Вікі ЦДУ - Внесок користувача [uk]

Моє рідне село Косарі

2015-11-20T08:30:07Z

4052902:

Коса́рі — село в Україні, Кам'янському районі Черкаської області, центр Косарської сільської ради. Розташоване за 7 км на схід від районного центру — міста Кам'янки. Населення 2 189 осіб (2008).
Історія:
З книги Похилевича «Сказання про населені місцевості Київської губернії» можна зробити припущення, що Косарі виникли у першій половині XVIII століття. Найімовірніше, назва пов'язана з тим, що від річки Тясмин тяглися розкішні луки, де запасалися сіном не лише з ближніх сіл, а й навіть із Жаботина. Від слова «косар» і пішла назва села. За вірогіднішою версією, що базується на довіднику «Назви міст і сіл України», назва села може походити від назви річки Косарки, яка в свою чергу раніше могла називатися Хазаркою, тому що була розташована на межі проживання Хазар.

Згідно зі свідченнями останнього полковника Коліївщини Івана Бондаренка, в Косарях мешкала його дружина й діти[3].

Колективні господарства у селі були організовані в лютому 1929 року (ім. К. Лібкнехта та ім. Кірова).

У роки радянсько-німецької війни 516 мешканців села воювали на фронтах у лавах Червоної армії, частина односельців перебувала в партизанських загонах. З жителів Косарів складався окремий взвод партизанського загону імені Ворошилова (налічував 23 чоловіка). За мужність і героїзм, виявлені в роки війни, 287 жителів села нагороджені бойовими орденами і медалями. На честь 332 односельчан, що загинули, в центрі села встановлено обеліск.

У 1951 році на базі перших колгоспів створено колгосп ім. Жданова, перейменований у 1962 році. в «Зоря». Головами колгоспу були Є. С. Черненко, С. М. Плахов, Г. Я. Орлик, першими трактористами — К. Крупський, І. Глущенко, К. Ратушний.

У 1967–1968 роки проведено опалення, у 1969–1970 роки побудовано медамбулаторію.

Станом на 1972 рік в селі мешкало 2 954 чоловіка. За колгоспом «Зоря» було закріплено 3,4 тисяч га сільськогосподарських угідь, в тому числі 1,9 тисяч га орної землі. Господарство спеціалізувалося на відгодівлі великої рогатої худоби і свиней. На той час в селі працювали середня школа, будинок кулльтури з залом на 350 місць, 3 бібліотеки з фондом понад 11 тисяч книг, дільнича лікарня.

За 1980–1992 роки у господарстві було збудовано нові тваринницькі приміщення, заасфальтовано частину вулиць, у 1979–1980 роках побудовані очисні споруди і проведене центральне водопостачання.
Історичні пам'ятки:
На території села було знайдено скарб римських монет.

Величний маєток поміщика Володимира Ростішевського, що в селі Косарі Кам'янського району — одне з небагатьох дворянських помешкань на Черкащині, яке уціліло від знищення під час революції. Нині це історична пам'ятка, яку понад 100 років тому збудував для своєї коханої молодий поміщик.

Володимир Ростішевський був польським шляхтичем. Його дід Франц Сигизмундович купив село Косарі в поміщика Давидова, що мешкав у сусідньому містечку Кам'янці. Того самого Давидова, предок якого, Василь Давидов, був декабристом і загинув на засланні в Сибіру. На той час Кам'янські поміщики мали багато боргів, значна частина з яких — через картярство, тому й вирішили продати одне зі своїх володінь. У 1872 році Франц заснував у селі ґуральню на місці цукрозаводу. Нині тут — відомий Косарський спиртовий завод.

Володимирові Ростішевському в спадок дісталася частина села. Його навряд чи можна було назвати гарним господарем. Основним заняттям поміщика була гра в карти.

Та от щастя усміхнулося Володимирові. Він завоював серце мільйонерки, башкирки-німкені, що прагнула дворянського імені. І тут виникла проблема — дружину-мільйонерку не можна було привести в стару родинну резиденцію, де головою можна було дістати стелю. І на пустій дворянській садибі закипіла робота. Проект замку розробив німецький архітектор. Виконробом теж був німець. За словами старожилів, під час будівництва палацу в розчин додавали курячі яйця. Можливо, саме тому він вистояв століття, і нині на цегляній кладці немає тріщин. Будівля дорого обійшлася косарським селянам, які працювали на поміщика. На непокірних чекали спеціальні верстати для биття, встановлені в центрі села.

Через рік садибу Ростішевського не можна було впізнати. Тут виріс двоповерховий вишуканий замок із високими дзеркальними вікнами, нарядними, прикрашеними зубчастим орнаментом стінами, гранітними сходами, пологими терасами. Будівництво замку обійшлося поміщику в 90 тис. рублів. Будинок оточував розкішний сад. Квіти та екзотичні рослини сюди було завезено з Київського ботанічного саду.

Садиба була готова достойно прийняти багату дружину господаря. Але подружжя насолоджувалося життям у розкішних кімнатах недовго. Пані, яка звикла до бурхливого міського життя (бенкетів, театрів, придворних музикантів), незабаром у селі занудьгувала. Тут вона чула лише дівочі пісні, а ночами — крик сов, що швидко обжилися на горищі. Понудьгувавши рік у своїх розкішних хоромах, німкеня покинула їх назавжди й повернулася на батьківщину. Незабаром село покинув і Ростішевський, а своє помістя — замок та садибу площею 5 га — продав Чигиринському земству за 25 тис. рублів.

3 1912 року палац перетворився на лікарню, яку завдяки зусиллям її завідуючого Олександра Модестова було оснащено найсучаснішою на той час медичною технікою. Панські хороми стали палатами, в яких лікувалися селяни. Лікарня пережила імперіалістичну, громадянську, Німецько-радянську війни, була притулком для поранених, сховищем для переслідуваних, партизанів, євреїв.

На початку 2001 року тут розмістилося стаціонарне відділення районного територіального центру для обслуговування одиноких непрацездатних людей похилого віку. У кімнатах, де колись ходила багата пані, тепер мешкає старість. Для багатьох стареньких замок став останнім земним притулком…
Сучасність:
У селі працює Косарський спиртовий завод, побудований у 1872 році. Він випускає горілку «Холодний Яр». У селі є загальноосвітня школа, лікарня. У селі Косарі відкрито багатофункціональний спортивний майданчик 16 липня 2011 року заступник голови облдержадміністрації Юрій Тимошенко разом із заступником голови обласної ради Василем Касяном, начальником регіонального відділення Фонду державного майна України в Черкаській області, депутатом обласної ради Наталією Горбенко та керівництвом Кам'янського району взяли участь у відкритті багатофункціонального спортивного майданчика в с. Косарі.

31 січня 2015, під час обстрілу районів селища Гродівка Донецької області загинув сільський голова села Косарі Кам’янського району Черкаської області. Воропай Василь Васильович 1956 року народження був призваний 4 вересня 2014 року у 43-ю артбригаду. У Василя Васильовича залишилися дружина та двоє дітей.
Відомі люди:
Воропай Василь Васильович — сільський голова, солдат Збройних сил України. Герой АТО, загинув 31 січня 2015, похований у рідному селі.
Петрушевський Василь Григорович — регент академічного хору Києво-Печерської Лаври та музикознавець.

*А ви знаєте історію рідного села?
*Які відомі люди Ваші земляки?
*Які історичні події пов'язані із вашим рідним селом?
*Які визначні події, явища і процеси відбувалися на території краю?
*Якими пам’ятками археології, історії, архітектури і містобудування, монументального мистецтва багате Ваше рідне місто?
*Якими пам’ятками природи багатий рідний край?

==Рідне місто або село на карті України [http://google.com.ua Google] (вставити фотокопію карти)==

[[Файл:Cherkasy province location map.svg.png|1200px|thumb|center|с.Косарі на карті України]]

==Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"==

<TABLE BORDER>
<TR>
<TH> Дата 1929 </TH> <TH> Колективні господарства </TH>
</TR>

<TR>
<TD height=24px;> 1872 </TD><TD> Франц заснував у селі ґуральню на місці цукрозаводу. Нині тут — відомий Косарський спиртовий завод. </TD>
</TR>

<TR><TD height=24px> 1967–1968 </TD><TD> Проведено опалення </TD></TR>
<TR><TD height=24px> 1969–1970 </TD><TD> побудовано медамбулаторію </TD></TR>
<TR><TD height=24px> 1980–1992 </TD><TD> У господарстві було збудовано нові тваринницькі приміщення </TD></TR>
<TR><TD height=24px> 1979–1980 </TD><TD> Побудовані очисні споруди і проведене центральне водопостачання </TD></TR>
<TR><TD height=24px> 1912 </TD><TD> Палац перетворився на лікарню </TD></TR>
<TR><TD height=24px> 1872 </TD><TD> Побудований Косарський спиртовий завод </TD></TR>
<TR><TD height=24px> 2015 </TD><TD> Воропай Василь Васильович — сільський голова, солдат Збройних сил України. Герой АТО, загинув 31 січня, похований у рідному селі </TD></TR>

</TABLE>
[[Зображення:Photo 5.jpg|right|450px|]]

=='''Ресурси:'''==

*Посилання на презентацію у [https://docs.google.com/presentation/d/11zlgBNZxklh31Slua9aYvF45hV9MPrIMzsGDOcynAAU/edit Презентація];

*Посилання на власний блог у [https://www.blogger.com/home Блог];

*Посилання на опитування або анкету у Google Форми; [https://docs.google.com/forms/d/1bwWCFVzl9ExpnJ6qvd2sVDaZ0Bai-LbFUqfX9mX-Wus/edit Анкета]

----
Сторінка проекту [[Моє рідне місто або село]]

[http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]

Проект з ОІ та ІФК "Стан фізичної культури в Україні після другої світової війни"(Хіврич)

2015-11-15T13:31:01Z

4052902: /* Сучасні українські спортсмени */

'''''Стан фізичної культури в Україні після другої світової війни'''''
[[Image:івітеавьтпаьплоанлпрьми - копия.jpeg|300px|thumb]]

== <big>Автор проекту</big> ==
<big><big>[[Користувач:4052902| Хіврич Артур]]</big></big>

== <big>Тема дослідження</big> ==
<big>Стан фізичної культури в Україні після другої світової війни</big>
== <big>Проблема та мета дослідження</big> ==
<big>Визначити яку роль фізичні вправи займають у сучасному житті.
Які види спорту існують на сьогоднішній день?</big>
== <big>Результати дослідження</big> ==
<big>Після війни спорт в Україні продовжував розвиватися, організовувалося багато грандіозних спортивних свят, кожні чотири роки проводилися українські спартакіади та Спартакіади народів СРСР, на яких українська збірна завжди здобувала почесні місця.

Після Другої світової війни посилено спортові контакти із Заходом, розгорнуто масовий фізкультурний рух, підвищено рівень спортової майстерності. У зв'язку з цим посилився і фізкультурний рух в УРСР. Українські спортсмени, включені в репрезентацію РССР, здобули чималі успіхи в міжнародних змаганнях (Б. Гуревич, Я. Куценко, Б. Шахлін, В. Чукарін, Л. Латиніна, О. Гончаренко, Є. Буланчик, В. Куц, Н. Откаленко, Л. Лисенко-Шевцова, А. Бондарчук та ін.).

[[Файл:Б,гуревич.jpg|200px|thumb|left|Б.Гуревич]] [[Файл:В.куц.png|200px|thumb|left|В.Куц]] [[Файл:Я.куценко.jpg|200px|thumb|left|Яков Куценко]]
На основі постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 9 січня 1959 року «Про керівництво фізичною культурою і спортом у країні» Комітет фізичної культури і спорту при Раді Міністрів УРСР перетворено на Союз спортивних товариств і організацій УРСР, підпорядкований Всесоюзному спортивному союзові. Обласні, міські, районові й місцеві ради фізичної культури керують працею всіх спортивних організацій, які поділяються на добровільні спортові товариства, колективи фізичної культури (на заводах і фабриках, у колгоспах і радгоспах) чи спортові клуби.

В УРСР діяли 4 республіканські відділи всесоюзних добровільних спортових товариств профспілок, студентське «Буревісник» з бл. 400000 чл.; «Водник» (профспілка річкового та морського транспорту) з бл. 30000 членів; «Локомотив» (профспілка працівників зал. транспорту) з бл. 380 000 фізкультурників; «Спартак» (комсомольське товариство) з бл. 900 000 чл. Працівників міністерства внутрішніх справ і безпеки охоплює «Динамо». Існують дві республіканські спілки «Авангард» (об'єднує працівників промисловості і будівництва) з понад 2 млн чл. і «Колос» (колгоспники, працівники с.-г. організацій) з бл. 3,3 млн чл. (1981). Авіація, парашутний спорт, планеризм, автомобілізм, мотоциклізм, радіо, підводний, водно-моторовий, стрілецький та ін. воєнно-технічний види споргу підлягають контролеві українського республіканського відділу всесоюзного добровільного товариства сприяння армії, авіації та флоту.</big> [[Файл:Парашютный.jpg|200px|thumb|right|Парашутний спорт]] [[Файл:Планеризм.jpg|200px|thumb|right|Планеризм]]

<big>На початку 1981 в УССР було близько 45000 фізкультурних колективів з 15 млн чл., 5 млн значківців ГПО (Готовий до Праці й Оборони), понад 4 300 спортсменів розрядників, понад б 500 майстрів спорту СРСР, понад 300 майстрів спорту СРСР міжнар. класи. бл. 60 заслужених майстрів спорту СРСР; бл. 150000 платних фізкультурних працівників (у тому ч. бл. 65 000 з вищою освітою), 3 000 тренерів та інструкторів, 2 500 класифікованих спортових суддів; понад 315 000 інструкторів ГПО. Спортові споруди: 160000 спортових майданчиків, у тому числі 20 000 футбольних полів; понад 13 600 спортових зал, бл. 300 басейнів, 600 лижних баз, 8 000 стрілецьких тирів, 901 стадіон, плавацький центр у Харкові, веслувальний у Херсоні та ін. Популярний в Україні туризм диспонує понад 50 туристичними базами і понад 800 туристичними й відпочинковими таборами.

Після війни укр. спортсмени встановили у різних ділянках спорту понад 80 світових рекордів, багато євр. та респ. і союзних рекордів (В. Голубничий, В. Цибуленко, Ігор Тер-Ованесян, Валерій Брумель, Г. Кутенко, В. Борзов, Ю. Сєдих, В. Ященко, В. Крепкіна, Н. Олізаренко, Н. Ткаченко, Л. Жаботинський, С. Рахманов, Ю. Зайцев, І. Мате, С. Полторацький, А. Писаренко, Г. Прозуменщикова, Ю. Фесенко, О. Сидоренко та ін.). Багато українців виступає у збірних командах СРСР на міжнар. арені. 1975 футбольна дружина «Динамо» (Київ) здобула європейський кубок кубків та суперкубок і стала чемпіоном СРСР. У міжнар. змаганнях успішно виступають й ін. клуби України (але тільки під маркою СРСР).

З 1952 СРСР бере участь в Олімпійських іграх з участю укр. спортовців (1952 на 15 Олімпійських іграх у Гельсінкі укр. спортовці здобули 5 золотих, 7 срібних і 1 бронзову медаль; 1980 на 22 ігрищах у Москві — 38 золотих, 19 срібних, 10 бронзових медалей; встановили 3 світові та 6 олімпійських рекордів.

З 1956 влаштовуються спартакіади з масовою участю змагунів на область й районному рівні та по м. Відбуваються і спартакіяди школярів; їх фізичному вихованню, Ф.к. і спортові присвячується багато уваги вже з дошкільного віку. Основні форми фізкульт. вправ: лекції, ранкова зарядка, рухливі гри, позашкільне і позакласне фізкульт. спортове і оздоровче виховання. У нижчих класах вивчаються основні гімнастичні елементи, нескладні рухливі гри, згодом їх ускладнюють і вводять елементи легкої атлетики, лещетарства, плавання тощо Багато уваги приділяється значкові ГПО (пересічно 2 млн значківців на рік). Існують також дитячо-юнацькі спортивні школи (бл. 900 шкіл, з понад 321 000 дітей і підлітків). У цих школах і спеціальних класах культивується 43 види спорту.
Україну не один раз прославляли силачі - нащадки славних козаків - як наприклад, спортсмен початку ХХ ст. Іван Піддубний, який походить з роду запорізьких козаків. Його називали «Іван Залізний» і «Чемпіон Чемпіонів», «Російський Богатир». А також відомий сучасний силач Василь Вірастюк - володар титулу «Найсильніша людина світу», неодноразовий чемпіон світу в силовому багатоборстві.

Сучасна професійна спортивна сцена в Україні сформувалася у 1994 році, коли буда відправлена повноцінна національна збірна для участі в XIV зимових Олімпійських іграх у норвезькому місті Ліллехаммер. Тоді Україна посіла 13 місце в загальному заліку. Єдину золоту медаль виграла фігуристка Оксана Баюл, ставши першою олімпійською чемпіонкою незалежної України. Ще через два роки на Олімпіаді в Атланті українські спортсмени увійшли до десятки найсильніших, здобувши дев'ять золотих медалей. У складі СРСР українські спортсмени брали участь в Олімпіадах з 1952 по 1988 роки і один раз - в 1992 році - Україна брала участь в Олімпіаді в складі Об'єднаної команди (спортсмени країн, що входили до складу СРСР), яка виступала під Олімпійським прапором. Усього в активі української олімпійської збірної 115 комплектів медалей з літніх Ігор і п'ять з зимових. Найбільша кількість медалей українці завоювали в таких видах спорту, як спортивна гімнастика і легка атлетика (по 15 медалей), боротьба (13 медалей) і бокс (11 медалей).
Виступ українських спортсменів на XXVI літніх Олімпійських іграх в Атланті заслужено вивів Україну в десятку провідних спортивних держав світу. Дев'ять разів представники українського спорту піднімалися на найвищу сходинку Олімпійського п'єдесталу. Імена цих спортсменів стали відомі в цілому світі: борець греко-римського стилю В'ячеслав Олейник, спортивна гімнастка Лілія Подкопаєва, штангіст Тимур Таймазов, художня гімнастка Катерина Серебрянська, боксер Володимир Кличко, легкоатлетка Інеса Кравець, спортивний гімнаст Рустам Шаріпов, яхтсмени Євген Браславець та Ігор Матвієнко, а також багато інших спортсменів.

Українці також беруть участь у всіх значущих спортивних заходах протягом року. Так, наприклад, 2011 рік приніс спортсменам 314 медалей в олімпійських видах спорту та 136 - в неолімпійських. У чемпіонатах світу з неолімпійських видів спорту українські спортсмени завоювали 269 медалей, 250 на чемпіонатах Європи і ще 37 на Кубках світу.
</big>

=== <big>Вищі навчальні заклади в Україні</big> ===

* <big>Республіканське вище училище фізичної культури (І рівень акредитації, Київ)
* Харківська державна академія фізичної культури (IV рівень акредитації)
* Львівський державний університет фізичної культури (IV рівень акредитації)
* Дніпропетровський державний інститут фізичної культури і спорту (III рівень акр-ції)
* Запорізький національний університет (IV рівень акредитації)
* Херсонське вище училище фізичної культури (II рівень акредитації)
* Миколаївське вище училище фізичної культури (I рівень акредитації)
* Донецький державний інститут здоров'я, фізичної культури і спорту (III рівень акр-ції)
* Національний Університет фізичного фиховання та спорту України (IV рівень акр-ції)</big>

=== <big>Основні види спорту в Україні</big> ===

* <big>Олімпійські види спорту
# Важка атлетика
# Легка атлетика
# Плавання
# Стрільба з лука
# Стрільба кульова
# Стрільба стендова
# Ковзанярський спорт
# Шорт-трек
# Стрибки на лижах з трампліна
# Велосипедний спорт
* Неолімпійські види спорту

# Гирьовий спорт
# Пауерліфтинг
# Скелелазіння
# Авіамодельний спорт
# Автомобільний спорт
# Автомодельний спорт
# Водно-моторний спорт
# Парашутний спорт
# Планерний спорт
# Повітроплавальний спорт
# Підводний спорт
# Ракетомодельний спорт
# Судномодельний спорт
# Роликовий спорт
* Види спорту інвалідів з ураженнями опорно-рухового апарату, вадами зору, слуху та розумового і фізичного розвитку
# Велосипедний спорт-трек
# Ковзанярський спорт
# Легка атлетика
# Пауерліфтинг
# Плавання
# Стрільба кульова
===<big> Сучасні українські спортсмени</big> ===
# Андрій Шевченко - п'ятиразовий чемпіон України, гравець збірної та кращий нападаючий Ліги чемпіонів сезону 1998-1999рр, найркащий бобардир чемпіонату Італії сезону 1999-2000рр (24 голи).
# Яна Клочкова - «Золота рибка», яка плаває краще за всіх у світі і з кожних змагань привозить додому цілу зв'язку медалей. Одиндцятиразова чемпіонка Європи, триразова чемпіонка світу, чотириразова олімпійська чемпіонка у плаванні на 200, 400 та 800 метрів, володарка Кубків світу.
# Володимир та Віталій Клички - чемпіони світу з боксу у важкій вазі (перші чемпіони світу з боксу у важкій вазі з усього колишнього СРСР).
За 6,5 років професійної кар'єри Віталій Кличко завоював такі титули:
інтерконтинентальний чемпіон за версією WBO (2.05.1998 — 24.10.1998);
чемпіон Європи (24.10.1998 — 26.06.1999, 25.11.2000 — 29.09.2002);
інтерконтинентальний чемпіон за версією WBA (27.01.2001 — 21.06.2003);
чемпіон світу за версією WBO (26.06.1999 — 01.04.2000).

За 6,5 років професійної кар'єри Володимир Кличко здобув такі титули :
інтерконтинентальний чемпіон за версією WBC (14.02.1998 — 05.12.1998, 18.03.2000 — 14.10.2000);
інтерконтинентальний чемпіон за версією WBA (17.07.1999 — 14.10.2000, з 30.08.2003);
чемпіон Європи (25.09.1999 — 14.10.2000);
чемпіон світу за версією WBO (14.10.2000 — 08.03.2003).

== <big>Висновки</big> ==
<big>Тож Фізична культура є важливим засобом підвищення соціальної і трудової активності людей, задоволення їх моральних, естетичних та творчих запитів, життєво важливої потреби взаємного спілкування, розвитку дружніх стосунків між народами і зміцнення миру. У повоєнні часи велась пропаганда фізичної культури та спорту.
Спорт в Україні шанувався ще в давнину. За часів Київської Русі по світу ходила слава про непереможних богатирів, які вважають своїм обов'язком захищати людей і вітчизну. Через багато століть таку ж славу отримали запорізькі козаки - хоробрі захисники незалежної держави.

Україна - це країна спорту та здорового способу життя. І це зовсім не данина моді, а скоріше - справа честі і вибір кожного.</big>
=== Ресурси ===
[https://docs.google.com/presentation/d/14snRG-Wz104_6OTC1qSMZ1gCNIkxqxE8V2P7vgnVdVY/edit?usp=sharing Презентація]

[http://ua-referat.com/ Фізична культура у період нового часу]

[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0 Фізична культура України]

[http://ua.textreferat.com/referat-791.html Роль фізичної культури]

[http://see-you.in.ua/ua/page/populyarni-vidi-sportu-ukraini Покулярні види спорту України]

Проект з ОІ та ІФК "Стан фізичної культури в Україні після другої світової війни"(Хіврич)

2015-11-15T13:27:33Z

4052902: /* Результати дослідження */

'''''Стан фізичної культури в Україні після другої світової війни'''''
[[Image:івітеавьтпаьплоанлпрьми - копия.jpeg|300px|thumb]]

== <big>Автор проекту</big> ==
<big><big>[[Користувач:4052902| Хіврич Артур]]</big></big>

== <big>Тема дослідження</big> ==
<big>Стан фізичної культури в Україні після другої світової війни</big>
== <big>Проблема та мета дослідження</big> ==
<big>Визначити яку роль фізичні вправи займають у сучасному житті.
Які види спорту існують на сьогоднішній день?</big>
== <big>Результати дослідження</big> ==
<big>Після війни спорт в Україні продовжував розвиватися, організовувалося багато грандіозних спортивних свят, кожні чотири роки проводилися українські спартакіади та Спартакіади народів СРСР, на яких українська збірна завжди здобувала почесні місця.

Після Другої світової війни посилено спортові контакти із Заходом, розгорнуто масовий фізкультурний рух, підвищено рівень спортової майстерності. У зв'язку з цим посилився і фізкультурний рух в УРСР. Українські спортсмени, включені в репрезентацію РССР, здобули чималі успіхи в міжнародних змаганнях (Б. Гуревич, Я. Куценко, Б. Шахлін, В. Чукарін, Л. Латиніна, О. Гончаренко, Є. Буланчик, В. Куц, Н. Откаленко, Л. Лисенко-Шевцова, А. Бондарчук та ін.).

[[Файл:Б,гуревич.jpg|200px|thumb|left|Б.Гуревич]] [[Файл:В.куц.png|200px|thumb|left|В.Куц]] [[Файл:Я.куценко.jpg|200px|thumb|left|Яков Куценко]]
На основі постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 9 січня 1959 року «Про керівництво фізичною культурою і спортом у країні» Комітет фізичної культури і спорту при Раді Міністрів УРСР перетворено на Союз спортивних товариств і організацій УРСР, підпорядкований Всесоюзному спортивному союзові. Обласні, міські, районові й місцеві ради фізичної культури керують працею всіх спортивних організацій, які поділяються на добровільні спортові товариства, колективи фізичної культури (на заводах і фабриках, у колгоспах і радгоспах) чи спортові клуби.

В УРСР діяли 4 республіканські відділи всесоюзних добровільних спортових товариств профспілок, студентське «Буревісник» з бл. 400000 чл.; «Водник» (профспілка річкового та морського транспорту) з бл. 30000 членів; «Локомотив» (профспілка працівників зал. транспорту) з бл. 380 000 фізкультурників; «Спартак» (комсомольське товариство) з бл. 900 000 чл. Працівників міністерства внутрішніх справ і безпеки охоплює «Динамо». Існують дві республіканські спілки «Авангард» (об'єднує працівників промисловості і будівництва) з понад 2 млн чл. і «Колос» (колгоспники, працівники с.-г. організацій) з бл. 3,3 млн чл. (1981). Авіація, парашутний спорт, планеризм, автомобілізм, мотоциклізм, радіо, підводний, водно-моторовий, стрілецький та ін. воєнно-технічний види споргу підлягають контролеві українського республіканського відділу всесоюзного добровільного товариства сприяння армії, авіації та флоту.</big> [[Файл:Парашютный.jpg|200px|thumb|right|Парашутний спорт]] [[Файл:Планеризм.jpg|200px|thumb|right|Планеризм]]

<big>На початку 1981 в УССР було близько 45000 фізкультурних колективів з 15 млн чл., 5 млн значківців ГПО (Готовий до Праці й Оборони), понад 4 300 спортсменів розрядників, понад б 500 майстрів спорту СРСР, понад 300 майстрів спорту СРСР міжнар. класи. бл. 60 заслужених майстрів спорту СРСР; бл. 150000 платних фізкультурних працівників (у тому ч. бл. 65 000 з вищою освітою), 3 000 тренерів та інструкторів, 2 500 класифікованих спортових суддів; понад 315 000 інструкторів ГПО. Спортові споруди: 160000 спортових майданчиків, у тому числі 20 000 футбольних полів; понад 13 600 спортових зал, бл. 300 басейнів, 600 лижних баз, 8 000 стрілецьких тирів, 901 стадіон, плавацький центр у Харкові, веслувальний у Херсоні та ін. Популярний в Україні туризм диспонує понад 50 туристичними базами і понад 800 туристичними й відпочинковими таборами.

Після війни укр. спортсмени встановили у різних ділянках спорту понад 80 світових рекордів, багато євр. та респ. і союзних рекордів (В. Голубничий, В. Цибуленко, Ігор Тер-Ованесян, Валерій Брумель, Г. Кутенко, В. Борзов, Ю. Сєдих, В. Ященко, В. Крепкіна, Н. Олізаренко, Н. Ткаченко, Л. Жаботинський, С. Рахманов, Ю. Зайцев, І. Мате, С. Полторацький, А. Писаренко, Г. Прозуменщикова, Ю. Фесенко, О. Сидоренко та ін.). Багато українців виступає у збірних командах СРСР на міжнар. арені. 1975 футбольна дружина «Динамо» (Київ) здобула європейський кубок кубків та суперкубок і стала чемпіоном СРСР. У міжнар. змаганнях успішно виступають й ін. клуби України (але тільки під маркою СРСР).

З 1952 СРСР бере участь в Олімпійських іграх з участю укр. спортовців (1952 на 15 Олімпійських іграх у Гельсінкі укр. спортовці здобули 5 золотих, 7 срібних і 1 бронзову медаль; 1980 на 22 ігрищах у Москві — 38 золотих, 19 срібних, 10 бронзових медалей; встановили 3 світові та 6 олімпійських рекордів.

З 1956 влаштовуються спартакіади з масовою участю змагунів на область й районному рівні та по м. Відбуваються і спартакіяди школярів; їх фізичному вихованню, Ф.к. і спортові присвячується багато уваги вже з дошкільного віку. Основні форми фізкульт. вправ: лекції, ранкова зарядка, рухливі гри, позашкільне і позакласне фізкульт. спортове і оздоровче виховання. У нижчих класах вивчаються основні гімнастичні елементи, нескладні рухливі гри, згодом їх ускладнюють і вводять елементи легкої атлетики, лещетарства, плавання тощо Багато уваги приділяється значкові ГПО (пересічно 2 млн значківців на рік). Існують також дитячо-юнацькі спортивні школи (бл. 900 шкіл, з понад 321 000 дітей і підлітків). У цих школах і спеціальних класах культивується 43 види спорту.
Україну не один раз прославляли силачі - нащадки славних козаків - як наприклад, спортсмен початку ХХ ст. Іван Піддубний, який походить з роду запорізьких козаків. Його називали «Іван Залізний» і «Чемпіон Чемпіонів», «Російський Богатир». А також відомий сучасний силач Василь Вірастюк - володар титулу «Найсильніша людина світу», неодноразовий чемпіон світу в силовому багатоборстві.

Сучасна професійна спортивна сцена в Україні сформувалася у 1994 році, коли буда відправлена повноцінна національна збірна для участі в XIV зимових Олімпійських іграх у норвезькому місті Ліллехаммер. Тоді Україна посіла 13 місце в загальному заліку. Єдину золоту медаль виграла фігуристка Оксана Баюл, ставши першою олімпійською чемпіонкою незалежної України. Ще через два роки на Олімпіаді в Атланті українські спортсмени увійшли до десятки найсильніших, здобувши дев'ять золотих медалей. У складі СРСР українські спортсмени брали участь в Олімпіадах з 1952 по 1988 роки і один раз - в 1992 році - Україна брала участь в Олімпіаді в складі Об'єднаної команди (спортсмени країн, що входили до складу СРСР), яка виступала під Олімпійським прапором. Усього в активі української олімпійської збірної 115 комплектів медалей з літніх Ігор і п'ять з зимових. Найбільша кількість медалей українці завоювали в таких видах спорту, як спортивна гімнастика і легка атлетика (по 15 медалей), боротьба (13 медалей) і бокс (11 медалей).
Виступ українських спортсменів на XXVI літніх Олімпійських іграх в Атланті заслужено вивів Україну в десятку провідних спортивних держав світу. Дев'ять разів представники українського спорту піднімалися на найвищу сходинку Олімпійського п'єдесталу. Імена цих спортсменів стали відомі в цілому світі: борець греко-римського стилю В'ячеслав Олейник, спортивна гімнастка Лілія Подкопаєва, штангіст Тимур Таймазов, художня гімнастка Катерина Серебрянська, боксер Володимир Кличко, легкоатлетка Інеса Кравець, спортивний гімнаст Рустам Шаріпов, яхтсмени Євген Браславець та Ігор Матвієнко, а також багато інших спортсменів.

