https://wiki.cusu.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&feedformat=atom&user=3421865 2026-04-12T17:51:49Z Внесок користувача MediaWiki 1.23.2 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B5 2017-05-25T20:27:01Z

<p>3421865: </p> <hr /> <div><br /> Роботу виконала: Боса Тетяна, студентка 31 групи, фізико-математичного факультету.[[Користувач:3421865]]<br /> <br /> <br /> [[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]]<br /> ==Загальний опис (принцип дії)==<br /> <br /> ''Для початку вияснимо, що таке реле та які його види.''<br /> <br /> '''Реле (рос. реле, англ. relay, нім. Relais n, Wächter m)''' — електричний комутаційний апарат, який автоматично виконує певні перемикання контрольованого ним електричного кола.(мал.1)<br /> <br /> [[Файл:Relay2.jpg|міні|'''Малюнок 1'''Малогабаритне реле]]<br /> <br /> '''Опис'''<br /> <br /> '''Реле''' — пристрій, у якому за досягнення певного значення вхідної величини X, вихідна величина Y змінюється стрибкоподібно та приймає скінченне число значень. Найчастіше, це автоматичний пристрій, який реагує на зміни параметру (температури, тиску, освітленості тощо) і який, у разі досягнення параметром заданої величини, замикає або розмикає електричне коло.<br /> Реле застосовуються там, де потрібно контролювати електричне коло за допомогою сигналу з низьким енергоспоживанням з повною гальванічною розв'язкою, або де кілька схем повинні контролюватися одним сигналом. Реле широко використовувалися на телефонних станціях й перших комп'ютерах для виконання логічних операцій.<br /> Вид реле, яке може обробляти велику потужність, потрібну для безпосереднього керування електродвигунами або іншими навантаженнями, називається контактор.<br /> <br /> '''Реле класифікують за такими ознаками:''' <br /> *роду вхідних фізичних величин, на які вони реагують; <br /> *функцій, які вони виконують у системах керування; <br /> *конструкції тощо.<br /> <br /> '''За видом фізичних величин розрізняють:'''<br /> *електричні; <br /> *механічні;<br /> *теплові;<br /> *оптичні;<br /> *магнітні;<br /> *акустичні та інші реле.<br /> <br /> Слід зазначити, що реле також може реагувати не лише на значення певної величини, але і на різницю значень (диференційне реле), зміну знаку величини (поляризоване реле) або швидкість зміни вхідної величини.&lt;ref name= &quot;Вікіпедія&quot;&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BB%D0%B5 Вікіпедія. Реле]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ''Одже, що ми розуміємо під значенням фотореле''<br /> <br /> '''Фотореле''' — прилад автоматичного управління різними установками, який використовує безінерційність фотоефекту, тобто практично миттєво реагує на світловий вплив чи його зміну.(мал.2)&lt;ref&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B5 Вікіпедія. Фотореле]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> [[Файл:Fotorele.png|міні|'''Малюнок 2'''Найпростіше фотореле на фоторезисторі]]<br /> <br /> '''Фотореле принцип роботи'''<br /> <br /> Робота фотодатчика, контролюючого рівень вуличної освітленості, лежить в основі принципу роботи будь-якого фотореле. Існує два типи таких фотодатчиків:<br /> <br /> *вбудовані, коли датчик встановлений разом з реле безпосередньо в самому електрощитку;<br /> *виносні, коли датчик розташований поза корпусу реле.<br /> Корпус виносних фотореле повинен бути обов'язково міцним і мати підвищений рівень герметичності і захищеності від впливів навколишнього середовища.(мал.3)<br /> <br /> [[Файл:Reguljator-osveshhennosti-fotorele.jpg|міні|'''Малюнок 3'''Регулятор освітленості фотореле]]<br /> <br /> Цей пристрій має досить простий принцип дії і складається воно з вбудованого або виносного датчика. З огляду на інтенсивність освітлення, такий датчик передає інформацію електронній платі або блоку, які, в свою чергу, при досягненні певного порогу спрацьовування, спрацьовують і вмикають освітлення, замикаючи електричний ланцюг.<br /> <br /> Слід зазначити, що будь-який фотореле може бути запрограмовано в індивідуальному режимі. Це означає, що, якщо, наприклад, в літню пору року фотореле встановлено в гаражі, то діапазон його спрацьовування буде відрізнятися від пристрою, встановленого на ганку будинку. Даний нюанс необхідно враховувати і, по можливості, виставляти найбільш підходящий до умов розміщення фотореле діапазон його чутливості до світла.&lt;ref&gt;[http://electricvdome.ru/osvechenie/fotorele-dlya-ulichnogo-osveshheniya.html Електрик в доме. Что такое фотореле для уличного освещения]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> Одним із завдань, що виконуються за допомогою фотодатчиків, є управління освітленням. Такі схеми називаються фотореле, найчастіше це просте включення освітлення в темний час доби. З цією метою радіоаматорами було розроблено чимало схем, ось деякі з них.<br /> <br /> Напевно, найпростіша схема показана на малюнку 4. Кількість деталей в ній, невелика, менше вже не вийде, а ефективність, читай чутливість, досить висока.<br /> <br /> Це досягнуто тим, що транзистори VT1 ​​і VT2 включені за схемою складеного транзистора, званої також схемою Дарлінгтона. При такому включенні коефіцієнт посилення дорівнює добутку коефіцієнтів посилення складових транзисторів. Крім того, така схема забезпечує високий вхідний імпеданс, що дозволяє підключати високоомні джерела сигналу, як показаний на схемі фоторезистор PR1.<br /> <br /> [[Файл:1352444962 1.jpg|міні|'''Малюнок 4''' Схемо простого фотореле]]<br /> <br /> Робота схеми досить проста. Опір фоторезистора PR1 зі збільшенням освітленості зменшується до кількох КОм (темнової опір кілька МОм), що призведе до відкривання транзистора VT1. Його колекторний струм відкриє транзистор VT2, який включить реле K1, яке своїм контактом включить навантаження.<br /> <br /> Діод VD1 захищає схему від ЕРС самоіндукції, що виникає в момент вимикання реле K1. Таким чином, дуже малопотужний сигнал фоторезистора перетворюється в сигнал достатній для включення обмотки реле.<br /> <br /> Чутливість цієї простої схеми досить висока, іноді просто надмірна. Щоб її зменшити, і регулювати в необхідних межах можна додати з схему змінний резистор R1, показаний на схемі пунктиром.<br /> <br /> Напруга харчування зазначено в межах 5 ... 15В, - залежить від робочої напруги реле. Для напруги 6В підійдуть реле РЕС9, РЕС47, а для напруги 12В РЕС49, РЕС15. При зазначених на схемі транзисторах струм обмотки реле не повинен перевищувати 50мА.<br /> <br /> Якщо замість транзистора VT2 поставити, наприклад, КТ815, то вихідний струм може бути більше, що дозволить застосувати більш потужні реле. А взагалі, чим вище напруга живлення, тим вище і чутливість фотореле.&lt;ref name= &quot;elektrik&quot;&gt;[http://electrik.info/main/praktika/601-shemy-fotorele-dlya-upravleniya-osvescheniem.html Електрик інфо. Схемы фотореле для управления освещением]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> '''Схема фотореле з фотодиодом'''<br /> <br /> Схема цього фотореле показана на малюнку 5.<br /> [[Файл:1352445028 2.jpg|міні|'''Малюнок 5'''Схема фотореле з фотодиодом]]<br /> <br /> Як і попередня, вона також містить мінімальну кількість деталей, завдяки застосуванню операційного підсилювача (ОУ). В даній схемі ОУ включений за схемою компаратора (порівнює пристрою). Неважко бачити, що фотодіод LED1 включений в фотодіодному режимі, - харчування подано так, що фотодіод зміщений у зворотному напрямку.<br /> <br /> Тому, при зниженні рівня освітленості опір світлодіода Led1 зростає, що призводить до зменшення падіння напруги на резисторі R1, а отже і на вході, що інвертує компаратора OP1.<br /> <br /> Напруга на неінвертуючий вхід ОП встановлюється за допомогою змінного резистора R2, і є пороговим - задає поріг спрацьовування. Як тільки напруга на вході інвертується стане менше, ніж порогове, на виході компаратора з'явиться високий рівень напруги, який відкриє транзистор T1, який включить реле K1.<br /> <br /> Реле й транзистор в цій схемі можна підібрати, керуючись рекомендаціями до схеми, показаної на малюнку 6. В якості компаратора можна використовувати ОУ типу К140УД6, К140УД7 або подібні. Джерело живлення для схеми підійде будь-який, можна навіть безтрансформаторний, без гальванічної розв'язки від мережі. В цьому випадку при налагодженні слід бути уважним, дотримуватись правил техніки безпеки. Ідеальним варіантом слід вважати використання для настройки схеми розділового трансформатора або, як його іноді називають трансформатора безпеки.<br /> <br /> Налаштування пристрою зводиться до встановлення граничної напруги таким чином, щоб включення відбувалося вже при настанні сутінків. Щоб не чекати цього природного моменту, можна в затемненій кімнаті засвічувати фотодиод лампою розжарювання, включеної через тиристорний регулятор потужності. Ця ж методика придатна для настройки та інших схем фотореле.<br /> <br /> Можливо, що при спрацьовуванні фотореле релюшкой буде деренчати. Позбутися від цього явища можна приєднавши паралельно котушці електролітичний конденсатор на кілька сотень микрофарад.<br /> <br /> '''Фотореле на мікросхемі'''<br /> <br /> Спеціалізована мікросхема КР1182ПМ1 є фазовий регулятор потужності, те ж саме, що звичайний тиристорний. Дуже важливим і цінним властивістю такого регулятора потужності є те, що він включається в схему як двухполюсник, не вимагаючи для себе додаткового дроти живлення: просто включив паралельно вимикача і все вже працює! На малюнку 6 показано, як на цій мікросхемі можна побудувати нескладне фотореле.<br /> <br /> [[Файл:1352444958 3.jpg|міні|'''Малюнок 6''' Схема фотореле на мікросхемі КР1182ПМ1]]<br /> <br /> Керуючі висновки мікросхеми 3 і 6. Якщо між ними підключити просто звичайний однополюсний вимикач, то при його замиканні навантаження буде відключатися! Якщо його розімкнути, то навантаження підключиться. До речі, без додаткових зовнішніх тиристорів або симистора, і навіть без радіатора, мікросхема витримує навантаження до 150Вт. Це в разі, якщо при включенні навантаження немає кидків струму, як у ламп розжарювання. Лампу розжарювання в такому варіанті можна включати потужністю не більше 75Вт.<br /> <br /> [[Файл:1352445910 6.jpg|міні|'''Малюнок 7''' Мікросхема КР1182ПМ1]]<br /> <br /> Просто вимикач до цих висновків підключати як би ні до чого, якщо тільки в комплексі з іншими деталями. Якщо не звертати уваги на фототранзистор і електролітичний конденсатор, подумки залишити тільки змінний резистор R1, то виходить просто фазовий регулятор потужності: при переміщенні його движка вгору за схемою висновки 3 і 6 замикаються накоротко, тим самим відключаючи навантаження, як згаданим вище контактом. При переміщенні движка вниз за схемою потужність в навантаженні змінюється від 0 ... 100%. Тут все зрозуміло і просто.<br /> <br /> Якщо до цих висновків підключити електролітичний конденсатор (вважаємо, що фототранзистор в схемі поки немає), то вийде просто плавне включення навантаження. Яким чином?<br /> <br /> Опір розрядженого конденсатора невелика, тому спочатку керуючі висновки мікросхеми 3 і 6 практично замкнені накоротко і навантаження відключена. У міру заряду опір конденсатора зростає (досить згадати перевірку конденсаторів омметром), напруга на ньому теж зростає, потужність в навантаженні плавно збільшується. Виходить пристрій плавного включення навантаження. Причому потужність в навантаження буде подана на стільки, наскільки введений движок змінного резистора R1. При відключенні пристрою від мережі конденсатор розряджається через резистор R1, готуючи пристрій до наступного включенню. Якщо конденсатор розрядитися не встигне, то плавного включення не буде.<br /> <br /> Ось тепер і дісталися до самого головного, до фотореле. Якщо тепер до керуючих висновків 3 і 6 підключити фототранзистор, то вийде фотореле. Працює воно наступним чином. Днем при високій освітленості фототранзистор відкритий, тому опір його ділянки колектор - емітер невелика, висновки 3 і 6 замкнуті між собою, навантаження відключена.<br /> <br /> При плавному зменшенні освітленості в вечірні години фототранзистор плавно буде відкриватися, поступово збільшуючи потужність в навантаженні, тобто в лампі. Ніяких порогових елементів в цій схемі немає, тому лампа буде запалюватися і гаснуть поступово.<br /> <br /> Щоб фотореле не спрацювало в той момент, коли включиться своя ж лампа, фототранзистор бажано захистити від такого підсвічування. Найпростіше це зробити за допомогою пластикової трубки.&lt;ref name= &quot;elektrik&quot;&gt;[http://electrik.info/main/praktika/601-shemy-fotorele-dlya-upravleniya-osvescheniem.html Електрик інфо. Схемы фотореле для управления освещением]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Історична довідка==<br /> <br /> Простий пристрій, який ми тепер називаємо реле, було включено у початковий 1841 року телеграфний патент Семюеля Морзе. Зазначений механізм, діяв як цифровий підсилювач, який повторював телеграфний сигнал і, таким чином, давав можливість розмножувати його, наскільки то було потрібно. Це вирішило проблему обмеженого діапазону попередніх схем телеграфії. Слово реле з'являється у контексті електромагнітних операцій з 1860 року.&lt;ref &gt;[К.А. ПУТИЛОВ./КУРС ФИЗИКИ/Том II. Часть третья. Учение об электричестве. — М.: ГИ ФМЛ,1963. — 583 с.]&lt;/ref&gt;.<br /> <br /> Коли на поверхню провідника падають промені світла, то метал випускає електрони і сам заряджається тому позитивно. Це явище випускання електронів освітлюваної поверхнею металу носить назву фотоелектричного ефекту, або скорочено фотоефекту.<br /> <br /> Фотоефект був відкритий в 1887 році німецьким фізиком Г. Герца і вивчений професором Московського університету Олександром Григоровичем Столєтова в 1888-1890 рр. Столетов встановив, що метал (перші досліди проводилися з цинком), заряджений негативно, швидко втрачає свій заряд, якщо на поверхню металу направити промені світла, і особливо ультрафіолетові промені. Столетов вимірював величину розрядного струму і виявив, що, по-перше, розрядний струм миттєво припинявся при виключенні світла і, по-друге, величина розрядного струму, що вимірюється, очевидно, кількістю електронів, що вириваються світлом з металу, пропорційна падаючої на поверхню металу енергії випромінювання даного спектрального складу. <br /> <br /> Наступними дослідами було показано, що швидкість викидаються з металу електронів зростає зі зменшенням довжини хвилі випромінювання, інакше кажучи, швидкість електронів зростає при збільшенні частоти випромінювання.(мал.8)<br /> [[Файл:Схема фотореле.png|міні|'''Малюнок 8''' Схема дослідів А. Г. Столєтова. А - джерело світла (дуга /, С - катод, на освітлену поверхню якого промені світла проникають через металеву сітку, що служить анодом]]<br /> <br /> В кінці XIX століття і в великих містах Росії з'явилися перші телефонні станції ручного обслуговування. Однак, у зв'язку з відсутністю власного (вітчизняного) телефонного обладнання, будівництво і експлуатація телефонних станцій велися іноземними компаніями. Всі найважливіші деталі, вузли, пристрої, в тому числі і реле, створювалися і вироблялися в Стокгольмі. У Петербурзі лише виконувалася збірка і зовнішня обробка. Шведські реле встановлювалися на всіх ручних станціях різних систем.<br /> Перший завод почав випускати реле це Завод &quot;Червона зоря&quot;. У 1922 році на заводі почалося зародження вітчизняного виробництва високої частоти.<br /> Розпочате з 1927 року виробництво машинних АТС зажадало на заводі корінних інженерно-виробничих змін. Були закуплені нові верстати, розширені конструкторські та технологічні групи технічного відділу, організовано складально-монтажне конвеєрне виробництво. В інструментальному цеху виробництво реле було виділено в самостійну ділянку, де вже поряд з реле постійного струму випускаються реле змінного струму з утяжеленним якорем і перші теплові реле на термобіметалів. У довоєнний час завод &quot;Червона зоря&quot; був, по суті, єдиним вітчизняним заводом, які розробляють і виробляють електромагнітні реле. Так, наприклад, під час війни в Уфі було розроблено спеціальне реле для авіаційної апаратури, а розрахунки М.І. Вітенберга по підбору оптимальної довжини сердечника дозволили у виробництві реле змінного струму відмовитися від імпортної кремнієвої стали, використовуючи звичайну вітчизняну.&lt;ref name= &quot;історія&quot;&gt;[http://bibliofond.ru/view.aspx?id=551645 Бібліофонд. Фотореле управления и защиты]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> '''Сучасні системи керування зовнішнім освітленням'''<br /> <br /> Покращення вуличного освітлення є одним з перспективних напрямків розвитку сучасної світлотехніки. Це дає можливість впровадження новітніх освітлювальних технологій одночасно з сучасними видами дизайну архітектурних форм. Ефективно й економічно управляти складним господарством зовнішнього освітлення міських автомобільних магістралей та пішохідних зон, внутрішньоквартальним освітленням дворів, шкіл та лікарень, а також здійснювати художню підсвітку фасадів будинків і т.п. неможливо без використання сучасних автоматизованих систем.<br /> <br /> Існуючі системи управління зовнішнім освітленням можна розділити на декілька класів. Місцеве управління здійснюється комутаційними та керуючими апаратами, встановленими безпосередньо в лініях, які живлять освітлювальну апаратуру. Крім цього, широко використовується автоматичне або фотоавтоматичне управління із встановленням магнітних пускачів у лініях освітлення<br /> та програмного реле, фотореле або фотоелектричного автомата, що вимикають систему, залежно від рівня природного освітлення або часу доби. Вищевказані системи управління освітленням не є високоефективними через ряд причин: з точки зору енергозбереження ручні системи комутації освітлення, як показує практика їх експлуатації, призводять до надмірного використання електроенергії, як уже зазначалося, низька ефективність управління потужністю системи освітлення призводить до підвищення коефіцієнту нерівномірності освітлення.<br /> <br /> Таким чином актуальним є вдосконалення систем управління освітленням(АСУО). Такі системи в готовому вигляді або у вигляді розрізнених компонентів випускаються багатьма фірмами – Philips (StarSense Software), Streetlight.Vision (Streetlight Suite Software), TridonicAtco та ін.<br /> <br /> Зовсім недавно на ринку була представлена нова цифрова система управління, що базується на стандарті DALI (Digital Addressable Lighting Interface – «цифровий адресний інтерфейс освітлення»). Використовуючи стандарт DALI, можна індивідуально регулювати світильниками з електронними пускорегулювальними апаратами. Це відкриває нові можливості для управління освітленням з робочого місця за допомогою пульта дистанційного керування або персонального комп’ютера. Управляючі сигнали в даному стандарті передаються по тих же проводах, по яких здійснюється живлення, тобто прокладка окремих управляючих дротів не потрібна. Європейські стандарти допускають прокладку дротів системи DALI в загальному кабелі або в одній трубі з силовими дротами з напругою 220–240В. Стандарт DALI забезпечує управління освітлювальними установками за заздалегідь розробленою програмою. Важливою перевагою даної системи є значне скорочення витрат електроенергії приблизно на 60-65%. Обладнання стандарту DALI на українському ринку пропонують компанії<br /> Osram і Philips.&lt;ref&gt;[Вацків Т. І./ Наукова стаття./Вацків Т. І. Наук. к.: Андрійчук В. А., д.т.н., проф.<br /> Тернопільський національний технічний університет ім. Івана Пулюя Системи керування зовнішнім освітленням]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> В 2017 році фотореле широко використовується в побуті і на підприємствах, для економії електроенергії та коштів.<br /> <br /> ==Технічні характеристики==<br /> <br /> '''Технічні характеристики фотореле'''<br /> <br />  <br /> Рівень максимального робочого навантаження фотореле залежить від того, які пристрої до нього підключені. Необхідно знати, що максимальне навантаження пристрою становить від 1000 до 2300 Вт, номінальна робоча напруга дорівнює 220 В, а межі порогу спрацьовування фотореле рівні 2-2000 лк (люксам).<br /> <br /> Щоб придбане вами фотореле довго і успішно вам послужило, потрібно з самого початку знати, на які критерії орієнтуватися при покупці даного пристрою і його допоміжних елементів. Пристрій може пропрацювати протягом тривалого періоду часу, не створюючи жодних проблем, а може щотижня виходити з ладу.(мал. 9)<br /> <br /> [[Файл:Ustanovka-fotorele.jpg|міні|'''Малюнок 9''' Установка фотореле.]]<br /> <br /> Постараємося розібратися, чи можна в процесі установки і експлуатації уникнути проблем і як це зробити. Хотів би відзначити те що колір проводів для підключення реле у різних фірм виробників різні, тому обов'язково прочитайте інструкцію в якій зображена схема підключення фотореле.<br /> <br /> Найпопулярнішими пристроями на сучасному ринку є фотореле класу економ від таких виробників, як ИЕК, TDM, EKF і ін. Технічні характеристики різних видів фотореле показано в таблиці.<br /> <br /> '''Технічні характеристики різних видів фотореле'''<br /> <br /> [[Файл:Тб.png|633 × 508]]<br /> <br /> Фотореле ФР-601 і ФР-602 зі ступенем захисту IP44 пропонує нам компанія ИЕК. Завдяки захисту IP44 використання даних пристроїв можливо під відкритим небом, адже IP44 захищає нас від падаючих в різних напрямках бризок. Межі, в яких знаходиться поріг спрацьовування даних фотореле, можуть становити від 5 до 50 лк. Робочі температури варіюються в межах від -25 ° С до +40 ° С.( мал. 10)&lt;ref&gt;[Програмовані електронні реле керування: навч. посіб. напряму «Електротехніка» / М. В. Бурштинський, А. І. Ковальчук, М. В. Хай ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Львів: ТзОВ «Простір М», 2014. — 304 с. : іл. — Бібліогр.: с. 303 (8 назв).]&lt;/ref&gt;<br /> [[Файл:Fotorele-shema.jpg|міні|'''Малюнок 10''' Схема фотореле.]]<br /> <br /> ==Сфера застосування ==<br /> <br /> '''Використання фотореле'''<br /> <br /> Застосування фотореле надзвичайно різноманітні. Воно вмикає і вимикає в потрібний час освітлення вулиць, сортує різні деталі за формою і розміром, вмить зупиняє верстат, якщо рука людини опиниться у небезпечній зоні перекривши хід світла.<br /> Зокрема, на шахтах використовується для контролю місцезнаходження вагонетки, в пристроях автоматизації процесу відкатки та навантаження вугілля в залізничні вагони, визначення рівня завантаження бункерів тощо.&lt;ref&gt;[Низьковольтні електричні та електронні реле, контактори, пускачі: навч. посіб. для студ. електромех. та електротехн. профілю вищ. навч. закл. / М. В. Бурштинський, Б. І. Крохмальний, М. В. Хай ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Л. : Вид-во Нац. ун-ту «Львів. політехніка», 2011. — 172 с. : іл. — Бібліогр.: с. 169—170 (16 назв).]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> Фотореле призначені для автоматичного включення і відключення вуличного і внутрішнього освітлення (підсвічування вітрин, світлової реклами тощо) в залежності від рівня освітленості.(мал. 11)<br /> <br /> [[Файл:Фотореле.jpeg|міні|'''Малюнок 12''' Фотореле]]<br /> <br /> <br /> '''Загальні вимоги до експлуатації:'''<br /> *Відносна вологість повітря до 93%, температура 25 ° С<br /> *Наколишнє середовище не повинно бути вибухобезпечна, не містить агресивних парів і електропровідний пилу, що впливають на параметри фотореле.<br /> *Швидкість спрацьовування<br /> *По техніці безпеки реле відповідають ГОСТ 12.2.007.0 75 і ГОСТ 12.2.007.6 75.&lt;ref name= &quot;історія&quot;&gt;[http://bibliofond.ru/view.aspx?id=551645 Бібліофонд. Фотореле управления и защиты]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> <br /> '''Опис поширених типів'''<br /> Найчастіше фотореле використовуються для управління вуличним освітленням, але також вони використовуються в автоматичних системах, системах контролю, управління і захисту в якості регуляторів параметрів технологічних процесів, рахункових пристроїв, комутаторів, підсилювачів і т.д. Поширені види і типи фотореле:<br /> ФР-7, ФР-2, ФР-16, DS-GS / 1S, Z7-LMK, ФР-94-2, ФР-5-10.<br /> З цих фотореле сучасними вважаються DS-GS / 1S, а також DLS-1/50, ФР-IIУ3 (АС-7)<br /> <br /> '''Розглянемо деякі з них'''<br /> <br /> ''Фотореле типу ФР-7:''<br /> Фотореле типу ФР-7 призначений для включення і виключення освітлення при зміні інтенсивності денного освітлення. Широкий діапазон настройки чутливості дозволяє використовувати фотореле для керування вуличним і внутрішнім освітленням, для включення освітлення вітрин, світлової реклами, індивідуальних робочих місць і т. П., А також для застосування в якості комплектуючого виробу в пристроях промислової автоматики.<br /> Фоторезистор R1, R2 і R3 утворюють дільник напруги, який визначає струм бази транзистора VT1. У денний час, коли фоторезистор освітлений, його опір порівняно велике, тому транзистор VT1 відкритий і насичений, а VT2 закритий.<br /> Колекторний струм транзистора VT2, а, отже, і струм управління електрода симистора практично дорівнюють нулю. Симистор, таким чином, закритий, і струм через навантаження не протікає.<br /> Зі зменшенням освітленості опір фоторезистора зростає, і струм бази транзистора VT1 починає зменшуватися. При досягненні певного значення транзистор VT1 виходить з насичення і починає закриватися. Збільшується падіння напруги на резисторі R6, R7 підтримує симистор відкритим протягом обох напівперіодів мережевої напруги. Лампи починають світиться в повний накал.<br /> Процес вимкнення фотореле відбувається в зворотному порядку.<br /> Поріг спрацьовування фотореле встановлюють змінним резистором R2, а резистор R3 служить для обмеження струму дільника при попаданні на фотодатчик прямих сонячних променів. Резистор R6 визначає ток керуючого електрода симистора, який при відкритому транзисторі VT2 повинен бути більше струму симистора, але менше допустимого струму колекторного струму транзистора VT2.<br /> Резистор R5 зрівнює напруга на керуючому електроді і катоді симистора, коли транзистор VT2 закрит.Ето забезпечує надійне вимикання симистора і стійкість фотореле в цілому.<br /> Граничне пристрій виконаного за схемою тригера Шмітта (VT1, VT2). Тригер Шмітта являє собою пристрій, охоплений позитивним зворотним зв'язком. Наявність позитивного зворотного зв'язку призводить до практично миттєвого зміни напруги на виході схеми при перевищенні вхідним сигналом порогового напруги.&lt;ref name= &quot;історія&quot;&gt;[http://bibliofond.ru/view.aspx?id=551645 Бібліофонд. Фотореле управления и защиты]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> '''Налаштування фотореле'''<br /> Можна змінити параметри рівня природної освітленості, при якій фотореле включає висвітлення. Для ручного налаштування служить підлаштування резистор R6 ( «Ручна установка моменту включення фотореле»). Якщо повернути резистор за годинниковою стрілкою, то фотореле включиться при більшій природної освітленості, а якщо проти годинникової стрілки - при меншій. Для автоматичної настройки: в момент, коли природна освітленість відповідає обраному рівню, натисніть кнопку і утримуйте її до тих пір, поки миготіння індикатора не зміниться на постійне горіння і далі на подвійне блимання (приблизно через 8 ... 12 сек), тоді відпустіть кнопку. Фотореле буде включатися при знову заданому рівні освітленості.<br /> <br /> ''Фотореле типу Z7-LMK:''<br /> Розпізнавальних особливості:<br /> Фотореле Z7-LMK є компактним приладом для зовнішнього монтажу.<br /> Час затримки запобігає небажаному включення при миттєвих змінах інтенсивності освітлення.<br /> Смуга нечутливості при зміні інтенсивності освітлення становить близько 15% від налаштованого діапазону.<br /> <br /> ''Виробники:''<br /> *Компанія &quot;Енергіс&quot;.<br /> *Technoma Ltd. (Болгарія)<br /> *ТОВ електропроектів<br /> *Лепельський електромеханічний завод (Білорусія)<br /> <br /> '''Критерії вибору фотореле:'''<br /> *За способом кріплення<br /> *За діапазону спрацьовування<br /> *По типу знаходження фотодатчика<br /> *За діапазону комутованих струмів [A]<br /> *За експлуатаційних умов<br /> *По вартості і доступності.&lt;ref історія &lt;ref name= &quot;історія&quot;&gt;[http://bibliofond.ru/view.aspx?id=551645 Бібліофонд. Фотореле управления и защиты]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Фото, відео-матеріали==<br /> <br /> #&lt;ref&gt;[https://www.youtube.com/watch?v=PAe4ky1K-Ow Відеоматеріал, види фотореле для освітлення]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Список використаних джерел==<br /> <br /> [[Категорія:Музей історії техніки]]<br /> <br /> &lt;references /&gt;</div>

3421865 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B5 2017-05-25T20:26:08Z

<p>3421865: </p> <hr /> <div><br /> Роботу виконала: Боса Тетяна, студентка 31 групи, фізико-математичного факультету.[[Користувач:3421865]]<br /> <br /> <br /> [[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]]<br /> ==Загальний опис (принцип дії)==<br /> <br /> ''Для початку вияснимо, що таке реле та які його види.''<br /> <br /> '''Реле (рос. реле, англ. relay, нім. Relais n, Wächter m)''' — електричний комутаційний апарат, який автоматично виконує певні перемикання контрольованого ним електричного кола.(мал.1)<br /> <br /> [[Файл:Relay2.jpg|міні|'''Малюнок 1'''Малогабаритне реле]]<br /> <br /> '''Опис'''<br /> <br /> '''Реле''' — пристрій, у якому за досягнення певного значення вхідної величини X, вихідна величина Y змінюється стрибкоподібно та приймає скінченне число значень. Найчастіше, це автоматичний пристрій, який реагує на зміни параметру (температури, тиску, освітленості тощо) і який, у разі досягнення параметром заданої величини, замикає або розмикає електричне коло.<br /> Реле застосовуються там, де потрібно контролювати електричне коло за допомогою сигналу з низьким енергоспоживанням з повною гальванічною розв'язкою, або де кілька схем повинні контролюватися одним сигналом. Реле широко використовувалися на телефонних станціях й перших комп'ютерах для виконання логічних операцій.<br /> Вид реле, яке може обробляти велику потужність, потрібну для безпосереднього керування електродвигунами або іншими навантаженнями, називається контактор.<br /> <br /> '''Реле класифікують за такими ознаками:''' <br /> *роду вхідних фізичних величин, на які вони реагують; <br /> *функцій, які вони виконують у системах керування; <br /> *конструкції тощо.<br /> <br /> '''За видом фізичних величин розрізняють:'''<br /> *електричні; <br /> *механічні;<br /> *теплові;<br /> *оптичні;<br /> *магнітні;<br /> *акустичні та інші реле.<br /> <br /> Слід зазначити, що реле також може реагувати не лише на значення певної величини, але і на різницю значень (диференційне реле), зміну знаку величини (поляризоване реле) або швидкість зміни вхідної величини.&lt;ref name= &quot;Вікіпедія&quot;&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BB%D0%B5 Вікіпедія. Реле]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ''Одже, що ми розуміємо під значенням фотореле''<br /> <br /> '''Фотореле''' — прилад автоматичного управління різними установками, який використовує безінерційність фотоефекту, тобто практично миттєво реагує на світловий вплив чи його зміну.(мал.2)&lt;ref&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B5 Вікіпедія. Фотореле]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> [[Файл:Fotorele.png|міні|'''Малюнок 2'''Найпростіше фотореле на фоторезисторі]]<br /> <br /> '''Фотореле принцип роботи'''<br /> <br /> Робота фотодатчика, контролюючого рівень вуличної освітленості, лежить в основі принципу роботи будь-якого фотореле. Існує два типи таких фотодатчиків:<br /> <br /> *вбудовані, коли датчик встановлений разом з реле безпосередньо в самому електрощитку;<br /> *виносні, коли датчик розташований поза корпусу реле.<br /> Корпус виносних фотореле повинен бути обов'язково міцним і мати підвищений рівень герметичності і захищеності від впливів навколишнього середовища.(мал.3)<br /> <br /> [[Файл:Reguljator-osveshhennosti-fotorele.jpg|міні|'''Малюнок 3'''Регулятор освітленості фотореле]]<br /> <br /> Цей пристрій має досить простий принцип дії і складається воно з вбудованого або виносного датчика. З огляду на інтенсивність освітлення, такий датчик передає інформацію електронній платі або блоку, які, в свою чергу, при досягненні певного порогу спрацьовування, спрацьовують і вмикають освітлення, замикаючи електричний ланцюг.<br /> <br /> Слід зазначити, що будь-який фотореле може бути запрограмовано в індивідуальному режимі. Це означає, що, якщо, наприклад, в літню пору року фотореле встановлено в гаражі, то діапазон його спрацьовування буде відрізнятися від пристрою, встановленого на ганку будинку. Даний нюанс необхідно враховувати і, по можливості, виставляти найбільш підходящий до умов розміщення фотореле діапазон його чутливості до світла.&lt;ref&gt;[http://electricvdome.ru/osvechenie/fotorele-dlya-ulichnogo-osveshheniya.html Електрик в доме. Что такое фотореле для уличного освещения]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> Одним із завдань, що виконуються за допомогою фотодатчиків, є управління освітленням. Такі схеми називаються фотореле, найчастіше це просте включення освітлення в темний час доби. З цією метою радіоаматорами було розроблено чимало схем, ось деякі з них.<br /> <br /> Напевно, найпростіша схема показана на малюнку 4. Кількість деталей в ній, невелика, менше вже не вийде, а ефективність, читай чутливість, досить висока.<br /> <br /> Це досягнуто тим, що транзистори VT1 ​​і VT2 включені за схемою складеного транзистора, званої також схемою Дарлінгтона. При такому включенні коефіцієнт посилення дорівнює добутку коефіцієнтів посилення складових транзисторів. Крім того, така схема забезпечує високий вхідний імпеданс, що дозволяє підключати високоомні джерела сигналу, як показаний на схемі фоторезистор PR1.<br /> <br /> [[Файл:1352444962 1.jpg|міні|'''Малюнок 4''' Схемо простого фотореле]]<br /> <br /> Робота схеми досить проста. Опір фоторезистора PR1 зі збільшенням освітленості зменшується до кількох КОм (темнової опір кілька МОм), що призведе до відкривання транзистора VT1. Його колекторний струм відкриє транзистор VT2, який включить реле K1, яке своїм контактом включить навантаження.<br /> <br /> Діод VD1 захищає схему від ЕРС самоіндукції, що виникає в момент вимикання реле K1. Таким чином, дуже малопотужний сигнал фоторезистора перетворюється в сигнал достатній для включення обмотки реле.<br /> <br /> Чутливість цієї простої схеми досить висока, іноді просто надмірна. Щоб її зменшити, і регулювати в необхідних межах можна додати з схему змінний резистор R1, показаний на схемі пунктиром.<br /> <br /> Напруга харчування зазначено в межах 5 ... 15В, - залежить від робочої напруги реле. Для напруги 6В підійдуть реле РЕС9, РЕС47, а для напруги 12В РЕС49, РЕС15. При зазначених на схемі транзисторах струм обмотки реле не повинен перевищувати 50мА.<br /> <br /> Якщо замість транзистора VT2 поставити, наприклад, КТ815, то вихідний струм може бути більше, що дозволить застосувати більш потужні реле. А взагалі, чим вище напруга живлення, тим вище і чутливість фотореле.&lt;ref name= &quot;elektrik&quot;&gt;[http://electrik.info/main/praktika/601-shemy-fotorele-dlya-upravleniya-osvescheniem.html Електрик інфо. Схемы фотореле для управления освещением]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> '''Схема фотореле з фотодиодом'''<br /> <br /> Схема цього фотореле показана на малюнку 5.<br /> [[Файл:1352445028 2.jpg|міні|'''Малюнок 5'''Схема фотореле з фотодиодом]]<br /> <br /> Як і попередня, вона також містить мінімальну кількість деталей, завдяки застосуванню операційного підсилювача (ОУ). В даній схемі ОУ включений за схемою компаратора (порівнює пристрою). Неважко бачити, що фотодіод LED1 включений в фотодіодному режимі, - харчування подано так, що фотодіод зміщений у зворотному напрямку.<br /> <br /> Тому, при зниженні рівня освітленості опір світлодіода Led1 зростає, що призводить до зменшення падіння напруги на резисторі R1, а отже і на вході, що інвертує компаратора OP1.<br /> <br /> Напруга на неінвертуючий вхід ОП встановлюється за допомогою змінного резистора R2, і є пороговим - задає поріг спрацьовування. Як тільки напруга на вході інвертується стане менше, ніж порогове, на виході компаратора з'явиться високий рівень напруги, який відкриє транзистор T1, який включить реле K1.<br /> <br /> Реле й транзистор в цій схемі можна підібрати, керуючись рекомендаціями до схеми, показаної на малюнку 6. В якості компаратора можна використовувати ОУ типу К140УД6, К140УД7 або подібні. Джерело живлення для схеми підійде будь-який, можна навіть безтрансформаторний, без гальванічної розв'язки від мережі. В цьому випадку при налагодженні слід бути уважним, дотримуватись правил техніки безпеки. Ідеальним варіантом слід вважати використання для настройки схеми розділового трансформатора або, як його іноді називають трансформатора безпеки.<br /> <br /> Налаштування пристрою зводиться до встановлення граничної напруги таким чином, щоб включення відбувалося вже при настанні сутінків. Щоб не чекати цього природного моменту, можна в затемненій кімнаті засвічувати фотодиод лампою розжарювання, включеної через тиристорний регулятор потужності. Ця ж методика придатна для настройки та інших схем фотореле.<br /> <br /> Можливо, що при спрацьовуванні фотореле релюшкой буде деренчати. Позбутися від цього явища можна приєднавши паралельно котушці електролітичний конденсатор на кілька сотень микрофарад.<br /> <br /> '''Фотореле на мікросхемі'''<br /> <br /> Спеціалізована мікросхема КР1182ПМ1 є фазовий регулятор потужності, те ж саме, що звичайний тиристорний. Дуже важливим і цінним властивістю такого регулятора потужності є те, що він включається в схему як двухполюсник, не вимагаючи для себе додаткового дроти живлення: просто включив паралельно вимикача і все вже працює! На малюнку 6 показано, як на цій мікросхемі можна побудувати нескладне фотореле.<br /> <br /> [[Файл:1352444958 3.jpg|міні|'''Малюнок 6''' Схема фотореле на мікросхемі КР1182ПМ1]]<br /> <br /> Керуючі висновки мікросхеми 3 і 6. Якщо між ними підключити просто звичайний однополюсний вимикач, то при його замиканні навантаження буде відключатися! Якщо його розімкнути, то навантаження підключиться. До речі, без додаткових зовнішніх тиристорів або симистора, і навіть без радіатора, мікросхема витримує навантаження до 150Вт. Це в разі, якщо при включенні навантаження немає кидків струму, як у ламп розжарювання. Лампу розжарювання в такому варіанті можна включати потужністю не більше 75Вт.<br /> <br /> [[Файл:1352445910 6.jpg|міні|'''Малюнок 7''' Мікросхема КР1182ПМ1]]<br /> <br /> Просто вимикач до цих висновків підключати як би ні до чого, якщо тільки в комплексі з іншими деталями. Якщо не звертати уваги на фототранзистор і електролітичний конденсатор, подумки залишити тільки змінний резистор R1, то виходить просто фазовий регулятор потужності: при переміщенні його движка вгору за схемою висновки 3 і 6 замикаються накоротко, тим самим відключаючи навантаження, як згаданим вище контактом. При переміщенні движка вниз за схемою потужність в навантаженні змінюється від 0 ... 100%. Тут все зрозуміло і просто.<br /> <br /> Якщо до цих висновків підключити електролітичний конденсатор (вважаємо, що фототранзистор в схемі поки немає), то вийде просто плавне включення навантаження. Яким чином?<br /> <br /> Опір розрядженого конденсатора невелика, тому спочатку керуючі висновки мікросхеми 3 і 6 практично замкнені накоротко і навантаження відключена. У міру заряду опір конденсатора зростає (досить згадати перевірку конденсаторів омметром), напруга на ньому теж зростає, потужність в навантаженні плавно збільшується. Виходить пристрій плавного включення навантаження. Причому потужність в навантаження буде подана на стільки, наскільки введений движок змінного резистора R1. При відключенні пристрою від мережі конденсатор розряджається через резистор R1, готуючи пристрій до наступного включенню. Якщо конденсатор розрядитися не встигне, то плавного включення не буде.<br /> <br /> Ось тепер і дісталися до самого головного, до фотореле. Якщо тепер до керуючих висновків 3 і 6 підключити фототранзистор, то вийде фотореле. Працює воно наступним чином. Днем при високій освітленості фототранзистор відкритий, тому опір його ділянки колектор - емітер невелика, висновки 3 і 6 замкнуті між собою, навантаження відключена.<br /> <br /> При плавному зменшенні освітленості в вечірні години фототранзистор плавно буде відкриватися, поступово збільшуючи потужність в навантаженні, тобто в лампі. Ніяких порогових елементів в цій схемі немає, тому лампа буде запалюватися і гаснуть поступово.<br /> <br /> Щоб фотореле не спрацювало в той момент, коли включиться своя ж лампа, фототранзистор бажано захистити від такого підсвічування. Найпростіше це зробити за допомогою пластикової трубки.&lt;ref name= &quot;elektrik&quot;&gt;[http://electrik.info/main/praktika/601-shemy-fotorele-dlya-upravleniya-osvescheniem.html Електрик інфо. Схемы фотореле для управления освещением]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Історична довідка==<br /> <br /> Простий пристрій, який ми тепер називаємо реле, було включено у початковий 1841 року телеграфний патент Семюеля Морзе. Зазначений механізм, діяв як цифровий підсилювач, який повторював телеграфний сигнал і, таким чином, давав можливість розмножувати його, наскільки то було потрібно. Це вирішило проблему обмеженого діапазону попередніх схем телеграфії. Слово реле з'являється у контексті електромагнітних операцій з 1860 року.&lt;ref &gt;[К.А. ПУТИЛОВ./КУРС ФИЗИКИ/Том II. Часть третья. Учение об электричестве. — М.: ГИ ФМЛ,1963. — 583 с.]&lt;/ref&gt;.<br /> <br /> Коли на поверхню провідника падають промені світла, то метал випускає електрони і сам заряджається тому позитивно. Це явище випускання електронів освітлюваної поверхнею металу носить назву фотоелектричного ефекту, або скорочено фотоефекту.<br /> <br /> Фотоефект був відкритий в 1887 році німецьким фізиком Г. Герца і вивчений професором Московського університету Олександром Григоровичем Столєтова в 1888-1890 рр. Столетов встановив, що метал (перші досліди проводилися з цинком), заряджений негативно, швидко втрачає свій заряд, якщо на поверхню металу направити промені світла, і особливо ультрафіолетові промені. Столетов вимірював величину розрядного струму і виявив, що, по-перше, розрядний струм миттєво припинявся при виключенні світла і, по-друге, величина розрядного струму, що вимірюється, очевидно, кількістю електронів, що вириваються світлом з металу, пропорційна падаючої на поверхню металу енергії випромінювання даного спектрального складу. <br /> <br /> Наступними дослідами було показано, що швидкість викидаються з металу електронів зростає зі зменшенням довжини хвилі випромінювання, інакше кажучи, швидкість електронів зростає при збільшенні частоти випромінювання.(мал.8)<br /> [[Файл:Схема фотореле.png|міні|'''Малюнок 8''' Схема дослідів А. Г. Столєтова. А - джерело світла (дуга /, С - катод, на освітлену поверхню якого промені світла проникають через металеву сітку, що служить анодом]]<br /> <br /> В кінці XIX століття і в великих містах Росії з'явилися перші телефонні станції ручного обслуговування. Однак, у зв'язку з відсутністю власного (вітчизняного) телефонного обладнання, будівництво і експлуатація телефонних станцій велися іноземними компаніями. Всі найважливіші деталі, вузли, пристрої, в тому числі і реле, створювалися і вироблялися в Стокгольмі. У Петербурзі лише виконувалася збірка і зовнішня обробка. Шведські реле встановлювалися на всіх ручних станціях різних систем.<br /> Перший завод почав випускати реле це Завод &quot;Червона зоря&quot;. У 1922 році на заводі почалося зародження вітчизняного виробництва високої частоти.<br /> Розпочате з 1927 року виробництво машинних АТС зажадало на заводі корінних інженерно-виробничих змін. Були закуплені нові верстати, розширені конструкторські та технологічні групи технічного відділу, організовано складально-монтажне конвеєрне виробництво. В інструментальному цеху виробництво реле було виділено в самостійну ділянку, де вже поряд з реле постійного струму випускаються реле змінного струму з утяжеленним якорем і перші теплові реле на термобіметалів. У довоєнний час завод &quot;Червона зоря&quot; був, по суті, єдиним вітчизняним заводом, які розробляють і виробляють електромагнітні реле. Так, наприклад, під час війни в Уфі було розроблено спеціальне реле для авіаційної апаратури, а розрахунки М.І. Вітенберга по підбору оптимальної довжини сердечника дозволили у виробництві реле змінного струму відмовитися від імпортної кремнієвої стали, використовуючи звичайну вітчизняну.&lt;ref name= &quot;історія&quot;&gt;[http://bibliofond.ru/view.aspx?id=551645 Бібліофонд. Фотореле управления и защиты]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> '''Сучасні системи керування зовнішнім освітленням'''<br /> <br /> Покращення вуличного освітлення є одним з перспективних напрямків розвитку сучасної світлотехніки. Це дає можливість впровадження новітніх освітлювальних технологій одночасно з сучасними видами дизайну архітектурних форм. Ефективно й економічно управляти складним господарством зовнішнього освітлення міських автомобільних магістралей та пішохідних зон, внутрішньоквартальним освітленням дворів, шкіл та лікарень, а також здійснювати художню підсвітку фасадів будинків і т.п. неможливо без використання сучасних автоматизованих систем.<br /> <br /> Існуючі системи управління зовнішнім освітленням можна розділити на декілька класів. Місцеве управління здійснюється комутаційними та керуючими апаратами, встановленими безпосередньо в лініях, які живлять освітлювальну апаратуру. Крім цього, широко використовується автоматичне або фотоавтоматичне управління із встановленням магнітних пускачів у лініях освітлення<br /> та програмного реле, фотореле або фотоелектричного автомата, що вимикають систему, залежно від рівня природного освітлення або часу доби. Вищевказані системи управління освітленням не є високоефективними через ряд причин: з точки зору енергозбереження ручні системи комутації освітлення, як показує практика їх експлуатації, призводять до надмірного використання електроенергії, як уже зазначалося, низька ефективність управління потужністю системи освітлення призводить до підвищення коефіцієнту нерівномірності освітлення.<br /> <br /> Таким чином актуальним є вдосконалення систем управління освітленням(АСУО). Такі системи в готовому вигляді або у вигляді розрізнених компонентів випускаються багатьма фірмами – Philips (StarSense Software), Streetlight.Vision (Streetlight Suite Software), TridonicAtco та ін.<br /> <br /> Зовсім недавно на ринку була представлена нова цифрова система управління, що базується на стандарті DALI (Digital Addressable Lighting Interface – «цифровий адресний інтерфейс освітлення»). Використовуючи стандарт DALI, можна індивідуально регулювати світильниками з електронними пускорегулювальними апаратами. Це відкриває нові можливості для управління освітленням з робочого місця за допомогою пульта дистанційного керування або персонального комп’ютера. Управляючі сигнали в даному стандарті передаються по тих же проводах, по яких здійснюється живлення, тобто прокладка окремих управляючих дротів не потрібна. Європейські стандарти допускають прокладку дротів системи DALI в загальному кабелі або в одній трубі з силовими дротами з напругою 220–240В. Стандарт DALI забезпечує управління освітлювальними установками за заздалегідь розробленою програмою. Важливою перевагою даної системи є значне скорочення витрат електроенергії приблизно на 60-65%. Обладнання стандарту DALI на українському ринку пропонують компанії<br /> Osram і Philips.&lt;ref&gt;[Вацків Т. І./ Наукова стаття./Вацків Т. І. Наук. к.: Андрійчук В. А., д.т.н., проф.<br /> Тернопільський національний технічний університет ім. Івана Пулюя Системи керування зовнішнім освітленням]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> В 2017 році фотореле широко використовується в побуті і на підприємствах, для економії електроенергії та коштів.<br /> <br /> ==Технічні характеристики==<br /> <br /> '''Технічні характеристики фотореле'''<br /> <br />  <br /> Рівень максимального робочого навантаження фотореле залежить від того, які пристрої до нього підключені. Необхідно знати, що максимальне навантаження пристрою становить від 1000 до 2300 Вт, номінальна робоча напруга дорівнює 220 В, а межі порогу спрацьовування фотореле рівні 2-2000 лк (люксам).<br /> <br /> Щоб придбане вами фотореле довго і успішно вам послужило, потрібно з самого початку знати, на які критерії орієнтуватися при покупці даного пристрою і його допоміжних елементів. Пристрій може пропрацювати протягом тривалого періоду часу, не створюючи жодних проблем, а може щотижня виходити з ладу.(мал. 9)<br /> <br /> [[Файл:Ustanovka-fotorele.jpg|міні|'''Малюнок 9''' Установка фотореле.]]<br /> <br /> Постараємося розібратися, чи можна в процесі установки і експлуатації уникнути проблем і як це зробити. Хотів би відзначити те що колір проводів для підключення реле у різних фірм виробників різні, тому обов'язково прочитайте інструкцію в якій зображена схема підключення фотореле.<br /> <br /> Найпопулярнішими пристроями на сучасному ринку є фотореле класу економ від таких виробників, як ИЕК, TDM, EKF і ін. Технічні характеристики різних видів фотореле показано в таблиці.<br /> <br /> '''Технічні характеристики різних видів фотореле'''<br /> <br /> [[Файл:Тб.png|633 × 508]]<br /> <br /> Фотореле ФР-601 і ФР-602 зі ступенем захисту IP44 пропонує нам компанія ИЕК. Завдяки захисту IP44 використання даних пристроїв можливо під відкритим небом, адже IP44 захищає нас від падаючих в різних напрямках бризок. Межі, в яких знаходиться поріг спрацьовування даних фотореле, можуть становити від 5 до 50 лк. Робочі температури варіюються в межах від -25 ° С до +40 ° С.( мал. 10)&lt;ref&gt;[Програмовані електронні реле керування: навч. посіб. напряму «Електротехніка» / М. В. Бурштинський, А. І. Ковальчук, М. В. Хай ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Львів: ТзОВ «Простір М», 2014. — 304 с. : іл. — Бібліогр.: с. 303 (8 назв).]&lt;/ref&gt;<br /> [[Файл:Fotorele-shema.jpg|міні|'''Малюнок 10''' Схема фотореле.]]<br /> <br /> ==Сфера застосування ==<br /> <br /> '''Використання фотореле'''<br /> <br /> Застосування фотореле надзвичайно різноманітні. Воно вмикає і вимикає в потрібний час освітлення вулиць, сортує різні деталі за формою і розміром, вмить зупиняє верстат, якщо рука людини опиниться у небезпечній зоні перекривши хід світла.<br /> Зокрема, на шахтах використовується для контролю місцезнаходження вагонетки, в пристроях автоматизації процесу відкатки та навантаження вугілля в залізничні вагони, визначення рівня завантаження бункерів тощо.&lt;ref&gt;[Низьковольтні електричні та електронні реле, контактори, пускачі: навч. посіб. для студ. електромех. та електротехн. профілю вищ. навч. закл. / М. В. Бурштинський, Б. І. Крохмальний, М. В. Хай ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Л. : Вид-во Нац. ун-ту «Львів. політехніка», 2011. — 172 с. : іл. — Бібліогр.: с. 169—170 (16 назв).]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> Фотореле призначені для автоматичного включення і відключення вуличного і внутрішнього освітлення (підсвічування вітрин, світлової реклами тощо) в залежності від рівня освітленості.(мал. 12)<br /> <br /> [[Файл:Фотореле.jpeg|міні|'''Малюнок 12''' Фотореле призначені для автоматичного включення і відключення вуличного і внутрішнього освітлення (підсвічування вітрин, світлової реклами тощо) в залежності від рівня освітленості.]]<br /> <br /> <br /> '''Загальні вимоги до експлуатації:'''<br /> *Відносна вологість повітря до 93%, температура 25 ° С<br /> *Наколишнє середовище не повинно бути вибухобезпечна, не містить агресивних парів і електропровідний пилу, що впливають на параметри фотореле.<br /> *Швидкість спрацьовування<br /> *По техніці безпеки реле відповідають ГОСТ 12.2.007.0 75 і ГОСТ 12.2.007.6 75.&lt;ref name= &quot;історія&quot;&gt;[http://bibliofond.ru/view.aspx?id=551645 Бібліофонд. Фотореле управления и защиты]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> <br /> '''Опис поширених типів'''<br /> Найчастіше фотореле використовуються для управління вуличним освітленням, але також вони використовуються в автоматичних системах, системах контролю, управління і захисту в якості регуляторів параметрів технологічних процесів, рахункових пристроїв, комутаторів, підсилювачів і т.д. Поширені види і типи фотореле:<br /> ФР-7, ФР-2, ФР-16, DS-GS / 1S, Z7-LMK, ФР-94-2, ФР-5-10.<br /> З цих фотореле сучасними вважаються DS-GS / 1S, а також DLS-1/50, ФР-IIУ3 (АС-7)<br /> <br /> '''Розглянемо деякі з них'''<br /> <br /> ''Фотореле типу ФР-7:''<br /> Фотореле типу ФР-7 призначений для включення і виключення освітлення при зміні інтенсивності денного освітлення. Широкий діапазон настройки чутливості дозволяє використовувати фотореле для керування вуличним і внутрішнім освітленням, для включення освітлення вітрин, світлової реклами, індивідуальних робочих місць і т. П., А також для застосування в якості комплектуючого виробу в пристроях промислової автоматики.<br /> Фоторезистор R1, R2 і R3 утворюють дільник напруги, який визначає струм бази транзистора VT1. У денний час, коли фоторезистор освітлений, його опір порівняно велике, тому транзистор VT1 відкритий і насичений, а VT2 закритий.<br /> Колекторний струм транзистора VT2, а, отже, і струм управління електрода симистора практично дорівнюють нулю. Симистор, таким чином, закритий, і струм через навантаження не протікає.<br /> Зі зменшенням освітленості опір фоторезистора зростає, і струм бази транзистора VT1 починає зменшуватися. При досягненні певного значення транзистор VT1 виходить з насичення і починає закриватися. Збільшується падіння напруги на резисторі R6, R7 підтримує симистор відкритим протягом обох напівперіодів мережевої напруги. Лампи починають світиться в повний накал.<br /> Процес вимкнення фотореле відбувається в зворотному порядку.<br /> Поріг спрацьовування фотореле встановлюють змінним резистором R2, а резистор R3 служить для обмеження струму дільника при попаданні на фотодатчик прямих сонячних променів. Резистор R6 визначає ток керуючого електрода симистора, який при відкритому транзисторі VT2 повинен бути більше струму симистора, але менше допустимого струму колекторного струму транзистора VT2.<br /> Резистор R5 зрівнює напруга на керуючому електроді і катоді симистора, коли транзистор VT2 закрит.Ето забезпечує надійне вимикання симистора і стійкість фотореле в цілому.<br /> Граничне пристрій виконаного за схемою тригера Шмітта (VT1, VT2). Тригер Шмітта являє собою пристрій, охоплений позитивним зворотним зв'язком. Наявність позитивного зворотного зв'язку призводить до практично миттєвого зміни напруги на виході схеми при перевищенні вхідним сигналом порогового напруги.&lt;ref name= &quot;історія&quot;&gt;[http://bibliofond.ru/view.aspx?id=551645 Бібліофонд. Фотореле управления и защиты]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> '''Налаштування фотореле'''<br /> Можна змінити параметри рівня природної освітленості, при якій фотореле включає висвітлення. Для ручного налаштування служить підлаштування резистор R6 ( «Ручна установка моменту включення фотореле»). Якщо повернути резистор за годинниковою стрілкою, то фотореле включиться при більшій природної освітленості, а якщо проти годинникової стрілки - при меншій. Для автоматичної настройки: в момент, коли природна освітленість відповідає обраному рівню, натисніть кнопку і утримуйте її до тих пір, поки миготіння індикатора не зміниться на постійне горіння і далі на подвійне блимання (приблизно через 8 ... 12 сек), тоді відпустіть кнопку. Фотореле буде включатися при знову заданому рівні освітленості.<br /> <br /> ''Фотореле типу Z7-LMK:''<br /> Розпізнавальних особливості:<br /> Фотореле Z7-LMK є компактним приладом для зовнішнього монтажу.<br /> Час затримки запобігає небажаному включення при миттєвих змінах інтенсивності освітлення.<br /> Смуга нечутливості при зміні інтенсивності освітлення становить близько 15% від налаштованого діапазону.<br /> <br /> ''Виробники:''<br /> *Компанія &quot;Енергіс&quot;.<br /> *Technoma Ltd. (Болгарія)<br /> *ТОВ електропроектів<br /> *Лепельський електромеханічний завод (Білорусія)<br /> <br /> '''Критерії вибору фотореле:'''<br /> *За способом кріплення<br /> *За діапазону спрацьовування<br /> *По типу знаходження фотодатчика<br /> *За діапазону комутованих струмів [A]<br /> *За експлуатаційних умов<br /> *По вартості і доступності.&lt;ref історія &lt;ref name= &quot;історія&quot;&gt;[http://bibliofond.ru/view.aspx?id=551645 Бібліофонд. Фотореле управления и защиты]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Фото, відео-матеріали==<br /> <br /> #&lt;ref&gt;[https://www.youtube.com/watch?v=PAe4ky1K-Ow Відеоматеріал, види фотореле для освітлення]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Список використаних джерел==<br /> <br /> [[Категорія:Музей історії техніки]]<br /> <br /> &lt;references /&gt;</div>

3421865 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B5 2017-05-25T20:25:18Z

<p>3421865: </p> <hr /> <div><br /> Роботу виконала: Боса Тетяна, студентка 31 групи, фізико-математичного факультету.[[Користувач:3421865]]<br /> <br /> <br /> [[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]]<br /> ==Загальний опис (принцип дії)==<br /> <br /> ''Для початку вияснимо, що таке реле та які його види.''<br /> <br /> '''Реле (рос. реле, англ. relay, нім. Relais n, Wächter m)''' — електричний комутаційний апарат, який автоматично виконує певні перемикання контрольованого ним електричного кола.(мал.1)<br /> <br /> [[Файл:Relay2.jpg|міні|'''Малюнок 1'''Малогабаритне реле]]<br /> <br /> '''Опис'''<br /> <br /> '''Реле''' — пристрій, у якому за досягнення певного значення вхідної величини X, вихідна величина Y змінюється стрибкоподібно та приймає скінченне число значень. Найчастіше, це автоматичний пристрій, який реагує на зміни параметру (температури, тиску, освітленості тощо) і який, у разі досягнення параметром заданої величини, замикає або розмикає електричне коло.<br /> Реле застосовуються там, де потрібно контролювати електричне коло за допомогою сигналу з низьким енергоспоживанням з повною гальванічною розв'язкою, або де кілька схем повинні контролюватися одним сигналом. Реле широко використовувалися на телефонних станціях й перших комп'ютерах для виконання логічних операцій.<br /> Вид реле, яке може обробляти велику потужність, потрібну для безпосереднього керування електродвигунами або іншими навантаженнями, називається контактор.<br /> <br /> '''Реле класифікують за такими ознаками:''' <br /> *роду вхідних фізичних величин, на які вони реагують; <br /> *функцій, які вони виконують у системах керування; <br /> *конструкції тощо.<br /> <br /> '''За видом фізичних величин розрізняють:'''<br /> *електричні; <br /> *механічні;<br /> *теплові;<br /> *оптичні;<br /> *магнітні;<br /> *акустичні та інші реле.<br /> <br /> Слід зазначити, що реле також може реагувати не лише на значення певної величини, але і на різницю значень (диференційне реле), зміну знаку величини (поляризоване реле) або швидкість зміни вхідної величини.&lt;ref name= &quot;Вікіпедія&quot;&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BB%D0%B5 Вікіпедія. Реле]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ''Одже, що ми розуміємо під значенням фотореле''<br /> <br /> '''Фотореле''' — прилад автоматичного управління різними установками, який використовує безінерційність фотоефекту, тобто практично миттєво реагує на світловий вплив чи його зміну.(мал.2)&lt;ref&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B5 Вікіпедія. Фотореле]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> [[Файл:Fotorele.png|міні|'''Малюнок 2'''Найпростіше фотореле на фоторезисторі]]<br /> <br /> '''Фотореле принцип роботи'''<br /> <br /> Робота фотодатчика, контролюючого рівень вуличної освітленості, лежить в основі принципу роботи будь-якого фотореле. Існує два типи таких фотодатчиків:<br /> <br /> *вбудовані, коли датчик встановлений разом з реле безпосередньо в самому електрощитку;<br /> *виносні, коли датчик розташований поза корпусу реле.<br /> Корпус виносних фотореле повинен бути обов'язково міцним і мати підвищений рівень герметичності і захищеності від впливів навколишнього середовища.(мал.3)<br /> <br /> [[Файл:Reguljator-osveshhennosti-fotorele.jpg|міні|'''Малюнок 3'''Регулятор освітленості фотореле]]<br /> <br /> Цей пристрій має досить простий принцип дії і складається воно з вбудованого або виносного датчика. З огляду на інтенсивність освітлення, такий датчик передає інформацію електронній платі або блоку, які, в свою чергу, при досягненні певного порогу спрацьовування, спрацьовують і вмикають освітлення, замикаючи електричний ланцюг.<br /> <br /> Слід зазначити, що будь-який фотореле може бути запрограмовано в індивідуальному режимі. Це означає, що, якщо, наприклад, в літню пору року фотореле встановлено в гаражі, то діапазон його спрацьовування буде відрізнятися від пристрою, встановленого на ганку будинку. Даний нюанс необхідно враховувати і, по можливості, виставляти найбільш підходящий до умов розміщення фотореле діапазон його чутливості до світла.&lt;ref&gt;[http://electricvdome.ru/osvechenie/fotorele-dlya-ulichnogo-osveshheniya.html Електрик в доме. Что такое фотореле для уличного освещения]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> Одним із завдань, що виконуються за допомогою фотодатчиків, є управління освітленням. Такі схеми називаються фотореле, найчастіше це просте включення освітлення в темний час доби. З цією метою радіоаматорами було розроблено чимало схем, ось деякі з них.<br /> <br /> Напевно, найпростіша схема показана на малюнку 4. Кількість деталей в ній, невелика, менше вже не вийде, а ефективність, читай чутливість, досить висока.<br /> <br /> Це досягнуто тим, що транзистори VT1 ​​і VT2 включені за схемою складеного транзистора, званої також схемою Дарлінгтона. При такому включенні коефіцієнт посилення дорівнює добутку коефіцієнтів посилення складових транзисторів. Крім того, така схема забезпечує високий вхідний імпеданс, що дозволяє підключати високоомні джерела сигналу, як показаний на схемі фоторезистор PR1.<br /> <br /> [[Файл:1352444962 1.jpg|міні|'''Малюнок 4''' Схемо простого фотореле]]<br /> <br /> Робота схеми досить проста. Опір фоторезистора PR1 зі збільшенням освітленості зменшується до кількох КОм (темнової опір кілька МОм), що призведе до відкривання транзистора VT1. Його колекторний струм відкриє транзистор VT2, який включить реле K1, яке своїм контактом включить навантаження.<br /> <br /> Діод VD1 захищає схему від ЕРС самоіндукції, що виникає в момент вимикання реле K1. Таким чином, дуже малопотужний сигнал фоторезистора перетворюється в сигнал достатній для включення обмотки реле.<br /> <br /> Чутливість цієї простої схеми досить висока, іноді просто надмірна. Щоб її зменшити, і регулювати в необхідних межах можна додати з схему змінний резистор R1, показаний на схемі пунктиром.<br /> <br /> Напруга харчування зазначено в межах 5 ... 15В, - залежить від робочої напруги реле. Для напруги 6В підійдуть реле РЕС9, РЕС47, а для напруги 12В РЕС49, РЕС15. При зазначених на схемі транзисторах струм обмотки реле не повинен перевищувати 50мА.<br /> <br /> Якщо замість транзистора VT2 поставити, наприклад, КТ815, то вихідний струм може бути більше, що дозволить застосувати більш потужні реле. А взагалі, чим вище напруга живлення, тим вище і чутливість фотореле.&lt;ref name= &quot;elektrik&quot;&gt;[http://electrik.info/main/praktika/601-shemy-fotorele-dlya-upravleniya-osvescheniem.html Електрик інфо. Схемы фотореле для управления освещением]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> '''Схема фотореле з фотодиодом'''<br /> <br /> Схема цього фотореле показана на малюнку 5.<br /> [[Файл:1352445028 2.jpg|міні|'''Малюнок 5'''Схема фотореле з фотодиодом]]<br /> <br /> Як і попередня, вона також містить мінімальну кількість деталей, завдяки застосуванню операційного підсилювача (ОУ). В даній схемі ОУ включений за схемою компаратора (порівнює пристрою). Неважко бачити, що фотодіод LED1 включений в фотодіодному режимі, - харчування подано так, що фотодіод зміщений у зворотному напрямку.<br /> <br /> Тому, при зниженні рівня освітленості опір світлодіода Led1 зростає, що призводить до зменшення падіння напруги на резисторі R1, а отже і на вході, що інвертує компаратора OP1.<br /> <br /> Напруга на неінвертуючий вхід ОП встановлюється за допомогою змінного резистора R2, і є пороговим - задає поріг спрацьовування. Як тільки напруга на вході інвертується стане менше, ніж порогове, на виході компаратора з'явиться високий рівень напруги, який відкриє транзистор T1, який включить реле K1.<br /> <br /> Реле й транзистор в цій схемі можна підібрати, керуючись рекомендаціями до схеми, показаної на малюнку 6. В якості компаратора можна використовувати ОУ типу К140УД6, К140УД7 або подібні. Джерело живлення для схеми підійде будь-який, можна навіть безтрансформаторний, без гальванічної розв'язки від мережі. В цьому випадку при налагодженні слід бути уважним, дотримуватись правил техніки безпеки. Ідеальним варіантом слід вважати використання для настройки схеми розділового трансформатора або, як його іноді називають трансформатора безпеки.<br /> <br /> Налаштування пристрою зводиться до встановлення граничної напруги таким чином, щоб включення відбувалося вже при настанні сутінків. Щоб не чекати цього природного моменту, можна в затемненій кімнаті засвічувати фотодиод лампою розжарювання, включеної через тиристорний регулятор потужності. Ця ж методика придатна для настройки та інших схем фотореле.<br /> <br /> Можливо, що при спрацьовуванні фотореле релюшкой буде деренчати. Позбутися від цього явища можна приєднавши паралельно котушці електролітичний конденсатор на кілька сотень микрофарад.<br /> <br /> '''Фотореле на мікросхемі'''<br /> <br /> Спеціалізована мікросхема КР1182ПМ1 є фазовий регулятор потужності, те ж саме, що звичайний тиристорний. Дуже важливим і цінним властивістю такого регулятора потужності є те, що він включається в схему як двухполюсник, не вимагаючи для себе додаткового дроти живлення: просто включив паралельно вимикача і все вже працює! На малюнку 6 показано, як на цій мікросхемі можна побудувати нескладне фотореле.<br /> <br /> [[Файл:1352444958 3.jpg|міні|'''Малюнок 6''' Схема фотореле на мікросхемі КР1182ПМ1]]<br /> <br /> Керуючі висновки мікросхеми 3 і 6. Якщо між ними підключити просто звичайний однополюсний вимикач, то при його замиканні навантаження буде відключатися! Якщо його розімкнути, то навантаження підключиться. До речі, без додаткових зовнішніх тиристорів або симистора, і навіть без радіатора, мікросхема витримує навантаження до 150Вт. Це в разі, якщо при включенні навантаження немає кидків струму, як у ламп розжарювання. Лампу розжарювання в такому варіанті можна включати потужністю не більше 75Вт.<br /> <br /> [[Файл:1352445910 6.jpg|міні|'''Малюнок 7''' Мікросхема КР1182ПМ1]]<br /> <br /> Просто вимикач до цих висновків підключати як би ні до чого, якщо тільки в комплексі з іншими деталями. Якщо не звертати уваги на фототранзистор і електролітичний конденсатор, подумки залишити тільки змінний резистор R1, то виходить просто фазовий регулятор потужності: при переміщенні його движка вгору за схемою висновки 3 і 6 замикаються накоротко, тим самим відключаючи навантаження, як згаданим вище контактом. При переміщенні движка вниз за схемою потужність в навантаженні змінюється від 0 ... 100%. Тут все зрозуміло і просто.<br /> <br /> Якщо до цих висновків підключити електролітичний конденсатор (вважаємо, що фототранзистор в схемі поки немає), то вийде просто плавне включення навантаження. Яким чином?<br /> <br /> Опір розрядженого конденсатора невелика, тому спочатку керуючі висновки мікросхеми 3 і 6 практично замкнені накоротко і навантаження відключена. У міру заряду опір конденсатора зростає (досить згадати перевірку конденсаторів омметром), напруга на ньому теж зростає, потужність в навантаженні плавно збільшується. Виходить пристрій плавного включення навантаження. Причому потужність в навантаження буде подана на стільки, наскільки введений движок змінного резистора R1. При відключенні пристрою від мережі конденсатор розряджається через резистор R1, готуючи пристрій до наступного включенню. Якщо конденсатор розрядитися не встигне, то плавного включення не буде.<br /> <br /> Ось тепер і дісталися до самого головного, до фотореле. Якщо тепер до керуючих висновків 3 і 6 підключити фототранзистор, то вийде фотореле. Працює воно наступним чином. Днем при високій освітленості фототранзистор відкритий, тому опір його ділянки колектор - емітер невелика, висновки 3 і 6 замкнуті між собою, навантаження відключена.<br /> <br /> При плавному зменшенні освітленості в вечірні години фототранзистор плавно буде відкриватися, поступово збільшуючи потужність в навантаженні, тобто в лампі. Ніяких порогових елементів в цій схемі немає, тому лампа буде запалюватися і гаснуть поступово.<br /> <br /> Щоб фотореле не спрацювало в той момент, коли включиться своя ж лампа, фототранзистор бажано захистити від такого підсвічування. Найпростіше це зробити за допомогою пластикової трубки.&lt;ref name= &quot;elektrik&quot;&gt;[http://electrik.info/main/praktika/601-shemy-fotorele-dlya-upravleniya-osvescheniem.html Електрик інфо. Схемы фотореле для управления освещением]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Історична довідка==<br /> <br /> Простий пристрій, який ми тепер називаємо реле, було включено у початковий 1841 року телеграфний патент Семюеля Морзе. Зазначений механізм, діяв як цифровий підсилювач, який повторював телеграфний сигнал і, таким чином, давав можливість розмножувати його, наскільки то було потрібно. Це вирішило проблему обмеженого діапазону попередніх схем телеграфії. Слово реле з'являється у контексті електромагнітних операцій з 1860 року.&lt;ref &gt;[К.А. ПУТИЛОВ./КУРС ФИЗИКИ/Том II. Часть третья. Учение об электричестве. — М.: ГИ ФМЛ,1963. — 583 с.]&lt;/ref&gt;.<br /> <br /> Коли на поверхню провідника падають промені світла, то метал випускає електрони і сам заряджається тому позитивно. Це явище випускання електронів освітлюваної поверхнею металу носить назву фотоелектричного ефекту, або скорочено фотоефекту.<br /> <br /> Фотоефект був відкритий в 1887 році німецьким фізиком Г. Герца і вивчений професором Московського університету Олександром Григоровичем Столєтова в 1888-1890 рр. Столетов встановив, що метал (перші досліди проводилися з цинком), заряджений негативно, швидко втрачає свій заряд, якщо на поверхню металу направити промені світла, і особливо ультрафіолетові промені. Столетов вимірював величину розрядного струму і виявив, що, по-перше, розрядний струм миттєво припинявся при виключенні світла і, по-друге, величина розрядного струму, що вимірюється, очевидно, кількістю електронів, що вириваються світлом з металу, пропорційна падаючої на поверхню металу енергії випромінювання даного спектрального складу. <br /> <br /> Наступними дослідами було показано, що швидкість викидаються з металу електронів зростає зі зменшенням довжини хвилі випромінювання, інакше кажучи, швидкість електронів зростає при збільшенні частоти випромінювання.(мал.8)<br /> [[Файл:Схема фотореле.png|міні|'''Малюнок 8''' Схема дослідів А. Г. Столєтова. А - джерело світла (дуга /, С - катод, на освітлену поверхню якого промені світла проникають через металеву сітку, що служить анодом]]<br /> <br /> В кінці XIX століття і в великих містах Росії з'явилися перші телефонні станції ручного обслуговування. Однак, у зв'язку з відсутністю власного (вітчизняного) телефонного обладнання, будівництво і експлуатація телефонних станцій велися іноземними компаніями. Всі найважливіші деталі, вузли, пристрої, в тому числі і реле, створювалися і вироблялися в Стокгольмі. У Петербурзі лише виконувалася збірка і зовнішня обробка. Шведські реле встановлювалися на всіх ручних станціях різних систем.<br /> Перший завод почав випускати реле це Завод &quot;Червона зоря&quot;. У 1922 році на заводі почалося зародження вітчизняного виробництва високої частоти.<br /> Розпочате з 1927 року виробництво машинних АТС зажадало на заводі корінних інженерно-виробничих змін. Були закуплені нові верстати, розширені конструкторські та технологічні групи технічного відділу, організовано складально-монтажне конвеєрне виробництво. В інструментальному цеху виробництво реле було виділено в самостійну ділянку, де вже поряд з реле постійного струму випускаються реле змінного струму з утяжеленним якорем і перші теплові реле на термобіметалів. У довоєнний час завод &quot;Червона зоря&quot; був, по суті, єдиним вітчизняним заводом, які розробляють і виробляють електромагнітні реле. Так, наприклад, під час війни в Уфі було розроблено спеціальне реле для авіаційної апаратури, а розрахунки М.І. Вітенберга по підбору оптимальної довжини сердечника дозволили у виробництві реле змінного струму відмовитися від імпортної кремнієвої стали, використовуючи звичайну вітчизняну.&lt;ref name= &quot;історія&quot;&gt;[http://bibliofond.ru/view.aspx?id=551645 Бібліофонд. Фотореле управления и защиты]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> '''Сучасні системи керування зовнішнім освітленням'''<br /> <br /> Покращення вуличного освітлення є одним з перспективних напрямків розвитку сучасної світлотехніки. Це дає можливість впровадження новітніх освітлювальних технологій одночасно з сучасними видами дизайну архітектурних форм. Ефективно й економічно управляти складним господарством зовнішнього освітлення міських автомобільних магістралей та пішохідних зон, внутрішньоквартальним освітленням дворів, шкіл та лікарень, а також здійснювати художню підсвітку фасадів будинків і т.п. неможливо без використання сучасних автоматизованих систем.<br /> <br /> Існуючі системи управління зовнішнім освітленням можна розділити на декілька класів. Місцеве управління здійснюється комутаційними та керуючими апаратами, встановленими безпосередньо в лініях, які живлять освітлювальну апаратуру. Крім цього, широко використовується автоматичне або фотоавтоматичне управління із встановленням магнітних пускачів у лініях освітлення<br /> та програмного реле, фотореле або фотоелектричного автомата, що вимикають систему, залежно від рівня природного освітлення або часу доби. Вищевказані системи управління освітленням не є високоефективними через ряд причин: з точки зору енергозбереження ручні системи комутації освітлення, як показує практика їх експлуатації, призводять до надмірного використання електроенергії, як уже зазначалося, низька ефективність управління потужністю системи освітлення призводить до підвищення коефіцієнту нерівномірності освітлення.<br /> <br /> Таким чином актуальним є вдосконалення систем управління освітленням(АСУО). Такі системи в готовому вигляді або у вигляді розрізнених компонентів випускаються багатьма фірмами – Philips (StarSense Software), Streetlight.Vision (Streetlight Suite Software), TridonicAtco та ін.<br /> <br /> Зовсім недавно на ринку була представлена нова цифрова система управління, що базується на стандарті DALI (Digital Addressable Lighting Interface – «цифровий адресний інтерфейс освітлення»). Використовуючи стандарт DALI, можна індивідуально регулювати світильниками з електронними пускорегулювальними апаратами. Це відкриває нові можливості для управління освітленням з робочого місця за допомогою пульта дистанційного керування або персонального комп’ютера. Управляючі сигнали в даному стандарті передаються по тих же проводах, по яких здійснюється живлення, тобто прокладка окремих управляючих дротів не потрібна. Європейські стандарти допускають прокладку дротів системи DALI в загальному кабелі або в одній трубі з силовими дротами з напругою 220–240В. Стандарт DALI забезпечує управління освітлювальними установками за заздалегідь розробленою програмою. Важливою перевагою даної системи є значне скорочення витрат електроенергії приблизно на 60-65%. Обладнання стандарту DALI на українському ринку пропонують компанії<br /> Osram і Philips.&lt;ref&gt;[Вацків Т. І./ Наукова стаття./Вацків Т. І. Наук. к.: Андрійчук В. А., д.т.н., проф.<br /> Тернопільський національний технічний університет ім. Івана Пулюя Системи керування зовнішнім освітленням]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> В 2017 році фотореле широко використовується в побуті і на підприємствах, для економії електроенергії та коштів.<br /> <br /> ==Технічні характеристики==<br /> <br /> '''Технічні характеристики фотореле'''<br /> <br />  <br /> Рівень максимального робочого навантаження фотореле залежить від того, які пристрої до нього підключені. Необхідно знати, що максимальне навантаження пристрою становить від 1000 до 2300 Вт, номінальна робоча напруга дорівнює 220 В, а межі порогу спрацьовування фотореле рівні 2-2000 лк (люксам).<br /> <br /> Щоб придбане вами фотореле довго і успішно вам послужило, потрібно з самого початку знати, на які критерії орієнтуватися при покупці даного пристрою і його допоміжних елементів. Пристрій може пропрацювати протягом тривалого періоду часу, не створюючи жодних проблем, а може щотижня виходити з ладу.(мал. 9)<br /> <br /> [[Файл:Ustanovka-fotorele.jpg|міні|'''Малюнок 9''' Установка фотореле.]]<br /> <br /> Постараємося розібратися, чи можна в процесі установки і експлуатації уникнути проблем і як це зробити. Хотів би відзначити те що колір проводів для підключення реле у різних фірм виробників різні, тому обов'язково прочитайте інструкцію в якій зображена схема підключення фотореле.<br /> <br /> Найпопулярнішими пристроями на сучасному ринку є фотореле класу економ від таких виробників, як ИЕК, TDM, EKF і ін. Технічні характеристики різних видів фотореле показано в таблиці.<br /> <br /> '''Технічні характеристики різних видів фотореле'''<br /> <br /> [[Файл:Тб.png|633 × 508]]<br /> <br /> Фотореле ФР-601 і ФР-602 зі ступенем захисту IP44 пропонує нам компанія ИЕК. Завдяки захисту IP44 використання даних пристроїв можливо під відкритим небом, адже IP44 захищає нас від падаючих в різних напрямках бризок. Межі, в яких знаходиться поріг спрацьовування даних фотореле, можуть становити від 5 до 50 лк. Робочі температури варіюються в межах від -25 ° С до +40 ° С.( мал. 11)&lt;ref&gt;[Програмовані електронні реле керування: навч. посіб. напряму «Електротехніка» / М. В. Бурштинський, А. І. Ковальчук, М. В. Хай ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Львів: ТзОВ «Простір М», 2014. — 304 с. : іл. — Бібліогр.: с. 303 (8 назв).]&lt;/ref&gt;<br /> [[Файл:Fotorele-shema.jpg|міні|'''Малюнок 11''' Схема фотореле.]]<br /> <br /> ==Сфера застосування ==<br /> <br /> '''Використання фотореле'''<br /> <br /> Застосування фотореле надзвичайно різноманітні. Воно вмикає і вимикає в потрібний час освітлення вулиць, сортує різні деталі за формою і розміром, вмить зупиняє верстат, якщо рука людини опиниться у небезпечній зоні перекривши хід світла.<br /> Зокрема, на шахтах використовується для контролю місцезнаходження вагонетки, в пристроях автоматизації процесу відкатки та навантаження вугілля в залізничні вагони, визначення рівня завантаження бункерів тощо.&lt;ref&gt;[Низьковольтні електричні та електронні реле, контактори, пускачі: навч. посіб. для студ. електромех. та електротехн. профілю вищ. навч. закл. / М. В. Бурштинський, Б. І. Крохмальний, М. В. Хай ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Л. : Вид-во Нац. ун-ту «Львів. політехніка», 2011. — 172 с. : іл. — Бібліогр.: с. 169—170 (16 назв).]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> Фотореле призначені для автоматичного включення і відключення вуличного і внутрішнього освітлення (підсвічування вітрин, світлової реклами тощо) в залежності від рівня освітленості.(мал. 12)<br /> <br /> [[Файл:Фотореле.jpeg|міні|'''Малюнок 12''' Фотореле призначені для автоматичного включення і відключення вуличного і внутрішнього освітлення (підсвічування вітрин, світлової реклами тощо) в залежності від рівня освітленості.]]<br /> <br /> <br /> '''Загальні вимоги до експлуатації:'''<br /> *Відносна вологість повітря до 93%, температура 25 ° С<br /> *Наколишнє середовище не повинно бути вибухобезпечна, не містить агресивних парів і електропровідний пилу, що впливають на параметри фотореле.<br /> *Швидкість спрацьовування<br /> *По техніці безпеки реле відповідають ГОСТ 12.2.007.0 75 і ГОСТ 12.2.007.6 75.&lt;ref name= &quot;історія&quot;&gt;[http://bibliofond.ru/view.aspx?id=551645 Бібліофонд. Фотореле управления и защиты]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> <br /> '''Опис поширених типів'''<br /> Найчастіше фотореле використовуються для управління вуличним освітленням, але також вони використовуються в автоматичних системах, системах контролю, управління і захисту в якості регуляторів параметрів технологічних процесів, рахункових пристроїв, комутаторів, підсилювачів і т.д. Поширені види і типи фотореле:<br /> ФР-7, ФР-2, ФР-16, DS-GS / 1S, Z7-LMK, ФР-94-2, ФР-5-10.<br /> З цих фотореле сучасними вважаються DS-GS / 1S, а також DLS-1/50, ФР-IIУ3 (АС-7)<br /> <br /> '''Розглянемо деякі з них'''<br /> <br /> ''Фотореле типу ФР-7:''<br /> Фотореле типу ФР-7 призначений для включення і виключення освітлення при зміні інтенсивності денного освітлення. Широкий діапазон настройки чутливості дозволяє використовувати фотореле для керування вуличним і внутрішнім освітленням, для включення освітлення вітрин, світлової реклами, індивідуальних робочих місць і т. П., А також для застосування в якості комплектуючого виробу в пристроях промислової автоматики.<br /> Фоторезистор R1, R2 і R3 утворюють дільник напруги, який визначає струм бази транзистора VT1. У денний час, коли фоторезистор освітлений, його опір порівняно велике, тому транзистор VT1 відкритий і насичений, а VT2 закритий.<br /> Колекторний струм транзистора VT2, а, отже, і струм управління електрода симистора практично дорівнюють нулю. Симистор, таким чином, закритий, і струм через навантаження не протікає.<br /> Зі зменшенням освітленості опір фоторезистора зростає, і струм бази транзистора VT1 починає зменшуватися. При досягненні певного значення транзистор VT1 виходить з насичення і починає закриватися. Збільшується падіння напруги на резисторі R6, R7 підтримує симистор відкритим протягом обох напівперіодів мережевої напруги. Лампи починають світиться в повний накал.<br /> Процес вимкнення фотореле відбувається в зворотному порядку.<br /> Поріг спрацьовування фотореле встановлюють змінним резистором R2, а резистор R3 служить для обмеження струму дільника при попаданні на фотодатчик прямих сонячних променів. Резистор R6 визначає ток керуючого електрода симистора, який при відкритому транзисторі VT2 повинен бути більше струму симистора, але менше допустимого струму колекторного струму транзистора VT2.<br /> Резистор R5 зрівнює напруга на керуючому електроді і катоді симистора, коли транзистор VT2 закрит.Ето забезпечує надійне вимикання симистора і стійкість фотореле в цілому.<br /> Граничне пристрій виконаного за схемою тригера Шмітта (VT1, VT2). Тригер Шмітта являє собою пристрій, охоплений позитивним зворотним зв'язком. Наявність позитивного зворотного зв'язку призводить до практично миттєвого зміни напруги на виході схеми при перевищенні вхідним сигналом порогового напруги.&lt;ref name= &quot;історія&quot;&gt;[http://bibliofond.ru/view.aspx?id=551645 Бібліофонд. Фотореле управления и защиты]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> '''Налаштування фотореле'''<br /> Можна змінити параметри рівня природної освітленості, при якій фотореле включає висвітлення. Для ручного налаштування служить підлаштування резистор R6 ( «Ручна установка моменту включення фотореле»). Якщо повернути резистор за годинниковою стрілкою, то фотореле включиться при більшій природної освітленості, а якщо проти годинникової стрілки - при меншій. Для автоматичної настройки: в момент, коли природна освітленість відповідає обраному рівню, натисніть кнопку і утримуйте її до тих пір, поки миготіння індикатора не зміниться на постійне горіння і далі на подвійне блимання (приблизно через 8 ... 12 сек), тоді відпустіть кнопку. Фотореле буде включатися при знову заданому рівні освітленості.<br /> <br /> ''Фотореле типу Z7-LMK:''<br /> Розпізнавальних особливості:<br /> Фотореле Z7-LMK є компактним приладом для зовнішнього монтажу.<br /> Час затримки запобігає небажаному включення при миттєвих змінах інтенсивності освітлення.<br /> Смуга нечутливості при зміні інтенсивності освітлення становить близько 15% від налаштованого діапазону.<br /> <br /> ''Виробники:''<br /> *Компанія &quot;Енергіс&quot;.<br /> *Technoma Ltd. (Болгарія)<br /> *ТОВ електропроектів<br /> *Лепельський електромеханічний завод (Білорусія)<br /> <br /> '''Критерії вибору фотореле:'''<br /> *За способом кріплення<br /> *За діапазону спрацьовування<br /> *По типу знаходження фотодатчика<br /> *За діапазону комутованих струмів [A]<br /> *За експлуатаційних умов<br /> *По вартості і доступності.&lt;ref історія &lt;ref name= &quot;історія&quot;&gt;[http://bibliofond.ru/view.aspx?id=551645 Бібліофонд. Фотореле управления и защиты]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Фото, відео-матеріали==<br /> <br /> #&lt;ref&gt;[https://www.youtube.com/watch?v=PAe4ky1K-Ow Відеоматеріал, види фотореле для освітлення]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Список використаних джерел==<br /> <br /> [[Категорія:Музей історії техніки]]<br /> <br /> &lt;references /&gt;</div>

3421865 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A2%D0%B1.png 2017-05-25T20:23:19Z

<p>3421865: Технічні характеристики різних видів фотореле</p> <hr /> <div>Технічні характеристики різних видів фотореле</div>

3421865 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B5 2017-05-25T19:30:23Z

<p>3421865: /* Сфера застосування */</p> <hr /> <div><br /> Роботу виконала: Боса Тетяна, студентка 31 групи, фізико-математичного факультету.[[Користувач:3421865]]<br /> <br /> <br /> [[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]]<br /> ==Загальний опис (принцип дії)==<br /> <br /> ''Для початку вияснимо, що таке реле та які його види.''<br /> <br /> '''Реле (рос. реле, англ. relay, нім. Relais n, Wächter m)''' — електричний комутаційний апарат, який автоматично виконує певні перемикання контрольованого ним електричного кола.(мал.1)<br /> <br /> [[Файл:Relay2.jpg|міні|'''Малюнок 1'''Малогабаритне реле]]<br /> <br /> '''Опис'''<br /> <br /> '''Реле''' — пристрій, у якому за досягнення певного значення вхідної величини X, вихідна величина Y змінюється стрибкоподібно та приймає скінченне число значень. Найчастіше, це автоматичний пристрій, який реагує на зміни параметру (температури, тиску, освітленості тощо) і який, у разі досягнення параметром заданої величини, замикає або розмикає електричне коло.<br /> Реле застосовуються там, де потрібно контролювати електричне коло за допомогою сигналу з низьким енергоспоживанням з повною гальванічною розв'язкою, або де кілька схем повинні контролюватися одним сигналом. Реле широко використовувалися на телефонних станціях й перших комп'ютерах для виконання логічних операцій.<br /> Вид реле, яке може обробляти велику потужність, потрібну для безпосереднього керування електродвигунами або іншими навантаженнями, називається контактор.<br /> <br /> '''Реле класифікують за такими ознаками:''' <br /> *роду вхідних фізичних величин, на які вони реагують; <br /> *функцій, які вони виконують у системах керування; <br /> *конструкції тощо.<br /> <br /> '''За видом фізичних величин розрізняють:'''<br /> *електричні; <br /> *механічні;<br /> *теплові;<br /> *оптичні;<br /> *магнітні;<br /> *акустичні та інші реле.<br /> <br /> Слід зазначити, що реле також може реагувати не лише на значення певної величини, але і на різницю значень (диференційне реле), зміну знаку величини (поляризоване реле) або швидкість зміни вхідної величини.&lt;ref name= &quot;Вікіпедія&quot;&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BB%D0%B5 Вікіпедія. Реле]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ''Одже, що ми розуміємо під значенням фотореле''<br /> <br /> '''Фотореле''' — прилад автоматичного управління різними установками, який використовує безінерційність фотоефекту, тобто практично миттєво реагує на світловий вплив чи його зміну.(мал.2)&lt;ref&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B5 Вікіпедія. Фотореле]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> [[Файл:Fotorele.png|міні|'''Малюнок 2'''Найпростіше фотореле на фоторезисторі]]<br /> <br /> '''Фотореле принцип роботи'''<br /> <br /> Робота фотодатчика, контролюючого рівень вуличної освітленості, лежить в основі принципу роботи будь-якого фотореле. Існує два типи таких фотодатчиків:<br /> <br /> *вбудовані, коли датчик встановлений разом з реле безпосередньо в самому електрощитку;<br /> *виносні, коли датчик розташований поза корпусу реле.<br /> Корпус виносних фотореле повинен бути обов'язково міцним і мати підвищений рівень герметичності і захищеності від впливів навколишнього середовища.(мал.3)<br /> <br /> [[Файл:Reguljator-osveshhennosti-fotorele.jpg|міні|'''Малюнок 3'''Регулятор освітленості фотореле]]<br /> <br /> Цей пристрій має досить простий принцип дії і складається воно з вбудованого або виносного датчика. З огляду на інтенсивність освітлення, такий датчик передає інформацію електронній платі або блоку, які, в свою чергу, при досягненні певного порогу спрацьовування, спрацьовують і вмикають освітлення, замикаючи електричний ланцюг.<br /> <br /> Слід зазначити, що будь-який фотореле може бути запрограмовано в індивідуальному режимі. Це означає, що, якщо, наприклад, в літню пору року фотореле встановлено в гаражі, то діапазон його спрацьовування буде відрізнятися від пристрою, встановленого на ганку будинку. Даний нюанс необхідно враховувати і, по можливості, виставляти найбільш підходящий до умов розміщення фотореле діапазон його чутливості до світла.&lt;ref&gt;[http://electricvdome.ru/osvechenie/fotorele-dlya-ulichnogo-osveshheniya.html Електрик в доме. Что такое фотореле для уличного освещения]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> Одним із завдань, що виконуються за допомогою фотодатчиків, є управління освітленням. Такі схеми називаються фотореле, найчастіше це просте включення освітлення в темний час доби. З цією метою радіоаматорами було розроблено чимало схем, ось деякі з них.<br /> <br /> Напевно, найпростіша схема показана на малюнку 4. Кількість деталей в ній, невелика, менше вже не вийде, а ефективність, читай чутливість, досить висока.<br /> <br /> Це досягнуто тим, що транзистори VT1 ​​і VT2 включені за схемою складеного транзистора, званої також схемою Дарлінгтона. При такому включенні коефіцієнт посилення дорівнює добутку коефіцієнтів посилення складових транзисторів. Крім того, така схема забезпечує високий вхідний імпеданс, що дозволяє підключати високоомні джерела сигналу, як показаний на схемі фоторезистор PR1.<br /> <br /> [[Файл:1352444962 1.jpg|міні|'''Малюнок 4''' Схемо простого фотореле]]<br /> <br /> Робота схеми досить проста. Опір фоторезистора PR1 зі збільшенням освітленості зменшується до кількох КОм (темнової опір кілька МОм), що призведе до відкривання транзистора VT1. Його колекторний струм відкриє транзистор VT2, який включить реле K1, яке своїм контактом включить навантаження.<br /> <br /> Діод VD1 захищає схему від ЕРС самоіндукції, що виникає в момент вимикання реле K1. Таким чином, дуже малопотужний сигнал фоторезистора перетворюється в сигнал достатній для включення обмотки реле.<br /> <br /> Чутливість цієї простої схеми досить висока, іноді просто надмірна. Щоб її зменшити, і регулювати в необхідних межах можна додати з схему змінний резистор R1, показаний на схемі пунктиром.<br /> <br /> Напруга харчування зазначено в межах 5 ... 15В, - залежить від робочої напруги реле. Для напруги 6В підійдуть реле РЕС9, РЕС47, а для напруги 12В РЕС49, РЕС15. При зазначених на схемі транзисторах струм обмотки реле не повинен перевищувати 50мА.<br /> <br /> Якщо замість транзистора VT2 поставити, наприклад, КТ815, то вихідний струм може бути більше, що дозволить застосувати більш потужні реле. А взагалі, чим вище напруга живлення, тим вище і чутливість фотореле.&lt;ref name= &quot;elektrik&quot;&gt;[http://electrik.info/main/praktika/601-shemy-fotorele-dlya-upravleniya-osvescheniem.html Електрик інфо. Схемы фотореле для управления освещением]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> '''Схема фотореле з фотодиодом'''<br /> <br /> Схема цього фотореле показана на малюнку 5.<br /> [[Файл:1352445028 2.jpg|міні|'''Малюнок 5'''Схема фотореле з фотодиодом]]<br /> <br /> Як і попередня, вона також містить мінімальну кількість деталей, завдяки застосуванню операційного підсилювача (ОУ). В даній схемі ОУ включений за схемою компаратора (порівнює пристрою). Неважко бачити, що фотодіод LED1 включений в фотодіодному режимі, - харчування подано так, що фотодіод зміщений у зворотному напрямку.<br /> <br /> Тому, при зниженні рівня освітленості опір світлодіода Led1 зростає, що призводить до зменшення падіння напруги на резисторі R1, а отже і на вході, що інвертує компаратора OP1.<br /> <br /> Напруга на неінвертуючий вхід ОП встановлюється за допомогою змінного резистора R2, і є пороговим - задає поріг спрацьовування. Як тільки напруга на вході інвертується стане менше, ніж порогове, на виході компаратора з'явиться високий рівень напруги, який відкриє транзистор T1, який включить реле K1.<br /> <br /> Реле й транзистор в цій схемі можна підібрати, керуючись рекомендаціями до схеми, показаної на малюнку 6. В якості компаратора можна використовувати ОУ типу К140УД6, К140УД7 або подібні. Джерело живлення для схеми підійде будь-який, можна навіть безтрансформаторний, без гальванічної розв'язки від мережі. В цьому випадку при налагодженні слід бути уважним, дотримуватись правил техніки безпеки. Ідеальним варіантом слід вважати використання для настройки схеми розділового трансформатора або, як його іноді називають трансформатора безпеки.<br /> <br /> Налаштування пристрою зводиться до встановлення граничної напруги таким чином, щоб включення відбувалося вже при настанні сутінків. Щоб не чекати цього природного моменту, можна в затемненій кімнаті засвічувати фотодиод лампою розжарювання, включеної через тиристорний регулятор потужності. Ця ж методика придатна для настройки та інших схем фотореле.<br /> <br /> Можливо, що при спрацьовуванні фотореле релюшкой буде деренчати. Позбутися від цього явища можна приєднавши паралельно котушці електролітичний конденсатор на кілька сотень микрофарад.<br /> <br /> '''Фотореле на мікросхемі'''<br /> <br /> Спеціалізована мікросхема КР1182ПМ1 є фазовий регулятор потужності, те ж саме, що звичайний тиристорний. Дуже важливим і цінним властивістю такого регулятора потужності є те, що він включається в схему як двухполюсник, не вимагаючи для себе додаткового дроти живлення: просто включив паралельно вимикача і все вже працює! На малюнку 6 показано, як на цій мікросхемі можна побудувати нескладне фотореле.<br /> <br /> [[Файл:1352444958 3.jpg|міні|'''Малюнок 6''' Схема фотореле на мікросхемі КР1182ПМ1]]<br /> <br /> Керуючі висновки мікросхеми 3 і 6. Якщо між ними підключити просто звичайний однополюсний вимикач, то при його замиканні навантаження буде відключатися! Якщо його розімкнути, то навантаження підключиться. До речі, без додаткових зовнішніх тиристорів або симистора, і навіть без радіатора, мікросхема витримує навантаження до 150Вт. Це в разі, якщо при включенні навантаження немає кидків струму, як у ламп розжарювання. Лампу розжарювання в такому варіанті можна включати потужністю не більше 75Вт.<br /> <br /> [[Файл:1352445910 6.jpg|міні|'''Малюнок 7''' Мікросхема КР1182ПМ1]]<br /> <br /> Просто вимикач до цих висновків підключати як би ні до чого, якщо тільки в комплексі з іншими деталями. Якщо не звертати уваги на фототранзистор і електролітичний конденсатор, подумки залишити тільки змінний резистор R1, то виходить просто фазовий регулятор потужності: при переміщенні його движка вгору за схемою висновки 3 і 6 замикаються накоротко, тим самим відключаючи навантаження, як згаданим вище контактом. При переміщенні движка вниз за схемою потужність в навантаженні змінюється від 0 ... 100%. Тут все зрозуміло і просто.<br /> <br /> Якщо до цих висновків підключити електролітичний конденсатор (вважаємо, що фототранзистор в схемі поки немає), то вийде просто плавне включення навантаження. Яким чином?<br /> <br /> Опір розрядженого конденсатора невелика, тому спочатку керуючі висновки мікросхеми 3 і 6 практично замкнені накоротко і навантаження відключена. У міру заряду опір конденсатора зростає (досить згадати перевірку конденсаторів омметром), напруга на ньому теж зростає, потужність в навантаженні плавно збільшується. Виходить пристрій плавного включення навантаження. Причому потужність в навантаження буде подана на стільки, наскільки введений движок змінного резистора R1. При відключенні пристрою від мережі конденсатор розряджається через резистор R1, готуючи пристрій до наступного включенню. Якщо конденсатор розрядитися не встигне, то плавного включення не буде.<br /> <br /> Ось тепер і дісталися до самого головного, до фотореле. Якщо тепер до керуючих висновків 3 і 6 підключити фототранзистор, то вийде фотореле. Працює воно наступним чином. Днем при високій освітленості фототранзистор відкритий, тому опір його ділянки колектор - емітер невелика, висновки 3 і 6 замкнуті між собою, навантаження відключена.<br /> <br /> При плавному зменшенні освітленості в вечірні години фототранзистор плавно буде відкриватися, поступово збільшуючи потужність в навантаженні, тобто в лампі. Ніяких порогових елементів в цій схемі немає, тому лампа буде запалюватися і гаснуть поступово.<br /> <br /> Щоб фотореле не спрацювало в той момент, коли включиться своя ж лампа, фототранзистор бажано захистити від такого підсвічування. Найпростіше це зробити за допомогою пластикової трубки.&lt;ref name= &quot;elektrik&quot;&gt;[http://electrik.info/main/praktika/601-shemy-fotorele-dlya-upravleniya-osvescheniem.html Електрик інфо. Схемы фотореле для управления освещением]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Історична довідка==<br /> <br /> Простий пристрій, який ми тепер називаємо реле, було включено у початковий 1841 року телеграфний патент Семюеля Морзе. Зазначений механізм, діяв як цифровий підсилювач, який повторював телеграфний сигнал і, таким чином, давав можливість розмножувати його, наскільки то було потрібно. Це вирішило проблему обмеженого діапазону попередніх схем телеграфії. Слово реле з'являється у контексті електромагнітних операцій з 1860 року.&lt;ref &gt;[К.А. ПУТИЛОВ./КУРС ФИЗИКИ/Том II. Часть третья. Учение об электричестве. — М.: ГИ ФМЛ,1963. — 583 с.]&lt;/ref&gt;.<br /> <br /> Коли на поверхню провідника падають промені світла, то метал випускає електрони і сам заряджається тому позитивно. Це явище випускання електронів освітлюваної поверхнею металу носить назву фотоелектричного ефекту, або скорочено фотоефекту.<br /> <br /> Фотоефект був відкритий в 1887 році німецьким фізиком Г. Герца і вивчений професором Московського університету Олександром Григоровичем Столєтова в 1888-1890 рр. Столетов встановив, що метал (перші досліди проводилися з цинком), заряджений негативно, швидко втрачає свій заряд, якщо на поверхню металу направити промені світла, і особливо ультрафіолетові промені. Столетов вимірював величину розрядного струму і виявив, що, по-перше, розрядний струм миттєво припинявся при виключенні світла і, по-друге, величина розрядного струму, що вимірюється, очевидно, кількістю електронів, що вириваються світлом з металу, пропорційна падаючої на поверхню металу енергії випромінювання даного спектрального складу. <br /> <br /> Наступними дослідами було показано, що швидкість викидаються з металу електронів зростає зі зменшенням довжини хвилі випромінювання, інакше кажучи, швидкість електронів зростає при збільшенні частоти випромінювання.(мал.8)<br /> [[Файл:Схема фотореле.png|міні|'''Малюнок 8''' Схема дослідів А. Г. Столєтова. А - джерело світла (дуга /, С - катод, на освітлену поверхню якого промені світла проникають через металеву сітку, що служить анодом]]<br /> <br /> В кінці XIX століття і в великих містах Росії з'явилися перші телефонні станції ручного обслуговування. Однак, у зв'язку з відсутністю власного (вітчизняного) телефонного обладнання, будівництво і експлуатація телефонних станцій велися іноземними компаніями. Всі найважливіші деталі, вузли, пристрої, в тому числі і реле, створювалися і вироблялися в Стокгольмі. У Петербурзі лише виконувалася збірка і зовнішня обробка. Шведські реле встановлювалися на всіх ручних станціях різних систем.<br /> Перший завод почав випускати реле це Завод &quot;Червона зоря&quot;. У 1922 році на заводі почалося зародження вітчизняного виробництва високої частоти.<br /> Розпочате з 1927 року виробництво машинних АТС зажадало на заводі корінних інженерно-виробничих змін. Були закуплені нові верстати, розширені конструкторські та технологічні групи технічного відділу, організовано складально-монтажне конвеєрне виробництво. В інструментальному цеху виробництво реле було виділено в самостійну ділянку, де вже поряд з реле постійного струму випускаються реле змінного струму з утяжеленним якорем і перші теплові реле на термобіметалів. У довоєнний час завод &quot;Червона зоря&quot; був, по суті, єдиним вітчизняним заводом, які розробляють і виробляють електромагнітні реле. Так, наприклад, під час війни в Уфі було розроблено спеціальне реле для авіаційної апаратури, а розрахунки М.І. Вітенберга по підбору оптимальної довжини сердечника дозволили у виробництві реле змінного струму відмовитися від імпортної кремнієвої стали, використовуючи звичайну вітчизняну.&lt;ref name= &quot;історія&quot;&gt;[http://bibliofond.ru/view.aspx?id=551645 Бібліофонд. Фотореле управления и защиты]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> '''Сучасні системи керування зовнішнім освітленням'''<br /> <br /> Покращення вуличного освітлення є одним з перспективних напрямків розвитку сучасної світлотехніки. Це дає можливість впровадження новітніх освітлювальних технологій одночасно з сучасними видами дизайну архітектурних форм. Ефективно й економічно управляти складним господарством зовнішнього освітлення міських автомобільних магістралей та пішохідних зон, внутрішньоквартальним освітленням дворів, шкіл та лікарень, а також здійснювати художню підсвітку фасадів будинків і т.п. неможливо без використання сучасних автоматизованих систем.<br /> <br /> Існуючі системи управління зовнішнім освітленням можна розділити на декілька класів. Місцеве управління здійснюється комутаційними та керуючими апаратами, встановленими безпосередньо в лініях, які живлять освітлювальну апаратуру. Крім цього, широко використовується автоматичне або фотоавтоматичне управління із встановленням магнітних пускачів у лініях освітлення<br /> та програмного реле, фотореле або фотоелектричного автомата, що вимикають систему, залежно від рівня природного освітлення або часу доби. Вищевказані системи управління освітленням не є високоефективними через ряд причин: з точки зору енергозбереження ручні системи комутації освітлення, як показує практика їх експлуатації, призводять до надмірного використання електроенергії, як уже зазначалося, низька ефективність управління потужністю системи освітлення призводить до підвищення коефіцієнту нерівномірності освітлення.<br /> <br /> Таким чином актуальним є вдосконалення систем управління освітленням(АСУО). Такі системи в готовому вигляді або у вигляді розрізнених компонентів випускаються багатьма фірмами – Philips (StarSense Software), Streetlight.Vision (Streetlight Suite Software), TridonicAtco та ін.<br /> <br /> Зовсім недавно на ринку була представлена нова цифрова система управління, що базується на стандарті DALI (Digital Addressable Lighting Interface – «цифровий адресний інтерфейс освітлення»). Використовуючи стандарт DALI, можна індивідуально регулювати світильниками з електронними пускорегулювальними апаратами. Це відкриває нові можливості для управління освітленням з робочого місця за допомогою пульта дистанційного керування або персонального комп’ютера. Управляючі сигнали в даному стандарті передаються по тих же проводах, по яких здійснюється живлення, тобто прокладка окремих управляючих дротів не потрібна. Європейські стандарти допускають прокладку дротів системи DALI в загальному кабелі або в одній трубі з силовими дротами з напругою 220–240В. Стандарт DALI забезпечує управління освітлювальними установками за заздалегідь розробленою програмою. Важливою перевагою даної системи є значне скорочення витрат електроенергії приблизно на 60-65%. Обладнання стандарту DALI на українському ринку пропонують компанії<br /> Osram і Philips.&lt;ref&gt;[Вацків Т. І./ Наукова стаття./Вацків Т. І. Наук. к.: Андрійчук В. А., д.т.н., проф.<br /> Тернопільський національний технічний університет ім. Івана Пулюя Системи керування зовнішнім освітленням]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> В 2017 році фотореле широко використовується в побуті і на підприємствах, для економії електроенергії та коштів.<br /> <br /> ==Технічні характеристики==<br /> <br /> '''Технічні характеристики фотореле'''<br /> <br />  <br /> Рівень максимального робочого навантаження фотореле залежить від того, які пристрої до нього підключені. Необхідно знати, що максимальне навантаження пристрою становить від 1000 до 2300 Вт, номінальна робоча напруга дорівнює 220 В, а межі порогу спрацьовування фотореле рівні 2-2000 лк (люксам).<br /> <br /> Щоб придбане вами фотореле довго і успішно вам послужило, потрібно з самого початку знати, на які критерії орієнтуватися при покупці даного пристрою і його допоміжних елементів. Пристрій може пропрацювати протягом тривалого періоду часу, не створюючи жодних проблем, а може щотижня виходити з ладу.(мал. 9)<br /> <br /> [[Файл:Ustanovka-fotorele.jpg|міні|'''Малюнок 9''' Установка фотореле.]]<br /> <br /> Постараємося розібратися, чи можна в процесі установки і експлуатації уникнути проблем і як це зробити. Хотів би відзначити те що колір проводів для підключення реле у різних фірм виробників різні, тому обов'язково прочитайте інструкцію в якій зображена схема підключення фотореле.<br /> <br /> Найпопулярнішими пристроями на сучасному ринку є фотореле класу економ від таких виробників, як ИЕК, TDM, EKF і ін. Технічні характеристики різних видів фотореле показано на (мал 10).<br /> [[Файл:Тех.png|720 × 465|''' Малюнок 10 '''Технічні характеристики різних видів фотореле]]<br /> <br /> Фотореле ФР-601 і ФР-602 зі ступенем захисту IP44 пропонує нам компанія ИЕК. Завдяки захисту IP44 використання даних пристроїв можливо під відкритим небом, адже IP44 захищає нас від падаючих в різних напрямках бризок. Межі, в яких знаходиться поріг спрацьовування даних фотореле, можуть становити від 5 до 50 лк. Робочі температури варіюються в межах від -25 ° С до +40 ° С.( мал. 11)&lt;ref&gt;[Програмовані електронні реле керування: навч. посіб. напряму «Електротехніка» / М. В. Бурштинський, А. І. Ковальчук, М. В. Хай ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Львів: ТзОВ «Простір М», 2014. — 304 с. : іл. — Бібліогр.: с. 303 (8 назв).]&lt;/ref&gt;<br /> [[Файл:Fotorele-shema.jpg|міні|'''Малюнок 11''' Схема фотореле.]]<br /> <br /> ==Сфера застосування ==<br /> <br /> '''Використання фотореле'''<br /> <br /> Застосування фотореле надзвичайно різноманітні. Воно вмикає і вимикає в потрібний час освітлення вулиць, сортує різні деталі за формою і розміром, вмить зупиняє верстат, якщо рука людини опиниться у небезпечній зоні перекривши хід світла.<br /> Зокрема, на шахтах використовується для контролю місцезнаходження вагонетки, в пристроях автоматизації процесу відкатки та навантаження вугілля в залізничні вагони, визначення рівня завантаження бункерів тощо.&lt;ref&gt;[Низьковольтні електричні та електронні реле, контактори, пускачі: навч. посіб. для студ. електромех. та електротехн. профілю вищ. навч. закл. / М. В. Бурштинський, Б. І. Крохмальний, М. В. Хай ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Л. : Вид-во Нац. ун-ту «Львів. політехніка», 2011. — 172 с. : іл. — Бібліогр.: с. 169—170 (16 назв).]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> Фотореле призначені для автоматичного включення і відключення вуличного і внутрішнього освітлення (підсвічування вітрин, світлової реклами тощо) в залежності від рівня освітленості.(мал. 12)<br /> <br /> [[Файл:Фотореле.jpeg|міні|'''Малюнок 12''' Фотореле призначені для автоматичного включення і відключення вуличного і внутрішнього освітлення (підсвічування вітрин, світлової реклами тощо) в залежності від рівня освітленості.]]<br /> <br /> <br /> '''Загальні вимоги до експлуатації:'''<br /> *Відносна вологість повітря до 93%, температура 25 ° С<br /> *Наколишнє середовище не повинно бути вибухобезпечна, не містить агресивних парів і електропровідний пилу, що впливають на параметри фотореле.<br /> *Швидкість спрацьовування<br /> *По техніці безпеки реле відповідають ГОСТ 12.2.007.0 75 і ГОСТ 12.2.007.6 75.&lt;ref name= &quot;історія&quot;&gt;[http://bibliofond.ru/view.aspx?id=551645 Бібліофонд. Фотореле управления и защиты]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> <br /> '''Опис поширених типів'''<br /> Найчастіше фотореле використовуються для управління вуличним освітленням, але також вони використовуються в автоматичних системах, системах контролю, управління і захисту в якості регуляторів параметрів технологічних процесів, рахункових пристроїв, комутаторів, підсилювачів і т.д. Поширені види і типи фотореле:<br /> ФР-7, ФР-2, ФР-16, DS-GS / 1S, Z7-LMK, ФР-94-2, ФР-5-10.<br /> З цих фотореле сучасними вважаються DS-GS / 1S, а також DLS-1/50, ФР-IIУ3 (АС-7)<br /> <br /> '''Розглянемо деякі з них'''<br /> <br /> ''Фотореле типу ФР-7:''<br /> Фотореле типу ФР-7 призначений для включення і виключення освітлення при зміні інтенсивності денного освітлення. Широкий діапазон настройки чутливості дозволяє використовувати фотореле для керування вуличним і внутрішнім освітленням, для включення освітлення вітрин, світлової реклами, індивідуальних робочих місць і т. П., А також для застосування в якості комплектуючого виробу в пристроях промислової автоматики.<br /> Фоторезистор R1, R2 і R3 утворюють дільник напруги, який визначає струм бази транзистора VT1. У денний час, коли фоторезистор освітлений, його опір порівняно велике, тому транзистор VT1 відкритий і насичений, а VT2 закритий.<br /> Колекторний струм транзистора VT2, а, отже, і струм управління електрода симистора практично дорівнюють нулю. Симистор, таким чином, закритий, і струм через навантаження не протікає.<br /> Зі зменшенням освітленості опір фоторезистора зростає, і струм бази транзистора VT1 починає зменшуватися. При досягненні певного значення транзистор VT1 виходить з насичення і починає закриватися. Збільшується падіння напруги на резисторі R6, R7 підтримує симистор відкритим протягом обох напівперіодів мережевої напруги. Лампи починають світиться в повний накал.<br /> Процес вимкнення фотореле відбувається в зворотному порядку.<br /> Поріг спрацьовування фотореле встановлюють змінним резистором R2, а резистор R3 служить для обмеження струму дільника при попаданні на фотодатчик прямих сонячних променів. Резистор R6 визначає ток керуючого електрода симистора, який при відкритому транзисторі VT2 повинен бути більше струму симистора, але менше допустимого струму колекторного струму транзистора VT2.<br /> Резистор R5 зрівнює напруга на керуючому електроді і катоді симистора, коли транзистор VT2 закрит.Ето забезпечує надійне вимикання симистора і стійкість фотореле в цілому.<br /> Граничне пристрій виконаного за схемою тригера Шмітта (VT1, VT2). Тригер Шмітта являє собою пристрій, охоплений позитивним зворотним зв'язком. Наявність позитивного зворотного зв'язку призводить до практично миттєвого зміни напруги на виході схеми при перевищенні вхідним сигналом порогового напруги.&lt;ref name= &quot;історія&quot;&gt;[http://bibliofond.ru/view.aspx?id=551645 Бібліофонд. Фотореле управления и защиты]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> '''Налаштування фотореле'''<br /> Можна змінити параметри рівня природної освітленості, при якій фотореле включає висвітлення. Для ручного налаштування служить підлаштування резистор R6 ( «Ручна установка моменту включення фотореле»). Якщо повернути резистор за годинниковою стрілкою, то фотореле включиться при більшій природної освітленості, а якщо проти годинникової стрілки - при меншій. Для автоматичної настройки: в момент, коли природна освітленість відповідає обраному рівню, натисніть кнопку і утримуйте її до тих пір, поки миготіння індикатора не зміниться на постійне горіння і далі на подвійне блимання (приблизно через 8 ... 12 сек), тоді відпустіть кнопку. Фотореле буде включатися при знову заданому рівні освітленості.<br /> <br /> ''Фотореле типу Z7-LMK:''<br /> Розпізнавальних особливості:<br /> Фотореле Z7-LMK є компактним приладом для зовнішнього монтажу.<br /> Час затримки запобігає небажаному включення при миттєвих змінах інтенсивності освітлення.<br /> Смуга нечутливості при зміні інтенсивності освітлення становить близько 15% від налаштованого діапазону.<br /> <br /> ''Виробники:''<br /> *Компанія &quot;Енергіс&quot;.<br /> *Technoma Ltd. (Болгарія)<br /> *ТОВ електропроектів<br /> *Лепельський електромеханічний завод (Білорусія)<br /> <br /> '''Критерії вибору фотореле:'''<br /> *За способом кріплення<br /> *За діапазону спрацьовування<br /> *По типу знаходження фотодатчика<br /> *За діапазону комутованих струмів [A]<br /> *За експлуатаційних умов<br /> *По вартості і доступності.&lt;ref історія &lt;ref name= &quot;історія&quot;&gt;[http://bibliofond.ru/view.aspx?id=551645 Бібліофонд. Фотореле управления и защиты]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Фото, відео-матеріали==<br /> <br /> #&lt;ref&gt;[https://www.youtube.com/watch?v=PAe4ky1K-Ow Відеоматеріал, види фотореле для освітлення]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Список використаних джерел==<br /> <br /> [[Категорія:Музей історії техніки]]<br /> <br /> &lt;references /&gt;</div>

