Вікі ЦДУ - Внесок користувача [uk]

EDGE та GPRS

2018-01-29T19:36:57Z

2597824:

==EDGE==
===Загальні відомості про EDGE===
'''EDGE''' (англ. Enhanced Data Rates for GSM Evolution) — технологія передачі даних, що забезпечує передачу великих обсягів інформації в мережі мобільного зв'язку. Технологія EDGE підтримує у середньому в три рази вищу швидкість передачі даних, ніж GPRS, крім того, забезпечується ефективніше використання частотних ресурсів і поліпшення покриття мережі в порівнянні зі звичайною мережею GSM. Максимально досяжна, теоретична, швидкість передачі інформації в мережі EDGE — 474,6 кбіт/c.

Це означає, що технологія EDGE відкриває для оператора мобільного зв'язку можливість надати абонентам послуги з передачі даних в існуючому частотному спектрі GSM зі швидкостями, характерними для мереж третього покоління (3G) мобільного зв'язку.

===Історія виникнення===
Уперше EDGE була представлена ESTI (Європейський інститут стандартизації електрозв'язку) на початку 1997 року як еволюція існуючого стандарту GSM.

Вирішуючи проблеми передачі даних у мережі GSM, оператори звернули увагу на технологію EDGE, Enhanced Data for Global Evolution (E-GPRS) він же UWC-136 (Universal Wireless Communications — 136). EDGE дозволяє частково зняти обмеження по швидкості й запустити цілий ряд принципово нових послуг, таких як мобільне телебачення, завантаження більших обсягів інформації на телефон, системи відеоспостереження.

Основна еволюційна зміна при переході від класичної технології GSM до EDGE полягає в застосуванні нового методу модуляції й кодування, що значно розширює можливості радіоінтерфейсу. Таким чином, технологію EDGE варто розглядати як еволюційний крок на шляху до більш високих швидкостей передачі даних при одночасному збереженні найважливіших параметрів радіоінтерфейсу GSM, таких як, наприклад, ширини смуги частот каналу в 200 кГц та структури пакета (бітових послідовностей).

Технологія EDGE може впроваджуватися двома різними способами: як розширення GPRS, у цьому випадку її варто називати EGPRS (enhanced GPRS), або як розширення CSD (ECSD).

EDGE не є новим стандартом стільникового зв'язку. Однак, EDGE має на увазі додатковий фізичний рівень, що може бути використаний для збільшення пропускної здатності сервісів GPRS або HSCSD. При цьому, самі сервіси надаються точно так само, як і раніше. Теоретично, сервіс GPRS здатний забезпечувати пропускну здатність до 160 Кбіт/с (на фізичному рівні, на практиці ж підтримуючі GPRS Class 10 або 4+1/3+2 апарати забезпечують лише до 38-42 Кбіт/с, якщо дозволяє завантаженість мережі стільникового зв'язку), а EGPRS — до 384—473,6 Кбіт/с.
===Основні характеристики стандарту EDGE===
Стандарт EDGE дає можливість оператору пропонувати користувачеві роботу з додатками, аналогічними додатками третього покоління. У той же час, на відміну від GPRS він вимагає меншої кількості слотів в комбінації при аналогічній швидкості передачі даних, забезпечуючи при цьому більш високу пропускну здатність кожної соти, що дозволяє збільшити кількість обслуговуваних користувачів. Швидкість передачі даних, в кінцевому рахунку, залежить від умов радіодоступу, використовуваної схеми кодування і кількості тимчасових інтервалів (каналів) в комбінації. EDGE об'єднує вісім тимчасових інтервалів, при цьому швидкість передачі даних з розрахунку на один часовий інтервал (канал) становить від 8,8 кбіт / с (MCS-1) до 59,2 кбіт / с (MCS-9). EDGE забезпечує стійку швидкість передачі даних зі швидкістю 384 кбіт / с, а теоретично можлива межа становить майже 480 кбіт / с (тобто, вісім тимчасових інтервалів х 59,2 кбіт / с).

===Історія розвитку===
Система edge вперше з’явилася на просторах Північної Америки. Саме тоді, в 2004 році, перша надбудова до системи мобільного зв’язку GSM з’явилися в американців.

Що ж таке edge? Це нова система зв’язку, яка працює в мобільної комунікації. Вона використовується в GSM мережах. Про edge говорять, як про цифрову бездротової системи передачі даних на великі відстані.

Отже, як було вже сказано, edge з’явилася в 2004 році в Північній Америці. Багато операторів, проте, вельми скептично поставилися до впровадження в свою систему зв’язку технологій edge. Багато мислили наступним кроком свого розвитку використання мереж UMTS. У міру роботи, компанії, що надають послуги мобільного зв’язку усвідомили, що створення UMTS мереж — це дорогі і невигідне захід, в зв’язку з цим багато операторів стільникового зв’язку переглянули свої позиції і звернулися до технології edge. Поступово, вплив і використання edge поширилося і на європейську частину світу. У Росії, оператори «великої трійки» почали використовувати edge до кінця 2004 року. Люди стали використовувати edge в телефоні. «Велика трійка» операторів мобільного зв’язку включає в себе Мегафон, Білайн і МТС.

Таким чином, можна зробити висновок, що розвиток технології edge йде вперед семимильними кроками. Важливо зазначити, що великий розвиток в наш час отримують види зв’язку третього і четвертого поколінь. Наприклад, компанія Apple вже випускає телефони, що працюють на основі 4G технології, тобто технологій четвертого покоління. Говорячи про edge, ми маємо на увазі технології типу 2G і 2,5 G. Це друге і друге з половиною покоління зв’язку. Немає сенсу особливо згадувати про те, що edge поступово буде витіснений з ринку. Але це закономірне протягом часу, який вимагає швидкої реакції виробників і вчених на все нові потреби і запити користувачів у всьому світі. Незважаючи на вище перераховані факти, edge дуже щільно зміцнилася на позиціях лідера серед технологій мобільного зв’язку. Тільки зовсім недавно з’явився дійсно потужний конкурент edge, а саме Apple iPhone 3G. Він швидко завоював популярність серед користувачів всього світу і набирає обертів не по днях, а по годинах. Що буде далі? Побачимо вже зовсім скоро.

==GPRS==
===Що то таке? ===
'''GPRS''' Загальний сервіс пакетної радіопередачі (англ. General Packet Radio Service, GPRS) — стандарт, який використовує не зайняту голосовим зв'язком смугу частот для передачі інформації. Використовується в мобільних пристроях для передачі MMS, WAP-серфінгу та повноцінного з'єднання з Інтернетом. Розрізняють так звані класи GPRS — рівень підтримки стандарту конкретним приладом. Існують класи від першого до дванадцятого — чим вищий клас, тим більшу швидкість передачі даних може, теоретично, забезпечити телефон.

===Архітектура===
Служба передачі даних GPRS надбудовується над існуючою мережею GSM. На структурному рівні систему GPRS можна розділити на дві частини: підсистему базових станцій (BSS) і опорну мережу GPRS (GPRS Core Network).
У BSS входять всі базові станції та контролери, які підтримують пакетну передачу даних. Для цього BSC (Base Station Controller) доповнюється блоком управління пакетами - PCU (Packet Controller Unit), а BTS (Base Transceiver Station) - кодований пристроєм GSM у формати, які використовуються протоколами TCP / IP.
Шлюзи з зовнішніми мережами (Internet, intranet, X.25) називають GGSN (Gateway GPRS Support Node). Обмін інформацією між SGSN і GGSN відбувається на основі IP-протоколів.
Також до складу GPRS Core входять DNS (Domain Name System) і Charging Gateway (шлюз для зв'язку з системою тарифікації).

===Переваги GPRS===
* висока середня швидкість передачі даних — 20-40 Кбіт/сек.;
* тарифікація GPRS-послуг не залежить від тривалості з'єднання;
* швидке та стабільне GPRS-з'єднання;
* можливість розмовляти по телефону й обмінюватись SMS-повідомленнями не розриваючи GPRS-з'єднання;
* ефективне використання енергоресурсів телефону при встановленому GPRS-з'єднанні.

===Особливості GPRS===
*при використанні GPRS дані формуються у пакети, які передаються одночасно кількома радіоканалами, при цьому дані радіоканали можуть послідовно використовуватись декількома користувачами;
*голосові виклики мають вищий пріоритет, ніж GPRS-з'єднання, тому передача пакетів даних відбувається тільки через вільні від голосових викликів *радіоканали;
*GPRS сумісна з усіма найпоширенішими протоколами пакетної передачі даних (TCP/IP, X.25 і т.д.);
швидкість передачі пакетів даних залежить від:
#схеми кодування каналів, що реалізована у GPRS-мережі (у мережі UMC використовується схема кодування CS2, яка забезпечує швидкість до 13.4 Кбіт/сек. на радіоканал);
#кількості радіоканалів на отримання або відправлення даних, які одночасно може підтримувати телефон;
#завантаження мережі у місці здійснення передачі;
#якості покриття мережі у місці здійснення передачі.

===GPRS-обладнання===
*Для того, щоб скористатися GPRS-послугами, необхідно мати мобільний телефон з підтримкою GPRS.
*Мобільні телефони з підтримкою GPRS поділяються на три класи:
#телефони класу А — голосовий дзвінок і передача пакетів даних можуть здійснюватись одночасно;
#телефони класу B — голосовий дзвінок і передача пакетів даних не можуть здійснюватись одночасно (при надходженні голосового виклику або SMS-повідомлення передача пакетів даних призупиняється і поновлюється після завершення дзвінка або отримання SMS-повідомлення);
#телефони класу C — підтримують тільки передачу пакетів даних.

EDGE та GPRS

2018-01-29T19:27:52Z

2597824:

==EDGE==
===Загальні відомості про EDGE===
'''EDGE''' (англ. Enhanced Data Rates for GSM Evolution) — технологія передачі даних, що забезпечує передачу великих обсягів інформації в мережі мобільного зв'язку. Технологія EDGE підтримує у середньому в три рази вищу швидкість передачі даних, ніж GPRS, крім того, забезпечується ефективніше використання частотних ресурсів і поліпшення покриття мережі в порівнянні зі звичайною мережею GSM. Максимально досяжна, теоретична, швидкість передачі інформації в мережі EDGE — 474,6 кбіт/c.

Це означає, що технологія EDGE відкриває для оператора мобільного зв'язку можливість надати абонентам послуги з передачі даних в існуючому частотному спектрі GSM зі швидкостями, характерними для мереж третього покоління (3G) мобільного зв'язку.

===Історія виникнення===
Уперше EDGE була представлена ESTI (Європейський інститут стандартизації електрозв'язку) на початку 1997 року як еволюція існуючого стандарту GSM.

Вирішуючи проблеми передачі даних у мережі GSM, оператори звернули увагу на технологію EDGE, Enhanced Data for Global Evolution (E-GPRS) він же UWC-136 (Universal Wireless Communications — 136). EDGE дозволяє частково зняти обмеження по швидкості й запустити цілий ряд принципово нових послуг, таких як мобільне телебачення, завантаження більших обсягів інформації на телефон, системи відеоспостереження.

Основна еволюційна зміна при переході від класичної технології GSM до EDGE полягає в застосуванні нового методу модуляції й кодування, що значно розширює можливості радіоінтерфейсу. Таким чином, технологію EDGE варто розглядати як еволюційний крок на шляху до більш високих швидкостей передачі даних при одночасному збереженні найважливіших параметрів радіоінтерфейсу GSM, таких як, наприклад, ширини смуги частот каналу в 200 кГц та структури пакета (бітових послідовностей).

Технологія EDGE може впроваджуватися двома різними способами: як розширення GPRS, у цьому випадку її варто називати EGPRS (enhanced GPRS), або як розширення CSD (ECSD).

EDGE не є новим стандартом стільникового зв'язку. Однак, EDGE має на увазі додатковий фізичний рівень, що може бути використаний для збільшення пропускної здатності сервісів GPRS або HSCSD. При цьому, самі сервіси надаються точно так само, як і раніше. Теоретично, сервіс GPRS здатний забезпечувати пропускну здатність до 160 Кбіт/с (на фізичному рівні, на практиці ж підтримуючі GPRS Class 10 або 4+1/3+2 апарати забезпечують лише до 38-42 Кбіт/с, якщо дозволяє завантаженість мережі стільникового зв'язку), а EGPRS — до 384—473,6 Кбіт/с.
===Історія розвитку===
Система edge вперше з’явилася на просторах Північної Америки. Саме тоді, в 2004 році, перша надбудова до системи мобільного зв’язку GSM з’явилися в американців.

Що ж таке edge? Це нова система зв’язку, яка працює в мобільної комунікації. Вона використовується в GSM мережах. Про edge говорять, як про цифрову бездротової системи передачі даних на великі відстані.

Отже, як було вже сказано, edge з’явилася в 2004 році в Північній Америці. Багато операторів, проте, вельми скептично поставилися до впровадження в свою систему зв’язку технологій edge. Багато мислили наступним кроком свого розвитку використання мереж UMTS. У міру роботи, компанії, що надають послуги мобільного зв’язку усвідомили, що створення UMTS мереж — це дорогі і невигідне захід, в зв’язку з цим багато операторів стільникового зв’язку переглянули свої позиції і звернулися до технології edge. Поступово, вплив і використання edge поширилося і на європейську частину світу. У Росії, оператори «великої трійки» почали використовувати edge до кінця 2004 року. Люди стали використовувати edge в телефоні. «Велика трійка» операторів мобільного зв’язку включає в себе Мегафон, Білайн і МТС.

Таким чином, можна зробити висновок, що розвиток технології edge йде вперед семимильними кроками. Важливо зазначити, що великий розвиток в наш час отримують види зв’язку третього і четвертого поколінь. Наприклад, компанія Apple вже випускає телефони, що працюють на основі 4G технології, тобто технологій четвертого покоління. Говорячи про edge, ми маємо на увазі технології типу 2G і 2,5 G. Це друге і друге з половиною покоління зв’язку. Немає сенсу особливо згадувати про те, що edge поступово буде витіснений з ринку. Але це закономірне протягом часу, який вимагає швидкої реакції виробників і вчених на все нові потреби і запити користувачів у всьому світі. Незважаючи на вище перераховані факти, edge дуже щільно зміцнилася на позиціях лідера серед технологій мобільного зв’язку. Тільки зовсім недавно з’явився дійсно потужний конкурент edge, а саме Apple iPhone 3G. Він швидко завоював популярність серед користувачів всього світу і набирає обертів не по днях, а по годинах. Що буде далі? Побачимо вже зовсім скоро.
==GPRS==
===Що то таке? ===
'''GPRS''' Загальний сервіс пакетної радіопередачі (англ. General Packet Radio Service, GPRS) — стандарт, який використовує не зайняту голосовим зв'язком смугу частот для передачі інформації. Використовується в мобільних пристроях для передачі MMS, WAP-серфінгу та повноцінного з'єднання з Інтернетом. Розрізняють так звані класи GPRS — рівень підтримки стандарту конкретним приладом. Існують класи від першого до дванадцятого — чим вищий клас, тим більшу швидкість передачі даних може, теоретично, забезпечити телефон.

===Архітектура===
Служба передачі даних GPRS надбудовується над існуючою мережею GSM. На структурному рівні систему GPRS можна розділити на дві частини: підсистему базових станцій (BSS) і опорну мережу GPRS (GPRS Core Network).
У BSS входять всі базові станції та контролери, які підтримують пакетну передачу даних. Для цього BSC (Base Station Controller) доповнюється блоком управління пакетами - PCU (Packet Controller Unit), а BTS (Base Transceiver Station) - кодований пристроєм GSM у формати, які використовуються протоколами TCP / IP.
Шлюзи з зовнішніми мережами (Internet, intranet, X.25) називають GGSN (Gateway GPRS Support Node). Обмін інформацією між SGSN і GGSN відбувається на основі IP-протоколів.
Також до складу GPRS Core входять DNS (Domain Name System) і Charging Gateway (шлюз для зв'язку з системою тарифікації).

===Переваги GPRS===
* висока середня швидкість передачі даних — 20-40 Кбіт/сек.;
* тарифікація GPRS-послуг не залежить від тривалості з'єднання;
* швидке та стабільне GPRS-з'єднання;
* можливість розмовляти по телефону й обмінюватись SMS-повідомленнями не розриваючи GPRS-з'єднання;
* ефективне використання енергоресурсів телефону при встановленому GPRS-з'єднанні.

===Особливості GPRS===
*при використанні GPRS дані формуються у пакети, які передаються одночасно кількома радіоканалами, при цьому дані радіоканали можуть послідовно використовуватись декількома користувачами;
*голосові виклики мають вищий пріоритет, ніж GPRS-з'єднання, тому передача пакетів даних відбувається тільки через вільні від голосових викликів *радіоканали;
*GPRS сумісна з усіма найпоширенішими протоколами пакетної передачі даних (TCP/IP, X.25 і т.д.);
швидкість передачі пакетів даних залежить від:
#схеми кодування каналів, що реалізована у GPRS-мережі (у мережі UMC використовується схема кодування CS2, яка забезпечує швидкість до 13.4 Кбіт/сек. на радіоканал);
#кількості радіоканалів на отримання або відправлення даних, які одночасно може підтримувати телефон;
#завантаження мережі у місці здійснення передачі;
#якості покриття мережі у місці здійснення передачі.

===GPRS-обладнання===
*Для того, щоб скористатися GPRS-послугами, необхідно мати мобільний телефон з підтримкою GPRS.
*Мобільні телефони з підтримкою GPRS поділяються на три класи:
#телефони класу А — голосовий дзвінок і передача пакетів даних можуть здійснюватись одночасно;
#телефони класу B — голосовий дзвінок і передача пакетів даних не можуть здійснюватись одночасно (при надходженні голосового виклику або SMS-повідомлення передача пакетів даних призупиняється і поновлюється після завершення дзвінка або отримання SMS-повідомлення);
#телефони класу C — підтримують тільки передачу пакетів даних.

EDGE та GPRS

2018-01-29T19:27:02Z

2597824:

==EDGE==
===Загальні відомості про EDGE===
'''EDGE''' (англ. Enhanced Data Rates for GSM Evolution) — технологія передачі даних, що забезпечує передачу великих обсягів інформації в мережі мобільного зв'язку. Технологія EDGE підтримує у середньому в три рази вищу швидкість передачі даних, ніж GPRS, крім того, забезпечується ефективніше використання частотних ресурсів і поліпшення покриття мережі в порівнянні зі звичайною мережею GSM. Максимально досяжна, теоретична, швидкість передачі інформації в мережі EDGE — 474,6 кбіт/c.

Це означає, що технологія EDGE відкриває для оператора мобільного зв'язку можливість надати абонентам послуги з передачі даних в існуючому частотному спектрі GSM зі швидкостями, характерними для мереж третього покоління (3G) мобільного зв'язку.

===Історія виникнення===
Уперше EDGE була представлена ESTI (Європейський інститут стандартизації електрозв'язку) на початку 1997 року як еволюція існуючого стандарту GSM.

Вирішуючи проблеми передачі даних у мережі GSM, оператори звернули увагу на технологію EDGE, Enhanced Data for Global Evolution (E-GPRS) він же UWC-136 (Universal Wireless Communications — 136). EDGE дозволяє частково зняти обмеження по швидкості й запустити цілий ряд принципово нових послуг, таких як мобільне телебачення, завантаження більших обсягів інформації на телефон, системи відеоспостереження.

Основна еволюційна зміна при переході від класичної технології GSM до EDGE полягає в застосуванні нового методу модуляції й кодування, що значно розширює можливості радіоінтерфейсу. Таким чином, технологію EDGE варто розглядати як еволюційний крок на шляху до більш високих швидкостей передачі даних при одночасному збереженні найважливіших параметрів радіоінтерфейсу GSM, таких як, наприклад, ширини смуги частот каналу в 200 кГц та структури пакета (бітових послідовностей).

Технологія EDGE може впроваджуватися двома різними способами: як розширення GPRS, у цьому випадку її варто називати EGPRS (enhanced GPRS), або як розширення CSD (ECSD).

EDGE не є новим стандартом стільникового зв'язку. Однак, EDGE має на увазі додатковий фізичний рівень, що може бути використаний для збільшення пропускної здатності сервісів GPRS або HSCSD. При цьому, самі сервіси надаються точно так само, як і раніше. Теоретично, сервіс GPRS здатний забезпечувати пропускну здатність до 160 Кбіт/с (на фізичному рівні, на практиці ж підтримуючі GPRS Class 10 або 4+1/3+2 апарати забезпечують лише до 38-42 Кбіт/с, якщо дозволяє завантаженість мережі стільникового зв'язку), а EGPRS — до 384—473,6 Кбіт/с.
==Історія розвитку==
Система edge вперше з’явилася на просторах Північної Америки. Саме тоді, в 2004 році, перша надбудова до системи мобільного зв’язку GSM з’явилися в американців.

Що ж таке edge? Це нова система зв’язку, яка працює в мобільної комунікації. Вона використовується в GSM мережах. Про edge говорять, як про цифрову бездротової системи передачі даних на великі відстані.

Отже, як було вже сказано, edge з’явилася в 2004 році в Північній Америці. Багато операторів, проте, вельми скептично поставилися до впровадження в свою систему зв’язку технологій edge. Багато мислили наступним кроком свого розвитку використання мереж UMTS. У міру роботи, компанії, що надають послуги мобільного зв’язку усвідомили, що створення UMTS мереж — це дорогі і невигідне захід, в зв’язку з цим багато операторів стільникового зв’язку переглянули свої позиції і звернулися до технології edge. Поступово, вплив і використання edge поширилося і на європейську частину світу. У Росії, оператори «великої трійки» почали використовувати edge до кінця 2004 року. Люди стали використовувати edge в телефоні. «Велика трійка» операторів мобільного зв’язку включає в себе Мегафон, Білайн і МТС.

Таким чином, можна зробити висновок, що розвиток технології edge йде вперед семимильними кроками. Важливо зазначити, що великий розвиток в наш час отримують види зв’язку третього і четвертого поколінь. Наприклад, компанія Apple вже випускає телефони, що працюють на основі 4G технології, тобто технологій четвертого покоління. Говорячи про edge, ми маємо на увазі технології типу 2G і 2,5 G. Це друге і друге з половиною покоління зв’язку. Немає сенсу особливо згадувати про те, що edge поступово буде витіснений з ринку. Але це закономірне протягом часу, який вимагає швидкої реакції виробників і вчених на все нові потреби і запити користувачів у всьому світі. Незважаючи на вище перераховані факти, edge дуже щільно зміцнилася на позиціях лідера серед технологій мобільного зв’язку. Тільки зовсім недавно з’явився дійсно потужний конкурент edge, а саме Apple iPhone 3G. Він швидко завоював популярність серед користувачів всього світу і набирає обертів не по днях, а по годинах. Що буде далі? Побачимо вже зовсім скоро.
==GPRS==
===Що то таке? ===
'''GPRS''' Загальний сервіс пакетної радіопередачі (англ. General Packet Radio Service, GPRS) — стандарт, який використовує не зайняту голосовим зв'язком смугу частот для передачі інформації. Використовується в мобільних пристроях для передачі MMS, WAP-серфінгу та повноцінного з'єднання з Інтернетом. Розрізняють так звані класи GPRS — рівень підтримки стандарту конкретним приладом. Існують класи від першого до дванадцятого — чим вищий клас, тим більшу швидкість передачі даних може, теоретично, забезпечити телефон.

==Архітектура==
Служба передачі даних GPRS надбудовується над існуючою мережею GSM. На структурному рівні систему GPRS можна розділити на дві частини: підсистему базових станцій (BSS) і опорну мережу GPRS (GPRS Core Network).
У BSS входять всі базові станції та контролери, які підтримують пакетну передачу даних. Для цього BSC (Base Station Controller) доповнюється блоком управління пакетами - PCU (Packet Controller Unit), а BTS (Base Transceiver Station) - кодований пристроєм GSM у формати, які використовуються протоколами TCP / IP.
Шлюзи з зовнішніми мережами (Internet, intranet, X.25) називають GGSN (Gateway GPRS Support Node). Обмін інформацією між SGSN і GGSN відбувається на основі IP-протоколів.
Також до складу GPRS Core входять DNS (Domain Name System) і Charging Gateway (шлюз для зв'язку з системою тарифікації).

==Переваги GPRS==
* висока середня швидкість передачі даних — 20-40 Кбіт/сек.;
* тарифікація GPRS-послуг не залежить від тривалості з'єднання;
* швидке та стабільне GPRS-з'єднання;
* можливість розмовляти по телефону й обмінюватись SMS-повідомленнями не розриваючи GPRS-з'єднання;
* ефективне використання енергоресурсів телефону при встановленому GPRS-з'єднанні.

==Особливості GPRS==
*при використанні GPRS дані формуються у пакети, які передаються одночасно кількома радіоканалами, при цьому дані радіоканали можуть послідовно використовуватись декількома користувачами;
*голосові виклики мають вищий пріоритет, ніж GPRS-з'єднання, тому передача пакетів даних відбувається тільки через вільні від голосових викликів *радіоканали;
*GPRS сумісна з усіма найпоширенішими протоколами пакетної передачі даних (TCP/IP, X.25 і т.д.);
швидкість передачі пакетів даних залежить від:
#схеми кодування каналів, що реалізована у GPRS-мережі (у мережі UMC використовується схема кодування CS2, яка забезпечує швидкість до 13.4 Кбіт/сек. на радіоканал);
#кількості радіоканалів на отримання або відправлення даних, які одночасно може підтримувати телефон;
#завантаження мережі у місці здійснення передачі;
#якості покриття мережі у місці здійснення передачі.

==GPRS-обладнання==
*Для того, щоб скористатися GPRS-послугами, необхідно мати мобільний телефон з підтримкою GPRS.
*Мобільні телефони з підтримкою GPRS поділяються на три класи:
#телефони класу А — голосовий дзвінок і передача пакетів даних можуть здійснюватись одночасно;
#телефони класу B — голосовий дзвінок і передача пакетів даних не можуть здійснюватись одночасно (при надходженні голосового виклику або SMS-повідомлення передача пакетів даних призупиняється і поновлюється після завершення дзвінка або отримання SMS-повідомлення);
#телефони класу C — підтримують тільки передачу пакетів даних.

EDGE та GPRS

2018-01-29T19:23:23Z

2597824: /* Що то таке? */

EDGE та GPRS

2018-01-29T19:21:52Z

2597824: /* Переваги GPRS */

EDGE та GPRS

2018-01-29T19:21:39Z

2597824: /* Особливості GPRS */

EDGE та GPRS

2018-01-29T19:20:54Z

2597824: /* Особливості GPRS */

EDGE та GPRS

2018-01-29T19:20:37Z

2597824:

EDGE та GPRS

2018-01-29T17:24:26Z

2597824:

'''EDGE''' (англ. Enhanced Data Rates for GSM Evolution) — технологія передачі даних, що забезпечує передачу великих обсягів інформації в мережі мобільного зв'язку. Технологія EDGE підтримує у середньому в три рази вищу швидкість передачі даних, ніж GPRS, крім того, забезпечується ефективніше використання частотних ресурсів і поліпшення покриття мережі в порівнянні зі звичайною мережею GSM. Максимально досяжна, теоретична, швидкість передачі інформації в мережі EDGE — 474,6 кбіт/c.

Це означає, що технологія EDGE відкриває для оператора мобільного зв'язку можливість надати абонентам послуги з передачі даних в існуючому частотному спектрі GSM зі швидкостями, характерними для мереж третього покоління (3G) мобільного зв'язку.

СІМ 17

2018-01-29T17:22:16Z

2597824:

{| class="wikitable"
|-
! № !! Студент !! Тема !! Дата
|-
| 1 || Бабій Владислав || Bluetooth || 19.09.17
|-
| 2 || [[Користувач:Бас_Євген|Бас Євген]] || [[Bas_Modems]] ||
|-
| 3 || [[Користувач:Бутенко_Сергій|Бутенко Сергій]] || [[EDGE_та_GPRS]] ||
|-
| 4 || [[Користувач:Владислав_Глімбоцький|Владислав Глімбоцький]] || [[DSL]] ||
|-
| 5 || [[Користувач:Артем_Данов|Данов Артем]] || [[Роутеры]] ||
|-
| 6 || [[Користувач:Довгенко_Володимир|Довгенко Володимир]] || [[Dovhenko_protection_of_networks]] ||
|-
| 7 || Єськов Іван || - ||
|-
| 8 || [[Користувач:Лисков_Сергій|Лисков Сергій]] || [[DHCP_Lyskov]] ||
|-
| 9 || [[Користувач:Міхав_Володимир|Міхав Володимир]] || [[Комунікація_видимим_світлом._Технологія_LiFi|LiFi]], [[Мережа_P2P|p2p]] ||
|-
| 10 || [[Користувач:Мохонько_Аліна|Мохонько Аліна]] || [[GSM]] || 12.12.17
|-
| 11 || [[Користувач:Носко_Юлія|Носко Юлія]] || [[VoIP_Nosko]] || 12.12.17
|-
| 12 || [[Користувач:Олійник_Владислав|Олійник Владислав]] || [[Мережі 3G]] [[Мережі 4G]] [[Мережі 5G]]
||
|-
| 13|| [[Користувач:Палій_Вадим|Палій_Вадим]] || [[WiFi]] [[WiMAX]] [[Порівняння]] ||
|-
| 14 || [[Користувач:Туртуріка_Віктор|Туртуріка Віктор]] || [[Mini-shporka_CDMA|CDMA]] || 03.10.17
|}

Питання до технології CDMA

2017-10-10T09:18:53Z

2597824:

#Які основні характеристики CDMA?
#Чим відрізняються базові станції CDMA один від одної?
#Що таке BREW?
#Що позитивного та негативного має технологія CDMA?
#Принцип роботи технології CDMA?
#Яка структура CDMA?
#За яким методом побудована система CDMA?
#В яких чотирьох станах може знаходитися абонентський термінал?
#За допомогою якого каналу здійснюється передача дзвінків з базової станції на мобільний?
#Переваги стандарту CDMA?
#Принцим налаштування модемів CDMA?
#Яка технологія передача повідомлень в CDMA?
#Які можливості надає вокодер?
#Наведіть коротку порівняльну характеристику систем стандартів CDMA i TDMA?
#Яке кодування застосовується у каналах системи CDMA?
#Яка стійкість зв'язку CDMA?
#Які ви знаєте стандарти CDMA та який з них забезпечує кращу якість звука?
#Що таке асинхронний CDMA? Та в чому його перевага?
#CDMA проти GSM: в чому різниця?
#Яке можливе майбутнє у технології CDMA?

Технологія Bluetooth

2017-10-10T09:18:42Z

2597824: /* Питання до технології Bluetooth */

[[Файл:bluetooth1.png|800px|right]]
= Вступ до теми Bluetooth =
[[Файл:Bluetooth headset.jpg|thumb|Гарнітура для мобільного телефону, яка використовується для передачі голосу Bluetooth]]
Специфікація Bluetooth була розроблена групою Bluetooth Special Interest Group (Bluetooth SIG), яка була заснована 20 травня 1998 році. У неї увійшли компанії Ericsson, IBM, Intel, Toshiba і Nokia. Потім багато компаній, включаючи Microsoft, Lenovo і Motorola, вступили в неї як асоційовані члени. Будь-яка компанія, яка планує розробляти пристрої Bluetooth, може безкоштовно увійти в цю групу. У SIG вже складається близько 2000 компаній. Згодом Bluetooth SIG і IEEE досягли угоди, на основі якої специфікація Bluetooth стало частиною стандарту IEEE 802.15.1. Роботи із створення Bluetooth компанія Ericsson Mobile Communication почала в 1994 році. Спочатку ця технологія була пристосована під потреби системи FLYWAY у функціональному інтерфейсі між мандрівниками та системою.

'''Назва Bluetooth''' ("синій зуб") походить від прізвища середньовічного короля Данії Гаральда I Синєзубого (норв. Harald Blåtann). Гаральд вмів посадити за стіл переговорів ворогуючі партії, домовляючись з кожною партією окремо, тому назва Bluetooth стала відповідним ім'ям для технології, що дозволяє різним пристроям спілкуватися один з одним. Використовуючи перші літери імені короля (руни B та H) у комбінації, створено й логотип технології.

На відміну від технології інфрачервоного зв'язку IrDA (Infrared Direct Access), що працює за принципом "точка-точка" в зоні прямої видимості, технологія Bluetooth розроблялася для роботи як за принципом "точка-точка", так і в якості багатоточкового радіоканалу, керованого багаторівневим протоколом , схожим на протокол мобільного зв'язку GSM. Bluetooth стала конкурентом таких технологій, як IEEE 802.11, HomeRF і IrDA, хоча остання і не призначена для побудови локальних мереж, але є найпоширенішою технологією бездротового з'єднання комп'ютерів і периферійних пристроїв.

''Основне призначення Bluetooth'' - забезпечення економного (з точки зору споживаного струму) і дешевого радіозв'язку між різноманітними типами електронних пристроїв. Причому, велике значення приділяється компактності електронних компонентів, що дає можливість застосовувати Bluetooth у малогабаритних пристроях розміром з наручний годинник. Bluetooth забезпечує обмін інформацією між такими пристроями як кишенькові і звичайні персональні комп'ютери, мобільні телефони, ноутбуки, принтери, цифрові фотоапарати, мишки, клавіатури, джойстики, навушники, гарнітури на надійній та недорогій радіочастоті для ближнього зв'язку. Bluetooth дозволяє цим пристроям обмінюватись інформацією, коли вони знаходяться в радіусі від 10 до 100 метрів один від одного, навіть в різних приміщеннях. Дальність дуже сильно залежить від механічних та радіо перешкод.

Технологія Bluetooth спеціально розроблена для забезпечення дешевою, стійкої, ефективної, високоємного зв'язку, для роботи з голосом і передачі даних, з наступними '''характеристиками:'''<br/>

:1.Швидкість передачі / прийому 1 Мбіт / с, при використанні каналу з максимально можливою шириною смуги.<br/>
:2.Швидкі перемикання частоти, щоб уникнути інтерференції.<br/>
:3.Адаптивна вихідна потужність для мінімізації перешкод.<br/>
:4.Короткі пакети даних для мінімізації потужності під час перешкод.<br/>
:5.Швидке впізнання (підтвердження).<br/>
:6.CVSD (Continuous Variable Slope Delta Modulation) голосове кодування, яке дає можливість роботи з високими частотами помилок по :бітам.<br/>
:7.Гнучкі типи пакетів, які підтримують широкий спектр додатків.<br/>
:8.Ненапружений "бюджет зв'язку", що підтримує недорогу інтеграцію окремих елементарних сигналів.<br/>
:9.Інтерфейс передачі / прийому, спеціально пристосований для мінімізації енергоспоживання.<br/><br/>

Ці властивості дають технології Bluetooth можливість забезпечувати надзвичайно гнучкий зв'язок з високими швидкостями передачі даних навіть за наявності серйозних перешкод. При завідомо хорошому прийомі в сприятливих умовах передачі сигналу, в міру посилення перешкод, падіння якості переданого сигналу буде залишатися мінімальним і поступовим, що дає можливість збереження стабільного зв'язку.