Українці також беруть участь у всіх значущих спортивних заходах протягом року. Так, наприклад, 2011 рік приніс спортсменам 314 медалей в олімпійських видах спорту та 136 - в неолімпійських. У чемпіонатах світу з неолімпійських видів спорту українські спортсмени завоювали 269 медалей, 250 на чемпіонатах Європи і ще 37 на Кубках світу.
</big>

=== <big>Вищі навчальні заклади в Україні</big> ===

* <big>Республіканське вище училище фізичної культури (І рівень акредитації, Київ)
* Харківська державна академія фізичної культури (IV рівень акредитації)
* Львівський державний університет фізичної культури (IV рівень акредитації)
* Дніпропетровський державний інститут фізичної культури і спорту (III рівень акр-ції)
* Запорізький національний університет (IV рівень акредитації)
* Херсонське вище училище фізичної культури (II рівень акредитації)
* Миколаївське вище училище фізичної культури (I рівень акредитації)
* Донецький державний інститут здоров'я, фізичної культури і спорту (III рівень акр-ції)
* Національний Університет фізичного фиховання та спорту України (IV рівень акр-ції)</big>

=== <big>Основні види спорту в Україні</big> ===

* <big>Олімпійські види спорту
# Важка атлетика
# Легка атлетика
# Плавання
# Стрільба з лука
# Стрільба кульова
# Стрільба стендова
# Ковзанярський спорт
# Шорт-трек
# Стрибки на лижах з трампліна
# Велосипедний спорт
* Неолімпійські види спорту

# Гирьовий спорт
# Пауерліфтинг
# Скелелазіння
# Авіамодельний спорт
# Автомобільний спорт
# Автомодельний спорт
# Водно-моторний спорт
# Парашутний спорт
# Планерний спорт
# Повітроплавальний спорт
# Підводний спорт
# Ракетомодельний спорт
# Судномодельний спорт
# Роликовий спорт
* Види спорту інвалідів з ураженнями опорно-рухового апарату, вадами зору, слуху та розумового і фізичного розвитку
# Велосипедний спорт-трек
# Ковзанярський спорт
# Легка атлетика
# Пауерліфтинг
# Плавання
# Стрільба кульова
===<big> Сучасні українські спортсмени</big> ===
# Андрій Шевченко - п'ятиразовий чемпіон України, гравець збірної та кращий нападаючий Ліги чемпіонів сезону 1998-1999рр, найркащий бобардир чемпіонату Італії сезону 1999-2000рр (24 голи).
# Яна Клочкова - одиндцятиразова чемпіонка Європи, триразова чемпіонка світу, чотириразова олімпійська чемпіонка у плаванні на 200, 400 та 800 метрів, володарка Кубків світу.
# Володимир та Віталій Клички - чемпіони світу з боксу у важкій вазі (перші чемпіони світу з боксу у важкій вазі з усього колишнього СРСР.

== <big>Висновки</big> ==
<big>Тож Фізична культура є важливим засобом підвищення соціальної і трудової активності людей, задоволення їх моральних, естетичних та творчих запитів, життєво важливої потреби взаємного спілкування, розвитку дружніх стосунків між народами і зміцнення миру. У повоєнні часи велась пропаганда фізичної культури та спорту.
Спорт в Україні шанувався ще в давнину. За часів Київської Русі по світу ходила слава про непереможних богатирів, які вважають своїм обов'язком захищати людей і вітчизну. Через багато століть таку ж славу отримали запорізькі козаки - хоробрі захисники незалежної держави.

Україна - це країна спорту та здорового способу життя. І це зовсім не данина моді, а скоріше - справа честі і вибір кожного.</big>
=== Ресурси ===
[https://docs.google.com/presentation/d/14snRG-Wz104_6OTC1qSMZ1gCNIkxqxE8V2P7vgnVdVY/edit?usp=sharing Презентація]

[http://ua-referat.com/ Фізична культура у період нового часу]

[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0 Фізична культура України]

[http://ua.textreferat.com/referat-791.html Роль фізичної культури]

[http://see-you.in.ua/ua/page/populyarni-vidi-sportu-ukraini Покулярні види спорту України]

Проект з ОІ та ІФК "Стан фізичної культури в Україні після другої світової війни"(Хіврич)

2015-11-15T13:17:07Z

4052902: /* Результати дослідження */

'''''Стан фізичної культури в Україні після другої світової війни'''''
[[Image:івітеавьтпаьплоанлпрьми - копия.jpeg|300px|thumb]]

== <big>Автор проекту</big> ==
<big><big>[[Користувач:4052902| Хіврич Артур]]</big></big>

== <big>Тема дослідження</big> ==
<big>Стан фізичної культури в Україні після другої світової війни</big>
== <big>Проблема та мета дослідження</big> ==
<big>Визначити яку роль фізичні вправи займають у сучасному житті.
Які види спорту існують на сьогоднішній день?</big>
== <big>Результати дослідження</big> ==
<big>Після Другої світової війни посилено спортові контакти із Заходом, розгорнуто масовий фізкультурний рух, підвищено рівень спортової майстерності. У зв'язку з цим посилився і фізкультурний рух в УРСР. Українські спортсмени, включені в репрезентацію РССР, здобули чималі успіхи в міжнародних змаганнях (Б. Гуревич, Я. Куценко, Б. Шахлін, В. Чукарін, Л. Латиніна, О. Гончаренко, Є. Буланчик, В. Куц, Н. Откаленко, Л. Лисенко-Шевцова, А. Бондарчук та ін.).

[[Файл:Б,гуревич.jpg|200px|thumb|left|Б.Гуревич]] [[Файл:В.куц.png|200px|thumb|left|В.Куц]] [[Файл:Я.куценко.jpg|200px|thumb|left|Яков Куценко]]
На основі постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 9 січня 1959 року «Про керівництво фізичною культурою і спортом у країні» Комітет фізичної культури і спорту при Раді Міністрів УРСР перетворено на Союз спортивних товариств і організацій УРСР, підпорядкований Всесоюзному спортивному союзові. Обласні, міські, районові й місцеві ради фізичної культури керують працею всіх спортивних організацій, які поділяються на добровільні спортові товариства, колективи фізичної культури (на заводах і фабриках, у колгоспах і радгоспах) чи спортові клуби.

В УРСР діяли 4 республіканські відділи всесоюзних добровільних спортових товариств профспілок, студентське «Буревісник» з бл. 400000 чл.; «Водник» (профспілка річкового та морського транспорту) з бл. 30000 членів; «Локомотив» (профспілка працівників зал. транспорту) з бл. 380 000 фізкультурників; «Спартак» (комсомольське товариство) з бл. 900 000 чл. Працівників міністерства внутрішніх справ і безпеки охоплює «Динамо». Існують дві республіканські спілки «Авангард» (об'єднує працівників промисловості і будівництва) з понад 2 млн чл. і «Колос» (колгоспники, працівники с.-г. організацій) з бл. 3,3 млн чл. (1981). Авіація, парашутний спорт, планеризм, автомобілізм, мотоциклізм, радіо, підводний, водно-моторовий, стрілецький та ін. воєнно-технічний види споргу підлягають контролеві українського республіканського відділу всесоюзного добровільного товариства сприяння армії, авіації та флоту.</big> [[Файл:Парашютный.jpg|200px|thumb|right|Парашутний спорт]] [[Файл:Планеризм.jpg|200px|thumb|right|Планеризм]]

<big>На початку 1981 в УССР було близько 45000 фізкультурних колективів з 15 млн чл., 5 млн значківців ГПО (Готовий до Праці й Оборони), понад 4 300 спортсменів розрядників, понад б 500 майстрів спорту СРСР, понад 300 майстрів спорту СРСР міжнар. класи. бл. 60 заслужених майстрів спорту СРСР; бл. 150000 платних фізкультурних працівників (у тому ч. бл. 65 000 з вищою освітою), 3 000 тренерів та інструкторів, 2 500 класифікованих спортових суддів; понад 315 000 інструкторів ГПО. Спортові споруди: 160000 спортових майданчиків, у тому числі 20 000 футбольних полів; понад 13 600 спортових зал, бл. 300 басейнів, 600 лижних баз, 8 000 стрілецьких тирів, 901 стадіон, плавацький центр у Харкові, веслувальний у Херсоні та ін. Популярний в Україні туризм диспонує понад 50 туристичними базами і понад 800 туристичними й відпочинковими таборами.

Після війни укр. спортсмени встановили у різних ділянках спорту понад 80 світових рекордів, багато євр. та респ. і союзних рекордів (В. Голубничий, В. Цибуленко, Ігор Тер-Ованесян, Валерій Брумель, Г. Кутенко, В. Борзов, Ю. Сєдих, В. Ященко, В. Крепкіна, Н. Олізаренко, Н. Ткаченко, Л. Жаботинський, С. Рахманов, Ю. Зайцев, І. Мате, С. Полторацький, А. Писаренко, Г. Прозуменщикова, Ю. Фесенко, О. Сидоренко та ін.). Багато українців виступає у збірних командах СРСР на міжнар. арені. 1975 футбольна дружина «Динамо» (Київ) здобула європейський кубок кубків та суперкубок і стала чемпіоном СРСР. У міжнар. змаганнях успішно виступають й ін. клуби України (але тільки під маркою СРСР).

З 1952 СРСР бере участь в Олімпійських іграх з участю укр. спортовців (1952 на 15 Олімпійських іграх у Гельсінкі укр. спортовці здобули 5 золотих, 7 срібних і 1 бронзову медаль; 1980 на 22 ігрищах у Москві — 38 золотих, 19 срібних, 10 бронзових медалей; встановили 3 світові та 6 олімпійських рекордів.

З 1956 влаштовуються спартакіади з масовою участю змагунів на область й районному рівні та по м. Відбуваються і спартакіяди школярів; їх фізичному вихованню, Ф.к. і спортові присвячується багато уваги вже з дошкільного віку. Основні форми фізкульт. вправ: лекції, ранкова зарядка, рухливі гри, позашкільне і позакласне фізкульт. спортове і оздоровче виховання. У нижчих класах вивчаються основні гімнастичні елементи, нескладні рухливі гри, згодом їх ускладнюють і вводять елементи легкої атлетики, лещетарства, плавання тощо Багато уваги приділяється значкові ГПО (пересічно 2 млн значківців на рік). Існують також дитячо-юнацькі спортивні школи (бл. 900 шкіл, з понад 321 000 дітей і підлітків). У цих школах і спеціальних класах культивується 43 види спорту.
Україну не один раз прославляли силачі - нащадки славних козаків - як наприклад, спортсмен початку ХХ ст. Іван Піддубний, який походить з роду запорізьких козаків. Його називали «Іван Залізний» і «Чемпіон Чемпіонів», «Російський Богатир». А також відомий сучасний силач Василь Вірастюк - володар титулу «Найсильніша людина світу», неодноразовий чемпіон світу в силовому багатоборстві.

Сучасна професійна спортивна сцена в Україні сформувалася у 1994 році, коли буда відправлена повноцінна національна збірна для участі в XIV зимових Олімпійських іграх у норвезькому місті Ліллехаммер. Тоді Україна посіла 13 місце в загальному заліку. Єдину золоту медаль виграла фігуристка Оксана Баюл, ставши першою олімпійською чемпіонкою незалежної України. Ще через два роки на Олімпіаді в Атланті українські спортсмени увійшли до десятки найсильніших, здобувши дев'ять золотих медалей. У складі СРСР українські спортсмени брали участь в Олімпіадах з 1952 по 1988 роки і один раз - в 1992 році - Україна брала участь в Олімпіаді в складі Об'єднаної команди (спортсмени країн, що входили до складу СРСР), яка виступала під Олімпійським прапором. Усього в активі української олімпійської збірної 115 комплектів медалей з літніх Ігор і п'ять з зимових. Найбільша кількість медалей українці завоювали в таких видах спорту, як спортивна гімнастика і легка атлетика (по 15 медалей), боротьба (13 медалей) і бокс (11 медалей).
</big>

=== <big>Вищі навчальні заклади в Україні</big> ===

* <big>Республіканське вище училище фізичної культури (І рівень акредитації, Київ)
* Харківська державна академія фізичної культури (IV рівень акредитації)
* Львівський державний університет фізичної культури (IV рівень акредитації)
* Дніпропетровський державний інститут фізичної культури і спорту (III рівень акр-ції)
* Запорізький національний університет (IV рівень акредитації)
* Херсонське вище училище фізичної культури (II рівень акредитації)
* Миколаївське вище училище фізичної культури (I рівень акредитації)
* Донецький державний інститут здоров'я, фізичної культури і спорту (III рівень акр-ції)
* Національний Університет фізичного фиховання та спорту України (IV рівень акр-ції)</big>

=== <big>Основні види спорту в Україні</big> ===

* <big>Олімпійські види спорту
# Важка атлетика
# Легка атлетика
# Плавання
# Стрільба з лука
# Стрільба кульова
# Стрільба стендова
# Ковзанярський спорт
# Шорт-трек
# Стрибки на лижах з трампліна
# Велосипедний спорт
* Неолімпійські види спорту

# Гирьовий спорт
# Пауерліфтинг
# Скелелазіння
# Авіамодельний спорт
# Автомобільний спорт
# Автомодельний спорт
# Водно-моторний спорт
# Парашутний спорт
# Планерний спорт
# Повітроплавальний спорт
# Підводний спорт
# Ракетомодельний спорт
# Судномодельний спорт
# Роликовий спорт
* Види спорту інвалідів з ураженнями опорно-рухового апарату, вадами зору, слуху та розумового і фізичного розвитку
# Велосипедний спорт-трек
# Ковзанярський спорт
# Легка атлетика
# Пауерліфтинг
# Плавання
# Стрільба кульова
===<big> Сучасні українські спортсмени</big> ===
# Андрій Шевченко - п'ятиразовий чемпіон України, гравець збірної та кращий нападаючий Ліги чемпіонів сезону 1998-1999рр, найркащий бобардир чемпіонату Італії сезону 1999-2000рр (24 голи).
# Яна Клочкова - одиндцятиразова чемпіонка Європи, триразова чемпіонка світу, чотириразова олімпійська чемпіонка у плаванні на 200, 400 та 800 метрів, володарка Кубків світу.
# Володимир та Віталій Клички - чемпіони світу з боксу у важкій вазі (перші чемпіони світу з боксу у важкій вазі з усього колишнього СРСР.

== <big>Висновки</big> ==
<big>Тож Фізична культура є важливим засобом підвищення соціальної і трудової активності людей, задоволення їх моральних, естетичних та творчих запитів, життєво важливої потреби взаємного спілкування, розвитку дружніх стосунків між народами і зміцнення миру. У повоєнні часи велась пропаганда фізичної культури та спорту.
Спорт в Україні шанувався ще в давнину. За часів Київської Русі по світу ходила слава про непереможних богатирів, які вважають своїм обов'язком захищати людей і вітчизну. Через багато століть таку ж славу отримали запорізькі козаки - хоробрі захисники незалежної держави.

Україна - це країна спорту та здорового способу життя. І це зовсім не данина моді, а скоріше - справа честі і вибір кожного.</big>
=== Ресурси ===
[https://docs.google.com/presentation/d/14snRG-Wz104_6OTC1qSMZ1gCNIkxqxE8V2P7vgnVdVY/edit?usp=sharing Презентація]

[http://ua-referat.com/ Фізична культура у період нового часу]

[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0 Фізична культура України]

[http://ua.textreferat.com/referat-791.html Роль фізичної культури]

[http://see-you.in.ua/ua/page/populyarni-vidi-sportu-ukraini Покулярні види спорту України]

Проект з ОІ та ІФК "Стан фізичної культури в Україні після другої світової війни"(Хіврич)

2015-11-15T13:15:53Z

4052902: /* Основні види спорту в Україні */

'''''Стан фізичної культури в Україні після другої світової війни'''''
[[Image:івітеавьтпаьплоанлпрьми - копия.jpeg|300px|thumb]]

== <big>Автор проекту</big> ==
<big><big>[[Користувач:4052902| Хіврич Артур]]</big></big>

== <big>Тема дослідження</big> ==
<big>Стан фізичної культури в Україні після другої світової війни</big>
== <big>Проблема та мета дослідження</big> ==
<big>Визначити яку роль фізичні вправи займають у сучасному житті.
Які види спорту існують на сьогоднішній день?</big>
== <big>Результати дослідження</big> ==
<big>Після Другої світової війни посилено спортові контакти із Заходом, розгорнуто масовий фізкультурний рух, підвищено рівень спортової майстерності. У зв'язку з цим посилився і фізкультурний рух в УРСР. Українські спортсмени, включені в репрезентацію РССР, здобули чималі успіхи в міжнародних змаганнях (Б. Гуревич, Я. Куценко, Б. Шахлін, В. Чукарін, Л. Латиніна, О. Гончаренко, Є. Буланчик, В. Куц, Н. Откаленко, Л. Лисенко-Шевцова, А. Бондарчук та ін.).

[[Файл:Б,гуревич.jpg|200px|thumb|left|Б.Гуревич]] [[Файл:В.куц.png|200px|thumb|left|В.Куц]] [[Файл:Я.куценко.jpg|200px|thumb|left|Яков Куценко]]
На основі постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 9 січня 1959 року «Про керівництво фізичною культурою і спортом у країні» Комітет фізичної культури і спорту при Раді Міністрів УРСР перетворено на Союз спортивних товариств і організацій УРСР, підпорядкований Всесоюзному спортивному союзові. Обласні, міські, районові й місцеві ради фізичної культури керують працею всіх спортивних організацій, які поділяються на добровільні спортові товариства, колективи фізичної культури (на заводах і фабриках, у колгоспах і радгоспах) чи спортові клуби.

В УРСР діяли 4 республіканські відділи всесоюзних добровільних спортових товариств профспілок, студентське «Буревісник» з бл. 400000 чл.; «Водник» (профспілка річкового та морського транспорту) з бл. 30000 членів; «Локомотив» (профспілка працівників зал. транспорту) з бл. 380 000 фізкультурників; «Спартак» (комсомольське товариство) з бл. 900 000 чл. Працівників міністерства внутрішніх справ і безпеки охоплює «Динамо». Існують дві республіканські спілки «Авангард» (об'єднує працівників промисловості і будівництва) з понад 2 млн чл. і «Колос» (колгоспники, працівники с.-г. організацій) з бл. 3,3 млн чл. (1981). Авіація, парашутний спорт, планеризм, автомобілізм, мотоциклізм, радіо, підводний, водно-моторовий, стрілецький та ін. воєнно-технічний види споргу підлягають контролеві українського республіканського відділу всесоюзного добровільного товариства сприяння армії, авіації та флоту.</big> [[Файл:Парашютный.jpg|200px|thumb|right|Парашутний спорт]] [[Файл:Планеризм.jpg|200px|thumb|right|Планеризм]]

<big>На початку 1981 в УССР було близько 45000 фізкультурних колективів з 15 млн чл., 5 млн значківців ГПО (Готовий до Праці й Оборони), понад 4 300 спортсменів розрядників, понад б 500 майстрів спорту СРСР, понад 300 майстрів спорту СРСР міжнар. класи. бл. 60 заслужених майстрів спорту СРСР; бл. 150000 платних фізкультурних працівників (у тому ч. бл. 65 000 з вищою освітою), 3 000 тренерів та інструкторів, 2 500 класифікованих спортових суддів; понад 315 000 інструкторів ГПО. Спортові споруди: 160000 спортових майданчиків, у тому числі 20 000 футбольних полів; понад 13 600 спортових зал, бл. 300 басейнів, 600 лижних баз, 8 000 стрілецьких тирів, 901 стадіон, плавацький центр у Харкові, веслувальний у Херсоні та ін. Популярний в Україні туризм диспонує понад 50 туристичними базами і понад 800 туристичними й відпочинковими таборами.

Після війни укр. спортсмени встановили у різних ділянках спорту понад 80 світових рекордів, багато євр. та респ. і союзних рекордів (В. Голубничий, В. Цибуленко, Ігор Тер-Ованесян, Валерій Брумель, Г. Кутенко, В. Борзов, Ю. Сєдих, В. Ященко, В. Крепкіна, Н. Олізаренко, Н. Ткаченко, Л. Жаботинський, С. Рахманов, Ю. Зайцев, І. Мате, С. Полторацький, А. Писаренко, Г. Прозуменщикова, Ю. Фесенко, О. Сидоренко та ін.). Багато українців виступає у збірних командах СРСР на міжнар. арені. 1975 футбольна дружина «Динамо» (Київ) здобула європейський кубок кубків та суперкубок і стала чемпіоном СРСР. У міжнар. змаганнях успішно виступають й ін. клуби України (але тільки під маркою СРСР).

З 1952 СРСР бере участь в Олімпійських іграх з участю укр. спортовців (1952 на 15 Олімпійських іграх у Гельсінкі укр. спортовці здобули 5 золотих, 7 срібних і 1 бронзову медаль; 1980 на 22 ігрищах у Москві — 38 золотих, 19 срібних, 10 бронзових медалей; встановили 3 світові та 6 олімпійських рекордів.

З 1956 влаштовуються спартакіади з масовою участю змагунів на область й районному рівні та по м. Відбуваються і спартакіяди школярів; їх фізичному вихованню, Ф.к. і спортові присвячується багато уваги вже з дошкільного віку. Основні форми фізкульт. вправ: лекції, ранкова зарядка, рухливі гри, позашкільне і позакласне фізкульт. спортове і оздоровче виховання. У нижчих класах вивчаються основні гімнастичні елементи, нескладні рухливі гри, згодом їх ускладнюють і вводять елементи легкої атлетики, лещетарства, плавання тощо Багато уваги приділяється значкові ГПО (пересічно 2 млн значківців на рік). Існують також дитячо-юнацькі спортивні школи (бл. 900 шкіл, з понад 321 000 дітей і підлітків). У цих школах і спеціальних класах культивується 43 види спорту.
Україну не один раз прославляли силачі - нащадки славних козаків - як наприклад, спортсмен початку ХХ ст. Іван Піддубний, який походить з роду запорізьких козаків. Його називали «Іван Залізний» і «Чемпіон Чемпіонів», «Російський Богатир». А також відомий сучасний силач Василь Вірастюк - володар титулу «Найсильніша людина світу», неодноразовий чемпіон світу в силовому багатоборстві.
</big>

=== <big>Вищі навчальні заклади в Україні</big> ===

* <big>Республіканське вище училище фізичної культури (І рівень акредитації, Київ)
* Харківська державна академія фізичної культури (IV рівень акредитації)
* Львівський державний університет фізичної культури (IV рівень акредитації)
* Дніпропетровський державний інститут фізичної культури і спорту (III рівень акр-ції)
* Запорізький національний університет (IV рівень акредитації)
* Херсонське вище училище фізичної культури (II рівень акредитації)
* Миколаївське вище училище фізичної культури (I рівень акредитації)
* Донецький державний інститут здоров'я, фізичної культури і спорту (III рівень акр-ції)
* Національний Університет фізичного фиховання та спорту України (IV рівень акр-ції)</big>

=== <big>Основні види спорту в Україні</big> ===

* <big>Олімпійські види спорту
# Важка атлетика
# Легка атлетика
# Плавання
# Стрільба з лука
# Стрільба кульова
# Стрільба стендова
# Ковзанярський спорт
# Шорт-трек
# Стрибки на лижах з трампліна
# Велосипедний спорт
* Неолімпійські види спорту

# Гирьовий спорт
# Пауерліфтинг
# Скелелазіння
# Авіамодельний спорт
# Автомобільний спорт
# Автомодельний спорт
# Водно-моторний спорт
# Парашутний спорт
# Планерний спорт
# Повітроплавальний спорт
# Підводний спорт
# Ракетомодельний спорт
# Судномодельний спорт
# Роликовий спорт
* Види спорту інвалідів з ураженнями опорно-рухового апарату, вадами зору, слуху та розумового і фізичного розвитку
# Велосипедний спорт-трек
# Ковзанярський спорт
# Легка атлетика
# Пауерліфтинг
# Плавання
# Стрільба кульова
===<big> Сучасні українські спортсмени</big> ===
# Андрій Шевченко - п'ятиразовий чемпіон України, гравець збірної та кращий нападаючий Ліги чемпіонів сезону 1998-1999рр, найркащий бобардир чемпіонату Італії сезону 1999-2000рр (24 голи).
# Яна Клочкова - одиндцятиразова чемпіонка Європи, триразова чемпіонка світу, чотириразова олімпійська чемпіонка у плаванні на 200, 400 та 800 метрів, володарка Кубків світу.
# Володимир та Віталій Клички - чемпіони світу з боксу у важкій вазі (перші чемпіони світу з боксу у важкій вазі з усього колишнього СРСР.

== <big>Висновки</big> ==
<big>Тож Фізична культура є важливим засобом підвищення соціальної і трудової активності людей, задоволення їх моральних, естетичних та творчих запитів, життєво важливої потреби взаємного спілкування, розвитку дружніх стосунків між народами і зміцнення миру. У повоєнні часи велась пропаганда фізичної культури та спорту.
Спорт в Україні шанувався ще в давнину. За часів Київської Русі по світу ходила слава про непереможних богатирів, які вважають своїм обов'язком захищати людей і вітчизну. Через багато століть таку ж славу отримали запорізькі козаки - хоробрі захисники незалежної держави.

Україна - це країна спорту та здорового способу життя. І це зовсім не данина моді, а скоріше - справа честі і вибір кожного.</big>
=== Ресурси ===
[https://docs.google.com/presentation/d/14snRG-Wz104_6OTC1qSMZ1gCNIkxqxE8V2P7vgnVdVY/edit?usp=sharing Презентація]

[http://ua-referat.com/ Фізична культура у період нового часу]

[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0 Фізична культура України]

[http://ua.textreferat.com/referat-791.html Роль фізичної культури]

[http://see-you.in.ua/ua/page/populyarni-vidi-sportu-ukraini Покулярні види спорту України]

Проект з ОІ та ІФК "Стан фізичної культури в Україні після другої світової війни"(Хіврич)

2015-11-15T12:57:02Z

4052902: /* Результати дослідження */

'''''Стан фізичної культури в Україні після другої світової війни'''''
[[Image:івітеавьтпаьплоанлпрьми - копия.jpeg|300px|thumb]]

== <big>Автор проекту</big> ==
<big><big>[[Користувач:4052902| Хіврич Артур]]</big></big>

== <big>Тема дослідження</big> ==
<big>Стан фізичної культури в Україні після другої світової війни</big>
== <big>Проблема та мета дослідження</big> ==
<big>Визначити яку роль фізичні вправи займають у сучасному житті.
Які види спорту існують на сьогоднішній день?</big>
== <big>Результати дослідження</big> ==
<big>Після Другої світової війни посилено спортові контакти із Заходом, розгорнуто масовий фізкультурний рух, підвищено рівень спортової майстерності. У зв'язку з цим посилився і фізкультурний рух в УРСР. Українські спортсмени, включені в репрезентацію РССР, здобули чималі успіхи в міжнародних змаганнях (Б. Гуревич, Я. Куценко, Б. Шахлін, В. Чукарін, Л. Латиніна, О. Гончаренко, Є. Буланчик, В. Куц, Н. Откаленко, Л. Лисенко-Шевцова, А. Бондарчук та ін.).

[[Файл:Б,гуревич.jpg|200px|thumb|left|Б.Гуревич]] [[Файл:В.куц.png|200px|thumb|left|В.Куц]] [[Файл:Я.куценко.jpg|200px|thumb|left|Яков Куценко]]
На основі постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 9 січня 1959 року «Про керівництво фізичною культурою і спортом у країні» Комітет фізичної культури і спорту при Раді Міністрів УРСР перетворено на Союз спортивних товариств і організацій УРСР, підпорядкований Всесоюзному спортивному союзові. Обласні, міські, районові й місцеві ради фізичної культури керують працею всіх спортивних організацій, які поділяються на добровільні спортові товариства, колективи фізичної культури (на заводах і фабриках, у колгоспах і радгоспах) чи спортові клуби.

В УРСР діяли 4 республіканські відділи всесоюзних добровільних спортових товариств профспілок, студентське «Буревісник» з бл. 400000 чл.; «Водник» (профспілка річкового та морського транспорту) з бл. 30000 членів; «Локомотив» (профспілка працівників зал. транспорту) з бл. 380 000 фізкультурників; «Спартак» (комсомольське товариство) з бл. 900 000 чл. Працівників міністерства внутрішніх справ і безпеки охоплює «Динамо». Існують дві республіканські спілки «Авангард» (об'єднує працівників промисловості і будівництва) з понад 2 млн чл. і «Колос» (колгоспники, працівники с.-г. організацій) з бл. 3,3 млн чл. (1981). Авіація, парашутний спорт, планеризм, автомобілізм, мотоциклізм, радіо, підводний, водно-моторовий, стрілецький та ін. воєнно-технічний види споргу підлягають контролеві українського республіканського відділу всесоюзного добровільного товариства сприяння армії, авіації та флоту.</big> [[Файл:Парашютный.jpg|200px|thumb|right|Парашутний спорт]] [[Файл:Планеризм.jpg|200px|thumb|right|Планеризм]]

<big>На початку 1981 в УССР було близько 45000 фізкультурних колективів з 15 млн чл., 5 млн значківців ГПО (Готовий до Праці й Оборони), понад 4 300 спортсменів розрядників, понад б 500 майстрів спорту СРСР, понад 300 майстрів спорту СРСР міжнар. класи. бл. 60 заслужених майстрів спорту СРСР; бл. 150000 платних фізкультурних працівників (у тому ч. бл. 65 000 з вищою освітою), 3 000 тренерів та інструкторів, 2 500 класифікованих спортових суддів; понад 315 000 інструкторів ГПО. Спортові споруди: 160000 спортових майданчиків, у тому числі 20 000 футбольних полів; понад 13 600 спортових зал, бл. 300 басейнів, 600 лижних баз, 8 000 стрілецьких тирів, 901 стадіон, плавацький центр у Харкові, веслувальний у Херсоні та ін. Популярний в Україні туризм диспонує понад 50 туристичними базами і понад 800 туристичними й відпочинковими таборами.

Після війни укр. спортсмени встановили у різних ділянках спорту понад 80 світових рекордів, багато євр. та респ. і союзних рекордів (В. Голубничий, В. Цибуленко, Ігор Тер-Ованесян, Валерій Брумель, Г. Кутенко, В. Борзов, Ю. Сєдих, В. Ященко, В. Крепкіна, Н. Олізаренко, Н. Ткаченко, Л. Жаботинський, С. Рахманов, Ю. Зайцев, І. Мате, С. Полторацький, А. Писаренко, Г. Прозуменщикова, Ю. Фесенко, О. Сидоренко та ін.). Багато українців виступає у збірних командах СРСР на міжнар. арені. 1975 футбольна дружина «Динамо» (Київ) здобула європейський кубок кубків та суперкубок і стала чемпіоном СРСР. У міжнар. змаганнях успішно виступають й ін. клуби України (але тільки під маркою СРСР).

