Вікі ЦДУ - Внесок користувача [uk]

Електронна обчислювальна машина «Промінь»

2017-05-24T06:58:55Z

3930529: /* Список використаних джерел */

Таранюк Анастасія
[[Файл:Image91.jpg|міні|200px]]
==Загальний опис (принцип дії)==

ЕОМ Промінь - серія малогабаритних електронних обчислювальних машин для інженерних розрахунків, одна з перших машин такого класу. У машині використовувалася пам'ять на металізованих перфокартах і ступеневе мікропрограмне управління. У серію входили ЕОМ «Промінь», «Промінь-М» (1965) і «Промінь-2» (1967).

ЕОМ «Промінь» розроблялася Інститутом кібернетики АН України з 1958 року під керівництвом академіка В. М. Глушкова, в 1963 році запущена в серійне виробництво на Сєвєродонецькому приладобудівному заводі.

У 1965 році на основі ЕОМ «Промінь» була створена перша радянська (і одна з перших в світі) мала ЕОМ - МИР.

==Історична довідка==
[[Файл:01 Glushkov port.jpg|міні|200px|Віктор Глушков]][[Файл:180px-Promyn.gif|міні|100px|Промінь]][[Файл:02 MIR-1-350x216.jpg|міні|100px|МИР-1]][[Файл:K-6.jpg|міні|100px|Державний політехнічний музей]]
У 1959 році талановитий вчений Віктор Михайлович Глушков дійшов висновку про необхідність створення машини для інженерних розрахунків. Він висунув ідею інтелектуалізації задуманої машини і запропонував створити для неї оригінальну мову програмування, максимально наближену до людської (але не словесну, а математичну).Для цієї машини використовувалася мова програмування «Алмір-65», що представляє собою «русифікований розвиток» мови «Алгол-60».

В результаті, в Обчислювальному центрі, а в подальшому в Інституті кібернетики АН УРСР і Спеціальному конструкторському бюро (СКБ) інституту, в 60-і роки ХХ століття під керівництвом В. М. Глушкова були створені спочатку ЕОМ «Промінь», а потім сімейство машин "МИР", що стали попередниками персональних комп`юерів.ЕОМ «Промінь» стала новим словом у світовій практиці, і мала в технічному відношенні цілий ряд нововведень, зокрема пам'ять на металізованих картах і так зване поетапне мікропрограмне управління. Серійний випуск ЕОМ "Промінь" почався в 1963 р на Сєвєродонецькому заводі обчислювальних машин.В серію входили ЕОМ «Промінь», «Промінь-М» та «Промінь-2».

«Промінь-М» - модифікований варіант машини «Промінь» - відрізнявся від неї більш розвиненою системою команд, поліпшенням якості мікропрограм, розвиненими структурами мікропрограмного управління, що дозволило в 3-4 рази прискорити виконання елементарних операцій. У комплектацію машини також було включено друкарський пристрій.

У 1967 році на виставці в Лондоні, де демонструвалася "МИР-1", вона була куплена американською фірмою IBM - найбільшої в США, що є постачальником майже 80% обчислювальної техніки для всього капіталістичного світу. Це була перша (і, на жаль, остання) покупка радянської електронної машини американською компанією.
Як з'ясувалося пізніше, американці купили машину не стільки для того, щоб рахувати на ній, скільки для того, щоб довести своїм конкурентам, запатентувавшим в 1963 р принцип ступеневої мікропрограмування, що росіяни давно про цей принцип знали і реалізували в машині яка серійно випускалася. Насправді, його застосували ще раніше - в ЕОМ "Промiнь"

Той екземпляр ЕОМ “Промінь”, що зберігається в Державному політехнічному музеї в розділі “Інформатика та обчислювальна техніка”, демонструвався в заснованому в 1964 р. самим В.М.Глушковим музеї Інституту кібернетики. Там машина знаходилась більше 30 років. Потім музей закрили, “Промінь” потрапила в комірчину, а в 1998 р., коли відкрився Державний політехнічний музей, ця безцінна історична машина потрапила до нього.

==Технічні характеристики==
[[Файл:Рунге.JPG|міні|50px|Карл Рунге]] [[Файл:Martin Wilhelm Kutta.jpg|міні|50px|Мартін Кутта]] [[Файл:Newton1.jpg|міні|50px|Ісаак Ньютон]]

Машина «Промінь» працювала в двійково-десятковій системі числення з 5 десятковими знаками мантиси і одним знаком порядку. Обсяг оперативної пам'яті становив 140 слів. Команди в систему вводилися за допомогою штекерів, або могли бути записані на металеві перфокарти (по 10 на кожну карту).Обсяг накопичувача команд - 100 команд; з них 80 - для збереження команд і проміжної інформації, 20 - для збереження констант. Система команд - одноадресна. Набір команд складався з 32 операцій. Середня швидкість обчислень становила 1000 операцій додавання або 100 операцій множення в хвилину.

Характеристики ЗУ:

● обсяг оперативної пом`яті - 140 слів;
● обсяг накопичування команд - 100 команд;
● набір командт - 32 команди;
● середня швидкість обчислення - 1000 операцій додавання,або 100 операцій множення на хвилину.

Введення числової інформації здійснювався з клавіатури. Висновок здійснювався на табло з десятковими індикаторними лампами.

Характерна особливість машини, яка потім була істотно розвинена в ЕОМ серії «МИР» - вбудоване виконання обчислень елементарних функцій. Мікропрограми були записані в мікропрограмну матрицю. До складу математичного забезпечення машини входили програми вирішення диференціальних рівнянь [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4_%D0%A0%D1%83%D0%BD%D0%B3%D0%B5_%E2%80%94_%D0%9A%D1%83%D1%82%D1%82%D0%B8 методом Рунге - Кутта] , програми обчислення коренів і екстремумів нелінійних алгебраїчних і трансцендентних функцій, програми [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%98%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D1%86%D0%B8%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%8B%D0%B5_%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%83%D0%BB%D1%8B_%D0%9D%D1%8C%D1%8E%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%B0 інтерполяції по методу Ньютона] , програми вирішення лінійних рівнянь і т.д.

==Сфера застосування ==

ЕОМ “Промінь М” використовувалась для науково-технічних розрахунків та проведення практичних та лабораторних занять з курсу „обчислювальна техніка в інженерних та економічних розрахунках”.

==Список використаних джерел==
* [http://ru.uacomputing.com/stories/emerging-of-soviet-predecessors-of-personal-computers/ Появление советских предшественников персональных компьютеров]
* [http://kaf-mm.tntu.edu.ua/labs.php/ Лабораторiя ПЕОМ]
* [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%8C_%28%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D1%8C%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80%29/ Промінь (компьютер)]
* [http://kpi.ua/604-5/ ЕОМ “ПРОМІНЬ”. Історія одного експоната]
*Малиновский Б. Н. [http://lib.ru/MEMUARY/MALINOWSKIJ/0.txt| История вычислительной техники в лицах]. — Киев: фирма «КИТ», ПТОО «А. С. К.», 1995. — 384 с.
*Малиновский Б. Н. Очерки по истории компьютерной науки и техники на Украине. — К.: Феникс, 1998. — 452 с.

[[Category:Музей історії техніки]]

Електронна обчислювальна машина «Київ»

2017-05-24T06:58:09Z

3930529: /* Список використаних джерел */

Таранюк Анастасія
[[Файл:Kiev1954.jpg|міні|150px|ЕОМ "Киев" 1954 рiк]]
==Загальний опис (принцип дії)==
[[Файл:KIEV.jpg|міні|200px]]
Електронна обчислювальна машина «Київ» (рос. ЭВМ "Киев") — обчислювальна машина широкого призначення. Розроблена в 1957 році, використовувалась в наукових та інженерних проектах, керуванні складними технологічними процесами.Електронна обчислювальна машина (ЕОМ) "КИЕВ" стала першою в Європi машиною з адресною мовою програмування, а також першою системою цифрової обробки зображень i моделювання примiтивних iнтелектуальних процесiв. До неї були пiдключенi два оригiнальних периферiйних пристрої, що дозволили моделювати на ЕОМ найпростiшi алгоритми навчання розпiзнаванню образiв i навчанню цiлеспрямованому поводженню: пристрiй для введення зображень з паперового носiя або фотоплiвки i пристрiй виводу зображень з ЕОМ. Використовувалася в [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%82_%D0%BA%D1%96%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%92._%D0%9C._%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%9D%D0%90%D0%9D_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8 Обчислювальному центрі Академії наук УРСР].

==Історична довідка==
[[Файл:Ікнан.jpg|міні|200px|Інститут кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України]]
Розробка ЕОМ «Київ» розпочалась в 1954 р. в тій самій лабораторії, де під керівництвом [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%B1%D0%B5%D0%B4%D1%94%D0%B2_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 C. О. Лебедєва] була створена ЕОМ «МЭСМ» (але на той час лабораторія перейшла до складу [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%82_%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8_%D0%9D%D0%90%D0%9D_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8 Інституту математики АН УРСР]), і розробку провадив майже той самий колектив, який розробляв «МЭСМ». Безпосереднім ініціатором проведення розробки був [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BD%D1%94%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Б. В. Гнєденко], на той час — директор Інституту математики АН УРСР. На заключних етапах, (з 1956 року, після його призначення керівником лабораторії), керівництво проектом здійснювалось [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B2_%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 В. М. Глушковим].

Перший екземпляр ЕОМ був встановлений в Обчислювальному центрі Академії наук УРСР , другий був придбаний Об'єднаним інститутом ядерних досліджень (м. Дубна).

В 1960 р. вперше у світі за допомогою ЕОМ «Київ» проводились експерименти з дистанційного управління технологічними процесами (в конвектроному цеху тоді Днепродзержинського металургійного комбінату, відстань від якого до місця розташування машини перевищувала 500 км).

Наприкінці 50 — початку 60-х років 20 ст. на ЕОМ «Київ» під керівництвом В. М. Глушкова була виконана серія унікальних на той час експериментів з штучного інтелекту, машинного розпізнавання простих геометричних фігур, моделювання автоматів для розпізнавання друкованих та письмових букв, автоматичному синтезу функціональних схем. Також на цій машині була реалізована одна з перших систем управління базами даних реляційного типу «Автодиректор».

==Технічні характеристики==
В архітектурі ЕОМ «Київ» було застосовано новаторські на той час принципи. Зокрема в машині було реалізовано асинхронний принцип передачі управління між функціональними блоками, феритова оперативна пам'ять, зовнішня пам'ять на магнітних барабанах, введення та виведення чисел в десятковій системі числення, пасивний запам'ятовувальний пристрій із набором констант і підпрограм елементарних функцій, розвинена система операцій, зокрема групові операції з модифікацією адреси для підвищення ефективності обробки складних структур даних.

Основні характеристики:

● запам'ятовувальний пристрій — феритовий паралельної дії на 1024 слова.
● цикл звернення до оперативного запам'ятовувального пристрою — 10 мкс.
● постійний запам'ятовувальний пристрій — ферит-трансформаторного типу на 512 слів з циклом звернення 7 мкс.
● зовнішній запам'ятовувальний пристрій — три магнітних барабани місткістю 9 тис. слів з часом вибірки 120 мкс.
● елементна база — електронні лампи.
● введення даних — з перфокарт, перфолент, телеграфних ліній зв'язку.
● виведення даних — друкуючий пристрій або перфолента.
● цикл роботи — чотиритактний, зі змінною довжиною такту в залежності від операції.
● структура команд — триадресна.
● арифметичний пристрій — паралельної дії, включає двотактний накопичувальний суматор та 3 регістри.
● система команд — 32 операції, в тому числі команди скороченого множення, ділення, операції для організації циклів.
● час виконання операцій: додавання — 6.5 мкс, ділення — 275 мкс.
● форма представлення чисел — з фіксованою комою перед старшим розрядом (операції з числами з плаваючою комою реалізуються програмно).
● розрядність машинного слова — 41 біт.
● середня швидкодія — 15 тис. оп/с.

==Список використаних джерел==
*[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D0%B5%D0%B2_(%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D1%8C%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80)/ Киев (компьютер)]
*[http://www.wikiwand.com/uk/%D0%95%D0%9E%D0%9C_%C2%AB%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%C2%BB/ ЕОМ «Київ» ]
*[http://www.icfcst.kiev.ua/MUSEUM/PHOTOS/KIEV_u.html| Лампова обчислювальна машина "КИЕВ"]
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%9E%D0%9C_%C2%AB%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%C2%BB/ ЕОМ «Київ»]
*Малиновский Б. Н. [http://lib.ru/MEMUARY/MALINOWSKIJ/0.txt| История вычислительной техники в лицах]. — Киев: фирма «КИТ», ПТОО «А. С. К.», 1995. — 384 с.
*Малиновский Б. Н. Очерки по истории компьютерной науки и техники на Украине. — К.: Феникс, 1998. — 452 с.

[[Category:Музей історії техніки]]

Електронна обчислювальна машина «Київ»

2017-05-24T06:57:46Z

3930529: /* Список використаних джерел */

Таранюк Анастасія
[[Файл:Kiev1954.jpg|міні|150px|ЕОМ "Киев" 1954 рiк]]
==Загальний опис (принцип дії)==
[[Файл:KIEV.jpg|міні|200px]]
Електронна обчислювальна машина «Київ» (рос. ЭВМ "Киев") — обчислювальна машина широкого призначення. Розроблена в 1957 році, використовувалась в наукових та інженерних проектах, керуванні складними технологічними процесами.Електронна обчислювальна машина (ЕОМ) "КИЕВ" стала першою в Європi машиною з адресною мовою програмування, а також першою системою цифрової обробки зображень i моделювання примiтивних iнтелектуальних процесiв. До неї були пiдключенi два оригiнальних периферiйних пристрої, що дозволили моделювати на ЕОМ найпростiшi алгоритми навчання розпiзнаванню образiв i навчанню цiлеспрямованому поводженню: пристрiй для введення зображень з паперового носiя або фотоплiвки i пристрiй виводу зображень з ЕОМ. Використовувалася в [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%82_%D0%BA%D1%96%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%92._%D0%9C._%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%9D%D0%90%D0%9D_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8 Обчислювальному центрі Академії наук УРСР].

