https://wiki.cusu.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&feedformat=atom&user=3494552 2026-04-08T10:42:14Z Внесок користувача MediaWiki 1.23.2 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83_%22%D0%86%D0%9A%D0%A2_%D0%B2_%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%96%22_(%D0%B1%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%80)_2017 2017-11-02T10:40:12Z

<p>3494552: </p> <hr /> <div>&lt;font face=&quot;Comic Sans MS&quot; color=&quot;#008000&quot; size=&quot;5&quot;&gt; &lt;center&gt;Портфоліо навчальних проектів до курсу &quot;Інформаційно-комунікаційні технології в освіті&quot;&lt;/center&gt;&lt;/font&gt;<br /> ----<br /> =Факультет історії та права=<br /> ==42 група факультету історії та права (ІГ14Б)==<br /> ====[[Користувач:3433802|Стьожка Артем]]====<br /> [[Портфоліо проекту до курсу &quot;ІКТ в освіті&quot; Стьожки Артема]]<br /> <br /> ====[[Користувач:2536425 |Ковач Юлія]]====<br /> [[http://wiki.kspu.kr.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22%D0%86%D0%9A%D0%A2_%D0%B2_%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%96%22_4_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81_%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%87_%D0%AE%D0%BB%D1%96%D1%8F#.D0.92.D1.96.D0.BA_.D1.83.D1.87.D0.BD.D1.96.D0.B2.2C_.D0.BA.D0.BB.D0.B0.D1.81 Портфоліо проекту до курсу &quot;ІКТ в освіті&quot; Ковач Юлії]]<br /> ====[[Користувач:3487861 |Симончук Олександр]]====<br /> [[Портфоліо проекту до курсу &quot;ІКТ в освіті&quot; Симончука Олександра]]<br /> <br /> ====[[Користувач:3388540 |Колтунов Олександр]]====<br /> ====[[Користувач:3398615 |Колісніченко Сергій]]====<br /> [[Портфоліо проекту до курсу &quot;ІКТ в освіті&quot; Колісніченка Сергія]]<br /> ====[[Користувач:3393052 |Корнієнко Олександр]]====<br /> [[Портфоліо проекту до курсу ІКТ в освіті Корнієнко Олександр.]]<br /> <br /> ===[[Користувач:2424697| Мацюк Андрій]]===<br /> [[ПОРТФОЛІО ПРОЕКТУ З КУРСУ &quot;ІКТ В ОСВІТІ&quot; Мацюка Андрія Андрійовича]]<br /> ===[[Користувач:3374146|Босько Анна]]===<br /> [[Портфоліо проекту до курсу &quot;ІКТ в освіті&quot; Босько Анна]]<br /> ===[[Користувач:3608692|Вічко Христина]]===<br /> [[Портфоліо в проекту &quot;ІКТ в освіті&quot; 4 курс Вічко Христина]]<br /> ===[[Користувач:3340717|Цилюрик Владислав]]===<br /> [[Портфоліо проекту до курсу &quot;ІКТ в освіті&quot; Цилюрика Владислава]]<br /> =Фізико-математичний факультет=<br /> ==42 група фізико-математичного факультету (ФІ14)==<br /> <br /> ====[[Користувач:2477747|Котляр Анна]]====<br /> [[ПОРТФОЛІО ПРОЕКТУ З КУРСУ &quot;ІКТ В ОСВІТІ&quot; Котляр Анни Олександрівни]]<br /> ====[[Користувач:230465|Бородій Сергій]]====<br /> <br /> ====[[Користувач:3366179|Храмалюк Вікторія]]====<br /> <br /> ====[[Користувач:3400494|Теслюк Тетяна]]====<br /> [[Портфоліо проекту (ІКТ в освіті 4 курс), Теслюк Тетяна]]<br /> <br /> ====[[Користувач:3469338|Баланюк Олександр]]====<br /> [[Портфоліо проекту (ІКТ в освіті 4 курс), Баланюк Олександр]]<br /> <br /> ====[[Користувач:3494552|Магденко Вадим]]====<br /> [[Портфоліо проекту (ІКТ в освіті 4 курс), Магденко Вадим]]<br /> <br /> ====[[Користувач:3445118|Фертюк Анна]]====<br /> <br /> <br /> ==43 група фізико-математичного факультету (М14ФЕ, М14ІЕ)==<br /> ===[[Користувач:3348318 |Тібекіна Катерина ]]===<br /> [[Портфоліо проекту до курсу &quot;ІКТ в освіті&quot;, Тібекіна Катерина]]<br /> ===[[Користувач:3425164 |Краснощок Анастасія ]]===<br /> [[Портфоліо проекту до курсу &quot;ІКТ в освіті&quot; Краснощок Анастасія]]<br /> ===[[Користувач:3338624 |Крикотненко Ірина]]===<br /> [[Портфоліо проекту до курсу &quot;ІКТ&quot; в освіті Крикотненко Ірини]]<br /> ===[[Користувач:3422698|Марченко Костянтин Віталійович]]===<br /> [[Портфоліо проекту до курсу &quot;ІКТ в освіті&quot;, Марченко Костянтин]]<br /> ===[[Користувач:3374746|Андрущенко Олена Віталіївна]]===<br /> [[Портфоліо проекту до курсу &quot;ІКТ в освіті&quot;, Андрущенко Олена]]<br /> ===[[Користувач:3522467| Горелік Олена Володимирівна]]===<br /> [[Портфоліо проекту до курсу &quot;ІКТ в освіті&quot;, Горелік Олена]]<br /> ===[[Користувач:760174 |Шляховий Олександр]]===<br /> [[Портфоліо проекту до курсу &quot;ІКТ в освіті&quot; Шляховий Олександр]]<br /> ===[[Користувач:3436876|Кукуєва Анастасія Сергіївна]]===<br /> [[Портфоліо проекту до курсу &quot;ІКТ&quot; в освіті Кукуєва Анастасія]]<br /> ===[[Користувач:3386329|Салов Володимир Сергійович]]===<br /> [[Портфоліо проекту до курсу ІКТ в освіті Салов Володимир]]<br /> ===[[Користувач:3457880|Очеретнюк Роман Миколвйович]]===<br /> [[Портфоліо проекту до курсу ІКТ в освіті Очеретнюка Романа]]<br /> <br /> =Факультет історії та права=<br /> ==41 група факультету історії та права (ІП14Б)==<br /> <br /> ===[[Користувач:3347748|Іванко Наталія Андріївна]]===<br /> [[Портфоліо проекту до курсу &quot;ІКТ в освіті&quot;, Іванко Наталія]]<br /> <br /> ===[[Користувач:3339543|Безрукава Анастасія Євгенівна]]===<br /> [[Портфоліо проекту до курсу &quot;ІКТ в освіті&quot;,Безрукавої Анастасії]]<br /> <br /> ==== [[Користувач:3385406|Москальчук Катерина Віталіївна]]====<br /> [[Портфоліо проекту до курсу &quot;ІКТ в освіті&quot;, Москальчук Катерини]]<br /> <br /> ===[[Користувач:3373896|Христич Оксана Романівна]]===<br /> [[Портфоліо проекту до курсу &quot;ІКТ в освіті&quot;,Христич Оксани]]<br /> <br /> ===[[Користувач:3366507|Жабокрицька Катерина В`ячеславівна]]===<br /> [[Портфоліо проекту до курсу &quot;ІКТ в освіті&quot;, Жабокрицька Катерина]]<br /> <br /> =Факультет філології та журналістики=<br /> ===[[Користувач:3338717|Максименко Анастасія Олександрівна]]===<br /> [[Портфоліо проекту до курсу &quot;ІКТ в освіті&quot; Максименко Анастасії]]<br /> ===[[Користувач:3376531|Стець Дар'я Сергіївна]]===<br /> [[Портфоліо проекту до курсу &quot;ІКТ в освіті&quot; Стець Дар'ї]]<br /> ===[[Користувач:3352045|Стеба Марина Олександрівна]]===<br /> [[Портфоліо проекту до курсу &quot;ІКТ в освіті&quot; Стеби Марини]]<br /> ===[[Користувач:3523996|Караман Анна Юріївна]]===<br /> [[Портфоліо проекту до курсу &quot;ІКТ в освіті&quot; (Караман Анна)]]<br /> ===[[Користувач:3436306|Коткова Анна Вікторівна]]===<br /> [[Портфоліо проекту до курсу &quot;ІКТ в освіті&quot; (Коткова Анна)]]<br /> ===[[Користувач:3510744|Музиченко Анастасія Вікторівна]]===<br /> [[Портфоліо проекту до курсу &quot;ІКТ в освіті&quot; Музиченко Анастасії]]<br /> ===[[Користувач:3370622|Джевага Даша Олегівна]]===<br /> [[Портфоліо проекту до курсу &quot;ІКТ в освіті&quot;, Джевага Даша]]<br /> ===[[Користувач:3495916|Гілевич Олена Юріївна ]]===<br /> [[Портфоліо проекту до курсу &quot;ІКТ в освіті&quot;, Гілевич Олена]]<br /> ===[[Користувач:3655476|Сурмай Ніна Володимирівна ]]===<br /> [[Портфоліо проекту до курсу &quot;ІКТ в освіті&quot;, Сурмай Ніна]]<br /> ===[[Користувач:3418951|Туз Павло Сергійович]]===<br /> [[Портфоліо проекту до курсу &quot;ІКТ в освіті&quot;, Туз Павло]]<br /> ===[[Користувач:3556070|Гречко Дар'я Олександрівна]]===<br /> [http://wiki.kspu.kr.ua/index.php/Портфоліо_проекту_до_курсу_%22ІКТ_в_освіті%22_Гречко_Дар*я| Портфоліо проекту до курсу &quot;ІКТ в освіті&quot; Гречко Дар'ї]<br /> <br /> <br /> =Мистецький факультет=<br /> ===[[Користувач:1198870|Маслянікова Ірина Сергіївна]]===<br /> [[Портфоліо проекту до курсу&quot;ІКТ в освіті&quot; Маслянікової Ірини]]<br /> ===[[Користувач:1283835|Житінська Аліса Євгеніївна]]===<br /> [[Портфоліо проекту до курсу &quot;ІКТ в освіті&quot; Житінської Аліси]]<br /> ===[[Користувач:1051118|Олійник Олена Петрівна]]===<br /> [[Портфоліо проекту до курсу &quot;ІКТ в освіті&quot; Олійник Олени]]<br /> ===[[Користувач:3532346|Шиянова Вікторія Сергіївна]]===<br /> [[Портфоліо проекту до курсу &quot;ІКТ в освіті&quot; Шиянової Вікторії]]<br /> ===[[Користувач:3479856|Воєвода Олександр Олександрович]]===<br /> [[Портфоліо проекту до курсу &quot;ІКТ в освіті&quot; Воєводи Олександра]]<br /> ===[[Користувач:1224320|Зубенко Артем Володимирович]]===<br /> [[Портфоліо проекту до курсу &quot;ІКТ в освіті&quot; Зубенко Артем]]<br /> ===[[Користувач:3498469|Понзель Олексій Олександрович]]===<br /> [[Портфоліо проекту до курсу &quot;ІКТ в освіті&quot; Понзель Олексія]]<br /> ===[[Користувач:1287519|Федоренко Карина Едуардіївна]]===<br /> [[Портфоліо проекту до курсу ІКТ в освіті Федоренко Карини]]<br /> ===[[Користувач:3366225|Галайдюк Валерія Сергіївна]]===<br /> [[Портфоліо проекту до курсу &quot;ІКТ в освіті&quot; Галайдюк Валерія]]<br /> ===[[Користувач:2771568|Соколов Руслан Васильович]]===<br /> [[Портфолію проекту до курсу ІКТ в освіті Соколов Руслан]]<br /> <br /> <br /> =Факультет фізичного виховання=<br /> <br /> <br /> <br /> Повернутися на сторінку [[Навчальний курс &quot;Інформаційно-комунікаційні технології в освіті&quot; (для 4-го курсу)]] <br /> __NOTOC__ __NOEDITSECTION__</div>

3494552 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%D0%B4%D0%BE_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83_%D0%86%D0%9A%D0%A2_%D0%B2_%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%96_%D0%9C%D0%B0%D0%B3%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%92%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%BC 2017-11-01T21:10:19Z

<p>3494552: </p> <hr /> <div><br /> <br /> &lt;p style=&quot;font-family: monotype corsiva; font-size: 48pt; color:#1abbbf; font-style: italic;text-align: center;&quot;&gt;<br /> Радіотехніка &lt;/p&gt;<br /> [[Файл:503217_1.jpeg|праворуч]]<br /> <br /> <br /> =Предмет, навчальна тема=<br /> Фізика, Радіотехніка<br /> <br /> =Вік учнів, клас=<br /> 11 клас, 16-17 років<br /> ==Стислий опис проекту==<br /> Проект «Радіотехніка» призначений для учнів 11 класу. Учні проводять опитування серед однолітків та батьків і мають можливість визначити рівень обізнаності та зацікавленості опитуваних. Знаходять, за допомогою інтернет-ресурсів інформацію на дану тему.<br /> Аналізуючи знайдену інформацію, учні дізнаються щось нове для себе, та роблять висновок щодо різноманітності радіодеталей. Результати проробленої роботи необхідно буде представити у вигляді презентації з доповіддю, яку буде захищено на відкритому уроці.<br /> <br /> =Діяльність учнів та вчителя=<br /> ==План роботи учня у проекті==<br /> [https://docs.google.com/document/d/1RWvL4n__XCl8VwmheXEjC8cw-MfjRhzfmefbp8586RU/edit?usp=sharing План проекту]<br /> <br /> ==Діяльність учнів у проекті (етапи реалізації проекту)==<br /> ===1 етап===<br /> ''Вчитель проводить вступне заняття. Учні переглядають презентацію, обговорюють тему проекту, діляться на групки по 3 особи.''<br /> <br /> ===2 етап===<br /> ''Проведення опитування серед однолітків та батьків, з метою виявлення рівня зацікавленості та обізнаності опитуваних.''<br /> <br /> ===3 етап===<br /> ''Перегляд веб ресурсів, що запропонував вчитель, та пошук нових ресурсів.''<br /> <br /> ===4 етап===<br /> ''Аналіз та оцінювання отриманої інформації.''<br /> <br /> ===5 етап===<br /> ''Підведення підсумків роботи, підготовка мультимедійної презентації та доповіді.''<br /> <br /> ===6 етап===<br /> ''Виступ на відкритому уроці.''<br /> <br /> ==Методичні та дидактичні матеріали проекту==<br /> <br /> ====Мультимедійна презентація проекту:====<br /> *[https://www.slideshare.net/VadimMahdenko/ss-81479481 Презентація проекту]<br /> <br /> ====Календар подій проекту:====<br /> <br /> <br /> [https://calendar.google.com/calendar/embed?src=4bl0nt3q4a48t707ou24lo0hm4%40group.calendar.google.com&amp;ctz=Europe/Kiev Розклад роботи учнів у проекті]<br /> <br /> ====Методичні та дидактичні матеріали====<br /> #[http://master-test.net/ru/teacher/quiz/editor/id/99011#quiz_item_4 Тест]<br /> #[https://docs.google.com/forms/d/1bphiPbqEiDJcar09i41IGeu4tQHKzjQCVAL0eXkSWj8/edit Опитування]<br /> #[http://puzzlecup.com/?guess=1FCD125827DC64BE Кросворд]<br /> #[http://wikiwall.ru/wall/dfdacd0a8e09ea343267854e00c71c41/fe85a61f03120a1cc90b3910c05d75ca Стінгазета] <br /> #[https://docs.google.com/spreadsheets/d/17bzEQ911IAu_zI1udzNFlbWOLwklXKzdrgbkBx9ZBEo/edit?usp=sharing Електронний журнал]<br /> <br /> ====Спілкування між учасниками проекту====<br /> *[http://radiotehnika99.blogspot.com Блог проекту]<br /> *[http://wiki.kspu.kr.ua/index.php/Портфоліо_проекту_до_курсу_ІКТ_в_освіті_Магденко_Вадим#.D0.A1.D0.BF.D1.96.D0.BB.D0.BA.D1.83.D0.B2.D0.B0.D0.BD.D0.BD.D1.8F_.D0.BC.D1.96.D0.B6_.D1.83.D1.87.D0.B0.D1.81.D0.BD.D0.B8.D0.BA.D0.B0.D0.BC.D0.B8_.D0.BF.D1.80.D0.BE.D0.B5.D0.BA.D1.82.D1.83 Wiki-сторінка]<br /> <br /> =Інформаційні ресурси=<br /> ===Відеоматеріали===<br /> #[https://www.youtube.com/watch?v=xyIX04oM27U Класифікація конденсаторів]<br /> #[https://www.youtube.com/watch?v=0YA6w9uUPBg Класифікація резисторів]<br /> <br /> ===Електронні ресурси===<br /> #[https://uk.wikipedia.org/wiki/Електронні_компоненти Радіодеталі]<br /> #[https://uk.wikipedia.org/wiki/Електричний_конденсатор Конденсатор]<br /> #[https://uk.wikipedia.org/wiki/Резистор Резистор]<br /> <br /> <br /> <br /> [[Категорія: Шаблони]]<br /> <br /> [http://kspu.kr.ua/ Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]</div>

3494552 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%D0%B4%D0%BE_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83_%D0%86%D0%9A%D0%A2_%D0%B2_%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%96_%D0%9C%D0%B0%D0%B3%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%92%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%BC 2017-11-01T21:07:29Z

<p>3494552: </p> <hr /> <div><br /> <br /> &lt;p style=&quot;font-family: monotype corsiva; font-size: 48pt; color:#1abbbf; font-style: italic;text-align: center;&quot;&gt;<br /> Радіотехніка &lt;/p&gt;<br /> [[Файл:503217_1.jpeg|праворуч]]<br /> <br /> <br /> =Предмет, навчальна тема=<br /> Фізика, Радіотехніка<br /> <br /> =Вік учнів, клас=<br /> 11 клас, 16-17 років<br /> ==Стислий опис проекту==<br /> Проект «Радіотехніка» призначений для учнів 11 класу. Учні проводять опитування серед однолітків та батьків і мають можливість визначити рівень обізнаності та зацікавленості опитуваних. Знаходять, за допомогою інтернет-ресурсів інформацію на дану тему.<br /> Аналізуючи знайдену інформацію, учні дізнаються щось нове для себе, та роблять висновок щодо різноманітності радіодеталей. Результати проробленої роботи необхідно буде представити у вигляді презентації з доповіддю, яку буде захищено на відкритому уроці.<br /> <br /> =Діяльність учнів та вчителя=<br /> ==План роботи учня у проекті==<br /> [https://docs.google.com/document/d/1RWvL4n__XCl8VwmheXEjC8cw-MfjRhzfmefbp8586RU/edit?usp=sharing План проекту]<br /> <br /> ==Діяльність учнів у проекті (етапи реалізації проекту)==<br /> ===1 етап===<br /> ''Вчитель проводить вступне заняття. Учні переглядають презентацію, обговорюють тему проекту, діляться на групки по 3 особи.''<br /> <br /> ===2 етап===<br /> ''Проведення опитування серед однолітків та батьків, з метою виявлення рівня зацікавленості та обізнаності опитуваних.''<br /> <br /> ===3 етап===<br /> ''Перегляд веб ресурсів, що запропонував вчитель, та пошук нових ресурсів.''<br /> <br /> ===4 етап===<br /> ''Аналіз та оцінювання отриманої інформації.''<br /> <br /> ===5 етап===<br /> ''Підведення підсумків роботи, підготовка мультимедійної презентації та доповіді.''<br /> <br /> ===6 етап===<br /> ''Виступ на відкритому уроці.''<br /> <br /> ==Методичні та дидактичні матеріали проекту==<br /> <br /> ====Мультимедійна презентація проекту:====<br /> *[https://www.slideshare.net/VadimMahdenko/ss-81479481 Презентація проекту]<br /> <br /> ====Календар подій проекту:====<br /> <br /> <br /> [https://calendar.google.com/calendar/embed?src=4bl0nt3q4a48t707ou24lo0hm4%40group.calendar.google.com&amp;ctz=Europe/Kiev Розклад роботи учнів у проекті]<br /> <br /> ====Методичні та дидактичні матеріали====<br /> #[http://master-test.net/ru/teacher/quiz/editor/id/99011#quiz_item_4 Тест]<br /> #[https://docs.google.com/forms/d/1bphiPbqEiDJcar09i41IGeu4tQHKzjQCVAL0eXkSWj8/edit Опитування]<br /> #[http://puzzlecup.com/?guess=1FCD125827DC64BE Кросворд]<br /> #[http://wikiwall.ru/wall/dfdacd0a8e09ea343267854e00c71c41/fe85a61f03120a1cc90b3910c05d75ca Стінгазета] <br /> #[https://docs.google.com/spreadsheets/d/17bzEQ911IAu_zI1udzNFlbWOLwklXKzdrgbkBx9ZBEo/edit?usp=sharing Електронний журнал]<br /> <br /> ====Спілкування між учасниками проекту====<br /> *[http://radiotehnika99.blogspot.com Блог проекту]<br /> *[http://wiki.kspu.kr.ua/index.php/Портфоліо_проекту_до_курсу_ІКТ_в_освіті_Магденко_Вадим#.D0.A1.D0.BF.D1.96.D0.BB.D0.BA.D1.83.D0.B2.D0.B0.D0.BD.D0.BD.D1.8F_.D0.BC.D1.96.D0.B6_.D1.83.D1.87.D0.B0.D1.81.D0.BD.D0.B8.D0.BA.D0.B0.D0.BC.D0.B8_.D0.BF.D1.80.D0.BE.D0.B5.D0.BA.D1.82.D1.83 Wiki-сторінка]<br /> <br /> =Інформаційні ресурси=<br /> ===Відеоматеріали===<br /> #[https://www.youtube.com/watch?v=xyIX04oM27U Класифікація конденсаторів]<br /> #[https://www.youtube.com/watch?v=0YA6w9uUPBg Класифікація резисторів]<br /> <br /> ===Електронні ресурси===<br /> #...<br /> #...<br /> #...<br /> <br /> <br /> [[Категорія: Шаблони]]<br /> <br /> [http://kspu.kr.ua/ Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]</div>

3494552 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%D0%B4%D0%BE_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83_%D0%86%D0%9A%D0%A2_%D0%B2_%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%96_%D0%9C%D0%B0%D0%B3%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%92%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%BC 2017-11-01T21:03:59Z

<p>3494552: </p> <hr /> <div><br /> <br /> &lt;p style=&quot;font-family: monotype corsiva; font-size: 48pt; color:#1abbbf; font-style: italic;text-align: center;&quot;&gt;<br /> Радіотехніка &lt;/p&gt;<br /> [[Файл:503217_1.jpeg|праворуч]]<br /> <br /> <br /> =Предмет, навчальна тема=<br /> Фізика, Радіотехніка<br /> <br /> =Вік учнів, клас=<br /> 11 клас, 16-17 років<br /> ==Стислий опис проекту==<br /> Проект «Радіотехніка» призначений для учнів 11 класу. Учні проводять опитування серед однолітків та батьків і мають можливість визначити рівень обізнаності та зацікавленості опитуваних. Знаходять, за допомогою інтернет-ресурсів інформацію на дану тему.<br /> Аналізуючи знайдену інформацію, учні дізнаються щось нове для себе, та роблять висновок щодо різноманітності радіодеталей. Результати проробленої роботи необхідно буде представити у вигляді презентації з доповіддю, яку буде захищено на відкритому уроці.<br /> <br /> =Діяльність учнів та вчителя=<br /> ==План роботи учня у проекті==<br /> [https://docs.google.com/document/d/1RWvL4n__XCl8VwmheXEjC8cw-MfjRhzfmefbp8586RU/edit?usp=sharing План проекту]<br /> <br /> ==Діяльність учнів у проекті (етапи реалізації проекту)==<br /> ===1 етап===<br /> ''Вчитель проводить вступне заняття. Учні переглядають презентацію, обговорюють тему проекту, діляться на групки по 3 особи.''<br /> <br /> ===2 етап===<br /> ''Проведення опитування серед однолітків та батьків, з метою виявлення рівня зацікавленості та обізнаності опитуваних.''<br /> <br /> ===3 етап===<br /> ''Перегляд веб ресурсів, що запропонував вчитель, та пошук нових ресурсів.''<br /> <br /> ===4 етап===<br /> ''Аналіз та оцінювання отриманої інформації.''<br /> <br /> ===5 етап===<br /> ''Підведення підсумків роботи, підготовка мультимедійної презентації та доповіді.''<br /> <br /> ===6 етап===<br /> ''Виступ на відкритому уроці.''<br /> <br /> ==Методичні та дидактичні матеріали проекту==<br /> <br /> ====Мультимедійна презентація проекту:====<br /> *[https://www.slideshare.net/VadimMahdenko/ss-81479481 Презентація проекту]<br /> <br /> ====Календар подій проекту:====<br /> <br /> <br /> [https://calendar.google.com/calendar/embed?src=4bl0nt3q4a48t707ou24lo0hm4%40group.calendar.google.com&amp;ctz=Europe/Kiev Розклад роботи учнів у проекті]<br /> <br /> ====Методичні та дидактичні матеріали====<br /> #[http://master-test.net/ru/teacher/quiz/editor/id/99011#quiz_item_4 Тест]<br /> #[https://docs.google.com/forms/d/1bphiPbqEiDJcar09i41IGeu4tQHKzjQCVAL0eXkSWj8/edit Опитування]<br /> #[http://puzzlecup.com/?guess=1FCD125827DC64BE Кросворд]<br /> #[http://wikiwall.ru/wall/dfdacd0a8e09ea343267854e00c71c41/fe85a61f03120a1cc90b3910c05d75ca Стінгазета] <br /> #[https://docs.google.com/spreadsheets/d/17bzEQ911IAu_zI1udzNFlbWOLwklXKzdrgbkBx9ZBEo/edit?usp=sharing Електронний журнал]<br /> <br /> ====Спілкування між учасниками проекту====<br /> *[http://radiotehnika99.blogspot.com Блог проекту]<br /> *[http://wiki.kspu.kr.ua/index.php/Портфоліо_проекту_до_курсу_ІКТ_в_освіті_Магденко_Вадим#.D0.A1.D0.BF.D1.96.D0.BB.D0.BA.D1.83.D0.B2.D0.B0.D0.BD.D0.BD.D1.8F_.D0.BC.D1.96.D0.B6_.D1.83.D1.87.D0.B0.D1.81.D0.BD.D0.B8.D0.BA.D0.B0.D0.BC.D0.B8_.D0.BF.D1.80.D0.BE.D0.B5.D0.BA.D1.82.D1.83 Wiki-сторінка]<br /> <br /> =Інформаційні ресурси=<br /> ===Відеоматеріали===<br /> #...<br /> #...<br /> #...<br /> <br /> ===Електронні ресурси===<br /> #...<br /> #...<br /> #...<br /> <br /> <br /> [[Категорія: Шаблони]]<br /> <br /> [http://kspu.kr.ua/ Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]</div>

3494552 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%D0%B4%D0%BE_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83_%D0%86%D0%9A%D0%A2_%D0%B2_%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%96_%D0%9C%D0%B0%D0%B3%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%92%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%BC 2017-11-01T21:03:39Z

<p>3494552: </p> <hr /> <div><br /> <br /> &lt;p style=&quot;font-family: monotype corsiva; font-size: 48pt; color:#1abbbf; font-style: italic;text-align: center;&quot;&gt;<br /> Радіотехніка &lt;/p&gt;<br /> [[Файл:503217_1.jpeg|праворуч]]<br /> <br /> <br /> =Предмет, навчальна тема=<br /> Фізика, Радіотехніка<br /> <br /> =Вік учнів, клас=<br /> 11 клас, 16-17 років<br /> ==Стислий опис проекту==<br /> Проект «Радіотехніка» призначений для учнів 11 класу. Учні проводять опитування серед однолітків та батьків і мають можливість визначити рівень обізнаності та зацікавленості опитуваних. Знаходять, за допомогою інтернет-ресурсів інформацію на дану тему.<br /> Аналізуючи знайдену інформацію, учні дізнаються щось нове для себе, та роблять висновок щодо різноманітності радіодеталей. Результати проробленої роботи необхідно буде представити у вигляді презентації з доповіддю, яку буде захищено на відкритому уроці.<br /> <br /> =Діяльність учнів та вчителя=<br /> ==План роботи учня у проекті==<br /> [https://docs.google.com/document/d/1RWvL4n__XCl8VwmheXEjC8cw-MfjRhzfmefbp8586RU/edit?usp=sharing План проекту]<br /> <br /> ==Діяльність учнів у проекті (етапи реалізації проекту)==<br /> ===1 етап===<br /> ''Вчитель проводить вступне заняття. Учні переглядають презентацію, обговорюють тему проекту, діляться на групки по 3 особи.''<br /> <br /> ===2 етап===<br /> ''Проведення опитування серед однолітків та батьків, з метою виявлення рівня зацікавленості та обізнаності опитуваних.''<br /> <br /> ===3 етап===<br /> ''Перегляд веб ресурсів, що запропонував вчитель, та пошук нових ресурсів.''<br /> <br /> ===4 етап===<br /> ''Аналіз та оцінювання отриманої інформації.''<br /> <br /> ===5 етап===<br /> ''Підведення підсумків роботи, підготовка мультимедійної презентації та доповіді.''<br /> <br /> ===6 етап===<br /> ''Виступ на відкритому уроці.''<br /> <br /> ==Методичні та дидактичні матеріали проекту==<br /> <br /> ====Мультимедійна презентація проекту:====<br /> *[https://www.slideshare.net/VadimMahdenko/ss-81479481 Презентація проекту]<br /> <br /> ====Календар подій проекту:====<br /> <br /> <br /> [https://calendar.google.com/calendar/embed?src=4bl0nt3q4a48t707ou24lo0hm4%40group.calendar.google.com&amp;ctz=Europe/Kiev Розклад роботи учнів у проекті]<br /> <br /> ====Методичні та дидактичні матеріали====<br /> #[http://master-test.net/ru/teacher/quiz/editor/id/99011#quiz_item_4 Тест]<br /> #[https://docs.google.com/forms/d/1bphiPbqEiDJcar09i41IGeu4tQHKzjQCVAL0eXkSWj8/edit Опитування]<br /> #[http://puzzlecup.com/?guess=1FCD125827DC64BE Кросворд]<br /> #[http://wikiwall.ru/wall/dfdacd0a8e09ea343267854e00c71c41/fe85a61f03120a1cc90b3910c05d75ca Стінгазета] <br /> #[https://docs.google.com/spreadsheets/d/17bzEQ911IAu_zI1udzNFlbWOLwklXKzdrgbkBx9ZBEo/edit?usp=sharing Електронний журнал]<br /> <br /> ====Спілкування між учасниками проекту====<br /> *[http://radiotehnika99.blogspot.com Блог проекту]<br /> *[http://wiki.kspu.kr.ua/index.php/Портфоліо_проекту_до_курсу_ІКТ_в_освіті_Магденко_Вадим#.D0.A1.D0.BF.D1.96.D0.BB.D0.BA.D1.83.D0.B2.D0.B0.D0.BD.D0.BD.D1.8F_.D0.BC.D1.96.D0.B6_.D1.83.D1.87.D0.B0.D1.81.D0.BD.D0.B8.D0.BA.D0.B0.D0.BC.D0.B8_.D0.BF.D1.80.D0.BE.D0.B5.D0.BA.D1.82.D1.83 Wiki-сторінка]<br /> <br /> =Інформаційні ресурси=<br /> ===Друковані джерела===<br /> #...<br /> #...<br /> #...<br /> <br /> ===Відеоматеріали===<br /> #...<br /> #...<br /> #...<br /> <br /> ===Електронні ресурси===<br /> #...<br /> #...<br /> #...<br /> <br /> <br /> [[Категорія: Шаблони]]<br /> <br /> [http://kspu.kr.ua/ Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]</div>

3494552 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%D0%B4%D0%BE_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83_%D0%86%D0%9A%D0%A2_%D0%B2_%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%96_%D0%9C%D0%B0%D0%B3%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%92%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%BC 2017-11-01T21:03:23Z

<p>3494552: </p> <hr /> <div><br /> <br /> &lt;p style=&quot;font-family: monotype corsiva; font-size: 48pt; color:#1abbbf; font-style: italic;text-align: center;&quot;&gt;<br /> Радіотехніка &lt;/p&gt;<br /> [[Файл:503217_1.jpeg|праворуч]]<br /> <br /> <br /> =Предмет, навчальна тема=<br /> Фізика, Радіотехніка<br /> <br /> =Вік учнів, клас=<br /> 11 клас, 16-17 років<br /> ==Стислий опис проекту==<br /> Проект «Радіотехніка» призначений для учнів 11 класу. Учні проводять опитування серед однолітків та батьків і мають можливість визначити рівень обізнаності та зацікавленості опитуваних. Знаходять, за допомогою інтернет-ресурсів інформацію на дану тему.<br /> Аналізуючи знайдену інформацію, учні дізнаються щось нове для себе, та роблять висновок щодо різноманітності радіодеталей. Результати проробленої роботи необхідно буде представити у вигляді презентації з доповіддю, яку буде захищено на відкритому уроці.<br /> <br /> =Діяльність учнів та вчителя=<br /> ==План роботи учня у проекті==<br /> [https://docs.google.com/document/d/1RWvL4n__XCl8VwmheXEjC8cw-MfjRhzfmefbp8586RU/edit?usp=sharing План проекту]<br /> <br /> ==Діяльність учнів у проекті (етапи реалізації проекту)==<br /> ===1 етап===<br /> ''Вчитель проводить вступне заняття. Учні переглядають презентацію, обговорюють тему проекту, діляться на групки по 3 особи.''<br /> <br /> ===2 етап===<br /> ''Проведення опитування серед однолітків та батьків, з метою виявлення рівня зацікавленості та обізнаності опитуваних.''<br /> <br /> ===3 етап===<br /> ''Перегляд веб ресурсів, що запропонував вчитель, та пошук нових ресурсів.''<br /> <br /> ===4 етап===<br /> ''Аналіз та оцінювання отриманої інформації.''<br /> <br /> ===5 етап===<br /> ''Підведення підсумків роботи, підготовка мультимедійної презентації та доповіді.''<br /> <br /> ===6 етап===<br /> ''Виступ на відкритому уроці.''<br /> <br /> ==Методичні та дидактичні матеріали проекту==<br /> <br /> ====Мультимедійна презентація проекту:====<br /> *[https://www.slideshare.net/VadimMahdenko/ss-81479481 Презентація проекту]<br /> <br /> ====Календар подій проекту:====<br /> <br /> <br /> [https://calendar.google.com/calendar/embed?src=4bl0nt3q4a48t707ou24lo0hm4%40group.calendar.google.com&amp;ctz=Europe/Kiev Розклад роботи учнів у проекті]<br /> <br /> ====Методичні та дидактичні матеріали====<br /> #[http://master-test.net/ru/teacher/quiz/editor/id/99011#quiz_item_4 Тест]<br /> #[https://docs.google.com/forms/d/1bphiPbqEiDJcar09i41IGeu4tQHKzjQCVAL0eXkSWj8/edit Опитування]<br /> #[http://puzzlecup.com/?guess=1FCD125827DC64BE Кросворд]<br /> #[http://wikiwall.ru/wall/dfdacd0a8e09ea343267854e00c71c41/fe85a61f03120a1cc90b3910c05d75ca Стінгазета] <br /> #[https://docs.google.com/spreadsheets/d/17bzEQ911IAu_zI1udzNFlbWOLwklXKzdrgbkBx9ZBEo/edit?usp=sharing Електронний журнал]<br /> <br /> ====Спілкування між учасниками проекту====<br /> *[http://radiotehnika99.blogspot.com Блог проекту]<br /> [http://wiki.kspu.kr.ua/index.php/Портфоліо_проекту_до_курсу_ІКТ_в_освіті_Магденко_Вадим#.D0.A1.D0.BF.D1.96.D0.BB.D0.BA.D1.83.D0.B2.D0.B0.D0.BD.D0.BD.D1.8F_.D0.BC.D1.96.D0.B6_.D1.83.D1.87.D0.B0.D1.81.D0.BD.D0.B8.D0.BA.D0.B0.D0.BC.D0.B8_.D0.BF.D1.80.D0.BE.D0.B5.D0.BA.D1.82.D1.83 Wiki-сторінка]<br /> <br /> =Інформаційні ресурси=<br /> ===Друковані джерела===<br /> #...<br /> #...<br /> #...<br /> <br /> ===Відеоматеріали===<br /> #...<br /> #...<br /> #...<br /> <br /> ===Електронні ресурси===<br /> #...<br /> #...<br /> #...<br /> <br /> <br /> [[Категорія: Шаблони]]<br /> <br /> [http://kspu.kr.ua/ Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]</div>

3494552 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%D0%B4%D0%BE_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83_%D0%86%D0%9A%D0%A2_%D0%B2_%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%96_%D0%9C%D0%B0%D0%B3%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%92%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%BC 2017-11-01T21:02:20Z

<p>3494552: </p> <hr /> <div><br /> <br /> &lt;p style=&quot;font-family: monotype corsiva; font-size: 48pt; color:#1abbbf; font-style: italic;text-align: center;&quot;&gt;<br /> Радіотехніка &lt;/p&gt;<br /> [[Файл:503217_1.jpeg|праворуч]]<br /> <br /> <br /> =Предмет, навчальна тема=<br /> Фізика, Радіотехніка<br /> <br /> =Вік учнів, клас=<br /> 11 клас, 16-17 років<br /> ==Стислий опис проекту==<br /> Проект «Радіотехніка» призначений для учнів 11 класу. Учні проводять опитування серед однолітків та батьків і мають можливість визначити рівень обізнаності та зацікавленості опитуваних. Знаходять, за допомогою інтернет-ресурсів інформацію на дану тему.<br /> Аналізуючи знайдену інформацію, учні дізнаються щось нове для себе, та роблять висновок щодо різноманітності радіодеталей. Результати проробленої роботи необхідно буде представити у вигляді презентації з доповіддю, яку буде захищено на відкритому уроці.<br /> <br /> =Діяльність учнів та вчителя=<br /> ==План роботи учня у проекті==<br /> [https://docs.google.com/document/d/1RWvL4n__XCl8VwmheXEjC8cw-MfjRhzfmefbp8586RU/edit?usp=sharing План проекту]<br /> <br /> ==Діяльність учнів у проекті (етапи реалізації проекту)==<br /> ===1 етап===<br /> ''Вчитель проводить вступне заняття. Учні переглядають презентацію, обговорюють тему проекту, діляться на групки по 3 особи.''<br /> <br /> ===2 етап===<br /> ''Проведення опитування серед однолітків та батьків, з метою виявлення рівня зацікавленості та обізнаності опитуваних.''<br /> <br /> ===3 етап===<br /> ''Перегляд веб ресурсів, що запропонував вчитель, та пошук нових ресурсів.''<br /> <br /> ===4 етап===<br /> ''Аналіз та оцінювання отриманої інформації.''<br /> <br /> ===5 етап===<br /> ''Підведення підсумків роботи, підготовка мультимедійної презентації та доповіді.''<br /> <br /> ===6 етап===<br /> ''Виступ на відкритому уроці.''<br /> <br /> ==Методичні та дидактичні матеріали проекту==<br /> <br /> ====Мультимедійна презентація проекту:====<br /> *[https://www.slideshare.net/VadimMahdenko/ss-81479481 Презентація проекту]<br /> <br /> ====Календар подій проекту:====<br /> <br /> <br /> [https://calendar.google.com/calendar/embed?src=4bl0nt3q4a48t707ou24lo0hm4%40group.calendar.google.com&amp;ctz=Europe/Kiev Розклад роботи учнів у проекті]<br /> <br /> ====Методичні та дидактичні матеріали====<br /> #[http://master-test.net/ru/teacher/quiz/editor/id/99011#quiz_item_4 Тест]<br /> #[https://docs.google.com/forms/d/1bphiPbqEiDJcar09i41IGeu4tQHKzjQCVAL0eXkSWj8/edit Опитування]<br /> #[http://puzzlecup.com/?guess=1FCD125827DC64BE Кросворд]<br /> #[http://wikiwall.ru/wall/dfdacd0a8e09ea343267854e00c71c41/fe85a61f03120a1cc90b3910c05d75ca Стінгазета] <br /> #[https://docs.google.com/spreadsheets/d/17bzEQ911IAu_zI1udzNFlbWOLwklXKzdrgbkBx9ZBEo/edit?usp=sharing Електронний журнал]<br /> <br /> ====Спілкування між учасниками проекту====<br /> *[http://radiotehnika99.blogspot.com Блог проекту]<br /> *Wiki-сторінка<br /> <br /> =Інформаційні ресурси=<br /> ===Друковані джерела===<br /> #...<br /> #...<br /> #...<br /> <br /> ===Відеоматеріали===<br /> #...<br /> #...<br /> #...<br /> <br /> ===Електронні ресурси===<br /> #...<br /> #...<br /> #...<br /> <br /> <br /> [[Категорія: Шаблони]]<br /> <br /> [http://kspu.kr.ua/ Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]</div>

3494552 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%D0%B4%D0%BE_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83_%D0%86%D0%9A%D0%A2_%D0%B2_%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%96_%D0%9C%D0%B0%D0%B3%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%92%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%BC 2017-11-01T20:51:11Z

<p>3494552: </p> <hr /> <div><br /> <br /> &lt;p style=&quot;font-family: monotype corsiva; font-size: 48pt; color:#1abbbf; font-style: italic;text-align: center;&quot;&gt;<br /> Радіотехніка &lt;/p&gt;<br /> [[Файл:503217_1.jpeg|праворуч]]<br /> <br /> <br /> =Предмет, навчальна тема=<br /> Фізика, Радіотехніка<br /> <br /> =Вік учнів, клас=<br /> 11 клас, 16-17 років<br /> ==Стислий опис проекту==<br /> Проект «Радіотехніка» призначений для учнів 11 класу. Учні проводять опитування серед однолітків та батьків і мають можливість визначити рівень обізнаності та зацікавленості опитуваних. Знаходять, за допомогою інтернет-ресурсів інформацію на дану тему.<br /> Аналізуючи знайдену інформацію, учні дізнаються щось нове для себе, та роблять висновок щодо різноманітності радіодеталей. Результати проробленої роботи необхідно буде представити у вигляді презентації з доповіддю, яку буде захищено на відкритому уроці.<br /> <br /> =Діяльність учнів та вчителя=<br /> ==План роботи учня у проекті==<br /> [https://docs.google.com/document/d/1RWvL4n__XCl8VwmheXEjC8cw-MfjRhzfmefbp8586RU/edit?usp=sharing План проекту]<br /> <br /> ==Діяльність учнів у проекті (етапи реалізації проекту)==<br /> ===1 етап===<br /> ''Вчитель проводить вступне заняття. Учні переглядають презентацію, обговорюють тему проекту, діляться на групки по 3 особи.''<br /> <br /> ===2 етап===<br /> ''Проведення опитування серед однолітків та батьків, з метою виявлення рівня зацікавленості та обізнаності опитуваних.''<br /> <br /> ===3 етап===<br /> ''Перегляд веб ресурсів, що запропонував вчитель, та пошук нових ресурсів.''<br /> <br /> ===4 етап===<br /> ''Аналіз та оцінювання отриманої інформації.''<br /> <br /> ===5 етап===<br /> ''Підведення підсумків роботи, підготовка мультимедійної презентації та доповіді.''<br /> <br /> ===6 етап===<br /> ''Виступ на відкритому уроці.''<br /> <br /> ==Методичні та дидактичні матеріали проекту==<br /> <br /> ====Мультимедійна презентація проекту:====<br /> *[https://www.slideshare.net/VadimMahdenko/ss-81479481 Презентація проекту]<br /> <br /> ====Календар подій проекту:====<br /> <br /> <br /> [https://calendar.google.com/calendar/embed?src=4bl0nt3q4a48t707ou24lo0hm4%40group.calendar.google.com&amp;ctz=Europe/Kiev Розклад роботи учнів у проекті]<br /> <br /> ====Методичні та дидактичні матеріали====<br /> #[http://master-test.net/ru/teacher/quiz/editor/id/99011#quiz_item_4 Тест]<br /> #[https://docs.google.com/forms/d/1bphiPbqEiDJcar09i41IGeu4tQHKzjQCVAL0eXkSWj8/edit Опитування]<br /> #[http://puzzlecup.com/?guess=1FCD125827DC64BE Кросворд]<br /> #[http://wikiwall.ru/wall/dfdacd0a8e09ea343267854e00c71c41/fe85a61f03120a1cc90b3910c05d75ca Стінгазета] <br /> #[https://docs.google.com/spreadsheets/d/17bzEQ911IAu_zI1udzNFlbWOLwklXKzdrgbkBx9ZBEo/edit?usp=sharing Електронний журнал]<br /> <br /> ====Спілкування між учасниками проекту====<br /> *Чат <br /> *Форум<br /> *Блог<br /> *Спільнота на базі соціальних мереж<br /> *Skype<br /> *Telegram<br /> *Viber<br /> *Wiki-сторінка<br /> *Сайт<br /> *.....<br /> <br /> Наприклад, [http://25-kadr-mif-real.blogspot.com Блог проекту &quot;25 кадр. Міф або реальність?&quot;]<br /> <br /> =Інформаційні ресурси=<br /> ===Друковані джерела===<br /> #...<br /> #...<br /> #...<br /> <br /> ===Відеоматеріали===<br /> #...<br /> #...<br /> #...<br /> <br /> ===Електронні ресурси===<br /> #...<br /> #...<br /> #...<br /> <br /> <br /> [[Категорія: Шаблони]]<br /> <br /> [http://kspu.kr.ua/ Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]</div>

3494552 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:503217_1.jpeg 2017-11-01T20:50:31Z

<p>3494552: </p> <hr /> <div></div>

3494552 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%D0%B4%D0%BE_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83_%D0%86%D0%9A%D0%A2_%D0%B2_%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%96_%D0%9C%D0%B0%D0%B3%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%92%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%BC 2017-11-01T20:49:00Z