Bluetooth має RF (Radio Frequency) специфікації для передачі голосу і даних на короткі відстані, "точка-мультиточка".<br/><br/>

Радіус роботи пристроїв BT2 не перевищує 15 метрів, для BT1 до 100 м (клас А). Ці числа декларуються стандартом для прямої видимості, в реальності не варто чекати роботу на відстані більше 10-20 метрів. Такого дальнодії недостатньо для ефективного застосування атак на практиці. Тому, ще до детального опрацьовування алгоритмів атаки, на Defcon-2004 публіці була представлена антена-гвинтівка BlueSniper, розроблена Джонном Херінгтоном (John Herington). Пристрій підключається до портативного пристрою ноутбуку/КПК і має достатню спрямованість і потужність (ефективна робота до 1,5 км.)

= Принцип дії Bluetooth =

Радіозв'язок Bluetooth здійснюється в '''ISM''' діапазоні (англ. Industry, Science and Medicine - смуга промислового, наукового та медичного застосування), який використовується в різних побутових приладах і безпровідних мережах (вільний від ліцензування діапазон 2,4-2,4835 Ггц). Спектр сигналу формується по методу FHSS (Frequency Hopping Spread Spectrum псевдовипадкова перебудова робочої частоти). Метод FHSS простий в реалізації, забезпечує стійкість до широкосмугових перешкод, а устаткування коштує недорого.

Згідно '''алгоритму FHSS''', в Bluetooth частота сигналу, що несе, стрибкоподібно міняється 1600 разів в секунду (всього виділяється 79 робочих частот шириною в 1 Мгц, а в Японії, Франції і Іспанії смуга вже 23 частотних каналу). Послідовність перемикання між частотами для кожного з'єднання є псевдовипадковою і відома тільки передавачу і приймачу, які кожні 625 мкс (один часовий слот) синхронно перебудовуються з однієї частоти, що несе, на іншу. Таким чином, якщо поряд працюють декілька пар приймач-передавач, то вони не заважають один одному. Цей алгоритм є також складовою частиною системи захисту конфіденційності передаваної інформації: перехід відбувається по псевдовипадковому алгоритму і визначається окремо для кожного з'єднання. При передачі цифрових даних і аудіосигналу (64 Кбіт/с в обох напрямах) використовуються різні схеми кодування: аудио-сигнал не повторюється (як правило), а цифрові дані у разі втрати пакету інформації будуть передані повторно. Без перешкодостійкого кодування це забезпечує передачу даних зі швидкостями 723,2 Кбіт/с із зворотним каналом 57,6 Кбіт/с, або 433,9 Кбіт/c в обох напрямах.

Для '''повнодуплексної''' передачі використовується '''дуплексний''' режим з тимчасовим розділенням (TDD). Підтримується ''ізохронна'' і ''асинхронна'' передача даних і забезпечується проста інтеграція з TCP / IP. Енергоспоживання пристроїв Bluetooth має бути в межах 0.1 Вт. Кожен пристрій має унікальну 48-бітову мережеву адресу, сумісний з форматом стандарту локальних мереж IEEE 802.

= Специфікації Bluetooth =

'''[[Bluetooth 1.0]]'''

Пристрої версій 1.0 (1998) і 1.0B мали погану сумісність між продуктами різних виробників. У 1.0 і 1.0B була обов'язковою передача адреси пристрою (BD_ADDR) на етапі встановлення зв'язку, що робило неможливою реалізацію анонімності з'єднання на протокольному рівні і було основним недоліком даної специфікації.

'''[[Bluetooth 1.1]]'''

У Bluetooth 1.1 було виправлено безліч помилок, знайдених в 1.0B, ''додана підтримка для нешифрованих каналів, індикація рівня потужності сигналу'', що приймається (RSSI).

'''[[Bluetooth 1.2]]'''

У версії 1.2 була додана технологія адаптивної перебудови робочої частоти (AFH), що поліпшило опірність до електромагнітної інтерференції (перешкод) шляхом використання рознесених частот в послідовності перебудови. Також збільшилася швидкість передачі і додалася технологія eSCO, яка покращувала якість передачі голосу шляхом повторення пошкоджених пакетів. У HCI додалася підтримка трьох-провідного інтерфейсу UART.

Головні поліпшення включають наступне:

:•Швидке підключення і виявлення.
:•Адаптивна перебудова частоти з розширеним спектром (AFH), яка підвищує стійкість до радіоперешкод.
:•Вищі, ніж у 1.1, швидкості передачі даних, практично до 721 кбіт / с.
:•Розширені Синхронні Підключення (eSCO), які покращують якість передачі голосу в аудіопотоку, дозволяючи повторну передачу пошкоджених пакетів, і при необхідності можуть збільшити затримку аудіо, щоб надати кращу підтримку для паралельної передачі даних.
:•В Host Controller Interface (HCI) додана підтримка трипровідною інтерфейсу UART.
:•Затверджено як стандарт IEEE Standard 802.15.1-2005.
Введені режими управління потоком даних (Flow Control) і повторної передачі (Retransmission Modes) для L2CAP.

'''[[Bluetooth 2.0 + EDR]]'''

Bluetooth версії 2.0 був випущений 10 листопада 2004 Має зворотну сумісність з попередніми версіями 1.x. Основним нововведенням стала підтримка Enhanced Data Rate (EDR) для прискорення передачі даних. Номінальна швидкість EDR близько 3 Мбіт / с, проте на практиці це дозволило підвищити швидкість передачі даних тільки до 2,1 Мбіт / с. Додаткова продуктивність досягається за допомогою різних радіо технологій для передачі даних.

Стандартна (базова) швидкість передачі даних використовує GFSK-модуляцію радіосигналу при швидкості передачі в 1 Мбіт / с. EDR використовує поєднання модуляцій GFSK і PSK з двома варіантами, π/4-DQPSK і 8DPSK. Вони мають великі швидкості передачі даних по повітрю — 2 і 3 Мбіт / с відповідно.

Bluetooth SIG видала специфікацію як «Технологія Bluetooth 2.0 + EDR», яка передбачає, що EDR є додатковою функцією. Крім EDR є й інші незначні удосконалення до 2.0 специфікації, і продукти можуть відповідати «Технології Bluetooth 2.0», не підтримуючи вищу швидкість передачі даних. Принаймні одне комерційне пристрій, HTC TyTN Pocket PC, використовує «Bluetooth 2.0 без EDR» у своїх технічних специфікаціях.

Згідно з 2.0 + EDR специфікацією, EDR забезпечує наступні переваги:

:•Збільшення швидкості передачі в 3 рази (2,1 Мбіт / с) в деяких випадках.
:•Зменшення складності декількох одночасних підключень через додаткової смуги пропускання.
:•Нижче споживання енергії завдяки зменшенню навантаження.

'''EDR(Enhanced Data Rate)''' - це технологія, що дозволяє збільшити швидкість передачі даних через Bluetooth. Це метод розповсюдження і поділу обсягу і типів Bluetooth пакетів , з метою збільшення максимальної пропускної здатності , що забезпечує стабільність зв'язку при великій кількості підключень , знижує споживану потужність , при цьому не змінює решту архітектуру вихідної технології . Enhanced data rate була впроваджена у версії Bluetooth 2.0 в 2004 році. Саме EDR дозволила підвищити швидкість передачі даних до 2.1 Мбіт / с.

EDR може бути вибраний як режим , який впливає безпосередньо на кожну окрему логічну передачу. Технологія передбачає стандартний набір додаткових типів пакетів і правил обміну для забезпечення заданих в специфікації швидкісних режимів .

'''[[Bluetooth 2.1]]'''

У Bluetooth версії 2.1 (2007) додана ''технологія розширеного запиту характеристик пристрою'' (для додаткової фільтрації списку при спряжуванні), ''енергозберігаюча технологія'' (Sniff Subrating), яка дозволяє збільшити тривалість роботи пристрою від одного заряду акумулятора в 3-10 разів. Крім того оновлена специфікація істотно спрощує і прискорює встановлення зв'язку між двома пристроями, дозволяє проводити оновлення ключа шифрування без розриву з'єднання, а також робить вказані з'єднання захищенішими, завдяки використанню технології Near Field Communication.

'''[[Bluetooth 3.0]]'''

Робоча група з розробки стандарту бездротової передачі даних Bluetooth, 21 квітня 2009 випускає специфікацію Bluetooth 3.0. Модулі з підтримкою нової специфікації поєднуватимуть в собі дві радіосистеми. Перша, з низьким енергоспоживанням, забезпечує передачу даних на звичайній для другої версії Bluetooth швидкості в три мегабіти в секунду. Інша, високошвидкісна і сумісна із ''стандартом 802.11'', забезпечує швидкості, порівнянні із швидкістю мереж '''Wi-Fi'''. Варто відзначити, що Bluetooth 3.0 використовує стандарт 802.11 без суфікса, тобто формально не сумісний з такими специфікаціями Wi-Fi, як 802.11b/g або 802.11n. 802.11 — загальніший стандарт. Використання тієї або іншої радіосистеми залежить від розміру передаваного файлу. Невеликі файли передаватимуться по повільному каналу, а великі — по високошвидкісному. Після закінчення передачі модуль повернеться в режим зниженого енергоспоживання. Крім того, в Bluetooth 3.0 з'явиться можливість під назвою ''"розширений контроль живлення"'' (Enhanced Power Control). Вона дозволяє уникнути розриву з'єднання, якщо пристрій поклали в сумку або в кишеню.

'''[[Bluetooth 4.0]]'''

В грудні 2009 консорціум Bluetooth SIG анонсував ''стандарт Bluetooth 4.0 для електронних датчиків''. Новий стандарт ''призначений для передачі коротких пакетів'' даних обсягом по 8-27 байт зі швидкістю 1 Мбіт/с. Для порівняння, Bluetooth 3.0, розробка якого була завершена в квітні 2008, дозволяє передавати дані зі швидкістю до 24 Мбіт/с, але і призначений він для іншої сфери застосування.

'''Bluetooth 4.0 планується використовувати''' в мініатюрних сенсорах, що розміщуються на тілі пацієнтів, в спортивного взуття, тренажерах тощо. Сенсори на базі нового стандарту зможуть передавати різну інформацію з навколишнього світу — температуру, тиск, вологість, швидкість пересування і так далі - на різні пристрої контролю, включаючи мобільні телефони. За словами представників консорціуму, окремий стандарт був розроблений у зв'язку з тим, що Bluetooth 3.0 і більш ранні версії не в змозі забезпечити необхідний низький рівень енергоспоживання.

Перший чіп з одночасною підтримкою Bluetooth 4.0 і 3.0 випустив ST-Ericsson.

'''[[Bluetooth 4.1]]'''
3 грудня 2013 на сайті організації Bluetooth Special Interest Group опубліковано повідомлення про те , що прийняті доповнення до специфікації Bluetooth Core Specification . Версія Bluetooth 4.1 названа «важливим еволюційним оновленням » стандарту бездротового підключення , який був радикально оновлений в липні 2010 року з твердженням специфікації Bluetooth Smart , орієнтованої на використання в інтернеті речей.<br>
Оновлення сфокусовано на вдосконаленні споживчих якостей інтерфейсу за рахунок поліпшення співіснування з LTE , підвищення ефективності передачі даних і надання розробникам нових можливостей , пов'язаних з тим , що пристрої можуть грати кілька ролей одночасно. Крім того , нова версія стандарту закладає основу для підключень на основі IP , розширюючи роль технології Bluetooth як важливого бездротового ланки інтернету речей.<br>
Якщо говорити про поліпшеної сумісності з LTE , радіочастотні блоки Bluetooth і LTE зможуть непомітно для користувача автоматично узгоджувати між собою передачу , щоб зменшити взаємний вплив при роботі в суміжних смугах частот.<br>
Повторне підключення стає більш гнучким за рахунок можливості керувати інтервалом часу повторного підключення . Це дозволить пристроям відновлювати підключення автоматично , як тільки вони знову опиняться в зоні дії . Наприклад , користувач може вийти з кімнати , а коли він повернеться , що знаходиться при ньому пристрій знову автоматично підключиться до пристрою в кімнаті.
Що стосується можливості одночасно грати дві ролі , вона може стати в нагоді , скажімо , розумним годинах , які виступають хабом Bluetooth Smart Ready по відношенню до датчика пульсу , але периферійним пристроєм Bluetooth Smart - по відношенню до смартфону , відображаючи на своєму екрані сповіщення про повідомлення , прийнятому смартфоном .

= Означення по темі технологія Bluetooth =

• '''Піконет''' - "пікомережа":
набір пристроїв, з'єднаних через технологію Bluetooth спеціальним способом. Піконет починається з двох з'єднаних пристроїв, таких як портативний ПК і стільниковий телефон, і може розростатися до восьми з'єднаних пристроїв ось чому потрібний адресний простір обмежений 3 бітами). Всі пристрої Bluetooth є одноранговими пристроями і мають ідентичну реалізацію. Однак при установці піконет один пристрій буде діяти як майстер для цілей синхронізації, а інший (і) - як слейв (и) для підтримки піконет-з'єднання.

• '''Scatternet''' - "мережа розкиду": Дві або більше незалежних і несинхронізованих мережі піконет, взаємодіючих між собою. Як показано на, пристрій-слейв, так само, як і пристрій-майстер в одній мережі піконет можуть встановлювати таке з'єднання, стаючи слейвом в іншій мережі піконет.

• '''Пристрій майстер:''' пристрій у піконет, в якому генерація синхронизирующих імпульсів і послідовність стрибків використовуються для синхронізації всіх інших пристроїв у піконет.

• '''Пристрій слейв:''' всі пристрої в піконет, які не є майстром (до 7 активних пристроїв на кожен пристрій майстер).

• '''MAC-адреса:''' 3-бітний Media Access Control адреса, що використовується для розрізнення пристроїв, включених у піконет.

• '''Парковані пристрої:''' пристрою в піконет, які синхронізовані, але не мають MAC-адрес.

• '''Sniff Mode''' і '''Hold Mode:''' пристрої, синхронізовані в піконет і мають тимчасово введені режими збереження енергії, в яких активність пристроїв знижена.

• '''Ad-hoc network''' (спеціальна мережа) - просто мережа, в якій взаємодії встановлюються між комплексними станціями в даній області покриття без використання точки доступу або сервера.

• '''Link Manager Protocol''' - повідомлення LMP використовуються для налаштування зв'язку, безпеки та управління.<br/><br/>

:'''Користувацькі моделі'''

Користувацькі моделі описують, яким чином можна використовувати пристрої Bluetooth. У кожній моделі існує один або більше відповідних профілів, які визначають рівні протоколів і функції, які повинні бути використані. ''Наведений нижче опис - не детальний, і ці відомості не можна вважати повними.''

:''Internet Bridge''

Користувацька модель Internet Bridge описує, яким чином мобільний телефон або бездротовий модем забезпечує dial-up з'єднання персонального комп'ютера без необхідності фізичного з'єднання з ПК. Цей сценарій з'єднання вимагає використання мережі протоколів, що складається з двох частин - одна для команд AT, для управління процесом передачі необхідних даних з мобільного телефону та інших пристроїв.

:''Three-in-One Phone''

Користувацька модель Three-in-One Phone описує, яким чином телефонний апарат може приєднуватися до трьох різних провайдерів мобільних послуг. Телефон може працювати як при бездротовому телефонному з'єднанні з громадською комутованій телефонною мережею в домашніх умовах, що оплачується за фіксованою таксою оператора телефонного зв'язку. Цей сценарій включає здійснення дзвінків через голосову базову станцію і прямих дзвінків між двома терміналами через базову станцію. За іншим сценарієм телефон може приєднуватися безпосередньо до інших телефонів, працюючи як "walkie-talkie" або як деяке розширення телефону - для такого способу ніякої додаткової оплати не потрібно. Нарешті, модель Three-in-One Phone може працювати як стільниковий телефон, приєднуючись до стільникової інфраструктурі. Бездротовий сценарій і сценарій двостороннього зв'язку використовують одну і ту ж мережу протоколів.

:''Ultimate Headset''

Користувацька модель Ultimate Headset визначається як бездротова трубка, обладнана Bluetooth. Ця модель може працювати в умовах віддаленого вхідного і вихідного аудіо-інтерфейсу пристрою. Цим пристроєм може бути мобільний телефон або ПК для аудіо-входу або виходу. Як і у випадку користувальницької моделі Internet Bridge, дана модель вимагає набору протоколів, що складається з двох частин, одна для команд AT, щоб керувати передачею необхідних даних, наприклад мовлення, з мобільного телефону та іншого пристрою. Команди AT контролюють телефони стосовно, наприклад, до процесу відповіді і до переривання дзвінків.

:''LAN Access''

Користувацька модель LAN Access схожа на користувальницьку модель Internet Bridge. Різниця полягає в тому, що призначена для користувача модель LAN Access не використовує протоколи для команд AT. Дана користувача модель описує, яким чином термінали введення даних використовують місце доступу LAN в якості бездротового з'єднання з локальною мережею. При встановленні з'єднанням термінали введення даних працюють, як якщо б це вони були приєднані до LAN через з'єднання dial-up.

:''File Transfer''

Користувацька модель File Transfer пропонує можливість передачі даних з одного пристрою Bluetooth на інше. У даній користувальницької моделі підтримуються файли, цілі папки, директорії і різноформатні потоки даних. Дана модель також пропонує можливість перегляду вмісту папок на віддаленому пристрої. Більш того, в даній користувальницької моделі підтримуються операції обміну, наприклад, візитними картками з використанням формату vCard. Модель File Transfer базується на GOEP.

:''Synchronisation''

Користувацька модель Synchronisation забезпечує можливості для автоматичної синхронізації між, наприклад, настільним ПК, портативним ПК, мобільним телефоном та ноутбуком. Дана користувача модель дозволяє проводити передачу візитних карток, списку завдань, записів з щоденника і т.д., і працювати далі з цією інформацією за допомогою комп'ютера, стільникового телефону і КПК, використовуючи звичайні протоколи і формати.

= Короткий огляд стека протоколу =
[[Файл:Image bt 1.jpg|550px|thumb|right|Стек протоколу технології Bluetooth]]
На малюнку показано, що стек протоколу складається з рівня радіо в основі, яке формує фізичний інтерфейс з'єднання. Рівень протоколу зв'язку baseband і Link Manager Protocol (LMP) встановлюють і контролюють з'єднання між пристроями Bluetooth. Ці три рівні підстави здійснені в обладнанні / програмному забезпеченні. Рівень Host Controller потрібно, щоб з'єднати за допомогою інтерфейсу Bluetooth з верхнім протоколом-L2CAP (Logical Link Control і Adaptation Protocol). Провідний контролер потрібно тільки тоді, коли L2CAP постійно знаходиться в програмному забезпеченні в хості. Якщо L2CAP is також на модулі Bluetooth цей рівень не потрібно, тому що L2CAP може безпосередньо зв'язуватися з LMP і baseband. Програми постійно знаходяться вище L2CAP. Наступні підрозділи дають короткий опис кожного рівня.

'''Рівень зв'язку'''

Зв'язок працює у вільному ISM діапазоні смузі близько 2.4GHz і використовує поширення спектру. Цей діапазон простирається від 2400 до 2483.5 МГЦ в більшості країн, і цілий діапазон використовується для оптимізації поширення спектру. Однак для деяких країн з меншим ISM діапазоном також використовується нижня шкала. Для поширення спектру використовується техніка frequency hopping (FH). Оскільки в цьому діапазоні можуть існувати і здійснювати втручання багаторазові нескоординовані мережі, використовуються швидкі FH і короткі передачі даних, оскільки відсоток помилки може бути високим, особливо з-за сильного втручання від мікрохвильових печей, які працюють у цій частоті. CVSD-кодування адаптоване під голосові передачі, які можуть викликати високий відсоток помилок. Додатково, заголовки пакетів захищені спеціальною схемою корекції помилок для додання стійкості проти збоїв.

Переходи по частоті фіксуються на 2402 k МГц, де k = 0,1 ,..., 78. омінальная частота переходу - 1600 стрибків в секунду.

'''Baseband'''

Baseband - рівень протоколу, контролюючий зв'язок. Baseband контролює послідовності перельоту частоти і дбає про кодування рівня для безпечних з'єднань. Можуть бути встановлені два типи з'єднань:

:SCO: Синхронне орієнтоване з'єднання. Ці сполуки передбачаються для передачі синхронних даних типу голос.

:ACL: Асинхронне з'єднання. Такі з'єднання можуть використовуватися для додатків передачі даних, які не вимагають синхронного зв'язку.

Baseband забезпечує функціональні можливості, необхідні для пристроїв, щоб синхронізувати їх годинник і встановлювати з'єднання. Також забезпечуються процедури запиту для виявлення адреси пристроїв, що знаходяться поблизу. Виправлення помилки для пакетів забезпечується в залежності від типу пакета. Різні типи пакету визначені для деяких загальних додатків, які відрізняються за їх місткості даних і накладних витрат по виправленню помилки. П'ять різних типів каналу забезпечуються для інформації контролю, інформацією управління з'єднанням, синхронними і асинхронними даними. Визначено функції, необхідні для генерації клавіш кодування і клавіш з'єднання. Більш детальний опис деяких з операцій baseband, пов'язаних з встановленням з'єднання, є в розділі.

'''Протокол Менеджера зв'язку'''

Основні функції LMP можна класифікувати
:1. Управління мережею [[Використовувані означення|Piconet]]
:2. Конфігурація сполук
:3. Функції безпеки

'''Рiconet''' є групою пристроїв, пов'язаних із загальним каналом, який ідентифікований з його унікальною послідовністю "перельоту".

Фундаментальні "будівельні блоки" топографії Bluetooth - це пристрої майстер і слейв, де пристрій майстер в піконет забезпечує генерацію синхронизирующих імпульсів і послідовність стрибків для синхронізації всіх інших пристроїв у піконет. Один з пристроїв, зазвичай той, який першим здійснив підключення, називається "master". До master `у може бути активно приєднано до семи пристроїв і набагато більше може бути підключено в стані" parked "(низького енергоспоживання). Пристрої в мережі piconet можуть з'єднуватися один з одним за допомогою SCO або ACL. Канал управляється master `ом, за допомогою Lin Manager в кожному пристрої. Будь-які два або більше пристроїв для з'єднання повинні встановити між собою мережу piconet. У той же час кожен пристрій може одночасно належати декількох мереж. (Мал.2). Майстер також нумерує канали зв'язку. Майстер визначає шаблон, на якому будуть працювати всі слейв-пристрої його мережі піконет, і синхронізує її роботу.

Стандарт Bluetooth має з'єднання незалежних і навіть не синхронізованих між собою піконет (до 10) в мережу scatternet. Для цього кожна пара пікомережі повинна мати як мінімум однин загальний пристрій, який буде майстром в одній і слейвом в іншій. Таким чином, в межах окремої scatternet з інтерфейсом Bluetooth може бути одночасно пов'язано максимум 71 пристрій, проте ніхто не обмежує застосування пристроїв-гейтів, які використовують той же інтернет для більш далекого зв'язку.

[[Файл:Schema3.JPG|350px|thumb|right|Piconet і Scatternet]]
a) [[Використовувані означення|Piconet]] між двома пристроями (або один майстер і один слейв)<br>
b) piconet між кількома пристроями (мультислейв до 7 "слейвів" з одним майстром)<br>
c) [[Використовувані означення|Scatternet]], комбінація мереж piconet (може з'єднувати до 10 піконет).<br>

LMP забезпечує функціональність приєднаний / від'єднаних пристроїв "slave", обмін функціями між пристроями master і slave та з'єднання ACL / SCO. LMP також обробляє пристрої в режимах низького енергоспоживання, hold, sniff і park, створених для збереження енергії, якщо пристрої не мають даних для передачі.

Завдання конфігурації з'єднання включають в себе параметри установки з'єднання, якість сервісу і контроль потужності, якщо це підтримується пристроєм. LMP також забезпечує ідентифікацію пристроїв, які будуть з'єднані, і управління клавішами з'єднання.

'''Логічний контроль зв'язку і Адаптаційний протокол'''

Це протокол, з яким взаємодіє більшість додатків, якщо ведучий контролер не використовується. Основні функції L2CAP:

'''Мультіорганізація'''
Протокол повинен дозволяти декільком додаткам одночасно використовувати з'єднання між двома пристроями.

'''Сегментація і Повторне об'єднання'''

Протокол повинен зменшити розмір пакетів, забезпечених додатками до розміру пакетів, прийнятих рівнем baseband. Сам L2CAP приймає розміри пакету до 64Кб, але пакети baseband можуть приймати до 2745 bits. Для отриманих пакетів повинна бути виконана зворотна процедура об'єднання сегментованих пакетів в належному порядку.

'''Якість обслуговування'''

L2CAP дозволяє додаткам вимагати QoS на деяких параметрах, типу пікової пропускної здатності, часу очікування та зміни затримки.

В основному, L2CAP забезпечує функції мережевого рівня до додатків і більш високим протоколів.

'''Інтерфейс головного контролера'''

Основна структура, що показує, як рівні головного контролера розташовані всередині стека протоколу.

[[Файл:Schema4.JPG|550px|thumb|right|Провідний контролер в стеку протоколу]]

Для більшості пристроїв модуль підтримки Bluetooth може бути додано в якості плати розширення, наприклад, для ПК або ноутбука апаратні засоби Bluetooth можуть бути додані як PCI-карта або USB-адаптер. Апаратні модулі звичайно здійснюють більш низькі радіо рівні, baseband і LMP. Тоді дані, які будуть надіслані LMP і baseband, йдуть з фізичної шині, наприклад, USB. Драйвер для цієї шини потрібно на хості, яким є PC, і на апаратній карті Bluetooth потрібно "інтерфейс контролера хоста", щоб прийняти дані з фізичної шині. Таким чином, потрібні такі додаткові рівні:

'''HCI драйвер'''

Це драйвер для інтерфейсу головного контролера хоста, вище фізичної шини, форматує дані, які будуть прийняті контролером хоста на апаратних засобах Bluetooth.

'''Інтерфейс головного контролера'''

Розміщується на апаратних засобах Bluetooth і підтримує зв'язок поверх фізичної шини.

'''Рівень програми'''

До L2CAP можна звертатися безпосередньо додатками або через протоколи підтримки подібно RFCOMM, TCS і SDP, згаданим раніше. Додатки можуть використовувати інші протоколи типу TCP-IP або WAP. Додатки можуть самостійно запускати протоколи, наприклад, PPP (Протокол "точка-точка"), FTP (протокол передачі файлів) або інші певні протоколи, як буде потрібно додатком. Програма може використовувати SDP, для перевірки, які потрібні сервісні можливості пристроїв, доступних в зоні дії. Багато моделей використання були запропоновані виробниками. Деякі з них:

:1. Три в одному: окрема телефонна трубка працює як селекторна зв'язок в офісі (ніякої плати за користування телефоном), Всякий раз можна використовувати будь-який з цих трьох режимів - як селекторний зв'язок, як PSTN і як мобільний телефон.<br>
:2. "Портфельна хитрість": RF-зв'язок не потребує прямої видимості між пристроями. Значить, мобільний телефон може під'єднатися до ноутбука навіть тоді, коли той перебуває в портфелі, і використовувати доступ до його можливостей, наприклад, до електронної пошти.<br>
:3. Автоматичний Синхронізатор: забезпечення бездротового зв'язку між PDA користувача, портативної ЕОМ і мобільним дозволить додаткам автоматично оновлювати та синхронізувати органайзер та інші дані, якщо модифікації зроблені на одному пристрої.<br>
:4. Бездротові навушники (гарнітури): Вони дозволяють доступ до мобільних пристроїв користувача і навіть до аудіо, в той час як пристрої знаходяться в кишені користувача. Таким чином, буде можлива операція hands-free.<br>
:5. Автомобільні комплекти: пристрої hands-free дозволяють водіям користуватися телефоном без відриву від управління автомобілем.<br>

Крім цього, було запропоновано велику різноманітність інших програм у домашньої автоматизації, обмін даними на нарадах без використання додаткового обладнання, керуючих пристроями через бездротове портативний пристрій при прогулянках, пропозиції системи захисту, мережеві доступи в громадських місцях, деякі з яких успішно демонструвалися на виставках або вже продаються.

[[Файл:Mal_1.jpg|450px|thumb|right|Огляд протоколів технології Bluetooth]]

На малюнку представлений огляд протоколів, що використовуються і підтримуваних Bluetooth, і показано, яким чином вони взаємодіють між собою. Як завжди на такого роду схемах, протоколи зображені відповідно до їх приблизної ієрархії, причому "вищі" протоколи розташовані вгорі. У контексті обміну даними з цієї ієрархічності можна зробити 2 висновки:

:1.Більш високі протоколи залежить від більш низьких в плані свого існування. Але більш низькі протоколи можуть працювати і без більш високих, або підтримувати інші протоколи на більш високих рівнях.

:2.Більш високі протоколи зазвичай "ближче" користувачеві, оскільки вони забезпечують людино-орієнтовані сервіси.

Ці протоколи можуть бути розділені на 4 категорії:

:1. основні протоколи<br>
:2. протокол заміни кабелю<br>
:3. керуючий протокол телефонії<br>
:4. отримані протоколи.<br>

Техніка для комунікацій дальньої дії на основі Bluetooth Хоча технологія Bluetooth мається на увазі для комунікацій на близькі відстані, дистанцію взаємодії пристроїв, як уже згадувалося, можна розширити до 100 метрів. Беручи до уваги рівні стійкості до фонового шуму (при чутливості приймача -70 dBm), необхідна вихідна потужність від всеспрямованого передавача 100 mW. Ця передавальна потужність класифікується як "Class 1", і специфікується в розділі "Радіоспеціфікаціі" у збірнику специфікацій Bluetooth, ver. 1.0, ref. 2. Ця специфікація означає, що передавач має ефективний регулятор для зменшення перешкод.

[[Файл:Mal_2.jpg|250px|thumb|left|Прийомопередавач Bluetooth]] <br> <br>

Як можна бачити на малюнку, в RF-частини прийомопередавача Bluetooth є:

:1.полоса пропускання, яка видаляє всі частоти поза діапазону в 1 Мгц, який використовується в цей момент як для передачі, так і для прийому<br>
:2. Перемикач передачі-прийому, який з'єднує підсилювач потужності з антеною під час передачі, а також LNA з антеною під час прийому<br>
:3.LNA, або Low-Noise Amplification - малошумне посилення.<br>

Специфікація накладає деякі обмеження на роботу RF-частини. Джерело живлення повинно давати від 2.7 до 5 вольт, і повинно працювати при температурах від -20 до +60 C, а його ефективність повинна становити принаймні 30% при 140 мА. Вихідна потужність повинна також відключатися під час прийому. Один з продуктів, що відповідає цим вимогам, називається "MAX2240". Два цифрових керуючих біта використовуються для установки VGA (Variable Gain Amplification) на 4 окремих рівня, результатом чого є 4 окремих рівня вихідної потужності.<br>

= [[Установка з'єднання в Bluetooth]] =

Цей розділ описує основні процедури, які повинні бути виконані пристроями Bluetooth, щоб встановити між ними з'єднання. Розгляньте наступний сценарій: чоловік гуляє з готелю і хоче скористатися своєю електронною поштою за допомогою пристрою Bluetooth, яким може бути ноутбук або PDA. Що він мав би зробити? Він натиснув би на меню або піктограму поштової програми. Пристрій автоматично виконав б наступні кроки (крім кроку реєстрації, актуального в разі, якщо пристрій вперше використовується в цьому середовищі):

:1. ''Запит:'' пристрій при вступі в нове середовище автоматично ініціалізувати б запит, щоб з'ясувати, які пристрої є доступними в межах його радіуса дії. Це приведе до наступного:<br>
::а) Всі доступні прилеглі пристрої дадуть відповідь.
::б) Пристрій вибирає одне з відповіли пристроїв.

:2. ''Пейджинг'': пристрій викличе baseband-процедуру, звану пейджинг. У результаті відбувається синхронізація пристрою з пунктом доступу, серед інших необхідних ініціалізації.<br>
:3. ''Встановлення з'єднання'': LMP встановить з'єднання з точкою доступу. Оскільки додаток в цьому випадку поштове (email), буде використовуватися ACL з'єднання.

Далі будуть виконуватися нижченаведені дії по встановленню.

:4. ''Сервіс'': LMP буде використовувати протокол SDP для встановлення, який сервіс є доступним, зокрема, поштовий сервіс, або потрібно звернеться до іншого хосту. Припустимо, що сервіс є доступним, інакше програма не може далі діяти. Інформація щодо інших сервісних послуг може бути також представлена користувачеві.<br>
:5. ''Канал L2CAP'': На основі інформації, отриманої від SDP, пристрій створить канал L2CAP до пункту доступу. Він може використовуватися безпосередньо додатком або іншим протоколом, наприклад, RFCOMM.<br>
:6. ''Канал RFCOMM'': В залежності від потреби поштового програми RFCOMM або інший канал (у випадку інших додатків) буде створено згідно з L2CAP каналу. Ця можливість дозволяє використовувати додатки, розроблені для послідовних портів, щоб працювати без модифікації по Bluetooth-платформ.<br>
:7. ''Безпека'': Якщо пункт доступу обмежує доступ понад певної кількості користувачів або пропонує безпечне з'єднання режиму людям, які зареєструвалися раніше, тоді пункт доступу пошле запит безпеки при встановленні з'єднання. Користувач повинен знати правильний PIN-код для доступу до сервісу. Зверніть увагу, що PIN-код не передається по бездротовому каналу, використовується інший код, що згенерував з нього, тому PIN-код досить складно підібрати. При використанні безпечного режиму буде вироблено кодування передачі.<br>
:8. ''PPP'': Оскільки PPP-з'єднання використовується з послідовного модему як при dial-up, те ж саме додаток зможе тепер запустити PPP через RFCOMM (через емульованого послідовний порт). Ця з'єднання дозволить користувачеві отримати доступ до його поштової скриньки тощо.<br>
:9. ''Мережеві протоколи'': Мережеві протоколи типу TCP / IP, IPX, Appletalk можуть одержувати і передавати дані по каналу без труднощів.

В описаних вище процедурах для користувача взаємодія потрібна тільки при використанні логіна для входу в систему для електронної пошти і для додаткового захисту, яка буде здійснена. Решта кроки автоматичні. Вищезазначені процедури описані докладно, щоб продемонструвати процес встановлення підключення. Пояснення вищезазначених процедур потребує короткого опису пристрою годин на Bluetooth.

