<?xml version="1.0"?>
<?xml-stylesheet type="text/css" href="https://wiki.cusu.edu.ua/skins/common/feed.css?303"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="uk">
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=%D0%AF%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2</id>
		<title>Вікі ЦДУ - Внесок користувача [uk]</title>
		<link rel="self" type="application/atom+xml" href="https://wiki.cusu.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=%D0%AF%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2"/>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%92%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%BA/%D0%AF%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2"/>
		<updated>2026-04-08T11:16:57Z</updated>
		<subtitle>Внесок користувача</subtitle>
		<generator>MediaWiki 1.23.2</generator>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%91%D0%BB%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D1%8C,_%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%B8_DIV,_SPAN,_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%B8,_%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%BA%D0%B8,_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F.</id>
		<title>Блокова модель, теги DIV, SPAN, відступи, рамки, позиціонування.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%91%D0%BB%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D1%8C,_%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%B8_DIV,_SPAN,_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%B8,_%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%BA%D0%B8,_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F."/>
				<updated>2014-06-18T10:25:56Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ярослав: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== Основи Блокової моделі ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:ex_block_layout_01.png|right|thumb|Властивості, що формують блоковий елемент]]Будь-який блоковий елемент складається з набору властивостей, подібно капустяним листам накладених одна на одну. Основою блоку виступає його '''контент''' (це може бути текст, зображення та ін), ширина якого задається властивістю '''width''', а висота через '''height'''; навколо контенту йдуть поля ( '''padding''' ), вони створюють порожній простір від контенту до внутрішнього краю границь; потім йдуть власне самі границі( '''border''' ) і завершують блок відступи ( '''margin''' ), невидимий порожній простір назовні границь. Порядок впливу цих властивостей на блок чітко визначений і не може бути порушений.&lt;br /&gt;
На практиці, жодна з цих властивостей не є обов'язковою, у тому числі і контент, тому Ви можете формувати будь-які блоки, що являють собою комбінації властивостей '''padding''', '''border''' и '''margin''', або взагалі обійтись без них (будуть використані значення по-замовчуванню, встановлені в браузері)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;codeblock type=&amp;quot;codepen&amp;quot;&amp;gt;YaroslavGolinskij|fEyvp|110&amp;lt;/codeblock&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Огляд властивостей ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Поля (padding) ===&lt;br /&gt;
Полем називають відстань від внутрішнього краю границь або краю блоку до уявного прямокутника , що обмежує вміст блоку. Через те, що значення полів можуть змінюватися на кожній стороні, застосовують виразу «верхнє поле» або «поле зверху», і їм подібні для інших сторін. Позначення «поля» слід розуміти як однакове значення полів для всіх сторін. Основне призначення полів -&lt;br /&gt;
створити порожній простір навколо вмісту блокового елемента, наприклад тексту, щоб він не прилягав щільно до краю елемента. Використання полів підвищує читабельність тексту і покращує зовнішній вигляд сторінки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Границі (border) ===&lt;br /&gt;
Границі це лінії навколо полів елемента на одній, двох, трьох або всіх чотирьох його сторонах. У кожній лінії є товщина, стиль і колір. Для створення рамки застосовується універсальна властивість border одночасно задає всі ці параметри, а для створення ліній на окремих сторонах елемента можна скористатися властивостями border-left, border-top, border-right і border-bottom, відповідно встановлюють кордон ліворуч, зверху, праворуч і знизу .&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Відступи (margin) ===&lt;br /&gt;
Відступом будемо називати порожній простір від зовнішнього краю границі, полів або вмісту блоку. Як вже згадувалося, границі з полями не обов'язкові і можуть бути відсутні, так що спосіб формування відступів залежить від ситуації. Як і у випадку з полями, застосовують вираження «верхній відступ» або «відступ зверху» , і їм подібні для інших сторін. Позначення «відступи» слід розуміти як однакове значення відступів для всіх сторін.&lt;br /&gt;
Для відступів характерні такі особливості:&lt;br /&gt;
*Відступи прозорі, на них не поширюється колір фону або фонова картинка, визначена для блоку. Однак якщо фон встановлений у батьківського елемента, він буде помітний і на відступи.&lt;br /&gt;
*Відступи на відміну від полів можуть приймати від'ємне значення, це призводить до зсуву всього блоку у вказаний бік . Так, якщо задано ''margin-left: -10px'', це зрушить блок на десять пікселів вліво.&lt;br /&gt;
*Для відступів характерне явище під назвою «схлопування», коли відступи у прилеглих елементів не підсумовуються, а об'єднуються між собою.&lt;br /&gt;
*Відступи, задані у відсотках, обчислюються від ширини контенту блоку. Це стосується як вертикальних, так і горизонтальних відступів.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ярослав</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A0%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B0_%D0%B7_%D0%BC%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%D0%B2_JavaScript</id>
		<title>Робота з масивами в JavaScript</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A0%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B0_%D0%B7_%D0%BC%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%D0%B2_JavaScript"/>
				<updated>2014-06-18T10:19:15Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ярослав: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Масиви''' - це тип даних, який може містити багато значень. Іншими словами, змінна типу масив - це змінна, яка містить в собі не одне значення (як було раніше), а багато значень одночасно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Створення ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Створення порожнього масиву та задання значень перших двох елементів&lt;br /&gt;
 var myArray = new Array ()&lt;br /&gt;
 myArray [0] = 'Москва'&lt;br /&gt;
 myArray [1] = 'Хабаровськ'&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Створення нового масиву і резервування місця для 100 змінних&lt;br /&gt;
 var myArray = new Array (100)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Створення нового масиву і явна ініціалізація першого елемента&lt;br /&gt;
 var myArray = new Array ('Елемент');&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Непряме створення масиву з двох елменетов&lt;br /&gt;
 var myArray = ['перший елемент', 'другий елемент']&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Всі масиви, незалежно від способу створення, являють собою екземпляри класу (об'єкта) Array. Додавання елементів проводиться простий ініціалізацією відповідного елемента.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 var myArray = new Array ()&lt;br /&gt;
 myArray [0] = 'Пітер'&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Масиви в JavaScript не обов'язково повинні бути &amp;quot;суцільними&amp;quot;, тобто містити всі елементи. При необхідності можна створювати так звані &amp;quot;розріджені&amp;quot; масиви:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 var myArray = new Array (); &lt;br /&gt;
 myArray [0] = 'Пітер' &lt;br /&gt;
 // пропустимо myArray [1] &lt;br /&gt;
 myArray [2] = 'Гомель' &lt;br /&gt;
 // пропустимо myArray [3] &lt;br /&gt;
 myArray [4] = 'Рязань' &lt;br /&gt;
 myArray [5] = 'Псков' &lt;br /&gt;
 for (i = 0; i &amp;lt;6; i + +) &lt;br /&gt;
 alert (myArray [i]) &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Цей код створює масив і заповнює тільки необхідні елементи. Тепер якщо ми спробуємо отримати значення не ініціалізованих елемента (у прикладі це перший і третій), то отримаємо &amp;quot;undefined&amp;quot;. Використання розріджених масивів іноді дуже зручно, але вимагає досвіду та уважності, тому на початковому етапі краще від них відмовитися. Крім того, розріджені масиви не дають вигоди з використання пам'яті, тому що місце резервується для всіх елементів, у тому числі не ініціалізованих.&lt;br /&gt;
Елементами масиву можуть бути змінні будь-якого типу. Цікава особливість JavaScript - масив може одночасно містити елементи різних типів, у тому числі масиви:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Масив з елементами різних типів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 var myArrayS = new Array ();&lt;br /&gt;
 myArrayS [0] = 'Ярославль';&lt;br /&gt;
 myArrayS [1] = 10000;&lt;br /&gt;
 myArrayS [2] = 'Ямал';&lt;br /&gt;
 myArrayS [3] = 5000;&lt;br /&gt;
 for (i = 0; i &amp;lt;myArrayS.length; i + = 2)&lt;br /&gt;
	 alert ('Місто:' + myArrayS [i] + '\ n' + &lt;br /&gt;
    	   'Населення:' + myArrayS [i + 1] + '\ n')&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Масив з елементами-масивами&lt;br /&gt;
 var myArrayA = new Array ()&lt;br /&gt;
 myArrayA [0] = new Array ('Ярославль', 10000);&lt;br /&gt;
 myArrayA [1] = new Array ('Ставрополь', 5000);&lt;br /&gt;
 for (i = 0; i &amp;lt;myArrayA.length; i + +)&lt;br /&gt;
	 alert ('Місто:' + myArrayA [i] [0] + '\ n' + &lt;br /&gt;
    	   'Населення:' + myArrayA [i] [1] + '\ n')&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
		&lt;br /&gt;
Клас Array містить єдине властивість - length, що дозволяє дізнатися поточну довжину масиву:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 var myArray = new Array ();&lt;br /&gt;
 ...&lt;br /&gt;
 // Дізнатися кількість елементів&lt;br /&gt;
 alert (myArray.length)&lt;br /&gt;
 // Додати елемент останнім&lt;br /&gt;
 myArray [myArray.length] = 'останнє значення' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Зверніть увагу, що значення Array.length на одиницю більше номера останнього елемента масиву, тому що нумерація в масиві починається з '''нуля''', а властивість length показує загальну кількість елементів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Методи ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== push ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Cинтаксис'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 array.push (elem1, elem2, ...)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Аргументи'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 elem1, elem2, ...&lt;br /&gt;
Ці елементи будуть додані в кінець масиву&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Опис, приклади'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Метод push корисний для додавання значень у масив.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Він додає елементи, починаючи з поточної довжини length і повертає нову, збільшену довжину масиву.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Приклад:''' додавання двох елементів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 // array.length = 2&lt;br /&gt;
 var array = [ &amp;quot;one&amp;quot;, &amp;quot;two&amp;quot; ]  &lt;br /&gt;
 // добавити елементы &amp;quot;three&amp;quot;, &amp;quot;four&amp;quot;&lt;br /&gt;
 var pushed = array.push(&amp;quot;three&amp;quot;, &amp;quot;four&amp;quot;) &lt;br /&gt;
 // тепер array = [ &amp;quot;one&amp;quot;, &amp;quot;two&amp;quot;, &amp;quot;three&amp;quot;, &amp;quot;four&amp;quot; ] &lt;br /&gt;
 // array.length = 4&lt;br /&gt;
 // pushed = 4&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== shift ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Синтаксис'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 var elem = arrayObj.shift ()&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Опис, приклади'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Видаляє елемент з індексом 0 і зрушує інші елементи на один вниз. Повертає видалений елемент&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 var arr = [&amp;quot;мой&amp;quot;,&amp;quot;маленький&amp;quot;, &amp;quot;массив&amp;quot;]&lt;br /&gt;
 var my = arr.shift() // =&amp;gt; &amp;quot;мой&amp;quot;&lt;br /&gt;
 alert(arr[0]) // =&amp;gt; &amp;quot;маленький&amp;quot;&lt;br /&gt;
 // тепер arr = [&amp;quot;маленький&amp;quot;, &amp;quot;массив&amp;quot;]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== join ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Синтаксис'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 arrayObj.join ([glue])&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Аргументи'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
glue&lt;br /&gt;
Строковий аргумент, за допомогою якого будуть з'єднані в рядок всі елементи масиву. Якщо аргумент не заданий, елементи будуть сполучені комами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Опис, приклади'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 var arr = [ 1, 2 , 3 ]&lt;br /&gt;
 arr.join('+')  // &amp;quot;1+2+3&amp;quot;&lt;br /&gt;
 arr.join()  // &amp;quot;1,2,3&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== concat ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Синтаксис'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 var newArray = array.concat (value1, value2, ..., valueN)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Аргументи'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 value1, value2, ...&lt;br /&gt;
Масиви або значення для приєднання&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Опис, приклади'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приклад: об'єднання двох масивів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 var alpha = [&amp;quot;a&amp;quot;, &amp;quot;b&amp;quot;, &amp;quot;c&amp;quot;];&lt;br /&gt;
 var numeric = [1, 2, 3];&lt;br /&gt;
 // створює масив [&amp;quot;a&amp;quot;, &amp;quot;b&amp;quot;, &amp;quot;c&amp;quot;, 1, 2, 3]; &lt;br /&gt;
 var alphaNumeric = alpha.concat(numeric);&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приклад: об'єднання трьох масивів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 var num1 = [1, 2, 3];&lt;br /&gt;
 var num2 = [4, 5, 6];&lt;br /&gt;
 var num3 = [7, 8, 9];&lt;br /&gt;
 // створює масив [1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9]; &lt;br /&gt;
 var nums = num1.concat(num2, num3);&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приклад: додавання значень у масив&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 var alpha = ['a', 'b', 'c'];&lt;br /&gt;
 // створює масив [&amp;quot;a&amp;quot;, &amp;quot;b&amp;quot;, &amp;quot;c&amp;quot;, 1, 2, 3]&lt;br /&gt;
 var alphaNumeric = alpha.concat(1, [2, 3]);&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== pop ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Синтаксис'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 arrayObj.pop ()&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Опис, приклади'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Цей метод змінює вихідний масив.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
myFish = [&amp;quot;angel&amp;quot;, &amp;quot;clown&amp;quot;, &amp;quot;mandarin&amp;quot;, &amp;quot;surgeon&amp;quot;];&lt;br /&gt;
popped = myFish.pop();&lt;br /&gt;
// тепер popped = &amp;quot;surgeon&amp;quot;&lt;br /&gt;
// myFish = [&amp;quot;angel&amp;quot;, &amp;quot;clown&amp;quot;, &amp;quot;mandarin&amp;quot;]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== unshift ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Синтаксис'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 arrayObj.unshift ([elem1 [, elem2 [, ... [, elemN]]]])&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Аргументи'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 elem1, elem2, ..., elemN&lt;br /&gt;
Додаються в початок масиву елементи. Додані елементи збережуть порядок проходження.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Опис, приклади'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Даний метод змінює вихідний масив. Додає в нього аргументи і повертає вийшла довжину.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 var arr = [&amp;quot;a&amp;quot;, &amp;quot;b&amp;quot;]&lt;br /&gt;
 unshifted = arr.unshift(-2, -1);&lt;br /&gt;
 alert(arr ); // [ -2, -1, &amp;quot;a&amp;quot;, &amp;quot;b&amp;quot;]&lt;br /&gt;
 alert(&amp;quot;New length: &amp;quot; + unshifted); // 4&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== slice ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Синтаксис'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 arrayObj.slice (start [, end])&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Аргументи'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''start''&lt;br /&gt;
Індекс елемента в масиві, з якого буде починатися новий масив.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''end''&lt;br /&gt;
Необов'язковий параметр. Індекс елемента в масиві, на якому новий масив завершиться. При цьому останнім у новому масиві буде елемент з індексом end-1&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо start негативний, то він буде трактуватися як arrayObj.length + start (тобто start'ий елемент з кінця масиву).&lt;br /&gt;
Якщо end від'ємний, то він буде трактуватися як arrayObj.length + end (тобто end'ий елемент з кінця масиву).&lt;br /&gt;
Якщо другий параметр не вказаний, то екстракція продовжиться до кінця масиву. Якщо end &amp;lt;start, то буде створений порожній масив.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Опис, приклади'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Даний метод не змінює вихідний масив, а просто повертає його частину.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приклад: Елементи з середини&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 var arr = [ 1, 2, 3, 4, 5 ] &lt;br /&gt;
 arr.slice(2) // =&amp;gt; [3, 4, 5]&lt;br /&gt;
 arr.slice(1, 4) // =&amp;gt; [2, 3, 4]&lt;br /&gt;
 arr.slice(2, 3) // =&amp;gt; [3]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приклад: Відлік з кінця&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 arr = [1, 2, 3, 4, 5]&lt;br /&gt;
 arr.slice(-2) // =&amp;gt; [4, 5]&lt;br /&gt;
 arr.slice(arr.length - 2) // теж саме&lt;br /&gt;
 arr.slice(-3, -1) // [3, 4]&lt;br /&gt;
 arr.slice(arr.length-3, arr.length-1) // теж саме&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== reverse ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Синтаксис'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 arrayObj.reverse ()&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Опис, приклади'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Даний метод змінює вихідний масив.&lt;br /&gt;
Після його застосування порядок елементів у масиві змінюється на зворотний.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Він повертає посилання на змінений масив.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 arr = [1,2,3]&lt;br /&gt;
 a = arr.reverse() // [ 3, 2, 1]&lt;br /&gt;
 for(var i=0; i&amp;lt;a.length; i++) {&lt;br /&gt;
   alert(a[i]) // 3, 2, 1&lt;br /&gt;
 }&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Зверніть увагу, ніякого нового масиву не створюється. Змінюється сам масив arr і повертається посилання на змінений масив.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 arr = [1,2,3]&lt;br /&gt;
 a = arr.reverse() // [ 3, 2, 1]&lt;br /&gt;
 alert(a === arr) // true&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== sort ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Синтаксис'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 arrayObj.sort ([sortFunction])&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Аргументи'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''sortFunction''&lt;br /&gt;
Необов'язковий параметр - функція сортування.&lt;br /&gt;
Якщо вказана функція, то елементи масиву будуть відсортовані згідно значень, що повертаються функцією. Умови на функцію можна записати таким чином:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 function sortFunction(a, b){&lt;br /&gt;
  if(a меньш, за b по деякому критерію)&lt;br /&gt;
     return -1 // або будь-яке число, меньше 0&lt;br /&gt;
  if(a більше, ніж b по деякому критерію)&lt;br /&gt;
     return 1  // або будь-яке число, білше 0&lt;br /&gt;
  // у випадку а = b повернути 0&lt;br /&gt;
  return 0&lt;br /&gt;
 }&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо параметр не вказаний, масив буде відсортований у лексикографічному порядку (зростаючий порядок проходження символів в таблиці  ASCII).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Опис, приклади'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Даний метод змінює вихідний масив. Одержаний масив також повертається в якості результату.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 arr = [1,-1, 0]&lt;br /&gt;
 a = arr.sort() &lt;br /&gt;
 // =&amp;gt; arr = [ -1, 0, 1 ]&lt;br /&gt;
 alert(a === arr) // =&amp;gt; true, це то й же сортований масив&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== splice ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Синтаксис'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 arrayObj.splice (start, deleteCount, [elem1 [, elem2 [, ... [, elemN]]]])&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Аргументи'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''start''&lt;br /&gt;
Індекс в масиві, з якого починати видалення.&lt;br /&gt;
''deleteCount''&lt;br /&gt;
Кількість елементів, яке потрібно видалити, починаючи з індексу start.&lt;br /&gt;
IE: якщо цей параметр не вказаний, то жоден елемент не буде видалений.&lt;br /&gt;
Firefox: якщо цей параметр не вказаний, то будуть видалені всі елементи, починаючи з індексу start.&lt;br /&gt;
Opera: (досліджено у версії 9.61) якщо цей параметр не вказаний, то будуть видалено 1 елемент, що має індекс start +1. У цьому ж випадку замість вилученого елемента буде повернута порожній рядок.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 elem1, elem2, ..., elemN&lt;br /&gt;
Додаються елементи в масив. Додавання починається з позиції start.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Опис, приклади'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Мабуть, самий комплексний метод для роботи з масивом.&lt;br /&gt;
Він об'єднує в собі дві різні функціональності: видаляє частину масиву і додає нові елементи на місце видалених.&lt;br /&gt;
При цьому можна звести до нуля кількість видаляються елементів - тоді це буде просто додавання.&lt;br /&gt;
І можна не додавати елементів - тоді це буде просто видалення.&lt;br /&gt;
Метод повертає масив з видалених елементів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приклад: Видалення&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 arr = [ &amp;quot;a&amp;quot;, &amp;quot;b&amp;quot;, &amp;quot;c&amp;quot;, &amp;quot;d&amp;quot;, &amp;quot;e&amp;quot; ]&lt;br /&gt;
 removed = arr.splice(1,2) &lt;br /&gt;
 // removed = [ &amp;quot;b&amp;quot;, &amp;quot;c&amp;quot;] (2 елемента с arr[1])&lt;br /&gt;
 // arr = [&amp;quot;a&amp;quot;, &amp;quot;d&amp;quot;, &amp;quot;e&amp;quot;] (ті що залишились)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приклад: Видалення одного елемента&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 arr = [ &amp;quot;a&amp;quot;, &amp;quot;b&amp;quot;, &amp;quot;c&amp;quot;, &amp;quot;d&amp;quot;, &amp;quot;e&amp;quot; ]&lt;br /&gt;
 // видалим з індексу 2 один елемент&lt;br /&gt;
 arr.splice(2,1) &lt;br /&gt;
 // arr = [&amp;quot;a&amp;quot;, &amp;quot;b&amp;quot;, &amp;quot;d&amp;quot;, &amp;quot;e&amp;quot;]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приклад: Додавання елементів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 arr = [ &amp;quot;a&amp;quot;, &amp;quot;b&amp;quot;, &amp;quot;c&amp;quot;, &amp;quot;d&amp;quot;, &amp;quot;e&amp;quot; ]&lt;br /&gt;
 // починаючи з індексу 2 видалим 0 елементів &lt;br /&gt;
 // та добавимо &amp;quot;b+&amp;quot;&lt;br /&gt;
 arr.splice(2,0,&amp;quot;b+&amp;quot;)&lt;br /&gt;
 // arr = [&amp;quot;a&amp;quot;, &amp;quot;b&amp;quot;, &amp;quot;b+&amp;quot;, &amp;quot;c&amp;quot;, &amp;quot;d&amp;quot;, &amp;quot;e&amp;quot;]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приклад: З кінця&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 arr = [ &amp;quot;a&amp;quot;, &amp;quot;b&amp;quot;, &amp;quot;c&amp;quot;, &amp;quot;d&amp;quot;, &amp;quot;e&amp;quot; ]&lt;br /&gt;
 // видалим з індексу 1 починаючи з кінця 1 елемент&lt;br /&gt;
 arr.splice(-1,1)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;codeblock type=&amp;quot;jsfiddle&amp;quot;&amp;gt;YaroslavGolinskij|6s6qE&amp;lt;/codeblock&amp;gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ярослав</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A0%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B0_%D0%B7_%D0%BC%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%D0%B2_JavaScript</id>
		<title>Робота з масивами в JavaScript</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A0%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B0_%D0%B7_%D0%BC%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%D0%B2_JavaScript"/>
				<updated>2014-06-17T21:18:00Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ярослав: /* Створення */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Масиви''' - це тип даних, який може містити багато значень. Іншими словами, змінна типу масив - це змінна, яка містить в собі не одне значення (як було раніше), а багато значень одночасно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Створення ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Створення порожнього масиву та задання значень перших двох елементів&lt;br /&gt;
 var myArray = new Array ()&lt;br /&gt;
 myArray [0] = 'Москва'&lt;br /&gt;
 myArray [1] = 'Хабаровськ'&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Створення нового масиву і резервування місця для 100 змінних&lt;br /&gt;
 var myArray = new Array (100)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Створення нового масиву і явна ініціалізація першого елемента&lt;br /&gt;
 var myArray = new Array ('Елемент');&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Непряме створення масиву з двох елменетов&lt;br /&gt;
 var myArray = ['перший елемент', 'другий елемент']&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Всі масиви, незалежно від способу створення, являють собою екземпляри класу (об'єкта) Array. Додавання елементів проводиться простий ініціалізацією відповідного елемента.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 var myArray = new Array ()&lt;br /&gt;
 myArray [0] = 'Пітер'&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Масиви в JavaScript не обов'язково повинні бути &amp;quot;суцільними&amp;quot;, тобто містити всі елементи. При необхідності можна створювати так звані &amp;quot;розріджені&amp;quot; масиви:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 var myArray = new Array (); &lt;br /&gt;
 myArray [0] = 'Пітер' &lt;br /&gt;
 // пропустимо myArray [1] &lt;br /&gt;
 myArray [2] = 'Гомель' &lt;br /&gt;
 // пропустимо myArray [3] &lt;br /&gt;
 myArray [4] = 'Рязань' &lt;br /&gt;
 myArray [5] = 'Псков' &lt;br /&gt;
 for (i = 0; i &amp;lt;6; i + +) &lt;br /&gt;
 alert (myArray [i]) &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Цей код створює масив і заповнює тільки необхідні елементи. Тепер якщо ми спробуємо отримати значення не ініціалізованих елемента (у прикладі це перший і третій), то отримаємо &amp;quot;undefined&amp;quot;. Використання розріджених масивів іноді дуже зручно, але вимагає досвіду та уважності, тому на початковому етапі краще від них відмовитися. Крім того, розріджені масиви не дають вигоди з використання пам'яті, тому що місце резервується для всіх елементів, у тому числі не ініціалізованих.&lt;br /&gt;
Елементами масиву можуть бути змінні будь-якого типу. Цікава особливість JavaScript - масив може одночасно містити елементи різних типів, у тому числі масиви:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Масив з елементами різних типів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 var myArrayS = new Array ();&lt;br /&gt;
 myArrayS [0] = 'Ярославль';&lt;br /&gt;
 myArrayS [1] = 10000;&lt;br /&gt;
 myArrayS [2] = 'Ямал';&lt;br /&gt;
 myArrayS [3] = 5000;&lt;br /&gt;
 for (i = 0; i &amp;lt;myArrayS.length; i + = 2)&lt;br /&gt;
	 alert ('Місто:' + myArrayS [i] + '\ n' + &lt;br /&gt;
    	   'Населення:' + myArrayS [i + 1] + '\ n')&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Масив з елементами-масивами&lt;br /&gt;
 var myArrayA = new Array ()&lt;br /&gt;
 myArrayA [0] = new Array ('Ярославль', 10000);&lt;br /&gt;
 myArrayA [1] = new Array ('Ставрополь', 5000);&lt;br /&gt;
 for (i = 0; i &amp;lt;myArrayA.length; i + +)&lt;br /&gt;
	 alert ('Місто:' + myArrayA [i] [0] + '\ n' + &lt;br /&gt;
    	   'Населення:' + myArrayA [i] [1] + '\ n')&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
		&lt;br /&gt;
Клас Array містить єдине властивість - length, що дозволяє дізнатися поточну довжину масиву:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 var myArray = new Array ();&lt;br /&gt;
 ...&lt;br /&gt;
 // Дізнатися кількість елементів&lt;br /&gt;
 alert (myArray.length)&lt;br /&gt;
 // Додати елемент останнім&lt;br /&gt;
 myArray [myArray.length] = 'останнє значення' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Зверніть увагу, що значення Array.length на одиницю більше номера останнього елемента масиву, тому що нумерація в масиві починається з '''нуля''', а властивість length показує загальну кількість елементів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Методи ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== push ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Cинтаксис'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 array.push (elem1, elem2, ...)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Аргументи'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 elem1, elem2, ...&lt;br /&gt;
Ці елементи будуть додані в кінець масиву&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Опис, приклади'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Метод push корисний для додавання значень у масив.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Він додає елементи, починаючи з поточної довжини length і повертає нову, збільшену довжину масиву.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Приклад:''' додавання двох елементів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 // array.length = 2&lt;br /&gt;
 var array = [ &amp;quot;one&amp;quot;, &amp;quot;two&amp;quot; ]  &lt;br /&gt;
 // добавити елементы &amp;quot;three&amp;quot;, &amp;quot;four&amp;quot;&lt;br /&gt;
 var pushed = array.push(&amp;quot;three&amp;quot;, &amp;quot;four&amp;quot;) &lt;br /&gt;
 // тепер array = [ &amp;quot;one&amp;quot;, &amp;quot;two&amp;quot;, &amp;quot;three&amp;quot;, &amp;quot;four&amp;quot; ] &lt;br /&gt;
 // array.length = 4&lt;br /&gt;
 // pushed = 4&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== shift ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Синтаксис'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 var elem = arrayObj.shift ()&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Опис, приклади'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Видаляє елемент з індексом 0 і зрушує інші елементи на один вниз. Повертає видалений елемент&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 var arr = [&amp;quot;мой&amp;quot;,&amp;quot;маленький&amp;quot;, &amp;quot;массив&amp;quot;]&lt;br /&gt;
 var my = arr.shift() // =&amp;gt; &amp;quot;мой&amp;quot;&lt;br /&gt;
 alert(arr[0]) // =&amp;gt; &amp;quot;маленький&amp;quot;&lt;br /&gt;
 // тепер arr = [&amp;quot;маленький&amp;quot;, &amp;quot;массив&amp;quot;]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== join ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Синтаксис'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 arrayObj.join ([glue])&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Аргументи'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
glue&lt;br /&gt;
Строковий аргумент, за допомогою якого будуть з'єднані в рядок всі елементи масиву. Якщо аргумент не заданий, елементи будуть сполучені комами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Опис, приклади'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 var arr = [ 1, 2 , 3 ]&lt;br /&gt;
 arr.join('+')  // &amp;quot;1+2+3&amp;quot;&lt;br /&gt;
 arr.join()  // &amp;quot;1,2,3&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== concat ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Синтаксис'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 var newArray = array.concat (value1, value2, ..., valueN)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Аргументи'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 value1, value2, ...&lt;br /&gt;
Масиви або значення для приєднання&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Опис, приклади'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приклад: об'єднання двох масивів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 var alpha = [&amp;quot;a&amp;quot;, &amp;quot;b&amp;quot;, &amp;quot;c&amp;quot;];&lt;br /&gt;
 var numeric = [1, 2, 3];&lt;br /&gt;
 // створює масив [&amp;quot;a&amp;quot;, &amp;quot;b&amp;quot;, &amp;quot;c&amp;quot;, 1, 2, 3]; &lt;br /&gt;
 var alphaNumeric = alpha.concat(numeric);&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приклад: об'єднання трьох масивів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 var num1 = [1, 2, 3];&lt;br /&gt;
 var num2 = [4, 5, 6];&lt;br /&gt;
 var num3 = [7, 8, 9];&lt;br /&gt;
 // створює масив [1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9]; &lt;br /&gt;
 var nums = num1.concat(num2, num3);&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приклад: додавання значень у масив&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 var alpha = ['a', 'b', 'c'];&lt;br /&gt;
 // створює масив [&amp;quot;a&amp;quot;, &amp;quot;b&amp;quot;, &amp;quot;c&amp;quot;, 1, 2, 3]&lt;br /&gt;
 var alphaNumeric = alpha.concat(1, [2, 3]);&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== pop ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Синтаксис'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 arrayObj.pop ()&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Опис, приклади'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Цей метод змінює вихідний масив.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
myFish = [&amp;quot;angel&amp;quot;, &amp;quot;clown&amp;quot;, &amp;quot;mandarin&amp;quot;, &amp;quot;surgeon&amp;quot;];&lt;br /&gt;
popped = myFish.pop();&lt;br /&gt;
// тепер popped = &amp;quot;surgeon&amp;quot;&lt;br /&gt;
// myFish = [&amp;quot;angel&amp;quot;, &amp;quot;clown&amp;quot;, &amp;quot;mandarin&amp;quot;]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== unshift ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Синтаксис'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 arrayObj.unshift ([elem1 [, elem2 [, ... [, elemN]]]])&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Аргументи'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 elem1, elem2, ..., elemN&lt;br /&gt;
Додаються в початок масиву елементи. Додані елементи збережуть порядок проходження.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Опис, приклади'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Даний метод змінює вихідний масив. Додає в нього аргументи і повертає вийшла довжину.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 var arr = [&amp;quot;a&amp;quot;, &amp;quot;b&amp;quot;]&lt;br /&gt;
 unshifted = arr.unshift(-2, -1);&lt;br /&gt;
 alert(arr ); // [ -2, -1, &amp;quot;a&amp;quot;, &amp;quot;b&amp;quot;]&lt;br /&gt;
 alert(&amp;quot;New length: &amp;quot; + unshifted); // 4&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== slice ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Синтаксис'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 arrayObj.slice (start [, end])&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Аргументи'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''start''&lt;br /&gt;
Індекс елемента в масиві, з якого буде починатися новий масив.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''end''&lt;br /&gt;
Необов'язковий параметр. Індекс елемента в масиві, на якому новий масив завершиться. При цьому останнім у новому масиві буде елемент з індексом end-1&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо start негативний, то він буде трактуватися як arrayObj.length + start (тобто start'ий елемент з кінця масиву).&lt;br /&gt;
Якщо end від'ємний, то він буде трактуватися як arrayObj.length + end (тобто end'ий елемент з кінця масиву).&lt;br /&gt;
Якщо другий параметр не вказаний, то екстракція продовжиться до кінця масиву. Якщо end &amp;lt;start, то буде створений порожній масив.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Опис, приклади'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Даний метод не змінює вихідний масив, а просто повертає його частину.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приклад: Елементи з середини&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 var arr = [ 1, 2, 3, 4, 5 ] &lt;br /&gt;
 arr.slice(2) // =&amp;gt; [3, 4, 5]&lt;br /&gt;
 arr.slice(1, 4) // =&amp;gt; [2, 3, 4]&lt;br /&gt;
 arr.slice(2, 3) // =&amp;gt; [3]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приклад: Відлік з кінця&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 arr = [1, 2, 3, 4, 5]&lt;br /&gt;
 arr.slice(-2) // =&amp;gt; [4, 5]&lt;br /&gt;
 arr.slice(arr.length - 2) // теж саме&lt;br /&gt;
 arr.slice(-3, -1) // [3, 4]&lt;br /&gt;
 arr.slice(arr.length-3, arr.length-1) // теж саме&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== reverse ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Синтаксис'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 arrayObj.reverse ()&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Опис, приклади'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Даний метод змінює вихідний масив.&lt;br /&gt;
Після його застосування порядок елементів у масиві змінюється на зворотний.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Він повертає посилання на змінений масив.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 arr = [1,2,3]&lt;br /&gt;
 a = arr.reverse() // [ 3, 2, 1]&lt;br /&gt;
 for(var i=0; i&amp;lt;a.length; i++) {&lt;br /&gt;
   alert(a[i]) // 3, 2, 1&lt;br /&gt;
 }&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Зверніть увагу, ніякого нового масиву не створюється. Змінюється сам масив arr і повертається посилання на змінений масив.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 arr = [1,2,3]&lt;br /&gt;
 a = arr.reverse() // [ 3, 2, 1]&lt;br /&gt;
 alert(a === arr) // true&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== sort ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Синтаксис'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 arrayObj.sort ([sortFunction])&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Аргументи'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''sortFunction''&lt;br /&gt;
Необов'язковий параметр - функція сортування.&lt;br /&gt;
Якщо вказана функція, то елементи масиву будуть відсортовані згідно значень, що повертаються функцією. Умови на функцію можна записати таким чином:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 function sortFunction(a, b){&lt;br /&gt;
  if(a меньш, за b по деякому критерію)&lt;br /&gt;
     return -1 // або будь-яке число, меньше 0&lt;br /&gt;
  if(a більше, ніж b по деякому критерію)&lt;br /&gt;
     return 1  // або будь-яке число, білше 0&lt;br /&gt;
  // у випадку а = b повернути 0&lt;br /&gt;
  return 0&lt;br /&gt;
 }&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо параметр не вказаний, масив буде відсортований у лексикографічному порядку (зростаючий порядок проходження символів в таблиці  ASCII).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Опис, приклади'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Даний метод змінює вихідний масив. Одержаний масив також повертається в якості результату.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 arr = [1,-1, 0]&lt;br /&gt;
 a = arr.sort() &lt;br /&gt;
 // =&amp;gt; arr = [ -1, 0, 1 ]&lt;br /&gt;
 alert(a === arr) // =&amp;gt; true, це то й же сортований масив&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== splice ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Синтаксис'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 arrayObj.splice (start, deleteCount, [elem1 [, elem2 [, ... [, elemN]]]])&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Аргументи'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''start''&lt;br /&gt;
Індекс в масиві, з якого починати видалення.&lt;br /&gt;
''deleteCount''&lt;br /&gt;
Кількість елементів, яке потрібно видалити, починаючи з індексу start.&lt;br /&gt;
IE: якщо цей параметр не вказаний, то жоден елемент не буде видалений.&lt;br /&gt;
Firefox: якщо цей параметр не вказаний, то будуть видалені всі елементи, починаючи з індексу start.&lt;br /&gt;
Opera: (досліджено у версії 9.61) якщо цей параметр не вказаний, то будуть видалено 1 елемент, що має індекс start +1. У цьому ж випадку замість вилученого елемента буде повернута порожній рядок.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 elem1, elem2, ..., elemN&lt;br /&gt;
Додаються елементи в масив. Додавання починається з позиції start.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Опис, приклади'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Мабуть, самий комплексний метод для роботи з масивом.&lt;br /&gt;
Він об'єднує в собі дві різні функціональності: видаляє частину масиву і додає нові елементи на місце видалених.&lt;br /&gt;
При цьому можна звести до нуля кількість видаляються елементів - тоді це буде просто додавання.&lt;br /&gt;
І можна не додавати елементів - тоді це буде просто видалення.&lt;br /&gt;
Метод повертає масив з видалених елементів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приклад: Видалення&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 arr = [ &amp;quot;a&amp;quot;, &amp;quot;b&amp;quot;, &amp;quot;c&amp;quot;, &amp;quot;d&amp;quot;, &amp;quot;e&amp;quot; ]&lt;br /&gt;
 removed = arr.splice(1,2) &lt;br /&gt;
 // removed = [ &amp;quot;b&amp;quot;, &amp;quot;c&amp;quot;] (2 елемента с arr[1])&lt;br /&gt;
 // arr = [&amp;quot;a&amp;quot;, &amp;quot;d&amp;quot;, &amp;quot;e&amp;quot;] (ті що залишились)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приклад: Видалення одного елемента&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 arr = [ &amp;quot;a&amp;quot;, &amp;quot;b&amp;quot;, &amp;quot;c&amp;quot;, &amp;quot;d&amp;quot;, &amp;quot;e&amp;quot; ]&lt;br /&gt;
 // видалим з індексу 2 один елемент&lt;br /&gt;
 arr.splice(2,1) &lt;br /&gt;
 // arr = [&amp;quot;a&amp;quot;, &amp;quot;b&amp;quot;, &amp;quot;d&amp;quot;, &amp;quot;e&amp;quot;]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приклад: Додавання елементів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 arr = [ &amp;quot;a&amp;quot;, &amp;quot;b&amp;quot;, &amp;quot;c&amp;quot;, &amp;quot;d&amp;quot;, &amp;quot;e&amp;quot; ]&lt;br /&gt;
 // починаючи з індексу 2 видалим 0 елементів &lt;br /&gt;
 // та добавимо &amp;quot;b+&amp;quot;&lt;br /&gt;
 arr.splice(2,0,&amp;quot;b+&amp;quot;)&lt;br /&gt;
 // arr = [&amp;quot;a&amp;quot;, &amp;quot;b&amp;quot;, &amp;quot;b+&amp;quot;, &amp;quot;c&amp;quot;, &amp;quot;d&amp;quot;, &amp;quot;e&amp;quot;]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приклад: З кінця&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 arr = [ &amp;quot;a&amp;quot;, &amp;quot;b&amp;quot;, &amp;quot;c&amp;quot;, &amp;quot;d&amp;quot;, &amp;quot;e&amp;quot; ]&lt;br /&gt;
 // видалим з індексу 1 починаючи з кінця 1 елемент&lt;br /&gt;
 arr.splice(-1,1)&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ярослав</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%97%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8_%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B3%D1%83_%D1%82%D0%B0_%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D1%83_%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D1%96</id>
		<title>Засоби моніторингу та аналізу мережі</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%97%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8_%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B3%D1%83_%D1%82%D0%B0_%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D1%83_%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D1%96"/>
				<updated>2014-01-17T02:10:21Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ярослав: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== Класифікація засобів моніторингу та аналізу ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Постійний контроль за роботою локальної мережі, що становить основу будь-якої корпоративної мережі, необхідний для підтримки її в працездатному стані. Контроль - це необхідний перший етап, який повинен виконуватися при управлінні мережею. Зважаючи на важливість цієї функції її часто відокремлюють від інших функцій систем управління і реалізують спеціальними засобами. Такий поділ функцій контролю і власне управління корисно для невеликих і середніх мереж, для яких установка інтегрованої системи управління економічно недоцільна. Використання автономних засобів контролю допомагає адміністратору мережі виявити проблемні ділянки і влаштування мережі, а їх відключення або реконфігурацію він може виконувати в цьому випадку вручну. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Процес контролю роботи мережі зазвичай ділять на два етапи - '''моніторинг''' і '''аналіз'''.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
На етапі ''моніторингу'' виконується більш проста процедура - процедура збору первинних даних про роботу мережі: статистики про кількість циркулюючих в мережі кадрів і пакетів різних протоколів, стан портів концентраторів, комутаторів і маршрутизаторів і т. п. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Далі виконується етап ''аналізу'', під яким розуміється більш складний і інтелектуальний процес осмислення зібраної на етапі моніторингу інформації, зіставлення її з даними, отриманими раніше, і вироблення припущень про можливі причини сповільненої або ненадійної роботи мережі. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Завдання моніторингу вирішуються програмними і апаратними вимірниками, тестерами, мережевими аналізаторами, вбудованими засобами моніторингу комунікаційних пристроїв, а також агентами систем управління. Завдання аналізу вимагає більш активної участі людини і використання таких складних засобів, як експертні системи, що акумулюють практичний досвід багатьох мережевих фахівців.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Всі засоби моніторингу та аналізу мереж, можна розділити на кілька великих класів:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*''Системи управління мережею'' ([http://en.wikipedia.org/wiki/Network_management_system Network Management Systems]) - централізовані програмні системи, які збирають дані про стан вузлів і комунікаційних пристроїв мережі, а також дані про трафік в мережі. Ці системи не тільки здійснюють моніторинг і аналіз, а й виконують в автоматичному чи напівавтоматичному режимі управління мережею - включення і відключення портів пристроїв, зміна параметрів мостів адресних таблиць мостів, комутаторів і маршрутизаторів і т.п. Прикладами систем управління можуть служити популярні системи HPOpenView, SunNetManager, IBMNetView.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*''Засоби управління системою'' ([http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0#.D0.90.D1.80.D1.85.D1.96.D1.82.D0.B5.D0.BA.D1.82.D1.83.D1.80.D0.B8_.D0.BF.D1.80.D0.BE.D0.B3.D1.80.D0.B0.D0.BC.D0.BD.D0.BE.D0.B3.D0.BE_.D0.B7.D0.B0.D0.B1.D0.B5.D0.B7.D0.BF.D0.B5.D1.87.D0.B5.D0.BD.D0.BD.D1.8F_.D0.B2.D0.B1.D1.83.D0.B4.D0.BE.D0.B2.D0.B0.D0.BD.D0.B8.D1.85_.D1.81.D0.B8.D1.81.D1.82.D0.B5.D0.BC System Management]). Засоби управління системою часто виконують функції, аналогічні функціям систем управління, але стосовно інших об'єктів. У першому випадку об'єктом управління є програмне і апаратне забезпечення комп'ютерів мережі, а у другому - комунікаційне устаткування. Разом з тим, деякі функції цих двох видів систем управління можуть дублюватися, наприклад, засоби управління системою можуть виконувати найпростіший аналіз мережевого трафіку.До найбільш відомих систем управління системами відносяться LANDesk, IBM Tivoli, Microsoft Systems Management Server, HP OpenView, Novell ZENworks і CA Unicenter.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*''Вбудовані системи діагностики і управління'' ([http://en.wikipedia.org/wiki/Embedded_system Embedded Systems]). Ці системи виконуються у вигляді програмно-апаратних модулів, які встановлюються в комунікаційне обладнання, а також у вигляді програмних модулів, вбудованих в операційні системи. Вони виконують функції діагностики і управління тільки одним пристроєм, і в цьому їх основна відмінність від централізованих систем управління. Прикладом засобів цього класу може служити модуль управління концентратором Distrebuted 5000, реалізує функції автосигментацієї портів при виявленні несправностей, приписування портів внутрішнім сегментам концентратора і деякі інші. Як правило, вбудовані модулі управління також виконують роль SNMP-агентів, які поставляють дані про стан пристрою системам управління. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*''Аналізатори протоколів'' (Protocolanalyzers). Представляють собою програмні або апаратно-програмні системи, які обмежуються на відміну від систем управління лише функціями моніторингу і аналізу трафіку в мережах. Хороший аналізатор протоколів може захоплювати і декодувати пакети великої кількості протоколів, що застосовуються в мережах - зазвичай кілька десятків. Аналізатори протоколів дозволяють встановити деякі логічні умови для захоплення окремих пакетів і виконують повне декодування захоплених пакетів, тобто показувати в зручній для користувача формі вкладеність пакетів протоколів різних рівнів один в одного з розшифруванням змісту окремих полів кожного пакета.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*''Обладнання для діагностики і сертифікації кабельних систем''. Умовно це устаткування можна поділити на чотири основні групи: мережні монітори, прилади для сертифікації кабельних систем, кабельні сканери і тестери (мультиметри). Мережеві монітори (називають також мережевими аналізаторами) призначені для тестування кабелів різних категорій. Слід розрізняти мережеві монітори і аналізатори протоколів. Мережеві монітори збирають дані лише про статистичні показники трафіку - середньої інтенсивності загального трафіку мережі, середньої інтенсивності потоку пакетів з певним типом помилки і т.п. Призначення пристроїв для сертифікації кабельних систем, безпосередньо випливає з їх назви. Сертифікація виконується відповідно до вимог одного з міжнародних стандартів на кабельні системи. Кабельні сканери використовуються для діагностики мідних кабельних систем. Тестери призначені для перевірки кабелів на відсутність фізичного розриву.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
*''Експертні системи''. Цей вид систем акумулює людські знання про виявлення причин аномальної роботи мереж і можливі способи приведення мережі у працездатний стан. Експертні системи часто реалізуються у вигляді окремих підсистем різних засобів моніторингу та аналізу мереж: систем управління мережами, аналізаторів протоколів, мережевих аналізаторів. Найпростішим варіантом експертної системи є контекстно-залежна help-система. Більш складні експертні системи являють собою так звані бази знань, що володіють елементами штучного інтелекту. Прикладом такої системи є експертна система, вбудована в систему управління Spectrum компанії Cabletron. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*''Багатофункціональні пристрої аналізу та діагностики''. У зв'язку з розповсюдженням локальних мереж виникла необхідність розробки недорогих портативних приладів, які суміщають функції декількох пристроїв: аналізаторів протоколів, кабельних сканерів і, навіть, деяких можливостей ПЗ мережного управління. Як приклад такого роду пристроїв можна привести Compas компанії MicrotestInc. або 675 LANMeterкомпаніі FlukeCorp.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Системи управління ==&lt;br /&gt;
Відповідно до рекомендацій ISO можна виділити такі функцій '''засобів управління мережею''':&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* ''Управління конфігурацією мережі'' - полягає в конфігурації компонентів мережі, включаючи їх місце розташування, мережні адреси і ідентифікатори, управління параметрами мережевих операційних систем, підтримку схеми мережі: також ці функції використовуються для іменування об'єктів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* ''Обробка помилок'' - це виявлення і усунення наслідків збоїв у роботі мережі. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* ''Аналіз продуктивності'' - допомагає на основі накопиченої статистичної інформації оцінювати час відповіді системи і величину трафіка, а також планувати розвиток мережі. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* ''Управління безпекою'' - включає в себе контроль доступу та збереження цілісності даних. У функції входить процедура аутентифікації, перевірки привілеїв, підтримка ключів шифрування, управління правами. До цієї ж групи можна віднести важливі механізми управління паролями, зовнішнім доступом, з'єднання з іншими мережами. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* ''Облік роботи мережі'' - включає реєстрацію і управління використовуваними ресурсами і пристроями. Ця функція оперує такими поняттями як час використання і плата за ресурси.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
