<?xml version="1.0"?>
<?xml-stylesheet type="text/css" href="https://wiki.cusu.edu.ua/skins/common/feed.css?303"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="uk">
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=3990687</id>
		<title>Вікі ЦДУ - Внесок користувача [uk]</title>
		<link rel="self" type="application/atom+xml" href="https://wiki.cusu.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=3990687"/>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%92%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%BA/3990687"/>
		<updated>2026-04-09T15:33:06Z</updated>
		<subtitle>Внесок користувача</subtitle>
		<generator>MediaWiki 1.23.2</generator>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97_1889_%D1%80.</id>
		<title>Конституція Японії 1889 р.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97_1889_%D1%80."/>
				<updated>2015-11-12T06:18:44Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;3990687: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== '''Конститу́ція Вели́кої Япо́нської Імпе́рії''' ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;big&amp;gt;'''''&lt;br /&gt;
== Процес прийняття ==&lt;br /&gt;
'''''&amp;lt;/big&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Конститу́ція Вели́кої Япо́нської Імпе́рії(яп. 大日本帝国憲法, だいにほんていこくけんぽう, дай-ніппон тейкоку кенпо) — основний закон Японської імперії. Прийнятий і проголошений 11 лютого 1889 року. Був чинний з 29 листопада 1890. Втратив чинність після 2 травня 1947 року у зв'язку з прийняттям нової Конституції Японії 1947 року.&lt;br /&gt;
Після реставрації Мейдзі 1868 року Імператорський уряд Японії, який успішно ліквідував попередню систему влади сьоґунату Токугава, перебував під тиском громадського Руху за свободу і народні права, а тому почав схилятися до створення всеяпонської конституції. У 1876 році Палаті Старійшин було наказано випрацювати чорновий проект основного закону. Вона сформувала Комітет дослідження Конституції, ознайомилась із основними законами іноземних країн і у жовтні 1876 року подала на розгляд уряду перший конституційний проект, а у 1878 році — другий. Обидва проекти укладалися під впливом демократичної конституції Бельгії 1831 року і виклали сувору критику лідера японської аристократії Івакури Томомі. У 1880 році спеціалісти Палати Старійшин упорядкували третій проект японської конституції, але і його не було затверджено.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Meiji Kenpo01.jpg|міні]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''&lt;br /&gt;
== Структура і особливості ==&lt;br /&gt;
'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*У конституційному процесі взяли також активну участь пересічні японці, які стали складати громадські проекти основного закону[4] та подавати їх уряду. Серед таких робіт особливим радикалізмом відзначився «Проект Державної Конституції Східноазійської Великої Японії»[5] авторства Уекі Еморі, який змусив японських високопосадовців пришвидшити хід прийняття конституції і пообіцяти громадським діячам скликати Всеяпонський Парламент після її затвердження.&lt;br /&gt;
У таких умовах було упорядковано новий урядовий проект основного закону 1888 року. Його автором став перший прем'єр-міністр Японії Іто Хіробумі. Цей політик пройшов стажування у Пруссії під керівництвом юристів Рудольфа фон Гнейста та Гюнтера Штейна і вважав прусську модель конституційної монархії найбільш пасуючою для японської владної системи. Після повернення на батьківщину, Іто разом з Іноуе Ковасі та Канеко Кентаро склав у 1880 році перший конституційний проект, а 1888 році — остаточний. Деталі написання і редагування цих робіт не повідомлялися громадськості. Остаточний проект Іто пройшов обговорення у Таємній Раді і був затверджений Імператором Японії 11 лютого 1889 року як «Конституція Великої Японської Імперії». Вона набула чинності з 29 листопада 1890 року і діяла без поправок до прийняття нової Конституції Японії 1947 року.&lt;br /&gt;
За змістом Конституція поділяється на власне Конституцію Великої Японської Імперії та Закон про Імператорський дім. Вона складається з Імператорського Привілею, 7 параграфів і 76 статей. Текст Конституції простий, не чіткий і ситуативний, що давало змогу японському уряду трактувати його на власний розсуд залежно від обставин. Як і у прусській моделі конституційної монархії, японська Конституція поєднувала ліберально-демократичні цінності з абсолютною владою монарха, але також містила оригінальні положення про божественність природи Імператорської влади, відображені у статтях 1 і 4, що надавало основному закону Японії відтінку теократичності.&lt;br /&gt;
Серед демократичних нововведень Конституції було скликання Парламенту для контролю уряду, введення системи міністрів-радників для запобігання монаршому авторитаризму, проголошення незалежності судової влади і визначення базових прав громадян. У результаті Руху підтримки Конституції 1912 — 1913 років, який ставив на меті захист і дотримання цих положень, в Японії міжвоєнного періоду набули розвитку демократичні перетворення у період Тайсьо, а також з'явилися перші багатопартійні Кабінети міністрів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Meiji Kenpo03.jpg|міні]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''&lt;br /&gt;
{| class=&amp;quot;wikitable&amp;quot; border=&amp;quot;1&amp;quot;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
! Дата&lt;br /&gt;
! Подія&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| 1600-1784 рр.&lt;br /&gt;
| Правління Ост-Індійської кампанії&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| 11 лютого 1889 р.&lt;br /&gt;
| Прийнята і проголошена Конституція Великої Японської імперії&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
== Цивільне і карне законодавство ==&lt;br /&gt;
'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Разом з цим носієм суверенітету Японії і наглядачем, що мав право управління усіма сферами життя країни, проголошувався Імператор Японії. Розпорядження видані ним мали силу закону без ухвали Парламенту. При Імператорі встановлювалися дорадчі органи Таємна Рада та Палата аристократії, члени яких брали участь у вирішенні політичних питань, але знаходилися поза контролем громадян Японії. Управління військом також перебувало у формальній компетенції Імператора, але фактично було незалежним. Ці положення обумовили недорозвиненість демократичних інститутів Японії і спричинили появу теократично-мілітаристької диктатури у 1930-х роках.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Ресурси ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Фото на тему [https://drive.google.com/open?id=0BzKQwAvuSXE7SXVfalNDUUNSVWs Конституція Японії]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Презентація на тему Конституція Японії[https://drive.google.com/open?id=0BzKQwAvuSXE7eThoUFY0clljX28]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>3990687</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:3990687</id>
		<title>Користувач:3990687</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:3990687"/>
				<updated>2015-11-05T14:05:22Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;3990687: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:Ппп.jpg|міні]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''&amp;lt;font color='red' size=6&amp;gt;Кислиця Анаіт Павлівна&amp;lt;/font&amp;gt;''''&lt;br /&gt;
== Про себе ==&lt;br /&gt;
Студентка 11 групи факультету історії та права.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Мої інтереси ==&lt;br /&gt;
Люблю грати на фортепіано,слухати музику,дивитися фільми(переважно фантастику)та подорожувати.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Проекти в яких беру участь ==&lt;br /&gt;
[[Проект з &amp;quot;Основ інформатики та ІКТ&amp;quot; і &amp;quot;Історії держави і права зарубіжних країн&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Мої роботи ==&lt;br /&gt;
[[Відгук про статтю моя рідна Олександрівка]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Конституція Японії 1889 р.]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>3990687</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:3990687</id>
		<title>Користувач:3990687</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:3990687"/>
				<updated>2015-11-05T14:03:27Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;3990687: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''&amp;lt;font color='red' size=6&amp;gt;Кислиця Анаіт Павлівна&amp;lt;/font&amp;gt;''''&lt;br /&gt;
== Про себе ==&lt;br /&gt;
Студентка 11 групи факультету історії та права.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Мої інтереси ==&lt;br /&gt;
Люблю грати на фортепіано,слухати музику,дивитися фільми(переважно фантастику)та подорожувати.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Проекти в яких беру участь ==&lt;br /&gt;
[[Проект з &amp;quot;Основ інформатики та ІКТ&amp;quot; і &amp;quot;Історії держави і права зарубіжних країн&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Мої роботи ==&lt;br /&gt;
[[Відгук про статтю моя рідна Олександрівка]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Конституція Японії 1889 р.]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>3990687</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:3990687</id>
		<title>Користувач:3990687</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:3990687"/>
				<updated>2015-11-05T14:02:08Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;3990687: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''&amp;lt;font color='red' size=6&amp;gt;Кислиця Анаіт Павлівна&amp;lt;/font&amp;gt;''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Студентка 11 групи факультету історії та права.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Мої інтереси ==&lt;br /&gt;
Люблю грати на фортепіано,слухати музику,дивитися фільми(переважно фантастику)та подорожувати.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Проекти в яких беру участь ==&lt;br /&gt;
[[Проект з &amp;quot;Основ інформатики та ІКТ&amp;quot; і &amp;quot;Історії держави і права зарубіжних країн&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Мої роботи ==&lt;br /&gt;
[[Відгук про статтю моя рідна Олександрівка]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Конституція Японії 1889 р.]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>3990687</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:3990687</id>
		<title>Користувач:3990687</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:3990687"/>
				<updated>2015-11-05T14:00:46Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;3990687: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''&amp;lt;font color='red' size=6&amp;gt;Кислиця Анаіт Павлівна&amp;lt;/font&amp;gt;'''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Про себе ==[[Файл:Ппп.jpg|міні]]&lt;br /&gt;
Студентка 11 групи факультету історії та права.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Мої інтереси ==&lt;br /&gt;
Люблю грати на фортепіано,слухати музику,дивитися фільми(переважно фантастику)та подорожувати.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Проекти в яких беру участь ==&lt;br /&gt;
[[Проект з &amp;quot;Основ інформатики та ІКТ&amp;quot; і &amp;quot;Історії держави і права зарубіжних країн&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Мої роботи ==&lt;br /&gt;
[[Відгук про статтю моя рідна Олександрівка]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Конституція Японії 1889 р.]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>3990687</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9F%D0%BF%D0%BF.jpg</id>
		<title>Файл:Ппп.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9F%D0%BF%D0%BF.jpg"/>
				<updated>2015-11-05T13:59:44Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;3990687: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>3990687</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97_1889_%D1%80.</id>
		<title>Конституція Японії 1889 р.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97_1889_%D1%80."/>
				<updated>2015-11-05T13:55:16Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;3990687: /* Ресурси */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== '''Конститу́ція Вели́кої Япо́нської Імпе́рії''' ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;big&amp;gt;'''''&lt;br /&gt;
== Процес прийняття ==&lt;br /&gt;
'''''&amp;lt;/big&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Конститу́ція Вели́кої Япо́нської Імпе́рії(яп. 大日本帝国憲法, だいにほんていこくけんぽう, дай-ніппон тейкоку кенпо) — основний закон Японської імперії. Прийнятий і проголошений 11 лютого 1889 року. Був чинний з 29 листопада 1890. Втратив чинність після 2 травня 1947 року у зв'язку з прийняттям нової Конституції Японії 1947 року.&lt;br /&gt;
Після реставрації Мейдзі 1868 року Імператорський уряд Японії, який успішно ліквідував попередню систему влади сьоґунату Токугава, перебував під тиском громадського Руху за свободу і народні права, а тому почав схилятися до створення всеяпонської конституції. У 1876 році Палаті Старійшин було наказано випрацювати чорновий проект основного закону. Вона сформувала Комітет дослідження Конституції, ознайомилась із основними законами іноземних країн і у жовтні 1876 року подала на розгляд уряду перший конституційний проект, а у 1878 році — другий. Обидва проекти укладалися під впливом демократичної конституції Бельгії 1831 року і виклали сувору критику лідера японської аристократії Івакури Томомі. У 1880 році спеціалісти Палати Старійшин упорядкували третій проект японської конституції, але і його не було затверджено.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Meiji Kenpo01.jpg|міні]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''&lt;br /&gt;
== Структура і особливості ==&lt;br /&gt;
'''&lt;br /&gt;
*&lt;br /&gt;
У конституційному процесі взяли також активну участь пересічні японці, які стали складати громадські проекти основного закону[4] та подавати їх уряду. Серед таких робіт особливим радикалізмом відзначився «Проект Державної Конституції Східноазійської Великої Японії»[5] авторства Уекі Еморі, який змусив японських високопосадовців пришвидшити хід прийняття конституції і пообіцяти громадським діячам скликати Всеяпонський Парламент після її затвердження.&lt;br /&gt;
У таких умовах було упорядковано новий урядовий проект основного закону 1888 року. Його автором став перший прем'єр-міністр Японії Іто Хіробумі. Цей політик пройшов стажування у Пруссії під керівництвом юристів Рудольфа фон Гнейста та Гюнтера Штейна і вважав прусську модель конституційної монархії найбільш пасуючою для японської владної системи. Після повернення на батьківщину, Іто разом з Іноуе Ковасі та Канеко Кентаро склав у 1880 році перший конституційний проект, а 1888 році — остаточний. Деталі написання і редагування цих робіт не повідомлялися громадськості. Остаточний проект Іто пройшов обговорення у Таємній Раді і був затверджений Імператором Японії 11 лютого 1889 року як «Конституція Великої Японської Імперії». Вона набула чинності з 29 листопада 1890 року і діяла без поправок до прийняття нової Конституції Японії 1947 року.&lt;br /&gt;
За змістом Конституція поділяється на власне Конституцію Великої Японської Імперії та Закон про Імператорський дім. Вона складається з Імператорського Привілею, 7 параграфів і 76 статей. Текст Конституції простий, не чіткий і ситуативний, що давало змогу японському уряду трактувати його на власний розсуд залежно від обставин. Як і у прусській моделі конституційної монархії, японська Конституція поєднувала ліберально-демократичні цінності з абсолютною владою монарха, але також містила оригінальні положення про божественність природи Імператорської влади, відображені у статтях 1 і 4, що надавало основному закону Японії відтінку теократичності.&lt;br /&gt;
Серед демократичних нововведень Конституції було скликання Парламенту для контролю уряду, введення системи міністрів-радників для запобігання монаршому авторитаризму, проголошення незалежності судової влади і визначення базових прав громадян. У результаті Руху підтримки Конституції 1912 — 1913 років, який ставив на меті захист і дотримання цих положень, в Японії міжвоєнного періоду набули розвитку демократичні перетворення у період Тайсьо, а також з'явилися перші багатопартійні Кабінети міністрів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Meiji Kenpo03.jpg|міні]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''&lt;br /&gt;
{| class=&amp;quot;wikitable&amp;quot; border=&amp;quot;1&amp;quot;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
! Дата&lt;br /&gt;
! Подія&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| 1600-1784 рр.&lt;br /&gt;
| Правління Ост-Індійської кампанії&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| 11 лютого 1889 р.&lt;br /&gt;
| Прийнята і проголошена Конституція Великої Японської імперії&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
== Цивільне і карне законодавство ==&lt;br /&gt;
'''&lt;br /&gt;
*&lt;br /&gt;
Разом з цим носієм суверенітету Японії і наглядачем, що мав право управління усіма сферами життя країни, проголошувався Імператор Японії. Розпорядження видані ним мали силу закону без ухвали Парламенту. При Імператорі встановлювалися дорадчі органи Таємна Рада та Палата аристократії, члени яких брали участь у вирішенні політичних питань, але знаходилися поза контролем громадян Японії. Управління військом також перебувало у формальній компетенції Імператора, але фактично було незалежним. Ці положення обумовили недорозвиненість демократичних інститутів Японії і спричинили появу теократично-мілітаристької диктатури у 1930-х роках.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Ресурси ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Фото на тему [https://drive.google.com/open?id=0BzKQwAvuSXE7SXVfalNDUUNSVWs Конституція Японії]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Презентація на тему Конституція Японії[https://drive.google.com/open?id=0BzKQwAvuSXE7eThoUFY0clljX28]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>3990687</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97_1889_%D1%80.</id>
		<title>Конституція Японії 1889 р.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97_1889_%D1%80."/>
				<updated>2015-11-05T13:54:15Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;3990687: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== '''Конститу́ція Вели́кої Япо́нської Імпе́рії''' ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;big&amp;gt;'''''&lt;br /&gt;
== Процес прийняття ==&lt;br /&gt;
'''''&amp;lt;/big&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Конститу́ція Вели́кої Япо́нської Імпе́рії(яп. 大日本帝国憲法, だいにほんていこくけんぽう, дай-ніппон тейкоку кенпо) — основний закон Японської імперії. Прийнятий і проголошений 11 лютого 1889 року. Був чинний з 29 листопада 1890. Втратив чинність після 2 травня 1947 року у зв'язку з прийняттям нової Конституції Японії 1947 року.&lt;br /&gt;
Після реставрації Мейдзі 1868 року Імператорський уряд Японії, який успішно ліквідував попередню систему влади сьоґунату Токугава, перебував під тиском громадського Руху за свободу і народні права, а тому почав схилятися до створення всеяпонської конституції. У 1876 році Палаті Старійшин було наказано випрацювати чорновий проект основного закону. Вона сформувала Комітет дослідження Конституції, ознайомилась із основними законами іноземних країн і у жовтні 1876 року подала на розгляд уряду перший конституційний проект, а у 1878 році — другий. Обидва проекти укладалися під впливом демократичної конституції Бельгії 1831 року і виклали сувору критику лідера японської аристократії Івакури Томомі. У 1880 році спеціалісти Палати Старійшин упорядкували третій проект японської конституції, але і його не було затверджено.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Meiji Kenpo01.jpg|міні]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''&lt;br /&gt;
== Структура і особливості ==&lt;br /&gt;
'''&lt;br /&gt;
*&lt;br /&gt;
У конституційному процесі взяли також активну участь пересічні японці, які стали складати громадські проекти основного закону[4] та подавати їх уряду. Серед таких робіт особливим радикалізмом відзначився «Проект Державної Конституції Східноазійської Великої Японії»[5] авторства Уекі Еморі, який змусив японських високопосадовців пришвидшити хід прийняття конституції і пообіцяти громадським діячам скликати Всеяпонський Парламент після її затвердження.&lt;br /&gt;
У таких умовах було упорядковано новий урядовий проект основного закону 1888 року. Його автором став перший прем'єр-міністр Японії Іто Хіробумі. Цей політик пройшов стажування у Пруссії під керівництвом юристів Рудольфа фон Гнейста та Гюнтера Штейна і вважав прусську модель конституційної монархії найбільш пасуючою для японської владної системи. Після повернення на батьківщину, Іто разом з Іноуе Ковасі та Канеко Кентаро склав у 1880 році перший конституційний проект, а 1888 році — остаточний. Деталі написання і редагування цих робіт не повідомлялися громадськості. Остаточний проект Іто пройшов обговорення у Таємній Раді і був затверджений Імператором Японії 11 лютого 1889 року як «Конституція Великої Японської Імперії». Вона набула чинності з 29 листопада 1890 року і діяла без поправок до прийняття нової Конституції Японії 1947 року.&lt;br /&gt;
За змістом Конституція поділяється на власне Конституцію Великої Японської Імперії та Закон про Імператорський дім. Вона складається з Імператорського Привілею, 7 параграфів і 76 статей. Текст Конституції простий, не чіткий і ситуативний, що давало змогу японському уряду трактувати його на власний розсуд залежно від обставин. Як і у прусській моделі конституційної монархії, японська Конституція поєднувала ліберально-демократичні цінності з абсолютною владою монарха, але також містила оригінальні положення про божественність природи Імператорської влади, відображені у статтях 1 і 4, що надавало основному закону Японії відтінку теократичності.&lt;br /&gt;