'''Годинник''': Кожен Bluetooth модуль має вбудовану систему часу, яка визначає час і частотні передачі. Годинники Bluetooth є вільно йдуть часасмі, які ніколи не коригуються і ніколи не вимикаються. Для синхронізації з іншими модулями використовуються тільки зміщення (величина, на яку відрізняється час в інших модулях в порівнянні з "рідними" годинником), накладене на "рідні" годинник, - тимчасові годинник Bluetooth, які взаємно синхронізовані. Годинники Bluetooth не мають ніякого відношення до часу доби. Годинники Bluetooth дуже важливі для трансівера Bluetooth через синхронізації безлічі важливих подій, без яких неможлива зв'язок. Одиниця часу - принаймні половина TX або RX довжини слота, або 312.5 мікросекунд. Годинники мають денний цикл. Якщо годинник обладнані лічильником, 28-бітний лічильник вимагає обороти близько 228 1. LSB відраховує кванти по 312.5 мікросекунд, задаючи тактову частоту 3.2 КГц.

Синхронізація і частота на каналі piconet визначені Bluetooth-годинами "майстра". Коли мережа piconet сформувалася, відлік годин "майстри" передається на підпорядковані пристрої. Вони зберігають необхідне значення зміщення, яке потрібно використовувати при з'єднанні з даними "майстром" і використовуються для синхронізації каналу. Оскільки власні тимчасові координати (години) не змінюються, то можливо використовувати різні зміщення для реєстрації в різних мережах piconet.

Мінімальна необхідна точність годин -/-20 ppm в активному режимі, і/-250ppm в режимі малої активності, наприклад, Hold, Sniff, Standby і Park.

:'''Запит та пейджинг'''

Це початкові кроки в процесі встановлення з'єднання.

Пристрій знаходиться в режимі Standby за замовчуванням. У цьому стані йдуть тільки рідні годинник і споживана потужність дуже низька. Можна вийти з цього режиму і увійти в режими [[Запит (Inquiry)]], [[Перегляд / сканування запиту (Inquiry Scan)]], [[Відповідь на запит (Inquiry Response)]], [[Пейджинг (Page)]] або [[Перегляд / сканування пейджинга (Page Scan)]], [[Відповідь пейджинга]].

:'''Встановлення зв'язку'''

Як тільки пристрій буде перебувати в стані зв'язку, LMP може починати встановлювати з'єднання. З'єднання L2CAP базуються на концепції каналів, які визначаються ідентифікаторами каналу, аналогічними сокетами в TCP / IP. Канал, відмінний від каналу piconet, ідентифікується адресою пристрою, з яким створено двосторонню з'єднання, і ідентифікатором каналу. Основні кроки в установці з'єднання в підсумку виглядають так:

:1. Пакети POLL і відповідь використовуються для передачі інформації конфігурації без взаємодії хоста.<br>
:2. Відправляється пакет LMP_host_connect_request.<br>
:3. Віддалене пристрій відповідає LMP_NOT_ACCEPTED, якщо додаток, запитувана першим пристроєм, не хоче або не може відповісти. Інакше надсилається відповідь LMP_ACCEPTED.<br>
:4. Відповідає пристрій може запитати про відключення ролі, якщо це буде потрібно з деяких причин. Перший пристрій відповідає відповідним пакетом для прийняття або не прийняття запиту.

З'єднання встановлено на рівні Link Manager.

Додаток може не бути поінформоване про те, які послуги є доступними, і буде використовувати SDP, щоб це виявити.

:'''SDP'''

Зміни середовища Bluetooth відбуваються часто, отже, доступні послуги повинні бути виявлені в полі зору. SDP забезпечує кошти програми для виявлення, які сервіси є доступними, і їх характеристики, як описано в основних специфікаціях.
Пристрій Bluetooth, послуги якого повинні бути виявлені, запускає SDP сервер. Для виявлення послуг інших пристроїв запускає SDP клієнта. Один клієнт може запущено для кожної програми, але один пристрій може запустити тільки один сервер SDP. Сервер SDP обслуговує сервісну запис кожної служби, що дозволяє пристрою виявлятися. Клієнт надсилає запит на сервер. Запит може бути пошуком специфічного класу сервісних послуг або переглядом всіх класів доступних сервісів. Сервер дає відповідний відповідь. Якщо пристрій сервера має тільки декілька сервісів, вони не можуть бути розділені на класи та сервісні опису не відправляються пристрою. В іншому варіанті опису класу відправляються і клієнт може продовжувати вивчати деталі в межах класу. SDP тільки дозволяє сервісів бути виявленими. Доступ повинен бути через інші протоколи, засновані на L2CAP. L2CAP з'єднання Інформація, отримана через LMP з'єднання і через SDP, буде використовуватися L2CAP, щоб встановити канал для програми. L2CAP встановлює лише зв'язку ACL з'єднання.
З'єднання L2CAP базуються на концепції каналів, які визначаються ідентифікаторами каналу, аналогічними роз'ємів в IP TCP. Канал, відмінний від каналу piconet, ідентифікується адресою пристрою, до якого створено з'єднання, і ідентифікатором каналу. Кожен канал приймається до заповнення дуплексу, з QoS специфікацією в кожному напрямку. Канал може бути двухточечной або багатоточковий. L2CAP встановлює з'єднання, коли на нього додатком виражений запит і з'єднання на потрібний пристрій ще не було встановлено. Запити від нижніх рівнів щодо з'єднань, необхідних програмами на віддалених пристроях, також обробляються L2CAP відповідно до залученим додатком.

SCO з'єднання не проходять по L2CAP, але посилають їх дані безпосередньо Baseband. L2CAP встановлює окремий сигнальний канал для запиту з'єднання, конфігурації, роз'єднання і пр. (для випробування). L2CAP-пакети не забезпечують CRC або інші перевірки помилок, покладаючись на смугу baseband для захисту даних і впорядкованої доставки.

Взаємодія цього протоколу з верхніми і нижніми рівнями розглядається в подіях і діях. Події - всі повідомлення, отримані L2CAP від більш низьких або більш високих рівнів, у той час як дії - відповіді, зроблені для них. Нижнім рівнем може бути LMP або HCI, в той час як більш високим рівнем може бути будь-який додаток. Типова послідовність подій і дій для встановлення з'єднання може бути наступна:

:1. Подія і Дія 0: Подія - це запит з'єднання від більш високого рівня. Дія полягає в тому, що пристрій L2CAP посилає пакет запиту віддаленого L2CAP. Цей пакет на віддалене пристрій доставляє baseband.<br>
:2. Подія і Дія 1: Віддалений L2CAP отримує цей пакет і відповідає з пакетом у відповідь підключення. Перед виконанням L2CAP контактує з віднесеним додатком, щоб перевірити, чи буде потрібний запит фактично оброблено тим додатком.<br>
:3. Подія і Дія 2: Прийом у відповідь пакету - подія для локального пристрою L2CAP. Взаємодія запрошувати про параметри конфігурації: максимальний модуль payload і межі часу очікування.<br>
:4. Подія і Дія 3: Запит конфігурації - подія для віддаленого L2CAP. Його дія - відповідь конфігурації. Також, можна посилати його власної конфігурації запит про додаткові параметри.<br>
:5. Подія і Дія 4: Вищезгаданий пакет - подія для місцевого пристрою. Воно відповідає з відповіддю конфігурації.

Ініціатором в місцевому пристрої виступає L2CAP, адресатом - L2CAP в пункті доступу або іншому пристрої Bluetooth, з яким входить у контакт. Зверніть увагу, що за вказаним на стрілках, що вказують до ініціатора або адресату - події для L2CAP, в той час як стрілки, що вказують за межі - дії. Назви, що починаються з L2CAP, є з'єднаннями між двома L2CAP на різних пристроях. Вертикальні рядки LP - Менеджери Зв'язки в цих двох пристроях. Назви, що починаються з WA, представляють собою з'єднання з додатком більш високого рівня, для якого встановлюється канал.

Стану OPEN відзначають інтервал з'єднання додатків. Останні кроки у вищезгаданій таблиці відносяться до роз'єднання. Тепер можуть бути передані дані програми або можуть бути виконані [[процедури захисту]].

:'''Зв'язок додатків'''

Прикладні дані будуть тепер передані через з'єднання, оскільки всі визначені процедури встановлення з'єднання Bluetooth були виконані. Додатка необхідно запустити протокол більш високого рівня L2CAP. Bluetooth було визначено три використовуваних протоколу. Це:
:'''RFCOMM'''<br>
Це емуляція послідовного порту через бездротове з'єднання.<br>
:'''SDP'''<br>
Це Service Discovery Protocol, який допомагає пристроям виявити доступні послуги поблизу.<br>
:'''TCS'''<br>
Це Telephony Control Protocol Specification, описує управління запитом і передачу сигналів голосових каналів через Bluetooth. Всі користувальницькі додатки і інші існуючі механізми доступу до мережі, наприклад, IP TCP, PPP, IrDA OBEX, WAP і HomeRF можуть бути здійснені за рівнем L2CAP або вищезазначеним трьом протоколами, якщо додаток вибере використання їхніх послуг.

Додаток в результаті повідомить, що більше не потрібно підключення, якщо воно не було зафіксовано протягом часу запуску програми. LMP посилає пакет LMP_detach пакет на віддалене пристрій, на який не потрібно відповідь. Відбувається роз'єднання.

= Профілі Bluetooth =

:'''Advanced Audio Distribution Profile (A2DP)''' - A2DP розроблений для передачі двоканального стерео аудіопотоку, наприклад музики, до безпровідної гарнітури або будь-якого іншого пристрою. Профіль повністю підтримує низькокомпресуючий кодек Sub_Band_Codec (SBC) і опційно підтримує MPEG-1,2 аудіо, MPEG-2,4 ААС і ATRAC, здатний підтримувати кодеки визначені виробником.

:'''Audio / Video Remote Control Profile (AVRCP)''' - цей профіль розроблений для управління стандартними функціями телевізорів, Hi-Fi устаткування і інше. Тобто дозволяє створювати пристрою з функціями дистанційного керування. Може використовуватися в сумісності з профілями A2DP або VDPT.

:'''Basic Imaging Profile (BIP)''' - профіль розроблений для пересилки зображень між пристроями і включає можливість зміни розміру зображення і конвертацію в підтримуваний формат приймаючого пристрою.

:'''Basic Printing Profile (BPP)''' - профіль дозволяє пересилати текст, e-mails, vCard і інші елементи на принтер. Профіль не вимагає від принтера специфічних драйверів, що вигідно відрізняє його від HCRP.

:'''Common ISDN Access Profile (CIP)''' - профіль для доступу пристроїв до ISDN.

:'''Cordless Telephony Profile (CTP)''' - профіль безпровідної телефонії.

:'''Device ID Profile (DID)''' - профіль дозволяє ідентифікувати клас пристрою, виробника, версію продукту.

:'''Dial-up Networking Profile (DUN)''' - протокол надає стандартний доступ до інтернету або іншого телефонного сервісу через Bluetooth. Базується на SPP, включає PPP і AT команди визначені в специфікації ETSI.

'''Fax Profile (FAX)''' - профіль надає інтерфейс між мобільним або стаціонарним телефоном і ПК на якому встановлено програмне забезпечення для факсів. Підтримує ITU T.31 і ITU T.32 набір AT ко-манд. Голосовий дзвінок або передача даних профілем не підтримується.

:'''File Transfer Profile (FTP_profile)''' - профіль забезпечує доступ до файлової системи пристрою. Включає стандартний набір команд FTP, що дозволяє отримувати список директорій, зміни директорій, отримувати, передавати і видаляти файли. В якості транспорту використовується OBEX, базується на GOEP.

:'''General Audio / Video Distribution Profile (GAVDP)''' - профіль є базою для A2DP і VDP.

:'''Generic Access Profile (GAP)''' - профіль є базою для решти всіх профілів.

:'''Generic Object Exchange Profile (GOEP)''' - профіль є базою для інших профілів передачі даних, базується на OBEX.

:'''Hard Copy Cable Replacement Profile (HCRP)''' - профіль надає просту альтернативу кабельного з'єднання між пристроєм і принтером. Мінус профілю в тому, що для принтера необхідні специфічні драйвера, що робить профіль не універсальним.

:'''Hands-Free Profile (HFP)''' - профіль використовується для з'єднання безпровідної гарнітури і телефону, передає монозвук в одному каналі.

:'''Human Interface Device Profile (HID)''' - забезпечує підтримку пристроїв з HID (Human Interface Device), таких як мишки, джойстики, клавіатури та інші. Використовує повільний канал, працює на зниженій потужності.

:'''Headset Profile (HSP)''' - профіль використовується для з'єднання безпровідної гарнітури і телефону. Підтримує мінімальний набір AT команд специфікації GSM для забезпечення можливості здійснювати дзвінки, відповідати на дзвінки, завершувати дзвінок, настроювати гучність.
Підтримка гарнітурою профілю Headset ("навушники"). Профіль - набір функцій або можливостей, доступних для певного пристрою Bluetooth. Для спільної роботи Bluetooth-пристроїв необхідно, щоб всі вони підтримували загальний профіль. Через профіль Headset, за наявності Bluetooth 1.2 і вище, а також при його підтримці головним пристроєм, можна виводити на гарнітуру весь звуковий супровід роботи телефону. Наприклад, прослуховувати на гарнітурі всі сигнали підтвердження операцій, mp3-музыку з плеєра, мелодії дзвінка, звуковий ряд відеороликів. Також з підтримкою даного профілю з'являється можливість міняти гучність, здійснювати дзвінки, а також відповідати або відхиляти їх безпосередньо з гарнітури. Гарнітури, що підтримують такий профіль мають можливість передачі стереозвуку, на відміну від моделей, які підтримують тільки профіль Hands-Free.

:'''Intercom Profile (ICP)''' - забезпечує голосові дзвінки між Bluetooth-сумісними пристроями.

:'''LAN Access Profile (LAP)''' - LAN Access profile забезпечує можливість доступу Bluetooth-пристроям до обчислювальних мереж LAN, WAN або Internet за допомогою іншого Bluetooth-пристроя, який має фізичне підключення до цих мереж. Bluetooth-пристрій використовує PPP поверх RFCOMM для установки з'єднання. LAP також допускає створення ad-hoc Bluetooth-сетей.

:'''Object Push Profile (OPP)''' - базовий профіль для пересилки «об'єктів», таких як зображення, віртуальні візитні картки і ін. Передачу даних ініціює відправляючий пристрій (клієнт), а не приймальний (сервер).

:'''Personal Area Networking Profile (PAN)''' - профіль дозволяє використовувати протокол Bluetooth Network Encapsulation як транспорт через Bluetooth-соединение.

:'''Phone Book Access Profile (PBAP)''' - профіль дозволяє обмінюватися записами телефонних книг між пристроями.

:'''Serial Port Profile (SPP)''' - профіль базується на специфікації ETSI TS07.10 і використовує протокол RFCOMM. Профіль емулює послідовний порт, надаючи можливість заміни стандартного RS-232 безпровідним з'єднанням. Є базовим для профілів DUN, FAX, HSP і AVRCP.

:'''Service Discovery Application Profile (SDAP)''' - профіль використовується для надання інформації про профілі, які використовує пристрій-сервер.

:'''SIM Access Profile (SAP, SIM)''' - профіль дозволяє дістати доступ до SIM-карти телефону, що дозволяє використовувати одну SIM-карту для декількох пристроях.

:'''Synchronisation Profile (SYNCH)''' - профіль дозволяє синхронізувати особисті дані (PIM). Профіль запозичений із специфікації інфрачервоного зв'язку і адаптований групою Bluetooth SIG.

:'''Video Distribution Profile (VDP)''' - профіль дозволяє передавати потокове відео. Підтримує H.263, стандарти MPEG-4 Visual Simple Profile, H.263 profiles 3, profile 8 підтримуються опціонально і не містяться в специфікації.

:'''Wireless Application Protocol Bearer (WAPB)''' - протокол для організації P-to-P (Point-to-Point) з'єднання через Bluetooth.

= Безпека Bluetooth =

У червні 2006 року Авіша Вул (Avishai Wool) і Янів Шакед (Yaniv Shaked) опублікували статтю, що містить докладний опис атаки на bluetooth-пристрої. Матеріал містив опис як активної, так і пасивної атаки, що дозволяє дістати PIN код пристрою і надалі здійснити з'єднання з даним пристроєм. Пасивна атака дозволяє відповідно екіпірованому зловмисникові «підслуховувати» (sniffing) процес ініціалізації з'єднання і надалі використовувати отримані в результаті прослушки і аналізу дані для встановлення з'єднання (spoofing). Однозначно, для проведення даної атаки зловмисникові потрібно знаходиться в безпосередній близькості і безпосередньо у момент встановлення зв'язку. Це не завжди можливо. Тому з’явилася ідея активної атаки. Була виявлена можливість відправки особливого повідомлення в певний момент, що дозволяє почати процес ініціалізації з пристроєм зловмисника. Обидві процедури злому достатньо складні і включають декілька етапів, основний з яких збір пакетів даних і їх аналіз. Самі атаки засновані на вразливості в механізмі аутентифікації і створення ключа-шифру між двома пристроями. І тому перед викладом механізму атак розглянемо механізм ініціалізації bluetooth-з’єднання.

'''[[Вразливості і атаки Bluetooth]]'''

'''[[Базова pairing атака (атака на сполучення)]]'''

Проаналізуємо дані, обмін якими йде впродовж процесу сполучення:

[[Файл: Данні.jpg]]

Представимо ситуацію: зловмисникові вдалося прослуховувати ефір і під час процедури сполучення, він перехопив і зберіг всі повідомлення. Далі знайти PIN можна використовуючи перебір.

Перш за все необхідно скласти сам алгоритм перебору. Ми маємо в своєму розпорядженні перехоплені величини IN_RAND (він нешифрований) і BD_ADDR (нагадаємо, що адреси пристроїв видно в ефірі) і запускаємо алгоритм E22. Йому передаємо вищеперелічені дані і наш передбачуваний PIN. В результаті ми набудемо передбачуваного значення Kinit. Виглядає воно зразково так:

Kinit = E22[IN_RAND, BD_ADDR(B), PIN'] де PIN' передбачуваний нами PIN-код

Далі, повідомлення 2 і 3 піддаються XOR з тільки що отриманим Kinit. Отже, наступним кроком ми отримаємо LK_RAND(A) і LK_RAND(B) в чистому вигляді. Тепер ми можемо вирахувати передбачуване значення Kab, для чого проробляємо наступну операцію:

LK_K(A)= E21[BD_ADDR(A), LK_RAND(A)] де LK_K(A|B) це проміжні величини

LK_K(B)= E21[BD_ADDR(B), LK_RAND(B)]

Kab = LK_K(A) XOR LK_K(B)

Перевіримо PIN. Візьмемо отриманий Kab і перехоплений AU_RAND(A) і обчислимо SRES(A).

Після порівнюємо отриманий результат з SRES(A)', номер, що зберігається в повідомлен-ні, 5:

SRES(A)= E1[AU_RAND(A), Kab, BD_ADDR(B)]

Якщо SRES(A)== SRES(A)' PIN успішно вгаданий. Інакше повторюємо послідовність дій спочатку з новою величиной PIN'.

Першим, хто відмітив цю уразливість, був англієць Оллі Вайтхауз (Ollie Whitehouse) в квітні 2004 року. Він першим запропонував перехопити повідомлення під час сполучення і спробувати обчислити PIN методом перебору, використовуючи отриману інформацію. Проте, метод має один істотний недолік: атаку можливо провести тільки у випадку, якщо вдалося підслуховувати всі аутентифікаційні дані. Іншими словами, якщо зловмисник знаходився поза ефіром під час початку сполучення або ж упустив якусь величину, то він не має можливості продовжити атаку.

'''[[Re-pairing атака (атака на пересполучений)]]'''

Вулу і Шакеду вдалося знайти вирішення труднощів, пов'язаних з атакою Вайтхауза. Був розроблений другий тип атаки. Якщо процес сполучення вже початий і дані упущені, ми не зможемо закінчити атаку. Але був знайдений вихід. Потрібно змусити пристрої спочатку ініціювати процес сполучення (звідси і назва). Дана атака дозволяє у будь-який момент почати вищеописану pairing атаку.

Розглянемо наступну ситуацію. Допустимо, що пристрої вже встигли зв'язатися, зберегли ключ Kab і приступили до Mutual authentication. Від нас потрібно змусити пристрої наново почати pairing. Всього було запропоновано три методи атаки на переспряження, причому всі з них залежно від якості реалізації bluetooth-ядра конкретного пристрою. Нижче приведені методи в порядку убування ефективності:

1) За pairing слідує фаза аутентифікації. Master-пристрій посилає AU_RAND і чекає у відповідь SRES. У стандарті декларує можливість втрати ключа зв'язку. У такому разі slave посилає «LMP_not_accepted», повідомляючи master про втрату ключа. Тому основна мета зловмисника відстежити момент відправки AU_RAND master-пристрієм і у відповідь упровадити пакет LMP_not_accepted, що містить. Реакцією master буде реинициализация процесу pairing. Причому це приведе до анулювання ключа зв'язку на обох пристроях.

2) Якщо встигнути відправити IN_RAND slave-пристрію безпосередньо перед відправкою master-пристроєм величини AU_RAND, то slave буде упевнений, що на стороні master загублений ключ зв'язку. Це знову ж таки приведе до процесу реинициализации сполучення, але вже ініціатором буде slave.

3) Зловмисник чекає відправки master-пристроєм AU_RAND і відправляє у відповідь випадково SRES, що згенерував. Спроба аутентифікації провалена. Далі слідує низка повторних спроб аутентифікації(кількість залежить від особливостей реалізації пристроїв). За умови, що зловмисник продовжує вводити master-пристрій в оману, незабаром (по лічильнику невдалих спроб) пристроями буде ухвалено рішення об реинициализации сполучення.

Використавши будь-який з цих методів, зловмисник може приступити до базової атаки на сполучення. Таким чином, маючи в арсеналі ці дві атаки, зловмисник може безперешкодно викрасти PIN-код. Далі маючи PIN-код він зможе встановити з'єднання з будь-яким з цих пристроїв. І варто врахувати, що в більшості пристроїв безпека на рівні служб, доступних через bluetooth, не забезпечується на належному рівні. Більшість розробників роблять ставку саме на безпеку встановлення сполучення. Тому наслідки дій зловмисника можуть бути різними: від крадіжки записника телефону до встановлення вихідного виклику з телефону жертви і використання його як прослуховуючого пристрою.

Ці методи описують, як примусити пристрої «забути» link key, що само по собі веде до повторного pairing, а значить, зловмисник може підслуховувати весь процес із самого початку, перехопити всі важливі повідомлення і підібрати PIN.

'''[[Оцінка часу підбору PIN-кода]]'''

У протоколі Bluetooth активно використовуються алгоритми E22, E21, E1, засновані на шифрі SAFER+. Те що вразливість відноситься до критичних підтвердив Брюс Шнайер (Bruce Schneier). Підбір PIN-a на практиці чудово працює. Нижче приведені результати отримані на Pentium IV на 3 Ггц:

[[Файл:Розшифрування.JPG]]

Конкретні реалізації вищеописаних атак можуть працювати з різною швидкістю. Способів оптимізації дуже багато: особливі налаштування компілятора, різні реалізації циклів, умов і арифметичних операцій. Авіша Вул (Avishai Wool) і Янів Шакед (Yaniv Shaked) зробили прорив, знайшовши спосіб скоротити час перебору PIN-кода в рази. Ця оптимізація виходить за рамки даної статті, але, варто відзначити, що мова йде про оптимізації базових алгоритмів стека bluetooth. В світлі сучасних технологій (зокрема nVidia CUDA) результати могли бути ще краще.

Збільшення довжини PIN-кода не є панацеєю і лише трохи збільшує час перебору. Тільки сполучення пристроїв в безпечному місці може частково захистити від описаних атак. Приклад bluetooth гарнітура або автомобільний handsfree. Ініціалізація зв'язку (при включенні) з даними пристроями може відбуватися багато разів протягом дня, і не завжди у користувача є можливість знаходитися при цьому в захищеному місці. Втім, атаки подібного вигляду не будуть дуже популярні, принаймні, поки не буде реалізовано доступних апаратних засобів і універсальних програмних пакетів.

Впровадження NFC є ефективним рішенням проти даного виду атак, але в цілому, ситуація не зміниться на краще до появи на ринку достатньої кількості рішень на Bluetooth 2.1 (з підтримкою NFC), а через їх зворотну сумісність з попередніми версіями протоколу, вищевикладені атаки будуть актуальні ще достатньо тривалий час.

= Застосування =

'''[[Апаратне забезпечення]]'''

Радіус роботи пристроїв BT2 не перевищує 15 метрів, для BT1 до 100 м (клас А). Ці числа декларуються стандартом для прямої видимості, в реальності не варто очікувати роботу на відстані більше 10-20 м. Такої далекодії недостатньо для ефективного застосування атак на практиці. Тому, ще до детального опрацювання алгоритмів атаки, на Defcon-2004 публіці була представлена антена-гвинтівка BlueSniper, розроблена Джоном Херінгтона (John Herington). Пристрій підключається до портативного пристрою — ноутбуку / КПК і має достатню спрямованість і потужність (ефективна робота до 1,5 км).

'''[[Програмне забезпечення]]'''

'''Blueman''' - комп'ютерна програма для створення з'єднань з різними Bluetooth-приладами.

'''Функції:'''

:•Створення мережевих з'єднань :
::•Персональна мережа (PAN), у тому числі спільно з програмою NetworkManager. Надається базовий DHCP-клієнт для PAN.
::•Підключення до інтернету через мобільні пристрої з використанням DUN-профілю. Мобільні мережі що підтримуються: GPRS, EDGE, 3G.
:•Спільна робота з програмами NetworkManager і ModemManager за допомогою додаткових модулів(плагінів) Blueman.
:•Обмін файлами між комп'ютером і Bluetooth-пристроєм по протоколу OBEX.
:•Підключення:
::•Пристрої введення.
::•Аудіо-пристрої (наприклад - навушникі). Підтримка роботи із звуковим сервером PulseAudio.

= Майбутнє Bluetooth =
Так історично склалося , що на сьогоднішній день ми маємо три частково перетинаються бездротові технології для передачі даних - це Wi -Fi , Bluetooth і ZigBee . Кожна з них , що характерно , постійно намагається влізти на чужу територію. Так , постійно удосконалюються специфікації кожної з перерахованої вище технології знижують споживання приемопередатчиков і розширюють зону покриття. Але на практиці це призводить до того , що ми маємо не одне універсальне рішення , а комбіноване , здатне працювати в декількох діапазонах відразу з підтримкою всіх можливих стандартів . Чи треба говорити , що це типові " милиці " ? Чи зміниться така ситуація в майбутньому? Малоймовірно , оскільки кожна з технологій обросла такими групами підтримки в усьому її прояві , що говорити про уніфікацію бездротового інтерфейсу навіть якось дивно.

Прикладом вищесказаного може служити інформація про плани з розвитку стандарту Bluetooth. Оновлення специфікацій Bluetooth , яке очікується в 2014 і 2015 роках , зробить упор на мало споживаючі режими і множинні з'єднання. Фактично мова йде чи не про повне вторгнення Bluetooth в зону відповідальності стандарту ZigBee , який створювався для датчиків і сенсорів з бездротового підключення. Адже вже перші профайли Bluetooth LE ( Low Energy ) розроблені до літа 2011 року, давали можливість сенсорам з підтримкою Bluetooth LE роками працювати від батарейок - «таблеток» .

У майбутньому Bluetooth LE буде орієнтований на ще більш широкий спектр сенсорів як " натільних " - для моніторингу стану організму людини , так і для індустріальних , автомобільних та інших потреб . Для підключення до мережі Інтернет мільярдів сенсорів і пристроїв стандарт Bluetooth LE буде підтримувати протокол IPv6 - це буде одна з практичних реалізацій "Інтернету Речей" . Швидкість обміну даними підвищиться з сьогоднішніх 1 Мбіт / с до 2 Мбіт / с із збереженням паритету за споживанням або навіть з можливістю знизити споживання . При цьому буде гарантуватися збільшення зони покриття. З інших поліпшень з'являться прискорення перепідключення , що заощадить заряд батарейок , підвищення рівня захисту даних від перехоплення , допомога в орієнтації у приміщеннях , групова передача даних ( широкомовлення ) і дещо інше . Відповідно, обіцяє з'явитися цікава периферія. Особливо носимая . Через пару років , виходячи на ранкову пробіжку , доведеться не забути начепити на себе дюжину -другу датчиків.--[[Користувач:Максим|Максим]] 15:56, 8 грудня 2013 (EET)

= Ресурси Internet =

* http://www.bluetooth.org — офіційний сайт групи розробників технології (містить специфікації)
* http://www.bluetooth.com — офіційний сайт для користувачів технології
* http://www.bluesoleil.com

= Питання до технології Bluetooth =

#В чому полягає суть методу FHSS?
#У чому переваги Bluetooth 2.1 від 2.0?
#Суть профілю Bluetooth Headset Profile (HSP).
#Який радіус роботи пристроїв BT1 і BT2?
#Які є три етапи установки зв'язку bluetooth?
#Що можна сказати про безпеку bluetooth з'єднання?
#Які можливості надає профіль Audio / Video Remote Control Profile (AVRCP)?
#Опишіть процес забезпечення безпеки?
#Яким чином здійснюється зв'язок між двома телефонами по Bluetooth
#Яке призначення профілю Fax Profile (FAX)
#Принципи методів атаки на переспряження
#Основні недоліки Bluetooth?
#Хто зробив прорив, знайшовши спосіб скоротити час перебору PIN-кода в рази?
#Чим відрізняється пасивна атака на PIN-код від активної?
#Для чого був розроблений профіль Basic Imaging Profile (BIP)?
#Що таке інтерференція?
#Як здійснюється передача?Пакетами?Якщо так то яка величина пакета?
#Чи має блютус MAC-адреси?
#Чи можна одночасно підключити до одного пристрою, за допомогою bluetooth, два або більше пристроїв? Якщо так, то як це працює?
[[category:Комп'ютерні мережі]]

Користувач:Бутенко Сергій

2017-10-10T08:34:05Z

2597824: /* Інтереси: */

[[Файл:B2qBFqPuXaY.jpg|250px|міні]]

== <font size=4> Інформація: </font> ==
* Місце проживання: м. Кіровоград, с. Соколівське;
* Місце навчання: КДПУ ім.В.Винниченка;
* Факультет: фізико-математичний;
* [[ІН13_(інформатика_2013_рік_вступу)| Група ІН13 (36)]];
* Спеціальність: інформатика;
<br>

== Контактна інформація: ==
* Пошти: venik.butenko@yandex.ua, venik.butenko@gmail.com;
* Skype: ven1kmu
* [http://vk.com/serguk50 VK];
* [http://steamcommunity.com/id/ven1k Steam];

== Інтереси: ==
* Манчестер Юнайтед;
* Футбол;
* Комп'ютені технології;
* Відео ігри;
* Кінематограф;
* Цікаве чтиво;
* Музика, а семе Rock та Metalcore.

== Практика ==
[[Навчальна обчислювальна практика. Спеціальність "Інформатика". ІІ курс]]
== Проекти у яких я беру участь: ==
* [[Проект з навчальної обчислювальної практики, група 26, Бутенко Сергій Сергійович, 2014-2015 н.р.]];
* [[Екстримальний ігровий ПК для ентузіастів. AMD 2014]];
* [[DSDM_методологія]];

== Лабораторні роботи: ==
<div style=" style="margin: auto; text-align: center;">
{| class="wikitable" border="1" width="75%"
| colspan="8" height="3em" | <font size=4> [[Обробка_зображень_та_мультимедіа|Обробка зображень та мультимедіа:]] </font>
|-
| ЗАВДАННЯ
| [[Обробка_зображень_лабораторна_1| ЛР№1 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_2| ЛР№2-3 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_4| ЛР№4-5 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_6| ЛР№6-8 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_10| ЛР№9-11 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_12| ЛР№12-13 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_16| ЛР№14-16 ]]
|-
| ПОСИЛАННЯ
| [http://wiki.kspu.kr.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:2597824 #1]
| [[ЛР№ 2-3/ven/Графічні формати| #2-3]]
| [[ЛР№ 4-5/ven/Обробка зображень |#4-5]]
| [[ЛР№ 6-8/ven/Текст |#6-8]]
| [[ЛР№ 9-11/ven/Звук |#9-11]]
| [[ЛР№ 12-13/ven/Відео |#12-13]]
| [[http://ven1k.0fees.us |#14-16]]
|-
|}
</div>

DSDM методологія

2017-03-02T06:54:04Z

2597824:

'''Що таке DSDM та з чим його їдять?'''

==Короткий опис==
Метод розробки динамічних систем ('''Dynamic Systems Development Method, DSDM''') - це головним чином методика розробки програмного забезпечення, заснована на концепції швидкої розробки додатків (Rapid Application Development, RAD). DSDM - це інтерактивний і інкрементний підхід, який надає особливого значення тривалого участі в процесі користувача / споживача.

'''Мета методу''' - здати готовий проект вчасно і вкластися в бюджет, але в той же час регулюючи зміни вимог до проекту під час його розробки. DSDM входить в сімейство гнучкою методології розробки програмного забезпечення, а також розробок які не входять в сферу інформаційних технологій.

==Життєвий цикл==
Все починається з вивчення здійсненності програми і області її застосування. У першому випадку, ви намагаєтеся зрозуміти, чи підходить DSDM для даного проекту. Вивчати область застосування програми передбачається на короткій серії семінарів, де програмісти дізнаються про ту сферу бізнесу, для якої вони працюватимуть. Тут же обговорюються основні положення, що стосуються архітектури майбутньої системи і план проекту.

Далі процес ділиться на три взаємопов'язаних циклу: цикл функціональної моделі відповідає за створення аналітичної документації та прототипів, цикл проектування і конструювання - за приведення системи в робочий стан, і нарешті, останній цикл - цикл реалізації - забезпечує розгортання програмної системи.

'''Dynamic Systems Development Method (DSDM)''' Методологія DSDM заснована на підході '''RAD (Rapid Application Development)''' і включає в себе три стадії:

# Передпроектна стадія, на якій авторизується реалізація проекту, визначаються фінансові параметри і команда.
# Життєвий цикл проекту є реалізації проекту і включає в себе п'ять етапів.
# Післярелізна стадія забезпечує якісну експлуатацію системи.
Життєвий цикл проекту включає в себе п'ять стадій (перші дві фактично об'єднуються):

# Визначення можливості реалізовності
# Економічне обгрунтування
# Створення функціональної моделі
# Проектування і розробка
# Реалізація

Базові принципи, на яких будується DSDM, це активна взаємодія з користувачами, часті випуски версій, самостійність розробників в прийнятті рішень і тестування протягом всього циклу робіт. Як і більшість інших гнучких методологій розробки додатків, DSDM використовує короткі ітерації, тривалістю від двох до шести тижнів кожна. Особливий наголос робиться на високій якості роботи і адаптованості до змін у вимогах.