З наведеного списку видно, що системи управління виконують не тільки функції моніторингу та аналізу роботи мережі, необхідні для отримання вихідних даних для налаштування мережі, але і включають функції активного впливу на мережу - управління конфігурацією і безпекою, які потрібні для відпрацювання виробленого плану настройки та оптимізації мережі. Сам етап створення плану налаштування мережі зазвичай залишається за межами функцій системи управління, хоча деякі системи управління мають у своєму складі експертні підсистеми, що допомагають адміністратору або интегратору визначити необхідні заходи з настроювання мережі. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Засоби управління мережею (NetworkManagement), не слід плутати із засобами управління комп'ютерами та їх операційними системами (SystemManagement). Типовими представниками засобів управління мережами є системи HPOpenView, SunNetManager і IBMNetView.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Засоби управління системою''' зазвичай виконують такі функції:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*''Облік використовуваних апаратних і програмних засобів''. Система автоматично збирає інформацію про комп'ютери і створює записи в базі даних про апаратні і програмні ресурси. Після цього адміністратор може швидко з'ясувати, що він має і де це знаходиться. Наприклад, дізнатися про те, на яких комп'ютерах потрібно оновити драйвери принтерів, які ПК мають достатню кількість пам'яті і дискового простору і т. п.  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* ''Розподіл й встановлення програмного забезпечення''. Після завершення обстеження адміністратор може створити пакети розсилки програмного забезпечення, що являється дуже ефективним способом для зменшення вартості такої процедури. Система може також дозволяти централізовано встановлювати і адмініструвати програми, які запускаються з файлових серверів, а також дати можливість кінцевим користувачам запускати такі програми з будь-якої робочої станції мережі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* ''Віддалений аналіз продуктивності і виникаючих проблем''. Адміністратор може віддалено управляти ресурсами будь-якого ПК, що працює в мережі. База даних системи управління зберігає детальну інформацію про конфігурацію всіх комп'ютерів в мережі для того, щоб можна було виконувати віддалений аналіз виникаючих проблем.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Прикладами засобів управління системою є такі продукти, як SystemManagementServer компанії Microsoft або LANDeskManager фірми Intel.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Останнім часом в області систем управління спостерігаються дві досить чітко виражені тенденції: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*інтеграція в одному продукті функцій управління мережами і системами;&lt;br /&gt;
*розподіленість системи управління, при якій в системі існує кілька консолей, які збирають інформацію про стан пристроїв і систем та видають керуючі дії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Стандарти управління мережою===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;table cellpadding=&amp;quot;3&amp;quot; cellspacing=&amp;quot;0&amp;quot; bordercolor=&amp;quot;#000000&amp;quot; border=&amp;quot;1&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;Організація&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;Стандарти&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;Особливості&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;IETF&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;SNMP&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;Управління має бути простим, орієнтоване на змінні&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;ISO&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;CMIP, CMIS&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;Управління має бути потужним, об'єктно-орієнтованим&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;ITU-T&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;TMN&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;Визначена тільки архітектура&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;DMTF&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;WBEM, CIM&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;Управління мережами і системами, об'єктно-орієнтоване&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;OMG&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;CORBA&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
    &amp;lt;td&amp;gt;Архітектура віддалених об'єктів&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
  &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/table&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Нині найуспішнішим сімейством стандартів є [[SNMP]]. Він лідирує за кількістю керованих систем (агентів). Керуючі системи (менеджери) зазвичай підтримують безліч стандартів, тому тут складно говорити про лідерство SNMP. За кількістю вкладених грошей, можливо, лідирує Telecommunications Management Network (TMN).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Показово простежити залежність популярності стандартів від середовища їх застосування. У локальних і глобальних мережах передачі даних, що використовують Протокол інтернету (Internet Protocol, IP) найбільш широко розповсюджений стандарт [[SNMP]]. У системах відомчих автоматичних телефонних станцій (ВАТС) та в публічних телефонних мережах найбільш часто використовуються пропрієтарні рішення. У мобільних мережах в основному використовуються рішення на основі стандартів ISO.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Майже всі успіхи SNMP пов'язані з особливостями процесу стандартизації в IETF:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Стандарти безкоштовні і вільно розповсюджувані;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Стандарти легко доступні в електронній формі;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Швидкий розвиток стандартів, продумані етапи стандартизації;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*На всіх етапах ведеться технічна експертиза;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Робочі групи очолюють технічні, а не політичні лідери;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Прототипи систем на основі стандартів демонструють їх придатність;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Протокол [[SNMP]]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Створення систем управління мережами неможливе без орієнтації на певні стандарти, тому що управляюче програмне забезпечення та мережеве обладнання розробляють сотні компаній. Оскільки корпоративна мережа напевно неоднорідна, керуючі інструменти не можуть відображати специфіки однієї системи або мережі. &lt;br /&gt;
Найбільш поширеним протоколом управління мережами є протокол [[SNMP]] (SimpleNetworkManagementProtocol), його підтримують сотні виробників. Головні переваги протоколу SNMP - простота, доступність, незалежність від виробників. Значною мірою саме популярність [[SNMP]] затримала прийняття CMIP, варіанта керуючого протоколу за версією OSI. Протокол SNMP розроблений для управління маршрутизаторами в мережі Internet і є частиною стека TCP/IP.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
У системах управління, побудованих на основі протоколу [[SNMP]], стандартизуються наступні елементи:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*протокол взаємодії агента і менеджера;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*мова опису моделей MIВ та повідомлень [[SNMP]] - мова абстрактної синтаксичної нотації [[ASN.1]] (стандарт ISO 8824:1987, рекомендації ITU-T X.208);&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*кілька конкретних моделей MIB (MIB-I, MIB-II, RMON, RMON 2), імена об'єктів яких реєструються в дереві стандартів ISO. Все інше віддається на розсуд розробника системи управління. Протокол SNMP і тісно пов'язана з ним концепція SNMP MIB були розроблені для управління маршрутизаторами Internet як тимчасове рішення. Але, як це часто буває з усім тимчасовим, простота і ефективність вирішення забезпечили успіх цього протоколу, і сьогодні він використовується при управлінні практично будь-якими видами обладнання і програмного забезпечення обчислювальних мереж. І хоча в області управління телекомунікаційними мережами спостерігається стійка тенденція застосування стандартів ITU-T, в які входить протокол CMIP, і тут є досить багато прикладів успішного використання SNMP-управління. Агенти SNMP вбудовуються в аналогові модеми, модеми ADSL, комутатори АТМ і т. д.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
SNMP - це протокол, що використовується для отримання від мережевих пристроїв інформації про їх статус, продуктивність та характеристики, які зберігаються в спеціальній базі даних мережевих пристроїв, що називається MIB (ManagementInformationBase). Існують стандарти, що визначають структуру MIB, в тому числі набір типів її змінних (об'єктів в термінології ISO), їх імена і допустимі операції цими змінними (наприклад, читати). У MIB, поряд з іншою інформацією, можуть зберігатися мережеві та / або MAC-адреси пристроїв, значення лічильників оброблених пакетів і помилок, номери, пріоритети та інформація про стан портів. Деревоподібна структура MIB містить обов'язкові (стандартні) піддерева, а також в ній можуть знаходитися приватні (private) піддерева, що дозволяють виробнику інтелектуальних пристроїв реалізувати будь-які специфічні функції на основі його специфічних змінних. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Агент в протоколі SNMP - це елемент, який надає менеджерам, розміщеним на керуючих станціях мережі, доступ до значень змінних MIB, і тим самим дає їм можливість реалізовувати функції з управління та спостереження за пристроєм. Типова структура системи управління зображена на наступному малюнку:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
                             [[Файл:Locnop2211.gif]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Стандарти управління OSI===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Загальні відомості. Концепція SMAE====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Модель мережевого управління OSI - OSI Management Framework - визначена в документі ISO / IEC 7498-4: Basic Reference Model, Part 4, Management Framework.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Документ ISO / IEC 7498-4 складається з наступних основних розділів:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Терміни та загальні концепції.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Модель управління системами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Інформаційна модель.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Функціональні області управління системами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Структура стандартів управління системами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Функціональні області управління системами вже були розглянуті вище.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Стандарти ISO в галузі управління використовує термінологію, яка частково збігається з термінологією систем управління SNMP.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Як показано на малюнку, обмін керуючою інформацією з використанням протоколу управління (Management Protocol) відбувається між суб'єктами програм управління системами (Systems Management Application Entities, SMAE):&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
                               [[Файл:Smae.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Суб'єкти SMAE розташовані на прикладному рівні семирівневої моделі OSI і є елементами служби управління. Під суб'єктом в моделі OSI розуміється активний в даний момент елемент протоколу будь-якого рівня, який бере участь у взаємодії. Прикладами SMAE є агенти та менеджери систем управління.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Агенти та менеджери====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Визначення функцій агентів і менеджерів в стандартах OSI досить добре узгоджуються з визначеннями систем SNMP, за деякими винятками в термінології. Повідомлення, які агент посилає менеджеру за своєю ініціативою, називаються повідомленнями - notifications.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наприклад, якщо деякий елемент мережі Х відмовив, то менеджеру необхідно оновити свою базу даних конфігурації мережі. Елемент X, який є для системи управління керованим об'єктом (managed object), може послати повідомлення агенту. Елемент Х може знаходитися в тій же керованої системі, що і агент, або може перебувати в іншій системі. У свою чергу агент надсилає повідомлення менеджеру про те, що елемент Х відмовив. Відповідно до цього повідомленням менеджер оновлює базу даних конфігурації.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''ПРИМІТКА''. У стандартах Internet під об'єктом розуміється окремий атрибут бази МIВ, що є моделлю керованого ресурсу, а в стандартах ISO об'єкт позначає всю модель керованого ресурсу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Менеджер не тільки збирає і порівнює дані, одержувані від агентів, на основі цих даних він може також виконувати адміністративні функції, керуючи операціями віддалених агентів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У стандартах OSI різниця між менеджерами та агентами не дуже чітка. Суб'єкт SMAE, що виконує в одній взаємодії роль менеджера, може в іншій взаємодії виконувати роль агента, і навпаки.Стандарти OSI не визначають способів взаємодії агента з керованими об'єктами. Стандарти OSI також не говорять про те, як агент взаємодіє з керованими об'єктами, які перебувають за межами керованої системи, тобто об'єктами, з якими потрібно взаємодіяти через мережу. У таких випадках може знадобитися, наприклад, щоб один агент запросив дані про деякий об'єкт від іншого агента. Порядок такого роду взаємодії також не визначається стандартами OSI.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щоб менеджер і агент змогли взаємодіяти, кожен повинен мати певні відомості про один одного. Ці відомості модель OSI називає контекстом додатку (Application Context, AC). AC описує елементи прикладного рівня стека OSI, які використовуються агентами і менеджерами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''ПРИМІТКА''. Необхідно зазначити, що стандарти управління OSI значною мірою орієнтовані на стек протоколів OSI (саме стек, а не модель OSI), так само як системи управління SNMP орієнтовані на роботу зі стеком TCP / IP.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Прикладний рівень стека OSI включає кілька допоміжних служб загального призначення, які використовуються прикладними протоколами і клієнтськими програмами (в тому числі і додатками управління) для автоматизації найбільш часто виконуваних дій. Це не закінчені протоколи прикладного рівня, подібні протоколах ftp, telnet або NCP, за допомогою яких користувач мережі може виконати якусь корисну дію, а допоміжні системні функції, які допомагають розробнику прикладного протоколу або програми написати її компактно і ефективно. На прикладному рівні стека OSI існують наступні допоміжних служби:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*ACSE (Association Control Service Element). Відповідає за встановлення з'єднань між додатками різних систем. З'єднання (сесія, сеанс) на прикладному рівні OSI носить назву асоціації. Асоціації бувають індивідуальними та груповими (shared).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*RTSE (Reliable Transfer Service Element). Займається підтримкою відновлення діалогу, викликаного розривом нижележащих комунікаційних служб, в рамках асоціації.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*ROSE (Remote Operations Service Element). Організовує виконання програмних функцій на віддалених машинах (аналог служби виклику віддалених процедур RPC).&lt;br /&gt;
                            &lt;br /&gt;
====Управління системами, управління рівнем та операції рівня====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Основна модель управління OSI включає: управління системами, управління N-рівнем і операції N-рівня. Це розбиття на три області зроблено для того, щоб врахувати всі можливі ситуації, що виникають при управлінні.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Управління системами має справу з керованими об'єктами на всіх семи рівнях OSI, включаючи прикладний рівень. Воно засноване на надійній передачі з встановленням з'єднання керуючої інформації між кінцевими системами. Необхідно підкреслити, що модель управління OSI не дозволяє використання служб без встановлення з'єднання.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Управління N-рівнем обмежено керованими об'єктами якогось певного рівня семирівневої моделі. Протокол управління використовує при цьому комунікаційні протоколи нижчих рівнів. Управління N-рівнем корисно, коли немає можливості використовувати всі семи рівнів OSI. У цьому випадку допускається користуватися протоколом управління N-рівня, який строго призначений для даного рівня. Прикладами рівневого протоколу управління є протоколи управління для локальних мереж, розроблені інститутом IEEE (SMT технології FDDI), які обмежені рівнями 1 і 2.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Нарешті, операції N-рівня зводяться до моніторингу та управління на основі керуючої інформації, що міститься в комунікаційних протоколах тільки даного рівня. Наприклад, дані моніторингу мережі, що містяться в кадрах STM-n технології SDH, відносяться до операцій N-рівня, а саме фізичного рівня.&lt;br /&gt;
Стандарти на управління N-рівнем і операції N-рівня не входять в набір стандартів управління OSI. Стандарти OSI розглядають лише управління системами за допомогою повного семирівневого стека.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Основна модель управління системами передбачає виконання керуючих операцій і передачу повідомлень між одноранговими системами, що означає необов'язковість жорсткого розподілу ролей на керуючі та керовані системи. Ця модель полегшує реалізацію розподілених аспектів управління. З іншого боку, допускається реалізація однорангових систем як керуючих і керованих.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Інформаційна модель управління====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Керований об'єкт - це представлення OSI про ресурс з метою управління. Ресурс може бути описаний як керований об'єкт. Конкретний керований об'єкт - це екземпляр (instance) деякого класу керованих об'єктів. Модель управління OSI широко використовує об'єктно-орієнтований підхід. Клас керованих об'єктів - це набір властивостей, які можуть бути обов'язковими або умовними. За допомогою опису одного класу керованих об'єктів, наприклад комутаторів, можна створити інший клас керованих об'єктів, наприклад комутаторів, що підтримують техніку VLAN, успадкувавши всі властивості класу комутаторів, але додавши нові атрибути.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для управління ресурсами менеджер і агент повинні бути обізнані про деталі цих ресурсів. Деталізація представлення керованих об'єктів, які потрібні для виконання функцій управління, зберігається в репозиторії, відомому як Management Information Base (MIB). Бази MIB OSI зберігають не тільки описи класів керованих об'єктів, але й характеристики мережі та її елементів. Бази MIB містять характеристики кожної частини керованого обладнання і ресурсів. MIB також включає опис дій, які можуть виконуватися на основі зібраних даних або ж викликані зовнішніми командами. Бази MIB дозволяють зовнішнім системам опитувати, змінювати, створювати і видаляти керовані об'єкти (реальні ресурси мережі при цьому, природно, продовжують працювати). Протокол CMIP і локальні інтерфейси управління забезпечують доступ до цих можливостей.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
MIB - це концептуальна модель, і вона не має ніякого зв'язку зі способом фізичного або логічного зберігання даних в ресурсі. Стандарти не визначають аспекти власне зберігання даних. Протоколи OSI визначають синтаксис інформації, що зберігається в MIB, і семантику обміну даними.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Протокол CMIP та послуги CMIS====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Доступ до керуючої інформації, що зберігається в керованих об'єктах, забезпечується за допомогою елемента системи управління, званого службою CMSIE (Common Management Information Service Element). Служба CMSIE побудована в архітектурі розподіленого додатку, де частину функцій виконує менеджер, а частина - агент. Взаємодія між менеджером і агентом здійснюється по протоколу CMIP. Послуги, що надаються службою CMSIE, називаються послугами CMIS (Common Management Information Services).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Протокол CMIP та послуги CMIS визначені в стандартах Х.710 і Х.711 ITU-T. Послуги CMIS поділяються на дві групи - послуги, що ініціюються менеджером (запити), та послуги, що ініціюються агентом (повідомлення).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Послуги, що ініціюються менеджером, включають наступні операції:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*M-CREATE інструктує агента про необхідність створити новий екземпляр об'єкту певного класу або новий атрибут усередині екземпляра об'єкта;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*M-DELETE інструктує агента про необхідність видалення деякого екземпляра об'єкту певного класу або атрибуту усередині екземпляра об'єкта;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*M-GET інструктує агента про повернення значення деякого атрибуту певного екземпляра об'єкту;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*M-SET інструктує агента про зміну значення деякого атрибуту певного екземпляра об'єкту;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*M-ACTION інструктує агента про необхідність виконання певної дії над одним або кількома примірниками об'єктів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Агент ініціює тільки одну операцію:&lt;br /&gt;
M-EVENT_REPORT - відправка повідомлення менеджеру.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для реалізації своїх послуг служба CMISE повинна використовувати служби прикладного рівня стека OSI - ACSE, ROSE.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відмінність послуг CMIS від аналогічних послуг SNMP полягає в більшій гнучкості. Якщо запити GET і SET протоколу SNMP застосовні тільки до одного атрибуту одного об'єкта, то запити M-GET, M-SET, M-ACTION і M-DELETE можуть застосовуватися до більш ніж одного об'єкту. Для цього стандарти CMIP / CMIS вводять такі поняття, як огляд (scoping), фільтрація (filtering) і синхронізація (synchronization).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Основні характеристики протоколу CMIP'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
CMIP реалізує весь набір послуг CMIS . За допомогою цих послуг протокол CMIP підтримує наступну послугу віддалених операцій:&lt;br /&gt;
*Запит ( invoke ) ;&lt;br /&gt;
*Повернення результату ;&lt;br /&gt;
*Повернення помилки ;&lt;br /&gt;
*Відхилення запиту користувачем послуги ;&lt;br /&gt;
*Відхилення запиту провайдером послуги .&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Керуюча інформація від менеджера до агента , що передається по протоколу CMIP кодується відповідно до правил ASN.1 і BER .&lt;br /&gt;
Для кожної операції визначено формат блоку даних , які переносяться по мережі від менеджера агенту , і навпаки.&lt;br /&gt;
Формат протокольних блоків даних CMIP описується нотацією ASN.1 і має набагато складнішу структуру , ніж блоки SNMP. Наприклад , блок даних операції M- GET має поля для завдання імен атрибутів , значення яких запрошувати менеджер , а також поля завдання параметрів огляду і фільтрації. Є також поля для завдання параметрів прав доступу до об'єкта.&lt;br /&gt;
Застосування протоколу CMIP визначає досить високий початковий рівень складності системи управління , так як для його роботи необхідно реалізувати ряд допоміжних служб , об'єктів і баз даних об'єктів .&lt;br /&gt;
Сповіщення агента CMIP завжди передаються за допомогою надійного транспортного протоколу і в разі втрати будуть передані повторно .&lt;br /&gt;
Протокол CMIP розрахований на агентів , які можуть з однієї простої команді від менеджера виконати складну послідовність дій .&lt;br /&gt;
Протокол CMIP істотно краще масштабується , так як може впливати відразу на декілька об'єктів , а відповіді від агентів проходять через фільтри , які обмежують передачу керуючої інформації тільки певним агентам і менеджерам .&lt;br /&gt;
Протокол CMIP , який є протоколом взаємодії між агентами і менеджерами системи управління OSI , дозволяє за допомогою однієї команди впливати відразу на групу агентів , застосувавши такі опції, як огляд і фільтрація .&lt;br /&gt;
MIB для протоколу CMIP не мають єдиного стандарту і розробляються кожним виробником телекомунікаційного обладнання тільки для свого власного обладнання . Виняток становить тільки стандарт на MIB з систем передачі G.722 , G.774 .&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Content Management Interoperability Services''' ( CMIS , сервіси взаємодії при управлінні контентом) - пропонований провідними виробниками пакет стандартів , що складається з набору веб -сервісів для спільного використання інформації, що зберігається в незв'язаних між собою сховищах контенту [ 1 ] .&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Даний набір стандартів призначений для забезпечення стандартизованих можливостей взаємодії користувачів і додатків , які разом використовують різні сховища контента. Першу технічну специфікацію для веб -сервісів для обміну контентом між ЄСМ -системами підготували спільно фахівці EMC , IBM , Microsoft , Alfresco , Open Text (англ.) , SAP , Day Software (англ. ) і Oracle і подали заявку на стандартизацію в OASIS . Заявка опублікована у відкритому доступі для публічного обговорення [ 2 ] [ 3 ] .&lt;br /&gt;
Змістовно , CMIS - це набір технічних специфікацій моделі предметної області для взаємодії з репозиторіями ECM -систем за допомогою веб- служб. CMIS містить предметно- орієнтовану модель даних управління контентом , набір базових сервісів, що працюють з моделлю даних і підтримку протоколів взаємодії цих сервісів , включаючи : SOAP і REST / Atom.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Переваги CMIS''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Специфікація CMIS містить опис інтерфейсу для веб -сервісів , який :&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*розроблений для роботи з існуючими сховищами , дозволяючи користувачам створювати і вдосконалювати додатки, що підтримують одночасну роботу з безліччю сховищ - роблячи доступним контент , який вони вже мають&lt;br /&gt;
*відокремлює веб -сервіси та контент від сховища контента , дозволяючи користувачам керувати контентом незалежно&lt;br /&gt;
*забезпечує базові веб -сервіси і інтерфейс Web 2.0 , що відчутно спрощує розробку додатків&lt;br /&gt;
*є платформою розробки , яка не залежить від мови програмування&lt;br /&gt;
*підтримує розробку композитних додатків і мешап ( mash - up ) бізнес-або ІТ- аналітиками&lt;br /&gt;
*забезпечує зростання співтовариства незалежних розробників програмного забезпечення&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Порівняння протоколів SNMP та CMIP===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Застосування протоколу SNMP дозволяє будувати як прості, так і складні системи управління, а застосування протоколу CMIP визначає деякий, досить високий початковий рівень складності системи управління, так як для його роботи необхідно реалізувати ряд допоміжних служб, об'єктів і баз даних об'єктів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Агенти CMIP виконують, як правило, більш складні функції, ніж агенти SNMP. Через це операції, які менеджеру можна виконати над агентом SNMP, носять атомарний характер, що призводить до численних обмінів між менеджером і агентом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Повідомлення (traps) агента SNMP надсилаються менеджеру без очікування підтвердження, що може привести до того, що важливі мережеві проблеми залишаться непоміченими, оскільки відповідне повідомлення виявиться втраченим, у той час як повідомлення агента CMIP завжди передаються за допомогою надійного транспортного протоколу і в разі втрати будуть передані повторно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Вирішення частини проблем SNMP може бути досягнуто за рахунок застосування більш інтелектуальних MIB (до яких відноситься RMON MIB), але для багатьох пристроїв і ситуацій таких MIB немає (або немає стандарту, або немає відповідної MIB в керованому обладнанні).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Протокол CMIP розрахований на інтелектуальних агентів, які можуть по одній простій команді від менеджера виконати складну послідовність дій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Протокол CMIP істотно краще масштабується, тому що може впливати відразу на декілька об'єктів, а відповіді від агентів проходять через фільтри, які обмежують передачу керуючої інформації тільки певним агентам і менеджерам.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Вбудовані засоби моніторингу і аналізу мереж ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Агенти [[SNMP]] ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Реалізація агентів SNMP для управління мережами зв'язку'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Останнім часом з жорсткістю вимог до керованості телекомунікаційних мереж перед російськими операторами зв'язку все гостріше постає питання віддаленого контролю та моніторингу комутаційного і периферійного обладнання. У цих умовах вибір системи управління стає нетривіальним завданням.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Існують готові комплекси управління та візуалізації контролю за технологічними процесами, такі, як SCADA - система Trace Mode фірми AdAstra Research Group, проте вони можуть виявитися не по кишені вітчизняним постачальникам послуг зв'язку. Тому часто постає питання: купувати систему управління або краще розробити її самим?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Далі буде розглядатися реалізація декількох фрагментів системи управління телекомунікаційним обладнанням на базі протоколу SNMP. Спочатку цей протокол розроблявся для управління обчислювальними мережами, проте завдяки своїй гнучкості і все більш широкому розповсюдженню він може бути з успіхом застосований як базовий протокол управління телекомунікаційними мережами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Особливо вагомим буде виграш при використанні SNMP-рішень для малих і середніх компаній. Важливим їх перевагою є той факт, що основні компанії - виробники комунікаційного та периферійного обладнання - Cisco, Hewllet-Packard, 3Com, APC та ін - вважають за необхідне підтримувати протокол SNMP в своїх продуктах. В результаті забезпечується простота інтеграції в телекомунікаційну систему нового обладнання з підключенням його до існуючих засобів моніторингу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Трохи про технології'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ядро протоколу SNMP, розроблене в центрі &amp;quot;Моторола - Мікропроцесорні системи&amp;quot; Московського державного інженерно-фізичного інституту (МІФІ), призначене для реалізації SNMP - агентів (у тому числі проксі-агентів) для конкретних цілей. Рішення на базі SNMP дозволяють оперативно контролювати різні параметри віддалених об'єктів і при необхідності проводити їх конфігурування.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Використання SNMP - технології вимагає, щоб всі об'єкти були підключені до фізичної мережі, мали стек протоколів TCP/IP і відповідний агент SNMP.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найчастіше ж керовані об'єкти не мають не тільки необхідного ПО, але навіть мережевого інтерфейсу. Для зв'язку станції управління з такими об'єктами необхідно створення проміжного ПЗ, так званих проксі-агентів, які, з одного боку, забезпечують зв'язок з SNMP - менеджером, встановленим на станції управління, а з іншого - отримують і передають необхідні повідомлення на об'єкти управління.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Реалізація проксі-агента SNMP на базі персонального комп'ютера'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Розроблена система призначена для збору та відображення на станції управління інформації про стан контактних датчиків в обладнанні, розміщеному на віддалених об'єктах в мережі зв'язку. В якості станції управління використовувався встановлений в центральному офісі комп'ютер, на якому була інстальована система HP OpenView, яка виконувала функції SNMP-менеджера. Для менеджера була створена структура MIB, що описує розроблений SNMP-агент.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Структура SNMP - агента уніфікована з метою використання на різних об'єктах мережі зв'язку. Вона складається з проксі-агента з підключеними промисловими контролерами , які виконують функції збору стану контактних датчиків. В якості проксі-агента використовувався ПК з процесором 486DX, ОЗУ об'ємом 12 Мбайт, дисковим накопичувачем об'ємом 200 Мбайт і мережним адаптером Ethernet.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Збір інформації про стан контактних датчиків виробляють контролери типу ADAM - 4053 фірми Advantech. Контролери мають 16 клем для під'єднання до контактних датчикам зовнішнього обладнання і передають дані про їх стан за допомогою інтерфейсу RS-485. Вони можуть розташовуватися на відстані до 1 км від комп'ютера і підключаються до його шині за допомогою ISA-адаптера Advantech типу PCL-488, який має два порти RS-485/422.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Програма Agent, розроблена для операційної системи MS Windows NT 4.0 Workstation, періодично зчитує дані від контролерів контактних датчиків, оповіщає програму - менеджер про зміни їх стану, забезпечує відповіді на запити менеджера. Додаткова програма - конфігуратор - Agent_Setup робить налаштування агента на канали зв'язку з менеджером, настройку фізичного інтерфейсу для зв'язку з контролерами стану контактних датчиків і ряд інших функцій. Конфігурація зберігається у файлі Agent.ini. Зв'язок SNMP-менеджера і SNMP - агента здійснюється або по мережі Ethernet (станція -агент містить Ethernet-адаптер), або по телефонній лінії (за допомогою модему), або по інтерфейсу RS-232 (нуль-модемне з'єднання через COM-порт).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Програмне забезпечення станції - агента реалізовано на мові Сі++ з використанням наступних можливостей операційної системи Windows NT 4.0 Workstation : програмний інтерфейс Win32; реалізація протоколів TCP/IP, PPP; функції дозвону за допомогою модему. Для коректної роботи програми - агента в операційній системі повинен бути модуль comctl32.dll версії 4.71. Установка на комп'ютері браузера MS Internet Explorer версії 4.0 (або пізнішої) гарантує його наявність.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Реалізована система дозволяє оперативно контролювати різні параметри віддалених об'єктів, які можуть бути визначені за станом контактного датчика (замкнутий/розімкнути). Таким способом контролюється включення або відключення певного обладнання, рівень напруги живлення, температура обладнання, стан приміщень (відкрито/закрито) і ряд інших параметрів. Це необхідно для нормального функціонування розподілених систем, обладнання яких pозміщено у віддалених приміщеннях і функціонує в автоматичному режимі. Дослідна експлуатація розробленої системи була проведена в мережі зв'язку АТ &amp;quot;Комбеллга&amp;quot;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В даний час ряд компаній-операторів для прискорення розробки і зниження вартості систем використовують на своїх технологічних серверах відкриту операційну систему Linux. Враховуючи перспективу широкого застосування ОС Linux у системах зв'язку і управління, ми розробили версію проксі-агента для цієї операційної системи. Вона орієнтована на дистрибутив Linux RedHat 6.0 і поставляється у вигляді rpm-файлів. Версія для Linux виконує функції SNMP - агента відповідно до SNMPv1 і частково з SNMPv2 і має декілька каналів збору інформації.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У порівнянні з описаною вище системою контролю на базі ОС Windows NT дана система забезпечує наступні додаткові можливості:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* Проведення моніторингу каналів збору інформації та термінального обладнання;&lt;br /&gt;
* Збір даних з різних типів контролерів станів;&lt;br /&gt;
* Можливість зміни станів виходів підключених контролерів;&lt;br /&gt;
* Можливості зміни режиму роботи агента, налаштування системи команд для різних типів контролерів станів, зміни умов видачі і змісту trap -повідомлень за допомогою гнучкої системи файлів конфігурації.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Реалізація SNMP - агента на базі комунікаційного процесора MC68360'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Фірмою Motorola випускається досить широка номенклатура комунікаційних контролерів: MC68302, MC68356, MC68360, MPC860. Розглянута нижче система управління маршрутизатором реалізована на базі контролера MC68EN360, який призначений для використання в цифрових телекомунікаційних мережах.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Управління маршрутизатором проводиться SNMP - менеджером, встановленим на станції управління. В якості SNMP - агента використовувався комунікаційний модуль, реалізований на базі контролера MC68EN360. До нього за допомогою інтерфейсу RS- 232 підключається персональний комп'ютер, який використовується в якості консолі для конфігурації термінального обладнання - маршрутизатора. У системі реалізована архітектура мережі управління SNMPv1 і частково SNMPv2. SNMP - менеджер періодично опитує SNMP - агенти про стан контрольованого устаткування і представляє отримані дані в зручному для оператора вигляді. SNMP - агенти забезпечують прийом інформації з маршрутизатора, відповіді на запити SNMP-менеджера і оповіщення про надзвичайні ситуації. На комунікаційному модулі, виконує функції SNMP - агента, встановлені операційне ядро реального часу RTEMS 4.0.0 (Real Time Executive for Multiprocessor Systems) і модуль BSP (Board Support Package), що забезпечує зв'язок з апаратурою. У завдання останнього входять ініціалізація модуля і запуск системи, реалізація системних годин для планувальника завдань, підключення драйверів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У SNMP - агента використано ядро RTEMS, написаний на мові Сі для 32-розрядних процесорів, на базі яких реалізовані контролери MC68EN360. Ядро скомпільовано за допомогою компілятора GCC 2.8.1 в середовищі операційної системи Linux Redhat 5.2, встановленої на персональному комп'ютері. Для управління маршрутизатором був розроблений SNMP-агент, що володіє необхідними характеристиками, а також драйвери додаткового терміналу та годин реального часу; крім того, визначено структуру відповідної бази даних MIB для SNMP - агента, встановленої на станції управління.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Розроблений SNMP -агент підтримує керуючі бази SNMP (MIB II), Ethernet MIB; забезпечує обробку запитів SNMP - менеджера; виробляє трансляцію команд і обмін даними між консоллю і комунікаційним модулем по протоколу RS-232; забезпечує проходження команд і відповідей з консолі на термінал і назад; зберігає необхідні дані (паролі, адреси менеджерів і т. п.) в незалежній пам'яті.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Програмне забезпечення SNMP - агента являє собою набір завдань і служб, кожна з яких виконується незалежно від інших завдань.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Головне завдання Init запускається перший і виробляє ініціалізацію комунікаційного модуля і його компонентів: годин реального часу , BSD - сокетів, термінального обладнання (каналу роботи з маршрутизатором), а також запуск основних завдань: TimerSrv, SNMPSrv, ConsoleSrv, TerminalSrv. Після цього система входить в режим очікування.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Служба таймера TimerSrv посилає періодичні запити і вчиняє інші процедури, пов'язані з часом. Вона встановлює прапори і перевіряє умови, згідно з якими виконуються дії в службах ConsoleSrv і TerminalSrv.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Служба SNMPSrv , що здійснює основні функції SNMP - агента, контролює надходження повідомлень від SNMP-менеджера на порт Ethernet і вживає необхідні дії відповідно до протоколу SNMPv1. Ця служба виконує опитування внутрішніх станів маршрутизатора з періодом в одну хвилину (час задається службою таймера). SNMP-агент забезпечує виконання команд get - request, get - next - request, get - response, set - request, trap. Він робить аналіз поточного стану маршрутизатора і діагностує помилки, які відображаються у відповідних полях Error структури PDU (Protocol Data Unit) відповідно до протоколу SNMPv1.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Служба роботи з консоллю ConsoleSrv забезпечує необхідне конфігурування маршрутизатора, яке здійснюється за допомогою використовуваного як консолі персонального комп'ютера. Ця служба реагує на команди консолі (визначено 14 команд), що задають режими роботи маршрутизатора, що виконують запис і читання необхідної інформації, в тому числі IP-адрес комп'ютерів, які мають право змінювати вміст MIB. Всі повідомлення, що йдуть від терміналу до консолі і назад, передаються комунікаційним модулем в наскрізному режимі. Дані, що вводяться з консолі, записуються в енергонезалежну пам'ять, тому вони зберігаються при відключенні живлення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Служба роботи з термінальним обладнанням TerminalSrv безпосередньо управляє маршрутизатором. З її допомогою комунікаційний модуль періодично зчитує дані про поточний стан терміналу, які потім передаються SNMP-менеджеру для оновлення вмісту його MIB.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Розроблене програмне забезпечення для реалізації функцій SNMP - агента є базою для створення різних систем управління розподіленими мережами, побудованими на базі процесорів і контролерів Motorola.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Агенти [[RMON]] ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Нововведенням до функціональних можливостей SNMP є специфікація RMON, яка забезпечує віддалену взаємодію з базою MIB. До появи RMON протокол SNMP не міг використовуватися віддалено, він допускав лише локальне управління пристроями. База RMONMIB має поліпшений набір властивостей для віддаленого управління, оскільки містить агреговану інформацію про пристрій, що не вимагає передачі по мережі великих обсягів інформації. Об'єкти RMONMIB включають додаткові лічильники помилок в пакетах, гнучкіші засоби аналізу графічних трендів і статистики, більш потужні засоби фільтрації для захоплення і аналізу окремих пакетів, а також більш складні умови встановлення сигналів попередження. Агенти RMONMIB більш інтелектуальні порівняно з агентами MIB-I або MIB-II і виконують значну частину роботи по обробці інформації про пристрій, яку раніше виконували менеджери. Ці агенти можуть розташовуватися усередині різних комунікаційних пристроїв, а також бути виконані у вигляді окремих програмних модулів, що працюють на універсальних ПК і ноутбуках (прикладом може служити LANalyzerNovell). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Об'єкту [[RMON]] присвоєно номер 16 в наборі об'єктів [[MIB]], а сам об'єкт [[RMON]] об'єднує 10 груп наступних об'єктів:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* ''Statistics'' - поточні накопичені статистичні дані про характеристики пакетів, кількості колізій тощо. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* ''History'' - статистичні дані, збережені через певні проміжки часу для подальшого аналізу тенденцій їх змін. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* ''Alarms'' - порогові значення статистичних показників, при перевищенні яких агент RMON посилає повідомлення менеджеру.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* ''Host'' - дані про хости мережі, у тому числі про їх [[MAC]]-адресах.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
* ''HostTopN'' - таблиця найбільш завантажених хостів мережі.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
* ''TrafficMatrix'' - статистика про інтенсивність трафіка між кожною парою хостів мережі.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
* ''Filter'' - умови фільтрації пакетів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* ''PacketCapture'' - умови захоплення пакетів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* ''Event'' - умови реєстрації і генерації подій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дані групи пронумеровані у вказаному порядку, тому, наприклад, група Hosts має числове ім'я 1.3.6.1.2.1.16.4.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Десяту групу складають спеціальні об'єкти протоколу TokenRing.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Всього стандарт RMONMIB визначає близько 200 об'єктів в 10 групах, зафіксованих в двох документах - RFC 1271 для мереж Ethernet і RFC 1513 для мереж TokenRing.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відмінною рисою стандарту RMONMIB є його незалежність від протоколу мережевого рівня (на відміну від стандартів MIB-I і MIB-II, орієнтованих на протоколи TCP / IP). Тому, його зручно використовувати в гетерогенних середовищах, що використовують різні протоколи мережевого рівня.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Розглянемо більш докладно групу Statistics, яка визначає, яку інформацію про кадри [[Ethernet]] може надати агент RMON.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До групи Statistics входять наступні об'єкти:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*''etherStatsDropEvents'' - загальне число подій, при яких пакети були проігноровані агентом через нестачу його ресурсів. Самі пакети при цьому не обов'язково були втрачені.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*''etherStatsOrtets'' - загальне число байт (включаючи помилкові пакети), прийнятих з мережі (крім заголовка але з байтами контрольної суми).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*''etherStatsPkts'' - загальне число отриманих пакетів (включаючи помилкові).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*''etherStatsBroadcastPkts'' - загальне число хороших пакетів, які були надіслані широкомовною адресою.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*''etherStatsMulticastPkts'' - загальне число хороших пакетів, отриманих за мультівещательнимі адресою.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*''etherStatsCRCAlign Errors'' - загальне число отриманих пакетів, які мали довжину (виключаючи заголовок) між 64 і 1518 байт, не містили ціле число байт (alignment error) або мали невірну контрольну суму (FCS error).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*''etherStatsUndersizePkts'' - загальне число пакетів, які мали довжину менше, ніж 64 байт, але були правильно сформовані.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*''etherStatsOversizePkts'' - загальне число отриманих пакетів, які мали довжину більше, ніж 1518 байт, але були тим не менш правильно сформовані.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*''etherStatsFragments'' - загальне число отриманих пакетів, які не складалися з цілого числа байт або мали невірну контрольну суму і мали до того ж довжину, меншу 64 байт.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*''etherStatsJabbers'' - загальне число отриманих пакетів, які не складалися з цілого числа байт або мали невірну контрольну суму і мали до того ж довжину, більшу 1518 байт.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*''etherStatsCollisions'' - найкраща оцінка числа колізій на даному сегменті Ethernet.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*''etherStatsPkts640ctets'' - загальна кількість отриманих пакетів (включаючи погані) розміром 64 байт.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*''etherStatsPkts65to1270ctets'' - загальна кількість отриманих пакетів (включаючи погані) розміром від 65 до 127 байт.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*''etherStatsPktsl28to2550ctets'' - загальна кількість отриманих пакетів (включаючи погані) розміром від 128 до 255 байт.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*''etherStatsPkts256to5110ctets'' - загальна кількість отриманих пакетів (включаючи погані) розміром від 256 до 511 байт.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*''etherStatsPkts512tol0230ctets'' - загальна кількість отриманих пакетів (включаючи погані) розміром від 512 до 1023 байт.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*''etherStatsPktsl024tol5180ctets'' - загальна кількість отриманих пакетів (включаючи погані) розміром від 1024 до 1518 байт.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Як видно з опису об'єктів, за допомогою агента RMON, вбудованого в повторювач або інше комунікаційне обладнання, можна провести дуже детальний аналіз роботи сегмента Ethernet або Fast Ethernet. Спочатку можна отримати дані про типи помилок  в кадрах, що зустрічаються в сегменті, а потім доцільно зібрати за допомогою группи History залежності інтенсивності цих помилок від часу (в тому числі і прив'язавши їх до часу). Після аналізу тимчасових залежностей часто вже можна зробити деякі попередні висновки про джерело помилкових кадрів і на цій підставі сформулювати більш тонкі умови захоплення кадрів зі специфічними ознаками (задавши умови в групі Filter). Після цього можна провести ще більш детальний аналіз за рахунок вивчення захоплених кадрів, витягуючи їх з об'єктів группи Packet Capture.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Пізніше був прийнятий стандарт RMON 2, який поширює ідеї інтелектуальної RMON MIB на протоколи верхніх рівнів, виконуючи частину роботи аналізаторів протоколів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Аналізатори протоколів ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У ході проектування нової або модернізації старої мережі часто виникає необхідність в кількісному вимірі деяких характеристик мережі таких, наприклад, як інтенсивності потоків даних по лініях зв'язку, затримки, що виникають на різних етапах обробки пакетів, часи реакції на запити того чи іншого виду, частота виникнення певних подій та інших характеристик.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для цих цілей можуть бути використані різні засоби і насамперед - засоби моніторингу в системах управління мережею, які вже обговорювалися в попередніх розділах. Деякі вимірювання мережі можуть бути виконані і вбудованими в операційну систему програмами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:EXFO_FTB-500_Protocols_large.jpg|250px|thumb|right|Универсальная измерительная платформа EXFO FTB-500]]&lt;br /&gt;
Але найбільш досконалим засобом дослідження мережі є аналізатор протоколів. Аналізатор мережевих протоколів може використовуватися для:&lt;br /&gt;
* локалізації складних проблем;&lt;br /&gt;
* виявлення та ідентифікації несанкціонованого програмного забезпечення;&lt;br /&gt;
* отримання такої інформації, як базові моделі трафіку ( baseline traffic patterns ) і метрики утилізації мережі;&lt;br /&gt;
* ідентифікації невикористовуваних протоколів для видалення їх з мережі;&lt;br /&gt;
* генерації трафіку для випробування на вторгнення (penetration test) з метою перевірки системи захисту;&lt;br /&gt;
* роботи з системами виявлення вторгнень Intrusion Detection System (IDS);&lt;br /&gt;
* прослуховування трафіку, тобто локалізації несанкціонованого трафіку з використанням Instant Messaging (IM) або бездротових точок доступу Access Points - (AP);&lt;br /&gt;
* вивчення роботи мережі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Аналізатор протоколів є самостійним спеціалізованим пристроєм, або персональним комп'ютером, зазвичай переносним, класу Notebook, оснащений спеціальною мережевою картою і відповідним програмним забезпеченням. Мережева карта і програмне забезпечення, що використовуються повинні відповідати топології мережі (кільце, шина, зірка). Аналізатор підключається до мережі точно так, як і звичайний вузол. Відмінність полягає в тому, що аналізатор може приймати всі пакети даних, що передаються по мережі, в той час як звичайна станція - лише адресовані їй. Програмне забезпечення аналізатора складається з ядра, що підтримує роботу мережевого адаптера і декодує одержувані дані, та додаткового програмного коду, що залежить від типу топології досліджуваної мережі. Крім того, поставляється ряд процедур декодування, орієнтованих на певний протокол, наприклад, IPX. До складу деяких аналізаторів може входити також експертна система, яка може видавати користувачеві рекомендації про те, які експерименти слід проводити в даній ситуації, що можуть означати ті чи інші результати вимірювань, як усунути деякі види несправності мережі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Незважаючи на відносне різноманіття аналізаторів протоколів, представлених на ринку, можна назвати деякі риси, в тій чи іншій мірі притаманні всім їм:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*''Інтерфейс користувача''. Більшість аналізаторів мають розвинений дружній інтерфейс, який базується, як правило, на Windows чи Motif. Цей інтерфейс дозволяє користувачеві: виводити результати аналізу інтенсивності трафіку; отримувати миттєву і середню статистичну оцінку продуктивності мережі; задавати певні події і критичні ситуації для відстежування їх виникнення; робити декодування протоколів різного рівня і представляти в зрозумілій формі вміст пакетів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*''Буфер захоплення''. Буфери різних аналізаторів відрізняються за обсягом. Буфер може розташовуватися на мережевій карті, або для нього може бути відведено місце в оперативній пам'яті одного з комп'ютерів мережі. Якщо буфер розташований на мережевій карті, то управління ним здійснюється апаратно, і за рахунок цього швидкість введення підвищується. Однак це призводить до подорожчання аналізатора. У разі недостатньої продуктивності процедури захоплення, частина інформації буде губитися, і аналіз буде неможливий. Розмір буфера визначає можливості аналізу по більш або менш представницьким вибіркам даних, що захоплюються. Але яким би великим не був буфер захоплення, рано чи пізно він заповниться. У цьому випадку або припиняється захоплення, або заповнення починається з початку буфера.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Можливість ''вимірювання середньостатистичних показників трафіку в сегменті локальної мережі'', в якому встановлений мережевий адаптер аналізатора.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Вимірюється коефіцієнт використання сегменту, матриці перехресного трафіку вузлів, кількість хороших і поганих кадрів, що пройшли через сегмент.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Можливість роботи з декількома агентами, котрі поставляють захоплені пакети з різних сегментів локальної мережі. Ці агенти найчастіше взаємодіють з аналізатором протоколів за власним протоколом прикладного рівня.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*''Фільтри''. Фільтри дозволяють керувати процесом захоплення даних, і, тим самим, дозволяють економити простір буфера. Залежно від значення певних полів пакета, заданих у вигляді умови фільтрації, пакет або ігнорується, або записується в буфер захоплення. Використання фільтрів значно прискорює і спрощує аналіз, оскільки виключає перегляд непотрібних в даний момент пакетів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*''Перемикачі'' - це деякі умови початку і припинення процесу захоплення даних з мережі, що задаються користувачем. Такими умовами можуть бути виконання ручних команд запуску і зупинки процесу захоплення, тривалість процесу захоплення, поява певних значень в кадрах даних. Перемикачі можуть використовуватися спільно з фільтрами, дозволяючи більш детально й тонко проводити аналіз, а також продуктивніше використовувати обмежений обсяг буфера захоплення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*''Пошук''. Деякі аналізатори протоколів дозволяють автоматизувати перегляд інформації, що знаходиться в буфері, і знаходити в ній дані по заданим критеріям. У той час, як фільтри перевіряють вхідний потік на предмет відповідності умовам фільтрації, функції пошуку застосовуються до вже накопичених в буфері даних.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*''Багатоканальність''. Деякі аналізатори протоколів дозволяють проводити одночасний запис пакетів від декількох мережевих адаптерів, що зручно для зіставлення процесів, що відбуваються в різних сегментах мережі. Можливості аналізу проблем мережі на фізичному рівні у аналізаторів протоколів мінімальні, оскільки всю інформацію вони отримують від стандартних мережевих адаптерів. Тому вони передають і узагальнюють інформацію фізичного рівня, яку повідомляє їм мережевий адаптер, а вона багато в чому залежить від типу мережного адаптера. Деякі мережні адаптери повідомляють більш детальні дані про помилки кадрів та інтенсивності колізій в сегменті, а деякі взагалі не передають таку інформацію верхнім рівням протоколів, на яких працює аналізатор протоколів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Методологія проведення аналізу може бути представлена у вигляді наступних етапів:&lt;br /&gt;