<p>3494552: </p> <hr /> <div><br /> <br /> &lt;p style=&quot;font-family: monotype corsiva; font-size: 48pt; color:#1abbbf; font-style: italic;text-align: center;&quot;&gt;<br /> Радіотехніка &lt;/p&gt;<br /> <br /> <br /> <br /> =Предмет, навчальна тема=<br /> Фізика, Радіотехніка<br /> <br /> =Вік учнів, клас=<br /> 11 клас, 16-17 років<br /> ==Стислий опис проекту==<br /> Проект «Радіотехніка» призначений для учнів 11 класу. Учні проводять опитування серед однолітків та батьків і мають можливість визначити рівень обізнаності та зацікавленості опитуваних. Знаходять, за допомогою інтернет-ресурсів інформацію на дану тему.<br /> Аналізуючи знайдену інформацію, учні дізнаються щось нове для себе, та роблять висновок щодо різноманітності радіодеталей. Результати проробленої роботи необхідно буде представити у вигляді презентації з доповіддю, яку буде захищено на відкритому уроці.<br /> <br /> =Діяльність учнів та вчителя=<br /> ==План роботи учня у проекті==<br /> [https://docs.google.com/document/d/1RWvL4n__XCl8VwmheXEjC8cw-MfjRhzfmefbp8586RU/edit?usp=sharing План проекту]<br /> <br /> ==Діяльність учнів у проекті (етапи реалізації проекту)==<br /> ===1 етап===<br /> ''Вчитель проводить вступне заняття. Учні переглядають презентацію, обговорюють тему проекту, діляться на групки по 3 особи.''<br /> <br /> ===2 етап===<br /> ''Проведення опитування серед однолітків та батьків, з метою виявлення рівня зацікавленості та обізнаності опитуваних.''<br /> <br /> ===3 етап===<br /> ''Перегляд веб ресурсів, що запропонував вчитель, та пошук нових ресурсів.''<br /> <br /> ===4 етап===<br /> ''Аналіз та оцінювання отриманої інформації.''<br /> <br /> ===5 етап===<br /> ''Підведення підсумків роботи, підготовка мультимедійної презентації та доповіді.''<br /> <br /> ===6 етап===<br /> ''Виступ на відкритому уроці.''<br /> <br /> ==Методичні та дидактичні матеріали проекту==<br /> <br /> ====Мультимедійна презентація проекту:====<br /> *[https://www.slideshare.net/VadimMahdenko/ss-81479481 Презентація проекту]<br /> <br /> ====Календар подій проекту:====<br /> <br /> <br /> [https://calendar.google.com/calendar/embed?src=4bl0nt3q4a48t707ou24lo0hm4%40group.calendar.google.com&amp;ctz=Europe/Kiev Розклад роботи учнів у проекті]<br /> <br /> ====Методичні та дидактичні матеріали====<br /> #[http://master-test.net/ru/teacher/quiz/editor/id/99011#quiz_item_4 Тест]<br /> #[https://docs.google.com/forms/d/1bphiPbqEiDJcar09i41IGeu4tQHKzjQCVAL0eXkSWj8/edit Опитування]<br /> #[http://puzzlecup.com/?guess=1FCD125827DC64BE Кросворд]<br /> #[http://wikiwall.ru/wall/dfdacd0a8e09ea343267854e00c71c41/fe85a61f03120a1cc90b3910c05d75ca Стінгазета] <br /> #[https://docs.google.com/spreadsheets/d/17bzEQ911IAu_zI1udzNFlbWOLwklXKzdrgbkBx9ZBEo/edit?usp=sharing Електронний журнал]<br /> <br /> ====Спілкування між учасниками проекту====<br /> *Чат <br /> *Форум<br /> *Блог<br /> *Спільнота на базі соціальних мереж<br /> *Skype<br /> *Telegram<br /> *Viber<br /> *Wiki-сторінка<br /> *Сайт<br /> *.....<br /> <br /> Наприклад, [http://25-kadr-mif-real.blogspot.com Блог проекту &quot;25 кадр. Міф або реальність?&quot;]<br /> <br /> =Інформаційні ресурси=<br /> ===Друковані джерела===<br /> #...<br /> #...<br /> #...<br /> <br /> ===Відеоматеріали===<br /> #...<br /> #...<br /> #...<br /> <br /> ===Електронні ресурси===<br /> #...<br /> #...<br /> #...<br /> <br /> <br /> [[Категорія: Шаблони]]<br /> <br /> [http://kspu.kr.ua/ Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]</div>

3494552 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%D0%B4%D0%BE_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83_%D0%86%D0%9A%D0%A2_%D0%B2_%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%96_%D0%9C%D0%B0%D0%B3%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%92%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%BC 2017-11-01T20:46:25Z

<p>3494552: </p> <hr /> <div><br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> =Предмет, навчальна тема=<br /> Фізика, Радіотехніка<br /> <br /> =Вік учнів, клас=<br /> 11 клас, 16-17 років<br /> ==Стислий опис проекту==<br /> Проект «Радіотехніка» призначений для учнів 11 класу. Учні проводять опитування серед однолітків та батьків і мають можливість визначити рівень обізнаності та зацікавленості опитуваних. Знаходять, за допомогою інтернет-ресурсів інформацію на дану тему.<br /> Аналізуючи знайдену інформацію, учні дізнаються щось нове для себе, та роблять висновок щодо різноманітності радіодеталей. Результати проробленої роботи необхідно буде представити у вигляді презентації з доповіддю, яку буде захищено на відкритому уроці.<br /> <br /> =Діяльність учнів та вчителя=<br /> ==План роботи учня у проекті==<br /> [https://docs.google.com/document/d/1RWvL4n__XCl8VwmheXEjC8cw-MfjRhzfmefbp8586RU/edit?usp=sharing План проекту]<br /> <br /> ==Діяльність учнів у проекті (етапи реалізації проекту)==<br /> ===1 етап===<br /> ''Вчитель проводить вступне заняття. Учні переглядають презентацію, обговорюють тему проекту, діляться на групки по 3 особи.''<br /> <br /> ===2 етап===<br /> ''Проведення опитування серед однолітків та батьків, з метою виявлення рівня зацікавленості та обізнаності опитуваних.''<br /> <br /> ===3 етап===<br /> ''Перегляд веб ресурсів, що запропонував вчитель, та пошук нових ресурсів.''<br /> <br /> ===4 етап===<br /> ''Аналіз та оцінювання отриманої інформації.''<br /> <br /> ===5 етап===<br /> ''Підведення підсумків роботи, підготовка мультимедійної презентації та доповіді.''<br /> <br /> ===6 етап===<br /> ''Виступ на відкритому уроці.''<br /> <br /> ==Методичні та дидактичні матеріали проекту==<br /> <br /> ====Мультимедійна презентація проекту:====<br /> *[https://www.slideshare.net/VadimMahdenko/ss-81479481 Презентація проекту]<br /> <br /> ====Календар подій проекту:====<br /> <br /> <br /> [https://calendar.google.com/calendar/embed?src=4bl0nt3q4a48t707ou24lo0hm4%40group.calendar.google.com&amp;ctz=Europe/Kiev Розклад роботи учнів у проекті]<br /> <br /> ====Методичні та дидактичні матеріали====<br /> #[http://master-test.net/ru/teacher/quiz/editor/id/99011#quiz_item_4 Тест]<br /> #[https://docs.google.com/forms/d/1bphiPbqEiDJcar09i41IGeu4tQHKzjQCVAL0eXkSWj8/edit Опитування]<br /> #[http://puzzlecup.com/?guess=1FCD125827DC64BE Кросворд]<br /> #[http://wikiwall.ru/wall/dfdacd0a8e09ea343267854e00c71c41/fe85a61f03120a1cc90b3910c05d75ca Стінгазета] <br /> #[https://docs.google.com/spreadsheets/d/17bzEQ911IAu_zI1udzNFlbWOLwklXKzdrgbkBx9ZBEo/edit?usp=sharing Електронний журнал]<br /> <br /> ====Спілкування між учасниками проекту====<br /> *Чат <br /> *Форум<br /> *Блог<br /> *Спільнота на базі соціальних мереж<br /> *Skype<br /> *Telegram<br /> *Viber<br /> *Wiki-сторінка<br /> *Сайт<br /> *.....<br /> <br /> Наприклад, [http://25-kadr-mif-real.blogspot.com Блог проекту &quot;25 кадр. Міф або реальність?&quot;]<br /> <br /> =Інформаційні ресурси=<br /> ===Друковані джерела===<br /> #...<br /> #...<br /> #...<br /> <br /> ===Відеоматеріали===<br /> #...<br /> #...<br /> #...<br /> <br /> ===Електронні ресурси===<br /> #...<br /> #...<br /> #...<br /> <br /> <br /> [[Категорія: Шаблони]]<br /> <br /> [http://kspu.kr.ua/ Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]</div>

3494552 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%D0%B4%D0%BE_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83_%D0%86%D0%9A%D0%A2_%D0%B2_%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%96_%D0%9C%D0%B0%D0%B3%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%92%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%BC 2017-11-01T20:39:52Z

<p>3494552: </p> <hr /> <div><br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> =Предмет, навчальна тема=<br /> Фізика, Радіотехніка<br /> <br /> =Вік учнів, клас=<br /> 11 клас, 16-17 років<br /> ==Стислий опис проекту==<br /> Проект «Радіотехніка» призначений для учнів 11 класу. Учні проводять опитування серед однолітків та батьків і мають можливість визначити рівень обізнаності та зацікавленості опитуваних. Знаходять, за допомогою інтернет-ресурсів інформацію на дану тему.<br /> Аналізуючи знайдену інформацію, учні дізнаються щось нове для себе, та роблять висновок щодо різноманітності радіодеталей. Результати проробленої роботи необхідно буде представити у вигляді презентації з доповіддю, яку буде захищено на відкритому уроці.<br /> <br /> =Діяльність учнів та вчителя=<br /> ==План роботи учня у проекті==<br /> [https://docs.google.com/document/d/1RWvL4n__XCl8VwmheXEjC8cw-MfjRhzfmefbp8586RU/edit?usp=sharing План проекту]<br /> <br /> ==Діяльність учнів у проекті (етапи реалізації проекту)==<br /> ===1 етап===<br /> ''Вчитель проводить вступне заняття. Учні переглядають презентацію, обговорюють тему проекту, діляться на групки по 3 особи.''<br /> <br /> ===2 етап===<br /> ''Проведення опитування серед однолітків та батьків, з метою виявлення рівня зацікавленості та обізнаності опитуваних.''<br /> <br /> ===3 етап===<br /> ''Перегляд веб ресурсів, що запропонував вчитель, та пошук нових ресурсів.''<br /> <br /> ===4 етап===<br /> ''Аналіз та оцінювання отриманої інформації.''<br /> <br /> ===5 етап===<br /> ''Підведення підсумків роботи, підготовка мультимедійної презентації та доповіді.''<br /> <br /> ===6 етап===<br /> ''Виступ на відкритому уроці.''<br /> <br /> ==Методичні та дидактичні матеріали проекту==<br /> <br /> ====Мультимедійна презентація проекту:====<br /> *[https://www.slideshare.net/VadimMahdenko/ss-81479481 Презентація проекту]<br /> <br /> ====Календар подій проекту:====<br /> <br /> <br /> [https://calendar.google.com/calendar/embed?src=4bl0nt3q4a48t707ou24lo0hm4%40group.calendar.google.com&amp;ctz=Europe/Kiev Розклад роботи учнів у проекті]<br /> <br /> ====Методичні та дидактичні матеріали====<br /> #[http://master-test.net/ru/teacher/quiz/editor/id/99011#quiz_item_4 Тест]<br /> #[https://docs.google.com/forms/d/1bphiPbqEiDJcar09i41IGeu4tQHKzjQCVAL0eXkSWj8/edit Опитування]<br /> #[http://puzzlecup.com/?guess=1FCD125827DC64BE Кросворд]<br /> #Стінгазета (<br /> #[https://docs.google.com/spreadsheets/d/17bzEQ911IAu_zI1udzNFlbWOLwklXKzdrgbkBx9ZBEo/edit?usp=sharing Електронний журнал]<br /> #<br /> <br /> ====Спілкування між учасниками проекту====<br /> *Чат <br /> *Форум<br /> *Блог<br /> *Спільнота на базі соціальних мереж<br /> *Skype<br /> *Telegram<br /> *Viber<br /> *Wiki-сторінка<br /> *Сайт<br /> *.....<br /> <br /> Наприклад, [http://25-kadr-mif-real.blogspot.com Блог проекту &quot;25 кадр. Міф або реальність?&quot;]<br /> <br /> =Інформаційні ресурси=<br /> ===Друковані джерела===<br /> #...<br /> #...<br /> #...<br /> <br /> ===Відеоматеріали===<br /> #...<br /> #...<br /> #...<br /> <br /> ===Електронні ресурси===<br /> #...<br /> #...<br /> #...<br /> <br /> <br /> [[Категорія: Шаблони]]<br /> <br /> [http://kspu.kr.ua/ Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]</div>

3494552 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%D0%B4%D0%BE_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83_%D0%86%D0%9A%D0%A2_%D0%B2_%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%96_%D0%9C%D0%B0%D0%B3%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%92%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%BC 2017-11-01T20:37:12Z

<p>3494552: </p> <hr /> <div><br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> =Предмет, навчальна тема=<br /> Фізика, Радіотехніка<br /> <br /> =Вік учнів, клас=<br /> 11 клас, 16-17 років<br /> ==Стислий опис проекту==<br /> Проект «Радіотехніка» призначений для учнів 11 класу. Учні проводять опитування серед однолітків та батьків і мають можливість визначити рівень обізнаності та зацікавленості опитуваних. Знаходять, за допомогою інтернет-ресурсів інформацію на дану тему.<br /> Аналізуючи знайдену інформацію, учні дізнаються щось нове для себе, та роблять висновок щодо різноманітності радіодеталей. Результати проробленої роботи необхідно буде представити у вигляді презентації з доповіддю, яку буде захищено на відкритому уроці.<br /> <br /> =Діяльність учнів та вчителя=<br /> ==План роботи учня у проекті==<br /> [https://docs.google.com/document/d/1RWvL4n__XCl8VwmheXEjC8cw-MfjRhzfmefbp8586RU/edit?usp=sharing План проекту]<br /> <br /> ==Діяльність учнів у проекті (етапи реалізації проекту)==<br /> ===1 етап===<br /> ''Вчитель проводить вступне заняття. Учні переглядають презентацію, обговорюють тему проекту, діляться на групки по 3 особи.''<br /> <br /> ===2 етап===<br /> ''Проведення опитування серед однолітків та батьків, з метою виявлення рівня зацікавленості та обізнаності опитуваних.''<br /> <br /> ===3 етап===<br /> ''Перегляд веб ресурсів, що запропонував вчитель, та пошук нових ресурсів.''<br /> <br /> ===4 етап===<br /> ''Аналіз та оцінювання отриманої інформації.''<br /> <br /> ===5 етап===<br /> ''Підведення підсумків роботи, підготовка мультимедійної презентації та доповіді.''<br /> <br /> ===6 етап===<br /> ''Виступ на відкритому уроці.''<br /> <br /> ==Методичні та дидактичні матеріали проекту==<br /> <br /> ====Мультимедійна презентація проекту:====<br /> *[https://www.slideshare.net/VadimMahdenko/ss-81479481 Презентація проекту]<br /> <br /> ====Календар подій проекту:====<br /> <br /> <br /> [https://calendar.google.com/calendar/embed?src=4bl0nt3q4a48t707ou24lo0hm4%40group.calendar.google.com&amp;ctz=Europe/Kiev Розклад роботи учнів у проекті]<br /> <br /> ====Методичні та дидактичні матеріали====<br /> #[http://master-test.net/ru/teacher/quiz/editor/id/99011#quiz_item_4 Тест]<br /> #[https://docs.google.com/forms/d/1bphiPbqEiDJcar09i41IGeu4tQHKzjQCVAL0eXkSWj8/edit Опитування]<br /> #[http://puzzlecup.com/?guess=1FCD125827DC64BE Кросворд]<br /> #Ігри<br /> #Стінгазета (<br /> #[https://docs.google.com/spreadsheets/d/17bzEQ911IAu_zI1udzNFlbWOLwklXKzdrgbkBx9ZBEo/edit?usp=sharing Електронний журнал]<br /> #<br /> <br /> ====Спілкування між учасниками проекту====<br /> *Чат <br /> *Форум<br /> *Блог<br /> *Спільнота на базі соціальних мереж<br /> *Skype<br /> *Telegram<br /> *Viber<br /> *Wiki-сторінка<br /> *Сайт<br /> *.....<br /> <br /> Наприклад, [http://25-kadr-mif-real.blogspot.com Блог проекту &quot;25 кадр. Міф або реальність?&quot;]<br /> <br /> =Інформаційні ресурси=<br /> ===Друковані джерела===<br /> #...<br /> #...<br /> #...<br /> <br /> ===Відеоматеріали===<br /> #...<br /> #...<br /> #...<br /> <br /> ===Електронні ресурси===<br /> #...<br /> #...<br /> #...<br /> <br /> <br /> [[Категорія: Шаблони]]<br /> <br /> [http://kspu.kr.ua/ Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]</div>

3494552 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%D0%B4%D0%BE_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83_%D0%86%D0%9A%D0%A2_%D0%B2_%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%96_%D0%9C%D0%B0%D0%B3%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%92%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%BC 2017-11-01T20:26:55Z

<p>3494552: </p> <hr /> <div><br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> =Предмет, навчальна тема=<br /> Фізика, Радіотехніка<br /> <br /> =Вік учнів, клас=<br /> 11 клас, 16-17 років<br /> ==Стислий опис проекту==<br /> Проект «Радіотехніка» призначений для учнів 11 класу. Учні проводять опитування серед однолітків та батьків і мають можливість визначити рівень обізнаності та зацікавленості опитуваних. Знаходять, за допомогою інтернет-ресурсів інформацію на дану тему.<br /> Аналізуючи знайдену інформацію, учні дізнаються щось нове для себе, та роблять висновок щодо різноманітності радіодеталей. Результати проробленої роботи необхідно буде представити у вигляді презентації з доповіддю, яку буде захищено на відкритому уроці.<br /> <br /> =Діяльність учнів та вчителя=<br /> ==План роботи учня у проекті==<br /> [https://docs.google.com/document/d/1RWvL4n__XCl8VwmheXEjC8cw-MfjRhzfmefbp8586RU/edit?usp=sharing План проекту]<br /> <br /> ==Діяльність учнів у проекті (етапи реалізації проекту)==<br /> ===1 етап===<br /> ''Вчитель проводить вступне заняття. Учні переглядають презентацію, обговорюють тему проекту, діляться на групки по 3 особи.''<br /> <br /> ===2 етап===<br /> ''Проведення опитування серед однолітків та батьків, з метою виявлення рівня зацікавленості та обізнаності опитуваних.''<br /> <br /> ===3 етап===<br /> ''Перегляд веб ресурсів, що запропонував вчитель, та пошук нових ресурсів.''<br /> <br /> ===4 етап===<br /> ''Аналіз та оцінювання отриманої інформації.''<br /> <br /> ===5 етап===<br /> ''Підведення підсумків роботи, підготовка мультимедійної презентації та доповіді.''<br /> <br /> ===6 етап===<br /> ''Виступ на відкритому уроці.''<br /> <br /> ==Методичні та дидактичні матеріали проекту==<br /> <br /> ====Мультимедійна презентація проекту:====<br /> *[https://www.slideshare.net/VadimMahdenko/ss-81479481 Презентація проекту]<br /> <br /> ====Календар подій проекту:====<br /> <br /> <br /> [https://calendar.google.com/calendar/embed?src=4bl0nt3q4a48t707ou24lo0hm4%40group.calendar.google.com&amp;ctz=Europe/Kiev Розклад роботи учнів у проекті]<br /> <br /> ====Методичні та дидактичні матеріали====<br /> #[http://master-test.net/ru/teacher/quiz/editor/id/99011#quiz_item_4 Тест]<br /> #[https://docs.google.com/forms/d/1bphiPbqEiDJcar09i41IGeu4tQHKzjQCVAL0eXkSWj8/edit Опитування]<br /> #Спільно створені матеріали (Google)<br /> #Ігри<br /> #Стінгазета (<br /> #[https://docs.google.com/spreadsheets/d/17bzEQ911IAu_zI1udzNFlbWOLwklXKzdrgbkBx9ZBEo/edit?usp=sharing Електронний журнал]<br /> #<br /> <br /> ====Спілкування між учасниками проекту====<br /> *Чат <br /> *Форум<br /> *Блог<br /> *Спільнота на базі соціальних мереж<br /> *Skype<br /> *Telegram<br /> *Viber<br /> *Wiki-сторінка<br /> *Сайт<br /> *.....<br /> <br /> Наприклад, [http://25-kadr-mif-real.blogspot.com Блог проекту &quot;25 кадр. Міф або реальність?&quot;]<br /> <br /> =Інформаційні ресурси=<br /> ===Друковані джерела===<br /> #...<br /> #...<br /> #...<br /> <br /> ===Відеоматеріали===<br /> #...<br /> #...<br /> #...<br /> <br /> ===Електронні ресурси===<br /> #...<br /> #...<br /> #...<br /> <br /> <br /> [[Категорія: Шаблони]]<br /> <br /> [http://kspu.kr.ua/ Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]</div>

3494552 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%D0%B4%D0%BE_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83_%D0%86%D0%9A%D0%A2_%D0%B2_%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%96_%D0%9C%D0%B0%D0%B3%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%92%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%BC 2017-11-01T20:17:50Z

<p>3494552: </p> <hr /> <div><br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> =Предмет, навчальна тема=<br /> Фізика, Радіотехніка<br /> <br /> =Вік учнів, клас=<br /> 11 клас, 16-17 років<br /> ==Стислий опис проекту==<br /> Проект «Радіотехніка» призначений для учнів 11 класу. Учні проводять опитування серед однолітків та батьків і мають можливість визначити рівень обізнаності та зацікавленості опитуваних. Знаходять, за допомогою інтернет-ресурсів інформацію на дану тему.<br /> Аналізуючи знайдену інформацію, учні дізнаються щось нове для себе, та роблять висновок щодо різноманітності радіодеталей. Результати проробленої роботи необхідно буде представити у вигляді презентації з доповіддю, яку буде захищено на відкритому уроці.<br /> <br /> =Діяльність учнів та вчителя=<br /> ==План роботи учня у проекті==<br /> [https://docs.google.com/document/d/1RWvL4n__XCl8VwmheXEjC8cw-MfjRhzfmefbp8586RU/edit?usp=sharing План проекту]<br /> <br /> ==Діяльність учнів у проекті (етапи реалізації проекту)==<br /> ===1 етап===<br /> ''Вчитель проводить вступне заняття. Учні переглядають презентацію, обговорюють тему проекту, діляться на групки по 3 особи.''<br /> <br /> ===2 етап===<br /> ''Проведення опитування серед однолітків та батьків, з метою виявлення рівня зацікавленості та обізнаності опитуваних.''<br /> <br /> ===3 етап===<br /> ''Перегляд веб ресурсів, що запропонував вчитель, та пошук нових ресурсів.''<br /> <br /> ===4 етап===<br /> ''Аналіз та оцінювання отриманої інформації.''<br /> <br /> ===5 етап===<br /> ''Підведення підсумків роботи, підготовка мультимедійної презентації та доповіді.''<br /> <br /> ===6 етап===<br /> ''Виступ на відкритому уроці.''<br /> <br /> ==Методичні та дидактичні матеріали проекту==<br /> <br /> ====Мультимедійна презентація проекту:====<br /> *[https://www.slideshare.net/VadimMahdenko/ss-81479481 Презентація проекту]<br /> <br /> ====Календар подій проекту:====<br /> <br /> <br /> [https://calendar.google.com/calendar/embed?src=4bl0nt3q4a48t707ou24lo0hm4%40group.calendar.google.com&amp;ctz=Europe/Kiev Розклад роботи учнів у проекті]<br /> <br /> ====Методичні та дидактичні матеріали====<br /> #[http://master-test.net/ru/teacher/quiz/editor/id/99011#quiz_item_4 Тест]<br /> #Опитування і анкети<br /> #Спільно створені матеріали (Google)<br /> #Ігри<br /> #Стінгазета (<br /> #[https://docs.google.com/spreadsheets/d/17bzEQ911IAu_zI1udzNFlbWOLwklXKzdrgbkBx9ZBEo/edit?usp=sharing Електронний журнал]<br /> #<br /> <br /> ====Спілкування між учасниками проекту====<br /> *Чат <br /> *Форум<br /> *Блог<br /> *Спільнота на базі соціальних мереж<br /> *Skype<br /> *Telegram<br /> *Viber<br /> *Wiki-сторінка<br /> *Сайт<br /> *.....<br /> <br /> Наприклад, [http://25-kadr-mif-real.blogspot.com Блог проекту &quot;25 кадр. Міф або реальність?&quot;]<br /> <br /> =Інформаційні ресурси=<br /> ===Друковані джерела===<br /> #...<br /> #...<br /> #...<br /> <br /> ===Відеоматеріали===<br /> #...<br /> #...<br /> #...<br /> <br /> ===Електронні ресурси===<br /> #...<br /> #...<br /> #...<br /> <br /> <br /> [[Категорія: Шаблони]]<br /> <br /> [http://kspu.kr.ua/ Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]</div>

3494552 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%D0%B4%D0%BE_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83_%D0%86%D0%9A%D0%A2_%D0%B2_%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%96_%D0%9C%D0%B0%D0%B3%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%92%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%BC 2017-11-01T20:16:08Z

<p>3494552: </p> <hr /> <div><br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> =Предмет, навчальна тема=<br /> Фізика, Радіотехніка<br /> <br /> =Вік учнів, клас=<br /> 11 клас, 16-17 років<br /> ==Стислий опис проекту==<br /> Проект «Радіотехніка» призначений для учнів 11 класу. Учні проводять опитування серед однолітків та батьків і мають можливість визначити рівень обізнаності та зацікавленості опитуваних. Знаходять, за допомогою інтернет-ресурсів інформацію на дану тему.<br /> Аналізуючи знайдену інформацію, учні дізнаються щось нове для себе, та роблять висновок щодо різноманітності радіодеталей. Результати проробленої роботи необхідно буде представити у вигляді презентації з доповіддю, яку буде захищено на відкритому уроці.<br /> <br /> =Діяльність учнів та вчителя=<br /> ==План роботи учня у проекті==<br /> [https://docs.google.com/document/d/1RWvL4n__XCl8VwmheXEjC8cw-MfjRhzfmefbp8586RU/edit?usp=sharing План проекту]<br /> <br /> ==Діяльність учнів у проекті (етапи реалізації проекту)==<br /> ===1 етап===<br /> ''Вчитель проводить вступне заняття. Учні переглядають презентацію, обговорюють тему проекту, діляться на групки по 3 особи.''<br /> <br /> ===2 етап===<br /> ''Проведення опитування серед однолітків та батьків, з метою виявлення рівня зацікавленості та обізнаності опитуваних.''<br /> <br /> ===3 етап===<br /> ''Перегляд веб ресурсів, що запропонував вчитель, та пошук нових ресурсів.''<br /> <br /> ===4 етап===<br /> ''Аналіз та оцінювання отриманої інформації.''<br /> <br /> ===5 етап===<br /> ''Підведення підсумків роботи, підготовка мультимедійної презентації та доповіді.''<br /> <br /> ===6 етап===<br /> ''Виступ на відкритому уроці.''<br /> <br /> ==Методичні та дидактичні матеріали проекту==<br /> <br /> ====Мультимедійна презентація проекту:====<br /> *[https://www.slideshare.net/VadimMahdenko/ss-81479481 Презентація проекту]<br /> <br /> ====Календар подій проекту:====<br /> <br /> <br /> [https://calendar.google.com/calendar/embed?src=4bl0nt3q4a48t707ou24lo0hm4%40group.calendar.google.com&amp;ctz=Europe/Kiev Розклад роботи учнів у проекті]<br /> <br /> ====Методичні та дидактичні матеріали====<br /> #[http://master-test.net/ru/teacher/quiz/editor/id/99011#quiz_item_3 Тест]<br /> #Опитування і анкети<br /> #Спільно створені матеріали (Google)<br /> #Ігри<br /> #Стінгазета (<br /> #[https://docs.google.com/spreadsheets/d/17bzEQ911IAu_zI1udzNFlbWOLwklXKzdrgbkBx9ZBEo/edit?usp=sharing Електронний журнал]<br /> #<br /> <br /> ====Спілкування між учасниками проекту====<br /> *Чат <br /> *Форум<br /> *Блог<br /> *Спільнота на базі соціальних мереж<br /> *Skype<br /> *Telegram<br /> *Viber<br /> *Wiki-сторінка<br /> *Сайт<br /> *.....<br /> <br /> Наприклад, [http://25-kadr-mif-real.blogspot.com Блог проекту &quot;25 кадр. Міф або реальність?&quot;]<br /> <br /> =Інформаційні ресурси=<br /> ===Друковані джерела===<br /> #...<br /> #...<br /> #...<br /> <br /> ===Відеоматеріали===<br /> #...<br /> #...<br /> #...<br /> <br /> ===Електронні ресурси===<br /> #...<br /> #...<br /> #...<br /> <br /> <br /> [[Категорія: Шаблони]]<br /> <br /> [http://kspu.kr.ua/ Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]</div>

3494552 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%D0%B4%D0%BE_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83_%D0%86%D0%9A%D0%A2_%D0%B2_%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%96_%D0%9C%D0%B0%D0%B3%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%92%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%BC 2017-11-01T19:59:09Z

<p>3494552: </p> <hr /> <div><br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> =Предмет, навчальна тема=<br /> Фізика, Радіотехніка<br /> <br /> =Вік учнів, клас=<br /> 11 клас, 16-17 років<br /> ==Стислий опис проекту==<br /> Проект «Радіотехніка» призначений для учнів 11 класу. Учні проводять опитування серед однолітків та батьків і мають можливість визначити рівень обізнаності та зацікавленості опитуваних. Знаходять, за допомогою інтернет-ресурсів інформацію на дану тему.<br /> Аналізуючи знайдену інформацію, учні дізнаються щось нове для себе, та роблять висновок щодо різноманітності радіодеталей. Результати проробленої роботи необхідно буде представити у вигляді презентації з доповіддю, яку буде захищено на відкритому уроці.<br /> <br /> =Діяльність учнів та вчителя=<br /> ==План роботи учня у проекті==<br /> [https://docs.google.com/document/d/1RWvL4n__XCl8VwmheXEjC8cw-MfjRhzfmefbp8586RU/edit?usp=sharing План проекту]<br /> <br /> ==Діяльність учнів у проекті (етапи реалізації проекту)==<br /> ===1 етап===<br /> ''Вчитель проводить вступне заняття. Учні переглядають презентацію, обговорюють тему проекту, діляться на групки по 3 особи.''<br /> <br /> ===2 етап===<br /> ''Проведення опитування серед однолітків та батьків, з метою виявлення рівня зацікавленості та обізнаності опитуваних.''<br /> <br /> ===3 етап===<br /> ''Перегляд веб ресурсів, що запропонував вчитель, та пошук нових ресурсів.''<br /> <br /> ===4 етап===<br /> ''Аналіз та оцінювання отриманої інформації.''<br /> <br /> ===5 етап===<br /> ''Підведення підсумків роботи, підготовка мультимедійної презентації та доповіді.''<br /> <br /> ===6 етап===<br /> ''Виступ на відкритому уроці.''<br /> <br /> ==Методичні та дидактичні матеріали проекту==<br /> <br /> ====Мультимедійна презентація проекту:====<br /> *[https://www.slideshare.net/VadimMahdenko/ss-81479481 Презентація проекту]<br /> <br /> ====Календар подій проекту:====<br /> <br /> <br /> [https://calendar.google.com/calendar/embed?src=4bl0nt3q4a48t707ou24lo0hm4%40group.calendar.google.com&amp;ctz=Europe/Kiev Розклад роботи учнів у проекті]<br /> <br /> ====Методичні та дидактичні матеріали====<br /> #Тести<br /> #Опитування і анкети<br /> #Спільно створені матеріали (Google)<br /> #Ігри<br /> #Стінгазета (<br /> #[https://docs.google.com/spreadsheets/d/17bzEQ911IAu_zI1udzNFlbWOLwklXKzdrgbkBx9ZBEo/edit?usp=sharing Електронний журнал]<br /> #<br /> <br /> ====Спілкування між учасниками проекту====<br /> *Чат <br /> *Форум<br /> *Блог<br /> *Спільнота на базі соціальних мереж<br /> *Skype<br /> *Telegram<br /> *Viber<br /> *Wiki-сторінка<br /> *Сайт<br /> *.....<br /> <br /> Наприклад, [http://25-kadr-mif-real.blogspot.com Блог проекту &quot;25 кадр. Міф або реальність?&quot;]<br /> <br /> =Інформаційні ресурси=<br /> ===Друковані джерела===<br /> #...<br /> #...<br /> #...<br /> <br /> ===Відеоматеріали===<br /> #...<br /> #...<br /> #...<br /> <br /> ===Електронні ресурси===<br /> #...<br /> #...<br /> #...<br /> <br /> <br /> [[Категорія: Шаблони]]<br /> <br /> [http://kspu.kr.ua/ Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]</div>

3494552 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%D0%B4%D0%BE_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83_%D0%86%D0%9A%D0%A2_%D0%B2_%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%96_%D0%9C%D0%B0%D0%B3%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%92%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%BC 2017-11-01T19:16:38Z

<p>3494552: </p> <hr /> <div><br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> =Предмет, навчальна тема=<br /> Фізика, Радіотехніка<br /> <br /> =Вік учнів, клас=<br /> 11 клас, 16-17 років<br /> ==Стислий опис проекту==<br /> Проект «Радіотехніка» призначений для учнів 11 класу. Учні проводять опитування серед однолітків та батьків і мають можливість визначити рівень обізнаності та зацікавленості опитуваних. Знаходять, за допомогою інтернет-ресурсів інформацію на дану тему.<br /> Аналізуючи знайдену інформацію, учні дізнаються щось нове для себе, та роблять висновок щодо різноманітності радіодеталей. Результати проробленої роботи необхідно буде представити у вигляді презентації з доповіддю, яку буде захищено на відкритому уроці.<br /> <br /> =Діяльність учнів та вчителя=<br /> ==План роботи учня у проекті==<br /> [https://docs.google.com/document/d/1RWvL4n__XCl8VwmheXEjC8cw-MfjRhzfmefbp8586RU/edit?usp=sharing План проекту]<br /> <br /> ==Діяльність учнів у проекті (етапи реалізації проекту)==<br /> ===1 етап===<br /> ''Вчитель проводить вступне заняття. Учні переглядають презентацію, обговорюють тему проекту, діляться на групки по 3 особи.''<br /> <br /> ===2 етап===<br /> ''Проведення опитування серед однолітків та батьків, з метою виявлення рівня зацікавленості та обізнаності опитуваних.''<br /> <br /> ===3 етап===<br /> ''Перегляд веб ресурсів, що запропонував вчитель, та пошук нових ресурсів.''<br /> <br /> ===4 етап===<br /> ''Аналіз та оцінювання отриманої інформації.''<br /> <br /> ===5 етап===<br /> ''Підведення підсумків роботи, підготовка мультимедійної презентації та доповіді.''<br /> <br /> ===6 етап===<br /> ''Виступ на відкритому уроці.''<br /> <br /> ==Методичні та дидактичні матеріали проекту==<br /> <br /> ====Мультимедійна презентація проекту:====<br /> *Google Диск<br /> *Prezi (https://prezi.com/)<br /> *Slideshare (http://www.slideshare.net)<br /> *...<br /> <br /> <br /> Наприклад, [http://25-kadr-mif-real.blogspot.com/ Презентація проекту &quot;25 кадр. Міф або реальність&quot;]<br /> <br /> ====Календар подій проекту:====<br /> <br /> <br /> [https://calendar.google.com/calendar/embed?src=4bl0nt3q4a48t707ou24lo0hm4%40group.calendar.google.com&amp;ctz=Europe/Kiev Розклад роботи учнів у проекті]<br /> <br /> ====Методичні та дидактичні матеріали====<br /> #Тести<br /> #Опитування і анкети<br /> #Спільно створені матеріали (Google)<br /> #Ігри<br /> #Стінгазета (<br /> #[https://docs.google.com/spreadsheets/d/17bzEQ911IAu_zI1udzNFlbWOLwklXKzdrgbkBx9ZBEo/edit?usp=sharing Електронний журнал]<br /> #<br /> <br /> ====Спілкування між учасниками проекту====<br /> *Чат <br /> *Форум<br /> *Блог<br /> *Спільнота на базі соціальних мереж<br /> *Skype<br /> *Telegram<br /> *Viber<br /> *Wiki-сторінка<br /> *Сайт<br /> *.....<br /> <br /> Наприклад, [http://25-kadr-mif-real.blogspot.com Блог проекту &quot;25 кадр. Міф або реальність?&quot;]<br /> <br /> =Інформаційні ресурси=<br /> ===Друковані джерела===<br /> #...<br /> #...<br /> #...<br /> <br /> ===Відеоматеріали===<br /> #...<br /> #...<br /> #...<br /> <br /> ===Електронні ресурси===<br /> #...<br /> #...<br /> #...<br /> <br /> <br /> [[Категорія: Шаблони]]<br /> <br /> [http://kspu.kr.ua/ Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]</div>

3494552 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%D0%B4%D0%BE_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83_%D0%86%D0%9A%D0%A2_%D0%B2_%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%96_%D0%9C%D0%B0%D0%B3%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%92%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%BC 2017-11-01T19:16:22Z

<p>3494552: </p> <hr /> <div><br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> =Предмет, навчальна тема=<br /> Фізика, Радіотехніка<br /> <br /> =Вік учнів, клас=<br /> 11 клас, 16-17 років<br /> ==Стислий опис проекту==<br /> Проект «Радіотехніка» призначений для учнів 11 класу. Учні проводять опитування серед однолітків та батьків і мають можливість визначити рівень обізнаності та зацікавленості опитуваних. Знаходять, за допомогою інтернет-ресурсів інформацію на дану тему.<br /> Аналізуючи знайдену інформацію, учні дізнаються щось нове для себе, та роблять висновок щодо різноманітності радіодеталей. Результати проробленої роботи необхідно буде представити у вигляді презентації з доповіддю, яку буде захищено на відкритому уроці.<br /> <br /> =Діяльність учнів та вчителя=<br /> ==План роботи учня у проекті==<br /> [https://docs.google.com/document/d/1RWvL4n__XCl8VwmheXEjC8cw-MfjRhzfmefbp8586RU/edit?usp=sharing План проекту]<br /> <br /> Наприклад, [https://docs.google.com/document/d/1WxEFGCn9fsVyw8VND_hnbk5RwMcPWI_RdTRiUcu9y70/edit?usp=sharing План проекту &quot;25 кадр. Міф або реальність?&quot;]<br /> <br /> ==Діяльність учнів у проекті (етапи реалізації проекту)==<br /> ===1 етап===<br /> ''Вчитель проводить вступне заняття. Учні переглядають презентацію, обговорюють тему проекту, діляться на групки по 3 особи.''<br /> <br /> ===2 етап===<br /> ''Проведення опитування серед однолітків та батьків, з метою виявлення рівня зацікавленості та обізнаності опитуваних.''<br /> <br /> ===3 етап===<br /> ''Перегляд веб ресурсів, що запропонував вчитель, та пошук нових ресурсів.''<br /> <br /> ===4 етап===<br /> ''Аналіз та оцінювання отриманої інформації.''<br /> <br /> ===5 етап===<br /> ''Підведення підсумків роботи, підготовка мультимедійної презентації та доповіді.''<br /> <br /> ===6 етап===<br /> ''Виступ на відкритому уроці.''<br /> <br /> ==Методичні та дидактичні матеріали проекту==<br /> <br /> ====Мультимедійна презентація проекту:====<br /> *Google Диск<br /> *Prezi (https://prezi.com/)<br /> *Slideshare (http://www.slideshare.net)<br /> *...<br /> <br /> <br /> Наприклад, [http://25-kadr-mif-real.blogspot.com/ Презентація проекту &quot;25 кадр. Міф або реальність&quot;]<br /> <br /> ====Календар подій проекту:====<br /> <br /> <br /> [https://calendar.google.com/calendar/embed?src=4bl0nt3q4a48t707ou24lo0hm4%40group.calendar.google.com&amp;ctz=Europe/Kiev Розклад роботи учнів у проекті]<br /> <br /> ====Методичні та дидактичні матеріали====<br /> #Тести<br /> #Опитування і анкети<br /> #Спільно створені матеріали (Google)<br /> #Ігри<br /> #Стінгазета (<br /> #[https://docs.google.com/spreadsheets/d/17bzEQ911IAu_zI1udzNFlbWOLwklXKzdrgbkBx9ZBEo/edit?usp=sharing Електронний журнал]<br /> #<br /> <br /> ====Спілкування між учасниками проекту====<br /> *Чат <br /> *Форум<br /> *Блог<br /> *Спільнота на базі соціальних мереж<br /> *Skype<br /> *Telegram<br /> *Viber<br /> *Wiki-сторінка<br /> *Сайт<br /> *.....<br /> <br /> Наприклад, [http://25-kadr-mif-real.blogspot.com Блог проекту &quot;25 кадр. Міф або реальність?&quot;]<br /> <br /> =Інформаційні ресурси=<br /> ===Друковані джерела===<br /> #...<br /> #...<br /> #...<br /> <br /> ===Відеоматеріали===<br /> #...<br /> #...<br /> #...<br /> <br /> ===Електронні ресурси===<br /> #...<br /> #...<br /> #...<br /> <br /> <br /> [[Категорія: Шаблони]]<br /> <br /> [http://kspu.kr.ua/ Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]</div>

3494552 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%D0%B4%D0%BE_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83_%D0%86%D0%9A%D0%A2_%D0%B2_%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%96_%D0%9C%D0%B0%D0%B3%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%92%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%BC 2017-11-01T19:14:42Z

<p>3494552: </p> <hr /> <div><br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> =Предмет, навчальна тема=<br /> Фізика, Радіотехніка<br /> <br /> =Вік учнів, клас=<br /> 11 клас, 16-17 років<br /> ==Стислий опис проекту==<br /> Проект «Радіотехніка» призначений для учнів 11 класу. Учні проводять опитування серед однолітків та батьків і мають можливість визначити рівень обізнаності та зацікавленості опитуваних. Знаходять, за допомогою інтернет-ресурсів інформацію на дану тему.<br /> Аналізуючи знайдену інформацію, учні дізнаються щось нове для себе, та роблять висновок щодо різноманітності радіодеталей. Результати проробленої роботи необхідно буде представити у вигляді презентації з доповіддю, яку буде захищено на відкритому уроці.<br /> <br /> =Діяльність учнів та вчителя=<br /> ==План роботи учня у проекті==<br /> [https://docs.google.com/document/d/1RWvL4n__XCl8VwmheXEjC8cw-MfjRhzfmefbp8586RU/edit?usp=sharing План проекту]<br /> <br /> Наприклад, [https://docs.google.com/document/d/1WxEFGCn9fsVyw8VND_hnbk5RwMcPWI_RdTRiUcu9y70/edit?usp=sharing План проекту &quot;25 кадр. Міф або реальність?&quot;]<br /> <br /> ==Діяльність учнів у проекті (етапи реалізації проекту)==<br /> ''Чіткий послідовний опис діяльності учнів в ході вивчення теми та реалізації проектів – обсяг та послідовність вправ і пояснення того, як учні задіяні у плануванні власного навчання.''<br /> <br /> ===1 етап===<br /> .....<br /> ===2 етап===<br /> .....<br /> <br /> &lt;b&gt;&lt;font face=&quot;Comic Sans MS&quot; color=&quot;#990000&quot;&gt;Наприклад&lt;/font&gt;&lt;/b&gt; <br /> {| class=&quot;wikitable&quot; border=&quot;2&quot;<br /> | &lt;font face=&quot;Comic Sans MS&quot; color=&quot;#696969&quot;&gt;<br /> 1-й етап: презентація вчителем проекту. Учні переглядають презентацію проекту та обговорюють поставлену проблему. Знайомляться з критеріями виконання своїх робіт.<br /> <br /> Об’єднуються у групи по 3-4 особи за уподобанням та планування дослідження. У групах немає розподілу по ролях, всі учні виконують однакову роботу. (Лише можна поділити завдання на етапі підготовки до презентації результатів проекту: один із групи готує мультимедійну презентацію, другий – публікацію (інформаційний бюлетень), а третій – веб-сайт (вікі-статтю).<br /> <br /> 2-й етап: проведення опитування серед однолітків (учні 10-11 класів) та батьків за запропонованою вчителем схемою. Визначення рівня інтересу до проблеми дослідження.<br /> <br /> 3-й етап: перегляд веб-ресурсів, що запропонував вчитель, та пошук інших ресурсів із заданої теми.<br /> <br /> 4-й етап: аналіз та оцінювання веб-ресурсів. Визначення веб-сайтів з найбільш достовірною інформацію.<br /> <br /> 5-й етап: Підведення підсумків роботи та підготовка до презентації результатів.<br /> <br /> 6-й етап: Створення мультимедійної презентації, публікації та веб-сайту.&lt;/font&gt;<br /> |}<br /> <br /> ==Методичні та дидактичні матеріали проекту==<br /> <br /> ====Мультимедійна презентація проекту:====<br /> *Google Диск<br /> *Prezi (https://prezi.com/)<br /> *Slideshare (http://www.slideshare.net)<br /> *...<br /> <br /> <br /> Наприклад, [http://25-kadr-mif-real.blogspot.com/ Презентація проекту &quot;25 кадр. Міф або реальність&quot;]<br /> <br /> ====Календар подій проекту:====<br /> <br /> <br /> [https://calendar.google.com/calendar/embed?src=4bl0nt3q4a48t707ou24lo0hm4%40group.calendar.google.com&amp;ctz=Europe/Kiev Розклад роботи учнів у проекті]<br /> <br /> ====Методичні та дидактичні матеріали====<br /> #Тести<br /> #Опитування і анкети<br /> #Спільно створені матеріали (Google)<br /> #Ігри<br /> #Стінгазета (<br /> #[https://docs.google.com/spreadsheets/d/17bzEQ911IAu_zI1udzNFlbWOLwklXKzdrgbkBx9ZBEo/edit?usp=sharing Електронний журнал]<br /> #<br /> <br /> ====Спілкування між учасниками проекту====<br /> *Чат <br /> *Форум<br /> *Блог<br /> *Спільнота на базі соціальних мереж<br /> *Skype<br /> *Telegram<br /> *Viber<br /> *Wiki-сторінка<br /> *Сайт<br /> *.....<br /> <br /> Наприклад, [http://25-kadr-mif-real.blogspot.com Блог проекту &quot;25 кадр. Міф або реальність?&quot;]<br /> <br /> =Інформаційні ресурси=<br /> ===Друковані джерела===<br /> #...<br /> #...<br /> #...<br /> <br /> ===Відеоматеріали===<br /> #...<br /> #...<br /> #...<br /> <br /> ===Електронні ресурси===<br /> #...<br /> #...<br /> #...<br /> <br /> <br /> [[Категорія: Шаблони]]<br /> <br /> [http://kspu.kr.ua/ Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]</div>

3494552 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%D0%B4%D0%BE_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83_%D0%86%D0%9A%D0%A2_%D0%B2_%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%96_%D0%9C%D0%B0%D0%B3%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%92%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%BC 2017-11-01T19:12:51Z

