<?xml version="1.0"?>
<?xml-stylesheet type="text/css" href="https://wiki.cusu.edu.ua/skins/common/feed.css?303"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="uk">
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D1%83%D0%BA+%D0%94%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F</id>
		<title>Вікі ЦДУ - Внесок користувача [uk]</title>
		<link rel="self" type="application/atom+xml" href="https://wiki.cusu.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D1%83%D0%BA+%D0%94%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F"/>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%92%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%BA/%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D1%83%D0%BA_%D0%94%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F"/>
		<updated>2026-04-09T06:14:21Z</updated>
		<subtitle>Внесок користувача</subtitle>
		<generator>MediaWiki 1.23.2</generator>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A0%D0%B5%D0%B7%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%D0%B7_%D0%9E%D0%86%D0%A2_%D1%82%D0%B0_%D0%97%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%B1%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8_2012-2013_%D0%BD.%D1%80.</id>
		<title>Результати проекту з ОІТ та Зарубіжної літератури 2012-2013 н.р.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A0%D0%B5%D0%B7%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%D0%B7_%D0%9E%D0%86%D0%A2_%D1%82%D0%B0_%D0%97%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%B1%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8_2012-2013_%D0%BD.%D1%80."/>
				<updated>2013-10-09T15:34:09Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Шевчук Дарія: /* Проекти 2012-2013 навчальний рік */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Image:Zar_lit_logo.jpg|thumb|200px|Оголошено конкурс на кращу емблему до проекту]]&lt;br /&gt;
{|cellpadding=&amp;quot;1&amp;quot; style=&amp;quot;margin-bottom:5 px;&amp;quot; &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;text-align:center; padding: 0.1em 0.1em; background-color:tan; border:2px solid mintcream; border-right:1; -moz-border-radius:10px&amp;quot; |&lt;br /&gt;
{|border=&amp;quot;0&amp;quot; cellpadding=&amp;quot;5&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- style=&amp;quot;background-color:tan; text-align:center;&amp;quot; |&lt;br /&gt;
|&amp;lt;FONT face=&amp;quot;Courier New&amp;quot; size=&amp;quot;3&amp;quot;&amp;gt; [[Проект з ОІТ та Зарубіжної літератури (факультет іноземних мов)|Головна]]&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;FONT face=&amp;quot;Courier New&amp;quot; size=&amp;quot;3&amp;quot;&amp;gt;[[Тематика проектів з ОІТ та Зарубіжної літератури|Теми проектів]]&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;FONT face=&amp;quot;Courier New&amp;quot; size=&amp;quot;3&amp;quot;&amp;gt;[[Результати проекту з ОІТ та Зарубіжної літератури 2013-2014 н.р.|Результати проекту 2013-2014]]&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;FONT face=&amp;quot;Courier New&amp;quot; size=&amp;quot;3&amp;quot;&amp;gt;[[Архів до проекту ОІТ та Зарубіжної літератури|Архів]]&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
[[Категорія:Проект з ОІТ та Зарубіжної літератури (факультет іноземних мов)]]&lt;br /&gt;
Приклад оформлення&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Проект з ОІТ та Геології на тему:&amp;quot;Дорогоцінне каміння&amp;quot;| Дорогоцінне каміння]], виконала [[Користувач: Волкова Анна|Волкова Анна]]&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
==Проекти 2012-2013 навчальний рік==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
#[[Проект з ОІТ та Зарубіжної літератури (факультет іноземних мов): &amp;quot;Філософські основи Відродження&amp;quot; 2013|Філософські основи Відродження]] виконала [[Користувач: Вікторія Шиян|Вікторія Шиян]].&lt;br /&gt;
#[[Проект з ОІТ та Зарубіжної літератури (факультет іноземних мов): &amp;quot;К.Марло як засновник англійської ренесансної трагедії&amp;quot; 2013|  Крістофер Марлоу]] виконала [[Користувач: Олеся Лобас|Олеся Лобас]]&lt;br /&gt;
#[[Португальська поезія|Португальська поезія. Луїс ді Камоенс]] виконала [[Користувач: Samolik|Самоленко Анна]].&lt;br /&gt;
#[http://wiki.kspu.kr.ua/index.php/Обговорення_користувача:Katyshka Загальна характеристика літератури епохи Відродження] виконала [[Користувач: Katyshka| Чернат Катя]].&lt;br /&gt;
#[[Проект з ОІТ та Зарубіжної літератури (факультет іноземних мов): &amp;quot;Особливості концепції  людини в естетиці Середньовіччя &amp;quot; 2013|&amp;quot;Особливості концепції  людини в естетиці Середньовіччя ]] виконала [[Користувач: Yaroslava Korchenyuk|Yaroslava Korchenyuk]].&lt;br /&gt;
#[[Каролінгське та Оттонівське Відродження, їх роль у розвитку культури Європи]].[[Користувач:Дашка Жердій|Даша]]&lt;br /&gt;
#[[Проект з ОІТ та Зарубіжної літератури: &amp;quot;Леонардо да Вінчі homos universum /людина універсальна&amp;quot; - 13 групи ФІМ, 2013|&amp;quot;Леонардо да Вінчі homos universum /людина універсальна&amp;quot;]] виконала [[Користувач:Ткаченко Юлія|Ткаченко Юлія]]&lt;br /&gt;
# [[Проект з ОІТ та Зарубіжної літератури: &amp;quot;Вільям Шекспір і &amp;quot;шекспірівське питання&amp;quot; - 13 групи ФІМ, 2013|&amp;quot;Вільям Шекспір і &amp;quot;шекспірівське питання&amp;quot;]] виконала [[Користувач:Бурма Марія Сергіївна|Бурма Марія]]&lt;br /&gt;
#[[Проект з ОІТ та Зарубіжної літератури: &amp;quot;Мікеланджело Буонаротті – великий художник і скульптор&amp;quot; - 13 група ФІМ, 2013|Мікеланджело Буонаротті – великий художник і скульптор]]  виконала  [[Користувач:Гойда Анна Володимирівна|Гойда Анна]]&lt;br /&gt;
#[[Проект з ОІТ та Зарубіжної літератури: &amp;quot;Загадка Мони Лізи&amp;quot; - 13 група ФІМ, 2013|Загадка Мони Лізи]]  виконала  [[Користувач:Біла Дар'я|Біла Дар'я]]&lt;br /&gt;
#[[Проект з ОІТ та Зарубіжної літератури: &amp;quot;Ренесансний стиль в архітектурі Брунеллескі, Мікелоццо, Альберті&amp;quot; - №106 групи ФІМ, 2013.|Ренесансний стиль в архітектурі Брунеллескі, Мікелоццо, Альберті ]] виконала [[Користувач:Криховецька Маргарита|Криховецька Маргарита]]&lt;br /&gt;
#[[Проект з ОІТ та Зарубіжної літератури: &amp;quot;Гамбург.Основні визначні місця відомі серед туристів.&amp;quot; - № 106 ФІМ, 2013| Гамбург.Основні визначні місця відомі серед туристів]]  виконала  [[Користувач:Аліна Лисенко|Аліна Лисенко ]]&lt;br /&gt;
#[[Проект з ОІТ та Зарубіжної літератури: &amp;quot;Шекспірівське питання&amp;quot; - 103 група ФІМ, 2013]] виконала [[Користувач:Валерія Вітченко|Валерія Вітченко ]]&lt;br /&gt;
#[[Проект з ОІТ та Зарубіжної літератури: &amp;quot;Життєписи трубадурів&amp;quot; - №103 2013]] виконала [[Користувач:Ольга Миколаївна Куделя|Ольга Куделя ]]&lt;br /&gt;
#[[Проект з ОІТ та Зарубіжної літератури: &amp;quot;Готичне мистецтво – провідний стиль епохи середньовіччя.&amp;quot; - № групи 103, 2013.]] виконала [[Користувач:Зембарчук Єлизавета|Зембарчук Єлизавета]]&lt;br /&gt;
#[[Проект з ОІТ та Зарубіжної літератури: &amp;quot;Франческо Петрарка — родоначальник нової сучасної поезії.&amp;quot; - 107 групи ФІМ, 2013.]] виконала [[Користувач:Svitlana20|Денисенко Світлана]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
#[[Проект з ОІТ та Зарубіжної літератури: &amp;quot;&amp;quot;Раннє середньовіччя як нова історична та культурна епоха &amp;quot;у&amp;quot; - 12 група ФІМ, 2013]] виконала [[Користувач:Яковлєва Аліна]]&lt;br /&gt;
#[[Проект з ОІТ та Зарубіжної літератури: &amp;quot;Епоха середньовіччя.&amp;quot; - № групи 103, 2013.]] виконав [[Користувач:Роздобудько Єгор|Роздобудько Єгор]]&lt;br /&gt;
#[[Проект з ОІТ та Зарубіжної літератури: &amp;quot;Француа Війон. Передфранцузьке Відродження&amp;quot; - 103 групи ФІМ, 2013.]] виконала [[Користувач:Талалай Ірина|Талалай Ірина]]&lt;br /&gt;
#[[Проект з ОІТ та Зарубіжної літератури (факультет іноземних мов): &amp;quot;Життя і діяльність Мартіна Лютера. Основні положення його вчення 2013|  Мартін Лютер]] виконала [[Користувач:Sowest|Ксенія Чеканова]]&lt;br /&gt;
#[[Поняття про Реформацію. Причини виникнення реформаційного руху. Реформація у Європі|Реформація в Європі]] виконала [[Користувач:Хомутенко Ірина | Хомутенко Ірина]]&lt;br /&gt;
#[[Проект з ОІТ та Зарубіжної літератури: &amp;quot;Історія написання роману &amp;quot;Дон Кіхот&amp;quot; Сервантеса, автобіографізм твору &amp;quot; - група 13, 2013|Дон Кіхот]] виконала  [[Користувач:Тетяна Беспалова | Беспалова Тетяна]]&lt;br /&gt;
#[[Проект з ОІТ та Зарубіжної літератури: &amp;quot;Рицарський роман у Німеччині&amp;quot; - 13 група ФІМ, 2013.| Рицарський роман у Німеччині]] виконала [[Користувач:Людмила Охріменко| Людмила Охріменко]]&lt;br /&gt;
#[[ Проект з ОІТ та Зарубіжної літератури: &amp;quot;Данте та українська література&amp;quot; - 13 група ФІМ, 2013| Данте та українська література ]] виконала [[ Користувач : Слівко Євгенія | Слівко Євгенія ]]&lt;br /&gt;
#[[Проект з ОІТ та Зарубіжної літератури: &amp;quot;Особливості трагічного у Шекспіра&amp;quot; - 13 група ФІМ, 2013| Особливості трагічного у Шекспіра ]]  виконала [[Користувач:Перепека Марія| Перепека Марія]]&lt;br /&gt;
#[[Проект з ОІТ та Зарубіжної літератури: &amp;quot;Альбрехт Дюрер – перший німецький художник-універсал.&amp;quot; - 103 групи ФІМ, 2013.]] виконала [[Користувач:Тюкова Оля]]&lt;br /&gt;
#[[Проект з ОІТ та Зарубіжної літератури: &amp;quot;Головні ідеї “Декамерона” Дж.Боккаччо.&amp;quot; - № 13групи 107 ФІМ, 2013.| Головні ідеї “Декамерона” Дж.Боккаччо]] виконала [[Користувач:Natanatalia| Хомовненко Наталія]]&lt;br /&gt;
#[[Проект з ОІТ та Зарубіжної літератури: &amp;quot;Проблема вивчення творів середньовічної літератури у школі&amp;quot; - 13 група ФІМ, 2013|  &amp;quot;Проблема вивчення творів середньовічної літератури у школі&amp;quot;]] виконав [[Користувач:Ярослав Андрущенко| Ярослав Андрущенко]]&lt;br /&gt;
#[[Проект з ОІТ та Зарубіжної літератури: &amp;quot;Театр доби Відродження&amp;quot; - №13 групи ФІМ, 2013|  &amp;quot;Театр доби Відродження&amp;quot;]] виконала [[Користувач:Olena Tyshchenko| Olena Tyshchenko]]&lt;br /&gt;
#[[Проект з ОІТ та Зарубіжної літератури: &amp;quot;Проблематика іспанської гуманістичної літератури.&amp;quot; - № 103 групи ФІМ, 2013]] виконала [[Користувач:Рибальченко Вікторія| Рибальченко Вікторія]]&lt;br /&gt;
#[[Проект з ОІТ та Зарубіжної літератури: &amp;quot;Основні етапи італійського Відродження.&amp;quot; - 106 ФІМ, 2013.]] виконала [[Користувач:Vendt|Тимошенко Марія]]&lt;br /&gt;
#[[Проект з ОІТ та Зарубіжної літератури (факультет іноземних мов): &amp;quot;Архаїчний та класичний епос: спільне та відмінне&amp;quot;- 13 групи ФІМ, 2013.]] виконала [[Користувач:Аліна Чумель|Аліна Чумель]]&lt;br /&gt;
#[[Проект з ОІТ та Зарубіжної літератури: &amp;quot;Творчий шлях Овідія. “Сумні елегії” – відображення жорстокої долі поета&amp;quot; - №113 ФІМ, 2013]] виконала [[Користувач:Андронік Анастасія|Андронік Анастасія]]&lt;br /&gt;
#[[Проект з ОІТ та Зарубіжної літератури: &amp;quot;&amp;quot;Книга пісень&amp;quot; Ф. Петрарко - лірична сповідь поета&amp;quot; - 113 група ФІМ, 2013.]] виконала [[Користувач:NadiaKruvosheia|Надія Кривошея]]&lt;br /&gt;
#[[Готичне мистецтво- основний напрям Середньовіччя]] виконала [[Користувач:Шевчук Дарія|Шевчук Дарія]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Шевчук Дарія</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%93%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE-_%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BD%D0%B0%D0%BF%D1%80%D1%8F%D0%BC_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F</id>
		<title>Готичне мистецтво- основний напрям Середньовіччя</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%93%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE-_%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BD%D0%B0%D0%BF%D1%80%D1%8F%D0%BC_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F"/>
				<updated>2013-10-09T15:28:41Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Шевчук Дарія: /* Матеріали проекту */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;==Проект з ОІТ та ЗЛ:&amp;quot;Готичне мистецтво-основний напрям Середньовіччя&amp;quot;-208,2013==&lt;br /&gt;
===Готичний стиль===&lt;br /&gt;
Готичний стиль(від італ. gotico, букв. - готський, від назви німецького племені готовий), художній стиль, що з'явився завершальним етапом у розвитку середньовічного мистецтва країн Західної, Центральної і частково Східної Європи (між серединою 12 і 15 - 16 ст.). Термін &amp;quot;готика&amp;quot; введений в епоху Відродження як зневажливе позначення всього середньовічного мистецтва, що вважалося «варварським». З початку 19 ст., коли для мистецтва 10 - 12 ст. був прийнятий термін романський стиль, були обмежені хронологічні рамки готики, у ній виділили ранню, зрілу (високу) і пізню фази. Готика розвивалася в країнах, де панувала католицька церква, і під її егідою феодально-церковні основи зберігалися в ідеології і культурі епохи готики. Готичне мистецтво залишалося переважно культовим по призначенню і релігійним по тематиці: воно було співвіднесено з вічністю, з «вищими» ірраціональними силами. Для готики, характерний символіко-алегоричний тип мислення й умовність художньої мови. Від романського стилю готика успадкувала верховенство архітектури в системі мистецтв і традиційні типи будинків. Особливе місце в мистецтві готики займав собор - вищий зразок синтезу архітектури, скульптури і живопису (вітражів). Непорівнянне з людиною простір собору, вертикалізм його веж і зводів, підпорядкування скульптури динамічним архітектурним ритмам, багатобарвне сяйво вітражів робили сильний емоційний вплив на віруючих.&lt;br /&gt;
Розвиток мистецтва готики відбивало і кардинальні зміни в структурі середньовічного суспільства: початок формування централізованих держав, ріст і зміцнення міст, висування світських сил - міських, торговельних і ремісничих, а також придворно-лицарських кіл. В міру розвитку суспільної свідомості, ремесла і техніки слабшали підвалини середньовічного релігійно-догматичного світогляду, розширювалися можливості пізнання і естетичного осмислення реального світу; складалися нові архітектурні типи і тектонічні системи. Інтенсивно розвивалися містобудування і цивільна архітектура. Міські архітектурні ансамблі включали культові і світські будинки, зміцнення, мости, колодязі. Головна міська площа часто оббудовувалася будинками з аркадами, торговельними і складськими приміщеннями в нижніх поверхах. Від площі розходилися головні вулиці; вузькі фасади 2-, рідше 3-поверхових будинків з високими, фронтонами вибудовувалися уздовж вулиць і набережних. Міста оточувалися могутніми стінами з багато прикрашеними проїзними вежами. Замки королів і феодалів поступово перетворювалися в складні комплекси фортечних, палацових і культових споруджень. Звичайно в центрі міста, пануючи над його забудовою, знаходився замок або собор, який ставав осередком міського життя.&lt;br /&gt;
Смілива і складна каркасна конструкція готичного собору, що втілила торжество сміливої інженерної думки людини, дозволила перебороти масивність романських будівель, полегшити стіни і зводи, створити динамічну єдність внутрішнього простору. У готиці відбувається збагачення й ускладнення синтезу мистецтв, розширення системи сюжетів, у якій відбилися середньовічні представлення про світ. Основним видом образотворчого мистецтва була скульптура, що одержала багатий ідейно-художній зміст і розвиті пластичні форми. Застарілість і замкнутість романських статуй перемінилися рухливістю фігур, їхнім звертанням один до одного і до глядача. Виник інтерес до реальних природних форм, до фізичної краси і почуттів людини, нове трактування одержали теми материнства, морального страждання, мучеництва і жертовної стійкості людини. У готиці органічно переплелися ліризм і трагічні афекти, піднесена духовність і соціальна сатира, фантастичний гротеск і фольклорність, гострі життєві спостереження. У епоху готики розцвіла книжкова мініатюра і з'явився вівтарний живопис, досягло високого підйому декоративне мистецтво, зв'язане з високим рівнем розвитку цехового ремесла.&lt;br /&gt;
[[Зображення:Собор_Паризької_Богоматері.jpg|200px|thumb|left|Собор Паризької Богоматері‎]][[Зображення:Отвір_для_ключа.JPG|200px|thumb|left|Отвір для ключа та ручка.Місто Монс, Бельгія]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Період зародження===&lt;br /&gt;
Готика зародилася в Північній Франції (Іль-де-Франс) у середині 12 ст. і досягла розквіту в 1-й половині 13 ст. Кам'яні готичні собори одержали у Франції свою класичну форму. Як правило, це 3 - 5-нефні васильки з поперечним нефом - трансептом і напівкруговим обходом хору (&amp;quot;діамбулаторієм&amp;quot;), до якого примикають радіальні капели (&amp;quot;вінець капел&amp;quot;) *(НЕФ - це витягнуте у довжину приміщення (або частина приміщення), відокремлене рядом колон чи стовпів.)*. Їх високий і просторий інтер'єр осяяний кольоровим мерехтінням вітражів. Враження нестримного руху вгору і до вівтаря створюється рядами струнких стовпів, могутнім злетом гострих стрілчастих арок, прискореним ритмом аркад верхньої галереї (трифорія). Завдяки контрастові високого головного і напівтемних бічних нефів виникає мальовниче багатство аспектів, відчуття безмежності простору. Конструктивна основа собору - каркас зі стовпів (у зрілій готиці - пучка колон) і стрілчастих арок, що спираються на них. Структура будинку складається з прямокутних осередків (травей), обмежених 4 стовпами і 4 арками, що разом з арками-нервюрами утворять ост хрестового зводу, заповненого полегшеними невеликими зводами - розпалубками. Бічний розпір зводу головного нефа передається за допомогою опорних арок (аркбутанів) на зовнішні стовпи - контрфорси. Звільнені від навантаження стіни в проміжках між стовпами прорізаються арковими вікнами. Нейтралізація розпору зводу за рахунок винесення назовні основних конструктивних елементів дозволила створити відчуття легкості і просторової волі інтер'єру. 2-баштові західні фасади французьких соборів з 3-ма &amp;quot;перспективними&amp;quot; порталами і візерунковим круглим вікном (&amp;quot;трояндою&amp;quot;) у центрі сполучать устремління вгору з ясною урівноваженістю членувань. На фасадах варіюються стрілчасті арки і багаті архітектурно-пластичні і декоративні деталі - візерункові вімперги, фіали, краби і т. д. Статуї на консолях перед колонками порталів і в їх верхній арковій галереї, рельєфи на цоколях і в тимпанах порталів, а також на капітелях колон утворять цільну сюжетну систему, у яку входять персонажі й епізоди Священного писання, алегоричні образи. Кращі добутки готичної пластики - статуї фасадів соборів у Шартрі, Реймсі, Амьєні, Страсбурі перейняті одухотвореною красою, щирістю і шляхетністю почуттів. Декор ритмічно організований і строго підлеглий архітектурним членуванням фасаду, що обумовило струнку тектоніку і пропорції статуй, урочистість їхніх поз і жестів. Інші частини храмів також прикрашалися рельєфами, статуями, рослинним орнаментом, зображеннями фантастичних тварин; характерний достаток у декорі світських мотивів (сцени праці ремісників і селян, гротескні і сатиричні зображення). Різноманітна і тематика вітражів, у гамі яких переважали червоні, сині і жовті тони.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Сформована готична каркасна система з'явилася в церкві абатства Сен-Дені (1137 - 44). До ранньої готики відносяться також собори в Лане, Парижі, Шартре. Багатством ритму, досконалістю архітектурної композиції і скульптурного декору відрізняються грандіозні собори зрілої готики в Реймсі й Амьєні, а також каплиця Сент-Шапель у Парижі (1243 - 48) з численними вітражами. Із середини 13 ст. величні собори будувалися в древніх європейських країнах - в Німеччині (у Кельні), Нідерландах (в Утрехті), Іспанії (у Бургосе, 1221 - 1599), Великобританії (Вестмінстерське абатство в Лондоні), Швеції (в Упсалі), Чехії (хор і трансепт собору св. Віта в Празі), де готичні будівельні прийоми одержали своєрідну місцеву інтерпретацію. Хрестоносці донесли принципи готики до Родосу, Кіпру і Сирії.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Наприкінці 13 - початку 14 ст. будівництво соборів у Франції переживало кризу: архітектурні форми стали сухіші, декор розкішніший, статуї одержали однаковий підкреслений S-образний вигин і риси куртуазності. З 14 ст. велике значення придбали міські і монастирські зальні церкви, замкові і палацові капели. Для пізньої (&amp;quot;полум'яніючої&amp;quot;) готики характерний примхливий, що нагадує мови полум'я візерунок віконних прорізів (церква Сен-Маклу в Руані). У світському міському зодчестві використовувалися головним чином композиції і декоративні прийоми готики. На головній площі міст будувалися ратуші з рясним декором, нерідко з вежею (ратуша в Сен-Кантене, 1351 - 1509). Замки перетворювалися у величні палаци з багатим внутрішнім оздобленням (комплекс папського палацу в Авіньоне), будувалися особняки (&amp;quot;готелі&amp;quot;) багатих городян.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
У пізній готиці одержали поширення скульптурні вівтарі в інтер'єрах, що поєднують дерев'яну розфарбовану і позолочену скульптуру і темперний живопис на дерев'яних дошках. Склався новий емоційний лад образів, що відрізняється драматичною експресією, особливо в сценах страждань Христа і святих, переданих з нещадною правдивістю. З'явилися розписи на світські сюжети (у папському палаці в Авіньоне, 14 - 15 ст.). У мініатюрах (часословах) намітилося прагнення до одухотвореної людяності образів, до передачі простору й обсягу. До кращих зразків французького готичного декоративного мистецтва належать дрібна скульптура зі слонової кісти, срібні реликварії, лиможська емаль, шпалери і різьблені меблі.&lt;br /&gt;
У пізно готичну епоху нагромадження емпіричних знань, ріст інтересу до реальності, до спостереження і вивчення натури, що зросла роль творчої індивідуальності підготували ґрунт для ренесансної системи світосприймання. Цей процес проявився в 14 - поч. 16 ст. У 15 - 16 ст. він був прискорений впливом італійського і нідерландського Відродження. Протягом 16 ст. готика майже повсюдно перемінилася ренесансною культурою.&lt;br /&gt;
===Історичні інтер'єри готики===&lt;br /&gt;
Історичні інтер’єри готики&lt;br /&gt;
Інтер’єри з дизайном в готичному стилі відрізняються величністю і витонченістю. Стіни перестають бути конструктивним елементом, стають більш легкими, облицьовуються деревом або прикрашаються настінним розписом яскравих кольорів, настінними гобеленами. Дощаті і кам’яні підлоги ранньоготичного інтер’єра пізніше також застилались килимами. Характерними елементами стають ажурні орнаменти, кам’яне мереживо різьби, стрільчаті склепіння. Над входом, як правило, величезне вітражне вікно-роза. Віконне скло в свинцевому обрамленні, із випуклого скла, але без фіранок. Стелі дерев’яні балочної конструкції або з відкритими оформленими кроквами; можливий декоративний розпис на стелі.&lt;br /&gt;
[[Зображення:Реймський_собор.jpg|200px|thumb|right|Реймський собор, Франція]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Меблі в готичному інтер'єрі===&lt;br /&gt;
Типові меблеві вироби готичного стилю: високі двостворчаті шафи з чотирма, шістьма або дев’яти філенками, а також буфети на високих ніжках, високі спинки стільців і ліжок, імітуючих архітектурні деталі фортечних замків і церков. Пізніше цей вплив позначився і на орнаментиці: столярній справі була нав’язана точна геометрична орнаментика, яка суперечить самій фактурі дерева. Основним видом меблів, як в замках рицарів, так і у простих городян була скриня, із якої з часом сформувалася скриня-лавка. Скрині служили столами, лавками і ліжками. Часто скрині ставили одна на другу, прикрашаючи при цьому всю конструкцію стрільчатими склепіннями - так утворилася шафа. Стіл в готичному інтер’єрі мав глибокий висувний ящик і сильно виступаючу стільницю, основою якої були дві торцеві опори. Під відкидною столешницьою знаходилось багато відділень і маленьких ящичків. Ліжко, якщо вона не була забудована в стіну, то мала балдахін або великий, подібний до  шафи, дерев’яний каркас, а в південних країнах Європи - дощату конструкцію з архітектурним членуванням, ріезьбою і кольоровим оздобленням.&lt;br /&gt;
[[Зображення:Ліжко.jpg|200px|thumb|left|Ліжко виконане в готичному стилі.]]&lt;br /&gt;
[[Зображення:Вітальня.jpg|200px|thumb|left|Вітальня]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Основні матеріали в дизайні===&lt;br /&gt;
В будівництві і оздобленні готичних будівель використовувались в основному камінь, мармур, дерево (дуб, горіх, ялинка, сосна, модрина, кедр європейський, ялівець). В декорі використовувалась мозаїка з плитки, майоліка; скрині обтягували шкірою, використовувалась багата металева (залізна і бронзова) фурнітура, мотиви сталактитів, виточені бруски. Фігурна ліпнина інколи розписувалась і покривалась позолотою.&lt;br /&gt;
===Вітражі===&lt;br /&gt;
Кольорові вітражі у вигляді стрільчатих арок - одна із самих впізнаних особливостей стилю готики. Величезні вікна, для яких стіни служать лише легким каркасом, багатокольорові вітражі, світлові ефекти і, накінець, прекрасне вікно-роза - все це і створює неповторне &amp;quot;лице&amp;quot; готики.&lt;br /&gt;
[[Зображення:Вітраж.jpg|200px|thumb|right|Вітраж]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Кольорова гама===&lt;br /&gt;
&amp;quot;Готичні рози&amp;quot;, барвисті вітражі, розмальована скульптура - все це говорить про особливу роль кольору в средньовіччі. В дизайні інтер’єрів готичного стилю використовувались насичені червоні, сині, жовті, коричневі відтінки, а також золоті і срібні нитки. Для контрасних деталей використовувались пурпурові, рубінові, синьо-чорні, гвоздично-рожеві, зелені відтінки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ідея проекту==&lt;br /&gt;
Ідеєю проекту є ознайомлення читачів з основними тенденціями готичного мистецтва Середньовіччя, демонстрація пам'яток культури та заохочення до подальшого вивчення теми.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор проекту==&lt;br /&gt;
Шевчук Дарія&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Матеріали проекту ==&lt;br /&gt;
#[http://kubdesign.io.ua/s100796/gotichniy_stil Джерело 1 ]&lt;br /&gt;
#[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D2%90%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%BF%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0 Джерело 2 ]&lt;br /&gt;
#[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BB%D1%8C Джерело 3 ]&lt;br /&gt;
#[https://docs.google.com/presentation/d/1nYe7TBvUvLlI0GQdRhUSPqU7PSwKddIBSiedrsLsdWo/edit?usp=sharing Документи Google]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати проекту==&lt;br /&gt;
Звіт у вигляді презентації.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Проект з ОІТ та Зарубіжної літератури (факультет іноземних мов)]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Шевчук Дарія</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82_%D0%B7_%D0%9E%D0%86%D0%A2_%D1%82%D0%B0_%D0%97%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%B1%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8_(%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B5%D1%82_%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BC%D0%BE%D0%B2)</id>
