Вікі ЦДУ - Внесок користувача [uk]

Особливості Linux

2019-05-11T09:24:38Z

3970140:

'''''Особливості Linux'''''
[[Файл:0*XJMPSioefCstFz0n.jpg|міні]]
'''Звідки береться Linux.''' Переважна більшість відкритого ПЗ пишеться спільнотою, тому воно не належить ніякій корпорації. З одного боку, програми, написані в якості хобі, можуть бути гірші за комерційні, але в деяких випадках вони використовуються для бізнесу великих корпорацій, тобто або кращі, або просто не гірші за комерційні рішення. Зазначу, що великі корпорації роблять внески у розвиток Linux, навіть Microsoft.
[[Файл:ms_loves_linux-650x365.png|міні]]
'''Стабільність.''' За часів Windows 98, що падала від найменшого шороху, Linux видавався камінною стіною, стабільною і непробивною для вірусів. Зараз різниця практично непомітна: сучасні Windows можуть працювати довго і щасливо. В той же час існують дистрибутиви Linux, зокрема й Ubuntu, що випускають нові версії строго за графіком (двічі за рік) і включають до них найсвіжіше програмне забезпечення, що не пройшло тривалого тестування. З третього боку є дистрибутиви, орієнтовані на корпоративне використання, приміром RedHat та його похідна CentOS, куди включають тільки добре перевірені (але вже не самі свіжі) компоненти — ось вони залишаються оплотом стабільності та надійності. Мораль проста — обирай, або найсвіжіший софт, або стабільність та надійність.
'''Інтерфейс користувача.''' Linux не має стандартного зовнішнього вигляду. Ви можете обирати із великої кількості графічних оболонок. Є легкі та більш тяжчі, такі як LXDE. XFCE та Enlightment, є важкі та неповороткі Gnome 3 та KDE, що взагалі важче за Windows 10, проте має величезну кількість налаштувань, яка Windows і не снилася, або наснилася лише в останніх версіях. Через це ви можете користуватися сучасними дистрибутивами Linux на дуже слабких комп’ютерах.
[[Файл:screenshot-xfce.jpg|міні]]
[[Файл:debian-lenny-lxde-desktop.png|міні]]
[[Файл:gnome3cust1-40.png|міні]]
[[Файл:0_1448647700.png|міні]]
Можна користуватися KDE через те, що її можна налаштувати на свій смак. Віджети, величезна кількість тем оформлення (в тому числі й мімікрія під Windows), налаштування панелей та меню, вікна авторизації та привітання, і тд.
[[Файл:maxresdefault-4.jpg|міні]]
Приміром, можна обирати вигляд головного меню, того, що у Windows зветься Пуск. Корисно для тих, хто прагне повернути класичне оформлення.
Окрема варто сказати за встановлення. У популярних дистрибутивів воно наразі швидше і зручніше за Windows, пропонує більше опцій. Приміром, можна здійснювати встановлення через Інтернет, так званий Net Install і вибирати відразу всі програми із репозиторію, що вам потрібні, після чого чекати, доки система зробить все для вас.
'''Програмне забезпечення.''' Попри те, що у Linux можна знайти аналоги до багатьох програм із Windows, є випадки, коли їх немає взагалі, або є дуже неповноцінні.
Сутужно із графікою. GIMPом можна замінити Photoshop для домашнього застосування, але приміром він не підтримує CMYK. В 3D-моделюванні не так сутужно, бо там є blender і ним можна малювати круті мультики.
LibreOffice в принципі може замінити Microsoft Office, проте як людина, яка користується і тим, і другим скажу, що платний офіс все ж зручніший в низці випадків.
Специфічний інженерний софт, або програми керування різними промисловими штуками під Linux можуть бути відсутніми взагалі. Частково це компенсується наявністю Wine — спеціального прошарку, що дозволяє на Linux запускати програми з-під Windows.
Виникають проблеми у фотографії, при виході свіжих фотокамер — RAW-файли з них можна обробляти лише у “рідному” конвертері або за допомогою продуктів від Adobe. Хоча, знімки із нових камер Fujifilm X-T2 та Canon EOS 80D на комп’ютері нормально відкрив RAW Therapee останньої версії.
'''Ігри.''' ігор на Linux стало значно більше — до Steam там було три косинки та два сапера, ні й деякі цяцьки з примітивною графікою. Зараз там є такі проекти як Euro Truck Simulator 2 та American Truck Simulator, Dota 2, War Thunder, Deus Ex, Deponia, всі ігри від Valve, X-Plane, багато відомих інді-проектів. Повний перелік тут. Що цікаво, з’являлися навіть спірачені ігри для Linux, що свідчить про появу інтересу до ґеймінґу на цій платформі. Хоча, ігор, що не йдуть на Linux поки більше, але це співвідношення постійно змінюється.
[[Файл:Alienware-Steam-Machine.jpg|міні]]
'''Драйвери.''' Якщо у вас популярне поширене залізо, то, скоріш за все, ви взагалі за них не думатимете, особливо із Ubuntu, Mageia та OpenSUSE, що вміють працювати із "пропрієтарними" фірмовими драйверами. Інакше у вас можуть виникнути проблеми при роботі з Linux. Просто опишу свої кілька випадків.
Старий принтер Canon PIXMA IP1800. Драйвери на сайті виробника є, проте до нових версій Linux не підходять через залежності від старих версій бібліотек, треба тільки ставити старий Linux.
Більш свіжий Canon LBP 3010. Драйвери є, проте завести їх не вдалося ніяк, ні скриптом, ні вручну за інструкцією.
Дуже свіжий ноутбук Acer Predator 17. Запустилася лише остання версія Fedora Linux, без звуку та WiFi. Інші не запустилися, бо не знайшли контролера флешки. Пошуки показали, що драйвери для Linux вже існують в природі, проте вони іще не включені в жоден дистрибутив.
Сенсорні трансформери типу Acer Switch. Готуйтеся трясти великого бубна, щоб запрацював сенсорний екран.
Все інше під Linux працює без проблем, зокрема мій Dell Inspiron 5520, де Windows ніколи не було — із заводу стояла Ubuntu, я замінив на Debian. Для Nvidia, AMD та Intel драйвери. Флешки, веб-камери, фотокамери та інша дрібна периферія в більшості розпізнається добре. Був випадок із ноутбуком Acer Aspire V Nitro, коли тачпад під Linux працював значно краще, аніж під Windows.
[[Файл:0*XJMPSioefCstFz0n.jpg|міні]]
'''Консоль.''' Вона може знадобитися кожному:
Встановлення програм, що не входять до репозиторію.
Ручне вирішення проблем із залежностями, якщо менеджер пакунків не впорався. Дуже зрідка таке буває.
Встановлення драйверів, яких немає в репозиторії та вирішення проблем із ними.
Якщо ви надумали пов’язати своє життя із Wine щоб запускати програми від Windows.
Після невдалого оновлення драйверів на відеокарту (або ядра) — система не перейде автоматично у режим VGA, а викине вам консоль.
Консоль також може бути зручнішою, ніж графічний інтерфейс, для:
Віддаленого адміністрування: трансляція зображення графічного інтерфейсу забирає більше трафіку.
Автоматизації рутинних процесів.
Пошуку файлів за різними критеріями — швидше увести пару ключів, ніж мишкою тицяти параметри в графічному інтерфейсі.
Діагностики комп’ютерних мереж, пошуку розташування веб-сайту та його власників (за ІР “вичисляти”, коротше), пошуку причини проблем із сайтом.
Насправді, це не повний перелік випадків, а те, що я можу швидко пригадати, але поняття вам має дати. Врешті, варто зазначити, що консоль нікуди не ділася у Windows, більше того, Microsoft іще років десять тому ввела PowerShell для розширення її можливостей, а зараз співпрацює із Canonical для сумісності Windows із Linux. Врешті, консоль не страшніша, ніж реєстр Windows, чи нетрі папки System32.
'''Репозиторії.''' Дуже зручні тим, що ви можете просто поставити галочки проти всіх потрібних вам програм і піти пити каву, поки комп’ютер їх встановить. У Windows, починаючи з вісімки, з’явився магазин, але він поки не наздоганяє за своїм асортиментом — тому вам доводиться вручну завантажувати і встановлювати кожну програму, а потім їх оновлювати. Більше того, менеджери пакунків дозволяють підключати сторонні репозиторії разом із основними, що розширює кількість доступного в системі програмного забезпечення. Найбільший репозиторій є у Debian, проте цей дистрибутив не дуже дружній для новачків.
[[Файл:ubuntu-add-remove-applications.jpg|міні]]
Під Windows такий фокус не пройде, так як комерційному Microsoft доведеться вести перемовити за ліцензування із великою кількістю розробників програмного забезпечення, що в світі GNU робити не потрібно.
'''Linux як конструктор.''' Ви можете міняти в своїй системі все. Найпростіше — це локалізація програм. Linux заговорив українською раніше і краще за Windows.
Для тих, хто готовий вивчати документацію і має багато вільного часу, є інші можливості — приміром, налаштування домашнього медіасервера або збирання дуже швидкої системи для власного ноутбука — це можливо зробити, викинувши підтримку всіх технологій та заліза, що є у стандартному ядрі, але немає у вас.
'''Віруси.''' Іноді з’являються новини про віруси на Linux — здебільшого вони розраховані на локальні вразливості, коротше кажучи на недостатню мудрість "перехідника" між монітором та стільцем.
'''Інтернет.''' Для роботи з Інтернетом Linux, зручніший. По перше, браузери всі ті само — Firefox, Chrome, Opera.., є торент-клієнти, чат-клієнти. Але основна зручність полягає в легкому керуванню мережами — дротовими, стільниковими та бездротовими, що реалізовано у вигляді зручних аплетів.
[[Файл:nm-plasma-applet1.png|міні]]

Інформацію було взято з [https://pingvin.pro/gadgets/article-gadget/dosvid-vykorystannya-linux.html джерела]

'''''Враження:'''''

Ця операційна система явно не підійде для людей, які люблять грати ігри. ''Але'' в них пограти тут можна. Вибір є, однак не такий масовий, як на Windows.
Заміна на Linux, як “робоча конячка”. Усе залежить від того, чи ті програми, якими ви постійно користуєтеся, будуть в цій ОС, і чи будуть аналоги. Якщо будуть, тоді Linux для вас буде дуже непоганим вибором.
Якщо ви користуєтеся ноутбуком/ПК для прослуховування музики, перегляду фільмів, серіалів і т.д., соціальні мережі, спілкування із друзями – це дійсно класний варіант для вас.
Чому вам варто обрати Linux?
Ліцензійна і безкоштовна операційна система, яку можна дуже легко і просто встановити на будь-який комп’ютер.
Вона легка і проста у використанні.
Якщо вам вже надоїло, що ваш піратський Windows постійно “злітає”, і його потрібно часто перевстановлювати, тоді Linux буде хорошим й стабільним вибором.