<p>3494552: </p> <hr /> <div><br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> =Предмет, навчальна тема=<br /> Фізика, Радіотехніка<br /> <br /> =Вік учнів, клас=<br /> <br /> ==Стислий опис проекту==<br /> <br /> ''Коротко (3-5 речень) опишіть навчальний проект, вказавши клас , назву теми з програми, основні види діяльності учнів, можливі учнівські ролі, які передбачаються у сценарії проекту та продукти діяльності учнів в проекті.''<br /> <br /> &lt;b&gt;&lt;font face=&quot;Comic Sans MS&quot; color=&quot;#990000&quot;&gt;Наприклад&lt;/font&gt;&lt;/b&gt; <br /> {| class=&quot;wikitable&quot; border=&quot;2&quot;<br /> | &lt;font face=&quot;Comic Sans MS&quot; color=&quot;#696969&quot;&gt;Проект з інформатики «25-й кадр. Міф або реальність» призначений для зацікавлення учнів суспільно значущою проблемою. <br /> Учні проводять опитування серед однолітків та батьків і визначають чи цікава ця проблема людям. Далі переглядають веб-ресурси з цієї тематики та шукають самостійно подібні. Оцінюють достовірність даних на знайдених веб-ресурсах за поданими критеріями. Аналізують інформацію на достовірних сайтах і роблять висновок щодо ефективності впливу технології «25-й кадр» на підсвідомість людини. <br /> Результати свого дослідження учні представляють у вигляді презентації з доповіддю, інформаційний бюлетень та веб-сайт. Захист проводиться на конференції (бажано запросити гостей). Кращі роботи нагороджуються.&lt;/font&gt;<br /> |}<br /> <br /> =Діяльність учнів та вчителя=<br /> ==План роботи учня у проекті==<br /> [https://docs.google.com/document/d/1RWvL4n__XCl8VwmheXEjC8cw-MfjRhzfmefbp8586RU/edit?usp=sharing План проекту]<br /> <br /> Наприклад, [https://docs.google.com/document/d/1WxEFGCn9fsVyw8VND_hnbk5RwMcPWI_RdTRiUcu9y70/edit?usp=sharing План проекту &quot;25 кадр. Міф або реальність?&quot;]<br /> <br /> ==Діяльність учнів у проекті (етапи реалізації проекту)==<br /> ''Чіткий послідовний опис діяльності учнів в ході вивчення теми та реалізації проектів – обсяг та послідовність вправ і пояснення того, як учні задіяні у плануванні власного навчання.''<br /> <br /> ===1 етап===<br /> .....<br /> ===2 етап===<br /> .....<br /> <br /> &lt;b&gt;&lt;font face=&quot;Comic Sans MS&quot; color=&quot;#990000&quot;&gt;Наприклад&lt;/font&gt;&lt;/b&gt; <br /> {| class=&quot;wikitable&quot; border=&quot;2&quot;<br /> | &lt;font face=&quot;Comic Sans MS&quot; color=&quot;#696969&quot;&gt;<br /> 1-й етап: презентація вчителем проекту. Учні переглядають презентацію проекту та обговорюють поставлену проблему. Знайомляться з критеріями виконання своїх робіт.<br /> <br /> Об’єднуються у групи по 3-4 особи за уподобанням та планування дослідження. У групах немає розподілу по ролях, всі учні виконують однакову роботу. (Лише можна поділити завдання на етапі підготовки до презентації результатів проекту: один із групи готує мультимедійну презентацію, другий – публікацію (інформаційний бюлетень), а третій – веб-сайт (вікі-статтю).<br /> <br /> 2-й етап: проведення опитування серед однолітків (учні 10-11 класів) та батьків за запропонованою вчителем схемою. Визначення рівня інтересу до проблеми дослідження.<br /> <br /> 3-й етап: перегляд веб-ресурсів, що запропонував вчитель, та пошук інших ресурсів із заданої теми.<br /> <br /> 4-й етап: аналіз та оцінювання веб-ресурсів. Визначення веб-сайтів з найбільш достовірною інформацію.<br /> <br /> 5-й етап: Підведення підсумків роботи та підготовка до презентації результатів.<br /> <br /> 6-й етап: Створення мультимедійної презентації, публікації та веб-сайту.&lt;/font&gt;<br /> |}<br /> <br /> ==Методичні та дидактичні матеріали проекту==<br /> <br /> ====Мультимедійна презентація проекту:====<br /> *Google Диск<br /> *Prezi (https://prezi.com/)<br /> *Slideshare (http://www.slideshare.net)<br /> *...<br /> <br /> <br /> Наприклад, [http://25-kadr-mif-real.blogspot.com/ Презентація проекту &quot;25 кадр. Міф або реальність&quot;]<br /> <br /> ====Календар подій проекту:====<br /> <br /> <br /> [https://calendar.google.com/calendar/embed?src=4bl0nt3q4a48t707ou24lo0hm4%40group.calendar.google.com&amp;ctz=Europe/Kiev Розклад роботи учнів у проекті]<br /> <br /> ====Методичні та дидактичні матеріали====<br /> #Тести<br /> #Опитування і анкети<br /> #Спільно створені матеріали (Google)<br /> #Ігри<br /> #Стінгазета (<br /> #[https://docs.google.com/spreadsheets/d/17bzEQ911IAu_zI1udzNFlbWOLwklXKzdrgbkBx9ZBEo/edit?usp=sharing Електронний журнал]<br /> #<br /> <br /> ====Спілкування між учасниками проекту====<br /> *Чат <br /> *Форум<br /> *Блог<br /> *Спільнота на базі соціальних мереж<br /> *Skype<br /> *Telegram<br /> *Viber<br /> *Wiki-сторінка<br /> *Сайт<br /> *.....<br /> <br /> Наприклад, [http://25-kadr-mif-real.blogspot.com Блог проекту &quot;25 кадр. Міф або реальність?&quot;]<br /> <br /> =Інформаційні ресурси=<br /> ===Друковані джерела===<br /> #...<br /> #...<br /> #...<br /> <br /> ===Відеоматеріали===<br /> #...<br /> #...<br /> #...<br /> <br /> ===Електронні ресурси===<br /> #...<br /> #...<br /> #...<br /> <br /> <br /> [[Категорія: Шаблони]]<br /> <br /> [http://kspu.kr.ua/ Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]</div>

3494552 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%D0%B4%D0%BE_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83_%D0%86%D0%9A%D0%A2_%D0%B2_%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%96_%D0%9C%D0%B0%D0%B3%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%92%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%BC 2017-09-28T10:24:16Z

<p>3494552: </p> <hr /> <div><br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> =Предмет, навчальна тема=<br /> <br /> =Вік учнів, клас=<br /> <br /> ==Стислий опис проекту==<br /> <br /> ''Коротко (3-5 речень) опишіть навчальний проект, вказавши клас , назву теми з програми, основні види діяльності учнів, можливі учнівські ролі, які передбачаються у сценарії проекту та продукти діяльності учнів в проекті.''<br /> <br /> &lt;b&gt;&lt;font face=&quot;Comic Sans MS&quot; color=&quot;#990000&quot;&gt;Наприклад&lt;/font&gt;&lt;/b&gt; <br /> {| class=&quot;wikitable&quot; border=&quot;2&quot;<br /> | &lt;font face=&quot;Comic Sans MS&quot; color=&quot;#696969&quot;&gt;Проект з інформатики «25-й кадр. Міф або реальність» призначений для зацікавлення учнів суспільно значущою проблемою. <br /> Учні проводять опитування серед однолітків та батьків і визначають чи цікава ця проблема людям. Далі переглядають веб-ресурси з цієї тематики та шукають самостійно подібні. Оцінюють достовірність даних на знайдених веб-ресурсах за поданими критеріями. Аналізують інформацію на достовірних сайтах і роблять висновок щодо ефективності впливу технології «25-й кадр» на підсвідомість людини. <br /> Результати свого дослідження учні представляють у вигляді презентації з доповіддю, інформаційний бюлетень та веб-сайт. Захист проводиться на конференції (бажано запросити гостей). Кращі роботи нагороджуються.&lt;/font&gt;<br /> |}<br /> <br /> =Діяльність учнів та вчителя=<br /> ==План роботи учня у проекті==<br /> [https://docs.google.com/document/d/1RWvL4n__XCl8VwmheXEjC8cw-MfjRhzfmefbp8586RU/edit?usp=sharing План проекту]<br /> <br /> Наприклад, [https://docs.google.com/document/d/1WxEFGCn9fsVyw8VND_hnbk5RwMcPWI_RdTRiUcu9y70/edit?usp=sharing План проекту &quot;25 кадр. Міф або реальність?&quot;]<br /> <br /> ==Діяльність учнів у проекті (етапи реалізації проекту)==<br /> ''Чіткий послідовний опис діяльності учнів в ході вивчення теми та реалізації проектів – обсяг та послідовність вправ і пояснення того, як учні задіяні у плануванні власного навчання.''<br /> <br /> ===1 етап===<br /> .....<br /> ===2 етап===<br /> .....<br /> <br /> &lt;b&gt;&lt;font face=&quot;Comic Sans MS&quot; color=&quot;#990000&quot;&gt;Наприклад&lt;/font&gt;&lt;/b&gt; <br /> {| class=&quot;wikitable&quot; border=&quot;2&quot;<br /> | &lt;font face=&quot;Comic Sans MS&quot; color=&quot;#696969&quot;&gt;<br /> 1-й етап: презентація вчителем проекту. Учні переглядають презентацію проекту та обговорюють поставлену проблему. Знайомляться з критеріями виконання своїх робіт.<br /> <br /> Об’єднуються у групи по 3-4 особи за уподобанням та планування дослідження. У групах немає розподілу по ролях, всі учні виконують однакову роботу. (Лише можна поділити завдання на етапі підготовки до презентації результатів проекту: один із групи готує мультимедійну презентацію, другий – публікацію (інформаційний бюлетень), а третій – веб-сайт (вікі-статтю).<br /> <br /> 2-й етап: проведення опитування серед однолітків (учні 10-11 класів) та батьків за запропонованою вчителем схемою. Визначення рівня інтересу до проблеми дослідження.<br /> <br /> 3-й етап: перегляд веб-ресурсів, що запропонував вчитель, та пошук інших ресурсів із заданої теми.<br /> <br /> 4-й етап: аналіз та оцінювання веб-ресурсів. Визначення веб-сайтів з найбільш достовірною інформацію.<br /> <br /> 5-й етап: Підведення підсумків роботи та підготовка до презентації результатів.<br /> <br /> 6-й етап: Створення мультимедійної презентації, публікації та веб-сайту.&lt;/font&gt;<br /> |}<br /> <br /> ==Методичні та дидактичні матеріали проекту==<br /> <br /> ====Мультимедійна презентація проекту:====<br /> *Google Диск<br /> *Prezi (https://prezi.com/)<br /> *Slideshare (http://www.slideshare.net)<br /> *...<br /> <br /> <br /> Наприклад, [http://25-kadr-mif-real.blogspot.com/ Презентація проекту &quot;25 кадр. Міф або реальність&quot;]<br /> <br /> ====Календар подій проекту:====<br /> <br /> <br /> [https://calendar.google.com/calendar/embed?src=4bl0nt3q4a48t707ou24lo0hm4%40group.calendar.google.com&amp;ctz=Europe/Kiev Розклад роботи учнів у проекті]<br /> <br /> ====Методичні та дидактичні матеріали====<br /> #Тести<br /> #Опитування і анкети<br /> #Спільно створені матеріали (Google)<br /> #Ігри<br /> #Стінгазета (<br /> #[https://docs.google.com/spreadsheets/d/17bzEQ911IAu_zI1udzNFlbWOLwklXKzdrgbkBx9ZBEo/edit?usp=sharing Електронний журнал]<br /> #<br /> <br /> ====Спілкування між учасниками проекту====<br /> *Чат <br /> *Форум<br /> *Блог<br /> *Спільнота на базі соціальних мереж<br /> *Skype<br /> *Telegram<br /> *Viber<br /> *Wiki-сторінка<br /> *Сайт<br /> *.....<br /> <br /> Наприклад, [http://25-kadr-mif-real.blogspot.com Блог проекту &quot;25 кадр. Міф або реальність?&quot;]<br /> <br /> =Інформаційні ресурси=<br /> ===Друковані джерела===<br /> #...<br /> #...<br /> #...<br /> <br /> ===Відеоматеріали===<br /> #...<br /> #...<br /> #...<br /> <br /> ===Електронні ресурси===<br /> #...<br /> #...<br /> #...<br /> <br /> <br /> [[Категорія: Шаблони]]<br /> <br /> [http://kspu.kr.ua/ Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]</div>

3494552 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%D0%B4%D0%BE_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83_%D0%86%D0%9A%D0%A2_%D0%B2_%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%96_%D0%9C%D0%B0%D0%B3%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%92%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%BC 2017-09-28T10:16:03Z

<p>3494552: </p> <hr /> <div><br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> =Предмет, навчальна тема=<br /> <br /> =Вік учнів, клас=<br /> <br /> ==Стислий опис проекту==<br /> <br /> ''Коротко (3-5 речень) опишіть навчальний проект, вказавши клас , назву теми з програми, основні види діяльності учнів, можливі учнівські ролі, які передбачаються у сценарії проекту та продукти діяльності учнів в проекті.''<br /> <br /> &lt;b&gt;&lt;font face=&quot;Comic Sans MS&quot; color=&quot;#990000&quot;&gt;Наприклад&lt;/font&gt;&lt;/b&gt; <br /> {| class=&quot;wikitable&quot; border=&quot;2&quot;<br /> | &lt;font face=&quot;Comic Sans MS&quot; color=&quot;#696969&quot;&gt;Проект з інформатики «25-й кадр. Міф або реальність» призначений для зацікавлення учнів суспільно значущою проблемою. <br /> Учні проводять опитування серед однолітків та батьків і визначають чи цікава ця проблема людям. Далі переглядають веб-ресурси з цієї тематики та шукають самостійно подібні. Оцінюють достовірність даних на знайдених веб-ресурсах за поданими критеріями. Аналізують інформацію на достовірних сайтах і роблять висновок щодо ефективності впливу технології «25-й кадр» на підсвідомість людини. <br /> Результати свого дослідження учні представляють у вигляді презентації з доповіддю, інформаційний бюлетень та веб-сайт. Захист проводиться на конференції (бажано запросити гостей). Кращі роботи нагороджуються.&lt;/font&gt;<br /> |}<br /> <br /> =Діяльність учнів та вчителя=<br /> ==План роботи учня у проекті==<br /> [https://docs.google.com/document/d/1RWvL4n__XCl8VwmheXEjC8cw-MfjRhzfmefbp8586RU/edit?usp=sharing План проекту]<br /> <br /> Наприклад, [https://docs.google.com/document/d/1WxEFGCn9fsVyw8VND_hnbk5RwMcPWI_RdTRiUcu9y70/edit?usp=sharing План проекту &quot;25 кадр. Міф або реальність?&quot;]<br /> <br /> ==Діяльність учнів у проекті (етапи реалізації проекту)==<br /> ''Чіткий послідовний опис діяльності учнів в ході вивчення теми та реалізації проектів – обсяг та послідовність вправ і пояснення того, як учні задіяні у плануванні власного навчання.''<br /> <br /> ===1 етап===<br /> .....<br /> ===2 етап===<br /> .....<br /> <br /> &lt;b&gt;&lt;font face=&quot;Comic Sans MS&quot; color=&quot;#990000&quot;&gt;Наприклад&lt;/font&gt;&lt;/b&gt; <br /> {| class=&quot;wikitable&quot; border=&quot;2&quot;<br /> | &lt;font face=&quot;Comic Sans MS&quot; color=&quot;#696969&quot;&gt;<br /> 1-й етап: презентація вчителем проекту. Учні переглядають презентацію проекту та обговорюють поставлену проблему. Знайомляться з критеріями виконання своїх робіт.<br /> <br /> Об’єднуються у групи по 3-4 особи за уподобанням та планування дослідження. У групах немає розподілу по ролях, всі учні виконують однакову роботу. (Лише можна поділити завдання на етапі підготовки до презентації результатів проекту: один із групи готує мультимедійну презентацію, другий – публікацію (інформаційний бюлетень), а третій – веб-сайт (вікі-статтю).<br /> <br /> 2-й етап: проведення опитування серед однолітків (учні 10-11 класів) та батьків за запропонованою вчителем схемою. Визначення рівня інтересу до проблеми дослідження.<br /> <br /> 3-й етап: перегляд веб-ресурсів, що запропонував вчитель, та пошук інших ресурсів із заданої теми.<br /> <br /> 4-й етап: аналіз та оцінювання веб-ресурсів. Визначення веб-сайтів з найбільш достовірною інформацію.<br /> <br /> 5-й етап: Підведення підсумків роботи та підготовка до презентації результатів.<br /> <br /> 6-й етап: Створення мультимедійної презентації, публікації та веб-сайту.&lt;/font&gt;<br /> |}<br /> <br /> ==Методичні та дидактичні матеріали проекту==<br /> <br /> ====Мультимедійна презентація проекту:====<br /> *Google Диск<br /> *Prezi (https://prezi.com/)<br /> *Slideshare (http://www.slideshare.net)<br /> *...<br /> <br /> <br /> Наприклад, [http://25-kadr-mif-real.blogspot.com/ Презентація проекту &quot;25 кадр. Міф або реальність&quot;]<br /> <br /> ====Календар подій проекту:====<br /> <br /> <br /> [https://calendar.google.com/calendar/embed?src=4bl0nt3q4a48t707ou24lo0hm4%40group.calendar.google.com&amp;ctz=Europe/Kiev Розклад роботи учнів у проекті]<br /> <br /> ====Методичні та дидактичні матеріали====<br /> #Тести<br /> #Опитування і анкети<br /> #Спільно створені матеріали (Google)<br /> #Ігри<br /> #Стінгазета (<br /> #....<br /> #<br /> <br /> ====Спілкування між учасниками проекту====<br /> *Чат <br /> *Форум<br /> *Блог<br /> *Спільнота на базі соціальних мереж<br /> *Skype<br /> *Telegram<br /> *Viber<br /> *Wiki-сторінка<br /> *Сайт<br /> *.....<br /> <br /> Наприклад, [http://25-kadr-mif-real.blogspot.com Блог проекту &quot;25 кадр. Міф або реальність?&quot;]<br /> <br /> =Інформаційні ресурси=<br /> ===Друковані джерела===<br /> #...<br /> #...<br /> #...<br /> <br /> ===Відеоматеріали===<br /> #...<br /> #...<br /> #...<br /> <br /> ===Електронні ресурси===<br /> #...<br /> #...<br /> #...<br /> <br /> <br /> [[Категорія: Шаблони]]<br /> <br /> [http://kspu.kr.ua/ Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]</div>

3494552 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%D0%B4%D0%BE_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83_%D0%86%D0%9A%D0%A2_%D0%B2_%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%96_%D0%9C%D0%B0%D0%B3%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%92%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%BC 2017-09-28T10:11:44Z

<p>3494552: </p> <hr /> <div><br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> =Предмет, навчальна тема=<br /> <br /> =Вік учнів, клас=<br /> <br /> ==Стислий опис проекту==<br /> <br /> ''Коротко (3-5 речень) опишіть навчальний проект, вказавши клас , назву теми з програми, основні види діяльності учнів, можливі учнівські ролі, які передбачаються у сценарії проекту та продукти діяльності учнів в проекті.''<br /> <br /> &lt;b&gt;&lt;font face=&quot;Comic Sans MS&quot; color=&quot;#990000&quot;&gt;Наприклад&lt;/font&gt;&lt;/b&gt; <br /> {| class=&quot;wikitable&quot; border=&quot;2&quot;<br /> | &lt;font face=&quot;Comic Sans MS&quot; color=&quot;#696969&quot;&gt;Проект з інформатики «25-й кадр. Міф або реальність» призначений для зацікавлення учнів суспільно значущою проблемою. <br /> Учні проводять опитування серед однолітків та батьків і визначають чи цікава ця проблема людям. Далі переглядають веб-ресурси з цієї тематики та шукають самостійно подібні. Оцінюють достовірність даних на знайдених веб-ресурсах за поданими критеріями. Аналізують інформацію на достовірних сайтах і роблять висновок щодо ефективності впливу технології «25-й кадр» на підсвідомість людини. <br /> Результати свого дослідження учні представляють у вигляді презентації з доповіддю, інформаційний бюлетень та веб-сайт. Захист проводиться на конференції (бажано запросити гостей). Кращі роботи нагороджуються.&lt;/font&gt;<br /> |}<br /> <br /> =Діяльність учнів та вчителя=<br /> ==План роботи учня у проекті==<br /> [https://docs.google.com/document/d/17pybnT-8tylj27AWe9jga9e8WECRh6ZEm7iNt7ERM0s/edit?usp=sharing План проекту]<br /> <br /> Наприклад, [https://docs.google.com/document/d/1WxEFGCn9fsVyw8VND_hnbk5RwMcPWI_RdTRiUcu9y70/edit?usp=sharing План проекту &quot;25 кадр. Міф або реальність?&quot;]<br /> <br /> ==Діяльність учнів у проекті (етапи реалізації проекту)==<br /> ''Чіткий послідовний опис діяльності учнів в ході вивчення теми та реалізації проектів – обсяг та послідовність вправ і пояснення того, як учні задіяні у плануванні власного навчання.''<br /> <br /> ===1 етап===<br /> .....<br /> ===2 етап===<br /> .....<br /> <br /> &lt;b&gt;&lt;font face=&quot;Comic Sans MS&quot; color=&quot;#990000&quot;&gt;Наприклад&lt;/font&gt;&lt;/b&gt; <br /> {| class=&quot;wikitable&quot; border=&quot;2&quot;<br /> | &lt;font face=&quot;Comic Sans MS&quot; color=&quot;#696969&quot;&gt;<br /> 1-й етап: презентація вчителем проекту. Учні переглядають презентацію проекту та обговорюють поставлену проблему. Знайомляться з критеріями виконання своїх робіт.<br /> <br /> Об’єднуються у групи по 3-4 особи за уподобанням та планування дослідження. У групах немає розподілу по ролях, всі учні виконують однакову роботу. (Лише можна поділити завдання на етапі підготовки до презентації результатів проекту: один із групи готує мультимедійну презентацію, другий – публікацію (інформаційний бюлетень), а третій – веб-сайт (вікі-статтю).<br /> <br /> 2-й етап: проведення опитування серед однолітків (учні 10-11 класів) та батьків за запропонованою вчителем схемою. Визначення рівня інтересу до проблеми дослідження.<br /> <br /> 3-й етап: перегляд веб-ресурсів, що запропонував вчитель, та пошук інших ресурсів із заданої теми.<br /> <br /> 4-й етап: аналіз та оцінювання веб-ресурсів. Визначення веб-сайтів з найбільш достовірною інформацію.<br /> <br /> 5-й етап: Підведення підсумків роботи та підготовка до презентації результатів.<br /> <br /> 6-й етап: Створення мультимедійної презентації, публікації та веб-сайту.&lt;/font&gt;<br /> |}<br /> <br /> ==Методичні та дидактичні матеріали проекту==<br /> <br /> ====Мультимедійна презентація проекту:====<br /> *Google Диск<br /> *Prezi (https://prezi.com/)<br /> *Slideshare (http://www.slideshare.net)<br /> *...<br /> <br /> <br /> Наприклад, [http://25-kadr-mif-real.blogspot.com/ Презентація проекту &quot;25 кадр. Міф або реальність&quot;]<br /> <br /> ====Календар подій проекту:====<br /> <br /> <br /> [https://calendar.google.com/calendar/embed?src=4bl0nt3q4a48t707ou24lo0hm4%40group.calendar.google.com&amp;ctz=Europe/Kiev Розклад роботи учнів у проекті]<br /> <br /> ====Методичні та дидактичні матеріали====<br /> #Тести<br /> #Опитування і анкети<br /> #Спільно створені матеріали (Google)<br /> #Ігри<br /> #Стінгазета (<br /> #....<br /> #<br /> <br /> ====Спілкування між учасниками проекту====<br /> *Чат <br /> *Форум<br /> *Блог<br /> *Спільнота на базі соціальних мереж<br /> *Skype<br /> *Telegram<br /> *Viber<br /> *Wiki-сторінка<br /> *Сайт<br /> *.....<br /> <br /> Наприклад, [http://25-kadr-mif-real.blogspot.com Блог проекту &quot;25 кадр. Міф або реальність?&quot;]<br /> <br /> =Інформаційні ресурси=<br /> ===Друковані джерела===<br /> #...<br /> #...<br /> #...<br /> <br /> ===Відеоматеріали===<br /> #...<br /> #...<br /> #...<br /> <br /> ===Електронні ресурси===<br /> #...<br /> #...<br /> #...<br /> <br /> <br /> [[Категорія: Шаблони]]<br /> <br /> [http://kspu.kr.ua/ Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]</div>

3494552 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%D0%B4%D0%BE_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83_%D0%86%D0%9A%D0%A2_%D0%B2_%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%96_%D0%9C%D0%B0%D0%B3%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%92%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%BC 2017-09-28T10:10:14Z

<p>3494552: </p> <hr /> <div><br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> =Предмет, навчальна тема=<br /> <br /> =Вік учнів, клас=<br /> <br /> ==Стислий опис проекту==<br /> <br /> ''Коротко (3-5 речень) опишіть навчальний проект, вказавши клас , назву теми з програми, основні види діяльності учнів, можливі учнівські ролі, які передбачаються у сценарії проекту та продукти діяльності учнів в проекті.''<br /> <br /> &lt;b&gt;&lt;font face=&quot;Comic Sans MS&quot; color=&quot;#990000&quot;&gt;Наприклад&lt;/font&gt;&lt;/b&gt; <br /> {| class=&quot;wikitable&quot; border=&quot;2&quot;<br /> | &lt;font face=&quot;Comic Sans MS&quot; color=&quot;#696969&quot;&gt;Проект з інформатики «25-й кадр. Міф або реальність» призначений для зацікавлення учнів суспільно значущою проблемою. <br /> Учні проводять опитування серед однолітків та батьків і визначають чи цікава ця проблема людям. Далі переглядають веб-ресурси з цієї тематики та шукають самостійно подібні. Оцінюють достовірність даних на знайдених веб-ресурсах за поданими критеріями. Аналізують інформацію на достовірних сайтах і роблять висновок щодо ефективності впливу технології «25-й кадр» на підсвідомість людини. <br /> Результати свого дослідження учні представляють у вигляді презентації з доповіддю, інформаційний бюлетень та веб-сайт. Захист проводиться на конференції (бажано запросити гостей). Кращі роботи нагороджуються.&lt;/font&gt;<br /> |}<br /> <br /> =Діяльність учнів та вчителя=<br /> ==План роботи учня у проекті==<br /> [https://docs.google.com/document/d/17pybnT-8tylj27AWe9jga9e8WECRh6ZEm7iNt7ERM0s/edit?usp=sharing План проекту]<br /> <br /> Наприклад, [https://docs.google.com/document/d/1WxEFGCn9fsVyw8VND_hnbk5RwMcPWI_RdTRiUcu9y70/edit?usp=sharing План проекту &quot;25 кадр. Міф або реальність?&quot;]<br /> <br /> ==Діяльність учнів у проекті (етапи реалізації проекту)==<br /> ''Чіткий послідовний опис діяльності учнів в ході вивчення теми та реалізації проектів – обсяг та послідовність вправ і пояснення того, як учні задіяні у плануванні власного навчання.''<br /> <br /> ===1 етап===<br /> .....<br /> ===2 етап===<br /> .....<br /> <br /> &lt;b&gt;&lt;font face=&quot;Comic Sans MS&quot; color=&quot;#990000&quot;&gt;Наприклад&lt;/font&gt;&lt;/b&gt; <br /> {| class=&quot;wikitable&quot; border=&quot;2&quot;<br /> | &lt;font face=&quot;Comic Sans MS&quot; color=&quot;#696969&quot;&gt;<br /> 1-й етап: презентація вчителем проекту. Учні переглядають презентацію проекту та обговорюють поставлену проблему. Знайомляться з критеріями виконання своїх робіт.<br /> <br /> Об’єднуються у групи по 3-4 особи за уподобанням та планування дослідження. У групах немає розподілу по ролях, всі учні виконують однакову роботу. (Лише можна поділити завдання на етапі підготовки до презентації результатів проекту: один із групи готує мультимедійну презентацію, другий – публікацію (інформаційний бюлетень), а третій – веб-сайт (вікі-статтю).<br /> <br /> 2-й етап: проведення опитування серед однолітків (учні 10-11 класів) та батьків за запропонованою вчителем схемою. Визначення рівня інтересу до проблеми дослідження.<br /> <br /> 3-й етап: перегляд веб-ресурсів, що запропонував вчитель, та пошук інших ресурсів із заданої теми.<br /> <br /> 4-й етап: аналіз та оцінювання веб-ресурсів. Визначення веб-сайтів з найбільш достовірною інформацію.<br /> <br /> 5-й етап: Підведення підсумків роботи та підготовка до презентації результатів.<br /> <br /> 6-й етап: Створення мультимедійної презентації, публікації та веб-сайту.&lt;/font&gt;<br /> |}<br /> <br /> ==Методичні та дидактичні матеріали проекту==<br /> <br /> ====Мультимедійна презентація проекту:====<br /> *Google Диск<br /> *Prezi (https://prezi.com/)<br /> *Slideshare (http://www.slideshare.net)<br /> *...<br /> <br /> <br /> Наприклад, [http://25-kadr-mif-real.blogspot.com/ Презентація проекту &quot;25 кадр. Міф або реальність&quot;]<br /> <br /> ====Календар подій проекту:====<br /> Google Календар (посилання на календар проекту)<br /> <br /> Наприклад, [https://calendar.google.com/calendar/embed?src=73pefgevsj6aiauvahp6etgcfg%40group.calendar.google.com&amp;ctz=Europe/Kiev Календарь сетевого проекта &quot;25-й кадр. Миф или реальность&quot;] за грудень 2007 року.<br /> <br /> https://calendar.google.com/calendar/embed?src=4bl0nt3q4a48t707ou24lo0hm4%40group.calendar.google.com&amp;ctz=Europe/Kiev<br /> <br /> ====Методичні та дидактичні матеріали====<br /> #Тести<br /> #Опитування і анкети<br /> #Спільно створені матеріали (Google)<br /> #Ігри<br /> #Стінгазета (<br /> #....<br /> #<br /> <br /> ====Спілкування між учасниками проекту====<br /> *Чат <br /> *Форум<br /> *Блог<br /> *Спільнота на базі соціальних мереж<br /> *Skype<br /> *Telegram<br /> *Viber<br /> *Wiki-сторінка<br /> *Сайт<br /> *.....<br /> <br /> Наприклад, [http://25-kadr-mif-real.blogspot.com Блог проекту &quot;25 кадр. Міф або реальність?&quot;]<br /> <br /> =Інформаційні ресурси=<br /> ===Друковані джерела===<br /> #...<br /> #...<br /> #...<br /> <br /> ===Відеоматеріали===<br /> #...<br /> #...<br /> #...<br /> <br /> ===Електронні ресурси===<br /> #...<br /> #...<br /> #...<br /> <br /> <br /> [[Категорія: Шаблони]]<br /> <br /> [http://kspu.kr.ua/ Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]</div>

3494552 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%D0%B4%D0%BE_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83_%D0%86%D0%9A%D0%A2_%D0%B2_%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%96_%D0%9C%D0%B0%D0%B3%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%92%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%BC 2017-09-14T08:24:19Z

<p>3494552: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Портфоліо проекту (ІКТ в освіті 4 курс)}}</p> <hr /> <div><br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> =Предмет, навчальна тема=<br /> <br /> =Вік учнів, клас=<br /> <br /> ==Стислий опис проекту==<br /> <br /> ''Коротко (3-5 речень) опишіть навчальний проект, вказавши клас , назву теми з програми, основні види діяльності учнів, можливі учнівські ролі, які передбачаються у сценарії проекту та продукти діяльності учнів в проекті.''<br /> <br /> &lt;b&gt;&lt;font face=&quot;Comic Sans MS&quot; color=&quot;#990000&quot;&gt;Наприклад&lt;/font&gt;&lt;/b&gt; <br /> {| class=&quot;wikitable&quot; border=&quot;2&quot;<br /> | &lt;font face=&quot;Comic Sans MS&quot; color=&quot;#696969&quot;&gt;Проект з інформатики «25-й кадр. Міф або реальність» призначений для зацікавлення учнів суспільно значущою проблемою. <br /> Учні проводять опитування серед однолітків та батьків і визначають чи цікава ця проблема людям. Далі переглядають веб-ресурси з цієї тематики та шукають самостійно подібні. Оцінюють достовірність даних на знайдених веб-ресурсах за поданими критеріями. Аналізують інформацію на достовірних сайтах і роблять висновок щодо ефективності впливу технології «25-й кадр» на підсвідомість людини. <br /> Результати свого дослідження учні представляють у вигляді презентації з доповіддю, інформаційний бюлетень та веб-сайт. Захист проводиться на конференції (бажано запросити гостей). Кращі роботи нагороджуються.&lt;/font&gt;<br /> |}<br /> <br /> =Діяльність учнів та вчителя=<br /> ==План роботи учня у проекті==<br /> [https://docs.google.com/document/d/17pybnT-8tylj27AWe9jga9e8WECRh6ZEm7iNt7ERM0s/edit?usp=sharing План проекту]<br /> <br /> Наприклад, [https://docs.google.com/document/d/1WxEFGCn9fsVyw8VND_hnbk5RwMcPWI_RdTRiUcu9y70/edit?usp=sharing План проекту &quot;25 кадр. Міф або реальність?&quot;]<br /> <br /> ==Діяльність учнів у проекті (етапи реалізації проекту)==<br /> ''Чіткий послідовний опис діяльності учнів в ході вивчення теми та реалізації проектів – обсяг та послідовність вправ і пояснення того, як учні задіяні у плануванні власного навчання.''<br /> <br /> ===1 етап===<br /> .....<br /> ===2 етап===<br /> .....<br /> <br /> &lt;b&gt;&lt;font face=&quot;Comic Sans MS&quot; color=&quot;#990000&quot;&gt;Наприклад&lt;/font&gt;&lt;/b&gt; <br /> {| class=&quot;wikitable&quot; border=&quot;2&quot;<br /> | &lt;font face=&quot;Comic Sans MS&quot; color=&quot;#696969&quot;&gt;<br /> 1-й етап: презентація вчителем проекту. Учні переглядають презентацію проекту та обговорюють поставлену проблему. Знайомляться з критеріями виконання своїх робіт.<br /> <br /> Об’єднуються у групи по 3-4 особи за уподобанням та планування дослідження. У групах немає розподілу по ролях, всі учні виконують однакову роботу. (Лише можна поділити завдання на етапі підготовки до презентації результатів проекту: один із групи готує мультимедійну презентацію, другий – публікацію (інформаційний бюлетень), а третій – веб-сайт (вікі-статтю).<br /> <br /> 2-й етап: проведення опитування серед однолітків (учні 10-11 класів) та батьків за запропонованою вчителем схемою. Визначення рівня інтересу до проблеми дослідження.<br /> <br /> 3-й етап: перегляд веб-ресурсів, що запропонував вчитель, та пошук інших ресурсів із заданої теми.<br /> <br /> 4-й етап: аналіз та оцінювання веб-ресурсів. Визначення веб-сайтів з найбільш достовірною інформацію.<br /> <br /> 5-й етап: Підведення підсумків роботи та підготовка до презентації результатів.<br /> <br /> 6-й етап: Створення мультимедійної презентації, публікації та веб-сайту.&lt;/font&gt;<br /> |}<br /> <br /> ==Методичні та дидактичні матеріали проекту==<br /> <br /> ====Мультимедійна презентація проекту:====<br /> *Google Диск<br /> *Prezi (https://prezi.com/)<br /> *Slideshare (http://www.slideshare.net)<br /> *...<br /> <br /> <br /> Наприклад, [http://25-kadr-mif-real.blogspot.com/ Презентація проекту &quot;25 кадр. Міф або реальність&quot;]<br /> <br /> ====Календар подій проекту:====<br /> Google Календар (посилання на календар проекту)<br /> <br /> Наприклад, [https://calendar.google.com/calendar/embed?src=73pefgevsj6aiauvahp6etgcfg%40group.calendar.google.com&amp;ctz=Europe/Kiev Календарь сетевого проекта &quot;25-й кадр. Миф или реальность&quot;] за грудень 2007 року.<br /> <br /> ====Методичні та дидактичні матеріали====<br /> #Тести<br /> #Опитування і анкети<br /> #Спільно створені матеріали (Google)<br /> #Ігри<br /> #Стінгазета (<br /> #....<br /> #<br /> <br /> ====Спілкування між учасниками проекту====<br /> *Чат <br /> *Форум<br /> *Блог<br /> *Спільнота на базі соціальних мереж<br /> *Skype<br /> *Telegram<br /> *Viber<br /> *Wiki-сторінка<br /> *Сайт<br /> *.....<br /> <br /> Наприклад, [http://25-kadr-mif-real.blogspot.com Блог проекту &quot;25 кадр. Міф або реальність?&quot;]<br /> <br /> =Інформаційні ресурси=<br /> ===Друковані джерела===<br /> #...<br /> #...<br /> #...<br /> <br /> ===Відеоматеріали===<br /> #...<br /> #...<br /> #...<br /> <br /> ===Електронні ресурси===<br /> #...<br /> #...<br /> #...<br /> <br /> <br /> [[Категорія: Шаблони]]<br /> <br /> [http://kspu.kr.ua/ Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]</div>

3494552 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:3494552 2017-09-14T08:23:05Z

<p>3494552: </p> <hr /> <div>'''''&lt;font color='red' size=6&gt;Магденко Вадим Сергійович&lt;/font&gt;'''''<br /> <br /> == Про себе ==<br /> Магденко Вадим Сергійович, студент ФІ14Б групи, фізико-математичного факультету, спеціальність фізика.<br /> <br /> == Мої інтереси ==<br /> ....<br /> <br /> <br /> == Навчальні курси та проекти, в яких беру участь ==<br /> <br /> <br /> == Мої роботи ==<br /> [[Портфоліо проекту до курсу ІКТ в освіті Магденко Вадим]]</div>

3494552 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:3494552 2017-09-14T08:22:23Z

<p>3494552: /* Про себе */</p> <hr /> <div>'''''&lt;font color='red' size=6&gt;Магденко Вадим Сергійович&lt;/font&gt;'''''<br /> <br /> == Про себе ==<br /> Магденко Вадим Сергійович, студент ФІ14Б групи, фізико-математичного факультету, спеціальність фізика.<br /> <br /> == Мої інтереси ==<br /> ....<br /> <br /> <br /> == Навчальні курси та проекти, в яких беру участь ==<br /> <br /> <br /> == Мої роботи ==</div>

3494552 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9C%D1%96%D0%BA%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%85%D0%B5%D0%BC%D0%B8 2017-05-25T05:29:23Z

<p>3494552: /* Загальний опис (принцип дії) */</p> <hr /> <div><br /> [[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]]<br /> Роботу виконує <br /> [[Користувач:3494552|Магденко Вадим]] 32гр<br /> ==Загальний опис (принцип дії)==<br /> Мікросхема, інтегральна мікросхема — електронна схема, що реалізована у вигляді напівпровідникового кристалу (чіпу) та виконує певну функцію.<br /> Чіп — напівпровідникова структура, на поверхні якої сформовані контактні площинки. Часто під інтегральною схемою (ІС) розуміють власне кристал або плівку з електронною схемою, а під мікросхемою (МС) — ІС в корпусі.<br /> Основним елементом аналогових мікросхем є транзистори (біполярні чи польові). Різниця в технології виготовлення транзисторів істотно впливає на характеристики мікросхем. Тому нерідко в описі мікросхеми вказують технологію виготовлення, щоб підкреслити тим самим загальну характеристику властивостей і можливостей мікросхеми. У сучасних технологіях поєднують технології біполярних і польових транзисторів, щоб домогтися поліпшення характеристик мікросхем.<br /> Так, як в основі будови мікросхеми лежить велика кількість радіоелементів, серед яких присутні транзистори. То можна сказати, що вона слугує для підсилення сигналу, що є одною з властивостей мікросхеми. Тому що в ній присутні саме транзистори, які виконують дану функцію. <br /> &lt;ref name=&quot;Л1&quot;&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/Мікросхема Мікросхема] &lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Історична довідка==<br /> У 1947 Вільям Шоклі, Джон Бардін і Уолтер Братейн у лабораторії Bell Labs вперше створили діючий біполярний транзистор , продемонстрований 16 грудня того ж року.<br /> &lt;ref name=&quot;Л2&quot;&gt;[http://radiomurlo.narod.ru/HTMLs_2/RADIO_microcxema.html Історична довідка ] &lt;/ref&gt;<br /> [[Файл:Вільям_Шоклі.jpg|міні|Уильям Шокли, Джон Бардин и Уолтер Браттейн ]]<br /> 23 грудня 1947 року відбулося офіційне представлення винаходу, і саме ця дата вважається днем народження транзистора. У 1956 році Шоклі, Бардін і Братейн були нагороджені Нобелівською премією з фізики «за дослідження напівпровідників і відкриття транзисторного ефекту». Згодом Джон Бардін став єдиним за всю історію «нобелівки» двічі лауреатом в одній і тій же номінації: друга премія в галузі фізики була присуджена йому в 1972 році за створення теорії надпровідності.<br /> Застосування транзисторів, що дозволило значно зменшити габарити і енергоспоживання радіоелектронних пристроїв. З'явилося безліч портативних пристроїв: радіоприймачі, магнітофони, телевізори, плеєри, радіостанції і т. п. Але технічний прогрес не міг на цьому зупинитися...<br /> У повітрі витала ідея: а чи не можна на основі одного (загального) напівпровідникового кристала створити два (і більше) транзистора?<br /> Кілбі, спираючись на розроблений Куртом Леховеком принцип ізоляції електронних компонентів p-n-переходами, в липні 1958 року розробив початкову концепцію, а 12 вересня 1958 року представив першу працездатну модель інтегральної мікросхеми. <br /> Вона містила один-єдиний транзистор, декілька резисторів і конденсатор. Примітивно, але свою пробну задачу – вивести синусоїдальну хвилю на екран осцилографа – вона виконала.<br /> В 1981– 1982 роках прогрес інтегральних мікросхем стимулювався наявністю технології літографії(електронно-променева, рентгенівська та на глибокому ультрафіолеті від ексимерного лазера) і наявністю виробничого обладнання. Вже в 1983 р. як зазначив Мур(на міжнародній конференції) через утворення зайвих виробничих потужностей, як у США так і в Азії, прогрес у розвитку мікроелектроніки став визначатися ситуацією на ринку. Так вже у 1985 – 1987 роках 80% всіх ДЗУПВ в США поставляє вже Японія, так як їм вдалося вдосконалити технологію і знизити ціни.<br /> <br /> ==Технічні характеристики==<br /> Залежно від технології виготовлення інтегральні мікросхеми бувають напівпровідникові, плівкові та гібридні.<br /> Напівпровідникові інтегральні мікросхеми — це єдиний кристал напівпровідника, локальні зони якого виконують функції активних (транзис¬торних) і пасивних елементів. Між цими зонами є електричні з'єднання та ізоляційні площадки. Напівпровідникові інтегральні мікросхеми мають досить високий рівень інтеграції (понад 104 елементів в 1 см3) і забезпечу¬ють найвищу надійність радіоелектронних пристроїв, зводячи до мінімуму кількість зовнішніх з’єднань та монтажних операцій.<br /> Плівкові інтегральні мікросхеми виконують у вигляді, різноманітних за товщиною, складом і конфігурацією плівок, нанесених на поверхню діелектричної підкладки. Бувають тонко- та товстоплівкові мікросхеми, але самостійного значення вони не мають, оскільки за цією технологією поки що не можна виготовити n -р-переходи.<br /> Гібридні інтегральні мікросхеми —- це поєднання плівкових пасивних елементів (резисторів, конденсаторів) і дискретних напівпровідникових. У них спочатку на підкладці з діелектрика формують резистори, конден¬сатори, струмопровідні смужки, контактні площадки, а потім до цих пло¬щадок приєднують безкорпусні кремнієві транзистори та діоди.<br /> За характером виконуваних функцій інтегральні мікросхеми можна поділити на аналогові та цифрові.<br /> Аналогові інтегральні мікросхеми застосовують для перетворення електричних сигналів, що змінюються за законами неперервних функцій. Основу побудови більшості з них складають підсилювачі, на базі яких приєднанням зовнішніх дискретних елементів створюють різноманітні селектор¬ні схеми, перетворювачі, генератори сигналів, інші схеми радіоелектро¬ніки.<br /> Цифрові інтегральні мікросхеми використовують для перетворення й оброблення дискретних електричних сигналів. В основу їх побудови покладено технічну реалізацію операцій математичної логіки — диз'юнкції, кон'юнкції та інверсії. Різноманітне поєднання між собою цих базових логічних елементів забезпечує побудову запам'ятовувальних, обчислювальних, комутувальних, керувальних, перетворювальних та інших еле¬ментів сучасної автоматики й обчислювальної техніки. Крім того, деякі цифрові інтегральні мікросхеми можна застосовувати для побудови прист¬роїв аналогової техніки, а також для перетворення електричних сигналів з аналогової форми на цифрову і навпаки.<br /> &lt;ref name=&quot;Л3&quot;&gt;[http://ito.vspu.net/ped_prakt_5_kyrs/files/2012/Kykil/ZVIT/new-page-2/група-38/тема-3/урок-13.html Технічні характеристики] &lt;/ref&gt;<br /> Аналогові мікросхеми застосовувалися і застосовуються в апаратурі звукопідсилення та звуковідтворення, відеомагнітофонах, телевізорах, техніці зв'язку, вимірювальних приладах, аналогових обчислювальних машинах (АВМ), вторинних джерелах електроживлення і т. д.<br /> Приймач на одній мікросхемі К118УС1Б (К118УН1Б) або К122УС1Б (К122УН1Б):<br /> [[Файл:Приймач.jpg |центр| Приймач на одній мікросхемі К118УС1Б ]]<br /> <br /> <br /> Цифрові мікросхеми призначені, відповідно, для обробки дискретних (переривчастих) сигналів. Також можна сказати, що вхідний і вихідний сигнали таких мікросхем змінюються дискретно, або, висловлюючись науково, за законом дискретної функції <br /> Мікросхеми даного типу застосовуються для побудови цифрових обчислювальних машин (ЦОМ), а також цифрових вузлів вимірювальних приладів, апаратури автоматичного управління, зв'язку і т. д.<br /> Схема імітації почергово миготливих світлофорів<br /> [[Файл:Схема_імітації_.jpg|центр|Схема імітації почергово миготливих світлофорів]]<br /> СТУПІНЬ ІНТЕГРАЦІЇ<br /> <br /> Колись давно в СРСР були запропоновані наступні назви мікросхем у залежності від ступеня інтеграції:<br /> мала інтегральна схема (МІС) — до 100 елементів у кристалі;<br /> середня інтегральна схема (СІС) — до 1000 елементів в кристалі;<br /> велика інтегральна схема (БІС) — до 10000 елементів в кристалі;<br /> надвелика інтегральна схема (НВІС) — до 1 мільйона елементів в кристалі;<br /> ультравелика інтегральна схема (УБІС) — до 1 мільярда елементів в кристалі;<br /> гігавелика інтегральна схема (ГВІС) — більше 1 мільярда елементів в кристалі.<br /> <br /> В даний час назва ГВІС практично не використовується (наприклад, останні версії процесорів Pentium 4 містили кілька сотень мільйонів транзисторів), і всі схеми з числом елементів, що перевищують 10 000, відносять до класу ЗВІС, вважаючи УБІС його підкласом.<br /> &lt;ref name=&quot;Л4&quot;&gt;[http://dic.academic.ru/dic.nsf/ruwiki/969103 Ступінь інтеграції] &lt;/ref&gt;<br /> Умовні позначення мікросхем.<br /> У позначення можуть бути введені додаткові символи (від А до Я), що визначають допуски на розкид параметрів мікросхем.<br /> Перед першим елементом позначення можуть стояти наступні букви:<br /> К - для апаратури широкого застосування;<br /> Е - на експорт (крок висновків 2,54 і 1,27 мм);<br /> Р - пластмасовий корпус другого типу;<br /> М - керамічний, метало- або склокерамічний корпус другого типу;<br /> Е - металополімерний корпус другого типу;<br /> А - пластмасовий корпус четвертого типу;<br /> І - склокерамічний корпус четвертого типу<br /> Н - крісталлоносітель.<br /> Для безкорпусних інтегральних мікросхем перед номером серії може додаватися буква Б, а після неї, або після додаткового літерного позначення через дефіс вказується цифра, яка характеризує модифікацію конструктивного виконання:<br /> 1 - з гнучкими висновками;<br /> 2 - з стрічковими висновками;<br /> 3 - з жорсткими висновками;<br /> 4 - на загальній пластині (нерозділені);<br /> 5 - розділені без втрати орієнтування (наприклад, наклеєні на плівку);<br /> 6 - з контактними майданчиками без висновків (кристал).<br /> &lt;ref name=&quot;Л5&quot;&gt;Жан М. Рабаі, Ананта Чандракасан, Борівож Ніколич. Цифрові інтегральні схеми. Методологія проектування = Digital Integrated Circuits. — 2-е вид. — М.: Вільямс, 2007. — 912 с &lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Сфера застосування ==<br /> Мікроелектроніка проникла навіть в організм людини: в медицині вона дозволяє створювати унікальні прилади високої чутливості для вимірювання тиску, біологічних тестів і навіть дослідження ДНК. З допомогою мікротехнологій вживляють імплантати. Наприклад, сліпим людям лікарі можуть частково повернути зір. Для самостійного контролю здоров'я винайшли мікрочіп, який нагадує звичайний пластир. Він клеїться на шкіру і складається з декількох сенсорів, які реєструють інформацію про температуру тіла, серцебитті, активності мозку і реакції на ультрафіолетове випромінювання. Ці відомості безпосередньо надходять у телефон. Таким чином, людина може щохвилини контролювати свій стан. Це є один з напямків застосування мікросхем.<br /> &lt;ref name=&quot;Л6&quot;&gt; Малишева І. А. «Технологія виробництва інтегральных мікросхем» ,М.,Радіо і зв&quot;язок 1991.&lt;/ref&gt;<br /> На будь-який сучасний електронний пристрій ви б не спрямували свій погляд, майже на 100% ви знайдете в ньому цифрові мікросхеми . Візьмемо в якості прикладу побутові прилади: праска, пральна машина, мікрохвильова піч, посудомийна машина, холодильник, електрична та газова плита, електрочайник, телевізор, відеокамера, музичний центр, диктофон, фотоапарат, МР3-плеєр, фотоапарат, мобільний телефон, фоторамка, калорифер, домашня метеостанція, люстра з ДУ – всі вони містять мікропроцесори, мікроконтролери і, можливо, відповідні чіпсети. Крім того, автонавігатори, відеореєстратори, пристрої сигналізації, бортові автокомпьютеры, планшетники, ноутбуки, модеми, супутникові ресивери – всього і не перерахуєш...<br /> Різні мікросхеми містять різну кількість електронних компонентів, отже, мають різну ступінь інтеграції.<br /> &lt;ref name=&quot;Л7&quot;&gt; Курносов А. І. «Технологія виробництва напівпровідникових пристроїв та інтегральных мікросхем» М., 1979.&lt;/ref&gt;<br /> <br /> &lt;ref name=&quot;Л8&quot;&gt; Новіков Ю.В., Скоробогатов П.К. Основи мікропроцесорної техніки. Курс лекцій. М.: ІНТУІТ.РУ, 2003. - 440 с.&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Фото, відео-матеріали==<br /> [[Файл:Нейроморфний_чіп.jpg|міні|праворуч|Нейроморфний чіп, що містить 384 «нейрон» і 100 000 «синапсів», працює приблизно в 100 тис. разів швидше, ніж біологічний аналог. Можливо, подібні мікросхеми стануть основою майбутнього суперкомп'ютера.]] [[Файл:Процесор_Pentium_.jpg|міні|ліворуч|Процесор Pentium 4 (1,5; 2; 2,2 та 2,4 ГГц): 55 000 000 транзисторів]] [[Файл:Дерев`яні мікросхеми.jpg|міні|центр|Мікросхема із целюлози]]<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> &lt;br /&gt;<br /> &lt;br /&gt;<br /> &lt;br /&gt;<br /> &lt;br /&gt;<br /> <br /> ==Список використаних джерел==<br /> &lt;references/&gt;<br /> [[Категорія:Музей історії техніки]]</div>