Серед демократичних нововведень Конституції було скликання Парламенту для контролю уряду, введення системи міністрів-радників для запобігання монаршому авторитаризму, проголошення незалежності судової влади і визначення базових прав громадян. У результаті Руху підтримки Конституції 1912 — 1913 років, який ставив на меті захист і дотримання цих положень, в Японії міжвоєнного періоду набули розвитку демократичні перетворення у період Тайсьо, а також з'явилися перші багатопартійні Кабінети міністрів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Meiji Kenpo03.jpg|міні]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''&lt;br /&gt;
{| class=&amp;quot;wikitable&amp;quot; border=&amp;quot;1&amp;quot;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
! Дата&lt;br /&gt;
! Подія&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| 1600-1784 рр.&lt;br /&gt;
| Правління Ост-Індійської кампанії&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| 11 лютого 1889 р.&lt;br /&gt;
| Прийнята і проголошена Конституція Великої Японської імперії&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
== Цивільне і карне законодавство ==&lt;br /&gt;
'''&lt;br /&gt;
*&lt;br /&gt;
Разом з цим носієм суверенітету Японії і наглядачем, що мав право управління усіма сферами життя країни, проголошувався Імператор Японії. Розпорядження видані ним мали силу закону без ухвали Парламенту. При Імператорі встановлювалися дорадчі органи Таємна Рада та Палата аристократії, члени яких брали участь у вирішенні політичних питань, але знаходилися поза контролем громадян Японії. Управління військом також перебувало у формальній компетенції Імператора, але фактично було незалежним. Ці положення обумовили недорозвиненість демократичних інститутів Японії і спричинили появу теократично-мілітаристької диктатури у 1930-х роках.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Ресурси ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
фото на тему [https://drive.google.com/open?id=0BzKQwAvuSXE7SXVfalNDUUNSVWs Конституція Японії]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
презентація на тему[https://drive.google.com/open?id=0BzKQwAvuSXE7eThoUFY0clljX28]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>3990687</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:3990687</id>
		<title>Користувач:3990687</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:3990687"/>
				<updated>2015-11-05T07:05:20Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;3990687: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''&amp;lt;font color='red' size=6&amp;gt;Кислиця Анаіт Павлівна&amp;lt;/font&amp;gt;'''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Про себе ==&lt;br /&gt;
Студентка 11 групи факультету історії та права.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Мої інтереси ==&lt;br /&gt;
Люблю грати на фортепіано,слухати музику,дивитися фільми(переважно фантастику)та подорожувати.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Проекти в яких беру участь ==&lt;br /&gt;
[[Проект з &amp;quot;Основ інформатики та ІКТ&amp;quot; і &amp;quot;Історії держави і права зарубіжних країн&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Мої роботи ==&lt;br /&gt;
[[Відгук про статтю моя рідна Олександрівка]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Конституція Японії 1889 р.]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>3990687</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:3990687</id>
		<title>Користувач:3990687</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:3990687"/>
				<updated>2015-11-05T07:04:07Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;3990687: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''&amp;lt;font color='red' size=6&amp;gt;Кислиця Анаіт Павлівна&amp;lt;/font&amp;gt;'''''&lt;br /&gt;
[[L3fm ZXUIO4.jpg]]&lt;br /&gt;
== Про себе ==&lt;br /&gt;
Студентка 11 групи факультету історії та права.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Мої інтереси ==&lt;br /&gt;
Люблю грати на фортепіано,слухати музику,дивитися фільми(переважно фантастику)та подорожувати.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Проекти в яких беру участь ==&lt;br /&gt;
[[Проект з &amp;quot;Основ інформатики та ІКТ&amp;quot; і &amp;quot;Історії держави і права зарубіжних країн&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Мої роботи ==&lt;br /&gt;
[[Відгук про статтю моя рідна Олександрівка]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Конституція Японії 1889 р.]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>3990687</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:L3fm_ZXUIO4.jpg</id>
		<title>Файл:L3fm ZXUIO4.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:L3fm_ZXUIO4.jpg"/>
				<updated>2015-11-05T07:03:16Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;3990687: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>3990687</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97_1889_%D1%80.</id>
		<title>Конституція Японії 1889 р.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97_1889_%D1%80."/>
				<updated>2015-11-05T07:00:46Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;3990687: /* Ресурси */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== '''Конститу́ція Вели́кої Япо́нської Імпе́рії''' ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;big&amp;gt;'''''&lt;br /&gt;
== Процес прийняття ==&lt;br /&gt;
'''''&amp;lt;/big&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Конститу́ція Вели́кої Япо́нської Імпе́рії(яп. 大日本帝国憲法, だいにほんていこくけんぽう, дай-ніппон тейкоку кенпо) — основний закон Японської імперії. Прийнятий і проголошений 11 лютого 1889 року. Був чинний з 29 листопада 1890. Втратив чинність після 2 травня 1947 року у зв'язку з прийняттям нової Конституції Японії 1947 року.&lt;br /&gt;
Після реставрації Мейдзі 1868 року Імператорський уряд Японії, який успішно ліквідував попередню систему влади сьоґунату Токугава, перебував під тиском громадського Руху за свободу і народні права, а тому почав схилятися до створення всеяпонської конституції. У 1876 році Палаті Старійшин було наказано випрацювати чорновий проект основного закону. Вона сформувала Комітет дослідження Конституції, ознайомилась із основними законами іноземних країн і у жовтні 1876 року подала на розгляд уряду перший конституційний проект, а у 1878 році — другий. Обидва проекти укладалися під впливом демократичної конституції Бельгії 1831 року і виклали сувору критику лідера японської аристократії Івакури Томомі. У 1880 році спеціалісти Палати Старійшин упорядкували третій проект японської конституції, але і його не було затверджено.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Meiji Kenpo01.jpg|міні]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''&lt;br /&gt;
== Структура і особливості ==&lt;br /&gt;
'''&lt;br /&gt;
*&lt;br /&gt;
У конституційному процесі взяли також активну участь пересічні японці, які стали складати громадські проекти основного закону[4] та подавати їх уряду. Серед таких робіт особливим радикалізмом відзначився «Проект Державної Конституції Східноазійської Великої Японії»[5] авторства Уекі Еморі, який змусив японських високопосадовців пришвидшити хід прийняття конституції і пообіцяти громадським діячам скликати Всеяпонський Парламент після її затвердження.&lt;br /&gt;
У таких умовах було упорядковано новий урядовий проект основного закону 1888 року. Його автором став перший прем'єр-міністр Японії Іто Хіробумі. Цей політик пройшов стажування у Пруссії під керівництвом юристів Рудольфа фон Гнейста та Гюнтера Штейна і вважав прусську модель конституційної монархії найбільш пасуючою для японської владної системи. Після повернення на батьківщину, Іто разом з Іноуе Ковасі та Канеко Кентаро склав у 1880 році перший конституційний проект, а 1888 році — остаточний. Деталі написання і редагування цих робіт не повідомлялися громадськості. Остаточний проект Іто пройшов обговорення у Таємній Раді і був затверджений Імператором Японії 11 лютого 1889 року як «Конституція Великої Японської Імперії». Вона набула чинності з 29 листопада 1890 року і діяла без поправок до прийняття нової Конституції Японії 1947 року.&lt;br /&gt;
За змістом Конституція поділяється на власне Конституцію Великої Японської Імперії та Закон про Імператорський дім. Вона складається з Імператорського Привілею, 7 параграфів і 76 статей. Текст Конституції простий, не чіткий і ситуативний, що давало змогу японському уряду трактувати його на власний розсуд залежно від обставин. Як і у прусській моделі конституційної монархії, японська Конституція поєднувала ліберально-демократичні цінності з абсолютною владою монарха, але також містила оригінальні положення про божественність природи Імператорської влади, відображені у статтях 1 і 4, що надавало основному закону Японії відтінку теократичності.&lt;br /&gt;
Серед демократичних нововведень Конституції було скликання Парламенту для контролю уряду, введення системи міністрів-радників для запобігання монаршому авторитаризму, проголошення незалежності судової влади і визначення базових прав громадян. У результаті Руху підтримки Конституції 1912 — 1913 років, який ставив на меті захист і дотримання цих положень, в Японії міжвоєнного періоду набули розвитку демократичні перетворення у період Тайсьо, а також з'явилися перші багатопартійні Кабінети міністрів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Meiji Kenpo03.jpg|міні]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''&lt;br /&gt;
{| class=&amp;quot;wikitable&amp;quot; border=&amp;quot;1&amp;quot;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
! Дата&lt;br /&gt;
! Подія&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| 1600-1784 рр.&lt;br /&gt;
| Правління Ост-Індійської кампанії&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| 11 лютого 1889 р.&lt;br /&gt;
| Прийнята і проголошена Конституція Великої Японської імперії&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
== Цивільне і карне законодавство ==&lt;br /&gt;
'''&lt;br /&gt;
*&lt;br /&gt;
Разом з цим носієм суверенітету Японії і наглядачем, що мав право управління усіма сферами життя країни, проголошувався Імператор Японії. Розпорядження видані ним мали силу закону без ухвали Парламенту. При Імператорі встановлювалися дорадчі органи Таємна Рада та Палата аристократії, члени яких брали участь у вирішенні політичних питань, але знаходилися поза контролем громадян Японії. Управління військом також перебувало у формальній компетенції Імператора, але фактично було незалежним. Ці положення обумовили недорозвиненість демократичних інститутів Японії і спричинили появу теократично-мілітаристької диктатури у 1930-х роках.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Ресурси ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
фото на тему [https://drive.google.com/open?id=0BzKQwAvuSXE7SXVfalNDUUNSVWs Конституція Японії]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>3990687</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97_1889_%D1%80.</id>
		<title>Конституція Японії 1889 р.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97_1889_%D1%80."/>
				<updated>2015-11-05T06:47:06Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;3990687: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== '''Конститу́ція Вели́кої Япо́нської Імпе́рії''' ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;big&amp;gt;'''''&lt;br /&gt;
== Процес прийняття ==&lt;br /&gt;
'''''&amp;lt;/big&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Конститу́ція Вели́кої Япо́нської Імпе́рії(яп. 大日本帝国憲法, だいにほんていこくけんぽう, дай-ніппон тейкоку кенпо) — основний закон Японської імперії. Прийнятий і проголошений 11 лютого 1889 року. Був чинний з 29 листопада 1890. Втратив чинність після 2 травня 1947 року у зв'язку з прийняттям нової Конституції Японії 1947 року.&lt;br /&gt;
Після реставрації Мейдзі 1868 року Імператорський уряд Японії, який успішно ліквідував попередню систему влади сьоґунату Токугава, перебував під тиском громадського Руху за свободу і народні права, а тому почав схилятися до створення всеяпонської конституції. У 1876 році Палаті Старійшин було наказано випрацювати чорновий проект основного закону. Вона сформувала Комітет дослідження Конституції, ознайомилась із основними законами іноземних країн і у жовтні 1876 року подала на розгляд уряду перший конституційний проект, а у 1878 році — другий. Обидва проекти укладалися під впливом демократичної конституції Бельгії 1831 року і виклали сувору критику лідера японської аристократії Івакури Томомі. У 1880 році спеціалісти Палати Старійшин упорядкували третій проект японської конституції, але і його не було затверджено.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Meiji Kenpo01.jpg|міні]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''&lt;br /&gt;
== Структура і особливості ==&lt;br /&gt;
'''&lt;br /&gt;
*&lt;br /&gt;
У конституційному процесі взяли також активну участь пересічні японці, які стали складати громадські проекти основного закону[4] та подавати їх уряду. Серед таких робіт особливим радикалізмом відзначився «Проект Державної Конституції Східноазійської Великої Японії»[5] авторства Уекі Еморі, який змусив японських високопосадовців пришвидшити хід прийняття конституції і пообіцяти громадським діячам скликати Всеяпонський Парламент після її затвердження.&lt;br /&gt;
У таких умовах було упорядковано новий урядовий проект основного закону 1888 року. Його автором став перший прем'єр-міністр Японії Іто Хіробумі. Цей політик пройшов стажування у Пруссії під керівництвом юристів Рудольфа фон Гнейста та Гюнтера Штейна і вважав прусську модель конституційної монархії найбільш пасуючою для японської владної системи. Після повернення на батьківщину, Іто разом з Іноуе Ковасі та Канеко Кентаро склав у 1880 році перший конституційний проект, а 1888 році — остаточний. Деталі написання і редагування цих робіт не повідомлялися громадськості. Остаточний проект Іто пройшов обговорення у Таємній Раді і був затверджений Імператором Японії 11 лютого 1889 року як «Конституція Великої Японської Імперії». Вона набула чинності з 29 листопада 1890 року і діяла без поправок до прийняття нової Конституції Японії 1947 року.&lt;br /&gt;
За змістом Конституція поділяється на власне Конституцію Великої Японської Імперії та Закон про Імператорський дім. Вона складається з Імператорського Привілею, 7 параграфів і 76 статей. Текст Конституції простий, не чіткий і ситуативний, що давало змогу японському уряду трактувати його на власний розсуд залежно від обставин. Як і у прусській моделі конституційної монархії, японська Конституція поєднувала ліберально-демократичні цінності з абсолютною владою монарха, але також містила оригінальні положення про божественність природи Імператорської влади, відображені у статтях 1 і 4, що надавало основному закону Японії відтінку теократичності.&lt;br /&gt;
Серед демократичних нововведень Конституції було скликання Парламенту для контролю уряду, введення системи міністрів-радників для запобігання монаршому авторитаризму, проголошення незалежності судової влади і визначення базових прав громадян. У результаті Руху підтримки Конституції 1912 — 1913 років, який ставив на меті захист і дотримання цих положень, в Японії міжвоєнного періоду набули розвитку демократичні перетворення у період Тайсьо, а також з'явилися перші багатопартійні Кабінети міністрів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Meiji Kenpo03.jpg|міні]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''&lt;br /&gt;
{| class=&amp;quot;wikitable&amp;quot; border=&amp;quot;1&amp;quot;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
! Дата&lt;br /&gt;
! Подія&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| 1600-1784 рр.&lt;br /&gt;
| Правління Ост-Індійської кампанії&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| 11 лютого 1889 р.&lt;br /&gt;
| Прийнята і проголошена Конституція Великої Японської імперії&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
== Цивільне і карне законодавство ==&lt;br /&gt;
'''&lt;br /&gt;
*&lt;br /&gt;
Разом з цим носієм суверенітету Японії і наглядачем, що мав право управління усіма сферами життя країни, проголошувався Імператор Японії. Розпорядження видані ним мали силу закону без ухвали Парламенту. При Імператорі встановлювалися дорадчі органи Таємна Рада та Палата аристократії, члени яких брали участь у вирішенні політичних питань, але знаходилися поза контролем громадян Японії. Управління військом також перебувало у формальній компетенції Імператора, але фактично було незалежним. Ці положення обумовили недорозвиненість демократичних інститутів Японії і спричинили появу теократично-мілітаристької диктатури у 1930-х роках.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Ресурси ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://drive.google.com/open?id=0BzKQwAvuSXE7SXVfalNDUUNSVWs Конституція Японії]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>3990687</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97_1889_%D1%80.</id>
		<title>Конституція Японії 1889 р.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97_1889_%D1%80."/>
				<updated>2015-11-05T06:46:45Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;3990687: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== '''Конститу́ція Вели́кої Япо́нської Імпе́рії''' ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;big&amp;gt;'''''&lt;br /&gt;
== Процес прийняття ==&lt;br /&gt;
'''''&amp;lt;/big&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Конститу́ція Вели́кої Япо́нської Імпе́рії(яп. 大日本帝国憲法, だいにほんていこくけんぽう, дай-ніппон тейкоку кенпо) — основний закон Японської імперії. Прийнятий і проголошений 11 лютого 1889 року. Був чинний з 29 листопада 1890. Втратив чинність після 2 травня 1947 року у зв'язку з прийняттям нової Конституції Японії 1947 року.&lt;br /&gt;
Після реставрації Мейдзі 1868 року Імператорський уряд Японії, який успішно ліквідував попередню систему влади сьоґунату Токугава, перебував під тиском громадського Руху за свободу і народні права, а тому почав схилятися до створення всеяпонської конституції. У 1876 році Палаті Старійшин було наказано випрацювати чорновий проект основного закону. Вона сформувала Комітет дослідження Конституції, ознайомилась із основними законами іноземних країн і у жовтні 1876 року подала на розгляд уряду перший конституційний проект, а у 1878 році — другий. Обидва проекти укладалися під впливом демократичної конституції Бельгії 1831 року і виклали сувору критику лідера японської аристократії Івакури Томомі. У 1880 році спеціалісти Палати Старійшин упорядкували третій проект японської конституції, але і його не було затверджено.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Meiji Kenpo01.jpg|міні]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''&lt;br /&gt;
== Структура і особливості ==&lt;br /&gt;
'''&lt;br /&gt;
*&lt;br /&gt;
У конституційному процесі взяли також активну участь пересічні японці, які стали складати громадські проекти основного закону[4] та подавати їх уряду. Серед таких робіт особливим радикалізмом відзначився «Проект Державної Конституції Східноазійської Великої Японії»[5] авторства Уекі Еморі, який змусив японських високопосадовців пришвидшити хід прийняття конституції і пообіцяти громадським діячам скликати Всеяпонський Парламент після її затвердження.&lt;br /&gt;
У таких умовах було упорядковано новий урядовий проект основного закону 1888 року. Його автором став перший прем'єр-міністр Японії Іто Хіробумі. Цей політик пройшов стажування у Пруссії під керівництвом юристів Рудольфа фон Гнейста та Гюнтера Штейна і вважав прусську модель конституційної монархії найбільш пасуючою для японської владної системи. Після повернення на батьківщину, Іто разом з Іноуе Ковасі та Канеко Кентаро склав у 1880 році перший конституційний проект, а 1888 році — остаточний. Деталі написання і редагування цих робіт не повідомлялися громадськості. Остаточний проект Іто пройшов обговорення у Таємній Раді і був затверджений Імператором Японії 11 лютого 1889 року як «Конституція Великої Японської Імперії». Вона набула чинності з 29 листопада 1890 року і діяла без поправок до прийняття нової Конституції Японії 1947 року.&lt;br /&gt;
За змістом Конституція поділяється на власне Конституцію Великої Японської Імперії та Закон про Імператорський дім. Вона складається з Імператорського Привілею, 7 параграфів і 76 статей. Текст Конституції простий, не чіткий і ситуативний, що давало змогу японському уряду трактувати його на власний розсуд залежно від обставин. Як і у прусській моделі конституційної монархії, японська Конституція поєднувала ліберально-демократичні цінності з абсолютною владою монарха, але також містила оригінальні положення про божественність природи Імператорської влади, відображені у статтях 1 і 4, що надавало основному закону Японії відтінку теократичності.&lt;br /&gt;
Серед демократичних нововведень Конституції було скликання Парламенту для контролю уряду, введення системи міністрів-радників для запобігання монаршому авторитаризму, проголошення незалежності судової влади і визначення базових прав громадян. У результаті Руху підтримки Конституції 1912 — 1913 років, який ставив на меті захист і дотримання цих положень, в Японії міжвоєнного періоду набули розвитку демократичні перетворення у період Тайсьо, а також з'явилися перші багатопартійні Кабінети міністрів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Meiji Kenpo03.jpg|міні]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''&lt;br /&gt;
{| class=&amp;quot;wikitable&amp;quot; border=&amp;quot;1&amp;quot;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
! Дата&lt;br /&gt;
! Подія&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| 1600-1784 рр.&lt;br /&gt;
| Правління Ост-Індійської кампанії&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| 11 лютого 1889 р.&lt;br /&gt;