[[Файл:Set.jpg|250px|thumb|right|Аналізатор протоколів виконує моніторинг мережевого трафіку]]&lt;br /&gt;
Аналізатор працює на станції хоста. Коли аналізатор запускається в хаотичному режимі (promiscuous mode), драйвер мережевого адаптера, NIC, перехоплює весь трафік, що проходить через нього. Аналізатор протоколів передає перехоплений трафік декодеру пакетів аналізатора (packet - decoder engine), який ідентифікує і &amp;quot;розщеплює&amp;quot; пакети по відповідним рівнями ієрархії. Програмне забезпечення протокольного аналізатора вивчає пакети і відображає інформацію про них на екрані хоста у вікні аналізатора. Залежно від можливостей конкретного продукту, представлена ​​інформація може згодом додатково аналізуватися і фільтруватися.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Зазвичай вікно протокольного аналізатора складається з трьох областей. Верхня область відображає підсумкові дані перехоплених пакетів. Зазвичай в цій області відображається мінімум полів, а саме: &lt;br /&gt;
* дата та час (у мілісекундах), коли пакети були перехоплені; &lt;br /&gt;
* вихідні і цільові IP- адреси; &lt;br /&gt;
* вихідні і цільові адреси портів; &lt;br /&gt;
* тип протоколу (мережевий , транспортний або прикладного рівня); &lt;br /&gt;
* деяка сумарна інформація про перехоплених даних. &lt;br /&gt;
У середній області показано детальну інформацію про пакет згідно мережевої моделі [http://wiki.kspu.kr.ua/index.php/МОДЕЛЬ_OSI OSI]. І нарешті, в нижній області пакет представлений в шістнадцятковому вигляді або в символьній формі - ASCII.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Обладнання для діагностики та сертифікації кабельних систем ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кабельна мережа (дротова мережа, лінія зв'язку) – це мережа, елементами якої є кабельні лінії й компоненти. До кабельних компонентів належить все пасивне комутаційне устаткування, що слугує для з'єднання або фізичного закінчення (термінування) кабелю.&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
Умовно, обладнання для діагностики кабельних систем можна поділити на три основні групи: мережеві аналізатори, кабельні сканери і тестери (мультиметри). Для вибору відповідного обладнання потрібно правильно представляти, для якої мети воно буде використовуватися.&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
[[Файл:prov111.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
Перш, ніж перейти до більш докладного огляду цих пристроїв, наведемо деякі необхідні відомості про основні електромагнітні характеристики кабельних систем. &lt;br /&gt;
=== Основні електромагнітні характеристики кабельних систем ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Основними електричними характеристиками, що впливають на роботу кабелю, є: затухання, імпеданс (хвильовий опір), перехресні наводки двох кручених пар і рівень зовнішнього електромагнітного випромінювання.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Перехресні наводки між витими парами або NearEndCrosstalk (NEXT)'' - являють собою результат інтерференції електромагнітних сигналів, що виникають у двох кручених парах. Один з кабелів крученої пари передає сигнал, а другий - приймає. При проходженні сигналу по одному з кабелів, наприклад, по тому, що передає, у кабелі, що приймає сигнал виникають перехресні наводки. Величина NEXT залежить від частоти переданого сигналу - чим вище величина NEXT, тим краще (для категорії 5 NEXT повинен бути не менше 27 Дб при частоті 100 Мгц, для кабелю категорії 3 на частоті 10 МГц NEXT повинен бути не менше 26 Дб).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Затухання (Attenuation)'' - являє собою втрату амплітуди електричного сигналу при його поширенні по кабелю. Затухання має два основних джерела: електричні характеристики кабелю і поверхневий ефект. Останній пояснює залежність затухання від частоти. Затухання вимірюється в децибелах на метр. Для кабелю категорії 5 при частоті 100 Мгц загасання не повинно перевищувати 23.6 Дб на 100 м, а для кабелю категорії 3, за стандартом IEEE 802.3 10BASE-T, допустима величина затухання на сегменті довжиною 100 м не повинна перевищувати 11,5 Дб при частоті змінного струму 10 МГц.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Імпеданс (хвильовий опір)'' - це повний (активне і реактивне) опір в електричному ланцюзі. Імпеданс вимірюється в омах і є відносно постійною величиною для кабельних систем. Для неекранованої крученої пари найбільш часті значення імпедансу - 100 і 120 Ом. Характерні значення імпедансу для мереж стандарту Ethernet на коаксіальному кабелі становлять 50 Ом, а для мереж стандарту Arcnet - 93 Ом. Різкі зміни імпедансу по довжині кабелю можуть викликати процеси внутрішнього відображення, що призводять до виникнення стоячих хвиль. Стояча хвиля — тип коливань у неперервному середовищі, при яких кожна точка середовища здійснює періодичний рух зі сталою амплітудою, залежною від її положення. Стоячі хвилі не переносять енергію. Робоча станція, підключена до кабелю у районі вузла стоячої хвилі, не зможе отримувати адресовані їй повідомлення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Активний опір'' - це опір постійному струму в електричному ланцюзі. На відміну від імпедансу активний опір не залежить від частоти і зростає зі збільшенням довжини кабелю. Для неекранованої крученої пари категорії 5 активний опір не повинен перевищувати 9.4 Ом на 100 м.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Ємність'' - це властивість металевих провідників накопичувати енергію. Два електричних провідника в кабелі, розділені діелектриком, являють собою конденсатор, здатний накопичувати заряд. Ємність є небажаною величиною, тому її слід робити якомога менше. Високе значення ємності в кабелі приводить до спотворення сигналу і обмежує смугу пропускання лінії. Для кабельних систем категорії 5 значення ємності не повинен перевищувати 5.6нФ на 100 м.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Рівень зовнішнього електромагнітного випромінювання, або електричний шум'' - це небажана зміна напруги в провіднику. Електричний шум буває двох типів: фоновий і імпульсний. Електричний шум можна також розділити на низько-, середньо-і високочастотний. Джерелами фонового електричного шуму є в діапазоні до 150 КГц лінії електропередачі, телефони і лампи денного світла; в діапазоні від 150 КГц до 20 Мгц комп'ютери, принтери, ксерокси; в діапазоні від 20 МГц до 1 ГГц – теле- і радіопередавачі, мікрохвильові печі. Основними джерелами імпульсного електричного шуму є мотори, перемикачі і зварювальні агрегати. Електричний шум вимірюється в мВ. Кабельні системи на крученій парі не сильно схильні до впливу електричного шуму (на відміну від впливу NEXT).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Мережеві аналізатори===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Мережеві аналізатори (не слід плутати їх з аналізаторами протоколів) являють собою еталонні вимірювальні інструменти для діагностики та сертифікації кабелів і кабельних систем. Як приклад можна привести мережеві аналізатори компанії HewlettPackard - HP 4195A і HP 8510C.&lt;br /&gt;
Мережеві аналізатори містять високоточний частотний генератор і вузькосмуговий приймач. Передаючи сигнали різних частот в передавальну пару і вимірюючи сигнал у приймальній парі, можна виміряти затухання і NEXT. Мережеві аналізатори - це великогабаритні і дорогі  прилади, призначені для використання в лабораторних умовах спеціально навченим технічним персоналом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Кабельні сканери===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дані прилади дозволяють визначити довжину кабелю, NEXT, затухання, імпеданс, схему розводки, рівень електричних шумів і провести оцінку отриманих результатів. Існує досить багато пристроїв даного класу, наприклад, сканери компаній MicrotestInc., FlukeCorp., DatacomTechnologiesInc., ScopeCommunicationInc. На відміну від мережевих аналізаторів сканери можуть бути використані не тільки спеціально навченим технічним персоналом, але навіть адміністраторами-новачками.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для визначення місця розташування несправності кабельної системи (обриву, короткого замикання, неправильно встановленого роз'єму і т.д.) використовується метод &amp;quot;кабельного радара&amp;quot;, або TimeDomainReflectometry (TDR). Суть цього методу полягає в тому, що сканер випромінює в кабель короткий електричний імпульс і вимірює час затримки до приходу відбитого сигналу. За полярності відображеного імпульсу визначається характер пошкодження кабелю (коротке замикання або обрив). У правильно встановленому і підключеному кабелі відбитий імпульс зовсім відсутній.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Точність вимірювання відстані залежить від того, наскільки точно відома швидкість розповсюдження електромагнітних хвиль у кабелі. У різних кабелях вона буде різною. Швидкість розповсюдження електромагнітних хвиль у кабелі (NVP) зазвичай задається у відсотках до швидкості світла у вакуумі. Сучасні сканери містять в собі електронну таблицю даних про NVP для всіх основних типів кабелів і дозволяють користувачеві встановлювати ці параметри самостійно після попереднього калібрування.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найбільш відомими виробниками компактних  кабельних сканерів є компанії MicrotestInc., WaveTekCorp., ScopeCommunicationInc.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Тестери===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тестери кабельних систем - найбільш прості і дешеві прилади для діагностики кабелю. Вони дозволяють визначити пошкодження кабеля, проте, на відміну від кабельних сканерів, не дають відповіді на питання про те, в якому місці стався збій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перейти до [[Засоби аналізу та оптимізації мереж]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[category:Комп'ютерні мережі]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ярослав</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/Mini-shporka_CDMA</id>
		<title>Mini-shporka CDMA</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/Mini-shporka_CDMA"/>
				<updated>2014-01-17T01:26:40Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ярослав: Створена сторінка: '''CDMA''' (''Code Division Multiple Access'') - цифрова безпровідна технологія, розроблена і вперше упровадж...&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''CDMA''' (''Code Division Multiple Access'') - цифрова безпровідна технологія, розроблена і вперше упроваджена QUALCOMM. CDMA конвертує мову в цифрову інформацію, яка потім пересилається як радіосигнал по безпровідній мережі. Використовуючи унікальний код для розрізнення кожної окремої соти, CDMA дає можливість безлічі користувачів одночасно &amp;quot;ділити&amp;quot; ефір - без атмосферних перешкод, &amp;quot;перетину&amp;quot; розмов або інтерференції. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Принципи побудови мереж CDMA==&lt;br /&gt;
===Загальні відомості===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Система CDMA побудована по методу прямого розширення спектру частот на основі використання 64 видів псевдовипадкових послідовностей (ПСП), сформованих згідно із законом функцій Уолша. Мовні повідомлення передаються за допомогою мовоперетворюючого пристрою з алгоритмом Celр. Використання системи переривистої передачі мови на основі детектора активності мови і вокодера з алгоритмом CELP у поєднанні із змінною швидкістю перетворення аналогового мовного сигналу в цифровій сприяє зниженню взаємних перешкод в мережі і збільшенню її ємкості. Це відбувається через те, що абонентський термінал (АТ) випромінює сигнал тільки на інтервалах активності мови, які складають близько 35% тривалості розмови. На лінії від базової станції до абонентського терміналу (&amp;quot;вниз&amp;quot;) адресною ознакою кодового каналу служить одна з 64 ортогональних функцій Уолша, а на лінії &amp;quot;вгору&amp;quot; - квазіортогональні довгі ПСП. Зв'язок в системі CDMA організовується за стільниковим принципом з використанням всіх типових елементів стільникової мережі рухливого радіозв'язку. При відношенні енергії інформаційного символу до спектральної щільності шуму 7...8 дб і допустимій частоті помилок 1% можна організувати 60 активних каналів на трьохсекторну стільнику. Для синхронізації роботи мережі використовуються сигнали, що приймаються з радіонавігаційних супутників GPS за допомогою спеціального приймача, що входить до складу базової станції (БС). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Діапазон робочих частот від АТ до БС лежить в межах 824-849 Мгц, а у зворотному напрямі - в межах 869-894 Мгц. Таким чином, дуплексне рознесення рівне 45 Мгц. Спільна смуга частот кожного радіоканалу - 1,23 Мгц. По краях робочого діапазону частот, виділеного операторові мережі CDMA, рекомендується передбачити наявність захисних смуг. Якщо по сусідству працює система AMPS, ширина захисної смуги повинна складати 270 кгц, якщо яка-небудь інша система зв'язку - захисну смугу слід збільшити до половини основної смуги, тобто до 615 кгц. Стандарт CDMA дає можливість використовувати одну і ту ж частоту, що несе, по всій мережі у всіх сотах. Коефіцієнт повторного використання частоти для CDMA дорівнює 1.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Переваги та недоліки стандарту===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Переваги'''&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
Система безпровідного доступу, побудована за технологією CDMA, забезпечує стандартний набір мовних і немовних послуг, типовий для цифрових стільникових систем другого покоління. Цей набір включає передачу мови з високою якістю, передачу даних і факсограмм, а також додаткові послуги: переклад з'єднання на іншого абонента, конференц-зв'язок і голосову пошту. Проте описані вище принципи побудови системи CDMA визначають наступні її переваги перед іншими стандартами стільникового зв'язку, роблячи цю технологію привабливішою як для операторів, так і для абонентів. Технологія CDMA забезпечує велику ємкість мережі в порівнянні з іншими відомими технологіями побудови стільникових мереж за рахунок як більшого числа каналів на 1 Мгц виділеної смуги частот, так і повторного використання каналів зв'язку на даній території. Наприклад, допустиме співвідношення сигнал/перешкода в каналах GSM складає 9 дб, в аналогових каналах - 17...18 дб. Це дозволяє забезпечити повторне використання частот при меншому територіальному рознесенні базових станцій і тим самим збільшити ємкість мереж GSM приблизно удвічі в порівнянні з аналоговим стандартом TAGS, а при використанні напівшвидкісного мовного кодека - в чотири-п'ять раз. Стандарт CDMA дає можливість використовувати одну і ту ж частоту по всій мережі у всіх сотах. Ємкість в даному випадку збільшиться по відношенню до AMPS до десяти разів. До додаткового підвищення ємкості приводить і використання детектора активності мови і вокодера з алгоритмом CELP. Порівняльні характеристики систем стандартів CDMA і TDMA приведені в таблиці. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Використання у всіх сотах однієї і тієї ж частоти приводить, по суті, до виключення необхідності частотного планерування при проектуванні мережі. Планерування зводиться до того, щоб соти за розміром були приблизно однакові. Крім того, технологія обробки сигналу з ефектом багатопроменевого поширення підвищує інтенсивність сигналу, дозволяючи збільшити розмір соти. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Оскільки в технології CDMA інформація розподілена по широкому спектру і кодована, сигнал важко виявити і прослухати. Тобто технологія безпечніша в порівнянні з іншими стільниковими системами з точки зору захисту інформації. Кодування мовних сигналів із змінною швидкістю дозволяє мовним бітам передаватися з тією швидкістю, яка необхідна для забезпечення високої якості мови. Це економить заряд батареї мобільного телефону, збільшуючи тривалість розмови. До цього ж приводить пониження потужності АТ до мінімально необхідною для роботи в мережі. Додатковою перевагою є велика екологічна безпека системи (випромінювана потужність мінімальна і, крім того, розподілена по широкому спектру частот). &lt;br /&gt;
Реалізація &amp;quot;м'якого&amp;quot; переходу з соти в стільнику (з сектора в сектор) виключає переривання розмови при перетині абонентом кордону соти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Недоліки'''&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
Недоліків у CDMA небагато, хоча на вирішення деяких проблем знадобився не один десяток років. Головним стримуючим фактором її практичного застосування довгі роки була, як уже зазначалося, складність обладнання. І хоча поява [DSP-процесорів][http://uk.wikipedia.org/wiki/DSP] призвело до деякого його спрощення, коло виробників, яким до снаги створювати таку апаратуру (особливо базові станції), не назвеш широким.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Інший недолік - виникнення взаємних перешкод, що погіршують умови прийому при зростанні числа активних абонентів, що позначається на зв'язку периферійних віддалених абонентських станцій. Так, у міру збільшення завантаження системи можуть зменшуватися розміри зони обслуговування і погіршуватися завадової обстановка («дихання» соти, cell breathing). Головні ж камені спотикання на шляху впровадження технології CDMA - висока чутливість до розкиду потужностей абонентських станцій і складність синхронізації базових станцій. Перша з цих проблем була вирішена за рахунок створення унікальної високоточної системи управління потужністю (крок 0,5-1 дБ, швидкість 0,8 або 1,6 кбіт / с), а друга - за допомогою сигналів GPS.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для підвищення якості зв'язку однієї абонентської станції за допомогою м'якого перемикання каналів потрібно одночасно виділяти для неї два або більше каналів, що знижує пропускну здатність загального каналу радіозв'язку. Нарешті, для користувачів серйозним недоліком є необхідність виділення операторам CDMA-мереж широких ділянок спектра&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Відмінності стандарту CDMA від інших цифрових технологій'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Висока якість зв'язку&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
Екологічність - безпека для здоров'я людини&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
Висока швидкість передачі даних&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
Конфіденційність&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
Завадостійкість&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
Економічність&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;'''Основні характеристики CDMA'''&amp;lt;/center&amp;gt;  &lt;br /&gt;
&amp;lt;table width=&amp;quot;550&amp;quot; align=&amp;quot;center&amp;quot; border=&amp;quot;1&amp;quot; cellpadding=&amp;quot;5&amp;quot; cellspacing=&amp;quot;0&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
           &amp;lt;tr&amp;gt; &lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;396&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt;Діапазон частот передачі MS&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;204&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt; 824,040 – 848, 860 Мгц&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
            &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
            &amp;lt;tr&amp;gt; &lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;396&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt; Діапазон частот передачі BTS&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;204&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt; 869,040 – 893,970 мгц&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
            &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
            &amp;lt;tr&amp;gt; &lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;396&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt;  Відносна нестабільність несучої частоти  &lt;br /&gt;
                BTS&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;204&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt; +/- 5*10^-8&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
            &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
            &amp;lt;tr&amp;gt; &lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;396&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt;  Відносна нестабільність несучої частоти  &lt;br /&gt;
                MS&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;204&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt; +/- 2,5*10^-6&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
            &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
            &amp;lt;tr&amp;gt; &lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;396&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt; Вид модуляції несучої частоти&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;204&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt; QPSK(BTS), O-QPSK(MS)&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
            &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
            &amp;lt;tr&amp;gt; &lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;396&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt; &lt;br /&gt;
                &amp;lt;p&amp;gt; Ширина спектра випромінюваного cигнала: :&amp;amp;nbsp;&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
                &amp;lt;p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&lt;br /&gt;
за рівнем мінус 3 Дб&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
                &amp;lt;p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&lt;br /&gt;
за рівнем мінус 40 Дб&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
                &amp;lt;p&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
              &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;204&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt; &lt;br /&gt;
                &amp;lt;p&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
                &amp;lt;p&amp;gt; 1,25 Мгц&amp;amp;nbsp;&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
                &amp;lt;p&amp;gt; 1,50 Мгц&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
              &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
            &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
            &amp;lt;tr&amp;gt; &lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;396&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt; Тактова частота ПСП М-функції&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;204&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt; 1,2288 Мгц&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
            &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
            &amp;lt;tr&amp;gt; &lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;396&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt; Кількість каналів BTS на 1 несучої частоті&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;204&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt; &lt;br /&gt;
                &amp;lt;p&amp;gt; 1 пілот-канал &amp;amp;nbsp;&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
                &amp;lt;p&amp;gt;1 канал синхронізації&amp;amp;nbsp;&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
                &amp;lt;p&amp;gt; 7 каналів персонально дзвінка&amp;amp;nbsp;&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
                &amp;lt;p&amp;gt; 55 каналів зв'язку&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
              &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
            &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
            &amp;lt;tr&amp;gt; &lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;396&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt;Кількість каналів MS&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;204&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt; &lt;br /&gt;
                &amp;lt;p&amp;gt;1 канал доступу &amp;amp;nbsp;&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
                &amp;lt;p&amp;gt; 1 канал зв'язку&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
              &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
            &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
            &amp;lt;tr&amp;gt; &lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;396&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt; &lt;br /&gt;
                &amp;lt;p&amp;gt;Швидкість передачі даних:&amp;amp;nbsp;&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
                &amp;lt;p&amp;gt; У каналі синхронізації &amp;amp;nbsp;&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
                &amp;lt;p&amp;gt; У каналі перс.визова і доступу&amp;amp;nbsp;&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
                &amp;lt;p&amp;gt;У каналах зв'язку&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
              &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;204&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt; &lt;br /&gt;
                &amp;lt;p&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
                &amp;lt;p&amp;gt;1200 бит/с&amp;amp;nbsp;&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
                &amp;lt;p&amp;gt;9600, 4800 бит/с&amp;amp;nbsp;&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
                &amp;lt;p&amp;gt;9600, 4800, 2400, 1200 бит/с&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
              &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
            &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
            &amp;lt;tr&amp;gt; &lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;396&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt;Кодування в каналах передачі BTS&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;204&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt;Зверточний код  R=1/2, К=9&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
            &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
            &amp;lt;tr&amp;gt; &lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;396&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt;Кодування в каналах передачі MS&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;204&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt;Зверточний код R=1/3, K=9&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
            &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
            &amp;lt;tr&amp;gt; &lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;396&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt;  Необхідне для прийому відношення енергії&lt;br /&gt;
                біта інформації&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;204&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt; 6-7 дБ&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
            &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
            &amp;lt;tr&amp;gt; &lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;396&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt;Максимальна ефективна випромінювана потужність  &lt;br /&gt;
                BTS&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;204&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt; 50 Вт&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
            &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
            &amp;lt;tr&amp;gt; &lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;396&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt;  Максимально ефективна випромінювана потужність  &lt;br /&gt;
                MS&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;204&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt; 6,3 – 1,0 Вт&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
            &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
         &amp;lt;/table&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Стійкість зв'язку==&lt;br /&gt;
Зв'язок у зоні покриття CDMA, як правило, більш стійка, ніж у інших Cтандартів. Пояснюється це властивостями зв'язку в стандарті CDMA. По-перше, це велика перешкодозахищеність, яку сигнал набуває внаслідок дуже широкого спектру сигналу (1,25 МГц). Такому сигналу не страшні перешкоди промислового походження (наприклад автомобілі), так як їх спектр набагато вужчий і нездатний перекрити сигнал CDMA. По-друге, від абонента, що розмовляє по телефону стандарту CDMA, сигнал приймається не однією базовою станцією, як в інших стандартах, а двома чи навіть трьома найближчими до нього. Це дає ряд переваг: Перше: при переміщенні з соти в стільнику відбувається плавна естафетна передача абонента від однієї базової станції до іншої, таким чином виключаються перерви зв'язку при русі. Друге: підтримуючи зв'язок одночасно з двома-трьома базовими станціями, вибирається найкращий сигнал. Більш того, якщо жоден канал не забезпечує належної якості, то сигнал будується з «поганих» складових, в сумі дають хороший результат. Типовий приклад: у підземному переході, де телефони GSM, NMT або DAMPS втрачають зв'язок, телефон CDMA, вловлюючи багаторазово відбиті сигнали, що приходять з різних напрямків, може впевнено тримати зв'язок.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ярослав</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BA%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%B7%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D1%83</id>
		<title>Стійкість зв'язку</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BA%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%B7%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D1%83"/>
				<updated>2014-01-17T01:19:47Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ярослав: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Зв'язок у зоні покриття CDMA, як правило, більш стійка, ніж у інших Cтандартів. Пояснюється це властивостями зв'язку в стандарті CDMA. По-перше, це велика перешкодозахищеність, яку сигнал набуває внаслідок дуже широкого спектру сигналу (1,25 МГц). Такому сигналу не страшні перешкоди промислового походження (наприклад автомобілі), так як їх спектр набагато вужчий і нездатний перекрити сигнал CDMA. По-друге, від абонента, що розмовляє по телефону стандарту CDMA, сигнал приймається не однією базовою станцією, як в інших стандартах, а двома чи навіть трьома найближчими до нього. Це дає ряд переваг: Перше: при переміщенні з соти в стільнику відбувається плавна естафетна передача абонента від однієї базової станції до іншої, таким чином виключаються перерви зв'язку при русі. Друге: підтримуючи зв'язок одночасно з двома-трьома базовими станціями, вибирається найкращий сигнал. Більш того, якщо жоден канал не забезпечує належної якості, то сигнал будується з «поганих» складових, в сумі дають хороший результат. Типовий приклад: у підземному переході, де телефони GSM, NMT або DAMPS втрачають зв'язок, телефон CDMA, вловлюючи багаторазово відбиті сигнали, що приходять з різних напрямків, може впевнено тримати зв'язок.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== CDMA UKRAINE==&lt;br /&gt;
[[Файл:IT Logo-new small.jpg|550px|center ]]&lt;br /&gt;
===Голосовим абонентам===&lt;br /&gt;
[[Файл:66067.jpg|thumb|450px]]&lt;br /&gt;
Послуги голосового зв'язку оператора мобільного зв'язку «Інтертелеком» - це краще рішення щодо забезпечення сучасними послугами голосового зв'язку з вигідними тарифами для дзвінків на всі напрямки і швидкісний 3G інтернет для максимально зручного спілкування за допомогою інтернет сервісів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рішення від оператора «Інтертелеком» - голосові послуги, які поєднують в собі всі переваги фіксованого та мобільного зв'язку в одній пропозиції. Переваги оператора «Інтертелеком» - це:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Переваги використання стандарту CDMA в Україні - прямий міський номер і вигідна вартість дзвінків на місцеві міські номери.&lt;br /&gt;
*Мобільний номер та вигідні дзвінки на номери мобільних операторів України та міжнародний напрямок.&lt;br /&gt;
*Великий набір додаткових послуг, що дозволяє зробити телефонний номер абонентів найзручнішим прямим міським номером в Україні.&lt;br /&gt;
*Мобільний 3G інтернет на швидкості до 3,1 Мбіт/с і набір додаткових послуг, які дозволять отримувати максимальний набір комфортних послуг доступних на різноманітних пристроях.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Обладнання, на якому можливе використання зручних послуг стандарту CDMA в Україні - це новітні смартфони і комунікатори, мобільні телефони середнього та бізнес класу, бюджетні мобільні телефони та стаціонарні телефони.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Зона покриття оператора «Інтертелеком» - це найширша зона покриття серед 3G операторів України, абонент може використовувати послуги по всій зоні покриття, при цьому відчуваючи себе завжди, як удома.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Прямий міський номер'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Прямий міський номер обласної нумерації - це номер з кодом обласних центрів чи великих міст, віднесені до цієї категорії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Прямий міський номер районної нумерації - це номер з кодом районного центру чи міста, яке не відноситься до категорії обласного центру.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Прямий номер у будь-якій точці телекомунікаційної мережі оператора «Інтертелеком» - це зручне рішення для абонентів, які часто телефонують на міські номери і отримують дзвінки зі стаціонарних телефонів. Абоненти оператора «Інтертелеком» можуть використовувати прямий номер без додаткових налаштувань обладнання по всій території України в межах покриття мережі оператора «Інтертелеком» - від Львова до Луганська. Тепер немає необхідності знаходитися на одному місці і використовувати домашній телефон для розмов з друзями та близькими, а офісний телефон для спілкування з бізнес партнерами і колегами. Стаціонарний телефон стає зручніше і знаходиться тепер завжди під рукою. Це означає, що в якій би точці України абонент не знаходився всі його знайомі, друзі і близькі можуть телефонувати на його прямий номер так, як би вони дзвонили йому на домашній телефон, або партнери і колеги як на офісний телефон.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Вигідні дзвінки на місцеві номери'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
З послугами стандарту CDMA в Україні абоненти оператора мобільного зв'язку «Інтертелеком» можуть здійснювати дзвінки на номери мобільних операторів, міжміські номери та на стаціонарні телефони по найбільш вигідним тарифам. Тарифні пропозиції з прямим номером включають пакетні хвилини від 100 хвилин на місцеві дзвінки до безлімітної пропозиції.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Пропозиція «500 хвилин» - оптимальне поєднання ціни та пакетних хвилин для дзвінків на домашні телефони своїх знайомих і близьких, а також офісні телефони партнерів і колег - прямий міський номер і 500 хвилин за 30 гривень на місяць. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''''Вигідні дзвінки на номери мобільних операторів'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Розширюючи можливості абонентів оператор «Інтертелеком» постійно покращує пропозиції для дзвінків на номери мобільних операторів України та створює комфортні умови для спілкування з абонентами всіх операторів Україні.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Оператор «Інтертелеком» пропонує абонентам тарифні пропозиції для дзвінків на номери мобільних операторів - «Всі мережі» і «Non stop»,  а також додаткову послугу «100 хвилин на мобільні мережі», яка дозволяє дзвонити абонентам усіх операторів України за ціною від 25 копійок за хвилину розмови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Вигідні дзвінки на міжнародний напрямок'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Абонентам, які регулярно здійснюють дзвінки діловим партнерам або родичам за кордон оператор «Інтертелеком» пропонує вигідні тарифи для дзвінків. Переваги оператора для дзвінків на міжнародний напрямок в базовій пропозиції - вигідні тарифи та посекундна тарифікація.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Безкоштовні дзвінки всередині мережі'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Абоненти оператора «Інтертелеком» з прямою районною та обласною нумерацією можуть телефонувати на міські і мобільні номери абонентів «Інтертелеком» безкоштовно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Набір додаткових послуг та опцій'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Усім абонентам, які підключають прямий міський номер від оператора «Інтертелеком», доступні вигідні додаткові послуги, які дозволяють зробити свій номер ще зручнішим.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Послуга «Мобільний хіт» дозволить встановити особисте привітання або улюблену мелодію замість гудків очікування. За допомогою послуги «Мобільний хіт» абоненти можуть зробити свій прямий міський номер наймузичнішим прямим міським номером в Україні.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для розширення можливостей тарифного плану і ще більшого використання мобільного 3G інтернету для абонентів доступні інтернет опції: «Вільний день+» - щоденні додаткові 200 МБ до будь-якої тарифної пропозиції для використання протягом місяця.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
==Ресурси Internet==&lt;br /&gt;
*http://www.intertelecom.ua/ua/tariffs/clients&lt;br /&gt;
*http://www.siriusone.net/index.php?action=page&amp;amp;page_id=17&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ярослав</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A2%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_CDMA</id>
		<title>Технологія CDMA</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A2%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_CDMA"/>
				<updated>2014-01-17T01:07:51Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ярослав: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&amp;lt;div align=&amp;quot;left&amp;quot; style=&amp;quot;background-color: #c0c0c0&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
[[Файл:AsFarAsYouAreWellInformedAboutTechnologyOfCDMA pic05.jpg|550px|center ]]&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
'''CDMA''' (''Code Division Multiple Access'') - цифрова безпровідна технологія, розроблена і вперше упроваджена QUALCOMM. CDMA конвертує мову в цифрову інформацію, яка потім пересилається як радіосигнал по безпровідній мережі. Використовуючи унікальний код для розрізнення кожної окремої соти, CDMA дає можливість безлічі користувачів одночасно &amp;quot;ділити&amp;quot; ефір - без атмосферних перешкод, &amp;quot;перетину&amp;quot; розмов або інтерференції. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. [[Історія CDMA]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. [[Еволюція стандарту]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. [[Еволюція платформ і рішень]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. [[Принципи побудови мереж CDMA]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. [[Відмінності стандарту CDMA від інших цифрових технологій]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6. [[Принцип роботи CDMA]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
7. [[Порядок проходження мовних даних в мобільній станції до моменту відправлення в ефір]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
8. [[Стійкість зв'язку]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
9. [[Проблема близької-далекої зони]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
10. [[Передача управління (хендовер)]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
11. [[Корекція помилок і вибір кадрів]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
12. [[Причини виникнення системних перешкод]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
13. [[Боротьба з системними перешкодами]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
14. [[Налаштування підключення інтернету в Linux]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
15. [[Налаштування модемів CDMA]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
16. [[Питання до технології CDMA]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Mini-shporka CDMA]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[category:Комп'ютерні мережі]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ярослав</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A2%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_CDMA</id>
		<title>Технологія CDMA</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A2%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_CDMA"/>
				<updated>2014-01-17T01:07:07Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ярослав: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&amp;lt;div align=&amp;quot;left&amp;quot; style=&amp;quot;background-color: #c0c0c0&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
[[Файл:AsFarAsYouAreWellInformedAboutTechnologyOfCDMA pic05.jpg|550px|center ]]&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
'''CDMA''' (''Code Division Multiple Access'') - цифрова безпровідна технологія, розроблена і вперше упроваджена QUALCOMM. CDMA конвертує мову в цифрову інформацію, яка потім пересилається як радіосигнал по безпровідній мережі. Використовуючи унікальний код для розрізнення кожної окремої соти, CDMA дає можливість безлічі користувачів одночасно &amp;quot;ділити&amp;quot; ефір - без атмосферних перешкод, &amp;quot;перетину&amp;quot; розмов або інтерференції. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. [[Історія CDMA]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. [[Еволюція стандарту]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. [[Еволюція платформ і рішень]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. [[Принципи побудови мереж CDMA]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. [[Відмінності стандарту CDMA від інших цифрових технологій]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6. [[Принцип роботи CDMA]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
7. [[Порядок проходження мовних даних в мобільній станції до моменту відправлення в ефір]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
8. [[Стійкість зв'язку]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
9. [[Проблема близької-далекої зони]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
10. [[Передача управління (хендовер)]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
11. [[Корекція помилок і вибір кадрів]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
12. [[Причини виникнення системних перешкод]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
13. [[Боротьба з системними перешкодами]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
14. [[Налаштування підключення інтернету в Linux]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
15. [[Налаштування модемів CDMA]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
16. [[Питання до технології CDMA]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Mini-shporka]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[category:Комп'ютерні мережі]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ярослав</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BA%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%B7%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D1%83</id>
		<title>Стійкість зв'язку</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BA%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%B7%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D1%83"/>
				<updated>2014-01-17T01:04:14Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ярослав: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Зв'язок у зоні покриття CDMA, як правило, більш стійка, ніж у інших Cтандартів. Пояснюється це властивостями зв'язку в стандарті CDMA. По-перше, це велика перешкодозахищеність, яку сигнал набуває внаслідок дуже широкого спектру сигналу (1,25 МГц). Такому сигналу не страшні перешкоди промислового походження (наприклад автомобілі), так як їх спектр набагато вужчий і нездатний перекрити сигнал CDMA. По-друге, від абонента, що розмовляє по телефону стандарту CDMA, сигнал приймається не однією базовою станцією, як в інших стандартах, а двома чи навіть трьома найближчими до нього. Це дає ряд переваг: Перше: при переміщенні з соти в стільнику відбувається плавна естафетна передача абонента від однієї базової станції до іншої, таким чином виключаються перерви зв'язку при русі. Друге: підтримуючи зв'язок одночасно з двома-трьома базовими станціями, вибирається найкращий сигнал. Більш того, якщо жоден канал не забезпечує належної якості, то сигнал будується з «поганих» складових, в сумі дають хороший результат. Типовий приклад: у підземному переході, де телефони GSM, NMT або DAMPS втрачають зв'язок, телефон CDMA, вловлюючи багаторазово відбиті сигнали, що приходять з різних напрямків, може впевнено тримати зв'язок.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== CDMA UKRAINE==&lt;br /&gt;
[[Файл:IT Logo-new small.jpg|550px|center ]]&lt;br /&gt;
===Голосовим абонентам===&lt;br /&gt;
[[Файл:66067.jpg|thumb|450px]]&lt;br /&gt;
Послуги голосового зв'язку оператора мобільного зв'язку «Інтертелеком» - це краще рішення щодо забезпечення сучасними послугами голосового зв'язку з вигідними тарифами для дзвінків на всі напрямки і швидкісний 3G інтернет для максимально зручного спілкування за допомогою інтернет сервісів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рішення від оператора «Інтертелеком» - голосові послуги, які поєднують в собі всі переваги фіксованого та мобільного зв'язку в одній пропозиції. Переваги оператора «Інтертелеком» - це:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Переваги використання стандарту CDMA в Україні - прямий міський номер і вигідна вартість дзвінків на місцеві міські номери.&lt;br /&gt;
Мобільний номер та вигідні дзвінки на номери мобільних операторів України та міжнародний напрямок.&lt;br /&gt;
Великий набір додаткових послуг, що дозволяє зробити телефонний номер абонентів найзручнішим прямим міським номером в Україні.&lt;br /&gt;
Мобільний 3G інтернет на швидкості до 3,1 Мбіт/с і набір додаткових послуг, які дозволять отримувати максимальний набір комфортних послуг доступних на різноманітних пристроях.&lt;br /&gt;
Обладнання, на якому можливе використання зручних послуг стандарту CDMA в Україні - це новітні смартфони і комунікатори, мобільні телефони середнього та бізнес класу, бюджетні мобільні телефони та стаціонарні телефони.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Зона покриття оператора «Інтертелеком» - це найширша зона покриття серед 3G операторів України, абонент може використовувати послуги по всій зоні покриття, при цьому відчуваючи себе завжди, як удома.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Прямий міський номер'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Прямий міський номер обласної нумерації - це номер з кодом обласних центрів чи великих міст, віднесені до цієї категорії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Прямий міський номер районної нумерації - це номер з кодом районного центру чи міста, яке не відноситься до категорії обласного центру.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Прямий номер у будь-якій точці телекомунікаційної мережі оператора «Інтертелеком» - це зручне рішення для абонентів, які часто телефонують на міські номери і отримують дзвінки зі стаціонарних телефонів. Абоненти оператора «Інтертелеком» можуть використовувати прямий номер без додаткових налаштувань обладнання по всій території України в межах покриття мережі оператора «Інтертелеком» - від Львова до Луганська. Тепер немає необхідності знаходитися на одному місці і використовувати домашній телефон для розмов з друзями та близькими, а офісний телефон для спілкування з бізнес партнерами і колегами. Стаціонарний телефон стає зручніше і знаходиться тепер завжди під рукою. Це означає, що в якій би точці України абонент не знаходився всі його знайомі, друзі і близькі можуть телефонувати на його прямий номер так, як би вони дзвонили йому на домашній телефон, або партнери і колеги як на офісний телефон.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Вигідні дзвінки на місцеві номери'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
З послугами стандарту CDMA в Україні абоненти оператора мобільного зв'язку «Інтертелеком» можуть здійснювати дзвінки на номери мобільних операторів, міжміські номери та на стаціонарні телефони по найбільш вигідним тарифам. Тарифні пропозиції з прямим номером включають пакетні хвилини від 100 хвилин на місцеві дзвінки до безлімітної пропозиції.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Пропозиція «500 хвилин» - оптимальне поєднання ціни та пакетних хвилин для дзвінків на домашні телефони своїх знайомих і близьких, а також офісні телефони партнерів і колег - прямий міський номер і 500 хвилин за 30 гривень на місяць. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''''Вигідні дзвінки на номери мобільних операторів'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Розширюючи можливості абонентів оператор «Інтертелеком» постійно покращує пропозиції для дзвінків на номери мобільних операторів України та створює комфортні умови для спілкування з абонентами всіх операторів Україні.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Оператор «Інтертелеком» пропонує абонентам тарифні пропозиції для дзвінків на номери мобільних операторів - «Всі мережі» і «Non stop»,  а також додаткову послугу «100 хвилин на мобільні мережі», яка дозволяє дзвонити абонентам усіх операторів України за ціною від 25 копійок за хвилину розмови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Вигідні дзвінки на міжнародний напрямок'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Абонентам, які регулярно здійснюють дзвінки діловим партнерам або родичам за кордон оператор «Інтертелеком» пропонує вигідні тарифи для дзвінків. Переваги оператора для дзвінків на міжнародний напрямок в базовій пропозиції - вигідні тарифи та посекундна тарифікація.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Безкоштовні дзвінки всередині мережі'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Абоненти оператора «Інтертелеком» з прямою районною та обласною нумерацією можуть телефонувати на міські і мобільні номери абонентів «Інтертелеком» безкоштовно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Набір додаткових послуг та опцій'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Усім абонентам, які підключають прямий міський номер від оператора «Інтертелеком», доступні вигідні додаткові послуги, які дозволяють зробити свій номер ще зручнішим.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Послуга «Мобільний хіт» дозволить встановити особисте привітання або улюблену мелодію замість гудків очікування. За допомогою послуги «Мобільний хіт» абоненти можуть зробити свій прямий міський номер наймузичнішим прямим міським номером в Україні.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для розширення можливостей тарифного плану і ще більшого використання мобільного 3G інтернету для абонентів доступні інтернет опції: «Вільний день+» - щоденні додаткові 200 МБ до будь-якої тарифної пропозиції для використання протягом місяця.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
==Ресурси Internet==&lt;br /&gt;
*http://www.intertelecom.ua/ua/tariffs/clients&lt;br /&gt;
*http://www.siriusone.net/index.php?action=page&amp;amp;page_id=17&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ярослав</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:66067.jpg</id>
		<title>Файл:66067.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:66067.jpg"/>
				<updated>2014-01-17T00:59:33Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ярослав: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ярослав</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:IT_Logo-new_small.jpg</id>
		<title>Файл:IT Logo-new small.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:IT_Logo-new_small.jpg"/>
				<updated>2014-01-17T00:57:36Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ярослав: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ярослав</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9D%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%88%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%B2_CDMA</id>
		<title>Налаштування модемів CDMA</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9D%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%88%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%B2_CDMA"/>