3421865 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B5 2017-05-25T19:26:50Z

<p>3421865: </p> <hr /> <div><br /> Роботу виконала: Боса Тетяна, студентка 31 групи, фізико-математичного факультету.[[Користувач:3421865]]<br /> <br /> <br /> [[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]]<br /> ==Загальний опис (принцип дії)==<br /> <br /> ''Для початку вияснимо, що таке реле та які його види.''<br /> <br /> '''Реле (рос. реле, англ. relay, нім. Relais n, Wächter m)''' — електричний комутаційний апарат, який автоматично виконує певні перемикання контрольованого ним електричного кола.(мал.1)<br /> <br /> [[Файл:Relay2.jpg|міні|'''Малюнок 1'''Малогабаритне реле]]<br /> <br /> '''Опис'''<br /> <br /> '''Реле''' — пристрій, у якому за досягнення певного значення вхідної величини X, вихідна величина Y змінюється стрибкоподібно та приймає скінченне число значень. Найчастіше, це автоматичний пристрій, який реагує на зміни параметру (температури, тиску, освітленості тощо) і який, у разі досягнення параметром заданої величини, замикає або розмикає електричне коло.<br /> Реле застосовуються там, де потрібно контролювати електричне коло за допомогою сигналу з низьким енергоспоживанням з повною гальванічною розв'язкою, або де кілька схем повинні контролюватися одним сигналом. Реле широко використовувалися на телефонних станціях й перших комп'ютерах для виконання логічних операцій.<br /> Вид реле, яке може обробляти велику потужність, потрібну для безпосереднього керування електродвигунами або іншими навантаженнями, називається контактор.<br /> <br /> '''Реле класифікують за такими ознаками:''' <br /> *роду вхідних фізичних величин, на які вони реагують; <br /> *функцій, які вони виконують у системах керування; <br /> *конструкції тощо.<br /> <br /> '''За видом фізичних величин розрізняють:'''<br /> *електричні; <br /> *механічні;<br /> *теплові;<br /> *оптичні;<br /> *магнітні;<br /> *акустичні та інші реле.<br /> <br /> Слід зазначити, що реле також може реагувати не лише на значення певної величини, але і на різницю значень (диференційне реле), зміну знаку величини (поляризоване реле) або швидкість зміни вхідної величини.&lt;ref name= &quot;Вікіпедія&quot;&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BB%D0%B5 Вікіпедія. Реле]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ''Одже, що ми розуміємо під значенням фотореле''<br /> <br /> '''Фотореле''' — прилад автоматичного управління різними установками, який використовує безінерційність фотоефекту, тобто практично миттєво реагує на світловий вплив чи його зміну.(мал.2)&lt;ref&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B5 Вікіпедія. Фотореле]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> [[Файл:Fotorele.png|міні|'''Малюнок 2'''Найпростіше фотореле на фоторезисторі]]<br /> <br /> '''Фотореле принцип роботи'''<br /> <br /> Робота фотодатчика, контролюючого рівень вуличної освітленості, лежить в основі принципу роботи будь-якого фотореле. Існує два типи таких фотодатчиків:<br /> <br /> *вбудовані, коли датчик встановлений разом з реле безпосередньо в самому електрощитку;<br /> *виносні, коли датчик розташований поза корпусу реле.<br /> Корпус виносних фотореле повинен бути обов'язково міцним і мати підвищений рівень герметичності і захищеності від впливів навколишнього середовища.(мал.3)<br /> <br /> [[Файл:Reguljator-osveshhennosti-fotorele.jpg|міні|'''Малюнок 3'''Регулятор освітленості фотореле]]<br /> <br /> Цей пристрій має досить простий принцип дії і складається воно з вбудованого або виносного датчика. З огляду на інтенсивність освітлення, такий датчик передає інформацію електронній платі або блоку, які, в свою чергу, при досягненні певного порогу спрацьовування, спрацьовують і вмикають освітлення, замикаючи електричний ланцюг.<br /> <br /> Слід зазначити, що будь-який фотореле може бути запрограмовано в індивідуальному режимі. Це означає, що, якщо, наприклад, в літню пору року фотореле встановлено в гаражі, то діапазон його спрацьовування буде відрізнятися від пристрою, встановленого на ганку будинку. Даний нюанс необхідно враховувати і, по можливості, виставляти найбільш підходящий до умов розміщення фотореле діапазон його чутливості до світла.&lt;ref&gt;[http://electricvdome.ru/osvechenie/fotorele-dlya-ulichnogo-osveshheniya.html Електрик в доме. Что такое фотореле для уличного освещения]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> Одним із завдань, що виконуються за допомогою фотодатчиків, є управління освітленням. Такі схеми називаються фотореле, найчастіше це просте включення освітлення в темний час доби. З цією метою радіоаматорами було розроблено чимало схем, ось деякі з них.<br /> <br /> Напевно, найпростіша схема показана на малюнку 4. Кількість деталей в ній, невелика, менше вже не вийде, а ефективність, читай чутливість, досить висока.<br /> <br /> Це досягнуто тим, що транзистори VT1 ​​і VT2 включені за схемою складеного транзистора, званої також схемою Дарлінгтона. При такому включенні коефіцієнт посилення дорівнює добутку коефіцієнтів посилення складових транзисторів. Крім того, така схема забезпечує високий вхідний імпеданс, що дозволяє підключати високоомні джерела сигналу, як показаний на схемі фоторезистор PR1.<br /> <br /> [[Файл:1352444962 1.jpg|міні|'''Малюнок 4''' Схемо простого фотореле]]<br /> <br /> Робота схеми досить проста. Опір фоторезистора PR1 зі збільшенням освітленості зменшується до кількох КОм (темнової опір кілька МОм), що призведе до відкривання транзистора VT1. Його колекторний струм відкриє транзистор VT2, який включить реле K1, яке своїм контактом включить навантаження.<br /> <br /> Діод VD1 захищає схему від ЕРС самоіндукції, що виникає в момент вимикання реле K1. Таким чином, дуже малопотужний сигнал фоторезистора перетворюється в сигнал достатній для включення обмотки реле.<br /> <br /> Чутливість цієї простої схеми досить висока, іноді просто надмірна. Щоб її зменшити, і регулювати в необхідних межах можна додати з схему змінний резистор R1, показаний на схемі пунктиром.<br /> <br /> Напруга харчування зазначено в межах 5 ... 15В, - залежить від робочої напруги реле. Для напруги 6В підійдуть реле РЕС9, РЕС47, а для напруги 12В РЕС49, РЕС15. При зазначених на схемі транзисторах струм обмотки реле не повинен перевищувати 50мА.<br /> <br /> Якщо замість транзистора VT2 поставити, наприклад, КТ815, то вихідний струм може бути більше, що дозволить застосувати більш потужні реле. А взагалі, чим вище напруга живлення, тим вище і чутливість фотореле.&lt;ref name= &quot;elektrik&quot;&gt;[http://electrik.info/main/praktika/601-shemy-fotorele-dlya-upravleniya-osvescheniem.html Електрик інфо. Схемы фотореле для управления освещением]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> '''Схема фотореле з фотодиодом'''<br /> <br /> Схема цього фотореле показана на малюнку 5.<br /> [[Файл:1352445028 2.jpg|міні|'''Малюнок 5'''Схема фотореле з фотодиодом]]<br /> <br /> Як і попередня, вона також містить мінімальну кількість деталей, завдяки застосуванню операційного підсилювача (ОУ). В даній схемі ОУ включений за схемою компаратора (порівнює пристрою). Неважко бачити, що фотодіод LED1 включений в фотодіодному режимі, - харчування подано так, що фотодіод зміщений у зворотному напрямку.<br /> <br /> Тому, при зниженні рівня освітленості опір світлодіода Led1 зростає, що призводить до зменшення падіння напруги на резисторі R1, а отже і на вході, що інвертує компаратора OP1.<br /> <br /> Напруга на неінвертуючий вхід ОП встановлюється за допомогою змінного резистора R2, і є пороговим - задає поріг спрацьовування. Як тільки напруга на вході інвертується стане менше, ніж порогове, на виході компаратора з'явиться високий рівень напруги, який відкриє транзистор T1, який включить реле K1.<br /> <br /> Реле й транзистор в цій схемі можна підібрати, керуючись рекомендаціями до схеми, показаної на малюнку 6. В якості компаратора можна використовувати ОУ типу К140УД6, К140УД7 або подібні. Джерело живлення для схеми підійде будь-який, можна навіть безтрансформаторний, без гальванічної розв'язки від мережі. В цьому випадку при налагодженні слід бути уважним, дотримуватись правил техніки безпеки. Ідеальним варіантом слід вважати використання для настройки схеми розділового трансформатора або, як його іноді називають трансформатора безпеки.<br /> <br /> Налаштування пристрою зводиться до встановлення граничної напруги таким чином, щоб включення відбувалося вже при настанні сутінків. Щоб не чекати цього природного моменту, можна в затемненій кімнаті засвічувати фотодиод лампою розжарювання, включеної через тиристорний регулятор потужності. Ця ж методика придатна для настройки та інших схем фотореле.<br /> <br /> Можливо, що при спрацьовуванні фотореле релюшкой буде деренчати. Позбутися від цього явища можна приєднавши паралельно котушці електролітичний конденсатор на кілька сотень микрофарад.<br /> <br /> '''Фотореле на мікросхемі'''<br /> <br /> Спеціалізована мікросхема КР1182ПМ1 є фазовий регулятор потужності, те ж саме, що звичайний тиристорний. Дуже важливим і цінним властивістю такого регулятора потужності є те, що він включається в схему як двухполюсник, не вимагаючи для себе додаткового дроти живлення: просто включив паралельно вимикача і все вже працює! На малюнку 6 показано, як на цій мікросхемі можна побудувати нескладне фотореле.<br /> <br /> [[Файл:1352444958 3.jpg|міні|'''Малюнок 6''' Схема фотореле на мікросхемі КР1182ПМ1]]<br /> <br /> Керуючі висновки мікросхеми 3 і 6. Якщо між ними підключити просто звичайний однополюсний вимикач, то при його замиканні навантаження буде відключатися! Якщо його розімкнути, то навантаження підключиться. До речі, без додаткових зовнішніх тиристорів або симистора, і навіть без радіатора, мікросхема витримує навантаження до 150Вт. Це в разі, якщо при включенні навантаження немає кидків струму, як у ламп розжарювання. Лампу розжарювання в такому варіанті можна включати потужністю не більше 75Вт.<br /> <br /> [[Файл:1352445910 6.jpg|міні|'''Малюнок 7''' Мікросхема КР1182ПМ1]]<br /> <br /> Просто вимикач до цих висновків підключати як би ні до чого, якщо тільки в комплексі з іншими деталями. Якщо не звертати уваги на фототранзистор і електролітичний конденсатор, подумки залишити тільки змінний резистор R1, то виходить просто фазовий регулятор потужності: при переміщенні його движка вгору за схемою висновки 3 і 6 замикаються накоротко, тим самим відключаючи навантаження, як згаданим вище контактом. При переміщенні движка вниз за схемою потужність в навантаженні змінюється від 0 ... 100%. Тут все зрозуміло і просто.<br /> <br /> Якщо до цих висновків підключити електролітичний конденсатор (вважаємо, що фототранзистор в схемі поки немає), то вийде просто плавне включення навантаження. Яким чином?<br /> <br /> Опір розрядженого конденсатора невелика, тому спочатку керуючі висновки мікросхеми 3 і 6 практично замкнені накоротко і навантаження відключена. У міру заряду опір конденсатора зростає (досить згадати перевірку конденсаторів омметром), напруга на ньому теж зростає, потужність в навантаженні плавно збільшується. Виходить пристрій плавного включення навантаження. Причому потужність в навантаження буде подана на стільки, наскільки введений движок змінного резистора R1. При відключенні пристрою від мережі конденсатор розряджається через резистор R1, готуючи пристрій до наступного включенню. Якщо конденсатор розрядитися не встигне, то плавного включення не буде.<br /> <br /> Ось тепер і дісталися до самого головного, до фотореле. Якщо тепер до керуючих висновків 3 і 6 підключити фототранзистор, то вийде фотореле. Працює воно наступним чином. Днем при високій освітленості фототранзистор відкритий, тому опір його ділянки колектор - емітер невелика, висновки 3 і 6 замкнуті між собою, навантаження відключена.<br /> <br /> При плавному зменшенні освітленості в вечірні години фототранзистор плавно буде відкриватися, поступово збільшуючи потужність в навантаженні, тобто в лампі. Ніяких порогових елементів в цій схемі немає, тому лампа буде запалюватися і гаснуть поступово.<br /> <br /> Щоб фотореле не спрацювало в той момент, коли включиться своя ж лампа, фототранзистор бажано захистити від такого підсвічування. Найпростіше це зробити за допомогою пластикової трубки.&lt;ref name= &quot;elektrik&quot;&gt;[http://electrik.info/main/praktika/601-shemy-fotorele-dlya-upravleniya-osvescheniem.html Електрик інфо. Схемы фотореле для управления освещением]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Історична довідка==<br /> <br /> Простий пристрій, який ми тепер називаємо реле, було включено у початковий 1841 року телеграфний патент Семюеля Морзе. Зазначений механізм, діяв як цифровий підсилювач, який повторював телеграфний сигнал і, таким чином, давав можливість розмножувати його, наскільки то було потрібно. Це вирішило проблему обмеженого діапазону попередніх схем телеграфії. Слово реле з'являється у контексті електромагнітних операцій з 1860 року.&lt;ref &gt;[К.А. ПУТИЛОВ./КУРС ФИЗИКИ/Том II. Часть третья. Учение об электричестве. — М.: ГИ ФМЛ,1963. — 583 с.]&lt;/ref&gt;.<br /> <br /> Коли на поверхню провідника падають промені світла, то метал випускає електрони і сам заряджається тому позитивно. Це явище випускання електронів освітлюваної поверхнею металу носить назву фотоелектричного ефекту, або скорочено фотоефекту.<br /> <br /> Фотоефект був відкритий в 1887 році німецьким фізиком Г. Герца і вивчений професором Московського університету Олександром Григоровичем Столєтова в 1888-1890 рр. Столетов встановив, що метал (перші досліди проводилися з цинком), заряджений негативно, швидко втрачає свій заряд, якщо на поверхню металу направити промені світла, і особливо ультрафіолетові промені. Столетов вимірював величину розрядного струму і виявив, що, по-перше, розрядний струм миттєво припинявся при виключенні світла і, по-друге, величина розрядного струму, що вимірюється, очевидно, кількістю електронів, що вириваються світлом з металу, пропорційна падаючої на поверхню металу енергії випромінювання даного спектрального складу. <br /> <br /> Наступними дослідами було показано, що швидкість викидаються з металу електронів зростає зі зменшенням довжини хвилі випромінювання, інакше кажучи, швидкість електронів зростає при збільшенні частоти випромінювання.(мал.8)<br /> [[Файл:Схема фотореле.png|міні|'''Малюнок 8''' Схема дослідів А. Г. Столєтова. А - джерело світла (дуга /, С - катод, на освітлену поверхню якого промені світла проникають через металеву сітку, що служить анодом]]<br /> <br /> В кінці XIX століття і в великих містах Росії з'явилися перші телефонні станції ручного обслуговування. Однак, у зв'язку з відсутністю власного (вітчизняного) телефонного обладнання, будівництво і експлуатація телефонних станцій велися іноземними компаніями. Всі найважливіші деталі, вузли, пристрої, в тому числі і реле, створювалися і вироблялися в Стокгольмі. У Петербурзі лише виконувалася збірка і зовнішня обробка. Шведські реле встановлювалися на всіх ручних станціях різних систем.<br /> Перший завод почав випускати реле це Завод &quot;Червона зоря&quot;. У 1922 році на заводі почалося зародження вітчизняного виробництва високої частоти.<br /> Розпочате з 1927 року виробництво машинних АТС зажадало на заводі корінних інженерно-виробничих змін. Були закуплені нові верстати, розширені конструкторські та технологічні групи технічного відділу, організовано складально-монтажне конвеєрне виробництво. В інструментальному цеху виробництво реле було виділено в самостійну ділянку, де вже поряд з реле постійного струму випускаються реле змінного струму з утяжеленним якорем і перші теплові реле на термобіметалів. У довоєнний час завод &quot;Червона зоря&quot; був, по суті, єдиним вітчизняним заводом, які розробляють і виробляють електромагнітні реле. Так, наприклад, під час війни в Уфі було розроблено спеціальне реле для авіаційної апаратури, а розрахунки М.І. Вітенберга по підбору оптимальної довжини сердечника дозволили у виробництві реле змінного струму відмовитися від імпортної кремнієвої стали, використовуючи звичайну вітчизняну.&lt;ref name= &quot;історія&quot;&gt;[http://bibliofond.ru/view.aspx?id=551645 Бібліофонд. Фотореле управления и защиты]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> '''Сучасні системи керування зовнішнім освітленням'''<br /> <br /> Покращення вуличного освітлення є одним з перспективних напрямків розвитку сучасної світлотехніки. Це дає можливість впровадження новітніх освітлювальних технологій одночасно з сучасними видами дизайну архітектурних форм. Ефективно й економічно управляти складним господарством зовнішнього освітлення міських автомобільних магістралей та пішохідних зон, внутрішньоквартальним освітленням дворів, шкіл та лікарень, а також здійснювати художню підсвітку фасадів будинків і т.п. неможливо без використання сучасних автоматизованих систем.<br /> <br /> Існуючі системи управління зовнішнім освітленням можна розділити на декілька класів. Місцеве управління здійснюється комутаційними та керуючими апаратами, встановленими безпосередньо в лініях, які живлять освітлювальну апаратуру. Крім цього, широко використовується автоматичне або фотоавтоматичне управління із встановленням магнітних пускачів у лініях освітлення<br /> та програмного реле, фотореле або фотоелектричного автомата, що вимикають систему, залежно від рівня природного освітлення або часу доби. Вищевказані системи управління освітленням не є високоефективними через ряд причин: з точки зору енергозбереження ручні системи комутації освітлення, як показує практика їх експлуатації, призводять до надмірного використання електроенергії, як уже зазначалося, низька ефективність управління потужністю системи освітлення призводить до підвищення коефіцієнту нерівномірності освітлення.<br /> <br /> Таким чином актуальним є вдосконалення систем управління освітленням(АСУО). Такі системи в готовому вигляді або у вигляді розрізнених компонентів випускаються багатьма фірмами – Philips (StarSense Software), Streetlight.Vision (Streetlight Suite Software), TridonicAtco та ін.<br /> <br /> Зовсім недавно на ринку була представлена нова цифрова система управління, що базується на стандарті DALI (Digital Addressable Lighting Interface – «цифровий адресний інтерфейс освітлення»). Використовуючи стандарт DALI, можна індивідуально регулювати світильниками з електронними пускорегулювальними апаратами. Це відкриває нові можливості для управління освітленням з робочого місця за допомогою пульта дистанційного керування або персонального комп’ютера. Управляючі сигнали в даному стандарті передаються по тих же проводах, по яких здійснюється живлення, тобто прокладка окремих управляючих дротів не потрібна. Європейські стандарти допускають прокладку дротів системи DALI в загальному кабелі або в одній трубі з силовими дротами з напругою 220–240В. Стандарт DALI забезпечує управління освітлювальними установками за заздалегідь розробленою програмою. Важливою перевагою даної системи є значне скорочення витрат електроенергії приблизно на 60-65%. Обладнання стандарту DALI на українському ринку пропонують компанії<br /> Osram і Philips.&lt;ref&gt;[Вацків Т. І./ Наукова стаття./Вацків Т. І. Наук. к.: Андрійчук В. А., д.т.н., проф.<br /> Тернопільський національний технічний університет ім. Івана Пулюя Системи керування зовнішнім освітленням]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> В 2017 році фотореле широко використовується в побуті і на підприємствах, для економії електроенергії та коштів.<br /> <br /> ==Технічні характеристики==<br /> <br /> '''Технічні характеристики фотореле'''<br /> <br />  <br /> Рівень максимального робочого навантаження фотореле залежить від того, які пристрої до нього підключені. Необхідно знати, що максимальне навантаження пристрою становить від 1000 до 2300 Вт, номінальна робоча напруга дорівнює 220 В, а межі порогу спрацьовування фотореле рівні 2-2000 лк (люксам).<br /> <br /> Щоб придбане вами фотореле довго і успішно вам послужило, потрібно з самого початку знати, на які критерії орієнтуватися при покупці даного пристрою і його допоміжних елементів. Пристрій може пропрацювати протягом тривалого періоду часу, не створюючи жодних проблем, а може щотижня виходити з ладу.(мал. 9)<br /> <br /> [[Файл:Ustanovka-fotorele.jpg|міні|'''Малюнок 9''' Установка фотореле.]]<br /> <br /> Постараємося розібратися, чи можна в процесі установки і експлуатації уникнути проблем і як це зробити. Хотів би відзначити те що колір проводів для підключення реле у різних фірм виробників різні, тому обов'язково прочитайте інструкцію в якій зображена схема підключення фотореле.<br /> <br /> Найпопулярнішими пристроями на сучасному ринку є фотореле класу економ від таких виробників, як ИЕК, TDM, EKF і ін. Технічні характеристики різних видів фотореле показано на (мал 10).<br /> [[Файл:Тех.png|720 × 465|''' Малюнок 10 '''Технічні характеристики різних видів фотореле]]<br /> <br /> Фотореле ФР-601 і ФР-602 зі ступенем захисту IP44 пропонує нам компанія ИЕК. Завдяки захисту IP44 використання даних пристроїв можливо під відкритим небом, адже IP44 захищає нас від падаючих в різних напрямках бризок. Межі, в яких знаходиться поріг спрацьовування даних фотореле, можуть становити від 5 до 50 лк. Робочі температури варіюються в межах від -25 ° С до +40 ° С.( мал. 11)&lt;ref&gt;[Програмовані електронні реле керування: навч. посіб. напряму «Електротехніка» / М. В. Бурштинський, А. І. Ковальчук, М. В. Хай ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Львів: ТзОВ «Простір М», 2014. — 304 с. : іл. — Бібліогр.: с. 303 (8 назв).]&lt;/ref&gt;<br /> [[Файл:Fotorele-shema.jpg|міні|'''Малюнок 11''' Схема фотореле.]]<br /> <br /> ==Сфера застосування ==<br /> <br /> '''Використання фотореле'''<br /> <br /> Застосування фотореле надзвичайно різноманітні. Воно вмикає і вимикає в потрібний час освітлення вулиць, сортує різні деталі за формою і розміром, вмить зупиняє верстат, якщо рука людини опиниться у небезпечній зоні перекривши хід світла.<br /> Зокрема, на шахтах використовується для контролю місцезнаходження вагонетки, в пристроях автоматизації процесу відкатки та навантаження вугілля в залізничні вагони, визначення рівня завантаження бункерів тощо.&lt;ref&gt;[Низьковольтні електричні та електронні реле, контактори, пускачі: навч. посіб. для студ. електромех. та електротехн. профілю вищ. навч. закл. / М. В. Бурштинський, Б. І. Крохмальний, М. В. Хай ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Л. : Вид-во Нац. ун-ту «Львів. політехніка», 2011. — 172 с. : іл. — Бібліогр.: с. 169—170 (16 назв).]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> Фотореле призначені для автоматичного включення і відключення вуличного і внутрішнього освітлення (підсвічування вітрин, світлової реклами тощо) в залежності від рівня освітленості.(мал. 11)<br /> <br /> [[Файл:Фотореле.jpeg|міні|'''Малюнок 11''' Фотореле призначені для автоматичного включення і відключення вуличного і внутрішнього освітлення (підсвічування вітрин, світлової реклами тощо) в залежності від рівня освітленості.]]<br /> <br /> <br /> '''Загальні вимоги до експлуатації:'''<br /> *Відносна вологість повітря до 93%, температура 25 ° С<br /> *Наколишнє середовище не повинно бути вибухобезпечна, не містить агресивних парів і електропровідний пилу, що впливають на параметри фотореле.<br /> *Швидкість спрацьовування<br /> *По техніці безпеки реле відповідають ГОСТ 12.2.007.0 75 і ГОСТ 12.2.007.6 75.&lt;ref name= &quot;історія&quot;&gt;[http://bibliofond.ru/view.aspx?id=551645 Бібліофонд. Фотореле управления и защиты]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> <br /> '''Опис поширених типів'''<br /> Найчастіше фотореле використовуються для управління вуличним освітленням, але також вони використовуються в автоматичних системах, системах контролю, управління і захисту в якості регуляторів параметрів технологічних процесів, рахункових пристроїв, комутаторів, підсилювачів і т.д. Поширені види і типи фотореле:<br /> ФР-7, ФР-2, ФР-16, DS-GS / 1S, Z7-LMK, ФР-94-2, ФР-5-10.<br /> З цих фотореле сучасними вважаються DS-GS / 1S, а також DLS-1/50, ФР-IIУ3 (АС-7)<br /> <br /> '''Розглянемо деякі з них'''<br /> <br /> ''Фотореле типу ФР-7:''<br /> Фотореле типу ФР-7 призначений для включення і виключення освітлення при зміні інтенсивності денного освітлення. Широкий діапазон настройки чутливості дозволяє використовувати фотореле для керування вуличним і внутрішнім освітленням, для включення освітлення вітрин, світлової реклами, індивідуальних робочих місць і т. П., А також для застосування в якості комплектуючого виробу в пристроях промислової автоматики.<br /> Фоторезистор R1, R2 і R3 утворюють дільник напруги, який визначає струм бази транзистора VT1. У денний час, коли фоторезистор освітлений, його опір порівняно велике, тому транзистор VT1 відкритий і насичений, а VT2 закритий.<br /> Колекторний струм транзистора VT2, а, отже, і струм управління електрода симистора практично дорівнюють нулю. Симистор, таким чином, закритий, і струм через навантаження не протікає.<br /> Зі зменшенням освітленості опір фоторезистора зростає, і струм бази транзистора VT1 починає зменшуватися. При досягненні певного значення транзистор VT1 виходить з насичення і починає закриватися. Збільшується падіння напруги на резисторі R6, R7 підтримує симистор відкритим протягом обох напівперіодів мережевої напруги. Лампи починають світиться в повний накал.<br /> Процес вимкнення фотореле відбувається в зворотному порядку.<br /> Поріг спрацьовування фотореле встановлюють змінним резистором R2, а резистор R3 служить для обмеження струму дільника при попаданні на фотодатчик прямих сонячних променів. Резистор R6 визначає ток керуючого електрода симистора, який при відкритому транзисторі VT2 повинен бути більше струму симистора, але менше допустимого струму колекторного струму транзистора VT2.<br /> Резистор R5 зрівнює напруга на керуючому електроді і катоді симистора, коли транзистор VT2 закрит.Ето забезпечує надійне вимикання симистора і стійкість фотореле в цілому.<br /> Граничне пристрій виконаного за схемою тригера Шмітта (VT1, VT2). Тригер Шмітта являє собою пристрій, охоплений позитивним зворотним зв'язком. Наявність позитивного зворотного зв'язку призводить до практично миттєвого зміни напруги на виході схеми при перевищенні вхідним сигналом порогового напруги.&lt;ref name= &quot;історія&quot;&gt;[http://bibliofond.ru/view.aspx?id=551645 Бібліофонд. Фотореле управления и защиты]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> '''Налаштування фотореле'''<br /> Можна змінити параметри рівня природної освітленості, при якій фотореле включає висвітлення. Для ручного налаштування служить підлаштування резистор R6 ( «Ручна установка моменту включення фотореле»). Якщо повернути резистор за годинниковою стрілкою, то фотореле включиться при більшій природної освітленості, а якщо проти годинникової стрілки - при меншій. Для автоматичної настройки: в момент, коли природна освітленість відповідає обраному рівню, натисніть кнопку і утримуйте її до тих пір, поки миготіння індикатора не зміниться на постійне горіння і далі на подвійне блимання (приблизно через 8 ... 12 сек), тоді відпустіть кнопку. Фотореле буде включатися при знову заданому рівні освітленості.<br /> <br /> ''Фотореле типу Z7-LMK:''<br /> Розпізнавальних особливості:<br /> Фотореле Z7-LMK є компактним приладом для зовнішнього монтажу.<br /> Час затримки запобігає небажаному включення при миттєвих змінах інтенсивності освітлення.<br /> Смуга нечутливості при зміні інтенсивності освітлення становить близько 15% від налаштованого діапазону.<br /> <br /> ''Виробники:''<br /> *Компанія &quot;Енергіс&quot;.<br /> *Technoma Ltd. (Болгарія)<br /> *ТОВ електропроектів<br /> *Лепельський електромеханічний завод (Білорусія)<br /> <br /> '''Критерії вибору фотореле:'''<br /> *За способом кріплення<br /> *За діапазону спрацьовування<br /> *По типу знаходження фотодатчика<br /> *За діапазону комутованих струмів [A]<br /> *За експлуатаційних умов<br /> *По вартості і доступності.&lt;ref історія &lt;ref name= &quot;історія&quot;&gt;[http://bibliofond.ru/view.aspx?id=551645 Бібліофонд. Фотореле управления и защиты]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Фото, відео-матеріали==<br /> <br /> #&lt;ref&gt;[https://www.youtube.com/watch?v=PAe4ky1K-Ow Відеоматеріал, види фотореле для освітлення]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Список використаних джерел==<br /> <br /> [[Категорія:Музей історії техніки]]<br /> <br /> &lt;references /&gt;</div>

3421865 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B5 2017-05-25T12:53:36Z

<p>3421865: </p> <hr /> <div><br /> Роботу виконала: Боса Тетяна, студентка 31 групи, фізико-математичного факультету.[[Користувач:3421865]]<br /> <br /> <br /> [[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]]<br /> ==Загальний опис (принцип дії)==<br /> <br /> ''Для початку вияснимо, що таке реле та які його види.''<br /> <br /> '''Реле (рос. реле, англ. relay, нім. Relais n, Wächter m)''' — електричний комутаційний апарат, який автоматично виконує певні перемикання контрольованого ним електричного кола.(мал.1)<br /> <br /> [[Файл:Relay2.jpg|міні|'''Малюнок 1'''Малогабаритне реле]]<br /> <br /> '''Опис'''<br /> <br /> '''Реле''' — пристрій, у якому за досягнення певного значення вхідної величини X, вихідна величина Y змінюється стрибкоподібно та приймає скінченне число значень. Найчастіше, це автоматичний пристрій, який реагує на зміни параметру (температури, тиску, освітленості тощо) і який, у разі досягнення параметром заданої величини, замикає або розмикає електричне коло.<br /> Реле застосовуються там, де потрібно контролювати електричне коло за допомогою сигналу з низьким енергоспоживанням з повною гальванічною розв'язкою, або де кілька схем повинні контролюватися одним сигналом. Реле широко використовувалися на телефонних станціях й перших комп'ютерах для виконання логічних операцій.<br /> Вид реле, яке може обробляти велику потужність, потрібну для безпосереднього керування електродвигунами або іншими навантаженнями, називається контактор.<br /> <br /> '''Реле класифікують за такими ознаками:''' <br /> *роду вхідних фізичних величин, на які вони реагують; <br /> *функцій, які вони виконують у системах керування; <br /> *конструкції тощо.<br /> <br /> '''За видом фізичних величин розрізняють:'''<br /> *електричні; <br /> *механічні;<br /> *теплові;<br /> *оптичні;<br /> *магнітні;<br /> *акустичні та інші реле.<br /> <br /> Слід зазначити, що реле також може реагувати не лише на значення певної величини, але і на різницю значень (диференційне реле), зміну знаку величини (поляризоване реле) або швидкість зміни вхідної величини.&lt;ref name= &quot;Вікіпедія&quot;&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BB%D0%B5 Вікіпедія. Реле]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ''Одже, що ми розуміємо під значенням фотореле''<br /> <br /> '''Фотореле''' — прилад автоматичного управління різними установками, який використовує безінерційність фотоефекту, тобто практично миттєво реагує на світловий вплив чи його зміну.(мал.2)&lt;ref&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B5 Вікіпедія. Фотореле]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> [[Файл:Fotorele.png|міні|'''Малюнок 2'''Найпростіше фотореле на фоторезисторі]]<br /> <br /> '''Фотореле принцип роботи'''<br /> <br /> Робота фотодатчика, контролюючого рівень вуличної освітленості, лежить в основі принципу роботи будь-якого фотореле. Існує два типи таких фотодатчиків:<br /> <br /> *вбудовані, коли датчик встановлений разом з реле безпосередньо в самому електрощитку;<br /> *виносні, коли датчик розташований поза корпусу реле.<br /> Корпус виносних фотореле повинен бути обов'язково міцним і мати підвищений рівень герметичності і захищеності від впливів навколишнього середовища.(мал.3)<br /> <br /> [[Файл:Reguljator-osveshhennosti-fotorele.jpg|міні|'''Малюнок 3'''Регулятор освітленості фотореле]]<br /> <br /> Цей пристрій має досить простий принцип дії і складається воно з вбудованого або виносного датчика. З огляду на інтенсивність освітлення, такий датчик передає інформацію електронній платі або блоку, які, в свою чергу, при досягненні певного порогу спрацьовування, спрацьовують і вмикають освітлення, замикаючи електричний ланцюг.<br /> <br /> Слід зазначити, що будь-який фотореле може бути запрограмовано в індивідуальному режимі. Це означає, що, якщо, наприклад, в літню пору року фотореле встановлено в гаражі, то діапазон його спрацьовування буде відрізнятися від пристрою, встановленого на ганку будинку. Даний нюанс необхідно враховувати і, по можливості, виставляти найбільш підходящий до умов розміщення фотореле діапазон його чутливості до світла.&lt;ref&gt;[http://electricvdome.ru/osvechenie/fotorele-dlya-ulichnogo-osveshheniya.html Електрик в доме. Что такое фотореле для уличного освещения]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> Одним із завдань, що виконуються за допомогою фотодатчиків, є управління освітленням. Такі схеми називаються фотореле, найчастіше це просте включення освітлення в темний час доби. З цією метою радіоаматорами було розроблено чимало схем, ось деякі з них.<br /> <br /> Напевно, найпростіша схема показана на малюнку 4. Кількість деталей в ній, невелика, менше вже не вийде, а ефективність, читай чутливість, досить висока.<br /> <br /> Це досягнуто тим, що транзистори VT1 ​​і VT2 включені за схемою складеного транзистора, званої також схемою Дарлінгтона. При такому включенні коефіцієнт посилення дорівнює добутку коефіцієнтів посилення складових транзисторів. Крім того, така схема забезпечує високий вхідний імпеданс, що дозволяє підключати високоомні джерела сигналу, як показаний на схемі фоторезистор PR1.<br /> <br /> [[Файл:1352444962 1.jpg|міні|'''Малюнок 4''' Схемо простого фотореле]]<br /> <br /> Робота схеми досить проста. Опір фоторезистора PR1 зі збільшенням освітленості зменшується до кількох КОм (темнової опір кілька МОм), що призведе до відкривання транзистора VT1. Його колекторний струм відкриє транзистор VT2, який включить реле K1, яке своїм контактом включить навантаження.<br /> <br /> Діод VD1 захищає схему від ЕРС самоіндукції, що виникає в момент вимикання реле K1. Таким чином, дуже малопотужний сигнал фоторезистора перетворюється в сигнал достатній для включення обмотки реле.<br /> <br /> Чутливість цієї простої схеми досить висока, іноді просто надмірна. Щоб її зменшити, і регулювати в необхідних межах можна додати з схему змінний резистор R1, показаний на схемі пунктиром.<br /> <br /> Напруга харчування зазначено в межах 5 ... 15В, - залежить від робочої напруги реле. Для напруги 6В підійдуть реле РЕС9, РЕС47, а для напруги 12В РЕС49, РЕС15. При зазначених на схемі транзисторах струм обмотки реле не повинен перевищувати 50мА.<br /> <br /> Якщо замість транзистора VT2 поставити, наприклад, КТ815, то вихідний струм може бути більше, що дозволить застосувати більш потужні реле. А взагалі, чим вище напруга живлення, тим вище і чутливість фотореле.&lt;ref name= &quot;elektrik&quot;&gt;[http://electrik.info/main/praktika/601-shemy-fotorele-dlya-upravleniya-osvescheniem.html Електрик інфо. Схемы фотореле для управления освещением]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> '''Схема фотореле з фотодиодом'''<br /> <br /> Схема цього фотореле показана на малюнку 5.<br /> [[Файл:1352445028 2.jpg|міні|'''Малюнок 5'''Схема фотореле з фотодиодом]]<br /> <br /> Як і попередня, вона також містить мінімальну кількість деталей, завдяки застосуванню операційного підсилювача (ОУ). В даній схемі ОУ включений за схемою компаратора (порівнює пристрою). Неважко бачити, що фотодіод LED1 включений в фотодіодному режимі, - харчування подано так, що фотодіод зміщений у зворотному напрямку.<br /> <br /> Тому, при зниженні рівня освітленості опір світлодіода Led1 зростає, що призводить до зменшення падіння напруги на резисторі R1, а отже і на вході, що інвертує компаратора OP1.<br /> <br /> Напруга на неінвертуючий вхід ОП встановлюється за допомогою змінного резистора R2, і є пороговим - задає поріг спрацьовування. Як тільки напруга на вході інвертується стане менше, ніж порогове, на виході компаратора з'явиться високий рівень напруги, який відкриє транзистор T1, який включить реле K1.<br /> <br /> Реле й транзистор в цій схемі можна підібрати, керуючись рекомендаціями до схеми, показаної на малюнку 6. В якості компаратора можна використовувати ОУ типу К140УД6, К140УД7 або подібні. Джерело живлення для схеми підійде будь-який, можна навіть безтрансформаторний, без гальванічної розв'язки від мережі. В цьому випадку при налагодженні слід бути уважним, дотримуватись правил техніки безпеки. Ідеальним варіантом слід вважати використання для настройки схеми розділового трансформатора або, як його іноді називають трансформатора безпеки.<br /> <br /> Налаштування пристрою зводиться до встановлення граничної напруги таким чином, щоб включення відбувалося вже при настанні сутінків. Щоб не чекати цього природного моменту, можна в затемненій кімнаті засвічувати фотодиод лампою розжарювання, включеної через тиристорний регулятор потужності. Ця ж методика придатна для настройки та інших схем фотореле.<br /> <br /> Можливо, що при спрацьовуванні фотореле релюшкой буде деренчати. Позбутися від цього явища можна приєднавши паралельно котушці електролітичний конденсатор на кілька сотень микрофарад.<br /> <br /> '''Фотореле на мікросхемі'''<br /> <br /> Спеціалізована мікросхема КР1182ПМ1 є фазовий регулятор потужності, те ж саме, що звичайний тиристорний. Дуже важливим і цінним властивістю такого регулятора потужності є те, що він включається в схему як двухполюсник, не вимагаючи для себе додаткового дроти живлення: просто включив паралельно вимикача і все вже працює! На малюнку 6 показано, як на цій мікросхемі можна побудувати нескладне фотореле.<br /> <br /> [[Файл:1352444958 3.jpg|міні|'''Малюнок 6''' Схема фотореле на мікросхемі КР1182ПМ1]]<br /> <br /> Керуючі висновки мікросхеми 3 і 6. Якщо між ними підключити просто звичайний однополюсний вимикач, то при його замиканні навантаження буде відключатися! Якщо його розімкнути, то навантаження підключиться. До речі, без додаткових зовнішніх тиристорів або симистора, і навіть без радіатора, мікросхема витримує навантаження до 150Вт. Це в разі, якщо при включенні навантаження немає кидків струму, як у ламп розжарювання. Лампу розжарювання в такому варіанті можна включати потужністю не більше 75Вт.<br /> <br /> [[Файл:1352445910 6.jpg|міні|'''Малюнок 7''' Мікросхема КР1182ПМ1]]<br /> <br /> Просто вимикач до цих висновків підключати як би ні до чого, якщо тільки в комплексі з іншими деталями. Якщо не звертати уваги на фототранзистор і електролітичний конденсатор, подумки залишити тільки змінний резистор R1, то виходить просто фазовий регулятор потужності: при переміщенні його движка вгору за схемою висновки 3 і 6 замикаються накоротко, тим самим відключаючи навантаження, як згаданим вище контактом. При переміщенні движка вниз за схемою потужність в навантаженні змінюється від 0 ... 100%. Тут все зрозуміло і просто.<br /> <br /> Якщо до цих висновків підключити електролітичний конденсатор (вважаємо, що фототранзистор в схемі поки немає), то вийде просто плавне включення навантаження. Яким чином?<br /> <br /> Опір розрядженого конденсатора невелика, тому спочатку керуючі висновки мікросхеми 3 і 6 практично замкнені накоротко і навантаження відключена. У міру заряду опір конденсатора зростає (досить згадати перевірку конденсаторів омметром), напруга на ньому теж зростає, потужність в навантаженні плавно збільшується. Виходить пристрій плавного включення навантаження. Причому потужність в навантаження буде подана на стільки, наскільки введений движок змінного резистора R1. При відключенні пристрою від мережі конденсатор розряджається через резистор R1, готуючи пристрій до наступного включенню. Якщо конденсатор розрядитися не встигне, то плавного включення не буде.<br /> <br /> Ось тепер і дісталися до самого головного, до фотореле. Якщо тепер до керуючих висновків 3 і 6 підключити фототранзистор, то вийде фотореле. Працює воно наступним чином. Днем при високій освітленості фототранзистор відкритий, тому опір його ділянки колектор - емітер невелика, висновки 3 і 6 замкнуті між собою, навантаження відключена.<br /> <br /> При плавному зменшенні освітленості в вечірні години фототранзистор плавно буде відкриватися, поступово збільшуючи потужність в навантаженні, тобто в лампі. Ніяких порогових елементів в цій схемі немає, тому лампа буде запалюватися і гаснуть поступово.<br /> <br /> Щоб фотореле не спрацювало в той момент, коли включиться своя ж лампа, фототранзистор бажано захистити від такого підсвічування. Найпростіше це зробити за допомогою пластикової трубки.&lt;ref name= &quot;elektrik&quot;&gt;[http://electrik.info/main/praktika/601-shemy-fotorele-dlya-upravleniya-osvescheniem.html Електрик інфо. Схемы фотореле для управления освещением]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Історична довідка==<br /> <br /> Простий пристрій, який ми тепер називаємо реле, було включено у початковий 1841 року телеграфний патент Семюеля Морзе. Зазначений механізм, діяв як цифровий підсилювач, який повторював телеграфний сигнал і, таким чином, давав можливість розмножувати його, наскільки то було потрібно. Це вирішило проблему обмеженого діапазону попередніх схем телеграфії. Слово реле з'являється у контексті електромагнітних операцій з 1860 року.&lt;ref &gt;[К.А. ПУТИЛОВ./КУРС ФИЗИКИ/Том II. Часть третья. Учение об электричестве. — М.: ГИ ФМЛ,1963. — 583 с.]&lt;/ref&gt;.<br /> <br /> Коли на поверхню провідника падають промені світла, то метал випускає електрони і сам заряджається тому позитивно. Це явище випускання електронів освітлюваної поверхнею металу носить назву фотоелектричного ефекту, або скорочено фотоефекту.<br /> <br /> Фотоефект був відкритий в 1887 році німецьким фізиком Г. Герца і вивчений професором Московського університету Олександром Григоровичем Столєтова в 1888-1890 рр. Столетов встановив, що метал (перші досліди проводилися з цинком), заряджений негативно, швидко втрачає свій заряд, якщо на поверхню металу направити промені світла, і особливо ультрафіолетові промені (мал. 1). Столетов вимірював величину розрядного струму і виявив, що, по-перше, розрядний струм миттєво припинявся при виключенні світла і, по-друге, величина розрядного струму, що вимірюється, очевидно, кількістю електронів, що вириваються світлом з металу, пропорційна падаючої на поверхню металу енергії випромінювання даного спектрального складу. <br /> <br /> Наступними дослідами було показано, що швидкість викидаються з металу електронів зростає зі зменшенням довжини хвилі випромінювання, інакше кажучи, швидкість електронів зростає при збільшенні частоти випромінювання.(мал.8)<br /> [[Файл:Схема фотореле.png|міні|'''Малюнок 8''' Схема дослідів А. Г. Столєтова. А - джерело світла (дуга /, С - катод, на освітлену поверхню якого промені світла проникають через металеву сітку, що служить анодом]]<br /> <br /> В кінці XIX століття і в великих містах Росії з'явилися перші телефонні станції ручного обслуговування. Однак, у зв'язку з відсутністю власного (вітчизняного) телефонного обладнання, будівництво і експлуатація телефонних станцій велися іноземними компаніями. Всі найважливіші деталі, вузли, пристрої, в тому числі і реле, створювалися і вироблялися в Стокгольмі. У Петербурзі лише виконувалася збірка і зовнішня обробка. Шведські реле встановлювалися на всіх ручних станціях різних систем.<br /> Перший завод почав випускати реле це Завод &quot;Червона зоря&quot;. У 1922 році на заводі почалося зародження вітчизняного виробництва високої частоти.<br /> Розпочате з 1927 року виробництво машинних АТС зажадало на заводі корінних інженерно-виробничих змін. Були закуплені нові верстати, розширені конструкторські та технологічні групи технічного відділу, організовано складально-монтажне конвеєрне виробництво. В інструментальному цеху виробництво реле було виділено в самостійну ділянку, де вже поряд з реле постійного струму випускаються реле змінного струму з утяжеленним якорем і перші теплові реле на термобіметалів. У довоєнний час завод &quot;Червона зоря&quot; був, по суті, єдиним вітчизняним заводом, які розробляють і виробляють електромагнітні реле. Так, наприклад, під час війни в Уфі було розроблено спеціальне реле для авіаційної апаратури, а розрахунки М.І. Вітенберга по підбору оптимальної довжини сердечника дозволили у виробництві реле змінного струму відмовитися від імпортної кремнієвої стали, використовуючи звичайну вітчизняну.&lt;ref name= &quot;історія&quot;&gt;[http://bibliofond.ru/view.aspx?id=551645 Бібліофонд. Фотореле управления и защиты]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> '''Сучасні системи керування зовнішнім освітленням'''<br /> <br /> Покращення вуличного освітлення є одним з перспективних напрямків розвитку сучасної світлотехніки. Це дає можливість впровадження новітніх освітлювальних технологій одночасно з сучасними видами дизайну архітектурних форм. Ефективно й економічно управляти складним господарством зовнішнього освітлення міських автомобільних магістралей та пішохідних зон, внутрішньоквартальним освітленням дворів, шкіл та лікарень, а також здійснювати художню підсвітку фасадів будинків і т.п. неможливо без використання сучасних автоматизованих систем.<br /> <br /> Існуючі системи управління зовнішнім освітленням можна розділити на декілька класів. Місцеве управління здійснюється комутаційними та керуючими апаратами, встановленими безпосередньо в лініях, які живлять освітлювальну апаратуру. Крім цього, широко використовується автоматичне або фотоавтоматичне управління із встановленням магнітних пускачів у лініях освітлення<br /> та програмного реле, фотореле або фотоелектричного автомата, що вимикають систему, залежно від рівня природного освітлення або часу доби. Вищевказані системи управління освітленням не є високоефективними через ряд причин: з точки зору енергозбереження ручні системи комутації освітлення, як показує практика їх експлуатації, призводять до надмірного використання електроенергії, як уже зазначалося, низька ефективність управління потужністю системи освітлення призводить до підвищення коефіцієнту нерівномірності освітлення.<br /> <br /> Таким чином актуальним є вдосконалення систем управління освітленням(АСУО). Такі системи в готовому вигляді або у вигляді розрізнених компонентів випускаються багатьма фірмами – Philips (StarSense Software), Streetlight.Vision (Streetlight Suite Software), TridonicAtco та ін.<br /> <br /> Зовсім недавно на ринку була представлена нова цифрова система управління, що базується на стандарті DALI (Digital Addressable Lighting Interface – «цифровий адресний інтерфейс освітлення»). Використовуючи стандарт DALI, можна індивідуально регулювати світильниками з електронними пускорегулювальними апаратами. Це відкриває нові можливості для управління освітленням з робочого місця за допомогою пульта дистанційного керування або персонального комп’ютера. Управляючі сигнали в даному стандарті передаються по тих же проводах, по яких здійснюється живлення, тобто прокладка окремих управляючих дротів не потрібна. Європейські стандарти допускають прокладку дротів системи DALI в загальному кабелі або в одній трубі з силовими дротами з напругою 220–240В. Стандарт DALI забезпечує управління освітлювальними установками за заздалегідь розробленою програмою. Важливою перевагою даної системи є значне скорочення витрат електроенергії приблизно на 60-65%. Обладнання стандарту DALI на українському ринку пропонують компанії<br /> Osram і Philips.&lt;ref&gt;[Вацків Т. І./ Наукова стаття./Вацків Т. І. Наук. к.: Андрійчук В. А., д.т.н., проф.<br /> Тернопільський національний технічний університет ім. Івана Пулюя Системи керування зовнішнім освітленням]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> В 2017 році фотореле широко використовується в побуті і на підприємствах, для економії електроенергії та коштів.<br /> <br /> ==Технічні характеристики==<br /> <br /> '''Технічні характеристики фотореле'''<br /> <br />  <br /> Рівень максимального робочого навантаження фотореле залежить від того, які пристрої до нього підключені. Необхідно знати, що максимальне навантаження пристрою становить від 1000 до 2300 Вт, номінальна робоча напруга дорівнює 220 В, а межі порогу спрацьовування фотореле рівні 2-2000 лк (люксам).<br /> <br /> Щоб придбане вами фотореле довго і успішно вам послужило, потрібно з самого початку знати, на які критерії орієнтуватися при покупці даного пристрою і його допоміжних елементів. Пристрій може пропрацювати протягом тривалого періоду часу, не створюючи жодних проблем, а може щотижня виходити з ладу.(мал. 9)<br /> <br /> [[Файл:Ustanovka-fotorele.jpg|міні|'''Малюнок 9''' Установка фотореле.]]<br /> <br /> Постараємося розібратися, чи можна в процесі установки і експлуатації уникнути проблем і як це зробити. Хотів би відзначити те що колір проводів для підключення реле у різних фірм виробників різні, тому обов'язково прочитайте інструкцію в якій зображена схема підключення фотореле.<br /> <br /> Найпопулярнішими пристроями на сучасному ринку є фотореле класу економ від таких виробників, як ИЕК, TDM, EKF і ін. Технічні характеристики різних видів фотореле показано на (мал 10).<br /> [[Файл:Тех.png|720 × 465|''' Малюнок 10 '''Технічні характеристики різних видів фотореле]]<br /> <br /> Фотореле ФР-601 і ФР-602 зі ступенем захисту IP44 пропонує нам компанія ИЕК. Завдяки захисту IP44 використання даних пристроїв можливо під відкритим небом, адже IP44 захищає нас від падаючих в різних напрямках бризок. Межі, в яких знаходиться поріг спрацьовування даних фотореле, можуть становити від 5 до 50 лк. Робочі температури варіюються в межах від -25 ° С до +40 ° С.( мал. 11)&lt;ref&gt;[Програмовані електронні реле керування: навч. посіб. напряму «Електротехніка» / М. В. Бурштинський, А. І. Ковальчук, М. В. Хай ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Львів: ТзОВ «Простір М», 2014. — 304 с. : іл. — Бібліогр.: с. 303 (8 назв).]&lt;/ref&gt;<br /> [[Файл:Fotorele-shema.jpg|міні|'''Малюнок 11''' Схема фотореле.]]<br /> <br /> ==Сфера застосування ==<br /> <br /> '''Використання фотореле'''<br /> <br /> Застосування фотореле надзвичайно різноманітні. Воно вмикає і вимикає в потрібний час освітлення вулиць, сортує різні деталі за формою і розміром, вмить зупиняє верстат, якщо рука людини опиниться у небезпечній зоні перекривши хід світла.<br /> Зокрема, на шахтах використовується для контролю місцезнаходження вагонетки, в пристроях автоматизації процесу відкатки та навантаження вугілля в залізничні вагони, визначення рівня завантаження бункерів тощо.&lt;ref&gt;[Низьковольтні електричні та електронні реле, контактори, пускачі: навч. посіб. для студ. електромех. та електротехн. профілю вищ. навч. закл. / М. В. Бурштинський, Б. І. Крохмальний, М. В. Хай ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Л. : Вид-во Нац. ун-ту «Львів. політехніка», 2011. — 172 с. : іл. — Бібліогр.: с. 169—170 (16 назв).]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> Фотореле призначені для автоматичного включення і відключення вуличного і внутрішнього освітлення (підсвічування вітрин, світлової реклами тощо) в залежності від рівня освітленості.(мал. 11)<br /> <br /> [[Файл:Фотореле.jpeg|міні|'''Малюнок 11''' Фотореле призначені для автоматичного включення і відключення вуличного і внутрішнього освітлення (підсвічування вітрин, світлової реклами тощо) в залежності від рівня освітленості.]]<br /> <br /> <br /> '''Загальні вимоги до експлуатації:'''<br /> *Відносна вологість повітря до 93%, температура 25 ° С<br /> *Наколишнє середовище не повинно бути вибухобезпечна, не містить агресивних парів і електропровідний пилу, що впливають на параметри фотореле.<br /> *Швидкість спрацьовування<br /> *По техніці безпеки реле відповідають ГОСТ 12.2.007.0 75 і ГОСТ 12.2.007.6 75.&lt;ref name= &quot;історія&quot;&gt;[http://bibliofond.ru/view.aspx?id=551645 Бібліофонд. Фотореле управления и защиты]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> <br /> '''Опис поширених типів'''<br /> Найчастіше фотореле використовуються для управління вуличним освітленням, але також вони використовуються в автоматичних системах, системах контролю, управління і захисту в якості регуляторів параметрів технологічних процесів, рахункових пристроїв, комутаторів, підсилювачів і т.д. Поширені види і типи фотореле:<br /> ФР-7, ФР-2, ФР-16, DS-GS / 1S, Z7-LMK, ФР-94-2, ФР-5-10.<br /> З цих фотореле сучасними вважаються DS-GS / 1S, а також DLS-1/50, ФР-IIУ3 (АС-7)<br /> <br /> '''Розглянемо деякі з них'''<br /> <br /> ''Фотореле типу ФР-7:''<br /> Фотореле типу ФР-7 призначений для включення і виключення освітлення при зміні інтенсивності денного освітлення. Широкий діапазон настройки чутливості дозволяє використовувати фотореле для керування вуличним і внутрішнім освітленням, для включення освітлення вітрин, світлової реклами, індивідуальних робочих місць і т. П., А також для застосування в якості комплектуючого виробу в пристроях промислової автоматики.<br /> Фоторезистор R1, R2 і R3 утворюють дільник напруги, який визначає струм бази транзистора VT1. У денний час, коли фоторезистор освітлений, його опір порівняно велике, тому транзистор VT1 відкритий і насичений, а VT2 закритий.<br /> Колекторний струм транзистора VT2, а, отже, і струм управління електрода симистора практично дорівнюють нулю. Симистор, таким чином, закритий, і струм через навантаження не протікає.<br /> Зі зменшенням освітленості опір фоторезистора зростає, і струм бази транзистора VT1 починає зменшуватися. При досягненні певного значення транзистор VT1 виходить з насичення і починає закриватися. Збільшується падіння напруги на резисторі R6, R7 підтримує симистор відкритим протягом обох напівперіодів мережевої напруги. Лампи починають світиться в повний накал.<br /> Процес вимкнення фотореле відбувається в зворотному порядку.<br /> Поріг спрацьовування фотореле встановлюють змінним резистором R2, а резистор R3 служить для обмеження струму дільника при попаданні на фотодатчик прямих сонячних променів. Резистор R6 визначає ток керуючого електрода симистора, який при відкритому транзисторі VT2 повинен бути більше струму симистора, але менше допустимого струму колекторного струму транзистора VT2.<br /> Резистор R5 зрівнює напруга на керуючому електроді і катоді симистора, коли транзистор VT2 закрит.Ето забезпечує надійне вимикання симистора і стійкість фотореле в цілому.<br /> Граничне пристрій виконаного за схемою тригера Шмітта (VT1, VT2). Тригер Шмітта являє собою пристрій, охоплений позитивним зворотним зв'язком. Наявність позитивного зворотного зв'язку призводить до практично миттєвого зміни напруги на виході схеми при перевищенні вхідним сигналом порогового напруги.&lt;ref name= &quot;історія&quot;&gt;[http://bibliofond.ru/view.aspx?id=551645 Бібліофонд. Фотореле управления и защиты]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> '''Налаштування фотореле'''<br /> Можна змінити параметри рівня природної освітленості, при якій фотореле включає висвітлення. Для ручного налаштування служить підлаштування резистор R6 ( «Ручна установка моменту включення фотореле»). Якщо повернути резистор за годинниковою стрілкою, то фотореле включиться при більшій природної освітленості, а якщо проти годинникової стрілки - при меншій. Для автоматичної настройки: в момент, коли природна освітленість відповідає обраному рівню, натисніть кнопку і утримуйте її до тих пір, поки миготіння індикатора не зміниться на постійне горіння і далі на подвійне блимання (приблизно через 8 ... 12 сек), тоді відпустіть кнопку. Фотореле буде включатися при знову заданому рівні освітленості.<br /> <br /> ''Фотореле типу Z7-LMK:''<br /> Розпізнавальних особливості:<br /> Фотореле Z7-LMK є компактним приладом для зовнішнього монтажу.<br /> Час затримки запобігає небажаному включення при миттєвих змінах інтенсивності освітлення.<br /> Смуга нечутливості при зміні інтенсивності освітлення становить близько 15% від налаштованого діапазону.<br /> <br /> ''Виробники:''<br /> *Компанія &quot;Енергіс&quot;.<br /> *Technoma Ltd. (Болгарія)<br /> *ТОВ електропроектів<br /> *Лепельський електромеханічний завод (Білорусія)<br /> <br /> '''Критерії вибору фотореле:'''<br /> *За способом кріплення<br /> *За діапазону спрацьовування<br /> *По типу знаходження фотодатчика<br /> *За діапазону комутованих струмів [A]<br /> *За експлуатаційних умов<br /> *По вартості і доступності.&lt;ref історія &lt;ref name= &quot;історія&quot;&gt;[http://bibliofond.ru/view.aspx?id=551645 Бібліофонд. Фотореле управления и защиты]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Фото, відео-матеріали==<br /> <br /> #&lt;ref&gt;[https://www.youtube.com/watch?v=PAe4ky1K-Ow Відеоматеріал, види фотореле для освітлення]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Список використаних джерел==<br /> <br /> [[Категорія:Музей історії техніки]]<br /> <br /> &lt;references /&gt;</div>

3421865 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B5 2017-05-25T12:44:06Z

<p>3421865: </p> <hr /> <div><br /> Роботу виконала: Боса Тетяна, студентка 31 групи, фізико-математичного факультету.[[Користувач:3421865]]<br /> <br /> <br /> [[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]]<br /> ==Загальний опис (принцип дії)==<br /> <br /> ''Для початку вияснимо, що таке реле та які його види.''<br /> <br /> '''Реле (рос. реле, англ. relay, нім. Relais n, Wächter m)''' — електричний комутаційний апарат, який автоматично виконує певні перемикання контрольованого ним електричного кола.(мал.1)<br /> <br /> [[Файл:Relay2.jpg|міні|'''Малюнок 1'''Малогабаритне реле]]<br /> <br /> '''Опис'''<br /> <br /> '''Реле''' — пристрій, у якому за досягнення певного значення вхідної величини X, вихідна величина Y змінюється стрибкоподібно та приймає скінченне число значень. Найчастіше, це автоматичний пристрій, який реагує на зміни параметру (температури, тиску, освітленості тощо) і який, у разі досягнення параметром заданої величини, замикає або розмикає електричне коло.<br /> Реле застосовуються там, де потрібно контролювати електричне коло за допомогою сигналу з низьким енергоспоживанням з повною гальванічною розв'язкою, або де кілька схем повинні контролюватися одним сигналом. Реле широко використовувалися на телефонних станціях й перших комп'ютерах для виконання логічних операцій.<br /> Вид реле, яке може обробляти велику потужність, потрібну для безпосереднього керування електродвигунами або іншими навантаженнями, називається контактор.<br /> <br /> '''Реле класифікують за такими ознаками:''' <br /> *роду вхідних фізичних величин, на які вони реагують; <br /> *функцій, які вони виконують у системах керування; <br /> *конструкції тощо.<br /> <br /> '''За видом фізичних величин розрізняють:'''<br /> *електричні; <br /> *механічні;<br /> *теплові;<br /> *оптичні;<br /> *магнітні;<br /> *акустичні та інші реле.<br /> <br /> Слід зазначити, що реле також може реагувати не лише на значення певної величини, але і на різницю значень (диференційне реле), зміну знаку величини (поляризоване реле) або швидкість зміни вхідної величини.&lt;ref name= &quot;Вікіпедія&quot;&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BB%D0%B5 Вікіпедія. Реле]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ''Одже, що ми розуміємо під значенням фотореле''<br /> <br /> '''Фотореле''' — прилад автоматичного управління різними установками, який використовує безінерційність фотоефекту, тобто практично миттєво реагує на світловий вплив чи його зміну.(мал.2)&lt;ref&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B5 Вікіпедія. Фотореле]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> [[Файл:Fotorele.png|міні|'''Малюнок 2'''Найпростіше фотореле на фоторезисторі]]<br /> <br /> '''Фотореле принцип роботи'''<br /> <br /> Робота фотодатчика, контролюючого рівень вуличної освітленості, лежить в основі принципу роботи будь-якого фотореле. Існує два типи таких фотодатчиків:<br /> <br /> *вбудовані, коли датчик встановлений разом з реле безпосередньо в самому електрощитку;<br /> *виносні, коли датчик розташований поза корпусу реле.<br /> Корпус виносних фотореле повинен бути обов'язково міцним і мати підвищений рівень герметичності і захищеності від впливів навколишнього середовища.(мал.3)<br /> <br /> [[Файл:Reguljator-osveshhennosti-fotorele.jpg|міні|'''Малюнок 3'''Регулятор освітленості фотореле]]<br /> <br /> Цей пристрій має досить простий принцип дії і складається воно з вбудованого або виносного датчика. З огляду на інтенсивність освітлення, такий датчик передає інформацію електронній платі або блоку, які, в свою чергу, при досягненні певного порогу спрацьовування, спрацьовують і вмикають освітлення, замикаючи електричний ланцюг.<br /> <br /> Слід зазначити, що будь-який фотореле може бути запрограмовано в індивідуальному режимі. Це означає, що, якщо, наприклад, в літню пору року фотореле встановлено в гаражі, то діапазон його спрацьовування буде відрізнятися від пристрою, встановленого на ганку будинку. Даний нюанс необхідно враховувати і, по можливості, виставляти найбільш підходящий до умов розміщення фотореле діапазон його чутливості до світла.&lt;ref&gt;[http://electricvdome.ru/osvechenie/fotorele-dlya-ulichnogo-osveshheniya.html Електрик в доме. Что такое фотореле для уличного освещения]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> Одним із завдань, що виконуються за допомогою фотодатчиків, є управління освітленням. Такі схеми називаються фотореле, найчастіше це просте включення освітлення в темний час доби. З цією метою радіоаматорами було розроблено чимало схем, ось деякі з них.<br /> <br /> Напевно, найпростіша схема показана на малюнку 4. Кількість деталей в ній, невелика, менше вже не вийде, а ефективність, читай чутливість, досить висока.<br /> <br /> Це досягнуто тим, що транзистори VT1 ​​і VT2 включені за схемою складеного транзистора, званої також схемою Дарлінгтона. При такому включенні коефіцієнт посилення дорівнює добутку коефіцієнтів посилення складових транзисторів. Крім того, така схема забезпечує високий вхідний імпеданс, що дозволяє підключати високоомні джерела сигналу, як показаний на схемі фоторезистор PR1.<br /> <br /> [[Файл:1352444962 1.jpg|міні|'''Малюнок 4''' Схемо простого фотореле]]<br /> <br /> Робота схеми досить проста. Опір фоторезистора PR1 зі збільшенням освітленості зменшується до кількох КОм (темнової опір кілька МОм), що призведе до відкривання транзистора VT1. Його колекторний струм відкриє транзистор VT2, який включить реле K1, яке своїм контактом включить навантаження.<br /> <br /> Діод VD1 захищає схему від ЕРС самоіндукції, що виникає в момент вимикання реле K1. Таким чином, дуже малопотужний сигнал фоторезистора перетворюється в сигнал достатній для включення обмотки реле.<br /> <br /> Чутливість цієї простої схеми досить висока, іноді просто надмірна. Щоб її зменшити, і регулювати в необхідних межах можна додати з схему змінний резистор R1, показаний на схемі пунктиром.<br /> <br /> Напруга харчування зазначено в межах 5 ... 15В, - залежить від робочої напруги реле. Для напруги 6В підійдуть реле РЕС9, РЕС47, а для напруги 12В РЕС49, РЕС15. При зазначених на схемі транзисторах струм обмотки реле не повинен перевищувати 50мА.<br /> <br /> Якщо замість транзистора VT2 поставити, наприклад, КТ815, то вихідний струм може бути більше, що дозволить застосувати більш потужні реле. А взагалі, чим вище напруга живлення, тим вище і чутливість фотореле.&lt;ref name= &quot;elektrik&quot;&gt;[http://electrik.info/main/praktika/601-shemy-fotorele-dlya-upravleniya-osvescheniem.html Електрик інфо. Схемы фотореле для управления освещением]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> '''Схема фотореле з фотодиодом'''<br /> <br /> Схема цього фотореле показана на малюнку 5.<br /> [[Файл:1352445028 2.jpg|міні|'''Малюнок 5'''Схема фотореле з фотодиодом]]<br /> <br /> Як і попередня, вона також містить мінімальну кількість деталей, завдяки застосуванню операційного підсилювача (ОУ). В даній схемі ОУ включений за схемою компаратора (порівнює пристрою). Неважко бачити, що фотодіод LED1 включений в фотодіодному режимі, - харчування подано так, що фотодіод зміщений у зворотному напрямку.<br /> <br /> Тому, при зниженні рівня освітленості опір світлодіода Led1 зростає, що призводить до зменшення падіння напруги на резисторі R1, а отже і на вході, що інвертує компаратора OP1.<br /> <br /> Напруга на неінвертуючий вхід ОП встановлюється за допомогою змінного резистора R2, і є пороговим - задає поріг спрацьовування. Як тільки напруга на вході інвертується стане менше, ніж порогове, на виході компаратора з'явиться високий рівень напруги, який відкриє транзистор T1, який включить реле K1.<br /> <br /> Реле й транзистор в цій схемі можна підібрати, керуючись рекомендаціями до схеми, показаної на малюнку 6. В якості компаратора можна використовувати ОУ типу К140УД6, К140УД7 або подібні. Джерело живлення для схеми підійде будь-який, можна навіть безтрансформаторний, без гальванічної розв'язки від мережі. В цьому випадку при налагодженні слід бути уважним, дотримуватись правил техніки безпеки. Ідеальним варіантом слід вважати використання для настройки схеми розділового трансформатора або, як його іноді називають трансформатора безпеки.<br /> <br /> Налаштування пристрою зводиться до встановлення граничної напруги таким чином, щоб включення відбувалося вже при настанні сутінків. Щоб не чекати цього природного моменту, можна в затемненій кімнаті засвічувати фотодиод лампою розжарювання, включеної через тиристорний регулятор потужності. Ця ж методика придатна для настройки та інших схем фотореле.<br /> <br /> Можливо, що при спрацьовуванні фотореле релюшкой буде деренчати. Позбутися від цього явища можна приєднавши паралельно котушці електролітичний конденсатор на кілька сотень микрофарад.<br /> <br /> '''Фотореле на мікросхемі'''<br /> <br /> Спеціалізована мікросхема КР1182ПМ1 є фазовий регулятор потужності, те ж саме, що звичайний тиристорний. Дуже важливим і цінним властивістю такого регулятора потужності є те, що він включається в схему як двухполюсник, не вимагаючи для себе додаткового дроти живлення: просто включив паралельно вимикача і все вже працює! На малюнку 6 показано, як на цій мікросхемі можна побудувати нескладне фотореле.<br /> <br /> [[Файл:1352444958 3.jpg|міні|'''Малюнок 6''' Схема фотореле на мікросхемі КР1182ПМ1]]<br /> <br /> Керуючі висновки мікросхеми 3 і 6. Якщо між ними підключити просто звичайний однополюсний вимикач, то при його замиканні навантаження буде відключатися! Якщо його розімкнути, то навантаження підключиться. До речі, без додаткових зовнішніх тиристорів або симистора, і навіть без радіатора, мікросхема витримує навантаження до 150Вт. Це в разі, якщо при включенні навантаження немає кидків струму, як у ламп розжарювання. Лампу розжарювання в такому варіанті можна включати потужністю не більше 75Вт.<br /> <br /> [[Файл:1352445910 6.jpg|міні|'''Малюнок 7''' Мікросхема КР1182ПМ1]]<br /> <br /> Просто вимикач до цих висновків підключати як би ні до чого, якщо тільки в комплексі з іншими деталями. Якщо не звертати уваги на фототранзистор і електролітичний конденсатор, подумки залишити тільки змінний резистор R1, то виходить просто фазовий регулятор потужності: при переміщенні його движка вгору за схемою висновки 3 і 6 замикаються накоротко, тим самим відключаючи навантаження, як згаданим вище контактом. При переміщенні движка вниз за схемою потужність в навантаженні змінюється від 0 ... 100%. Тут все зрозуміло і просто.<br /> <br /> Якщо до цих висновків підключити електролітичний конденсатор (вважаємо, що фототранзистор в схемі поки немає), то вийде просто плавне включення навантаження. Яким чином?<br /> <br /> Опір розрядженого конденсатора невелика, тому спочатку керуючі висновки мікросхеми 3 і 6 практично замкнені накоротко і навантаження відключена. У міру заряду опір конденсатора зростає (досить згадати перевірку конденсаторів омметром), напруга на ньому теж зростає, потужність в навантаженні плавно збільшується. Виходить пристрій плавного включення навантаження. Причому потужність в навантаження буде подана на стільки, наскільки введений движок змінного резистора R1. При відключенні пристрою від мережі конденсатор розряджається через резистор R1, готуючи пристрій до наступного включенню. Якщо конденсатор розрядитися не встигне, то плавного включення не буде.<br /> <br /> Ось тепер і дісталися до самого головного, до фотореле. Якщо тепер до керуючих висновків 3 і 6 підключити фототранзистор, то вийде фотореле. Працює воно наступним чином. Днем при високій освітленості фототранзистор відкритий, тому опір його ділянки колектор - емітер невелика, висновки 3 і 6 замкнуті між собою, навантаження відключена.<br /> <br /> При плавному зменшенні освітленості в вечірні години фототранзистор плавно буде відкриватися, поступово збільшуючи потужність в навантаженні, тобто в лампі. Ніяких порогових елементів в цій схемі немає, тому лампа буде запалюватися і гаснуть поступово.<br /> <br /> Щоб фотореле не спрацювало в той момент, коли включиться своя ж лампа, фототранзистор бажано захистити від такого підсвічування. Найпростіше це зробити за допомогою пластикової трубки.&lt;ref name= &quot;elektrik&quot;&gt;[http://electrik.info/main/praktika/601-shemy-fotorele-dlya-upravleniya-osvescheniem.html Електрик інфо. Схемы фотореле для управления освещением]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Історична довідка==<br /> <br /> Простий пристрій, який ми тепер називаємо реле, було включено у початковий 1841 року телеграфний патент Семюеля Морзе. Зазначений механізм, діяв як цифровий підсилювач, який повторював телеграфний сигнал і, таким чином, давав можливість розмножувати його, наскільки то було потрібно. Це вирішило проблему обмеженого діапазону попередніх схем телеграфії. Слово реле з'являється у контексті електромагнітних операцій з 1860 року.&lt;ref &gt;[К.А. ПУТИЛОВ./КУРС ФИЗИКИ/Том II. Часть третья. Учение об электричестве. — М.: ГИ ФМЛ,1963. — 583 с.]&lt;/ref&gt;.<br /> <br /> Коли на поверхню провідника падають промені світла, то метал випускає електрони і сам заряджається тому позитивно. Це явище випускання електронів освітлюваної поверхнею металу носить назву фотоелектричного ефекту, або скорочено фотоефекту.<br /> <br /> Фотоефект був відкритий в 1887 році німецьким фізиком Г. Герца і вивчений професором Московського університету Олександром Григоровичем Столєтова в 1888-1890 рр. Столетов встановив, що метал (перші досліди проводилися з цинком), заряджений негативно, швидко втрачає свій заряд, якщо на поверхню металу направити промені світла, і особливо ультрафіолетові промені (мал. 1). Столетов вимірював величину розрядного струму і виявив, що, по-перше, розрядний струм миттєво припинявся при виключенні світла і, по-друге, величина розрядного струму, що вимірюється, очевидно, кількістю електронів, що вириваються світлом з металу, пропорційна падаючої на поверхню металу енергії випромінювання даного спектрального складу. <br /> <br /> Наступними дослідами було показано, що швидкість викидаються з металу електронів зростає зі зменшенням довжини хвилі випромінювання, інакше кажучи, швидкість електронів зростає при збільшенні частоти випромінювання.(мал.8)<br /> [[Файл:Схема фотореле.png|міні|'''Малюнок 8''' Схема дослідів А. Г. Столєтова. А - джерело світла (дуга /, С - катод, на освітлену поверхню якого промені світла проникають через металеву сітку, що служить анодом]]<br /> <br /> В кінці XIX століття і в великих містах Росії з'явилися перші телефонні станції ручного обслуговування. Однак, у зв'язку з відсутністю власного (вітчизняного) телефонного обладнання, будівництво і експлуатація телефонних станцій велися іноземними компаніями. Всі найважливіші деталі, вузли, пристрої, в тому числі і реле, створювалися і вироблялися в Стокгольмі. У Петербурзі лише виконувалася збірка і зовнішня обробка. Шведські реле встановлювалися на всіх ручних станціях різних систем.<br /> Перший завод почав випускати реле це Завод &quot;Червона зоря&quot;. У 1922 році на заводі почалося зародження вітчизняного виробництва високої частоти.<br /> Розпочате з 1927 року виробництво машинних АТС зажадало на заводі корінних інженерно-виробничих змін. Були закуплені нові верстати, розширені конструкторські та технологічні групи технічного відділу, організовано складально-монтажне конвеєрне виробництво. В інструментальному цеху виробництво реле було виділено в самостійну ділянку, де вже поряд з реле постійного струму випускаються реле змінного струму з утяжеленним якорем і перші теплові реле на термобіметалів. У довоєнний час завод &quot;Червона зоря&quot; був, по суті, єдиним вітчизняним заводом, які розробляють і виробляють електромагнітні реле. Так, наприклад, під час війни в Уфі було розроблено спеціальне реле для авіаційної апаратури, а розрахунки М.І. Вітенберга по підбору оптимальної довжини сердечника дозволили у виробництві реле змінного струму відмовитися від імпортної кремнієвої стали, використовуючи звичайну вітчизняну.&lt;ref name= &quot;історія&quot;&gt;[http://bibliofond.ru/view.aspx?id=551645 Бібліофонд. Фотореле управления и защиты]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> В 2017 році фотореле широко використовується в побуті і на підприємствах, для економії електроенергії та коштів.<br /> <br /> ==Технічні характеристики==<br /> <br /> '''Технічні характеристики фотореле'''<br /> <br />  <br /> Рівень максимального робочого навантаження фотореле залежить від того, які пристрої до нього підключені. Необхідно знати, що максимальне навантаження пристрою становить від 1000 до 2300 Вт, номінальна робоча напруга дорівнює 220 В, а межі порогу спрацьовування фотореле рівні 2-2000 лк (люксам).<br /> <br /> Щоб придбане вами фотореле довго і успішно вам послужило, потрібно з самого початку знати, на які критерії орієнтуватися при покупці даного пристрою і його допоміжних елементів. Пристрій може пропрацювати протягом тривалого періоду часу, не створюючи жодних проблем, а може щотижня виходити з ладу.(мал. 9)<br /> <br /> [[Файл:Ustanovka-fotorele.jpg|міні|'''Малюнок 9''' Установка фотореле.]]<br /> <br /> Постараємося розібратися, чи можна в процесі установки і експлуатації уникнути проблем і як це зробити. Хотів би відзначити те що колір проводів для підключення реле у різних фірм виробників різні, тому обов'язково прочитайте інструкцію в якій зображена схема підключення фотореле.<br /> <br /> Найпопулярнішими пристроями на сучасному ринку є фотореле класу економ від таких виробників, як ИЕК, TDM, EKF і ін. Технічні характеристики різних видів фотореле показано на (мал 10).<br /> [[Файл:Тех.png|720 × 465|''' Малюнок 10 '''Технічні характеристики різних видів фотореле]]<br /> <br /> Фотореле ФР-601 і ФР-602 зі ступенем захисту IP44 пропонує нам компанія ИЕК. Завдяки захисту IP44 використання даних пристроїв можливо під відкритим небом, адже IP44 захищає нас від падаючих в різних напрямках бризок. Межі, в яких знаходиться поріг спрацьовування даних фотореле, можуть становити від 5 до 50 лк. Робочі температури варіюються в межах від -25 ° С до +40 ° С.( мал. 11)&lt;ref&gt;[Програмовані електронні реле керування: навч. посіб. напряму «Електротехніка» / М. В. Бурштинський, А. І. Ковальчук, М. В. Хай ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Львів: ТзОВ «Простір М», 2014. — 304 с. : іл. — Бібліогр.: с. 303 (8 назв).]&lt;/ref&gt;<br /> [[Файл:Fotorele-shema.jpg|міні|'''Малюнок 11''' Схема фотореле.]]<br /> <br /> ==Сфера застосування ==<br /> <br /> '''Використання фотореле'''<br /> <br /> Застосування фотореле надзвичайно різноманітні. Воно вмикає і вимикає в потрібний час освітлення вулиць, сортує різні деталі за формою і розміром, вмить зупиняє верстат, якщо рука людини опиниться у небезпечній зоні перекривши хід світла.<br /> Зокрема, на шахтах використовується для контролю місцезнаходження вагонетки, в пристроях автоматизації процесу відкатки та навантаження вугілля в залізничні вагони, визначення рівня завантаження бункерів тощо.&lt;ref&gt;[Низьковольтні електричні та електронні реле, контактори, пускачі: навч. посіб. для студ. електромех. та електротехн. профілю вищ. навч. закл. / М. В. Бурштинський, Б. І. Крохмальний, М. В. Хай ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Л. : Вид-во Нац. ун-ту «Львів. політехніка», 2011. — 172 с. : іл. — Бібліогр.: с. 169—170 (16 назв).]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> Фотореле призначені для автоматичного включення і відключення вуличного і внутрішнього освітлення (підсвічування вітрин, світлової реклами тощо) в залежності від рівня освітленості.(мал. 11)<br /> <br /> [[Файл:Фотореле.jpeg|міні|'''Малюнок 11''' Фотореле призначені для автоматичного включення і відключення вуличного і внутрішнього освітлення (підсвічування вітрин, світлової реклами тощо) в залежності від рівня освітленості.]]<br /> <br /> <br /> '''Загальні вимоги до експлуатації:'''<br /> *Відносна вологість повітря до 93%, температура 25 ° С<br /> *Наколишнє середовище не повинно бути вибухобезпечна, не містить агресивних парів і електропровідний пилу, що впливають на параметри фотореле.<br /> *Швидкість спрацьовування<br /> *По техніці безпеки реле відповідають ГОСТ 12.2.007.0 75 і ГОСТ 12.2.007.6 75.&lt;ref name= &quot;історія&quot;&gt;[http://bibliofond.ru/view.aspx?id=551645 Бібліофонд. Фотореле управления и защиты]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> <br /> '''Опис поширених типів'''<br /> Найчастіше фотореле використовуються для управління вуличним освітленням, але також вони використовуються в автоматичних системах, системах контролю, управління і захисту в якості регуляторів параметрів технологічних процесів, рахункових пристроїв, комутаторів, підсилювачів і т.д. Поширені види і типи фотореле:<br /> ФР-7, ФР-2, ФР-16, DS-GS / 1S, Z7-LMK, ФР-94-2, ФР-5-10.<br /> З цих фотореле сучасними вважаються DS-GS / 1S, а також DLS-1/50, ФР-IIУ3 (АС-7)<br /> <br /> '''Розглянемо деякі з них'''<br /> <br /> ''Фотореле типу ФР-7:''<br /> Фотореле типу ФР-7 призначений для включення і виключення освітлення при зміні інтенсивності денного освітлення. Широкий діапазон настройки чутливості дозволяє використовувати фотореле для керування вуличним і внутрішнім освітленням, для включення освітлення вітрин, світлової реклами, індивідуальних робочих місць і т. П., А також для застосування в якості комплектуючого виробу в пристроях промислової автоматики.<br /> Фоторезистор R1, R2 і R3 утворюють дільник напруги, який визначає струм бази транзистора VT1. У денний час, коли фоторезистор освітлений, його опір порівняно велике, тому транзистор VT1 відкритий і насичений, а VT2 закритий.<br /> Колекторний струм транзистора VT2, а, отже, і струм управління електрода симистора практично дорівнюють нулю. Симистор, таким чином, закритий, і струм через навантаження не протікає.<br /> Зі зменшенням освітленості опір фоторезистора зростає, і струм бази транзистора VT1 починає зменшуватися. При досягненні певного значення транзистор VT1 виходить з насичення і починає закриватися. Збільшується падіння напруги на резисторі R6, R7 підтримує симистор відкритим протягом обох напівперіодів мережевої напруги. Лампи починають світиться в повний накал.<br /> Процес вимкнення фотореле відбувається в зворотному порядку.<br /> Поріг спрацьовування фотореле встановлюють змінним резистором R2, а резистор R3 служить для обмеження струму дільника при попаданні на фотодатчик прямих сонячних променів. Резистор R6 визначає ток керуючого електрода симистора, який при відкритому транзисторі VT2 повинен бути більше струму симистора, але менше допустимого струму колекторного струму транзистора VT2.<br /> Резистор R5 зрівнює напруга на керуючому електроді і катоді симистора, коли транзистор VT2 закрит.Ето забезпечує надійне вимикання симистора і стійкість фотореле в цілому.<br /> Граничне пристрій виконаного за схемою тригера Шмітта (VT1, VT2). Тригер Шмітта являє собою пристрій, охоплений позитивним зворотним зв'язком. Наявність позитивного зворотного зв'язку призводить до практично миттєвого зміни напруги на виході схеми при перевищенні вхідним сигналом порогового напруги.&lt;ref name= &quot;історія&quot;&gt;[http://bibliofond.ru/view.aspx?id=551645 Бібліофонд. Фотореле управления и защиты]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> '''Налаштування фотореле'''<br /> Можна змінити параметри рівня природної освітленості, при якій фотореле включає висвітлення. Для ручного налаштування служить підлаштування резистор R6 ( «Ручна установка моменту включення фотореле»). Якщо повернути резистор за годинниковою стрілкою, то фотореле включиться при більшій природної освітленості, а якщо проти годинникової стрілки - при меншій. Для автоматичної настройки: в момент, коли природна освітленість відповідає обраному рівню, натисніть кнопку і утримуйте її до тих пір, поки миготіння індикатора не зміниться на постійне горіння і далі на подвійне блимання (приблизно через 8 ... 12 сек), тоді відпустіть кнопку. Фотореле буде включатися при знову заданому рівні освітленості.<br /> <br /> ''Фотореле типу Z7-LMK:''<br /> Розпізнавальних особливості:<br /> Фотореле Z7-LMK є компактним приладом для зовнішнього монтажу.<br /> Час затримки запобігає небажаному включення при миттєвих змінах інтенсивності освітлення.<br /> Смуга нечутливості при зміні інтенсивності освітлення становить близько 15% від налаштованого діапазону.<br /> <br /> ''Виробники:''<br /> *Компанія &quot;Енергіс&quot;.<br /> *Technoma Ltd. (Болгарія)<br /> *ТОВ електропроектів<br /> *Лепельський електромеханічний завод (Білорусія)<br /> <br /> '''Критерії вибору фотореле:'''<br /> *За способом кріплення<br /> *За діапазону спрацьовування<br /> *По типу знаходження фотодатчика<br /> *За діапазону комутованих струмів [A]<br /> *За експлуатаційних умов<br /> *По вартості і доступності.&lt;ref історія &lt;ref name= &quot;історія&quot;&gt;[http://bibliofond.ru/view.aspx?id=551645 Бібліофонд. Фотореле управления и защиты]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Фото, відео-матеріали==<br /> <br /> #&lt;ref&gt;[https://www.youtube.com/watch?v=PAe4ky1K-Ow Відеоматеріал, види фотореле для освітлення]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Список використаних джерел==<br /> <br /> [[Категорія:Музей історії техніки]]<br /> <br /> &lt;references /&gt;</div>

3421865 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B5 2017-05-25T12:42:13Z

<p>3421865: /* Історична довідка */</p> <hr /> <div><br /> Роботу виконала: Боса Тетяна, студентка 31 групи, фізико-математичного факультету.[[Користувач:3421865]]<br /> <br /> <br /> [[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]]<br /> ==Загальний опис (принцип дії)==<br /> <br /> ''Для початку вияснимо, що таке реле та які його види.''<br /> <br /> '''Реле (рос. реле, англ. relay, нім. Relais n, Wächter m)''' — електричний комутаційний апарат, який автоматично виконує певні перемикання контрольованого ним електричного кола.(мал.1)<br /> <br /> [[Файл:Relay2.jpg|міні|'''Малюнок 1'''Малогабаритне реле]]<br /> <br /> '''Опис'''<br /> <br /> '''Реле''' — пристрій, у якому за досягнення певного значення вхідної величини X, вихідна величина Y змінюється стрибкоподібно та приймає скінченне число значень. Найчастіше, це автоматичний пристрій, який реагує на зміни параметру (температури, тиску, освітленості тощо) і який, у разі досягнення параметром заданої величини, замикає або розмикає електричне коло.<br /> Реле застосовуються там, де потрібно контролювати електричне коло за допомогою сигналу з низьким енергоспоживанням з повною гальванічною розв'язкою, або де кілька схем повинні контролюватися одним сигналом. Реле широко використовувалися на телефонних станціях й перших комп'ютерах для виконання логічних операцій.<br /> Вид реле, яке може обробляти велику потужність, потрібну для безпосереднього керування електродвигунами або іншими навантаженнями, називається контактор.<br /> <br /> '''Реле класифікують за такими ознаками:''' <br /> *роду вхідних фізичних величин, на які вони реагують; <br /> *функцій, які вони виконують у системах керування; <br /> *конструкції тощо.<br /> <br /> '''За видом фізичних величин розрізняють:'''<br /> *електричні; <br /> *механічні;<br /> *теплові;<br /> *оптичні;<br /> *магнітні;<br /> *акустичні та інші реле.<br /> <br /> Слід зазначити, що реле також може реагувати не лише на значення певної величини, але і на різницю значень (диференційне реле), зміну знаку величини (поляризоване реле) або швидкість зміни вхідної величини.&lt;ref name= &quot;Вікіпедія&quot;&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BB%D0%B5 Вікіпедія. Реле]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ''Одже, що ми розуміємо під значенням фотореле''<br /> <br /> '''Фотореле''' — прилад автоматичного управління різними установками, який використовує безінерційність фотоефекту, тобто практично миттєво реагує на світловий вплив чи його зміну.(мал.2)&lt;ref&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B5 Вікіпедія. Фотореле]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> [[Файл:Fotorele.png|міні|'''Малюнок 2'''Найпростіше фотореле на фоторезисторі]]<br /> <br /> '''Фотореле принцип роботи'''<br /> <br /> Робота фотодатчика, контролюючого рівень вуличної освітленості, лежить в основі принципу роботи будь-якого фотореле. Існує два типи таких фотодатчиків:<br /> <br /> *вбудовані, коли датчик встановлений разом з реле безпосередньо в самому електрощитку;<br /> *виносні, коли датчик розташований поза корпусу реле.<br /> Корпус виносних фотореле повинен бути обов'язково міцним і мати підвищений рівень герметичності і захищеності від впливів навколишнього середовища.(мал.3)<br /> <br /> [[Файл:Reguljator-osveshhennosti-fotorele.jpg|міні|'''Малюнок 3'''Регулятор освітленості фотореле]]<br /> <br /> Цей пристрій має досить простий принцип дії і складається воно з вбудованого або виносного датчика. З огляду на інтенсивність освітлення, такий датчик передає інформацію електронній платі або блоку, які, в свою чергу, при досягненні певного порогу спрацьовування, спрацьовують і вмикають освітлення, замикаючи електричний ланцюг.<br /> <br /> Слід зазначити, що будь-який фотореле може бути запрограмовано в індивідуальному режимі. Це означає, що, якщо, наприклад, в літню пору року фотореле встановлено в гаражі, то діапазон його спрацьовування буде відрізнятися від пристрою, встановленого на ганку будинку. Даний нюанс необхідно враховувати і, по можливості, виставляти найбільш підходящий до умов розміщення фотореле діапазон його чутливості до світла.&lt;ref&gt;[http://electricvdome.ru/osvechenie/fotorele-dlya-ulichnogo-osveshheniya.html Електрик в доме. Что такое фотореле для уличного освещения]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> Одним із завдань, що виконуються за допомогою фотодатчиків, є управління освітленням. Такі схеми називаються фотореле, найчастіше це просте включення освітлення в темний час доби. З цією метою радіоаматорами було розроблено чимало схем, ось деякі з них.<br /> <br /> Напевно, найпростіша схема показана на малюнку 4. Кількість деталей в ній, невелика, менше вже не вийде, а ефективність, читай чутливість, досить висока.<br /> <br /> Це досягнуто тим, що транзистори VT1 ​​і VT2 включені за схемою складеного транзистора, званої також схемою Дарлінгтона. При такому включенні коефіцієнт посилення дорівнює добутку коефіцієнтів посилення складових транзисторів. Крім того, така схема забезпечує високий вхідний імпеданс, що дозволяє підключати високоомні джерела сигналу, як показаний на схемі фоторезистор PR1.<br /> <br /> [[Файл:1352444962 1.jpg|міні|'''Малюнок 4''' Схемо простого фотореле]]<br /> <br /> Робота схеми досить проста. Опір фоторезистора PR1 зі збільшенням освітленості зменшується до кількох КОм (темнової опір кілька МОм), що призведе до відкривання транзистора VT1. Його колекторний струм відкриє транзистор VT2, який включить реле K1, яке своїм контактом включить навантаження.<br /> <br /> Діод VD1 захищає схему від ЕРС самоіндукції, що виникає в момент вимикання реле K1. Таким чином, дуже малопотужний сигнал фоторезистора перетворюється в сигнал достатній для включення обмотки реле.<br /> <br /> Чутливість цієї простої схеми досить висока, іноді просто надмірна. Щоб її зменшити, і регулювати в необхідних межах можна додати з схему змінний резистор R1, показаний на схемі пунктиром.<br /> <br /> Напруга харчування зазначено в межах 5 ... 15В, - залежить від робочої напруги реле. Для напруги 6В підійдуть реле РЕС9, РЕС47, а для напруги 12В РЕС49, РЕС15. При зазначених на схемі транзисторах струм обмотки реле не повинен перевищувати 50мА.<br /> <br /> Якщо замість транзистора VT2 поставити, наприклад, КТ815, то вихідний струм може бути більше, що дозволить застосувати більш потужні реле. А взагалі, чим вище напруга живлення, тим вище і чутливість фотореле.&lt;ref name= &quot;elektrik&quot;&gt;[http://electrik.info/main/praktika/601-shemy-fotorele-dlya-upravleniya-osvescheniem.html Електрик інфо. Схемы фотореле для управления освещением]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> '''Схема фотореле з фотодиодом'''<br /> <br /> Схема цього фотореле показана на малюнку 5.<br /> [[Файл:1352445028 2.jpg|міні|'''Малюнок 5'''Схема фотореле з фотодиодом]]<br /> <br /> Як і попередня, вона також містить мінімальну кількість деталей, завдяки застосуванню операційного підсилювача (ОУ). В даній схемі ОУ включений за схемою компаратора (порівнює пристрою). Неважко бачити, що фотодіод LED1 включений в фотодіодному режимі, - харчування подано так, що фотодіод зміщений у зворотному напрямку.<br /> <br /> Тому, при зниженні рівня освітленості опір світлодіода Led1 зростає, що призводить до зменшення падіння напруги на резисторі R1, а отже і на вході, що інвертує компаратора OP1.<br /> <br /> Напруга на неінвертуючий вхід ОП встановлюється за допомогою змінного резистора R2, і є пороговим - задає поріг спрацьовування. Як тільки напруга на вході інвертується стане менше, ніж порогове, на виході компаратора з'явиться високий рівень напруги, який відкриє транзистор T1, який включить реле K1.<br /> <br /> Реле й транзистор в цій схемі можна підібрати, керуючись рекомендаціями до схеми, показаної на малюнку 6. В якості компаратора можна використовувати ОУ типу К140УД6, К140УД7 або подібні. Джерело живлення для схеми підійде будь-який, можна навіть безтрансформаторний, без гальванічної розв'язки від мережі. В цьому випадку при налагодженні слід бути уважним, дотримуватись правил техніки безпеки. Ідеальним варіантом слід вважати використання для настройки схеми розділового трансформатора або, як його іноді називають трансформатора безпеки.<br /> <br /> Налаштування пристрою зводиться до встановлення граничної напруги таким чином, щоб включення відбувалося вже при настанні сутінків. Щоб не чекати цього природного моменту, можна в затемненій кімнаті засвічувати фотодиод лампою розжарювання, включеної через тиристорний регулятор потужності. Ця ж методика придатна для настройки та інших схем фотореле.<br /> <br /> Можливо, що при спрацьовуванні фотореле релюшкой буде деренчати. Позбутися від цього явища можна приєднавши паралельно котушці електролітичний конденсатор на кілька сотень микрофарад.<br /> <br /> '''Фотореле на мікросхемі'''<br /> <br /> Спеціалізована мікросхема КР1182ПМ1 є фазовий регулятор потужності, те ж саме, що звичайний тиристорний. Дуже важливим і цінним властивістю такого регулятора потужності є те, що він включається в схему як двухполюсник, не вимагаючи для себе додаткового дроти живлення: просто включив паралельно вимикача і все вже працює! На малюнку 6 показано, як на цій мікросхемі можна побудувати нескладне фотореле.<br /> <br /> [[Файл:1352444958 3.jpg|міні|'''Малюнок 6''' Схема фотореле на мікросхемі КР1182ПМ1]]<br /> <br /> Керуючі висновки мікросхеми 3 і 6. Якщо між ними підключити просто звичайний однополюсний вимикач, то при його замиканні навантаження буде відключатися! Якщо його розімкнути, то навантаження підключиться. До речі, без додаткових зовнішніх тиристорів або симистора, і навіть без радіатора, мікросхема витримує навантаження до 150Вт. Це в разі, якщо при включенні навантаження немає кидків струму, як у ламп розжарювання. Лампу розжарювання в такому варіанті можна включати потужністю не більше 75Вт.<br /> <br /> [[Файл:1352445910 6.jpg|міні|'''Малюнок 7''' Мікросхема КР1182ПМ1]]<br /> <br /> Просто вимикач до цих висновків підключати як би ні до чого, якщо тільки в комплексі з іншими деталями. Якщо не звертати уваги на фототранзистор і електролітичний конденсатор, подумки залишити тільки змінний резистор R1, то виходить просто фазовий регулятор потужності: при переміщенні його движка вгору за схемою висновки 3 і 6 замикаються накоротко, тим самим відключаючи навантаження, як згаданим вище контактом. При переміщенні движка вниз за схемою потужність в навантаженні змінюється від 0 ... 100%. Тут все зрозуміло і просто.<br /> <br /> Якщо до цих висновків підключити електролітичний конденсатор (вважаємо, що фототранзистор в схемі поки немає), то вийде просто плавне включення навантаження. Яким чином?<br /> <br /> Опір розрядженого конденсатора невелика, тому спочатку керуючі висновки мікросхеми 3 і 6 практично замкнені накоротко і навантаження відключена. У міру заряду опір конденсатора зростає (досить згадати перевірку конденсаторів омметром), напруга на ньому теж зростає, потужність в навантаженні плавно збільшується. Виходить пристрій плавного включення навантаження. Причому потужність в навантаження буде подана на стільки, наскільки введений движок змінного резистора R1. При відключенні пристрою від мережі конденсатор розряджається через резистор R1, готуючи пристрій до наступного включенню. Якщо конденсатор розрядитися не встигне, то плавного включення не буде.<br /> <br /> Ось тепер і дісталися до самого головного, до фотореле. Якщо тепер до керуючих висновків 3 і 6 підключити фототранзистор, то вийде фотореле. Працює воно наступним чином. Днем при високій освітленості фототранзистор відкритий, тому опір його ділянки колектор - емітер невелика, висновки 3 і 6 замкнуті між собою, навантаження відключена.<br /> <br /> При плавному зменшенні освітленості в вечірні години фототранзистор плавно буде відкриватися, поступово збільшуючи потужність в навантаженні, тобто в лампі. Ніяких порогових елементів в цій схемі немає, тому лампа буде запалюватися і гаснуть поступово.<br /> <br /> Щоб фотореле не спрацювало в той момент, коли включиться своя ж лампа, фототранзистор бажано захистити від такого підсвічування. Найпростіше це зробити за допомогою пластикової трубки.&lt;ref name= &quot;elektrik&quot;&gt;[http://electrik.info/main/praktika/601-shemy-fotorele-dlya-upravleniya-osvescheniem.html Електрик інфо. Схемы фотореле для управления освещением]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Історична довідка==<br /> <br /> Простий пристрій, який ми тепер називаємо реле, було включено у початковий 1841 року телеграфний патент Семюеля Морзе. Зазначений механізм, діяв як цифровий підсилювач, який повторював телеграфний сигнал і, таким чином, давав можливість розмножувати його, наскільки то було потрібно. Це вирішило проблему обмеженого діапазону попередніх схем телеграфії. Слово реле з'являється у контексті електромагнітних операцій з 1860 року.&lt;ref &gt;[К.А. ПУТИЛОВ./КУРС ФИЗИКИ/Том II. Часть третья. Учение об электричестве. — М.: ГИ ФМЛ,1963. — 583 с.]&lt;/ref&gt;.<br /> <br /> Коли на поверхню провідника падають промені світла, то метал випускає електрони і сам заряджається тому позитивно. Це явище випускання електронів освітлюваної поверхнею металу носить назву фотоелектричного ефекту, або скорочено фотоефекту.<br /> <br /> Фотоефект був відкритий в 1887 році німецьким фізиком Г. Герца і вивчений професором Московського університету Олександром Григоровичем Столєтова в 1888-1890 рр. Столетов встановив, що метал (перші досліди проводилися з цинком), заряджений негативно, швидко втрачає свій заряд, якщо на поверхню металу направити промені світла, і особливо ультрафіолетові промені (мал. 1). Столетов вимірював величину розрядного струму і виявив, що, по-перше, розрядний струм миттєво припинявся при виключенні світла і, по-друге, величина розрядного струму, що вимірюється, очевидно, кількістю електронів, що вириваються світлом з металу, пропорційна падаючої на поверхню металу енергії випромінювання даного спектрального складу. <br /> <br /> Наступними дослідами було показано, що швидкість викидаються з металу електронів зростає зі зменшенням довжини хвилі випромінювання, інакше кажучи, швидкість електронів зростає при збільшенні частоти випромінювання.(мал.8)<br /> [[Файл:Схема фотореле.png|міні|'''Малюнок 8''' Схема дослідів А. Г. Столєтова. А - джерело світла (дуга /, С - катод, на освітлену поверхню якого промені світла проникають через металеву сітку, що служить анодом]]<br /> <br /> В кінці XIX століття і в великих містах Росії з'явилися перші телефонні станції ручного обслуговування. Однак, у зв'язку з відсутністю власного (вітчизняного) телефонного обладнання, будівництво і експлуатація телефонних станцій велися іноземними компаніями. Всі найважливіші деталі, вузли, пристрої, в тому числі і реле, створювалися і вироблялися в Стокгольмі. У Петербурзі лише виконувалася збірка і зовнішня обробка. Шведські реле встановлювалися на всіх ручних станціях різних систем.<br /> Перший завод почав випускати реле це Завод &quot;Червона зоря&quot;. У 1922 році на заводі почалося зародження вітчизняного виробництва високої частоти.<br /> Розпочате з 1927 року виробництво машинних АТС зажадало на заводі корінних інженерно-виробничих змін. Були закуплені нові верстати, розширені конструкторські та технологічні групи технічного відділу, організовано складально-монтажне конвеєрне виробництво. В інструментальному цеху виробництво реле було виділено в самостійну ділянку, де вже поряд з реле постійного струму випускаються реле змінного струму з утяжеленним якорем і перші теплові реле на термобіметалів. У довоєнний час завод &quot;Червона зоря&quot; був, по суті, єдиним вітчизняним заводом, які розробляють і виробляють електромагнітні реле. Так, наприклад, під час війни в Уфі було розроблено спеціальне реле для авіаційної апаратури, а розрахунки М.І. Вітенберга по підбору оптимальної довжини сердечника дозволили у виробництві реле змінного струму відмовитися від імпортної кремнієвої стали, використовуючи звичайну вітчизняну.&lt;ref name= &quot;історія&quot;&gt;[http://bibliofond.ru/view.aspx?id=551645 Бібліофонд. Фотореле управления и защиты]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> В 2017 році фотореле широко використовується в побуті і на підприємствах, для економії електроенергії та коштів.<br /> <br /> ==Технічні характеристики==<br /> <br /> '''Технічні характеристики фотореле'''<br /> <br />  <br /> Рівень максимального робочого навантаження фотореле залежить від того, які пристрої до нього підключені. Необхідно знати, що максимальне навантаження пристрою становить від 1000 до 2300 Вт, номінальна робоча напруга дорівнює 220 В, а межі порогу спрацьовування фотореле рівні 2-2000 лк (люксам).<br /> <br /> Щоб придбане вами фотореле довго і успішно вам послужило, потрібно з самого початку знати, на які критерії орієнтуватися при покупці даного пристрою і його допоміжних елементів. Пристрій може пропрацювати протягом тривалого періоду часу, не створюючи жодних проблем, а може щотижня виходити з ладу.(мал. 9)<br /> <br /> [[Файл:Ustanovka-fotorele.jpg|міні|'''Малюнок 9''' Установка фотореле.]]<br /> <br /> Постараємося розібратися, чи можна в процесі установки і експлуатації уникнути проблем і як це зробити. Хотів би відзначити те що колір проводів для підключення реле у різних фірм виробників різні, тому обов'язково прочитайте інструкцію в якій зображена схема підключення фотореле.<br /> <br /> Найпопулярнішими пристроями на сучасному ринку є фотореле класу економ від таких виробників, як ИЕК, TDM, EKF і ін. Технічні характеристики різних видів фотореле показано на (мал 10).<br /> [[Файл:Тех.png|720 × 465|''' Малюнок 10 '''Технічні характеристики різних видів фотореле]]<br /> <br /> Фотореле ФР-601 і ФР-602 зі ступенем захисту IP44 пропонує нам компанія ИЕК. Завдяки захисту IP44 використання даних пристроїв можливо під відкритим небом, адже IP44 захищає нас від падаючих в різних напрямках бризок. Межі, в яких знаходиться поріг спрацьовування даних фотореле, можуть становити від 5 до 50 лк. Робочі температури варіюються в межах від -25 ° С до +40 ° С.( мал. 11)&lt;ref&gt;[Програмовані електронні реле керування: навч. посіб. напряму «Електротехніка» / М. В. Бурштинський, А. І. Ковальчук, М. В. Хай ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Львів: ТзОВ «Простір М», 2014. — 304 с. : іл. — Бібліогр.: с. 303 (8 назв).]&lt;/ref&gt;<br /> [[Файл:Fotorele-shema.jpg|міні|'''Малюнок 11''' Схема фотореле.]]<br /> <br /> ==Сфера застосування ==<br /> <br /> '''Використання фотореле'''<br /> <br /> Застосування фотореле надзвичайно різноманітні. Воно вмикає і вимикає в потрібний час освітлення вулиць, сортує різні деталі за формою і розміром, вмить зупиняє верстат, якщо рука людини опиниться у небезпечній зоні перекривши хід світла.<br /> Зокрема, на шахтах використовується для контролю місцезнаходження вагонетки, в пристроях автоматизації процесу відкатки та навантаження вугілля в залізничні вагони, визначення рівня завантаження бункерів тощо.&lt;ref&gt;[Низьковольтні електричні та електронні реле, контактори, пускачі: навч. посіб. для студ. електромех. та електротехн. профілю вищ. навч. закл. / М. В. Бурштинський, Б. І. Крохмальний, М. В. Хай ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Л. : Вид-во Нац. ун-ту «Львів. політехніка», 2011. — 172 с. : іл. — Бібліогр.: с. 169—170 (16 назв).]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> Фотореле призначені для автоматичного включення і відключення вуличного і внутрішнього освітлення (підсвічування вітрин, світлової реклами тощо) в залежності від рівня освітленості.(мал. 11)<br /> <br /> [[Файл:Фотореле.jpeg|міні|'''Малюнок 11''' Фотореле призначені для автоматичного включення і відключення вуличного і внутрішнього освітлення (підсвічування вітрин, світлової реклами тощо) в залежності від рівня освітленості.]]<br /> <br /> <br /> '''Загальні вимоги до експлуатації:'''<br /> *Відносна вологість повітря до 93%, температура 25 ° С<br /> *Наколишнє середовище не повинно бути вибухобезпечна, не містить агресивних парів і електропровідний пилу, що впливають на параметри фотореле.<br /> *Швидкість спрацьовування<br /> *По техніці безпеки реле відповідають ГОСТ 12.2.007.0 75 і ГОСТ 12.2.007.6 75.&lt;ref name= &quot;історія&quot;&gt;[http://bibliofond.ru/view.aspx?id=551645 Бібліофонд. Фотореле управления и защиты]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> <br /> '''Опис поширених типів'''<br /> Найчастіше фотореле використовуються для управління вуличним освітленням, але також вони використовуються в автоматичних системах, системах контролю, управління і захисту в якості регуляторів параметрів технологічних процесів, рахункових пристроїв, комутаторів, підсилювачів і т.д. Поширені види і типи фотореле:<br /> ФР-7, ФР-2, ФР-16, DS-GS / 1S, Z7-LMK, ФР-94-2, ФР-5-10.<br /> З цих фотореле сучасними вважаються DS-GS / 1S, а також DLS-1/50, ФР-IIУ3 (АС-7)<br /> <br /> '''Розглянемо деякі з них'''<br /> <br /> ''Фотореле типу ФР-7:''<br /> Фотореле типу ФР-7 призначений для включення і виключення освітлення при зміні інтенсивності денного освітлення. Широкий діапазон настройки чутливості дозволяє використовувати фотореле для керування вуличним і внутрішнім освітленням, для включення освітлення вітрин, світлової реклами, індивідуальних робочих місць і т. П., А також для застосування в якості комплектуючого виробу в пристроях промислової автоматики.<br /> Фоторезистор R1, R2 і R3 утворюють дільник напруги, який визначає струм бази транзистора VT1. У денний час, коли фоторезистор освітлений, його опір порівняно велике, тому транзистор VT1 відкритий і насичений, а VT2 закритий.<br /> Колекторний струм транзистора VT2, а, отже, і струм управління електрода симистора практично дорівнюють нулю. Симистор, таким чином, закритий, і струм через навантаження не протікає.<br /> Зі зменшенням освітленості опір фоторезистора зростає, і струм бази транзистора VT1 починає зменшуватися. При досягненні певного значення транзистор VT1 виходить з насичення і починає закриватися. Збільшується падіння напруги на резисторі R6, R7 підтримує симистор відкритим протягом обох напівперіодів мережевої напруги. Лампи починають світиться в повний накал.<br /> Процес вимкнення фотореле відбувається в зворотному порядку.<br /> Поріг спрацьовування фотореле встановлюють змінним резистором R2, а резистор R3 служить для обмеження струму дільника при попаданні на фотодатчик прямих сонячних променів. Резистор R6 визначає ток керуючого електрода симистора, який при відкритому транзисторі VT2 повинен бути більше струму симистора, але менше допустимого струму колекторного струму транзистора VT2.<br /> Резистор R5 зрівнює напруга на керуючому електроді і катоді симистора, коли транзистор VT2 закрит.Ето забезпечує надійне вимикання симистора і стійкість фотореле в цілому.<br /> Граничне пристрій виконаного за схемою тригера Шмітта (VT1, VT2). Тригер Шмітта являє собою пристрій, охоплений позитивним зворотним зв'язком. Наявність позитивного зворотного зв'язку призводить до практично миттєвого зміни напруги на виході схеми при перевищенні вхідним сигналом порогового напруги.&lt;ref name= &quot;історія&quot;&gt;[http://bibliofond.ru/view.aspx?id=551645 Бібліофонд. Фотореле управления и защиты]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> '''Налаштування фотореле'''<br /> Можна змінити параметри рівня природної освітленості, при якій фотореле включає висвітлення. Для ручного налаштування служить підлаштування резистор R6 ( «Ручна установка моменту включення фотореле»). Якщо повернути резистор за годинниковою стрілкою, то фотореле включиться при більшій природної освітленості, а якщо проти годинникової стрілки - при меншій. Для автоматичної настройки: в момент, коли природна освітленість відповідає обраному рівню, натисніть кнопку і утримуйте її до тих пір, поки миготіння індикатора не зміниться на постійне горіння і далі на подвійне блимання (приблизно через 8 ... 12 сек), тоді відпустіть кнопку. Фотореле буде включатися при знову заданому рівні освітленості.<br /> <br /> ''Фотореле типу Z7-LMK:''<br /> Розпізнавальних особливості:<br /> Фотореле Z7-LMK є компактним приладом для зовнішнього монтажу.<br /> Час затримки запобігає небажаному включення при миттєвих змінах інтенсивності освітлення.<br /> Смуга нечутливості при зміні інтенсивності освітлення становить близько 15% від налаштованого діапазону.<br /> <br /> ''Виробники:''<br /> *Компанія &quot;Енергіс&quot;.<br /> *Technoma Ltd. (Болгарія)<br /> *ТОВ електропроектів<br /> *Лепельський електромеханічний завод (Білорусія)<br /> <br /> '''Критерії вибору фотореле:'''<br /> *За способом кріплення<br /> *За діапазону спрацьовування<br /> *По типу знаходження фотодатчика<br /> *За діапазону комутованих струмів [A]<br /> *За експлуатаційних умов<br /> *По вартості і доступності.&lt;ref історія &lt;ref name= &quot;історія&quot;&gt;[http://bibliofond.ru/view.aspx?id=551645 Бібліофонд. Фотореле управления и защиты]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Фото, відео-матеріали==<br /> <br /> [[https://www.youtube.com/watch?v=PAe4ky1K-Ow| Відеоматеріал, види фотореле для освітлення]]<br /> <br /> ==Список використаних джерел==<br /> <br /> [[Категорія:Музей історії техніки]]<br /> <br /> &lt;references /&gt;</div>