==Історична довідка==
[[Файл:Ікнан.jpg|міні|200px|Інститут кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України]]
Розробка ЕОМ «Київ» розпочалась в 1954 р. в тій самій лабораторії, де під керівництвом [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%B1%D0%B5%D0%B4%D1%94%D0%B2_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 C. О. Лебедєва] була створена ЕОМ «МЭСМ» (але на той час лабораторія перейшла до складу [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%82_%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8_%D0%9D%D0%90%D0%9D_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8 Інституту математики АН УРСР]), і розробку провадив майже той самий колектив, який розробляв «МЭСМ». Безпосереднім ініціатором проведення розробки був [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BD%D1%94%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Б. В. Гнєденко], на той час — директор Інституту математики АН УРСР. На заключних етапах, (з 1956 року, після його призначення керівником лабораторії), керівництво проектом здійснювалось [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B2_%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 В. М. Глушковим].

Перший екземпляр ЕОМ був встановлений в Обчислювальному центрі Академії наук УРСР , другий був придбаний Об'єднаним інститутом ядерних досліджень (м. Дубна).

В 1960 р. вперше у світі за допомогою ЕОМ «Київ» проводились експерименти з дистанційного управління технологічними процесами (в конвектроному цеху тоді Днепродзержинського металургійного комбінату, відстань від якого до місця розташування машини перевищувала 500 км).

Наприкінці 50 — початку 60-х років 20 ст. на ЕОМ «Київ» під керівництвом В. М. Глушкова була виконана серія унікальних на той час експериментів з штучного інтелекту, машинного розпізнавання простих геометричних фігур, моделювання автоматів для розпізнавання друкованих та письмових букв, автоматичному синтезу функціональних схем. Також на цій машині була реалізована одна з перших систем управління базами даних реляційного типу «Автодиректор».

==Технічні характеристики==
В архітектурі ЕОМ «Київ» було застосовано новаторські на той час принципи. Зокрема в машині було реалізовано асинхронний принцип передачі управління між функціональними блоками, феритова оперативна пам'ять, зовнішня пам'ять на магнітних барабанах, введення та виведення чисел в десятковій системі числення, пасивний запам'ятовувальний пристрій із набором констант і підпрограм елементарних функцій, розвинена система операцій, зокрема групові операції з модифікацією адреси для підвищення ефективності обробки складних структур даних.

Основні характеристики:

● запам'ятовувальний пристрій — феритовий паралельної дії на 1024 слова.
● цикл звернення до оперативного запам'ятовувального пристрою — 10 мкс.
● постійний запам'ятовувальний пристрій — ферит-трансформаторного типу на 512 слів з циклом звернення 7 мкс.
● зовнішній запам'ятовувальний пристрій — три магнітних барабани місткістю 9 тис. слів з часом вибірки 120 мкс.
● елементна база — електронні лампи.
● введення даних — з перфокарт, перфолент, телеграфних ліній зв'язку.
● виведення даних — друкуючий пристрій або перфолента.
● цикл роботи — чотиритактний, зі змінною довжиною такту в залежності від операції.
● структура команд — триадресна.
● арифметичний пристрій — паралельної дії, включає двотактний накопичувальний суматор та 3 регістри.
● система команд — 32 операції, в тому числі команди скороченого множення, ділення, операції для організації циклів.
● час виконання операцій: додавання — 6.5 мкс, ділення — 275 мкс.
● форма представлення чисел — з фіксованою комою перед старшим розрядом (операції з числами з плаваючою комою реалізуються програмно).
● розрядність машинного слова — 41 біт.
● середня швидкодія — 15 тис. оп/с.

==Список використаних джерел==
*[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D0%B5%D0%B2_(%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D1%8C%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80)/ Киев (компьютер)]
*[http://www.wikiwand.com/uk/%D0%95%D0%9E%D0%9C_%C2%AB%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%C2%BB/ ЕОМ «Київ» ]
*[http://www.icfcst.kiev.ua/MUSEUM/PHOTOS/KIEV_u.html / Лампова обчислювальна машина "КИЕВ"]
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%9E%D0%9C_%C2%AB%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%C2%BB/ ЕОМ «Київ»]
*Малиновский Б. Н. [http://lib.ru/MEMUARY/MALINOWSKIJ/0.txt| История вычислительной техники в лицах]. — Киев: фирма «КИТ», ПТОО «А. С. К.», 1995. — 384 с.
*Малиновский Б. Н. Очерки по истории компьютерной науки и техники на Украине. — К.: Феникс, 1998. — 452 с.

[[Category:Музей історії техніки]]

Електронна обчислювальна машина «Київ»

2017-05-24T06:57:22Z

3930529:

Таранюк Анастасія
[[Файл:Kiev1954.jpg|міні|150px|ЕОМ "Киев" 1954 рiк]]
==Загальний опис (принцип дії)==
[[Файл:KIEV.jpg|міні|200px]]
Електронна обчислювальна машина «Київ» (рос. ЭВМ "Киев") — обчислювальна машина широкого призначення. Розроблена в 1957 році, використовувалась в наукових та інженерних проектах, керуванні складними технологічними процесами.Електронна обчислювальна машина (ЕОМ) "КИЕВ" стала першою в Європi машиною з адресною мовою програмування, а також першою системою цифрової обробки зображень i моделювання примiтивних iнтелектуальних процесiв. До неї були пiдключенi два оригiнальних периферiйних пристрої, що дозволили моделювати на ЕОМ найпростiшi алгоритми навчання розпiзнаванню образiв i навчанню цiлеспрямованому поводженню: пристрiй для введення зображень з паперового носiя або фотоплiвки i пристрiй виводу зображень з ЕОМ. Використовувалася в [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%82_%D0%BA%D1%96%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%92._%D0%9C._%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%9D%D0%90%D0%9D_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8 Обчислювальному центрі Академії наук УРСР].

==Історична довідка==
[[Файл:Ікнан.jpg|міні|200px|Інститут кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України]]
Розробка ЕОМ «Київ» розпочалась в 1954 р. в тій самій лабораторії, де під керівництвом [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%B1%D0%B5%D0%B4%D1%94%D0%B2_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 C. О. Лебедєва] була створена ЕОМ «МЭСМ» (але на той час лабораторія перейшла до складу [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%82_%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8_%D0%9D%D0%90%D0%9D_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8 Інституту математики АН УРСР]), і розробку провадив майже той самий колектив, який розробляв «МЭСМ». Безпосереднім ініціатором проведення розробки був [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BD%D1%94%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Б. В. Гнєденко], на той час — директор Інституту математики АН УРСР. На заключних етапах, (з 1956 року, після його призначення керівником лабораторії), керівництво проектом здійснювалось [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B2_%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 В. М. Глушковим].

Перший екземпляр ЕОМ був встановлений в Обчислювальному центрі Академії наук УРСР , другий був придбаний Об'єднаним інститутом ядерних досліджень (м. Дубна).

В 1960 р. вперше у світі за допомогою ЕОМ «Київ» проводились експерименти з дистанційного управління технологічними процесами (в конвектроному цеху тоді Днепродзержинського металургійного комбінату, відстань від якого до місця розташування машини перевищувала 500 км).

Наприкінці 50 — початку 60-х років 20 ст. на ЕОМ «Київ» під керівництвом В. М. Глушкова була виконана серія унікальних на той час експериментів з штучного інтелекту, машинного розпізнавання простих геометричних фігур, моделювання автоматів для розпізнавання друкованих та письмових букв, автоматичному синтезу функціональних схем. Також на цій машині була реалізована одна з перших систем управління базами даних реляційного типу «Автодиректор».

==Технічні характеристики==
В архітектурі ЕОМ «Київ» було застосовано новаторські на той час принципи. Зокрема в машині було реалізовано асинхронний принцип передачі управління між функціональними блоками, феритова оперативна пам'ять, зовнішня пам'ять на магнітних барабанах, введення та виведення чисел в десятковій системі числення, пасивний запам'ятовувальний пристрій із набором констант і підпрограм елементарних функцій, розвинена система операцій, зокрема групові операції з модифікацією адреси для підвищення ефективності обробки складних структур даних.

Основні характеристики:

● запам'ятовувальний пристрій — феритовий паралельної дії на 1024 слова.
● цикл звернення до оперативного запам'ятовувального пристрою — 10 мкс.
● постійний запам'ятовувальний пристрій — ферит-трансформаторного типу на 512 слів з циклом звернення 7 мкс.
● зовнішній запам'ятовувальний пристрій — три магнітних барабани місткістю 9 тис. слів з часом вибірки 120 мкс.
● елементна база — електронні лампи.
● введення даних — з перфокарт, перфолент, телеграфних ліній зв'язку.
● виведення даних — друкуючий пристрій або перфолента.
● цикл роботи — чотиритактний, зі змінною довжиною такту в залежності від операції.
● структура команд — триадресна.
● арифметичний пристрій — паралельної дії, включає двотактний накопичувальний суматор та 3 регістри.
● система команд — 32 операції, в тому числі команди скороченого множення, ділення, операції для організації циклів.
● час виконання операцій: додавання — 6.5 мкс, ділення — 275 мкс.
● форма представлення чисел — з фіксованою комою перед старшим розрядом (операції з числами з плаваючою комою реалізуються програмно).
● розрядність машинного слова — 41 біт.
● середня швидкодія — 15 тис. оп/с.

==Список використаних джерел==
*[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D0%B5%D0%B2_(%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D1%8C%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80)/ Киев (компьютер)]
*[http://www.wikiwand.com/uk/%D0%95%D0%9E%D0%9C_%C2%AB%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%C2%BB/ ЕОМ «Київ» ]
*[http://www.icfcst.kiev.ua/MUSEUM/PHOTOS/KIEV_u.html / Лампова обчислювальна машина "КИЕВ"]
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%9E%D0%9C_%C2%AB%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%C2%BB/ ЕОМ «Київ»]
*Малиновский Б. Н. [http://lib.ru/MEMUARY/MALINOWSKIJ/0.txt|История вычислительной техники в лицах]. — Киев: фирма «КИТ», ПТОО «А. С. К.», 1995. — 384 с.
*Малиновский Б. Н. Очерки по истории компьютерной науки и техники на Украине. — К.: Феникс, 1998. — 452 с.

[[Category:Музей історії техніки]]

Електронна обчислювальна машина «Київ»

2017-05-21T05:29:48Z

3930529:

Таранюк Анастасія
[[Файл:Kiev1954.jpg|міні|150px|ЕОМ "Киев" 1954 рiк]]
==Загальний опис (принцип дії)==
[[Файл:KIEV.jpg|міні|200px]]
Електронна обчислювальна машина «Київ» (рос. ЭВМ "Киев") — обчислювальна машина широкого призначення. Розроблена в 1957 році, використовувалась в наукових та інженерних проектах, керуванні складними технологічними процесами.Електронна обчислювальна машина (ЕОМ) "КИЕВ" стала першою в Європi машиною з адресною мовою програмування, а також першою системою цифрової обробки зображень i моделювання примiтивних iнтелектуальних процесiв. До неї були пiдключенi два оригiнальних периферiйних пристрої, що дозволили моделювати на ЕОМ найпростiшi алгоритми навчання розпiзнаванню образiв i навчанню цiлеспрямованому поводженню: пристрiй для введення зображень з паперового носiя або фотоплiвки i пристрiй виводу зображень з ЕОМ. Використовувалася в [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%82_%D0%BA%D1%96%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%92._%D0%9C._%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%9D%D0%90%D0%9D_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8 Обчислювальному центрі Академії наук УРСР].

==Історична довідка==
[[Файл:Ікнан.jpg|міні|200px|Інститут кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України]]
Розробка ЕОМ «Київ» розпочалась в 1954 р. в тій самій лабораторії, де під керівництвом [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%B1%D0%B5%D0%B4%D1%94%D0%B2_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 C. О. Лебедєва] була створена ЕОМ «МЭСМ» (але на той час лабораторія перейшла до складу [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%82_%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8_%D0%9D%D0%90%D0%9D_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8 Інституту математики АН УРСР]), і розробку провадив майже той самий колектив, який розробляв «МЭСМ». Безпосереднім ініціатором проведення розробки був [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BD%D1%94%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Б. В. Гнєденко], на той час — директор Інституту математики АН УРСР. На заключних етапах, (з 1956 року, після його призначення керівником лабораторії), керівництво проектом здійснювалось [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B2_%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 В. М. Глушковим].

Перший екземпляр ЕОМ був встановлений в Обчислювальному центрі Академії наук УРСР , другий був придбаний Об'єднаним інститутом ядерних досліджень (м. Дубна).

В 1960 р. вперше у світі за допомогою ЕОМ «Київ» проводились експерименти з дистанційного управління технологічними процесами (в конвектроному цеху тоді Днепродзержинського металургійного комбінату, відстань від якого до місця розташування машини перевищувала 500 км).

Наприкінці 50 — початку 60-х років 20 ст. на ЕОМ «Київ» під керівництвом В. М. Глушкова була виконана серія унікальних на той час експериментів з штучного інтелекту, машинного розпізнавання простих геометричних фігур, моделювання автоматів для розпізнавання друкованих та письмових букв, автоматичному синтезу функціональних схем. Також на цій машині була реалізована одна з перших систем управління базами даних реляційного типу «Автодиректор».

==Технічні характеристики==
В архітектурі ЕОМ «Київ» було застосовано новаторські на той час принципи. Зокрема в машині було реалізовано асинхронний принцип передачі управління між функціональними блоками, феритова оперативна пам'ять, зовнішня пам'ять на магнітних барабанах, введення та виведення чисел в десятковій системі числення, пасивний запам'ятовувальний пристрій із набором констант і підпрограм елементарних функцій, розвинена система операцій, зокрема групові операції з модифікацією адреси для підвищення ефективності обробки складних структур даних.

Основні характеристики:

● запам'ятовувальний пристрій — феритовий паралельної дії на 1024 слова.
● цикл звернення до оперативного запам'ятовувального пристрою — 10 мкс.
● постійний запам'ятовувальний пристрій — ферит-трансформаторного типу на 512 слів з циклом звернення 7 мкс.
● зовнішній запам'ятовувальний пристрій — три магнітних барабани місткістю 9 тис. слів з часом вибірки 120 мкс.
● елементна база — електронні лампи.
● введення даних — з перфокарт, перфолент, телеграфних ліній зв'язку.
● виведення даних — друкуючий пристрій або перфолента.
● цикл роботи — чотиритактний, зі змінною довжиною такту в залежності від операції.
● структура команд — триадресна.
● арифметичний пристрій — паралельної дії, включає двотактний накопичувальний суматор та 3 регістри.
● система команд — 32 операції, в тому числі команди скороченого множення, ділення, операції для організації циклів.
● час виконання операцій: додавання — 6.5 мкс, ділення — 275 мкс.
● форма представлення чисел — з фіксованою комою перед старшим розрядом (операції з числами з плаваючою комою реалізуються програмно).
● розрядність машинного слова — 41 біт.
● середня швидкодія — 15 тис. оп/с.