Файл:0 1448647700.png

2019-05-11T09:08:04Z

3970140:

Основи Linux

2019-05-11T09:06:03Z

3970140: /* Статті студентів за самостійним вибором тем */

[[category:Навчальні проекти]]

== [[Гавчук Катерина. Вікі посібник Linux | Вікі-посібник "Операційна система Linux"]] ==

== Теоретичний матеріал ==

# Виникнення [[Linux]].
## Історія [[Unix]].
## [[Історія Linux]].
## [[Створення ядра нової системи Лінусом Торвальдом]].
## [[Linux на сучасному етапі розвитку]].
## [[GPL GNU]].
## [[Переваги й недоліки Linux]].
## [[Дистрибутиви Linux]].
# Початок роботи з системою.
## [[Завантаження, перезавантаження системи]].
## Процедура [[Login]].
## Віконні менеджери [[Gnome]], [[KDE]]
# [[Файлова система]] [[ext]].
## [[Файли і їх імена в Linux]].
## [[Каталоги.]]
## [[Призначення основних системних каталогів]].
## [[Типи файлів.]]
# Основні команди Linux. Команди роботи з файлами. Інформаційні команди.
## [[man]].
## [[more]].
## [[ls]].
## [[cd]].
## [[du]].
## [[mkdir]].
## [[cp]].
## [[rm]].
## [[mv]].
## [[cat]].
## [[find]].
## [[grep]].
## [[wc]].
## [[spell]].
## [[cmp]].
## [[diff]].
## [[dd]].
## [[locate]].
## [[tac]].
# [[Перенаправлення вводу-виводу]].
# Організація каналів.
## [[Створення текстових файлів перенаправленням.]]
# Посилання.
## [[Жорсткі та м’які посилання]].
## Команда [[ln]].
## [[ln | Створення посилань на файл, каталог]].
# Права.
## [[Користувачі та групи]].
## [[Права на файл]].
## [[Таблиця елементарних прав]].
## [[chmod]].
## [[chown]].
# [[Архіватори]].
## [[tar | Робота з архівами]].
## Пакувальник [[tar]].
## Архіватори [[gzip]], [[bzip2]].
## [[Архіватори в Gnome та KDE]].
# Файлові менеджери.
## [[Midnight Commander. Правила роботи. Налаштування.]]
## [[Gnome Commander]].[[Gnome Commander | Правила роботи. Налаштування]].
# [[Робота Linux з мережею]].
## Мережеве оточення Windows.
## Підключення мережевих ресурсів.
### Меню "Переход"
## [[Броузери]]
### [[Мозілла]]
### [[Опера]]
### [[Chromium]]
## [[Електронна пошта]]
### [[Mozilla Thunderbird]]
### [[Claws Mail]]
### [[Клієнти електронної пошти Linux]]
## [[Обмін миттєвими повідомленнями]]
### [[ICQ]]
### [[Empathy & qutIM]]
# [[Офісні додатки в Linux.]]
## [[Текстові процесори.]]
## [[Електронні таблиці.]]
## [[Презентації]]
## [[СУБД]]

== Статті студентів за самостійним вибором тем ==

#[[Заміна Unity на альтернативні оточення робочого столу в середовищі Linux]] - Сірик В.О.
#[[3D моделювання в середовищі Linux]] - Горбань І.М.
#[[Графічний редактор Gimp]] - Роман
#[[Читання Linux-розділів з під Windows]] - Недопьокін Д.О
#[[Засоби відновлення загрузки лінукс після встановки window's за допомогою grub ]] - Богданов В.І.
#[[Mount ISO]] - Довгошея Анатолій
#[[Rhythmbox]] - Поліщук Яна
#[[Редактор для веб-розробників - Bluefish]] - Гордієнко І.С.
#[[Програма для обробки фотографій Phatch]] - Зузоліна Анастасія
#[[SMPlayer для Linux]] - Сандирєва Анастасія
#[[GNOME]] - Васильєв М.Г.
#[[WINE]] -Хильченко Олександр
#[[Короткий огляд сучасних дистрибутивів Linux]] - Marinov Alexander (42 gr.)
#[[Grusha Linux]] - Ковпак Віра
#[[Автоматичне монтування дисків і розділів в Linux]]- Ремизовська Ольга
#[[Knoppix - дистрибутив Linux]] - Семенова Марія
#[[Короткий огляд дистрибутиву Linux Mint]] - Бобик Ірини
#[[Создание скринкастов в Linux]] - Мушин Михайло
#[[Операційна система Edubuntu 13.04 ]] - Гачук Катерина
#[[Linux Debain]] - Ткаченко Альона
#[[Запис інформації на DVD або CD носії ]]- Бабіч Анна
#[[Історія виникнення Linux. Unix війни. ]]- Aнастасія Філіппова
#[[GIMP ]]- Нагорний Вадим Олександрович
#[[Christine ]]- Головко Микола
#[[Цікаві_факти_про_Linux]]- Ігор Паламаренко
#[[Перше ознайомлення з Linux Mint]]- Великоіваненко Сергій 44 група
#[[Текстовий редактор vim для Linux]] - Горяєва Олена 44 група
#[[Mount]] - Самофал Володимир 42 гупа
#[[Linux Mint]] - Середа Вадим 42 гупа
#[[Команда MAN]] - Гринчишина Анна 42 гупа
#[[Поштові сервери Лінукс]] - Хомутенко Максим 42 гупа
#[[Запускаємо Термінал в Linux Mint натисненням однієї кнопки]] - Смаровоз Олексій 42 гупа
#[[10 причин використовувати Linux на нетбуках]] - Олійник Іван 42 група
#[[Linux сьогодні]] - Палій Лілія 42 група
#[[Файловая система root]] - Барабаш Анжела 44 група
#[[Операційна система Linux: переваги та недоліки]] - Шинкевич Катерина 44 група
#[[Розвиток дистрибутивів Linux]] - Мицюк Вікторія Анатоліївна 44 група
#[[Nautilus - файловий менеджер]] - Коржевська Аня 42 група
#[[ALT Linux]] - Корженко Роман 42 група
#[[Встановлюємо Firefox на лінукс]] - Лисенко Олександр 42 груа
#[[Установка QGIS для Linux]] - Конопат Аліна 44 група
#[[Цікаві факти про Ubuntu Linux]] - Малишко Ганна 44 група
#[[Системні характеристики Linux]] - Коваль Анна 44 група
#[[Особливості і достоїнства ОС Линукс]] - Гетьман Катерина 42 група
#[[Ядро Linux]] - Добровольський Григорій Володимирович 42 група
#[[Переваги і недоліки Windows і Linux]] - Коваль Павло Олегович 42 група
#[[Корисні команди Linux]] - Гашенко Іван 42 група
#[[Чому Linux?]] - Пригоряну Наталія Василівна 42 група
#[[Операції з файлами]] - Миц Віталій Миколайович 42 група
#[[Історія розвитку Linux]] - Слободяник Оксана 44 група
#[[Брандмауэр Linux]] - Владов Сергій 44 група
#[[Використання ОС Linux в навчальному процесі]] - Шило Катерина 44 група
#[[Встановлення на один комп'ютер Linux i Windows]] - Приблуда Євген 42 група
#[[Что такое группа пользователей Linux?]] - Грицик Микола 44 група
#[[Linux чи Windows ?]] - Пузанков Олександр
#[[Установка Linux Ubuntu на віртуальну машину Oracle VM VirtualBox]] - Тимченко Ірина 43 група
#[[Як налаштувати FTP-сервера в Ubuntu Linux]] - Петріченко Олексій 43 МІ група
#[[Linux.Довідник команд]] - Фільнюк Марина 43 МІ група
#[[Чим можна замінити Ubuntu з Unity]] - Жовтила Дмитра 43 МІ група
#[[Створення презентації в LibreOffice Impress]] - Широн Оксана 44 МІ група
#[[Розвязування задач в LibreOffice Calc Linux]] - Харченко Діана 44 МІ
#[[Як освоїти ОС Linux за 3 тижні]] - Куликов Іван, 44 МІ група
#[[Дистрибутиви ОС Лінукс і BSD]] - Момот Анна, 44 МІ група
#[[Перегляд текста командами more і less]] - Шевчук Мария, 44MI группа
#[[Користувачі та групи в UNIX]] - Осадча Вікторія, група 44 - МІ
#[[Історія створення Linux]] - Котельнікова Світлана, група МІЕ15Б
#[[Плюси і мінуси ОС Linux]] - Драганець Олександр, група МІЕ15Б
#[[Найпопулярніший у світі дистрибутив Linux]] - Ярмоленко Андрій, група МІЕ15Б
#[[Особливості Linux]] - Олійник Вікторія, група МІЕ15б

== Завдання до лабораторних робіт Спеціальність "Інформатика" ==

[[Лаб_Linux_1]]

[[Лаб_Linux_2]]

[[Лаб_Linux_3]]

[[Лаб_Linux_3|Лаб_Linux_4]]

[[Лаб_Linux_5]]

[[Лаб_Linux_5|Лаб_Linux_6]]

[[Лаб_Linux_7]]

[[Лаб_Linux_7|Лаб_Linux_8]]

[[Лаб_Linux_9]]

[[Лаб_Linux_9|Лаб_Linux_10]]

[[Лаб_Linux_11]]

[[Лаб_Linux_11|Лаб_Linux_12]]

[[Лаб_ОС_1|Лаб_Linux_13]]

[[Лаб_ОС_4|Лаб_Linux_14]]

[[Лаб_ОС_4|Лаб_Linux_15]]

[[Лаб_Linux_16]]