3494552 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9C%D1%96%D0%BA%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%85%D0%B5%D0%BC%D0%B8 2017-05-25T05:13:40Z

<p>3494552: </p> <hr /> <div><br /> [[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]]<br /> Роботу виконує <br /> [[Користувач:3494552|Магденко Вадим]] 32гр<br /> ==Загальний опис (принцип дії)==<br /> Мікросхема, інтегральна мікросхема — електронна схема, що реалізована у вигляді напівпровідникового кристалу (чіпу) та виконує певну функцію.<br /> Чіп — напівпровідникова структура, на поверхні якої сформовані контактні площинки. Часто під інтегральною схемою (ІС) розуміють власне кристал або плівку з електронною схемою, а під мікросхемою (МС) — ІС в корпусі.<br /> Основним елементом аналогових мікросхем є транзистори (біполярні чи польові). Різниця в технології виготовлення транзисторів істотно впливає на характеристики мікросхем. Тому нерідко в описі мікросхеми вказують технологію виготовлення, щоб підкреслити тим самим загальну характеристику властивостей і можливостей мікросхеми. У сучасних технологіях поєднують технології біполярних і польових транзисторів, щоб домогтися поліпшення характеристик мікросхем.<br /> &lt;ref name=&quot;Л1&quot;&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/Мікросхема Мікросхема] &lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Історична довідка==<br /> У 1947 Вільям Шоклі, Джон Бардін і Уолтер Братейн у лабораторії Bell Labs вперше створили діючий біполярний транзистор , продемонстрований 16 грудня того ж року.<br /> &lt;ref name=&quot;Л2&quot;&gt;[http://radiomurlo.narod.ru/HTMLs_2/RADIO_microcxema.html Історична довідка ] &lt;/ref&gt;<br /> [[Файл:Вільям_Шоклі.jpg|міні|Уильям Шокли, Джон Бардин и Уолтер Браттейн ]]<br /> 23 грудня 1947 року відбулося офіційне представлення винаходу, і саме ця дата вважається днем народження транзистора. У 1956 році Шоклі, Бардін і Братейн були нагороджені Нобелівською премією з фізики «за дослідження напівпровідників і відкриття транзисторного ефекту». Згодом Джон Бардін став єдиним за всю історію «нобелівки» двічі лауреатом в одній і тій же номінації: друга премія в галузі фізики була присуджена йому в 1972 році за створення теорії надпровідності.<br /> Застосування транзисторів, що дозволило значно зменшити габарити і енергоспоживання радіоелектронних пристроїв. З'явилося безліч портативних пристроїв: радіоприймачі, магнітофони, телевізори, плеєри, радіостанції і т. п. Але технічний прогрес не міг на цьому зупинитися...<br /> У повітрі витала ідея: а чи не можна на основі одного (загального) напівпровідникового кристала створити два (і більше) транзистора?<br /> Кілбі, спираючись на розроблений Куртом Леховеком принцип ізоляції електронних компонентів p-n-переходами, в липні 1958 року розробив початкову концепцію, а 12 вересня 1958 року представив першу працездатну модель інтегральної мікросхеми. <br /> Вона містила один-єдиний транзистор, декілька резисторів і конденсатор. Примітивно, але свою пробну задачу – вивести синусоїдальну хвилю на екран осцилографа – вона виконала.<br /> В 1981– 1982 роках прогрес інтегральних мікросхем стимулювався наявністю технології літографії(електронно-променева, рентгенівська та на глибокому ультрафіолеті від ексимерного лазера) і наявністю виробничого обладнання. Вже в 1983 р. як зазначив Мур(на міжнародній конференції) через утворення зайвих виробничих потужностей, як у США так і в Азії, прогрес у розвитку мікроелектроніки став визначатися ситуацією на ринку. Так вже у 1985 – 1987 роках 80% всіх ДЗУПВ в США поставляє вже Японія, так як їм вдалося вдосконалити технологію і знизити ціни.<br /> <br /> ==Технічні характеристики==<br /> Залежно від технології виготовлення інтегральні мікросхеми бувають напівпровідникові, плівкові та гібридні.<br /> Напівпровідникові інтегральні мікросхеми — це єдиний кристал напівпровідника, локальні зони якого виконують функції активних (транзис¬торних) і пасивних елементів. Між цими зонами є електричні з'єднання та ізоляційні площадки. Напівпровідникові інтегральні мікросхеми мають досить високий рівень інтеграції (понад 104 елементів в 1 см3) і забезпечу¬ють найвищу надійність радіоелектронних пристроїв, зводячи до мінімуму кількість зовнішніх з’єднань та монтажних операцій.<br /> Плівкові інтегральні мікросхеми виконують у вигляді, різноманітних за товщиною, складом і конфігурацією плівок, нанесених на поверхню діелектричної підкладки. Бувають тонко- та товстоплівкові мікросхеми, але самостійного значення вони не мають, оскільки за цією технологією поки що не можна виготовити n -р-переходи.<br /> Гібридні інтегральні мікросхеми —- це поєднання плівкових пасивних елементів (резисторів, конденсаторів) і дискретних напівпровідникових. У них спочатку на підкладці з діелектрика формують резистори, конден¬сатори, струмопровідні смужки, контактні площадки, а потім до цих пло¬щадок приєднують безкорпусні кремнієві транзистори та діоди.<br /> За характером виконуваних функцій інтегральні мікросхеми можна поділити на аналогові та цифрові.<br /> Аналогові інтегральні мікросхеми застосовують для перетворення електричних сигналів, що змінюються за законами неперервних функцій. Основу побудови більшості з них складають підсилювачі, на базі яких приєднанням зовнішніх дискретних елементів створюють різноманітні селектор¬ні схеми, перетворювачі, генератори сигналів, інші схеми радіоелектро¬ніки.<br /> Цифрові інтегральні мікросхеми використовують для перетворення й оброблення дискретних електричних сигналів. В основу їх побудови покладено технічну реалізацію операцій математичної логіки — диз'юнкції, кон'юнкції та інверсії. Різноманітне поєднання між собою цих базових логічних елементів забезпечує побудову запам'ятовувальних, обчислювальних, комутувальних, керувальних, перетворювальних та інших еле¬ментів сучасної автоматики й обчислювальної техніки. Крім того, деякі цифрові інтегральні мікросхеми можна застосовувати для побудови прист¬роїв аналогової техніки, а також для перетворення електричних сигналів з аналогової форми на цифрову і навпаки.<br /> &lt;ref name=&quot;Л3&quot;&gt;[http://ito.vspu.net/ped_prakt_5_kyrs/files/2012/Kykil/ZVIT/new-page-2/група-38/тема-3/урок-13.html Технічні характеристики] &lt;/ref&gt;<br /> Аналогові мікросхеми застосовувалися і застосовуються в апаратурі звукопідсилення та звуковідтворення, відеомагнітофонах, телевізорах, техніці зв'язку, вимірювальних приладах, аналогових обчислювальних машинах (АВМ), вторинних джерелах електроживлення і т. д.<br /> Приймач на одній мікросхемі К118УС1Б (К118УН1Б) або К122УС1Б (К122УН1Б):<br /> [[Файл:Приймач.jpg |центр| Приймач на одній мікросхемі К118УС1Б ]]<br /> <br /> <br /> Цифрові мікросхеми призначені, відповідно, для обробки дискретних (переривчастих) сигналів. Також можна сказати, що вхідний і вихідний сигнали таких мікросхем змінюються дискретно, або, висловлюючись науково, за законом дискретної функції <br /> Мікросхеми даного типу застосовуються для побудови цифрових обчислювальних машин (ЦОМ), а також цифрових вузлів вимірювальних приладів, апаратури автоматичного управління, зв'язку і т. д.<br /> Схема імітації почергово миготливих світлофорів<br /> [[Файл:Схема_імітації_.jpg|центр|Схема імітації почергово миготливих світлофорів]]<br /> СТУПІНЬ ІНТЕГРАЦІЇ<br /> <br /> Колись давно в СРСР були запропоновані наступні назви мікросхем у залежності від ступеня інтеграції:<br /> мала інтегральна схема (МІС) — до 100 елементів у кристалі;<br /> середня інтегральна схема (СІС) — до 1000 елементів в кристалі;<br /> велика інтегральна схема (БІС) — до 10000 елементів в кристалі;<br /> надвелика інтегральна схема (НВІС) — до 1 мільйона елементів в кристалі;<br /> ультравелика інтегральна схема (УБІС) — до 1 мільярда елементів в кристалі;<br /> гігавелика інтегральна схема (ГВІС) — більше 1 мільярда елементів в кристалі.<br /> <br /> В даний час назва ГВІС практично не використовується (наприклад, останні версії процесорів Pentium 4 містили кілька сотень мільйонів транзисторів), і всі схеми з числом елементів, що перевищують 10 000, відносять до класу ЗВІС, вважаючи УБІС його підкласом.<br /> &lt;ref name=&quot;Л4&quot;&gt;[http://dic.academic.ru/dic.nsf/ruwiki/969103 Ступінь інтеграції] &lt;/ref&gt;<br /> Умовні позначення мікросхем.<br /> У позначення можуть бути введені додаткові символи (від А до Я), що визначають допуски на розкид параметрів мікросхем.<br /> Перед першим елементом позначення можуть стояти наступні букви:<br /> К - для апаратури широкого застосування;<br /> Е - на експорт (крок висновків 2,54 і 1,27 мм);<br /> Р - пластмасовий корпус другого типу;<br /> М - керамічний, метало- або склокерамічний корпус другого типу;<br /> Е - металополімерний корпус другого типу;<br /> А - пластмасовий корпус четвертого типу;<br /> І - склокерамічний корпус четвертого типу<br /> Н - крісталлоносітель.<br /> Для безкорпусних інтегральних мікросхем перед номером серії може додаватися буква Б, а після неї, або після додаткового літерного позначення через дефіс вказується цифра, яка характеризує модифікацію конструктивного виконання:<br /> 1 - з гнучкими висновками;<br /> 2 - з стрічковими висновками;<br /> 3 - з жорсткими висновками;<br /> 4 - на загальній пластині (нерозділені);<br /> 5 - розділені без втрати орієнтування (наприклад, наклеєні на плівку);<br /> 6 - з контактними майданчиками без висновків (кристал).<br /> &lt;ref name=&quot;Л5&quot;&gt;Жан М. Рабаі, Ананта Чандракасан, Борівож Ніколич. Цифрові інтегральні схеми. Методологія проектування = Digital Integrated Circuits. — 2-е вид. — М.: Вільямс, 2007. — 912 с &lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Сфера застосування ==<br /> Мікроелектроніка проникла навіть в організм людини: в медицині вона дозволяє створювати унікальні прилади високої чутливості для вимірювання тиску, біологічних тестів і навіть дослідження ДНК. З допомогою мікротехнологій вживляють імплантати. Наприклад, сліпим людям лікарі можуть частково повернути зір. Для самостійного контролю здоров'я винайшли мікрочіп, який нагадує звичайний пластир. Він клеїться на шкіру і складається з декількох сенсорів, які реєструють інформацію про температуру тіла, серцебитті, активності мозку і реакції на ультрафіолетове випромінювання. Ці відомості безпосередньо надходять у телефон. Таким чином, людина може щохвилини контролювати свій стан. Це є один з напямків застосування мікросхем.<br /> &lt;ref name=&quot;Л6&quot;&gt; Малишева І. А. «Технологія виробництва інтегральных мікросхем» ,М.,Радіо і зв&quot;язок 1991.&lt;/ref&gt;<br /> На будь-який сучасний електронний пристрій ви б не спрямували свій погляд, майже на 100% ви знайдете в ньому цифрові мікросхеми . Візьмемо в якості прикладу побутові прилади: праска, пральна машина, мікрохвильова піч, посудомийна машина, холодильник, електрична та газова плита, електрочайник, телевізор, відеокамера, музичний центр, диктофон, фотоапарат, МР3-плеєр, фотоапарат, мобільний телефон, фоторамка, калорифер, домашня метеостанція, люстра з ДУ – всі вони містять мікропроцесори, мікроконтролери і, можливо, відповідні чіпсети. Крім того, автонавігатори, відеореєстратори, пристрої сигналізації, бортові автокомпьютеры, планшетники, ноутбуки, модеми, супутникові ресивери – всього і не перерахуєш...<br /> Різні мікросхеми містять різну кількість електронних компонентів, отже, мають різну ступінь інтеграції.<br /> &lt;ref name=&quot;Л7&quot;&gt; Курносов А. І. «Технологія виробництва напівпровідникових пристроїв та інтегральных мікросхем» М., 1979.&lt;/ref&gt;<br /> <br /> &lt;ref name=&quot;Л8&quot;&gt; Новіков Ю.В., Скоробогатов П.К. Основи мікропроцесорної техніки. Курс лекцій. М.: ІНТУІТ.РУ, 2003. - 440 с.&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Фото, відео-матеріали==<br /> [[Файл:Нейроморфний_чіп.jpg|міні|праворуч|Нейроморфний чіп, що містить 384 «нейрон» і 100 000 «синапсів», працює приблизно в 100 тис. разів швидше, ніж біологічний аналог. Можливо, подібні мікросхеми стануть основою майбутнього суперкомп'ютера.]] [[Файл:Процесор_Pentium_.jpg|міні|ліворуч|Процесор Pentium 4 (1,5; 2; 2,2 та 2,4 ГГц): 55 000 000 транзисторів]] [[Файл:Дерев`яні мікросхеми.jpg|міні|центр|Мікросхема із целюлози]]<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> &lt;br /&gt;<br /> &lt;br /&gt;<br /> &lt;br /&gt;<br /> &lt;br /&gt;<br /> <br /> ==Список використаних джерел==<br /> &lt;references/&gt;<br /> [[Категорія:Музей історії техніки]]</div>

3494552 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9C%D1%96%D0%BA%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%85%D0%B5%D0%BC%D0%B8 2017-05-25T05:13:16Z

<p>3494552: /* Загальний опис (принцип дії) */</p> <hr /> <div><br /> [[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]]<br /> Роботу виконує <br /> [[Користувач:3494552|Магденко Вадим]] 32гр<br /> [[Користувач:230465|Бородій Сергій]] 32гр<br /> ==Загальний опис (принцип дії)==<br /> Мікросхема, інтегральна мікросхема — електронна схема, що реалізована у вигляді напівпровідникового кристалу (чіпу) та виконує певну функцію.<br /> Чіп — напівпровідникова структура, на поверхні якої сформовані контактні площинки. Часто під інтегральною схемою (ІС) розуміють власне кристал або плівку з електронною схемою, а під мікросхемою (МС) — ІС в корпусі.<br /> Основним елементом аналогових мікросхем є транзистори (біполярні чи польові). Різниця в технології виготовлення транзисторів істотно впливає на характеристики мікросхем. Тому нерідко в описі мікросхеми вказують технологію виготовлення, щоб підкреслити тим самим загальну характеристику властивостей і можливостей мікросхеми. У сучасних технологіях поєднують технології біполярних і польових транзисторів, щоб домогтися поліпшення характеристик мікросхем.<br /> &lt;ref name=&quot;Л1&quot;&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/Мікросхема Мікросхема] &lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Історична довідка==<br /> У 1947 Вільям Шоклі, Джон Бардін і Уолтер Братейн у лабораторії Bell Labs вперше створили діючий біполярний транзистор , продемонстрований 16 грудня того ж року.<br /> &lt;ref name=&quot;Л2&quot;&gt;[http://radiomurlo.narod.ru/HTMLs_2/RADIO_microcxema.html Історична довідка ] &lt;/ref&gt;<br /> [[Файл:Вільям_Шоклі.jpg|міні|Уильям Шокли, Джон Бардин и Уолтер Браттейн ]]<br /> 23 грудня 1947 року відбулося офіційне представлення винаходу, і саме ця дата вважається днем народження транзистора. У 1956 році Шоклі, Бардін і Братейн були нагороджені Нобелівською премією з фізики «за дослідження напівпровідників і відкриття транзисторного ефекту». Згодом Джон Бардін став єдиним за всю історію «нобелівки» двічі лауреатом в одній і тій же номінації: друга премія в галузі фізики була присуджена йому в 1972 році за створення теорії надпровідності.<br /> Застосування транзисторів, що дозволило значно зменшити габарити і енергоспоживання радіоелектронних пристроїв. З'явилося безліч портативних пристроїв: радіоприймачі, магнітофони, телевізори, плеєри, радіостанції і т. п. Але технічний прогрес не міг на цьому зупинитися...<br /> У повітрі витала ідея: а чи не можна на основі одного (загального) напівпровідникового кристала створити два (і більше) транзистора?<br /> Кілбі, спираючись на розроблений Куртом Леховеком принцип ізоляції електронних компонентів p-n-переходами, в липні 1958 року розробив початкову концепцію, а 12 вересня 1958 року представив першу працездатну модель інтегральної мікросхеми. <br /> Вона містила один-єдиний транзистор, декілька резисторів і конденсатор. Примітивно, але свою пробну задачу – вивести синусоїдальну хвилю на екран осцилографа – вона виконала.<br /> В 1981– 1982 роках прогрес інтегральних мікросхем стимулювався наявністю технології літографії(електронно-променева, рентгенівська та на глибокому ультрафіолеті від ексимерного лазера) і наявністю виробничого обладнання. Вже в 1983 р. як зазначив Мур(на міжнародній конференції) через утворення зайвих виробничих потужностей, як у США так і в Азії, прогрес у розвитку мікроелектроніки став визначатися ситуацією на ринку. Так вже у 1985 – 1987 роках 80% всіх ДЗУПВ в США поставляє вже Японія, так як їм вдалося вдосконалити технологію і знизити ціни.<br /> <br /> ==Технічні характеристики==<br /> Залежно від технології виготовлення інтегральні мікросхеми бувають напівпровідникові, плівкові та гібридні.<br /> Напівпровідникові інтегральні мікросхеми — це єдиний кристал напівпровідника, локальні зони якого виконують функції активних (транзис¬торних) і пасивних елементів. Між цими зонами є електричні з'єднання та ізоляційні площадки. Напівпровідникові інтегральні мікросхеми мають досить високий рівень інтеграції (понад 104 елементів в 1 см3) і забезпечу¬ють найвищу надійність радіоелектронних пристроїв, зводячи до мінімуму кількість зовнішніх з’єднань та монтажних операцій.<br /> Плівкові інтегральні мікросхеми виконують у вигляді, різноманітних за товщиною, складом і конфігурацією плівок, нанесених на поверхню діелектричної підкладки. Бувають тонко- та товстоплівкові мікросхеми, але самостійного значення вони не мають, оскільки за цією технологією поки що не можна виготовити n -р-переходи.<br /> Гібридні інтегральні мікросхеми —- це поєднання плівкових пасивних елементів (резисторів, конденсаторів) і дискретних напівпровідникових. У них спочатку на підкладці з діелектрика формують резистори, конден¬сатори, струмопровідні смужки, контактні площадки, а потім до цих пло¬щадок приєднують безкорпусні кремнієві транзистори та діоди.<br /> За характером виконуваних функцій інтегральні мікросхеми можна поділити на аналогові та цифрові.<br /> Аналогові інтегральні мікросхеми застосовують для перетворення електричних сигналів, що змінюються за законами неперервних функцій. Основу побудови більшості з них складають підсилювачі, на базі яких приєднанням зовнішніх дискретних елементів створюють різноманітні селектор¬ні схеми, перетворювачі, генератори сигналів, інші схеми радіоелектро¬ніки.<br /> Цифрові інтегральні мікросхеми використовують для перетворення й оброблення дискретних електричних сигналів. В основу їх побудови покладено технічну реалізацію операцій математичної логіки — диз'юнкції, кон'юнкції та інверсії. Різноманітне поєднання між собою цих базових логічних елементів забезпечує побудову запам'ятовувальних, обчислювальних, комутувальних, керувальних, перетворювальних та інших еле¬ментів сучасної автоматики й обчислювальної техніки. Крім того, деякі цифрові інтегральні мікросхеми можна застосовувати для побудови прист¬роїв аналогової техніки, а також для перетворення електричних сигналів з аналогової форми на цифрову і навпаки.<br /> &lt;ref name=&quot;Л3&quot;&gt;[http://ito.vspu.net/ped_prakt_5_kyrs/files/2012/Kykil/ZVIT/new-page-2/група-38/тема-3/урок-13.html Технічні характеристики] &lt;/ref&gt;<br /> Аналогові мікросхеми застосовувалися і застосовуються в апаратурі звукопідсилення та звуковідтворення, відеомагнітофонах, телевізорах, техніці зв'язку, вимірювальних приладах, аналогових обчислювальних машинах (АВМ), вторинних джерелах електроживлення і т. д.<br /> Приймач на одній мікросхемі К118УС1Б (К118УН1Б) або К122УС1Б (К122УН1Б):<br /> [[Файл:Приймач.jpg |центр| Приймач на одній мікросхемі К118УС1Б ]]<br /> <br /> <br /> Цифрові мікросхеми призначені, відповідно, для обробки дискретних (переривчастих) сигналів. Також можна сказати, що вхідний і вихідний сигнали таких мікросхем змінюються дискретно, або, висловлюючись науково, за законом дискретної функції <br /> Мікросхеми даного типу застосовуються для побудови цифрових обчислювальних машин (ЦОМ), а також цифрових вузлів вимірювальних приладів, апаратури автоматичного управління, зв'язку і т. д.<br /> Схема імітації почергово миготливих світлофорів<br /> [[Файл:Схема_імітації_.jpg|центр|Схема імітації почергово миготливих світлофорів]]<br /> СТУПІНЬ ІНТЕГРАЦІЇ<br /> <br /> Колись давно в СРСР були запропоновані наступні назви мікросхем у залежності від ступеня інтеграції:<br /> мала інтегральна схема (МІС) — до 100 елементів у кристалі;<br /> середня інтегральна схема (СІС) — до 1000 елементів в кристалі;<br /> велика інтегральна схема (БІС) — до 10000 елементів в кристалі;<br /> надвелика інтегральна схема (НВІС) — до 1 мільйона елементів в кристалі;<br /> ультравелика інтегральна схема (УБІС) — до 1 мільярда елементів в кристалі;<br /> гігавелика інтегральна схема (ГВІС) — більше 1 мільярда елементів в кристалі.<br /> <br /> В даний час назва ГВІС практично не використовується (наприклад, останні версії процесорів Pentium 4 містили кілька сотень мільйонів транзисторів), і всі схеми з числом елементів, що перевищують 10 000, відносять до класу ЗВІС, вважаючи УБІС його підкласом.<br /> &lt;ref name=&quot;Л4&quot;&gt;[http://dic.academic.ru/dic.nsf/ruwiki/969103 Ступінь інтеграції] &lt;/ref&gt;<br /> Умовні позначення мікросхем.<br /> У позначення можуть бути введені додаткові символи (від А до Я), що визначають допуски на розкид параметрів мікросхем.<br /> Перед першим елементом позначення можуть стояти наступні букви:<br /> К - для апаратури широкого застосування;<br /> Е - на експорт (крок висновків 2,54 і 1,27 мм);<br /> Р - пластмасовий корпус другого типу;<br /> М - керамічний, метало- або склокерамічний корпус другого типу;<br /> Е - металополімерний корпус другого типу;<br /> А - пластмасовий корпус четвертого типу;<br /> І - склокерамічний корпус четвертого типу<br /> Н - крісталлоносітель.<br /> Для безкорпусних інтегральних мікросхем перед номером серії може додаватися буква Б, а після неї, або після додаткового літерного позначення через дефіс вказується цифра, яка характеризує модифікацію конструктивного виконання:<br /> 1 - з гнучкими висновками;<br /> 2 - з стрічковими висновками;<br /> 3 - з жорсткими висновками;<br /> 4 - на загальній пластині (нерозділені);<br /> 5 - розділені без втрати орієнтування (наприклад, наклеєні на плівку);<br /> 6 - з контактними майданчиками без висновків (кристал).<br /> &lt;ref name=&quot;Л5&quot;&gt;Жан М. Рабаі, Ананта Чандракасан, Борівож Ніколич. Цифрові інтегральні схеми. Методологія проектування = Digital Integrated Circuits. — 2-е вид. — М.: Вільямс, 2007. — 912 с &lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Сфера застосування ==<br /> Мікроелектроніка проникла навіть в організм людини: в медицині вона дозволяє створювати унікальні прилади високої чутливості для вимірювання тиску, біологічних тестів і навіть дослідження ДНК. З допомогою мікротехнологій вживляють імплантати. Наприклад, сліпим людям лікарі можуть частково повернути зір. Для самостійного контролю здоров'я винайшли мікрочіп, який нагадує звичайний пластир. Він клеїться на шкіру і складається з декількох сенсорів, які реєструють інформацію про температуру тіла, серцебитті, активності мозку і реакції на ультрафіолетове випромінювання. Ці відомості безпосередньо надходять у телефон. Таким чином, людина може щохвилини контролювати свій стан. Це є один з напямків застосування мікросхем.<br /> &lt;ref name=&quot;Л6&quot;&gt; Малишева І. А. «Технологія виробництва інтегральных мікросхем» ,М.,Радіо і зв&quot;язок 1991.&lt;/ref&gt;<br /> На будь-який сучасний електронний пристрій ви б не спрямували свій погляд, майже на 100% ви знайдете в ньому цифрові мікросхеми . Візьмемо в якості прикладу побутові прилади: праска, пральна машина, мікрохвильова піч, посудомийна машина, холодильник, електрична та газова плита, електрочайник, телевізор, відеокамера, музичний центр, диктофон, фотоапарат, МР3-плеєр, фотоапарат, мобільний телефон, фоторамка, калорифер, домашня метеостанція, люстра з ДУ – всі вони містять мікропроцесори, мікроконтролери і, можливо, відповідні чіпсети. Крім того, автонавігатори, відеореєстратори, пристрої сигналізації, бортові автокомпьютеры, планшетники, ноутбуки, модеми, супутникові ресивери – всього і не перерахуєш...<br /> Різні мікросхеми містять різну кількість електронних компонентів, отже, мають різну ступінь інтеграції.<br /> &lt;ref name=&quot;Л7&quot;&gt; Курносов А. І. «Технологія виробництва напівпровідникових пристроїв та інтегральных мікросхем» М., 1979.&lt;/ref&gt;<br /> <br /> &lt;ref name=&quot;Л8&quot;&gt; Новіков Ю.В., Скоробогатов П.К. Основи мікропроцесорної техніки. Курс лекцій. М.: ІНТУІТ.РУ, 2003. - 440 с.&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Фото, відео-матеріали==<br /> [[Файл:Нейроморфний_чіп.jpg|міні|праворуч|Нейроморфний чіп, що містить 384 «нейрон» і 100 000 «синапсів», працює приблизно в 100 тис. разів швидше, ніж біологічний аналог. Можливо, подібні мікросхеми стануть основою майбутнього суперкомп'ютера.]] [[Файл:Процесор_Pentium_.jpg|міні|ліворуч|Процесор Pentium 4 (1,5; 2; 2,2 та 2,4 ГГц): 55 000 000 транзисторів]] [[Файл:Дерев`яні мікросхеми.jpg|міні|центр|Мікросхема із целюлози]]<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> &lt;br /&gt;<br /> &lt;br /&gt;<br /> &lt;br /&gt;<br /> &lt;br /&gt;<br /> <br /> ==Список використаних джерел==<br /> &lt;references/&gt;<br /> [[Категорія:Музей історії техніки]]</div>

3494552 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9C%D1%96%D0%BA%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%85%D0%B5%D0%BC%D0%B8 2017-05-24T20:58:20Z

<p>3494552: /* Історична довідка */</p> <hr /> <div><br /> [[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]]<br /> Роботу виконує <br /> [[Користувач:3494552|Магденко Вадим]] 32гр<br /> [[Користувач:230465|Бородій Сергій]] 32гр<br /> ==Загальний опис (принцип дії)==<br /> Мікросхема, інтегральна мікросхема — електронна схема, що реалізована у вигляді напівпровідникового кристалу (чіпу) та виконує певну функцію.<br /> Чіп — напівпровідникова структура, на поверхні якої сформовані контактні площинки. Часто під інтегральною схемою (ІС) розуміють власне кристал або плівку з електронною схемою, а під мікросхемою (МС) — ІС в корпусі.<br /> &lt;ref name=&quot;Л1&quot;&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/Мікросхема Мікросхема] &lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Історична довідка==<br /> У 1947 Вільям Шоклі, Джон Бардін і Уолтер Братейн у лабораторії Bell Labs вперше створили діючий біполярний транзистор , продемонстрований 16 грудня того ж року.<br /> &lt;ref name=&quot;Л2&quot;&gt;[http://radiomurlo.narod.ru/HTMLs_2/RADIO_microcxema.html Історична довідка ] &lt;/ref&gt;<br /> [[Файл:Вільям_Шоклі.jpg|міні|Уильям Шокли, Джон Бардин и Уолтер Браттейн ]]<br /> 23 грудня 1947 року відбулося офіційне представлення винаходу, і саме ця дата вважається днем народження транзистора. У 1956 році Шоклі, Бардін і Братейн були нагороджені Нобелівською премією з фізики «за дослідження напівпровідників і відкриття транзисторного ефекту». Згодом Джон Бардін став єдиним за всю історію «нобелівки» двічі лауреатом в одній і тій же номінації: друга премія в галузі фізики була присуджена йому в 1972 році за створення теорії надпровідності.<br /> Застосування транзисторів, що дозволило значно зменшити габарити і енергоспоживання радіоелектронних пристроїв. З'явилося безліч портативних пристроїв: радіоприймачі, магнітофони, телевізори, плеєри, радіостанції і т. п. Але технічний прогрес не міг на цьому зупинитися...<br /> У повітрі витала ідея: а чи не можна на основі одного (загального) напівпровідникового кристала створити два (і більше) транзистора?<br /> Кілбі, спираючись на розроблений Куртом Леховеком принцип ізоляції електронних компонентів p-n-переходами, в липні 1958 року розробив початкову концепцію, а 12 вересня 1958 року представив першу працездатну модель інтегральної мікросхеми. <br /> Вона містила один-єдиний транзистор, декілька резисторів і конденсатор. Примітивно, але свою пробну задачу – вивести синусоїдальну хвилю на екран осцилографа – вона виконала.<br /> В 1981– 1982 роках прогрес інтегральних мікросхем стимулювався наявністю технології літографії(електронно-променева, рентгенівська та на глибокому ультрафіолеті від ексимерного лазера) і наявністю виробничого обладнання. Вже в 1983 р. як зазначив Мур(на міжнародній конференції) через утворення зайвих виробничих потужностей, як у США так і в Азії, прогрес у розвитку мікроелектроніки став визначатися ситуацією на ринку. Так вже у 1985 – 1987 роках 80% всіх ДЗУПВ в США поставляє вже Японія, так як їм вдалося вдосконалити технологію і знизити ціни.<br /> <br /> ==Технічні характеристики==<br /> Залежно від технології виготовлення інтегральні мікросхеми бувають напівпровідникові, плівкові та гібридні.<br /> Напівпровідникові інтегральні мікросхеми — це єдиний кристал напівпровідника, локальні зони якого виконують функції активних (транзис¬торних) і пасивних елементів. Між цими зонами є електричні з'єднання та ізоляційні площадки. Напівпровідникові інтегральні мікросхеми мають досить високий рівень інтеграції (понад 104 елементів в 1 см3) і забезпечу¬ють найвищу надійність радіоелектронних пристроїв, зводячи до мінімуму кількість зовнішніх з’єднань та монтажних операцій.<br /> Плівкові інтегральні мікросхеми виконують у вигляді, різноманітних за товщиною, складом і конфігурацією плівок, нанесених на поверхню діелектричної підкладки. Бувають тонко- та товстоплівкові мікросхеми, але самостійного значення вони не мають, оскільки за цією технологією поки що не можна виготовити n -р-переходи.<br /> Гібридні інтегральні мікросхеми —- це поєднання плівкових пасивних елементів (резисторів, конденсаторів) і дискретних напівпровідникових. У них спочатку на підкладці з діелектрика формують резистори, конден¬сатори, струмопровідні смужки, контактні площадки, а потім до цих пло¬щадок приєднують безкорпусні кремнієві транзистори та діоди.<br /> За характером виконуваних функцій інтегральні мікросхеми можна поділити на аналогові та цифрові.<br /> Аналогові інтегральні мікросхеми застосовують для перетворення електричних сигналів, що змінюються за законами неперервних функцій. Основу побудови більшості з них складають підсилювачі, на базі яких приєднанням зовнішніх дискретних елементів створюють різноманітні селектор¬ні схеми, перетворювачі, генератори сигналів, інші схеми радіоелектро¬ніки.<br /> Цифрові інтегральні мікросхеми використовують для перетворення й оброблення дискретних електричних сигналів. В основу їх побудови покладено технічну реалізацію операцій математичної логіки — диз'юнкції, кон'юнкції та інверсії. Різноманітне поєднання між собою цих базових логічних елементів забезпечує побудову запам'ятовувальних, обчислювальних, комутувальних, керувальних, перетворювальних та інших еле¬ментів сучасної автоматики й обчислювальної техніки. Крім того, деякі цифрові інтегральні мікросхеми можна застосовувати для побудови прист¬роїв аналогової техніки, а також для перетворення електричних сигналів з аналогової форми на цифрову і навпаки.<br /> &lt;ref name=&quot;Л3&quot;&gt;[http://ito.vspu.net/ped_prakt_5_kyrs/files/2012/Kykil/ZVIT/new-page-2/група-38/тема-3/урок-13.html Технічні характеристики] &lt;/ref&gt;<br /> Аналогові мікросхеми застосовувалися і застосовуються в апаратурі звукопідсилення та звуковідтворення, відеомагнітофонах, телевізорах, техніці зв'язку, вимірювальних приладах, аналогових обчислювальних машинах (АВМ), вторинних джерелах електроживлення і т. д.<br /> Приймач на одній мікросхемі К118УС1Б (К118УН1Б) або К122УС1Б (К122УН1Б):<br /> [[Файл:Приймач.jpg |центр| Приймач на одній мікросхемі К118УС1Б ]]<br /> <br /> <br /> Цифрові мікросхеми призначені, відповідно, для обробки дискретних (переривчастих) сигналів. Також можна сказати, що вхідний і вихідний сигнали таких мікросхем змінюються дискретно, або, висловлюючись науково, за законом дискретної функції <br /> Мікросхеми даного типу застосовуються для побудови цифрових обчислювальних машин (ЦОМ), а також цифрових вузлів вимірювальних приладів, апаратури автоматичного управління, зв'язку і т. д.<br /> Схема імітації почергово миготливих світлофорів<br /> [[Файл:Схема_імітації_.jpg|центр|Схема імітації почергово миготливих світлофорів]]<br /> СТУПІНЬ ІНТЕГРАЦІЇ<br /> <br /> Колись давно в СРСР були запропоновані наступні назви мікросхем у залежності від ступеня інтеграції:<br /> мала інтегральна схема (МІС) — до 100 елементів у кристалі;<br /> середня інтегральна схема (СІС) — до 1000 елементів в кристалі;<br /> велика інтегральна схема (БІС) — до 10000 елементів в кристалі;<br /> надвелика інтегральна схема (НВІС) — до 1 мільйона елементів в кристалі;<br /> ультравелика інтегральна схема (УБІС) — до 1 мільярда елементів в кристалі;<br /> гігавелика інтегральна схема (ГВІС) — більше 1 мільярда елементів в кристалі.<br /> <br /> В даний час назва ГВІС практично не використовується (наприклад, останні версії процесорів Pentium 4 містили кілька сотень мільйонів транзисторів), і всі схеми з числом елементів, що перевищують 10 000, відносять до класу ЗВІС, вважаючи УБІС його підкласом.<br /> &lt;ref name=&quot;Л4&quot;&gt;[http://dic.academic.ru/dic.nsf/ruwiki/969103 Ступінь інтеграції] &lt;/ref&gt;<br /> Умовні позначення мікросхем.<br /> У позначення можуть бути введені додаткові символи (від А до Я), що визначають допуски на розкид параметрів мікросхем.<br /> Перед першим елементом позначення можуть стояти наступні букви:<br /> К - для апаратури широкого застосування;<br /> Е - на експорт (крок висновків 2,54 і 1,27 мм);<br /> Р - пластмасовий корпус другого типу;<br /> М - керамічний, метало- або склокерамічний корпус другого типу;<br /> Е - металополімерний корпус другого типу;<br /> А - пластмасовий корпус четвертого типу;<br /> І - склокерамічний корпус четвертого типу<br /> Н - крісталлоносітель.<br /> Для безкорпусних інтегральних мікросхем перед номером серії може додаватися буква Б, а після неї, або після додаткового літерного позначення через дефіс вказується цифра, яка характеризує модифікацію конструктивного виконання:<br /> 1 - з гнучкими висновками;<br /> 2 - з стрічковими висновками;<br /> 3 - з жорсткими висновками;<br /> 4 - на загальній пластині (нерозділені);<br /> 5 - розділені без втрати орієнтування (наприклад, наклеєні на плівку);<br /> 6 - з контактними майданчиками без висновків (кристал).<br /> &lt;ref name=&quot;Л5&quot;&gt;Жан М. Рабаі, Ананта Чандракасан, Борівож Ніколич. Цифрові інтегральні схеми. Методологія проектування = Digital Integrated Circuits. — 2-е вид. — М.: Вільямс, 2007. — 912 с &lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Сфера застосування ==<br /> Мікроелектроніка проникла навіть в організм людини: в медицині вона дозволяє створювати унікальні прилади високої чутливості для вимірювання тиску, біологічних тестів і навіть дослідження ДНК. З допомогою мікротехнологій вживляють імплантати. Наприклад, сліпим людям лікарі можуть частково повернути зір. Для самостійного контролю здоров'я винайшли мікрочіп, який нагадує звичайний пластир. Він клеїться на шкіру і складається з декількох сенсорів, які реєструють інформацію про температуру тіла, серцебитті, активності мозку і реакції на ультрафіолетове випромінювання. Ці відомості безпосередньо надходять у телефон. Таким чином, людина може щохвилини контролювати свій стан. Це є один з напямків застосування мікросхем.<br /> &lt;ref name=&quot;Л6&quot;&gt; Малишева І. А. «Технологія виробництва інтегральных мікросхем» ,М.,Радіо і зв&quot;язок 1991.&lt;/ref&gt;<br /> На будь-який сучасний електронний пристрій ви б не спрямували свій погляд, майже на 100% ви знайдете в ньому цифрові мікросхеми . Візьмемо в якості прикладу побутові прилади: праска, пральна машина, мікрохвильова піч, посудомийна машина, холодильник, електрична та газова плита, електрочайник, телевізор, відеокамера, музичний центр, диктофон, фотоапарат, МР3-плеєр, фотоапарат, мобільний телефон, фоторамка, калорифер, домашня метеостанція, люстра з ДУ – всі вони містять мікропроцесори, мікроконтролери і, можливо, відповідні чіпсети. Крім того, автонавігатори, відеореєстратори, пристрої сигналізації, бортові автокомпьютеры, планшетники, ноутбуки, модеми, супутникові ресивери – всього і не перерахуєш...<br /> Різні мікросхеми містять різну кількість електронних компонентів, отже, мають різну ступінь інтеграції.<br /> &lt;ref name=&quot;Л7&quot;&gt; Курносов А. І. «Технологія виробництва напівпровідникових пристроїв та інтегральных мікросхем» М., 1979.&lt;/ref&gt;<br /> <br /> &lt;ref name=&quot;Л8&quot;&gt; Новіков Ю.В., Скоробогатов П.К. Основи мікропроцесорної техніки. Курс лекцій. М.: ІНТУІТ.РУ, 2003. - 440 с.&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Фото, відео-матеріали==<br /> [[Файл:Нейроморфний_чіп.jpg|міні|праворуч|Нейроморфний чіп, що містить 384 «нейрон» і 100 000 «синапсів», працює приблизно в 100 тис. разів швидше, ніж біологічний аналог. Можливо, подібні мікросхеми стануть основою майбутнього суперкомп'ютера.]] [[Файл:Процесор_Pentium_.jpg|міні|ліворуч|Процесор Pentium 4 (1,5; 2; 2,2 та 2,4 ГГц): 55 000 000 транзисторів]] [[Файл:Дерев`яні мікросхеми.jpg|міні|центр|Мікросхема із целюлози]]<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> &lt;br /&gt;<br /> &lt;br /&gt;<br /> &lt;br /&gt;<br /> &lt;br /&gt;<br /> <br /> ==Список використаних джерел==<br /> &lt;references/&gt;<br /> [[Категорія:Музей історії техніки]]</div>

3494552 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9C%D1%96%D0%BA%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%85%D0%B5%D0%BC%D0%B8 2017-05-24T12:50:37Z