==Огляд: три стадії DSDM==
===Стадія 1: Передпроектна стадія===
На цій стадії визначаються ймовірні проекти, відбувається виділення коштів і визначення проектної команди. Рішення задач на цій стадії допоможе уникнути проблем на більш пізніх стадіях проекту.

===Стадія 2: Життєвий цикл проекту===
Є 5 етапів, які потрібно пройти проекту, щоб стати інформаційною системою. Перші два етапи, дослідження можливості бути реалізованим і дослідження економічної доцільності, йдуть послідовно і доповнюють один одного. Після завершення цих етапів, відбувається ітеративна і інкрементна розробка системи в етапах: створення функціональної моделі, проектування і розробка, етап реалізації.

===Стадія 3: Післярелізна стадія===
На цій стадії забезпечується ефективна робота системи. Це досягається за рахунок підтримки проекту, його поліпшення і виправлення помилок згідно з принципами DSDM. Підтримка проекту здійснюється продовженням розробки, заснованої на ітеративній і інкрементній природі DSDM. Замість того, щоб закінчити проект за один цикл, зазвичай повертаються до попередніх стадій або етапів, щоб поліпшити продукт.

==Основні методики DSDM==

* Тайм-боксинг
Тайм-боксинг - одна з основних методик DSDM. Вона використовується, щоб досягти головних цілей DSDM - розробити інформаційну систему в терміни, укластися в бюджет і при цьому зберегти якість. Основна ідея тайм-боксингу - розділити весь проект на частини, кожна зі своїм бюджетом і термінами виконання. Для кожної такої частини вибираються вимоги, які були розподілені за принципом MoSCoW. Так як час і бюджет фіксовані, єдине, що можна поміняти, - це вимоги. Так, якщо проект вибивається з графіка або виходить за рамки бюджету, вимоги з найменшим пріоритетом опускаються. Це не означає, що вийде неготовий продукт. Виходячи з принципу 20/80 80% проекту виходить з 20% вимог. Тому, як тільки ці найважливіші 20% вимог реалізовані в системі, вона задовольняє економічними вимогами. Варто зауважити, що жодна система не була ідеально побудована з першого разу.

* MoSCoW
Метод MoSCoW надає шлях розподілу об'єктів по пріоритетам. У контексті DSDM метод MoSCoW використовується для розподілу по пріоритетам вимоги. Ця абревіатура розшифровується так:
MUST - вимога ПОВИННО задовольняти економічним потребам.
SHOULD - чи СЛІД виконувати цю вимогу, якщо від нього не залежить успіх проекту.
COULD - чи ПОТРІБНО залишити цю вимогу, якщо воно не діє на ділову потребу проекту.
WILL NOT - чи МОЖНА відкласти виконання вимоги, якщо ще є час.

* Прототипування
Ця методика відноситься до створення прототипів системи під час розробки на ранніх етапах. Вона дозволяє виявити недоліки в системі і дозволяє майбутнім користувачам протестувати її. Таким чином реалізовано залучення користувача в роботу - один з ключових факторів успіху методу DSDM.

* Тестування
Третя важлива сторона досягнення мети DSDM - створити інформаційну систему високої якості. Щоб цього домогтися, метод DSDM наполягає на проведенні тестування на кожній ітерації. Команда проекту вільна сама вибирати спосіб управління тестуванням.

* Робоча група
Це одна з методик DSDM, мета якої - зібрати разом різних учасників проекту, щоб обговорити вимоги, функціональність і налагодити взаєморозуміння. Учасники кожної робочої групи збираються разом, щоб обговорити проект.

* Моделювання
Ця методика є обов'язковою і використовується з метою візуалізувати у вигляді діаграм окрему сторону системи або сфери діяльності, над якими йде робота. Моделювання дає краще розуміння всієї проектної команді сфери ділової активності проекту.

* Управління конфігурацією
Хороша реалізація методики управління конфігурацією важлива через динамічну природу DSDM. Так як під час процесу розробки системи відбувається безліч різних подій і продукти найчастіше випускаються досить часто, продуктам потрібно строгий контроль, щоб вони успішно розроблялися.

DSDM методологія

2017-03-02T06:40:48Z

2597824:

'''Що таке DSDM та з чим його їдять?'''

===Короткий опис===
Метод розробки динамічних систем ('''Dynamic Systems Development Method, DSDM''') - це головним чином методика розробки програмного забезпечення, заснована на концепції швидкої розробки додатків (Rapid Application Development, RAD). DSDM - це інтерактивний і інкрементний підхід, який надає особливого значення тривалого участі в процесі користувача / споживача.

'''Мета методу''' - здати готовий проект вчасно і вкластися в бюджет, але в той же час регулюючи зміни вимог до проекту під час його розробки. DSDM входить в сімейство гнучкою методології розробки програмного забезпечення, а також розробок які не входять в сферу інформаційних технологій.

===Життєвий цикл===
Все починається з вивчення здійсненності програми і області її застосування. У першому випадку, ви намагаєтеся зрозуміти, чи підходить DSDM для даного проекту. Вивчати область застосування програми передбачається на короткій серії семінарів, де програмісти дізнаються про ту сферу бізнесу, для якої вони працюватимуть. Тут же обговорюються основні положення, що стосуються архітектури майбутньої системи і план проекту.

Далі процес ділиться на три взаємопов'язаних циклу: цикл функціональної моделі відповідає за створення аналітичної документації та прототипів, цикл проектування і конструювання - за приведення системи в робочий стан, і нарешті, останній цикл - цикл реалізації - забезпечує розгортання програмної системи.

'''Dynamic Systems Development Method (DSDM)''' Методологія DSDM заснована на підході '''RAD (Rapid Application Development)''' і включає в себе три стадії:

# Передпроектна стадія, на якій авторизується реалізація проекту, визначаються фінансові параметри і команда.
# Життєвий цикл проекту є реалізації проекту і включає в себе п'ять етапів.
# Післярелізна стадія забезпечує якісну експлуатацію системи.
Життєвий цикл проекту включає в себе п'ять стадій (перші дві фактично об'єднуються):

# Визначення можливості реалізовності
# Економічне обгрунтування
# Створення функціональної моделі
# Проектування і розробка
# Реалізація

Базові принципи, на яких будується DSDM, це активна взаємодія з користувачами, часті випуски версій, самостійність розробників в прийнятті рішень і тестування протягом всього циклу робіт. Як і більшість інших гнучких методологій розробки додатків, DSDM використовує короткі ітерації, тривалістю від двох до шести тижнів кожна. Особливий наголос робиться на високій якості роботи і адаптованості до змін у вимогах.

==Основні методики DSDM==

DSDM методологія

2017-03-02T06:40:20Z

2597824:

Користувач:Бутенко Сергій

2017-03-02T06:28:48Z

2597824:

[[Файл:B2qBFqPuXaY.jpg|250px|міні]]

== <font size=4> Інформація: </font> ==
* Місце проживання: м. Кіровоград, с. Соколівське;
* Місце навчання: КДПУ ім.В.Винниченка;
* Факультет: фізико-математичний;
* [[ІН13_(інформатика_2013_рік_вступу)| Група ІН13 (36)]];
* Спеціальність: інформатика;
<br>

== Контактна інформація: ==
* Пошти: venik.butenko@yandex.ua, venik.butenko@gmail.com;
* Skype: ven1kmu
* [http://vk.com/serguk50 VK];
* [http://steamcommunity.com/id/ven1k Steam];

== Інтереси: ==
* Манчестер Юнайтед;
* Футбол;
* Комп'ютені технології;
* Відео ігри, особливо КС:ГО (хочу стати глобалом =));
* Музика, а семе Rock та Metalcore.
== Практика ==
[[Навчальна обчислювальна практика. Спеціальність "Інформатика". ІІ курс]]
== Проекти у яких я беру участь: ==
* [[Проект з навчальної обчислювальної практики, група 26, Бутенко Сергій Сергійович, 2014-2015 н.р.]];
* [[Екстримальний ігровий ПК для ентузіастів. AMD 2014]];
* [[DSDM_методологія]];

== Лабораторні роботи: ==
<div style=" style="margin: auto; text-align: center;">
{| class="wikitable" border="1" width="75%"
| colspan="8" height="3em" | <font size=4> [[Обробка_зображень_та_мультимедіа|Обробка зображень та мультимедіа:]] </font>
|-
| ЗАВДАННЯ
| [[Обробка_зображень_лабораторна_1| ЛР№1 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_2| ЛР№2-3 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_4| ЛР№4-5 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_6| ЛР№6-8 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_10| ЛР№9-11 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_12| ЛР№12-13 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_16| ЛР№14-16 ]]
|-
| ПОСИЛАННЯ
| [http://wiki.kspu.kr.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:2597824 #1]
| [[ЛР№ 2-3/ven/Графічні формати| #2-3]]
| [[ЛР№ 4-5/ven/Обробка зображень |#4-5]]
| [[ЛР№ 6-8/ven/Текст |#6-8]]
| [[ЛР№ 9-11/ven/Звук |#9-11]]
| [[ЛР№ 12-13/ven/Відео |#12-13]]
| [[http://ven1k.0fees.us |#14-16]]
|-
|}
</div>

DSDM методологія

2017-03-02T06:28:04Z

2597824: Створена сторінка: Все починається з вивчення здійсненності програми і області її застосування. У першом...

Все починається з вивчення здійсненності програми і області її застосування. У першому випадку, ви намагаєтеся зрозуміти, чи підходить DSDM для даного проекту. Вивчати область застосування програми передбачається на короткій серії семінарів, де програмісти дізнаються про ту сферу бізнесу, для якої вони працюватимуть. Тут же обговорюються основні положення, що стосуються архітектури майбутньої системи і план проекту.

Далі процес ділиться на три взаємопов'язаних циклу: цикл функціональної моделі відповідає за створення аналітичної документації та прототипів, цикл проектування і конструювання - за приведення системи в робочий стан, і нарешті, останній цикл - цикл реалізації - забезпечує розгортання програмної системи.

Dynamic Systems Development Method (DSDM) Методологія DSDM заснована на підході RAD (Rapid Application Development) і включає в себе три стадії:

# Передпроектна стадія, на якій авторизується реалізація проекту, визначаються фінансові параметри і команда.
# Життєвий цикл проекту є реалізації проекту і включає в себе п'ять етапів.
# Післярелізна стадія забезпечує якісну експлуатацію системи.
Життєвий цикл проекту включає в себе п'ять стадій (перші дві фактично об'єднуються):

# Визначення можливості реалізовності
# Економічне обгрунтування
# Створення функціональної моделі
# Проектування і розробка
# Реалізація

Базові принципи, на яких будується DSDM, це активна взаємодія з користувачами, часті випуски версій, самостійність розробників в прийнятті рішень і тестування протягом всього циклу робіт. Як і більшість інших гнучких методологій розробки додатків, DSDM використовує короткі ітерації, тривалістю від двох до шести тижнів кожна. Особливий наголос робиться на високій якості роботи і адаптованості до змін у вимогах.

Користувач:Бутенко Сергій

2017-03-02T06:21:05Z

2597824:

[[Файл:B2qBFqPuXaY.jpg|250px|міні]]

== <font size=4> Інформація: </font> ==
* Місце проживання: м. Кіровоград, с. Соколівське;
* Місце навчання: КДПУ ім.В.Винниченка;
* Факультет: фізико-математичний;
* [[ІН13_(інформатика_2013_рік_вступу)| Група ІН13 (36)]];
* Спеціальність: інформатика;
<br>

== Контактна інформація: ==
* Пошти: venik.butenko@yandex.ua, venik.butenko@gmail.com;
* Skype: ven1kmu
* [http://vk.com/serguk50 VK];
* [http://steamcommunity.com/id/ven1k Steam];

== Інтереси: ==
* Манчестер Юнайтед;
* Футбол;
* Комп'ютені технології;
* Відео ігри, особливо КС:ГО (хочу стати глобалом =));
* Музика, а семе Rock та Metalcore.
== Практика ==
[[Навчальна обчислювальна практика. Спеціальність "Інформатика". ІІ курс]]
== Проекти у яких я беру участь: ==
* [[Проект з навчальної обчислювальної практики, група 26, Бутенко Сергій Сергійович, 2014-2015 н.р.]];
* [[Екстримальний ігровий ПК для ентузіастів. AMD 2014]];

== Лабораторні роботи: ==
<div style=" style="margin: auto; text-align: center;">
{| class="wikitable" border="1" width="75%"
| colspan="8" height="3em" | <font size=4> [[Обробка_зображень_та_мультимедіа|Обробка зображень та мультимедіа:]] </font>
|-
| ЗАВДАННЯ
| [[Обробка_зображень_лабораторна_1| ЛР№1 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_2| ЛР№2-3 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_4| ЛР№4-5 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_6| ЛР№6-8 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_10| ЛР№9-11 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_12| ЛР№12-13 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_16| ЛР№14-16 ]]
|-
| ПОСИЛАННЯ
| [http://wiki.kspu.kr.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:2597824 #1]
| [[ЛР№ 2-3/ven/Графічні формати| #2-3]]
| [[ЛР№ 4-5/ven/Обробка зображень |#4-5]]
| [[ЛР№ 6-8/ven/Текст |#6-8]]
| [[ЛР№ 9-11/ven/Звук |#9-11]]
| [[ЛР№ 12-13/ven/Відео |#12-13]]
| [[http://ven1k.0fees.us |#14-16]]
|-
|}
</div>

Користувач:Бутенко Сергій

2017-03-02T06:20:51Z

2597824:

[[Файл:B2qBFqPuXaY.jpg|250px|міні]]

== <font size=4> Інформація: </font> ==
* Місце проживання: м. Кіровоград, с. Соколівське;
* Місце навчання: КДПУ ім.В.Винниченка;
* Факультет: фізико-математичний;
* [[ІН13_(інформатика_2013_рік_вступу)| Група ІН13 (36)]];
* Спеціальність: інформатика;
<br>

== Контактна інформація: ==
* Пошти: venik.butenko@yandex.ua, venik.butenko@gmail.com;
* Skype: ven1kmu
* [http://vk.com/serguk50 VK];
* [http://steamcommunity.com/id/ven1k Steam];

== Інтереси: ==
* Манчестер Юнайтед;
* Футбол;
* Комп'ютені технології;
* Відео ігри, особливо КС:ГО (хочу стати глобалом =));
* Музика, а семе Rock та Metalcore.
== Практика ==
[[Навчальна обчислювальна практика. Спеціальність "Інформатика". ІІ курс]]
== Проекти у яких я беру участь: ==
* [ | # DSDM методологія]
* [[Проект з навчальної обчислювальної практики, група 26, Бутенко Сергій Сергійович, 2014-2015 н.р.]];
* [[Екстримальний ігровий ПК для ентузіастів. AMD 2014]];

== Лабораторні роботи: ==
<div style=" style="margin: auto; text-align: center;">
{| class="wikitable" border="1" width="75%"
| colspan="8" height="3em" | <font size=4> [[Обробка_зображень_та_мультимедіа|Обробка зображень та мультимедіа:]] </font>
|-
| ЗАВДАННЯ
| [[Обробка_зображень_лабораторна_1| ЛР№1 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_2| ЛР№2-3 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_4| ЛР№4-5 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_6| ЛР№6-8 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_10| ЛР№9-11 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_12| ЛР№12-13 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_16| ЛР№14-16 ]]
|-
| ПОСИЛАННЯ
| [http://wiki.kspu.kr.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:2597824 #1]
| [[ЛР№ 2-3/ven/Графічні формати| #2-3]]
| [[ЛР№ 4-5/ven/Обробка зображень |#4-5]]
| [[ЛР№ 6-8/ven/Текст |#6-8]]
| [[ЛР№ 9-11/ven/Звук |#9-11]]
| [[ЛР№ 12-13/ven/Відео |#12-13]]
| [[http://ven1k.0fees.us |#14-16]]
|-
|}
</div>

Користувач:Бутенко Сергій

2017-03-02T06:20:18Z

2597824:

[[Файл:B2qBFqPuXaY.jpg|250px|міні]]

== <font size=4> Інформація: </font> ==
* Місце проживання: м. Кіровоград, с. Соколівське;
* Місце навчання: КДПУ ім.В.Винниченка;
* Факультет: фізико-математичний;
* [[ІН13_(інформатика_2013_рік_вступу)| Група ІН13 (36)]];
* Спеціальність: інформатика;
<br>

== Контактна інформація: ==
* Пошти: venik.butenko@yandex.ua, venik.butenko@gmail.com;
* Skype: ven1kmu
* [http://vk.com/serguk50 VK];
* [http://steamcommunity.com/id/ven1k Steam];

== Інтереси: ==
* Манчестер Юнайтед;
* Футбол;
* Комп'ютені технології;
* Відео ігри, особливо КС:ГО (хочу стати глобалом =));
* Музика, а семе Rock та Metalcore.
== Практика ==
[[Навчальна обчислювальна практика. Спеціальність "Інформатика". ІІ курс]]
== Проекти у яких я беру участь: ==
* [[ | #DSDM методологія]]
* [[Проект з навчальної обчислювальної практики, група 26, Бутенко Сергій Сергійович, 2014-2015 н.р.]];
* [[Екстримальний ігровий ПК для ентузіастів. AMD 2014]];

== Лабораторні роботи: ==
<div style=" style="margin: auto; text-align: center;">
{| class="wikitable" border="1" width="75%"
| colspan="8" height="3em" | <font size=4> [[Обробка_зображень_та_мультимедіа|Обробка зображень та мультимедіа:]] </font>
|-
| ЗАВДАННЯ
| [[Обробка_зображень_лабораторна_1| ЛР№1 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_2| ЛР№2-3 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_4| ЛР№4-5 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_6| ЛР№6-8 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_10| ЛР№9-11 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_12| ЛР№12-13 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_16| ЛР№14-16 ]]
|-
| ПОСИЛАННЯ
| [http://wiki.kspu.kr.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:2597824 #1]
| [[ЛР№ 2-3/ven/Графічні формати| #2-3]]
| [[ЛР№ 4-5/ven/Обробка зображень |#4-5]]
| [[ЛР№ 6-8/ven/Текст |#6-8]]
| [[ЛР№ 9-11/ven/Звук |#9-11]]
| [[ЛР№ 12-13/ven/Відео |#12-13]]
| [[http://ven1k.0fees.us |#14-16]]
|-
|}
</div>

Користувач:Бутенко Сергій

2017-03-02T06:19:59Z

2597824:

[[Файл:B2qBFqPuXaY.jpg|250px|міні]]

== <font size=4> Інформація: </font> ==
* Місце проживання: м. Кіровоград, с. Соколівське;
* Місце навчання: КДПУ ім.В.Винниченка;
* Факультет: фізико-математичний;
* [[ІН13_(інформатика_2013_рік_вступу)| Група ІН13 (36)]];
* Спеціальність: інформатика;
<br>

== Контактна інформація: ==
* Пошти: venik.butenko@yandex.ua, venik.butenko@gmail.com;
* Skype: ven1kmu
* [http://vk.com/serguk50 VK];
* [http://steamcommunity.com/id/ven1k Steam];

== Інтереси: ==
* Манчестер Юнайтед;
* Футбол;
* Комп'ютені технології;
* Відео ігри, особливо КС:ГО (хочу стати глобалом =));
* Музика, а семе Rock та Metalcore.
== Практика ==
[[Навчальна обчислювальна практика. Спеціальність "Інформатика". ІІ курс]]
== Проекти у яких я беру участь: ==
* [[ | DSDM методологія]]
* [[Проект з навчальної обчислювальної практики, група 26, Бутенко Сергій Сергійович, 2014-2015 н.р.]];
* [[Екстримальний ігровий ПК для ентузіастів. AMD 2014]];

== Лабораторні роботи: ==
<div style=" style="margin: auto; text-align: center;">
{| class="wikitable" border="1" width="75%"
| colspan="8" height="3em" | <font size=4> [[Обробка_зображень_та_мультимедіа|Обробка зображень та мультимедіа:]] </font>
|-
| ЗАВДАННЯ
| [[Обробка_зображень_лабораторна_1| ЛР№1 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_2| ЛР№2-3 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_4| ЛР№4-5 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_6| ЛР№6-8 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_10| ЛР№9-11 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_12| ЛР№12-13 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_16| ЛР№14-16 ]]
|-
| ПОСИЛАННЯ
| [http://wiki.kspu.kr.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:2597824 #1]
| [[ЛР№ 2-3/ven/Графічні формати| #2-3]]
| [[ЛР№ 4-5/ven/Обробка зображень |#4-5]]
| [[ЛР№ 6-8/ven/Текст |#6-8]]
| [[ЛР№ 9-11/ven/Звук |#9-11]]
| [[ЛР№ 12-13/ven/Відео |#12-13]]
| [[http://ven1k.0fees.us |#14-16]]
|-
|}
</div>

Користувач:Бутенко Сергій

2017-03-02T06:19:40Z

2597824:

[[Файл:B2qBFqPuXaY.jpg|250px|міні]]

== <font size=4> Інформація: </font> ==
* Місце проживання: м. Кіровоград, с. Соколівське;
* Місце навчання: КДПУ ім.В.Винниченка;
* Факультет: фізико-математичний;
* [[ІН13_(інформатика_2013_рік_вступу)| Група ІН13 (36)]];
* Спеціальність: інформатика;
<br>

== Контактна інформація: ==
* Пошти: venik.butenko@yandex.ua, venik.butenko@gmail.com;
* Skype: ven1kmu
* [http://vk.com/serguk50 VK];
* [http://steamcommunity.com/id/ven1k Steam];

== Інтереси: ==
* Манчестер Юнайтед;
* Футбол;
* Комп'ютені технології;
* Відео ігри, особливо КС:ГО (хочу стати глобалом =));
* Музика, а семе Rock та Metalcore.
== Практика ==
[[Навчальна обчислювальна практика. Спеціальність "Інформатика". ІІ курс]]
== Проекти у яких я беру участь: ==
* [[DSDM методологія | #2-3]]
* [[Проект з навчальної обчислювальної практики, група 26, Бутенко Сергій Сергійович, 2014-2015 н.р.]];
* [[Екстримальний ігровий ПК для ентузіастів. AMD 2014]];

== Лабораторні роботи: ==
<div style=" style="margin: auto; text-align: center;">
{| class="wikitable" border="1" width="75%"
| colspan="8" height="3em" | <font size=4> [[Обробка_зображень_та_мультимедіа|Обробка зображень та мультимедіа:]] </font>
|-
| ЗАВДАННЯ
| [[Обробка_зображень_лабораторна_1| ЛР№1 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_2| ЛР№2-3 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_4| ЛР№4-5 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_6| ЛР№6-8 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_10| ЛР№9-11 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_12| ЛР№12-13 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_16| ЛР№14-16 ]]
|-
| ПОСИЛАННЯ
| [http://wiki.kspu.kr.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:2597824 #1]
| [[ЛР№ 2-3/ven/Графічні формати| #2-3]]
| [[ЛР№ 4-5/ven/Обробка зображень |#4-5]]
| [[ЛР№ 6-8/ven/Текст |#6-8]]
| [[ЛР№ 9-11/ven/Звук |#9-11]]
| [[ЛР№ 12-13/ven/Відео |#12-13]]
| [[http://ven1k.0fees.us |#14-16]]
|-
|}
</div>

Користувач:Бутенко Сергій

2016-06-28T15:46:00Z

2597824: /* Проекти у яких я беру участь: */

[[Файл:B2qBFqPuXaY.jpg|250px|міні]]

== <font size=4> Інформація: </font> ==
* Місце проживання: м. Кіровоград, с. Соколівське;
* Місце навчання: КДПУ ім.В.Винниченка;
* Факультет: фізико-математичний;
* [[ІН13_(інформатика_2013_рік_вступу)| Група ІН13 (36)]];
* Спеціальність: інформатика;
<br>

== Контактна інформація: ==
* Пошти: venik.butenko@yandex.ua, venik.butenko@gmail.com;
* Skype: ven1kmu
* [http://vk.com/serguk50 VK];
* [http://steamcommunity.com/id/ven1k Steam];

== Інтереси: ==
* Манчестер Юнайтед;
* Футбол;
* Комп'ютені технології;
* Відео ігри, особливо КС:ГО (хочу стати глобалом =));
* Музика, а семе Rock та Metalcore.
== Практика ==
[[Навчальна обчислювальна практика. Спеціальність "Інформатика". ІІ курс]]
== Проекти у яких я беру участь: ==
* [[Проект з навчальної обчислювальної практики, група 26, Бутенко Сергій Сергійович, 2014-2015 н.р.]];
* [[Екстримальний ігровий ПК для ентузіастів. AMD 2014]];

== Лабораторні роботи: ==
<div style=" style="margin: auto; text-align: center;">
{| class="wikitable" border="1" width="75%"
| colspan="8" height="3em" | <font size=4> [[Обробка_зображень_та_мультимедіа|Обробка зображень та мультимедіа:]] </font>
|-
| ЗАВДАННЯ
| [[Обробка_зображень_лабораторна_1| ЛР№1 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_2| ЛР№2-3 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_4| ЛР№4-5 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_6| ЛР№6-8 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_10| ЛР№9-11 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_12| ЛР№12-13 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_16| ЛР№14-16 ]]
|-
| ПОСИЛАННЯ
| [http://wiki.kspu.kr.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:2597824 #1]
| [[ЛР№ 2-3/ven/Графічні формати| #2-3]]
| [[ЛР№ 4-5/ven/Обробка зображень |#4-5]]
| [[ЛР№ 6-8/ven/Текст |#6-8]]
| [[ЛР№ 9-11/ven/Звук |#9-11]]
| [[ЛР№ 12-13/ven/Відео |#12-13]]
| [[http://ven1k.0fees.us |#14-16]]
|-
|}
</div>

Motion Capture

2016-06-28T15:45:47Z

2597824: Сторінка очищена

Файл:Detail 1358261932.jpg

2016-06-28T14:33:39Z

2597824:

Файл:51e12a12e07f17c8109379b5e7ec7c45.jpg

2016-06-28T14:26:48Z

2597824:

Файл:30584.jpg

2016-06-28T14:20:21Z

2597824:

Файл:Motion Capture 7.jpeg

2016-06-28T14:02:24Z

2597824:

Файл:Motion Capture 6.jpeg

2016-06-28T14:02:01Z

2597824:

Файл:Motion Capture 5.png

2016-06-28T14:01:35Z

2597824:

Файл:Motion Capture 4.jpeg

2016-06-28T14:01:13Z

2597824:

Motion Capture

2016-06-28T13:58:26Z

2597824:

'''ТЕХНОЛОГІЇ ЗАХОПЛЕННЯ РУХУ (Motion Capture)'''

[[Файл:Motion_Capture_2.jpeg|400px]]
=ВСТУП=
Милуючись грацією героїв Assassin's Creed або рухами Натана Дрейка з Uncharted, мало хто замислюється про те, що кожен рух героїв на екрані - результат праці сотень людей. Без технології, яка пару десятиліть назад здавалася фантастикою, нині важко уявити будь-яку крупно бюджетну гру. Згадати тільки недавні The Last of Us або Grand Theft Auto 5, де виконавці головних ролей не просто зачитували свої репліки в мікрофон, а повноцінно грали: носилися по сцені, трясли руками і перевертали стільці. Ну а при розробці Beyond проводився захоплення не тільки рухів тіла, але і міміки акторів.
А всім, хто цікавиться сучасним кінематографом, хоча б як простий глядач, відомо словосполучення "motion capture", або "performance capture", і кожен уявляє собі, що це означає. Як правило, в голові спливають образи акторів, обвішаних датчиками, що здійснюють різні дії, які здаються позбавленими сенсу - тільки в кадрі, коли закінчиться робота фахівців з комп'ютерної анімації, ми дізнаємося, для чого все це робилося. Останнім часом, поряд з удосконаленням датчиків і каналів їх зв'язку з комп'ютерами, розробляються системи, які не потребують спеціальних костюмів - безмаркерні. Правда, в кіно їх поки не застосовують - занадто великі вимоги до достовірності, кожен рух має бути точним чином зафіксовано і передано.

'''Мета:'''сформувати знання в області motion capture.

'''Об’єкт дослідження:''' технології motion capture.

=РОЗДІЛ 1. MOTION CAPTURE ТА ЙОГО ВИДИ.=
[[Файл:Motion_Capture_1.jpeg |міні]]
Motion capture (дослівний переклад з англійської - захоплення руху) - метод анімації персонажів і об'єктів.
Метод застосовується у виробництві CGI-мультфільмів, а також для створення спецефектів у фільмах. Широко використовується в ігровій індустрії. Розробником є компанія Digital District. З використанням цього методу в 2004 році створені мультфільми «Полярний експрес» (модель - Том Хенкс), «Остання фантазія» (в якості моделей виступили добровольці) і інші, також motion capture використовувалося при анімації згенерованого комп'ютером кіноперсонажа Голлум в трилогії «Володар кілець» (модель - Енді Серкіс). У 2006 році за допомогою цієї технології був створений «Ренесанс», в 2007 році - «Беовульф», в 2009 році - «Різдвяна історія», «Аватар». Ця технологія також була використана для створення особи Волан-де-Морта у фільмах «Гаррі Поттер», а також при створенні дракона Смауг у фільмі «Хоббіт: Пустка Смауга» (актор - Бенедикт Камбербетч).

[[Файл:Motion_Capture_3.jpeg|400px]]

Файл:Motion Capture 3.jpeg

2016-06-28T13:58:10Z

2597824:

Motion Capture

2016-06-28T13:54:54Z

2597824:

'''ТЕХНОЛОГІЇ ЗАХОПЛЕННЯ РУХУ (Motion Capture)'''
[[Файл:Файл:Motion_Capture_2.jpeg|400px]]
=ВСТУП=
Милуючись грацією героїв Assassin's Creed або рухами Натана Дрейка з Uncharted, мало хто замислюється про те, що кожен рух героїв на екрані - результат праці сотень людей. Без технології, яка пару десятиліть назад здавалася фантастикою, нині важко уявити будь-яку крупно бюджетну гру. Згадати тільки недавні The Last of Us або Grand Theft Auto 5, де виконавці головних ролей не просто зачитували свої репліки в мікрофон, а повноцінно грали: носилися по сцені, трясли руками і перевертали стільці. Ну а при розробці Beyond проводився захоплення не тільки рухів тіла, але і міміки акторів.
А всім, хто цікавиться сучасним кінематографом, хоча б як простий глядач, відомо словосполучення "motion capture", або "performance capture", і кожен уявляє собі, що це означає. Як правило, в голові спливають образи акторів, обвішаних датчиками, що здійснюють різні дії, які здаються позбавленими сенсу - тільки в кадрі, коли закінчиться робота фахівців з комп'ютерної анімації, ми дізнаємося, для чого все це робилося. Останнім часом, поряд з удосконаленням датчиків і каналів їх зв'язку з комп'ютерами, розробляються системи, які не потребують спеціальних костюмів - безмаркерні. Правда, в кіно їх поки не застосовують - занадто великі вимоги до достовірності, кожен рух має бути точним чином зафіксовано і передано.

'''Мета:'''сформувати знання в області motion capture.

'''Об’єкт дослідження:''' технології motion capture.

=РОЗДІЛ 1. MOTION CAPTURE ТА ЙОГО ВИДИ.=
[[Файл:Motion_Capture_1.jpeg |міні]]
Motion capture (дослівний переклад з англійської - захоплення руху) - метод анімації персонажів і об'єктів.
Метод застосовується у виробництві CGI-мультфільмів, а також для створення спецефектів у фільмах. Широко використовується в ігровій індустрії. Розробником є компанія Digital District. З використанням цього методу в 2004 році створені мультфільми «Полярний експрес» (модель - Том Хенкс), «Остання фантазія» (в якості моделей виступили добровольці) і інші, також motion capture використовувалося при анімації згенерованого комп'ютером кіноперсонажа Голлум в трилогії «Володар кілець» (модель - Енді Серкіс). У 2006 році за допомогою цієї технології був створений «Ренесанс», в 2007 році - «Беовульф», в 2009 році - «Різдвяна історія», «Аватар». Ця технологія також була використана для створення особи Волан-де-Морта у фільмах «Гаррі Поттер», а також при створенні дракона Смауг у фільмі «Хоббіт: Пустка Смауга» (актор - Бенедикт Камбербетч).

Файл:Motion Capture 2.jpeg

2016-06-28T13:54:11Z

2597824:

Motion Capture

2016-06-28T13:46:35Z

2597824: /* РОЗДІЛ 1. MOTION CAPTURE ТА ЙОГО ВИДИ. */

'''ТЕХНОЛОГІЇ ЗАХОПЛЕННЯ РУХУ (Motion Capture)'''

=ВСТУП=
Милуючись грацією героїв Assassin's Creed або рухами Натана Дрейка з Uncharted, мало хто замислюється про те, що кожен рух героїв на екрані - результат праці сотень людей. Без технології, яка пару десятиліть назад здавалася фантастикою, нині важко уявити будь-яку крупно бюджетну гру. Згадати тільки недавні The Last of Us або Grand Theft Auto 5, де виконавці головних ролей не просто зачитували свої репліки в мікрофон, а повноцінно грали: носилися по сцені, трясли руками і перевертали стільці. Ну а при розробці Beyond проводився захоплення не тільки рухів тіла, але і міміки акторів.
А всім, хто цікавиться сучасним кінематографом, хоча б як простий глядач, відомо словосполучення "motion capture", або "performance capture", і кожен уявляє собі, що це означає. Як правило, в голові спливають образи акторів, обвішаних датчиками, що здійснюють різні дії, які здаються позбавленими сенсу - тільки в кадрі, коли закінчиться робота фахівців з комп'ютерної анімації, ми дізнаємося, для чого все це робилося. Останнім часом, поряд з удосконаленням датчиків і каналів їх зв'язку з комп'ютерами, розробляються системи, які не потребують спеціальних костюмів - безмаркерні. Правда, в кіно їх поки не застосовують - занадто великі вимоги до достовірності, кожен рух має бути точним чином зафіксовано і передано.

'''Мета:'''сформувати знання в області motion capture.

'''Об’єкт дослідження:''' технології motion capture.