| Прийнята і проголошена Конституція Великої Японської імперії&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
== Цивільне і карне законодавство ==&lt;br /&gt;
'''&lt;br /&gt;
*&lt;br /&gt;
Разом з цим носієм суверенітету Японії і наглядачем, що мав право управління усіма сферами життя країни, проголошувався Імператор Японії. Розпорядження видані ним мали силу закону без ухвали Парламенту. При Імператорі встановлювалися дорадчі органи Таємна Рада та Палата аристократії, члени яких брали участь у вирішенні політичних питань, але знаходилися поза контролем громадян Японії. Управління військом також перебувало у формальній компетенції Імператора, але фактично було незалежним. Ці положення обумовили недорозвиненість демократичних інститутів Японії і спричинили появу теократично-мілітаристької диктатури у 1930-х роках.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Ресурси'''&lt;br /&gt;
== Ресурси ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://drive.google.com/open?id=0BzKQwAvuSXE7SXVfalNDUUNSVWs Конституція Японії]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>3990687</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97_1889_%D1%80.</id>
		<title>Конституція Японії 1889 р.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97_1889_%D1%80."/>
				<updated>2015-11-05T06:45:45Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;3990687: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== '''Конститу́ція Вели́кої Япо́нської Імпе́рії''' ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;big&amp;gt;'''''&lt;br /&gt;
== Процес прийняття ==&lt;br /&gt;
'''''&amp;lt;/big&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Конститу́ція Вели́кої Япо́нської Імпе́рії(яп. 大日本帝国憲法, だいにほんていこくけんぽう, дай-ніппон тейкоку кенпо) — основний закон Японської імперії. Прийнятий і проголошений 11 лютого 1889 року. Був чинний з 29 листопада 1890. Втратив чинність після 2 травня 1947 року у зв'язку з прийняттям нової Конституції Японії 1947 року.&lt;br /&gt;
Після реставрації Мейдзі 1868 року Імператорський уряд Японії, який успішно ліквідував попередню систему влади сьоґунату Токугава, перебував під тиском громадського Руху за свободу і народні права, а тому почав схилятися до створення всеяпонської конституції. У 1876 році Палаті Старійшин було наказано випрацювати чорновий проект основного закону. Вона сформувала Комітет дослідження Конституції, ознайомилась із основними законами іноземних країн і у жовтні 1876 року подала на розгляд уряду перший конституційний проект, а у 1878 році — другий. Обидва проекти укладалися під впливом демократичної конституції Бельгії 1831 року і виклали сувору критику лідера японської аристократії Івакури Томомі. У 1880 році спеціалісти Палати Старійшин упорядкували третій проект японської конституції, але і його не було затверджено.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Meiji Kenpo01.jpg|міні]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''&lt;br /&gt;
== Структура і особливості ==&lt;br /&gt;
'''&lt;br /&gt;
*&lt;br /&gt;
У конституційному процесі взяли також активну участь пересічні японці, які стали складати громадські проекти основного закону[4] та подавати їх уряду. Серед таких робіт особливим радикалізмом відзначився «Проект Державної Конституції Східноазійської Великої Японії»[5] авторства Уекі Еморі, який змусив японських високопосадовців пришвидшити хід прийняття конституції і пообіцяти громадським діячам скликати Всеяпонський Парламент після її затвердження.&lt;br /&gt;
У таких умовах було упорядковано новий урядовий проект основного закону 1888 року. Його автором став перший прем'єр-міністр Японії Іто Хіробумі. Цей політик пройшов стажування у Пруссії під керівництвом юристів Рудольфа фон Гнейста та Гюнтера Штейна і вважав прусську модель конституційної монархії найбільш пасуючою для японської владної системи. Після повернення на батьківщину, Іто разом з Іноуе Ковасі та Канеко Кентаро склав у 1880 році перший конституційний проект, а 1888 році — остаточний. Деталі написання і редагування цих робіт не повідомлялися громадськості. Остаточний проект Іто пройшов обговорення у Таємній Раді і був затверджений Імператором Японії 11 лютого 1889 року як «Конституція Великої Японської Імперії». Вона набула чинності з 29 листопада 1890 року і діяла без поправок до прийняття нової Конституції Японії 1947 року.&lt;br /&gt;
За змістом Конституція поділяється на власне Конституцію Великої Японської Імперії та Закон про Імператорський дім. Вона складається з Імператорського Привілею, 7 параграфів і 76 статей. Текст Конституції простий, не чіткий і ситуативний, що давало змогу японському уряду трактувати його на власний розсуд залежно від обставин. Як і у прусській моделі конституційної монархії, японська Конституція поєднувала ліберально-демократичні цінності з абсолютною владою монарха, але також містила оригінальні положення про божественність природи Імператорської влади, відображені у статтях 1 і 4, що надавало основному закону Японії відтінку теократичності.&lt;br /&gt;
Серед демократичних нововведень Конституції було скликання Парламенту для контролю уряду, введення системи міністрів-радників для запобігання монаршому авторитаризму, проголошення незалежності судової влади і визначення базових прав громадян. У результаті Руху підтримки Конституції 1912 — 1913 років, який ставив на меті захист і дотримання цих положень, в Японії міжвоєнного періоду набули розвитку демократичні перетворення у період Тайсьо, а також з'явилися перші багатопартійні Кабінети міністрів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Meiji Kenpo03.jpg|міні]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''&lt;br /&gt;
{| class=&amp;quot;wikitable&amp;quot; border=&amp;quot;1&amp;quot;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
! Дата&lt;br /&gt;
! Подія&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| 1600-1784 рр.&lt;br /&gt;
| Правління Ост-Індійської кампанії&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| 11 лютого 1889 р.&lt;br /&gt;
| Прийнята і проголошена Конституція Великої Японської імперії&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
== Цивільне і карне законодавство ==&lt;br /&gt;
'''&lt;br /&gt;
*&lt;br /&gt;
Разом з цим носієм суверенітету Японії і наглядачем, що мав право управління усіма сферами життя країни, проголошувався Імператор Японії. Розпорядження видані ним мали силу закону без ухвали Парламенту. При Імператорі встановлювалися дорадчі органи Таємна Рада та Палата аристократії, члени яких брали участь у вирішенні політичних питань, але знаходилися поза контролем громадян Японії. Управління військом також перебувало у формальній компетенції Імператора, але фактично було незалежним. Ці положення обумовили недорозвиненість демократичних інститутів Японії і спричинили появу теократично-мілітаристької диктатури у 1930-х роках.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''''''Ресурси'''''' ==&lt;br /&gt;
[https://drive.google.com/open?id=0BzKQwAvuSXE7SXVfalNDUUNSVWs Конституція Японії]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>3990687</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97_1889_%D1%80.</id>
		<title>Конституція Японії 1889 р.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97_1889_%D1%80."/>
				<updated>2015-11-05T06:43:52Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;3990687: /* Цивільне і карне законодавство */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== '''Конститу́ція Вели́кої Япо́нської Імпе́рії''' ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;big&amp;gt;'''''&lt;br /&gt;
== Процес прийняття ==&lt;br /&gt;
'''''&amp;lt;/big&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Конститу́ція Вели́кої Япо́нської Імпе́рії(яп. 大日本帝国憲法, だいにほんていこくけんぽう, дай-ніппон тейкоку кенпо) — основний закон Японської імперії. Прийнятий і проголошений 11 лютого 1889 року. Був чинний з 29 листопада 1890. Втратив чинність після 2 травня 1947 року у зв'язку з прийняттям нової Конституції Японії 1947 року.&lt;br /&gt;
Після реставрації Мейдзі 1868 року Імператорський уряд Японії, який успішно ліквідував попередню систему влади сьоґунату Токугава, перебував під тиском громадського Руху за свободу і народні права, а тому почав схилятися до створення всеяпонської конституції. У 1876 році Палаті Старійшин було наказано випрацювати чорновий проект основного закону. Вона сформувала Комітет дослідження Конституції, ознайомилась із основними законами іноземних країн і у жовтні 1876 року подала на розгляд уряду перший конституційний проект, а у 1878 році — другий. Обидва проекти укладалися під впливом демократичної конституції Бельгії 1831 року і виклали сувору критику лідера японської аристократії Івакури Томомі. У 1880 році спеціалісти Палати Старійшин упорядкували третій проект японської конституції, але і його не було затверджено.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Meiji Kenpo01.jpg|міні]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''&lt;br /&gt;
== Структура і особливості ==&lt;br /&gt;
'''&lt;br /&gt;
*&lt;br /&gt;
У конституційному процесі взяли також активну участь пересічні японці, які стали складати громадські проекти основного закону[4] та подавати їх уряду. Серед таких робіт особливим радикалізмом відзначився «Проект Державної Конституції Східноазійської Великої Японії»[5] авторства Уекі Еморі, який змусив японських високопосадовців пришвидшити хід прийняття конституції і пообіцяти громадським діячам скликати Всеяпонський Парламент після її затвердження.&lt;br /&gt;
У таких умовах було упорядковано новий урядовий проект основного закону 1888 року. Його автором став перший прем'єр-міністр Японії Іто Хіробумі. Цей політик пройшов стажування у Пруссії під керівництвом юристів Рудольфа фон Гнейста та Гюнтера Штейна і вважав прусську модель конституційної монархії найбільш пасуючою для японської владної системи. Після повернення на батьківщину, Іто разом з Іноуе Ковасі та Канеко Кентаро склав у 1880 році перший конституційний проект, а 1888 році — остаточний. Деталі написання і редагування цих робіт не повідомлялися громадськості. Остаточний проект Іто пройшов обговорення у Таємній Раді і був затверджений Імператором Японії 11 лютого 1889 року як «Конституція Великої Японської Імперії». Вона набула чинності з 29 листопада 1890 року і діяла без поправок до прийняття нової Конституції Японії 1947 року.&lt;br /&gt;
За змістом Конституція поділяється на власне Конституцію Великої Японської Імперії та Закон про Імператорський дім. Вона складається з Імператорського Привілею, 7 параграфів і 76 статей. Текст Конституції простий, не чіткий і ситуативний, що давало змогу японському уряду трактувати його на власний розсуд залежно від обставин. Як і у прусській моделі конституційної монархії, японська Конституція поєднувала ліберально-демократичні цінності з абсолютною владою монарха, але також містила оригінальні положення про божественність природи Імператорської влади, відображені у статтях 1 і 4, що надавало основному закону Японії відтінку теократичності.&lt;br /&gt;
Серед демократичних нововведень Конституції було скликання Парламенту для контролю уряду, введення системи міністрів-радників для запобігання монаршому авторитаризму, проголошення незалежності судової влади і визначення базових прав громадян. У результаті Руху підтримки Конституції 1912 — 1913 років, який ставив на меті захист і дотримання цих положень, в Японії міжвоєнного періоду набули розвитку демократичні перетворення у період Тайсьо, а також з'явилися перші багатопартійні Кабінети міністрів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Meiji Kenpo03.jpg|міні]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''&lt;br /&gt;
{| class=&amp;quot;wikitable&amp;quot; border=&amp;quot;1&amp;quot;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
! Дата&lt;br /&gt;
! Подія&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| 1600-1784 рр.&lt;br /&gt;
| Правління Ост-Індійської кампанії&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| 11 лютого 1889 р.&lt;br /&gt;
| Прийнята і проголошена Конституція Великої Японської імперії&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
== Цивільне і карне законодавство ==&lt;br /&gt;
'''&lt;br /&gt;
*&lt;br /&gt;
Разом з цим носієм суверенітету Японії і наглядачем, що мав право управління усіма сферами життя країни, проголошувався Імператор Японії. Розпорядження видані ним мали силу закону без ухвали Парламенту. При Імператорі встановлювалися дорадчі органи Таємна Рада та Палата аристократії, члени яких брали участь у вирішенні політичних питань, але знаходилися поза контролем громадян Японії. Управління військом також перебувало у формальній компетенції Імператора, але фактично було незалежним. Ці положення обумовили недорозвиненість демократичних інститутів Японії і спричинили появу теократично-мілітаристької диктатури у 1930-х роках.&lt;br /&gt;
[https://drive.google.com/open?id=0BzKQwAvuSXE7SXVfalNDUUNSVWs Конституція Японії]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>3990687</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97_1889_%D1%80.</id>
		<title>Конституція Японії 1889 р.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97_1889_%D1%80."/>
				<updated>2015-11-05T06:34:56Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;3990687: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== '''Конститу́ція Вели́кої Япо́нської Імпе́рії''' ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;big&amp;gt;'''''&lt;br /&gt;
== Процес прийняття ==&lt;br /&gt;
'''''&amp;lt;/big&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Конститу́ція Вели́кої Япо́нської Імпе́рії(яп. 大日本帝国憲法, だいにほんていこくけんぽう, дай-ніппон тейкоку кенпо) — основний закон Японської імперії. Прийнятий і проголошений 11 лютого 1889 року. Був чинний з 29 листопада 1890. Втратив чинність після 2 травня 1947 року у зв'язку з прийняттям нової Конституції Японії 1947 року.&lt;br /&gt;
Після реставрації Мейдзі 1868 року Імператорський уряд Японії, який успішно ліквідував попередню систему влади сьоґунату Токугава, перебував під тиском громадського Руху за свободу і народні права, а тому почав схилятися до створення всеяпонської конституції. У 1876 році Палаті Старійшин було наказано випрацювати чорновий проект основного закону. Вона сформувала Комітет дослідження Конституції, ознайомилась із основними законами іноземних країн і у жовтні 1876 року подала на розгляд уряду перший конституційний проект, а у 1878 році — другий. Обидва проекти укладалися під впливом демократичної конституції Бельгії 1831 року і виклали сувору критику лідера японської аристократії Івакури Томомі. У 1880 році спеціалісти Палати Старійшин упорядкували третій проект японської конституції, але і його не було затверджено.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Meiji Kenpo01.jpg|міні]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''&lt;br /&gt;
== Структура і особливості ==&lt;br /&gt;
'''&lt;br /&gt;
*&lt;br /&gt;
У конституційному процесі взяли також активну участь пересічні японці, які стали складати громадські проекти основного закону[4] та подавати їх уряду. Серед таких робіт особливим радикалізмом відзначився «Проект Державної Конституції Східноазійської Великої Японії»[5] авторства Уекі Еморі, який змусив японських високопосадовців пришвидшити хід прийняття конституції і пообіцяти громадським діячам скликати Всеяпонський Парламент після її затвердження.&lt;br /&gt;
У таких умовах було упорядковано новий урядовий проект основного закону 1888 року. Його автором став перший прем'єр-міністр Японії Іто Хіробумі. Цей політик пройшов стажування у Пруссії під керівництвом юристів Рудольфа фон Гнейста та Гюнтера Штейна і вважав прусську модель конституційної монархії найбільш пасуючою для японської владної системи. Після повернення на батьківщину, Іто разом з Іноуе Ковасі та Канеко Кентаро склав у 1880 році перший конституційний проект, а 1888 році — остаточний. Деталі написання і редагування цих робіт не повідомлялися громадськості. Остаточний проект Іто пройшов обговорення у Таємній Раді і був затверджений Імператором Японії 11 лютого 1889 року як «Конституція Великої Японської Імперії». Вона набула чинності з 29 листопада 1890 року і діяла без поправок до прийняття нової Конституції Японії 1947 року.&lt;br /&gt;
За змістом Конституція поділяється на власне Конституцію Великої Японської Імперії та Закон про Імператорський дім. Вона складається з Імператорського Привілею, 7 параграфів і 76 статей. Текст Конституції простий, не чіткий і ситуативний, що давало змогу японському уряду трактувати його на власний розсуд залежно від обставин. Як і у прусській моделі конституційної монархії, японська Конституція поєднувала ліберально-демократичні цінності з абсолютною владою монарха, але також містила оригінальні положення про божественність природи Імператорської влади, відображені у статтях 1 і 4, що надавало основному закону Японії відтінку теократичності.&lt;br /&gt;
Серед демократичних нововведень Конституції було скликання Парламенту для контролю уряду, введення системи міністрів-радників для запобігання монаршому авторитаризму, проголошення незалежності судової влади і визначення базових прав громадян. У результаті Руху підтримки Конституції 1912 — 1913 років, який ставив на меті захист і дотримання цих положень, в Японії міжвоєнного періоду набули розвитку демократичні перетворення у період Тайсьо, а також з'явилися перші багатопартійні Кабінети міністрів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Meiji Kenpo03.jpg|міні]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''&lt;br /&gt;
== Цивільне і карне законодавство ==&lt;br /&gt;
'''&lt;br /&gt;
*&lt;br /&gt;
Разом з цим носієм суверенітету Японії і наглядачем, що мав право управління усіма сферами життя країни, проголошувався Імператор Японії. Розпорядження видані ним мали силу закону без ухвали Парламенту. При Імператорі встановлювалися дорадчі органи Таємна Рада та Палата аристократії, члени яких брали участь у вирішенні політичних питань, але знаходилися поза контролем громадян Японії. Управління військом також перебувало у формальній компетенції Імператора, але фактично було незалежним. Ці положення обумовили недорозвиненість демократичних інститутів Японії і спричинили появу теократично-мілітаристької диктатури у 1930-х роках.&lt;br /&gt;
[https://drive.google.com/open?id=0BzKQwAvuSXE7SXVfalNDUUNSVWs Конституція Японії]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>3990687</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97_1889_%D1%80.</id>
		<title>Конституція Японії 1889 р.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97_1889_%D1%80."/>
				<updated>2015-11-05T06:33:14Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;3990687: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== '''Конститу́ція Вели́кої Япо́нської Імпе́рії''' ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;big&amp;gt;'''''&lt;br /&gt;
== Процес прийняття ==&lt;br /&gt;
'''''&amp;lt;/big&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Конститу́ція Вели́кої Япо́нської Імпе́рії(яп. 大日本帝国憲法, だいにほんていこくけんぽう, дай-ніппон тейкоку кенпо) — основний закон Японської імперії. Прийнятий і проголошений 11 лютого 1889 року. Був чинний з 29 листопада 1890. Втратив чинність після 2 травня 1947 року у зв'язку з прийняттям нової Конституції Японії 1947 року.&lt;br /&gt;
Після реставрації Мейдзі 1868 року Імператорський уряд Японії, який успішно ліквідував попередню систему влади сьоґунату Токугава, перебував під тиском громадського Руху за свободу і народні права, а тому почав схилятися до створення всеяпонської конституції. У 1876 році Палаті Старійшин було наказано випрацювати чорновий проект основного закону. Вона сформувала Комітет дослідження Конституції, ознайомилась із основними законами іноземних країн і у жовтні 1876 року подала на розгляд уряду перший конституційний проект, а у 1878 році — другий. Обидва проекти укладалися під впливом демократичної конституції Бельгії 1831 року і виклали сувору критику лідера японської аристократії Івакури Томомі. У 1880 році спеціалісти Палати Старійшин упорядкували третій проект японської конституції, але і його не було затверджено.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Meiji Kenpo01.jpg|міні]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''&lt;br /&gt;
== Структура і особливості ==&lt;br /&gt;
'''&lt;br /&gt;
*&lt;br /&gt;
У конституційному процесі взяли також активну участь пересічні японці, які стали складати громадські проекти основного закону[4] та подавати їх уряду. Серед таких робіт особливим радикалізмом відзначився «Проект Державної Конституції Східноазійської Великої Японії»[5] авторства Уекі Еморі, який змусив японських високопосадовців пришвидшити хід прийняття конституції і пообіцяти громадським діячам скликати Всеяпонський Парламент після її затвердження.&lt;br /&gt;
У таких умовах було упорядковано новий урядовий проект основного закону 1888 року. Його автором став перший прем'єр-міністр Японії Іто Хіробумі. Цей політик пройшов стажування у Пруссії під керівництвом юристів Рудольфа фон Гнейста та Гюнтера Штейна і вважав прусську модель конституційної монархії найбільш пасуючою для японської владної системи. Після повернення на батьківщину, Іто разом з Іноуе Ковасі та Канеко Кентаро склав у 1880 році перший конституційний проект, а 1888 році — остаточний. Деталі написання і редагування цих робіт не повідомлялися громадськості. Остаточний проект Іто пройшов обговорення у Таємній Раді і був затверджений Імператором Японії 11 лютого 1889 року як «Конституція Великої Японської Імперії». Вона набула чинності з 29 листопада 1890 року і діяла без поправок до прийняття нової Конституції Японії 1947 року.&lt;br /&gt;