<p>3494552: /* Сфера застосування */</p> <hr /> <div><br /> [[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]]<br /> Роботу виконує <br /> [[Користувач:3494552|Магденко Вадим]] 32гр<br /> [[Користувач:230465|Бородій Сергій]] 32гр<br /> ==Загальний опис (принцип дії)==<br /> Мікросхема, інтегральна мікросхема — електронна схема, що реалізована у вигляді напівпровідникового кристалу (чіпу) та виконує певну функцію.<br /> Чіп — напівпровідникова структура, на поверхні якої сформовані контактні площинки. Часто під інтегральною схемою (ІС) розуміють власне кристал або плівку з електронною схемою, а під мікросхемою (МС) — ІС в корпусі.<br /> &lt;ref name=&quot;Л1&quot;&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/Мікросхема Мікросхема] &lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Історична довідка==<br /> У 1947 Вільям Шоклі, Джон Бардін і Уолтер Братейн у лабораторії Bell Labs вперше створили діючий біполярний транзистор , продемонстрований 16 грудня того ж року.<br /> &lt;ref name=&quot;Л2&quot;&gt;[http://radiomurlo.narod.ru/HTMLs_2/RADIO_microcxema.html Історична довідка ] &lt;/ref&gt;<br /> [[Файл:Вільям_Шоклі.jpg|міні|Уильям Шокли, Джон Бардин и Уолтер Браттейн ]]<br /> 23 грудня 1947 року відбулося офіційне представлення винаходу, і саме ця дата вважається днем народження транзистора. У 1956 році Шоклі, Бардін і Братейн були нагороджені Нобелівською премією з фізики «за дослідження напівпровідників і відкриття транзисторного ефекту». Згодом Джон Бардін став єдиним за всю історію «нобелівки» двічі лауреатом в одній і тій же номінації: друга премія в галузі фізики була присуджена йому в 1972 році за створення теорії надпровідності.<br /> Застосування транзисторів, що дозволило значно зменшити габарити і енергоспоживання радіоелектронних пристроїв. З'явилося безліч портативних пристроїв: радіоприймачі, магнітофони, телевізори, плеєри, радіостанції і т. п. Але технічний прогрес не міг на цьому зупинитися...<br /> У повітрі витала ідея: а чи не можна на основі одного (загального) напівпровідникового кристала створити два (і більше) транзистора?<br /> Кілбі, спираючись на розроблений Куртом Леховеком принцип ізоляції електронних компонентів p-n-переходами, в липні 1958 року розробив початкову концепцію, а 12 вересня 1958 року представив першу працездатну модель інтегральної мікросхеми. <br /> Вона містила один-єдиний транзистор, декілька резисторів і конденсатор. Примітивно, але свою пробну задачу – вивести синусоїдальну хвилю на екран осцилографа – вона виконала.<br /> <br /> ==Технічні характеристики==<br /> Залежно від технології виготовлення інтегральні мікросхеми бувають напівпровідникові, плівкові та гібридні.<br /> Напівпровідникові інтегральні мікросхеми — це єдиний кристал напівпровідника, локальні зони якого виконують функції активних (транзис¬торних) і пасивних елементів. Між цими зонами є електричні з'єднання та ізоляційні площадки. Напівпровідникові інтегральні мікросхеми мають досить високий рівень інтеграції (понад 104 елементів в 1 см3) і забезпечу¬ють найвищу надійність радіоелектронних пристроїв, зводячи до мінімуму кількість зовнішніх з’єднань та монтажних операцій.<br /> Плівкові інтегральні мікросхеми виконують у вигляді, різноманітних за товщиною, складом і конфігурацією плівок, нанесених на поверхню діелектричної підкладки. Бувають тонко- та товстоплівкові мікросхеми, але самостійного значення вони не мають, оскільки за цією технологією поки що не можна виготовити n -р-переходи.<br /> Гібридні інтегральні мікросхеми —- це поєднання плівкових пасивних елементів (резисторів, конденсаторів) і дискретних напівпровідникових. У них спочатку на підкладці з діелектрика формують резистори, конден¬сатори, струмопровідні смужки, контактні площадки, а потім до цих пло¬щадок приєднують безкорпусні кремнієві транзистори та діоди.<br /> За характером виконуваних функцій інтегральні мікросхеми можна поділити на аналогові та цифрові.<br /> Аналогові інтегральні мікросхеми застосовують для перетворення електричних сигналів, що змінюються за законами неперервних функцій. Основу побудови більшості з них складають підсилювачі, на базі яких приєднанням зовнішніх дискретних елементів створюють різноманітні селектор¬ні схеми, перетворювачі, генератори сигналів, інші схеми радіоелектро¬ніки.<br /> Цифрові інтегральні мікросхеми використовують для перетворення й оброблення дискретних електричних сигналів. В основу їх побудови покладено технічну реалізацію операцій математичної логіки — диз'юнкції, кон'юнкції та інверсії. Різноманітне поєднання між собою цих базових логічних елементів забезпечує побудову запам'ятовувальних, обчислювальних, комутувальних, керувальних, перетворювальних та інших еле¬ментів сучасної автоматики й обчислювальної техніки. Крім того, деякі цифрові інтегральні мікросхеми можна застосовувати для побудови прист¬роїв аналогової техніки, а також для перетворення електричних сигналів з аналогової форми на цифрову і навпаки.<br /> &lt;ref name=&quot;Л3&quot;&gt;[http://ito.vspu.net/ped_prakt_5_kyrs/files/2012/Kykil/ZVIT/new-page-2/група-38/тема-3/урок-13.html Технічні характеристики] &lt;/ref&gt;<br /> Аналогові мікросхеми застосовувалися і застосовуються в апаратурі звукопідсилення та звуковідтворення, відеомагнітофонах, телевізорах, техніці зв'язку, вимірювальних приладах, аналогових обчислювальних машинах (АВМ), вторинних джерелах електроживлення і т. д.<br /> Приймач на одній мікросхемі К118УС1Б (К118УН1Б) або К122УС1Б (К122УН1Б):<br /> [[Файл:Приймач.jpg |центр| Приймач на одній мікросхемі К118УС1Б ]]<br /> <br /> <br /> Цифрові мікросхеми призначені, відповідно, для обробки дискретних (переривчастих) сигналів. Також можна сказати, що вхідний і вихідний сигнали таких мікросхем змінюються дискретно, або, висловлюючись науково, за законом дискретної функції <br /> Мікросхеми даного типу застосовуються для побудови цифрових обчислювальних машин (ЦОМ), а також цифрових вузлів вимірювальних приладів, апаратури автоматичного управління, зв'язку і т. д.<br /> Схема імітації почергово миготливих світлофорів<br /> [[Файл:Схема_імітації_.jpg|центр|Схема імітації почергово миготливих світлофорів]]<br /> СТУПІНЬ ІНТЕГРАЦІЇ<br /> <br /> Колись давно в СРСР були запропоновані наступні назви мікросхем у залежності від ступеня інтеграції:<br /> мала інтегральна схема (МІС) — до 100 елементів у кристалі;<br /> середня інтегральна схема (СІС) — до 1000 елементів в кристалі;<br /> велика інтегральна схема (БІС) — до 10000 елементів в кристалі;<br /> надвелика інтегральна схема (НВІС) — до 1 мільйона елементів в кристалі;<br /> ультравелика інтегральна схема (УБІС) — до 1 мільярда елементів в кристалі;<br /> гігавелика інтегральна схема (ГВІС) — більше 1 мільярда елементів в кристалі.<br /> <br /> В даний час назва ГВІС практично не використовується (наприклад, останні версії процесорів Pentium 4 містили кілька сотень мільйонів транзисторів), і всі схеми з числом елементів, що перевищують 10 000, відносять до класу ЗВІС, вважаючи УБІС його підкласом.<br /> &lt;ref name=&quot;Л4&quot;&gt;[http://dic.academic.ru/dic.nsf/ruwiki/969103 Ступінь інтеграції] &lt;/ref&gt;<br /> Умовні позначення мікросхем.<br /> У позначення можуть бути введені додаткові символи (від А до Я), що визначають допуски на розкид параметрів мікросхем.<br /> Перед першим елементом позначення можуть стояти наступні букви:<br /> К - для апаратури широкого застосування;<br /> Е - на експорт (крок висновків 2,54 і 1,27 мм);<br /> Р - пластмасовий корпус другого типу;<br /> М - керамічний, метало- або склокерамічний корпус другого типу;<br /> Е - металополімерний корпус другого типу;<br /> А - пластмасовий корпус четвертого типу;<br /> І - склокерамічний корпус четвертого типу<br /> Н - крісталлоносітель.<br /> Для безкорпусних інтегральних мікросхем перед номером серії може додаватися буква Б, а після неї, або після додаткового літерного позначення через дефіс вказується цифра, яка характеризує модифікацію конструктивного виконання:<br /> 1 - з гнучкими висновками;<br /> 2 - з стрічковими висновками;<br /> 3 - з жорсткими висновками;<br /> 4 - на загальній пластині (нерозділені);<br /> 5 - розділені без втрати орієнтування (наприклад, наклеєні на плівку);<br /> 6 - з контактними майданчиками без висновків (кристал).<br /> &lt;ref name=&quot;Л5&quot;&gt;Жан М. Рабаі, Ананта Чандракасан, Борівож Ніколич. Цифрові інтегральні схеми. Методологія проектування = Digital Integrated Circuits. — 2-е вид. — М.: Вільямс, 2007. — 912 с &lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Сфера застосування ==<br /> Мікроелектроніка проникла навіть в організм людини: в медицині вона дозволяє створювати унікальні прилади високої чутливості для вимірювання тиску, біологічних тестів і навіть дослідження ДНК. З допомогою мікротехнологій вживляють імплантати. Наприклад, сліпим людям лікарі можуть частково повернути зір. Для самостійного контролю здоров'я винайшли мікрочіп, який нагадує звичайний пластир. Він клеїться на шкіру і складається з декількох сенсорів, які реєструють інформацію про температуру тіла, серцебитті, активності мозку і реакції на ультрафіолетове випромінювання. Ці відомості безпосередньо надходять у телефон. Таким чином, людина може щохвилини контролювати свій стан. Це є один з напямків застосування мікросхем.<br /> &lt;ref name=&quot;Л6&quot;&gt; Малишева І. А. «Технологія виробництва інтегральных мікросхем» ,М.,Радіо і зв&quot;язок 1991.&lt;/ref&gt;<br /> На будь-який сучасний електронний пристрій ви б не спрямували свій погляд, майже на 100% ви знайдете в ньому цифрові мікросхеми . Візьмемо в якості прикладу побутові прилади: праска, пральна машина, мікрохвильова піч, посудомийна машина, холодильник, електрична та газова плита, електрочайник, телевізор, відеокамера, музичний центр, диктофон, фотоапарат, МР3-плеєр, фотоапарат, мобільний телефон, фоторамка, калорифер, домашня метеостанція, люстра з ДУ – всі вони містять мікропроцесори, мікроконтролери і, можливо, відповідні чіпсети. Крім того, автонавігатори, відеореєстратори, пристрої сигналізації, бортові автокомпьютеры, планшетники, ноутбуки, модеми, супутникові ресивери – всього і не перерахуєш...<br /> Різні мікросхеми містять різну кількість електронних компонентів, отже, мають різну ступінь інтеграції.<br /> &lt;ref name=&quot;Л7&quot;&gt; Курносов А. І. «Технологія виробництва напівпровідникових пристроїв та інтегральных мікросхем» М., 1979.&lt;/ref&gt;<br /> <br /> &lt;ref name=&quot;Л8&quot;&gt; Новіков Ю.В., Скоробогатов П.К. Основи мікропроцесорної техніки. Курс лекцій. М.: ІНТУІТ.РУ, 2003. - 440 с.&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Фото, відео-матеріали==<br /> [[Файл:Нейроморфний_чіп.jpg|міні|праворуч|Нейроморфний чіп, що містить 384 «нейрон» і 100 000 «синапсів», працює приблизно в 100 тис. разів швидше, ніж біологічний аналог. Можливо, подібні мікросхеми стануть основою майбутнього суперкомп'ютера.]] [[Файл:Процесор_Pentium_.jpg|міні|ліворуч|Процесор Pentium 4 (1,5; 2; 2,2 та 2,4 ГГц): 55 000 000 транзисторів]] [[Файл:Дерев`яні мікросхеми.jpg|міні|центр|Мікросхема із целюлози]]<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> &lt;br /&gt;<br /> &lt;br /&gt;<br /> &lt;br /&gt;<br /> &lt;br /&gt;<br /> <br /> ==Список використаних джерел==<br /> &lt;references/&gt;<br /> [[Категорія:Музей історії техніки]]</div>

3494552 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9C%D1%96%D0%BA%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%85%D0%B5%D0%BC%D0%B8 2017-05-24T12:46:43Z

<p>3494552: /* Сфера застосування */</p> <hr /> <div><br /> [[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]]<br /> Роботу виконує <br /> [[Користувач:3494552|Магденко Вадим]] 32гр<br /> [[Користувач:230465|Бородій Сергій]] 32гр<br /> ==Загальний опис (принцип дії)==<br /> Мікросхема, інтегральна мікросхема — електронна схема, що реалізована у вигляді напівпровідникового кристалу (чіпу) та виконує певну функцію.<br /> Чіп — напівпровідникова структура, на поверхні якої сформовані контактні площинки. Часто під інтегральною схемою (ІС) розуміють власне кристал або плівку з електронною схемою, а під мікросхемою (МС) — ІС в корпусі.<br /> &lt;ref name=&quot;Л1&quot;&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/Мікросхема Мікросхема] &lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Історична довідка==<br /> У 1947 Вільям Шоклі, Джон Бардін і Уолтер Братейн у лабораторії Bell Labs вперше створили діючий біполярний транзистор , продемонстрований 16 грудня того ж року.<br /> &lt;ref name=&quot;Л2&quot;&gt;[http://radiomurlo.narod.ru/HTMLs_2/RADIO_microcxema.html Історична довідка ] &lt;/ref&gt;<br /> [[Файл:Вільям_Шоклі.jpg|міні|Уильям Шокли, Джон Бардин и Уолтер Браттейн ]]<br /> 23 грудня 1947 року відбулося офіційне представлення винаходу, і саме ця дата вважається днем народження транзистора. У 1956 році Шоклі, Бардін і Братейн були нагороджені Нобелівською премією з фізики «за дослідження напівпровідників і відкриття транзисторного ефекту». Згодом Джон Бардін став єдиним за всю історію «нобелівки» двічі лауреатом в одній і тій же номінації: друга премія в галузі фізики була присуджена йому в 1972 році за створення теорії надпровідності.<br /> Застосування транзисторів, що дозволило значно зменшити габарити і енергоспоживання радіоелектронних пристроїв. З'явилося безліч портативних пристроїв: радіоприймачі, магнітофони, телевізори, плеєри, радіостанції і т. п. Але технічний прогрес не міг на цьому зупинитися...<br /> У повітрі витала ідея: а чи не можна на основі одного (загального) напівпровідникового кристала створити два (і більше) транзистора?<br /> Кілбі, спираючись на розроблений Куртом Леховеком принцип ізоляції електронних компонентів p-n-переходами, в липні 1958 року розробив початкову концепцію, а 12 вересня 1958 року представив першу працездатну модель інтегральної мікросхеми. <br /> Вона містила один-єдиний транзистор, декілька резисторів і конденсатор. Примітивно, але свою пробну задачу – вивести синусоїдальну хвилю на екран осцилографа – вона виконала.<br /> <br /> ==Технічні характеристики==<br /> Залежно від технології виготовлення інтегральні мікросхеми бувають напівпровідникові, плівкові та гібридні.<br /> Напівпровідникові інтегральні мікросхеми — це єдиний кристал напівпровідника, локальні зони якого виконують функції активних (транзис¬торних) і пасивних елементів. Між цими зонами є електричні з'єднання та ізоляційні площадки. Напівпровідникові інтегральні мікросхеми мають досить високий рівень інтеграції (понад 104 елементів в 1 см3) і забезпечу¬ють найвищу надійність радіоелектронних пристроїв, зводячи до мінімуму кількість зовнішніх з’єднань та монтажних операцій.<br /> Плівкові інтегральні мікросхеми виконують у вигляді, різноманітних за товщиною, складом і конфігурацією плівок, нанесених на поверхню діелектричної підкладки. Бувають тонко- та товстоплівкові мікросхеми, але самостійного значення вони не мають, оскільки за цією технологією поки що не можна виготовити n -р-переходи.<br /> Гібридні інтегральні мікросхеми —- це поєднання плівкових пасивних елементів (резисторів, конденсаторів) і дискретних напівпровідникових. У них спочатку на підкладці з діелектрика формують резистори, конден¬сатори, струмопровідні смужки, контактні площадки, а потім до цих пло¬щадок приєднують безкорпусні кремнієві транзистори та діоди.<br /> За характером виконуваних функцій інтегральні мікросхеми можна поділити на аналогові та цифрові.<br /> Аналогові інтегральні мікросхеми застосовують для перетворення електричних сигналів, що змінюються за законами неперервних функцій. Основу побудови більшості з них складають підсилювачі, на базі яких приєднанням зовнішніх дискретних елементів створюють різноманітні селектор¬ні схеми, перетворювачі, генератори сигналів, інші схеми радіоелектро¬ніки.<br /> Цифрові інтегральні мікросхеми використовують для перетворення й оброблення дискретних електричних сигналів. В основу їх побудови покладено технічну реалізацію операцій математичної логіки — диз'юнкції, кон'юнкції та інверсії. Різноманітне поєднання між собою цих базових логічних елементів забезпечує побудову запам'ятовувальних, обчислювальних, комутувальних, керувальних, перетворювальних та інших еле¬ментів сучасної автоматики й обчислювальної техніки. Крім того, деякі цифрові інтегральні мікросхеми можна застосовувати для побудови прист¬роїв аналогової техніки, а також для перетворення електричних сигналів з аналогової форми на цифрову і навпаки.<br /> &lt;ref name=&quot;Л3&quot;&gt;[http://ito.vspu.net/ped_prakt_5_kyrs/files/2012/Kykil/ZVIT/new-page-2/група-38/тема-3/урок-13.html Технічні характеристики] &lt;/ref&gt;<br /> Аналогові мікросхеми застосовувалися і застосовуються в апаратурі звукопідсилення та звуковідтворення, відеомагнітофонах, телевізорах, техніці зв'язку, вимірювальних приладах, аналогових обчислювальних машинах (АВМ), вторинних джерелах електроживлення і т. д.<br /> Приймач на одній мікросхемі К118УС1Б (К118УН1Б) або К122УС1Б (К122УН1Б):<br /> [[Файл:Приймач.jpg |центр| Приймач на одній мікросхемі К118УС1Б ]]<br /> <br /> <br /> Цифрові мікросхеми призначені, відповідно, для обробки дискретних (переривчастих) сигналів. Також можна сказати, що вхідний і вихідний сигнали таких мікросхем змінюються дискретно, або, висловлюючись науково, за законом дискретної функції <br /> Мікросхеми даного типу застосовуються для побудови цифрових обчислювальних машин (ЦОМ), а також цифрових вузлів вимірювальних приладів, апаратури автоматичного управління, зв'язку і т. д.<br /> Схема імітації почергово миготливих світлофорів<br /> [[Файл:Схема_імітації_.jpg|центр|Схема імітації почергово миготливих світлофорів]]<br /> СТУПІНЬ ІНТЕГРАЦІЇ<br /> <br /> Колись давно в СРСР були запропоновані наступні назви мікросхем у залежності від ступеня інтеграції:<br /> мала інтегральна схема (МІС) — до 100 елементів у кристалі;<br /> середня інтегральна схема (СІС) — до 1000 елементів в кристалі;<br /> велика інтегральна схема (БІС) — до 10000 елементів в кристалі;<br /> надвелика інтегральна схема (НВІС) — до 1 мільйона елементів в кристалі;<br /> ультравелика інтегральна схема (УБІС) — до 1 мільярда елементів в кристалі;<br /> гігавелика інтегральна схема (ГВІС) — більше 1 мільярда елементів в кристалі.<br /> <br /> В даний час назва ГВІС практично не використовується (наприклад, останні версії процесорів Pentium 4 містили кілька сотень мільйонів транзисторів), і всі схеми з числом елементів, що перевищують 10 000, відносять до класу ЗВІС, вважаючи УБІС його підкласом.<br /> &lt;ref name=&quot;Л4&quot;&gt;[http://dic.academic.ru/dic.nsf/ruwiki/969103 Ступінь інтеграції] &lt;/ref&gt;<br /> Умовні позначення мікросхем.<br /> У позначення можуть бути введені додаткові символи (від А до Я), що визначають допуски на розкид параметрів мікросхем.<br /> Перед першим елементом позначення можуть стояти наступні букви:<br /> К - для апаратури широкого застосування;<br /> Е - на експорт (крок висновків 2,54 і 1,27 мм);<br /> Р - пластмасовий корпус другого типу;<br /> М - керамічний, метало- або склокерамічний корпус другого типу;<br /> Е - металополімерний корпус другого типу;<br /> А - пластмасовий корпус четвертого типу;<br /> І - склокерамічний корпус четвертого типу<br /> Н - крісталлоносітель.<br /> Для безкорпусних інтегральних мікросхем перед номером серії може додаватися буква Б, а після неї, або після додаткового літерного позначення через дефіс вказується цифра, яка характеризує модифікацію конструктивного виконання:<br /> 1 - з гнучкими висновками;<br /> 2 - з стрічковими висновками;<br /> 3 - з жорсткими висновками;<br /> 4 - на загальній пластині (нерозділені);<br /> 5 - розділені без втрати орієнтування (наприклад, наклеєні на плівку);<br /> 6 - з контактними майданчиками без висновків (кристал).<br /> &lt;ref name=&quot;Л5&quot;&gt;Жан М. Рабаі, Ананта Чандракасан, Борівож Ніколич. Цифрові інтегральні схеми. Методологія проектування = Digital Integrated Circuits. — 2-е вид. — М.: Вільямс, 2007. — 912 с &lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Сфера застосування ==<br /> Мікроелектроніка проникла навіть в організм людини: в медицині вона дозволяє створювати унікальні прилади високої чутливості для вимірювання тиску, біологічних тестів і навіть дослідження ДНК. З допомогою мікротехнологій вживляють імплантати. Наприклад, сліпим людям лікарі можуть частково повернути зір. Для самостійного контролю здоров'я винайшли мікрочіп, який нагадує звичайний пластир. Він клеїться на шкіру і складається з декількох сенсорів, які реєструють інформацію про температуру тіла, серцебитті, активності мозку і реакції на ультрафіолетове випромінювання. Ці відомості безпосередньо надходять у телефон. Таким чином, людина може щохвилини контролювати свій стан. Це є один з напямків застосування мікросхем.<br /> &lt;ref name=&quot;Л6&quot;&gt; Малишева І. А. «Технологія виробництва інтегральных мікросхем» ,М.,Радіо и зв&quot;язок 1991.&lt;/ref&gt;<br /> На будь-який сучасний електронний пристрій ви б не спрямували свій погляд, майже на 100% ви знайдете в ньому цифрові мікросхеми . Візьмемо в якості прикладу побутові прилади: праска, пральна машина, мікрохвильова піч, посудомийна машина, холодильник, електрична та газова плита, електрочайник, телевізор, відеокамера, музичний центр, диктофон, фотоапарат, МР3-плеєр, фотоапарат, мобільний телефон, фоторамка, калорифер, домашня метеостанція, люстра з ДУ – всі вони містять мікропроцесори, мікроконтролери і, можливо, відповідні чіпсети. Крім того, автонавігатори, відеореєстратори, пристрої сигналізації, бортові автокомпьютеры, планшетники, ноутбуки, модеми, супутникові ресивери – всього і не перерахуєш...<br /> Різні мікросхеми містять різну кількість електронних компонентів, отже, мають різну ступінь інтеграції.<br /> <br /> ==Фото, відео-матеріали==<br /> [[Файл:Нейроморфний_чіп.jpg|міні|праворуч|Нейроморфний чіп, що містить 384 «нейрон» і 100 000 «синапсів», працює приблизно в 100 тис. разів швидше, ніж біологічний аналог. Можливо, подібні мікросхеми стануть основою майбутнього суперкомп'ютера.]] [[Файл:Процесор_Pentium_.jpg|міні|ліворуч|Процесор Pentium 4 (1,5; 2; 2,2 та 2,4 ГГц): 55 000 000 транзисторів]] [[Файл:Дерев`яні мікросхеми.jpg|міні|центр|Мікросхема із целюлози]]<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> &lt;br /&gt;<br /> &lt;br /&gt;<br /> &lt;br /&gt;<br /> &lt;br /&gt;<br /> <br /> ==Список використаних джерел==<br /> &lt;references/&gt;<br /> [[Категорія:Музей історії техніки]]</div>

3494552 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9C%D1%96%D0%BA%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%85%D0%B5%D0%BC%D0%B8 2017-05-24T12:41:18Z

<p>3494552: /* Технічні характеристики */</p> <hr /> <div><br /> [[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]]<br /> Роботу виконує <br /> [[Користувач:3494552|Магденко Вадим]] 32гр<br /> [[Користувач:230465|Бородій Сергій]] 32гр<br /> ==Загальний опис (принцип дії)==<br /> Мікросхема, інтегральна мікросхема — електронна схема, що реалізована у вигляді напівпровідникового кристалу (чіпу) та виконує певну функцію.<br /> Чіп — напівпровідникова структура, на поверхні якої сформовані контактні площинки. Часто під інтегральною схемою (ІС) розуміють власне кристал або плівку з електронною схемою, а під мікросхемою (МС) — ІС в корпусі.<br /> &lt;ref name=&quot;Л1&quot;&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/Мікросхема Мікросхема] &lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Історична довідка==<br /> У 1947 Вільям Шоклі, Джон Бардін і Уолтер Братейн у лабораторії Bell Labs вперше створили діючий біполярний транзистор , продемонстрований 16 грудня того ж року.<br /> &lt;ref name=&quot;Л2&quot;&gt;[http://radiomurlo.narod.ru/HTMLs_2/RADIO_microcxema.html Історична довідка ] &lt;/ref&gt;<br /> [[Файл:Вільям_Шоклі.jpg|міні|Уильям Шокли, Джон Бардин и Уолтер Браттейн ]]<br /> 23 грудня 1947 року відбулося офіційне представлення винаходу, і саме ця дата вважається днем народження транзистора. У 1956 році Шоклі, Бардін і Братейн були нагороджені Нобелівською премією з фізики «за дослідження напівпровідників і відкриття транзисторного ефекту». Згодом Джон Бардін став єдиним за всю історію «нобелівки» двічі лауреатом в одній і тій же номінації: друга премія в галузі фізики була присуджена йому в 1972 році за створення теорії надпровідності.<br /> Застосування транзисторів, що дозволило значно зменшити габарити і енергоспоживання радіоелектронних пристроїв. З'явилося безліч портативних пристроїв: радіоприймачі, магнітофони, телевізори, плеєри, радіостанції і т. п. Але технічний прогрес не міг на цьому зупинитися...<br /> У повітрі витала ідея: а чи не можна на основі одного (загального) напівпровідникового кристала створити два (і більше) транзистора?<br /> Кілбі, спираючись на розроблений Куртом Леховеком принцип ізоляції електронних компонентів p-n-переходами, в липні 1958 року розробив початкову концепцію, а 12 вересня 1958 року представив першу працездатну модель інтегральної мікросхеми. <br /> Вона містила один-єдиний транзистор, декілька резисторів і конденсатор. Примітивно, але свою пробну задачу – вивести синусоїдальну хвилю на екран осцилографа – вона виконала.<br /> <br /> ==Технічні характеристики==<br /> Залежно від технології виготовлення інтегральні мікросхеми бувають напівпровідникові, плівкові та гібридні.<br /> Напівпровідникові інтегральні мікросхеми — це єдиний кристал напівпровідника, локальні зони якого виконують функції активних (транзис¬торних) і пасивних елементів. Між цими зонами є електричні з'єднання та ізоляційні площадки. Напівпровідникові інтегральні мікросхеми мають досить високий рівень інтеграції (понад 104 елементів в 1 см3) і забезпечу¬ють найвищу надійність радіоелектронних пристроїв, зводячи до мінімуму кількість зовнішніх з’єднань та монтажних операцій.<br /> Плівкові інтегральні мікросхеми виконують у вигляді, різноманітних за товщиною, складом і конфігурацією плівок, нанесених на поверхню діелектричної підкладки. Бувають тонко- та товстоплівкові мікросхеми, але самостійного значення вони не мають, оскільки за цією технологією поки що не можна виготовити n -р-переходи.<br /> Гібридні інтегральні мікросхеми —- це поєднання плівкових пасивних елементів (резисторів, конденсаторів) і дискретних напівпровідникових. У них спочатку на підкладці з діелектрика формують резистори, конден¬сатори, струмопровідні смужки, контактні площадки, а потім до цих пло¬щадок приєднують безкорпусні кремнієві транзистори та діоди.<br /> За характером виконуваних функцій інтегральні мікросхеми можна поділити на аналогові та цифрові.<br /> Аналогові інтегральні мікросхеми застосовують для перетворення електричних сигналів, що змінюються за законами неперервних функцій. Основу побудови більшості з них складають підсилювачі, на базі яких приєднанням зовнішніх дискретних елементів створюють різноманітні селектор¬ні схеми, перетворювачі, генератори сигналів, інші схеми радіоелектро¬ніки.<br /> Цифрові інтегральні мікросхеми використовують для перетворення й оброблення дискретних електричних сигналів. В основу їх побудови покладено технічну реалізацію операцій математичної логіки — диз'юнкції, кон'юнкції та інверсії. Різноманітне поєднання між собою цих базових логічних елементів забезпечує побудову запам'ятовувальних, обчислювальних, комутувальних, керувальних, перетворювальних та інших еле¬ментів сучасної автоматики й обчислювальної техніки. Крім того, деякі цифрові інтегральні мікросхеми можна застосовувати для побудови прист¬роїв аналогової техніки, а також для перетворення електричних сигналів з аналогової форми на цифрову і навпаки.<br /> &lt;ref name=&quot;Л3&quot;&gt;[http://ito.vspu.net/ped_prakt_5_kyrs/files/2012/Kykil/ZVIT/new-page-2/група-38/тема-3/урок-13.html Технічні характеристики] &lt;/ref&gt;<br /> Аналогові мікросхеми застосовувалися і застосовуються в апаратурі звукопідсилення та звуковідтворення, відеомагнітофонах, телевізорах, техніці зв'язку, вимірювальних приладах, аналогових обчислювальних машинах (АВМ), вторинних джерелах електроживлення і т. д.<br /> Приймач на одній мікросхемі К118УС1Б (К118УН1Б) або К122УС1Б (К122УН1Б):<br /> [[Файл:Приймач.jpg |центр| Приймач на одній мікросхемі К118УС1Б ]]<br /> <br /> <br /> Цифрові мікросхеми призначені, відповідно, для обробки дискретних (переривчастих) сигналів. Також можна сказати, що вхідний і вихідний сигнали таких мікросхем змінюються дискретно, або, висловлюючись науково, за законом дискретної функції <br /> Мікросхеми даного типу застосовуються для побудови цифрових обчислювальних машин (ЦОМ), а також цифрових вузлів вимірювальних приладів, апаратури автоматичного управління, зв'язку і т. д.<br /> Схема імітації почергово миготливих світлофорів<br /> [[Файл:Схема_імітації_.jpg|центр|Схема імітації почергово миготливих світлофорів]]<br /> СТУПІНЬ ІНТЕГРАЦІЇ<br /> <br /> Колись давно в СРСР були запропоновані наступні назви мікросхем у залежності від ступеня інтеграції:<br /> мала інтегральна схема (МІС) — до 100 елементів у кристалі;<br /> середня інтегральна схема (СІС) — до 1000 елементів в кристалі;<br /> велика інтегральна схема (БІС) — до 10000 елементів в кристалі;<br /> надвелика інтегральна схема (НВІС) — до 1 мільйона елементів в кристалі;<br /> ультравелика інтегральна схема (УБІС) — до 1 мільярда елементів в кристалі;<br /> гігавелика інтегральна схема (ГВІС) — більше 1 мільярда елементів в кристалі.<br /> <br /> В даний час назва ГВІС практично не використовується (наприклад, останні версії процесорів Pentium 4 містили кілька сотень мільйонів транзисторів), і всі схеми з числом елементів, що перевищують 10 000, відносять до класу ЗВІС, вважаючи УБІС його підкласом.<br /> &lt;ref name=&quot;Л4&quot;&gt;[http://dic.academic.ru/dic.nsf/ruwiki/969103 Ступінь інтеграції] &lt;/ref&gt;<br /> Умовні позначення мікросхем.<br /> У позначення можуть бути введені додаткові символи (від А до Я), що визначають допуски на розкид параметрів мікросхем.<br /> Перед першим елементом позначення можуть стояти наступні букви:<br /> К - для апаратури широкого застосування;<br /> Е - на експорт (крок висновків 2,54 і 1,27 мм);<br /> Р - пластмасовий корпус другого типу;<br /> М - керамічний, метало- або склокерамічний корпус другого типу;<br /> Е - металополімерний корпус другого типу;<br /> А - пластмасовий корпус четвертого типу;<br /> І - склокерамічний корпус четвертого типу<br /> Н - крісталлоносітель.<br /> Для безкорпусних інтегральних мікросхем перед номером серії може додаватися буква Б, а після неї, або після додаткового літерного позначення через дефіс вказується цифра, яка характеризує модифікацію конструктивного виконання:<br /> 1 - з гнучкими висновками;<br /> 2 - з стрічковими висновками;<br /> 3 - з жорсткими висновками;<br /> 4 - на загальній пластині (нерозділені);<br /> 5 - розділені без втрати орієнтування (наприклад, наклеєні на плівку);<br /> 6 - з контактними майданчиками без висновків (кристал).<br /> &lt;ref name=&quot;Л5&quot;&gt;Жан М. Рабаі, Ананта Чандракасан, Борівож Ніколич. Цифрові інтегральні схеми. Методологія проектування = Digital Integrated Circuits. — 2-е вид. — М.: Вільямс, 2007. — 912 с &lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Сфера застосування ==<br /> Мікроелектроніка проникла навіть в організм людини: в медицині вона дозволяє створювати унікальні прилади високої чутливості для вимірювання тиску, біологічних тестів і навіть дослідження ДНК. З допомогою мікротехнологій вживляють імплантати. Наприклад, сліпим людям лікарі можуть частково повернути зір. Для самостійного контролю здоров'я винайшли мікрочіп, який нагадує звичайний пластир. Він клеїться на шкіру і складається з декількох сенсорів, які реєструють інформацію про температуру тіла, серцебитті, активності мозку і реакції на ультрафіолетове випромінювання. Ці відомості безпосередньо надходять у телефон. Таким чином, людина може щохвилини контролювати свій стан. Це є один з напямків застосування мікросхем.<br /> &lt;ref name=&quot;Л6&quot;&gt; &lt;/ref&gt;<br /> На будь-який сучасний електронний пристрій ви б не спрямували свій погляд, майже на 100% ви знайдете в ньому цифрові мікросхеми . Візьмемо в якості прикладу побутові прилади: праска, пральна машина, мікрохвильова піч, посудомийна машина, холодильник, електрична та газова плита, електрочайник, телевізор, відеокамера, музичний центр, диктофон, фотоапарат, МР3-плеєр, фотоапарат, мобільний телефон, фоторамка, калорифер, домашня метеостанція, люстра з ДУ – всі вони містять мікропроцесори, мікроконтролери і, можливо, відповідні чіпсети. Крім того, автонавігатори, відеореєстратори, пристрої сигналізації, бортові автокомпьютеры, планшетники, ноутбуки, модеми, супутникові ресивери – всього і не перерахуєш...<br /> Різні мікросхеми містять різну кількість електронних компонентів, отже, мають різну ступінь інтеграції.<br /> <br /> ==Фото, відео-матеріали==<br /> [[Файл:Нейроморфний_чіп.jpg|міні|праворуч|Нейроморфний чіп, що містить 384 «нейрон» і 100 000 «синапсів», працює приблизно в 100 тис. разів швидше, ніж біологічний аналог. Можливо, подібні мікросхеми стануть основою майбутнього суперкомп'ютера.]] [[Файл:Процесор_Pentium_.jpg|міні|ліворуч|Процесор Pentium 4 (1,5; 2; 2,2 та 2,4 ГГц): 55 000 000 транзисторів]] [[Файл:Дерев`яні мікросхеми.jpg|міні|центр|Мікросхема із целюлози]]<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> &lt;br /&gt;<br /> &lt;br /&gt;<br /> &lt;br /&gt;<br /> &lt;br /&gt;<br /> <br /> ==Список використаних джерел==<br /> &lt;references/&gt;<br /> [[Категорія:Музей історії техніки]]</div>

3494552 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9C%D1%96%D0%BA%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%85%D0%B5%D0%BC%D0%B8 2017-05-24T12:36:52Z

<p>3494552: /* Сфера застосування */</p> <hr /> <div><br /> [[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]]<br /> Роботу виконує <br /> [[Користувач:3494552|Магденко Вадим]] 32гр<br /> [[Користувач:230465|Бородій Сергій]] 32гр<br /> ==Загальний опис (принцип дії)==<br /> Мікросхема, інтегральна мікросхема — електронна схема, що реалізована у вигляді напівпровідникового кристалу (чіпу) та виконує певну функцію.<br /> Чіп — напівпровідникова структура, на поверхні якої сформовані контактні площинки. Часто під інтегральною схемою (ІС) розуміють власне кристал або плівку з електронною схемою, а під мікросхемою (МС) — ІС в корпусі.<br /> &lt;ref name=&quot;Л1&quot;&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/Мікросхема Мікросхема] &lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Історична довідка==<br /> У 1947 Вільям Шоклі, Джон Бардін і Уолтер Братейн у лабораторії Bell Labs вперше створили діючий біполярний транзистор , продемонстрований 16 грудня того ж року.<br /> &lt;ref name=&quot;Л2&quot;&gt;[http://radiomurlo.narod.ru/HTMLs_2/RADIO_microcxema.html Історична довідка ] &lt;/ref&gt;<br /> [[Файл:Вільям_Шоклі.jpg|міні|Уильям Шокли, Джон Бардин и Уолтер Браттейн ]]<br /> 23 грудня 1947 року відбулося офіційне представлення винаходу, і саме ця дата вважається днем народження транзистора. У 1956 році Шоклі, Бардін і Братейн були нагороджені Нобелівською премією з фізики «за дослідження напівпровідників і відкриття транзисторного ефекту». Згодом Джон Бардін став єдиним за всю історію «нобелівки» двічі лауреатом в одній і тій же номінації: друга премія в галузі фізики була присуджена йому в 1972 році за створення теорії надпровідності.<br /> Застосування транзисторів, що дозволило значно зменшити габарити і енергоспоживання радіоелектронних пристроїв. З'явилося безліч портативних пристроїв: радіоприймачі, магнітофони, телевізори, плеєри, радіостанції і т. п. Але технічний прогрес не міг на цьому зупинитися...<br /> У повітрі витала ідея: а чи не можна на основі одного (загального) напівпровідникового кристала створити два (і більше) транзистора?<br /> Кілбі, спираючись на розроблений Куртом Леховеком принцип ізоляції електронних компонентів p-n-переходами, в липні 1958 року розробив початкову концепцію, а 12 вересня 1958 року представив першу працездатну модель інтегральної мікросхеми. <br /> Вона містила один-єдиний транзистор, декілька резисторів і конденсатор. Примітивно, але свою пробну задачу – вивести синусоїдальну хвилю на екран осцилографа – вона виконала.<br /> <br /> ==Технічні характеристики==<br /> Залежно від технології виготовлення інтегральні мікросхеми бувають напівпровідникові, плівкові та гібридні.<br /> Напівпровідникові інтегральні мікросхеми — це єдиний кристал напівпровідника, локальні зони якого виконують функції активних (транзис¬торних) і пасивних елементів. Між цими зонами є електричні з'єднання та ізоляційні площадки. Напівпровідникові інтегральні мікросхеми мають досить високий рівень інтеграції (понад 104 елементів в 1 см3) і забезпечу¬ють найвищу надійність радіоелектронних пристроїв, зводячи до мінімуму кількість зовнішніх з’єднань та монтажних операцій.<br /> Плівкові інтегральні мікросхеми виконують у вигляді, різноманітних за товщиною, складом і конфігурацією плівок, нанесених на поверхню діелектричної підкладки. Бувають тонко- та товстоплівкові мікросхеми, але самостійного значення вони не мають, оскільки за цією технологією поки що не можна виготовити n -р-переходи.<br /> Гібридні інтегральні мікросхеми —- це поєднання плівкових пасивних елементів (резисторів, конденсаторів) і дискретних напівпровідникових. У них спочатку на підкладці з діелектрика формують резистори, конден¬сатори, струмопровідні смужки, контактні площадки, а потім до цих пло¬щадок приєднують безкорпусні кремнієві транзистори та діоди.<br /> За характером виконуваних функцій інтегральні мікросхеми можна поділити на аналогові та цифрові.<br /> Аналогові інтегральні мікросхеми застосовують для перетворення електричних сигналів, що змінюються за законами неперервних функцій. Основу побудови більшості з них складають підсилювачі, на базі яких приєднанням зовнішніх дискретних елементів створюють різноманітні селектор¬ні схеми, перетворювачі, генератори сигналів, інші схеми радіоелектро¬ніки.<br /> Цифрові інтегральні мікросхеми використовують для перетворення й оброблення дискретних електричних сигналів. В основу їх побудови покладено технічну реалізацію операцій математичної логіки — диз'юнкції, кон'юнкції та інверсії. Різноманітне поєднання між собою цих базових логічних елементів забезпечує побудову запам'ятовувальних, обчислювальних, комутувальних, керувальних, перетворювальних та інших еле¬ментів сучасної автоматики й обчислювальної техніки. Крім того, деякі цифрові інтегральні мікросхеми можна застосовувати для побудови прист¬роїв аналогової техніки, а також для перетворення електричних сигналів з аналогової форми на цифрову і навпаки.<br /> &lt;ref name=&quot;Л3&quot;&gt;[http://ito.vspu.net/ped_prakt_5_kyrs/files/2012/Kykil/ZVIT/new-page-2/група-38/тема-3/урок-13.html Технічні характеристики] &lt;/ref&gt;<br /> Аналогові мікросхеми застосовувалися і застосовуються в апаратурі звукопідсилення та звуковідтворення, відеомагнітофонах, телевізорах, техніці зв'язку, вимірювальних приладах, аналогових обчислювальних машинах (АВМ), вторинних джерелах електроживлення і т. д.<br /> Приймач на одній мікросхемі К118УС1Б (К118УН1Б) або К122УС1Б (К122УН1Б):<br /> [[Файл:Приймач.jpg |центр| Приймач на одній мікросхемі К118УС1Б ]]<br /> <br /> <br /> Цифрові мікросхеми призначені, відповідно, для обробки дискретних (переривчастих) сигналів. Також можна сказати, що вхідний і вихідний сигнали таких мікросхем змінюються дискретно, або, висловлюючись науково, за законом дискретної функції <br /> Мікросхеми даного типу застосовуються для побудови цифрових обчислювальних машин (ЦОМ), а також цифрових вузлів вимірювальних приладів, апаратури автоматичного управління, зв'язку і т. д.<br /> Схема імітації почергово миготливих світлофорів<br /> [[Файл:Схема_імітації_.jpg|центр|Схема імітації почергово миготливих світлофорів]]<br /> СТУПІНЬ ІНТЕГРАЦІЇ<br /> <br /> Колись давно в СРСР були запропоновані наступні назви мікросхем у залежності від ступеня інтеграції:<br /> мала інтегральна схема (МІС) — до 100 елементів у кристалі;<br /> середня інтегральна схема (СІС) — до 1000 елементів в кристалі;<br /> велика інтегральна схема (БІС) — до 10000 елементів в кристалі;<br /> надвелика інтегральна схема (НВІС) — до 1 мільйона елементів в кристалі;<br /> ультравелика інтегральна схема (УБІС) — до 1 мільярда елементів в кристалі;<br /> гігавелика інтегральна схема (ГВІС) — більше 1 мільярда елементів в кристалі.<br /> <br /> В даний час назва ГВІС практично не використовується (наприклад, останні версії процесорів Pentium 4 містили кілька сотень мільйонів транзисторів), і всі схеми з числом елементів, що перевищують 10 000, відносять до класу ЗВІС, вважаючи УБІС його підкласом.<br /> &lt;ref name=&quot;Л4&quot;&gt;[http://dic.academic.ru/dic.nsf/ruwiki/969103 Ступінь інтеграції] &lt;/ref&gt;<br /> Умовні позначення мікросхем.<br /> У позначення можуть бути введені додаткові символи (від А до Я), що визначають допуски на розкид параметрів мікросхем.<br /> Перед першим елементом позначення можуть стояти наступні букви:<br /> К - для апаратури широкого застосування;<br /> Е - на експорт (крок висновків 2,54 і 1,27 мм);<br /> Р - пластмасовий корпус другого типу;<br /> М - керамічний, метало- або склокерамічний корпус другого типу;<br /> Е - металополімерний корпус другого типу;<br /> А - пластмасовий корпус четвертого типу;<br /> І - склокерамічний корпус четвертого типу<br /> Н - крісталлоносітель.<br /> Для безкорпусних інтегральних мікросхем перед номером серії може додаватися буква Б, а після неї, або після додаткового літерного позначення через дефіс вказується цифра, яка характеризує модифікацію конструктивного виконання:<br /> 1 - з гнучкими висновками;<br /> 2 - з стрічковими висновками;<br /> 3 - з жорсткими висновками;<br /> 4 - на загальній пластині (нерозділені);<br /> 5 - розділені без втрати орієнтування (наприклад, наклеєні на плівку);<br /> 6 - з контактними майданчиками без висновків (кристал).<br /> &lt;ref name=&quot;Л5&quot;&gt;[http://om.net.ua/1/1_5/1_52868_uslovnie-oboznacheniya-mikroshem.html Умовні позначення] &lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Сфера застосування ==<br /> Мікроелектроніка проникла навіть в організм людини: в медицині вона дозволяє створювати унікальні прилади високої чутливості для вимірювання тиску, біологічних тестів і навіть дослідження ДНК. З допомогою мікротехнологій вживляють імплантати. Наприклад, сліпим людям лікарі можуть частково повернути зір. Для самостійного контролю здоров'я винайшли мікрочіп, який нагадує звичайний пластир. Він клеїться на шкіру і складається з декількох сенсорів, які реєструють інформацію про температуру тіла, серцебитті, активності мозку і реакції на ультрафіолетове випромінювання. Ці відомості безпосередньо надходять у телефон. Таким чином, людина може щохвилини контролювати свій стан. Це є один з напямків застосування мікросхем.<br /> &lt;ref name=&quot;Л6&quot;&gt; &lt;/ref&gt;<br /> На будь-який сучасний електронний пристрій ви б не спрямували свій погляд, майже на 100% ви знайдете в ньому цифрові мікросхеми . Візьмемо в якості прикладу побутові прилади: праска, пральна машина, мікрохвильова піч, посудомийна машина, холодильник, електрична та газова плита, електрочайник, телевізор, відеокамера, музичний центр, диктофон, фотоапарат, МР3-плеєр, фотоапарат, мобільний телефон, фоторамка, калорифер, домашня метеостанція, люстра з ДУ – всі вони містять мікропроцесори, мікроконтролери і, можливо, відповідні чіпсети. Крім того, автонавігатори, відеореєстратори, пристрої сигналізації, бортові автокомпьютеры, планшетники, ноутбуки, модеми, супутникові ресивери – всього і не перерахуєш...<br /> Різні мікросхеми містять різну кількість електронних компонентів, отже, мають різну ступінь інтеграції.<br /> <br /> ==Фото, відео-матеріали==<br /> [[Файл:Нейроморфний_чіп.jpg|міні|праворуч|Нейроморфний чіп, що містить 384 «нейрон» і 100 000 «синапсів», працює приблизно в 100 тис. разів швидше, ніж біологічний аналог. Можливо, подібні мікросхеми стануть основою майбутнього суперкомп'ютера.]] [[Файл:Процесор_Pentium_.jpg|міні|ліворуч|Процесор Pentium 4 (1,5; 2; 2,2 та 2,4 ГГц): 55 000 000 транзисторів]] [[Файл:Дерев`яні мікросхеми.jpg|міні|центр|Мікросхема із целюлози]]<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> &lt;br /&gt;<br /> &lt;br /&gt;<br /> &lt;br /&gt;<br /> &lt;br /&gt;<br /> <br /> ==Список використаних джерел==<br /> &lt;references/&gt;<br /> [[Категорія:Музей історії техніки]]</div>

3494552 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9C%D1%96%D0%BA%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%85%D0%B5%D0%BC%D0%B8 2017-05-24T12:36:29Z