=РОЗДІЛ 1. MOTION CAPTURE ТА ЙОГО ВИДИ.=
[[Файл:Motion_Capture_1.jpeg |міні]]
Motion capture (дослівний переклад з англійської - захоплення руху) - метод анімації персонажів і об'єктів.
Метод застосовується у виробництві CGI-мультфільмів, а також для створення спецефектів у фільмах. Широко використовується в ігровій індустрії. Розробником є компанія Digital District. З використанням цього методу в 2004 році створені мультфільми «Полярний експрес» (модель - Том Хенкс), «Остання фантазія» (в якості моделей виступили добровольці) і інші, також motion capture використовувалося при анімації згенерованого комп'ютером кіноперсонажа Голлум в трилогії «Володар кілець» (модель - Енді Серкіс). У 2006 році за допомогою цієї технології був створений «Ренесанс», в 2007 році - «Беовульф», в 2009 році - «Різдвяна історія», «Аватар». Ця технологія також була використана для створення особи Волан-де-Морта у фільмах «Гаррі Поттер», а також при створенні дракона Смауг у фільмі «Хоббіт: Пустка Смауга» (актор - Бенедикт Камбербетч).

Motion Capture

2016-06-28T13:45:49Z

2597824:

'''ТЕХНОЛОГІЇ ЗАХОПЛЕННЯ РУХУ (Motion Capture)'''

=ВСТУП=
Милуючись грацією героїв Assassin's Creed або рухами Натана Дрейка з Uncharted, мало хто замислюється про те, що кожен рух героїв на екрані - результат праці сотень людей. Без технології, яка пару десятиліть назад здавалася фантастикою, нині важко уявити будь-яку крупно бюджетну гру. Згадати тільки недавні The Last of Us або Grand Theft Auto 5, де виконавці головних ролей не просто зачитували свої репліки в мікрофон, а повноцінно грали: носилися по сцені, трясли руками і перевертали стільці. Ну а при розробці Beyond проводився захоплення не тільки рухів тіла, але і міміки акторів.
А всім, хто цікавиться сучасним кінематографом, хоча б як простий глядач, відомо словосполучення "motion capture", або "performance capture", і кожен уявляє собі, що це означає. Як правило, в голові спливають образи акторів, обвішаних датчиками, що здійснюють різні дії, які здаються позбавленими сенсу - тільки в кадрі, коли закінчиться робота фахівців з комп'ютерної анімації, ми дізнаємося, для чого все це робилося. Останнім часом, поряд з удосконаленням датчиків і каналів їх зв'язку з комп'ютерами, розробляються системи, які не потребують спеціальних костюмів - безмаркерні. Правда, в кіно їх поки не застосовують - занадто великі вимоги до достовірності, кожен рух має бути точним чином зафіксовано і передано.

'''Мета:'''сформувати знання в області motion capture.

'''Об’єкт дослідження:''' технології motion capture.

=РОЗДІЛ 1. MOTION CAPTURE ТА ЙОГО ВИДИ.=

[[Файл:Motion_Capture_1.jpeg |400px ]]

Motion capture (дослівний переклад з англійської - захоплення руху) - метод анімації персонажів і об'єктів.
Метод застосовується у виробництві CGI-мультфільмів, а також для створення спецефектів у фільмах. Широко використовується в ігровій індустрії. Розробником є компанія Digital District. З використанням цього методу в 2004 році створені мультфільми «Полярний експрес» (модель - Том Хенкс), «Остання фантазія» (в якості моделей виступили добровольці) і інші, також motion capture використовувалося при анімації згенерованого комп'ютером кіноперсонажа Голлум в трилогії «Володар кілець» (модель - Енді Серкіс). У 2006 році за допомогою цієї технології був створений «Ренесанс», в 2007 році - «Беовульф», в 2009 році - «Різдвяна історія», «Аватар». Ця технологія також була використана для створення особи Волан-де-Морта у фільмах «Гаррі Поттер», а також при створенні дракона Смауг у фільмі «Хоббіт: Пустка Смауга» (актор - Бенедикт Камбербетч).

Файл:Motion Capture 1.jpeg

2016-06-28T13:45:13Z

2597824:

Motion Capture

2016-06-28T13:43:52Z

2597824: Створена сторінка: '''ТЕХНОЛОГІЇ ЗАХОПЛЕННЯ РУХУ (Motion Capture)''' =ВСТУП= Милуючись грацією героїв Assassin's Creed або...

'''ТЕХНОЛОГІЇ ЗАХОПЛЕННЯ РУХУ (Motion Capture)'''

=ВСТУП=
Милуючись грацією героїв Assassin's Creed або рухами Натана Дрейка з Uncharted, мало хто замислюється про те, що кожен рух героїв на екрані - результат праці сотень людей. Без технології, яка пару десятиліть назад здавалася фантастикою, нині важко уявити будь-яку крупно бюджетну гру. Згадати тільки недавні The Last of Us або Grand Theft Auto 5, де виконавці головних ролей не просто зачитували свої репліки в мікрофон, а повноцінно грали: носилися по сцені, трясли руками і перевертали стільці. Ну а при розробці Beyond проводився захоплення не тільки рухів тіла, але і міміки акторів.
А всім, хто цікавиться сучасним кінематографом, хоча б як простий глядач, відомо словосполучення "motion capture", або "performance capture", і кожен уявляє собі, що це означає. Як правило, в голові спливають образи акторів, обвішаних датчиками, що здійснюють різні дії, які здаються позбавленими сенсу - тільки в кадрі, коли закінчиться робота фахівців з комп'ютерної анімації, ми дізнаємося, для чого все це робилося. Останнім часом, поряд з удосконаленням датчиків і каналів їх зв'язку з комп'ютерами, розробляються системи, які не потребують спеціальних костюмів - безмаркерні. Правда, в кіно їх поки не застосовують - занадто великі вимоги до достовірності, кожен рух має бути точним чином зафіксовано і передано.

'''Мета:'''сформувати знання в області motion capture.

'''Об’єкт дослідження:''' технології motion capture.

=РОЗДІЛ 1. MOTION CAPTURE ТА ЙОГО ВИДИ.=
[[Файл:Motion Capture 1.jpeg|400px]]
Motion capture (дослівний переклад з англійської - захоплення руху) - метод анімації персонажів і об'єктів.
Метод застосовується у виробництві CGI-мультфільмів, а також для створення спецефектів у фільмах. Широко використовується в ігровій індустрії. Розробником є компанія Digital District. З використанням цього методу в 2004 році створені мультфільми «Полярний експрес» (модель - Том Хенкс), «Остання фантазія» (в якості моделей виступили добровольці) і інші, також motion capture використовувалося при анімації згенерованого комп'ютером кіноперсонажа Голлум в трилогії «Володар кілець» (модель - Енді Серкіс). У 2006 році за допомогою цієї технології був створений «Ренесанс», в 2007 році - «Беовульф», в 2009 році - «Різдвяна історія», «Аватар». Ця технологія також була використана для створення особи Волан-де-Морта у фільмах «Гаррі Поттер», а також при створенні дракона Смауг у фільмі «Хоббіт: Пустка Смауга» (актор - Бенедикт Камбербетч).

Користувач:Бутенко Сергій

2016-06-28T13:34:33Z

2597824:

[[Файл:B2qBFqPuXaY.jpg|250px|міні]]

== <font size=4> Інформація: </font> ==
* Місце проживання: м. Кіровоград, с. Соколівське;
* Місце навчання: КДПУ ім.В.Винниченка;
* Факультет: фізико-математичний;
* [[ІН13_(інформатика_2013_рік_вступу)| Група ІН13 (36)]];
* Спеціальність: інформатика;
<br>

== Контактна інформація: ==
* Пошти: venik.butenko@yandex.ua, venik.butenko@gmail.com;
* Skype: ven1kmu
* [http://vk.com/serguk50 VK];
* [http://steamcommunity.com/id/ven1k Steam];

== Інтереси: ==
* Манчестер Юнайтед;
* Футбол;
* Комп'ютені технології;
* Відео ігри, особливо КС:ГО (хочу стати глобалом =));
* Музика, а семе Rock та Metalcore.
== Практика ==
[[Навчальна обчислювальна практика. Спеціальність "Інформатика". ІІ курс]]
== Проекти у яких я беру участь: ==
* [[Проект з навчальної обчислювальної практики, група 26, Бутенко Сергій Сергійович, 2014-2015 н.р.]];
* [[Екстримальний ігровий ПК для ентузіастів. AMD 2014]];
* [[Motion Capture]]

== Лабораторні роботи: ==
<div style=" style="margin: auto; text-align: center;">
{| class="wikitable" border="1" width="75%"
| colspan="8" height="3em" | <font size=4> [[Обробка_зображень_та_мультимедіа|Обробка зображень та мультимедіа:]] </font>
|-
| ЗАВДАННЯ
| [[Обробка_зображень_лабораторна_1| ЛР№1 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_2| ЛР№2-3 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_4| ЛР№4-5 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_6| ЛР№6-8 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_10| ЛР№9-11 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_12| ЛР№12-13 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_16| ЛР№14-16 ]]
|-
| ПОСИЛАННЯ
| [http://wiki.kspu.kr.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:2597824 #1]
| [[ЛР№ 2-3/ven/Графічні формати| #2-3]]
| [[ЛР№ 4-5/ven/Обробка зображень |#4-5]]
| [[ЛР№ 6-8/ven/Текст |#6-8]]
| [[ЛР№ 9-11/ven/Звук |#9-11]]
| [[ЛР№ 12-13/ven/Відео |#12-13]]
| [[http://ven1k.0fees.us |#14-16]]
|-
|}
</div>

ЛР№ 12-13/ven/Відео

2016-05-30T06:47:25Z

2597824: /* Різні формати */

'''Тема: Відео'''

'''Мета: Вивчення представлення рухомого зображення'''

Завдання:
#Вивчити представлення відео стандартів VideoCD або DivX, VideoDVD, HD-video.
#По одному формату з цих стандартів коротко описати (ітого 3 формата).
#Зберегти відео в кожному з форматів.
#25-м кадром додати в відео фразу "Поставте мені п'ятірку".

==Video CD==

[[Файл:Ven911.png|міні]]

'''Video Compact Disc (VCD)''' — формат запису цифрового потоку аудіо-відео на компакт-диск. Цей формат є попередником DVD. Стандарт VCD 1.1 було впроваджено 1993 року концернами Philips i Sony. У 1995 році було прийнято вдосконалений стандарт VCD 2.0.

===Технічні характеристики===

'''Відео'''

Кодек: MPEG-1

'''Роздільність:'''

NTSC: 352x240

PAL/SECAM: 352x288

'''Формат:'''

NTSC: 107:80 (на 0,3% відрізняється від 4:3)

PAL/SECAM: 4:3

'''Кількість повних кадрів на секунду:'''

NTSC: 29,97 (30/1,001) lub 23,976 (24/1,001)

PAL/SECAM: 25

Бітрейт: 1 150 кб/с (сталий)

Якість зображення, записаного у стандарті VCD, загалом має відповідати VHS, але артефакти стиснення можуть її погіршити.

Відеоформат VCD сумісний з більшістю стандартів DVD-Video, за винятком відео, що записані із частотою 23,976 кадрів на секунду, оскільки стандарт DVD-Video вимагає, щоб потік відео MPEG-1 мав частоту кадрів рівну 25 або 29,97 кадрів на секунду.

'''Аудіо'''

Кодек: MPEG-1 Audio Layer II

Частота дискретизації: 44 100 Гц

Канали: два моно, або один стерео

Бітрейт: 224 кб/с (сталий)

Як і у більшості CD стандартів, аудіо VCD несумісне зі стандартом DVD-Video через різницю у частоті дискретизації — VCD використовує 44.1 кГц, тоді як DVD вимагає 48 кГц.

==VideoDVD==

[[Файл:Dvd-video-logo.svg.png|міні]]

'''Digital Versatile Disc або Digital Video Disc — (DVD) '''— носій інформації у вигляді диска, зовні схожий з компакт-диском, однак має можливість зберігати більше інформації за рахунок використання лазера з меншою довжиною хвилі, ніж для звичайних компакт-дисків. Як вже було зазначено, був розроблений у 1995 році компаніями Philips, Sony, Toshiba, та Panasonic.

===Технічна інформація===

'''DVD за структурою даних бувають трьох типів:'''

'''DVD-Video''' — містять фільми (відео і звук);

'''DVD-Audio''' — містять аудіодані високої якості (набагато вищої, ніж на аудіо-компакт-дисках);

'''DVD-Data''' — містять будь-які дані.

'''DVD як носії бувають чотирьох типів:'''

'''DVD-ROM''' — штамповані на заводі диски;

'''DVD+R/RW''' — диски одноразового (R — Recordable) і багаторазового (RW — ReWritable) запису;

'''DVD-R/RW''' — диски одноразового (R — Recordable) і багаторазового (RW — ReWritable) запису;

'''DVD-RAM''' — диски багаторазового запису з довільним доступом (RAM — Random Access Memory).

DVD може мати одну чи дві робочі сторони та один чи два робочі шари на кожній стороні. Від їхньої кількості залежить місткість диска: Будь-який носій може мати будь-як структуру даних (див. вище) і будь-яку кількість шарів (двошарові DVD-R і DVD-RW з'явилися наприкінці 2004 року).

Стандарт запису DVD-R(W) був розроблений DVD-Forum'ом як офіційна специфікація (пере)записуваних дисків. Однак ціна ліцензії на цю технологію була занадто висока, і тому декілька виробників пишучих приводів і носіїв для запису об'єдналися в «DVD plus RW Alliance», що і розробив стандарт DVD+R(W), вартість ліцензії на який була нижчою. Спочатку чисті диски для запису DVD+R(W) були дорожчими, ніж DVD-R(W), але тепер ціни зрівнялися.

Стандарти запису «+» і «-» частково сумісні. В наш час вони однаково популярні — половина виробників підтримує один стандарт, половина — інший. Йдуть суперечки, чи витисне один з цих форматів свого конкурента, чи вони продовжать мирно співіснувати. Усі приводи для DVD можуть читати обидва формати дисків, і більшість пишучих приводів також можуть записувати обидва типи «болванок».

На відміну від компакт-дисків, у яких структура аудіодиска фундаментально відрізняється від диска з даними, у DVD завжди використовується файлова система UDF.

Швидкість читання/запису DVD указується як кратна 1350 Кб/с, тобто 16-швидкісний привід забезпечує читання (чи запис) дисків у 16 x 1350 = 21600 Кб/з (21,09 Мб/с).

==HD-video==

[[Файл:HD-Logo.jpg|міні]]

H.264 або MPEG-4 Part 10, Advanced Video Coding (MPEG-4 AVC) — це один з найпопулярніших стандартів відеокомпрессії.

При створенні проекту H.264/AVC намагалися розробити стандарт, який буде демонструвати хорошу якість при низьких бітрейтах (половина, або менше ніж MPEG-2). При цьому заборонялося сильно ускладювати дизайн.

H.264 розробила VCEG разом з MPEG. Їх партнерство називається Joint Video Team (JVT). При цьому обидва варіанти, як і у випадку з MPEG-2 по своїй суті однакові. Останні роботи над першою версією закінчили у травні 2003. У подальшому з'явилися покращенні варації: High Effiency Video Coding (HEVC) наприклад, більш відомий як H.265.

H.264 захищений патентами MPEG LA, комерційне використання забов'язує користувача платити райалті, хоча онлайн-страмінг MPEG все ж дозволяє виконувати безкоштовно, а Cisco Systems виплачує ройалті за своїх користувачів опен-сорс енкодера.
H.264 активно використовується для кодування Blu-ray, а також популярний у інтернеті: Vimeo, YouTube, iTunes Store, Adobe Flash Player, а також часто зустрічається у трансляціяї HDTV.

Всього існує 22 версії H.264, остання з яких вийшла 13 лютого 2014 і додала до стандарту покращення відносно 3D-відео.
В залежності від профіля, можна отримати такі результати:

Level 1: 128 x 96px at 30.9 Hz / 176 x 144px at 15.0 Hz

Level 5.2: 1,920×1,080px at 172.0 Hz / 2,560×1,920px at 108.0 Hz / 3,840×2,160px at 66.8 Hz / 4,096×2,048px at 63.3 Hz / 4,096×2,160ox at 60.0 Hz / 4,096×2,304px at 56.3 Hz

==Різні формати==
{| class="wikitable"
! Формат
! Посилання
! Розмір
! Висновок
|-
! .avi (DivX)
! [https://drive.google.com/file/d/0B223zSKlWMW0c2t1ZkxZc3BlekU/view Переглянути]
! 35 мб
! Нормальна якість
|-
! .mp4(HD)
! [https://drive.google.com/file/d/0B223zSKlWMW0aU9yZ2owUHpqOVU/view Переглянути]
! 40 Мб
! Найкраще співвідношення якість/розмір
|-
! .mpg (VideoCD)
! [https://drive.google.com/file/d/0B223zSKlWMW0ZUt2d1dvX3V4dTQ/view Переглянути]
! 60 Мб
! Якість не дуже файна
|-
! .vob (VideoDVD)
! [https://drive.google.com/file/d/0B223zSKlWMW0X2c0MHdTRW1wTDQ/view Переглянути]
! 107 Мб
! Якість краще ніж у mpg, але розмір набагато більший
|-
|}

==Відео з 25 кадром==
[https://drive.google.com/file/d/0B223zSKlWMW0Wmh5MTJsNm9STXM/view 25 Кадр]

Користувач:Бутенко Сергій

2016-05-30T06:24:55Z

2597824: /* Лабораторні роботи: */

[[Файл:B2qBFqPuXaY.jpg|250px|міні]]

== <font size=4> Інформація: </font> ==
* Місце проживання: м. Кіровоград, с. Соколівське;
* Місце навчання: КДПУ ім.В.Винниченка;
* Факультет: фізико-математичний;
* [[ІН13_(інформатика_2013_рік_вступу)| Група ІН13 (36)]];
* Спеціальність: інформатика;
<br>

== Контактна інформація: ==
* Пошти: venik.butenko@yandex.ua, venik.butenko@gmail.com;
* Skype: ven1kmu
* [http://vk.com/serguk50 VK];
* [http://steamcommunity.com/id/ven1k Steam];

== Інтереси: ==
* Манчестер Юнайтед;
* Футбол;
* Комп'ютені технології;
* Відео ігри, особливо КС:ГО (хочу стати глобалом =));
* Музика, а семе Rock та Metalcore.
== Практика ==
[[Навчальна обчислювальна практика. Спеціальність "Інформатика". ІІ курс]]
== Проекти у яких я беру участь: ==
* [[Проект з навчальної обчислювальної практики, група 26, Бутенко Сергій Сергійович, 2014-2015 н.р.]];
* [[Екстримальний ігровий ПК для ентузіастів. AMD 2014]];

== Лабораторні роботи: ==
<div style=" style="margin: auto; text-align: center;">
{| class="wikitable" border="1" width="75%"
| colspan="8" height="3em" | <font size=4> [[Обробка_зображень_та_мультимедіа|Обробка зображень та мультимедіа:]] </font>
|-
| ЗАВДАННЯ
| [[Обробка_зображень_лабораторна_1| ЛР№1 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_2| ЛР№2-3 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_4| ЛР№4-5 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_6| ЛР№6-8 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_10| ЛР№9-11 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_12| ЛР№12-13 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_16| ЛР№14-16 ]]
|-
| ПОСИЛАННЯ
| [http://wiki.kspu.kr.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:2597824 #1]
| [[ЛР№ 2-3/ven/Графічні формати| #2-3]]
| [[ЛР№ 4-5/ven/Обробка зображень |#4-5]]
| [[ЛР№ 6-8/ven/Текст |#6-8]]
| [[ЛР№ 9-11/ven/Звук |#9-11]]
| [[ЛР№ 12-13/ven/Відео |#12-13]]
| [[http://ven1k.0fees.us |#14-16]]
|-
|}
</div>

Користувач:Бутенко Сергій

2016-05-30T06:24:36Z

2597824: /* Лабораторні роботи: */

[[Файл:B2qBFqPuXaY.jpg|250px|міні]]

== <font size=4> Інформація: </font> ==
* Місце проживання: м. Кіровоград, с. Соколівське;
* Місце навчання: КДПУ ім.В.Винниченка;
* Факультет: фізико-математичний;
* [[ІН13_(інформатика_2013_рік_вступу)| Група ІН13 (36)]];
* Спеціальність: інформатика;
<br>

== Контактна інформація: ==
* Пошти: venik.butenko@yandex.ua, venik.butenko@gmail.com;
* Skype: ven1kmu
* [http://vk.com/serguk50 VK];
* [http://steamcommunity.com/id/ven1k Steam];

== Інтереси: ==
* Манчестер Юнайтед;
* Футбол;
* Комп'ютені технології;
* Відео ігри, особливо КС:ГО (хочу стати глобалом =));
* Музика, а семе Rock та Metalcore.
== Практика ==
[[Навчальна обчислювальна практика. Спеціальність "Інформатика". ІІ курс]]
== Проекти у яких я беру участь: ==
* [[Проект з навчальної обчислювальної практики, група 26, Бутенко Сергій Сергійович, 2014-2015 н.р.]];
* [[Екстримальний ігровий ПК для ентузіастів. AMD 2014]];

== Лабораторні роботи: ==
<div style=" style="margin: auto; text-align: center;">
{| class="wikitable" border="1" width="75%"
| colspan="8" height="3em" | <font size=4> [[Обробка_зображень_та_мультимедіа|Обробка зображень та мультимедіа:]] </font>
|-
| ЗАВДАННЯ
| [[Обробка_зображень_лабораторна_1| ЛР№1 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_2| ЛР№2-3 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_4| ЛР№4-5 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_6| ЛР№6-8 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_10| ЛР№9-11 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_12| ЛР№12-13 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_16| ЛР№14-16 ]]
|-
| ПОСИЛАННЯ
| [http://wiki.kspu.kr.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:2597824 #1]
| [[ЛР№ 2-3/ven/Графічні формати| #2-3]]
| [[ЛР№ 4-5/ven/Обробка зображень |#4-5]]
| [[ЛР№ 6-8/ven/Текст |#6-8]]
| [[ЛР№ 9-11/ven/Звук |#9-11]]
| [[ЛР№ 12-13/ven/Відео |#12-13]]
| http://ven1k.0fees.us |#14-16
|-
|}
</div>

Користувач:Бутенко Сергій

2016-05-30T06:24:19Z

2597824: /* Лабораторні роботи: */

[[Файл:B2qBFqPuXaY.jpg|250px|міні]]

== <font size=4> Інформація: </font> ==
* Місце проживання: м. Кіровоград, с. Соколівське;
* Місце навчання: КДПУ ім.В.Винниченка;
* Факультет: фізико-математичний;
* [[ІН13_(інформатика_2013_рік_вступу)| Група ІН13 (36)]];
* Спеціальність: інформатика;
<br>

== Контактна інформація: ==
* Пошти: venik.butenko@yandex.ua, venik.butenko@gmail.com;
* Skype: ven1kmu
* [http://vk.com/serguk50 VK];
* [http://steamcommunity.com/id/ven1k Steam];

== Інтереси: ==
* Манчестер Юнайтед;
* Футбол;
* Комп'ютені технології;
* Відео ігри, особливо КС:ГО (хочу стати глобалом =));
* Музика, а семе Rock та Metalcore.
== Практика ==
[[Навчальна обчислювальна практика. Спеціальність "Інформатика". ІІ курс]]
== Проекти у яких я беру участь: ==
* [[Проект з навчальної обчислювальної практики, група 26, Бутенко Сергій Сергійович, 2014-2015 н.р.]];
* [[Екстримальний ігровий ПК для ентузіастів. AMD 2014]];

== Лабораторні роботи: ==
<div style=" style="margin: auto; text-align: center;">
{| class="wikitable" border="1" width="75%"
| colspan="8" height="3em" | <font size=4> [[Обробка_зображень_та_мультимедіа|Обробка зображень та мультимедіа:]] </font>
|-
| ЗАВДАННЯ
| [[Обробка_зображень_лабораторна_1| ЛР№1 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_2| ЛР№2-3 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_4| ЛР№4-5 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_6| ЛР№6-8 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_10| ЛР№9-11 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_12| ЛР№12-13 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_16| ЛР№14-16 ]]
|-
| ПОСИЛАННЯ
| [http://wiki.kspu.kr.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:2597824 #1]
| [[ЛР№ 2-3/ven/Графічні формати| #2-3]]
| [[ЛР№ 4-5/ven/Обробка зображень |#4-5]]
| [[ЛР№ 6-8/ven/Текст |#6-8]]
| [[ЛР№ 9-11/ven/Звук |#9-11]]
| [[ЛР№ 12-13/ven/Відео |#12-13]]
| http://ven1k.0fees.us #14-16
|-
|}
</div>

Рейтинг 2016 року

2016-05-30T06:23:16Z

2597824: /* ЛР 6-8 */

[[Обробка_зображень_та_мультимедіа|🔙Назад]]

== Інформація: ==
{| class="wikitable" border="1"
|-
| Головна:
| [[Обробка_зображень_та_мультимедіа|Обробка зображень та мультимедіа]]
|-
| Хто:
| [[ІН13_(інформатика_2013_рік_вступу)| Група ІН13 (36)]]
|}
== Оцінки: ==

=== ЛР 2-3 ===
<div class="mw-customtoggle-myDiv2" style="background:#EDF1FD"> <font size=3> [[Обробка_зображень_лабораторна_2| Лабораторна робота №2-3 ]] </font> </div>
<div class="mw-collapsible mw-collapsed" id="mw-customcollapsible-myDiv2">
<div class="mw-collapsible-content">
<div style=" style="margin: auto; text-align: center;">
{| class="wikitable" border="1" width="75%"
| colspan="8" height="3em" | <font size=4> </font>
|-
! Студент
! Робота
! I місце
! II місце
! III місце
! IV місце
|-
| [[Користувач:Владислав Бабій|Бабій Владислав]]
| [[ЛР№2-3/Vlad/Графічні формати|Графічні формати]]
| [[Користувач:Бутенко Сергій|Бутенко Сергій]]
| [[Користувач:Артем Данов|Данов Артем]]
| [[Користувач:Сергій Кондратьєв|Кондратьєв Сергій]]
| [[Користувач:Мохонько Аліна|Мохонько Аліна]]
|-
| [[Користувач:Бас Євген|Бас Євген]]
| [[Лабораторна робота №2-3 Бас Євген|Графічні формати]]
| [[Користувач:Носко Юлія|Носко Юлія]]
| [[Користувач:Лисков Сергій|Лисков Сергій]]
| [[Користувач:Туртуріка Віктор|Туртуріка Віктор]]
| [[Користувач:Олійник Владислав|Олійник Владислав]]
|-
| [[Користувач:Бутенко Сергій|Бутенко Сергій]]
| [[ЛР№ 2-3/ven/Графічні формати|Лабораторна робота №2-3:Графічні формати ]]
| [[Користувач:Владислав Бабій|Бабій Владислав]]
| [[Користувач:Артем Данов|Данов Артем]]
| [[Користувач:Сергій Кондратьєв|Кондратьєв Сергій]]
| [[Користувач:Олійник Владислав|Олійник Владислав]]
|-
| [[Користувач:Кирило Гавриленко|Гавриленко Кирило]]
| [[Обробка зображень лабораторна 2 Гавриленко|Ви і так знаєте, що вас чекає у посиланні]]
| [[Користувач:Олійник Владислав|Олійник Владислав]]
| [[Користувач:Носко Юлія|Носко Юлія]]
| [[Користувач:Туртуріка_Віктор|Туртуріка Віктор]]
| [[Користувач:Глущенко Микола|Глущенко Микола]]
|-
| [[Користувач:Владислав Глімбоцький|Глімбоцький Владислав]]
| [[ЛР2-3_Глімбоцький_Владислав|Графічні формати]]
| [[Користувач:Довгенко Володимир|Довгенко Володимир]]
| [[Користувач:Олійник Владислав|Олійник Владислав]]
| [[Користувач:Носко Юлія|Носко Юлія]]
| [[Користувач:Лисков Сергій|Лисков Сергій]]
|-
| [[Користувач:Глущенко Микола|Глущенко Микола]]
| [[ЛР2 3 ОЗМ Глущенко|Графічні формати]]
| [[Користувач:Носко_Юлія|Носко Юлія]]
| [[Користувач:Олійник_Владислав|Олійник Владислав]]
| [[Користувач:Кирило_Гавриленко|Кирило Гавриленко]]
| [[Користувач:Владислав_Глімбоцький|Владислав Глімбоцький]]
|-
| [[Користувач:Артем Данов|Данов Артем]]
| [[Лабораторна робота №2-3 |Лабораторна робота №2-3]]
| [[Користувач:Коршунова | Коршунова Ксенія]]
| [[Користувач:Кондратьєв Сергій | Кондратьєв Сергій]]
| [[Користувач:2512420 | Дар'я Мельніченко]]
| [[Користувач:Мохонько Аліна |Мохонько Аліна ]]
|-
| [[Користувач:Довгенко Володимир|Довгенко Володимир]]
| [http://wiki.kspu.kr.ua/index.php/Лабораторна_робота_2_3_Довгенко_Володимир Лабораторна робота 2 3. Довгенко 2016]
| [[Користувач:Владислав Глімбоцький|Глімбоцький Владислав]]
| [[Користувач:Туртуріка Віктор|Туртуріка Віктор]]
| [[Користувач:Міхав_Володимир|Міхав Володимир]]
| [[Користувач:Лисков Сергій|Лисков Сергій]]
|-
| [[Користувач:Сергій Кондратьєв|Кондратьєв Сергій]]
| [[ОЗТМ Лаб |Графічні формати]]
| [[Користувач:Коршунова|Коршунова Ксенія]]
| [[Користувач:2512420|Мельніченко Дар'я]]
| [[Користувач:Артем Данов|Данов Артем]]
| [[Користувач:Мохонько Аліна|Мохонько Аліна]]
|-
| [[Користувач:Кононов Павло|Кононов Павло]]
|
| прізвище
| прізвище
| прізвище
| прізвище
|-
| [[Користувач:Коршунова|Коршунова Ксенія]]
|[[ЛР2 ОЗМ Коршунова]]
| [[Користувач:2512420|Дар'я Мельніченко]]
| [[Користувач:Кондратьєв Сергій|Кондратьєв Сергій]]
| [[Користувач:Мохонько Аліна|Мохонько Аліна]]
| [[Користувач:Артем Данов|Данов Артем]]
|-
| [[Користувач:Лисков Сергій|Лисков Сергій]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_2_Лисков_Сергій | Графічні формати]]
| [[Користувач:Туртуріка Віктор|Туртуріка Віктор]]
| [[Користувач:Носко_Юлія|Носко Юлія]]
| [[Користувач:Олійник_Владислав|Олійник Владислав]]
| [[Користувач:Владислав_Глімбоцький|Владислав Глімбоцький]]
|-
| [[Користувач:2512420|Мельніченко Дар'я]]
|[[Графічні формати | Графічні формати]]
| [[Користувач:Коршунова | Коршунова Ксенія]]
| [[Користувач:Мохонько Аліна | Мохонько Аліна]]
| [[Користувач:Артем Данов | Данов Артем]]
| [[Користувач:Кондратьєв Сергій | Кондратьєв Сергій]]
|-
| [[Користувач:Міхав_Володимир|Міхав Володимир]]
| [[ОЗМ_2-3_Міхав|Формати графічних файлів]]
| [[Користувач:Олійник Владислав|Олійник Владислав]]
| [[Користувач:Туртуріка_Віктор|Туртуріка Віктор]]
| [[Користувач:Носко_Юлія|Носко Юлія]]
| прізвище
|-
| [[Користувач:2534246 |Міщенко Анастасія]]
| [[Обробка зображень лабораторна 2 Міщенко Анастасія]]
| [[Користувач:Туртуріка Віктор|Туртуріка Віктор]]
| [[Користувач:Носко_Юлія|Носко Юлія]]
| [[Користувач:Олійник Владислав|Олійник Владислав]]
| [[Користувач:Кирило Гавриленко|Гавриленко Кирило]]
|-
| [[Користувач:Мохонько Аліна|Мохонько Аліна]]
| [[ЛР2 ОЗМ Мохонько Аліна]]
| [[Користувач:2512420|Дар'я Мельніченко]]
| [[Користувач:Кондратьєв Сергій|Кондратьєв Сергій]]
| [[Користувач:Коршунова|Коршунова Ксенія]]
| [[Користувач:Артем Данов|Данов Артем]]
|-
| [[Користувач:Носко Юлія|Носко Юлія]]
|[[Обробка_зображень_лабораторна_2_Носко_Юлія|Графіка]]
| [[Користувач:Туртуріка Віктор|Туртуріка Віктор]]
| [[Користувач:Олійник Владислав|Олійник Владислав]]
| [[Користувач:Кирило Гавриленко|Гавриленко Кирило]]
| [[Користувач:Глущенко Микола|Глущенко Микола]]
|-
| [[Користувач:Олійник Владислав|Олійник Владислав]]
| [[ЛР№2-3 / Графічні формати / Обробка зображень та мультимедіа|Графічні формати]]
| [[Обробка_зображень_та_мультимедіа_Лабораторна_2-3_Туртуріка|Туртуріка Віктор]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_2_Носко_Юлія|Носко Юлія]]
| [[ЛР2-3 Глімбоцький Владислав|Глімбоцький Владислав]]
| [[ЛР2 3 ОЗМ Глущенко|Глущенко Микола]]
|-
| [[Користувач:Палій Вадим|Палій Вадим]]
|[[Лабораторна робота 2-3 Графіка |Лабораторна робота 2-3 Графіка]]
| [[Користувач:Артем Данов|Артем Данов]]
| [[Користувач:Коршунова|Коршунова Ксенія]]
| [[Користувач:Мохонько Аліна|Мохонько Аліна]]
| [[Користувач:2512420|Дар'я Мельніченко]]
|-
| [[Користувач:Тарасенко Андрій|Тарасенко Андрій]]
| [[ЛР№2-3/ Графічні формати]]
| [[Користувач:Кирило Гавриленко|Гавриленко Кирило]]
| [[Користувач:Олійник Владислав|Олійник Владислав]]
| [[Користувач:Глущенко Микола|Глущенко Микола]]
| [[Користувач:Бутенко Сергій|Бутенко Сергій]]
|-
| [[Користувач:73771|Толкач Едуард]]
|
| [[Користувач:Коршунова | Коршунова Ксенія]]
| [[Користувач:Олійник Владислав|Олійник Владислав]]
| [[Користувач:Носко_Юлія|Носко Юлія]]
| [[Користувач:Глущенко Микола|Глущенко Микола]]
|-
| [[Користувач:Туртуріка Віктор|Туртуріка Віктор]]
| [[Обробка зображень та мультимедіа Лабораторна 2-3 Туртуріка| Графічні формати]]
| [[Користувач:Олійник Владислав|Олійник Владислав]]
| [[Користувач:Носко Юлія|Носко Юлія]]
| [[Користувач:Міхав_Володимир|Міхав Володимир]]
| [[Користувач:Кирило Гавриленко|Гавриленко Кирило]]
|-
|}
</div>
</div>
</div>