== Завдання до лабораторних робіт Спеціальності "Математика" та "Фізика" ==

[[Лаб_Linux_Пед_1]]

[[Лаб_Linux_Пед_2]]

[[Лаб_Linux_Пед_3]]

[[Лаб_Linux_Пед_4]]

[[Лаб_Linux_Пед_5]]

[[Лаб_Linux_Пед_6]]

[[Лаб_Linux_Пед_7]]

[[Лаб_Linux_Пед_8]]

[[Лаб_Linux_Пед_9]]

[[Лаб_Linux_Пед_10]]

Особливості Linux

2019-05-11T09:04:42Z

3970140:

'''''Особливості Linux'''''
[[Файл:0*XJMPSioefCstFz0n.jpg|міні]]
'''Звідки береться Linux.''' Переважна більшість відкритого ПЗ пишеться спільнотою — у вільний час, або паралельно з роботою, якщо вона пов’язана із написанням програм. Тому воно не належить ніякій корпорації, що тішить параноїків та просто любителів свободи. З одного боку, програми, написані в якості хобі, можуть бути гірші за комерційні, але в деяких випадках вони використовуються для бізнесу великих корпорацій, тобто або кращі, або просто не гірші за комерційні рішення. Зазначу, що великі корпорації роблять внески у розвиток Linux, навіть Microsoft.
[[Файл:ms_loves_linux-650x365.png|міні]]
'''Стабільність.''' За часів Windows 98, що падала від найменшого пчиху, Linux видавався камінною стіною, стабільною і непробивною для вірусів. Але в Microsoft все ж не останні дурні працюють, продавати програмне забезпечення для бізнесу хочуть, тому зараз ця різниця практично непомітна: сучасні Windows можуть працювати довго і щасливо, особливо якщо про це потурбується компетентна людина і відбере адмінправа у тих, кому їх давати не можна. В той же час існують дистрибутиви Linux, зокрема й Ubuntu, що випускають нові версії строго за графіком (двічі за рік) і включають до них найсвіжіше програмне забезпечення, що не пройшло тривалого тестування. З третього боку є дистрибутиви, орієнтовані на корпоративне використання, приміром RedHat та його похідна CentOS, куди включають тільки добре перевірені (але вже не самі свіжі) компоненти — ось вони залишаються оплотом стабільності та надійності. Мораль проста — обирай, або найсвіжіший софт, або стабільність та надійність.
'''Інтерфейс користувача.''' Linux не має стандартного зовнішнього вигляду. Ви можете обирати із великої кількості графічних оболонок (Desktop environment). Є легкі та більш тяжчі, такі як LXDE. XFCE та Enlightment, є важкі та неповороткі Gnome 3 та KDE, що взагалі важче за Windows 10, проте має величезну кількість налаштувань та фіч, яка Windows і не снилася, або приснилася лише в останніх версіях. Через це ви можете користуватися сучасними дистрибутивами Linux на дуже слабких комп’ютерах — навіть на Pentium III із 512МБ оперативної пам’яті.
[[Файл:screenshot-xfce.jpg|міні]]
[[Файл:debian-lenny-lxde-desktop.png|міні]]
[[Файл:gnome3cust1-40.png|міні]]
[[Файл:0_1448647700.png|міні]]
Можна користуватися KDE через те, що її можна налаштувати на свій смак. Віджети, величезна кількість тем оформлення (в тому числі й мімікрія під Windows та Mac OS), налаштування панелей та меню, вікна авторизації та привітання, всього.
[[Файл:maxresdefault-4.jpg|міні]]
Приміром, можна обирати вигляд головного меню, того, що у Windows зветься Пуск. Корисно для тих, хто прагне повернути класичне оформлення.
Окрема варто сказати за встановлення. У популярних дистрибутивів воно наразі швидше і зручніше за Windows, пропонує більше опцій. Приміром, можна здійснювати встановлення через Інтернет, так званий Net Install і вибирати відразу всі програми із репозиторію, що вам потрібні, після чого йти пити каву, доки система зробить для вас добре.
'''Програмне забезпечення.''' Попри те, що у Linux можна знайти аналоги до багатьох програм із Windows, є випадки, коли їх немає взагалі, або є дуже неповноцінні. Приміром, ABBYY FineReader — ну є під Linux розпізнавалка Tesseract, який консольний, є якась оболонка для нього щоб було зручно користуватися, але поки все воно лишається на примітивному рівні.
Сутужно із графікою. GIMPом можна замінити Photoshop для домашнього застосування (я користуюся), але приміром він не підтримує CMYK, що важливо для поліграфії плюс деякі функції в нього реалізовані гірше. В 3D-моделюванні, кажуть, не так сутужно, бо там є blender і ним можна малювати круті мультики.
LibreOffice в принципі може замінити Microsoft Office, проте як людина, яка користується і тим, і другим скажу, що платний офіс все ж зручніший в низці випадків.
Специфічний інженерний софт, або програми керування різними промисловими штуками під Linux можуть бути відсутніми взагалі. Частково це компенсується наявністю Wine — спеціального прошарку, що дозволяє на Linux запускати програми з-під Windows, але часто такий підхід потребує трясти великого бубна.
Виникають проблеми у фотографії, при виході свіжих фотокамер — RAW-файли з них можна обробляти лише у “рідному” конвертері або за допомогою продуктів від Adobe. Хоча, знімки із нових камер Fujifilm X-T2 та Canon EOS 80D в мене на комп’ютері нормально відкрив RAW Therapee останньої версії.
'''Ігри.''' З виходом Windows 8 глава компанії Valve Гейб Ньюел заявив, що Windows це провал і час розвивати ґеймінґ під Linux. Компанія анонсувала випуск SteamBox — ігрової приставки, що являє собою PC в компактному корпусі, на якому встановлений Debian Linux із Steam, що можна легко зробити самостійно на будь якому іншому комп’ютері.
І справді, ігор на Linux стало значно більше — до Steam там було три косинки та два сапера, ні й деякі цяцьки з примітивною графікою (хоча, ні Unreal Tournament був і ще пару великих ігор). Зараз там є такі проекти як Euro Truck Simulator 2 та American Truck Simulator, Dota 2, War Thunder, Civilization, Deus Ex, Deponia, всі ігри від Valve (CS:Go, зокрема), X-Plane, багато відомих інді-проектів. Повний перелік тут. Що цікаво, з’являлися навіть спірачені ігри для Linux, що свідчить про появу інтересу до ґеймінґу на цій платформі. Хоча, ігор, що не йдуть на Linux поки більше, але це співвідношення постійно змінюється.
[[Файл:Alienware-Steam-Machine.jpg|міні]]
'''Драйвери.''' Якщо у вас популярне поширене залізо, то, скоріш за все, ви взагалі за них не думатимете, особливо із Ubuntu, Mageia та OpenSUSE, що вміють працювати із пропрієтарними фірмовими драйверами. Інакше у вас можуть виникнути проблеми при роботі з Linux. Просто опишу свої кілька випадків.
Старий принтер Canon PIXMA IP1800. Драйвери на сайті виробника є, проте до нових версій Linux не підходять через залежності від старих версій бібліотек, треба тільки ставити старий Linux.
Більш свіжий Canon LBP 3010 (зараз він уже старий, але тоді був новий). Драйвери є, проте завести їх не вдалося ніяк, ні скриптом, ні вручну за інструкцією.
Дуже свіжий (виставковий зразок) ноутбук Acer Predator 17. Запустилася лише остання версія Fedora Linux, без звуку та WiFi. Інші не запустилися, бо не знайшли контролера флешки. Пошуки показали, що драйвери для Linux вже існують в природі, проте вони іще не включені в жоден дистрибутив.
Сенсорні трансформери типу Acer Switch. Готуйтеся трясти великого бубна, щоб запрацював сенсорний екран.
Все інше під Linux працює без проблем, зокрема мій Dell Inspiron 5520, де Windows ніколи не було — із заводу стояла Ubuntu, я замінив на Debian. Для Nvidia, AMD та Intel драйвери є (ці компанії приймають участь в розробці ядра Linux). Флешки, веб-камери, фотокамери та інша дрібна периферія в більшості розпізнається добре. Був випадок із ноутбуком Acer Aspire V Nitro, коли тачпад під Linux працював значно краще, аніж під Windows.
[[Файл:0*XJMPSioefCstFz0n.jpg|міні]]
'''Консоль.''' Вона може знадобитися кожному:
Встановлення програм, що не входять до репозиторію.
Ручне вирішення проблем із залежностями, якщо менеджер пакунків не впорався. Дуже зрідка таке буває.
Встановлення драйверів, яких немає в репозиторії та вирішення проблем із ними.
Якщо ви надумали пов’язати своє життя із Wine щоб запускати програми від Windows.
Після невдалого оновлення драйверів на відеокарту (або ядра) — система не перейде автоматично у режим VGA, а викине вам консоль.
Консоль також може бути зручнішою, ніж графічний інтерфейс, для:
Віддаленого адміністрування: трансляція зображення графічного інтерфейсу забирає більше трафіку.
Автоматизації рутинних процесів (іноді я це роблю).
Пошуку файлів за різними критеріями — швидше увести пару ключів, ніж мишкою тицяти параметри в графічному інтерфейсі.
Діагностики комп’ютерних мереж, пошуку розташування веб-сайту та його власників (за ІР “вичисляти”, коротше), пошуку причини проблем із сайтом.
Насправді, це не повний перелік випадків, а те, що я можу швидко пригадати, але поняття вам має дати. Врешті, варто зазначити, що консоль нікуди не ділася у Windows, більше того, Microsoft іще років десять тому ввела PowerShell для розширення її можливостей, а зараз співпрацює із Canonical для сумісності Windows із Linux. Врешті, консоль не страшніша, ніж реєстр Windows, чи нетрі папки System32.
'''Репозиторії.''' Дуже зручні тим, що ви можете просто поставити галочки проти всіх потрібних вам програм і піти пити каву, поки комп’ютер їх встановить. У Windows, починаючи з вісімки, з’явився магазин, але він поки не наздоганяє за своїм асортиментом — тому вам доводиться вручну завантажувати і встановлювати кожну програму, а потім їх оновлювати. Більше того, менеджери пакунків дозволяють підключати сторонні репозиторії разом із основними, що розширює кількість доступного в системі програмного забезпечення. Найбільший репозиторій є у Debian, проте цей дистрибутив не дуже дружній для новачків.
[[Файл:ubuntu-add-remove-applications.jpg|міні]]
Під Windows такий фокус не пройде, так як комерційному Microsoft доведеться вести перемовити за ліцензування із великою кількістю розробників програмного забезпечення, що в світі GNU робити не потрібно.
'''Linux як конструктор.''' Ви можете міняти в своїй системі все. Найпростіше — це локалізація програм, в цьому можуть брати участь навіть гуманітарії. Linux заговорив українською раніше і краще за Windows.
Для тих, хто готовий вивчати документацію і має багато вільного часу, є інші можливості — приміром, налаштування домашнього медіасервера або збирання дуже швидкої системи для власного ноутбука — це можливо зробити, викинувши підтримку всіх технологій та заліза, що є у стандартному ядрі, але немає у вас. Колись давно я пробував збирати Gentoo Linux (дистрибутив “збери сам”), він і справді досить проворно літав на моєму комп’ютері. Google зібрала на базі його ChromeOS, яка на слабенькому залізі (від Celeron — Core i3, 2-4 ГБ пам’яті) крутиться швидше за Windows на дорогих ігрових комп’ютерах.
'''Віруси.''' Іноді з’являються новини про віруси на Linux — здебільшого вони розраховані на локальні вразливості, коротше кажучи на недостатню мудрість прокладки між монітором та стільцем. Із явної вигоди — Mail.Ru не робить свій шлак для Linux.
'''Інтернет.''' Для роботи з Інтернетом Linux, як на мене, зручніший. По перше, браузери всі ті само — Firefox, Chrome, Opera. Є торент-клієнти, чат-клієнти. Але основна зручність полягає в легкому керуванню мережами — дротовими, стільниковими та бездротовими, що реалізовано у вигляді зручних аплетів.
[[Файл:nm-plasma-applet1.png|міні]]

