Єлисаветградське земське реальне училище. Єлисаветград активно розбудовувався, набувши європейського вигляду, а 1882 року став «колискою української драматургії» — в місті відкрився перший український професійний театр, у якому працювали видатні українські культурні діячі Марко Кропивницький, Іван Карпенко-Карий, Марія Заньковецька, Микола Садовський тощо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1897 року в Єлисаветграді відкрито електричний трамвай.&lt;br /&gt;
[[Файл:Кіровоград трамвай.jpeg|200px|ліворуч|thumb|Єлисаветградський електричний трамвай.]]&lt;br /&gt;
Перші десятиліття ХХ століття були позначені для Єлисаветграда посиленням соціального напруження на тлі військових кампаній та економічних ускладнень. Особливо великий неспокій охопив регіон після Жовтневого перевороту (1917). У період 1917–1919 років влада в місті неодноразово переходила із одних рук в інші (Українська Центральна Рада, австро-угорці, більшовики, Григор'єв, Денікін) — наприклад, протягом 2 місяців Єлисаветград був адмінцентром Землі УНР Низ, але з поразкою визвольних змагань українців по всій країні остаточно відійшов до більшовиків. Останні зайняли напівзруйнований Єлисаветград, значна частина мешканців якого у пошуках порятунку перебралася за місто. Під час громадянської війни та у перші роки радянської влади у Єлисаветграді були в обігу власні єлисаветградські гроші.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Радянські часи ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Від 1923 року місто — окружний центр УСРР. 1924 року місто перейменоване на Зинов'євськ, від 1932 року — у складі Одеської області, у грудні 1934 року перейменоване на Кірово, а разом з новим перейменуванням на Кіровоград у січні 1939 року стало обласним центром.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У радянські часи в місті було засновано багато нових навчальних закладів. Зокрема у квітні 1929 року в Зинов'євську було створено вечірній робітничий інститут сільськогосподарського машинобудування. На жаль, інститут проіснував недовго. 26 лютого 1933 року Народний комісаріат важкої промисловості СРСР видав наказ про його ліквідацію. Значну частину студентів ліквідованого інституту було переведено до організованого технікуму сільськогосподарського машинобудування. У травні 1956 року на базі Кіровоградського технікуму сільськогосподарського машинобудування було організовано вечірнє відділення Харківського політехнічного інституту. У 1962 році відбулася реорганізація Кіровоградського вечірнього відділення у філіал Харківського політехнічного інституту. 9 червня 1967 року було створено Кіровоградський інститут сільськогосподарського машинобудування (КІСМ).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1 жовтня 1930 року Рада Народних Комісарів УСРР прийняла постанову про відкриття у місті інституту народної освіти. 1933 року інститут реорганізується в педагогічний інститут з фізико-математичним і хіміко-біологічним факультетами зі строком навчання чотири роки. 1935 року на базі Кіровоградського педінституту утворюється учительський інститут з дворічним строком навчання. Одночасно продовжували навчання студенти II–IV курсів, які працювали за програмою педагогічного інституту. 1 вересня 1939 року поряд з учительським інститутом відновлюється і педагогічний інститут.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У роки Німецько-радянської війни від 5 серпня 1941 року місто було окуповане гітлерівськими військами. Місто було зайняте радянськими військами 8 січня 1944 року в результаті Кіровоградської наступальної операції.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За радянських часів у Кіровограді працював найбільший у СРСР виробник електричних друкарських машинок «Ятрань» — завод «Друкмаш».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Протягом 1960—1980-их років Кіровоград продовжував нарощувати економічну базу, а населення міста знову подвоїлося. У цей час була в цілому оформлена сучасна міська інфраструктура, а у 1970-х роках з будівництвом набережної Інгулу було вирішено давню проблему затоплення прибережної міської зони. У той же час були знищені деякі пам'ятки архітектури міста. Наприклад, при ремонті приміщення театру було знищене все внутрішнє оздоблення. При розширенні вулиці Великої Перспективної (тоді Карла Маркса) був підірваний будинок Заславського.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
== Кіровоград за незалежної України ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На початку 90-х років промисловість у місті занепадає, частково ж відбувається переорієнтація міської економіки. Так, припинила діяльність низка виробництв, зокрема — «Друкмаш», завод ім. Таратути, кондитерська фабрика, молокозавод. Фактично припинив роботу міський аеропорт. І хоча ці підприємства були приватизовані, нові власники не спромоглися налагодити їхню роботу за нових економічних умов та збанкрутували. В кінці 90-х років почалося пожвавлення діяльності приватних підприємців. Було побудовано нове підприємство з виробництва рослинних жирів та олій — Креатив. Модернізовано м'ясокомбінат Ятрань. Було відкрито нові магазини, аптеки, кількість робочих місць зросла. Окрім того, місто стало набувати кращого вигляду — як владою, так і підприємцями було зроблено ремонти фасадів деяких державних та приватних будівель.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У 2000-х в Кіровограді реалізується програма заходів з розбудови міста: здійснюється ремонт доріг, реконструкція музеїв та капітальний ремонт зовнішнього освітлення, доброустрій території колишньої фортеці Святої Єлисавети, комунальне господарство та підприємства міста придбали нову техніку, тролейбуси, автобуси, завершується газифікація приватного сектора, почали зводитись нові житлові та громадські будівлі, пожвавився економічний і торговельний сектор міста.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Фінансово-економічна криза в Україні наприкінці 2000-х років сильно вплинула на економіку Кіровограда — тенденції розвитку змінилися стагнаційними, що зачепили в тому числі й найуспішнішу промислову галузь міста — сільськогосподарське машинобудування.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Видатні люди Кіровограда ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Із Кіровоградом (Єлисаветградом) пов'язані імена цілої плеяди діячів культури, історії, спорту тощо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Одним із найвідоміших уродженців Єлисаветграда є Володимир Кирилович Винниченко (1880–1951), Голова Секретаріату Центральної Ради, пото́му Директорії УНР, знаний літератор і публіцист. Тут він навчався у місцевій гімназії, провів молоді роки. На його честь названо проспект у центрі Кіровограда.&lt;br /&gt;
[[Файл:Vynnychenko.jpg|міні|155пкс|Володимир Винниченко]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У Кіровограді (Єлисаветграді) починали свій творчий шлях українські письменники і драматурги Іван Карпенко-Карий та Юрій Яновський; музикант Генріх Нейгауз і композитор Юлій Мейтус, художник-авангардист Олександр Осмьоркін.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У середині 70-х років XIX століття у місті жив український композитор П. Ніщинський. А 1907 року в Єлисаветграді народився російський поет Арсеній Тарковський, батько режисера Андрія Тарковського.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У навчальних закладах міста навчались відомі в майбутньому політики та діячі культури:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
у 1958—63 роках Євген Марчук, майбутній прем'єр-міністр України, секретар РНБО, міністр оборони України — у Кіровоградському педагогічному інституті;&lt;br /&gt;
У 1960—1970-х роках Лідія Забіляста, народна артистка України, солістка Національної опери України (сопрано) та російський композитор і продюсер Ігор Крутой — у Кіровоградському музичному училищі.&lt;br /&gt;
Андрій Долуд — український військовий діяч, полковник Армії УНР.&lt;br /&gt;
Красовський Михайло Якович — старшина Дієвої Армії УНР.&lt;br /&gt;
Русанов Аркадій Васильович — полковник Армії УНР.&lt;br /&gt;
Рудик Григорій Опанасович (1912–1943)  — радянський військовий діяч.&lt;br /&gt;
Андрій Гуричев (1991–2015) — чемпіон світу з паверліфтингу, офіцер-розвідник, учасник АТО.[100]&lt;br /&gt;
Тельнов Євген Львович (1961–2015) — учасник АТО з батальйону «Донбас» (позивний «Усач»).&lt;br /&gt;
Єлисаветград як мультикультурне місто, де в умовах національної толерантності, співіснували представники багатьох культур, є батьківщиною і місцем зростання визначних діячів їхніх культур, зокрема тут народились російський прозаїк і драматург Юрій Олеша, польський композитор і педагог Кароль Шимановський, а також німецькомовний філософ-неокантіанець XIX століття Африкан Спір, відомий своїм великим впливом на Фрідріха Ніцше; у Єлисаветграді в родині своїх родичів Шимановських провів дитячі роки польський письменник Ярослав Івашкевич.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Пам'ятки архітектури і містобудування==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У Кіровограді значною мірою збереглася стара забудова (переважно 2-а пол. XIX століття), в тому числі низка культових споруд, рештки російських укріплень, єврейські квартали тощо.&lt;br /&gt;
[[Файл:Kirovograd-rada.jpg|thumbnail|праворуч|170пкс|Кіровоградська мерія]]&lt;br /&gt;
Вже з кінця XVIII ст. місто забудовувалось спорудами у стилі класицизму (неокласицизму), однак притаманною са́ме Єлисаветграду стало панування наприкінці XIX — на початку ХХ століття стилю модерн, як у житловій, так і громадській архітектурі. Значною мірою архітектурне обличчя Кіровограда визначали робочі квартали.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Видне місце у композиційній будові центру міста займала Успенська церква, що була знищена комуністами після Другої світової війни. Зараз на її місці знаходиться мерія.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За СРСР Кіровоград був забудований багатоповерховими адміністративними, громадськими та житловими будинками. У 1970-х роках успіхом місцевих інженерів та будівничих стала реалізація проекту з упорядкування і забудови міської набережної річки Інгул[98].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У 2000-х, після тривалої економічної кризи, в місті відновилась сфера капітального будівництва.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У надбанні нашого міста безліч історико-культурних та культових пам'яток:&lt;br /&gt;
*Кафедральний собор Різдва Богородиці (Грецька церква), 1805-12 роки;&lt;br /&gt;
*залишки Єлисаветинської фортеці;&lt;br /&gt;
*комплекс будівель військового містечка (кін. 1840-х — поч. 1850-х років).&lt;br /&gt;
*Спасо-Преображенський собор (пам'ятка архітектури XVIII—XIX ст.ст.);&lt;br /&gt;
*Свято-Покровська церква, 1850—75 роки.&lt;br /&gt;
*Велика хоральна синагога, 1853 рік.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Таблиця &amp;quot;Найважливіші події на території рідного краю&amp;quot;==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;TABLE BORDER&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;TH&amp;gt; Дата         &amp;lt;/TH&amp;gt; &amp;lt;TH&amp;gt;   Історична подія   &amp;lt;/TH&amp;gt; &lt;br /&gt;
 &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &amp;lt;TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;TD  height=26px;&amp;gt;1754   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;Заснування Фортеці Святої Єлисавети     &amp;lt;/TD&amp;gt; &lt;br /&gt;
 &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt; 1829–1864      &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;Єлисаветград - центр військових поселень у Пд. Україні.    &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;1880 – 1922      &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;«Золота доба» Єлисаветграда.    &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;1897       &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;в Єлисаветграді відкрито перший електричний трамвай.   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;1923       &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;місто — окружний центр УСРР.   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;1924       &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;Єлисавеград переіменовано на Зінов’євськ.   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;1934       &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;Зінов’євськ переіменовано на Кірово.   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;10 січня 1939       &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;місто отримує назву Кіровоград і стає обласним центром.   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;5 серпня 1941      &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;місто окуповане гітлерівськими військами.   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;8 січня1944     &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;Кіровоград звільнено від німецьких окупантів в          &lt;br /&gt;