З 1952 СРСР бере участь в Олімпійських іграх з участю укр. спортовців (1952 на 15 Олімпійських іграх у Гельсінкі укр. спортовці здобули 5 золотих, 7 срібних і 1 бронзову медаль; 1980 на 22 ігрищах у Москві — 38 золотих, 19 срібних, 10 бронзових медалей; встановили 3 світові та 6 олімпійських рекордів.

З 1956 влаштовуються спартакіади з масовою участю змагунів на область й районному рівні та по м. Відбуваються і спартакіяди школярів; їх фізичному вихованню, Ф.к. і спортові присвячується багато уваги вже з дошкільного віку. Основні форми фізкульт. вправ: лекції, ранкова зарядка, рухливі гри, позашкільне і позакласне фізкульт. спортове і оздоровче виховання. У нижчих класах вивчаються основні гімнастичні елементи, нескладні рухливі гри, згодом їх ускладнюють і вводять елементи легкої атлетики, лещетарства, плавання тощо Багато уваги приділяється значкові ГПО (пересічно 2 млн значківців на рік). Існують також дитячо-юнацькі спортивні школи (бл. 900 шкіл, з понад 321 000 дітей і підлітків). У цих школах і спеціальних класах культивується 43 види спорту.
Україну не один раз прославляли силачі - нащадки славних козаків - як наприклад, спортсмен початку ХХ ст. Іван Піддубний, який походить з роду запорізьких козаків. Його називали «Іван Залізний» і «Чемпіон Чемпіонів», «Російський Богатир». А також відомий сучасний силач Василь Вірастюк - володар титулу «Найсильніша людина світу», неодноразовий чемпіон світу в силовому багатоборстві.
</big>

=== <big>Вищі навчальні заклади в Україні</big> ===

* <big>Республіканське вище училище фізичної культури (І рівень акредитації, Київ)
* Харківська державна академія фізичної культури (IV рівень акредитації)
* Львівський державний університет фізичної культури (IV рівень акредитації)
* Дніпропетровський державний інститут фізичної культури і спорту (III рівень акр-ції)
* Запорізький національний університет (IV рівень акредитації)
* Херсонське вище училище фізичної культури (II рівень акредитації)
* Миколаївське вище училище фізичної культури (I рівень акредитації)
* Донецький державний інститут здоров'я, фізичної культури і спорту (III рівень акр-ції)
* Національний Університет фізичного фиховання та спорту України (IV рівень акр-ції)</big>

=== <big>Основні види спорту в Україні</big> ===

* <big>Олімпійські види спорту
# Важка атлетика
# Легка атлетика
# Плавання
# Стрільба з лука
# Стрільба кульова
# Стрільба стендова
# Ковзанярський спорт
# Шорт-трек
# Стрибки на лижах з трампліна
# Велосипедний спорт
* Неолімпійські види спорту

# Гирьовий спорт
# Пауерліфтинг
# Скелелазіння
# Авіамодельний спорт
# Автомобільний спорт
# Автомодельний спорт
# Водно-моторний спорт
# Парашутний спорт
# Планерний спорт
# Повітроплавальний спорт
# Підводний спорт
# Ракетомодельний спорт
# Судномодельний спорт
# Роликовий спорт
* Види спорту інвалідів з ураженнями опорно-рухового апарату, вадами зору, слуху та розумового і фізичного розвитку
# Велосипедний спорт-трек
# Ковзанярський спорт
# Легка атлетика
# Пауерліфтинг
# Плавання
# Стрільба кульова

== <big>Висновки</big> ==
<big>Тож Фізична культура є важливим засобом підвищення соціальної і трудової активності людей, задоволення їх моральних, естетичних та творчих запитів, життєво важливої потреби взаємного спілкування, розвитку дружніх стосунків між народами і зміцнення миру. У повоєнні часи велась пропаганда фізичної культури та спорту.
Спорт в Україні шанувався ще в давнину. За часів Київської Русі по світу ходила слава про непереможних богатирів, які вважають своїм обов'язком захищати людей і вітчизну. Через багато століть таку ж славу отримали запорізькі козаки - хоробрі захисники незалежної держави.

Україна - це країна спорту та здорового способу життя. І це зовсім не данина моді, а скоріше - справа честі і вибір кожного.</big>
=== Ресурси ===
[https://docs.google.com/presentation/d/14snRG-Wz104_6OTC1qSMZ1gCNIkxqxE8V2P7vgnVdVY/edit?usp=sharing Презентація]

[http://ua-referat.com/ Фізична культура у період нового часу]

[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0 Фізична культура України]

[http://ua.textreferat.com/referat-791.html Роль фізичної культури]

[http://see-you.in.ua/ua/page/populyarni-vidi-sportu-ukraini Покулярні види спорту України]

Проект з ОІ та ІФК "Стан фізичної культури в Україні після другої світової війни"(Хіврич)

2015-11-15T12:56:12Z

4052902: /* Висновки */

Проект з ОІ та ІФК "Стан фізичної культури в Україні після другої світової війни"(Хіврич)

2015-11-15T12:55:05Z

4052902: /* Роль фізичних вправ */

'''''Стан фізичної культури в Україні після другої світової війни'''''
[[Image:івітеавьтпаьплоанлпрьми - копия.jpeg|300px|thumb]]

== <big>Автор проекту</big> ==
<big><big>[[Користувач:4052902| Хіврич Артур]]</big></big>

== <big>Тема дослідження</big> ==
<big>Стан фізичної культури в Україні після другої світової війни</big>
== <big>Проблема та мета дослідження</big> ==
<big>Визначити яку роль фізичні вправи займають у сучасному житті.
Які види спорту існують на сьогоднішній день?</big>
== <big>Результати дослідження</big> ==
<big>Після Другої світової війни посилено спортові контакти із Заходом, розгорнуто масовий фізкультурний рух, підвищено рівень спортової майстерності. У зв'язку з цим посилився і фізкультурний рух в УРСР. Українські спортсмени, включені в репрезентацію РССР, здобули чималі успіхи в міжнародних змаганнях (Б. Гуревич, Я. Куценко, Б. Шахлін, В. Чукарін, Л. Латиніна, О. Гончаренко, Є. Буланчик, В. Куц, Н. Откаленко, Л. Лисенко-Шевцова, А. Бондарчук та ін.).

[[Файл:Б,гуревич.jpg|200px|thumb|left|Б.Гуревич]] [[Файл:В.куц.png|200px|thumb|left|В.Куц]] [[Файл:Я.куценко.jpg|200px|thumb|left|Яков Куценко]]
На основі постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 9 січня 1959 року «Про керівництво фізичною культурою і спортом у країні» Комітет фізичної культури і спорту при Раді Міністрів УРСР перетворено на Союз спортивних товариств і організацій УРСР, підпорядкований Всесоюзному спортивному союзові. Обласні, міські, районові й місцеві ради фізичної культури керують працею всіх спортивних організацій, які поділяються на добровільні спортові товариства, колективи фізичної культури (на заводах і фабриках, у колгоспах і радгоспах) чи спортові клуби.

В УРСР діяли 4 республіканські відділи всесоюзних добровільних спортових товариств профспілок, студентське «Буревісник» з бл. 400000 чл.; «Водник» (профспілка річкового та морського транспорту) з бл. 30000 членів; «Локомотив» (профспілка працівників зал. транспорту) з бл. 380 000 фізкультурників; «Спартак» (комсомольське товариство) з бл. 900 000 чл. Працівників міністерства внутрішніх справ і безпеки охоплює «Динамо». Існують дві республіканські спілки «Авангард» (об'єднує працівників промисловості і будівництва) з понад 2 млн чл. і «Колос» (колгоспники, працівники с.-г. організацій) з бл. 3,3 млн чл. (1981). Авіація, парашутний спорт, планеризм, автомобілізм, мотоциклізм, радіо, підводний, водно-моторовий, стрілецький та ін. воєнно-технічний види споргу підлягають контролеві українського республіканського відділу всесоюзного добровільного товариства сприяння армії, авіації та флоту.</big> [[Файл:Парашютный.jpg|200px|thumb|right|Парашутний спорт]] [[Файл:Планеризм.jpg|200px|thumb|right|Планеризм]]

<big>На початку 1981 в УССР було близько 45000 фізкультурних колективів з 15 млн чл., 5 млн значківців ГПО (Готовий до Праці й Оборони), понад 4 300 спортсменів розрядників, понад б 500 майстрів спорту СРСР, понад 300 майстрів спорту СРСР міжнар. класи. бл. 60 заслужених майстрів спорту СРСР; бл. 150000 платних фізкультурних працівників (у тому ч. бл. 65 000 з вищою освітою), 3 000 тренерів та інструкторів, 2 500 класифікованих спортових суддів; понад 315 000 інструкторів ГПО. Спортові споруди: 160000 спортових майданчиків, у тому числі 20 000 футбольних полів; понад 13 600 спортових зал, бл. 300 басейнів, 600 лижних баз, 8 000 стрілецьких тирів, 901 стадіон, плавацький центр у Харкові, веслувальний у Херсоні та ін. Популярний в Україні туризм диспонує понад 50 туристичними базами і понад 800 туристичними й відпочинковими таборами.

Після війни укр. спортсмени встановили у різних ділянках спорту понад 80 світових рекордів, багато євр. та респ. і союзних рекордів (В. Голубничий, В. Цибуленко, Ігор Тер-Ованесян, Валерій Брумель, Г. Кутенко, В. Борзов, Ю. Сєдих, В. Ященко, В. Крепкіна, Н. Олізаренко, Н. Ткаченко, Л. Жаботинський, С. Рахманов, Ю. Зайцев, І. Мате, С. Полторацький, А. Писаренко, Г. Прозуменщикова, Ю. Фесенко, О. Сидоренко та ін.). Багато українців виступає у збірних командах СРСР на міжнар. арені. 1975 футбольна дружина «Динамо» (Київ) здобула європейський кубок кубків та суперкубок і стала чемпіоном СРСР. У міжнар. змаганнях успішно виступають й ін. клуби України (але тільки під маркою СРСР).

З 1952 СРСР бере участь в Олімпійських іграх з участю укр. спортовців (1952 на 15 Олімпійських іграх у Гельсінкі укр. спортовці здобули 5 золотих, 7 срібних і 1 бронзову медаль; 1980 на 22 ігрищах у Москві — 38 золотих, 19 срібних, 10 бронзових медалей; встановили 3 світові та 6 олімпійських рекордів.

З 1956 влаштовуються спартакіади з масовою участю змагунів на область й районному рівні та по м. Відбуваються і спартакіяди школярів; їх фізичному вихованню, Ф.к. і спортові присвячується багато уваги вже з дошкільного віку. Основні форми фізкульт. вправ: лекції, ранкова зарядка, рухливі гри, позашкільне і позакласне фізкульт. спортове і оздоровче виховання. У нижчих класах вивчаються основні гімнастичні елементи, нескладні рухливі гри, згодом їх ускладнюють і вводять елементи легкої атлетики, лещетарства, плавання тощо Багато уваги приділяється значкові ГПО (пересічно 2 млн значківців на рік). Існують також дитячо-юнацькі спортивні школи (бл. 900 шкіл, з понад 321 000 дітей і підлітків). У цих школах і спеціальних класах культивується 43 види спорту.</big>

=== <big>Вищі навчальні заклади в Україні</big> ===

* <big>Республіканське вище училище фізичної культури (І рівень акредитації, Київ)
* Харківська державна академія фізичної культури (IV рівень акредитації)
* Львівський державний університет фізичної культури (IV рівень акредитації)
* Дніпропетровський державний інститут фізичної культури і спорту (III рівень акр-ції)
* Запорізький національний університет (IV рівень акредитації)
* Херсонське вище училище фізичної культури (II рівень акредитації)
* Миколаївське вище училище фізичної культури (I рівень акредитації)
* Донецький державний інститут здоров'я, фізичної культури і спорту (III рівень акр-ції)
* Національний Університет фізичного фиховання та спорту України (IV рівень акр-ції)</big>

=== <big>Основні види спорту в Україні</big> ===

* <big>Олімпійські види спорту
# Важка атлетика
# Легка атлетика
# Плавання
# Стрільба з лука
# Стрільба кульова
# Стрільба стендова
# Ковзанярський спорт
# Шорт-трек
# Стрибки на лижах з трампліна
# Велосипедний спорт
* Неолімпійські види спорту

# Гирьовий спорт
# Пауерліфтинг
# Скелелазіння
# Авіамодельний спорт
# Автомобільний спорт
# Автомодельний спорт
# Водно-моторний спорт
# Парашутний спорт
# Планерний спорт
# Повітроплавальний спорт
# Підводний спорт
# Ракетомодельний спорт
# Судномодельний спорт
# Роликовий спорт
* Види спорту інвалідів з ураженнями опорно-рухового апарату, вадами зору, слуху та розумового і фізичного розвитку
# Велосипедний спорт-трек
# Ковзанярський спорт
# Легка атлетика
# Пауерліфтинг
# Плавання
# Стрільба кульова

== <big>Висновки</big> ==
<big>Тож Фізична культура є важливим засобом підвищення соціальної і трудової активності людей, задоволення їх моральних, естетичних та творчих запитів, життєво важливої потреби взаємного спілкування, розвитку дружніх стосунків між народами і зміцнення миру. У повоєнні часи велась пропаганда фізичної культури та спорту.
Спорт в Україні шанувався ще в давнину. За часів Київської Русі по світу ходила слава про непереможних богатирів, які вважають своїм обов'язком захищати людей і вітчизну. Через багато століть таку ж славу отримали запорізькі козаки - хоробрі захисники незалежної держави.

Україну не один раз прославляли силачі - нащадки славних козаків - як наприклад, спортсмен початку ХХ ст. Іван Піддубний, який походить з роду запорізьких козаків. Його називали «Іван Залізний» і «Чемпіон Чемпіонів», «Російський Богатир». А також відомий сучасний силач Василь Вірастюк - володар титулу «Найсильніша людина світу», неодноразовий чемпіон світу в силовому багатоборстві.

Україна - це країна спорту та здорового способу життя. І це зовсім не данина моді, а скоріше - справа честі і вибір кожного.</big>
=== Ресурси ===
[https://docs.google.com/presentation/d/14snRG-Wz104_6OTC1qSMZ1gCNIkxqxE8V2P7vgnVdVY/edit?usp=sharing Презентація]

[http://ua-referat.com/ Фізична культура у період нового часу]

[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0 Фізична культура України]

[http://ua.textreferat.com/referat-791.html Роль фізичної культури]

[http://see-you.in.ua/ua/page/populyarni-vidi-sportu-ukraini Покулярні види спорту України]

Проект з ОІ та ІФК "Стан фізичної культури в Україні після другої світової війни"(Хіврич)

2015-11-15T12:38:59Z

4052902: /* Автор проекту */

'''''Стан фізичної культури в Україні після другої світової війни'''''
[[Image:івітеавьтпаьплоанлпрьми - копия.jpeg|300px|thumb]]

== <big>Автор проекту</big> ==
<big><big>[[Користувач:4052902| Хіврич Артур]]</big></big>

== <big>Тема дослідження</big> ==
<big>Стан фізичної культури в Україні після другої світової війни</big>
== <big>Проблема та мета дослідження</big> ==
<big>Визначити яку роль фізичні вправи займають у сучасному житті.
Які види спорту існують на сьогоднішній день?</big>
== <big>Результати дослідження</big> ==
<big>Після Другої світової війни посилено спортові контакти із Заходом, розгорнуто масовий фізкультурний рух, підвищено рівень спортової майстерності. У зв'язку з цим посилився і фізкультурний рух в УРСР. Українські спортсмени, включені в репрезентацію РССР, здобули чималі успіхи в міжнародних змаганнях (Б. Гуревич, Я. Куценко, Б. Шахлін, В. Чукарін, Л. Латиніна, О. Гончаренко, Є. Буланчик, В. Куц, Н. Откаленко, Л. Лисенко-Шевцова, А. Бондарчук та ін.).

[[Файл:Б,гуревич.jpg|200px|thumb|left|Б.Гуревич]] [[Файл:В.куц.png|200px|thumb|left|В.Куц]] [[Файл:Я.куценко.jpg|200px|thumb|left|Яков Куценко]]
На основі постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 9 січня 1959 року «Про керівництво фізичною культурою і спортом у країні» Комітет фізичної культури і спорту при Раді Міністрів УРСР перетворено на Союз спортивних товариств і організацій УРСР, підпорядкований Всесоюзному спортивному союзові. Обласні, міські, районові й місцеві ради фізичної культури керують працею всіх спортивних організацій, які поділяються на добровільні спортові товариства, колективи фізичної культури (на заводах і фабриках, у колгоспах і радгоспах) чи спортові клуби.

В УРСР діяли 4 республіканські відділи всесоюзних добровільних спортових товариств профспілок, студентське «Буревісник» з бл. 400000 чл.; «Водник» (профспілка річкового та морського транспорту) з бл. 30000 членів; «Локомотив» (профспілка працівників зал. транспорту) з бл. 380 000 фізкультурників; «Спартак» (комсомольське товариство) з бл. 900 000 чл. Працівників міністерства внутрішніх справ і безпеки охоплює «Динамо». Існують дві республіканські спілки «Авангард» (об'єднує працівників промисловості і будівництва) з понад 2 млн чл. і «Колос» (колгоспники, працівники с.-г. організацій) з бл. 3,3 млн чл. (1981). Авіація, парашутний спорт, планеризм, автомобілізм, мотоциклізм, радіо, підводний, водно-моторовий, стрілецький та ін. воєнно-технічний види споргу підлягають контролеві українського республіканського відділу всесоюзного добровільного товариства сприяння армії, авіації та флоту.</big> [[Файл:Парашютный.jpg|200px|thumb|right|Парашутний спорт]] [[Файл:Планеризм.jpg|200px|thumb|right|Планеризм]]

<big>На початку 1981 в УССР було близько 45000 фізкультурних колективів з 15 млн чл., 5 млн значківців ГПО (Готовий до Праці й Оборони), понад 4 300 спортсменів розрядників, понад б 500 майстрів спорту СРСР, понад 300 майстрів спорту СРСР міжнар. класи. бл. 60 заслужених майстрів спорту СРСР; бл. 150000 платних фізкультурних працівників (у тому ч. бл. 65 000 з вищою освітою), 3 000 тренерів та інструкторів, 2 500 класифікованих спортових суддів; понад 315 000 інструкторів ГПО. Спортові споруди: 160000 спортових майданчиків, у тому числі 20 000 футбольних полів; понад 13 600 спортових зал, бл. 300 басейнів, 600 лижних баз, 8 000 стрілецьких тирів, 901 стадіон, плавацький центр у Харкові, веслувальний у Херсоні та ін. Популярний в Україні туризм диспонує понад 50 туристичними базами і понад 800 туристичними й відпочинковими таборами.

Після війни укр. спортсмени встановили у різних ділянках спорту понад 80 світових рекордів, багато євр. та респ. і союзних рекордів (В. Голубничий, В. Цибуленко, Ігор Тер-Ованесян, Валерій Брумель, Г. Кутенко, В. Борзов, Ю. Сєдих, В. Ященко, В. Крепкіна, Н. Олізаренко, Н. Ткаченко, Л. Жаботинський, С. Рахманов, Ю. Зайцев, І. Мате, С. Полторацький, А. Писаренко, Г. Прозуменщикова, Ю. Фесенко, О. Сидоренко та ін.). Багато українців виступає у збірних командах СРСР на міжнар. арені. 1975 футбольна дружина «Динамо» (Київ) здобула європейський кубок кубків та суперкубок і стала чемпіоном СРСР. У міжнар. змаганнях успішно виступають й ін. клуби України (але тільки під маркою СРСР).

З 1952 СРСР бере участь в Олімпійських іграх з участю укр. спортовців (1952 на 15 Олімпійських іграх у Гельсінкі укр. спортовці здобули 5 золотих, 7 срібних і 1 бронзову медаль; 1980 на 22 ігрищах у Москві — 38 золотих, 19 срібних, 10 бронзових медалей; встановили 3 світові та 6 олімпійських рекордів.

З 1956 влаштовуються спартакіади з масовою участю змагунів на область й районному рівні та по м. Відбуваються і спартакіяди школярів; їх фізичному вихованню, Ф.к. і спортові присвячується багато уваги вже з дошкільного віку. Основні форми фізкульт. вправ: лекції, ранкова зарядка, рухливі гри, позашкільне і позакласне фізкульт. спортове і оздоровче виховання. У нижчих класах вивчаються основні гімнастичні елементи, нескладні рухливі гри, згодом їх ускладнюють і вводять елементи легкої атлетики, лещетарства, плавання тощо Багато уваги приділяється значкові ГПО (пересічно 2 млн значківців на рік). Існують також дитячо-юнацькі спортивні школи (бл. 900 шкіл, з понад 321 000 дітей і підлітків). У цих школах і спеціальних класах культивується 43 види спорту.</big>

=== <big>Вищі навчальні заклади в Україні</big> ===

* <big>Республіканське вище училище фізичної культури (І рівень акредитації, Київ)
* Харківська державна академія фізичної культури (IV рівень акредитації)
* Львівський державний університет фізичної культури (IV рівень акредитації)
* Дніпропетровський державний інститут фізичної культури і спорту (III рівень акр-ції)
* Запорізький національний університет (IV рівень акредитації)
* Херсонське вище училище фізичної культури (II рівень акредитації)
* Миколаївське вище училище фізичної культури (I рівень акредитації)
* Донецький державний інститут здоров'я, фізичної культури і спорту (III рівень акр-ції)
* Національний Університет фізичного фиховання та спорту України (IV рівень акр-ції)</big>

== <big>Роль фізичних вправ</big> ==
<big>Фізичні вправи, являючись біологічним стимулятором доброякісних реакцій, в першу чергу здійснюють загальну неспецифічну дію на організм. Систематично виконувані фізичні вправи стимулюють умовно-рефлекторну діяльність, удосконалюють маючі і сприяють утворенню нових умовно-рефлекторних зв’язків між корою великого мозку, підкорковими утвореннями, ретикулярною формацією, внутрішніми органами і працюючими м’язами.

Фізичні вправи покращують динаміку основних нервових процесів – збудження і гальмування, збільшують їх рухомість , врівноваженість і силу, що здійснює вплив на діяльність основних систем організму, в тому числі і серцево-судинної.

При правильній методиці проведення фізичних вправ роздражнення рецепторів тканин, беручи участь в русі, викликає рефлекторно-трофічну перебудову тканинних процесів. По принципу внутрішнього гальмування здійснюється дія на центральну нервову систему – подавлення і видалення застійних вогників збудження. Систематичні заняття фізичними вправами створюють центральній нервовій системі потужну домінанту. При емоційному напруженні рідко посилюється діяльність серця і підвищується артеріальний тиск, відбувається перезподілу крові. При позитивних емоціях, які виникають під час занять фізкультурою, відбувається різне збудження симпатичної частини автономної нервової системи, покращується діяльність органів чуття, підвищується тонус і працездатність центральної нервової системи. В зв’язку з цим покращується перетворення інформації і розвиток пристосувальних реакцій організму. З цього випливає, що при позитивному емоційному збудженні стимулюється робота всіх систем забезпечуючих зовнішніх реакцій організму, створюються умови для інтенсивної і напруженої м’язевої діяльності. Систематично використовувати фізичні вправи покращують нервову регуляцію доцільно дихальної системи, вони сприяють підвищенню окисно-відновних процесів за рахунок більш повноцінної утилізації кисню. Це забезпечується збільшенням глибини дихання, виробіткою більш повноцінного ритму його, використання допоміжних дихальних механізмів (екскурсій грудної клітки і діафрагми, еластичність легень, тонус міжреберних м’язів) насичення артеріальної крові киснем. </big>
[[Файл:Comment-perdre-ses-poignees-d-amour-pour-les 7.jpg|міні]]
=== <big>Основні види спорту сьогодення</big> ===
* Футбол
* Баскетбол
* Бейсбол
* Волейбол
* Хокей
* Художня гімнастика
* Бокс
* Плавання
* Легка атлетика
* Спортивна шімнастика
* Бойові мистецтва
* Олімпійські види спорту
== <big>Висновки</big> ==
<big>Тож Фізична культура є важливим засобом підвищення соціальної і трудової активності людей, задоволення їх моральних, естетичних та творчих запитів, життєво важливої потреби взаємного спілкування, розвитку дружніх стосунків між народами і зміцнення миру. У повоєнні часи велась пропаганда фізичної культури та спорту.
Спорт в Україні шанувався ще в давнину. За часів Київської Русі по світу ходила слава про непереможних богатирів, які вважають своїм обов'язком захищати людей і вітчизну. Через багато століть таку ж славу отримали запорізькі козаки - хоробрі захисники незалежної держави.

Україну не один раз прославляли силачі - нащадки славних козаків - як наприклад, спортсмен початку ХХ ст. Іван Піддубний, який походить з роду запорізьких козаків. Його називали «Іван Залізний» і «Чемпіон Чемпіонів», «Російський Богатир». А також відомий сучасний силач Василь Вірастюк - володар титулу «Найсильніша людина світу», неодноразовий чемпіон світу в силовому багатоборстві.

Україна - це країна спорту та здорового способу життя. І це зовсім не данина моді, а скоріше - справа честі і вибір кожного.</big>
=== Ресурси ===
[https://docs.google.com/presentation/d/14snRG-Wz104_6OTC1qSMZ1gCNIkxqxE8V2P7vgnVdVY/edit?usp=sharing Презентація]

[http://ua-referat.com/ Фізична культура у період нового часу]

[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0 Фізична культура України]

[http://ua.textreferat.com/referat-791.html Роль фізичної культури]

[http://see-you.in.ua/ua/page/populyarni-vidi-sportu-ukraini Покулярні види спорту України]

Проект з ОІ та ІФК "Стан фізичної культури в Україні після другої світової війни"(Хіврич)

2015-11-13T08:52:41Z

4052902: /* Автор проекту */

'''''Стан фізичної культури в Україні після другої світової війни'''''
[[Image:івітеавьтпаьплоанлпрьми - копия.jpeg|300px|thumb]]

== <big>Автор проекту</big> ==
<big><big>[[4052902 | Хіврич Артур]]</big></big>

== <big>Тема дослідження</big> ==
<big>Стан фізичної культури в Україні після другої світової війни</big>
== <big>Проблема та мета дослідження</big> ==
<big>Визначити яку роль фізичні вправи займають у сучасному житті.
Які види спорту існують на сьогоднішній день?</big>
== <big>Результати дослідження</big> ==
<big>Після Другої світової війни посилено спортові контакти із Заходом, розгорнуто масовий фізкультурний рух, підвищено рівень спортової майстерності. У зв'язку з цим посилився і фізкультурний рух в УРСР. Українські спортсмени, включені в репрезентацію РССР, здобули чималі успіхи в міжнародних змаганнях (Б. Гуревич, Я. Куценко, Б. Шахлін, В. Чукарін, Л. Латиніна, О. Гончаренко, Є. Буланчик, В. Куц, Н. Откаленко, Л. Лисенко-Шевцова, А. Бондарчук та ін.).

[[Файл:Б,гуревич.jpg|200px|thumb|left|Б.Гуревич]] [[Файл:В.куц.png|200px|thumb|left|В.Куц]] [[Файл:Я.куценко.jpg|200px|thumb|left|Яков Куценко]]
На основі постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 9 січня 1959 року «Про керівництво фізичною культурою і спортом у країні» Комітет фізичної культури і спорту при Раді Міністрів УРСР перетворено на Союз спортивних товариств і організацій УРСР, підпорядкований Всесоюзному спортивному союзові. Обласні, міські, районові й місцеві ради фізичної культури керують працею всіх спортивних організацій, які поділяються на добровільні спортові товариства, колективи фізичної культури (на заводах і фабриках, у колгоспах і радгоспах) чи спортові клуби.

В УРСР діяли 4 республіканські відділи всесоюзних добровільних спортових товариств профспілок, студентське «Буревісник» з бл. 400000 чл.; «Водник» (профспілка річкового та морського транспорту) з бл. 30000 членів; «Локомотив» (профспілка працівників зал. транспорту) з бл. 380 000 фізкультурників; «Спартак» (комсомольське товариство) з бл. 900 000 чл. Працівників міністерства внутрішніх справ і безпеки охоплює «Динамо». Існують дві республіканські спілки «Авангард» (об'єднує працівників промисловості і будівництва) з понад 2 млн чл. і «Колос» (колгоспники, працівники с.-г. організацій) з бл. 3,3 млн чл. (1981). Авіація, парашутний спорт, планеризм, автомобілізм, мотоциклізм, радіо, підводний, водно-моторовий, стрілецький та ін. воєнно-технічний види споргу підлягають контролеві українського республіканського відділу всесоюзного добровільного товариства сприяння армії, авіації та флоту.</big> [[Файл:Парашютный.jpg|200px|thumb|right|Парашутний спорт]] [[Файл:Планеризм.jpg|200px|thumb|right|Планеризм]]

<big>На початку 1981 в УССР було близько 45000 фізкультурних колективів з 15 млн чл., 5 млн значківців ГПО (Готовий до Праці й Оборони), понад 4 300 спортсменів розрядників, понад б 500 майстрів спорту СРСР, понад 300 майстрів спорту СРСР міжнар. класи. бл. 60 заслужених майстрів спорту СРСР; бл. 150000 платних фізкультурних працівників (у тому ч. бл. 65 000 з вищою освітою), 3 000 тренерів та інструкторів, 2 500 класифікованих спортових суддів; понад 315 000 інструкторів ГПО. Спортові споруди: 160000 спортових майданчиків, у тому числі 20 000 футбольних полів; понад 13 600 спортових зал, бл. 300 басейнів, 600 лижних баз, 8 000 стрілецьких тирів, 901 стадіон, плавацький центр у Харкові, веслувальний у Херсоні та ін. Популярний в Україні туризм диспонує понад 50 туристичними базами і понад 800 туристичними й відпочинковими таборами.

Після війни укр. спортсмени встановили у різних ділянках спорту понад 80 світових рекордів, багато євр. та респ. і союзних рекордів (В. Голубничий, В. Цибуленко, Ігор Тер-Ованесян, Валерій Брумель, Г. Кутенко, В. Борзов, Ю. Сєдих, В. Ященко, В. Крепкіна, Н. Олізаренко, Н. Ткаченко, Л. Жаботинський, С. Рахманов, Ю. Зайцев, І. Мате, С. Полторацький, А. Писаренко, Г. Прозуменщикова, Ю. Фесенко, О. Сидоренко та ін.). Багато українців виступає у збірних командах СРСР на міжнар. арені. 1975 футбольна дружина «Динамо» (Київ) здобула європейський кубок кубків та суперкубок і стала чемпіоном СРСР. У міжнар. змаганнях успішно виступають й ін. клуби України (але тільки під маркою СРСР).

З 1952 СРСР бере участь в Олімпійських іграх з участю укр. спортовців (1952 на 15 Олімпійських іграх у Гельсінкі укр. спортовці здобули 5 золотих, 7 срібних і 1 бронзову медаль; 1980 на 22 ігрищах у Москві — 38 золотих, 19 срібних, 10 бронзових медалей; встановили 3 світові та 6 олімпійських рекордів.