Інформацію було взято з [https://pingvin.pro/gadgets/article-gadget/dosvid-vykorystannya-linux.html джерела]

''Коментар:''

Ця операційна система явно не підійде для людей, які люблять грати ігри. ''Але'' в них пограти тут можна. Вибір є, однак не такий масовий, як на Windows.
Заміна на Linux, як “робоча конячка”. Усе залежить від того, чи ті програми, якими ви постійно користуєтеся, будуть в цій ОС, і чи будуть аналоги. Якщо будуть, тоді Linux для вас буде дуже непоганим вибором.
Якщо ви користуєтеся ноутбуком/ПК для прослуховування музики, перегляду фільмів, серіалів і т.д., соціальні мережі, спілкування із друзями – це дійсно класний варіант для вас.
Чому вам варто обрати Linux?
Ліцензійна і безкоштовна операційна система, яку можна дуже легко і просто встановити на будь-який комп’ютер.
Вона легка і проста у використанні.
Якщо вам вже надоїло, що ваш піратський Windows постійно “злітає”, і його потрібно часто перевстановлювати, тоді Linux буде хорошим й стабільним вибором.

Особливості Linux

2019-05-11T08:55:10Z

3970140:

Особливості Linux

2019-05-11T08:54:07Z

3970140:

'''''Особливості Linux'''''
[[Файл:0*XJMPSioefCstFz0n.jpg|міні]]
'''Звідки береться Linux.''' Переважна більшість відкритого ПЗ пишеться спільнотою — у вільний час, або паралельно з роботою, якщо вона пов’язана із написанням програм. Тому воно не належить ніякій корпорації, що тішить параноїків та просто любителів свободи. З одного боку, програми, написані в якості хобі, можуть бути гірші за комерційні, але в деяких випадках вони використовуються для бізнесу великих корпорацій, тобто або кращі, або просто не гірші за комерційні рішення. Зазначу, що великі корпорації роблять внески у розвиток Linux, навіть Microsoft.
[[Файл:ms_loves_linux-650x365.png|міні]]
'''Стабільність.''' За часів Windows 98, що падала від найменшого пчиху, Linux видавався камінною стіною, стабільною і непробивною для вірусів. Але в Microsoft все ж не останні дурні працюють, продавати програмне забезпечення для бізнесу хочуть, тому зараз ця різниця практично непомітна: сучасні Windows можуть працювати довго і щасливо, особливо якщо про це потурбується компетентна людина і відбере адмінправа у тих, кому їх давати не можна. В той же час існують дистрибутиви Linux, зокрема й Ubuntu, що випускають нові версії строго за графіком (двічі за рік) і включають до них найсвіжіше програмне забезпечення, що не пройшло тривалого тестування. З третього боку є дистрибутиви, орієнтовані на корпоративне використання, приміром RedHat та його похідна CentOS, куди включають тільки добре перевірені (але вже не самі свіжі) компоненти — ось вони залишаються оплотом стабільності та надійності. Мораль проста — обирай, або найсвіжіший софт, або стабільність та надійність.
'''Інтерфейс користувача.''' Linux не має стандартного зовнішнього вигляду. Ви можете обирати із великої кількості графічних оболонок (Desktop environment). Є легкі та більш тяжчі, такі як LXDE. XFCE та Enlightment, є важкі та неповороткі Gnome 3 та KDE, що взагалі важче за Windows 10, проте має величезну кількість налаштувань та фіч, яка Windows і не снилася, або приснилася лише в останніх версіях. Через це ви можете користуватися сучасними дистрибутивами Linux на дуже слабких комп’ютерах — навіть на Pentium III із 512МБ оперативної пам’яті.
[[Файл:screenshot-xfce.jpg|міні]]
[[Файл:debian-lenny-lxde-desktop.png|міні]]
[[Файл:gnome3cust1-40.png|міні]]
[[Файл:0_1448647700.png|міні]]
Можна користуватися KDE через те, що її можна налаштувати на свій смак. Віджети, величезна кількість тем оформлення (в тому числі й мімікрія під Windows та Mac OS), налаштування панелей та меню, вікна авторизації та привітання, всього.
[[Файл:maxresdefault-4.jpg|міні]]
Приміром, можна обирати вигляд головного меню, того, що у Windows зветься Пуск. Корисно для тих, хто прагне повернути класичне оформлення.
Окрема варто сказати за встановлення. У популярних дистрибутивів воно наразі швидше і зручніше за Windows, пропонує більше опцій. Приміром, можна здійснювати встановлення через Інтернет, так званий Net Install і вибирати відразу всі програми із репозиторію, що вам потрібні, після чого йти пити каву, доки система зробить для вас добре.
'''Програмне забезпечення.''' Попри те, що у Linux можна знайти аналоги до багатьох програм із Windows, є випадки, коли їх немає взагалі, або є дуже неповноцінні. Приміром, ABBYY FineReader — ну є під Linux розпізнавалка Tesseract, який консольний, є якась оболонка для нього щоб було зручно користуватися, але поки все воно лишається на примітивному рівні.
Сутужно із графікою. GIMPом можна замінити Photoshop для домашнього застосування (я користуюся), але приміром він не підтримує CMYK, що важливо для поліграфії плюс деякі функції в нього реалізовані гірше. В 3D-моделюванні, кажуть, не так сутужно, бо там є blender і ним можна малювати круті мультики.
LibreOffice в принципі може замінити Microsoft Office, проте як людина, яка користується і тим, і другим скажу, що платний офіс все ж зручніший в низці випадків.
Специфічний інженерний софт, або програми керування різними промисловими штуками під Linux можуть бути відсутніми взагалі. Частково це компенсується наявністю Wine — спеціального прошарку, що дозволяє на Linux запускати програми з-під Windows, але часто такий підхід потребує трясти великого бубна.
Виникають проблеми у фотографії, при виході свіжих фотокамер — RAW-файли з них можна обробляти лише у “рідному” конвертері або за допомогою продуктів від Adobe. Хоча, знімки із нових камер Fujifilm X-T2 та Canon EOS 80D в мене на комп’ютері нормально відкрив RAW Therapee останньої версії.
'''Ігри.''' З виходом Windows 8 глава компанії Valve Гейб Ньюел заявив, що Windows це провал і час розвивати ґеймінґ під Linux. Компанія анонсувала випуск SteamBox — ігрової приставки, що являє собою PC в компактному корпусі, на якому встановлений Debian Linux із Steam, що можна легко зробити самостійно на будь якому іншому комп’ютері.
І справді, ігор на Linux стало значно більше — до Steam там було три косинки та два сапера, ні й деякі цяцьки з примітивною графікою (хоча, ні Unreal Tournament був і ще пару великих ігор). Зараз там є такі проекти як Euro Truck Simulator 2 та American Truck Simulator, Dota 2, War Thunder, Civilization, Deus Ex, Deponia, всі ігри від Valve (CS:Go, зокрема), X-Plane, багато відомих інді-проектів. Повний перелік тут. Що цікаво, з’являлися навіть спірачені ігри для Linux, що свідчить про появу інтересу до ґеймінґу на цій платформі. Хоча, ігор, що не йдуть на Linux поки більше, але це співвідношення постійно змінюється.
[[Файл:Alienware-Steam-Machine.jpg|міні]]
'''Драйвери.''' Якщо у вас популярне поширене залізо, то, скоріш за все, ви взагалі за них не думатимете, особливо із Ubuntu, Mageia та OpenSUSE, що вміють працювати із пропрієтарними фірмовими драйверами. Інакше у вас можуть виникнути проблеми при роботі з Linux. Просто опишу свої кілька випадків.
Старий принтер Canon PIXMA IP1800. Драйвери на сайті виробника є, проте до нових версій Linux не підходять через залежності від старих версій бібліотек, треба тільки ставити старий Linux.
Більш свіжий Canon LBP 3010 (зараз він уже старий, але тоді був новий). Драйвери є, проте завести їх не вдалося ніяк, ні скриптом, ні вручну за інструкцією.
Дуже свіжий (виставковий зразок) ноутбук Acer Predator 17. Запустилася лише остання версія Fedora Linux, без звуку та WiFi. Інші не запустилися, бо не знайшли контролера флешки. Пошуки показали, що драйвери для Linux вже існують в природі, проте вони іще не включені в жоден дистрибутив.
Сенсорні трансформери типу Acer Switch. Готуйтеся трясти великого бубна, щоб запрацював сенсорний екран.
Все інше під Linux працює без проблем, зокрема мій Dell Inspiron 5520, де Windows ніколи не було — із заводу стояла Ubuntu, я замінив на Debian. Для Nvidia, AMD та Intel драйвери є (ці компанії приймають участь в розробці ядра Linux). Флешки, веб-камери, фотокамери та інша дрібна периферія в більшості розпізнається добре. Був випадок із ноутбуком Acer Aspire V Nitro, коли тачпад під Linux працював значно краще, аніж під Windows.
[[Файл:0*XJMPSioefCstFz0n.jpg|міні]]
'''Консоль.''' Вона може знадобитися кожному:
Встановлення програм, що не входять до репозиторію.
Ручне вирішення проблем із залежностями, якщо менеджер пакунків не впорався. Дуже зрідка таке буває.
Встановлення драйверів, яких немає в репозиторії та вирішення проблем із ними.
Якщо ви надумали пов’язати своє життя із Wine щоб запускати програми від Windows.
Після невдалого оновлення драйверів на відеокарту (або ядра) — система не перейде автоматично у режим VGA, а викине вам консоль.
Консоль також може бути зручнішою, ніж графічний інтерфейс, для:
Віддаленого адміністрування: трансляція зображення графічного інтерфейсу забирає більше трафіку.
Автоматизації рутинних процесів (іноді я це роблю).
Пошуку файлів за різними критеріями — швидше увести пару ключів, ніж мишкою тицяти параметри в графічному інтерфейсі.
Діагностики комп’ютерних мереж, пошуку розташування веб-сайту та його власників (за ІР “вичисляти”, коротше), пошуку причини проблем із сайтом.
Насправді, це не повний перелік випадків, а те, що я можу швидко пригадати, але поняття вам має дати. Врешті, варто зазначити, що консоль нікуди не ділася у Windows, більше того, Microsoft іще років десять тому ввела PowerShell для розширення її можливостей, а зараз співпрацює із Canonical для сумісності Windows із Linux. Врешті, консоль не страшніша, ніж реєстр Windows, чи нетрі папки System32.
'''Репозиторії.''' Дуже зручні тим, що ви можете просто поставити галочки проти всіх потрібних вам програм і піти пити каву, поки комп’ютер їх встановить. У Windows, починаючи з вісімки, з’явився магазин, але він поки не наздоганяє за своїм асортиментом — тому вам доводиться вручну завантажувати і встановлювати кожну програму, а потім їх оновлювати. Більше того, менеджери пакунків дозволяють підключати сторонні репозиторії разом із основними, що розширює кількість доступного в системі програмного забезпечення. Найбільший репозиторій є у Debian, проте цей дистрибутив не дуже дружній для новачків.
[[Файл:ubuntu-add-remove-applications.jpg|міні]]
Під Windows такий фокус не пройде, так як комерційному Microsoft доведеться вести перемовити за ліцензування із великою кількістю розробників програмного забезпечення, що в світі GNU робити не потрібно.
'''Linux як конструктор.''' Ви можете міняти в своїй системі все. Найпростіше — це локалізація програм, в цьому можуть брати участь навіть гуманітарії. Linux заговорив українською раніше і краще за Windows.
Для тих, хто готовий вивчати документацію і має багато вільного часу, є інші можливості — приміром, налаштування домашнього медіасервера або збирання дуже швидкої системи для власного ноутбука — це можливо зробити, викинувши підтримку всіх технологій та заліза, що є у стандартному ядрі, але немає у вас. Колись давно я пробував збирати Gentoo Linux (дистрибутив “збери сам”), він і справді досить проворно літав на моєму комп’ютері. Google зібрала на базі його ChromeOS, яка на слабенькому залізі (від Celeron — Core i3, 2-4 ГБ пам’яті) крутиться швидше за Windows на дорогих ігрових комп’ютерах.
'''Віруси.''' Іноді з’являються новини про віруси на Linux — здебільшого вони розраховані на локальні вразливості, коротше кажучи на недостатню мудрість прокладки між монітором та стільцем. Із явної вигоди — Mail.Ru не робить свій шлак для Linux.
'''Інтернет.''' Для роботи з Інтернетом Linux, як на мене, зручніший. По перше, браузери всі ті само — Firefox, Chrome, Opera. Є торент-клієнти, чат-клієнти. Але основна зручність полягає в легкому керуванню мережами — дротовими, стільниковими та бездротовими, що реалізовано у вигляді зручних аплетів.
[[Файл:nm-plasma-applet1.png|міні]]