3421865 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B5 2017-05-25T12:41:25Z

<p>3421865: </p> <hr /> <div><br /> Роботу виконала: Боса Тетяна, студентка 31 групи, фізико-математичного факультету.[[Користувач:3421865]]<br /> <br /> <br /> [[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]]<br /> ==Загальний опис (принцип дії)==<br /> <br /> ''Для початку вияснимо, що таке реле та які його види.''<br /> <br /> '''Реле (рос. реле, англ. relay, нім. Relais n, Wächter m)''' — електричний комутаційний апарат, який автоматично виконує певні перемикання контрольованого ним електричного кола.(мал.1)<br /> <br /> [[Файл:Relay2.jpg|міні|'''Малюнок 1'''Малогабаритне реле]]<br /> <br /> '''Опис'''<br /> <br /> '''Реле''' — пристрій, у якому за досягнення певного значення вхідної величини X, вихідна величина Y змінюється стрибкоподібно та приймає скінченне число значень. Найчастіше, це автоматичний пристрій, який реагує на зміни параметру (температури, тиску, освітленості тощо) і який, у разі досягнення параметром заданої величини, замикає або розмикає електричне коло.<br /> Реле застосовуються там, де потрібно контролювати електричне коло за допомогою сигналу з низьким енергоспоживанням з повною гальванічною розв'язкою, або де кілька схем повинні контролюватися одним сигналом. Реле широко використовувалися на телефонних станціях й перших комп'ютерах для виконання логічних операцій.<br /> Вид реле, яке може обробляти велику потужність, потрібну для безпосереднього керування електродвигунами або іншими навантаженнями, називається контактор.<br /> <br /> '''Реле класифікують за такими ознаками:''' <br /> *роду вхідних фізичних величин, на які вони реагують; <br /> *функцій, які вони виконують у системах керування; <br /> *конструкції тощо.<br /> <br /> '''За видом фізичних величин розрізняють:'''<br /> *електричні; <br /> *механічні;<br /> *теплові;<br /> *оптичні;<br /> *магнітні;<br /> *акустичні та інші реле.<br /> <br /> Слід зазначити, що реле також може реагувати не лише на значення певної величини, але і на різницю значень (диференційне реле), зміну знаку величини (поляризоване реле) або швидкість зміни вхідної величини.&lt;ref name= &quot;Вікіпедія&quot;&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BB%D0%B5 Вікіпедія. Реле]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ''Одже, що ми розуміємо під значенням фотореле''<br /> <br /> '''Фотореле''' — прилад автоматичного управління різними установками, який використовує безінерційність фотоефекту, тобто практично миттєво реагує на світловий вплив чи його зміну.(мал.2)&lt;ref&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B5 Вікіпедія. Фотореле]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> [[Файл:Fotorele.png|міні|'''Малюнок 2'''Найпростіше фотореле на фоторезисторі]]<br /> <br /> '''Фотореле принцип роботи'''<br /> <br /> Робота фотодатчика, контролюючого рівень вуличної освітленості, лежить в основі принципу роботи будь-якого фотореле. Існує два типи таких фотодатчиків:<br /> <br /> *вбудовані, коли датчик встановлений разом з реле безпосередньо в самому електрощитку;<br /> *виносні, коли датчик розташований поза корпусу реле.<br /> Корпус виносних фотореле повинен бути обов'язково міцним і мати підвищений рівень герметичності і захищеності від впливів навколишнього середовища.(мал.3)<br /> <br /> [[Файл:Reguljator-osveshhennosti-fotorele.jpg|міні|'''Малюнок 3'''Регулятор освітленості фотореле]]<br /> <br /> Цей пристрій має досить простий принцип дії і складається воно з вбудованого або виносного датчика. З огляду на інтенсивність освітлення, такий датчик передає інформацію електронній платі або блоку, які, в свою чергу, при досягненні певного порогу спрацьовування, спрацьовують і вмикають освітлення, замикаючи електричний ланцюг.<br /> <br /> Слід зазначити, що будь-який фотореле може бути запрограмовано в індивідуальному режимі. Це означає, що, якщо, наприклад, в літню пору року фотореле встановлено в гаражі, то діапазон його спрацьовування буде відрізнятися від пристрою, встановленого на ганку будинку. Даний нюанс необхідно враховувати і, по можливості, виставляти найбільш підходящий до умов розміщення фотореле діапазон його чутливості до світла.&lt;ref&gt;[http://electricvdome.ru/osvechenie/fotorele-dlya-ulichnogo-osveshheniya.html Електрик в доме. Что такое фотореле для уличного освещения]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> Одним із завдань, що виконуються за допомогою фотодатчиків, є управління освітленням. Такі схеми називаються фотореле, найчастіше це просте включення освітлення в темний час доби. З цією метою радіоаматорами було розроблено чимало схем, ось деякі з них.<br /> <br /> Напевно, найпростіша схема показана на малюнку 4. Кількість деталей в ній, невелика, менше вже не вийде, а ефективність, читай чутливість, досить висока.<br /> <br /> Це досягнуто тим, що транзистори VT1 ​​і VT2 включені за схемою складеного транзистора, званої також схемою Дарлінгтона. При такому включенні коефіцієнт посилення дорівнює добутку коефіцієнтів посилення складових транзисторів. Крім того, така схема забезпечує високий вхідний імпеданс, що дозволяє підключати високоомні джерела сигналу, як показаний на схемі фоторезистор PR1.<br /> <br /> [[Файл:1352444962 1.jpg|міні|'''Малюнок 4''' Схемо простого фотореле]]<br /> <br /> Робота схеми досить проста. Опір фоторезистора PR1 зі збільшенням освітленості зменшується до кількох КОм (темнової опір кілька МОм), що призведе до відкривання транзистора VT1. Його колекторний струм відкриє транзистор VT2, який включить реле K1, яке своїм контактом включить навантаження.<br /> <br /> Діод VD1 захищає схему від ЕРС самоіндукції, що виникає в момент вимикання реле K1. Таким чином, дуже малопотужний сигнал фоторезистора перетворюється в сигнал достатній для включення обмотки реле.<br /> <br /> Чутливість цієї простої схеми досить висока, іноді просто надмірна. Щоб її зменшити, і регулювати в необхідних межах можна додати з схему змінний резистор R1, показаний на схемі пунктиром.<br /> <br /> Напруга харчування зазначено в межах 5 ... 15В, - залежить від робочої напруги реле. Для напруги 6В підійдуть реле РЕС9, РЕС47, а для напруги 12В РЕС49, РЕС15. При зазначених на схемі транзисторах струм обмотки реле не повинен перевищувати 50мА.<br /> <br /> Якщо замість транзистора VT2 поставити, наприклад, КТ815, то вихідний струм може бути більше, що дозволить застосувати більш потужні реле. А взагалі, чим вище напруга живлення, тим вище і чутливість фотореле.&lt;ref name= &quot;elektrik&quot;&gt;[http://electrik.info/main/praktika/601-shemy-fotorele-dlya-upravleniya-osvescheniem.html Електрик інфо. Схемы фотореле для управления освещением]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> '''Схема фотореле з фотодиодом'''<br /> <br /> Схема цього фотореле показана на малюнку 5.<br /> [[Файл:1352445028 2.jpg|міні|'''Малюнок 5'''Схема фотореле з фотодиодом]]<br /> <br /> Як і попередня, вона також містить мінімальну кількість деталей, завдяки застосуванню операційного підсилювача (ОУ). В даній схемі ОУ включений за схемою компаратора (порівнює пристрою). Неважко бачити, що фотодіод LED1 включений в фотодіодному режимі, - харчування подано так, що фотодіод зміщений у зворотному напрямку.<br /> <br /> Тому, при зниженні рівня освітленості опір світлодіода Led1 зростає, що призводить до зменшення падіння напруги на резисторі R1, а отже і на вході, що інвертує компаратора OP1.<br /> <br /> Напруга на неінвертуючий вхід ОП встановлюється за допомогою змінного резистора R2, і є пороговим - задає поріг спрацьовування. Як тільки напруга на вході інвертується стане менше, ніж порогове, на виході компаратора з'явиться високий рівень напруги, який відкриє транзистор T1, який включить реле K1.<br /> <br /> Реле й транзистор в цій схемі можна підібрати, керуючись рекомендаціями до схеми, показаної на малюнку 6. В якості компаратора можна використовувати ОУ типу К140УД6, К140УД7 або подібні. Джерело живлення для схеми підійде будь-який, можна навіть безтрансформаторний, без гальванічної розв'язки від мережі. В цьому випадку при налагодженні слід бути уважним, дотримуватись правил техніки безпеки. Ідеальним варіантом слід вважати використання для настройки схеми розділового трансформатора або, як його іноді називають трансформатора безпеки.<br /> <br /> Налаштування пристрою зводиться до встановлення граничної напруги таким чином, щоб включення відбувалося вже при настанні сутінків. Щоб не чекати цього природного моменту, можна в затемненій кімнаті засвічувати фотодиод лампою розжарювання, включеної через тиристорний регулятор потужності. Ця ж методика придатна для настройки та інших схем фотореле.<br /> <br /> Можливо, що при спрацьовуванні фотореле релюшкой буде деренчати. Позбутися від цього явища можна приєднавши паралельно котушці електролітичний конденсатор на кілька сотень микрофарад.<br /> <br /> '''Фотореле на мікросхемі'''<br /> <br /> Спеціалізована мікросхема КР1182ПМ1 є фазовий регулятор потужності, те ж саме, що звичайний тиристорний. Дуже важливим і цінним властивістю такого регулятора потужності є те, що він включається в схему як двухполюсник, не вимагаючи для себе додаткового дроти живлення: просто включив паралельно вимикача і все вже працює! На малюнку 6 показано, як на цій мікросхемі можна побудувати нескладне фотореле.<br /> <br /> [[Файл:1352444958 3.jpg|міні|'''Малюнок 6''' Схема фотореле на мікросхемі КР1182ПМ1]]<br /> <br /> Керуючі висновки мікросхеми 3 і 6. Якщо між ними підключити просто звичайний однополюсний вимикач, то при його замиканні навантаження буде відключатися! Якщо його розімкнути, то навантаження підключиться. До речі, без додаткових зовнішніх тиристорів або симистора, і навіть без радіатора, мікросхема витримує навантаження до 150Вт. Це в разі, якщо при включенні навантаження немає кидків струму, як у ламп розжарювання. Лампу розжарювання в такому варіанті можна включати потужністю не більше 75Вт.<br /> <br /> [[Файл:1352445910 6.jpg|міні|'''Малюнок 7''' Мікросхема КР1182ПМ1]]<br /> <br /> Просто вимикач до цих висновків підключати як би ні до чого, якщо тільки в комплексі з іншими деталями. Якщо не звертати уваги на фототранзистор і електролітичний конденсатор, подумки залишити тільки змінний резистор R1, то виходить просто фазовий регулятор потужності: при переміщенні його движка вгору за схемою висновки 3 і 6 замикаються накоротко, тим самим відключаючи навантаження, як згаданим вище контактом. При переміщенні движка вниз за схемою потужність в навантаженні змінюється від 0 ... 100%. Тут все зрозуміло і просто.<br /> <br /> Якщо до цих висновків підключити електролітичний конденсатор (вважаємо, що фототранзистор в схемі поки немає), то вийде просто плавне включення навантаження. Яким чином?<br /> <br /> Опір розрядженого конденсатора невелика, тому спочатку керуючі висновки мікросхеми 3 і 6 практично замкнені накоротко і навантаження відключена. У міру заряду опір конденсатора зростає (досить згадати перевірку конденсаторів омметром), напруга на ньому теж зростає, потужність в навантаженні плавно збільшується. Виходить пристрій плавного включення навантаження. Причому потужність в навантаження буде подана на стільки, наскільки введений движок змінного резистора R1. При відключенні пристрою від мережі конденсатор розряджається через резистор R1, готуючи пристрій до наступного включенню. Якщо конденсатор розрядитися не встигне, то плавного включення не буде.<br /> <br /> Ось тепер і дісталися до самого головного, до фотореле. Якщо тепер до керуючих висновків 3 і 6 підключити фототранзистор, то вийде фотореле. Працює воно наступним чином. Днем при високій освітленості фототранзистор відкритий, тому опір його ділянки колектор - емітер невелика, висновки 3 і 6 замкнуті між собою, навантаження відключена.<br /> <br /> При плавному зменшенні освітленості в вечірні години фототранзистор плавно буде відкриватися, поступово збільшуючи потужність в навантаженні, тобто в лампі. Ніяких порогових елементів в цій схемі немає, тому лампа буде запалюватися і гаснуть поступово.<br /> <br /> Щоб фотореле не спрацювало в той момент, коли включиться своя ж лампа, фототранзистор бажано захистити від такого підсвічування. Найпростіше це зробити за допомогою пластикової трубки.&lt;ref name= &quot;elektrik&quot;&gt;[http://electrik.info/main/praktika/601-shemy-fotorele-dlya-upravleniya-osvescheniem.html Електрик інфо. Схемы фотореле для управления освещением]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Історична довідка==<br /> <br /> Простий пристрій, який ми тепер називаємо реле, було включено у початковий 1841 року телеграфний патент Семюеля Морзе. Зазначений механізм, діяв як цифровий підсилювач, який повторював телеграфний сигнал і, таким чином, давав можливість розмножувати його, наскільки то було потрібно. Це вирішило проблему обмеженого діапазону попередніх схем телеграфії. Слово реле з'являється у контексті електромагнітних операцій з 1860 року.&lt;ref &gt;[К.А. ПУТИЛОВ./КУРС ФИЗИКИ/Том II. Часть третья. Учение об электричестве. — М.: ГИ ФМЛ,1963. — 583 с.]&lt;/ref&gt;.<br /> <br /> Коли на поверхню провідника падають промені світла, то метал випускає електрони і сам заряджається тому позитивно. Це явище випускання електронів освітлюваної поверхнею металу носить назву фотоелектричного ефекту, або скорочено фотоефекту.<br /> <br /> Фотоефект був відкритий в 1887 році німецьким фізиком Г. Герца і вивчений професором Московського університету Олександром Григоровичем Столєтова в 1888-1890 рр. Столетов встановив, що метал (перші досліди проводилися з цинком), заряджений негативно, швидко втрачає свій заряд, якщо на поверхню металу направити промені світла, і особливо ультрафіолетові промені (мал. 1). Столетов вимірював величину розрядного струму і виявив, що, по-перше, розрядний струм миттєво припинявся при виключенні світла і, по-друге, величина розрядного струму, що вимірюється, очевидно, кількістю електронів, що вириваються світлом з металу, пропорційна падаючої на поверхню металу енергії випромінювання даного спектрального складу. <br /> <br /> Наступними дослідами було показано, що швидкість викидаються з металу електронів зростає зі зменшенням довжини хвилі випромінювання, інакше кажучи, швидкість електронів зростає при збільшенні частоти випромінювання.(мал.8)<br /> [[Файл:Схема фотореле.png|міні|'''Малюнок 8''' Схема дослідів А. Г. Столєтова. А - джерело світла (дуга /, С - катод, на освітлену поверхню якого промені світла проникають через металеву сітку, що служить анодом]]<br /> <br /> В кінці XIX століття і в великих містах Росії з'явилися перші телефонні станції ручного обслуговування. Однак, у зв'язку з відсутністю власного (вітчизняного) телефонного обладнання, будівництво і експлуатація телефонних станцій велися іноземними компаніями. Всі найважливіші деталі, вузли, пристрої, в тому числі і реле, створювалися і вироблялися в Стокгольмі. У Петербурзі лише виконувалася збірка і зовнішня обробка. Шведські реле встановлювалися на всіх ручних станціях різних систем.<br /> Перший завод почав випускати реле це Завод &quot;Червона зоря&quot;. У 1922 році на заводі почалося зародження вітчизняного виробництва високої частоти.<br /> Розпочате з 1927 року виробництво машинних АТС зажадало на заводі корінних інженерно-виробничих змін. Були закуплені нові верстати, розширені конструкторські та технологічні групи технічного відділу, організовано складально-монтажне конвеєрне виробництво. В інструментальному цеху виробництво реле було виділено в самостійну ділянку, де вже поряд з реле постійного струму випускаються реле змінного струму з утяжеленним якорем і перші теплові реле на термобіметалів. У довоєнний час завод &quot;Червона зоря&quot; був, по суті, єдиним вітчизняним заводом, які розробляють і виробляють електромагнітні реле. Так, наприклад, під час війни в Уфі було розроблено спеціальне реле для авіаційної апаратури, а розрахунки М.І. Вітенберга по підбору оптимальної довжини сердечника дозволили у виробництві реле змінного струму відмовитися від імпортної кремнієвої стали, використовуючи звичайну вітчизняну.&lt;ref name= &quot;історія&quot;&gt;[http://bibliofond.ru/view.aspx?id=551645 Бібліофонд. Фотореле управления и защиты]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> В 2017 році фотореле широко використовується в побуті і на підприємствах, для економії електроенергії та коштів.<br /> <br /> [[Файл:Схема фотореле.png|міні|'''Малюнок 8''' Схема дослідів А. Г. Столєтова. А - джерело світла (дуга /, С - катод, на освітлену поверхню якого промені світла проникають через металеву сітку, що служить анодом]]<br /> <br /> ==Технічні характеристики==<br /> <br /> '''Технічні характеристики фотореле'''<br /> <br />  <br /> Рівень максимального робочого навантаження фотореле залежить від того, які пристрої до нього підключені. Необхідно знати, що максимальне навантаження пристрою становить від 1000 до 2300 Вт, номінальна робоча напруга дорівнює 220 В, а межі порогу спрацьовування фотореле рівні 2-2000 лк (люксам).<br /> <br /> Щоб придбане вами фотореле довго і успішно вам послужило, потрібно з самого початку знати, на які критерії орієнтуватися при покупці даного пристрою і його допоміжних елементів. Пристрій може пропрацювати протягом тривалого періоду часу, не створюючи жодних проблем, а може щотижня виходити з ладу.(мал. 9)<br /> <br /> [[Файл:Ustanovka-fotorele.jpg|міні|'''Малюнок 9''' Установка фотореле.]]<br /> <br /> Постараємося розібратися, чи можна в процесі установки і експлуатації уникнути проблем і як це зробити. Хотів би відзначити те що колір проводів для підключення реле у різних фірм виробників різні, тому обов'язково прочитайте інструкцію в якій зображена схема підключення фотореле.<br /> <br /> Найпопулярнішими пристроями на сучасному ринку є фотореле класу економ від таких виробників, як ИЕК, TDM, EKF і ін. Технічні характеристики різних видів фотореле показано на (мал 10).<br /> [[Файл:Тех.png|720 × 465|''' Малюнок 10 '''Технічні характеристики різних видів фотореле]]<br /> <br /> Фотореле ФР-601 і ФР-602 зі ступенем захисту IP44 пропонує нам компанія ИЕК. Завдяки захисту IP44 використання даних пристроїв можливо під відкритим небом, адже IP44 захищає нас від падаючих в різних напрямках бризок. Межі, в яких знаходиться поріг спрацьовування даних фотореле, можуть становити від 5 до 50 лк. Робочі температури варіюються в межах від -25 ° С до +40 ° С.( мал. 11)&lt;ref&gt;[Програмовані електронні реле керування: навч. посіб. напряму «Електротехніка» / М. В. Бурштинський, А. І. Ковальчук, М. В. Хай ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Львів: ТзОВ «Простір М», 2014. — 304 с. : іл. — Бібліогр.: с. 303 (8 назв).]&lt;/ref&gt;<br /> [[Файл:Fotorele-shema.jpg|міні|'''Малюнок 11''' Схема фотореле.]]<br /> <br /> ==Сфера застосування ==<br /> <br /> '''Використання фотореле'''<br /> <br /> Застосування фотореле надзвичайно різноманітні. Воно вмикає і вимикає в потрібний час освітлення вулиць, сортує різні деталі за формою і розміром, вмить зупиняє верстат, якщо рука людини опиниться у небезпечній зоні перекривши хід світла.<br /> Зокрема, на шахтах використовується для контролю місцезнаходження вагонетки, в пристроях автоматизації процесу відкатки та навантаження вугілля в залізничні вагони, визначення рівня завантаження бункерів тощо.&lt;ref&gt;[Низьковольтні електричні та електронні реле, контактори, пускачі: навч. посіб. для студ. електромех. та електротехн. профілю вищ. навч. закл. / М. В. Бурштинський, Б. І. Крохмальний, М. В. Хай ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Л. : Вид-во Нац. ун-ту «Львів. політехніка», 2011. — 172 с. : іл. — Бібліогр.: с. 169—170 (16 назв).]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> Фотореле призначені для автоматичного включення і відключення вуличного і внутрішнього освітлення (підсвічування вітрин, світлової реклами тощо) в залежності від рівня освітленості.(мал. 11)<br /> <br /> [[Файл:Фотореле.jpeg|міні|'''Малюнок 11''' Фотореле призначені для автоматичного включення і відключення вуличного і внутрішнього освітлення (підсвічування вітрин, світлової реклами тощо) в залежності від рівня освітленості.]]<br /> <br /> <br /> '''Загальні вимоги до експлуатації:'''<br /> *Відносна вологість повітря до 93%, температура 25 ° С<br /> *Наколишнє середовище не повинно бути вибухобезпечна, не містить агресивних парів і електропровідний пилу, що впливають на параметри фотореле.<br /> *Швидкість спрацьовування<br /> *По техніці безпеки реле відповідають ГОСТ 12.2.007.0 75 і ГОСТ 12.2.007.6 75.&lt;ref name= &quot;історія&quot;&gt;[http://bibliofond.ru/view.aspx?id=551645 Бібліофонд. Фотореле управления и защиты]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> <br /> '''Опис поширених типів'''<br /> Найчастіше фотореле використовуються для управління вуличним освітленням, але також вони використовуються в автоматичних системах, системах контролю, управління і захисту в якості регуляторів параметрів технологічних процесів, рахункових пристроїв, комутаторів, підсилювачів і т.д. Поширені види і типи фотореле:<br /> ФР-7, ФР-2, ФР-16, DS-GS / 1S, Z7-LMK, ФР-94-2, ФР-5-10.<br /> З цих фотореле сучасними вважаються DS-GS / 1S, а також DLS-1/50, ФР-IIУ3 (АС-7)<br /> <br /> '''Розглянемо деякі з них'''<br /> <br /> ''Фотореле типу ФР-7:''<br /> Фотореле типу ФР-7 призначений для включення і виключення освітлення при зміні інтенсивності денного освітлення. Широкий діапазон настройки чутливості дозволяє використовувати фотореле для керування вуличним і внутрішнім освітленням, для включення освітлення вітрин, світлової реклами, індивідуальних робочих місць і т. П., А також для застосування в якості комплектуючого виробу в пристроях промислової автоматики.<br /> Фоторезистор R1, R2 і R3 утворюють дільник напруги, який визначає струм бази транзистора VT1. У денний час, коли фоторезистор освітлений, його опір порівняно велике, тому транзистор VT1 відкритий і насичений, а VT2 закритий.<br /> Колекторний струм транзистора VT2, а, отже, і струм управління електрода симистора практично дорівнюють нулю. Симистор, таким чином, закритий, і струм через навантаження не протікає.<br /> Зі зменшенням освітленості опір фоторезистора зростає, і струм бази транзистора VT1 починає зменшуватися. При досягненні певного значення транзистор VT1 виходить з насичення і починає закриватися. Збільшується падіння напруги на резисторі R6, R7 підтримує симистор відкритим протягом обох напівперіодів мережевої напруги. Лампи починають світиться в повний накал.<br /> Процес вимкнення фотореле відбувається в зворотному порядку.<br /> Поріг спрацьовування фотореле встановлюють змінним резистором R2, а резистор R3 служить для обмеження струму дільника при попаданні на фотодатчик прямих сонячних променів. Резистор R6 визначає ток керуючого електрода симистора, який при відкритому транзисторі VT2 повинен бути більше струму симистора, але менше допустимого струму колекторного струму транзистора VT2.<br /> Резистор R5 зрівнює напруга на керуючому електроді і катоді симистора, коли транзистор VT2 закрит.Ето забезпечує надійне вимикання симистора і стійкість фотореле в цілому.<br /> Граничне пристрій виконаного за схемою тригера Шмітта (VT1, VT2). Тригер Шмітта являє собою пристрій, охоплений позитивним зворотним зв'язком. Наявність позитивного зворотного зв'язку призводить до практично миттєвого зміни напруги на виході схеми при перевищенні вхідним сигналом порогового напруги.&lt;ref name= &quot;історія&quot;&gt;[http://bibliofond.ru/view.aspx?id=551645 Бібліофонд. Фотореле управления и защиты]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> '''Налаштування фотореле'''<br /> Можна змінити параметри рівня природної освітленості, при якій фотореле включає висвітлення. Для ручного налаштування служить підлаштування резистор R6 ( «Ручна установка моменту включення фотореле»). Якщо повернути резистор за годинниковою стрілкою, то фотореле включиться при більшій природної освітленості, а якщо проти годинникової стрілки - при меншій. Для автоматичної настройки: в момент, коли природна освітленість відповідає обраному рівню, натисніть кнопку і утримуйте її до тих пір, поки миготіння індикатора не зміниться на постійне горіння і далі на подвійне блимання (приблизно через 8 ... 12 сек), тоді відпустіть кнопку. Фотореле буде включатися при знову заданому рівні освітленості.<br /> <br /> ''Фотореле типу Z7-LMK:''<br /> Розпізнавальних особливості:<br /> Фотореле Z7-LMK є компактним приладом для зовнішнього монтажу.<br /> Час затримки запобігає небажаному включення при миттєвих змінах інтенсивності освітлення.<br /> Смуга нечутливості при зміні інтенсивності освітлення становить близько 15% від налаштованого діапазону.<br /> <br /> ''Виробники:''<br /> *Компанія &quot;Енергіс&quot;.<br /> *Technoma Ltd. (Болгарія)<br /> *ТОВ електропроектів<br /> *Лепельський електромеханічний завод (Білорусія)<br /> <br /> '''Критерії вибору фотореле:'''<br /> *За способом кріплення<br /> *За діапазону спрацьовування<br /> *По типу знаходження фотодатчика<br /> *За діапазону комутованих струмів [A]<br /> *За експлуатаційних умов<br /> *По вартості і доступності.&lt;ref історія &lt;ref name= &quot;історія&quot;&gt;[http://bibliofond.ru/view.aspx?id=551645 Бібліофонд. Фотореле управления и защиты]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Фото, відео-матеріали==<br /> <br /> [[https://www.youtube.com/watch?v=PAe4ky1K-Ow| Відеоматеріал, види фотореле для освітлення]]<br /> <br /> ==Список використаних джерел==<br /> <br /> [[Категорія:Музей історії техніки]]<br /> <br /> &lt;references /&gt;</div>

3421865 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A2%D0%B5%D1%85.png 2017-05-25T12:38:34Z

<p>3421865: Технічні характеристики на різні види фотореле</p> <hr /> <div>Технічні характеристики на різні види фотореле</div>

3421865 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B5 2017-05-25T12:36:48Z

<p>3421865: </p> <hr /> <div><br /> Роботу виконала: Боса Тетяна, студентка 31 групи, фізико-математичного факультету.[[Користувач:3421865]]<br /> <br /> <br /> [[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]]<br /> ==Загальний опис (принцип дії)==<br /> <br /> ''Для початку вияснимо, що таке реле та які його види.''<br /> <br /> '''Реле (рос. реле, англ. relay, нім. Relais n, Wächter m)''' — електричний комутаційний апарат, який автоматично виконує певні перемикання контрольованого ним електричного кола.(мал.1)<br /> <br /> [[Файл:Relay2.jpg|міні|'''Малюнок 1'''Малогабаритне реле]]<br /> <br /> '''Опис'''<br /> <br /> '''Реле''' — пристрій, у якому за досягнення певного значення вхідної величини X, вихідна величина Y змінюється стрибкоподібно та приймає скінченне число значень. Найчастіше, це автоматичний пристрій, який реагує на зміни параметру (температури, тиску, освітленості тощо) і який, у разі досягнення параметром заданої величини, замикає або розмикає електричне коло.<br /> Реле застосовуються там, де потрібно контролювати електричне коло за допомогою сигналу з низьким енергоспоживанням з повною гальванічною розв'язкою, або де кілька схем повинні контролюватися одним сигналом. Реле широко використовувалися на телефонних станціях й перших комп'ютерах для виконання логічних операцій.<br /> Вид реле, яке може обробляти велику потужність, потрібну для безпосереднього керування електродвигунами або іншими навантаженнями, називається контактор.<br /> <br /> '''Реле класифікують за такими ознаками:''' <br /> *роду вхідних фізичних величин, на які вони реагують; <br /> *функцій, які вони виконують у системах керування; <br /> *конструкції тощо.<br /> <br /> '''За видом фізичних величин розрізняють:'''<br /> *електричні; <br /> *механічні;<br /> *теплові;<br /> *оптичні;<br /> *магнітні;<br /> *акустичні та інші реле.<br /> <br /> Слід зазначити, що реле також може реагувати не лише на значення певної величини, але і на різницю значень (диференційне реле), зміну знаку величини (поляризоване реле) або швидкість зміни вхідної величини.&lt;ref name= &quot;Вікіпедія&quot;&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BB%D0%B5 Вікіпедія. Реле]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ''Одже, що ми розуміємо під значенням фотореле''<br /> <br /> '''Фотореле''' — прилад автоматичного управління різними установками, який використовує безінерційність фотоефекту, тобто практично миттєво реагує на світловий вплив чи його зміну.(мал.2)&lt;ref&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B5 Вікіпедія. Фотореле]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> [[Файл:Fotorele.png|міні|'''Малюнок 2'''Найпростіше фотореле на фоторезисторі]]<br /> <br /> '''Фотореле принцип роботи'''<br /> <br /> Робота фотодатчика, контролюючого рівень вуличної освітленості, лежить в основі принципу роботи будь-якого фотореле. Існує два типи таких фотодатчиків:<br /> <br /> *вбудовані, коли датчик встановлений разом з реле безпосередньо в самому електрощитку;<br /> *виносні, коли датчик розташований поза корпусу реле.<br /> Корпус виносних фотореле повинен бути обов'язково міцним і мати підвищений рівень герметичності і захищеності від впливів навколишнього середовища.(мал.3)<br /> <br /> [[Файл:Reguljator-osveshhennosti-fotorele.jpg|міні|'''Малюнок 3'''Регулятор освітленості фотореле]]<br /> <br /> Цей пристрій має досить простий принцип дії і складається воно з вбудованого або виносного датчика. З огляду на інтенсивність освітлення, такий датчик передає інформацію електронній платі або блоку, які, в свою чергу, при досягненні певного порогу спрацьовування, спрацьовують і вмикають освітлення, замикаючи електричний ланцюг.<br /> <br /> Слід зазначити, що будь-який фотореле може бути запрограмовано в індивідуальному режимі. Це означає, що, якщо, наприклад, в літню пору року фотореле встановлено в гаражі, то діапазон його спрацьовування буде відрізнятися від пристрою, встановленого на ганку будинку. Даний нюанс необхідно враховувати і, по можливості, виставляти найбільш підходящий до умов розміщення фотореле діапазон його чутливості до світла.&lt;ref&gt;[http://electricvdome.ru/osvechenie/fotorele-dlya-ulichnogo-osveshheniya.html Електрик в доме. Что такое фотореле для уличного освещения]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> Одним із завдань, що виконуються за допомогою фотодатчиків, є управління освітленням. Такі схеми називаються фотореле, найчастіше це просте включення освітлення в темний час доби. З цією метою радіоаматорами було розроблено чимало схем, ось деякі з них.<br /> <br /> Напевно, найпростіша схема показана на малюнку 4. Кількість деталей в ній, невелика, менше вже не вийде, а ефективність, читай чутливість, досить висока.<br /> <br /> Це досягнуто тим, що транзистори VT1 ​​і VT2 включені за схемою складеного транзистора, званої також схемою Дарлінгтона. При такому включенні коефіцієнт посилення дорівнює добутку коефіцієнтів посилення складових транзисторів. Крім того, така схема забезпечує високий вхідний імпеданс, що дозволяє підключати високоомні джерела сигналу, як показаний на схемі фоторезистор PR1.<br /> <br /> [[Файл:1352444962 1.jpg|міні|'''Малюнок 4''' Схемо простого фотореле]]<br /> <br /> Робота схеми досить проста. Опір фоторезистора PR1 зі збільшенням освітленості зменшується до кількох КОм (темнової опір кілька МОм), що призведе до відкривання транзистора VT1. Його колекторний струм відкриє транзистор VT2, який включить реле K1, яке своїм контактом включить навантаження.<br /> <br /> Діод VD1 захищає схему від ЕРС самоіндукції, що виникає в момент вимикання реле K1. Таким чином, дуже малопотужний сигнал фоторезистора перетворюється в сигнал достатній для включення обмотки реле.<br /> <br /> Чутливість цієї простої схеми досить висока, іноді просто надмірна. Щоб її зменшити, і регулювати в необхідних межах можна додати з схему змінний резистор R1, показаний на схемі пунктиром.<br /> <br /> Напруга харчування зазначено в межах 5 ... 15В, - залежить від робочої напруги реле. Для напруги 6В підійдуть реле РЕС9, РЕС47, а для напруги 12В РЕС49, РЕС15. При зазначених на схемі транзисторах струм обмотки реле не повинен перевищувати 50мА.<br /> <br /> Якщо замість транзистора VT2 поставити, наприклад, КТ815, то вихідний струм може бути більше, що дозволить застосувати більш потужні реле. А взагалі, чим вище напруга живлення, тим вище і чутливість фотореле.&lt;ref name= &quot;elektrik&quot;&gt;[http://electrik.info/main/praktika/601-shemy-fotorele-dlya-upravleniya-osvescheniem.html Електрик інфо. Схемы фотореле для управления освещением]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> '''Схема фотореле з фотодиодом'''<br /> <br /> Схема цього фотореле показана на малюнку 5.<br /> [[Файл:1352445028 2.jpg|міні|'''Малюнок 5'''Схема фотореле з фотодиодом]]<br /> <br /> Як і попередня, вона також містить мінімальну кількість деталей, завдяки застосуванню операційного підсилювача (ОУ). В даній схемі ОУ включений за схемою компаратора (порівнює пристрою). Неважко бачити, що фотодіод LED1 включений в фотодіодному режимі, - харчування подано так, що фотодіод зміщений у зворотному напрямку.<br /> <br /> Тому, при зниженні рівня освітленості опір світлодіода Led1 зростає, що призводить до зменшення падіння напруги на резисторі R1, а отже і на вході, що інвертує компаратора OP1.<br /> <br /> Напруга на неінвертуючий вхід ОП встановлюється за допомогою змінного резистора R2, і є пороговим - задає поріг спрацьовування. Як тільки напруга на вході інвертується стане менше, ніж порогове, на виході компаратора з'явиться високий рівень напруги, який відкриє транзистор T1, який включить реле K1.<br /> <br /> Реле й транзистор в цій схемі можна підібрати, керуючись рекомендаціями до схеми, показаної на малюнку 6. В якості компаратора можна використовувати ОУ типу К140УД6, К140УД7 або подібні. Джерело живлення для схеми підійде будь-який, можна навіть безтрансформаторний, без гальванічної розв'язки від мережі. В цьому випадку при налагодженні слід бути уважним, дотримуватись правил техніки безпеки. Ідеальним варіантом слід вважати використання для настройки схеми розділового трансформатора або, як його іноді називають трансформатора безпеки.<br /> <br /> Налаштування пристрою зводиться до встановлення граничної напруги таким чином, щоб включення відбувалося вже при настанні сутінків. Щоб не чекати цього природного моменту, можна в затемненій кімнаті засвічувати фотодиод лампою розжарювання, включеної через тиристорний регулятор потужності. Ця ж методика придатна для настройки та інших схем фотореле.<br /> <br /> Можливо, що при спрацьовуванні фотореле релюшкой буде деренчати. Позбутися від цього явища можна приєднавши паралельно котушці електролітичний конденсатор на кілька сотень микрофарад.<br /> <br /> '''Фотореле на мікросхемі'''<br /> <br /> Спеціалізована мікросхема КР1182ПМ1 є фазовий регулятор потужності, те ж саме, що звичайний тиристорний. Дуже важливим і цінним властивістю такого регулятора потужності є те, що він включається в схему як двухполюсник, не вимагаючи для себе додаткового дроти живлення: просто включив паралельно вимикача і все вже працює! На малюнку 6 показано, як на цій мікросхемі можна побудувати нескладне фотореле.<br /> <br /> [[Файл:1352444958 3.jpg|міні|'''Малюнок 6''' Схема фотореле на мікросхемі КР1182ПМ1]]<br /> <br /> Керуючі висновки мікросхеми 3 і 6. Якщо між ними підключити просто звичайний однополюсний вимикач, то при його замиканні навантаження буде відключатися! Якщо його розімкнути, то навантаження підключиться. До речі, без додаткових зовнішніх тиристорів або симистора, і навіть без радіатора, мікросхема витримує навантаження до 150Вт. Це в разі, якщо при включенні навантаження немає кидків струму, як у ламп розжарювання. Лампу розжарювання в такому варіанті можна включати потужністю не більше 75Вт.<br /> <br /> [[Файл:1352445910 6.jpg|міні|'''Малюнок 7''' Мікросхема КР1182ПМ1]]<br /> <br /> Просто вимикач до цих висновків підключати як би ні до чого, якщо тільки в комплексі з іншими деталями. Якщо не звертати уваги на фототранзистор і електролітичний конденсатор, подумки залишити тільки змінний резистор R1, то виходить просто фазовий регулятор потужності: при переміщенні його движка вгору за схемою висновки 3 і 6 замикаються накоротко, тим самим відключаючи навантаження, як згаданим вище контактом. При переміщенні движка вниз за схемою потужність в навантаженні змінюється від 0 ... 100%. Тут все зрозуміло і просто.<br /> <br /> Якщо до цих висновків підключити електролітичний конденсатор (вважаємо, що фототранзистор в схемі поки немає), то вийде просто плавне включення навантаження. Яким чином?<br /> <br /> Опір розрядженого конденсатора невелика, тому спочатку керуючі висновки мікросхеми 3 і 6 практично замкнені накоротко і навантаження відключена. У міру заряду опір конденсатора зростає (досить згадати перевірку конденсаторів омметром), напруга на ньому теж зростає, потужність в навантаженні плавно збільшується. Виходить пристрій плавного включення навантаження. Причому потужність в навантаження буде подана на стільки, наскільки введений движок змінного резистора R1. При відключенні пристрою від мережі конденсатор розряджається через резистор R1, готуючи пристрій до наступного включенню. Якщо конденсатор розрядитися не встигне, то плавного включення не буде.<br /> <br /> Ось тепер і дісталися до самого головного, до фотореле. Якщо тепер до керуючих висновків 3 і 6 підключити фототранзистор, то вийде фотореле. Працює воно наступним чином. Днем при високій освітленості фототранзистор відкритий, тому опір його ділянки колектор - емітер невелика, висновки 3 і 6 замкнуті між собою, навантаження відключена.<br /> <br /> При плавному зменшенні освітленості в вечірні години фототранзистор плавно буде відкриватися, поступово збільшуючи потужність в навантаженні, тобто в лампі. Ніяких порогових елементів в цій схемі немає, тому лампа буде запалюватися і гаснуть поступово.<br /> <br /> Щоб фотореле не спрацювало в той момент, коли включиться своя ж лампа, фототранзистор бажано захистити від такого підсвічування. Найпростіше це зробити за допомогою пластикової трубки.&lt;ref name= &quot;elektrik&quot;&gt;[http://electrik.info/main/praktika/601-shemy-fotorele-dlya-upravleniya-osvescheniem.html Електрик інфо. Схемы фотореле для управления освещением]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Історична довідка==<br /> <br /> Простий пристрій, який ми тепер називаємо реле, було включено у початковий 1841 року телеграфний патент Семюеля Морзе. Зазначений механізм, діяв як цифровий підсилювач, який повторював телеграфний сигнал і, таким чином, давав можливість розмножувати його, наскільки то було потрібно. Це вирішило проблему обмеженого діапазону попередніх схем телеграфії. Слово реле з'являється у контексті електромагнітних операцій з 1860 року.&lt;ref &gt;[К.А. ПУТИЛОВ./КУРС ФИЗИКИ/Том II. Часть третья. Учение об электричестве. — М.: ГИ ФМЛ,1963. — 583 с.]&lt;/ref&gt;.<br /> <br /> Коли на поверхню провідника падають промені світла, то метал випускає електрони і сам заряджається тому позитивно. Це явище випускання електронів освітлюваної поверхнею металу носить назву фотоелектричного ефекту, або скорочено фотоефекту.<br /> <br /> Фотоефект був відкритий в 1887 році німецьким фізиком Г. Герца і вивчений професором Московського університету Олександром Григоровичем Столєтова в 1888-1890 рр. Столетов встановив, що метал (перші досліди проводилися з цинком), заряджений негативно, швидко втрачає свій заряд, якщо на поверхню металу направити промені світла, і особливо ультрафіолетові промені (мал. 1). Столетов вимірював величину розрядного струму і виявив, що, по-перше, розрядний струм миттєво припинявся при виключенні світла і, по-друге, величина розрядного струму, що вимірюється, очевидно, кількістю електронів, що вириваються світлом з металу, пропорційна падаючої на поверхню металу енергії випромінювання даного спектрального складу. <br /> <br /> Наступними дослідами було показано, що швидкість викидаються з металу електронів зростає зі зменшенням довжини хвилі випромінювання, інакше кажучи, швидкість електронів зростає при збільшенні частоти випромінювання.(мал.8)<br /> [[Файл:Схема фотореле.png|міні|'''Малюнок 8''' Схема дослідів А. Г. Столєтова. А - джерело світла (дуга /, С - катод, на освітлену поверхню якого промені світла проникають через металеву сітку, що служить анодом]]<br /> <br /> В кінці XIX століття і в великих містах Росії з'явилися перші телефонні станції ручного обслуговування. Однак, у зв'язку з відсутністю власного (вітчизняного) телефонного обладнання, будівництво і експлуатація телефонних станцій велися іноземними компаніями. Всі найважливіші деталі, вузли, пристрої, в тому числі і реле, створювалися і вироблялися в Стокгольмі. У Петербурзі лише виконувалася збірка і зовнішня обробка. Шведські реле встановлювалися на всіх ручних станціях різних систем.<br /> Перший завод почав випускати реле це Завод &quot;Червона зоря&quot;. У 1922 році на заводі почалося зародження вітчизняного виробництва високої частоти.<br /> Розпочате з 1927 року виробництво машинних АТС зажадало на заводі корінних інженерно-виробничих змін. Були закуплені нові верстати, розширені конструкторські та технологічні групи технічного відділу, організовано складально-монтажне конвеєрне виробництво. В інструментальному цеху виробництво реле було виділено в самостійну ділянку, де вже поряд з реле постійного струму випускаються реле змінного струму з утяжеленним якорем і перші теплові реле на термобіметалів. У довоєнний час завод &quot;Червона зоря&quot; був, по суті, єдиним вітчизняним заводом, які розробляють і виробляють електромагнітні реле. Так, наприклад, під час війни в Уфі було розроблено спеціальне реле для авіаційної апаратури, а розрахунки М.І. Вітенберга по підбору оптимальної довжини сердечника дозволили у виробництві реле змінного струму відмовитися від імпортної кремнієвої стали, використовуючи звичайну вітчизняну.&lt;ref name= &quot;історія&quot;&gt;[http://bibliofond.ru/view.aspx?id=551645 Бібліофонд. Фотореле управления и защиты]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> В 2017 році фотореле широко використовується в побуті і на підприємствах, для економії електроенергії та коштів.<br /> <br /> [[Файл:Схема фотореле.png|міні|'''Малюнок 8''' Схема дослідів А. Г. Столєтова. А - джерело світла (дуга /, С - катод, на освітлену поверхню якого промені світла проникають через металеву сітку, що служить анодом]]<br /> <br /> ==Технічні характеристики==<br /> <br /> '''Технічні характеристики фотореле'''<br /> <br />  <br /> Рівень максимального робочого навантаження фотореле залежить від того, які пристрої до нього підключені. Необхідно знати, що максимальне навантаження пристрою становить від 1000 до 2300 Вт, номінальна робоча напруга дорівнює 220 В, а межі порогу спрацьовування фотореле рівні 2-2000 лк (люксам).<br /> <br /> Щоб придбане вами фотореле довго і успішно вам послужило, потрібно з самого початку знати, на які критерії орієнтуватися при покупці даного пристрою і його допоміжних елементів. Пристрій може пропрацювати протягом тривалого періоду часу, не створюючи жодних проблем, а може щотижня виходити з ладу.(мал. 9)<br /> <br /> [[Файл:Ustanovka-fotorele.jpg|міні|'''Малюнок 9''' Установка фотореле.]]<br /> <br /> Постараємося розібратися, чи можна в процесі установки і експлуатації уникнути проблем і як це зробити. Хотів би відзначити те що колір проводів для підключення реле у різних фірм виробників різні, тому обов'язково прочитайте інструкцію в якій зображена схема підключення фотореле.<br /> <br /> Найпопулярнішими пристроями на сучасному ринку є фотореле класу економ від таких виробників, як ИЕК, TDM, EKF і ін.<br /> <br /> Фотореле ФР-601 і ФР-602 зі ступенем захисту IP44 пропонує нам компанія ИЕК. Завдяки захисту IP44 використання даних пристроїв можливо під відкритим небом, адже IP44 захищає нас від падаючих в різних напрямках бризок. Межі, в яких знаходиться поріг спрацьовування даних фотореле, можуть становити від 5 до 50 лк. Робочі температури варіюються в межах від -25 ° С до +40 ° С.( мал. 10)&lt;ref&gt;[Програмовані електронні реле керування: навч. посіб. напряму «Електротехніка» / М. В. Бурштинський, А. І. Ковальчук, М. В. Хай ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Львів: ТзОВ «Простір М», 2014. — 304 с. : іл. — Бібліогр.: с. 303 (8 назв).]&lt;/ref&gt;<br /> [[Файл:Fotorele-shema.jpg|міні|'''Малюнок 10''' Схема фотореле.]]<br /> <br /> ==Сфера застосування ==<br /> <br /> '''Використання фотореле'''<br /> <br /> Застосування фотореле надзвичайно різноманітні. Воно вмикає і вимикає в потрібний час освітлення вулиць, сортує різні деталі за формою і розміром, вмить зупиняє верстат, якщо рука людини опиниться у небезпечній зоні перекривши хід світла.<br /> Зокрема, на шахтах використовується для контролю місцезнаходження вагонетки, в пристроях автоматизації процесу відкатки та навантаження вугілля в залізничні вагони, визначення рівня завантаження бункерів тощо.&lt;ref&gt;[Низьковольтні електричні та електронні реле, контактори, пускачі: навч. посіб. для студ. електромех. та електротехн. профілю вищ. навч. закл. / М. В. Бурштинський, Б. І. Крохмальний, М. В. Хай ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Л. : Вид-во Нац. ун-ту «Львів. політехніка», 2011. — 172 с. : іл. — Бібліогр.: с. 169—170 (16 назв).]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> Фотореле призначені для автоматичного включення і відключення вуличного і внутрішнього освітлення (підсвічування вітрин, світлової реклами тощо) в залежності від рівня освітленості.(мал. 11)<br /> <br /> [[Файл:Фотореле.jpeg|міні|'''Малюнок 11''' Фотореле призначені для автоматичного включення і відключення вуличного і внутрішнього освітлення (підсвічування вітрин, світлової реклами тощо) в залежності від рівня освітленості.]]<br /> <br /> <br /> '''Загальні вимоги до експлуатації:'''<br /> *Відносна вологість повітря до 93%, температура 25 ° С<br /> *Наколишнє середовище не повинно бути вибухобезпечна, не містить агресивних парів і електропровідний пилу, що впливають на параметри фотореле.<br /> *Швидкість спрацьовування<br /> *По техніці безпеки реле відповідають ГОСТ 12.2.007.0 75 і ГОСТ 12.2.007.6 75.&lt;ref name= &quot;історія&quot;&gt;[http://bibliofond.ru/view.aspx?id=551645 Бібліофонд. Фотореле управления и защиты]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> <br /> '''Опис поширених типів'''<br /> Найчастіше фотореле використовуються для управління вуличним освітленням, але також вони використовуються в автоматичних системах, системах контролю, управління і захисту в якості регуляторів параметрів технологічних процесів, рахункових пристроїв, комутаторів, підсилювачів і т.д. Поширені види і типи фотореле:<br /> ФР-7, ФР-2, ФР-16, DS-GS / 1S, Z7-LMK, ФР-94-2, ФР-5-10.<br /> З цих фотореле сучасними вважаються DS-GS / 1S, а також DLS-1/50, ФР-IIУ3 (АС-7)<br /> <br /> '''Розглянемо деякі з них'''<br /> <br /> ''Фотореле типу ФР-7:''<br /> Фотореле типу ФР-7 призначений для включення і виключення освітлення при зміні інтенсивності денного освітлення. Широкий діапазон настройки чутливості дозволяє використовувати фотореле для керування вуличним і внутрішнім освітленням, для включення освітлення вітрин, світлової реклами, індивідуальних робочих місць і т. П., А також для застосування в якості комплектуючого виробу в пристроях промислової автоматики.<br /> Фоторезистор R1, R2 і R3 утворюють дільник напруги, який визначає струм бази транзистора VT1. У денний час, коли фоторезистор освітлений, його опір порівняно велике, тому транзистор VT1 відкритий і насичений, а VT2 закритий.<br /> Колекторний струм транзистора VT2, а, отже, і струм управління електрода симистора практично дорівнюють нулю. Симистор, таким чином, закритий, і струм через навантаження не протікає.<br /> Зі зменшенням освітленості опір фоторезистора зростає, і струм бази транзистора VT1 починає зменшуватися. При досягненні певного значення транзистор VT1 виходить з насичення і починає закриватися. Збільшується падіння напруги на резисторі R6, R7 підтримує симистор відкритим протягом обох напівперіодів мережевої напруги. Лампи починають світиться в повний накал.<br /> Процес вимкнення фотореле відбувається в зворотному порядку.<br /> Поріг спрацьовування фотореле встановлюють змінним резистором R2, а резистор R3 служить для обмеження струму дільника при попаданні на фотодатчик прямих сонячних променів. Резистор R6 визначає ток керуючого електрода симистора, який при відкритому транзисторі VT2 повинен бути більше струму симистора, але менше допустимого струму колекторного струму транзистора VT2.<br /> Резистор R5 зрівнює напруга на керуючому електроді і катоді симистора, коли транзистор VT2 закрит.Ето забезпечує надійне вимикання симистора і стійкість фотореле в цілому.<br /> Граничне пристрій виконаного за схемою тригера Шмітта (VT1, VT2). Тригер Шмітта являє собою пристрій, охоплений позитивним зворотним зв'язком. Наявність позитивного зворотного зв'язку призводить до практично миттєвого зміни напруги на виході схеми при перевищенні вхідним сигналом порогового напруги.&lt;ref name= &quot;історія&quot;&gt;[http://bibliofond.ru/view.aspx?id=551645 Бібліофонд. Фотореле управления и защиты]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> '''Налаштування фотореле'''<br /> Можна змінити параметри рівня природної освітленості, при якій фотореле включає висвітлення. Для ручного налаштування служить підлаштування резистор R6 ( «Ручна установка моменту включення фотореле»). Якщо повернути резистор за годинниковою стрілкою, то фотореле включиться при більшій природної освітленості, а якщо проти годинникової стрілки - при меншій. Для автоматичної настройки: в момент, коли природна освітленість відповідає обраному рівню, натисніть кнопку і утримуйте її до тих пір, поки миготіння індикатора не зміниться на постійне горіння і далі на подвійне блимання (приблизно через 8 ... 12 сек), тоді відпустіть кнопку. Фотореле буде включатися при знову заданому рівні освітленості.<br /> <br /> ''Фотореле типу Z7-LMK:''<br /> Розпізнавальних особливості:<br /> Фотореле Z7-LMK є компактним приладом для зовнішнього монтажу.<br /> Час затримки запобігає небажаному включення при миттєвих змінах інтенсивності освітлення.<br /> Смуга нечутливості при зміні інтенсивності освітлення становить близько 15% від налаштованого діапазону.<br /> <br /> ''Виробники:''<br /> *Компанія &quot;Енергіс&quot;.<br /> *Technoma Ltd. (Болгарія)<br /> *ТОВ електропроектів<br /> *Лепельський електромеханічний завод (Білорусія)<br /> <br /> '''Критерії вибору фотореле:'''<br /> *За способом кріплення<br /> *За діапазону спрацьовування<br /> *По типу знаходження фотодатчика<br /> *За діапазону комутованих струмів [A]<br /> *За експлуатаційних умов<br /> *По вартості і доступності.&lt;ref історія &lt;ref name= &quot;історія&quot;&gt;[http://bibliofond.ru/view.aspx?id=551645 Бібліофонд. Фотореле управления и защиты]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Фото, відео-матеріали==<br /> <br /> [[https://www.youtube.com/watch?v=PAe4ky1K-Ow| Відеоматеріал, види фотореле для освітлення]]<br /> <br /> ==Список використаних джерел==<br /> <br /> [[Категорія:Музей історії техніки]]<br /> <br /> &lt;references /&gt;</div>

3421865 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B5 2017-05-25T12:33:41Z

<p>3421865: </p> <hr /> <div><br /> Роботу виконала: Боса Тетяна, студентка 31 групи, фізико-математичного факультету.[[Користувач:3421865]]<br /> <br /> <br /> [[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]]<br /> ==Загальний опис (принцип дії)==<br /> <br /> ''Для початку вияснимо, що таке реле та які його види.''<br /> <br /> '''Реле (рос. реле, англ. relay, нім. Relais n, Wächter m)''' — електричний комутаційний апарат, який автоматично виконує певні перемикання контрольованого ним електричного кола.(мал.1)<br /> <br /> [[Файл:Relay2.jpg|міні|'''Малюнок 1'''Малогабаритне реле]]<br /> <br /> '''Опис'''<br /> <br /> '''Реле''' — пристрій, у якому за досягнення певного значення вхідної величини X, вихідна величина Y змінюється стрибкоподібно та приймає скінченне число значень. Найчастіше, це автоматичний пристрій, який реагує на зміни параметру (температури, тиску, освітленості тощо) і який, у разі досягнення параметром заданої величини, замикає або розмикає електричне коло.<br /> Реле застосовуються там, де потрібно контролювати електричне коло за допомогою сигналу з низьким енергоспоживанням з повною гальванічною розв'язкою, або де кілька схем повинні контролюватися одним сигналом. Реле широко використовувалися на телефонних станціях й перших комп'ютерах для виконання логічних операцій.<br /> Вид реле, яке може обробляти велику потужність, потрібну для безпосереднього керування електродвигунами або іншими навантаженнями, називається контактор.<br /> <br /> '''Реле класифікують за такими ознаками:''' <br /> *роду вхідних фізичних величин, на які вони реагують; <br /> *функцій, які вони виконують у системах керування; <br /> *конструкції тощо.<br /> <br /> '''За видом фізичних величин розрізняють:'''<br /> *електричні; <br /> *механічні;<br /> *теплові;<br /> *оптичні;<br /> *магнітні;<br /> *акустичні та інші реле.<br /> <br /> Слід зазначити, що реле також може реагувати не лише на значення певної величини, але і на різницю значень (диференційне реле), зміну знаку величини (поляризоване реле) або швидкість зміни вхідної величини.&lt;ref name= &quot;Вікіпедія&quot;&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BB%D0%B5 Вікіпедія. Реле]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ''Одже, що ми розуміємо під значенням фотореле''<br /> <br /> '''Фотореле''' — прилад автоматичного управління різними установками, який використовує безінерційність фотоефекту, тобто практично миттєво реагує на світловий вплив чи його зміну.(мал.2)&lt;ref&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B5 Вікіпедія. Фотореле]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> [[Файл:Fotorele.png|міні|'''Малюнок 2'''Найпростіше фотореле на фоторезисторі]]<br /> <br /> '''Фотореле принцип роботи'''<br /> <br /> Робота фотодатчика, контролюючого рівень вуличної освітленості, лежить в основі принципу роботи будь-якого фотореле. Існує два типи таких фотодатчиків:<br /> <br /> *вбудовані, коли датчик встановлений разом з реле безпосередньо в самому електрощитку;<br /> *виносні, коли датчик розташований поза корпусу реле.<br /> Корпус виносних фотореле повинен бути обов'язково міцним і мати підвищений рівень герметичності і захищеності від впливів навколишнього середовища.(мал.3)<br /> <br /> [[Файл:Reguljator-osveshhennosti-fotorele.jpg|міні|'''Малюнок 3'''Регулятор освітленості фотореле]]<br /> <br /> Цей пристрій має досить простий принцип дії і складається воно з вбудованого або виносного датчика. З огляду на інтенсивність освітлення, такий датчик передає інформацію електронній платі або блоку, які, в свою чергу, при досягненні певного порогу спрацьовування, спрацьовують і вмикають освітлення, замикаючи електричний ланцюг.<br /> <br /> Слід зазначити, що будь-який фотореле може бути запрограмовано в індивідуальному режимі. Це означає, що, якщо, наприклад, в літню пору року фотореле встановлено в гаражі, то діапазон його спрацьовування буде відрізнятися від пристрою, встановленого на ганку будинку. Даний нюанс необхідно враховувати і, по можливості, виставляти найбільш підходящий до умов розміщення фотореле діапазон його чутливості до світла.&lt;ref&gt;[http://electricvdome.ru/osvechenie/fotorele-dlya-ulichnogo-osveshheniya.html Електрик в доме. Что такое фотореле для уличного освещения]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> Одним із завдань, що виконуються за допомогою фотодатчиків, є управління освітленням. Такі схеми називаються фотореле, найчастіше це просте включення освітлення в темний час доби. З цією метою радіоаматорами було розроблено чимало схем, ось деякі з них.<br /> <br /> Напевно, найпростіша схема показана на малюнку 4. Кількість деталей в ній, невелика, менше вже не вийде, а ефективність, читай чутливість, досить висока.<br /> <br /> Це досягнуто тим, що транзистори VT1 ​​і VT2 включені за схемою складеного транзистора, званої також схемою Дарлінгтона. При такому включенні коефіцієнт посилення дорівнює добутку коефіцієнтів посилення складових транзисторів. Крім того, така схема забезпечує високий вхідний імпеданс, що дозволяє підключати високоомні джерела сигналу, як показаний на схемі фоторезистор PR1.<br /> <br /> [[Файл:1352444962 1.jpg|міні|'''Малюнок 4''' Схемо простого фотореле]]<br /> <br /> Робота схеми досить проста. Опір фоторезистора PR1 зі збільшенням освітленості зменшується до кількох КОм (темнової опір кілька МОм), що призведе до відкривання транзистора VT1. Його колекторний струм відкриє транзистор VT2, який включить реле K1, яке своїм контактом включить навантаження.<br /> <br /> Діод VD1 захищає схему від ЕРС самоіндукції, що виникає в момент вимикання реле K1. Таким чином, дуже малопотужний сигнал фоторезистора перетворюється в сигнал достатній для включення обмотки реле.<br /> <br /> Чутливість цієї простої схеми досить висока, іноді просто надмірна. Щоб її зменшити, і регулювати в необхідних межах можна додати з схему змінний резистор R1, показаний на схемі пунктиром.<br /> <br /> Напруга харчування зазначено в межах 5 ... 15В, - залежить від робочої напруги реле. Для напруги 6В підійдуть реле РЕС9, РЕС47, а для напруги 12В РЕС49, РЕС15. При зазначених на схемі транзисторах струм обмотки реле не повинен перевищувати 50мА.<br /> <br /> Якщо замість транзистора VT2 поставити, наприклад, КТ815, то вихідний струм може бути більше, що дозволить застосувати більш потужні реле. А взагалі, чим вище напруга живлення, тим вище і чутливість фотореле.&lt;ref name= &quot;elektrik&quot;&gt;[http://electrik.info/main/praktika/601-shemy-fotorele-dlya-upravleniya-osvescheniem.html Електрик інфо. Схемы фотореле для управления освещением]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> '''Схема фотореле з фотодиодом'''<br /> <br /> Схема цього фотореле показана на малюнку 5.<br /> [[Файл:1352445028 2.jpg|міні|'''Малюнок 5'''Схема фотореле з фотодиодом]]<br /> <br /> Як і попередня, вона також містить мінімальну кількість деталей, завдяки застосуванню операційного підсилювача (ОУ). В даній схемі ОУ включений за схемою компаратора (порівнює пристрою). Неважко бачити, що фотодіод LED1 включений в фотодіодному режимі, - харчування подано так, що фотодіод зміщений у зворотному напрямку.<br /> <br /> Тому, при зниженні рівня освітленості опір світлодіода Led1 зростає, що призводить до зменшення падіння напруги на резисторі R1, а отже і на вході, що інвертує компаратора OP1.<br /> <br /> Напруга на неінвертуючий вхід ОП встановлюється за допомогою змінного резистора R2, і є пороговим - задає поріг спрацьовування. Як тільки напруга на вході інвертується стане менше, ніж порогове, на виході компаратора з'явиться високий рівень напруги, який відкриє транзистор T1, який включить реле K1.<br /> <br /> Реле й транзистор в цій схемі можна підібрати, керуючись рекомендаціями до схеми, показаної на малюнку 6. В якості компаратора можна використовувати ОУ типу К140УД6, К140УД7 або подібні. Джерело живлення для схеми підійде будь-який, можна навіть безтрансформаторний, без гальванічної розв'язки від мережі. В цьому випадку при налагодженні слід бути уважним, дотримуватись правил техніки безпеки. Ідеальним варіантом слід вважати використання для настройки схеми розділового трансформатора або, як його іноді називають трансформатора безпеки.<br /> <br /> Налаштування пристрою зводиться до встановлення граничної напруги таким чином, щоб включення відбувалося вже при настанні сутінків. Щоб не чекати цього природного моменту, можна в затемненій кімнаті засвічувати фотодиод лампою розжарювання, включеної через тиристорний регулятор потужності. Ця ж методика придатна для настройки та інших схем фотореле.<br /> <br /> Можливо, що при спрацьовуванні фотореле релюшкой буде деренчати. Позбутися від цього явища можна приєднавши паралельно котушці електролітичний конденсатор на кілька сотень микрофарад.<br /> <br /> '''Фотореле на мікросхемі'''<br /> <br /> Спеціалізована мікросхема КР1182ПМ1 є фазовий регулятор потужності, те ж саме, що звичайний тиристорний. Дуже важливим і цінним властивістю такого регулятора потужності є те, що він включається в схему як двухполюсник, не вимагаючи для себе додаткового дроти живлення: просто включив паралельно вимикача і все вже працює! На малюнку 6 показано, як на цій мікросхемі можна побудувати нескладне фотореле.<br /> <br /> [[Файл:1352444958 3.jpg|міні|'''Малюнок 6''' Схема фотореле на мікросхемі КР1182ПМ1]]<br /> <br /> Керуючі висновки мікросхеми 3 і 6. Якщо між ними підключити просто звичайний однополюсний вимикач, то при його замиканні навантаження буде відключатися! Якщо його розімкнути, то навантаження підключиться. До речі, без додаткових зовнішніх тиристорів або симистора, і навіть без радіатора, мікросхема витримує навантаження до 150Вт. Це в разі, якщо при включенні навантаження немає кидків струму, як у ламп розжарювання. Лампу розжарювання в такому варіанті можна включати потужністю не більше 75Вт.<br /> <br /> [[Файл:1352445910 6.jpg|міні|'''Малюнок 7''' Мікросхема КР1182ПМ1]]<br /> <br /> Просто вимикач до цих висновків підключати як би ні до чого, якщо тільки в комплексі з іншими деталями. Якщо не звертати уваги на фототранзистор і електролітичний конденсатор, подумки залишити тільки змінний резистор R1, то виходить просто фазовий регулятор потужності: при переміщенні його движка вгору за схемою висновки 3 і 6 замикаються накоротко, тим самим відключаючи навантаження, як згаданим вище контактом. При переміщенні движка вниз за схемою потужність в навантаженні змінюється від 0 ... 100%. Тут все зрозуміло і просто.<br /> <br /> Якщо до цих висновків підключити електролітичний конденсатор (вважаємо, що фототранзистор в схемі поки немає), то вийде просто плавне включення навантаження. Яким чином?<br /> <br /> Опір розрядженого конденсатора невелика, тому спочатку керуючі висновки мікросхеми 3 і 6 практично замкнені накоротко і навантаження відключена. У міру заряду опір конденсатора зростає (досить згадати перевірку конденсаторів омметром), напруга на ньому теж зростає, потужність в навантаженні плавно збільшується. Виходить пристрій плавного включення навантаження. Причому потужність в навантаження буде подана на стільки, наскільки введений движок змінного резистора R1. При відключенні пристрою від мережі конденсатор розряджається через резистор R1, готуючи пристрій до наступного включенню. Якщо конденсатор розрядитися не встигне, то плавного включення не буде.<br /> <br /> Ось тепер і дісталися до самого головного, до фотореле. Якщо тепер до керуючих висновків 3 і 6 підключити фототранзистор, то вийде фотореле. Працює воно наступним чином. Днем при високій освітленості фототранзистор відкритий, тому опір його ділянки колектор - емітер невелика, висновки 3 і 6 замкнуті між собою, навантаження відключена.<br /> <br /> При плавному зменшенні освітленості в вечірні години фототранзистор плавно буде відкриватися, поступово збільшуючи потужність в навантаженні, тобто в лампі. Ніяких порогових елементів в цій схемі немає, тому лампа буде запалюватися і гаснуть поступово.<br /> <br /> Щоб фотореле не спрацювало в той момент, коли включиться своя ж лампа, фототранзистор бажано захистити від такого підсвічування. Найпростіше це зробити за допомогою пластикової трубки.&lt;ref name= &quot;elektrik&quot;&gt;[http://electrik.info/main/praktika/601-shemy-fotorele-dlya-upravleniya-osvescheniem.html Електрик інфо. Схемы фотореле для управления освещением]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Історична довідка==<br /> <br /> Простий пристрій, який ми тепер називаємо реле, було включено у початковий 1841 року телеграфний патент Семюеля Морзе. Зазначений механізм, діяв як цифровий підсилювач, який повторював телеграфний сигнал і, таким чином, давав можливість розмножувати його, наскільки то було потрібно. Це вирішило проблему обмеженого діапазону попередніх схем телеграфії. Слово реле з'являється у контексті електромагнітних операцій з 1860 року.&lt;ref &gt;[К.А. ПУТИЛОВ./КУРС ФИЗИКИ/Том II. Часть третья. Учение об электричестве. — М.: ГИ ФМЛ,1963. — 583 с.]&lt;/ref&gt;.<br /> <br /> Коли на поверхню провідника падають промені світла, то метал випускає електрони і сам заряджається тому позитивно. Це явище випускання електронів освітлюваної поверхнею металу носить назву фотоелектричного ефекту, або скорочено фотоефекту.<br /> <br /> Фотоефект був відкритий в 1887 році німецьким фізиком Г. Герца і вивчений професором Московського університету Олександром Григоровичем Столєтова в 1888-1890 рр. Столетов встановив, що метал (перші досліди проводилися з цинком), заряджений негативно, швидко втрачає свій заряд, якщо на поверхню металу направити промені світла, і особливо ультрафіолетові промені (мал. 1). Столетов вимірював величину розрядного струму і виявив, що, по-перше, розрядний струм миттєво припинявся при виключенні світла і, по-друге, величина розрядного струму, що вимірюється, очевидно, кількістю електронів, що вириваються світлом з металу, пропорційна падаючої на поверхню металу енергії випромінювання даного спектрального складу. <br /> <br /> Наступними дослідами було показано, що швидкість викидаються з металу електронів зростає зі зменшенням довжини хвилі випромінювання, інакше кажучи, швидкість електронів зростає при збільшенні частоти випромінювання.(мал.8)<br /> <br /> В кінці XIX століття і в великих містах Росії з'явилися перші телефонні станції ручного обслуговування. Однак, у зв'язку з відсутністю власного (вітчизняного) телефонного обладнання, будівництво і експлуатація телефонних станцій велися іноземними компаніями. Всі найважливіші деталі, вузли, пристрої, в тому числі і реле, створювалися і вироблялися в Стокгольмі. У Петербурзі лише виконувалася збірка і зовнішня обробка. Шведські реле встановлювалися на всіх ручних станціях різних систем.<br /> Перший завод почав випускати реле це Завод &quot;Червона зоря&quot;. У 1922 році на заводі почалося зародження вітчизняного виробництва високої частоти.<br /> Розпочате з 1927 року виробництво машинних АТС зажадало на заводі корінних інженерно-виробничих змін. Були закуплені нові верстати, розширені конструкторські та технологічні групи технічного відділу, організовано складально-монтажне конвеєрне виробництво. В інструментальному цеху виробництво реле було виділено в самостійну ділянку, де вже поряд з реле постійного струму випускаються реле змінного струму з утяжеленним якорем і перші теплові реле на термобіметалів. У довоєнний час завод &quot;Червона зоря&quot; був, по суті, єдиним вітчизняним заводом, які розробляють і виробляють електромагнітні реле. Так, наприклад, під час війни в Уфі було розроблено спеціальне реле для авіаційної апаратури, а розрахунки М.І. Вітенберга по підбору оптимальної довжини сердечника дозволили у виробництві реле змінного струму відмовитися від імпортної кремнієвої стали, використовуючи звичайну вітчизняну.&lt;ref name= &quot;історія&quot;&gt;[http://bibliofond.ru/view.aspx?id=551645 Бібліофонд. Фотореле управления и защиты]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> В 2017 році фотореле широко використовується в побуті і на підприємствах, для економії електроенергії та коштів.<br /> <br /> [[Файл:Схема фотореле.png|міні|'''Малюнок 8''' Схема дослідів А. Г. Столєтова. А - джерело світла (дуга /, С - катод, на освітлену поверхню якого промені світла проникають через металеву сітку, що служить анодом]]<br /> <br /> ==Технічні характеристики==<br /> <br /> '''Технічні характеристики фотореле'''<br /> <br />  <br /> Рівень максимального робочого навантаження фотореле залежить від того, які пристрої до нього підключені. Необхідно знати, що максимальне навантаження пристрою становить від 1000 до 2300 Вт, номінальна робоча напруга дорівнює 220 В, а межі порогу спрацьовування фотореле рівні 2-2000 лк (люксам).<br /> <br /> Щоб придбане вами фотореле довго і успішно вам послужило, потрібно з самого початку знати, на які критерії орієнтуватися при покупці даного пристрою і його допоміжних елементів. Пристрій може пропрацювати протягом тривалого періоду часу, не створюючи жодних проблем, а може щотижня виходити з ладу.(мал. 9)<br /> <br /> [[Файл:Ustanovka-fotorele.jpg|міні|'''Малюнок 9''' Установка фотореле.]]<br /> <br /> Постараємося розібратися, чи можна в процесі установки і експлуатації уникнути проблем і як це зробити. Хотів би відзначити те що колір проводів для підключення реле у різних фірм виробників різні, тому обов'язково прочитайте інструкцію в якій зображена схема підключення фотореле.<br /> <br /> Найпопулярнішими пристроями на сучасному ринку є фотореле класу економ від таких виробників, як ИЕК, TDM, EKF і ін.<br /> <br /> Фотореле ФР-601 і ФР-602 зі ступенем захисту IP44 пропонує нам компанія ИЕК. Завдяки захисту IP44 використання даних пристроїв можливо під відкритим небом, адже IP44 захищає нас від падаючих в різних напрямках бризок. Межі, в яких знаходиться поріг спрацьовування даних фотореле, можуть становити від 5 до 50 лк. Робочі температури варіюються в межах від -25 ° С до +40 ° С.( мал. 10)&lt;ref&gt;[Програмовані електронні реле керування: навч. посіб. напряму «Електротехніка» / М. В. Бурштинський, А. І. Ковальчук, М. В. Хай ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Львів: ТзОВ «Простір М», 2014. — 304 с. : іл. — Бібліогр.: с. 303 (8 назв).]&lt;/ref&gt;<br /> [[Файл:Fotorele-shema.jpg|міні|'''Малюнок 10''' Схема фотореле.]]<br /> <br /> ==Сфера застосування ==<br /> <br /> '''Використання фотореле'''<br /> <br /> Застосування фотореле надзвичайно різноманітні. Воно вмикає і вимикає в потрібний час освітлення вулиць, сортує різні деталі за формою і розміром, вмить зупиняє верстат, якщо рука людини опиниться у небезпечній зоні перекривши хід світла.<br /> Зокрема, на шахтах використовується для контролю місцезнаходження вагонетки, в пристроях автоматизації процесу відкатки та навантаження вугілля в залізничні вагони, визначення рівня завантаження бункерів тощо.&lt;ref&gt;[Низьковольтні електричні та електронні реле, контактори, пускачі: навч. посіб. для студ. електромех. та електротехн. профілю вищ. навч. закл. / М. В. Бурштинський, Б. І. Крохмальний, М. В. Хай ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Л. : Вид-во Нац. ун-ту «Львів. політехніка», 2011. — 172 с. : іл. — Бібліогр.: с. 169—170 (16 назв).]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> Фотореле призначені для автоматичного включення і відключення вуличного і внутрішнього освітлення (підсвічування вітрин, світлової реклами тощо) в залежності від рівня освітленості.(мал. 11)<br /> <br /> [[Файл:Фотореле.jpeg|міні|'''Малюнок 11''' Фотореле призначені для автоматичного включення і відключення вуличного і внутрішнього освітлення (підсвічування вітрин, світлової реклами тощо) в залежності від рівня освітленості.]]<br /> <br /> <br /> '''Загальні вимоги до експлуатації:'''<br /> *Відносна вологість повітря до 93%, температура 25 ° С<br /> *Наколишнє середовище не повинно бути вибухобезпечна, не містить агресивних парів і електропровідний пилу, що впливають на параметри фотореле.<br /> *Швидкість спрацьовування<br /> *По техніці безпеки реле відповідають ГОСТ 12.2.007.0 75 і ГОСТ 12.2.007.6 75.&lt;ref name= &quot;історія&quot;&gt;[http://bibliofond.ru/view.aspx?id=551645 Бібліофонд. Фотореле управления и защиты]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> <br /> '''Опис поширених типів'''<br /> Найчастіше фотореле використовуються для управління вуличним освітленням, але також вони використовуються в автоматичних системах, системах контролю, управління і захисту в якості регуляторів параметрів технологічних процесів, рахункових пристроїв, комутаторів, підсилювачів і т.д. Поширені види і типи фотореле:<br /> ФР-7, ФР-2, ФР-16, DS-GS / 1S, Z7-LMK, ФР-94-2, ФР-5-10.<br /> З цих фотореле сучасними вважаються DS-GS / 1S, а також DLS-1/50, ФР-IIУ3 (АС-7)<br /> <br /> '''Розглянемо деякі з них'''<br /> <br /> ''Фотореле типу ФР-7:''<br /> Фотореле типу ФР-7 призначений для включення і виключення освітлення при зміні інтенсивності денного освітлення. Широкий діапазон настройки чутливості дозволяє використовувати фотореле для керування вуличним і внутрішнім освітленням, для включення освітлення вітрин, світлової реклами, індивідуальних робочих місць і т. П., А також для застосування в якості комплектуючого виробу в пристроях промислової автоматики.<br /> Фоторезистор R1, R2 і R3 утворюють дільник напруги, який визначає струм бази транзистора VT1. У денний час, коли фоторезистор освітлений, його опір порівняно велике, тому транзистор VT1 відкритий і насичений, а VT2 закритий.<br /> Колекторний струм транзистора VT2, а, отже, і струм управління електрода симистора практично дорівнюють нулю. Симистор, таким чином, закритий, і струм через навантаження не протікає.<br /> Зі зменшенням освітленості опір фоторезистора зростає, і струм бази транзистора VT1 починає зменшуватися. При досягненні певного значення транзистор VT1 виходить з насичення і починає закриватися. Збільшується падіння напруги на резисторі R6, R7 підтримує симистор відкритим протягом обох напівперіодів мережевої напруги. Лампи починають світиться в повний накал.<br /> Процес вимкнення фотореле відбувається в зворотному порядку.<br /> Поріг спрацьовування фотореле встановлюють змінним резистором R2, а резистор R3 служить для обмеження струму дільника при попаданні на фотодатчик прямих сонячних променів. Резистор R6 визначає ток керуючого електрода симистора, який при відкритому транзисторі VT2 повинен бути більше струму симистора, але менше допустимого струму колекторного струму транзистора VT2.<br /> Резистор R5 зрівнює напруга на керуючому електроді і катоді симистора, коли транзистор VT2 закрит.Ето забезпечує надійне вимикання симистора і стійкість фотореле в цілому.<br /> Граничне пристрій виконаного за схемою тригера Шмітта (VT1, VT2). Тригер Шмітта являє собою пристрій, охоплений позитивним зворотним зв'язком. Наявність позитивного зворотного зв'язку призводить до практично миттєвого зміни напруги на виході схеми при перевищенні вхідним сигналом порогового напруги.&lt;ref name= &quot;історія&quot;&gt;[http://bibliofond.ru/view.aspx?id=551645 Бібліофонд. Фотореле управления и защиты]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> '''Налаштування фотореле'''<br /> Можна змінити параметри рівня природної освітленості, при якій фотореле включає висвітлення. Для ручного налаштування служить підлаштування резистор R6 ( «Ручна установка моменту включення фотореле»). Якщо повернути резистор за годинниковою стрілкою, то фотореле включиться при більшій природної освітленості, а якщо проти годинникової стрілки - при меншій. Для автоматичної настройки: в момент, коли природна освітленість відповідає обраному рівню, натисніть кнопку і утримуйте її до тих пір, поки миготіння індикатора не зміниться на постійне горіння і далі на подвійне блимання (приблизно через 8 ... 12 сек), тоді відпустіть кнопку. Фотореле буде включатися при знову заданому рівні освітленості.<br /> <br /> ''Фотореле типу Z7-LMK:''<br /> Розпізнавальних особливості:<br /> Фотореле Z7-LMK є компактним приладом для зовнішнього монтажу.<br /> Час затримки запобігає небажаному включення при миттєвих змінах інтенсивності освітлення.<br /> Смуга нечутливості при зміні інтенсивності освітлення становить близько 15% від налаштованого діапазону.<br /> <br /> ''Виробники:''<br /> *Компанія &quot;Енергіс&quot;.<br /> *Technoma Ltd. (Болгарія)<br /> *ТОВ електропроектів<br /> *Лепельський електромеханічний завод (Білорусія)<br /> <br /> '''Критерії вибору фотореле:'''<br /> *За способом кріплення<br /> *За діапазону спрацьовування<br /> *По типу знаходження фотодатчика<br /> *За діапазону комутованих струмів [A]<br /> *За експлуатаційних умов<br /> *По вартості і доступності.&lt;ref історія &lt;ref name= &quot;історія&quot;&gt;[http://bibliofond.ru/view.aspx?id=551645 Бібліофонд. Фотореле управления и защиты]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Фото, відео-матеріали==<br /> <br /> [[https://www.youtube.com/watch?v=PAe4ky1K-Ow| Відеоматеріал, види фотореле для освітлення]]<br /> <br /> ==Список використаних джерел==<br /> <br /> [[Категорія:Музей історії техніки]]<br /> <br /> &lt;references /&gt;</div>

3421865 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B5 2017-05-25T12:32:35Z

<p>3421865: </p> <hr /> <div><br /> Роботу виконала: Боса Тетяна, студентка 31 групи, фізико-математичного факультету.[[Користувач:3421865]]<br /> <br /> <br /> [[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]]<br /> ==Загальний опис (принцип дії)==<br /> <br /> ''Для початку вияснимо, що таке реле та які його види.''<br /> <br /> '''Реле (рос. реле, англ. relay, нім. Relais n, Wächter m)''' — електричний комутаційний апарат, який автоматично виконує певні перемикання контрольованого ним електричного кола.(мал.1)<br /> <br /> [[Файл:Relay2.jpg|міні|'''Малюнок 1'''Малогабаритне реле]]<br /> <br /> '''Опис'''<br /> <br /> '''Реле''' — пристрій, у якому за досягнення певного значення вхідної величини X, вихідна величина Y змінюється стрибкоподібно та приймає скінченне число значень. Найчастіше, це автоматичний пристрій, який реагує на зміни параметру (температури, тиску, освітленості тощо) і який, у разі досягнення параметром заданої величини, замикає або розмикає електричне коло.<br /> Реле застосовуються там, де потрібно контролювати електричне коло за допомогою сигналу з низьким енергоспоживанням з повною гальванічною розв'язкою, або де кілька схем повинні контролюватися одним сигналом. Реле широко використовувалися на телефонних станціях й перших комп'ютерах для виконання логічних операцій.<br /> Вид реле, яке може обробляти велику потужність, потрібну для безпосереднього керування електродвигунами або іншими навантаженнями, називається контактор.<br /> <br /> '''Реле класифікують за такими ознаками:''' <br /> *роду вхідних фізичних величин, на які вони реагують; <br /> *функцій, які вони виконують у системах керування; <br /> *конструкції тощо.<br /> <br /> '''За видом фізичних величин розрізняють:'''<br /> *електричні; <br /> *механічні;<br /> *теплові;<br /> *оптичні;<br /> *магнітні;<br /> *акустичні та інші реле.<br /> <br /> Слід зазначити, що реле також може реагувати не лише на значення певної величини, але і на різницю значень (диференційне реле), зміну знаку величини (поляризоване реле) або швидкість зміни вхідної величини.&lt;ref name= &quot;Вікіпедія&quot;&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BB%D0%B5 Вікіпедія. Реле]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ''Одже, що ми розуміємо під значенням фотореле''<br /> <br /> '''Фотореле''' — прилад автоматичного управління різними установками, який використовує безінерційність фотоефекту, тобто практично миттєво реагує на світловий вплив чи його зміну.(мал.2)&lt;ref&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B5 Вікіпедія. Фотореле]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> [[Файл:Fotorele.png|міні|'''Малюнок 2'''Найпростіше фотореле на фоторезисторі]]<br /> <br /> '''Фотореле принцип роботи'''<br /> <br /> Робота фотодатчика, контролюючого рівень вуличної освітленості, лежить в основі принципу роботи будь-якого фотореле. Існує два типи таких фотодатчиків:<br /> <br /> *вбудовані, коли датчик встановлений разом з реле безпосередньо в самому електрощитку;<br /> *виносні, коли датчик розташований поза корпусу реле.<br /> Корпус виносних фотореле повинен бути обов'язково міцним і мати підвищений рівень герметичності і захищеності від впливів навколишнього середовища.(мал.3)<br /> <br /> [[Файл:Reguljator-osveshhennosti-fotorele.jpg|міні|'''Малюнок 3'''Регулятор освітленості фотореле]]<br /> <br /> Цей пристрій має досить простий принцип дії і складається воно з вбудованого або виносного датчика. З огляду на інтенсивність освітлення, такий датчик передає інформацію електронній платі або блоку, які, в свою чергу, при досягненні певного порогу спрацьовування, спрацьовують і вмикають освітлення, замикаючи електричний ланцюг.<br /> <br /> Слід зазначити, що будь-який фотореле може бути запрограмовано в індивідуальному режимі. Це означає, що, якщо, наприклад, в літню пору року фотореле встановлено в гаражі, то діапазон його спрацьовування буде відрізнятися від пристрою, встановленого на ганку будинку. Даний нюанс необхідно враховувати і, по можливості, виставляти найбільш підходящий до умов розміщення фотореле діапазон його чутливості до світла.&lt;ref&gt;[http://electricvdome.ru/osvechenie/fotorele-dlya-ulichnogo-osveshheniya.html Електрик в доме. Что такое фотореле для уличного освещения]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> Одним із завдань, що виконуються за допомогою фотодатчиків, є управління освітленням. Такі схеми називаються фотореле, найчастіше це просте включення освітлення в темний час доби. З цією метою радіоаматорами було розроблено чимало схем, ось деякі з них.<br /> <br /> Напевно, найпростіша схема показана на малюнку 4. Кількість деталей в ній, невелика, менше вже не вийде, а ефективність, читай чутливість, досить висока.<br /> <br /> Це досягнуто тим, що транзистори VT1 ​​і VT2 включені за схемою складеного транзистора, званої також схемою Дарлінгтона. При такому включенні коефіцієнт посилення дорівнює добутку коефіцієнтів посилення складових транзисторів. Крім того, така схема забезпечує високий вхідний імпеданс, що дозволяє підключати високоомні джерела сигналу, як показаний на схемі фоторезистор PR1.<br /> <br /> [[Файл:1352444962 1.jpg|міні|'''Малюнок 4''' Схемо простого фотореле]]<br /> <br /> Робота схеми досить проста. Опір фоторезистора PR1 зі збільшенням освітленості зменшується до кількох КОм (темнової опір кілька МОм), що призведе до відкривання транзистора VT1. Його колекторний струм відкриє транзистор VT2, який включить реле K1, яке своїм контактом включить навантаження.<br /> <br /> Діод VD1 захищає схему від ЕРС самоіндукції, що виникає в момент вимикання реле K1. Таким чином, дуже малопотужний сигнал фоторезистора перетворюється в сигнал достатній для включення обмотки реле.<br /> <br /> Чутливість цієї простої схеми досить висока, іноді просто надмірна. Щоб її зменшити, і регулювати в необхідних межах можна додати з схему змінний резистор R1, показаний на схемі пунктиром.<br /> <br /> Напруга харчування зазначено в межах 5 ... 15В, - залежить від робочої напруги реле. Для напруги 6В підійдуть реле РЕС9, РЕС47, а для напруги 12В РЕС49, РЕС15. При зазначених на схемі транзисторах струм обмотки реле не повинен перевищувати 50мА.<br /> <br /> Якщо замість транзистора VT2 поставити, наприклад, КТ815, то вихідний струм може бути більше, що дозволить застосувати більш потужні реле. А взагалі, чим вище напруга живлення, тим вище і чутливість фотореле.&lt;ref name= &quot;elektrik&quot;&gt;[http://electrik.info/main/praktika/601-shemy-fotorele-dlya-upravleniya-osvescheniem.html Електрик інфо. Схемы фотореле для управления освещением]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> '''Схема фотореле з фотодиодом'''<br /> <br /> Схема цього фотореле показана на малюнку 5.<br /> [[Файл:1352445028 2.jpg|міні|'''Малюнок 5'''Схема фотореле з фотодиодом]]<br /> <br /> Як і попередня, вона також містить мінімальну кількість деталей, завдяки застосуванню операційного підсилювача (ОУ). В даній схемі ОУ включений за схемою компаратора (порівнює пристрою). Неважко бачити, що фотодіод LED1 включений в фотодіодному режимі, - харчування подано так, що фотодіод зміщений у зворотному напрямку.<br /> <br /> Тому, при зниженні рівня освітленості опір світлодіода Led1 зростає, що призводить до зменшення падіння напруги на резисторі R1, а отже і на вході, що інвертує компаратора OP1.<br /> <br /> Напруга на неінвертуючий вхід ОП встановлюється за допомогою змінного резистора R2, і є пороговим - задає поріг спрацьовування. Як тільки напруга на вході інвертується стане менше, ніж порогове, на виході компаратора з'явиться високий рівень напруги, який відкриє транзистор T1, який включить реле K1.<br /> <br /> Реле й транзистор в цій схемі можна підібрати, керуючись рекомендаціями до схеми, показаної на малюнку 6. В якості компаратора можна використовувати ОУ типу К140УД6, К140УД7 або подібні. Джерело живлення для схеми підійде будь-який, можна навіть безтрансформаторний, без гальванічної розв'язки від мережі. В цьому випадку при налагодженні слід бути уважним, дотримуватись правил техніки безпеки. Ідеальним варіантом слід вважати використання для настройки схеми розділового трансформатора або, як його іноді називають трансформатора безпеки.<br /> <br /> Налаштування пристрою зводиться до встановлення граничної напруги таким чином, щоб включення відбувалося вже при настанні сутінків. Щоб не чекати цього природного моменту, можна в затемненій кімнаті засвічувати фотодиод лампою розжарювання, включеної через тиристорний регулятор потужності. Ця ж методика придатна для настройки та інших схем фотореле.<br /> <br /> Можливо, що при спрацьовуванні фотореле релюшкой буде деренчати. Позбутися від цього явища можна приєднавши паралельно котушці електролітичний конденсатор на кілька сотень микрофарад.<br /> <br /> '''Фотореле на мікросхемі'''<br /> <br /> Спеціалізована мікросхема КР1182ПМ1 є фазовий регулятор потужності, те ж саме, що звичайний тиристорний. Дуже важливим і цінним властивістю такого регулятора потужності є те, що він включається в схему як двухполюсник, не вимагаючи для себе додаткового дроти живлення: просто включив паралельно вимикача і все вже працює! На малюнку 6 показано, як на цій мікросхемі можна побудувати нескладне фотореле.<br /> <br /> [[Файл:1352444958 3.jpg|міні|'''Малюнок 6''' Схема фотореле на мікросхемі КР1182ПМ1]]<br /> <br /> Керуючі висновки мікросхеми 3 і 6. Якщо між ними підключити просто звичайний однополюсний вимикач, то при його замиканні навантаження буде відключатися! Якщо його розімкнути, то навантаження підключиться. До речі, без додаткових зовнішніх тиристорів або симистора, і навіть без радіатора, мікросхема витримує навантаження до 150Вт. Це в разі, якщо при включенні навантаження немає кидків струму, як у ламп розжарювання. Лампу розжарювання в такому варіанті можна включати потужністю не більше 75Вт.<br /> <br /> [[Файл:1352445910 6.jpg|міні|'''Малюнок 7''' Мікросхема КР1182ПМ1]]<br /> <br /> Просто вимикач до цих висновків підключати як би ні до чого, якщо тільки в комплексі з іншими деталями. Якщо не звертати уваги на фототранзистор і електролітичний конденсатор, подумки залишити тільки змінний резистор R1, то виходить просто фазовий регулятор потужності: при переміщенні його движка вгору за схемою висновки 3 і 6 замикаються накоротко, тим самим відключаючи навантаження, як згаданим вище контактом. При переміщенні движка вниз за схемою потужність в навантаженні змінюється від 0 ... 100%. Тут все зрозуміло і просто.<br /> <br /> Якщо до цих висновків підключити електролітичний конденсатор (вважаємо, що фототранзистор в схемі поки немає), то вийде просто плавне включення навантаження. Яким чином?<br /> <br /> Опір розрядженого конденсатора невелика, тому спочатку керуючі висновки мікросхеми 3 і 6 практично замкнені накоротко і навантаження відключена. У міру заряду опір конденсатора зростає (досить згадати перевірку конденсаторів омметром), напруга на ньому теж зростає, потужність в навантаженні плавно збільшується. Виходить пристрій плавного включення навантаження. Причому потужність в навантаження буде подана на стільки, наскільки введений движок змінного резистора R1. При відключенні пристрою від мережі конденсатор розряджається через резистор R1, готуючи пристрій до наступного включенню. Якщо конденсатор розрядитися не встигне, то плавного включення не буде.<br /> <br /> Ось тепер і дісталися до самого головного, до фотореле. Якщо тепер до керуючих висновків 3 і 6 підключити фототранзистор, то вийде фотореле. Працює воно наступним чином. Днем при високій освітленості фототранзистор відкритий, тому опір його ділянки колектор - емітер невелика, висновки 3 і 6 замкнуті між собою, навантаження відключена.<br /> <br /> При плавному зменшенні освітленості в вечірні години фототранзистор плавно буде відкриватися, поступово збільшуючи потужність в навантаженні, тобто в лампі. Ніяких порогових елементів в цій схемі немає, тому лампа буде запалюватися і гаснуть поступово.<br /> <br /> Щоб фотореле не спрацювало в той момент, коли включиться своя ж лампа, фототранзистор бажано захистити від такого підсвічування. Найпростіше це зробити за допомогою пластикової трубки.&lt;ref name= &quot;elektrik&quot;&gt;[http://electrik.info/main/praktika/601-shemy-fotorele-dlya-upravleniya-osvescheniem.html Електрик інфо. Схемы фотореле для управления освещением]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Історична довідка==<br /> <br /> Простий пристрій, який ми тепер називаємо реле, було включено у початковий 1841 року телеграфний патент Семюеля Морзе. Зазначений механізм, діяв як цифровий підсилювач, який повторював телеграфний сигнал і, таким чином, давав можливість розмножувати його, наскільки то було потрібно. Це вирішило проблему обмеженого діапазону попередніх схем телеграфії. Слово реле з'являється у контексті електромагнітних операцій з 1860 року.&lt;ref &gt;[К.А. ПУТИЛОВ./КУРС ФИЗИКИ/Том II. Часть третья. Учение об электричестве. — М.: ГИ ФМЛ,1963. — 583 с.]&lt;/ref&gt;.<br /> <br /> Коли на поверхню провідника падають промені світла, то метал випускає електрони і сам заряджається тому позитивно. Це явище випускання електронів освітлюваної поверхнею металу носить назву фотоелектричного ефекту, або скорочено фотоефекту.<br /> <br /> Фотоефект був відкритий в 1887 році німецьким фізиком Г. Герца і вивчений професором Московського університету Олександром Григоровичем Столєтова в 1888-1890 рр. Столетов встановив, що метал (перші досліди проводилися з цинком), заряджений негативно, швидко втрачає свій заряд, якщо на поверхню металу направити промені світла, і особливо ультрафіолетові промені (мал. 1). Столетов вимірював величину розрядного струму і виявив, що, по-перше, розрядний струм миттєво припинявся при виключенні світла і, по-друге, величина розрядного струму, що вимірюється, очевидно, кількістю електронів, що вириваються світлом з металу, пропорційна падаючої на поверхню металу енергії випромінювання даного спектрального складу. <br /> <br /> Наступними дослідами було показано, що швидкість викидаються з металу електронів зростає зі зменшенням довжини хвилі випромінювання, інакше кажучи, швидкість електронів зростає при збільшенні частоти випромінювання.(мал.8)<br /> <br /> В кінці XIX століття і в великих містах Росії з'явилися перші телефонні станції ручного обслуговування. Однак, у зв'язку з відсутністю власного (вітчизняного) телефонного обладнання, будівництво і експлуатація телефонних станцій велися іноземними компаніями. Всі найважливіші деталі, вузли, пристрої, в тому числі і реле, створювалися і вироблялися в Стокгольмі. У Петербурзі лише виконувалася збірка і зовнішня обробка. Шведські реле встановлювалися на всіх ручних станціях різних систем.<br /> Перший завод почав випускати реле це Завод &quot;Червона зоря&quot;. У 1922 році на заводі почалося зародження вітчизняного виробництва високої частоти.<br /> Розпочате з 1927 року виробництво машинних АТС зажадало на заводі корінних інженерно-виробничих змін. Були закуплені нові верстати, розширені конструкторські та технологічні групи технічного відділу, організовано складально-монтажне конвеєрне виробництво. В інструментальному цеху виробництво реле було виділено в самостійну ділянку, де вже поряд з реле постійного струму випускаються реле змінного струму з утяжеленним якорем і перші теплові реле на термобіметалів. У довоєнний час завод &quot;Червона зоря&quot; був, по суті, єдиним вітчизняним заводом, які розробляють і виробляють електромагнітні реле. Так, наприклад, під час війни в Уфі було розроблено спеціальне реле для авіаційної апаратури, а розрахунки М.І. Вітенберга по підбору оптимальної довжини сердечника дозволили у виробництві реле змінного струму відмовитися від імпортної кремнієвої стали, використовуючи звичайну вітчизняну.&lt;ref name= &quot;історія&quot;&gt;[http://bibliofond.ru/view.aspx?id=551645 Бібліофонд. Фотореле управления и защиты]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> В 2017 році фотореле широко використовується в побуті і на підприємствах, для економії електроенергії та коштів.<br /> <br /> [[Файл:Схема фотореле.png|міні|'''Малюнок 8''' Схема дослідів А. Г. Столєтова. А - джерело світла (дуга /, С - катод, на освітлену поверхню якого промені світла проникають через металеву сітку, що служить анодом]]<br /> <br /> ==Технічні характеристики==<br /> <br /> '''Технічні характеристики фотореле'''<br /> <br />  <br /> Рівень максимального робочого навантаження фотореле залежить від того, які пристрої до нього підключені. Необхідно знати, що максимальне навантаження пристрою становить від 1000 до 2300 Вт, номінальна робоча напруга дорівнює 220 В, а межі порогу спрацьовування фотореле рівні 2-2000 лк (люксам).<br /> <br /> Щоб придбане вами фотореле довго і успішно вам послужило, потрібно з самого початку знати, на які критерії орієнтуватися при покупці даного пристрою і його допоміжних елементів. Пристрій може пропрацювати протягом тривалого періоду часу, не створюючи жодних проблем, а може щотижня виходити з ладу.(мал. 9)<br /> <br /> [[Файл:Ustanovka-fotorele.jpg|міні|'''Малюнок 9''' Установка фотореле.]]<br /> <br /> Постараємося розібратися, чи можна в процесі установки і експлуатації уникнути проблем і як це зробити. Хотів би відзначити те що колір проводів для підключення реле у різних фірм виробників різні, тому обов'язково прочитайте інструкцію в якій зображена схема підключення фотореле.<br /> <br /> Найпопулярнішими пристроями на сучасному ринку є фотореле класу економ від таких виробників, як ИЕК, TDM, EKF і ін.<br /> <br /> Фотореле ФР-601 і ФР-602 зі ступенем захисту IP44 пропонує нам компанія ИЕК. Завдяки захисту IP44 використання даних пристроїв можливо під відкритим небом, адже IP44 захищає нас від падаючих в різних напрямках бризок. Межі, в яких знаходиться поріг спрацьовування даних фотореле, можуть становити від 5 до 50 лк. Робочі температури варіюються в межах від -25 ° С до +40 ° С.( мал. 10)&lt;ref&gt;[http://electricvdome.ru/osvechenie/fotorele-dlya-ulichnogo-osveshheniya.html Електрик в доме. Что такое фотореле для уличного освещения]&lt;/ref&gt;<br /> [[Файл:Fotorele-shema.jpg|міні|'''Малюнок 10''' Схема фотореле.]]<br /> <br /> ==Сфера застосування ==<br /> <br /> '''Використання фотореле'''<br /> <br /> Застосування фотореле надзвичайно різноманітні. Воно вмикає і вимикає в потрібний час освітлення вулиць, сортує різні деталі за формою і розміром, вмить зупиняє верстат, якщо рука людини опиниться у небезпечній зоні перекривши хід світла.<br /> Зокрема, на шахтах використовується для контролю місцезнаходження вагонетки, в пристроях автоматизації процесу відкатки та навантаження вугілля в залізничні вагони, визначення рівня завантаження бункерів тощо.&lt;ref&gt;[Низьковольтні електричні та електронні реле, контактори, пускачі: навч. посіб. для студ. електромех. та електротехн. профілю вищ. навч. закл. / М. В. Бурштинський, Б. І. Крохмальний, М. В. Хай ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Л. : Вид-во Нац. ун-ту «Львів. політехніка», 2011. — 172 с. : іл. — Бібліогр.: с. 169—170 (16 назв).]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> Фотореле призначені для автоматичного включення і відключення вуличного і внутрішнього освітлення (підсвічування вітрин, світлової реклами тощо) в залежності від рівня освітленості.(мал. 11)<br /> <br /> [[Файл:Фотореле.jpeg|міні|'''Малюнок 11''' Фотореле призначені для автоматичного включення і відключення вуличного і внутрішнього освітлення (підсвічування вітрин, світлової реклами тощо) в залежності від рівня освітленості.]]<br /> <br /> <br /> '''Загальні вимоги до експлуатації:'''<br /> *Відносна вологість повітря до 93%, температура 25 ° С<br /> *Наколишнє середовище не повинно бути вибухобезпечна, не містить агресивних парів і електропровідний пилу, що впливають на параметри фотореле.<br /> *Швидкість спрацьовування<br /> *По техніці безпеки реле відповідають ГОСТ 12.2.007.0 75 і ГОСТ 12.2.007.6 75.&lt;ref name= &quot;історія&quot;&gt;[http://bibliofond.ru/view.aspx?id=551645 Бібліофонд. Фотореле управления и защиты]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> <br /> '''Опис поширених типів'''<br /> Найчастіше фотореле використовуються для управління вуличним освітленням, але також вони використовуються в автоматичних системах, системах контролю, управління і захисту в якості регуляторів параметрів технологічних процесів, рахункових пристроїв, комутаторів, підсилювачів і т.д. Поширені види і типи фотореле:<br /> ФР-7, ФР-2, ФР-16, DS-GS / 1S, Z7-LMK, ФР-94-2, ФР-5-10.<br /> З цих фотореле сучасними вважаються DS-GS / 1S, а також DLS-1/50, ФР-IIУ3 (АС-7)<br /> <br /> '''Розглянемо деякі з них'''<br /> <br /> ''Фотореле типу ФР-7:''<br /> Фотореле типу ФР-7 призначений для включення і виключення освітлення при зміні інтенсивності денного освітлення. Широкий діапазон настройки чутливості дозволяє використовувати фотореле для керування вуличним і внутрішнім освітленням, для включення освітлення вітрин, світлової реклами, індивідуальних робочих місць і т. П., А також для застосування в якості комплектуючого виробу в пристроях промислової автоматики.<br /> Фоторезистор R1, R2 і R3 утворюють дільник напруги, який визначає струм бази транзистора VT1. У денний час, коли фоторезистор освітлений, його опір порівняно велике, тому транзистор VT1 відкритий і насичений, а VT2 закритий.<br /> Колекторний струм транзистора VT2, а, отже, і струм управління електрода симистора практично дорівнюють нулю. Симистор, таким чином, закритий, і струм через навантаження не протікає.<br /> Зі зменшенням освітленості опір фоторезистора зростає, і струм бази транзистора VT1 починає зменшуватися. При досягненні певного значення транзистор VT1 виходить з насичення і починає закриватися. Збільшується падіння напруги на резисторі R6, R7 підтримує симистор відкритим протягом обох напівперіодів мережевої напруги. Лампи починають світиться в повний накал.<br /> Процес вимкнення фотореле відбувається в зворотному порядку.<br /> Поріг спрацьовування фотореле встановлюють змінним резистором R2, а резистор R3 служить для обмеження струму дільника при попаданні на фотодатчик прямих сонячних променів. Резистор R6 визначає ток керуючого електрода симистора, який при відкритому транзисторі VT2 повинен бути більше струму симистора, але менше допустимого струму колекторного струму транзистора VT2.<br /> Резистор R5 зрівнює напруга на керуючому електроді і катоді симистора, коли транзистор VT2 закрит.Ето забезпечує надійне вимикання симистора і стійкість фотореле в цілому.<br /> Граничне пристрій виконаного за схемою тригера Шмітта (VT1, VT2). Тригер Шмітта являє собою пристрій, охоплений позитивним зворотним зв'язком. Наявність позитивного зворотного зв'язку призводить до практично миттєвого зміни напруги на виході схеми при перевищенні вхідним сигналом порогового напруги.&lt;ref name= &quot;історія&quot;&gt;[http://bibliofond.ru/view.aspx?id=551645 Бібліофонд. Фотореле управления и защиты]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> '''Налаштування фотореле'''<br /> Можна змінити параметри рівня природної освітленості, при якій фотореле включає висвітлення. Для ручного налаштування служить підлаштування резистор R6 ( «Ручна установка моменту включення фотореле»). Якщо повернути резистор за годинниковою стрілкою, то фотореле включиться при більшій природної освітленості, а якщо проти годинникової стрілки - при меншій. Для автоматичної настройки: в момент, коли природна освітленість відповідає обраному рівню, натисніть кнопку і утримуйте її до тих пір, поки миготіння індикатора не зміниться на постійне горіння і далі на подвійне блимання (приблизно через 8 ... 12 сек), тоді відпустіть кнопку. Фотореле буде включатися при знову заданому рівні освітленості.<br /> <br /> ''Фотореле типу Z7-LMK:''<br /> Розпізнавальних особливості:<br /> Фотореле Z7-LMK є компактним приладом для зовнішнього монтажу.<br /> Час затримки запобігає небажаному включення при миттєвих змінах інтенсивності освітлення.<br /> Смуга нечутливості при зміні інтенсивності освітлення становить близько 15% від налаштованого діапазону.<br /> <br /> ''Виробники:''<br /> *Компанія &quot;Енергіс&quot;.<br /> *Technoma Ltd. (Болгарія)<br /> *ТОВ електропроектів<br /> *Лепельський електромеханічний завод (Білорусія)<br /> <br /> '''Критерії вибору фотореле:'''<br /> *За способом кріплення<br /> *За діапазону спрацьовування<br /> *По типу знаходження фотодатчика<br /> *За діапазону комутованих струмів [A]<br /> *За експлуатаційних умов<br /> *По вартості і доступності.&lt;ref історія &lt;ref name= &quot;історія&quot;&gt;[http://bibliofond.ru/view.aspx?id=551645 Бібліофонд. Фотореле управления и защиты]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Фото, відео-матеріали==<br /> <br /> [[https://www.youtube.com/watch?v=PAe4ky1K-Ow| Відеоматеріал, види фотореле для освітлення]]<br /> <br /> ==Список використаних джерел==<br /> <br /> [[Категорія:Музей історії техніки]]<br /> <br /> &lt;references /&gt;</div>

3421865 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B5 2017-05-25T12:26:32Z