                                     результаті Кіровоградської наступальної операції.   &amp;lt;/TD&amp;gt; &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;2000-ті     &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;в Кіровограді реалізується програма заходів з розбудови міста: здійснюється ремонт доріг, реконструкція музеїв та капітальний ремонт  зовнішнього освітлення.   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/TABLE&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Рідний Кіровоград на карті України  [http://google.com.ua Google]==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Крвгрд.jpeg|1200px|thumb|center|]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:800px-Кіровоград.jpg|right|600px|]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==''' '''&amp;lt;font color='#00008B' size3&amp;gt;Ресурси, ознайомлювальні матеріали:&amp;lt;/font&amp;gt;''' '''==&lt;br /&gt;
*Посилання на презентацію  у '''Google Диск'''; [https://docs.google.com/presentation/d/1vfhmJzID02j-hZ7-BNZqwVIF9NRgnQi7Xz-F744MGAQ/edit?usp=sharing]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на власний фотоальбом у  '''Google Диск'''; &lt;br /&gt;
*Посилання на власний блог у [http://www.blogger.com Blogger];&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на добірку відеоматеріалів;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на опитування або анкету у '''Google Форми''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на спільний груповий постер.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Сторінка проекту [[Проект &amp;quot;Моє рідне місто або село&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>4076702</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:4076702</id>
		<title>Користувач:4076702</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:4076702"/>
				<updated>2015-12-01T22:17:44Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;4076702: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''&amp;lt;font color='red' size=6&amp;gt;Ярченко Ірина Володимирівна&amp;lt;/font&amp;gt;'''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Про себе ==&lt;br /&gt;
студентка&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Мої інтереси ==&lt;br /&gt;
музика,іноземні мови&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Мої проекти==&lt;br /&gt;
[[&amp;quot;Моє рідне місто або село&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Мої роботи ==&lt;br /&gt;
[[Улюблене місто Кіровоград]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>4076702</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22%D0%9C%D0%BE%D1%94_%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%B0%D0%B1%D0%BE_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%BE%22_%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%BF%D0%B8_102_(%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B5%D1%82_%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BC%D0%BE%D0%B2),_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%87_%D0%9A%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D1%96%D0%B9_%D0%92.%D0%92.</id>
		<title>Сторінка проекту &quot;Моє рідне місто або село&quot; групи 102 (факультет іноземних мов), викладач Копотій В.В.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22%D0%9C%D0%BE%D1%94_%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%B0%D0%B1%D0%BE_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%BE%22_%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%BF%D0%B8_102_(%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B5%D1%82_%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BC%D0%BE%D0%B2),_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%87_%D0%9A%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D1%96%D0%B9_%D0%92.%D0%92."/>
				<updated>2015-12-01T22:10:38Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;4076702: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&amp;lt;center&amp;gt;&amp;lt;h1&amp;gt;&amp;lt;b&amp;gt;&amp;lt;font face=&amp;quot;Monotype Corsiva&amp;quot; color=&amp;quot;OrangeRed &amp;quot;&amp;gt;Список учасників із групи 101 в вигляді посилань на персональні cторінки&amp;lt;/font&amp;gt;&amp;lt;/b&amp;gt;&amp;lt;/h1&amp;gt;&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== [[Користувач:3980037| Козенець Дар'я]] ==&lt;br /&gt;
[[Олександрія - моє рідне місто]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== [[Користувач:4076702| Ярченко Ірина]] ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Улюблене місто Кіровоград]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Повернутися на сторінку''' [[Моє рідне місто або село]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>4076702</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A3%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%9A%D1%96%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4</id>
		<title>Улюблене місто Кіровоград</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A3%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%9A%D1%96%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4"/>
				<updated>2015-12-01T22:07:23Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;4076702: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''''&amp;lt;font color='#900020' size=4&amp;gt;Батьківщина для кожного з нас бере початок від тепла рідної домівки, тихої материнської пісні, чистої рідної мови. І хоч би де ми не перебували, куди б не пролягли наші нелегкі життєві дороги, ми завжди, хоча б у думках, повертаємось до рідних місць.&amp;lt;/font&amp;gt;'''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*А ви знаєте історію рідного Кіровограда?? &lt;br /&gt;
*Які відомі люди - Ваші земляки?&lt;br /&gt;
*Які історичні події пов'язані із вашим рідним містом? &lt;br /&gt;
*Які визначні події, явища і процеси відбувалися на території Кіровограда? &lt;br /&gt;
*Якими пам’ятками археології, історії, архітектури і містобудування, монументального мистецтва багате наше місто?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''&amp;lt;font color='blue' size=3&amp;gt;Аби знайти відповіді на ці та інші запитання, пропонуємо вам ознайомитися з матеріалами, розташованими на даному сайті.&amp;lt;/font&amp;gt;'''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Назва та історія міста ==&lt;br /&gt;
[[Файл:1948.jpg|thumbnail|ліворуч|170пкс|Пам'ятник Кірову, встановлений у 1937, демонтований у 2014 році. Фото 1948 року (скульптор: Манізер)]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Починаючи від 10 січня 1939 року, місто має назву ''Кіровоград'', дану на честь радянського політичного діяча Сергія Кірова, який за життя ніколи у ньому не був і жодним чином із ним не пов'язаний.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У попередні роки Кіровоград мав такі назви:&lt;br /&gt;
* 10 (21) лютого [[1784]]&amp;amp;nbsp;— [[7 серпня]] [[1924]]&amp;amp;nbsp;— '''Єлисаветград''';&lt;br /&gt;
* [[7 серпня]] [[1924]]&amp;amp;nbsp;— [[27 грудня]] [[1934]] року&amp;amp;nbsp;— '''Зінов'євськ'''&lt;br /&gt;
* [[27 грудня]] [[1934]]&amp;amp;nbsp;— [[10 січня]] [[1939]] року&amp;amp;nbsp;— '''Кірово''';&lt;br /&gt;
* від [[10 січня]] [[1939]] року&amp;amp;nbsp;— '''Кіровоград'''.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Місто, відоме зараз під назвою Кіровоград, розвинулося усередині XVIII століття як продукт агломерації сільських та військових поселень. У освоєнні краю відіграли роль сербські переселенці, спеціально запрошені російською владою (Нова Сербія).&lt;br /&gt;
Згодом поруч із цими селами та слободами була збудована фортеця св. Єлисавети, первинно розташована на високому правому (західному) березі Інгулу. У подальшому вона планомірно забудовувалося й поповнювалась переселенцями, чим створювався образ «нового» міста, протиставлений хаотично розвинутим давнішим поселенням. Так, від 1764 року Фортеця св. Єлисавети стала осередком Єлисаветинської провінції Новоросійської губернії, а вже за декілька років фортеця містечка відіграла непересічне значення у російсько-турецькій війні 1768–1774, що не тільки перегрупувала розклад сил у регіоні, а й непрямо спричинилася до ліквідації Запорозької Січі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У 1784–1795 роки Єлисаветград — центр Єлисаветградського повіту Катеринославського намісництва, 1795–1797 — Вознесенського намісництва, 1797–1801 — повітове місто Новоросійської губернії, у 1802 році — Миколаївської губернії, у 1803–1828 — Херсонської губернії, а у період 1829–1864 років — центр військових поселень у Південній Україні (у місті виникло військове містечко), нарешті від 1865 року — знову повітовий центр Херсонської губернії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У 1880 році Я. Гордін організував у Єлисаветграді Духовно-біблейське братство, яке мало на меті провести реформу єврейського побуту та релігії[11].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Фактично цей час — 3-я третина XIX — початок XX століття став «золотою добою» Єлисаветграда. Більшість цього часу припало на урядування в місті міського голови Олександра Пашутіна (1878–1905).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Економічне зростання міста йшло паралельно із культурним розвитком. Так, у Єлисаветграді швидко розвивались ринкові капіталістичні відносини, перш за все, в аграрному секторі. Значну роль для економіки міста мало введення в експлуатацію залізниці Харків—Єлисаветград—Одеса (1868–1869), за лічені роки місто з аграрного перетворилось на аграрно-промислове. Зводились майстерні і заводи з ремонту й виробництва сільськогосподарської і супутньої техніки, зокрема, епохальним став запуск 1874 року підприємства англійців Братів Ельворті, яке перетворилося на флагман місцевої промисловості ВАТ «Червона зірка».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Місто відразу ж за столичними містами імперії запустило своїми вулицями електричний трамвай, телефонну станцію, телеграф, водогін (у 1893 році), а на кінець століття тут діяло понад 20 гімназій, училищ, семінарій, чоловічі та жіночі школи, зокрема і перший (від 1870 року) заклад середньої освіти в місті Єлисаветградське земське реальне училище. Єлисаветград активно розбудовувався, набувши європейського вигляду, а 1882 року став «колискою української драматургії» — в місті відкрився перший український професійний театр, у якому працювали видатні українські культурні діячі Марко Кропивницький, Іван Карпенко-Карий, Марія Заньковецька, Микола Садовський тощо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1897 року в Єлисаветграді відкрито електричний трамвай.&lt;br /&gt;
[[Файл:Кіровоград трамвай.jpeg|200px|ліворуч|thumb|Єлисаветградський електричний трамвай.]]&lt;br /&gt;