З 1956 влаштовуються спартакіади з масовою участю змагунів на область й районному рівні та по м. Відбуваються і спартакіяди школярів; їх фізичному вихованню, Ф.к. і спортові присвячується багато уваги вже з дошкільного віку. Основні форми фізкульт. вправ: лекції, ранкова зарядка, рухливі гри, позашкільне і позакласне фізкульт. спортове і оздоровче виховання. У нижчих класах вивчаються основні гімнастичні елементи, нескладні рухливі гри, згодом їх ускладнюють і вводять елементи легкої атлетики, лещетарства, плавання тощо Багато уваги приділяється значкові ГПО (пересічно 2 млн значківців на рік). Існують також дитячо-юнацькі спортивні школи (бл. 900 шкіл, з понад 321 000 дітей і підлітків). У цих школах і спеціальних класах культивується 43 види спорту.</big>

=== <big>Вищі навчальні заклади в Україні</big> ===

* <big>Республіканське вище училище фізичної культури (І рівень акредитації, Київ)
* Харківська державна академія фізичної культури (IV рівень акредитації)
* Львівський державний університет фізичної культури (IV рівень акредитації)
* Дніпропетровський державний інститут фізичної культури і спорту (III рівень акр-ції)
* Запорізький національний університет (IV рівень акредитації)
* Херсонське вище училище фізичної культури (II рівень акредитації)
* Миколаївське вище училище фізичної культури (I рівень акредитації)
* Донецький державний інститут здоров'я, фізичної культури і спорту (III рівень акр-ції)
* Національний Університет фізичного фиховання та спорту України (IV рівень акр-ції)</big>

== <big>Роль фізичних вправ</big> ==
<big>Фізичні вправи, являючись біологічним стимулятором доброякісних реакцій, в першу чергу здійснюють загальну неспецифічну дію на організм. Систематично виконувані фізичні вправи стимулюють умовно-рефлекторну діяльність, удосконалюють маючі і сприяють утворенню нових умовно-рефлекторних зв’язків між корою великого мозку, підкорковими утвореннями, ретикулярною формацією, внутрішніми органами і працюючими м’язами.

Фізичні вправи покращують динаміку основних нервових процесів – збудження і гальмування, збільшують їх рухомість , врівноваженість і силу, що здійснює вплив на діяльність основних систем організму, в тому числі і серцево-судинної.

При правильній методиці проведення фізичних вправ роздражнення рецепторів тканин, беручи участь в русі, викликає рефлекторно-трофічну перебудову тканинних процесів. По принципу внутрішнього гальмування здійснюється дія на центральну нервову систему – подавлення і видалення застійних вогників збудження. Систематичні заняття фізичними вправами створюють центральній нервовій системі потужну домінанту. При емоційному напруженні рідко посилюється діяльність серця і підвищується артеріальний тиск, відбувається перезподілу крові. При позитивних емоціях, які виникають під час занять фізкультурою, відбувається різне збудження симпатичної частини автономної нервової системи, покращується діяльність органів чуття, підвищується тонус і працездатність центральної нервової системи. В зв’язку з цим покращується перетворення інформації і розвиток пристосувальних реакцій організму. З цього випливає, що при позитивному емоційному збудженні стимулюється робота всіх систем забезпечуючих зовнішніх реакцій організму, створюються умови для інтенсивної і напруженої м’язевої діяльності. Систематично використовувати фізичні вправи покращують нервову регуляцію доцільно дихальної системи, вони сприяють підвищенню окисно-відновних процесів за рахунок більш повноцінної утилізації кисню. Це забезпечується збільшенням глибини дихання, виробіткою більш повноцінного ритму його, використання допоміжних дихальних механізмів (екскурсій грудної клітки і діафрагми, еластичність легень, тонус міжреберних м’язів) насичення артеріальної крові киснем. </big>
[[Файл:Comment-perdre-ses-poignees-d-amour-pour-les 7.jpg|міні]]
=== <big>Основні види спорту сьогодення</big> ===
* Футбол
* Баскетбол
* Бейсбол
* Волейбол
* Хокей
* Художня гімнастика
* Бокс
* Плавання
* Легка атлетика
* Спортивна шімнастика
* Бойові мистецтва
* Олімпійські види спорту
== <big>Висновки</big> ==
<big>Тож Фізична культура є важливим засобом підвищення соціальної і трудової активності людей, задоволення їх моральних, естетичних та творчих запитів, життєво важливої потреби взаємного спілкування, розвитку дружніх стосунків між народами і зміцнення миру. У повоєнні часи велась пропаганда фізичної культури та спорту.
Спорт в Україні шанувався ще в давнину. За часів Київської Русі по світу ходила слава про непереможних богатирів, які вважають своїм обов'язком захищати людей і вітчизну. Через багато століть таку ж славу отримали запорізькі козаки - хоробрі захисники незалежної держави.

Україну не один раз прославляли силачі - нащадки славних козаків - як наприклад, спортсмен початку ХХ ст. Іван Піддубний, який походить з роду запорізьких козаків. Його називали «Іван Залізний» і «Чемпіон Чемпіонів», «Російський Богатир». А також відомий сучасний силач Василь Вірастюк - володар титулу «Найсильніша людина світу», неодноразовий чемпіон світу в силовому багатоборстві.

Україна - це країна спорту та здорового способу життя. І це зовсім не данина моді, а скоріше - справа честі і вибір кожного.</big>
=== Ресурси ===
[https://docs.google.com/presentation/d/14snRG-Wz104_6OTC1qSMZ1gCNIkxqxE8V2P7vgnVdVY/edit?usp=sharing Презентація]

[http://ua-referat.com/ Фізична культура у період нового часу]

[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0 Фізична культура України]

[http://ua.textreferat.com/referat-791.html Роль фізичної культури]

[http://see-you.in.ua/ua/page/populyarni-vidi-sportu-ukraini Покулярні види спорту України]

Проект з ОІ та ІФК "Стан фізичної культури в Україні після другої світової війни"(Хіврич)

2015-11-06T14:02:04Z

4052902: /* Ресурси */

'''''Стан фізичної культури в Україні після другої світової війни'''''
[[Image:івітеавьтпаьплоанлпрьми - копия.jpeg|300px|thumb]]

== <big>Автор проекту</big> ==
<big><big>Хіврич Артур</big></big>

== <big>Тема дослідження</big> ==
<big>Стан фізичної культури в Україні після другої світової війни</big>
== <big>Проблема та мета дослідження</big> ==
<big>Визначити яку роль фізичні вправи займають у сучасному житті.
Які види спорту існують на сьогоднішній день?</big>
== <big>Результати дослідження</big> ==
<big>Після Другої світової війни посилено спортові контакти із Заходом, розгорнуто масовий фізкультурний рух, підвищено рівень спортової майстерності. У зв'язку з цим посилився і фізкультурний рух в УРСР. Українські спортсмени, включені в репрезентацію РССР, здобули чималі успіхи в міжнародних змаганнях (Б. Гуревич, Я. Куценко, Б. Шахлін, В. Чукарін, Л. Латиніна, О. Гончаренко, Є. Буланчик, В. Куц, Н. Откаленко, Л. Лисенко-Шевцова, А. Бондарчук та ін.).

[[Файл:Б,гуревич.jpg|200px|thumb|left|Б.Гуревич]] [[Файл:В.куц.png|200px|thumb|left|В.Куц]] [[Файл:Я.куценко.jpg|200px|thumb|left|Яков Куценко]]
На основі постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 9 січня 1959 року «Про керівництво фізичною культурою і спортом у країні» Комітет фізичної культури і спорту при Раді Міністрів УРСР перетворено на Союз спортивних товариств і організацій УРСР, підпорядкований Всесоюзному спортивному союзові. Обласні, міські, районові й місцеві ради фізичної культури керують працею всіх спортивних організацій, які поділяються на добровільні спортові товариства, колективи фізичної культури (на заводах і фабриках, у колгоспах і радгоспах) чи спортові клуби.

В УРСР діяли 4 республіканські відділи всесоюзних добровільних спортових товариств профспілок, студентське «Буревісник» з бл. 400000 чл.; «Водник» (профспілка річкового та морського транспорту) з бл. 30000 членів; «Локомотив» (профспілка працівників зал. транспорту) з бл. 380 000 фізкультурників; «Спартак» (комсомольське товариство) з бл. 900 000 чл. Працівників міністерства внутрішніх справ і безпеки охоплює «Динамо». Існують дві республіканські спілки «Авангард» (об'єднує працівників промисловості і будівництва) з понад 2 млн чл. і «Колос» (колгоспники, працівники с.-г. організацій) з бл. 3,3 млн чл. (1981). Авіація, парашутний спорт, планеризм, автомобілізм, мотоциклізм, радіо, підводний, водно-моторовий, стрілецький та ін. воєнно-технічний види споргу підлягають контролеві українського республіканського відділу всесоюзного добровільного товариства сприяння армії, авіації та флоту.</big> [[Файл:Парашютный.jpg|200px|thumb|right|Парашутний спорт]] [[Файл:Планеризм.jpg|200px|thumb|right|Планеризм]]

<big>На початку 1981 в УССР було близько 45000 фізкультурних колективів з 15 млн чл., 5 млн значківців ГПО (Готовий до Праці й Оборони), понад 4 300 спортсменів розрядників, понад б 500 майстрів спорту СРСР, понад 300 майстрів спорту СРСР міжнар. класи. бл. 60 заслужених майстрів спорту СРСР; бл. 150000 платних фізкультурних працівників (у тому ч. бл. 65 000 з вищою освітою), 3 000 тренерів та інструкторів, 2 500 класифікованих спортових суддів; понад 315 000 інструкторів ГПО. Спортові споруди: 160000 спортових майданчиків, у тому числі 20 000 футбольних полів; понад 13 600 спортових зал, бл. 300 басейнів, 600 лижних баз, 8 000 стрілецьких тирів, 901 стадіон, плавацький центр у Харкові, веслувальний у Херсоні та ін. Популярний в Україні туризм диспонує понад 50 туристичними базами і понад 800 туристичними й відпочинковими таборами.

Після війни укр. спортсмени встановили у різних ділянках спорту понад 80 світових рекордів, багато євр. та респ. і союзних рекордів (В. Голубничий, В. Цибуленко, Ігор Тер-Ованесян, Валерій Брумель, Г. Кутенко, В. Борзов, Ю. Сєдих, В. Ященко, В. Крепкіна, Н. Олізаренко, Н. Ткаченко, Л. Жаботинський, С. Рахманов, Ю. Зайцев, І. Мате, С. Полторацький, А. Писаренко, Г. Прозуменщикова, Ю. Фесенко, О. Сидоренко та ін.). Багато українців виступає у збірних командах СРСР на міжнар. арені. 1975 футбольна дружина «Динамо» (Київ) здобула європейський кубок кубків та суперкубок і стала чемпіоном СРСР. У міжнар. змаганнях успішно виступають й ін. клуби України (але тільки під маркою СРСР).

З 1952 СРСР бере участь в Олімпійських іграх з участю укр. спортовців (1952 на 15 Олімпійських іграх у Гельсінкі укр. спортовці здобули 5 золотих, 7 срібних і 1 бронзову медаль; 1980 на 22 ігрищах у Москві — 38 золотих, 19 срібних, 10 бронзових медалей; встановили 3 світові та 6 олімпійських рекордів.

З 1956 влаштовуються спартакіади з масовою участю змагунів на область й районному рівні та по м. Відбуваються і спартакіяди школярів; їх фізичному вихованню, Ф.к. і спортові присвячується багато уваги вже з дошкільного віку. Основні форми фізкульт. вправ: лекції, ранкова зарядка, рухливі гри, позашкільне і позакласне фізкульт. спортове і оздоровче виховання. У нижчих класах вивчаються основні гімнастичні елементи, нескладні рухливі гри, згодом їх ускладнюють і вводять елементи легкої атлетики, лещетарства, плавання тощо Багато уваги приділяється значкові ГПО (пересічно 2 млн значківців на рік). Існують також дитячо-юнацькі спортивні школи (бл. 900 шкіл, з понад 321 000 дітей і підлітків). У цих школах і спеціальних класах культивується 43 види спорту.</big>

=== <big>Вищі навчальні заклади в Україні</big> ===

* <big>Республіканське вище училище фізичної культури (І рівень акредитації, Київ)
* Харківська державна академія фізичної культури (IV рівень акредитації)
* Львівський державний університет фізичної культури (IV рівень акредитації)
* Дніпропетровський державний інститут фізичної культури і спорту (III рівень акр-ції)
* Запорізький національний університет (IV рівень акредитації)
* Херсонське вище училище фізичної культури (II рівень акредитації)
* Миколаївське вище училище фізичної культури (I рівень акредитації)
* Донецький державний інститут здоров'я, фізичної культури і спорту (III рівень акр-ції)
* Національний Університет фізичного фиховання та спорту України (IV рівень акр-ції)</big>

== <big>Роль фізичних вправ</big> ==
<big>Фізичні вправи, являючись біологічним стимулятором доброякісних реакцій, в першу чергу здійснюють загальну неспецифічну дію на організм. Систематично виконувані фізичні вправи стимулюють умовно-рефлекторну діяльність, удосконалюють маючі і сприяють утворенню нових умовно-рефлекторних зв’язків між корою великого мозку, підкорковими утвореннями, ретикулярною формацією, внутрішніми органами і працюючими м’язами.

Фізичні вправи покращують динаміку основних нервових процесів – збудження і гальмування, збільшують їх рухомість , врівноваженість і силу, що здійснює вплив на діяльність основних систем організму, в тому числі і серцево-судинної.

При правильній методиці проведення фізичних вправ роздражнення рецепторів тканин, беручи участь в русі, викликає рефлекторно-трофічну перебудову тканинних процесів. По принципу внутрішнього гальмування здійснюється дія на центральну нервову систему – подавлення і видалення застійних вогників збудження. Систематичні заняття фізичними вправами створюють центральній нервовій системі потужну домінанту. При емоційному напруженні рідко посилюється діяльність серця і підвищується артеріальний тиск, відбувається перезподілу крові. При позитивних емоціях, які виникають під час занять фізкультурою, відбувається різне збудження симпатичної частини автономної нервової системи, покращується діяльність органів чуття, підвищується тонус і працездатність центральної нервової системи. В зв’язку з цим покращується перетворення інформації і розвиток пристосувальних реакцій організму. З цього випливає, що при позитивному емоційному збудженні стимулюється робота всіх систем забезпечуючих зовнішніх реакцій організму, створюються умови для інтенсивної і напруженої м’язевої діяльності. Систематично використовувати фізичні вправи покращують нервову регуляцію доцільно дихальної системи, вони сприяють підвищенню окисно-відновних процесів за рахунок більш повноцінної утилізації кисню. Це забезпечується збільшенням глибини дихання, виробіткою більш повноцінного ритму його, використання допоміжних дихальних механізмів (екскурсій грудної клітки і діафрагми, еластичність легень, тонус міжреберних м’язів) насичення артеріальної крові киснем. </big>
[[Файл:Comment-perdre-ses-poignees-d-amour-pour-les 7.jpg|міні]]
=== <big>Основні види спорту сьогодення</big> ===
* Футбол
* Баскетбол
* Бейсбол
* Волейбол
* Хокей
* Художня гімнастика
* Бокс
* Плавання
* Легка атлетика
* Спортивна шімнастика
* Бойові мистецтва
* Олімпійські види спорту
== <big>Висновки</big> ==
<big>Тож Фізична культура є важливим засобом підвищення соціальної і трудової активності людей, задоволення їх моральних, естетичних та творчих запитів, життєво важливої потреби взаємного спілкування, розвитку дружніх стосунків між народами і зміцнення миру. У повоєнні часи велась пропаганда фізичної культури та спорту.
Спорт в Україні шанувався ще в давнину. За часів Київської Русі по світу ходила слава про непереможних богатирів, які вважають своїм обов'язком захищати людей і вітчизну. Через багато століть таку ж славу отримали запорізькі козаки - хоробрі захисники незалежної держави.

Україну не один раз прославляли силачі - нащадки славних козаків - як наприклад, спортсмен початку ХХ ст. Іван Піддубний, який походить з роду запорізьких козаків. Його називали «Іван Залізний» і «Чемпіон Чемпіонів», «Російський Богатир». А також відомий сучасний силач Василь Вірастюк - володар титулу «Найсильніша людина світу», неодноразовий чемпіон світу в силовому багатоборстві.

Україна - це країна спорту та здорового способу життя. І це зовсім не данина моді, а скоріше - справа честі і вибір кожного.</big>
=== Ресурси ===
[https://docs.google.com/presentation/d/14snRG-Wz104_6OTC1qSMZ1gCNIkxqxE8V2P7vgnVdVY/edit?usp=sharing Презентація]

[http://ua-referat.com/ Фізична культура у період нового часу]

[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0 Фізична культура України]

[http://ua.textreferat.com/referat-791.html Роль фізичної культури]

[http://see-you.in.ua/ua/page/populyarni-vidi-sportu-ukraini Покулярні види спорту України]

Проект з ОІ та ІФК "Стан фізичної культури в Україні після другої світової війни"(Хіврич)

2015-11-06T13:51:04Z

4052902: /* Ресурси */

'''''Стан фізичної культури в Україні після другої світової війни'''''
[[Image:івітеавьтпаьплоанлпрьми - копия.jpeg|300px|thumb]]

== <big>Автор проекту</big> ==
<big><big>Хіврич Артур</big></big>

== <big>Тема дослідження</big> ==
<big>Стан фізичної культури в Україні після другої світової війни</big>
== <big>Проблема та мета дослідження</big> ==
<big>Визначити яку роль фізичні вправи займають у сучасному житті.
Які види спорту існують на сьогоднішній день?</big>
== <big>Результати дослідження</big> ==
<big>Після Другої світової війни посилено спортові контакти із Заходом, розгорнуто масовий фізкультурний рух, підвищено рівень спортової майстерності. У зв'язку з цим посилився і фізкультурний рух в УРСР. Українські спортсмени, включені в репрезентацію РССР, здобули чималі успіхи в міжнародних змаганнях (Б. Гуревич, Я. Куценко, Б. Шахлін, В. Чукарін, Л. Латиніна, О. Гончаренко, Є. Буланчик, В. Куц, Н. Откаленко, Л. Лисенко-Шевцова, А. Бондарчук та ін.).

[[Файл:Б,гуревич.jpg|200px|thumb|left|Б.Гуревич]] [[Файл:В.куц.png|200px|thumb|left|В.Куц]] [[Файл:Я.куценко.jpg|200px|thumb|left|Яков Куценко]]
На основі постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 9 січня 1959 року «Про керівництво фізичною культурою і спортом у країні» Комітет фізичної культури і спорту при Раді Міністрів УРСР перетворено на Союз спортивних товариств і організацій УРСР, підпорядкований Всесоюзному спортивному союзові. Обласні, міські, районові й місцеві ради фізичної культури керують працею всіх спортивних організацій, які поділяються на добровільні спортові товариства, колективи фізичної культури (на заводах і фабриках, у колгоспах і радгоспах) чи спортові клуби.

В УРСР діяли 4 республіканські відділи всесоюзних добровільних спортових товариств профспілок, студентське «Буревісник» з бл. 400000 чл.; «Водник» (профспілка річкового та морського транспорту) з бл. 30000 членів; «Локомотив» (профспілка працівників зал. транспорту) з бл. 380 000 фізкультурників; «Спартак» (комсомольське товариство) з бл. 900 000 чл. Працівників міністерства внутрішніх справ і безпеки охоплює «Динамо». Існують дві республіканські спілки «Авангард» (об'єднує працівників промисловості і будівництва) з понад 2 млн чл. і «Колос» (колгоспники, працівники с.-г. організацій) з бл. 3,3 млн чл. (1981). Авіація, парашутний спорт, планеризм, автомобілізм, мотоциклізм, радіо, підводний, водно-моторовий, стрілецький та ін. воєнно-технічний види споргу підлягають контролеві українського республіканського відділу всесоюзного добровільного товариства сприяння армії, авіації та флоту.</big> [[Файл:Парашютный.jpg|200px|thumb|right|Парашутний спорт]] [[Файл:Планеризм.jpg|200px|thumb|right|Планеризм]]

<big>На початку 1981 в УССР було близько 45000 фізкультурних колективів з 15 млн чл., 5 млн значківців ГПО (Готовий до Праці й Оборони), понад 4 300 спортсменів розрядників, понад б 500 майстрів спорту СРСР, понад 300 майстрів спорту СРСР міжнар. класи. бл. 60 заслужених майстрів спорту СРСР; бл. 150000 платних фізкультурних працівників (у тому ч. бл. 65 000 з вищою освітою), 3 000 тренерів та інструкторів, 2 500 класифікованих спортових суддів; понад 315 000 інструкторів ГПО. Спортові споруди: 160000 спортових майданчиків, у тому числі 20 000 футбольних полів; понад 13 600 спортових зал, бл. 300 басейнів, 600 лижних баз, 8 000 стрілецьких тирів, 901 стадіон, плавацький центр у Харкові, веслувальний у Херсоні та ін. Популярний в Україні туризм диспонує понад 50 туристичними базами і понад 800 туристичними й відпочинковими таборами.

Після війни укр. спортсмени встановили у різних ділянках спорту понад 80 світових рекордів, багато євр. та респ. і союзних рекордів (В. Голубничий, В. Цибуленко, Ігор Тер-Ованесян, Валерій Брумель, Г. Кутенко, В. Борзов, Ю. Сєдих, В. Ященко, В. Крепкіна, Н. Олізаренко, Н. Ткаченко, Л. Жаботинський, С. Рахманов, Ю. Зайцев, І. Мате, С. Полторацький, А. Писаренко, Г. Прозуменщикова, Ю. Фесенко, О. Сидоренко та ін.). Багато українців виступає у збірних командах СРСР на міжнар. арені. 1975 футбольна дружина «Динамо» (Київ) здобула європейський кубок кубків та суперкубок і стала чемпіоном СРСР. У міжнар. змаганнях успішно виступають й ін. клуби України (але тільки під маркою СРСР).

З 1952 СРСР бере участь в Олімпійських іграх з участю укр. спортовців (1952 на 15 Олімпійських іграх у Гельсінкі укр. спортовці здобули 5 золотих, 7 срібних і 1 бронзову медаль; 1980 на 22 ігрищах у Москві — 38 золотих, 19 срібних, 10 бронзових медалей; встановили 3 світові та 6 олімпійських рекордів.

З 1956 влаштовуються спартакіади з масовою участю змагунів на область й районному рівні та по м. Відбуваються і спартакіяди школярів; їх фізичному вихованню, Ф.к. і спортові присвячується багато уваги вже з дошкільного віку. Основні форми фізкульт. вправ: лекції, ранкова зарядка, рухливі гри, позашкільне і позакласне фізкульт. спортове і оздоровче виховання. У нижчих класах вивчаються основні гімнастичні елементи, нескладні рухливі гри, згодом їх ускладнюють і вводять елементи легкої атлетики, лещетарства, плавання тощо Багато уваги приділяється значкові ГПО (пересічно 2 млн значківців на рік). Існують також дитячо-юнацькі спортивні школи (бл. 900 шкіл, з понад 321 000 дітей і підлітків). У цих школах і спеціальних класах культивується 43 види спорту.</big>

=== <big>Вищі навчальні заклади в Україні</big> ===

* <big>Республіканське вище училище фізичної культури (І рівень акредитації, Київ)
* Харківська державна академія фізичної культури (IV рівень акредитації)
* Львівський державний університет фізичної культури (IV рівень акредитації)
* Дніпропетровський державний інститут фізичної культури і спорту (III рівень акр-ції)
* Запорізький національний університет (IV рівень акредитації)
* Херсонське вище училище фізичної культури (II рівень акредитації)
* Миколаївське вище училище фізичної культури (I рівень акредитації)
* Донецький державний інститут здоров'я, фізичної культури і спорту (III рівень акр-ції)
* Національний Університет фізичного фиховання та спорту України (IV рівень акр-ції)</big>

== <big>Роль фізичних вправ</big> ==
<big>Фізичні вправи, являючись біологічним стимулятором доброякісних реакцій, в першу чергу здійснюють загальну неспецифічну дію на організм. Систематично виконувані фізичні вправи стимулюють умовно-рефлекторну діяльність, удосконалюють маючі і сприяють утворенню нових умовно-рефлекторних зв’язків між корою великого мозку, підкорковими утвореннями, ретикулярною формацією, внутрішніми органами і працюючими м’язами.

Фізичні вправи покращують динаміку основних нервових процесів – збудження і гальмування, збільшують їх рухомість , врівноваженість і силу, що здійснює вплив на діяльність основних систем організму, в тому числі і серцево-судинної.

При правильній методиці проведення фізичних вправ роздражнення рецепторів тканин, беручи участь в русі, викликає рефлекторно-трофічну перебудову тканинних процесів. По принципу внутрішнього гальмування здійснюється дія на центральну нервову систему – подавлення і видалення застійних вогників збудження. Систематичні заняття фізичними вправами створюють центральній нервовій системі потужну домінанту. При емоційному напруженні рідко посилюється діяльність серця і підвищується артеріальний тиск, відбувається перезподілу крові. При позитивних емоціях, які виникають під час занять фізкультурою, відбувається різне збудження симпатичної частини автономної нервової системи, покращується діяльність органів чуття, підвищується тонус і працездатність центральної нервової системи. В зв’язку з цим покращується перетворення інформації і розвиток пристосувальних реакцій організму. З цього випливає, що при позитивному емоційному збудженні стимулюється робота всіх систем забезпечуючих зовнішніх реакцій організму, створюються умови для інтенсивної і напруженої м’язевої діяльності. Систематично використовувати фізичні вправи покращують нервову регуляцію доцільно дихальної системи, вони сприяють підвищенню окисно-відновних процесів за рахунок більш повноцінної утилізації кисню. Це забезпечується збільшенням глибини дихання, виробіткою більш повноцінного ритму його, використання допоміжних дихальних механізмів (екскурсій грудної клітки і діафрагми, еластичність легень, тонус міжреберних м’язів) насичення артеріальної крові киснем. </big>
[[Файл:Comment-perdre-ses-poignees-d-amour-pour-les 7.jpg|міні]]
=== <big>Основні види спорту сьогодення</big> ===
* Футбол
* Баскетбол
* Бейсбол
* Волейбол
* Хокей
* Художня гімнастика
* Бокс
* Плавання
* Легка атлетика
* Спортивна шімнастика
* Бойові мистецтва
* Олімпійські види спорту
== <big>Висновки</big> ==
<big>Тож Фізична культура є важливим засобом підвищення соціальної і трудової активності людей, задоволення їх моральних, естетичних та творчих запитів, життєво важливої потреби взаємного спілкування, розвитку дружніх стосунків між народами і зміцнення миру. У повоєнні часи велась пропаганда фізичної культури та спорту.
Спорт в Україні шанувався ще в давнину. За часів Київської Русі по світу ходила слава про непереможних богатирів, які вважають своїм обов'язком захищати людей і вітчизну. Через багато століть таку ж славу отримали запорізькі козаки - хоробрі захисники незалежної держави.

Україну не один раз прославляли силачі - нащадки славних козаків - як наприклад, спортсмен початку ХХ ст. Іван Піддубний, який походить з роду запорізьких козаків. Його називали «Іван Залізний» і «Чемпіон Чемпіонів», «Російський Богатир». А також відомий сучасний силач Василь Вірастюк - володар титулу «Найсильніша людина світу», неодноразовий чемпіон світу в силовому багатоборстві.

Україна - це країна спорту та здорового способу життя. І це зовсім не данина моді, а скоріше - справа честі і вибір кожного.</big>
=== Ресурси ===
[https://docs.google.com/presentation/d/14snRG-Wz104_6OTC1qSMZ1gCNIkxqxE8V2P7vgnVdVY/present#slide=id.p Презентація]

[http://ua-referat.com/ Фізична культура у період нового часу]

[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0 Фізична культура України]

[http://ua.textreferat.com/referat-791.html Роль фізичної культури]

[http://see-you.in.ua/ua/page/populyarni-vidi-sportu-ukraini Покулярні види спорту України]

Проект з ОІ та ІФК "Стан фізичної культури в Україні після другої світової війни"(Хіврич)

2015-11-06T12:18:57Z

4052902:

'''''Стан фізичної культури в Україні після другої світової війни'''''
[[Image:івітеавьтпаьплоанлпрьми - копия.jpeg|300px|thumb]]

== <big>Автор проекту</big> ==
<big><big>Хіврич Артур</big></big>

== <big>Тема дослідження</big> ==
<big>Стан фізичної культури в Україні після другої світової війни</big>
== <big>Проблема та мета дослідження</big> ==
<big>Визначити яку роль фізичні вправи займають у сучасному житті.
Які види спорту існують на сьогоднішній день?</big>
== <big>Результати дослідження</big> ==
<big>Після Другої світової війни посилено спортові контакти із Заходом, розгорнуто масовий фізкультурний рух, підвищено рівень спортової майстерності. У зв'язку з цим посилився і фізкультурний рух в УРСР. Українські спортсмени, включені в репрезентацію РССР, здобули чималі успіхи в міжнародних змаганнях (Б. Гуревич, Я. Куценко, Б. Шахлін, В. Чукарін, Л. Латиніна, О. Гончаренко, Є. Буланчик, В. Куц, Н. Откаленко, Л. Лисенко-Шевцова, А. Бондарчук та ін.).

[[Файл:Б,гуревич.jpg|200px|thumb|left|Б.Гуревич]] [[Файл:В.куц.png|200px|thumb|left|В.Куц]] [[Файл:Я.куценко.jpg|200px|thumb|left|Яков Куценко]]
На основі постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 9 січня 1959 року «Про керівництво фізичною культурою і спортом у країні» Комітет фізичної культури і спорту при Раді Міністрів УРСР перетворено на Союз спортивних товариств і організацій УРСР, підпорядкований Всесоюзному спортивному союзові. Обласні, міські, районові й місцеві ради фізичної культури керують працею всіх спортивних організацій, які поділяються на добровільні спортові товариства, колективи фізичної культури (на заводах і фабриках, у колгоспах і радгоспах) чи спортові клуби.

В УРСР діяли 4 республіканські відділи всесоюзних добровільних спортових товариств профспілок, студентське «Буревісник» з бл. 400000 чл.; «Водник» (профспілка річкового та морського транспорту) з бл. 30000 членів; «Локомотив» (профспілка працівників зал. транспорту) з бл. 380 000 фізкультурників; «Спартак» (комсомольське товариство) з бл. 900 000 чл. Працівників міністерства внутрішніх справ і безпеки охоплює «Динамо». Існують дві республіканські спілки «Авангард» (об'єднує працівників промисловості і будівництва) з понад 2 млн чл. і «Колос» (колгоспники, працівники с.-г. організацій) з бл. 3,3 млн чл. (1981). Авіація, парашутний спорт, планеризм, автомобілізм, мотоциклізм, радіо, підводний, водно-моторовий, стрілецький та ін. воєнно-технічний види споргу підлягають контролеві українського республіканського відділу всесоюзного добровільного товариства сприяння армії, авіації та флоту.</big> [[Файл:Парашютный.jpg|200px|thumb|right|Парашутний спорт]] [[Файл:Планеризм.jpg|200px|thumb|right|Планеризм]]

<big>На початку 1981 в УССР було близько 45000 фізкультурних колективів з 15 млн чл., 5 млн значківців ГПО (Готовий до Праці й Оборони), понад 4 300 спортсменів розрядників, понад б 500 майстрів спорту СРСР, понад 300 майстрів спорту СРСР міжнар. класи. бл. 60 заслужених майстрів спорту СРСР; бл. 150000 платних фізкультурних працівників (у тому ч. бл. 65 000 з вищою освітою), 3 000 тренерів та інструкторів, 2 500 класифікованих спортових суддів; понад 315 000 інструкторів ГПО. Спортові споруди: 160000 спортових майданчиків, у тому числі 20 000 футбольних полів; понад 13 600 спортових зал, бл. 300 басейнів, 600 лижних баз, 8 000 стрілецьких тирів, 901 стадіон, плавацький центр у Харкові, веслувальний у Херсоні та ін. Популярний в Україні туризм диспонує понад 50 туристичними базами і понад 800 туристичними й відпочинковими таборами.