<p>3421865: </p> <hr /> <div><br /> Роботу виконала: Боса Тетяна, студентка 31 групи, фізико-математичного факультету.[[Користувач:3421865]]<br /> <br /> <br /> [[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]]<br /> ==Загальний опис (принцип дії)==<br /> <br /> ''Для початку вияснимо, що таке реле та які його види.''<br /> <br /> '''Реле (рос. реле, англ. relay, нім. Relais n, Wächter m)''' — електричний комутаційний апарат, який автоматично виконує певні перемикання контрольованого ним електричного кола.(мал.1)<br /> <br /> [[Файл:Relay2.jpg|міні|'''Малюнок 1'''Малогабаритне реле]]<br /> <br /> '''Опис'''<br /> <br /> '''Реле''' — пристрій, у якому за досягнення певного значення вхідної величини X, вихідна величина Y змінюється стрибкоподібно та приймає скінченне число значень. Найчастіше, це автоматичний пристрій, який реагує на зміни параметру (температури, тиску, освітленості тощо) і який, у разі досягнення параметром заданої величини, замикає або розмикає електричне коло.<br /> Реле застосовуються там, де потрібно контролювати електричне коло за допомогою сигналу з низьким енергоспоживанням з повною гальванічною розв'язкою, або де кілька схем повинні контролюватися одним сигналом. Реле широко використовувалися на телефонних станціях й перших комп'ютерах для виконання логічних операцій.<br /> Вид реле, яке може обробляти велику потужність, потрібну для безпосереднього керування електродвигунами або іншими навантаженнями, називається контактор.<br /> <br /> '''Реле класифікують за такими ознаками:''' <br /> *роду вхідних фізичних величин, на які вони реагують; <br /> *функцій, які вони виконують у системах керування; <br /> *конструкції тощо.<br /> <br /> '''За видом фізичних величин розрізняють:'''<br /> *електричні; <br /> *механічні;<br /> *теплові;<br /> *оптичні;<br /> *магнітні;<br /> *акустичні та інші реле.<br /> <br /> Слід зазначити, що реле також може реагувати не лише на значення певної величини, але і на різницю значень (диференційне реле), зміну знаку величини (поляризоване реле) або швидкість зміни вхідної величини.&lt;ref name= &quot;Вікіпедія&quot;&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BB%D0%B5 Вікіпедія. Реле]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ''Одже, що ми розуміємо під значенням фотореле''<br /> <br /> '''Фотореле''' — прилад автоматичного управління різними установками, який використовує безінерційність фотоефекту, тобто практично миттєво реагує на світловий вплив чи його зміну.(мал.2)&lt;ref&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B5 Вікіпедія. Фотореле]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> [[Файл:Fotorele.png|міні|'''Малюнок 2'''Найпростіше фотореле на фоторезисторі]]<br /> <br /> '''Фотореле принцип роботи'''<br /> <br /> Робота фотодатчика, контролюючого рівень вуличної освітленості, лежить в основі принципу роботи будь-якого фотореле. Існує два типи таких фотодатчиків:<br /> <br /> *вбудовані, коли датчик встановлений разом з реле безпосередньо в самому електрощитку;<br /> *виносні, коли датчик розташований поза корпусу реле.<br /> Корпус виносних фотореле повинен бути обов'язково міцним і мати підвищений рівень герметичності і захищеності від впливів навколишнього середовища.(мал.3)<br /> <br /> [[Файл:Reguljator-osveshhennosti-fotorele.jpg|міні|'''Малюнок 3'''Регулятор освітленості фотореле]]<br /> <br /> Цей пристрій має досить простий принцип дії і складається воно з вбудованого або виносного датчика. З огляду на інтенсивність освітлення, такий датчик передає інформацію електронній платі або блоку, які, в свою чергу, при досягненні певного порогу спрацьовування, спрацьовують і вмикають освітлення, замикаючи електричний ланцюг.<br /> <br /> Слід зазначити, що будь-який фотореле може бути запрограмовано в індивідуальному режимі. Це означає, що, якщо, наприклад, в літню пору року фотореле встановлено в гаражі, то діапазон його спрацьовування буде відрізнятися від пристрою, встановленого на ганку будинку. Даний нюанс необхідно враховувати і, по можливості, виставляти найбільш підходящий до умов розміщення фотореле діапазон його чутливості до світла.&lt;ref&gt;[http://electricvdome.ru/osvechenie/fotorele-dlya-ulichnogo-osveshheniya.html Електрик в доме. Что такое фотореле для уличного освещения]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> Одним із завдань, що виконуються за допомогою фотодатчиків, є управління освітленням. Такі схеми називаються фотореле, найчастіше це просте включення освітлення в темний час доби. З цією метою радіоаматорами було розроблено чимало схем, ось деякі з них.<br /> <br /> Напевно, найпростіша схема показана на малюнку 4. Кількість деталей в ній, невелика, менше вже не вийде, а ефективність, читай чутливість, досить висока.<br /> <br /> Це досягнуто тим, що транзистори VT1 ​​і VT2 включені за схемою складеного транзистора, званої також схемою Дарлінгтона. При такому включенні коефіцієнт посилення дорівнює добутку коефіцієнтів посилення складових транзисторів. Крім того, така схема забезпечує високий вхідний імпеданс, що дозволяє підключати високоомні джерела сигналу, як показаний на схемі фоторезистор PR1.<br /> <br /> [[Файл:1352444962 1.jpg|міні|'''Малюнок 4''' Схемо простого фотореле]]<br /> <br /> Робота схеми досить проста. Опір фоторезистора PR1 зі збільшенням освітленості зменшується до кількох КОм (темнової опір кілька МОм), що призведе до відкривання транзистора VT1. Його колекторний струм відкриє транзистор VT2, який включить реле K1, яке своїм контактом включить навантаження.<br /> <br /> Діод VD1 захищає схему від ЕРС самоіндукції, що виникає в момент вимикання реле K1. Таким чином, дуже малопотужний сигнал фоторезистора перетворюється в сигнал достатній для включення обмотки реле.<br /> <br /> Чутливість цієї простої схеми досить висока, іноді просто надмірна. Щоб її зменшити, і регулювати в необхідних межах можна додати з схему змінний резистор R1, показаний на схемі пунктиром.<br /> <br /> Напруга харчування зазначено в межах 5 ... 15В, - залежить від робочої напруги реле. Для напруги 6В підійдуть реле РЕС9, РЕС47, а для напруги 12В РЕС49, РЕС15. При зазначених на схемі транзисторах струм обмотки реле не повинен перевищувати 50мА.<br /> <br /> Якщо замість транзистора VT2 поставити, наприклад, КТ815, то вихідний струм може бути більше, що дозволить застосувати більш потужні реле. А взагалі, чим вище напруга живлення, тим вище і чутливість фотореле.&lt;ref name= &quot;elektrik&quot;&gt;[http://electrik.info/main/praktika/601-shemy-fotorele-dlya-upravleniya-osvescheniem.html Електрик інфо. Схемы фотореле для управления освещением]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> '''Схема фотореле з фотодиодом'''<br /> <br /> Схема цього фотореле показана на малюнку 5.<br /> [[Файл:1352445028 2.jpg|міні|'''Малюнок 5'''Схема фотореле з фотодиодом]]<br /> <br /> Як і попередня, вона також містить мінімальну кількість деталей, завдяки застосуванню операційного підсилювача (ОУ). В даній схемі ОУ включений за схемою компаратора (порівнює пристрою). Неважко бачити, що фотодіод LED1 включений в фотодіодному режимі, - харчування подано так, що фотодіод зміщений у зворотному напрямку.<br /> <br /> Тому, при зниженні рівня освітленості опір світлодіода Led1 зростає, що призводить до зменшення падіння напруги на резисторі R1, а отже і на вході, що інвертує компаратора OP1.<br /> <br /> Напруга на неінвертуючий вхід ОП встановлюється за допомогою змінного резистора R2, і є пороговим - задає поріг спрацьовування. Як тільки напруга на вході інвертується стане менше, ніж порогове, на виході компаратора з'явиться високий рівень напруги, який відкриє транзистор T1, який включить реле K1.<br /> <br /> Реле й транзистор в цій схемі можна підібрати, керуючись рекомендаціями до схеми, показаної на малюнку 6. В якості компаратора можна використовувати ОУ типу К140УД6, К140УД7 або подібні. Джерело живлення для схеми підійде будь-який, можна навіть безтрансформаторний, без гальванічної розв'язки від мережі. В цьому випадку при налагодженні слід бути уважним, дотримуватись правил техніки безпеки. Ідеальним варіантом слід вважати використання для настройки схеми розділового трансформатора або, як його іноді називають трансформатора безпеки.<br /> <br /> Налаштування пристрою зводиться до встановлення граничної напруги таким чином, щоб включення відбувалося вже при настанні сутінків. Щоб не чекати цього природного моменту, можна в затемненій кімнаті засвічувати фотодиод лампою розжарювання, включеної через тиристорний регулятор потужності. Ця ж методика придатна для настройки та інших схем фотореле.<br /> <br /> Можливо, що при спрацьовуванні фотореле релюшкой буде деренчати. Позбутися від цього явища можна приєднавши паралельно котушці електролітичний конденсатор на кілька сотень микрофарад.<br /> <br /> '''Фотореле на мікросхемі'''<br /> <br /> Спеціалізована мікросхема КР1182ПМ1 є фазовий регулятор потужності, те ж саме, що звичайний тиристорний. Дуже важливим і цінним властивістю такого регулятора потужності є те, що він включається в схему як двухполюсник, не вимагаючи для себе додаткового дроти живлення: просто включив паралельно вимикача і все вже працює! На малюнку 6 показано, як на цій мікросхемі можна побудувати нескладне фотореле.<br /> <br /> [[Файл:1352444958 3.jpg|міні|'''Малюнок 6''' Схема фотореле на мікросхемі КР1182ПМ1]]<br /> <br /> Керуючі висновки мікросхеми 3 і 6. Якщо між ними підключити просто звичайний однополюсний вимикач, то при його замиканні навантаження буде відключатися! Якщо його розімкнути, то навантаження підключиться. До речі, без додаткових зовнішніх тиристорів або симистора, і навіть без радіатора, мікросхема витримує навантаження до 150Вт. Це в разі, якщо при включенні навантаження немає кидків струму, як у ламп розжарювання. Лампу розжарювання в такому варіанті можна включати потужністю не більше 75Вт.<br /> <br /> [[Файл:1352445910 6.jpg|міні|'''Малюнок 7''' Мікросхема КР1182ПМ1]]<br /> <br /> Просто вимикач до цих висновків підключати як би ні до чого, якщо тільки в комплексі з іншими деталями. Якщо не звертати уваги на фототранзистор і електролітичний конденсатор, подумки залишити тільки змінний резистор R1, то виходить просто фазовий регулятор потужності: при переміщенні його движка вгору за схемою висновки 3 і 6 замикаються накоротко, тим самим відключаючи навантаження, як згаданим вище контактом. При переміщенні движка вниз за схемою потужність в навантаженні змінюється від 0 ... 100%. Тут все зрозуміло і просто.<br /> <br /> Якщо до цих висновків підключити електролітичний конденсатор (вважаємо, що фототранзистор в схемі поки немає), то вийде просто плавне включення навантаження. Яким чином?<br /> <br /> Опір розрядженого конденсатора невелика, тому спочатку керуючі висновки мікросхеми 3 і 6 практично замкнені накоротко і навантаження відключена. У міру заряду опір конденсатора зростає (досить згадати перевірку конденсаторів омметром), напруга на ньому теж зростає, потужність в навантаженні плавно збільшується. Виходить пристрій плавного включення навантаження. Причому потужність в навантаження буде подана на стільки, наскільки введений движок змінного резистора R1. При відключенні пристрою від мережі конденсатор розряджається через резистор R1, готуючи пристрій до наступного включенню. Якщо конденсатор розрядитися не встигне, то плавного включення не буде.<br /> <br /> Ось тепер і дісталися до самого головного, до фотореле. Якщо тепер до керуючих висновків 3 і 6 підключити фототранзистор, то вийде фотореле. Працює воно наступним чином. Днем при високій освітленості фототранзистор відкритий, тому опір його ділянки колектор - емітер невелика, висновки 3 і 6 замкнуті між собою, навантаження відключена.<br /> <br /> При плавному зменшенні освітленості в вечірні години фототранзистор плавно буде відкриватися, поступово збільшуючи потужність в навантаженні, тобто в лампі. Ніяких порогових елементів в цій схемі немає, тому лампа буде запалюватися і гаснуть поступово.<br /> <br /> Щоб фотореле не спрацювало в той момент, коли включиться своя ж лампа, фототранзистор бажано захистити від такого підсвічування. Найпростіше це зробити за допомогою пластикової трубки.&lt;ref name= &quot;elektrik&quot;&gt;[http://electrik.info/main/praktika/601-shemy-fotorele-dlya-upravleniya-osvescheniem.html Електрик інфо. Схемы фотореле для управления освещением]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Історична довідка==<br /> <br /> Простий пристрій, який ми тепер називаємо реле, було включено у початковий 1841 року телеграфний патент Семюеля Морзе. Зазначений механізм, діяв як цифровий підсилювач, який повторював телеграфний сигнал і, таким чином, давав можливість розмножувати його, наскільки то було потрібно. Це вирішило проблему обмеженого діапазону попередніх схем телеграфії. Слово реле з'являється у контексті електромагнітних операцій з 1860 року.&lt;ref name= &quot;Вікіпедія&quot;&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BB%D0%B5 Вікіпедія. Реле]&lt;/ref&gt;.<br /> <br /> Коли на поверхню провідника падають промені світла, то метал випускає електрони і сам заряджається тому позитивно. Це явище випускання електронів освітлюваної поверхнею металу носить назву фотоелектричного ефекту, або скорочено фотоефекту.<br /> <br /> Фотоефект був відкритий в 1887 році німецьким фізиком Г. Герца і вивчений професором Московського університету Олександром Григоровичем Столєтова в 1888-1890 рр. Столетов встановив, що метал (перші досліди проводилися з цинком), заряджений негативно, швидко втрачає свій заряд, якщо на поверхню металу направити промені світла, і особливо ультрафіолетові промені (мал. 1). Столетов вимірював величину розрядного струму і виявив, що, по-перше, розрядний струм миттєво припинявся при виключенні світла і, по-друге, величина розрядного струму, що вимірюється, очевидно, кількістю електронів, що вириваються світлом з металу, пропорційна падаючої на поверхню металу енергії випромінювання даного спектрального складу. <br /> <br /> Наступними дослідами було показано, що швидкість викидаються з металу електронів зростає зі зменшенням довжини хвилі випромінювання, інакше кажучи, швидкість електронів зростає при збільшенні частоти випромінювання.(мал.8)<br /> <br /> В кінці XIX століття і в великих містах Росії з'явилися перші телефонні станції ручного обслуговування. Однак, у зв'язку з відсутністю власного (вітчизняного) телефонного обладнання, будівництво і експлуатація телефонних станцій велися іноземними компаніями. Всі найважливіші деталі, вузли, пристрої, в тому числі і реле, створювалися і вироблялися в Стокгольмі. У Петербурзі лише виконувалася збірка і зовнішня обробка. Шведські реле встановлювалися на всіх ручних станціях різних систем.<br /> Перший завод почав випускати реле це Завод &quot;Червона зоря&quot;. У 1922 році на заводі почалося зародження вітчизняного виробництва високої частоти.<br /> Розпочате з 1927 року виробництво машинних АТС зажадало на заводі корінних інженерно-виробничих змін. Були закуплені нові верстати, розширені конструкторські та технологічні групи технічного відділу, організовано складально-монтажне конвеєрне виробництво. В інструментальному цеху виробництво реле було виділено в самостійну ділянку, де вже поряд з реле постійного струму випускаються реле змінного струму з утяжеленним якорем і перші теплові реле на термобіметалів. У довоєнний час завод &quot;Червона зоря&quot; був, по суті, єдиним вітчизняним заводом, які розробляють і виробляють електромагнітні реле. Так, наприклад, під час війни в Уфі було розроблено спеціальне реле для авіаційної апаратури, а розрахунки М.І. Вітенберга по підбору оптимальної довжини сердечника дозволили у виробництві реле змінного струму відмовитися від імпортної кремнієвої стали, використовуючи звичайну вітчизняну.&lt;ref name= &quot;історія&quot;&gt;[http://bibliofond.ru/view.aspx?id=551645 Бібліофонд. Фотореле управления и защиты]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> В 2017 році фотореле широко використовується в побуті і на підприємствах, для економії електроенергії та коштів.<br /> <br /> [[Файл:Схема фотореле.png|міні|'''Малюнок 8''' Схема дослідів А. Г. Столєтова. А - джерело світла (дуга /, С - катод, на освітлену поверхню якого промені світла проникають через металеву сітку, що служить анодом]]<br /> <br /> ==Технічні характеристики==<br /> <br /> '''Технічні характеристики фотореле'''<br /> <br />  <br /> Рівень максимального робочого навантаження фотореле залежить від того, які пристрої до нього підключені. Необхідно знати, що максимальне навантаження пристрою становить від 1000 до 2300 Вт, номінальна робоча напруга дорівнює 220 В, а межі порогу спрацьовування фотореле рівні 2-2000 лк (люксам).<br /> <br /> Щоб придбане вами фотореле довго і успішно вам послужило, потрібно з самого початку знати, на які критерії орієнтуватися при покупці даного пристрою і його допоміжних елементів. Пристрій може пропрацювати протягом тривалого періоду часу, не створюючи жодних проблем, а може щотижня виходити з ладу.(мал. 9)<br /> <br /> [[Файл:Ustanovka-fotorele.jpg|міні|'''Малюнок 9''' Установка фотореле.]]<br /> <br /> Постараємося розібратися, чи можна в процесі установки і експлуатації уникнути проблем і як це зробити. Хотів би відзначити те що колір проводів для підключення реле у різних фірм виробників різні, тому обов'язково прочитайте інструкцію в якій зображена схема підключення фотореле.<br /> <br /> Найпопулярнішими пристроями на сучасному ринку є фотореле класу економ від таких виробників, як ИЕК, TDM, EKF і ін.<br /> <br /> Фотореле ФР-601 і ФР-602 зі ступенем захисту IP44 пропонує нам компанія ИЕК. Завдяки захисту IP44 використання даних пристроїв можливо під відкритим небом, адже IP44 захищає нас від падаючих в різних напрямках бризок. Межі, в яких знаходиться поріг спрацьовування даних фотореле, можуть становити від 5 до 50 лк. Робочі температури варіюються в межах від -25 ° С до +40 ° С.( мал. 10)&lt;ref&gt;[http://electricvdome.ru/osvechenie/fotorele-dlya-ulichnogo-osveshheniya.html Електрик в доме. Что такое фотореле для уличного освещения]&lt;/ref&gt;<br /> [[Файл:Fotorele-shema.jpg|міні|'''Малюнок 10''' Схема фотореле.]]<br /> <br /> ==Сфера застосування ==<br /> <br /> '''Використання фотореле'''<br /> <br /> Застосування фотореле надзвичайно різноманітні. Воно вмикає і вимикає в потрібний час освітлення вулиць, сортує різні деталі за формою і розміром, вмить зупиняє верстат, якщо рука людини опиниться у небезпечній зоні перекривши хід світла.<br /> Зокрема, на шахтах використовується для контролю місцезнаходження вагонетки, в пристроях автоматизації процесу відкатки та навантаження вугілля в залізничні вагони, визначення рівня завантаження бункерів тощо.&lt;ref&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B5 Вікіпедія. Фотореле]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> Фотореле призначені для автоматичного включення і відключення вуличного і внутрішнього освітлення (підсвічування вітрин, світлової реклами тощо) в залежності від рівня освітленості.(мал. 11)<br /> <br /> [[Файл:Фотореле.jpeg|міні|'''Малюнок 11''' Фотореле призначені для автоматичного включення і відключення вуличного і внутрішнього освітлення (підсвічування вітрин, світлової реклами тощо) в залежності від рівня освітленості.]]<br /> <br /> <br /> '''Загальні вимоги до експлуатації:'''<br /> *Відносна вологість повітря до 93%, температура 25 ° С<br /> *Наколишнє середовище не повинно бути вибухобезпечна, не містить агресивних парів і електропровідний пилу, що впливають на параметри фотореле.<br /> *Швидкість спрацьовування<br /> *По техніці безпеки реле відповідають ГОСТ 12.2.007.0 75 і ГОСТ 12.2.007.6 75.&lt;ref name= &quot;історія&quot;&gt;[http://bibliofond.ru/view.aspx?id=551645 Бібліофонд. Фотореле управления и защиты]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> <br /> '''Опис поширених типів'''<br /> Найчастіше фотореле використовуються для управління вуличним освітленням, але також вони використовуються в автоматичних системах, системах контролю, управління і захисту в якості регуляторів параметрів технологічних процесів, рахункових пристроїв, комутаторів, підсилювачів і т.д. Поширені види і типи фотореле:<br /> ФР-7, ФР-2, ФР-16, DS-GS / 1S, Z7-LMK, ФР-94-2, ФР-5-10.<br /> З цих фотореле сучасними вважаються DS-GS / 1S, а також DLS-1/50, ФР-IIУ3 (АС-7)<br /> <br /> '''Розглянемо деякі з них'''<br /> <br /> ''Фотореле типу ФР-7:''<br /> Фотореле типу ФР-7 призначений для включення і виключення освітлення при зміні інтенсивності денного освітлення. Широкий діапазон настройки чутливості дозволяє використовувати фотореле для керування вуличним і внутрішнім освітленням, для включення освітлення вітрин, світлової реклами, індивідуальних робочих місць і т. П., А також для застосування в якості комплектуючого виробу в пристроях промислової автоматики.<br /> Фоторезистор R1, R2 і R3 утворюють дільник напруги, який визначає струм бази транзистора VT1. У денний час, коли фоторезистор освітлений, його опір порівняно велике, тому транзистор VT1 відкритий і насичений, а VT2 закритий.<br /> Колекторний струм транзистора VT2, а, отже, і струм управління електрода симистора практично дорівнюють нулю. Симистор, таким чином, закритий, і струм через навантаження не протікає.<br /> Зі зменшенням освітленості опір фоторезистора зростає, і струм бази транзистора VT1 починає зменшуватися. При досягненні певного значення транзистор VT1 виходить з насичення і починає закриватися. Збільшується падіння напруги на резисторі R6, R7 підтримує симистор відкритим протягом обох напівперіодів мережевої напруги. Лампи починають світиться в повний накал.<br /> Процес вимкнення фотореле відбувається в зворотному порядку.<br /> Поріг спрацьовування фотореле встановлюють змінним резистором R2, а резистор R3 служить для обмеження струму дільника при попаданні на фотодатчик прямих сонячних променів. Резистор R6 визначає ток керуючого електрода симистора, який при відкритому транзисторі VT2 повинен бути більше струму симистора, але менше допустимого струму колекторного струму транзистора VT2.<br /> Резистор R5 зрівнює напруга на керуючому електроді і катоді симистора, коли транзистор VT2 закрит.Ето забезпечує надійне вимикання симистора і стійкість фотореле в цілому.<br /> Граничне пристрій виконаного за схемою тригера Шмітта (VT1, VT2). Тригер Шмітта являє собою пристрій, охоплений позитивним зворотним зв'язком. Наявність позитивного зворотного зв'язку призводить до практично миттєвого зміни напруги на виході схеми при перевищенні вхідним сигналом порогового напруги.&lt;ref name= &quot;історія&quot;&gt;[http://bibliofond.ru/view.aspx?id=551645 Бібліофонд. Фотореле управления и защиты]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> '''Налаштування фотореле'''<br /> Можна змінити параметри рівня природної освітленості, при якій фотореле включає висвітлення. Для ручного налаштування служить підлаштування резистор R6 ( «Ручна установка моменту включення фотореле»). Якщо повернути резистор за годинниковою стрілкою, то фотореле включиться при більшій природної освітленості, а якщо проти годинникової стрілки - при меншій. Для автоматичної настройки: в момент, коли природна освітленість відповідає обраному рівню, натисніть кнопку і утримуйте її до тих пір, поки миготіння індикатора не зміниться на постійне горіння і далі на подвійне блимання (приблизно через 8 ... 12 сек), тоді відпустіть кнопку. Фотореле буде включатися при знову заданому рівні освітленості.<br /> <br /> ''Фотореле типу Z7-LMK:''<br /> Розпізнавальних особливості:<br /> Фотореле Z7-LMK є компактним приладом для зовнішнього монтажу.<br /> Час затримки запобігає небажаному включення при миттєвих змінах інтенсивності освітлення.<br /> Смуга нечутливості при зміні інтенсивності освітлення становить близько 15% від налаштованого діапазону.<br /> <br /> ''Виробники:''<br /> *Компанія &quot;Енергіс&quot;.<br /> *Technoma Ltd. (Болгарія)<br /> *ТОВ електропроектів<br /> *Лепельський електромеханічний завод (Білорусія)<br /> <br /> '''Критерії вибору фотореле:'''<br /> *За способом кріплення<br /> *За діапазону спрацьовування<br /> *По типу знаходження фотодатчика<br /> *За діапазону комутованих струмів [A]<br /> *За експлуатаційних умов<br /> *По вартості і доступності.&lt;ref історія &lt;ref name= &quot;історія&quot;&gt;[http://bibliofond.ru/view.aspx?id=551645 Бібліофонд. Фотореле управления и защиты]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Фото, відео-матеріали==<br /> <br /> [[https://www.youtube.com/watch?v=PAe4ky1K-Ow| Відеоматеріал, види фотореле для освітлення]]<br /> <br /> ==Список використаних джерел==<br /> <br /> [[Категорія:Музей історії техніки]]<br /> <br /> &lt;references /&gt;</div>

3421865 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B5 2017-05-25T12:16:27Z

<p>3421865: </p> <hr /> <div><br /> Роботу виконала: Боса Тетяна, студентка 31 групи, фізико-математичного факультету.[[Користувач:3421865]]<br /> <br /> <br /> [[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]]<br /> ==Загальний опис (принцип дії)==<br /> <br /> ''Для початку вияснимо, що таке реле та які його види.''<br /> <br /> '''Реле (рос. реле, англ. relay, нім. Relais n, Wächter m)''' — електричний комутаційний апарат, який автоматично виконує певні перемикання контрольованого ним електричного кола.(мал.1)<br /> <br /> [[Файл:Relay2.jpg|міні|'''Малюнок 1'''Малогабаритне реле]]<br /> <br /> '''Опис'''<br /> <br /> '''Реле''' — пристрій, у якому за досягнення певного значення вхідної величини X, вихідна величина Y змінюється стрибкоподібно та приймає скінченне число значень. Найчастіше, це автоматичний пристрій, який реагує на зміни параметру (температури, тиску, освітленості тощо) і який, у разі досягнення параметром заданої величини, замикає або розмикає електричне коло.<br /> Реле застосовуються там, де потрібно контролювати електричне коло за допомогою сигналу з низьким енергоспоживанням з повною гальванічною розв'язкою, або де кілька схем повинні контролюватися одним сигналом. Реле широко використовувалися на телефонних станціях й перших комп'ютерах для виконання логічних операцій.<br /> Вид реле, яке може обробляти велику потужність, потрібну для безпосереднього керування електродвигунами або іншими навантаженнями, називається контактор.<br /> <br /> '''Реле класифікують за такими ознаками:''' <br /> *роду вхідних фізичних величин, на які вони реагують; <br /> *функцій, які вони виконують у системах керування; <br /> *конструкції тощо.<br /> <br /> '''За видом фізичних величин розрізняють:'''<br /> *електричні; <br /> *механічні;<br /> *теплові;<br /> *оптичні;<br /> *магнітні;<br /> *акустичні та інші реле.<br /> <br /> Слід зазначити, що реле також може реагувати не лише на значення певної величини, але і на різницю значень (диференційне реле), зміну знаку величини (поляризоване реле) або швидкість зміни вхідної величини.&lt;ref name= ''Вікіпедія''&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BB%D0%B5 Вікіпедія. Реле]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ''Одже, що ми розуміємо під значенням фотореле''<br /> <br /> '''Фотореле''' — прилад автоматичного управління різними установками, який використовує безінерційність фотоефекту, тобто практично миттєво реагує на світловий вплив чи його зміну.(мал.2)&lt;ref&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B5]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> [[Файл:Fotorele.png|міні|'''Малюнок 2'''Найпростіше фотореле на фоторезисторі]]<br /> <br /> '''Фотореле принцип роботи'''<br /> <br /> Робота фотодатчика, контролюючого рівень вуличної освітленості, лежить в основі принципу роботи будь-якого фотореле. Існує два типи таких фотодатчиків:<br /> <br /> *вбудовані, коли датчик встановлений разом з реле безпосередньо в самому електрощитку;<br /> *виносні, коли датчик розташований поза корпусу реле.<br /> Корпус виносних фотореле повинен бути обов'язково міцним і мати підвищений рівень герметичності і захищеності від впливів навколишнього середовища.(мал.3)<br /> <br /> [[Файл:Reguljator-osveshhennosti-fotorele.jpg|міні|'''Малюнок 3'''Регулятор освітленості фотореле]]<br /> <br /> Цей пристрій має досить простий принцип дії і складається воно з вбудованого або виносного датчика. З огляду на інтенсивність освітлення, такий датчик передає інформацію електронній платі або блоку, які, в свою чергу, при досягненні певного порогу спрацьовування, спрацьовують і вмикають освітлення, замикаючи електричний ланцюг.<br /> <br /> Слід зазначити, що будь-який фотореле може бути запрограмовано в індивідуальному режимі. Це означає, що, якщо, наприклад, в літню пору року фотореле встановлено в гаражі, то діапазон його спрацьовування буде відрізнятися від пристрою, встановленого на ганку будинку. Даний нюанс необхідно враховувати і, по можливості, виставляти найбільш підходящий до умов розміщення фотореле діапазон його чутливості до світла.&lt;ref&gt;[http://electricvdome.ru/osvechenie/fotorele-dlya-ulichnogo-osveshheniya.html]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> Одним із завдань, що виконуються за допомогою фотодатчиків, є управління освітленням. Такі схеми називаються фотореле, найчастіше це просте включення освітлення в темний час доби. З цією метою радіоаматорами було розроблено чимало схем, ось деякі з них.<br /> <br /> Напевно, найпростіша схема показана на малюнку 4. Кількість деталей в ній, невелика, менше вже не вийде, а ефективність, читай чутливість, досить висока.<br /> <br /> Це досягнуто тим, що транзистори VT1 ​​і VT2 включені за схемою складеного транзистора, званої також схемою Дарлінгтона. При такому включенні коефіцієнт посилення дорівнює добутку коефіцієнтів посилення складових транзисторів. Крім того, така схема забезпечує високий вхідний імпеданс, що дозволяє підключати високоомні джерела сигналу, як показаний на схемі фоторезистор PR1.<br /> <br /> [[Файл:1352444962 1.jpg|міні|'''Малюнок 4''' Схемо простого фотореле]]<br /> <br /> Робота схеми досить проста. Опір фоторезистора PR1 зі збільшенням освітленості зменшується до кількох КОм (темнової опір кілька МОм), що призведе до відкривання транзистора VT1. Його колекторний струм відкриє транзистор VT2, який включить реле K1, яке своїм контактом включить навантаження.<br /> <br /> Діод VD1 захищає схему від ЕРС самоіндукції, що виникає в момент вимикання реле K1. Таким чином, дуже малопотужний сигнал фоторезистора перетворюється в сигнал достатній для включення обмотки реле.<br /> <br /> Чутливість цієї простої схеми досить висока, іноді просто надмірна. Щоб її зменшити, і регулювати в необхідних межах можна додати з схему змінний резистор R1, показаний на схемі пунктиром.<br /> <br /> Напруга харчування зазначено в межах 5 ... 15В, - залежить від робочої напруги реле. Для напруги 6В підійдуть реле РЕС9, РЕС47, а для напруги 12В РЕС49, РЕС15. При зазначених на схемі транзисторах струм обмотки реле не повинен перевищувати 50мА.<br /> <br /> Якщо замість транзистора VT2 поставити, наприклад, КТ815, то вихідний струм може бути більше, що дозволить застосувати більш потужні реле. А взагалі, чим вище напруга живлення, тим вище і чутливість фотореле.&lt;ref name= &quot;elektrik&quot;&gt;[http://electrik.info/main/praktika/601-shemy-fotorele-dlya-upravleniya-osvescheniem.html]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> '''Схема фотореле з фотодиодом'''<br /> <br /> Схема цього фотореле показана на малюнку 5.<br /> [[Файл:1352445028 2.jpg|міні|'''Малюнок 5'''Схема фотореле з фотодиодом]]<br /> <br /> Як і попередня, вона також містить мінімальну кількість деталей, завдяки застосуванню операційного підсилювача (ОУ). В даній схемі ОУ включений за схемою компаратора (порівнює пристрою). Неважко бачити, що фотодіод LED1 включений в фотодіодному режимі, - харчування подано так, що фотодіод зміщений у зворотному напрямку.<br /> <br /> Тому, при зниженні рівня освітленості опір світлодіода Led1 зростає, що призводить до зменшення падіння напруги на резисторі R1, а отже і на вході, що інвертує компаратора OP1.<br /> <br /> Напруга на неінвертуючий вхід ОП встановлюється за допомогою змінного резистора R2, і є пороговим - задає поріг спрацьовування. Як тільки напруга на вході інвертується стане менше, ніж порогове, на виході компаратора з'явиться високий рівень напруги, який відкриє транзистор T1, який включить реле K1.<br /> <br /> Реле й транзистор в цій схемі можна підібрати, керуючись рекомендаціями до схеми, показаної на малюнку 6. В якості компаратора можна використовувати ОУ типу К140УД6, К140УД7 або подібні. Джерело живлення для схеми підійде будь-який, можна навіть безтрансформаторний, без гальванічної розв'язки від мережі. В цьому випадку при налагодженні слід бути уважним, дотримуватись правил техніки безпеки. Ідеальним варіантом слід вважати використання для настройки схеми розділового трансформатора або, як його іноді називають трансформатора безпеки.<br /> <br /> Налаштування пристрою зводиться до встановлення граничної напруги таким чином, щоб включення відбувалося вже при настанні сутінків. Щоб не чекати цього природного моменту, можна в затемненій кімнаті засвічувати фотодиод лампою розжарювання, включеної через тиристорний регулятор потужності. Ця ж методика придатна для настройки та інших схем фотореле.<br /> <br /> Можливо, що при спрацьовуванні фотореле релюшкой буде деренчати. Позбутися від цього явища можна приєднавши паралельно котушці електролітичний конденсатор на кілька сотень микрофарад.<br /> <br /> '''Фотореле на мікросхемі'''<br /> <br /> Спеціалізована мікросхема КР1182ПМ1 є фазовий регулятор потужності, те ж саме, що звичайний тиристорний. Дуже важливим і цінним властивістю такого регулятора потужності є те, що він включається в схему як двухполюсник, не вимагаючи для себе додаткового дроти живлення: просто включив паралельно вимикача і все вже працює! На малюнку 6 показано, як на цій мікросхемі можна побудувати нескладне фотореле.<br /> <br /> [[Файл:1352444958 3.jpg|міні|'''Малюнок 6''' Схема фотореле на мікросхемі КР1182ПМ1]]<br /> <br /> Керуючі висновки мікросхеми 3 і 6. Якщо між ними підключити просто звичайний однополюсний вимикач, то при його замиканні навантаження буде відключатися! Якщо його розімкнути, то навантаження підключиться. До речі, без додаткових зовнішніх тиристорів або симистора, і навіть без радіатора, мікросхема витримує навантаження до 150Вт. Це в разі, якщо при включенні навантаження немає кидків струму, як у ламп розжарювання. Лампу розжарювання в такому варіанті можна включати потужністю не більше 75Вт.<br /> <br /> [[Файл:1352445910 6.jpg|міні|'''Малюнок 7''' Мікросхема КР1182ПМ1]]<br /> <br /> Просто вимикач до цих висновків підключати як би ні до чого, якщо тільки в комплексі з іншими деталями. Якщо не звертати уваги на фототранзистор і електролітичний конденсатор, подумки залишити тільки змінний резистор R1, то виходить просто фазовий регулятор потужності: при переміщенні його движка вгору за схемою висновки 3 і 6 замикаються накоротко, тим самим відключаючи навантаження, як згаданим вище контактом. При переміщенні движка вниз за схемою потужність в навантаженні змінюється від 0 ... 100%. Тут все зрозуміло і просто.<br /> <br /> Якщо до цих висновків підключити електролітичний конденсатор (вважаємо, що фототранзистор в схемі поки немає), то вийде просто плавне включення навантаження. Яким чином?<br /> <br /> Опір розрядженого конденсатора невелика, тому спочатку керуючі висновки мікросхеми 3 і 6 практично замкнені накоротко і навантаження відключена. У міру заряду опір конденсатора зростає (досить згадати перевірку конденсаторів омметром), напруга на ньому теж зростає, потужність в навантаженні плавно збільшується. Виходить пристрій плавного включення навантаження. Причому потужність в навантаження буде подана на стільки, наскільки введений движок змінного резистора R1. При відключенні пристрою від мережі конденсатор розряджається через резистор R1, готуючи пристрій до наступного включенню. Якщо конденсатор розрядитися не встигне, то плавного включення не буде.<br /> <br /> Ось тепер і дісталися до самого головного, до фотореле. Якщо тепер до керуючих висновків 3 і 6 підключити фототранзистор, то вийде фотореле. Працює воно наступним чином. Днем при високій освітленості фототранзистор відкритий, тому опір його ділянки колектор - емітер невелика, висновки 3 і 6 замкнуті між собою, навантаження відключена.<br /> <br /> При плавному зменшенні освітленості в вечірні години фототранзистор плавно буде відкриватися, поступово збільшуючи потужність в навантаженні, тобто в лампі. Ніяких порогових елементів в цій схемі немає, тому лампа буде запалюватися і гаснуть поступово.<br /> <br /> Щоб фотореле не спрацювало в той момент, коли включиться своя ж лампа, фототранзистор бажано захистити від такого підсвічування. Найпростіше це зробити за допомогою пластикової трубки.&lt;ref name= &quot;elektrik&quot;&gt;[http://electrik.info/main/praktika/601-shemy-fotorele-dlya-upravleniya-osvescheniem.html]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Історична довідка==<br /> <br /> Простий пристрій, який ми тепер називаємо реле, було включено у початковий 1841 року телеграфний патент Семюеля Морзе. Зазначений механізм, діяв як цифровий підсилювач, який повторював телеграфний сигнал і, таким чином, давав можливість розмножувати його, наскільки то було потрібно. Це вирішило проблему обмеженого діапазону попередніх схем телеграфії. Слово реле з'являється у контексті електромагнітних операцій з 1860 року.&lt;ref name= ''Вікіпедія''&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BB%D0%B5 Вікіпедія. Реле]&lt;/ref&gt;.<br /> <br /> Коли на поверхню провідника падають промені світла, то метал випускає електрони і сам заряджається тому позитивно. Це явище випускання електронів освітлюваної поверхнею металу носить назву фотоелектричного ефекту, або скорочено фотоефекту.<br /> <br /> Фотоефект був відкритий в 1887 році німецьким фізиком Г. Герца і вивчений професором Московського університету Олександром Григоровичем Столєтова в 1888-1890 рр. Столетов встановив, що метал (перші досліди проводилися з цинком), заряджений негативно, швидко втрачає свій заряд, якщо на поверхню металу направити промені світла, і особливо ультрафіолетові промені (мал. 1). Столетов вимірював величину розрядного струму і виявив, що, по-перше, розрядний струм миттєво припинявся при виключенні світла і, по-друге, величина розрядного струму, що вимірюється, очевидно, кількістю електронів, що вириваються світлом з металу, пропорційна падаючої на поверхню металу енергії випромінювання даного спектрального складу. <br /> <br /> Наступними дослідами було показано, що швидкість викидаються з металу електронів зростає зі зменшенням довжини хвилі випромінювання, інакше кажучи, швидкість електронів зростає при збільшенні частоти випромінювання.(мал.8)<br /> <br /> В кінці XIX століття і в великих містах Росії з'явилися перші телефонні станції ручного обслуговування. Однак, у зв'язку з відсутністю власного (вітчизняного) телефонного обладнання, будівництво і експлуатація телефонних станцій велися іноземними компаніями. Всі найважливіші деталі, вузли, пристрої, в тому числі і реле, створювалися і вироблялися в Стокгольмі. У Петербурзі лише виконувалася збірка і зовнішня обробка. Шведські реле встановлювалися на всіх ручних станціях різних систем.<br /> Перший завод почав випускати реле це Завод &quot;Червона зоря&quot;. У 1922 році на заводі почалося зародження вітчизняного виробництва високої частоти.<br /> Розпочате з 1927 року виробництво машинних АТС зажадало на заводі корінних інженерно-виробничих змін. Були закуплені нові верстати, розширені конструкторські та технологічні групи технічного відділу, організовано складально-монтажне конвеєрне виробництво. В інструментальному цеху виробництво реле було виділено в самостійну ділянку, де вже поряд з реле постійного струму випускаються реле змінного струму з утяжеленним якорем і перші теплові реле на термобіметалів. У довоєнний час завод &quot;Червона зоря&quot; був, по суті, єдиним вітчизняним заводом, які розробляють і виробляють електромагнітні реле. Так, наприклад, під час війни в Уфі було розроблено спеціальне реле для авіаційної апаратури, а розрахунки М.І. Вітенберга по підбору оптимальної довжини сердечника дозволили у виробництві реле змінного струму відмовитися від імпортної кремнієвої стали, використовуючи звичайну вітчизняну.&lt;ref name= &quot;історія&quot;&gt;[http://bibliofond.ru/view.aspx?id=551645]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> В 2017 році фотореле широко використовується в побуті і на підприємствах, для економії електроенергії та коштів.<br /> <br /> [[Файл:Схема фотореле.png|міні|'''Малюнок 8''' Схема дослідів А. Г. Столєтова. А - джерело світла (дуга /, С - катод, на освітлену поверхню якого промені світла проникають через металеву сітку, що служить анодом]]<br /> <br /> ==Технічні характеристики==<br /> <br /> '''Технічні характеристики фотореле'''<br /> <br />  <br /> Рівень максимального робочого навантаження фотореле залежить від того, які пристрої до нього підключені. Необхідно знати, що максимальне навантаження пристрою становить від 1000 до 2300 Вт, номінальна робоча напруга дорівнює 220 В, а межі порогу спрацьовування фотореле рівні 2-2000 лк (люксам).<br /> <br /> Щоб придбане вами фотореле довго і успішно вам послужило, потрібно з самого початку знати, на які критерії орієнтуватися при покупці даного пристрою і його допоміжних елементів. Пристрій може пропрацювати протягом тривалого періоду часу, не створюючи жодних проблем, а може щотижня виходити з ладу.(мал. 9)<br /> <br /> [[Файл:Ustanovka-fotorele.jpg|міні|'''Малюнок 9''' Установка фотореле.]]<br /> <br /> Постараємося розібратися, чи можна в процесі установки і експлуатації уникнути проблем і як це зробити. Хотів би відзначити те що колір проводів для підключення реле у різних фірм виробників різні, тому обов'язково прочитайте інструкцію в якій зображена схема підключення фотореле.<br /> <br /> Найпопулярнішими пристроями на сучасному ринку є фотореле класу економ від таких виробників, як ИЕК, TDM, EKF і ін.<br /> <br /> Фотореле ФР-601 і ФР-602 зі ступенем захисту IP44 пропонує нам компанія ИЕК. Завдяки захисту IP44 використання даних пристроїв можливо під відкритим небом, адже IP44 захищає нас від падаючих в різних напрямках бризок. Межі, в яких знаходиться поріг спрацьовування даних фотореле, можуть становити від 5 до 50 лк. Робочі температури варіюються в межах від -25 ° С до +40 ° С.( мал. 10)&lt;ref&gt;[http://electricvdome.ru/osvechenie/fotorele-dlya-ulichnogo-osveshheniya.html]&lt;/ref&gt;<br /> [[Файл:Fotorele-shema.jpg|міні|'''Малюнок 10''' Схема фотореле.]]<br /> <br /> ==Сфера застосування ==<br /> <br /> '''Використання фотореле'''<br /> <br /> Застосування фотореле надзвичайно різноманітні. Воно вмикає і вимикає в потрібний час освітлення вулиць, сортує різні деталі за формою і розміром, вмить зупиняє верстат, якщо рука людини опиниться у небезпечній зоні перекривши хід світла.<br /> Зокрема, на шахтах використовується для контролю місцезнаходження вагонетки, в пристроях автоматизації процесу відкатки та навантаження вугілля в залізничні вагони, визначення рівня завантаження бункерів тощо.&lt;ref&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B5]&lt;/ref&gt;.<br /> <br /> Фотореле призначені для автоматичного включення і відключення вуличного і внутрішнього освітлення (підсвічування вітрин, світлової реклами тощо) в залежності від рівня освітленості.(мал. 11)<br /> <br /> [[Файл:Фотореле.jpeg|міні|'''Малюнок 11''' Фотореле призначені для автоматичного включення і відключення вуличного і внутрішнього освітлення (підсвічування вітрин, світлової реклами тощо) в залежності від рівня освітленості.]]<br /> <br /> <br /> '''Загальні вимоги до експлуатації:'''<br /> *Відносна вологість повітря до 93%, температура 25 ° С<br /> *Наколишнє середовище не повинно бути вибухобезпечна, не містить агресивних парів і електропровідний пилу, що впливають на параметри фотореле.<br /> *Швидкість спрацьовування<br /> *По техніці безпеки реле відповідають ГОСТ 12.2.007.0 75 і ГОСТ 12.2.007.6 75.&lt;ref name= &quot;історія&quot;&gt;[http://bibliofond.ru/view.aspx?id=551645]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> <br /> '''Опис поширених типів'''<br /> Найчастіше фотореле використовуються для управління вуличним освітленням, але також вони використовуються в автоматичних системах, системах контролю, управління і захисту в якості регуляторів параметрів технологічних процесів, рахункових пристроїв, комутаторів, підсилювачів і т.д. Поширені види і типи фотореле:<br /> ФР-7, ФР-2, ФР-16, DS-GS / 1S, Z7-LMK, ФР-94-2, ФР-5-10.<br /> З цих фотореле сучасними вважаються DS-GS / 1S, а також DLS-1/50, ФР-IIУ3 (АС-7)<br /> <br /> '''Розглянемо деякі з них'''<br /> <br /> ''Фотореле типу ФР-7:''<br /> Фотореле типу ФР-7 призначений для включення і виключення освітлення при зміні інтенсивності денного освітлення. Широкий діапазон настройки чутливості дозволяє використовувати фотореле для керування вуличним і внутрішнім освітленням, для включення освітлення вітрин, світлової реклами, індивідуальних робочих місць і т. П., А також для застосування в якості комплектуючого виробу в пристроях промислової автоматики.<br /> Фоторезистор R1, R2 і R3 утворюють дільник напруги, який визначає струм бази транзистора VT1. У денний час, коли фоторезистор освітлений, його опір порівняно велике, тому транзистор VT1 відкритий і насичений, а VT2 закритий.<br /> Колекторний струм транзистора VT2, а, отже, і струм управління електрода симистора практично дорівнюють нулю. Симистор, таким чином, закритий, і струм через навантаження не протікає.<br /> Зі зменшенням освітленості опір фоторезистора зростає, і струм бази транзистора VT1 починає зменшуватися. При досягненні певного значення транзистор VT1 виходить з насичення і починає закриватися. Збільшується падіння напруги на резисторі R6, R7 підтримує симистор відкритим протягом обох напівперіодів мережевої напруги. Лампи починають світиться в повний накал.<br /> Процес вимкнення фотореле відбувається в зворотному порядку.<br /> Поріг спрацьовування фотореле встановлюють змінним резистором R2, а резистор R3 служить для обмеження струму дільника при попаданні на фотодатчик прямих сонячних променів. Резистор R6 визначає ток керуючого електрода симистора, який при відкритому транзисторі VT2 повинен бути більше струму симистора, але менше допустимого струму колекторного струму транзистора VT2.<br /> Резистор R5 зрівнює напруга на керуючому електроді і катоді симистора, коли транзистор VT2 закрит.Ето забезпечує надійне вимикання симистора і стійкість фотореле в цілому.<br /> Граничне пристрій виконаного за схемою тригера Шмітта (VT1, VT2). Тригер Шмітта являє собою пристрій, охоплений позитивним зворотним зв'язком. Наявність позитивного зворотного зв'язку призводить до практично миттєвого зміни напруги на виході схеми при перевищенні вхідним сигналом порогового напруги.&lt;ref історія &quot;test&quot;&gt;[http://bibliofond.ru/view.aspx?id=551645]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> '''Налаштування фотореле'''<br /> Можна змінити параметри рівня природної освітленості, при якій фотореле включає висвітлення. Для ручного налаштування служить підлаштування резистор R6 ( «Ручна установка моменту включення фотореле»). Якщо повернути резистор за годинниковою стрілкою, то фотореле включиться при більшій природної освітленості, а якщо проти годинникової стрілки - при меншій. Для автоматичної настройки: в момент, коли природна освітленість відповідає обраному рівню, натисніть кнопку і утримуйте її до тих пір, поки миготіння індикатора не зміниться на постійне горіння і далі на подвійне блимання (приблизно через 8 ... 12 сек), тоді відпустіть кнопку. Фотореле буде включатися при знову заданому рівні освітленості.<br /> <br /> ''Фотореле типу Z7-LMK:''<br /> Розпізнавальних особливості:<br /> Фотореле Z7-LMK є компактним приладом для зовнішнього монтажу.<br /> Час затримки запобігає небажаному включення при миттєвих змінах інтенсивності освітлення.<br /> Смуга нечутливості при зміні інтенсивності освітлення становить близько 15% від налаштованого діапазону.<br /> <br /> ''Виробники:''<br /> *Компанія &quot;Енергіс&quot;.<br /> *Technoma Ltd. (Болгарія)<br /> *ТОВ електропроектів<br /> *Лепельський електромеханічний завод (Білорусія)<br /> <br /> '''Критерії вибору фотореле:'''<br /> *За способом кріплення<br /> *За діапазону спрацьовування<br /> *По типу знаходження фотодатчика<br /> *За діапазону комутованих струмів [A]<br /> *За експлуатаційних умов<br /> *По вартості і доступності.&lt;ref історія &lt;ref name= &quot;історія&quot;&gt;[http://bibliofond.ru/view.aspx?id=551645]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Фото, відео-матеріали==<br /> <br /> [[https://www.youtube.com/watch?v=PAe4ky1K-Ow| Відеоматеріал, види фотореле для освітлення]]<br /> <br /> ==Список використаних джерел==<br /> <br /> [[Категорія:Музей історії техніки]]<br /> <br /> &lt;references /&gt;</div>

3421865 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B5 2017-05-25T12:15:45Z

<p>3421865: </p> <hr /> <div><br /> Роботу виконала: Боса Тетяна, студентка 31 групи, фізико-математичного факультету.[[Користувач:3421865]]<br /> <br /> <br /> [[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]]<br /> ==Загальний опис (принцип дії)==<br /> <br /> ''Для початку вияснимо, що таке реле та які його види.''<br /> <br /> '''Реле (рос. реле, англ. relay, нім. Relais n, Wächter m)''' — електричний комутаційний апарат, який автоматично виконує певні перемикання контрольованого ним електричного кола.(мал.1)<br /> <br /> [[Файл:Relay2.jpg|міні|'''Малюнок 1'''Малогабаритне реле]]<br /> <br /> '''Опис'''<br /> <br /> '''Реле''' — пристрій, у якому за досягнення певного значення вхідної величини X, вихідна величина Y змінюється стрибкоподібно та приймає скінченне число значень. Найчастіше, це автоматичний пристрій, який реагує на зміни параметру (температури, тиску, освітленості тощо) і який, у разі досягнення параметром заданої величини, замикає або розмикає електричне коло.<br /> Реле застосовуються там, де потрібно контролювати електричне коло за допомогою сигналу з низьким енергоспоживанням з повною гальванічною розв'язкою, або де кілька схем повинні контролюватися одним сигналом. Реле широко використовувалися на телефонних станціях й перших комп'ютерах для виконання логічних операцій.<br /> Вид реле, яке може обробляти велику потужність, потрібну для безпосереднього керування електродвигунами або іншими навантаженнями, називається контактор.<br /> <br /> '''Реле класифікують за такими ознаками:''' <br /> *роду вхідних фізичних величин, на які вони реагують; <br /> *функцій, які вони виконують у системах керування; <br /> *конструкції тощо.<br /> <br /> '''За видом фізичних величин розрізняють:'''<br /> *електричні; <br /> *механічні;<br /> *теплові;<br /> *оптичні;<br /> *магнітні;<br /> *акустичні та інші реле.<br /> <br /> Слід зазначити, що реле також може реагувати не лише на значення певної величини, але і на різницю значень (диференційне реле), зміну знаку величини (поляризоване реле) або швидкість зміни вхідної величини.&lt;ref name= ''Вікіпедія''&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BB%D0%B5 Вікіпедія. Реле]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ''Одже, що ми розуміємо під значенням фотореле''<br /> <br /> '''Фотореле''' — прилад автоматичного управління різними установками, який використовує безінерційність фотоефекту, тобто практично миттєво реагує на світловий вплив чи його зміну.(мал.2)&lt;ref&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B5]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> [[Файл:Fotorele.png|міні|'''Малюнок 2'''Найпростіше фотореле на фоторезисторі]]<br /> <br /> '''Фотореле принцип роботи'''<br /> <br /> Робота фотодатчика, контролюючого рівень вуличної освітленості, лежить в основі принципу роботи будь-якого фотореле. Існує два типи таких фотодатчиків:<br /> <br /> *вбудовані, коли датчик встановлений разом з реле безпосередньо в самому електрощитку;<br /> *виносні, коли датчик розташований поза корпусу реле.<br /> Корпус виносних фотореле повинен бути обов'язково міцним і мати підвищений рівень герметичності і захищеності від впливів навколишнього середовища.(мал.3)<br /> <br /> [[Файл:Reguljator-osveshhennosti-fotorele.jpg|міні|'''Малюнок 3'''Регулятор освітленості фотореле]]<br /> <br /> Цей пристрій має досить простий принцип дії і складається воно з вбудованого або виносного датчика. З огляду на інтенсивність освітлення, такий датчик передає інформацію електронній платі або блоку, які, в свою чергу, при досягненні певного порогу спрацьовування, спрацьовують і вмикають освітлення, замикаючи електричний ланцюг.<br /> <br /> Слід зазначити, що будь-який фотореле може бути запрограмовано в індивідуальному режимі. Це означає, що, якщо, наприклад, в літню пору року фотореле встановлено в гаражі, то діапазон його спрацьовування буде відрізнятися від пристрою, встановленого на ганку будинку. Даний нюанс необхідно враховувати і, по можливості, виставляти найбільш підходящий до умов розміщення фотореле діапазон його чутливості до світла.&lt;ref&gt;[http://electricvdome.ru/osvechenie/fotorele-dlya-ulichnogo-osveshheniya.html]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> Одним із завдань, що виконуються за допомогою фотодатчиків, є управління освітленням. Такі схеми називаються фотореле, найчастіше це просте включення освітлення в темний час доби. З цією метою радіоаматорами було розроблено чимало схем, ось деякі з них.<br /> <br /> Напевно, найпростіша схема показана на малюнку 4. Кількість деталей в ній, невелика, менше вже не вийде, а ефективність, читай чутливість, досить висока.<br /> <br /> Це досягнуто тим, що транзистори VT1 ​​і VT2 включені за схемою складеного транзистора, званої також схемою Дарлінгтона. При такому включенні коефіцієнт посилення дорівнює добутку коефіцієнтів посилення складових транзисторів. Крім того, така схема забезпечує високий вхідний імпеданс, що дозволяє підключати високоомні джерела сигналу, як показаний на схемі фоторезистор PR1.<br /> <br /> [[Файл:1352444962 1.jpg|міні|'''Малюнок 4''' Схемо простого фотореле]]<br /> <br /> Робота схеми досить проста. Опір фоторезистора PR1 зі збільшенням освітленості зменшується до кількох КОм (темнової опір кілька МОм), що призведе до відкривання транзистора VT1. Його колекторний струм відкриє транзистор VT2, який включить реле K1, яке своїм контактом включить навантаження.<br /> <br /> Діод VD1 захищає схему від ЕРС самоіндукції, що виникає в момент вимикання реле K1. Таким чином, дуже малопотужний сигнал фоторезистора перетворюється в сигнал достатній для включення обмотки реле.<br /> <br /> Чутливість цієї простої схеми досить висока, іноді просто надмірна. Щоб її зменшити, і регулювати в необхідних межах можна додати з схему змінний резистор R1, показаний на схемі пунктиром.<br /> <br /> Напруга харчування зазначено в межах 5 ... 15В, - залежить від робочої напруги реле. Для напруги 6В підійдуть реле РЕС9, РЕС47, а для напруги 12В РЕС49, РЕС15. При зазначених на схемі транзисторах струм обмотки реле не повинен перевищувати 50мА.<br /> <br /> Якщо замість транзистора VT2 поставити, наприклад, КТ815, то вихідний струм може бути більше, що дозволить застосувати більш потужні реле. А взагалі, чим вище напруга живлення, тим вище і чутливість фотореле.&lt;ref name= &quot;elektrik&quot;&gt;[http://electrik.info/main/praktika/601-shemy-fotorele-dlya-upravleniya-osvescheniem.html]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> '''Схема фотореле з фотодиодом'''<br /> <br /> Схема цього фотореле показана на малюнку 5.<br /> [[Файл:1352445028 2.jpg|міні|'''Малюнок 5'''Схема фотореле з фотодиодом]]<br /> <br /> Як і попередня, вона також містить мінімальну кількість деталей, завдяки застосуванню операційного підсилювача (ОУ). В даній схемі ОУ включений за схемою компаратора (порівнює пристрою). Неважко бачити, що фотодіод LED1 включений в фотодіодному режимі, - харчування подано так, що фотодіод зміщений у зворотному напрямку.<br /> <br /> Тому, при зниженні рівня освітленості опір світлодіода Led1 зростає, що призводить до зменшення падіння напруги на резисторі R1, а отже і на вході, що інвертує компаратора OP1.<br /> <br /> Напруга на неінвертуючий вхід ОП встановлюється за допомогою змінного резистора R2, і є пороговим - задає поріг спрацьовування. Як тільки напруга на вході інвертується стане менше, ніж порогове, на виході компаратора з'явиться високий рівень напруги, який відкриє транзистор T1, який включить реле K1.<br /> <br /> Реле й транзистор в цій схемі можна підібрати, керуючись рекомендаціями до схеми, показаної на малюнку 6. В якості компаратора можна використовувати ОУ типу К140УД6, К140УД7 або подібні. Джерело живлення для схеми підійде будь-який, можна навіть безтрансформаторний, без гальванічної розв'язки від мережі. В цьому випадку при налагодженні слід бути уважним, дотримуватись правил техніки безпеки. Ідеальним варіантом слід вважати використання для настройки схеми розділового трансформатора або, як його іноді називають трансформатора безпеки.<br /> <br /> Налаштування пристрою зводиться до встановлення граничної напруги таким чином, щоб включення відбувалося вже при настанні сутінків. Щоб не чекати цього природного моменту, можна в затемненій кімнаті засвічувати фотодиод лампою розжарювання, включеної через тиристорний регулятор потужності. Ця ж методика придатна для настройки та інших схем фотореле.<br /> <br /> Можливо, що при спрацьовуванні фотореле релюшкой буде деренчати. Позбутися від цього явища можна приєднавши паралельно котушці електролітичний конденсатор на кілька сотень микрофарад.<br /> <br /> '''Фотореле на мікросхемі'''<br /> <br /> Спеціалізована мікросхема КР1182ПМ1 є фазовий регулятор потужності, те ж саме, що звичайний тиристорний. Дуже важливим і цінним властивістю такого регулятора потужності є те, що він включається в схему як двухполюсник, не вимагаючи для себе додаткового дроти живлення: просто включив паралельно вимикача і все вже працює! На малюнку 6 показано, як на цій мікросхемі можна побудувати нескладне фотореле.<br /> <br /> [[Файл:1352444958 3.jpg|міні|'''Малюнок 6''' Схема фотореле на мікросхемі КР1182ПМ1]]<br /> <br /> Керуючі висновки мікросхеми 3 і 6. Якщо між ними підключити просто звичайний однополюсний вимикач, то при його замиканні навантаження буде відключатися! Якщо його розімкнути, то навантаження підключиться. До речі, без додаткових зовнішніх тиристорів або симистора, і навіть без радіатора, мікросхема витримує навантаження до 150Вт. Це в разі, якщо при включенні навантаження немає кидків струму, як у ламп розжарювання. Лампу розжарювання в такому варіанті можна включати потужністю не більше 75Вт.<br /> <br /> [[Файл:1352445910 6.jpg|міні|'''Малюнок 7''' Мікросхема КР1182ПМ1]]<br /> <br /> Просто вимикач до цих висновків підключати як би ні до чого, якщо тільки в комплексі з іншими деталями. Якщо не звертати уваги на фототранзистор і електролітичний конденсатор, подумки залишити тільки змінний резистор R1, то виходить просто фазовий регулятор потужності: при переміщенні його движка вгору за схемою висновки 3 і 6 замикаються накоротко, тим самим відключаючи навантаження, як згаданим вище контактом. При переміщенні движка вниз за схемою потужність в навантаженні змінюється від 0 ... 100%. Тут все зрозуміло і просто.<br /> <br /> Якщо до цих висновків підключити електролітичний конденсатор (вважаємо, що фототранзистор в схемі поки немає), то вийде просто плавне включення навантаження. Яким чином?<br /> <br /> Опір розрядженого конденсатора невелика, тому спочатку керуючі висновки мікросхеми 3 і 6 практично замкнені накоротко і навантаження відключена. У міру заряду опір конденсатора зростає (досить згадати перевірку конденсаторів омметром), напруга на ньому теж зростає, потужність в навантаженні плавно збільшується. Виходить пристрій плавного включення навантаження. Причому потужність в навантаження буде подана на стільки, наскільки введений движок змінного резистора R1. При відключенні пристрою від мережі конденсатор розряджається через резистор R1, готуючи пристрій до наступного включенню. Якщо конденсатор розрядитися не встигне, то плавного включення не буде.<br /> <br /> Ось тепер і дісталися до самого головного, до фотореле. Якщо тепер до керуючих висновків 3 і 6 підключити фототранзистор, то вийде фотореле. Працює воно наступним чином. Днем при високій освітленості фототранзистор відкритий, тому опір його ділянки колектор - емітер невелика, висновки 3 і 6 замкнуті між собою, навантаження відключена.<br /> <br /> При плавному зменшенні освітленості в вечірні години фототранзистор плавно буде відкриватися, поступово збільшуючи потужність в навантаженні, тобто в лампі. Ніяких порогових елементів в цій схемі немає, тому лампа буде запалюватися і гаснуть поступово.<br /> <br /> Щоб фотореле не спрацювало в той момент, коли включиться своя ж лампа, фототранзистор бажано захистити від такого підсвічування. Найпростіше це зробити за допомогою пластикової трубки.&lt;ref name= &quot;elektrik&quot;&gt;[http://electrik.info/main/praktika/601-shemy-fotorele-dlya-upravleniya-osvescheniem.html]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Історична довідка==<br /> <br /> Простий пристрій, який ми тепер називаємо реле, було включено у початковий 1841 року телеграфний патент Семюеля Морзе. Зазначений механізм, діяв як цифровий підсилювач, який повторював телеграфний сигнал і, таким чином, давав можливість розмножувати його, наскільки то було потрібно. Це вирішило проблему обмеженого діапазону попередніх схем телеграфії. Слово реле з'являється у контексті електромагнітних операцій з 1860 року.&lt;ref name= ''Вікіпедія''&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BB%D0%B5 Вікіпдія. Реле]&lt;/ref&gt;.<br /> <br /> Коли на поверхню провідника падають промені світла, то метал випускає електрони і сам заряджається тому позитивно. Це явище випускання електронів освітлюваної поверхнею металу носить назву фотоелектричного ефекту, або скорочено фотоефекту.<br /> <br /> Фотоефект був відкритий в 1887 році німецьким фізиком Г. Герца і вивчений професором Московського університету Олександром Григоровичем Столєтова в 1888-1890 рр. Столетов встановив, що метал (перші досліди проводилися з цинком), заряджений негативно, швидко втрачає свій заряд, якщо на поверхню металу направити промені світла, і особливо ультрафіолетові промені (мал. 1). Столетов вимірював величину розрядного струму і виявив, що, по-перше, розрядний струм миттєво припинявся при виключенні світла і, по-друге, величина розрядного струму, що вимірюється, очевидно, кількістю електронів, що вириваються світлом з металу, пропорційна падаючої на поверхню металу енергії випромінювання даного спектрального складу. <br /> <br /> Наступними дослідами було показано, що швидкість викидаються з металу електронів зростає зі зменшенням довжини хвилі випромінювання, інакше кажучи, швидкість електронів зростає при збільшенні частоти випромінювання.(мал.8)<br /> <br /> В кінці XIX століття і в великих містах Росії з'явилися перші телефонні станції ручного обслуговування. Однак, у зв'язку з відсутністю власного (вітчизняного) телефонного обладнання, будівництво і експлуатація телефонних станцій велися іноземними компаніями. Всі найважливіші деталі, вузли, пристрої, в тому числі і реле, створювалися і вироблялися в Стокгольмі. У Петербурзі лише виконувалася збірка і зовнішня обробка. Шведські реле встановлювалися на всіх ручних станціях різних систем.<br /> Перший завод почав випускати реле це Завод &quot;Червона зоря&quot;. У 1922 році на заводі почалося зародження вітчизняного виробництва високої частоти.<br /> Розпочате з 1927 року виробництво машинних АТС зажадало на заводі корінних інженерно-виробничих змін. Були закуплені нові верстати, розширені конструкторські та технологічні групи технічного відділу, організовано складально-монтажне конвеєрне виробництво. В інструментальному цеху виробництво реле було виділено в самостійну ділянку, де вже поряд з реле постійного струму випускаються реле змінного струму з утяжеленним якорем і перші теплові реле на термобіметалів. У довоєнний час завод &quot;Червона зоря&quot; був, по суті, єдиним вітчизняним заводом, які розробляють і виробляють електромагнітні реле. Так, наприклад, під час війни в Уфі було розроблено спеціальне реле для авіаційної апаратури, а розрахунки М.І. Вітенберга по підбору оптимальної довжини сердечника дозволили у виробництві реле змінного струму відмовитися від імпортної кремнієвої стали, використовуючи звичайну вітчизняну.&lt;ref name= &quot;історія&quot;&gt;[http://bibliofond.ru/view.aspx?id=551645]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> В 2017 році фотореле широко використовується в побуті і на підприємствах, для економії електроенергії та коштів.<br /> <br /> [[Файл:Схема фотореле.png|міні|'''Малюнок 8''' Схема дослідів А. Г. Столєтова. А - джерело світла (дуга /, С - катод, на освітлену поверхню якого промені світла проникають через металеву сітку, що служить анодом]]<br /> <br /> ==Технічні характеристики==<br /> <br /> '''Технічні характеристики фотореле'''<br /> <br />  <br /> Рівень максимального робочого навантаження фотореле залежить від того, які пристрої до нього підключені. Необхідно знати, що максимальне навантаження пристрою становить від 1000 до 2300 Вт, номінальна робоча напруга дорівнює 220 В, а межі порогу спрацьовування фотореле рівні 2-2000 лк (люксам).<br /> <br /> Щоб придбане вами фотореле довго і успішно вам послужило, потрібно з самого початку знати, на які критерії орієнтуватися при покупці даного пристрою і його допоміжних елементів. Пристрій може пропрацювати протягом тривалого періоду часу, не створюючи жодних проблем, а може щотижня виходити з ладу.(мал. 9)<br /> <br /> [[Файл:Ustanovka-fotorele.jpg|міні|'''Малюнок 9''' Установка фотореле.]]<br /> <br /> Постараємося розібратися, чи можна в процесі установки і експлуатації уникнути проблем і як це зробити. Хотів би відзначити те що колір проводів для підключення реле у різних фірм виробників різні, тому обов'язково прочитайте інструкцію в якій зображена схема підключення фотореле.<br /> <br /> Найпопулярнішими пристроями на сучасному ринку є фотореле класу економ від таких виробників, як ИЕК, TDM, EKF і ін.<br /> <br /> Фотореле ФР-601 і ФР-602 зі ступенем захисту IP44 пропонує нам компанія ИЕК. Завдяки захисту IP44 використання даних пристроїв можливо під відкритим небом, адже IP44 захищає нас від падаючих в різних напрямках бризок. Межі, в яких знаходиться поріг спрацьовування даних фотореле, можуть становити від 5 до 50 лк. Робочі температури варіюються в межах від -25 ° С до +40 ° С.( мал. 10)&lt;ref&gt;[http://electricvdome.ru/osvechenie/fotorele-dlya-ulichnogo-osveshheniya.html]&lt;/ref&gt;<br /> [[Файл:Fotorele-shema.jpg|міні|'''Малюнок 10''' Схема фотореле.]]<br /> <br /> ==Сфера застосування ==<br /> <br /> '''Використання фотореле'''<br /> <br /> Застосування фотореле надзвичайно різноманітні. Воно вмикає і вимикає в потрібний час освітлення вулиць, сортує різні деталі за формою і розміром, вмить зупиняє верстат, якщо рука людини опиниться у небезпечній зоні перекривши хід світла.<br /> Зокрема, на шахтах використовується для контролю місцезнаходження вагонетки, в пристроях автоматизації процесу відкатки та навантаження вугілля в залізничні вагони, визначення рівня завантаження бункерів тощо.&lt;ref&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B5]&lt;/ref&gt;.<br /> <br /> Фотореле призначені для автоматичного включення і відключення вуличного і внутрішнього освітлення (підсвічування вітрин, світлової реклами тощо) в залежності від рівня освітленості.(мал. 11)<br /> <br /> [[Файл:Фотореле.jpeg|міні|'''Малюнок 11''' Фотореле призначені для автоматичного включення і відключення вуличного і внутрішнього освітлення (підсвічування вітрин, світлової реклами тощо) в залежності від рівня освітленості.]]<br /> <br /> <br /> '''Загальні вимоги до експлуатації:'''<br /> *Відносна вологість повітря до 93%, температура 25 ° С<br /> *Наколишнє середовище не повинно бути вибухобезпечна, не містить агресивних парів і електропровідний пилу, що впливають на параметри фотореле.<br /> *Швидкість спрацьовування<br /> *По техніці безпеки реле відповідають ГОСТ 12.2.007.0 75 і ГОСТ 12.2.007.6 75.&lt;ref name= &quot;історія&quot;&gt;[http://bibliofond.ru/view.aspx?id=551645]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> <br /> '''Опис поширених типів'''<br /> Найчастіше фотореле використовуються для управління вуличним освітленням, але також вони використовуються в автоматичних системах, системах контролю, управління і захисту в якості регуляторів параметрів технологічних процесів, рахункових пристроїв, комутаторів, підсилювачів і т.д. Поширені види і типи фотореле:<br /> ФР-7, ФР-2, ФР-16, DS-GS / 1S, Z7-LMK, ФР-94-2, ФР-5-10.<br /> З цих фотореле сучасними вважаються DS-GS / 1S, а також DLS-1/50, ФР-IIУ3 (АС-7)<br /> <br /> '''Розглянемо деякі з них'''<br /> <br /> ''Фотореле типу ФР-7:''<br /> Фотореле типу ФР-7 призначений для включення і виключення освітлення при зміні інтенсивності денного освітлення. Широкий діапазон настройки чутливості дозволяє використовувати фотореле для керування вуличним і внутрішнім освітленням, для включення освітлення вітрин, світлової реклами, індивідуальних робочих місць і т. П., А також для застосування в якості комплектуючого виробу в пристроях промислової автоматики.<br /> Фоторезистор R1, R2 і R3 утворюють дільник напруги, який визначає струм бази транзистора VT1. У денний час, коли фоторезистор освітлений, його опір порівняно велике, тому транзистор VT1 відкритий і насичений, а VT2 закритий.<br /> Колекторний струм транзистора VT2, а, отже, і струм управління електрода симистора практично дорівнюють нулю. Симистор, таким чином, закритий, і струм через навантаження не протікає.<br /> Зі зменшенням освітленості опір фоторезистора зростає, і струм бази транзистора VT1 починає зменшуватися. При досягненні певного значення транзистор VT1 виходить з насичення і починає закриватися. Збільшується падіння напруги на резисторі R6, R7 підтримує симистор відкритим протягом обох напівперіодів мережевої напруги. Лампи починають світиться в повний накал.<br /> Процес вимкнення фотореле відбувається в зворотному порядку.<br /> Поріг спрацьовування фотореле встановлюють змінним резистором R2, а резистор R3 служить для обмеження струму дільника при попаданні на фотодатчик прямих сонячних променів. Резистор R6 визначає ток керуючого електрода симистора, який при відкритому транзисторі VT2 повинен бути більше струму симистора, але менше допустимого струму колекторного струму транзистора VT2.<br /> Резистор R5 зрівнює напруга на керуючому електроді і катоді симистора, коли транзистор VT2 закрит.Ето забезпечує надійне вимикання симистора і стійкість фотореле в цілому.<br /> Граничне пристрій виконаного за схемою тригера Шмітта (VT1, VT2). Тригер Шмітта являє собою пристрій, охоплений позитивним зворотним зв'язком. Наявність позитивного зворотного зв'язку призводить до практично миттєвого зміни напруги на виході схеми при перевищенні вхідним сигналом порогового напруги.&lt;ref історія &quot;test&quot;&gt;[http://bibliofond.ru/view.aspx?id=551645]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> '''Налаштування фотореле'''<br /> Можна змінити параметри рівня природної освітленості, при якій фотореле включає висвітлення. Для ручного налаштування служить підлаштування резистор R6 ( «Ручна установка моменту включення фотореле»). Якщо повернути резистор за годинниковою стрілкою, то фотореле включиться при більшій природної освітленості, а якщо проти годинникової стрілки - при меншій. Для автоматичної настройки: в момент, коли природна освітленість відповідає обраному рівню, натисніть кнопку і утримуйте її до тих пір, поки миготіння індикатора не зміниться на постійне горіння і далі на подвійне блимання (приблизно через 8 ... 12 сек), тоді відпустіть кнопку. Фотореле буде включатися при знову заданому рівні освітленості.<br /> <br /> ''Фотореле типу Z7-LMK:''<br /> Розпізнавальних особливості:<br /> Фотореле Z7-LMK є компактним приладом для зовнішнього монтажу.<br /> Час затримки запобігає небажаному включення при миттєвих змінах інтенсивності освітлення.<br /> Смуга нечутливості при зміні інтенсивності освітлення становить близько 15% від налаштованого діапазону.<br /> <br /> ''Виробники:''<br /> *Компанія &quot;Енергіс&quot;.<br /> *Technoma Ltd. (Болгарія)<br /> *ТОВ електропроектів<br /> *Лепельський електромеханічний завод (Білорусія)<br /> <br /> '''Критерії вибору фотореле:'''<br /> *За способом кріплення<br /> *За діапазону спрацьовування<br /> *По типу знаходження фотодатчика<br /> *За діапазону комутованих струмів [A]<br /> *За експлуатаційних умов<br /> *По вартості і доступності.&lt;ref історія &lt;ref name= &quot;історія&quot;&gt;[http://bibliofond.ru/view.aspx?id=551645]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Фото, відео-матеріали==<br /> <br /> [[https://www.youtube.com/watch?v=PAe4ky1K-Ow| Відеоматеріал, види фотореле для освітлення]]<br /> <br /> ==Список використаних джерел==<br /> <br /> [[Категорія:Музей історії техніки]]<br /> <br /> &lt;references /&gt;</div>

3421865 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B5 2017-05-25T12:14:51Z

<p>3421865: </p> <hr /> <div><br /> Роботу виконала: Боса Тетяна, студентка 31 групи, фізико-математичного факультету.[[Користувач:3421865]]<br /> <br /> <br /> [[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]]<br /> ==Загальний опис (принцип дії)==<br /> <br /> ''Для початку вияснимо, що таке реле та які його види.''<br /> <br /> '''Реле (рос. реле, англ. relay, нім. Relais n, Wächter m)''' — електричний комутаційний апарат, який автоматично виконує певні перемикання контрольованого ним електричного кола.(мал.1)<br /> <br /> [[Файл:Relay2.jpg|міні|'''Малюнок 1'''Малогабаритне реле]]<br /> <br /> '''Опис'''<br /> <br /> '''Реле''' — пристрій, у якому за досягнення певного значення вхідної величини X, вихідна величина Y змінюється стрибкоподібно та приймає скінченне число значень. Найчастіше, це автоматичний пристрій, який реагує на зміни параметру (температури, тиску, освітленості тощо) і який, у разі досягнення параметром заданої величини, замикає або розмикає електричне коло.<br /> Реле застосовуються там, де потрібно контролювати електричне коло за допомогою сигналу з низьким енергоспоживанням з повною гальванічною розв'язкою, або де кілька схем повинні контролюватися одним сигналом. Реле широко використовувалися на телефонних станціях й перших комп'ютерах для виконання логічних операцій.<br /> Вид реле, яке може обробляти велику потужність, потрібну для безпосереднього керування електродвигунами або іншими навантаженнями, називається контактор.<br /> <br /> '''Реле класифікують за такими ознаками:''' <br /> *роду вхідних фізичних величин, на які вони реагують; <br /> *функцій, які вони виконують у системах керування; <br /> *конструкції тощо.<br /> <br /> '''За видом фізичних величин розрізняють:'''<br /> *електричні; <br /> *механічні;<br /> *теплові;<br /> *оптичні;<br /> *магнітні;<br /> *акустичні та інші реле.<br /> <br /> Слід зазначити, що реле також може реагувати не лише на значення певної величини, але і на різницю значень (диференційне реле), зміну знаку величини (поляризоване реле) або швидкість зміни вхідної величини.&lt;ref&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BB%D0%B5 Вікіпедія. Реле]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ''Одже, що ми розуміємо під значенням фотореле''<br /> <br /> '''Фотореле''' — прилад автоматичного управління різними установками, який використовує безінерційність фотоефекту, тобто практично миттєво реагує на світловий вплив чи його зміну.(мал.2)&lt;ref&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B5]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> [[Файл:Fotorele.png|міні|'''Малюнок 2'''Найпростіше фотореле на фоторезисторі]]<br /> <br /> '''Фотореле принцип роботи'''<br /> <br /> Робота фотодатчика, контролюючого рівень вуличної освітленості, лежить в основі принципу роботи будь-якого фотореле. Існує два типи таких фотодатчиків:<br /> <br /> *вбудовані, коли датчик встановлений разом з реле безпосередньо в самому електрощитку;<br /> *виносні, коли датчик розташований поза корпусу реле.<br /> Корпус виносних фотореле повинен бути обов'язково міцним і мати підвищений рівень герметичності і захищеності від впливів навколишнього середовища.(мал.3)<br /> <br /> [[Файл:Reguljator-osveshhennosti-fotorele.jpg|міні|'''Малюнок 3'''Регулятор освітленості фотореле]]<br /> <br /> Цей пристрій має досить простий принцип дії і складається воно з вбудованого або виносного датчика. З огляду на інтенсивність освітлення, такий датчик передає інформацію електронній платі або блоку, які, в свою чергу, при досягненні певного порогу спрацьовування, спрацьовують і вмикають освітлення, замикаючи електричний ланцюг.<br /> <br /> Слід зазначити, що будь-який фотореле може бути запрограмовано в індивідуальному режимі. Це означає, що, якщо, наприклад, в літню пору року фотореле встановлено в гаражі, то діапазон його спрацьовування буде відрізнятися від пристрою, встановленого на ганку будинку. Даний нюанс необхідно враховувати і, по можливості, виставляти найбільш підходящий до умов розміщення фотореле діапазон його чутливості до світла.&lt;ref&gt;[http://electricvdome.ru/osvechenie/fotorele-dlya-ulichnogo-osveshheniya.html]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> Одним із завдань, що виконуються за допомогою фотодатчиків, є управління освітленням. Такі схеми називаються фотореле, найчастіше це просте включення освітлення в темний час доби. З цією метою радіоаматорами було розроблено чимало схем, ось деякі з них.<br /> <br /> Напевно, найпростіша схема показана на малюнку 4. Кількість деталей в ній, невелика, менше вже не вийде, а ефективність, читай чутливість, досить висока.<br /> <br /> Це досягнуто тим, що транзистори VT1 ​​і VT2 включені за схемою складеного транзистора, званої також схемою Дарлінгтона. При такому включенні коефіцієнт посилення дорівнює добутку коефіцієнтів посилення складових транзисторів. Крім того, така схема забезпечує високий вхідний імпеданс, що дозволяє підключати високоомні джерела сигналу, як показаний на схемі фоторезистор PR1.<br /> <br /> [[Файл:1352444962 1.jpg|міні|'''Малюнок 4''' Схемо простого фотореле]]<br /> <br /> Робота схеми досить проста. Опір фоторезистора PR1 зі збільшенням освітленості зменшується до кількох КОм (темнової опір кілька МОм), що призведе до відкривання транзистора VT1. Його колекторний струм відкриє транзистор VT2, який включить реле K1, яке своїм контактом включить навантаження.<br /> <br /> Діод VD1 захищає схему від ЕРС самоіндукції, що виникає в момент вимикання реле K1. Таким чином, дуже малопотужний сигнал фоторезистора перетворюється в сигнал достатній для включення обмотки реле.<br /> <br /> Чутливість цієї простої схеми досить висока, іноді просто надмірна. Щоб її зменшити, і регулювати в необхідних межах можна додати з схему змінний резистор R1, показаний на схемі пунктиром.<br /> <br /> Напруга харчування зазначено в межах 5 ... 15В, - залежить від робочої напруги реле. Для напруги 6В підійдуть реле РЕС9, РЕС47, а для напруги 12В РЕС49, РЕС15. При зазначених на схемі транзисторах струм обмотки реле не повинен перевищувати 50мА.<br /> <br /> Якщо замість транзистора VT2 поставити, наприклад, КТ815, то вихідний струм може бути більше, що дозволить застосувати більш потужні реле. А взагалі, чим вище напруга живлення, тим вище і чутливість фотореле.&lt;ref name= &quot;elektrik&quot;&gt;[http://electrik.info/main/praktika/601-shemy-fotorele-dlya-upravleniya-osvescheniem.html]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> '''Схема фотореле з фотодиодом'''<br /> <br /> Схема цього фотореле показана на малюнку 5.<br /> [[Файл:1352445028 2.jpg|міні|'''Малюнок 5'''Схема фотореле з фотодиодом]]<br /> <br /> Як і попередня, вона також містить мінімальну кількість деталей, завдяки застосуванню операційного підсилювача (ОУ). В даній схемі ОУ включений за схемою компаратора (порівнює пристрою). Неважко бачити, що фотодіод LED1 включений в фотодіодному режимі, - харчування подано так, що фотодіод зміщений у зворотному напрямку.<br /> <br /> Тому, при зниженні рівня освітленості опір світлодіода Led1 зростає, що призводить до зменшення падіння напруги на резисторі R1, а отже і на вході, що інвертує компаратора OP1.<br /> <br /> Напруга на неінвертуючий вхід ОП встановлюється за допомогою змінного резистора R2, і є пороговим - задає поріг спрацьовування. Як тільки напруга на вході інвертується стане менше, ніж порогове, на виході компаратора з'явиться високий рівень напруги, який відкриє транзистор T1, який включить реле K1.<br /> <br /> Реле й транзистор в цій схемі можна підібрати, керуючись рекомендаціями до схеми, показаної на малюнку 6. В якості компаратора можна використовувати ОУ типу К140УД6, К140УД7 або подібні. Джерело живлення для схеми підійде будь-який, можна навіть безтрансформаторний, без гальванічної розв'язки від мережі. В цьому випадку при налагодженні слід бути уважним, дотримуватись правил техніки безпеки. Ідеальним варіантом слід вважати використання для настройки схеми розділового трансформатора або, як його іноді називають трансформатора безпеки.<br /> <br /> Налаштування пристрою зводиться до встановлення граничної напруги таким чином, щоб включення відбувалося вже при настанні сутінків. Щоб не чекати цього природного моменту, можна в затемненій кімнаті засвічувати фотодиод лампою розжарювання, включеної через тиристорний регулятор потужності. Ця ж методика придатна для настройки та інших схем фотореле.<br /> <br /> Можливо, що при спрацьовуванні фотореле релюшкой буде деренчати. Позбутися від цього явища можна приєднавши паралельно котушці електролітичний конденсатор на кілька сотень микрофарад.<br /> <br /> '''Фотореле на мікросхемі'''<br /> <br /> Спеціалізована мікросхема КР1182ПМ1 є фазовий регулятор потужності, те ж саме, що звичайний тиристорний. Дуже важливим і цінним властивістю такого регулятора потужності є те, що він включається в схему як двухполюсник, не вимагаючи для себе додаткового дроти живлення: просто включив паралельно вимикача і все вже працює! На малюнку 6 показано, як на цій мікросхемі можна побудувати нескладне фотореле.<br /> <br /> [[Файл:1352444958 3.jpg|міні|'''Малюнок 6''' Схема фотореле на мікросхемі КР1182ПМ1]]<br /> <br /> Керуючі висновки мікросхеми 3 і 6. Якщо між ними підключити просто звичайний однополюсний вимикач, то при його замиканні навантаження буде відключатися! Якщо його розімкнути, то навантаження підключиться. До речі, без додаткових зовнішніх тиристорів або симистора, і навіть без радіатора, мікросхема витримує навантаження до 150Вт. Це в разі, якщо при включенні навантаження немає кидків струму, як у ламп розжарювання. Лампу розжарювання в такому варіанті можна включати потужністю не більше 75Вт.<br /> <br /> [[Файл:1352445910 6.jpg|міні|'''Малюнок 7''' Мікросхема КР1182ПМ1]]<br /> <br /> Просто вимикач до цих висновків підключати як би ні до чого, якщо тільки в комплексі з іншими деталями. Якщо не звертати уваги на фототранзистор і електролітичний конденсатор, подумки залишити тільки змінний резистор R1, то виходить просто фазовий регулятор потужності: при переміщенні його движка вгору за схемою висновки 3 і 6 замикаються накоротко, тим самим відключаючи навантаження, як згаданим вище контактом. При переміщенні движка вниз за схемою потужність в навантаженні змінюється від 0 ... 100%. Тут все зрозуміло і просто.<br /> <br /> Якщо до цих висновків підключити електролітичний конденсатор (вважаємо, що фототранзистор в схемі поки немає), то вийде просто плавне включення навантаження. Яким чином?<br /> <br /> Опір розрядженого конденсатора невелика, тому спочатку керуючі висновки мікросхеми 3 і 6 практично замкнені накоротко і навантаження відключена. У міру заряду опір конденсатора зростає (досить згадати перевірку конденсаторів омметром), напруга на ньому теж зростає, потужність в навантаженні плавно збільшується. Виходить пристрій плавного включення навантаження. Причому потужність в навантаження буде подана на стільки, наскільки введений движок змінного резистора R1. При відключенні пристрою від мережі конденсатор розряджається через резистор R1, готуючи пристрій до наступного включенню. Якщо конденсатор розрядитися не встигне, то плавного включення не буде.<br /> <br /> Ось тепер і дісталися до самого головного, до фотореле. Якщо тепер до керуючих висновків 3 і 6 підключити фототранзистор, то вийде фотореле. Працює воно наступним чином. Днем при високій освітленості фототранзистор відкритий, тому опір його ділянки колектор - емітер невелика, висновки 3 і 6 замкнуті між собою, навантаження відключена.<br /> <br /> При плавному зменшенні освітленості в вечірні години фототранзистор плавно буде відкриватися, поступово збільшуючи потужність в навантаженні, тобто в лампі. Ніяких порогових елементів в цій схемі немає, тому лампа буде запалюватися і гаснуть поступово.<br /> <br /> Щоб фотореле не спрацювало в той момент, коли включиться своя ж лампа, фототранзистор бажано захистити від такого підсвічування. Найпростіше це зробити за допомогою пластикової трубки.&lt;ref name= &quot;elektrik&quot;&gt;[http://electrik.info/main/praktika/601-shemy-fotorele-dlya-upravleniya-osvescheniem.html]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> <br /> ==Історична довідка==<br /> <br /> Простий пристрій, який ми тепер називаємо реле, було включено у початковий 1841 року телеграфний патент Семюеля Морзе. Зазначений механізм, діяв як цифровий підсилювач, який повторював телеграфний сигнал і, таким чином, давав можливість розмножувати його, наскільки то було потрібно. Це вирішило проблему обмеженого діапазону попередніх схем телеграфії. Слово реле з'являється у контексті електромагнітних операцій з 1860 року.&lt;ref name= ''Вікіпедія''&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BB%D0%B5 Вікіпдія. Реле]&lt;/ref&gt;.<br /> <br /> Коли на поверхню провідника падають промені світла, то метал випускає електрони і сам заряджається тому позитивно. Це явище випускання електронів освітлюваної поверхнею металу носить назву фотоелектричного ефекту, або скорочено фотоефекту.<br /> <br /> Фотоефект був відкритий в 1887 році німецьким фізиком Г. Герца і вивчений професором Московського університету Олександром Григоровичем Столєтова в 1888-1890 рр. Столетов встановив, що метал (перші досліди проводилися з цинком), заряджений негативно, швидко втрачає свій заряд, якщо на поверхню металу направити промені світла, і особливо ультрафіолетові промені (мал. 1). Столетов вимірював величину розрядного струму і виявив, що, по-перше, розрядний струм миттєво припинявся при виключенні світла і, по-друге, величина розрядного струму, що вимірюється, очевидно, кількістю електронів, що вириваються світлом з металу, пропорційна падаючої на поверхню металу енергії випромінювання даного спектрального складу. <br /> <br /> Наступними дослідами було показано, що швидкість викидаються з металу електронів зростає зі зменшенням довжини хвилі випромінювання, інакше кажучи, швидкість електронів зростає при збільшенні частоти випромінювання.(мал.8)<br /> <br /> В кінці XIX століття і в великих містах Росії з'явилися перші телефонні станції ручного обслуговування. Однак, у зв'язку з відсутністю власного (вітчизняного) телефонного обладнання, будівництво і експлуатація телефонних станцій велися іноземними компаніями. Всі найважливіші деталі, вузли, пристрої, в тому числі і реле, створювалися і вироблялися в Стокгольмі. У Петербурзі лише виконувалася збірка і зовнішня обробка. Шведські реле встановлювалися на всіх ручних станціях різних систем.<br /> Перший завод почав випускати реле це Завод &quot;Червона зоря&quot;. У 1922 році на заводі почалося зародження вітчизняного виробництва високої частоти.<br /> Розпочате з 1927 року виробництво машинних АТС зажадало на заводі корінних інженерно-виробничих змін. Були закуплені нові верстати, розширені конструкторські та технологічні групи технічного відділу, організовано складально-монтажне конвеєрне виробництво. В інструментальному цеху виробництво реле було виділено в самостійну ділянку, де вже поряд з реле постійного струму випускаються реле змінного струму з утяжеленним якорем і перші теплові реле на термобіметалів. У довоєнний час завод &quot;Червона зоря&quot; був, по суті, єдиним вітчизняним заводом, які розробляють і виробляють електромагнітні реле. Так, наприклад, під час війни в Уфі було розроблено спеціальне реле для авіаційної апаратури, а розрахунки М.І. Вітенберга по підбору оптимальної довжини сердечника дозволили у виробництві реле змінного струму відмовитися від імпортної кремнієвої стали, використовуючи звичайну вітчизняну.&lt;ref name= &quot;історія&quot;&gt;[http://bibliofond.ru/view.aspx?id=551645]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> В 2017 році фотореле широко використовується в побуті і на підприємствах, для економії електроенергії та коштів.<br /> <br /> [[Файл:Схема фотореле.png|міні|'''Малюнок 8''' Схема дослідів А. Г. Столєтова. А - джерело світла (дуга /, С - катод, на освітлену поверхню якого промені світла проникають через металеву сітку, що служить анодом]]<br /> <br /> ==Технічні характеристики==<br /> <br /> '''Технічні характеристики фотореле'''<br /> <br />  <br /> Рівень максимального робочого навантаження фотореле залежить від того, які пристрої до нього підключені. Необхідно знати, що максимальне навантаження пристрою становить від 1000 до 2300 Вт, номінальна робоча напруга дорівнює 220 В, а межі порогу спрацьовування фотореле рівні 2-2000 лк (люксам).<br /> <br /> Щоб придбане вами фотореле довго і успішно вам послужило, потрібно з самого початку знати, на які критерії орієнтуватися при покупці даного пристрою і його допоміжних елементів. Пристрій може пропрацювати протягом тривалого періоду часу, не створюючи жодних проблем, а може щотижня виходити з ладу.(мал. 9)<br /> <br /> [[Файл:Ustanovka-fotorele.jpg|міні|'''Малюнок 9''' Установка фотореле.]]<br /> <br /> Постараємося розібратися, чи можна в процесі установки і експлуатації уникнути проблем і як це зробити. Хотів би відзначити те що колір проводів для підключення реле у різних фірм виробників різні, тому обов'язково прочитайте інструкцію в якій зображена схема підключення фотореле.<br /> <br /> Найпопулярнішими пристроями на сучасному ринку є фотореле класу економ від таких виробників, як ИЕК, TDM, EKF і ін.<br /> <br /> Фотореле ФР-601 і ФР-602 зі ступенем захисту IP44 пропонує нам компанія ИЕК. Завдяки захисту IP44 використання даних пристроїв можливо під відкритим небом, адже IP44 захищає нас від падаючих в різних напрямках бризок. Межі, в яких знаходиться поріг спрацьовування даних фотореле, можуть становити від 5 до 50 лк. Робочі температури варіюються в межах від -25 ° С до +40 ° С.( мал. 10)&lt;ref&gt;[http://electricvdome.ru/osvechenie/fotorele-dlya-ulichnogo-osveshheniya.html]&lt;/ref&gt;<br /> [[Файл:Fotorele-shema.jpg|міні|'''Малюнок 10''' Схема фотореле.]]<br /> <br /> ==Сфера застосування ==<br /> <br /> '''Використання фотореле'''<br /> <br /> Застосування фотореле надзвичайно різноманітні. Воно вмикає і вимикає в потрібний час освітлення вулиць, сортує різні деталі за формою і розміром, вмить зупиняє верстат, якщо рука людини опиниться у небезпечній зоні перекривши хід світла.<br /> Зокрема, на шахтах використовується для контролю місцезнаходження вагонетки, в пристроях автоматизації процесу відкатки та навантаження вугілля в залізничні вагони, визначення рівня завантаження бункерів тощо.&lt;ref&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B5]&lt;/ref&gt;.<br /> <br /> Фотореле призначені для автоматичного включення і відключення вуличного і внутрішнього освітлення (підсвічування вітрин, світлової реклами тощо) в залежності від рівня освітленості.(мал. 11)<br /> <br /> [[Файл:Фотореле.jpeg|міні|'''Малюнок 11''' Фотореле призначені для автоматичного включення і відключення вуличного і внутрішнього освітлення (підсвічування вітрин, світлової реклами тощо) в залежності від рівня освітленості.]]<br /> <br /> <br /> '''Загальні вимоги до експлуатації:'''<br /> *Відносна вологість повітря до 93%, температура 25 ° С<br /> *Наколишнє середовище не повинно бути вибухобезпечна, не містить агресивних парів і електропровідний пилу, що впливають на параметри фотореле.<br /> *Швидкість спрацьовування<br /> *По техніці безпеки реле відповідають ГОСТ 12.2.007.0 75 і ГОСТ 12.2.007.6 75.&lt;ref name= &quot;історія&quot;&gt;[http://bibliofond.ru/view.aspx?id=551645]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> <br /> '''Опис поширених типів'''<br /> Найчастіше фотореле використовуються для управління вуличним освітленням, але також вони використовуються в автоматичних системах, системах контролю, управління і захисту в якості регуляторів параметрів технологічних процесів, рахункових пристроїв, комутаторів, підсилювачів і т.д. Поширені види і типи фотореле:<br /> ФР-7, ФР-2, ФР-16, DS-GS / 1S, Z7-LMK, ФР-94-2, ФР-5-10.<br /> З цих фотореле сучасними вважаються DS-GS / 1S, а також DLS-1/50, ФР-IIУ3 (АС-7)<br /> <br /> '''Розглянемо деякі з них'''<br /> <br /> ''Фотореле типу ФР-7:''<br /> Фотореле типу ФР-7 призначений для включення і виключення освітлення при зміні інтенсивності денного освітлення. Широкий діапазон настройки чутливості дозволяє використовувати фотореле для керування вуличним і внутрішнім освітленням, для включення освітлення вітрин, світлової реклами, індивідуальних робочих місць і т. П., А також для застосування в якості комплектуючого виробу в пристроях промислової автоматики.<br /> Фоторезистор R1, R2 і R3 утворюють дільник напруги, який визначає струм бази транзистора VT1. У денний час, коли фоторезистор освітлений, його опір порівняно велике, тому транзистор VT1 відкритий і насичений, а VT2 закритий.<br /> Колекторний струм транзистора VT2, а, отже, і струм управління електрода симистора практично дорівнюють нулю. Симистор, таким чином, закритий, і струм через навантаження не протікає.<br /> Зі зменшенням освітленості опір фоторезистора зростає, і струм бази транзистора VT1 починає зменшуватися. При досягненні певного значення транзистор VT1 виходить з насичення і починає закриватися. Збільшується падіння напруги на резисторі R6, R7 підтримує симистор відкритим протягом обох напівперіодів мережевої напруги. Лампи починають світиться в повний накал.<br /> Процес вимкнення фотореле відбувається в зворотному порядку.<br /> Поріг спрацьовування фотореле встановлюють змінним резистором R2, а резистор R3 служить для обмеження струму дільника при попаданні на фотодатчик прямих сонячних променів. Резистор R6 визначає ток керуючого електрода симистора, який при відкритому транзисторі VT2 повинен бути більше струму симистора, але менше допустимого струму колекторного струму транзистора VT2.<br /> Резистор R5 зрівнює напруга на керуючому електроді і катоді симистора, коли транзистор VT2 закрит.Ето забезпечує надійне вимикання симистора і стійкість фотореле в цілому.<br /> Граничне пристрій виконаного за схемою тригера Шмітта (VT1, VT2). Тригер Шмітта являє собою пристрій, охоплений позитивним зворотним зв'язком. Наявність позитивного зворотного зв'язку призводить до практично миттєвого зміни напруги на виході схеми при перевищенні вхідним сигналом порогового напруги.&lt;ref історія &quot;test&quot;&gt;[http://bibliofond.ru/view.aspx?id=551645]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> '''Налаштування фотореле'''<br /> Можна змінити параметри рівня природної освітленості, при якій фотореле включає висвітлення. Для ручного налаштування служить підлаштування резистор R6 ( «Ручна установка моменту включення фотореле»). Якщо повернути резистор за годинниковою стрілкою, то фотореле включиться при більшій природної освітленості, а якщо проти годинникової стрілки - при меншій. Для автоматичної настройки: в момент, коли природна освітленість відповідає обраному рівню, натисніть кнопку і утримуйте її до тих пір, поки миготіння індикатора не зміниться на постійне горіння і далі на подвійне блимання (приблизно через 8 ... 12 сек), тоді відпустіть кнопку. Фотореле буде включатися при знову заданому рівні освітленості.<br /> <br /> ''Фотореле типу Z7-LMK:''<br /> Розпізнавальних особливості:<br /> Фотореле Z7-LMK є компактним приладом для зовнішнього монтажу.<br /> Час затримки запобігає небажаному включення при миттєвих змінах інтенсивності освітлення.<br /> Смуга нечутливості при зміні інтенсивності освітлення становить близько 15% від налаштованого діапазону.<br /> <br /> ''Виробники:''<br /> *Компанія &quot;Енергіс&quot;.<br /> *Technoma Ltd. (Болгарія)<br /> *ТОВ електропроектів<br /> *Лепельський електромеханічний завод (Білорусія)<br /> <br /> '''Критерії вибору фотореле:'''<br /> *За способом кріплення<br /> *За діапазону спрацьовування<br /> *По типу знаходження фотодатчика<br /> *За діапазону комутованих струмів [A]<br /> *За експлуатаційних умов<br /> *По вартості і доступності.&lt;ref історія &lt;ref name= &quot;історія&quot;&gt;[http://bibliofond.ru/view.aspx?id=551645]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Фото, відео-матеріали==<br /> <br /> [[https://www.youtube.com/watch?v=PAe4ky1K-Ow| Відеоматеріал, види фотореле для освітлення]]<br /> <br /> ==Список використаних джерел==<br /> <br /> [[Категорія:Музей історії техніки]]<br /> <br /> &lt;references /&gt;</div>

3421865 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B5 2017-05-25T12:12:46Z

<p>3421865: </p> <hr /> <div><br /> Роботу виконала: Боса Тетяна, студентка 31 групи, фізико-математичного факультету.[[Користувач:3421865]]<br /> <br /> <br /> [[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]]<br /> ==Загальний опис (принцип дії)==<br /> <br /> ''Для початку вияснимо, що таке реле та які його види.''<br /> <br /> '''Реле (рос. реле, англ. relay, нім. Relais n, Wächter m)''' — електричний комутаційний апарат, який автоматично виконує певні перемикання контрольованого ним електричного кола.(мал.1)<br /> <br /> [[Файл:Relay2.jpg|міні|'''Малюнок 1'''Малогабаритне реле]]<br /> <br /> '''Опис'''<br /> <br /> '''Реле''' — пристрій, у якому за досягнення певного значення вхідної величини X, вихідна величина Y змінюється стрибкоподібно та приймає скінченне число значень. Найчастіше, це автоматичний пристрій, який реагує на зміни параметру (температури, тиску, освітленості тощо) і який, у разі досягнення параметром заданої величини, замикає або розмикає електричне коло.<br /> Реле застосовуються там, де потрібно контролювати електричне коло за допомогою сигналу з низьким енергоспоживанням з повною гальванічною розв'язкою, або де кілька схем повинні контролюватися одним сигналом. Реле широко використовувалися на телефонних станціях й перших комп'ютерах для виконання логічних операцій.<br /> Вид реле, яке може обробляти велику потужність, потрібну для безпосереднього керування електродвигунами або іншими навантаженнями, називається контактор.<br /> <br /> '''Реле класифікують за такими ознаками:''' <br /> *роду вхідних фізичних величин, на які вони реагують; <br /> *функцій, які вони виконують у системах керування; <br /> *конструкції тощо.<br /> <br /> '''За видом фізичних величин розрізняють:'''<br /> *електричні; <br /> *механічні;<br /> *теплові;<br /> *оптичні;<br /> *магнітні;<br /> *акустичні та інші реле.<br /> <br /> Слід зазначити, що реле також може реагувати не лише на значення певної величини, але і на різницю значень (диференційне реле), зміну знаку величини (поляризоване реле) або швидкість зміни вхідної величини.&lt;ref&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BB%D0%B5 Вікіпедія. Реле]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ''Одже, що ми розуміємо під значенням фотореле''<br /> <br /> '''Фотореле''' — прилад автоматичного управління різними установками, який використовує безінерційність фотоефекту, тобто практично миттєво реагує на світловий вплив чи його зміну.(мал.2)&lt;ref&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B5]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> [[Файл:Fotorele.png|міні|'''Малюнок 2'''Найпростіше фотореле на фоторезисторі]]<br /> <br /> '''Фотореле принцип роботи'''<br /> <br /> Робота фотодатчика, контролюючого рівень вуличної освітленості, лежить в основі принципу роботи будь-якого фотореле. Існує два типи таких фотодатчиків:<br /> <br /> *вбудовані, коли датчик встановлений разом з реле безпосередньо в самому електрощитку;<br /> *виносні, коли датчик розташований поза корпусу реле.<br /> Корпус виносних фотореле повинен бути обов'язково міцним і мати підвищений рівень герметичності і захищеності від впливів навколишнього середовища.(мал.3)<br /> <br /> [[Файл:Reguljator-osveshhennosti-fotorele.jpg|міні|'''Малюнок 3'''Регулятор освітленості фотореле]]<br /> <br /> Цей пристрій має досить простий принцип дії і складається воно з вбудованого або виносного датчика. З огляду на інтенсивність освітлення, такий датчик передає інформацію електронній платі або блоку, які, в свою чергу, при досягненні певного порогу спрацьовування, спрацьовують і вмикають освітлення, замикаючи електричний ланцюг.<br /> <br /> Слід зазначити, що будь-який фотореле може бути запрограмовано в індивідуальному режимі. Це означає, що, якщо, наприклад, в літню пору року фотореле встановлено в гаражі, то діапазон його спрацьовування буде відрізнятися від пристрою, встановленого на ганку будинку. Даний нюанс необхідно враховувати і, по можливості, виставляти найбільш підходящий до умов розміщення фотореле діапазон його чутливості до світла.&lt;ref&gt;[http://electricvdome.ru/osvechenie/fotorele-dlya-ulichnogo-osveshheniya.html]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> Одним із завдань, що виконуються за допомогою фотодатчиків, є управління освітленням. Такі схеми називаються фотореле, найчастіше це просте включення освітлення в темний час доби. З цією метою радіоаматорами було розроблено чимало схем, ось деякі з них.<br /> <br /> Напевно, найпростіша схема показана на малюнку 4. Кількість деталей в ній, невелика, менше вже не вийде, а ефективність, читай чутливість, досить висока.<br /> <br /> Це досягнуто тим, що транзистори VT1 ​​і VT2 включені за схемою складеного транзистора, званої також схемою Дарлінгтона. При такому включенні коефіцієнт посилення дорівнює добутку коефіцієнтів посилення складових транзисторів. Крім того, така схема забезпечує високий вхідний імпеданс, що дозволяє підключати високоомні джерела сигналу, як показаний на схемі фоторезистор PR1.<br /> <br /> [[Файл:1352444962 1.jpg|міні|'''Малюнок 4''' Схемо простого фотореле]]<br /> <br /> Робота схеми досить проста. Опір фоторезистора PR1 зі збільшенням освітленості зменшується до кількох КОм (темнової опір кілька МОм), що призведе до відкривання транзистора VT1. Його колекторний струм відкриє транзистор VT2, який включить реле K1, яке своїм контактом включить навантаження.<br /> <br /> Діод VD1 захищає схему від ЕРС самоіндукції, що виникає в момент вимикання реле K1. Таким чином, дуже малопотужний сигнал фоторезистора перетворюється в сигнал достатній для включення обмотки реле.<br /> <br /> Чутливість цієї простої схеми досить висока, іноді просто надмірна. Щоб її зменшити, і регулювати в необхідних межах можна додати з схему змінний резистор R1, показаний на схемі пунктиром.<br /> <br /> Напруга харчування зазначено в межах 5 ... 15В, - залежить від робочої напруги реле. Для напруги 6В підійдуть реле РЕС9, РЕС47, а для напруги 12В РЕС49, РЕС15. При зазначених на схемі транзисторах струм обмотки реле не повинен перевищувати 50мА.<br /> <br /> Якщо замість транзистора VT2 поставити, наприклад, КТ815, то вихідний струм може бути більше, що дозволить застосувати більш потужні реле. А взагалі, чим вище напруга живлення, тим вище і чутливість фотореле.&lt;ref name= &quot;elektrik&quot;&gt;[http://electrik.info/main/praktika/601-shemy-fotorele-dlya-upravleniya-osvescheniem.html]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> '''Схема фотореле з фотодиодом'''<br /> <br /> Схема цього фотореле показана на малюнку 5.<br /> [[Файл:1352445028 2.jpg|міні|'''Малюнок 5'''Схема фотореле з фотодиодом]]<br /> <br /> Як і попередня, вона також містить мінімальну кількість деталей, завдяки застосуванню операційного підсилювача (ОУ). В даній схемі ОУ включений за схемою компаратора (порівнює пристрою). Неважко бачити, що фотодіод LED1 включений в фотодіодному режимі, - харчування подано так, що фотодіод зміщений у зворотному напрямку.<br /> <br /> Тому, при зниженні рівня освітленості опір світлодіода Led1 зростає, що призводить до зменшення падіння напруги на резисторі R1, а отже і на вході, що інвертує компаратора OP1.<br /> <br /> Напруга на неінвертуючий вхід ОП встановлюється за допомогою змінного резистора R2, і є пороговим - задає поріг спрацьовування. Як тільки напруга на вході інвертується стане менше, ніж порогове, на виході компаратора з'явиться високий рівень напруги, який відкриє транзистор T1, який включить реле K1.<br /> <br /> Реле й транзистор в цій схемі можна підібрати, керуючись рекомендаціями до схеми, показаної на малюнку 6. В якості компаратора можна використовувати ОУ типу К140УД6, К140УД7 або подібні. Джерело живлення для схеми підійде будь-який, можна навіть безтрансформаторний, без гальванічної розв'язки від мережі. В цьому випадку при налагодженні слід бути уважним, дотримуватись правил техніки безпеки. Ідеальним варіантом слід вважати використання для настройки схеми розділового трансформатора або, як його іноді називають трансформатора безпеки.<br /> <br /> Налаштування пристрою зводиться до встановлення граничної напруги таким чином, щоб включення відбувалося вже при настанні сутінків. Щоб не чекати цього природного моменту, можна в затемненій кімнаті засвічувати фотодиод лампою розжарювання, включеної через тиристорний регулятор потужності. Ця ж методика придатна для настройки та інших схем фотореле.<br /> <br /> Можливо, що при спрацьовуванні фотореле релюшкой буде деренчати. Позбутися від цього явища можна приєднавши паралельно котушці електролітичний конденсатор на кілька сотень микрофарад.<br /> <br /> '''Фотореле на мікросхемі'''<br /> <br /> Спеціалізована мікросхема КР1182ПМ1 є фазовий регулятор потужності, те ж саме, що звичайний тиристорний. Дуже важливим і цінним властивістю такого регулятора потужності є те, що він включається в схему як двухполюсник, не вимагаючи для себе додаткового дроти живлення: просто включив паралельно вимикача і все вже працює! На малюнку 6 показано, як на цій мікросхемі можна побудувати нескладне фотореле.<br /> <br /> [[Файл:1352444958 3.jpg|міні|'''Малюнок 6''' Схема фотореле на мікросхемі КР1182ПМ1]]<br /> <br /> Керуючі висновки мікросхеми 3 і 6. Якщо між ними підключити просто звичайний однополюсний вимикач, то при його замиканні навантаження буде відключатися! Якщо його розімкнути, то навантаження підключиться. До речі, без додаткових зовнішніх тиристорів або симистора, і навіть без радіатора, мікросхема витримує навантаження до 150Вт. Це в разі, якщо при включенні навантаження немає кидків струму, як у ламп розжарювання. Лампу розжарювання в такому варіанті можна включати потужністю не більше 75Вт.<br /> <br /> [[Файл:1352445910 6.jpg|міні|'''Малюнок 7''' Мікросхема КР1182ПМ1]]<br /> <br /> Просто вимикач до цих висновків підключати як би ні до чого, якщо тільки в комплексі з іншими деталями. Якщо не звертати уваги на фототранзистор і електролітичний конденсатор, подумки залишити тільки змінний резистор R1, то виходить просто фазовий регулятор потужності: при переміщенні його движка вгору за схемою висновки 3 і 6 замикаються накоротко, тим самим відключаючи навантаження, як згаданим вище контактом. При переміщенні движка вниз за схемою потужність в навантаженні змінюється від 0 ... 100%. Тут все зрозуміло і просто.<br /> <br /> Якщо до цих висновків підключити електролітичний конденсатор (вважаємо, що фототранзистор в схемі поки немає), то вийде просто плавне включення навантаження. Яким чином?<br /> <br /> Опір розрядженого конденсатора невелика, тому спочатку керуючі висновки мікросхеми 3 і 6 практично замкнені накоротко і навантаження відключена. У міру заряду опір конденсатора зростає (досить згадати перевірку конденсаторів омметром), напруга на ньому теж зростає, потужність в навантаженні плавно збільшується. Виходить пристрій плавного включення навантаження. Причому потужність в навантаження буде подана на стільки, наскільки введений движок змінного резистора R1. При відключенні пристрою від мережі конденсатор розряджається через резистор R1, готуючи пристрій до наступного включенню. Якщо конденсатор розрядитися не встигне, то плавного включення не буде.<br /> <br /> Ось тепер і дісталися до самого головного, до фотореле. Якщо тепер до керуючих висновків 3 і 6 підключити фототранзистор, то вийде фотореле. Працює воно наступним чином. Днем при високій освітленості фототранзистор відкритий, тому опір його ділянки колектор - емітер невелика, висновки 3 і 6 замкнуті між собою, навантаження відключена.<br /> <br /> При плавному зменшенні освітленості в вечірні години фототранзистор плавно буде відкриватися, поступово збільшуючи потужність в навантаженні, тобто в лампі. Ніяких порогових елементів в цій схемі немає, тому лампа буде запалюватися і гаснуть поступово.<br /> <br /> Щоб фотореле не спрацювало в той момент, коли включиться своя ж лампа, фототранзистор бажано захистити від такого підсвічування. Найпростіше це зробити за допомогою пластикової трубки.&lt;ref name= &quot;elektrik&quot;&gt;[http://electrik.info/main/praktika/601-shemy-fotorele-dlya-upravleniya-osvescheniem.html]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> <br /> ==Історична довідка==<br /> <br /> Простий пристрій, який ми тепер називаємо реле, було включено у початковий 1841 року телеграфний патент Семюеля Морзе. Зазначений механізм, діяв як цифровий підсилювач, який повторював телеграфний сигнал і, таким чином, давав можливість розмножувати його, наскільки то було потрібно. Це вирішило проблему обмеженого діапазону попередніх схем телеграфії. Слово реле з'являється у контексті електромагнітних операцій з 1860 року.&lt;ref&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BB%D0%B5]&lt;/ref&gt;.<br /> <br /> Коли на поверхню провідника падають промені світла, то метал випускає електрони і сам заряджається тому позитивно. Це явище випускання електронів освітлюваної поверхнею металу носить назву фотоелектричного ефекту, або скорочено фотоефекту.<br /> <br /> Фотоефект був відкритий в 1887 році німецьким фізиком Г. Герца і вивчений професором Московського університету Олександром Григоровичем Столєтова в 1888-1890 рр. Столетов встановив, що метал (перші досліди проводилися з цинком), заряджений негативно, швидко втрачає свій заряд, якщо на поверхню металу направити промені світла, і особливо ультрафіолетові промені (мал. 1). Столетов вимірював величину розрядного струму і виявив, що, по-перше, розрядний струм миттєво припинявся при виключенні світла і, по-друге, величина розрядного струму, що вимірюється, очевидно, кількістю електронів, що вириваються світлом з металу, пропорційна падаючої на поверхню металу енергії випромінювання даного спектрального складу. <br /> <br /> Наступними дослідами було показано, що швидкість викидаються з металу електронів зростає зі зменшенням довжини хвилі випромінювання, інакше кажучи, швидкість електронів зростає при збільшенні частоти випромінювання.(мал.8)<br /> <br /> В кінці XIX століття і в великих містах Росії з'явилися перші телефонні станції ручного обслуговування. Однак, у зв'язку з відсутністю власного (вітчизняного) телефонного обладнання, будівництво і експлуатація телефонних станцій велися іноземними компаніями. Всі найважливіші деталі, вузли, пристрої, в тому числі і реле, створювалися і вироблялися в Стокгольмі. У Петербурзі лише виконувалася збірка і зовнішня обробка. Шведські реле встановлювалися на всіх ручних станціях різних систем.<br /> Перший завод почав випускати реле це Завод &quot;Червона зоря&quot;. У 1922 році на заводі почалося зародження вітчизняного виробництва високої частоти.<br /> Розпочате з 1927 року виробництво машинних АТС зажадало на заводі корінних інженерно-виробничих змін. Були закуплені нові верстати, розширені конструкторські та технологічні групи технічного відділу, організовано складально-монтажне конвеєрне виробництво. В інструментальному цеху виробництво реле було виділено в самостійну ділянку, де вже поряд з реле постійного струму випускаються реле змінного струму з утяжеленним якорем і перші теплові реле на термобіметалів. У довоєнний час завод &quot;Червона зоря&quot; був, по суті, єдиним вітчизняним заводом, які розробляють і виробляють електромагнітні реле. Так, наприклад, під час війни в Уфі було розроблено спеціальне реле для авіаційної апаратури, а розрахунки М.І. Вітенберга по підбору оптимальної довжини сердечника дозволили у виробництві реле змінного струму відмовитися від імпортної кремнієвої стали, використовуючи звичайну вітчизняну.&lt;ref name= &quot;історія&quot;&gt;[http://bibliofond.ru/view.aspx?id=551645]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> В 2017 році фотореле широко використовується в побуті і на підприємствах, для економії електроенергії та коштів.<br /> <br /> [[Файл:Схема фотореле.png|міні|'''Малюнок 8''' Схема дослідів А. Г. Столєтова. А - джерело світла (дуга /, С - катод, на освітлену поверхню якого промені світла проникають через металеву сітку, що служить анодом]]<br /> <br /> ==Технічні характеристики==<br /> <br /> '''Технічні характеристики фотореле'''<br /> <br />  <br /> Рівень максимального робочого навантаження фотореле залежить від того, які пристрої до нього підключені. Необхідно знати, що максимальне навантаження пристрою становить від 1000 до 2300 Вт, номінальна робоча напруга дорівнює 220 В, а межі порогу спрацьовування фотореле рівні 2-2000 лк (люксам).<br /> <br /> Щоб придбане вами фотореле довго і успішно вам послужило, потрібно з самого початку знати, на які критерії орієнтуватися при покупці даного пристрою і його допоміжних елементів. Пристрій може пропрацювати протягом тривалого періоду часу, не створюючи жодних проблем, а може щотижня виходити з ладу.(мал. 9)<br /> <br /> [[Файл:Ustanovka-fotorele.jpg|міні|'''Малюнок 9''' Установка фотореле.]]<br /> <br /> Постараємося розібратися, чи можна в процесі установки і експлуатації уникнути проблем і як це зробити. Хотів би відзначити те що колір проводів для підключення реле у різних фірм виробників різні, тому обов'язково прочитайте інструкцію в якій зображена схема підключення фотореле.<br /> <br /> Найпопулярнішими пристроями на сучасному ринку є фотореле класу економ від таких виробників, як ИЕК, TDM, EKF і ін.<br /> <br /> Фотореле ФР-601 і ФР-602 зі ступенем захисту IP44 пропонує нам компанія ИЕК. Завдяки захисту IP44 використання даних пристроїв можливо під відкритим небом, адже IP44 захищає нас від падаючих в різних напрямках бризок. Межі, в яких знаходиться поріг спрацьовування даних фотореле, можуть становити від 5 до 50 лк. Робочі температури варіюються в межах від -25 ° С до +40 ° С.( мал. 10)&lt;ref&gt;[http://electricvdome.ru/osvechenie/fotorele-dlya-ulichnogo-osveshheniya.html]&lt;/ref&gt;<br /> [[Файл:Fotorele-shema.jpg|міні|'''Малюнок 10''' Схема фотореле.]]<br /> <br /> ==Сфера застосування ==<br /> <br /> '''Використання фотореле'''<br /> <br /> Застосування фотореле надзвичайно різноманітні. Воно вмикає і вимикає в потрібний час освітлення вулиць, сортує різні деталі за формою і розміром, вмить зупиняє верстат, якщо рука людини опиниться у небезпечній зоні перекривши хід світла.<br /> Зокрема, на шахтах використовується для контролю місцезнаходження вагонетки, в пристроях автоматизації процесу відкатки та навантаження вугілля в залізничні вагони, визначення рівня завантаження бункерів тощо.&lt;ref&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B5]&lt;/ref&gt;.<br /> <br /> Фотореле призначені для автоматичного включення і відключення вуличного і внутрішнього освітлення (підсвічування вітрин, світлової реклами тощо) в залежності від рівня освітленості.(мал. 11)<br /> <br /> [[Файл:Фотореле.jpeg|міні|'''Малюнок 11''' Фотореле призначені для автоматичного включення і відключення вуличного і внутрішнього освітлення (підсвічування вітрин, світлової реклами тощо) в залежності від рівня освітленості.]]<br /> <br /> <br /> '''Загальні вимоги до експлуатації:'''<br /> *Відносна вологість повітря до 93%, температура 25 ° С<br /> *Наколишнє середовище не повинно бути вибухобезпечна, не містить агресивних парів і електропровідний пилу, що впливають на параметри фотореле.<br /> *Швидкість спрацьовування<br /> *По техніці безпеки реле відповідають ГОСТ 12.2.007.0 75 і ГОСТ 12.2.007.6 75.&lt;ref name= &quot;історія&quot;&gt;[http://bibliofond.ru/view.aspx?id=551645]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> <br /> '''Опис поширених типів'''<br /> Найчастіше фотореле використовуються для управління вуличним освітленням, але також вони використовуються в автоматичних системах, системах контролю, управління і захисту в якості регуляторів параметрів технологічних процесів, рахункових пристроїв, комутаторів, підсилювачів і т.д. Поширені види і типи фотореле:<br /> ФР-7, ФР-2, ФР-16, DS-GS / 1S, Z7-LMK, ФР-94-2, ФР-5-10.<br /> З цих фотореле сучасними вважаються DS-GS / 1S, а також DLS-1/50, ФР-IIУ3 (АС-7)<br /> <br /> '''Розглянемо деякі з них'''<br /> <br /> ''Фотореле типу ФР-7:''<br /> Фотореле типу ФР-7 призначений для включення і виключення освітлення при зміні інтенсивності денного освітлення. Широкий діапазон настройки чутливості дозволяє використовувати фотореле для керування вуличним і внутрішнім освітленням, для включення освітлення вітрин, світлової реклами, індивідуальних робочих місць і т. П., А також для застосування в якості комплектуючого виробу в пристроях промислової автоматики.<br /> Фоторезистор R1, R2 і R3 утворюють дільник напруги, який визначає струм бази транзистора VT1. У денний час, коли фоторезистор освітлений, його опір порівняно велике, тому транзистор VT1 відкритий і насичений, а VT2 закритий.<br /> Колекторний струм транзистора VT2, а, отже, і струм управління електрода симистора практично дорівнюють нулю. Симистор, таким чином, закритий, і струм через навантаження не протікає.<br /> Зі зменшенням освітленості опір фоторезистора зростає, і струм бази транзистора VT1 починає зменшуватися. При досягненні певного значення транзистор VT1 виходить з насичення і починає закриватися. Збільшується падіння напруги на резисторі R6, R7 підтримує симистор відкритим протягом обох напівперіодів мережевої напруги. Лампи починають світиться в повний накал.<br /> Процес вимкнення фотореле відбувається в зворотному порядку.<br /> Поріг спрацьовування фотореле встановлюють змінним резистором R2, а резистор R3 служить для обмеження струму дільника при попаданні на фотодатчик прямих сонячних променів. Резистор R6 визначає ток керуючого електрода симистора, який при відкритому транзисторі VT2 повинен бути більше струму симистора, але менше допустимого струму колекторного струму транзистора VT2.<br /> Резистор R5 зрівнює напруга на керуючому електроді і катоді симистора, коли транзистор VT2 закрит.Ето забезпечує надійне вимикання симистора і стійкість фотореле в цілому.<br /> Граничне пристрій виконаного за схемою тригера Шмітта (VT1, VT2). Тригер Шмітта являє собою пристрій, охоплений позитивним зворотним зв'язком. Наявність позитивного зворотного зв'язку призводить до практично миттєвого зміни напруги на виході схеми при перевищенні вхідним сигналом порогового напруги.&lt;ref історія &quot;test&quot;&gt;[http://bibliofond.ru/view.aspx?id=551645]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> '''Налаштування фотореле'''<br /> Можна змінити параметри рівня природної освітленості, при якій фотореле включає висвітлення. Для ручного налаштування служить підлаштування резистор R6 ( «Ручна установка моменту включення фотореле»). Якщо повернути резистор за годинниковою стрілкою, то фотореле включиться при більшій природної освітленості, а якщо проти годинникової стрілки - при меншій. Для автоматичної настройки: в момент, коли природна освітленість відповідає обраному рівню, натисніть кнопку і утримуйте її до тих пір, поки миготіння індикатора не зміниться на постійне горіння і далі на подвійне блимання (приблизно через 8 ... 12 сек), тоді відпустіть кнопку. Фотореле буде включатися при знову заданому рівні освітленості.<br /> <br /> ''Фотореле типу Z7-LMK:''<br /> Розпізнавальних особливості:<br /> Фотореле Z7-LMK є компактним приладом для зовнішнього монтажу.<br /> Час затримки запобігає небажаному включення при миттєвих змінах інтенсивності освітлення.<br /> Смуга нечутливості при зміні інтенсивності освітлення становить близько 15% від налаштованого діапазону.<br /> <br /> ''Виробники:''<br /> *Компанія &quot;Енергіс&quot;.<br /> *Technoma Ltd. (Болгарія)<br /> *ТОВ електропроектів<br /> *Лепельський електромеханічний завод (Білорусія)<br /> <br /> '''Критерії вибору фотореле:'''<br /> *За способом кріплення<br /> *За діапазону спрацьовування<br /> *По типу знаходження фотодатчика<br /> *За діапазону комутованих струмів [A]<br /> *За експлуатаційних умов<br /> *По вартості і доступності.&lt;ref історія &lt;ref name= &quot;історія&quot;&gt;[http://bibliofond.ru/view.aspx?id=551645]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Фото, відео-матеріали==<br /> <br /> [[https://www.youtube.com/watch?v=PAe4ky1K-Ow| Відеоматеріал, види фотореле для освітлення]]<br /> <br /> ==Список використаних джерел==<br /> <br /> [[Категорія:Музей історії техніки]]<br /> <br /> &lt;references /&gt;</div>