==Список використаних джерел==
*[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D0%B5%D0%B2_(%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D1%8C%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80)/ Киев (компьютер)]
*[http://www.wikiwand.com/uk/%D0%95%D0%9E%D0%9C_%C2%AB%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%C2%BB/ ЕОМ «Київ» ]
*[http://www.icfcst.kiev.ua/MUSEUM/PHOTOS/KIEV_u.html / Лампова обчислювальна машина "КИЕВ"]
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%9E%D0%9C_%C2%AB%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%C2%BB/ ЕОМ «Київ»]

[[Category:Музей історії техніки]]

Електронна обчислювальна машина «Київ»

2017-05-21T05:29:29Z

3930529:

Таранюк Анастасія
[[Файл:Kiev1954.jpg|міні|150px|ЕОМ "Киев" 1954 рiк]]
==Загальний опис (принцип дії)==
[[Файл:KIEV.jpg|міні|200px]]
Електронна обчислювальна машина «Київ» (рос. ЭВМ "Киев") — обчислювальна машина широкого призначення. Розроблена в 1957 році, використовувалась в наукових та інженерних проектах, керуванні складними технологічними процесами.Електронна обчислювальна машина (ЕОМ) "КИЕВ" стала першою в Європi машиною з адресною мовою програмування, а також першою системою цифрової обробки зображень i моделювання примiтивних iнтелектуальних процесiв. До неї були пiдключенi два оригiнальних периферiйних пристрої, що дозволили моделювати на ЕОМ найпростiшi алгоритми навчання розпiзнаванню образiв i навчанню цiлеспрямованому поводженню: пристрiй для введення зображень з паперового носiя або фотоплiвки i пристрiй виводу зображень з ЕОМ. Використовувалася в [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%82_%D0%BA%D1%96%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%92._%D0%9C._%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%9D%D0%90%D0%9D_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8 Обчислювальному центрі Академії наук УРСР].

==Історична довідка==
[[Файл:Ікнан.jpg|міні|200px|Інститут кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України]]
Розробка ЕОМ «Київ» розпочалась в 1954 р. в тій самій лабораторії, де під керівництвом [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%B1%D0%B5%D0%B4%D1%94%D0%B2_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 C. О. Лебедєва] була створена ЕОМ «МЭСМ» (але на той час лабораторія перейшла до складу [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%82_%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8_%D0%9D%D0%90%D0%9D_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8 Інституту математики АН УРСР]), і розробку провадив майже той самий колектив, який розробляв «МЭСМ». Безпосереднім ініціатором проведення розробки був [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BD%D1%94%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Б. В. Гнєденко], на той час — директор Інституту математики АН УРСР. На заключних етапах, (з 1956 року, після його призначення керівником лабораторії), керівництво проектом здійснювалось [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B2_%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 В. М. Глушковим].

Перший екземпляр ЕОМ був встановлений в Обчислювальному центрі Академії наук УРСР , другий був придбаний Об'єднаним інститутом ядерних досліджень (м. Дубна).

В 1960 р. вперше у світі за допомогою ЕОМ «Київ» проводились експерименти з дистанційного управління технологічними процесами (в конвектроному цеху тоді Днепродзержинського металургійного комбінату, відстань від якого до місця розташування машини перевищувала 500 км).

Наприкінці 50 — початку 60-х років 20 ст. на ЕОМ «Київ» під керівництвом В. М. Глушкова була виконана серія унікальних на той час експериментів з штучного інтелекту, машинного розпізнавання простих геометричних фігур, моделювання автоматів для розпізнавання друкованих та письмових букв, автоматичному синтезу функціональних схем. Також на цій машині була реалізована одна з перших систем управління базами даних реляційного типу «Автодиректор».

==Технічні характеристики==
В архітектурі ЕОМ «Київ» було застосовано новаторські на той час принципи. Зокрема в машині було реалізовано асинхронний принцип передачі управління між функціональними блоками, феритова оперативна пам'ять, зовнішня пам'ять на магнітних барабанах, введення та виведення чисел в десятковій системі числення, пасивний запам'ятовувальний пристрій із набором констант і підпрограм елементарних функцій, розвинена система операцій, зокрема групові операції з модифікацією адреси для підвищення ефективності обробки складних структур даних.

Основні характеристики:

● запам'ятовувальний пристрій — феритовий паралельної дії на 1024 слова.
● цикл звернення до оперативного запам'ятовувального пристрою — 10 мкс.
● постійний запам'ятовувальний пристрій — ферит-трансформаторного типу на 512 слів з циклом звернення 7 мкс.
● зовнішній запам'ятовувальний пристрій — три магнітних барабани місткістю 9 тис. слів з часом вибірки 120 мкс.
● елементна база — електронні лампи.
● введення даних — з перфокарт, перфолент, телеграфних ліній зв'язку.
● виведення даних — друкуючий пристрій або перфолента.
● цикл роботи — чотиритактний, зі змінною довжиною такту в залежності від операції.
● структура команд — триадресна.
● арифметичний пристрій — паралельної дії, включає двотактний накопичувальний суматор та 3 регістри.
● система команд — 32 операції, в тому числі команди скороченого множення, ділення, операції для організації циклів.
● час виконання операцій: додавання — 6.5 мкс, ділення — 275 мкс.
● форма представлення чисел — з фіксованою комою перед старшим розрядом (операції з числами з плаваючою комою реалізуються програмно).
● розрядність машинного слова — 41 біт.
● середня швидкодія — 15 тис. оп/с.

==Список використаних джерел==
*[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D0%B5%D0%B2_(%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D1%8C%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80)/ Киев (компьютер)]
*[http://www.wikiwand.com/uk/%D0%95%D0%9E%D0%9C_%C2%AB%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%C2%BB/ ЕОМ «Київ» ]
*[http://www.icfcst.kiev.ua/MUSEUM/PHOTOS/KIEV_u.html / Лампова обчислювальна машина "КИЕВ"]
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%9E%D0%9C_%C2%AB%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%C2%BB/ ЕОМ «Київ»]

[[Category:Музей історії техніки]]

Електронна обчислювальна машина «Промінь»

2017-04-26T07:09:11Z

3930529: /* Історична довідка */

Таранюк Анастасія
[[Файл:Image91.jpg|міні|200px]]
==Загальний опис (принцип дії)==

ЕОМ Промінь - серія малогабаритних електронних обчислювальних машин для інженерних розрахунків, одна з перших машин такого класу. У машині використовувалася пам'ять на металізованих перфокартах і ступеневе мікропрограмне управління. У серію входили ЕОМ «Промінь», «Промінь-М» (1965) і «Промінь-2» (1967).

ЕОМ «Промінь» розроблялася Інститутом кібернетики АН України з 1958 року під керівництвом академіка В. М. Глушкова, в 1963 році запущена в серійне виробництво на Сєвєродонецькому приладобудівному заводі.

У 1965 році на основі ЕОМ «Промінь» була створена перша радянська (і одна з перших в світі) мала ЕОМ - МИР.

==Історична довідка==
[[Файл:01 Glushkov port.jpg|міні|200px|Віктор Глушков]][[Файл:180px-Promyn.gif|міні|100px|Промінь]][[Файл:02 MIR-1-350x216.jpg|міні|100px|МИР-1]][[Файл:K-6.jpg|міні|100px|Державний політехнічний музей]]
У 1959 році талановитий вчений Віктор Михайлович Глушков дійшов висновку про необхідність створення машини для інженерних розрахунків. Він висунув ідею інтелектуалізації задуманої машини і запропонував створити для неї оригінальну мову програмування, максимально наближену до людської (але не словесну, а математичну).Для цієї машини використовувалася мова програмування «Алмір-65», що представляє собою «русифікований розвиток» мови «Алгол-60».

В результаті, в Обчислювальному центрі, а в подальшому в Інституті кібернетики АН УРСР і Спеціальному конструкторському бюро (СКБ) інституту, в 60-і роки ХХ століття під керівництвом В. М. Глушкова були створені спочатку ЕОМ «Промінь», а потім сімейство машин "МИР", що стали попередниками персональних комп`юерів.ЕОМ «Промінь» стала новим словом у світовій практиці, і мала в технічному відношенні цілий ряд нововведень, зокрема пам'ять на металізованих картах і так зване поетапне мікропрограмне управління. Серійний випуск ЕОМ "Промінь" почався в 1963 р на Сєвєродонецькому заводі обчислювальних машин.В серію входили ЕОМ «Промінь», «Промінь-М» та «Промінь-2».

«Промінь-М» - модифікований варіант машини «Промінь» - відрізнявся від неї більш розвиненою системою команд, поліпшенням якості мікропрограм, розвиненими структурами мікропрограмного управління, що дозволило в 3-4 рази прискорити виконання елементарних операцій. У комплектацію машини також було включено друкарський пристрій.

У 1967 році на виставці в Лондоні, де демонструвалася "МИР-1", вона була куплена американською фірмою IBM - найбільшої в США, що є постачальником майже 80% обчислювальної техніки для всього капіталістичного світу. Це була перша (і, на жаль, остання) покупка радянської електронної машини американською компанією.
Як з'ясувалося пізніше, американці купили машину не стільки для того, щоб рахувати на ній, скільки для того, щоб довести своїм конкурентам, запатентувавшим в 1963 р принцип ступеневої мікропрограмування, що росіяни давно про цей принцип знали і реалізували в машині яка серійно випускалася. Насправді, його застосували ще раніше - в ЕОМ "Промiнь"

Той екземпляр ЕОМ “Промінь”, що зберігається в Державному політехнічному музеї в розділі “Інформатика та обчислювальна техніка”, демонструвався в заснованому в 1964 р. самим В.М.Глушковим музеї Інституту кібернетики. Там машина знаходилась більше 30 років. Потім музей закрили, “Промінь” потрапила в комірчину, а в 1998 р., коли відкрився Державний політехнічний музей, ця безцінна історична машина потрапила до нього.

==Технічні характеристики==
[[Файл:Рунге.JPG|міні|50px|Карл Рунге]] [[Файл:Martin Wilhelm Kutta.jpg|міні|50px|Мартін Кутта]] [[Файл:Newton1.jpg|міні|50px|Ісаак Ньютон]]

Машина «Промінь» працювала в двійково-десятковій системі числення з 5 десятковими знаками мантиси і одним знаком порядку. Обсяг оперативної пам'яті становив 140 слів. Команди в систему вводилися за допомогою штекерів, або могли бути записані на металеві перфокарти (по 10 на кожну карту).Обсяг накопичувача команд - 100 команд; з них 80 - для збереження команд і проміжної інформації, 20 - для збереження констант. Система команд - одноадресна. Набір команд складався з 32 операцій. Середня швидкість обчислень становила 1000 операцій додавання або 100 операцій множення в хвилину.

Характеристики ЗУ:

● обсяг оперативної пом`яті - 140 слів;
● обсяг накопичування команд - 100 команд;
● набір командт - 32 команди;
● середня швидкість обчислення - 1000 операцій додавання,або 100 операцій множення на хвилину.

Введення числової інформації здійснювався з клавіатури. Висновок здійснювався на табло з десятковими індикаторними лампами.

Характерна особливість машини, яка потім була істотно розвинена в ЕОМ серії «МИР» - вбудоване виконання обчислень елементарних функцій. Мікропрограми були записані в мікропрограмну матрицю. До складу математичного забезпечення машини входили програми вирішення диференціальних рівнянь [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4_%D0%A0%D1%83%D0%BD%D0%B3%D0%B5_%E2%80%94_%D0%9A%D1%83%D1%82%D1%82%D0%B8 методом Рунге - Кутта] , програми обчислення коренів і екстремумів нелінійних алгебраїчних і трансцендентних функцій, програми [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%98%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D1%86%D0%B8%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%8B%D0%B5_%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%83%D0%BB%D1%8B_%D0%9D%D1%8C%D1%8E%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%B0 інтерполяції по методу Ньютона] , програми вирішення лінійних рівнянь і т.д.

==Сфера застосування ==

ЕОМ “Промінь М” використовувалась для науково-технічних розрахунків та проведення практичних та лабораторних занять з курсу „обчислювальна техніка в інженерних та економічних розрахунках”.

==Список використаних джерел==
* [http://ru.uacomputing.com/stories/emerging-of-soviet-predecessors-of-personal-computers/ Появление советских предшественников персональных компьютеров]
* [http://kaf-mm.tntu.edu.ua/labs.php/ Лабораторiя ПЕОМ]
* [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%8C_%28%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D1%8C%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80%29/ Промінь (компьютер)]
* [http://kpi.ua/604-5/ ЕОМ “ПРОМІНЬ”. Історія одного експоната]

[[Category:Музей історії техніки]]

Електронна обчислювальна машина «Промінь»

2017-04-26T07:07:43Z

3930529: /* Історична довідка */

Таранюк Анастасія
[[Файл:Image91.jpg|міні|200px]]
==Загальний опис (принцип дії)==

ЕОМ Промінь - серія малогабаритних електронних обчислювальних машин для інженерних розрахунків, одна з перших машин такого класу. У машині використовувалася пам'ять на металізованих перфокартах і ступеневе мікропрограмне управління. У серію входили ЕОМ «Промінь», «Промінь-М» (1965) і «Промінь-2» (1967).

ЕОМ «Промінь» розроблялася Інститутом кібернетики АН України з 1958 року під керівництвом академіка В. М. Глушкова, в 1963 році запущена в серійне виробництво на Сєвєродонецькому приладобудівному заводі.

У 1965 році на основі ЕОМ «Промінь» була створена перша радянська (і одна з перших в світі) мала ЕОМ - МИР.

==Історична довідка==
[[Файл:01 Glushkov port.jpg|міні|200px|Віктор Глушков]][[Файл:180px-Promyn.gif|міні|100px|Промінь]][[Файл:02 MIR-1-350x216.jpg|міні|100px|МИР-1]][[Файл:K-6.jpg|міні|100px|Державний політехнічний музей]]
У 1959 році талановитий вчений Віктор Михайлович Глушков дійшов висновку про необхідність створення машини для інженерних розрахунків. Він висунув ідею інтелектуалізації задуманої машини і запропонував створити для неї оригінальну мову програмування, максимально наближену до людської (але не словесну, а математичну).Для цієї машини використовувалася мова програмування «Алмір-65», що представляє собою «русифікований розвиток» мови «Алгол-60».