Після війни укр. спортсмени встановили у різних ділянках спорту понад 80 світових рекордів, багато євр. та респ. і союзних рекордів (В. Голубничий, В. Цибуленко, Ігор Тер-Ованесян, Валерій Брумель, Г. Кутенко, В. Борзов, Ю. Сєдих, В. Ященко, В. Крепкіна, Н. Олізаренко, Н. Ткаченко, Л. Жаботинський, С. Рахманов, Ю. Зайцев, І. Мате, С. Полторацький, А. Писаренко, Г. Прозуменщикова, Ю. Фесенко, О. Сидоренко та ін.). Багато українців виступає у збірних командах СРСР на міжнар. арені. 1975 футбольна дружина «Динамо» (Київ) здобула європейський кубок кубків та суперкубок і стала чемпіоном СРСР. У міжнар. змаганнях успішно виступають й ін. клуби України (але тільки під маркою СРСР).

З 1952 СРСР бере участь в Олімпійських іграх з участю укр. спортовців (1952 на 15 Олімпійських іграх у Гельсінкі укр. спортовці здобули 5 золотих, 7 срібних і 1 бронзову медаль; 1980 на 22 ігрищах у Москві — 38 золотих, 19 срібних, 10 бронзових медалей; встановили 3 світові та 6 олімпійських рекордів.

З 1956 влаштовуються спартакіади з масовою участю змагунів на область й районному рівні та по м. Відбуваються і спартакіяди школярів; їх фізичному вихованню, Ф.к. і спортові присвячується багато уваги вже з дошкільного віку. Основні форми фізкульт. вправ: лекції, ранкова зарядка, рухливі гри, позашкільне і позакласне фізкульт. спортове і оздоровче виховання. У нижчих класах вивчаються основні гімнастичні елементи, нескладні рухливі гри, згодом їх ускладнюють і вводять елементи легкої атлетики, лещетарства, плавання тощо Багато уваги приділяється значкові ГПО (пересічно 2 млн значківців на рік). Існують також дитячо-юнацькі спортивні школи (бл. 900 шкіл, з понад 321 000 дітей і підлітків). У цих школах і спеціальних класах культивується 43 види спорту.</big>

=== <big>Вищі навчальні заклади в Україні</big> ===

* <big>Республіканське вище училище фізичної культури (І рівень акредитації, Київ)
* Харківська державна академія фізичної культури (IV рівень акредитації)
* Львівський державний університет фізичної культури (IV рівень акредитації)
* Дніпропетровський державний інститут фізичної культури і спорту (III рівень акр-ції)
* Запорізький національний університет (IV рівень акредитації)
* Херсонське вище училище фізичної культури (II рівень акредитації)
* Миколаївське вище училище фізичної культури (I рівень акредитації)
* Донецький державний інститут здоров'я, фізичної культури і спорту (III рівень акр-ції)
* Національний Університет фізичного фиховання та спорту України (IV рівень акр-ції)</big>

== <big>Роль фізичних вправ</big> ==
<big>Фізичні вправи, являючись біологічним стимулятором доброякісних реакцій, в першу чергу здійснюють загальну неспецифічну дію на організм. Систематично виконувані фізичні вправи стимулюють умовно-рефлекторну діяльність, удосконалюють маючі і сприяють утворенню нових умовно-рефлекторних зв’язків між корою великого мозку, підкорковими утвореннями, ретикулярною формацією, внутрішніми органами і працюючими м’язами.

Фізичні вправи покращують динаміку основних нервових процесів – збудження і гальмування, збільшують їх рухомість , врівноваженість і силу, що здійснює вплив на діяльність основних систем організму, в тому числі і серцево-судинної.

При правильній методиці проведення фізичних вправ роздражнення рецепторів тканин, беручи участь в русі, викликає рефлекторно-трофічну перебудову тканинних процесів. По принципу внутрішнього гальмування здійснюється дія на центральну нервову систему – подавлення і видалення застійних вогників збудження. Систематичні заняття фізичними вправами створюють центральній нервовій системі потужну домінанту. При емоційному напруженні рідко посилюється діяльність серця і підвищується артеріальний тиск, відбувається перезподілу крові. При позитивних емоціях, які виникають під час занять фізкультурою, відбувається різне збудження симпатичної частини автономної нервової системи, покращується діяльність органів чуття, підвищується тонус і працездатність центральної нервової системи. В зв’язку з цим покращується перетворення інформації і розвиток пристосувальних реакцій організму. З цього випливає, що при позитивному емоційному збудженні стимулюється робота всіх систем забезпечуючих зовнішніх реакцій організму, створюються умови для інтенсивної і напруженої м’язевої діяльності. Систематично використовувати фізичні вправи покращують нервову регуляцію доцільно дихальної системи, вони сприяють підвищенню окисно-відновних процесів за рахунок більш повноцінної утилізації кисню. Це забезпечується збільшенням глибини дихання, виробіткою більш повноцінного ритму його, використання допоміжних дихальних механізмів (екскурсій грудної клітки і діафрагми, еластичність легень, тонус міжреберних м’язів) насичення артеріальної крові киснем. </big>
[[Файл:Comment-perdre-ses-poignees-d-amour-pour-les 7.jpg|міні]]
=== <big>Основні види спорту сьогодення</big> ===
* Футбол
* Баскетбол
* Бейсбол
* Волейбол
* Хокей
* Художня гімнастика
* Бокс
* Плавання
* Легка атлетика
* Спортивна шімнастика
* Бойові мистецтва
* Олімпійські види спорту
== <big>Висновки</big> ==
<big>Тож Фізична культура є важливим засобом підвищення соціальної і трудової активності людей, задоволення їх моральних, естетичних та творчих запитів, життєво важливої потреби взаємного спілкування, розвитку дружніх стосунків між народами і зміцнення миру. У повоєнні часи велась пропаганда фізичної культури та спорту.
Спорт в Україні шанувався ще в давнину. За часів Київської Русі по світу ходила слава про непереможних богатирів, які вважають своїм обов'язком захищати людей і вітчизну. Через багато століть таку ж славу отримали запорізькі козаки - хоробрі захисники незалежної держави.

Україну не один раз прославляли силачі - нащадки славних козаків - як наприклад, спортсмен початку ХХ ст. Іван Піддубний, який походить з роду запорізьких козаків. Його називали «Іван Залізний» і «Чемпіон Чемпіонів», «Російський Богатир». А також відомий сучасний силач Василь Вірастюк - володар титулу «Найсильніша людина світу», неодноразовий чемпіон світу в силовому багатоборстві.

Україна - це країна спорту та здорового способу життя. І це зовсім не данина моді, а скоріше - справа честі і вибір кожного.</big>
=== Ресурси ===
[http://ua-referat.com/ Фізична культура у період нового часу]

[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0 Фізична культура України]

[http://ua.textreferat.com/referat-791.html Роль фізичної культури]

[http://see-you.in.ua/ua/page/populyarni-vidi-sportu-ukraini Покулярні види спорту України]

Проект з ОІ та ІФК "Стан фізичної культури в Україні після другої світової війни"(Хіврич)

2015-11-03T10:06:28Z

4052902: /* Вищі навчальні заклади в Україні */

'''''Стан фізичної культури в Україні після другої світової війни'''''==
[[Image:івітеавьтпаьплоанлпрьми - копия.jpeg|300px|thumb]]

== <big>Автор проекту</big> ==
<big><big>Хіврич Артур</big></big>

== <big>Тема дослідження</big> ==
<big>Стан фізичної культури в Україні після другої світової війни</big>
== <big>Проблема та мета дослідження</big> ==
<big>Визначити яку роль фізичні вправи займають у сучасному житті.
Які види спорту існують на сьогоднішній день?</big>
== <big>Результати дослідження</big> ==
<big>Після Другої світової війни посилено спортові контакти із Заходом, розгорнуто масовий фізкультурний рух, підвищено рівень спортової майстерності. У зв'язку з цим посилився і фізкультурний рух в УРСР. Українські спортсмени, включені в репрезентацію РССР, здобули чималі успіхи в міжнародних змаганнях (Б. Гуревич, Я. Куценко, Б. Шахлін, В. Чукарін, Л. Латиніна, О. Гончаренко, Є. Буланчик, В. Куц, Н. Откаленко, Л. Лисенко-Шевцова, А. Бондарчук та ін.).

[[Файл:Б,гуревич.jpg|200px|thumb|left|Б.Гуревич]] [[Файл:В.куц.png|200px|thumb|left|В.Куц]] [[Файл:Я.куценко.jpg|200px|thumb|left|Яков Куценко]]
На основі постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 9 січня 1959 року «Про керівництво фізичною культурою і спортом у країні» Комітет фізичної культури і спорту при Раді Міністрів УРСР перетворено на Союз спортивних товариств і організацій УРСР, підпорядкований Всесоюзному спортивному союзові. Обласні, міські, районові й місцеві ради фізичної культури керують працею всіх спортивних організацій, які поділяються на добровільні спортові товариства, колективи фізичної культури (на заводах і фабриках, у колгоспах і радгоспах) чи спортові клуби.

В УРСР діяли 4 республіканські відділи всесоюзних добровільних спортових товариств профспілок, студентське «Буревісник» з бл. 400000 чл.; «Водник» (профспілка річкового та морського транспорту) з бл. 30000 членів; «Локомотив» (профспілка працівників зал. транспорту) з бл. 380 000 фізкультурників; «Спартак» (комсомольське товариство) з бл. 900 000 чл. Працівників міністерства внутрішніх справ і безпеки охоплює «Динамо». Існують дві республіканські спілки «Авангард» (об'єднує працівників промисловості і будівництва) з понад 2 млн чл. і «Колос» (колгоспники, працівники с.-г. організацій) з бл. 3,3 млн чл. (1981). Авіація, парашутний спорт, планеризм, автомобілізм, мотоциклізм, радіо, підводний, водно-моторовий, стрілецький та ін. воєнно-технічний види споргу підлягають контролеві українського республіканського відділу всесоюзного добровільного товариства сприяння армії, авіації та флоту.</big> [[Файл:Парашютный.jpg|200px|thumb|right|Парашутний спорт]] [[Файл:Планеризм.jpg|200px|thumb|right|Планеризм]]

<big>На початку 1981 в УССР було близько 45000 фізкультурних колективів з 15 млн чл., 5 млн значківців ГПО (Готовий до Праці й Оборони), понад 4 300 спортсменів розрядників, понад б 500 майстрів спорту СРСР, понад 300 майстрів спорту СРСР міжнар. класи. бл. 60 заслужених майстрів спорту СРСР; бл. 150000 платних фізкультурних працівників (у тому ч. бл. 65 000 з вищою освітою), 3 000 тренерів та інструкторів, 2 500 класифікованих спортових суддів; понад 315 000 інструкторів ГПО. Спортові споруди: 160000 спортових майданчиків, у тому числі 20 000 футбольних полів; понад 13 600 спортових зал, бл. 300 басейнів, 600 лижних баз, 8 000 стрілецьких тирів, 901 стадіон, плавацький центр у Харкові, веслувальний у Херсоні та ін. Популярний в Україні туризм диспонує понад 50 туристичними базами і понад 800 туристичними й відпочинковими таборами.

Після війни укр. спортсмени встановили у різних ділянках спорту понад 80 світових рекордів, багато євр. та респ. і союзних рекордів (В. Голубничий, В. Цибуленко, Ігор Тер-Ованесян, Валерій Брумель, Г. Кутенко, В. Борзов, Ю. Сєдих, В. Ященко, В. Крепкіна, Н. Олізаренко, Н. Ткаченко, Л. Жаботинський, С. Рахманов, Ю. Зайцев, І. Мате, С. Полторацький, А. Писаренко, Г. Прозуменщикова, Ю. Фесенко, О. Сидоренко та ін.). Багато українців виступає у збірних командах СРСР на міжнар. арені. 1975 футбольна дружина «Динамо» (Київ) здобула європейський кубок кубків та суперкубок і стала чемпіоном СРСР. У міжнар. змаганнях успішно виступають й ін. клуби України (але тільки під маркою СРСР).

З 1952 СРСР бере участь в Олімпійських іграх з участю укр. спортовців (1952 на 15 Олімпійських іграх у Гельсінкі укр. спортовці здобули 5 золотих, 7 срібних і 1 бронзову медаль; 1980 на 22 ігрищах у Москві — 38 золотих, 19 срібних, 10 бронзових медалей; встановили 3 світові та 6 олімпійських рекордів.

З 1956 влаштовуються спартакіади з масовою участю змагунів на область й районному рівні та по м. Відбуваються і спартакіяди школярів; їх фізичному вихованню, Ф.к. і спортові присвячується багато уваги вже з дошкільного віку. Основні форми фізкульт. вправ: лекції, ранкова зарядка, рухливі гри, позашкільне і позакласне фізкульт. спортове і оздоровче виховання. У нижчих класах вивчаються основні гімнастичні елементи, нескладні рухливі гри, згодом їх ускладнюють і вводять елементи легкої атлетики, лещетарства, плавання тощо Багато уваги приділяється значкові ГПО (пересічно 2 млн значківців на рік). Існують також дитячо-юнацькі спортивні школи (бл. 900 шкіл, з понад 321 000 дітей і підлітків). У цих школах і спеціальних класах культивується 43 види спорту.</big>

=== <big>Вищі навчальні заклади в Україні</big> ===

* <big>Республіканське вище училище фізичної культури (І рівень акредитації, Київ)
* Харківська державна академія фізичної культури (IV рівень акредитації)
* Львівський державний університет фізичної культури (IV рівень акредитації)
* Дніпропетровський державний інститут фізичної культури і спорту (III рівень акр-ції)
* Запорізький національний університет (IV рівень акредитації)
* Херсонське вище училище фізичної культури (II рівень акредитації)
* Миколаївське вище училище фізичної культури (I рівень акредитації)
* Донецький державний інститут здоров'я, фізичної культури і спорту (III рівень акр-ції)
* Національний Університет фізичного фиховання та спорту України (IV рівень акр-ції)</big>

== <big>Роль фізичних вправ</big> ==
<big>Фізичні вправи, являючись біологічним стимулятором доброякісних реакцій, в першу чергу здійснюють загальну неспецифічну дію на організм. Систематично виконувані фізичні вправи стимулюють умовно-рефлекторну діяльність, удосконалюють маючі і сприяють утворенню нових умовно-рефлекторних зв’язків між корою великого мозку, підкорковими утвореннями, ретикулярною формацією, внутрішніми органами і працюючими м’язами.

Фізичні вправи покращують динаміку основних нервових процесів – збудження і гальмування, збільшують їх рухомість , врівноваженість і силу, що здійснює вплив на діяльність основних систем організму, в тому числі і серцево-судинної.

При правильній методиці проведення фізичних вправ роздражнення рецепторів тканин, беручи участь в русі, викликає рефлекторно-трофічну перебудову тканинних процесів. По принципу внутрішнього гальмування здійснюється дія на центральну нервову систему – подавлення і видалення застійних вогників збудження. Систематичні заняття фізичними вправами створюють центральній нервовій системі потужну домінанту. При емоційному напруженні рідко посилюється діяльність серця і підвищується артеріальний тиск, відбувається перезподілу крові. При позитивних емоціях, які виникають під час занять фізкультурою, відбувається різне збудження симпатичної частини автономної нервової системи, покращується діяльність органів чуття, підвищується тонус і працездатність центральної нервової системи. В зв’язку з цим покращується перетворення інформації і розвиток пристосувальних реакцій організму. З цього випливає, що при позитивному емоційному збудженні стимулюється робота всіх систем забезпечуючих зовнішніх реакцій організму, створюються умови для інтенсивної і напруженої м’язевої діяльності. Систематично використовувати фізичні вправи покращують нервову регуляцію доцільно дихальної системи, вони сприяють підвищенню окисно-відновних процесів за рахунок більш повноцінної утилізації кисню. Це забезпечується збільшенням глибини дихання, виробіткою більш повноцінного ритму його, використання допоміжних дихальних механізмів (екскурсій грудної клітки і діафрагми, еластичність легень, тонус міжреберних м’язів) насичення артеріальної крові киснем. </big>
[[Файл:Comment-perdre-ses-poignees-d-amour-pour-les 7.jpg|міні]]
=== <big>Основні види спорту сьогодення</big> ===
* Футбол
* Баскетбол
* Бейсбол
* Волейбол
* Хокей
* Художня гімнастика
* Бокс
* Плавання
* Легка атлетика
* Спортивна шімнастика
* Бойові мистецтва
* Олімпійські види спорту
== <big>Висновки</big> ==
<big>Тож Фізична культура є важливим засобом підвищення соціальної і трудової активності людей, задоволення їх моральних, естетичних та творчих запитів, життєво важливої потреби взаємного спілкування, розвитку дружніх стосунків між народами і зміцнення миру. У повоєнні часи велась пропаганда фізичної культури та спорту.
Спорт в Україні шанувався ще в давнину. За часів Київської Русі по світу ходила слава про непереможних богатирів, які вважають своїм обов'язком захищати людей і вітчизну. Через багато століть таку ж славу отримали запорізькі козаки - хоробрі захисники незалежної держави.

Україну не один раз прославляли силачі - нащадки славних козаків - як наприклад, спортсмен початку ХХ ст. Іван Піддубний, який походить з роду запорізьких козаків. Його називали «Іван Залізний» і «Чемпіон Чемпіонів», «Російський Богатир». А також відомий сучасний силач Василь Вірастюк - володар титулу «Найсильніша людина світу», неодноразовий чемпіон світу в силовому багатоборстві.

Україна - це країна спорту та здорового способу життя. І це зовсім не данина моді, а скоріше - справа честі і вибір кожного.</big>
=== Ресурси ===
[http://ua-referat.com/ Фізична культура у період нового часу]

[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0 Фізична культура України]

[http://ua.textreferat.com/referat-791.html Роль фізичної культури]

[http://see-you.in.ua/ua/page/populyarni-vidi-sportu-ukraini Покулярні види спорту України]

Проект з ОІ та ІФК "Стан фізичної культури в Україні після другої світової війни"(Хіврич)

2015-11-03T10:05:50Z

4052902: /* Вищі навчальні заклади в Україні */

'''''Стан фізичної культури в Україні після другої світової війни'''''==
[[Image:івітеавьтпаьплоанлпрьми - копия.jpeg|300px|thumb]]

== <big>Автор проекту</big> ==
<big><big>Хіврич Артур</big></big>

== <big>Тема дослідження</big> ==
<big>Стан фізичної культури в Україні після другої світової війни</big>
== <big>Проблема та мета дослідження</big> ==
<big>Визначити яку роль фізичні вправи займають у сучасному житті.
Які види спорту існують на сьогоднішній день?</big>
== <big>Результати дослідження</big> ==
<big>Після Другої світової війни посилено спортові контакти із Заходом, розгорнуто масовий фізкультурний рух, підвищено рівень спортової майстерності. У зв'язку з цим посилився і фізкультурний рух в УРСР. Українські спортсмени, включені в репрезентацію РССР, здобули чималі успіхи в міжнародних змаганнях (Б. Гуревич, Я. Куценко, Б. Шахлін, В. Чукарін, Л. Латиніна, О. Гончаренко, Є. Буланчик, В. Куц, Н. Откаленко, Л. Лисенко-Шевцова, А. Бондарчук та ін.).

[[Файл:Б,гуревич.jpg|200px|thumb|left|Б.Гуревич]] [[Файл:В.куц.png|200px|thumb|left|В.Куц]] [[Файл:Я.куценко.jpg|200px|thumb|left|Яков Куценко]]
На основі постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 9 січня 1959 року «Про керівництво фізичною культурою і спортом у країні» Комітет фізичної культури і спорту при Раді Міністрів УРСР перетворено на Союз спортивних товариств і організацій УРСР, підпорядкований Всесоюзному спортивному союзові. Обласні, міські, районові й місцеві ради фізичної культури керують працею всіх спортивних організацій, які поділяються на добровільні спортові товариства, колективи фізичної культури (на заводах і фабриках, у колгоспах і радгоспах) чи спортові клуби.

В УРСР діяли 4 республіканські відділи всесоюзних добровільних спортових товариств профспілок, студентське «Буревісник» з бл. 400000 чл.; «Водник» (профспілка річкового та морського транспорту) з бл. 30000 членів; «Локомотив» (профспілка працівників зал. транспорту) з бл. 380 000 фізкультурників; «Спартак» (комсомольське товариство) з бл. 900 000 чл. Працівників міністерства внутрішніх справ і безпеки охоплює «Динамо». Існують дві республіканські спілки «Авангард» (об'єднує працівників промисловості і будівництва) з понад 2 млн чл. і «Колос» (колгоспники, працівники с.-г. організацій) з бл. 3,3 млн чл. (1981). Авіація, парашутний спорт, планеризм, автомобілізм, мотоциклізм, радіо, підводний, водно-моторовий, стрілецький та ін. воєнно-технічний види споргу підлягають контролеві українського республіканського відділу всесоюзного добровільного товариства сприяння армії, авіації та флоту.</big> [[Файл:Парашютный.jpg|200px|thumb|right|Парашутний спорт]] [[Файл:Планеризм.jpg|200px|thumb|right|Планеризм]]

<big>На початку 1981 в УССР було близько 45000 фізкультурних колективів з 15 млн чл., 5 млн значківців ГПО (Готовий до Праці й Оборони), понад 4 300 спортсменів розрядників, понад б 500 майстрів спорту СРСР, понад 300 майстрів спорту СРСР міжнар. класи. бл. 60 заслужених майстрів спорту СРСР; бл. 150000 платних фізкультурних працівників (у тому ч. бл. 65 000 з вищою освітою), 3 000 тренерів та інструкторів, 2 500 класифікованих спортових суддів; понад 315 000 інструкторів ГПО. Спортові споруди: 160000 спортових майданчиків, у тому числі 20 000 футбольних полів; понад 13 600 спортових зал, бл. 300 басейнів, 600 лижних баз, 8 000 стрілецьких тирів, 901 стадіон, плавацький центр у Харкові, веслувальний у Херсоні та ін. Популярний в Україні туризм диспонує понад 50 туристичними базами і понад 800 туристичними й відпочинковими таборами.

Після війни укр. спортсмени встановили у різних ділянках спорту понад 80 світових рекордів, багато євр. та респ. і союзних рекордів (В. Голубничий, В. Цибуленко, Ігор Тер-Ованесян, Валерій Брумель, Г. Кутенко, В. Борзов, Ю. Сєдих, В. Ященко, В. Крепкіна, Н. Олізаренко, Н. Ткаченко, Л. Жаботинський, С. Рахманов, Ю. Зайцев, І. Мате, С. Полторацький, А. Писаренко, Г. Прозуменщикова, Ю. Фесенко, О. Сидоренко та ін.). Багато українців виступає у збірних командах СРСР на міжнар. арені. 1975 футбольна дружина «Динамо» (Київ) здобула європейський кубок кубків та суперкубок і стала чемпіоном СРСР. У міжнар. змаганнях успішно виступають й ін. клуби України (але тільки під маркою СРСР).

З 1952 СРСР бере участь в Олімпійських іграх з участю укр. спортовців (1952 на 15 Олімпійських іграх у Гельсінкі укр. спортовці здобули 5 золотих, 7 срібних і 1 бронзову медаль; 1980 на 22 ігрищах у Москві — 38 золотих, 19 срібних, 10 бронзових медалей; встановили 3 світові та 6 олімпійських рекордів.

З 1956 влаштовуються спартакіади з масовою участю змагунів на область й районному рівні та по м. Відбуваються і спартакіяди школярів; їх фізичному вихованню, Ф.к. і спортові присвячується багато уваги вже з дошкільного віку. Основні форми фізкульт. вправ: лекції, ранкова зарядка, рухливі гри, позашкільне і позакласне фізкульт. спортове і оздоровче виховання. У нижчих класах вивчаються основні гімнастичні елементи, нескладні рухливі гри, згодом їх ускладнюють і вводять елементи легкої атлетики, лещетарства, плавання тощо Багато уваги приділяється значкові ГПО (пересічно 2 млн значківців на рік). Існують також дитячо-юнацькі спортивні школи (бл. 900 шкіл, з понад 321 000 дітей і підлітків). У цих школах і спеціальних класах культивується 43 види спорту.</big>

=== <big>Вищі навчальні заклади в Україні</big> ===

<big>* Республіканське вище училище фізичної культури (І рівень акредитації, Київ)
* Харківська державна академія фізичної культури (IV рівень акредитації)
* Львівський державний університет фізичної культури (IV рівень акредитації)
* Дніпропетровський державний інститут фізичної культури і спорту (III рівень акр-ції)
* Запорізький національний університет (IV рівень акредитації)
* Херсонське вище училище фізичної культури (II рівень акредитації)
* Миколаївське вище училище фізичної культури (I рівень акредитації)
* Донецький державний інститут здоров'я, фізичної культури і спорту (III рівень акр-ції)
* Національний Університет фізичного фиховання та спорту України (IV рівень акр-ції)</big>

== <big>Роль фізичних вправ</big> ==
<big>Фізичні вправи, являючись біологічним стимулятором доброякісних реакцій, в першу чергу здійснюють загальну неспецифічну дію на організм. Систематично виконувані фізичні вправи стимулюють умовно-рефлекторну діяльність, удосконалюють маючі і сприяють утворенню нових умовно-рефлекторних зв’язків між корою великого мозку, підкорковими утвореннями, ретикулярною формацією, внутрішніми органами і працюючими м’язами.

Фізичні вправи покращують динаміку основних нервових процесів – збудження і гальмування, збільшують їх рухомість , врівноваженість і силу, що здійснює вплив на діяльність основних систем організму, в тому числі і серцево-судинної.

При правильній методиці проведення фізичних вправ роздражнення рецепторів тканин, беручи участь в русі, викликає рефлекторно-трофічну перебудову тканинних процесів. По принципу внутрішнього гальмування здійснюється дія на центральну нервову систему – подавлення і видалення застійних вогників збудження. Систематичні заняття фізичними вправами створюють центральній нервовій системі потужну домінанту. При емоційному напруженні рідко посилюється діяльність серця і підвищується артеріальний тиск, відбувається перезподілу крові. При позитивних емоціях, які виникають під час занять фізкультурою, відбувається різне збудження симпатичної частини автономної нервової системи, покращується діяльність органів чуття, підвищується тонус і працездатність центральної нервової системи. В зв’язку з цим покращується перетворення інформації і розвиток пристосувальних реакцій організму. З цього випливає, що при позитивному емоційному збудженні стимулюється робота всіх систем забезпечуючих зовнішніх реакцій організму, створюються умови для інтенсивної і напруженої м’язевої діяльності. Систематично використовувати фізичні вправи покращують нервову регуляцію доцільно дихальної системи, вони сприяють підвищенню окисно-відновних процесів за рахунок більш повноцінної утилізації кисню. Це забезпечується збільшенням глибини дихання, виробіткою більш повноцінного ритму його, використання допоміжних дихальних механізмів (екскурсій грудної клітки і діафрагми, еластичність легень, тонус міжреберних м’язів) насичення артеріальної крові киснем. </big>
[[Файл:Comment-perdre-ses-poignees-d-amour-pour-les 7.jpg|міні]]
=== <big>Основні види спорту сьогодення</big> ===
* Футбол
* Баскетбол
* Бейсбол
* Волейбол
* Хокей
* Художня гімнастика
* Бокс
* Плавання
* Легка атлетика
* Спортивна шімнастика
* Бойові мистецтва
* Олімпійські види спорту
== <big>Висновки</big> ==
<big>Тож Фізична культура є важливим засобом підвищення соціальної і трудової активності людей, задоволення їх моральних, естетичних та творчих запитів, життєво важливої потреби взаємного спілкування, розвитку дружніх стосунків між народами і зміцнення миру. У повоєнні часи велась пропаганда фізичної культури та спорту.
Спорт в Україні шанувався ще в давнину. За часів Київської Русі по світу ходила слава про непереможних богатирів, які вважають своїм обов'язком захищати людей і вітчизну. Через багато століть таку ж славу отримали запорізькі козаки - хоробрі захисники незалежної держави.

Україну не один раз прославляли силачі - нащадки славних козаків - як наприклад, спортсмен початку ХХ ст. Іван Піддубний, який походить з роду запорізьких козаків. Його називали «Іван Залізний» і «Чемпіон Чемпіонів», «Російський Богатир». А також відомий сучасний силач Василь Вірастюк - володар титулу «Найсильніша людина світу», неодноразовий чемпіон світу в силовому багатоборстві.

Україна - це країна спорту та здорового способу життя. І це зовсім не данина моді, а скоріше - справа честі і вибір кожного.</big>
=== Ресурси ===
[http://ua-referat.com/ Фізична культура у період нового часу]

[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0 Фізична культура України]

[http://ua.textreferat.com/referat-791.html Роль фізичної культури]

[http://see-you.in.ua/ua/page/populyarni-vidi-sportu-ukraini Покулярні види спорту України]

Проект з ОІ та ІФК "Стан фізичної культури в Україні після другої світової війни"(Хіврич)

2015-11-03T10:05:35Z

4052902: /* Вищі навчальні заклади в Україні */

'''''Стан фізичної культури в Україні після другої світової війни'''''==
[[Image:івітеавьтпаьплоанлпрьми - копия.jpeg|300px|thumb]]

== <big>Автор проекту</big> ==
<big><big>Хіврич Артур</big></big>

== <big>Тема дослідження</big> ==
<big>Стан фізичної культури в Україні після другої світової війни</big>
== <big>Проблема та мета дослідження</big> ==
<big>Визначити яку роль фізичні вправи займають у сучасному житті.
Які види спорту існують на сьогоднішній день?</big>
== <big>Результати дослідження</big> ==
<big>Після Другої світової війни посилено спортові контакти із Заходом, розгорнуто масовий фізкультурний рух, підвищено рівень спортової майстерності. У зв'язку з цим посилився і фізкультурний рух в УРСР. Українські спортсмени, включені в репрезентацію РССР, здобули чималі успіхи в міжнародних змаганнях (Б. Гуревич, Я. Куценко, Б. Шахлін, В. Чукарін, Л. Латиніна, О. Гончаренко, Є. Буланчик, В. Куц, Н. Откаленко, Л. Лисенко-Шевцова, А. Бондарчук та ін.).

[[Файл:Б,гуревич.jpg|200px|thumb|left|Б.Гуревич]] [[Файл:В.куц.png|200px|thumb|left|В.Куц]] [[Файл:Я.куценко.jpg|200px|thumb|left|Яков Куценко]]
На основі постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 9 січня 1959 року «Про керівництво фізичною культурою і спортом у країні» Комітет фізичної культури і спорту при Раді Міністрів УРСР перетворено на Союз спортивних товариств і організацій УРСР, підпорядкований Всесоюзному спортивному союзові. Обласні, міські, районові й місцеві ради фізичної культури керують працею всіх спортивних організацій, які поділяються на добровільні спортові товариства, колективи фізичної культури (на заводах і фабриках, у колгоспах і радгоспах) чи спортові клуби.