				<updated>2014-01-17T00:42:33Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ярослав: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Інструкція з встановлення телефонів CDMA-450 в якості радіо-модемів&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Підключення кабелю передачі даних:''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Крок 1.'' &lt;br /&gt;
З'єднайте кабель передачі даних і телефон. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Крок 2.'' &lt;br /&gt;
Підключіть кабель передачі даних у роз'єм USB на комп'ютері. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Крок 3.'' &lt;br /&gt;
Встановіть який є в комплекті драйвер для даного кабелю, відповідно до інструкції на що додається до кабелю диск. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Примітка:'' Після успішної установки драйвера з'явиться новий пристрій UBIQUAM CDMA USB Modem. Панель управління -&amp;gt; Система -&amp;gt; Устаткування -&amp;gt; Диспетчер пристроїв -&amp;gt; Модеми.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:Image001.png]]&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Крок 4.'' &lt;br /&gt;
Створіть нове мережеве підключення використовуючи модем UBIQUAM CDMA USB Modem.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Створення Мережевого підключення:'''&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
1. Запустіть Майстер нових підключень через Панель управління -&amp;gt; Мережа і віддалений доступ до мережі -&amp;gt; Створення нового підключення.&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
2. У вікні &amp;quot;Тип мережевого підключення» оберіть &amp;quot;Телефонне підключення до Інтернету» та натисніть кнопку «Далі»&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:Image002.png]]&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
3. У діалоговому вікні оберіть &amp;quot;Настроїти з'єднання з Інтернетом вручну» та натисніть кнопку «Далі»&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:Image003.png]]&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
4. Виберіть «Я підключаюся до Інтернету вручну по телефонній лінії через модем» та натисніть «Далі».&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:Image004.png]]&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
5. Якщо в системі встановлено декілька модемів, то Майстер в наступному вікні «Виберіть пристрій» запропонує вибрати той модем, який буде використовуватися даними підключенням. Выберите UBIQUAM CDMA USB Modem. Виберіть UBIQUAM CDMA USB Modem.&lt;br /&gt;
6. У вікні «Відомості про підключення для облікового запису» в якості номера телефону вкажіть: # 777 і натисніть «Далі».&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:Image005.png]]&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
7. В якості імені користувача і пароля вкажіть: bwc та пароль bwcbwc і натисніть «Далі».&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:Image006.png]]&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
8. Як ім'я підключення введіть bwc.&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:Image007.png]]&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
9. У вікні «Налаштування облікового запису пошти Інтернету», натисніть «ні».&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:Image008.png]]&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
10. В окне «Завершение работы мастера подключения к Интернету» нажмите «Готово». У вікні «Завершення роботи майстра підключення до Інтернету», натисніть «Готово».&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:Image009.png]]&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
11. Створене підключення знаходиться:&lt;br /&gt;
'''Для користувачів OC Windows 98SE''', Me, дане з'єднання знаходиться Мій комп'ютер -&amp;gt; Мережа і віддалений доступ до мережі -&amp;gt; bwc&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
'''Для користувачів OC Windows XP з оригінальним виглядом меню «Пуск»''', Пуск -&amp;gt; Подключение -&amp;gt; bwc&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
'''Для користувачів ОС Windows XP c класичним видом меню «Пуск»''', Пуск -&amp;gt; Настройка -&amp;gt; Мережеві підключення -&amp;gt; bwc&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
'''Для користувачів OC Windows 2000''', Пуск -&amp;gt; Настройка -&amp;gt; Мережа і віддалений доступ до мережі -&amp;gt; bwc&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
Залежно від версії та настройки ОС на Вашому комп'ютері можливо інше розташування пунктів меню.&lt;br /&gt;
:11.1 Додаткова настройка модему (для OC Windows XP) - Kyosera KE-301; UbiquamU-100, 105,200,400.&lt;br /&gt;
Перед тим, як налаштовувати модем переконайтеся, що телефон підключений до комп'ютера.&lt;br /&gt;
#Відкрийте на комп'ютері: Пуск -&amp;gt; Настройка -&amp;gt; Панель управління -&amp;gt; Телефон і модем&lt;br /&gt;
#У вікні, що з'явилося виберіть закладку «Модеми»&lt;br /&gt;
#Обери свій встановлений модем та натисніть кнопку «Властивості»&lt;br /&gt;
#У вікні «Властивості модема» виберіть закладку «Додаткові параметри зв'язку»&lt;br /&gt;
#У полі «Додаткові команди ініціалізації» пропишіть рядок ініціалізації модему: at + crm = 1; &amp;amp; C0&lt;br /&gt;
#Увага! Необхідно ввести усі символи без пробілів.&lt;br /&gt;
#Натисніть «ОК» - модем налаштований, приступайте до налаштування з'єднання&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:Image011.png]]&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
12. Натисніть на іконку «bwc»&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:Image010.png]]&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
На зовнішньому дисплеї телефону з'явиться повідомлення: PPP дані, «З'єднано».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасний стан налаштування Модемів==&lt;br /&gt;
*http://skeletor.org.ua/?p=788&lt;br /&gt;
*http://cdmaplus.com.ua/publ/nastrojka_cdma_antenny/1-1-0-6&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ярослав</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%B8_%D0%BF%D0%BE%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8_%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6_CDMA</id>
		<title>Принципи побудови мереж CDMA</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%B8_%D0%BF%D0%BE%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8_%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6_CDMA"/>
				<updated>2014-01-17T00:18:33Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ярослав: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Про стрімке завоювання CDMA світового ринку телекомунікацій говорять наступні цифри. Не дивлячись на відносну новизну (перша стільникова система рухливого радіозв'язку спільного користування в цьому стандарті була відкрита для комерційної експлуатації у вересні 1995 р. в Гонконзі), вже в 1996 р. в Південній Кореї працювала комерційна мережа з 2 млн. користувачів. У цьому ж році в США 60% новій номерній ємкості було введено за допомогою стандарту CDMA, який міцно утримує перше місце як по кількості охоплюваного населення, так і по числу операторів, що використовують дану технологію. Мережі цього стандарту розповсюдженні в сусідніх з Україною державах - Росії, Молдові і Польщі. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Загальні відомості===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Система CDMA побудована по методу прямого розширення спектру частот на основі використання 64 видів псевдовипадкових послідовностей (ПСП), сформованих згідно із законом функцій Уолша. Мовні повідомлення передаються за допомогою мовоперетворюючого пристрою з алгоритмом Celр. Використання системи переривистої передачі мови на основі детектора активності мови і вокодера з алгоритмом CELP у поєднанні із змінною швидкістю перетворення аналогового мовного сигналу в цифровій сприяє зниженню взаємних перешкод в мережі і збільшенню її ємкості. Це відбувається через те, що абонентський термінал (АТ) випромінює сигнал тільки на інтервалах активності мови, які складають близько 35% тривалості розмови. На лінії від базової станції до абонентського терміналу (&amp;quot;вниз&amp;quot;) адресною ознакою кодового каналу служить одна з 64 ортогональних функцій Уолша, а на лінії &amp;quot;вгору&amp;quot; - квазіортогональні довгі ПСП. Зв'язок в системі CDMA організовується за стільниковим принципом з використанням всіх типових елементів стільникової мережі рухливого радіозв'язку. При відношенні енергії інформаційного символу до спектральної щільності шуму 7...8 дб і допустимій частоті помилок 1% можна організувати 60 активних каналів на трьохсекторну стільнику. Для синхронізації роботи мережі використовуються сигнали, що приймаються з радіонавігаційних супутників GPS за допомогою спеціального приймача, що входить до складу базової станції (БС). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Діапазон робочих частот від АТ до БС лежить в межах 824-849 Мгц, а у зворотному напрямі - в межах 869-894 Мгц. Таким чином, дуплексне рознесення рівне 45 Мгц. Спільна смуга частот кожного радіоканалу - 1,23 Мгц. По краях робочого діапазону частот, виділеного операторові мережі CDMA, рекомендується передбачити наявність захисних смуг. Якщо по сусідству працює система AMPS, ширина захисної смуги повинна складати 270 кгц, якщо яка-небудь інша система зв'язку - захисну смугу слід збільшити до половини основної смуги, тобто до 615 кгц. Стандарт CDMA дає можливість використовувати одну і ту ж частоту, що несе, по всій мережі у всіх сотах. Коефіцієнт повторного використання частоти для CDMA дорівнює 1.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Взаємодія базової станції і терміналу===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Базова станція, керована контроллером і сполучена з ТФОП за допомогою інтерфейсу, як який зазвичай використовується так званий центр комутації рухливого зв'язку, може одночасно використовувати 64 канали передачі, з яких один канал, - пілотний, один - для синхронізації, сім каналів - для персонального виклику, останні 55 - для передачі мовних повідомлень. У напрямі &amp;quot;вниз&amp;quot; канали називають прямими. Пілотний канал використовується для початкової синхронізації АТ з мережею і для контролю за сигналами БС за часом, частоті і фазі. Канал синхронізації забезпечує ідентифікацію БС, контроль рівня випромінювання пілотного сигналу, а також фазу ПСП БС. Канал виклику використовується для виклику АТ і для призначення після встановлення з'єднання каналу зв'язку. Канал прямого трафіку служить для передачі мовних повідомлень і даних. У нім організований також безперервний субканал управління потужністю шляхом заміщення декілька біт мовних даних із швидкістю 800 біт/с. Передача &amp;quot;0&amp;quot; означає, що абонентська станція повинна збільшити рівень своєї вихідної потужності на 1 дб, а передача &amp;quot;1&amp;quot; - зменшити на 1 дб. Максимально можлива швидкість зміни потужності складає 16 дб (у 40 разів) протягом 20 мс. Динамічний діапазон регулювання - 84 дб. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Таке регулювання дозволяє АТ працювати з мінімально необхідною потужністю випромінювання, даючи можливість БС приймати сигнали абонентських терміналів з практично однаковим рівнем потужності незалежно від видалення. Це забезпечує як мінімізацію взаємних перешкод в мережі і збільшення її ємкості, так і вищу екологічну безпеку АТ для користувача. Проте при планеруванні мережі необхідно враховувати, що розмір сотів має бути приблизно однаковий. Інакше виникають перешкоди від АТ, що знаходяться в сусідніх сотах. Радіус соти в місті може досягати 4-5 км., в сільській місцевості - від 7-8 до 25-30 км., залежно від рельєфу місцевості і висоти розташування антен. У напрямі від АТ до БС канали називають зворотними. До їх числа входять канал доступу і канал зворотного трафіку. Канал доступу використовується для встановлення викликів і відповідей на повідомлення, передавані по каналу виклику, і для передачі команд і запитів на реєстрацію в мережі. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У кожному каналі БС при передачі використовується одна з 64 послідовностей Уолша. Зміні знаку біта інформації відповідає поворот на 180 градусів фази використовуваної послідовності. Унаслідок ортогональності послідовностей перешкоди між каналами передачі відсутні. Вони виникають тільки від сусідніх БС, що працюють на тій, що тій же несе і використовують ту ж послідовність, але з іншим циклічним зрушенням. У абонентському терміналі ортогональні сигнали використовуються для підвищення перешкодостійкості каналів. При цьому кожній групі з 6 біт інформаційного повідомлення відповідає одна з 64 послідовностей Уолша. Різні циклічні зрушення ПСП в абонентських терміналах дозволяють БС при прийомі розділити сигнали від АТ. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Абонентський термінал може знаходитися в одному з чотирьох станів: ініціалізації, черговому, доступу, активному. В стані ініціалізації АТ веде пошук пілотного каналу на нульовій функції Уолша. Виявивши його, він знаходить на 32-ій функції Уолша канал синхронізації. З повідомлення, передаваного по каналу синхронізації, АТ отримує дані про конфігурацію системи і її тимчасовій структурі. На наступному етапі АТ входить в режим чергового стану, виявляє канал персонального виклику і веде безперервний контроль за повідомленнями, що поступають. Ці повідомлення від БС можуть містити всі необхідні дані, щоб ініціювати виклик або прийняти його від іншого абонента. В разі проходження виклику АТ переходить в стан доступу. При успішній спробі доступу АТ входить в активний стан. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Передача повідомлень===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Передача повідомлень в мережі здійснюється кадрами. При цьому в каналах застосовуються: згортальне кодування &amp;quot;вниз&amp;quot; із швидкістю 1/2, &amp;quot;вгору&amp;quot; - 1/3, декодер Вітербі з м'яким рішенням, передаваних повідомлень. Використовувані принципи прийому дозволяють аналізувати помилки в кожному інформаційному кадрі і стирати кадр при перевищенні допустимого рівня, тим самим підтримуючи високу якість передачі мови. Крім того, в системі CDMA використовуються роздільна обробка відбитих від будівель сигналів, що приходять з різними затримками, і подальше їх вагове складання, що значно знижує негативний вплив ефекту многолучевості. При роздільній обробці променів в кожному каналі прийому на БС використовуються чотири що паралельно працюють корелятора, а в ношеному абонентському терміналі - три корелятори. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У системі CDMA передбачений режим м'якої естафетної передачі (soft handoff) під час переходу абонента з соти в стільнику. При цьому АТ підтримує зв'язок одночасно з двома або трьома БС, проводячи безперервний пошук всіх пілот-сигналов на робочій частоті з фіксацією їх рівнів. В разі виявлення досить сильного пілот-сигнала, що не належить до обслуговуючого його вічка (сектору), він посилає повідомлення своєї базової станції. На основі повідомлень, що поступають від різних БС, контроллер базових станцій приймає рішення, яка БС буде залучена в процедуру естафетної передачі, призначає цій БС вільну функцію Уолша з належного набору і повідомляє їй код АТ. Обслуговуючою БС поступає команда направити АТ повідомлення про початок процедури естафетної передачі. Абонентський термінал, що приймає інформацію одночасно від двох БС, вибирає кращий мовний кадр з двох. Аналогічним чином мережевий інтерфейс, приймаючи одну і ту ж інформацію від двох БС, вибирає кращу на основі покадрового порівняння.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===CDMA: канальна структура===&lt;br /&gt;
При першому знайомстві з канальною структурою читач стикається з великою кількістю загадкових абревіатур. Але насправді принцип їх утворення досить простий: спочатку одна або дві англійські букви, що позначають спеціальну характеристику (ознаку) даного логічного каналу (див. таблицю), потім ще дві букви - завжди CH (Channel). Підхід зберігається незалежно від стандарту.&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;'''Класифікація та типові позначення каналів'''&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;table width=&amp;quot;400&amp;quot; border=&amp;quot;1&amp;quot; cellspacing=&amp;quot;0&amp;quot; cellpadding=&amp;quot;1&amp;quot; align=&amp;quot;center&amp;quot;&amp;gt; &lt;br /&gt;
&amp;lt;tr align=&amp;quot;center&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt;Ознака&amp;lt;/td&amp;gt;	&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt;Позначення&amp;lt;/td&amp;gt;	&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt;Назва каналу&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;td rowspan=&amp;quot;2&amp;quot;&amp;gt;Напрямок зв'язку&amp;lt;/td&amp;gt;	&lt;br /&gt;
&amp;lt;td align=&amp;quot;center&amp;quot;&amp;gt;F&amp;lt;/td&amp;gt;	&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt;Прямий (Forward)&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;td align=&amp;quot;center&amp;quot;&amp;gt;R&amp;lt;/td&amp;gt;	&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt;Зворотній (Reverse)&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;td rowspan=&amp;quot;2&amp;quot;&amp;gt;Тип канала&amp;lt;/td&amp;gt;	&lt;br /&gt;
&amp;lt;td align=&amp;quot;center&amp;quot;&amp;gt;L&amp;lt;/td&amp;gt;	&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt;Логічний (Logical)&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;td align=&amp;quot;center&amp;quot;&amp;gt;P&amp;lt;/td&amp;gt;	&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt;Фізичний (Physical)&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;td rowspan=&amp;quot;4&amp;quot;&amp;gt;Назначение канала&amp;lt;/td&amp;gt;	&lt;br /&gt;
&amp;lt;td align=&amp;quot;center&amp;quot;&amp;gt;A&amp;lt;/td&amp;gt;	&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt;Доступ (Access)&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;td align=&amp;quot;center&amp;quot;&amp;gt;P&amp;lt;/td&amp;gt; 	&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt;Викличний (Paging)&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;td align=&amp;quot;center&amp;quot;&amp;gt;S&amp;lt;/td&amp;gt;	&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt;Сигналізації (Signaling)&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;td align=&amp;quot;center&amp;quot;&amp;gt;T&amp;lt;/td&amp;gt;	&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt; Трафіку (Traffic)&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;td rowspan=&amp;quot;5&amp;quot;&amp;gt;Спосіб організації зв'язку&amp;lt;/td&amp;gt;	&lt;br /&gt;
&amp;lt;td align=&amp;quot;center&amp;quot;&amp;gt;A&amp;lt;/td&amp;gt;	&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt;Суміщений (Associated)&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;td align=&amp;quot;center&amp;quot;&amp;gt;B&amp;lt;/td&amp;gt;	&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt;Широкомовний (Brodcast)&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;td align=&amp;quot;center&amp;quot;&amp;gt;С&amp;lt;/td&amp;gt;	&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt;Загальний (Common)&amp;lt;/td&amp;gt; &lt;br /&gt;
&amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;td align=&amp;quot;center&amp;quot;&amp;gt;D&amp;lt;/td&amp;gt;	&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt;Виділений (Dedicated)&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;td align=&amp;quot;center&amp;quot;&amp;gt;SD&amp;lt;/td&amp;gt;	&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt;Автономний (Stand-alone)&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;td rowspan=&amp;quot;3&amp;quot;&amp;gt;Допоміжні канали&amp;lt;/td&amp;gt; &lt;br /&gt;
&amp;lt;td align=&amp;quot;center&amp;quot;&amp;gt;A&amp;lt;/td&amp;gt;	&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt; Допоміжний (Auxiliary))&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;td align=&amp;quot;center&amp;quot;&amp;gt;PI&amp;lt;/td&amp;gt;	&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt;Пілот-сигналу (Pilot)&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;td align=&amp;quot;center&amp;quot;&amp;gt;S или SYNC&amp;lt;/td&amp;gt;	&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt;Синхроканал (Synchronization)&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/tr&amp;gt;&amp;lt;/table&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Важливу роль у системах на базі CDMA грає канал передачі пілот-сигналу (Pilot Channel), що випромінюється кожною базовою станцією безперервно в широкомовному режимі і може бути прийнятий одночасно всіма мобільними станціями, розташованими в зоні її обслуговування. Для встановлення початкової синхронізації використовується синхроканал F-SYNC. Традиційно передача дзвінків з базової станції на мобільний здійснюється за допомогою пейджингового каналу PCH (Paging Channel), а багатостанційний доступ реалізується через ACH (Access Channel). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для надання різних послуг зв'язку в CDMA використовуються два типи каналів. Перший з них називається фундаментальним (FCH, Fundamental Channel), а другий - додатковим (SCH, Supplemental Channel). Послуги, які надаються через цю пару каналів, залежать від схеми організації зв'язку. Канали можуть бути адаптовані для певного виду обслуговування та працювати з різними розмірами кадру, використовуючи будь-яке значення швидкості з двох швидкісних рядів: RS-1 (1500, 2700, 4800 і 9600 біт / с) або RS-2 (1800, 3600, 7200 і 14 400 біт / с). Визначення і вибір швидкості прийому здійснюється автоматично. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
З третім поколінням CDMA все набагато складніше. У cdma2000 збережена існуюча канальна структура, однак кількість видів каналів збільшена до 15. Перш за все, введені три додаткових пілот-сигнали: два допоміжних у прямому каналі - CAPICH (Common Auxiliary PICH) і DAPICH (Dedicated Auxiliary PICH) і одна в зворотному - R-PICH. CAPICH використовується за наявності на базової станції рознесених антен, DAPICH - при використанні абонентських антен з вузьким променем спрямованості, а R-PICH виконує початкову синхронізацію для базової станції. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Крім того, для організації зв'язку в прямому і зворотному напрямках додатково введені загальний (CCCH, Common CCH) і виділений (DCCH, Dedicated CCH) канали управління, які за призначенням аналогічні каналах PCH (у прямому каналі) і ACH (в зворотному каналі). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На відміну від IS-95 і cdma2000 в стандартах UTRA (ETSI, Європа) і W-CDMA (ARIB, Японія) запропонований інший принцип розподілу каналів, заснований на обліку взаємозв'язку між об'єктами різних ієрархічних рівнів. При цьому можуть бути виділені три типи каналів: &lt;br /&gt;
#логічні, які обслуговуються на підрівні L2/LAC і забезпечують взаємодію між протоколами L2/MAC і #більш високими рівнями; &lt;br /&gt;
#транспортні, які обслуговуються на підрівні L2/MAC і забезпечують взаємодію між протоколами #фізичного і більш високих рівнів; &lt;br /&gt;
#фізичні, що формуються на самому нижньому рівні L1. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Існують дві групи логічних каналів: управління CCH (Control Channel) і трафіку TCH (Traffic Channel). По каналах управління передаються викличні та службові повідомлення, сигналізація, команди управління потужністю і діаграмою спрямованості, а по каналу трафіку - інформаційні потоки. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Канали управління, в свою чергу, поділяються на загальні (CCCH, Common CCH) і виділені (DCCH, Dedicated CCH). У рекомендації МСЕ (ITU-R M.1035) був також запропонований третій тип каналу - жорстко закріплений, що одержав позначення (LCCH, Leash CCH). В даний час в системах на базі протоколу CDMA він не використовується. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Загальні канали CCCH призначені для передачі керуючої інформації та сигналізації в режимі, не орієнтованому на з'єднання. Є чотири види таких каналів: широкомовні (BCCH, Broadcast CCH), прямого доступу (FACH, Forward ACH), пейджингові PCH і довільного доступу (RACH, Random ACH). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Двосторонній радіозв'язок між базовою і мобільного станціями здійснюється по двох каналах. У мережах з комутацією каналів дані передаються по виділеному каналу трафіку (DTCH, Dedicated TCH), а пакетна інформація - по каналу передачі абонентських пакетів (UPCH, User Packet Channel). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Транспортні канали, що зв'язують фізичний рівень з більш високими, так само як і логічні, поділяються на дві групи: загальні CCH, які не потребують ідентифікації мобільної станції в робочій смузі, і виділені DCH, в яких мобільна станція однозначно пов'язана з фізичним каналом, тобто з певним кодом і частотою. Перші доступні групі абонентів - зв'язок організовується одночасно між базовою і декількома мобільними станціями, а по виділеному передаються дані або сигналізація. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Одне з відмінностей між проектами W-CDMA і UTRA полягає в різному числі типів виділених каналів. У W-CDMA один тип - DTCH, а в UTRA їх аж три: DTCH, автономний (SDCCH, Stand-alone DCCH) і суміщений (ACCH, Associated CCH). У каналі DTCH передбачено швидка зміна швидкості передачі (кожні 10 мс). ACCH використовується для спільної передачі керуючої інформації з потоку даних. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Фізичні канали визначають якісні показники та режими передачі інформації. Їх головні характеристики - код, частота і фазовий зсув. Вони також поділяються на загальні (CPCH, Common Physical Channel) і виділені (DPCH, Dedicated Physical Channel) канали. За загальним каналу управління (CCPCH, Common Control Physical Channel) передається виклична керуюча інформація. Для передачі символів пілот-сигналу використовується окремий канал синхронізації (SCH, Synchronization Channel). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для організації зв'язку з конкретним користувачем виділено спеціальний канал DPCH, по якому передаються як інформація абонента, так і управляючі сигнали, допоміжні пілот-символи керування діаграмою спрямованості антени, а також біти управління потужністю та інші службові дані. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Унікальність технології з кодовим поділом каналів полягає в тому, що кожний логічний канал відображається на фізичний «індивідуально», з притаманними йому швидкістю передачі і кодом. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Так як число каналів на мережевому рівні значно більше, ніж на канальному, то в одному транспортному каналі зазвичай поєднують кілька низькошвидкісних логічних (рис. 2). При переході від транспортного до фізичного рівня канали теж можна об'єднувати, при цьому прийнято пейджингового канал PCH і канал доступу FACH відображати на загальний фізичний канал «вниз», а канал доступу RACH - на загальний фізичний канал «вгору».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Переваги та недоліки стандарту===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Переваги'''&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
Система безпровідного доступу, побудована за технологією CDMA, забезпечує стандартний набір мовних і немовних послуг, типовий для цифрових стільникових систем другого покоління. Цей набір включає передачу мови з високою якістю, передачу даних і факсограмм, а також додаткові послуги: переклад з'єднання на іншого абонента, конференц-зв'язок і голосову пошту. Проте описані вище принципи побудови системи CDMA визначають наступні її переваги перед іншими стандартами стільникового зв'язку, роблячи цю технологію привабливішою як для операторів, так і для абонентів. Технологія CDMA забезпечує велику ємкість мережі в порівнянні з іншими відомими технологіями побудови стільникових мереж за рахунок як більшого числа каналів на 1 Мгц виділеної смуги частот, так і повторного використання каналів зв'язку на даній території. Наприклад, допустиме співвідношення сигнал/перешкода в каналах GSM складає 9 дб, в аналогових каналах - 17...18 дб. Це дозволяє забезпечити повторне використання частот при меншому територіальному рознесенні базових станцій і тим самим збільшити ємкість мереж GSM приблизно удвічі в порівнянні з аналоговим стандартом TAGS, а при використанні напівшвидкісного мовного кодека - в чотири-п'ять раз. Стандарт CDMA дає можливість використовувати одну і ту ж частоту по всій мережі у всіх сотах. Ємкість в даному випадку збільшиться по відношенню до AMPS до десяти разів. До додаткового підвищення ємкості приводить і використання детектора активності мови і вокодера з алгоритмом CELP. Порівняльні характеристики систем стандартів CDMA і TDMA приведені в таблиці. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Використання у всіх сотах однієї і тієї ж частоти приводить, по суті, до виключення необхідності частотного планерування при проектуванні мережі. Планерування зводиться до того, щоб соти за розміром були приблизно однакові. Крім того, технологія обробки сигналу з ефектом багатопроменевого поширення підвищує інтенсивність сигналу, дозволяючи збільшити розмір соти. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Оскільки в технології CDMA інформація розподілена по широкому спектру і кодована, сигнал важко виявити і прослухати. Тобто технологія безпечніша в порівнянні з іншими стільниковими системами з точки зору захисту інформації. Кодування мовних сигналів із змінною швидкістю дозволяє мовним бітам передаватися з тією швидкістю, яка необхідна для забезпечення високої якості мови. Це економить заряд батареї мобільного телефону, збільшуючи тривалість розмови. До цього ж приводить пониження потужності АТ до мінімально необхідною для роботи в мережі. Додатковою перевагою є велика екологічна безпека системи (випромінювана потужність мінімальна і, крім того, розподілена по широкому спектру частот). &lt;br /&gt;
Реалізація &amp;quot;м'якого&amp;quot; переходу з соти в стільнику (з сектора в сектор) виключає переривання розмови при перетині абонентом кордону соти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Недоліки'''&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
Недоліків у CDMA небагато, хоча на вирішення деяких проблем знадобився не один десяток років. Головним стримуючим фактором її практичного застосування довгі роки була, як уже зазначалося, складність обладнання. І хоча поява [DSP-процесорів][http://uk.wikipedia.org/wiki/DSP] призвело до деякого його спрощення, коло виробників, яким до снаги створювати таку апаратуру (особливо базові станції), не назвеш широким.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Інший недолік - виникнення взаємних перешкод, що погіршують умови прийому при зростанні числа активних абонентів, що позначається на зв'язку периферійних віддалених абонентських станцій. Так, у міру збільшення завантаження системи можуть зменшуватися розміри зони обслуговування і погіршуватися завадової обстановка («дихання» соти, cell breathing). Головні ж камені спотикання на шляху впровадження технології CDMA - висока чутливість до розкиду потужностей абонентських станцій і складність синхронізації базових станцій. Перша з цих проблем була вирішена за рахунок створення унікальної високоточної системи управління потужністю (крок 0,5-1 дБ, швидкість 0,8 або 1,6 кбіт / с), а друга - за допомогою сигналів GPS.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для підвищення якості зв'язку однієї абонентської станції за допомогою м'якого перемикання каналів потрібно одночасно виділяти для неї два або більше каналів, що знижує пропускну здатність загального каналу радіозв'язку. Нарешті, для користувачів серйозним недоліком є необхідність виділення операторам CDMA-мереж широких ділянок спектра&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ресурси Internet==&lt;br /&gt;
*http://study.urfu.ru/view/aid/49/1/walsh.html - коди Уолша&lt;br /&gt;
*http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%86%D0%B8%D1%8F_%D0%A3%D0%BE%D0%BB%D1%88%D0%B0 - функція Уолша&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ярослав</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:%D0%A2%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_CDMA</id>
		<title>Обговорення:Технологія CDMA</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:%D0%A2%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_CDMA"/>
				<updated>2014-01-17T00:02:17Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ярослав: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== Пропозиції та зауваження, щодо викладеного матеріалу. ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Питання ==&lt;br /&gt;
* Яким чином GPS допомагає вирішити проблему складності синхронізації базових станцій?[[Користувач:Lionardo|Біндовський Антон ]]&lt;br /&gt;
* Нічого не сказано про технологію EV DO, що це? [[Користувач:Lionardo|Біндовський Антон ]]&lt;br /&gt;
* В яких кумунікаційних системах використовується CDMA?--[[Користувач:Ігор Шевченко|Ігор Шевченко]] 22:08, 16 січня 2014 (EET)&lt;br /&gt;
==Відповідь==&lt;br /&gt;
*Шановний Біндовський Антон зверніть увагу на пункт [[Принципи побудови мереж CDMA]] млжливо там ви знайдете відповідь на своє запитання що стосується GPS.-[[Користувач:Ярослав|Голинський Ярослав]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*EV- DO ( Evolution - Data Only ) - технологія передачі даних , використовувана в мережах стільникового зв'язку стандарту CDMA.&lt;br /&gt;
1X EV -DO - це фаза розвитку стaндарта мобільного зв'язку CDMA2000 1x , і відноситься до другого покоління мобільного зв'язку. EV- DO - скорочення від Evolution Data Only . Дана технологія була створена з метою удосконалення передачі даних з використанням адаптивної модуляції, що дозволила збільшити пропускну здатність каналу.&lt;br /&gt;
Технологія EV- DV ( Evolution Data / Voice ) була призначена для удосконалення як голосового сервісу , так і передачі даних , однак цей напрямок розвитку не отримало. Технологія EV- DO , що отримала маркування Rev. C , об'єднує в собі такі мобільні технології як CDMA , TDM , OFDM , Multiple Input Multiple Output ( MIMO ) і Space Division Multiple Access ( SDMA ) .-[[Користувач:Ярослав|Голинський Ярослав]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*CDMA використовується у багатьох комунікаційних системах, наприклад:&lt;br /&gt;
-Глобальна Система Позиціонування (GPS);&lt;br /&gt;
-система позиціонування Galileo;&lt;br /&gt;
-супутникова система OmniTRACS для транспортної логістики.-[[Користувач:Ярослав|Голинський Ярослав]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Потреба в доповненні ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Не акцентовано увагу на кодуванні данних та форматах повідомлень. Бажано доповнити.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[User:V kotyak|V kotyak]] 13:08, 9 декабря 2008 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 Найближчим часом стаття буде доповненна!&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 --[[User:Mnagorniy|Mnagorniy]] 11:46, 24 декабря 2008 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==  Потреба в доповненні ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Бажано також вказати на особливості налагодження підключення в ОС Windows&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[User:V kotyak|V kotyak]] 13:08, 9 декабря 2008 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 Налагодження підключення відбувається аналогічно звичайному підключенню!&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 ----[[User:Mnagorniy|Mnagorniy]] 11:44, 24 декабря 2008 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Потрібно пояснити ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;quot;згортальне кодування &amp;quot;вниз&amp;quot; із швидкістю 1/2, &amp;quot;вгору&amp;quot; - 1/3,&amp;quot;&lt;br /&gt;
Необхідно пояснити суть кодування&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[User:V kotyak|V kotyak]] 13:08, 9 декабря 2008 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 Дякую за коментар, поясню!&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 --[[User:Mnagorniy|Mnagorniy]] 11:46, 24 декабря 2008 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;quot;Чи існують на сьогодні проблеми із зоною покриття CDMA?&amp;quot;&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Піменова Олена|Піменова Олена]] 10:47, 15 грудня 2011 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Відгуки ==&lt;br /&gt;
&amp;quot;Чи існують на сьогодні проблеми із зоною покриття CDMA?&amp;quot;&lt;br /&gt;
&amp;quot;Відповідь на питання знаходиться під №11 в пункті змісту&amp;quot;&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Sergpsw|Sergpsw]] 10:54, 15 грудня 2011 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;quot;Яка стійкість звя'язку CDMA?&amp;quot;&lt;br /&gt;
&amp;quot;Відповідь на питання знаходиться під №10 в пункті змісту&amp;quot;&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Sergpsw|Sergpsw]] 11:00, 15 грудня 2011 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щодо підключення інтернету в Linux через технологію CDMA то інформація дуже доречна!!! Все підключилося з першого разу!! Дякую за статтю!!!&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[User:Dpirogowsky|Dpirogowsky]] 12:00, 24 декабря 2008 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дійсно, в мене модем Novatel U720, щоб підключити інтернет в лінуксі, я перечитала багато статтей, та була на багатьох форумах, все що я робила, нічого не дало. Коли я скористалася даною статтею, то все запрацювало з першого разу!!!!&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''ВЕЛИКЕ ДЯКУЮ ЗА ТАКУ КОРИСНУ ІНФОРМАЦІЮ!!!!!'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[User:Kozirna|Kozirna]] 12:04, 24 декабря 2008 (EET)&lt;br /&gt;
-Допоможи-&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
--[[Користувач:VetalQ|VetalQ]] 23:51, 20 січня 2010 (UTC)&lt;br /&gt;
Стаття супер.Респект и уважуха.&lt;br /&gt;
Допоможи для '''PANTECH UM150''' в Linux підключення таке саме як для модему Novatel U720?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Статья интересная, но портит один фактор. &amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
Статья написана на одной странице - и за раз очень туго воспринимается вся информация.&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
просьба разбить статью на несколько более мелких статтей для более легкого восприятия&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Онищенко Сергей|Godrik]] 18:10, 28 грудня 2010 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Лера Тирон|Лера Тирон]] 15:55, 18 грудня 2011 (UTC)&lt;br /&gt;
Дякую за  інформацію про Створення Мережевих підключень та підключення кабелю передачі даних.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Чи є ще недоліки у CDMA, окрім проблеми близької-далекої зони? --[[Користувач:Aleksey|Новіков Олексій]] 13:27, 19 грудня 2011 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідь на питання &amp;quot;Чи є ще недоліки у CDMA, окрім проблеми близької-далекої зони?&amp;quot; тепер знаходиться в розділі 4.5.&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Sergpsw|sergey_popesku]] 15:09, 20 грудня 2011 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Стаття дуже сподобалась :) Всё що потрібно, розкрито від &amp;quot;а&amp;quot; до &amp;quot;я&amp;quot;. --[[Користувач:Гончаренко Євген|Гончаренко Євген]] 05:35, 27 грудня 2013 (EET)&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ярослав</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:%D0%A2%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_CDMA</id>
		<title>Обговорення:Технологія CDMA</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:%D0%A2%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_CDMA"/>
				<updated>2014-01-17T00:00:43Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ярослав: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== Пропозиції та зауваження, щодо викладеного матеріалу. ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Питання ==&lt;br /&gt;
* Яким чином GPS допомагає вирішити проблему складності синхронізації базових станцій?[[Користувач:Lionardo|Біндовський Антон ]]&lt;br /&gt;
* Нічого не сказано про технологію EV DO, що це? [[Користувач:Lionardo|Біндовський Антон ]]&lt;br /&gt;
* В яких кумунікаційних системах використовується CDMA?--[[Користувач:Ігор Шевченко|Ігор Шевченко]] 22:08, 16 січня 2014 (EET)&lt;br /&gt;
==Відповідь==&lt;br /&gt;
*Шановний Біндовський Антон зверніть увагу на пункт [[Принципи побудови мереж CDMA]] млжливо там ви знайдете відповідь на своє запитання що стосується GPS.-[[Користувач:Ярослав|Голинський Ярослав]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*EV- DO ( Evolution - Data Only ) - технологія передачі даних , використовувана в мережах стільникового зв'язку стандарту CDMA.&lt;br /&gt;
1X EV -DO - це фаза розвитку стaндарта мобільного зв'язку CDMA2000 1x , і відноситься до другого покоління мобільного зв'язку. EV- DO - скорочення від Evolution Data Only . Дана технологія була створена з метою удосконалення передачі даних з використанням адаптивної модуляції, що дозволила збільшити пропускну здатність каналу.&lt;br /&gt;
Технологія EV- DV ( Evolution Data / Voice ) була призначена для удосконалення як голосового сервісу , так і передачі даних , однак цей напрямок розвитку не отримало. Технологія EV- DO , що отримала маркування Rev. C , об'єднує в собі такі мобільні технології як CDMA , TDM , OFDM , Multiple Input Multiple Output ( MIMO ) і Space Division Multiple Access ( SDMA ) .-[[Користувач:Ярослав|Голинський Ярослав]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*CDMA використовується у багатьох комунікаційних системах, наприклад:&lt;br /&gt;
Глобальна Система Позиціонування (GPS)&lt;br /&gt;
система позиціонування Galileo&lt;br /&gt;
супутникова система OmniTRACS для транспортної логістики.-[[Користувач:Ярослав|Голинський Ярослав]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Потреба в доповненні ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Не акцентовано увагу на кодуванні данних та форматах повідомлень. Бажано доповнити.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[User:V kotyak|V kotyak]] 13:08, 9 декабря 2008 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 Найближчим часом стаття буде доповненна!&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 --[[User:Mnagorniy|Mnagorniy]] 11:46, 24 декабря 2008 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==  Потреба в доповненні ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Бажано також вказати на особливості налагодження підключення в ОС Windows&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[User:V kotyak|V kotyak]] 13:08, 9 декабря 2008 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 Налагодження підключення відбувається аналогічно звичайному підключенню!&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 ----[[User:Mnagorniy|Mnagorniy]] 11:44, 24 декабря 2008 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Потрібно пояснити ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;quot;згортальне кодування &amp;quot;вниз&amp;quot; із швидкістю 1/2, &amp;quot;вгору&amp;quot; - 1/3,&amp;quot;&lt;br /&gt;
Необхідно пояснити суть кодування&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[User:V kotyak|V kotyak]] 13:08, 9 декабря 2008 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 Дякую за коментар, поясню!&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 --[[User:Mnagorniy|Mnagorniy]] 11:46, 24 декабря 2008 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;quot;Чи існують на сьогодні проблеми із зоною покриття CDMA?&amp;quot;&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Піменова Олена|Піменова Олена]] 10:47, 15 грудня 2011 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Відгуки ==&lt;br /&gt;
&amp;quot;Чи існують на сьогодні проблеми із зоною покриття CDMA?&amp;quot;&lt;br /&gt;
&amp;quot;Відповідь на питання знаходиться під №11 в пункті змісту&amp;quot;&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Sergpsw|Sergpsw]] 10:54, 15 грудня 2011 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;quot;Яка стійкість звя'язку CDMA?&amp;quot;&lt;br /&gt;
&amp;quot;Відповідь на питання знаходиться під №10 в пункті змісту&amp;quot;&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Sergpsw|Sergpsw]] 11:00, 15 грудня 2011 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щодо підключення інтернету в Linux через технологію CDMA то інформація дуже доречна!!! Все підключилося з першого разу!! Дякую за статтю!!!&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[User:Dpirogowsky|Dpirogowsky]] 12:00, 24 декабря 2008 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дійсно, в мене модем Novatel U720, щоб підключити інтернет в лінуксі, я перечитала багато статтей, та була на багатьох форумах, все що я робила, нічого не дало. Коли я скористалася даною статтею, то все запрацювало з першого разу!!!!&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''ВЕЛИКЕ ДЯКУЮ ЗА ТАКУ КОРИСНУ ІНФОРМАЦІЮ!!!!!'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[User:Kozirna|Kozirna]] 12:04, 24 декабря 2008 (EET)&lt;br /&gt;
-Допоможи-&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
--[[Користувач:VetalQ|VetalQ]] 23:51, 20 січня 2010 (UTC)&lt;br /&gt;
Стаття супер.Респект и уважуха.&lt;br /&gt;
Допоможи для '''PANTECH UM150''' в Linux підключення таке саме як для модему Novatel U720?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Статья интересная, но портит один фактор. &amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
Статья написана на одной странице - и за раз очень туго воспринимается вся информация.&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
просьба разбить статью на несколько более мелких статтей для более легкого восприятия&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Онищенко Сергей|Godrik]] 18:10, 28 грудня 2010 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Лера Тирон|Лера Тирон]] 15:55, 18 грудня 2011 (UTC)&lt;br /&gt;
Дякую за  інформацію про Створення Мережевих підключень та підключення кабелю передачі даних.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Чи є ще недоліки у CDMA, окрім проблеми близької-далекої зони? --[[Користувач:Aleksey|Новіков Олексій]] 13:27, 19 грудня 2011 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідь на питання &amp;quot;Чи є ще недоліки у CDMA, окрім проблеми близької-далекої зони?&amp;quot; тепер знаходиться в розділі 4.5.&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Sergpsw|sergey_popesku]] 15:09, 20 грудня 2011 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Стаття дуже сподобалась :) Всё що потрібно, розкрито від &amp;quot;а&amp;quot; до &amp;quot;я&amp;quot;. --[[Користувач:Гончаренко Євген|Гончаренко Євген]] 05:35, 27 грудня 2013 (EET)&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ярослав</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_CDMA</id>
		<title>Історія CDMA</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_CDMA"/>
				<updated>2014-01-16T23:29:57Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ярослав: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:1373741654 43730c21750471aa494fcc6b72295aff.jpg|thumb| 550px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Стартує як комерційний продукт в 1995 році, CDMA швидко стала однією з самих безпровідних технологій, що швидко поширюються, в світі. У 1999 році міжнародний телекомунікаційний союз (International Telecommunications Union) вибрав CDMA як промислового стандарту для нових безпровідних систем &amp;quot;третього покоління&amp;quot; (3g). Багато ведучих безпровідних носіїв, в даний час, вбудовані або модифіковані в мережі 3g CDMA, для того, щоб забезпечити велику ємкість для голосового трафіку, поряд з можливістю високошвидкісної передачі даних.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Назву стандарту CDMA (Code Division Multiple Access) означає &amp;quot;Система множинного доступу з кодовим розділенням&amp;quot;, і ця назва відображає принцип роботи  стандарту. CDMA - технологія &amp;quot;розподіленого спектру&amp;quot;, що означає розподіл інформації, що міститься в окремих сигналах на набагато більшу ширину смуги, чим в первинному сигналі. Виклик в CDMA починається із стандартної швидкості в 9600 біт/с (9.6 кбіт/с). Потім він зростає, до швидкості передачі - близько 1.23 Мбіт/с.На відміну від інших методів доступу абонентів до мережі, де потужність сигналу концентрується на вибраних частотах або тимчасових інтервалах, сигнали CDMA розподілені в безперервному частотно-часовому просторі. Фактично метод маніпулює і частотою, і часом, і потужністю. Традиційне використання розподіленого спектру - для військових цілей. Із-за значної ширини смуги сигналу розподіленого спектру, його важко стискувати і важко ідентифікувати. Цим він кардинально відрізняється від технологій, що використовують точну ширину частотних смуг. Оскільки широкосмуговий сигнал розподіленого спектру дуже важкий у виявленні, він виявляється як не більше ніж легка піднесеність над &amp;quot;рівнем шуму&amp;quot; або рівнем інтерференції. У інших технологіях потужність сигналу концентрується усередині вузької, точно визначуваної смуги, яку легко виявити. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Підвищена безпека є відмінною рисою технології CDMA. Дзвінки з телефону CDMA будуть захищені від випадкового підслуховування, оскільки, на відміну від взаємодії в аналоговому режимі, простий радіоприймач не зможе виділити окремі цифрові взаємодії із спільної маси [[RF|RF]] випромінювання в смузі частот. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Синхронізація виконується на фінальних стадіях кодування радіосигналів від базової станції на мобільний телефон, CDMA вводить спеціальний &amp;quot;псевдовипадковий код&amp;quot; в сигнал, який відтворюється через певні проміжки часу. Базові станції в системі відрізняються один від одного тим, що передають різні коди протягом заданого проміжку часу. Іншими словами, базові станції передають зміщені за часом версії одні і тіж псевдовипадкові коди. Для того, щоб гарантувати, що використовувані зсуви за часом залишаються унікальними (не збігаються для різних базових станцій), станції CDMA повинні залишатися синхронізованими в спільних тимчасових вічках.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Хронологія становлення CDMA виглядає так:'''&lt;br /&gt;
*1935 р. - У СРСР опублікована перша робота присвячена обробці складних сигналів - &amp;quot;Основи теорії лінійної селекції. Кодове розділення каналів&amp;quot;. Збірник ЛЕІС. Її написав професор Дмитро Васильович Агєєв. Робота вийшла невеликою брошурою і містила основи ортогонального розділення сигналів, розділення сигналів по формі. &lt;br /&gt;
*1942 р. - Голлівудська актриса Хедді Ламарк під час другої світової війни залишила свою професію і зайнялася частотним кодуванням. Вона однією з перших розробила frequency hopping, &amp;quot;перескок частоти&amp;quot;. Ці роботи велися під грифом &amp;quot;секретно&amp;quot;. Приблизно в один і той же час з'явилися роботи &amp;quot;Математична теорія зв'язку&amp;quot; Клода Е. Шеннона і &amp;quot;Теорія потенційної завадостійкості&amp;quot; Володимира Олександровича Котельникова. Шеннон і Котельников по суті створили наукову базу для розробки технології МДКР. &lt;br /&gt;
*1943 р. - У США описана система прихованої передачі мови, в якій інформаційний сигнал, сформований за допомогою вузькополосної частотної модуляції гармонійного піднесучій мовним повідомленням, перемножується з широкосмуговим сигналом. &lt;br /&gt;
*1956 р. - Лабораторією Лінкольна Массачусетського технологічного інституту розроблена і випробувана в реальних умовах система телеграфної КВ радіозв'язку &amp;quot;Rake&amp;quot; з поділом променів і підсумовуванням їх енергій. Філіп Годварт опублікував найпринциповіше роботу &amp;quot;Принцип невизначеності в радіолокації&amp;quot;, в якій було зазначено, що можна створити сигнали з базою значно більше одиниці. Це перший сигнал, що відноситься до розряду широкосмугових (ШПС). Паралельно в нашій країні було створено радіолокатор з лінійно-частотної модуляцією. Починалися розробки систем МДКР саме з радіолокації, а тільки потім ці методи стали використовуватися в радіоуправлінні. &lt;br /&gt;
*1960 р. - У США випущена система зв'язку ARC-50. Її експериментальні дослідження почалися в 1956р. Система зв'язку використовувалася для організації обміну мовними повідомленнями між літаком та наземними службами, а також для визначення відстані до літака. У ARC-50 вперше були використані технічні рішення, які в подальшому стали базовими при проектуванні систем зв'язку з шумоподібним сигналом (ШПС). &lt;br /&gt;
*1960 р. - У США розроблена спеціальна система телефонного зв'язку з використанням ШПС RACEP, яка забезпечує зв'язок з рухомими наземними абонентами. &lt;br /&gt;
*60-ті роки - У міру розвитку методів аналого-цифрового перетворення мовних сигналів з'явилися перші пропозиції використовувати ШПС в комерційних системах зв'язку. В цей же час фірмою Motorola запропонована широкосмугова система передачі мовлення з використанням дельта-функції. &lt;br /&gt;
*70-80 роки - У США активно впроваджувалися системи супутникового зв'язку, авіаційні, сухопутного рухомого зв'язку. Найбільшою була об'єднана система розподілу тактичної інформації JTIDS, створена для потреб ВПС США. Інша військова система з ШПС SINCGARC призначалася для забезпечення зв'язку між наземними об'єктами і літаками. Були створені такі супутникові системи як MIL-STAR для потреб стратегічної і тактичної зв'язку, FLEITSATCOM для потреб тактичної зв'язку ВМС США та ін &lt;br /&gt;
*Кінець 80-х років - У США розгорнуто першу супутникова система зв'язку комерційного призначення за технологією CDMA Omni TRACKS, розроблена компанією Qualcomm.&lt;br /&gt;
*1988 р. - Асоціація виробників обладнання стільникового зв'язку (CTIA) опублікувала документ UPR, який визначав вимоги до ССПС (Системам сухопутної рухомої Зв'язку). До них належали: &lt;br /&gt;
**десятикратне збільшення ефективності використання частотного спектру в порівнянні з існуючими аналоговими системами;&lt;br /&gt;
**зворотна сумісність з існуючими аналоговими системами;&lt;br /&gt;
**розумна вартість абонентського терміналу;&lt;br /&gt;
**можливість введення нових послуг;&lt;br /&gt;
**якісне поліпшення послуг, що надаються&lt;br /&gt;
*1991 р. - Компанією Qualcomm розроблено проект стандарту IS-95.&lt;br /&gt;
*1993 р. - Асоціацією виробників обладнання зв'язку (TIA) затверджена базова версія IS-95, і в липні 1993 р. Федеральна комісія із зв'язку США (FCC) визнала як стандарт IS-95 запропоновану компанією Qualcomm технологію цифрового стільникового зв'язку на основі CDMA.&lt;br /&gt;
*1995 р. - Експлуатація першої комерційної системи мобільного зв'язку на базі технології CDMA IS-95 в Гонконзі.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ярослав</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:1373741654_43730c21750471aa494fcc6b72295aff.jpg</id>