Інформацію було взято з [[Джерела]] https://pingvin.pro/gadgets/article-gadget/dosvid-vykorystannya-linux.html

Особливості Linux

2019-05-11T08:53:13Z

3970140:

'''''Особливості Linux'''''
[[Файл:0*XJMPSioefCstFz0n.jpg|міні]]
'''Звідки береться Linux.''' Переважна більшість відкритого ПЗ пишеться спільнотою — у вільний час, або паралельно з роботою, якщо вона пов’язана із написанням програм. Тому воно не належить ніякій корпорації, що тішить параноїків та просто любителів свободи. З одного боку, програми, написані в якості хобі, можуть бути гірші за комерційні, але в деяких випадках вони використовуються для бізнесу великих корпорацій, тобто або кращі, або просто не гірші за комерційні рішення. Зазначу, що великі корпорації роблять внески у розвиток Linux, навіть Microsoft.
[[Файл:ms_loves_linux-650x365.png|міні]]
'''Стабільність.''' За часів Windows 98, що падала від найменшого пчиху, Linux видавався камінною стіною, стабільною і непробивною для вірусів. Але в Microsoft все ж не останні дурні працюють, продавати програмне забезпечення для бізнесу хочуть, тому зараз ця різниця практично непомітна: сучасні Windows можуть працювати довго і щасливо, особливо якщо про це потурбується компетентна людина і відбере адмінправа у тих, кому їх давати не можна. В той же час існують дистрибутиви Linux, зокрема й Ubuntu, що випускають нові версії строго за графіком (двічі за рік) і включають до них найсвіжіше програмне забезпечення, що не пройшло тривалого тестування. З третього боку є дистрибутиви, орієнтовані на корпоративне використання, приміром RedHat та його похідна CentOS, куди включають тільки добре перевірені (але вже не самі свіжі) компоненти — ось вони залишаються оплотом стабільності та надійності. Мораль проста — обирай, або найсвіжіший софт, або стабільність та надійність.
'''Інтерфейс користувача.''' Linux не має стандартного зовнішнього вигляду. Ви можете обирати із великої кількості графічних оболонок (Desktop environment). Є легкі та більш тяжчі, такі як LXDE. XFCE та Enlightment, є важкі та неповороткі Gnome 3 та KDE, що взагалі важче за Windows 10, проте має величезну кількість налаштувань та фіч, яка Windows і не снилася, або приснилася лише в останніх версіях. Через це ви можете користуватися сучасними дистрибутивами Linux на дуже слабких комп’ютерах — навіть на Pentium III із 512МБ оперативної пам’яті.
[[Файл:screenshot-xfce.jpg|міні]]
[[Файл:debian-lenny-lxde-desktop.png|міні]]
[[Файл:gnome3cust1-40.png|міні]]
[[Файл:0_1448647700.png|міні]]
Можна користуватися KDE через те, що її можна налаштувати на свій смак. Віджети, величезна кількість тем оформлення (в тому числі й мімікрія під Windows та Mac OS), налаштування панелей та меню, вікна авторизації та привітання, всього.
[[Файл:maxresdefault-4.jpg|міні]]
Приміром, можна обирати вигляд головного меню, того, що у Windows зветься Пуск. Корисно для тих, хто прагне повернути класичне оформлення.
Окрема варто сказати за встановлення. У популярних дистрибутивів воно наразі швидше і зручніше за Windows, пропонує більше опцій. Приміром, можна здійснювати встановлення через Інтернет, так званий Net Install і вибирати відразу всі програми із репозиторію, що вам потрібні, після чого йти пити каву, доки система зробить для вас добре.
'''Програмне забезпечення.''' Попри те, що у Linux можна знайти аналоги до багатьох програм із Windows, є випадки, коли їх немає взагалі, або є дуже неповноцінні. Приміром, ABBYY FineReader — ну є під Linux розпізнавалка Tesseract, який консольний, є якась оболонка для нього щоб було зручно користуватися, але поки все воно лишається на примітивному рівні.
Сутужно із графікою. GIMPом можна замінити Photoshop для домашнього застосування (я користуюся), але приміром він не підтримує CMYK, що важливо для поліграфії плюс деякі функції в нього реалізовані гірше. В 3D-моделюванні, кажуть, не так сутужно, бо там є blender і ним можна малювати круті мультики.
LibreOffice в принципі може замінити Microsoft Office, проте як людина, яка користується і тим, і другим скажу, що платний офіс все ж зручніший в низці випадків.
Специфічний інженерний софт, або програми керування різними промисловими штуками під Linux можуть бути відсутніми взагалі. Частково це компенсується наявністю Wine — спеціального прошарку, що дозволяє на Linux запускати програми з-під Windows, але часто такий підхід потребує трясти великого бубна.
Виникають проблеми у фотографії, при виході свіжих фотокамер — RAW-файли з них можна обробляти лише у “рідному” конвертері або за допомогою продуктів від Adobe. Хоча, знімки із нових камер Fujifilm X-T2 та Canon EOS 80D в мене на комп’ютері нормально відкрив RAW Therapee останньої версії.
'''Ігри.''' З виходом Windows 8 глава компанії Valve Гейб Ньюел заявив, що Windows це провал і час розвивати ґеймінґ під Linux. Компанія анонсувала випуск SteamBox — ігрової приставки, що являє собою PC в компактному корпусі, на якому встановлений Debian Linux із Steam, що можна легко зробити самостійно на будь якому іншому комп’ютері.
І справді, ігор на Linux стало значно більше — до Steam там було три косинки та два сапера, ні й деякі цяцьки з примітивною графікою (хоча, ні Unreal Tournament був і ще пару великих ігор). Зараз там є такі проекти як Euro Truck Simulator 2 та American Truck Simulator, Dota 2, War Thunder, Civilization, Deus Ex, Deponia, всі ігри від Valve (CS:Go, зокрема), X-Plane, багато відомих інді-проектів. Повний перелік тут. Що цікаво, з’являлися навіть спірачені ігри для Linux, що свідчить про появу інтересу до ґеймінґу на цій платформі. Хоча, ігор, що не йдуть на Linux поки більше, але це співвідношення постійно змінюється.
[[Файл:Alienware-Steam-Machine.jpg|міні]]