3421865 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B5 2017-05-25T12:08:39Z

<p>3421865: </p> <hr /> <div><br /> Роботу виконала: Боса Тетяна, студентка 31 групи, фізико-математичного факультету.[[Користувач:3421865]]<br /> <br /> <br /> [[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]]<br /> ==Загальний опис (принцип дії)==<br /> <br /> ''Для початку вияснимо, що таке реле та які його види.''<br /> <br /> '''Реле (рос. реле, англ. relay, нім. Relais n, Wächter m)''' — електричний комутаційний апарат, який автоматично виконує певні перемикання контрольованого ним електричного кола.(мал.1)<br /> <br /> [[Файл:Relay2.jpg|міні|'''Малюнок 1'''Малогабаритне реле]]<br /> <br /> '''Опис'''<br /> <br /> '''Реле''' — пристрій, у якому за досягнення певного значення вхідної величини X, вихідна величина Y змінюється стрибкоподібно та приймає скінченне число значень. Найчастіше, це автоматичний пристрій, який реагує на зміни параметру (температури, тиску, освітленості тощо) і який, у разі досягнення параметром заданої величини, замикає або розмикає електричне коло.<br /> Реле застосовуються там, де потрібно контролювати електричне коло за допомогою сигналу з низьким енергоспоживанням з повною гальванічною розв'язкою, або де кілька схем повинні контролюватися одним сигналом. Реле широко використовувалися на телефонних станціях й перших комп'ютерах для виконання логічних операцій.<br /> Вид реле, яке може обробляти велику потужність, потрібну для безпосереднього керування електродвигунами або іншими навантаженнями, називається контактор.<br /> <br /> '''Реле класифікують за такими ознаками:''' <br /> *роду вхідних фізичних величин, на які вони реагують; <br /> *функцій, які вони виконують у системах керування; <br /> *конструкції тощо.<br /> <br /> '''За видом фізичних величин розрізняють:'''<br /> *електричні; <br /> *механічні;<br /> *теплові;<br /> *оптичні;<br /> *магнітні;<br /> *акустичні та інші реле.<br /> <br /> Слід зазначити, що реле також може реагувати не лише на значення певної величини, але і на різницю значень (диференційне реле), зміну знаку величини (поляризоване реле) або швидкість зміни вхідної величини.&lt;ref&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BB%D0%B5]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ''Одже, що ми розуміємо під значенням фотореле''<br /> <br /> '''Фотореле''' — прилад автоматичного управління різними установками, який використовує безінерційність фотоефекту, тобто практично миттєво реагує на світловий вплив чи його зміну.(мал.2)&lt;ref&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B5]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> [[Файл:Fotorele.png|міні|'''Малюнок 2'''Найпростіше фотореле на фоторезисторі]]<br /> <br /> '''Фотореле принцип роботи'''<br /> <br /> Робота фотодатчика, контролюючого рівень вуличної освітленості, лежить в основі принципу роботи будь-якого фотореле. Існує два типи таких фотодатчиків:<br /> <br /> *вбудовані, коли датчик встановлений разом з реле безпосередньо в самому електрощитку;<br /> *виносні, коли датчик розташований поза корпусу реле.<br /> Корпус виносних фотореле повинен бути обов'язково міцним і мати підвищений рівень герметичності і захищеності від впливів навколишнього середовища.(мал.3)<br /> <br /> [[Файл:Reguljator-osveshhennosti-fotorele.jpg|міні|'''Малюнок 3'''Регулятор освітленості фотореле]]<br /> <br /> Цей пристрій має досить простий принцип дії і складається воно з вбудованого або виносного датчика. З огляду на інтенсивність освітлення, такий датчик передає інформацію електронній платі або блоку, які, в свою чергу, при досягненні певного порогу спрацьовування, спрацьовують і вмикають освітлення, замикаючи електричний ланцюг.<br /> <br /> Слід зазначити, що будь-який фотореле може бути запрограмовано в індивідуальному режимі. Це означає, що, якщо, наприклад, в літню пору року фотореле встановлено в гаражі, то діапазон його спрацьовування буде відрізнятися від пристрою, встановленого на ганку будинку. Даний нюанс необхідно враховувати і, по можливості, виставляти найбільш підходящий до умов розміщення фотореле діапазон його чутливості до світла.&lt;ref&gt;[http://electricvdome.ru/osvechenie/fotorele-dlya-ulichnogo-osveshheniya.html]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> Одним із завдань, що виконуються за допомогою фотодатчиків, є управління освітленням. Такі схеми називаються фотореле, найчастіше це просте включення освітлення в темний час доби. З цією метою радіоаматорами було розроблено чимало схем, ось деякі з них.<br /> <br /> Напевно, найпростіша схема показана на малюнку 4. Кількість деталей в ній, невелика, менше вже не вийде, а ефективність, читай чутливість, досить висока.<br /> <br /> Це досягнуто тим, що транзистори VT1 ​​і VT2 включені за схемою складеного транзистора, званої також схемою Дарлінгтона. При такому включенні коефіцієнт посилення дорівнює добутку коефіцієнтів посилення складових транзисторів. Крім того, така схема забезпечує високий вхідний імпеданс, що дозволяє підключати високоомні джерела сигналу, як показаний на схемі фоторезистор PR1.<br /> <br /> [[Файл:1352444962 1.jpg|міні|'''Малюнок 4''' Схемо простого фотореле]]<br /> <br /> Робота схеми досить проста. Опір фоторезистора PR1 зі збільшенням освітленості зменшується до кількох КОм (темнової опір кілька МОм), що призведе до відкривання транзистора VT1. Його колекторний струм відкриє транзистор VT2, який включить реле K1, яке своїм контактом включить навантаження.<br /> <br /> Діод VD1 захищає схему від ЕРС самоіндукції, що виникає в момент вимикання реле K1. Таким чином, дуже малопотужний сигнал фоторезистора перетворюється в сигнал достатній для включення обмотки реле.<br /> <br /> Чутливість цієї простої схеми досить висока, іноді просто надмірна. Щоб її зменшити, і регулювати в необхідних межах можна додати з схему змінний резистор R1, показаний на схемі пунктиром.<br /> <br /> Напруга харчування зазначено в межах 5 ... 15В, - залежить від робочої напруги реле. Для напруги 6В підійдуть реле РЕС9, РЕС47, а для напруги 12В РЕС49, РЕС15. При зазначених на схемі транзисторах струм обмотки реле не повинен перевищувати 50мА.<br /> <br /> Якщо замість транзистора VT2 поставити, наприклад, КТ815, то вихідний струм може бути більше, що дозволить застосувати більш потужні реле. А взагалі, чим вище напруга живлення, тим вище і чутливість фотореле.&lt;ref name= &quot;elektrik&quot;&gt;[http://electrik.info/main/praktika/601-shemy-fotorele-dlya-upravleniya-osvescheniem.html]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> '''Схема фотореле з фотодиодом'''<br /> <br /> Схема цього фотореле показана на малюнку 5.<br /> [[Файл:1352445028 2.jpg|міні|'''Малюнок 5'''Схема фотореле з фотодиодом]]<br /> <br /> Як і попередня, вона також містить мінімальну кількість деталей, завдяки застосуванню операційного підсилювача (ОУ). В даній схемі ОУ включений за схемою компаратора (порівнює пристрою). Неважко бачити, що фотодіод LED1 включений в фотодіодному режимі, - харчування подано так, що фотодіод зміщений у зворотному напрямку.<br /> <br /> Тому, при зниженні рівня освітленості опір світлодіода Led1 зростає, що призводить до зменшення падіння напруги на резисторі R1, а отже і на вході, що інвертує компаратора OP1.<br /> <br /> Напруга на неінвертуючий вхід ОП встановлюється за допомогою змінного резистора R2, і є пороговим - задає поріг спрацьовування. Як тільки напруга на вході інвертується стане менше, ніж порогове, на виході компаратора з'явиться високий рівень напруги, який відкриє транзистор T1, який включить реле K1.<br /> <br /> Реле й транзистор в цій схемі можна підібрати, керуючись рекомендаціями до схеми, показаної на малюнку 6. В якості компаратора можна використовувати ОУ типу К140УД6, К140УД7 або подібні. Джерело живлення для схеми підійде будь-який, можна навіть безтрансформаторний, без гальванічної розв'язки від мережі. В цьому випадку при налагодженні слід бути уважним, дотримуватись правил техніки безпеки. Ідеальним варіантом слід вважати використання для настройки схеми розділового трансформатора або, як його іноді називають трансформатора безпеки.<br /> <br /> Налаштування пристрою зводиться до встановлення граничної напруги таким чином, щоб включення відбувалося вже при настанні сутінків. Щоб не чекати цього природного моменту, можна в затемненій кімнаті засвічувати фотодиод лампою розжарювання, включеної через тиристорний регулятор потужності. Ця ж методика придатна для настройки та інших схем фотореле.<br /> <br /> Можливо, що при спрацьовуванні фотореле релюшкой буде деренчати. Позбутися від цього явища можна приєднавши паралельно котушці електролітичний конденсатор на кілька сотень микрофарад.<br /> <br /> '''Фотореле на мікросхемі'''<br /> <br /> Спеціалізована мікросхема КР1182ПМ1 є фазовий регулятор потужності, те ж саме, що звичайний тиристорний. Дуже важливим і цінним властивістю такого регулятора потужності є те, що він включається в схему як двухполюсник, не вимагаючи для себе додаткового дроти живлення: просто включив паралельно вимикача і все вже працює! На малюнку 6 показано, як на цій мікросхемі можна побудувати нескладне фотореле.<br /> <br /> [[Файл:1352444958 3.jpg|міні|'''Малюнок 6''' Схема фотореле на мікросхемі КР1182ПМ1]]<br /> <br /> Керуючі висновки мікросхеми 3 і 6. Якщо між ними підключити просто звичайний однополюсний вимикач, то при його замиканні навантаження буде відключатися! Якщо його розімкнути, то навантаження підключиться. До речі, без додаткових зовнішніх тиристорів або симистора, і навіть без радіатора, мікросхема витримує навантаження до 150Вт. Це в разі, якщо при включенні навантаження немає кидків струму, як у ламп розжарювання. Лампу розжарювання в такому варіанті можна включати потужністю не більше 75Вт.<br /> <br /> [[Файл:1352445910 6.jpg|міні|'''Малюнок 7''' Мікросхема КР1182ПМ1]]<br /> <br /> Просто вимикач до цих висновків підключати як би ні до чого, якщо тільки в комплексі з іншими деталями. Якщо не звертати уваги на фототранзистор і електролітичний конденсатор, подумки залишити тільки змінний резистор R1, то виходить просто фазовий регулятор потужності: при переміщенні його движка вгору за схемою висновки 3 і 6 замикаються накоротко, тим самим відключаючи навантаження, як згаданим вище контактом. При переміщенні движка вниз за схемою потужність в навантаженні змінюється від 0 ... 100%. Тут все зрозуміло і просто.<br /> <br /> Якщо до цих висновків підключити електролітичний конденсатор (вважаємо, що фототранзистор в схемі поки немає), то вийде просто плавне включення навантаження. Яким чином?<br /> <br /> Опір розрядженого конденсатора невелика, тому спочатку керуючі висновки мікросхеми 3 і 6 практично замкнені накоротко і навантаження відключена. У міру заряду опір конденсатора зростає (досить згадати перевірку конденсаторів омметром), напруга на ньому теж зростає, потужність в навантаженні плавно збільшується. Виходить пристрій плавного включення навантаження. Причому потужність в навантаження буде подана на стільки, наскільки введений движок змінного резистора R1. При відключенні пристрою від мережі конденсатор розряджається через резистор R1, готуючи пристрій до наступного включенню. Якщо конденсатор розрядитися не встигне, то плавного включення не буде.<br /> <br /> Ось тепер і дісталися до самого головного, до фотореле. Якщо тепер до керуючих висновків 3 і 6 підключити фототранзистор, то вийде фотореле. Працює воно наступним чином. Днем при високій освітленості фототранзистор відкритий, тому опір його ділянки колектор - емітер невелика, висновки 3 і 6 замкнуті між собою, навантаження відключена.<br /> <br /> При плавному зменшенні освітленості в вечірні години фототранзистор плавно буде відкриватися, поступово збільшуючи потужність в навантаженні, тобто в лампі. Ніяких порогових елементів в цій схемі немає, тому лампа буде запалюватися і гаснуть поступово.<br /> <br /> Щоб фотореле не спрацювало в той момент, коли включиться своя ж лампа, фототранзистор бажано захистити від такого підсвічування. Найпростіше це зробити за допомогою пластикової трубки.&lt;ref name= &quot;elektrik&quot;&gt;[http://electrik.info/main/praktika/601-shemy-fotorele-dlya-upravleniya-osvescheniem.html]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> <br /> ==Історична довідка==<br /> <br /> Простий пристрій, який ми тепер називаємо реле, було включено у початковий 1841 року телеграфний патент Семюеля Морзе. Зазначений механізм, діяв як цифровий підсилювач, який повторював телеграфний сигнал і, таким чином, давав можливість розмножувати його, наскільки то було потрібно. Це вирішило проблему обмеженого діапазону попередніх схем телеграфії. Слово реле з'являється у контексті електромагнітних операцій з 1860 року.&lt;ref&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BB%D0%B5]&lt;/ref&gt;.<br /> <br /> Коли на поверхню провідника падають промені світла, то метал випускає електрони і сам заряджається тому позитивно. Це явище випускання електронів освітлюваної поверхнею металу носить назву фотоелектричного ефекту, або скорочено фотоефекту.<br /> <br /> Фотоефект був відкритий в 1887 році німецьким фізиком Г. Герца і вивчений професором Московського університету Олександром Григоровичем Столєтова в 1888-1890 рр. Столетов встановив, що метал (перші досліди проводилися з цинком), заряджений негативно, швидко втрачає свій заряд, якщо на поверхню металу направити промені світла, і особливо ультрафіолетові промені (мал. 1). Столетов вимірював величину розрядного струму і виявив, що, по-перше, розрядний струм миттєво припинявся при виключенні світла і, по-друге, величина розрядного струму, що вимірюється, очевидно, кількістю електронів, що вириваються світлом з металу, пропорційна падаючої на поверхню металу енергії випромінювання даного спектрального складу. <br /> <br /> Наступними дослідами було показано, що швидкість викидаються з металу електронів зростає зі зменшенням довжини хвилі випромінювання, інакше кажучи, швидкість електронів зростає при збільшенні частоти випромінювання.(мал.8)<br /> <br /> В кінці XIX століття і в великих містах Росії з'явилися перші телефонні станції ручного обслуговування. Однак, у зв'язку з відсутністю власного (вітчизняного) телефонного обладнання, будівництво і експлуатація телефонних станцій велися іноземними компаніями. Всі найважливіші деталі, вузли, пристрої, в тому числі і реле, створювалися і вироблялися в Стокгольмі. У Петербурзі лише виконувалася збірка і зовнішня обробка. Шведські реле встановлювалися на всіх ручних станціях різних систем.<br /> Перший завод почав випускати реле це Завод &quot;Червона зоря&quot;. У 1922 році на заводі почалося зародження вітчизняного виробництва високої частоти.<br /> Розпочате з 1927 року виробництво машинних АТС зажадало на заводі корінних інженерно-виробничих змін. Були закуплені нові верстати, розширені конструкторські та технологічні групи технічного відділу, організовано складально-монтажне конвеєрне виробництво. В інструментальному цеху виробництво реле було виділено в самостійну ділянку, де вже поряд з реле постійного струму випускаються реле змінного струму з утяжеленним якорем і перші теплові реле на термобіметалів. У довоєнний час завод &quot;Червона зоря&quot; був, по суті, єдиним вітчизняним заводом, які розробляють і виробляють електромагнітні реле. Так, наприклад, під час війни в Уфі було розроблено спеціальне реле для авіаційної апаратури, а розрахунки М.І. Вітенберга по підбору оптимальної довжини сердечника дозволили у виробництві реле змінного струму відмовитися від імпортної кремнієвої стали, використовуючи звичайну вітчизняну.&lt;ref name= &quot;історія&quot;&gt;[http://bibliofond.ru/view.aspx?id=551645]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> В 2017 році фотореле широко використовується в побуті і на підприємствах, для економії електроенергії та коштів.<br /> <br /> [[Файл:Схема фотореле.png|міні|'''Малюнок 8''' Схема дослідів А. Г. Столєтова. А - джерело світла (дуга /, С - катод, на освітлену поверхню якого промені світла проникають через металеву сітку, що служить анодом]]<br /> <br /> ==Технічні характеристики==<br /> <br /> '''Технічні характеристики фотореле'''<br /> <br />  <br /> Рівень максимального робочого навантаження фотореле залежить від того, які пристрої до нього підключені. Необхідно знати, що максимальне навантаження пристрою становить від 1000 до 2300 Вт, номінальна робоча напруга дорівнює 220 В, а межі порогу спрацьовування фотореле рівні 2-2000 лк (люксам).<br /> <br /> Щоб придбане вами фотореле довго і успішно вам послужило, потрібно з самого початку знати, на які критерії орієнтуватися при покупці даного пристрою і його допоміжних елементів. Пристрій може пропрацювати протягом тривалого періоду часу, не створюючи жодних проблем, а може щотижня виходити з ладу.(мал. 9)<br /> <br /> [[Файл:Ustanovka-fotorele.jpg|міні|'''Малюнок 9''' Установка фотореле.]]<br /> <br /> Постараємося розібратися, чи можна в процесі установки і експлуатації уникнути проблем і як це зробити. Хотів би відзначити те що колір проводів для підключення реле у різних фірм виробників різні, тому обов'язково прочитайте інструкцію в якій зображена схема підключення фотореле.<br /> <br /> Найпопулярнішими пристроями на сучасному ринку є фотореле класу економ від таких виробників, як ИЕК, TDM, EKF і ін.<br /> <br /> Фотореле ФР-601 і ФР-602 зі ступенем захисту IP44 пропонує нам компанія ИЕК. Завдяки захисту IP44 використання даних пристроїв можливо під відкритим небом, адже IP44 захищає нас від падаючих в різних напрямках бризок. Межі, в яких знаходиться поріг спрацьовування даних фотореле, можуть становити від 5 до 50 лк. Робочі температури варіюються в межах від -25 ° С до +40 ° С.( мал. 10)&lt;ref&gt;[http://electricvdome.ru/osvechenie/fotorele-dlya-ulichnogo-osveshheniya.html]&lt;/ref&gt;<br /> [[Файл:Fotorele-shema.jpg|міні|'''Малюнок 10''' Схема фотореле.]]<br /> <br /> ==Сфера застосування ==<br /> <br /> '''Використання фотореле'''<br /> <br /> Застосування фотореле надзвичайно різноманітні. Воно вмикає і вимикає в потрібний час освітлення вулиць, сортує різні деталі за формою і розміром, вмить зупиняє верстат, якщо рука людини опиниться у небезпечній зоні перекривши хід світла.<br /> Зокрема, на шахтах використовується для контролю місцезнаходження вагонетки, в пристроях автоматизації процесу відкатки та навантаження вугілля в залізничні вагони, визначення рівня завантаження бункерів тощо.&lt;ref&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B5]&lt;/ref&gt;.<br /> <br /> Фотореле призначені для автоматичного включення і відключення вуличного і внутрішнього освітлення (підсвічування вітрин, світлової реклами тощо) в залежності від рівня освітленості.(мал. 11)<br /> <br /> [[Файл:Фотореле.jpeg|міні|'''Малюнок 11''' Фотореле призначені для автоматичного включення і відключення вуличного і внутрішнього освітлення (підсвічування вітрин, світлової реклами тощо) в залежності від рівня освітленості.]]<br /> <br /> <br /> '''Загальні вимоги до експлуатації:'''<br /> *Відносна вологість повітря до 93%, температура 25 ° С<br /> *Наколишнє середовище не повинно бути вибухобезпечна, не містить агресивних парів і електропровідний пилу, що впливають на параметри фотореле.<br /> *Швидкість спрацьовування<br /> *По техніці безпеки реле відповідають ГОСТ 12.2.007.0 75 і ГОСТ 12.2.007.6 75.&lt;ref name= &quot;історія&quot;&gt;[http://bibliofond.ru/view.aspx?id=551645]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> <br /> '''Опис поширених типів'''<br /> Найчастіше фотореле використовуються для управління вуличним освітленням, але також вони використовуються в автоматичних системах, системах контролю, управління і захисту в якості регуляторів параметрів технологічних процесів, рахункових пристроїв, комутаторів, підсилювачів і т.д. Поширені види і типи фотореле:<br /> ФР-7, ФР-2, ФР-16, DS-GS / 1S, Z7-LMK, ФР-94-2, ФР-5-10.<br /> З цих фотореле сучасними вважаються DS-GS / 1S, а також DLS-1/50, ФР-IIУ3 (АС-7)<br /> <br /> '''Розглянемо деякі з них'''<br /> <br /> ''Фотореле типу ФР-7:''<br /> Фотореле типу ФР-7 призначений для включення і виключення освітлення при зміні інтенсивності денного освітлення. Широкий діапазон настройки чутливості дозволяє використовувати фотореле для керування вуличним і внутрішнім освітленням, для включення освітлення вітрин, світлової реклами, індивідуальних робочих місць і т. П., А також для застосування в якості комплектуючого виробу в пристроях промислової автоматики.<br /> Фоторезистор R1, R2 і R3 утворюють дільник напруги, який визначає струм бази транзистора VT1. У денний час, коли фоторезистор освітлений, його опір порівняно велике, тому транзистор VT1 відкритий і насичений, а VT2 закритий.<br /> Колекторний струм транзистора VT2, а, отже, і струм управління електрода симистора практично дорівнюють нулю. Симистор, таким чином, закритий, і струм через навантаження не протікає.<br /> Зі зменшенням освітленості опір фоторезистора зростає, і струм бази транзистора VT1 починає зменшуватися. При досягненні певного значення транзистор VT1 виходить з насичення і починає закриватися. Збільшується падіння напруги на резисторі R6, R7 підтримує симистор відкритим протягом обох напівперіодів мережевої напруги. Лампи починають світиться в повний накал.<br /> Процес вимкнення фотореле відбувається в зворотному порядку.<br /> Поріг спрацьовування фотореле встановлюють змінним резистором R2, а резистор R3 служить для обмеження струму дільника при попаданні на фотодатчик прямих сонячних променів. Резистор R6 визначає ток керуючого електрода симистора, який при відкритому транзисторі VT2 повинен бути більше струму симистора, але менше допустимого струму колекторного струму транзистора VT2.<br /> Резистор R5 зрівнює напруга на керуючому електроді і катоді симистора, коли транзистор VT2 закрит.Ето забезпечує надійне вимикання симистора і стійкість фотореле в цілому.<br /> Граничне пристрій виконаного за схемою тригера Шмітта (VT1, VT2). Тригер Шмітта являє собою пристрій, охоплений позитивним зворотним зв'язком. Наявність позитивного зворотного зв'язку призводить до практично миттєвого зміни напруги на виході схеми при перевищенні вхідним сигналом порогового напруги.&lt;ref історія &quot;test&quot;&gt;[http://bibliofond.ru/view.aspx?id=551645]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> '''Налаштування фотореле'''<br /> Можна змінити параметри рівня природної освітленості, при якій фотореле включає висвітлення. Для ручного налаштування служить підлаштування резистор R6 ( «Ручна установка моменту включення фотореле»). Якщо повернути резистор за годинниковою стрілкою, то фотореле включиться при більшій природної освітленості, а якщо проти годинникової стрілки - при меншій. Для автоматичної настройки: в момент, коли природна освітленість відповідає обраному рівню, натисніть кнопку і утримуйте її до тих пір, поки миготіння індикатора не зміниться на постійне горіння і далі на подвійне блимання (приблизно через 8 ... 12 сек), тоді відпустіть кнопку. Фотореле буде включатися при знову заданому рівні освітленості.<br /> <br /> ''Фотореле типу Z7-LMK:''<br /> Розпізнавальних особливості:<br /> Фотореле Z7-LMK є компактним приладом для зовнішнього монтажу.<br /> Час затримки запобігає небажаному включення при миттєвих змінах інтенсивності освітлення.<br /> Смуга нечутливості при зміні інтенсивності освітлення становить близько 15% від налаштованого діапазону.<br /> <br /> ''Виробники:''<br /> *Компанія &quot;Енергіс&quot;.<br /> *Technoma Ltd. (Болгарія)<br /> *ТОВ електропроектів<br /> *Лепельський електромеханічний завод (Білорусія)<br /> <br /> '''Критерії вибору фотореле:'''<br /> *За способом кріплення<br /> *За діапазону спрацьовування<br /> *По типу знаходження фотодатчика<br /> *За діапазону комутованих струмів [A]<br /> *За експлуатаційних умов<br /> *По вартості і доступності.&lt;ref історія &lt;ref name= &quot;історія&quot;&gt;[http://bibliofond.ru/view.aspx?id=551645]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Фото, відео-матеріали==<br /> <br /> [[https://www.youtube.com/watch?v=PAe4ky1K-Ow| Відеоматеріал, види фотореле для освітлення]]<br /> <br /> ==Список використаних джерел==<br /> <br /> [[Категорія:Музей історії техніки]]<br /> <br /> &lt;references /&gt;</div>

3421865 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B5 2017-05-25T11:42:16Z

<p>3421865: </p> <hr /> <div><br /> Роботу виконала: Боса Тетяна, студентка 31 групи, фізико-математичного факультету.[[Користувач:3421865]]<br /> <br /> <br /> [[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]]<br /> ==Загальний опис (принцип дії)==<br /> <br /> ''Для початку вияснимо, що таке реле та які його види.''<br /> <br /> '''Реле (рос. реле, англ. relay, нім. Relais n, Wächter m)''' — електричний комутаційний апарат, який автоматично виконує певні перемикання контрольованого ним електричного кола.(мал.1)<br /> <br /> [[Файл:Relay2.jpg|міні|'''Малюнок 1'''Малогабаритне реле]]<br /> <br /> '''Опис'''<br /> <br /> '''Реле''' — пристрій, у якому за досягнення певного значення вхідної величини X, вихідна величина Y змінюється стрибкоподібно та приймає скінченне число значень. Найчастіше, це автоматичний пристрій, який реагує на зміни параметру (температури, тиску, освітленості тощо) і який, у разі досягнення параметром заданої величини, замикає або розмикає електричне коло.<br /> Реле застосовуються там, де потрібно контролювати електричне коло за допомогою сигналу з низьким енергоспоживанням з повною гальванічною розв'язкою, або де кілька схем повинні контролюватися одним сигналом. Реле широко використовувалися на телефонних станціях й перших комп'ютерах для виконання логічних операцій.<br /> Вид реле, яке може обробляти велику потужність, потрібну для безпосереднього керування електродвигунами або іншими навантаженнями, називається контактор.<br /> <br /> '''Реле класифікують за такими ознаками:''' <br /> *роду вхідних фізичних величин, на які вони реагують; <br /> *функцій, які вони виконують у системах керування; <br /> *конструкції тощо.<br /> <br /> '''За видом фізичних величин розрізняють:'''<br /> *електричні; <br /> *механічні;<br /> *теплові;<br /> *оптичні;<br /> *магнітні;<br /> *акустичні та інші реле.<br /> <br /> Слід зазначити, що реле також може реагувати не лише на значення певної величини, але і на різницю значень (диференційне реле), зміну знаку величини (поляризоване реле) або швидкість зміни вхідної величини.[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BB%D0%B5]<br /> <br /> ''Одже, що ми розуміємо під значенням фотореле''<br /> <br /> '''Фотореле''' — прилад автоматичного управління різними установками, який використовує безінерційність фотоефекту, тобто практично миттєво реагує на світловий вплив чи його зміну.(мал.2)[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B5]<br /> <br /> [[Файл:Fotorele.png|міні|'''Малюнок 2'''Найпростіше фотореле на фоторезисторі]]<br /> <br /> '''Фотореле принцип роботи'''<br /> <br /> Робота фотодатчика, контролюючого рівень вуличної освітленості, лежить в основі принципу роботи будь-якого фотореле. Існує два типи таких фотодатчиків:<br /> <br /> *вбудовані, коли датчик встановлений разом з реле безпосередньо в самому електрощитку;<br /> *виносні, коли датчик розташований поза корпусу реле.<br /> Корпус виносних фотореле повинен бути обов'язково міцним і мати підвищений рівень герметичності і захищеності від впливів навколишнього середовища.(мал.3)<br /> <br /> [[Файл:Reguljator-osveshhennosti-fotorele.jpg|міні|'''Малюнок 3'''Регулятор освітленості фотореле]]<br /> <br /> Цей пристрій має досить простий принцип дії і складається воно з вбудованого або виносного датчика. З огляду на інтенсивність освітлення, такий датчик передає інформацію електронній платі або блоку, які, в свою чергу, при досягненні певного порогу спрацьовування, спрацьовують і вмикають освітлення, замикаючи електричний ланцюг.<br /> <br /> Слід зазначити, що будь-який фотореле може бути запрограмовано в індивідуальному режимі. Це означає, що, якщо, наприклад, в літню пору року фотореле встановлено в гаражі, то діапазон його спрацьовування буде відрізнятися від пристрою, встановленого на ганку будинку. Даний нюанс необхідно враховувати і, по можливості, виставляти найбільш підходящий до умов розміщення фотореле діапазон його чутливості до світла. [http://electricvdome.ru/osvechenie/fotorele-dlya-ulichnogo-osveshheniya.html]<br /> <br /> Одним із завдань, що виконуються за допомогою фотодатчиків, є управління освітленням. Такі схеми називаються фотореле, найчастіше це просте включення освітлення в темний час доби. З цією метою радіоаматорами було розроблено чимало схем, ось деякі з них.<br /> <br /> Напевно, найпростіша схема показана на малюнку 1. Кількість деталей в ній, невелика, менше вже не вийде, а ефективність, читай чутливість, досить висока.<br /> <br /> Це досягнуто тим, що транзистори VT1 ​​і VT2 включені за схемою складеного транзистора, званої також схемою Дарлінгтона. При такому включенні коефіцієнт посилення дорівнює добутку коефіцієнтів посилення складових транзисторів. Крім того, така схема забезпечує високий вхідний імпеданс, що дозволяє підключати високоомні джерела сигналу, як показаний на схемі фоторезистор PR1.<br /> [[Файл:1352444962 1.jpg|міні|Схемо простого фотореле]]<br /> <br /> Робота схеми досить проста. Опір фоторезистора PR1 зі збільшенням освітленості зменшується до кількох КОм (темнової опір кілька МОм), що призведе до відкривання транзистора VT1. Його колекторний струм відкриє транзистор VT2, який включить реле K1, яке своїм контактом включить навантаження.<br /> <br /> Діод VD1 захищає схему від ЕРС самоіндукції, що виникає в момент вимикання реле K1. Таким чином, дуже малопотужний сигнал фоторезистора перетворюється в сигнал достатній для включення обмотки реле.<br /> <br /> Чутливість цієї простої схеми досить висока, іноді просто надмірна. Щоб її зменшити, і регулювати в необхідних межах можна додати з схему змінний резистор R1, показаний на схемі пунктиром.<br /> <br /> Напруга харчування зазначено в межах 5 ... 15В, - залежить від робочої напруги реле. Для напруги 6В підійдуть реле РЕС9, РЕС47, а для напруги 12В РЕС49, РЕС15. При зазначених на схемі транзисторах струм обмотки реле не повинен перевищувати 50мА.<br /> <br /> Якщо замість транзистора VT2 поставити, наприклад, КТ815, то вихідний струм може бути більше, що дозволить застосувати більш потужні реле. А взагалі, чим вище напруга живлення, тим вище і чутливість фотореле.http://electrik.info/main/praktika/601-shemy-fotorele-dlya-upravleniya-osvescheniem.html<br /> <br /> '''Схема фотореле з фотодиодом'''<br /> <br /> Схема цього фотореле показана на малюнку <br /> [[Файл:1352445028 2.jpg|міні|Схема фотореле з фотодиодом]]<br /> <br /> Як і попередня, вона також містить мінімальну кількість деталей, завдяки застосуванню операційного підсилювача (ОУ). В даній схемі ОУ включений за схемою компаратора (порівнює пристрою). Неважко бачити, що фотодіод LED1 включений в фотодіодному режимі, - харчування подано так, що фотодіод зміщений у зворотному напрямку.<br /> <br /> Тому, при зниженні рівня освітленості опір світлодіода Led1 зростає, що призводить до зменшення падіння напруги на резисторі R1, а отже і на вході, що інвертує компаратора OP1.<br /> <br /> Напруга на неінвертуючий вхід ОП встановлюється за допомогою змінного резистора R2, і є пороговим - задає поріг спрацьовування. Як тільки напруга на вході інвертується стане менше, ніж порогове, на виході компаратора з'явиться високий рівень напруги, який відкриє транзистор T1, який включить реле K1.<br /> <br /> Реле й транзистор в цій схемі можна підібрати, керуючись рекомендаціями до схеми, показаної на малюнку 6. В якості компаратора можна використовувати ОУ типу К140УД6, К140УД7 або подібні. Джерело живлення для схеми підійде будь-який, можна навіть безтрансформаторний, без гальванічної розв'язки від мережі. В цьому випадку при налагодженні слід бути уважним, дотримуватись правил техніки безпеки. Ідеальним варіантом слід вважати використання для настройки схеми розділового трансформатора або, як його іноді називають трансформатора безпеки.<br /> <br /> Налаштування пристрою зводиться до встановлення граничної напруги таким чином, щоб включення відбувалося вже при настанні сутінків. Щоб не чекати цього природного моменту, можна в затемненій кімнаті засвічувати фотодиод лампою розжарювання, включеної через тиристорний регулятор потужності. Ця ж методика придатна для настройки та інших схем фотореле.<br /> <br /> Можливо, що при спрацьовуванні фотореле релюшкой буде деренчати. Позбутися від цього явища можна приєднавши паралельно котушці електролітичний конденсатор на кілька сотень микрофарад.<br /> <br /> '''Фотореле на мікросхемі'''<br /> <br /> Спеціалізована мікросхема КР1182ПМ1 є фазовий регулятор потужності, те ж саме, що звичайний тиристорний. Дуже важливим і цінним властивістю такого регулятора потужності є те, що він включається в схему як двухполюсник, не вимагаючи для себе додаткового дроти живлення: просто включив паралельно вимикача і все вже працює! На малюнку 4 показано, як на цій мікросхемі можна побудувати нескладне фотореле.<br /> <br /> [[Файл:1352445910 6.jpg|міні|Мікросхема КР1182ПМ1]]<br /> [[Файл:1352444958 3.jpg|міні|Схема фотореле на мікросхемі КР1182ПМ1]]<br /> <br /> Керуючі висновки мікросхеми 3 і 6. Якщо між ними підключити просто звичайний однополюсний вимикач, то при його замиканні навантаження буде відключатися! Якщо його розімкнути, то навантаження підключиться. До речі, без додаткових зовнішніх тиристорів або симистора, і навіть без радіатора, мікросхема витримує навантаження до 150Вт. Це в разі, якщо при включенні навантаження немає кидків струму, як у ламп розжарювання. Лампу розжарювання в такому варіанті можна включати потужністю не більше 75Вт.<br /> <br /> Просто вимикач до цих висновків підключати як би ні до чого, якщо тільки в комплексі з іншими деталями. Якщо не звертати уваги на фототранзистор і електролітичний конденсатор, подумки залишити тільки змінний резистор R1, то виходить просто фазовий регулятор потужності: при переміщенні його движка вгору за схемою висновки 3 і 6 замикаються накоротко, тим самим відключаючи навантаження, як згаданим вище контактом. При переміщенні движка вниз за схемою потужність в навантаженні змінюється від 0 ... 100%. Тут все зрозуміло і просто.<br /> <br /> Якщо до цих висновків підключити електролітичний конденсатор (вважаємо, що фототранзистор в схемі поки немає), то вийде просто плавне включення навантаження. Яким чином?<br /> <br /> Опір розрядженого конденсатора невелика, тому спочатку керуючі висновки мікросхеми 3 і 6 практично замкнені накоротко і навантаження відключена. У міру заряду опір конденсатора зростає (досить згадати перевірку конденсаторів омметром), напруга на ньому теж зростає, потужність в навантаженні плавно збільшується. Виходить пристрій плавного включення навантаження. Причому потужність в навантаження буде подана на стільки, наскільки введений движок змінного резистора R1. При відключенні пристрою від мережі конденсатор розряджається через резистор R1, готуючи пристрій до наступного включенню. Якщо конденсатор розрядитися не встигне, то плавного включення не буде.<br /> <br /> Ось тепер і дісталися до самого головного, до фотореле. Якщо тепер до керуючих висновків 3 і 6 підключити фототранзистор, то вийде фотореле. Працює воно наступним чином. Днем при високій освітленості фототранзистор відкритий, тому опір його ділянки колектор - емітер невелика, висновки 3 і 6 замкнуті між собою, навантаження відключена.<br /> <br /> При плавному зменшенні освітленості в вечірні години фототранзистор плавно буде відкриватися, поступово збільшуючи потужність в навантаженні, тобто в лампі. Ніяких порогових елементів в цій схемі немає, тому лампа буде запалюватися і гаснуть поступово.<br /> <br /> Щоб фотореле не спрацювало в той момент, коли включиться своя ж лампа, фототранзистор бажано захистити від такого підсвічування. Найпростіше це зробити за допомогою пластикової трубки.http://electrik.info/main/praktika/601-shemy-fotorele-dlya-upravleniya-osvescheniem.html<br /> <br /> ==Історична довідка==<br /> <br /> Простий пристрій, який ми тепер називаємо реле, було включено у початковий 1841 року телеграфний патент Семюеля Морзе. Зазначений механізм, діяв як цифровий підсилювач, який повторював телеграфний сигнал і, таким чином, давав можливість розмножувати його, наскільки то було потрібно. Це вирішило проблему обмеженого діапазону попередніх схем телеграфії. Слово реле з'являється у контексті електромагнітних операцій з 1860 року.[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BB%D0%B5]<br /> <br /> Коли на поверхню провідника падають промені світла, то метал випускає електрони і сам заряджається тому позитивно. Це явище випускання електронів освітлюваної поверхнею металу носить назву фотоелектричного ефекту, або скорочено фотоефекту.<br /> <br /> Фотоефект був відкритий в 1887 році німецьким фізиком Г. Герца і вивчений професором Московського університету Олександром Григоровичем Столєтова в 1888-1890 рр. Столетов встановив, що метал (перші досліди проводилися з цинком), заряджений негативно, швидко втрачає свій заряд, якщо на поверхню металу направити промені світла, і особливо ультрафіолетові промені (мал. 1). Столетов вимірював величину розрядного струму і виявив, що, по-перше, розрядний струм миттєво припинявся при виключенні світла і, по-друге, величина розрядного струму, що вимірюється, очевидно, кількістю електронів, що вириваються світлом з металу, пропорційна падаючої на поверхню металу енергії випромінювання даного спектрального складу. <br /> <br /> Наступними дослідами було показано, що швидкість викидаються з металу електронів зростає зі зменшенням довжини хвилі випромінювання, інакше кажучи, швидкість електронів зростає при збільшенні частоти випромінювання.(мал.4)<br /> <br /> В кінці XIX століття і в великих містах Росії з'явилися перші телефонні станції ручного обслуговування. Однак, у зв'язку з відсутністю власного (вітчизняного) телефонного обладнання, будівництво і експлуатація телефонних станцій велися іноземними компаніями. Всі найважливіші деталі, вузли, пристрої, в тому числі і реле, створювалися і вироблялися в Стокгольмі. У Петербурзі лише виконувалася збірка і зовнішня обробка. Шведські реле встановлювалися на всіх ручних станціях різних систем.<br /> Перший завод почав випускати реле це Завод &quot;Червона зоря&quot;. У 1922 році на заводі почалося зародження вітчизняного виробництва високої частоти.<br /> Розпочате з 1927 року виробництво машинних АТС зажадало на заводі корінних інженерно-виробничих змін. Були закуплені нові верстати, розширені конструкторські та технологічні групи технічного відділу, організовано складально-монтажне конвеєрне виробництво. В інструментальному цеху виробництво реле було виділено в самостійну ділянку, де вже поряд з реле постійного струму випускаються реле змінного струму з утяжеленним якорем і перші теплові реле на термобіметалів. У довоєнний час завод &quot;Червона зоря&quot; був, по суті, єдиним вітчизняним заводом, які розробляють і виробляють електромагнітні реле. Так, наприклад, під час війни в Уфі було розроблено спеціальне реле для авіаційної апаратури, а розрахунки М.І. Вітенберга по підбору оптимальної довжини сердечника дозволили у виробництві реле змінного струму відмовитися від імпортної кремнієвої стали, використовуючи звичайну вітчизняну.http://bibliofond.ru/view.aspx?id=551645<br /> <br /> В 2017 році фотореле широко використовується в побуті і на підприємствах, для економії електроенергії та коштів.<br /> <br /> [[Файл:Схема фотореле.png|міні|'''Малюнок 4''' Схема дослідів А. Г. Столєтова. А - джерело світла (дуга /, С - катод, на освітлену поверхню якого промені світла проникають через металеву сітку, що служить анодом]]<br /> <br /> ==Технічні характеристики==<br /> <br /> '''Технічні характеристики фотореле'''<br /> <br />  <br /> Рівень максимального робочого навантаження фотореле залежить від того, які пристрої до нього підключені. Необхідно знати, що максимальне навантаження пристрою становить від 1000 до 2300 Вт, номінальна робоча напруга дорівнює 220 В, а межі порогу спрацьовування фотореле рівні 2-2000 лк (люксам).<br /> <br /> Щоб придбане вами фотореле довго і успішно вам послужило, потрібно з самого початку знати, на які критерії орієнтуватися при покупці даного пристрою і його допоміжних елементів. Пристрій може пропрацювати протягом тривалого періоду часу, не створюючи жодних проблем, а може щотижня виходити з ладу.(мал. 5)<br /> <br /> [[Файл:Ustanovka-fotorele.jpg|міні|'''Малюнок 5''' Установка фотореле.]]<br /> <br /> Постараємося розібратися, чи можна в процесі установки і експлуатації уникнути проблем і як це зробити. Хотів би відзначити те що колір проводів для підключення реле у різних фірм виробників різні, тому обов'язково прочитайте інструкцію в якій зображена схема підключення фотореле.<br /> <br /> Найпопулярнішими пристроями на сучасному ринку є фотореле класу економ від таких виробників, як ИЕК, TDM, EKF і ін.<br /> <br /> Фотореле ФР-601 і ФР-602 зі ступенем захисту IP44 пропонує нам компанія ИЕК. Завдяки захисту IP44 використання даних пристроїв можливо під відкритим небом, адже IP44 захищає нас від падаючих в різних напрямках бризок. Межі, в яких знаходиться поріг спрацьовування даних фотореле, можуть становити від 5 до 50 лк. Робочі температури варіюються в межах від -25 ° С до +40 ° С.( мал. 6)[http://electricvdome.ru/osvechenie/fotorele-dlya-ulichnogo-osveshheniya.html|5]<br /> [[Файл:Fotorele-shema.jpg|міні|'''Малюнок 6''' Схема фотореле.]]<br /> <br /> ==Сфера застосування ==<br /> <br /> '''Використання фотореле'''<br /> <br /> Застосування фотореле надзвичайно різноманітні. Воно вмикає і вимикає в потрібний час освітлення вулиць, сортує різні деталі за формою і розміром, вмить зупиняє верстат, якщо рука людини опиниться у небезпечній зоні перекривши хід світла.<br /> Зокрема, на шахтах використовується для контролю місцезнаходження вагонетки, в пристроях автоматизації процесу відкатки та навантаження вугілля в залізничні вагони, визначення рівня завантаження бункерів тощо.[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B5]<br /> <br /> Фотореле призначені для автоматичного включення і відключення вуличного і внутрішнього освітлення (підсвічування вітрин, світлової реклами тощо) в залежності від рівня освітленості.(мал. 7)<br /> <br /> [[Файл:Фотореле.jpeg|міні|'''Малюнок 7''' Фотореле призначені для автоматичного включення і відключення вуличного і внутрішнього освітлення (підсвічування вітрин, світлової реклами тощо) в залежності від рівня освітленості.]]<br /> <br /> <br /> '''Загальні вимоги до експлуатації:'''<br /> *Відносна вологість повітря до 93%, температура 25 ° С<br /> *Наколишнє середовище не повинно бути вибухобезпечна, не містить агресивних парів і електропровідний пилу, що впливають на параметри фотореле.<br /> *Швидкість спрацьовування<br /> *По техніці безпеки реле відповідають ГОСТ 12.2.007.0 75 і ГОСТ 12.2.007.6 75.http://bibliofond.ru/view.aspx?id=551645<br /> <br /> '''Опис поширених типів'''<br /> Найчастіше фотореле використовуються для управління вуличним освітленням, але також вони використовуються в автоматичних системах, системах контролю, управління і захисту в якості регуляторів параметрів технологічних процесів, рахункових пристроїв, комутаторів, підсилювачів і т.д. Поширені види і типи фотореле:<br /> ФР-7, ФР-2, ФР-16, DS-GS / 1S, Z7-LMK, ФР-94-2, ФР-5-10.<br /> З цих фотореле сучасними вважаються DS-GS / 1S, а також DLS-1/50, ФР-IIУ3 (АС-7)<br /> '''Розглянемо деякі з них'''<br /> ''Фотореле типу ФР-7:''<br /> Фотореле типу ФР-7 призначений для включення і виключення освітлення при зміні інтенсивності денного освітлення. Широкий діапазон настройки чутливості дозволяє використовувати фотореле для керування вуличним і внутрішнім освітленням, для включення освітлення вітрин, світлової реклами, індивідуальних робочих місць і т. П., А також для застосування в якості комплектуючого виробу в пристроях промислової автоматики.<br /> Фоторезистор R1, R2 і R3 утворюють дільник напруги, який визначає струм бази транзистора VT1. У денний час, коли фоторезистор освітлений, його опір порівняно велике, тому транзистор VT1 відкритий і насичений, а VT2 закритий.<br /> Колекторний струм транзистора VT2, а, отже, і струм управління електрода симистора практично дорівнюють нулю. Симистор, таким чином, закритий, і струм через навантаження не протікає.<br /> Зі зменшенням освітленості опір фоторезистора зростає, і струм бази транзистора VT1 починає зменшуватися. При досягненні певного значення транзистор VT1 виходить з насичення і починає закриватися. Збільшується падіння напруги на резисторі R6, R7 підтримує симистор відкритим протягом обох напівперіодів мережевої напруги. Лампи починають світиться в повний накал.<br /> Процес вимкнення фотореле відбувається в зворотному порядку.<br /> Поріг спрацьовування фотореле встановлюють змінним резистором R2, а резистор R3 служить для обмеження струму дільника при попаданні на фотодатчик прямих сонячних променів. Резистор R6 визначає ток керуючого електрода симистора, який при відкритому транзисторі VT2 повинен бути більше струму симистора, але менше допустимого струму колекторного струму транзистора VT2.<br /> Резистор R5 зрівнює напруга на керуючому електроді і катоді симистора, коли транзистор VT2 закрит.Ето забезпечує надійне вимикання симистора і стійкість фотореле в цілому.<br /> Граничне пристрій виконаного за схемою тригера Шмітта (VT1, VT2). Тригер Шмітта являє собою пристрій, охоплений позитивним зворотним зв'язком. Наявність позитивного зворотного зв'язку призводить до практично миттєвого зміни напруги на виході схеми при перевищенні вхідним сигналом порогового напруги.<br /> <br /> '''Налаштування фотореле'''<br /> Можна змінити параметри рівня природної освітленості, при якій фотореле включає висвітлення. Для ручного налаштування служить підлаштування резистор R6 ( «Ручна установка моменту включення фотореле»). Якщо повернути резистор за годинниковою стрілкою, то фотореле включиться при більшій природної освітленості, а якщо проти годинникової стрілки - при меншій. Для автоматичної настройки: в момент, коли природна освітленість відповідає обраному рівню, натисніть кнопку і утримуйте її до тих пір, поки миготіння індикатора не зміниться на постійне горіння і далі на подвійне блимання (приблизно через 8 ... 12 сек), тоді відпустіть кнопку. Фотореле буде включатися при знову заданому рівні освітленості.<br /> ''Фотореле типу Z7-LMK:''<br /> Розпізнавальних особливості:<br /> Фотореле Z7-LMK є компактним приладом для зовнішнього монтажу.<br /> Час затримки запобігає небажаному включення при миттєвих змінах інтенсивності освітлення.<br /> Смуга нечутливості при зміні інтенсивності освітлення становить близько 15% від налаштованого діапазону.<br /> ''Виробники:''<br /> *Компанія &quot;Енергіс&quot;.<br /> *Technoma Ltd. (Болгарія)<br /> *ТОВ електропроектів<br /> *Лепельський електромеханічний завод (Білорусія)<br /> <br /> '''Критерії вибору фотореле:'''<br /> *За способом кріплення<br /> *За діапазону спрацьовування<br /> *По типу знаходження фотодатчика<br /> *За діапазону комутованих струмів [A]<br /> *За експлуатаційних умов<br /> *По вартості і доступності http://bibliofond.ru/view.aspx?id=551645<br /> <br /> ==Фото, відео-матеріали==<br /> <br /> [[https://www.youtube.com/watch?v=PAe4ky1K-Ow| Відеоматеріал, види фотореле для освітлення]]<br /> <br /> ==Список використаних джерел==<br /> <br /> [[Категорія:Музей історії техніки]]<br /> <br /> [[Категорія:Потребують опису. МІТ]]<br /> <br /> #[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BB%D0%B5 Вікіпедія: Реле]<br /> #[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B5 Вікіпедія: Фотореле]<br /> #[http://electricvdome.ru/osvechenie/fotorele-dlya-ulichnogo-osveshheniya.html Сайт: Електрик в доме]<br /> #К.А. ПУТИЛОВ./КУРС ФИЗИКИ/Том II. Часть третья. Учение об электричестве. — М.: ГИ ФМЛ,1963. — 583 с.<br /> #Низьковольтні електричні та електронні реле, контактори, пускачі: навч. посіб. для студ. електромех. та електротехн. профілю вищ. навч. закл. / М. В. Бурштинський, Б. І. Крохмальний, М. В. Хай ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Л. : Вид-во Нац. ун-ту «Львів. політехніка», 2011. — 172 с. : іл. — Бібліогр.: с. 169—170 (16 назв).<br /> #Програмовані електронні реле керування: навч. посіб. напряму «Електротехніка» / М. В. Бурштинський, А. І. Ковальчук, М. В. Хай ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Львів: ТзОВ «Простір М», 2014. — 304 с. : іл. — Бібліогр.: с. 303 (8 назв).</div>

3421865 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B5 2017-05-25T11:39:30Z

<p>3421865: /* Сфера застосування */</p> <hr /> <div><br /> Роботу виконала: Боса Тетяна, студентка 31 групи, фізико-математичного факультету.[[Користувач:3421865]]<br /> <br /> <br /> [[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]]<br /> ==Загальний опис (принцип дії)==<br /> <br /> ''Для початку вияснимо, що таке реле та які його види.''<br /> <br /> '''Реле (рос. реле, англ. relay, нім. Relais n, Wächter m)''' — електричний комутаційний апарат, який автоматично виконує певні перемикання контрольованого ним електричного кола.(мал.1)<br /> <br /> [[Файл:Relay2.jpg|міні|'''Малюнок 1'''Малогабаритне реле]]<br /> <br /> '''Опис'''<br /> <br /> '''Реле''' — пристрій, у якому за досягнення певного значення вхідної величини X, вихідна величина Y змінюється стрибкоподібно та приймає скінченне число значень. Найчастіше, це автоматичний пристрій, який реагує на зміни параметру (температури, тиску, освітленості тощо) і який, у разі досягнення параметром заданої величини, замикає або розмикає електричне коло.<br /> Реле застосовуються там, де потрібно контролювати електричне коло за допомогою сигналу з низьким енергоспоживанням з повною гальванічною розв'язкою, або де кілька схем повинні контролюватися одним сигналом. Реле широко використовувалися на телефонних станціях й перших комп'ютерах для виконання логічних операцій.<br /> Вид реле, яке може обробляти велику потужність, потрібну для безпосереднього керування електродвигунами або іншими навантаженнями, називається контактор.<br /> <br /> '''Реле класифікують за такими ознаками:''' <br /> *роду вхідних фізичних величин, на які вони реагують; <br /> *функцій, які вони виконують у системах керування; <br /> *конструкції тощо.<br /> <br /> '''За видом фізичних величин розрізняють:'''<br /> *електричні; <br /> *механічні;<br /> *теплові;<br /> *оптичні;<br /> *магнітні;<br /> *акустичні та інші реле.<br /> <br /> Слід зазначити, що реле також може реагувати не лише на значення певної величини, але і на різницю значень (диференційне реле), зміну знаку величини (поляризоване реле) або швидкість зміни вхідної величини.[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BB%D0%B5]<br /> <br /> ''Одже, що ми розуміємо під значенням фотореле''<br /> <br /> '''Фотореле''' — прилад автоматичного управління різними установками, який використовує безінерційність фотоефекту, тобто практично миттєво реагує на світловий вплив чи його зміну.(мал.2)[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B5]<br /> <br /> [[Файл:Fotorele.png|міні|'''Малюнок 2'''Найпростіше фотореле на фоторезисторі]]<br /> <br /> '''Фотореле принцип роботи'''<br /> <br /> Робота фотодатчика, контролюючого рівень вуличної освітленості, лежить в основі принципу роботи будь-якого фотореле. Існує два типи таких фотодатчиків:<br /> <br /> *вбудовані, коли датчик встановлений разом з реле безпосередньо в самому електрощитку;<br /> *виносні, коли датчик розташований поза корпусу реле.<br /> Корпус виносних фотореле повинен бути обов'язково міцним і мати підвищений рівень герметичності і захищеності від впливів навколишнього середовища.(мал.3)<br /> <br /> [[Файл:Reguljator-osveshhennosti-fotorele.jpg|міні|'''Малюнок 3'''Регулятор освітленості фотореле]]<br /> <br /> Цей пристрій має досить простий принцип дії і складається воно з вбудованого або виносного датчика. З огляду на інтенсивність освітлення, такий датчик передає інформацію електронній платі або блоку, які, в свою чергу, при досягненні певного порогу спрацьовування, спрацьовують і вмикають освітлення, замикаючи електричний ланцюг.<br /> <br /> Слід зазначити, що будь-який фотореле може бути запрограмовано в індивідуальному режимі. Це означає, що, якщо, наприклад, в літню пору року фотореле встановлено в гаражі, то діапазон його спрацьовування буде відрізнятися від пристрою, встановленого на ганку будинку. Даний нюанс необхідно враховувати і, по можливості, виставляти найбільш підходящий до умов розміщення фотореле діапазон його чутливості до світла. [http://electricvdome.ru/osvechenie/fotorele-dlya-ulichnogo-osveshheniya.html]<br /> <br /> Одним із завдань, що виконуються за допомогою фотодатчиків, є управління освітленням. Такі схеми називаються фотореле, найчастіше це просте включення освітлення в темний час доби. З цією метою радіоаматорами було розроблено чимало схем, ось деякі з них.<br /> <br /> Напевно, найпростіша схема показана на малюнку 1. Кількість деталей в ній, невелика, менше вже не вийде, а ефективність, читай чутливість, досить висока.<br /> <br /> Це досягнуто тим, що транзистори VT1 ​​і VT2 включені за схемою складеного транзистора, званої також схемою Дарлінгтона. При такому включенні коефіцієнт посилення дорівнює добутку коефіцієнтів посилення складових транзисторів. Крім того, така схема забезпечує високий вхідний імпеданс, що дозволяє підключати високоомні джерела сигналу, як показаний на схемі фоторезистор PR1.<br /> [[Файл:1352444962 1.jpg|міні|Схемо простого фотореле]]<br /> <br /> Робота схеми досить проста. Опір фоторезистора PR1 зі збільшенням освітленості зменшується до кількох КОм (темнової опір кілька МОм), що призведе до відкривання транзистора VT1. Його колекторний струм відкриє транзистор VT2, який включить реле K1, яке своїм контактом включить навантаження.<br /> <br /> Діод VD1 захищає схему від ЕРС самоіндукції, що виникає в момент вимикання реле K1. Таким чином, дуже малопотужний сигнал фоторезистора перетворюється в сигнал достатній для включення обмотки реле.<br /> <br /> Чутливість цієї простої схеми досить висока, іноді просто надмірна. Щоб її зменшити, і регулювати в необхідних межах можна додати з схему змінний резистор R1, показаний на схемі пунктиром.<br /> <br /> Напруга харчування зазначено в межах 5 ... 15В, - залежить від робочої напруги реле. Для напруги 6В підійдуть реле РЕС9, РЕС47, а для напруги 12В РЕС49, РЕС15. При зазначених на схемі транзисторах струм обмотки реле не повинен перевищувати 50мА.<br /> <br /> Якщо замість транзистора VT2 поставити, наприклад, КТ815, то вихідний струм може бути більше, що дозволить застосувати більш потужні реле. А взагалі, чим вище напруга живлення, тим вище і чутливість фотореле.http://electrik.info/main/praktika/601-shemy-fotorele-dlya-upravleniya-osvescheniem.html<br /> <br /> '''Схема фотореле з фотодиодом'''<br /> <br /> Схема цього фотореле показана на малюнку <br /> [[Файл:1352445028 2.jpg|міні|Схема фотореле з фотодиодом]]<br /> <br /> Як і попередня, вона також містить мінімальну кількість деталей, завдяки застосуванню операційного підсилювача (ОУ). В даній схемі ОУ включений за схемою компаратора (порівнює пристрою). Неважко бачити, що фотодіод LED1 включений в фотодіодному режимі, - харчування подано так, що фотодіод зміщений у зворотному напрямку.<br /> <br /> Тому, при зниженні рівня освітленості опір світлодіода Led1 зростає, що призводить до зменшення падіння напруги на резисторі R1, а отже і на вході, що інвертує компаратора OP1.<br /> <br /> Напруга на неінвертуючий вхід ОП встановлюється за допомогою змінного резистора R2, і є пороговим - задає поріг спрацьовування. Як тільки напруга на вході інвертується стане менше, ніж порогове, на виході компаратора з'явиться високий рівень напруги, який відкриє транзистор T1, який включить реле K1.<br /> <br /> Реле й транзистор в цій схемі можна підібрати, керуючись рекомендаціями до схеми, показаної на малюнку 6. В якості компаратора можна використовувати ОУ типу К140УД6, К140УД7 або подібні. Джерело живлення для схеми підійде будь-який, можна навіть безтрансформаторний, без гальванічної розв'язки від мережі. В цьому випадку при налагодженні слід бути уважним, дотримуватись правил техніки безпеки. Ідеальним варіантом слід вважати використання для настройки схеми розділового трансформатора або, як його іноді називають трансформатора безпеки.<br /> <br /> Налаштування пристрою зводиться до встановлення граничної напруги таким чином, щоб включення відбувалося вже при настанні сутінків. Щоб не чекати цього природного моменту, можна в затемненій кімнаті засвічувати фотодиод лампою розжарювання, включеної через тиристорний регулятор потужності. Ця ж методика придатна для настройки та інших схем фотореле.<br /> <br /> Можливо, що при спрацьовуванні фотореле релюшкой буде деренчати. Позбутися від цього явища можна приєднавши паралельно котушці електролітичний конденсатор на кілька сотень микрофарад.<br /> <br /> '''Фотореле на мікросхемі'''<br /> <br /> Спеціалізована мікросхема КР1182ПМ1 є фазовий регулятор потужності, те ж саме, що звичайний тиристорний. Дуже важливим і цінним властивістю такого регулятора потужності є те, що він включається в схему як двухполюсник, не вимагаючи для себе додаткового дроти живлення: просто включив паралельно вимикача і все вже працює! На малюнку 4 показано, як на цій мікросхемі можна побудувати нескладне фотореле.<br /> <br /> [[Файл:1352445910 6.jpg|міні|Мікросхема КР1182ПМ1]]<br /> [[Файл:1352444958 3.jpg|міні|Схема фотореле на мікросхемі КР1182ПМ1]]<br /> <br /> Керуючі висновки мікросхеми 3 і 6. Якщо між ними підключити просто звичайний однополюсний вимикач, то при його замиканні навантаження буде відключатися! Якщо його розімкнути, то навантаження підключиться. До речі, без додаткових зовнішніх тиристорів або симистора, і навіть без радіатора, мікросхема витримує навантаження до 150Вт. Це в разі, якщо при включенні навантаження немає кидків струму, як у ламп розжарювання. Лампу розжарювання в такому варіанті можна включати потужністю не більше 75Вт.<br /> <br /> Просто вимикач до цих висновків підключати як би ні до чого, якщо тільки в комплексі з іншими деталями. Якщо не звертати уваги на фототранзистор і електролітичний конденсатор, подумки залишити тільки змінний резистор R1, то виходить просто фазовий регулятор потужності: при переміщенні його движка вгору за схемою висновки 3 і 6 замикаються накоротко, тим самим відключаючи навантаження, як згаданим вище контактом. При переміщенні движка вниз за схемою потужність в навантаженні змінюється від 0 ... 100%. Тут все зрозуміло і просто.<br /> <br /> Якщо до цих висновків підключити електролітичний конденсатор (вважаємо, що фототранзистор в схемі поки немає), то вийде просто плавне включення навантаження. Яким чином?<br /> <br /> Опір розрядженого конденсатора невелика, тому спочатку керуючі висновки мікросхеми 3 і 6 практично замкнені накоротко і навантаження відключена. У міру заряду опір конденсатора зростає (досить згадати перевірку конденсаторів омметром), напруга на ньому теж зростає, потужність в навантаженні плавно збільшується. Виходить пристрій плавного включення навантаження. Причому потужність в навантаження буде подана на стільки, наскільки введений движок змінного резистора R1. При відключенні пристрою від мережі конденсатор розряджається через резистор R1, готуючи пристрій до наступного включенню. Якщо конденсатор розрядитися не встигне, то плавного включення не буде.<br /> <br /> Ось тепер і дісталися до самого головного, до фотореле. Якщо тепер до керуючих висновків 3 і 6 підключити фототранзистор, то вийде фотореле. Працює воно наступним чином. Днем при високій освітленості фототранзистор відкритий, тому опір його ділянки колектор - емітер невелика, висновки 3 і 6 замкнуті між собою, навантаження відключена.<br /> <br /> При плавному зменшенні освітленості в вечірні години фототранзистор плавно буде відкриватися, поступово збільшуючи потужність в навантаженні, тобто в лампі. Ніяких порогових елементів в цій схемі немає, тому лампа буде запалюватися і гаснуть поступово.<br /> <br /> Щоб фотореле не спрацювало в той момент, коли включиться своя ж лампа, фототранзистор бажано захистити від такого підсвічування. Найпростіше це зробити за допомогою пластикової трубки.http://electrik.info/main/praktika/601-shemy-fotorele-dlya-upravleniya-osvescheniem.html<br /> <br /> ==Історична довідка==<br /> <br /> Простий пристрій, який ми тепер називаємо реле, було включено у початковий 1841 року телеграфний патент Семюеля Морзе. Зазначений механізм, діяв як цифровий підсилювач, який повторював телеграфний сигнал і, таким чином, давав можливість розмножувати його, наскільки то було потрібно. Це вирішило проблему обмеженого діапазону попередніх схем телеграфії. Слово реле з'являється у контексті електромагнітних операцій з 1860 року.[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BB%D0%B5]<br /> <br /> Коли на поверхню провідника падають промені світла, то метал випускає електрони і сам заряджається тому позитивно. Це явище випускання електронів освітлюваної поверхнею металу носить назву фотоелектричного ефекту, або скорочено фотоефекту.<br /> <br /> Фотоефект був відкритий в 1887 році німецьким фізиком Г. Герца і вивчений професором Московського університету Олександром Григоровичем Столєтова в 1888-1890 рр. Столетов встановив, що метал (перші досліди проводилися з цинком), заряджений негативно, швидко втрачає свій заряд, якщо на поверхню металу направити промені світла, і особливо ультрафіолетові промені (мал. 1). Столетов вимірював величину розрядного струму і виявив, що, по-перше, розрядний струм миттєво припинявся при виключенні світла і, по-друге, величина розрядного струму, що вимірюється, очевидно, кількістю електронів, що вириваються світлом з металу, пропорційна падаючої на поверхню металу енергії випромінювання даного спектрального складу. <br /> <br /> Наступними дослідами було показано, що швидкість викидаються з металу електронів зростає зі зменшенням довжини хвилі випромінювання, інакше кажучи, швидкість електронів зростає при збільшенні частоти випромінювання.(мал.4)<br /> <br /> В кінці XIX століття і в великих містах Росії з'явилися перші телефонні станції ручного обслуговування. Однак, у зв'язку з відсутністю власного (вітчизняного) телефонного обладнання, будівництво і експлуатація телефонних станцій велися іноземними компаніями. Всі найважливіші деталі, вузли, пристрої, в тому числі і реле, створювалися і вироблялися в Стокгольмі. У Петербурзі лише виконувалася збірка і зовнішня обробка. Шведські реле встановлювалися на всіх ручних станціях різних систем.<br /> Перший завод почав випускати реле це Завод &quot;Червона зоря&quot;. У 1922 році на заводі почалося зародження вітчизняного виробництва високої частоти.<br /> Розпочате з 1927 року виробництво машинних АТС зажадало на заводі корінних інженерно-виробничих змін. Були закуплені нові верстати, розширені конструкторські та технологічні групи технічного відділу, організовано складально-монтажне конвеєрне виробництво. В інструментальному цеху виробництво реле було виділено в самостійну ділянку, де вже поряд з реле постійного струму випускаються реле змінного струму з утяжеленним якорем і перші теплові реле на термобіметалів. У довоєнний час завод &quot;Червона зоря&quot; був, по суті, єдиним вітчизняним заводом, які розробляють і виробляють електромагнітні реле. Так, наприклад, під час війни в Уфі було розроблено спеціальне реле для авіаційної апаратури, а розрахунки М.І. Вітенберга по підбору оптимальної довжини сердечника дозволили у виробництві реле змінного струму відмовитися від імпортної кремнієвої стали, використовуючи звичайну вітчизняну.http://bibliofond.ru/view.aspx?id=551645<br /> <br /> В 2017 році фотореле широко використовується в побуті і на підприємствах, для економії електроенергії та коштів.<br /> <br /> [[Файл:Схема фотореле.png|міні|'''Малюнок 4''' Схема дослідів А. Г. Столєтова. А - джерело світла (дуга /, С - катод, на освітлену поверхню якого промені світла проникають через металеву сітку, що служить анодом]]<br /> <br /> ==Технічні характеристики==<br /> <br /> '''Технічні характеристики фотореле'''<br /> <br />  <br /> Рівень максимального робочого навантаження фотореле залежить від того, які пристрої до нього підключені. Необхідно знати, що максимальне навантаження пристрою становить від 1000 до 2300 Вт, номінальна робоча напруга дорівнює 220 В, а межі порогу спрацьовування фотореле рівні 2-2000 лк (люксам).<br /> <br /> Щоб придбане вами фотореле довго і успішно вам послужило, потрібно з самого початку знати, на які критерії орієнтуватися при покупці даного пристрою і його допоміжних елементів. Пристрій може пропрацювати протягом тривалого періоду часу, не створюючи жодних проблем, а може щотижня виходити з ладу.(мал. 5)<br /> <br /> [[Файл:Ustanovka-fotorele.jpg|міні|'''Малюнок 5''' Установка фотореле.]]<br /> <br /> Постараємося розібратися, чи можна в процесі установки і експлуатації уникнути проблем і як це зробити. Хотів би відзначити те що колір проводів для підключення реле у різних фірм виробників різні, тому обов'язково прочитайте інструкцію в якій зображена схема підключення фотореле.<br /> <br /> Найпопулярнішими пристроями на сучасному ринку є фотореле класу економ від таких виробників, як ИЕК, TDM, EKF і ін.<br /> <br /> Фотореле ФР-601 і ФР-602 зі ступенем захисту IP44 пропонує нам компанія ИЕК. Завдяки захисту IP44 використання даних пристроїв можливо під відкритим небом, адже IP44 захищає нас від падаючих в різних напрямках бризок. Межі, в яких знаходиться поріг спрацьовування даних фотореле, можуть становити від 5 до 50 лк. Робочі температури варіюються в межах від -25 ° С до +40 ° С.( мал. 6)[http://electricvdome.ru/osvechenie/fotorele-dlya-ulichnogo-osveshheniya.html|5]<br /> [[Файл:Fotorele-shema.jpg|міні|'''Малюнок 6''' Схема фотореле.]]<br /> <br /> ==Сфера застосування ==<br /> <br /> '''Використання фотореле'''<br /> <br /> Застосування фотореле надзвичайно різноманітні. Воно вмикає і вимикає в потрібний час освітлення вулиць, сортує різні деталі за формою і розміром, вмить зупиняє верстат, якщо рука людини опиниться у небезпечній зоні перекривши хід світла.<br /> Зокрема, на шахтах використовується для контролю місцезнаходження вагонетки, в пристроях автоматизації процесу відкатки та навантаження вугілля в залізничні вагони, визначення рівня завантаження бункерів тощо.[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B5]<br /> <br /> Фотореле призначені для автоматичного включення і відключення вуличного і внутрішнього освітлення (підсвічування вітрин, світлової реклами тощо) в залежності від рівня освітленості.(мал. 7)<br /> <br /> [[Файл:Фотореле.jpeg|міні|'''Малюнок 7''' Фотореле призначені для автоматичного включення і відключення вуличного і внутрішнього освітлення (підсвічування вітрин, світлової реклами тощо) в залежності від рівня освітленості.]]<br /> <br /> <br /> '''Загальні вимоги до експлуатації:'''<br /> *Відносна вологість повітря до 93%, температура 25 ° С<br /> *Наколишнє середовище не повинно бути вибухобезпечна, не містить агресивних парів і електропровідний пилу, що впливають на параметри фотореле.<br /> *Швидкість спрацьовування<br /> *По техніці безпеки реле відповідають ГОСТ 12.2.007.0 75 і ГОСТ 12.2.007.6 75.http://bibliofond.ru/view.aspx?id=551645<br /> <br /> '''Опис поширених типів'''<br /> Найчастіше фотореле використовуються для управління вуличним освітленням, але також вони використовуються в автоматичних системах, системах контролю, управління і захисту в якості регуляторів параметрів технологічних процесів, рахункових пристроїв, комутаторів, підсилювачів і т.д. Поширені види і типи фотореле:<br /> ФР-7, ФР-2, ФР-16, DS-GS / 1S, Z7-LMK, ФР-94-2, ФР-5-10.<br /> З цих фотореле сучасними вважаються DS-GS / 1S, а також DLS-1/50, ФР-IIУ3 (АС-7)<br /> '''Розглянемо деякі з них'''<br /> ''Фотореле типу ФР-7:''<br /> Фотореле типу ФР-7 призначений для включення і виключення освітлення при зміні інтенсивності денного освітлення. Широкий діапазон настройки чутливості дозволяє використовувати фотореле для керування вуличним і внутрішнім освітленням, для включення освітлення вітрин, світлової реклами, індивідуальних робочих місць і т. П., А також для застосування в якості комплектуючого виробу в пристроях промислової автоматики.<br /> Фоторезистор R1, R2 і R3 утворюють дільник напруги, який визначає струм бази транзистора VT1. У денний час, коли фоторезистор освітлений, його опір порівняно велике, тому транзистор VT1 відкритий і насичений, а VT2 закритий.<br /> Колекторний струм транзистора VT2, а, отже, і струм управління електрода симистора практично дорівнюють нулю. Симистор, таким чином, закритий, і струм через навантаження не протікає.<br /> Зі зменшенням освітленості опір фоторезистора зростає, і струм бази транзистора VT1 починає зменшуватися. При досягненні певного значення транзистор VT1 виходить з насичення і починає закриватися. Збільшується падіння напруги на резисторі R6, R7 підтримує симистор відкритим протягом обох напівперіодів мережевої напруги. Лампи починають світиться в повний накал.<br /> Процес вимкнення фотореле відбувається в зворотному порядку.<br /> Поріг спрацьовування фотореле встановлюють змінним резистором R2, а резистор R3 служить для обмеження струму дільника при попаданні на фотодатчик прямих сонячних променів. Резистор R6 визначає ток керуючого електрода симистора, який при відкритому транзисторі VT2 повинен бути більше струму симистора, але менше допустимого струму колекторного струму транзистора VT2.<br /> Резистор R5 зрівнює напруга на керуючому електроді і катоді симистора, коли транзистор VT2 закрит.Ето забезпечує надійне вимикання симистора і стійкість фотореле в цілому.<br /> Граничне пристрій виконаного за схемою тригера Шмітта (VT1, VT2). Тригер Шмітта являє собою пристрій, охоплений позитивним зворотним зв'язком. Наявність позитивного зворотного зв'язку призводить до практично миттєвого зміни напруги на виході схеми при перевищенні вхідним сигналом порогового напруги.<br /> '''Налаштування фотореле'''<br /> Можна змінити параметри рівня природної освітленості, при якій фотореле включає висвітлення. Для ручного налаштування служить підлаштування резистор R6 ( «Ручна установка моменту включення фотореле»). Якщо повернути резистор за годинниковою стрілкою, то фотореле включиться при більшій природної освітленості, а якщо проти годинникової стрілки - при меншій. Для автоматичної настройки: в момент, коли природна освітленість відповідає обраному рівню, натисніть кнопку і утримуйте її до тих пір, поки миготіння індикатора не зміниться на постійне горіння і далі на подвійне блимання (приблизно через 8 ... 12 сек), тоді відпустіть кнопку. Фотореле буде включатися при знову заданому рівні освітленості.<br /> ''Фотореле типу Z7-LMK:''<br /> Розпізнавальних особливості:<br /> Фотореле Z7-LMK є компактним приладом для зовнішнього монтажу.<br /> Час затримки запобігає небажаному включення при миттєвих змінах інтенсивності освітлення.<br /> Смуга нечутливості при зміні інтенсивності освітлення становить близько 15% від налаштованого діапазону.<br /> ''Виробники:''<br /> *Компанія &quot;Енергіс&quot;.<br /> *Technoma Ltd. (Болгарія)<br /> *ТОВ електропроектів<br /> *Лепельський електромеханічний завод (Білорусія)<br /> <br /> '''Критерії вибору фотореле:'''<br /> *За способом кріплення<br /> *За діапазону спрацьовування<br /> *По типу знаходження фотодатчика<br /> *За діапазону комутованих струмів [A]<br /> *За експлуатаційних умов<br /> *По вартості і доступності http://bibliofond.ru/view.aspx?id=551645<br /> <br /> ==Фото, відео-матеріали==<br /> <br /> [[https://www.youtube.com/watch?v=PAe4ky1K-Ow| Відеоматеріал, види фотореле для освітлення]]<br /> <br /> ==Список використаних джерел==<br /> <br /> [[Категорія:Музей історії техніки]]<br /> <br /> [[Категорія:Потребують опису. МІТ]]<br /> <br /> #[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BB%D0%B5 Вікіпедія: Реле]<br /> #[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B5 Вікіпедія: Фотореле]<br /> #[http://electricvdome.ru/osvechenie/fotorele-dlya-ulichnogo-osveshheniya.html Сайт: Електрик в доме]<br /> #К.А. ПУТИЛОВ./КУРС ФИЗИКИ/Том II. Часть третья. Учение об электричестве. — М.: ГИ ФМЛ,1963. — 583 с.<br /> #Низьковольтні електричні та електронні реле, контактори, пускачі: навч. посіб. для студ. електромех. та електротехн. профілю вищ. навч. закл. / М. В. Бурштинський, Б. І. Крохмальний, М. В. Хай ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Л. : Вид-во Нац. ун-ту «Львів. політехніка», 2011. — 172 с. : іл. — Бібліогр.: с. 169—170 (16 назв).<br /> #Програмовані електронні реле керування: навч. посіб. напряму «Електротехніка» / М. В. Бурштинський, А. І. Ковальчук, М. В. Хай ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Львів: ТзОВ «Простір М», 2014. — 304 с. : іл. — Бібліогр.: с. 303 (8 назв).</div>

3421865 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B5 2017-05-25T11:37:38Z

<p>3421865: /* Загальний опис (принцип дії) */</p> <hr /> <div><br /> Роботу виконала: Боса Тетяна, студентка 31 групи, фізико-математичного факультету.[[Користувач:3421865]]<br /> <br /> <br /> [[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]]<br /> ==Загальний опис (принцип дії)==<br /> <br /> ''Для початку вияснимо, що таке реле та які його види.''<br /> <br /> '''Реле (рос. реле, англ. relay, нім. Relais n, Wächter m)''' — електричний комутаційний апарат, який автоматично виконує певні перемикання контрольованого ним електричного кола.(мал.1)<br /> <br /> [[Файл:Relay2.jpg|міні|'''Малюнок 1'''Малогабаритне реле]]<br /> <br /> '''Опис'''<br /> <br /> '''Реле''' — пристрій, у якому за досягнення певного значення вхідної величини X, вихідна величина Y змінюється стрибкоподібно та приймає скінченне число значень. Найчастіше, це автоматичний пристрій, який реагує на зміни параметру (температури, тиску, освітленості тощо) і який, у разі досягнення параметром заданої величини, замикає або розмикає електричне коло.<br /> Реле застосовуються там, де потрібно контролювати електричне коло за допомогою сигналу з низьким енергоспоживанням з повною гальванічною розв'язкою, або де кілька схем повинні контролюватися одним сигналом. Реле широко використовувалися на телефонних станціях й перших комп'ютерах для виконання логічних операцій.<br /> Вид реле, яке може обробляти велику потужність, потрібну для безпосереднього керування електродвигунами або іншими навантаженнями, називається контактор.<br /> <br /> '''Реле класифікують за такими ознаками:''' <br /> *роду вхідних фізичних величин, на які вони реагують; <br /> *функцій, які вони виконують у системах керування; <br /> *конструкції тощо.<br /> <br /> '''За видом фізичних величин розрізняють:'''<br /> *електричні; <br /> *механічні;<br /> *теплові;<br /> *оптичні;<br /> *магнітні;<br /> *акустичні та інші реле.<br /> <br /> Слід зазначити, що реле також може реагувати не лише на значення певної величини, але і на різницю значень (диференційне реле), зміну знаку величини (поляризоване реле) або швидкість зміни вхідної величини.[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BB%D0%B5]<br /> <br /> ''Одже, що ми розуміємо під значенням фотореле''<br /> <br /> '''Фотореле''' — прилад автоматичного управління різними установками, який використовує безінерційність фотоефекту, тобто практично миттєво реагує на світловий вплив чи його зміну.(мал.2)[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B5]<br /> <br /> [[Файл:Fotorele.png|міні|'''Малюнок 2'''Найпростіше фотореле на фоторезисторі]]<br /> <br /> '''Фотореле принцип роботи'''<br /> <br /> Робота фотодатчика, контролюючого рівень вуличної освітленості, лежить в основі принципу роботи будь-якого фотореле. Існує два типи таких фотодатчиків:<br /> <br /> *вбудовані, коли датчик встановлений разом з реле безпосередньо в самому електрощитку;<br /> *виносні, коли датчик розташований поза корпусу реле.<br /> Корпус виносних фотореле повинен бути обов'язково міцним і мати підвищений рівень герметичності і захищеності від впливів навколишнього середовища.(мал.3)<br /> <br /> [[Файл:Reguljator-osveshhennosti-fotorele.jpg|міні|'''Малюнок 3'''Регулятор освітленості фотореле]]<br /> <br /> Цей пристрій має досить простий принцип дії і складається воно з вбудованого або виносного датчика. З огляду на інтенсивність освітлення, такий датчик передає інформацію електронній платі або блоку, які, в свою чергу, при досягненні певного порогу спрацьовування, спрацьовують і вмикають освітлення, замикаючи електричний ланцюг.<br /> <br /> Слід зазначити, що будь-який фотореле може бути запрограмовано в індивідуальному режимі. Це означає, що, якщо, наприклад, в літню пору року фотореле встановлено в гаражі, то діапазон його спрацьовування буде відрізнятися від пристрою, встановленого на ганку будинку. Даний нюанс необхідно враховувати і, по можливості, виставляти найбільш підходящий до умов розміщення фотореле діапазон його чутливості до світла. [http://electricvdome.ru/osvechenie/fotorele-dlya-ulichnogo-osveshheniya.html]<br /> <br /> Одним із завдань, що виконуються за допомогою фотодатчиків, є управління освітленням. Такі схеми називаються фотореле, найчастіше це просте включення освітлення в темний час доби. З цією метою радіоаматорами було розроблено чимало схем, ось деякі з них.<br /> <br /> Напевно, найпростіша схема показана на малюнку 1. Кількість деталей в ній, невелика, менше вже не вийде, а ефективність, читай чутливість, досить висока.<br /> <br /> Це досягнуто тим, що транзистори VT1 ​​і VT2 включені за схемою складеного транзистора, званої також схемою Дарлінгтона. При такому включенні коефіцієнт посилення дорівнює добутку коефіцієнтів посилення складових транзисторів. Крім того, така схема забезпечує високий вхідний імпеданс, що дозволяє підключати високоомні джерела сигналу, як показаний на схемі фоторезистор PR1.<br /> [[Файл:1352444962 1.jpg|міні|Схемо простого фотореле]]<br /> <br /> Робота схеми досить проста. Опір фоторезистора PR1 зі збільшенням освітленості зменшується до кількох КОм (темнової опір кілька МОм), що призведе до відкривання транзистора VT1. Його колекторний струм відкриє транзистор VT2, який включить реле K1, яке своїм контактом включить навантаження.<br /> <br /> Діод VD1 захищає схему від ЕРС самоіндукції, що виникає в момент вимикання реле K1. Таким чином, дуже малопотужний сигнал фоторезистора перетворюється в сигнал достатній для включення обмотки реле.<br /> <br /> Чутливість цієї простої схеми досить висока, іноді просто надмірна. Щоб її зменшити, і регулювати в необхідних межах можна додати з схему змінний резистор R1, показаний на схемі пунктиром.<br /> <br /> Напруга харчування зазначено в межах 5 ... 15В, - залежить від робочої напруги реле. Для напруги 6В підійдуть реле РЕС9, РЕС47, а для напруги 12В РЕС49, РЕС15. При зазначених на схемі транзисторах струм обмотки реле не повинен перевищувати 50мА.<br /> <br /> Якщо замість транзистора VT2 поставити, наприклад, КТ815, то вихідний струм може бути більше, що дозволить застосувати більш потужні реле. А взагалі, чим вище напруга живлення, тим вище і чутливість фотореле.http://electrik.info/main/praktika/601-shemy-fotorele-dlya-upravleniya-osvescheniem.html<br /> <br /> '''Схема фотореле з фотодиодом'''<br /> <br /> Схема цього фотореле показана на малюнку <br /> [[Файл:1352445028 2.jpg|міні|Схема фотореле з фотодиодом]]<br /> <br /> Як і попередня, вона також містить мінімальну кількість деталей, завдяки застосуванню операційного підсилювача (ОУ). В даній схемі ОУ включений за схемою компаратора (порівнює пристрою). Неважко бачити, що фотодіод LED1 включений в фотодіодному режимі, - харчування подано так, що фотодіод зміщений у зворотному напрямку.<br /> <br /> Тому, при зниженні рівня освітленості опір світлодіода Led1 зростає, що призводить до зменшення падіння напруги на резисторі R1, а отже і на вході, що інвертує компаратора OP1.<br /> <br /> Напруга на неінвертуючий вхід ОП встановлюється за допомогою змінного резистора R2, і є пороговим - задає поріг спрацьовування. Як тільки напруга на вході інвертується стане менше, ніж порогове, на виході компаратора з'явиться високий рівень напруги, який відкриє транзистор T1, який включить реле K1.<br /> <br /> Реле й транзистор в цій схемі можна підібрати, керуючись рекомендаціями до схеми, показаної на малюнку 6. В якості компаратора можна використовувати ОУ типу К140УД6, К140УД7 або подібні. Джерело живлення для схеми підійде будь-який, можна навіть безтрансформаторний, без гальванічної розв'язки від мережі. В цьому випадку при налагодженні слід бути уважним, дотримуватись правил техніки безпеки. Ідеальним варіантом слід вважати використання для настройки схеми розділового трансформатора або, як його іноді називають трансформатора безпеки.<br /> <br /> Налаштування пристрою зводиться до встановлення граничної напруги таким чином, щоб включення відбувалося вже при настанні сутінків. Щоб не чекати цього природного моменту, можна в затемненій кімнаті засвічувати фотодиод лампою розжарювання, включеної через тиристорний регулятор потужності. Ця ж методика придатна для настройки та інших схем фотореле.<br /> <br /> Можливо, що при спрацьовуванні фотореле релюшкой буде деренчати. Позбутися від цього явища можна приєднавши паралельно котушці електролітичний конденсатор на кілька сотень микрофарад.<br /> <br /> '''Фотореле на мікросхемі'''<br /> <br /> Спеціалізована мікросхема КР1182ПМ1 є фазовий регулятор потужності, те ж саме, що звичайний тиристорний. Дуже важливим і цінним властивістю такого регулятора потужності є те, що він включається в схему як двухполюсник, не вимагаючи для себе додаткового дроти живлення: просто включив паралельно вимикача і все вже працює! На малюнку 4 показано, як на цій мікросхемі можна побудувати нескладне фотореле.<br /> <br /> [[Файл:1352445910 6.jpg|міні|Мікросхема КР1182ПМ1]]<br /> [[Файл:1352444958 3.jpg|міні|Схема фотореле на мікросхемі КР1182ПМ1]]<br /> <br /> Керуючі висновки мікросхеми 3 і 6. Якщо між ними підключити просто звичайний однополюсний вимикач, то при його замиканні навантаження буде відключатися! Якщо його розімкнути, то навантаження підключиться. До речі, без додаткових зовнішніх тиристорів або симистора, і навіть без радіатора, мікросхема витримує навантаження до 150Вт. Це в разі, якщо при включенні навантаження немає кидків струму, як у ламп розжарювання. Лампу розжарювання в такому варіанті можна включати потужністю не більше 75Вт.<br /> <br /> Просто вимикач до цих висновків підключати як би ні до чого, якщо тільки в комплексі з іншими деталями. Якщо не звертати уваги на фототранзистор і електролітичний конденсатор, подумки залишити тільки змінний резистор R1, то виходить просто фазовий регулятор потужності: при переміщенні його движка вгору за схемою висновки 3 і 6 замикаються накоротко, тим самим відключаючи навантаження, як згаданим вище контактом. При переміщенні движка вниз за схемою потужність в навантаженні змінюється від 0 ... 100%. Тут все зрозуміло і просто.<br /> <br /> Якщо до цих висновків підключити електролітичний конденсатор (вважаємо, що фототранзистор в схемі поки немає), то вийде просто плавне включення навантаження. Яким чином?<br /> <br /> Опір розрядженого конденсатора невелика, тому спочатку керуючі висновки мікросхеми 3 і 6 практично замкнені накоротко і навантаження відключена. У міру заряду опір конденсатора зростає (досить згадати перевірку конденсаторів омметром), напруга на ньому теж зростає, потужність в навантаженні плавно збільшується. Виходить пристрій плавного включення навантаження. Причому потужність в навантаження буде подана на стільки, наскільки введений движок змінного резистора R1. При відключенні пристрою від мережі конденсатор розряджається через резистор R1, готуючи пристрій до наступного включенню. Якщо конденсатор розрядитися не встигне, то плавного включення не буде.<br /> <br /> Ось тепер і дісталися до самого головного, до фотореле. Якщо тепер до керуючих висновків 3 і 6 підключити фототранзистор, то вийде фотореле. Працює воно наступним чином. Днем при високій освітленості фототранзистор відкритий, тому опір його ділянки колектор - емітер невелика, висновки 3 і 6 замкнуті між собою, навантаження відключена.<br /> <br /> При плавному зменшенні освітленості в вечірні години фототранзистор плавно буде відкриватися, поступово збільшуючи потужність в навантаженні, тобто в лампі. Ніяких порогових елементів в цій схемі немає, тому лампа буде запалюватися і гаснуть поступово.<br /> <br /> Щоб фотореле не спрацювало в той момент, коли включиться своя ж лампа, фототранзистор бажано захистити від такого підсвічування. Найпростіше це зробити за допомогою пластикової трубки.http://electrik.info/main/praktika/601-shemy-fotorele-dlya-upravleniya-osvescheniem.html<br /> <br /> ==Історична довідка==<br /> <br /> Простий пристрій, який ми тепер називаємо реле, було включено у початковий 1841 року телеграфний патент Семюеля Морзе. Зазначений механізм, діяв як цифровий підсилювач, який повторював телеграфний сигнал і, таким чином, давав можливість розмножувати його, наскільки то було потрібно. Це вирішило проблему обмеженого діапазону попередніх схем телеграфії. Слово реле з'являється у контексті електромагнітних операцій з 1860 року.[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BB%D0%B5]<br /> <br /> Коли на поверхню провідника падають промені світла, то метал випускає електрони і сам заряджається тому позитивно. Це явище випускання електронів освітлюваної поверхнею металу носить назву фотоелектричного ефекту, або скорочено фотоефекту.<br /> <br /> Фотоефект був відкритий в 1887 році німецьким фізиком Г. Герца і вивчений професором Московського університету Олександром Григоровичем Столєтова в 1888-1890 рр. Столетов встановив, що метал (перші досліди проводилися з цинком), заряджений негативно, швидко втрачає свій заряд, якщо на поверхню металу направити промені світла, і особливо ультрафіолетові промені (мал. 1). Столетов вимірював величину розрядного струму і виявив, що, по-перше, розрядний струм миттєво припинявся при виключенні світла і, по-друге, величина розрядного струму, що вимірюється, очевидно, кількістю електронів, що вириваються світлом з металу, пропорційна падаючої на поверхню металу енергії випромінювання даного спектрального складу. <br /> <br /> Наступними дослідами було показано, що швидкість викидаються з металу електронів зростає зі зменшенням довжини хвилі випромінювання, інакше кажучи, швидкість електронів зростає при збільшенні частоти випромінювання.(мал.4)<br /> <br /> В кінці XIX століття і в великих містах Росії з'явилися перші телефонні станції ручного обслуговування. Однак, у зв'язку з відсутністю власного (вітчизняного) телефонного обладнання, будівництво і експлуатація телефонних станцій велися іноземними компаніями. Всі найважливіші деталі, вузли, пристрої, в тому числі і реле, створювалися і вироблялися в Стокгольмі. У Петербурзі лише виконувалася збірка і зовнішня обробка. Шведські реле встановлювалися на всіх ручних станціях різних систем.<br /> Перший завод почав випускати реле це Завод &quot;Червона зоря&quot;. У 1922 році на заводі почалося зародження вітчизняного виробництва високої частоти.<br /> Розпочате з 1927 року виробництво машинних АТС зажадало на заводі корінних інженерно-виробничих змін. Були закуплені нові верстати, розширені конструкторські та технологічні групи технічного відділу, організовано складально-монтажне конвеєрне виробництво. В інструментальному цеху виробництво реле було виділено в самостійну ділянку, де вже поряд з реле постійного струму випускаються реле змінного струму з утяжеленним якорем і перші теплові реле на термобіметалів. У довоєнний час завод &quot;Червона зоря&quot; був, по суті, єдиним вітчизняним заводом, які розробляють і виробляють електромагнітні реле. Так, наприклад, під час війни в Уфі було розроблено спеціальне реле для авіаційної апаратури, а розрахунки М.І. Вітенберга по підбору оптимальної довжини сердечника дозволили у виробництві реле змінного струму відмовитися від імпортної кремнієвої стали, використовуючи звичайну вітчизняну.http://bibliofond.ru/view.aspx?id=551645<br /> <br /> В 2017 році фотореле широко використовується в побуті і на підприємствах, для економії електроенергії та коштів.<br /> <br /> [[Файл:Схема фотореле.png|міні|'''Малюнок 4''' Схема дослідів А. Г. Столєтова. А - джерело світла (дуга /, С - катод, на освітлену поверхню якого промені світла проникають через металеву сітку, що служить анодом]]<br /> <br /> ==Технічні характеристики==<br /> <br /> '''Технічні характеристики фотореле'''<br /> <br />  <br /> Рівень максимального робочого навантаження фотореле залежить від того, які пристрої до нього підключені. Необхідно знати, що максимальне навантаження пристрою становить від 1000 до 2300 Вт, номінальна робоча напруга дорівнює 220 В, а межі порогу спрацьовування фотореле рівні 2-2000 лк (люксам).<br /> <br /> Щоб придбане вами фотореле довго і успішно вам послужило, потрібно з самого початку знати, на які критерії орієнтуватися при покупці даного пристрою і його допоміжних елементів. Пристрій може пропрацювати протягом тривалого періоду часу, не створюючи жодних проблем, а може щотижня виходити з ладу.(мал. 5)<br /> <br /> [[Файл:Ustanovka-fotorele.jpg|міні|'''Малюнок 5''' Установка фотореле.]]<br /> <br /> Постараємося розібратися, чи можна в процесі установки і експлуатації уникнути проблем і як це зробити. Хотів би відзначити те що колір проводів для підключення реле у різних фірм виробників різні, тому обов'язково прочитайте інструкцію в якій зображена схема підключення фотореле.<br /> <br /> Найпопулярнішими пристроями на сучасному ринку є фотореле класу економ від таких виробників, як ИЕК, TDM, EKF і ін.<br /> <br /> Фотореле ФР-601 і ФР-602 зі ступенем захисту IP44 пропонує нам компанія ИЕК. Завдяки захисту IP44 використання даних пристроїв можливо під відкритим небом, адже IP44 захищає нас від падаючих в різних напрямках бризок. Межі, в яких знаходиться поріг спрацьовування даних фотореле, можуть становити від 5 до 50 лк. Робочі температури варіюються в межах від -25 ° С до +40 ° С.( мал. 6)[http://electricvdome.ru/osvechenie/fotorele-dlya-ulichnogo-osveshheniya.html|5]<br /> [[Файл:Fotorele-shema.jpg|міні|'''Малюнок 6''' Схема фотореле.]]<br /> <br /> ==Сфера застосування ==<br /> <br /> '''Використання фотореле'''<br /> <br /> Застосування фотореле надзвичайно різноманітні. Воно вмикає і вимикає в потрібний час освітлення вулиць, сортує різні деталі за формою і розміром, вмить зупиняє верстат, якщо рука людини опиниться у небезпечній зоні перекривши хід світла.<br /> Зокрема, на шахтах використовується для контролю місцезнаходження вагонетки, в пристроях автоматизації процесу відкатки та навантаження вугілля в залізничні вагони, визначення рівня завантаження бункерів тощо.[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B5]<br /> <br /> Фотореле призначені для автоматичного включення і відключення вуличного і внутрішнього освітлення (підсвічування вітрин, світлової реклами тощо) в залежності від рівня освітленості.(мал. 7)<br /> <br /> '''Загальні вимоги до експлуатації:'''<br /> *Відносна вологість повітря до 93%, температура 25 ° С<br /> *Наколишнє середовище не повинно бути вибухобезпечна, не містить агресивних парів і електропровідний пилу, що впливають на параметри фотореле.<br /> *Швидкість спрацьовування<br /> *По техніці безпеки реле відповідають ГОСТ 12.2.007.0 75 і ГОСТ 12.2.007.6 75.http://bibliofond.ru/view.aspx?id=551645<br /> <br /> '''Опис поширених типів'''<br /> Найчастіше фотореле використовуються для управління вуличним освітленням, але також вони використовуються в автоматичних системах, системах контролю, управління і захисту в якості регуляторів параметрів технологічних процесів, рахункових пристроїв, комутаторів, підсилювачів і т.д. Поширені види і типи фотореле:<br /> ФР-7, ФР-2, ФР-16, DS-GS / 1S, Z7-LMK, ФР-94-2, ФР-5-10.<br /> З цих фотореле сучасними вважаються DS-GS / 1S, а також DLS-1/50, ФР-IIУ3 (АС-7)<br /> '''Розглянемо деякі з них'''<br /> ''Фотореле типу ФР-7:''<br /> Фотореле типу ФР-7 призначений для включення і виключення освітлення при зміні інтенсивності денного освітлення. Широкий діапазон настройки чутливості дозволяє використовувати фотореле для керування вуличним і внутрішнім освітленням, для включення освітлення вітрин, світлової реклами, індивідуальних робочих місць і т. П., А також для застосування в якості комплектуючого виробу в пристроях промислової автоматики.<br /> Фоторезистор R1, R2 і R3 утворюють дільник напруги, який визначає струм бази транзистора VT1. У денний час, коли фоторезистор освітлений, його опір порівняно велике, тому транзистор VT1 відкритий і насичений, а VT2 закритий.<br /> Колекторний струм транзистора VT2, а, отже, і струм управління електрода симистора практично дорівнюють нулю. Симистор, таким чином, закритий, і струм через навантаження не протікає.<br /> Зі зменшенням освітленості опір фоторезистора зростає, і струм бази транзистора VT1 починає зменшуватися. При досягненні певного значення транзистор VT1 виходить з насичення і починає закриватися. Збільшується падіння напруги на резисторі R6, R7 підтримує симистор відкритим протягом обох напівперіодів мережевої напруги. Лампи починають світиться в повний накал.<br /> Процес вимкнення фотореле відбувається в зворотному порядку.<br /> Поріг спрацьовування фотореле встановлюють змінним резистором R2, а резистор R3 служить для обмеження струму дільника при попаданні на фотодатчик прямих сонячних променів. Резистор R6 визначає ток керуючого електрода симистора, який при відкритому транзисторі VT2 повинен бути більше струму симистора, але менше допустимого струму колекторного струму транзистора VT2.<br /> Резистор R5 зрівнює напруга на керуючому електроді і катоді симистора, коли транзистор VT2 закрит.Ето забезпечує надійне вимикання симистора і стійкість фотореле в цілому.<br /> Граничне пристрій виконаного за схемою тригера Шмітта (VT1, VT2). Тригер Шмітта являє собою пристрій, охоплений позитивним зворотним зв'язком. Наявність позитивного зворотного зв'язку призводить до практично миттєвого зміни напруги на виході схеми при перевищенні вхідним сигналом порогового напруги.<br /> '''Налаштування фотореле'''<br /> Можна змінити параметри рівня природної освітленості, при якій фотореле включає висвітлення. Для ручного налаштування служить підлаштування резистор R6 ( «Ручна установка моменту включення фотореле»). Якщо повернути резистор за годинниковою стрілкою, то фотореле включиться при більшій природної освітленості, а якщо проти годинникової стрілки - при меншій. Для автоматичної настройки: в момент, коли природна освітленість відповідає обраному рівню, натисніть кнопку і утримуйте її до тих пір, поки миготіння індикатора не зміниться на постійне горіння і далі на подвійне блимання (приблизно через 8 ... 12 сек), тоді відпустіть кнопку. Фотореле буде включатися при знову заданому рівні освітленості.<br /> ''Фотореле типу Z7-LMK:''<br /> Розпізнавальних особливості:<br /> Фотореле Z7-LMK є компактним приладом для зовнішнього монтажу.<br /> Час затримки запобігає небажаному включення при миттєвих змінах інтенсивності освітлення.<br /> Смуга нечутливості при зміні інтенсивності освітлення становить близько 15% від налаштованого діапазону.<br /> ''Виробники:''<br /> *Компанія &quot;Енергіс&quot;.<br /> *Technoma Ltd. (Болгарія)<br /> *ТОВ електропроектів<br /> *Лепельський електромеханічний завод (Білорусія)<br /> <br /> '''Критерії вибору фотореле:'''<br /> *За способом кріплення<br /> *За діапазону спрацьовування<br /> *По типу знаходження фотодатчика<br /> *За діапазону комутованих струмів [A]<br /> *За експлуатаційних умов<br /> *По вартості і доступності http://bibliofond.ru/view.aspx?id=551645<br /> <br /> [[Файл:Фотореле.jpeg|міні|'''Малюнок 7''' Фотореле призначені для автоматичного включення і відключення вуличного і внутрішнього освітлення (підсвічування вітрин, світлової реклами тощо) в залежності від рівня освітленості.]]<br /> <br /> ==Фото, відео-матеріали==<br /> <br /> [[https://www.youtube.com/watch?v=PAe4ky1K-Ow| Відеоматеріал, види фотореле для освітлення]]<br /> <br /> ==Список використаних джерел==<br /> <br /> [[Категорія:Музей історії техніки]]<br /> <br /> [[Категорія:Потребують опису. МІТ]]<br /> <br /> #[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BB%D0%B5 Вікіпедія: Реле]<br /> #[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B5 Вікіпедія: Фотореле]<br /> #[http://electricvdome.ru/osvechenie/fotorele-dlya-ulichnogo-osveshheniya.html Сайт: Електрик в доме]<br /> #К.А. ПУТИЛОВ./КУРС ФИЗИКИ/Том II. Часть третья. Учение об электричестве. — М.: ГИ ФМЛ,1963. — 583 с.<br /> #Низьковольтні електричні та електронні реле, контактори, пускачі: навч. посіб. для студ. електромех. та електротехн. профілю вищ. навч. закл. / М. В. Бурштинський, Б. І. Крохмальний, М. В. Хай ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Л. : Вид-во Нац. ун-ту «Львів. політехніка», 2011. — 172 с. : іл. — Бібліогр.: с. 169—170 (16 назв).<br /> #Програмовані електронні реле керування: навч. посіб. напряму «Електротехніка» / М. В. Бурштинський, А. І. Ковальчук, М. В. Хай ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Львів: ТзОВ «Простір М», 2014. — 304 с. : іл. — Бібліогр.: с. 303 (8 назв).</div>

3421865 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:1352444958_3.jpg 2017-05-25T11:35:53Z

<p>3421865: Схема фотореле на мікросхемі КР1182ПМ1</p> <hr /> <div>Схема фотореле на мікросхемі КР1182ПМ1</div>

3421865 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:1352445910_6.jpg 2017-05-25T11:33:59Z

<p>3421865: Мікросхема КР1182ПМ1</p> <hr /> <div>Мікросхема КР1182ПМ1</div>

3421865 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:1352445028_2.jpg 2017-05-25T11:30:23Z

<p>3421865: Схема фотореле з фотодиодом</p> <hr /> <div>Схема фотореле з фотодиодом</div>

3421865 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:1352444962_1.jpg 2017-05-25T11:27:16Z

<p>3421865: Схема простого фотореле</p> <hr /> <div>Схема простого фотореле</div>

3421865 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B5 2017-05-25T11:13:12Z