		<title>Файл:1373741654 43730c21750471aa494fcc6b72295aff.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:1373741654_43730c21750471aa494fcc6b72295aff.jpg"/>
				<updated>2014-01-16T23:21:19Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ярослав: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ярослав</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D0%BC_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%BE%D0%BC._%D0%A2%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_LiFi</id>
		<title>Обговорення:Комунікація видимим світлом. Технологія LiFi</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D0%BC_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%BE%D0%BC._%D0%A2%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_LiFi"/>
				<updated>2014-01-16T23:16:24Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ярослав: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;В принципе информации более чем достаточно, так как данная технология не столько распространенная и еще находиться в стадии экспериментов.[http://newsland.com/news/detail/id/957908/]--[[Користувач:Максим|Максим]] 16:52, 8 грудня 2013 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Я погоджуюсь з вище сказаним коментарієм --[[Користувач:Гончаренко Євген|Гончаренко Євген]] 05:15, 27 грудня 2013 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Питання:&lt;br /&gt;
*З якою швидкістю технологія LiFi може працювати? - [[Користувач:Ярослав|Голинський Ярослав]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Технология LiFi способна полностю вытеснить WiFi, или они просто будут паралельно розвиватся? --[[Користувач:Ігор Шевченко|Ігор Шевченко]] 15:06, 16 січня 2014 (EET)&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ярослав</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:DNS_%D1%82%D0%B0_DHCP_%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B0</id>
		<title>Обговорення:DNS та DHCP сервера</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:DNS_%D1%82%D0%B0_DHCP_%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B0"/>
				<updated>2014-01-16T23:09:43Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ярослав: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;http://kunegin.narod.ru/ref3/dns/format.htm&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Який термін оренди IP-адреси?&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Sergpsw|Sergpsw]] 12:00, 16 грудня 2011 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Надпис '''DHCP''' якось загубився серед всього різноманіття тексту.&lt;br /&gt;
На мою думку спочатку треба було зробити зміст чи поставити 1, 2, ...&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Куделькін Влад|Куделькін Влад]] 12:16, 24 грудня 2010 (EET)&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
на мою думку, спочатку потрібно дати означення DNS , а потім все інше, історія... ір адреси...&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
--[[Користувач:kolbka|kolbka]] 12:30, 24 грудня 2010 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 Є достатньо корисної інформації, однак таблицю в пункті Структура повідомлень DHCP було б непогано краще оформити, щоб інформація не зливалась. &lt;br /&gt;
 --[[Користувач:Лера Тирон|Лера Тирон]] 16:12, 18 грудня 2011 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Хотілося б почитати про схему роботи DNS.&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Aleksey|Новіков Олексій]] 12:26, 19 грудня 2011 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Питання:&lt;br /&gt;
*Найбільш часто використовувані опцій DHCP? - [[Користувач:Ярослав|Голинський Ярослав]]&lt;br /&gt;
*Як протокол DHCP побудований? - [[Користувач:Ярослав|Голинський Ярослав]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ярослав</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:%D0%A2%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_EDGE_%D1%82%D0%B0_GPRS</id>
		<title>Обговорення:Технологія EDGE та GPRS</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:%D0%A2%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_EDGE_%D1%82%D0%B0_GPRS"/>
				<updated>2014-01-16T23:02:23Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ярослав: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;--[[Користувач:Козінцев Олексій|Козінцев Олексій  36 гр.]] 10:39, 29 грудня 2010 (EET)&lt;br /&gt;
Можна було б провести простий опис характеристик обох технологій &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
цікава робота ! є зрозумілі великі пояснюючі картинки! легко читається!&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[User:Bokiss-8|Bokiss-8]] 12:04, 24 декабря 2008 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==відповідь==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дякую що оцінив!!!&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[User:I Ogar|I Ogar]] 12:20, 24 декабря 2008 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
прикольно!!!!!!!!!!!!!&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[User:Mnagorniy|Mnagorniy]] 12:23, 24 декабря 2008 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==відповідь==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Згоден!!!!!!!!!&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[User:I Ogar|I Ogar]] 12:24, 24 декабря 2008 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дякую за інформацію!!!&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[User:Dpirogowsky|Dpirogowsky]] 12:26, 24 декабря 2008 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==відповідь==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ПРОШУ!!!!!!!!!&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[User:I Ogar|I Ogar]] 12:27, 24 декабря 2008 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Побажання ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Підзаголовок, на мій погляд, краще змінити...&lt;br /&gt;
&amp;quot;EDGE - що це таке і з чим її їдять?&amp;quot;&lt;br /&gt;
звучить не коректно з точки зору наукового підходу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:V kotyak|V kotyak]] 06:54, 23 жовтня 2009 (UTC)&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Написано сухо та чисто по темі. Це чудово. Багато посилань та фактів. Дякую за статтю &amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
--[[User:Александр Spirit|Остапчук]] 10:57, 14 декабря 2010 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Саньок. Коли будеш виступать?&lt;br /&gt;
--[[Користувач:V kotyak|V kotyak]] 10:37, 10 грудня 2012 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дуже цікава стаття, тему розкрито повністю :) --[[Користувач:Гончаренко Євген|Гончаренко Євген]] 05:31, 27 грудня 2013 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В EDGE порівняно з GPRS набагато менше інформації. Не погано було б додати Архітектура EDGE, Безпеку технології, та  Переваги і недоліки EDGE. І цікаво було б дізнатися як, і коли GPRS почав використовуватись в Україні.--[[Користувач:Ігор Шевченко|Ігор Шевченко]] 21:18, 16 січня 2014 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Питання:&lt;br /&gt;
*Технологія EDGE: що це і навіщо це потрібно? - [[Користувач:Ярослав|Голинського Ярослава]]&lt;br /&gt;
*Особливості GPRS? - [[Користувач:Ярослав|Голинський Ярослав]]&lt;br /&gt;
*Принцип роботи GPRS? - [[Користувач:Ярослав|Голинський Ярослав]]&lt;br /&gt;
*Технологій GPRS і 3G? - [[Користувач:Ярослав|Голинський Ярослав]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ярослав</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:%D0%A2%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_EDGE_%D1%82%D0%B0_GPRS</id>
		<title>Обговорення:Технологія EDGE та GPRS</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:%D0%A2%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_EDGE_%D1%82%D0%B0_GPRS"/>
				<updated>2014-01-16T22:59:37Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ярослав: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;--[[Користувач:Козінцев Олексій|Козінцев Олексій  36 гр.]] 10:39, 29 грудня 2010 (EET)&lt;br /&gt;
Можна було б провести простий опис характеристик обох технологій &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
цікава робота ! є зрозумілі великі пояснюючі картинки! легко читається!&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[User:Bokiss-8|Bokiss-8]] 12:04, 24 декабря 2008 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==відповідь==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дякую що оцінив!!!&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[User:I Ogar|I Ogar]] 12:20, 24 декабря 2008 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
прикольно!!!!!!!!!!!!!&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[User:Mnagorniy|Mnagorniy]] 12:23, 24 декабря 2008 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==відповідь==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Згоден!!!!!!!!!&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[User:I Ogar|I Ogar]] 12:24, 24 декабря 2008 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дякую за інформацію!!!&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[User:Dpirogowsky|Dpirogowsky]] 12:26, 24 декабря 2008 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==відповідь==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ПРОШУ!!!!!!!!!&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[User:I Ogar|I Ogar]] 12:27, 24 декабря 2008 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Побажання ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Підзаголовок, на мій погляд, краще змінити...&lt;br /&gt;
&amp;quot;EDGE - що це таке і з чим її їдять?&amp;quot;&lt;br /&gt;
звучить не коректно з точки зору наукового підходу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:V kotyak|V kotyak]] 06:54, 23 жовтня 2009 (UTC)&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Написано сухо та чисто по темі. Це чудово. Багато посилань та фактів. Дякую за статтю &amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
--[[User:Александр Spirit|Остапчук]] 10:57, 14 декабря 2010 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Саньок. Коли будеш виступать?&lt;br /&gt;
--[[Користувач:V kotyak|V kotyak]] 10:37, 10 грудня 2012 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дуже цікава стаття, тему розкрито повністю :) --[[Користувач:Гончаренко Євген|Гончаренко Євген]] 05:31, 27 грудня 2013 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В EDGE порівняно з GPRS набагато менше інформації. Не погано було б додати Архітектура EDGE, Безпеку технології, та  Переваги і недоліки EDGE. І цікаво було б дізнатися як, і коли GPRS почав використовуватись в Україні.--[[Користувач:Ігор Шевченко|Ігор Шевченко]] 21:18, 16 січня 2014 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Питання:&lt;br /&gt;
*Технологія EDGE: що це і навіщо це потрібно? - [[Користувач:Ярослав|Голинського Ярослава]]&lt;br /&gt;
*Особливості GPRS? - [[Користувач:Ярослав|Голинського Ярослава]]&lt;br /&gt;
*Принцип роботи GPRS? - [[Користувач:Ярослав|Голинського Ярослава]]&lt;br /&gt;
*Технологій GPRS і 3G? - [[Користувач:Ярослав|Голинського Ярослава]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ярослав</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:%D0%9C%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D1%96_5G</id>
		<title>Обговорення:Мережі 5G</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:%D0%9C%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D1%96_5G"/>
				<updated>2014-01-16T22:38:26Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ярослав: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Стаття непогано описано, вче чітко і грунтовно, оскільки 5G ще у стадії розробки. --[[Користувач:Гончаренко Євген|Гончаренко Євген]] 05:43, 27 грудня 2013 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Повністю згоден з вищевказаним коментарем.--[[Користувач:Ігор Шевченко|Ігор Шевченко]] 15:21, 16 січня 2014 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Питання:&lt;br /&gt;
*Що за технології MIMO? - [[Користувач:Ярослав|Голинський Ярослав]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ярослав</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:%D0%9C%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D1%96_3G</id>
		<title>Обговорення:Мережі 3G</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:%D0%9C%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D1%96_3G"/>
				<updated>2014-01-16T21:54:37Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ярослав: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== Пропозиції та зауваження, щодо викладеного матеріалу. ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Козінцев Олексій|Козінцев Олексій  36 гр.]] 10:40, 29 грудня 2010 (EET)Було б не погано провести який вступний опис а потім розбивати на підкатегорії&lt;br /&gt;
Велике побажання - вичитуйте текст та іноді користуйтеся перевіркою орфографії!!!! (перевірка працює і у Вікі)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[User:Hiss|Hiss]] 11:41, 24 декабря 2008 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У статті все детально описано! Дуже гарна стаття --[[Користувач:Гончаренко Євген|Гончаренко Євген]] 05:39, 27 грудня 2013 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Цікава стаття. Все детально описано, і в той же час нема зайвої непотрібної інформації.--[[Користувач:Ігор Шевченко|Ігор Шевченко]] 21:43, 16 січня 2014 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Питання:&lt;br /&gt;
*Після приєднання у 2013 році CDMA UKRAINE до Інтертелекому в Україні які оператори мобільного 3G зв'язку діють? - [[Користувач:Ярослав|Голинський Ярослав]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ярослав</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:%D0%A2%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_VoIP</id>
		<title>Обговорення:Технологія VoIP</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:%D0%A2%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_VoIP"/>
				<updated>2014-01-16T20:04:00Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ярослав: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&amp;quot;Стаття&amp;quot; безперечно '''величезна''' aFFтару низький уклін за титанічну працю!!!&lt;br /&gt;
Я розумію, що в статті можна було заплутатися, але в ній не вистачає деяких фрагментів:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 5.8 Реалізація обладнання Н.323 &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 Таблиця 5.2. Порівняльні характеристики IP-PBX &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 6.1 Сімейство протоколів Н.323 &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 рис.6.1 &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 Таблиця. 6.1 Сімейство протоколів Н.323 &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 6.2.8 Мітка доступу &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 Таблиця 6.1 Повідомлення RAS &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 6.3 Сигнальний канал Н.225.0 &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 Таблиця 6.2 Повідомлення протоколу Н.225.0 &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 6.4.1 Визначення ведучого і веденого &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 Таблиця 6.3 Значення поля TerminalType для різних типів обладнання &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 6.4.4 Вибір режиму обробки інформації &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 Таблиця 6.4 Керуючі повідомлення Н.245 &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 7.5.2 Заголовки повідомлень &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 Таблиця 7.1 Види заголовків повідомлень SIP &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 Таблиця 7.2 Зв'язок заголовків із запитами і відповідями протоколу SIPv2.Q &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 7.5.3 Запити &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 (рис. 7.6). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 Таблиця 7.3 Стислі імена заголовків &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 Таблиця 7.4 Запити SIP &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 7.5.4 Відповіді на запити &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 (рис. 7.7, 7.8). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 Таблиця 7.5 Відповіді SIP &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 7.8 Порівняльний аналіз протоколів Н.323 і SIP &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 Таблиця 7.6 Алгоритм встановлення з'єднання з участю шлюзу H.323/SIP &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 Таблиця 7.7 Відкриття нових логічних каналів &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 8.4 Команди протоколу MGCP &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 Таблиця 8.1 Команди протоколу MGCP &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 8.5 Структура команд &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 Таблиця 8.2 Кодування команд протоколу MGCP &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 Таблица 8.3 Параметры команд протокола MGCP &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 Таблиця 8.4 Комбінації параметрів у командах протоколу MGCP &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 8.6 Структура відповідей на команди &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 Таблиця 8.5 Коди відповідей на команди протоколу MGCP &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 Таблиця 8.6 Можливі комбінації параметрів у відповідях протоколу MGCP &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 8.7 Опис сеансів зв'язкуТаблиця &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 8.7 Режими з'єднання &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 9.2 Модель процесу обслуговування виклику &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 Таблиця 9.1 Дескриптори протоколу MEGACO &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 Таблиця 9.2 Опис варіантів топології &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 9.4 Структура команд і відповідей &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 Таблиця 9.3 Команди протоколу MEGACO/H.248 &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
  &lt;br /&gt;
Також непогано було б повиділяти ключові слова та головні твердження.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Куделькін Влад|Куделькін Влад]] 11:55, 21 грудня 2010 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Из недостатков в глаза бросается - плохо струтурированый текст. Абзаци просто склеились. &amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
Но учитывая количество материала - ето уже мелочи.&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Онищенко Сергей|Godrik]] 18:15, 28 грудня 2010 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Хороша стаття :) все дуже гарно оформлено :)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Питання:&lt;br /&gt;
*Яка вартість послуг, технології VoIP? - [[Користувач:Ярослав|Голинський Ярослав]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ярослав</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:%D0%A2%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_GSM</id>
		<title>Обговорення:Технологія GSM</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:%D0%A2%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_GSM"/>
				<updated>2014-01-16T19:06:19Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ярослав: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Географічна структура мережі GSM]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
== Пропозиції та зауваження, щодо викладеного матеріалу. ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Статья недооформленна (нету заголовков, содержания). Тяжело читать &amp;quot;стену текста&amp;quot;.&lt;br /&gt;
--[[Користувач:ZHSerg|ZHSerg]] 22:10, 18 грудня 2011 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У чому відмінність технологій GSM і CDMA?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Чим відрізняються GSM 850/900/1800?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:SlavaHacker32|SlavaHacker32]] 10:41, 10 грудня 2012 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
CDMA і GSM&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тепер зробимо короткий огляд з вищесказаного:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
    CDMA телефони працюють в інших частотах і несумісні з GSM операторами - КИЇВСТАР, ЛАЙФ, МТС,&lt;br /&gt;
 UTEL, UkrTelekom.&lt;br /&gt;
 CDMA телефони обслуговуються тільки операторами CDMA зв'язку - CDMA Україна або Інтертелеком&lt;br /&gt;
    CDMA телефони можуть не мати слота для карти оператора, і частіше просто прошиваються на потрібний номер&lt;br /&gt;
    CDMA телефони обслуговуються на контракной основі&lt;br /&gt;
    CDMA телефони працюють в режимі 3G передачі даних&lt;br /&gt;
    CDMA телефони надають безкоштовний і без ереадресаційний прямий міський номер крім мобільного&lt;br /&gt;
    CDMA телефони не мають IMEI в списках БД УДЦР і не можуть бути відключені як &amp;quot;сірі&amp;quot;, &amp;quot;чорні&amp;quot;.&lt;br /&gt;
    CDMA телефони можуть бути набагато дешевші GSM аналогів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Alex007|Alex007]] 10:41, 10 грудня 2012 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Цікавлять такі питання: &lt;br /&gt;
* Що таке &amp;quot;Аналоговий аспект&amp;quot;?&lt;br /&gt;
* Який розмір (у байтах) стандартного SMS?&lt;br /&gt;
* За яким алгоритмом, чи просто &amp;quot;яким чином&amp;quot; працює стиснення аудіосигналу при його передачі по мережі?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Lionardo|Біндовський Антон ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Непогано описана стаття --[[Користувач:Гончаренко Євген|Гончаренко Євген]] 05:28, 27 грудня 2013 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Мобільні телефони випускаються для 4 діапазонів частот які ці частоти? - [[Користувач:Ярослав|Голинський Ярослав]]&lt;br /&gt;
*До якого покоління відноситься GSM? - [[Користувач:Ярослав|Голинський Ярослав]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ярослав</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:%D0%A2%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_DSL</id>
		<title>Обговорення:Технологія DSL</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:%D0%A2%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_DSL"/>
				<updated>2014-01-16T18:42:18Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ярослав: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== Пропозиції та зауваження, щото викладеного матеріалу. ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Пропозиція щодо змісту ==&lt;br /&gt;
Можна було б, на даній сторінці, дати якийсь короткий опис технології DSL.&lt;br /&gt;
Не висвітлено принцип передачі данних, кодування, формати повідомлень.&lt;br /&gt;
Стаття потребує доопрацювання.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[User:V kotyak|V kotyak]] 11:55, 3 декабря 2008 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;об&amp;quot;єднать 1-4 розділи в один&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
--[[User:kolbka|kolbka]]10:24, 9 листопада 2010 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Местами текст плохо воспринимается из-за отсутствия ключевых понятий&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Онищенко Сергей|Godrik]] 18:17, 28 грудня 2010 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[User:Alex007|Alex007]] 11:55, 3 грудня 2012 (EET)&lt;br /&gt;
Чи буде з'єднання постійно працювати з максимальною швидкістю передачі, або буде працювати подібно модему 56 К, який ніколи не дозволяє встановити з'єднання зі швидкістю 56 К?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На швидкість роботи ADSL значною мірою впливають характеристики сервера Інтернет, до якого здійснюється з'єднання, і величина трафіку в мережі Інтернет. Інтернет, у свою чергу, являє собою мережу різноманітних комп'ютерів, що передають дані з використанням різних методів і на різних швидкостях. Тому швидкість, з якою ви будете отримувати дані за допомогою ADSL-модему, обмежена саме цими факторами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[User:SanMikros|SanMikros]] 12:03, 3 грудня 2012 (EET)&lt;br /&gt;
Чи є які-небудь особливі переваги технологій DSL перед іншими технологіями (волоконнооптичними, кабельними)?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Основною перевагою технологій хDSL є використання існуючих абонентських ліній місцевої телефонної мережі загального користування для високошвидкісного доступу до послуг мережі. Це дозволяє зекономити витрати на модернізацію мережі абонентського доступу, яка є самим дорогим елементом мережі електрозв'язку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ця стаття детально і цікаво описана :) - --[[Користувач:Гончаренко Євген|Гончаренко Євген]] 19:27, 11 листопада 2013 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В пункті [[Принцип роботи DSL]] не вистачає зображень щоб краще сприймати матеріал але в цілому непогано&amp;lt;br&amp;gt; -[[Користувач:Ярослав|Голинський Ярослав]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ярослав</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:%D0%A2%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_Bluetooth</id>
		<title>Обговорення:Технологія Bluetooth</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:%D0%A2%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_Bluetooth"/>
				<updated>2014-01-16T18:24:58Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ярослав: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Стаття викладена дуже цікаво та зрозуміло. Дуже багато чисто практичних речей, які можуть знадобитись. Дякую за статтю &amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
--[[User:Александр Spirit|Остапчук]] 10:55, 14 декабря 2010 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Текст плохо структурирован, плохо читается. Картинки забирают простаранство (нет обтекания текста).&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
Некоторые статьи можна было представить в виде таблицы. &amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Онищенко Сергей|Godrik]] 17:58, 28 грудня 2010 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Достатньо цікавий аналіз даних, обмін якими йде впродовж процесу сполучення &lt;br /&gt;
(Вразливості і атаки Bluetooth )&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Лера Тирон|Лера Тирон]] 16:02, 18 грудня 2011 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Хотілося б дізнатись детальніше про технологію EDR&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
[[Користувач:Lionardo|Біндовський Антон ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В даній статті доповненно опис технології EDR --[[Користувач:Гончаренко Євген|Гончаренко Євген]] 06:07, 27 грудня 2013 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Як діє функція безпеки протоколу LMP? - [[Користувач:Bondar Egor|Bondar Egor]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Хотілося б детальніше дізнатися про алгоритм FHSS&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
[[Користувач:Ярослав|Голинський Ярослав ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Скільки зєднань підтримує протокол RFCOMM? - [[Користувач:Ярослав|Голинський Ярослав]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ярослав</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A2%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_CDMA</id>
		<title>Технологія CDMA</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A2%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_CDMA"/>
				<updated>2014-01-16T18:15:03Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ярослав: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&amp;lt;div align=&amp;quot;left&amp;quot; style=&amp;quot;background-color: #c0c0c0&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
[[Файл:AsFarAsYouAreWellInformedAboutTechnologyOfCDMA pic05.jpg|550px|center ]]&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
'''CDMA''' (''Code Division Multiple Access'') - цифрова безпровідна технологія, розроблена і вперше упроваджена QUALCOMM. CDMA конвертує мову в цифрову інформацію, яка потім пересилається як радіосигнал по безпровідній мережі. Використовуючи унікальний код для розрізнення кожної окремої соти, CDMA дає можливість безлічі користувачів одночасно &amp;quot;ділити&amp;quot; ефір - без атмосферних перешкод, &amp;quot;перетину&amp;quot; розмов або інтерференції. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. [[Історія CDMA]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. [[Еволюція стандарту]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. [[Еволюція платформ і рішень]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. [[Принципи побудови мереж CDMA]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. [[Відмінності стандарту CDMA від інших цифрових технологій]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6. [[Принцип роботи CDMA]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
7. [[Порядок проходження мовних даних в мобільній станції до моменту відправлення в ефір]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
8. [[Стійкість зв'язку]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
9. [[Проблема близької-далекої зони]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
10. [[Передача управління (хендовер)]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
11. [[Корекція помилок і вибір кадрів]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
12. [[Причини виникнення системних перешкод]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
13. [[Боротьба з системними перешкодами]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
14. [[Налаштування підключення інтернету в Linux]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
15. [[Налаштування модемів CDMA]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
16. [[Питання до технології CDMA]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[category:Комп'ютерні мережі]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ярослав</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A2%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_CDMA</id>
		<title>Технологія CDMA</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A2%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_CDMA"/>
				<updated>2014-01-16T18:03:52Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ярослав: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&amp;lt;div align=&amp;quot;left&amp;quot; style=&amp;quot;background-color: #с0с0с0&amp;gt;&lt;br /&gt;
[[Файл:AsFarAsYouAreWellInformedAboutTechnologyOfCDMA pic05.jpg|550px|center ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''CDMA''' (''Code Division Multiple Access'') - цифрова безпровідна технологія, розроблена і вперше упроваджена QUALCOMM. CDMA конвертує мову в цифрову інформацію, яка потім пересилається як радіосигнал по безпровідній мережі. Використовуючи унікальний код для розрізнення кожної окремої соти, CDMA дає можливість безлічі користувачів одночасно &amp;quot;ділити&amp;quot; ефір - без атмосферних перешкод, &amp;quot;перетину&amp;quot; розмов або інтерференції. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. [[Історія CDMA]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. [[Еволюція стандарту]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. [[Еволюція платформ і рішень]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. [[Принципи побудови мереж CDMA]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. [[Відмінності стандарту CDMA від інших цифрових технологій]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6. [[Принцип роботи CDMA]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
7. [[Порядок проходження мовних даних в мобільній станції до моменту відправлення в ефір]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
8. [[Стійкість зв'язку]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
9. [[Проблема близької-далекої зони]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
10. [[Передача управління (хендовер)]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
11. [[Корекція помилок і вибір кадрів]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
12. [[Причини виникнення системних перешкод]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
13. [[Боротьба з системними перешкодами]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
14. [[Налаштування підключення інтернету в Linux]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
15. [[Налаштування модемів CDMA]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
16. [[Питання до технології CDMA]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[category:Комп'ютерні мережі]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ярослав</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A2%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_CDMA</id>
		<title>Технологія CDMA</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A2%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_CDMA"/>
				<updated>2014-01-16T16:19:30Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ярослав: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''CDMA''' (''Code Division Multiple Access'') - цифрова безпровідна технологія, розроблена і вперше упроваджена QUALCOMM. CDMA конвертує мову в цифрову інформацію, яка потім пересилається як радіосигнал по безпровідній мережі. Використовуючи унікальний код для розрізнення кожної окремої соти, CDMA дає можливість безлічі користувачів одночасно &amp;quot;ділити&amp;quot; ефір - без атмосферних перешкод, &amp;quot;перетину&amp;quot; розмов або інтерференції. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. [[Історія CDMA]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. [[Еволюція стандарту]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. [[Еволюція платформ і рішень]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. [[Принципи побудови мереж CDMA]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. [[Відмінності стандарту CDMA від інших цифрових технологій]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6. [[Принцип роботи CDMA]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
7. [[Порядок проходження мовних даних в мобільній станції до моменту відправлення в ефір]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
8. [[Стійкість зв'язку]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
9. [[Проблема близької-далекої зони]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
10. [[Передача управління (хендовер)]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
11. [[Корекція помилок і вибір кадрів]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
12. [[Причини виникнення системних перешкод]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
13. [[Боротьба з системними перешкодами]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
14. [[Налаштування підключення інтернету в Linux]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
15. [[Налаштування модемів CDMA]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
16. [[Питання до технології CDMA]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[category:Комп'ютерні мережі]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ярослав</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9F%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%97_CDMA</id>
		<title>Питання до технології CDMA</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9F%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%97_CDMA"/>
				<updated>2014-01-16T16:17:10Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ярослав: Створена сторінка: #Які основні характеристики CDMA? #Чим відрізняються базові станції CDMA один від одної? #Що т...&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;#Які основні характеристики CDMA?&lt;br /&gt;
#Чим відрізняються базові станції CDMA один від одної?&lt;br /&gt;
#Що таке BREW?&lt;br /&gt;
#Що позитивного та негативного має технологія CDMA?&lt;br /&gt;
#Принцип роботи технології CDMA?&lt;br /&gt;
#Яка структура CDMA?&lt;br /&gt;
#За яким методом побудована система CDMA?&lt;br /&gt;
#В яких чотирьох станах може знаходитися абонентський термінал?&lt;br /&gt;
#За допомогою якого каналу здійснюється передача дзвінків з базової станції на мобільний?&lt;br /&gt;
#Переваги стандарту CDMA?&lt;br /&gt;
#Принцим налаштування модемів CDMA?&lt;br /&gt;
#Яка технологія передача повідомлень в CDMA?&lt;br /&gt;
#Які можливості надає вокодер?&lt;br /&gt;
#Наведіть коротку порівняльну характеристику систем стандартів CDMA i TDMA?&lt;br /&gt;
#Яке кодування застосовується у каналах системи CDMA?&lt;br /&gt;
#Яка стійкість зв'язку CDMA?&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ярослав</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A2%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_CDMA</id>
		<title>Технологія CDMA</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A2%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_CDMA"/>
				<updated>2014-01-16T16:16:48Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ярослав: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''CDMA''' (''Code Division Multiple Access'') - цифрова безпровідна технологія, розроблена і вперше упроваджена QUALCOMM. CDMA конвертує мову в цифрову інформацію, яка потім пересилається як радіосигнал по безпровідній мережі. Використовуючи унікальний код для розрізнення кожної окремої соти, CDMA дає можливість безлічі користувачів одночасно &amp;quot;ділити&amp;quot; ефір - без атмосферних перешкод, &amp;quot;перетину&amp;quot; розмов або інтерференції. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. [[Історія CDMA]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. [[Еволюція стандарту]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. [[Еволюція платформ і рішень]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. [[Принципи побудови мереж CDMA]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. [[Відмінності стандарту CDMA від інших цифрових технологій]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6. [[Принцип роботи CDMA]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
7. [[Порядок проходження мовних даних в мобільній станції до моменту відправлення в ефір]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
8. [[Стійкість зв'язку]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
9. [[Проблема близької-далекої зони]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
10. [[Передача управління (хендовер)]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
11. [[Корекція помилок і вибір кадрів]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
12. [[Причини виникнення системних перешкод]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
13. [[Боротьба з системними перешкодами]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
14. [[Налаштування підключення інтернету в Linux]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
15. [[Налаштування модемів CDMA]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
16. [[Питання до технології CDMA]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[category:Комп'ютерні мережі]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ярослав</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A2%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_CDMA</id>
		<title>Технологія CDMA</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A2%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_CDMA"/>
				<updated>2014-01-16T04:27:44Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ярослав: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''CDMA''' (''Code Division Multiple Access'') - цифрова безпровідна технологія, розроблена і вперше упроваджена QUALCOMM. CDMA конвертує мову в цифрову інформацію, яка потім пересилається як радіосигнал по безпровідній мережі. Використовуючи унікальний код для розрізнення кожної окремої соти, CDMA дає можливість безлічі користувачів одночасно &amp;quot;ділити&amp;quot; ефір - без атмосферних перешкод, &amp;quot;перетину&amp;quot; розмов або інтерференції. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. [[Історія CDMA]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. [[Еволюція стандарту]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. [[Еволюція платформ і рішень]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. [[Принципи побудови мереж CDMA]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. [[Відмінності стандарту CDMA від інших цифрових технологій]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6. [[Принцип роботи CDMA]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
7. [[Порядок проходження мовних даних в мобільній станції до моменту відправлення в ефір]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
8. [[Стійкість зв'язку]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
9. [[Проблема близької-далекої зони]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
10. [[Передача управління (хендовер)]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
11. [[Корекція помилок і вибір кадрів]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
12. [[Причини виникнення системних перешкод]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
13. [[Боротьба з системними перешкодами]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
14. [[Налаштування підключення інтернету в Linux]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
15. [[Налаштування модемів CDMA]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[category:Комп'ютерні мережі|*]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Питання до технології CDMA==&lt;br /&gt;
#Які основні характеристики CDMA?&lt;br /&gt;
#Чим відрізняються базові станції CDMA один від одної?&lt;br /&gt;
#Що таке BREW?&lt;br /&gt;
#Що позитивного та негативного має технологія CDMA?&lt;br /&gt;
#Принцип роботи технології CDMA?&lt;br /&gt;
#Яка структура CDMA?&lt;br /&gt;
#За яким методом побудована система CDMA?&lt;br /&gt;
#В яких чотирьох станах може знаходитися абонентський термінал?&lt;br /&gt;
#За допомогою якого каналу здійснюється передача дзвінків з базової станції на мобільний?&lt;br /&gt;
#Переваги стандарту CDMA?&lt;br /&gt;
#Принцим налаштування модемів CDMA?&lt;br /&gt;
#Яка технологія передача повідомлень в CDMA?&lt;br /&gt;
#Які можливості надає вокодер?&lt;br /&gt;
#Наведіть коротку порівняльну характеристику систем стандартів CDMA i TDMA?&lt;br /&gt;
#Яке кодування застосовується у каналах системи CDMA?&lt;br /&gt;
#Яка стійкість зв'язку CDMA?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[category:Комп'ютерні мережі]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ярослав</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9D%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%88%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%B2_CDMA</id>
		<title>Налаштування модемів CDMA</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9D%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%88%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%B2_CDMA"/>
				<updated>2014-01-16T03:53:57Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ярослав: Створена сторінка: Інструкція з встановлення телефонів CDMA-450 в якості радіо-модемів   '''Підключення кабелю п...&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Інструкція з встановлення телефонів CDMA-450 в якості радіо-модемів&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Підключення кабелю передачі даних:''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Крок 1.'' &lt;br /&gt;
З'єднайте кабель передачі даних і телефон. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Крок 2.'' &lt;br /&gt;
Підключіть кабель передачі даних у роз'єм USB на комп'ютері. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Крок 3.'' &lt;br /&gt;
Встановіть який є в комплекті драйвер для даного кабелю, відповідно до інструкції на що додається до кабелю диск. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Примітка:'' Після успішної установки драйвера з'явиться новий пристрій UBIQUAM CDMA USB Modem. Панель управління -&amp;gt; Система -&amp;gt; Устаткування -&amp;gt; Диспетчер пристроїв -&amp;gt; Модеми.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:Image001.png]]&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Крок 4.'' &lt;br /&gt;
Створіть нове мережеве підключення використовуючи модем UBIQUAM CDMA USB Modem.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Створення Мережевого підключення:'''&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
1. Запустіть Майстер нових підключень через Панель управління -&amp;gt; Мережа і віддалений доступ до мережі -&amp;gt; Створення нового підключення.&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
2. У вікні &amp;quot;Тип мережевого підключення» оберіть &amp;quot;Телефонне підключення до Інтернету» та натисніть кнопку «Далі»&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:Image002.png]]&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
3. У діалоговому вікні оберіть &amp;quot;Настроїти з'єднання з Інтернетом вручну» та натисніть кнопку «Далі»&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:Image003.png]]&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
4. Виберіть «Я підключаюся до Інтернету вручну по телефонній лінії через модем» та натисніть «Далі».&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:Image004.png]]&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
5. Якщо в системі встановлено декілька модемів, то Майстер в наступному вікні «Виберіть пристрій» запропонує вибрати той модем, який буде використовуватися даними підключенням. Выберите UBIQUAM CDMA USB Modem. Виберіть UBIQUAM CDMA USB Modem.&lt;br /&gt;
6. У вікні «Відомості про підключення для облікового запису» в якості номера телефону вкажіть: # 777 і натисніть «Далі».&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:Image005.png]]&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
7. В якості імені користувача і пароля вкажіть: bwc та пароль bwcbwc і натисніть «Далі».&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:Image006.png]]&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
8. Як ім'я підключення введіть bwc.&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:Image007.png]]&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
9. У вікні «Налаштування облікового запису пошти Інтернету», натисніть «ні».&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:Image008.png]]&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
10. В окне «Завершение работы мастера подключения к Интернету» нажмите «Готово». У вікні «Завершення роботи майстра підключення до Інтернету», натисніть «Готово».&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:Image009.png]]&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
11. Створене підключення знаходиться:&lt;br /&gt;
'''Для користувачів OC Windows 98SE''', Me, дане з'єднання знаходиться Мій комп'ютер -&amp;gt; Мережа і віддалений доступ до мережі -&amp;gt; bwc&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
'''Для користувачів OC Windows XP з оригінальним виглядом меню «Пуск»''', Пуск -&amp;gt; Подключение -&amp;gt; bwc&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
'''Для користувачів ОС Windows XP c класичним видом меню «Пуск»''', Пуск -&amp;gt; Настройка -&amp;gt; Мережеві підключення -&amp;gt; bwc&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
'''Для користувачів OC Windows 2000''', Пуск -&amp;gt; Настройка -&amp;gt; Мережа і віддалений доступ до мережі -&amp;gt; bwc&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
Залежно від версії та настройки ОС на Вашому комп'ютері можливо інше розташування пунктів меню.&lt;br /&gt;
:11.1 Додаткова настройка модему (для OC Windows XP) - Kyosera KE-301; UbiquamU-100, 105,200,400.&lt;br /&gt;
Перед тим, як налаштовувати модем переконайтеся, що телефон підключений до комп'ютера.&lt;br /&gt;
#Відкрийте на комп'ютері: Пуск -&amp;gt; Настройка -&amp;gt; Панель управління -&amp;gt; Телефон і модем&lt;br /&gt;
#У вікні, що з'явилося виберіть закладку «Модеми»&lt;br /&gt;
#Обери свій встановлений модем та натисніть кнопку «Властивості»&lt;br /&gt;
#У вікні «Властивості модема» виберіть закладку «Додаткові параметри зв'язку»&lt;br /&gt;
#У полі «Додаткові команди ініціалізації» пропишіть рядок ініціалізації модему: at + crm = 1; &amp;amp; C0&lt;br /&gt;
#Увага! Необхідно ввести усі символи без пробілів.&lt;br /&gt;
#Натисніть «ОК» - модем налаштований, приступайте до налаштування з'єднання&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:Image011.png]]&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
12. Натисніть на іконку «bwc»&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:Image010.png]]&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
На зовнішньому дисплеї телефону з'явиться повідомлення: PPP дані, «З'єднано».&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ярослав</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9D%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%88%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82%D1%83_%D0%B2_Linux</id>
		<title>Налаштування підключення інтернету в Linux</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9D%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%88%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82%D1%83_%D0%B2_Linux"/>
				<updated>2014-01-16T03:52:31Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ярослав: Створена сторінка: Розглянемо підключення на прикладі модему Novatel U720, ISP - InterTelecom  В терміналі набереємо '''sudo n...&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Розглянемо підключення на прикладі модему Novatel U720, ISP - InterTelecom&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В терміналі набереємо '''sudo nano /etc/modules''', повинен відкритися текстовий редактор nano. Якщо у файлі є ''anydata'', то видаляємо його, і пишем:&lt;br /&gt;
 usbserial vendor=0x16d5 product=0x6501&lt;br /&gt;
зберігаємо (Ctrl+X, Y, Enter).&lt;br /&gt;
Далі необхідно виконати:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''sudo rmmod anydata usbserial'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''sudo modprobe usbserial vendor=0x16d5 product=0x6501'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''sudo nano /etc/ppp/peers/cdma'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
у файл який відкрився вставляєм:&lt;br /&gt;
 debug&lt;br /&gt;
 noipdefault&lt;br /&gt;
 defaultroute&lt;br /&gt;
 ipcp-accept-local&lt;br /&gt;
 lcp-echo-interval 60&lt;br /&gt;
 lcp-echo-failure 5&lt;br /&gt;
 usepeerdns&lt;br /&gt;
 nopcomp&lt;br /&gt;
 noauth&lt;br /&gt;
 noaccomp&lt;br /&gt;
 nodetach&lt;br /&gt;
 user &amp;quot;КОРИСТУВАЧ&amp;quot;&lt;br /&gt;
 connect &amp;quot;/usr/sbin/chat -s -S -V -t 5 -f /etc/ppp/cdma.chat&amp;quot;&lt;br /&gt;
Зберігаєм і виходимо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Так само створюємо ''«/etc/ppp/cdma.chat»'' і вписуємо:&lt;br /&gt;
&amp;lt;pre&amp;gt;'' ''&lt;br /&gt;
'' 'ATZ'&lt;br /&gt;
'OK' 'ATI'&lt;br /&gt;
'OK' 'ATDT#777'&lt;br /&gt;
'CONNECT' 'ATO' &amp;lt;/pre&amp;gt;&lt;br /&gt;
зберігаєм і виходим(#777 номер дозвону).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відкриваєм файл ''«/etc/ppp/pap-secrets»'' і дописуєм:&lt;br /&gt;
 &amp;quot;КОРИСТУВАЧ&amp;quot; * &amp;quot;ПАРОЛЬ&amp;quot; &lt;br /&gt;
Набираємо команди:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''sudo ln -sf /dev/ttyUSB0 /dev/modem'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''sudo pppd /dev/modem 115200 file /etc/ppp/peers/cdma user КОРИСТУВАЧ'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для відключення нету потрібно набрати:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''sudo killall -w pppd'''&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ярослав</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%8C%D0%B1%D0%B0_%D0%B7_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B8</id>
		<title>Боротьба з системними перешкодами</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%8C%D0%B1%D0%B0_%D0%B7_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B8"/>
				<updated>2014-01-16T03:51:50Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ярослав: Створена сторінка: Для зниження величини системних перешкод в CDMA-мережі в стандарті IS-95 реалізуються наступ...&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Для зниження величини системних перешкод в CDMA-мережі в стандарті IS-95 реалізуються наступні заходи:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''1.''' Динамічне управління потужністю передачі абонентського терміналу (АС / MS) з боку базової станції (BTS) (застосовується також в GSM і NMT) з кроком 1 дБ в діапазоні 84 дБ. Це дозволяє базової станції (BTS) приймати сигнали абонентських терміналів, практично, з однаковими рівнями, незалежно від видалення. Крім того, в ході сеансу зв'язку базова станція поступово знижує рівень своєї передачі по даному каналу до мінімально можливого для підтримки якісного з'єднання. Таким чином, робота в мережі здійснюється мінімальними рівнями, забезпечують необхідну якість зв'язку і дозволяють істотно знизити системні перешкоди.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''2.''' Обмеження числа реально використовуваних каналів трафіку однієї несучої. Щоб зберегти високу пропускну здатність у межах стільника використовують її секторізацію (використовується також в GSM, AMPS, D-AMPS, NMT).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''3.''' Використання в абонентських терміналах системи переривчастої передачі мови (аналогічно GSM і NMT) на основі детектора активності мови і вокодера з алгоритмом CELP і змінною швидкістю перетворення аналогового мовного сигналу в цифровий. Визначено, що на інтервалі сеансу зв'язку активна частина розмови становить близько 35%, а близько 65% припадає на прийом повідомлення з протилежного боку і паузи. Випромінювання сигналу абонентського терміналу тільки на інтервалах активності мови приводить до додаткового зниження рівня системних перешкод і збільшення ємності мережі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''4.''' Зменшення розмірів сот при збільшенні ємності мережі, а також використання, бажано, однакових за розмірами сотень.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ярослав</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4</id>
		<title>Причини виникнення системних перешкод</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4"/>