		<title>Обговорення:Проект з ОІТ та Зарубіжної літератури (факультет іноземних мов)</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82_%D0%B7_%D0%9E%D0%86%D0%A2_%D1%82%D0%B0_%D0%97%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%B1%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8_(%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B5%D1%82_%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BC%D0%BE%D0%B2)"/>
				<updated>2013-10-09T14:56:04Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Шевчук Дарія: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Дійсно,мені не дуже хотілося вчити інформатику знову ,тому що ми проходили її в школі,але з кожним моментом розумію,що нічого так і не знаю,багато чого цікавого є,що я ще хочу для себе відкрити! І тому хочу  тут здобути ще багато знань!)))&lt;br /&gt;
Шамко Євгенія:)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ну информатика  нужна в современном обществе.&lt;br /&gt;
Перепека Марія=)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Я згодна з попередніми коментарями . Я також вважаю ,що інформатика -це дуже корисний предмет ,тому що зараз все базується на інформаційних технологіях .&lt;br /&gt;
Зембарчук Єлизавета&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Я погоджуюсь з попередніми висловлюваннями, адже знання інформатики необхідні для досягнення успіхів в майбутній професії.&lt;br /&gt;
Куделя Ольга.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Я не уявляю свого життя без засобів масової інформації, і це підтверджує моє позитивне ставлення до них.&lt;br /&gt;
Мельник Інеса ☺&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Оволодіння сучасними інформаційними технологіями є необхідним для вчителя 21 століття, оскільки сучасних школярів можна більше зацікавити яскравими динамічними картинками, аніж нудним чорно-білим підручником. &lt;br /&gt;
Талалай Ірина.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Вивчати інформатику дуже корисно, адже ми живемо у світі сучасних технології, де кожен має електропристрої, без яких жити тяжко. Ми кожен день користуємося засобами масової інформації, для використання яких потрібні знання з інформатики. Ткаченко Юля.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Без інформаційних технологій дуже важко уявити життя сучасної людини, тож важливо в них розумітись.&lt;br /&gt;
Вікторія Шиян&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Інформатика безумовно важлива для сучасних людей тим паче вчителів і викладачів.--[[Користувач:Samolik|Samolik]] 13:18, 15 березня 2013 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Курс ОІТ є дуже корисним і значушим у житті людини, особливо для студентів, так як є багато різних порад. Вітченко Валерія&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Мені інформатика дуже &amp;quot;подобоється&amp;quot; і я з нетерпінням чекаю канікул ))[[Користувач:Аліна Лисенко|Аліна Лисенко]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Сьогодні левова доля ЗМІ знаходиться в Інтернеті, тож для того аби бути в курсі, слід вміти не лише шукати, а й знайти. [[Користувач:Олеся Лобас|Олеся Лобас]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Цікавий предмет, який допоможе нам у майбутньому. Тому що знання комп'ютера потрібно зараз всюди. [[Користувач:Хомутенко Ірина|Хомутенко Ірина]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Інформаційні технології глибоко проникли в наше життя і сучасне суспільство, яке не зможе в нинішньому вигляді існувати без них.[[Користувач:Тюкова Оля]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Інформатика є важливим предметом у сучасному житті --[[Користувач:NadiaKruvosheia|NadiaKruvosheia]] 11:18, 30 вересня 2013 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Непогана практика&lt;br /&gt;
[[Користувач:Вова Шелар]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Курс ОІТ дуже цікавий і корисний для поглиблення знань з інфоматики, які просто необхідні в сучасному світі. [[Користувач:Андронік Анастасія|Андронік Анастасія]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[ALYONA korennaya]]&lt;br /&gt;
дуже сподобались проекти&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Сучасні інформаційні й телекомунікаційні технології стали настільки важливою частиною суспільства, що від них залежить не тільки технологічний, але й соціальний розвиток.&lt;br /&gt;
[[Користувач:Шевчук Дарія]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Шевчук Дарія</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%93%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE-_%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BD%D0%B0%D0%BF%D1%80%D1%8F%D0%BC_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F</id>
		<title>Готичне мистецтво- основний напрям Середньовіччя</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%93%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE-_%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BD%D0%B0%D0%BF%D1%80%D1%8F%D0%BC_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F"/>
				<updated>2013-10-09T14:45:08Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Шевчук Дарія: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;==Проект з ОІТ та ЗЛ:&amp;quot;Готичне мистецтво-основний напрям Середньовіччя&amp;quot;-208,2013==&lt;br /&gt;
===Готичний стиль===&lt;br /&gt;
Готичний стиль(від італ. gotico, букв. - готський, від назви німецького племені готовий), художній стиль, що з'явився завершальним етапом у розвитку середньовічного мистецтва країн Західної, Центральної і частково Східної Європи (між серединою 12 і 15 - 16 ст.). Термін &amp;quot;готика&amp;quot; введений в епоху Відродження як зневажливе позначення всього середньовічного мистецтва, що вважалося «варварським». З початку 19 ст., коли для мистецтва 10 - 12 ст. був прийнятий термін романський стиль, були обмежені хронологічні рамки готики, у ній виділили ранню, зрілу (високу) і пізню фази. Готика розвивалася в країнах, де панувала католицька церква, і під її егідою феодально-церковні основи зберігалися в ідеології і культурі епохи готики. Готичне мистецтво залишалося переважно культовим по призначенню і релігійним по тематиці: воно було співвіднесено з вічністю, з «вищими» ірраціональними силами. Для готики, характерний символіко-алегоричний тип мислення й умовність художньої мови. Від романського стилю готика успадкувала верховенство архітектури в системі мистецтв і традиційні типи будинків. Особливе місце в мистецтві готики займав собор - вищий зразок синтезу архітектури, скульптури і живопису (вітражів). Непорівнянне з людиною простір собору, вертикалізм його веж і зводів, підпорядкування скульптури динамічним архітектурним ритмам, багатобарвне сяйво вітражів робили сильний емоційний вплив на віруючих.&lt;br /&gt;
Розвиток мистецтва готики відбивало і кардинальні зміни в структурі середньовічного суспільства: початок формування централізованих держав, ріст і зміцнення міст, висування світських сил - міських, торговельних і ремісничих, а також придворно-лицарських кіл. В міру розвитку суспільної свідомості, ремесла і техніки слабшали підвалини середньовічного релігійно-догматичного світогляду, розширювалися можливості пізнання і естетичного осмислення реального світу; складалися нові архітектурні типи і тектонічні системи. Інтенсивно розвивалися містобудування і цивільна архітектура. Міські архітектурні ансамблі включали культові і світські будинки, зміцнення, мости, колодязі. Головна міська площа часто оббудовувалася будинками з аркадами, торговельними і складськими приміщеннями в нижніх поверхах. Від площі розходилися головні вулиці; вузькі фасади 2-, рідше 3-поверхових будинків з високими, фронтонами вибудовувалися уздовж вулиць і набережних. Міста оточувалися могутніми стінами з багато прикрашеними проїзними вежами. Замки королів і феодалів поступово перетворювалися в складні комплекси фортечних, палацових і культових споруджень. Звичайно в центрі міста, пануючи над його забудовою, знаходився замок або собор, який ставав осередком міського життя.&lt;br /&gt;
Смілива і складна каркасна конструкція готичного собору, що втілила торжество сміливої інженерної думки людини, дозволила перебороти масивність романських будівель, полегшити стіни і зводи, створити динамічну єдність внутрішнього простору. У готиці відбувається збагачення й ускладнення синтезу мистецтв, розширення системи сюжетів, у якій відбилися середньовічні представлення про світ. Основним видом образотворчого мистецтва була скульптура, що одержала багатий ідейно-художній зміст і розвиті пластичні форми. Застарілість і замкнутість романських статуй перемінилися рухливістю фігур, їхнім звертанням один до одного і до глядача. Виник інтерес до реальних природних форм, до фізичної краси і почуттів людини, нове трактування одержали теми материнства, морального страждання, мучеництва і жертовної стійкості людини. У готиці органічно переплелися ліризм і трагічні афекти, піднесена духовність і соціальна сатира, фантастичний гротеск і фольклорність, гострі життєві спостереження. У епоху готики розцвіла книжкова мініатюра і з'явився вівтарний живопис, досягло високого підйому декоративне мистецтво, зв'язане з високим рівнем розвитку цехового ремесла.&lt;br /&gt;
[[Зображення:Собор_Паризької_Богоматері.jpg|200px|thumb|left|Собор Паризької Богоматері‎]][[Зображення:Отвір_для_ключа.JPG|200px|thumb|left|Отвір для ключа та ручка.Місто Монс, Бельгія]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Період зародження===&lt;br /&gt;
Готика зародилася в Північній Франції (Іль-де-Франс) у середині 12 ст. і досягла розквіту в 1-й половині 13 ст. Кам'яні готичні собори одержали у Франції свою класичну форму. Як правило, це 3 - 5-нефні васильки з поперечним нефом - трансептом і напівкруговим обходом хору (&amp;quot;діамбулаторієм&amp;quot;), до якого примикають радіальні капели (&amp;quot;вінець капел&amp;quot;) *(НЕФ - це витягнуте у довжину приміщення (або частина приміщення), відокремлене рядом колон чи стовпів.)*. Їх високий і просторий інтер'єр осяяний кольоровим мерехтінням вітражів. Враження нестримного руху вгору і до вівтаря створюється рядами струнких стовпів, могутнім злетом гострих стрілчастих арок, прискореним ритмом аркад верхньої галереї (трифорія). Завдяки контрастові високого головного і напівтемних бічних нефів виникає мальовниче багатство аспектів, відчуття безмежності простору. Конструктивна основа собору - каркас зі стовпів (у зрілій готиці - пучка колон) і стрілчастих арок, що спираються на них. Структура будинку складається з прямокутних осередків (травей), обмежених 4 стовпами і 4 арками, що разом з арками-нервюрами утворять ост хрестового зводу, заповненого полегшеними невеликими зводами - розпалубками. Бічний розпір зводу головного нефа передається за допомогою опорних арок (аркбутанів) на зовнішні стовпи - контрфорси. Звільнені від навантаження стіни в проміжках між стовпами прорізаються арковими вікнами. Нейтралізація розпору зводу за рахунок винесення назовні основних конструктивних елементів дозволила створити відчуття легкості і просторової волі інтер'єру. 2-баштові західні фасади французьких соборів з 3-ма &amp;quot;перспективними&amp;quot; порталами і візерунковим круглим вікном (&amp;quot;трояндою&amp;quot;) у центрі сполучать устремління вгору з ясною урівноваженістю членувань. На фасадах варіюються стрілчасті арки і багаті архітектурно-пластичні і декоративні деталі - візерункові вімперги, фіали, краби і т. д. Статуї на консолях перед колонками порталів і в їх верхній арковій галереї, рельєфи на цоколях і в тимпанах порталів, а також на капітелях колон утворять цільну сюжетну систему, у яку входять персонажі й епізоди Священного писання, алегоричні образи. Кращі добутки готичної пластики - статуї фасадів соборів у Шартрі, Реймсі, Амьєні, Страсбурі перейняті одухотвореною красою, щирістю і шляхетністю почуттів. Декор ритмічно організований і строго підлеглий архітектурним членуванням фасаду, що обумовило струнку тектоніку і пропорції статуй, урочистість їхніх поз і жестів. Інші частини храмів також прикрашалися рельєфами, статуями, рослинним орнаментом, зображеннями фантастичних тварин; характерний достаток у декорі світських мотивів (сцени праці ремісників і селян, гротескні і сатиричні зображення). Різноманітна і тематика вітражів, у гамі яких переважали червоні, сині і жовті тони.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Сформована готична каркасна система з'явилася в церкві абатства Сен-Дені (1137 - 44). До ранньої готики відносяться також собори в Лане, Парижі, Шартре. Багатством ритму, досконалістю архітектурної композиції і скульптурного декору відрізняються грандіозні собори зрілої готики в Реймсі й Амьєні, а також каплиця Сент-Шапель у Парижі (1243 - 48) з численними вітражами. Із середини 13 ст. величні собори будувалися в древніх європейських країнах - в Німеччині (у Кельні), Нідерландах (в Утрехті), Іспанії (у Бургосе, 1221 - 1599), Великобританії (Вестмінстерське абатство в Лондоні), Швеції (в Упсалі), Чехії (хор і трансепт собору св. Віта в Празі), де готичні будівельні прийоми одержали своєрідну місцеву інтерпретацію. Хрестоносці донесли принципи готики до Родосу, Кіпру і Сирії.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Наприкінці 13 - початку 14 ст. будівництво соборів у Франції переживало кризу: архітектурні форми стали сухіші, декор розкішніший, статуї одержали однаковий підкреслений S-образний вигин і риси куртуазності. З 14 ст. велике значення придбали міські і монастирські зальні церкви, замкові і палацові капели. Для пізньої (&amp;quot;полум'яніючої&amp;quot;) готики характерний примхливий, що нагадує мови полум'я візерунок віконних прорізів (церква Сен-Маклу в Руані). У світському міському зодчестві використовувалися головним чином композиції і декоративні прийоми готики. На головній площі міст будувалися ратуші з рясним декором, нерідко з вежею (ратуша в Сен-Кантене, 1351 - 1509). Замки перетворювалися у величні палаци з багатим внутрішнім оздобленням (комплекс папського палацу в Авіньоне), будувалися особняки (&amp;quot;готелі&amp;quot;) багатих городян.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
У пізній готиці одержали поширення скульптурні вівтарі в інтер'єрах, що поєднують дерев'яну розфарбовану і позолочену скульптуру і темперний живопис на дерев'яних дошках. Склався новий емоційний лад образів, що відрізняється драматичною експресією, особливо в сценах страждань Христа і святих, переданих з нещадною правдивістю. З'явилися розписи на світські сюжети (у папському палаці в Авіньоне, 14 - 15 ст.). У мініатюрах (часословах) намітилося прагнення до одухотвореної людяності образів, до передачі простору й обсягу. До кращих зразків французького готичного декоративного мистецтва належать дрібна скульптура зі слонової кісти, срібні реликварії, лиможська емаль, шпалери і різьблені меблі.&lt;br /&gt;
У пізно готичну епоху нагромадження емпіричних знань, ріст інтересу до реальності, до спостереження і вивчення натури, що зросла роль творчої індивідуальності підготували ґрунт для ренесансної системи світосприймання. Цей процес проявився в 14 - поч. 16 ст. У 15 - 16 ст. він був прискорений впливом італійського і нідерландського Відродження. Протягом 16 ст. готика майже повсюдно перемінилася ренесансною культурою.&lt;br /&gt;
===Історичні інтер'єри готики===&lt;br /&gt;
Історичні інтер’єри готики&lt;br /&gt;
Інтер’єри з дизайном в готичному стилі відрізняються величністю і витонченістю. Стіни перестають бути конструктивним елементом, стають більш легкими, облицьовуються деревом або прикрашаються настінним розписом яскравих кольорів, настінними гобеленами. Дощаті і кам’яні підлоги ранньоготичного інтер’єра пізніше також застилались килимами. Характерними елементами стають ажурні орнаменти, кам’яне мереживо різьби, стрільчаті склепіння. Над входом, як правило, величезне вітражне вікно-роза. Віконне скло в свинцевому обрамленні, із випуклого скла, але без фіранок. Стелі дерев’яні балочної конструкції або з відкритими оформленими кроквами; можливий декоративний розпис на стелі.&lt;br /&gt;
[[Зображення:Реймський_собор.jpg|200px|thumb|right|Реймський собор, Франція]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Меблі в готичному інтер'єрі===&lt;br /&gt;
Типові меблеві вироби готичного стилю: високі двостворчаті шафи з чотирма, шістьма або дев’яти філенками, а також буфети на високих ніжках, високі спинки стільців і ліжок, імітуючих архітектурні деталі фортечних замків і церков. Пізніше цей вплив позначився і на орнаментиці: столярній справі була нав’язана точна геометрична орнаментика, яка суперечить самій фактурі дерева. Основним видом меблів, як в замках рицарів, так і у простих городян була скриня, із якої з часом сформувалася скриня-лавка. Скрині служили столами, лавками і ліжками. Часто скрині ставили одна на другу, прикрашаючи при цьому всю конструкцію стрільчатими склепіннями - так утворилася шафа. Стіл в готичному інтер’єрі мав глибокий висувний ящик і сильно виступаючу стільницю, основою якої були дві торцеві опори. Під відкидною столешницьою знаходилось багато відділень і маленьких ящичків. Ліжко, якщо вона не була забудована в стіну, то мала балдахін або великий, подібний до  шафи, дерев’яний каркас, а в південних країнах Європи - дощату конструкцію з архітектурним членуванням, ріезьбою і кольоровим оздобленням.&lt;br /&gt;
[[Зображення:Ліжко.jpg|200px|thumb|left|Ліжко виконане в готичному стилі.]]&lt;br /&gt;
[[Зображення:Вітальня.jpg|200px|thumb|left|Вітальня]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Основні матеріали в дизайні===&lt;br /&gt;
В будівництві і оздобленні готичних будівель використовувались в основному камінь, мармур, дерево (дуб, горіх, ялинка, сосна, модрина, кедр європейський, ялівець). В декорі використовувалась мозаїка з плитки, майоліка; скрині обтягували шкірою, використовувалась багата металева (залізна і бронзова) фурнітура, мотиви сталактитів, виточені бруски. Фігурна ліпнина інколи розписувалась і покривалась позолотою.&lt;br /&gt;
===Вітражі===&lt;br /&gt;
Кольорові вітражі у вигляді стрільчатих арок - одна із самих впізнаних особливостей стилю готики. Величезні вікна, для яких стіни служать лише легким каркасом, багатокольорові вітражі, світлові ефекти і, накінець, прекрасне вікно-роза - все це і створює неповторне &amp;quot;лице&amp;quot; готики.&lt;br /&gt;
[[Зображення:Вітраж.jpg|200px|thumb|right|Вітраж]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Кольорова гама===&lt;br /&gt;
&amp;quot;Готичні рози&amp;quot;, барвисті вітражі, розмальована скульптура - все це говорить про особливу роль кольору в средньовіччі. В дизайні інтер’єрів готичного стилю використовувались насичені червоні, сині, жовті, коричневі відтінки, а також золоті і срібні нитки. Для контрасних деталей використовувались пурпурові, рубінові, синьо-чорні, гвоздично-рожеві, зелені відтінки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ідея проекту==&lt;br /&gt;
Ідеєю проекту є ознайомлення читачів з основними тенденціями готичного мистецтва Середньовіччя, демонстрація пам'яток культури та заохочення до подальшого вивчення теми.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор проекту==&lt;br /&gt;
Шевчук Дарія&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Матеріали проекту ==&lt;br /&gt;
#[http://kubdesign.io.ua/s100796/gotichniy_stil Джерело 1 ]&lt;br /&gt;
#[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D2%90%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%BF%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0 Джерело 2 ]&lt;br /&gt;
#[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BB%D1%8C Джерело 3 ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати проекту==&lt;br /&gt;
Звіт у вигляді презентації.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Проект з ОІТ та Зарубіжної літератури (факультет іноземних мов)]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Шевчук Дарія</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D1%83%D0%BA_%D0%94%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F</id>
		<title>Користувач:Шевчук Дарія</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D1%83%D0%BA_%D0%94%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F"/>
				<updated>2013-10-09T14:44:22Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Шевчук Дарія: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
== Про себе ==&lt;br /&gt;
Студентка факультету іноземних мов.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Мої інтереси ==&lt;br /&gt;
Творчість С. Кінга та П. Зюскінда; rock music.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Проекти в яких беру участь ==&lt;br /&gt;
[http://wiki.kspu.kr.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82_%D0%B7_%D0%9E%D0%86%D0%A2_%D1%82%D0%B0_%D0%97%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%B1%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8_(%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B5%D1%82_%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BC%D0%BE%D0%B2)] Проект з ОІТ та Зарубіжної літератури (факультет іноземних мов)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Мої роботи ==&lt;br /&gt;
[[Готичне мистецтво- основний напрям Середньовіччя]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Category:Студенти]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Проект з ОІТ та Зарубіжної літератури (факультет іноземних мов)]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Шевчук Дарія</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D1%83%D0%BA_%D0%94%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F</id>
		<title>Користувач:Шевчук Дарія</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D1%83%D0%BA_%D0%94%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F"/>
				<updated>2013-10-09T14:39:39Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Шевчук Дарія: /* Проекти в яких беру участь */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Про себе ==&lt;br /&gt;
Студентка факультету іноземних мов.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Мої інтереси ==&lt;br /&gt;
Творчість С. Кінга та П. Зюскінда; rock music.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Проекти в яких беру участь ==&lt;br /&gt;
[http://wiki.kspu.kr.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82_%D0%B7_%D0%9E%D0%86%D0%A2_%D1%82%D0%B0_%D0%97%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%B1%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8_(%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B5%D1%82_%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BC%D0%BE%D0%B2)] Проект з ОІТ та Зарубіжної літератури (факультет іноземних мов)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Мої роботи ==&lt;br /&gt;
[[Готичне мистецтво- основний напрям Середньовіччя]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Category:Студенти]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Шевчук Дарія</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D1%83%D0%BA_%D0%94%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F</id>
		<title>Користувач:Шевчук Дарія</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D1%83%D0%BA_%D0%94%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F"/>
				<updated>2013-10-09T14:39:06Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Шевчук Дарія: /* Мої роботи */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Про себе ==&lt;br /&gt;
Студентка факультету іноземних мов.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Мої інтереси ==&lt;br /&gt;
Творчість С. Кінга та П. Зюскінда; rock music.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Проекти в яких беру участь ==&lt;br /&gt;
[[http://wiki.kspu.kr.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82_%D0%B7_%D0%9E%D0%86%D0%A2_%D1%82%D0%B0_%D0%97%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%B1%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8_(%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B5%D1%82_%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BC%D0%BE%D0%B2)] Проект з ОІТ та Зарубіжної літератури (факультет іноземних мов)]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Мої роботи ==&lt;br /&gt;
[[Готичне мистецтво- основний напрям Середньовіччя]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Category:Студенти]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Шевчук Дарія</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%93%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE-_%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BD%D0%B0%D0%BF%D1%80%D1%8F%D0%BC_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F</id>
		<title>Готичне мистецтво- основний напрям Середньовіччя</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%93%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE-_%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BD%D0%B0%D0%BF%D1%80%D1%8F%D0%BC_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F"/>
				<updated>2013-10-09T14:35:39Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Шевчук Дарія: /* Матеріали проекту */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
==Проект з ОІТ та ЗЛ:&amp;quot;Готичне мистецтво-основний напрям Середньовіччя&amp;quot;-208,2013==&lt;br /&gt;
===Готичний стиль===&lt;br /&gt;
Готичний стиль(від італ. gotico, букв. - готський, від назви німецького племені готовий), художній стиль, що з'явився завершальним етапом у розвитку середньовічного мистецтва країн Західної, Центральної і частково Східної Європи (між серединою 12 і 15 - 16 ст.). Термін &amp;quot;готика&amp;quot; введений в епоху Відродження як зневажливе позначення всього середньовічного мистецтва, що вважалося «варварським». З початку 19 ст., коли для мистецтва 10 - 12 ст. був прийнятий термін романський стиль, були обмежені хронологічні рамки готики, у ній виділили ранню, зрілу (високу) і пізню фази. Готика розвивалася в країнах, де панувала католицька церква, і під її егідою феодально-церковні основи зберігалися в ідеології і культурі епохи готики. Готичне мистецтво залишалося переважно культовим по призначенню і релігійним по тематиці: воно було співвіднесено з вічністю, з «вищими» ірраціональними силами. Для готики, характерний символіко-алегоричний тип мислення й умовність художньої мови. Від романського стилю готика успадкувала верховенство архітектури в системі мистецтв і традиційні типи будинків. Особливе місце в мистецтві готики займав собор - вищий зразок синтезу архітектури, скульптури і живопису (вітражів). Непорівнянне з людиною простір собору, вертикалізм його веж і зводів, підпорядкування скульптури динамічним архітектурним ритмам, багатобарвне сяйво вітражів робили сильний емоційний вплив на віруючих.&lt;br /&gt;