<p>3421865: /* Сфера застосування */</p> <hr /> <div><br /> Роботу виконала: Боса Тетяна, студентка 31 групи, фізико-математичного факультету.[[Користувач:3421865]]<br /> <br /> <br /> [[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]]<br /> ==Загальний опис (принцип дії)==<br /> <br /> ''Для початку вияснимо, що таке реле та які його види.''<br /> <br /> '''Реле (рос. реле, англ. relay, нім. Relais n, Wächter m)''' — електричний комутаційний апарат, який автоматично виконує певні перемикання контрольованого ним електричного кола.(мал.1)<br /> <br /> [[Файл:Relay2.jpg|міні|'''Малюнок 1'''Малогабаритне реле]]<br /> <br /> '''Опис'''<br /> <br /> '''Реле''' — пристрій, у якому за досягнення певного значення вхідної величини X, вихідна величина Y змінюється стрибкоподібно та приймає скінченне число значень. Найчастіше, це автоматичний пристрій, який реагує на зміни параметру (температури, тиску, освітленості тощо) і який, у разі досягнення параметром заданої величини, замикає або розмикає електричне коло.<br /> Реле застосовуються там, де потрібно контролювати електричне коло за допомогою сигналу з низьким енергоспоживанням з повною гальванічною розв'язкою, або де кілька схем повинні контролюватися одним сигналом. Реле широко використовувалися на телефонних станціях й перших комп'ютерах для виконання логічних операцій.<br /> Вид реле, яке може обробляти велику потужність, потрібну для безпосереднього керування електродвигунами або іншими навантаженнями, називається контактор.<br /> <br /> '''Реле класифікують за такими ознаками:''' <br /> *роду вхідних фізичних величин, на які вони реагують; <br /> *функцій, які вони виконують у системах керування; <br /> *конструкції тощо.<br /> <br /> '''За видом фізичних величин розрізняють:'''<br /> *електричні; <br /> *механічні;<br /> *теплові;<br /> *оптичні;<br /> *магнітні;<br /> *акустичні та інші реле.<br /> <br /> Слід зазначити, що реле також може реагувати не лише на значення певної величини, але і на різницю значень (диференційне реле), зміну знаку величини (поляризоване реле) або швидкість зміни вхідної величини.[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BB%D0%B5]<br /> <br /> ''Одже, що ми розуміємо під значенням фотореле''<br /> <br /> '''Фотореле''' — прилад автоматичного управління різними установками, який використовує безінерційність фотоефекту, тобто практично миттєво реагує на світловий вплив чи його зміну.(мал.2)[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B5]<br /> <br /> [[Файл:Fotorele.png|міні|'''Малюнок 2'''Найпростіше фотореле на фоторезисторі]]<br /> <br /> '''Фотореле принцип роботи'''<br /> <br /> Робота фотодатчика, контролюючого рівень вуличної освітленості, лежить в основі принципу роботи будь-якого фотореле. Існує два типи таких фотодатчиків:<br /> <br /> *вбудовані, коли датчик встановлений разом з реле безпосередньо в самому електрощитку;<br /> *виносні, коли датчик розташований поза корпусу реле.<br /> Корпус виносних фотореле повинен бути обов'язково міцним і мати підвищений рівень герметичності і захищеності від впливів навколишнього середовища.(мал.3)<br /> <br /> [[Файл:Reguljator-osveshhennosti-fotorele.jpg|міні|'''Малюнок 3'''Регулятор освітленості фотореле]]<br /> <br /> Цей пристрій має досить простий принцип дії і складається воно з вбудованого або виносного датчика. З огляду на інтенсивність освітлення, такий датчик передає інформацію електронній платі або блоку, які, в свою чергу, при досягненні певного порогу спрацьовування, спрацьовують і вмикають освітлення, замикаючи електричний ланцюг.<br /> <br /> Слід зазначити, що будь-який фотореле може бути запрограмовано в індивідуальному режимі. Це означає, що, якщо, наприклад, в літню пору року фотореле встановлено в гаражі, то діапазон його спрацьовування буде відрізнятися від пристрою, встановленого на ганку будинку. Даний нюанс необхідно враховувати і, по можливості, виставляти найбільш підходящий до умов розміщення фотореле діапазон його чутливості до світла. [http://electricvdome.ru/osvechenie/fotorele-dlya-ulichnogo-osveshheniya.html]<br /> <br /> ==Історична довідка==<br /> <br /> Простий пристрій, який ми тепер називаємо реле, було включено у початковий 1841 року телеграфний патент Семюеля Морзе. Зазначений механізм, діяв як цифровий підсилювач, який повторював телеграфний сигнал і, таким чином, давав можливість розмножувати його, наскільки то було потрібно. Це вирішило проблему обмеженого діапазону попередніх схем телеграфії. Слово реле з'являється у контексті електромагнітних операцій з 1860 року.[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BB%D0%B5]<br /> <br /> Коли на поверхню провідника падають промені світла, то метал випускає електрони і сам заряджається тому позитивно. Це явище випускання електронів освітлюваної поверхнею металу носить назву фотоелектричного ефекту, або скорочено фотоефекту.<br /> <br /> Фотоефект був відкритий в 1887 році німецьким фізиком Г. Герца і вивчений професором Московського університету Олександром Григоровичем Столєтова в 1888-1890 рр. Столетов встановив, що метал (перші досліди проводилися з цинком), заряджений негативно, швидко втрачає свій заряд, якщо на поверхню металу направити промені світла, і особливо ультрафіолетові промені (мал. 1). Столетов вимірював величину розрядного струму і виявив, що, по-перше, розрядний струм миттєво припинявся при виключенні світла і, по-друге, величина розрядного струму, що вимірюється, очевидно, кількістю електронів, що вириваються світлом з металу, пропорційна падаючої на поверхню металу енергії випромінювання даного спектрального складу. <br /> <br /> Наступними дослідами було показано, що швидкість викидаються з металу електронів зростає зі зменшенням довжини хвилі випромінювання, інакше кажучи, швидкість електронів зростає при збільшенні частоти випромінювання.(мал.4)<br /> <br /> В кінці XIX століття і в великих містах Росії з'явилися перші телефонні станції ручного обслуговування. Однак, у зв'язку з відсутністю власного (вітчизняного) телефонного обладнання, будівництво і експлуатація телефонних станцій велися іноземними компаніями. Всі найважливіші деталі, вузли, пристрої, в тому числі і реле, створювалися і вироблялися в Стокгольмі. У Петербурзі лише виконувалася збірка і зовнішня обробка. Шведські реле встановлювалися на всіх ручних станціях різних систем.<br /> Перший завод почав випускати реле це Завод &quot;Червона зоря&quot;. У 1922 році на заводі почалося зародження вітчизняного виробництва високої частоти.<br /> Розпочате з 1927 року виробництво машинних АТС зажадало на заводі корінних інженерно-виробничих змін. Були закуплені нові верстати, розширені конструкторські та технологічні групи технічного відділу, організовано складально-монтажне конвеєрне виробництво. В інструментальному цеху виробництво реле було виділено в самостійну ділянку, де вже поряд з реле постійного струму випускаються реле змінного струму з утяжеленним якорем і перші теплові реле на термобіметалів. У довоєнний час завод &quot;Червона зоря&quot; був, по суті, єдиним вітчизняним заводом, які розробляють і виробляють електромагнітні реле. Так, наприклад, під час війни в Уфі було розроблено спеціальне реле для авіаційної апаратури, а розрахунки М.І. Вітенберга по підбору оптимальної довжини сердечника дозволили у виробництві реле змінного струму відмовитися від імпортної кремнієвої стали, використовуючи звичайну вітчизняну.http://bibliofond.ru/view.aspx?id=551645<br /> <br /> В 2017 році фотореле широко використовується в побуті і на підприємствах, для економії електроенергії та коштів.<br /> <br /> [[Файл:Схема фотореле.png|міні|'''Малюнок 4''' Схема дослідів А. Г. Столєтова. А - джерело світла (дуга /, С - катод, на освітлену поверхню якого промені світла проникають через металеву сітку, що служить анодом]]<br /> <br /> ==Технічні характеристики==<br /> <br /> '''Технічні характеристики фотореле'''<br /> <br />  <br /> Рівень максимального робочого навантаження фотореле залежить від того, які пристрої до нього підключені. Необхідно знати, що максимальне навантаження пристрою становить від 1000 до 2300 Вт, номінальна робоча напруга дорівнює 220 В, а межі порогу спрацьовування фотореле рівні 2-2000 лк (люксам).<br /> <br /> Щоб придбане вами фотореле довго і успішно вам послужило, потрібно з самого початку знати, на які критерії орієнтуватися при покупці даного пристрою і його допоміжних елементів. Пристрій може пропрацювати протягом тривалого періоду часу, не створюючи жодних проблем, а може щотижня виходити з ладу.(мал. 5)<br /> <br /> [[Файл:Ustanovka-fotorele.jpg|міні|'''Малюнок 5''' Установка фотореле.]]<br /> <br /> Постараємося розібратися, чи можна в процесі установки і експлуатації уникнути проблем і як це зробити. Хотів би відзначити те що колір проводів для підключення реле у різних фірм виробників різні, тому обов'язково прочитайте інструкцію в якій зображена схема підключення фотореле.<br /> <br /> Найпопулярнішими пристроями на сучасному ринку є фотореле класу економ від таких виробників, як ИЕК, TDM, EKF і ін.<br /> <br /> Фотореле ФР-601 і ФР-602 зі ступенем захисту IP44 пропонує нам компанія ИЕК. Завдяки захисту IP44 використання даних пристроїв можливо під відкритим небом, адже IP44 захищає нас від падаючих в різних напрямках бризок. Межі, в яких знаходиться поріг спрацьовування даних фотореле, можуть становити від 5 до 50 лк. Робочі температури варіюються в межах від -25 ° С до +40 ° С.( мал. 6)[http://electricvdome.ru/osvechenie/fotorele-dlya-ulichnogo-osveshheniya.html|5]<br /> [[Файл:Fotorele-shema.jpg|міні|'''Малюнок 6''' Схема фотореле.]]<br /> <br /> ==Сфера застосування ==<br /> <br /> '''Використання фотореле'''<br /> <br /> Застосування фотореле надзвичайно різноманітні. Воно вмикає і вимикає в потрібний час освітлення вулиць, сортує різні деталі за формою і розміром, вмить зупиняє верстат, якщо рука людини опиниться у небезпечній зоні перекривши хід світла.<br /> Зокрема, на шахтах використовується для контролю місцезнаходження вагонетки, в пристроях автоматизації процесу відкатки та навантаження вугілля в залізничні вагони, визначення рівня завантаження бункерів тощо.[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B5]<br /> <br /> Фотореле призначені для автоматичного включення і відключення вуличного і внутрішнього освітлення (підсвічування вітрин, світлової реклами тощо) в залежності від рівня освітленості.(мал. 7)<br /> <br /> '''Загальні вимоги до експлуатації:'''<br /> *Відносна вологість повітря до 93%, температура 25 ° С<br /> *Наколишнє середовище не повинно бути вибухобезпечна, не містить агресивних парів і електропровідний пилу, що впливають на параметри фотореле.<br /> *Швидкість спрацьовування<br /> *По техніці безпеки реле відповідають ГОСТ 12.2.007.0 75 і ГОСТ 12.2.007.6 75.http://bibliofond.ru/view.aspx?id=551645<br /> <br /> '''Опис поширених типів'''<br /> Найчастіше фотореле використовуються для управління вуличним освітленням, але також вони використовуються в автоматичних системах, системах контролю, управління і захисту в якості регуляторів параметрів технологічних процесів, рахункових пристроїв, комутаторів, підсилювачів і т.д. Поширені види і типи фотореле:<br /> ФР-7, ФР-2, ФР-16, DS-GS / 1S, Z7-LMK, ФР-94-2, ФР-5-10.<br /> З цих фотореле сучасними вважаються DS-GS / 1S, а також DLS-1/50, ФР-IIУ3 (АС-7)<br /> '''Розглянемо деякі з них'''<br /> ''Фотореле типу ФР-7:''<br /> Фотореле типу ФР-7 призначений для включення і виключення освітлення при зміні інтенсивності денного освітлення. Широкий діапазон настройки чутливості дозволяє використовувати фотореле для керування вуличним і внутрішнім освітленням, для включення освітлення вітрин, світлової реклами, індивідуальних робочих місць і т. П., А також для застосування в якості комплектуючого виробу в пристроях промислової автоматики.<br /> Фоторезистор R1, R2 і R3 утворюють дільник напруги, який визначає струм бази транзистора VT1. У денний час, коли фоторезистор освітлений, його опір порівняно велике, тому транзистор VT1 відкритий і насичений, а VT2 закритий.<br /> Колекторний струм транзистора VT2, а, отже, і струм управління електрода симистора практично дорівнюють нулю. Симистор, таким чином, закритий, і струм через навантаження не протікає.<br /> Зі зменшенням освітленості опір фоторезистора зростає, і струм бази транзистора VT1 починає зменшуватися. При досягненні певного значення транзистор VT1 виходить з насичення і починає закриватися. Збільшується падіння напруги на резисторі R6, R7 підтримує симистор відкритим протягом обох напівперіодів мережевої напруги. Лампи починають світиться в повний накал.<br /> Процес вимкнення фотореле відбувається в зворотному порядку.<br /> Поріг спрацьовування фотореле встановлюють змінним резистором R2, а резистор R3 служить для обмеження струму дільника при попаданні на фотодатчик прямих сонячних променів. Резистор R6 визначає ток керуючого електрода симистора, який при відкритому транзисторі VT2 повинен бути більше струму симистора, але менше допустимого струму колекторного струму транзистора VT2.<br /> Резистор R5 зрівнює напруга на керуючому електроді і катоді симистора, коли транзистор VT2 закрит.Ето забезпечує надійне вимикання симистора і стійкість фотореле в цілому.<br /> Граничне пристрій виконаного за схемою тригера Шмітта (VT1, VT2). Тригер Шмітта являє собою пристрій, охоплений позитивним зворотним зв'язком. Наявність позитивного зворотного зв'язку призводить до практично миттєвого зміни напруги на виході схеми при перевищенні вхідним сигналом порогового напруги.<br /> '''Налаштування фотореле'''<br /> Можна змінити параметри рівня природної освітленості, при якій фотореле включає висвітлення. Для ручного налаштування служить підлаштування резистор R6 ( «Ручна установка моменту включення фотореле»). Якщо повернути резистор за годинниковою стрілкою, то фотореле включиться при більшій природної освітленості, а якщо проти годинникової стрілки - при меншій. Для автоматичної настройки: в момент, коли природна освітленість відповідає обраному рівню, натисніть кнопку і утримуйте її до тих пір, поки миготіння індикатора не зміниться на постійне горіння і далі на подвійне блимання (приблизно через 8 ... 12 сек), тоді відпустіть кнопку. Фотореле буде включатися при знову заданому рівні освітленості.<br /> ''Фотореле типу Z7-LMK:''<br /> Розпізнавальних особливості:<br /> Фотореле Z7-LMK є компактним приладом для зовнішнього монтажу.<br /> Час затримки запобігає небажаному включення при миттєвих змінах інтенсивності освітлення.<br /> Смуга нечутливості при зміні інтенсивності освітлення становить близько 15% від налаштованого діапазону.<br /> ''Виробники:''<br /> *Компанія &quot;Енергіс&quot;.<br /> *Technoma Ltd. (Болгарія)<br /> *ТОВ електропроектів<br /> *Лепельський електромеханічний завод (Білорусія)<br /> <br /> '''Критерії вибору фотореле:'''<br /> *За способом кріплення<br /> *За діапазону спрацьовування<br /> *По типу знаходження фотодатчика<br /> *За діапазону комутованих струмів [A]<br /> *За експлуатаційних умов<br /> *По вартості і доступності http://bibliofond.ru/view.aspx?id=551645<br /> <br /> [[Файл:Фотореле.jpeg|міні|'''Малюнок 7''' Фотореле призначені для автоматичного включення і відключення вуличного і внутрішнього освітлення (підсвічування вітрин, світлової реклами тощо) в залежності від рівня освітленості.]]<br /> <br /> ==Фото, відео-матеріали==<br /> <br /> [[https://www.youtube.com/watch?v=PAe4ky1K-Ow| Відеоматеріал, види фотореле для освітлення]]<br /> <br /> ==Список використаних джерел==<br /> <br /> [[Категорія:Музей історії техніки]]<br /> <br /> [[Категорія:Потребують опису. МІТ]]<br /> <br /> #[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BB%D0%B5 Вікіпедія: Реле]<br /> #[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B5 Вікіпедія: Фотореле]<br /> #[http://electricvdome.ru/osvechenie/fotorele-dlya-ulichnogo-osveshheniya.html Сайт: Електрик в доме]<br /> #К.А. ПУТИЛОВ./КУРС ФИЗИКИ/Том II. Часть третья. Учение об электричестве. — М.: ГИ ФМЛ,1963. — 583 с.<br /> #Низьковольтні електричні та електронні реле, контактори, пускачі: навч. посіб. для студ. електромех. та електротехн. профілю вищ. навч. закл. / М. В. Бурштинський, Б. І. Крохмальний, М. В. Хай ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Л. : Вид-во Нац. ун-ту «Львів. політехніка», 2011. — 172 с. : іл. — Бібліогр.: с. 169—170 (16 назв).<br /> #Програмовані електронні реле керування: навч. посіб. напряму «Електротехніка» / М. В. Бурштинський, А. І. Ковальчук, М. В. Хай ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Львів: ТзОВ «Простір М», 2014. — 304 с. : іл. — Бібліогр.: с. 303 (8 назв).</div>

3421865 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B5 2017-05-25T11:02:40Z

<p>3421865: /* Історична довідка */</p> <hr /> <div><br /> Роботу виконала: Боса Тетяна, студентка 31 групи, фізико-математичного факультету.[[Користувач:3421865]]<br /> <br /> <br /> [[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]]<br /> ==Загальний опис (принцип дії)==<br /> <br /> ''Для початку вияснимо, що таке реле та які його види.''<br /> <br /> '''Реле (рос. реле, англ. relay, нім. Relais n, Wächter m)''' — електричний комутаційний апарат, який автоматично виконує певні перемикання контрольованого ним електричного кола.(мал.1)<br /> <br /> [[Файл:Relay2.jpg|міні|'''Малюнок 1'''Малогабаритне реле]]<br /> <br /> '''Опис'''<br /> <br /> '''Реле''' — пристрій, у якому за досягнення певного значення вхідної величини X, вихідна величина Y змінюється стрибкоподібно та приймає скінченне число значень. Найчастіше, це автоматичний пристрій, який реагує на зміни параметру (температури, тиску, освітленості тощо) і який, у разі досягнення параметром заданої величини, замикає або розмикає електричне коло.<br /> Реле застосовуються там, де потрібно контролювати електричне коло за допомогою сигналу з низьким енергоспоживанням з повною гальванічною розв'язкою, або де кілька схем повинні контролюватися одним сигналом. Реле широко використовувалися на телефонних станціях й перших комп'ютерах для виконання логічних операцій.<br /> Вид реле, яке може обробляти велику потужність, потрібну для безпосереднього керування електродвигунами або іншими навантаженнями, називається контактор.<br /> <br /> '''Реле класифікують за такими ознаками:''' <br /> *роду вхідних фізичних величин, на які вони реагують; <br /> *функцій, які вони виконують у системах керування; <br /> *конструкції тощо.<br /> <br /> '''За видом фізичних величин розрізняють:'''<br /> *електричні; <br /> *механічні;<br /> *теплові;<br /> *оптичні;<br /> *магнітні;<br /> *акустичні та інші реле.<br /> <br /> Слід зазначити, що реле також може реагувати не лише на значення певної величини, але і на різницю значень (диференційне реле), зміну знаку величини (поляризоване реле) або швидкість зміни вхідної величини.[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BB%D0%B5]<br /> <br /> ''Одже, що ми розуміємо під значенням фотореле''<br /> <br /> '''Фотореле''' — прилад автоматичного управління різними установками, який використовує безінерційність фотоефекту, тобто практично миттєво реагує на світловий вплив чи його зміну.(мал.2)[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B5]<br /> <br /> [[Файл:Fotorele.png|міні|'''Малюнок 2'''Найпростіше фотореле на фоторезисторі]]<br /> <br /> '''Фотореле принцип роботи'''<br /> <br /> Робота фотодатчика, контролюючого рівень вуличної освітленості, лежить в основі принципу роботи будь-якого фотореле. Існує два типи таких фотодатчиків:<br /> <br /> *вбудовані, коли датчик встановлений разом з реле безпосередньо в самому електрощитку;<br /> *виносні, коли датчик розташований поза корпусу реле.<br /> Корпус виносних фотореле повинен бути обов'язково міцним і мати підвищений рівень герметичності і захищеності від впливів навколишнього середовища.(мал.3)<br /> <br /> [[Файл:Reguljator-osveshhennosti-fotorele.jpg|міні|'''Малюнок 3'''Регулятор освітленості фотореле]]<br /> <br /> Цей пристрій має досить простий принцип дії і складається воно з вбудованого або виносного датчика. З огляду на інтенсивність освітлення, такий датчик передає інформацію електронній платі або блоку, які, в свою чергу, при досягненні певного порогу спрацьовування, спрацьовують і вмикають освітлення, замикаючи електричний ланцюг.<br /> <br /> Слід зазначити, що будь-який фотореле може бути запрограмовано в індивідуальному режимі. Це означає, що, якщо, наприклад, в літню пору року фотореле встановлено в гаражі, то діапазон його спрацьовування буде відрізнятися від пристрою, встановленого на ганку будинку. Даний нюанс необхідно враховувати і, по можливості, виставляти найбільш підходящий до умов розміщення фотореле діапазон його чутливості до світла. [http://electricvdome.ru/osvechenie/fotorele-dlya-ulichnogo-osveshheniya.html]<br /> <br /> ==Історична довідка==<br /> <br /> Простий пристрій, який ми тепер називаємо реле, було включено у початковий 1841 року телеграфний патент Семюеля Морзе. Зазначений механізм, діяв як цифровий підсилювач, який повторював телеграфний сигнал і, таким чином, давав можливість розмножувати його, наскільки то було потрібно. Це вирішило проблему обмеженого діапазону попередніх схем телеграфії. Слово реле з'являється у контексті електромагнітних операцій з 1860 року.[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BB%D0%B5]<br /> <br /> Коли на поверхню провідника падають промені світла, то метал випускає електрони і сам заряджається тому позитивно. Це явище випускання електронів освітлюваної поверхнею металу носить назву фотоелектричного ефекту, або скорочено фотоефекту.<br /> <br /> Фотоефект був відкритий в 1887 році німецьким фізиком Г. Герца і вивчений професором Московського університету Олександром Григоровичем Столєтова в 1888-1890 рр. Столетов встановив, що метал (перші досліди проводилися з цинком), заряджений негативно, швидко втрачає свій заряд, якщо на поверхню металу направити промені світла, і особливо ультрафіолетові промені (мал. 1). Столетов вимірював величину розрядного струму і виявив, що, по-перше, розрядний струм миттєво припинявся при виключенні світла і, по-друге, величина розрядного струму, що вимірюється, очевидно, кількістю електронів, що вириваються світлом з металу, пропорційна падаючої на поверхню металу енергії випромінювання даного спектрального складу. <br /> <br /> Наступними дослідами було показано, що швидкість викидаються з металу електронів зростає зі зменшенням довжини хвилі випромінювання, інакше кажучи, швидкість електронів зростає при збільшенні частоти випромінювання.(мал.4)<br /> <br /> В кінці XIX століття і в великих містах Росії з'явилися перші телефонні станції ручного обслуговування. Однак, у зв'язку з відсутністю власного (вітчизняного) телефонного обладнання, будівництво і експлуатація телефонних станцій велися іноземними компаніями. Всі найважливіші деталі, вузли, пристрої, в тому числі і реле, створювалися і вироблялися в Стокгольмі. У Петербурзі лише виконувалася збірка і зовнішня обробка. Шведські реле встановлювалися на всіх ручних станціях різних систем.<br /> Перший завод почав випускати реле це Завод &quot;Червона зоря&quot;. У 1922 році на заводі почалося зародження вітчизняного виробництва високої частоти.<br /> Розпочате з 1927 року виробництво машинних АТС зажадало на заводі корінних інженерно-виробничих змін. Були закуплені нові верстати, розширені конструкторські та технологічні групи технічного відділу, організовано складально-монтажне конвеєрне виробництво. В інструментальному цеху виробництво реле було виділено в самостійну ділянку, де вже поряд з реле постійного струму випускаються реле змінного струму з утяжеленним якорем і перші теплові реле на термобіметалів. У довоєнний час завод &quot;Червона зоря&quot; був, по суті, єдиним вітчизняним заводом, які розробляють і виробляють електромагнітні реле. Так, наприклад, під час війни в Уфі було розроблено спеціальне реле для авіаційної апаратури, а розрахунки М.І. Вітенберга по підбору оптимальної довжини сердечника дозволили у виробництві реле змінного струму відмовитися від імпортної кремнієвої стали, використовуючи звичайну вітчизняну.http://bibliofond.ru/view.aspx?id=551645<br /> <br /> В 2017 році фотореле широко використовується в побуті і на підприємствах, для економії електроенергії та коштів.<br /> <br /> [[Файл:Схема фотореле.png|міні|'''Малюнок 4''' Схема дослідів А. Г. Столєтова. А - джерело світла (дуга /, С - катод, на освітлену поверхню якого промені світла проникають через металеву сітку, що служить анодом]]<br /> <br /> ==Технічні характеристики==<br /> <br /> '''Технічні характеристики фотореле'''<br /> <br />  <br /> Рівень максимального робочого навантаження фотореле залежить від того, які пристрої до нього підключені. Необхідно знати, що максимальне навантаження пристрою становить від 1000 до 2300 Вт, номінальна робоча напруга дорівнює 220 В, а межі порогу спрацьовування фотореле рівні 2-2000 лк (люксам).<br /> <br /> Щоб придбане вами фотореле довго і успішно вам послужило, потрібно з самого початку знати, на які критерії орієнтуватися при покупці даного пристрою і його допоміжних елементів. Пристрій може пропрацювати протягом тривалого періоду часу, не створюючи жодних проблем, а може щотижня виходити з ладу.(мал. 5)<br /> <br /> [[Файл:Ustanovka-fotorele.jpg|міні|'''Малюнок 5''' Установка фотореле.]]<br /> <br /> Постараємося розібратися, чи можна в процесі установки і експлуатації уникнути проблем і як це зробити. Хотів би відзначити те що колір проводів для підключення реле у різних фірм виробників різні, тому обов'язково прочитайте інструкцію в якій зображена схема підключення фотореле.<br /> <br /> Найпопулярнішими пристроями на сучасному ринку є фотореле класу економ від таких виробників, як ИЕК, TDM, EKF і ін.<br /> <br /> Фотореле ФР-601 і ФР-602 зі ступенем захисту IP44 пропонує нам компанія ИЕК. Завдяки захисту IP44 використання даних пристроїв можливо під відкритим небом, адже IP44 захищає нас від падаючих в різних напрямках бризок. Межі, в яких знаходиться поріг спрацьовування даних фотореле, можуть становити від 5 до 50 лк. Робочі температури варіюються в межах від -25 ° С до +40 ° С.( мал. 6)[http://electricvdome.ru/osvechenie/fotorele-dlya-ulichnogo-osveshheniya.html|5]<br /> [[Файл:Fotorele-shema.jpg|міні|'''Малюнок 6''' Схема фотореле.]]<br /> <br /> ==Сфера застосування ==<br /> <br /> '''Використання фотореле'''<br /> <br /> Застосування фотореле надзвичайно різноманітні. Воно вмикає і вимикає в потрібний час освітлення вулиць, сортує різні деталі за формою і розміром, вмить зупиняє верстат, якщо рука людини опиниться у небезпечній зоні перекривши хід світла.<br /> Зокрема, на шахтах використовується для контролю місцезнаходження вагонетки, в пристроях автоматизації процесу відкатки та навантаження вугілля в залізничні вагони, визначення рівня завантаження бункерів тощо.[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B5 |2]<br /> <br /> Фотореле призначені для автоматичного включення і відключення вуличного і внутрішнього освітлення (підсвічування вітрин, світлової реклами тощо) в залежності від рівня освітленості.(мал. 7)<br /> <br /> [[Файл:Фотореле.jpeg|міні|'''Малюнок 7''' Фотореле призначені для автоматичного включення і відключення вуличного і внутрішнього освітлення (підсвічування вітрин, світлової реклами тощо) в залежності від рівня освітленості.]]<br /> <br /> ==Фото, відео-матеріали==<br /> <br /> [[https://www.youtube.com/watch?v=PAe4ky1K-Ow| Відеоматеріал, види фотореле для освітлення]]<br /> <br /> ==Список використаних джерел==<br /> <br /> [[Категорія:Музей історії техніки]]<br /> <br /> [[Категорія:Потребують опису. МІТ]]<br /> <br /> #[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BB%D0%B5 Вікіпедія: Реле]<br /> #[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B5 Вікіпедія: Фотореле]<br /> #[http://electricvdome.ru/osvechenie/fotorele-dlya-ulichnogo-osveshheniya.html Сайт: Електрик в доме]<br /> #К.А. ПУТИЛОВ./КУРС ФИЗИКИ/Том II. Часть третья. Учение об электричестве. — М.: ГИ ФМЛ,1963. — 583 с.<br /> #Низьковольтні електричні та електронні реле, контактори, пускачі: навч. посіб. для студ. електромех. та електротехн. профілю вищ. навч. закл. / М. В. Бурштинський, Б. І. Крохмальний, М. В. Хай ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Л. : Вид-во Нац. ун-ту «Львів. політехніка», 2011. — 172 с. : іл. — Бібліогр.: с. 169—170 (16 назв).<br /> #Програмовані електронні реле керування: навч. посіб. напряму «Електротехніка» / М. В. Бурштинський, А. І. Ковальчук, М. В. Хай ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Львів: ТзОВ «Простір М», 2014. — 304 с. : іл. — Бібліогр.: с. 303 (8 назв).</div>

3421865 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%A4%D0%86-2 2017-05-23T15:51:00Z

<p>3421865: </p> <hr /> <div>Роботу виконала: Боса Тетяна, студентка 31 групи, фізико-математичного факультету.[[Користувач:3421865]]<br /> <br /> [[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]]<br /> ==Загальний опис (принцип дії)==<br /> <br /> '''Фотометр''' - прилад для вимірювання будь-яких з фотометричних величин, частіше за інших - однієї або декількох світлових величин.<br /> При використанні фотометра здійснюють певний просторове обмеження потоку випромінювання і реєстрацію його приймачем випромінювання із заданою спектральною чутливістю. Освітленість вимірюють люксметрами, яскравість - яскравомірами, світловий потік і світлову енергію - за допомогою фотометра інтегруючого. Прилади для вимірювання кольору об'єкта називають колориметрами.<br /> Якщо в якості приймача використовується очей, фотометри називаються візуальними, або зоровими, якщо ж застосовується який-небудь фізичний приймач, фотометри називаються фізичними. Оптичний блок фотометра, іноді званий фотометричної головкою, містить лінзи, світлорозсіюючі пластинки, ослабители світла, світлофільтри, діафрагми і приймач випромінювання.<br /> <br /> Найчастіше в фотометрах з фізичними приймачами потік випромінювання перетвориться в електричний сигнал, який реєструється пристроями типу мікроамперметра, вольтметра і т. Д. В імпульсних фотометрах застосовують самописці типу електрометрії, що запам'ятовує осцилографа, пікового вольтметра. У візуальному фотометрі рівність яркостей двох полів порівняння, освітлюваних окремо порівнюваними світловими потоками, встановлюється оком, який розташовується у окуляра фотометричної головки.<br /> <br /> ''Фотометри знаходять широке застосування в лабораторній практиці.'' Наприклад, за допомогою фотометров можна визначати спектр зразків, що дозволяє встановити їх хімічний склад. Особливий клас цих приладів - полум'яні фотометри - призначений для виявлення в зразках наявності лужних металів (літій, натрій, калій). Для цього зразок спалюється при високій температурі, а аналіз спектра полум'я за допомогою фотометра дозволяє виявити наявність лужних металів в зразку. Вирішити цю задачу іншими способами набагато важче. В сучасних фотометрах світлове випромінювання зазвичай перетворюється в електричні імпульси, які реєструються за принципом вольтметра і амперметра і потім перетворюються в комп'ютерний формат.<br /> <br /> '''Метод фотометрії''' - один з найпоширеніших і затребуваних методів хімічного аналізу. На фотометрі реалізується чи не половина всіх наявних методик.[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80]<br /> <br /> '''Фотометр Інтегральний ФІ-2'''<br /> <br /> При проведенні дослідів з різними джерелами випромінюванн виникає необхідність вимірювання інтенсивності світлового потоку. Дуже часто запроваджувані у фізичному експеременті прилади (фотометри, фотоелементи, фотодіоди) не забезпечують необхідної якості та точності вимірювань. Оптичні фотомети, як наприклад фотометр Люм'єра-Бродхуна, не дають змогу отримати кількісні результати, а фотоелементи та фотодіоди у поєднанні з електровимірювальними приладами хоча й дають таку можливість та не забезпечують відносної чутливості. Тому виникає потреба створення приладу, який забезпечував би достатню чутлвість, водночас був компактним, практичним, з автономним джерелом живлення та відповідав санітарно-гігієнічним, технологічним та ергономічним нормам.<br /> <br /> На базі Наукового центру розробки засобів навчання, який працює на кафедрі фізикита методики її викладання КДПУ ім. В. Винниченка був створений такий прилад - фотометр інтегральний ФІ-2. Данй прилад показав себе досить зручним, надійнимта необхідним при проведенні досліджень з вимірювання енергії світлового випромінювання, яка припадає на одиницю площі.<br /> <br /> Фотометр інтегральний є перетворювачем &quot;світловий потік-напруга&quot; і може одночасно бути використаний для вимірювання потужності неперервного випромінювання He-Ne лазера (λ=0,63 мкм), а також для вимірювання потужності некогерентного випромінювання джерел у видимій та ближній інфрачарвоній ділянці спектра. Дякуючи наявності вузької діаграми спрямованості, прилад може бути використанийдля вимірювання локальної яскравості просторових джерел.<br /> <br /> Якщо додатково визначити за еталонним вимірювачем залежний від довжини хвилі коефіцієнт перетворення, то прилад може бути ефективно використаний для абсолютних вимірювань потужностіонохроматичного випромінювання будь-якої іншої довжини хвилі в межах чутливості вмонтованих приймачів. Поряд з цим зазначимо, що фотометр може бути використаний для вирішення багатьох науково-дослідний та навчальний завдань, повязаний з оптичними вимірюваннями у лабораторних та польових умовах і одночасно для вимірювання величин струмів, напруг, опорів, що дуже часто є необхідним в лабораторній практиці під часвиконання різноманітних фізичних і технічних досліджень.<br /> <br /> Чутливість приладу до світла одержується як виважена сума впливів світлових потоків у залежності від спектрального їх складу та напрямку поширення. Тому випромінювання потужності світловго потоку в абсолютних одиницях можливе при фіксуванні напрямку поширення і довжини хвилі. В іншихвипадках вимірювання здійснюються у відносних одиницях. <br /> <br /> При вимірюванні освітленості (потужності світлового потоку) прилад може працювати у двох режимах: з вузькою діаграмою спрямованості і широкою (рис.1). Під діаграмою спрямованості (ДС) мається на увазі залежність коефіцієнта перетворення &quot;світловий потік - напруга&quot; від напрямку на віддалене точкове джерело світла.<br /> [[Файл:TksDm8l8rhM.jpg|міні|Рис.1 Діаграма спрямованої чутливості фотометра.]]<br /> Під діаграмою спрямованості (ДС) мається на увазі залежність коефіцієнта перетворення &quot;світловий потік-напруга&quot; від напрямку на віддалене точкове джерело світла.<br /> <br /> Вузька ДС формується встановленням приймальної площадки фотодіода у фокусі лінзи, при цьому розкриття ДС (ширина її на рівні половини коефіцієнта перетворення відносно максимального його значення) дорівнює 2:<br /> <br /> '''2υ=L/F'''<br /> <br /> де L-розмірфотоплощадки діода у відповідній лощині-вертикальній або горизонтальній, F-фокусна відстаньлінзи. Діафрагматування діючого поля, а також вибором фокусної відстані можна змінювати розкриття діаграми спрямованості в широкихмежах від часток до десятків градусів.<br /> <br /> При необхідності одержатишироку діаграму спрямованості в даному приладі використовується інтегрування занапрямком світлового потоку, яке здійснюється ідеальним (Ламбертовським) розсіювачем. Недолік останього - низький ККД, але при наявному запасі підсилення він суттєвий. У даному приладі використано саме цей спосіб.<br /> <br /> З метою центрування вхідних отворів приладу в обох режимах фотодіоди розташовані на одній оптичній вісі: перший-у фокусі, а другий закріплено безпосередньо в площині лінзи, для чого в центрі лінзи просвердлено посадкове заглиблення, стінки якого відшліфовані. Збільшення ширини діаграми спрямованостізабезпечується трьома елементами: передньо сферичною поверхнею лінзи, шліфованою поверхнею заглиблення та лінзо фотодіода.<br /> <br /> Вибір діаграми здійснюється комутацією вхідних кіл перетворювача &quot;струм-напруга&quot; без зміни положення приладу відносно джерела випромінювання.<br /> Світловий потік, що досягає приймальної площини фотодіода, викликає в останьому електричний струм, пропорційний освітленості. Реакціяна освітленість залежить від спектрального складу діючого випромінювання і від діаграми спрямованості в кожному з каналів. Абсолютній чутливості до світла в двох каналах відрізняються, бо діаграма спрямованості формується елементами з різними діючими апертурами. У випадку стандартизації світлового потоку (наприклад, лазерне випромінювання) може бути визначена і абсолютна чутливість в обох каналах до цього випромінювання - внаслідок порівняння з реакцією стандартного вимірювача. Урозробленому приладі чутливість нормована і складає 100 мВ/мВт для вимірювання He-Ne лазера з λ=0,63 мкм. Точність вимірювання потужності монохроматичного випромінювання обмежена похибками установки оптичної вісі приладу відностно напрямку поширння вмонтованого еталону, за допомоги якого проводилося градуювання приладу.<br /> <br /> Відносна напруга фотометра пропорційна світловому потоку, який досягає поверхні фотодіода, аж до величини, при яких підсилювач&quot;струм-напруга&quot; насичується. Після досягнення рівня насичення вихідний сигнал відповідає струмунасичення вихідногокаскаду підсилювача, який, у свою чергу, залежить віднапруги джерела живлення.<br /> <br /> [[Файл:5xriqym-HYA.jpg|міні| Рис.2 Електрична схема фотометра]]<br /> <br /> У приладі вмонтованеджерело живлення. Прилад не має елементів та функцій, що являють небезпеку для обслуговуючого персоналу. Електрична схема фотометра подана на рисунку 2.<br /> <br /> Прилад складається з блока вимірювання (БВ1) та блока індикації (БВ2), з'єднаних між собою. Упершому вмонтовані формувачі просторової діаграми спрямованості та два фотодіода (ФД), перетворювач струму-напруга (ПНС), джерело живлення 9 В і комутатори рижимів роботи. Блок індикації являє собою переносний багатодіапазонний цифровий вольтметр з автономнимживленням. В основу роботи приладу закладенопринцип перетворення енергії світлового потоку в напругу постійного струму з відомим коефіцієнтом претворення з подальшим вимірюванням величини напруи. Як перетворувач срум-напруга використовується прецезійний МДМ - перетворювач на операційному підсилювачі типу LMC 6061, що дозволяє вимірювати струми до 10^(-14) А одночасно від чотирьох джерел.<br /> <br /> [[Файл:KRzc-ykjaPk.jpg|міні|Рис. 3 Загальний вигляд фотометра інтегрального ФІ-2]]<br /> <br /> Прилад має такі органи керування:<br /> #Вимикач внутрішнього джерела живлення 9 В, тумблер розташований на панелі приладу. <br /> #Перемикач діаграми спрямованості.<br /> #Перемикач розмірності вихідного сигналу, призначений для встановлення режиму &quot;Вимірювання потужності He-Ne лазера у ватах&quot;, або режиму вимірювання інтенсивності в довільних одиницях.<br /> #Перемикач чутливості приладу: в положенні &quot;10^3&quot; повзунка перемикача чутливість зростає в 1000 разів.<br /> #З'єднання з блоком індикації.<br /> Загальний виглад примаду зображений на рисунку 3.<br /> <br /> [Величко С.П., Сірик Е.П. Нове навчальне обладнання для спектральних досліджень: посібник для студ. фіз..-мат. фак-тів пед. вищих навч. закладів. 2-е вид., перер.-Кіровоград: ТОВ «Імекс ЛТД», 2006.- 202с.]<br /> <br /> ==Історична довідка==<br /> <br /> '''Прилад Фотометр інтегральний ФІ-2''' розроблений, виготовлений та опробований на базі наукового центру розробки засобів навчання НАПН України, який працює на кафедрі фізик та методики її викладання ЦДПУ(КДПУ) ім. Володимира Винниченка під керівництвом д.п.н. професора Величка С. П.<br /> У розробці даного приладу приймали участь завідувач кафедри, професор, доктор педагогічних наук, Заслужений діяч науки і техніки України,<br /> Керівник наукового центру розробки засобів навчання Інституту ІТЗН НАПН України в Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка, Величко Степан Петрович та кандидат педагогічних наук, доцент Сірик Едуард Петрович<br /> <br /> ==Технічні характеристики==<br /> <br /> '''Технічні характеристики фотометра'''<br /> <br /> 1. Область спектральної чутливості, мкм <br /> 0,4-1,0<br /> 2. Діапазон вимірювання потужності монохроматичного випромінювання, мкВт,<br /> *для множника х1 5х10^4 - 50<br /> *для множника х1000 50 - 5х10^(-2)<br /> 3.Час встановлення вихідного сигналу до рівня 95%, мс, не більше <br /> 0,5<br /> 4.Коефіцієнт перетворення для осьового пучка, потужність світлового потоку/напруга, λ=0,63 мкм, мВт/В<br /> *для перемикача х1 10<br /> *для перемикача xlOOO 10^(-2)<br /> 5.Коефіцієнт перетворення фотострум/напруга, А/В<br /> *для перемикача х1 10^3<br /> *для перемикача xlOOO 10^6<br /> 6.Ширина діаграми спрямованості на рівні 0,5, градуси<br /> *вузька, не більше 4<br /> *широка, не менше 60<br /> 7.Точність вимірювання потужності лазерного випромінювання, % <br /> ±10<br /> 8.Відтворюваність значення вимірюваної величини, % плюс одиниця останнього розряду <br /> ±1<br /> <br /> 9.Напруга джерела живлення, В <br /> 9<br /> 10.Струм споживання, мА, не більше <br /> 2,5<br /> 11.Габарити, мм, <br /> *блок 1 42х95х130<br /> *блок 2 25х65х125<br /> <br /> 12. Маса, кг, не більше <br /> 0,5<br /> <br /> ==Сфера застосування ==<br /> <br /> На базі Наукового центру розробки засобів навчання, який працює на кафедрі фізики та методики її викладання ЦДПУ(КДПУ) ім. В. Винниченка був створений такий прилад - Фотометр інтегральний ФІ-2. Даний прилад показав себе досить зручним, надійним та необхідним при проведенні досліджень звимірювання енергії світлового випромірнювання, яка припадає на одиницю площі. <br /> <br /> Використання даного приладу у поєднанні з ціфровими вимірювальними пристроями дає змогу отримати достовірні та реальні результати, оцінити якісно та, що більш важливо, кількісно досліджувані явища, пов'язані з розподілом та поширенням світлової енергії. Тому даний прилад використовують на лабараторно-практичих заннятях з фізики.<br /> <br /> ==Фото, відео-матеріали==<br /> <br /> ==Список використаних джерел==<br /> <br /> #[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80 Вікіпедія:Фотометр]<br /> #Величко С.П., Сірик Е.П. Нове навчальне обладнання для спектральних досліджень: посібник для студ. фіз..-мат. фак-тів пед. вищих навч. закладів. 2-е вид., перер.-Кіровоград: ТОВ «Імекс ЛТД», 2006.- 202с.</div>

3421865 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%22%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0%22 2017-05-23T15:49:08Z

<p>3421865: </p> <hr /> <div>Виконала студентка 31 групи Боса Тетяна [[Користувач:3421865]]<br /> <br /> [[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]]<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Музей історії техніки]]<br /> <br /> ==Загальний опис (принцип дії)==<br /> <br /> '''Кінопрое́ктор, кінопроекці́йний апара́т''' (від кіно ... і лат. projicio - кидаю вперед) - апарат, призначений для проектування кінофільмів на екран.<br /> <br /> [[Файл:Kinoproektor Ukraina.jpg|міні|Кінопроектор &quot;Україна&quot;]]<br /> <br /> Кінопроектор транспортує кінострічку з подачі бобіни на приймаючу, забезпечуючи уривчастий рух її в фільмовому каналі і рівномірне, за допомогою маховика на валу гладкого барабана - в звукочитаючій системі. При цьому освітлювально-проекційна система здійснює проекцію зображення що знаходиться в кадровому вікні кадру на екран і перекриття світлового потоку обтюратором на час переміщення кіноплівки.<br /> <br /> '''Стрічкопротягувальний тракт'''<br /> <br /> *бобіна, що подає;<br /> *тягнучий зубчастий барабан;<br /> *фільмовий канал;<br /> *Механізм переривчастого руху: скачковий барабан (розташовується на валу мальтійського механізму) або провідний зуб грейферної рамки (грейферні механізми);<br /> *затримуючий зубчастий барабан;<br /> *гладкий барабан (на валу маховика) звукочітаючий системи<br /> *приймальна бобіна.<br /> <br /> '''Освітлювально-проекційна система'''<br /> <br /> *джерело світла;<br /> *конденсор дзеркально-лінзовий;<br /> *теплофільтр;<br /> *обтюратор;<br /> *кадрове вікно фільмового каналу;<br /> *об'єктив.<br /> <br /> [[Файл:Optic Projection fig 226.jpg|міні|Схема проекції]]<br /> <br /> Як джерело світла в кінопроекторах використовуються лампи розжарювання - для кінозалів невеликої місткості (в основному використовуються на пересувних кіноустановки, наприклад КН-20 і т. д.), і газорозрядні лампи. Для стаціонарних проекторів використовуються в кінозалах великої місткості і кінотеатрах зазвичай використовуються ксенонові лампи надвисокого (близько 25 атм) тиску. Замість ламп розжарювання знаходять застосування розрядній лампі на парах металів. До розповсюдження ксенонових ламп в професійних проекторах використовувалася вугільна дуга інтенсивного горіння - вид розрядного джерела світла, при якому розряд відбувається просто у повітрі між двома вугільними електродами. При цьому відбувається досить швидке обгорання електродів і кінопроектор повинен був містити механічний пристрій, що регулює відстань між електродами під час роботи.<br /> <br /> '''Звукочитаюча система'''<br /> <br /> З прямим або зворотним читанням фотографічної фонограми або з блоком магнітних головок, для читання магнітних фонограм, наприклад кінопроектор КП-30.&lt;ref &gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80 Кінопроектор. Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> '''Класифікація'''<br /> <br /> Основним принципом класифікації кінопроекторів є ширина використовуваної кіноплівки.<br /> Крім того, кінопроектори можуть бути: <br /> *аматорськими;<br /> *професійними. <br /> Останні, в свою чергу, поділяються на: <br /> *пересувні;<br /> *стаціонарні.<br /> Якщо пересувні кінопроектори, незважаючи на велику масу і габарити, можуть бути відносно швидко встановлені в будь-якому приміщенні, придатному для кінопоказу, то стаціонарні вимагають крім спеціальної станини, потужне джерело електроживлення, систему витяжної вентиляції і в деяких випадках навіть підключення до міських комунікацій, таким як водопровід і каналізація через застосування рідинного охолодження деталей. Крім того, стаціонарні кінопроектори придатні для роботи з пристроями автоматизації кінопоказу і високоякісної системою відтворення багатоканального звуку. <br /> Звукова система пересувних кінопроекторів, як правило складається з портативного підсилювача і одного гучномовця. В даний час аматорські та пересувні кінопроектори практично не застосовуються через повсюдне поширення відеозапису. Сучасні кінотеатри оснащуються тільки професійними стаціонарними кінопроекторами.&lt;ref &gt;Кинопроекция в вопросах и ответах, 1971, с. 57&lt;/ref&gt;<br /> <br /> [[Файл:Ukraine-5 3.jpg|міні|Радянський кінопроектор «Україна-5», в яку входять кінопроектор П16П1, підсилювач звуку 6У-34, автотрансформатор КАТ-16, гучномовець і екран]]<br /> <br /> Узкоплёночние кінопроектори форматів 16-мм і менше на відміну від аналогічної апаратури для більш широких кіноплівок розраховані на хід кіноплівки емульсією до об'єктиву. Це пояснюється тим, що вузькі кіноплівки спочатку розроблялися для аматорського кінематографа, і не розраховані на копіювання &lt;ref &gt;[С. М. Проворнов, И. С. Голод, Н. Д. Бернштейн. Кинокопировальная аппаратура / Л. Эйсымонт. — М.,: «Искусство», 1962. — 315 с.]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> Контактна друк, домінуюча в професійному кінематографі, передбачає зіткнення негативу з позитивною кіноплівкою емульсійними шарами, необхідне для отримання різкого зображення. При зарядці отриманого фільму в кінопроектор так само, як в кінокамера - емульсією до об'єктиву - на екрані буде отримано дзеркально перевернуте зображення знятої сцени. Найбільш поширені технології кіновиробництва передбачають не прямий друк з негативу, а додаткове контратипування, але і в цьому випадку кількість проміжних копій майже завжди залишається парним, зберігаючи «класичну» орієнтацію кадру. Тому у всіх кінопроекторах «професійних» форматів кіноплівка звернена до об'єктиву підкладкою &lt;ref &gt;[Е. М. Голдовский. Основы кинотехники / Л. О. Эйсымонт. — М.,: «Искусство», 1965. — 636 с.]&lt;/ref&gt;<br /> Узкоплёночние Кіносистема розраховані на роботу з обращаемой кіноплівкою, що не вимагає друку. Тому її хід в кінопроекторі збігається з розташуванням в кінокамери. Фільмокопії таких форматів друкувалися оптичним способом через підкладку позитивної плівки, забезпечуючи на екрані пряме (конгруентне) зображення &lt;ref &gt;[С. М. Проворнов, И. С. Голод, Н. Д. Бернштейн. Кинокопировальная аппаратура / Л. Эйсымонт. — М.,: «Искусство», 1962. — 315 с.]&lt;/ref&gt; У деяких випадках можлива контактна друк також через підкладку спрямованим світлом, але різкість при цьому знижується. В даний час аматорські та пересувні кінопроектори практично не застосовуються через повсюдне поширення відеозапису. Сучасні кінотеатри оснащуються тільки професійними стаціонарними кінопроекторами.<br /> <br /> ==Історична довідка==<br /> <br /> '''Розвиток кінотехніки'''<br /> <br /> ''Етапи''<br /> *Винахід кінематографа і початок виробництва німих фільмів;<br /> *Поява звукового кіно;<br /> *Поява кольорового і стереоскопічного кіно;<br /> *Поява широкоекранного, панорамного і широкоформатного кіно з об'ємним звуком;<br /> *Виникнення кругорамного, сферорамного, поліекранного і варіоскопічного кіно;<br /> *Поява гібридних технологій, які використовують телевізійну техніку;<br /> *Відмова від традиційної «оптичної» технології на користь проміжної цифрової обробки Digital Intermediate;<br /> *Виникнення повністю цифрового кіно, заснованого на цифровий зйомці і кінопроекції;<br /> <br /> Історія кінотехніки починається з моменту винаходу кінематографа (1895 рік). Перші кінознімальним і кінопроекційні апарати були виготовлені в невеликих майстерень самими винахідниками кінематографа.<br /> Промисловий випуск кінознімальних апаратів і кінопроекторів був організований Ш. Пате і Л. Гомоном з 1897 року у Франції. Вони ж випустили і перші кінокопіювальні апарати. Виробництвом кіноплівки займалися фабрики «Люм'єр» (Франція) і «Істмен Кодак» (США).<br /> Перші кінофільми були примітивні, і знімалися майже без монтажу з однієї точки &lt;ref &gt;[А. Д. Головня. Мастерство кинооператора / И. Н. Владимирцева. — М.: «Искусство», 1965. — 239 с. — 7000 экз.]&lt;/ref&gt;, &lt;ref&gt;[Луи Форестье. Великий немой / Б. Кравченко. — М.: «Госкиноиздат», 1945. — 115 с. — 5000 экз.]&lt;/ref&gt; Зображення було чорно-білим і не мало звукового супроводу. Крім того, недосконалість проявочного обладнання призводило до нерівномірності проявлення, що проявлялася в помітних коливаннях яскравості зображення і плям на ньому. Перші кінопроектори володіли невеликою світловою віддачею і могли обслуговувати кінозали з малою аудиторією.<br /> <br /> Незважаючи на недоліки, кіносеанси користувалися великим попитом у глядачів, приносячи дохід. Завдяки фінансовій успішності кіновиробництва, в 1-е десятиліття XX століття, була побудована мережа кінотеатрів і налагоджено виробництво «німих» фільмів.<br /> Удосконалення апаратури затримувалося через патентної боротьби і монополізації кінопромисловості. Виникнення кіномистецтва стимулювало розвиток кінотехніки, підвищило вимоги до існуючої апаратури і сприяло створенню нової.<br /> У 1908 французька фірма «А. Нетрі »почала випуск кінознімальних апаратів« Парво »з внутрішніми касетами і наскрізний наводкою зображення на різкість.<br /> <br /> Велося вдосконалення кінознімальним, проявочною і кінопроекційною техніки. З появою проявних машин якість зображення помітно покращився, забезпечуючи стабільну яскравість і рівномірність зображення. Поліпшення знімальному техніки призвело до підвищення роздільної здатності і стійкості зображення за рахунок вдосконалення механізмів переміщення кіноплівки.<br /> Винахід фотографічної звукозапису і оптичної суміщеної фонограми призвело до створення звукового кіно і синхронної кінозйомки.<br /> Звук в кіно з'явився в другій половині 1920-х років, розширив виразні властивості кінематографа, викликав зміни в технології фільмовиробництва.<br /> <br /> Одночасно зі звуком в кіно став приходити і колір. Перші технології ручної розмальовки кіноплівки з'явилися вже в кінці XIX століття, але по-справжньому кольоровим кінематограф став тільки в другому десятилітті XX століття з появою перших двоколірних технологій зйомки і кінопоказу в натуральних кольорах.<br /> <br /> ''Кольоровий кінематограф''<br /> <br /> Подальший розвиток кольорового кіно йшло по шляху поліпшення передачі кольору і спрощення і здешевлення технології виготовлення кольорових фільмів. В середині 1930-х років з'явилися перші кольорові багатошарові кіноплівки, що не потребують спеціальної знімальної апаратури. Поява телебачення і його бурхливий розвиток в кінці 1940-х стало черговим поштовхом для вдосконалення кінотехніки. Відтік публіки з кінотеатрів змусив кінематографістів шукати способи підвищення видовищності кінофільмів і привів до появи панорамних, широкоекранних і широкоформатних технологій, а також до вдосконалення об'ємного стереокіно 3D.<br /> <br /> ''Формат кінематографа, Стереокінематограф''<br /> <br /> З'явився новий жанр телефільму, що знімається спеціально для телебачення. Це призвело до взаємного проникнення технологій кінематографа і ТБ, в черговий раз внесла корективи в технологію кіновиробництва. З'явилися пристрої відеоконтролю (телевізіри), що стали в наші дні невід'ємною частиною кінотехніки &lt;ref&gt;[И. Б. Гордийчук, В. Г. Пелль. Справочник кинооператора / Н. Н. Жердецкая. — М.: «Искусство», 1979. — 440 с.]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> Зміни в естетиці кінематографа і зростання вимог до виразності зображення привели до появи цілого класу пристроїв для зйомки з руху і стабілізації знімальному апаратури: операторські крани, візки та операторські автомобілі. З'явилася система стабілізації «Стедікам» і система зйомки з повітря «Скайкам». Всі ці пристрої, як і штативи і панорамні головки, відносяться до категорії допоміжного операторського обладнання &lt;ref&gt;[Олег Духан Зачем нужна вспомогательная операторская техника (рус.) // «625» : журнал. — 1999. — № 3.]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> З поширенням кінематографа і здешевленням його технологій в кінці 1930-х років набуло поширення аматорське кіно, також привело до спеціальної аматорської кінотехніки. Цей різновид кінотехніки повинна була задовольняти суперечливим вимогам: бути доступною за ціною, нескладної у використанні і забезпечувати якомога більш високу якість зображення. На відміну від професійного кінематографа, аматорське кіно було німим за рідкісними винятками через технологічну складність і дорожнечу обладнання для виготовлення оптичних фонограм. Любительська кинотехника володіла істотно скороченою номенклатурою і для кінолюбителів випускалися тільки кінокамери, кінопроектори і нескладне Проявні обладнання - головним чином, спеціальні бачки. В даний час аматорська кинотехника не випускається внаслідок її повного витіснення побутової відеозаписом.<br /> На початку XXI століття, з розвитком цифрових технологій запису і обробки зображень, з'явилося поняття «цифровий кінематограф». Під цим терміном розуміють нову технологію кіновиробництва, при якій зйомка, обробка та демонстрація кінофільму виробляються без застосування кіноплівки, за допомогою цифрових пристроїв.<br /> <br /> ''Цифрове кіно''<br /> <br /> Технологія класичної кінопроекції замінюється цифровий. Сучасні цифрові кінокамери забезпечують кінематографічне якість зображення. Цифрові технології кіновиробництва також надають великі можливості для використання комп'ютерної анімації та спецефектів, що підвищують виразність фільму. Кіноплівка застосовується для демонстрації тільки в низькобюджетних і провінційних кінозалах, не обладнаних цифровими кінопроекторами.&lt;ref&gt;[С. А. Саломатин, И. Б. Артишевская, О. Ф. Гребенников. 1. Профессиональная киносъёмочная аппаратура и тенденции её развития в СССР // Профессиональная киносъёмочная аппаратура. — 1-е изд.. — Л.: Машиностроение, 1990. — С. 4-36. — 288 с. — ISBN 5-217-00900-4.]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> Додатково можна переглянути відео з історії Єволюції кінопроектора [https://www.youtube.com/watch?v=0yfiOp3Saj4 &quot;Эволюция вещей&quot;: Эволюция кинопроектора]<br /> <br /> ==Технічні характеристики==<br /> <br /> '''Кінопроектор &quot;Україна-5&quot; '''<br /> ''Одеський завод &quot;Кінап&quot; 1973 рік''<br /> <br /> [[Файл:Cda2cebde2ad95b0a09e6d63d05cde3a.jpg|міні| Кінопроектор Україна-5]]<br /> <br /> '''Склад кіноустановки'''<br /> *кінопроектор П16П1<br /> *Підсилювач 6У-34<br /> *Гучномовець 25А-108<br /> *Автотрансформатор АОСК-071У2<br /> *Екран ЕБМ-с2,6<br /> <br /> '''Технічні характеристики''':<br /> *Частота проекції - 24 кадр / с<br /> *Обтюратор дисковий дволопатевий<br /> *Механізм переривчастого руху - рамочно-кулачковий грейферний Розмір кадрового вікна - 9,45x7,05 мм<br /> *Джерело світла - лампа розжарювання К30-400<br /> *Корисний світловий потік - не менше 350 лм.<br /> *Ємність бобін - 120 і 600 м.<br /> *Потужність підсилювача - 12 Вт<br /> *Розмір зкрана - 2600x1900 мм<br /> *Напруга харчування -110,127, 220 В<br /> *Споживана потужність 600 Вт<br /> *Маса кіноустановки 85 кг<br /> <br /> Кіноустановка 'УКРАЇНА-5 &quot;представляє собою комплект кінопроекційною апаратури, призначеної для демонстрування чорно-білих і кольорових 1б-ти мм фільмокопій з фотографічною або магнітної фонофаммой. Кіноустановка може використовуватися як кінопересувка, або в стаціонарних умовах.&lt;ref &gt;[https://www.slideshare.net/laleksenceva/ss-40151314 Інтернет ресурс з презентаціями &quot;Каталог технічні характеристики експонатів музею історія звукозапису&quot;]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Сфера застосування ==<br /> <br /> Проектор — світловий прилад, що перерозподіляється світло лампи з концентрацією світлового потоку на поверхні малого розміру або в малому обсязі. Проектори є в основному оптико-механічними або оптично-цифровими приладами, що дозволяють за допомогою джерела світла проектувати зображення об'єктів на поверхню, розташовану поза приладом — екран. Поява проекційних апаратів зумовило виникнення кінематографа, що відноситься до проекційного мистецтва.&lt;ref &gt;[http://svitppt.com.ua/fizika/optichni-priladi-ta-ih-zastosuvannya.html &quot;Оптичні прилади, та їх застосування&quot;]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> Образ кінопересувки був настільки пізнаваний, що став частиною сюжету багатьох художніх фільмів:<br /> «Королева бензоколонки» - в головну героїню закоханий кіномеханік на мікроавтобусі з кіноустановкою.<br /> «Міміно» - головний герой перевозить кінопересувки на вертольоті.<br /> «Сплячий лев» - одна з героїнь фільму працює кіномеханіком.<br /> «Кінопережвіжка» - фільм 2009 року про роботу радянської кінопересувки в Трансільванії 1960-х років.<br /> <br /> Для демонстрування навчальних фільмів використовують кінопро­ектор. У тих закладах освіти, де збереглися навчальні кінофільми, використовуються різні моделі кінопроекторів: «Україна», КПШ, «Русь», «Райдуга» тощо. Проте кіноапаратура поступово витісняється сучасними засобами демонстрації відеофільмів, теле- й комп'ютерни­ми системами. Нині школи вже не забезпечуються кіноапаратами. Кінострічки зносилися й практично стають непридатними для демон­страції, шкільні фільмотеки або припинили своє існування, або посту­пово переходять на відеофільми. Їх з'являється дедалі більше, але, на жаль, багато з них добре виконані технічно, проте часто малоефективні для використання в навчальному процесі, оскільки випускаються фір­мами, які не враховують педагогіко-ергономічних аспектів підготовки навчальних матеріалів. Однак відеотехнології є перспективними для використання в навчально-виховному процесі з біології.&lt;ref &gt;[http://npu.edu.ua/!e-book/book/html/D/ipgoe_ktmn_Moroz%20I.V.%20Zagalna%20metodyka%20navchannya%20biologii/560.html Технічні засоби навчання]]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Фото, відео-матеріали==<br /> <br /> #&lt;ref &gt;[https://www.youtube.com/watch?v=616FV4Cw7vE Кінопроектор Україна]&lt;/ref&gt;<br /> #&lt;ref &gt;[https://www.youtube.com/watch?v=SrAeN1t2UhI Робота кинопроектора Україна-5]&lt;/ref&gt;<br /> #&lt;ref &gt;[https://www.youtube.com/watch?v=0yfiOp3Saj4 &quot;Эволюция вещей&quot;: Эволюция кинопроектора]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Список використаних джерел==<br /> &lt;references /&gt; <br /> [[Категорія:Музей історії техніки]]</div>

3421865 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%22%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0%22 2017-05-23T15:47:56Z

<p>3421865: /* Історична довідка */</p> <hr /> <div>Виконала студентка 31 групи Боса Тетяна [[Користувач:3421865]]<br /> <br /> [[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]]<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Музей історії техніки]]<br /> <br /> ==Загальний опис (принцип дії)==<br /> <br /> '''Кінопрое́ктор, кінопроекці́йний апара́т''' (від кіно ... і лат. projicio - кидаю вперед) - апарат, призначений для проектування кінофільмів на екран.<br /> <br /> [[Файл:Kinoproektor Ukraina.jpg|міні|Кінопроектор &quot;Україна&quot;]]<br /> <br /> Кінопроектор транспортує кінострічку з подачі бобіни на приймаючу, забезпечуючи уривчастий рух її в фільмовому каналі і рівномірне, за допомогою маховика на валу гладкого барабана - в звукочитаючій системі. При цьому освітлювально-проекційна система здійснює проекцію зображення що знаходиться в кадровому вікні кадру на екран і перекриття світлового потоку обтюратором на час переміщення кіноплівки.<br /> <br /> '''Стрічкопротягувальний тракт'''<br /> <br /> *бобіна, що подає;<br /> *тягнучий зубчастий барабан;<br /> *фільмовий канал;<br /> *Механізм переривчастого руху: скачковий барабан (розташовується на валу мальтійського механізму) або провідний зуб грейферної рамки (грейферні механізми);<br /> *затримуючий зубчастий барабан;<br /> *гладкий барабан (на валу маховика) звукочітаючий системи<br /> *приймальна бобіна.<br /> <br /> '''Освітлювально-проекційна система'''<br /> <br /> *джерело світла;<br /> *конденсор дзеркально-лінзовий;<br /> *теплофільтр;<br /> *обтюратор;<br /> *кадрове вікно фільмового каналу;<br /> *об'єктив.<br /> <br /> [[Файл:Optic Projection fig 226.jpg|міні|Схема проекції]]<br /> <br /> Як джерело світла в кінопроекторах використовуються лампи розжарювання - для кінозалів невеликої місткості (в основному використовуються на пересувних кіноустановки, наприклад КН-20 і т. д.), і газорозрядні лампи. Для стаціонарних проекторів використовуються в кінозалах великої місткості і кінотеатрах зазвичай використовуються ксенонові лампи надвисокого (близько 25 атм) тиску. Замість ламп розжарювання знаходять застосування розрядній лампі на парах металів. До розповсюдження ксенонових ламп в професійних проекторах використовувалася вугільна дуга інтенсивного горіння - вид розрядного джерела світла, при якому розряд відбувається просто у повітрі між двома вугільними електродами. При цьому відбувається досить швидке обгорання електродів і кінопроектор повинен був містити механічний пристрій, що регулює відстань між електродами під час роботи.<br /> <br /> '''Звукочитаюча система'''<br /> <br /> З прямим або зворотним читанням фотографічної фонограми або з блоком магнітних головок, для читання магнітних фонограм, наприклад кінопроектор КП-30.&lt;ref &gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80 Кінопроектор. Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> '''Класифікація'''<br /> <br /> Основним принципом класифікації кінопроекторів є ширина використовуваної кіноплівки.<br /> Крім того, кінопроектори можуть бути: <br /> *аматорськими;<br /> *професійними. <br /> Останні, в свою чергу, поділяються на: <br /> *пересувні;<br /> *стаціонарні.<br /> Якщо пересувні кінопроектори, незважаючи на велику масу і габарити, можуть бути відносно швидко встановлені в будь-якому приміщенні, придатному для кінопоказу, то стаціонарні вимагають крім спеціальної станини, потужне джерело електроживлення, систему витяжної вентиляції і в деяких випадках навіть підключення до міських комунікацій, таким як водопровід і каналізація через застосування рідинного охолодження деталей. Крім того, стаціонарні кінопроектори придатні для роботи з пристроями автоматизації кінопоказу і високоякісної системою відтворення багатоканального звуку. <br /> Звукова система пересувних кінопроекторів, як правило складається з портативного підсилювача і одного гучномовця. В даний час аматорські та пересувні кінопроектори практично не застосовуються через повсюдне поширення відеозапису. Сучасні кінотеатри оснащуються тільки професійними стаціонарними кінопроекторами.&lt;ref &gt;Кинопроекция в вопросах и ответах, 1971, с. 57&lt;/ref&gt;<br /> <br /> [[Файл:Ukraine-5 3.jpg|міні|Радянський кінопроектор «Україна-5», в яку входять кінопроектор П16П1, підсилювач звуку 6У-34, автотрансформатор КАТ-16, гучномовець і екран]]<br /> <br /> Узкоплёночние кінопроектори форматів 16-мм і менше на відміну від аналогічної апаратури для більш широких кіноплівок розраховані на хід кіноплівки емульсією до об'єктиву. Це пояснюється тим, що вузькі кіноплівки спочатку розроблялися для аматорського кінематографа, і не розраховані на копіювання &lt;ref &gt;[С. М. Проворнов, И. С. Голод, Н. Д. Бернштейн. Кинокопировальная аппаратура / Л. Эйсымонт. — М.,: «Искусство», 1962. — 315 с.]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> Контактна друк, домінуюча в професійному кінематографі, передбачає зіткнення негативу з позитивною кіноплівкою емульсійними шарами, необхідне для отримання різкого зображення. При зарядці отриманого фільму в кінопроектор так само, як в кінокамера - емульсією до об'єктиву - на екрані буде отримано дзеркально перевернуте зображення знятої сцени. Найбільш поширені технології кіновиробництва передбачають не прямий друк з негативу, а додаткове контратипування, але і в цьому випадку кількість проміжних копій майже завжди залишається парним, зберігаючи «класичну» орієнтацію кадру. Тому у всіх кінопроекторах «професійних» форматів кіноплівка звернена до об'єктиву підкладкою &lt;ref &gt;[Е. М. Голдовский. Основы кинотехники / Л. О. Эйсымонт. — М.,: «Искусство», 1965. — 636 с.]&lt;/ref&gt;<br /> Узкоплёночние Кіносистема розраховані на роботу з обращаемой кіноплівкою, що не вимагає друку. Тому її хід в кінопроекторі збігається з розташуванням в кінокамери. Фільмокопії таких форматів друкувалися оптичним способом через підкладку позитивної плівки, забезпечуючи на екрані пряме (конгруентне) зображення &lt;ref &gt;[С. М. Проворнов, И. С. Голод, Н. Д. Бернштейн. Кинокопировальная аппаратура / Л. Эйсымонт. — М.,: «Искусство», 1962. — 315 с.]&lt;/ref&gt; У деяких випадках можлива контактна друк також через підкладку спрямованим світлом, але різкість при цьому знижується. В даний час аматорські та пересувні кінопроектори практично не застосовуються через повсюдне поширення відеозапису. Сучасні кінотеатри оснащуються тільки професійними стаціонарними кінопроекторами.<br /> <br /> ==Історична довідка==<br /> <br /> '''Розвиток кінотехніки'''<br /> <br /> ''Етапи''<br /> *Винахід кінематографа і початок виробництва німих фільмів;<br /> *Поява звукового кіно;<br /> *Поява кольорового і стереоскопічного кіно;<br /> *Поява широкоекранного, панорамного і широкоформатного кіно з об'ємним звуком;<br /> *Виникнення кругорамного, сферорамного, поліекранного і варіоскопічного кіно;<br /> *Поява гібридних технологій, які використовують телевізійну техніку;<br /> *Відмова від традиційної «оптичної» технології на користь проміжної цифрової обробки Digital Intermediate;<br /> *Виникнення повністю цифрового кіно, заснованого на цифровий зйомці і кінопроекції;<br /> <br /> Історія кінотехніки починається з моменту винаходу кінематографа (1895 рік). Перші кінознімальним і кінопроекційні апарати були виготовлені в невеликих майстерень самими винахідниками кінематографа.<br /> Промисловий випуск кінознімальних апаратів і кінопроекторів був організований Ш. Пате і Л. Гомоном з 1897 року у Франції. Вони ж випустили і перші кінокопіювальні апарати. Виробництвом кіноплівки займалися фабрики «Люм'єр» (Франція) і «Істмен Кодак» (США).<br /> Перші кінофільми були примітивні, і знімалися майже без монтажу з однієї точки &lt;ref &gt;[А. Д. Головня. Мастерство кинооператора / И. Н. Владимирцева. — М.: «Искусство», 1965. — 239 с. — 7000 экз.]&lt;/ref&gt;, &lt;ref&gt;[Луи Форестье. Великий немой / Б. Кравченко. — М.: «Госкиноиздат», 1945. — 115 с. — 5000 экз.]&lt;/ref&gt; Зображення було чорно-білим і не мало звукового супроводу. Крім того, недосконалість проявочного обладнання призводило до нерівномірності проявлення, що проявлялася в помітних коливаннях яскравості зображення і плям на ньому. Перші кінопроектори володіли невеликою світловою віддачею і могли обслуговувати кінозали з малою аудиторією.<br /> <br /> Незважаючи на недоліки, кіносеанси користувалися великим попитом у глядачів, приносячи дохід. Завдяки фінансовій успішності кіновиробництва, в 1-е десятиліття XX століття, була побудована мережа кінотеатрів і налагоджено виробництво «німих» фільмів.<br /> Удосконалення апаратури затримувалося через патентної боротьби і монополізації кінопромисловості. Виникнення кіномистецтва стимулювало розвиток кінотехніки, підвищило вимоги до існуючої апаратури і сприяло створенню нової.<br /> У 1908 французька фірма «А. Нетрі »почала випуск кінознімальних апаратів« Парво »з внутрішніми касетами і наскрізний наводкою зображення на різкість.<br /> <br /> Велося вдосконалення кінознімальним, проявочною і кінопроекційною техніки. З появою проявних машин якість зображення помітно покращився, забезпечуючи стабільну яскравість і рівномірність зображення. Поліпшення знімальному техніки призвело до підвищення роздільної здатності і стійкості зображення за рахунок вдосконалення механізмів переміщення кіноплівки.<br /> Винахід фотографічної звукозапису і оптичної суміщеної фонограми призвело до створення звукового кіно і синхронної кінозйомки.<br /> Звук в кіно з'явився в другій половині 1920-х років, розширив виразні властивості кінематографа, викликав зміни в технології фільмовиробництва.<br /> <br /> Одночасно зі звуком в кіно став приходити і колір. Перші технології ручної розмальовки кіноплівки з'явилися вже в кінці XIX століття, але по-справжньому кольоровим кінематограф став тільки в другому десятилітті XX століття з появою перших двоколірних технологій зйомки і кінопоказу в натуральних кольорах.<br /> <br /> ''Кольоровий кінематограф''<br /> <br /> Подальший розвиток кольорового кіно йшло по шляху поліпшення передачі кольору і спрощення і здешевлення технології виготовлення кольорових фільмів. В середині 1930-х років з'явилися перші кольорові багатошарові кіноплівки, що не потребують спеціальної знімальної апаратури. Поява телебачення і його бурхливий розвиток в кінці 1940-х стало черговим поштовхом для вдосконалення кінотехніки. Відтік публіки з кінотеатрів змусив кінематографістів шукати способи підвищення видовищності кінофільмів і привів до появи панорамних, широкоекранних і широкоформатних технологій, а також до вдосконалення об'ємного стереокіно 3D.<br /> <br /> ''Формат кінематографа, Стереокінематограф''<br /> <br /> З'явився новий жанр телефільму, що знімається спеціально для телебачення. Це призвело до взаємного проникнення технологій кінематографа і ТБ, в черговий раз внесла корективи в технологію кіновиробництва. З'явилися пристрої відеоконтролю (телевізіри), що стали в наші дні невід'ємною частиною кінотехніки &lt;ref&gt;[И. Б. Гордийчук, В. Г. Пелль. Справочник кинооператора / Н. Н. Жердецкая. — М.: «Искусство», 1979. — 440 с.]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> Зміни в естетиці кінематографа і зростання вимог до виразності зображення привели до появи цілого класу пристроїв для зйомки з руху і стабілізації знімальному апаратури: операторські крани, візки та операторські автомобілі. З'явилася система стабілізації «Стедікам» і система зйомки з повітря «Скайкам». Всі ці пристрої, як і штативи і панорамні головки, відносяться до категорії допоміжного операторського обладнання &lt;ref&gt;[Олег Духан Зачем нужна вспомогательная операторская техника (рус.) // «625» : журнал. — 1999. — № 3.]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> З поширенням кінематографа і здешевленням його технологій в кінці 1930-х років набуло поширення аматорське кіно, також привело до спеціальної аматорської кінотехніки. Цей різновид кінотехніки повинна була задовольняти суперечливим вимогам: бути доступною за ціною, нескладної у використанні і забезпечувати якомога більш високу якість зображення. На відміну від професійного кінематографа, аматорське кіно було німим за рідкісними винятками через технологічну складність і дорожнечу обладнання для виготовлення оптичних фонограм. Любительська кинотехника володіла істотно скороченою номенклатурою і для кінолюбителів випускалися тільки кінокамери, кінопроектори і нескладне Проявні обладнання - головним чином, спеціальні бачки. В даний час аматорська кинотехника не випускається внаслідок її повного витіснення побутової відеозаписом.<br /> На початку XXI століття, з розвитком цифрових технологій запису і обробки зображень, з'явилося поняття «цифровий кінематограф». Під цим терміном розуміють нову технологію кіновиробництва, при якій зйомка, обробка та демонстрація кінофільму виробляються без застосування кіноплівки, за допомогою цифрових пристроїв.<br /> <br /> ''Цифрове кіно''<br /> <br /> Технологія класичної кінопроекції замінюється цифровий. Сучасні цифрові кінокамери забезпечують кінематографічне якість зображення. Цифрові технології кіновиробництва також надають великі можливості для використання комп'ютерної анімації та спецефектів, що підвищують виразність фільму. Кіноплівка застосовується для демонстрації тільки в низькобюджетних і провінційних кінозалах, не обладнаних цифровими кінопроекторами.&lt;ref&gt;[С. А. Саломатин, И. Б. Артишевская, О. Ф. Гребенников. 1. Профессиональная киносъёмочная аппаратура и тенденции её развития в СССР // Профессиональная киносъёмочная аппаратура. — 1-е изд.. — Л.: Машиностроение, 1990. — С. 4-36. — 288 с. — ISBN 5-217-00900-4.]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> Додатково можна переглянути відео з історії Єволюції кінопроектора<br /> <br /> ==Технічні характеристики==<br /> <br /> '''Кінопроектор &quot;Україна-5&quot; '''<br /> ''Одеський завод &quot;Кінап&quot; 1973 рік''<br /> <br /> [[Файл:Cda2cebde2ad95b0a09e6d63d05cde3a.jpg|міні| Кінопроектор Україна-5]]<br /> <br /> '''Склад кіноустановки'''<br /> *кінопроектор П16П1<br /> *Підсилювач 6У-34<br /> *Гучномовець 25А-108<br /> *Автотрансформатор АОСК-071У2<br /> *Екран ЕБМ-с2,6<br /> <br /> '''Технічні характеристики''':<br /> *Частота проекції - 24 кадр / с<br /> *Обтюратор дисковий дволопатевий<br /> *Механізм переривчастого руху - рамочно-кулачковий грейферний Розмір кадрового вікна - 9,45x7,05 мм<br /> *Джерело світла - лампа розжарювання К30-400<br /> *Корисний світловий потік - не менше 350 лм.<br /> *Ємність бобін - 120 і 600 м.<br /> *Потужність підсилювача - 12 Вт<br /> *Розмір зкрана - 2600x1900 мм<br /> *Напруга харчування -110,127, 220 В<br /> *Споживана потужність 600 Вт<br /> *Маса кіноустановки 85 кг<br /> <br /> Кіноустановка 'УКРАЇНА-5 &quot;представляє собою комплект кінопроекційною апаратури, призначеної для демонстрування чорно-білих і кольорових 1б-ти мм фільмокопій з фотографічною або магнітної фонофаммой. Кіноустановка може використовуватися як кінопересувка, або в стаціонарних умовах.&lt;ref &gt;[https://www.slideshare.net/laleksenceva/ss-40151314 Інтернет ресурс з презентаціями &quot;Каталог технічні характеристики експонатів музею історія звукозапису&quot;]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Сфера застосування ==<br /> <br /> Проектор — світловий прилад, що перерозподіляється світло лампи з концентрацією світлового потоку на поверхні малого розміру або в малому обсязі. Проектори є в основному оптико-механічними або оптично-цифровими приладами, що дозволяють за допомогою джерела світла проектувати зображення об'єктів на поверхню, розташовану поза приладом — екран. Поява проекційних апаратів зумовило виникнення кінематографа, що відноситься до проекційного мистецтва.&lt;ref &gt;[http://svitppt.com.ua/fizika/optichni-priladi-ta-ih-zastosuvannya.html &quot;Оптичні прилади, та їх застосування&quot;]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> Образ кінопересувки був настільки пізнаваний, що став частиною сюжету багатьох художніх фільмів:<br /> «Королева бензоколонки» - в головну героїню закоханий кіномеханік на мікроавтобусі з кіноустановкою.<br /> «Міміно» - головний герой перевозить кінопересувки на вертольоті.<br /> «Сплячий лев» - одна з героїнь фільму працює кіномеханіком.<br /> «Кінопережвіжка» - фільм 2009 року про роботу радянської кінопересувки в Трансільванії 1960-х років.<br /> <br /> Для демонстрування навчальних фільмів використовують кінопро­ектор. У тих закладах освіти, де збереглися навчальні кінофільми, використовуються різні моделі кінопроекторів: «Україна», КПШ, «Русь», «Райдуга» тощо. Проте кіноапаратура поступово витісняється сучасними засобами демонстрації відеофільмів, теле- й комп'ютерни­ми системами. Нині школи вже не забезпечуються кіноапаратами. Кінострічки зносилися й практично стають непридатними для демон­страції, шкільні фільмотеки або припинили своє існування, або посту­пово переходять на відеофільми. Їх з'являється дедалі більше, але, на жаль, багато з них добре виконані технічно, проте часто малоефективні для використання в навчальному процесі, оскільки випускаються фір­мами, які не враховують педагогіко-ергономічних аспектів підготовки навчальних матеріалів. Однак відеотехнології є перспективними для використання в навчально-виховному процесі з біології.&lt;ref &gt;[http://npu.edu.ua/!e-book/book/html/D/ipgoe_ktmn_Moroz%20I.V.%20Zagalna%20metodyka%20navchannya%20biologii/560.html Технічні засоби навчання]]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Фото, відео-матеріали==<br /> <br /> #&lt;ref &gt;[https://www.youtube.com/watch?v=616FV4Cw7vE Кінопроектор Україна]&lt;/ref&gt;<br /> #&lt;ref &gt;[https://www.youtube.com/watch?v=SrAeN1t2UhI Робота кинопроектора Україна-5]&lt;/ref&gt;<br /> #&lt;ref &gt;[https://www.youtube.com/watch?v=0yfiOp3Saj4 &quot;Эволюция вещей&quot;: Эволюция кинопроектора]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Список використаних джерел==<br /> &lt;references /&gt; <br /> [[Категорія:Музей історії техніки]]</div>

3421865 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%22%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0%22 2017-05-23T15:45:50Z

<p>3421865: </p> <hr /> <div>Виконала студентка 31 групи Боса Тетяна [[Користувач:3421865]]<br /> <br /> [[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]]<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Музей історії техніки]]<br /> <br /> ==Загальний опис (принцип дії)==<br /> <br /> '''Кінопрое́ктор, кінопроекці́йний апара́т''' (від кіно ... і лат. projicio - кидаю вперед) - апарат, призначений для проектування кінофільмів на екран.<br /> <br /> [[Файл:Kinoproektor Ukraina.jpg|міні|Кінопроектор &quot;Україна&quot;]]<br /> <br /> Кінопроектор транспортує кінострічку з подачі бобіни на приймаючу, забезпечуючи уривчастий рух її в фільмовому каналі і рівномірне, за допомогою маховика на валу гладкого барабана - в звукочитаючій системі. При цьому освітлювально-проекційна система здійснює проекцію зображення що знаходиться в кадровому вікні кадру на екран і перекриття світлового потоку обтюратором на час переміщення кіноплівки.<br /> <br /> '''Стрічкопротягувальний тракт'''<br /> <br /> *бобіна, що подає;<br /> *тягнучий зубчастий барабан;<br /> *фільмовий канал;<br /> *Механізм переривчастого руху: скачковий барабан (розташовується на валу мальтійського механізму) або провідний зуб грейферної рамки (грейферні механізми);<br /> *затримуючий зубчастий барабан;<br /> *гладкий барабан (на валу маховика) звукочітаючий системи<br /> *приймальна бобіна.<br /> <br /> '''Освітлювально-проекційна система'''<br /> <br /> *джерело світла;<br /> *конденсор дзеркально-лінзовий;<br /> *теплофільтр;<br /> *обтюратор;<br /> *кадрове вікно фільмового каналу;<br /> *об'єктив.<br /> <br /> [[Файл:Optic Projection fig 226.jpg|міні|Схема проекції]]<br /> <br /> Як джерело світла в кінопроекторах використовуються лампи розжарювання - для кінозалів невеликої місткості (в основному використовуються на пересувних кіноустановки, наприклад КН-20 і т. д.), і газорозрядні лампи. Для стаціонарних проекторів використовуються в кінозалах великої місткості і кінотеатрах зазвичай використовуються ксенонові лампи надвисокого (близько 25 атм) тиску. Замість ламп розжарювання знаходять застосування розрядній лампі на парах металів. До розповсюдження ксенонових ламп в професійних проекторах використовувалася вугільна дуга інтенсивного горіння - вид розрядного джерела світла, при якому розряд відбувається просто у повітрі між двома вугільними електродами. При цьому відбувається досить швидке обгорання електродів і кінопроектор повинен був містити механічний пристрій, що регулює відстань між електродами під час роботи.<br /> <br /> '''Звукочитаюча система'''<br /> <br /> З прямим або зворотним читанням фотографічної фонограми або з блоком магнітних головок, для читання магнітних фонограм, наприклад кінопроектор КП-30.&lt;ref &gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80 Кінопроектор. Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> '''Класифікація'''<br /> <br /> Основним принципом класифікації кінопроекторів є ширина використовуваної кіноплівки.<br /> Крім того, кінопроектори можуть бути: <br /> *аматорськими;<br /> *професійними. <br /> Останні, в свою чергу, поділяються на: <br /> *пересувні;<br /> *стаціонарні.<br /> Якщо пересувні кінопроектори, незважаючи на велику масу і габарити, можуть бути відносно швидко встановлені в будь-якому приміщенні, придатному для кінопоказу, то стаціонарні вимагають крім спеціальної станини, потужне джерело електроживлення, систему витяжної вентиляції і в деяких випадках навіть підключення до міських комунікацій, таким як водопровід і каналізація через застосування рідинного охолодження деталей. Крім того, стаціонарні кінопроектори придатні для роботи з пристроями автоматизації кінопоказу і високоякісної системою відтворення багатоканального звуку. <br /> Звукова система пересувних кінопроекторів, як правило складається з портативного підсилювача і одного гучномовця. В даний час аматорські та пересувні кінопроектори практично не застосовуються через повсюдне поширення відеозапису. Сучасні кінотеатри оснащуються тільки професійними стаціонарними кінопроекторами.&lt;ref &gt;Кинопроекция в вопросах и ответах, 1971, с. 57&lt;/ref&gt;<br /> <br /> [[Файл:Ukraine-5 3.jpg|міні|Радянський кінопроектор «Україна-5», в яку входять кінопроектор П16П1, підсилювач звуку 6У-34, автотрансформатор КАТ-16, гучномовець і екран]]<br /> <br /> Узкоплёночние кінопроектори форматів 16-мм і менше на відміну від аналогічної апаратури для більш широких кіноплівок розраховані на хід кіноплівки емульсією до об'єктиву. Це пояснюється тим, що вузькі кіноплівки спочатку розроблялися для аматорського кінематографа, і не розраховані на копіювання &lt;ref &gt;[С. М. Проворнов, И. С. Голод, Н. Д. Бернштейн. Кинокопировальная аппаратура / Л. Эйсымонт. — М.,: «Искусство», 1962. — 315 с.]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> Контактна друк, домінуюча в професійному кінематографі, передбачає зіткнення негативу з позитивною кіноплівкою емульсійними шарами, необхідне для отримання різкого зображення. При зарядці отриманого фільму в кінопроектор так само, як в кінокамера - емульсією до об'єктиву - на екрані буде отримано дзеркально перевернуте зображення знятої сцени. Найбільш поширені технології кіновиробництва передбачають не прямий друк з негативу, а додаткове контратипування, але і в цьому випадку кількість проміжних копій майже завжди залишається парним, зберігаючи «класичну» орієнтацію кадру. Тому у всіх кінопроекторах «професійних» форматів кіноплівка звернена до об'єктиву підкладкою &lt;ref &gt;[Е. М. Голдовский. Основы кинотехники / Л. О. Эйсымонт. — М.,: «Искусство», 1965. — 636 с.]&lt;/ref&gt;<br /> Узкоплёночние Кіносистема розраховані на роботу з обращаемой кіноплівкою, що не вимагає друку. Тому її хід в кінопроекторі збігається з розташуванням в кінокамери. Фільмокопії таких форматів друкувалися оптичним способом через підкладку позитивної плівки, забезпечуючи на екрані пряме (конгруентне) зображення &lt;ref &gt;[С. М. Проворнов, И. С. Голод, Н. Д. Бернштейн. Кинокопировальная аппаратура / Л. Эйсымонт. — М.,: «Искусство», 1962. — 315 с.]&lt;/ref&gt; У деяких випадках можлива контактна друк також через підкладку спрямованим світлом, але різкість при цьому знижується. В даний час аматорські та пересувні кінопроектори практично не застосовуються через повсюдне поширення відеозапису. Сучасні кінотеатри оснащуються тільки професійними стаціонарними кінопроекторами.<br /> <br /> ==Історична довідка==<br /> <br /> '''Розвиток кінотехніки'''<br /> <br /> ''Етапи''<br /> *Винахід кінематографа і початок виробництва німих фільмів;<br /> *Поява звукового кіно;<br /> *Поява кольорового і стереоскопічного кіно;<br /> *Поява широкоекранного, панорамного і широкоформатного кіно з об'ємним звуком;<br /> *Виникнення кругорамного, сферорамного, поліекранного і варіоскопічного кіно;<br /> *Поява гібридних технологій, які використовують телевізійну техніку;<br /> *Відмова від традиційної «оптичної» технології на користь проміжної цифрової обробки Digital Intermediate;<br /> *Виникнення повністю цифрового кіно, заснованого на цифровий зйомці і кінопроекції;<br /> <br /> Історія кінотехніки починається з моменту винаходу кінематографа (1895 рік). Перші кінознімальним і кінопроекційні апарати були виготовлені в невеликих майстерень самими винахідниками кінематографа.<br /> Промисловий випуск кінознімальних апаратів і кінопроекторів був організований Ш. Пате і Л. Гомоном з 1897 року у Франції. Вони ж випустили і перші кінокопіювальні апарати. Виробництвом кіноплівки займалися фабрики «Люм'єр» (Франція) і «Істмен Кодак» (США).<br /> Перші кінофільми були примітивні, і знімалися майже без монтажу з однієї точки &lt;ref &gt;[А. Д. Головня. Мастерство кинооператора / И. Н. Владимирцева. — М.: «Искусство», 1965. — 239 с. — 7000 экз.]&lt;/ref&gt;, &lt;ref&gt;[Луи Форестье. Великий немой / Б. Кравченко. — М.: «Госкиноиздат», 1945. — 115 с. — 5000 экз.]&lt;/ref&gt; Зображення було чорно-білим і не мало звукового супроводу. Крім того, недосконалість проявочного обладнання призводило до нерівномірності проявлення, що проявлялася в помітних коливаннях яскравості зображення і плям на ньому. Перші кінопроектори володіли невеликою світловою віддачею і могли обслуговувати кінозали з малою аудиторією.<br /> <br /> Незважаючи на недоліки, кіносеанси користувалися великим попитом у глядачів, приносячи дохід. Завдяки фінансовій успішності кіновиробництва, в 1-е десятиліття XX століття, була побудована мережа кінотеатрів і налагоджено виробництво «німих» фільмів.<br /> Удосконалення апаратури затримувалося через патентної боротьби і монополізації кінопромисловості. Виникнення кіномистецтва стимулювало розвиток кінотехніки, підвищило вимоги до існуючої апаратури і сприяло створенню нової.<br /> У 1908 французька фірма «А. Нетрі »почала випуск кінознімальних апаратів« Парво »з внутрішніми касетами і наскрізний наводкою зображення на різкість.<br /> <br /> Велося вдосконалення кінознімальним, проявочною і кінопроекційною техніки. З появою проявних машин якість зображення помітно покращився, забезпечуючи стабільну яскравість і рівномірність зображення. Поліпшення знімальному техніки призвело до підвищення роздільної здатності і стійкості зображення за рахунок вдосконалення механізмів переміщення кіноплівки.<br /> Винахід фотографічної звукозапису і оптичної суміщеної фонограми призвело до створення звукового кіно і синхронної кінозйомки.<br /> Звук в кіно з'явився в другій половині 1920-х років, розширив виразні властивості кінематографа, викликав зміни в технології фільмовиробництва.<br /> <br /> Одночасно зі звуком в кіно став приходити і колір. Перші технології ручної розмальовки кіноплівки з'явилися вже в кінці XIX століття, але по-справжньому кольоровим кінематограф став тільки в другому десятилітті XX століття з появою перших двоколірних технологій зйомки і кінопоказу в натуральних кольорах.<br /> <br /> ''Кольоровий кінематограф''<br /> <br /> Подальший розвиток кольорового кіно йшло по шляху поліпшення передачі кольору і спрощення і здешевлення технології виготовлення кольорових фільмів. В середині 1930-х років з'явилися перші кольорові багатошарові кіноплівки, що не потребують спеціальної знімальної апаратури. Поява телебачення і його бурхливий розвиток в кінці 1940-х стало черговим поштовхом для вдосконалення кінотехніки. Відтік публіки з кінотеатрів змусив кінематографістів шукати способи підвищення видовищності кінофільмів і привів до появи панорамних, широкоекранних і широкоформатних технологій, а також до вдосконалення об'ємного стереокіно 3D.<br /> <br /> ''Формат кінематографа, Стереокінематограф''<br /> <br /> З'явився новий жанр телефільму, що знімається спеціально для телебачення. Це призвело до взаємного проникнення технологій кінематографа і ТБ, в черговий раз внесла корективи в технологію кіновиробництва. З'явилися пристрої відеоконтролю (телевізіри), що стали в наші дні невід'ємною частиною кінотехніки &lt;ref&gt;[И. Б. Гордийчук, В. Г. Пелль. Справочник кинооператора / Н. Н. Жердецкая. — М.: «Искусство», 1979. — 440 с.]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> Зміни в естетиці кінематографа і зростання вимог до виразності зображення привели до появи цілого класу пристроїв для зйомки з руху і стабілізації знімальному апаратури: операторські крани, візки та операторські автомобілі. З'явилася система стабілізації «Стедікам» і система зйомки з повітря «Скайкам». Всі ці пристрої, як і штативи і панорамні головки, відносяться до категорії допоміжного операторського обладнання &lt;ref&gt;[Олег Духан Зачем нужна вспомогательная операторская техника (рус.) // «625» : журнал. — 1999. — № 3.]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> З поширенням кінематографа і здешевленням його технологій в кінці 1930-х років набуло поширення аматорське кіно, також привело до спеціальної аматорської кінотехніки. Цей різновид кінотехніки повинна була задовольняти суперечливим вимогам: бути доступною за ціною, нескладної у використанні і забезпечувати якомога більш високу якість зображення. На відміну від професійного кінематографа, аматорське кіно було німим за рідкісними винятками через технологічну складність і дорожнечу обладнання для виготовлення оптичних фонограм. Любительська кинотехника володіла істотно скороченою номенклатурою і для кінолюбителів випускалися тільки кінокамери, кінопроектори і нескладне Проявні обладнання - головним чином, спеціальні бачки. В даний час аматорська кинотехника не випускається внаслідок її повного витіснення побутової відеозаписом.<br /> На початку XXI століття, з розвитком цифрових технологій запису і обробки зображень, з'явилося поняття «цифровий кінематограф». Під цим терміном розуміють нову технологію кіновиробництва, при якій зйомка, обробка та демонстрація кінофільму виробляються без застосування кіноплівки, за допомогою цифрових пристроїв.<br /> <br /> ''Цифрове кіно''<br /> <br /> Технологія класичної кінопроекції замінюється цифровий. Сучасні цифрові кінокамери забезпечують кінематографічне якість зображення. Цифрові технології кіновиробництва також надають великі можливості для використання комп'ютерної анімації та спецефектів, що підвищують виразність фільму. Кіноплівка застосовується для демонстрації тільки в низькобюджетних і провінційних кінозалах, не обладнаних цифровими кінопроекторами.&lt;ref&gt;[С. А. Саломатин, И. Б. Артишевская, О. Ф. Гребенников. 1. Профессиональная киносъёмочная аппаратура и тенденции её развития в СССР // Профессиональная киносъёмочная аппаратура. — 1-е изд.. — Л.: Машиностроение, 1990. — С. 4-36. — 288 с. — ISBN 5-217-00900-4.]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Технічні характеристики==<br /> <br /> '''Кінопроектор &quot;Україна-5&quot; '''<br /> ''Одеський завод &quot;Кінап&quot; 1973 рік''<br /> <br /> [[Файл:Cda2cebde2ad95b0a09e6d63d05cde3a.jpg|міні| Кінопроектор Україна-5]]<br /> <br /> '''Склад кіноустановки'''<br /> *кінопроектор П16П1<br /> *Підсилювач 6У-34<br /> *Гучномовець 25А-108<br /> *Автотрансформатор АОСК-071У2<br /> *Екран ЕБМ-с2,6<br /> <br /> '''Технічні характеристики''':<br /> *Частота проекції - 24 кадр / с<br /> *Обтюратор дисковий дволопатевий<br /> *Механізм переривчастого руху - рамочно-кулачковий грейферний Розмір кадрового вікна - 9,45x7,05 мм<br /> *Джерело світла - лампа розжарювання К30-400<br /> *Корисний світловий потік - не менше 350 лм.<br /> *Ємність бобін - 120 і 600 м.<br /> *Потужність підсилювача - 12 Вт<br /> *Розмір зкрана - 2600x1900 мм<br /> *Напруга харчування -110,127, 220 В<br /> *Споживана потужність 600 Вт<br /> *Маса кіноустановки 85 кг<br /> <br /> Кіноустановка 'УКРАЇНА-5 &quot;представляє собою комплект кінопроекційною апаратури, призначеної для демонстрування чорно-білих і кольорових 1б-ти мм фільмокопій з фотографічною або магнітної фонофаммой. Кіноустановка може використовуватися як кінопересувка, або в стаціонарних умовах.&lt;ref &gt;[https://www.slideshare.net/laleksenceva/ss-40151314 Інтернет ресурс з презентаціями &quot;Каталог технічні характеристики експонатів музею історія звукозапису&quot;]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Сфера застосування ==<br /> <br /> Проектор — світловий прилад, що перерозподіляється світло лампи з концентрацією світлового потоку на поверхні малого розміру або в малому обсязі. Проектори є в основному оптико-механічними або оптично-цифровими приладами, що дозволяють за допомогою джерела світла проектувати зображення об'єктів на поверхню, розташовану поза приладом — екран. Поява проекційних апаратів зумовило виникнення кінематографа, що відноситься до проекційного мистецтва.&lt;ref &gt;[http://svitppt.com.ua/fizika/optichni-priladi-ta-ih-zastosuvannya.html &quot;Оптичні прилади, та їх застосування&quot;]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> Образ кінопересувки був настільки пізнаваний, що став частиною сюжету багатьох художніх фільмів:<br /> «Королева бензоколонки» - в головну героїню закоханий кіномеханік на мікроавтобусі з кіноустановкою.<br /> «Міміно» - головний герой перевозить кінопересувки на вертольоті.<br /> «Сплячий лев» - одна з героїнь фільму працює кіномеханіком.<br /> «Кінопережвіжка» - фільм 2009 року про роботу радянської кінопересувки в Трансільванії 1960-х років.<br /> <br /> Для демонстрування навчальних фільмів використовують кінопро­ектор. У тих закладах освіти, де збереглися навчальні кінофільми, використовуються різні моделі кінопроекторів: «Україна», КПШ, «Русь», «Райдуга» тощо. Проте кіноапаратура поступово витісняється сучасними засобами демонстрації відеофільмів, теле- й комп'ютерни­ми системами. Нині школи вже не забезпечуються кіноапаратами. Кінострічки зносилися й практично стають непридатними для демон­страції, шкільні фільмотеки або припинили своє існування, або посту­пово переходять на відеофільми. Їх з'являється дедалі більше, але, на жаль, багато з них добре виконані технічно, проте часто малоефективні для використання в навчальному процесі, оскільки випускаються фір­мами, які не враховують педагогіко-ергономічних аспектів підготовки навчальних матеріалів. Однак відеотехнології є перспективними для використання в навчально-виховному процесі з біології.&lt;ref &gt;[http://npu.edu.ua/!e-book/book/html/D/ipgoe_ktmn_Moroz%20I.V.%20Zagalna%20metodyka%20navchannya%20biologii/560.html Технічні засоби навчання]]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Фото, відео-матеріали==<br /> <br /> #&lt;ref &gt;[https://www.youtube.com/watch?v=616FV4Cw7vE Кінопроектор Україна]&lt;/ref&gt;<br /> #&lt;ref &gt;[https://www.youtube.com/watch?v=SrAeN1t2UhI Робота кинопроектора Україна-5]&lt;/ref&gt;<br /> #&lt;ref &gt;[https://www.youtube.com/watch?v=0yfiOp3Saj4 &quot;Эволюция вещей&quot;: Эволюция кинопроектора]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Список використаних джерел==<br /> &lt;references /&gt; <br /> [[Категорія:Музей історії техніки]]</div>

3421865 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%22%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0%22 2017-05-23T15:44:15Z

<p>3421865: </p> <hr /> <div>Виконала студентка 31 групи Боса Тетяна [[Користувач:3421865]]<br /> <br /> [[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]]<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Музей історії техніки]]<br /> <br /> ==Загальний опис (принцип дії)==<br /> <br /> '''Кінопрое́ктор, кінопроекці́йний апара́т''' (від кіно ... і лат. projicio - кидаю вперед) - апарат, призначений для проектування кінофільмів на екран.<br /> <br /> [[Файл:Kinoproektor Ukraina.jpg|міні|Кінопроектор &quot;Україна&quot;]]<br /> <br /> Кінопроектор транспортує кінострічку з подачі бобіни на приймаючу, забезпечуючи уривчастий рух її в фільмовому каналі і рівномірне, за допомогою маховика на валу гладкого барабана - в звукочитаючій системі. При цьому освітлювально-проекційна система здійснює проекцію зображення що знаходиться в кадровому вікні кадру на екран і перекриття світлового потоку обтюратором на час переміщення кіноплівки.<br /> <br /> '''Стрічкопротягувальний тракт'''<br /> <br /> *бобіна, що подає;<br /> *тягнучий зубчастий барабан;<br /> *фільмовий канал;<br /> *Механізм переривчастого руху: скачковий барабан (розташовується на валу мальтійського механізму) або провідний зуб грейферної рамки (грейферні механізми);<br /> *затримуючий зубчастий барабан;<br /> *гладкий барабан (на валу маховика) звукочітаючий системи<br /> *приймальна бобіна.<br /> <br /> '''Освітлювально-проекційна система'''<br /> <br /> *джерело світла;<br /> *конденсор дзеркально-лінзовий;<br /> *теплофільтр;<br /> *обтюратор;<br /> *кадрове вікно фільмового каналу;<br /> *об'єктив.<br /> <br /> [[Файл:Optic Projection fig 226.jpg|міні|Схема проекції]]<br /> <br /> Як джерело світла в кінопроекторах використовуються лампи розжарювання - для кінозалів невеликої місткості (в основному використовуються на пересувних кіноустановки, наприклад КН-20 і т. д.), і газорозрядні лампи. Для стаціонарних проекторів використовуються в кінозалах великої місткості і кінотеатрах зазвичай використовуються ксенонові лампи надвисокого (близько 25 атм) тиску. Замість ламп розжарювання знаходять застосування розрядній лампі на парах металів. До розповсюдження ксенонових ламп в професійних проекторах використовувалася вугільна дуга інтенсивного горіння - вид розрядного джерела світла, при якому розряд відбувається просто у повітрі між двома вугільними електродами. При цьому відбувається досить швидке обгорання електродів і кінопроектор повинен був містити механічний пристрій, що регулює відстань між електродами під час роботи.<br /> <br /> '''Звукочитаюча система'''<br /> <br /> З прямим або зворотним читанням фотографічної фонограми або з блоком магнітних головок, для читання магнітних фонограм, наприклад кінопроектор КП-30.&lt;ref &gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80 Кінопроектор. Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> '''Класифікація'''<br /> <br /> Основним принципом класифікації кінопроекторів є ширина використовуваної кіноплівки.<br /> Крім того, кінопроектори можуть бути: <br /> *аматорськими;<br /> *професійними. <br /> Останні, в свою чергу, поділяються на: <br /> *пересувні;<br /> *стаціонарні.<br /> Якщо пересувні кінопроектори, незважаючи на велику масу і габарити, можуть бути відносно швидко встановлені в будь-якому приміщенні, придатному для кінопоказу, то стаціонарні вимагають крім спеціальної станини, потужне джерело електроживлення, систему витяжної вентиляції і в деяких випадках навіть підключення до міських комунікацій, таким як водопровід і каналізація через застосування рідинного охолодження деталей. Крім того, стаціонарні кінопроектори придатні для роботи з пристроями автоматизації кінопоказу і високоякісної системою відтворення багатоканального звуку. <br /> Звукова система пересувних кінопроекторів, як правило складається з портативного підсилювача і одного гучномовця. В даний час аматорські та пересувні кінопроектори практично не застосовуються через повсюдне поширення відеозапису. Сучасні кінотеатри оснащуються тільки професійними стаціонарними кінопроекторами.&lt;ref &gt;Кинопроекция в вопросах и ответах, 1971, с. 57&lt;/ref&gt;<br /> <br /> [[Файл:Ukraine-5 3.jpg|міні|Радянський кінопроектор «Україна-5», в яку входять кінопроектор П16П1, підсилювач звуку 6У-34, автотрансформатор КАТ-16, гучномовець і екран]]<br /> <br /> Узкоплёночние кінопроектори форматів 16-мм і менше на відміну від аналогічної апаратури для більш широких кіноплівок розраховані на хід кіноплівки емульсією до об'єктиву. Це пояснюється тим, що вузькі кіноплівки спочатку розроблялися для аматорського кінематографа, і не розраховані на копіювання &lt;ref &gt;[С. М. Проворнов, И. С. Голод, Н. Д. Бернштейн. Кинокопировальная аппаратура / Л. Эйсымонт. — М.,: «Искусство», 1962. — 315 с.]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> Контактна друк, домінуюча в професійному кінематографі, передбачає зіткнення негативу з позитивною кіноплівкою емульсійними шарами, необхідне для отримання різкого зображення. При зарядці отриманого фільму в кінопроектор так само, як в кінокамера - емульсією до об'єктиву - на екрані буде отримано дзеркально перевернуте зображення знятої сцени. Найбільш поширені технології кіновиробництва передбачають не прямий друк з негативу, а додаткове контратипування, але і в цьому випадку кількість проміжних копій майже завжди залишається парним, зберігаючи «класичну» орієнтацію кадру. Тому у всіх кінопроекторах «професійних» форматів кіноплівка звернена до об'єктиву підкладкою &lt;ref &gt;[Е. М. Голдовский. Основы кинотехники / Л. О. Эйсымонт. — М.,: «Искусство», 1965. — 636 с.]&lt;/ref&gt;<br /> Узкоплёночние Кіносистема розраховані на роботу з обращаемой кіноплівкою, що не вимагає друку. Тому її хід в кінопроекторі збігається з розташуванням в кінокамери. Фільмокопії таких форматів друкувалися оптичним способом через підкладку позитивної плівки, забезпечуючи на екрані пряме (конгруентне) зображення &lt;ref &gt;[С. М. Проворнов, И. С. Голод, Н. Д. Бернштейн. Кинокопировальная аппаратура / Л. Эйсымонт. — М.,: «Искусство», 1962. — 315 с.]&lt;/ref&gt; У деяких випадках можлива контактна друк також через підкладку спрямованим світлом, але різкість при цьому знижується. В даний час аматорські та пересувні кінопроектори практично не застосовуються через повсюдне поширення відеозапису. Сучасні кінотеатри оснащуються тільки професійними стаціонарними кінопроекторами.<br /> <br /> ==Історична довідка==<br /> <br /> Розвиток кінотехніки<br /> <br /> Етапи <br /> *Винахід кінематографа і початок виробництва німих фільмів;<br /> *Поява звукового кіно;<br /> *Поява кольорового і стереоскопічного кіно;<br /> *Поява широкоекранного, панорамного і широкоформатного кіно з об'ємним звуком;<br /> *Виникнення кругорамного, сферорамного, поліекранного і варіоскопічного кіно;<br /> *Поява гібридних технологій, які використовують телевізійну техніку;<br /> *Відмова від традиційної «оптичної» технології на користь проміжної цифрової обробки Digital Intermediate;<br /> *Виникнення повністю цифрового кіно, заснованого на цифровий зйомці і кінопроекції;<br /> <br /> Історія кінотехніки починається з моменту винаходу кінематографа (1895 рік). Перші кінознімальним і кінопроекційні апарати були виготовлені в невеликих майстерень самими винахідниками кінематографа.<br /> Промисловий випуск кінознімальних апаратів і кінопроекторів був організований Ш. Пате і Л. Гомоном з 1897 року у Франції. Вони ж випустили і перші кінокопіювальні апарати. Виробництвом кіноплівки займалися фабрики «Люм'єр» (Франція) і «Істмен Кодак» (США).<br /> Перші кінофільми були примітивні, і знімалися майже без монтажу з однієї точки &lt;ref &gt;[А. Д. Головня. Мастерство кинооператора / И. Н. Владимирцева. — М.: «Искусство», 1965. — 239 с. — 7000 экз.]&lt;/ref&gt;, &lt;ref&gt;[Луи Форестье. Великий немой / Б. Кравченко. — М.: «Госкиноиздат», 1945. — 115 с. — 5000 экз.]&lt;/ref&gt; Зображення було чорно-білим і не мало звукового супроводу. Крім того, недосконалість проявочного обладнання призводило до нерівномірності проявлення, що проявлялася в помітних коливаннях яскравості зображення і плям на ньому. Перші кінопроектори володіли невеликою світловою віддачею і могли обслуговувати кінозали з малою аудиторією.<br /> Незважаючи на недоліки, кіносеанси користувалися великим попитом у глядачів, приносячи дохід. Завдяки фінансовій успішності кіновиробництва, в 1-е десятиліття XX століття, була побудована мережа кінотеатрів і налагоджено виробництво «німих» фільмів.<br /> Удосконалення апаратури затримувалося через патентної боротьби і монополізації кінопромисловості. Виникнення кіномистецтва стимулювало розвиток кінотехніки, підвищило вимоги до існуючої апаратури і сприяло створенню нової.<br /> У 1908 французька фірма «А. Нетрі »почала випуск кінознімальних апаратів« Парво »з внутрішніми касетами і наскрізний наводкою зображення на різкість.<br /> Велося вдосконалення кінознімальним, проявочною і кінопроекційною техніки. З появою проявних машин якість зображення помітно покращився, забезпечуючи стабільну яскравість і рівномірність зображення. Поліпшення знімальному техніки призвело до підвищення роздільної здатності і стійкості зображення за рахунок вдосконалення механізмів переміщення кіноплівки.<br /> Винахід фотографічної звукозапису і оптичної суміщеної фонограми призвело до створення звукового кіно і синхронної кінозйомки.<br /> Звук в кіно з'явився в другій половині 1920-х років, розширив виразні властивості кінематографа, викликав зміни в технології фільмовиробництва.<br /> Одночасно зі звуком в кіно став приходити і колір. Перші технології ручної розмальовки кіноплівки з'явилися вже в кінці XIX століття, але по-справжньому кольоровим кінематограф став тільки в другому десятилітті XX століття з появою перших двоколірних технологій зйомки і кінопоказу в натуральних кольорах.<br /> ''Кольоровий кінематограф''<br /> Подальший розвиток кольорового кіно йшло по шляху поліпшення передачі кольору і спрощення і здешевлення технології виготовлення кольорових фільмів. В середині 1930-х років з'явилися перші кольорові багатошарові кіноплівки, що не потребують спеціальної знімальної апаратури. Поява телебачення і його бурхливий розвиток в кінці 1940-х стало черговим поштовхом для вдосконалення кінотехніки. Відтік публіки з кінотеатрів змусив кінематографістів шукати способи підвищення видовищності кінофільмів і привів до появи панорамних, широкоекранних і широкоформатних технологій, а також до вдосконалення об'ємного стереокіно 3D.<br /> ''Формат кінематографа, Стереокінематограф''<br /> З'явився новий жанр телефільму, що знімається спеціально для телебачення. Це призвело до взаємного проникнення технологій кінематографа і ТБ, в черговий раз внесла корективи в технологію кіновиробництва. З'явилися пристрої відеоконтролю (телевізіри), що стали в наші дні невід'ємною частиною кінотехніки &lt;ref&gt;[И. Б. Гордийчук, В. Г. Пелль. Справочник кинооператора / Н. Н. Жердецкая. — М.: «Искусство», 1979. — 440 с.]&lt;/ref&gt;<br /> Зміни в естетиці кінематографа і зростання вимог до виразності зображення привели до появи цілого класу пристроїв для зйомки з руху і стабілізації знімальному апаратури: операторські крани, візки та операторські автомобілі. З'явилася система стабілізації «Стедікам» і система зйомки з повітря «Скайкам». Всі ці пристрої, як і штативи і панорамні головки, відносяться до категорії допоміжного операторського обладнання &lt;ref&gt;[Олег Духан Зачем нужна вспомогательная операторская техника (рус.) // «625» : журнал. — 1999. — № 3.]&lt;/ref&gt;<br /> З поширенням кінематографа і здешевленням його технологій в кінці 1930-х років набуло поширення аматорське кіно, також привело до спеціальної аматорської кінотехніки. Цей різновид кінотехніки повинна була задовольняти суперечливим вимогам: бути доступною за ціною, нескладної у використанні і забезпечувати якомога більш високу якість зображення. На відміну від професійного кінематографа, аматорське кіно було німим за рідкісними винятками через технологічну складність і дорожнечу обладнання для виготовлення оптичних фонограм. Любительська кинотехника володіла істотно скороченою номенклатурою і для кінолюбителів випускалися тільки кінокамери, кінопроектори і нескладне Проявні обладнання - головним чином, спеціальні бачки. В даний час аматорська кинотехника не випускається внаслідок її повного витіснення побутової відеозаписом.<br /> На початку XXI століття, з розвитком цифрових технологій запису і обробки зображень, з'явилося поняття «цифровий кінематограф». Під цим терміном розуміють нову технологію кіновиробництва, при якій зйомка, обробка та демонстрація кінофільму виробляються без застосування кіноплівки, за допомогою цифрових пристроїв.<br /> ''Цифрове кіно''<br /> Технологія класичної кінопроекції замінюється цифровий. Сучасні цифрові кінокамери забезпечують кінематографічне якість зображення. Цифрові технології кіновиробництва також надають великі можливості для використання комп'ютерної анімації та спецефектів, що підвищують виразність фільму. Кіноплівка застосовується для демонстрації тільки в низькобюджетних і провінційних кінозалах, не обладнаних цифровими кінопроекторами.&lt;ref&gt;[С. А. Саломатин, И. Б. Артишевская, О. Ф. Гребенников. 1. Профессиональная киносъёмочная аппаратура и тенденции её развития в СССР // Профессиональная киносъёмочная аппаратура. — 1-е изд.. — Л.: Машиностроение, 1990. — С. 4-36. — 288 с. — ISBN 5-217-00900-4.]&lt;/ref&gt; <br /> <br /> <br /> ==Технічні характеристики==<br /> <br /> '''Кінопроектор &quot;Україна-5&quot; '''<br /> ''Одеський завод &quot;Кінап&quot; 1973 рік''<br /> <br /> [[Файл:Cda2cebde2ad95b0a09e6d63d05cde3a.jpg|міні| Кінопроектор Україна-5]]<br /> <br /> '''Склад кіноустановки'''<br /> *кінопроектор П16П1<br /> *Підсилювач 6У-34<br /> *Гучномовець 25А-108<br /> *Автотрансформатор АОСК-071У2<br /> *Екран ЕБМ-с2,6<br /> <br /> '''Технічні характеристики''':<br /> *Частота проекції - 24 кадр / с<br /> *Обтюратор дисковий дволопатевий<br /> *Механізм переривчастого руху - рамочно-кулачковий грейферний Розмір кадрового вікна - 9,45x7,05 мм<br /> *Джерело світла - лампа розжарювання К30-400<br /> *Корисний світловий потік - не менше 350 лм.<br /> *Ємність бобін - 120 і 600 м.<br /> *Потужність підсилювача - 12 Вт<br /> *Розмір зкрана - 2600x1900 мм<br /> *Напруга харчування -110,127, 220 В<br /> *Споживана потужність 600 Вт<br /> *Маса кіноустановки 85 кг<br /> <br /> Кіноустановка 'УКРАЇНА-5 &quot;представляє собою комплект кінопроекційною апаратури, призначеної для демонстрування чорно-білих і кольорових 1б-ти мм фільмокопій з фотографічною або магнітної фонофаммой. Кіноустановка може використовуватися як кінопересувка, або в стаціонарних умовах.&lt;ref &gt;[https://www.slideshare.net/laleksenceva/ss-40151314 Інтернет ресурс з презентаціями &quot;Каталог технічні характеристики експонатів музею історія звукозапису&quot;]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Сфера застосування ==<br /> <br /> Проектор — світловий прилад, що перерозподіляється світло лампи з концентрацією світлового потоку на поверхні малого розміру або в малому обсязі. Проектори є в основному оптико-механічними або оптично-цифровими приладами, що дозволяють за допомогою джерела світла проектувати зображення об'єктів на поверхню, розташовану поза приладом — екран. Поява проекційних апаратів зумовило виникнення кінематографа, що відноситься до проекційного мистецтва.&lt;ref &gt;[http://svitppt.com.ua/fizika/optichni-priladi-ta-ih-zastosuvannya.html &quot;Оптичні прилади, та їх застосування&quot;]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> Образ кінопересувки був настільки пізнаваний, що став частиною сюжету багатьох художніх фільмів:<br /> «Королева бензоколонки» - в головну героїню закоханий кіномеханік на мікроавтобусі з кіноустановкою.<br /> «Міміно» - головний герой перевозить кінопересувки на вертольоті.<br /> «Сплячий лев» - одна з героїнь фільму працює кіномеханіком.<br /> «Кінопережвіжка» - фільм 2009 року про роботу радянської кінопересувки в Трансільванії 1960-х років.<br /> <br /> Для демонстрування навчальних фільмів використовують кінопро­ектор. У тих закладах освіти, де збереглися навчальні кінофільми, використовуються різні моделі кінопроекторів: «Україна», КПШ, «Русь», «Райдуга» тощо. Проте кіноапаратура поступово витісняється сучасними засобами демонстрації відеофільмів, теле- й комп'ютерни­ми системами. Нині школи вже не забезпечуються кіноапаратами. Кінострічки зносилися й практично стають непридатними для демон­страції, шкільні фільмотеки або припинили своє існування, або посту­пово переходять на відеофільми. Їх з'являється дедалі більше, але, на жаль, багато з них добре виконані технічно, проте часто малоефективні для використання в навчальному процесі, оскільки випускаються фір­мами, які не враховують педагогіко-ергономічних аспектів підготовки навчальних матеріалів. Однак відеотехнології є перспективними для використання в навчально-виховному процесі з біології.&lt;ref &gt;[http://npu.edu.ua/!e-book/book/html/D/ipgoe_ktmn_Moroz%20I.V.%20Zagalna%20metodyka%20navchannya%20biologii/560.html Технічні засоби навчання]]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Фото, відео-матеріали==<br /> <br /> #&lt;ref &gt;[https://www.youtube.com/watch?v=616FV4Cw7vE Кінопроектор Україна]&lt;/ref&gt;<br /> #&lt;ref &gt;[https://www.youtube.com/watch?v=SrAeN1t2UhI Робота кинопроектора Україна-5]&lt;/ref&gt;<br /> #&lt;ref &gt;[https://www.youtube.com/watch?v=0yfiOp3Saj4 &quot;Эволюция вещей&quot;: Эволюция кинопроектора]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Список використаних джерел==<br /> &lt;references /&gt; <br /> [[Категорія:Музей історії техніки]]</div>