=== ЛР 4-5 ===
<div class="mw-customtoggle-myDiv3" style="background:#DDE5FE"> <font size=3> [[Обробка_зображень_лабораторна_4| Лабораторна робота №4-5 ]] </font> </div>
<div class="mw-collapsible mw-collapsed" id="mw-customcollapsible-myDiv3">
<div class="mw-collapsible-content">
<div style=" style="margin: auto; text-align: center;">
{| class="wikitable" border="1" width="75%"
| colspan="8" height="3em" | <font size=4> </font>
|-
! Студент
! Робота
! I місце
! II місце
! III місце
! IV місце
|-
| [[Користувач:Владислав Бабій|Бабій Владислав]]
| [[ЛР№4-5/Vlad/Колір в зображеннях|Колір в зображеннях]]
| [[Користувач:Бутенко Сергій|Бутенко Сергій]]
| прізвище
| прізвище
| прізвище
|-
| [[Користувач:Бас Євген|Бас Євген]]
| [[Обробка зображень лабораторна 4 Бас Євген|Колір у зображеннях]]
| [[Користувач:Носко Юлія|Носко Юлія]]
| [[Користувач:Лисков Сергій|Лисков Сергій]]
| [[Користувач:Туртуріка Віктор|Туртуріка Віктор]]
| [[Користувач:Міщенко Анастасія|Міщенко Анастасія]]
|-
| [[Користувач:Бутенко Сергій|Бутенко Сергій]]
| [[ЛР№ 4-5/ven/Обробка зображень|Лабораторна робота №4-5:Колір в зображеннях]]
| [[Користувач:Владислав Бабій|Бабій Владислав]]
| [[Користувач:Артем Данов|Данов Артем]]
| [[Користувач:Кондратьєв Сергій | Кондратьєв Сергій]]
| [[Користувач:Мохонько Аліна | Мохонько Аліна]]
|-
| [[Користувач:Кирило Гавриленко|Гавриленко Кирило]]
| [[Обробка зображень лабораторна 4 Гавриленко|Taste the rainbow]]
| [[Користувач:Глущенко Микола|Глущенко Микола]]
| [[Користувач:Носко Юлія|Носко Юлія]]
| [[Користувач:Туртуріка Віктор|Туртуріка Віктор]]
| [[Користувач:Міхав_Володимир|Міхав Володимир]]
|-
| [[Користувач:Владислав Глімбоцький|Глімбоцький Владислав]]
| [[ЛР4-5_Глімбоцький_Владислав| Колір в зображеннях ]]
| [[Користувач:Довгенко Володимир|Довгенко Володимир]]
| [[Користувач:Носко Юлія|Носко Юлія]]
| [[Користувач:Олійник Владислав|Олійник Владислав]]
| [[Користувач:Кирило Гавриленко|Гавриленко Кирило]]
|-
| [[Користувач:Глущенко Микола|Глущенко Микола]]
| [[ЛР4_5_ОЗМ_Глущенко|Колір у зображеннях]]
| [[Користувач:Кирило Гавриленко|Кирило Гавриленко]]
| [[Користувач:Носко Юлія|Носко Юлія]]
| [[Користувач:Міщенко Анастасія|Міщенко Анастасія]]
| [[Користувач:Туртуріка Віктор|Туртуріка Віктор]]
|-
| [[Користувач:Артем Данов|Данов Артем]]
| [[Лабораторна робота №4-5 | Color filter]]
| [[Користувач:Кондратьєв Сергій | Кондратьєв Сергій]]
| [[Користувач:Мохонько Аліна | Мохонько Аліна]]
| [[Користувач:Коршунова | Коршунова Ксенія]]
| [[Користувач:2512420| Мельніченко Дар'я ]]
|-
| [[Користувач:Довгенко Володимир|Довгенко Володимир]]
| [http://wiki.kspu.kr.ua/index.php/Лабораторна_робота_4_5_Довгенко_Володимир Лабораторна робота 4 5. Довгенко 2016]
| [[Користувач:Владислав Глімбоцький|Глімбоцький Владислав]]
| [[Користувач:Міщенко Анастасія|Міщенко Анастасія]]
| [[Користувач:Лисков Сергій|Лисков Сергій]]
| [[Користувач:Бас Євген|Бас Євген]]
|-
| [[Користувач:Сергій Кондратьєв|Кондратьєв Сергій]]
| [[ОЗТМ Лаб 4-5|Колір у зображеннях]]
| [[Користувач:Коршунова|Коршунова Ксенія]]
| [[Користувач:Артем Данов|Данов Артем]]
| [[Користувач:2512420|Мельніченко Дар'я]]
| [[Користувач:Мохонько Аліна|Мохонько Аліна]]
|-
| [[Користувач:Кононов Павло|Кононов Павло]]
|
| прізвище
| прізвище
| прізвище
| прізвище
|-
| [[Користувач:Коршунова|Коршунова Ксенія]]
| [[ЛР4 5 ОЗМ Коршунова]]
| [[Користувач:Артем Данов|Данов Артем]]
| [[Користувач:Мохонько Аліна|Мохонько Аліна]]
| [[Користувач:2512420|Мельніченко Дар'я]]
| [[Користувач:Сергій Кондратьєв|Кондратьєв Сергій]]
|-
| [[Користувач:Лисков Сергій|Лисков Сергій]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_4_Лисков | Колір у зображеннях]]
| [[Користувач:Носко Юлія|Носко Юлія]]
| [[Користувач:Туртуріка Віктор|Туртуріка Віктор]]
| [[Користувач:Олійник Владислав|Олійник Владислав]]
| [[Користувач:Міщенко Анастасія|Міщенко Анастасія]]
|-
| [[Користувач:2512420|Мельніченко Дар'я]]
| [[ЛР4-5 ОЗТМ | Колір у зображеннях]]
| [[Користувач:Мохонько Аліна|Мохонько Аліна]]
| [[Користувач:Коршунова | Коршунова Ксенія]]
| [[Користувач:Сергій Кондратьєв|Кондратьєв Сергій]]
| [[Користувач:Артем Данов|Данов Артем]]
|-
| [[Користувач:Міхав_Володимир|Міхав Володимир]]
| [[ОЗМ_4-5_Міхав|Колір у зображеннях]]
| [[Користувач:Туртуріка Віктор|Туртуріка Віктор]]
| [[Користувач:Носко Юлія|Носко Юлія]]
| [[Користувач:Кирило Гавриленко|Кирило Гавриленко]]
| [[Користувач:Олійник Владислав|Олійник Владислав]]
|-
| [[Користувач:Міщенко Анастасія|Міщенко Анастасія]]
| [[Обробка зображень лабораторна 4 Міщенко Анастасія|Колір у зображеннях]]
| [[Користувач:Носко Юлія|Носко Юлія]]
| [[Користувач:Туртуріка Віктор|Туртуріка Віктор]]
| [[Користувач:Міхав_Володимир|Міхав Володимир]]
| [[Користувач:Олійник Владислав|Олійник Владислав]]
|-
| [[Користувач:Мохонько Аліна|Мохонько Аліна]]
| [[ЛР4 5 ОЗМ Мохонько Аліна|Колір у зображеннях]]
| [[Користувач:Артем Данов|Данов Артем]]
| [[Користувач:2512420|Мельніченко Дар'я]]
| [[Користувач:Коршунова|Коршунова Ксенія]]
| [[Користувач:Сергій Кондратьєв|Кондратьєв Сергій]]
|-
| [[Користувач:Носко Юлія|Носко Юлія]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_3_Носко_Юлія| Колір у зображеннях ]]
| [[Користувач:Туртуріка Віктор|Туртуріка Віктор]]
| [[Користувач:Кирило Гавриленко|Гавриленко Кирило]]
| [[Користувач:Міщенко Анастасія|Міщенко Анастасія]]
| [[Користувач:Глущенко Микола|Глущенко Микола]]
|-
| [[Користувач:Олійник Владислав|Олійник Владислав]]
| [[ЛР№4-5 / Колір в зображеннях / Обробка зображень та мультимедіа|Колір в зображеннях]]
| [[Обробка_зображень_та_мультимедіа_/_Лабораторна_4-5_/_Туртуріка_В.|Туртуріка Віктор]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_4_Гавриленко|Гавриленко Кирило]]
| [[ЛР4_5_ОЗМ_Глущенко|Глущенко Микола]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_3_Носко_Юлія|Носко Юлія]]
|-
| [[Користувач:Палій Вадим|Палій Вадим]]
|[[Обробка зображень лабораторна 4 Палій Вадим|Колір у зображеннях]]
| [[Користувач:Мохонько Аліна | Мохонько Аліна]]
| [[Користувач:Артем Данов|Данов Артем]]
| [[Користувач:Кондратьєв Сергій | Кондратьєв Сергій]]
| [[Користувач:2512420|Мельніченко Дар'я]]
|-
| [[Користувач:Тарасенко Андрій|Тарасенко Андрій]]
| [[ЛР№4-5/Колір в зображеннях]]
| [[Користувач:Олійник Владислав|Олійник Владислав]]
| [[Користувач:Глущенко Микола|Глущенко Микола]]
| [[Користувач:Бутенко Сергій|Бутенко Сергій]]
| [[Користувач:Кирило Гавриленко|Гавриленко Кирило]]
|-
| [[Користувач:Едуард|Толкач Едуард]]
|
| прізвище
| прізвище
| прізвище
| прізвище
|-
| [[Користувач:Туртуріка Віктор|Туртуріка Віктор]]
| [[Обробка_зображень_та_мультимедіа_/_Лабораторна_4-5_/_Туртуріка_В.|Колір у зображеннях]]
| [[Користувач:Носко Юлія|Носко Юлія]]
| [[Користувач:Міхав_Володимир|Міхав Володимир]]
| [[Користувач:Лисков Сергій|Лисков Сергій]]
| [[Користувач:Міщенко Анастасія|Міщенко Анастасія]]
|-
|}
</div>
</div>
</div>

=== ЛР 6-8 ===
<div class="mw-customtoggle-myDiv4" style="background:#EDF1FD"> <font size=3> [[Обробка_зображень_лабораторна_6| Лабораторна робота №6-8 ]] </font> </div>
<div class="mw-collapsible mw-collapsed" id="mw-customcollapsible-myDiv4">
<div class="mw-collapsible-content">
<div style=" style="margin: auto; text-align: center;">
{| class="wikitable" border="1" width="75%"
| colspan="8" height="3em" | <font size=4> </font>
|-
! Студент
! Робота
! I місце
! II місце
! III місце
! IV місце
|-
| [[Користувач:Владислав Бабій|Бабій Владислав]]
| [[ЛР№6-8/Vlad/Текст|Текст]]
| [[Користувач:Носко Юлія|Носко Юлія]]
| прізвище
| прізвище
| прізвище
|-
| [[Користувач:Бас Євген|Бас Євген]]
| [[Обробка зображень лабораторна 6 Бас Євген|Робота з текстом]]
| [[Користувач:Носко Юлія|Носко Юлія]]
| [[Користувач:Міщенко Анастасія|Міщенко Анастасія]]
| [[Користувач:Кирило Гавриленко|Гавриленко Кирило]]
| [[Користувач:Глущенко Микола|Глущенко Микола]]
|-
| [[Користувач:Бутенко Сергій|Бутенко Сергій]]
| [[ЛР№ 6-8/ven/Текст|Лабораторна робота 6-8:Текст]]
| [[Користувач:Кирило Гавриленко|Гавриленко Кирило]]
| [[Користувач:Коршунова|Коршунова Ксенія]]
| [[Користувач:Носко Юлія|Носко Юлія]]
| [[Користувач:Артем Данов|Данов Артем]]
|-
| [[Користувач:Кирило Гавриленко|Гавриленко Кирило]]
| [[Обробка зображень лабораторна 6 Гавриленко|Пишу, отже існую]]
| [[Користувач:Носко Юлія|Носко Юлія]]
| [[Користувач:Міщенко Анастасія|Міщенко Анастасія]]
| [[Користувач:Туртуріка Віктор|Туртуріка Віктор]]
| [[Користувач:Глущенко Микола|Глущенко Микола]]
|-
| [[Користувач:Владислав Глімбоцький|Глімбоцький Владислав]]
| [[ЛР6-8_Глімбоцький_Владислав| Текст]]
| прізвище
| прізвище
| прізвище
| прізвище
|-
| [[Користувач:Глущенко Микола|Глущенко Микола]]
| [[ЛР6 7 8 ОЗМ Глущенко|Текст]]
| [[Користувач:Носко Юлія|Носко Юлія]]
| [[Користувач:Олійник Владислав|Олійник Владислав]]
| [[Користувач:Туртуріка Віктор|Туртуріка Віктор]]
| [[Користувач:Кирило Гавриленко|Гавриленко Кирило]]
|-
| [[Користувач:Артем Данов|Данов Артем]]
| [[Лабораторна робота №6-8 | Правила, PDF и плакат]]
| [[Користувач:Кондратьєв Сергій | Кондратьєв Сергій]]
| [[Користувач:Коршунова | Коршунова Ксюша]]
| [[Користувач:2512420 | Дар'я Мелніченко]]
| [[Користувач:Мохонько Аліна | Аліна Мохонько]]
|-
| [[Користувач:Довгенко Володимир|Довгенко Володимир]]
| [http://wiki.kspu.kr.ua/index.php/Лабораторна_робота_6_7_8_Довгенко_Володимир Лабораторна робота 6 7 8. Довгенко 2016]
| [[Користувач:Владислав Глімбоцький|Глімбоцький Владислав]]
| [[Користувач:Лисков Сергій|Лисков Сергій]]
| [[Користувач:Міщенко Анастасія|Міщенко Анастасія]]
| [[Користувач:Міхав_Володимир|Міхав Володимир]]
|-
| [[Користувач:Сергій Кондратьєв|Кондратьєв Сергій]]
| [[ОЗТМ Лаб 6-8| Правила набору тексту]]
| [[Користувач:Артем Данов|Данов Артем]]
| [[Користувач:2512420|Мельніченко Дар'я]]
| [[Користувач:Коршунова|Коршунова Ксенія]]
| прізвище
|-
| [[Користувач:Кононов Павло|Кононов Павло]]
|
| прізвище
| прізвище
| прізвище
| прізвище
|-
| [[Користувач:Коршунова|Коршунова Ксенія]]
| [[ЛР6 8 ОЗМ Коршунова]]
| [[Користувач:Сергій Кондратьєв|Кондратьєв Сергій]]
| [[Користувач:2512420|Мельніченко Дар'я]]
| [[Користувач:Мохонько Аліна|Мохонько Аліна]]
| [[Користувач:Артем Данов|Данов Артем]]
|-
| [[Користувач:Лисков Сергій|Лисков Сергій]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_6_Лисков | Правила набору тексту]]
| [[Користувач:Туртуріка Віктор|Туртуріка Віктор]]
| [[Користувач:Носко Юлія|Носко Юлія]]
| [[Користувач:Олійник Владислав|Олійник Владислав]]
| [[Користувач:Міхав_Володимир|Міхав Володимир]]
|-
| [[Користувач:2512420|Мельніченко Дар'я]]
| [[ЛР6-8 ОЗТМ]]
| [[Користувач:Сергій Кондратьєв|Кондратьєв Сергій]]
| [[Користувач:Артем Данов|Данов Артем]]
| [[Користувач:Коршунова|Коршунова Ксенія]]
| [[Користувач:Мохонько Аліна|Мохонько Аліна]]
|-
| [[Користувач:Міхав_Володимир|Міхав Володимир]]
| [[ОЗМ_6-8_Міхав|Представлення текстової інформації]]
| [[Користувач:Туртуріка Віктор|Туртуріка Віктор]]
| [[Користувач:Міщенко Анастасія|Міщенко Анастасія]]
| [[Користувач:Носко Юлія|Носко Юлія]]
| [[Користувач:Кирило Гавриленко|Гавриленко Кирило]]
|-
| [[Користувач:Міщенко Анастасія|Міщенко Анастасія]]
| [[Обробка зображень лабораторна 6 Міщенко Анастасія|Робота з текстом]]
| [[Користувач:Туртуріка Віктор|Туртуріка Віктор]]
| [[Користувач:Носко Юлія|Носко Юлія]]
| [[Користувач:Олійник Владислав|Олійник Владислав]]
| [[Користувач:Кирило Гавриленко|Гавриленко Кирило]]
|-
| [[Користувач:Мохонько Аліна|Мохонько Аліна]]
| [[ЛР6 8 ОЗМ Мохонько Аліна|Робота з текстом]]
| [[Користувач:Сергій Кондратьєв|Кондратьєв Сергій]]
| [[Користувач:Коршунова|Коршунова Ксенія]]
| [[Користувач:2512420|Мельніченко Дар'я]]
| [[Користувач:Артем Данов|Данов Артем]]
|-
| [[Користувач:Носко Юлія|Носко Юлія]]
| [[Обробка зображень лабораторна 4 Носко Юлія|Робота з текстом]]
| [[Користувач:Туртуріка Віктор|Туртуріка Віктор]]
| [[Користувач:Міщенко Анастасія|Міщенко Анастасія]]
| [[Користувач:Кирило Гавриленко|Гавриленко Кирило]]
| прізвище
|-
| [[Користувач:Олійник Владислав|Олійник Владислав]]
| [[ЛР№6-8 / Текст / Обробка зображень та мультимедіа|Текст]]
| [[Обробка_зображень_та_мультимедіа_/_Лабораторна_6-8_/_Туртуріка_В.|Туртуріка Віктор]]
| [[Обробка зображень лабораторна 4 Носко Юлія|Носко Юлія]]
| [[ЛР6 7 8 ОЗМ Глущенко|Глущенко Микола]]
| [[Обробка зображень лабораторна 6 Гавриленко|Гавриленко Кирило]]
|-
| [[Користувач:Палій Вадим|Палій Вадим]]
| [[Лабораторна 6-8 | текст]]
| [[Користувач:Кондратьєв Сергій | Кондратьєв Сергій]]
| [[Користувач:Артем Данов|Данов Артем]]
| [[Користувач:Мохонько Аліна|Мохонько Аліна]]
| [[Користувач:Коршунова|Коршунова Ксенія]]
|-
| [[Користувач:Тарасенко Андрій|Тарасенко Андрій]]
| [[ЛР№6-8/Текст]]
| [[Користувач:Глущенко Микола|Глущенко Микола]]
| [[Користувач:Бутенко Сергій|Бутенко Сергій]]
| [[Користувач:Кирило Гавриленко|Гавриленко Кирило]]
| [[Користувач:Олійник Владислав|Олійник Владислав]]
|-
| [[Користувач:Едуард|Толкач Едуард]]
|
| прізвище
| прізвище
| прізвище
| прізвище
|-
| [[Користувач:Туртуріка Віктор|Туртуріка Віктор]]
| [[Обробка_зображень_та_мультимедіа_/_Лабораторна_6-8_/_Туртуріка_В.|Текст]]
| [[Користувач:Носко Юлія|Носко Юлія]]
| [[Користувач:Міщенко Анастасія|Міщенко Анастасія]]
| [[Користувач:Кирило Гавриленко|Гавриленко Кирило]]
| [[Користувач:Міхав_Володимир|Міхав Володимир]]
|-
|}
</div>
</div>
</div>

=== ЛР 9-11 ===
<div class="mw-customtoggle-myDiv5" style="background:#DDE5FE"> <font size=3> [[Обробка_зображень_лабораторна_10| Лабораторна робота №9-11 ]] </font> </div>
<div class="mw-collapsible mw-collapsed" id="mw-customcollapsible-myDiv5">
<div class="mw-collapsible-content">
<div style=" style="margin: auto; text-align: center;">
{| class="wikitable" border="1" width="75%"
| colspan="8" height="3em" | <font size=4> </font>
|-
! Студент
! Робота
! I місце
! II місце
! III місце
! IV місце
|-
| [[Користувач:Владислав Бабій|Бабій Владислав]]
|
| прізвище
| прізвище
| прізвище
| прізвище
|-
| [[Користувач:Бас Євген|Бас Євген]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_10 Бас Євген| Звук ]]
| [[Користувач:Носко Юлія|Носко Юлія]]
| [[Користувач:Туртуріка Віктор|Туртуріка Віктор]]
| [[Користувач:Міщенко Анастасія|Міщенко Анастасія]]
| [[Користувач:Лисков Сергій|Лисков Сергій]]
|-
| [[Користувач:Бутенко Сергій|Бутенко Сергій]]
| [[ЛР№ 9-11/ven/Звук|Лабораторна робота №9-11:Звук]]
| [[Користувач:Владислав Глімбоцький|Глімбоцький Владислав]]
| [[Користувач:Глущенко Микола|Глущенко Микола]]
| [[Користувач:Туртуріка Віктор|Туртуріка Віктор]]
| [[Користувач:Довгенко Володимир|Довгенко Володимир]]
|-
| [[Користувач:Кирило Гавриленко|Гавриленко Кирило]]
| [[Лабораторна 9 Гавриленко|Звук]]
| [[Користувач:Носко Юлія|Носко Юлія]]
| [[Користувач:Глущенко Микола|Глущенко Микола]]
| [[Користувач:Міщенко Анастасія|Міщенко Анастасія]]
| [[Користувач:Туртуріка Віктор|Туртуріка Віктор]]
|-
| [[Користувач:Владислав Глімбоцький|Глімбоцький Владислав]]
| [[ЛР9-11_Глімбоцький_Владислав| Звук]]
| [[Користувач:Довгенко Володимир|Довгенко Володимир]]
| [[Користувач:Бутенко Сергій|Бутенко Сергій]]
| [[Користувач:Глущенко Микола|Глущенко Микола]]
| [[Користувач:Лисков Сергій|Лисков Сергій]]
|-
| [[Користувач:Глущенко Микола|Глущенко Микола]]
| [[ЛР9 10 11 ОЗМ Глущенко|Звук]]
| [[Користувач:Кирило Гавриленко|Гавриленко Кирило]]
| [[Користувач:Олійник Владислав|Олійник Владислав]]
| [[Користувач:Міхав_Володимир|Міхав Володимир]]
| [[Користувач:Туртуріка Віктор|Туртуріка Віктор]]
|-
| [[Користувач:Артем Данов|Данов Артем]]
| [[Лабораторна робота №9-11]]
| [[Користувач:Коршунова | Ксюша Коршунова]]
| [[Користувач:Мохонько Аліна | Аліна Мохонько]]
| прізвище
| прізвище
|-
| [[Користувач:Довгенко Володимир|Довгенко Володимир]]
| [http://wiki.kspu.kr.ua/index.php/Лабораторна_робота_9_10_11_Довгенко_Володимир Лабораторна робота 9 10 11. Довгенко 2016]
| [[Користувач:Владислав Глімбоцький|Глімбоцький Владислав]]
| [[Користувач:Лисков Сергій|Лисков Сергій]]
| [[Користувач:Міщенко Анастасія|Міщенко Анастасія]]
| [[Користувач:Міхав_Володимир|Міхав Володимир]]
|-
| [[Користувач:Сергій Кондратьєв|Кондратьєв Сергій]]
| [[ОЗТМ Лаб 9-11| Звук]]
| прізвище
| прізвище
| прізвище
| прізвище
|-
| [[Користувач:Кононов Павло|Кононов Павло]]
|
| прізвище
| прізвище
| прізвище
| прізвище
|-
| [[Користувач:Коршунова|Коршунова Ксенія]]
| [[ЛР9 11 ОЗМ Коршунова|Представлення звуку]]
| [[ЛР9-11 ОЗТМ| Мельніченко]]
| [[ОЗТМ Лаб 9-11| Кондратьєв]]
| [[ЛР9 11 ОЗМ Мохонько Аліна|Мохонько]]
| [[Лабораторна робота №9-11| Данов]]
|-
| [[Користувач:Лисков Сергій|Лисков Сергій]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_10_Лисков | Звук]]
| [[Користувач:Олійник Владислав|Олійник Владислав]]
| [[Користувач:Міхав_Володимир|Міхав Володимир]]
| [[Користувач:Носко Юлія|Носко Юлія]]
| [[Користувач:Міщенко Анастасія|Міщенко Анастасія]]
|-
| [[Користувач:2512420|Мельніченко Дар'я]]
| [[ЛР9-11 ОЗТМ | Звук]]
| [[Користувач:Коршунова|Коршунова Ксенія]]
| [[ЛР9 11 ОЗМ Мохонько Аліна|Мохонько Аліна]]
| [[Лабораторна робота №9-11| Данов Артем]]
| [[ОЗТМ Лаб 9-11| Кондратьєв Сергій]]
|-
| [[Користувач:Міхав_Володимир|Міхав Володимир]]
| [[ОЗМ_9-11_Міхав|Представлення звуку]]
| [[Користувач:Туртуріка Віктор|Туртуріка Віктор]]
| [[Користувач:Міщенко Анастасія|Міщенко Анастасія]]
| [[Користувач:Носко Юлія|Носко Юлія]]
| [[Користувач:Кирило Гавриленко|Гавриленко Кирило]]
|-
| [[Користувач:Міщенко Анастасія|Міщенко Анастасія]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_10_Міщенко_Анастасія | Звук]]
| [[Користувач:Кирило Гавриленко|Гавриленко Кирило]]
| [[Користувач:Носко Юлія|Носко Юлія]]
| [[Користувач:Туртуріка Віктор|Туртуріка Віктор]]
| [[Користувач:Глущенко Микола|Глущенко Микола]]
|-
| [[Користувач:Мохонько Аліна|Мохонько Аліна]]
| [[ЛР9 11 ОЗМ Мохонько Аліна|Звук]]
| [[Користувач:Коршунова|Коршунова Ксенія]]
| [[Користувач:Артем Данов|Данов Артем]]
| [[Користувач:2512420|Мельніченко Дар'я]]
| [[Користувач:Сергій Кондратьєв|Кондратьєв Сергій]]
|-
| [[Користувач:Носко Юлія|Носко Юлія]]
| [[Обробка зображень лабораторна 5 Носко Юлія|Звук]]
| [[Користувач:Кирило Гавриленко|Гавриленко Кирило]]
| [[Користувач:Туртуріка Віктор|Туртуріка Віктор]]
| [[Користувач:Міщенко Анастасія|Міщенко Анастасія]]
| [[Користувач:Глущенко Микола|Глущенко Микола]]
|-
| [[Користувач:Олійник Владислав|Олійник Владислав]]
| [[ЛР№9-11_/_Звук_/_Обробка_зображень_та_мультимедіа|Звук]]
| [[Обробка зображень лабораторна 5 Носко Юлія|Носко Юлія]]
| [[Обробка_зображень_та_мультимедіа_/_Лабораторна_9-11_/_Туртуріка_В.|Туртуріка Віктор]]
| [[Лабораторна 9 Гавриленко|Гавриленко Кирило]]
| [[ЛР9 10 11 ОЗМ Глущенко|Глущенко Микола]]
|-
| [[Користувач:Палій Вадим|Палій Вадим]]
| [[Лабораторна №9-11]]
| прізвище
| прізвище
| прізвище
| прізвище
|-
| [[Користувач:Тарасенко Андрій|Тарасенко Андрій]]
| [[ЛР№9-11/Звук]]
| [[Користувач:Глущенко Микола|Глущенко Микола]]
| [[Користувач:Бутенко Сергій|Бутенко Сергій]]
| [[Користувач:Кирило Гавриленко|Гавриленко Кирило]]
| [[Користувач:Олійник Владислав|Олійник Владислав]]
|-
| [[Користувач:Едуард|Толкач Едуард]]
|
| прізвище
| прізвище
| прізвище
| прізвище
|-
| [[Користувач:Туртуріка Віктор|Туртуріка Віктор]]
| [[Обробка_зображень_та_мультимедіа_/_Лабораторна_9-11_/_Туртуріка_В.|Звук]]
| [[Користувач:Кирило Гавриленко|Гавриленко Кирило]]
| [[Користувач:Носко Юлія|Носко Юлія]]
| [[Користувач:Міщенко Анастасія|Міщенко Анастасія]]
| [[Користувач:Міхав_Володимир|Міхав Володимир]]
|-
|}
</div>
</div>
</div>

=== ЛР 12-13 ===
<div class="mw-customtoggle-myDiv6" style="background:#EDF1FD"> <font size=3> [[Обробка_зображень_лабораторна_12| Лабораторна робота №12-13 ]] </font> </div>
<div class="mw-collapsible mw-collapsed" id="mw-customcollapsible-myDiv6">
<div class="mw-collapsible-content">
<div style=" style="margin: auto; text-align: center;">
{| class="wikitable" border="1" width="75%"
| colspan="8" height="3em" | <font size=4> </font>
|-
! Студент
! Робота
! I місце
! II місце
! III місце
! IV місце
|-
| [[Користувач:Владислав Бабій|Бабій Владислав]]
|
| прізвище
| прізвище
| прізвище
| прізвище
|-
| [[Користувач:Бас Євген|Бас Євген]]
| [[Обробка зображень лабораторна 12 Бас Євген | Відео]]
| [[Користувач:Носко Юлія|Носко Юлія]]
| [[Користувач:Туртуріка Віктор|Туртуріка Віктор]]
| [[Користувач:Кирило Гавриленко|Гавриленко Кирило]]
| [[Користувач:Олійник Владислав|Олійник Владислав]]
|-
| [[Користувач:Бутенко Сергій|Бутенко Сергій]]
| [[ЛР№ 12-13/ven/Відео |Лабораторна робота 12-13:Відео]]
| [[Користувач:Глущенко Микола|Глущенко Микола]]
| [[Користувач:Олійник Владислав|Олійник Владислав]]
| [[Користувач:Владислав Глімбоцький|Глімбоцький Владислав]]
| [[Користувач:Кирило Гавриленко|Гавриленко Кирило]]
|-
| [[Користувач:Кирило Гавриленко|Гавриленко Кирило]]
| [[Обробка зображень лабораторна 12 Гавриленко | Картинки, що рухаються]]
| [[Користувач:Носко Юлія|Носко Юлія]]
| [[Користувач:Глущенко Микола|Глущенко Микола]]
| [[Користувач:Міщенко Анастасія|Міщенко Анастасія]]
| [[Користувач:Туртуріка Віктор|Туртуріка Віктор]]
|-
| [[Користувач:Владислав Глімбоцький|Глімбоцький Владислав]]
| [[ЛР12-13_Глімбоцький_Владислав | Відео]]
| [[Користувач:Довгенко Володимир|Довгенко Володимир]]
| [[Користувач:Туртуріка Віктор|Туртуріка Віктор]]
| [[Користувач:Міщенко Анастасія|Міщенко Анастасія]]
| [[Користувач:Олійник Владислав|Олійник Владислав]]
|-
| [[Користувач:Глущенко Микола|Глущенко Микола]]
| [[ЛР9_12_13_ОЗМ_Глущенко| Відео]]
| [[Користувач:Носко Юлія|Носко Юлія]]
| [[Користувач:Кирило Гавриленко|Гавриленко Кирило]]
| [[Користувач:Міщенко Анастасія|Міщенко Анастасія]]
| [[Користувач:Туртуріка Віктор|Туртуріка Віктор]]
|-
| [[Користувач:Артем Данов|Данов Артем]]
| [[Лабораторна робота №12-13 | Рухоме зображення]]
| [[Користувач:Коршунова|Коршунова ]]
| [[Користувач:2512420| Мельніченко]]
| [[Користувач:Кирило Гавриленко| Гавриленко]]
| [[Користувач:Олійник Владислав|Олійник ]]
|-
| [[Користувач:Довгенко Володимир|Довгенко Володимир]]
| [http://wiki.kspu.kr.ua/index.php/Лабораторна_робота_12_23_Довгенко_Володимир Лабораторна робота 12 13. Довгенко 2016]
| [[Користувач:Владислав Глімбоцький|Глімбоцький Владислав]]
| [[Користувач:Лисков Сергій|Лисков Сергій]]
| [[Користувач:Міщенко Анастасія|Міщенко Анастасія]]
| [[Користувач:Міхав_Володимир|Міхав Володимир]]
|-
| [[Користувач:Сергій Кондратьєв|Кондратьєв Сергій]]
|
| прізвище
| прізвище
| прізвище
| прізвище
|-
| [[Користувач:Кононов Павло|Кононов Павло]]
|
| прізвище
| прізвище
| прізвище
| прізвище
|-
| [[Користувач:Коршунова|Коршунова Ксенія]]
|[[ЛР12_13_ОЗМ_Коршунова|Відео]]
| [[Лабораторна робота №12-13| Данов]]
| [[ЛР12-13 ОЗТМ| Мельніченко]]
| [[ЛР9 12 13 ОЗМ Глущенко| Глущенко]]
| [[ОЗМ 12-13 Міхав| Міхав]]
|-
| [[Користувач:Лисков Сергій|Лисков Сергій]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_12_Лисков | Відео]]
| [[Користувач:Міщенко Анастасія| Міщенко Анастасія]]
| [[Користувач:Міхав_Володимир| Міхав Володимир]]
| [[Користувач:Кирило Гавриленко| Гавриленко]]
| [[Користувач:Олійник Владислав| Олійник ]]
|-
| [[Користувач:2512420|Мельніченко Дар'я]]
| [[ЛР12-13 ОЗТМ | Відео]]
| [[ЛР12_13_ОЗМ_Коршунова|Коршунова]]
| [[Лабораторна робота №12-13| Данов]]
| [[ОЗМ 12-13 Міхав| Міхав]]
| [[ЛР9 12 13 ОЗМ Глущенко| Глущенко]]
|-
| [[Користувач:Міхав_Володимир|Міхав Володимир]]
| [[ОЗМ_12-13_Міхав|Представлення рухомого зображення]]
| прізвище
| прізвище
| прізвище
| прізвище
|-
| [[Користувач:Міщенко Анастасія|Міщенко Анастасія]]
| [[Обробка зображень лабораторна 12 Міщенко Анастасія| Відео]]
| [[Користувач:Кирило Гавриленко]]
| [[Користувач:Носко Юлія|Носко Юлія]]
| [[Користувач:Владислав Глімбоцький|Глімбоцький Владислав]]
| [[Користувач:Туртуріка Віктор|Туртуріка Віктор]]
|-
| [[Користувач:Мохонько Аліна|Мохонько Аліна]]
| [[ЛР12 13 ОЗМ Мохонько Аліна|Відео]]
| [[ЛР12_13_ОЗМ_Коршунова|Коршунова]]
| [[ЛР12-13 ОЗТМ| Мельніченко]]
| [[ЛР9 12 13 ОЗМ Глущенко| Глущенко]]
| [[Обробка зображень лабораторна 12 Гавриленко | Гавриленко Кирило]]
|-
| [[Користувач:Носко Юлія|Носко Юлія]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_6_Носко_Юлія| Відео]]
| [[Користувач:Туртуріка Віктор|Туртуріка Віктор]]
| [[Користувач:Міщенко Анастасія|Міщенко Анастасія]]
| [[Користувач:Кирило Гавриленко|Гавриленко Кирило]]
| [[Користувач:Глущенко Микола|Глущенко Микола]]
|-
| [[Користувач:Олійник Владислав|Олійник Владислав]]
| [[ЛР№12-13_/_Відео_/_Обробка_зображень_та_мультимедіа|Представлення рухомого зображення]]
| прізвище
| прізвище
| прізвище
| прізвище
|-
| [[Користувач:Палій Вадим|Палій Вадим]]
| [[Video]]
| прізвище
| прізвище
| прізвище
| прізвище
|-
| [[Користувач:Тарасенко Андрій|Тарасенко Андрій]]
| [[ЛР№12-13/Відео]]
| [[Користувач:Олійник Владислав|Олійник Владислав]]
| [[Користувач:Кирило Гавриленко|Гавриленко Кирило]]
| [[Користувач:Бутенко Сергій|Бутенко Сергій]]
| [[Користувач:Глущенко Микола|Глущенко Микола]]
|-
| [[Користувач:Едуард|Толкач Едуард]]
|
| прізвище
| прізвище
| прізвище
| прізвище
|-
| [[Користувач:Туртуріка Віктор|Туртуріка Віктор]]
| [[Обробка_зображень_та_мультимедіа_/_Лабораторна_12-13_/_Туртуріка_В.|Відео]]
| [[Користувач:Носко Юлія|Носко Юлія]]
| [[Користувач:Міщенко Анастасія|Міщенко Анастасія]]
| [[Користувач:Кирило Гавриленко|Гавриленко Кирило]]
| [[Користувач:Глущенко Микола|Глущенко Микола]]
|-
|}
</div>
</div>
</div>