				<updated>2014-01-16T03:51:06Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ярослав: Створена сторінка: При кодовому розділенні каналів перешкоди між каналами однієї базової станції (на одній ...&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;При кодовому розділенні каналів перешкоди між каналами однієї базової станції (на одній несучій частоті) практично відсутні, так як псевдовипадкові послідовності, що кодують кожний канал трафіку взаємно ортогональні. Перешкоди створюються лише каналами сусідніх базових станцій і абонентських терміналів, що працюють в тій же смузі частот і використовують ту ж групову псевдовипадкову послідовність (ПВП), але з іншим циклічним зрушенням.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ці перешкоди, в остаточному підсумку, визначають верхній поріг пропускної спроможності CDMA-мережі і називаються системними.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При розробці мережі з кодовим поділом каналів необхідно звести до мінімуму загальний рівень системних перешкод. Це призвело до того, що стало неможливо використовувати всі 55 логічних каналів трафіку однієї несучої, так як взаємні перешкоди між сусідніми сотами в цьому випадку перевищують гранично допустимі рівні. І хоча співвідношення енергії біта (Е0) інформаційного сигналу до спектральної щільності шуму (N0) для CDMA допускається рівним 7 - 8 дБ, при повному використанні каналів трафіку ця величина неприпустимо зменшується.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Фактично, системні перешкоди є «ахіллесовою п'ятою» стандарту IS-95, яка не дозволяє повною мірою використовувати переваги кодового розділення каналів перед іншими методами доступу.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ярослав</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D0%BA_%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D1%96%D1%80_%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2</id>
		<title>Корекція помилок і вибір кадрів</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D0%BA_%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D1%96%D1%80_%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2"/>
				<updated>2014-01-16T03:50:25Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ярослав: Створена сторінка:  Передача повідомлень в IS-95 здійснюється кадрами. Принципи прийому дозволяють здійснюва...&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
Передача повідомлень в IS-95 здійснюється кадрами. Принципи прийому дозволяють здійснювати аналіз і корекцію помилок у прийнятих інформаційних кадрах. Коли кількість помилок перевищує допустимий рівень, кадр стирається.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Процес вибору кращого кадру в прийнятому сигналі полягає в наступному. Транскодер, що входить до складу основного обладнання контролера базових станцій (КБС), проводить оцінку якості прийнятих від двох БС сигналів послідовно кадр за кадром за заданим алгоритмом. Вибір кращого кадру призводить до того, що результуючий сигнал виходить в процесі комутації та «склеювання» кращих кадрів, прийнятих різними БС,які ведуть мобільну станцію (див. Рис. 14).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Принципова відмінність CDMA-мережі від мереж GSM, AMPS, NMT-450/900 полягає в тому, що до її складу обов'язково входять пристрої оцінки якості і вибору кадрів.&lt;br /&gt;
[[Файл:baz.jpg|center|]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ярослав</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B0_%D1%83%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F_(%D1%85%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80)</id>
		<title>Передача управління (хендовер)</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B0_%D1%83%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F_(%D1%85%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80)"/>
				<updated>2014-01-16T03:49:38Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ярослав: Створена сторінка: При переміщенні мобільної станції абонента із зони дії однієї БС в зону дії іншої, щоб не ...&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;При переміщенні мобільної станції абонента із зони дії однієї БС в зону дії іншої, щоб не переривати встановлене з'єднання, здійснюється функція звана «хендовер» (автоматична передача керування мобільною станцією). Для цього на інтервалі активного радіообміну (розмови) між мобільною та базовою станціями проводиться вимір пілот-сигналів, прийнятих мобільною станцією від двох сусідніх базових станцій. Та базова станція, чий пілот-сигнал потужніший, і керує роботою мобільної станції. Але як тільки цей пілот-сигнал слабшає в порівнянні з іншим, відбувається автоматична передача керування мобільною станцією сусідній базової станції.&lt;br /&gt;
У стандарті IS-95 хендовер підрозділяється на наступні види:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*''' М'який хендовер''' ''(міжсотовий)''. Він виникає в ситуаціях, коли здійснюється додаткове підключення мобільної станції до соти призначення, в той час, коли вона все ще підключена до соти, в якій відбулося з'єднання. М'який хендовер відбувається тільки між каналами однієї несучою. ''На рис.11 показана структура м'якого хендовера.''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*''' Жорсткий хендовер''' ''(міжсотовий)''. Він виникає в ситуаціях, коли мобільна станція, яка обслуговується БС 1 на несучій 1, рухається в зону обслуговування БС 2 до тих пір, поки її пілот-сигнал не стане найсильнішим. Однак, це пілот-сигнал несучої 2. Хендовер від БС 1 до БС 2 (з несучою 1 на несучу 2) і є жорсткий хендовер. Жорсткий хендовер можливий між несучими з пілотним маяком. ''На рис.12 показана структура змішаного міжсотового хендовера. Між БС 1 і БС 2-жорсткий хендовер, між БС 2 і БС 3-м'який хендовер.''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*''' Найм'якіший''' ''(особливо м'який)'' хендовер (міжсекторний). Він виникає в ситуаціях, коли мобільна станція переміщається з одного сектора в інший в межах однієї секторізованного стільника. Найм'якіший хендовер реалізується на одній несучій і не вимагає додаткових канальних ресурсів. ''На рис.13 показана структура цього виду хендовера.''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Хендовер в стандарті IS-95 забезпечує високу якість прийому мовних повідомлень і усуває перерви в сеансах зв'язку.&lt;br /&gt;
[[Файл:xend.jpg|center|]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ярослав</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97-%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B8</id>
		<title>Проблема близької-далекої зони</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97-%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B8"/>
				<updated>2014-01-16T03:49:04Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ярослав: Створена сторінка: Технологія CDMA (та інші системи з розширенням спектра) довгі роки не приймалися до уваги в ...&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Технологія CDMA (та інші системи з розширенням спектра) довгі роки не приймалися до уваги в рухомих системах бездротового зв'язку через наявність так званої проблеми ближньої-дальньої зони. Оскільки результатом роботи приймача в таких системах є згортка приймається і опорного сигналів, виникала неоднозначність в ідентифікації сигналу згортки. Так, наприклад, бічні пелюстки сигналу згортки від близькорозміщеного мобільного терміналу можуть виявитися порівнянними по амплітуді з основним відгуком сигналу згортки від найбільш віддаленого терміналу. Тому інший найважливіший момент в технології CDMA: всі рухомі термінали повинні створювати поблизу антени базової станції приблизно однакову напруженість поля.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ярослав</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BA%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%B7%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D1%83</id>
		<title>Стійкість зв'язку</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BA%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%B7%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D1%83"/>
				<updated>2014-01-16T03:48:32Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ярослав: Створена сторінка: Зв'язок у зоні покриття CDMA, як правило, більш стійка, ніж у інших Cтандартів. Пояснюється ц...&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Зв'язок у зоні покриття CDMA, як правило, більш стійка, ніж у інших Cтандартів. Пояснюється це властивостями зв'язку в стандарті CDMA. По-перше, це велика перешкодозахищеність, яку сигнал набуває внаслідок дуже широкого спектру сигналу (1,25 МГц). Такому сигналу не страшні перешкоди промислового походження (наприклад автомобілі), так як їх спектр набагато вужчий і нездатний перекрити сигнал CDMA. По-друге, від абонента, що розмовляє по телефону стандарту CDMA, сигнал приймається не однією базовою станцією, як в інших стандартах, а двома чи навіть трьома найближчими до нього. Це дає ряд переваг: Перше: при переміщенні з соти в стільнику відбувається плавна естафетна передача абонента від однієї базової станції до іншої, таким чином виключаються перерви зв'язку при русі. Друге: підтримуючи зв'язок одночасно з двома-трьома базовими станціями, вибирається найкращий сигнал. Більш того, якщо жоден канал не забезпечує належної якості, то сигнал будується з «поганих» складових, в сумі дають хороший результат. Типовий приклад: у підземному переході, де телефони GSM, NMT або DAMPS втрачають зв'язок, телефон CDMA, вловлюючи багаторазово відбиті сигнали, що приходять з різних напрямків, може впевнено тримати зв'язок.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ярослав</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B2_%D0%BC%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%B4%D0%BE_%D0%BC%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%B5%D1%84%D1%96%D1%80</id>
		<title>Порядок проходження мовних даних в мобільній станції до моменту відправлення в ефір</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B2_%D0%BC%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%B4%D0%BE_%D0%BC%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%B5%D1%84%D1%96%D1%80"/>
				<updated>2014-01-16T03:47:38Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ярослав: Створена сторінка: #Мовний сигнал надходить на мовної кодек.На цьому етапі мовний сигнал оцифровується і ст...&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;#Мовний сигнал надходить на мовної кодек.На цьому етапі мовний сигнал оцифровується і стискається за алгоритмом CELP .. &lt;br /&gt;
#Далі сигнал надходить на блок перешкодостійкого кодування, який може виправляти до 3-х помилок у пакеті даних. &lt;br /&gt;
#Далі сигнал надходить до блоку переміжного сигналу. Блок призначений для боротьби з пачками помилок в ефірі. Пачки помилок - спотворення кількох біт інформації поспіль. Принцип такий. Потік даних записується в матрицю по рядках. Як тільки матриця заповнена, починаємо з неї передавати інформацію по стовпцях. Отже, коли в ефірі спотворюються поспіль кілька біт інформації, при прийомі пачка помилок, пройшовши через зворотну матрицю, перетвориться в одиночні помилки. &lt;br /&gt;
#Далі сигнал надходить до блоку кодування (від підслуховування). На інформацію накладається маска (послідовність) довжиною 42 біта. Ця маска є секретною. При несанкціонованому перехоплення даних в ефірі неможливо декодувати сигнал, не знаючи маски. Метод перебору всіляких значень не ефективний тому при генерації цієї маски, перебираючи всілякі значення, доведеться генерувати 8.7 трильйона масок довжиною 42 біта. Хакер, користуючись персональним комп'ютером, пропускаючи через кожну маску сигнал і перетворюючи його в файл звукового формату, потім, розпізнаючи його на наявність мови, витратить багато часу. &lt;br /&gt;
#Блок на код Уолша. Цифровий потік даних перемножується на послідовність біт, згенерованих по функції Уолша. На цьому етапі кодування сигналу відбувається розширення спектру частот, тобто кожний біт інформації кодується послідовністю, побудованої за функцією Уолша, довжиною 64 біта. Швидкість потоку даних в каналі збільшується в 64 рази. Отже, в блоці модуляції сигналу швидкість маніпуляції сигналу зростає, звідси і розширення спектру частот. Так само функція Уолша відповідає за відсів непотрібної інформації від інших абонентів. У момент початку сеансу зв'язку абоненту призначається частота, на якій він буде працювати і один (з 64 можливих) логічних каналів, який визначає функція Уолша. У момент прийняття сигнал за схемою проходить у зворотний бік. Прийнятий сигнал множиться на кодову послідовність Уолша. За результатом множення обчислюється кореляційний інтеграл.Якщо Z порогова відповідає граничному значенню, отже, сигнал наш. Послідовності функції Уолша ортогональні і володіють хорошими кореляційними і автокореляційних властивостями, тому ймовірність сплутати свій сигнал з чужим дорівнює 0.01%.&lt;br /&gt;
#Блок перемножування сигналу на дві М-функції (М1 - довжиною 15 біт, М2 - довжиною 42 біта) або ще їх називають ПСП-псевдовипадковими послідовностями.  &lt;br /&gt;
#Блок призначений для перемішування сигналу для блоку модуляції. Кожній призначенії частоті призначаються різні М-функції.&lt;br /&gt;
#Блок модуляції сигналу. У стандарті CDMA використовується фазова модуляція ФМ4, ОФМ4. &lt;br /&gt;
[[Файл:Cdma_r2.jpg|center]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ярослав</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF_%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B8_CDMA</id>
		<title>Принцип роботи CDMA</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF_%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B8_CDMA"/>
				<updated>2014-01-16T03:45:22Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ярослав: Створена сторінка: Принцип роботи систем стільникового зв'язку (ССС) з кодовим поділом каналів можна поясни...&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Принцип роботи систем стільникового зв'язку (ССС) з кодовим поділом каналів можна пояснити на такому прикладі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Припустимо, що ви сидите в ресторані. За кожним столиком перебуває двоє людей. Одна пара розмовляє між собою англійською мовою, інша українською, третя на німецькій і т.д. Виходить так, що в ресторані всі розмовляють в один і той же час на одному діапазоні частот (мова від 3 кГц до 20 кГц), при цьому ви, розмовляючи зі своїм опонентом, розумієте тільки його, але чуєте всіх.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Так само і в стандарті CDMA передається в ефірі інформація від базової станції до мобільного або навпаки потрапляє до всіх абонентів мережі, але кожен абонент розуміє тільки ту інформацію, яка призначена для нього, тобто росіянин розуміє тільки російянина, німець тільки німця, а решта інформації відсіюється. Мова спілкування в даний момент є кодом. У CDMA це організовано за рахунок застосування кодування переданих даних, якщо точніше, то за це відповідає блок множення на функцію Уолша.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На відміну від стандарту GSM, який використовує TDMA (Time Division Multiple Access - багатостанційний доступ з кодовим поділом каналу, тобто кілька абонентом можуть розмовляти на одній і тій же частоті, як і в CDMA, але на відміну від CDMA, в різний час), стандарт IS-95 діапазон частот використовує більш економічно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
CDMA називають широкосмугового системою і сигнали, що йдуть у ефірі шумоподібним. Широкосмугова - тому, що займає широку смугу частот. Шумоподібних сигнали - тому, що коли в ефірі на одній частоті, в один і той же час працюють декілька абонентів, сигнали накладаються один на одного (можна уявити шум у ресторані, коли всі говорять одночасно). Перешкодостійкий - тому, що при виникненні в широкій смузі частот (1,23 Мгц) сигналу-перешкоди, вузького діапазону (&amp;lt;150кГц), сигнал візьметься майже неспотворений. За рахунок перешкодостійкого кодування втрачені дані система відновить, див. рис 1, де показано корисний сигнал і перешкода (СЗС - селективна перешкода). &lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:Cdma_r1.jpg]]&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;Рис. 1&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
А в стандарті GSM таке не вийде. Через те, що GSM сам вузькосмуговий. Ширина смуги, що використовується, дорівнює 200 кГц.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У каналах системи CDMA застосовується звертувальне кодування, декодер Вітербо з м'яким рішенням. Загальна смуга каналу зв'язку становить 1,25 Мгц.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;'''Основні характеристики CDMA'''&amp;lt;/center&amp;gt;  &lt;br /&gt;
&amp;lt;table width=&amp;quot;550&amp;quot; align=&amp;quot;center&amp;quot; border=&amp;quot;1&amp;quot; cellpadding=&amp;quot;5&amp;quot; cellspacing=&amp;quot;0&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
           &amp;lt;tr&amp;gt; &lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;396&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt;Діапазон частот передачі MS&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;204&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt; 824,040 – 848, 860 Мгц&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
            &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
            &amp;lt;tr&amp;gt; &lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;396&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt; Діапазон частот передачі BTS&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;204&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt; 869,040 – 893,970 мгц&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
            &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
            &amp;lt;tr&amp;gt; &lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;396&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt;  Відносна нестабільність несучої частоти  &lt;br /&gt;
                BTS&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;204&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt; +/- 5*10^-8&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
            &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
            &amp;lt;tr&amp;gt; &lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;396&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt;  Відносна нестабільність несучої частоти  &lt;br /&gt;
                MS&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;204&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt; +/- 2,5*10^-6&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
            &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
            &amp;lt;tr&amp;gt; &lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;396&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt; Вид модуляції несучої частоти&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;204&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt; QPSK(BTS), O-QPSK(MS)&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
            &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
            &amp;lt;tr&amp;gt; &lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;396&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt; &lt;br /&gt;
                &amp;lt;p&amp;gt; Ширина спектра випромінюваного cигнала: :&amp;amp;nbsp;&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
                &amp;lt;p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&lt;br /&gt;
за рівнем мінус 3 Дб&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
                &amp;lt;p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&lt;br /&gt;
за рівнем мінус 40 Дб&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
                &amp;lt;p&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
              &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;204&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt; &lt;br /&gt;
                &amp;lt;p&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
                &amp;lt;p&amp;gt; 1,25 Мгц&amp;amp;nbsp;&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
                &amp;lt;p&amp;gt; 1,50 Мгц&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
              &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
            &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
            &amp;lt;tr&amp;gt; &lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;396&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt; Тактова частота ПСП М-функції&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;204&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt; 1,2288 Мгц&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
            &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
            &amp;lt;tr&amp;gt; &lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;396&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt; Кількість каналів BTS на 1 несучої частоті&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;204&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt; &lt;br /&gt;
                &amp;lt;p&amp;gt; 1 пілот-канал &amp;amp;nbsp;&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
                &amp;lt;p&amp;gt;1 канал синхронізації&amp;amp;nbsp;&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
                &amp;lt;p&amp;gt; 7 каналів персонально дзвінка&amp;amp;nbsp;&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
                &amp;lt;p&amp;gt; 55 каналів зв'язку&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
              &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
            &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
            &amp;lt;tr&amp;gt; &lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;396&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt;Кількість каналів MS&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;204&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt; &lt;br /&gt;
                &amp;lt;p&amp;gt;1 канал доступу &amp;amp;nbsp;&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
                &amp;lt;p&amp;gt; 1 канал зв'язку&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
              &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
            &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
            &amp;lt;tr&amp;gt; &lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;396&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt; &lt;br /&gt;
                &amp;lt;p&amp;gt;Швидкість передачі даних:&amp;amp;nbsp;&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
                &amp;lt;p&amp;gt; У каналі синхронізації &amp;amp;nbsp;&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
                &amp;lt;p&amp;gt; У каналі перс.визова і доступу&amp;amp;nbsp;&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
                &amp;lt;p&amp;gt;У каналах зв'язку&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
              &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;204&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt; &lt;br /&gt;
                &amp;lt;p&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
                &amp;lt;p&amp;gt;1200 бит/с&amp;amp;nbsp;&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
                &amp;lt;p&amp;gt;9600, 4800 бит/с&amp;amp;nbsp;&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
                &amp;lt;p&amp;gt;9600, 4800, 2400, 1200 бит/с&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
              &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
            &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
            &amp;lt;tr&amp;gt; &lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;396&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt;Кодування в каналах передачі BTS&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;204&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt;Зверточний код  R=1/2, К=9&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
            &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
            &amp;lt;tr&amp;gt; &lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;396&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt;Кодування в каналах передачі MS&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;204&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt;Зверточний код R=1/3, K=9&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
            &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
            &amp;lt;tr&amp;gt; &lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;396&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt;  Необхідне для прийому відношення енергії&lt;br /&gt;
                біта інформації&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;204&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt; 6-7 дБ&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
            &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
            &amp;lt;tr&amp;gt; &lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;396&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt;Максимальна ефективна випромінювана потужність  &lt;br /&gt;
                BTS&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;204&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt; 50 Вт&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
            &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
            &amp;lt;tr&amp;gt; &lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;396&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt;  Максимально ефективна випромінювана потужність  &lt;br /&gt;
                MS&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;204&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt; 6,3 – 1,0 Вт&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
            &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
         &amp;lt;/table&amp;gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ярослав</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%83_CDMA_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85_%D1%86%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D0%B9</id>
		<title>Відмінності стандарту CDMA від інших цифрових технологій</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%83_CDMA_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85_%D1%86%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D0%B9"/>
				<updated>2014-01-16T03:43:17Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ярослав: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
'''Відмінності стандарту CDMA від інших цифрових технологій'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Висока якість зв'язку&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
Екологічність - безпека для здоров'я людини&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
Висока швидкість передачі даних&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
Конфіденційність&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
Завадостійкість&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
Економічність&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Більш висока якість зв'язку.'''&lt;br /&gt;
У технології CDMA можливе забезпечення високої якості мови при одночасному зниженні випромінюваної потужності і рівні шумів. Результатом є постійно високу якість передачі мови і даних з мінімальною середньою вихідною потужністю.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Екологічність - безпека для здоров'я людини.'''&lt;br /&gt;
Відмітна якість технології CDMA - менше енергоспоживання терміналів - у кілька разів менше значення вихідної потужності, що зменшує вплив електромагнітного випромінювання на організм людини в 1.5 - 2 рази.&lt;br /&gt;
Мобільні термінали CDMA можуть підтримувати якісне з'єднання з Базовими станціями на мінімальній потужності. У самому найгіршому випадку, ця потужність досягає 0,2 Вт (це пікове значення деяких застарілих моделей телефонів при нестійкому з'єднанні), звичайно це одиниці міліватт, в той час як в інших стандартах вона коливається до 0,6 до 2 Вт&lt;br /&gt;
Крім того, чим ближче термінал знаходиться до Базової станції, тим менший рівень електромагнітного випромінювання він має.&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
Завдяки сигналу низької інтенсивності, сумарний рівень електромагнітного випромінювання набагато нижчий, ніж в інших стандартах.&lt;br /&gt;
Телефони працюють, використовуючи сигнал потужності на рівні шуму. Завдяки цьому забезпечується висока Екологічність і безпека для користувача.&lt;br /&gt;
Як не дивно, дане споживче якість є наслідком військового застосування стандарту. Слідуючи логіці військової, при неможливості з'ясувати з переговорів кінцевої мети пілота літака нічого не залишається, як цей літак знищити. Ось саме для утруднення виявлення літака, як джерела сигналу, що випромінюється потужність терміналу значно знижена.&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
Допустимий рівень електромагнітного випромінювання (ЕМВ) відповідно до пункту 1.3.3.пріказа Міністерства охорони здоров'я України N 239 від 01.08.96 «Про затвердження державних Санітарних правил та норм (Із змінами, внесеними згідно з Наказом МОЗ N 828 від 13.12.2006)» становить 2.5 мкВт / см, або 3 В / м.&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
Нормативна база України в області гігієни електромагнітного випромінювання - одна з найжорсткіших у світі. Порівняємо гранично допустимі рівні електромагнітного випромінювання:&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
Україна - 2,5 мкВт/см2&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
Росія - 10 мкВт/см2&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
Скандинавія - 100 мкВт/см2&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
Угорщина - 10 мкВт/см2&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Більш висока швидкість передачі даних'''&lt;br /&gt;
У технології CDMA реалізовані оригінальні, більш оптимальні алгоритми використання канального ресурсу, що надає більш широкі можливості використання CDMA терміналів в частині передачі даних.&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
Забезпечується менша затримка в передачі голосового повідомлення, ніж в інших систем рухомого зв'язку.&lt;br /&gt;
При використанні CDMA не доводиться застосовувати витончені засоби для придушення ехо-сигналу.&lt;br /&gt;
Досконалий метод корекції помилок дозволяє ефективно боротися з багатопроменевим поширенням сигналу.&lt;br /&gt;
Ця властивість дає додаткові переваги CDMA в умовах міст з висотними забудовами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Конфіденційність.'''&lt;br /&gt;
Вбудований алгоритм кодування і розподіл інформації з широкого спектру забезпечує захист від несанкціонованого доступу і прослуховування.&lt;br /&gt;
Стандарт CDMA самий захищений з наявних на ринку стільникового зв'язку.&lt;br /&gt;
Спочатку стандарт розроблявся і впроваджувався для зв'язку пілотів з наземними службами. Важливо було «сховати» сигнал серед шумів, щоб утруднити противнику виявлення такого сигналу. Навіть якщо вдалося виокремити значущі сигнали з шуму, з'являлася наступна проблема - розкодування розмов. Для кодування розмов використовуються унікальні коди, для розкодування яких будуть потрібні виняткові обчислювальні потужності.&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
В основі CDMA лежить метод модуляції з використанням шумоподібного і широкосмугового сигналу (іноді говорять «розмитий» або «розтягнутий» спектр). Корисна інформація як би «розмазується» по частотному діапазону, більш широкому, ніж при традиційних способах модуляції сигналу (такий сигнал часто називають вузькосмуговим). У результаті виходить сигнал, який займає більший частотний діапазон і має значно меншу інтенсивність, ніж при вузькосмуговій модуляції. Ясно, що в цьому випадку можна взяти інформацію, лише знаючи послідовність, на яку був перемноживши корисний сигнал при передачі - в іншому випадку він буде виглядати як шум (звідси й назва). Тому у військових додатках даний метод використовувався в - першу чергу для захисту від перешкод (широкосмугової сигнал дуже стійкий до вузькосмуговим перешкод) і прослуховування.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Перешкодостійкість.'''&lt;br /&gt;
Завадостійке - тому, що при виникненні у широкій смузі частот (1,23 МГц) сигналу-завади, вузького діапазону (200кГц), сигнал візьметься майже неспотворений. За рахунок завадостійкого кодування втрачені дані система відновить.&lt;br /&gt;
Не страшні перешкоди промислового походження, наприклад, автомобілі, так як їх спектр набагато вужчий і нездатний перекрити сигнал CDMA.&lt;br /&gt;
Вживаний в CDMA &amp;quot;код&amp;quot; служить не тільки для ідентифікації розмови, але і є одночасно своєрідним фільтром, що усуває спотворення і фонові перешкоди.&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
За характеристиками якості передачі мови (природність і розбірливість) параметри CDMA порівнянні з якістю провідних каналів.&lt;br /&gt;
Завадостійкість цінна, оскільки по каналах CDMA передається не тільки голос, але і будь-яка інша інформація.&lt;br /&gt;
Якщо рядовий користувач, за великим рахунком, байдужий до того, звучить його голос при телефонній розмові з бездоганною чистотою або з невеликими перешкодами, то помилки, допущені при передачі файлів, можуть порушити цілісність, наприклад, корпоративної бази даних.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Велика ємність мережі.'''&lt;br /&gt;
Більш повне використання частотного ресурсу - ємність CDMA від 10 до 20 разів вище, ніж у аналогових систем (FDMA), і в 3 - 6 разів перевищує ємність інших цифрових систем (TDMA).&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
Мережі CDMA ефективно використовують радіочастотний ресурс, завдяки можливості багаторазового використання одних тих же частот в мережі.&lt;br /&gt;
У системах з частотним поділом каналів (як у FDMA, так і в TDMA) існує проблема так званого &amp;quot;багаторазового використання&amp;quot; (reuse) частотних каналів.&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
Щоб не заважати один одному, сусідні базові станції (БС) повинні використовувати різні канали. Таким чином, якщо у БС 6 сусідів (найбільш часто розглядається випадок, при цьому зону кожної БС можна представити як шестикутник, а все разом виглядає як бджолині соти), то кількість каналів, які може використовувати ця БС в сім разів менше ніж загальна кількість каналів у відведеному для мережі діапазоні. Це призводить до зменшення ємності мережі і необхідності збільшувати щільність установки БС в густонаселених районах.&lt;br /&gt;
Для CDMA такої проблеми взагалі немає. Всі БС працюють на одному і тому ж каналі. Таким чином, частотний ресурс використовується більш повно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Одного абонента «веде» кілька базових станцій.'''&lt;br /&gt;
Однією з особливостей CDMA мереж є можливість &amp;quot;м'якого&amp;quot; переходу від однієї базової станції до іншої (soft handoff). При цьому, можлива ситуація коли одного абонента &amp;quot;ведуть&amp;quot; відразу декілька БС. Абонент просто не помітить, що його &amp;quot;передали&amp;quot; інший БС. Таким чином, виключається перерви зв'язку при русі. Крім того, підтримуючи зв'язок одночасно з декількома базовими станціями (до 4х), вибирається найкращий сигнал. Більш того, якщо жоден канал не забезпечує належної якості, то сигнал будуватися з «поганих» складових, в сумі дає хороший результат. Типовий приклад: у підземному переході, де телефони GSM можуть втрачати зв'язок, телефон CDMA, вловлюючи багаторазово відбиті сигнали, що приходять з різних напрямків, може впевнено тримати зв'язок.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Економічність'''&lt;br /&gt;
Кількість базових станцій, необхідне для формування якісного покриття значно нижче, ніж у інших стандартів, що в свою чергу впливає на капітальні та операційні витрати операторів. А рівень витрат незмінно визначає рівень тарифів, який може дозволити оператор в конкретній боротьбі на ринку зв'язку.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ярослав</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%B8_%D0%BF%D0%BE%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8_%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6_CDMA</id>
		<title>Принципи побудови мереж CDMA</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%B8_%D0%BF%D0%BE%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8_%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6_CDMA"/>
				<updated>2014-01-16T03:40:01Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ярослав: Створена сторінка: Про стрімке завоювання CDMA світового ринку телекомунікацій говорять наступні цифри. Не д...&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Про стрімке завоювання CDMA світового ринку телекомунікацій говорять наступні цифри. Не дивлячись на відносну новизну (перша стільникова система рухливого радіозв'язку спільного користування в цьому стандарті була відкрита для комерційної експлуатації у вересні 1995 р. в Гонконзі), вже в 1996 р. в Південній Кореї працювала комерційна мережа з 2 млн. користувачів. У цьому ж році в США 60% новій номерній ємкості було введено за допомогою стандарту CDMA, який міцно утримує перше місце як по кількості охоплюваного населення, так і по числу операторів, що використовують дану технологію. Мережі цього стандарту розповсюдженні в сусідніх з Україною державах - Росії, Молдові і Польщі. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Загальні відомості===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Система CDMA побудована по методу прямого розширення спектру частот на основі використання 64 видів псевдовипадкових послідовностей (ПСП), сформованих згідно із законом функцій Уолша. Мовні повідомлення передаються за допомогою мовоперетворюючого пристрою з алгоритмом Celр. Використання системи переривистої передачі мови на основі детектора активності мови і вокодера з алгоритмом CELP у поєднанні із змінною швидкістю перетворення аналогового мовного сигналу в цифровій сприяє зниженню взаємних перешкод в мережі і збільшенню її ємкості. Це відбувається через те, що абонентський термінал (АТ) випромінює сигнал тільки на інтервалах активності мови, які складають близько 35% тривалості розмови. На лінії від базової станції до абонентського терміналу (&amp;quot;вниз&amp;quot;) адресною ознакою кодового каналу служить одна з 64 ортогональних функцій Уолша, а на лінії &amp;quot;вгору&amp;quot; - квазіортогональні довгі ПСП. Зв'язок в системі CDMA організовується за стільниковим принципом з використанням всіх типових елементів стільникової мережі рухливого радіозв'язку. При відношенні енергії інформаційного символу до спектральної щільності шуму 7...8 дб і допустимій частоті помилок 1% можна організувати 60 активних каналів на трьохсекторну стільнику. Для синхронізації роботи мережі використовуються сигнали, що приймаються з радіонавігаційних супутників GPS за допомогою спеціального приймача, що входить до складу базової станції (БС). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Діапазон робочих частот від АТ до БС лежить в межах 824-849 Мгц, а у зворотному напрямі - в межах 869-894 Мгц. Таким чином, дуплексне рознесення рівне 45 Мгц. Спільна смуга частот кожного радіоканалу - 1,23 Мгц. По краях робочого діапазону частот, виділеного операторові мережі CDMA, рекомендується передбачити наявність захисних смуг. Якщо по сусідству працює система AMPS, ширина захисної смуги повинна складати 270 кгц, якщо яка-небудь інша система зв'язку - захисну смугу слід збільшити до половини основної смуги, тобто до 615 кгц. Стандарт CDMA дає можливість використовувати одну і ту ж частоту, що несе, по всій мережі у всіх сотах. Коефіцієнт повторного використання частоти для CDMA дорівнює 1.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Взаємодія базової станції і терміналу===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Базова станція, керована контроллером і сполучена з ТФОП за допомогою інтерфейсу, як який зазвичай використовується так званий центр комутації рухливого зв'язку, може одночасно використовувати 64 канали передачі, з яких один канал, - пілотний, один - для синхронізації, сім каналів - для персонального виклику, останні 55 - для передачі мовних повідомлень. У напрямі &amp;quot;вниз&amp;quot; канали називають прямими. Пілотний канал використовується для початкової синхронізації АТ з мережею і для контролю за сигналами БС за часом, частоті і фазі. Канал синхронізації забезпечує ідентифікацію БС, контроль рівня випромінювання пілотного сигналу, а також фазу ПСП БС. Канал виклику використовується для виклику АТ і для призначення після встановлення з'єднання каналу зв'язку. Канал прямого трафіку служить для передачі мовних повідомлень і даних. У нім організований також безперервний субканал управління потужністю шляхом заміщення декілька біт мовних даних із швидкістю 800 біт/с. Передача &amp;quot;0&amp;quot; означає, що абонентська станція повинна збільшити рівень своєї вихідної потужності на 1 дб, а передача &amp;quot;1&amp;quot; - зменшити на 1 дб. Максимально можлива швидкість зміни потужності складає 16 дб (у 40 разів) протягом 20 мс. Динамічний діапазон регулювання - 84 дб. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Таке регулювання дозволяє АТ працювати з мінімально необхідною потужністю випромінювання, даючи можливість БС приймати сигнали абонентських терміналів з практично однаковим рівнем потужності незалежно від видалення. Це забезпечує як мінімізацію взаємних перешкод в мережі і збільшення її ємкості, так і вищу екологічну безпеку АТ для користувача. Проте при планеруванні мережі необхідно враховувати, що розмір сотів має бути приблизно однаковий. Інакше виникають перешкоди від АТ, що знаходяться в сусідніх сотах. Радіус соти в місті може досягати 4-5 км., в сільській місцевості - від 7-8 до 25-30 км., залежно від рельєфу місцевості і висоти розташування антен. У напрямі від АТ до БС канали називають зворотними. До їх числа входять канал доступу і канал зворотного трафіку. Канал доступу використовується для встановлення викликів і відповідей на повідомлення, передавані по каналу виклику, і для передачі команд і запитів на реєстрацію в мережі. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У кожному каналі БС при передачі використовується одна з 64 послідовностей Уолша. Зміні знаку біта інформації відповідає поворот на 180 градусів фази використовуваної послідовності. Унаслідок ортогональності послідовностей перешкоди між каналами передачі відсутні. Вони виникають тільки від сусідніх БС, що працюють на тій, що тій же несе і використовують ту ж послідовність, але з іншим циклічним зрушенням. У абонентському терміналі ортогональні сигнали використовуються для підвищення перешкодостійкості каналів. При цьому кожній групі з 6 біт інформаційного повідомлення відповідає одна з 64 послідовностей Уолша. Різні циклічні зрушення ПСП в абонентських терміналах дозволяють БС при прийомі розділити сигнали від АТ. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Абонентський термінал може знаходитися в одному з чотирьох станів: ініціалізації, черговому, доступу, активному. В стані ініціалізації АТ веде пошук пілотного каналу на нульовій функції Уолша. Виявивши його, він знаходить на 32-ій функції Уолша канал синхронізації. З повідомлення, передаваного по каналу синхронізації, АТ отримує дані про конфігурацію системи і її тимчасовій структурі. На наступному етапі АТ входить в режим чергового стану, виявляє канал персонального виклику і веде безперервний контроль за повідомленнями, що поступають. Ці повідомлення від БС можуть містити всі необхідні дані, щоб ініціювати виклик або прийняти його від іншого абонента. В разі проходження виклику АТ переходить в стан доступу. При успішній спробі доступу АТ входить в активний стан. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Передача повідомлень===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Передача повідомлень в мережі здійснюється кадрами. При цьому в каналах застосовуються: згортальне кодування &amp;quot;вниз&amp;quot; із швидкістю 1/2, &amp;quot;вгору&amp;quot; - 1/3, декодер Вітербі з м'яким рішенням, передаваних повідомлень. Використовувані принципи прийому дозволяють аналізувати помилки в кожному інформаційному кадрі і стирати кадр при перевищенні допустимого рівня, тим самим підтримуючи високу якість передачі мови. Крім того, в системі CDMA використовуються роздільна обробка відбитих від будівель сигналів, що приходять з різними затримками, і подальше їх вагове складання, що значно знижує негативний вплив ефекту многолучевості. При роздільній обробці променів в кожному каналі прийому на БС використовуються чотири що паралельно працюють корелятора, а в ношеному абонентському терміналі - три корелятори. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У системі CDMA передбачений режим м'якої естафетної передачі (soft handoff) під час переходу абонента з соти в стільнику. При цьому АТ підтримує зв'язок одночасно з двома або трьома БС, проводячи безперервний пошук всіх пілот-сигналов на робочій частоті з фіксацією їх рівнів. В разі виявлення досить сильного пілот-сигнала, що не належить до обслуговуючого його вічка (сектору), він посилає повідомлення своєї базової станції. На основі повідомлень, що поступають від різних БС, контроллер базових станцій приймає рішення, яка БС буде залучена в процедуру естафетної передачі, призначає цій БС вільну функцію Уолша з належного набору і повідомляє їй код АТ. Обслуговуючою БС поступає команда направити АТ повідомлення про початок процедури естафетної передачі. Абонентський термінал, що приймає інформацію одночасно від двох БС, вибирає кращий мовний кадр з двох. Аналогічним чином мережевий інтерфейс, приймаючи одну і ту ж інформацію від двох БС, вибирає кращу на основі покадрового порівняння.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===CDMA: канальна структура===&lt;br /&gt;
При першому знайомстві з канальною структурою читач стикається з великою кількістю загадкових абревіатур. Але насправді принцип їх утворення досить простий: спочатку одна або дві англійські букви, що позначають спеціальну характеристику (ознаку) даного логічного каналу (див. таблицю), потім ще дві букви - завжди CH (Channel). Підхід зберігається незалежно від стандарту.&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;'''Класифікація та типові позначення каналів'''&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;table width=&amp;quot;400&amp;quot; border=&amp;quot;1&amp;quot; cellspacing=&amp;quot;0&amp;quot; cellpadding=&amp;quot;1&amp;quot; align=&amp;quot;center&amp;quot;&amp;gt; &lt;br /&gt;
&amp;lt;tr align=&amp;quot;center&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt;Ознака&amp;lt;/td&amp;gt;	&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt;Позначення&amp;lt;/td&amp;gt;	&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt;Назва каналу&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;td rowspan=&amp;quot;2&amp;quot;&amp;gt;Напрямок зв'язку&amp;lt;/td&amp;gt;	&lt;br /&gt;
&amp;lt;td align=&amp;quot;center&amp;quot;&amp;gt;F&amp;lt;/td&amp;gt;	&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt;Прямий (Forward)&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;td align=&amp;quot;center&amp;quot;&amp;gt;R&amp;lt;/td&amp;gt;	&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt;Зворотній (Reverse)&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;td rowspan=&amp;quot;2&amp;quot;&amp;gt;Тип канала&amp;lt;/td&amp;gt;	&lt;br /&gt;
&amp;lt;td align=&amp;quot;center&amp;quot;&amp;gt;L&amp;lt;/td&amp;gt;	&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt;Логічний (Logical)&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;td align=&amp;quot;center&amp;quot;&amp;gt;P&amp;lt;/td&amp;gt;	&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt;Фізичний (Physical)&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;td rowspan=&amp;quot;4&amp;quot;&amp;gt;Назначение канала&amp;lt;/td&amp;gt;	&lt;br /&gt;
&amp;lt;td align=&amp;quot;center&amp;quot;&amp;gt;A&amp;lt;/td&amp;gt;	&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt;Доступ (Access)&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;td align=&amp;quot;center&amp;quot;&amp;gt;P&amp;lt;/td&amp;gt; 	&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt;Викличний (Paging)&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;td align=&amp;quot;center&amp;quot;&amp;gt;S&amp;lt;/td&amp;gt;	&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt;Сигналізації (Signaling)&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;td align=&amp;quot;center&amp;quot;&amp;gt;T&amp;lt;/td&amp;gt;	&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt; Трафіку (Traffic)&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;td rowspan=&amp;quot;5&amp;quot;&amp;gt;Спосіб організації зв'язку&amp;lt;/td&amp;gt;	&lt;br /&gt;
&amp;lt;td align=&amp;quot;center&amp;quot;&amp;gt;A&amp;lt;/td&amp;gt;	&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt;Суміщений (Associated)&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;td align=&amp;quot;center&amp;quot;&amp;gt;B&amp;lt;/td&amp;gt;	&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt;Широкомовний (Brodcast)&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;td align=&amp;quot;center&amp;quot;&amp;gt;С&amp;lt;/td&amp;gt;	&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt;Загальний (Common)&amp;lt;/td&amp;gt; &lt;br /&gt;
&amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;td align=&amp;quot;center&amp;quot;&amp;gt;D&amp;lt;/td&amp;gt;	&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt;Виділений (Dedicated)&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;td align=&amp;quot;center&amp;quot;&amp;gt;SD&amp;lt;/td&amp;gt;	&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt;Автономний (Stand-alone)&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;td rowspan=&amp;quot;3&amp;quot;&amp;gt;Допоміжні канали&amp;lt;/td&amp;gt; &lt;br /&gt;
&amp;lt;td align=&amp;quot;center&amp;quot;&amp;gt;A&amp;lt;/td&amp;gt;	&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt; Допоміжний (Auxiliary))&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;td align=&amp;quot;center&amp;quot;&amp;gt;PI&amp;lt;/td&amp;gt;	&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt;Пілот-сигналу (Pilot)&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;td align=&amp;quot;center&amp;quot;&amp;gt;S или SYNC&amp;lt;/td&amp;gt;	&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt;Синхроканал (Synchronization)&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/tr&amp;gt;&amp;lt;/table&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Важливу роль у системах на базі CDMA грає канал передачі пілот-сигналу (Pilot Channel), що випромінюється кожною базовою станцією безперервно в широкомовному режимі і може бути прийнятий одночасно всіма мобільними станціями, розташованими в зоні її обслуговування. Для встановлення початкової синхронізації використовується синхроканал F-SYNC. Традиційно передача дзвінків з базової станції на мобільний здійснюється за допомогою пейджингового каналу PCH (Paging Channel), а багатостанційний доступ реалізується через ACH (Access Channel). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для надання різних послуг зв'язку в CDMA використовуються два типи каналів. Перший з них називається фундаментальним (FCH, Fundamental Channel), а другий - додатковим (SCH, Supplemental Channel). Послуги, які надаються через цю пару каналів, залежать від схеми організації зв'язку. Канали можуть бути адаптовані для певного виду обслуговування та працювати з різними розмірами кадру, використовуючи будь-яке значення швидкості з двох швидкісних рядів: RS-1 (1500, 2700, 4800 і 9600 біт / с) або RS-2 (1800, 3600, 7200 і 14 400 біт / с). Визначення і вибір швидкості прийому здійснюється автоматично. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
З третім поколінням CDMA все набагато складніше. У cdma2000 збережена існуюча канальна структура, однак кількість видів каналів збільшена до 15. Перш за все, введені три додаткових пілот-сигнали: два допоміжних у прямому каналі - CAPICH (Common Auxiliary PICH) і DAPICH (Dedicated Auxiliary PICH) і одна в зворотному - R-PICH. CAPICH використовується за наявності на базової станції рознесених антен, DAPICH - при використанні абонентських антен з вузьким променем спрямованості, а R-PICH виконує початкову синхронізацію для базової станції. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Крім того, для організації зв'язку в прямому і зворотному напрямках додатково введені загальний (CCCH, Common CCH) і виділений (DCCH, Dedicated CCH) канали управління, які за призначенням аналогічні каналах PCH (у прямому каналі) і ACH (в зворотному каналі). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На відміну від IS-95 і cdma2000 в стандартах UTRA (ETSI, Європа) і W-CDMA (ARIB, Японія) запропонований інший принцип розподілу каналів, заснований на обліку взаємозв'язку між об'єктами різних ієрархічних рівнів. При цьому можуть бути виділені три типи каналів: &lt;br /&gt;
#логічні, які обслуговуються на підрівні L2/LAC і забезпечують взаємодію між протоколами L2/MAC і #більш високими рівнями; &lt;br /&gt;
#транспортні, які обслуговуються на підрівні L2/MAC і забезпечують взаємодію між протоколами #фізичного і більш високих рівнів; &lt;br /&gt;