3421865 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%22%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0%22 2017-05-23T15:36:13Z

<p>3421865: </p> <hr /> <div>Виконала студентка 31 групи Боса Тетяна [[Користувач:3421865]]<br /> <br /> [[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]]<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Музей історії техніки]]<br /> <br /> ==Загальний опис (принцип дії)==<br /> <br /> '''Кінопрое́ктор, кінопроекці́йний апара́т''' (від кіно ... і лат. projicio - кидаю вперед) - апарат, призначений для проектування кінофільмів на екран.<br /> <br /> [[Файл:Kinoproektor Ukraina.jpg|міні|Кінопроектор &quot;Україна&quot;]]<br /> <br /> Кінопроектор транспортує кінострічку з подачі бобіни на приймаючу, забезпечуючи уривчастий рух її в фільмовому каналі і рівномірне, за допомогою маховика на валу гладкого барабана - в звукочитаючій системі. При цьому освітлювально-проекційна система здійснює проекцію зображення що знаходиться в кадровому вікні кадру на екран і перекриття світлового потоку обтюратором на час переміщення кіноплівки.<br /> <br /> '''Стрічкопротягувальний тракт'''<br /> <br /> *бобіна, що подає;<br /> *тягнучий зубчастий барабан;<br /> *фільмовий канал;<br /> *Механізм переривчастого руху: скачковий барабан (розташовується на валу мальтійського механізму) або провідний зуб грейферної рамки (грейферні механізми);<br /> *затримуючий зубчастий барабан;<br /> *гладкий барабан (на валу маховика) звукочітаючий системи<br /> *приймальна бобіна.<br /> <br /> '''Освітлювально-проекційна система'''<br /> <br /> *джерело світла;<br /> *конденсор дзеркально-лінзовий;<br /> *теплофільтр;<br /> *обтюратор;<br /> *кадрове вікно фільмового каналу;<br /> *об'єктив.<br /> <br /> [[Файл:Optic Projection fig 226.jpg|міні|Схема проекції]]<br /> <br /> Як джерело світла в кінопроекторах використовуються лампи розжарювання - для кінозалів невеликої місткості (в основному використовуються на пересувних кіноустановки, наприклад КН-20 і т. д.), і газорозрядні лампи. Для стаціонарних проекторів використовуються в кінозалах великої місткості і кінотеатрах зазвичай використовуються ксенонові лампи надвисокого (близько 25 атм) тиску. Замість ламп розжарювання знаходять застосування розрядній лампі на парах металів. До розповсюдження ксенонових ламп в професійних проекторах використовувалася вугільна дуга інтенсивного горіння - вид розрядного джерела світла, при якому розряд відбувається просто у повітрі між двома вугільними електродами. При цьому відбувається досить швидке обгорання електродів і кінопроектор повинен був містити механічний пристрій, що регулює відстань між електродами під час роботи.<br /> <br /> '''Звукочитаюча система'''<br /> <br /> З прямим або зворотним читанням фотографічної фонограми або з блоком магнітних головок, для читання магнітних фонограм, наприклад кінопроектор КП-30.&lt;ref &gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80 Кінопроектор. Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> '''Класифікація'''<br /> <br /> Основним принципом класифікації кінопроекторів є ширина використовуваної кіноплівки.<br /> Крім того, кінопроектори можуть бути: <br /> *аматорськими;<br /> *професійними. <br /> Останні, в свою чергу, поділяються на: <br /> *пересувні;<br /> *стаціонарні.<br /> Якщо пересувні кінопроектори, незважаючи на велику масу і габарити, можуть бути відносно швидко встановлені в будь-якому приміщенні, придатному для кінопоказу, то стаціонарні вимагають крім спеціальної станини, потужне джерело електроживлення, систему витяжної вентиляції і в деяких випадках навіть підключення до міських комунікацій, таким як водопровід і каналізація через застосування рідинного охолодження деталей. Крім того, стаціонарні кінопроектори придатні для роботи з пристроями автоматизації кінопоказу і високоякісної системою відтворення багатоканального звуку. <br /> Звукова система пересувних кінопроекторів, як правило складається з портативного підсилювача і одного гучномовця. В даний час аматорські та пересувні кінопроектори практично не застосовуються через повсюдне поширення відеозапису. Сучасні кінотеатри оснащуються тільки професійними стаціонарними кінопроекторами.&lt;ref &gt;Кинопроекция в вопросах и ответах, 1971, с. 57&lt;/ref&gt;<br /> <br /> [[Файл:Ukraine-5 3.jpg|міні|Радянський кінопроектор «Україна-5», в яку входять кінопроектор П16П1, підсилювач звуку 6У-34, автотрансформатор КАТ-16, гучномовець і екран]]<br /> <br /> Узкоплёночние кінопроектори форматів 16-мм і менше на відміну від аналогічної апаратури для більш широких кіноплівок розраховані на хід кіноплівки емульсією до об'єктиву. Це пояснюється тим, що вузькі кіноплівки спочатку розроблялися для аматорського кінематографа, і не розраховані на копіювання &lt;ref &gt;[С. М. Проворнов, И. С. Голод, Н. Д. Бернштейн. Кинокопировальная аппаратура / Л. Эйсымонт. — М.,: «Искусство», 1962. — 315 с.]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> Контактна друк, домінуюча в професійному кінематографі, передбачає зіткнення негативу з позитивною кіноплівкою емульсійними шарами, необхідне для отримання різкого зображення. При зарядці отриманого фільму в кінопроектор так само, як в кінокамера - емульсією до об'єктиву - на екрані буде отримано дзеркально перевернуте зображення знятої сцени. Найбільш поширені технології кіновиробництва передбачають не прямий друк з негативу, а додаткове контратипування, але і в цьому випадку кількість проміжних копій майже завжди залишається парним, зберігаючи «класичну» орієнтацію кадру. Тому у всіх кінопроекторах «професійних» форматів кіноплівка звернена до об'єктиву підкладкою &lt;ref &gt;[Е. М. Голдовский. Основы кинотехники / Л. О. Эйсымонт. — М.,: «Искусство», 1965. — 636 с.]&lt;/ref&gt;<br /> Узкоплёночние Кіносистема розраховані на роботу з обращаемой кіноплівкою, що не вимагає друку. Тому її хід в кінопроекторі збігається з розташуванням в кінокамери. Фільмокопії таких форматів друкувалися оптичним способом через підкладку позитивної плівки, забезпечуючи на екрані пряме (конгруентне) зображення &lt;ref &gt;[С. М. Проворнов, И. С. Голод, Н. Д. Бернштейн. Кинокопировальная аппаратура / Л. Эйсымонт. — М.,: «Искусство», 1962. — 315 с.]&lt;/ref&gt; У деяких випадках можлива контактна друк також через підкладку спрямованим світлом, але різкість при цьому знижується. В даний час аматорські та пересувні кінопроектори практично не застосовуються через повсюдне поширення відеозапису. Сучасні кінотеатри оснащуються тільки професійними стаціонарними кінопроекторами.<br /> <br /> ==Історична довідка==<br /> <br /> Розвиток кінотехніки<br /> <br /> Етапи <br /> *Винахід кінематографа і початок виробництва німих фільмів;<br /> *Поява звукового кіно;<br /> *Поява кольорового і стереоскопічного кіно;<br /> *Поява широкоекранного, панорамного і широкоформатного кіно з об'ємним звуком;<br /> *Виникнення кругорамного, сферорамного, поліекранного і варіоскопічного кіно;<br /> *Поява гібридних технологій, які використовують телевізійну техніку;<br /> *Відмова від традиційної «оптичної» технології на користь проміжної цифрової обробки Digital Intermediate;<br /> *Виникнення повністю цифрового кіно, заснованого на цифровий зйомці і кінопроекції;<br /> <br /> Історія кінотехніки починається з моменту винаходу кінематографа (1895 рік). Перші кінознімальним і кінопроекційні апарати були виготовлені в невеликих майстерень самими винахідниками кінематографа.<br /> Промисловий випуск кінознімальних апаратів і кінопроекторів був організований Ш. Пате і Л. Гомоном з 1897 року у Франції. Вони ж випустили і перші кінокопіювальні апарати. Виробництвом кіноплівки займалися фабрики «Люм'єр» (Франція) і «Істмен Кодак» (США).<br /> Перші кінофільми були примітивні, і знімалися майже без монтажу з однієї точки [А. Д. Головня. Мастерство кинооператора / И. Н. Владимирцева. — М.: «Искусство», 1965. — 239 с. — 7000 экз.] [3Луи Форестье. Великий немой / Б. Кравченко. — М.: «Госкиноиздат», 1945. — 115 с. — 5000 экз.]. Зображення було чорно-білим і не мало звукового супроводу. Крім того, недосконалість проявочного обладнання призводило до нерівномірності проявлення, що проявлялася в помітних коливаннях яскравості зображення і плям на ньому. Перші кінопроектори володіли невеликою світловою віддачею і могли обслуговувати кінозали з малою аудиторією.<br /> Незважаючи на недоліки, кіносеанси користувалися великим попитом у глядачів, приносячи дохід. Завдяки фінансовій успішності кіновиробництва, в 1-е десятиліття XX століття, була побудована мережа кінотеатрів і налагоджено виробництво «німих» фільмів.<br /> Удосконалення апаратури затримувалося через патентної боротьби і монополізації кінопромисловості. Виникнення кіномистецтва стимулювало розвиток кінотехніки, підвищило вимоги до існуючої апаратури і сприяло створенню нової.<br /> У 1908 французька фірма «А. Нетрі »почала випуск кінознімальних апаратів« Парво »з внутрішніми касетами і наскрізний наводкою зображення на різкість.<br /> Велося вдосконалення кінознімальним, проявочною і кінопроекційною техніки. З появою проявних машин якість зображення помітно покращився, забезпечуючи стабільну яскравість і рівномірність зображення. Поліпшення знімальному техніки призвело до підвищення роздільної здатності і стійкості зображення за рахунок вдосконалення механізмів переміщення кіноплівки.<br /> Винахід фотографічної звукозапису і оптичної суміщеної фонограми призвело до створення звукового кіно і синхронної кінозйомки.<br /> Звук в кіно з'явився в другій половині 1920-х років, розширив виразні властивості кінематографа, викликав зміни в технології фільмовиробництва.<br /> Одночасно зі звуком в кіно став приходити і колір. Перші технології ручної розмальовки кіноплівки з'явилися вже в кінці XIX століття, але по-справжньому кольоровим кінематограф став тільки в другому десятилітті XX століття з появою перших двоколірних технологій зйомки і кінопоказу в натуральних кольорах.<br /> ''Кольоровий кінематограф''<br /> Подальший розвиток кольорового кіно йшло по шляху поліпшення передачі кольору і спрощення і здешевлення технології виготовлення кольорових фільмів. В середині 1930-х років з'явилися перші кольорові багатошарові кіноплівки, що не потребують спеціальної знімальної апаратури. Поява телебачення і його бурхливий розвиток в кінці 1940-х стало черговим поштовхом для вдосконалення кінотехніки. Відтік публіки з кінотеатрів змусив кінематографістів шукати способи підвищення видовищності кінофільмів і привів до появи панорамних, широкоекранних і широкоформатних технологій, а також до вдосконалення об'ємного стереокіно 3D.<br /> ''Формат кінематографа, Стереокінематограф''<br /> З'явився новий жанр телефільму, що знімається спеціально для телебачення. Це призвело до взаємного проникнення технологій кінематографа і ТБ, в черговий раз внесла корективи в технологію кіновиробництва. З'явилися пристрої відеоконтролю (телевізіри), що стали в наші дні невід'ємною частиною кінотехніки [И. Б. Гордийчук, В. Г. Пелль. Справочник кинооператора / Н. Н. Жердецкая. — М.: «Искусство», 1979. — 440 с.].<br /> Зміни в естетиці кінематографа і зростання вимог до виразності зображення привели до появи цілого класу пристроїв для зйомки з руху і стабілізації знімальному апаратури: операторські крани, візки та операторські автомобілі. З'явилася система стабілізації «Стедікам» і система зйомки з повітря «Скайкам». Всі ці пристрої, як і штативи і панорамні головки, відносяться до категорії допоміжного операторського обладнання [Олег Духан Зачем нужна вспомогательная операторская техника (рус.) // «625» : журнал. — 1999. — № 3.].<br /> З поширенням кінематографа і здешевленням його технологій в кінці 1930-х років набуло поширення аматорське кіно, також привело до спеціальної аматорської кінотехніки. Цей різновид кінотехніки повинна була задовольняти суперечливим вимогам: бути доступною за ціною, нескладної у використанні і забезпечувати якомога більш високу якість зображення. На відміну від професійного кінематографа, аматорське кіно було німим за рідкісними винятками через технологічну складність і дорожнечу обладнання для виготовлення оптичних фонограм. Любительська кинотехника володіла істотно скороченою номенклатурою і для кінолюбителів випускалися тільки кінокамери, кінопроектори і нескладне Проявні обладнання - головним чином, спеціальні бачки. В даний час аматорська кинотехника не випускається внаслідок її повного витіснення побутової відеозаписом.<br /> На початку XXI століття, з розвитком цифрових технологій запису і обробки зображень, з'явилося поняття «цифровий кінематограф». Під цим терміном розуміють нову технологію кіновиробництва, при якій зйомка, обробка та демонстрація кінофільму виробляються без застосування кіноплівки, за допомогою цифрових пристроїв.<br /> ''Цифрове кіно''<br /> Технологія класичної кінопроекції замінюється цифровий. Сучасні цифрові кінокамери забезпечують кінематографічне якість зображення. Цифрові технології кіновиробництва також надають великі можливості для використання комп'ютерної анімації та спецефектів, що підвищують виразність фільму. Кіноплівка застосовується для демонстрації тільки в низькобюджетних і провінційних кінозалах, не обладнаних цифровими кінопроекторами. С. А. Саломатин, И. Б. Артишевская, О. Ф. Гребенников. 1. Профессиональная киносъёмочная аппаратура и тенденции её развития в СССР // Профессиональная киносъёмочная аппаратура. — 1-е изд.. — Л.: Машиностроение, 1990. — С. 4-36. — 288 с. — ISBN 5-217-00900-4.<br /> <br /> https://www.youtube.com/watch?v=0yfiOp3Saj4<br /> <br /> ==Технічні характеристики==<br /> <br /> '''Кінопроектор &quot;Україна-5&quot; '''<br /> ''Одеський завод &quot;Кінап&quot; 1973 рік''<br /> <br /> [[Файл:Cda2cebde2ad95b0a09e6d63d05cde3a.jpg|міні| Кінопроектор Україна-5]]<br /> <br /> '''Склад кіноустановки'''<br /> *кінопроектор П16П1<br /> *Підсилювач 6У-34<br /> *Гучномовець 25А-108<br /> *Автотрансформатор АОСК-071У2<br /> *Екран ЕБМ-с2,6<br /> <br /> '''Технічні характеристики''':<br /> *Частота проекції - 24 кадр / с<br /> *Обтюратор дисковий дволопатевий<br /> *Механізм переривчастого руху - рамочно-кулачковий грейферний Розмір кадрового вікна - 9,45x7,05 мм<br /> *Джерело світла - лампа розжарювання К30-400<br /> *Корисний світловий потік - не менше 350 лм.<br /> *Ємність бобін - 120 і 600 м.<br /> *Потужність підсилювача - 12 Вт<br /> *Розмір зкрана - 2600x1900 мм<br /> *Напруга харчування -110,127, 220 В<br /> *Споживана потужність 600 Вт<br /> *Маса кіноустановки 85 кг<br /> <br /> Кіноустановка 'УКРАЇНА-5 &quot;представляє собою комплект кінопроекційною апаратури, призначеної для демонстрування чорно-білих і кольорових 1б-ти мм фільмокопій з фотографічною або магнітної фонофаммой. Кіноустановка може використовуватися як кінопересувка, або в стаціонарних умовах.&lt;ref &gt;[https://www.slideshare.net/laleksenceva/ss-40151314 Інтернет ресурс з презентаціями &quot;Каталог технічні характеристики експонатів музею історія звукозапису&quot;]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Сфера застосування ==<br /> <br /> Проектор — світловий прилад, що перерозподіляється світло лампи з концентрацією світлового потоку на поверхні малого розміру або в малому обсязі. Проектори є в основному оптико-механічними або оптично-цифровими приладами, що дозволяють за допомогою джерела світла проектувати зображення об'єктів на поверхню, розташовану поза приладом — екран. Поява проекційних апаратів зумовило виникнення кінематографа, що відноситься до проекційного мистецтва.&lt;ref &gt;[http://svitppt.com.ua/fizika/optichni-priladi-ta-ih-zastosuvannya.html &quot;Оптичні прилади, та їх застосування&quot;]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> Образ кінопересувки був настільки пізнаваний, що став частиною сюжету багатьох художніх фільмів:<br /> «Королева бензоколонки» - в головну героїню закоханий кіномеханік на мікроавтобусі з кіноустановкою.<br /> «Міміно» - головний герой перевозить кінопересувки на вертольоті.<br /> «Сплячий лев» - одна з героїнь фільму працює кіномеханіком.<br /> «Кінопережвіжка» - фільм 2009 року про роботу радянської кінопересувки в Трансільванії 1960-х років.<br /> <br /> Для демонстрування навчальних фільмів використовують кінопро­ектор. У тих закладах освіти, де збереглися навчальні кінофільми, використовуються різні моделі кінопроекторів: «Україна», КПШ, «Русь», «Райдуга» тощо. Проте кіноапаратура поступово витісняється сучасними засобами демонстрації відеофільмів, теле- й комп'ютерни­ми системами. Нині школи вже не забезпечуються кіноапаратами. Кінострічки зносилися й практично стають непридатними для демон­страції, шкільні фільмотеки або припинили своє існування, або посту­пово переходять на відеофільми. Їх з'являється дедалі більше, але, на жаль, багато з них добре виконані технічно, проте часто малоефективні для використання в навчальному процесі, оскільки випускаються фір­мами, які не враховують педагогіко-ергономічних аспектів підготовки навчальних матеріалів. Однак відеотехнології є перспективними для використання в навчально-виховному процесі з біології.&lt;ref &gt;[http://npu.edu.ua/!e-book/book/html/D/ipgoe_ktmn_Moroz%20I.V.%20Zagalna%20metodyka%20navchannya%20biologii/560.html Технічні засоби навчання]]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Фото, відео-матеріали==<br /> <br /> #&lt;ref &gt;[https://www.youtube.com/watch?v=616FV4Cw7vE Кінопроектор Україна]&lt;/ref&gt;<br /> #&lt;ref &gt;[https://www.youtube.com/watch?v=SrAeN1t2UhI Робота кинопроектора Україна-5]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Список використаних джерел==<br /> &lt;references /&gt; <br /> [[Категорія:Музей історії техніки]]</div>

3421865 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%22%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0%22 2017-05-23T14:56:15Z

<p>3421865: </p> <hr /> <div>Виконала студентка 31 групи Боса Тетяна [[Користувач:3421865]]<br /> <br /> [[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]]<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Музей історії техніки]]<br /> <br /> ==Загальний опис (принцип дії)==<br /> <br /> '''Кінопрое́ктор, кінопроекці́йний апара́т''' (від кіно ... і лат. projicio - кидаю вперед) - апарат, призначений для проектування кінофільмів на екран.<br /> <br /> [[Файл:Kinoproektor Ukraina.jpg|міні|Кінопроектор &quot;Україна&quot;]]<br /> <br /> Кінопроектор транспортує кінострічку з подачі бобіни на приймаючу, забезпечуючи уривчастий рух її в фільмовому каналі і рівномірне, за допомогою маховика на валу гладкого барабана - в звукочитаючій системі. При цьому освітлювально-проекційна система здійснює проекцію зображення що знаходиться в кадровому вікні кадру на екран і перекриття світлового потоку обтюратором на час переміщення кіноплівки.<br /> <br /> '''Стрічкопротягувальний тракт'''<br /> <br /> *бобіна, що подає;<br /> *тягнучий зубчастий барабан;<br /> *фільмовий канал;<br /> *Механізм переривчастого руху: скачковий барабан (розташовується на валу мальтійського механізму) або провідний зуб грейферної рамки (грейферні механізми);<br /> *затримуючий зубчастий барабан;<br /> *гладкий барабан (на валу маховика) звукочітаючий системи<br /> *приймальна бобіна.<br /> <br /> '''Освітлювально-проекційна система'''<br /> <br /> *джерело світла;<br /> *конденсор дзеркально-лінзовий;<br /> *теплофільтр;<br /> *обтюратор;<br /> *кадрове вікно фільмового каналу;<br /> *об'єктив.<br /> <br /> [[Файл:Optic Projection fig 226.jpg|міні|Схема проекції]]<br /> <br /> Як джерело світла в кінопроекторах використовуються лампи розжарювання - для кінозалів невеликої місткості (в основному використовуються на пересувних кіноустановки, наприклад КН-20 і т. д.), і газорозрядні лампи. Для стаціонарних проекторів використовуються в кінозалах великої місткості і кінотеатрах зазвичай використовуються ксенонові лампи надвисокого (близько 25 атм) тиску. Замість ламп розжарювання знаходять застосування розрядній лампі на парах металів. До розповсюдження ксенонових ламп в професійних проекторах використовувалася вугільна дуга інтенсивного горіння - вид розрядного джерела світла, при якому розряд відбувається просто у повітрі між двома вугільними електродами. При цьому відбувається досить швидке обгорання електродів і кінопроектор повинен був містити механічний пристрій, що регулює відстань між електродами під час роботи.<br /> <br /> '''Звукочитаюча система'''<br /> <br /> З прямим або зворотним читанням фотографічної фонограми або з блоком магнітних головок, для читання магнітних фонограм, наприклад кінопроектор КП-30.&lt;ref &gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80 Кінопроектор. Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> '''Класифікація'''<br /> <br /> Основним принципом класифікації кінопроекторів є ширина використовуваної кіноплівки.<br /> Крім того, кінопроектори можуть бути: <br /> *аматорськими;<br /> *професійними. <br /> Останні, в свою чергу, поділяються на: <br /> *пересувні;<br /> *стаціонарні.<br /> Якщо пересувні кінопроектори, незважаючи на велику масу і габарити, можуть бути відносно швидко встановлені в будь-якому приміщенні, придатному для кінопоказу, то стаціонарні вимагають крім спеціальної станини, потужне джерело електроживлення, систему витяжної вентиляції і в деяких випадках навіть підключення до міських комунікацій, таким як водопровід і каналізація через застосування рідинного охолодження деталей. Крім того, стаціонарні кінопроектори придатні для роботи з пристроями автоматизації кінопоказу і високоякісної системою відтворення багатоканального звуку. <br /> Звукова система пересувних кінопроекторів, як правило складається з портативного підсилювача і одного гучномовця. В даний час аматорські та пересувні кінопроектори практично не застосовуються через повсюдне поширення відеозапису. Сучасні кінотеатри оснащуються тільки професійними стаціонарними кінопроекторами.&lt;ref &gt;Кинопроекция в вопросах и ответах, 1971, с. 57&lt;/ref&gt;<br /> <br /> [[Файл:Ukraine-5 3.jpg|міні|Радянський кінопроектор «Україна-5», в яку входять кінопроектор П16П1, підсилювач звуку 6У-34, автотрансформатор КАТ-16, гучномовець і екран]]<br /> <br /> Узкоплёночние кінопроектори форматів 16-мм і менше на відміну від аналогічної апаратури для більш широких кіноплівок розраховані на хід кіноплівки емульсією до об'єктиву. Це пояснюється тим, що вузькі кіноплівки спочатку розроблялися для аматорського кінематографа, і не розраховані на копіювання &lt;ref &gt;[С. М. Проворнов, И. С. Голод, Н. Д. Бернштейн. Кинокопировальная аппаратура / Л. Эйсымонт. — М.,: «Искусство», 1962. — 315 с.]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> Контактна друк, домінуюча в професійному кінематографі, передбачає зіткнення негативу з позитивною кіноплівкою емульсійними шарами, необхідне для отримання різкого зображення. При зарядці отриманого фільму в кінопроектор так само, як в кінокамера - емульсією до об'єктиву - на екрані буде отримано дзеркально перевернуте зображення знятої сцени. Найбільш поширені технології кіновиробництва передбачають не прямий друк з негативу, а додаткове контратипування, але і в цьому випадку кількість проміжних копій майже завжди залишається парним, зберігаючи «класичну» орієнтацію кадру. Тому у всіх кінопроекторах «професійних» форматів кіноплівка звернена до об'єктиву підкладкою &lt;ref &gt;[Е. М. Голдовский. Основы кинотехники / Л. О. Эйсымонт. — М.,: «Искусство», 1965. — 636 с.]&lt;/ref&gt;<br /> Узкоплёночние Кіносистема розраховані на роботу з обращаемой кіноплівкою, що не вимагає друку. Тому її хід в кінопроекторі збігається з розташуванням в кінокамери. Фільмокопії таких форматів друкувалися оптичним способом через підкладку позитивної плівки, забезпечуючи на екрані пряме (конгруентне) зображення &lt;ref &gt;[С. М. Проворнов, И. С. Голод, Н. Д. Бернштейн. Кинокопировальная аппаратура / Л. Эйсымонт. — М.,: «Искусство», 1962. — 315 с.]&lt;/ref&gt; У деяких випадках можлива контактна друк також через підкладку спрямованим світлом, але різкість при цьому знижується. В даний час аматорські та пересувні кінопроектори практично не застосовуються через повсюдне поширення відеозапису. Сучасні кінотеатри оснащуються тільки професійними стаціонарними кінопроекторами.<br /> <br /> ==Історична довідка==<br /> У період початкового розвитку кінематографа стаціонарних кіноустановок не існувало: апарат «Кінематограф», придатний як знімального, кінокопіювальні і проекційного пристроїв, переміщався разом з «кіномеханіком» по різних містах. Одним із способів залучення публіки на кіносеанс була кінозйомка на вулицях міста, результати якої демонструвалися ввечері її учасникам &lt;ref &gt;[Жорж Садуль. Всеобщая история кино / В. А. Рязанова. — М.: «Искусство», 1958. — Т. 1. — 611 с.]&lt;/ref&gt; Вважається, що кінопересувки зіграли неоціненну роль в пропаганді кіномистецтва.<br /> Кінопересувки були особливо вигідні в сільській місцевості і малонаселених районах, де будівництво стаціонарних кінотеатрів було невигідним. Пересувна кіноустановка могла обслуговувати великі території, охоплюючи практично все населення. У Радянській Росії кінопересувки відводилася велика роль в ідейно-політичної та науково-культурної пропаганди. До початку поширення телебачення перегляд кінофільмів був однією з широко поширених форм масового дозвілля в провінції.<br /> Кінопересувки залишалися актуальними аж до того, як особистий телевізор став масовим, а телемовлення почали вести і в сільській місцевості. Поява побутових відеомагнітофонів привело до скорочення пересувних установок, що вимагають кваліфікованої установки і обслуговування. В СРСР цей період припав на кінець 1980-х років. В даний час кінопересувки не використовуються в зв'язку з повною заміною програвачами оптичних відеодисків і мережевими медіаплеєрами.<br /> <br /> ==Технічні характеристики==<br /> <br /> '''Кінопроектор &quot;Україна-5&quot; '''<br /> ''Одеський завод &quot;Кінап&quot; 1973 рік''<br /> <br /> [[Файл:Cda2cebde2ad95b0a09e6d63d05cde3a.jpg|міні| Кінопроектор Україна-5]]<br /> <br /> '''Склад кіноустановки'''<br /> *кінопроектор П16П1<br /> *Підсилювач 6У-34<br /> *Гучномовець 25А-108<br /> *Автотрансформатор АОСК-071У2<br /> *Екран ЕБМ-с2,6<br /> <br /> '''Технічні характеристики''':<br /> *Частота проекції - 24 кадр / с<br /> *Обтюратор дисковий дволопатевий<br /> *Механізм переривчастого руху - рамочно-кулачковий грейферний Розмір кадрового вікна - 9,45x7,05 мм<br /> *Джерело світла - лампа розжарювання К30-400<br /> *Корисний світловий потік - не менше 350 лм.<br /> *Ємність бобін - 120 і 600 м.<br /> *Потужність підсилювача - 12 Вт<br /> *Розмір зкрана - 2600x1900 мм<br /> *Напруга харчування -110,127, 220 В<br /> *Споживана потужність 600 Вт<br /> *Маса кіноустановки 85 кг<br /> <br /> Кіноустановка 'УКРАЇНА-5 &quot;представляє собою комплект кінопроекційною апаратури, призначеної для демонстрування чорно-білих і кольорових 1б-ти мм фільмокопій з фотографічною або магнітної фонофаммой. Кіноустановка може використовуватися як кінопересувка, або в стаціонарних умовах.&lt;ref &gt;[https://www.slideshare.net/laleksenceva/ss-40151314 Інтернет ресурс з презентаціями &quot;Каталог технічні характеристики експонатів музею історія звукозапису&quot;]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Сфера застосування ==<br /> <br /> Проектор — світловий прилад, що перерозподіляється світло лампи з концентрацією світлового потоку на поверхні малого розміру або в малому обсязі. Проектори є в основному оптико-механічними або оптично-цифровими приладами, що дозволяють за допомогою джерела світла проектувати зображення об'єктів на поверхню, розташовану поза приладом — екран. Поява проекційних апаратів зумовило виникнення кінематографа, що відноситься до проекційного мистецтва.&lt;ref &gt;[http://svitppt.com.ua/fizika/optichni-priladi-ta-ih-zastosuvannya.html &quot;Оптичні прилади, та їх застосування&quot;]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> Образ кінопересувки був настільки пізнаваний, що став частиною сюжету багатьох художніх фільмів:<br /> «Королева бензоколонки» - в головну героїню закоханий кіномеханік на мікроавтобусі з кіноустановкою.<br /> «Міміно» - головний герой перевозить кінопересувки на вертольоті.<br /> «Сплячий лев» - одна з героїнь фільму працює кіномеханіком.<br /> «Кінопережвіжка» - фільм 2009 року про роботу радянської кінопересувки в Трансільванії 1960-х років.<br /> <br /> Для демонстрування навчальних фільмів використовують кінопро­ектор. У тих закладах освіти, де збереглися навчальні кінофільми, використовуються різні моделі кінопроекторів: «Україна», КПШ, «Русь», «Райдуга» тощо. Проте кіноапаратура поступово витісняється сучасними засобами демонстрації відеофільмів, теле- й комп'ютерни­ми системами. Нині школи вже не забезпечуються кіноапаратами. Кінострічки зносилися й практично стають непридатними для демон­страції, шкільні фільмотеки або припинили своє існування, або посту­пово переходять на відеофільми. Їх з'являється дедалі більше, але, на жаль, багато з них добре виконані технічно, проте часто малоефективні для використання в навчальному процесі, оскільки випускаються фір­мами, які не враховують педагогіко-ергономічних аспектів підготовки навчальних матеріалів. Однак відеотехнології є перспективними для використання в навчально-виховному процесі з біології.&lt;ref &gt;[http://npu.edu.ua/!e-book/book/html/D/ipgoe_ktmn_Moroz%20I.V.%20Zagalna%20metodyka%20navchannya%20biologii/560.html Технічні засоби навчання]]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Фото, відео-матеріали==<br /> <br /> #&lt;ref &gt;[https://www.youtube.com/watch?v=616FV4Cw7vE Кінопроектор Україна]&lt;/ref&gt;<br /> #&lt;ref &gt;[https://www.youtube.com/watch?v=SrAeN1t2UhI Робота кинопроектора Україна-5]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Список використаних джерел==<br /> &lt;references /&gt; <br /> [[Категорія:Музей історії техніки]]</div>

3421865 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%22%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0%22 2017-05-23T14:45:26Z

<p>3421865: </p> <hr /> <div>Виконала студентка 31 групи Боса Тетяна [[Користувач:3421865]]<br /> <br /> [[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]]<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Музей історії техніки]]<br /> <br /> ==Загальний опис (принцип дії)==<br /> <br /> '''Кінопрое́ктор, кінопроекці́йний апара́т''' (від кіно ... і лат. projicio - кидаю вперед) - апарат, призначений для проектування кінофільмів на екран.<br /> <br /> [[Файл:Kinoproektor Ukraina.jpg|міні|Кінопроектор &quot;Україна&quot;]]<br /> <br /> Кінопроектор транспортує кінострічку з подачі бобіни на приймаючу, забезпечуючи уривчастий рух її в фільмовому каналі і рівномірне, за допомогою маховика на валу гладкого барабана - в звукочитаючій системі. При цьому освітлювально-проекційна система здійснює проекцію зображення що знаходиться в кадровому вікні кадру на екран і перекриття світлового потоку обтюратором на час переміщення кіноплівки.<br /> <br /> '''Стрічкопротягувальний тракт'''<br /> <br /> *бобіна, що подає;<br /> *тягнучий зубчастий барабан;<br /> *фільмовий канал;<br /> *Механізм переривчастого руху: скачковий барабан (розташовується на валу мальтійського механізму) або провідний зуб грейферної рамки (грейферні механізми);<br /> *затримуючий зубчастий барабан;<br /> *гладкий барабан (на валу маховика) звукочітаючий системи<br /> *приймальна бобіна.<br /> <br /> '''Освітлювально-проекційна система'''<br /> <br /> *джерело світла;<br /> *конденсор дзеркально-лінзовий;<br /> *теплофільтр;<br /> *обтюратор;<br /> *кадрове вікно фільмового каналу;<br /> *об'єктив.<br /> <br /> [[Файл:Optic Projection fig 226.jpg|міні|Схема проекції]]<br /> <br /> Як джерело світла в кінопроекторах використовуються лампи розжарювання - для кінозалів невеликої місткості (в основному використовуються на пересувних кіноустановки, наприклад КН-20 і т. д.), і газорозрядні лампи. Для стаціонарних проекторів використовуються в кінозалах великої місткості і кінотеатрах зазвичай використовуються ксенонові лампи надвисокого (близько 25 атм) тиску. Замість ламп розжарювання знаходять застосування розрядній лампі на парах металів. До розповсюдження ксенонових ламп в професійних проекторах використовувалася вугільна дуга інтенсивного горіння - вид розрядного джерела світла, при якому розряд відбувається просто у повітрі між двома вугільними електродами. При цьому відбувається досить швидке обгорання електродів і кінопроектор повинен був містити механічний пристрій, що регулює відстань між електродами під час роботи.<br /> <br /> '''Звукочитаюча система'''<br /> <br /> З прямим або зворотним читанням фотографічної фонограми або з блоком магнітних головок, для читання магнітних фонограм, наприклад кінопроектор КП-30.&lt;ref &gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80 Кінопроектор. Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> '''Класифікація'''<br /> <br /> Основним принципом класифікації кінопроекторів є ширина використовуваної кіноплівки.<br /> Крім того, кінопроектори можуть бути: <br /> *аматорськими;<br /> *професійними. <br /> Останні, в свою чергу, поділяються на: <br /> *пересувні;<br /> *стаціонарні.<br /> Якщо пересувні кінопроектори, незважаючи на велику масу і габарити, можуть бути відносно швидко встановлені в будь-якому приміщенні, придатному для кінопоказу, то стаціонарні вимагають крім спеціальної станини, потужне джерело електроживлення, систему витяжної вентиляції і в деяких випадках навіть підключення до міських комунікацій, таким як водопровід і каналізація через застосування рідинного охолодження деталей. Крім того, стаціонарні кінопроектори придатні для роботи з пристроями автоматизації кінопоказу і високоякісної системою відтворення багатоканального звуку. <br /> Звукова система пересувних кінопроекторів, як правило складається з портативного підсилювача і одного гучномовця. В даний час аматорські та пересувні кінопроектори практично не застосовуються через повсюдне поширення відеозапису. Сучасні кінотеатри оснащуються тільки професійними стаціонарними кінопроекторами.&lt;ref &gt;Кинопроекция в вопросах и ответах, 1971, с. 57&lt;/ref&gt;<br /> <br /> [[Файл:Ukraine-5 3.jpg|міні|Радянський кінопроектор «Україна-5», в яку входять кінопроектор П16П1, підсилювач звуку 6У-34, автотрансформатор КАТ-16, гучномовець і екран]]<br /> <br /> Узкоплёночние кінопроектори форматів 16-мм і менше на відміну від аналогічної апаратури для більш широких кіноплівок розраховані на хід кіноплівки емульсією до об'єктиву. Це пояснюється тим, що вузькі кіноплівки спочатку розроблялися для аматорського кінематографа, і не розраховані на копіювання &lt;ref &gt;[С. М. Проворнов, И. С. Голод, Н. Д. Бернштейн. Кинокопировальная аппаратура / Л. Эйсымонт. — М.,: «Искусство», 1962. — 315 с.]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> Контактна друк, домінуюча в професійному кінематографі, передбачає зіткнення негативу з позитивною кіноплівкою емульсійними шарами, необхідне для отримання різкого зображення. При зарядці отриманого фільму в кінопроектор так само, як в кінокамера - емульсією до об'єктиву - на екрані буде отримано дзеркально перевернуте зображення знятої сцени. Найбільш поширені технології кіновиробництва передбачають не прямий друк з негативу, а додаткове контратипування, але і в цьому випадку кількість проміжних копій майже завжди залишається парним, зберігаючи «класичну» орієнтацію кадру. Тому у всіх кінопроекторах «професійних» форматів кіноплівка звернена до об'єктиву підкладкою &lt;ref &gt;[Е. М. Голдовский. Основы кинотехники / Л. О. Эйсымонт. — М.,: «Искусство», 1965. — 636 с.]&lt;/ref&gt;<br /> Узкоплёночние Кіносистема розраховані на роботу з обращаемой кіноплівкою, що не вимагає друку. Тому її хід в кінопроекторі збігається з розташуванням в кінокамери. Фільмокопії таких форматів друкувалися оптичним способом через підкладку позитивної плівки, забезпечуючи на екрані пряме (конгруентне) зображення &lt;ref &gt;[С. М. Проворнов, И. С. Голод, Н. Д. Бернштейн. Кинокопировальная аппаратура / Л. Эйсымонт. — М.,: «Искусство», 1962. — 315 с.]&lt;/ref&gt; У деяких випадках можлива контактна друк також через підкладку спрямованим світлом, але різкість при цьому знижується. В даний час аматорські та пересувні кінопроектори практично не застосовуються через повсюдне поширення відеозапису. Сучасні кінотеатри оснащуються тільки професійними стаціонарними кінопроекторами.<br /> <br /> ==Історична довідка==<br /> У період початкового розвитку кінематографа стаціонарних кіноустановок не існувало: апарат «Кінематограф», придатний як знімального, кінокопіювальні і проекційного пристроїв, переміщався разом з «кіномеханіком» по різних містах. Одним із способів залучення публіки на кіносеанс була кінозйомка на вулицях міста, результати якої демонструвалися ввечері її учасникам [Жорж Садуль. Всеобщая история кино / В. А. Рязанова. — М.: «Искусство», 1958. — Т. 1. — 611 с.]. Вважається, що кінопересувки зіграли неоціненну роль в пропаганді кіномистецтва.<br /> Кінопересувки були особливо вигідні в сільській місцевості і малонаселених районах, де будівництво стаціонарних кінотеатрів було невигідним. Пересувна кіноустановка могла обслуговувати великі території, охоплюючи практично все населення. У Радянській Росії кінопересувки відводилася велика роль в ідейно-політичної та науково-культурної пропаганди. До початку поширення телебачення перегляд кінофільмів був однією з широко поширених форм масового дозвілля в провінції.<br /> Кінопересувки залишалися актуальними аж до того, як особистий телевізор став масовим, а телемовлення почали вести і в сільській місцевості. Поява побутових відеомагнітофонів привело до скорочення пересувних установок, що вимагають кваліфікованої установки і обслуговування. В СРСР цей період припав на кінець 1980-х років. В даний час кінопересувки не використовуються в зв'язку з повною заміною програвачами оптичних відеодисків і мережевими медіаплеєрами.<br /> <br /> ==Технічні характеристики==<br /> <br /> '''Кінопроектор &quot;Україна-5&quot; '''<br /> ''Одеський завод &quot;Кінап&quot; 1973 рік''<br /> <br /> [[Файл:Cda2cebde2ad95b0a09e6d63d05cde3a.jpg|міні| Кінопроектор Україна-5]]<br /> <br /> '''Склад кіноустановки'''<br /> *кінопроектор П16П1<br /> *Підсилювач 6У-34<br /> *Гучномовець 25А-108<br /> *Автотрансформатор АОСК-071У2<br /> *Екран ЕБМ-с2,6<br /> <br /> '''Технічні характеристики''':<br /> *Частота проекції - 24 кадр / с<br /> *Обтюратор дисковий дволопатевий<br /> *Механізм переривчастого руху - рамочно-кулачковий грейферний Розмір кадрового вікна - 9,45x7,05 мм<br /> *Джерело світла - лампа розжарювання К30-400<br /> *Корисний світловий потік - не менше 350 лм.<br /> *Ємність бобін - 120 і 600 м.<br /> *Потужність підсилювача - 12 Вт<br /> *Розмір зкрана - 2600x1900 мм<br /> *Напруга харчування -110,127, 220 В<br /> *Споживана потужність 600 Вт<br /> *Маса кіноустановки 85 кг<br /> <br /> Кіноустановка 'УКРАЇНА-5 &quot;представляє собою комплект кінопроекційною апаратури, призначеної для демонстрування чорно-білих і кольорових 1б-ти мм фільмокопій з фотографічною або магнітної фонофаммой. Кіноустановка може використовуватися як кінопересувка, або в стаціонарних умовах.[https://www.slideshare.net/laleksenceva/ss-40151314]<br /> <br /> ==Сфера застосування ==<br /> <br /> Проектор — світловий прилад, що перерозподіляється світло лампи з концентрацією світлового потоку на поверхні малого розміру або в малому обсязі. Проектори є в основному оптико-механічними або оптично-цифровими приладами, що дозволяють за допомогою джерела світла проектувати зображення об'єктів на поверхню, розташовану поза приладом — екран. Поява проекційних апаратів зумовило виникнення кінематографа, що відноситься до проекційного мистецтва.[http://svitppt.com.ua/fizika/optichni-priladi-ta-ih-zastosuvannya.html]<br /> <br /> Образ кінопересувки був настільки пізнаваний, що став частиною сюжету багатьох художніх фільмів:<br /> «Королева бензоколонки» - в головну героїню закоханий кіномеханік на мікроавтобусі з кіноустановкою.<br /> «Міміно» - головний герой перевозить кінопересувки на вертольоті.<br /> «Сплячий лев» - одна з героїнь фільму працює кіномеханіком.<br /> «Кінопережвіжка» - фільм 2009 року про роботу радянської кінопересувки в Трансільванії 1960-х років.<br /> <br /> Для демонстрування навчальних фільмів використовують кінопро­ектор. У тих закладах освіти, де збереглися навчальні кінофільми, використовуються різні моделі кінопроекторів: «Україна», КПШ, «Русь», «Райдуга» тощо. Проте кіноапаратура поступово витісняється сучасними засобами демонстрації відеофільмів, теле- й комп'ютерни­ми системами. Нині школи вже не забезпечуються кіноапаратами. Кінострічки зносилися й практично стають непридатними для демон­страції, шкільні фільмотеки або припинили своє існування, або посту­пово переходять на відеофільми. Їх з'являється дедалі більше, але, на жаль, багато з них добре виконані технічно, проте часто малоефективні для використання в навчальному процесі, оскільки випускаються фір­мами, які не враховують педагогіко-ергономічних аспектів підготовки навчальних матеріалів. Однак відеотехнології є перспективними для використання в навчально-виховному процесі з біології.[http://npu.edu.ua/!e-book/book/html/D/ipgoe_ktmn_Moroz%20I.V.%20Zagalna%20metodyka%20navchannya%20biologii/560.html]<br /> <br /> ==Фото, відео-матеріали==<br /> <br /> #[https://www.youtube.com/watch?v=616FV4Cw7vE Кінопроектор Україна]<br /> #[https://www.youtube.com/watch?v=SrAeN1t2UhI Робота кинопроектора Україна-5]<br /> <br /> ==Список використаних джерел==<br /> &lt;references /&gt; <br /> [[Категорія:Музей історії техніки]]<br /> <br /> #[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80 Інтернет ресурс Вікіпедія &quot;Кінопроектор&quot;]<br /> #[https://www.slideshare.net/laleksenceva/ss-40151314 Інтернет ресурс з презентаціями &quot;Каталог технічні характеристики експонатів музею історія звукозапису&quot;]<br /> #[http://svitppt.com.ua/fizika/optichni-priladi-ta-ih-zastosuvannya.html &quot;Оптичні прилади, та їх застосування&quot;]<br /> #[http://npu.edu.ua/!e-book/book/html/D/ipgoe_ktmn_Moroz%20I.V.%20Zagalna%20metodyka%20navchannya%20biologii/560.html Технічні засоби навчання]<br /> #[Жорж Садуль. Всеобщая история кино / В. А. Рязанова. — М.: «Искусство», 1958. — Т. 1. — 611 с.]<br /> #[Е. М. Голдовский Кинопроекция в вопросах и ответах. — М.,: «Искусство», 1971. — 220 с.]<br /> #[С. М. Проворнов, И. С. Голод, Н. Д. Бернштейн. Кинокопировальная аппаратура / Л. Эйсымонт. — М.,: «Искусство», 1962. — 315 с.]<br /> #[Е. М. Голдовский. Основы кинотехники / Л. О. Эйсымонт. — М.,: «Искусство», 1965. — 636 с.]</div>

3421865 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%22%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0%22 2017-05-23T14:44:18Z

<p>3421865: /* Загальний опис (принцип дії) */</p> <hr /> <div>Виконала студентка 31 групи Боса Тетяна [[Користувач:3421865]]<br /> <br /> [[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]]<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Музей історії техніки]]<br /> <br /> ==Загальний опис (принцип дії)==<br /> <br /> '''Кінопрое́ктор, кінопроекці́йний апара́т''' (від кіно ... і лат. projicio - кидаю вперед) - апарат, призначений для проектування кінофільмів на екран.<br /> <br /> [[Файл:Kinoproektor Ukraina.jpg|міні|Кінопроектор &quot;Україна&quot;]]<br /> <br /> Кінопроектор транспортує кінострічку з подачі бобіни на приймаючу, забезпечуючи уривчастий рух її в фільмовому каналі і рівномірне, за допомогою маховика на валу гладкого барабана - в звукочитаючій системі. При цьому освітлювально-проекційна система здійснює проекцію зображення що знаходиться в кадровому вікні кадру на екран і перекриття світлового потоку обтюратором на час переміщення кіноплівки.<br /> <br /> '''Стрічкопротягувальний тракт'''<br /> <br /> *бобіна, що подає;<br /> *тягнучий зубчастий барабан;<br /> *фільмовий канал;<br /> *Механізм переривчастого руху: скачковий барабан (розташовується на валу мальтійського механізму) або провідний зуб грейферної рамки (грейферні механізми);<br /> *затримуючий зубчастий барабан;<br /> *гладкий барабан (на валу маховика) звукочітаючий системи<br /> *приймальна бобіна.<br /> <br /> '''Освітлювально-проекційна система'''<br /> <br /> *джерело світла;<br /> *конденсор дзеркально-лінзовий;<br /> *теплофільтр;<br /> *обтюратор;<br /> *кадрове вікно фільмового каналу;<br /> *об'єктив.<br /> <br /> [[Файл:Optic Projection fig 226.jpg|міні|Схема проекції]]<br /> <br /> Як джерело світла в кінопроекторах використовуються лампи розжарювання - для кінозалів невеликої місткості (в основному використовуються на пересувних кіноустановки, наприклад КН-20 і т. д.), і газорозрядні лампи. Для стаціонарних проекторів використовуються в кінозалах великої місткості і кінотеатрах зазвичай використовуються ксенонові лампи надвисокого (близько 25 атм) тиску. Замість ламп розжарювання знаходять застосування розрядній лампі на парах металів. До розповсюдження ксенонових ламп в професійних проекторах використовувалася вугільна дуга інтенсивного горіння - вид розрядного джерела світла, при якому розряд відбувається просто у повітрі між двома вугільними електродами. При цьому відбувається досить швидке обгорання електродів і кінопроектор повинен був містити механічний пристрій, що регулює відстань між електродами під час роботи.<br /> <br /> '''Звукочитаюча система'''<br /> <br /> З прямим або зворотним читанням фотографічної фонограми або з блоком магнітних головок, для читання магнітних фонограм, наприклад кінопроектор КП-30.&lt;ref &gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80 Кінопроектор. Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> '''Класифікація'''<br /> <br /> Основним принципом класифікації кінопроекторів є ширина використовуваної кіноплівки.<br /> Крім того, кінопроектори можуть бути: <br /> *аматорськими;<br /> *професійними. <br /> Останні, в свою чергу, поділяються на: <br /> *пересувні;<br /> *стаціонарні.<br /> Якщо пересувні кінопроектори, незважаючи на велику масу і габарити, можуть бути відносно швидко встановлені в будь-якому приміщенні, придатному для кінопоказу, то стаціонарні вимагають крім спеціальної станини, потужне джерело електроживлення, систему витяжної вентиляції і в деяких випадках навіть підключення до міських комунікацій, таким як водопровід і каналізація через застосування рідинного охолодження деталей. Крім того, стаціонарні кінопроектори придатні для роботи з пристроями автоматизації кінопоказу і високоякісної системою відтворення багатоканального звуку. <br /> Звукова система пересувних кінопроекторів, як правило складається з портативного підсилювача і одного гучномовця. В даний час аматорські та пересувні кінопроектори практично не застосовуються через повсюдне поширення відеозапису. Сучасні кінотеатри оснащуються тільки професійними стаціонарними кінопроекторами.&lt;ref &gt;Кинопроекция в вопросах и ответах, 1971, с. 57&lt;/ref&gt;<br /> <br /> [[Файл:Ukraine-5 3.jpg|міні|Радянський кінопроектор «Україна-5», в яку входять кінопроектор П16П1, підсилювач звуку 6У-34, автотрансформатор КАТ-16, гучномовець і екран]]<br /> <br /> Узкоплёночние кінопроектори форматів 16-мм і менше на відміну від аналогічної апаратури для більш широких кіноплівок розраховані на хід кіноплівки емульсією до об'єктиву. Це пояснюється тим, що вузькі кіноплівки спочатку розроблялися для аматорського кінематографа, і не розраховані на копіювання &lt;ref &gt;[С. М. Проворнов, И. С. Голод, Н. Д. Бернштейн. Кинокопировальная аппаратура / Л. Эйсымонт. — М.,: «Искусство», 1962. — 315 с.]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> Контактна друк, домінуюча в професійному кінематографі, передбачає зіткнення негативу з позитивною кіноплівкою емульсійними шарами, необхідне для отримання різкого зображення. При зарядці отриманого фільму в кінопроектор так само, як в кінокамера - емульсією до об'єктиву - на екрані буде отримано дзеркально перевернуте зображення знятої сцени. Найбільш поширені технології кіновиробництва передбачають не прямий друк з негативу, а додаткове контратипування, але і в цьому випадку кількість проміжних копій майже завжди залишається парним, зберігаючи «класичну» орієнтацію кадру. Тому у всіх кінопроекторах «професійних» форматів кіноплівка звернена до об'єктиву підкладкою &lt;ref &gt;[Е. М. Голдовский. Основы кинотехники / Л. О. Эйсымонт. — М.,: «Искусство», 1965. — 636 с.]&lt;/ref&gt;<br /> Узкоплёночние Кіносистема розраховані на роботу з обращаемой кіноплівкою, що не вимагає друку. Тому її хід в кінопроекторі збігається з розташуванням в кінокамери. Фільмокопії таких форматів друкувалися оптичним способом через підкладку позитивної плівки, забезпечуючи на екрані пряме (конгруентне) зображення &lt;ref &gt;[С. М. Проворнов, И. С. Голод, Н. Д. Бернштейн. Кинокопировальная аппаратура / Л. Эйсымонт. — М.,: «Искусство», 1962. — 315 с.]&lt;/ref&gt; У деяких випадках можлива контактна друк також через підкладку спрямованим світлом, але різкість при цьому знижується. В даний час аматорські та пересувні кінопроектори практично не застосовуються через повсюдне поширення відеозапису. Сучасні кінотеатри оснащуються тільки професійними стаціонарними кінопроекторами.<br /> <br /> ==Історична довідка==<br /> У період початкового розвитку кінематографа стаціонарних кіноустановок не існувало: апарат «Кінематограф», придатний як знімального, кінокопіювальні і проекційного пристроїв, переміщався разом з «кіномеханіком» по різних містах. Одним із способів залучення публіки на кіносеанс була кінозйомка на вулицях міста, результати якої демонструвалися ввечері її учасникам [Жорж Садуль. Всеобщая история кино / В. А. Рязанова. — М.: «Искусство», 1958. — Т. 1. — 611 с.]. Вважається, що кінопересувки зіграли неоціненну роль в пропаганді кіномистецтва.<br /> Кінопересувки були особливо вигідні в сільській місцевості і малонаселених районах, де будівництво стаціонарних кінотеатрів було невигідним. Пересувна кіноустановка могла обслуговувати великі території, охоплюючи практично все населення. У Радянській Росії кінопересувки відводилася велика роль в ідейно-політичної та науково-культурної пропаганди. До початку поширення телебачення перегляд кінофільмів був однією з широко поширених форм масового дозвілля в провінції.<br /> Кінопересувки залишалися актуальними аж до того, як особистий телевізор став масовим, а телемовлення почали вести і в сільській місцевості. Поява побутових відеомагнітофонів привело до скорочення пересувних установок, що вимагають кваліфікованої установки і обслуговування. В СРСР цей період припав на кінець 1980-х років. В даний час кінопересувки не використовуються в зв'язку з повною заміною програвачами оптичних відеодисків і мережевими медіаплеєрами.<br /> <br /> ==Технічні характеристики==<br /> <br /> '''Кінопроектор &quot;Україна-5&quot; '''<br /> ''Одеський завод &quot;Кінап&quot; 1973 рік''<br /> <br /> [[Файл:Cda2cebde2ad95b0a09e6d63d05cde3a.jpg|міні| Кінопроектор Україна-5]]<br /> <br /> '''Склад кіноустановки'''<br /> *кінопроектор П16П1<br /> *Підсилювач 6У-34<br /> *Гучномовець 25А-108<br /> *Автотрансформатор АОСК-071У2<br /> *Екран ЕБМ-с2,6<br /> <br /> '''Технічні характеристики''':<br /> *Частота проекції - 24 кадр / с<br /> *Обтюратор дисковий дволопатевий<br /> *Механізм переривчастого руху - рамочно-кулачковий грейферний Розмір кадрового вікна - 9,45x7,05 мм<br /> *Джерело світла - лампа розжарювання К30-400<br /> *Корисний світловий потік - не менше 350 лм.<br /> *Ємність бобін - 120 і 600 м.<br /> *Потужність підсилювача - 12 Вт<br /> *Розмір зкрана - 2600x1900 мм<br /> *Напруга харчування -110,127, 220 В<br /> *Споживана потужність 600 Вт<br /> *Маса кіноустановки 85 кг<br /> <br /> Кіноустановка 'УКРАЇНА-5 &quot;представляє собою комплект кінопроекційною апаратури, призначеної для демонстрування чорно-білих і кольорових 1б-ти мм фільмокопій з фотографічною або магнітної фонофаммой. Кіноустановка може використовуватися як кінопересувка, або в стаціонарних умовах.[https://www.slideshare.net/laleksenceva/ss-40151314]<br /> <br /> ==Сфера застосування ==<br /> <br /> Проектор — світловий прилад, що перерозподіляється світло лампи з концентрацією світлового потоку на поверхні малого розміру або в малому обсязі. Проектори є в основному оптико-механічними або оптично-цифровими приладами, що дозволяють за допомогою джерела світла проектувати зображення об'єктів на поверхню, розташовану поза приладом — екран. Поява проекційних апаратів зумовило виникнення кінематографа, що відноситься до проекційного мистецтва.[http://svitppt.com.ua/fizika/optichni-priladi-ta-ih-zastosuvannya.html]<br /> <br /> Образ кінопересувки був настільки пізнаваний, що став частиною сюжету багатьох художніх фільмів:<br /> «Королева бензоколонки» - в головну героїню закоханий кіномеханік на мікроавтобусі з кіноустановкою.<br /> «Міміно» - головний герой перевозить кінопересувки на вертольоті.<br /> «Сплячий лев» - одна з героїнь фільму працює кіномеханіком.<br /> «Кінопережвіжка» - фільм 2009 року про роботу радянської кінопересувки в Трансільванії 1960-х років.<br /> <br /> Для демонстрування навчальних фільмів використовують кінопро­ектор. У тих закладах освіти, де збереглися навчальні кінофільми, використовуються різні моделі кінопроекторів: «Україна», КПШ, «Русь», «Райдуга» тощо. Проте кіноапаратура поступово витісняється сучасними засобами демонстрації відеофільмів, теле- й комп'ютерни­ми системами. Нині школи вже не забезпечуються кіноапаратами. Кінострічки зносилися й практично стають непридатними для демон­страції, шкільні фільмотеки або припинили своє існування, або посту­пово переходять на відеофільми. Їх з'являється дедалі більше, але, на жаль, багато з них добре виконані технічно, проте часто малоефективні для використання в навчальному процесі, оскільки випускаються фір­мами, які не враховують педагогіко-ергономічних аспектів підготовки навчальних матеріалів. Однак відеотехнології є перспективними для використання в навчально-виховному процесі з біології.[http://npu.edu.ua/!e-book/book/html/D/ipgoe_ktmn_Moroz%20I.V.%20Zagalna%20metodyka%20navchannya%20biologii/560.html]<br /> <br /> ==Фото, відео-матеріали==<br /> <br /> #[https://www.youtube.com/watch?v=616FV4Cw7vE Кінопроектор Україна]<br /> #[https://www.youtube.com/watch?v=SrAeN1t2UhI Робота кинопроектора Україна-5]<br /> <br /> ==Список використаних джерел==<br /> &lt;references /&gt; <br /> [[Категорія:Музей історії техніки]]<br /> <br /> #[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80 Інтернет ресурс Вікіпедія &quot;Кінопроектор&quot;]<br /> #[https://www.slideshare.net/laleksenceva/ss-40151314 Інтернет ресурс з презентаціями &quot;Каталог технічні характеристики експонатів музею історія звукозапису&quot;]<br /> #[http://svitppt.com.ua/fizika/optichni-priladi-ta-ih-zastosuvannya.html &quot;Оптичні прилади, та їх застосування&quot;]<br /> #[http://npu.edu.ua/!e-book/book/html/D/ipgoe_ktmn_Moroz%20I.V.%20Zagalna%20metodyka%20navchannya%20biologii/560.html Технічні засоби навчання]<br /> #[Жорж Садуль. Всеобщая история кино / В. А. Рязанова. — М.: «Искусство», 1958. — Т. 1. — 611 с.]<br /> #[Е. М. Голдовский Кинопроекция в вопросах и ответах. — М.,: «Искусство», 1971. — 220 с.]<br /> #[С. М. Проворнов, И. С. Голод, Н. Д. Бернштейн. Кинокопировальная аппаратура / Л. Эйсымонт. — М.,: «Искусство», 1962. — 315 с.]<br /> #[Е. М. Голдовский. Основы кинотехники / Л. О. Эйсымонт. — М.,: «Искусство», 1965. — 636 с.]</div>

3421865 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B5 2017-05-23T14:40:28Z

<p>3421865: /* Історична довідка */</p> <hr /> <div><br /> Роботу виконала: Боса Тетяна, студентка 31 групи, фізико-математичного факультету.[[Користувач:3421865]]<br /> <br /> <br /> [[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]]<br /> ==Загальний опис (принцип дії)==<br /> <br /> ''Для початку вияснимо, що таке реле та які його види.''<br /> <br /> '''Реле (рос. реле, англ. relay, нім. Relais n, Wächter m)''' — електричний комутаційний апарат, який автоматично виконує певні перемикання контрольованого ним електричного кола.(мал.1)<br /> <br /> [[Файл:Relay2.jpg|міні|'''Малюнок 1'''Малогабаритне реле]]<br /> <br /> '''Опис'''<br /> <br /> '''Реле''' — пристрій, у якому за досягнення певного значення вхідної величини X, вихідна величина Y змінюється стрибкоподібно та приймає скінченне число значень. Найчастіше, це автоматичний пристрій, який реагує на зміни параметру (температури, тиску, освітленості тощо) і який, у разі досягнення параметром заданої величини, замикає або розмикає електричне коло.<br /> Реле застосовуються там, де потрібно контролювати електричне коло за допомогою сигналу з низьким енергоспоживанням з повною гальванічною розв'язкою, або де кілька схем повинні контролюватися одним сигналом. Реле широко використовувалися на телефонних станціях й перших комп'ютерах для виконання логічних операцій.<br /> Вид реле, яке може обробляти велику потужність, потрібну для безпосереднього керування електродвигунами або іншими навантаженнями, називається контактор.<br /> <br /> '''Реле класифікують за такими ознаками:''' <br /> *роду вхідних фізичних величин, на які вони реагують; <br /> *функцій, які вони виконують у системах керування; <br /> *конструкції тощо.<br /> <br /> '''За видом фізичних величин розрізняють:'''<br /> *електричні; <br /> *механічні;<br /> *теплові;<br /> *оптичні;<br /> *магнітні;<br /> *акустичні та інші реле.<br /> <br /> Слід зазначити, що реле також може реагувати не лише на значення певної величини, але і на різницю значень (диференційне реле), зміну знаку величини (поляризоване реле) або швидкість зміни вхідної величини.[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BB%D0%B5]<br /> <br /> ''Одже, що ми розуміємо під значенням фотореле''<br /> <br /> '''Фотореле''' — прилад автоматичного управління різними установками, який використовує безінерційність фотоефекту, тобто практично миттєво реагує на світловий вплив чи його зміну.(мал.2)[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B5]<br /> <br /> [[Файл:Fotorele.png|міні|'''Малюнок 2'''Найпростіше фотореле на фоторезисторі]]<br /> <br /> '''Фотореле принцип роботи'''<br /> <br /> Робота фотодатчика, контролюючого рівень вуличної освітленості, лежить в основі принципу роботи будь-якого фотореле. Існує два типи таких фотодатчиків:<br /> <br /> *вбудовані, коли датчик встановлений разом з реле безпосередньо в самому електрощитку;<br /> *виносні, коли датчик розташований поза корпусу реле.<br /> Корпус виносних фотореле повинен бути обов'язково міцним і мати підвищений рівень герметичності і захищеності від впливів навколишнього середовища.(мал.3)<br /> <br /> [[Файл:Reguljator-osveshhennosti-fotorele.jpg|міні|'''Малюнок 3'''Регулятор освітленості фотореле]]<br /> <br /> Цей пристрій має досить простий принцип дії і складається воно з вбудованого або виносного датчика. З огляду на інтенсивність освітлення, такий датчик передає інформацію електронній платі або блоку, які, в свою чергу, при досягненні певного порогу спрацьовування, спрацьовують і вмикають освітлення, замикаючи електричний ланцюг.<br /> <br /> Слід зазначити, що будь-який фотореле може бути запрограмовано в індивідуальному режимі. Це означає, що, якщо, наприклад, в літню пору року фотореле встановлено в гаражі, то діапазон його спрацьовування буде відрізнятися від пристрою, встановленого на ганку будинку. Даний нюанс необхідно враховувати і, по можливості, виставляти найбільш підходящий до умов розміщення фотореле діапазон його чутливості до світла. [http://electricvdome.ru/osvechenie/fotorele-dlya-ulichnogo-osveshheniya.html]<br /> <br /> ==Історична довідка==<br /> <br /> Простий пристрій, який ми тепер називаємо реле, було включено у початковий 1841 року телеграфний патент Семюеля Морзе. Зазначений механізм, діяв як цифровий підсилювач, який повторював телеграфний сигнал і, таким чином, давав можливість розмножувати його, наскільки то було потрібно. Це вирішило проблему обмеженого діапазону попередніх схем телеграфії. Слово реле з'являється у контексті електромагнітних операцій з 1860 року.[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BB%D0%B5]<br /> <br /> Коли на поверхню провідника падають промені світла, то метал випускає електрони і сам заряджається тому позитивно. Це явище випускання електронів освітлюваної поверхнею металу носить назву фотоелектричного ефекту, або скорочено фотоефекту.<br /> <br /> Фотоефект був відкритий в 1887 році німецьким фізиком Г. Герца і вивчений професором Московського університету Олександром Григоровичем Столєтова в 1888-1890 рр. Столетов встановив, що метал (перші досліди проводилися з цинком), заряджений негативно, швидко втрачає свій заряд, якщо на поверхню металу направити промені світла, і особливо ультрафіолетові промені (мал. 1). Столетов вимірював величину розрядного струму і виявив, що, по-перше, розрядний струм миттєво припинявся при виключенні світла і, по-друге, величина розрядного струму, що вимірюється, очевидно, кількістю електронів, що вириваються світлом з металу, пропорційна падаючої на поверхню металу енергії випромінювання даного спектрального складу. <br /> <br /> Наступними дослідами було показано, що швидкість викидаються з металу електронів зростає зі зменшенням довжини хвилі випромінювання, інакше кажучи, швидкість електронів зростає при збільшенні частоти випромінювання.(мал.4)<br /> <br /> В 2017 році фотореле широко використовується в побуті і на підприємствах, для економії електроенергії та коштів.<br /> <br /> [[Файл:Схема фотореле.png|міні|'''Малюнок 4''' Схема дослідів А. Г. Столєтова. А - джерело світла (дуга /, С - катод, на освітлену поверхню якого промені світла проникають через металеву сітку, що служить анодом]]<br /> <br /> ==Технічні характеристики==<br /> <br /> '''Технічні характеристики фотореле'''<br /> <br />  <br /> Рівень максимального робочого навантаження фотореле залежить від того, які пристрої до нього підключені. Необхідно знати, що максимальне навантаження пристрою становить від 1000 до 2300 Вт, номінальна робоча напруга дорівнює 220 В, а межі порогу спрацьовування фотореле рівні 2-2000 лк (люксам).<br /> <br /> Щоб придбане вами фотореле довго і успішно вам послужило, потрібно з самого початку знати, на які критерії орієнтуватися при покупці даного пристрою і його допоміжних елементів. Пристрій може пропрацювати протягом тривалого періоду часу, не створюючи жодних проблем, а може щотижня виходити з ладу.(мал. 5)<br /> <br /> [[Файл:Ustanovka-fotorele.jpg|міні|'''Малюнок 5''' Установка фотореле.]]<br /> <br /> Постараємося розібратися, чи можна в процесі установки і експлуатації уникнути проблем і як це зробити. Хотів би відзначити те що колір проводів для підключення реле у різних фірм виробників різні, тому обов'язково прочитайте інструкцію в якій зображена схема підключення фотореле.<br /> <br /> Найпопулярнішими пристроями на сучасному ринку є фотореле класу економ від таких виробників, як ИЕК, TDM, EKF і ін.<br /> <br /> Фотореле ФР-601 і ФР-602 зі ступенем захисту IP44 пропонує нам компанія ИЕК. Завдяки захисту IP44 використання даних пристроїв можливо під відкритим небом, адже IP44 захищає нас від падаючих в різних напрямках бризок. Межі, в яких знаходиться поріг спрацьовування даних фотореле, можуть становити від 5 до 50 лк. Робочі температури варіюються в межах від -25 ° С до +40 ° С.( мал. 6)[http://electricvdome.ru/osvechenie/fotorele-dlya-ulichnogo-osveshheniya.html|5]<br /> [[Файл:Fotorele-shema.jpg|міні|'''Малюнок 6''' Схема фотореле.]]<br /> <br /> ==Сфера застосування ==<br /> <br /> '''Використання фотореле'''<br /> <br /> Застосування фотореле надзвичайно різноманітні. Воно вмикає і вимикає в потрібний час освітлення вулиць, сортує різні деталі за формою і розміром, вмить зупиняє верстат, якщо рука людини опиниться у небезпечній зоні перекривши хід світла.<br /> Зокрема, на шахтах використовується для контролю місцезнаходження вагонетки, в пристроях автоматизації процесу відкатки та навантаження вугілля в залізничні вагони, визначення рівня завантаження бункерів тощо.[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B5 |2]<br /> <br /> Фотореле призначені для автоматичного включення і відключення вуличного і внутрішнього освітлення (підсвічування вітрин, світлової реклами тощо) в залежності від рівня освітленості.(мал. 7)<br /> <br /> [[Файл:Фотореле.jpeg|міні|'''Малюнок 7''' Фотореле призначені для автоматичного включення і відключення вуличного і внутрішнього освітлення (підсвічування вітрин, світлової реклами тощо) в залежності від рівня освітленості.]]<br /> <br /> ==Фото, відео-матеріали==<br /> <br /> [[https://www.youtube.com/watch?v=PAe4ky1K-Ow| Відеоматеріал, види фотореле для освітлення]]<br /> <br /> ==Список використаних джерел==<br /> <br /> [[Категорія:Музей історії техніки]]<br /> <br /> [[Категорія:Потребують опису. МІТ]]<br /> <br /> #[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BB%D0%B5 Вікіпедія: Реле]<br /> #[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B5 Вікіпедія: Фотореле]<br /> #[http://electricvdome.ru/osvechenie/fotorele-dlya-ulichnogo-osveshheniya.html Сайт: Електрик в доме]<br /> #К.А. ПУТИЛОВ./КУРС ФИЗИКИ/Том II. Часть третья. Учение об электричестве. — М.: ГИ ФМЛ,1963. — 583 с.<br /> #Низьковольтні електричні та електронні реле, контактори, пускачі: навч. посіб. для студ. електромех. та електротехн. профілю вищ. навч. закл. / М. В. Бурштинський, Б. І. Крохмальний, М. В. Хай ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Л. : Вид-во Нац. ун-ту «Львів. політехніка», 2011. — 172 с. : іл. — Бібліогр.: с. 169—170 (16 назв).<br /> #Програмовані електронні реле керування: навч. посіб. напряму «Електротехніка» / М. В. Бурштинський, А. І. Ковальчук, М. В. Хай ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Львів: ТзОВ «Простір М», 2014. — 304 с. : іл. — Бібліогр.: с. 303 (8 назв).</div>

3421865 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%22%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0%22 2017-05-22T08:00:48Z

<p>3421865: </p> <hr /> <div>Виконала студентка 31 групи Боса Тетяна [[Користувач:3421865]]<br /> <br /> [[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]]<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Музей історії техніки]]<br /> <br /> ==Загальний опис (принцип дії)==<br /> <br /> '''Кінопрое́ктор, кінопроекці́йний апара́т''' (від кіно ... і лат. projicio - кидаю вперед) - апарат, призначений для проектування кінофільмів на екран.<br /> <br /> [[Файл:Kinoproektor Ukraina.jpg|міні|Кінопроектор &quot;Україна&quot;]]<br /> <br /> Кінопроектор транспортує кінострічку з подачі бобіни на приймаючу, забезпечуючи уривчастий рух її в фільмовому каналі і рівномірне, за допомогою маховика на валу гладкого барабана - в звукочитаючій системі. При цьому освітлювально-проекційна система здійснює проекцію зображення що знаходиться в кадровому вікні кадру на екран і перекриття світлового потоку обтюратором на час переміщення кіноплівки.<br /> <br /> '''Стрічкопротягувальний тракт'''<br /> <br /> *бобіна, що подає;<br /> *тягнучий зубчастий барабан;<br /> *фільмовий канал;<br /> *Механізм переривчастого руху: скачковий барабан (розташовується на валу мальтійського механізму) або провідний зуб грейферної рамки (грейферні механізми);<br /> *затримуючий зубчастий барабан;<br /> *гладкий барабан (на валу маховика) звукочітаючий системи<br /> *приймальна бобіна.<br /> <br /> '''Освітлювально-проекційна система'''<br /> <br /> *джерело світла;<br /> *конденсор дзеркально-лінзовий;<br /> *теплофільтр;<br /> *обтюратор;<br /> *кадрове вікно фільмового каналу;<br /> *об'єктив.<br /> <br /> [[Файл:Optic Projection fig 226.jpg|міні|Схема проекції]]<br /> <br /> Як джерело світла в кінопроекторах використовуються лампи розжарювання - для кінозалів невеликої місткості (в основному використовуються на пересувних кіноустановки, наприклад КН-20 і т. д.), і газорозрядні лампи. Для стаціонарних проекторів використовуються в кінозалах великої місткості і кінотеатрах зазвичай використовуються ксенонові лампи надвисокого (близько 25 атм) тиску. Замість ламп розжарювання знаходять застосування розрядній лампі на парах металів. До розповсюдження ксенонових ламп в професійних проекторах використовувалася вугільна дуга інтенсивного горіння - вид розрядного джерела світла, при якому розряд відбувається просто у повітрі між двома вугільними електродами. При цьому відбувається досить швидке обгорання електродів і кінопроектор повинен був містити механічний пристрій, що регулює відстань між електродами під час роботи.<br /> <br /> '''Звукочитаюча система'''<br /> <br /> З прямим або зворотним читанням фотографічної фонограми або з блоком магнітних головок, для читання магнітних фонограм, наприклад кінопроектор КП-30.&lt;ref &gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80 Кінопроектор. Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> '''Класифікація'''<br /> <br /> Основним принципом класифікації кінопроекторів є ширина використовуваної кіноплівки.<br /> Крім того, кінопроектори можуть бути: <br /> *аматорськими;<br /> *професійними. <br /> Останні, в свою чергу, поділяються на: <br /> *пересувні;<br /> *стаціонарні.<br /> Якщо пересувні кінопроектори, незважаючи на велику масу і габарити, можуть бути відносно швидко встановлені в будь-якому приміщенні, придатному для кінопоказу, то стаціонарні вимагають крім спеціальної станини, потужне джерело електроживлення, систему витяжної вентиляції і в деяких випадках навіть підключення до міських комунікацій, таким як водопровід і каналізація через застосування рідинного охолодження деталей. Крім того, стаціонарні кінопроектори придатні для роботи з пристроями автоматизації кінопоказу і високоякісної системою відтворення багатоканального звуку. <br /> Звукова система пересувних кінопроекторів, як правило складається з портативного підсилювача і одного гучномовця. В даний час аматорські та пересувні кінопроектори практично не застосовуються через повсюдне поширення відеозапису. Сучасні кінотеатри оснащуються тільки професійними стаціонарними кінопроекторами.&lt;ref &gt;Кинопроекция в вопросах и ответах, 1971, с. 57&lt;/ref&gt;<br /> <br /> [[Файл:Ukraine-5 3.jpg|міні|Радянський кінопроектор «Україна-5», в яку входять кінопроектор П16П1, підсилювач звуку 6У-34, автотрансформатор КАТ-16, гучномовець і екран]]<br /> <br /> Узкоплёночние кінопроектори форматів 16-мм і менше на відміну від аналогічної апаратури для більш широких кіноплівок розраховані на хід кіноплівки емульсією до об'єктиву. Це пояснюється тим, що вузькі кіноплівки спочатку розроблялися для аматорського кінематографа, і не розраховані на копіювання [С. М. Проворнов, И. С. Голод, Н. Д. Бернштейн. Кинокопировальная аппаратура / Л. Эйсымонт. — М.,: «Искусство», 1962. — 315 с.]. Контактна друк, домінуюча в професійному кінематографі, передбачає зіткнення негативу з позитивною кіноплівкою емульсійними шарами, необхідне для отримання різкого зображення. При зарядці отриманого фільму в кінопроектор так само, як в кінокамера - емульсією до об'єктиву - на екрані буде отримано дзеркально перевернуте зображення знятої сцени. Найбільш поширені технології кіновиробництва передбачають не прямий друк з негативу, а додаткове контратипування, але і в цьому випадку кількість проміжних копій майже завжди залишається парним, зберігаючи «класичну» орієнтацію кадру. Тому у всіх кінопроекторах «професійних» форматів кіноплівка звернена до об'єктиву підкладкою [Е. М. Голдовский. Основы кинотехники / Л. О. Эйсымонт. — М.,: «Искусство», 1965. — 636 с.].<br /> Узкоплёночние Кіносистема розраховані на роботу з обращаемой кіноплівкою, що не вимагає друку. Тому її хід в кінопроекторі збігається з розташуванням в кінокамери. Фільмокопії таких форматів друкувалися оптичним способом через підкладку позитивної плівки, забезпечуючи на екрані пряме (конгруентне) зображення [С. М. Проворнов, И. С. Голод, Н. Д. Бернштейн. Кинокопировальная аппаратура / Л. Эйсымонт. — М.,: «Искусство», 1962. — 315 с.]. У деяких випадках можлива контактна друк також через підкладку спрямованим світлом, але різкість при цьому знижується. В даний час аматорські та пересувні кінопроектори практично не застосовуються через повсюдне поширення відеозапису. Сучасні кінотеатри оснащуються тільки професійними стаціонарними кінопроекторами.<br /> <br /> ==Історична довідка==<br /> У період початкового розвитку кінематографа стаціонарних кіноустановок не існувало: апарат «Кінематограф», придатний як знімального, кінокопіювальні і проекційного пристроїв, переміщався разом з «кіномеханіком» по різних містах. Одним із способів залучення публіки на кіносеанс була кінозйомка на вулицях міста, результати якої демонструвалися ввечері її учасникам [Жорж Садуль. Всеобщая история кино / В. А. Рязанова. — М.: «Искусство», 1958. — Т. 1. — 611 с.]. Вважається, що кінопересувки зіграли неоціненну роль в пропаганді кіномистецтва.<br /> Кінопересувки були особливо вигідні в сільській місцевості і малонаселених районах, де будівництво стаціонарних кінотеатрів було невигідним. Пересувна кіноустановка могла обслуговувати великі території, охоплюючи практично все населення. У Радянській Росії кінопересувки відводилася велика роль в ідейно-політичної та науково-культурної пропаганди. До початку поширення телебачення перегляд кінофільмів був однією з широко поширених форм масового дозвілля в провінції.<br /> Кінопересувки залишалися актуальними аж до того, як особистий телевізор став масовим, а телемовлення почали вести і в сільській місцевості. Поява побутових відеомагнітофонів привело до скорочення пересувних установок, що вимагають кваліфікованої установки і обслуговування. В СРСР цей період припав на кінець 1980-х років. В даний час кінопересувки не використовуються в зв'язку з повною заміною програвачами оптичних відеодисків і мережевими медіаплеєрами.<br /> <br /> ==Технічні характеристики==<br /> <br /> '''Кінопроектор &quot;Україна-5&quot; '''<br /> ''Одеський завод &quot;Кінап&quot; 1973 рік''<br /> <br /> [[Файл:Cda2cebde2ad95b0a09e6d63d05cde3a.jpg|міні| Кінопроектор Україна-5]]<br /> <br /> '''Склад кіноустановки'''<br /> *кінопроектор П16П1<br /> *Підсилювач 6У-34<br /> *Гучномовець 25А-108<br /> *Автотрансформатор АОСК-071У2<br /> *Екран ЕБМ-с2,6<br /> <br /> '''Технічні характеристики''':<br /> *Частота проекції - 24 кадр / с<br /> *Обтюратор дисковий дволопатевий<br /> *Механізм переривчастого руху - рамочно-кулачковий грейферний Розмір кадрового вікна - 9,45x7,05 мм<br /> *Джерело світла - лампа розжарювання К30-400<br /> *Корисний світловий потік - не менше 350 лм.<br /> *Ємність бобін - 120 і 600 м.<br /> *Потужність підсилювача - 12 Вт<br /> *Розмір зкрана - 2600x1900 мм<br /> *Напруга харчування -110,127, 220 В<br /> *Споживана потужність 600 Вт<br /> *Маса кіноустановки 85 кг<br /> <br /> Кіноустановка 'УКРАЇНА-5 &quot;представляє собою комплект кінопроекційною апаратури, призначеної для демонстрування чорно-білих і кольорових 1б-ти мм фільмокопій з фотографічною або магнітної фонофаммой. Кіноустановка може використовуватися як кінопересувка, або в стаціонарних умовах.[https://www.slideshare.net/laleksenceva/ss-40151314]<br /> <br /> ==Сфера застосування ==<br /> <br /> Проектор — світловий прилад, що перерозподіляється світло лампи з концентрацією світлового потоку на поверхні малого розміру або в малому обсязі. Проектори є в основному оптико-механічними або оптично-цифровими приладами, що дозволяють за допомогою джерела світла проектувати зображення об'єктів на поверхню, розташовану поза приладом — екран. Поява проекційних апаратів зумовило виникнення кінематографа, що відноситься до проекційного мистецтва.[http://svitppt.com.ua/fizika/optichni-priladi-ta-ih-zastosuvannya.html]<br /> <br /> Образ кінопересувки був настільки пізнаваний, що став частиною сюжету багатьох художніх фільмів:<br /> «Королева бензоколонки» - в головну героїню закоханий кіномеханік на мікроавтобусі з кіноустановкою.<br /> «Міміно» - головний герой перевозить кінопересувки на вертольоті.<br /> «Сплячий лев» - одна з героїнь фільму працює кіномеханіком.<br /> «Кінопережвіжка» - фільм 2009 року про роботу радянської кінопересувки в Трансільванії 1960-х років.<br /> <br /> Для демонстрування навчальних фільмів використовують кінопро­ектор. У тих закладах освіти, де збереглися навчальні кінофільми, використовуються різні моделі кінопроекторів: «Україна», КПШ, «Русь», «Райдуга» тощо. Проте кіноапаратура поступово витісняється сучасними засобами демонстрації відеофільмів, теле- й комп'ютерни­ми системами. Нині школи вже не забезпечуються кіноапаратами. Кінострічки зносилися й практично стають непридатними для демон­страції, шкільні фільмотеки або припинили своє існування, або посту­пово переходять на відеофільми. Їх з'являється дедалі більше, але, на жаль, багато з них добре виконані технічно, проте часто малоефективні для використання в навчальному процесі, оскільки випускаються фір­мами, які не враховують педагогіко-ергономічних аспектів підготовки навчальних матеріалів. Однак відеотехнології є перспективними для використання в навчально-виховному процесі з біології.[http://npu.edu.ua/!e-book/book/html/D/ipgoe_ktmn_Moroz%20I.V.%20Zagalna%20metodyka%20navchannya%20biologii/560.html]<br /> <br /> ==Фото, відео-матеріали==<br /> <br /> #[https://www.youtube.com/watch?v=616FV4Cw7vE Кінопроектор Україна]<br /> #[https://www.youtube.com/watch?v=SrAeN1t2UhI Робота кинопроектора Україна-5]<br /> <br /> ==Список використаних джерел==<br /> &lt;references /&gt; <br /> [[Категорія:Музей історії техніки]]<br /> <br /> #[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80 Інтернет ресурс Вікіпедія &quot;Кінопроектор&quot;]<br /> #[https://www.slideshare.net/laleksenceva/ss-40151314 Інтернет ресурс з презентаціями &quot;Каталог технічні характеристики експонатів музею історія звукозапису&quot;]<br /> #[http://svitppt.com.ua/fizika/optichni-priladi-ta-ih-zastosuvannya.html &quot;Оптичні прилади, та їх застосування&quot;]<br /> #[http://npu.edu.ua/!e-book/book/html/D/ipgoe_ktmn_Moroz%20I.V.%20Zagalna%20metodyka%20navchannya%20biologii/560.html Технічні засоби навчання]<br /> #[Жорж Садуль. Всеобщая история кино / В. А. Рязанова. — М.: «Искусство», 1958. — Т. 1. — 611 с.]<br /> #[Е. М. Голдовский Кинопроекция в вопросах и ответах. — М.,: «Искусство», 1971. — 220 с.]<br /> #[С. М. Проворнов, И. С. Голод, Н. Д. Бернштейн. Кинокопировальная аппаратура / Л. Эйсымонт. — М.,: «Искусство», 1962. — 315 с.]<br /> #[Е. М. Голдовский. Основы кинотехники / Л. О. Эйсымонт. — М.,: «Искусство», 1965. — 636 с.]</div>

3421865 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%22%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0%22 2017-05-22T07:59:12Z

<p>3421865: </p> <hr /> <div>Виконала студентка 31 групи Боса Тетяна [[Користувач:3421865]]<br /> <br /> [[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]]<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Музей історії техніки]]<br /> <br /> ==Загальний опис (принцип дії)==<br /> <br /> '''Кінопрое́ктор, кінопроекці́йний апара́т''' (від кіно ... і лат. projicio - кидаю вперед) - апарат, призначений для проектування кінофільмів на екран.<br /> <br /> [[Файл:Kinoproektor Ukraina.jpg|міні|Кінопроектор &quot;Україна&quot;]]<br /> <br /> Кінопроектор транспортує кінострічку з подачі бобіни на приймаючу, забезпечуючи уривчастий рух її в фільмовому каналі і рівномірне, за допомогою маховика на валу гладкого барабана - в звукочитаючій системі. При цьому освітлювально-проекційна система здійснює проекцію зображення що знаходиться в кадровому вікні кадру на екран і перекриття світлового потоку обтюратором на час переміщення кіноплівки.<br /> <br /> '''Стрічкопротягувальний тракт'''<br /> <br /> *бобіна, що подає;<br /> *тягнучий зубчастий барабан;<br /> *фільмовий канал;<br /> *Механізм переривчастого руху: скачковий барабан (розташовується на валу мальтійського механізму) або провідний зуб грейферної рамки (грейферні механізми);<br /> *затримуючий зубчастий барабан;<br /> *гладкий барабан (на валу маховика) звукочітаючий системи<br /> *приймальна бобіна.<br /> <br /> '''Освітлювально-проекційна система'''<br /> <br /> *джерело світла;<br /> *конденсор дзеркально-лінзовий;<br /> *теплофільтр;<br /> *обтюратор;<br /> *кадрове вікно фільмового каналу;<br /> *об'єктив.<br /> <br /> [[Файл:Optic Projection fig 226.jpg|міні|Схема проекції]]<br /> <br /> Як джерело світла в кінопроекторах використовуються лампи розжарювання - для кінозалів невеликої місткості (в основному використовуються на пересувних кіноустановки, наприклад КН-20 і т. д.), і газорозрядні лампи. Для стаціонарних проекторів використовуються в кінозалах великої місткості і кінотеатрах зазвичай використовуються ксенонові лампи надвисокого (близько 25 атм) тиску. Замість ламп розжарювання знаходять застосування розрядній лампі на парах металів. До розповсюдження ксенонових ламп в професійних проекторах використовувалася вугільна дуга інтенсивного горіння - вид розрядного джерела світла, при якому розряд відбувається просто у повітрі між двома вугільними електродами. При цьому відбувається досить швидке обгорання електродів і кінопроектор повинен був містити механічний пристрій, що регулює відстань між електродами під час роботи.<br /> <br /> '''Звукочитаюча система'''<br /> <br /> З прямим або зворотним читанням фотографічної фонограми або з блоком магнітних головок, для читання магнітних фонограм, наприклад кінопроектор КП-30.&lt;ref name=&quot;ппппппп&quot;&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80 Кінопроектор. Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> '''Класифікація'''<br /> <br /> Основним принципом класифікації кінопроекторів є ширина використовуваної кіноплівки.<br /> Крім того, кінопроектори можуть бути: <br /> *аматорськими;<br /> *професійними. <br /> Останні, в свою чергу, поділяються на: <br /> *пересувні;<br /> *стаціонарні.<br /> Якщо пересувні кінопроектори, незважаючи на велику масу і габарити, можуть бути відносно швидко встановлені в будь-якому приміщенні, придатному для кінопоказу, то стаціонарні вимагають крім спеціальної станини, потужне джерело електроживлення, систему витяжної вентиляції і в деяких випадках навіть підключення до міських комунікацій, таким як водопровід і каналізація через застосування рідинного охолодження деталей. Крім того, стаціонарні кінопроектори придатні для роботи з пристроями автоматизації кінопоказу і високоякісної системою відтворення багатоканального звуку. <br /> Звукова система пересувних кінопроекторів, як правило складається з портативного підсилювача і одного гучномовця. В даний час аматорські та пересувні кінопроектори практично не застосовуються через повсюдне поширення відеозапису. Сучасні кінотеатри оснащуються тільки професійними стаціонарними кінопроекторами.[Кинопроекция в вопросах и ответах, 1971, с. 57|2]<br /> <br /> [[Файл:Ukraine-5 3.jpg|міні|Радянський кінопроектор «Україна-5», в яку входять кінопроектор П16П1, підсилювач звуку 6У-34, автотрансформатор КАТ-16, гучномовець і екран]]<br /> <br /> Узкоплёночние кінопроектори форматів 16-мм і менше на відміну від аналогічної апаратури для більш широких кіноплівок розраховані на хід кіноплівки емульсією до об'єктиву. Це пояснюється тим, що вузькі кіноплівки спочатку розроблялися для аматорського кінематографа, і не розраховані на копіювання [С. М. Проворнов, И. С. Голод, Н. Д. Бернштейн. Кинокопировальная аппаратура / Л. Эйсымонт. — М.,: «Искусство», 1962. — 315 с.]. Контактна друк, домінуюча в професійному кінематографі, передбачає зіткнення негативу з позитивною кіноплівкою емульсійними шарами, необхідне для отримання різкого зображення. При зарядці отриманого фільму в кінопроектор так само, як в кінокамера - емульсією до об'єктиву - на екрані буде отримано дзеркально перевернуте зображення знятої сцени. Найбільш поширені технології кіновиробництва передбачають не прямий друк з негативу, а додаткове контратипування, але і в цьому випадку кількість проміжних копій майже завжди залишається парним, зберігаючи «класичну» орієнтацію кадру. Тому у всіх кінопроекторах «професійних» форматів кіноплівка звернена до об'єктиву підкладкою [Е. М. Голдовский. Основы кинотехники / Л. О. Эйсымонт. — М.,: «Искусство», 1965. — 636 с.].<br /> Узкоплёночние Кіносистема розраховані на роботу з обращаемой кіноплівкою, що не вимагає друку. Тому її хід в кінопроекторі збігається з розташуванням в кінокамери. Фільмокопії таких форматів друкувалися оптичним способом через підкладку позитивної плівки, забезпечуючи на екрані пряме (конгруентне) зображення [С. М. Проворнов, И. С. Голод, Н. Д. Бернштейн. Кинокопировальная аппаратура / Л. Эйсымонт. — М.,: «Искусство», 1962. — 315 с.]. У деяких випадках можлива контактна друк також через підкладку спрямованим світлом, але різкість при цьому знижується. В даний час аматорські та пересувні кінопроектори практично не застосовуються через повсюдне поширення відеозапису. Сучасні кінотеатри оснащуються тільки професійними стаціонарними кінопроекторами.<br /> <br /> ==Історична довідка==<br /> У період початкового розвитку кінематографа стаціонарних кіноустановок не існувало: апарат «Кінематограф», придатний як знімального, кінокопіювальні і проекційного пристроїв, переміщався разом з «кіномеханіком» по різних містах. Одним із способів залучення публіки на кіносеанс була кінозйомка на вулицях міста, результати якої демонструвалися ввечері її учасникам [Жорж Садуль. Всеобщая история кино / В. А. Рязанова. — М.: «Искусство», 1958. — Т. 1. — 611 с.]. Вважається, що кінопересувки зіграли неоціненну роль в пропаганді кіномистецтва.<br /> Кінопересувки були особливо вигідні в сільській місцевості і малонаселених районах, де будівництво стаціонарних кінотеатрів було невигідним. Пересувна кіноустановка могла обслуговувати великі території, охоплюючи практично все населення. У Радянській Росії кінопересувки відводилася велика роль в ідейно-політичної та науково-культурної пропаганди. До початку поширення телебачення перегляд кінофільмів був однією з широко поширених форм масового дозвілля в провінції.<br /> Кінопересувки залишалися актуальними аж до того, як особистий телевізор став масовим, а телемовлення почали вести і в сільській місцевості. Поява побутових відеомагнітофонів привело до скорочення пересувних установок, що вимагають кваліфікованої установки і обслуговування. В СРСР цей період припав на кінець 1980-х років. В даний час кінопересувки не використовуються в зв'язку з повною заміною програвачами оптичних відеодисків і мережевими медіаплеєрами.<br /> <br /> ==Технічні характеристики==<br /> <br /> '''Кінопроектор &quot;Україна-5&quot; '''<br /> ''Одеський завод &quot;Кінап&quot; 1973 рік''<br /> <br /> [[Файл:Cda2cebde2ad95b0a09e6d63d05cde3a.jpg|міні| Кінопроектор Україна-5]]<br /> <br /> '''Склад кіноустановки'''<br /> *кінопроектор П16П1<br /> *Підсилювач 6У-34<br /> *Гучномовець 25А-108<br /> *Автотрансформатор АОСК-071У2<br /> *Екран ЕБМ-с2,6<br /> <br /> '''Технічні характеристики''':<br /> *Частота проекції - 24 кадр / с<br /> *Обтюратор дисковий дволопатевий<br /> *Механізм переривчастого руху - рамочно-кулачковий грейферний Розмір кадрового вікна - 9,45x7,05 мм<br /> *Джерело світла - лампа розжарювання К30-400<br /> *Корисний світловий потік - не менше 350 лм.<br /> *Ємність бобін - 120 і 600 м.<br /> *Потужність підсилювача - 12 Вт<br /> *Розмір зкрана - 2600x1900 мм<br /> *Напруга харчування -110,127, 220 В<br /> *Споживана потужність 600 Вт<br /> *Маса кіноустановки 85 кг<br /> <br /> Кіноустановка 'УКРАЇНА-5 &quot;представляє собою комплект кінопроекційною апаратури, призначеної для демонстрування чорно-білих і кольорових 1б-ти мм фільмокопій з фотографічною або магнітної фонофаммой. Кіноустановка може використовуватися як кінопересувка, або в стаціонарних умовах.[https://www.slideshare.net/laleksenceva/ss-40151314]<br /> <br /> ==Сфера застосування ==<br /> <br /> Проектор — світловий прилад, що перерозподіляється світло лампи з концентрацією світлового потоку на поверхні малого розміру або в малому обсязі. Проектори є в основному оптико-механічними або оптично-цифровими приладами, що дозволяють за допомогою джерела світла проектувати зображення об'єктів на поверхню, розташовану поза приладом — екран. Поява проекційних апаратів зумовило виникнення кінематографа, що відноситься до проекційного мистецтва.[http://svitppt.com.ua/fizika/optichni-priladi-ta-ih-zastosuvannya.html]<br /> <br /> Образ кінопересувки був настільки пізнаваний, що став частиною сюжету багатьох художніх фільмів:<br /> «Королева бензоколонки» - в головну героїню закоханий кіномеханік на мікроавтобусі з кіноустановкою.<br /> «Міміно» - головний герой перевозить кінопересувки на вертольоті.<br /> «Сплячий лев» - одна з героїнь фільму працює кіномеханіком.<br /> «Кінопережвіжка» - фільм 2009 року про роботу радянської кінопересувки в Трансільванії 1960-х років.<br /> <br /> Для демонстрування навчальних фільмів використовують кінопро­ектор. У тих закладах освіти, де збереглися навчальні кінофільми, використовуються різні моделі кінопроекторів: «Україна», КПШ, «Русь», «Райдуга» тощо. Проте кіноапаратура поступово витісняється сучасними засобами демонстрації відеофільмів, теле- й комп'ютерни­ми системами. Нині школи вже не забезпечуються кіноапаратами. Кінострічки зносилися й практично стають непридатними для демон­страції, шкільні фільмотеки або припинили своє існування, або посту­пово переходять на відеофільми. Їх з'являється дедалі більше, але, на жаль, багато з них добре виконані технічно, проте часто малоефективні для використання в навчальному процесі, оскільки випускаються фір­мами, які не враховують педагогіко-ергономічних аспектів підготовки навчальних матеріалів. Однак відеотехнології є перспективними для використання в навчально-виховному процесі з біології.[http://npu.edu.ua/!e-book/book/html/D/ipgoe_ktmn_Moroz%20I.V.%20Zagalna%20metodyka%20navchannya%20biologii/560.html]<br /> <br /> ==Фото, відео-матеріали==<br /> <br /> #[https://www.youtube.com/watch?v=616FV4Cw7vE Кінопроектор Україна]<br /> #[https://www.youtube.com/watch?v=SrAeN1t2UhI Робота кинопроектора Україна-5]<br /> <br /> ==Список використаних джерел==<br /> &lt;references /&gt; <br /> [[Категорія:Музей історії техніки]]<br /> <br /> #[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80 Інтернет ресурс Вікіпедія &quot;Кінопроектор&quot;]<br /> #[https://www.slideshare.net/laleksenceva/ss-40151314 Інтернет ресурс з презентаціями &quot;Каталог технічні характеристики експонатів музею історія звукозапису&quot;]<br /> #[http://svitppt.com.ua/fizika/optichni-priladi-ta-ih-zastosuvannya.html &quot;Оптичні прилади, та їх застосування&quot;]<br /> #[http://npu.edu.ua/!e-book/book/html/D/ipgoe_ktmn_Moroz%20I.V.%20Zagalna%20metodyka%20navchannya%20biologii/560.html Технічні засоби навчання]<br /> #[Жорж Садуль. Всеобщая история кино / В. А. Рязанова. — М.: «Искусство», 1958. — Т. 1. — 611 с.]<br /> #[Е. М. Голдовский Кинопроекция в вопросах и ответах. — М.,: «Искусство», 1971. — 220 с.]<br /> #[С. М. Проворнов, И. С. Голод, Н. Д. Бернштейн. Кинокопировальная аппаратура / Л. Эйсымонт. — М.,: «Искусство», 1962. — 315 с.]<br /> #[Е. М. Голдовский. Основы кинотехники / Л. О. Эйсымонт. — М.,: «Искусство», 1965. — 636 с.]</div>

3421865 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%22%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0%22 2017-05-22T07:58:25Z

<p>3421865: </p> <hr /> <div>Виконала студентка 31 групи Боса Тетяна [[Користувач:3421865]]<br /> <br /> [[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]]<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Музей історії техніки]]<br /> <br /> ==Загальний опис (принцип дії)==<br /> <br /> '''Кінопрое́ктор, кінопроекці́йний апара́т''' (від кіно ... і лат. projicio - кидаю вперед) - апарат, призначений для проектування кінофільмів на екран.<br /> <br /> [[Файл:Kinoproektor Ukraina.jpg|міні|Кінопроектор &quot;Україна&quot;]]<br /> <br /> Кінопроектор транспортує кінострічку з подачі бобіни на приймаючу, забезпечуючи уривчастий рух її в фільмовому каналі і рівномірне, за допомогою маховика на валу гладкого барабана - в звукочитаючій системі. При цьому освітлювально-проекційна система здійснює проекцію зображення що знаходиться в кадровому вікні кадру на екран і перекриття світлового потоку обтюратором на час переміщення кіноплівки.<br /> <br /> '''Стрічкопротягувальний тракт'''<br /> <br /> *бобіна, що подає;<br /> *тягнучий зубчастий барабан;<br /> *фільмовий канал;<br /> *Механізм переривчастого руху: скачковий барабан (розташовується на валу мальтійського механізму) або провідний зуб грейферної рамки (грейферні механізми);<br /> *затримуючий зубчастий барабан;<br /> *гладкий барабан (на валу маховика) звукочітаючий системи<br /> *приймальна бобіна.<br /> <br /> '''Освітлювально-проекційна система'''<br /> <br /> *джерело світла;<br /> *конденсор дзеркально-лінзовий;<br /> *теплофільтр;<br /> *обтюратор;<br /> *кадрове вікно фільмового каналу;<br /> *об'єктив.<br /> <br /> [[Файл:Optic Projection fig 226.jpg|міні|Схема проекції]]<br /> <br /> Як джерело світла в кінопроекторах використовуються лампи розжарювання - для кінозалів невеликої місткості (в основному використовуються на пересувних кіноустановки, наприклад КН-20 і т. д.), і газорозрядні лампи. Для стаціонарних проекторів використовуються в кінозалах великої місткості і кінотеатрах зазвичай використовуються ксенонові лампи надвисокого (близько 25 атм) тиску. Замість ламп розжарювання знаходять застосування розрядній лампі на парах металів. До розповсюдження ксенонових ламп в професійних проекторах використовувалася вугільна дуга інтенсивного горіння - вид розрядного джерела світла, при якому розряд відбувається просто у повітрі між двома вугільними електродами. При цьому відбувається досить швидке обгорання електродів і кінопроектор повинен був містити механічний пристрій, що регулює відстань між електродами під час роботи.<br /> <br /> '''Звукочитаюча система'''<br /> <br /> З прямим або зворотним читанням фотографічної фонограми або з блоком магнітних головок, для читання магнітних фонограм, наприклад кінопроектор КП-30.&lt;ref name=&quot;6666666&quot;&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80 Кінопроектор. Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> '''Класифікація'''<br /> <br /> Основним принципом класифікації кінопроекторів є ширина використовуваної кіноплівки.<br /> Крім того, кінопроектори можуть бути: <br /> *аматорськими;<br /> *професійними. <br /> Останні, в свою чергу, поділяються на: <br /> *пересувні;<br /> *стаціонарні.<br /> Якщо пересувні кінопроектори, незважаючи на велику масу і габарити, можуть бути відносно швидко встановлені в будь-якому приміщенні, придатному для кінопоказу, то стаціонарні вимагають крім спеціальної станини, потужне джерело електроживлення, систему витяжної вентиляції і в деяких випадках навіть підключення до міських комунікацій, таким як водопровід і каналізація через застосування рідинного охолодження деталей. Крім того, стаціонарні кінопроектори придатні для роботи з пристроями автоматизації кінопоказу і високоякісної системою відтворення багатоканального звуку. <br /> Звукова система пересувних кінопроекторів, як правило складається з портативного підсилювача і одного гучномовця. В даний час аматорські та пересувні кінопроектори практично не застосовуються через повсюдне поширення відеозапису. Сучасні кінотеатри оснащуються тільки професійними стаціонарними кінопроекторами.[Кинопроекция в вопросах и ответах, 1971, с. 57|2]<br /> <br /> [[Файл:Ukraine-5 3.jpg|міні|Радянський кінопроектор «Україна-5», в яку входять кінопроектор П16П1, підсилювач звуку 6У-34, автотрансформатор КАТ-16, гучномовець і екран]]<br /> <br /> Узкоплёночние кінопроектори форматів 16-мм і менше на відміну від аналогічної апаратури для більш широких кіноплівок розраховані на хід кіноплівки емульсією до об'єктиву. Це пояснюється тим, що вузькі кіноплівки спочатку розроблялися для аматорського кінематографа, і не розраховані на копіювання [С. М. Проворнов, И. С. Голод, Н. Д. Бернштейн. Кинокопировальная аппаратура / Л. Эйсымонт. — М.,: «Искусство», 1962. — 315 с.]. Контактна друк, домінуюча в професійному кінематографі, передбачає зіткнення негативу з позитивною кіноплівкою емульсійними шарами, необхідне для отримання різкого зображення. При зарядці отриманого фільму в кінопроектор так само, як в кінокамера - емульсією до об'єктиву - на екрані буде отримано дзеркально перевернуте зображення знятої сцени. Найбільш поширені технології кіновиробництва передбачають не прямий друк з негативу, а додаткове контратипування, але і в цьому випадку кількість проміжних копій майже завжди залишається парним, зберігаючи «класичну» орієнтацію кадру. Тому у всіх кінопроекторах «професійних» форматів кіноплівка звернена до об'єктиву підкладкою [Е. М. Голдовский. Основы кинотехники / Л. О. Эйсымонт. — М.,: «Искусство», 1965. — 636 с.].<br /> Узкоплёночние Кіносистема розраховані на роботу з обращаемой кіноплівкою, що не вимагає друку. Тому її хід в кінопроекторі збігається з розташуванням в кінокамери. Фільмокопії таких форматів друкувалися оптичним способом через підкладку позитивної плівки, забезпечуючи на екрані пряме (конгруентне) зображення [С. М. Проворнов, И. С. Голод, Н. Д. Бернштейн. Кинокопировальная аппаратура / Л. Эйсымонт. — М.,: «Искусство», 1962. — 315 с.]. У деяких випадках можлива контактна друк також через підкладку спрямованим світлом, але різкість при цьому знижується. В даний час аматорські та пересувні кінопроектори практично не застосовуються через повсюдне поширення відеозапису. Сучасні кінотеатри оснащуються тільки професійними стаціонарними кінопроекторами.<br /> <br /> ==Історична довідка==<br /> У період початкового розвитку кінематографа стаціонарних кіноустановок не існувало: апарат «Кінематограф», придатний як знімального, кінокопіювальні і проекційного пристроїв, переміщався разом з «кіномеханіком» по різних містах. Одним із способів залучення публіки на кіносеанс була кінозйомка на вулицях міста, результати якої демонструвалися ввечері її учасникам [Жорж Садуль. Всеобщая история кино / В. А. Рязанова. — М.: «Искусство», 1958. — Т. 1. — 611 с.]. Вважається, що кінопересувки зіграли неоціненну роль в пропаганді кіномистецтва.<br /> Кінопересувки були особливо вигідні в сільській місцевості і малонаселених районах, де будівництво стаціонарних кінотеатрів було невигідним. Пересувна кіноустановка могла обслуговувати великі території, охоплюючи практично все населення. У Радянській Росії кінопересувки відводилася велика роль в ідейно-політичної та науково-культурної пропаганди. До початку поширення телебачення перегляд кінофільмів був однією з широко поширених форм масового дозвілля в провінції.<br /> Кінопересувки залишалися актуальними аж до того, як особистий телевізор став масовим, а телемовлення почали вести і в сільській місцевості. Поява побутових відеомагнітофонів привело до скорочення пересувних установок, що вимагають кваліфікованої установки і обслуговування. В СРСР цей період припав на кінець 1980-х років. В даний час кінопересувки не використовуються в зв'язку з повною заміною програвачами оптичних відеодисків і мережевими медіаплеєрами.<br /> <br /> ==Технічні характеристики==<br /> <br /> '''Кінопроектор &quot;Україна-5&quot; '''<br /> ''Одеський завод &quot;Кінап&quot; 1973 рік''<br /> <br /> [[Файл:Cda2cebde2ad95b0a09e6d63d05cde3a.jpg|міні| Кінопроектор Україна-5]]<br /> <br /> '''Склад кіноустановки'''<br /> *кінопроектор П16П1<br /> *Підсилювач 6У-34<br /> *Гучномовець 25А-108<br /> *Автотрансформатор АОСК-071У2<br /> *Екран ЕБМ-с2,6<br /> <br /> '''Технічні характеристики''':<br /> *Частота проекції - 24 кадр / с<br /> *Обтюратор дисковий дволопатевий<br /> *Механізм переривчастого руху - рамочно-кулачковий грейферний Розмір кадрового вікна - 9,45x7,05 мм<br /> *Джерело світла - лампа розжарювання К30-400<br /> *Корисний світловий потік - не менше 350 лм.<br /> *Ємність бобін - 120 і 600 м.<br /> *Потужність підсилювача - 12 Вт<br /> *Розмір зкрана - 2600x1900 мм<br /> *Напруга харчування -110,127, 220 В<br /> *Споживана потужність 600 Вт<br /> *Маса кіноустановки 85 кг<br /> <br /> Кіноустановка 'УКРАЇНА-5 &quot;представляє собою комплект кінопроекційною апаратури, призначеної для демонстрування чорно-білих і кольорових 1б-ти мм фільмокопій з фотографічною або магнітної фонофаммой. Кіноустановка може використовуватися як кінопересувка, або в стаціонарних умовах.[https://www.slideshare.net/laleksenceva/ss-40151314]<br /> <br /> ==Сфера застосування ==<br /> <br /> Проектор — світловий прилад, що перерозподіляється світло лампи з концентрацією світлового потоку на поверхні малого розміру або в малому обсязі. Проектори є в основному оптико-механічними або оптично-цифровими приладами, що дозволяють за допомогою джерела світла проектувати зображення об'єктів на поверхню, розташовану поза приладом — екран. Поява проекційних апаратів зумовило виникнення кінематографа, що відноситься до проекційного мистецтва.[http://svitppt.com.ua/fizika/optichni-priladi-ta-ih-zastosuvannya.html]<br /> <br /> Образ кінопересувки був настільки пізнаваний, що став частиною сюжету багатьох художніх фільмів:<br /> «Королева бензоколонки» - в головну героїню закоханий кіномеханік на мікроавтобусі з кіноустановкою.<br /> «Міміно» - головний герой перевозить кінопересувки на вертольоті.<br /> «Сплячий лев» - одна з героїнь фільму працює кіномеханіком.<br /> «Кінопережвіжка» - фільм 2009 року про роботу радянської кінопересувки в Трансільванії 1960-х років.<br /> <br /> Для демонстрування навчальних фільмів використовують кінопро­ектор. У тих закладах освіти, де збереглися навчальні кінофільми, використовуються різні моделі кінопроекторів: «Україна», КПШ, «Русь», «Райдуга» тощо. Проте кіноапаратура поступово витісняється сучасними засобами демонстрації відеофільмів, теле- й комп'ютерни­ми системами. Нині школи вже не забезпечуються кіноапаратами. Кінострічки зносилися й практично стають непридатними для демон­страції, шкільні фільмотеки або припинили своє існування, або посту­пово переходять на відеофільми. Їх з'являється дедалі більше, але, на жаль, багато з них добре виконані технічно, проте часто малоефективні для використання в навчальному процесі, оскільки випускаються фір­мами, які не враховують педагогіко-ергономічних аспектів підготовки навчальних матеріалів. Однак відеотехнології є перспективними для використання в навчально-виховному процесі з біології.[http://npu.edu.ua/!e-book/book/html/D/ipgoe_ktmn_Moroz%20I.V.%20Zagalna%20metodyka%20navchannya%20biologii/560.html]<br /> <br /> ==Фото, відео-матеріали==<br /> <br /> #[https://www.youtube.com/watch?v=616FV4Cw7vE Кінопроектор Україна]<br /> #[https://www.youtube.com/watch?v=SrAeN1t2UhI Робота кинопроектора Україна-5]<br /> <br /> ==Список використаних джерел==<br /> &lt;references /&gt; <br /> [[Категорія:Музей історії техніки]]<br /> <br /> #[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80 Інтернет ресурс Вікіпедія &quot;Кінопроектор&quot;]<br /> #[https://www.slideshare.net/laleksenceva/ss-40151314 Інтернет ресурс з презентаціями &quot;Каталог технічні характеристики експонатів музею історія звукозапису&quot;]<br /> #[http://svitppt.com.ua/fizika/optichni-priladi-ta-ih-zastosuvannya.html &quot;Оптичні прилади, та їх застосування&quot;]<br /> #[http://npu.edu.ua/!e-book/book/html/D/ipgoe_ktmn_Moroz%20I.V.%20Zagalna%20metodyka%20navchannya%20biologii/560.html Технічні засоби навчання]<br /> #[Жорж Садуль. Всеобщая история кино / В. А. Рязанова. — М.: «Искусство», 1958. — Т. 1. — 611 с.]<br /> #[Е. М. Голдовский Кинопроекция в вопросах и ответах. — М.,: «Искусство», 1971. — 220 с.]<br /> #[С. М. Проворнов, И. С. Голод, Н. Д. Бернштейн. Кинокопировальная аппаратура / Л. Эйсымонт. — М.,: «Искусство», 1962. — 315 с.]<br /> #[Е. М. Голдовский. Основы кинотехники / Л. О. Эйсымонт. — М.,: «Искусство», 1965. — 636 с.]</div>

3421865 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%A4%D0%86-2 2017-05-11T15:44:50Z