За змістом Конституція поділяється на власне Конституцію Великої Японської Імперії та Закон про Імператорський дім. Вона складається з Імператорського Привілею, 7 параграфів і 76 статей. Текст Конституції простий, не чіткий і ситуативний, що давало змогу японському уряду трактувати його на власний розсуд залежно від обставин. Як і у прусській моделі конституційної монархії, японська Конституція поєднувала ліберально-демократичні цінності з абсолютною владою монарха, але також містила оригінальні положення про божественність природи Імператорської влади, відображені у статтях 1 і 4, що надавало основному закону Японії відтінку теократичності.&lt;br /&gt;
Серед демократичних нововведень Конституції було скликання Парламенту для контролю уряду, введення системи міністрів-радників для запобігання монаршому авторитаризму, проголошення незалежності судової влади і визначення базових прав громадян. У результаті Руху підтримки Конституції 1912 — 1913 років, який ставив на меті захист і дотримання цих положень, в Японії міжвоєнного періоду набули розвитку демократичні перетворення у період Тайсьо, а також з'явилися перші багатопартійні Кабінети міністрів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Meiji Kenpo03.jpg|міні]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*&lt;br /&gt;
Разом з цим носієм суверенітету Японії і наглядачем, що мав право управління усіма сферами життя країни, проголошувався Імператор Японії. Розпорядження видані ним мали силу закону без ухвали Парламенту. При Імператорі встановлювалися дорадчі органи Таємна Рада та Палата аристократії, члени яких брали участь у вирішенні політичних питань, але знаходилися поза контролем громадян Японії. Управління військом також перебувало у формальній компетенції Імператора, але фактично було незалежним. Ці положення обумовили недорозвиненість демократичних інститутів Японії і спричинили появу теократично-мілітаристької диктатури у 1930-х роках.&lt;br /&gt;
[https://drive.google.com/open?id=0BzKQwAvuSXE7SXVfalNDUUNSVWs Конституція Японії]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>3990687</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97_1889_%D1%80.</id>
		<title>Конституція Японії 1889 р.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97_1889_%D1%80."/>
				<updated>2015-11-05T06:32:04Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;3990687: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== '''Конститу́ція Вели́кої Япо́нської Імпе́рії''' ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;big&amp;gt;'''''Процес прийняття'''''&amp;lt;/big&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Конститу́ція Вели́кої Япо́нської Імпе́рії(яп. 大日本帝国憲法, だいにほんていこくけんぽう, дай-ніппон тейкоку кенпо) — основний закон Японської імперії. Прийнятий і проголошений 11 лютого 1889 року. Був чинний з 29 листопада 1890. Втратив чинність після 2 травня 1947 року у зв'язку з прийняттям нової Конституції Японії 1947 року.&lt;br /&gt;
Після реставрації Мейдзі 1868 року Імператорський уряд Японії, який успішно ліквідував попередню систему влади сьоґунату Токугава, перебував під тиском громадського Руху за свободу і народні права, а тому почав схилятися до створення всеяпонської конституції. У 1876 році Палаті Старійшин було наказано випрацювати чорновий проект основного закону. Вона сформувала Комітет дослідження Конституції, ознайомилась із основними законами іноземних країн і у жовтні 1876 року подала на розгляд уряду перший конституційний проект, а у 1878 році — другий. Обидва проекти укладалися під впливом демократичної конституції Бельгії 1831 року і виклали сувору критику лідера японської аристократії Івакури Томомі. У 1880 році спеціалісти Палати Старійшин упорядкували третій проект японської конституції, але і його не було затверджено.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Meiji Kenpo01.jpg|міні]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''&lt;br /&gt;
== Структура і особливості ==&lt;br /&gt;
'''&lt;br /&gt;
*&lt;br /&gt;
У конституційному процесі взяли також активну участь пересічні японці, які стали складати громадські проекти основного закону[4] та подавати їх уряду. Серед таких робіт особливим радикалізмом відзначився «Проект Державної Конституції Східноазійської Великої Японії»[5] авторства Уекі Еморі, який змусив японських високопосадовців пришвидшити хід прийняття конституції і пообіцяти громадським діячам скликати Всеяпонський Парламент після її затвердження.&lt;br /&gt;
У таких умовах було упорядковано новий урядовий проект основного закону 1888 року. Його автором став перший прем'єр-міністр Японії Іто Хіробумі. Цей політик пройшов стажування у Пруссії під керівництвом юристів Рудольфа фон Гнейста та Гюнтера Штейна і вважав прусську модель конституційної монархії найбільш пасуючою для японської владної системи. Після повернення на батьківщину, Іто разом з Іноуе Ковасі та Канеко Кентаро склав у 1880 році перший конституційний проект, а 1888 році — остаточний. Деталі написання і редагування цих робіт не повідомлялися громадськості. Остаточний проект Іто пройшов обговорення у Таємній Раді і був затверджений Імператором Японії 11 лютого 1889 року як «Конституція Великої Японської Імперії». Вона набула чинності з 29 листопада 1890 року і діяла без поправок до прийняття нової Конституції Японії 1947 року.&lt;br /&gt;
За змістом Конституція поділяється на власне Конституцію Великої Японської Імперії та Закон про Імператорський дім. Вона складається з Імператорського Привілею, 7 параграфів і 76 статей. Текст Конституції простий, не чіткий і ситуативний, що давало змогу японському уряду трактувати його на власний розсуд залежно від обставин. Як і у прусській моделі конституційної монархії, японська Конституція поєднувала ліберально-демократичні цінності з абсолютною владою монарха, але також містила оригінальні положення про божественність природи Імператорської влади, відображені у статтях 1 і 4, що надавало основному закону Японії відтінку теократичності.&lt;br /&gt;
Серед демократичних нововведень Конституції було скликання Парламенту для контролю уряду, введення системи міністрів-радників для запобігання монаршому авторитаризму, проголошення незалежності судової влади і визначення базових прав громадян. У результаті Руху підтримки Конституції 1912 — 1913 років, який ставив на меті захист і дотримання цих положень, в Японії міжвоєнного періоду набули розвитку демократичні перетворення у період Тайсьо, а також з'явилися перші багатопартійні Кабінети міністрів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Meiji Kenpo03.jpg|міні]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*&lt;br /&gt;
Разом з цим носієм суверенітету Японії і наглядачем, що мав право управління усіма сферами життя країни, проголошувався Імператор Японії. Розпорядження видані ним мали силу закону без ухвали Парламенту. При Імператорі встановлювалися дорадчі органи Таємна Рада та Палата аристократії, члени яких брали участь у вирішенні політичних питань, але знаходилися поза контролем громадян Японії. Управління військом також перебувало у формальній компетенції Імператора, але фактично було незалежним. Ці положення обумовили недорозвиненість демократичних інститутів Японії і спричинили появу теократично-мілітаристької диктатури у 1930-х роках.&lt;br /&gt;
[https://drive.google.com/open?id=0BzKQwAvuSXE7SXVfalNDUUNSVWs Конституція Японії]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>3990687</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97_1889_%D1%80.</id>
		<title>Конституція Японії 1889 р.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97_1889_%D1%80."/>
				<updated>2015-11-05T06:31:29Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;3990687: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== '''Конститу́ція Вели́кої Япо́нської Імпе́рії''' ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;big&amp;gt;'''''Процес прийняття'''''&amp;lt;/big&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Конститу́ція Вели́кої Япо́нської Імпе́рії(яп. 大日本帝国憲法, だいにほんていこくけんぽう, дай-ніппон тейкоку кенпо) — основний закон Японської імперії. Прийнятий і проголошений 11 лютого 1889 року. Був чинний з 29 листопада 1890. Втратив чинність після 2 травня 1947 року у зв'язку з прийняттям нової Конституції Японії 1947 року.&lt;br /&gt;
Після реставрації Мейдзі 1868 року Імператорський уряд Японії, який успішно ліквідував попередню систему влади сьоґунату Токугава, перебував під тиском громадського Руху за свободу і народні права, а тому почав схилятися до створення всеяпонської конституції. У 1876 році Палаті Старійшин було наказано випрацювати чорновий проект основного закону. Вона сформувала Комітет дослідження Конституції, ознайомилась із основними законами іноземних країн і у жовтні 1876 року подала на розгляд уряду перший конституційний проект, а у 1878 році — другий. Обидва проекти укладалися під впливом демократичної конституції Бельгії 1831 року і виклали сувору критику лідера японської аристократії Івакури Томомі. У 1880 році спеціалісти Палати Старійшин упорядкували третій проект японської конституції, але і його не було затверджено.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Meiji Kenpo01.jpg|міні]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Структура і особливості'''&lt;br /&gt;
*&lt;br /&gt;
У конституційному процесі взяли також активну участь пересічні японці, які стали складати громадські проекти основного закону[4] та подавати їх уряду. Серед таких робіт особливим радикалізмом відзначився «Проект Державної Конституції Східноазійської Великої Японії»[5] авторства Уекі Еморі, який змусив японських високопосадовців пришвидшити хід прийняття конституції і пообіцяти громадським діячам скликати Всеяпонський Парламент після її затвердження.&lt;br /&gt;
У таких умовах було упорядковано новий урядовий проект основного закону 1888 року. Його автором став перший прем'єр-міністр Японії Іто Хіробумі. Цей політик пройшов стажування у Пруссії під керівництвом юристів Рудольфа фон Гнейста та Гюнтера Штейна і вважав прусську модель конституційної монархії найбільш пасуючою для японської владної системи. Після повернення на батьківщину, Іто разом з Іноуе Ковасі та Канеко Кентаро склав у 1880 році перший конституційний проект, а 1888 році — остаточний. Деталі написання і редагування цих робіт не повідомлялися громадськості. Остаточний проект Іто пройшов обговорення у Таємній Раді і був затверджений Імператором Японії 11 лютого 1889 року як «Конституція Великої Японської Імперії». Вона набула чинності з 29 листопада 1890 року і діяла без поправок до прийняття нової Конституції Японії 1947 року.&lt;br /&gt;
За змістом Конституція поділяється на власне Конституцію Великої Японської Імперії та Закон про Імператорський дім. Вона складається з Імператорського Привілею, 7 параграфів і 76 статей. Текст Конституції простий, не чіткий і ситуативний, що давало змогу японському уряду трактувати його на власний розсуд залежно від обставин. Як і у прусській моделі конституційної монархії, японська Конституція поєднувала ліберально-демократичні цінності з абсолютною владою монарха, але також містила оригінальні положення про божественність природи Імператорської влади, відображені у статтях 1 і 4, що надавало основному закону Японії відтінку теократичності.&lt;br /&gt;
Серед демократичних нововведень Конституції було скликання Парламенту для контролю уряду, введення системи міністрів-радників для запобігання монаршому авторитаризму, проголошення незалежності судової влади і визначення базових прав громадян. У результаті Руху підтримки Конституції 1912 — 1913 років, який ставив на меті захист і дотримання цих положень, в Японії міжвоєнного періоду набули розвитку демократичні перетворення у період Тайсьо, а також з'явилися перші багатопартійні Кабінети міністрів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Meiji Kenpo03.jpg|міні]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*&lt;br /&gt;
Разом з цим носієм суверенітету Японії і наглядачем, що мав право управління усіма сферами життя країни, проголошувався Імператор Японії. Розпорядження видані ним мали силу закону без ухвали Парламенту. При Імператорі встановлювалися дорадчі органи Таємна Рада та Палата аристократії, члени яких брали участь у вирішенні політичних питань, але знаходилися поза контролем громадян Японії. Управління військом також перебувало у формальній компетенції Імператора, але фактично було незалежним. Ці положення обумовили недорозвиненість демократичних інститутів Японії і спричинили появу теократично-мілітаристької диктатури у 1930-х роках.&lt;br /&gt;
[https://drive.google.com/open?id=0BzKQwAvuSXE7SXVfalNDUUNSVWs Конституція Японії]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>3990687</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97_1889_%D1%80.</id>
		<title>Конституція Японії 1889 р.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97_1889_%D1%80."/>
				<updated>2015-11-05T06:27:36Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;3990687: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== '''Конститу́ція Вели́кої Япо́нської Імпе́рії''' ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;big&amp;gt;'''''Процес прийняття'''''&amp;lt;/big&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Конститу́ція Вели́кої Япо́нської Імпе́рії(яп. 大日本帝国憲法, だいにほんていこくけんぽう, дай-ніппон тейкоку кенпо) — основний закон Японської імперії. Прийнятий і проголошений 11 лютого 1889 року. Був чинний з 29 листопада 1890. Втратив чинність після 2 травня 1947 року у зв'язку з прийняттям нової Конституції Японії 1947 року.&lt;br /&gt;
Після реставрації Мейдзі 1868 року Імператорський уряд Японії, який успішно ліквідував попередню систему влади сьоґунату Токугава, перебував під тиском громадського Руху за свободу і народні права, а тому почав схилятися до створення всеяпонської конституції. У 1876 році Палаті Старійшин було наказано випрацювати чорновий проект основного закону. Вона сформувала Комітет дослідження Конституції, ознайомилась із основними законами іноземних країн і у жовтні 1876 року подала на розгляд уряду перший конституційний проект, а у 1878 році — другий. Обидва проекти укладалися під впливом демократичної конституції Бельгії 1831 року і виклали сувору критику лідера японської аристократії Івакури Томомі. У 1880 році спеціалісти Палати Старійшин упорядкували третій проект японської конституції, але і його не було затверджено.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Meiji Kenpo01.jpg|міні]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*&lt;br /&gt;
У конституційному процесі взяли також активну участь пересічні японці, які стали складати громадські проекти основного закону[4] та подавати їх уряду. Серед таких робіт особливим радикалізмом відзначився «Проект Державної Конституції Східноазійської Великої Японії»[5] авторства Уекі Еморі, який змусив японських високопосадовців пришвидшити хід прийняття конституції і пообіцяти громадським діячам скликати Всеяпонський Парламент після її затвердження.&lt;br /&gt;
У таких умовах було упорядковано новий урядовий проект основного закону 1888 року. Його автором став перший прем'єр-міністр Японії Іто Хіробумі. Цей політик пройшов стажування у Пруссії під керівництвом юристів Рудольфа фон Гнейста та Гюнтера Штейна і вважав прусську модель конституційної монархії найбільш пасуючою для японської владної системи. Після повернення на батьківщину, Іто разом з Іноуе Ковасі та Канеко Кентаро склав у 1880 році перший конституційний проект, а 1888 році — остаточний. Деталі написання і редагування цих робіт не повідомлялися громадськості. Остаточний проект Іто пройшов обговорення у Таємній Раді і був затверджений Імператором Японії 11 лютого 1889 року як «Конституція Великої Японської Імперії». Вона набула чинності з 29 листопада 1890 року і діяла без поправок до прийняття нової Конституції Японії 1947 року.&lt;br /&gt;
За змістом Конституція поділяється на власне Конституцію Великої Японської Імперії та Закон про Імператорський дім. Вона складається з Імператорського Привілею, 7 параграфів і 76 статей. Текст Конституції простий, не чіткий і ситуативний, що давало змогу японському уряду трактувати його на власний розсуд залежно від обставин. Як і у прусській моделі конституційної монархії, японська Конституція поєднувала ліберально-демократичні цінності з абсолютною владою монарха, але також містила оригінальні положення про божественність природи Імператорської влади, відображені у статтях 1 і 4, що надавало основному закону Японії відтінку теократичності.&lt;br /&gt;
Серед демократичних нововведень Конституції було скликання Парламенту для контролю уряду, введення системи міністрів-радників для запобігання монаршому авторитаризму, проголошення незалежності судової влади і визначення базових прав громадян. У результаті Руху підтримки Конституції 1912 — 1913 років, який ставив на меті захист і дотримання цих положень, в Японії міжвоєнного періоду набули розвитку демократичні перетворення у період Тайсьо, а також з'явилися перші багатопартійні Кабінети міністрів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Meiji Kenpo03.jpg|міні]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*&lt;br /&gt;
Разом з цим носієм суверенітету Японії і наглядачем, що мав право управління усіма сферами життя країни, проголошувався Імператор Японії. Розпорядження видані ним мали силу закону без ухвали Парламенту. При Імператорі встановлювалися дорадчі органи Таємна Рада та Палата аристократії, члени яких брали участь у вирішенні політичних питань, але знаходилися поза контролем громадян Японії. Управління військом також перебувало у формальній компетенції Імператора, але фактично було незалежним. Ці положення обумовили недорозвиненість демократичних інститутів Японії і спричинили появу теократично-мілітаристької диктатури у 1930-х роках.&lt;br /&gt;
[https://drive.google.com/open?id=0BzKQwAvuSXE7SXVfalNDUUNSVWs Конституція Японії]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>3990687</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97_1889_%D1%80.</id>
		<title>Конституція Японії 1889 р.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97_1889_%D1%80."/>
				<updated>2015-11-05T06:27:17Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;3990687: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== '''Конститу́ція Вели́кої Япо́нської Імпе́рії''' ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;big&amp;gt;'''Процес прийняття'''&amp;lt;/big&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Конститу́ція Вели́кої Япо́нської Імпе́рії(яп. 大日本帝国憲法, だいにほんていこくけんぽう, дай-ніппон тейкоку кенпо) — основний закон Японської імперії. Прийнятий і проголошений 11 лютого 1889 року. Був чинний з 29 листопада 1890. Втратив чинність після 2 травня 1947 року у зв'язку з прийняттям нової Конституції Японії 1947 року.&lt;br /&gt;
Після реставрації Мейдзі 1868 року Імператорський уряд Японії, який успішно ліквідував попередню систему влади сьоґунату Токугава, перебував під тиском громадського Руху за свободу і народні права, а тому почав схилятися до створення всеяпонської конституції. У 1876 році Палаті Старійшин було наказано випрацювати чорновий проект основного закону. Вона сформувала Комітет дослідження Конституції, ознайомилась із основними законами іноземних країн і у жовтні 1876 року подала на розгляд уряду перший конституційний проект, а у 1878 році — другий. Обидва проекти укладалися під впливом демократичної конституції Бельгії 1831 року і виклали сувору критику лідера японської аристократії Івакури Томомі. У 1880 році спеціалісти Палати Старійшин упорядкували третій проект японської конституції, але і його не було затверджено.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Meiji Kenpo01.jpg|міні]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*&lt;br /&gt;
У конституційному процесі взяли також активну участь пересічні японці, які стали складати громадські проекти основного закону[4] та подавати їх уряду. Серед таких робіт особливим радикалізмом відзначився «Проект Державної Конституції Східноазійської Великої Японії»[5] авторства Уекі Еморі, який змусив японських високопосадовців пришвидшити хід прийняття конституції і пообіцяти громадським діячам скликати Всеяпонський Парламент після її затвердження.&lt;br /&gt;
У таких умовах було упорядковано новий урядовий проект основного закону 1888 року. Його автором став перший прем'єр-міністр Японії Іто Хіробумі. Цей політик пройшов стажування у Пруссії під керівництвом юристів Рудольфа фон Гнейста та Гюнтера Штейна і вважав прусську модель конституційної монархії найбільш пасуючою для японської владної системи. Після повернення на батьківщину, Іто разом з Іноуе Ковасі та Канеко Кентаро склав у 1880 році перший конституційний проект, а 1888 році — остаточний. Деталі написання і редагування цих робіт не повідомлялися громадськості. Остаточний проект Іто пройшов обговорення у Таємній Раді і був затверджений Імператором Японії 11 лютого 1889 року як «Конституція Великої Японської Імперії». Вона набула чинності з 29 листопада 1890 року і діяла без поправок до прийняття нової Конституції Японії 1947 року.&lt;br /&gt;
За змістом Конституція поділяється на власне Конституцію Великої Японської Імперії та Закон про Імператорський дім. Вона складається з Імператорського Привілею, 7 параграфів і 76 статей. Текст Конституції простий, не чіткий і ситуативний, що давало змогу японському уряду трактувати його на власний розсуд залежно від обставин. Як і у прусській моделі конституційної монархії, японська Конституція поєднувала ліберально-демократичні цінності з абсолютною владою монарха, але також містила оригінальні положення про божественність природи Імператорської влади, відображені у статтях 1 і 4, що надавало основному закону Японії відтінку теократичності.&lt;br /&gt;