В результаті, в Обчислювальному центрі, а в подальшому в Інституті кібернетики АН УРСР і Спеціальному конструкторському бюро (СКБ) інституту, в 60-і роки ХХ століття під керівництвом В. М. Глушкова були створені спочатку ЕОМ «Промінь», а потім сімейство машин "МИР", що стали попередниками персональних комп`юерів.ЕОМ «Промінь» стала новим словом у світовій практиці, і мала в технічному відношенні цілий ряд нововведень, зокрема пам'ять на металізованих картах і так зване поетапне мікропрограмне управління. Серійний випуск ЕОМ "Промінь" почався в 1963 р на Сєвєродонецькому заводі обчислювальних машин.В серію входили ЕОМ «Промінь», «Промінь-М» та «Промінь-2».

«Промінь-М» - модифікований варіант машини «Промінь» - відрізнявся від неї більш розвиненою системою команд, поліпшенням якості мікропрограм, розвиненими структурами мікропрограмного управління, що дозволило в 3-4 рази прискорити виконання елементарних операцій. У комплектацію машини також було включено друкарський пристрій.

У 1967 році на виставці в Лондоні, де демонструвалася "МИР-1", вона була куплена американською фірмою IBM - найбільшої в США, що є постачальником майже 80% обчислювальної техніки для всього капіталістичного світу. Це була перша (і, на жаль, остання) покупка радянської електронної машини американською компанією.
Як з'ясувалося пізніше, американці купили машину не стільки для того, щоб рахувати на ній, скільки для того, щоб довести своїм конкурентам, запатентувавшим в 1963 р принцип ступеневої мікропрограмування, що росіяни давно про цей принцип знали і реалізували в серійно випускаємій машині. Насправді, його застосували ще раніше - в ЕОМ "Промiнь"

Той екземпляр ЕОМ “Промінь”, що зберігається в Державному політехнічному музеї в розділі “Інформатика та обчислювальна техніка”, демонструвався в заснованому в 1964 р. самим В.М.Глушковим музеї Інституту кібернетики. Там машина знаходилась більше 30 років. Потім музей закрили, “Промінь” потрапила в комірчину, а в 1998 р., коли відкрився Державний політехнічний музей, ця безцінна історична машина потрапила до нього.

==Технічні характеристики==
[[Файл:Рунге.JPG|міні|50px|Карл Рунге]] [[Файл:Martin Wilhelm Kutta.jpg|міні|50px|Мартін Кутта]] [[Файл:Newton1.jpg|міні|50px|Ісаак Ньютон]]

Машина «Промінь» працювала в двійково-десятковій системі числення з 5 десятковими знаками мантиси і одним знаком порядку. Обсяг оперативної пам'яті становив 140 слів. Команди в систему вводилися за допомогою штекерів, або могли бути записані на металеві перфокарти (по 10 на кожну карту).Обсяг накопичувача команд - 100 команд; з них 80 - для збереження команд і проміжної інформації, 20 - для збереження констант. Система команд - одноадресна. Набір команд складався з 32 операцій. Середня швидкість обчислень становила 1000 операцій додавання або 100 операцій множення в хвилину.

Характеристики ЗУ:

● обсяг оперативної пом`яті - 140 слів;
● обсяг накопичування команд - 100 команд;
● набір командт - 32 команди;
● середня швидкість обчислення - 1000 операцій додавання,або 100 операцій множення на хвилину.

Введення числової інформації здійснювався з клавіатури. Висновок здійснювався на табло з десятковими індикаторними лампами.

Характерна особливість машини, яка потім була істотно розвинена в ЕОМ серії «МИР» - вбудоване виконання обчислень елементарних функцій. Мікропрограми були записані в мікропрограмну матрицю. До складу математичного забезпечення машини входили програми вирішення диференціальних рівнянь [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4_%D0%A0%D1%83%D0%BD%D0%B3%D0%B5_%E2%80%94_%D0%9A%D1%83%D1%82%D1%82%D0%B8 методом Рунге - Кутта] , програми обчислення коренів і екстремумів нелінійних алгебраїчних і трансцендентних функцій, програми [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%98%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D1%86%D0%B8%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%8B%D0%B5_%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%83%D0%BB%D1%8B_%D0%9D%D1%8C%D1%8E%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%B0 інтерполяції по методу Ньютона] , програми вирішення лінійних рівнянь і т.д.

==Сфера застосування ==

ЕОМ “Промінь М” використовувалась для науково-технічних розрахунків та проведення практичних та лабораторних занять з курсу „обчислювальна техніка в інженерних та економічних розрахунках”.

==Список використаних джерел==
* [http://ru.uacomputing.com/stories/emerging-of-soviet-predecessors-of-personal-computers/ Появление советских предшественников персональных компьютеров]
* [http://kaf-mm.tntu.edu.ua/labs.php/ Лабораторiя ПЕОМ]
* [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%8C_%28%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D1%8C%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80%29/ Промінь (компьютер)]
* [http://kpi.ua/604-5/ ЕОМ “ПРОМІНЬ”. Історія одного експоната]

[[Category:Музей історії техніки]]

Електронна обчислювальна машина «Промінь»

2017-04-26T07:03:48Z

3930529: /* Загальний опис (принцип дії) */

Таранюк Анастасія
[[Файл:Image91.jpg|міні|200px]]
==Загальний опис (принцип дії)==

ЕОМ Промінь - серія малогабаритних електронних обчислювальних машин для інженерних розрахунків, одна з перших машин такого класу. У машині використовувалася пам'ять на металізованих перфокартах і ступеневе мікропрограмне управління. У серію входили ЕОМ «Промінь», «Промінь-М» (1965) і «Промінь-2» (1967).

ЕОМ «Промінь» розроблялася Інститутом кібернетики АН України з 1958 року під керівництвом академіка В. М. Глушкова, в 1963 році запущена в серійне виробництво на Сєвєродонецькому приладобудівному заводі.

У 1965 році на основі ЕОМ «Промінь» була створена перша радянська (і одна з перших в світі) мала ЕОМ - МИР.

==Історична довідка==
[[Файл:01 Glushkov port.jpg|міні|200px|Віктор Глушков]][[Файл:180px-Promyn.gif|міні|100px|Промінь]][[Файл:02 MIR-1-350x216.jpg|міні|100px|МИР-1]][[Файл:K-6.jpg|міні|100px|Державний політехнічний музей]]
У 1959 році талановитий вчений Віктор Михайлович Глушков дійшов висновку про необхідність створення машини для інженерних розрахунків. Він висунув ідею інтелектуалізації задуманої машини і запропонував створити для неї оригінальну мову програмування, максимально наближену до людської (але не словесну, а математичну).Для цієї машини використовувалася мова програмування «Алмір-65», що представляє собою «русифікований розвиток» мови «Алгол-60».

В результаті, в Обчислювальному центрі, а в подальшому в Інституті кібернетики АН УРСР і Спеціальному конструкторському бюро (СКБ) інституту, в 60-і роки ХХ століття під керівництвом В. М. Глушкова були створені спочатку ЕОМ «Промінь», а потім сімейство машин "МИР", що стали попередниками персональних комп`юерів.ЕОМ «Промінь» стала новим словом у світовій практиці, і мала в технічному відношенні цілий ряд нововведень, зокрема пам'ять на металізованих картах і так зване поетапне мікропрограмне управління. Серійний випуск ЕОМ "Промінь" почався в 1963 р на Сєвєродонецькому заводі обчислювальних машин.В серію входили ЕОМ «Промінь», «Промінь-М» та «Промінь-2».

«Промінь-М» - модифікований варіант машини «Промінь» - відрізнявся від неї більш розвиненою системою команд, поліпшенням якості мікропрограм, розвиненими структурами мікропрограмного управління, що дозволило в 3-4 рази прискорити виконання елементарних операцій. У комплектацію машини також було включено друкарський пристрій.

У 1967 році на виставці в Лондоні, де демонструвалася "МИР-1", вона була куплена американською фірмою IBM - найбільшої в США, що є постачальником майже 80% обчислювальної техніки для всього капіталістичного світу. Це була перша (і, на жаль, остання) покупка радянської електронної машини американською компанією.
Як з'ясувалося пізніше, американці купили машину не стільки для того, щоб рахувати на ній, скільки для того, щоб довести своїм конкурентам, запатентувавшим в 1963 р принцип ступеневої мікропрограмування, що росіяни давно про цей принцип знали і реалізували в серійно випускаємій машині. Насправді, його застосували ще раніше - в ЕОМ "Промiнь"

Той екземпляр ЕОМ “Промінь”, що зберігається в ДПМ в розділі “Інформатика та обчислювальна техніка”, демонструвався в заснованому в 1964 р. самим В.М.Глушковим музеї Інституту кібернетики. Там машина знаходилась більше 30 років. Потім музей закрили, “Промінь” потрапила в комірчину, а в 1998 р., коли відкрився Державний політехнічний музей, ця безцінна історична машина потрапила до нього.

==Технічні характеристики==
[[Файл:Рунге.JPG|міні|50px|Карл Рунге]] [[Файл:Martin Wilhelm Kutta.jpg|міні|50px|Мартін Кутта]] [[Файл:Newton1.jpg|міні|50px|Ісаак Ньютон]]

Машина «Промінь» працювала в двійково-десятковій системі числення з 5 десятковими знаками мантиси і одним знаком порядку. Обсяг оперативної пам'яті становив 140 слів. Команди в систему вводилися за допомогою штекерів, або могли бути записані на металеві перфокарти (по 10 на кожну карту).Обсяг накопичувача команд - 100 команд; з них 80 - для збереження команд і проміжної інформації, 20 - для збереження констант. Система команд - одноадресна. Набір команд складався з 32 операцій. Середня швидкість обчислень становила 1000 операцій додавання або 100 операцій множення в хвилину.

Характеристики ЗУ:

● обсяг оперативної пом`яті - 140 слів;
● обсяг накопичування команд - 100 команд;
● набір командт - 32 команди;
● середня швидкість обчислення - 1000 операцій додавання,або 100 операцій множення на хвилину.

Введення числової інформації здійснювався з клавіатури. Висновок здійснювався на табло з десятковими індикаторними лампами.

Характерна особливість машини, яка потім була істотно розвинена в ЕОМ серії «МИР» - вбудоване виконання обчислень елементарних функцій. Мікропрограми були записані в мікропрограмну матрицю. До складу математичного забезпечення машини входили програми вирішення диференціальних рівнянь [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4_%D0%A0%D1%83%D0%BD%D0%B3%D0%B5_%E2%80%94_%D0%9A%D1%83%D1%82%D1%82%D0%B8 методом Рунге - Кутта] , програми обчислення коренів і екстремумів нелінійних алгебраїчних і трансцендентних функцій, програми [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%98%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D1%86%D0%B8%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%8B%D0%B5_%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%83%D0%BB%D1%8B_%D0%9D%D1%8C%D1%8E%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%B0 інтерполяції по методу Ньютона] , програми вирішення лінійних рівнянь і т.д.

==Сфера застосування ==

ЕОМ “Промінь М” використовувалась для науково-технічних розрахунків та проведення практичних та лабораторних занять з курсу „обчислювальна техніка в інженерних та економічних розрахунках”.

==Список використаних джерел==
* [http://ru.uacomputing.com/stories/emerging-of-soviet-predecessors-of-personal-computers/ Появление советских предшественников персональных компьютеров]
* [http://kaf-mm.tntu.edu.ua/labs.php/ Лабораторiя ПЕОМ]
* [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%8C_%28%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D1%8C%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80%29/ Промінь (компьютер)]
* [http://kpi.ua/604-5/ ЕОМ “ПРОМІНЬ”. Історія одного експоната]

[[Category:Музей історії техніки]]

Електронна обчислювальна машина «Київ»

2017-04-26T07:03:25Z

3930529: /* Технічні характеристики */

Таранюк Анастасія
[[Файл:Kiev1954.jpg|міні|150px|ЕОМ "Киев" 1954 рiк]]
==Загальний опис (принцип дії)==
[[Файл:KIEV.jpg|міні|200px]]
Електронна обчислювальна машина «Київ» (рос. ЭВМ "Киев") — обчислювальна машина широкого призначення. Розроблена в 1957 році, використовувалась в наукових та інженерних проектах, керуванні складними технологічними процесами.Електронна обчислювальна машина (ЕОМ) "КИЕВ" стала першою в Європi машиною з адресною мовою програмування, а також першою системою цифрової обробки зображень i моделювання примiтивних iнтелектуальних процесiв. До неї були пiдключенi два оригiнальних периферiйних пристрої, що дозволили моделювати на ЕОМ найпростiшi алгоритми навчання розпiзнаванню образiв i навчанню цiлеспрямованому поводженню: пристрiй для введення зображень з паперового носiя або фотоплiвки i пристрiй виводу зображень з ЕОМ. Використовувалася в [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%82_%D0%BA%D1%96%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%92._%D0%9C._%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%9D%D0%90%D0%9D_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8 Обчислювальному центрі Академії наук УРСР].

==Історична довідка==
[[Файл:Ікнан.jpg|міні|200px|Інститут кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України]]
Розробка ЕОМ «Київ» розпочалась в 1954 р. в тій самій лабораторії, де під керівництвом [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%B1%D0%B5%D0%B4%D1%94%D0%B2_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 C. О. Лебедєва] була створена ЕОМ «МЭСМ» (але на той час лабораторія перейшла до складу [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%82_%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8_%D0%9D%D0%90%D0%9D_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8 Інституту математики АН УРСР]), і розробку провадив майже той самий колектив, який розробляв «МЭСМ». Безпосереднім ініціатором проведення розробки був [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BD%D1%94%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Б. В. Гнєденко], на той час — директор Інституту математики АН УРСР. На заключних етапах, (з 1956 року, після його призначення керівником лабораторії), керівництво проектом здійснювалось [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B2_%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 В. М. Глушковим].

Перший екземпляр ЕОМ був встановлений в Обчислювальному центрі Академії наук УРСР , другий був придбаний Об'єднаним інститутом ядерних досліджень (м. Дубна).

В 1960 р. вперше у світі за допомогою ЕОМ «Київ» проводились експерименти з дистанційного управління технологічними процесами (в конвектроному цеху тоді Днепродзержинського металургійного комбінату, відстань від якого до місця розташування машини перевищувала 500 км).

Наприкінці 50 — початку 60-х років 20 ст. на ЕОМ «Київ» під керівництвом В. М. Глушкова була виконана серія унікальних на той час експериментів з штучного інтелекту, машинного розпізнавання простих геометричних фігур, моделювання автоматів для розпізнавання друкованих та письмових букв, автоматичному синтезу функціональних схем. Також на цій машині була реалізована одна з перших систем управління базами даних реляційного типу «Автодиректор».