Перші десятиліття ХХ століття були позначені для Єлисаветграда посиленням соціального напруження на тлі військових кампаній та економічних ускладнень. Особливо великий неспокій охопив регіон після Жовтневого перевороту (1917). У період 1917–1919 років влада в місті неодноразово переходила із одних рук в інші (Українська Центральна Рада, австро-угорці, більшовики, Григор'єв, Денікін) — наприклад, протягом 2 місяців Єлисаветград був адмінцентром Землі УНР Низ, але з поразкою визвольних змагань українців по всій країні остаточно відійшов до більшовиків. Останні зайняли напівзруйнований Єлисаветград, значна частина мешканців якого у пошуках порятунку перебралася за місто. Під час громадянської війни та у перші роки радянської влади у Єлисаветграді були в обігу власні єлисаветградські гроші.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Радянські часи ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Від 1923 року місто — окружний центр УСРР. 1924 року місто перейменоване на Зинов'євськ, від 1932 року — у складі Одеської області, у грудні 1934 року перейменоване на Кірово, а разом з новим перейменуванням на Кіровоград у січні 1939 року стало обласним центром.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У радянські часи в місті було засновано багато нових навчальних закладів. Зокрема у квітні 1929 року в Зинов'євську було створено вечірній робітничий інститут сільськогосподарського машинобудування. На жаль, інститут проіснував недовго. 26 лютого 1933 року Народний комісаріат важкої промисловості СРСР видав наказ про його ліквідацію. Значну частину студентів ліквідованого інституту було переведено до організованого технікуму сільськогосподарського машинобудування. У травні 1956 року на базі Кіровоградського технікуму сільськогосподарського машинобудування було організовано вечірнє відділення Харківського політехнічного інституту. У 1962 році відбулася реорганізація Кіровоградського вечірнього відділення у філіал Харківського політехнічного інституту. 9 червня 1967 року було створено Кіровоградський інститут сільськогосподарського машинобудування (КІСМ).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1 жовтня 1930 року Рада Народних Комісарів УСРР прийняла постанову про відкриття у місті інституту народної освіти. 1933 року інститут реорганізується в педагогічний інститут з фізико-математичним і хіміко-біологічним факультетами зі строком навчання чотири роки. 1935 року на базі Кіровоградського педінституту утворюється учительський інститут з дворічним строком навчання. Одночасно продовжували навчання студенти II–IV курсів, які працювали за програмою педагогічного інституту. 1 вересня 1939 року поряд з учительським інститутом відновлюється і педагогічний інститут.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У роки Німецько-радянської війни від 5 серпня 1941 року місто було окуповане гітлерівськими військами. Місто було зайняте радянськими військами 8 січня 1944 року в результаті Кіровоградської наступальної операції.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За радянських часів у Кіровограді працював найбільший у СРСР виробник електричних друкарських машинок «Ятрань» — завод «Друкмаш».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Протягом 1960—1980-их років Кіровоград продовжував нарощувати економічну базу, а населення міста знову подвоїлося. У цей час була в цілому оформлена сучасна міська інфраструктура, а у 1970-х роках з будівництвом набережної Інгулу було вирішено давню проблему затоплення прибережної міської зони. У той же час були знищені деякі пам'ятки архітектури міста. Наприклад, при ремонті приміщення театру було знищене все внутрішнє оздоблення. При розширенні вулиці Великої Перспективної (тоді Карла Маркса) був підірваний будинок Заславського.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
== Кіровоград за незалежної України ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На початку 90-х років промисловість у місті занепадає, частково ж відбувається переорієнтація міської економіки. Так, припинила діяльність низка виробництв, зокрема — «Друкмаш», завод ім. Таратути, кондитерська фабрика, молокозавод. Фактично припинив роботу міський аеропорт. І хоча ці підприємства були приватизовані, нові власники не спромоглися налагодити їхню роботу за нових економічних умов та збанкрутували. В кінці 90-х років почалося пожвавлення діяльності приватних підприємців. Було побудовано нове підприємство з виробництва рослинних жирів та олій — Креатив. Модернізовано м'ясокомбінат Ятрань. Було відкрито нові магазини, аптеки, кількість робочих місць зросла. Окрім того, місто стало набувати кращого вигляду — як владою, так і підприємцями було зроблено ремонти фасадів деяких державних та приватних будівель.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У 2000-х в Кіровограді реалізується програма заходів з розбудови міста: здійснюється ремонт доріг, реконструкція музеїв та капітальний ремонт зовнішнього освітлення, доброустрій території колишньої фортеці Святої Єлисавети, комунальне господарство та підприємства міста придбали нову техніку, тролейбуси, автобуси, завершується газифікація приватного сектора, почали зводитись нові житлові та громадські будівлі, пожвавився економічний і торговельний сектор міста.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Фінансово-економічна криза в Україні наприкінці 2000-х років сильно вплинула на економіку Кіровограда — тенденції розвитку змінилися стагнаційними, що зачепили в тому числі й найуспішнішу промислову галузь міста — сільськогосподарське машинобудування.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Видатні люди Кіровограда ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Із Кіровоградом (Єлисаветградом) пов'язані імена цілої плеяди діячів культури, історії, спорту тощо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Одним із найвідоміших уродженців Єлисаветграда є Володимир Кирилович Винниченко (1880–1951), Голова Секретаріату Центральної Ради, пото́му Директорії УНР, знаний літератор і публіцист. Тут він навчався у місцевій гімназії, провів молоді роки. На його честь названо проспект у центрі Кіровограда.&lt;br /&gt;
[[Файл:Vynnychenko.jpg|міні|155пкс|Володимир Винниченко]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У Кіровограді (Єлисаветграді) починали свій творчий шлях українські письменники і драматурги Іван Карпенко-Карий та Юрій Яновський; музикант Генріх Нейгауз і композитор Юлій Мейтус, художник-авангардист Олександр Осмьоркін.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У середині 70-х років XIX століття у місті жив український композитор П. Ніщинський. А 1907 року в Єлисаветграді народився російський поет Арсеній Тарковський, батько режисера Андрія Тарковського.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У навчальних закладах міста навчались відомі в майбутньому політики та діячі культури:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
у 1958—63 роках Євген Марчук, майбутній прем'єр-міністр України, секретар РНБО, міністр оборони України — у Кіровоградському педагогічному інституті;&lt;br /&gt;
У 1960—1970-х роках Лідія Забіляста, народна артистка України, солістка Національної опери України (сопрано) та російський композитор і продюсер Ігор Крутой — у Кіровоградському музичному училищі.&lt;br /&gt;
Андрій Долуд — український військовий діяч, полковник Армії УНР.&lt;br /&gt;
Красовський Михайло Якович — старшина Дієвої Армії УНР.&lt;br /&gt;
Русанов Аркадій Васильович — полковник Армії УНР.&lt;br /&gt;
Рудик Григорій Опанасович (1912–1943)  — радянський військовий діяч.&lt;br /&gt;
Андрій Гуричев (1991–2015) — чемпіон світу з паверліфтингу, офіцер-розвідник, учасник АТО.[100]&lt;br /&gt;
Тельнов Євген Львович (1961–2015) — учасник АТО з батальйону «Донбас» (позивний «Усач»).&lt;br /&gt;
Єлисаветград як мультикультурне місто, де в умовах національної толерантності, співіснували представники багатьох культур, є батьківщиною і місцем зростання визначних діячів їхніх культур, зокрема тут народились російський прозаїк і драматург Юрій Олеша, польський композитор і педагог Кароль Шимановський, а також німецькомовний філософ-неокантіанець XIX століття Африкан Спір, відомий своїм великим впливом на Фрідріха Ніцше; у Єлисаветграді в родині своїх родичів Шимановських провів дитячі роки польський письменник Ярослав Івашкевич.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Пам'ятки архітектури і містобудування==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У Кіровограді значною мірою збереглася стара забудова (переважно 2-а пол. XIX століття), в тому числі низка культових споруд, рештки російських укріплень, єврейські квартали тощо.&lt;br /&gt;
[[Файл:Kirovograd-rada.jpg|thumbnail|праворуч|170пкс|Кіровоградська мерія]]&lt;br /&gt;
Вже з кінця XVIII ст. місто забудовувалось спорудами у стилі класицизму (неокласицизму), однак притаманною са́ме Єлисаветграду стало панування наприкінці XIX — на початку ХХ століття стилю модерн, як у житловій, так і громадській архітектурі. Значною мірою архітектурне обличчя Кіровограда визначали робочі квартали.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Видне місце у композиційній будові центру міста займала Успенська церква, що була знищена комуністами після Другої світової війни. Зараз на її місці знаходиться мерія.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За СРСР Кіровоград був забудований багатоповерховими адміністративними, громадськими та житловими будинками. У 1970-х роках успіхом місцевих інженерів та будівничих стала реалізація проекту з упорядкування і забудови міської набережної річки Інгул[98].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У 2000-х, після тривалої економічної кризи, в місті відновилась сфера капітального будівництва.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У надбанні нашого міста безліч історико-культурних та культових пам'яток:&lt;br /&gt;
*Кафедральний собор Різдва Богородиці (Грецька церква), 1805-12 роки;&lt;br /&gt;
*залишки Єлисаветинської фортеці;&lt;br /&gt;
*комплекс будівель військового містечка (кін. 1840-х — поч. 1850-х років).&lt;br /&gt;
*Спасо-Преображенський собор (пам'ятка архітектури XVIII—XIX ст.ст.);&lt;br /&gt;
*Свято-Покровська церква, 1850—75 роки.&lt;br /&gt;
*Велика хоральна синагога, 1853 рік.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Таблиця &amp;quot;Найважливіші події на території рідного краю&amp;quot;==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;TABLE BORDER&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;TH&amp;gt; Дата         &amp;lt;/TH&amp;gt; &amp;lt;TH&amp;gt;   Історична подія   &amp;lt;/TH&amp;gt; &lt;br /&gt;
 &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &amp;lt;TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;TD  height=26px;&amp;gt;1754   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;Заснування Фортеці Святої Єлисавети     &amp;lt;/TD&amp;gt; &lt;br /&gt;
 &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt; 1829–1864      &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;Єлисаветград - центр військових поселень у Пд. Україні.    &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;1880 – 1922      &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;«Золота доба» Єлисаветграда.    &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;1897       &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;в Єлисаветграді відкрито перший електричний трамвай.   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;1923       &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;місто — окружний центр УСРР.   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;1924       &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;Єлисавеград переіменовано на Зінов’євськ.   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;1934       &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;Зінов’євськ переіменовано на Кірово.   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;10 січня 1939       &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;місто отримує назву Кіровоград і стає обласним центром.   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;5 серпня 1941      &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;місто окуповане гітлерівськими військами.   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;8 січня1944     &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;Кіровоград звільнено від німецьких окупантів в          &lt;br /&gt;
                                     результаті Кіровоградської наступальної операції.   &amp;lt;/TD&amp;gt; &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;2000-ті     &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;в Кіровограді реалізується програма заходів з розбудови міста: здійснюється ремонт доріг, реконструкція музеїв та капітальний ремонт  зовнішнього освітлення.   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/TABLE&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Рідний Кіровоград на карті України  [http://google.com.ua Google]==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Крвгрд.jpeg|1200px|thumb|center|]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:800px-Кіровоград.jpg|right|600px|]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==''' '''&amp;lt;font color='#00008B' size3&amp;gt;Ресурси, ознайомлювальні матеріали:&amp;lt;/font&amp;gt;''' '''==&lt;br /&gt;
*Посилання на презентацію  у '''Google Диск'''; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на власний фотоальбом у  '''Google Диск'''; &lt;br /&gt;
*Посилання на власний блог у [http://www.blogger.com Blogger];&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на добірку відеоматеріалів;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на опитування або анкету у '''Google Форми''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на спільний груповий постер.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Сторінка проекту [[Проект &amp;quot;Моє рідне місто або село&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>4076702</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A3%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%9A%D1%96%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4</id>
		<title>Улюблене місто Кіровоград</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A3%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%9A%D1%96%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4"/>