=== ЛР 14-16 ===
<div class="mw-customtoggle-myDiv7" style="background:#DDE5FE"> <font size=3> [[Обробка_зображень_лабораторна_16| Лабораторна робота №14-16 ]] </font> </div>
<div class="mw-collapsible mw-collapsed" id="mw-customcollapsible-myDiv7">
<div class="mw-collapsible-content">
<div style=" style="margin: auto; text-align: center;">
{| class="wikitable" border="1" width="75%"
| colspan="8" height="3em" | <font size=4> </font>
|-
! Студент
! Робота
! I місце
! II місце
! III місце
! IV місце
|-
| [[Користувач:Владислав Бабій|Бабій Владислав]]
|
| прізвище
| прізвище
| прізвище
| прізвище
|-
| [[Користувач:Бас Євген|Бас Євген]]
| [[Обробка зображень лабораторна 16 Бас Євген | Zmeika]]
| [[Користувач:Носко Юлія|Носко Юлія]]
| [[Користувач:Олійник Владислав|Олійник Владислав]]
| [[Користувач:Довгенко Володимир|Довгенко Володимир]]
| [[Користувач:Міщенко Анастасія|Міщенко Анастасія]]
|-
| [[Користувач:Бутенко Сергій|Бутенко Сергій]]
| [http://ven1k.0fees.us/ Проект]
| [[Користувач:Бас Євген|Бас Євген]]
| [[Користувач:Артем Данов|Данов Артем]]
| [[Користувач:Довгенко Володимир|Довгенко Володимир]]
| [[Користувач:Олійник Владислав|Олійник Владислав]]
|-
| [[Користувач:Кирило Гавриленко|Гавриленко Кирило]]
| [http://globalgamejam.org/2016/games/encounter-soul Encounter for soul]
| [[Користувач:Носко Юлія|Носко Юлія]]
| [[Користувач:Глущенко Микола|Глущенко Микола]]
| [[Користувач:Міщенко Анастасія|Міщенко Анастасія]]
| [[Користувач:Туртуріка Віктор|Туртуріка Віктор]]
|-
| [[Користувач:Владислав Глімбоцький|Глімбоцький Владислав]]
| [[ЛР14-16_Глімбоцький_Владислав| Star Defender]]
| [[Користувач:Довгенко Володимир|Довгенко Володимир]]
| [[Користувач:Олійник Владислав|Олійник Владислав]]
| [[Користувач:Міхав_Володимир|Міхав Володимир]]
| прізвище
|-
| [[Користувач:Глущенко Микола|Глущенко Микола]]
| [https://2016.spaceappschallenge.org/challenges/aero/clear-for-take-off/projects/cleared-for-takeoff Сlear for take Off]
| Носко Юлія
| Гавриленко Кирило
| Туртуріка Віктор
| Олійник Владислав
|-
| [[Користувач:Артем Данов|Данов Артем]]
| [[Лабораторна робота №14-16]]
| прізвище
| прізвище
| прізвище
| прізвище
|-
| [[Користувач:Довгенко Володимир|Довгенко Володимир]]
| [http://wiki.kspu.kr.ua/index.php/Лабораторна_робота_14_15_16_Довгенко_Володимир Лабораторна робота 14 15 16. Довгенко 2016]
| [[Користувач:Владислав Глімбоцький|Глімбоцький Владислав]]
| [[Користувач:Лисков Сергій|Лисков Сергій]]
| [[Користувач:Міщенко Анастасія|Міщенко Анастасія]]
| [[Користувач:Міхав_Володимир|Міхав Володимир]]
|-
| [[Користувач:Сергій Кондратьєв|Кондратьєв Сергій]]
|
| прізвище
| прізвище
| прізвище
| прізвище
|-
| [[Користувач:Кононов Павло|Кононов Павло]]
|
| прізвище
| прізвище
| прізвище
| прізвище
|-
| [[Користувач:Коршунова|Коршунова Ксенія]]
|[[ЛР14 15 ОЗМ Коршунова | Short story about long dog]]
| прізвище
| прізвище
| прізвище
| прізвище
|-
| [[Користувач:Лисков Сергій|Лисков Сергій]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_16_Лисков | Some DB?]]
| [[Користувач:Довгенко Володимир|Довгенко Володимир]]
| [[Користувач:Владислав Глімбоцький|Глімбоцький Владислав]]
| [[Користувач:Міщенко Анастасія|Міщенко Анастасія]]
| [[Користувач:Міхав_Володимир|Міхав Володимир]]
|-
| [[Користувач:2512420|Мельніченко Дар'я]]
|
| прізвище
| прізвище
| прізвище
| прізвище
|-
| [[Користувач:Міхав_Володимир|Міхав Володимир]]
| [http://sungmaster.koding.io King`s Code ]
| прізвище
| прізвище
| прізвище
| прізвище
|-
| [[Користувач:Міщенко Анастасія|Міщенко Анастасія]]
| [http://wiki.kspu.kr.ua/index.php?title=Обробка_зображень_лабораторна_16_Міщенко_Анастасія&action=edit&redlink=1 Проект]
| [[Користувач:Кирило Гавриленко|Гавриленко Кирило]]
| [[Користувач:Носко Юлія|Носко Юлія]]
| [[Користувач:Туртуріка Віктор|Туртуріка Віктор]]
| [[Користувач:Довгенко Володимир|Довгенко Володимир]]
|-
| [[Користувач:Мохонько Аліна|Мохонько Аліна]]
|
| прізвище
| прізвище
| прізвище
| прізвище
|-
| [[Користувач:Носко Юлія|Носко Юлія]]
|
| прізвище
| прізвище
| прізвище
| прізвище
|-
| [[Користувач:Олійник Владислав|Олійник Владислав]]
| [[ЛР№14-16_/_Мультимедійний_проект_/_Обробка_зображень_та_мультимедіа|Список проектів]]
| прізвище
| прізвище
| прізвище
| прізвище
|-
| [[Користувач:Палій Вадим|Палій Вадим]]
|
| прізвище
| прізвище
| прізвище
| прізвище
|-
| [[Користувач:Тарасенко Андрій|Тарасенко Андрій]]
|
| прізвище
| прізвище
| прізвище
| прізвище
|-
| [[Користувач:Едуард|Толкач Едуард]]
|
| прізвище
| прізвище
| прізвище
| прізвище
|-
| [[Користувач:Туртуріка Віктор|Туртуріка Віктор]]
| [https://2016.spaceappschallenge.org/challenges/aero/clear-for-take-off/projects/cleared-for-takeoff Сlear for take Off]
| прізвище
| прізвище
| прізвище
| прізвище
|-
|}
</div>
</div>
</div>

<nowiki>
*натисність на синє поле, щоб відкрити випадаючий блок із таблицею потрібної Вам лабораторної роботи;
</nowiki>

Рейтинг 2016 року

2016-05-30T06:21:51Z

2597824: /* ЛР 14-16 */

[[Обробка_зображень_та_мультимедіа|🔙Назад]]

== Інформація: ==
{| class="wikitable" border="1"
|-
| Головна:
| [[Обробка_зображень_та_мультимедіа|Обробка зображень та мультимедіа]]
|-
| Хто:
| [[ІН13_(інформатика_2013_рік_вступу)| Група ІН13 (36)]]
|}
== Оцінки: ==

=== ЛР 2-3 ===
<div class="mw-customtoggle-myDiv2" style="background:#EDF1FD"> <font size=3> [[Обробка_зображень_лабораторна_2| Лабораторна робота №2-3 ]] </font> </div>
<div class="mw-collapsible mw-collapsed" id="mw-customcollapsible-myDiv2">
<div class="mw-collapsible-content">
<div style=" style="margin: auto; text-align: center;">
{| class="wikitable" border="1" width="75%"
| colspan="8" height="3em" | <font size=4> </font>
|-
! Студент
! Робота
! I місце
! II місце
! III місце
! IV місце
|-
| [[Користувач:Владислав Бабій|Бабій Владислав]]
| [[ЛР№2-3/Vlad/Графічні формати|Графічні формати]]
| [[Користувач:Бутенко Сергій|Бутенко Сергій]]
| [[Користувач:Артем Данов|Данов Артем]]
| [[Користувач:Сергій Кондратьєв|Кондратьєв Сергій]]
| [[Користувач:Мохонько Аліна|Мохонько Аліна]]
|-
| [[Користувач:Бас Євген|Бас Євген]]
| [[Лабораторна робота №2-3 Бас Євген|Графічні формати]]
| [[Користувач:Носко Юлія|Носко Юлія]]
| [[Користувач:Лисков Сергій|Лисков Сергій]]
| [[Користувач:Туртуріка Віктор|Туртуріка Віктор]]
| [[Користувач:Олійник Владислав|Олійник Владислав]]
|-
| [[Користувач:Бутенко Сергій|Бутенко Сергій]]
| [[ЛР№ 2-3/ven/Графічні формати|Лабораторна робота №2-3:Графічні формати ]]
| [[Користувач:Владислав Бабій|Бабій Владислав]]
| [[Користувач:Артем Данов|Данов Артем]]
| [[Користувач:Сергій Кондратьєв|Кондратьєв Сергій]]
| [[Користувач:Олійник Владислав|Олійник Владислав]]
|-
| [[Користувач:Кирило Гавриленко|Гавриленко Кирило]]
| [[Обробка зображень лабораторна 2 Гавриленко|Ви і так знаєте, що вас чекає у посиланні]]
| [[Користувач:Олійник Владислав|Олійник Владислав]]
| [[Користувач:Носко Юлія|Носко Юлія]]
| [[Користувач:Туртуріка_Віктор|Туртуріка Віктор]]
| [[Користувач:Глущенко Микола|Глущенко Микола]]
|-
| [[Користувач:Владислав Глімбоцький|Глімбоцький Владислав]]
| [[ЛР2-3_Глімбоцький_Владислав|Графічні формати]]
| [[Користувач:Довгенко Володимир|Довгенко Володимир]]
| [[Користувач:Олійник Владислав|Олійник Владислав]]
| [[Користувач:Носко Юлія|Носко Юлія]]
| [[Користувач:Лисков Сергій|Лисков Сергій]]
|-
| [[Користувач:Глущенко Микола|Глущенко Микола]]
| [[ЛР2 3 ОЗМ Глущенко|Графічні формати]]
| [[Користувач:Носко_Юлія|Носко Юлія]]
| [[Користувач:Олійник_Владислав|Олійник Владислав]]
| [[Користувач:Кирило_Гавриленко|Кирило Гавриленко]]
| [[Користувач:Владислав_Глімбоцький|Владислав Глімбоцький]]
|-
| [[Користувач:Артем Данов|Данов Артем]]
| [[Лабораторна робота №2-3 |Лабораторна робота №2-3]]
| [[Користувач:Коршунова | Коршунова Ксенія]]
| [[Користувач:Кондратьєв Сергій | Кондратьєв Сергій]]
| [[Користувач:2512420 | Дар'я Мельніченко]]
| [[Користувач:Мохонько Аліна |Мохонько Аліна ]]
|-
| [[Користувач:Довгенко Володимир|Довгенко Володимир]]
| [http://wiki.kspu.kr.ua/index.php/Лабораторна_робота_2_3_Довгенко_Володимир Лабораторна робота 2 3. Довгенко 2016]
| [[Користувач:Владислав Глімбоцький|Глімбоцький Владислав]]
| [[Користувач:Туртуріка Віктор|Туртуріка Віктор]]
| [[Користувач:Міхав_Володимир|Міхав Володимир]]
| [[Користувач:Лисков Сергій|Лисков Сергій]]
|-
| [[Користувач:Сергій Кондратьєв|Кондратьєв Сергій]]
| [[ОЗТМ Лаб |Графічні формати]]
| [[Користувач:Коршунова|Коршунова Ксенія]]
| [[Користувач:2512420|Мельніченко Дар'я]]
| [[Користувач:Артем Данов|Данов Артем]]
| [[Користувач:Мохонько Аліна|Мохонько Аліна]]
|-
| [[Користувач:Кононов Павло|Кононов Павло]]
|
| прізвище
| прізвище
| прізвище
| прізвище
|-
| [[Користувач:Коршунова|Коршунова Ксенія]]
|[[ЛР2 ОЗМ Коршунова]]
| [[Користувач:2512420|Дар'я Мельніченко]]
| [[Користувач:Кондратьєв Сергій|Кондратьєв Сергій]]
| [[Користувач:Мохонько Аліна|Мохонько Аліна]]
| [[Користувач:Артем Данов|Данов Артем]]
|-
| [[Користувач:Лисков Сергій|Лисков Сергій]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_2_Лисков_Сергій | Графічні формати]]
| [[Користувач:Туртуріка Віктор|Туртуріка Віктор]]
| [[Користувач:Носко_Юлія|Носко Юлія]]
| [[Користувач:Олійник_Владислав|Олійник Владислав]]
| [[Користувач:Владислав_Глімбоцький|Владислав Глімбоцький]]
|-
| [[Користувач:2512420|Мельніченко Дар'я]]
|[[Графічні формати | Графічні формати]]
| [[Користувач:Коршунова | Коршунова Ксенія]]
| [[Користувач:Мохонько Аліна | Мохонько Аліна]]
| [[Користувач:Артем Данов | Данов Артем]]
| [[Користувач:Кондратьєв Сергій | Кондратьєв Сергій]]
|-
| [[Користувач:Міхав_Володимир|Міхав Володимир]]
| [[ОЗМ_2-3_Міхав|Формати графічних файлів]]
| [[Користувач:Олійник Владислав|Олійник Владислав]]
| [[Користувач:Туртуріка_Віктор|Туртуріка Віктор]]
| [[Користувач:Носко_Юлія|Носко Юлія]]
| прізвище
|-
| [[Користувач:2534246 |Міщенко Анастасія]]
| [[Обробка зображень лабораторна 2 Міщенко Анастасія]]
| [[Користувач:Туртуріка Віктор|Туртуріка Віктор]]
| [[Користувач:Носко_Юлія|Носко Юлія]]
| [[Користувач:Олійник Владислав|Олійник Владислав]]
| [[Користувач:Кирило Гавриленко|Гавриленко Кирило]]
|-
| [[Користувач:Мохонько Аліна|Мохонько Аліна]]
| [[ЛР2 ОЗМ Мохонько Аліна]]
| [[Користувач:2512420|Дар'я Мельніченко]]
| [[Користувач:Кондратьєв Сергій|Кондратьєв Сергій]]
| [[Користувач:Коршунова|Коршунова Ксенія]]
| [[Користувач:Артем Данов|Данов Артем]]
|-
| [[Користувач:Носко Юлія|Носко Юлія]]
|[[Обробка_зображень_лабораторна_2_Носко_Юлія|Графіка]]
| [[Користувач:Туртуріка Віктор|Туртуріка Віктор]]
| [[Користувач:Олійник Владислав|Олійник Владислав]]
| [[Користувач:Кирило Гавриленко|Гавриленко Кирило]]
| [[Користувач:Глущенко Микола|Глущенко Микола]]
|-
| [[Користувач:Олійник Владислав|Олійник Владислав]]
| [[ЛР№2-3 / Графічні формати / Обробка зображень та мультимедіа|Графічні формати]]
| [[Обробка_зображень_та_мультимедіа_Лабораторна_2-3_Туртуріка|Туртуріка Віктор]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_2_Носко_Юлія|Носко Юлія]]
| [[ЛР2-3 Глімбоцький Владислав|Глімбоцький Владислав]]
| [[ЛР2 3 ОЗМ Глущенко|Глущенко Микола]]
|-
| [[Користувач:Палій Вадим|Палій Вадим]]
|[[Лабораторна робота 2-3 Графіка |Лабораторна робота 2-3 Графіка]]
| [[Користувач:Артем Данов|Артем Данов]]
| [[Користувач:Коршунова|Коршунова Ксенія]]
| [[Користувач:Мохонько Аліна|Мохонько Аліна]]
| [[Користувач:2512420|Дар'я Мельніченко]]
|-
| [[Користувач:Тарасенко Андрій|Тарасенко Андрій]]
| [[ЛР№2-3/ Графічні формати]]
| [[Користувач:Кирило Гавриленко|Гавриленко Кирило]]
| [[Користувач:Олійник Владислав|Олійник Владислав]]
| [[Користувач:Глущенко Микола|Глущенко Микола]]
| [[Користувач:Бутенко Сергій|Бутенко Сергій]]
|-
| [[Користувач:73771|Толкач Едуард]]
|
| [[Користувач:Коршунова | Коршунова Ксенія]]
| [[Користувач:Олійник Владислав|Олійник Владислав]]
| [[Користувач:Носко_Юлія|Носко Юлія]]
| [[Користувач:Глущенко Микола|Глущенко Микола]]
|-
| [[Користувач:Туртуріка Віктор|Туртуріка Віктор]]
| [[Обробка зображень та мультимедіа Лабораторна 2-3 Туртуріка| Графічні формати]]
| [[Користувач:Олійник Владислав|Олійник Владислав]]
| [[Користувач:Носко Юлія|Носко Юлія]]
| [[Користувач:Міхав_Володимир|Міхав Володимир]]
| [[Користувач:Кирило Гавриленко|Гавриленко Кирило]]
|-
|}
</div>
</div>
</div>

=== ЛР 4-5 ===
<div class="mw-customtoggle-myDiv3" style="background:#DDE5FE"> <font size=3> [[Обробка_зображень_лабораторна_4| Лабораторна робота №4-5 ]] </font> </div>
<div class="mw-collapsible mw-collapsed" id="mw-customcollapsible-myDiv3">
<div class="mw-collapsible-content">
<div style=" style="margin: auto; text-align: center;">
{| class="wikitable" border="1" width="75%"
| colspan="8" height="3em" | <font size=4> </font>
|-
! Студент
! Робота
! I місце
! II місце
! III місце
! IV місце
|-
| [[Користувач:Владислав Бабій|Бабій Владислав]]
| [[ЛР№4-5/Vlad/Колір в зображеннях|Колір в зображеннях]]
| [[Користувач:Бутенко Сергій|Бутенко Сергій]]
| прізвище
| прізвище
| прізвище
|-
| [[Користувач:Бас Євген|Бас Євген]]
| [[Обробка зображень лабораторна 4 Бас Євген|Колір у зображеннях]]
| [[Користувач:Носко Юлія|Носко Юлія]]
| [[Користувач:Лисков Сергій|Лисков Сергій]]
| [[Користувач:Туртуріка Віктор|Туртуріка Віктор]]
| [[Користувач:Міщенко Анастасія|Міщенко Анастасія]]
|-
| [[Користувач:Бутенко Сергій|Бутенко Сергій]]
| [[ЛР№ 4-5/ven/Обробка зображень|Лабораторна робота №4-5:Колір в зображеннях]]
| [[Користувач:Владислав Бабій|Бабій Владислав]]
| [[Користувач:Артем Данов|Данов Артем]]
| [[Користувач:Кондратьєв Сергій | Кондратьєв Сергій]]
| [[Користувач:Мохонько Аліна | Мохонько Аліна]]
|-
| [[Користувач:Кирило Гавриленко|Гавриленко Кирило]]
| [[Обробка зображень лабораторна 4 Гавриленко|Taste the rainbow]]
| [[Користувач:Глущенко Микола|Глущенко Микола]]
| [[Користувач:Носко Юлія|Носко Юлія]]
| [[Користувач:Туртуріка Віктор|Туртуріка Віктор]]
| [[Користувач:Міхав_Володимир|Міхав Володимир]]
|-
| [[Користувач:Владислав Глімбоцький|Глімбоцький Владислав]]
| [[ЛР4-5_Глімбоцький_Владислав| Колір в зображеннях ]]
| [[Користувач:Довгенко Володимир|Довгенко Володимир]]
| [[Користувач:Носко Юлія|Носко Юлія]]
| [[Користувач:Олійник Владислав|Олійник Владислав]]
| [[Користувач:Кирило Гавриленко|Гавриленко Кирило]]
|-
| [[Користувач:Глущенко Микола|Глущенко Микола]]
| [[ЛР4_5_ОЗМ_Глущенко|Колір у зображеннях]]
| [[Користувач:Кирило Гавриленко|Кирило Гавриленко]]
| [[Користувач:Носко Юлія|Носко Юлія]]
| [[Користувач:Міщенко Анастасія|Міщенко Анастасія]]
| [[Користувач:Туртуріка Віктор|Туртуріка Віктор]]
|-
| [[Користувач:Артем Данов|Данов Артем]]
| [[Лабораторна робота №4-5 | Color filter]]
| [[Користувач:Кондратьєв Сергій | Кондратьєв Сергій]]
| [[Користувач:Мохонько Аліна | Мохонько Аліна]]
| [[Користувач:Коршунова | Коршунова Ксенія]]
| [[Користувач:2512420| Мельніченко Дар'я ]]
|-
| [[Користувач:Довгенко Володимир|Довгенко Володимир]]
| [http://wiki.kspu.kr.ua/index.php/Лабораторна_робота_4_5_Довгенко_Володимир Лабораторна робота 4 5. Довгенко 2016]
| [[Користувач:Владислав Глімбоцький|Глімбоцький Владислав]]
| [[Користувач:Міщенко Анастасія|Міщенко Анастасія]]
| [[Користувач:Лисков Сергій|Лисков Сергій]]
| [[Користувач:Бас Євген|Бас Євген]]
|-
| [[Користувач:Сергій Кондратьєв|Кондратьєв Сергій]]
| [[ОЗТМ Лаб 4-5|Колір у зображеннях]]
| [[Користувач:Коршунова|Коршунова Ксенія]]
| [[Користувач:Артем Данов|Данов Артем]]
| [[Користувач:2512420|Мельніченко Дар'я]]
| [[Користувач:Мохонько Аліна|Мохонько Аліна]]
|-
| [[Користувач:Кононов Павло|Кононов Павло]]
|
| прізвище
| прізвище
| прізвище
| прізвище
|-
| [[Користувач:Коршунова|Коршунова Ксенія]]
| [[ЛР4 5 ОЗМ Коршунова]]
| [[Користувач:Артем Данов|Данов Артем]]
| [[Користувач:Мохонько Аліна|Мохонько Аліна]]
| [[Користувач:2512420|Мельніченко Дар'я]]
| [[Користувач:Сергій Кондратьєв|Кондратьєв Сергій]]
|-
| [[Користувач:Лисков Сергій|Лисков Сергій]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_4_Лисков | Колір у зображеннях]]
| [[Користувач:Носко Юлія|Носко Юлія]]
| [[Користувач:Туртуріка Віктор|Туртуріка Віктор]]
| [[Користувач:Олійник Владислав|Олійник Владислав]]
| [[Користувач:Міщенко Анастасія|Міщенко Анастасія]]
|-
| [[Користувач:2512420|Мельніченко Дар'я]]
| [[ЛР4-5 ОЗТМ | Колір у зображеннях]]
| [[Користувач:Мохонько Аліна|Мохонько Аліна]]
| [[Користувач:Коршунова | Коршунова Ксенія]]
| [[Користувач:Сергій Кондратьєв|Кондратьєв Сергій]]
| [[Користувач:Артем Данов|Данов Артем]]
|-
| [[Користувач:Міхав_Володимир|Міхав Володимир]]
| [[ОЗМ_4-5_Міхав|Колір у зображеннях]]
| [[Користувач:Туртуріка Віктор|Туртуріка Віктор]]
| [[Користувач:Носко Юлія|Носко Юлія]]
| [[Користувач:Кирило Гавриленко|Кирило Гавриленко]]
| [[Користувач:Олійник Владислав|Олійник Владислав]]
|-
| [[Користувач:Міщенко Анастасія|Міщенко Анастасія]]
| [[Обробка зображень лабораторна 4 Міщенко Анастасія|Колір у зображеннях]]
| [[Користувач:Носко Юлія|Носко Юлія]]
| [[Користувач:Туртуріка Віктор|Туртуріка Віктор]]
| [[Користувач:Міхав_Володимир|Міхав Володимир]]
| [[Користувач:Олійник Владислав|Олійник Владислав]]
|-
| [[Користувач:Мохонько Аліна|Мохонько Аліна]]
| [[ЛР4 5 ОЗМ Мохонько Аліна|Колір у зображеннях]]
| [[Користувач:Артем Данов|Данов Артем]]
| [[Користувач:2512420|Мельніченко Дар'я]]
| [[Користувач:Коршунова|Коршунова Ксенія]]
| [[Користувач:Сергій Кондратьєв|Кондратьєв Сергій]]
|-
| [[Користувач:Носко Юлія|Носко Юлія]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_3_Носко_Юлія| Колір у зображеннях ]]
| [[Користувач:Туртуріка Віктор|Туртуріка Віктор]]
| [[Користувач:Кирило Гавриленко|Гавриленко Кирило]]
| [[Користувач:Міщенко Анастасія|Міщенко Анастасія]]
| [[Користувач:Глущенко Микола|Глущенко Микола]]
|-
| [[Користувач:Олійник Владислав|Олійник Владислав]]
| [[ЛР№4-5 / Колір в зображеннях / Обробка зображень та мультимедіа|Колір в зображеннях]]
| [[Обробка_зображень_та_мультимедіа_/_Лабораторна_4-5_/_Туртуріка_В.|Туртуріка Віктор]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_4_Гавриленко|Гавриленко Кирило]]
| [[ЛР4_5_ОЗМ_Глущенко|Глущенко Микола]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_3_Носко_Юлія|Носко Юлія]]
|-
| [[Користувач:Палій Вадим|Палій Вадим]]
|[[Обробка зображень лабораторна 4 Палій Вадим|Колір у зображеннях]]
| [[Користувач:Мохонько Аліна | Мохонько Аліна]]
| [[Користувач:Артем Данов|Данов Артем]]
| [[Користувач:Кондратьєв Сергій | Кондратьєв Сергій]]
| [[Користувач:2512420|Мельніченко Дар'я]]
|-
| [[Користувач:Тарасенко Андрій|Тарасенко Андрій]]
| [[ЛР№4-5/Колір в зображеннях]]
| [[Користувач:Олійник Владислав|Олійник Владислав]]
| [[Користувач:Глущенко Микола|Глущенко Микола]]
| [[Користувач:Бутенко Сергій|Бутенко Сергій]]
| [[Користувач:Кирило Гавриленко|Гавриленко Кирило]]
|-
| [[Користувач:Едуард|Толкач Едуард]]
|
| прізвище
| прізвище
| прізвище
| прізвище
|-
| [[Користувач:Туртуріка Віктор|Туртуріка Віктор]]
| [[Обробка_зображень_та_мультимедіа_/_Лабораторна_4-5_/_Туртуріка_В.|Колір у зображеннях]]
| [[Користувач:Носко Юлія|Носко Юлія]]
| [[Користувач:Міхав_Володимир|Міхав Володимир]]
| [[Користувач:Лисков Сергій|Лисков Сергій]]
| [[Користувач:Міщенко Анастасія|Міщенко Анастасія]]
|-
|}
</div>
</div>
</div>

=== ЛР 6-8 ===
<div class="mw-customtoggle-myDiv4" style="background:#EDF1FD"> <font size=3> [[Обробка_зображень_лабораторна_6| Лабораторна робота №6-8 ]] </font> </div>
<div class="mw-collapsible mw-collapsed" id="mw-customcollapsible-myDiv4">
<div class="mw-collapsible-content">
<div style=" style="margin: auto; text-align: center;">
{| class="wikitable" border="1" width="75%"
| colspan="8" height="3em" | <font size=4> </font>
|-
! Студент
! Робота
! I місце
! II місце
! III місце
! IV місце
|-
| [[Користувач:Владислав Бабій|Бабій Владислав]]
| [[ЛР№6-8/Vlad/Текст|Текст]]
| [[Користувач:Носко Юлія|Носко Юлія]]
| прізвище
| прізвище
| прізвище
|-
| [[Користувач:Бас Євген|Бас Євген]]
| [[Обробка зображень лабораторна 6 Бас Євген|Робота з текстом]]
| [[Користувач:Носко Юлія|Носко Юлія]]
| [[Користувач:Міщенко Анастасія|Міщенко Анастасія]]
| [[Користувач:Кирило Гавриленко|Гавриленко Кирило]]
| [[Користувач:Глущенко Микола|Глущенко Микола]]
|-
| [[Користувач:Бутенко Сергій|Бутенко Сергій]]
| [[ЛР№ 6-8/ven/Текст|Лабораторна робота 6-8:Текст]]
| прізвище
| прізвище
| прізвище
| прізвище
|-
| [[Користувач:Кирило Гавриленко|Гавриленко Кирило]]
| [[Обробка зображень лабораторна 6 Гавриленко|Пишу, отже існую]]
| [[Користувач:Носко Юлія|Носко Юлія]]
| [[Користувач:Міщенко Анастасія|Міщенко Анастасія]]
| [[Користувач:Туртуріка Віктор|Туртуріка Віктор]]
| [[Користувач:Глущенко Микола|Глущенко Микола]]
|-
| [[Користувач:Владислав Глімбоцький|Глімбоцький Владислав]]
| [[ЛР6-8_Глімбоцький_Владислав| Текст]]
| прізвище
| прізвище
| прізвище
| прізвище
|-
| [[Користувач:Глущенко Микола|Глущенко Микола]]
| [[ЛР6 7 8 ОЗМ Глущенко|Текст]]
| [[Користувач:Носко Юлія|Носко Юлія]]
| [[Користувач:Олійник Владислав|Олійник Владислав]]
| [[Користувач:Туртуріка Віктор|Туртуріка Віктор]]
| [[Користувач:Кирило Гавриленко|Гавриленко Кирило]]
|-
| [[Користувач:Артем Данов|Данов Артем]]
| [[Лабораторна робота №6-8 | Правила, PDF и плакат]]
| [[Користувач:Кондратьєв Сергій | Кондратьєв Сергій]]
| [[Користувач:Коршунова | Коршунова Ксюша]]
| [[Користувач:2512420 | Дар'я Мелніченко]]
| [[Користувач:Мохонько Аліна | Аліна Мохонько]]
|-
| [[Користувач:Довгенко Володимир|Довгенко Володимир]]
| [http://wiki.kspu.kr.ua/index.php/Лабораторна_робота_6_7_8_Довгенко_Володимир Лабораторна робота 6 7 8. Довгенко 2016]
| [[Користувач:Владислав Глімбоцький|Глімбоцький Владислав]]
| [[Користувач:Лисков Сергій|Лисков Сергій]]
| [[Користувач:Міщенко Анастасія|Міщенко Анастасія]]
| [[Користувач:Міхав_Володимир|Міхав Володимир]]
|-
| [[Користувач:Сергій Кондратьєв|Кондратьєв Сергій]]
| [[ОЗТМ Лаб 6-8| Правила набору тексту]]
| [[Користувач:Артем Данов|Данов Артем]]
| [[Користувач:2512420|Мельніченко Дар'я]]
| [[Користувач:Коршунова|Коршунова Ксенія]]
| прізвище
|-
| [[Користувач:Кононов Павло|Кононов Павло]]
|
| прізвище
| прізвище
| прізвище
| прізвище
|-
| [[Користувач:Коршунова|Коршунова Ксенія]]
| [[ЛР6 8 ОЗМ Коршунова]]
| [[Користувач:Сергій Кондратьєв|Кондратьєв Сергій]]
| [[Користувач:2512420|Мельніченко Дар'я]]
| [[Користувач:Мохонько Аліна|Мохонько Аліна]]
| [[Користувач:Артем Данов|Данов Артем]]
|-
| [[Користувач:Лисков Сергій|Лисков Сергій]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_6_Лисков | Правила набору тексту]]
| [[Користувач:Туртуріка Віктор|Туртуріка Віктор]]
| [[Користувач:Носко Юлія|Носко Юлія]]
| [[Користувач:Олійник Владислав|Олійник Владислав]]
| [[Користувач:Міхав_Володимир|Міхав Володимир]]
|-
| [[Користувач:2512420|Мельніченко Дар'я]]
| [[ЛР6-8 ОЗТМ]]
| [[Користувач:Сергій Кондратьєв|Кондратьєв Сергій]]
| [[Користувач:Артем Данов|Данов Артем]]
| [[Користувач:Коршунова|Коршунова Ксенія]]
| [[Користувач:Мохонько Аліна|Мохонько Аліна]]
|-
| [[Користувач:Міхав_Володимир|Міхав Володимир]]
| [[ОЗМ_6-8_Міхав|Представлення текстової інформації]]
| [[Користувач:Туртуріка Віктор|Туртуріка Віктор]]
| [[Користувач:Міщенко Анастасія|Міщенко Анастасія]]
| [[Користувач:Носко Юлія|Носко Юлія]]
| [[Користувач:Кирило Гавриленко|Гавриленко Кирило]]
|-
| [[Користувач:Міщенко Анастасія|Міщенко Анастасія]]
| [[Обробка зображень лабораторна 6 Міщенко Анастасія|Робота з текстом]]
| [[Користувач:Туртуріка Віктор|Туртуріка Віктор]]
| [[Користувач:Носко Юлія|Носко Юлія]]
| [[Користувач:Олійник Владислав|Олійник Владислав]]
| [[Користувач:Кирило Гавриленко|Гавриленко Кирило]]
|-
| [[Користувач:Мохонько Аліна|Мохонько Аліна]]
| [[ЛР6 8 ОЗМ Мохонько Аліна|Робота з текстом]]
| [[Користувач:Сергій Кондратьєв|Кондратьєв Сергій]]
| [[Користувач:Коршунова|Коршунова Ксенія]]
| [[Користувач:2512420|Мельніченко Дар'я]]
| [[Користувач:Артем Данов|Данов Артем]]
|-
| [[Користувач:Носко Юлія|Носко Юлія]]
| [[Обробка зображень лабораторна 4 Носко Юлія|Робота з текстом]]
| [[Користувач:Туртуріка Віктор|Туртуріка Віктор]]
| [[Користувач:Міщенко Анастасія|Міщенко Анастасія]]
| [[Користувач:Кирило Гавриленко|Гавриленко Кирило]]
| прізвище
|-
| [[Користувач:Олійник Владислав|Олійник Владислав]]
| [[ЛР№6-8 / Текст / Обробка зображень та мультимедіа|Текст]]
| [[Обробка_зображень_та_мультимедіа_/_Лабораторна_6-8_/_Туртуріка_В.|Туртуріка Віктор]]
| [[Обробка зображень лабораторна 4 Носко Юлія|Носко Юлія]]
| [[ЛР6 7 8 ОЗМ Глущенко|Глущенко Микола]]
| [[Обробка зображень лабораторна 6 Гавриленко|Гавриленко Кирило]]
|-
| [[Користувач:Палій Вадим|Палій Вадим]]
| [[Лабораторна 6-8 | текст]]
| [[Користувач:Кондратьєв Сергій | Кондратьєв Сергій]]
| [[Користувач:Артем Данов|Данов Артем]]
| [[Користувач:Мохонько Аліна|Мохонько Аліна]]
| [[Користувач:Коршунова|Коршунова Ксенія]]
|-
| [[Користувач:Тарасенко Андрій|Тарасенко Андрій]]
| [[ЛР№6-8/Текст]]
| [[Користувач:Глущенко Микола|Глущенко Микола]]
| [[Користувач:Бутенко Сергій|Бутенко Сергій]]
| [[Користувач:Кирило Гавриленко|Гавриленко Кирило]]
| [[Користувач:Олійник Владислав|Олійник Владислав]]
|-
| [[Користувач:Едуард|Толкач Едуард]]
|
| прізвище
| прізвище
| прізвище
| прізвище
|-
| [[Користувач:Туртуріка Віктор|Туртуріка Віктор]]
| [[Обробка_зображень_та_мультимедіа_/_Лабораторна_6-8_/_Туртуріка_В.|Текст]]
| [[Користувач:Носко Юлія|Носко Юлія]]
| [[Користувач:Міщенко Анастасія|Міщенко Анастасія]]
| [[Користувач:Кирило Гавриленко|Гавриленко Кирило]]
| [[Користувач:Міхав_Володимир|Міхав Володимир]]
|-
|}
</div>
</div>
</div>