#фізичні, що формуються на самому нижньому рівні L1. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Існують дві групи логічних каналів: управління CCH (Control Channel) і трафіку TCH (Traffic Channel). По каналах управління передаються викличні та службові повідомлення, сигналізація, команди управління потужністю і діаграмою спрямованості, а по каналу трафіку - інформаційні потоки. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Канали управління, в свою чергу, поділяються на загальні (CCCH, Common CCH) і виділені (DCCH, Dedicated CCH). У рекомендації МСЕ (ITU-R M.1035) був також запропонований третій тип каналу - жорстко закріплений, що одержав позначення (LCCH, Leash CCH). В даний час в системах на базі протоколу CDMA він не використовується. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Загальні канали CCCH призначені для передачі керуючої інформації та сигналізації в режимі, не орієнтованому на з'єднання. Є чотири види таких каналів: широкомовні (BCCH, Broadcast CCH), прямого доступу (FACH, Forward ACH), пейджингові PCH і довільного доступу (RACH, Random ACH). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Двосторонній радіозв'язок між базовою і мобільного станціями здійснюється по двох каналах. У мережах з комутацією каналів дані передаються по виділеному каналу трафіку (DTCH, Dedicated TCH), а пакетна інформація - по каналу передачі абонентських пакетів (UPCH, User Packet Channel). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Транспортні канали, що зв'язують фізичний рівень з більш високими, так само як і логічні, поділяються на дві групи: загальні CCH, які не потребують ідентифікації мобільної станції в робочій смузі, і виділені DCH, в яких мобільна станція однозначно пов'язана з фізичним каналом, тобто з певним кодом і частотою. Перші доступні групі абонентів - зв'язок організовується одночасно між базовою і декількома мобільними станціями, а по виділеному передаються дані або сигналізація. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Одне з відмінностей між проектами W-CDMA і UTRA полягає в різному числі типів виділених каналів. У W-CDMA один тип - DTCH, а в UTRA їх аж три: DTCH, автономний (SDCCH, Stand-alone DCCH) і суміщений (ACCH, Associated CCH). У каналі DTCH передбачено швидка зміна швидкості передачі (кожні 10 мс). ACCH використовується для спільної передачі керуючої інформації з потоку даних. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Фізичні канали визначають якісні показники та режими передачі інформації. Їх головні характеристики - код, частота і фазовий зсув. Вони також поділяються на загальні (CPCH, Common Physical Channel) і виділені (DPCH, Dedicated Physical Channel) канали. За загальним каналу управління (CCPCH, Common Control Physical Channel) передається виклична керуюча інформація. Для передачі символів пілот-сигналу використовується окремий канал синхронізації (SCH, Synchronization Channel). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для організації зв'язку з конкретним користувачем виділено спеціальний канал DPCH, по якому передаються як інформація абонента, так і управляючі сигнали, допоміжні пілот-символи керування діаграмою спрямованості антени, а також біти управління потужністю та інші службові дані. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Унікальність технології з кодовим поділом каналів полягає в тому, що кожний логічний канал відображається на фізичний «індивідуально», з притаманними йому швидкістю передачі і кодом. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Так як число каналів на мережевому рівні значно більше, ніж на канальному, то в одному транспортному каналі зазвичай поєднують кілька низькошвидкісних логічних (рис. 2). При переході від транспортного до фізичного рівня канали теж можна об'єднувати, при цьому прийнято пейджингового канал PCH і канал доступу FACH відображати на загальний фізичний канал «вниз», а канал доступу RACH - на загальний фізичний канал «вгору».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Переваги та недоліки стандарту===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Переваги'''&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
Система безпровідного доступу, побудована за технологією CDMA, забезпечує стандартний набір мовних і немовних послуг, типовий для цифрових стільникових систем другого покоління. Цей набір включає передачу мови з високою якістю, передачу даних і факсограмм, а також додаткові послуги: переклад з'єднання на іншого абонента, конференц-зв'язок і голосову пошту. Проте описані вище принципи побудови системи CDMA визначають наступні її переваги перед іншими стандартами стільникового зв'язку, роблячи цю технологію привабливішою як для операторів, так і для абонентів. Технологія CDMA забезпечує велику ємкість мережі в порівнянні з іншими відомими технологіями побудови стільникових мереж за рахунок як більшого числа каналів на 1 Мгц виділеної смуги частот, так і повторного використання каналів зв'язку на даній території. Наприклад, допустиме співвідношення сигнал/перешкода в каналах GSM складає 9 дб, в аналогових каналах - 17...18 дб. Це дозволяє забезпечити повторне використання частот при меншому територіальному рознесенні базових станцій і тим самим збільшити ємкість мереж GSM приблизно удвічі в порівнянні з аналоговим стандартом TAGS, а при використанні напівшвидкісного мовного кодека - в чотири-п'ять раз. Стандарт CDMA дає можливість використовувати одну і ту ж частоту по всій мережі у всіх сотах. Ємкість в даному випадку збільшиться по відношенню до AMPS до десяти разів. До додаткового підвищення ємкості приводить і використання детектора активності мови і вокодера з алгоритмом CELP. Порівняльні характеристики систем стандартів CDMA і TDMA приведені в таблиці. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Використання у всіх сотах однієї і тієї ж частоти приводить, по суті, до виключення необхідності частотного планерування при проектуванні мережі. Планерування зводиться до того, щоб соти за розміром були приблизно однакові. Крім того, технологія обробки сигналу з ефектом багатопроменевого поширення підвищує інтенсивність сигналу, дозволяючи збільшити розмір соти. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Оскільки в технології CDMA інформація розподілена по широкому спектру і кодована, сигнал важко виявити і прослухати. Тобто технологія безпечніша в порівнянні з іншими стільниковими системами з точки зору захисту інформації. Кодування мовних сигналів із змінною швидкістю дозволяє мовним бітам передаватися з тією швидкістю, яка необхідна для забезпечення високої якості мови. Це економить заряд батареї мобільного телефону, збільшуючи тривалість розмови. До цього ж приводить пониження потужності АТ до мінімально необхідною для роботи в мережі. Додатковою перевагою є велика екологічна безпека системи (випромінювана потужність мінімальна і, крім того, розподілена по широкому спектру частот). &lt;br /&gt;
Реалізація &amp;quot;м'якого&amp;quot; переходу з соти в стільнику (з сектора в сектор) виключає переривання розмови при перетині абонентом кордону соти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Недоліки'''&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
Недоліків у CDMA небагато, хоча на вирішення деяких проблем знадобився не один десяток років. Головним стримуючим фактором її практичного застосування довгі роки була, як уже зазначалося, складність обладнання. І хоча поява [DSP-процесорів][http://uk.wikipedia.org/wiki/DSP] призвело до деякого його спрощення, коло виробників, яким до снаги створювати таку апаратуру (особливо базові станції), не назвеш широким.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Інший недолік - виникнення взаємних перешкод, що погіршують умови прийому при зростанні числа активних абонентів, що позначається на зв'язку периферійних віддалених абонентських станцій. Так, у міру збільшення завантаження системи можуть зменшуватися розміри зони обслуговування і погіршуватися завадової обстановка («дихання» соти, cell breathing). Головні ж камені спотикання на шляху впровадження технології CDMA - висока чутливість до розкиду потужностей абонентських станцій і складність синхронізації базових станцій. Перша з цих проблем була вирішена за рахунок створення унікальної високоточної системи управління потужністю (крок 0,5-1 дБ, швидкість 0,8 або 1,6 кбіт / с), а друга - за допомогою сигналів GPS.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для підвищення якості зв'язку однієї абонентської станції за допомогою м'якого перемикання каналів потрібно одночасно виділяти для неї два або більше каналів, що знижує пропускну здатність загального каналу радіозв'язку. Нарешті, для користувачів серйозним недоліком є необхідність виділення операторам CDMA-мереж широких ділянок спектра&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ярослав</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%95%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC_%D1%96_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C</id>
		<title>Еволюція платформ і рішень</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%95%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC_%D1%96_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C"/>
				<updated>2014-01-16T03:37:49Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ярослав: Створена сторінка: Розвиток самого стандарту для нового покоління мобільного зв'язку, безумовно, стимулює і...&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Розвиток самого стандарту для нового покоління мобільного зв'язку, безумовно, стимулює і створення нових рішень для всіх, хто працює над підвищенням якості і збільшенням кількості нових послуг мобільного зв'язку на базі CDMA. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Qualcomm активно підтримує всі розробки на базі стандарту і вивела на ринок вже другу версію програмного інструментарію BREW SDK для пристроїв безпровідного зв'язку. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
BREW, Binary Runtime Environment for Wireless – орієнтована на CDMA програмна платформа для стільникових телефонів, смартфонов, коммуникаторов, КПК і так далі Це щось ніби моста між процесорами мобільних пристроїв і додатками для них, написаними на мові високого рівня. Основний конкурент BREW – Java Mobile Edition (J2me), просувна Sun. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
BREW – повне, відкрите до змін рішення для створення і поширення додатків, конфігурації пристроїв, розрахунку вартості послуг і оплати. Провайдер безпровідних послуг, розробник або виробник – BREW – всім їм відкриває можливості для легкої і швидкої реалізації повного спектру технологічних і ділових досягнень в області безпровідних послуг. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Закінчене, але, в той же час, гнучке вирішення BREW включає базову систему додатків і їх перенесення для виробників устаткування, BREW Sdk™ (Software Development Kit – пакет розробки програмного забезпечення) і систему поширення BREW Distribution System (BDS) – потужний віртуальний сервіс, який об'єднує провайдерів і розробників в області безпровідного зв'язку. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
BREW надає розробникам програмного забезпечення необхідні інструменти і підтримку, завдяки яким можна легко створювати додатки для безпровідних пристроїв. На його базі можна створювати безпровідне устаткування, що відповідає всім вимогам, крім того, що скорочує час виробництва і витрати на впровадження. BREW позволіяющийся асортимент додатків. Для користувачів тут теж є вельми істотна перевага: можливість персоніфікувати свої пристрої, які можуть викачувати по мережі різні застосування безпосередньо на телефон користувача без участі оператора. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Основна особливість нової версії набору для розробників BREW – покращувана підтримка додатків для електронної комерції і посилені функції безпеки. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Серед інших можливостей і новин BREW SDK – розширені інтернет-функції, включаючи роботу з HTML, XHTML (заснований на XML мова розмітки гіпертексту, максимально наближений до поточних стандартів HTML), chtml (compact HTML, мова розмітки для мобільних пристроїв), компоненти для браузеров, SMS-функции, розширена підтримка служби gpsone. Можна оцінити і багатші графічні і мультимедійні можливості: підтримку JPEG, спрайту і звукового формату CMX (Compact Multmedia extentions CMX, для одночасного відтворення музики MIDI, голосу, зображення). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Важливим моментом є просте портірованіє застосувань на різні пристрої: тут приділена увага перенесенню розробок на апарати з малим об'ємом пам'яті (наприклад, безпровідні модемні модулі або недорогі телефони). Виробникам пристроїв надається можливість при компіляції вибирати компоненти BREW, що включаються, і залишати тільки необхідні. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Отже, світ змінився. І вже сьогодні за допомогою BREW оператори безпровідних мереж можуть запропонувати більшу кількість послуг своїм користувачам, ніж коли-небудь, тим самим збільшуючи ARPU з мінімальними зусиллями і нульовими витратами на створення додатків. Це означає, що розвивати бізнес на базі нових технологій CDMA не лише цікаво, але і вигідно.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ярослав</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%95%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%83</id>
		<title>Еволюція стандарту</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%95%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%83"/>
				<updated>2014-01-16T03:35:00Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ярослав: Створена сторінка: У своєму виступі щодо безпеки і конфіденційності цифрових безпровідних комунікацій в бе...&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;У своєму виступі щодо безпеки і конфіденційності цифрових безпровідних комунікацій в березні 1997 р. президент Qualcomm Dr. Irwin M. Jacobs говорив про те, що CDMA – унікальна з точки зору безпеки, оскільки забезпечує високий ступінь захищеності розмови від прослухування. «Вона практично робить неможливим створення пристрою, що дозволяє сканувати канали передачі і прослухувати які б то не було розмови в мережах CDMA». &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Принцип роботи CDMA – переклад мови в цифрову інформацію, яка передається як радіосигнал по безпровідній мережі. Використовуючи унікальне кодування для розпізнавання кожного окремого дзвінка, CDMA робить можливим використання хвиль багатьма людьми одночасно – без перешкод, спотворень або втрати зв'язку, оскільки дозволяє забезпечити унікальний метод шифрування, який міняється для кожної нової розмови. В процесі шифрування може бути використано до 4,4 трлн різних код. «Батько» CDMA – компанія Qualcomm – визнає, що не існує технології, яка була б повністю захищена від «зломів», і постійно збільшує стійкість технології CDMA в плані її безпеки. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У 1999 р. Міжнародний союз по телекомунікаціях (International Telecommunication Union, ITU) стандартизував третє покоління безпровідного зв'язку (3g), яке може зробити реальними високошвидкісну передачу даних і інші можливості. Стандарт 3g включає три режими роботи, не засновані технології CDMA. Сьогодні більше 50 провідних виробників вже отримали ліцензії Qualcomm на використання нової технології. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
З огляду на те, що стандарт Cdma2000 був розроблений як досконаліший в порівнянні із стандартами попереднього покоління, що довели свої переваги систем CDMA, Cdma2000 забезпечує найшвидший, простіший і прибутковий шлях до сервісів 3g. Тоді як всі технології 3g (Cdma2000, WCDMA і TD-SCDMA) можуть бути життєздатні після довгого часу за виробничими показниками, комерційним успіхом і визнанням ринку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
WCDMA (англ. Wideband Code Division Multiple Access - широкосмуговий множинний доступ з кодовим поділом) - технологія радіоінтерфейсу, що використовує широкосмуговий множинний доступ з кодовим поділом каналів, що використовує дві широкі смуги радіочастот по 5 МГц&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
TD-SCDMA (англ. Time Division - Synchronous Code Division Multiple Access) - китайський стандарт мобільних мереж третього покоління який використовує China Mobile.Розроблено з метою уникнути відрахувань на стороні за використання патентованих технологій CDMA2000 і WCDMA.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Технологія Cdma2000 1x підтримує сервіси передачі і голосу, і даних в рамках звичайного 1,25 мегагерцового CDMA-канала і забезпечує безліч експлуатаційних переваг для інших технологій. Перш за все, вона практично подвоює потужність старіших CDMA-систем (враховуючи навіть крупніші доходи TDMA і GSM), сприяючи розвитку голосових сервісів і нових безпровідних сервісів Інтернет. Крім того, технологія забезпечує середні швидкості передачі даних від 50 до 90 кб/с (це набагато швидше, ніж дозволяє середнє dial-up з'єднання), аж до 144 кб/с.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ярослав</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A2%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_CDMA</id>
		<title>Технологія CDMA</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A2%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_CDMA"/>
				<updated>2014-01-16T03:32:30Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ярослав: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
'''CDMA''' (''Code Division Multiple Access'') - цифрова безпровідна технологія, розроблена і вперше упроваджена QUALCOMM. CDMA конвертує мову в цифрову інформацію, яка потім пересилається як радіосигнал по безпровідній мережі. Використовуючи унікальний код для розрізнення кожної окремої соти, CDMA дає можливість безлічі користувачів одночасно &amp;quot;ділити&amp;quot; ефір - без атмосферних перешкод, &amp;quot;перетину&amp;quot; розмов або інтерференції. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. [[Історія CDMA]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. [[Еволюція стандарту]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. [[Еволюція платформ і рішень]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. [[Принципи побудови мереж CDMA]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. [[Відмінності стандарту CDMA від інших цифрових технологій]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6. [[Принцип роботи CDMA]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
7. [[Порядок проходження мовних даних в мобільній станції до моменту відправлення в ефір]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
8. [[Стійкість зв'язку]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
9. [[Проблема близької-далекої зони]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
10. [[Передача управління (хендовер)]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
11. [[Корекція помилок і вибір кадрів]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
12. [[Причини виникнення системних перешкод]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
13. [[Боротьба з системними перешкодами]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
14. [[Налаштування підключення інтернету в Linux]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
15. [[Налаштування модемів CDMA]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[category:Комп'ютерні мережі|*]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Історія CDMA==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Стартує як комерційний продукт в 1995 році, CDMA швидко стала однією з самих безпровідних технологій, що швидко поширюються, в світі. У 1999 році міжнародний телекомунікаційний союз (International Telecommunications Union) вибрав CDMA як промислового стандарту для нових безпровідних систем &amp;quot;третього покоління&amp;quot; (3g). Багато ведучих безпровідних носіїв, в даний час, вбудовані або модифіковані в мережі 3g CDMA, для того, щоб забезпечити велику ємкість для голосового трафіку, поряд з можливістю високошвидкісної передачі даних.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Назву стандарту CDMA (Code Division Multiple Access) означає &amp;quot;Система множинного доступу з кодовим розділенням&amp;quot;, і ця назва відображає принцип роботи  стандарту. CDMA - технологія &amp;quot;розподіленого спектру&amp;quot;, що означає розподіл інформації, що міститься в окремих сигналах на набагато більшу ширину смуги, чим в первинному сигналі. Виклик в CDMA починається із стандартної швидкості в 9600 біт/с (9.6 кбіт/с). Потім він зростає, до швидкості передачі - близько 1.23 Мбіт/с.На відміну від інших методів доступу абонентів до мережі, де потужність сигналу концентрується на вибраних частотах або тимчасових інтервалах, сигнали CDMA розподілені в безперервному частотно-часовому просторі. Фактично метод маніпулює і частотою, і часом, і потужністю. Традиційне використання розподіленого спектру - для військових цілей. Із-за значної ширини смуги сигналу розподіленого спектру, його важко стискувати і важко ідентифікувати. Цим він кардинально відрізняється від технологій, що використовують точну ширину частотних смуг. Оскільки широкосмуговий сигнал розподіленого спектру дуже важкий у виявленні, він виявляється як не більше ніж легка піднесеність над &amp;quot;рівнем шуму&amp;quot; або рівнем інтерференції. У інших технологіях потужність сигналу концентрується усередині вузької, точно визначуваної смуги, яку легко виявити. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Підвищена безпека є відмінною рисою технології CDMA. Дзвінки з телефону CDMA будуть захищені від випадкового підслуховування, оскільки, на відміну від взаємодії в аналоговому режимі, простий радіоприймач не зможе виділити окремі цифрові взаємодії із спільної маси [[RF|RF]] випромінювання в смузі частот. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Синхронізація виконується на фінальних стадіях кодування радіосигналів від базової станції на мобільний телефон, CDMA вводить спеціальний &amp;quot;псевдовипадковий код&amp;quot; в сигнал, який відтворюється через певні проміжки часу. Базові станції в системі відрізняються один від одного тим, що передають різні коди протягом заданого проміжку часу. Іншими словами, базові станції передають зміщені за часом версії одні і тіж псевдовипадкові коди. Для того, щоб гарантувати, що використовувані зсуви за часом залишаються унікальними (не збігаються для різних базових станцій), станції CDMA повинні залишатися синхронізованими в спільних тимчасових вічках.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Хронологія становлення CDMA виглядає так:'''&lt;br /&gt;
*1935 р. - У СРСР опублікована перша робота присвячена обробці складних сигналів - &amp;quot;Основи теорії лінійної селекції. Кодове розділення каналів&amp;quot;. Збірник ЛЕІС. Її написав професор Дмитро Васильович Агєєв. Робота вийшла невеликою брошурою і містила основи ортогонального розділення сигналів, розділення сигналів по формі. &lt;br /&gt;
*1942 р. - Голлівудська актриса Хедді Ламарк під час другої світової війни залишила свою професію і зайнялася частотним кодуванням. Вона однією з перших розробила frequency hopping, &amp;quot;перескок частоти&amp;quot;. Ці роботи велися під грифом &amp;quot;секретно&amp;quot;. Приблизно в один і той же час з'явилися роботи &amp;quot;Математична теорія зв'язку&amp;quot; Клода Е. Шеннона і &amp;quot;Теорія потенційної завадостійкості&amp;quot; Володимира Олександровича Котельникова. Шеннон і Котельников по суті створили наукову базу для розробки технології МДКР. &lt;br /&gt;
*1943 р. - У США описана система прихованої передачі мови, в якій інформаційний сигнал, сформований за допомогою вузькополосної частотної модуляції гармонійного піднесучій мовним повідомленням, перемножується з широкосмуговим сигналом. &lt;br /&gt;
*1956 р. - Лабораторією Лінкольна Массачусетського технологічного інституту розроблена і випробувана в реальних умовах система телеграфної КВ радіозв'язку &amp;quot;Rake&amp;quot; з поділом променів і підсумовуванням їх енергій. Філіп Годварт опублікував найпринциповіше роботу &amp;quot;Принцип невизначеності в радіолокації&amp;quot;, в якій було зазначено, що можна створити сигнали з базою значно більше одиниці. Це перший сигнал, що відноситься до розряду широкосмугових (ШПС). Паралельно в нашій країні було створено радіолокатор з лінійно-частотної модуляцією. Починалися розробки систем МДКР саме з радіолокації, а тільки потім ці методи стали використовуватися в радіоуправлінні. &lt;br /&gt;
*1960 р. - У США випущена система зв'язку ARC-50. Її експериментальні дослідження почалися в 1956р. Система зв'язку використовувалася для організації обміну мовними повідомленнями між літаком та наземними службами, а також для визначення відстані до літака. У ARC-50 вперше були використані технічні рішення, які в подальшому стали базовими при проектуванні систем зв'язку з шумоподібним сигналом (ШПС). &lt;br /&gt;
*1960 р. - У США розроблена спеціальна система телефонного зв'язку з використанням ШПС RACEP, яка забезпечує зв'язок з рухомими наземними абонентами. &lt;br /&gt;
*60-ті роки - У міру розвитку методів аналого-цифрового перетворення мовних сигналів з'явилися перші пропозиції використовувати ШПС в комерційних системах зв'язку. В цей же час фірмою Motorola запропонована широкосмугова система передачі мовлення з використанням дельта-функції. &lt;br /&gt;
*70-80 роки - У США активно впроваджувалися системи супутникового зв'язку, авіаційні, сухопутного рухомого зв'язку. Найбільшою була об'єднана система розподілу тактичної інформації JTIDS, створена для потреб ВПС США. Інша військова система з ШПС SINCGARC призначалася для забезпечення зв'язку між наземними об'єктами і літаками. Були створені такі супутникові системи як MIL-STAR для потреб стратегічної і тактичної зв'язку, FLEITSATCOM для потреб тактичної зв'язку ВМС США та ін &lt;br /&gt;
*Кінець 80-х років - У США розгорнуто першу супутникова система зв'язку комерційного призначення за технологією CDMA Omni TRACKS, розроблена компанією Qualcomm.&lt;br /&gt;
*1988 р. - Асоціація виробників обладнання стільникового зв'язку (CTIA) опублікувала документ UPR, який визначав вимоги до ССПС (Системам сухопутної рухомої Зв'язку). До них належали: &lt;br /&gt;
**десятикратне збільшення ефективності використання частотного спектру в порівнянні з існуючими аналоговими системами;&lt;br /&gt;
**зворотна сумісність з існуючими аналоговими системами;&lt;br /&gt;
**розумна вартість абонентського терміналу;&lt;br /&gt;
**можливість введення нових послуг;&lt;br /&gt;
**якісне поліпшення послуг, що надаються&lt;br /&gt;
*1991 р. - Компанією Qualcomm розроблено проект стандарту IS-95.&lt;br /&gt;
*1993 р. - Асоціацією виробників обладнання зв'язку (TIA) затверджена базова версія IS-95, і в липні 1993 р. Федеральна комісія із зв'язку США (FCC) визнала як стандарт IS-95 запропоновану компанією Qualcomm технологію цифрового стільникового зв'язку на основі CDMA.&lt;br /&gt;
*1995 р. - Експлуатація першої комерційної системи мобільного зв'язку на базі технології CDMA IS-95 в Гонконзі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Еволюція стандарту==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У своєму виступі щодо безпеки і конфіденційності цифрових безпровідних комунікацій в березні 1997 р. президент Qualcomm Dr. Irwin M. Jacobs говорив про те, що CDMA – унікальна з точки зору безпеки, оскільки забезпечує високий ступінь захищеності розмови від прослухування. «Вона практично робить неможливим створення пристрою, що дозволяє сканувати канали передачі і прослухувати які б то не було розмови в мережах CDMA». &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Принцип роботи CDMA – переклад мови в цифрову інформацію, яка передається як радіосигнал по безпровідній мережі. Використовуючи унікальне кодування для розпізнавання кожного окремого дзвінка, CDMA робить можливим використання хвиль багатьма людьми одночасно – без перешкод, спотворень або втрати зв'язку, оскільки дозволяє забезпечити унікальний метод шифрування, який міняється для кожної нової розмови. В процесі шифрування може бути використано до 4,4 трлн різних код. «Батько» CDMA – компанія Qualcomm – визнає, що не існує технології, яка була б повністю захищена від «зломів», і постійно збільшує стійкість технології CDMA в плані її безпеки. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У 1999 р. Міжнародний союз по телекомунікаціях (International Telecommunication Union, ITU) стандартизував третє покоління безпровідного зв'язку (3g), яке може зробити реальними високошвидкісну передачу даних і інші можливості. Стандарт 3g включає три режими роботи, не засновані технології CDMA. Сьогодні більше 50 провідних виробників вже отримали ліцензії Qualcomm на використання нової технології. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
З огляду на те, що стандарт Cdma2000 був розроблений як досконаліший в порівнянні із стандартами попереднього покоління, що довели свої переваги систем CDMA, Cdma2000 забезпечує найшвидший, простіший і прибутковий шлях до сервісів 3g. Тоді як всі технології 3g (Cdma2000, WCDMA і TD-SCDMA) можуть бути життєздатні після довгого часу за виробничими показниками, комерційним успіхом і визнанням ринку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
WCDMA (англ. Wideband Code Division Multiple Access - широкосмуговий множинний доступ з кодовим поділом) - технологія радіоінтерфейсу, що використовує широкосмуговий множинний доступ з кодовим поділом каналів, що використовує дві широкі смуги радіочастот по 5 МГц&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
TD-SCDMA (англ. Time Division - Synchronous Code Division Multiple Access) - китайський стандарт мобільних мереж третього покоління який використовує China Mobile.Розроблено з метою уникнути відрахувань на стороні за використання патентованих технологій CDMA2000 і WCDMA.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Технологія Cdma2000 1x підтримує сервіси передачі і голосу, і даних в рамках звичайного 1,25 мегагерцового CDMA-канала і забезпечує безліч експлуатаційних переваг для інших технологій. Перш за все, вона практично подвоює потужність старіших CDMA-систем (враховуючи навіть крупніші доходи TDMA і GSM), сприяючи розвитку голосових сервісів і нових безпровідних сервісів Інтернет. Крім того, технологія забезпечує середні швидкості передачі даних від 50 до 90 кб/с (це набагато швидше, ніж дозволяє середнє dial-up з'єднання), аж до 144 кб/с.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Еволюція платформ і рішень==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Розвиток самого стандарту для нового покоління мобільного зв'язку, безумовно, стимулює і створення нових рішень для всіх, хто працює над підвищенням якості і збільшенням кількості нових послуг мобільного зв'язку на базі CDMA. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Qualcomm активно підтримує всі розробки на базі стандарту і вивела на ринок вже другу версію програмного інструментарію BREW SDK для пристроїв безпровідного зв'язку. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
BREW, Binary Runtime Environment for Wireless – орієнтована на CDMA програмна платформа для стільникових телефонів, смартфонов, коммуникаторов, КПК і так далі Це щось ніби моста між процесорами мобільних пристроїв і додатками для них, написаними на мові високого рівня. Основний конкурент BREW – Java Mobile Edition (J2me), просувна Sun. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
BREW – повне, відкрите до змін рішення для створення і поширення додатків, конфігурації пристроїв, розрахунку вартості послуг і оплати. Провайдер безпровідних послуг, розробник або виробник – BREW – всім їм відкриває можливості для легкої і швидкої реалізації повного спектру технологічних і ділових досягнень в області безпровідних послуг. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Закінчене, але, в той же час, гнучке вирішення BREW включає базову систему додатків і їх перенесення для виробників устаткування, BREW Sdk™ (Software Development Kit – пакет розробки програмного забезпечення) і систему поширення BREW Distribution System (BDS) – потужний віртуальний сервіс, який об'єднує провайдерів і розробників в області безпровідного зв'язку. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
BREW надає розробникам програмного забезпечення необхідні інструменти і підтримку, завдяки яким можна легко створювати додатки для безпровідних пристроїв. На його базі можна створювати безпровідне устаткування, що відповідає всім вимогам, крім того, що скорочує час виробництва і витрати на впровадження. BREW позволіяющийся асортимент додатків. Для користувачів тут теж є вельми істотна перевага: можливість персоніфікувати свої пристрої, які можуть викачувати по мережі різні застосування безпосередньо на телефон користувача без участі оператора. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Основна особливість нової версії набору для розробників BREW – покращувана підтримка додатків для електронної комерції і посилені функції безпеки. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Серед інших можливостей і новин BREW SDK – розширені інтернет-функції, включаючи роботу з HTML, XHTML (заснований на XML мова розмітки гіпертексту, максимально наближений до поточних стандартів HTML), chtml (compact HTML, мова розмітки для мобільних пристроїв), компоненти для браузеров, SMS-функции, розширена підтримка служби gpsone. Можна оцінити і багатші графічні і мультимедійні можливості: підтримку JPEG, спрайту і звукового формату CMX (Compact Multmedia extentions CMX, для одночасного відтворення музики MIDI, голосу, зображення). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Важливим моментом є просте портірованіє застосувань на різні пристрої: тут приділена увага перенесенню розробок на апарати з малим об'ємом пам'яті (наприклад, безпровідні модемні модулі або недорогі телефони). Виробникам пристроїв надається можливість при компіляції вибирати компоненти BREW, що включаються, і залишати тільки необхідні. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Отже, світ змінився. І вже сьогодні за допомогою BREW оператори безпровідних мереж можуть запропонувати більшу кількість послуг своїм користувачам, ніж коли-небудь, тим самим збільшуючи ARPU з мінімальними зусиллями і нульовими витратами на створення додатків. Це означає, що розвивати бізнес на базі нових технологій CDMA не лише цікаво, але і вигідно. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Принципи побудови мереж CDMA==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Про стрімке завоювання CDMA світового ринку телекомунікацій говорять наступні цифри. Не дивлячись на відносну новизну (перша стільникова система рухливого радіозв'язку спільного користування в цьому стандарті була відкрита для комерційної експлуатації у вересні 1995 р. в Гонконзі), вже в 1996 р. в Південній Кореї працювала комерційна мережа з 2 млн. користувачів. У цьому ж році в США 60% новій номерній ємкості було введено за допомогою стандарту CDMA, який міцно утримує перше місце як по кількості охоплюваного населення, так і по числу операторів, що використовують дану технологію. Мережі цього стандарту розповсюдженні в сусідніх з Україною державах - Росії, Молдові і Польщі. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Загальні відомості===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Система CDMA побудована по методу прямого розширення спектру частот на основі використання 64 видів псевдовипадкових послідовностей (ПСП), сформованих згідно із законом функцій Уолша. Мовні повідомлення передаються за допомогою мовоперетворюючого пристрою з алгоритмом Celр. Використання системи переривистої передачі мови на основі детектора активності мови і вокодера з алгоритмом CELP у поєднанні із змінною швидкістю перетворення аналогового мовного сигналу в цифровій сприяє зниженню взаємних перешкод в мережі і збільшенню її ємкості. Це відбувається через те, що абонентський термінал (АТ) випромінює сигнал тільки на інтервалах активності мови, які складають близько 35% тривалості розмови. На лінії від базової станції до абонентського терміналу (&amp;quot;вниз&amp;quot;) адресною ознакою кодового каналу служить одна з 64 ортогональних функцій Уолша, а на лінії &amp;quot;вгору&amp;quot; - квазіортогональні довгі ПСП. Зв'язок в системі CDMA організовується за стільниковим принципом з використанням всіх типових елементів стільникової мережі рухливого радіозв'язку. При відношенні енергії інформаційного символу до спектральної щільності шуму 7...8 дб і допустимій частоті помилок 1% можна організувати 60 активних каналів на трьохсекторну стільнику. Для синхронізації роботи мережі використовуються сигнали, що приймаються з радіонавігаційних супутників GPS за допомогою спеціального приймача, що входить до складу базової станції (БС). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Діапазон робочих частот від АТ до БС лежить в межах 824-849 Мгц, а у зворотному напрямі - в межах 869-894 Мгц. Таким чином, дуплексне рознесення рівне 45 Мгц. Спільна смуга частот кожного радіоканалу - 1,23 Мгц. По краях робочого діапазону частот, виділеного операторові мережі CDMA, рекомендується передбачити наявність захисних смуг. Якщо по сусідству працює система AMPS, ширина захисної смуги повинна складати 270 кгц, якщо яка-небудь інша система зв'язку - захисну смугу слід збільшити до половини основної смуги, тобто до 615 кгц. Стандарт CDMA дає можливість використовувати одну і ту ж частоту, що несе, по всій мережі у всіх сотах. Коефіцієнт повторного використання частоти для CDMA дорівнює 1.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Взаємодія базової станції і терміналу===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Базова станція, керована контроллером і сполучена з ТФОП за допомогою інтерфейсу, як який зазвичай використовується так званий центр комутації рухливого зв'язку, може одночасно використовувати 64 канали передачі, з яких один канал, - пілотний, один - для синхронізації, сім каналів - для персонального виклику, останні 55 - для передачі мовних повідомлень. У напрямі &amp;quot;вниз&amp;quot; канали називають прямими. Пілотний канал використовується для початкової синхронізації АТ з мережею і для контролю за сигналами БС за часом, частоті і фазі. Канал синхронізації забезпечує ідентифікацію БС, контроль рівня випромінювання пілотного сигналу, а також фазу ПСП БС. Канал виклику використовується для виклику АТ і для призначення після встановлення з'єднання каналу зв'язку. Канал прямого трафіку служить для передачі мовних повідомлень і даних. У нім організований також безперервний субканал управління потужністю шляхом заміщення декілька біт мовних даних із швидкістю 800 біт/с. Передача &amp;quot;0&amp;quot; означає, що абонентська станція повинна збільшити рівень своєї вихідної потужності на 1 дб, а передача &amp;quot;1&amp;quot; - зменшити на 1 дб. Максимально можлива швидкість зміни потужності складає 16 дб (у 40 разів) протягом 20 мс. Динамічний діапазон регулювання - 84 дб. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Таке регулювання дозволяє АТ працювати з мінімально необхідною потужністю випромінювання, даючи можливість БС приймати сигнали абонентських терміналів з практично однаковим рівнем потужності незалежно від видалення. Це забезпечує як мінімізацію взаємних перешкод в мережі і збільшення її ємкості, так і вищу екологічну безпеку АТ для користувача. Проте при планеруванні мережі необхідно враховувати, що розмір сотів має бути приблизно однаковий. Інакше виникають перешкоди від АТ, що знаходяться в сусідніх сотах. Радіус соти в місті може досягати 4-5 км., в сільській місцевості - від 7-8 до 25-30 км., залежно від рельєфу місцевості і висоти розташування антен. У напрямі від АТ до БС канали називають зворотними. До їх числа входять канал доступу і канал зворотного трафіку. Канал доступу використовується для встановлення викликів і відповідей на повідомлення, передавані по каналу виклику, і для передачі команд і запитів на реєстрацію в мережі. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У кожному каналі БС при передачі використовується одна з 64 послідовностей Уолша. Зміні знаку біта інформації відповідає поворот на 180 градусів фази використовуваної послідовності. Унаслідок ортогональності послідовностей перешкоди між каналами передачі відсутні. Вони виникають тільки від сусідніх БС, що працюють на тій, що тій же несе і використовують ту ж послідовність, але з іншим циклічним зрушенням. У абонентському терміналі ортогональні сигнали використовуються для підвищення перешкодостійкості каналів. При цьому кожній групі з 6 біт інформаційного повідомлення відповідає одна з 64 послідовностей Уолша. Різні циклічні зрушення ПСП в абонентських терміналах дозволяють БС при прийомі розділити сигнали від АТ. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Абонентський термінал може знаходитися в одному з чотирьох станів: ініціалізації, черговому, доступу, активному. В стані ініціалізації АТ веде пошук пілотного каналу на нульовій функції Уолша. Виявивши його, він знаходить на 32-ій функції Уолша канал синхронізації. З повідомлення, передаваного по каналу синхронізації, АТ отримує дані про конфігурацію системи і її тимчасовій структурі. На наступному етапі АТ входить в режим чергового стану, виявляє канал персонального виклику і веде безперервний контроль за повідомленнями, що поступають. Ці повідомлення від БС можуть містити всі необхідні дані, щоб ініціювати виклик або прийняти його від іншого абонента. В разі проходження виклику АТ переходить в стан доступу. При успішній спробі доступу АТ входить в активний стан. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Передача повідомлень===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Передача повідомлень в мережі здійснюється кадрами. При цьому в каналах застосовуються: згортальне кодування &amp;quot;вниз&amp;quot; із швидкістю 1/2, &amp;quot;вгору&amp;quot; - 1/3, декодер Вітербі з м'яким рішенням, передаваних повідомлень. Використовувані принципи прийому дозволяють аналізувати помилки в кожному інформаційному кадрі і стирати кадр при перевищенні допустимого рівня, тим самим підтримуючи високу якість передачі мови. Крім того, в системі CDMA використовуються роздільна обробка відбитих від будівель сигналів, що приходять з різними затримками, і подальше їх вагове складання, що значно знижує негативний вплив ефекту многолучевості. При роздільній обробці променів в кожному каналі прийому на БС використовуються чотири що паралельно працюють корелятора, а в ношеному абонентському терміналі - три корелятори. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У системі CDMA передбачений режим м'якої естафетної передачі (soft handoff) під час переходу абонента з соти в стільнику. При цьому АТ підтримує зв'язок одночасно з двома або трьома БС, проводячи безперервний пошук всіх пілот-сигналов на робочій частоті з фіксацією їх рівнів. В разі виявлення досить сильного пілот-сигнала, що не належить до обслуговуючого його вічка (сектору), він посилає повідомлення своєї базової станції. На основі повідомлень, що поступають від різних БС, контроллер базових станцій приймає рішення, яка БС буде залучена в процедуру естафетної передачі, призначає цій БС вільну функцію Уолша з належного набору і повідомляє їй код АТ. Обслуговуючою БС поступає команда направити АТ повідомлення про початок процедури естафетної передачі. Абонентський термінал, що приймає інформацію одночасно від двох БС, вибирає кращий мовний кадр з двох. Аналогічним чином мережевий інтерфейс, приймаючи одну і ту ж інформацію від двох БС, вибирає кращу на основі покадрового порівняння.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===CDMA: канальна структура===&lt;br /&gt;
При першому знайомстві з канальною структурою читач стикається з великою кількістю загадкових абревіатур. Але насправді принцип їх утворення досить простий: спочатку одна або дві англійські букви, що позначають спеціальну характеристику (ознаку) даного логічного каналу (див. таблицю), потім ще дві букви - завжди CH (Channel). Підхід зберігається незалежно від стандарту.&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;'''Класифікація та типові позначення каналів'''&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;table width=&amp;quot;400&amp;quot; border=&amp;quot;1&amp;quot; cellspacing=&amp;quot;0&amp;quot; cellpadding=&amp;quot;1&amp;quot; align=&amp;quot;center&amp;quot;&amp;gt; &lt;br /&gt;
&amp;lt;tr align=&amp;quot;center&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt;Ознака&amp;lt;/td&amp;gt;	&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt;Позначення&amp;lt;/td&amp;gt;	&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt;Назва каналу&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;td rowspan=&amp;quot;2&amp;quot;&amp;gt;Напрямок зв'язку&amp;lt;/td&amp;gt;	&lt;br /&gt;
&amp;lt;td align=&amp;quot;center&amp;quot;&amp;gt;F&amp;lt;/td&amp;gt;	&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt;Прямий (Forward)&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;td align=&amp;quot;center&amp;quot;&amp;gt;R&amp;lt;/td&amp;gt;	&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt;Зворотній (Reverse)&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;td rowspan=&amp;quot;2&amp;quot;&amp;gt;Тип канала&amp;lt;/td&amp;gt;	&lt;br /&gt;
&amp;lt;td align=&amp;quot;center&amp;quot;&amp;gt;L&amp;lt;/td&amp;gt;	&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt;Логічний (Logical)&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;td align=&amp;quot;center&amp;quot;&amp;gt;P&amp;lt;/td&amp;gt;	&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt;Фізичний (Physical)&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;td rowspan=&amp;quot;4&amp;quot;&amp;gt;Назначение канала&amp;lt;/td&amp;gt;	&lt;br /&gt;
&amp;lt;td align=&amp;quot;center&amp;quot;&amp;gt;A&amp;lt;/td&amp;gt;	&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt;Доступ (Access)&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;td align=&amp;quot;center&amp;quot;&amp;gt;P&amp;lt;/td&amp;gt; 	&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt;Викличний (Paging)&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;td align=&amp;quot;center&amp;quot;&amp;gt;S&amp;lt;/td&amp;gt;	&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt;Сигналізації (Signaling)&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;td align=&amp;quot;center&amp;quot;&amp;gt;T&amp;lt;/td&amp;gt;	&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt; Трафіку (Traffic)&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;td rowspan=&amp;quot;5&amp;quot;&amp;gt;Спосіб організації зв'язку&amp;lt;/td&amp;gt;	&lt;br /&gt;
&amp;lt;td align=&amp;quot;center&amp;quot;&amp;gt;A&amp;lt;/td&amp;gt;	&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt;Суміщений (Associated)&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;td align=&amp;quot;center&amp;quot;&amp;gt;B&amp;lt;/td&amp;gt;	&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt;Широкомовний (Brodcast)&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;td align=&amp;quot;center&amp;quot;&amp;gt;С&amp;lt;/td&amp;gt;	&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt;Загальний (Common)&amp;lt;/td&amp;gt; &lt;br /&gt;
&amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;td align=&amp;quot;center&amp;quot;&amp;gt;D&amp;lt;/td&amp;gt;	&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt;Виділений (Dedicated)&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;td align=&amp;quot;center&amp;quot;&amp;gt;SD&amp;lt;/td&amp;gt;	&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt;Автономний (Stand-alone)&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;td rowspan=&amp;quot;3&amp;quot;&amp;gt;Допоміжні канали&amp;lt;/td&amp;gt; &lt;br /&gt;
&amp;lt;td align=&amp;quot;center&amp;quot;&amp;gt;A&amp;lt;/td&amp;gt;	&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt; Допоміжний (Auxiliary))&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;td align=&amp;quot;center&amp;quot;&amp;gt;PI&amp;lt;/td&amp;gt;	&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt;Пілот-сигналу (Pilot)&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;td align=&amp;quot;center&amp;quot;&amp;gt;S или SYNC&amp;lt;/td&amp;gt;	&lt;br /&gt;
&amp;lt;td&amp;gt;Синхроканал (Synchronization)&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/tr&amp;gt;&amp;lt;/table&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Важливу роль у системах на базі CDMA грає канал передачі пілот-сигналу (Pilot Channel), що випромінюється кожною базовою станцією безперервно в широкомовному режимі і може бути прийнятий одночасно всіма мобільними станціями, розташованими в зоні її обслуговування. Для встановлення початкової синхронізації використовується синхроканал F-SYNC. Традиційно передача дзвінків з базової станції на мобільний здійснюється за допомогою пейджингового каналу PCH (Paging Channel), а багатостанційний доступ реалізується через ACH (Access Channel). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для надання різних послуг зв'язку в CDMA використовуються два типи каналів. Перший з них називається фундаментальним (FCH, Fundamental Channel), а другий - додатковим (SCH, Supplemental Channel). Послуги, які надаються через цю пару каналів, залежать від схеми організації зв'язку. Канали можуть бути адаптовані для певного виду обслуговування та працювати з різними розмірами кадру, використовуючи будь-яке значення швидкості з двох швидкісних рядів: RS-1 (1500, 2700, 4800 і 9600 біт / с) або RS-2 (1800, 3600, 7200 і 14 400 біт / с). Визначення і вибір швидкості прийому здійснюється автоматично. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
З третім поколінням CDMA все набагато складніше. У cdma2000 збережена існуюча канальна структура, однак кількість видів каналів збільшена до 15. Перш за все, введені три додаткових пілот-сигнали: два допоміжних у прямому каналі - CAPICH (Common Auxiliary PICH) і DAPICH (Dedicated Auxiliary PICH) і одна в зворотному - R-PICH. CAPICH використовується за наявності на базової станції рознесених антен, DAPICH - при використанні абонентських антен з вузьким променем спрямованості, а R-PICH виконує початкову синхронізацію для базової станції. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Крім того, для організації зв'язку в прямому і зворотному напрямках додатково введені загальний (CCCH, Common CCH) і виділений (DCCH, Dedicated CCH) канали управління, які за призначенням аналогічні каналах PCH (у прямому каналі) і ACH (в зворотному каналі). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На відміну від IS-95 і cdma2000 в стандартах UTRA (ETSI, Європа) і W-CDMA (ARIB, Японія) запропонований інший принцип розподілу каналів, заснований на обліку взаємозв'язку між об'єктами різних ієрархічних рівнів. При цьому можуть бути виділені три типи каналів: &lt;br /&gt;
#логічні, які обслуговуються на підрівні L2/LAC і забезпечують взаємодію між протоколами L2/MAC і #більш високими рівнями; &lt;br /&gt;
#транспортні, які обслуговуються на підрівні L2/MAC і забезпечують взаємодію між протоколами #фізичного і більш високих рівнів; &lt;br /&gt;
#фізичні, що формуються на самому нижньому рівні L1. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Існують дві групи логічних каналів: управління CCH (Control Channel) і трафіку TCH (Traffic Channel). По каналах управління передаються викличні та службові повідомлення, сигналізація, команди управління потужністю і діаграмою спрямованості, а по каналу трафіку - інформаційні потоки. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Канали управління, в свою чергу, поділяються на загальні (CCCH, Common CCH) і виділені (DCCH, Dedicated CCH). У рекомендації МСЕ (ITU-R M.1035) був також запропонований третій тип каналу - жорстко закріплений, що одержав позначення (LCCH, Leash CCH). В даний час в системах на базі протоколу CDMA він не використовується. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Загальні канали CCCH призначені для передачі керуючої інформації та сигналізації в режимі, не орієнтованому на з'єднання. Є чотири види таких каналів: широкомовні (BCCH, Broadcast CCH), прямого доступу (FACH, Forward ACH), пейджингові PCH і довільного доступу (RACH, Random ACH). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Двосторонній радіозв'язок між базовою і мобільного станціями здійснюється по двох каналах. У мережах з комутацією каналів дані передаються по виділеному каналу трафіку (DTCH, Dedicated TCH), а пакетна інформація - по каналу передачі абонентських пакетів (UPCH, User Packet Channel). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Транспортні канали, що зв'язують фізичний рівень з більш високими, так само як і логічні, поділяються на дві групи: загальні CCH, які не потребують ідентифікації мобільної станції в робочій смузі, і виділені DCH, в яких мобільна станція однозначно пов'язана з фізичним каналом, тобто з певним кодом і частотою. Перші доступні групі абонентів - зв'язок організовується одночасно між базовою і декількома мобільними станціями, а по виділеному передаються дані або сигналізація. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Одне з відмінностей між проектами W-CDMA і UTRA полягає в різному числі типів виділених каналів. У W-CDMA один тип - DTCH, а в UTRA їх аж три: DTCH, автономний (SDCCH, Stand-alone DCCH) і суміщений (ACCH, Associated CCH). У каналі DTCH передбачено швидка зміна швидкості передачі (кожні 10 мс). ACCH використовується для спільної передачі керуючої інформації з потоку даних. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Фізичні канали визначають якісні показники та режими передачі інформації. Їх головні характеристики - код, частота і фазовий зсув. Вони також поділяються на загальні (CPCH, Common Physical Channel) і виділені (DPCH, Dedicated Physical Channel) канали. За загальним каналу управління (CCPCH, Common Control Physical Channel) передається виклична керуюча інформація. Для передачі символів пілот-сигналу використовується окремий канал синхронізації (SCH, Synchronization Channel). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для організації зв'язку з конкретним користувачем виділено спеціальний канал DPCH, по якому передаються як інформація абонента, так і управляючі сигнали, допоміжні пілот-символи керування діаграмою спрямованості антени, а також біти управління потужністю та інші службові дані. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Унікальність технології з кодовим поділом каналів полягає в тому, що кожний логічний канал відображається на фізичний «індивідуально», з притаманними йому швидкістю передачі і кодом. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Так як число каналів на мережевому рівні значно більше, ніж на канальному, то в одному транспортному каналі зазвичай поєднують кілька низькошвидкісних логічних (рис. 2). При переході від транспортного до фізичного рівня канали теж можна об'єднувати, при цьому прийнято пейджингового канал PCH і канал доступу FACH відображати на загальний фізичний канал «вниз», а канал доступу RACH - на загальний фізичний канал «вгору».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Переваги та недоліки стандарту===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Переваги'''&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