'''Драйвери.''' Якщо у вас популярне поширене залізо, то, скоріш за все, ви взагалі за них не думатимете, особливо із Ubuntu, Mageia та OpenSUSE, що вміють працювати із пропрієтарними фірмовими драйверами. Інакше у вас можуть виникнути проблеми при роботі з Linux. Просто опишу свої кілька випадків.
Старий принтер Canon PIXMA IP1800. Драйвери на сайті виробника є, проте до нових версій Linux не підходять через залежності від старих версій бібліотек, треба тільки ставити старий Linux.
Більш свіжий Canon LBP 3010 (зараз він уже старий, але тоді був новий). Драйвери є, проте завести їх не вдалося ніяк, ні скриптом, ні вручну за інструкцією.
Дуже свіжий (виставковий зразок) ноутбук Acer Predator 17. Запустилася лише остання версія Fedora Linux, без звуку та WiFi. Інші не запустилися, бо не знайшли контролера флешки. Пошуки показали, що драйвери для Linux вже існують в природі, проте вони іще не включені в жоден дистрибутив.
Сенсорні трансформери типу Acer Switch. Готуйтеся трясти великого бубна, щоб запрацював сенсорний екран.
Все інше під Linux працює без проблем, зокрема мій Dell Inspiron 5520, де Windows ніколи не було — із заводу стояла Ubuntu, я замінив на Debian. Для Nvidia, AMD та Intel драйвери є (ці компанії приймають участь в розробці ядра Linux). Флешки, веб-камери, фотокамери та інша дрібна периферія в більшості розпізнається добре. Був випадок із ноутбуком Acer Aspire V Nitro, коли тачпад під Linux працював значно краще, аніж під Windows.
[[Файл:0*XJMPSioefCstFz0n.jpg|міні]]
'''Консоль.''' Вона може знадобитися кожному:
Встановлення програм, що не входять до репозиторію.
Ручне вирішення проблем із залежностями, якщо менеджер пакунків не впорався. Дуже зрідка таке буває.
Встановлення драйверів, яких немає в репозиторії та вирішення проблем із ними.
Якщо ви надумали пов’язати своє життя із Wine щоб запускати програми від Windows.
Після невдалого оновлення драйверів на відеокарту (або ядра) — система не перейде автоматично у режим VGA, а викине вам консоль.
Консоль також може бути зручнішою, ніж графічний інтерфейс, для:
Віддаленого адміністрування: трансляція зображення графічного інтерфейсу забирає більше трафіку.
Автоматизації рутинних процесів (іноді я це роблю).
Пошуку файлів за різними критеріями — швидше увести пару ключів, ніж мишкою тицяти параметри в графічному інтерфейсі.
Діагностики комп’ютерних мереж, пошуку розташування веб-сайту та його власників (за ІР “вичисляти”, коротше), пошуку причини проблем із сайтом.
Насправді, це не повний перелік випадків, а те, що я можу швидко пригадати, але поняття вам має дати. Врешті, варто зазначити, що консоль нікуди не ділася у Windows, більше того, Microsoft іще років десять тому ввела PowerShell для розширення її можливостей, а зараз співпрацює із Canonical для сумісності Windows із Linux. Врешті, консоль не страшніша, ніж реєстр Windows, чи нетрі папки System32.
'''Репозиторії.''' Дуже зручні тим, що ви можете просто поставити галочки проти всіх потрібних вам програм і піти пити каву, поки комп’ютер їх встановить. У Windows, починаючи з вісімки, з’явився магазин, але він поки не наздоганяє за своїм асортиментом — тому вам доводиться вручну завантажувати і встановлювати кожну програму, а потім їх оновлювати. Більше того, менеджери пакунків дозволяють підключати сторонні репозиторії разом із основними, що розширює кількість доступного в системі програмного забезпечення. Найбільший репозиторій є у Debian, проте цей дистрибутив не дуже дружній для новачків.
[[Файл:ubuntu-add-remove-applications.jpg|міні]]
Під Windows такий фокус не пройде, так як комерційному Microsoft доведеться вести перемовити за ліцензування із великою кількістю розробників програмного забезпечення, що в світі GNU робити не потрібно.
'''Linux як конструктор.''' Ви можете міняти в своїй системі все. Найпростіше — це локалізація програм, в цьому можуть брати участь навіть гуманітарії. Linux заговорив українською раніше і краще за Windows.
Для тих, хто готовий вивчати документацію і має багато вільного часу, є інші можливості — приміром, налаштування домашнього медіасервера або збирання дуже швидкої системи для власного ноутбука — це можливо зробити, викинувши підтримку всіх технологій та заліза, що є у стандартному ядрі, але немає у вас. Колись давно я пробував збирати Gentoo Linux (дистрибутив “збери сам”), він і справді досить проворно літав на моєму комп’ютері. Google зібрала на базі його ChromeOS, яка на слабенькому залізі (від Celeron — Core i3, 2-4 ГБ пам’яті) крутиться швидше за Windows на дорогих ігрових комп’ютерах.
'''Віруси.''' Іноді з’являються новини про віруси на Linux — здебільшого вони розраховані на локальні вразливості, коротше кажучи на недостатню мудрість прокладки між монітором та стільцем. Із явної вигоди — Mail.Ru не робить свій шлак для Linux.
'''Інтернет.''' Для роботи з Інтернетом Linux, як на мене, зручніший. По перше, браузери всі ті само — Firefox, Chrome, Opera. Є торент-клієнти, чат-клієнти. Але основна зручність полягає в легкому керуванню мережами — дротовими, стільниковими та бездротовими, що реалізовано у вигляді зручних аплетів.
[[Файл:nm-plasma-applet1.png|міні]]

Інформацію було взято з [[Джерела]] https://pingvin.pro/gadgets/article-gadget/dosvid-vykorystannya-linux.html

Файл:Maxresdefault-4.jpg

2019-05-11T08:52:07Z

3970140:

Файл:Alienware-Steam-Machine.jpg

2019-05-11T08:51:59Z

3970140:

Файл:Ubuntu-add-remove-applications.jpg

2019-05-11T08:51:45Z

3970140:

Файл:Nm-plasma-applet1.png

2019-05-11T08:51:34Z

3970140:

Файл:Gnome3cust1-40.png

2019-05-11T08:50:37Z

3970140:

Файл:Debian-lenny-lxde-desktop.png

2019-05-11T08:50:03Z

3970140:

Файл:Screenshot-xfce.jpg

2019-05-11T08:49:52Z

3970140:

Файл:Ms loves linux-650x365.png

2019-05-11T08:49:43Z

3970140:

Файл:0*XJMPSioefCstFz0n.jpg

2019-05-11T08:49:23Z

3970140:

Особливості Linux

2019-05-11T08:49:07Z

3970140:

'''''Особливості Linux'''''
[[Файл:0*XJMPSioefCstFz0n.jpg|міні]]
'''Звідки береться Linux.''' Переважна більшість відкритого ПЗ пишеться спільнотою — у вільний час, або паралельно з роботою, якщо вона пов’язана із написанням програм. Тому воно не належить ніякій корпорації, що тішить параноїків та просто любителів свободи. З одного боку, програми, написані в якості хобі, можуть бути гірші за комерційні, але в деяких випадках вони використовуються для бізнесу великих корпорацій, тобто або кращі, або просто не гірші за комерційні рішення. Зазначу, що великі корпорації роблять внески у розвиток Linux, навіть Microsoft.
[[Файл:ms_loves_linux-650x365.png|міні]]
'''Стабільність.''' За часів Windows 98, що падала від найменшого пчиху, Linux видавався камінною стіною, стабільною і непробивною для вірусів. Але в Microsoft все ж не останні дурні працюють, продавати програмне забезпечення для бізнесу хочуть, тому зараз ця різниця практично непомітна: сучасні Windows можуть працювати довго і щасливо, особливо якщо про це потурбується компетентна людина і відбере адмінправа у тих, кому їх давати не можна. В той же час існують дистрибутиви Linux, зокрема й Ubuntu, що випускають нові версії строго за графіком (двічі за рік) і включають до них найсвіжіше програмне забезпечення, що не пройшло тривалого тестування. З третього боку є дистрибутиви, орієнтовані на корпоративне використання, приміром RedHat та його похідна CentOS, куди включають тільки добре перевірені (але вже не самі свіжі) компоненти — ось вони залишаються оплотом стабільності та надійності. Мораль проста — обирай, або найсвіжіший софт, або стабільність та надійність.
'''Інтерфейс користувача.''' Linux не має стандартного зовнішнього вигляду. Ви можете обирати із великої кількості графічних оболонок (Desktop environment). Є легкі та більш тяжчі, такі як LXDE. XFCE та Enlightment, є важкі та неповороткі Gnome 3 та KDE, що взагалі важче за Windows 10, проте має величезну кількість налаштувань та фіч, яка Windows і не снилася, або приснилася лише в останніх версіях. Через це ви можете користуватися сучасними дистрибутивами Linux на дуже слабких комп’ютерах — навіть на Pentium III із 512МБ оперативної пам’яті.
[[Файл:screenshot-xfce.jpg|міні]]
[[Файл:debian-lenny-lxde-desktop.png|міні]]
[[Файл:gnome3cust1-40.png|міні]]
[[Файл:0_1448647700.png|міні]]
Можна користуватися KDE через те, що її можна налаштувати на свій смак. Віджети, величезна кількість тем оформлення (в тому числі й мімікрія під Windows та Mac OS), налаштування панелей та меню, вікна авторизації та привітання, всього.
[[Файл:maxresdefault-4.jpg|міні]]
Приміром, можна обирати вигляд головного меню, того, що у Windows зветься Пуск. Корисно для тих, хто прагне повернути класичне оформлення.
Окрема варто сказати за встановлення. У популярних дистрибутивів воно наразі швидше і зручніше за Windows, пропонує більше опцій. Приміром, можна здійснювати встановлення через Інтернет, так званий Net Install і вибирати відразу всі програми із репозиторію, що вам потрібні, після чого йти пити каву, доки система зробить для вас добре.
'''Програмне забезпечення.''' Попри те, що у Linux можна знайти аналоги до багатьох програм із Windows, є випадки, коли їх немає взагалі, або є дуже неповноцінні. Приміром, ABBYY FineReader — ну є під Linux розпізнавалка Tesseract, який консольний, є якась оболонка для нього щоб було зручно користуватися, але поки все воно лишається на примітивному рівні.
Сутужно із графікою. GIMPом можна замінити Photoshop для домашнього застосування (я користуюся), але приміром він не підтримує CMYK, що важливо для поліграфії плюс деякі функції в нього реалізовані гірше. В 3D-моделюванні, кажуть, не так сутужно, бо там є blender і ним можна малювати круті мультики.
LibreOffice в принципі може замінити Microsoft Office, проте як людина, яка користується і тим, і другим скажу, що платний офіс все ж зручніший в низці випадків.
Специфічний інженерний софт, або програми керування різними промисловими штуками під Linux можуть бути відсутніми взагалі. Частково це компенсується наявністю Wine — спеціального прошарку, що дозволяє на Linux запускати програми з-під Windows, але часто такий підхід потребує трясти великого бубна.
Виникають проблеми у фотографії, при виході свіжих фотокамер — RAW-файли з них можна обробляти лише у “рідному” конвертері або за допомогою продуктів від Adobe. Хоча, знімки із нових камер Fujifilm X-T2 та Canon EOS 80D в мене на комп’ютері нормально відкрив RAW Therapee останньої версії.
'''Ігри.''' З виходом Windows 8 глава компанії Valve Гейб Ньюел заявив, що Windows це провал і час розвивати ґеймінґ під Linux. Компанія анонсувала випуск SteamBox — ігрової приставки, що являє собою PC в компактному корпусі, на якому встановлений Debian Linux із Steam, що можна легко зробити самостійно на будь якому іншому комп’ютері.
І справді, ігор на Linux стало значно більше — до Steam там було три косинки та два сапера, ні й деякі цяцьки з примітивною графікою (хоча, ні Unreal Tournament був і ще пару великих ігор). Зараз там є такі проекти як Euro Truck Simulator 2 та American Truck Simulator, Dota 2, War Thunder, Civilization, Deus Ex, Deponia, всі ігри від Valve (CS:Go, зокрема), X-Plane, багато відомих інді-проектів. Повний перелік тут. Що цікаво, з’являлися навіть спірачені ігри для Linux, що свідчить про появу інтересу до ґеймінґу на цій платформі. Хоча, ігор, що не йдуть на Linux поки більше, але це співвідношення постійно змінюється.
[[Файл:Alienware-Steam-Machine.jpg|міні]]
'''Драйвери.''' Якщо у вас популярне поширене залізо, то, скоріш за все, ви взагалі за них не думатимете, особливо із Ubuntu, Mageia та OpenSUSE, що вміють працювати із пропрієтарними фірмовими драйверами. Інакше у вас можуть виникнути проблеми при роботі з Linux. Просто опишу свої кілька випадків.
Старий принтер Canon PIXMA IP1800. Драйвери на сайті виробника є, проте до нових версій Linux не підходять через залежності від старих версій бібліотек, треба тільки ставити старий Linux.
Більш свіжий Canon LBP 3010 (зараз він уже старий, але тоді був новий). Драйвери є, проте завести їх не вдалося ніяк, ні скриптом, ні вручну за інструкцією.
Дуже свіжий (виставковий зразок) ноутбук Acer Predator 17. Запустилася лише остання версія Fedora Linux, без звуку та WiFi. Інші не запустилися, бо не знайшли контролера флешки. Пошуки показали, що драйвери для Linux вже існують в природі, проте вони іще не включені в жоден дистрибутив.
Сенсорні трансформери типу Acer Switch. Готуйтеся трясти великого бубна, щоб запрацював сенсорний екран.
Все інше під Linux працює без проблем, зокрема мій Dell Inspiron 5520, де Windows ніколи не було — із заводу стояла Ubuntu, я замінив на Debian. Для Nvidia, AMD та Intel драйвери є (ці компанії приймають участь в розробці ядра Linux). Флешки, веб-камери, фотокамери та інша дрібна периферія в більшості розпізнається добре. Був випадок із ноутбуком Acer Aspire V Nitro, коли тачпад під Linux працював значно краще, аніж під Windows.
[[Файл:0*XJMPSioefCstFz0n.jpg|міні]]
'''Консоль.''' Вона може знадобитися кожному:
Встановлення програм, що не входять до репозиторію.
Ручне вирішення проблем із залежностями, якщо менеджер пакунків не впорався. Дуже зрідка таке буває.
Встановлення драйверів, яких немає в репозиторії та вирішення проблем із ними.
Якщо ви надумали пов’язати своє життя із Wine щоб запускати програми від Windows.
Після невдалого оновлення драйверів на відеокарту (або ядра) — система не перейде автоматично у режим VGA, а викине вам консоль.
Консоль також може бути зручнішою, ніж графічний інтерфейс, для:
Віддаленого адміністрування: трансляція зображення графічного інтерфейсу забирає більше трафіку.
Автоматизації рутинних процесів (іноді я це роблю).
Пошуку файлів за різними критеріями — швидше увести пару ключів, ніж мишкою тицяти параметри в графічному інтерфейсі.
Діагностики комп’ютерних мереж, пошуку розташування веб-сайту та його власників (за ІР “вичисляти”, коротше), пошуку причини проблем із сайтом.
Насправді, це не повний перелік випадків, а те, що я можу швидко пригадати, але поняття вам має дати. Врешті, варто зазначити, що консоль нікуди не ділася у Windows, більше того, Microsoft іще років десять тому ввела PowerShell для розширення її можливостей, а зараз співпрацює із Canonical для сумісності Windows із Linux. Врешті, консоль не страшніша, ніж реєстр Windows, чи нетрі папки System32.
'''Репозиторії.''' Дуже зручні тим, що ви можете просто поставити галочки проти всіх потрібних вам програм і піти пити каву, поки комп’ютер їх встановить. У Windows, починаючи з вісімки, з’явився магазин, але він поки не наздоганяє за своїм асортиментом — тому вам доводиться вручну завантажувати і встановлювати кожну програму, а потім їх оновлювати. Більше того, менеджери пакунків дозволяють підключати сторонні репозиторії разом із основними, що розширює кількість доступного в системі програмного забезпечення. Найбільший репозиторій є у Debian, проте цей дистрибутив не дуже дружній для новачків.
[[Файл:ubuntu-add-remove-applications.jpg|міні]]
Під Windows такий фокус не пройде, так як комерційному Microsoft доведеться вести перемовити за ліцензування із великою кількістю розробників програмного забезпечення, що в світі GNU робити не потрібно.
'''Linux як конструктор.''' Ви можете міняти в своїй системі все. Найпростіше — це локалізація програм, в цьому можуть брати участь навіть гуманітарії. Linux заговорив українською раніше і краще за Windows.
Для тих, хто готовий вивчати документацію і має багато вільного часу, є інші можливості — приміром, налаштування домашнього медіасервера або збирання дуже швидкої системи для власного ноутбука — це можливо зробити, викинувши підтримку всіх технологій та заліза, що є у стандартному ядрі, але немає у вас. Колись давно я пробував збирати Gentoo Linux (дистрибутив “збери сам”), він і справді досить проворно літав на моєму комп’ютері. Google зібрала на базі його ChromeOS, яка на слабенькому залізі (від Celeron — Core i3, 2-4 ГБ пам’яті) крутиться швидше за Windows на дорогих ігрових комп’ютерах.
'''Віруси.''' Іноді з’являються новини про віруси на Linux — здебільшого вони розраховані на локальні вразливості, коротше кажучи на недостатню мудрість прокладки між монітором та стільцем. Із явної вигоди — Mail.Ru не робить свій шлак для Linux.
'''Інтернет.''' Для роботи з Інтернетом Linux, як на мене, зручніший. По перше, браузери всі ті само — Firefox, Chrome, Opera. Є торент-клієнти, чат-клієнти. Але основна зручність полягає в легкому керуванню мережами — дротовими, стільниковими та бездротовими, що реалізовано у вигляді зручних аплетів.
[[Файл:nm-plasma-applet1.png|міні]]

Інформацію було взято з [[Джерела]] https://pingvin.pro/gadgets/article-gadget/dosvid-vykorystannya-linux.html

Особливості Linux

2019-05-11T08:46:19Z

3970140: Створена сторінка: '''''Особливості Linux''''' міні '''Звідки береться Linux.''' Переважна більш...