=== ЛР 9-11 ===
<div class="mw-customtoggle-myDiv5" style="background:#DDE5FE"> <font size=3> [[Обробка_зображень_лабораторна_10| Лабораторна робота №9-11 ]] </font> </div>
<div class="mw-collapsible mw-collapsed" id="mw-customcollapsible-myDiv5">
<div class="mw-collapsible-content">
<div style=" style="margin: auto; text-align: center;">
{| class="wikitable" border="1" width="75%"
| colspan="8" height="3em" | <font size=4> </font>
|-
! Студент
! Робота
! I місце
! II місце
! III місце
! IV місце
|-
| [[Користувач:Владислав Бабій|Бабій Владислав]]
|
| прізвище
| прізвище
| прізвище
| прізвище
|-
| [[Користувач:Бас Євген|Бас Євген]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_10 Бас Євген| Звук ]]
| [[Користувач:Носко Юлія|Носко Юлія]]
| [[Користувач:Туртуріка Віктор|Туртуріка Віктор]]
| [[Користувач:Міщенко Анастасія|Міщенко Анастасія]]
| [[Користувач:Лисков Сергій|Лисков Сергій]]
|-
| [[Користувач:Бутенко Сергій|Бутенко Сергій]]
| [[ЛР№ 9-11/ven/Звук|Лабораторна робота №9-11:Звук]]
| [[Користувач:Владислав Глімбоцький|Глімбоцький Владислав]]
| [[Користувач:Глущенко Микола|Глущенко Микола]]
| [[Користувач:Туртуріка Віктор|Туртуріка Віктор]]
| [[Користувач:Довгенко Володимир|Довгенко Володимир]]
|-
| [[Користувач:Кирило Гавриленко|Гавриленко Кирило]]
| [[Лабораторна 9 Гавриленко|Звук]]
| [[Користувач:Носко Юлія|Носко Юлія]]
| [[Користувач:Глущенко Микола|Глущенко Микола]]
| [[Користувач:Міщенко Анастасія|Міщенко Анастасія]]
| [[Користувач:Туртуріка Віктор|Туртуріка Віктор]]
|-
| [[Користувач:Владислав Глімбоцький|Глімбоцький Владислав]]
| [[ЛР9-11_Глімбоцький_Владислав| Звук]]
| [[Користувач:Довгенко Володимир|Довгенко Володимир]]
| [[Користувач:Бутенко Сергій|Бутенко Сергій]]
| [[Користувач:Глущенко Микола|Глущенко Микола]]
| [[Користувач:Лисков Сергій|Лисков Сергій]]
|-
| [[Користувач:Глущенко Микола|Глущенко Микола]]
| [[ЛР9 10 11 ОЗМ Глущенко|Звук]]
| [[Користувач:Кирило Гавриленко|Гавриленко Кирило]]
| [[Користувач:Олійник Владислав|Олійник Владислав]]
| [[Користувач:Міхав_Володимир|Міхав Володимир]]
| [[Користувач:Туртуріка Віктор|Туртуріка Віктор]]
|-
| [[Користувач:Артем Данов|Данов Артем]]
| [[Лабораторна робота №9-11]]
| [[Користувач:Коршунова | Ксюша Коршунова]]
| [[Користувач:Мохонько Аліна | Аліна Мохонько]]
| прізвище
| прізвище
|-
| [[Користувач:Довгенко Володимир|Довгенко Володимир]]
| [http://wiki.kspu.kr.ua/index.php/Лабораторна_робота_9_10_11_Довгенко_Володимир Лабораторна робота 9 10 11. Довгенко 2016]
| [[Користувач:Владислав Глімбоцький|Глімбоцький Владислав]]
| [[Користувач:Лисков Сергій|Лисков Сергій]]
| [[Користувач:Міщенко Анастасія|Міщенко Анастасія]]
| [[Користувач:Міхав_Володимир|Міхав Володимир]]
|-
| [[Користувач:Сергій Кондратьєв|Кондратьєв Сергій]]
| [[ОЗТМ Лаб 9-11| Звук]]
| прізвище
| прізвище
| прізвище
| прізвище
|-
| [[Користувач:Кононов Павло|Кононов Павло]]
|
| прізвище
| прізвище
| прізвище
| прізвище
|-
| [[Користувач:Коршунова|Коршунова Ксенія]]
| [[ЛР9 11 ОЗМ Коршунова|Представлення звуку]]
| [[ЛР9-11 ОЗТМ| Мельніченко]]
| [[ОЗТМ Лаб 9-11| Кондратьєв]]
| [[ЛР9 11 ОЗМ Мохонько Аліна|Мохонько]]
| [[Лабораторна робота №9-11| Данов]]
|-
| [[Користувач:Лисков Сергій|Лисков Сергій]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_10_Лисков | Звук]]
| [[Користувач:Олійник Владислав|Олійник Владислав]]
| [[Користувач:Міхав_Володимир|Міхав Володимир]]
| [[Користувач:Носко Юлія|Носко Юлія]]
| [[Користувач:Міщенко Анастасія|Міщенко Анастасія]]
|-
| [[Користувач:2512420|Мельніченко Дар'я]]
| [[ЛР9-11 ОЗТМ | Звук]]
| [[Користувач:Коршунова|Коршунова Ксенія]]
| [[ЛР9 11 ОЗМ Мохонько Аліна|Мохонько Аліна]]
| [[Лабораторна робота №9-11| Данов Артем]]
| [[ОЗТМ Лаб 9-11| Кондратьєв Сергій]]
|-
| [[Користувач:Міхав_Володимир|Міхав Володимир]]
| [[ОЗМ_9-11_Міхав|Представлення звуку]]
| [[Користувач:Туртуріка Віктор|Туртуріка Віктор]]
| [[Користувач:Міщенко Анастасія|Міщенко Анастасія]]
| [[Користувач:Носко Юлія|Носко Юлія]]
| [[Користувач:Кирило Гавриленко|Гавриленко Кирило]]
|-
| [[Користувач:Міщенко Анастасія|Міщенко Анастасія]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_10_Міщенко_Анастасія | Звук]]
| [[Користувач:Кирило Гавриленко|Гавриленко Кирило]]
| [[Користувач:Носко Юлія|Носко Юлія]]
| [[Користувач:Туртуріка Віктор|Туртуріка Віктор]]
| [[Користувач:Глущенко Микола|Глущенко Микола]]
|-
| [[Користувач:Мохонько Аліна|Мохонько Аліна]]
| [[ЛР9 11 ОЗМ Мохонько Аліна|Звук]]
| [[Користувач:Коршунова|Коршунова Ксенія]]
| [[Користувач:Артем Данов|Данов Артем]]
| [[Користувач:2512420|Мельніченко Дар'я]]
| [[Користувач:Сергій Кондратьєв|Кондратьєв Сергій]]
|-
| [[Користувач:Носко Юлія|Носко Юлія]]
| [[Обробка зображень лабораторна 5 Носко Юлія|Звук]]
| [[Користувач:Кирило Гавриленко|Гавриленко Кирило]]
| [[Користувач:Туртуріка Віктор|Туртуріка Віктор]]
| [[Користувач:Міщенко Анастасія|Міщенко Анастасія]]
| [[Користувач:Глущенко Микола|Глущенко Микола]]
|-
| [[Користувач:Олійник Владислав|Олійник Владислав]]
| [[ЛР№9-11_/_Звук_/_Обробка_зображень_та_мультимедіа|Звук]]
| [[Обробка зображень лабораторна 5 Носко Юлія|Носко Юлія]]
| [[Обробка_зображень_та_мультимедіа_/_Лабораторна_9-11_/_Туртуріка_В.|Туртуріка Віктор]]
| [[Лабораторна 9 Гавриленко|Гавриленко Кирило]]
| [[ЛР9 10 11 ОЗМ Глущенко|Глущенко Микола]]
|-
| [[Користувач:Палій Вадим|Палій Вадим]]
| [[Лабораторна №9-11]]
| прізвище
| прізвище
| прізвище
| прізвище
|-
| [[Користувач:Тарасенко Андрій|Тарасенко Андрій]]
| [[ЛР№9-11/Звук]]
| [[Користувач:Глущенко Микола|Глущенко Микола]]
| [[Користувач:Бутенко Сергій|Бутенко Сергій]]
| [[Користувач:Кирило Гавриленко|Гавриленко Кирило]]
| [[Користувач:Олійник Владислав|Олійник Владислав]]
|-
| [[Користувач:Едуард|Толкач Едуард]]
|
| прізвище
| прізвище
| прізвище
| прізвище
|-
| [[Користувач:Туртуріка Віктор|Туртуріка Віктор]]
| [[Обробка_зображень_та_мультимедіа_/_Лабораторна_9-11_/_Туртуріка_В.|Звук]]
| [[Користувач:Кирило Гавриленко|Гавриленко Кирило]]
| [[Користувач:Носко Юлія|Носко Юлія]]
| [[Користувач:Міщенко Анастасія|Міщенко Анастасія]]
| [[Користувач:Міхав_Володимир|Міхав Володимир]]
|-
|}
</div>
</div>
</div>

=== ЛР 12-13 ===
<div class="mw-customtoggle-myDiv6" style="background:#EDF1FD"> <font size=3> [[Обробка_зображень_лабораторна_12| Лабораторна робота №12-13 ]] </font> </div>
<div class="mw-collapsible mw-collapsed" id="mw-customcollapsible-myDiv6">
<div class="mw-collapsible-content">
<div style=" style="margin: auto; text-align: center;">
{| class="wikitable" border="1" width="75%"
| colspan="8" height="3em" | <font size=4> </font>
|-
! Студент
! Робота
! I місце
! II місце
! III місце
! IV місце
|-
| [[Користувач:Владислав Бабій|Бабій Владислав]]
|
| прізвище
| прізвище
| прізвище
| прізвище
|-
| [[Користувач:Бас Євген|Бас Євген]]
| [[Обробка зображень лабораторна 12 Бас Євген | Відео]]
| [[Користувач:Носко Юлія|Носко Юлія]]
| [[Користувач:Туртуріка Віктор|Туртуріка Віктор]]
| [[Користувач:Кирило Гавриленко|Гавриленко Кирило]]
| [[Користувач:Олійник Владислав|Олійник Владислав]]
|-
| [[Користувач:Бутенко Сергій|Бутенко Сергій]]
| [[ЛР№ 12-13/ven/Відео |Лабораторна робота 12-13:Відео]]
| [[Користувач:Глущенко Микола|Глущенко Микола]]
| [[Користувач:Олійник Владислав|Олійник Владислав]]
| [[Користувач:Владислав Глімбоцький|Глімбоцький Владислав]]
| [[Користувач:Кирило Гавриленко|Гавриленко Кирило]]
|-
| [[Користувач:Кирило Гавриленко|Гавриленко Кирило]]
| [[Обробка зображень лабораторна 12 Гавриленко | Картинки, що рухаються]]
| [[Користувач:Носко Юлія|Носко Юлія]]
| [[Користувач:Глущенко Микола|Глущенко Микола]]
| [[Користувач:Міщенко Анастасія|Міщенко Анастасія]]
| [[Користувач:Туртуріка Віктор|Туртуріка Віктор]]
|-
| [[Користувач:Владислав Глімбоцький|Глімбоцький Владислав]]
| [[ЛР12-13_Глімбоцький_Владислав | Відео]]
| [[Користувач:Довгенко Володимир|Довгенко Володимир]]
| [[Користувач:Туртуріка Віктор|Туртуріка Віктор]]
| [[Користувач:Міщенко Анастасія|Міщенко Анастасія]]
| [[Користувач:Олійник Владислав|Олійник Владислав]]
|-
| [[Користувач:Глущенко Микола|Глущенко Микола]]
| [[ЛР9_12_13_ОЗМ_Глущенко| Відео]]
| [[Користувач:Носко Юлія|Носко Юлія]]
| [[Користувач:Кирило Гавриленко|Гавриленко Кирило]]
| [[Користувач:Міщенко Анастасія|Міщенко Анастасія]]
| [[Користувач:Туртуріка Віктор|Туртуріка Віктор]]
|-
| [[Користувач:Артем Данов|Данов Артем]]
| [[Лабораторна робота №12-13 | Рухоме зображення]]
| [[Користувач:Коршунова|Коршунова ]]
| [[Користувач:2512420| Мельніченко]]
| [[Користувач:Кирило Гавриленко| Гавриленко]]
| [[Користувач:Олійник Владислав|Олійник ]]
|-
| [[Користувач:Довгенко Володимир|Довгенко Володимир]]
| [http://wiki.kspu.kr.ua/index.php/Лабораторна_робота_12_23_Довгенко_Володимир Лабораторна робота 12 13. Довгенко 2016]
| [[Користувач:Владислав Глімбоцький|Глімбоцький Владислав]]
| [[Користувач:Лисков Сергій|Лисков Сергій]]
| [[Користувач:Міщенко Анастасія|Міщенко Анастасія]]
| [[Користувач:Міхав_Володимир|Міхав Володимир]]
|-
| [[Користувач:Сергій Кондратьєв|Кондратьєв Сергій]]
|
| прізвище
| прізвище
| прізвище
| прізвище
|-
| [[Користувач:Кононов Павло|Кононов Павло]]
|
| прізвище
| прізвище
| прізвище
| прізвище
|-
| [[Користувач:Коршунова|Коршунова Ксенія]]
|[[ЛР12_13_ОЗМ_Коршунова|Відео]]
| [[Лабораторна робота №12-13| Данов]]
| [[ЛР12-13 ОЗТМ| Мельніченко]]
| [[ЛР9 12 13 ОЗМ Глущенко| Глущенко]]
| [[ОЗМ 12-13 Міхав| Міхав]]
|-
| [[Користувач:Лисков Сергій|Лисков Сергій]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_12_Лисков | Відео]]
| [[Користувач:Міщенко Анастасія| Міщенко Анастасія]]
| [[Користувач:Міхав_Володимир| Міхав Володимир]]
| [[Користувач:Кирило Гавриленко| Гавриленко]]
| [[Користувач:Олійник Владислав| Олійник ]]
|-
| [[Користувач:2512420|Мельніченко Дар'я]]
| [[ЛР12-13 ОЗТМ | Відео]]
| [[ЛР12_13_ОЗМ_Коршунова|Коршунова]]
| [[Лабораторна робота №12-13| Данов]]
| [[ОЗМ 12-13 Міхав| Міхав]]
| [[ЛР9 12 13 ОЗМ Глущенко| Глущенко]]
|-
| [[Користувач:Міхав_Володимир|Міхав Володимир]]
| [[ОЗМ_12-13_Міхав|Представлення рухомого зображення]]
| прізвище
| прізвище
| прізвище
| прізвище
|-
| [[Користувач:Міщенко Анастасія|Міщенко Анастасія]]
| [[Обробка зображень лабораторна 12 Міщенко Анастасія| Відео]]
| [[Користувач:Кирило Гавриленко]]
| [[Користувач:Носко Юлія|Носко Юлія]]
| [[Користувач:Владислав Глімбоцький|Глімбоцький Владислав]]
| [[Користувач:Туртуріка Віктор|Туртуріка Віктор]]
|-
| [[Користувач:Мохонько Аліна|Мохонько Аліна]]
| [[ЛР12 13 ОЗМ Мохонько Аліна|Відео]]
| [[ЛР12_13_ОЗМ_Коршунова|Коршунова]]
| [[ЛР12-13 ОЗТМ| Мельніченко]]
| [[ЛР9 12 13 ОЗМ Глущенко| Глущенко]]
| [[Обробка зображень лабораторна 12 Гавриленко | Гавриленко Кирило]]
|-
| [[Користувач:Носко Юлія|Носко Юлія]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_6_Носко_Юлія| Відео]]
| [[Користувач:Туртуріка Віктор|Туртуріка Віктор]]
| [[Користувач:Міщенко Анастасія|Міщенко Анастасія]]
| [[Користувач:Кирило Гавриленко|Гавриленко Кирило]]
| [[Користувач:Глущенко Микола|Глущенко Микола]]
|-
| [[Користувач:Олійник Владислав|Олійник Владислав]]
| [[ЛР№12-13_/_Відео_/_Обробка_зображень_та_мультимедіа|Представлення рухомого зображення]]
| прізвище
| прізвище
| прізвище
| прізвище
|-
| [[Користувач:Палій Вадим|Палій Вадим]]
| [[Video]]
| прізвище
| прізвище
| прізвище
| прізвище
|-
| [[Користувач:Тарасенко Андрій|Тарасенко Андрій]]
| [[ЛР№12-13/Відео]]
| [[Користувач:Олійник Владислав|Олійник Владислав]]
| [[Користувач:Кирило Гавриленко|Гавриленко Кирило]]
| [[Користувач:Бутенко Сергій|Бутенко Сергій]]
| [[Користувач:Глущенко Микола|Глущенко Микола]]
|-
| [[Користувач:Едуард|Толкач Едуард]]
|
| прізвище
| прізвище
| прізвище
| прізвище
|-
| [[Користувач:Туртуріка Віктор|Туртуріка Віктор]]
| [[Обробка_зображень_та_мультимедіа_/_Лабораторна_12-13_/_Туртуріка_В.|Відео]]
| [[Користувач:Носко Юлія|Носко Юлія]]
| [[Користувач:Міщенко Анастасія|Міщенко Анастасія]]
| [[Користувач:Кирило Гавриленко|Гавриленко Кирило]]
| [[Користувач:Глущенко Микола|Глущенко Микола]]
|-
|}
</div>
</div>
</div>

=== ЛР 14-16 ===
<div class="mw-customtoggle-myDiv7" style="background:#DDE5FE"> <font size=3> [[Обробка_зображень_лабораторна_16| Лабораторна робота №14-16 ]] </font> </div>
<div class="mw-collapsible mw-collapsed" id="mw-customcollapsible-myDiv7">
<div class="mw-collapsible-content">
<div style=" style="margin: auto; text-align: center;">
{| class="wikitable" border="1" width="75%"
| colspan="8" height="3em" | <font size=4> </font>
|-
! Студент
! Робота
! I місце
! II місце
! III місце
! IV місце
|-
| [[Користувач:Владислав Бабій|Бабій Владислав]]
|
| прізвище
| прізвище
| прізвище
| прізвище
|-
| [[Користувач:Бас Євген|Бас Євген]]
| [[Обробка зображень лабораторна 16 Бас Євген | Zmeika]]
| [[Користувач:Носко Юлія|Носко Юлія]]
| [[Користувач:Олійник Владислав|Олійник Владислав]]
| [[Користувач:Довгенко Володимир|Довгенко Володимир]]
| [[Користувач:Міщенко Анастасія|Міщенко Анастасія]]
|-
| [[Користувач:Бутенко Сергій|Бутенко Сергій]]
| [http://ven1k.0fees.us/ Проект]
| [[Користувач:Бас Євген|Бас Євген]]
| [[Користувач:Артем Данов|Данов Артем]]
| [[Користувач:Довгенко Володимир|Довгенко Володимир]]
| [[Користувач:Олійник Владислав|Олійник Владислав]]
|-
| [[Користувач:Кирило Гавриленко|Гавриленко Кирило]]
| [http://globalgamejam.org/2016/games/encounter-soul Encounter for soul]
| [[Користувач:Носко Юлія|Носко Юлія]]
| [[Користувач:Глущенко Микола|Глущенко Микола]]
| [[Користувач:Міщенко Анастасія|Міщенко Анастасія]]
| [[Користувач:Туртуріка Віктор|Туртуріка Віктор]]
|-
| [[Користувач:Владислав Глімбоцький|Глімбоцький Владислав]]
| [[ЛР14-16_Глімбоцький_Владислав| Star Defender]]
| [[Користувач:Довгенко Володимир|Довгенко Володимир]]
| [[Користувач:Олійник Владислав|Олійник Владислав]]
| [[Користувач:Міхав_Володимир|Міхав Володимир]]
| прізвище
|-
| [[Користувач:Глущенко Микола|Глущенко Микола]]
| [https://2016.spaceappschallenge.org/challenges/aero/clear-for-take-off/projects/cleared-for-takeoff Сlear for take Off]
| Носко Юлія
| Гавриленко Кирило
| Туртуріка Віктор
| Олійник Владислав
|-
| [[Користувач:Артем Данов|Данов Артем]]
| [[Лабораторна робота №14-16]]
| прізвище
| прізвище
| прізвище
| прізвище
|-
| [[Користувач:Довгенко Володимир|Довгенко Володимир]]
| [http://wiki.kspu.kr.ua/index.php/Лабораторна_робота_14_15_16_Довгенко_Володимир Лабораторна робота 14 15 16. Довгенко 2016]
| [[Користувач:Владислав Глімбоцький|Глімбоцький Владислав]]
| [[Користувач:Лисков Сергій|Лисков Сергій]]
| [[Користувач:Міщенко Анастасія|Міщенко Анастасія]]
| [[Користувач:Міхав_Володимир|Міхав Володимир]]
|-
| [[Користувач:Сергій Кондратьєв|Кондратьєв Сергій]]
|
| прізвище
| прізвище
| прізвище
| прізвище
|-
| [[Користувач:Кононов Павло|Кононов Павло]]
|
| прізвище
| прізвище
| прізвище
| прізвище
|-
| [[Користувач:Коршунова|Коршунова Ксенія]]
|[[ЛР14 15 ОЗМ Коршунова | Short story about long dog]]
| прізвище
| прізвище
| прізвище
| прізвище
|-
| [[Користувач:Лисков Сергій|Лисков Сергій]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_16_Лисков | Some DB?]]
| [[Користувач:Довгенко Володимир|Довгенко Володимир]]
| [[Користувач:Владислав Глімбоцький|Глімбоцький Владислав]]
| [[Користувач:Міщенко Анастасія|Міщенко Анастасія]]
| [[Користувач:Міхав_Володимир|Міхав Володимир]]
|-
| [[Користувач:2512420|Мельніченко Дар'я]]
|
| прізвище
| прізвище
| прізвище
| прізвище
|-
| [[Користувач:Міхав_Володимир|Міхав Володимир]]
| [http://sungmaster.koding.io King`s Code ]
| прізвище
| прізвище
| прізвище
| прізвище
|-
| [[Користувач:Міщенко Анастасія|Міщенко Анастасія]]
| [http://wiki.kspu.kr.ua/index.php?title=Обробка_зображень_лабораторна_16_Міщенко_Анастасія&action=edit&redlink=1 Проект]
| [[Користувач:Кирило Гавриленко|Гавриленко Кирило]]
| [[Користувач:Носко Юлія|Носко Юлія]]
| [[Користувач:Туртуріка Віктор|Туртуріка Віктор]]
| [[Користувач:Довгенко Володимир|Довгенко Володимир]]
|-
| [[Користувач:Мохонько Аліна|Мохонько Аліна]]
|
| прізвище
| прізвище
| прізвище
| прізвище
|-
| [[Користувач:Носко Юлія|Носко Юлія]]
|
| прізвище
| прізвище
| прізвище
| прізвище
|-
| [[Користувач:Олійник Владислав|Олійник Владислав]]
| [[ЛР№14-16_/_Мультимедійний_проект_/_Обробка_зображень_та_мультимедіа|Список проектів]]
| прізвище
| прізвище
| прізвище
| прізвище
|-
| [[Користувач:Палій Вадим|Палій Вадим]]
|
| прізвище
| прізвище
| прізвище
| прізвище
|-
| [[Користувач:Тарасенко Андрій|Тарасенко Андрій]]
|
| прізвище
| прізвище
| прізвище
| прізвище
|-
| [[Користувач:Едуард|Толкач Едуард]]
|
| прізвище
| прізвище
| прізвище
| прізвище
|-
| [[Користувач:Туртуріка Віктор|Туртуріка Віктор]]
| [https://2016.spaceappschallenge.org/challenges/aero/clear-for-take-off/projects/cleared-for-takeoff Сlear for take Off]
| прізвище
| прізвище
| прізвище
| прізвище
|-
|}
</div>
</div>
</div>

<nowiki>
*натисність на синє поле, щоб відкрити випадаючий блок із таблицею потрібної Вам лабораторної роботи;
</nowiki>

Користувач:Бутенко Сергій

2016-05-30T06:19:54Z

2597824: /* Лабораторні роботи: */

[[Файл:B2qBFqPuXaY.jpg|250px|міні]]

== <font size=4> Інформація: </font> ==
* Місце проживання: м. Кіровоград, с. Соколівське;
* Місце навчання: КДПУ ім.В.Винниченка;
* Факультет: фізико-математичний;
* [[ІН13_(інформатика_2013_рік_вступу)| Група ІН13 (36)]];
* Спеціальність: інформатика;
<br>

== Контактна інформація: ==
* Пошти: venik.butenko@yandex.ua, venik.butenko@gmail.com;
* Skype: ven1kmu
* [http://vk.com/serguk50 VK];
* [http://steamcommunity.com/id/ven1k Steam];

== Інтереси: ==
* Манчестер Юнайтед;
* Футбол;
* Комп'ютені технології;
* Відео ігри, особливо КС:ГО (хочу стати глобалом =));
* Музика, а семе Rock та Metalcore.
== Практика ==
[[Навчальна обчислювальна практика. Спеціальність "Інформатика". ІІ курс]]
== Проекти у яких я беру участь: ==
* [[Проект з навчальної обчислювальної практики, група 26, Бутенко Сергій Сергійович, 2014-2015 н.р.]];
* [[Екстримальний ігровий ПК для ентузіастів. AMD 2014]];

== Лабораторні роботи: ==
<div style=" style="margin: auto; text-align: center;">
{| class="wikitable" border="1" width="75%"
| colspan="8" height="3em" | <font size=4> [[Обробка_зображень_та_мультимедіа|Обробка зображень та мультимедіа:]] </font>
|-
| ЗАВДАННЯ
| [[Обробка_зображень_лабораторна_1| ЛР№1 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_2| ЛР№2-3 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_4| ЛР№4-5 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_6| ЛР№6-8 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_10| ЛР№9-11 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_12| ЛР№12-13 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_16| ЛР№14-16 ]]
|-
| ПОСИЛАННЯ
| [http://wiki.kspu.kr.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:2597824 #1]
| [[ЛР№ 2-3/ven/Графічні формати| #2-3]]
| [[ЛР№ 4-5/ven/Обробка зображень |#4-5]]
| [[ЛР№ 6-8/ven/Текст |#6-8]]
| [[ЛР№ 9-11/ven/Звук |#9-11]]
| [[ЛР№ 12-13/ven/Відео |#12-13]]
| [[http://ven1k.0fees.us/ |#14-16]]
|-
|}
</div>

Користувач:Бутенко Сергій

2016-05-30T06:19:34Z

2597824: /* Лабораторні роботи: */

[[Файл:B2qBFqPuXaY.jpg|250px|міні]]

== <font size=4> Інформація: </font> ==
* Місце проживання: м. Кіровоград, с. Соколівське;
* Місце навчання: КДПУ ім.В.Винниченка;
* Факультет: фізико-математичний;
* [[ІН13_(інформатика_2013_рік_вступу)| Група ІН13 (36)]];
* Спеціальність: інформатика;
<br>

== Контактна інформація: ==
* Пошти: venik.butenko@yandex.ua, venik.butenko@gmail.com;
* Skype: ven1kmu
* [http://vk.com/serguk50 VK];
* [http://steamcommunity.com/id/ven1k Steam];

== Інтереси: ==
* Манчестер Юнайтед;
* Футбол;
* Комп'ютені технології;
* Відео ігри, особливо КС:ГО (хочу стати глобалом =));
* Музика, а семе Rock та Metalcore.
== Практика ==
[[Навчальна обчислювальна практика. Спеціальність "Інформатика". ІІ курс]]
== Проекти у яких я беру участь: ==
* [[Проект з навчальної обчислювальної практики, група 26, Бутенко Сергій Сергійович, 2014-2015 н.р.]];
* [[Екстримальний ігровий ПК для ентузіастів. AMD 2014]];

== Лабораторні роботи: ==
<div style=" style="margin: auto; text-align: center;">
{| class="wikitable" border="1" width="75%"
| colspan="8" height="3em" | <font size=4> [[Обробка_зображень_та_мультимедіа|Обробка зображень та мультимедіа:]] </font>
|-
| ЗАВДАННЯ
| [[Обробка_зображень_лабораторна_1| ЛР№1 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_2| ЛР№2-3 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_4| ЛР№4-5 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_6| ЛР№6-8 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_10| ЛР№9-11 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_12| ЛР№12-13 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_16| ЛР№14-16 ]]
|-
| ПОСИЛАННЯ
| [http://wiki.kspu.kr.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:2597824 #1]
| [[ЛР№ 2-3/ven/Графічні формати| #2-3]]
| [[ЛР№ 4-5/ven/Обробка зображень |#4-5]]
| [[ЛР№ 6-8/ven/Текст |#6-8]]
| [[ЛР№ 9-11/ven/Звук |#9-11]]
| [[ЛР№ 12-13/ven/Відео |#12-13]]
| http://ven1k.0fees.us/ |#14-16
|-
|}
</div>

Користувач:Бутенко Сергій

2016-05-30T06:19:21Z

2597824: /* Лабораторні роботи: */

[[Файл:B2qBFqPuXaY.jpg|250px|міні]]

== <font size=4> Інформація: </font> ==
* Місце проживання: м. Кіровоград, с. Соколівське;
* Місце навчання: КДПУ ім.В.Винниченка;
* Факультет: фізико-математичний;
* [[ІН13_(інформатика_2013_рік_вступу)| Група ІН13 (36)]];
* Спеціальність: інформатика;
<br>

== Контактна інформація: ==
* Пошти: venik.butenko@yandex.ua, venik.butenko@gmail.com;
* Skype: ven1kmu
* [http://vk.com/serguk50 VK];
* [http://steamcommunity.com/id/ven1k Steam];

== Інтереси: ==
* Манчестер Юнайтед;
* Футбол;
* Комп'ютені технології;
* Відео ігри, особливо КС:ГО (хочу стати глобалом =));
* Музика, а семе Rock та Metalcore.
== Практика ==
[[Навчальна обчислювальна практика. Спеціальність "Інформатика". ІІ курс]]
== Проекти у яких я беру участь: ==
* [[Проект з навчальної обчислювальної практики, група 26, Бутенко Сергій Сергійович, 2014-2015 н.р.]];
* [[Екстримальний ігровий ПК для ентузіастів. AMD 2014]];

== Лабораторні роботи: ==
<div style=" style="margin: auto; text-align: center;">
{| class="wikitable" border="1" width="75%"
| colspan="8" height="3em" | <font size=4> [[Обробка_зображень_та_мультимедіа|Обробка зображень та мультимедіа:]] </font>
|-
| ЗАВДАННЯ
| [[Обробка_зображень_лабораторна_1| ЛР№1 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_2| ЛР№2-3 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_4| ЛР№4-5 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_6| ЛР№6-8 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_10| ЛР№9-11 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_12| ЛР№12-13 ]]
| [[Обробка_зображень_лабораторна_16| ЛР№14-16 ]]
|-
| ПОСИЛАННЯ
| [http://wiki.kspu.kr.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:2597824 #1]
| [[ЛР№ 2-3/ven/Графічні формати| #2-3]]
| [[ЛР№ 4-5/ven/Обробка зображень |#4-5]]
| [[ЛР№ 6-8/ven/Текст |#6-8]]
| [[ЛР№ 9-11/ven/Звук |#9-11]]
| [[ЛР№ 12-13/ven/Відео |#12-13]]
| [http://ven1k.0fees.us/ |#14-16]
|-
|}
</div>