Серед демократичних нововведень Конституції було скликання Парламенту для контролю уряду, введення системи міністрів-радників для запобігання монаршому авторитаризму, проголошення незалежності судової влади і визначення базових прав громадян. У результаті Руху підтримки Конституції 1912 — 1913 років, який ставив на меті захист і дотримання цих положень, в Японії міжвоєнного періоду набули розвитку демократичні перетворення у період Тайсьо, а також з'явилися перші багатопартійні Кабінети міністрів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Meiji Kenpo03.jpg|міні]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*&lt;br /&gt;
Разом з цим носієм суверенітету Японії і наглядачем, що мав право управління усіма сферами життя країни, проголошувався Імператор Японії. Розпорядження видані ним мали силу закону без ухвали Парламенту. При Імператорі встановлювалися дорадчі органи Таємна Рада та Палата аристократії, члени яких брали участь у вирішенні політичних питань, але знаходилися поза контролем громадян Японії. Управління військом також перебувало у формальній компетенції Імператора, але фактично було незалежним. Ці положення обумовили недорозвиненість демократичних інститутів Японії і спричинили появу теократично-мілітаристької диктатури у 1930-х роках.&lt;br /&gt;
[https://drive.google.com/open?id=0BzKQwAvuSXE7SXVfalNDUUNSVWs Конституція Японії]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>3990687</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97_1889_%D1%80.</id>
		<title>Конституція Японії 1889 р.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97_1889_%D1%80."/>
				<updated>2015-11-05T06:26:53Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;3990687: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== '''Конститу́ція Вели́кої Япо́нської Імпе́рії''' ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;big&amp;gt;'''Процес прийняття'''&amp;lt;/big&amp;gt;&lt;br /&gt;
Конститу́ція Вели́кої Япо́нської Імпе́рії(яп. 大日本帝国憲法, だいにほんていこくけんぽう, дай-ніппон тейкоку кенпо) — основний закон Японської імперії. Прийнятий і проголошений 11 лютого 1889 року. Був чинний з 29 листопада 1890. Втратив чинність після 2 травня 1947 року у зв'язку з прийняттям нової Конституції Японії 1947 року.&lt;br /&gt;
Після реставрації Мейдзі 1868 року Імператорський уряд Японії, який успішно ліквідував попередню систему влади сьоґунату Токугава, перебував під тиском громадського Руху за свободу і народні права, а тому почав схилятися до створення всеяпонської конституції. У 1876 році Палаті Старійшин було наказано випрацювати чорновий проект основного закону. Вона сформувала Комітет дослідження Конституції, ознайомилась із основними законами іноземних країн і у жовтні 1876 року подала на розгляд уряду перший конституційний проект, а у 1878 році — другий. Обидва проекти укладалися під впливом демократичної конституції Бельгії 1831 року і виклали сувору критику лідера японської аристократії Івакури Томомі. У 1880 році спеціалісти Палати Старійшин упорядкували третій проект японської конституції, але і його не було затверджено.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Meiji Kenpo01.jpg|міні]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*&lt;br /&gt;
У конституційному процесі взяли також активну участь пересічні японці, які стали складати громадські проекти основного закону[4] та подавати їх уряду. Серед таких робіт особливим радикалізмом відзначився «Проект Державної Конституції Східноазійської Великої Японії»[5] авторства Уекі Еморі, який змусив японських високопосадовців пришвидшити хід прийняття конституції і пообіцяти громадським діячам скликати Всеяпонський Парламент після її затвердження.&lt;br /&gt;
У таких умовах було упорядковано новий урядовий проект основного закону 1888 року. Його автором став перший прем'єр-міністр Японії Іто Хіробумі. Цей політик пройшов стажування у Пруссії під керівництвом юристів Рудольфа фон Гнейста та Гюнтера Штейна і вважав прусську модель конституційної монархії найбільш пасуючою для японської владної системи. Після повернення на батьківщину, Іто разом з Іноуе Ковасі та Канеко Кентаро склав у 1880 році перший конституційний проект, а 1888 році — остаточний. Деталі написання і редагування цих робіт не повідомлялися громадськості. Остаточний проект Іто пройшов обговорення у Таємній Раді і був затверджений Імператором Японії 11 лютого 1889 року як «Конституція Великої Японської Імперії». Вона набула чинності з 29 листопада 1890 року і діяла без поправок до прийняття нової Конституції Японії 1947 року.&lt;br /&gt;
За змістом Конституція поділяється на власне Конституцію Великої Японської Імперії та Закон про Імператорський дім. Вона складається з Імператорського Привілею, 7 параграфів і 76 статей. Текст Конституції простий, не чіткий і ситуативний, що давало змогу японському уряду трактувати його на власний розсуд залежно від обставин. Як і у прусській моделі конституційної монархії, японська Конституція поєднувала ліберально-демократичні цінності з абсолютною владою монарха, але також містила оригінальні положення про божественність природи Імператорської влади, відображені у статтях 1 і 4, що надавало основному закону Японії відтінку теократичності.&lt;br /&gt;
Серед демократичних нововведень Конституції було скликання Парламенту для контролю уряду, введення системи міністрів-радників для запобігання монаршому авторитаризму, проголошення незалежності судової влади і визначення базових прав громадян. У результаті Руху підтримки Конституції 1912 — 1913 років, який ставив на меті захист і дотримання цих положень, в Японії міжвоєнного періоду набули розвитку демократичні перетворення у період Тайсьо, а також з'явилися перші багатопартійні Кабінети міністрів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Meiji Kenpo03.jpg|міні]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*&lt;br /&gt;
Разом з цим носієм суверенітету Японії і наглядачем, що мав право управління усіма сферами життя країни, проголошувався Імператор Японії. Розпорядження видані ним мали силу закону без ухвали Парламенту. При Імператорі встановлювалися дорадчі органи Таємна Рада та Палата аристократії, члени яких брали участь у вирішенні політичних питань, але знаходилися поза контролем громадян Японії. Управління військом також перебувало у формальній компетенції Імператора, але фактично було незалежним. Ці положення обумовили недорозвиненість демократичних інститутів Японії і спричинили появу теократично-мілітаристької диктатури у 1930-х роках.&lt;br /&gt;
[https://drive.google.com/open?id=0BzKQwAvuSXE7SXVfalNDUUNSVWs Конституція Японії]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>3990687</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97_1889_%D1%80.</id>
		<title>Конституція Японії 1889 р.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97_1889_%D1%80."/>
				<updated>2015-11-04T15:08:37Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;3990687: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== '''Конститу́ція Вели́кої Япо́нської Імпе́рії''' ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Конститу́ція Вели́кої Япо́нської Імпе́рії(яп. 大日本帝国憲法, だいにほんていこくけんぽう, дай-ніппон тейкоку кенпо) — основний закон Японської імперії. Прийнятий і проголошений 11 лютого 1889 року. Був чинний з 29 листопада 1890. Втратив чинність після 2 травня 1947 року у зв'язку з прийняттям нової Конституції Японії 1947 року.&lt;br /&gt;
Після реставрації Мейдзі 1868 року Імператорський уряд Японії, який успішно ліквідував попередню систему влади сьоґунату Токугава, перебував під тиском громадського Руху за свободу і народні права, а тому почав схилятися до створення всеяпонської конституції. У 1876 році Палаті Старійшин було наказано випрацювати чорновий проект основного закону. Вона сформувала Комітет дослідження Конституції, ознайомилась із основними законами іноземних країн і у жовтні 1876 року подала на розгляд уряду перший конституційний проект, а у 1878 році — другий. Обидва проекти укладалися під впливом демократичної конституції Бельгії 1831 року і виклали сувору критику лідера японської аристократії Івакури Томомі. У 1880 році спеціалісти Палати Старійшин упорядкували третій проект японської конституції, але і його не було затверджено.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Meiji Kenpo01.jpg|міні]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*&lt;br /&gt;
У конституційному процесі взяли також активну участь пересічні японці, які стали складати громадські проекти основного закону[4] та подавати їх уряду. Серед таких робіт особливим радикалізмом відзначився «Проект Державної Конституції Східноазійської Великої Японії»[5] авторства Уекі Еморі, який змусив японських високопосадовців пришвидшити хід прийняття конституції і пообіцяти громадським діячам скликати Всеяпонський Парламент після її затвердження.&lt;br /&gt;
У таких умовах було упорядковано новий урядовий проект основного закону 1888 року. Його автором став перший прем'єр-міністр Японії Іто Хіробумі. Цей політик пройшов стажування у Пруссії під керівництвом юристів Рудольфа фон Гнейста та Гюнтера Штейна і вважав прусську модель конституційної монархії найбільш пасуючою для японської владної системи. Після повернення на батьківщину, Іто разом з Іноуе Ковасі та Канеко Кентаро склав у 1880 році перший конституційний проект, а 1888 році — остаточний. Деталі написання і редагування цих робіт не повідомлялися громадськості. Остаточний проект Іто пройшов обговорення у Таємній Раді і був затверджений Імператором Японії 11 лютого 1889 року як «Конституція Великої Японської Імперії». Вона набула чинності з 29 листопада 1890 року і діяла без поправок до прийняття нової Конституції Японії 1947 року.&lt;br /&gt;
За змістом Конституція поділяється на власне Конституцію Великої Японської Імперії та Закон про Імператорський дім. Вона складається з Імператорського Привілею, 7 параграфів і 76 статей. Текст Конституції простий, не чіткий і ситуативний, що давало змогу японському уряду трактувати його на власний розсуд залежно від обставин. Як і у прусській моделі конституційної монархії, японська Конституція поєднувала ліберально-демократичні цінності з абсолютною владою монарха, але також містила оригінальні положення про божественність природи Імператорської влади, відображені у статтях 1 і 4, що надавало основному закону Японії відтінку теократичності.&lt;br /&gt;
Серед демократичних нововведень Конституції було скликання Парламенту для контролю уряду, введення системи міністрів-радників для запобігання монаршому авторитаризму, проголошення незалежності судової влади і визначення базових прав громадян. У результаті Руху підтримки Конституції 1912 — 1913 років, який ставив на меті захист і дотримання цих положень, в Японії міжвоєнного періоду набули розвитку демократичні перетворення у період Тайсьо, а також з'явилися перші багатопартійні Кабінети міністрів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Meiji Kenpo03.jpg|міні]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*&lt;br /&gt;
Разом з цим носієм суверенітету Японії і наглядачем, що мав право управління усіма сферами життя країни, проголошувався Імператор Японії. Розпорядження видані ним мали силу закону без ухвали Парламенту. При Імператорі встановлювалися дорадчі органи Таємна Рада та Палата аристократії, члени яких брали участь у вирішенні політичних питань, але знаходилися поза контролем громадян Японії. Управління військом також перебувало у формальній компетенції Імператора, але фактично було незалежним. Ці положення обумовили недорозвиненість демократичних інститутів Японії і спричинили появу теократично-мілітаристької диктатури у 1930-х роках.&lt;br /&gt;
[https://drive.google.com/open?id=0BzKQwAvuSXE7SXVfalNDUUNSVWs Конституція Японії]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>3990687</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97_1889_%D1%80.</id>
		<title>Конституція Японії 1889 р.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97_1889_%D1%80."/>
				<updated>2015-11-04T15:05:39Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;3990687: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== '''Конститу́ція Вели́кої Япо́нської Імпе́рії''' ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Конститу́ція Вели́кої Япо́нської Імпе́рії(яп. 大日本帝国憲法, だいにほんていこくけんぽう, дай-ніппон тейкоку кенпо) — основний закон Японської імперії. Прийнятий і проголошений 11 лютого 1889 року. Був чинний з 29 листопада 1890. Втратив чинність після 2 травня 1947 року у зв'язку з прийняттям нової Конституції Японії 1947 року.&lt;br /&gt;
Після реставрації Мейдзі 1868 року Імператорський уряд Японії, який успішно ліквідував попередню систему влади сьоґунату Токугава, перебував під тиском громадського Руху за свободу і народні права, а тому почав схилятися до створення всеяпонської конституції. У 1876 році Палаті Старійшин було наказано випрацювати чорновий проект основного закону. Вона сформувала Комітет дослідження Конституції, ознайомилась із основними законами іноземних країн і у жовтні 1876 року подала на розгляд уряду перший конституційний проект, а у 1878 році — другий. Обидва проекти укладалися під впливом демократичної конституції Бельгії 1831 року і виклали сувору критику лідера японської аристократії Івакури Томомі. У 1880 році спеціалісти Палати Старійшин упорядкували третій проект японської конституції, але і його не було затверджено.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Meiji Kenpo01.jpg|міні]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*&lt;br /&gt;
У конституційному процесі взяли також активну участь пересічні японці, які стали складати громадські проекти основного закону[4] та подавати їх уряду. Серед таких робіт особливим радикалізмом відзначився «Проект Державної Конституції Східноазійської Великої Японії»[5] авторства Уекі Еморі, який змусив японських високопосадовців пришвидшити хід прийняття конституції і пообіцяти громадським діячам скликати Всеяпонський Парламент після її затвердження.&lt;br /&gt;
У таких умовах було упорядковано новий урядовий проект основного закону 1888 року. Його автором став перший прем'єр-міністр Японії Іто Хіробумі. Цей політик пройшов стажування у Пруссії під керівництвом юристів Рудольфа фон Гнейста та Гюнтера Штейна і вважав прусську модель конституційної монархії найбільш пасуючою для японської владної системи. Після повернення на батьківщину, Іто разом з Іноуе Ковасі та Канеко Кентаро склав у 1880 році перший конституційний проект, а 1888 році — остаточний. Деталі написання і редагування цих робіт не повідомлялися громадськості. Остаточний проект Іто пройшов обговорення у Таємній Раді і був затверджений Імператором Японії 11 лютого 1889 року як «Конституція Великої Японської Імперії». Вона набула чинності з 29 листопада 1890 року і діяла без поправок до прийняття нової Конституції Японії 1947 року.&lt;br /&gt;
За змістом Конституція поділяється на власне Конституцію Великої Японської Імперії та Закон про Імператорський дім. Вона складається з Імператорського Привілею, 7 параграфів і 76 статей. Текст Конституції простий, не чіткий і ситуативний, що давало змогу японському уряду трактувати його на власний розсуд залежно від обставин. Як і у прусській моделі конституційної монархії, японська Конституція поєднувала ліберально-демократичні цінності з абсолютною владою монарха, але також містила оригінальні положення про божественність природи Імператорської влади, відображені у статтях 1 і 4, що надавало основному закону Японії відтінку теократичності.&lt;br /&gt;
Серед демократичних нововведень Конституції було скликання Парламенту для контролю уряду, введення системи міністрів-радників для запобігання монаршому авторитаризму, проголошення незалежності судової влади і визначення базових прав громадян. У результаті Руху підтримки Конституції 1912 — 1913 років, який ставив на меті захист і дотримання цих положень, в Японії міжвоєнного періоду набули розвитку демократичні перетворення у період Тайсьо, а також з'явилися перші багатопартійні Кабінети міністрів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Meiji Kenpo03.jpg|міні]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*&lt;br /&gt;
Разом з цим носієм суверенітету Японії і наглядачем, що мав право управління усіма сферами життя країни, проголошувався Імператор Японії. Розпорядження видані ним мали силу закону без ухвали Парламенту. При Імператорі встановлювалися дорадчі органи Таємна Рада та Палата аристократії, члени яких брали участь у вирішенні політичних питань, але знаходилися поза контролем громадян Японії. Управління військом також перебувало у формальній компетенції Імператора, але фактично було незалежним. Ці положення обумовили недорозвиненість демократичних інститутів Японії і спричинили появу теократично-мілітаристької диктатури у 1930-х роках.&lt;br /&gt;
[https://drive.google.com/open?id=0BzKQwAvuSXE7SXVfalNDUUNSVWs]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>3990687</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97_1889_%D1%80.</id>
		<title>Конституція Японії 1889 р.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97_1889_%D1%80."/>
				<updated>2015-11-04T15:03:51Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;3990687: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== '''Конститу́ція Вели́кої Япо́нської Імпе́рії''' ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Конститу́ція Вели́кої Япо́нської Імпе́рії(яп. 大日本帝国憲法, だいにほんていこくけんぽう, дай-ніппон тейкоку кенпо) — основний закон Японської імперії. Прийнятий і проголошений 11 лютого 1889 року. Був чинний з 29 листопада 1890. Втратив чинність після 2 травня 1947 року у зв'язку з прийняттям нової Конституції Японії 1947 року.&lt;br /&gt;
Після реставрації Мейдзі 1868 року Імператорський уряд Японії, який успішно ліквідував попередню систему влади сьоґунату Токугава, перебував під тиском громадського Руху за свободу і народні права, а тому почав схилятися до створення всеяпонської конституції. У 1876 році Палаті Старійшин було наказано випрацювати чорновий проект основного закону. Вона сформувала Комітет дослідження Конституції, ознайомилась із основними законами іноземних країн і у жовтні 1876 року подала на розгляд уряду перший конституційний проект, а у 1878 році — другий. Обидва проекти укладалися під впливом демократичної конституції Бельгії 1831 року і виклали сувору критику лідера японської аристократії Івакури Томомі. У 1880 році спеціалісти Палати Старійшин упорядкували третій проект японської конституції, але і його не було затверджено.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Meiji Kenpo01.jpg|міні]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*&lt;br /&gt;
У конституційному процесі взяли також активну участь пересічні японці, які стали складати громадські проекти основного закону[4] та подавати їх уряду. Серед таких робіт особливим радикалізмом відзначився «Проект Державної Конституції Східноазійської Великої Японії»[5] авторства Уекі Еморі, який змусив японських високопосадовців пришвидшити хід прийняття конституції і пообіцяти громадським діячам скликати Всеяпонський Парламент після її затвердження.&lt;br /&gt;
У таких умовах було упорядковано новий урядовий проект основного закону 1888 року. Його автором став перший прем'єр-міністр Японії Іто Хіробумі. Цей політик пройшов стажування у Пруссії під керівництвом юристів Рудольфа фон Гнейста та Гюнтера Штейна і вважав прусську модель конституційної монархії найбільш пасуючою для японської владної системи. Після повернення на батьківщину, Іто разом з Іноуе Ковасі та Канеко Кентаро склав у 1880 році перший конституційний проект, а 1888 році — остаточний. Деталі написання і редагування цих робіт не повідомлялися громадськості. Остаточний проект Іто пройшов обговорення у Таємній Раді і був затверджений Імператором Японії 11 лютого 1889 року як «Конституція Великої Японської Імперії». Вона набула чинності з 29 листопада 1890 року і діяла без поправок до прийняття нової Конституції Японії 1947 року.&lt;br /&gt;
За змістом Конституція поділяється на власне Конституцію Великої Японської Імперії та Закон про Імператорський дім. Вона складається з Імператорського Привілею, 7 параграфів і 76 статей. Текст Конституції простий, не чіткий і ситуативний, що давало змогу японському уряду трактувати його на власний розсуд залежно від обставин. Як і у прусській моделі конституційної монархії, японська Конституція поєднувала ліберально-демократичні цінності з абсолютною владою монарха, але також містила оригінальні положення про божественність природи Імператорської влади, відображені у статтях 1 і 4, що надавало основному закону Японії відтінку теократичності.&lt;br /&gt;
Серед демократичних нововведень Конституції було скликання Парламенту для контролю уряду, введення системи міністрів-радників для запобігання монаршому авторитаризму, проголошення незалежності судової влади і визначення базових прав громадян. У результаті Руху підтримки Конституції 1912 — 1913 років, який ставив на меті захист і дотримання цих положень, в Японії міжвоєнного періоду набули розвитку демократичні перетворення у період Тайсьо, а також з'явилися перші багатопартійні Кабінети міністрів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Meiji Kenpo03.jpg|міні]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*&lt;br /&gt;
Разом з цим носієм суверенітету Японії і наглядачем, що мав право управління усіма сферами життя країни, проголошувався Імператор Японії. Розпорядження видані ним мали силу закону без ухвали Парламенту. При Імператорі встановлювалися дорадчі органи Таємна Рада та Палата аристократії, члени яких брали участь у вирішенні політичних питань, але знаходилися поза контролем громадян Японії. Управління військом також перебувало у формальній компетенції Імператора, але фактично було незалежним. Ці положення обумовили недорозвиненість демократичних інститутів Японії і спричинили появу теократично-мілітаристької диктатури у 1930-х роках.&lt;br /&gt;
[http://wiki.kspu.kr.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:3990687]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>3990687</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97_1889_%D1%80.</id>