<p>3494552: /* Сфера застосування */</p> <hr /> <div><br /> [[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]]<br /> Роботу виконує <br /> [[Користувач:3494552|Магденко Вадим]] 32гр<br /> [[Користувач:230465|Бородій Сергій]] 32гр<br /> ==Загальний опис (принцип дії)==<br /> Мікросхема, інтегральна мікросхема — електронна схема, що реалізована у вигляді напівпровідникового кристалу (чіпу) та виконує певну функцію.<br /> Чіп — напівпровідникова структура, на поверхні якої сформовані контактні площинки. Часто під інтегральною схемою (ІС) розуміють власне кристал або плівку з електронною схемою, а під мікросхемою (МС) — ІС в корпусі.<br /> &lt;ref name=&quot;Л1&quot;&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/Мікросхема Мікросхема] &lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Історична довідка==<br /> У 1947 Вільям Шоклі, Джон Бардін і Уолтер Братейн у лабораторії Bell Labs вперше створили діючий біполярний транзистор , продемонстрований 16 грудня того ж року.<br /> &lt;ref name=&quot;Л2&quot;&gt;[http://radiomurlo.narod.ru/HTMLs_2/RADIO_microcxema.html Історична довідка ] &lt;/ref&gt;<br /> [[Файл:Вільям_Шоклі.jpg|міні|Уильям Шокли, Джон Бардин и Уолтер Браттейн ]]<br /> 23 грудня 1947 року відбулося офіційне представлення винаходу, і саме ця дата вважається днем народження транзистора. У 1956 році Шоклі, Бардін і Братейн були нагороджені Нобелівською премією з фізики «за дослідження напівпровідників і відкриття транзисторного ефекту». Згодом Джон Бардін став єдиним за всю історію «нобелівки» двічі лауреатом в одній і тій же номінації: друга премія в галузі фізики була присуджена йому в 1972 році за створення теорії надпровідності.<br /> Застосування транзисторів, що дозволило значно зменшити габарити і енергоспоживання радіоелектронних пристроїв. З'явилося безліч портативних пристроїв: радіоприймачі, магнітофони, телевізори, плеєри, радіостанції і т. п. Але технічний прогрес не міг на цьому зупинитися...<br /> У повітрі витала ідея: а чи не можна на основі одного (загального) напівпровідникового кристала створити два (і більше) транзистора?<br /> Кілбі, спираючись на розроблений Куртом Леховеком принцип ізоляції електронних компонентів p-n-переходами, в липні 1958 року розробив початкову концепцію, а 12 вересня 1958 року представив першу працездатну модель інтегральної мікросхеми. <br /> Вона містила один-єдиний транзистор, декілька резисторів і конденсатор. Примітивно, але свою пробну задачу – вивести синусоїдальну хвилю на екран осцилографа – вона виконала.<br /> <br /> ==Технічні характеристики==<br /> Залежно від технології виготовлення інтегральні мікросхеми бувають напівпровідникові, плівкові та гібридні.<br /> Напівпровідникові інтегральні мікросхеми — це єдиний кристал напівпровідника, локальні зони якого виконують функції активних (транзис¬торних) і пасивних елементів. Між цими зонами є електричні з'єднання та ізоляційні площадки. Напівпровідникові інтегральні мікросхеми мають досить високий рівень інтеграції (понад 104 елементів в 1 см3) і забезпечу¬ють найвищу надійність радіоелектронних пристроїв, зводячи до мінімуму кількість зовнішніх з’єднань та монтажних операцій.<br /> Плівкові інтегральні мікросхеми виконують у вигляді, різноманітних за товщиною, складом і конфігурацією плівок, нанесених на поверхню діелектричної підкладки. Бувають тонко- та товстоплівкові мікросхеми, але самостійного значення вони не мають, оскільки за цією технологією поки що не можна виготовити n -р-переходи.<br /> Гібридні інтегральні мікросхеми —- це поєднання плівкових пасивних елементів (резисторів, конденсаторів) і дискретних напівпровідникових. У них спочатку на підкладці з діелектрика формують резистори, конден¬сатори, струмопровідні смужки, контактні площадки, а потім до цих пло¬щадок приєднують безкорпусні кремнієві транзистори та діоди.<br /> За характером виконуваних функцій інтегральні мікросхеми можна поділити на аналогові та цифрові.<br /> Аналогові інтегральні мікросхеми застосовують для перетворення електричних сигналів, що змінюються за законами неперервних функцій. Основу побудови більшості з них складають підсилювачі, на базі яких приєднанням зовнішніх дискретних елементів створюють різноманітні селектор¬ні схеми, перетворювачі, генератори сигналів, інші схеми радіоелектро¬ніки.<br /> Цифрові інтегральні мікросхеми використовують для перетворення й оброблення дискретних електричних сигналів. В основу їх побудови покладено технічну реалізацію операцій математичної логіки — диз'юнкції, кон'юнкції та інверсії. Різноманітне поєднання між собою цих базових логічних елементів забезпечує побудову запам'ятовувальних, обчислювальних, комутувальних, керувальних, перетворювальних та інших еле¬ментів сучасної автоматики й обчислювальної техніки. Крім того, деякі цифрові інтегральні мікросхеми можна застосовувати для побудови прист¬роїв аналогової техніки, а також для перетворення електричних сигналів з аналогової форми на цифрову і навпаки.<br /> &lt;ref name=&quot;Л3&quot;&gt;[http://ito.vspu.net/ped_prakt_5_kyrs/files/2012/Kykil/ZVIT/new-page-2/група-38/тема-3/урок-13.html Технічні характеристики] &lt;/ref&gt;<br /> Аналогові мікросхеми застосовувалися і застосовуються в апаратурі звукопідсилення та звуковідтворення, відеомагнітофонах, телевізорах, техніці зв'язку, вимірювальних приладах, аналогових обчислювальних машинах (АВМ), вторинних джерелах електроживлення і т. д.<br /> Приймач на одній мікросхемі К118УС1Б (К118УН1Б) або К122УС1Б (К122УН1Б):<br /> [[Файл:Приймач.jpg |центр| Приймач на одній мікросхемі К118УС1Б ]]<br /> <br /> <br /> Цифрові мікросхеми призначені, відповідно, для обробки дискретних (переривчастих) сигналів. Також можна сказати, що вхідний і вихідний сигнали таких мікросхем змінюються дискретно, або, висловлюючись науково, за законом дискретної функції <br /> Мікросхеми даного типу застосовуються для побудови цифрових обчислювальних машин (ЦОМ), а також цифрових вузлів вимірювальних приладів, апаратури автоматичного управління, зв'язку і т. д.<br /> Схема імітації почергово миготливих світлофорів<br /> [[Файл:Схема_імітації_.jpg|центр|Схема імітації почергово миготливих світлофорів]]<br /> СТУПІНЬ ІНТЕГРАЦІЇ<br /> <br /> Колись давно в СРСР були запропоновані наступні назви мікросхем у залежності від ступеня інтеграції:<br /> мала інтегральна схема (МІС) — до 100 елементів у кристалі;<br /> середня інтегральна схема (СІС) — до 1000 елементів в кристалі;<br /> велика інтегральна схема (БІС) — до 10000 елементів в кристалі;<br /> надвелика інтегральна схема (НВІС) — до 1 мільйона елементів в кристалі;<br /> ультравелика інтегральна схема (УБІС) — до 1 мільярда елементів в кристалі;<br /> гігавелика інтегральна схема (ГВІС) — більше 1 мільярда елементів в кристалі.<br /> <br /> В даний час назва ГВІС практично не використовується (наприклад, останні версії процесорів Pentium 4 містили кілька сотень мільйонів транзисторів), і всі схеми з числом елементів, що перевищують 10 000, відносять до класу ЗВІС, вважаючи УБІС його підкласом.<br /> &lt;ref name=&quot;Л4&quot;&gt;[http://dic.academic.ru/dic.nsf/ruwiki/969103 Ступінь інтеграції] &lt;/ref&gt;<br /> Умовні позначення мікросхем.<br /> У позначення можуть бути введені додаткові символи (від А до Я), що визначають допуски на розкид параметрів мікросхем.<br /> Перед першим елементом позначення можуть стояти наступні букви:<br /> К - для апаратури широкого застосування;<br /> Е - на експорт (крок висновків 2,54 і 1,27 мм);<br /> Р - пластмасовий корпус другого типу;<br /> М - керамічний, метало- або склокерамічний корпус другого типу;<br /> Е - металополімерний корпус другого типу;<br /> А - пластмасовий корпус четвертого типу;<br /> І - склокерамічний корпус четвертого типу<br /> Н - крісталлоносітель.<br /> Для безкорпусних інтегральних мікросхем перед номером серії може додаватися буква Б, а після неї, або після додаткового літерного позначення через дефіс вказується цифра, яка характеризує модифікацію конструктивного виконання:<br /> 1 - з гнучкими висновками;<br /> 2 - з стрічковими висновками;<br /> 3 - з жорсткими висновками;<br /> 4 - на загальній пластині (нерозділені);<br /> 5 - розділені без втрати орієнтування (наприклад, наклеєні на плівку);<br /> 6 - з контактними майданчиками без висновків (кристал).<br /> &lt;ref name=&quot;Л5&quot;&gt;[http://om.net.ua/1/1_5/1_52868_uslovnie-oboznacheniya-mikroshem.html Умовні позначення] &lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Сфера застосування ==<br /> Мікроелектроніка проникла навіть в організм людини: в медицині вона дозволяє створювати унікальні прилади високої чутливості для вимірювання тиску, біологічних тестів і навіть дослідження ДНК. З допомогою мікротехнологій вживляють імплантати. Наприклад, сліпим людям лікарі можуть частково повернути зір. Для самостійного контролю здоров'я винайшли мікрочіп, який нагадує звичайний пластир. Він клеїться на шкіру і складається з декількох сенсорів, які реєструють інформацію про температуру тіла, серцебитті, активності мозку і реакції на ультрафіолетове випромінювання. Ці відомості безпосередньо надходять у телефон. Таким чином, людина може щохвилини контролювати свій стан. Це є один з напямків застосування мікросхем.<br /> &lt;ref name=&quot;Л6&quot;&gt;аивиии &lt;/ref&gt;<br /> На будь-який сучасний електронний пристрій ви б не спрямували свій погляд, майже на 100% ви знайдете в ньому цифрові мікросхеми . Візьмемо в якості прикладу побутові прилади: праска, пральна машина, мікрохвильова піч, посудомийна машина, холодильник, електрична та газова плита, електрочайник, телевізор, відеокамера, музичний центр, диктофон, фотоапарат, МР3-плеєр, фотоапарат, мобільний телефон, фоторамка, калорифер, домашня метеостанція, люстра з ДУ – всі вони містять мікропроцесори, мікроконтролери і, можливо, відповідні чіпсети. Крім того, автонавігатори, відеореєстратори, пристрої сигналізації, бортові автокомпьютеры, планшетники, ноутбуки, модеми, супутникові ресивери – всього і не перерахуєш...<br /> Різні мікросхеми містять різну кількість електронних компонентів, отже, мають різну ступінь інтеграції.<br /> <br /> ==Фото, відео-матеріали==<br /> [[Файл:Нейроморфний_чіп.jpg|міні|праворуч|Нейроморфний чіп, що містить 384 «нейрон» і 100 000 «синапсів», працює приблизно в 100 тис. разів швидше, ніж біологічний аналог. Можливо, подібні мікросхеми стануть основою майбутнього суперкомп'ютера.]] [[Файл:Процесор_Pentium_.jpg|міні|ліворуч|Процесор Pentium 4 (1,5; 2; 2,2 та 2,4 ГГц): 55 000 000 транзисторів]] [[Файл:Дерев`яні мікросхеми.jpg|міні|центр|Мікросхема із целюлози]]<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> &lt;br /&gt;<br /> &lt;br /&gt;<br /> &lt;br /&gt;<br /> &lt;br /&gt;<br /> <br /> ==Список використаних джерел==<br /> &lt;references/&gt;<br /> [[Категорія:Музей історії техніки]]</div>

3494552 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9C%D1%96%D0%BA%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%85%D0%B5%D0%BC%D0%B8 2017-05-24T12:35:54Z

<p>3494552: /* Сфера застосування */</p> <hr /> <div><br /> [[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]]<br /> Роботу виконує <br /> [[Користувач:3494552|Магденко Вадим]] 32гр<br /> [[Користувач:230465|Бородій Сергій]] 32гр<br /> ==Загальний опис (принцип дії)==<br /> Мікросхема, інтегральна мікросхема — електронна схема, що реалізована у вигляді напівпровідникового кристалу (чіпу) та виконує певну функцію.<br /> Чіп — напівпровідникова структура, на поверхні якої сформовані контактні площинки. Часто під інтегральною схемою (ІС) розуміють власне кристал або плівку з електронною схемою, а під мікросхемою (МС) — ІС в корпусі.<br /> &lt;ref name=&quot;Л1&quot;&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/Мікросхема Мікросхема] &lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Історична довідка==<br /> У 1947 Вільям Шоклі, Джон Бардін і Уолтер Братейн у лабораторії Bell Labs вперше створили діючий біполярний транзистор , продемонстрований 16 грудня того ж року.<br /> &lt;ref name=&quot;Л2&quot;&gt;[http://radiomurlo.narod.ru/HTMLs_2/RADIO_microcxema.html Історична довідка ] &lt;/ref&gt;<br /> [[Файл:Вільям_Шоклі.jpg|міні|Уильям Шокли, Джон Бардин и Уолтер Браттейн ]]<br /> 23 грудня 1947 року відбулося офіційне представлення винаходу, і саме ця дата вважається днем народження транзистора. У 1956 році Шоклі, Бардін і Братейн були нагороджені Нобелівською премією з фізики «за дослідження напівпровідників і відкриття транзисторного ефекту». Згодом Джон Бардін став єдиним за всю історію «нобелівки» двічі лауреатом в одній і тій же номінації: друга премія в галузі фізики була присуджена йому в 1972 році за створення теорії надпровідності.<br /> Застосування транзисторів, що дозволило значно зменшити габарити і енергоспоживання радіоелектронних пристроїв. З'явилося безліч портативних пристроїв: радіоприймачі, магнітофони, телевізори, плеєри, радіостанції і т. п. Але технічний прогрес не міг на цьому зупинитися...<br /> У повітрі витала ідея: а чи не можна на основі одного (загального) напівпровідникового кристала створити два (і більше) транзистора?<br /> Кілбі, спираючись на розроблений Куртом Леховеком принцип ізоляції електронних компонентів p-n-переходами, в липні 1958 року розробив початкову концепцію, а 12 вересня 1958 року представив першу працездатну модель інтегральної мікросхеми. <br /> Вона містила один-єдиний транзистор, декілька резисторів і конденсатор. Примітивно, але свою пробну задачу – вивести синусоїдальну хвилю на екран осцилографа – вона виконала.<br /> <br /> ==Технічні характеристики==<br /> Залежно від технології виготовлення інтегральні мікросхеми бувають напівпровідникові, плівкові та гібридні.<br /> Напівпровідникові інтегральні мікросхеми — це єдиний кристал напівпровідника, локальні зони якого виконують функції активних (транзис¬торних) і пасивних елементів. Між цими зонами є електричні з'єднання та ізоляційні площадки. Напівпровідникові інтегральні мікросхеми мають досить високий рівень інтеграції (понад 104 елементів в 1 см3) і забезпечу¬ють найвищу надійність радіоелектронних пристроїв, зводячи до мінімуму кількість зовнішніх з’єднань та монтажних операцій.<br /> Плівкові інтегральні мікросхеми виконують у вигляді, різноманітних за товщиною, складом і конфігурацією плівок, нанесених на поверхню діелектричної підкладки. Бувають тонко- та товстоплівкові мікросхеми, але самостійного значення вони не мають, оскільки за цією технологією поки що не можна виготовити n -р-переходи.<br /> Гібридні інтегральні мікросхеми —- це поєднання плівкових пасивних елементів (резисторів, конденсаторів) і дискретних напівпровідникових. У них спочатку на підкладці з діелектрика формують резистори, конден¬сатори, струмопровідні смужки, контактні площадки, а потім до цих пло¬щадок приєднують безкорпусні кремнієві транзистори та діоди.<br /> За характером виконуваних функцій інтегральні мікросхеми можна поділити на аналогові та цифрові.<br /> Аналогові інтегральні мікросхеми застосовують для перетворення електричних сигналів, що змінюються за законами неперервних функцій. Основу побудови більшості з них складають підсилювачі, на базі яких приєднанням зовнішніх дискретних елементів створюють різноманітні селектор¬ні схеми, перетворювачі, генератори сигналів, інші схеми радіоелектро¬ніки.<br /> Цифрові інтегральні мікросхеми використовують для перетворення й оброблення дискретних електричних сигналів. В основу їх побудови покладено технічну реалізацію операцій математичної логіки — диз'юнкції, кон'юнкції та інверсії. Різноманітне поєднання між собою цих базових логічних елементів забезпечує побудову запам'ятовувальних, обчислювальних, комутувальних, керувальних, перетворювальних та інших еле¬ментів сучасної автоматики й обчислювальної техніки. Крім того, деякі цифрові інтегральні мікросхеми можна застосовувати для побудови прист¬роїв аналогової техніки, а також для перетворення електричних сигналів з аналогової форми на цифрову і навпаки.<br /> &lt;ref name=&quot;Л3&quot;&gt;[http://ito.vspu.net/ped_prakt_5_kyrs/files/2012/Kykil/ZVIT/new-page-2/група-38/тема-3/урок-13.html Технічні характеристики] &lt;/ref&gt;<br /> Аналогові мікросхеми застосовувалися і застосовуються в апаратурі звукопідсилення та звуковідтворення, відеомагнітофонах, телевізорах, техніці зв'язку, вимірювальних приладах, аналогових обчислювальних машинах (АВМ), вторинних джерелах електроживлення і т. д.<br /> Приймач на одній мікросхемі К118УС1Б (К118УН1Б) або К122УС1Б (К122УН1Б):<br /> [[Файл:Приймач.jpg |центр| Приймач на одній мікросхемі К118УС1Б ]]<br /> <br /> <br /> Цифрові мікросхеми призначені, відповідно, для обробки дискретних (переривчастих) сигналів. Також можна сказати, що вхідний і вихідний сигнали таких мікросхем змінюються дискретно, або, висловлюючись науково, за законом дискретної функції <br /> Мікросхеми даного типу застосовуються для побудови цифрових обчислювальних машин (ЦОМ), а також цифрових вузлів вимірювальних приладів, апаратури автоматичного управління, зв'язку і т. д.<br /> Схема імітації почергово миготливих світлофорів<br /> [[Файл:Схема_імітації_.jpg|центр|Схема імітації почергово миготливих світлофорів]]<br /> СТУПІНЬ ІНТЕГРАЦІЇ<br /> <br /> Колись давно в СРСР були запропоновані наступні назви мікросхем у залежності від ступеня інтеграції:<br /> мала інтегральна схема (МІС) — до 100 елементів у кристалі;<br /> середня інтегральна схема (СІС) — до 1000 елементів в кристалі;<br /> велика інтегральна схема (БІС) — до 10000 елементів в кристалі;<br /> надвелика інтегральна схема (НВІС) — до 1 мільйона елементів в кристалі;<br /> ультравелика інтегральна схема (УБІС) — до 1 мільярда елементів в кристалі;<br /> гігавелика інтегральна схема (ГВІС) — більше 1 мільярда елементів в кристалі.<br /> <br /> В даний час назва ГВІС практично не використовується (наприклад, останні версії процесорів Pentium 4 містили кілька сотень мільйонів транзисторів), і всі схеми з числом елементів, що перевищують 10 000, відносять до класу ЗВІС, вважаючи УБІС його підкласом.<br /> &lt;ref name=&quot;Л4&quot;&gt;[http://dic.academic.ru/dic.nsf/ruwiki/969103 Ступінь інтеграції] &lt;/ref&gt;<br /> Умовні позначення мікросхем.<br /> У позначення можуть бути введені додаткові символи (від А до Я), що визначають допуски на розкид параметрів мікросхем.<br /> Перед першим елементом позначення можуть стояти наступні букви:<br /> К - для апаратури широкого застосування;<br /> Е - на експорт (крок висновків 2,54 і 1,27 мм);<br /> Р - пластмасовий корпус другого типу;<br /> М - керамічний, метало- або склокерамічний корпус другого типу;<br /> Е - металополімерний корпус другого типу;<br /> А - пластмасовий корпус четвертого типу;<br /> І - склокерамічний корпус четвертого типу<br /> Н - крісталлоносітель.<br /> Для безкорпусних інтегральних мікросхем перед номером серії може додаватися буква Б, а після неї, або після додаткового літерного позначення через дефіс вказується цифра, яка характеризує модифікацію конструктивного виконання:<br /> 1 - з гнучкими висновками;<br /> 2 - з стрічковими висновками;<br /> 3 - з жорсткими висновками;<br /> 4 - на загальній пластині (нерозділені);<br /> 5 - розділені без втрати орієнтування (наприклад, наклеєні на плівку);<br /> 6 - з контактними майданчиками без висновків (кристал).<br /> &lt;ref name=&quot;Л5&quot;&gt;[http://om.net.ua/1/1_5/1_52868_uslovnie-oboznacheniya-mikroshem.html Умовні позначення] &lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Сфера застосування ==<br /> Мікроелектроніка проникла навіть в організм людини: в медицині вона дозволяє створювати унікальні прилади високої чутливості для вимірювання тиску, біологічних тестів і навіть дослідження ДНК. З допомогою мікротехнологій вживляють імплантати. Наприклад, сліпим людям лікарі можуть частково повернути зір. Для самостійного контролю здоров'я винайшли мікрочіп, який нагадує звичайний пластир. Він клеїться на шкіру і складається з декількох сенсорів, які реєструють інформацію про температуру тіла, серцебитті, активності мозку і реакції на ультрафіолетове випромінювання. Ці відомості безпосередньо надходять у телефон. Таким чином, людина може щохвилини контролювати свій стан. Це є один з напямків застосування мікросхем.<br /> &lt;ref name=&quot;Л6&quot;&gt;[аивиии] &lt;/ref&gt;<br /> На будь-який сучасний електронний пристрій ви б не спрямували свій погляд, майже на 100% ви знайдете в ньому цифрові мікросхеми . Візьмемо в якості прикладу побутові прилади: праска, пральна машина, мікрохвильова піч, посудомийна машина, холодильник, електрична та газова плита, електрочайник, телевізор, відеокамера, музичний центр, диктофон, фотоапарат, МР3-плеєр, фотоапарат, мобільний телефон, фоторамка, калорифер, домашня метеостанція, люстра з ДУ – всі вони містять мікропроцесори, мікроконтролери і, можливо, відповідні чіпсети. Крім того, автонавігатори, відеореєстратори, пристрої сигналізації, бортові автокомпьютеры, планшетники, ноутбуки, модеми, супутникові ресивери – всього і не перерахуєш...<br /> Різні мікросхеми містять різну кількість електронних компонентів, отже, мають різну ступінь інтеграції.<br /> <br /> ==Фото, відео-матеріали==<br /> [[Файл:Нейроморфний_чіп.jpg|міні|праворуч|Нейроморфний чіп, що містить 384 «нейрон» і 100 000 «синапсів», працює приблизно в 100 тис. разів швидше, ніж біологічний аналог. Можливо, подібні мікросхеми стануть основою майбутнього суперкомп'ютера.]] [[Файл:Процесор_Pentium_.jpg|міні|ліворуч|Процесор Pentium 4 (1,5; 2; 2,2 та 2,4 ГГц): 55 000 000 транзисторів]] [[Файл:Дерев`яні мікросхеми.jpg|міні|центр|Мікросхема із целюлози]]<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> &lt;br /&gt;<br /> &lt;br /&gt;<br /> &lt;br /&gt;<br /> &lt;br /&gt;<br /> <br /> ==Список використаних джерел==<br /> &lt;references/&gt;<br /> [[Категорія:Музей історії техніки]]</div>

3494552 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9C%D1%96%D0%BA%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%85%D0%B5%D0%BC%D0%B8 2017-05-24T12:33:42Z

<p>3494552: /* Сфера застосування */</p> <hr /> <div><br /> [[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]]<br /> Роботу виконує <br /> [[Користувач:3494552|Магденко Вадим]] 32гр<br /> [[Користувач:230465|Бородій Сергій]] 32гр<br /> ==Загальний опис (принцип дії)==<br /> Мікросхема, інтегральна мікросхема — електронна схема, що реалізована у вигляді напівпровідникового кристалу (чіпу) та виконує певну функцію.<br /> Чіп — напівпровідникова структура, на поверхні якої сформовані контактні площинки. Часто під інтегральною схемою (ІС) розуміють власне кристал або плівку з електронною схемою, а під мікросхемою (МС) — ІС в корпусі.<br /> &lt;ref name=&quot;Л1&quot;&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/Мікросхема Мікросхема] &lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Історична довідка==<br /> У 1947 Вільям Шоклі, Джон Бардін і Уолтер Братейн у лабораторії Bell Labs вперше створили діючий біполярний транзистор , продемонстрований 16 грудня того ж року.<br /> &lt;ref name=&quot;Л2&quot;&gt;[http://radiomurlo.narod.ru/HTMLs_2/RADIO_microcxema.html Історична довідка ] &lt;/ref&gt;<br /> [[Файл:Вільям_Шоклі.jpg|міні|Уильям Шокли, Джон Бардин и Уолтер Браттейн ]]<br /> 23 грудня 1947 року відбулося офіційне представлення винаходу, і саме ця дата вважається днем народження транзистора. У 1956 році Шоклі, Бардін і Братейн були нагороджені Нобелівською премією з фізики «за дослідження напівпровідників і відкриття транзисторного ефекту». Згодом Джон Бардін став єдиним за всю історію «нобелівки» двічі лауреатом в одній і тій же номінації: друга премія в галузі фізики була присуджена йому в 1972 році за створення теорії надпровідності.<br /> Застосування транзисторів, що дозволило значно зменшити габарити і енергоспоживання радіоелектронних пристроїв. З'явилося безліч портативних пристроїв: радіоприймачі, магнітофони, телевізори, плеєри, радіостанції і т. п. Але технічний прогрес не міг на цьому зупинитися...<br /> У повітрі витала ідея: а чи не можна на основі одного (загального) напівпровідникового кристала створити два (і більше) транзистора?<br /> Кілбі, спираючись на розроблений Куртом Леховеком принцип ізоляції електронних компонентів p-n-переходами, в липні 1958 року розробив початкову концепцію, а 12 вересня 1958 року представив першу працездатну модель інтегральної мікросхеми. <br /> Вона містила один-єдиний транзистор, декілька резисторів і конденсатор. Примітивно, але свою пробну задачу – вивести синусоїдальну хвилю на екран осцилографа – вона виконала.<br /> <br /> ==Технічні характеристики==<br /> Залежно від технології виготовлення інтегральні мікросхеми бувають напівпровідникові, плівкові та гібридні.<br /> Напівпровідникові інтегральні мікросхеми — це єдиний кристал напівпровідника, локальні зони якого виконують функції активних (транзис¬торних) і пасивних елементів. Між цими зонами є електричні з'єднання та ізоляційні площадки. Напівпровідникові інтегральні мікросхеми мають досить високий рівень інтеграції (понад 104 елементів в 1 см3) і забезпечу¬ють найвищу надійність радіоелектронних пристроїв, зводячи до мінімуму кількість зовнішніх з’єднань та монтажних операцій.<br /> Плівкові інтегральні мікросхеми виконують у вигляді, різноманітних за товщиною, складом і конфігурацією плівок, нанесених на поверхню діелектричної підкладки. Бувають тонко- та товстоплівкові мікросхеми, але самостійного значення вони не мають, оскільки за цією технологією поки що не можна виготовити n -р-переходи.<br /> Гібридні інтегральні мікросхеми —- це поєднання плівкових пасивних елементів (резисторів, конденсаторів) і дискретних напівпровідникових. У них спочатку на підкладці з діелектрика формують резистори, конден¬сатори, струмопровідні смужки, контактні площадки, а потім до цих пло¬щадок приєднують безкорпусні кремнієві транзистори та діоди.<br /> За характером виконуваних функцій інтегральні мікросхеми можна поділити на аналогові та цифрові.<br /> Аналогові інтегральні мікросхеми застосовують для перетворення електричних сигналів, що змінюються за законами неперервних функцій. Основу побудови більшості з них складають підсилювачі, на базі яких приєднанням зовнішніх дискретних елементів створюють різноманітні селектор¬ні схеми, перетворювачі, генератори сигналів, інші схеми радіоелектро¬ніки.<br /> Цифрові інтегральні мікросхеми використовують для перетворення й оброблення дискретних електричних сигналів. В основу їх побудови покладено технічну реалізацію операцій математичної логіки — диз'юнкції, кон'юнкції та інверсії. Різноманітне поєднання між собою цих базових логічних елементів забезпечує побудову запам'ятовувальних, обчислювальних, комутувальних, керувальних, перетворювальних та інших еле¬ментів сучасної автоматики й обчислювальної техніки. Крім того, деякі цифрові інтегральні мікросхеми можна застосовувати для побудови прист¬роїв аналогової техніки, а також для перетворення електричних сигналів з аналогової форми на цифрову і навпаки.<br /> &lt;ref name=&quot;Л3&quot;&gt;[http://ito.vspu.net/ped_prakt_5_kyrs/files/2012/Kykil/ZVIT/new-page-2/група-38/тема-3/урок-13.html Технічні характеристики] &lt;/ref&gt;<br /> Аналогові мікросхеми застосовувалися і застосовуються в апаратурі звукопідсилення та звуковідтворення, відеомагнітофонах, телевізорах, техніці зв'язку, вимірювальних приладах, аналогових обчислювальних машинах (АВМ), вторинних джерелах електроживлення і т. д.<br /> Приймач на одній мікросхемі К118УС1Б (К118УН1Б) або К122УС1Б (К122УН1Б):<br /> [[Файл:Приймач.jpg |центр| Приймач на одній мікросхемі К118УС1Б ]]<br /> <br /> <br /> Цифрові мікросхеми призначені, відповідно, для обробки дискретних (переривчастих) сигналів. Також можна сказати, що вхідний і вихідний сигнали таких мікросхем змінюються дискретно, або, висловлюючись науково, за законом дискретної функції <br /> Мікросхеми даного типу застосовуються для побудови цифрових обчислювальних машин (ЦОМ), а також цифрових вузлів вимірювальних приладів, апаратури автоматичного управління, зв'язку і т. д.<br /> Схема імітації почергово миготливих світлофорів<br /> [[Файл:Схема_імітації_.jpg|центр|Схема імітації почергово миготливих світлофорів]]<br /> СТУПІНЬ ІНТЕГРАЦІЇ<br /> <br /> Колись давно в СРСР були запропоновані наступні назви мікросхем у залежності від ступеня інтеграції:<br /> мала інтегральна схема (МІС) — до 100 елементів у кристалі;<br /> середня інтегральна схема (СІС) — до 1000 елементів в кристалі;<br /> велика інтегральна схема (БІС) — до 10000 елементів в кристалі;<br /> надвелика інтегральна схема (НВІС) — до 1 мільйона елементів в кристалі;<br /> ультравелика інтегральна схема (УБІС) — до 1 мільярда елементів в кристалі;<br /> гігавелика інтегральна схема (ГВІС) — більше 1 мільярда елементів в кристалі.<br /> <br /> В даний час назва ГВІС практично не використовується (наприклад, останні версії процесорів Pentium 4 містили кілька сотень мільйонів транзисторів), і всі схеми з числом елементів, що перевищують 10 000, відносять до класу ЗВІС, вважаючи УБІС його підкласом.<br /> &lt;ref name=&quot;Л4&quot;&gt;[http://dic.academic.ru/dic.nsf/ruwiki/969103 Ступінь інтеграції] &lt;/ref&gt;<br /> Умовні позначення мікросхем.<br /> У позначення можуть бути введені додаткові символи (від А до Я), що визначають допуски на розкид параметрів мікросхем.<br /> Перед першим елементом позначення можуть стояти наступні букви:<br /> К - для апаратури широкого застосування;<br /> Е - на експорт (крок висновків 2,54 і 1,27 мм);<br /> Р - пластмасовий корпус другого типу;<br /> М - керамічний, метало- або склокерамічний корпус другого типу;<br /> Е - металополімерний корпус другого типу;<br /> А - пластмасовий корпус четвертого типу;<br /> І - склокерамічний корпус четвертого типу<br /> Н - крісталлоносітель.<br /> Для безкорпусних інтегральних мікросхем перед номером серії може додаватися буква Б, а після неї, або після додаткового літерного позначення через дефіс вказується цифра, яка характеризує модифікацію конструктивного виконання:<br /> 1 - з гнучкими висновками;<br /> 2 - з стрічковими висновками;<br /> 3 - з жорсткими висновками;<br /> 4 - на загальній пластині (нерозділені);<br /> 5 - розділені без втрати орієнтування (наприклад, наклеєні на плівку);<br /> 6 - з контактними майданчиками без висновків (кристал).<br /> &lt;ref name=&quot;Л5&quot;&gt;[http://om.net.ua/1/1_5/1_52868_uslovnie-oboznacheniya-mikroshem.html Умовні позначення] &lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Сфера застосування ==<br /> Мікроелектроніка проникла навіть в організм людини: в медицині вона дозволяє створювати унікальні прилади високої чутливості для вимірювання тиску, біологічних тестів і навіть дослідження ДНК. З допомогою мікротехнологій вживляють імплантати. Наприклад, сліпим людям лікарі можуть частково повернути зір. Для самостійного контролю здоров'я винайшли мікрочіп, який нагадує звичайний пластир. Він клеїться на шкіру і складається з декількох сенсорів, які реєструють інформацію про температуру тіла, серцебитті, активності мозку і реакції на ультрафіолетове випромінювання. Ці відомості безпосередньо надходять у телефон. Таким чином, людина може щохвилини контролювати свій стан. Це є один з напямків застосування мікросхем.<br /> &lt;ref name=&quot;Л6&quot;&gt;[http://www.gaw.ru/html.cgi/txt/gl/proizv6/tehno.htm Сфери застосування] &lt;/ref&gt;<br /> На будь-який сучасний електронний пристрій ви б не спрямували свій погляд, майже на 100% ви знайдете в ньому цифрові мікросхеми . Візьмемо в якості прикладу побутові прилади: праска, пральна машина, мікрохвильова піч, посудомийна машина, холодильник, електрична та газова плита, електрочайник, телевізор, відеокамера, музичний центр, диктофон, фотоапарат, МР3-плеєр, фотоапарат, мобільний телефон, фоторамка, калорифер, домашня метеостанція, люстра з ДУ – всі вони містять мікропроцесори, мікроконтролери і, можливо, відповідні чіпсети. Крім того, автонавігатори, відеореєстратори, пристрої сигналізації, бортові автокомпьютеры, планшетники, ноутбуки, модеми, супутникові ресивери – всього і не перерахуєш...<br /> Різні мікросхеми містять різну кількість електронних компонентів, отже, мають різну ступінь інтеграції.<br /> <br /> ==Фото, відео-матеріали==<br /> [[Файл:Нейроморфний_чіп.jpg|міні|праворуч|Нейроморфний чіп, що містить 384 «нейрон» і 100 000 «синапсів», працює приблизно в 100 тис. разів швидше, ніж біологічний аналог. Можливо, подібні мікросхеми стануть основою майбутнього суперкомп'ютера.]] [[Файл:Процесор_Pentium_.jpg|міні|ліворуч|Процесор Pentium 4 (1,5; 2; 2,2 та 2,4 ГГц): 55 000 000 транзисторів]] [[Файл:Дерев`яні мікросхеми.jpg|міні|центр|Мікросхема із целюлози]]<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> &lt;br /&gt;<br /> &lt;br /&gt;<br /> &lt;br /&gt;<br /> &lt;br /&gt;<br /> <br /> ==Список використаних джерел==<br /> &lt;references/&gt;<br /> [[Категорія:Музей історії техніки]]</div>

3494552 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9C%D1%96%D0%BA%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%85%D0%B5%D0%BC%D0%B8 2017-05-24T12:33:24Z

<p>3494552: /* Фото, відео-матеріали */</p> <hr /> <div><br /> [[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]]<br /> Роботу виконує <br /> [[Користувач:3494552|Магденко Вадим]] 32гр<br /> [[Користувач:230465|Бородій Сергій]] 32гр<br /> ==Загальний опис (принцип дії)==<br /> Мікросхема, інтегральна мікросхема — електронна схема, що реалізована у вигляді напівпровідникового кристалу (чіпу) та виконує певну функцію.<br /> Чіп — напівпровідникова структура, на поверхні якої сформовані контактні площинки. Часто під інтегральною схемою (ІС) розуміють власне кристал або плівку з електронною схемою, а під мікросхемою (МС) — ІС в корпусі.<br /> &lt;ref name=&quot;Л1&quot;&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/Мікросхема Мікросхема] &lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Історична довідка==<br /> У 1947 Вільям Шоклі, Джон Бардін і Уолтер Братейн у лабораторії Bell Labs вперше створили діючий біполярний транзистор , продемонстрований 16 грудня того ж року.<br /> &lt;ref name=&quot;Л2&quot;&gt;[http://radiomurlo.narod.ru/HTMLs_2/RADIO_microcxema.html Історична довідка ] &lt;/ref&gt;<br /> [[Файл:Вільям_Шоклі.jpg|міні|Уильям Шокли, Джон Бардин и Уолтер Браттейн ]]<br /> 23 грудня 1947 року відбулося офіційне представлення винаходу, і саме ця дата вважається днем народження транзистора. У 1956 році Шоклі, Бардін і Братейн були нагороджені Нобелівською премією з фізики «за дослідження напівпровідників і відкриття транзисторного ефекту». Згодом Джон Бардін став єдиним за всю історію «нобелівки» двічі лауреатом в одній і тій же номінації: друга премія в галузі фізики була присуджена йому в 1972 році за створення теорії надпровідності.<br /> Застосування транзисторів, що дозволило значно зменшити габарити і енергоспоживання радіоелектронних пристроїв. З'явилося безліч портативних пристроїв: радіоприймачі, магнітофони, телевізори, плеєри, радіостанції і т. п. Але технічний прогрес не міг на цьому зупинитися...<br /> У повітрі витала ідея: а чи не можна на основі одного (загального) напівпровідникового кристала створити два (і більше) транзистора?<br /> Кілбі, спираючись на розроблений Куртом Леховеком принцип ізоляції електронних компонентів p-n-переходами, в липні 1958 року розробив початкову концепцію, а 12 вересня 1958 року представив першу працездатну модель інтегральної мікросхеми. <br /> Вона містила один-єдиний транзистор, декілька резисторів і конденсатор. Примітивно, але свою пробну задачу – вивести синусоїдальну хвилю на екран осцилографа – вона виконала.<br /> <br /> ==Технічні характеристики==<br /> Залежно від технології виготовлення інтегральні мікросхеми бувають напівпровідникові, плівкові та гібридні.<br /> Напівпровідникові інтегральні мікросхеми — це єдиний кристал напівпровідника, локальні зони якого виконують функції активних (транзис¬торних) і пасивних елементів. Між цими зонами є електричні з'єднання та ізоляційні площадки. Напівпровідникові інтегральні мікросхеми мають досить високий рівень інтеграції (понад 104 елементів в 1 см3) і забезпечу¬ють найвищу надійність радіоелектронних пристроїв, зводячи до мінімуму кількість зовнішніх з’єднань та монтажних операцій.<br /> Плівкові інтегральні мікросхеми виконують у вигляді, різноманітних за товщиною, складом і конфігурацією плівок, нанесених на поверхню діелектричної підкладки. Бувають тонко- та товстоплівкові мікросхеми, але самостійного значення вони не мають, оскільки за цією технологією поки що не можна виготовити n -р-переходи.<br /> Гібридні інтегральні мікросхеми —- це поєднання плівкових пасивних елементів (резисторів, конденсаторів) і дискретних напівпровідникових. У них спочатку на підкладці з діелектрика формують резистори, конден¬сатори, струмопровідні смужки, контактні площадки, а потім до цих пло¬щадок приєднують безкорпусні кремнієві транзистори та діоди.<br /> За характером виконуваних функцій інтегральні мікросхеми можна поділити на аналогові та цифрові.<br /> Аналогові інтегральні мікросхеми застосовують для перетворення електричних сигналів, що змінюються за законами неперервних функцій. Основу побудови більшості з них складають підсилювачі, на базі яких приєднанням зовнішніх дискретних елементів створюють різноманітні селектор¬ні схеми, перетворювачі, генератори сигналів, інші схеми радіоелектро¬ніки.<br /> Цифрові інтегральні мікросхеми використовують для перетворення й оброблення дискретних електричних сигналів. В основу їх побудови покладено технічну реалізацію операцій математичної логіки — диз'юнкції, кон'юнкції та інверсії. Різноманітне поєднання між собою цих базових логічних елементів забезпечує побудову запам'ятовувальних, обчислювальних, комутувальних, керувальних, перетворювальних та інших еле¬ментів сучасної автоматики й обчислювальної техніки. Крім того, деякі цифрові інтегральні мікросхеми можна застосовувати для побудови прист¬роїв аналогової техніки, а також для перетворення електричних сигналів з аналогової форми на цифрову і навпаки.<br /> &lt;ref name=&quot;Л3&quot;&gt;[http://ito.vspu.net/ped_prakt_5_kyrs/files/2012/Kykil/ZVIT/new-page-2/група-38/тема-3/урок-13.html Технічні характеристики] &lt;/ref&gt;<br /> Аналогові мікросхеми застосовувалися і застосовуються в апаратурі звукопідсилення та звуковідтворення, відеомагнітофонах, телевізорах, техніці зв'язку, вимірювальних приладах, аналогових обчислювальних машинах (АВМ), вторинних джерелах електроживлення і т. д.<br /> Приймач на одній мікросхемі К118УС1Б (К118УН1Б) або К122УС1Б (К122УН1Б):<br /> [[Файл:Приймач.jpg |центр| Приймач на одній мікросхемі К118УС1Б ]]<br /> <br /> <br /> Цифрові мікросхеми призначені, відповідно, для обробки дискретних (переривчастих) сигналів. Також можна сказати, що вхідний і вихідний сигнали таких мікросхем змінюються дискретно, або, висловлюючись науково, за законом дискретної функції <br /> Мікросхеми даного типу застосовуються для побудови цифрових обчислювальних машин (ЦОМ), а також цифрових вузлів вимірювальних приладів, апаратури автоматичного управління, зв'язку і т. д.<br /> Схема імітації почергово миготливих світлофорів<br /> [[Файл:Схема_імітації_.jpg|центр|Схема імітації почергово миготливих світлофорів]]<br /> СТУПІНЬ ІНТЕГРАЦІЇ<br /> <br /> Колись давно в СРСР були запропоновані наступні назви мікросхем у залежності від ступеня інтеграції:<br /> мала інтегральна схема (МІС) — до 100 елементів у кристалі;<br /> середня інтегральна схема (СІС) — до 1000 елементів в кристалі;<br /> велика інтегральна схема (БІС) — до 10000 елементів в кристалі;<br /> надвелика інтегральна схема (НВІС) — до 1 мільйона елементів в кристалі;<br /> ультравелика інтегральна схема (УБІС) — до 1 мільярда елементів в кристалі;<br /> гігавелика інтегральна схема (ГВІС) — більше 1 мільярда елементів в кристалі.<br /> <br /> В даний час назва ГВІС практично не використовується (наприклад, останні версії процесорів Pentium 4 містили кілька сотень мільйонів транзисторів), і всі схеми з числом елементів, що перевищують 10 000, відносять до класу ЗВІС, вважаючи УБІС його підкласом.<br /> &lt;ref name=&quot;Л4&quot;&gt;[http://dic.academic.ru/dic.nsf/ruwiki/969103 Ступінь інтеграції] &lt;/ref&gt;<br /> Умовні позначення мікросхем.<br /> У позначення можуть бути введені додаткові символи (від А до Я), що визначають допуски на розкид параметрів мікросхем.<br /> Перед першим елементом позначення можуть стояти наступні букви:<br /> К - для апаратури широкого застосування;<br /> Е - на експорт (крок висновків 2,54 і 1,27 мм);<br /> Р - пластмасовий корпус другого типу;<br /> М - керамічний, метало- або склокерамічний корпус другого типу;<br /> Е - металополімерний корпус другого типу;<br /> А - пластмасовий корпус четвертого типу;<br /> І - склокерамічний корпус четвертого типу<br /> Н - крісталлоносітель.<br /> Для безкорпусних інтегральних мікросхем перед номером серії може додаватися буква Б, а після неї, або після додаткового літерного позначення через дефіс вказується цифра, яка характеризує модифікацію конструктивного виконання:<br /> 1 - з гнучкими висновками;<br /> 2 - з стрічковими висновками;<br /> 3 - з жорсткими висновками;<br /> 4 - на загальній пластині (нерозділені);<br /> 5 - розділені без втрати орієнтування (наприклад, наклеєні на плівку);<br /> 6 - з контактними майданчиками без висновків (кристал).<br /> &lt;ref name=&quot;Л5&quot;&gt;[http://om.net.ua/1/1_5/1_52868_uslovnie-oboznacheniya-mikroshem.html Умовні позначення] &lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Сфера застосування ==<br /> Мікроелектроніка проникла навіть в організм людини: в медицині вона дозволяє створювати унікальні прилади високої чутливості для вимірювання тиску, біологічних тестів і навіть дослідження ДНК. З допомогою мікротехнологій вживляють імплантати. Наприклад, сліпим людям лікарі можуть частково повернути зір. Для самостійного контролю здоров'я винайшли мікрочіп, який нагадує звичайний пластир. Він клеїться на шкіру і складається з декількох сенсорів, які реєструють інформацію про температуру тіла, серцебитті, активності мозку і реакції на ультрафіолетове випромінювання. Ці відомості безпосередньо надходять у телефон. Таким чином, людина може щохвилини контролювати свій стан. Це є один з напямків застосування мікросхем.<br /> &lt;ref name=&quot;Л6&quot;&gt;[http://www.gaw.ru/html.cgi/txt/gl/proizv6/tehno.htm Сфери застосування] &lt;/ref&gt;<br /> На будь-який сучасний електронний пристрій ви б не спрямували свій погляд, майже на 100% ви знайдете в ньому цифрові мікросхеми (рис. 46). Візьмемо в якості прикладу побутові прилади: праска, пральна машина, мікрохвильова піч, посудомийна машина, холодильник, електрична та газова плита, електрочайник, телевізор, відеокамера, музичний центр, диктофон, фотоапарат, МР3-плеєр, фотоапарат, мобільний телефон, фоторамка, калорифер, домашня метеостанція, люстра з ДУ – всі вони містять мікропроцесори, мікроконтролери і, можливо, відповідні чіпсети. Крім того, автонавігатори, відеореєстратори, пристрої сигналізації, бортові автокомпьютеры, планшетники, ноутбуки, модеми, супутникові ресивери – всього і не перерахуєш...<br /> Різні мікросхеми містять різну кількість електронних компонентів, отже, мають різну ступінь інтеграції.<br /> <br /> ==Фото, відео-матеріали==<br /> [[Файл:Нейроморфний_чіп.jpg|міні|праворуч|Нейроморфний чіп, що містить 384 «нейрон» і 100 000 «синапсів», працює приблизно в 100 тис. разів швидше, ніж біологічний аналог. Можливо, подібні мікросхеми стануть основою майбутнього суперкомп'ютера.]] [[Файл:Процесор_Pentium_.jpg|міні|ліворуч|Процесор Pentium 4 (1,5; 2; 2,2 та 2,4 ГГц): 55 000 000 транзисторів]] [[Файл:Дерев`яні мікросхеми.jpg|міні|центр|Мікросхема із целюлози]]<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> &lt;br /&gt;<br /> &lt;br /&gt;<br /> &lt;br /&gt;<br /> &lt;br /&gt;<br /> <br /> ==Список використаних джерел==<br /> &lt;references/&gt;<br /> [[Категорія:Музей історії техніки]]</div>

3494552 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9C%D1%96%D0%BA%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%85%D0%B5%D0%BC%D0%B8 2017-05-24T12:32:27Z