<p>3421865: </p> <hr /> <div>Роботу виконала: Боса Тетяна, студентка 31 групи, фізико-математичного факультету.[[Користувач:3421865]]<br /> <br /> [[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]]<br /> ==Загальний опис (принцип дії)==<br /> <br /> '''Фотометр''' - прилад для вимірювання будь-яких з фотометричних величин, частіше за інших - однієї або декількох світлових величин.<br /> При використанні фотометра здійснюють певний просторове обмеження потоку випромінювання і реєстрацію його приймачем випромінювання із заданою спектральною чутливістю. Освітленість вимірюють люксметрами, яскравість - яскравомірами, світловий потік і світлову енергію - за допомогою фотометра інтегруючого. Прилади для вимірювання кольору об'єкта називають колориметрами.<br /> Якщо в якості приймача використовується очей, фотометри називаються візуальними, або зоровими, якщо ж застосовується який-небудь фізичний приймач, фотометри називаються фізичними. Оптичний блок фотометра, іноді званий фотометричної головкою, містить лінзи, світлорозсіюючі пластинки, ослабители світла, світлофільтри, діафрагми і приймач випромінювання.<br /> <br /> Найчастіше в фотометрах з фізичними приймачами потік випромінювання перетвориться в електричний сигнал, який реєструється пристроями типу мікроамперметра, вольтметра і т. Д. В імпульсних фотометрах застосовують самописці типу електрометрії, що запам'ятовує осцилографа, пікового вольтметра. У візуальному фотометрі рівність яркостей двох полів порівняння, освітлюваних окремо порівнюваними світловими потоками, встановлюється оком, який розташовується у окуляра фотометричної головки.<br /> <br /> ''Фотометри знаходять широке застосування в лабораторній практиці.'' Наприклад, за допомогою фотометров можна визначати спектр зразків, що дозволяє встановити їх хімічний склад. Особливий клас цих приладів - полум'яні фотометри - призначений для виявлення в зразках наявності лужних металів (літій, натрій, калій). Для цього зразок спалюється при високій температурі, а аналіз спектра полум'я за допомогою фотометра дозволяє виявити наявність лужних металів в зразку. Вирішити цю задачу іншими способами набагато важче. В сучасних фотометрах світлове випромінювання зазвичай перетворюється в електричні імпульси, які реєструються за принципом вольтметра і амперметра і потім перетворюються в комп'ютерний формат.<br /> <br /> '''Метод фотометрії''' - один з найпоширеніших і затребуваних методів хімічного аналізу. На фотометрі реалізується чи не половина всіх наявних методик.[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80]<br /> <br /> '''Фотометр Інтегральний ФІ-2'''<br /> <br /> При проведенні дослідів з різними джерелами випромінюванн виникає необхідність вимірювання інтенсивності світлового потоку. Дуже часто запроваджувані у фізичному експеременті прилади (фотометри, фотоелементи, фотодіоди) не забезпечують необхідної якості та точності вимірювань. Оптичні фотомети, як наприклад фотометр Люм'єра-Бродхуна, не дають змогу отримати кількісні результати, а фотоелементи та фотодіоди у поєднанні з електровимірювальними приладами хоча й дають таку можливість та не забезпечують відносної чутливості. Тому виникає потреба створення приладу, який забезпечував би достатню чутлвість, водночас був компактним, практичним, з автономним джерелом живлення та відповідав санітарно-гігієнічним, технологічним та ергономічним нормам.<br /> <br /> На базі Наукового центру розробки засобів навчання, який працює на кафедрі фізикита методики її викладання КДПУ ім. В. Винниченка був створений такий прилад - фотометр інтегральний ФІ-2. Данй прилад показав себе досить зручним, надійнимта необхідним при проведенні досліджень з вимірювання енергії світлового випромінювання, яка припадає на одиницю площі.<br /> <br /> Фотометр інтегральний є перетворювачем &quot;світловий потік-напруга&quot; і може одночасно бути використаний для вимірювання потужності неперервного випромінювання He-Ne лазера (λ=0,63 мкм), а також для вимірювання потужності некогерентного випромінювання джерел у видимій та ближній інфрачарвоній ділянці спектра. Дякуючи наявності вузької діаграми спрямованості, прилад може бути використанийдля вимірювання локальної яскравості просторових джерел.<br /> <br /> Якщо додатково визначити за еталонним вимірювачем залежний від довжини хвилі коефіцієнт перетворення, то прилад може бути ефективно використаний для абсолютних вимірювань потужностіонохроматичного випромінювання будь-якої іншої довжини хвилі в межах чутливості вмонтованих приймачів. Поряд з цим зазначимо, що фотометр може бути використаний для вирішення багатьох науково-дослідний та навчальний завдань, повязаний з оптичними вимірюваннями у лабораторних та польових умовах і одночасно для вимірювання величин струмів, напруг, опорів, що дуже часто є необхідним в лабораторній практиці під часвиконання різноманітних фізичних і технічних досліджень.<br /> <br /> Чутливість приладу до світла одержується як виважена сума впливів світлових потоків у залежності від спектрального їх складу та напрямку поширення. Тому випромінювання потужності світловго потоку в абсолютних одиницях можливе при фіксуванні напрямку поширення і довжини хвилі. В іншихвипадках вимірювання здійснюються у відносних одиницях. <br /> <br /> При вимірюванні освітленості (потужності світлового потоку) прилад може працювати у двох режимах: з вузькою діаграмою спрямованості і широкою (рис.1). Під діаграмою спрямованості (ДС) мається на увазі залежність коефіцієнта перетворення &quot;світловий потік - напруга&quot; від напрямку на віддалене точкове джерело світла.<br /> [[Файл:TksDm8l8rhM.jpg|міні|Рис.1 Діаграма спрямованої чутливості фотометра.]]<br /> Під діаграмою спрямованості (ДС) мається на увазі залежність коефіцієнта перетворення &quot;світловий потік-напруга&quot; від напрямку на віддалене точкове джерело світла.<br /> <br /> Вузька ДС формується встановленням приймальної площадки фотодіода у фокусі лінзи, при цьому розкриття ДС (ширина її на рівні половини коефіцієнта перетворення відносно максимального його значення) дорівнює 2:<br /> <br /> '''2υ=L/F'''<br /> <br /> де L-розмірфотоплощадки діода у відповідній лощині-вертикальній або горизонтальній, F-фокусна відстаньлінзи. Діафрагматування діючого поля, а також вибором фокусної відстані можна змінювати розкриття діаграми спрямованості в широкихмежах від часток до десятків градусів.<br /> <br /> При необхідності одержатишироку діаграму спрямованості в даному приладі використовується інтегрування занапрямком світлового потоку, яке здійснюється ідеальним (Ламбертовським) розсіювачем. Недолік останього - низький ККД, але при наявному запасі підсилення він суттєвий. У даному приладі використано саме цей спосіб.<br /> <br /> З метою центрування вхідних отворів приладу в обох режимах фотодіоди розташовані на одній оптичній вісі: перший-у фокусі, а другий закріплено безпосередньо в площині лінзи, для чого в центрі лінзи просвердлено посадкове заглиблення, стінки якого відшліфовані. Збільшення ширини діаграми спрямованостізабезпечується трьома елементами: передньо сферичною поверхнею лінзи, шліфованою поверхнею заглиблення та лінзо фотодіода.<br /> <br /> Вибір діаграми здійснюється комутацією вхідних кіл перетворювача &quot;струм-напруга&quot; без зміни положення приладу відносно джерела випромінювання.<br /> Світловий потік, що досягає приймальної площини фотодіода, викликає в останьому електричний струм, пропорційний освітленості. Реакціяна освітленість залежить від спектрального складу діючого випромінювання і від діаграми спрямованості в кожному з каналів. Абсолютній чутливості до світла в двох каналах відрізняються, бо діаграма спрямованості формується елементами з різними діючими апертурами. У випадку стандартизації світлового потоку (наприклад, лазерне випромінювання) може бути визначена і абсолютна чутливість в обох каналах до цього випромінювання - внаслідок порівняння з реакцією стандартного вимірювача. Урозробленому приладі чутливість нормована і складає 100 мВ/мВт для вимірювання He-Ne лазера з λ=0,63 мкм. Точність вимірювання потужності монохроматичного випромінювання обмежена похибками установки оптичної вісі приладу відностно напрямку поширння вмонтованого еталону, за допомоги якого проводилося градуювання приладу.<br /> <br /> Відносна напруга фотометра пропорційна світловому потоку, який досягає поверхні фотодіода, аж до величини, при яких підсилювач&quot;струм-напруга&quot; насичується. Після досягнення рівня насичення вихідний сигнал відповідає струмунасичення вихідногокаскаду підсилювача, який, у свою чергу, залежить віднапруги джерела живлення.<br /> <br /> [[Файл:5xriqym-HYA.jpg|міні| Рис.2 Електрична схема фотометра]]<br /> <br /> У приладі вмонтованеджерело живлення. Прилад не має елементів та функцій, що являють небезпеку для обслуговуючого персоналу. Електрична схема фотометра подана на рисунку 2.<br /> <br /> Прилад складається з блока вимірювання (БВ1) та блока індикації (БВ2), з'єднаних між собою. Упершому вмонтовані формувачі просторової діаграми спрямованості та два фотодіода (ФД), перетворювач струму-напруга (ПНС), джерело живлення 9 В і комутатори рижимів роботи. Блок індикації являє собою переносний багатодіапазонний цифровий вольтметр з автономнимживленням. В основу роботи приладу закладенопринцип перетворення енергії світлового потоку в напругу постійного струму з відомим коефіцієнтом претворення з подальшим вимірюванням величини напруи. Як перетворувач срум-напруга використовується прецезійний МДМ - перетворювач на операційному підсилювачі типу LMC 6061, що дозволяє вимірювати струми до 10^(-14) А одночасно від чотирьох джерел.<br /> <br /> [[Файл:KRzc-ykjaPk.jpg|міні|Рис. 3 Загальний вигляд фотометра інтегрального ФІ-2]]<br /> <br /> Прилад має такі органи керування:<br /> #Вимикач внутрішнього джерела живлення 9 В, тумблер розташований на панелі приладу. <br /> #Перемикач діаграми спрямованості.<br /> #Перемикач розмірності вихідного сигналу, призначений для встановлення режиму &quot;Вимірювання потужності He-Ne лазера у ватах&quot;, або режиму вимірювання інтенсивності в довільних одиницях.<br /> #Перемикач чутливості приладу: в положенні &quot;10^3&quot; повзунка перемикача чутливість зростає в 1000 разів.<br /> #З'єднання з блоком індикації.<br /> Загальний виглад примаду зображений на рисунку 3.<br /> <br /> [Величко С.П., Сірик Е.П. Нове навчальне обладнання для спектральних досліджень: посібник для студ. фіз..-мат. фак-тів пед. вищих навч. закладів. 2-е вид., перер.-Кіровоград: ТОВ «Імекс ЛТД», 2006.- 202с.]<br /> <br /> ==Історична довідка==<br /> <br /> '''Прилад Фотометр інтегральний ФІ-2''' розроблений, виготовлений та опробований на базі наукового центру розробки засобів навчання НАПН України, який працює на кафедрі фізик та методики її викладання ЦДПУ(КДПУ) ім. Володимира Винниченка під керівництвом д.п.н. професора Величка С. П.(Рис.4).[[Файл:Velichko1.png|міні|Рис.4 Величко С. П.]]<br /> У розробці даного приладу приймали участь завідувач кафедри, професор, доктор педагогічних наук, Заслужений діяч науки і техніки України,<br /> Керівник наукового центру розробки засобів навчання Інституту ІТЗН НАПН України в Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка, Величко Степан Петрович та кандидат педагогічних наук, доцент Сірик Едуард Петрович(Рис. 5).<br /> [[Файл:Sirik E2016.jpg|міні|Рис.5 Сірик Е. П.]]<br /> <br /> ==Технічні характеристики==<br /> <br /> '''Технічні характеристики фотометра'''<br /> <br /> 1. Область спектральної чутливості, мкм <br /> 0,4-1,0<br /> 2. Діапазон вимірювання потужності монохроматичного випромінювання, мкВт,<br /> *для множника х1 5х10^4 - 50<br /> *для множника х1000 50 - 5х10^(-2)<br /> 3.Час встановлення вихідного сигналу до рівня 95%, мс, не більше <br /> 0,5<br /> 4.Коефіцієнт перетворення для осьового пучка, потужність світлового потоку/напруга, λ=0,63 мкм, мВт/В<br /> *для перемикача х1 10<br /> *для перемикача xlOOO 10^(-2)<br /> 5.Коефіцієнт перетворення фотострум/напруга, А/В<br /> *для перемикача х1 10^3<br /> *для перемикача xlOOO 10^6<br /> 6.Ширина діаграми спрямованості на рівні 0,5, градуси<br /> *вузька, не більше 4<br /> *широка, не менше 60<br /> 7.Точність вимірювання потужності лазерного випромінювання, % <br /> ±10<br /> 8.Відтворюваність значення вимірюваної величини, % плюс одиниця останнього розряду <br /> ±1<br /> <br /> 9.Напруга джерела живлення, В <br /> 9<br /> 10.Струм споживання, мА, не більше <br /> 2,5<br /> 11.Габарити, мм, <br /> *блок 1 42х95х130<br /> *блок 2 25х65х125<br /> <br /> 12. Маса, кг, не більше <br /> 0,5<br /> <br /> ==Сфера застосування ==<br /> <br /> На базі Наукового центру розробки засобів навчання, який працює на кафедрі фізики та методики її викладання ЦДПУ(КДПУ) ім. В. Винниченка був створений такий прилад - Фотометр інтегральний ФІ-2. Даний прилад показав себе досить зручним, надійним та необхідним при проведенні досліджень звимірювання енергії світлового випромірнювання, яка припадає на одиницю площі. <br /> <br /> Використання даного приладу у поєднанні з ціфровими вимірювальними пристроями дає змогу отримати достовірні та реальні результати, оцінити якісно та, що більш важливо, кількісно досліджувані явища, пов'язані з розподілом та поширенням світлової енергії. Тому даний прилад використовують на лабараторно-практичих заннятях з фізики.<br /> <br /> ==Фото, відео-матеріали==<br /> <br /> ==Список використаних джерел==<br /> <br /> #[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80 Вікіпедія:Фотометр]<br /> #Величко С.П., Сірик Е.П. Нове навчальне обладнання для спектральних досліджень: посібник для студ. фіз..-мат. фак-тів пед. вищих навч. закладів. 2-е вид., перер.-Кіровоград: ТОВ «Імекс ЛТД», 2006.- 202с.</div>

3421865 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%A4%D0%86-2 2017-05-11T15:44:20Z

<p>3421865: </p> <hr /> <div>Роботу виконала: Боса Тетяна, студентка 31 групи, фізико-математичного факультету.[[Користувач:3421865]]<br /> <br /> [[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]]<br /> ==Загальний опис (принцип дії)==<br /> <br /> '''Фотометр''' - прилад для вимірювання будь-яких з фотометричних величин, частіше за інших - однієї або декількох світлових величин.<br /> При використанні фотометра здійснюють певний просторове обмеження потоку випромінювання і реєстрацію його приймачем випромінювання із заданою спектральною чутливістю. Освітленість вимірюють люксметрами, яскравість - яскравомірами, світловий потік і світлову енергію - за допомогою фотометра інтегруючого. Прилади для вимірювання кольору об'єкта називають колориметрами.<br /> Якщо в якості приймача використовується очей, фотометри називаються візуальними, або зоровими, якщо ж застосовується який-небудь фізичний приймач, фотометри називаються фізичними. Оптичний блок фотометра, іноді званий фотометричної головкою, містить лінзи, світлорозсіюючі пластинки, ослабители світла, світлофільтри, діафрагми і приймач випромінювання.<br /> <br /> Найчастіше в фотометрах з фізичними приймачами потік випромінювання перетвориться в електричний сигнал, який реєструється пристроями типу мікроамперметра, вольтметра і т. Д. В імпульсних фотометрах застосовують самописці типу електрометрії, що запам'ятовує осцилографа, пікового вольтметра. У візуальному фотометрі рівність яркостей двох полів порівняння, освітлюваних окремо порівнюваними світловими потоками, встановлюється оком, який розташовується у окуляра фотометричної головки.<br /> <br /> ''Фотометри знаходять широке застосування в лабораторній практиці.'' Наприклад, за допомогою фотометров можна визначати спектр зразків, що дозволяє встановити їх хімічний склад. Особливий клас цих приладів - полум'яні фотометри - призначений для виявлення в зразках наявності лужних металів (літій, натрій, калій). Для цього зразок спалюється при високій температурі, а аналіз спектра полум'я за допомогою фотометра дозволяє виявити наявність лужних металів в зразку. Вирішити цю задачу іншими способами набагато важче. В сучасних фотометрах світлове випромінювання зазвичай перетворюється в електричні імпульси, які реєструються за принципом вольтметра і амперметра і потім перетворюються в комп'ютерний формат.<br /> <br /> '''Метод фотометрії''' - один з найпоширеніших і затребуваних методів хімічного аналізу. На фотометрі реалізується чи не половина всіх наявних методик.[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80]<br /> <br /> '''Фотометр Інтегральний ФІ-2'''<br /> <br /> При проведенні дослідів з різними джерелами випромінюванн виникає необхідність вимірювання інтенсивності світлового потоку. Дуже часто запроваджувані у фізичному експеременті прилади (фотометри, фотоелементи, фотодіоди) не забезпечують необхідної якості та точності вимірювань. Оптичні фотомети, як наприклад фотометр Люм'єра-Бродхуна, не дають змогу отримати кількісні результати, а фотоелементи та фотодіоди у поєднанні з електровимірювальними приладами хоча й дають таку можливість та не забезпечують відносної чутливості. Тому виникає потреба створення приладу, який забезпечував би достатню чутлвість, водночас був компактним, практичним, з автономним джерелом живлення та відповідав санітарно-гігієнічним, технологічним та ергономічним нормам.<br /> <br /> На базі Наукового центру розробки засобів навчання, який працює на кафедрі фізикита методики її викладання КДПУ ім. В. Винниченка був створений такий прилад - фотометр інтегральний ФІ-2. Данй прилад показав себе досить зручним, надійнимта необхідним при проведенні досліджень з вимірювання енергії світлового випромінювання, яка припадає на одиницю площі.<br /> <br /> Фотометр інтегральний є перетворювачем &quot;світловий потік-напруга&quot; і може одночасно бути використаний для вимірювання потужності неперервного випромінювання He-Ne лазера (λ=0,63 мкм), а також для вимірювання потужності некогерентного випромінювання джерел у видимій та ближній інфрачарвоній ділянці спектра. Дякуючи наявності вузької діаграми спрямованості, прилад може бути використанийдля вимірювання локальної яскравості просторових джерел.<br /> <br /> Якщо додатково визначити за еталонним вимірювачем залежний від довжини хвилі коефіцієнт перетворення, то прилад може бути ефективно використаний для абсолютних вимірювань потужностіонохроматичного випромінювання будь-якої іншої довжини хвилі в межах чутливості вмонтованих приймачів. Поряд з цим зазначимо, що фотометр може бути використаний для вирішення багатьох науково-дослідний та навчальний завдань, повязаний з оптичними вимірюваннями у лабораторних та польових умовах і одночасно для вимірювання величин струмів, напруг, опорів, що дуже часто є необхідним в лабораторній практиці під часвиконання різноманітних фізичних і технічних досліджень.<br /> <br /> Чутливість приладу до світла одержується як виважена сума впливів світлових потоків у залежності від спектрального їх складу та напрямку поширення. Тому випромінювання потужності світловго потоку в абсолютних одиницях можливе при фіксуванні напрямку поширення і довжини хвилі. В іншихвипадках вимірювання здійснюються у відносних одиницях. <br /> <br /> При вимірюванні освітленості (потужності світлового потоку) прилад може працювати у двох режимах: з вузькою діаграмою спрямованості і широкою (рис.1). Під діаграмою спрямованості (ДС) мається на увазі залежність коефіцієнта перетворення &quot;світловий потік - напруга&quot; від напрямку на віддалене точкове джерело світла.<br /> [[Файл:TksDm8l8rhM.jpg|міні|Рис.1 Діаграма спрямованої чутливості фотометра.]]<br /> Під діаграмою спрямованості (ДС) мається на увазі залежність коефіцієнта перетворення &quot;світловий потік-напруга&quot; від напрямку на віддалене точкове джерело світла.<br /> <br /> Вузька ДС формується встановленням приймальної площадки фотодіода у фокусі лінзи, при цьому розкриття ДС (ширина її на рівні половини коефіцієнта перетворення відносно максимального його значення) дорівнює 2:<br /> <br /> '''2υ=L/F'''<br /> <br /> де L-розмірфотоплощадки діода у відповідній лощині-вертикальній або горизонтальній, F-фокусна відстаньлінзи. Діафрагматування діючого поля, а також вибором фокусної відстані можна змінювати розкриття діаграми спрямованості в широкихмежах від часток до десятків градусів.<br /> <br /> При необхідності одержатишироку діаграму спрямованості в даному приладі використовується інтегрування занапрямком світлового потоку, яке здійснюється ідеальним (Ламбертовським) розсіювачем. Недолік останього - низький ККД, але при наявному запасі підсилення він суттєвий. У даному приладі використано саме цей спосіб.<br /> <br /> З метою центрування вхідних отворів приладу в обох режимах фотодіоди розташовані на одній оптичній вісі: перший-у фокусі, а другий закріплено безпосередньо в площині лінзи, для чого в центрі лінзи просвердлено посадкове заглиблення, стінки якого відшліфовані. Збільшення ширини діаграми спрямованостізабезпечується трьома елементами: передньо сферичною поверхнею лінзи, шліфованою поверхнею заглиблення та лінзо фотодіода.<br /> <br /> Вибір діаграми здійснюється комутацією вхідних кіл перетворювача &quot;струм-напруга&quot; без зміни положення приладу відносно джерела випромінювання.<br /> Світловий потік, що досягає приймальної площини фотодіода, викликає в останьому електричний струм, пропорційний освітленості. Реакціяна освітленість залежить від спектрального складу діючого випромінювання і від діаграми спрямованості в кожному з каналів. Абсолютній чутливості до світла в двох каналах відрізняються, бо діаграма спрямованості формується елементами з різними діючими апертурами. У випадку стандартизації світлового потоку (наприклад, лазерне випромінювання) може бути визначена і абсолютна чутливість в обох каналах до цього випромінювання - внаслідок порівняння з реакцією стандартного вимірювача. Урозробленому приладі чутливість нормована і складає 100 мВ/мВт для вимірювання He-Ne лазера з λ=0,63 мкм. Точність вимірювання потужності монохроматичного випромінювання обмежена похибками установки оптичної вісі приладу відностно напрямку поширння вмонтованого еталону, за допомоги якого проводилося градуювання приладу.<br /> <br /> Відносна напруга фотометра пропорційна світловому потоку, який досягає поверхні фотодіода, аж до величини, при яких підсилювач&quot;струм-напруга&quot; насичується. Після досягнення рівня насичення вихідний сигнал відповідає струмунасичення вихідногокаскаду підсилювача, який, у свою чергу, залежить віднапруги джерела живлення.<br /> <br /> [[Файл:5xriqym-HYA.jpg|міні| Рис.2 Електрична схема фотометра]]<br /> <br /> У приладі вмонтованеджерело живлення. Прилад не має елементів та функцій, що являють небезпеку для обслуговуючого персоналу. Електрична схема фотометра подана на рисунку 2.<br /> <br /> Прилад складається з блока вимірювання (БВ1) та блока індикації (БВ2), з'єднаних між собою. Упершому вмонтовані формувачі просторової діаграми спрямованості та два фотодіода (ФД), перетворювач струму-напруга (ПНС), джерело живлення 9 В і комутатори рижимів роботи. Блок індикації являє собою переносний багатодіапазонний цифровий вольтметр з автономнимживленням. В основу роботи приладу закладенопринцип перетворення енергії світлового потоку в напругу постійного струму з відомим коефіцієнтом претворення з подальшим вимірюванням величини напруи. Як перетворувач срум-напруга використовується прецезійний МДМ - перетворювач на операційному підсилювачі типу LMC 6061, що дозволяє вимірювати струми до 10^(-14) А одночасно від чотирьох джерел.<br /> <br /> [[Файл:KRzc-ykjaPk.jpg|міні|Рис. 3 Загальний вигляд фотометра інтегрального ФІ-2]]<br /> <br /> Прилад має такі органи керування:<br /> #Вимикач внутрішнього джерела живлення 9 В, тумблер розташований на панелі приладу. <br /> #Перемикач діаграми спрямованості.<br /> #Перемикач розмірності вихідного сигналу, призначений для встановлення режиму &quot;Вимірювання потужності He-Ne лазера у ватах&quot;, або режиму вимірювання інтенсивності в довільних одиницях.<br /> #Перемикач чутливості приладу: в положенні &quot;10^3&quot; повзунка перемикача чутливість зростає в 1000 разів.<br /> #З'єднання з блоком індикації.<br /> Загальний виглад примаду зображений на рисунку 3.<br /> <br /> [Величко С.П., Сірик Е.П. Нове навчальне обладнання для спектральних досліджень: посібник для студ. фіз..-мат. фак-тів пед. вищих навч. закладів. 2-е вид., перер.-Кіровоград: ТОВ «Імекс ЛТД», 2006.- 202с.]<br /> <br /> ==Історична довідка==<br /> <br /> '''Прилад Фотометр інтегральний ФІ-2''' розроблений, виготовлений та опробований на базі наукового центру розробки засобів навчання НАПН України, який працює на кафедрі фізик та методики її викладання ЦДПУ(КДПУ) ім. Володимира Винниченка під керівництвом д.п.н. професора Величка С. П.(Рис.4).[[Файл:Velichko1.png|міні|Рис.4 Величко С. П.]]<br /> У розробці даного приладу приймали участь завідувач кафедри, професор, доктор педагогічних наук, Заслужений діяч науки і техніки України,<br /> Керівник наукового центру розробки засобів навчання Інституту ІТЗН НАПН України в Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка, Величко Степан Петрович та кандидат педагогічних наук, доцент Сірик Едуард Петрович(Рис. 5).<br /> [[Файл:Sirik E2016.jpg|міні|Рис.5 Сірик Е. П.]]<br /> <br /> ==Технічні характеристики==<br /> <br /> '''Технічні характеристики фотометра'''<br /> <br /> 1. Область спектральної чутливості, мкм <br /> 0,4-1,0<br /> 2. Діапазон вимірювання потужності монохроматичного випромінювання, мкВт,<br /> *для множника х1 5х10^4 - 50<br /> *для множника х1000 50 - 5х10^(-2)<br /> 3.Час встановлення вихідного сигналу до рівня 95%, мс, не більше <br /> 0,5<br /> 4.Коефіцієнт перетворення для осьового пучка, потужність світлового потоку/напруга, λ=0,63 мкм, мВт/В<br /> *для перемикача х1 10<br /> *для перемикача xlOOO 10^(-2)<br /> 5.Коефіцієнт перетворення фотострум/напруга, А/В<br /> *для перемикача х1 10^3<br /> *для перемикача xlOOO 10^6<br /> 6.Ширина діаграми спрямованості на рівні 0,5, градуси<br /> *вузька, не більше 4<br /> *широка, не менше 60<br /> 7.Точність вимірювання потужності лазерного випромінювання, % <br /> ±10<br /> 8.Відтворюваність значення вимірюваної величини, % плюс одиниця останнього розряду <br /> ±1<br /> <br /> 9.Напруга джерела живлення, В <br /> 9<br /> 10.Струм споживання, мА, не більше <br /> 2,5<br /> 11.Габарити, мм, <br /> *блок 1 42х95х130<br /> *блок 2 25х65х125<br /> <br /> 12. Маса, кг, не більше <br /> 0,5<br /> <br /> ==Сфера застосування ==<br /> <br /> На базі Наукового центру розробки засобів навчання, який працює на кафедрі фізики та методики її викладання ЦДПУ(КДПУ) ім. В. Винниченка був створений такий прилад - Фотометр інтегральний ФІ-2. Даний прилад показав себе досить зручним, надійним та необхідним при проведенні досліджень звимірювання енергії світлового випромірнювання, яка припадає на одиницю площі. <br /> <br /> Використання даного приладу у поєднанні з ціфровими вимірювальними пристроями дає змогу отримати достовірні та реальні результати, оцінити якісно та, що більш важливо, кількісно досліджувані явища, пов'язані з розподілом та поширенням світлової енергії. Тому даний прилад використовують на лабараторно-практичих заннятях з фізики.<br /> <br /> ==Фото, відео-матеріали==<br /> Тут розмістіть власні фото або фото з відкритих джерел, а також посилання на відео<br /> <br /> ==Список використаних джерел==<br /> <br /> #[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80 Вікіпедія:Фотометр]<br /> #Величко С.П., Сірик Е.П. Нове навчальне обладнання для спектральних досліджень: посібник для студ. фіз..-мат. фак-тів пед. вищих навч. закладів. 2-е вид., перер.-Кіровоград: ТОВ «Імекс ЛТД», 2006.- 202с.</div>

3421865 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%A4%D0%86-2 2017-05-11T15:43:35Z

<p>3421865: /* Список використаних джерел */</p> <hr /> <div>Роботу виконала: Боса Тетяна, студентка 31 групи, фізико-математичного факультету.[[Користувач:3421865]]<br /> <br /> [[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]]<br /> ==Загальний опис (принцип дії)==<br /> <br /> '''Фотометр''' - прилад для вимірювання будь-яких з фотометричних величин, частіше за інших - однієї або декількох світлових величин.<br /> При використанні фотометра здійснюють певний просторове обмеження потоку випромінювання і реєстрацію його приймачем випромінювання із заданою спектральною чутливістю. Освітленість вимірюють люксметрами, яскравість - яскравомірами, світловий потік і світлову енергію - за допомогою фотометра інтегруючого. Прилади для вимірювання кольору об'єкта називають колориметрами.<br /> Якщо в якості приймача використовується очей, фотометри називаються візуальними, або зоровими, якщо ж застосовується який-небудь фізичний приймач, фотометри називаються фізичними. Оптичний блок фотометра, іноді званий фотометричної головкою, містить лінзи, світлорозсіюючі пластинки, ослабители світла, світлофільтри, діафрагми і приймач випромінювання.<br /> <br /> Найчастіше в фотометрах з фізичними приймачами потік випромінювання перетвориться в електричний сигнал, який реєструється пристроями типу мікроамперметра, вольтметра і т. Д. В імпульсних фотометрах застосовують самописці типу електрометрії, що запам'ятовує осцилографа, пікового вольтметра. У візуальному фотометрі рівність яркостей двох полів порівняння, освітлюваних окремо порівнюваними світловими потоками, встановлюється оком, який розташовується у окуляра фотометричної головки.<br /> <br /> ''Фотометри знаходять широке застосування в лабораторній практиці.'' Наприклад, за допомогою фотометров можна визначати спектр зразків, що дозволяє встановити їх хімічний склад. Особливий клас цих приладів - полум'яні фотометри - призначений для виявлення в зразках наявності лужних металів (літій, натрій, калій). Для цього зразок спалюється при високій температурі, а аналіз спектра полум'я за допомогою фотометра дозволяє виявити наявність лужних металів в зразку. Вирішити цю задачу іншими способами набагато важче. В сучасних фотометрах світлове випромінювання зазвичай перетворюється в електричні імпульси, які реєструються за принципом вольтметра і амперметра і потім перетворюються в комп'ютерний формат.<br /> <br /> '''Метод фотометрії''' - один з найпоширеніших і затребуваних методів хімічного аналізу. На фотометрі реалізується чи не половина всіх наявних методик.[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80]<br /> <br /> '''Фотометр Інтегральний ФІ-2'''<br /> <br /> При проведенні дослідів з різними джерелами випромінюванн виникає необхідність вимірювання інтенсивності світлового потоку. Дуже часто запроваджувані у фізичному експеременті прилади (фотометри, фотоелементи, фотодіоди) не забезпечують необхідної якості та точності вимірювань. Оптичні фотомети, як наприклад фотометр Люм'єра-Бродхуна, не дають змогу отримати кількісні результати, а фотоелементи та фотодіоди у поєднанні з електровимірювальними приладами хоча й дають таку можливість та не забезпечують відносної чутливості. Тому виникає потреба створення приладу, який забезпечував би достатню чутлвість, водночас був компактним, практичним, з автономним джерелом живлення та відповідав санітарно-гігієнічним, технологічним та ергономічним нормам.<br /> <br /> На базі Наукового центру розробки засобів навчання, який працює на кафедрі фізикита методики її викладання КДПУ ім. В. Винниченка був створений такий прилад - фотометр інтегральний ФІ-2. Данй прилад показав себе досить зручним, надійнимта необхідним при проведенні досліджень з вимірювання енергії світлового випромінювання, яка припадає на одиницю площі.<br /> <br /> Фотометр інтегральний є перетворювачем &quot;світловий потік-напруга&quot; і може одночасно бути використаний для вимірювання потужності неперервного випромінювання He-Ne лазера (λ=0,63 мкм), а також для вимірювання потужності некогерентного випромінювання джерел у видимій та ближній інфрачарвоній ділянці спектра. Дякуючи наявності вузької діаграми спрямованості, прилад може бути використанийдля вимірювання локальної яскравості просторових джерел.<br /> <br /> Якщо додатково визначити за еталонним вимірювачем залежний від довжини хвилі коефіцієнт перетворення, то прилад може бути ефективно використаний для абсолютних вимірювань потужностіонохроматичного випромінювання будь-якої іншої довжини хвилі в межах чутливості вмонтованих приймачів. Поряд з цим зазначимо, що фотометр може бути використаний для вирішення багатьох науково-дослідний та навчальний завдань, повязаний з оптичними вимірюваннями у лабораторних та польових умовах і одночасно для вимірювання величин струмів, напруг, опорів, що дуже часто є необхідним в лабораторній практиці під часвиконання різноманітних фізичних і технічних досліджень.<br /> <br /> Чутливість приладу до світла одержується як виважена сума впливів світлових потоків у залежності від спектрального їх складу та напрямку поширення. Тому випромінювання потужності світловго потоку в абсолютних одиницях можливе при фіксуванні напрямку поширення і довжини хвилі. В іншихвипадках вимірювання здійснюються у відносних одиницях. <br /> <br /> При вимірюванні освітленості (потужності світлового потоку) прилад може працювати у двох режимах: з вузькою діаграмою спрямованості і широкою (рис.1). Під діаграмою спрямованості (ДС) мається на увазі залежність коефіцієнта перетворення &quot;світловий потік - напруга&quot; від напрямку на віддалене точкове джерело світла.<br /> [[Файл:TksDm8l8rhM.jpg|міні|Рис.1 Діаграма спрямованої чутливості фотометра.]]<br /> Під діаграмою спрямованості (ДС) мається на увазі залежність коефіцієнта перетворення &quot;світловий потік-напруга&quot; від напрямку на віддалене точкове джерело світла.<br /> <br /> Вузька ДС формується встановленням приймальної площадки фотодіода у фокусі лінзи, при цьому розкриття ДС (ширина її на рівні половини коефіцієнта перетворення відносно максимального його значення) дорівнює 2:<br /> <br /> '''2υ=L/F'''<br /> <br /> де L-розмірфотоплощадки діода у відповідній лощині-вертикальній або горизонтальній, F-фокусна відстаньлінзи. Діафрагматування діючого поля, а також вибором фокусної відстані можна змінювати розкриття діаграми спрямованості в широкихмежах від часток до десятків градусів.<br /> <br /> При необхідності одержатишироку діаграму спрямованості в даному приладі використовується інтегрування занапрямком світлового потоку, яке здійснюється ідеальним (Ламбертовським) розсіювачем. Недолік останього - низький ККД, але при наявному запасі підсилення він суттєвий. У даному приладі використано саме цей спосіб.<br /> <br /> З метою центрування вхідних отворів приладу в обох режимах фотодіоди розташовані на одній оптичній вісі: перший-у фокусі, а другий закріплено безпосередньо в площині лінзи, для чого в центрі лінзи просвердлено посадкове заглиблення, стінки якого відшліфовані. Збільшення ширини діаграми спрямованостізабезпечується трьома елементами: передньо сферичною поверхнею лінзи, шліфованою поверхнею заглиблення та лінзо фотодіода.<br /> <br /> Вибір діаграми здійснюється комутацією вхідних кіл перетворювача &quot;струм-напруга&quot; без зміни положення приладу відносно джерела випромінювання.<br /> Світловий потік, що досягає приймальної площини фотодіода, викликає в останьому електричний струм, пропорційний освітленості. Реакціяна освітленість залежить від спектрального складу діючого випромінювання і від діаграми спрямованості в кожному з каналів. Абсолютній чутливості до світла в двох каналах відрізняються, бо діаграма спрямованості формується елементами з різними діючими апертурами. У випадку стандартизації світлового потоку (наприклад, лазерне випромінювання) може бути визначена і абсолютна чутливість в обох каналах до цього випромінювання - внаслідок порівняння з реакцією стандартного вимірювача. Урозробленому приладі чутливість нормована і складає 100 мВ/мВт для вимірювання He-Ne лазера з λ=0,63 мкм. Точність вимірювання потужності монохроматичного випромінювання обмежена похибками установки оптичної вісі приладу відностно напрямку поширння вмонтованого еталону, за допомоги якого проводилося градуювання приладу.<br /> <br /> Відносна напруга фотометра пропорційна світловому потоку, який досягає поверхні фотодіода, аж до величини, при яких підсилювач&quot;струм-напруга&quot; насичується. Після досягнення рівня насичення вихідний сигнал відповідає струмунасичення вихідногокаскаду підсилювача, який, у свою чергу, залежить віднапруги джерела живлення.<br /> <br /> [[Файл:5xriqym-HYA.jpg|міні| Рис.2 Електрична схема фотометра]]<br /> <br /> У приладі вмонтованеджерело живлення. Прилад не має елементів та функцій, що являють небезпеку для обслуговуючого персоналу. Електрична схема фотометра подана на рисунку 2.<br /> <br /> Прилад складається з блока вимірювання (БВ1) та блока індикації (БВ2), з'єднаних між собою. Упершому вмонтовані формувачі просторової діаграми спрямованості та два фотодіода (ФД), перетворювач струму-напруга (ПНС), джерело живлення 9 В і комутатори рижимів роботи. Блок індикації являє собою переносний багатодіапазонний цифровий вольтметр з автономнимживленням. В основу роботи приладу закладенопринцип перетворення енергії світлового потоку в напругу постійного струму з відомим коефіцієнтом претворення з подальшим вимірюванням величини напруи. Як перетворувач срум-напруга використовується прецезійний МДМ - перетворювач на операційному підсилювачі типу LMC 6061, що дозволяє вимірювати струми до 10^(-14) А одночасно від чотирьох джерел.<br /> <br /> [[Файл:KRzc-ykjaPk.jpg|міні|Рис. 3 Загальний вигляд фотометра інтегрального ФІ-2]]<br /> <br /> Прилад має такі органи керування:<br /> #Вимикач внутрішнього джерела живлення 9 В, тумблер розташований на панелі приладу. <br /> #Перемикач діаграми спрямованості.<br /> #Перемикач розмірності вихідного сигналу, призначений для встановлення режиму &quot;Вимірювання потужності He-Ne лазера у ватах&quot;, або режиму вимірювання інтенсивності в довільних одиницях.<br /> #Перемикач чутливості приладу: в положенні &quot;10^3&quot; повзунка перемикача чутливість зростає в 1000 разів.<br /> #З'єднання з блоком індикації.<br /> Загальний виглад примаду зображений на рисунку 3.<br /> <br /> [Величко С.П., Сірик Е.П. Нове навчальне обладнання для спектральних досліджень: посібник для студ. фіз..-мат. фак-тів пед. вищих навч. закладів. 2-е вид., перер.-Кіровоград: ТОВ «Імекс ЛТД», 2006.- 202с.]<br /> <br /> ==Історична довідка==<br /> <br /> '''Прилад Фотометр інтегральний ФІ-2''' розроблений, виготовлений та опробований на базі наукового центру розробки засобів навчання НАПН України, який працює на кафедрі фізик та методики її викладання ЦДПУ(КДПУ) ім. Володимира Винниченка під керівництвом д.п.н. професора Величка С. П.(Рис.4).[[Файл:Velichko1.png|міні|Рис.4 Величко С. П.]]<br /> У розробці даного приладу приймали участь завідувач кафедри, професор, доктор педагогічних наук, Заслужений діяч науки і техніки України,<br /> Керівник наукового центру розробки засобів навчання Інституту ІТЗН НАПН України в Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка, Величко Степан Петрович та кандидат педагогічних наук, доцент Сірик Едуард Петрович(Рис. 5).<br /> [[Файл:Sirik E2016.jpg|міні|Рис.5 Сірик Е. П.]]<br /> <br /> ==Технічні характеристики==<br /> <br /> '''Технічні характеристики фотометра'''<br /> <br /> 1. Область спектральної чутливості, мкм <br /> 0,4-1,0<br /> 2. Діапазон вимірювання потужності монохроматичного випромінювання, мкВт,<br /> *для множника х1 5х10^4 - 50<br /> *для множника х1000 50 - 5х10^(-2)<br /> 3.Час встановлення вихідного сигналу до рівня 95%, мс, не більше <br /> 0,5<br /> 4.Коефіцієнт перетворення для осьового пучка, потужність світлового потоку/напруга, λ=0,63 мкм, мВт/В<br /> *для перемикача х1 10<br /> *для перемикача xlOOO 10^(-2)<br /> 5.Коефіцієнт перетворення фотострум/напруга, А/В<br /> *для перемикача х1 10^3<br /> *для перемикача xlOOO 10^6<br /> 6.Ширина діаграми спрямованості на рівні 0,5, градуси<br /> *вузька, не більше 4<br /> *широка, не менше 60<br /> 7.Точність вимірювання потужності лазерного випромінювання, % <br /> ±10<br /> 8.Відтворюваність значення вимірюваної величини, % плюс одиниця останнього розряду <br /> ±1<br /> <br /> 9.Напруга джерела живлення, В <br /> 9<br /> 10.Струм споживання, мА, не більше <br /> 2,5<br /> 11.Габарити, мм, <br /> *блок 1 42х95х130<br /> *блок 2 25х65х125<br /> <br /> 12. Маса, кг, не більше <br /> 0,5<br /> <br /> ==Сфера застосування ==<br /> <br /> На базі Наукового центру розробки засобів навчання, який працює на кафедрі фізики та методики її викладання ЦДПУ(КДПУ) ім. В. Винниченка був створений такий прилад - Фотометр інтегральний ФІ-2. Даний прилад показав себе досить зручним, надійним та необхідним при проведенні досліджень звимірювання енергії світлового випромірнювання, яка припадає на одиницю площі. <br /> <br /> Використання даного приладу у поєднанні з ціфровими вимірювальними пристроями дає змогу отримати достовірні та реальні результати, оцінити якісно та, що більш важливо, кількісно досліджувані явища, пов'язані з розподілом та поширенням світлової енергії. Тому даний прилад використовують на лабараторно-практичих заннятях з фізики.<br /> <br /> ==Фото, відео-матеріали==<br /> Тут розмістіть власні фото або фото з відкритих джерел, а також посилання на відео<br /> <br /> ==Список використаних джерел==<br /> <br /> #[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80|Вікіпедія: Фотометр]<br /> #Величко С.П., Сірик Е.П. Нове навчальне обладнання для спектральних досліджень: посібник для студ. фіз..-мат. фак-тів пед. вищих навч. закладів. 2-е вид., перер.-Кіровоград: ТОВ «Імекс ЛТД», 2006.- 202с.</div>

3421865 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%A4%D0%86-2 2017-05-11T15:42:35Z

<p>3421865: /* Загальний опис (принцип дії) */</p> <hr /> <div>Роботу виконала: Боса Тетяна, студентка 31 групи, фізико-математичного факультету.[[Користувач:3421865]]<br /> <br /> [[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]]<br /> ==Загальний опис (принцип дії)==<br /> <br /> '''Фотометр''' - прилад для вимірювання будь-яких з фотометричних величин, частіше за інших - однієї або декількох світлових величин.<br /> При використанні фотометра здійснюють певний просторове обмеження потоку випромінювання і реєстрацію його приймачем випромінювання із заданою спектральною чутливістю. Освітленість вимірюють люксметрами, яскравість - яскравомірами, світловий потік і світлову енергію - за допомогою фотометра інтегруючого. Прилади для вимірювання кольору об'єкта називають колориметрами.<br /> Якщо в якості приймача використовується очей, фотометри називаються візуальними, або зоровими, якщо ж застосовується який-небудь фізичний приймач, фотометри називаються фізичними. Оптичний блок фотометра, іноді званий фотометричної головкою, містить лінзи, світлорозсіюючі пластинки, ослабители світла, світлофільтри, діафрагми і приймач випромінювання.<br /> <br /> Найчастіше в фотометрах з фізичними приймачами потік випромінювання перетвориться в електричний сигнал, який реєструється пристроями типу мікроамперметра, вольтметра і т. Д. В імпульсних фотометрах застосовують самописці типу електрометрії, що запам'ятовує осцилографа, пікового вольтметра. У візуальному фотометрі рівність яркостей двох полів порівняння, освітлюваних окремо порівнюваними світловими потоками, встановлюється оком, який розташовується у окуляра фотометричної головки.<br /> <br /> ''Фотометри знаходять широке застосування в лабораторній практиці.'' Наприклад, за допомогою фотометров можна визначати спектр зразків, що дозволяє встановити їх хімічний склад. Особливий клас цих приладів - полум'яні фотометри - призначений для виявлення в зразках наявності лужних металів (літій, натрій, калій). Для цього зразок спалюється при високій температурі, а аналіз спектра полум'я за допомогою фотометра дозволяє виявити наявність лужних металів в зразку. Вирішити цю задачу іншими способами набагато важче. В сучасних фотометрах світлове випромінювання зазвичай перетворюється в електричні імпульси, які реєструються за принципом вольтметра і амперметра і потім перетворюються в комп'ютерний формат.<br /> <br /> '''Метод фотометрії''' - один з найпоширеніших і затребуваних методів хімічного аналізу. На фотометрі реалізується чи не половина всіх наявних методик.[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80]<br /> <br /> '''Фотометр Інтегральний ФІ-2'''<br /> <br /> При проведенні дослідів з різними джерелами випромінюванн виникає необхідність вимірювання інтенсивності світлового потоку. Дуже часто запроваджувані у фізичному експеременті прилади (фотометри, фотоелементи, фотодіоди) не забезпечують необхідної якості та точності вимірювань. Оптичні фотомети, як наприклад фотометр Люм'єра-Бродхуна, не дають змогу отримати кількісні результати, а фотоелементи та фотодіоди у поєднанні з електровимірювальними приладами хоча й дають таку можливість та не забезпечують відносної чутливості. Тому виникає потреба створення приладу, який забезпечував би достатню чутлвість, водночас був компактним, практичним, з автономним джерелом живлення та відповідав санітарно-гігієнічним, технологічним та ергономічним нормам.<br /> <br /> На базі Наукового центру розробки засобів навчання, який працює на кафедрі фізикита методики її викладання КДПУ ім. В. Винниченка був створений такий прилад - фотометр інтегральний ФІ-2. Данй прилад показав себе досить зручним, надійнимта необхідним при проведенні досліджень з вимірювання енергії світлового випромінювання, яка припадає на одиницю площі.<br /> <br /> Фотометр інтегральний є перетворювачем &quot;світловий потік-напруга&quot; і може одночасно бути використаний для вимірювання потужності неперервного випромінювання He-Ne лазера (λ=0,63 мкм), а також для вимірювання потужності некогерентного випромінювання джерел у видимій та ближній інфрачарвоній ділянці спектра. Дякуючи наявності вузької діаграми спрямованості, прилад може бути використанийдля вимірювання локальної яскравості просторових джерел.<br /> <br /> Якщо додатково визначити за еталонним вимірювачем залежний від довжини хвилі коефіцієнт перетворення, то прилад може бути ефективно використаний для абсолютних вимірювань потужностіонохроматичного випромінювання будь-якої іншої довжини хвилі в межах чутливості вмонтованих приймачів. Поряд з цим зазначимо, що фотометр може бути використаний для вирішення багатьох науково-дослідний та навчальний завдань, повязаний з оптичними вимірюваннями у лабораторних та польових умовах і одночасно для вимірювання величин струмів, напруг, опорів, що дуже часто є необхідним в лабораторній практиці під часвиконання різноманітних фізичних і технічних досліджень.<br /> <br /> Чутливість приладу до світла одержується як виважена сума впливів світлових потоків у залежності від спектрального їх складу та напрямку поширення. Тому випромінювання потужності світловго потоку в абсолютних одиницях можливе при фіксуванні напрямку поширення і довжини хвилі. В іншихвипадках вимірювання здійснюються у відносних одиницях. <br /> <br /> При вимірюванні освітленості (потужності світлового потоку) прилад може працювати у двох режимах: з вузькою діаграмою спрямованості і широкою (рис.1). Під діаграмою спрямованості (ДС) мається на увазі залежність коефіцієнта перетворення &quot;світловий потік - напруга&quot; від напрямку на віддалене точкове джерело світла.<br /> [[Файл:TksDm8l8rhM.jpg|міні|Рис.1 Діаграма спрямованої чутливості фотометра.]]<br /> Під діаграмою спрямованості (ДС) мається на увазі залежність коефіцієнта перетворення &quot;світловий потік-напруга&quot; від напрямку на віддалене точкове джерело світла.<br /> <br /> Вузька ДС формується встановленням приймальної площадки фотодіода у фокусі лінзи, при цьому розкриття ДС (ширина її на рівні половини коефіцієнта перетворення відносно максимального його значення) дорівнює 2:<br /> <br /> '''2υ=L/F'''<br /> <br /> де L-розмірфотоплощадки діода у відповідній лощині-вертикальній або горизонтальній, F-фокусна відстаньлінзи. Діафрагматування діючого поля, а також вибором фокусної відстані можна змінювати розкриття діаграми спрямованості в широкихмежах від часток до десятків градусів.<br /> <br /> При необхідності одержатишироку діаграму спрямованості в даному приладі використовується інтегрування занапрямком світлового потоку, яке здійснюється ідеальним (Ламбертовським) розсіювачем. Недолік останього - низький ККД, але при наявному запасі підсилення він суттєвий. У даному приладі використано саме цей спосіб.<br /> <br /> З метою центрування вхідних отворів приладу в обох режимах фотодіоди розташовані на одній оптичній вісі: перший-у фокусі, а другий закріплено безпосередньо в площині лінзи, для чого в центрі лінзи просвердлено посадкове заглиблення, стінки якого відшліфовані. Збільшення ширини діаграми спрямованостізабезпечується трьома елементами: передньо сферичною поверхнею лінзи, шліфованою поверхнею заглиблення та лінзо фотодіода.<br /> <br /> Вибір діаграми здійснюється комутацією вхідних кіл перетворювача &quot;струм-напруга&quot; без зміни положення приладу відносно джерела випромінювання.<br /> Світловий потік, що досягає приймальної площини фотодіода, викликає в останьому електричний струм, пропорційний освітленості. Реакціяна освітленість залежить від спектрального складу діючого випромінювання і від діаграми спрямованості в кожному з каналів. Абсолютній чутливості до світла в двох каналах відрізняються, бо діаграма спрямованості формується елементами з різними діючими апертурами. У випадку стандартизації світлового потоку (наприклад, лазерне випромінювання) може бути визначена і абсолютна чутливість в обох каналах до цього випромінювання - внаслідок порівняння з реакцією стандартного вимірювача. Урозробленому приладі чутливість нормована і складає 100 мВ/мВт для вимірювання He-Ne лазера з λ=0,63 мкм. Точність вимірювання потужності монохроматичного випромінювання обмежена похибками установки оптичної вісі приладу відностно напрямку поширння вмонтованого еталону, за допомоги якого проводилося градуювання приладу.<br /> <br /> Відносна напруга фотометра пропорційна світловому потоку, який досягає поверхні фотодіода, аж до величини, при яких підсилювач&quot;струм-напруга&quot; насичується. Після досягнення рівня насичення вихідний сигнал відповідає струмунасичення вихідногокаскаду підсилювача, який, у свою чергу, залежить віднапруги джерела живлення.<br /> <br /> [[Файл:5xriqym-HYA.jpg|міні| Рис.2 Електрична схема фотометра]]<br /> <br /> У приладі вмонтованеджерело живлення. Прилад не має елементів та функцій, що являють небезпеку для обслуговуючого персоналу. Електрична схема фотометра подана на рисунку 2.<br /> <br /> Прилад складається з блока вимірювання (БВ1) та блока індикації (БВ2), з'єднаних між собою. Упершому вмонтовані формувачі просторової діаграми спрямованості та два фотодіода (ФД), перетворювач струму-напруга (ПНС), джерело живлення 9 В і комутатори рижимів роботи. Блок індикації являє собою переносний багатодіапазонний цифровий вольтметр з автономнимживленням. В основу роботи приладу закладенопринцип перетворення енергії світлового потоку в напругу постійного струму з відомим коефіцієнтом претворення з подальшим вимірюванням величини напруи. Як перетворувач срум-напруга використовується прецезійний МДМ - перетворювач на операційному підсилювачі типу LMC 6061, що дозволяє вимірювати струми до 10^(-14) А одночасно від чотирьох джерел.<br /> <br /> [[Файл:KRzc-ykjaPk.jpg|міні|Рис. 3 Загальний вигляд фотометра інтегрального ФІ-2]]<br /> <br /> Прилад має такі органи керування:<br /> #Вимикач внутрішнього джерела живлення 9 В, тумблер розташований на панелі приладу. <br /> #Перемикач діаграми спрямованості.<br /> #Перемикач розмірності вихідного сигналу, призначений для встановлення режиму &quot;Вимірювання потужності He-Ne лазера у ватах&quot;, або режиму вимірювання інтенсивності в довільних одиницях.<br /> #Перемикач чутливості приладу: в положенні &quot;10^3&quot; повзунка перемикача чутливість зростає в 1000 разів.<br /> #З'єднання з блоком індикації.<br /> Загальний виглад примаду зображений на рисунку 3.<br /> <br /> [Величко С.П., Сірик Е.П. Нове навчальне обладнання для спектральних досліджень: посібник для студ. фіз..-мат. фак-тів пед. вищих навч. закладів. 2-е вид., перер.-Кіровоград: ТОВ «Імекс ЛТД», 2006.- 202с.]<br /> <br /> ==Історична довідка==<br /> <br /> '''Прилад Фотометр інтегральний ФІ-2''' розроблений, виготовлений та опробований на базі наукового центру розробки засобів навчання НАПН України, який працює на кафедрі фізик та методики її викладання ЦДПУ(КДПУ) ім. Володимира Винниченка під керівництвом д.п.н. професора Величка С. П.(Рис.4).[[Файл:Velichko1.png|міні|Рис.4 Величко С. П.]]<br /> У розробці даного приладу приймали участь завідувач кафедри, професор, доктор педагогічних наук, Заслужений діяч науки і техніки України,<br /> Керівник наукового центру розробки засобів навчання Інституту ІТЗН НАПН України в Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка, Величко Степан Петрович та кандидат педагогічних наук, доцент Сірик Едуард Петрович(Рис. 5).<br /> [[Файл:Sirik E2016.jpg|міні|Рис.5 Сірик Е. П.]]<br /> <br /> ==Технічні характеристики==<br /> <br /> '''Технічні характеристики фотометра'''<br /> <br /> 1. Область спектральної чутливості, мкм <br /> 0,4-1,0<br /> 2. Діапазон вимірювання потужності монохроматичного випромінювання, мкВт,<br /> *для множника х1 5х10^4 - 50<br /> *для множника х1000 50 - 5х10^(-2)<br /> 3.Час встановлення вихідного сигналу до рівня 95%, мс, не більше <br /> 0,5<br /> 4.Коефіцієнт перетворення для осьового пучка, потужність світлового потоку/напруга, λ=0,63 мкм, мВт/В<br /> *для перемикача х1 10<br /> *для перемикача xlOOO 10^(-2)<br /> 5.Коефіцієнт перетворення фотострум/напруга, А/В<br /> *для перемикача х1 10^3<br /> *для перемикача xlOOO 10^6<br /> 6.Ширина діаграми спрямованості на рівні 0,5, градуси<br /> *вузька, не більше 4<br /> *широка, не менше 60<br /> 7.Точність вимірювання потужності лазерного випромінювання, % <br /> ±10<br /> 8.Відтворюваність значення вимірюваної величини, % плюс одиниця останнього розряду <br /> ±1<br /> <br /> 9.Напруга джерела живлення, В <br /> 9<br /> 10.Струм споживання, мА, не більше <br /> 2,5<br /> 11.Габарити, мм, <br /> *блок 1 42х95х130<br /> *блок 2 25х65х125<br /> <br /> 12. Маса, кг, не більше <br /> 0,5<br /> <br /> ==Сфера застосування ==<br /> <br /> На базі Наукового центру розробки засобів навчання, який працює на кафедрі фізики та методики її викладання ЦДПУ(КДПУ) ім. В. Винниченка був створений такий прилад - Фотометр інтегральний ФІ-2. Даний прилад показав себе досить зручним, надійним та необхідним при проведенні досліджень звимірювання енергії світлового випромірнювання, яка припадає на одиницю площі. <br /> <br /> Використання даного приладу у поєднанні з ціфровими вимірювальними пристроями дає змогу отримати достовірні та реальні результати, оцінити якісно та, що більш важливо, кількісно досліджувані явища, пов'язані з розподілом та поширенням світлової енергії. Тому даний прилад використовують на лабараторно-практичих заннятях з фізики.<br /> <br /> ==Фото, відео-матеріали==<br /> Тут розмістіть власні фото або фото з відкритих джерел, а також посилання на відео<br /> <br /> ==Список використаних джерел==<br /> <br /> #[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80]<br /> #</div>

3421865 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%A4%D0%86-2 2017-05-11T15:42:04Z

<p>3421865: </p> <hr /> <div>Роботу виконала: Боса Тетяна, студентка 31 групи, фізико-математичного факультету.[[Користувач:3421865]]<br /> <br /> [[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]]<br /> ==Загальний опис (принцип дії)==<br /> <br /> '''Фотометр''' - прилад для вимірювання будь-яких з фотометричних величин, частіше за інших - однієї або декількох світлових величин.<br /> При використанні фотометра здійснюють певний просторове обмеження потоку випромінювання і реєстрацію його приймачем випромінювання із заданою спектральною чутливістю. Освітленість вимірюють люксметрами, яскравість - яскравомірами, світловий потік і світлову енергію - за допомогою фотометра інтегруючого. Прилади для вимірювання кольору об'єкта називають колориметрами.<br /> Якщо в якості приймача використовується очей, фотометри називаються візуальними, або зоровими, якщо ж застосовується який-небудь фізичний приймач, фотометри називаються фізичними. Оптичний блок фотометра, іноді званий фотометричної головкою, містить лінзи, світлорозсіюючі пластинки, ослабители світла, світлофільтри, діафрагми і приймач випромінювання.<br /> <br /> Найчастіше в фотометрах з фізичними приймачами потік випромінювання перетвориться в електричний сигнал, який реєструється пристроями типу мікроамперметра, вольтметра і т. Д. В імпульсних фотометрах застосовують самописці типу електрометрії, що запам'ятовує осцилографа, пікового вольтметра. У візуальному фотометрі рівність яркостей двох полів порівняння, освітлюваних окремо порівнюваними світловими потоками, встановлюється оком, який розташовується у окуляра фотометричної головки.<br /> <br /> ''Фотометри знаходять широке застосування в лабораторній практиці.'' Наприклад, за допомогою фотометров можна визначати спектр зразків, що дозволяє встановити їх хімічний склад. Особливий клас цих приладів - полум'яні фотометри - призначений для виявлення в зразках наявності лужних металів (літій, натрій, калій). Для цього зразок спалюється при високій температурі, а аналіз спектра полум'я за допомогою фотометра дозволяє виявити наявність лужних металів в зразку. Вирішити цю задачу іншими способами набагато важче. В сучасних фотометрах світлове випромінювання зазвичай перетворюється в електричні імпульси, які реєструються за принципом вольтметра і амперметра і потім перетворюються в комп'ютерний формат.<br /> <br /> '''Метод фотометрії''' - один з найпоширеніших і затребуваних методів хімічного аналізу. На фотометрі реалізується чи не половина всіх наявних методик.[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80]<br /> <br /> '''Фотометр Інтегральний ФІ-2'''<br /> <br /> При проведенні дослідів з різними джерелами випромінюванн виникає необхідність вимірювання інтенсивності світлового потоку. Дуже часто запроваджувані у фізичному експеременті прилади (фотометри, фотоелементи, фотодіоди) не забезпечують необхідної якості та точності вимірювань. Оптичні фотомети, як наприклад фотометр Люм'єра-Бродхуна, не дають змогу отримати кількісні результати, а фотоелементи та фотодіоди у поєднанні з електровимірювальними приладами хоча й дають таку можливість та не забезпечують відносної чутливості. Тому виникає потреба створення приладу, який забезпечував би достатню чутлвість, водночас був компактним, практичним, з автономним джерелом живлення та відповідав санітарно-гігієнічним, технологічним та ергономічним нормам.<br /> <br /> На базі Наукового центру розробки засобів навчання, який працює на кафедрі фізикита методики її викладання КДПУ ім. В. Винниченка був створений такий прилад - фотометр інтегральний ФІ-2. Данй прилад показав себе досить зручним, надійнимта необхідним при проведенні досліджень з вимірювання енергії світлового випромінювання, яка припадає на одиницю площі.<br /> <br /> Фотометр інтегральний є перетворювачем &quot;світловий потік-напруга&quot; і може одночасно бути використаний для вимірювання потужності неперервного випромінювання He-Ne лазера (λ=0,63 мкм), а також для вимірювання потужності некогерентного випромінювання джерел у видимій та ближній інфрачарвоній ділянці спектра. Дякуючи наявності вузької діаграми спрямованості, прилад може бути використанийдля вимірювання локальної яскравості просторових джерел.<br /> <br /> Якщо додатково визначити за еталонним вимірювачем залежний від довжини хвилі коефіцієнт перетворення, то прилад може бути ефективно використаний для абсолютних вимірювань потужностіонохроматичного випромінювання будь-якої іншої довжини хвилі в межах чутливості вмонтованих приймачів. Поряд з цим зазначимо, що фотометр може бути використаний для вирішення багатьох науково-дослідний та навчальний завдань, повязаний з оптичними вимірюваннями у лабораторних та польових умовах і одночасно для вимірювання величин струмів, напруг, опорів, що дуже часто є необхідним в лабораторній практиці під часвиконання різноманітних фізичних і технічних досліджень.<br /> <br /> Чутливість приладу до світла одержується як виважена сума впливів світлових потоків у залежності від спектрального їх складу та напрямку поширення. Тому випромінювання потужності світловго потоку в абсолютних одиницях можливе при фіксуванні напрямку поширення і довжини хвилі. В іншихвипадках вимірювання здійснюються у відносних одиницях. <br /> <br /> При вимірюванні освітленості (потужності світлового потоку) прилад може працювати у двох режимах: з вузькою діаграмою спрямованості і широкою (рис.1). Під діаграмою спрямованості (ДС) мається на увазі залежність коефіцієнта перетворення &quot;світловий потік - напруга&quot; від напрямку на віддалене точкове джерело світла.<br /> [[Файл:TksDm8l8rhM.jpg|міні|Рис.1 Діаграма спрямованої чутливості фотометра.]]<br /> Під діаграмою спрямованості (ДС) мається на увазі залежність коефіцієнта перетворення &quot;світловий потік-напруга&quot; від напрямку на віддалене точкове джерело світла.<br /> <br /> Вузька ДС формується встановленням приймальної площадки фотодіода у фокусі лінзи, при цьому розкриття ДС (ширина її на рівні половини коефіцієнта перетворення відносно максимального його значення) дорівнює 2:<br /> <br /> '''2υ=L/F'''<br /> <br /> де L-розмірфотоплощадки діода у відповідній лощині-вертикальній або горизонтальній, F-фокусна відстаньлінзи. Діафрагматування діючого поля, а також вибором фокусної відстані можна змінювати розкриття діаграми спрямованості в широкихмежах від часток до десятків градусів.<br /> <br /> При необхідності одержатишироку діаграму спрямованості в даному приладі використовується інтегрування занапрямком світлового потоку, яке здійснюється ідеальним (Ламбертовським) розсіювачем. Недолік останього - низький ККД, але при наявному запасі підсилення він суттєвий. У даному приладі використано саме цей спосіб.<br /> <br /> З метою центрування вхідних отворів приладу в обох режимах фотодіоди розташовані на одній оптичній вісі: перший-у фокусі, а другий закріплено безпосередньо в площині лінзи, для чого в центрі лінзи просвердлено посадкове заглиблення, стінки якого відшліфовані. Збільшення ширини діаграми спрямованостізабезпечується трьома елементами: передньо сферичною поверхнею лінзи, шліфованою поверхнею заглиблення та лінзо фотодіода.<br /> <br /> Вибір діаграми здійснюється комутацією вхідних кіл перетворювача &quot;струм-напруга&quot; без зміни положення приладу відносно джерела випромінювання.<br /> Світловий потік, що досягає приймальної площини фотодіода, викликає в останьому електричний струм, пропорційний освітленості. Реакціяна освітленість залежить від спектрального складу діючого випромінювання і від діаграми спрямованості в кожному з каналів. Абсолютній чутливості до світла в двох каналах відрізняються, бо діаграма спрямованості формується елементами з різними діючими апертурами. У випадку стандартизації світлового потоку (наприклад, лазерне випромінювання) може бути визначена і абсолютна чутливість в обох каналах до цього випромінювання - внаслідок порівняння з реакцією стандартного вимірювача. Урозробленому приладі чутливість нормована і складає 100 мВ/мВт для вимірювання He-Ne лазера з λ=0,63 мкм. Точність вимірювання потужності монохроматичного випромінювання обмежена похибками установки оптичної вісі приладу відностно напрямку поширння вмонтованого еталону, за допомоги якого проводилося градуювання приладу.<br /> <br /> Відносна напруга фотометра пропорційна світловому потоку, який досягає поверхні фотодіода, аж до величини, при яких підсилювач&quot;струм-напруга&quot; насичується. Після досягнення рівня насичення вихідний сигнал відповідає струмунасичення вихідногокаскаду підсилювача, який, у свою чергу, залежить віднапруги джерела живлення.<br /> <br /> [[Файл:5xriqym-HYA.jpg|міні| Рис.2 Електрична схема фотометра]]<br /> <br /> У приладі вмонтованеджерело живлення. Прилад не має елементів та функцій, що являють небезпеку для обслуговуючого персоналу. Електрична схема фотометра подана на рисунку 2.<br /> <br /> Прилад складається з блока вимірювання (БВ1) та блока індикації (БВ2), з'єднаних між собою. Упершому вмонтовані формувачі просторової діаграми спрямованості та два фотодіода (ФД), перетворювач струму-напруга (ПНС), джерело живлення 9 В і комутатори рижимів роботи. Блок індикації являє собою переносний багатодіапазонний цифровий вольтметр з автономнимживленням. В основу роботи приладу закладенопринцип перетворення енергії світлового потоку в напругу постійного струму з відомим коефіцієнтом претворення з подальшим вимірюванням величини напруи. Як перетворувач срум-напруга використовується прецезійний МДМ - перетворювач на операційному підсилювачі типу LMC 6061, що дозволяє вимірювати струми до 10^(-14) А одночасно від чотирьох джерел.<br /> <br /> [[Файл:KRzc-ykjaPk.jpg|міні|Рис. 3 Загальний вигляд фотометра інтегрального ФІ-2]]<br /> <br /> Прилад має такі органи керування:<br /> #Вимикач внутрішнього джерела живлення 9 В, тумблер розташований на панелі приладу. <br /> #Перемикач діаграми спрямованості.<br /> #Перемикач розмірності вихідного сигналу, призначений для встановлення режиму &quot;Вимірювання потужності He-Ne лазера у ватах&quot;, або режиму вимірювання інтенсивності в довільних одиницях.<br /> #Перемикач чутливості приладу: в положенні &quot;10^3&quot; повзунка перемикача чутливість зростає в 1000 разів.<br /> #З'єднання з блоком індикації.<br /> Загальний виглад примаду зображений на рисунку 3.<br /> [Величко С.П., Сірик Е.П. Нове навчальне обладнання для спектральних досліджень: посібник для студ. фіз..-мат. фак-тів пед. вищих навч. закладів. 2-е вид., перер.-Кіровоград: ТОВ «Імекс ЛТД», 2006.- 202с.]<br /> <br /> ==Історична довідка==<br /> <br /> '''Прилад Фотометр інтегральний ФІ-2''' розроблений, виготовлений та опробований на базі наукового центру розробки засобів навчання НАПН України, який працює на кафедрі фізик та методики її викладання ЦДПУ(КДПУ) ім. Володимира Винниченка під керівництвом д.п.н. професора Величка С. П.(Рис.4).[[Файл:Velichko1.png|міні|Рис.4 Величко С. П.]]<br /> У розробці даного приладу приймали участь завідувач кафедри, професор, доктор педагогічних наук, Заслужений діяч науки і техніки України,<br /> Керівник наукового центру розробки засобів навчання Інституту ІТЗН НАПН України в Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка, Величко Степан Петрович та кандидат педагогічних наук, доцент Сірик Едуард Петрович(Рис. 5).<br /> [[Файл:Sirik E2016.jpg|міні|Рис.5 Сірик Е. П.]]<br /> <br /> ==Технічні характеристики==<br /> <br /> '''Технічні характеристики фотометра'''<br /> <br /> 1. Область спектральної чутливості, мкм <br /> 0,4-1,0<br /> 2. Діапазон вимірювання потужності монохроматичного випромінювання, мкВт,<br /> *для множника х1 5х10^4 - 50<br /> *для множника х1000 50 - 5х10^(-2)<br /> 3.Час встановлення вихідного сигналу до рівня 95%, мс, не більше <br /> 0,5<br /> 4.Коефіцієнт перетворення для осьового пучка, потужність світлового потоку/напруга, λ=0,63 мкм, мВт/В<br /> *для перемикача х1 10<br /> *для перемикача xlOOO 10^(-2)<br /> 5.Коефіцієнт перетворення фотострум/напруга, А/В<br /> *для перемикача х1 10^3<br /> *для перемикача xlOOO 10^6<br /> 6.Ширина діаграми спрямованості на рівні 0,5, градуси<br /> *вузька, не більше 4<br /> *широка, не менше 60<br /> 7.Точність вимірювання потужності лазерного випромінювання, % <br /> ±10<br /> 8.Відтворюваність значення вимірюваної величини, % плюс одиниця останнього розряду <br /> ±1<br /> <br /> 9.Напруга джерела живлення, В <br /> 9<br /> 10.Струм споживання, мА, не більше <br /> 2,5<br /> 11.Габарити, мм, <br /> *блок 1 42х95х130<br /> *блок 2 25х65х125<br /> <br /> 12. Маса, кг, не більше <br /> 0,5<br /> <br /> ==Сфера застосування ==<br /> <br /> На базі Наукового центру розробки засобів навчання, який працює на кафедрі фізики та методики її викладання ЦДПУ(КДПУ) ім. В. Винниченка був створений такий прилад - Фотометр інтегральний ФІ-2. Даний прилад показав себе досить зручним, надійним та необхідним при проведенні досліджень звимірювання енергії світлового випромірнювання, яка припадає на одиницю площі. <br /> <br /> Використання даного приладу у поєднанні з ціфровими вимірювальними пристроями дає змогу отримати достовірні та реальні результати, оцінити якісно та, що більш важливо, кількісно досліджувані явища, пов'язані з розподілом та поширенням світлової енергії. Тому даний прилад використовують на лабараторно-практичих заннятях з фізики.<br /> <br /> ==Фото, відео-матеріали==<br /> Тут розмістіть власні фото або фото з відкритих джерел, а також посилання на відео<br /> <br /> ==Список використаних джерел==<br /> <br /> #[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80]<br /> #</div>

3421865 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%A4%D0%86-2 2017-05-11T15:33:02Z

<p>3421865: /* Загальний опис (принцип дії) */</p> <hr /> <div>Роботу виконала: Боса Тетяна, студентка 31 групи, фізико-математичного факультету.[[Користувач:3421865]]<br /> <br /> [[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]]<br /> ==Загальний опис (принцип дії)==<br /> <br /> '''Фотометр''' - прилад для вимірювання будь-яких з фотометричних величин, частіше за інших - однієї або декількох світлових величин.<br /> При використанні фотометра здійснюють певний просторове обмеження потоку випромінювання і реєстрацію його приймачем випромінювання із заданою спектральною чутливістю. Освітленість вимірюють люксметрами, яскравість - яскравомірами, світловий потік і світлову енергію - за допомогою фотометра інтегруючого. Прилади для вимірювання кольору об'єкта називають колориметрами.<br /> Якщо в якості приймача використовується очей, фотометри називаються візуальними, або зоровими, якщо ж застосовується який-небудь фізичний приймач, фотометри називаються фізичними. Оптичний блок фотометра, іноді званий фотометричної головкою, містить лінзи, світлорозсіюючі пластинки, ослабители світла, світлофільтри, діафрагми і приймач випромінювання.<br /> <br /> Найчастіше в фотометрах з фізичними приймачами потік випромінювання перетвориться в електричний сигнал, який реєструється пристроями типу мікроамперметра, вольтметра і т. Д. В імпульсних фотометрах застосовують самописці типу електрометрії, що запам'ятовує осцилографа, пікового вольтметра. У візуальному фотометрі рівність яркостей двох полів порівняння, освітлюваних окремо порівнюваними світловими потоками, встановлюється оком, який розташовується у окуляра фотометричної головки.<br /> <br /> ''Фотометри знаходять широке застосування в лабораторній практиці.'' Наприклад, за допомогою фотометров можна визначати спектр зразків, що дозволяє встановити їх хімічний склад. Особливий клас цих приладів - полум'яні фотометри - призначений для виявлення в зразках наявності лужних металів (літій, натрій, калій). Для цього зразок спалюється при високій температурі, а аналіз спектра полум'я за допомогою фотометра дозволяє виявити наявність лужних металів в зразку. Вирішити цю задачу іншими способами набагато важче. В сучасних фотометрах світлове випромінювання зазвичай перетворюється в електричні імпульси, які реєструються за принципом вольтметра і амперметра і потім перетворюються в комп'ютерний формат.<br /> <br /> '''Метод фотометрії''' - один з найпоширеніших і затребуваних методів хімічного аналізу. На фотометрі реалізується чи не половина всіх наявних методик.[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80]<br /> <br /> '''Фотометр Інтегральний ФІ-2'''<br /> <br /> При проведенні дослідів з різними джерелами випромінюванн виникає необхідність вимірювання інтенсивності світлового потоку. Дуже часто запроваджувані у фізичному експеременті прилади (фотометри, фотоелементи, фотодіоди) не забезпечують необхідної якості та точності вимірювань. Оптичні фотомети, як наприклад фотометр Люм'єра-Бродхуна, не дають змогу отримати кількісні результати, а фотоелементи та фотодіоди у поєднанні з електровимірювальними приладами хоча й дають таку можливість та не забезпечують відносної чутливості. Тому виникає потреба створення приладу, який забезпечував би достатню чутлвість, водночас був компактним, практичним, з автономним джерелом живлення та відповідав санітарно-гігієнічним, технологічним та ергономічним нормам.<br /> <br /> На базі Наукового центру розробки засобів навчання, який працює на кафедрі фізикита методики її викладання КДПУ ім. В. Винниченка був створений такий прилад - фотометр інтегральний ФІ-2. Данй прилад показав себе досить зручним, надійнимта необхідним при проведенні досліджень з вимірювання енергії світлового випромінювання, яка припадає на одиницю площі.<br /> <br /> Фотометр інтегральний є перетворювачем &quot;світловий потік-напруга&quot; і може одночасно бути використаний для вимірювання потужності неперервного випромінювання He-Ne лазера (λ=0,63 мкм), а також для вимірювання потужності некогерентного випромінювання джерел у видимій та ближній інфрачарвоній ділянці спектра. Дякуючи наявності вузької діаграми спрямованості, прилад може бути використанийдля вимірювання локальної яскравості просторових джерел.<br /> <br /> Якщо додатково визначити за еталонним вимірювачем залежний від довжини хвилі коефіцієнт перетворення, то прилад може бути ефективно використаний для абсолютних вимірювань потужностіонохроматичного випромінювання будь-якої іншої довжини хвилі в межах чутливості вмонтованих приймачів. Поряд з цим зазначимо, що фотометр може бути використаний для вирішення багатьох науково-дослідний та навчальний завдань, повязаний з оптичними вимірюваннями у лабораторних та польових умовах і одночасно для вимірювання величин струмів, напруг, опорів, що дуже часто є необхідним в лабораторній практиці під часвиконання різноманітних фізичних і технічних досліджень.<br /> <br /> Чутливість приладу до світла одержується як виважена сума впливів світлових потоків у залежності від спектрального їх складу та напрямку поширення. Тому випромінювання потужності світловго потоку в абсолютних одиницях можливе при фіксуванні напрямку поширення і довжини хвилі. В іншихвипадках вимірювання здійснюються у відносних одиницях. <br /> <br /> При вимірюванні освітленості (потужності світлового потоку) прилад може працювати у двох режимах: з вузькою діаграмою спрямованості і широкою (рис.1). Під діаграмою спрямованості (ДС) мається на увазі залежність коефіцієнта перетворення &quot;світловий потік - напруга&quot; від напрямку на віддалене точкове джерело світла.<br /> [[Файл:TksDm8l8rhM.jpg|міні|Рис.1 Діаграма спрямованої чутливості фотометра.]]<br /> Під діаграмою спрямованості (ДС) мається на увазі залежність коефіцієнта перетворення &quot;світловий потік-напруга&quot; від напрямку на віддалене точкове джерело світла.<br /> <br /> Вузька ДС формується встановленням приймальної площадки фотодіода у фокусі лінзи, при цьому розкриття ДС (ширина її на рівні половини коефіцієнта перетворення відносно максимального його значення) дорівнює 2:<br /> <br /> '''2υ=L/F'''<br /> <br /> де L-розмірфотоплощадки діода у відповідній лощині-вертикальній або горизонтальній, F-фокусна відстаньлінзи. Діафрагматування діючого поля, а також вибором фокусної відстані можна змінювати розкриття діаграми спрямованості в широкихмежах від часток до десятків градусів.<br /> <br /> При необхідності одержатишироку діаграму спрямованості в даному приладі використовується інтегрування занапрямком світлового потоку, яке здійснюється ідеальним (Ламбертовським) розсіювачем. Недолік останього - низький ККД, але при наявному запасі підсилення він суттєвий. У даному приладі використано саме цей спосіб.<br /> <br /> З метою центрування вхідних отворів приладу в обох режимах фотодіоди розташовані на одній оптичній вісі: перший-у фокусі, а другий закріплено безпосередньо в площині лінзи, для чого в центрі лінзи просвердлено посадкове заглиблення, стінки якого відшліфовані. Збільшення ширини діаграми спрямованостізабезпечується трьома елементами: передньо сферичною поверхнею лінзи, шліфованою поверхнею заглиблення та лінзо фотодіода.<br /> <br /> Вибір діаграми здійснюється комутацією вхідних кіл перетворювача &quot;струм-напруга&quot; без зміни положення приладу відносно джерела випромінювання.<br /> Світловий потік, що досягає приймальної площини фотодіода, викликає в останьому електричний струм, пропорційний освітленості. Реакціяна освітленість залежить від спектрального складу діючого випромінювання і від діаграми спрямованості в кожному з каналів. Абсолютній чутливості до світла в двох каналах відрізняються, бо діаграма спрямованості формується елементами з різними діючими апертурами. У випадку стандартизації світлового потоку (наприклад, лазерне випромінювання) може бути визначена і абсолютна чутливість в обох каналах до цього випромінювання - внаслідок порівняння з реакцією стандартного вимірювача. Урозробленому приладі чутливість нормована і складає 100 мВ/мВт для вимірювання He-Ne лазера з λ=0,63 мкм. Точність вимірювання потужності монохроматичного випромінювання обмежена похибками установки оптичної вісі приладу відностно напрямку поширння вмонтованого еталону, за допомоги якого проводилося градуювання приладу.<br /> <br /> Відносна напруга фотометра пропорційна світловому потоку, який досягає поверхні фотодіода, аж до величини, при яких підсилювач&quot;струм-напруга&quot; насичується. Після досягнення рівня насичення вихідний сигнал відповідає струмунасичення вихідногокаскаду підсилювача, який, у свою чергу, залежить віднапруги джерела живлення.<br /> <br /> [[Файл:5xriqym-HYA.jpg|міні| Рис.2 Електрична схема фотометра]]<br /> <br /> У приладі вмонтованеджерело живлення. Прилад не має елементів та функцій, що являють небезпеку для обслуговуючого персоналу. Електрична схема фотометра подана на рисунку 2.<br /> <br /> Прилад складається з блока вимірювання (БВ1) та блока індикації (БВ2), з'єднаних між собою. Упершому вмонтовані формувачі просторової діаграми спрямованості та два фотодіода (ФД), перетворювач струму-напруга (ПНС), джерело живлення 9 В і комутатори рижимів роботи. Блок індикації являє собою переносний багатодіапазонний цифровий вольтметр з автономнимживленням. В основу роботи приладу закладенопринцип перетворення енергії світлового потоку в напругу постійного струму з відомим коефіцієнтом претворення з подальшим вимірюванням величини напруи. Як перетворувач срум-напруга використовується прецезійний МДМ - перетворювач на операційному підсилювачі типу LMC 6061, що дозволяє вимірювати струми до 10^(-14) А одночасно від чотирьох джерел.<br /> <br /> [[Файл:KRzc-ykjaPk.jpg|міні|Рис. 3 Загальний вигляд фотометра інтегрального ФІ-2]]<br /> <br /> Прилад має такі органи керування:<br /> #Вимикач внутрішнього джерела живлення 9 В, тумблер розташований на панелі приладу. <br /> #Перемикач діаграми спрямованості.<br /> #Перемикач розмірності вихідного сигналу, призначений для встановлення режиму &quot;Вимірювання потужності He-Ne лазера у ватах&quot;, або режиму вимірювання інтенсивності в довільних одиницях.<br /> #Перемикач чутливості приладу: в положенні &quot;10^3&quot; повзунка перемикача чутливість зростає в 1000 разів.<br /> #З'єднання з блоком індикації.<br /> Загальний виглад примаду зображений на рисунку 3.<br /> [Величко С.П., Сірик Е.П. Нове навчальне обладнання для спектральних досліджень: посібник для студ. фіз..-мат. фак-тів пед. вищих навч. закладів. 2-е вид., перер.-Кіровоград: ТОВ «Імекс ЛТД», 2006.- 202с.]<br /> <br /> ==Історична довідка==<br /> <br /> '''Прилад Фотометр інтегральний ФІ-2''' розроблений, виготовлений та опробований на базі наукового центру розробки засобів навчання НАПН України, який працює на кафедрі фізик та методики її викладання ЦДПУ(КДПУ) ім. Володимира Винниченка під керівництвом д.п.н. професора Величка С. П.(Рис.4).[[Файл:Velichko1.png|міні|Рис.4 Величко С. П.]]<br /> У розробці даного приладу приймали участь завідувач кафедри, професор, доктор педагогічних наук, Заслужений діяч науки і техніки України,<br /> Керівник наукового центру розробки засобів навчання Інституту ІТЗН НАПН України в Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка, Величко Степан Петрович та кандидат педагогічних наук, доцент Сірик Едуард Петрович(Рис. 5).<br /> [[Файл:Sirik E2016.jpg|міні|Рис.5 Сірик Е. П.]]<br /> <br /> ==Технічні характеристики==<br /> <br /> '''Технічні характеристики фотометра'''<br /> <br /> 1. Область спектральної чутливості, мкм <br /> 0,4-1,0<br /> 2. Діапазон вимірювання потужності монохроматичного випромінювання, мкВт,<br /> *для множника х1 5х10^4 - 50<br /> *для множника х1000 50 - 5х10^(-2)<br /> 3.Час встановлення вихідного сигналу до рівня 95%, мс, не більше <br /> 0,5<br /> 4.Коефіцієнт перетворення для осьового пучка, потужність світлового потоку/напруга, λ=0,63 мкм, мВт/В<br /> *для перемикача х1 10<br /> *для перемикача xlOOO 10^(-2)<br /> 5.Коефіцієнт перетворення фотострум/напруга, А/В<br /> *для перемикача х1 10^3<br /> *для перемикача xlOOO 10^6<br /> 6.Ширина діаграми спрямованості на рівні 0,5, градуси<br /> *вузька, не більше 4<br /> *широка, не менше 60<br /> 7.Точність вимірювання потужності лазерного випромінювання, % <br /> ±10<br /> 8.Відтворюваність значення вимірюваної величини, % плюс одиниця останнього розряду <br /> ±1<br /> <br /> 9.Напруга джерела живлення, В <br /> 9<br /> 10.Струм споживання, мА, не більше <br /> 2,5<br /> 11.Габарити, мм, <br /> *блок 1 42х95х130<br /> *блок 2 25х65х125<br /> <br /> 12. Маса, кг, не більше <br /> 0,5<br /> <br /> ==Сфера застосування ==<br /> <br /> На базі Наукового центру розробки засобів навчання, який працює на кафедрі фізики та методики її викладання ЦДПУ(КДПУ) ім. В. Винниченка був створений такий прилад - Фотометр інтегральний ФІ-2. Даний прилад показав себе досить зручним, надійним та необхідним при проведенні досліджень звимірювання енергії світлового випромірнювання, яка припадає на одиницю площі. <br /> <br /> Використання даного приладу у поєднанні з ціфровими вимірювальними пристроями дає змогу отримати достовірні та реальні результати, оцінити якісно та, що більш важливо, кількісно досліджувані явища, пов'язані з розподілом та поширенням світлової енергії. Тому даний прилад використовують на лабараторно-практичих заннятях з фізики.<br /> <br /> ==Фото, відео-матеріали==<br /> Тут розмістіть власні фото або фото з відкритих джерел, а також посилання на відео<br /> <br /> ==Список використаних джерел==<br /> <br /> [[Категорія:Музей історії техніки]]</div>

3421865 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%A4%D0%86-2 2017-05-11T15:30:29Z

<p>3421865: </p> <hr /> <div>Роботу виконала: Боса Тетяна, студентка 31 групи, фізико-математичного факультету.[[Користувач:3421865]]<br /> <br /> [[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]]<br /> ==Загальний опис (принцип дії)==<br /> <br /> '''Фотометр''' - прилад для вимірювання будь-яких з фотометричних величин, частіше за інших - однієї або декількох світлових величин.<br /> При використанні фотометра здійснюють певний просторове обмеження потоку випромінювання і реєстрацію його приймачем випромінювання із заданою спектральною чутливістю. Освітленість вимірюють люксметрами, яскравість - яскравомірами, світловий потік і світлову енергію - за допомогою фотометра інтегруючого. Прилади для вимірювання кольору об'єкта називають колориметрами.<br /> Якщо в якості приймача використовується очей, фотометри називаються візуальними, або зоровими, якщо ж застосовується який-небудь фізичний приймач, фотометри називаються фізичними. Оптичний блок фотометра, іноді званий фотометричної головкою, містить лінзи, світлорозсіюючі пластинки, ослабители світла, світлофільтри, діафрагми і приймач випромінювання.<br /> <br /> Найчастіше в фотометрах з фізичними приймачами потік випромінювання перетвориться в електричний сигнал, який реєструється пристроями типу мікроамперметра, вольтметра і т. Д. В імпульсних фотометрах застосовують самописці типу електрометрії, що запам'ятовує осцилографа, пікового вольтметра. У візуальному фотометрі рівність яркостей двох полів порівняння, освітлюваних окремо порівнюваними світловими потоками, встановлюється оком, який розташовується у окуляра фотометричної головки.<br /> <br /> ''Фотометри знаходять широке застосування в лабораторній практиці.'' Наприклад, за допомогою фотометров можна визначати спектр зразків, що дозволяє встановити їх хімічний склад. Особливий клас цих приладів - полум'яні фотометри - призначений для виявлення в зразках наявності лужних металів (літій, натрій, калій). Для цього зразок спалюється при високій температурі, а аналіз спектра полум'я за допомогою фотометра дозволяє виявити наявність лужних металів в зразку. Вирішити цю задачу іншими способами набагато важче. В сучасних фотометрах світлове випромінювання зазвичай перетворюється в електричні імпульси, які реєструються за принципом вольтметра і амперметра і потім перетворюються в комп'ютерний формат.<br /> <br /> '''Метод фотометрії''' - один з найпоширеніших і затребуваних методів хімічного аналізу. На фотометрі реалізується чи не половина всіх наявних методик.[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80]<br /> <br /> '''Фотометр Інтегральний ФІ-2'''<br /> <br /> При проведенні дослідів з різними джерелами випромінюванн виникає необхідність вимірювання інтенсивності світлового потоку. Дуже часто запроваджувані у фізичному експеременті прилади (фотометри, фотоелементи, фотодіоди) не забезпечують необхідної якості та точності вимірювань. Оптичні фотомети, як наприклад фотометр Люм'єра-Бродхуна, не дають змогу отримати кількісні результати, а фотоелементи та фотодіоди у поєднанні з електровимірювальними приладами хоча й дають таку можливість та не забезпечують відносної чутливості. Тому виникає потреба створення приладу, який забезпечував би достатню чутлвість, водночас був компактним, практичним, з автономним джерелом живлення та відповідав санітарно-гігієнічним, технологічним та ергономічним нормам.<br /> <br /> На базі Наукового центру розробки засобів навчання, який працює на кафедрі фізикита методики її викладання КДПУ ім. В. Винниченка був створений такий прилад - фотометр інтегральний ФІ-2. Данй прилад показав себе досить зручним, надійнимта необхідним при проведенні досліджень з вимірювання енергії світлового випромінювання, яка припадає на одиницю площі.<br /> <br /> Фотометр інтегральний є перетворювачем &quot;світловий потік-напруга&quot; і може одночасно бути використаний для вимірювання потужності неперервного випромінювання He-Ne лазера (λ=0,63 мкм), а також для вимірювання потужності некогерентного випромінювання джерел у видимій та ближній інфрачарвоній ділянці спектра. Дякуючи наявності вузької діаграми спрямованості, прилад може бути використанийдля вимірювання локальної яскравості просторових джерел.<br /> <br /> Якщо додатково визначити за еталонним вимірювачем залежний від довжини хвилі коефіцієнт перетворення, то прилад може бути ефективно використаний для абсолютних вимірювань потужностіонохроматичного випромінювання будь-якої іншої довжини хвилі в межах чутливості вмонтованих приймачів. Поряд з цим зазначимо, що фотометр може бути використаний для вирішення багатьох науково-дослідний та навчальний завдань, повязаний з оптичними вимірюваннями у лабораторних та польових умовах і одночасно для вимірювання величин струмів, напруг, опорів, що дуже часто є необхідним в лабораторній практиці під часвиконання різноманітних фізичних і технічних досліджень.<br /> <br /> Чутливість приладу до світла одержується як виважена сума впливів світлових потоків у залежності від спектрального їх складу та напрямку поширення. Тому випромінювання потужності світловго потоку в абсолютних одиницях можливе при фіксуванні напрямку поширення і довжини хвилі. В іншихвипадках вимірювання здійснюються у відносних одиницях. <br /> <br /> При вимірюванні освітленості (потужності світлового потоку) прилад може працювати у двох режимах: з вузькою діаграмою спрямованості і широкою (рис.1). Під діаграмою спрямованості (ДС) мається на увазі залежність коефіцієнта перетворення &quot;світловий потік - напруга&quot; від напрямку на віддалене точкове джерело світла.<br /> [[Файл:TksDm8l8rhM.jpg|міні|Рис.1 Діаграма спрямованої чутливості фотометра.]]<br /> Під діаграмою спрямованості (ДС) мається на увазі залежність коефіцієнта перетворення &quot;світловий потік-напруга&quot; від напрямку на віддалене точкове джерело світла.<br /> <br /> Вузька ДС формується встановленням приймальної площадки фотодіода у фокусі лінзи, при цьому розкриття ДС (ширина її на рівні половини коефіцієнта перетворення відносно максимального його значення) дорівнює 2:<br /> <br /> '''2υ=L/F'''<br /> <br /> де L-розмірфотоплощадки діода у відповідній лощині-вертикальній або горизонтальній, F-фокусна відстаньлінзи. Діафрагматування діючого поля, а також вибором фокусної відстані можна змінювати розкриття діаграми спрямованості в широкихмежах від часток до десятків градусів.<br /> <br /> При необхідності одержатишироку діаграму спрямованості в даному приладі використовується інтегрування занапрямком світлового потоку, яке здійснюється ідеальним (Ламбертовським) розсіювачем. Недолік останього - низький ККД, але при наявному запасі підсилення він суттєвий. У даному приладі використано саме цей спосіб.<br /> <br /> З метою центрування вхідних отворів приладу в обох режимах фотодіоди розташовані на одній оптичній вісі: перший-у фокусі, а другий закріплено безпосередньо в площині лінзи, для чого в центрі лінзи просвердлено посадкове заглиблення, стінки якого відшліфовані. Збільшення ширини діаграми спрямованостізабезпечується трьома елементами: передньо сферичною поверхнею лінзи, шліфованою поверхнею заглиблення та лінзо фотодіода.<br /> <br /> Вибір діаграми здійснюється комутацією вхідних кіл перетворювача &quot;струм-напруга&quot; без зміни положення приладу відносно джерела випромінювання.<br /> Світловий потік, що досягає приймальної площини фотодіода, викликає в останьому електричний струм, пропорційний освітленості. Реакціяна освітленість залежить від спектрального складу діючого випромінювання і від діаграми спрямованості в кожному з каналів. Абсолютній чутливості до світла в двох каналах відрізняються, бо діаграма спрямованості формується елементами з різними діючими апертурами. У випадку стандартизації світлового потоку (наприклад, лазерне випромінювання) може бути визначена і абсолютна чутливість в обох каналах до цього випромінювання - внаслідок порівняння з реакцією стандартного вимірювача. Урозробленому приладі чутливість нормована і складає 100 мВ/мВт для вимірювання He-Ne лазера з λ=0,63 мкм. Точність вимірювання потужності монохроматичного випромінювання обмежена похибками установки оптичної вісі приладу відностно напрямку поширння вмонтованого еталону, за допомоги якого проводилося градуювання приладу.<br /> <br /> Відносна напруга фотометра пропорційна світловому потоку, який досягає поверхні фотодіода, аж до величини, при яких підсилювач&quot;струм-напруга&quot; насичується. Після досягнення рівня насичення вихідний сигнал відповідає струмунасичення вихідногокаскаду підсилювача, який, у свою чергу, залежить віднапруги джерела живлення.<br /> <br /> [[Файл:5xriqym-HYA.jpg|міні| Рис.2 Електрична схема фотометра]]<br /> <br /> У приладі вмонтованеджерело живлення. Прилад не має елементів та функцій, що являють небезпеку для обслуговуючого персоналу. Електрична схема фотометра подана на рисунку 2.<br /> <br /> Прилад складається з блока вимірювання (БВ1) та блока індикації (БВ2), з'єднаних між собою. Упершому вмонтовані формувачі просторової діаграми спрямованості та два фотодіода (ФД), перетворювач струму-напруга (ПНС), джерело живлення 9 В і комутатори рижимів роботи. Блок індикації являє собою переносний багатодіапазонний цифровий вольтметр з автономнимживленням. В основу роботи приладу закладенопринцип перетворення енергії світлового потоку в напругу постійного струму з відомим коефіцієнтом претворення з подальшим вимірюванням величини напруи. Як перетворувач срум-напруга використовується прецезійний МДМ - перетворювач на операційному підсилювачі типу LMC 6061, що дозволяє вимірювати струми до 10^(-14) А одночасно від чотирьох джерел.<br /> <br /> [[Файл:KRzc-ykjaPk.jpg|міні|Рис. 3 Загальний вигляд фотометра інтегрального ФІ-2]]<br /> <br /> Прилад має такі органи керування:<br /> #Вимикач внутрішнього джерела живлення 9 В, тумблер розташований на панелі приладу. <br /> #Перемикач діаграми спрямованості.<br /> #Перемикач розмірності вихідного сигналу, призначений для встановлення режиму &quot;Вимірювання потужності He-Ne лазера у ватах&quot;, або режиму вимірювання інтенсивності в довільних одиницях.<br /> #Перемикач чутливості приладу: в положенні &quot;10^3&quot; повзунка перемикача чутливість зростає в 1000 разів.<br /> #З'єднання з блоком індикації.<br /> Загальний виглад примаду зображений на рисунку 3.<br /> <br /> ==Історична довідка==<br /> <br /> '''Прилад Фотометр інтегральний ФІ-2''' розроблений, виготовлений та опробований на базі наукового центру розробки засобів навчання НАПН України, який працює на кафедрі фізик та методики її викладання ЦДПУ(КДПУ) ім. Володимира Винниченка під керівництвом д.п.н. професора Величка С. П.(Рис.4).[[Файл:Velichko1.png|міні|Рис.4 Величко С. П.]]<br /> У розробці даного приладу приймали участь завідувач кафедри, професор, доктор педагогічних наук, Заслужений діяч науки і техніки України,<br /> Керівник наукового центру розробки засобів навчання Інституту ІТЗН НАПН України в Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка, Величко Степан Петрович та кандидат педагогічних наук, доцент Сірик Едуард Петрович(Рис. 5).<br /> [[Файл:Sirik E2016.jpg|міні|Рис.5 Сірик Е. П.]]<br /> <br /> ==Технічні характеристики==<br /> <br /> '''Технічні характеристики фотометра'''<br /> <br /> 1. Область спектральної чутливості, мкм <br /> 0,4-1,0<br /> 2. Діапазон вимірювання потужності монохроматичного випромінювання, мкВт,<br /> *для множника х1 5х10^4 - 50<br /> *для множника х1000 50 - 5х10^(-2)<br /> 3.Час встановлення вихідного сигналу до рівня 95%, мс, не більше <br /> 0,5<br /> 4.Коефіцієнт перетворення для осьового пучка, потужність світлового потоку/напруга, λ=0,63 мкм, мВт/В<br /> *для перемикача х1 10<br /> *для перемикача xlOOO 10^(-2)<br /> 5.Коефіцієнт перетворення фотострум/напруга, А/В<br /> *для перемикача х1 10^3<br /> *для перемикача xlOOO 10^6<br /> 6.Ширина діаграми спрямованості на рівні 0,5, градуси<br /> *вузька, не більше 4<br /> *широка, не менше 60<br /> 7.Точність вимірювання потужності лазерного випромінювання, % <br /> ±10<br /> 8.Відтворюваність значення вимірюваної величини, % плюс одиниця останнього розряду <br /> ±1<br /> <br /> 9.Напруга джерела живлення, В <br /> 9<br /> 10.Струм споживання, мА, не більше <br /> 2,5<br /> 11.Габарити, мм, <br /> *блок 1 42х95х130<br /> *блок 2 25х65х125<br /> <br /> 12. Маса, кг, не більше <br /> 0,5<br /> <br /> ==Сфера застосування ==<br /> <br /> На базі Наукового центру розробки засобів навчання, який працює на кафедрі фізики та методики її викладання ЦДПУ(КДПУ) ім. В. Винниченка був створений такий прилад - Фотометр інтегральний ФІ-2. Даний прилад показав себе досить зручним, надійним та необхідним при проведенні досліджень звимірювання енергії світлового випромірнювання, яка припадає на одиницю площі. <br /> <br /> Використання даного приладу у поєднанні з ціфровими вимірювальними пристроями дає змогу отримати достовірні та реальні результати, оцінити якісно та, що більш важливо, кількісно досліджувані явища, пов'язані з розподілом та поширенням світлової енергії. Тому даний прилад використовують на лабараторно-практичих заннятях з фізики.<br /> <br /> ==Фото, відео-матеріали==<br /> Тут розмістіть власні фото або фото з відкритих джерел, а також посилання на відео<br /> <br /> ==Список використаних джерел==<br /> <br /> [[Категорія:Музей історії техніки]]</div>

3421865 https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%A4%D0%86-2 2017-05-11T15:21:09Z

<p>3421865: </p> <hr /> <div>Роботу виконала: Боса Тетяна, студентка 31 групи, фізико-математичного факультету.[[Користувач:3421865]]<br /> <br /> [[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]]<br /> ==Загальний опис (принцип дії)==<br /> <br /> '''Фотометр''' - прилад для вимірювання будь-яких з фотометричних величин, частіше за інших - однієї або декількох світлових величин.<br /> При використанні фотометра здійснюють певний просторове обмеження потоку випромінювання і реєстрацію його приймачем випромінювання із заданою спектральною чутливістю. Освітленість вимірюють люксметрами, яскравість - яскравомірами, світловий потік і світлову енергію - за допомогою фотометра інтегруючого. Прилади для вимірювання кольору об'єкта називають колориметрами.<br /> Якщо в якості приймача використовується очей, фотометри називаються візуальними, або зоровими, якщо ж застосовується який-небудь фізичний приймач, фотометри називаються фізичними. Оптичний блок фотометра, іноді званий фотометричної головкою, містить лінзи, світлорозсіюючі пластинки, ослабители світла, світлофільтри, діафрагми і приймач випромінювання.<br /> <br /> Найчастіше в фотометрах з фізичними приймачами потік випромінювання перетвориться в електричний сигнал, який реєструється пристроями типу мікроамперметра, вольтметра і т. Д. В імпульсних фотометрах застосовують самописці типу електрометрії, що запам'ятовує осцилографа, пікового вольтметра. У візуальному фотометрі рівність яркостей двох полів порівняння, освітлюваних окремо порівнюваними світловими потоками, встановлюється оком, який розташовується у окуляра фотометричної головки.<br /> <br /> ''Фотометри знаходять широке застосування в лабораторній практиці.'' Наприклад, за допомогою фотометров можна визначати спектр зразків, що дозволяє встановити їх хімічний склад. Особливий клас цих приладів - полум'яні фотометри - призначений для виявлення в зразках наявності лужних металів (літій, натрій, калій). Для цього зразок спалюється при високій температурі, а аналіз спектра полум'я за допомогою фотометра дозволяє виявити наявність лужних металів в зразку. Вирішити цю задачу іншими способами набагато важче. В сучасних фотометрах світлове випромінювання зазвичай перетворюється в електричні імпульси, які реєструються за принципом вольтметра і амперметра і потім перетворюються в комп'ютерний формат.<br /> <br /> '''Метод фотометрії''' - один з найпоширеніших і затребуваних методів хімічного аналізу. На фотометрі реалізується чи не половина всіх наявних методик.[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80]<br /> <br /> '''Фотометр Інтегральний ФІ-2'''<br /> <br /> При проведенні дослідів з різними джерелами випромінюванн виникає необхідність вимірювання інтенсивності світлового потоку. Дуже часто запроваджувані у фізичному експеременті прилади (фотометри, фотоелементи, фотодіоди) не забезпечують необхідної якості та точності вимірювань. Оптичні фотомети, як наприклад фотометр Люм'єра-Бродхуна, не дають змогу отримати кількісні результати, а фотоелементи та фотодіоди у поєднанні з електровимірювальними приладами хоча й дають таку можливість та не забезпечують відносної чутливості. Тому виникає потреба створення приладу, який забезпечував би достатню чутлвість, водночас був компактним, практичним, з автономним джерелом живлення та відповідав санітарно-гігієнічним, технологічним та ергономічним нормам.<br /> <br /> На базі Наукового центру розробки засобів навчання, який працює на кафедрі фізикита методики її викладання КДПУ ім. В. Винниченка був створений такий прилад - фотометр інтегральний ФІ-2. Данй прилад показав себе досить зручним, надійнимта необхідним при проведенні досліджень з вимірювання енергії світлового випромінювання, яка припадає на одиницю площі.<br /> <br /> Фотометр інтегральний є перетворювачем &quot;світловий потік-напруга&quot; і може одночасно бути використаний для вимірювання потужності неперервного випромінювання He-Ne лазера (λ=0,63 мкм), а також для вимірювання потужності некогерентного випромінювання джерел у видимій та ближній інфрачарвоній ділянці спектра. Дякуючи наявності вузької діаграми спрямованості, прилад може бути використанийдля вимірювання локальної яскравості просторових джерел.<br /> <br /> Якщо додатково визначити за еталонним вимірювачем залежний від довжини хвилі коефіцієнт перетворення, то прилад може бути ефективно використаний для абсолютних вимірювань потужностіонохроматичного випромінювання будь-якої іншої довжини хвилі в межах чутливості вмонтованих приймачів. Поряд з цим зазначимо, що фотометр може бути використаний для вирішення багатьох науково-дослідний та навчальний завдань, повязаний з оптичними вимірюваннями у лабораторних та польових умовах і одночасно для вимірювання величин струмів, напруг, опорів, що дуже часто є необхідним в лабораторній практиці під часвиконання різноманітних фізичних і технічних досліджень.<br /> <br /> Чутливість приладу до світла одержується як виважена сума впливів світлових потоків у залежності від спектрального їх складу та напрямку поширення. Тому випромінювання потужності світловго потоку в абсолютних одиницях можливе при фіксуванні напрямку поширення і довжини хвилі. В іншихвипадках вимірювання здійснюються у відносних одиницях. <br /> <br /> При вимірюванні освітленості (потужності світлового потоку) прилад може працювати у двох режимах: з вузькою діаграмою спрямованості і широкою (рис.1). Під діаграмою спрямованості (ДС) мається на увазі залежність коефіцієнта перетворення &quot;світловий потік - напруга&quot; від напрямку на віддалене точкове джерело світла.<br /> [[Файл:TksDm8l8rhM.jpg|міні|Рис.1 Діаграма спрямованої чутливості фотометра.]]<br /> Під діаграмою спрямованості (ДС) мається на увазі залежність коефіцієнта перетворення &quot;світловий потік-напруга&quot; від напрямку на віддалене точкове джерело світла.<br /> <br /> Вузька ДС формується встановленням приймальної площадки фотодіода у фокусі лінзи, при цьому розкриття ДС (ширина її на рівні половини коефіцієнта перетворення відносно максимального його значення) дорівнює 2:<br /> <br /> '''2υ=L/F'''<br /> <br /> де L-розмірфотоплощадки діода у відповідній лощині-вертикальній або горизонтальній, F-фокусна відстаньлінзи. Діафрагматування діючого поля, а також вибором фокусної відстані можна змінювати розкриття діаграми спрямованості в широкихмежах від часток до десятків градусів.<br /> <br /> При необхідності одержатишироку діаграму спрямованості в даному приладі використовується інтегрування занапрямком світлового потоку, яке здійснюється ідеальним (Ламбертовським) розсіювачем. Недолік останього - низький ККД, але при наявному запасі підсилення він суттєвий. У даному приладі використано саме цей спосіб.<br /> <br /> З метою центрування вхідних отворів приладу в обох режимах фотодіоди розташовані на одній оптичній вісі: перший-у фокусі, а другий закріплено безпосередньо в площині лінзи, для чого в центрі лінзи просвердлено посадкове заглиблення, стінки якого відшліфовані. Збільшення ширини діаграми спрямованостізабезпечується трьома елементами: передньо сферичною поверхнею лінзи, шліфованою поверхнею заглиблення та лінзо фотодіода.<br /> <br /> Вибір діаграми здійснюється комутацією вхідних кіл перетворювача &quot;струм-напруга&quot; без зміни положення приладу відносно джерела випромінювання.<br /> Світловий потік, що досягає приймальної площини фотодіода, викликає в останьому електричний струм, пропорційний освітленості. Реакціяна освітленість залежить від спектрального складу діючого випромінювання і від діаграми спрямованості в кожному з каналів. Абсолютній чутливості до світла в двох каналах відрізняються, бо діаграма спрямованості формується елементами з різними діючими апертурами. У випадку стандартизації світлового потоку (наприклад, лазерне випромінювання) може бути визначена і абсолютна чутливість в обох каналах до цього випромінювання - внаслідок порівняння з реакцією стандартного вимірювача. Урозробленому приладі чутливість нормована і складає 100 мВ/мВт для вимірювання He-Ne лазера з λ=0,63 мкм. Точність вимірювання потужності монохроматичного випромінювання обмежена похибками установки оптичної вісі приладу відностно напрямку поширння вмонтованого еталону, за допомоги якого проводилося градуювання приладу.<br /> <br /> Відносна напруга фотометра пропорційна світловому потоку, який досягає поверхні фотодіода, аж до величини, при яких підсилювач&quot;струм-напруга&quot; насичується. Після досягнення рівня насичення вихідний сигнал відповідає струмунасичення вихідногокаскаду підсилювача, який, у свою чергу, залежить віднапруги джерела живлення.<br /> <br /> [[Файл:5xriqym-HYA.jpg|міні| Рис.2 Електрична схема фотометра]]<br /> <br /> У приладі вмонтованеджерело живлення. Прилад не має елементів та функцій, що являють небезпеку для обслуговуючого персоналу. Електрична схема фотометра подана на рисунку 2.<br /> <br /> Прилад складається з блока вимірювання (БВ1) та блока індикації (БВ2), з'єднаних між собою. Упершому вмонтовані формувачі просторової діаграми спрямованості та два фотодіода (ФД), перетворювач струму-напруга (ПНС), джерело живлення 9 В і комутатори рижимів роботи. Блок індикації являє собою переносний багатодіапазонний цифровий вольтметр з автономнимживленням. В основу роботи приладу закладенопринцип перетворення енергії світлового потоку в напругу постійного струму з відомим коефіцієнтом претворення з подальшим вимірюванням величини напруи. Як перетворувач срум-напруга використовується прецезійний МДМ - перетворювач на операційному підсилювачі типу LMC 6061, що дозволяє вимірювати струми до 10^(-14) А одночасно від чотирьох джерел.<br /> <br /> [[Файл:KRzc-ykjaPk.jpg|міні|Рис. 3 Загальний вигляд фотометра інтегрального ФІ-2]]<br /> <br /> Прилад має такі органи керування:<br /> #Вимикач внутрішнього джерела живлення 9 В, тумблер розташований на панелі приладу. <br /> #Перемикач діаграми спрямованості.<br /> #Перемикач розмірності вихідного сигналу, призначений для встановлення режиму &quot;Вимірювання потужності He-Ne лазера у ватах&quot;, або режиму вимірювання інтенсивності в довільних одиницях.<br /> #Перемикач чутливості приладу: в положенні &quot;10^3&quot; повзунка перемикача чутливість зростає в 1000 разів.<br /> #З'єднання з блоком індикації.<br /> Загальний виглад примаду зображений на рисунку 3.<br /> <br /> ==Історична довідка==<br /> <br /> '''Прилад Фотометр інтегральний ФІ-2''' розроблений, виготовлений та опробований на базі наукового центру розробки засобів навчання НАПН України, який працює на кафедрі фізик та методики її викладання ЦДПУ(КДПУ) ім. Володимира Винниченка під керівництвом д.п.н. професора Величка С. П.(Рис.4).[[Файл:Velichko1.png|міні|Рис.4 Величко С. П.]]<br /> У розробці даного приладу приймали участь завідувач кафедри, професор, доктор педагогічних наук, Заслужений діяч науки і техніки України,<br /> Керівник наукового центру розробки засобів навчання Інституту ІТЗН НАПН України в Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка, Величко Степан Петрович та кандидат педагогічних наук, доцент Сірик Едуард Петрович(Рис. 5).<br /> [[Файл:Sirik E2016.jpg|міні|Рис.5 Сірик Е. П.]]<br /> <br /> ==Технічні характеристики==<br /> <br /> '''Технічні характеристики фотометра'''<br /> <br /> 1. Область спектральної чутливості, мкм <br /> 0,4-1,0<br /> 2. Діапазон вимірювання потужності монохроматичного випромінювання, мкВт,<br /> *для множника х1 5х10^4 - 50<br /> *для множника х1000 50 - 5х10^(-2)<br /> 3.Час встановлення вихідного сигналу до рівня 95%, мс, не більше <br /> 0,5<br /> 4.Коефіцієнт перетворення для осьового пучка, потужність світлового потоку/напруга, λ=0,63 мкм, мВт/В<br /> *для перемикача х1 10<br /> *для перемикача xlOOO 10^(-2)<br /> 5.Коефіцієнт перетворення фотострум/напруга, А/В<br /> *для перемикача х1 10^3<br /> *для перемикача xlOOO 10^6<br /> 6.Ширина діаграми спрямованості на рівні 0,5, градуси<br /> *вузька, не більше 4<br /> *широка, не менше 60<br /> 7.Точність вимірювання потужності лазерного випромінювання, % <br /> ±10<br /> 8.Відтворюваність значення вимірюваної величини, % плюс одиниця останнього розряду <br /> ±1<br /> <br /> 9.Напруга джерела живлення, В <br /> 9<br /> 10.Струм споживання, мА, не більше <br /> 2,5<br /> 11.Габарити, мм, <br /> *блок 1 42х95х130<br /> *блок 2 25х65х125<br /> <br /> 12. Маса, кг, не більше <br /> 0,5<br /> <br /> ==Сфера застосування ==<br /> Опишіть сфери, способи та результати застосування експонату. Вкажіть при цьому часові інтервали застосування<br /> <br /> ==Фото, відео-матеріали==<br /> Тут розмістіть власні фото або фото з відкритих джерел, а також посилання на відео<br /> <br /> ==Список використаних джерел==<br /> <br /> [[Категорія:Музей історії техніки]]</div>

3421865