		<title>Конституція Японії 1889 р.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97_1889_%D1%80."/>
				<updated>2015-10-29T07:13:43Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;3990687: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== '''Конститу́ція Вели́кої Япо́нської Імпе́рії''' ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Конститу́ція Вели́кої Япо́нської Імпе́рії(яп. 大日本帝国憲法, だいにほんていこくけんぽう, дай-ніппон тейкоку кенпо) — основний закон Японської імперії. Прийнятий і проголошений 11 лютого 1889 року. Був чинний з 29 листопада 1890. Втратив чинність після 2 травня 1947 року у зв'язку з прийняттям нової Конституції Японії 1947 року.&lt;br /&gt;
Після реставрації Мейдзі 1868 року Імператорський уряд Японії, який успішно ліквідував попередню систему влади сьоґунату Токугава, перебував під тиском громадського Руху за свободу і народні права, а тому почав схилятися до створення всеяпонської конституції. У 1876 році Палаті Старійшин було наказано випрацювати чорновий проект основного закону. Вона сформувала Комітет дослідження Конституції, ознайомилась із основними законами іноземних країн і у жовтні 1876 року подала на розгляд уряду перший конституційний проект, а у 1878 році — другий. Обидва проекти укладалися під впливом демократичної конституції Бельгії 1831 року і виклали сувору критику лідера японської аристократії Івакури Томомі. У 1880 році спеціалісти Палати Старійшин упорядкували третій проект японської конституції, але і його не було затверджено.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Meiji Kenpo01.jpg|міні]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*&lt;br /&gt;
У конституційному процесі взяли також активну участь пересічні японці, які стали складати громадські проекти основного закону[4] та подавати їх уряду. Серед таких робіт особливим радикалізмом відзначився «Проект Державної Конституції Східноазійської Великої Японії»[5] авторства Уекі Еморі, який змусив японських високопосадовців пришвидшити хід прийняття конституції і пообіцяти громадським діячам скликати Всеяпонський Парламент після її затвердження.&lt;br /&gt;
У таких умовах було упорядковано новий урядовий проект основного закону 1888 року. Його автором став перший прем'єр-міністр Японії Іто Хіробумі. Цей політик пройшов стажування у Пруссії під керівництвом юристів Рудольфа фон Гнейста та Гюнтера Штейна і вважав прусську модель конституційної монархії найбільш пасуючою для японської владної системи. Після повернення на батьківщину, Іто разом з Іноуе Ковасі та Канеко Кентаро склав у 1880 році перший конституційний проект, а 1888 році — остаточний. Деталі написання і редагування цих робіт не повідомлялися громадськості. Остаточний проект Іто пройшов обговорення у Таємній Раді і був затверджений Імператором Японії 11 лютого 1889 року як «Конституція Великої Японської Імперії». Вона набула чинності з 29 листопада 1890 року і діяла без поправок до прийняття нової Конституції Японії 1947 року.&lt;br /&gt;
За змістом Конституція поділяється на власне Конституцію Великої Японської Імперії та Закон про Імператорський дім. Вона складається з Імператорського Привілею, 7 параграфів і 76 статей. Текст Конституції простий, не чіткий і ситуативний, що давало змогу японському уряду трактувати його на власний розсуд залежно від обставин. Як і у прусській моделі конституційної монархії, японська Конституція поєднувала ліберально-демократичні цінності з абсолютною владою монарха, але також містила оригінальні положення про божественність природи Імператорської влади, відображені у статтях 1 і 4, що надавало основному закону Японії відтінку теократичності.&lt;br /&gt;
Серед демократичних нововведень Конституції було скликання Парламенту для контролю уряду, введення системи міністрів-радників для запобігання монаршому авторитаризму, проголошення незалежності судової влади і визначення базових прав громадян. У результаті Руху підтримки Конституції 1912 — 1913 років, який ставив на меті захист і дотримання цих положень, в Японії міжвоєнного періоду набули розвитку демократичні перетворення у період Тайсьо, а також з'явилися перші багатопартійні Кабінети міністрів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Meiji Kenpo03.jpg|міні]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*&lt;br /&gt;
Разом з цим носієм суверенітету Японії і наглядачем, що мав право управління усіма сферами життя країни, проголошувався Імператор Японії. Розпорядження видані ним мали силу закону без ухвали Парламенту. При Імператорі встановлювалися дорадчі органи Таємна Рада та Палата аристократії, члени яких брали участь у вирішенні політичних питань, але знаходилися поза контролем громадян Японії. Управління військом також перебувало у формальній компетенції Імператора, але фактично було незалежним. Ці положення обумовили недорозвиненість демократичних інститутів Японії і спричинили появу теократично-мілітаристької диктатури у 1930-х роках.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>3990687</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97_1889_%D1%80.</id>
		<title>Конституція Японії 1889 р.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97_1889_%D1%80."/>
				<updated>2015-10-29T07:11:34Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;3990687: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== '''Конститу́ція Вели́кої Япо́нської Імпе́рії''' ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Конститу́ція Вели́кої Япо́нської Імпе́рії(яп. 大日本帝国憲法, だいにほんていこくけんぽう, дай-ніппон тейкоку кенпо) — основний закон Японської імперії. Прийнятий і проголошений 11 лютого 1889 року. Був чинний з 29 листопада 1890. Втратив чинність після 2 травня 1947 року у зв'язку з прийняттям нової Конституції Японії 1947 року.&lt;br /&gt;
Після реставрації Мейдзі 1868 року Імператорський уряд Японії, який успішно ліквідував попередню систему влади сьоґунату Токугава, перебував під тиском громадського Руху за свободу і народні права, а тому почав схилятися до створення всеяпонської конституції. У 1876 році Палаті Старійшин було наказано випрацювати чорновий проект основного закону. Вона сформувала Комітет дослідження Конституції, ознайомилась із основними законами іноземних країн і у жовтні 1876 року подала на розгляд уряду перший конституційний проект, а у 1878 році — другий. Обидва проекти укладалися під впливом демократичної конституції Бельгії 1831 року і виклали сувору критику лідера японської аристократії Івакури Томомі. У 1880 році спеціалісти Палати Старійшин упорядкували третій проект японської конституції, але і його не було затверджено.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Meiji Kenpo01.jpg|міні]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У конституційному процесі взяли також активну участь пересічні японці, які стали складати громадські проекти основного закону[4] та подавати їх уряду. Серед таких робіт особливим радикалізмом відзначився «Проект Державної Конституції Східноазійської Великої Японії»[5] авторства Уекі Еморі, який змусив японських високопосадовців пришвидшити хід прийняття конституції і пообіцяти громадським діячам скликати Всеяпонський Парламент після її затвердження.&lt;br /&gt;
У таких умовах було упорядковано новий урядовий проект основного закону 1888 року. Його автором став перший прем'єр-міністр Японії Іто Хіробумі. Цей політик пройшов стажування у Пруссії під керівництвом юристів Рудольфа фон Гнейста та Гюнтера Штейна і вважав прусську модель конституційної монархії найбільш пасуючою для японської владної системи. Після повернення на батьківщину, Іто разом з Іноуе Ковасі та Канеко Кентаро склав у 1880 році перший конституційний проект, а 1888 році — остаточний. Деталі написання і редагування цих робіт не повідомлялися громадськості. Остаточний проект Іто пройшов обговорення у Таємній Раді і був затверджений Імператором Японії 11 лютого 1889 року як «Конституція Великої Японської Імперії». Вона набула чинності з 29 листопада 1890 року і діяла без поправок до прийняття нової Конституції Японії 1947 року.&lt;br /&gt;
За змістом Конституція поділяється на власне Конституцію Великої Японської Імперії та Закон про Імператорський дім. Вона складається з Імператорського Привілею, 7 параграфів і 76 статей. Текст Конституції простий, не чіткий і ситуативний, що давало змогу японському уряду трактувати його на власний розсуд залежно від обставин. Як і у прусській моделі конституційної монархії, японська Конституція поєднувала ліберально-демократичні цінності з абсолютною владою монарха, але також містила оригінальні положення про божественність природи Імператорської влади, відображені у статтях 1 і 4, що надавало основному закону Японії відтінку теократичності.&lt;br /&gt;
Серед демократичних нововведень Конституції було скликання Парламенту для контролю уряду, введення системи міністрів-радників для запобігання монаршому авторитаризму, проголошення незалежності судової влади і визначення базових прав громадян. У результаті Руху підтримки Конституції 1912 — 1913 років, який ставив на меті захист і дотримання цих положень, в Японії міжвоєнного періоду набули розвитку демократичні перетворення у період Тайсьо, а також з'явилися перші багатопартійні Кабінети міністрів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Meiji Kenpo03.jpg|міні]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Разом з цим носієм суверенітету Японії і наглядачем, що мав право управління усіма сферами життя країни, проголошувався Імператор Японії. Розпорядження видані ним мали силу закону без ухвали Парламенту. При Імператорі встановлювалися дорадчі органи Таємна Рада та Палата аристократії, члени яких брали участь у вирішенні політичних питань, але знаходилися поза контролем громадян Японії. Управління військом також перебувало у формальній компетенції Імператора, але фактично було незалежним. Ці положення обумовили недорозвиненість демократичних інститутів Японії і спричинили появу теократично-мілітаристької диктатури у 1930-х роках.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>3990687</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97_1889_%D1%80.</id>
		<title>Конституція Японії 1889 р.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97_1889_%D1%80."/>
				<updated>2015-10-29T07:11:04Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;3990687: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== '''Конститу́ція Вели́кої Япо́нської Імпе́рії''' ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Конститу́ція Вели́кої Япо́нської Імпе́рії(яп. 大日本帝国憲法, だいにほんていこくけんぽう, дай-ніппон тейкоку кенпо) — основний закон Японської імперії. Прийнятий і проголошений 11 лютого 1889 року. Був чинний з 29 листопада 1890. Втратив чинність після 2 травня 1947 року у зв'язку з прийняттям нової Конституції Японії 1947 року.&lt;br /&gt;
Після реставрації Мейдзі 1868 року Імператорський уряд Японії, який успішно ліквідував попередню систему влади сьоґунату Токугава, перебував під тиском громадського Руху за свободу і народні права, а тому почав схилятися до створення всеяпонської конституції. У 1876 році Палаті Старійшин було наказано випрацювати чорновий проект основного закону. Вона сформувала Комітет дослідження Конституції, ознайомилась із основними законами іноземних країн і у жовтні 1876 року подала на розгляд уряду перший конституційний проект, а у 1878 році — другий. Обидва проекти укладалися під впливом демократичної конституції Бельгії 1831 року і виклали сувору критику лідера японської аристократії Івакури Томомі. У 1880 році спеціалісти Палати Старійшин упорядкували третій проект японської конституції, але і його не було затверджено.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Meiji Kenpo01.jpg|міні]]&lt;br /&gt;
'''&lt;br /&gt;
Процес прийняття'''&lt;br /&gt;
У конституційному процесі взяли також активну участь пересічні японці, які стали складати громадські проекти основного закону[4] та подавати їх уряду. Серед таких робіт особливим радикалізмом відзначився «Проект Державної Конституції Східноазійської Великої Японії»[5] авторства Уекі Еморі, який змусив японських високопосадовців пришвидшити хід прийняття конституції і пообіцяти громадським діячам скликати Всеяпонський Парламент після її затвердження.&lt;br /&gt;
У таких умовах було упорядковано новий урядовий проект основного закону 1888 року. Його автором став перший прем'єр-міністр Японії Іто Хіробумі. Цей політик пройшов стажування у Пруссії під керівництвом юристів Рудольфа фон Гнейста та Гюнтера Штейна і вважав прусську модель конституційної монархії найбільш пасуючою для японської владної системи. Після повернення на батьківщину, Іто разом з Іноуе Ковасі та Канеко Кентаро склав у 1880 році перший конституційний проект, а 1888 році — остаточний. Деталі написання і редагування цих робіт не повідомлялися громадськості. Остаточний проект Іто пройшов обговорення у Таємній Раді і був затверджений Імператором Японії 11 лютого 1889 року як «Конституція Великої Японської Імперії». Вона набула чинності з 29 листопада 1890 року і діяла без поправок до прийняття нової Конституції Японії 1947 року.&lt;br /&gt;
За змістом Конституція поділяється на власне Конституцію Великої Японської Імперії та Закон про Імператорський дім. Вона складається з Імператорського Привілею, 7 параграфів і 76 статей. Текст Конституції простий, не чіткий і ситуативний, що давало змогу японському уряду трактувати його на власний розсуд залежно від обставин. Як і у прусській моделі конституційної монархії, японська Конституція поєднувала ліберально-демократичні цінності з абсолютною владою монарха, але також містила оригінальні положення про божественність природи Імператорської влади, відображені у статтях 1 і 4, що надавало основному закону Японії відтінку теократичності.&lt;br /&gt;
Серед демократичних нововведень Конституції було скликання Парламенту для контролю уряду, введення системи міністрів-радників для запобігання монаршому авторитаризму, проголошення незалежності судової влади і визначення базових прав громадян. У результаті Руху підтримки Конституції 1912 — 1913 років, який ставив на меті захист і дотримання цих положень, в Японії міжвоєнного періоду набули розвитку демократичні перетворення у період Тайсьо, а також з'явилися перші багатопартійні Кабінети міністрів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Meiji Kenpo03.jpg|міні]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Разом з цим носієм суверенітету Японії і наглядачем, що мав право управління усіма сферами життя країни, проголошувався Імператор Японії. Розпорядження видані ним мали силу закону без ухвали Парламенту. При Імператорі встановлювалися дорадчі органи Таємна Рада та Палата аристократії, члени яких брали участь у вирішенні політичних питань, але знаходилися поза контролем громадян Японії. Управління військом також перебувало у формальній компетенції Імператора, але фактично було незалежним. Ці положення обумовили недорозвиненість демократичних інститутів Японії і спричинили появу теократично-мілітаристької диктатури у 1930-х роках.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>3990687</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97_1889_%D1%80.</id>
		<title>Конституція Японії 1889 р.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97_1889_%D1%80."/>
				<updated>2015-10-29T07:10:07Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;3990687: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== '''Конститу́ція Вели́кої Япо́нської Імпе́рії''' ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Конститу́ція Вели́кої Япо́нської Імпе́рії(яп. 大日本帝国憲法, だいにほんていこくけんぽう, дай-ніппон тейкоку кенпо) — основний закон Японської імперії. Прийнятий і проголошений 11 лютого 1889 року. Був чинний з 29 листопада 1890. Втратив чинність після 2 травня 1947 року у зв'язку з прийняттям нової Конституції Японії 1947 року.&lt;br /&gt;
Після реставрації Мейдзі 1868 року Імператорський уряд Японії, який успішно ліквідував попередню систему влади сьоґунату Токугава, перебував під тиском громадського Руху за свободу і народні права, а тому почав схилятися до створення всеяпонської конституції. У 1876 році Палаті Старійшин було наказано випрацювати чорновий проект основного закону. Вона сформувала Комітет дослідження Конституції, ознайомилась із основними законами іноземних країн і у жовтні 1876 року подала на розгляд уряду перший конституційний проект, а у 1878 році — другий. Обидва проекти укладалися під впливом демократичної конституції Бельгії 1831 року і виклали сувору критику лідера японської аристократії Івакури Томомі. У 1880 році спеціалісти Палати Старійшин упорядкували третій проект японської конституції, але і його не було затверджено.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Meiji Kenpo01.jpg|міні]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У конституційному процесі взяли також активну участь пересічні японці, які стали складати громадські проекти основного закону[4] та подавати їх уряду. Серед таких робіт особливим радикалізмом відзначився «Проект Державної Конституції Східноазійської Великої Японії»[5] авторства Уекі Еморі, який змусив японських високопосадовців пришвидшити хід прийняття конституції і пообіцяти громадським діячам скликати Всеяпонський Парламент після її затвердження.&lt;br /&gt;
У таких умовах було упорядковано новий урядовий проект основного закону 1888 року. Його автором став перший прем'єр-міністр Японії Іто Хіробумі. Цей політик пройшов стажування у Пруссії під керівництвом юристів Рудольфа фон Гнейста та Гюнтера Штейна і вважав прусську модель конституційної монархії найбільш пасуючою для японської владної системи. Після повернення на батьківщину, Іто разом з Іноуе Ковасі та Канеко Кентаро склав у 1880 році перший конституційний проект, а 1888 році — остаточний. Деталі написання і редагування цих робіт не повідомлялися громадськості. Остаточний проект Іто пройшов обговорення у Таємній Раді і був затверджений Імператором Японії 11 лютого 1889 року як «Конституція Великої Японської Імперії». Вона набула чинності з 29 листопада 1890 року і діяла без поправок до прийняття нової Конституції Японії 1947 року.&lt;br /&gt;
За змістом Конституція поділяється на власне Конституцію Великої Японської Імперії та Закон про Імператорський дім. Вона складається з Імператорського Привілею, 7 параграфів і 76 статей. Текст Конституції простий, не чіткий і ситуативний, що давало змогу японському уряду трактувати його на власний розсуд залежно від обставин. Як і у прусській моделі конституційної монархії, японська Конституція поєднувала ліберально-демократичні цінності з абсолютною владою монарха, але також містила оригінальні положення про божественність природи Імператорської влади, відображені у статтях 1 і 4, що надавало основному закону Японії відтінку теократичності.&lt;br /&gt;
Серед демократичних нововведень Конституції було скликання Парламенту для контролю уряду, введення системи міністрів-радників для запобігання монаршому авторитаризму, проголошення незалежності судової влади і визначення базових прав громадян. У результаті Руху підтримки Конституції 1912 — 1913 років, який ставив на меті захист і дотримання цих положень, в Японії міжвоєнного періоду набули розвитку демократичні перетворення у період Тайсьо, а також з'явилися перші багатопартійні Кабінети міністрів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Meiji Kenpo03.jpg|міні]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Разом з цим носієм суверенітету Японії і наглядачем, що мав право управління усіма сферами життя країни, проголошувався Імператор Японії. Розпорядження видані ним мали силу закону без ухвали Парламенту. При Імператорі встановлювалися дорадчі органи Таємна Рада та Палата аристократії, члени яких брали участь у вирішенні політичних питань, але знаходилися поза контролем громадян Японії. Управління військом також перебувало у формальній компетенції Імператора, але фактично було незалежним. Ці положення обумовили недорозвиненість демократичних інститутів Японії і спричинили появу теократично-мілітаристької диктатури у 1930-х роках.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>3990687</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97_1889_%D1%80.</id>
		<title>Конституція Японії 1889 р.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97_1889_%D1%80."/>
				<updated>2015-10-29T07:08:23Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;3990687: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== '''Конститу́ція Вели́кої Япо́нської Імпе́рії''' ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 Конститу́ція Вели́кої Япо́нської Імпе́рії(яп. 大日本帝国憲法, だいにほんていこくけんぽう, дай-ніппон тейкоку кенпо) — основний закон Японської імперії. Прийнятий і проголошений 11 лютого 1889 року. Був чинний з 29 листопада 1890. Втратив чинність після 2 травня 1947 року у зв'язку з прийняттям нової Конституції Японії 1947 року.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Після реставрації Мейдзі 1868 року Імператорський уряд Японії, який успішно ліквідував попередню систему влади сьоґунату Токугава, перебував під тиском громадського Руху за свободу і народні права, а тому почав схилятися до створення всеяпонської конституції. У 1876 році Палаті Старійшин було наказано випрацювати чорновий проект основного закону. Вона сформувала Комітет дослідження Конституції, ознайомилась із основними законами іноземних країн і у жовтні 1876 року подала на розгляд уряду перший конституційний проект, а у 1878 році — другий. Обидва проекти укладалися під впливом демократичної конституції Бельгії 1831 року і виклали сувору критику лідера японської аристократії Івакури Томомі. У 1880 році спеціалісти Палати Старійшин упорядкували третій проект японської конституції, але і його не було затверджено.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Meiji Kenpo01.jpg|міні]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У конституційному процесі взяли також активну участь пересічні японці, які стали складати громадські проекти основного закону[4] та подавати їх уряду. Серед таких робіт особливим радикалізмом відзначився «Проект Державної Конституції Східноазійської Великої Японії»[5] авторства Уекі Еморі, який змусив японських високопосадовців пришвидшити хід прийняття конституції і пообіцяти громадським діячам скликати Всеяпонський Парламент після її затвердження.&lt;br /&gt;