Система безпровідного доступу, побудована за технологією CDMA, забезпечує стандартний набір мовних і немовних послуг, типовий для цифрових стільникових систем другого покоління. Цей набір включає передачу мови з високою якістю, передачу даних і факсограмм, а також додаткові послуги: переклад з'єднання на іншого абонента, конференц-зв'язок і голосову пошту. Проте описані вище принципи побудови системи CDMA визначають наступні її переваги перед іншими стандартами стільникового зв'язку, роблячи цю технологію привабливішою як для операторів, так і для абонентів. Технологія CDMA забезпечує велику ємкість мережі в порівнянні з іншими відомими технологіями побудови стільникових мереж за рахунок як більшого числа каналів на 1 Мгц виділеної смуги частот, так і повторного використання каналів зв'язку на даній території. Наприклад, допустиме співвідношення сигнал/перешкода в каналах GSM складає 9 дб, в аналогових каналах - 17...18 дб. Це дозволяє забезпечити повторне використання частот при меншому територіальному рознесенні базових станцій і тим самим збільшити ємкість мереж GSM приблизно удвічі в порівнянні з аналоговим стандартом TAGS, а при використанні напівшвидкісного мовного кодека - в чотири-п'ять раз. Стандарт CDMA дає можливість використовувати одну і ту ж частоту по всій мережі у всіх сотах. Ємкість в даному випадку збільшиться по відношенню до AMPS до десяти разів. До додаткового підвищення ємкості приводить і використання детектора активності мови і вокодера з алгоритмом CELP. Порівняльні характеристики систем стандартів CDMA і TDMA приведені в таблиці. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Використання у всіх сотах однієї і тієї ж частоти приводить, по суті, до виключення необхідності частотного планерування при проектуванні мережі. Планерування зводиться до того, щоб соти за розміром були приблизно однакові. Крім того, технологія обробки сигналу з ефектом багатопроменевого поширення підвищує інтенсивність сигналу, дозволяючи збільшити розмір соти. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Оскільки в технології CDMA інформація розподілена по широкому спектру і кодована, сигнал важко виявити і прослухати. Тобто технологія безпечніша в порівнянні з іншими стільниковими системами з точки зору захисту інформації. Кодування мовних сигналів із змінною швидкістю дозволяє мовним бітам передаватися з тією швидкістю, яка необхідна для забезпечення високої якості мови. Це економить заряд батареї мобільного телефону, збільшуючи тривалість розмови. До цього ж приводить пониження потужності АТ до мінімально необхідною для роботи в мережі. Додатковою перевагою є велика екологічна безпека системи (випромінювана потужність мінімальна і, крім того, розподілена по широкому спектру частот). &lt;br /&gt;
Реалізація &amp;quot;м'якого&amp;quot; переходу з соти в стільнику (з сектора в сектор) виключає переривання розмови при перетині абонентом кордону соти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Недоліки'''&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
Недоліків у CDMA небагато, хоча на вирішення деяких проблем знадобився не один десяток років. Головним стримуючим фактором її практичного застосування довгі роки була, як уже зазначалося, складність обладнання. І хоча поява [DSP-процесорів][http://uk.wikipedia.org/wiki/DSP] призвело до деякого його спрощення, коло виробників, яким до снаги створювати таку апаратуру (особливо базові станції), не назвеш широким.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Інший недолік - виникнення взаємних перешкод, що погіршують умови прийому при зростанні числа активних абонентів, що позначається на зв'язку периферійних віддалених абонентських станцій. Так, у міру збільшення завантаження системи можуть зменшуватися розміри зони обслуговування і погіршуватися завадової обстановка («дихання» соти, cell breathing). Головні ж камені спотикання на шляху впровадження технології CDMA - висока чутливість до розкиду потужностей абонентських станцій і складність синхронізації базових станцій. Перша з цих проблем була вирішена за рахунок створення унікальної високоточної системи управління потужністю (крок 0,5-1 дБ, швидкість 0,8 або 1,6 кбіт / с), а друга - за допомогою сигналів GPS.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для підвищення якості зв'язку однієї абонентської станції за допомогою м'якого перемикання каналів потрібно одночасно виділяти для неї два або більше каналів, що знижує пропускну здатність загального каналу радіозв'язку. Нарешті, для користувачів серйозним недоліком є необхідність виділення операторам CDMA-мереж широких ділянок спектра&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Відмінності стандарту CDMA від інших цифрових технологій==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Відмінності стандарту CDMA від інших цифрових технологій'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Висока якість зв'язку&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
Екологічність - безпека для здоров'я людини&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
Висока швидкість передачі даних&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
Конфіденційність&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
Завадостійкість&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
Економічність&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Більш висока якість зв'язку.'''&lt;br /&gt;
У технології CDMA можливе забезпечення високої якості мови при одночасному зниженні випромінюваної потужності і рівні шумів. Результатом є постійно високу якість передачі мови і даних з мінімальною середньою вихідною потужністю.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Екологічність - безпека для здоров'я людини.'''&lt;br /&gt;
Відмітна якість технології CDMA - менше енергоспоживання терміналів - у кілька разів менше значення вихідної потужності, що зменшує вплив електромагнітного випромінювання на організм людини в 1.5 - 2 рази.&lt;br /&gt;
Мобільні термінали CDMA можуть підтримувати якісне з'єднання з Базовими станціями на мінімальній потужності. У самому найгіршому випадку, ця потужність досягає 0,2 Вт (це пікове значення деяких застарілих моделей телефонів при нестійкому з'єднанні), звичайно це одиниці міліватт, в той час як в інших стандартах вона коливається до 0,6 до 2 Вт&lt;br /&gt;
Крім того, чим ближче термінал знаходиться до Базової станції, тим менший рівень електромагнітного випромінювання він має.&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
Завдяки сигналу низької інтенсивності, сумарний рівень електромагнітного випромінювання набагато нижчий, ніж в інших стандартах.&lt;br /&gt;
Телефони працюють, використовуючи сигнал потужності на рівні шуму. Завдяки цьому забезпечується висока Екологічність і безпека для користувача.&lt;br /&gt;
Як не дивно, дане споживче якість є наслідком військового застосування стандарту. Слідуючи логіці військової, при неможливості з'ясувати з переговорів кінцевої мети пілота літака нічого не залишається, як цей літак знищити. Ось саме для утруднення виявлення літака, як джерела сигналу, що випромінюється потужність терміналу значно знижена.&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
Допустимий рівень електромагнітного випромінювання (ЕМВ) відповідно до пункту 1.3.3.пріказа Міністерства охорони здоров'я України N 239 від 01.08.96 «Про затвердження державних Санітарних правил та норм (Із змінами, внесеними згідно з Наказом МОЗ N 828 від 13.12.2006)» становить 2.5 мкВт / см, або 3 В / м.&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
Нормативна база України в області гігієни електромагнітного випромінювання - одна з найжорсткіших у світі. Порівняємо гранично допустимі рівні електромагнітного випромінювання:&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
Україна - 2,5 мкВт/см2&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
Росія - 10 мкВт/см2&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
Скандинавія - 100 мкВт/см2&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
Угорщина - 10 мкВт/см2&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Більш висока швидкість передачі даних'''&lt;br /&gt;
У технології CDMA реалізовані оригінальні, більш оптимальні алгоритми використання канального ресурсу, що надає більш широкі можливості використання CDMA терміналів в частині передачі даних.&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
Забезпечується менша затримка в передачі голосового повідомлення, ніж в інших систем рухомого зв'язку.&lt;br /&gt;
При використанні CDMA не доводиться застосовувати витончені засоби для придушення ехо-сигналу.&lt;br /&gt;
Досконалий метод корекції помилок дозволяє ефективно боротися з багатопроменевим поширенням сигналу.&lt;br /&gt;
Ця властивість дає додаткові переваги CDMA в умовах міст з висотними забудовами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Конфіденційність.'''&lt;br /&gt;
Вбудований алгоритм кодування і розподіл інформації з широкого спектру забезпечує захист від несанкціонованого доступу і прослуховування.&lt;br /&gt;
Стандарт CDMA самий захищений з наявних на ринку стільникового зв'язку.&lt;br /&gt;
Спочатку стандарт розроблявся і впроваджувався для зв'язку пілотів з наземними службами. Важливо було «сховати» сигнал серед шумів, щоб утруднити противнику виявлення такого сигналу. Навіть якщо вдалося виокремити значущі сигнали з шуму, з'являлася наступна проблема - розкодування розмов. Для кодування розмов використовуються унікальні коди, для розкодування яких будуть потрібні виняткові обчислювальні потужності.&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
В основі CDMA лежить метод модуляції з використанням шумоподібного і широкосмугового сигналу (іноді говорять «розмитий» або «розтягнутий» спектр). Корисна інформація як би «розмазується» по частотному діапазону, більш широкому, ніж при традиційних способах модуляції сигналу (такий сигнал часто називають вузькосмуговим). У результаті виходить сигнал, який займає більший частотний діапазон і має значно меншу інтенсивність, ніж при вузькосмуговій модуляції. Ясно, що в цьому випадку можна взяти інформацію, лише знаючи послідовність, на яку був перемноживши корисний сигнал при передачі - в іншому випадку він буде виглядати як шум (звідси й назва). Тому у військових додатках даний метод використовувався в - першу чергу для захисту від перешкод (широкосмугової сигнал дуже стійкий до вузькосмуговим перешкод) і прослуховування.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Перешкодостійкість.'''&lt;br /&gt;
Завадостійке - тому, що при виникненні у широкій смузі частот (1,23 МГц) сигналу-завади, вузького діапазону (200кГц), сигнал візьметься майже неспотворений. За рахунок завадостійкого кодування втрачені дані система відновить.&lt;br /&gt;
Не страшні перешкоди промислового походження, наприклад, автомобілі, так як їх спектр набагато вужчий і нездатний перекрити сигнал CDMA.&lt;br /&gt;
Вживаний в CDMA &amp;quot;код&amp;quot; служить не тільки для ідентифікації розмови, але і є одночасно своєрідним фільтром, що усуває спотворення і фонові перешкоди.&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
За характеристиками якості передачі мови (природність і розбірливість) параметри CDMA порівнянні з якістю провідних каналів.&lt;br /&gt;
Завадостійкість цінна, оскільки по каналах CDMA передається не тільки голос, але і будь-яка інша інформація.&lt;br /&gt;
Якщо рядовий користувач, за великим рахунком, байдужий до того, звучить його голос при телефонній розмові з бездоганною чистотою або з невеликими перешкодами, то помилки, допущені при передачі файлів, можуть порушити цілісність, наприклад, корпоративної бази даних.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Велика ємність мережі.'''&lt;br /&gt;
Більш повне використання частотного ресурсу - ємність CDMA від 10 до 20 разів вище, ніж у аналогових систем (FDMA), і в 3 - 6 разів перевищує ємність інших цифрових систем (TDMA).&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
Мережі CDMA ефективно використовують радіочастотний ресурс, завдяки можливості багаторазового використання одних тих же частот в мережі.&lt;br /&gt;
У системах з частотним поділом каналів (як у FDMA, так і в TDMA) існує проблема так званого &amp;quot;багаторазового використання&amp;quot; (reuse) частотних каналів.&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
Щоб не заважати один одному, сусідні базові станції (БС) повинні використовувати різні канали. Таким чином, якщо у БС 6 сусідів (найбільш часто розглядається випадок, при цьому зону кожної БС можна представити як шестикутник, а все разом виглядає як бджолині соти), то кількість каналів, які може використовувати ця БС в сім разів менше ніж загальна кількість каналів у відведеному для мережі діапазоні. Це призводить до зменшення ємності мережі і необхідності збільшувати щільність установки БС в густонаселених районах.&lt;br /&gt;
Для CDMA такої проблеми взагалі немає. Всі БС працюють на одному і тому ж каналі. Таким чином, частотний ресурс використовується більш повно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Одного абонента «веде» кілька базових станцій.'''&lt;br /&gt;
Однією з особливостей CDMA мереж є можливість &amp;quot;м'якого&amp;quot; переходу від однієї базової станції до іншої (soft handoff). При цьому, можлива ситуація коли одного абонента &amp;quot;ведуть&amp;quot; відразу декілька БС. Абонент просто не помітить, що його &amp;quot;передали&amp;quot; інший БС. Таким чином, виключається перерви зв'язку при русі. Крім того, підтримуючи зв'язок одночасно з декількома базовими станціями (до 4х), вибирається найкращий сигнал. Більш того, якщо жоден канал не забезпечує належної якості, то сигнал будуватися з «поганих» складових, в сумі дає хороший результат. Типовий приклад: у підземному переході, де телефони GSM можуть втрачати зв'язок, телефон CDMA, вловлюючи багаторазово відбиті сигнали, що приходять з різних напрямків, може впевнено тримати зв'язок.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Економічність'''&lt;br /&gt;
Кількість базових станцій, необхідне для формування якісного покриття значно нижче, ніж у інших стандартів, що в свою чергу впливає на капітальні та операційні витрати операторів. А рівень витрат незмінно визначає рівень тарифів, який може дозволити оператор в конкретній боротьбі на ринку зв'язку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Принцип роботи CDMA==&lt;br /&gt;
Принцип роботи систем стільникового зв'язку (ССС) з кодовим поділом каналів можна пояснити на такому прикладі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Припустимо, що ви сидите в ресторані. За кожним столиком перебуває двоє людей. Одна пара розмовляє між собою англійською мовою, інша українською, третя на німецькій і т.д. Виходить так, що в ресторані всі розмовляють в один і той же час на одному діапазоні частот (мова від 3 кГц до 20 кГц), при цьому ви, розмовляючи зі своїм опонентом, розумієте тільки його, але чуєте всіх.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Так само і в стандарті CDMA передається в ефірі інформація від базової станції до мобільного або навпаки потрапляє до всіх абонентів мережі, але кожен абонент розуміє тільки ту інформацію, яка призначена для нього, тобто росіянин розуміє тільки російянина, німець тільки німця, а решта інформації відсіюється. Мова спілкування в даний момент є кодом. У CDMA це організовано за рахунок застосування кодування переданих даних, якщо точніше, то за це відповідає блок множення на функцію Уолша.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На відміну від стандарту GSM, який використовує TDMA (Time Division Multiple Access - багатостанційний доступ з кодовим поділом каналу, тобто кілька абонентом можуть розмовляти на одній і тій же частоті, як і в CDMA, але на відміну від CDMA, в різний час), стандарт IS-95 діапазон частот використовує більш економічно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
CDMA називають широкосмугового системою і сигнали, що йдуть у ефірі шумоподібним. Широкосмугова - тому, що займає широку смугу частот. Шумоподібних сигнали - тому, що коли в ефірі на одній частоті, в один і той же час працюють декілька абонентів, сигнали накладаються один на одного (можна уявити шум у ресторані, коли всі говорять одночасно). Перешкодостійкий - тому, що при виникненні в широкій смузі частот (1,23 Мгц) сигналу-перешкоди, вузького діапазону (&amp;lt;150кГц), сигнал візьметься майже неспотворений. За рахунок перешкодостійкого кодування втрачені дані система відновить, див. рис 1, де показано корисний сигнал і перешкода (СЗС - селективна перешкода). &lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:Cdma_r1.jpg]]&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;Рис. 1&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
А в стандарті GSM таке не вийде. Через те, що GSM сам вузькосмуговий. Ширина смуги, що використовується, дорівнює 200 кГц.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У каналах системи CDMA застосовується звертувальне кодування, декодер Вітербо з м'яким рішенням. Загальна смуга каналу зв'язку становить 1,25 Мгц.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;'''Основні характеристики CDMA'''&amp;lt;/center&amp;gt;  &lt;br /&gt;
&amp;lt;table width=&amp;quot;550&amp;quot; align=&amp;quot;center&amp;quot; border=&amp;quot;1&amp;quot; cellpadding=&amp;quot;5&amp;quot; cellspacing=&amp;quot;0&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
           &amp;lt;tr&amp;gt; &lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;396&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt;Діапазон частот передачі MS&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;204&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt; 824,040 – 848, 860 Мгц&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
            &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
            &amp;lt;tr&amp;gt; &lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;396&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt; Діапазон частот передачі BTS&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;204&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt; 869,040 – 893,970 мгц&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
            &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
            &amp;lt;tr&amp;gt; &lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;396&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt;  Відносна нестабільність несучої частоти  &lt;br /&gt;
                BTS&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;204&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt; +/- 5*10^-8&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
            &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
            &amp;lt;tr&amp;gt; &lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;396&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt;  Відносна нестабільність несучої частоти  &lt;br /&gt;
                MS&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;204&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt; +/- 2,5*10^-6&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
            &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
            &amp;lt;tr&amp;gt; &lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;396&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt; Вид модуляції несучої частоти&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;204&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt; QPSK(BTS), O-QPSK(MS)&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
            &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
            &amp;lt;tr&amp;gt; &lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;396&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt; &lt;br /&gt;
                &amp;lt;p&amp;gt; Ширина спектра випромінюваного cигнала: :&amp;amp;nbsp;&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
                &amp;lt;p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&lt;br /&gt;
за рівнем мінус 3 Дб&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
                &amp;lt;p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&lt;br /&gt;
за рівнем мінус 40 Дб&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
                &amp;lt;p&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
              &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;204&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt; &lt;br /&gt;
                &amp;lt;p&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
                &amp;lt;p&amp;gt; 1,25 Мгц&amp;amp;nbsp;&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
                &amp;lt;p&amp;gt; 1,50 Мгц&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
              &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
            &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
            &amp;lt;tr&amp;gt; &lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;396&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt; Тактова частота ПСП М-функції&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;204&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt; 1,2288 Мгц&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
            &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
            &amp;lt;tr&amp;gt; &lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;396&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt; Кількість каналів BTS на 1 несучої частоті&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;204&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt; &lt;br /&gt;
                &amp;lt;p&amp;gt; 1 пілот-канал &amp;amp;nbsp;&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
                &amp;lt;p&amp;gt;1 канал синхронізації&amp;amp;nbsp;&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
                &amp;lt;p&amp;gt; 7 каналів персонально дзвінка&amp;amp;nbsp;&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
                &amp;lt;p&amp;gt; 55 каналів зв'язку&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
              &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
            &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
            &amp;lt;tr&amp;gt; &lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;396&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt;Кількість каналів MS&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;204&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt; &lt;br /&gt;
                &amp;lt;p&amp;gt;1 канал доступу &amp;amp;nbsp;&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
                &amp;lt;p&amp;gt; 1 канал зв'язку&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
              &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
            &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
            &amp;lt;tr&amp;gt; &lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;396&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt; &lt;br /&gt;
                &amp;lt;p&amp;gt;Швидкість передачі даних:&amp;amp;nbsp;&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
                &amp;lt;p&amp;gt; У каналі синхронізації &amp;amp;nbsp;&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
                &amp;lt;p&amp;gt; У каналі перс.визова і доступу&amp;amp;nbsp;&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
                &amp;lt;p&amp;gt;У каналах зв'язку&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
              &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;204&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt; &lt;br /&gt;
                &amp;lt;p&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
                &amp;lt;p&amp;gt;1200 бит/с&amp;amp;nbsp;&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
                &amp;lt;p&amp;gt;9600, 4800 бит/с&amp;amp;nbsp;&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
                &amp;lt;p&amp;gt;9600, 4800, 2400, 1200 бит/с&amp;lt;/p&amp;gt;&lt;br /&gt;
              &amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
            &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
            &amp;lt;tr&amp;gt; &lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;396&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt;Кодування в каналах передачі BTS&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;204&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt;Зверточний код  R=1/2, К=9&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
            &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
            &amp;lt;tr&amp;gt; &lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;396&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt;Кодування в каналах передачі MS&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;204&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt;Зверточний код R=1/3, K=9&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
            &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
            &amp;lt;tr&amp;gt; &lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;396&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt;  Необхідне для прийому відношення енергії&lt;br /&gt;
                біта інформації&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;204&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt; 6-7 дБ&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
            &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
            &amp;lt;tr&amp;gt; &lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;396&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt;Максимальна ефективна випромінювана потужність  &lt;br /&gt;
                BTS&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;204&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt; 50 Вт&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
            &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
            &amp;lt;tr&amp;gt; &lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;396&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt;  Максимально ефективна випромінювана потужність  &lt;br /&gt;
                MS&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
              &amp;lt;td style=&amp;quot;&amp;quot; width=&amp;quot;204&amp;quot; valign=&amp;quot;top&amp;quot;&amp;gt; 6,3 – 1,0 Вт&amp;lt;/td&amp;gt;&lt;br /&gt;
            &amp;lt;/tr&amp;gt;&lt;br /&gt;
         &amp;lt;/table&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Порядок проходження мовних даних в мобільній станції до моменту відправлення в ефір==&lt;br /&gt;
#Мовний сигнал надходить на мовної кодек.На цьому етапі мовний сигнал оцифровується і стискається за алгоритмом CELP .. &lt;br /&gt;
#Далі сигнал надходить на блок перешкодостійкого кодування, який може виправляти до 3-х помилок у пакеті даних. &lt;br /&gt;
#Далі сигнал надходить до блоку переміжного сигналу. Блок призначений для боротьби з пачками помилок в ефірі. Пачки помилок - спотворення кількох біт інформації поспіль. Принцип такий. Потік даних записується в матрицю по рядках. Як тільки матриця заповнена, починаємо з неї передавати інформацію по стовпцях. Отже, коли в ефірі спотворюються поспіль кілька біт інформації, при прийомі пачка помилок, пройшовши через зворотну матрицю, перетвориться в одиночні помилки. &lt;br /&gt;
#Далі сигнал надходить до блоку кодування (від підслуховування). На інформацію накладається маска (послідовність) довжиною 42 біта. Ця маска є секретною. При несанкціонованому перехоплення даних в ефірі неможливо декодувати сигнал, не знаючи маски. Метод перебору всіляких значень не ефективний тому при генерації цієї маски, перебираючи всілякі значення, доведеться генерувати 8.7 трильйона масок довжиною 42 біта. Хакер, користуючись персональним комп'ютером, пропускаючи через кожну маску сигнал і перетворюючи його в файл звукового формату, потім, розпізнаючи його на наявність мови, витратить багато часу. &lt;br /&gt;
#Блок на код Уолша. Цифровий потік даних перемножується на послідовність біт, згенерованих по функції Уолша. На цьому етапі кодування сигналу відбувається розширення спектру частот, тобто кожний біт інформації кодується послідовністю, побудованої за функцією Уолша, довжиною 64 біта. Швидкість потоку даних в каналі збільшується в 64 рази. Отже, в блоці модуляції сигналу швидкість маніпуляції сигналу зростає, звідси і розширення спектру частот. Так само функція Уолша відповідає за відсів непотрібної інформації від інших абонентів. У момент початку сеансу зв'язку абоненту призначається частота, на якій він буде працювати і один (з 64 можливих) логічних каналів, який визначає функція Уолша. У момент прийняття сигнал за схемою проходить у зворотний бік. Прийнятий сигнал множиться на кодову послідовність Уолша. За результатом множення обчислюється кореляційний інтеграл.Якщо Z порогова відповідає граничному значенню, отже, сигнал наш. Послідовності функції Уолша ортогональні і володіють хорошими кореляційними і автокореляційних властивостями, тому ймовірність сплутати свій сигнал з чужим дорівнює 0.01%.&lt;br /&gt;
#Блок перемножування сигналу на дві М-функції (М1 - довжиною 15 біт, М2 - довжиною 42 біта) або ще їх називають ПСП-псевдовипадковими послідовностями.  &lt;br /&gt;
#Блок призначений для перемішування сигналу для блоку модуляції. Кожній призначенії частоті призначаються різні М-функції.&lt;br /&gt;
#Блок модуляції сигналу. У стандарті CDMA використовується фазова модуляція ФМ4, ОФМ4. &lt;br /&gt;
[[Файл:Cdma_r2.jpg|center]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Стійкість зв'язку==&lt;br /&gt;
Зв'язок у зоні покриття CDMA, як правило, більш стійка, ніж у інших Cтандартів. Пояснюється це властивостями зв'язку в стандарті CDMA. По-перше, це велика перешкодозахищеність, яку сигнал набуває внаслідок дуже широкого спектру сигналу (1,25 МГц). Такому сигналу не страшні перешкоди промислового походження (наприклад автомобілі), так як їх спектр набагато вужчий і нездатний перекрити сигнал CDMA. По-друге, від абонента, що розмовляє по телефону стандарту CDMA, сигнал приймається не однією базовою станцією, як в інших стандартах, а двома чи навіть трьома найближчими до нього. Це дає ряд переваг: Перше: при переміщенні з соти в стільнику відбувається плавна естафетна передача абонента від однієї базової станції до іншої, таким чином виключаються перерви зв'язку при русі. Друге: підтримуючи зв'язок одночасно з двома-трьома базовими станціями, вибирається найкращий сигнал. Більш того, якщо жоден канал не забезпечує належної якості, то сигнал будується з «поганих» складових, в сумі дають хороший результат. Типовий приклад: у підземному переході, де телефони GSM, NMT або DAMPS втрачають зв'язок, телефон CDMA, вловлюючи багаторазово відбиті сигнали, що приходять з різних напрямків, може впевнено тримати зв'язок.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Проблема близької-далекої зони==&lt;br /&gt;
Технологія CDMA (та інші системи з розширенням спектра) довгі роки не приймалися до уваги в рухомих системах бездротового зв'язку через наявність так званої проблеми ближньої-дальньої зони. Оскільки результатом роботи приймача в таких системах є згортка приймається і опорного сигналів, виникала неоднозначність в ідентифікації сигналу згортки. Так, наприклад, бічні пелюстки сигналу згортки від близькорозміщеного мобільного терміналу можуть виявитися порівнянними по амплітуді з основним відгуком сигналу згортки від найбільш віддаленого терміналу. Тому інший найважливіший момент в технології CDMA: всі рухомі термінали повинні створювати поблизу антени базової станції приблизно однакову напруженість поля.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Передача управління (хендовер)==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При переміщенні мобільної станції абонента із зони дії однієї БС в зону дії іншої, щоб не переривати встановлене з'єднання, здійснюється функція звана «хендовер» (автоматична передача керування мобільною станцією). Для цього на інтервалі активного радіообміну (розмови) між мобільною та базовою станціями проводиться вимір пілот-сигналів, прийнятих мобільною станцією від двох сусідніх базових станцій. Та базова станція, чий пілот-сигнал потужніший, і керує роботою мобільної станції. Але як тільки цей пілот-сигнал слабшає в порівнянні з іншим, відбувається автоматична передача керування мобільною станцією сусідній базової станції.&lt;br /&gt;
У стандарті IS-95 хендовер підрозділяється на наступні види:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*''' М'який хендовер''' ''(міжсотовий)''. Він виникає в ситуаціях, коли здійснюється додаткове підключення мобільної станції до соти призначення, в той час, коли вона все ще підключена до соти, в якій відбулося з'єднання. М'який хендовер відбувається тільки між каналами однієї несучою. ''На рис.11 показана структура м'якого хендовера.''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*''' Жорсткий хендовер''' ''(міжсотовий)''. Він виникає в ситуаціях, коли мобільна станція, яка обслуговується БС 1 на несучій 1, рухається в зону обслуговування БС 2 до тих пір, поки її пілот-сигнал не стане найсильнішим. Однак, це пілот-сигнал несучої 2. Хендовер від БС 1 до БС 2 (з несучою 1 на несучу 2) і є жорсткий хендовер. Жорсткий хендовер можливий між несучими з пілотним маяком. ''На рис.12 показана структура змішаного міжсотового хендовера. Між БС 1 і БС 2-жорсткий хендовер, між БС 2 і БС 3-м'який хендовер.''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*''' Найм'якіший''' ''(особливо м'який)'' хендовер (міжсекторний). Він виникає в ситуаціях, коли мобільна станція переміщається з одного сектора в інший в межах однієї секторізованного стільника. Найм'якіший хендовер реалізується на одній несучій і не вимагає додаткових канальних ресурсів. ''На рис.13 показана структура цього виду хендовера.''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Хендовер в стандарті IS-95 забезпечує високу якість прийому мовних повідомлень і усуває перерви в сеансах зв'язку.&lt;br /&gt;
[[Файл:xend.jpg|center|]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Корекція помилок і вибір кадрів==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Передача повідомлень в IS-95 здійснюється кадрами. Принципи прийому дозволяють здійснювати аналіз і корекцію помилок у прийнятих інформаційних кадрах. Коли кількість помилок перевищує допустимий рівень, кадр стирається.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Процес вибору кращого кадру в прийнятому сигналі полягає в наступному. Транскодер, що входить до складу основного обладнання контролера базових станцій (КБС), проводить оцінку якості прийнятих від двох БС сигналів послідовно кадр за кадром за заданим алгоритмом. Вибір кращого кадру призводить до того, що результуючий сигнал виходить в процесі комутації та «склеювання» кращих кадрів, прийнятих різними БС,які ведуть мобільну станцію (див. Рис. 14).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Принципова відмінність CDMA-мережі від мереж GSM, AMPS, NMT-450/900 полягає в тому, що до її складу обов'язково входять пристрої оцінки якості і вибору кадрів.&lt;br /&gt;
[[Файл:baz.jpg|center|]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Причини виникнення системних перешкод==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При кодовому розділенні каналів перешкоди між каналами однієї базової станції (на одній несучій частоті) практично відсутні, так як псевдовипадкові послідовності, що кодують кожний канал трафіку взаємно ортогональні. Перешкоди створюються лише каналами сусідніх базових станцій і абонентських терміналів, що працюють в тій же смузі частот і використовують ту ж групову псевдовипадкову послідовність (ПВП), але з іншим циклічним зрушенням.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ці перешкоди, в остаточному підсумку, визначають верхній поріг пропускної спроможності CDMA-мережі і називаються системними.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При розробці мережі з кодовим поділом каналів необхідно звести до мінімуму загальний рівень системних перешкод. Це призвело до того, що стало неможливо використовувати всі 55 логічних каналів трафіку однієї несучої, так як взаємні перешкоди між сусідніми сотами в цьому випадку перевищують гранично допустимі рівні. І хоча співвідношення енергії біта (Е0) інформаційного сигналу до спектральної щільності шуму (N0) для CDMA допускається рівним 7 - 8 дБ, при повному використанні каналів трафіку ця величина неприпустимо зменшується.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Фактично, системні перешкоди є «ахіллесовою п'ятою» стандарту IS-95, яка не дозволяє повною мірою використовувати переваги кодового розділення каналів перед іншими методами доступу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Боротьба з системними перешкодами==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для зниження величини системних перешкод в CDMA-мережі в стандарті IS-95 реалізуються наступні заходи:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''1.''' Динамічне управління потужністю передачі абонентського терміналу (АС / MS) з боку базової станції (BTS) (застосовується також в GSM і NMT) з кроком 1 дБ в діапазоні 84 дБ. Це дозволяє базової станції (BTS) приймати сигнали абонентських терміналів, практично, з однаковими рівнями, незалежно від видалення. Крім того, в ході сеансу зв'язку базова станція поступово знижує рівень своєї передачі по даному каналу до мінімально можливого для підтримки якісного з'єднання. Таким чином, робота в мережі здійснюється мінімальними рівнями, забезпечують необхідну якість зв'язку і дозволяють істотно знизити системні перешкоди.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''2.''' Обмеження числа реально використовуваних каналів трафіку однієї несучої. Щоб зберегти високу пропускну здатність у межах стільника використовують її секторізацію (використовується також в GSM, AMPS, D-AMPS, NMT).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''3.''' Використання в абонентських терміналах системи переривчастої передачі мови (аналогічно GSM і NMT) на основі детектора активності мови і вокодера з алгоритмом CELP і змінною швидкістю перетворення аналогового мовного сигналу в цифровий. Визначено, що на інтервалі сеансу зв'язку активна частина розмови становить близько 35%, а близько 65% припадає на прийом повідомлення з протилежного боку і паузи. Випромінювання сигналу абонентського терміналу тільки на інтервалах активності мови приводить до додаткового зниження рівня системних перешкод і збільшення ємності мережі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''4.''' Зменшення розмірів сот при збільшенні ємності мережі, а також використання, бажано, однакових за розмірами сотень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Налаштування підключення інтернету в Linux==&lt;br /&gt;
Розглянемо підключення на прикладі модему Novatel U720, ISP - InterTelecom&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В терміналі набереємо '''sudo nano /etc/modules''', повинен відкритися текстовий редактор nano. Якщо у файлі є ''anydata'', то видаляємо його, і пишем:&lt;br /&gt;
 usbserial vendor=0x16d5 product=0x6501&lt;br /&gt;
зберігаємо (Ctrl+X, Y, Enter).&lt;br /&gt;
Далі необхідно виконати:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''sudo rmmod anydata usbserial'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''sudo modprobe usbserial vendor=0x16d5 product=0x6501'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''sudo nano /etc/ppp/peers/cdma'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
у файл який відкрився вставляєм:&lt;br /&gt;
 debug&lt;br /&gt;
 noipdefault&lt;br /&gt;
 defaultroute&lt;br /&gt;
 ipcp-accept-local&lt;br /&gt;
 lcp-echo-interval 60&lt;br /&gt;
 lcp-echo-failure 5&lt;br /&gt;
 usepeerdns&lt;br /&gt;
 nopcomp&lt;br /&gt;
 noauth&lt;br /&gt;
 noaccomp&lt;br /&gt;
 nodetach&lt;br /&gt;
 user &amp;quot;КОРИСТУВАЧ&amp;quot;&lt;br /&gt;
 connect &amp;quot;/usr/sbin/chat -s -S -V -t 5 -f /etc/ppp/cdma.chat&amp;quot;&lt;br /&gt;
Зберігаєм і виходимо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Так само створюємо ''«/etc/ppp/cdma.chat»'' і вписуємо:&lt;br /&gt;
&amp;lt;pre&amp;gt;'' ''&lt;br /&gt;
'' 'ATZ'&lt;br /&gt;
'OK' 'ATI'&lt;br /&gt;
'OK' 'ATDT#777'&lt;br /&gt;
'CONNECT' 'ATO' &amp;lt;/pre&amp;gt;&lt;br /&gt;
зберігаєм і виходим(#777 номер дозвону).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відкриваєм файл ''«/etc/ppp/pap-secrets»'' і дописуєм:&lt;br /&gt;
 &amp;quot;КОРИСТУВАЧ&amp;quot; * &amp;quot;ПАРОЛЬ&amp;quot; &lt;br /&gt;
Набираємо команди:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''sudo ln -sf /dev/ttyUSB0 /dev/modem'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''sudo pppd /dev/modem 115200 file /etc/ppp/peers/cdma user КОРИСТУВАЧ'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для відключення нету потрібно набрати:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''sudo killall -w pppd'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Налаштування модемів CDMA==&lt;br /&gt;
Інструкція з встановлення телефонів CDMA-450 в якості радіо-модемів&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Підключення кабелю передачі даних:''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Крок 1.'' &lt;br /&gt;
З'єднайте кабель передачі даних і телефон. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Крок 2.'' &lt;br /&gt;
Підключіть кабель передачі даних у роз'єм USB на комп'ютері. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Крок 3.'' &lt;br /&gt;
Встановіть який є в комплекті драйвер для даного кабелю, відповідно до інструкції на що додається до кабелю диск. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Примітка:'' Після успішної установки драйвера з'явиться новий пристрій UBIQUAM CDMA USB Modem. Панель управління -&amp;gt; Система -&amp;gt; Устаткування -&amp;gt; Диспетчер пристроїв -&amp;gt; Модеми.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:Image001.png]]&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Крок 4.'' &lt;br /&gt;
Створіть нове мережеве підключення використовуючи модем UBIQUAM CDMA USB Modem.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Створення Мережевого підключення:'''&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
1. Запустіть Майстер нових підключень через Панель управління -&amp;gt; Мережа і віддалений доступ до мережі -&amp;gt; Створення нового підключення.&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
2. У вікні &amp;quot;Тип мережевого підключення» оберіть &amp;quot;Телефонне підключення до Інтернету» та натисніть кнопку «Далі»&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:Image002.png]]&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
3. У діалоговому вікні оберіть &amp;quot;Настроїти з'єднання з Інтернетом вручну» та натисніть кнопку «Далі»&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:Image003.png]]&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
4. Виберіть «Я підключаюся до Інтернету вручну по телефонній лінії через модем» та натисніть «Далі».&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:Image004.png]]&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
5. Якщо в системі встановлено декілька модемів, то Майстер в наступному вікні «Виберіть пристрій» запропонує вибрати той модем, який буде використовуватися даними підключенням. Выберите UBIQUAM CDMA USB Modem. Виберіть UBIQUAM CDMA USB Modem.&lt;br /&gt;
6. У вікні «Відомості про підключення для облікового запису» в якості номера телефону вкажіть: # 777 і натисніть «Далі».&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:Image005.png]]&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
7. В якості імені користувача і пароля вкажіть: bwc та пароль bwcbwc і натисніть «Далі».&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:Image006.png]]&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
8. Як ім'я підключення введіть bwc.&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:Image007.png]]&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
9. У вікні «Налаштування облікового запису пошти Інтернету», натисніть «ні».&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:Image008.png]]&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
10. В окне «Завершение работы мастера подключения к Интернету» нажмите «Готово». У вікні «Завершення роботи майстра підключення до Інтернету», натисніть «Готово».&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:Image009.png]]&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
11. Створене підключення знаходиться:&lt;br /&gt;
'''Для користувачів OC Windows 98SE''', Me, дане з'єднання знаходиться Мій комп'ютер -&amp;gt; Мережа і віддалений доступ до мережі -&amp;gt; bwc&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
'''Для користувачів OC Windows XP з оригінальним виглядом меню «Пуск»''', Пуск -&amp;gt; Подключение -&amp;gt; bwc&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
'''Для користувачів ОС Windows XP c класичним видом меню «Пуск»''', Пуск -&amp;gt; Настройка -&amp;gt; Мережеві підключення -&amp;gt; bwc&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
'''Для користувачів OC Windows 2000''', Пуск -&amp;gt; Настройка -&amp;gt; Мережа і віддалений доступ до мережі -&amp;gt; bwc&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
Залежно від версії та настройки ОС на Вашому комп'ютері можливо інше розташування пунктів меню.&lt;br /&gt;
:11.1 Додаткова настройка модему (для OC Windows XP) - Kyosera KE-301; UbiquamU-100, 105,200,400.&lt;br /&gt;
Перед тим, як налаштовувати модем переконайтеся, що телефон підключений до комп'ютера.&lt;br /&gt;
#Відкрийте на комп'ютері: Пуск -&amp;gt; Настройка -&amp;gt; Панель управління -&amp;gt; Телефон і модем&lt;br /&gt;
#У вікні, що з'явилося виберіть закладку «Модеми»&lt;br /&gt;
#Обери свій встановлений модем та натисніть кнопку «Властивості»&lt;br /&gt;
#У вікні «Властивості модема» виберіть закладку «Додаткові параметри зв'язку»&lt;br /&gt;
#У полі «Додаткові команди ініціалізації» пропишіть рядок ініціалізації модему: at + crm = 1; &amp;amp; C0&lt;br /&gt;
#Увага! Необхідно ввести усі символи без пробілів.&lt;br /&gt;
#Натисніть «ОК» - модем налаштований, приступайте до налаштування з'єднання&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:Image011.png]]&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
12. Натисніть на іконку «bwc»&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Файл:Image010.png]]&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
На зовнішньому дисплеї телефону з'явиться повідомлення: PPP дані, «З'єднано».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Питання до технології CDMA==&lt;br /&gt;
#Які основні характеристики CDMA?&lt;br /&gt;
#Чим відрізняються базові станції CDMA один від одної?&lt;br /&gt;
#Що таке BREW?&lt;br /&gt;
#Що позитивного та негативного має технологія CDMA?&lt;br /&gt;
#Принцип роботи технології CDMA?&lt;br /&gt;
#Яка структура CDMA?&lt;br /&gt;
#За яким методом побудована система CDMA?&lt;br /&gt;
#В яких чотирьох станах може знаходитися абонентський термінал?&lt;br /&gt;
#За допомогою якого каналу здійснюється передача дзвінків з базової станції на мобільний?&lt;br /&gt;
#Переваги стандарту CDMA?&lt;br /&gt;
#Принцим налаштування модемів CDMA?&lt;br /&gt;
#Яка технологія передача повідомлень в CDMA?&lt;br /&gt;
#Які можливості надає вокодер?&lt;br /&gt;
#Наведіть коротку порівняльну характеристику систем стандартів CDMA i TDMA?&lt;br /&gt;
#Яке кодування застосовується у каналах системи CDMA?&lt;br /&gt;
#Яка стійкість зв'язку CDMA?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[category:Комп'ютерні мережі]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ярослав</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_CDMA</id>
		<title>Історія CDMA</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_CDMA"/>
				<updated>2014-01-16T03:05:18Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ярослав: Створена сторінка: Стартує як комерційний продукт в 1995 році, CDMA швидко стала однією з самих безпровідних тех...&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Стартує як комерційний продукт в 1995 році, CDMA швидко стала однією з самих безпровідних технологій, що швидко поширюються, в світі. У 1999 році міжнародний телекомунікаційний союз (International Telecommunications Union) вибрав CDMA як промислового стандарту для нових безпровідних систем &amp;quot;третього покоління&amp;quot; (3g). Багато ведучих безпровідних носіїв, в даний час, вбудовані або модифіковані в мережі 3g CDMA, для того, щоб забезпечити велику ємкість для голосового трафіку, поряд з можливістю високошвидкісної передачі даних.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Назву стандарту CDMA (Code Division Multiple Access) означає &amp;quot;Система множинного доступу з кодовим розділенням&amp;quot;, і ця назва відображає принцип роботи  стандарту. CDMA - технологія &amp;quot;розподіленого спектру&amp;quot;, що означає розподіл інформації, що міститься в окремих сигналах на набагато більшу ширину смуги, чим в первинному сигналі. Виклик в CDMA починається із стандартної швидкості в 9600 біт/с (9.6 кбіт/с). Потім він зростає, до швидкості передачі - близько 1.23 Мбіт/с.На відміну від інших методів доступу абонентів до мережі, де потужність сигналу концентрується на вибраних частотах або тимчасових інтервалах, сигнали CDMA розподілені в безперервному частотно-часовому просторі. Фактично метод маніпулює і частотою, і часом, і потужністю. Традиційне використання розподіленого спектру - для військових цілей. Із-за значної ширини смуги сигналу розподіленого спектру, його важко стискувати і важко ідентифікувати. Цим він кардинально відрізняється від технологій, що використовують точну ширину частотних смуг. Оскільки широкосмуговий сигнал розподіленого спектру дуже важкий у виявленні, він виявляється як не більше ніж легка піднесеність над &amp;quot;рівнем шуму&amp;quot; або рівнем інтерференції. У інших технологіях потужність сигналу концентрується усередині вузької, точно визначуваної смуги, яку легко виявити. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Підвищена безпека є відмінною рисою технології CDMA. Дзвінки з телефону CDMA будуть захищені від випадкового підслуховування, оскільки, на відміну від взаємодії в аналоговому режимі, простий радіоприймач не зможе виділити окремі цифрові взаємодії із спільної маси [[RF|RF]] випромінювання в смузі частот. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Синхронізація виконується на фінальних стадіях кодування радіосигналів від базової станції на мобільний телефон, CDMA вводить спеціальний &amp;quot;псевдовипадковий код&amp;quot; в сигнал, який відтворюється через певні проміжки часу. Базові станції в системі відрізняються один від одного тим, що передають різні коди протягом заданого проміжку часу. Іншими словами, базові станції передають зміщені за часом версії одні і тіж псевдовипадкові коди. Для того, щоб гарантувати, що використовувані зсуви за часом залишаються унікальними (не збігаються для різних базових станцій), станції CDMA повинні залишатися синхронізованими в спільних тимчасових вічках.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Хронологія становлення CDMA виглядає так:'''&lt;br /&gt;
*1935 р. - У СРСР опублікована перша робота присвячена обробці складних сигналів - &amp;quot;Основи теорії лінійної селекції. Кодове розділення каналів&amp;quot;. Збірник ЛЕІС. Її написав професор Дмитро Васильович Агєєв. Робота вийшла невеликою брошурою і містила основи ортогонального розділення сигналів, розділення сигналів по формі. &lt;br /&gt;
*1942 р. - Голлівудська актриса Хедді Ламарк під час другої світової війни залишила свою професію і зайнялася частотним кодуванням. Вона однією з перших розробила frequency hopping, &amp;quot;перескок частоти&amp;quot;. Ці роботи велися під грифом &amp;quot;секретно&amp;quot;. Приблизно в один і той же час з'явилися роботи &amp;quot;Математична теорія зв'язку&amp;quot; Клода Е. Шеннона і &amp;quot;Теорія потенційної завадостійкості&amp;quot; Володимира Олександровича Котельникова. Шеннон і Котельников по суті створили наукову базу для розробки технології МДКР. &lt;br /&gt;
*1943 р. - У США описана система прихованої передачі мови, в якій інформаційний сигнал, сформований за допомогою вузькополосної частотної модуляції гармонійного піднесучій мовним повідомленням, перемножується з широкосмуговим сигналом. &lt;br /&gt;
*1956 р. - Лабораторією Лінкольна Массачусетського технологічного інституту розроблена і випробувана в реальних умовах система телеграфної КВ радіозв'язку &amp;quot;Rake&amp;quot; з поділом променів і підсумовуванням їх енергій. Філіп Годварт опублікував найпринциповіше роботу &amp;quot;Принцип невизначеності в радіолокації&amp;quot;, в якій було зазначено, що можна створити сигнали з базою значно більше одиниці. Це перший сигнал, що відноситься до розряду широкосмугових (ШПС). Паралельно в нашій країні було створено радіолокатор з лінійно-частотної модуляцією. Починалися розробки систем МДКР саме з радіолокації, а тільки потім ці методи стали використовуватися в радіоуправлінні. &lt;br /&gt;
*1960 р. - У США випущена система зв'язку ARC-50. Її експериментальні дослідження почалися в 1956р. Система зв'язку використовувалася для організації обміну мовними повідомленнями між літаком та наземними службами, а також для визначення відстані до літака. У ARC-50 вперше були використані технічні рішення, які в подальшому стали базовими при проектуванні систем зв'язку з шумоподібним сигналом (ШПС). &lt;br /&gt;
*1960 р. - У США розроблена спеціальна система телефонного зв'язку з використанням ШПС RACEP, яка забезпечує зв'язок з рухомими наземними абонентами. &lt;br /&gt;
*60-ті роки - У міру розвитку методів аналого-цифрового перетворення мовних сигналів з'явилися перші пропозиції використовувати ШПС в комерційних системах зв'язку. В цей же час фірмою Motorola запропонована широкосмугова система передачі мовлення з використанням дельта-функції. &lt;br /&gt;
*70-80 роки - У США активно впроваджувалися системи супутникового зв'язку, авіаційні, сухопутного рухомого зв'язку. Найбільшою була об'єднана система розподілу тактичної інформації JTIDS, створена для потреб ВПС США. Інша військова система з ШПС SINCGARC призначалася для забезпечення зв'язку між наземними об'єктами і літаками. Були створені такі супутникові системи як MIL-STAR для потреб стратегічної і тактичної зв'язку, FLEITSATCOM для потреб тактичної зв'язку ВМС США та ін &lt;br /&gt;
*Кінець 80-х років - У США розгорнуто першу супутникова система зв'язку комерційного призначення за технологією CDMA Omni TRACKS, розроблена компанією Qualcomm.&lt;br /&gt;
*1988 р. - Асоціація виробників обладнання стільникового зв'язку (CTIA) опублікувала документ UPR, який визначав вимоги до ССПС (Системам сухопутної рухомої Зв'язку). До них належали: &lt;br /&gt;
**десятикратне збільшення ефективності використання частотного спектру в порівнянні з існуючими аналоговими системами;&lt;br /&gt;
**зворотна сумісність з існуючими аналоговими системами;&lt;br /&gt;
**розумна вартість абонентського терміналу;&lt;br /&gt;
**можливість введення нових послуг;&lt;br /&gt;
**якісне поліпшення послуг, що надаються&lt;br /&gt;
*1991 р. - Компанією Qualcomm розроблено проект стандарту IS-95.&lt;br /&gt;
*1993 р. - Асоціацією виробників обладнання зв'язку (TIA) затверджена базова версія IS-95, і в липні 1993 р. Федеральна комісія із зв'язку США (FCC) визнала як стандарт IS-95 запропоновану компанією Qualcomm технологію цифрового стільникового зв'язку на основі CDMA.&lt;br /&gt;
*1995 р. - Експлуатація першої комерційної системи мобільного зв'язку на базі технології CDMA IS-95 в Гонконзі.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ярослав</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:AsFarAsYouAreWellInformedAboutTechnologyOfCDMA_pic05.jpg</id>
		<title>Файл:AsFarAsYouAreWellInformedAboutTechnologyOfCDMA pic05.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:AsFarAsYouAreWellInformedAboutTechnologyOfCDMA_pic05.jpg"/>
				<updated>2014-01-16T02:24:45Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ярослав: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ярослав</name></author>	</entry>

	</feed>