				<updated>2015-12-01T22:04:00Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;4076702: Замінено вміст на «  {{subst:Шаблон:Сторінка проекту &amp;quot;Моє рідне місто або село&amp;quot;}}»&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На цьому місці розмість статтю, у якій висвітліть свій досвід та враження, знайдені матеріали з історії рідного міста або села. Також у статтю добавте посилання на документи, що Ви створили і завантажили у різних ресурсах,  таблицю (зразок поданий у завданні та нижче) та фотографії рідного краю. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При складанні висновків до статті враховуйте, що задача роботи у проекті, дати відповіді на такі запитання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*А ви знаєте історію рідного села? &lt;br /&gt;
*Які відомі люди Ваші земляки?&lt;br /&gt;
*Які історичні події пов'язані із вашим рідним селом? &lt;br /&gt;
*Які визначні події, явища і процеси відбувалися на території краю? &lt;br /&gt;
*Якими пам’ятками археології, історії, архітектури і містобудування, монументального мистецтва багате Ваше рідне місто? &lt;br /&gt;
*Якими пам’ятками природи багатий рідний край?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Рідне місто або село на карті України  [http://google.com.ua Google] ПБ.GIF==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Таблиця &amp;quot;Найважливіші події на території рідного краю&amp;quot;==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;TABLE BORDER=1&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;TH&amp;gt; Дата         &amp;lt;/TH&amp;gt; &amp;lt;TH&amp;gt;   Історична подія   &amp;lt;/TH&amp;gt; &lt;br /&gt;
 &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &amp;lt;TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;TD  height=24px;&amp;gt;   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;     &amp;lt;/TD&amp;gt; &lt;br /&gt;
 &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;       &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;    &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;      &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;    &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;       &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;       &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;       &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;       &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;       &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;      &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;     &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;   &amp;lt;/TD&amp;gt; &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;     &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;     &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/TABLE&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:Photo 5.jpg|right|450px|]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=='''Ресурси:'''==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на презентацію  у '''Google Диск'''; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на власний фотоальбом у  '''Google Диск'''; &lt;br /&gt;
*Посилання на власний блог у [http://www.blogger.com Blogger];&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на добірку відеоматеріалів;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на опитування або анкету у '''Google Форми''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на спільний груповий постер.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Сторінка проекту [[Проект &amp;quot;Моє рідне місто або село&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>4076702</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:4076702</id>
		<title>Користувач:4076702</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:4076702"/>
				<updated>2015-12-01T21:59:39Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;4076702: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''&amp;lt;font color='red' size=6&amp;gt;Ярченко Ірина Ігорівна&amp;lt;/font&amp;gt;'''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Про себе ==&lt;br /&gt;
студентка&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Мої інтереси ==&lt;br /&gt;
музика,іноземні мови&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Мої проекти==&lt;br /&gt;
[[&amp;quot;Моє рідне місто або село&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Мої роботи ==&lt;br /&gt;
[[Улюблене місто Кіровоград]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>4076702</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A3%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%9A%D1%96%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4</id>
		<title>Улюблене місто Кіровоград</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A3%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%9A%D1%96%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4"/>
				<updated>2015-12-01T21:53:40Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;4076702: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кіровоград (до 1924 року — Єлисаветград, у 1924–1934 роках — Зінов'євськ, у 1934–1939 роках — Кірово) — місто в Україні, адміністративний центр Кіровоградської області, центр Кіровоградського району; промисловий і культурний осередок у центрі країни; вузол автошляхів, залізнична станція, аеропорт.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кіровоград розташований у межах Придніпровської височини, на берегах ріки Інгул, при впаданні в неї менших річок — Сугоклії та Біянки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Утворення у середині XVIII століття міста пов'язане з будівництвом фортеці святої Єлисавети. Місто пережило у середині XIX — на початку ХХ століть «золоту еру» — розвивалась промисловість, розбудовувалась міська інфраструктура, розквітла культура, зокрема тут був відкритий перший український професійний театр. У 1939 році місто стало центром Кіровоградської області. Нині промисловий комплекс Кіровограда налічує понад 70 підприємств. Місто має розвинену соціальну інфраструктуру, численні заклади освіти й культури зі сталими багатими традиціями.&lt;br /&gt;
Геологічна будова території Кіровограда зумовлена його розташуванням на площі Українського кристалічного щита та його структурної одиниці — Кіровоградського тектонічного блоку, в основі якого лежить давній докембрійський фундамент, складений гранітами, гнейсами, чарнокітами, габро-лабрадоритами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ґрунти — чорноземи звичайні, глибокі мало- і середньогумусні на лесових породах. Мають високу природну родючість, хоч в орному шарі розпушені і частково втратили в минулому грудкувату структуру.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Корисні копалини на території і в околицях Кіровограда представлені, перш за все, будівельною сировиною. Відомими є Кіровоградські родовище вогнетривких глин і гранітне родовище, розташоване на правому березі ріки Сугоклії. Енергетичні запаси надр міста представлені покладами бурого вугілля (Балашівсько-Кіровоградське родовище) та урану. Є поклади високоякісного піску, придатного для виробництва скла.&lt;br /&gt;
Починаючи від 10 січня 1939 року, місто має назву Кіровоград, дану на честь російського радянського політичного діяча Сергія Кірова, який за життя ніколи у ньому не був і жодним чином із ним не пов'язаний.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У попередні роки Кіровоград мав такі назви:&lt;br /&gt;
10 (21) лютого 1784 — 7 серпня 1924 — Єлисаветград;&lt;br /&gt;
7 серпня 1924 — 27 грудня 1934 — Зінов'євськ&lt;br /&gt;
27 грудня 1934 — 10 січня 1939 — Кірово;&lt;br /&gt;
від 10 січня 1939 року — Кіровоград.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Існують версії, що у XVIII ст. місто також носило назву Єлисавет, проте в історичній довідці на сайті міської ради цей факт не згадується.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Оскільки Григорій Зінов'єв вважався ворогом народу, у радянських джерелах часто назва «Зінов'євськ» не згадувалася. У них писали, що місто називалося Єлисаветградом до 1934 року.&lt;br /&gt;
На виконання Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів та заборону пропаганди їхньої символіки» Кіровоградська міська рада 28 жовтня 2015 року направила до Верховної Ради пропозиції щодо перейменування міста. Було запропоновано 7 варіантів назв: Єлисаветград, Інгульськ, Златопіль, Кропивницький, Благомир, Ексампей та Козацький.&lt;br /&gt;
В межах та околицях сучасного Кіровограда є значна кількість пам'яток археології. На території сучасного міста знаходилась велика кількість курганів, поховань. Розкопувати кургани починає перший очільник Новоросійської губернії Олександр Мельгунов. У кінці 19-го на початку 20-го століть дослідженнями займається краєзнавець Павло Рябков. Цікаві знахідки виявлено у кінці 20-го на початку 21-го століть. Зокрема, в долині Інгулу знайдено викопні пам'ятки, що засвідчують перебування людини в околицях сучасного Кіровограда з часів середнього палеоліту (доба мустьє). Також знайдено пам'ятки середньостогівської культури, пізньоямної культури, катакомбної культури, пам'ятки епохи бронзи.&lt;br /&gt;
Так, у 2004 році був виявлений практично не пошкоджений дерев'яний човен у ході розкопок на кіровоградській вулиці Космонавта Попова.&lt;br /&gt;
На території, до якої входила територія сучасного міста, в різні часи перебували кіммерійці, скіфи, сармати. Згодом на зміну прийшли тюркомовні племена гунів, обрів, хозарів, угрів та печенігів, слов'янське плем'я уличів (угличів).&lt;br /&gt;
У XVI — 1-й половині XVIII століть землі сучасного Кіровограда і прилеглих територій були володіннями Запорозької Січі. Тут існували розрізнені зимівники запорізьких козаків: слободи та хутори. Мешканці поселень селились на свій страх і ризик, оскільки знаходились на незахищених прикордонних землях. Колонізаторство Задніпровських місць, а саме так тоді називались землі між Дніпром та Південним Бугом, почалося козаками Миргородського та Полтавського полків наприкінці 17-го – на початку 18-го століття.&lt;br /&gt;
До 1751 року за версіями краєзнавців на території сучасного Кіровограда існували слободи, засновані козаками: Кущівка (увійшла до складу міста у 19 ст.), Завадівка, Інгульська слобода, яка пізніше злилась з Лелеківкою (всі увійшли до складу міста у 20-му ст.) та Знаменська слобода, заснована старообрядцями.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:01-12-2015 22-54-12.jpg|міні]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Таблиця &amp;quot;Найважливіші події на території рідного краю&amp;quot;==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;TABLE BORDER=1&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;TH&amp;gt; Дата         &amp;lt;/TH&amp;gt; &amp;lt;TH&amp;gt;   Історична подія   &amp;lt;/TH&amp;gt; &lt;br /&gt;
 &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &amp;lt;TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;TD  height=24px;&amp;gt;  1939 &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;  Назва Кіровоград   &amp;lt;/TD&amp;gt; &lt;br /&gt;
 &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;   2005    &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;    &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;      &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;    &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;       &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;       &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;       &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;       &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;       &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;      &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;     &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;   &amp;lt;/TD&amp;gt; &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;     &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;     &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/TABLE&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:Photo 5.jpg|right|450px|]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=='''Ресурси:'''==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на презентацію  у '''Google Диск''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на власний фотоальбом у  '''Google Диск''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на власний блог у [http://www.blogger.com Blogger];&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на добірку відеоматеріалів;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на опитування або анкету у '''Google Форми''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на спільний груповий постер.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Сторінка проекту [[Проект &amp;quot;Моє рідне місто або село&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>4076702</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:01-12-2015_22-54-12.jpg</id>