Розвиток мистецтва готики відбивало і кардинальні зміни в структурі середньовічного суспільства: початок формування централізованих держав, ріст і зміцнення міст, висування світських сил - міських, торговельних і ремісничих, а також придворно-лицарських кіл. В міру розвитку суспільної свідомості, ремесла і техніки слабшали підвалини середньовічного релігійно-догматичного світогляду, розширювалися можливості пізнання і естетичного осмислення реального світу; складалися нові архітектурні типи і тектонічні системи. Інтенсивно розвивалися містобудування і цивільна архітектура. Міські архітектурні ансамблі включали культові і світські будинки, зміцнення, мости, колодязі. Головна міська площа часто оббудовувалася будинками з аркадами, торговельними і складськими приміщеннями в нижніх поверхах. Від площі розходилися головні вулиці; вузькі фасади 2-, рідше 3-поверхових будинків з високими, фронтонами вибудовувалися уздовж вулиць і набережних. Міста оточувалися могутніми стінами з багато прикрашеними проїзними вежами. Замки королів і феодалів поступово перетворювалися в складні комплекси фортечних, палацових і культових споруджень. Звичайно в центрі міста, пануючи над його забудовою, знаходився замок або собор, який ставав осередком міського життя.&lt;br /&gt;
Смілива і складна каркасна конструкція готичного собору, що втілила торжество сміливої інженерної думки людини, дозволила перебороти масивність романських будівель, полегшити стіни і зводи, створити динамічну єдність внутрішнього простору. У готиці відбувається збагачення й ускладнення синтезу мистецтв, розширення системи сюжетів, у якій відбилися середньовічні представлення про світ. Основним видом образотворчого мистецтва була скульптура, що одержала багатий ідейно-художній зміст і розвиті пластичні форми. Застарілість і замкнутість романських статуй перемінилися рухливістю фігур, їхнім звертанням один до одного і до глядача. Виник інтерес до реальних природних форм, до фізичної краси і почуттів людини, нове трактування одержали теми материнства, морального страждання, мучеництва і жертовної стійкості людини. У готиці органічно переплелися ліризм і трагічні афекти, піднесена духовність і соціальна сатира, фантастичний гротеск і фольклорність, гострі життєві спостереження. У епоху готики розцвіла книжкова мініатюра і з'явився вівтарний живопис, досягло високого підйому декоративне мистецтво, зв'язане з високим рівнем розвитку цехового ремесла.&lt;br /&gt;
[[Зображення:Собор_Паризької_Богоматері.jpg|200px|thumb|left|Собор Паризької Богоматері‎]][[Зображення:Отвір_для_ключа.JPG|200px|thumb|left|Отвір для ключа та ручка.Місто Монс, Бельгія]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Період зародження===&lt;br /&gt;
Готика зародилася в Північній Франції (Іль-де-Франс) у середині 12 ст. і досягла розквіту в 1-й половині 13 ст. Кам'яні готичні собори одержали у Франції свою класичну форму. Як правило, це 3 - 5-нефні васильки з поперечним нефом - трансептом і напівкруговим обходом хору (&amp;quot;діамбулаторієм&amp;quot;), до якого примикають радіальні капели (&amp;quot;вінець капел&amp;quot;) *(НЕФ - це витягнуте у довжину приміщення (або частина приміщення), відокремлене рядом колон чи стовпів.)*. Їх високий і просторий інтер'єр осяяний кольоровим мерехтінням вітражів. Враження нестримного руху вгору і до вівтаря створюється рядами струнких стовпів, могутнім злетом гострих стрілчастих арок, прискореним ритмом аркад верхньої галереї (трифорія). Завдяки контрастові високого головного і напівтемних бічних нефів виникає мальовниче багатство аспектів, відчуття безмежності простору. Конструктивна основа собору - каркас зі стовпів (у зрілій готиці - пучка колон) і стрілчастих арок, що спираються на них. Структура будинку складається з прямокутних осередків (травей), обмежених 4 стовпами і 4 арками, що разом з арками-нервюрами утворять ост хрестового зводу, заповненого полегшеними невеликими зводами - розпалубками. Бічний розпір зводу головного нефа передається за допомогою опорних арок (аркбутанів) на зовнішні стовпи - контрфорси. Звільнені від навантаження стіни в проміжках між стовпами прорізаються арковими вікнами. Нейтралізація розпору зводу за рахунок винесення назовні основних конструктивних елементів дозволила створити відчуття легкості і просторової волі інтер'єру. 2-баштові західні фасади французьких соборів з 3-ма &amp;quot;перспективними&amp;quot; порталами і візерунковим круглим вікном (&amp;quot;трояндою&amp;quot;) у центрі сполучать устремління вгору з ясною урівноваженістю членувань. На фасадах варіюються стрілчасті арки і багаті архітектурно-пластичні і декоративні деталі - візерункові вімперги, фіали, краби і т. д. Статуї на консолях перед колонками порталів і в їх верхній арковій галереї, рельєфи на цоколях і в тимпанах порталів, а також на капітелях колон утворять цільну сюжетну систему, у яку входять персонажі й епізоди Священного писання, алегоричні образи. Кращі добутки готичної пластики - статуї фасадів соборів у Шартрі, Реймсі, Амьєні, Страсбурі перейняті одухотвореною красою, щирістю і шляхетністю почуттів. Декор ритмічно організований і строго підлеглий архітектурним членуванням фасаду, що обумовило струнку тектоніку і пропорції статуй, урочистість їхніх поз і жестів. Інші частини храмів також прикрашалися рельєфами, статуями, рослинним орнаментом, зображеннями фантастичних тварин; характерний достаток у декорі світських мотивів (сцени праці ремісників і селян, гротескні і сатиричні зображення). Різноманітна і тематика вітражів, у гамі яких переважали червоні, сині і жовті тони.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Сформована готична каркасна система з'явилася в церкві абатства Сен-Дені (1137 - 44). До ранньої готики відносяться також собори в Лане, Парижі, Шартре. Багатством ритму, досконалістю архітектурної композиції і скульптурного декору відрізняються грандіозні собори зрілої готики в Реймсі й Амьєні, а також каплиця Сент-Шапель у Парижі (1243 - 48) з численними вітражами. Із середини 13 ст. величні собори будувалися в древніх європейських країнах - в Німеччині (у Кельні), Нідерландах (в Утрехті), Іспанії (у Бургосе, 1221 - 1599), Великобританії (Вестмінстерське абатство в Лондоні), Швеції (в Упсалі), Чехії (хор і трансепт собору св. Віта в Празі), де готичні будівельні прийоми одержали своєрідну місцеву інтерпретацію. Хрестоносці донесли принципи готики до Родосу, Кіпру і Сирії.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Наприкінці 13 - початку 14 ст. будівництво соборів у Франції переживало кризу: архітектурні форми стали сухіші, декор розкішніший, статуї одержали однаковий підкреслений S-образний вигин і риси куртуазності. З 14 ст. велике значення придбали міські і монастирські зальні церкви, замкові і палацові капели. Для пізньої (&amp;quot;полум'яніючої&amp;quot;) готики характерний примхливий, що нагадує мови полум'я візерунок віконних прорізів (церква Сен-Маклу в Руані). У світському міському зодчестві використовувалися головним чином композиції і декоративні прийоми готики. На головній площі міст будувалися ратуші з рясним декором, нерідко з вежею (ратуша в Сен-Кантене, 1351 - 1509). Замки перетворювалися у величні палаци з багатим внутрішнім оздобленням (комплекс папського палацу в Авіньоне), будувалися особняки (&amp;quot;готелі&amp;quot;) багатих городян.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
У пізній готиці одержали поширення скульптурні вівтарі в інтер'єрах, що поєднують дерев'яну розфарбовану і позолочену скульптуру і темперний живопис на дерев'яних дошках. Склався новий емоційний лад образів, що відрізняється драматичною експресією, особливо в сценах страждань Христа і святих, переданих з нещадною правдивістю. З'явилися розписи на світські сюжети (у папському палаці в Авіньоне, 14 - 15 ст.). У мініатюрах (часословах) намітилося прагнення до одухотвореної людяності образів, до передачі простору й обсягу. До кращих зразків французького готичного декоративного мистецтва належать дрібна скульптура зі слонової кісти, срібні реликварії, лиможська емаль, шпалери і різьблені меблі.&lt;br /&gt;
У пізно готичну епоху нагромадження емпіричних знань, ріст інтересу до реальності, до спостереження і вивчення натури, що зросла роль творчої індивідуальності підготували ґрунт для ренесансної системи світосприймання. Цей процес проявився в 14 - поч. 16 ст. У 15 - 16 ст. він був прискорений впливом італійського і нідерландського Відродження. Протягом 16 ст. готика майже повсюдно перемінилася ренесансною культурою.&lt;br /&gt;
===Історичні інтер'єри готики===&lt;br /&gt;
Історичні інтер’єри готики&lt;br /&gt;
Інтер’єри з дизайном в готичному стилі відрізняються величністю і витонченістю. Стіни перестають бути конструктивним елементом, стають більш легкими, облицьовуються деревом або прикрашаються настінним розписом яскравих кольорів, настінними гобеленами. Дощаті і кам’яні підлоги ранньоготичного інтер’єра пізніше також застилались килимами. Характерними елементами стають ажурні орнаменти, кам’яне мереживо різьби, стрільчаті склепіння. Над входом, як правило, величезне вітражне вікно-роза. Віконне скло в свинцевому обрамленні, із випуклого скла, але без фіранок. Стелі дерев’яні балочної конструкції або з відкритими оформленими кроквами; можливий декоративний розпис на стелі.&lt;br /&gt;
[[Зображення:Реймський_собор.jpg|200px|thumb|right|Реймський собор, Франція]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Меблі в готичному інтер'єрі===&lt;br /&gt;
Типові меблеві вироби готичного стилю: високі двостворчаті шафи з чотирма, шістьма або дев’яти філенками, а також буфети на високих ніжках, високі спинки стільців і ліжок, імітуючих архітектурні деталі фортечних замків і церков. Пізніше цей вплив позначився і на орнаментиці: столярній справі була нав’язана точна геометрична орнаментика, яка суперечить самій фактурі дерева. Основним видом меблів, як в замках рицарів, так і у простих городян була скриня, із якої з часом сформувалася скриня-лавка. Скрині служили столами, лавками і ліжками. Часто скрині ставили одна на другу, прикрашаючи при цьому всю конструкцію стрільчатими склепіннями - так утворилася шафа. Стіл в готичному інтер’єрі мав глибокий висувний ящик і сильно виступаючу стільницю, основою якої були дві торцеві опори. Під відкидною столешницьою знаходилось багато відділень і маленьких ящичків. Ліжко, якщо вона не була забудована в стіну, то мала балдахін або великий, подібний до  шафи, дерев’яний каркас, а в південних країнах Європи - дощату конструкцію з архітектурним членуванням, ріезьбою і кольоровим оздобленням.&lt;br /&gt;
[[Зображення:Ліжко.jpg|200px|thumb|left|Ліжко виконане в готичному стилі.]]&lt;br /&gt;
[[Зображення:Вітальня.jpg|200px|thumb|left|Вітальня]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Основні матеріали в дизайні===&lt;br /&gt;
В будівництві і оздобленні готичних будівель використовувались в основному камінь, мармур, дерево (дуб, горіх, ялинка, сосна, модрина, кедр європейський, ялівець). В декорі використовувалась мозаїка з плитки, майоліка; скрині обтягували шкірою, використовувалась багата металева (залізна і бронзова) фурнітура, мотиви сталактитів, виточені бруски. Фігурна ліпнина інколи розписувалась і покривалась позолотою.&lt;br /&gt;
===Вітражі===&lt;br /&gt;
Кольорові вітражі у вигляді стрільчатих арок - одна із самих впізнаних особливостей стилю готики. Величезні вікна, для яких стіни служать лише легким каркасом, багатокольорові вітражі, світлові ефекти і, накінець, прекрасне вікно-роза - все це і створює неповторне &amp;quot;лице&amp;quot; готики.&lt;br /&gt;
[[Зображення:Вітраж.jpg|200px|thumb|right|Вітраж]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Кольорова гама===&lt;br /&gt;
&amp;quot;Готичні рози&amp;quot;, барвисті вітражі, розмальована скульптура - все це говорить про особливу роль кольору в средньовіччі. В дизайні інтер’єрів готичного стилю використовувались насичені червоні, сині, жовті, коричневі відтінки, а також золоті і срібні нитки. Для контрасних деталей використовувались пурпурові, рубінові, синьо-чорні, гвоздично-рожеві, зелені відтінки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ідея проекту==&lt;br /&gt;
Ідеєю проекту є ознайомлення читачів з основними тенденціями готичного мистецтва Середньовіччя, демонстрація пам'яток культури та заохочення до подальшого вивчення теми.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор проекту==&lt;br /&gt;
Шевчук Дарія&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Матеріали проекту ==&lt;br /&gt;
#[http://kubdesign.io.ua/s100796/gotichniy_stil Джерело 1 ]&lt;br /&gt;
#[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D2%90%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%BF%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0 Джерело 2 ]&lt;br /&gt;
#[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BB%D1%8C Джерело 3 ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати проекту==&lt;br /&gt;
Звіт у вигляді презентації.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Шевчук Дарія</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%93%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE-_%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BD%D0%B0%D0%BF%D1%80%D1%8F%D0%BC_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F</id>
		<title>Готичне мистецтво- основний напрям Середньовіччя</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%93%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE-_%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BD%D0%B0%D0%BF%D1%80%D1%8F%D0%BC_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F"/>
				<updated>2013-10-09T14:28:49Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Шевчук Дарія: /* Ідея проекту */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
==Проект з ОІТ та ЗЛ:&amp;quot;Готичне мистецтво-основний напрям Середньовіччя&amp;quot;-208,2013==&lt;br /&gt;
===Готичний стиль===&lt;br /&gt;
Готичний стиль(від італ. gotico, букв. - готський, від назви німецького племені готовий), художній стиль, що з'явився завершальним етапом у розвитку середньовічного мистецтва країн Західної, Центральної і частково Східної Європи (між серединою 12 і 15 - 16 ст.). Термін &amp;quot;готика&amp;quot; введений в епоху Відродження як зневажливе позначення всього середньовічного мистецтва, що вважалося «варварським». З початку 19 ст., коли для мистецтва 10 - 12 ст. був прийнятий термін романський стиль, були обмежені хронологічні рамки готики, у ній виділили ранню, зрілу (високу) і пізню фази. Готика розвивалася в країнах, де панувала католицька церква, і під її егідою феодально-церковні основи зберігалися в ідеології і культурі епохи готики. Готичне мистецтво залишалося переважно культовим по призначенню і релігійним по тематиці: воно було співвіднесено з вічністю, з «вищими» ірраціональними силами. Для готики, характерний символіко-алегоричний тип мислення й умовність художньої мови. Від романського стилю готика успадкувала верховенство архітектури в системі мистецтв і традиційні типи будинків. Особливе місце в мистецтві готики займав собор - вищий зразок синтезу архітектури, скульптури і живопису (вітражів). Непорівнянне з людиною простір собору, вертикалізм його веж і зводів, підпорядкування скульптури динамічним архітектурним ритмам, багатобарвне сяйво вітражів робили сильний емоційний вплив на віруючих.&lt;br /&gt;
Розвиток мистецтва готики відбивало і кардинальні зміни в структурі середньовічного суспільства: початок формування централізованих держав, ріст і зміцнення міст, висування світських сил - міських, торговельних і ремісничих, а також придворно-лицарських кіл. В міру розвитку суспільної свідомості, ремесла і техніки слабшали підвалини середньовічного релігійно-догматичного світогляду, розширювалися можливості пізнання і естетичного осмислення реального світу; складалися нові архітектурні типи і тектонічні системи. Інтенсивно розвивалися містобудування і цивільна архітектура. Міські архітектурні ансамблі включали культові і світські будинки, зміцнення, мости, колодязі. Головна міська площа часто оббудовувалася будинками з аркадами, торговельними і складськими приміщеннями в нижніх поверхах. Від площі розходилися головні вулиці; вузькі фасади 2-, рідше 3-поверхових будинків з високими, фронтонами вибудовувалися уздовж вулиць і набережних. Міста оточувалися могутніми стінами з багато прикрашеними проїзними вежами. Замки королів і феодалів поступово перетворювалися в складні комплекси фортечних, палацових і культових споруджень. Звичайно в центрі міста, пануючи над його забудовою, знаходився замок або собор, який ставав осередком міського життя.&lt;br /&gt;
Смілива і складна каркасна конструкція готичного собору, що втілила торжество сміливої інженерної думки людини, дозволила перебороти масивність романських будівель, полегшити стіни і зводи, створити динамічну єдність внутрішнього простору. У готиці відбувається збагачення й ускладнення синтезу мистецтв, розширення системи сюжетів, у якій відбилися середньовічні представлення про світ. Основним видом образотворчого мистецтва була скульптура, що одержала багатий ідейно-художній зміст і розвиті пластичні форми. Застарілість і замкнутість романських статуй перемінилися рухливістю фігур, їхнім звертанням один до одного і до глядача. Виник інтерес до реальних природних форм, до фізичної краси і почуттів людини, нове трактування одержали теми материнства, морального страждання, мучеництва і жертовної стійкості людини. У готиці органічно переплелися ліризм і трагічні афекти, піднесена духовність і соціальна сатира, фантастичний гротеск і фольклорність, гострі життєві спостереження. У епоху готики розцвіла книжкова мініатюра і з'явився вівтарний живопис, досягло високого підйому декоративне мистецтво, зв'язане з високим рівнем розвитку цехового ремесла.&lt;br /&gt;
[[Зображення:Собор_Паризької_Богоматері.jpg|200px|thumb|left|Собор Паризької Богоматері‎]][[Зображення:Отвір_для_ключа.JPG|200px|thumb|left|Отвір для ключа та ручка.Місто Монс, Бельгія]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Період зародження===&lt;br /&gt;
Готика зародилася в Північній Франції (Іль-де-Франс) у середині 12 ст. і досягла розквіту в 1-й половині 13 ст. Кам'яні готичні собори одержали у Франції свою класичну форму. Як правило, це 3 - 5-нефні васильки з поперечним нефом - трансептом і напівкруговим обходом хору (&amp;quot;діамбулаторієм&amp;quot;), до якого примикають радіальні капели (&amp;quot;вінець капел&amp;quot;) *(НЕФ - це витягнуте у довжину приміщення (або частина приміщення), відокремлене рядом колон чи стовпів.)*. Їх високий і просторий інтер'єр осяяний кольоровим мерехтінням вітражів. Враження нестримного руху вгору і до вівтаря створюється рядами струнких стовпів, могутнім злетом гострих стрілчастих арок, прискореним ритмом аркад верхньої галереї (трифорія). Завдяки контрастові високого головного і напівтемних бічних нефів виникає мальовниче багатство аспектів, відчуття безмежності простору. Конструктивна основа собору - каркас зі стовпів (у зрілій готиці - пучка колон) і стрілчастих арок, що спираються на них. Структура будинку складається з прямокутних осередків (травей), обмежених 4 стовпами і 4 арками, що разом з арками-нервюрами утворять ост хрестового зводу, заповненого полегшеними невеликими зводами - розпалубками. Бічний розпір зводу головного нефа передається за допомогою опорних арок (аркбутанів) на зовнішні стовпи - контрфорси. Звільнені від навантаження стіни в проміжках між стовпами прорізаються арковими вікнами. Нейтралізація розпору зводу за рахунок винесення назовні основних конструктивних елементів дозволила створити відчуття легкості і просторової волі інтер'єру. 2-баштові західні фасади французьких соборів з 3-ма &amp;quot;перспективними&amp;quot; порталами і візерунковим круглим вікном (&amp;quot;трояндою&amp;quot;) у центрі сполучать устремління вгору з ясною урівноваженістю членувань. На фасадах варіюються стрілчасті арки і багаті архітектурно-пластичні і декоративні деталі - візерункові вімперги, фіали, краби і т. д. Статуї на консолях перед колонками порталів і в їх верхній арковій галереї, рельєфи на цоколях і в тимпанах порталів, а також на капітелях колон утворять цільну сюжетну систему, у яку входять персонажі й епізоди Священного писання, алегоричні образи. Кращі добутки готичної пластики - статуї фасадів соборів у Шартрі, Реймсі, Амьєні, Страсбурі перейняті одухотвореною красою, щирістю і шляхетністю почуттів. Декор ритмічно організований і строго підлеглий архітектурним членуванням фасаду, що обумовило струнку тектоніку і пропорції статуй, урочистість їхніх поз і жестів. Інші частини храмів також прикрашалися рельєфами, статуями, рослинним орнаментом, зображеннями фантастичних тварин; характерний достаток у декорі світських мотивів (сцени праці ремісників і селян, гротескні і сатиричні зображення). Різноманітна і тематика вітражів, у гамі яких переважали червоні, сині і жовті тони.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Сформована готична каркасна система з'явилася в церкві абатства Сен-Дені (1137 - 44). До ранньої готики відносяться також собори в Лане, Парижі, Шартре. Багатством ритму, досконалістю архітектурної композиції і скульптурного декору відрізняються грандіозні собори зрілої готики в Реймсі й Амьєні, а також каплиця Сент-Шапель у Парижі (1243 - 48) з численними вітражами. Із середини 13 ст. величні собори будувалися в древніх європейських країнах - в Німеччині (у Кельні), Нідерландах (в Утрехті), Іспанії (у Бургосе, 1221 - 1599), Великобританії (Вестмінстерське абатство в Лондоні), Швеції (в Упсалі), Чехії (хор і трансепт собору св. Віта в Празі), де готичні будівельні прийоми одержали своєрідну місцеву інтерпретацію. Хрестоносці донесли принципи готики до Родосу, Кіпру і Сирії.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Наприкінці 13 - початку 14 ст. будівництво соборів у Франції переживало кризу: архітектурні форми стали сухіші, декор розкішніший, статуї одержали однаковий підкреслений S-образний вигин і риси куртуазності. З 14 ст. велике значення придбали міські і монастирські зальні церкви, замкові і палацові капели. Для пізньої (&amp;quot;полум'яніючої&amp;quot;) готики характерний примхливий, що нагадує мови полум'я візерунок віконних прорізів (церква Сен-Маклу в Руані). У світському міському зодчестві використовувалися головним чином композиції і декоративні прийоми готики. На головній площі міст будувалися ратуші з рясним декором, нерідко з вежею (ратуша в Сен-Кантене, 1351 - 1509). Замки перетворювалися у величні палаци з багатим внутрішнім оздобленням (комплекс папського палацу в Авіньоне), будувалися особняки (&amp;quot;готелі&amp;quot;) багатих городян.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
У пізній готиці одержали поширення скульптурні вівтарі в інтер'єрах, що поєднують дерев'яну розфарбовану і позолочену скульптуру і темперний живопис на дерев'яних дошках. Склався новий емоційний лад образів, що відрізняється драматичною експресією, особливо в сценах страждань Христа і святих, переданих з нещадною правдивістю. З'явилися розписи на світські сюжети (у папському палаці в Авіньоне, 14 - 15 ст.). У мініатюрах (часословах) намітилося прагнення до одухотвореної людяності образів, до передачі простору й обсягу. До кращих зразків французького готичного декоративного мистецтва належать дрібна скульптура зі слонової кісти, срібні реликварії, лиможська емаль, шпалери і різьблені меблі.&lt;br /&gt;
У пізно готичну епоху нагромадження емпіричних знань, ріст інтересу до реальності, до спостереження і вивчення натури, що зросла роль творчої індивідуальності підготували ґрунт для ренесансної системи світосприймання. Цей процес проявився в 14 - поч. 16 ст. У 15 - 16 ст. він був прискорений впливом італійського і нідерландського Відродження. Протягом 16 ст. готика майже повсюдно перемінилася ренесансною культурою.&lt;br /&gt;
===Історичні інтер'єри готики===&lt;br /&gt;
Історичні інтер’єри готики&lt;br /&gt;
Інтер’єри з дизайном в готичному стилі відрізняються величністю і витонченістю. Стіни перестають бути конструктивним елементом, стають більш легкими, облицьовуються деревом або прикрашаються настінним розписом яскравих кольорів, настінними гобеленами. Дощаті і кам’яні підлоги ранньоготичного інтер’єра пізніше також застилались килимами. Характерними елементами стають ажурні орнаменти, кам’яне мереживо різьби, стрільчаті склепіння. Над входом, як правило, величезне вітражне вікно-роза. Віконне скло в свинцевому обрамленні, із випуклого скла, але без фіранок. Стелі дерев’яні балочної конструкції або з відкритими оформленими кроквами; можливий декоративний розпис на стелі.&lt;br /&gt;
[[Зображення:Реймський_собор.jpg|200px|thumb|right|Реймський собор, Франція]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Меблі в готичному інтер'єрі===&lt;br /&gt;
Типові меблеві вироби готичного стилю: високі двостворчаті шафи з чотирма, шістьма або дев’яти філенками, а також буфети на високих ніжках, високі спинки стільців і ліжок, імітуючих архітектурні деталі фортечних замків і церков. Пізніше цей вплив позначився і на орнаментиці: столярній справі була нав’язана точна геометрична орнаментика, яка суперечить самій фактурі дерева. Основним видом меблів, як в замках рицарів, так і у простих городян була скриня, із якої з часом сформувалася скриня-лавка. Скрині служили столами, лавками і ліжками. Часто скрині ставили одна на другу, прикрашаючи при цьому всю конструкцію стрільчатими склепіннями - так утворилася шафа. Стіл в готичному інтер’єрі мав глибокий висувний ящик і сильно виступаючу стільницю, основою якої були дві торцеві опори. Під відкидною столешницьою знаходилось багато відділень і маленьких ящичків. Ліжко, якщо вона не була забудована в стіну, то мала балдахін або великий, подібний до  шафи, дерев’яний каркас, а в південних країнах Європи - дощату конструкцію з архітектурним членуванням, ріезьбою і кольоровим оздобленням.&lt;br /&gt;
[[Зображення:Ліжко.jpg|200px|thumb|left|Ліжко виконане в готичному стилі.]]&lt;br /&gt;
[[Зображення:Вітальня.jpg|200px|thumb|left|Вітальня]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Основні матеріали в дизайні===&lt;br /&gt;
В будівництві і оздобленні готичних будівель використовувались в основному камінь, мармур, дерево (дуб, горіх, ялинка, сосна, модрина, кедр європейський, ялівець). В декорі використовувалась мозаїка з плитки, майоліка; скрині обтягували шкірою, використовувалась багата металева (залізна і бронзова) фурнітура, мотиви сталактитів, виточені бруски. Фігурна ліпнина інколи розписувалась і покривалась позолотою.&lt;br /&gt;
===Вітражі===&lt;br /&gt;
Кольорові вітражі у вигляді стрільчатих арок - одна із самих впізнаних особливостей стилю готики. Величезні вікна, для яких стіни служать лише легким каркасом, багатокольорові вітражі, світлові ефекти і, накінець, прекрасне вікно-роза - все це і створює неповторне &amp;quot;лице&amp;quot; готики.&lt;br /&gt;
[[Зображення:Вітраж.jpg|200px|thumb|right|Вітраж]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Кольорова гама===&lt;br /&gt;
&amp;quot;Готичні рози&amp;quot;, барвисті вітражі, розмальована скульптура - все це говорить про особливу роль кольору в средньовіччі. В дизайні інтер’єрів готичного стилю використовувались насичені червоні, сині, жовті, коричневі відтінки, а також золоті і срібні нитки. Для контрасних деталей використовувались пурпурові, рубінові, синьо-чорні, гвоздично-рожеві, зелені відтінки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ідея проекту==&lt;br /&gt;