<p>3494552: /* Технічні характеристики */</p> <hr /> <div><br /> [[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]]<br /> Роботу виконує <br /> [[Користувач:3494552|Магденко Вадим]] 32гр<br /> [[Користувач:230465|Бородій Сергій]] 32гр<br /> ==Загальний опис (принцип дії)==<br /> Мікросхема, інтегральна мікросхема — електронна схема, що реалізована у вигляді напівпровідникового кристалу (чіпу) та виконує певну функцію.<br /> Чіп — напівпровідникова структура, на поверхні якої сформовані контактні площинки. Часто під інтегральною схемою (ІС) розуміють власне кристал або плівку з електронною схемою, а під мікросхемою (МС) — ІС в корпусі.<br /> &lt;ref name=&quot;Л1&quot;&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/Мікросхема Мікросхема] &lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Історична довідка==<br /> У 1947 Вільям Шоклі, Джон Бардін і Уолтер Братейн у лабораторії Bell Labs вперше створили діючий біполярний транзистор , продемонстрований 16 грудня того ж року.<br /> &lt;ref name=&quot;Л2&quot;&gt;[http://radiomurlo.narod.ru/HTMLs_2/RADIO_microcxema.html Історична довідка ] &lt;/ref&gt;<br /> [[Файл:Вільям_Шоклі.jpg|міні|Уильям Шокли, Джон Бардин и Уолтер Браттейн ]]<br /> 23 грудня 1947 року відбулося офіційне представлення винаходу, і саме ця дата вважається днем народження транзистора. У 1956 році Шоклі, Бардін і Братейн були нагороджені Нобелівською премією з фізики «за дослідження напівпровідників і відкриття транзисторного ефекту». Згодом Джон Бардін став єдиним за всю історію «нобелівки» двічі лауреатом в одній і тій же номінації: друга премія в галузі фізики була присуджена йому в 1972 році за створення теорії надпровідності.<br /> Застосування транзисторів, що дозволило значно зменшити габарити і енергоспоживання радіоелектронних пристроїв. З'явилося безліч портативних пристроїв: радіоприймачі, магнітофони, телевізори, плеєри, радіостанції і т. п. Але технічний прогрес не міг на цьому зупинитися...<br /> У повітрі витала ідея: а чи не можна на основі одного (загального) напівпровідникового кристала створити два (і більше) транзистора?<br /> Кілбі, спираючись на розроблений Куртом Леховеком принцип ізоляції електронних компонентів p-n-переходами, в липні 1958 року розробив початкову концепцію, а 12 вересня 1958 року представив першу працездатну модель інтегральної мікросхеми. <br /> Вона містила один-єдиний транзистор, декілька резисторів і конденсатор. Примітивно, але свою пробну задачу – вивести синусоїдальну хвилю на екран осцилографа – вона виконала.<br /> <br /> ==Технічні характеристики==<br /> Залежно від технології виготовлення інтегральні мікросхеми бувають напівпровідникові, плівкові та гібридні.<br /> Напівпровідникові інтегральні мікросхеми — це єдиний кристал напівпровідника, локальні зони якого виконують функції активних (транзис¬торних) і пасивних елементів. Між цими зонами є електричні з'єднання та ізоляційні площадки. Напівпровідникові інтегральні мікросхеми мають досить високий рівень інтеграції (понад 104 елементів в 1 см3) і забезпечу¬ють найвищу надійність радіоелектронних пристроїв, зводячи до мінімуму кількість зовнішніх з’єднань та монтажних операцій.<br /> Плівкові інтегральні мікросхеми виконують у вигляді, різноманітних за товщиною, складом і конфігурацією плівок, нанесених на поверхню діелектричної підкладки. Бувають тонко- та товстоплівкові мікросхеми, але самостійного значення вони не мають, оскільки за цією технологією поки що не можна виготовити n -р-переходи.<br /> Гібридні інтегральні мікросхеми —- це поєднання плівкових пасивних елементів (резисторів, конденсаторів) і дискретних напівпровідникових. У них спочатку на підкладці з діелектрика формують резистори, конден¬сатори, струмопровідні смужки, контактні площадки, а потім до цих пло¬щадок приєднують безкорпусні кремнієві транзистори та діоди.<br /> За характером виконуваних функцій інтегральні мікросхеми можна поділити на аналогові та цифрові.<br /> Аналогові інтегральні мікросхеми застосовують для перетворення електричних сигналів, що змінюються за законами неперервних функцій. Основу побудови більшості з них складають підсилювачі, на базі яких приєднанням зовнішніх дискретних елементів створюють різноманітні селектор¬ні схеми, перетворювачі, генератори сигналів, інші схеми радіоелектро¬ніки.<br /> Цифрові інтегральні мікросхеми використовують для перетворення й оброблення дискретних електричних сигналів. В основу їх побудови покладено технічну реалізацію операцій математичної логіки — диз'юнкції, кон'юнкції та інверсії. Різноманітне поєднання між собою цих базових логічних елементів забезпечує побудову запам'ятовувальних, обчислювальних, комутувальних, керувальних, перетворювальних та інших еле¬ментів сучасної автоматики й обчислювальної техніки. Крім того, деякі цифрові інтегральні мікросхеми можна застосовувати для побудови прист¬роїв аналогової техніки, а також для перетворення електричних сигналів з аналогової форми на цифрову і навпаки.<br /> &lt;ref name=&quot;Л3&quot;&gt;[http://ito.vspu.net/ped_prakt_5_kyrs/files/2012/Kykil/ZVIT/new-page-2/група-38/тема-3/урок-13.html Технічні характеристики] &lt;/ref&gt;<br /> Аналогові мікросхеми застосовувалися і застосовуються в апаратурі звукопідсилення та звуковідтворення, відеомагнітофонах, телевізорах, техніці зв'язку, вимірювальних приладах, аналогових обчислювальних машинах (АВМ), вторинних джерелах електроживлення і т. д.<br /> Приймач на одній мікросхемі К118УС1Б (К118УН1Б) або К122УС1Б (К122УН1Б):<br /> [[Файл:Приймач.jpg |центр| Приймач на одній мікросхемі К118УС1Б ]]<br /> <br /> <br /> Цифрові мікросхеми призначені, відповідно, для обробки дискретних (переривчастих) сигналів. Також можна сказати, що вхідний і вихідний сигнали таких мікросхем змінюються дискретно, або, висловлюючись науково, за законом дискретної функції <br /> Мікросхеми даного типу застосовуються для побудови цифрових обчислювальних машин (ЦОМ), а також цифрових вузлів вимірювальних приладів, апаратури автоматичного управління, зв'язку і т. д.<br /> Схема імітації почергово миготливих світлофорів<br /> [[Файл:Схема_імітації_.jpg|центр|Схема імітації почергово миготливих світлофорів]]<br /> СТУПІНЬ ІНТЕГРАЦІЇ<br /> <br /> Колись давно в СРСР були запропоновані наступні назви мікросхем у залежності від ступеня інтеграції:<br /> мала інтегральна схема (МІС) — до 100 елементів у кристалі;<br /> середня інтегральна схема (СІС) — до 1000 елементів в кристалі;<br /> велика інтегральна схема (БІС) — до 10000 елементів в кристалі;<br /> надвелика інтегральна схема (НВІС) — до 1 мільйона елементів в кристалі;<br /> ультравелика інтегральна схема (УБІС) — до 1 мільярда елементів в кристалі;<br /> гігавелика інтегральна схема (ГВІС) — більше 1 мільярда елементів в кристалі.<br /> <br /> В даний час назва ГВІС практично не використовується (наприклад, останні версії процесорів Pentium 4 містили кілька сотень мільйонів транзисторів), і всі схеми з числом елементів, що перевищують 10 000, відносять до класу ЗВІС, вважаючи УБІС його підкласом.<br /> &lt;ref name=&quot;Л4&quot;&gt;[http://dic.academic.ru/dic.nsf/ruwiki/969103 Ступінь інтеграції] &lt;/ref&gt;<br /> Умовні позначення мікросхем.<br /> У позначення можуть бути введені додаткові символи (від А до Я), що визначають допуски на розкид параметрів мікросхем.<br /> Перед першим елементом позначення можуть стояти наступні букви:<br /> К - для апаратури широкого застосування;<br /> Е - на експорт (крок висновків 2,54 і 1,27 мм);<br /> Р - пластмасовий корпус другого типу;<br /> М - керамічний, метало- або склокерамічний корпус другого типу;<br /> Е - металополімерний корпус другого типу;<br /> А - пластмасовий корпус четвертого типу;<br /> І - склокерамічний корпус четвертого типу<br /> Н - крісталлоносітель.<br /> Для безкорпусних інтегральних мікросхем перед номером серії може додаватися буква Б, а після неї, або після додаткового літерного позначення через дефіс вказується цифра, яка характеризує модифікацію конструктивного виконання:<br /> 1 - з гнучкими висновками;<br /> 2 - з стрічковими висновками;<br /> 3 - з жорсткими висновками;<br /> 4 - на загальній пластині (нерозділені);<br /> 5 - розділені без втрати орієнтування (наприклад, наклеєні на плівку);<br /> 6 - з контактними майданчиками без висновків (кристал).<br /> &lt;ref name=&quot;Л5&quot;&gt;[http://om.net.ua/1/1_5/1_52868_uslovnie-oboznacheniya-mikroshem.html Умовні позначення] &lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Сфера застосування ==<br /> Мікроелектроніка проникла навіть в організм людини: в медицині вона дозволяє створювати унікальні прилади високої чутливості для вимірювання тиску, біологічних тестів і навіть дослідження ДНК. З допомогою мікротехнологій вживляють імплантати. Наприклад, сліпим людям лікарі можуть частково повернути зір. Для самостійного контролю здоров'я винайшли мікрочіп, який нагадує звичайний пластир. Він клеїться на шкіру і складається з декількох сенсорів, які реєструють інформацію про температуру тіла, серцебитті, активності мозку і реакції на ультрафіолетове випромінювання. Ці відомості безпосередньо надходять у телефон. Таким чином, людина може щохвилини контролювати свій стан. Це є один з напямків застосування мікросхем.<br /> &lt;ref name=&quot;Л6&quot;&gt;[http://www.gaw.ru/html.cgi/txt/gl/proizv6/tehno.htm Сфери застосування] &lt;/ref&gt;<br /> На будь-який сучасний електронний пристрій ви б не спрямували свій погляд, майже на 100% ви знайдете в ньому цифрові мікросхеми (рис. 46). Візьмемо в якості прикладу побутові прилади: праска, пральна машина, мікрохвильова піч, посудомийна машина, холодильник, електрична та газова плита, електрочайник, телевізор, відеокамера, музичний центр, диктофон, фотоапарат, МР3-плеєр, фотоапарат, мобільний телефон, фоторамка, калорифер, домашня метеостанція, люстра з ДУ – всі вони містять мікропроцесори, мікроконтролери і, можливо, відповідні чіпсети. Крім того, автонавігатори, відеореєстратори, пристрої сигналізації, бортові автокомпьютеры, планшетники, ноутбуки, модеми, супутникові ресивери – всього і не перерахуєш...<br /> Різні мікросхеми містять різну кількість електронних компонентів, отже, мають різну ступінь інтеграції.<br /> <br /> ==Фото, відео-матеріали==<br /> [[Файл:Нейроморфний_чіп.jpg|міні|праворуч|Нейроморфний чіп, що містить 384 «нейрон» і 100 000 «синапсів», працює приблизно в 100 тис. разів швидше, ніж біологічний аналог. Можливо, подібні мікросхеми стануть основою майбутнього суперкомп'ютера.]] [[Файл:Процесор_Pentium_.jpg|міні|ліворуч|Процесор Pentium 4 (1,5 и 2 и 2,2 и 2,4 ГГц): 55 000 000 транзисторів]] [[Файл:Дерев`яні мікросхеми.jpg|міні|центр|Мікросхема із целюлози]]<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> &lt;br /&gt;<br /> &lt;br /&gt;<br /> &lt;br /&gt;<br /> &lt;br /&gt;<br /> <br /> ==Список використаних джерел==<br /> &lt;references/&gt;<br /> [[Категорія:Музей історії техніки]]</div>

3494552 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9C%D1%96%D0%BA%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%85%D0%B5%D0%BC%D0%B8 2017-05-23T09:09:14Z

<p>3494552: </p> <hr /> <div><br /> [[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]]<br /> Роботу виконує <br /> [[Користувач:3494552|Магденко Вадим]] 32гр<br /> [[Користувач:230465|Бородій Сергій]] 32гр<br /> ==Загальний опис (принцип дії)==<br /> Мікросхема, інтегральна мікросхема — електронна схема, що реалізована у вигляді напівпровідникового кристалу (чіпу) та виконує певну функцію.<br /> Чіп — напівпровідникова структура, на поверхні якої сформовані контактні площинки. Часто під інтегральною схемою (ІС) розуміють власне кристал або плівку з електронною схемою, а під мікросхемою (МС) — ІС в корпусі.<br /> &lt;ref name=&quot;Л1&quot;&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/Мікросхема Мікросхема] &lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Історична довідка==<br /> У 1947 Вільям Шоклі, Джон Бардін і Уолтер Братейн у лабораторії Bell Labs вперше створили діючий біполярний транзистор , продемонстрований 16 грудня того ж року.<br /> &lt;ref name=&quot;Л2&quot;&gt;[http://radiomurlo.narod.ru/HTMLs_2/RADIO_microcxema.html Історична довідка ] &lt;/ref&gt;<br /> [[Файл:Вільям_Шоклі.jpg|міні|Уильям Шокли, Джон Бардин и Уолтер Браттейн ]]<br /> 23 грудня 1947 року відбулося офіційне представлення винаходу, і саме ця дата вважається днем народження транзистора. У 1956 році Шоклі, Бардін і Братейн були нагороджені Нобелівською премією з фізики «за дослідження напівпровідників і відкриття транзисторного ефекту». Згодом Джон Бардін став єдиним за всю історію «нобелівки» двічі лауреатом в одній і тій же номінації: друга премія в галузі фізики була присуджена йому в 1972 році за створення теорії надпровідності.<br /> Застосування транзисторів, що дозволило значно зменшити габарити і енергоспоживання радіоелектронних пристроїв. З'явилося безліч портативних пристроїв: радіоприймачі, магнітофони, телевізори, плеєри, радіостанції і т. п. Але технічний прогрес не міг на цьому зупинитися...<br /> У повітрі витала ідея: а чи не можна на основі одного (загального) напівпровідникового кристала створити два (і більше) транзистора?<br /> Кілбі, спираючись на розроблений Куртом Леховеком принцип ізоляції електронних компонентів p-n-переходами, в липні 1958 року розробив початкову концепцію, а 12 вересня 1958 року представив першу працездатну модель інтегральної мікросхеми. <br /> Вона містила один-єдиний транзистор, декілька резисторів і конденсатор. Примітивно, але свою пробну задачу – вивести синусоїдальну хвилю на екран осцилографа – вона виконала.<br /> <br /> ==Технічні характеристики==<br /> Залежно від технології виготовлення інтегральні мікросхеми бувають напівпровідникові, плівкові та гібридні.<br /> Напівпровідникові інтегральні мікросхеми — це єдиний кристал напівпровідника, локальні зони якого виконують функції активних (транзис¬торних) і пасивних елементів. Між цими зонами є електричні з'єднання та ізоляційні площадки. Напівпровідникові інтегральні мікросхеми мають досить високий рівень інтеграції (понад 104 елементів в 1 см3) і забезпечу¬ють найвищу надійність радіоелектронних пристроїв, зводячи до мінімуму кількість зовнішніх з’єднань та монтажних операцій.<br /> Плівкові інтегральні мікросхеми виконують у вигляді, різноманітних за товщиною, складом і конфігурацією плівок, нанесених на поверхню діелектричної підкладки. Бувають тонко- та товстоплівкові мікросхеми, але самостійного значення вони не мають, оскільки за цією технологією поки що не можна виготовити n -р-переходи.<br /> Гібридні інтегральні мікросхеми —- це поєднання плівкових пасивних елементів (резисторів, конденсаторів) і дискретних напівпровідникових. У них спочатку на підкладці з діелектрика формують резистори, конден¬сатори, струмопровідні смужки, контактні площадки, а потім до цих пло¬щадок приєднують безкорпусні кремнієві транзистори та діоди.<br /> За характером виконуваних функцій інтегральні мікросхеми можна поділити на аналогові та цифрові.<br /> Аналогові інтегральні мікросхеми застосовують для перетворення електричних сигналів, що змінюються за законами неперервних функцій. Основу побудови більшості з них складають підсилювачі, на базі яких приєднанням зовнішніх дискретних елементів створюють різноманітні селектор¬ні схеми, перетворювачі, генератори сигналів, інші схеми радіоелектро¬ніки.<br /> Цифрові інтегральні мікросхеми використовують для перетворення й оброблення дискретних електричних сигналів. В основу їх побудови покладено технічну реалізацію операцій математичної логіки — диз'юнкції, кон'юнкції та інверсії. Різноманітне поєднання між собою цих базових логічних елементів забезпечує побудову запам'ятовувальних, обчислювальних, комутувальних, керувальних, перетворювальних та інших еле¬ментів сучасної автоматики й обчислювальної техніки. Крім того, деякі цифрові інтегральні мікросхеми можна застосовувати для побудови прист¬роїв аналогової техніки, а також для перетворення електричних сигналів з аналогової форми на цифрову і навпаки.<br /> &lt;ref name=&quot;Л3&quot;&gt;[http://ito.vspu.net/ped_prakt_5_kyrs/files/2012/Kykil/ZVIT/new-page-2/група-38/тема-3/урок-13.html Технічні характеристики] &lt;/ref&gt;<br /> Аналогові мікросхеми застосовувалися і застосовуються в апаратурі звукопідсилення та звуковідтворення, відеомагнітофонах, телевізорах, техніці зв'язку, вимірювальних приладах, аналогових обчислювальних машинах (АВМ), вторинних джерелах електроживлення і т. д.<br /> Приймач на одній мікросхемі К118УС1Б (К118УН1Б) або К122УС1Б (К122УН1Б):<br /> [[Файл:Приймач.jpg ‎| міні | Приймач на одній мікросхемі К118УС1Б ]]<br /> Цифрові мікросхеми призначені, відповідно, для обробки дискретних (переривчастих) сигналів. Також можна сказати, що вхідний і вихідний сигнали таких мікросхем змінюються дискретно, або, висловлюючись науково, за законом дискретної функції <br /> Мікросхеми даного типу застосовуються для побудови цифрових обчислювальних машин (ЦОМ), а також цифрових вузлів вимірювальних приладів, апаратури автоматичного управління, зв'язку і т. д.<br /> Схема імітації почергово миготливих світлофорів<br /> [[Файл:Схема_імітації_.jpg|міні|Схема імітації почергово миготливих світлофорів]]<br /> СТУПІНЬ ІНТЕГРАЦІЇ<br /> <br /> Колись давно в СРСР були запропоновані наступні назви мікросхем у залежності від ступеня інтеграції:<br /> мала інтегральна схема (МІС) — до 100 елементів у кристалі;<br /> середня інтегральна схема (СІС) — до 1000 елементів в кристалі;<br /> велика інтегральна схема (БІС) — до 10000 елементів в кристалі;<br /> надвелика інтегральна схема (НВІС) — до 1 мільйона елементів в кристалі;<br /> ультравелика інтегральна схема (УБІС) — до 1 мільярда елементів в кристалі;<br /> гігавелика інтегральна схема (ГВІС) — більше 1 мільярда елементів в кристалі.<br /> <br /> В даний час назва ГВІС практично не використовується (наприклад, останні версії процесорів Pentium 4 містили кілька сотень мільйонів транзисторів), і всі схеми з числом елементів, що перевищують 10 000, відносять до класу ЗВІС, вважаючи УБІС його підкласом.<br /> &lt;ref name=&quot;Л4&quot;&gt;[http://dic.academic.ru/dic.nsf/ruwiki/969103 Ступінь інтеграції] &lt;/ref&gt;<br /> Умовні позначення мікросхем.<br /> У позначення можуть бути введені додаткові символи (від А до Я), що визначають допуски на розкид параметрів мікросхем.<br /> Перед першим елементом позначення можуть стояти наступні букви:<br /> К - для апаратури широкого застосування;<br /> Е - на експорт (крок висновків 2,54 і 1,27 мм);<br /> Р - пластмасовий корпус другого типу;<br /> М - керамічний, метало- або склокерамічний корпус другого типу;<br /> Е - металополімерний корпус другого типу;<br /> А - пластмасовий корпус четвертого типу;<br /> І - склокерамічний корпус четвертого типу<br /> Н - крісталлоносітель.<br /> Для безкорпусних інтегральних мікросхем перед номером серії може додаватися буква Б, а після неї, або після додаткового літерного позначення через дефіс вказується цифра, яка характеризує модифікацію конструктивного виконання:<br /> 1 - з гнучкими висновками;<br /> 2 - з стрічковими висновками;<br /> 3 - з жорсткими висновками;<br /> 4 - на загальній пластині (нерозділені);<br /> 5 - розділені без втрати орієнтування (наприклад, наклеєні на плівку);<br /> 6 - з контактними майданчиками без висновків (кристал).<br /> &lt;ref name=&quot;Л5&quot;&gt;[http://om.net.ua/1/1_5/1_52868_uslovnie-oboznacheniya-mikroshem.html Умовні позначення] &lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Сфера застосування ==<br /> Мікроелектроніка проникла навіть в організм людини: в медицині вона дозволяє створювати унікальні прилади високої чутливості для вимірювання тиску, біологічних тестів і навіть дослідження ДНК. З допомогою мікротехнологій вживляють імплантати. Наприклад, сліпим людям лікарі можуть частково повернути зір. Для самостійного контролю здоров'я винайшли мікрочіп, який нагадує звичайний пластир. Він клеїться на шкіру і складається з декількох сенсорів, які реєструють інформацію про температуру тіла, серцебитті, активності мозку і реакції на ультрафіолетове випромінювання. Ці відомості безпосередньо надходять у телефон. Таким чином, людина може щохвилини контролювати свій стан. Це є один з напямків застосування мікросхем.<br /> &lt;ref name=&quot;Л6&quot;&gt;[http://www.gaw.ru/html.cgi/txt/gl/proizv6/tehno.htm Сфери застосування] &lt;/ref&gt;<br /> На будь-який сучасний електронний пристрій ви б не спрямували свій погляд, майже на 100% ви знайдете в ньому цифрові мікросхеми (рис. 46). Візьмемо в якості прикладу побутові прилади: праска, пральна машина, мікрохвильова піч, посудомийна машина, холодильник, електрична та газова плита, електрочайник, телевізор, відеокамера, музичний центр, диктофон, фотоапарат, МР3-плеєр, фотоапарат, мобільний телефон, фоторамка, калорифер, домашня метеостанція, люстра з ДУ – всі вони містять мікропроцесори, мікроконтролери і, можливо, відповідні чіпсети. Крім того, автонавігатори, відеореєстратори, пристрої сигналізації, бортові автокомпьютеры, планшетники, ноутбуки, модеми, супутникові ресивери – всього і не перерахуєш...<br /> Різні мікросхеми містять різну кількість електронних компонентів, отже, мають різну ступінь інтеграції.<br /> <br /> ==Фото, відео-матеріали==<br /> [[Файл:Нейроморфний_чіп.jpg|міні|праворуч|Нейроморфний чіп, що містить 384 «нейрон» і 100 000 «синапсів», працює приблизно в 100 тис. разів швидше, ніж біологічний аналог. Можливо, подібні мікросхеми стануть основою майбутнього суперкомп'ютера.]] [[Файл:Процесор_Pentium_.jpg|міні|ліворуч|Процесор Pentium 4 (1,5 и 2 и 2,2 и 2,4 ГГц): 55 000 000 транзисторів]] [[Файл:Дерев`яні мікросхеми.jpg|міні|центр|Мікросхема із целюлози]]<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> &lt;br /&gt;<br /> &lt;br /&gt;<br /> &lt;br /&gt;<br /> &lt;br /&gt;<br /> <br /> ==Список використаних джерел==<br /> &lt;references/&gt;<br /> [[Категорія:Музей історії техніки]]</div>

3494552 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9C%D1%96%D0%BA%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%85%D0%B5%D0%BC%D0%B8 2017-05-23T09:05:30Z

<p>3494552: </p> <hr /> <div><br /> [[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]]<br /> Роботу виконує <br /> [[Користувач:3494552|Магденко Вадим]] 32гр<br /> [[Користувач:230465|Бородій Сергій]] 32гр<br /> ==Загальний опис (принцип дії)==<br /> Мікросхема, інтегральна мікросхема — електронна схема, що реалізована у вигляді напівпровідникового кристалу (чіпу) та виконує певну функцію.<br /> Чіп — напівпровідникова структура, на поверхні якої сформовані контактні площинки. Часто під інтегральною схемою (ІС) розуміють власне кристал або плівку з електронною схемою, а під мікросхемою (МС) — ІС в корпусі.<br /> &lt;ref name=&quot;Л1&quot;&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/Мікросхема Мікросхема] &lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Історична довідка==<br /> ЯК З'ЯВИЛАСЯ МІКРОСХЕМА<br /> У 1947 Вільям Шоклі, Джон Бардін і Уолтер Братейн у лабораторії Bell Labs вперше створили діючий біполярний транзистор , продемонстрований 16 грудня того ж року.<br /> &lt;ref name=&quot;Л2&quot;&gt;[http://radiomurlo.narod.ru/HTMLs_2/RADIO_microcxema.html Історична довідка ] &lt;/ref&gt;<br /> [[Файл:Вільям_Шоклі.jpg|міні|Уильям Шокли, Джон Бардин и Уолтер Браттейн ]]<br /> 23 грудня 1947 року відбулося офіційне представлення винаходу, і саме ця дата вважається днем народження транзистора. У 1956 році Шоклі, Бардін і Братейн були нагороджені Нобелівською премією з фізики «за дослідження напівпровідників і відкриття транзисторного ефекту». Згодом Джон Бардін став єдиним за всю історію «нобелівки» двічі лауреатом в одній і тій же номінації: друга премія в галузі фізики була присуджена йому в 1972 році за створення теорії надпровідності.<br /> Застосування транзисторів, що дозволило значно зменшити габарити і енергоспоживання радіоелектронних пристроїв. З'явилося безліч портативних пристроїв: радіоприймачі, магнітофони, телевізори, плеєри, радіостанції і т. п. Але технічний прогрес не міг на цьому зупинитися...<br /> У повітрі витала ідея: а чи не можна на основі одного (загального) напівпровідникового кристала створити два (і більше) транзистора?<br /> Кілбі, спираючись на розроблений Куртом Леховеком принцип ізоляції електронних компонентів p-n-переходами, в липні 1958 року розробив початкову концепцію, а 12 вересня 1958 року представив першу працездатну модель інтегральної мікросхеми. <br /> Вона містила один-єдиний транзистор, декілька резисторів і конденсатор. Примітивно, але свою пробну задачу – вивести синусоїдальну хвилю на екран осцилографа – вона виконала.<br /> <br /> ==Технічні характеристики==<br /> Залежно від технології виготовлення інтегральні мікросхеми бувають напівпровідникові, плівкові та гібридні.<br /> Напівпровідникові інтегральні мікросхеми — це єдиний кристал напівпровідника, локальні зони якого виконують функції активних (транзис¬торних) і пасивних елементів. Між цими зонами є електричні з'єднання та ізоляційні площадки. Напівпровідникові інтегральні мікросхеми мають досить високий рівень інтеграції (понад 104 елементів в 1 см3) і забезпечу¬ють найвищу надійність радіоелектронних пристроїв, зводячи до мінімуму кількість зовнішніх з’єднань та монтажних операцій.<br /> Плівкові інтегральні мікросхеми виконують у вигляді, різноманітних за товщиною, складом і конфігурацією плівок, нанесених на поверхню діелектричної підкладки. Бувають тонко- та товстоплівкові мікросхеми, але самостійного значення вони не мають, оскільки за цією технологією поки що не можна виготовити n -р-переходи.<br /> Гібридні інтегральні мікросхеми —- це поєднання плівкових пасивних елементів (резисторів, конденсаторів) і дискретних напівпровідникових. У них спочатку на підкладці з діелектрика формують резистори, конден¬сатори, струмопровідні смужки, контактні площадки, а потім до цих пло¬щадок приєднують безкорпусні кремнієві транзистори та діоди.<br /> За характером виконуваних функцій інтегральні мікросхеми можна поділити на аналогові та цифрові.<br /> Аналогові інтегральні мікросхеми застосовують для перетворення електричних сигналів, що змінюються за законами неперервних функцій. Основу побудови більшості з них складають підсилювачі, на базі яких приєднанням зовнішніх дискретних елементів створюють різноманітні селектор¬ні схеми, перетворювачі, генератори сигналів, інші схеми радіоелектро¬ніки.<br /> Цифрові інтегральні мікросхеми використовують для перетворення й оброблення дискретних електричних сигналів. В основу їх побудови покладено технічну реалізацію операцій математичної логіки — диз'юнкції, кон'юнкції та інверсії. Різноманітне поєднання між собою цих базових логічних елементів забезпечує побудову запам'ятовувальних, обчислювальних, комутувальних, керувальних, перетворювальних та інших еле¬ментів сучасної автоматики й обчислювальної техніки. Крім того, деякі цифрові інтегральні мікросхеми можна застосовувати для побудови прист¬роїв аналогової техніки, а також для перетворення електричних сигналів з аналогової форми на цифрову і навпаки.<br /> &lt;ref name=&quot;Л3&quot;&gt;[http://ito.vspu.net/ped_prakt_5_kyrs/files/2012/Kykil/ZVIT/new-page-2/група-38/тема-3/урок-13.html Технічні характеристики] &lt;/ref&gt;<br /> Аналогові мікросхеми застосовувалися і застосовуються в апаратурі звукопідсилення та звуковідтворення, відеомагнітофонах, телевізорах, техніці зв'язку, вимірювальних приладах, аналогових обчислювальних машинах (АВМ), вторинних джерелах електроживлення і т. д.<br /> Приймач на одній мікросхемі К118УС1Б (К118УН1Б) або К122УС1Б (К122УН1Б):<br /> [[Файл:Приймач.jpg ‎| міні | Приймач на одній мікросхемі К118УС1Б ]]<br /> Цифрові мікросхеми призначені, відповідно, для обробки дискретних (переривчастих) сигналів. Також можна сказати, що вхідний і вихідний сигнали таких мікросхем змінюються дискретно, або, висловлюючись науково, за законом дискретної функції <br /> Мікросхеми даного типу застосовуються для побудови цифрових обчислювальних машин (ЦОМ), а також цифрових вузлів вимірювальних приладів, апаратури автоматичного управління, зв'язку і т. д.<br /> Схема імітації почергово миготливих світлофорів<br /> [[Файл:Схема_імітації_.jpg|міні|Схема імітації почергово миготливих світлофорів]]<br /> СТУПІНЬ ІНТЕГРАЦІЇ<br /> <br /> Колись давно в СРСР були запропоновані наступні назви мікросхем у залежності від ступеня інтеграції:<br /> мала інтегральна схема (МІС) — до 100 елементів у кристалі;<br /> середня інтегральна схема (СІС) — до 1000 елементів в кристалі;<br /> велика інтегральна схема (БІС) — до 10000 елементів в кристалі;<br /> надвелика інтегральна схема (НВІС) — до 1 мільйона елементів в кристалі;<br /> ультравелика інтегральна схема (УБІС) — до 1 мільярда елементів в кристалі;<br /> гігавелика інтегральна схема (ГВІС) — більше 1 мільярда елементів в кристалі.<br /> <br /> В даний час назва ГВІС практично не використовується (наприклад, останні версії процесорів Pentium 4 містили кілька сотень мільйонів транзисторів), і всі схеми з числом елементів, що перевищують 10 000, відносять до класу ЗВІС, вважаючи УБІС його підкласом.<br /> &lt;ref name=&quot;Л4&quot;&gt;[http://dic.academic.ru/dic.nsf/ruwiki/969103 Ступінь інтеграції] &lt;/ref&gt;<br /> Умовні позначення мікросхем.<br /> У позначення можуть бути введені додаткові символи (від А до Я), що визначають допуски на розкид параметрів мікросхем.<br /> Перед першим елементом позначення можуть стояти наступні букви:<br /> К - для апаратури широкого застосування;<br /> Е - на експорт (крок висновків 2,54 і 1,27 мм);<br /> Р - пластмасовий корпус другого типу;<br /> М - керамічний, метало- або склокерамічний корпус другого типу;<br /> Е - металополімерний корпус другого типу;<br /> А - пластмасовий корпус четвертого типу;<br /> І - склокерамічний корпус четвертого типу<br /> Н - крісталлоносітель.<br /> Для безкорпусних інтегральних мікросхем перед номером серії може додаватися буква Б, а після неї, або після додаткового літерного позначення через дефіс вказується цифра, яка характеризує модифікацію конструктивного виконання:<br /> 1 - з гнучкими висновками;<br /> 2 - з стрічковими висновками;<br /> 3 - з жорсткими висновками;<br /> 4 - на загальній пластині (нерозділені);<br /> 5 - розділені без втрати орієнтування (наприклад, наклеєні на плівку);<br /> 6 - з контактними майданчиками без висновків (кристал).<br /> &lt;ref name=&quot;Л5&quot;&gt;[http://om.net.ua/1/1_5/1_52868_uslovnie-oboznacheniya-mikroshem.html Умовні позначення] &lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Сфера застосування ==<br /> Мікроелектроніка проникла навіть в організм людини: в медицині вона дозволяє створювати унікальні прилади високої чутливості для вимірювання тиску, біологічних тестів і навіть дослідження ДНК. З допомогою мікротехнологій вживляють імплантати. Наприклад, сліпим людям лікарі можуть частково повернути зір. Для самостійного контролю здоров'я винайшли мікрочіп, який нагадує звичайний пластир. Він клеїться на шкіру і складається з декількох сенсорів, які реєструють інформацію про температуру тіла, серцебитті, активності мозку і реакції на ультрафіолетове випромінювання. Ці відомості безпосередньо надходять у телефон. Таким чином, людина може щохвилини контролювати свій стан. Це є один з напямків застосування мікросхем.<br /> &lt;ref name=&quot;Л6&quot;&gt;[http://www.gaw.ru/html.cgi/txt/gl/proizv6/tehno.htm Сфери застосування] &lt;/ref&gt;<br /> На будь-який сучасний електронний пристрій ви б не спрямували свій погляд, майже на 100% ви знайдете в ньому цифрові мікросхеми (рис. 46). Візьмемо в якості прикладу побутові прилади: праска, пральна машина, мікрохвильова піч, посудомийна машина, холодильник, електрична та газова плита, електрочайник, телевізор, відеокамера, музичний центр, диктофон, фотоапарат, МР3-плеєр, фотоапарат, мобільний телефон, фоторамка, калорифер, домашня метеостанція, люстра з ДУ – всі вони містять мікропроцесори, мікроконтролери і, можливо, відповідні чіпсети. Крім того, автонавігатори, відеореєстратори, пристрої сигналізації, бортові автокомпьютеры, планшетники, ноутбуки, модеми, супутникові ресивери – всього і не перерахуєш...<br /> Різні мікросхеми містять різну кількість електронних компонентів, отже, мають різну ступінь інтеграції.<br /> <br /> ==Фото, відео-матеріали==<br /> [[Файл:Нейроморфний_чіп.jpg|міні|праворуч|Нейроморфний чіп, що містить 384 «нейрон» і 100 000 «синапсів», працює приблизно в 100 тис. разів швидше, ніж біологічний аналог. Можливо, подібні мікросхеми стануть основою майбутнього суперкомп'ютера.]] [[Файл:Процесор_Pentium_.jpg|міні|ліворуч|Процесор Pentium 4 (1,5 и 2 и 2,2 и 2,4 ГГц): 55 000 000 транзисторів]] [[Файл:Дерев`яні мікросхеми.jpg|міні|центр|Мікросхема із целюлози]]<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> &lt;br /&gt;<br /> &lt;br /&gt;<br /> &lt;br /&gt;<br /> &lt;br /&gt;<br /> <br /> ==Список використаних джерел==<br /> &lt;references/&gt;<br /> [[Категорія:Музей історії техніки]]</div>

3494552 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9C%D1%96%D0%BA%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%85%D0%B5%D0%BC%D0%B8 2017-05-23T09:04:56Z

<p>3494552: </p> <hr /> <div><br /> [[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]]<br /> Роботу виконує <br /> [[Користувач:3494552|Магденко Вадим]] 32гр<br /> [[Користувач:230465|Бородій Сергій]] 32гр<br /> ==Загальний опис (принцип дії)==<br /> Мікросхема, інтегральна мікросхема — електронна схема, що реалізована у вигляді напівпровідникового кристалу (чіпу) та виконує певну функцію.<br /> Чіп — напівпровідникова структура, на поверхні якої сформовані контактні площинки. Часто під інтегральною схемою (ІС) розуміють власне кристал або плівку з електронною схемою, а під мікросхемою (МС) — ІС в корпусі.<br /> &lt;ref name=&quot;Л1&quot;&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/Мікросхема Мікросхема] &lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Історична довідка==<br /> ЯК З'ЯВИЛАСЯ МІКРОСХЕМА<br /> У 1947 Вільям Шоклі, Джон Бардін і Уолтер Братейн у лабораторії Bell Labs вперше створили діючий біполярний транзистор , продемонстрований 16 грудня того ж року.<br /> &lt;ref name=&quot;Л2&quot;&gt;[http://radiomurlo.narod.ru/HTMLs_2/RADIO_microcxema.html Історична довідка ] &lt;/ref&gt;<br /> [[Файл:Вільям_Шоклі.jpg|міні|Уильям Шокли, Джон Бардин и Уолтер Браттейн ]]<br /> 23 грудня 1947 року відбулося офіційне представлення винаходу, і саме ця дата вважається днем народження транзистора. У 1956 році Шоклі, Бардін і Братейн були нагороджені Нобелівською премією з фізики «за дослідження напівпровідників і відкриття транзисторного ефекту». Згодом Джон Бардін став єдиним за всю історію «нобелівки» двічі лауреатом в одній і тій же номінації: друга премія в галузі фізики була присуджена йому в 1972 році за створення теорії надпровідності.<br /> Застосування транзисторів, що дозволило значно зменшити габарити і енергоспоживання радіоелектронних пристроїв. З'явилося безліч портативних пристроїв: радіоприймачі, магнітофони, телевізори, плеєри, радіостанції і т. п. Але технічний прогрес не міг на цьому зупинитися...<br /> У повітрі витала ідея: а чи не можна на основі одного (загального) напівпровідникового кристала створити два (і більше) транзистора?<br /> Кілбі, спираючись на розроблений Куртом Леховеком принцип ізоляції електронних компонентів p-n-переходами, в липні 1958 року розробив початкову концепцію, а 12 вересня 1958 року представив першу працездатну модель інтегральної мікросхеми. <br /> Вона містила один-єдиний транзистор, декілька резисторів і конденсатор. Примітивно, але свою пробну задачу – вивести синусоїдальну хвилю на екран осцилографа – вона виконала.<br /> <br /> ==Технічні характеристики==<br /> Залежно від технології виготовлення інтегральні мікросхеми бувають напівпровідникові, плівкові та гібридні.<br /> Напівпровідникові інтегральні мікросхеми — це єдиний кристал напівпровідника, локальні зони якого виконують функції активних (транзис¬торних) і пасивних елементів. Між цими зонами є електричні з'єднання та ізоляційні площадки. Напівпровідникові інтегральні мікросхеми мають досить високий рівень інтеграції (понад 104 елементів в 1 см3) і забезпечу¬ють найвищу надійність радіоелектронних пристроїв, зводячи до мінімуму кількість зовнішніх з’єднань та монтажних операцій.<br /> Плівкові інтегральні мікросхеми виконують у вигляді, різноманітних за товщиною, складом і конфігурацією плівок, нанесених на поверхню діелектричної підкладки. Бувають тонко- та товстоплівкові мікросхеми, але самостійного значення вони не мають, оскільки за цією технологією поки що не можна виготовити n -р-переходи.<br /> Гібридні інтегральні мікросхеми —- це поєднання плівкових пасивних елементів (резисторів, конденсаторів) і дискретних напівпровідникових. У них спочатку на підкладці з діелектрика формують резистори, конден¬сатори, струмопровідні смужки, контактні площадки, а потім до цих пло¬щадок приєднують безкорпусні кремнієві транзистори та діоди.<br /> За характером виконуваних функцій інтегральні мікросхеми можна поділити на аналогові та цифрові.<br /> Аналогові інтегральні мікросхеми застосовують для перетворення електричних сигналів, що змінюються за законами неперервних функцій. Основу побудови більшості з них складають підсилювачі, на базі яких приєднанням зовнішніх дискретних елементів створюють різноманітні селектор¬ні схеми, перетворювачі, генератори сигналів, інші схеми радіоелектро¬ніки.<br /> Цифрові інтегральні мікросхеми використовують для перетворення й оброблення дискретних електричних сигналів. В основу їх побудови покладено технічну реалізацію операцій математичної логіки — диз'юнкції, кон'юнкції та інверсії. Різноманітне поєднання між собою цих базових логічних елементів забезпечує побудову запам'ятовувальних, обчислювальних, комутувальних, керувальних, перетворювальних та інших еле¬ментів сучасної автоматики й обчислювальної техніки. Крім того, деякі цифрові інтегральні мікросхеми можна застосовувати для побудови прист¬роїв аналогової техніки, а також для перетворення електричних сигналів з аналогової форми на цифрову і навпаки.<br /> &lt;ref name=&quot;Л3&quot;&gt;[http://ito.vspu.net/ped_prakt_5_kyrs/files/2012/Kykil/ZVIT/new-page-2/група-38/тема-3/урок-13.html Технічні характеристики] &lt;/ref&gt;<br /> Аналогові мікросхеми застосовувалися і застосовуються в апаратурі звукопідсилення та звуковідтворення, відеомагнітофонах, телевізорах, техніці зв'язку, вимірювальних приладах, аналогових обчислювальних машинах (АВМ), вторинних джерелах електроживлення і т. д.<br /> Приймач на одній мікросхемі К118УС1Б (К118УН1Б) або К122УС1Б (К122УН1Б):<br /> [[Файл:Приймач.jpg ‎| міні | Приймач на одній мікросхемі К118УС1Б ]]<br /> Цифрові мікросхеми призначені, відповідно, для обробки дискретних (переривчастих) сигналів. Також можна сказати, що вхідний і вихідний сигнали таких мікросхем змінюються дискретно, або, висловлюючись науково, за законом дискретної функції <br /> Мікросхеми даного типу застосовуються для побудови цифрових обчислювальних машин (ЦОМ), а також цифрових вузлів вимірювальних приладів, апаратури автоматичного управління, зв'язку і т. д.<br /> Схема імітації почергово миготливих світлофорів<br /> [[Файл:Схема_імітації_.jpg|міні|Схема імітації почергово миготливих світлофорів]]<br /> СТУПІНЬ ІНТЕГРАЦІЇ<br /> <br /> Колись давно в СРСР були запропоновані наступні назви мікросхем у залежності від ступеня інтеграції:<br /> мала інтегральна схема (МІС) — до 100 елементів у кристалі;<br /> середня інтегральна схема (СІС) — до 1000 елементів в кристалі;<br /> велика інтегральна схема (БІС) — до 10000 елементів в кристалі;<br /> надвелика інтегральна схема (НВІС) — до 1 мільйона елементів в кристалі;<br /> ультравелика інтегральна схема (УБІС) — до 1 мільярда елементів в кристалі;<br /> гігавелика інтегральна схема (ГВІС) — більше 1 мільярда елементів в кристалі.<br /> <br /> В даний час назва ГВІС практично не використовується (наприклад, останні версії процесорів Pentium 4 містили кілька сотень мільйонів транзисторів), і всі схеми з числом елементів, що перевищують 10 000, відносять до класу ЗВІС, вважаючи УБІС його підкласом.<br /> &lt;ref name=&quot;Л4&quot;&gt;[http://dic.academic.ru/dic.nsf/ruwiki/969103 Ступінь інтеграції] &lt;/ref&gt;<br /> Умовні позначення мікросхем.<br /> У позначення можуть бути введені додаткові символи (від А до Я), що визначають допуски на розкид параметрів мікросхем.<br /> Перед першим елементом позначення можуть стояти наступні букви:<br /> К - для апаратури широкого застосування;<br /> Е - на експорт (крок висновків 2,54 і 1,27 мм);<br /> Р - пластмасовий корпус другого типу;<br /> М - керамічний, метало- або склокерамічний корпус другого типу;<br /> Е - металополімерний корпус другого типу;<br /> А - пластмасовий корпус четвертого типу;<br /> І - склокерамічний корпус четвертого типу<br /> Н - крісталлоносітель.<br /> Для безкорпусних інтегральних мікросхем перед номером серії може додаватися буква Б, а після неї, або після додаткового літерного позначення через дефіс вказується цифра, яка характеризує модифікацію конструктивного виконання:<br /> 1 - з гнучкими висновками;<br /> 2 - з стрічковими висновками;<br /> 3 - з жорсткими висновками;<br /> 4 - на загальній пластині (нерозділені);<br /> 5 - розділені без втрати орієнтування (наприклад, наклеєні на плівку);<br /> 6 - з контактними майданчиками без висновків (кристал).<br /> &lt;ref name=&quot;Л5&quot;&gt;[http://om.net.ua/1/1_5/1_52868_uslovnie-oboznacheniya-mikroshem.html Умовні позначення] &lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Сфера застосування ==<br /> Мікроелектроніка проникла навіть в організм людини: в медицині вона дозволяє створювати унікальні прилади високої чутливості для вимірювання тиску, біологічних тестів і навіть дослідження ДНК. З допомогою мікротехнологій вживляють імплантати. Наприклад, сліпим людям лікарі можуть частково повернути зір. Для самостійного контролю здоров'я винайшли мікрочіп, який нагадує звичайний пластир. Він клеїться на шкіру і складається з декількох сенсорів, які реєструють інформацію про температуру тіла, серцебитті, активності мозку і реакції на ультрафіолетове випромінювання. Ці відомості безпосередньо надходять у телефон. Таким чином, людина може щохвилини контролювати свій стан. Це є один з напямків застосування мікросхем.<br /> &lt;ref name=&quot;Л6&quot;&gt;[http://www.gaw.ru/html.cgi/txt/gl/proizv6/tehno.htm Сфери застосування] &lt;/ref&gt;<br /> На будь-який сучасний електронний пристрій ви б не спрямували свій погляд, майже на 100% ви знайдете в ньому цифрові мікросхеми (рис. 46). Візьмемо в якості прикладу побутові прилади: праска, пральна машина, мікрохвильова піч, посудомийна машина, холодильник, електрична та газова плита, електрочайник, телевізор, відеокамера, музичний центр, диктофон, фотоапарат, МР3-плеєр, фотоапарат, мобільний телефон, фоторамка, калорифер, домашня метеостанція, люстра з ДУ – всі вони містять мікропроцесори, мікроконтролери і, можливо, відповідні чіпсети. Крім того, автонавігатори, відеореєстратори, пристрої сигналізації, бортові автокомпьютеры, планшетники, ноутбуки, модеми, супутникові ресивери – всього і не перерахуєш...<br /> Різні мікросхеми містять різну кількість електронних компонентів, отже, мають різну ступінь інтеграції.<br /> <br /> ==Фото, відео-матеріали==<br /> [[Файл:Нейроморфний_чіп.jpg|міні|праворуч|Нейроморфний чіп, що містить 384 «нейрон» і 100 000 «синапсів», працює приблизно в 100 тис. разів швидше, ніж біологічний аналог. Можливо, подібні мікросхеми стануть основою майбутнього суперкомп'ютера.]] [[Файл:Процесор_Pentium_.jpg|міні|ліворуч|Процесор Pentium 4 (1,5 и 2 и 2,2 и 2,4 ГГц): 55 000 000 транзисторів]] [[Файл:Дерев`яні мікросхеми.jpg|міні|центр|Мікросхема із целюлози]]<br /> <br /> <br /> <br /> &lt;br /&gt;<br /> &lt;br /&gt;<br /> &lt;br /&gt;<br /> &lt;br /&gt;<br /> <br /> &lt;br /&gt;<br /> &lt;br /&gt;<br /> &lt;br /&gt;<br /> &lt;br /&gt;<br /> &lt;br /&gt;<br /> &lt;br /&gt;<br /> &lt;br /&gt;<br /> &lt;br /&gt;<br /> &lt;br /&gt;<br /> &lt;br /&gt;<br /> &lt;br /&gt;<br /> &lt;br /&gt;<br /> &lt;br /&gt;<br /> &lt;br /&gt;<br /> <br /> ==Список використаних джерел==<br /> &lt;references/&gt;<br /> [[Категорія:Музей історії техніки]]</div>

3494552 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%60%D1%8F%D0%BD%D1%96_%D0%BC%D1%96%D0%BA%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%85%D0%B5%D0%BC%D0%B8.jpg 2017-05-23T09:02:56Z

<p>3494552: </p> <hr /> <div></div>

3494552 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9C%D1%96%D0%BA%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%85%D0%B5%D0%BC%D0%B8 2017-05-23T08:55:30Z