==Технічні характеристики==
В архітектурі ЕОМ «Київ» було застосовано новаторські на той час принципи. Зокрема в машині було реалізовано асинхронний принцип передачі управління між функціональними блоками, феритова оперативна пам'ять, зовнішня пам'ять на магнітних барабанах, введення та виведення чисел в десятковій системі числення, пасивний запам'ятовувальний пристрій із набором констант і підпрограм елементарних функцій, розвинена система операцій, зокрема групові операції з модифікацією адреси для підвищення ефективності обробки складних структур даних.

Основні характеристики:

● запам'ятовувальний пристрій — феритовий паралельної дії на 1024 слова.
● цикл звернення до оперативного запам'ятовувального пристрою — 10 мкс.
● постійний запам'ятовувальний пристрій — ферит-трансформаторного типу на 512 слів з циклом звернення 7 мкс.
● зовнішній запам'ятовувальний пристрій — три магнітних барабани місткістю 9 тис. слів з часом вибірки 120 мкс.
● елементна база — електронні лампи.
● введення даних — з перфокарт, перфолент, телеграфних ліній зв'язку.
● виведення даних — друкуючий пристрій або перфолента.
● цикл роботи — чотиритактний, зі змінною довжиною такту в залежності від операції.
● структура команд — триадресна.
● арифметичний пристрій — паралельної дії, включає двотактний накопичувальний суматор та 3 регістри.
● система команд — 32 операції, в тому числі команди скороченого множення, ділення, операції для організації циклів.
● час виконання операцій: додавання — 6.5 мкс, ділення — 275 мкс.
● форма представлення чисел — з фіксованою комою перед старшим розрядом (операції з числами з плаваючою комою реалізуються програмно).
● розрядність машинного слова — 41 біт.
● середня швидкодія — 15 тис. оп/с.

==Сфера застосування ==
Опишіть сфери, способи та результати застосування експонату. Вкажіть при цьому часові інтервали застосування

==Список використаних джерел==
*[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D0%B5%D0%B2_(%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D1%8C%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80)/ Киев (компьютер)]
*[http://www.wikiwand.com/uk/%D0%95%D0%9E%D0%9C_%C2%AB%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%C2%BB/ ЕОМ «Київ» ]
*[http://www.icfcst.kiev.ua/MUSEUM/PHOTOS/KIEV_u.html / Лампова обчислювальна машина "КИЕВ"]
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%9E%D0%9C_%C2%AB%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%C2%BB/ ЕОМ «Київ»]

[[Category:Музей історії техніки]]

Електронна обчислювальна машина «Київ»

2017-04-26T07:02:51Z

3930529: /* Технічні характеристики */

Таранюк Анастасія
[[Файл:Kiev1954.jpg|міні|150px|ЕОМ "Киев" 1954 рiк]]
==Загальний опис (принцип дії)==
[[Файл:KIEV.jpg|міні|200px]]
Електронна обчислювальна машина «Київ» (рос. ЭВМ "Киев") — обчислювальна машина широкого призначення. Розроблена в 1957 році, використовувалась в наукових та інженерних проектах, керуванні складними технологічними процесами.Електронна обчислювальна машина (ЕОМ) "КИЕВ" стала першою в Європi машиною з адресною мовою програмування, а також першою системою цифрової обробки зображень i моделювання примiтивних iнтелектуальних процесiв. До неї були пiдключенi два оригiнальних периферiйних пристрої, що дозволили моделювати на ЕОМ найпростiшi алгоритми навчання розпiзнаванню образiв i навчанню цiлеспрямованому поводженню: пристрiй для введення зображень з паперового носiя або фотоплiвки i пристрiй виводу зображень з ЕОМ. Використовувалася в [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%82_%D0%BA%D1%96%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%92._%D0%9C._%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%9D%D0%90%D0%9D_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8 Обчислювальному центрі Академії наук УРСР].

==Історична довідка==
[[Файл:Ікнан.jpg|міні|200px|Інститут кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України]]
Розробка ЕОМ «Київ» розпочалась в 1954 р. в тій самій лабораторії, де під керівництвом [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%B1%D0%B5%D0%B4%D1%94%D0%B2_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 C. О. Лебедєва] була створена ЕОМ «МЭСМ» (але на той час лабораторія перейшла до складу [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%82_%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8_%D0%9D%D0%90%D0%9D_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8 Інституту математики АН УРСР]), і розробку провадив майже той самий колектив, який розробляв «МЭСМ». Безпосереднім ініціатором проведення розробки був [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BD%D1%94%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Б. В. Гнєденко], на той час — директор Інституту математики АН УРСР. На заключних етапах, (з 1956 року, після його призначення керівником лабораторії), керівництво проектом здійснювалось [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B2_%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 В. М. Глушковим].

Перший екземпляр ЕОМ був встановлений в Обчислювальному центрі Академії наук УРСР , другий був придбаний Об'єднаним інститутом ядерних досліджень (м. Дубна).

В 1960 р. вперше у світі за допомогою ЕОМ «Київ» проводились експерименти з дистанційного управління технологічними процесами (в конвектроному цеху тоді Днепродзержинського металургійного комбінату, відстань від якого до місця розташування машини перевищувала 500 км).

Наприкінці 50 — початку 60-х років 20 ст. на ЕОМ «Київ» під керівництвом В. М. Глушкова була виконана серія унікальних на той час експериментів з штучного інтелекту, машинного розпізнавання простих геометричних фігур, моделювання автоматів для розпізнавання друкованих та письмових букв, автоматичному синтезу функціональних схем. Також на цій машині була реалізована одна з перших систем управління базами даних реляційного типу «Автодиректор».

==Технічні характеристики==
В архітектурі ЕОМ «Київ» було застосовано новаторські на той час принципи. Зокрема в машині було реалізовано асинхронний принцип передачі управління між функціональними блоками, феритова оперативна пам'ять, зовнішня пам'ять на магнітних барабанах, введення та виведення чисел в десятковій системі числення, пасивний запам'ятовувальний пристрій із набором констант і підпрограм елементарних функцій, розвинена система операцій, зокрема групові операції з модифікацією адреси для підвищення ефективності обробки складних структур даних.

Основні характеристики:

● запам'ятовувальний пристрій — феритовий паралельної дії на 1024 слова.
● цикл звернення до оперативного запам'ятовувального пристрою — 10 мкс.
● постійний запам'ятовувальний пристрій — ферит-трансформаторного типу на 512 слів з циклом звернення 7 мкс.
● зовнішній запам'ятовувальний пристрій — три магнітних барабани місткістю 9 тис. слів з часом вибірки 120 мкс.
● елементна база — електронні лампи.
● введення даних — з перфокарт, перфолент, телеграфних ліній зв'язку.
● виведення даних — друкуючий пристрій або перфолента.
● цикл роботи — чотиритактний, зі змінною довжиною такту в залежності від операції.
● структура команд — триадресна.
● арифметичний пристрій — паралельної дії, включає двотактний накопичувальний суматор та 3 регістри.
● система команд — 32 операції, в тому числі команди скороченого множення, ділення, операції для організації циклів.
● час виконання операцій: додавання — 6.5 мкс, ділення — 275 мкс.
● форма представлення чисел — з фіксованою комою перед старшим розрядом (операції з числами з плаваючою комою реалізуються програмно).
● розрядність машинного слова — 41 біт.
● середня швидкодія — 15 тис. оп/с.

==Сфера застосування ==
Опишіть сфери, способи та результати застосування експонату. Вкажіть при цьому часові інтервали застосування

==Список використаних джерел==
*[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D0%B5%D0%B2_(%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D1%8C%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80)/ Киев (компьютер)]
*[http://www.wikiwand.com/uk/%D0%95%D0%9E%D0%9C_%C2%AB%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%C2%BB/ ЕОМ «Київ» ]
*[http://www.icfcst.kiev.ua/MUSEUM/PHOTOS/KIEV_u.html / Лампова обчислювальна машина "КИЕВ"]
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%9E%D0%9C_%C2%AB%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%C2%BB/ ЕОМ «Київ»]

[[Category:Музей історії техніки]]

Електронна обчислювальна машина «Промінь»

2017-04-26T06:59:56Z

3930529: /* Технічні характеристики */

Таранюк Анастасія
[[Файл:Image91.jpg|міні|200px]]
==Загальний опис (принцип дії)==

Промінь - серія малогабаритних електронних обчислювальних машин для інженерних розрахунків, одна з перших машин такого класу. У машині використовувалася пам'ять на металізованих перфокартах і ступеневе мікропрограмне управління. У серію входили ЕОМ «Промінь», «Промінь-М» (1965) і «Промінь-2» (1967).

ЕОМ «Промінь» розроблялася Інститутом кібернетики АН України з 1958 року під керівництвом академіка В. М. Глушкова, в 1963 році запущена в серійне виробництво на Сєвєродонецькому приладобудівному заводі.

У 1965 році на основі ЕОМ «Промінь» була створена перша радянська (і одна з перших в світі) мала ЕОМ - МИР.

==Історична довідка==
[[Файл:01 Glushkov port.jpg|міні|200px|Віктор Глушков]][[Файл:180px-Promyn.gif|міні|100px|Промінь]][[Файл:02 MIR-1-350x216.jpg|міні|100px|МИР-1]][[Файл:K-6.jpg|міні|100px|Державний політехнічний музей]]
У 1959 році талановитий вчений Віктор Михайлович Глушков дійшов висновку про необхідність створення машини для інженерних розрахунків. Він висунув ідею інтелектуалізації задуманої машини і запропонував створити для неї оригінальну мову програмування, максимально наближену до людської (але не словесну, а математичну).Для цієї машини використовувалася мова програмування «Алмір-65», що представляє собою «русифікований розвиток» мови «Алгол-60».

В результаті, в Обчислювальному центрі, а в подальшому в Інституті кібернетики АН УРСР і Спеціальному конструкторському бюро (СКБ) інституту, в 60-і роки ХХ століття під керівництвом В. М. Глушкова були створені спочатку ЕОМ «Промінь», а потім сімейство машин "МИР", що стали попередниками персональних комп`юерів.ЕОМ «Промінь» стала новим словом у світовій практиці, і мала в технічному відношенні цілий ряд нововведень, зокрема пам'ять на металізованих картах і так зване поетапне мікропрограмне управління. Серійний випуск ЕОМ "Промінь" почався в 1963 р на Сєвєродонецькому заводі обчислювальних машин.В серію входили ЕОМ «Промінь», «Промінь-М» та «Промінь-2».

«Промінь-М» - модифікований варіант машини «Промінь» - відрізнявся від неї більш розвиненою системою команд, поліпшенням якості мікропрограм, розвиненими структурами мікропрограмного управління, що дозволило в 3-4 рази прискорити виконання елементарних операцій. У комплектацію машини також було включено друкарський пристрій.

У 1967 році на виставці в Лондоні, де демонструвалася "МИР-1", вона була куплена американською фірмою IBM - найбільшої в США, що є постачальником майже 80% обчислювальної техніки для всього капіталістичного світу. Це була перша (і, на жаль, остання) покупка радянської електронної машини американською компанією.
Як з'ясувалося пізніше, американці купили машину не стільки для того, щоб рахувати на ній, скільки для того, щоб довести своїм конкурентам, запатентувавшим в 1963 р принцип ступеневої мікропрограмування, що росіяни давно про цей принцип знали і реалізували в серійно випускаємій машині. Насправді, його застосували ще раніше - в ЕОМ "Промiнь"

Той екземпляр ЕОМ “Промінь”, що зберігається в ДПМ в розділі “Інформатика та обчислювальна техніка”, демонструвався в заснованому в 1964 р. самим В.М.Глушковим музеї Інституту кібернетики. Там машина знаходилась більше 30 років. Потім музей закрили, “Промінь” потрапила в комірчину, а в 1998 р., коли відкрився Державний політехнічний музей, ця безцінна історична машина потрапила до нього.

==Технічні характеристики==
[[Файл:Рунге.JPG|міні|50px|Карл Рунге]] [[Файл:Martin Wilhelm Kutta.jpg|міні|50px|Мартін Кутта]] [[Файл:Newton1.jpg|міні|50px|Ісаак Ньютон]]

Машина «Промінь» працювала в двійково-десятковій системі числення з 5 десятковими знаками мантиси і одним знаком порядку. Обсяг оперативної пам'яті становив 140 слів. Команди в систему вводилися за допомогою штекерів, або могли бути записані на металеві перфокарти (по 10 на кожну карту).Обсяг накопичувача команд - 100 команд; з них 80 - для збереження команд і проміжної інформації, 20 - для збереження констант. Система команд - одноадресна. Набір команд складався з 32 операцій. Середня швидкість обчислень становила 1000 операцій додавання або 100 операцій множення в хвилину.

Характеристики ЗУ:

● обсяг оперативної пом`яті - 140 слів;
● обсяг накопичування команд - 100 команд;
● набір командт - 32 команди;
● середня швидкість обчислення - 1000 операцій додавання,або 100 операцій множення на хвилину.

Введення числової інформації здійснювався з клавіатури. Висновок здійснювався на табло з десятковими індикаторними лампами.

Характерна особливість машини, яка потім була істотно розвинена в ЕОМ серії «МИР» - вбудоване виконання обчислень елементарних функцій. Мікропрограми були записані в мікропрограмну матрицю. До складу математичного забезпечення машини входили програми вирішення диференціальних рівнянь [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4_%D0%A0%D1%83%D0%BD%D0%B3%D0%B5_%E2%80%94_%D0%9A%D1%83%D1%82%D1%82%D0%B8 методом Рунге - Кутта] , програми обчислення коренів і екстремумів нелінійних алгебраїчних і трансцендентних функцій, програми [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%98%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D1%86%D0%B8%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%8B%D0%B5_%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%83%D0%BB%D1%8B_%D0%9D%D1%8C%D1%8E%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%B0 інтерполяції по методу Ньютона] , програми вирішення лінійних рівнянь і т.д.

==Сфера застосування ==

ЕОМ “Промінь М” використовувалась для науково-технічних розрахунків та проведення практичних та лабораторних занять з курсу „обчислювальна техніка в інженерних та економічних розрахунках”.