'''''Особливості Linux'''''
[[Файл:linuxlearners-696x377.jpg|міні]]
'''Звідки береться Linux.''' Переважна більшість відкритого ПЗ пишеться спільнотою — у вільний час, або паралельно з роботою, якщо вона пов’язана із написанням програм. Тому воно не належить ніякій корпорації, що тішить параноїків та просто любителів свободи. З одного боку, програми, написані в якості хобі, можуть бути гірші за комерційні, але в деяких випадках вони використовуються для бізнесу великих корпорацій, тобто або кращі, або просто не гірші за комерційні рішення. Зазначу, що великі корпорації роблять внески у розвиток Linux, навіть Microsoft.
[[Файл:ms_loves_linux-650x365.png|міні]]
'''Стабільність.''' За часів Windows 98, що падала від найменшого пчиху, Linux видавався камінною стіною, стабільною і непробивною для вірусів. Але в Microsoft все ж не останні дурні працюють, продавати програмне забезпечення для бізнесу хочуть, тому зараз ця різниця практично непомітна: сучасні Windows можуть працювати довго і щасливо, особливо якщо про це потурбується компетентна людина і відбере адмінправа у тих, кому їх давати не можна. В той же час існують дистрибутиви Linux, зокрема й Ubuntu, що випускають нові версії строго за графіком (двічі за рік) і включають до них найсвіжіше програмне забезпечення, що не пройшло тривалого тестування. З третього боку є дистрибутиви, орієнтовані на корпоративне використання, приміром RedHat та його похідна CentOS, куди включають тільки добре перевірені (але вже не самі свіжі) компоненти — ось вони залишаються оплотом стабільності та надійності. Мораль проста — обирай, або найсвіжіший софт, або стабільність та надійність.
'''Інтерфейс користувача.''' Linux не має стандартного зовнішнього вигляду. Ви можете обирати із великої кількості графічних оболонок (Desktop environment). Є легкі та більш тяжчі, такі як LXDE. XFCE та Enlightment, є важкі та неповороткі Gnome 3 та KDE, що взагалі важче за Windows 10, проте має величезну кількість налаштувань та фіч, яка Windows і не снилася, або приснилася лише в останніх версіях. Через це ви можете користуватися сучасними дистрибутивами Linux на дуже слабких комп’ютерах — навіть на Pentium III із 512МБ оперативної пам’яті.
[[Файл:screenshot-xfce.jpg|міні]]
[[Файл:debian-lenny-lxde-desktop.png|міні]]
[[Файл:gnome3cust1-40.png|міні]]
[[Файл:0_1448647700.png|міні]]
Можна користуватися KDE через те, що її можна налаштувати на свій смак. Віджети, величезна кількість тем оформлення (в тому числі й мімікрія під Windows та Mac OS), налаштування панелей та меню, вікна авторизації та привітання, всього.
[[Файл:maxresdefault-4.jpg|міні]]
Приміром, можна обирати вигляд головного меню, того, що у Windows зветься Пуск. Корисно для тих, хто прагне повернути класичне оформлення.
Окрема варто сказати за встановлення. У популярних дистрибутивів воно наразі швидше і зручніше за Windows, пропонує більше опцій. Приміром, можна здійснювати встановлення через Інтернет, так званий Net Install і вибирати відразу всі програми із репозиторію, що вам потрібні, після чого йти пити каву, доки система зробить для вас добре.
'''Програмне забезпечення.''' Попри те, що у Linux можна знайти аналоги до багатьох програм із Windows, є випадки, коли їх немає взагалі, або є дуже неповноцінні. Приміром, ABBYY FineReader — ну є під Linux розпізнавалка Tesseract, який консольний, є якась оболонка для нього щоб було зручно користуватися, але поки все воно лишається на примітивному рівні.
Сутужно із графікою. GIMPом можна замінити Photoshop для домашнього застосування (я користуюся), але приміром він не підтримує CMYK, що важливо для поліграфії плюс деякі функції в нього реалізовані гірше. В 3D-моделюванні, кажуть, не так сутужно, бо там є blender і ним можна малювати круті мультики.
LibreOffice в принципі може замінити Microsoft Office, проте як людина, яка користується і тим, і другим скажу, що платний офіс все ж зручніший в низці випадків.
Специфічний інженерний софт, або програми керування різними промисловими штуками під Linux можуть бути відсутніми взагалі. Частково це компенсується наявністю Wine — спеціального прошарку, що дозволяє на Linux запускати програми з-під Windows, але часто такий підхід потребує трясти великого бубна.
Виникають проблеми у фотографії, при виході свіжих фотокамер — RAW-файли з них можна обробляти лише у “рідному” конвертері або за допомогою продуктів від Adobe. Хоча, знімки із нових камер Fujifilm X-T2 та Canon EOS 80D в мене на комп’ютері нормально відкрив RAW Therapee останньої версії.
'''Ігри.''' З виходом Windows 8 глава компанії Valve Гейб Ньюел заявив, що Windows це провал і час розвивати ґеймінґ під Linux. Компанія анонсувала випуск SteamBox — ігрової приставки, що являє собою PC в компактному корпусі, на якому встановлений Debian Linux із Steam, що можна легко зробити самостійно на будь якому іншому комп’ютері.
І справді, ігор на Linux стало значно більше — до Steam там було три косинки та два сапера, ні й деякі цяцьки з примітивною графікою (хоча, ні Unreal Tournament був і ще пару великих ігор). Зараз там є такі проекти як Euro Truck Simulator 2 та American Truck Simulator, Dota 2, War Thunder, Civilization, Deus Ex, Deponia, всі ігри від Valve (CS:Go, зокрема), X-Plane, багато відомих інді-проектів. Повний перелік тут. Що цікаво, з’являлися навіть спірачені ігри для Linux, що свідчить про появу інтересу до ґеймінґу на цій платформі. Хоча, ігор, що не йдуть на Linux поки більше, але це співвідношення постійно змінюється.
[[Файл:Alienware-Steam-Machine.jpg|міні]]
'''Драйвери.''' Якщо у вас популярне поширене залізо, то, скоріш за все, ви взагалі за них не думатимете, особливо із Ubuntu, Mageia та OpenSUSE, що вміють працювати із пропрієтарними фірмовими драйверами. Інакше у вас можуть виникнути проблеми при роботі з Linux. Просто опишу свої кілька випадків.
Старий принтер Canon PIXMA IP1800. Драйвери на сайті виробника є, проте до нових версій Linux не підходять через залежності від старих версій бібліотек, треба тільки ставити старий Linux.
Більш свіжий Canon LBP 3010 (зараз він уже старий, але тоді був новий). Драйвери є, проте завести їх не вдалося ніяк, ні скриптом, ні вручну за інструкцією.
Дуже свіжий (виставковий зразок) ноутбук Acer Predator 17. Запустилася лише остання версія Fedora Linux, без звуку та WiFi. Інші не запустилися, бо не знайшли контролера флешки. Пошуки показали, що драйвери для Linux вже існують в природі, проте вони іще не включені в жоден дистрибутив.
Сенсорні трансформери типу Acer Switch. Готуйтеся трясти великого бубна, щоб запрацював сенсорний екран.
Все інше під Linux працює без проблем, зокрема мій Dell Inspiron 5520, де Windows ніколи не було — із заводу стояла Ubuntu, я замінив на Debian. Для Nvidia, AMD та Intel драйвери є (ці компанії приймають участь в розробці ядра Linux). Флешки, веб-камери, фотокамери та інша дрібна периферія в більшості розпізнається добре. Був випадок із ноутбуком Acer Aspire V Nitro, коли тачпад під Linux працював значно краще, аніж під Windows.
[[Файл:0*XJMPSioefCstFz0n.jpg|міні]]
'''Консоль.''' Вона може знадобитися кожному:
Встановлення програм, що не входять до репозиторію.
Ручне вирішення проблем із залежностями, якщо менеджер пакунків не впорався. Дуже зрідка таке буває.
Встановлення драйверів, яких немає в репозиторії та вирішення проблем із ними.
Якщо ви надумали пов’язати своє життя із Wine щоб запускати програми від Windows.
Після невдалого оновлення драйверів на відеокарту (або ядра) — система не перейде автоматично у режим VGA, а викине вам консоль.
Консоль також може бути зручнішою, ніж графічний інтерфейс, для:
Віддаленого адміністрування: трансляція зображення графічного інтерфейсу забирає більше трафіку.
Автоматизації рутинних процесів (іноді я це роблю).
Пошуку файлів за різними критеріями — швидше увести пару ключів, ніж мишкою тицяти параметри в графічному інтерфейсі.
Діагностики комп’ютерних мереж, пошуку розташування веб-сайту та його власників (за ІР “вичисляти”, коротше), пошуку причини проблем із сайтом.
Насправді, це не повний перелік випадків, а те, що я можу швидко пригадати, але поняття вам має дати. Врешті, варто зазначити, що консоль нікуди не ділася у Windows, більше того, Microsoft іще років десять тому ввела PowerShell для розширення її можливостей, а зараз співпрацює із Canonical для сумісності Windows із Linux. Врешті, консоль не страшніша, ніж реєстр Windows, чи нетрі папки System32.
'''Репозиторії.''' Дуже зручні тим, що ви можете просто поставити галочки проти всіх потрібних вам програм і піти пити каву, поки комп’ютер їх встановить. У Windows, починаючи з вісімки, з’явився магазин, але він поки не наздоганяє за своїм асортиментом — тому вам доводиться вручну завантажувати і встановлювати кожну програму, а потім їх оновлювати. Більше того, менеджери пакунків дозволяють підключати сторонні репозиторії разом із основними, що розширює кількість доступного в системі програмного забезпечення. Найбільший репозиторій є у Debian, проте цей дистрибутив не дуже дружній для новачків.
[[Файл:ubuntu-add-remove-applications.jpg|міні]]
Під Windows такий фокус не пройде, так як комерційному Microsoft доведеться вести перемовити за ліцензування із великою кількістю розробників програмного забезпечення, що в світі GNU робити не потрібно.
'''Linux як конструктор.''' Ви можете міняти в своїй системі все. Найпростіше — це локалізація програм, в цьому можуть брати участь навіть гуманітарії. Linux заговорив українською раніше і краще за Windows.
Для тих, хто готовий вивчати документацію і має багато вільного часу, є інші можливості — приміром, налаштування домашнього медіасервера або збирання дуже швидкої системи для власного ноутбука — це можливо зробити, викинувши підтримку всіх технологій та заліза, що є у стандартному ядрі, але немає у вас. Колись давно я пробував збирати Gentoo Linux (дистрибутив “збери сам”), він і справді досить проворно літав на моєму комп’ютері. Google зібрала на базі його ChromeOS, яка на слабенькому залізі (від Celeron — Core i3, 2-4 ГБ пам’яті) крутиться швидше за Windows на дорогих ігрових комп’ютерах.
'''Віруси.''' Іноді з’являються новини про віруси на Linux — здебільшого вони розраховані на локальні вразливості, коротше кажучи на недостатню мудрість прокладки між монітором та стільцем. Із явної вигоди — Mail.Ru не робить свій шлак для Linux.
'''Інтернет.''' Для роботи з Інтернетом Linux, як на мене, зручніший. По перше, браузери всі ті само — Firefox, Chrome, Opera. Є торент-клієнти, чат-клієнти. Але основна зручність полягає в легкому керуванню мережами — дротовими, стільниковими та бездротовими, що реалізовано у вигляді зручних аплетів.
[[Файл:nm-plasma-applet1.png|міні]]

Інформацію було взято з [[Джерела]] https://pingvin.pro/gadgets/article-gadget/dosvid-vykorystannya-linux.html