		<title>Файл:01-12-2015 22-54-12.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:01-12-2015_22-54-12.jpg"/>
				<updated>2015-12-01T21:52:55Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;4076702: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>4076702</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A3%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%9A%D1%96%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4</id>
		<title>Улюблене місто Кіровоград</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A3%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%9A%D1%96%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4"/>
				<updated>2015-12-01T20:51:17Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;4076702: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кіровоград (до 1924 року — Єлисаветград, у 1924–1934 роках — Зінов'євськ, у 1934–1939 роках — Кірово) — місто в Україні, адміністративний центр Кіровоградської області, центр Кіровоградського району; промисловий і культурний осередок у центрі країни; вузол автошляхів, залізнична станція, аеропорт.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кіровоград розташований у межах Придніпровської височини, на берегах ріки Інгул, при впаданні в неї менших річок — Сугоклії та Біянки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Утворення у середині XVIII століття міста пов'язане з будівництвом фортеці святої Єлисавети. Місто пережило у середині XIX — на початку ХХ століть «золоту еру» — розвивалась промисловість, розбудовувалась міська інфраструктура, розквітла культура, зокрема тут був відкритий перший український професійний театр. У 1939 році місто стало центром Кіровоградської області. Нині промисловий комплекс Кіровограда налічує понад 70 підприємств. Місто має розвинену соціальну інфраструктуру, численні заклади освіти й культури зі сталими багатими традиціями.&lt;br /&gt;
Геологічна будова території Кіровограда зумовлена його розташуванням на площі Українського кристалічного щита та його структурної одиниці — Кіровоградського тектонічного блоку, в основі якого лежить давній докембрійський фундамент, складений гранітами, гнейсами, чарнокітами, габро-лабрадоритами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ґрунти — чорноземи звичайні, глибокі мало- і середньогумусні на лесових породах. Мають високу природну родючість, хоч в орному шарі розпушені і частково втратили в минулому грудкувату структуру.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Корисні копалини на території і в околицях Кіровограда представлені, перш за все, будівельною сировиною. Відомими є Кіровоградські родовище вогнетривких глин і гранітне родовище, розташоване на правому березі ріки Сугоклії. Енергетичні запаси надр міста представлені покладами бурого вугілля (Балашівсько-Кіровоградське родовище) та урану. Є поклади високоякісного піску, придатного для виробництва скла.&lt;br /&gt;
Починаючи від 10 січня 1939 року, місто має назву Кіровоград, дану на честь російського радянського політичного діяча Сергія Кірова, який за життя ніколи у ньому не був і жодним чином із ним не пов'язаний.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У попередні роки Кіровоград мав такі назви:&lt;br /&gt;
10 (21) лютого 1784 — 7 серпня 1924 — Єлисаветград;&lt;br /&gt;
7 серпня 1924 — 27 грудня 1934 — Зінов'євськ&lt;br /&gt;
27 грудня 1934 — 10 січня 1939 — Кірово;&lt;br /&gt;
від 10 січня 1939 року — Кіровоград.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Існують версії, що у XVIII ст. місто також носило назву Єлисавет, проте в історичній довідці на сайті міської ради цей факт не згадується.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Оскільки Григорій Зінов'єв вважався ворогом народу, у радянських джерелах часто назва «Зінов'євськ» не згадувалася. У них писали, що місто називалося Єлисаветградом до 1934 року.&lt;br /&gt;
На виконання Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів та заборону пропаганди їхньої символіки» Кіровоградська міська рада 28 жовтня 2015 року направила до Верховної Ради пропозиції щодо перейменування міста. Було запропоновано 7 варіантів назв: Єлисаветград, Інгульськ, Златопіль, Кропивницький, Благомир, Ексампей та Козацький.&lt;br /&gt;
В межах та околицях сучасного Кіровограда є значна кількість пам'яток археології. На території сучасного міста знаходилась велика кількість курганів, поховань. Розкопувати кургани починає перший очільник Новоросійської губернії Олександр Мельгунов. У кінці 19-го на початку 20-го століть дослідженнями займається краєзнавець Павло Рябков. Цікаві знахідки виявлено у кінці 20-го на початку 21-го століть. Зокрема, в долині Інгулу знайдено викопні пам'ятки, що засвідчують перебування людини в околицях сучасного Кіровограда з часів середнього палеоліту (доба мустьє). Також знайдено пам'ятки середньостогівської культури, пізньоямної культури, катакомбної культури, пам'ятки епохи бронзи.&lt;br /&gt;
Так, у 2004 році був виявлений практично не пошкоджений дерев'яний човен у ході розкопок на кіровоградській вулиці Космонавта Попова.&lt;br /&gt;
На території, до якої входила територія сучасного міста, в різні часи перебували кіммерійці, скіфи, сармати. Згодом на зміну прийшли тюркомовні племена гунів, обрів, хозарів, угрів та печенігів, слов'янське плем'я уличів (угличів).&lt;br /&gt;
У XVI — 1-й половині XVIII століть землі сучасного Кіровограда і прилеглих територій були володіннями Запорозької Січі. Тут існували розрізнені зимівники запорізьких козаків: слободи та хутори. Мешканці поселень селились на свій страх і ризик, оскільки знаходились на незахищених прикордонних землях. Колонізаторство Задніпровських місць, а саме так тоді називались землі між Дніпром та Південним Бугом, почалося козаками Миргородського та Полтавського полків наприкінці 17-го – на початку 18-го століття.&lt;br /&gt;
До 1751 року за версіями краєзнавців на території сучасного Кіровограда існували слободи, засновані козаками: Кущівка (увійшла до складу міста у 19 ст.), Завадівка, Інгульська слобода, яка пізніше злилась з Лелеківкою (всі увійшли до складу міста у 20-му ст.) та Знаменська слобода, заснована старообрядцями.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Рідне місто або село на карті України  [http://google.com.ua Google] (вставити фотокопію карти)==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Карта пед универ.png|1200px|thumb|center|Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Таблиця &amp;quot;Найважливіші події на території рідного краю&amp;quot;==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;TABLE BORDER=1&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;TH&amp;gt; Дата         &amp;lt;/TH&amp;gt; &amp;lt;TH&amp;gt;   Історична подія   &amp;lt;/TH&amp;gt; &lt;br /&gt;
 &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &amp;lt;TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;TD  height=24px;&amp;gt;  1939 &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;  Назва Кіровоград   &amp;lt;/TD&amp;gt; &lt;br /&gt;
 &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;   2005    &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;    &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;      &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;    &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;       &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;       &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;       &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;       &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;       &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;      &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;     &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;   &amp;lt;/TD&amp;gt; &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;     &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;     &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/TABLE&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:Photo 5.jpg|right|450px|]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=='''Ресурси:'''==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на презентацію  у '''Google Диск''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на власний фотоальбом у  '''Google Диск''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на власний блог у [http://www.blogger.com Blogger];&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на добірку відеоматеріалів;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на опитування або анкету у '''Google Форми''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на спільний груповий постер.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Сторінка проекту [[Проект &amp;quot;Моє рідне місто або село&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>4076702</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A3%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%9A%D1%96%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4</id>
		<title>Улюблене місто Кіровоград</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A3%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%9A%D1%96%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4"/>
				<updated>2015-12-01T09:57:08Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;4076702: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кіровогра́д (до 1924 року — Єлисаветград[3], у 1924–1934 роках — Зінов'євськ, у 1934–1939 роках — Кірово[4]) — місто в Україні, адміністративний центр Кіровоградської області, центр Кіровоградського району; промисловий і культурний осередок у центрі країни; вузол автошляхів, залізнична станція, аеропорт.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кіровоград розташований у межах Придніпровської височини, на берегах ріки Інгул, при впаданні в неї менших річок — Сугоклії та Біянки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Утворення у середині XVIII століття міста пов'язане з будівництвом фортеці святої Єлисавети. Місто пережило у середині XIX — на початку ХХ століть «золоту еру» — розвивалась промисловість, розбудовувалась міська інфраструктура, розквітла культура, зокрема тут був відкритий перший український професійний театр. У 1939 році місто стало центром Кіровоградської області. Нині промисловий комплекс Кіровограда налічує понад 70 підприємств. Місто має розвинену соціальну інфраструктуру, численні заклади освіти й культури зі сталими багатими традиціями.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Рідне місто або село на карті України  [http://google.com.ua Google] (вставити фотокопію карти)==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Карта пед универ.png|1200px|thumb|center|Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Таблиця &amp;quot;Найважливіші події на території рідного краю&amp;quot;==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;TABLE BORDER=1&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;TH&amp;gt; Дата         &amp;lt;/TH&amp;gt; &amp;lt;TH&amp;gt;   Історична подія   &amp;lt;/TH&amp;gt; &lt;br /&gt;
 &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &amp;lt;TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;TD  height=24px;&amp;gt;  1939 &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;  Назва Кіровоград   &amp;lt;/TD&amp;gt; &lt;br /&gt;
 &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;   2005    &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;    &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;      &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;    &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;       &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;       &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;       &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;       &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;       &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;      &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;     &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;   &amp;lt;/TD&amp;gt; &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;     &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;     &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/TABLE&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:Photo 5.jpg|right|450px|]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=='''Ресурси:'''==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на презентацію  у '''Google Диск''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на власний фотоальбом у  '''Google Диск''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на власний блог у [http://www.blogger.com Blogger];&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на добірку відеоматеріалів;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на опитування або анкету у '''Google Форми''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на спільний груповий постер.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Сторінка проекту [[Проект &amp;quot;Моє рідне місто або село&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>4076702</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:4076702</id>