У таких умовах було упорядковано новий урядовий проект основного закону 1888 року. Його автором став перший прем'єр-міністр Японії Іто Хіробумі. Цей політик пройшов стажування у Пруссії під керівництвом юристів Рудольфа фон Гнейста та Гюнтера Штейна і вважав прусську модель конституційної монархії найбільш пасуючою для японської владної системи. Після повернення на батьківщину, Іто разом з Іноуе Ковасі та Канеко Кентаро склав у 1880 році перший конституційний проект, а 1888 році — остаточний. Деталі написання і редагування цих робіт не повідомлялися громадськості. Остаточний проект Іто пройшов обговорення у Таємній Раді і був затверджений Імператором Японії 11 лютого 1889 року як «Конституція Великої Японської Імперії». Вона набула чинності з 29 листопада 1890 року і діяла без поправок до прийняття нової Конституції Японії 1947 року.&lt;br /&gt;
За змістом Конституція поділяється на власне Конституцію Великої Японської Імперії та Закон про Імператорський дім. Вона складається з Імператорського Привілею, 7 параграфів і 76 статей. Текст Конституції простий, не чіткий і ситуативний, що давало змогу японському уряду трактувати його на власний розсуд залежно від обставин. Як і у прусській моделі конституційної монархії, японська Конституція поєднувала ліберально-демократичні цінності з абсолютною владою монарха, але також містила оригінальні положення про божественність природи Імператорської влади, відображені у статтях 1 і 4, що надавало основному закону Японії відтінку теократичності.&lt;br /&gt;
Серед демократичних нововведень Конституції було скликання Парламенту для контролю уряду, введення системи міністрів-радників для запобігання монаршому авторитаризму, проголошення незалежності судової влади і визначення базових прав громадян. У результаті Руху підтримки Конституції 1912 — 1913 років, який ставив на меті захист і дотримання цих положень, в Японії міжвоєнного періоду набули розвитку демократичні перетворення у період Тайсьо, а також з'явилися перші багатопартійні Кабінети міністрів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Meiji Kenpo03.jpg|міні]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Разом з цим носієм суверенітету Японії і наглядачем, що мав право управління усіма сферами життя країни, проголошувався Імператор Японії. Розпорядження видані ним мали силу закону без ухвали Парламенту. При Імператорі встановлювалися дорадчі органи Таємна Рада та Палата аристократії, члени яких брали участь у вирішенні політичних питань, але знаходилися поза контролем громадян Японії. Управління військом також перебувало у формальній компетенції Імператора, але фактично було незалежним. Ці положення обумовили недорозвиненість демократичних інститутів Японії і спричинили появу теократично-мілітаристької диктатури у 1930-х роках.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>3990687</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97_1889_%D1%80.</id>
		<title>Конституція Японії 1889 р.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97_1889_%D1%80."/>
				<updated>2015-10-29T07:08:02Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;3990687: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== '''Конститу́ція Вели́кої Япо́нської Імпе́рії''' ==&lt;br /&gt;
 Конститу́ція Вели́кої Япо́нської Імпе́рії(яп. 大日本帝国憲法, だいにほんていこくけんぽう, дай-ніппон тейкоку кенпо) — основний закон Японської імперії. Прийнятий і проголошений 11 лютого 1889 року. Був чинний з 29 листопада 1890. Втратив чинність після 2 травня 1947 року у зв'язку з прийняттям нової Конституції Японії 1947 року.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Після реставрації Мейдзі 1868 року Імператорський уряд Японії, який успішно ліквідував попередню систему влади сьоґунату Токугава, перебував під тиском громадського Руху за свободу і народні права, а тому почав схилятися до створення всеяпонської конституції. У 1876 році Палаті Старійшин було наказано випрацювати чорновий проект основного закону. Вона сформувала Комітет дослідження Конституції, ознайомилась із основними законами іноземних країн і у жовтні 1876 року подала на розгляд уряду перший конституційний проект, а у 1878 році — другий. Обидва проекти укладалися під впливом демократичної конституції Бельгії 1831 року і виклали сувору критику лідера японської аристократії Івакури Томомі. У 1880 році спеціалісти Палати Старійшин упорядкували третій проект японської конституції, але і його не було затверджено.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Meiji Kenpo01.jpg|міні]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У конституційному процесі взяли також активну участь пересічні японці, які стали складати громадські проекти основного закону[4] та подавати їх уряду. Серед таких робіт особливим радикалізмом відзначився «Проект Державної Конституції Східноазійської Великої Японії»[5] авторства Уекі Еморі, який змусив японських високопосадовців пришвидшити хід прийняття конституції і пообіцяти громадським діячам скликати Всеяпонський Парламент після її затвердження.&lt;br /&gt;
У таких умовах було упорядковано новий урядовий проект основного закону 1888 року. Його автором став перший прем'єр-міністр Японії Іто Хіробумі. Цей політик пройшов стажування у Пруссії під керівництвом юристів Рудольфа фон Гнейста та Гюнтера Штейна і вважав прусську модель конституційної монархії найбільш пасуючою для японської владної системи. Після повернення на батьківщину, Іто разом з Іноуе Ковасі та Канеко Кентаро склав у 1880 році перший конституційний проект, а 1888 році — остаточний. Деталі написання і редагування цих робіт не повідомлялися громадськості. Остаточний проект Іто пройшов обговорення у Таємній Раді і був затверджений Імператором Японії 11 лютого 1889 року як «Конституція Великої Японської Імперії». Вона набула чинності з 29 листопада 1890 року і діяла без поправок до прийняття нової Конституції Японії 1947 року.&lt;br /&gt;
За змістом Конституція поділяється на власне Конституцію Великої Японської Імперії та Закон про Імператорський дім. Вона складається з Імператорського Привілею, 7 параграфів і 76 статей. Текст Конституції простий, не чіткий і ситуативний, що давало змогу японському уряду трактувати його на власний розсуд залежно від обставин. Як і у прусській моделі конституційної монархії, японська Конституція поєднувала ліберально-демократичні цінності з абсолютною владою монарха, але також містила оригінальні положення про божественність природи Імператорської влади, відображені у статтях 1 і 4, що надавало основному закону Японії відтінку теократичності.&lt;br /&gt;
Серед демократичних нововведень Конституції було скликання Парламенту для контролю уряду, введення системи міністрів-радників для запобігання монаршому авторитаризму, проголошення незалежності судової влади і визначення базових прав громадян. У результаті Руху підтримки Конституції 1912 — 1913 років, який ставив на меті захист і дотримання цих положень, в Японії міжвоєнного періоду набули розвитку демократичні перетворення у період Тайсьо, а також з'явилися перші багатопартійні Кабінети міністрів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Meiji Kenpo03.jpg|міні]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Разом з цим носієм суверенітету Японії і наглядачем, що мав право управління усіма сферами життя країни, проголошувався Імператор Японії. Розпорядження видані ним мали силу закону без ухвали Парламенту. При Імператорі встановлювалися дорадчі органи Таємна Рада та Палата аристократії, члени яких брали участь у вирішенні політичних питань, але знаходилися поза контролем громадян Японії. Управління військом також перебувало у формальній компетенції Імператора, але фактично було незалежним. Ці положення обумовили недорозвиненість демократичних інститутів Японії і спричинили появу теократично-мілітаристької диктатури у 1930-х роках.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>3990687</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97_1889_%D1%80.</id>
		<title>Конституція Японії 1889 р.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97_1889_%D1%80."/>
				<updated>2015-10-29T07:05:30Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;3990687: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Конститу́ція Вели́кої Япо́нської Імпе́рії (яп. 大日本帝国憲法, だいにほんていこくけんぽう, дай-ніппон тейкоку кенпо) — основний закон Японської імперії. Прийнятий і проголошений 11 лютого 1889 року. Був чинний з 29 листопада 1890. Втратив чинність після 2 травня 1947 року у зв'язку з прийняттям нової Конституції Японії 1947 року.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Після реставрації Мейдзі 1868 року Імператорський уряд Японії, який успішно ліквідував попередню систему влади сьоґунату Токугава, перебував під тиском громадського Руху за свободу і народні права, а тому почав схилятися до створення всеяпонської конституції. У 1876 році Палаті Старійшин було наказано випрацювати чорновий проект основного закону. Вона сформувала Комітет дослідження Конституції, ознайомилась із основними законами іноземних країн і у жовтні 1876 року подала на розгляд уряду перший конституційний проект, а у 1878 році — другий. Обидва проекти укладалися під впливом демократичної конституції Бельгії 1831 року і виклали сувору критику лідера японської аристократії Івакури Томомі. У 1880 році спеціалісти Палати Старійшин упорядкували третій проект японської конституції, але і його не було затверджено.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Meiji Kenpo01.jpg|міні]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У конституційному процесі взяли також активну участь пересічні японці, які стали складати громадські проекти основного закону[4] та подавати їх уряду. Серед таких робіт особливим радикалізмом відзначився «Проект Державної Конституції Східноазійської Великої Японії»[5] авторства Уекі Еморі, який змусив японських високопосадовців пришвидшити хід прийняття конституції і пообіцяти громадським діячам скликати Всеяпонський Парламент після її затвердження.&lt;br /&gt;
У таких умовах було упорядковано новий урядовий проект основного закону 1888 року. Його автором став перший прем'єр-міністр Японії Іто Хіробумі. Цей політик пройшов стажування у Пруссії під керівництвом юристів Рудольфа фон Гнейста та Гюнтера Штейна і вважав прусську модель конституційної монархії найбільш пасуючою для японської владної системи. Після повернення на батьківщину, Іто разом з Іноуе Ковасі та Канеко Кентаро склав у 1880 році перший конституційний проект, а 1888 році — остаточний. Деталі написання і редагування цих робіт не повідомлялися громадськості. Остаточний проект Іто пройшов обговорення у Таємній Раді і був затверджений Імператором Японії 11 лютого 1889 року як «Конституція Великої Японської Імперії». Вона набула чинності з 29 листопада 1890 року і діяла без поправок до прийняття нової Конституції Японії 1947 року.&lt;br /&gt;
За змістом Конституція поділяється на власне Конституцію Великої Японської Імперії та Закон про Імператорський дім. Вона складається з Імператорського Привілею, 7 параграфів і 76 статей. Текст Конституції простий, не чіткий і ситуативний, що давало змогу японському уряду трактувати його на власний розсуд залежно від обставин. Як і у прусській моделі конституційної монархії, японська Конституція поєднувала ліберально-демократичні цінності з абсолютною владою монарха, але також містила оригінальні положення про божественність природи Імператорської влади, відображені у статтях 1 і 4, що надавало основному закону Японії відтінку теократичності.&lt;br /&gt;
Серед демократичних нововведень Конституції було скликання Парламенту для контролю уряду, введення системи міністрів-радників для запобігання монаршому авторитаризму, проголошення незалежності судової влади і визначення базових прав громадян. У результаті Руху підтримки Конституції 1912 — 1913 років, який ставив на меті захист і дотримання цих положень, в Японії міжвоєнного періоду набули розвитку демократичні перетворення у період Тайсьо, а також з'явилися перші багатопартійні Кабінети міністрів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Meiji Kenpo03.jpg|міні]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Разом з цим носієм суверенітету Японії і наглядачем, що мав право управління усіма сферами життя країни, проголошувався Імператор Японії. Розпорядження видані ним мали силу закону без ухвали Парламенту. При Імператорі встановлювалися дорадчі органи Таємна Рада та Палата аристократії, члени яких брали участь у вирішенні політичних питань, але знаходилися поза контролем громадян Японії. Управління військом також перебувало у формальній компетенції Імператора, але фактично було незалежним. Ці положення обумовили недорозвиненість демократичних інститутів Японії і спричинили появу теократично-мілітаристької диктатури у 1930-х роках.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>3990687</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Meiji_Kenpo03.jpg</id>
		<title>Файл:Meiji Kenpo03.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Meiji_Kenpo03.jpg"/>
				<updated>2015-10-29T07:04:07Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;3990687: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>3990687</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:3990687</id>
		<title>Користувач:3990687</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:3990687"/>
				<updated>2015-10-29T07:02:26Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;3990687: /* Мої роботи */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''&amp;lt;font color='red' size=6&amp;gt;Кислиця Анаіт Павлівна&amp;lt;/font&amp;gt;'''''&lt;br /&gt;
[[Файл:1-5609.jpg|міні]]&lt;br /&gt;
== Про себе ==&lt;br /&gt;
Студентка 11 групи факультету історії та права.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Мої інтереси ==&lt;br /&gt;
Люблю грати на фортепіано,слухати музику,дивитися фільми(переважно фантастику)та подорожувати.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Проекти в яких беру участь ==&lt;br /&gt;
[[Проект з &amp;quot;Основ інформатики та ІКТ&amp;quot; і &amp;quot;Історії держави і права зарубіжних країн&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Мої роботи ==&lt;br /&gt;
[[Відгук про статтю моя рідна Олександрівка]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Конституція Японії 1889 р.]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>3990687</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97_1889_%D1%80.</id>
		<title>Конституція Японії 1889 р.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97_1889_%D1%80."/>
				<updated>2015-10-29T07:00:42Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;3990687: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Конститу́ція Вели́кої Япо́нської Імпе́рії (яп. 大日本帝国憲法, だいにほんていこくけんぽう, дай-ніппон тейкоку кенпо) — основний закон Японської імперії. Прийнятий і проголошений 11 лютого 1889 року. Був чинний з 29 листопада 1890. Втратив чинність після 2 травня 1947 року у зв'язку з прийняттям нової Конституції Японії 1947 року.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Після реставрації Мейдзі 1868 року Імператорський уряд Японії, який успішно ліквідував попередню систему влади сьоґунату Токугава, перебував під тиском громадського Руху за свободу і народні права, а тому почав схилятися до створення всеяпонської конституції. У 1876 році Палаті Старійшин було наказано випрацювати чорновий проект основного закону. Вона сформувала Комітет дослідження Конституції, ознайомилась із основними законами іноземних країн і у жовтні 1876 року подала на розгляд уряду перший конституційний проект, а у 1878 році — другий. Обидва проекти укладалися під впливом демократичної конституції Бельгії 1831 року і виклали сувору критику лідера японської аристократії Івакури Томомі. У 1880 році спеціалісти Палати Старійшин упорядкували третій проект японської конституції, але і його не було затверджено.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Meiji Kenpo01.jpg|міні]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У конституційному процесі взяли також активну участь пересічні японці, які стали складати громадські проекти основного закону[4] та подавати їх уряду. Серед таких робіт особливим радикалізмом відзначився «Проект Державної Конституції Східноазійської Великої Японії»[5] авторства Уекі Еморі, який змусив японських високопосадовців пришвидшити хід прийняття конституції і пообіцяти громадським діячам скликати Всеяпонський Парламент після її затвердження.&lt;br /&gt;
У таких умовах було упорядковано новий урядовий проект основного закону 1888 року. Його автором став перший прем'єр-міністр Японії Іто Хіробумі. Цей політик пройшов стажування у Пруссії під керівництвом юристів Рудольфа фон Гнейста та Гюнтера Штейна і вважав прусську модель конституційної монархії найбільш пасуючою для японської владної системи. Після повернення на батьківщину, Іто разом з Іноуе Ковасі та Канеко Кентаро склав у 1880 році перший конституційний проект, а 1888 році — остаточний. Деталі написання і редагування цих робіт не повідомлялися громадськості. Остаточний проект Іто пройшов обговорення у Таємній Раді і був затверджений Імператором Японії 11 лютого 1889 року як «Конституція Великої Японської Імперії». Вона набула чинності з 29 листопада 1890 року і діяла без поправок до прийняття нової Конституції Японії 1947 року.&lt;br /&gt;
За змістом Конституція поділяється на власне Конституцію Великої Японської Імперії та Закон про Імператорський дім. Вона складається з Імператорського Привілею, 7 параграфів і 76 статей. Текст Конституції простий, не чіткий і ситуативний, що давало змогу японському уряду трактувати його на власний розсуд залежно від обставин. Як і у прусській моделі конституційної монархії, японська Конституція поєднувала ліберально-демократичні цінності з абсолютною владою монарха, але також містила оригінальні положення про божественність природи Імператорської влади, відображені у статтях 1 і 4, що надавало основному закону Японії відтінку теократичності.&lt;br /&gt;
Серед демократичних нововведень Конституції було скликання Парламенту для контролю уряду, введення системи міністрів-радників для запобігання монаршому авторитаризму, проголошення незалежності судової влади і визначення базових прав громадян. У результаті Руху підтримки Конституції 1912 — 1913 років, який ставив на меті захист і дотримання цих положень, в Японії міжвоєнного періоду набули розвитку демократичні перетворення у період Тайсьо, а також з'явилися перші багатопартійні Кабінети міністрів.&lt;br /&gt;
Разом з цим носієм суверенітету Японії і наглядачем, що мав право управління усіма сферами життя країни, проголошувався Імператор Японії. Розпорядження видані ним мали силу закону без ухвали Парламенту. При Імператорі встановлювалися дорадчі органи Таємна Рада та Палата аристократії, члени яких брали участь у вирішенні політичних питань, але знаходилися поза контролем громадян Японії. Управління військом також перебувало у формальній компетенції Імператора, але фактично було незалежним. Ці положення обумовили недорозвиненість демократичних інститутів Японії і спричинили появу теократично-мілітаристької диктатури у 1930-х роках.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>3990687</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97_1889_%D1%80.</id>
		<title>Конституція Японії 1889 р.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97_1889_%D1%80."/>
				<updated>2015-10-29T06:59:19Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;3990687: Створена сторінка: Конститу́ція Вели́кої Япо́нської Імпе́рії (яп. 大日本帝国憲法, だいにほんていこくけんぽう, дай-н...&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Конститу́ція Вели́кої Япо́нської Імпе́рії (яп. 大日本帝国憲法, だいにほんていこくけんぽう, дай-ніппон тейкоку кенпо) — основний закон Японської імперії. Прийнятий і проголошений 11 лютого 1889 року. Був чинний з 29 листопада 1890. Втратив чинність після 2 травня 1947 року у зв'язку з прийняттям нової Конституції Японії 1947 року.&lt;br /&gt;
 Після реставрації Мейдзі 1868 року Імператорський уряд Японії, який успішно ліквідував попередню систему влади сьоґунату Токугава, перебував під тиском громадського Руху за свободу і народні права, а тому почав схилятися до створення всеяпонської конституції. У 1876 році Палаті Старійшин було наказано випрацювати чорновий проект основного закону. Вона сформувала Комітет дослідження Конституції, ознайомилась із основними законами іноземних країн і у жовтні 1876 року подала на розгляд уряду перший конституційний проект, а у 1878 році — другий. Обидва проекти укладалися під впливом демократичної конституції Бельгії 1831 року і виклали сувору критику лідера японської аристократії Івакури Томомі. У 1880 році спеціалісти Палати Старійшин упорядкували третій проект японської конституції, але і його не було затверджено.&lt;br /&gt;
[[Файл:Meiji Kenpo01.jpg|міні]]&lt;br /&gt;
У конституційному процесі взяли також активну участь пересічні японці, які стали складати громадські проекти основного закону[4] та подавати їх уряду. Серед таких робіт особливим радикалізмом відзначився «Проект Державної Конституції Східноазійської Великої Японії»[5] авторства Уекі Еморі, який змусив японських високопосадовців пришвидшити хід прийняття конституції і пообіцяти громадським діячам скликати Всеяпонський Парламент після її затвердження.&lt;br /&gt;