==Список використаних джерел==
* [http://ru.uacomputing.com/stories/emerging-of-soviet-predecessors-of-personal-computers/ Появление советских предшественников персональных компьютеров]
* [http://kaf-mm.tntu.edu.ua/labs.php/ Лабораторiя ПЕОМ]
* [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%8C_%28%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D1%8C%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80%29/ Промінь (компьютер)]
* [http://kpi.ua/604-5/ ЕОМ “ПРОМІНЬ”. Історія одного експоната]

[[Category:Музей історії техніки]]

Електронна обчислювальна машина «Київ»

2017-04-26T06:57:53Z

3930529:

Електронна обчислювальна машина «Київ»

2017-04-26T06:55:47Z

3930529: /* Історична довідка */

Файл:Ікнан.jpg

2017-04-26T06:55:02Z

3930529:

Електронна обчислювальна машина «Київ»

2017-04-26T06:52:46Z

3930529: /* Історична довідка */

Електронна обчислювальна машина «Київ»

2017-04-26T06:52:09Z

3930529:

Електронна обчислювальна машина «Київ»

2017-04-26T06:51:31Z

3930529: /* Історична довідка */

Електронна обчислювальна машина «Київ»

2017-04-26T06:51:04Z

3930529: /* Історична довідка */

Електронна обчислювальна машина «Київ»

2017-04-26T06:50:28Z

3930529: /* Історична довідка */

Електронна обчислювальна машина «Київ»

2017-04-26T06:49:54Z

3930529: /* Історична довідка */

Електронна обчислювальна машина «Київ»

2017-04-26T06:49:12Z

3930529: /* Історична довідка */

Електронна обчислювальна машина «Київ»

2017-04-26T06:48:35Z

3930529:

Електронна обчислювальна машина «Київ»

2017-04-26T06:46:02Z

3930529: /* Історична довідка */

Електронна обчислювальна машина «Київ»

2017-04-26T06:43:00Z

3930529:

Електронна обчислювальна машина «Київ»

2017-04-26T06:42:23Z

3930529: /* Загальний опис (принцип дії) */

Таранюк Анастасія
[[Файл:Kiev1954.jpg|міні|200px|ЕОМ "Киев" 1954 рiк]]
==Загальний опис (принцип дії)==
[[Файл:KIEV.jpg|міні|200px]]
Електронна обчислювальна машина «Київ» (рос. ЭВМ "Киев") — обчислювальна машина широкого призначення. Розроблена в 1957 році, використовувалась в наукових та інженерних проектах, керуванні складними технологічними процесами.Електронна обчислювальна машина (ЕОМ) "КИЕВ" стала першою в Європi машиною з адресною мовою програмування, а також першою системою цифрової обробки зображень i моделювання примiтивних iнтелектуальних процесiв. До неї були пiдключенi два оригiнальних периферiйних пристрої, що дозволили моделювати на ЕОМ найпростiшi алгоритми навчання розпiзнаванню образiв i навчанню цiлеспрямованому поводженню: пристрiй для введення зображень з паперового носiя або фотоплiвки i пристрiй виводу зображень з ЕОМ. Використовувалася в Обчислювальному центрi Академiї наук УРСР.

==Історична довідка==
Персоналії, виробники, історія відкриття, виробництва тощо

==Технічні характеристики==
Технічні характеристики

==Сфера застосування ==
Опишіть сфери, способи та результати застосування експонату. Вкажіть при цьому часові інтервали застосування

==Список використаних джерел==
*[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D0%B5%D0%B2_(%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D1%8C%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80)/ Киев (компьютер)]
*[http://www.wikiwand.com/uk/%D0%95%D0%9E%D0%9C_%C2%AB%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%C2%BB/ ЕОМ «Київ» ]
*[http://www.icfcst.kiev.ua/MUSEUM/PHOTOS/KIEV_u.html / Лампова обчислювальна машина "КИЕВ"]
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%9E%D0%9C_%C2%AB%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%C2%BB/ ЕОМ «Київ»]

<includeonly> [[Категорія:Музей історії техніки]]</includeonly>

Електронна обчислювальна машина «Київ»

2017-04-26T06:41:52Z

3930529: /* Загальний опис (принцип дії) */

Таранюк Анастасія
[[Файл:Kiev1954.jpg|міні|200px|ЕОМ "Киев" 1954 рiк]]
==Загальний опис (принцип дії)==
[[Файл:KIEV.jpg]]
Електронна обчислювальна машина «Київ» (рос. ЭВМ "Киев") — обчислювальна машина широкого призначення. Розроблена в 1957 році, використовувалась в наукових та інженерних проектах, керуванні складними технологічними процесами.Електронна обчислювальна машина (ЕОМ) "КИЕВ" стала першою в Європi машиною з адресною мовою програмування, а також першою системою цифрової обробки зображень i моделювання примiтивних iнтелектуальних процесiв. До неї були пiдключенi два оригiнальних периферiйних пристрої, що дозволили моделювати на ЕОМ найпростiшi алгоритми навчання розпiзнаванню образiв i навчанню цiлеспрямованому поводженню: пристрiй для введення зображень з паперового носiя або фотоплiвки i пристрiй виводу зображень з ЕОМ. Використовувалася в Обчислювальному центрi Академiї наук УРСР.

==Історична довідка==
Персоналії, виробники, історія відкриття, виробництва тощо

==Технічні характеристики==
Технічні характеристики

==Сфера застосування ==
Опишіть сфери, способи та результати застосування експонату. Вкажіть при цьому часові інтервали застосування

==Список використаних джерел==
*[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D0%B5%D0%B2_(%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D1%8C%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80)/ Киев (компьютер)]
*[http://www.wikiwand.com/uk/%D0%95%D0%9E%D0%9C_%C2%AB%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%C2%BB/ ЕОМ «Київ» ]
*[http://www.icfcst.kiev.ua/MUSEUM/PHOTOS/KIEV_u.html / Лампова обчислювальна машина "КИЕВ"]
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%9E%D0%9C_%C2%AB%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%C2%BB/ ЕОМ «Київ»]

<includeonly> [[Категорія:Музей історії техніки]]</includeonly>

Файл:KIEV.jpg

2017-04-26T06:41:22Z

3930529:

Електронна обчислювальна машина «Промінь»

2017-04-26T06:41:07Z

3930529:

Електронна обчислювальна машина «Київ»

2017-04-26T06:41:00Z

3930529: /* Фото, відео-матеріали */

Таранюк Анастасія
[[Файл:Kiev1954.jpg|міні|200px|ЕОМ "Киев" 1954 рiк]]
==Загальний опис (принцип дії)==
Електронна обчислювальна машина «Київ» (рос. ЭВМ "Киев") — обчислювальна машина широкого призначення. Розроблена в 1957 році, використовувалась в наукових та інженерних проектах, керуванні складними технологічними процесами.Електронна обчислювальна машина (ЕОМ) "КИЕВ" стала першою в Європi машиною з адресною мовою програмування, а також першою системою цифрової обробки зображень i моделювання примiтивних iнтелектуальних процесiв. До неї були пiдключенi два оригiнальних периферiйних пристрої, що дозволили моделювати на ЕОМ найпростiшi алгоритми навчання розпiзнаванню образiв i навчанню цiлеспрямованому поводженню: пристрiй для введення зображень з паперового носiя або фотоплiвки i пристрiй виводу зображень з ЕОМ. Використовувалася в Обчислювальному центрi Академiї наук УРСР.

==Історична довідка==
Персоналії, виробники, історія відкриття, виробництва тощо

==Технічні характеристики==
Технічні характеристики

==Сфера застосування ==
Опишіть сфери, способи та результати застосування експонату. Вкажіть при цьому часові інтервали застосування

==Список використаних джерел==
*[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D0%B5%D0%B2_(%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D1%8C%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80)/ Киев (компьютер)]
*[http://www.wikiwand.com/uk/%D0%95%D0%9E%D0%9C_%C2%AB%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%C2%BB/ ЕОМ «Київ» ]
*[http://www.icfcst.kiev.ua/MUSEUM/PHOTOS/KIEV_u.html / Лампова обчислювальна машина "КИЕВ"]
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%9E%D0%9C_%C2%AB%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%C2%BB/ ЕОМ «Київ»]

<includeonly> [[Категорія:Музей історії техніки]]</includeonly>

Електронна обчислювальна машина «Київ»

2017-04-26T06:39:47Z

3930529: /* Загальний опис (принцип дії) */

Таранюк Анастасія
[[Файл:Kiev1954.jpg|міні|200px|ЕОМ "Киев" 1954 рiк]]
==Загальний опис (принцип дії)==
Електронна обчислювальна машина «Київ» (рос. ЭВМ "Киев") — обчислювальна машина широкого призначення. Розроблена в 1957 році, використовувалась в наукових та інженерних проектах, керуванні складними технологічними процесами.Електронна обчислювальна машина (ЕОМ) "КИЕВ" стала першою в Європi машиною з адресною мовою програмування, а також першою системою цифрової обробки зображень i моделювання примiтивних iнтелектуальних процесiв. До неї були пiдключенi два оригiнальних периферiйних пристрої, що дозволили моделювати на ЕОМ найпростiшi алгоритми навчання розпiзнаванню образiв i навчанню цiлеспрямованому поводженню: пристрiй для введення зображень з паперового носiя або фотоплiвки i пристрiй виводу зображень з ЕОМ. Використовувалася в Обчислювальному центрi Академiї наук УРСР.

==Історична довідка==
Персоналії, виробники, історія відкриття, виробництва тощо

==Технічні характеристики==
Технічні характеристики

==Сфера застосування ==
Опишіть сфери, способи та результати застосування експонату. Вкажіть при цьому часові інтервали застосування

==Фото, відео-матеріали==
https://www.google.com.ua/search?q=%D0%B5%D0%BE%D0%BC+%D0%BA%D0%B8%D0%B5%D0%B2&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ved=0ahUKEwiGprL6v8HTAhWD1SwKHSJRBj8Q_AUIBigB&biw=1280&bih=874

==Список використаних джерел==
*[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D0%B5%D0%B2_(%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D1%8C%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80)/ Киев (компьютер)]
*[http://www.wikiwand.com/uk/%D0%95%D0%9E%D0%9C_%C2%AB%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%C2%BB/ ЕОМ «Київ» ]
*[http://www.icfcst.kiev.ua/MUSEUM/PHOTOS/KIEV_u.html / Лампова обчислювальна машина "КИЕВ"]
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%9E%D0%9C_%C2%AB%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%C2%BB/ ЕОМ «Київ»]

<includeonly> [[Категорія:Музей історії техніки]]</includeonly>

Електронна обчислювальна машина «Київ»

2017-04-26T06:38:38Z

3930529: /* Список використаних джерел */

Електронна обчислювальна машина «Київ»

2017-04-26T06:38:25Z

3930529: /* Список використаних джерел */

Електронна обчислювальна машина «Київ»

2017-04-26T06:37:35Z

3930529: /* Список використаних джерел */

Електронна обчислювальна машина «Київ»

2017-04-26T06:37:18Z

3930529: /* Список використаних джерел */

Електронна обчислювальна машина «Київ»

2017-04-26T06:35:53Z

3930529:

Електронна обчислювальна машина «Київ»

2017-04-26T06:34:33Z

3930529:

Таранюк Анастасія
[[Файл:Kiev1954.jpg|міні|200px]]
==Загальний опис (принцип дії)==
Електронна обчислювальна машина «Київ» (рос. ЭВМ "Киев") — обчислювальна машина широкого призначення. Розроблена в 1957 році, використовувалась в наукових та інженерних проектах, керуванні складними технологічними процесами.

==Історична довідка==
Персоналії, виробники, історія відкриття, виробництва тощо

==Технічні характеристики==
Технічні характеристики

==Сфера застосування ==
Опишіть сфери, способи та результати застосування експонату. Вкажіть при цьому часові інтервали застосування

==Фото, відео-матеріали==
https://www.google.com.ua/search?q=%D0%B5%D0%BE%D0%BC+%D0%BA%D0%B8%D0%B5%D0%B2&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ved=0ahUKEwiGprL6v8HTAhWD1SwKHSJRBj8Q_AUIBigB&biw=1280&bih=874

==Список використаних джерел==
*[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D0%B5%D0%B2_(%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D1%8C%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80)| Киев (компьютер)]
*[http://www.wikiwand.com/uk/%D0%95%D0%9E%D0%9C_%C2%AB%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%C2%BB| ЕОМ «Київ» ]
*[http://www.icfcst.kiev.ua/MUSEUM/PHOTOS/KIEV_u.html| Лампова обчислювальна машина "КИЕВ"]
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%9E%D0%9C_%C2%AB%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%C2%BB| ЕОМ «Київ»]

<includeonly> [[Категорія:Музей історії техніки]]</includeonly>

Файл:Kiev1954.jpg

2017-04-26T06:34:00Z

3930529:

Електронна обчислювальна машина «Київ»

2017-04-26T06:32:53Z

3930529: /* Загальний опис (принцип дії) */

Таранюк Анастасія
==Загальний опис (принцип дії)==
Електронна обчислювальна машина «Київ» (рос. ЭВМ "Киев") — обчислювальна машина широкого призначення. Розроблена в 1957 році, використовувалась в наукових та інженерних проектах, керуванні складними технологічними процесами.