Ідеєю проекту є ознайомлення читачів з основними тенденціями готичного мистецтва Середньовіччя, демонстрація пам'яток культури та заохочення до подальшого вивчення теми.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор проекту==&lt;br /&gt;
Шевчук Дарія&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Матеріали проекту ==&lt;br /&gt;
===Інтернет ресурси проекту===&lt;br /&gt;
Список посилань на ресурси проекту (якщо посилань багато, то зробіть на новій сторінці).&lt;br /&gt;
Посилання на створену колекцію закладок &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Додаткові матеріали проекту===&lt;br /&gt;
Посилання на файли, презентації та інші корисні матеріали&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати проекту==&lt;br /&gt;
Звіт у вигляді презентації.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Шевчук Дарія</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%93%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE-_%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BD%D0%B0%D0%BF%D1%80%D1%8F%D0%BC_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F</id>
		<title>Готичне мистецтво- основний напрям Середньовіччя</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%93%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE-_%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BD%D0%B0%D0%BF%D1%80%D1%8F%D0%BC_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F"/>
				<updated>2013-10-09T14:28:00Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Шевчук Дарія: /* Вітражі */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
==Проект з ОІТ та ЗЛ:&amp;quot;Готичне мистецтво-основний напрям Середньовіччя&amp;quot;-208,2013==&lt;br /&gt;
===Готичний стиль===&lt;br /&gt;
Готичний стиль(від італ. gotico, букв. - готський, від назви німецького племені готовий), художній стиль, що з'явився завершальним етапом у розвитку середньовічного мистецтва країн Західної, Центральної і частково Східної Європи (між серединою 12 і 15 - 16 ст.). Термін &amp;quot;готика&amp;quot; введений в епоху Відродження як зневажливе позначення всього середньовічного мистецтва, що вважалося «варварським». З початку 19 ст., коли для мистецтва 10 - 12 ст. був прийнятий термін романський стиль, були обмежені хронологічні рамки готики, у ній виділили ранню, зрілу (високу) і пізню фази. Готика розвивалася в країнах, де панувала католицька церква, і під її егідою феодально-церковні основи зберігалися в ідеології і культурі епохи готики. Готичне мистецтво залишалося переважно культовим по призначенню і релігійним по тематиці: воно було співвіднесено з вічністю, з «вищими» ірраціональними силами. Для готики, характерний символіко-алегоричний тип мислення й умовність художньої мови. Від романського стилю готика успадкувала верховенство архітектури в системі мистецтв і традиційні типи будинків. Особливе місце в мистецтві готики займав собор - вищий зразок синтезу архітектури, скульптури і живопису (вітражів). Непорівнянне з людиною простір собору, вертикалізм його веж і зводів, підпорядкування скульптури динамічним архітектурним ритмам, багатобарвне сяйво вітражів робили сильний емоційний вплив на віруючих.&lt;br /&gt;
Розвиток мистецтва готики відбивало і кардинальні зміни в структурі середньовічного суспільства: початок формування централізованих держав, ріст і зміцнення міст, висування світських сил - міських, торговельних і ремісничих, а також придворно-лицарських кіл. В міру розвитку суспільної свідомості, ремесла і техніки слабшали підвалини середньовічного релігійно-догматичного світогляду, розширювалися можливості пізнання і естетичного осмислення реального світу; складалися нові архітектурні типи і тектонічні системи. Інтенсивно розвивалися містобудування і цивільна архітектура. Міські архітектурні ансамблі включали культові і світські будинки, зміцнення, мости, колодязі. Головна міська площа часто оббудовувалася будинками з аркадами, торговельними і складськими приміщеннями в нижніх поверхах. Від площі розходилися головні вулиці; вузькі фасади 2-, рідше 3-поверхових будинків з високими, фронтонами вибудовувалися уздовж вулиць і набережних. Міста оточувалися могутніми стінами з багато прикрашеними проїзними вежами. Замки королів і феодалів поступово перетворювалися в складні комплекси фортечних, палацових і культових споруджень. Звичайно в центрі міста, пануючи над його забудовою, знаходився замок або собор, який ставав осередком міського життя.&lt;br /&gt;
Смілива і складна каркасна конструкція готичного собору, що втілила торжество сміливої інженерної думки людини, дозволила перебороти масивність романських будівель, полегшити стіни і зводи, створити динамічну єдність внутрішнього простору. У готиці відбувається збагачення й ускладнення синтезу мистецтв, розширення системи сюжетів, у якій відбилися середньовічні представлення про світ. Основним видом образотворчого мистецтва була скульптура, що одержала багатий ідейно-художній зміст і розвиті пластичні форми. Застарілість і замкнутість романських статуй перемінилися рухливістю фігур, їхнім звертанням один до одного і до глядача. Виник інтерес до реальних природних форм, до фізичної краси і почуттів людини, нове трактування одержали теми материнства, морального страждання, мучеництва і жертовної стійкості людини. У готиці органічно переплелися ліризм і трагічні афекти, піднесена духовність і соціальна сатира, фантастичний гротеск і фольклорність, гострі життєві спостереження. У епоху готики розцвіла книжкова мініатюра і з'явився вівтарний живопис, досягло високого підйому декоративне мистецтво, зв'язане з високим рівнем розвитку цехового ремесла.&lt;br /&gt;
[[Зображення:Собор_Паризької_Богоматері.jpg|200px|thumb|left|Собор Паризької Богоматері‎]][[Зображення:Отвір_для_ключа.JPG|200px|thumb|left|Отвір для ключа та ручка.Місто Монс, Бельгія]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Період зародження===&lt;br /&gt;
Готика зародилася в Північній Франції (Іль-де-Франс) у середині 12 ст. і досягла розквіту в 1-й половині 13 ст. Кам'яні готичні собори одержали у Франції свою класичну форму. Як правило, це 3 - 5-нефні васильки з поперечним нефом - трансептом і напівкруговим обходом хору (&amp;quot;діамбулаторієм&amp;quot;), до якого примикають радіальні капели (&amp;quot;вінець капел&amp;quot;) *(НЕФ - це витягнуте у довжину приміщення (або частина приміщення), відокремлене рядом колон чи стовпів.)*. Їх високий і просторий інтер'єр осяяний кольоровим мерехтінням вітражів. Враження нестримного руху вгору і до вівтаря створюється рядами струнких стовпів, могутнім злетом гострих стрілчастих арок, прискореним ритмом аркад верхньої галереї (трифорія). Завдяки контрастові високого головного і напівтемних бічних нефів виникає мальовниче багатство аспектів, відчуття безмежності простору. Конструктивна основа собору - каркас зі стовпів (у зрілій готиці - пучка колон) і стрілчастих арок, що спираються на них. Структура будинку складається з прямокутних осередків (травей), обмежених 4 стовпами і 4 арками, що разом з арками-нервюрами утворять ост хрестового зводу, заповненого полегшеними невеликими зводами - розпалубками. Бічний розпір зводу головного нефа передається за допомогою опорних арок (аркбутанів) на зовнішні стовпи - контрфорси. Звільнені від навантаження стіни в проміжках між стовпами прорізаються арковими вікнами. Нейтралізація розпору зводу за рахунок винесення назовні основних конструктивних елементів дозволила створити відчуття легкості і просторової волі інтер'єру. 2-баштові західні фасади французьких соборів з 3-ма &amp;quot;перспективними&amp;quot; порталами і візерунковим круглим вікном (&amp;quot;трояндою&amp;quot;) у центрі сполучать устремління вгору з ясною урівноваженістю членувань. На фасадах варіюються стрілчасті арки і багаті архітектурно-пластичні і декоративні деталі - візерункові вімперги, фіали, краби і т. д. Статуї на консолях перед колонками порталів і в їх верхній арковій галереї, рельєфи на цоколях і в тимпанах порталів, а також на капітелях колон утворять цільну сюжетну систему, у яку входять персонажі й епізоди Священного писання, алегоричні образи. Кращі добутки готичної пластики - статуї фасадів соборів у Шартрі, Реймсі, Амьєні, Страсбурі перейняті одухотвореною красою, щирістю і шляхетністю почуттів. Декор ритмічно організований і строго підлеглий архітектурним членуванням фасаду, що обумовило струнку тектоніку і пропорції статуй, урочистість їхніх поз і жестів. Інші частини храмів також прикрашалися рельєфами, статуями, рослинним орнаментом, зображеннями фантастичних тварин; характерний достаток у декорі світських мотивів (сцени праці ремісників і селян, гротескні і сатиричні зображення). Різноманітна і тематика вітражів, у гамі яких переважали червоні, сині і жовті тони.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Сформована готична каркасна система з'явилася в церкві абатства Сен-Дені (1137 - 44). До ранньої готики відносяться також собори в Лане, Парижі, Шартре. Багатством ритму, досконалістю архітектурної композиції і скульптурного декору відрізняються грандіозні собори зрілої готики в Реймсі й Амьєні, а також каплиця Сент-Шапель у Парижі (1243 - 48) з численними вітражами. Із середини 13 ст. величні собори будувалися в древніх європейських країнах - в Німеччині (у Кельні), Нідерландах (в Утрехті), Іспанії (у Бургосе, 1221 - 1599), Великобританії (Вестмінстерське абатство в Лондоні), Швеції (в Упсалі), Чехії (хор і трансепт собору св. Віта в Празі), де готичні будівельні прийоми одержали своєрідну місцеву інтерпретацію. Хрестоносці донесли принципи готики до Родосу, Кіпру і Сирії.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Наприкінці 13 - початку 14 ст. будівництво соборів у Франції переживало кризу: архітектурні форми стали сухіші, декор розкішніший, статуї одержали однаковий підкреслений S-образний вигин і риси куртуазності. З 14 ст. велике значення придбали міські і монастирські зальні церкви, замкові і палацові капели. Для пізньої (&amp;quot;полум'яніючої&amp;quot;) готики характерний примхливий, що нагадує мови полум'я візерунок віконних прорізів (церква Сен-Маклу в Руані). У світському міському зодчестві використовувалися головним чином композиції і декоративні прийоми готики. На головній площі міст будувалися ратуші з рясним декором, нерідко з вежею (ратуша в Сен-Кантене, 1351 - 1509). Замки перетворювалися у величні палаци з багатим внутрішнім оздобленням (комплекс папського палацу в Авіньоне), будувалися особняки (&amp;quot;готелі&amp;quot;) багатих городян.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
У пізній готиці одержали поширення скульптурні вівтарі в інтер'єрах, що поєднують дерев'яну розфарбовану і позолочену скульптуру і темперний живопис на дерев'яних дошках. Склався новий емоційний лад образів, що відрізняється драматичною експресією, особливо в сценах страждань Христа і святих, переданих з нещадною правдивістю. З'явилися розписи на світські сюжети (у папському палаці в Авіньоне, 14 - 15 ст.). У мініатюрах (часословах) намітилося прагнення до одухотвореної людяності образів, до передачі простору й обсягу. До кращих зразків французького готичного декоративного мистецтва належать дрібна скульптура зі слонової кісти, срібні реликварії, лиможська емаль, шпалери і різьблені меблі.&lt;br /&gt;
У пізно готичну епоху нагромадження емпіричних знань, ріст інтересу до реальності, до спостереження і вивчення натури, що зросла роль творчої індивідуальності підготували ґрунт для ренесансної системи світосприймання. Цей процес проявився в 14 - поч. 16 ст. У 15 - 16 ст. він був прискорений впливом італійського і нідерландського Відродження. Протягом 16 ст. готика майже повсюдно перемінилася ренесансною культурою.&lt;br /&gt;
===Історичні інтер'єри готики===&lt;br /&gt;
Історичні інтер’єри готики&lt;br /&gt;
Інтер’єри з дизайном в готичному стилі відрізняються величністю і витонченістю. Стіни перестають бути конструктивним елементом, стають більш легкими, облицьовуються деревом або прикрашаються настінним розписом яскравих кольорів, настінними гобеленами. Дощаті і кам’яні підлоги ранньоготичного інтер’єра пізніше також застилались килимами. Характерними елементами стають ажурні орнаменти, кам’яне мереживо різьби, стрільчаті склепіння. Над входом, як правило, величезне вітражне вікно-роза. Віконне скло в свинцевому обрамленні, із випуклого скла, але без фіранок. Стелі дерев’яні балочної конструкції або з відкритими оформленими кроквами; можливий декоративний розпис на стелі.&lt;br /&gt;
[[Зображення:Реймський_собор.jpg|200px|thumb|right|Реймський собор, Франція]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Меблі в готичному інтер'єрі===&lt;br /&gt;
Типові меблеві вироби готичного стилю: високі двостворчаті шафи з чотирма, шістьма або дев’яти філенками, а також буфети на високих ніжках, високі спинки стільців і ліжок, імітуючих архітектурні деталі фортечних замків і церков. Пізніше цей вплив позначився і на орнаментиці: столярній справі була нав’язана точна геометрична орнаментика, яка суперечить самій фактурі дерева. Основним видом меблів, як в замках рицарів, так і у простих городян була скриня, із якої з часом сформувалася скриня-лавка. Скрині служили столами, лавками і ліжками. Часто скрині ставили одна на другу, прикрашаючи при цьому всю конструкцію стрільчатими склепіннями - так утворилася шафа. Стіл в готичному інтер’єрі мав глибокий висувний ящик і сильно виступаючу стільницю, основою якої були дві торцеві опори. Під відкидною столешницьою знаходилось багато відділень і маленьких ящичків. Ліжко, якщо вона не була забудована в стіну, то мала балдахін або великий, подібний до  шафи, дерев’яний каркас, а в південних країнах Європи - дощату конструкцію з архітектурним членуванням, ріезьбою і кольоровим оздобленням.&lt;br /&gt;
[[Зображення:Ліжко.jpg|200px|thumb|left|Ліжко виконане в готичному стилі.]]&lt;br /&gt;
[[Зображення:Вітальня.jpg|200px|thumb|left|Вітальня]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Основні матеріали в дизайні===&lt;br /&gt;
В будівництві і оздобленні готичних будівель використовувались в основному камінь, мармур, дерево (дуб, горіх, ялинка, сосна, модрина, кедр європейський, ялівець). В декорі використовувалась мозаїка з плитки, майоліка; скрині обтягували шкірою, використовувалась багата металева (залізна і бронзова) фурнітура, мотиви сталактитів, виточені бруски. Фігурна ліпнина інколи розписувалась і покривалась позолотою.&lt;br /&gt;
===Вітражі===&lt;br /&gt;
Кольорові вітражі у вигляді стрільчатих арок - одна із самих впізнаних особливостей стилю готики. Величезні вікна, для яких стіни служать лише легким каркасом, багатокольорові вітражі, світлові ефекти і, накінець, прекрасне вікно-роза - все це і створює неповторне &amp;quot;лице&amp;quot; готики.&lt;br /&gt;
[[Зображення:Вітраж.jpg|200px|thumb|right|Вітраж]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Кольорова гама===&lt;br /&gt;
&amp;quot;Готичні рози&amp;quot;, барвисті вітражі, розмальована скульптура - все це говорить про особливу роль кольору в средньовіччі. В дизайні інтер’єрів готичного стилю використовувались насичені червоні, сині, жовті, коричневі відтінки, а також золоті і срібні нитки. Для контрасних деталей використовувались пурпурові, рубінові, синьо-чорні, гвоздично-рожеві, зелені відтінки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ідея проекту==&lt;br /&gt;
Основною ідеєю проекту є ознайомлення читачів з основними тенденціями готичного мистецтва Середньовіччя, демонстрація пам'яток культури та заохочення до подальшого вивчення теми.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор проекту==&lt;br /&gt;
Шевчук Дарія&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Матеріали проекту ==&lt;br /&gt;
===Інтернет ресурси проекту===&lt;br /&gt;
Список посилань на ресурси проекту (якщо посилань багато, то зробіть на новій сторінці).&lt;br /&gt;
Посилання на створену колекцію закладок &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Додаткові матеріали проекту===&lt;br /&gt;
Посилання на файли, презентації та інші корисні матеріали&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати проекту==&lt;br /&gt;
Звіт у вигляді презентації.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Шевчук Дарія</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%92%D1%96%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B6.jpg</id>
		<title>Файл:Вітраж.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%92%D1%96%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B6.jpg"/>
				<updated>2013-10-09T14:26:19Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Шевчук Дарія: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Шевчук Дарія</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%93%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE-_%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BD%D0%B0%D0%BF%D1%80%D1%8F%D0%BC_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F</id>
		<title>Готичне мистецтво- основний напрям Середньовіччя</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%93%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE-_%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BD%D0%B0%D0%BF%D1%80%D1%8F%D0%BC_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F"/>
				<updated>2013-10-09T14:21:14Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Шевчук Дарія: /* Меблі в готичному інтер'єрі */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
==Проект з ОІТ та ЗЛ:&amp;quot;Готичне мистецтво-основний напрям Середньовіччя&amp;quot;-208,2013==&lt;br /&gt;
===Готичний стиль===&lt;br /&gt;
Готичний стиль(від італ. gotico, букв. - готський, від назви німецького племені готовий), художній стиль, що з'явився завершальним етапом у розвитку середньовічного мистецтва країн Західної, Центральної і частково Східної Європи (між серединою 12 і 15 - 16 ст.). Термін &amp;quot;готика&amp;quot; введений в епоху Відродження як зневажливе позначення всього середньовічного мистецтва, що вважалося «варварським». З початку 19 ст., коли для мистецтва 10 - 12 ст. був прийнятий термін романський стиль, були обмежені хронологічні рамки готики, у ній виділили ранню, зрілу (високу) і пізню фази. Готика розвивалася в країнах, де панувала католицька церква, і під її егідою феодально-церковні основи зберігалися в ідеології і культурі епохи готики. Готичне мистецтво залишалося переважно культовим по призначенню і релігійним по тематиці: воно було співвіднесено з вічністю, з «вищими» ірраціональними силами. Для готики, характерний символіко-алегоричний тип мислення й умовність художньої мови. Від романського стилю готика успадкувала верховенство архітектури в системі мистецтв і традиційні типи будинків. Особливе місце в мистецтві готики займав собор - вищий зразок синтезу архітектури, скульптури і живопису (вітражів). Непорівнянне з людиною простір собору, вертикалізм його веж і зводів, підпорядкування скульптури динамічним архітектурним ритмам, багатобарвне сяйво вітражів робили сильний емоційний вплив на віруючих.&lt;br /&gt;
Розвиток мистецтва готики відбивало і кардинальні зміни в структурі середньовічного суспільства: початок формування централізованих держав, ріст і зміцнення міст, висування світських сил - міських, торговельних і ремісничих, а також придворно-лицарських кіл. В міру розвитку суспільної свідомості, ремесла і техніки слабшали підвалини середньовічного релігійно-догматичного світогляду, розширювалися можливості пізнання і естетичного осмислення реального світу; складалися нові архітектурні типи і тектонічні системи. Інтенсивно розвивалися містобудування і цивільна архітектура. Міські архітектурні ансамблі включали культові і світські будинки, зміцнення, мости, колодязі. Головна міська площа часто оббудовувалася будинками з аркадами, торговельними і складськими приміщеннями в нижніх поверхах. Від площі розходилися головні вулиці; вузькі фасади 2-, рідше 3-поверхових будинків з високими, фронтонами вибудовувалися уздовж вулиць і набережних. Міста оточувалися могутніми стінами з багато прикрашеними проїзними вежами. Замки королів і феодалів поступово перетворювалися в складні комплекси фортечних, палацових і культових споруджень. Звичайно в центрі міста, пануючи над його забудовою, знаходився замок або собор, який ставав осередком міського життя.&lt;br /&gt;
Смілива і складна каркасна конструкція готичного собору, що втілила торжество сміливої інженерної думки людини, дозволила перебороти масивність романських будівель, полегшити стіни і зводи, створити динамічну єдність внутрішнього простору. У готиці відбувається збагачення й ускладнення синтезу мистецтв, розширення системи сюжетів, у якій відбилися середньовічні представлення про світ. Основним видом образотворчого мистецтва була скульптура, що одержала багатий ідейно-художній зміст і розвиті пластичні форми. Застарілість і замкнутість романських статуй перемінилися рухливістю фігур, їхнім звертанням один до одного і до глядача. Виник інтерес до реальних природних форм, до фізичної краси і почуттів людини, нове трактування одержали теми материнства, морального страждання, мучеництва і жертовної стійкості людини. У готиці органічно переплелися ліризм і трагічні афекти, піднесена духовність і соціальна сатира, фантастичний гротеск і фольклорність, гострі життєві спостереження. У епоху готики розцвіла книжкова мініатюра і з'явився вівтарний живопис, досягло високого підйому декоративне мистецтво, зв'язане з високим рівнем розвитку цехового ремесла.&lt;br /&gt;
[[Зображення:Собор_Паризької_Богоматері.jpg|200px|thumb|left|Собор Паризької Богоматері‎]][[Зображення:Отвір_для_ключа.JPG|200px|thumb|left|Отвір для ключа та ручка.Місто Монс, Бельгія]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Період зародження===&lt;br /&gt;
Готика зародилася в Північній Франції (Іль-де-Франс) у середині 12 ст. і досягла розквіту в 1-й половині 13 ст. Кам'яні готичні собори одержали у Франції свою класичну форму. Як правило, це 3 - 5-нефні васильки з поперечним нефом - трансептом і напівкруговим обходом хору (&amp;quot;діамбулаторієм&amp;quot;), до якого примикають радіальні капели (&amp;quot;вінець капел&amp;quot;) *(НЕФ - це витягнуте у довжину приміщення (або частина приміщення), відокремлене рядом колон чи стовпів.)*. Їх високий і просторий інтер'єр осяяний кольоровим мерехтінням вітражів. Враження нестримного руху вгору і до вівтаря створюється рядами струнких стовпів, могутнім злетом гострих стрілчастих арок, прискореним ритмом аркад верхньої галереї (трифорія). Завдяки контрастові високого головного і напівтемних бічних нефів виникає мальовниче багатство аспектів, відчуття безмежності простору. Конструктивна основа собору - каркас зі стовпів (у зрілій готиці - пучка колон) і стрілчастих арок, що спираються на них. Структура будинку складається з прямокутних осередків (травей), обмежених 4 стовпами і 4 арками, що разом з арками-нервюрами утворять ост хрестового зводу, заповненого полегшеними невеликими зводами - розпалубками. Бічний розпір зводу головного нефа передається за допомогою опорних арок (аркбутанів) на зовнішні стовпи - контрфорси. Звільнені від навантаження стіни в проміжках між стовпами прорізаються арковими вікнами. Нейтралізація розпору зводу за рахунок винесення назовні основних конструктивних елементів дозволила створити відчуття легкості і просторової волі інтер'єру. 2-баштові західні фасади французьких соборів з 3-ма &amp;quot;перспективними&amp;quot; порталами і візерунковим круглим вікном (&amp;quot;трояндою&amp;quot;) у центрі сполучать устремління вгору з ясною урівноваженістю членувань. На фасадах варіюються стрілчасті арки і багаті архітектурно-пластичні і декоративні деталі - візерункові вімперги, фіали, краби і т. д. Статуї на консолях перед колонками порталів і в їх верхній арковій галереї, рельєфи на цоколях і в тимпанах порталів, а також на капітелях колон утворять цільну сюжетну систему, у яку входять персонажі й епізоди Священного писання, алегоричні образи. Кращі добутки готичної пластики - статуї фасадів соборів у Шартрі, Реймсі, Амьєні, Страсбурі перейняті одухотвореною красою, щирістю і шляхетністю почуттів. Декор ритмічно організований і строго підлеглий архітектурним членуванням фасаду, що обумовило струнку тектоніку і пропорції статуй, урочистість їхніх поз і жестів. Інші частини храмів також прикрашалися рельєфами, статуями, рослинним орнаментом, зображеннями фантастичних тварин; характерний достаток у декорі світських мотивів (сцени праці ремісників і селян, гротескні і сатиричні зображення). Різноманітна і тематика вітражів, у гамі яких переважали червоні, сині і жовті тони.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Сформована готична каркасна система з'явилася в церкві абатства Сен-Дені (1137 - 44). До ранньої готики відносяться також собори в Лане, Парижі, Шартре. Багатством ритму, досконалістю архітектурної композиції і скульптурного декору відрізняються грандіозні собори зрілої готики в Реймсі й Амьєні, а також каплиця Сент-Шапель у Парижі (1243 - 48) з численними вітражами. Із середини 13 ст. величні собори будувалися в древніх європейських країнах - в Німеччині (у Кельні), Нідерландах (в Утрехті), Іспанії (у Бургосе, 1221 - 1599), Великобританії (Вестмінстерське абатство в Лондоні), Швеції (в Упсалі), Чехії (хор і трансепт собору св. Віта в Празі), де готичні будівельні прийоми одержали своєрідну місцеву інтерпретацію. Хрестоносці донесли принципи готики до Родосу, Кіпру і Сирії.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Наприкінці 13 - початку 14 ст. будівництво соборів у Франції переживало кризу: архітектурні форми стали сухіші, декор розкішніший, статуї одержали однаковий підкреслений S-образний вигин і риси куртуазності. З 14 ст. велике значення придбали міські і монастирські зальні церкви, замкові і палацові капели. Для пізньої (&amp;quot;полум'яніючої&amp;quot;) готики характерний примхливий, що нагадує мови полум'я візерунок віконних прорізів (церква Сен-Маклу в Руані). У світському міському зодчестві використовувалися головним чином композиції і декоративні прийоми готики. На головній площі міст будувалися ратуші з рясним декором, нерідко з вежею (ратуша в Сен-Кантене, 1351 - 1509). Замки перетворювалися у величні палаци з багатим внутрішнім оздобленням (комплекс папського палацу в Авіньоне), будувалися особняки (&amp;quot;готелі&amp;quot;) багатих городян.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
У пізній готиці одержали поширення скульптурні вівтарі в інтер'єрах, що поєднують дерев'яну розфарбовану і позолочену скульптуру і темперний живопис на дерев'яних дошках. Склався новий емоційний лад образів, що відрізняється драматичною експресією, особливо в сценах страждань Христа і святих, переданих з нещадною правдивістю. З'явилися розписи на світські сюжети (у папському палаці в Авіньоне, 14 - 15 ст.). У мініатюрах (часословах) намітилося прагнення до одухотвореної людяності образів, до передачі простору й обсягу. До кращих зразків французького готичного декоративного мистецтва належать дрібна скульптура зі слонової кісти, срібні реликварії, лиможська емаль, шпалери і різьблені меблі.&lt;br /&gt;