<p>3494552: </p> <hr /> <div><br /> [[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]]<br /> Роботу виконує <br /> [[Користувач:3494552|Магденко Вадим]] 32гр<br /> [[Користувач:230465|Бородій Сергій]] 32гр<br /> ==Загальний опис (принцип дії)==<br /> Мікросхема, інтегральна мікросхема — електронна схема, що реалізована у вигляді напівпровідникового кристалу (чіпу) та виконує певну функцію.<br /> Чіп — напівпровідникова структура, на поверхні якої сформовані контактні площинки. Часто під інтегральною схемою (ІС) розуміють власне кристал або плівку з електронною схемою, а під мікросхемою (МС) — ІС в корпусі.<br /> &lt;ref name=&quot;Л1&quot;&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/Мікросхема Мікросхема] &lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Історична довідка==<br /> ЯК З'ЯВИЛАСЯ МІКРОСХЕМА<br /> У 1947 Вільям Шоклі, Джон Бардін і Уолтер Братейн у лабораторії Bell Labs вперше створили діючий біполярний транзистор , продемонстрований 16 грудня того ж року.<br /> &lt;ref name=&quot;Л2&quot;&gt;[http://radiomurlo.narod.ru/HTMLs_2/RADIO_microcxema.html Історична довідка ] &lt;/ref&gt;<br /> [[Файл:Вільям_Шоклі.jpg|міні|Уильям Шокли, Джон Бардин и Уолтер Браттейн ]]<br /> 23 грудня 1947 року відбулося офіційне представлення винаходу, і саме ця дата вважається днем народження транзистора. У 1956 році Шоклі, Бардін і Братейн були нагороджені Нобелівською премією з фізики «за дослідження напівпровідників і відкриття транзисторного ефекту». Згодом Джон Бардін став єдиним за всю історію «нобелівки» двічі лауреатом в одній і тій же номінації: друга премія в галузі фізики була присуджена йому в 1972 році за створення теорії надпровідності.<br /> Застосування транзисторів, що дозволило значно зменшити габарити і енергоспоживання радіоелектронних пристроїв. З'явилося безліч портативних пристроїв: радіоприймачі, магнітофони, телевізори, плеєри, радіостанції і т. п. Але технічний прогрес не міг на цьому зупинитися...<br /> У повітрі витала ідея: а чи не можна на основі одного (загального) напівпровідникового кристала створити два (і більше) транзистора?<br /> Кілбі, спираючись на розроблений Куртом Леховеком принцип ізоляції електронних компонентів p-n-переходами, в липні 1958 року розробив початкову концепцію, а 12 вересня 1958 року представив першу працездатну модель інтегральної мікросхеми. <br /> Вона містила один-єдиний транзистор, декілька резисторів і конденсатор. Примітивно, але свою пробну задачу – вивести синусоїдальну хвилю на екран осцилографа – вона виконала.<br /> <br /> ==Технічні характеристики==<br /> Залежно від технології виготовлення інтегральні мікросхеми бувають напівпровідникові, плівкові та гібридні.<br /> Напівпровідникові інтегральні мікросхеми — це єдиний кристал напівпровідника, локальні зони якого виконують функції активних (транзис¬торних) і пасивних елементів. Між цими зонами є електричні з'єднання та ізоляційні площадки. Напівпровідникові інтегральні мікросхеми мають досить високий рівень інтеграції (понад 104 елементів в 1 см3) і забезпечу¬ють найвищу надійність радіоелектронних пристроїв, зводячи до мінімуму кількість зовнішніх з’єднань та монтажних операцій.<br /> Плівкові інтегральні мікросхеми виконують у вигляді, різноманітних за товщиною, складом і конфігурацією плівок, нанесених на поверхню діелектричної підкладки. Бувають тонко- та товстоплівкові мікросхеми, але самостійного значення вони не мають, оскільки за цією технологією поки що не можна виготовити n -р-переходи.<br /> Гібридні інтегральні мікросхеми —- це поєднання плівкових пасивних елементів (резисторів, конденсаторів) і дискретних напівпровідникових. У них спочатку на підкладці з діелектрика формують резистори, конден¬сатори, струмопровідні смужки, контактні площадки, а потім до цих пло¬щадок приєднують безкорпусні кремнієві транзистори та діоди.<br /> За характером виконуваних функцій інтегральні мікросхеми можна поділити на аналогові та цифрові.<br /> Аналогові інтегральні мікросхеми застосовують для перетворення електричних сигналів, що змінюються за законами неперервних функцій. Основу побудови більшості з них складають підсилювачі, на базі яких приєднанням зовнішніх дискретних елементів створюють різноманітні селектор¬ні схеми, перетворювачі, генератори сигналів, інші схеми радіоелектро¬ніки.<br /> Цифрові інтегральні мікросхеми використовують для перетворення й оброблення дискретних електричних сигналів. В основу їх побудови покладено технічну реалізацію операцій математичної логіки — диз'юнкції, кон'юнкції та інверсії. Різноманітне поєднання між собою цих базових логічних елементів забезпечує побудову запам'ятовувальних, обчислювальних, комутувальних, керувальних, перетворювальних та інших еле¬ментів сучасної автоматики й обчислювальної техніки. Крім того, деякі цифрові інтегральні мікросхеми можна застосовувати для побудови прист¬роїв аналогової техніки, а також для перетворення електричних сигналів з аналогової форми на цифрову і навпаки.<br /> &lt;ref name=&quot;Л3&quot;&gt;[http://ito.vspu.net/ped_prakt_5_kyrs/files/2012/Kykil/ZVIT/new-page-2/група-38/тема-3/урок-13.html Технічні характеристики] &lt;/ref&gt;<br /> Аналогові мікросхеми застосовувалися і застосовуються в апаратурі звукопідсилення та звуковідтворення, відеомагнітофонах, телевізорах, техніці зв'язку, вимірювальних приладах, аналогових обчислювальних машинах (АВМ), вторинних джерелах електроживлення і т. д.<br /> Приймач на одній мікросхемі К118УС1Б (К118УН1Б) або К122УС1Б (К122УН1Б):<br /> [[Файл:Приймач.jpg ‎| міні | Приймач на одній мікросхемі К118УС1Б ]]<br /> Цифрові мікросхеми призначені, відповідно, для обробки дискретних (переривчастих) сигналів. Також можна сказати, що вхідний і вихідний сигнали таких мікросхем змінюються дискретно, або, висловлюючись науково, за законом дискретної функції <br /> Мікросхеми даного типу застосовуються для побудови цифрових обчислювальних машин (ЦОМ), а також цифрових вузлів вимірювальних приладів, апаратури автоматичного управління, зв'язку і т. д.<br /> Схема імітації почергово миготливих світлофорів<br /> [[Файл:Схема_імітації_.jpg|міні|Схема імітації почергово миготливих світлофорів]]<br /> СТУПІНЬ ІНТЕГРАЦІЇ<br /> <br /> Колись давно в СРСР були запропоновані наступні назви мікросхем у залежності від ступеня інтеграції:<br /> мала інтегральна схема (МІС) — до 100 елементів у кристалі;<br /> середня інтегральна схема (СІС) — до 1000 елементів в кристалі;<br /> велика інтегральна схема (БІС) — до 10000 елементів в кристалі;<br /> надвелика інтегральна схема (НВІС) — до 1 мільйона елементів в кристалі;<br /> ультравелика інтегральна схема (УБІС) — до 1 мільярда елементів в кристалі;<br /> гігавелика інтегральна схема (ГВІС) — більше 1 мільярда елементів в кристалі.<br /> <br /> В даний час назва ГВІС практично не використовується (наприклад, останні версії процесорів Pentium 4 містили кілька сотень мільйонів транзисторів), і всі схеми з числом елементів, що перевищують 10 000, відносять до класу ЗВІС, вважаючи УБІС його підкласом.<br /> &lt;ref name=&quot;Л4&quot;&gt;[http://dic.academic.ru/dic.nsf/ruwiki/969103 Ступінь інтеграції] &lt;/ref&gt;<br /> Умовні позначення мікросхем.<br /> У позначення можуть бути введені додаткові символи (від А до Я), що визначають допуски на розкид параметрів мікросхем.<br /> Перед першим елементом позначення можуть стояти наступні букви:<br /> К - для апаратури широкого застосування;<br /> Е - на експорт (крок висновків 2,54 і 1,27 мм);<br /> Р - пластмасовий корпус другого типу;<br /> М - керамічний, метало- або склокерамічний корпус другого типу;<br /> Е - металополімерний корпус другого типу;<br /> А - пластмасовий корпус четвертого типу;<br /> І - склокерамічний корпус четвертого типу<br /> Н - крісталлоносітель.<br /> Для безкорпусних інтегральних мікросхем перед номером серії може додаватися буква Б, а після неї, або після додаткового літерного позначення через дефіс вказується цифра, яка характеризує модифікацію конструктивного виконання:<br /> 1 - з гнучкими висновками;<br /> 2 - з стрічковими висновками;<br /> 3 - з жорсткими висновками;<br /> 4 - на загальній пластині (нерозділені);<br /> 5 - розділені без втрати орієнтування (наприклад, наклеєні на плівку);<br /> 6 - з контактними майданчиками без висновків (кристал).<br /> &lt;ref name=&quot;Л5&quot;&gt;[http://om.net.ua/1/1_5/1_52868_uslovnie-oboznacheniya-mikroshem.html Умовні позначення] &lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Сфера застосування ==<br /> Мікроелектроніка проникла навіть в організм людини: в медицині вона дозволяє створювати унікальні прилади високої чутливості для вимірювання тиску, біологічних тестів і навіть дослідження ДНК. З допомогою мікротехнологій вживляють імплантати. Наприклад, сліпим людям лікарі можуть частково повернути зір. Для самостійного контролю здоров'я винайшли мікрочіп, який нагадує звичайний пластир. Він клеїться на шкіру і складається з декількох сенсорів, які реєструють інформацію про температуру тіла, серцебитті, активності мозку і реакції на ультрафіолетове випромінювання. Ці відомості безпосередньо надходять у телефон. Таким чином, людина може щохвилини контролювати свій стан. Це є один з напямків застосування мікросхем.<br /> &lt;ref name=&quot;Л6&quot;&gt;[http://www.gaw.ru/html.cgi/txt/gl/proizv6/tehno.htm Сфери застосування] &lt;/ref&gt;<br /> На будь-який сучасний електронний пристрій ви б не спрямували свій погляд, майже на 100% ви знайдете в ньому цифрові мікросхеми (рис. 46). Візьмемо в якості прикладу побутові прилади: праска, пральна машина, мікрохвильова піч, посудомийна машина, холодильник, електрична та газова плита, електрочайник, телевізор, відеокамера, музичний центр, диктофон, фотоапарат, МР3-плеєр, фотоапарат, мобільний телефон, фоторамка, калорифер, домашня метеостанція, люстра з ДУ – всі вони містять мікропроцесори, мікроконтролери і, можливо, відповідні чіпсети. Крім того, автонавігатори, відеореєстратори, пристрої сигналізації, бортові автокомпьютеры, планшетники, ноутбуки, модеми, супутникові ресивери – всього і не перерахуєш...<br /> Різні мікросхеми містять різну кількість електронних компонентів, отже, мають різну ступінь інтеграції.<br /> <br /> ==Фото, відео-матеріали==<br /> [[Файл:Нейроморфний_чіп.jpg|міні|праворуч|Нейроморфний чіп, що містить 384 «нейрон» і 100 000 «синапсів», працює приблизно в 100 тис. разів швидше, ніж біологічний аналог. Можливо, подібні мікросхеми стануть основою майбутнього суперкомп'ютера.]] [[Файл:Процесор_Pentium_.jpg|міні|ліворуч|Процесор Pentium 4 (1,5 и 2 и 2,2 и 2,4 ГГц): 55 000 000 транзисторів]]<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ==Список використаних джерел==<br /> &lt;references/&gt;<br /> [[Категорія:Музей історії техніки]]</div>

3494552 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9C%D1%96%D0%BA%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%85%D0%B5%D0%BC%D0%B8 2017-05-23T08:19:36Z

<p>3494552: /* Фото, відео-матеріали */</p> <hr /> <div><br /> [[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]]<br /> Роботу виконує <br /> [[Користувач:3494552|Магденко Вадим]] 32гр<br /> [[Користувач:230465|Бородій Сергій]] 32гр<br /> ==Загальний опис (принцип дії)==<br /> Мікросхема, інтегральна мікросхема — електронна схема, що реалізована у вигляді напівпровідникового кристалу (чіпу) та виконує певну функцію.<br /> Чіп — напівпровідникова структура, на поверхні якої сформовані контактні площинки. Часто під інтегральною схемою (ІС) розуміють власне кристал або плівку з електронною схемою, а під мікросхемою (МС) — ІС в корпусі.<br /> &lt;ref name=&quot;Л1&quot;&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/Мікросхема Мікросхема] &lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Історична довідка==<br /> ЯК З'ЯВИЛАСЯ МІКРОСХЕМА<br /> У 1947 Вільям Шоклі, Джон Бардін і Уолтер Братейн у лабораторії Bell Labs вперше створили діючий біполярний транзистор , продемонстрований 16 грудня того ж року.<br /> &lt;ref name=&quot;Л2&quot;&gt;[http://radiomurlo.narod.ru/HTMLs_2/RADIO_microcxema.html Історична довідка ] &lt;/ref&gt;<br /> [[Файл:Вільям_Шоклі.jpg|міні|Уильям Шокли, Джон Бардин и Уолтер Браттейн ]]<br /> 23 грудня 1947 року відбулося офіційне представлення винаходу, і саме ця дата вважається днем народження транзистора. У 1956 році Шоклі, Бардін і Братейн були нагороджені Нобелівською премією з фізики «за дослідження напівпровідників і відкриття транзисторного ефекту». Згодом Джон Бардін став єдиним за всю історію «нобелівки» двічі лауреатом в одній і тій же номінації: друга премія в галузі фізики була присуджена йому в 1972 році за створення теорії надпровідності.<br /> Застосування транзисторів, що дозволило значно зменшити габарити і енергоспоживання радіоелектронних пристроїв. З'явилося безліч портативних пристроїв: радіоприймачі, магнітофони, телевізори, плеєри, радіостанції і т. п. Але технічний прогрес не міг на цьому зупинитися...<br /> У повітрі витала ідея: а чи не можна на основі одного (загального) напівпровідникового кристала створити два (і більше) транзистора?<br /> Кілбі, спираючись на розроблений Куртом Леховеком принцип ізоляції електронних компонентів p-n-переходами, в липні 1958 року розробив початкову концепцію, а 12 вересня 1958 року представив першу працездатну модель інтегральної мікросхеми. <br /> Вона містила один-єдиний транзистор, декілька резисторів і конденсатор. Примітивно, але свою пробну задачу – вивести синусоїдальну хвилю на екран осцилографа – вона виконала.<br /> <br /> ==Технічні характеристики==<br /> Залежно від технології виготовлення інтегральні мікросхеми бувають напівпровідникові, плівкові та гібридні.<br /> Напівпровідникові інтегральні мікросхеми — це єдиний кристал напівпровідника, локальні зони якого виконують функції активних (транзис¬торних) і пасивних елементів. Між цими зонами є електричні з'єднання та ізоляційні площадки. Напівпровідникові інтегральні мікросхеми мають досить високий рівень інтеграції (понад 104 елементів в 1 см3) і забезпечу¬ють найвищу надійність радіоелектронних пристроїв, зводячи до мінімуму кількість зовнішніх з’єднань та монтажних операцій.<br /> Плівкові інтегральні мікросхеми виконують у вигляді, різноманітних за товщиною, складом і конфігурацією плівок, нанесених на поверхню діелектричної підкладки. Бувають тонко- та товстоплівкові мікросхеми, але самостійного значення вони не мають, оскільки за цією технологією поки що не можна виготовити n -р-переходи.<br /> Гібридні інтегральні мікросхеми —- це поєднання плівкових пасивних елементів (резисторів, конденсаторів) і дискретних напівпровідникових. У них спочатку на підкладці з діелектрика формують резистори, конден¬сатори, струмопровідні смужки, контактні площадки, а потім до цих пло¬щадок приєднують безкорпусні кремнієві транзистори та діоди.<br /> За характером виконуваних функцій інтегральні мікросхеми можна поділити на аналогові та цифрові.<br /> Аналогові інтегральні мікросхеми застосовують для перетворення електричних сигналів, що змінюються за законами неперервних функцій. Основу побудови більшості з них складають підсилювачі, на базі яких приєднанням зовнішніх дискретних елементів створюють різноманітні селектор¬ні схеми, перетворювачі, генератори сигналів, інші схеми радіоелектро¬ніки.<br /> Цифрові інтегральні мікросхеми використовують для перетворення й оброблення дискретних електричних сигналів. В основу їх побудови покладено технічну реалізацію операцій математичної логіки — диз'юнкції, кон'юнкції та інверсії. Різноманітне поєднання між собою цих базових логічних елементів забезпечує побудову запам'ятовувальних, обчислювальних, комутувальних, керувальних, перетворювальних та інших еле¬ментів сучасної автоматики й обчислювальної техніки. Крім того, деякі цифрові інтегральні мікросхеми можна застосовувати для побудови прист¬роїв аналогової техніки, а також для перетворення електричних сигналів з аналогової форми на цифрову і навпаки.<br /> &lt;ref name=&quot;Л3&quot;&gt;[http://ito.vspu.net/ped_prakt_5_kyrs/files/2012/Kykil/ZVIT/new-page-2/група-38/тема-3/урок-13.html Технічні характеристики] &lt;/ref&gt;<br /> Аналогові мікросхеми застосовувалися і застосовуються в апаратурі звукопідсилення та звуковідтворення, відеомагнітофонах, телевізорах, техніці зв'язку, вимірювальних приладах, аналогових обчислювальних машинах (АВМ), вторинних джерелах електроживлення і т. д.<br /> Приймач на одній мікросхемі К118УС1Б (К118УН1Б) або К122УС1Б (К122УН1Б):<br /> [[Файл:Приймач.jpg ‎| міні | Приймач на одній мікросхемі К118УС1Б ]]<br /> Цифрові мікросхеми призначені, відповідно, для обробки дискретних (переривчастих) сигналів. Також можна сказати, що вхідний і вихідний сигнали таких мікросхем змінюються дискретно, або, висловлюючись науково, за законом дискретної функції <br /> Мікросхеми даного типу застосовуються для побудови цифрових обчислювальних машин (ЦОМ), а також цифрових вузлів вимірювальних приладів, апаратури автоматичного управління, зв'язку і т. д.<br /> Схема імітації почергово миготливих світлофорів<br /> [[Файл:Схема_імітації_.jpg|міні|Схема імітації почергово миготливих світлофорів]]<br /> СТУПІНЬ ІНТЕГРАЦІЇ<br /> <br /> Колись давно в СРСР були запропоновані наступні назви мікросхем у залежності від ступеня інтеграції:<br /> мала інтегральна схема (МІС) — до 100 елементів у кристалі;<br /> середня інтегральна схема (СІС) — до 1000 елементів в кристалі;<br /> велика інтегральна схема (БІС) — до 10000 елементів в кристалі;<br /> надвелика інтегральна схема (НВІС) — до 1 мільйона елементів в кристалі;<br /> ультравелика інтегральна схема (УБІС) — до 1 мільярда елементів в кристалі;<br /> гігавелика інтегральна схема (ГВІС) — більше 1 мільярда елементів в кристалі.<br /> <br /> В даний час назва ГВІС практично не використовується (наприклад, останні версії процесорів Pentium 4 містили кілька сотень мільйонів транзисторів), і всі схеми з числом елементів, що перевищують 10 000, відносять до класу ЗВІС, вважаючи УБІС його підкласом.<br /> &lt;ref name=&quot;Л4&quot;&gt;[http://dic.academic.ru/dic.nsf/ruwiki/969103 Ступінь інтеграції] &lt;/ref&gt;<br /> Умовні позначення мікросхем.<br /> У позначення можуть бути введені додаткові символи (від А до Я), що визначають допуски на розкид параметрів мікросхем.<br /> Перед першим елементом позначення можуть стояти наступні букви:<br /> К - для апаратури широкого застосування;<br /> Е - на експорт (крок висновків 2,54 і 1,27 мм);<br /> Р - пластмасовий корпус другого типу;<br /> М - керамічний, метало- або склокерамічний корпус другого типу;<br /> Е - металополімерний корпус другого типу;<br /> А - пластмасовий корпус четвертого типу;<br /> І - склокерамічний корпус четвертого типу<br /> Н - крісталлоносітель.<br /> Для безкорпусних інтегральних мікросхем перед номером серії може додаватися буква Б, а після неї, або після додаткового літерного позначення через дефіс вказується цифра, яка характеризує модифікацію конструктивного виконання:<br /> 1 - з гнучкими висновками;<br /> 2 - з стрічковими висновками;<br /> 3 - з жорсткими висновками;<br /> 4 - на загальній пластині (нерозділені);<br /> 5 - розділені без втрати орієнтування (наприклад, наклеєні на плівку);<br /> 6 - з контактними майданчиками без висновків (кристал).<br /> &lt;ref name=&quot;Л5&quot;&gt;[http://om.net.ua/1/1_5/1_52868_uslovnie-oboznacheniya-mikroshem.html Умовні позначення] &lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Сфера застосування ==<br /> Мікроелектроніка проникла навіть в організм людини: в медицині вона дозволяє створювати унікальні прилади високої чутливості для вимірювання тиску, біологічних тестів і навіть дослідження ДНК. З допомогою мікротехнологій вживляють імплантати. Наприклад, сліпим людям лікарі можуть частково повернути зір. Для самостійного контролю здоров'я винайшли мікрочіп, який нагадує звичайний пластир. Він клеїться на шкіру і складається з декількох сенсорів, які реєструють інформацію про температуру тіла, серцебитті, активності мозку і реакції на ультрафіолетове випромінювання. Ці відомості безпосередньо надходять у телефон. Таким чином, людина може щохвилини контролювати свій стан. Це є один з напямків застосування мікросхем.<br /> &lt;ref name=&quot;Л6&quot;&gt;[http://www.gaw.ru/html.cgi/txt/gl/proizv6/tehno.htm Сфери застосування] &lt;/ref&gt;<br /> На будь-який сучасний електронний пристрій ви б не спрямували свій погляд, майже на 100% ви знайдете в ньому цифрові мікросхеми (рис. 46). Візьмемо в якості прикладу побутові прилади: праска, пральна машина, мікрохвильова піч, посудомийна машина, холодильник, електрична та газова плита, електрочайник, телевізор, відеокамера, музичний центр, диктофон, фотоапарат, МР3-плеєр, фотоапарат, мобільний телефон, фоторамка, калорифер, домашня метеостанція, люстра з ДУ – всі вони містять мікропроцесори, мікроконтролери і, можливо, відповідні чіпсети. Крім того, автонавігатори, відеореєстратори, пристрої сигналізації, бортові автокомпьютеры, планшетники, ноутбуки, модеми, супутникові ресивери – всього і не перерахуєш...<br /> Різні мікросхеми містять різну кількість електронних компонентів, отже, мають різну ступінь інтеграції.<br /> <br /> ==Фото, відео-матеріали==<br /> [[Файл:Нейроморфний_чіп.jpg|міні|Нейроморфний чіп, що містить 384 «нейрон» і 100 000 «синапсів», працює приблизно в 100 тис. разів швидше, ніж біологічний аналог. Можливо, подібні мікросхеми стануть основою майбутнього суперкомп'ютера.]] [[Файл:Процесор_Pentium_.jpg|міні|Процесор Pentium 4 (1,5 и 2 и 2,2 и 2,4 ГГц): 55 000 000 транзисторів]]<br /> <br /> ==Список використаних джерел==<br /> &lt;references/&gt;<br /> [[Категорія:Музей історії техніки]]</div>

3494552 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9C%D1%96%D0%BA%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%85%D0%B5%D0%BC%D0%B8 2017-05-23T08:18:39Z

<p>3494552: </p> <hr /> <div><br /> [[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]]<br /> Роботу виконує <br /> [[Користувач:3494552|Магденко Вадим]] 32гр<br /> [[Користувач:230465|Бородій Сергій]] 32гр<br /> ==Загальний опис (принцип дії)==<br /> Мікросхема, інтегральна мікросхема — електронна схема, що реалізована у вигляді напівпровідникового кристалу (чіпу) та виконує певну функцію.<br /> Чіп — напівпровідникова структура, на поверхні якої сформовані контактні площинки. Часто під інтегральною схемою (ІС) розуміють власне кристал або плівку з електронною схемою, а під мікросхемою (МС) — ІС в корпусі.<br /> &lt;ref name=&quot;Л1&quot;&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/Мікросхема Мікросхема] &lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Історична довідка==<br /> ЯК З'ЯВИЛАСЯ МІКРОСХЕМА<br /> У 1947 Вільям Шоклі, Джон Бардін і Уолтер Братейн у лабораторії Bell Labs вперше створили діючий біполярний транзистор , продемонстрований 16 грудня того ж року.<br /> &lt;ref name=&quot;Л2&quot;&gt;[http://radiomurlo.narod.ru/HTMLs_2/RADIO_microcxema.html Історична довідка ] &lt;/ref&gt;<br /> [[Файл:Вільям_Шоклі.jpg|міні|Уильям Шокли, Джон Бардин и Уолтер Браттейн ]]<br /> 23 грудня 1947 року відбулося офіційне представлення винаходу, і саме ця дата вважається днем народження транзистора. У 1956 році Шоклі, Бардін і Братейн були нагороджені Нобелівською премією з фізики «за дослідження напівпровідників і відкриття транзисторного ефекту». Згодом Джон Бардін став єдиним за всю історію «нобелівки» двічі лауреатом в одній і тій же номінації: друга премія в галузі фізики була присуджена йому в 1972 році за створення теорії надпровідності.<br /> Застосування транзисторів, що дозволило значно зменшити габарити і енергоспоживання радіоелектронних пристроїв. З'явилося безліч портативних пристроїв: радіоприймачі, магнітофони, телевізори, плеєри, радіостанції і т. п. Але технічний прогрес не міг на цьому зупинитися...<br /> У повітрі витала ідея: а чи не можна на основі одного (загального) напівпровідникового кристала створити два (і більше) транзистора?<br /> Кілбі, спираючись на розроблений Куртом Леховеком принцип ізоляції електронних компонентів p-n-переходами, в липні 1958 року розробив початкову концепцію, а 12 вересня 1958 року представив першу працездатну модель інтегральної мікросхеми. <br /> Вона містила один-єдиний транзистор, декілька резисторів і конденсатор. Примітивно, але свою пробну задачу – вивести синусоїдальну хвилю на екран осцилографа – вона виконала.<br /> <br /> ==Технічні характеристики==<br /> Залежно від технології виготовлення інтегральні мікросхеми бувають напівпровідникові, плівкові та гібридні.<br /> Напівпровідникові інтегральні мікросхеми — це єдиний кристал напівпровідника, локальні зони якого виконують функції активних (транзис¬торних) і пасивних елементів. Між цими зонами є електричні з'єднання та ізоляційні площадки. Напівпровідникові інтегральні мікросхеми мають досить високий рівень інтеграції (понад 104 елементів в 1 см3) і забезпечу¬ють найвищу надійність радіоелектронних пристроїв, зводячи до мінімуму кількість зовнішніх з’єднань та монтажних операцій.<br /> Плівкові інтегральні мікросхеми виконують у вигляді, різноманітних за товщиною, складом і конфігурацією плівок, нанесених на поверхню діелектричної підкладки. Бувають тонко- та товстоплівкові мікросхеми, але самостійного значення вони не мають, оскільки за цією технологією поки що не можна виготовити n -р-переходи.<br /> Гібридні інтегральні мікросхеми —- це поєднання плівкових пасивних елементів (резисторів, конденсаторів) і дискретних напівпровідникових. У них спочатку на підкладці з діелектрика формують резистори, конден¬сатори, струмопровідні смужки, контактні площадки, а потім до цих пло¬щадок приєднують безкорпусні кремнієві транзистори та діоди.<br /> За характером виконуваних функцій інтегральні мікросхеми можна поділити на аналогові та цифрові.<br /> Аналогові інтегральні мікросхеми застосовують для перетворення електричних сигналів, що змінюються за законами неперервних функцій. Основу побудови більшості з них складають підсилювачі, на базі яких приєднанням зовнішніх дискретних елементів створюють різноманітні селектор¬ні схеми, перетворювачі, генератори сигналів, інші схеми радіоелектро¬ніки.<br /> Цифрові інтегральні мікросхеми використовують для перетворення й оброблення дискретних електричних сигналів. В основу їх побудови покладено технічну реалізацію операцій математичної логіки — диз'юнкції, кон'юнкції та інверсії. Різноманітне поєднання між собою цих базових логічних елементів забезпечує побудову запам'ятовувальних, обчислювальних, комутувальних, керувальних, перетворювальних та інших еле¬ментів сучасної автоматики й обчислювальної техніки. Крім того, деякі цифрові інтегральні мікросхеми можна застосовувати для побудови прист¬роїв аналогової техніки, а також для перетворення електричних сигналів з аналогової форми на цифрову і навпаки.<br /> &lt;ref name=&quot;Л3&quot;&gt;[http://ito.vspu.net/ped_prakt_5_kyrs/files/2012/Kykil/ZVIT/new-page-2/група-38/тема-3/урок-13.html Технічні характеристики] &lt;/ref&gt;<br /> Аналогові мікросхеми застосовувалися і застосовуються в апаратурі звукопідсилення та звуковідтворення, відеомагнітофонах, телевізорах, техніці зв'язку, вимірювальних приладах, аналогових обчислювальних машинах (АВМ), вторинних джерелах електроживлення і т. д.<br /> Приймач на одній мікросхемі К118УС1Б (К118УН1Б) або К122УС1Б (К122УН1Б):<br /> [[Файл:Приймач.jpg ‎| міні | Приймач на одній мікросхемі К118УС1Б ]]<br /> Цифрові мікросхеми призначені, відповідно, для обробки дискретних (переривчастих) сигналів. Також можна сказати, що вхідний і вихідний сигнали таких мікросхем змінюються дискретно, або, висловлюючись науково, за законом дискретної функції <br /> Мікросхеми даного типу застосовуються для побудови цифрових обчислювальних машин (ЦОМ), а також цифрових вузлів вимірювальних приладів, апаратури автоматичного управління, зв'язку і т. д.<br /> Схема імітації почергово миготливих світлофорів<br /> [[Файл:Схема_імітації_.jpg|міні|Схема імітації почергово миготливих світлофорів]]<br /> СТУПІНЬ ІНТЕГРАЦІЇ<br /> <br /> Колись давно в СРСР були запропоновані наступні назви мікросхем у залежності від ступеня інтеграції:<br /> мала інтегральна схема (МІС) — до 100 елементів у кристалі;<br /> середня інтегральна схема (СІС) — до 1000 елементів в кристалі;<br /> велика інтегральна схема (БІС) — до 10000 елементів в кристалі;<br /> надвелика інтегральна схема (НВІС) — до 1 мільйона елементів в кристалі;<br /> ультравелика інтегральна схема (УБІС) — до 1 мільярда елементів в кристалі;<br /> гігавелика інтегральна схема (ГВІС) — більше 1 мільярда елементів в кристалі.<br /> <br /> В даний час назва ГВІС практично не використовується (наприклад, останні версії процесорів Pentium 4 містили кілька сотень мільйонів транзисторів), і всі схеми з числом елементів, що перевищують 10 000, відносять до класу ЗВІС, вважаючи УБІС його підкласом.<br /> &lt;ref name=&quot;Л4&quot;&gt;[http://dic.academic.ru/dic.nsf/ruwiki/969103 Ступінь інтеграції] &lt;/ref&gt;<br /> Умовні позначення мікросхем.<br /> У позначення можуть бути введені додаткові символи (від А до Я), що визначають допуски на розкид параметрів мікросхем.<br /> Перед першим елементом позначення можуть стояти наступні букви:<br /> К - для апаратури широкого застосування;<br /> Е - на експорт (крок висновків 2,54 і 1,27 мм);<br /> Р - пластмасовий корпус другого типу;<br /> М - керамічний, метало- або склокерамічний корпус другого типу;<br /> Е - металополімерний корпус другого типу;<br /> А - пластмасовий корпус четвертого типу;<br /> І - склокерамічний корпус четвертого типу<br /> Н - крісталлоносітель.<br /> Для безкорпусних інтегральних мікросхем перед номером серії може додаватися буква Б, а після неї, або після додаткового літерного позначення через дефіс вказується цифра, яка характеризує модифікацію конструктивного виконання:<br /> 1 - з гнучкими висновками;<br /> 2 - з стрічковими висновками;<br /> 3 - з жорсткими висновками;<br /> 4 - на загальній пластині (нерозділені);<br /> 5 - розділені без втрати орієнтування (наприклад, наклеєні на плівку);<br /> 6 - з контактними майданчиками без висновків (кристал).<br /> &lt;ref name=&quot;Л5&quot;&gt;[http://om.net.ua/1/1_5/1_52868_uslovnie-oboznacheniya-mikroshem.html Умовні позначення] &lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Сфера застосування ==<br /> Мікроелектроніка проникла навіть в організм людини: в медицині вона дозволяє створювати унікальні прилади високої чутливості для вимірювання тиску, біологічних тестів і навіть дослідження ДНК. З допомогою мікротехнологій вживляють імплантати. Наприклад, сліпим людям лікарі можуть частково повернути зір. Для самостійного контролю здоров'я винайшли мікрочіп, який нагадує звичайний пластир. Він клеїться на шкіру і складається з декількох сенсорів, які реєструють інформацію про температуру тіла, серцебитті, активності мозку і реакції на ультрафіолетове випромінювання. Ці відомості безпосередньо надходять у телефон. Таким чином, людина може щохвилини контролювати свій стан. Це є один з напямків застосування мікросхем.<br /> &lt;ref name=&quot;Л6&quot;&gt;[http://www.gaw.ru/html.cgi/txt/gl/proizv6/tehno.htm Сфери застосування] &lt;/ref&gt;<br /> На будь-який сучасний електронний пристрій ви б не спрямували свій погляд, майже на 100% ви знайдете в ньому цифрові мікросхеми (рис. 46). Візьмемо в якості прикладу побутові прилади: праска, пральна машина, мікрохвильова піч, посудомийна машина, холодильник, електрична та газова плита, електрочайник, телевізор, відеокамера, музичний центр, диктофон, фотоапарат, МР3-плеєр, фотоапарат, мобільний телефон, фоторамка, калорифер, домашня метеостанція, люстра з ДУ – всі вони містять мікропроцесори, мікроконтролери і, можливо, відповідні чіпсети. Крім того, автонавігатори, відеореєстратори, пристрої сигналізації, бортові автокомпьютеры, планшетники, ноутбуки, модеми, супутникові ресивери – всього і не перерахуєш...<br /> Різні мікросхеми містять різну кількість електронних компонентів, отже, мають різну ступінь інтеграції.<br /> <br /> ==Фото, відео-матеріали==<br /> [[Файл:Нейроморфний_чіп.jpg|міні|Нейроморфний чіп, що містить 384 «нейрон» і 100 000 «синапсів», працює приблизно в 100 тис. разів швидше, ніж біологічний аналог. Можливо, подібні мікросхеми стануть основою майбутнього суперкомп'ютера.]]<br /> <br /> [[Файл:Процесор_Pentium_.jpg|міні|Процесор Pentium 4 (1,5 и 2 и 2,2 и 2,4 ГГц): 55 000 000 транзисторів]]<br /> <br /> ==Список використаних джерел==<br /> &lt;references/&gt;<br /> [[Категорія:Музей історії техніки]]</div>

3494552 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9C%D1%96%D0%BA%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%85%D0%B5%D0%BC%D0%B8 2017-05-23T08:10:31Z

<p>3494552: /* Фото, відео-матеріали */</p> <hr /> <div><br /> [[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]]<br /> Роботу виконує [[Користувач:3494552|Магденко Вадим]] 32гр<br /> ==Загальний опис (принцип дії)==<br /> Мікросхема, інтегральна мікросхема — електронна схема, що реалізована у вигляді напівпровідникового кристалу (чіпу) та виконує певну функцію.<br /> Чіп — напівпровідникова структура, на поверхні якої сформовані контактні площинки. Часто під інтегральною схемою (ІС) розуміють власне кристал або плівку з електронною схемою, а під мікросхемою (МС) — ІС в корпусі.<br /> &lt;ref name=&quot;Л1&quot;&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/Мікросхема Мікросхема] &lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Історична довідка==<br /> ЯК З'ЯВИЛАСЯ МІКРОСХЕМА<br /> У 1947 Вільям Шоклі, Джон Бардін і Уолтер Братейн у лабораторії Bell Labs вперше створили діючий біполярний транзистор , продемонстрований 16 грудня того ж року.<br /> &lt;ref name=&quot;Л2&quot;&gt;[http://radiomurlo.narod.ru/HTMLs_2/RADIO_microcxema.html Історична довідка ] &lt;/ref&gt;<br /> [[Файл:Вільям_Шоклі.jpg|міні|Уильям Шокли, Джон Бардин и Уолтер Браттейн ]]<br /> 23 грудня 1947 року відбулося офіційне представлення винаходу, і саме ця дата вважається днем народження транзистора. У 1956 році Шоклі, Бардін і Братейн були нагороджені Нобелівською премією з фізики «за дослідження напівпровідників і відкриття транзисторного ефекту». Згодом Джон Бардін став єдиним за всю історію «нобелівки» двічі лауреатом в одній і тій же номінації: друга премія в галузі фізики була присуджена йому в 1972 році за створення теорії надпровідності.<br /> Застосування транзисторів, що дозволило значно зменшити габарити і енергоспоживання радіоелектронних пристроїв. З'явилося безліч портативних пристроїв: радіоприймачі, магнітофони, телевізори, плеєри, радіостанції і т. п. Але технічний прогрес не міг на цьому зупинитися...<br /> У повітрі витала ідея: а чи не можна на основі одного (загального) напівпровідникового кристала створити два (і більше) транзистора?<br /> Кілбі, спираючись на розроблений Куртом Леховеком принцип ізоляції електронних компонентів p-n-переходами, в липні 1958 року розробив початкову концепцію, а 12 вересня 1958 року представив першу працездатну модель інтегральної мікросхеми. <br /> Вона містила один-єдиний транзистор, декілька резисторів і конденсатор. Примітивно, але свою пробну задачу – вивести синусоїдальну хвилю на екран осцилографа – вона виконала.<br /> <br /> ==Технічні характеристики==<br /> Залежно від технології виготовлення інтегральні мікросхеми бувають напівпровідникові, плівкові та гібридні.<br /> Напівпровідникові інтегральні мікросхеми — це єдиний кристал напівпровідника, локальні зони якого виконують функції активних (транзис¬торних) і пасивних елементів. Між цими зонами є електричні з'єднання та ізоляційні площадки. Напівпровідникові інтегральні мікросхеми мають досить високий рівень інтеграції (понад 104 елементів в 1 см3) і забезпечу¬ють найвищу надійність радіоелектронних пристроїв, зводячи до мінімуму кількість зовнішніх з’єднань та монтажних операцій.<br /> Плівкові інтегральні мікросхеми виконують у вигляді, різноманітних за товщиною, складом і конфігурацією плівок, нанесених на поверхню діелектричної підкладки. Бувають тонко- та товстоплівкові мікросхеми, але самостійного значення вони не мають, оскільки за цією технологією поки що не можна виготовити n -р-переходи.<br /> Гібридні інтегральні мікросхеми —- це поєднання плівкових пасивних елементів (резисторів, конденсаторів) і дискретних напівпровідникових. У них спочатку на підкладці з діелектрика формують резистори, конден¬сатори, струмопровідні смужки, контактні площадки, а потім до цих пло¬щадок приєднують безкорпусні кремнієві транзистори та діоди.<br /> За характером виконуваних функцій інтегральні мікросхеми можна поділити на аналогові та цифрові.<br /> Аналогові інтегральні мікросхеми застосовують для перетворення електричних сигналів, що змінюються за законами неперервних функцій. Основу побудови більшості з них складають підсилювачі, на базі яких приєднанням зовнішніх дискретних елементів створюють різноманітні селектор¬ні схеми, перетворювачі, генератори сигналів, інші схеми радіоелектро¬ніки.<br /> Цифрові інтегральні мікросхеми використовують для перетворення й оброблення дискретних електричних сигналів. В основу їх побудови покладено технічну реалізацію операцій математичної логіки — диз'юнкції, кон'юнкції та інверсії. Різноманітне поєднання між собою цих базових логічних елементів забезпечує побудову запам'ятовувальних, обчислювальних, комутувальних, керувальних, перетворювальних та інших еле¬ментів сучасної автоматики й обчислювальної техніки. Крім того, деякі цифрові інтегральні мікросхеми можна застосовувати для побудови прист¬роїв аналогової техніки, а також для перетворення електричних сигналів з аналогової форми на цифрову і навпаки.<br /> &lt;ref name=&quot;Л3&quot;&gt;[http://ito.vspu.net/ped_prakt_5_kyrs/files/2012/Kykil/ZVIT/new-page-2/група-38/тема-3/урок-13.html Технічні характеристики] &lt;/ref&gt;<br /> Аналогові мікросхеми застосовувалися і застосовуються в апаратурі звукопідсилення та звуковідтворення, відеомагнітофонах, телевізорах, техніці зв'язку, вимірювальних приладах, аналогових обчислювальних машинах (АВМ), вторинних джерелах електроживлення і т. д.<br /> Приймач на одній мікросхемі К118УС1Б (К118УН1Б) або К122УС1Б (К122УН1Б):<br /> [[Файл:Приймач.jpg ‎| міні | Приймач на одній мікросхемі К118УС1Б ]]<br /> Цифрові мікросхеми призначені, відповідно, для обробки дискретних (переривчастих) сигналів. Також можна сказати, що вхідний і вихідний сигнали таких мікросхем змінюються дискретно, або, висловлюючись науково, за законом дискретної функції <br /> Мікросхеми даного типу застосовуються для побудови цифрових обчислювальних машин (ЦОМ), а також цифрових вузлів вимірювальних приладів, апаратури автоматичного управління, зв'язку і т. д.<br /> Схема імітації почергово миготливих світлофорів<br /> [[Файл:Схема_імітації_.jpg|міні|Схема імітації почергово миготливих світлофорів]]<br /> СТУПІНЬ ІНТЕГРАЦІЇ<br /> <br /> Колись давно в СРСР були запропоновані наступні назви мікросхем у залежності від ступеня інтеграції:<br /> мала інтегральна схема (МІС) — до 100 елементів у кристалі;<br /> середня інтегральна схема (СІС) — до 1000 елементів в кристалі;<br /> велика інтегральна схема (БІС) — до 10000 елементів в кристалі;<br /> надвелика інтегральна схема (НВІС) — до 1 мільйона елементів в кристалі;<br /> ультравелика інтегральна схема (УБІС) — до 1 мільярда елементів в кристалі;<br /> гігавелика інтегральна схема (ГВІС) — більше 1 мільярда елементів в кристалі.<br /> <br /> В даний час назва ГВІС практично не використовується (наприклад, останні версії процесорів Pentium 4 містили кілька сотень мільйонів транзисторів), і всі схеми з числом елементів, що перевищують 10 000, відносять до класу ЗВІС, вважаючи УБІС його підкласом.<br /> &lt;ref name=&quot;Л4&quot;&gt;[http://dic.academic.ru/dic.nsf/ruwiki/969103 Ступінь інтеграції] &lt;/ref&gt;<br /> Умовні позначення мікросхем.<br /> У позначення можуть бути введені додаткові символи (від А до Я), що визначають допуски на розкид параметрів мікросхем.<br /> Перед першим елементом позначення можуть стояти наступні букви:<br /> К - для апаратури широкого застосування;<br /> Е - на експорт (крок висновків 2,54 і 1,27 мм);<br /> Р - пластмасовий корпус другого типу;<br /> М - керамічний, метало- або склокерамічний корпус другого типу;<br /> Е - металополімерний корпус другого типу;<br /> А - пластмасовий корпус четвертого типу;<br /> І - склокерамічний корпус четвертого типу<br /> Н - крісталлоносітель.<br /> Для безкорпусних інтегральних мікросхем перед номером серії може додаватися буква Б, а після неї, або після додаткового літерного позначення через дефіс вказується цифра, яка характеризує модифікацію конструктивного виконання:<br /> 1 - з гнучкими висновками;<br /> 2 - з стрічковими висновками;<br /> 3 - з жорсткими висновками;<br /> 4 - на загальній пластині (нерозділені);<br /> 5 - розділені без втрати орієнтування (наприклад, наклеєні на плівку);<br /> 6 - з контактними майданчиками без висновків (кристал).<br /> &lt;ref name=&quot;Л5&quot;&gt;[http://om.net.ua/1/1_5/1_52868_uslovnie-oboznacheniya-mikroshem.html Умовні позначення] &lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Сфера застосування ==<br /> Мікроелектроніка проникла навіть в організм людини: в медицині вона дозволяє створювати унікальні прилади високої чутливості для вимірювання тиску, біологічних тестів і навіть дослідження ДНК. З допомогою мікротехнологій вживляють імплантати. Наприклад, сліпим людям лікарі можуть частково повернути зір. Для самостійного контролю здоров'я винайшли мікрочіп, який нагадує звичайний пластир. Він клеїться на шкіру і складається з декількох сенсорів, які реєструють інформацію про температуру тіла, серцебитті, активності мозку і реакції на ультрафіолетове випромінювання. Ці відомості безпосередньо надходять у телефон. Таким чином, людина може щохвилини контролювати свій стан. Це є один з напямків застосування мікросхем.<br /> &lt;ref name=&quot;Л6&quot;&gt;[http://www.gaw.ru/html.cgi/txt/gl/proizv6/tehno.htm Сфери застосування] &lt;/ref&gt;<br /> На будь-який сучасний електронний пристрій ви б не спрямували свій погляд, майже на 100% ви знайдете в ньому цифрові мікросхеми (рис. 46). Візьмемо в якості прикладу побутові прилади: праска, пральна машина, мікрохвильова піч, посудомийна машина, холодильник, електрична та газова плита, електрочайник, телевізор, відеокамера, музичний центр, диктофон, фотоапарат, МР3-плеєр, фотоапарат, мобільний телефон, фоторамка, калорифер, домашня метеостанція, люстра з ДУ – всі вони містять мікропроцесори, мікроконтролери і, можливо, відповідні чіпсети. Крім того, автонавігатори, відеореєстратори, пристрої сигналізації, бортові автокомпьютеры, планшетники, ноутбуки, модеми, супутникові ресивери – всього і не перерахуєш...<br /> Різні мікросхеми містять різну кількість електронних компонентів, отже, мають різну ступінь інтеграції.<br /> <br /> ==Фото, відео-матеріали==<br /> [[Файл:Нейроморфний_чіп.jpg|міні|Нейроморфний чіп, що містить 384 «нейрон» і 100 000 «синапсів», працює приблизно в 100 тис. разів швидше, ніж біологічний аналог. Можливо, подібні мікросхеми стануть основою майбутнього суперкомп'ютера.]]<br /> <br /> [[Файл:Процесор_Pentium_.jpg|міні|Процесор Pentium 4 (1,5 и 2 и 2,2 и 2,4 ГГц): 55 000 000 транзисторів]]<br /> <br /> ==Список використаних джерел==<br /> &lt;references/&gt;<br /> [[Категорія:Музей історії техніки]]</div>

3494552 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D0%BE%D1%80_Pentium_.jpg 2017-05-23T08:09:47Z

<p>3494552: </p> <hr /> <div></div>

3494552