У таких умовах було упорядковано новий урядовий проект основного закону 1888 року. Його автором став перший прем'єр-міністр Японії Іто Хіробумі. Цей політик пройшов стажування у Пруссії під керівництвом юристів Рудольфа фон Гнейста та Гюнтера Штейна і вважав прусську модель конституційної монархії найбільш пасуючою для японської владної системи. Після повернення на батьківщину, Іто разом з Іноуе Ковасі та Канеко Кентаро склав у 1880 році перший конституційний проект, а 1888 році — остаточний. Деталі написання і редагування цих робіт не повідомлялися громадськості. Остаточний проект Іто пройшов обговорення у Таємній Раді і був затверджений Імператором Японії 11 лютого 1889 року як «Конституція Великої Японської Імперії». Вона набула чинності з 29 листопада 1890 року і діяла без поправок до прийняття нової Конституції Японії 1947 року.&lt;br /&gt;
За змістом Конституція поділяється на власне Конституцію Великої Японської Імперії та Закон про Імператорський дім. Вона складається з Імператорського Привілею, 7 параграфів і 76 статей. Текст Конституції простий, не чіткий і ситуативний, що давало змогу японському уряду трактувати його на власний розсуд залежно від обставин. Як і у прусській моделі конституційної монархії, японська Конституція поєднувала ліберально-демократичні цінності з абсолютною владою монарха, але також містила оригінальні положення про божественність природи Імператорської влади, відображені у статтях 1 і 4, що надавало основному закону Японії відтінку теократичності.&lt;br /&gt;
Серед демократичних нововведень Конституції було скликання Парламенту для контролю уряду, введення системи міністрів-радників для запобігання монаршому авторитаризму, проголошення незалежності судової влади і визначення базових прав громадян. У результаті Руху підтримки Конституції 1912 — 1913 років, який ставив на меті захист і дотримання цих положень, в Японії міжвоєнного періоду набули розвитку демократичні перетворення у період Тайсьо, а також з'явилися перші багатопартійні Кабінети міністрів.&lt;br /&gt;
Разом з цим носієм суверенітету Японії і наглядачем, що мав право управління усіма сферами життя країни, проголошувався Імператор Японії. Розпорядження видані ним мали силу закону без ухвали Парламенту. При Імператорі встановлювалися дорадчі органи Таємна Рада та Палата аристократії, члени яких брали участь у вирішенні політичних питань, але знаходилися поза контролем громадян Японії. Управління військом також перебувало у формальній компетенції Імператора, але фактично було незалежним. Ці положення обумовили недорозвиненість демократичних інститутів Японії і спричинили появу теократично-мілітаристької диктатури у 1930-х роках.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>3990687</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Meiji_Kenpo01.jpg</id>
		<title>Файл:Meiji Kenpo01.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Meiji_Kenpo01.jpg"/>
				<updated>2015-10-29T06:58:32Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;3990687: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>3990687</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:3990687</id>
		<title>Користувач:3990687</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:3990687"/>
				<updated>2015-10-29T06:49:27Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;3990687: /* Проекти в яких беру участь */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''&amp;lt;font color='red' size=6&amp;gt;Кислиця Анаіт Павлівна&amp;lt;/font&amp;gt;'''''&lt;br /&gt;
[[Файл:1-5609.jpg|міні]]&lt;br /&gt;
== Про себе ==&lt;br /&gt;
Студентка 11 групи факультету історії та права.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Мої інтереси ==&lt;br /&gt;
Люблю грати на фортепіано,слухати музику,дивитися фільми(переважно фантастику)та подорожувати.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Проекти в яких беру участь ==&lt;br /&gt;
[[Проект з &amp;quot;Основ інформатики та ІКТ&amp;quot; і &amp;quot;Історії держави і права зарубіжних країн&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Мої роботи ==&lt;br /&gt;
[[Відгук про статтю моя рідна Олександрівка]].&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>3990687</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%B3%D1%83%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8E_%D0%BC%D0%BE%D1%8F_%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0</id>
		<title>Відгук про статтю моя рідна Олександрівка</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%B3%D1%83%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8E_%D0%BC%D0%BE%D1%8F_%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0"/>
				<updated>2015-10-29T06:33:04Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;3990687: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Мені сподобалася стаття Бойко Катерини про Олександрівку. Це чудове селище міського типу.Олександрівщина - це багатий край,який славиться розумними людьми. В околицях Олександрівки розташовані п'ять курганів, що відносяться до скіфських часів і є пам'ятками археології місцевого значення. Виявлені передскіфські (ХІ—Х ст. до н. е.) скіфські (VI—IV ст. до н. е.), а також ранньослов'янські поселення і могильник черняхівської культури (II—VII століття). &lt;br /&gt;
Також молодь в Олександрівці дуже енергійна,бо вони створюють різні молодіжні гуртки,які роблять район відомим та найкращим.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>3990687</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:3990687</id>
		<title>Користувач:3990687</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:3990687"/>
				<updated>2015-10-29T06:28:27Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;3990687: /* Мої роботи */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''&amp;lt;font color='red' size=6&amp;gt;Кислиця Анаіт Павлівна&amp;lt;/font&amp;gt;'''''&lt;br /&gt;
[[Файл:1-5609.jpg|міні]]&lt;br /&gt;
== Про себе ==&lt;br /&gt;
Студентка 11 групи факультету історії та права.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Мої інтереси ==&lt;br /&gt;
Люблю грати на фортепіано,слухати музику,дивитися фільми(переважно фантастику)та подорожувати.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Проекти в яких беру участь ==&lt;br /&gt;
В цьому розділі розміщуються посилання на проекти, в яких ви берете участь. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Мої роботи ==&lt;br /&gt;
[[Відгук про статтю моя рідна Олександрівка]].&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>3990687</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%B3%D1%83%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8E_%D0%BC%D0%BE%D1%8F_%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0</id>
		<title>Відгук про статтю моя рідна Олександрівка</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%B3%D1%83%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8E_%D0%BC%D0%BE%D1%8F_%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0"/>
				<updated>2015-10-29T06:26:41Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;3990687: Створена сторінка: Мені сподобалася стаття Бойко Катерини про Олександрівку. Це чудове селище міського ти...&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Мені сподобалася стаття Бойко Катерини про Олександрівку. Це чудове селище міського типу.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>3990687</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A2%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%B7_%22%D0%9E%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2_%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D0%86%D0%9A%D0%A2%22_%D1%96_%22%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8_%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%B1%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%22_2014-2015_%D0%BD.%D1%80.</id>
		<title>Тематика проектів з &quot;Основ інформатики та ІКТ&quot; і &quot;Історії держави і права зарубіжних країн&quot; 2014-2015 н.р.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A2%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%B7_%22%D0%9E%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2_%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D0%86%D0%9A%D0%A2%22_%D1%96_%22%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8_%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%B1%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%22_2014-2015_%D0%BD.%D1%80."/>
				<updated>2015-10-22T06:01:24Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;3990687: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{{ОІтаІКТ-32. Навігаційне меню до проекту з &amp;quot;Основ інформатики та ІКТ&amp;quot; і &amp;quot;ІДПЗК&amp;quot;}}&lt;br /&gt;
Для вибору теми проекту створіть внутрішнє посилання на власну сторінку біля обраної теми. Наприклад:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Зародження і розвиток колонату в Римі. [[Користувач:Андронатій Павло Іванович|Андронатій Павло Іванович]].'' &lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Державний лад Перської імперії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Право Перської імперії. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Військове право Стародавньої Індії. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Державний лад Китаю у період Чжоу. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Державний лад Цинської Імперії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Особливості суспільного ладу Китаю.[[Користувач:3920378|Тимофієнко Ольга]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Революція Мейдзи в Японії. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Вплив філософських вчень на правову систему Китаю.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Регулювання майнових відносин у Стародавньому Китаї.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Законодавчий процес Стародавніх Афін. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Правовий статус жінки в Стародавніх Афінах.[[Користувач:4030939|Семененко Олександр]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Державний та суспільний лад імперії Олександра Македонського.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Магістратури у Римі.[[Користувач:4099353|Чубар Діана]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Зародження і розвиток колонату в Римі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Розвиток джерел римського права у найдавніший період.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Розвиток джерел римського права в класичний період, акти імператорської влади.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Зобов’язальне право Риму в класичний період. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кримінальне право Римської Республіки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Сімейне право Стародавнього Риму.[[Користувач:4075363|Прозоровська Наталія]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Військова реформа Карла Мартелла, її наслідки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кримінальний процес у франків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Реформи Людовіка IX (1226–1270 рр.). [[Користувач:3919379|Пихтіна Поліна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Папська революція у Франції. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Характеристика цивільного права середньовічної Франції.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Джерела мусульманського права. [[Користувач:4111327|Демченко Анна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Види злочинів і система покарань у мусульманському праві.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Судова система Арабського халіфату.[[Користувач:4084394|Поліщук Аліна]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Органи державного управління Арабського халіфату. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Зміни у соціальній структурі англійського суспільства в ХІХ ст.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Характеристика Білля про права (Англія).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Фабричне законодавство Англії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Види договорів у США в XVIII–XIX ст.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кримінальне право і процес США в XVIII–XIX ст. [[Користувач:4035711 | Сокол Валерія]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Зміни в державному ладі за правління Наполеона ІІІ.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Судова система Паризької комуни.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Органи державної влади Франції у період Третьої республіки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Вплив Кодифікації Юстиніана на Цивільний кодекс французів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Державний лад Німеччини у кінці ХІХ – на початку ХХ ст. [[Користувач:3899491|Зіновьева Ольга]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Джерела та основні риси права Німеччини нового періоду.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Суспільний та державний лад у період «Закритої Японії».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Революція Мейдзи в Японії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Конституція Японії 1889 р. [[Користувач:3990687|Кислиця Анаіт Павлівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Державний та суспільний лад Японії кінця ХІХ – на початку ХХ ст.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Механізм влади німецького фашизму. [[Користувач:3917459|Мітькова Ілона]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Суспільний лад фашистської Німеччини. [[Користувач:4094463|Єрьоменко Дмитро Анатолійович]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Політика сегрегації. Причини проведення, зміст та наслідки. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Трудове право США.[[Користувач:3981558|Близнець Поліна Русланівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Зміни в апараті державного управління та у соціальній структурі Англії протягом другої половини ХХ ст.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Соціальне законодавство Англії ХХ ст.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Характеристика Конституції Франції 1946 р.[[Користувач:3965513|Шарун Анастасія]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Державний устрій П`ятої республіки у Франції.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>3990687</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%93%D1%80%D1%83%D0%BF%D0%B0_11-1,_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B5%D1%82_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97_%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0._2015-2016_%D0%BD.%D1%80.</id>
		<title>Група 11-1, факультет історії і права. 2015-2016 н.р.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%93%D1%80%D1%83%D0%BF%D0%B0_11-1,_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B5%D1%82_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97_%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0._2015-2016_%D0%BD.%D1%80."/>
				<updated>2015-10-22T05:51:53Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;3990687: /* Список студентів (за алфавітом) */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Список студентів (за алфавітом)===&lt;br /&gt;
# [[Користувач:4078331|Кеслер Артем Ігорович]]&lt;br /&gt;
# [[Користувач:4010613|Боса Анна Валеріївна]]&lt;br /&gt;
# [[Користувач:2769280|Перерва Єлизавета Олександрівна]]&lt;br /&gt;
# [[Користувач:3990687|Кислиця Анаіт Павлівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Історія створення групи===&lt;br /&gt;
Утворилася __ група _ вересня 200_ року. &lt;br /&gt;
Куратор групи:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Список проектів в яких приймає участь група===&lt;br /&gt;
*[[Проект з &amp;quot;Основ інформатики та ІКТ&amp;quot; і &amp;quot;Історії держави і права зарубіжних країн&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
*&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Список наших ресурсів в інтернет===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наприклад, блог групи, груповий фотоальбом та ін.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 [[category:Академічні групи]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>3990687</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:3990687</id>
		<title>Користувач:3990687</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:3990687"/>
				<updated>2015-10-22T05:41:18Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;3990687: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''&amp;lt;font color='red' size=6&amp;gt;Кислиця Анаіт Павлівна&amp;lt;/font&amp;gt;'''''&lt;br /&gt;
[[Файл:1-5609.jpg|міні]]&lt;br /&gt;
== Про себе ==&lt;br /&gt;
Студентка 11 групи факультету історії та права.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Мої інтереси ==&lt;br /&gt;
Люблю грати на фортепіано,слухати музику,дивитися фільми(переважно фантастику)та подорожувати.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Проекти в яких беру участь ==&lt;br /&gt;
В цьому розділі розміщуються посилання на проекти, в яких ви берете участь. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Мої роботи ==&lt;br /&gt;
В цьому розділі розміщуються посилання (внутрішні та зовнішні)на ваші роботи, додається короткий опис.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>3990687</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:1-5609.jpg</id>
		<title>Файл:1-5609.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:1-5609.jpg"/>
				<updated>2015-10-22T05:40:51Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;3990687: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>3990687</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:3990687</id>
		<title>Користувач:3990687</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:3990687"/>
				<updated>2015-10-22T05:34:02Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;3990687: /* Про себе */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''&amp;lt;font color='red' size=6&amp;gt;Кислиця Анаіт Павлівна&amp;lt;/font&amp;gt;'''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Про себе ==&lt;br /&gt;
Студентка 11 групи факультету історії та права.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Мої інтереси ==&lt;br /&gt;
Люблю грати на фортепіано,слухати музику,дивитися фільми(переважно фантастику)та подорожувати.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Проекти в яких беру участь ==&lt;br /&gt;
В цьому розділі розміщуються посилання на проекти, в яких ви берете участь. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Мої роботи ==&lt;br /&gt;
В цьому розділі розміщуються посилання (внутрішні та зовнішні)на ваші роботи, додається короткий опис.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>3990687</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:3990687</id>
		<title>Користувач:3990687</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:3990687"/>
				<updated>2015-10-22T05:32:30Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;3990687: /* Мої інтереси */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''&amp;lt;font color='red' size=6&amp;gt;Кислиця Анаіт Павлівна&amp;lt;/font&amp;gt;'''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Про себе ==&lt;br /&gt;
......&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Мої інтереси ==&lt;br /&gt;
Люблю грати на фортепіано,слухати музику,дивитися фільми(переважно фантастику)та подорожувати.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Проекти в яких беру участь ==&lt;br /&gt;
В цьому розділі розміщуються посилання на проекти, в яких ви берете участь. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Мої роботи ==&lt;br /&gt;
В цьому розділі розміщуються посилання (внутрішні та зовнішні)на ваші роботи, додається короткий опис.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>3990687</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:3990687</id>
		<title>Користувач:3990687</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:3990687"/>
				<updated>2015-10-22T05:28:40Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;3990687: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''&amp;lt;font color='red' size=6&amp;gt;Кислиця Анаіт Павлівна&amp;lt;/font&amp;gt;'''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Про себе ==&lt;br /&gt;
......&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Мої інтереси ==&lt;br /&gt;
....&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Проекти в яких беру участь ==&lt;br /&gt;
В цьому розділі розміщуються посилання на проекти, в яких ви берете участь. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Мої роботи ==&lt;br /&gt;
В цьому розділі розміщуються посилання (внутрішні та зовнішні)на ваші роботи, додається короткий опис.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>3990687</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:3990687</id>
		<title>Користувач:3990687</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:3990687"/>
				<updated>2015-10-22T05:23:34Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;3990687: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Персональна сторінка}}&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''&amp;lt;font color='red' size=6&amp;gt;Прізвище Ім'я По-батькові&amp;lt;/font&amp;gt;'''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Про себе ==&lt;br /&gt;
......&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Мої інтереси ==&lt;br /&gt;
....&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Проекти в яких беру участь ==&lt;br /&gt;
В цьому розділі розміщуються посилання на проекти, в яких ви берете участь. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Мої роботи ==&lt;br /&gt;
В цьому розділі розміщуються посилання (внутрішні та зовнішні)на ваші роботи, додається короткий опис.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>3990687</name></author>	</entry>

	</feed>