==Історична довідка==
Персоналії, виробники, історія відкриття, виробництва тощо

==Технічні характеристики==
Технічні характеристики

==Сфера застосування ==
Опишіть сфери, способи та результати застосування експонату. Вкажіть при цьому часові інтервали застосування

==Фото, відео-матеріали==
https://www.google.com.ua/search?q=%D0%B5%D0%BE%D0%BC+%D0%BA%D0%B8%D0%B5%D0%B2&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ved=0ahUKEwiGprL6v8HTAhWD1SwKHSJRBj8Q_AUIBigB&biw=1280&bih=874

==Список використаних джерел==
*[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D0%B5%D0%B2_(%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D1%8C%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80)| Киев (компьютер)]
*[http://www.wikiwand.com/uk/%D0%95%D0%9E%D0%9C_%C2%AB%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%C2%BB| ЕОМ «Київ» ]
*[http://www.icfcst.kiev.ua/MUSEUM/PHOTOS/KIEV_u.html| Лампова обчислювальна машина "КИЕВ"]
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%9E%D0%9C_%C2%AB%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%C2%BB| ЕОМ «Київ»]

<includeonly> [[Категорія:Музей історії техніки]]</includeonly>

Електронна обчислювальна машина «Київ»

2017-04-26T06:32:12Z

3930529: /* Фото, відео-матеріали */

Таранюк Анастасія
==Загальний опис (принцип дії)==
Розмістіть тут короткий опис експонату та принцип його дії

==Історична довідка==
Персоналії, виробники, історія відкриття, виробництва тощо

==Технічні характеристики==
Технічні характеристики

==Сфера застосування ==
Опишіть сфери, способи та результати застосування експонату. Вкажіть при цьому часові інтервали застосування

==Фото, відео-матеріали==
https://www.google.com.ua/search?q=%D0%B5%D0%BE%D0%BC+%D0%BA%D0%B8%D0%B5%D0%B2&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ved=0ahUKEwiGprL6v8HTAhWD1SwKHSJRBj8Q_AUIBigB&biw=1280&bih=874

==Список використаних джерел==
*[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D0%B5%D0%B2_(%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D1%8C%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80)| Киев (компьютер)]
*[http://www.wikiwand.com/uk/%D0%95%D0%9E%D0%9C_%C2%AB%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%C2%BB| ЕОМ «Київ» ]
*[http://www.icfcst.kiev.ua/MUSEUM/PHOTOS/KIEV_u.html| Лампова обчислювальна машина "КИЕВ"]
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%9E%D0%9C_%C2%AB%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%C2%BB| ЕОМ «Київ»]

<includeonly> [[Категорія:Музей історії техніки]]</includeonly>

Електронна обчислювальна машина «Київ»

2017-04-26T06:31:40Z

3930529: /* Список використаних джерел */

Таранюк Анастасія
==Загальний опис (принцип дії)==
Розмістіть тут короткий опис експонату та принцип його дії

==Історична довідка==
Персоналії, виробники, історія відкриття, виробництва тощо

==Технічні характеристики==
Технічні характеристики

==Сфера застосування ==
Опишіть сфери, способи та результати застосування експонату. Вкажіть при цьому часові інтервали застосування

==Фото, відео-матеріали==
Тут розмістіть власні фото або фото з відкритих джерел, а також посилання на відео

==Список використаних джерел==
*[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D0%B5%D0%B2_(%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D1%8C%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80)| Киев (компьютер)]
*[http://www.wikiwand.com/uk/%D0%95%D0%9E%D0%9C_%C2%AB%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%C2%BB| ЕОМ «Київ» ]
*[http://www.icfcst.kiev.ua/MUSEUM/PHOTOS/KIEV_u.html| Лампова обчислювальна машина "КИЕВ"]
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%9E%D0%9C_%C2%AB%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%C2%BB| ЕОМ «Київ»]

<includeonly> [[Категорія:Музей історії техніки]]</includeonly>

Електронна обчислювальна машина «Київ»

2017-04-26T06:31:23Z

3930529: /* Список використаних джерел */

Таранюк Анастасія
==Загальний опис (принцип дії)==
Розмістіть тут короткий опис експонату та принцип його дії

==Історична довідка==
Персоналії, виробники, історія відкриття, виробництва тощо

==Технічні характеристики==
Технічні характеристики

==Сфера застосування ==
Опишіть сфери, способи та результати застосування експонату. Вкажіть при цьому часові інтервали застосування

==Фото, відео-матеріали==
Тут розмістіть власні фото або фото з відкритих джерел, а також посилання на відео

==Список використаних джерел==
*[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D0%B5%D0%B2_(%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D1%8C%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80)| Киев (компьютер)]
*[http://www.wikiwand.com/uk/%D0%95%D0%9E%D0%9C_%C2%AB%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%C2%BB|ЕОМ «Київ» ]
*[http://www.icfcst.kiev.ua/MUSEUM/PHOTOS/KIEV_u.html|Лампова обчислювальна машина "КИЕВ"]
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%9E%D0%9C_%C2%AB%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%C2%BB|ЕОМ «Київ»]

<includeonly> [[Категорія:Музей історії техніки]]</includeonly>

Електронна обчислювальна машина «Київ»

2017-04-26T06:31:13Z

3930529: /* Список використаних джерел */

Таранюк Анастасія
==Загальний опис (принцип дії)==
Розмістіть тут короткий опис експонату та принцип його дії

==Історична довідка==
Персоналії, виробники, історія відкриття, виробництва тощо

==Технічні характеристики==
Технічні характеристики

==Сфера застосування ==
Опишіть сфери, способи та результати застосування експонату. Вкажіть при цьому часові інтервали застосування

==Фото, відео-матеріали==
Тут розмістіть власні фото або фото з відкритих джерел, а також посилання на відео

==Список використаних джерел==
*[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D0%B5%D0%B2_(%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D1%8C%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80)|Киев (компьютер)]
*[http://www.wikiwand.com/uk/%D0%95%D0%9E%D0%9C_%C2%AB%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%C2%BB|ЕОМ «Київ» ]
*[http://www.icfcst.kiev.ua/MUSEUM/PHOTOS/KIEV_u.html|Лампова обчислювальна машина "КИЕВ"]
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%9E%D0%9C_%C2%AB%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%C2%BB|ЕОМ «Київ»]

<includeonly> [[Категорія:Музей історії техніки]]</includeonly>

Електронна обчислювальна машина «Київ»

2017-04-26T06:30:47Z

3930529: /* Список використаних джерел */

Таранюк Анастасія
==Загальний опис (принцип дії)==
Розмістіть тут короткий опис експонату та принцип його дії

==Історична довідка==
Персоналії, виробники, історія відкриття, виробництва тощо

==Технічні характеристики==
Технічні характеристики

==Сфера застосування ==
Опишіть сфери, способи та результати застосування експонату. Вкажіть при цьому часові інтервали застосування

==Фото, відео-матеріали==
Тут розмістіть власні фото або фото з відкритих джерел, а також посилання на відео

==Список використаних джерел==
*[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D0%B5%D0%B2_(%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D1%8C%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80) | Киев (компьютер)]
*[http://www.wikiwand.com/uk/%D0%95%D0%9E%D0%9C_%C2%AB%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%C2%BB | ЕОМ «Київ» ]
*[http://www.icfcst.kiev.ua/MUSEUM/PHOTOS/KIEV_u.html | Лампова обчислювальна машина "КИЕВ"]
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%9E%D0%9C_%C2%AB%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%C2%BB | ЕОМ «Київ»]

<includeonly> [[Категорія:Музей історії техніки]]</includeonly>

Електронна обчислювальна машина «Київ»

2017-04-26T06:30:22Z

3930529: /* Список використаних джерел */

Таранюк Анастасія
==Загальний опис (принцип дії)==
Розмістіть тут короткий опис експонату та принцип його дії

==Історична довідка==
Персоналії, виробники, історія відкриття, виробництва тощо

==Технічні характеристики==
Технічні характеристики

==Сфера застосування ==
Опишіть сфери, способи та результати застосування експонату. Вкажіть при цьому часові інтервали застосування

==Фото, відео-матеріали==
Тут розмістіть власні фото або фото з відкритих джерел, а також посилання на відео

==Список використаних джерел==
*[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D0%B5%D0%B2_(%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D1%8C%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80)|Киев (компьютер)]
*[http://www.wikiwand.com/uk/%D0%95%D0%9E%D0%9C_%C2%AB%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%C2%BB |ЕОМ «Київ» ]
*[http://www.icfcst.kiev.ua/MUSEUM/PHOTOS/KIEV_u.html|Лампова обчислювальна машина "КИЕВ"]
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%9E%D0%9C_%C2%AB%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%C2%BB|ЕОМ «Київ»]

<includeonly> [[Категорія:Музей історії техніки]]</includeonly>

Електронна обчислювальна машина «Київ»

2017-04-19T07:52:08Z

3930529: /* Список використаних джерел */

Таранюк Анастасія
==Загальний опис (принцип дії)==
Розмістіть тут короткий опис експонату та принцип його дії

==Історична довідка==
Персоналії, виробники, історія відкриття, виробництва тощо

==Технічні характеристики==
Технічні характеристики

==Сфера застосування ==
Опишіть сфери, способи та результати застосування експонату. Вкажіть при цьому часові інтервали застосування

==Фото, відео-матеріали==
Тут розмістіть власні фото або фото з відкритих джерел, а також посилання на відео

==Список використаних джерел==
*[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D0%B5%D0%B2_(%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D1%8C%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80)]
*[http://www.wikiwand.com/uk/%D0%95%D0%9E%D0%9C_%C2%AB%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%C2%BB]
*[http://www.icfcst.kiev.ua/MUSEUM/PHOTOS/KIEV_u.html]
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%9E%D0%9C_%C2%AB%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%C2%BB]

<includeonly> [[Категорія:Музей історії техніки]]</includeonly>

Електронна обчислювальна машина «Промінь»

2017-04-19T07:02:39Z

3930529: /* Історична довідка */

Таранюк Анастасія
[[Файл:Image91.jpg|міні|200px]]
==Загальний опис (принцип дії)==

Промінь - серія малогабаритних електронних обчислювальних машин для інженерних розрахунків, одна з перших машин такого класу. У машині використовувалася пам'ять на металізованих перфокартах і ступеневе мікропрограмне управління. У серію входили ЕОМ «Промінь», «Промінь-М» (1965) і «Промінь-2» (1967).

ЕОМ «Промінь» розроблялася Інститутом кібернетики АН України з 1958 року під керівництвом академіка В. М. Глушкова, в 1963 році запущена в серійне виробництво на Сєвєродонецькому приладобудівному заводі.

У 1965 році на основі ЕОМ «Промінь» була створена перша радянська (і одна з перших в світі) мала ЕОМ - МИР.

==Історична довідка==
[[Файл:01 Glushkov port.jpg|міні|200px|Віктор Глушков]][[Файл:180px-Promyn.gif|міні|100px|Промінь]][[Файл:02 MIR-1-350x216.jpg|міні|100px|МИР-1]][[Файл:K-6.jpg|міні|100px|Державний політехнічний музей]]
У 1959 році талановитий вчений Віктор Михайлович Глушков дійшов висновку про необхідність створення машини для інженерних розрахунків. Він висунув ідею інтелектуалізації задуманої машини і запропонував створити для неї оригінальну мову програмування, максимально наближену до людської (але не словесну, а математичну).Для цієї машини використовувалася мова програмування «Алмір-65», що представляє собою «русифікований розвиток» мови «Алгол-60».

В результаті, в Обчислювальному центрі, а в подальшому в Інституті кібернетики АН УРСР і Спеціальному конструкторському бюро (СКБ) інституту, в 60-і роки ХХ століття під керівництвом В. М. Глушкова були створені спочатку ЕОМ «Промінь», а потім сімейство машин "МИР", що стали попередниками персональних комп`юерів.ЕОМ «Промінь» стала новим словом у світовій практиці, і мала в технічному відношенні цілий ряд нововведень, зокрема пам'ять на металізованих картах і так зване поетапне мікропрограмне управління. Серійний випуск ЕОМ "Промінь" почався в 1963 р на Сєвєродонецькому заводі обчислювальних машин.В серію входили ЕОМ «Промінь», «Промінь-М» та «Промінь-2».

«Промінь-М» - модифікований варіант машини «Промінь» - відрізнявся від неї більш розвиненою системою команд, поліпшенням якості мікропрограм, розвиненими структурами мікропрограмного управління, що дозволило в 3-4 рази прискорити виконання елементарних операцій. У комплектацію машини також було включено друкарський пристрій.

У 1967 році на виставці в Лондоні, де демонструвалася "МИР-1", вона була куплена американською фірмою IBM - найбільшої в США, що є постачальником майже 80% обчислювальної техніки для всього капіталістичного світу. Це була перша (і, на жаль, остання) покупка радянської електронної машини американською компанією.
Як з'ясувалося пізніше, американці купили машину не стільки для того, щоб рахувати на ній, скільки для того, щоб довести своїм конкурентам, запатентувавшим в 1963 р принцип ступеневої мікропрограмування, що росіяни давно про цей принцип знали і реалізували в серійно випускаємій машині. Насправді, його застосували ще раніше - в ЕОМ "Промiнь"

Той екземпляр ЕОМ “Промінь”, що зберігається в ДПМ в розділі “Інформатика та обчислювальна техніка”, демонструвався в заснованому в 1964 р. самим В.М.Глушковим музеї Інституту кібернетики. Там машина знаходилась більше 30 років. Потім музей закрили, “Промінь” потрапила в комірчину, а в 1998 р., коли відкрився Державний політехнічний музей, ця безцінна історична машина потрапила до нього.

==Технічні характеристики==
[[Файл:Рунге.JPG|міні|50px|Карл Рунге]] [[Файл:Martin Wilhelm Kutta.jpg|міні|50px|Мартін Кутта]] [[Файл:Newton1.jpg|міні|50px|Ісаак Ньютон]]

Машина «Промінь» працювала в двійково-десятковій системі числення з 5 десятковими знаками мантиси і одним знаком порядку. Обсяг оперативної пам'яті становив 140 слів. Команди в систему вводилися за допомогою штекерів, або могли бути записані на металеві перфокарти (по 10 на кожну карту).Обсяг накопичувача команд - 100 команд; з них 80 - для збереження команд і проміжної інформації, 20 - для збереження констант. Система команд - одноадресна. Набір команд складався з 32 операцій. Середня швидкість обчислень становила 1000 операцій додавання або 100 операцій множення в хвилину.

Характеристики ЗУ:

● обсяг оперативної пом`яті - 140 слів;
● обсяг накопичування команд - 100 команд;
● набір командт - 32 команди;
● середня швидкість обчислення - 1000 операцій додавання,або 100 операцій множення на хвилину.

Введення числової інформації здійснювався з клавіатури. Висновок здійснювався на табло з десятковими індикаторними лампами.

Характерна особливість машини, яка потім була істотно розвинена в ЕОМ серії «МИР» - вбудоване виконання обчислень елементарних функцій. Мікропрограми були записані в мікропрограмну матрицю. До складу математичного забезпечення машини входили програми вирішення диференціальних рівнянь [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4_%D0%A0%D1%83%D0%BD%D0%B3%D0%B5_%E2%80%94_%D0%9A%D1%83%D1%82%D1%82%D0%B8 методом Рунге - Кутта] , програми обчислення коренів і екстремумів нелінійних алгебраїчних і трансцендентних функцій, програми [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%98%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D1%86%D0%B8%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%8B%D0%B5_%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%83%D0%BB%D1%8B_%D0%9D%D1%8C%D1%8E%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%B0 інтерполяції по методу Ньютона] , програми вирішення лінійних рівнянь і т.д.

==Сфера застосування ==

ЕОМ “Промінь М” використовувалась для науково-технічних розрахунків та проведення практичних та лабораторних занять з курсу „обчислювальна техніка в інженерних та економічних розрахунках”.