У пізно готичну епоху нагромадження емпіричних знань, ріст інтересу до реальності, до спостереження і вивчення натури, що зросла роль творчої індивідуальності підготували ґрунт для ренесансної системи світосприймання. Цей процес проявився в 14 - поч. 16 ст. У 15 - 16 ст. він був прискорений впливом італійського і нідерландського Відродження. Протягом 16 ст. готика майже повсюдно перемінилася ренесансною культурою.&lt;br /&gt;
===Історичні інтер'єри готики===&lt;br /&gt;
Історичні інтер’єри готики&lt;br /&gt;
Інтер’єри з дизайном в готичному стилі відрізняються величністю і витонченістю. Стіни перестають бути конструктивним елементом, стають більш легкими, облицьовуються деревом або прикрашаються настінним розписом яскравих кольорів, настінними гобеленами. Дощаті і кам’яні підлоги ранньоготичного інтер’єра пізніше також застилались килимами. Характерними елементами стають ажурні орнаменти, кам’яне мереживо різьби, стрільчаті склепіння. Над входом, як правило, величезне вітражне вікно-роза. Віконне скло в свинцевому обрамленні, із випуклого скла, але без фіранок. Стелі дерев’яні балочної конструкції або з відкритими оформленими кроквами; можливий декоративний розпис на стелі.&lt;br /&gt;
[[Зображення:Реймський_собор.jpg|200px|thumb|right|Реймський собор, Франція]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Меблі в готичному інтер'єрі===&lt;br /&gt;
Типові меблеві вироби готичного стилю: високі двостворчаті шафи з чотирма, шістьма або дев’яти філенками, а також буфети на високих ніжках, високі спинки стільців і ліжок, імітуючих архітектурні деталі фортечних замків і церков. Пізніше цей вплив позначився і на орнаментиці: столярній справі була нав’язана точна геометрична орнаментика, яка суперечить самій фактурі дерева. Основним видом меблів, як в замках рицарів, так і у простих городян була скриня, із якої з часом сформувалася скриня-лавка. Скрині служили столами, лавками і ліжками. Часто скрині ставили одна на другу, прикрашаючи при цьому всю конструкцію стрільчатими склепіннями - так утворилася шафа. Стіл в готичному інтер’єрі мав глибокий висувний ящик і сильно виступаючу стільницю, основою якої були дві торцеві опори. Під відкидною столешницьою знаходилось багато відділень і маленьких ящичків. Ліжко, якщо вона не була забудована в стіну, то мала балдахін або великий, подібний до  шафи, дерев’яний каркас, а в південних країнах Європи - дощату конструкцію з архітектурним членуванням, ріезьбою і кольоровим оздобленням.&lt;br /&gt;
[[Зображення:Ліжко.jpg|200px|thumb|left|Ліжко виконане в готичному стилі.]]&lt;br /&gt;
[[Зображення:Вітальня.jpg|200px|thumb|left|Вітальня]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Основні матеріали в дизайні===&lt;br /&gt;
В будівництві і оздобленні готичних будівель використовувались в основному камінь, мармур, дерево (дуб, горіх, ялинка, сосна, модрина, кедр європейський, ялівець). В декорі використовувалась мозаїка з плитки, майоліка; скрині обтягували шкірою, використовувалась багата металева (залізна і бронзова) фурнітура, мотиви сталактитів, виточені бруски. Фігурна ліпнина інколи розписувалась і покривалась позолотою.&lt;br /&gt;
===Вітражі===&lt;br /&gt;
Кольорові вітражі у вигляді стрільчатих арок - одна із самих впізнаних особливостей стилю готики. Величезні вікна, для яких стіни служать лише легким каркасом, багатокольорові вітражі, світлові ефекти і, накінець, прекрасне вікно-роза - все це і створює неповторне &amp;quot;лице&amp;quot; готики.&lt;br /&gt;
===Кольорова гама===&lt;br /&gt;
&amp;quot;Готичні рози&amp;quot;, барвисті вітражі, розмальована скульптура - все це говорить про особливу роль кольору в средньовіччі. В дизайні інтер’єрів готичного стилю використовувались насичені червоні, сині, жовті, коричневі відтінки, а також золоті і срібні нитки. Для контрасних деталей використовувались пурпурові, рубінові, синьо-чорні, гвоздично-рожеві, зелені відтінки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ідея проекту==&lt;br /&gt;
Основною ідеєю проекту є ознайомлення читачів з основними тенденціями готичного мистецтва Середньовіччя, демонстрація пам'яток культури та заохочення до подальшого вивчення теми.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор проекту==&lt;br /&gt;
Шевчук Дарія&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Матеріали проекту ==&lt;br /&gt;
===Інтернет ресурси проекту===&lt;br /&gt;
Список посилань на ресурси проекту (якщо посилань багато, то зробіть на новій сторінці).&lt;br /&gt;
Посилання на створену колекцію закладок &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Додаткові матеріали проекту===&lt;br /&gt;
Посилання на файли, презентації та інші корисні матеріали&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати проекту==&lt;br /&gt;
Звіт у вигляді презентації.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Шевчук Дарія</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%92%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8F.jpg</id>
		<title>Файл:Вітальня.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%92%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8F.jpg"/>
				<updated>2013-10-09T14:20:24Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Шевчук Дарія: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Шевчук Дарія</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D1%96%D0%B6%D0%BA%D0%BE.jpg</id>
		<title>Файл:Ліжко.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D1%96%D0%B6%D0%BA%D0%BE.jpg"/>
				<updated>2013-10-09T14:17:17Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Шевчук Дарія: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Шевчук Дарія</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%93%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE-_%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BD%D0%B0%D0%BF%D1%80%D1%8F%D0%BC_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F</id>
		<title>Готичне мистецтво- основний напрям Середньовіччя</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%93%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE-_%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BD%D0%B0%D0%BF%D1%80%D1%8F%D0%BC_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F"/>
				<updated>2013-10-09T14:15:42Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Шевчук Дарія: /* Історичні інтер'єри готики */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
==Проект з ОІТ та ЗЛ:&amp;quot;Готичне мистецтво-основний напрям Середньовіччя&amp;quot;-208,2013==&lt;br /&gt;
===Готичний стиль===&lt;br /&gt;
Готичний стиль(від італ. gotico, букв. - готський, від назви німецького племені готовий), художній стиль, що з'явився завершальним етапом у розвитку середньовічного мистецтва країн Західної, Центральної і частково Східної Європи (між серединою 12 і 15 - 16 ст.). Термін &amp;quot;готика&amp;quot; введений в епоху Відродження як зневажливе позначення всього середньовічного мистецтва, що вважалося «варварським». З початку 19 ст., коли для мистецтва 10 - 12 ст. був прийнятий термін романський стиль, були обмежені хронологічні рамки готики, у ній виділили ранню, зрілу (високу) і пізню фази. Готика розвивалася в країнах, де панувала католицька церква, і під її егідою феодально-церковні основи зберігалися в ідеології і культурі епохи готики. Готичне мистецтво залишалося переважно культовим по призначенню і релігійним по тематиці: воно було співвіднесено з вічністю, з «вищими» ірраціональними силами. Для готики, характерний символіко-алегоричний тип мислення й умовність художньої мови. Від романського стилю готика успадкувала верховенство архітектури в системі мистецтв і традиційні типи будинків. Особливе місце в мистецтві готики займав собор - вищий зразок синтезу архітектури, скульптури і живопису (вітражів). Непорівнянне з людиною простір собору, вертикалізм його веж і зводів, підпорядкування скульптури динамічним архітектурним ритмам, багатобарвне сяйво вітражів робили сильний емоційний вплив на віруючих.&lt;br /&gt;
Розвиток мистецтва готики відбивало і кардинальні зміни в структурі середньовічного суспільства: початок формування централізованих держав, ріст і зміцнення міст, висування світських сил - міських, торговельних і ремісничих, а також придворно-лицарських кіл. В міру розвитку суспільної свідомості, ремесла і техніки слабшали підвалини середньовічного релігійно-догматичного світогляду, розширювалися можливості пізнання і естетичного осмислення реального світу; складалися нові архітектурні типи і тектонічні системи. Інтенсивно розвивалися містобудування і цивільна архітектура. Міські архітектурні ансамблі включали культові і світські будинки, зміцнення, мости, колодязі. Головна міська площа часто оббудовувалася будинками з аркадами, торговельними і складськими приміщеннями в нижніх поверхах. Від площі розходилися головні вулиці; вузькі фасади 2-, рідше 3-поверхових будинків з високими, фронтонами вибудовувалися уздовж вулиць і набережних. Міста оточувалися могутніми стінами з багато прикрашеними проїзними вежами. Замки королів і феодалів поступово перетворювалися в складні комплекси фортечних, палацових і культових споруджень. Звичайно в центрі міста, пануючи над його забудовою, знаходився замок або собор, який ставав осередком міського життя.&lt;br /&gt;
Смілива і складна каркасна конструкція готичного собору, що втілила торжество сміливої інженерної думки людини, дозволила перебороти масивність романських будівель, полегшити стіни і зводи, створити динамічну єдність внутрішнього простору. У готиці відбувається збагачення й ускладнення синтезу мистецтв, розширення системи сюжетів, у якій відбилися середньовічні представлення про світ. Основним видом образотворчого мистецтва була скульптура, що одержала багатий ідейно-художній зміст і розвиті пластичні форми. Застарілість і замкнутість романських статуй перемінилися рухливістю фігур, їхнім звертанням один до одного і до глядача. Виник інтерес до реальних природних форм, до фізичної краси і почуттів людини, нове трактування одержали теми материнства, морального страждання, мучеництва і жертовної стійкості людини. У готиці органічно переплелися ліризм і трагічні афекти, піднесена духовність і соціальна сатира, фантастичний гротеск і фольклорність, гострі життєві спостереження. У епоху готики розцвіла книжкова мініатюра і з'явився вівтарний живопис, досягло високого підйому декоративне мистецтво, зв'язане з високим рівнем розвитку цехового ремесла.&lt;br /&gt;
[[Зображення:Собор_Паризької_Богоматері.jpg|200px|thumb|left|Собор Паризької Богоматері‎]][[Зображення:Отвір_для_ключа.JPG|200px|thumb|left|Отвір для ключа та ручка.Місто Монс, Бельгія]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Період зародження===&lt;br /&gt;
Готика зародилася в Північній Франції (Іль-де-Франс) у середині 12 ст. і досягла розквіту в 1-й половині 13 ст. Кам'яні готичні собори одержали у Франції свою класичну форму. Як правило, це 3 - 5-нефні васильки з поперечним нефом - трансептом і напівкруговим обходом хору (&amp;quot;діамбулаторієм&amp;quot;), до якого примикають радіальні капели (&amp;quot;вінець капел&amp;quot;) *(НЕФ - це витягнуте у довжину приміщення (або частина приміщення), відокремлене рядом колон чи стовпів.)*. Їх високий і просторий інтер'єр осяяний кольоровим мерехтінням вітражів. Враження нестримного руху вгору і до вівтаря створюється рядами струнких стовпів, могутнім злетом гострих стрілчастих арок, прискореним ритмом аркад верхньої галереї (трифорія). Завдяки контрастові високого головного і напівтемних бічних нефів виникає мальовниче багатство аспектів, відчуття безмежності простору. Конструктивна основа собору - каркас зі стовпів (у зрілій готиці - пучка колон) і стрілчастих арок, що спираються на них. Структура будинку складається з прямокутних осередків (травей), обмежених 4 стовпами і 4 арками, що разом з арками-нервюрами утворять ост хрестового зводу, заповненого полегшеними невеликими зводами - розпалубками. Бічний розпір зводу головного нефа передається за допомогою опорних арок (аркбутанів) на зовнішні стовпи - контрфорси. Звільнені від навантаження стіни в проміжках між стовпами прорізаються арковими вікнами. Нейтралізація розпору зводу за рахунок винесення назовні основних конструктивних елементів дозволила створити відчуття легкості і просторової волі інтер'єру. 2-баштові західні фасади французьких соборів з 3-ма &amp;quot;перспективними&amp;quot; порталами і візерунковим круглим вікном (&amp;quot;трояндою&amp;quot;) у центрі сполучать устремління вгору з ясною урівноваженістю членувань. На фасадах варіюються стрілчасті арки і багаті архітектурно-пластичні і декоративні деталі - візерункові вімперги, фіали, краби і т. д. Статуї на консолях перед колонками порталів і в їх верхній арковій галереї, рельєфи на цоколях і в тимпанах порталів, а також на капітелях колон утворять цільну сюжетну систему, у яку входять персонажі й епізоди Священного писання, алегоричні образи. Кращі добутки готичної пластики - статуї фасадів соборів у Шартрі, Реймсі, Амьєні, Страсбурі перейняті одухотвореною красою, щирістю і шляхетністю почуттів. Декор ритмічно організований і строго підлеглий архітектурним членуванням фасаду, що обумовило струнку тектоніку і пропорції статуй, урочистість їхніх поз і жестів. Інші частини храмів також прикрашалися рельєфами, статуями, рослинним орнаментом, зображеннями фантастичних тварин; характерний достаток у декорі світських мотивів (сцени праці ремісників і селян, гротескні і сатиричні зображення). Різноманітна і тематика вітражів, у гамі яких переважали червоні, сині і жовті тони.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Сформована готична каркасна система з'явилася в церкві абатства Сен-Дені (1137 - 44). До ранньої готики відносяться також собори в Лане, Парижі, Шартре. Багатством ритму, досконалістю архітектурної композиції і скульптурного декору відрізняються грандіозні собори зрілої готики в Реймсі й Амьєні, а також каплиця Сент-Шапель у Парижі (1243 - 48) з численними вітражами. Із середини 13 ст. величні собори будувалися в древніх європейських країнах - в Німеччині (у Кельні), Нідерландах (в Утрехті), Іспанії (у Бургосе, 1221 - 1599), Великобританії (Вестмінстерське абатство в Лондоні), Швеції (в Упсалі), Чехії (хор і трансепт собору св. Віта в Празі), де готичні будівельні прийоми одержали своєрідну місцеву інтерпретацію. Хрестоносці донесли принципи готики до Родосу, Кіпру і Сирії.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Наприкінці 13 - початку 14 ст. будівництво соборів у Франції переживало кризу: архітектурні форми стали сухіші, декор розкішніший, статуї одержали однаковий підкреслений S-образний вигин і риси куртуазності. З 14 ст. велике значення придбали міські і монастирські зальні церкви, замкові і палацові капели. Для пізньої (&amp;quot;полум'яніючої&amp;quot;) готики характерний примхливий, що нагадує мови полум'я візерунок віконних прорізів (церква Сен-Маклу в Руані). У світському міському зодчестві використовувалися головним чином композиції і декоративні прийоми готики. На головній площі міст будувалися ратуші з рясним декором, нерідко з вежею (ратуша в Сен-Кантене, 1351 - 1509). Замки перетворювалися у величні палаци з багатим внутрішнім оздобленням (комплекс папського палацу в Авіньоне), будувалися особняки (&amp;quot;готелі&amp;quot;) багатих городян.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
У пізній готиці одержали поширення скульптурні вівтарі в інтер'єрах, що поєднують дерев'яну розфарбовану і позолочену скульптуру і темперний живопис на дерев'яних дошках. Склався новий емоційний лад образів, що відрізняється драматичною експресією, особливо в сценах страждань Христа і святих, переданих з нещадною правдивістю. З'явилися розписи на світські сюжети (у папському палаці в Авіньоне, 14 - 15 ст.). У мініатюрах (часословах) намітилося прагнення до одухотвореної людяності образів, до передачі простору й обсягу. До кращих зразків французького готичного декоративного мистецтва належать дрібна скульптура зі слонової кісти, срібні реликварії, лиможська емаль, шпалери і різьблені меблі.&lt;br /&gt;
У пізно готичну епоху нагромадження емпіричних знань, ріст інтересу до реальності, до спостереження і вивчення натури, що зросла роль творчої індивідуальності підготували ґрунт для ренесансної системи світосприймання. Цей процес проявився в 14 - поч. 16 ст. У 15 - 16 ст. він був прискорений впливом італійського і нідерландського Відродження. Протягом 16 ст. готика майже повсюдно перемінилася ренесансною культурою.&lt;br /&gt;
===Історичні інтер'єри готики===&lt;br /&gt;
Історичні інтер’єри готики&lt;br /&gt;
Інтер’єри з дизайном в готичному стилі відрізняються величністю і витонченістю. Стіни перестають бути конструктивним елементом, стають більш легкими, облицьовуються деревом або прикрашаються настінним розписом яскравих кольорів, настінними гобеленами. Дощаті і кам’яні підлоги ранньоготичного інтер’єра пізніше також застилались килимами. Характерними елементами стають ажурні орнаменти, кам’яне мереживо різьби, стрільчаті склепіння. Над входом, як правило, величезне вітражне вікно-роза. Віконне скло в свинцевому обрамленні, із випуклого скла, але без фіранок. Стелі дерев’яні балочної конструкції або з відкритими оформленими кроквами; можливий декоративний розпис на стелі.&lt;br /&gt;
[[Зображення:Реймський_собор.jpg|200px|thumb|right|Реймський собор, Франція]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Меблі в готичному інтер'єрі===&lt;br /&gt;
Типові меблеві вироби готичного стилю: високі двостворчаті шафи з чотирма, шістьма або дев’яти філенками, а також буфети на високих ніжках, високі спинки стільців і ліжок, імітуючих архітектурні деталі фортечних замків і церков. Пізніше цей вплив позначився і на орнаментиці: столярній справі була нав’язана точна геометрична орнаментика, яка суперечить самій фактурі дерева. Основним видом меблів, як в замках рицарів, так і у простих городян була скриня, із якої з часом сформувалася скриня-лавка. Скрині служили столами, лавками і ліжками. Часто скрині ставили одна на другу, прикрашаючи при цьому всю конструкцію стрільчатими склепіннями - так утворилася шафа. Стіл в готичному інтер’єрі мав глибокий висувний ящик і сильно виступаючу стільницю, основою якої були дві торцеві опори. Під відкидною столешницьою знаходилось багато відділень і маленьких ящичків. Ліжко, якщо вона не була забудована в стіну, то мала балдахін або великий, подібний до  шафи, дерев’яний каркас, а в південних країнах Європи - дощату конструкцію з архітектурним членуванням, ріезьбою і кольоровим оздобленням.&lt;br /&gt;
===Основні матеріали в дизайні===&lt;br /&gt;
В будівництві і оздобленні готичних будівель використовувались в основному камінь, мармур, дерево (дуб, горіх, ялинка, сосна, модрина, кедр європейський, ялівець). В декорі використовувалась мозаїка з плитки, майоліка; скрині обтягували шкірою, використовувалась багата металева (залізна і бронзова) фурнітура, мотиви сталактитів, виточені бруски. Фігурна ліпнина інколи розписувалась і покривалась позолотою.&lt;br /&gt;
===Вітражі===&lt;br /&gt;
Кольорові вітражі у вигляді стрільчатих арок - одна із самих впізнаних особливостей стилю готики. Величезні вікна, для яких стіни служать лише легким каркасом, багатокольорові вітражі, світлові ефекти і, накінець, прекрасне вікно-роза - все це і створює неповторне &amp;quot;лице&amp;quot; готики.&lt;br /&gt;
===Кольорова гама===&lt;br /&gt;
&amp;quot;Готичні рози&amp;quot;, барвисті вітражі, розмальована скульптура - все це говорить про особливу роль кольору в средньовіччі. В дизайні інтер’єрів готичного стилю використовувались насичені червоні, сині, жовті, коричневі відтінки, а також золоті і срібні нитки. Для контрасних деталей використовувались пурпурові, рубінові, синьо-чорні, гвоздично-рожеві, зелені відтінки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ідея проекту==&lt;br /&gt;
Основною ідеєю проекту є ознайомлення читачів з основними тенденціями готичного мистецтва Середньовіччя, демонстрація пам'яток культури та заохочення до подальшого вивчення теми.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор проекту==&lt;br /&gt;
Шевчук Дарія&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Матеріали проекту ==&lt;br /&gt;
===Інтернет ресурси проекту===&lt;br /&gt;
Список посилань на ресурси проекту (якщо посилань багато, то зробіть на новій сторінці).&lt;br /&gt;
Посилання на створену колекцію закладок &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Додаткові матеріали проекту===&lt;br /&gt;
Посилання на файли, презентації та інші корисні матеріали&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати проекту==&lt;br /&gt;
Звіт у вигляді презентації.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Шевчук Дарія</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80.jpg</id>
		<title>Файл:Реймський собор.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80.jpg"/>
				<updated>2013-10-09T14:13:36Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Шевчук Дарія: завантажив нову версію «Файл:Реймський собор.jpg»&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Шевчук Дарія</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80.jpg</id>
		<title>Файл:Реймський собор.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80.jpg"/>
				<updated>2013-10-09T14:12:45Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Шевчук Дарія: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Шевчук Дарія</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%93%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE-_%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BD%D0%B0%D0%BF%D1%80%D1%8F%D0%BC_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F</id>
		<title>Готичне мистецтво- основний напрям Середньовіччя</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%93%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE-_%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BD%D0%B0%D0%BF%D1%80%D1%8F%D0%BC_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F"/>
				<updated>2013-10-09T14:11:10Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Шевчук Дарія: /* Готичний стиль */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
==Проект з ОІТ та ЗЛ:&amp;quot;Готичне мистецтво-основний напрям Середньовіччя&amp;quot;-208,2013==&lt;br /&gt;
===Готичний стиль===&lt;br /&gt;
Готичний стиль(від італ. gotico, букв. - готський, від назви німецького племені готовий), художній стиль, що з'явився завершальним етапом у розвитку середньовічного мистецтва країн Західної, Центральної і частково Східної Європи (між серединою 12 і 15 - 16 ст.). Термін &amp;quot;готика&amp;quot; введений в епоху Відродження як зневажливе позначення всього середньовічного мистецтва, що вважалося «варварським». З початку 19 ст., коли для мистецтва 10 - 12 ст. був прийнятий термін романський стиль, були обмежені хронологічні рамки готики, у ній виділили ранню, зрілу (високу) і пізню фази. Готика розвивалася в країнах, де панувала католицька церква, і під її егідою феодально-церковні основи зберігалися в ідеології і культурі епохи готики. Готичне мистецтво залишалося переважно культовим по призначенню і релігійним по тематиці: воно було співвіднесено з вічністю, з «вищими» ірраціональними силами. Для готики, характерний символіко-алегоричний тип мислення й умовність художньої мови. Від романського стилю готика успадкувала верховенство архітектури в системі мистецтв і традиційні типи будинків. Особливе місце в мистецтві готики займав собор - вищий зразок синтезу архітектури, скульптури і живопису (вітражів). Непорівнянне з людиною простір собору, вертикалізм його веж і зводів, підпорядкування скульптури динамічним архітектурним ритмам, багатобарвне сяйво вітражів робили сильний емоційний вплив на віруючих.&lt;br /&gt;
Розвиток мистецтва готики відбивало і кардинальні зміни в структурі середньовічного суспільства: початок формування централізованих держав, ріст і зміцнення міст, висування світських сил - міських, торговельних і ремісничих, а також придворно-лицарських кіл. В міру розвитку суспільної свідомості, ремесла і техніки слабшали підвалини середньовічного релігійно-догматичного світогляду, розширювалися можливості пізнання і естетичного осмислення реального світу; складалися нові архітектурні типи і тектонічні системи. Інтенсивно розвивалися містобудування і цивільна архітектура. Міські архітектурні ансамблі включали культові і світські будинки, зміцнення, мости, колодязі. Головна міська площа часто оббудовувалася будинками з аркадами, торговельними і складськими приміщеннями в нижніх поверхах. Від площі розходилися головні вулиці; вузькі фасади 2-, рідше 3-поверхових будинків з високими, фронтонами вибудовувалися уздовж вулиць і набережних. Міста оточувалися могутніми стінами з багато прикрашеними проїзними вежами. Замки королів і феодалів поступово перетворювалися в складні комплекси фортечних, палацових і культових споруджень. Звичайно в центрі міста, пануючи над його забудовою, знаходився замок або собор, який ставав осередком міського життя.&lt;br /&gt;
Смілива і складна каркасна конструкція готичного собору, що втілила торжество сміливої інженерної думки людини, дозволила перебороти масивність романських будівель, полегшити стіни і зводи, створити динамічну єдність внутрішнього простору. У готиці відбувається збагачення й ускладнення синтезу мистецтв, розширення системи сюжетів, у якій відбилися середньовічні представлення про світ. Основним видом образотворчого мистецтва була скульптура, що одержала багатий ідейно-художній зміст і розвиті пластичні форми. Застарілість і замкнутість романських статуй перемінилися рухливістю фігур, їхнім звертанням один до одного і до глядача. Виник інтерес до реальних природних форм, до фізичної краси і почуттів людини, нове трактування одержали теми материнства, морального страждання, мучеництва і жертовної стійкості людини. У готиці органічно переплелися ліризм і трагічні афекти, піднесена духовність і соціальна сатира, фантастичний гротеск і фольклорність, гострі життєві спостереження. У епоху готики розцвіла книжкова мініатюра і з'явився вівтарний живопис, досягло високого підйому декоративне мистецтво, зв'язане з високим рівнем розвитку цехового ремесла.&lt;br /&gt;
[[Зображення:Собор_Паризької_Богоматері.jpg|200px|thumb|left|Собор Паризької Богоматері‎]][[Зображення:Отвір_для_ключа.JPG|200px|thumb|left|Отвір для ключа та ручка.Місто Монс, Бельгія]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Період зародження===&lt;br /&gt;
Готика зародилася в Північній Франції (Іль-де-Франс) у середині 12 ст. і досягла розквіту в 1-й половині 13 ст. Кам'яні готичні собори одержали у Франції свою класичну форму. Як правило, це 3 - 5-нефні васильки з поперечним нефом - трансептом і напівкруговим обходом хору (&amp;quot;діамбулаторієм&amp;quot;), до якого примикають радіальні капели (&amp;quot;вінець капел&amp;quot;) *(НЕФ - це витягнуте у довжину приміщення (або частина приміщення), відокремлене рядом колон чи стовпів.)*. Їх високий і просторий інтер'єр осяяний кольоровим мерехтінням вітражів. Враження нестримного руху вгору і до вівтаря створюється рядами струнких стовпів, могутнім злетом гострих стрілчастих арок, прискореним ритмом аркад верхньої галереї (трифорія). Завдяки контрастові високого головного і напівтемних бічних нефів виникає мальовниче багатство аспектів, відчуття безмежності простору. Конструктивна основа собору - каркас зі стовпів (у зрілій готиці - пучка колон) і стрілчастих арок, що спираються на них. Структура будинку складається з прямокутних осередків (травей), обмежених 4 стовпами і 4 арками, що разом з арками-нервюрами утворять ост хрестового зводу, заповненого полегшеними невеликими зводами - розпалубками. Бічний розпір зводу головного нефа передається за допомогою опорних арок (аркбутанів) на зовнішні стовпи - контрфорси. Звільнені від навантаження стіни в проміжках між стовпами прорізаються арковими вікнами. Нейтралізація розпору зводу за рахунок винесення назовні основних конструктивних елементів дозволила створити відчуття легкості і просторової волі інтер'єру. 2-баштові західні фасади французьких соборів з 3-ма &amp;quot;перспективними&amp;quot; порталами і візерунковим круглим вікном (&amp;quot;трояндою&amp;quot;) у центрі сполучать устремління вгору з ясною урівноваженістю членувань. На фасадах варіюються стрілчасті арки і багаті архітектурно-пластичні і декоративні деталі - візерункові вімперги, фіали, краби і т. д. Статуї на консолях перед колонками порталів і в їх верхній арковій галереї, рельєфи на цоколях і в тимпанах порталів, а також на капітелях колон утворять цільну сюжетну систему, у яку входять персонажі й епізоди Священного писання, алегоричні образи. Кращі добутки готичної пластики - статуї фасадів соборів у Шартрі, Реймсі, Амьєні, Страсбурі перейняті одухотвореною красою, щирістю і шляхетністю почуттів. Декор ритмічно організований і строго підлеглий архітектурним членуванням фасаду, що обумовило струнку тектоніку і пропорції статуй, урочистість їхніх поз і жестів. Інші частини храмів також прикрашалися рельєфами, статуями, рослинним орнаментом, зображеннями фантастичних тварин; характерний достаток у декорі світських мотивів (сцени праці ремісників і селян, гротескні і сатиричні зображення). Різноманітна і тематика вітражів, у гамі яких переважали червоні, сині і жовті тони.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Сформована готична каркасна система з'явилася в церкві абатства Сен-Дені (1137 - 44). До ранньої готики відносяться також собори в Лане, Парижі, Шартре. Багатством ритму, досконалістю архітектурної композиції і скульптурного декору відрізняються грандіозні собори зрілої готики в Реймсі й Амьєні, а також каплиця Сент-Шапель у Парижі (1243 - 48) з численними вітражами. Із середини 13 ст. величні собори будувалися в древніх європейських країнах - в Німеччині (у Кельні), Нідерландах (в Утрехті), Іспанії (у Бургосе, 1221 - 1599), Великобританії (Вестмінстерське абатство в Лондоні), Швеції (в Упсалі), Чехії (хор і трансепт собору св. Віта в Празі), де готичні будівельні прийоми одержали своєрідну місцеву інтерпретацію. Хрестоносці донесли принципи готики до Родосу, Кіпру і Сирії.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Наприкінці 13 - початку 14 ст. будівництво соборів у Франції переживало кризу: архітектурні форми стали сухіші, декор розкішніший, статуї одержали однаковий підкреслений S-образний вигин і риси куртуазності. З 14 ст. велике значення придбали міські і монастирські зальні церкви, замкові і палацові капели. Для пізньої (&amp;quot;полум'яніючої&amp;quot;) готики характерний примхливий, що нагадує мови полум'я візерунок віконних прорізів (церква Сен-Маклу в Руані). У світському міському зодчестві використовувалися головним чином композиції і декоративні прийоми готики. На головній площі міст будувалися ратуші з рясним декором, нерідко з вежею (ратуша в Сен-Кантене, 1351 - 1509). Замки перетворювалися у величні палаци з багатим внутрішнім оздобленням (комплекс папського палацу в Авіньоне), будувалися особняки (&amp;quot;готелі&amp;quot;) багатих городян.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
У пізній готиці одержали поширення скульптурні вівтарі в інтер'єрах, що поєднують дерев'яну розфарбовану і позолочену скульптуру і темперний живопис на дерев'яних дошках. Склався новий емоційний лад образів, що відрізняється драматичною експресією, особливо в сценах страждань Христа і святих, переданих з нещадною правдивістю. З'явилися розписи на світські сюжети (у папському палаці в Авіньоне, 14 - 15 ст.). У мініатюрах (часословах) намітилося прагнення до одухотвореної людяності образів, до передачі простору й обсягу. До кращих зразків французького готичного декоративного мистецтва належать дрібна скульптура зі слонової кісти, срібні реликварії, лиможська емаль, шпалери і різьблені меблі.&lt;br /&gt;
У пізно готичну епоху нагромадження емпіричних знань, ріст інтересу до реальності, до спостереження і вивчення натури, що зросла роль творчої індивідуальності підготували ґрунт для ренесансної системи світосприймання. Цей процес проявився в 14 - поч. 16 ст. У 15 - 16 ст. він був прискорений впливом італійського і нідерландського Відродження. Протягом 16 ст. готика майже повсюдно перемінилася ренесансною культурою.&lt;br /&gt;
===Історичні інтер'єри готики===&lt;br /&gt;
Історичні інтер’єри готики&lt;br /&gt;
Інтер’єри з дизайном в готичному стилі відрізняються величністю і витонченістю. Стіни перестають бути конструктивним елементом, стають більш легкими, облицьовуються деревом або прикрашаються настінним розписом яскравих кольорів, настінними гобеленами. Дощаті і кам’яні підлоги ранньоготичного інтер’єра пізніше також застилались килимами. Характерними елементами стають ажурні орнаменти, кам’яне мереживо різьби, стрільчаті склепіння. Над входом, як правило, величезне вітражне вікно-роза. Віконне скло в свинцевому обрамленні, із випуклого скла, але без фіранок. Стелі дерев’яні балочної конструкції або з відкритими оформленими кроквами; можливий декоративний розпис на стелі.&lt;br /&gt;
===Меблі в готичному інтер'єрі===&lt;br /&gt;
Типові меблеві вироби готичного стилю: високі двостворчаті шафи з чотирма, шістьма або дев’яти філенками, а також буфети на високих ніжках, високі спинки стільців і ліжок, імітуючих архітектурні деталі фортечних замків і церков. Пізніше цей вплив позначився і на орнаментиці: столярній справі була нав’язана точна геометрична орнаментика, яка суперечить самій фактурі дерева. Основним видом меблів, як в замках рицарів, так і у простих городян була скриня, із якої з часом сформувалася скриня-лавка. Скрині служили столами, лавками і ліжками. Часто скрині ставили одна на другу, прикрашаючи при цьому всю конструкцію стрільчатими склепіннями - так утворилася шафа. Стіл в готичному інтер’єрі мав глибокий висувний ящик і сильно виступаючу стільницю, основою якої були дві торцеві опори. Під відкидною столешницьою знаходилось багато відділень і маленьких ящичків. Ліжко, якщо вона не була забудована в стіну, то мала балдахін або великий, подібний до  шафи, дерев’яний каркас, а в південних країнах Європи - дощату конструкцію з архітектурним членуванням, ріезьбою і кольоровим оздобленням.&lt;br /&gt;
===Основні матеріали в дизайні===&lt;br /&gt;
В будівництві і оздобленні готичних будівель використовувались в основному камінь, мармур, дерево (дуб, горіх, ялинка, сосна, модрина, кедр європейський, ялівець). В декорі використовувалась мозаїка з плитки, майоліка; скрині обтягували шкірою, використовувалась багата металева (залізна і бронзова) фурнітура, мотиви сталактитів, виточені бруски. Фігурна ліпнина інколи розписувалась і покривалась позолотою.&lt;br /&gt;
===Вітражі===&lt;br /&gt;
Кольорові вітражі у вигляді стрільчатих арок - одна із самих впізнаних особливостей стилю готики. Величезні вікна, для яких стіни служать лише легким каркасом, багатокольорові вітражі, світлові ефекти і, накінець, прекрасне вікно-роза - все це і створює неповторне &amp;quot;лице&amp;quot; готики.&lt;br /&gt;
===Кольорова гама===&lt;br /&gt;
&amp;quot;Готичні рози&amp;quot;, барвисті вітражі, розмальована скульптура - все це говорить про особливу роль кольору в средньовіччі. В дизайні інтер’єрів готичного стилю використовувались насичені червоні, сині, жовті, коричневі відтінки, а також золоті і срібні нитки. Для контрасних деталей використовувались пурпурові, рубінові, синьо-чорні, гвоздично-рожеві, зелені відтінки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ідея проекту==&lt;br /&gt;
Основною ідеєю проекту є ознайомлення читачів з основними тенденціями готичного мистецтва Середньовіччя, демонстрація пам'яток культури та заохочення до подальшого вивчення теми.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор проекту==&lt;br /&gt;
Шевчук Дарія&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Матеріали проекту ==&lt;br /&gt;
===Інтернет ресурси проекту===&lt;br /&gt;
Список посилань на ресурси проекту (якщо посилань багато, то зробіть на новій сторінці).&lt;br /&gt;
Посилання на створену колекцію закладок &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Додаткові матеріали проекту===&lt;br /&gt;
Посилання на файли, презентації та інші корисні матеріали&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати проекту==&lt;br /&gt;
Звіт у вигляді презентації.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Шевчук Дарія</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9E%D1%82%D0%B2%D1%96%D1%80_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%B0.JPG</id>
		<title>Файл:Отвір для ключа.JPG</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9E%D1%82%D0%B2%D1%96%D1%80_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%B0.JPG"/>
				<updated>2013-10-09T14:07:39Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Шевчук Дарія: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Шевчук Дарія</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%93%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE-_%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BD%D0%B0%D0%BF%D1%80%D1%8F%D0%BC_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F</id>
		<title>Готичне мистецтво- основний напрям Середньовіччя</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%93%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE-_%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BD%D0%B0%D0%BF%D1%80%D1%8F%D0%BC_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F"/>
				<updated>2013-10-09T14:06:31Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Шевчук Дарія: /* Готичний стиль */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
==Проект з ОІТ та ЗЛ:&amp;quot;Готичне мистецтво-основний напрям Середньовіччя&amp;quot;-208,2013==&lt;br /&gt;
===Готичний стиль===&lt;br /&gt;
Готичний стиль(від італ. gotico, букв. - готський, від назви німецького племені готовий), художній стиль, що з'явився завершальним етапом у розвитку середньовічного мистецтва країн Західної, Центральної і частково Східної Європи (між серединою 12 і 15 - 16 ст.). Термін &amp;quot;готика&amp;quot; введений в епоху Відродження як зневажливе позначення всього середньовічного мистецтва, що вважалося «варварським». З початку 19 ст., коли для мистецтва 10 - 12 ст. був прийнятий термін романський стиль, були обмежені хронологічні рамки готики, у ній виділили ранню, зрілу (високу) і пізню фази. Готика розвивалася в країнах, де панувала католицька церква, і під її егідою феодально-церковні основи зберігалися в ідеології і культурі епохи готики. Готичне мистецтво залишалося переважно культовим по призначенню і релігійним по тематиці: воно було співвіднесено з вічністю, з «вищими» ірраціональними силами. Для готики, характерний символіко-алегоричний тип мислення й умовність художньої мови. Від романського стилю готика успадкувала верховенство архітектури в системі мистецтв і традиційні типи будинків. Особливе місце в мистецтві готики займав собор - вищий зразок синтезу архітектури, скульптури і живопису (вітражів). Непорівнянне з людиною простір собору, вертикалізм його веж і зводів, підпорядкування скульптури динамічним архітектурним ритмам, багатобарвне сяйво вітражів робили сильний емоційний вплив на віруючих.&lt;br /&gt;
Розвиток мистецтва готики відбивало і кардинальні зміни в структурі середньовічного суспільства: початок формування централізованих держав, ріст і зміцнення міст, висування світських сил - міських, торговельних і ремісничих, а також придворно-лицарських кіл. В міру розвитку суспільної свідомості, ремесла і техніки слабшали підвалини середньовічного релігійно-догматичного світогляду, розширювалися можливості пізнання і естетичного осмислення реального світу; складалися нові архітектурні типи і тектонічні системи. Інтенсивно розвивалися містобудування і цивільна архітектура. Міські архітектурні ансамблі включали культові і світські будинки, зміцнення, мости, колодязі. Головна міська площа часто оббудовувалася будинками з аркадами, торговельними і складськими приміщеннями в нижніх поверхах. Від площі розходилися головні вулиці; вузькі фасади 2-, рідше 3-поверхових будинків з високими, фронтонами вибудовувалися уздовж вулиць і набережних. Міста оточувалися могутніми стінами з багато прикрашеними проїзними вежами. Замки королів і феодалів поступово перетворювалися в складні комплекси фортечних, палацових і культових споруджень. Звичайно в центрі міста, пануючи над його забудовою, знаходився замок або собор, який ставав осередком міського життя.&lt;br /&gt;
Смілива і складна каркасна конструкція готичного собору, що втілила торжество сміливої інженерної думки людини, дозволила перебороти масивність романських будівель, полегшити стіни і зводи, створити динамічну єдність внутрішнього простору. У готиці відбувається збагачення й ускладнення синтезу мистецтв, розширення системи сюжетів, у якій відбилися середньовічні представлення про світ. Основним видом образотворчого мистецтва була скульптура, що одержала багатий ідейно-художній зміст і розвиті пластичні форми. Застарілість і замкнутість романських статуй перемінилися рухливістю фігур, їхнім звертанням один до одного і до глядача. Виник інтерес до реальних природних форм, до фізичної краси і почуттів людини, нове трактування одержали теми материнства, морального страждання, мучеництва і жертовної стійкості людини. У готиці органічно переплелися ліризм і трагічні афекти, піднесена духовність і соціальна сатира, фантастичний гротеск і фольклорність, гострі життєві спостереження. У епоху готики розцвіла книжкова мініатюра і з'явився вівтарний живопис, досягло високого підйому декоративне мистецтво, зв'язане з високим рівнем розвитку цехового ремесла.&lt;br /&gt;
[[Зображення:Собор_Паризької_Богоматері.jpg|200px|thumb|left|Собор Паризької Богоматері‎]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Період зародження===&lt;br /&gt;
Готика зародилася в Північній Франції (Іль-де-Франс) у середині 12 ст. і досягла розквіту в 1-й половині 13 ст. Кам'яні готичні собори одержали у Франції свою класичну форму. Як правило, це 3 - 5-нефні васильки з поперечним нефом - трансептом і напівкруговим обходом хору (&amp;quot;діамбулаторієм&amp;quot;), до якого примикають радіальні капели (&amp;quot;вінець капел&amp;quot;) *(НЕФ - це витягнуте у довжину приміщення (або частина приміщення), відокремлене рядом колон чи стовпів.)*. Їх високий і просторий інтер'єр осяяний кольоровим мерехтінням вітражів. Враження нестримного руху вгору і до вівтаря створюється рядами струнких стовпів, могутнім злетом гострих стрілчастих арок, прискореним ритмом аркад верхньої галереї (трифорія). Завдяки контрастові високого головного і напівтемних бічних нефів виникає мальовниче багатство аспектів, відчуття безмежності простору. Конструктивна основа собору - каркас зі стовпів (у зрілій готиці - пучка колон) і стрілчастих арок, що спираються на них. Структура будинку складається з прямокутних осередків (травей), обмежених 4 стовпами і 4 арками, що разом з арками-нервюрами утворять ост хрестового зводу, заповненого полегшеними невеликими зводами - розпалубками. Бічний розпір зводу головного нефа передається за допомогою опорних арок (аркбутанів) на зовнішні стовпи - контрфорси. Звільнені від навантаження стіни в проміжках між стовпами прорізаються арковими вікнами. Нейтралізація розпору зводу за рахунок винесення назовні основних конструктивних елементів дозволила створити відчуття легкості і просторової волі інтер'єру. 2-баштові західні фасади французьких соборів з 3-ма &amp;quot;перспективними&amp;quot; порталами і візерунковим круглим вікном (&amp;quot;трояндою&amp;quot;) у центрі сполучать устремління вгору з ясною урівноваженістю членувань. На фасадах варіюються стрілчасті арки і багаті архітектурно-пластичні і декоративні деталі - візерункові вімперги, фіали, краби і т. д. Статуї на консолях перед колонками порталів і в їх верхній арковій галереї, рельєфи на цоколях і в тимпанах порталів, а також на капітелях колон утворять цільну сюжетну систему, у яку входять персонажі й епізоди Священного писання, алегоричні образи. Кращі добутки готичної пластики - статуї фасадів соборів у Шартрі, Реймсі, Амьєні, Страсбурі перейняті одухотвореною красою, щирістю і шляхетністю почуттів. Декор ритмічно організований і строго підлеглий архітектурним членуванням фасаду, що обумовило струнку тектоніку і пропорції статуй, урочистість їхніх поз і жестів. Інші частини храмів також прикрашалися рельєфами, статуями, рослинним орнаментом, зображеннями фантастичних тварин; характерний достаток у декорі світських мотивів (сцени праці ремісників і селян, гротескні і сатиричні зображення). Різноманітна і тематика вітражів, у гамі яких переважали червоні, сині і жовті тони.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Сформована готична каркасна система з'явилася в церкві абатства Сен-Дені (1137 - 44). До ранньої готики відносяться також собори в Лане, Парижі, Шартре. Багатством ритму, досконалістю архітектурної композиції і скульптурного декору відрізняються грандіозні собори зрілої готики в Реймсі й Амьєні, а також каплиця Сент-Шапель у Парижі (1243 - 48) з численними вітражами. Із середини 13 ст. величні собори будувалися в древніх європейських країнах - в Німеччині (у Кельні), Нідерландах (в Утрехті), Іспанії (у Бургосе, 1221 - 1599), Великобританії (Вестмінстерське абатство в Лондоні), Швеції (в Упсалі), Чехії (хор і трансепт собору св. Віта в Празі), де готичні будівельні прийоми одержали своєрідну місцеву інтерпретацію. Хрестоносці донесли принципи готики до Родосу, Кіпру і Сирії.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Наприкінці 13 - початку 14 ст. будівництво соборів у Франції переживало кризу: архітектурні форми стали сухіші, декор розкішніший, статуї одержали однаковий підкреслений S-образний вигин і риси куртуазності. З 14 ст. велике значення придбали міські і монастирські зальні церкви, замкові і палацові капели. Для пізньої (&amp;quot;полум'яніючої&amp;quot;) готики характерний примхливий, що нагадує мови полум'я візерунок віконних прорізів (церква Сен-Маклу в Руані). У світському міському зодчестві використовувалися головним чином композиції і декоративні прийоми готики. На головній площі міст будувалися ратуші з рясним декором, нерідко з вежею (ратуша в Сен-Кантене, 1351 - 1509). Замки перетворювалися у величні палаци з багатим внутрішнім оздобленням (комплекс папського палацу в Авіньоне), будувалися особняки (&amp;quot;готелі&amp;quot;) багатих городян.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
У пізній готиці одержали поширення скульптурні вівтарі в інтер'єрах, що поєднують дерев'яну розфарбовану і позолочену скульптуру і темперний живопис на дерев'яних дошках. Склався новий емоційний лад образів, що відрізняється драматичною експресією, особливо в сценах страждань Христа і святих, переданих з нещадною правдивістю. З'явилися розписи на світські сюжети (у папському палаці в Авіньоне, 14 - 15 ст.). У мініатюрах (часословах) намітилося прагнення до одухотвореної людяності образів, до передачі простору й обсягу. До кращих зразків французького готичного декоративного мистецтва належать дрібна скульптура зі слонової кісти, срібні реликварії, лиможська емаль, шпалери і різьблені меблі.&lt;br /&gt;
У пізно готичну епоху нагромадження емпіричних знань, ріст інтересу до реальності, до спостереження і вивчення натури, що зросла роль творчої індивідуальності підготували ґрунт для ренесансної системи світосприймання. Цей процес проявився в 14 - поч. 16 ст. У 15 - 16 ст. він був прискорений впливом італійського і нідерландського Відродження. Протягом 16 ст. готика майже повсюдно перемінилася ренесансною культурою.&lt;br /&gt;
===Історичні інтер'єри готики===&lt;br /&gt;
Історичні інтер’єри готики&lt;br /&gt;
Інтер’єри з дизайном в готичному стилі відрізняються величністю і витонченістю. Стіни перестають бути конструктивним елементом, стають більш легкими, облицьовуються деревом або прикрашаються настінним розписом яскравих кольорів, настінними гобеленами. Дощаті і кам’яні підлоги ранньоготичного інтер’єра пізніше також застилались килимами. Характерними елементами стають ажурні орнаменти, кам’яне мереживо різьби, стрільчаті склепіння. Над входом, як правило, величезне вітражне вікно-роза. Віконне скло в свинцевому обрамленні, із випуклого скла, але без фіранок. Стелі дерев’яні балочної конструкції або з відкритими оформленими кроквами; можливий декоративний розпис на стелі.&lt;br /&gt;
===Меблі в готичному інтер'єрі===&lt;br /&gt;
Типові меблеві вироби готичного стилю: високі двостворчаті шафи з чотирма, шістьма або дев’яти філенками, а також буфети на високих ніжках, високі спинки стільців і ліжок, імітуючих архітектурні деталі фортечних замків і церков. Пізніше цей вплив позначився і на орнаментиці: столярній справі була нав’язана точна геометрична орнаментика, яка суперечить самій фактурі дерева. Основним видом меблів, як в замках рицарів, так і у простих городян була скриня, із якої з часом сформувалася скриня-лавка. Скрині служили столами, лавками і ліжками. Часто скрині ставили одна на другу, прикрашаючи при цьому всю конструкцію стрільчатими склепіннями - так утворилася шафа. Стіл в готичному інтер’єрі мав глибокий висувний ящик і сильно виступаючу стільницю, основою якої були дві торцеві опори. Під відкидною столешницьою знаходилось багато відділень і маленьких ящичків. Ліжко, якщо вона не була забудована в стіну, то мала балдахін або великий, подібний до  шафи, дерев’яний каркас, а в південних країнах Європи - дощату конструкцію з архітектурним членуванням, ріезьбою і кольоровим оздобленням.&lt;br /&gt;
===Основні матеріали в дизайні===&lt;br /&gt;
В будівництві і оздобленні готичних будівель використовувались в основному камінь, мармур, дерево (дуб, горіх, ялинка, сосна, модрина, кедр європейський, ялівець). В декорі використовувалась мозаїка з плитки, майоліка; скрині обтягували шкірою, використовувалась багата металева (залізна і бронзова) фурнітура, мотиви сталактитів, виточені бруски. Фігурна ліпнина інколи розписувалась і покривалась позолотою.&lt;br /&gt;
===Вітражі===&lt;br /&gt;
Кольорові вітражі у вигляді стрільчатих арок - одна із самих впізнаних особливостей стилю готики. Величезні вікна, для яких стіни служать лише легким каркасом, багатокольорові вітражі, світлові ефекти і, накінець, прекрасне вікно-роза - все це і створює неповторне &amp;quot;лице&amp;quot; готики.&lt;br /&gt;
===Кольорова гама===&lt;br /&gt;
&amp;quot;Готичні рози&amp;quot;, барвисті вітражі, розмальована скульптура - все це говорить про особливу роль кольору в средньовіччі. В дизайні інтер’єрів готичного стилю використовувались насичені червоні, сині, жовті, коричневі відтінки, а також золоті і срібні нитки. Для контрасних деталей використовувались пурпурові, рубінові, синьо-чорні, гвоздично-рожеві, зелені відтінки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ідея проекту==&lt;br /&gt;
Основною ідеєю проекту є ознайомлення читачів з основними тенденціями готичного мистецтва Середньовіччя, демонстрація пам'яток культури та заохочення до подальшого вивчення теми.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор проекту==&lt;br /&gt;
Шевчук Дарія&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Матеріали проекту ==&lt;br /&gt;
===Інтернет ресурси проекту===&lt;br /&gt;
Список посилань на ресурси проекту (якщо посилань багато, то зробіть на новій сторінці).&lt;br /&gt;
Посилання на створену колекцію закладок &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Додаткові матеріали проекту===&lt;br /&gt;
Посилання на файли, презентації та інші корисні матеріали&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати проекту==&lt;br /&gt;
Звіт у вигляді презентації.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Шевчук Дарія</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A1%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80_%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96.jpg</id>
		<title>Файл:Собор Паризької Богоматері.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A1%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80_%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96.jpg"/>
				<updated>2013-10-09T13:59:22Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Шевчук Дарія: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Шевчук Дарія</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%93%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE-_%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BD%D0%B0%D0%BF%D1%80%D1%8F%D0%BC_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F</id>
		<title>Готичне мистецтво- основний напрям Середньовіччя</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%93%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE-_%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BD%D0%B0%D0%BF%D1%80%D1%8F%D0%BC_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F"/>
				<updated>2013-10-09T13:54:53Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Шевчук Дарія: /* Проект з ОІТ та ЗЛ:&amp;quot;Готичне мистецтво-основний напрям Середньовіччя&amp;quot;-208,2013 */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
==Проект з ОІТ та ЗЛ:&amp;quot;Готичне мистецтво-основний напрям Середньовіччя&amp;quot;-208,2013==&lt;br /&gt;
===Готичний стиль===&lt;br /&gt;
Готичний стиль(від італ. gotico, букв. - готський, від назви німецького племені готовий), художній стиль, що з'явився завершальним етапом у розвитку середньовічного мистецтва країн Західної, Центральної і частково Східної Європи (між серединою 12 і 15 - 16 ст.). Термін &amp;quot;готика&amp;quot; введений в епоху Відродження як зневажливе позначення всього середньовічного мистецтва, що вважалося «варварським». З початку 19 ст., коли для мистецтва 10 - 12 ст. був прийнятий термін романський стиль, були обмежені хронологічні рамки готики, у ній виділили ранню, зрілу (високу) і пізню фази. Готика розвивалася в країнах, де панувала католицька церква, і під її егідою феодально-церковні основи зберігалися в ідеології і культурі епохи готики. Готичне мистецтво залишалося переважно культовим по призначенню і релігійним по тематиці: воно було співвіднесено з вічністю, з «вищими» ірраціональними силами. Для готики, характерний символіко-алегоричний тип мислення й умовність художньої мови. Від романського стилю готика успадкувала верховенство архітектури в системі мистецтв і традиційні типи будинків. Особливе місце в мистецтві готики займав собор - вищий зразок синтезу архітектури, скульптури і живопису (вітражів). Непорівнянне з людиною простір собору, вертикалізм його веж і зводів, підпорядкування скульптури динамічним архітектурним ритмам, багатобарвне сяйво вітражів робили сильний емоційний вплив на віруючих.&lt;br /&gt;
Розвиток мистецтва готики відбивало і кардинальні зміни в структурі середньовічного суспільства: початок формування централізованих держав, ріст і зміцнення міст, висування світських сил - міських, торговельних і ремісничих, а також придворно-лицарських кіл. В міру розвитку суспільної свідомості, ремесла і техніки слабшали підвалини середньовічного релігійно-догматичного світогляду, розширювалися можливості пізнання і естетичного осмислення реального світу; складалися нові архітектурні типи і тектонічні системи. Інтенсивно розвивалися містобудування і цивільна архітектура. Міські архітектурні ансамблі включали культові і світські будинки, зміцнення, мости, колодязі. Головна міська площа часто оббудовувалася будинками з аркадами, торговельними і складськими приміщеннями в нижніх поверхах. Від площі розходилися головні вулиці; вузькі фасади 2-, рідше 3-поверхових будинків з високими, фронтонами вибудовувалися уздовж вулиць і набережних. Міста оточувалися могутніми стінами з багато прикрашеними проїзними вежами. Замки королів і феодалів поступово перетворювалися в складні комплекси фортечних, палацових і культових споруджень. Звичайно в центрі міста, пануючи над його забудовою, знаходився замок або собор, який ставав осередком міського життя.&lt;br /&gt;
Смілива і складна каркасна конструкція готичного собору, що втілила торжество сміливої інженерної думки людини, дозволила перебороти масивність романських будівель, полегшити стіни і зводи, створити динамічну єдність внутрішнього простору. У готиці відбувається збагачення й ускладнення синтезу мистецтв, розширення системи сюжетів, у якій відбилися середньовічні представлення про світ. Основним видом образотворчого мистецтва була скульптура, що одержала багатий ідейно-художній зміст і розвиті пластичні форми. Застарілість і замкнутість романських статуй перемінилися рухливістю фігур, їхнім звертанням один до одного і до глядача. Виник інтерес до реальних природних форм, до фізичної краси і почуттів людини, нове трактування одержали теми материнства, морального страждання, мучеництва і жертовної стійкості людини. У готиці органічно переплелися ліризм і трагічні афекти, піднесена духовність і соціальна сатира, фантастичний гротеск і фольклорність, гострі життєві спостереження. У епоху готики розцвіла книжкова мініатюра і з'явився вівтарний живопис, досягло високого підйому декоративне мистецтво, зв'язане з високим рівнем розвитку цехового ремесла.&lt;br /&gt;
===Період зародження===&lt;br /&gt;
Готика зародилася в Північній Франції (Іль-де-Франс) у середині 12 ст. і досягла розквіту в 1-й половині 13 ст. Кам'яні готичні собори одержали у Франції свою класичну форму. Як правило, це 3 - 5-нефні васильки з поперечним нефом - трансептом і напівкруговим обходом хору (&amp;quot;діамбулаторієм&amp;quot;), до якого примикають радіальні капели (&amp;quot;вінець капел&amp;quot;) *(НЕФ - це витягнуте у довжину приміщення (або частина приміщення), відокремлене рядом колон чи стовпів.)*. Їх високий і просторий інтер'єр осяяний кольоровим мерехтінням вітражів. Враження нестримного руху вгору і до вівтаря створюється рядами струнких стовпів, могутнім злетом гострих стрілчастих арок, прискореним ритмом аркад верхньої галереї (трифорія). Завдяки контрастові високого головного і напівтемних бічних нефів виникає мальовниче багатство аспектів, відчуття безмежності простору. Конструктивна основа собору - каркас зі стовпів (у зрілій готиці - пучка колон) і стрілчастих арок, що спираються на них. Структура будинку складається з прямокутних осередків (травей), обмежених 4 стовпами і 4 арками, що разом з арками-нервюрами утворять ост хрестового зводу, заповненого полегшеними невеликими зводами - розпалубками. Бічний розпір зводу головного нефа передається за допомогою опорних арок (аркбутанів) на зовнішні стовпи - контрфорси. Звільнені від навантаження стіни в проміжках між стовпами прорізаються арковими вікнами. Нейтралізація розпору зводу за рахунок винесення назовні основних конструктивних елементів дозволила створити відчуття легкості і просторової волі інтер'єру. 2-баштові західні фасади французьких соборів з 3-ма &amp;quot;перспективними&amp;quot; порталами і візерунковим круглим вікном (&amp;quot;трояндою&amp;quot;) у центрі сполучать устремління вгору з ясною урівноваженістю членувань. На фасадах варіюються стрілчасті арки і багаті архітектурно-пластичні і декоративні деталі - візерункові вімперги, фіали, краби і т. д. Статуї на консолях перед колонками порталів і в їх верхній арковій галереї, рельєфи на цоколях і в тимпанах порталів, а також на капітелях колон утворять цільну сюжетну систему, у яку входять персонажі й епізоди Священного писання, алегоричні образи. Кращі добутки готичної пластики - статуї фасадів соборів у Шартрі, Реймсі, Амьєні, Страсбурі перейняті одухотвореною красою, щирістю і шляхетністю почуттів. Декор ритмічно організований і строго підлеглий архітектурним членуванням фасаду, що обумовило струнку тектоніку і пропорції статуй, урочистість їхніх поз і жестів. Інші частини храмів також прикрашалися рельєфами, статуями, рослинним орнаментом, зображеннями фантастичних тварин; характерний достаток у декорі світських мотивів (сцени праці ремісників і селян, гротескні і сатиричні зображення). Різноманітна і тематика вітражів, у гамі яких переважали червоні, сині і жовті тони.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Сформована готична каркасна система з'явилася в церкві абатства Сен-Дені (1137 - 44). До ранньої готики відносяться також собори в Лане, Парижі, Шартре. Багатством ритму, досконалістю архітектурної композиції і скульптурного декору відрізняються грандіозні собори зрілої готики в Реймсі й Амьєні, а також каплиця Сент-Шапель у Парижі (1243 - 48) з численними вітражами. Із середини 13 ст. величні собори будувалися в древніх європейських країнах - в Німеччині (у Кельні), Нідерландах (в Утрехті), Іспанії (у Бургосе, 1221 - 1599), Великобританії (Вестмінстерське абатство в Лондоні), Швеції (в Упсалі), Чехії (хор і трансепт собору св. Віта в Празі), де готичні будівельні прийоми одержали своєрідну місцеву інтерпретацію. Хрестоносці донесли принципи готики до Родосу, Кіпру і Сирії.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Наприкінці 13 - початку 14 ст. будівництво соборів у Франції переживало кризу: архітектурні форми стали сухіші, декор розкішніший, статуї одержали однаковий підкреслений S-образний вигин і риси куртуазності. З 14 ст. велике значення придбали міські і монастирські зальні церкви, замкові і палацові капели. Для пізньої (&amp;quot;полум'яніючої&amp;quot;) готики характерний примхливий, що нагадує мови полум'я візерунок віконних прорізів (церква Сен-Маклу в Руані). У світському міському зодчестві використовувалися головним чином композиції і декоративні прийоми готики. На головній площі міст будувалися ратуші з рясним декором, нерідко з вежею (ратуша в Сен-Кантене, 1351 - 1509). Замки перетворювалися у величні палаци з багатим внутрішнім оздобленням (комплекс папського палацу в Авіньоне), будувалися особняки (&amp;quot;готелі&amp;quot;) багатих городян.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
У пізній готиці одержали поширення скульптурні вівтарі в інтер'єрах, що поєднують дерев'яну розфарбовану і позолочену скульптуру і темперний живопис на дерев'яних дошках. Склався новий емоційний лад образів, що відрізняється драматичною експресією, особливо в сценах страждань Христа і святих, переданих з нещадною правдивістю. З'явилися розписи на світські сюжети (у папському палаці в Авіньоне, 14 - 15 ст.). У мініатюрах (часословах) намітилося прагнення до одухотвореної людяності образів, до передачі простору й обсягу. До кращих зразків французького готичного декоративного мистецтва належать дрібна скульптура зі слонової кісти, срібні реликварії, лиможська емаль, шпалери і різьблені меблі.&lt;br /&gt;
У пізно готичну епоху нагромадження емпіричних знань, ріст інтересу до реальності, до спостереження і вивчення натури, що зросла роль творчої індивідуальності підготували ґрунт для ренесансної системи світосприймання. Цей процес проявився в 14 - поч. 16 ст. У 15 - 16 ст. він був прискорений впливом італійського і нідерландського Відродження. Протягом 16 ст. готика майже повсюдно перемінилася ренесансною культурою.&lt;br /&gt;
===Історичні інтер'єри готики===&lt;br /&gt;
Історичні інтер’єри готики&lt;br /&gt;
Інтер’єри з дизайном в готичному стилі відрізняються величністю і витонченістю. Стіни перестають бути конструктивним елементом, стають більш легкими, облицьовуються деревом або прикрашаються настінним розписом яскравих кольорів, настінними гобеленами. Дощаті і кам’яні підлоги ранньоготичного інтер’єра пізніше також застилались килимами. Характерними елементами стають ажурні орнаменти, кам’яне мереживо різьби, стрільчаті склепіння. Над входом, як правило, величезне вітражне вікно-роза. Віконне скло в свинцевому обрамленні, із випуклого скла, але без фіранок. Стелі дерев’яні балочної конструкції або з відкритими оформленими кроквами; можливий декоративний розпис на стелі.&lt;br /&gt;
===Меблі в готичному інтер'єрі===&lt;br /&gt;
Типові меблеві вироби готичного стилю: високі двостворчаті шафи з чотирма, шістьма або дев’яти філенками, а також буфети на високих ніжках, високі спинки стільців і ліжок, імітуючих архітектурні деталі фортечних замків і церков. Пізніше цей вплив позначився і на орнаментиці: столярній справі була нав’язана точна геометрична орнаментика, яка суперечить самій фактурі дерева. Основним видом меблів, як в замках рицарів, так і у простих городян була скриня, із якої з часом сформувалася скриня-лавка. Скрині служили столами, лавками і ліжками. Часто скрині ставили одна на другу, прикрашаючи при цьому всю конструкцію стрільчатими склепіннями - так утворилася шафа. Стіл в готичному інтер’єрі мав глибокий висувний ящик і сильно виступаючу стільницю, основою якої були дві торцеві опори. Під відкидною столешницьою знаходилось багато відділень і маленьких ящичків. Ліжко, якщо вона не була забудована в стіну, то мала балдахін або великий, подібний до  шафи, дерев’яний каркас, а в південних країнах Європи - дощату конструкцію з архітектурним членуванням, ріезьбою і кольоровим оздобленням.&lt;br /&gt;
===Основні матеріали в дизайні===&lt;br /&gt;
В будівництві і оздобленні готичних будівель використовувались в основному камінь, мармур, дерево (дуб, горіх, ялинка, сосна, модрина, кедр європейський, ялівець). В декорі використовувалась мозаїка з плитки, майоліка; скрині обтягували шкірою, використовувалась багата металева (залізна і бронзова) фурнітура, мотиви сталактитів, виточені бруски. Фігурна ліпнина інколи розписувалась і покривалась позолотою.&lt;br /&gt;
===Вітражі===&lt;br /&gt;
Кольорові вітражі у вигляді стрільчатих арок - одна із самих впізнаних особливостей стилю готики. Величезні вікна, для яких стіни служать лише легким каркасом, багатокольорові вітражі, світлові ефекти і, накінець, прекрасне вікно-роза - все це і створює неповторне &amp;quot;лице&amp;quot; готики.&lt;br /&gt;
===Кольорова гама===&lt;br /&gt;
&amp;quot;Готичні рози&amp;quot;, барвисті вітражі, розмальована скульптура - все це говорить про особливу роль кольору в средньовіччі. В дизайні інтер’єрів готичного стилю використовувались насичені червоні, сині, жовті, коричневі відтінки, а також золоті і срібні нитки. Для контрасних деталей використовувались пурпурові, рубінові, синьо-чорні, гвоздично-рожеві, зелені відтінки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ідея проекту==&lt;br /&gt;
Основною ідеєю проекту є ознайомлення читачів з основними тенденціями готичного мистецтва Середньовіччя, демонстрація пам'яток культури та заохочення до подальшого вивчення теми.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор проекту==&lt;br /&gt;
Шевчук Дарія&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Матеріали проекту ==&lt;br /&gt;
===Інтернет ресурси проекту===&lt;br /&gt;
Список посилань на ресурси проекту (якщо посилань багато, то зробіть на новій сторінці).&lt;br /&gt;
Посилання на створену колекцію закладок &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Додаткові матеріали проекту===&lt;br /&gt;
Посилання на файли, презентації та інші корисні матеріали&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати проекту==&lt;br /&gt;
Звіт у вигляді презентації.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Шевчук Дарія</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%93%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE-_%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BD%D0%B0%D0%BF%D1%80%D1%8F%D0%BC_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F</id>
		<title>Готичне мистецтво- основний напрям Середньовіччя</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%93%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE-_%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BD%D0%B0%D0%BF%D1%80%D1%8F%D0%BC_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F"/>
				<updated>2013-10-09T13:40:46Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Шевчук Дарія: /* Автор проекту */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
==Проект з ОІТ та ЗЛ:&amp;quot;Готичне мистецтво-основний напрям Середньовіччя&amp;quot;-208,2013==&lt;br /&gt;
Якщо є додайте логотип проекту&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ідея проекту==&lt;br /&gt;
Основною ідеєю проекту є ознайомлення читачів з основними тенденціями готичного мистецтва Середньовіччя, демонстрація пам'яток культури та заохочення до подальшого вивчення теми.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор проекту==&lt;br /&gt;
Шевчук Дарія&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Матеріали проекту ==&lt;br /&gt;
===Інтернет ресурси проекту===&lt;br /&gt;
Список посилань на ресурси проекту (якщо посилань багато, то зробіть на новій сторінці).&lt;br /&gt;
Посилання на створену колекцію закладок &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Додаткові матеріали проекту===&lt;br /&gt;
Посилання на файли, презентації та інші корисні матеріали&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати проекту==&lt;br /&gt;
Звіт у вигляді презентації.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Шевчук Дарія</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%93%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE-_%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BD%D0%B0%D0%BF%D1%80%D1%8F%D0%BC_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F</id>
		<title>Готичне мистецтво- основний напрям Середньовіччя</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%93%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE-_%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BD%D0%B0%D0%BF%D1%80%D1%8F%D0%BC_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F"/>
				<updated>2013-10-09T13:38:25Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Шевчук Дарія: /* Ідея проекту */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
==Проект з ОІТ та ЗЛ:&amp;quot;Готичне мистецтво-основний напрям Середньовіччя&amp;quot;-208,2013==&lt;br /&gt;
Якщо є додайте логотип проекту&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ідея проекту==&lt;br /&gt;
Основною ідеєю проекту є ознайомлення читачів з основними тенденціями готичного мистецтва Середньовіччя, демонстрація пам'яток культури та заохочення до подальшого вивчення теми.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор проекту==&lt;br /&gt;
ПІП автора(ів), посилання на їхні власні сторінки&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Матеріали проекту ==&lt;br /&gt;
===Інтернет ресурси проекту===&lt;br /&gt;
Список посилань на ресурси проекту (якщо посилань багато, то зробіть на новій сторінці).&lt;br /&gt;
Посилання на створену колекцію закладок &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Додаткові матеріали проекту===&lt;br /&gt;
Посилання на файли, презентації та інші корисні матеріали&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати проекту==&lt;br /&gt;
Звіт у вигляді презентації.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Шевчук Дарія</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%93%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE-_%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BD%D0%B0%D0%BF%D1%80%D1%8F%D0%BC_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F</id>
		<title>Готичне мистецтво- основний напрям Середньовіччя</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%93%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE-_%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BD%D0%B0%D0%BF%D1%80%D1%8F%D0%BC_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F"/>
				<updated>2013-10-09T13:32:20Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Шевчук Дарія: /* Введіть назву проекту */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
==Проект з ОІТ та ЗЛ:&amp;quot;Готичне мистецтво-основний напрям Середньовіччя&amp;quot;-208,2013==&lt;br /&gt;
Якщо є додайте логотип проекту&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ідея проекту==&lt;br /&gt;
Розкрийте задум, мету вашого проекту, передбачуваний результат&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор проекту==&lt;br /&gt;
ПІП автора(ів), посилання на їхні власні сторінки&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Матеріали проекту ==&lt;br /&gt;
===Інтернет ресурси проекту===&lt;br /&gt;
Список посилань на ресурси проекту (якщо посилань багато, то зробіть на новій сторінці).&lt;br /&gt;
Посилання на створену колекцію закладок &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Додаткові матеріали проекту===&lt;br /&gt;
Посилання на файли, презентації та інші корисні матеріали&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати проекту==&lt;br /&gt;
Звіт у вигляді презентації.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Шевчук Дарія</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%93%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE-_%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BD%D0%B0%D0%BF%D1%80%D1%8F%D0%BC_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F</id>
		<title>Готичне мистецтво- основний напрям Середньовіччя</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%93%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE-_%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BD%D0%B0%D0%BF%D1%80%D1%8F%D0%BC_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F"/>
				<updated>2013-10-09T13:28:31Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Шевчук Дарія: Створена сторінка: {{Subst:Template:Шаблон проекту &amp;quot;Статистика&amp;quot;}}&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
=='''''&amp;lt;font color='red' size=6&amp;gt;Введіть назву проекту&amp;lt;/font&amp;gt;'''''==&lt;br /&gt;
Якщо є додайте логотип проекту&lt;br /&gt;
==Ідея проекту==&lt;br /&gt;
Розкрийте задум, мету вашого проекту, передбачуваний результат&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор проекту==&lt;br /&gt;
ПІП автора(ів), посилання на їхні власні сторінки&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Матеріали проекту ==&lt;br /&gt;
===Інтернет ресурси проекту===&lt;br /&gt;
Список посилань на ресурси проекту (якщо посилань багато, то зробіть на новій сторінці).&lt;br /&gt;
Посилання на створену колекцію закладок &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Додаткові матеріали проекту===&lt;br /&gt;
Посилання на файли, презентації та інші корисні матеріали&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати проекту==&lt;br /&gt;
Звіт у вигляді презентації.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Шевчук Дарія</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D1%83%D0%BA_%D0%94%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F</id>
		<title>Користувач:Шевчук Дарія</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D1%83%D0%BA_%D0%94%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F"/>
				<updated>2013-10-09T13:08:22Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Шевчук Дарія: /* Мої інтереси */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Про себе ==&lt;br /&gt;
Студентка факультету іноземних мов.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Мої інтереси ==&lt;br /&gt;
Творчість С. Кінга та П. Зюскінда; rock music.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Проекти в яких беру участь ==&lt;br /&gt;
[[http://wiki.kspu.kr.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82_%D0%B7_%D0%9E%D0%86%D0%A2_%D1%82%D0%B0_%D0%97%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%B1%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8_(%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B5%D1%82_%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BC%D0%BE%D0%B2)] Проект з ОІТ та Зарубіжної літератури (факультет іноземних мов)]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Мої роботи ==&lt;br /&gt;
В цьому розділі розміщуються посилання (внутрішні та зовнішні)на ваші роботи, додається короткий опис.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Category:Студенти]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Шевчук Дарія</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D1%83%D0%BA_%D0%94%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F</id>
		<title>Користувач:Шевчук Дарія</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D1%83%D0%BA_%D0%94%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F"/>
				<updated>2013-10-09T13:04:15Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Шевчук Дарія: /* Про себе */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Про себе ==&lt;br /&gt;
Студентка факультету іноземних мов.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Мої інтереси ==&lt;br /&gt;
....&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Проекти в яких беру участь ==&lt;br /&gt;
[[http://wiki.kspu.kr.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82_%D0%B7_%D0%9E%D0%86%D0%A2_%D1%82%D0%B0_%D0%97%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%B1%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8_(%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B5%D1%82_%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BC%D0%BE%D0%B2)] Проект з ОІТ та Зарубіжної літератури (факультет іноземних мов)]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Мої роботи ==&lt;br /&gt;
В цьому розділі розміщуються посилання (внутрішні та зовнішні)на ваші роботи, додається короткий опис.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Category:Студенти]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Шевчук Дарія</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D1%83%D0%BA_%D0%94%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F</id>
		<title>Користувач:Шевчук Дарія</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D1%83%D0%BA_%D0%94%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F"/>
				<updated>2013-09-27T08:13:46Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Шевчук Дарія: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Про себе ==&lt;br /&gt;
......&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Мої інтереси ==&lt;br /&gt;
....&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Проекти в яких беру участь ==&lt;br /&gt;
[[http://wiki.kspu.kr.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82_%D0%B7_%D0%9E%D0%86%D0%A2_%D1%82%D0%B0_%D0%97%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%B1%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8_(%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B5%D1%82_%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BC%D0%BE%D0%B2)] Проект з ОІТ та Зарубіжної літератури (факультет іноземних мов)]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Мої роботи ==&lt;br /&gt;
В цьому розділі розміщуються посилання (внутрішні та зовнішні)на ваші роботи, додається короткий опис.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Category:Студенти]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Шевчук Дарія</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D1%83%D0%BA_%D0%94%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F</id>
		<title>Користувач:Шевчук Дарія</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D1%83%D0%BA_%D0%94%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F"/>
				<updated>2013-09-27T08:11:50Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Шевчук Дарія: /* Проекти в яких беру участь */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Про себе ==&lt;br /&gt;
......&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Мої інтереси ==&lt;br /&gt;
....&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Проекти в яких беру участь ==&lt;br /&gt;
[[http://wiki.kspu.kr.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82_%D0%B7_%D0%9E%D0%86%D0%A2_%D1%82%D0%B0_%D0%97%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%B1%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8_(%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B5%D1%82_%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BC%D0%BE%D0%B2)] Проект з ОІТ та Зарубіжної літератури (факультет іноземних мов)]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Мої роботи ==&lt;br /&gt;
В цьому розділі розміщуються посилання (внутрішні та зовнішні)на ваші роботи, додається короткий опис.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Шевчук Дарія</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7_%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%83%D0%B7%D1%96_%22%D0%97%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%B1%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8%22_2012-2013</id>
		<title>Корисні посилання з галузі &quot;Зарубіжної літератури&quot; 2012-2013</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7_%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%83%D0%B7%D1%96_%22%D0%97%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%B1%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8%22_2012-2013"/>
				<updated>2013-09-27T07:47:42Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Шевчук Дарія: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Image:Zar_lit_logo.jpg|thumb|200px|Оголошено конкурс на кращу емблему до проекту]]&lt;br /&gt;
{|cellpadding=&amp;quot;1&amp;quot; style=&amp;quot;margin-bottom:5 px;&amp;quot; &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;text-align:center; padding: 0.1em 0.1em; background-color:tan; border:2px solid mintcream; border-right:1; -moz-border-radius:10px&amp;quot; |&lt;br /&gt;
{|border=&amp;quot;0&amp;quot; cellpadding=&amp;quot;5&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- style=&amp;quot;background-color:tan; text-align:center;&amp;quot; |&lt;br /&gt;
|&amp;lt;FONT face=&amp;quot;Courier New&amp;quot; size=&amp;quot;3&amp;quot;&amp;gt; [[Проект з ОІТ та Зарубіжної літератури (факультет іноземних мов)|Головна]]&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;FONT face=&amp;quot;Courier New&amp;quot; size=&amp;quot;3&amp;quot;&amp;gt;[[Тематика проектів з ОІТ та Зарубіжної літератури|Теми проектів]]&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;FONT face=&amp;quot;Courier New&amp;quot; size=&amp;quot;3&amp;quot;&amp;gt;[[Результати проекту з ОІТ та Зарубіжної літератури 2013-2014 н.р.|Результати проекту 2013-2014]]&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
|&amp;lt;FONT face=&amp;quot;Courier New&amp;quot; size=&amp;quot;3&amp;quot;&amp;gt;[[Архів до проекту ОІТ та Зарубіжної літератури|Архів]]&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
[[Категорія:Проект з ОІТ та Зарубіжної літератури (факультет іноземних мов)]]&lt;br /&gt;
Приклад оформлення:&lt;br /&gt;
===Корисні посилання [[Користувач:Завалко Дмитро|Завалко Дмитра]] ===&lt;br /&gt;
[http://www.catalogmineralov.ru/ &amp;quot;Каталог мінералів&amp;quot; - віртуальна енциклопедія] Фотографії, описи та характеристики мінералів і самородних елементів, статті. Пошук мінералів за класом, сингонією, блиском та ін. властивостями. Новини геології.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.izmiran.rssi.ru/ ИЗМИРАН - институт земного магнетизма] Перечень подразделений Института земного магнетизма, описание действующих служб, международных проектов. Центр прогнозов геофизической обстановки (данные по Москве и области). Список сотрудников.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.vokrugsveta.com/ &amp;quot;Навколо світу&amp;quot; - журнал подорожей і відкриттів] Розповіді про далекі країни, першовідкривачів, дослідників, географія континентів. Тематичний архів статей, фотогалереї.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
===Корисні посилання [[Користувач:Alina Melnik|Аліна Мельник]] ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://uastudent.com/ispanskiy-geroichnuy-epos-pisny-pro-cida-osnova-ta-istoriya/&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://ukrkniga.org.ua/ukrkniga-text/259/14/&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://uastudent.com/tag/%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BD%D1%8F-%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D1%81%D1%96%D0%B4%D0%B0/&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Корисні посилання 2012-2013 н.р.=&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Kate Kovalenko|Kate Kovalenko]] 13:18, 22 лютого 2013 (EET)&lt;br /&gt;
# [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%BE_%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0 Франческо Петрарка в Вікіпедії]&lt;br /&gt;
# [http://referats.allbest.ru/literature/7900087238.html Навчання Франческо Петрарки. Життя в Авіньоні при папському дворі. Зустріч з Лаурою, нерозділена любов до якої склала головне джерело його поезії. Поїздка до Риму. Тривалі подорожі по Італії. Останні роки життя Петрарки при дворі Франческо да Kappapa]&lt;br /&gt;
# [http://ref.a.ua/?id=255959 Франческо Петрарка – перший гуманіст Європи]&lt;br /&gt;
# [http://pidruchniki.ws/15840720/kulturologiya/istoriya_zarubizhnoyi_literaturi_xvii-xviii_stolittya_-_davidenko_gy Історія зарубіжної літератури XVII—XVIII століття]--[[Користувач:Samolik|Samolik]] 13:17, 22 лютого 2013 (EET)&lt;br /&gt;
# [http://pidruchniki.ws/14050923/literatura/istoriya_zarubizhnoyi_literaturi_xix_-_xx_st_-_davidenko_gy Історія зарубіжної літератури XIX - XX ст ]--[[Користувач:Samolik|Samolik]] 13:20, 22 лютого 2013 (EET)&lt;br /&gt;
# [http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%A5%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D1%8F_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_%D1%8F%D0%BA_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0,_%D1%97%D1%97_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5_%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4_%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D1%96%D0%B2_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0 Художня література як мистецтво слова]--[[Користувач:Samolik|Samolik]] 13:20, 22 лютого 2013 (EET)&lt;br /&gt;
# [http://tvory.com.ua/referaty/kult41.html Загальна характеристика епохи відродження. Неоплатонізм. Гуманізм]--[[Користувач:Katyshka]]&lt;br /&gt;
# [http://philosophy.ru/library/losef/renaesth/02.htm ОБЩАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ЭСТЕТИКИ ВОЗРОЖДЕНИЯ]--[[Користувач:Katyshka]]&lt;br /&gt;
# [http://uk.wikipedia.org/wiki/Гуманізм_епохи_Відродження Гуманізм епохи Відродження]--[[Користувач:Katyshka]]&lt;br /&gt;
===Корисні посилання [[Користувач:Вікторія Шиян|Вікторія Шиян]]===&lt;br /&gt;
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B5_%D0%90%D0%BB%D1%96%D2%91%27%D1%94%D1%80%D1%96 Біографія Данте Аліґ'єрі]&lt;br /&gt;
*[http://daviscountydaycare.com/kurs-lekczj-z-flosof/455-flosofya_vdrodjennya.html Світобудова &amp;quot;Божественної комедії&amp;quot;]&lt;br /&gt;
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F Божественна Комедія]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Корисні посилання [[Користувач:Олеся Лобас|Олесі Лобас]] ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*[http://www.ukrlit.vn.ua/zaruba/biography/marlo.html МАРЛО, Крістофер - творчість письменника]&lt;br /&gt;
*[http://www.lib.ru/INOOLD/MARLO/marlowe_faust.txt/ Кристофер Марло. Трагическая история доктора Фауста]&lt;br /&gt;
*[http://shkolazhizni.ru/archive/0/n-21398/ Кристофер Марло – прерванный полет или жизнь под маской?]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Корисні посилання [[Користувач:Vendt|Тимошенко Марії]] ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
# [http://www.npblog.com.ua/index.php/istoriya/epoha-vidrodzhennja.html  Епоха Відродження] Основні етапи епохи Відродження. Гуманісти епохи Відродження. Перехід з церковного на світське. Основні етапи художньої культури епохи Відродження.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
# [http://bukvar.su/kultura-i-iskusstvo/148655-Osnovnye-eticheskie-principy-epohi-Vozrozhdeniya-Otnoshenie-k-antichnosti.html Українські реферати] Ставлення до античності. Основні етичні принципи епохи Відродження.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
# [http://textbooks.net.ua/content/view/6413/50/ Підручники онлайн] Гуманізм італійського Відродження.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Корисні посилання [[Користувач:Тищенко Олена|Тищенко Олени]] ===&lt;br /&gt;
# [http://ua-referat.com/Мистецтво_Візантії]&lt;br /&gt;
# [http://lessons.com.ua/geroїchnij-epos-u-svitovij-literaturi/героїчний епос]&lt;br /&gt;
# [http://school.xvatit.com › Гіпермаркет Знань › періодизація середніх віків]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Корисні посилання [[Користувач:Біла Дар'я|Білої Дар'ї]] ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
# [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%91%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%87%D1%87%D0%BE Джованні Бокаччо в Вікіпедії]&lt;br /&gt;
# [http://www.referatcentral.org.ua/world_literature_load.php?id=15 Альберт Камю в referatcentral на цьому сайті ви можете знайти багато цікавих рефератів Зарубіжної літератури]&lt;br /&gt;
# [http://www.igumo.ru/ на цьому сайті ви можете прочитати багато цікавого]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Корисні посилання [[Користувач:Ткаченко Юлія|Ткаченко Юлії]] ===&lt;br /&gt;
На цьому сайті ви можете знайти корисну інформацію по темі &amp;quot;Леонардо да Вінчі homos universum /людина універсальна&amp;quot;. Найкорисніші сайти про його творчість та життєвий шлях зібрані саме тут.&lt;br /&gt;
# [http://kushva-lib.blogspot.com/2012/05/blog-post_17.html &amp;quot;Универсальный человек &amp;quot; - Леонардо да Винчи ]&lt;br /&gt;
# [http://www.epochtimes.com.ua/life/mans-fate/leonardo-da-vinchi-zoseredzhenist-i-dyvactva-genija-63422.html Леонардо да Вінчі: зосередженість і дивацтва генія]&lt;br /&gt;
# [http://www.zitata.eu/da_vinci.shtml Цитаты и Афоризмы / Леонардо да Винчи]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Корисні посилання [[Користувач:Гойда Анна Володимирівна|Гойди Анни]] ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
# [http://stihi-poezia.narod.ru/ СТИХИ]&lt;br /&gt;
# [http://www.stratford.ru/gililov.html о Шекспире]Ілля Гілілов про Шекспіра. Цікаві факти з життя Шекспіра&lt;br /&gt;
# [http://www.grigoriew.net.ru/ Григорьев Аполлон Александрович]Біографія Григорьєва Аполлона, його твори&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Корисні посилання [[Користувач:Аліна Лисенко|Аліна Лисенко]]===&lt;br /&gt;
# [http://egypt.hut2.ru/ египетская литература ] Этот сайт является каталогом материалов, посвящённых Древнему Египту, его культуре, истории, людям, а также исследователям и истории исследования Древнего Египта.&lt;br /&gt;
# [http://natapa.msk.ru/ французька література]французька література 18-19 вв. Биография и произведения французких авторов .&lt;br /&gt;
# [http://tezan.ru/ Древняя Русь и этруски ]Сайт содержит  ряд исследовательских работ по истории России. Статьи включают анализ исторических корней происхождения славян, их связь с мировыми цивилизациями, мифологией, религией и обрядами древних народов. Авторские исследования должны представлять интерес как для профессиональных историков, так и для любителе .&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Корисні посилання [[Користувач:Бурма Марія Сергіївна|Бурми Марії]] ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
# [http://natapa.msk.ru/proizvedeniya/zhan-de-lafonten-karman.html &amp;quot;Каталог Літературознавство&amp;quot; Жан де Лафонтен: Карман]&lt;br /&gt;
# [http://natapa.msk.ru/biografii/teofil-de-vio.html &amp;quot;Каталог Літературознавство&amp;quot; Теофиль де Вио]&lt;br /&gt;
# [http://natapa.msk.ru/biografii/madlen-de-skyuderi.html &amp;quot;Каталог Літературознавство&amp;quot; Мадлен де Скюдери]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Корисні посилання [[Користувач:Криховецька Маргарита|Криховецької Маргарити]] ===&lt;br /&gt;
*[http://www.big-library.com.ua/book/55_Osnovi_kyltyrologii/4921_113_Mistectvo_Vidrodjennya/ Мистецтво Відродження]Мистецтво Відродження.&lt;br /&gt;
*[http://bookster.com.ua/seminars/question/984/Ознайомтеся з творами видатних діячів мистецтва раннього Відродження (Джотто, Донателло, Мазаччо, Сандро Боттічеллі).]Твори мистецтва Джотто, Донателло, Мазаччо, Сандро Боттічеллі.&lt;br /&gt;
*[http://eduknigi.com/kulturologiya_view.php?id=40/Будівництво і архітектура Ренесансу]Будівництво і архітектура Ренесансу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Корисні посилання [[Користувач:Аліна Чумель|Чумель Аліни]] ===&lt;br /&gt;
# [http://studentbooks.com.ua/content/view/211/46/1/2/]Архаїчний та класичний епос: спільне та відмінне&lt;br /&gt;
# [http://www.forum.vipdnevnik.com/viewtopic.php?t=901&amp;amp;p=923]Античная (древнегреческая и римская) литература&lt;br /&gt;
# [http://www.big-lib.com/book/26_Kyltyrologiya/2818_42_Davnogrecka_kyltyra]Культурологія.Давньогрецька культура&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Користувач: посилання :[[Користувач:Євгенія Слівко| Євгенія Слівко]]===&lt;br /&gt;
*[http://artvertep.com/shop/books/null/302/Dante+j+ukrainska+literatura.+Dosvid+recepcii+na+tli+zapiznilogo+naci%D1%94tvorennya.html  Данте і українська література ]/Данте і українська література / Данте і українська літературa, на цьому сайті у вас є можливість дізнатися про зв'язок творчості Данте в українській літературі.&lt;br /&gt;
*[http://lib.ru/POEZIQ/DANTE/comedy.txt Данте Аліґ'єрі, Божественна комедія  ]/Данте Аліґ'єрі, Божественна комедія/ Данте Аліґ'єрі, Божественна комедія. Переходячи за посиланням у вас є можливість ознайомитись з коротким змістом твору Данте &amp;quot;Божественна комедія&amp;quot;&lt;br /&gt;
* [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B5_%D0%90%D0%BB%D1%96%D2%91%27%D1%94%D1%80%D1%96 / Данте Аліґ'єрі. Біографія ] Данте Аліґ'єрі. Біографія/ Данте Аліґ'єрі, Божественна комедія . Переходячи за цим посиланням ви зможете - прочитати повну біографію Данте.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Корисні посилання [[Користувач:Людмила Охріменко|Людмили Охріменко]]===&lt;br /&gt;
* [http://www.refine.org.ua/pageid-5377-7.html лицарський роман ]&lt;br /&gt;
* [http://tvori.com.ua/gerochnij-epos-pisnya-pro-nibelungiv/ пісня про нібелунгів як зразок німецького епосу ]&lt;br /&gt;
* [http://www.ukrlib.com.ua/referats-zl/printout.php?id=340 &amp;quot;Особливості поезії міннезангу: напрями, жанри, основні мотиви&amp;quot; ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Корисні посилання [[Користувач:Svitlana20|Денисенко Світлана]]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://edu.meta.ua/ru/razd/literatura/18/ Песня о Нибелунгах] Пісня про Нібелунгів, історія творів. Безпосередньо сам епос.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ukrlib.com.ua/essay/book.php?id=68/ Петрарка] Родоначльник сучасної поезії, біографія, творчий шлях.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://valyakodola.ucoz.ru/publ/shhob_urok_buv_cikavishim/aforizmi/petrarka_vyskazyvanija_citaty_i_aforizmy/34-1-0-964/ Цитати Петрарка] Найвідоміші цитати.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Корисні посилання [[Користувач:Перепека Марія|Перепека Марія]]===&lt;br /&gt;
* [http://shakespeare.ouc.ru/ Шекспір ]&lt;br /&gt;
* [http://www.stratford.ru/ Уильям Шекспир: был или не был? ]&lt;br /&gt;
* [http://referaty.com.ua/ukr/details/6608/ Реферат за Шекспіром ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Корисні посилання [[Користувач:Інеса Мельник|Інеса Мельник]]===&lt;br /&gt;
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B5_%D0%90%D0%BB%D1%96%D2%91%27%D1%94%D1%80%D1%96 Біографія Данте Аліґ'єрі]&lt;br /&gt;
*[http://daviscountydaycare.com/kurs-lekczj-z-flosof/455-flosofya_vdrodjennya.html Світобудова &amp;quot;Божественної комедії&amp;quot;]&lt;br /&gt;
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F Божественна Комедія]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Корисні посилання [[Користувач:Sowest|Чеканова Ксенія]]===&lt;br /&gt;
*[http://www.krugosvet.ru/enc/kultura_i_obrazovanie/religiya/LYUTER_MARTIN.html Повна біографія Мартіна Лютера]&lt;br /&gt;
*[http://aphorism-citation.ru/index/0-87 Афоризмы, цитаты, высказывания, фразы Мартин Лютер]&lt;br /&gt;
*[http://shkolazhizni.ru/archive/0/n-10905/ Как Мартин Лютер создал новое религиозное учение]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Корисні посилання [[Користувач:Хомутенко Ірина]]===&lt;br /&gt;
*[http://www.bibliofond.ru/view.aspx?id=448893 Реформація]&lt;br /&gt;
*[http://xreferat.ru/35/506-1-reformac-ya-v-vrop-podal-shiiy-vpliv-na-rozvitok-vropeiys-ko-stor.html Реформація в Європі і її подальший вплив на розвиток європейської історії]&lt;br /&gt;
*[http://ref.co.ua/25549-Reformaciya_v_Evrope.html Реформація в Європі]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Корисні посилання [[Користувач:Зембарчук Єлизавета ]]===&lt;br /&gt;
* [http://shkola.ostriv.in.ua/publication/code-3F8BC7A0D68ED/list-B65BB05F26  Епоха середньовіччя. ]Романський та готичний стилі в архітектурі. Бінарний урок (історія та образотворче мистецтво) &lt;br /&gt;
* [http://kubdesign.io.ua/s100796/gotichniy_stil Готичний стиль] Готичний стиль &lt;br /&gt;
* [http://www.epochtimes.com.ua/life/art/styl-gotyka-pragnennya-do-nevidomogo-i-neskinchennogo-101903.html Стиль готика] прагнення до невідомого і нескінченного&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Корисні посилання [[Користувач:Рибальченко Вікторія ]]===&lt;br /&gt;
*[http://schoollib.com.ua/filosofiya/5/23.html Культура Ренесансу]&lt;br /&gt;
*[http://lessons.com.ua/roman-don-kixot-parodiya-na-ricarski-romani/ Роман «Дон Кіхот»]&lt;br /&gt;
*[http://referatcentral.org.ua/world_literature_load.php?id=501&amp;amp;startext=3 Середньовічний епос]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Корисні посилання [[Користувач:Талалай Ірина ]]===&lt;br /&gt;
*[http://www.philology.ru/literature3/kosikov-84.htm Француа Війон]Короткі відомості з біографії, початок творчого шляху.&lt;br /&gt;
*[http://ae-lib.org.ua/texts/villon__poesie__ua.htm Війон] Поезії.&lt;br /&gt;
*[http://my-hit.ru/film/16707/online Француа Війон] Фільм про життя та творчість поета.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Корисні посилання [[Користувач:Дар'я Тищенко|Дар'я Тищенко]] ===&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%B3%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%B4%D0%B5_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%81/ &amp;quot;Мігель Сервантес&amp;quot; ] Життя, літературна діяльність,твори.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A0%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B0%D0%BD%D1%81/ Іспанський Ренесанс] Література раннього відродження(Лицарський роман, драматургія,Література зрілого і пізнього Відродження ).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ae-lib.org.ua/texts/shapovalova__spanish_renaissance__ua.htm/ &amp;quot;Література доби Відродження: Іспанія та Португалія&amp;quot; ] 6.1. Загальна характеристика, Література раннього Відродження, Література зрілого і пізнього Відродження, Сервантес, Лопе де Вега.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Корисні посилання [[Користувач:Vlados Struminsky|Струмінський Влад]] ===&lt;br /&gt;
[ http://referaty.net.ua/referaty/referat_48852.html]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://webreading.ru/prose_/prose_classic/franchesko-petrarka-avtobiograficheskaya-proza.html&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Корисні посилання [[Користувач:Іра Стефанова|Іра Стефанова]]===&lt;br /&gt;
# http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE Відродження або Ренеса́нс (фр. Renaissance — «Відродження») Баро́ко (від порт. barroco ісп. barrueco та фр. baroque — перлина неправильної форми) — стиль у європейському мистецтві (живопису, скульптурі, музиці, літературі) .&lt;br /&gt;
# http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F Середньовіччя як загальносвітовий період в історичному розвитку країн Азії, Північної Африки, Америки є дискусійним питанням .&lt;br /&gt;
# http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE Баро́ко (від порт. barroco ісп. barrueco та фр. baroque — перлина неправильної форми) — стиль у європейському мистецтві (живопису, скульптурі, музиці, літературі) .&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Корисні посилання [[Користувач:Тюкова Оля]] ===&lt;br /&gt;
[http://www.bestreferat.ru/referat-40256.html/Общий обзор творчества Альбрехта Дюрера  ] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://ru.wikipedia.org/wiki/%C4%FE%F0%E5%F0,_%C0%EB%FC%E1%F0%E5%F5%F2/А́льбрехт Дю́рер Биография]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.staratel.com/reness/durer/main.htm/Альбрехт Дюрер  выдающийся немецкий художник и теоретик искусства эпохи Возрождения.]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Корисні посилання [[Користувач:Настя Давиденко]] ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://www.ukrlib.com.ua/perekaz-zl/printout.php?id=40&amp;amp;bookid=0&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://ua.textreferat.com/referat-16764-2.html&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://litakcent.com/2012/06/22/don-kihot-zhyttja-poza-tekstom/&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Корисні посилання [[Користувач:Мария|Янкевич Марія]] ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%B0%D0%B4%D1%83%D1%80%D0%B8&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://referaty.lviv.ua/literature/16899-lrika-provansalskih-trubadurv-ta-yih-rol-u-rozvitku-poezyi-v-zahdnoyevropeysky-lteratur-serednh-vkv.html&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://dic.academic.ru/dic.nsf/ushakov/1059238&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Корисні посилання [[Користувач:Ольга Миколаївна Куделя|Ольга Куделя]] ==&lt;br /&gt;
*[http://www.ukrreferat.com/index.php?referat=42718  Творчість трубадурів]Загальні відомості про трубадурів, головні теми їх поезії&lt;br /&gt;
*[http://referatcentral.org.ua/world_literature_load.php?id=464  Види трубадурів] Види трубадурів, їх поетичні жанри&lt;br /&gt;
*[http://znaimo.com.ua/%D0%A2%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%B0%D0%B4%D1%83%D1%80%D0%B8   трубадури] Витоки поезії трубадурів&lt;br /&gt;
===Корисні посилання [[Користувача:Yaroslava Korchenyuk|Yaroslava Korchenyuk]] ===&lt;br /&gt;
*[http://www.bestreferat.ru/referat-103020.html/ Особливості естетики середньовіччя] &lt;br /&gt;
*[http://daviscountydaycare.com/zagalna-flosofya/285-osoblivost-flosof-epoxi-vdrodzhennya-osnovn-napryami--problematika.html/ Естетика раннього середньовіччя.]&lt;br /&gt;
*[http://bukvar.su/kultura-i-iskusstvo/147203-Osobennosti-epohi-Vozrozhdeniya-v-sisteme-kul-turnyh-esteticheskih-i-duhovnyh-cennosteiy.html/] .&lt;br /&gt;
===Корисні посилання [[Валерія Вітченко]] ===&lt;br /&gt;
http://ukrkniga.org.ua/ukrkniga-text/259/14/&lt;br /&gt;
http://ukrefs.com.ua/144726-Rodrigo-Dias-de-Bivar-kak-nacional-nyiy-geroiy-ispanskogo-eposa-Pesn-o-moem-Side.html&lt;br /&gt;
http://tvori.com.ua/roman-don-kixot-tragikomichnij-epos-ispanskogo-zhittya/&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Корисні посилання [[Яковлєва Аліна]] ==&lt;br /&gt;
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/ Середньовічна література]Загальні відомості,напрями та жанри&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*[http://bukvar.su/kultura-i-iskusstvo/147177-Evropeiyskaya-kul-tura-epohi-Srednevekov-ya-Osobennosti-kul-tury-Vizantii.html Європейська культура епохи Середньовіччя]&lt;br /&gt;
*[http://ua-referat.com/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87 Середньовіччя як специфічна культурна епоха]&lt;br /&gt;
*[%D1%8F_%D1%8F%D0%BA_%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D0%B8%D1%84%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_&lt;br /&gt;
%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B0_%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D1%85%D0%B0 Середньовіччя]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Корисні посилання [[Коля Чміль]] ==&lt;br /&gt;
http://ukrefs.com.ua/page,39,145298-Tvorchestvo-Fransua-Rable-i-narodnaya-kul-tura-Srednevekov-ya-i-Renessansa.html&lt;br /&gt;
http://bibliofond.ru/view.aspx?id=453442&lt;br /&gt;
http://www.testsoch.info/periodizaciya-tvorchosti-v-shekspira-zhanrova-svoyeridnist-shekspirivskix-komedij-komedi%D1%97-ranni-j-zrili-osnovni-rozxodzhennya-mizh-nimi-analiz-komedi%D1%97-son-u-litnyu-nich-syuzhetna-struktura-j/http://reff.net.ua/38083-Ideiyno_hudozhestvennoe_svoeobrazie_i_specifika_konflikta_v_tragedii_U_SHekspira_Makbet.html&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Корисні посилання [[Користувач:Наталія Хомовненко]]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%91%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%87%D1%87%D0%BE] скорочений текст &amp;quot;Декамерона&amp;quot;]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://www.google.com.ua/search?q=%D0%B4%D0%B6%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96+%D0%B1%D0%BE%D0%BA%D0%BA%D0%B0%D1%87%D1%87%D0%BE&amp;amp;client=firefox-a&amp;amp;hs=sik&amp;amp;sa=X&amp;amp;rls=org.mozilla:uk:official&amp;amp;tbm=isch&amp;amp;tbo=u&amp;amp;source=univ&amp;amp;ei=9g2aUba9K4btswaWxIHABA&amp;amp;ved=0CD4QsAQ&amp;amp;biw=1600&amp;amp;bih=761&lt;br /&gt;
http://www.ukrlib.com.ua/perekaz-zl/printout.php?id=39&amp;amp;bookid=0&lt;br /&gt;
http://referatu.com.ua/referats/7526/142596&lt;br /&gt;
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BD&lt;br /&gt;
http://filmin.ru/13170-dekameron.html&lt;br /&gt;
http://www.google.com.ua/search?q=%D0%94%D0%B5%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BD\&amp;amp;client=firefox-a&amp;amp;hs=MV5&amp;amp;sa=X&amp;amp;rls=org.mozilla:uk:official&amp;amp;tbm=isch&amp;amp;tbo=u&amp;amp;source=univ&amp;amp;ei=sw-aUdiBL8XJswarpYDYDg&amp;amp;ved=0CEsQsAQ&amp;amp;biw=1600&amp;amp;bih=761&lt;br /&gt;
http://briefly.ru/bokkachcho/dekameron/&lt;br /&gt;
http://lessons.com.ua/dekameron-i-tvorchist-bokkachcho-stanovlennya-renesansnogo-gumanizmu/&lt;br /&gt;
http://www.ukrlit.vn.ua/zaruba/biography/bokacho.html&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[http://bukvar.su/biografii/10354-Dzhovanni-Bokkachcho.html] Реферат Джованні Боккаччо]]&lt;br /&gt;
[[http://bukvar.su/zarubezhnaja-literatura/146393-Dzhovanni-Bokkachcho-lekciya.html]реферат біографія Джовані Боккаччо]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Корисні посилання [[Роздобудько Єгор]] ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*[[http://www.ukrlit.vn.ua/zaruba/article/3.html] сайт про літературу середніх віків]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/ Середньовічна література]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*[[http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F_%D1%8F%D0%BA_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%96_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D0%B0,_%D1%97%D1%97_%D1%85%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D1%96]] Середньовіччя як історична і культурна доба, її хронологічні межі&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Корисні посилання [[Шевчук Дарія]] ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*[[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BB%D1%8C] Готика]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*[[http://ukr.sovfarfor.com/kulturna-spadwina/504-gotychne-mystectvo.html] Готичне мистецтво]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*[[http://revolution.allbest.ru/ethics/00225007_0.html] Готичне розуміння краси]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Шевчук Дарія</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D1%83%D0%BA_%D0%94%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F</id>
		<title>Користувач:Шевчук Дарія</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D1%83%D0%BA_%D0%94%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F"/>
				<updated>2013-09-26T04:47:01Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Шевчук Дарія: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Персональна сторінка}}&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Про себе ==&lt;br /&gt;
......&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Мої інтереси ==&lt;br /&gt;
....&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Проекти в яких беру участь ==&lt;br /&gt;
В цьому розділі розміщуються посилання на проекти, в яких ви берете участь. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Мої роботи ==&lt;br /&gt;
В цьому розділі розміщуються посилання (внутрішні та зовнішні)на ваші роботи, додається короткий опис.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Шевчук Дарія</name></author>	</entry>

	</feed>