		<title>Користувач:4076702</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:4076702"/>
				<updated>2015-11-16T06:31:13Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;4076702: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''&amp;lt;font color='red' size=6&amp;gt;Прізвище Ім'я По-батькові&amp;lt;/font&amp;gt;'''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Про себе ==&lt;br /&gt;
студентка&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Мої інтереси ==&lt;br /&gt;
музика,іноземні мови&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Мої проекти==&lt;br /&gt;
[[&amp;quot;Моє рідне місто або село&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Мої роботи ==&lt;br /&gt;
[[Улюблене місто Кіровоград]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>4076702</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:4076702</id>
		<title>Користувач:4076702</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:4076702"/>
				<updated>2015-11-16T06:30:17Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;4076702: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''&amp;lt;font color='red' size=6&amp;gt;Прізвище Ім'я По-батькові&amp;lt;/font&amp;gt;'''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Про себе ==&lt;br /&gt;
студентка&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Мої інтереси ==&lt;br /&gt;
музика,іноземні мови&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[&amp;quot;Моє рідне місто або село&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Мої роботи ==&lt;br /&gt;
[[Улюблене місто Кіровоград]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>4076702</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:4076702</id>
		<title>Користувач:4076702</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:4076702"/>
				<updated>2015-11-16T06:29:54Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;4076702: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''&amp;lt;font color='red' size=6&amp;gt;Прізвище Ім'я По-батькові&amp;lt;/font&amp;gt;'''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Про себе ==&lt;br /&gt;
студентка&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Мої інтереси ==&lt;br /&gt;
музика,іноземні мови&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Заголовок посилання]]== Проекти в яких беру участь ==&lt;br /&gt;
В цьому розділі розміщуються посилання на проекти, в яких ви берете участь.&lt;br /&gt;
[[&amp;quot;Моє рідне місто або село&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Мої роботи ==&lt;br /&gt;
[[Улюблене місто Кіровоград]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>4076702</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:4076702</id>
		<title>Користувач:4076702</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:4076702"/>
				<updated>2015-11-16T06:29:37Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;4076702: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''&amp;lt;font color='red' size=6&amp;gt;Прізвище Ім'я По-батькові&amp;lt;/font&amp;gt;'''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Про себе ==&lt;br /&gt;
студентка&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Мої інтереси ==&lt;br /&gt;
музика,іноземні мови&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Заголовок посилання]]== Проекти в яких беру участь ==&lt;br /&gt;
В цьому розділі розміщуються посилання на проекти, в яких ви берете участь.&lt;br /&gt;
[[subst:&amp;quot;Моє рідне місто або село&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Мої роботи ==&lt;br /&gt;
[[Улюблене місто Кіровоград]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>4076702</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:4076702</id>
		<title>Користувач:4076702</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:4076702"/>
				<updated>2015-11-16T06:25:57Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;4076702: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''&amp;lt;font color='red' size=6&amp;gt;Прізвище Ім'я По-батькові&amp;lt;/font&amp;gt;'''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Про себе ==&lt;br /&gt;
студентка&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Мої інтереси ==&lt;br /&gt;
музика,іноземні мови&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Проекти в яких беру участь ==&lt;br /&gt;
В цьому розділі розміщуються посилання на проекти, в яких ви берете участь. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Мої роботи ==&lt;br /&gt;
[[Улюблене місто Кіровоград]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>4076702</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A3%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%9A%D1%96%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4</id>
		<title>Улюблене місто Кіровоград</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A3%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%9A%D1%96%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4"/>
				<updated>2015-11-02T07:17:45Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;4076702: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Сторінка проекту &amp;quot;Моє рідне місто або село&amp;quot;}}&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На цьому місці розмість статтю, у якій висвітліть свій досвід та враження, знайдені матеріали з історії рідного міста або села. Також у статтю добавте посилання на документи, що Ви створили і завантажили у різних ресурсах,  таблицю (зразок поданий у завданні та нижче) та фотографії рідного краю. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При складанні висновків до статті враховуйте, що задача роботи у проекті, дати відповіді на такі запитання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*А ви знаєте історію рідного села? &lt;br /&gt;
*Які відомі люди Ваші земляки?&lt;br /&gt;
*Які історичні події пов'язані із вашим рідним селом? &lt;br /&gt;
*Які визначні події, явища і процеси відбувалися на території краю? &lt;br /&gt;
*Якими пам’ятками археології, історії, архітектури і містобудування, монументального мистецтва багате Ваше рідне місто? &lt;br /&gt;
*Якими пам’ятками природи багатий рідний край?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Рідне місто або село на карті України  [http://google.com.ua Google] (вставити фотокопію карти)==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Карта пед универ.png|1200px|thumb|center|Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Таблиця &amp;quot;Найважливіші події на території рідного краю&amp;quot;==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;TABLE BORDER=1&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &amp;lt;TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;TH&amp;gt; Дата         &amp;lt;/TH&amp;gt; &amp;lt;TH&amp;gt;   Історична подія   &amp;lt;/TH&amp;gt; &lt;br /&gt;
 &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &amp;lt;TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;TD  height=24px;&amp;gt;   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;     &amp;lt;/TD&amp;gt; &lt;br /&gt;
 &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;       &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;    &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;      &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;    &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;       &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;       &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;       &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;       &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;       &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;      &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;     &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;   &amp;lt;/TD&amp;gt; &amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;     &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;TR&amp;gt;&amp;lt;TD height=24px&amp;gt;     &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;TD&amp;gt;   &amp;lt;/TD&amp;gt;&amp;lt;/TR&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/TABLE&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:Photo 5.jpg|right|450px|]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=='''Ресурси:'''==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на презентацію  у '''Google Диск''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на власний фотоальбом у  '''Google Диск''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на власний блог у [http://www.blogger.com Blogger];&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на добірку відеоматеріалів;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на опитування або анкету у '''Google Форми''';&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Посилання на спільний груповий постер.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Сторінка проекту [[Проект &amp;quot;Моє рідне місто або село&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>4076702</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:4076702</id>
		<title>Користувач:4076702</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:4076702"/>
				<updated>2015-11-02T07:16:45Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;4076702: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''&amp;lt;font color='red' size=6&amp;gt;Прізвище Ім'я По-батькові&amp;lt;/font&amp;gt;'''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Про себе ==&lt;br /&gt;
......&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Мої інтереси ==&lt;br /&gt;
....&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Проекти в яких беру участь ==&lt;br /&gt;
В цьому розділі розміщуються посилання на проекти, в яких ви берете участь. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Мої роботи ==&lt;br /&gt;
[[Улюблене місто Кіровоград]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>4076702</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:4076702</id>
		<title>Користувач:4076702</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:4076702"/>
				<updated>2015-11-02T07:15:24Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;4076702: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''&amp;lt;font color='red' size=6&amp;gt;Прізвище Ім'я По-батькові&amp;lt;/font&amp;gt;'''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Про себе ==&lt;br /&gt;
......&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Мої інтереси ==&lt;br /&gt;
....&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Проекти в яких беру участь ==&lt;br /&gt;
В цьому розділі розміщуються посилання на проекти, в яких ви берете участь. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Мої роботи ==&lt;br /&gt;
В цьому розділі розміщуються посилання (внутрішні та зовнішні)на ваші роботи, додається короткий опис.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>4076702</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%C2%AB%D0%9C%D0%BE%D1%94_%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%B0%D0%B1%D0%BE_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%BE%C2%BB_%D0%91%D0%BE%D0%B4%D1%8E%D0%BB_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F</id>
		<title>«Моє рідне місто або село» Бодюл Марія</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%C2%AB%D0%9C%D0%BE%D1%94_%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%B0%D0%B1%D0%BE_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%BE%C2%BB_%D0%91%D0%BE%D0%B4%D1%8E%D0%BB_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F"/>
				<updated>2015-11-02T06:59:50Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;4076702: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кіровоград— місто в Україні, адміністративний центр Кіровоградської області, центр Кіровоградського району; промисловий і культурний осередок у центрі країни; вузол автошляхів, залізнична станція, аеропорт.&lt;br /&gt;
[[Файл:699140e9.jpg|міні]]&lt;br /&gt;
Кіровоград розташований у межах Придніпровської височини, на берегах ріки Інгул, при впаданні в неї менших річок — Сугоклії та Біянки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Місто було утворене у середині XVIII століття після будівництва фортеці святої Єлисавети. Відтоді відоме як Єлисаветград, місто пережило у середині XIX — на початку ХХ століть «золоту еру» — розвивалась промисловість, розбудовувалась міська інфраструктура, розквітла культура, зокрема тут був відкритий перший український професійний театр. У 1939 році місто стало центром Кіровоградської області. Нині промисловий комплекс Кіровограда налічує понад 70 підприємств, місто має розвинену соціальну інфраструктуру, численні заклади освіти й культури зі сталими багатими традиціями.&lt;br /&gt;
еологічна будова території Кіровограда зумовлена його розташуванням на площі Українського кристалічного щита та його структурної одиниці — Кіровоградського тектонічного блоку, в основі якого лежить давній докембрійський фундамент, складений гранітами, гнейсами, чарнокітами, габро-лабрадоритами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ґрунти — чорноземи звичайні, глибокі мало- і середньогумусні на лесових породах. Мають високу природну родючість, хоч в орному шарі розпушені і частково втратили в минулому грудкувату структуру.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Корисні копалини на території і в околицях Кіровограда представлені, перш за все, будівельною сировиною. Відомими є Кіровоградські родовище вогнетривких глин і гранітне родовище, розташоване на правому березі ріки Сугоклії. Енергетичні запаси надр міста представлені покладами бурого вугілля (Балашівсько-Кіровоградське родовище) та урану. Є поклади високоякісного піску, придатного для виробництва скла.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>4076702</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%C2%AB%D0%9C%D0%BE%D1%94_%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%B0%D0%B1%D0%BE_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%BE%C2%BB_%D0%91%D0%BE%D0%B4%D1%8E%D0%BB_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F</id>
		<title>«Моє рідне місто або село» Бодюл Марія</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%C2%AB%D0%9C%D0%BE%D1%94_%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%B0%D0%B1%D0%BE_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%BE%C2%BB_%D0%91%D0%BE%D0%B4%D1%8E%D0%BB_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F"/>
				<updated>2015-11-02T06:58:30Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;4076702: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
[[http://wiki.kspu.kr.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82_%22%D0%9C%D0%BE%D1%94_%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%B0%D0%B1%D0%BE_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%BE%22]]&lt;br /&gt;
Кіровоград— місто в Україні, адміністративний центр Кіровоградської області, центр Кіровоградського району; промисловий і культурний осередок у центрі країни; вузол автошляхів, залізнична станція, аеропорт.&lt;br /&gt;
[[Файл:699140e9.jpg|міні]]&lt;br /&gt;
Кіровоград розташований у межах Придніпровської височини, на берегах ріки Інгул, при впаданні в неї менших річок — Сугоклії та Біянки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Місто було утворене у середині XVIII століття після будівництва фортеці святої Єлисавети. Відтоді відоме як Єлисаветград, місто пережило у середині XIX — на початку ХХ століть «золоту еру» — розвивалась промисловість, розбудовувалась міська інфраструктура, розквітла культура, зокрема тут був відкритий перший український професійний театр. У 1939 році місто стало центром Кіровоградської області. Нині промисловий комплекс Кіровограда налічує понад 70 підприємств, місто має розвинену соціальну інфраструктуру, численні заклади освіти й культури зі сталими багатими традиціями.&lt;br /&gt;
еологічна будова території Кіровограда зумовлена його розташуванням на площі Українського кристалічного щита та його структурної одиниці — Кіровоградського тектонічного блоку, в основі якого лежить давній докембрійський фундамент, складений гранітами, гнейсами, чарнокітами, габро-лабрадоритами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ґрунти — чорноземи звичайні, глибокі мало- і середньогумусні на лесових породах. Мають високу природну родючість, хоч в орному шарі розпушені і частково втратили в минулому грудкувату структуру.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Корисні копалини на території і в околицях Кіровограда представлені, перш за все, будівельною сировиною. Відомими є Кіровоградські родовище вогнетривких глин і гранітне родовище, розташоване на правому березі ріки Сугоклії. Енергетичні запаси надр міста представлені покладами бурого вугілля (Балашівсько-Кіровоградське родовище) та урану. Є поклади високоякісного піску, придатного для виробництва скла.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>4076702</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%C2%AB%D0%9C%D0%BE%D1%94_%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%B0%D0%B1%D0%BE_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%BE%C2%BB_%D0%91%D0%BE%D0%B4%D1%8E%D0%BB_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F</id>
		<title>«Моє рідне місто або село» Бодюл Марія</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%C2%AB%D0%9C%D0%BE%D1%94_%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%B0%D0%B1%D0%BE_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%BE%C2%BB_%D0%91%D0%BE%D0%B4%D1%8E%D0%BB_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F"/>
				<updated>2015-11-02T06:57:09Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;4076702: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
[[http://wiki.kspu.kr.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82_%22%D0%9C%D0%BE%D1%94_%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%B0%D0%B1%D0%BE_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%BE%22]]&lt;br /&gt;
Кіровоград— місто в Україні, адміністративний центр Кіровоградської області, центр Кіровоградського району; промисловий і культурний осередок у центрі країни; вузол автошляхів, залізнична станція, аеропорт.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кіровоград розташований у межах Придніпровської височини, на берегах ріки Інгул, при впаданні в неї менших річок — Сугоклії та Біянки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Місто було утворене у середині XVIII століття після будівництва фортеці святої Єлисавети. Відтоді відоме як Єлисаветград, місто пережило у середині XIX — на початку ХХ століть «золоту еру» — розвивалась промисловість, розбудовувалась міська інфраструктура, розквітла культура, зокрема тут був відкритий перший український професійний театр. У 1939 році місто стало центром Кіровоградської області. Нині промисловий комплекс Кіровограда налічує понад 70 підприємств, місто має розвинену соціальну інфраструктуру, численні заклади освіти й культури зі сталими багатими традиціями.&lt;br /&gt;
еологічна будова території Кіровограда зумовлена його розташуванням на площі Українського кристалічного щита та його структурної одиниці — Кіровоградського тектонічного блоку, в основі якого лежить давній докембрійський фундамент, складений гранітами, гнейсами, чарнокітами, габро-лабрадоритами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ґрунти — чорноземи звичайні, глибокі мало- і середньогумусні на лесових породах. Мають високу природну родючість, хоч в орному шарі розпушені і частково втратили в минулому грудкувату структуру.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Корисні копалини на території і в околицях Кіровограда представлені, перш за все, будівельною сировиною. Відомими є Кіровоградські родовище вогнетривких глин і гранітне родовище, розташоване на правому березі ріки Сугоклії. Енергетичні запаси надр міста представлені покладами бурого вугілля (Балашівсько-Кіровоградське родовище) та урану. Є поклади високоякісного піску, придатного для виробництва скла.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:699140e9.jpg|міні]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>4076702</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D1%83%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B5%D1%82%D1%83_%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BC%D0%BE%D0%B2</id>
		<title>Студенти факультету іноземних мов</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D1%83%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B5%D1%82%D1%83_%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BC%D0%BE%D0%B2"/>
				<updated>2015-11-02T06:46:52Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;4076702: /* група 11(102) */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=== група 11(102) ===&lt;br /&gt;
[[Користувач:3994153|Неїжко Анна Валеріївна]]&lt;br /&gt;
[[Користувач:4076702|Ярченко Ірина Володимирівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:3965028|Ковальчук Карина Романівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:4157444|Петренко Віктор Вікторович]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:3918318|Черненко Олена Анатоліївна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:3974991|Вовченко Наталя Олегівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:3980829|Забєділіна Олена Андріївна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:4075572|Лисенко Анна Сергіївна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== група 13(106) ===&lt;br /&gt;
[[Користувач:Кримчук_Анна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Цицирковська_Анна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Трішкіна_Світлана]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Лаврова Яна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Ханкіна  Карина]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Яна Андрущенко]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач: Катерина Луньова]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач: Карина Прокопчук]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== група 53 ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:mesque_un_club]] Колодка Анатолий&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Олександр Близнець]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Denys Davydov]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:M5]] Іванчук Артем&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Гандзюк Аліна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Стовповець Ірина]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Топало Виктория]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== групи 410-411 ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Помазан Надежда]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Михав Анна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Кононенко Євгенія]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Анна Баркар ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Романюк Дар'я]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Милокоста Ирина]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Жаравин Алексей]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Делестьянов С.]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Полудень Евгения]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Таня Притула]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Юрій Єфремов]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:ЕвгенийЧигирин]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Цепак Илона]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Valeriia Chemerys]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Литвиненко Юля]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Виктория Евтушенко]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== група 409===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Скрипник Валерія]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== група 406 ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Альошина Анна |Альошина Анна Юріївна ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Альошина Любов |Альошина Любов Русланівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Анна Задорожна |Задорожна Анна Павлівна ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Кашкова Марина |Кашкова Марина Володимирівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Кобилінська Ірина |Кобилінська Ірина Вікторівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Луцький Дмитро |Луцький Дмитро Сергійович]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Чумаченко Ганна Олександрівна|Чумаченко Аня]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Шалацький Дмитро|Шалацький Дмитро Андрійович]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===група 312===&lt;br /&gt;
#[[Користувач: Биковщенко Світлана|Биковщенко Світлана]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
#[[Користувач: Васільєва Олена|Васільєва Олена]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
# [[Користувач: Клименко Катерина|Клименко Катерина]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
#[[Користувач: Климовська Анна Сергіївна|Климовська Аня]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
#[[Користувач:Корольчук Дмитро|Корольчук Дмитро]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
#[[Користувач:Костюченко Вікторія|Костюченко Вікторія]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===група 209 (2014-2015 н.р.)===&lt;br /&gt;
*[[Користувач:Julia *| Вітряк Юлія Миколаївна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*[[Користувач:Alexander| Осіпов Олександр Володимирович]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*[[Користувач:Андрій Павленко| Павленко Андрій Васильович]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*[[Користувач:Kolesnyk Karina| Колєснік Каріна Ігорівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*[[Користувач:Слізкая Валерія| Слізкая Валерія Олегівна]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>4076702</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D1%83%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B5%D1%82%D1%83_%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BC%D0%BE%D0%B2</id>
		<title>Студенти факультету іноземних мов</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D1%83%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B5%D1%82%D1%83_%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BC%D0%BE%D0%B2"/>
				<updated>2015-11-02T06:45:44Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;4076702: /* група 11(102) */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=== група 11(102) ===&lt;br /&gt;
[[Користувач:3994153|Неїжко Анна Валеріївна]]&lt;br /&gt;
[[Користувач:652872|Ярченко Ірина Володимирівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:3965028|Ковальчук Карина Романівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:4157444|Петренко Віктор Вікторович]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:3918318|Черненко Олена Анатоліївна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:3974991|Вовченко Наталя Олегівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:3980829|Забєділіна Олена Андріївна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:4075572|Лисенко Анна Сергіївна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== група 13(106) ===&lt;br /&gt;
[[Користувач:Кримчук_Анна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Цицирковська_Анна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Трішкіна_Світлана]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Лаврова Яна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Ханкіна  Карина]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Яна Андрущенко]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач: Катерина Луньова]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач: Карина Прокопчук]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== група 53 ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:mesque_un_club]] Колодка Анатолий&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Олександр Близнець]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Denys Davydov]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:M5]] Іванчук Артем&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Гандзюк Аліна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Стовповець Ірина]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Топало Виктория]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== групи 410-411 ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Помазан Надежда]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Михав Анна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Кононенко Євгенія]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Анна Баркар ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Романюк Дар'я]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Милокоста Ирина]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Жаравин Алексей]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Делестьянов С.]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Полудень Евгения]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Таня Притула]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Юрій Єфремов]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:ЕвгенийЧигирин]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Цепак Илона]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Valeriia Chemerys]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Литвиненко Юля]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Виктория Евтушенко]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== група 409===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Скрипник Валерія]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== група 406 ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Альошина Анна |Альошина Анна Юріївна ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Альошина Любов |Альошина Любов Русланівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Анна Задорожна |Задорожна Анна Павлівна ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Кашкова Марина |Кашкова Марина Володимирівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Кобилінська Ірина |Кобилінська Ірина Вікторівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Луцький Дмитро |Луцький Дмитро Сергійович]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Чумаченко Ганна Олександрівна|Чумаченко Аня]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Шалацький Дмитро|Шалацький Дмитро Андрійович]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===група 312===&lt;br /&gt;
#[[Користувач: Биковщенко Світлана|Биковщенко Світлана]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
#[[Користувач: Васільєва Олена|Васільєва Олена]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
# [[Користувач: Клименко Катерина|Клименко Катерина]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
#[[Користувач: Климовська Анна Сергіївна|Климовська Аня]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
#[[Користувач:Корольчук Дмитро|Корольчук Дмитро]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
#[[Користувач:Костюченко Вікторія|Костюченко Вікторія]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===група 209 (2014-2015 н.р.)===&lt;br /&gt;
*[[Користувач:Julia *| Вітряк Юлія Миколаївна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*[[Користувач:Alexander| Осіпов Олександр Володимирович]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*[[Користувач:Андрій Павленко| Павленко Андрій Васильович]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*[[Користувач:Kolesnyk Karina| Колєснік Каріна Ігорівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*[[Користувач:Слізкая Валерія| Слізкая Валерія Олегівна]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>4076702</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D1%83%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B5%D1%82%D1%83_%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BC%D0%BE%D0%B2</id>
		<title>Студенти факультету іноземних мов</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D1%83%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B5%D1%82%D1%83_%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BC%D0%BE%D0%B2"/>
				<updated>2015-11-02T06:41:17Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;4076702: /* група 11(102) */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=== група 11(102) ===&lt;br /&gt;
[[Користувач:3994153|Неїжко Анна Валеріївна]]&lt;br /&gt;
[[Користувач:vu652872|Ярченко Ірина Володимирівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:3965028|Ковальчук Карина Романівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== група 13(106) ===&lt;br /&gt;
[[Користувач:Кримчук_Анна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Цицирковська_Анна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Трішкіна_Світлана]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Лаврова Яна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Ханкіна  Карина]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Яна Андрущенко]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач: Катерина Луньова]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач: Карина Прокопчук]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== група 53 ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:mesque_un_club]] Колодка Анатолий&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Олександр Близнець]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Denys Davydov]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:M5]] Іванчук Артем&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Гандзюк Аліна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Стовповець Ірина]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Топало Виктория]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== групи 410-411 ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Помазан Надежда]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Михав Анна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Кононенко Євгенія]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Анна Баркар ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Романюк Дар'я]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Милокоста Ирина]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Жаравин Алексей]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Делестьянов С.]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Полудень Евгения]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Таня Притула]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Юрій Єфремов]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:ЕвгенийЧигирин]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Цепак Илона]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Valeriia Chemerys]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Литвиненко Юля]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Виктория Евтушенко]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== група 409===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Скрипник Валерія]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== група 406 ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Альошина Анна |Альошина Анна Юріївна ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Альошина Любов |Альошина Любов Русланівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Анна Задорожна |Задорожна Анна Павлівна ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Кашкова Марина |Кашкова Марина Володимирівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Кобилінська Ірина |Кобилінська Ірина Вікторівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Луцький Дмитро |Луцький Дмитро Сергійович]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Чумаченко Ганна Олександрівна|Чумаченко Аня]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Шалацький Дмитро|Шалацький Дмитро Андрійович]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===група 312===&lt;br /&gt;
#[[Користувач: Биковщенко Світлана|Биковщенко Світлана]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
#[[Користувач: Васільєва Олена|Васільєва Олена]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
# [[Користувач: Клименко Катерина|Клименко Катерина]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
#[[Користувач: Климовська Анна Сергіївна|Климовська Аня]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
#[[Користувач:Корольчук Дмитро|Корольчук Дмитро]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
#[[Користувач:Костюченко Вікторія|Костюченко Вікторія]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===група 209 (2014-2015 н.р.)===&lt;br /&gt;
*[[Користувач:Julia *| Вітряк Юлія Миколаївна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*[[Користувач:Alexander| Осіпов Олександр Володимирович]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*[[Користувач:Андрій Павленко| Павленко Андрій Васильович]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*[[Користувач:Kolesnyk Karina| Колєснік Каріна Ігорівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*[[Користувач:Слізкая Валерія| Слізкая Валерія Олегівна]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>4076702</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:4076702</id>
		<title>Користувач:4076702</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:4076702"/>
				<updated>2015-11-02T06:34:22Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;4076702: Створена сторінка: Моє рідне місто або село&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Моє рідне місто або село]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>4076702</name></author>	</entry>

	</feed>