В УРСР діяли 4 республіканські відділи всесоюзних добровільних спортових товариств профспілок, студентське «Буревісник» з бл. 400000 чл.; «Водник» (профспілка річкового та морського транспорту) з бл. 30000 членів; «Локомотив» (профспілка працівників зал. транспорту) з бл. 380 000 фізкультурників; «Спартак» (комсомольське товариство) з бл. 900 000 чл. Працівників міністерства внутрішніх справ і безпеки охоплює «Динамо». Існують дві республіканські спілки «Авангард» (об'єднує працівників промисловості і будівництва) з понад 2 млн чл. і «Колос» (колгоспники, працівники с.-г. організацій) з бл. 3,3 млн чл. (1981). Авіація, парашутний спорт, планеризм, автомобілізм, мотоциклізм, радіо, підводний, водно-моторовий, стрілецький та ін. воєнно-технічний види споргу підлягають контролеві українського республіканського відділу всесоюзного добровільного товариства сприяння армії, авіації та флоту.</big> [[Файл:Парашютный.jpg|200px|thumb|right|Парашутний спорт]] [[Файл:Планеризм.jpg|200px|thumb|right|Планеризм]]

<big>На початку 1981 в УССР було близько 45000 фізкультурних колективів з 15 млн чл., 5 млн значківців ГПО (Готовий до Праці й Оборони), понад 4 300 спортсменів розрядників, понад б 500 майстрів спорту СРСР, понад 300 майстрів спорту СРСР міжнар. класи. бл. 60 заслужених майстрів спорту СРСР; бл. 150000 платних фізкультурних працівників (у тому ч. бл. 65 000 з вищою освітою), 3 000 тренерів та інструкторів, 2 500 класифікованих спортових суддів; понад 315 000 інструкторів ГПО. Спортові споруди: 160000 спортових майданчиків, у тому числі 20 000 футбольних полів; понад 13 600 спортових зал, бл. 300 басейнів, 600 лижних баз, 8 000 стрілецьких тирів, 901 стадіон, плавацький центр у Харкові, веслувальний у Херсоні та ін. Популярний в Україні туризм диспонує понад 50 туристичними базами і понад 800 туристичними й відпочинковими таборами.

Після війни укр. спортсмени встановили у різних ділянках спорту понад 80 світових рекордів, багато євр. та респ. і союзних рекордів (В. Голубничий, В. Цибуленко, Ігор Тер-Ованесян, Валерій Брумель, Г. Кутенко, В. Борзов, Ю. Сєдих, В. Ященко, В. Крепкіна, Н. Олізаренко, Н. Ткаченко, Л. Жаботинський, С. Рахманов, Ю. Зайцев, І. Мате, С. Полторацький, А. Писаренко, Г. Прозуменщикова, Ю. Фесенко, О. Сидоренко та ін.). Багато українців виступає у збірних командах СРСР на міжнар. арені. 1975 футбольна дружина «Динамо» (Київ) здобула європейський кубок кубків та суперкубок і стала чемпіоном СРСР. У міжнар. змаганнях успішно виступають й ін. клуби України (але тільки під маркою СРСР).

З 1952 СРСР бере участь в Олімпійських іграх з участю укр. спортовців (1952 на 15 Олімпійських іграх у Гельсінкі укр. спортовці здобули 5 золотих, 7 срібних і 1 бронзову медаль; 1980 на 22 ігрищах у Москві — 38 золотих, 19 срібних, 10 бронзових медалей; встановили 3 світові та 6 олімпійських рекордів.

З 1956 влаштовуються спартакіади з масовою участю змагунів на область й районному рівні та по м. Відбуваються і спартакіяди школярів; їх фізичному вихованню, Ф.к. і спортові присвячується багато уваги вже з дошкільного віку. Основні форми фізкульт. вправ: лекції, ранкова зарядка, рухливі гри, позашкільне і позакласне фізкульт. спортове і оздоровче виховання. У нижчих класах вивчаються основні гімнастичні елементи, нескладні рухливі гри, згодом їх ускладнюють і вводять елементи легкої атлетики, лещетарства, плавання тощо Багато уваги приділяється значкові ГПО (пересічно 2 млн значківців на рік). Існують також дитячо-юнацькі спортивні школи (бл. 900 шкіл, з понад 321 000 дітей і підлітків). У цих школах і спеціальних класах культивується 43 види спорту.</big>

=== <big>Вищі навчальні заклади в Україні</big> ===

<big>* Республіканське вище училище фізичної культури (І рівень акредитації, Київ)
* Харківська державна академія фізичної культури (IV рівень акредитації)
* Львівський державний університет фізичної культури (IV рівень акредитації)
* Дніпропетровський державний інститут фізичної культури і спорту (III рівень акр-ції)
* Запорізький національний університет (IV рівень акредитації)
* Херсонське вище училище фізичної культури (II рівень акредитації)
* Миколаївське вище училище фізичної культури (I рівень акредитації)
* Донецький державний інститут здоров'я, фізичної культури і спорту (III рівень акр-ції)
* Національний Університет фізичного фиховання та спорту України (IV рівень акр-ції)</big>

== <big>Роль фізичних вправ</big> ==
<big>Фізичні вправи, являючись біологічним стимулятором доброякісних реакцій, в першу чергу здійснюють загальну неспецифічну дію на організм. Систематично виконувані фізичні вправи стимулюють умовно-рефлекторну діяльність, удосконалюють маючі і сприяють утворенню нових умовно-рефлекторних зв’язків між корою великого мозку, підкорковими утвореннями, ретикулярною формацією, внутрішніми органами і працюючими м’язами.

Фізичні вправи покращують динаміку основних нервових процесів – збудження і гальмування, збільшують їх рухомість , врівноваженість і силу, що здійснює вплив на діяльність основних систем організму, в тому числі і серцево-судинної.

При правильній методиці проведення фізичних вправ роздражнення рецепторів тканин, беручи участь в русі, викликає рефлекторно-трофічну перебудову тканинних процесів. По принципу внутрішнього гальмування здійснюється дія на центральну нервову систему – подавлення і видалення застійних вогників збудження. Систематичні заняття фізичними вправами створюють центральній нервовій системі потужну домінанту. При емоційному напруженні рідко посилюється діяльність серця і підвищується артеріальний тиск, відбувається перезподілу крові. При позитивних емоціях, які виникають під час занять фізкультурою, відбувається різне збудження симпатичної частини автономної нервової системи, покращується діяльність органів чуття, підвищується тонус і працездатність центральної нервової системи. В зв’язку з цим покращується перетворення інформації і розвиток пристосувальних реакцій організму. З цього випливає, що при позитивному емоційному збудженні стимулюється робота всіх систем забезпечуючих зовнішніх реакцій організму, створюються умови для інтенсивної і напруженої м’язевої діяльності. Систематично використовувати фізичні вправи покращують нервову регуляцію доцільно дихальної системи, вони сприяють підвищенню окисно-відновних процесів за рахунок більш повноцінної утилізації кисню. Це забезпечується збільшенням глибини дихання, виробіткою більш повноцінного ритму його, використання допоміжних дихальних механізмів (екскурсій грудної клітки і діафрагми, еластичність легень, тонус міжреберних м’язів) насичення артеріальної крові киснем. </big>
[[Файл:Comment-perdre-ses-poignees-d-amour-pour-les 7.jpg|міні]]
=== <big>Основні види спорту сьогодення</big> ===
* Футбол
* Баскетбол
* Бейсбол
* Волейбол
* Хокей
* Художня гімнастика
* Бокс
* Плавання
* Легка атлетика
* Спортивна шімнастика
* Бойові мистецтва
* Олімпійські види спорту
== <big>Висновки</big> ==
<big>Тож Фізична культура є важливим засобом підвищення соціальної і трудової активності людей, задоволення їх моральних, естетичних та творчих запитів, життєво важливої потреби взаємного спілкування, розвитку дружніх стосунків між народами і зміцнення миру. У повоєнні часи велась пропаганда фізичної культури та спорту.
Спорт в Україні шанувався ще в давнину. За часів Київської Русі по світу ходила слава про непереможних богатирів, які вважають своїм обов'язком захищати людей і вітчизну. Через багато століть таку ж славу отримали запорізькі козаки - хоробрі захисники незалежної держави.

Україну не один раз прославляли силачі - нащадки славних козаків - як наприклад, спортсмен початку ХХ ст. Іван Піддубний, який походить з роду запорізьких козаків. Його називали «Іван Залізний» і «Чемпіон Чемпіонів», «Російський Богатир». А також відомий сучасний силач Василь Вірастюк - володар титулу «Найсильніша людина світу», неодноразовий чемпіон світу в силовому багатоборстві.

Україна - це країна спорту та здорового способу життя. І це зовсім не данина моді, а скоріше - справа честі і вибір кожного.</big>
=== Ресурси ===
[http://ua-referat.com/ Фізична культура у період нового часу]

[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0 Фізична культура України]

[http://ua.textreferat.com/referat-791.html Роль фізичної культури]

[http://see-you.in.ua/ua/page/populyarni-vidi-sportu-ukraini Покулярні види спорту України]

Проект з ОІ та ІФК "Стан фізичної культури в Україні після другої світової війни"(Хіврич)

2015-11-03T10:05:05Z

4052902:

'''''Стан фізичної культури в Україні після другої світової війни'''''==
[[Image:івітеавьтпаьплоанлпрьми - копия.jpeg|300px|thumb]]

== <big>Автор проекту</big> ==
<big><big>Хіврич Артур</big></big>

== <big>Тема дослідження</big> ==
<big>Стан фізичної культури в Україні після другої світової війни</big>
== <big>Проблема та мета дослідження</big> ==
<big>Визначити яку роль фізичні вправи займають у сучасному житті.
Які види спорту існують на сьогоднішній день?</big>
== <big>Результати дослідження</big> ==
<big>Після Другої світової війни посилено спортові контакти із Заходом, розгорнуто масовий фізкультурний рух, підвищено рівень спортової майстерності. У зв'язку з цим посилився і фізкультурний рух в УРСР. Українські спортсмени, включені в репрезентацію РССР, здобули чималі успіхи в міжнародних змаганнях (Б. Гуревич, Я. Куценко, Б. Шахлін, В. Чукарін, Л. Латиніна, О. Гончаренко, Є. Буланчик, В. Куц, Н. Откаленко, Л. Лисенко-Шевцова, А. Бондарчук та ін.).

[[Файл:Б,гуревич.jpg|200px|thumb|left|Б.Гуревич]] [[Файл:В.куц.png|200px|thumb|left|В.Куц]] [[Файл:Я.куценко.jpg|200px|thumb|left|Яков Куценко]]
На основі постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 9 січня 1959 року «Про керівництво фізичною культурою і спортом у країні» Комітет фізичної культури і спорту при Раді Міністрів УРСР перетворено на Союз спортивних товариств і організацій УРСР, підпорядкований Всесоюзному спортивному союзові. Обласні, міські, районові й місцеві ради фізичної культури керують працею всіх спортивних організацій, які поділяються на добровільні спортові товариства, колективи фізичної культури (на заводах і фабриках, у колгоспах і радгоспах) чи спортові клуби.

В УРСР діяли 4 республіканські відділи всесоюзних добровільних спортових товариств профспілок, студентське «Буревісник» з бл. 400000 чл.; «Водник» (профспілка річкового та морського транспорту) з бл. 30000 членів; «Локомотив» (профспілка працівників зал. транспорту) з бл. 380 000 фізкультурників; «Спартак» (комсомольське товариство) з бл. 900 000 чл. Працівників міністерства внутрішніх справ і безпеки охоплює «Динамо». Існують дві республіканські спілки «Авангард» (об'єднує працівників промисловості і будівництва) з понад 2 млн чл. і «Колос» (колгоспники, працівники с.-г. організацій) з бл. 3,3 млн чл. (1981). Авіація, парашутний спорт, планеризм, автомобілізм, мотоциклізм, радіо, підводний, водно-моторовий, стрілецький та ін. воєнно-технічний види споргу підлягають контролеві українського республіканського відділу всесоюзного добровільного товариства сприяння армії, авіації та флоту.</big> [[Файл:Парашютный.jpg|200px|thumb|right|Парашутний спорт]] [[Файл:Планеризм.jpg|200px|thumb|right|Планеризм]]

<big>На початку 1981 в УССР було близько 45000 фізкультурних колективів з 15 млн чл., 5 млн значківців ГПО (Готовий до Праці й Оборони), понад 4 300 спортсменів розрядників, понад б 500 майстрів спорту СРСР, понад 300 майстрів спорту СРСР міжнар. класи. бл. 60 заслужених майстрів спорту СРСР; бл. 150000 платних фізкультурних працівників (у тому ч. бл. 65 000 з вищою освітою), 3 000 тренерів та інструкторів, 2 500 класифікованих спортових суддів; понад 315 000 інструкторів ГПО. Спортові споруди: 160000 спортових майданчиків, у тому числі 20 000 футбольних полів; понад 13 600 спортових зал, бл. 300 басейнів, 600 лижних баз, 8 000 стрілецьких тирів, 901 стадіон, плавацький центр у Харкові, веслувальний у Херсоні та ін. Популярний в Україні туризм диспонує понад 50 туристичними базами і понад 800 туристичними й відпочинковими таборами.

Після війни укр. спортсмени встановили у різних ділянках спорту понад 80 світових рекордів, багато євр. та респ. і союзних рекордів (В. Голубничий, В. Цибуленко, Ігор Тер-Ованесян, Валерій Брумель, Г. Кутенко, В. Борзов, Ю. Сєдих, В. Ященко, В. Крепкіна, Н. Олізаренко, Н. Ткаченко, Л. Жаботинський, С. Рахманов, Ю. Зайцев, І. Мате, С. Полторацький, А. Писаренко, Г. Прозуменщикова, Ю. Фесенко, О. Сидоренко та ін.). Багато українців виступає у збірних командах СРСР на міжнар. арені. 1975 футбольна дружина «Динамо» (Київ) здобула європейський кубок кубків та суперкубок і стала чемпіоном СРСР. У міжнар. змаганнях успішно виступають й ін. клуби України (але тільки під маркою СРСР).

З 1952 СРСР бере участь в Олімпійських іграх з участю укр. спортовців (1952 на 15 Олімпійських іграх у Гельсінкі укр. спортовці здобули 5 золотих, 7 срібних і 1 бронзову медаль; 1980 на 22 ігрищах у Москві — 38 золотих, 19 срібних, 10 бронзових медалей; встановили 3 світові та 6 олімпійських рекордів.

З 1956 влаштовуються спартакіади з масовою участю змагунів на область й районному рівні та по м. Відбуваються і спартакіяди школярів; їх фізичному вихованню, Ф.к. і спортові присвячується багато уваги вже з дошкільного віку. Основні форми фізкульт. вправ: лекції, ранкова зарядка, рухливі гри, позашкільне і позакласне фізкульт. спортове і оздоровче виховання. У нижчих класах вивчаються основні гімнастичні елементи, нескладні рухливі гри, згодом їх ускладнюють і вводять елементи легкої атлетики, лещетарства, плавання тощо Багато уваги приділяється значкові ГПО (пересічно 2 млн значківців на рік). Існують також дитячо-юнацькі спортивні школи (бл. 900 шкіл, з понад 321 000 дітей і підлітків). У цих школах і спеціальних класах культивується 43 види спорту.</big>

=== <big>Вищі навчальні заклади в Україні</big> ===

<big>* Республіканське вище училище фізичної культури (І рівень акредитації, Київ)
* Харківська державна академія фізичної культури (IV рівень акредитації)
* Львівський державний університет фізичної культури (IV рівень акредитації)
* Дніпропетровський державний інститут фізичної культури і спорту (III рівень акр-ції)
* Запорізький національний університет (IV рівень акредитації)
* Херсонське вище училище фізичної культури (II рівень акредитації)
* Миколаївське вище училище фізичної культури (I рівень акредитації)
* Донецький державний інститут здоров'я, фізичної культури і спорту (III рівень акр-ції)
* Національний Університет фізичного фиховання та спорту України (IV рівень акр-ції)</big>

== <big>Роль фізичних вправ</big> ==
<big>Фізичні вправи, являючись біологічним стимулятором доброякісних реакцій, в першу чергу здійснюють загальну неспецифічну дію на організм. Систематично виконувані фізичні вправи стимулюють умовно-рефлекторну діяльність, удосконалюють маючі і сприяють утворенню нових умовно-рефлекторних зв’язків між корою великого мозку, підкорковими утвореннями, ретикулярною формацією, внутрішніми органами і працюючими м’язами.

Фізичні вправи покращують динаміку основних нервових процесів – збудження і гальмування, збільшують їх рухомість , врівноваженість і силу, що здійснює вплив на діяльність основних систем організму, в тому числі і серцево-судинної.

При правильній методиці проведення фізичних вправ роздражнення рецепторів тканин, беручи участь в русі, викликає рефлекторно-трофічну перебудову тканинних процесів. По принципу внутрішнього гальмування здійснюється дія на центральну нервову систему – подавлення і видалення застійних вогників збудження. Систематичні заняття фізичними вправами створюють центральній нервовій системі потужну домінанту. При емоційному напруженні рідко посилюється діяльність серця і підвищується артеріальний тиск, відбувається перезподілу крові. При позитивних емоціях, які виникають під час занять фізкультурою, відбувається різне збудження симпатичної частини автономної нервової системи, покращується діяльність органів чуття, підвищується тонус і працездатність центральної нервової системи. В зв’язку з цим покращується перетворення інформації і розвиток пристосувальних реакцій організму. З цього випливає, що при позитивному емоційному збудженні стимулюється робота всіх систем забезпечуючих зовнішніх реакцій організму, створюються умови для інтенсивної і напруженої м’язевої діяльності. Систематично використовувати фізичні вправи покращують нервову регуляцію доцільно дихальної системи, вони сприяють підвищенню окисно-відновних процесів за рахунок більш повноцінної утилізації кисню. Це забезпечується збільшенням глибини дихання, виробіткою більш повноцінного ритму його, використання допоміжних дихальних механізмів (екскурсій грудної клітки і діафрагми, еластичність легень, тонус міжреберних м’язів) насичення артеріальної крові киснем. </big>
[[Файл:Comment-perdre-ses-poignees-d-amour-pour-les 7.jpg|міні]]
=== <big>Основні види спорту сьогодення</big> ===
* Футбол
* Баскетбол
* Бейсбол
* Волейбол
* Хокей
* Художня гімнастика
* Бокс
* Плавання
* Легка атлетика
* Спортивна шімнастика
* Бойові мистецтва
* Олімпійські види спорту
== <big>Висновки</big> ==
<big>Тож Фізична культура є важливим засобом підвищення соціальної і трудової активності людей, задоволення їх моральних, естетичних та творчих запитів, життєво важливої потреби взаємного спілкування, розвитку дружніх стосунків між народами і зміцнення миру. У повоєнні часи велась пропаганда фізичної культури та спорту.
Спорт в Україні шанувався ще в давнину. За часів Київської Русі по світу ходила слава про непереможних богатирів, які вважають своїм обов'язком захищати людей і вітчизну. Через багато століть таку ж славу отримали запорізькі козаки - хоробрі захисники незалежної держави.

Україну не один раз прославляли силачі - нащадки славних козаків - як наприклад, спортсмен початку ХХ ст. Іван Піддубний, який походить з роду запорізьких козаків. Його називали «Іван Залізний» і «Чемпіон Чемпіонів», «Російський Богатир». А також відомий сучасний силач Василь Вірастюк - володар титулу «Найсильніша людина світу», неодноразовий чемпіон світу в силовому багатоборстві.

Україна - це країна спорту та здорового способу життя. І це зовсім не данина моді, а скоріше - справа честі і вибір кожного.</big>
=== Ресурси ===
[http://ua-referat.com/ Фізична культура у період нового часу]

[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0 Фізична культура України]

[http://ua.textreferat.com/referat-791.html Роль фізичної культури]

[http://see-you.in.ua/ua/page/populyarni-vidi-sportu-ukraini Покулярні види спорту України]

Проект з ОІ та ІФК "Стан фізичної культури в Україні після другої світової війни"(Хіврич)

2015-10-26T20:19:19Z

4052902:

'''''Стан фізичної культури в Україні після другої світової війни'''''==
[[Image:івітеавьтпаьплоанлпрьми - копия.jpeg|300px|thumb]]

== <big>Автор проекту</big> ==
<big><big>Хіврич Артур</big></big>

== <big>Тема дослідження</big> ==
<big>Стан фізичної культури в Україні після другої світової війни</big>
== <big>Проблема та мета дослідження</big> ==
<big>Визначити яку роль фізичні вправи займають у сучасному житті.
Які види спорту існують на сьогоднішній день?</big>
== <big>Результати дослідження</big> ==
<big>Після Другої світової війни посилено спортові контакти із Заходом, розгорнуто масовий фізкультурний рух, підвищено рівень спортової майстерності. У зв'язку з цим посилився і фізкультурний рух в УРСР. Українські спортсмени, включені в репрезентацію РССР, здобули чималі успіхи в міжнародних змаганнях (Б. Гуревич, Я. Куценко, Б. Шахлін, В. Чукарін, Л. Латиніна, О. Гончаренко, Є. Буланчик, В. Куц, Н. Откаленко, Л. Лисенко-Шевцова, А. Бондарчук та ін.).

[[Файл:Б,гуревич.jpg|200px|thumb|left|Б.Гуревич]] [[Файл:В.куц.png|200px|thumb|left|В.Куц]] [[Файл:Я.куценко.jpg|200px|thumb|left|Яков Куценко]]
На основі постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 9 січня 1959 року «Про керівництво фізичною культурою і спортом у країні» Комітет фізичної культури і спорту при Раді Міністрів УРСР перетворено на Союз спортивних товариств і організацій УРСР, підпорядкований Всесоюзному спортивному союзові. Обласні, міські, районові й місцеві ради фізичної культури керують працею всіх спортивних організацій, які поділяються на добровільні спортові товариства, колективи фізичної культури (на заводах і фабриках, у колгоспах і радгоспах) чи спортові клуби.

В УРСР діяли 4 республіканські відділи всесоюзних добровільних спортових товариств профспілок, студентське «Буревісник» з бл. 400000 чл.; «Водник» (профспілка річкового та морського транспорту) з бл. 30000 членів; «Локомотив» (профспілка працівників зал. транспорту) з бл. 380 000 фізкультурників; «Спартак» (комсомольське товариство) з бл. 900 000 чл. Працівників міністерства внутрішніх справ і безпеки охоплює «Динамо». Існують дві республіканські спілки «Авангард» (об'єднує працівників промисловості і будівництва) з понад 2 млн чл. і «Колос» (колгоспники, працівники с.-г. організацій) з бл. 3,3 млн чл. (1981). Авіація, парашутний спорт, планеризм, автомобілізм, мотоциклізм, радіо, підводний, водно-моторовий, стрілецький та ін. воєнно-технічний види споргу підлягають контролеві українського республіканського відділу всесоюзного добровільного товариства сприяння армії, авіації та флоту.</big> [[Файл:Парашютный.jpg|200px|thumb|right|Парашутний спорт]] [[Файл:Планеризм.jpg|200px|thumb|right|Планеризм]]

<big>На початку 1981 в УССР було близько 45000 фізкультурних колективів з 15 млн чл., 5 млн значківців ГПО (Готовий до Праці й Оборони), понад 4 300 спортсменів розрядників, понад б 500 майстрів спорту СРСР, понад 300 майстрів спорту СРСР міжнар. класи. бл. 60 заслужених майстрів спорту СРСР; бл. 150000 платних фізкультурних працівників (у тому ч. бл. 65 000 з вищою освітою), 3 000 тренерів та інструкторів, 2 500 класифікованих спортових суддів; понад 315 000 інструкторів ГПО. Спортові споруди: 160000 спортових майданчиків, у тому числі 20 000 футбольних полів; понад 13 600 спортових зал, бл. 300 басейнів, 600 лижних баз, 8 000 стрілецьких тирів, 901 стадіон, плавацький центр у Харкові, веслувальний у Херсоні та ін. Популярний в Україні туризм диспонує понад 50 туристичними базами і понад 800 туристичними й відпочинковими таборами.

Після війни укр. спортсмени встановили у різних ділянках спорту понад 80 світових рекордів, багато євр. та респ. і союзних рекордів (В. Голубничий, В. Цибуленко, Ігор Тер-Ованесян, Валерій Брумель, Г. Кутенко, В. Борзов, Ю. Сєдих, В. Ященко, В. Крепкіна, Н. Олізаренко, Н. Ткаченко, Л. Жаботинський, С. Рахманов, Ю. Зайцев, І. Мате, С. Полторацький, А. Писаренко, Г. Прозуменщикова, Ю. Фесенко, О. Сидоренко та ін.). Багато українців виступає у збірних командах СРСР на міжнар. арені. 1975 футбольна дружина «Динамо» (Київ) здобула європейський кубок кубків та суперкубок і стала чемпіоном СРСР. У міжнар. змаганнях успішно виступають й ін. клуби України (але тільки під маркою СРСР).

З 1952 СРСР бере участь в Олімпійських іграх з участю укр. спортовців (1952 на 15 Олімпійських іграх у Гельсінкі укр. спортовці здобули 5 золотих, 7 срібних і 1 бронзову медаль; 1980 на 22 ігрищах у Москві — 38 золотих, 19 срібних, 10 бронзових медалей; встановили 3 світові та 6 олімпійських рекордів.

З 1956 влаштовуються спартакіади з масовою участю змагунів на область й районному рівні та по м. Відбуваються і спартакіяди школярів; їх фізичному вихованню, Ф.к. і спортові присвячується багато уваги вже з дошкільного віку. Основні форми фізкульт. вправ: лекції, ранкова зарядка, рухливі гри, позашкільне і позакласне фізкульт. спортове і оздоровче виховання. У нижчих класах вивчаються основні гімнастичні елементи, нескладні рухливі гри, згодом їх ускладнюють і вводять елементи легкої атлетики, лещетарства, плавання тощо Багато уваги приділяється значкові ГПО (пересічно 2 млн значківців на рік). Існують також дитячо-юнацькі спортивні школи (бл. 900 шкіл, з понад 321 000 дітей і підлітків). У цих школах і спеціальних класах культивується 43 види спорту.</big>

=== <big>Вищі навчальні заклади в Україні</big> ===

<big> * Республіканське вище училище фізичної культури (І рівень акредитації, Київ)
* Харківська державна академія фізичної культури (IV рівень акредитації)
* Львівський державний університет фізичної культури (IV рівень акредитації)
* Дніпропетровський державний інститут фізичної культури і спорту (III рівень акр-ції)
* Запорізький національний університет (IV рівень акредитації)
* Херсонське вище училище фізичної культури (II рівень акредитації)
* Миколаївське вище училище фізичної культури (I рівень акредитації)
* Донецький державний інститут здоров'я, фізичної культури і спорту (III рівень акр-ції)
* Національний Університет фізичного фиховання та спорту України (IV рівень акр-ції)</big>

== <big>Роль фізичних вправ</big> ==
<big>Фізичні вправи, являючись біологічним стимулятором доброякісних реакцій, в першу чергу здійснюють загальну неспецифічну дію на організм. Систематично виконувані фізичні вправи стимулюють умовно-рефлекторну діяльність, удосконалюють маючі і сприяють утворенню нових умовно-рефлекторних зв’язків між корою великого мозку, підкорковими утвореннями, ретикулярною формацією, внутрішніми органами і працюючими м’язами.

Фізичні вправи покращують динаміку основних нервових процесів – збудження і гальмування, збільшують їх рухомість , врівноваженість і силу, що здійснює вплив на діяльність основних систем організму, в тому числі і серцево-судинної.

При правильній методиці проведення фізичних вправ роздражнення рецепторів тканин, беручи участь в русі, викликає рефлекторно-трофічну перебудову тканинних процесів. По принципу внутрішнього гальмування здійснюється дія на центральну нервову систему – подавлення і видалення застійних вогників збудження. Систематичні заняття фізичними вправами створюють центральній нервовій системі потужну домінанту. При емоційному напруженні рідко посилюється діяльність серця і підвищується артеріальний тиск, відбувається перезподілу крові. При позитивних емоціях, які виникають під час занять фізкультурою, відбувається різне збудження симпатичної частини автономної нервової системи, покращується діяльність органів чуття, підвищується тонус і працездатність центральної нервової системи. В зв’язку з цим покращується перетворення інформації і розвиток пристосувальних реакцій організму. З цього випливає, що при позитивному емоційному збудженні стимулюється робота всіх систем забезпечуючих зовнішніх реакцій організму, створюються умови для інтенсивної і напруженої м’язевої діяльності. Систематично використовувати фізичні вправи покращують нервову регуляцію доцільно дихальної системи, вони сприяють підвищенню окисно-відновних процесів за рахунок більш повноцінної утилізації кисню. Це забезпечується збільшенням глибини дихання, виробіткою більш повноцінного ритму його, використання допоміжних дихальних механізмів (екскурсій грудної клітки і діафрагми, еластичність легень, тонус міжреберних м’язів) насичення артеріальної крові киснем. </big>
[[Файл:Comment-perdre-ses-poignees-d-amour-pour-les 7.jpg|міні]]
=== <big>Основні види спорту сьогодення</big> ===
* Футбол
* Баскетбол
* Бейсбол
* Волейбол
* Хокей
* Художня гімнастика
* Бокс
* Плавання
* Легка атлетика
* Спортивна шімнастика
* Бойові мистецтва
* Олімпійські види спорту
== <big>Висновки</big> ==
<big>Тож Фізична культура є важливим засобом підвищення соціальної і трудової активності людей, задоволення їх моральних, естетичних та творчих запитів, життєво важливої потреби взаємного спілкування, розвитку дружніх стосунків між народами і зміцнення миру. У повоєнні часи велась пропаганда фізичної культури та спорту.
Спорт в Україні шанувався ще в давнину. За часів Київської Русі по світу ходила слава про непереможних богатирів, які вважають своїм обов'язком захищати людей і вітчизну. Через багато століть таку ж славу отримали запорізькі козаки - хоробрі захисники незалежної держави.

Україну не один раз прославляли силачі - нащадки славних козаків - як наприклад, спортсмен початку ХХ ст. Іван Піддубний, який походить з роду запорізьких козаків. Його називали «Іван Залізний» і «Чемпіон Чемпіонів», «Російський Богатир». А також відомий сучасний силач Василь Вірастюк - володар титулу «Найсильніша людина світу», неодноразовий чемпіон світу в силовому багатоборстві.

Україна - це країна спорту та здорового способу життя. І це зовсім не данина моді, а скоріше - справа честі і вибір кожного.</big>
=== Ресурси ===
[http://ua-referat.com/ Фізична культура у період нового часу]

[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0 Фізична культура України]

[http://ua.textreferat.com/referat-791.html Роль фізичної культури]

[http://see-you.in.ua/ua/page/populyarni-vidi-sportu-ukraini Покулярні види спорту України]

Файл:Comment-perdre-ses-poignees-d-amour-pour-les 7.jpg

2015-10-26T19:56:57Z

4052902:

Проект з ОІ та ІФК "Стан фізичної культури в Україні після другої світової війни"(Хіврич)

2015-10-26T19:47:01Z

4052902:

Файл:Планеризм.jpg

2015-10-26T19:30:05Z

4052902:

Файл:Парашютный.jpg

2015-10-26T19:27:13Z

4052902:

Файл:Я.куценко.jpg

2015-10-26T19:18:56Z

4052902:

Проект з ОІ та ІФК "Стан фізичної культури в Україні після другої світової війни"(Хіврич)

2015-10-26T16:48:35Z

4052902:

Файл:В.куц.png

2015-10-26T16:35:59Z

4052902:

Файл:Б,гуревич.jpg

2015-10-26T16:32:41Z

4052902:

Файл:3516.jpg

2015-10-26T16:27:27Z

4052902:

Користувач:4052902

2015-10-26T16:03:11Z

4052902:

<big><big>Хіврич Артур Валентинович</big></big>

== Про себе ==

факультет фізичного виховання, група 11. Навчаюсь з 2015 року

== Мої інтереси ==
Футбол, настільний теніс, волейбол, баскетбол.

== Проект в яких беру участь ==
[[Проект "Моє рідне місто або село"]]
[[Файл:Cherkasy_province_location_map.svg.png |міні]]
== Мої роботи ==
[[Моє рідне село Косарі]]

[[Проект з ОІ та ІФК "Стан фізичної культури в Україні після другої світової війни"(Хіврич)]]

Проект з ОІ та ІФК "Стан фізичної культури в Україні після другої світової війни"(Хіврич)

2015-10-09T06:48:59Z

4052902:

'''''Стан фізичної культури в Україні після другої світової війни'''''==
[[Image:івітеавьтпаьплоанлпрьми - копия.jpeg|300px|thumb]]

==Ідея проекту==
Визначити яку роль фізичні вправи займають у сучасному житті.
Які види спорту існують на сьогоднішній день!

----
[[Користувач:4052902|Хіврич Артур ]]

== Матеріали проекту ==
===Інтернет ресурси проекту===
[http://ua-referat.com/ Фізична культура у період нового часу]

===Додаткові матеріали проекту===

==Результати проекту==

Проект з ОІ та ІФК "Стан фізичної культури в Україні після другої світової війни"(Хіврич)

2015-10-09T06:48:13Z

4052902: Створена сторінка: =='''''=='''''Стан фізичної культури в Україні після другої світо...

=='''''=='''''Стан фізичної культури в Україні після другої світової війни'''''==
[[Image:івітеавьтпаьплоанлпрьми - копия.jpeg|300px|thumb]]

==Ідея проекту==
Визначити яку роль фізичні вправи займають у сучасному житті.
Які види спорту існують на сьогоднішній день!

----
[[Користувач:4052902|Хіврич Артур ]]

== Матеріали проекту ==
===Інтернет ресурси проекту===
[http://ua-referat.com/ Фізична культура у період нового часу]

===Додаткові матеріали проекту===

==Результати проекту==

Користувач:4052902

2015-10-09T06:44:09Z

4052902:

== Про себе ==
Хіврич Артур Валентинович
факультет фізичного виховання, група 11. Навчаюсь з 2015 року

== Мої інтереси ==
Футбол, настільний теніс, волейбол, баскетбол.

== Проект в яких беру участь ==
[[Проект "Моє рідне місто або село"]]
[[Файл:Cherkasy_province_location_map.svg.png |міні]]
== Мої роботи ==
[[Моє рідне село Косарі]]

[[Проект з ОІ та ІФК "Стан фізичної культури в Україні після другої світової війни"(Хіврич)]]

Тематика проектів з ОІТ та ІФК 2015-2016 н.р.

2015-10-09T06:34:56Z

4052902: /* Середній і достатній рівень */

{{ОІтаІКТ-32. Навігаційне меню до проекту з "Основ інформатики та ІКТ" і ІФК}}
=Теми проектів=
Обрати тему означає створити біля теми внутрішнє посилання на власну сторінку. Наприклад:

Теорії виникнення фізичної культури - [[Користувач:Андронатій Павло Іванович|Андронатій Павло Іванович]]
----

==Високий рівень==
Тематика до проекту «Стародавні та сучасні Олімпіади: за і проти»
Порівняльна характеристика давньогрецької програми Олімпійських ігор та Олімпіад сучасності.

Порівняльна характеристика правил змагань давніх Олімпіад та основних принципів Олімпійської Хартії.

Порівняльна характеристика підготовки спортсменів до Олімпійських ігор давнини і сучасності.[[Користувач:4118537|Сотіріаді Олександр Сергійович]]

Порівняльна характеристика давньогрецького пентатлону та сучасного легкоатлетичного десятиборства.

Порівняльна характеристика давньогрецького кулачного бою та сучасного боксу.[[Користувач:3986688|Гореленко Павло Богданович]]

Порівняльна характеристика давньогрецького бігу та сучасного легкоатлетичного бігу.[[Користувач: 885096 |Буйнова Юлія Григорівна]]

Порівняльна характеристика техніки давньогрецьких стрибків у довжину та сучасних стрибкових видів легкої атлетики.

Порівняльна характеристика давньогрецької боротьби та сучасної греко-римської боротьби.

Порівняльна характеристика олімпійського стадіону давньої Греції та сучасного стадіону.[[Користувач:4063721|Баштовенко Владислав Ігорович]]

Порівняльна характеристика палестри та сучасних залів для боротьби.

Порівняльна характеристика спортивного інвентарю та екіпіровки давнього атлета та сучасного спортсмена.[[Користувач:3940915|Хван Валерія Віталіївна]]

Порівняльна характеристика винагород на Олімпійських іграх давнього атлета та сучасного спортсмена.[[Користувач:4060873|Каргополова Анастасія Валеріївна]]

==Середній і достатній рівень==
''Cтуденти готують презентацію за обраною нижче темою''

Характеристика основних дефініцій «Історії фізичної культури і спорту»

Характеристика предмету «Історія фізичної культури і спорту»

Джерела вивчення і методи дослідження «Історії фізичної культури»

Теорії виникнення фізичної культури

Природні рухи – як підґрунтя виникнення фізичних вправ

Полювання – як передумова виникнення і розвитку фізичних вправ

Магічні дії у виникненні фізичних вправ

Ініціації як форма зародження фізичних вправ

Роль військової підготовки у розвитку фізичних вправ

Трудова діяльність та її вплив на виникнення елементів фізичної культури

Розвиток фізичної культури у період військової демократії

Загальна характеристика зародження фізичних вправ первісного ладу

Розвиток фізичної культури у шумерів

Розвиток фізичної культури у хетів та персів

Розвиток фізичної культури у вавілонян і ассирійців

Становлення фізичної культури в Стародавньому Єгипті перших династій

Становлення фізичної культури в Стародавньому Єгипті Середнього і Нового царства

Характеристика видів одноборств у Стародавній Індії

Становлення йоги та медичної системи Аюрведи у Стародавній Індії

Ритуальні танці, ігри та кастовий розподіл фізичних вправ у Стародавній Індії

Загальна характеристика становлення фізичної культури Стародавнього Китаю.

Характеристика ігор з м’ячем у Стародавньому Китаї

Вплив різних релігійних течій на розвиток фізичної культури Стародавнього Китаю

Характеристика фізичних вправ догрецького періоду

Фізична культура Гомерівської Греції

Виховання Ахілла як приклад підготовки справжнього громадянина архаїчної Греції

Характеристика поняття «гімнастика». Зміст античної гімнастики.

Палестрика. Класифікація і характеристика фізичних вправ.

Характеристика окремих вправ з палестрики класичного періоду Стародавньої Греції

Характеристика афінського виховання

Характеристика спартанського виховання

Поняття «агоністики» та «атлетики» у Стародавній Греції.

Зародження, становлення та занепад Стародавніх Олімпійських ігор

Фізичне виховання в Давньому Римі

Вплив різних релігій та країн на розвиток фізичної культури у середні віки

Характеристика основних вмінь і чеснот середньовічного лицаря

Виховання середньовічного лицаря. [[Користувач: 885096 |Смик Ірина Вікторівна]]

Змагання та ігри феодалів

Фізичні вправи сільського населення середньовіччя

Фізичні вправи міського населення середньовіччя

Фізична культура середньовічної Індії

Особливості фізичної культури в середньовічному Китаї.

Особливості фізичної культури в середньовічній Японії

Фізична культура народів Америки в період доєвропейського колонізації

Фізична культура епохи Відродження. Італійське Відродження.

Фізична культура Північного Відродження

Праці Вітторіно де Фельтре і Франсуа Рабле та їх вклад у розвиток фізичного виховання.

Праці Ієроніма Меркуріаліса і Мішеля де Монтеня та їх вклад у розвиток фізичного виховання.

Праці Томаса Мора, Томмазо Кампанелла і Ричарда Малкастера та їх вклад у розвиток фізичного виховання

Праці Яна Амоса Коменського та їх вклад у розвиток фізичного виховання

Ідеї Джона Локка щодо виховання джентльмена

Характеристика спорту англійських джентльменів

Фізична культура епохи Просвітництва

Ідеї Жан Жака Руссо щодо виховання молоді

Ідеї Іоганна Генріха Песталоцці щодо виховання молоді

Роль філантропів у розвитку фізичного виховання

Передумови виникнення європейського гімнастичного руху

Характеристика німецької гімнастичної системи

Характеристика шведської гімнастичної системи

Характеристика сокольської гімнастичної системи

Розвиток спортивно-ігрового напрямку фізичного виховання в Англії.

Розвиток спортивно-ігрового напрямку фізичного виховання в США

Збільшення соціальної ролі спорту в розвинених капіталістичних країнах.

Система фізичного виховання Жоржа Демені

Гімнастика Далькроза та Айседори Дункан

Природний метод виховання Жоржа Ебера

Характеристика гімнастики Нільса Бука

Історія становлення бойскаутського руху

Роль релігійних організацій у розвитку фізичної культури в другій половині XIX ст.

Характеристика рекреаційної діяльності в другій половині XIX ст.

Розвиток міжнародного спортивного руху

Історія виникнення національних і міжнародних спілок з видів спорту

Процес фемінізації спорту у другій половині ХІХ ст.

Історія зародження олімпійського руху

Створення першого міжнародного олімпійського комітету

Мілітаризація спорту у Німеччині

Фашистські ідеї у розвитку фізичного виховання у Німеччині 30-років ХХ ст.

Розвиток робочого спортивного руху

Зародження фізичної культури на теренах сучасної України періоду первісного ладу

Витоки фізичної культури у трипільців

Витоки фізичної культури у кіммерійців та скіфів

Грецька колонізація Причорномор’я та розвиток фізичної культури

Фізичне вдосконалення стародавніх слов’ян

Витоки народної фізичної культури стародавніх слов’ян

Календарні ігри і забави у життя стародавніх слов’ян

Фізична підготовка у народному побуті в період Київської Русі

Військово-фізична підготовка молоді IX – XIV ст. у Київській Русі

Розвиток народних ігор і забав у період Київської Русі

Військово-фізична підготовка слов’янських народів та феодальної знаті у період Галицько-Волинської держави

Вплив специфічних умов життя на військово-фізичну підготовку козаків.

Система фізичного виховання запорізьких козаків.

Діяльність Петра Францевича Лесгафта і його система фізичного виховання.

Роль Всеобуча у фізичному вихованні

Стан фізичної культури в Україні після другої світової війни.[[Користувач:4052902|Хіврич Артур]]

Моє рідне село Косарі

2015-09-25T07:49:11Z

4052902:

Коса́рі — село в Україні, Кам'янському районі Черкаської області, центр Косарської сільської ради. Розташоване за 7 км на схід від районного центру — міста Кам'янки. Населення 2 189 осіб (2008).
Історія:
З книги Похилевича «Сказання про населені місцевості Київської губернії» можна зробити припущення, що Косарі виникли у першій половині XVIII століття. Найімовірніше, назва пов'язана з тим, що від річки Тясмин тяглися розкішні луки, де запасалися сіном не лише з ближніх сіл, а й навіть із Жаботина. Від слова «косар» і пішла назва села. За вірогіднішою версією, що базується на довіднику «Назви міст і сіл України», назва села може походити від назви річки Косарки, яка в свою чергу раніше могла називатися Хазаркою, тому що була розташована на межі проживання Хазар.

Згідно зі свідченнями останнього полковника Коліївщини Івана Бондаренка, в Косарях мешкала його дружина й діти[3].

Колективні господарства у селі були організовані в лютому 1929 року (ім. К. Лібкнехта та ім. Кірова).

У роки радянсько-німецької війни 516 мешканців села воювали на фронтах у лавах Червоної армії, частина односельців перебувала в партизанських загонах. З жителів Косарів складався окремий взвод партизанського загону імені Ворошилова (налічував 23 чоловіка). За мужність і героїзм, виявлені в роки війни, 287 жителів села нагороджені бойовими орденами і медалями. На честь 332 односельчан, що загинули, в центрі села встановлено обеліск.

У 1951 році на базі перших колгоспів створено колгосп ім. Жданова, перейменований у 1962 році. в «Зоря». Головами колгоспу були Є. С. Черненко, С. М. Плахов, Г. Я. Орлик, першими трактористами — К. Крупський, І. Глущенко, К. Ратушний.

У 1967–1968 роки проведено опалення, у 1969–1970 роки побудовано медамбулаторію.

Станом на 1972 рік в селі мешкало 2 954 чоловіка. За колгоспом «Зоря» було закріплено 3,4 тисяч га сільськогосподарських угідь, в тому числі 1,9 тисяч га орної землі. Господарство спеціалізувалося на відгодівлі великої рогатої худоби і свиней. На той час в селі працювали середня школа, будинок кулльтури з залом на 350 місць, 3 бібліотеки з фондом понад 11 тисяч книг, дільнича лікарня.

За 1980–1992 роки у господарстві було збудовано нові тваринницькі приміщення, заасфальтовано частину вулиць, у 1979–1980 роках побудовані очисні споруди і проведене центральне водопостачання.
Історичні пам'ятки:
На території села було знайдено скарб римських монет.

Величний маєток поміщика Володимира Ростішевського, що в селі Косарі Кам'янського району — одне з небагатьох дворянських помешкань на Черкащині, яке уціліло від знищення під час революції. Нині це історична пам'ятка, яку понад 100 років тому збудував для своєї коханої молодий поміщик.

Володимир Ростішевський був польським шляхтичем. Його дід Франц Сигизмундович купив село Косарі в поміщика Давидова, що мешкав у сусідньому містечку Кам'янці. Того самого Давидова, предок якого, Василь Давидов, був декабристом і загинув на засланні в Сибіру. На той час Кам'янські поміщики мали багато боргів, значна частина з яких — через картярство, тому й вирішили продати одне зі своїх володінь. У 1872 році Франц заснував у селі ґуральню на місці цукрозаводу. Нині тут — відомий Косарський спиртовий завод.

Володимирові Ростішевському в спадок дісталася частина села. Його навряд чи можна було назвати гарним господарем. Основним заняттям поміщика була гра в карти.

Та от щастя усміхнулося Володимирові. Він завоював серце мільйонерки, башкирки-німкені, що прагнула дворянського імені. І тут виникла проблема — дружину-мільйонерку не можна було привести в стару родинну резиденцію, де головою можна було дістати стелю. І на пустій дворянській садибі закипіла робота. Проект замку розробив німецький архітектор. Виконробом теж був німець. За словами старожилів, під час будівництва палацу в розчин додавали курячі яйця. Можливо, саме тому він вистояв століття, і нині на цегляній кладці немає тріщин. Будівля дорого обійшлася косарським селянам, які працювали на поміщика. На непокірних чекали спеціальні верстати для биття, встановлені в центрі села.

Через рік садибу Ростішевського не можна було впізнати. Тут виріс двоповерховий вишуканий замок із високими дзеркальними вікнами, нарядними, прикрашеними зубчастим орнаментом стінами, гранітними сходами, пологими терасами. Будівництво замку обійшлося поміщику в 90 тис. рублів. Будинок оточував розкішний сад. Квіти та екзотичні рослини сюди було завезено з Київського ботанічного саду.

Садиба була готова достойно прийняти багату дружину господаря. Але подружжя насолоджувалося життям у розкішних кімнатах недовго. Пані, яка звикла до бурхливого міського життя (бенкетів, театрів, придворних музикантів), незабаром у селі занудьгувала. Тут вона чула лише дівочі пісні, а ночами — крик сов, що швидко обжилися на горищі. Понудьгувавши рік у своїх розкішних хоромах, німкеня покинула їх назавжди й повернулася на батьківщину. Незабаром село покинув і Ростішевський, а своє помістя — замок та садибу площею 5 га — продав Чигиринському земству за 25 тис. рублів.

3 1912 року палац перетворився на лікарню, яку завдяки зусиллям її завідуючого Олександра Модестова було оснащено найсучаснішою на той час медичною технікою. Панські хороми стали палатами, в яких лікувалися селяни. Лікарня пережила імперіалістичну, громадянську, Німецько-радянську війни, була притулком для поранених, сховищем для переслідуваних, партизанів, євреїв.

На початку 2001 року тут розмістилося стаціонарне відділення районного територіального центру для обслуговування одиноких непрацездатних людей похилого віку. У кімнатах, де колись ходила багата пані, тепер мешкає старість. Для багатьох стареньких замок став останнім земним притулком…
Сучасність:
У селі працює Косарський спиртовий завод, побудований у 1872 році. Він випускає горілку «Холодний Яр». У селі є загальноосвітня школа, лікарня. У селі Косарі відкрито багатофункціональний спортивний майданчик 16 липня 2011 року заступник голови облдержадміністрації Юрій Тимошенко разом із заступником голови обласної ради Василем Касяном, начальником регіонального відділення Фонду державного майна України в Черкаській області, депутатом обласної ради Наталією Горбенко та керівництвом Кам'янського району взяли участь у відкритті багатофункціонального спортивного майданчика в с. Косарі.

31 січня 2015, під час обстрілу районів селища Гродівка Донецької області загинув сільський голова села Косарі Кам’янського району Черкаської області. Воропай Василь Васильович 1956 року народження був призваний 4 вересня 2014 року у 43-ю артбригаду. У Василя Васильовича залишилися дружина та двоє дітей.
Відомі люди:
Воропай Василь Васильович — сільський голова, солдат Збройних сил України. Герой АТО, загинув 31 січня 2015, похований у рідному селі.
Петрушевський Василь Григорович — регент академічного хору Києво-Печерської Лаври та музикознавець.

*А ви знаєте історію рідного села?
*Які відомі люди Ваші земляки?
*Які історичні події пов'язані із вашим рідним селом?
*Які визначні події, явища і процеси відбувалися на території краю?
*Якими пам’ятками археології, історії, архітектури і містобудування, монументального мистецтва багате Ваше рідне місто?
*Якими пам’ятками природи багатий рідний край?

==Рідне місто або село на карті України [http://google.com.ua Google] (вставити фотокопію карти)==

[[Файл:Cherkasy province location map.svg.png|1200px|thumb|center|с.Косарі на карті України]]

==Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"==

<TABLE BORDER>
<TR>
<TH> Дата 1929 </TH> <TH> Колективні господарства </TH>
</TR>

<TR>
<TD height=24px;> 1872 </TD><TD> Франц заснував у селі ґуральню на місці цукрозаводу. Нині тут — відомий Косарський спиртовий завод. </TD>
</TR>

<TR><TD height=24px> 1967–1968 </TD><TD> Проведено опалення </TD></TR>
<TR><TD height=24px> 1969–1970 </TD><TD> побудовано медамбулаторію </TD></TR>
<TR><TD height=24px> 1980–1992 </TD><TD> У господарстві було збудовано нові тваринницькі приміщення </TD></TR>
<TR><TD height=24px> 1979–1980 </TD><TD> Побудовані очисні споруди і проведене центральне водопостачання </TD></TR>
<TR><TD height=24px> 1912 </TD><TD> Палац перетворився на лікарню </TD></TR>
<TR><TD height=24px> 1872 </TD><TD> Побудований Косарський спиртовий завод </TD></TR>
<TR><TD height=24px> 2015 </TD><TD> Воропай Василь Васильович — сільський голова, солдат Збройних сил України. Герой АТО, загинув 31 січня, похований у рідному селі </TD></TR>

</TABLE>
[[Зображення:Photo 5.jpg|right|450px|]]

=='''Ресурси:'''==

*Посилання на презентацію у [http://owncloud.kspu.kr.ua Хмарка-КДПУ];

*Посилання на власний фотоальбом у [http://owncloud.kspu.kr.ua Хмарка-КДПУ];

*Посилання на власний блог у [http://www.blogger.com Blogger];

*Посилання на добірку відеоматеріалів;

*Посилання на опитування або анкету у Google Форми;

*Посилання на спільний груповий постер.

----
Сторінка проекту [[Моє рідне місто або село]]

[http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]

Моє рідне село Косарі

2015-09-25T07:43:47Z

4052902:

Коса́рі — село в Україні, Кам'янському районі Черкаської області, центр Косарської сільської ради. Розташоване за 7 км на схід від районного центру — міста Кам'янки. Населення 2 189 осіб (2008).
Історія:
З книги Похилевича «Сказання про населені місцевості Київської губернії» можна зробити припущення, що Косарі виникли у першій половині XVIII століття. Найімовірніше, назва пов'язана з тим, що від річки Тясмин тяглися розкішні луки, де запасалися сіном не лише з ближніх сіл, а й навіть із Жаботина. Від слова «косар» і пішла назва села. За вірогіднішою версією, що базується на довіднику «Назви міст і сіл України», назва села може походити від назви річки Косарки, яка в свою чергу раніше могла називатися Хазаркою, тому що була розташована на межі проживання Хазар.

Згідно зі свідченнями останнього полковника Коліївщини Івана Бондаренка, в Косарях мешкала його дружина й діти[3].

Колективні господарства у селі були організовані в лютому 1929 року (ім. К. Лібкнехта та ім. Кірова).

У роки радянсько-німецької війни 516 мешканців села воювали на фронтах у лавах Червоної армії, частина односельців перебувала в партизанських загонах. З жителів Косарів складався окремий взвод партизанського загону імені Ворошилова (налічував 23 чоловіка). За мужність і героїзм, виявлені в роки війни, 287 жителів села нагороджені бойовими орденами і медалями. На честь 332 односельчан, що загинули, в центрі села встановлено обеліск.

У 1951 році на базі перших колгоспів створено колгосп ім. Жданова, перейменований у 1962 році. в «Зоря». Головами колгоспу були Є. С. Черненко, С. М. Плахов, Г. Я. Орлик, першими трактористами — К. Крупський, І. Глущенко, К. Ратушний.

У 1967–1968 роки проведено опалення, у 1969–1970 роки побудовано медамбулаторію.

Станом на 1972 рік в селі мешкало 2 954 чоловіка. За колгоспом «Зоря» було закріплено 3,4 тисяч га сільськогосподарських угідь, в тому числі 1,9 тисяч га орної землі. Господарство спеціалізувалося на відгодівлі великої рогатої худоби і свиней. На той час в селі працювали середня школа, будинок кулльтури з залом на 350 місць, 3 бібліотеки з фондом понад 11 тисяч книг, дільнича лікарня.

За 1980–1992 роки у господарстві було збудовано нові тваринницькі приміщення, заасфальтовано частину вулиць, у 1979–1980 роках побудовані очисні споруди і проведене центральне водопостачання.
Історичні пам'ятки:
На території села було знайдено скарб римських монет.

Величний маєток поміщика Володимира Ростішевського, що в селі Косарі Кам'янського району — одне з небагатьох дворянських помешкань на Черкащині, яке уціліло від знищення під час революції. Нині це історична пам'ятка, яку понад 100 років тому збудував для своєї коханої молодий поміщик.

Володимир Ростішевський був польським шляхтичем. Його дід Франц Сигизмундович купив село Косарі в поміщика Давидова, що мешкав у сусідньому містечку Кам'янці. Того самого Давидова, предок якого, Василь Давидов, був декабристом і загинув на засланні в Сибіру. На той час Кам'янські поміщики мали багато боргів, значна частина з яких — через картярство, тому й вирішили продати одне зі своїх володінь. У 1872 році Франц заснував у селі ґуральню на місці цукрозаводу. Нині тут — відомий Косарський спиртовий завод.

Володимирові Ростішевському в спадок дісталася частина села. Його навряд чи можна було назвати гарним господарем. Основним заняттям поміщика була гра в карти.

Та от щастя усміхнулося Володимирові. Він завоював серце мільйонерки, башкирки-німкені, що прагнула дворянського імені. І тут виникла проблема — дружину-мільйонерку не можна було привести в стару родинну резиденцію, де головою можна було дістати стелю. І на пустій дворянській садибі закипіла робота. Проект замку розробив німецький архітектор. Виконробом теж був німець. За словами старожилів, під час будівництва палацу в розчин додавали курячі яйця. Можливо, саме тому він вистояв століття, і нині на цегляній кладці немає тріщин. Будівля дорого обійшлася косарським селянам, які працювали на поміщика. На непокірних чекали спеціальні верстати для биття, встановлені в центрі села.

Через рік садибу Ростішевського не можна було впізнати. Тут виріс двоповерховий вишуканий замок із високими дзеркальними вікнами, нарядними, прикрашеними зубчастим орнаментом стінами, гранітними сходами, пологими терасами. Будівництво замку обійшлося поміщику в 90 тис. рублів. Будинок оточував розкішний сад. Квіти та екзотичні рослини сюди було завезено з Київського ботанічного саду.

Садиба була готова достойно прийняти багату дружину господаря. Але подружжя насолоджувалося життям у розкішних кімнатах недовго. Пані, яка звикла до бурхливого міського життя (бенкетів, театрів, придворних музикантів), незабаром у селі занудьгувала. Тут вона чула лише дівочі пісні, а ночами — крик сов, що швидко обжилися на горищі. Понудьгувавши рік у своїх розкішних хоромах, німкеня покинула їх назавжди й повернулася на батьківщину. Незабаром село покинув і Ростішевський, а своє помістя — замок та садибу площею 5 га — продав Чигиринському земству за 25 тис. рублів.

3 1912 року палац перетворився на лікарню, яку завдяки зусиллям її завідуючого Олександра Модестова було оснащено найсучаснішою на той час медичною технікою. Панські хороми стали палатами, в яких лікувалися селяни. Лікарня пережила імперіалістичну, громадянську, Німецько-радянську війни, була притулком для поранених, сховищем для переслідуваних, партизанів, євреїв.

На початку 2001 року тут розмістилося стаціонарне відділення районного територіального центру для обслуговування одиноких непрацездатних людей похилого віку. У кімнатах, де колись ходила багата пані, тепер мешкає старість. Для багатьох стареньких замок став останнім земним притулком…
Сучасність:
У селі працює Косарський спиртовий завод, побудований у 1872 році. Він випускає горілку «Холодний Яр». У селі є загальноосвітня школа, лікарня. У селі Косарі відкрито багатофункціональний спортивний майданчик 16 липня 2011 року заступник голови облдержадміністрації Юрій Тимошенко разом із заступником голови обласної ради Василем Касяном, начальником регіонального відділення Фонду державного майна України в Черкаській області, депутатом обласної ради Наталією Горбенко та керівництвом Кам'янського району взяли участь у відкритті багатофункціонального спортивного майданчика в с. Косарі.

31 січня 2015, під час обстрілу районів селища Гродівка Донецької області загинув сільський голова села Косарі Кам’янського району Черкаської області. Воропай Василь Васильович 1956 року народження був призваний 4 вересня 2014 року у 43-ю артбригаду. У Василя Васильовича залишилися дружина та двоє дітей.
Відомі люди:
Воропай Василь Васильович — сільський голова, солдат Збройних сил України. Герой АТО, загинув 31 січня 2015, похований у рідному селі.
Петрушевський Василь Григорович — регент академічного хору Києво-Печерської Лаври та музикознавець.

*А ви знаєте історію рідного села?
*Які відомі люди Ваші земляки?
*Які історичні події пов'язані із вашим рідним селом?
*Які визначні події, явища і процеси відбувалися на території краю?
*Якими пам’ятками археології, історії, архітектури і містобудування, монументального мистецтва багате Ваше рідне місто?
*Якими пам’ятками природи багатий рідний край?

==Рідне місто або село на карті України [http://google.com.ua Google] (вставити фотокопію карти)==

[[Файл:Cherkasy province location map.svg.png|1200px|thumb|center|с.Косарі на карті України]]

==Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"==

<TABLE BORDER>
<TR>
<TH> Дата 1929 </TH> <TH> Колективні господарства </TH>
</TR>

<TR>
<TD height=24px;> 1872 </TD><TD> Франц заснував у селі ґуральню на місці цукрозаводу. Нині тут — відомий Косарський спиртовий завод. </TD>
</TR>

<TR><TD height=24px> 1967–1968 </TD><TD> Проведено опалення </TD></TR>
<TR><TD height=24px> 1969–1970 </TD><TD> побудовано медамбулаторію </TD></TR>
<TR><TD height=24px> 1980–1992 </TD><TD> У господарстві було збудовано нові тваринницькі приміщення </TD></TR>
<TR><TD height=24px> 1979–1980 </TD><TD> Побудовані очисні споруди і проведене центральне водопостачання </TD></TR>
<TR><TD height=24px> 1912 </TD><TD> Палац перетворився на лікарню </TD></TR>
<TR><TD height=24px> 1872 </TD><TD> Побудований Косарський спиртовий завод </TD></TR>
<TR><TD height=24px> 2015 </TD><TD> Воропай Василь Васильович — сільський голова, солдат Збройних сил України. Герой АТО, загинув 31 січня, похований у рідному селі </TD></TR>

[[Зображення:Photo 5.jpg|right|450px|]]

=='''Ресурси:'''==

*Посилання на презентацію у [http://owncloud.kspu.kr.ua Хмарка-КДПУ];

*Посилання на власний фотоальбом у [http://owncloud.kspu.kr.ua Хмарка-КДПУ];

*Посилання на власний блог у [http://www.blogger.com Blogger];

*Посилання на добірку відеоматеріалів;

*Посилання на опитування або анкету у Google Форми;

*Посилання на спільний груповий постер.

----
Сторінка проекту [[Моє рідне місто або село]]

[http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]

Моє рідне село Косарі

2015-09-25T07:39:24Z

4052902:

Коса́рі — село в Україні, Кам'янському районі Черкаської області, центр Косарської сільської ради. Розташоване за 7 км на схід від районного центру — міста Кам'янки. Населення 2 189 осіб (2008).
Історія:
З книги Похилевича «Сказання про населені місцевості Київської губернії» можна зробити припущення, що Косарі виникли у першій половині XVIII століття. Найімовірніше, назва пов'язана з тим, що від річки Тясмин тяглися розкішні луки, де запасалися сіном не лише з ближніх сіл, а й навіть із Жаботина. Від слова «косар» і пішла назва села. За вірогіднішою версією, що базується на довіднику «Назви міст і сіл України», назва села може походити від назви річки Косарки, яка в свою чергу раніше могла називатися Хазаркою, тому що була розташована на межі проживання Хазар.

Згідно зі свідченнями останнього полковника Коліївщини Івана Бондаренка, в Косарях мешкала його дружина й діти[3].

Колективні господарства у селі були організовані в лютому 1929 року (ім. К. Лібкнехта та ім. Кірова).

У роки радянсько-німецької війни 516 мешканців села воювали на фронтах у лавах Червоної армії, частина односельців перебувала в партизанських загонах. З жителів Косарів складався окремий взвод партизанського загону імені Ворошилова (налічував 23 чоловіка). За мужність і героїзм, виявлені в роки війни, 287 жителів села нагороджені бойовими орденами і медалями. На честь 332 односельчан, що загинули, в центрі села встановлено обеліск.

У 1951 році на базі перших колгоспів створено колгосп ім. Жданова, перейменований у 1962 році. в «Зоря». Головами колгоспу були Є. С. Черненко, С. М. Плахов, Г. Я. Орлик, першими трактористами — К. Крупський, І. Глущенко, К. Ратушний.

У 1967–1968 роки проведено опалення, у 1969–1970 роки побудовано медамбулаторію.

Станом на 1972 рік в селі мешкало 2 954 чоловіка. За колгоспом «Зоря» було закріплено 3,4 тисяч га сільськогосподарських угідь, в тому числі 1,9 тисяч га орної землі. Господарство спеціалізувалося на відгодівлі великої рогатої худоби і свиней. На той час в селі працювали середня школа, будинок кулльтури з залом на 350 місць, 3 бібліотеки з фондом понад 11 тисяч книг, дільнича лікарня.

За 1980–1992 роки у господарстві було збудовано нові тваринницькі приміщення, заасфальтовано частину вулиць, у 1979–1980 роках побудовані очисні споруди і проведене центральне водопостачання.
Історичні пам'ятки:
На території села було знайдено скарб римських монет.

Величний маєток поміщика Володимира Ростішевського, що в селі Косарі Кам'янського району — одне з небагатьох дворянських помешкань на Черкащині, яке уціліло від знищення під час революції. Нині це історична пам'ятка, яку понад 100 років тому збудував для своєї коханої молодий поміщик.

Володимир Ростішевський був польським шляхтичем. Його дід Франц Сигизмундович купив село Косарі в поміщика Давидова, що мешкав у сусідньому містечку Кам'янці. Того самого Давидова, предок якого, Василь Давидов, був декабристом і загинув на засланні в Сибіру. На той час Кам'янські поміщики мали багато боргів, значна частина з яких — через картярство, тому й вирішили продати одне зі своїх володінь. У 1872 році Франц заснував у селі ґуральню на місці цукрозаводу. Нині тут — відомий Косарський спиртовий завод.

Володимирові Ростішевському в спадок дісталася частина села. Його навряд чи можна було назвати гарним господарем. Основним заняттям поміщика була гра в карти.

Та от щастя усміхнулося Володимирові. Він завоював серце мільйонерки, башкирки-німкені, що прагнула дворянського імені. І тут виникла проблема — дружину-мільйонерку не можна було привести в стару родинну резиденцію, де головою можна було дістати стелю. І на пустій дворянській садибі закипіла робота. Проект замку розробив німецький архітектор. Виконробом теж був німець. За словами старожилів, під час будівництва палацу в розчин додавали курячі яйця. Можливо, саме тому він вистояв століття, і нині на цегляній кладці немає тріщин. Будівля дорого обійшлася косарським селянам, які працювали на поміщика. На непокірних чекали спеціальні верстати для биття, встановлені в центрі села.

Через рік садибу Ростішевського не можна було впізнати. Тут виріс двоповерховий вишуканий замок із високими дзеркальними вікнами, нарядними, прикрашеними зубчастим орнаментом стінами, гранітними сходами, пологими терасами. Будівництво замку обійшлося поміщику в 90 тис. рублів. Будинок оточував розкішний сад. Квіти та екзотичні рослини сюди було завезено з Київського ботанічного саду.

Садиба була готова достойно прийняти багату дружину господаря. Але подружжя насолоджувалося життям у розкішних кімнатах недовго. Пані, яка звикла до бурхливого міського життя (бенкетів, театрів, придворних музикантів), незабаром у селі занудьгувала. Тут вона чула лише дівочі пісні, а ночами — крик сов, що швидко обжилися на горищі. Понудьгувавши рік у своїх розкішних хоромах, німкеня покинула їх назавжди й повернулася на батьківщину. Незабаром село покинув і Ростішевський, а своє помістя — замок та садибу площею 5 га — продав Чигиринському земству за 25 тис. рублів.

3 1912 року палац перетворився на лікарню, яку завдяки зусиллям її завідуючого Олександра Модестова було оснащено найсучаснішою на той час медичною технікою. Панські хороми стали палатами, в яких лікувалися селяни. Лікарня пережила імперіалістичну, громадянську, Німецько-радянську війни, була притулком для поранених, сховищем для переслідуваних, партизанів, євреїв.

На початку 2001 року тут розмістилося стаціонарне відділення районного територіального центру для обслуговування одиноких непрацездатних людей похилого віку. У кімнатах, де колись ходила багата пані, тепер мешкає старість. Для багатьох стареньких замок став останнім земним притулком…
Сучасність:
У селі працює Косарський спиртовий завод, побудований у 1872 році. Він випускає горілку «Холодний Яр». У селі є загальноосвітня школа, лікарня. У селі Косарі відкрито багатофункціональний спортивний майданчик 16 липня 2011 року заступник голови облдержадміністрації Юрій Тимошенко разом із заступником голови обласної ради Василем Касяном, начальником регіонального відділення Фонду державного майна України в Черкаській області, депутатом обласної ради Наталією Горбенко та керівництвом Кам'янського району взяли участь у відкритті багатофункціонального спортивного майданчика в с. Косарі.

31 січня 2015, під час обстрілу районів селища Гродівка Донецької області загинув сільський голова села Косарі Кам’янського району Черкаської області. Воропай Василь Васильович 1956 року народження був призваний 4 вересня 2014 року у 43-ю артбригаду. У Василя Васильовича залишилися дружина та двоє дітей.
Відомі люди:
Воропай Василь Васильович — сільський голова, солдат Збройних сил України. Герой АТО, загинув 31 січня 2015, похований у рідному селі.
Петрушевський Василь Григорович — регент академічного хору Києво-Печерської Лаври та музикознавець.

*А ви знаєте історію рідного села?
*Які відомі люди Ваші земляки?
*Які історичні події пов'язані із вашим рідним селом?
*Які визначні події, явища і процеси відбувалися на території краю?
*Якими пам’ятками археології, історії, архітектури і містобудування, монументального мистецтва багате Ваше рідне місто?
*Якими пам’ятками природи багатий рідний край?

==Рідне місто або село на карті України [http://google.com.ua Google] (вставити фотокопію карти)==

[[Файл:Cherkasy province location map.svg.png|1200px|thumb|center|с.Косарі на карті України]]

==Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"==

<TABLE BORDER>
<TR>
<TH> Дата 1929 </TH> <TH> Колективні господарства </TH>
</TR>

<TR>
<TD height=24px;> 1872 </TD><TD> Франц заснував у селі ґуральню на місці цукрозаводу. Нині тут — відомий Косарський спиртовий завод. </TD>
</TR>

<TR><TD height=24px> 1967–1968 </TD><TD> Проведено опалення </TD></TR>
<TR><TD height=24px> 1969–1970 </TD><TD> побудовано медамбулаторію </TD></TR>
<TR><TD height=24px> 1980–1992 </TD><TD> У господарстві було збудовано нові тваринницькі приміщення </TD></TR>
<TR><TD height=24px> 1979–1980 </TD><TD> Побудовані очисні споруди і проведене центральне водопостачання </TD></TR>
<TR><TD height=24px> 1912 </TD><TD> Палац перетворився на лікарню </TD></TR>
<TR><TD height=24px> </TD><TD> </TD></TR>
<TR><TD height=24px> </TD><TD> </TD></TR>
<TR><TD height=24px> </TD><TD> </TD></TR>
<TR><TD height=24px> </TD><TD> </TD> </TR>
<TR><TD height=24px> </TD><TD> </TD></TR>
<TR><TD height=24px> </TD><TD> </TD></TR>
</TABLE>

[[Зображення:Photo 5.jpg|right|450px|]]

=='''Ресурси:'''==

*Посилання на презентацію у [http://owncloud.kspu.kr.ua Хмарка-КДПУ];

*Посилання на власний фотоальбом у [http://owncloud.kspu.kr.ua Хмарка-КДПУ];

*Посилання на власний блог у [http://www.blogger.com Blogger];

*Посилання на добірку відеоматеріалів;

*Посилання на опитування або анкету у Google Форми;

*Посилання на спільний груповий постер.

----
Сторінка проекту [[Моє рідне місто або село]]

[http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]

Моє рідне село Косарі

2015-09-25T07:26:41Z

4052902:

Коса́рі — село в Україні, Кам'янському районі Черкаської області, центр Косарської сільської ради. Розташоване за 7 км на схід від районного центру — міста Кам'янки. Населення 2 189 осіб (2008).
Історія:
З книги Похилевича «Сказання про населені місцевості Київської губернії» можна зробити припущення, що Косарі виникли у першій половині XVIII століття. Найімовірніше, назва пов'язана з тим, що від річки Тясмин тяглися розкішні луки, де запасалися сіном не лише з ближніх сіл, а й навіть із Жаботина. Від слова «косар» і пішла назва села. За вірогіднішою версією, що базується на довіднику «Назви міст і сіл України», назва села може походити від назви річки Косарки, яка в свою чергу раніше могла називатися Хазаркою, тому що була розташована на межі проживання Хазар.

Згідно зі свідченнями останнього полковника Коліївщини Івана Бондаренка, в Косарях мешкала його дружина й діти[3].

Колективні господарства у селі були організовані в лютому 1929 року (ім. К. Лібкнехта та ім. Кірова).

У роки радянсько-німецької війни 516 мешканців села воювали на фронтах у лавах Червоної армії, частина односельців перебувала в партизанських загонах. З жителів Косарів складався окремий взвод партизанського загону імені Ворошилова (налічував 23 чоловіка). За мужність і героїзм, виявлені в роки війни, 287 жителів села нагороджені бойовими орденами і медалями. На честь 332 односельчан, що загинули, в центрі села встановлено обеліск.

У 1951 році на базі перших колгоспів створено колгосп ім. Жданова, перейменований у 1962 році. в «Зоря». Головами колгоспу були Є. С. Черненко, С. М. Плахов, Г. Я. Орлик, першими трактористами — К. Крупський, І. Глущенко, К. Ратушний.

У 1967–1968 роки проведено опалення, у 1969–1970 роки побудовано медамбулаторію.

Станом на 1972 рік в селі мешкало 2 954 чоловіка. За колгоспом «Зоря» було закріплено 3,4 тисяч га сільськогосподарських угідь, в тому числі 1,9 тисяч га орної землі. Господарство спеціалізувалося на відгодівлі великої рогатої худоби і свиней. На той час в селі працювали середня школа, будинок кулльтури з залом на 350 місць, 3 бібліотеки з фондом понад 11 тисяч книг, дільнича лікарня.

За 1980–1992 роки у господарстві було збудовано нові тваринницькі приміщення, заасфальтовано частину вулиць, у 1979–1980 роках побудовані очисні споруди і проведене центральне водопостачання.
Історичні пам'ятки:
На території села було знайдено скарб римських монет.

Величний маєток поміщика Володимира Ростішевського, що в селі Косарі Кам'янського району — одне з небагатьох дворянських помешкань на Черкащині, яке уціліло від знищення під час революції. Нині це історична пам'ятка, яку понад 100 років тому збудував для своєї коханої молодий поміщик.

Володимир Ростішевський був польським шляхтичем. Його дід Франц Сигизмундович купив село Косарі в поміщика Давидова, що мешкав у сусідньому містечку Кам'янці. Того самого Давидова, предок якого, Василь Давидов, був декабристом і загинув на засланні в Сибіру. На той час Кам'янські поміщики мали багато боргів, значна частина з яких — через картярство, тому й вирішили продати одне зі своїх володінь. У 1872 році Франц заснував у селі ґуральню на місці цукрозаводу. Нині тут — відомий Косарський спиртовий завод.

Володимирові Ростішевському в спадок дісталася частина села. Його навряд чи можна було назвати гарним господарем. Основним заняттям поміщика була гра в карти.

Та от щастя усміхнулося Володимирові. Він завоював серце мільйонерки, башкирки-німкені, що прагнула дворянського імені. І тут виникла проблема — дружину-мільйонерку не можна було привести в стару родинну резиденцію, де головою можна було дістати стелю. І на пустій дворянській садибі закипіла робота. Проект замку розробив німецький архітектор. Виконробом теж був німець. За словами старожилів, під час будівництва палацу в розчин додавали курячі яйця. Можливо, саме тому він вистояв століття, і нині на цегляній кладці немає тріщин. Будівля дорого обійшлася косарським селянам, які працювали на поміщика. На непокірних чекали спеціальні верстати для биття, встановлені в центрі села.

Через рік садибу Ростішевського не можна було впізнати. Тут виріс двоповерховий вишуканий замок із високими дзеркальними вікнами, нарядними, прикрашеними зубчастим орнаментом стінами, гранітними сходами, пологими терасами. Будівництво замку обійшлося поміщику в 90 тис. рублів. Будинок оточував розкішний сад. Квіти та екзотичні рослини сюди було завезено з Київського ботанічного саду.

Садиба була готова достойно прийняти багату дружину господаря. Але подружжя насолоджувалося життям у розкішних кімнатах недовго. Пані, яка звикла до бурхливого міського життя (бенкетів, театрів, придворних музикантів), незабаром у селі занудьгувала. Тут вона чула лише дівочі пісні, а ночами — крик сов, що швидко обжилися на горищі. Понудьгувавши рік у своїх розкішних хоромах, німкеня покинула їх назавжди й повернулася на батьківщину. Незабаром село покинув і Ростішевський, а своє помістя — замок та садибу площею 5 га — продав Чигиринському земству за 25 тис. рублів.

3 1912 року палац перетворився на лікарню, яку завдяки зусиллям її завідуючого Олександра Модестова було оснащено найсучаснішою на той час медичною технікою. Панські хороми стали палатами, в яких лікувалися селяни. Лікарня пережила імперіалістичну, громадянську, Німецько-радянську війни, була притулком для поранених, сховищем для переслідуваних, партизанів, євреїв.

На початку 2001 року тут розмістилося стаціонарне відділення районного територіального центру для обслуговування одиноких непрацездатних людей похилого віку. У кімнатах, де колись ходила багата пані, тепер мешкає старість. Для багатьох стареньких замок став останнім земним притулком…
Сучасність:
У селі працює Косарський спиртовий завод, побудований у 1872 році. Він випускає горілку «Холодний Яр». У селі є загальноосвітня школа, лікарня. У селі Косарі відкрито багатофункціональний спортивний майданчик 16 липня 2011 року заступник голови облдержадміністрації Юрій Тимошенко разом із заступником голови обласної ради Василем Касяном, начальником регіонального відділення Фонду державного майна України в Черкаській області, депутатом обласної ради Наталією Горбенко та керівництвом Кам'янського району взяли участь у відкритті багатофункціонального спортивного майданчика в с. Косарі.

31 січня 2015, під час обстрілу районів селища Гродівка Донецької області загинув сільський голова села Косарі Кам’янського району Черкаської області. Воропай Василь Васильович 1956 року народження був призваний 4 вересня 2014 року у 43-ю артбригаду. У Василя Васильовича залишилися дружина та двоє дітей.
Відомі люди:
Воропай Василь Васильович — сільський голова, солдат Збройних сил України. Герой АТО, загинув 31 січня 2015, похований у рідному селі.
Петрушевський Василь Григорович — регент академічного хору Києво-Печерської Лаври та музикознавець.

*А ви знаєте історію рідного села?
*Які відомі люди Ваші земляки?
*Які історичні події пов'язані із вашим рідним селом?
*Які визначні події, явища і процеси відбувалися на території краю?
*Якими пам’ятками археології, історії, архітектури і містобудування, монументального мистецтва багате Ваше рідне місто?
*Якими пам’ятками природи багатий рідний край?

==Рідне місто або село на карті України [http://google.com.ua Google] (вставити фотокопію карти)==

[[Файл:Cherkasy province location map.svg.png|1200px|thumb|center|с.Косарі на карті України]]

==Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"==

<TABLE BORDER>
<TR>
<TH> Дата </TH> <TH> Історична подія </TH>
</TR>

<TR>
<TD height=24px;> </TD><TD> </TD>
</TR>

<TR><TD height=24px> </TD><TD> </TD></TR>
<TR><TD height=24px> </TD><TD> </TD></TR>
<TR><TD height=24px> </TD><TD> </TD></TR>
<TR><TD height=24px> </TD><TD> </TD></TR>
<TR><TD height=24px> </TD><TD> </TD></TR>
<TR><TD height=24px> </TD><TD> </TD></TR>
<TR><TD height=24px> </TD><TD> </TD></TR>
<TR><TD height=24px> </TD><TD> </TD></TR>
<TR><TD height=24px> </TD><TD> </TD> </TR>
<TR><TD height=24px> </TD><TD> </TD></TR>
<TR><TD height=24px> </TD><TD> </TD></TR>
</TABLE>

[[Зображення:Photo 5.jpg|right|450px|]]

=='''Ресурси:'''==

*Посилання на презентацію у [http://owncloud.kspu.kr.ua Хмарка-КДПУ];

*Посилання на власний фотоальбом у [http://owncloud.kspu.kr.ua Хмарка-КДПУ];

*Посилання на власний блог у [http://www.blogger.com Blogger];

*Посилання на добірку відеоматеріалів;

*Посилання на опитування або анкету у Google Форми;

*Посилання на спільний груповий постер.

----
Сторінка проекту [[Моє рідне місто або село]]

[http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]

Користувач:4052902

2015-09-25T07:19:41Z

4052902:

== Про себе ==
Хіврич Артур Валентинович
факультет фізичного виховання, група 11. Навчаюсь з 2015 року

== Мої інтереси ==
Футбол, настільний теніс, волейбол, баскетбол.

[[Проект "Моє рідне місто або село"]]
[[Файл:Cherkasy_province_location_map.svg.png |міні]]== Мої роботи ==
[[Моє рідне село Косарі]]

Користувач:4052902

2015-09-25T07:19:09Z

4052902: /* Мої роботи */

== Про себе ==
Хіврич Артур Валентинович
факультет фізичного виховання, група 11. Навчаюсь з 2015 року

== Мої інтереси ==
Футбол, настільний теніс, волейбол, баскетбол.

== Проекти в яких беру участь ==
[[Проект "Моє рідне місто або село"]]

[[Файл:Cherkasy_province_location_map.svg.png |міні]]== Мої роботи ==
[[Моє рідне село Косарі]]

Файл:Cherkasy province location map.svg.png

2015-09-25T07:17:03Z

4052902: 4052902 завантажив нову версію «Файл:Cherkasy province location map.svg.png»

Файл:Cherkasy province location map.svg.png

2015-09-25T07:16:00Z

4052902:

Моє рідне село Косарі

2015-09-25T07:02:47Z

4052902:

Коса́рі — село в Україні, Кам'янському районі Черкаської області, центр Косарської сільської ради. Розташоване за 7 км на схід від районного центру — міста Кам'янки. Населення 2 189 осіб (2008).
Історія:
З книги Похилевича «Сказання про населені місцевості Київської губернії» можна зробити припущення, що Косарі виникли у першій половині XVIII століття. Найімовірніше, назва пов'язана з тим, що від річки Тясмин тяглися розкішні луки, де запасалися сіном не лише з ближніх сіл, а й навіть із Жаботина. Від слова «косар» і пішла назва села. За вірогіднішою версією, що базується на довіднику «Назви міст і сіл України», назва села може походити від назви річки Косарки, яка в свою чергу раніше могла називатися Хазаркою, тому що була розташована на межі проживання Хазар.

Згідно зі свідченнями останнього полковника Коліївщини Івана Бондаренка, в Косарях мешкала його дружина й діти[3].

Колективні господарства у селі були організовані в лютому 1929 року (ім. К. Лібкнехта та ім. Кірова).

У роки радянсько-німецької війни 516 мешканців села воювали на фронтах у лавах Червоної армії, частина односельців перебувала в партизанських загонах. З жителів Косарів складався окремий взвод партизанського загону імені Ворошилова (налічував 23 чоловіка). За мужність і героїзм, виявлені в роки війни, 287 жителів села нагороджені бойовими орденами і медалями. На честь 332 односельчан, що загинули, в центрі села встановлено обеліск.

У 1951 році на базі перших колгоспів створено колгосп ім. Жданова, перейменований у 1962 році. в «Зоря». Головами колгоспу були Є. С. Черненко, С. М. Плахов, Г. Я. Орлик, першими трактористами — К. Крупський, І. Глущенко, К. Ратушний.

У 1967–1968 роки проведено опалення, у 1969–1970 роки побудовано медамбулаторію.

Станом на 1972 рік в селі мешкало 2 954 чоловіка. За колгоспом «Зоря» було закріплено 3,4 тисяч га сільськогосподарських угідь, в тому числі 1,9 тисяч га орної землі. Господарство спеціалізувалося на відгодівлі великої рогатої худоби і свиней. На той час в селі працювали середня школа, будинок кулльтури з залом на 350 місць, 3 бібліотеки з фондом понад 11 тисяч книг, дільнича лікарня.

За 1980–1992 роки у господарстві було збудовано нові тваринницькі приміщення, заасфальтовано частину вулиць, у 1979–1980 роках побудовані очисні споруди і проведене центральне водопостачання.
Історичні пам'ятки:
На території села було знайдено скарб римських монет.

Величний маєток поміщика Володимира Ростішевського, що в селі Косарі Кам'янського району — одне з небагатьох дворянських помешкань на Черкащині, яке уціліло від знищення під час революції. Нині це історична пам'ятка, яку понад 100 років тому збудував для своєї коханої молодий поміщик.

Володимир Ростішевський був польським шляхтичем. Його дід Франц Сигизмундович купив село Косарі в поміщика Давидова, що мешкав у сусідньому містечку Кам'янці. Того самого Давидова, предок якого, Василь Давидов, був декабристом і загинув на засланні в Сибіру. На той час Кам'янські поміщики мали багато боргів, значна частина з яких — через картярство, тому й вирішили продати одне зі своїх володінь. У 1872 році Франц заснував у селі ґуральню на місці цукрозаводу. Нині тут — відомий Косарський спиртовий завод.

Володимирові Ростішевському в спадок дісталася частина села. Його навряд чи можна було назвати гарним господарем. Основним заняттям поміщика була гра в карти.

Та от щастя усміхнулося Володимирові. Він завоював серце мільйонерки, башкирки-німкені, що прагнула дворянського імені. І тут виникла проблема — дружину-мільйонерку не можна було привести в стару родинну резиденцію, де головою можна було дістати стелю. І на пустій дворянській садибі закипіла робота. Проект замку розробив німецький архітектор. Виконробом теж був німець. За словами старожилів, під час будівництва палацу в розчин додавали курячі яйця. Можливо, саме тому він вистояв століття, і нині на цегляній кладці немає тріщин. Будівля дорого обійшлася косарським селянам, які працювали на поміщика. На непокірних чекали спеціальні верстати для биття, встановлені в центрі села.

Через рік садибу Ростішевського не можна було впізнати. Тут виріс двоповерховий вишуканий замок із високими дзеркальними вікнами, нарядними, прикрашеними зубчастим орнаментом стінами, гранітними сходами, пологими терасами. Будівництво замку обійшлося поміщику в 90 тис. рублів. Будинок оточував розкішний сад. Квіти та екзотичні рослини сюди було завезено з Київського ботанічного саду.

Садиба була готова достойно прийняти багату дружину господаря. Але подружжя насолоджувалося життям у розкішних кімнатах недовго. Пані, яка звикла до бурхливого міського життя (бенкетів, театрів, придворних музикантів), незабаром у селі занудьгувала. Тут вона чула лише дівочі пісні, а ночами — крик сов, що швидко обжилися на горищі. Понудьгувавши рік у своїх розкішних хоромах, німкеня покинула їх назавжди й повернулася на батьківщину. Незабаром село покинув і Ростішевський, а своє помістя — замок та садибу площею 5 га — продав Чигиринському земству за 25 тис. рублів.

3 1912 року палац перетворився на лікарню, яку завдяки зусиллям її завідуючого Олександра Модестова було оснащено найсучаснішою на той час медичною технікою. Панські хороми стали палатами, в яких лікувалися селяни. Лікарня пережила імперіалістичну, громадянську, Німецько-радянську війни, була притулком для поранених, сховищем для переслідуваних, партизанів, євреїв.

На початку 2001 року тут розмістилося стаціонарне відділення районного територіального центру для обслуговування одиноких непрацездатних людей похилого віку. У кімнатах, де колись ходила багата пані, тепер мешкає старість. Для багатьох стареньких замок став останнім земним притулком…
Сучасність:
У селі працює Косарський спиртовий завод, побудований у 1872 році. Він випускає горілку «Холодний Яр». У селі є загальноосвітня школа, лікарня. У селі Косарі відкрито багатофункціональний спортивний майданчик 16 липня 2011 року заступник голови облдержадміністрації Юрій Тимошенко разом із заступником голови обласної ради Василем Касяном, начальником регіонального відділення Фонду державного майна України в Черкаській області, депутатом обласної ради Наталією Горбенко та керівництвом Кам'янського району взяли участь у відкритті багатофункціонального спортивного майданчика в с. Косарі.

31 січня 2015, під час обстрілу районів селища Гродівка Донецької області загинув сільський голова села Косарі Кам’янського району Черкаської області. Воропай Василь Васильович 1956 року народження був призваний 4 вересня 2014 року у 43-ю артбригаду. У Василя Васильовича залишилися дружина та двоє дітей.
Відомі люди:
Воропай Василь Васильович — сільський голова, солдат Збройних сил України. Герой АТО, загинув 31 січня 2015, похований у рідному селі.
Петрушевський Василь Григорович — регент академічного хору Києво-Печерської Лаври та музикознавець.

*А ви знаєте історію рідного села?
*Які відомі люди Ваші земляки?
*Які історичні події пов'язані із вашим рідним селом?
*Які визначні події, явища і процеси відбувалися на території краю?
*Якими пам’ятками археології, історії, архітектури і містобудування, монументального мистецтва багате Ваше рідне місто?
*Якими пам’ятками природи багатий рідний край?

==Рідне місто або село на карті України [http://google.com.ua Google] (вставити фотокопію карти)==

[[Файл:Карта пед универ.png|1200px|thumb|center|Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка ]]

==Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"==

<TABLE BORDER>
<TR>
<TH> Дата </TH> <TH> Історична подія </TH>
</TR>

<TR>
<TD height=24px;> </TD><TD> </TD>
</TR>

<TR><TD height=24px> </TD><TD> </TD></TR>
<TR><TD height=24px> </TD><TD> </TD></TR>
<TR><TD height=24px> </TD><TD> </TD></TR>
<TR><TD height=24px> </TD><TD> </TD></TR>
<TR><TD height=24px> </TD><TD> </TD></TR>
<TR><TD height=24px> </TD><TD> </TD></TR>
<TR><TD height=24px> </TD><TD> </TD></TR>
<TR><TD height=24px> </TD><TD> </TD></TR>
<TR><TD height=24px> </TD><TD> </TD> </TR>
<TR><TD height=24px> </TD><TD> </TD></TR>
<TR><TD height=24px> </TD><TD> </TD></TR>
</TABLE>

[[Зображення:Photo 5.jpg|right|450px|]]

=='''Ресурси:'''==

*Посилання на презентацію у [http://owncloud.kspu.kr.ua Хмарка-КДПУ];

*Посилання на власний фотоальбом у [http://owncloud.kspu.kr.ua Хмарка-КДПУ];

*Посилання на власний блог у [http://www.blogger.com Blogger];

*Посилання на добірку відеоматеріалів;

*Посилання на опитування або анкету у Google Форми;

*Посилання на спільний груповий постер.

----
Сторінка проекту [[Моє рідне місто або село]]

[http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]

Моє рідне село Косарі

2015-09-22T09:35:14Z

4052902: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Сторінка проекту "Моє рідне місто або село"}}

На цьому місці розмість статтю, у якій висвітліть свій досвід та враження, знайдені матеріали з історії рідного міста або села. Також у статтю добавте посилання на документи, що Ви створили і завантажили у різних ресурсах, таблицю (зразок поданий у завданні та нижче) та фотографії рідного краю.

При складанні висновків до статті враховуйте, що задача роботи у проекті, дати відповіді на такі запитання:

*А ви знаєте історію рідного села?
*Які відомі люди Ваші земляки?
*Які історичні події пов'язані із вашим рідним селом?
*Які визначні події, явища і процеси відбувалися на території краю?
*Якими пам’ятками археології, історії, архітектури і містобудування, монументального мистецтва багате Ваше рідне місто?
*Якими пам’ятками природи багатий рідний край?

==Рідне місто або село на карті України [http://google.com.ua Google] (вставити фотокопію карти)==

[[Файл:Карта пед универ.png|1200px|thumb|center|Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка ]]

==Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"==

<TABLE BORDER>
<TR>
<TH> Дата </TH> <TH> Історична подія </TH>
</TR>

<TR>
<TD height=24px;> </TD><TD> </TD>
</TR>

<TR><TD height=24px> </TD><TD> </TD></TR>
<TR><TD height=24px> </TD><TD> </TD></TR>
<TR><TD height=24px> </TD><TD> </TD></TR>
<TR><TD height=24px> </TD><TD> </TD></TR>
<TR><TD height=24px> </TD><TD> </TD></TR>
<TR><TD height=24px> </TD><TD> </TD></TR>
<TR><TD height=24px> </TD><TD> </TD></TR>
<TR><TD height=24px> </TD><TD> </TD></TR>
<TR><TD height=24px> </TD><TD> </TD> </TR>
<TR><TD height=24px> </TD><TD> </TD></TR>
<TR><TD height=24px> </TD><TD> </TD></TR>
</TABLE>

[[Зображення:Photo 5.jpg|right|450px|]]

=='''Ресурси:'''==

*Посилання на презентацію у [http://owncloud.kspu.kr.ua Хмарка-КДПУ];

*Посилання на власний фотоальбом у [http://owncloud.kspu.kr.ua Хмарка-КДПУ];

*Посилання на власний блог у [http://www.blogger.com Blogger];

*Посилання на добірку відеоматеріалів;

*Посилання на опитування або анкету у Google Форми;

*Посилання на спільний груповий постер.

----
Сторінка проекту [[Моє рідне місто або село]]

[http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]

Користувач:4052902

2015-09-22T09:32:48Z

4052902:

Користувач:4052902

2015-09-22T09:32:17Z

4052902:

== Про себе ==
Хіврич Артур Валентинович
факультет фізичного виховання, група 11. Навчаюсь з 2015 року

== Мої інтереси ==
Футбол, настільний теніс, волейбол, баскетбол.

== Проекти в яких беру участь ==
[[Проект "Моє рідне місто або село"]]

== Мої роботи ==
[[Моє рідне село Косарі|Хіврич]]

Користувач:4052902

2015-09-22T09:31:54Z

4052902:

Користувач:4052902

2015-09-22T09:24:57Z

4052902:

== Про себе ==
Хіврич Артур Валентинович
факультет фізичного виховання, група 11. Навчаюсь з 2015 року

== Мої інтереси ==
Футбол, настільний теніс, волейбол, баскетбол.

== Проекти в яких беру участь ==
[[Проект "Моє рідне місто або село"]]

== Мої роботи ==
В цьому розділі розміщуються посилання (внутрішні та зовнішні)на ваші роботи, додається короткий опис.

Користувач:4052902

2015-09-22T09:21:54Z

4052902:

== Про себе ==
Хіврич Артур Валентинович
факультет фізичного виховання, група 11. Навчаюсь з 2015 року

== Мої інтереси ==
Футбол, настільний теніс, волейбол, баскетбол.

== Проекти в яких беру участь ==
В цьому розділі розміщуються посилання на проекти, в яких ви берете участь.

== Мої роботи ==
В цьому розділі розміщуються посилання (внутрішні та зовнішні)на ваші роботи, додається короткий опис.

Користувач:4052902

2015-09-22T09:20:50Z

4052902:

== Про себе ==
Хіврич Артур Валентинович
факультет фізичного виховання, група 11. Навчаюсь з 2015 року

== Мої інтереси ==
....

== Проекти в яких беру участь ==
В цьому розділі розміщуються посилання на проекти, в яких ви берете участь.

== Мої роботи ==
В цьому розділі розміщуються посилання (внутрішні та зовнішні)на ваші роботи, додається короткий опис.

Користувач:4052902

2015-09-22T09:17:24Z

4052902: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Персональна сторінка}}

== Про себе ==
......

== Мої інтереси ==
....

== Проекти в яких беру участь ==
В цьому розділі розміщуються посилання на проекти, в яких ви берете участь.

== Мої роботи ==
В цьому розділі розміщуються посилання (внутрішні та зовнішні)на ваші роботи, додається короткий опис.