==Фото, відео-матеріали==
https://www.google.com.ua/search?q=%D0%B5%D0%BE%D0%BC+%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D0%BD%D1%8C&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ved=0ahUKEwjope3n2IzTAhXDYZoKHRYIAJUQ_AUIBigB&biw=986&bih=861#tbm=isch&q=%D0%B5%D0%BE%D0%BC+%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%8C&*

==Список використаних джерел==
* [http://ru.uacomputing.com/stories/emerging-of-soviet-predecessors-of-personal-computers/ Появление советских предшественников персональных компьютеров]
* [http://kaf-mm.tntu.edu.ua/labs.php/ Лабораторiя ПЕОМ]
* [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%8C_%28%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D1%8C%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80%29/ Промінь (компьютер)]
* [http://kpi.ua/604-5/ ЕОМ “ПРОМІНЬ”. Історія одного експоната]

[[Category:Музей історії техніки]]

Електронна обчислювальна машина «Промінь»

2017-04-19T07:01:52Z

3930529: /* Історична довідка */

Таранюк Анастасія
[[Файл:Image91.jpg|міні|200px]]
==Загальний опис (принцип дії)==

Промінь - серія малогабаритних електронних обчислювальних машин для інженерних розрахунків, одна з перших машин такого класу. У машині використовувалася пам'ять на металізованих перфокартах і ступеневе мікропрограмне управління. У серію входили ЕОМ «Промінь», «Промінь-М» (1965) і «Промінь-2» (1967).

ЕОМ «Промінь» розроблялася Інститутом кібернетики АН України з 1958 року під керівництвом академіка В. М. Глушкова, в 1963 році запущена в серійне виробництво на Сєвєродонецькому приладобудівному заводі.

У 1965 році на основі ЕОМ «Промінь» була створена перша радянська (і одна з перших в світі) мала ЕОМ - МИР.

==Історична довідка==
[[Файл:01 Glushkov port.jpg|міні|200px|Віктор Глушков]][[Файл:180px-Promyn.gif|міні|100px|Промінь]][[Файл:02 MIR-1-350x216.jpg|міні|100px|МИР-1]][[Файл:K-6.jpg|міні|100px]]
У 1959 році талановитий вчений Віктор Михайлович Глушков дійшов висновку про необхідність створення машини для інженерних розрахунків. Він висунув ідею інтелектуалізації задуманої машини і запропонував створити для неї оригінальну мову програмування, максимально наближену до людської (але не словесну, а математичну).Для цієї машини використовувалася мова програмування «Алмір-65», що представляє собою «русифікований розвиток» мови «Алгол-60».

В результаті, в Обчислювальному центрі, а в подальшому в Інституті кібернетики АН УРСР і Спеціальному конструкторському бюро (СКБ) інституту, в 60-і роки ХХ століття під керівництвом В. М. Глушкова були створені спочатку ЕОМ «Промінь», а потім сімейство машин "МИР", що стали попередниками персональних комп`юерів.ЕОМ «Промінь» стала новим словом у світовій практиці, і мала в технічному відношенні цілий ряд нововведень, зокрема пам'ять на металізованих картах і так зване поетапне мікропрограмне управління. Серійний випуск ЕОМ "Промінь" почався в 1963 р на Сєвєродонецькому заводі обчислювальних машин.В серію входили ЕОМ «Промінь», «Промінь-М» та «Промінь-2».

«Промінь-М» - модифікований варіант машини «Промінь» - відрізнявся від неї більш розвиненою системою команд, поліпшенням якості мікропрограм, розвиненими структурами мікропрограмного управління, що дозволило в 3-4 рази прискорити виконання елементарних операцій. У комплектацію машини також було включено друкарський пристрій.

У 1967 році на виставці в Лондоні, де демонструвалася "МИР-1", вона була куплена американською фірмою IBM - найбільшої в США, що є постачальником майже 80% обчислювальної техніки для всього капіталістичного світу. Це була перша (і, на жаль, остання) покупка радянської електронної машини американською компанією.
Як з'ясувалося пізніше, американці купили машину не стільки для того, щоб рахувати на ній, скільки для того, щоб довести своїм конкурентам, запатентувавшим в 1963 р принцип ступеневої мікропрограмування, що росіяни давно про цей принцип знали і реалізували в серійно випускаємій машині. Насправді, його застосували ще раніше - в ЕОМ "Промiнь"

Той екземпляр ЕОМ “Промінь”, що зберігається в ДПМ в розділі “Інформатика та обчислювальна техніка”, демонструвався в заснованому в 1964 р. самим В.М.Глушковим музеї Інституту кібернетики. Там машина знаходилась більше 30 років. Потім музей закрили, “Промінь” потрапила в комірчину, а в 1998 р., коли відкрився Державний політехнічний музей, ця безцінна історична машина потрапила до нього.

==Технічні характеристики==
[[Файл:Рунге.JPG|міні|50px|Карл Рунге]] [[Файл:Martin Wilhelm Kutta.jpg|міні|50px|Мартін Кутта]] [[Файл:Newton1.jpg|міні|50px|Ісаак Ньютон]]

Машина «Промінь» працювала в двійково-десятковій системі числення з 5 десятковими знаками мантиси і одним знаком порядку. Обсяг оперативної пам'яті становив 140 слів. Команди в систему вводилися за допомогою штекерів, або могли бути записані на металеві перфокарти (по 10 на кожну карту).Обсяг накопичувача команд - 100 команд; з них 80 - для збереження команд і проміжної інформації, 20 - для збереження констант. Система команд - одноадресна. Набір команд складався з 32 операцій. Середня швидкість обчислень становила 1000 операцій додавання або 100 операцій множення в хвилину.

Характеристики ЗУ:

● обсяг оперативної пом`яті - 140 слів;
● обсяг накопичування команд - 100 команд;
● набір командт - 32 команди;
● середня швидкість обчислення - 1000 операцій додавання,або 100 операцій множення на хвилину.

Введення числової інформації здійснювався з клавіатури. Висновок здійснювався на табло з десятковими індикаторними лампами.

Характерна особливість машини, яка потім була істотно розвинена в ЕОМ серії «МИР» - вбудоване виконання обчислень елементарних функцій. Мікропрограми були записані в мікропрограмну матрицю. До складу математичного забезпечення машини входили програми вирішення диференціальних рівнянь [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4_%D0%A0%D1%83%D0%BD%D0%B3%D0%B5_%E2%80%94_%D0%9A%D1%83%D1%82%D1%82%D0%B8 методом Рунге - Кутта] , програми обчислення коренів і екстремумів нелінійних алгебраїчних і трансцендентних функцій, програми [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%98%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D1%86%D0%B8%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%8B%D0%B5_%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%83%D0%BB%D1%8B_%D0%9D%D1%8C%D1%8E%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%B0 інтерполяції по методу Ньютона] , програми вирішення лінійних рівнянь і т.д.

==Сфера застосування ==

ЕОМ “Промінь М” використовувалась для науково-технічних розрахунків та проведення практичних та лабораторних занять з курсу „обчислювальна техніка в інженерних та економічних розрахунках”.

==Фото, відео-матеріали==
https://www.google.com.ua/search?q=%D0%B5%D0%BE%D0%BC+%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D0%BD%D1%8C&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ved=0ahUKEwjope3n2IzTAhXDYZoKHRYIAJUQ_AUIBigB&biw=986&bih=861#tbm=isch&q=%D0%B5%D0%BE%D0%BC+%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%8C&*

==Список використаних джерел==
* [http://ru.uacomputing.com/stories/emerging-of-soviet-predecessors-of-personal-computers/ Появление советских предшественников персональных компьютеров]
* [http://kaf-mm.tntu.edu.ua/labs.php/ Лабораторiя ПЕОМ]
* [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%8C_%28%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D1%8C%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80%29/ Промінь (компьютер)]
* [http://kpi.ua/604-5/ ЕОМ “ПРОМІНЬ”. Історія одного експоната]

[[Category:Музей історії техніки]]

Електронна обчислювальна машина «Промінь»

2017-04-19T07:00:51Z

3930529: /* Список використаних джерел */

Таранюк Анастасія
[[Файл:Image91.jpg|міні|200px]]
==Загальний опис (принцип дії)==

Промінь - серія малогабаритних електронних обчислювальних машин для інженерних розрахунків, одна з перших машин такого класу. У машині використовувалася пам'ять на металізованих перфокартах і ступеневе мікропрограмне управління. У серію входили ЕОМ «Промінь», «Промінь-М» (1965) і «Промінь-2» (1967).

ЕОМ «Промінь» розроблялася Інститутом кібернетики АН України з 1958 року під керівництвом академіка В. М. Глушкова, в 1963 році запущена в серійне виробництво на Сєвєродонецькому приладобудівному заводі.

У 1965 році на основі ЕОМ «Промінь» була створена перша радянська (і одна з перших в світі) мала ЕОМ - МИР.

==Історична довідка==
[[Файл:01 Glushkov port.jpg|міні|200px|Віктор Глушков]][[Файл:180px-Promyn.gif|міні|100px|Промінь]][[Файл:02 MIR-1-350x216.jpg|міні|100px|МИР-1]]
У 1959 році талановитий вчений Віктор Михайлович Глушков дійшов висновку про необхідність створення машини для інженерних розрахунків. Він висунув ідею інтелектуалізації задуманої машини і запропонував створити для неї оригінальну мову програмування, максимально наближену до людської (але не словесну, а математичну).Для цієї машини використовувалася мова програмування «Алмір-65», що представляє собою «русифікований розвиток» мови «Алгол-60».

В результаті, в Обчислювальному центрі, а в подальшому в Інституті кібернетики АН УРСР і Спеціальному конструкторському бюро (СКБ) інституту, в 60-і роки ХХ століття під керівництвом В. М. Глушкова були створені спочатку ЕОМ «Промінь», а потім сімейство машин "МИР", що стали попередниками персональних комп`юерів.ЕОМ «Промінь» стала новим словом у світовій практиці, і мала в технічному відношенні цілий ряд нововведень, зокрема пам'ять на металізованих картах і так зване поетапне мікропрограмне управління. Серійний випуск ЕОМ "Промінь" почався в 1963 р на Сєвєродонецькому заводі обчислювальних машин.В серію входили ЕОМ «Промінь», «Промінь-М» та «Промінь-2».

«Промінь-М» - модифікований варіант машини «Промінь» - відрізнявся від неї більш розвиненою системою команд, поліпшенням якості мікропрограм, розвиненими структурами мікропрограмного управління, що дозволило в 3-4 рази прискорити виконання елементарних операцій. У комплектацію машини також було включено друкарський пристрій.

У 1967 році на виставці в Лондоні, де демонструвалася "МИР-1", вона була куплена американською фірмою IBM - найбільшої в США, що є постачальником майже 80% обчислювальної техніки для всього капіталістичного світу. Це була перша (і, на жаль, остання) покупка радянської електронної машини американською компанією.
Як з'ясувалося пізніше, американці купили машину не стільки для того, щоб рахувати на ній, скільки для того, щоб довести своїм конкурентам, запатентувавшим в 1963 р принцип ступеневої мікропрограмування, що росіяни давно про цей принцип знали і реалізували в серійно випускаємій машині. Насправді, його застосували ще раніше - в ЕОМ "Промiнь"

Той екземпляр ЕОМ “Промінь”, що зберігається в ДПМ в розділі “Інформатика та обчислювальна техніка”, демонструвався в заснованому в 1964 р. самим В.М.Глушковим музеї Інституту кібернетики. Там машина знаходилась більше 30 років. Потім музей закрили, “Промінь” потрапила в комірчину, а в 1998 р., коли відкрився Державний політехнічний музей, ця безцінна історична машина потрапила до нього.

==Технічні характеристики==
[[Файл:Рунге.JPG|міні|50px|Карл Рунге]] [[Файл:Martin Wilhelm Kutta.jpg|міні|50px|Мартін Кутта]] [[Файл:Newton1.jpg|міні|50px|Ісаак Ньютон]]

Машина «Промінь» працювала в двійково-десятковій системі числення з 5 десятковими знаками мантиси і одним знаком порядку. Обсяг оперативної пам'яті становив 140 слів. Команди в систему вводилися за допомогою штекерів, або могли бути записані на металеві перфокарти (по 10 на кожну карту).Обсяг накопичувача команд - 100 команд; з них 80 - для збереження команд і проміжної інформації, 20 - для збереження констант. Система команд - одноадресна. Набір команд складався з 32 операцій. Середня швидкість обчислень становила 1000 операцій додавання або 100 операцій множення в хвилину.

Характеристики ЗУ:

● обсяг оперативної пом`яті - 140 слів;
● обсяг накопичування команд - 100 команд;
● набір командт - 32 команди;
● середня швидкість обчислення - 1000 операцій додавання,або 100 операцій множення на хвилину.

Введення числової інформації здійснювався з клавіатури. Висновок здійснювався на табло з десятковими індикаторними лампами.

Характерна особливість машини, яка потім була істотно розвинена в ЕОМ серії «МИР» - вбудоване виконання обчислень елементарних функцій. Мікропрограми були записані в мікропрограмну матрицю. До складу математичного забезпечення машини входили програми вирішення диференціальних рівнянь [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4_%D0%A0%D1%83%D0%BD%D0%B3%D0%B5_%E2%80%94_%D0%9A%D1%83%D1%82%D1%82%D0%B8 методом Рунге - Кутта] , програми обчислення коренів і екстремумів нелінійних алгебраїчних і трансцендентних функцій, програми [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%98%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D1%86%D0%B8%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%8B%D0%B5_%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%83%D0%BB%D1%8B_%D0%9D%D1%8C%D1%8E%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%B0 інтерполяції по методу Ньютона] , програми вирішення лінійних рівнянь і т.д.

==Сфера застосування ==

ЕОМ “Промінь М” використовувалась для науково-технічних розрахунків та проведення практичних та лабораторних занять з курсу „обчислювальна техніка в інженерних та економічних розрахунках”.

==Фото, відео-матеріали==
https://www.google.com.ua/search?q=%D0%B5%D0%BE%D0%BC+%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D0%BD%D1%8C&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ved=0ahUKEwjope3n2IzTAhXDYZoKHRYIAJUQ_AUIBigB&biw=986&bih=861#tbm=isch&q=%D0%B5%D0%BE%D0%BC+%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%8C&*

==Список використаних джерел==
* [http://ru.uacomputing.com/stories/emerging-of-soviet-predecessors-of-personal-computers/ Появление советских предшественников персональных компьютеров]
* [http://kaf-mm.tntu.edu.ua/labs.php/ Лабораторiя ПЕОМ]
* [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%8C_%28%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D1%8C%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80%29/ Промінь (компьютер)]
* [http://kpi.ua/604-5/ ЕОМ “ПРОМІНЬ”. Історія одного експоната]

[[Category:Музей історії техніки]]

Файл:K-6.jpg

2017-04-19T07:00:05Z

3930529: