<?xml version="1.0"?>
<?xml-stylesheet type="text/css" href="https://wiki.cusu.edu.ua/skins/common/feed.css?303"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="uk">
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=%D0%A7%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%BE%D0%B9+%D0%90%D0%BD%D0%BD%D0%B0</id>
		<title>Вікі ЦДУ - Внесок користувача [uk]</title>
		<link rel="self" type="application/atom+xml" href="https://wiki.cusu.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=%D0%A7%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%BE%D0%B9+%D0%90%D0%BD%D0%BD%D0%B0"/>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%92%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%BA/%D0%A7%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%BE%D0%B9_%D0%90%D0%BD%D0%BD%D0%B0"/>
		<updated>2026-07-05T00:22:54Z</updated>
		<subtitle>Внесок користувача</subtitle>
		<generator>MediaWiki 1.23.2</generator>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A7%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%BE%D0%B9_%D0%90%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%B8</id>
		<title>Чінчой Анна Файли</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A7%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%BE%D0%B9_%D0%90%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%B8"/>
				<updated>2012-04-20T21:31:59Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Чінчой Анна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Windows 2000 підтримує такі файлові системи : FAT, FAT32, NTFS. &lt;br /&gt;
НА ВИБІР ФАЙЛОВОЇ СИСТЕМИ ВПЛИВАЮТЬ ТАКІ ФАКТОРИ:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Example*.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Windows 2000 підтримую розподілену файлову систему (Distributed File System) і файлову систему, що шифрована, (Encrypting File System). Хоча DFS і EFS і названі файловими системами, вони не є такими в строгому розумінні цього терміна.&lt;br /&gt;
DFS являє собою розширення мережевого сервісу, що дозволяє об`єднати в єдиний логічний том мережеві ресурси, розташовані в розділах з різними файловими системами.&lt;br /&gt;
EFS це доповнена можливостями шифрування даних надбудова над NTFS.&lt;br /&gt;
Розглянемо детальніше:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[FAT та FAT32]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[NTFS]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
                 [[Файл:Example*7.png]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Підтримка файлових систем операційними сисстемами:&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Exampleпппавеку66.jpg]]&lt;br /&gt;
----&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Чінчой Анна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Example%D0%BF%D0%BF%D0%BF%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%BA%D1%8366.jpg</id>
		<title>Файл:Exampleпппавеку66.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Example%D0%BF%D0%BF%D0%BF%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%BA%D1%8366.jpg"/>
				<updated>2012-04-20T21:30:52Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Чінчой Анна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Чінчой Анна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A7%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%BE%D0%B9_%D0%90%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%B8</id>
		<title>Чінчой Анна Файли</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A7%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%BE%D0%B9_%D0%90%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%B8"/>
				<updated>2012-04-20T21:30:36Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Чінчой Анна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Windows 2000 підтримує такі файлові системи : FAT, FAT32, NTFS. &lt;br /&gt;
НА ВИБІР ФАЙЛОВОЇ СИСТЕМИ ВПЛИВАЮТЬ ТАКІ ФАКТОРИ:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Example*.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Windows 2000 підтримую розподілену файлову систему (Distributed File System) і файлову систему, що шифрована, (Encrypting File System). Хоча DFS і EFS і названі файловими системами, вони не є такими в строгому розумінні цього терміна.&lt;br /&gt;
DFS являє собою розширення мережевого сервісу, що дозволяє об`єднати в єдиний логічний том мережеві ресурси, розташовані в розділах з різними файловими системами.&lt;br /&gt;
EFS це доповнена можливостями шифрування даних надбудова над NTFS.&lt;br /&gt;
Розглянемо детальніше:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[FAT та FAT32]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[NTFS]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
                 [[Файл:Example*7.png]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Exampleпппавеку66.jpg]]&lt;br /&gt;
----&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Чінчой Анна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/NTFS</id>
		<title>NTFS</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/NTFS"/>
				<updated>2012-04-20T21:30:02Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Чінчой Анна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Файлова система NTFS&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Файлова система Windows NT(NTFS) забезпечує таке сполучення продуктивності, надійності й ефективності, що неможливо надати за допомогою кожної з реалізацій FАТ (як FАТ 16. так і FАТ32). Основними цілями розробки NTF5 були забезпечення швидкісного виконання стандартних операцій над файлами (включаючи читання, запис, пошук) і надання додаткових можтивостей. включаючи відновлення ушкодженої файлової системи на надзвичайно великих дисках.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
NTFS мас характеристики захищеності, підтримуючи контроль доступу до даних і привілею власника, що грають винятково важливу роль у забезпеченні цілісності життєво важтивих конфіденційних даних. Папки і файли NTFS можуть мати прнзначеш їм права доступу поза залежністю від того, є вони загальними чи ні. NTFS — єдина файлова система в  Windows NT/2000, що дозволяє призначати права доступу до окремих файлів. Однак, якщо файл буде скопійований з чи розділу тому NTFS у чи розділ на том FАТ. усі права доступу й інші унікальні атрибути, властиві NTFS будуть втрачені.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Файлова система NTFS, як і FАТ, як фундаментальну одиницю дискового простору використовує кластери. У NTFS розмір кластера за замовчуванням (коли він не задається ні командою format, ні в оснащенні Керування дисками) залежить від розміру тому. Якщо для форматування тому NTFS використовується утиліта командного рядка FORМАТ. то потрібний розмір кластера можна вказати як параметр цієї команди. Розміри кластерів за замовчуванням приведені в табл.3.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо розмір кластера перевищує 4 Кбайт, то це унеможливлює застосування функції стиску NTFS. Для установки розміру кластера використовується команда format із ключем /а: size. де sizе — розмір кластера, шо відрізняється ви установлюваного за замовчуванням. Слід зазначити, що в загальному випадку настійно рекомендується використовувати розмір, установлюваний за замовчуванням.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Основну інформацію про том ШТ5 містить завантажувальний сектор роздягну ла (Раrtition Вооt Sector), шо починається із сектора 0 і може мати довжину до 16 секторів. Він складається з двох структур:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Блок параметрів ВІ0S. Ця структура містить інформацію про будівлю тому і структури файлової системи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Код, шо описує, як знайти і завантажити файли для кожної з установлених на комп'ютері операційних систем. Для систем Windows NT/2000, установлених на комп'ютерах x86, пей код викликає завантаження NTLDR.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Форматування тому дія NTFS приводить до створення декількох системних файлів і головної таблиці фаіпів (Маstеr Fіlе ТаЬlе, MFT). МFТ містить інформацію про усі файли і папки, шо маються на томі NTFS. NTFS — це об'єктно-орієнтована файлова система, що обробляє усі файтн як об'єкти з атрибутами. Практично всі об'єкти, що існують на томі, являють собою файли, а всі що мається у файлі, являє собою атрибути — включаючи атрибути даних, атрибути системи безпеки, атрибути імені файлу. Кожен зайнятий сектор на томі NTFS належить якому-небудь файлу. Частиною файлу є навіть метадані файлової системи (інформація, що являє собою опис самої файлової системи).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:TabExample.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:TabExamplпорпоe.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
NTFS - найкращий вибір для роботи з томами ввеликого обсягу. При цьому варто врахувати, що якщо до системи предявляється підвищені вимоги( до числа яких відносяться забезпечення безпеки і використання ефективного алгоритму стиску), то частину з них можна реалізувати тільки за допомогою NTFS. Тому в ряді випадків потрібно використовувати NTFS навіть в невеликих томах.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Чінчой_Анна_Файли]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Чінчой Анна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:TabExampl%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BF%D0%BEe.jpg</id>
		<title>Файл:TabExamplпорпоe.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:TabExampl%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BF%D0%BEe.jpg"/>
				<updated>2012-04-20T21:24:14Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Чінчой Анна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Чінчой Анна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/NTFS</id>
		<title>NTFS</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/NTFS"/>
				<updated>2012-04-20T21:23:51Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Чінчой Анна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Файлова система NTFS&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Файлова система Windows NT(NTFS) забезпечує таке сполучення продуктивності, надійності й ефективності, що неможливо надати за допомогою кожної з реалізацій FАТ (як FАТ 16. так і FАТ32). Основними цілями розробки NTF5 були забезпечення швидкісного виконання стандартних операцій над файлами (включаючи читання, запис, пошук) і надання додаткових можтивостей. включаючи відновлення ушкодженої файлової системи на надзвичайно великих дисках.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
NTFS мас характеристики захищеності, підтримуючи контроль доступу до даних і привілею власника, що грають винятково важливу роль у забезпеченні цілісності життєво важтивих конфіденційних даних. Папки і файли NTFS можуть мати прнзначеш їм права доступу поза залежністю від того, є вони загальними чи ні. NTFS — єдина файлова система в  Windows NT/2000, що дозволяє призначати права доступу до окремих файлів. Однак, якщо файл буде скопійований з чи розділу тому NTFS у чи розділ на том FАТ. усі права доступу й інші унікальні атрибути, властиві NTFS будуть втрачені.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Файлова система NTFS, як і FАТ, як фундаментальну одиницю дискового простору використовує кластери. У NTFS розмір кластера за замовчуванням (коли він не задається ні командою format, ні в оснащенні Керування дисками) залежить від розміру тому. Якщо для форматування тому NTFS використовується утиліта командного рядка FORМАТ. то потрібний розмір кластера можна вказати як параметр цієї команди. Розміри кластерів за замовчуванням приведені в табл.3.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо розмір кластера перевищує 4 Кбайт, то це унеможливлює застосування функції стиску NTFS. Для установки розміру кластера використовується команда format із ключем /а: size. де sizе — розмір кластера, шо відрізняється ви установлюваного за замовчуванням. Слід зазначити, що в загальному випадку настійно рекомендується використовувати розмір, установлюваний за замовчуванням.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Основну інформацію про том ШТ5 містить завантажувальний сектор роздягну ла (Раrtition Вооt Sector), шо починається із сектора 0 і може мати довжину до 16 секторів. Він складається з двох структур:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Блок параметрів ВІ0S. Ця структура містить інформацію про будівлю тому і структури файлової системи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Код, шо описує, як знайти і завантажити файли для кожної з установлених на комп'ютері операційних систем. Для систем Windows NT/2000, установлених на комп'ютерах x86, пей код викликає завантаження NTLDR.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Форматування тому дія NTFS приводить до створення декількох системних файлів і головної таблиці фаіпів (Маstеr Fіlе ТаЬlе, MFT). МFТ містить інформацію про усі файли і папки, шо маються на томі NTFS. NTFS — це об'єктно-орієнтована файлова система, що обробляє усі файтн як об'єкти з атрибутами. Практично всі об'єкти, що існують на томі, являють собою файли, а всі що мається у файлі, являє собою атрибути — включаючи атрибути даних, атрибути системи безпеки, атрибути імені файлу. Кожен зайнятий сектор на томі NTFS належить якому-небудь файлу. Частиною файлу є навіть метадані файлової системи (інформація, що являє собою опис самої файлової системи).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:TabExample.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:TabExamplпорпоe.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Чінчой_Анна_Файли]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Чінчой Анна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/NTFS</id>
		<title>NTFS</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/NTFS"/>
				<updated>2012-04-20T21:22:53Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Чінчой Анна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Файлова система NTFS&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Файлова система Windows NT(NTFS) забезпечує таке сполучення продуктивності, надійності й ефективності, що неможливо надати за допомогою кожної з реалізацій FАТ (як FАТ 16. так і FАТ32). Основними цілями розробки NTF5 були забезпечення швидкісного виконання стандартних операцій над файлами (включаючи читання, запис, пошук) і надання додаткових можтивостей. включаючи відновлення ушкодженої файлової системи на надзвичайно великих дисках.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
NTFS мас характеристики захищеності, підтримуючи контроль доступу до даних і привілею власника, що грають винятково важливу роль у забезпеченні цілісності життєво важтивих конфіденційних даних. Папки і файли NTFS можуть мати прнзначеш їм права доступу поза залежністю від того, є вони загальними чи ні. NTFS — єдина файлова система в  Windows NT/2000, що дозволяє призначати права доступу до окремих файлів. Однак, якщо файл буде скопійований з чи розділу тому NTFS у чи розділ на том FАТ. усі права доступу й інші унікальні атрибути, властиві NTFS будуть втрачені.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Файлова система NTFS, як і FАТ, як фундаментальну одиницю дискового простору використовує кластери. У NTFS розмір кластера за замовчуванням (коли він не задається ні командою format, ні в оснащенні Керування дисками) залежить від розміру тому. Якщо для форматування тому NTFS використовується утиліта командного рядка FORМАТ. то потрібний розмір кластера можна вказати як параметр цієї команди. Розміри кластерів за замовчуванням приведені в табл.3.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо розмір кластера перевищує 4 Кбайт, то це унеможливлює застосування функції стиску NTFS. Для установки розміру кластера використовується команда format із ключем /а: size. де sizе — розмір кластера, шо відрізняється ви установлюваного за замовчуванням. Слід зазначити, що в загальному випадку настійно рекомендується використовувати розмір, установлюваний за замовчуванням.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Основну інформацію про том ШТ5 містить завантажувальний сектор роздягну ла (Раrtition Вооt Sector), шо починається із сектора 0 і може мати довжину до 16 секторів. Він складається з двох структур:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Блок параметрів ВІ0S. Ця структура містить інформацію про будівлю тому і структури файлової системи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Код, шо описує, як знайти і завантажити файли для кожної з установлених на комп'ютері операційних систем. Для систем Windows NT/2000, установлених на комп'ютерах x86, пей код викликає завантаження NTLDR.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Форматування тому дія NTFS приводить до створення декількох системних файлів і головної таблиці фаіпів (Маstеr Fіlе ТаЬlе, MFT). МFТ містить інформацію про усі файли і папки, шо маються на томі NTFS. NTFS — це об'єктно-орієнтована файлова система, що обробляє усі файтн як об'єкти з атрибутами. Практично всі об'єкти, що існують на томі, являють собою файли, а всі що мається у файлі, являє собою атрибути — включаючи атрибути даних, атрибути системи безпеки, атрибути імені файлу. Кожен зайнятий сектор на томі NTFS належить якому-небудь файлу. Частиною файлу є навіть метадані файлової системи (іфнормація, що являє собою опис самої файлової системи).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:TabExample.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Чінчой_Анна_Файли]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Чінчой Анна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:TabExample.jpg</id>
		<title>Файл:TabExample.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:TabExample.jpg"/>
				<updated>2012-04-20T21:09:40Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Чінчой Анна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Чінчой Анна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/NTFS</id>
		<title>NTFS</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/NTFS"/>
				<updated>2012-04-20T21:07:32Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Чінчой Анна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
Файлова система NTFS&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Файлова система Windows NT(NTFS) забезпечує таке сполучення продуктивності, надійності й ефективності, що неможливо надати за допомогою кожної з реалізацій FАТ (як FАТ 16. так і FАТ32). Основними цілями розробки NTF5 були забезпечення швидкісного виконання стандартних операцій над файлами (включаючи читання, запис, пошук) і надання додаткових можтивостей. включаючи відновлення ушкодженої файлової системи на надзвичайно великих дисках.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
NTFS мас характеристики захищеності, підтримуючи контроль доступу до даних і привілею власника, що грають винятково важливу роль у забезпеченні цілісності життєво важтивих конфіденційних даних. Папки і файли NTFS можуть мати прнзначеш їм права доступу поза залежністю від того, є вони загальними чи ні. NTFS — єдина файлова система в  Windows NT/2000, що дозволяє призначати права доступу до окремих файлів. Однак, якщо файл буде скопійований з чи розділу тому NTFS у чи розділ на том FАТ. усі права доступу й інші унікальні атрибути, властиві NTFS будуть втрачені.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Файлова система NTFS, як і FАТ, як фундаментальну одиницю дискового простору використовує кластери. У NTFS розмір кластера за замовчуванням (коли він не задається ні командою format, ні в оснащенні Керування дисками) залежить від розміру тому. Якщо для форматування тому NTFS використовується утиліта командного рядка FORМАТ. то потрібний розмір кластера можна вказати як параметр цієї команди. Розміри кластерів за замовчуванням приведені в табл.3.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:TabExample.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Чінчой_Анна_Файли]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Чінчой Анна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/FAT_%D1%82%D0%B0_FAT32</id>
		<title>FAT та FAT32</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/FAT_%D1%82%D0%B0_FAT32"/>
				<updated>2012-04-20T20:59:58Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Чінчой Анна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''FAT''' (часто мається на увазі FAT 16) являє собою просту файлову систему, розроблену для невеликих дисків і простих структур каталогів. Її назва походить від нахви методу, застосованого до організації файлів -  таблиця розміщається на початку тому. З метою захисту тому на ньому зберігаються дві копії FAT. У випадку ушкрдження першої копії FAT дискові утиліти можуть скористатися другою копією для відновлення тому. Таблиця розміщення файлів і кореневий каталог повинні розташовуватись по строго фіксованих адресах, щоб файли, необхідні для запуску системи були розміщені коректно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За принципом побудови FAT схожа на зміст книги, тому, що операційна система  використовує її для пошукку файлу і визначення кластерів, що цей файл займає на жорсткому диску. Спочатку для дискет і невеликих жорстких дисків(менше 16 Мбайт) використовувалася 12 розрядна версія FAT (так звана FAT12).  У MS-DOS була введена 16-розрядна версія так звана FAT12 для більш великих дисків. До даного моменту так звана FAT12 застосовується на носіях дуже малого обсягу (чи дуже старих дисках). Наприклад, усі 3,5-дюймові дискети ємністю 1,44 Мбайт форматуються для так звана FAT12 і так звана FAT16, а всі 5,25-дюймові дискети - для  FAT12.&lt;br /&gt;
Том, відформатований під FAT12 і FAT16, розмічається по кластерах. Стандартний розмір кластера, установлюваний по замовчуванню, визначається розміром тому. Таблиця розташування файлів і її резервна копія містять наступну інформацію про кожен кластер тому:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Exampleорполон.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Коренева папка містить записи для кожного файлу і кожної папки, розташованих у кореневій папці. Єдиною відмінністю кореневої папки від інших є те, що вона займає чітко визначене місце на диску і має фіксований розмір (не більш 512 записів для жорсткого диска; для дискет цей розмір визначається їх обсягом ).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Папки містять 32-байтові записи для кожного файлу, що містяться в них, і кожної вкладеної папки. Ці записи містять наступну інформацію:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* Ім`я(у форматі 8.3).&lt;br /&gt;
* Байт атрибутів (8 біт корисної іфнормації).&lt;br /&gt;
* Час створення (24 біт).&lt;br /&gt;
* Дата створення(16 біт).&lt;br /&gt;
* Дата останнього доступу (16 біт).&lt;br /&gt;
* Час останньої модифікації.&lt;br /&gt;
* Дата останньої модифікації.&lt;br /&gt;
* Номер початкового кластера файлу в таблиці розташування файлів (16 біт).&lt;br /&gt;
* Розмір файлу (32 біта)&lt;br /&gt;
Структура папки FAT не має чіткої організації, і файлам привласнюються перші доступні адреси кластерів на томі. Номер початкового кластера файлу являє собою адресу першого кластера, зайнятого файлом, у таблиці розташування файлів. Кожен кластер містить покажчик, що вказує на наступний кластер, використаний файлом, чи індикатор (OxFFFF), що вказує, що даний кластер є останнім кластером файлу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Інформація папок використовується операційними системами, що підтримують файлову систему FAT. Крім того, Windows 2000 може зберігати в записі папки додаткову інформацію. Ці додаткові тимчасові атрибути вказують, коли файл був створений і коли до нього в останнє надавався доступ. Головним чином, додаткові атрибути використовуються додатках POSIX/&lt;br /&gt;
Файли на дисках мають 4 атрибути, що можуть скидатися і встановлюватися коористувачем - Archive (архівний), System (системний), Hidden (схований), Read-only&lt;br /&gt;
(тільки читання).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Додатково_1]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Додатково_2]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Додатково_3]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
32-розрядна файлова система FAT32 була введена з випуском Windows 95 OSR2 і підтримується  Windows 98 і Windows 2000. Вона забезпечує оптимальний доступ до жорстких дисків, Cd-Rom і мережевим ресурсам, підвищуючи швидкість і продуктивністьвсіх операцій введення/виведення. FAT32 являє собою удосконалену версію FAT, призначену для використання на томах, обсяг яких перевищує 2 Гбайт.&lt;br /&gt;
Том, відформатований для використання FAT32, як і том FAT16, розмічаєтьсяпо кластерах. Розмір кластера за замовчуванням визначається розміром тому. У табл.1.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Exampзгі.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:ExaРис.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Переваги FAT32:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Підтримка дисків розміром до 2 Тбайт. Випливає, щоправда, відзначити, що команда format, включена в Windows 2000, не дозволяє форматувати для використання FAT32 тому, розмір яких перевищує 32 Гбайт. Тому при форматуванні томів обсягом більш 32 Гбайт варто використовувати файлову систему NTFS. Однак драйвер FASTFAT, наявний у складі Windows 2000, дозволяє монтувати і підтримувати будь-які томи FAT32, у тому числі і такі, обсяг яких перевищує 32 Гбайт. За винятком згаданого вище обмеження FAT32 у Windows 2000 працює точно так само, як у Windows 95 OSR2 і Windows 98.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Більш ефективна витрата дискового простору. FAT32 використовує більш дрібні кластери (див. табл. 7.1), що дозволяє підвищити ефективність використання дискового простору на 10—15% у порівнянні з FAT.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Підвищена надійність і більш швидке завантаження програм. На відміну від FAT 12 і FAT 16, FAT32 має можливість переміщати кореневий каталог і використовувати резервну копію FAT, якщо перша копія одержала ушкодження. Крім того, завантажувальний сектор FAT32 був розширений у порівнянні з FAT16 і містить резервні копії життєво важливих структур даних. Підвищена стійкість FAT32 обумовлена саме цими факторами.&lt;br /&gt;
[[Чінчой_Анна_Файли]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Чінчой Анна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/FAT_%D1%82%D0%B0_FAT32</id>
		<title>FAT та FAT32</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/FAT_%D1%82%D0%B0_FAT32"/>
				<updated>2012-04-20T20:55:34Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Чінчой Анна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''FAT''' (часто мається на увазі FAT 16) являє собою просту файлову систему, розроблену для невеликих дисків і простих структур каталогів. Її назва походить від нахви методу, застосованого до організації файлів -  таблиця розміщається на початку тому. З метою захисту тому на ньому зберігаються дві копії FAT. У випадку ушкрдження першої копії FAT дискові утиліти можуть скористатися другою копією для відновлення тому. Таблиця розміщення файлів і кореневий каталог повинні розташовуватись по строго фіксованих адресах, щоб файли, необхідні для запуску системи були розміщені коректно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За принципом побудови FAT схожа на зміст книги, тому, що операційна система  використовує її для пошукку файлу і визначення кластерів, що цей файл займає на жорсткому диску. Спочатку для дискет і невеликих жорстких дисків(менше 16 Мбайт) використовувалася 12 розрядна версія FAT (так звана FAT12).  У MS-DOS була введена 16-розрядна версія так звана FAT12 для більш великих дисків. До даного моменту так звана FAT12 застосовується на носіях дуже малого обсягу (чи дуже старих дисках). Наприклад, усі 3,5-дюймові дискети ємністю 1,44 Мбайт форматуються для так звана FAT12 і так звана FAT16, а всі 5,25-дюймові дискети - для  FAT12.&lt;br /&gt;
Том, відформатований під FAT12 і FAT16, розмічається по кластерах. Стандартний розмір кластера, установлюваний по замовчуванню, визначається розміром тому. Таблиця розташування файлів і її резервна копія містять наступну інформацію про кожен кластер тому:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Exampleорполон.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Коренева папка містить записи для кожного файлу і кожної папки, розташованих у кореневій папці. Єдиною відмінністю кореневої папки від інших є те, що вона займає чітко визначене місце на диску і має фіксований розмір (не більш 512 записів для жорсткого диска; для дискет цей розмір визначається їх обсягом ).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Папки містять 32-байтові записи для кожного файлу, що містяться в них, і кожної вкладеної папки. Ці записи містять наступну інформацію:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* Ім`я(у форматі 8.3).&lt;br /&gt;
* Байт атрибутів (8 біт корисної іфнормації).&lt;br /&gt;
* Час створення (24 біт).&lt;br /&gt;
* Дата створення(16 біт).&lt;br /&gt;
* Дата останнього доступу (16 біт).&lt;br /&gt;
* Час останньої модифікації.&lt;br /&gt;
* Дата останньої модифікації.&lt;br /&gt;
* Номер початкового кластера файлу в таблиці розташування файлів (16 біт).&lt;br /&gt;
* Розмір файлу (32 біта)&lt;br /&gt;
Структура папки FAT не має чіткої організації, і файлам привласнюються перші доступні адреси кластерів на томі. Номер початкового кластера файлу являє собою адресу першого кластера, зайнятого файлом, у таблиці розташування файлів. Кожен кластер містить покажчик, що вказує на наступний кластер, використаний файлом, чи індикатор (OxFFFF), що вказує, що даний кластер є останнім кластером файлу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Інформація папок використовується операційними системами, що підтримують файлову систему FAT. Крім того, Windows 2000 може зберігати в записі папки додаткову інформацію. Ці додаткові тимчасові атрибути вказують, коли файл був створений і коли до нього в останнє надавався доступ. Головним чином, додаткові атрибути використовуються додатках POSIX/&lt;br /&gt;
Файли на дисках мають 4 атрибути, що можуть скидатися і встановлюватися коористувачем - Archive (архівний), System (системний), Hidden (схований), Read-only&lt;br /&gt;
(тільки читання).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Додатково_1]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Додатково_2]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Додатково_3]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
32-розрядна файлова система FAT32 була введена з випуском Windows 95 OSR2 і підтримується  Windows 98 і Windows 2000. Вона забезпечує оптимальний доступ до жорстких дисків, Cd-Rom і мережевим ресурсам, підвищуючи швидкість і продуктивністьвсіх операцій введення/виведення. FAT32 являє собою удосконалену версію FAT, призначену для використання на томах, обсяг яких перевищує 2 Гбайт.&lt;br /&gt;
Том, відформатований для використання FAT32, як і том FAT16, розмічаєтьсяпо кластерах. Розмір кластера за замовчуванням визначається розміром тому. У табл.1.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Exampзгі.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:ExaРис.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Переваги FAT32:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Підтримка дисків розміром до 2 Тбайт.Випливає, щоправда, відзначити, що команда format , включена у Windows 2000, не дозволяє форматування для використання FAT32 тому, розммір яких перевищує 32 Гбайт. Тому при форматуванні томів обсягом більше за 32 Гбайт варто використовувати файллову систему NTFS.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Більш ефективна витрата дискового простору. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Підвищена надійність і більлш швидке завантаження програм.Має можливість переміщати кореневий каталог і використовувати резервну копію FAT, якщо перша копія отримала ушкодження.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Чінчой_Анна_Файли]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Чінчой Анна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE_3</id>
		<title>Додатково 3</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE_3"/>
				<updated>2012-04-20T20:55:06Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Чінчой Анна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Не можна використовувати Windows NT/2000 разом із програмними засобами, що здійснюють розбивка диска на томи і стиск дисків за допомогою драйверів пристроїв, що завантажуються MS-DOS. Наприклад, якщо потрібно мати доступ до чи розділу логічному диску FAT, працюючи під керуванням Windows NT/2000, не слід застосовувати для них такі засоби стиску, як DoubleSpace (MS-DOS 6.0) чи DriveSpace (MS-DOS 6.22). Для сканування і відновлення томів FAT, використовуваних Windows NT/2000, рекомендується ввести в командному рядку команду chkdsk. Ця програма поєднує функціональні можливості, властивим програмам MS-DOS Chkdsk і Scandisk, включаючи сканування поверхні жорсткого диска. Якщо потрібно виконати сканування поверхні диска, дайте з командного рядка команду chkdsk /r.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Чінчой_Анна_Файли]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Чінчой Анна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE_3</id>
		<title>Додатково 3</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE_3"/>
				<updated>2012-04-20T20:54:47Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Чінчой Анна: Створена сторінка: Не можна використовувати Windows NT/2000 разом із програмними засобами, що здійснюють розбивка ...&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Не можна використовувати Windows NT/2000 разом із програмними засобами, що здійснюють розбивка диска на томи і стиск дисків за допомогою драйверів пристроїв, що завантажуються MS-DOS. Наприклад, якщо потрібно мати доступ до чи розділу логічному диску FAT, працюючи під керуванням Windows NT/2000, не слід застосовувати для них такі засоби стиску, як DoubleSpace (MS-DOS 6.0) чи DriveSpace (MS-DOS 6.22). Для сканування і відновлення томів FAT, використовуваних Windows NT/2000, рекомендується ввести в командному рядку команду chkdsk. Ця програма поєднує функціональні можливості, властивим програмам MS-DOS Chkdsk і Scandisk, включаючи сканування поверхні жорсткого диска. Якщо потрібно виконати сканування поверхні диска, дайте з командного рядка команду chkdsk /r.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Чінчой Анна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/FAT_%D1%82%D0%B0_FAT32</id>
		<title>FAT та FAT32</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/FAT_%D1%82%D0%B0_FAT32"/>
				<updated>2012-04-20T20:54:37Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Чінчой Анна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''FAT''' (часто мається на увазі FAT 16) являє собою просту файлову систему, розроблену для невеликих дисків і простих структур каталогів. Її назва походить від нахви методу, застосованого до організації файлів -  таблиця розміщається на початку тому. З метою захисту тому на ньому зберігаються дві копії FAT. У випадку ушкрдження першої копії FAT дискові утиліти можуть скористатися другою копією для відновлення тому. Таблиця розміщення файлів і кореневий каталог повинні розташовуватись по строго фіксованих адресах, щоб файли, необхідні для запуску системи були розміщені коректно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За принципом побудови FAT схожа на зміст книги, тому, що операційна система  використовує її для пошукку файлу і визначення кластерів, що цей файл займає на жорсткому диску. Спочатку для дискет і невеликих жорстких дисків(менше 16 Мбайт) використовувалася 12 розрядна версія FAT (так звана FAT12).  У MS-DOS була введена 16-розрядна версія так звана FAT12 для більш великих дисків. До даного моменту так звана FAT12 застосовується на носіях дуже малого обсягу (чи дуже старих дисках). Наприклад, усі 3,5-дюймові дискети ємністю 1,44 Мбайт форматуються для так звана FAT12 і так звана FAT16, а всі 5,25-дюймові дискети - для  FAT12.&lt;br /&gt;
Том, відформатований під FAT12 і FAT16, розмічається по кластерах. Стандартний розмір кластера, установлюваний по замовчуванню, визначається розміром тому. Таблиця розташування файлів і її резервна копія містять наступну інформацію про кожен кластер тому:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Exampleорполон.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Коренева папка містить записи для кожного файлу і кожної папки, розташованих у кореневій папці. Єдиною відмінністю кореневої папки від інших є те, що вона займає чітко визначене місце на диску і має фіксований розмір (не більш 512 записів для жорсткого диска; для дискет цей розмір визначається їх обсягом ).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Папки містять 32-байтові записи для кожного файлу, що містяться в них, і кожної вкладеної папки. Ці записи містять наступну інформацію:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* Ім`я(у форматі 8.3).&lt;br /&gt;
* Байт атрибутів (8 біт корисної іфнормації).&lt;br /&gt;
* Час створення (24 біт).&lt;br /&gt;
* Дата створення(16 біт).&lt;br /&gt;
* Дата останнього доступу (16 біт).&lt;br /&gt;
* Час останньої модифікації.&lt;br /&gt;
* Дата останньої модифікації.&lt;br /&gt;
* Номер початкового кластера файлу в таблиці розташування файлів (16 біт).&lt;br /&gt;
* Розмір файлу (32 біта)&lt;br /&gt;
Структура папки FAT не має чіткої організації, і файлам привласнюються перші доступні адреси кластерів на томі. Номер початкового кластера файлу являє собою адресу першого кластера, зайнятого файлом, у таблиці розташування файлів. Кожен кластер містить покажчик, що вказує на наступний кластер, використаний файлом, чи індикатор (OxFFFF), що вказує, що даний кластер є останнім кластером файлу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Інформація папок використовується операційними системами, що підтримують файлову систему FAT. Крім того, Windows 2000 може зберігати в записі папки додаткову інформацію. Ці додаткові тимчасові атрибути вказують, коли файл був створений і коли до нього в останнє надавався доступ. Головним чином, додаткові атрибути використовуються додатках POSIX/&lt;br /&gt;
Файли на дисках мають 4 атрибути, що можуть скидатися і встановлюватися коористувачем - Archive (архівний), System (системний), Hidden (схований), Read-only&lt;br /&gt;
(тільки читання).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Додатково_1]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Додатково_2]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Додатково_3]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
32-розрядна файлова система FAT32 була введена з випуском Windows 95 OSR2 і підтримується  Windows 98 і Windows 2000. Вона забезпечує оптимальний доступ до жорстких дисків, Cd-Rom і мережевим ресурсам, підвищуючи швидкість і продуктивністьвсіх операцій введення/виведення. FAT32 являє собою удосконалену версію FAT, призначену для використання на томах, обсяг яких перевищує 2 Гбайт.&lt;br /&gt;
Том, відформатований для використання FAT32, як і том FAT16, розмічаєтьсяпо кластерах. Розмір кластера за замовчуванням визначається розміром тому. У табл.1.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Exampзгі.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:ExaРис.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Переваги FAT32:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Підтримка дисків розміром до 2 Тбайт.Випливає, щоправда, відзначити, що команда format , включена у Windows 2000, не дозволяє форматування для використання FAT32 тому, розммір яких перевищує 32 Гбайт. Тому при форматуванні томів обсягом більше за 32 Гбайт варто використовувати файллову систему NTFS.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Більш ефективна витрата дискового простору. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Підвищена надійність і більлш швидке завантаження програм.Має можливість переміщати кореневий каталог і використовувати резервну копію FAT, якщо перша копія отримала ушкодження.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Чінчой_Анна_Файли]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Чінчой Анна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE_2</id>
		<title>Додатково 2</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE_2"/>
				<updated>2012-04-20T20:52:54Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Чінчой Анна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Windows NT/2000 і Windows 9х використовують однаковий алгоритм для генерації довгих і коротких імен файлів. На комп'ютерах з подвійним завантаженням до файлів,&lt;br /&gt;
створеним за допомогою однієї з цих операційних систем, можна одержувати доступ, працюючи під керуванням іншої.&lt;br /&gt;
Windows NT, починаючи з версії 3.5, підтримує довгі імена файлів на томах FAT. Цю встановлювану за замовчуванням опцію можна відключити, задавши значення 1 для параметра реєстру Win31FileSystem, що входить до складу наступного ключа реєстру:&lt;br /&gt;
HKEY_LOCAL_MACH IN E\System\CiirrentControlSet\Control\FileSystem&lt;br /&gt;
Установка цього значення не дозволить Windows NT створювати на томах FAT файли з довгими іменами, але не вплине на вже створені довгі імена.&lt;br /&gt;
У Windows NT/2000 FAT16 працює точно так само, як і в MS-DOS, Windows 3.1х і Windows 95/98. Підтримка цієї файлової системи була включена в Windows 2000, оскільки вона сумісна з більшістю операційних систем інших фірм-постачальників програмного забезпечення. Крім цього, застосування FAT16 забезпечує можливість відновлення більш ранніх версій операційних систем сімейства Windows до Windows 2000.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Чінчой_Анна_Файли]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Чінчой Анна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE_2</id>
		<title>Додатково 2</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE_2"/>
				<updated>2012-04-20T20:52:35Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Чінчой Анна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Windows NT/2000 і Windows 9х використовують однаковий алгоритм для генерації довгих і коротких імен файлів. На комп'ютерах з подвійним завантаженням до файлів,&lt;br /&gt;
створеним за допомогою однієї з цих операційних систем, можна одержувати доступ, працюючи під керуванням іншої.&lt;br /&gt;
Windows NT, починаючи з версії 3.5, підтримує довгі імена файлів на томах FAT. Цю встановлювану за замовчуванням опцію можна відключити, задавши значення 1 для параметра реєстру Win31FileSystem, що входить до складу наступного ключа реєстру:&lt;br /&gt;
HKEY_LOCAL_MACH IN E\System\CiirrentControlSet\Control\FileSystem&lt;br /&gt;
Установка цього значення не дозволить Windows NT створювати на томах FAT файли з довгими іменами, але не вплине на вже створені довгі імена.&lt;br /&gt;
У Windows NT/2000 FAT16 працює точно так само, як і в MS-DOS, Windows 3.1х і Windows 95/98. Підтримка цієї файлової системи була включена в Windows 2000, оскільки вона сумісна з більшістю операційних систем інших фірм-постачальників програмного забезпечення. Крім цього, застосування FAT16 забезпечує можливість відновлення більш ранніх версій операційних систем сімейства Windows до Windows 2000.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Чінчой_Анна_Файли&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Чінчой Анна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE_2</id>
		<title>Додатково 2</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE_2"/>
				<updated>2012-04-20T20:52:10Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Чінчой Анна: Створена сторінка: Windows NT/2000 і Windows 9х використовують однаковий алгоритм для генерації довгих і коротких імен...&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Windows NT/2000 і Windows 9х використовують однаковий алгоритм для генерації довгих і коротких імен файлів. На комп'ютерах з подвійним завантаженням до файлів,&lt;br /&gt;
створеним за допомогою однієї з цих операційних систем, можна одержувати доступ, працюючи під керуванням іншої.&lt;br /&gt;
Windows NT, починаючи з версії 3.5, підтримує довгі імена файлів на томах FAT. Цю встановлювану за замовчуванням опцію можна відключити, задавши значення 1 для параметра реєстру Win31FileSystem, що входить до складу наступного ключа реєстру:&lt;br /&gt;
HKEY_LOCAL_MACH IN E\System\CiirrentControlSet\Control\FileSystem&lt;br /&gt;
Установка цього значення не дозволить Windows NT створювати на томах FAT файли з довгими іменами, але не вплине на вже створені довгі імена.&lt;br /&gt;
У Windows NT/2000 FAT16 працює точно так само, як і в MS-DOS, Windows 3.1х і Windows 95/98. Підтримка цієї файлової системи була включена в Windows 2000, оскільки вона сумісна з більшістю операційних систем інших фірм-постачальників програмного забезпечення. Крім цього, застосування FAT16 забезпечує можливість відновлення більш ранніх версій операційних систем сімейства Windows до Windows 2000.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Чінчой Анна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE_1</id>
		<title>Додатково 1</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE_1"/>
				<updated>2012-04-20T20:47:53Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Чінчой Анна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;У Windows 2000 усі файли, що мають комбінацію атрибутів схований і системний, вважаються файлами операційної системи, що захищаються, (operating system protected files). Windows 2000 захищає такі файли, не відображаючи їх у програмі Провідник і папці Мій комп'ютер. Щоб побачити ці файли в Провіднику, викличте утиліту Властивості папки (Folder Options) (через панель керування чи через меню Сервіс (Tools) чи Провідника папки Мій комп'ютер). У її вікні перейдіть на вкладку Вид (View), виберіть перемикач Показувати сховані файли і папки (Show hidden files and folders) і зніміть прапорець Ховати захищені системні файли (рекомендується) (Hide protected operating system files (Recommended)). Крім цього, що захищаються файли операційної системи можна переглядати з командного рядка за допомогою команди dir /a.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У Windows NT, починаючи з версії 3.5, файли, створені чи перейменовані на томах FAT, використовують біти атрибутів для підтримки довгих імен файлів методом, що не вступає в конфлікт із методами доступу до тому, використовуваними операційними системами MS-DOS і OS/2. Для файлу з довгим ім'ям Windows NT/2000 генерує коротке ім'я у форматі 8.3. Крім цього стандартного елемента Windows NT/2000 створює для файлу одну чи кілька додаткових записів, по однієї на кожні 13 символів довгого імені. Кожна з цих додаткових записів містить відповідну частину довгого імені файлу у форматі Unicode. Windows NT/2000 установлює для додаткових записів атрибути тому, а також схованого системного файлу, призначеного тільки для читання, щоб позначити їх як частини довгого імені файлу, MS-DOS і OS/2 звичайно ігнорують запису папок, для яких установлені всі ці атрибути, тому такі записи для них невидимі. Замість цього MS-DOS і OS/2 одержують доступ до файлу по стандартному короткому імені файлу у форматі 8.3.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Чінчой_Анна_Файли]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Чінчой Анна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE_1</id>
		<title>Додатково 1</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE_1"/>
				<updated>2012-04-20T20:47:28Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Чінчой Анна: Створена сторінка: У Windows 2000 усі файли, що мають комбінацію атрибутів схований і системний, вважаються файла...&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;У Windows 2000 усі файли, що мають комбінацію атрибутів схований і системний, вважаються файлами операційної системи, що захищаються, (operating system protected files). Windows 2000 захищає такі файли, не відображаючи їх у програмі Провідник і папці Мій комп'ютер. Щоб побачити ці файли в Провіднику, викличте утиліту Властивості папки (Folder Options) (через панель керування чи через меню Сервіс (Tools) чи Провідника папки Мій комп'ютер). У її вікні перейдіть на вкладку Вид (View), виберіть перемикач Показувати сховані файли і папки (Show hidden files and folders) і зніміть прапорець Ховати захищені системні файли (рекомендується) (Hide protected operating system files (Recommended)). Крім цього, що захищаються файли операційної системи можна переглядати з командного рядка за допомогою команди dir /a.&lt;br /&gt;
У Windows NT, починаючи з версії 3.5, файли, створені чи перейменовані на томах FAT, використовують біти атрибутів для підтримки довгих імен файлів методом, що не вступає в конфлікт із методами доступу до тому, використовуваними операційними системами MS-DOS і OS/2. Для файлу з довгим ім'ям Windows NT/2000 генерує коротке ім'я у форматі 8.3. Крім цього стандартного елемента Windows NT/2000 створює для файлу одну чи кілька додаткових записів, по однієї на кожні 13 символів довгого імені. Кожна з цих додаткових записів містить відповідну частину довгого імені файлу у форматі Unicode. Windows NT/2000 установлює для додаткових записів атрибути тому, а також схованого системного файлу, призначеного тільки для читання, щоб позначити їх як частини довгого імені файлу, MS-DOS і OS/2 звичайно ігнорують запису папок, для яких установлені всі ці атрибути, тому такі записи для них невидимі. Замість цього MS-DOS і OS/2 одержують доступ до файлу по стандартному короткому імені файлу у форматі 8.3.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Чінчой Анна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/FAT_%D1%82%D0%B0_FAT32</id>
		<title>FAT та FAT32</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/FAT_%D1%82%D0%B0_FAT32"/>
				<updated>2012-04-20T20:47:17Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Чінчой Анна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''FAT''' (часто мається на увазі FAT 16) являє собою просту файлову систему, розроблену для невеликих дисків і простих структур каталогів. Її назва походить від нахви методу, застосованого до організації файлів -  таблиця розміщається на початку тому. З метою захисту тому на ньому зберігаються дві копії FAT. У випадку ушкрдження першої копії FAT дискові утиліти можуть скористатися другою копією для відновлення тому. Таблиця розміщення файлів і кореневий каталог повинні розташовуватись по строго фіксованих адресах, щоб файли, необхідні для запуску системи були розміщені коректно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За принципом побудови FAT схожа на зміст книги, тому, що операційна система  використовує її для пошукку файлу і визначення кластерів, що цей файл займає на жорсткому диску. Спочатку для дискет і невеликих жорстких дисків(менше 16 Мбайт) використовувалася 12 розрядна версія FAT (так звана FAT12).  У MS-DOS була введена 16-розрядна версія так звана FAT12 для більш великих дисків. До даного моменту так звана FAT12 застосовується на носіях дуже малого обсягу (чи дуже старих дисках). Наприклад, усі 3,5-дюймові дискети ємністю 1,44 Мбайт форматуються для так звана FAT12 і так звана FAT16, а всі 5,25-дюймові дискети - для  FAT12.&lt;br /&gt;
Том, відформатований під FAT12 і FAT16, розмічається по кластерах. Стандартний розмір кластера, установлюваний по замовчуванню, визначається розміром тому. Таблиця розташування файлів і її резервна копія містять наступну інформацію про кожен кластер тому:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Exampleорполон.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Коренева папка містить записи для кожного файлу і кожної папки, розташованих у кореневій папці. Єдиною відмінністю кореневої папки від інших є те, що вона займає чітко визначене місце на диску і має фіксований розмір (не більш 512 записів для жорсткого диска; для дискет цей розмір визначається їх обсягом ).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Папки містять 32-байтові записи для кожного файлу, що містяться в них, і кожної вкладеної папки. Ці записи містять наступну інформацію:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* Ім`я(у форматі 8.3).&lt;br /&gt;
* Байт атрибутів (8 біт корисної іфнормації).&lt;br /&gt;
* Час створення (24 біт).&lt;br /&gt;
* Дата створення(16 біт).&lt;br /&gt;
* Дата останнього доступу (16 біт).&lt;br /&gt;
* Час останньої модифікації.&lt;br /&gt;
* Дата останньої модифікації.&lt;br /&gt;
* Номер початкового кластера файлу в таблиці розташування файлів (16 біт).&lt;br /&gt;
* Розмір файлу (32 біта)&lt;br /&gt;
Структура папки FAT не має чіткої організації, і файлам привласнюються перші доступні адреси кластерів на томі. Номер початкового кластера файлу являє собою адресу першого кластера, зайнятого файлом, у таблиці розташування файлів. Кожен кластер містить покажчик, що вказує на наступний кластер, використаний файлом, чи індикатор (OxFFFF), що вказує, що даний кластер є останнім кластером файлу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Інформація папок використовується операційними системами, що підтримують файлову систему FAT. Крім того, Windows 2000 може зберігати в записі папки додаткову інформацію. Ці додаткові тимчасові атрибути вказують, коли файл був створений і коли до нього в останнє надавався доступ. Головним чином, додаткові атрибути використовуються додатках POSIX/&lt;br /&gt;
Файли на дисках мають 4 атрибути, що можуть скидатися і встановлюватися коористувачем - Archive (архівний), System (системний), Hidden (схований), Read-only&lt;br /&gt;
(тільки читання).&lt;br /&gt;
[[Додатково_1]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Додатково_2]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
32-розрядна файлова система FAT32 була введена з випуском Windows 95 OSR2 і підтримується  Windows 98 і Windows 2000. Вона забезпечує оптимальний доступ до жорстких дисків, Cd-Rom і мережевим ресурсам, підвищуючи швидкість і продуктивністьвсіх операцій введення/виведення. FAT32 являє собою удосконалену версію FAT, призначену для використання на томах, обсяг яких перевищує 2 Гбайт.&lt;br /&gt;
Том, відформатований для використання FAT32, як і том FAT16, розмічаєтьсяпо кластерах. Розмір кластера за замовчуванням визначається розміром тому. У табл.1.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Exampзгі.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:ExaРис.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Переваги FAT32:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Підтримка дисків розміром до 2 Тбайт.Випливає, щоправда, відзначити, що команда format , включена у Windows 2000, не дозволяє форматування для використання FAT32 тому, розммір яких перевищує 32 Гбайт. Тому при форматуванні томів обсягом більше за 32 Гбайт варто використовувати файллову систему NTFS.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Більш ефективна витрата дискового простору. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Підвищена надійність і більлш швидке завантаження програм.Має можливість переміщати кореневий каталог і використовувати резервну копію FAT, якщо перша копія отримала ушкодження.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Чінчой_Анна_Файли]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Чінчой Анна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/FAT_%D1%82%D0%B0_FAT32</id>
		<title>FAT та FAT32</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/FAT_%D1%82%D0%B0_FAT32"/>
				<updated>2012-04-20T20:45:16Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Чінчой Анна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''FAT''' (часто мається на увазі FAT 16) являє собою просту файлову систему, розроблену для невеликих дисків і простих структур каталогів. Її назва походить від нахви методу, застосованого до організації файлів -  таблиця розміщається на початку тому. З метою захисту тому на ньому зберігаються дві копії FAT. У випадку ушкрдження першої копії FAT дискові утиліти можуть скористатися другою копією для відновлення тому. Таблиця розміщення файлів і кореневий каталог повинні розташовуватись по строго фіксованих адресах, щоб файли, необхідні для запуску системи були розміщені коректно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За принципом побудови FAT схожа на зміст книги, тому, що операційна система  використовує її для пошукку файлу і визначення кластерів, що цей файл займає на жорсткому диску. Спочатку для дискет і невеликих жорстких дисків(менше 16 Мбайт) використовувалася 12 розрядна версія FAT (так звана FAT12).  У MS-DOS була введена 16-розрядна версія так звана FAT12 для більш великих дисків. До даного моменту так звана FAT12 застосовується на носіях дуже малого обсягу (чи дуже старих дисках). Наприклад, усі 3,5-дюймові дискети ємністю 1,44 Мбайт форматуються для так звана FAT12 і так звана FAT16, а всі 5,25-дюймові дискети - для  FAT12.&lt;br /&gt;
Том, відформатований під FAT12 і FAT16, розмічається по кластерах. Стандартний розмір кластера, установлюваний по замовчуванню, визначається розміром тому. Таблиця розташування файлів і її резервна копія містять наступну інформацію про кожен кластер тому:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Exampleорполон.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Коренева папка містить записи для кожного файлу і кожної папки, розташованих у кореневій папці. Єдиною відмінністю кореневої папки від інших є те, що вона займає чітко визначене місце на диску і має фіксований розмір (не більш 512 записів для жорсткого диска; для дискет цей розмір визначається їх обсягом ).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Папки містять 32-байтові записи для кожного файлу, що містяться в них, і кожної вкладеної папки. Ці записи містять наступну інформацію:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* Ім`я(у форматі 8.3).&lt;br /&gt;
* Байт атрибутів (8 біт корисної іфнормації).&lt;br /&gt;
* Час створення (24 біт).&lt;br /&gt;
* Дата створення(16 біт).&lt;br /&gt;
* Дата останнього доступу (16 біт).&lt;br /&gt;
* Час останньої модифікації.&lt;br /&gt;
* Дата останньої модифікації.&lt;br /&gt;
* Номер початкового кластера файлу в таблиці розташування файлів (16 біт).&lt;br /&gt;
* Розмір файлу (32 біта)&lt;br /&gt;
Структура папки FAT не має чіткої організації, і файлам привласнюються перші доступні адреси кластерів на томі. Номер початкового кластера файлу являє собою адресу першого кластера, зайнятого файлом, у таблиці розташування файлів. Кожен кластер містить покажчик, що вказує на наступний кластер, використаний файлом, чи індикатор (OxFFFF), що вказує, що даний кластер є останнім кластером файлу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Інформація папок використовується операційними системами, що підтримують файлову систему FAT. Крім того, Windows 2000 може зберігати в записі папки додаткову інформацію. Ці додаткові тимчасові атрибути вказують, коли файл був створений і коли до нього в останнє надавався доступ. Головним чином, додаткові атрибути використовуються додатках POSIX/&lt;br /&gt;
Файли на дисках мають 4 атрибути, що можуть скидатися і встановлюватися коористувачем - Archive (архівний), System (системний), Hidden (схований), Read-only&lt;br /&gt;
(тільки читання).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
32-розрядна файлова система FAT32 була введена з випуском Windows 95 OSR2 і підтримується  Windows 98 і Windows 2000. Вона забезпечує оптимальний доступ до жорстких дисків, Cd-Rom і мережевим ресурсам, підвищуючи швидкість і продуктивністьвсіх операцій введення/виведення. FAT32 являє собою удосконалену версію FAT, призначену для використання на томах, обсяг яких перевищує 2 Гбайт.&lt;br /&gt;
Том, відформатований для використання FAT32, як і том FAT16, розмічаєтьсяпо кластерах. Розмір кластера за замовчуванням визначається розміром тому. У табл.1.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Exampзгі.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:ExaРис.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Переваги FAT32:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Підтримка дисків розміром до 2 Тбайт.Випливає, щоправда, відзначити, що команда format , включена у Windows 2000, не дозволяє форматування для використання FAT32 тому, розммір яких перевищує 32 Гбайт. Тому при форматуванні томів обсягом більше за 32 Гбайт варто використовувати файллову систему NTFS.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Більш ефективна витрата дискового простору. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Підвищена надійність і більлш швидке завантаження програм.Має можливість переміщати кореневий каталог і використовувати резервну копію FAT, якщо перша копія отримала ушкодження.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Чінчой_Анна_Файли]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Чінчой Анна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Exa%D0%A0%D0%B8%D1%81.jpg</id>
		<title>Файл:ExaРис.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Exa%D0%A0%D0%B8%D1%81.jpg"/>
				<updated>2012-04-20T20:36:22Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Чінчой Анна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Чінчой Анна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Examp%D0%B7%D0%B3%D1%96.jpg</id>
		<title>Файл:Exampзгі.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Examp%D0%B7%D0%B3%D1%96.jpg"/>
				<updated>2012-04-20T20:36:03Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Чінчой Анна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Чінчой Анна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/FAT_%D1%82%D0%B0_FAT32</id>
		<title>FAT та FAT32</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/FAT_%D1%82%D0%B0_FAT32"/>
				<updated>2012-04-20T20:35:47Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Чінчой Анна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''FAT''' (часто мається на увазі FAT 16) являє собою просту файлову систему, розроблену для невеликих дисків і простих структур каталогів. Її назва походить від нахви методу, застосованого до організації файлів -  таблиця розміщається на початку тому. З метою захисту тому на ньому зберігаються дві копії FAT. У випадку ушкрдження першої копії FAT дискові утиліти можуть скористатися другою копією для відновлення тому. Таблиця розміщення файлів і кореневий каталог повинні розташовуватись по строго фіксованих адресах, щоб файли, необхідні для запуску системи були розміщені коректно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За принципом побудови FAT схожа на зміст книги, тому, що операційна система  використовує її для пошукку файлу і визначення кластерів, що цей файл займає на жорсткому диску. Спочатку для дискет і невеликих жорстких дисків(менше 16 Мбайт) використовувалася 12 розрядна версія FAT (так звана FAT12).  У MS-DOS була введена 16-розрядна версія так звана FAT12 для більш великих дисків. До даного моменту так звана FAT12 застосовується на носіях дуже малого обсягу (чи дуже старих дисках). Наприклад, усі 3,5-дюймові дискети ємністю 1,44 Мбайт форматуються для так звана FAT12 і так звана FAT16, а всі 5,25-дюймові дискети - для  FAT12.&lt;br /&gt;
Том, відформатований під FAT12 і FAT16, розмічається по кластерах. Стандартний розмір кластера, установлюваний по замовчуванню, визначається розміром тому. Таблиця розташування файлів і її резервна копія містять наступну інформацію про кожен кластер тому:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Exampleорполон.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Коренева папка містить записи для кожного файлу і кожної папки, розташованих у кореневій папці. Єдиною відмінністю кореневої папки від інших є те, що вона займає чітко визначене місце на диску і має фіксований розмір (не більш 512 записів для жорсткого диска; для дискет цей розмір визначається їх обсягом ).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Папки містять 32-байтові записи для кожного файлу, що містяться в них, і кожної вкладеної папки. Ці записи містять наступну інформацію:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* Ім`я(у форматі 8.3).&lt;br /&gt;
* Байт атрибутів (8 біт корисної іфнормації).&lt;br /&gt;
* Час створення (24 біт).&lt;br /&gt;
* Дата створення(16 біт).&lt;br /&gt;
* Дата останнього доступу (16 біт).&lt;br /&gt;
* Час останньої модифікації.&lt;br /&gt;
* Дата останньої модифікації.&lt;br /&gt;
* Номер початкового кластера файлу в таблиці розташування файлів (16 біт).&lt;br /&gt;
* Розмір файлу (32 біта)&lt;br /&gt;
Структура папки FAT не має чіткої організації, і файлам привласнюються перші доступні адреси кластерів на томі. Номер початкового кластера файлу являє собою адресу першого кластера, зайнятого файлом, у таблиці розташування файлів. Кожен кластер містить покажчик, що вказує на наступний кластер, використаний файлом, чи індикатор (OxFFFF), що вказує, що даний кластер є останнім кластером файлу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Інформація папок використовується операційними системами, що підтримують файлову систему FAT. Крім того, Windows 2000 може зберігати в записі папки додаткову інформацію. Ці додаткові тимчасові атрибути вказують, коли файл був створений і коли до нього в останнє надавався доступ. Головним чином, додаткові атрибути використовуються додатках POSIX/&lt;br /&gt;
Файли на дисках мають 4 атрибути, що можуть скидатися і встановлюватися коористувачем - Archive (архівний), System (системний), Hidden (схований), Read-only&lt;br /&gt;
(тільки читання).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
32-розрядна файлова система FAT32 була введена з випуском Windows 95 OSR2 і підтримується  Windows 98 і Windows 2000. Вона забезпечує оптимальний доступ до жорстких дисків, Cd-Rom і мережевим ресурсам, підвищуючи швидкість і продуктивністьвсіх операцій введення/виведення. FAT32 являє собою удосконалену версію FAT, призначену для використання на томах, обсяг яких перевищує 2 Гбайт.&lt;br /&gt;
Том, відформатований для використання FAT32, як і том FAT16, розмічаєтьсяпо кластерах. Розмір кластера за замовчуванням визначається розміром тому. У табл.1.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Exampзгі.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:ExaРис.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Чінчой_Анна_Файли]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Чінчой Анна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/NTFS</id>
		<title>NTFS</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/NTFS"/>
				<updated>2012-04-20T19:02:04Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Чінчой Анна: Створена сторінка:    Чінчой_Анна_Файли&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Чінчой_Анна_Файли]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Чінчой Анна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/FAT_%D1%82%D0%B0_FAT32</id>
		<title>FAT та FAT32</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/FAT_%D1%82%D0%B0_FAT32"/>
				<updated>2012-04-20T19:01:23Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Чінчой Анна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''FAT''' (часто мається на увазі FAT 16) являє собою просту файлову систему, розроблену для невеликих дисків і простих структур каталогів. Її назва походить від нахви методу, застосованого до організації файлів -  таблиця розміщається на початку тому. З метою захисту тому на ньому зберігаються дві копії FAT. У випадку ушкрдження першої копії FAT дискові утиліти можуть скористатися другою копією для відновлення тому. Таблиця розміщення файлів і кореневий каталог повинні розташовуватись по строго фіксованих адресах, щоб файли, необхідні для запуску системи були розміщені коректно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За принципом побудови FAT схожа на зміст книги, тому, що операційна система  використовує її для пошукку файлу і визначення кластерів, що цей файл займає на жорсткому диску. Спочатку для дискет і невеликих жорстких дисків(менше 16 Мбайт) використовувалася 12 розрядна версія FAT (так звана FAT12).  У MS-DOS була введена 16-розрядна версія так звана FAT12 для більш великих дисків. До даного моменту так звана FAT12 застосовується на носіях дуже малого обсягу (чи дуже старих дисках). Наприклад, усі 3,5-дюймові дискети ємністю 1,44 Мбайт форматуються для так звана FAT12 і так звана FAT16, а всі 5,25-дюймові дискети - для  FAT12.&lt;br /&gt;
Том, відформатований під FAT12 і FAT16, розмічається по кластерах. Стандартний розмір кластера, установлюваний по замовчуванню, визначається розміром тому. Таблиця розташування файлів і її резервна копія містять наступну інформацію про кожен кластер тому:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Exampleорполон.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Коренева папка містить записи для кожного файлу і кожної папки, розташованих у кореневій папці. Єдиною відмінністю кореневої папки від інших є те, що вона займає чітко визначене місце на диску і має фіксований розмір (не більш 512 записів для жорсткого диска; для дискет цей розмір визначається їх обсягом ).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Папки містять 32-байтові записи для кожного файлу, що містяться в них, і кожної вкладеної папки. Ці записи містять наступну інформацію:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* Ім`я(у форматі 8.3).&lt;br /&gt;
* Байт атрибутів (8 біт корисної іфнормації).&lt;br /&gt;
* Час створення (24 біт).&lt;br /&gt;
* Дата створення(16 біт).&lt;br /&gt;
* Дата останнього доступу (16 біт).&lt;br /&gt;
* Час останньої модифікації.&lt;br /&gt;
* Дата останньої модифікації.&lt;br /&gt;
* Номер початкового кластера файлу в таблиці розташування файлів (16 біт).&lt;br /&gt;
* Розмір файлу (32 біта)&lt;br /&gt;
Структура папки FAT не має чіткої організації, і файлам привласнюються перші доступні адреси кластерів на томі. Номер початкового кластера файлу являє собою адресу першого кластера, зайнятого файлом, у таблиці розташування файлів. Кожен кластер містить покажчик, що вказує на наступний кластер, використаний файлом, чи індикатор (OxFFFF), що вказує, що даний кластер є останнім кластером файлу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Інформація папок використовується операційними системами, що підтримують файлову систему FAT. Крім того, Windows 2000 може зберігати в записі папки додаткову інформацію. Ці додаткові тимчасові атрибути вказують, коли файл був створений і коли до нього в останнє надавався доступ. Головним чином, додаткові атрибути використовуються додатках POSIX/&lt;br /&gt;
Файли на дисках мають 4 атрибути, що можуть скидатися і встановлюватися коористувачем - Archive (архівний), System (системний), Hidden (схований), Read-only&lt;br /&gt;
(тільки читання).&lt;br /&gt;
[[Чінчой_Анна_Файли]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Чінчой Анна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/FAT_%D1%82%D0%B0_FAT32</id>
		<title>FAT та FAT32</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/FAT_%D1%82%D0%B0_FAT32"/>
				<updated>2012-04-20T18:53:46Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Чінчой Анна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''FAT''' (часто мається на увазі FAT 16) являє собою просту файлову систему, розроблену для невеликих дисків і простих структур каталогів. Її назва походить від нахви методу, застосованого до організації файлів -  таблиця розміщається на початку тому. З метою захисту тому на ньому зберігаються дві копії FAT. У випадку ушкрдження першої копії FAT дискові утиліти можуть скористатися другою копією для відновлення тому. Таблиця розміщення файлів і кореневий каталог повинні розташовуватись по строго фіксованих адресах, щоб файли, необхідні для запуску системи були розміщені коректно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За принципом побудови FAT схожа на зміст книги, тому, що операційна система  використовує її для пошукку файлу і визначення кластерів, що цей файл займає на жорсткому диску. Спочатку для дискет і невеликих жорстких дисків(менше 16 Мбайт) використовувалася 12 розрядна версія FAT (так звана FAT12).  У MS-DOS була введена 16-розрядна версія так звана FAT12 для більш великих дисків. До даного моменту так звана FAT12 застосовується на носіях дуже малого обсягу (чи дуже старих дисках). Наприклад, усі 3,5-дюймові дискети ємністю 1,44 Мбайт форматуються для так звана FAT12 і так звана FAT16, а всі 5,25-дюймові дискети - для  FAT12.&lt;br /&gt;
Том, відформатований під FAT12 і FAT16, розмічається по кластерах. Стандартний розмір кластера, установлюваний по замовчуванню, визначається розміром тому. Таблиця розташування файлів і її резервна копія містять наступну інформацію про кожен кластер тому:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Exampleорполон.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Коренева папка містить записи для кожного файлу і кожної папки, розташованих у кореневій папці. Єдиною відмінністю кореневої папки від інших є те, що вона займає чітко визначене місце на диску і має фіксований розмір (не більш 512 записів для жорсткого диска; для дискет цей розмір визначається їх обсягом ).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Папки містять 32-байтові записи для кожного файлу, що містяться в них, і кожної вкладеної папки. Ці записи містять наступну інформацію:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Структура папки FAT не має чіткої організації, і файлам привласнюються перші доступні адреси кластерів на томі. Номер початкового кластера файлу являє собою адресу першого кластера, зайнятого файлом, у таблиці розташування файлів. Кожен кластер містить покажчик, що вказує на наступний кластер, використаний файлом, чи індикатор (OxFFFF), що вказує, що даний кластер є останнім кластером файлу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Інформація папок використовується операційними системами, що підтримують файлову систему FAT. Крім того, Windows 2000 може зберігати в записі папки додаткову інформацію. Ці додаткові тимчасові атрибути вказують, коли файл був створений і коли до нього в останнє надавався доступ. Головним чином, додаткові атрибути використовуються додатках POSIX/&lt;br /&gt;
Файли на дисках мають 4 атрибути, що можуть скидатися і встановлюватися коористувачем - Archive (архівний), System (системний), Hidden (схований), Read-only&lt;br /&gt;
(тільки читання).&lt;br /&gt;
[[Чінчой_Анна_Файли]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Чінчой Анна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/FAT_%D1%82%D0%B0_FAT32</id>
		<title>FAT та FAT32</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/FAT_%D1%82%D0%B0_FAT32"/>
				<updated>2012-04-20T18:36:34Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Чінчой Анна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''FAT''' (часто мається на увазі FAT 16) являє собою просту файлову систему, розроблену для невеликих дисків і простих структур каталогів. Її назва походить від нахви методу, застосованого до організації файлів -  таблиця розміщається на початку тому. З метою захисту тому на ньому зберігаються дві копії FAT. У випадку ушкрдження першої копії FAT дискові утиліти можуть скористатися другою копією для відновлення тому. Таблиця розміщення файлів і кореневий каталог повинні розташовуватись по строго фіксованих адресах, щоб файли, необхідні для запуску системи були розміщені коректно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За принципом побудови FAT схожа на зміст книги, тому, що операційна система  використовує її для пошукку файлу і визначення кластерів, що цей файл займає на жорсткому диску. Спочатку для дискет і невеликих жорстких дисків(менше 16 Мбайт) використовувалася 12 розрядна версія FAT (так звана FAT12).  У MS-DOS була введена 16-розрядна версія так звана FAT12 для більш великих дисків. До даного моменту так звана FAT12 застосовується на носіях дуже малого обсягу (чи дуже старих дисках). Наприклад, усі 3,5-дюймові дискети ємністю 1,44 Мбайт форматуються для так звана FAT12 і так звана FAT16, а всі 5,25-дюймові дискети - для  FAT12.&lt;br /&gt;
Том, відформатований під FAT12 і FAT16, розмічається по кластерах. Стандартний розмір кластера, установлюваний по замовчуванню, визначається розміром тому. Таблиця розташування файлів і її резервна копія містять наступну інформацію про кожен кластер тому:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Exampleорполон.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Коренева папка містить записи для кожного файлу і кожної папки, розташованих у кореневій папці. Єдиною відмінністю кореневої папки від інших є те, що вона займає чітко визначене місце на диску і має фіксований розмір (не більш 512 записів для жорсткого диска; для дискет цей розмір визначається їх обсягом ).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Чінчой_Анна_Файли]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Чінчой Анна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Example%D0%BE%D1%80%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BD.jpg</id>
		<title>Файл:Exampleорполон.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Example%D0%BE%D1%80%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BD.jpg"/>
				<updated>2012-04-20T18:36:16Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Чінчой Анна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Чінчой Анна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/FAT_%D1%82%D0%B0_FAT32</id>
		<title>FAT та FAT32</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/FAT_%D1%82%D0%B0_FAT32"/>
				<updated>2012-04-20T18:24:58Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Чінчой Анна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''FAT''' (часто мається на увазі FAT 16) являє собою просту файлову систему, розроблену для невеликих дисків і простих структур каталогів. Її назва походить від нахви методу, застосованого до організації файлів -  таблиця розміщається на початку тому. З метою захисту тому на ньому зберігаються дві копії FAT. У випадку ушкрдження першої копії FAT дискові утиліти можуть скористатися другою копією для відновлення тому. Таблиця розміщення файлів і кореневий каталог повинні розташовуватись по строго фіксованих адресах, щоб файли, необхідні для запуску системи були розміщені коректно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За принципом побудови FAT схожа на зміст книги, тому, що операційна система  використовує її для пошукку файлу і визначення кластерів, що цей файл займає на жорсткому диску. Спочатку для дискет і невеликих жорстких дисків(менше 16 Мбайт) використовувалася 12 розрядна версія FAT (так звана FAT12).  У MS-DOS була введена 16-розрядна версія так звана FAT12 для більш великих дисків. До даного моменту так звана FAT12 застосовується на носіях дуже малого обсягу (чи дуже старих дисках). Наприклад, усі 3,5-дюймові дискети ємністю 1,44 Мбайт форматуються для так звана FAT12 і так звана FAT16, а всі 5,25-дюймові дискети - для  FAT12.&lt;br /&gt;
Том, відформатований під FAT12 і FAT16, розмічається по кластерах. Стандартний розмір кластера, установлюваний по замовчуванню, визначається розміром тому. Таблиця розташування файлів і її резервна копія містять наступну інформацію про кожен кластер тому:&lt;br /&gt;
[[Файл:Exampleорполон.jpg]]&lt;br /&gt;
Коренева папка містить записи для кожного файлу і кожної папки, розташованих у кореневій папці. Єдиною відмінністю кореневої папки від інших є те, що вона займає чітко визначене місце на диску і має фіксований розмір (не більш 512 записів для жорсткого диска; для дискет цей розмір визначається їх обсягом ).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Чінчой_Анна_Файли]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Чінчой Анна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/FAT_%D1%82%D0%B0_FAT32</id>
		<title>FAT та FAT32</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/FAT_%D1%82%D0%B0_FAT32"/>
				<updated>2012-04-20T06:46:08Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Чінчой Анна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''FAT''' (часто мається на увазі FAT 16) являє собою просту файлову систему, розроблену для невеликих дисків і простих структур каталогів. Її назва походить від нахви методу, застосованого до організації файлів -  таблиця розміщається на початку тому. З метою захисту тому на ньому зберігаються дві копії FAT. У випадку ушкрдження першої копії FAT дискові утиліти можуть скористатися другою копією для відновлення тому. Таблиця розміщення файлів і кореневий каталог повинні розташовуватись по строго фіксованих адресах, щоб файли, необхідні для запуску системи були розміщені коректно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Чінчой_Анна_Файли]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Чінчой Анна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/FAT_%D1%82%D0%B0_FAT32</id>
		<title>FAT та FAT32</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/FAT_%D1%82%D0%B0_FAT32"/>
				<updated>2012-04-20T06:45:43Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Чінчой Анна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''FAT''' (часто мається на увазі FAT 16) являє собою просту файлову систему, розроблену для невеликих дисків і простих структур каталогів. Її назва походить від нахви методу, застосованого до організації файлів -  таблиця розміщається на початку тому. З метою захисту тому на ньому зберігаються дві копії FAT. У випадку ушкрдження першої копії FAT дискові утиліти можуть скористатися другою копією для відновлення тому. Таблиця розміщення файлів і кореневий каталог повинні розташовуватись по строго фіксованих адресах, щоб файли, необхідні для запуску системи були розміщені коректно.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Чінчой Анна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/FAT_%D1%82%D0%B0_FAT32</id>
		<title>FAT та FAT32</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/FAT_%D1%82%D0%B0_FAT32"/>
				<updated>2012-04-20T06:45:27Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Чінчой Анна: Створена сторінка: '''FAT''' (часто мається на увазі FAT 16) являє собою просту файлову систему, розроблену для неве...&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''FAT''' (часто мається на увазі FAT 16) являє собою просту файлову систему, розроблену для невеликих дисків і простих структур каталогів. Її назва походить від нахви методу, застосованого до організації файлів -  таблиця розміщається на початку тому. З метою захисту тому на ньому зберігаються дві копії FAT. У випадку ушкрдження першої копії FAT дискові утиліти можуть скористатися другою копією для відновлення тому. Таблиця розміщення файлів і кореневий каталог повинні розташовуватись по строго фіксованих адресах, щоб файли, необхідні для запуску системи було розміщені коректно.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Чінчой Анна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A7%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%BE%D0%B9_%D0%90%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%B8</id>
		<title>Чінчой Анна Файли</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A7%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%BE%D0%B9_%D0%90%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%B8"/>
				<updated>2012-04-20T06:39:10Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Чінчой Анна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Windows 2000 підтримує такі файлові системи : FAT, FAT32, NTFS. &lt;br /&gt;
НА ВИБІР ФАЙЛОВОЇ СИСТЕМИ ВПЛИВАЮТЬ ТАКІ ФАКТОРИ:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Example*.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Windows 2000 підтримую розподілену файлову систему (Distributed File System) і файлову систему, що шифрована, (Encrypting File System). Хоча DFS і EFS і названі файловими системами, вони не є такими в строгому розумінні цього терміна.&lt;br /&gt;
DFS являє собою розширення мережевого сервісу, що дозволяє об`єднати в єдиний логічний том мережеві ресурси, розташовані в розділах з різними файловими системами.&lt;br /&gt;
EFS це доповнена можливостями шифрування даних надбудова над NTFS.&lt;br /&gt;
Розглянемо детальніше:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[FAT та FAT32]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[NTFS]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
                 [[Файл:Example*7.png]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Чінчой Анна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A7%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%BE%D0%B9_%D0%90%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%B8</id>
		<title>Чінчой Анна Файли</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A7%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%BE%D0%B9_%D0%90%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%B8"/>
				<updated>2012-04-20T06:38:45Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Чінчой Анна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Windows 2000 підтримує такі файлові системи : FAT, FAT32, NTFS. &lt;br /&gt;
НА ВИБІР ФАЙЛОВОЇ СИСТЕМИ ВПЛИВАЮТЬ ТАКІ ФАКТОРИ:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Example*.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Windows 2000 підтримую розподілену файлову систему (Distributed File System) і файлову систему, що шифрована, (Encrypting File System). Хоча DFS і EFS і названі файловими системами, вони не є такими в строгому розумінні цього терміна.&lt;br /&gt;
DFS являє собою розширення мережевого сервісу, що дозволяє об`єднати в єдиний логічний том мережеві ресурси, розташовані в розділах з різними файловими системами.&lt;br /&gt;
EFS це доповнена можливостями шифрування даних надбудова над NTFS.&lt;br /&gt;
Розглянемо детальніше:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[FAT та FAT32]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[NTFS]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
[[Файл:Example*7.png]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Чінчой Анна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Example*7.png</id>
		<title>Файл:Example*7.png</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Example*7.png"/>
				<updated>2012-04-20T06:38:17Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Чінчой Анна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Чінчой Анна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A7%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%BE%D0%B9_%D0%90%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%B8</id>
		<title>Чінчой Анна Файли</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A7%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%BE%D0%B9_%D0%90%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%B8"/>
				<updated>2012-04-20T06:37:43Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Чінчой Анна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Windows 2000 підтримує такі файлові системи : FAT, FAT32, NTFS. &lt;br /&gt;
НА ВИБІР ФАЙЛОВОЇ СИСТЕМИ ВПЛИВАЮТЬ ТАКІ ФАКТОРИ:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Example*.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Windows 2000 підтримую розподілену файлову систему (Distributed File System) і файлову систему, що шифрована, (Encrypting File System). Хоча DFS і EFS і названі файловими системами, вони не є такими в строгому розумінні цього терміна.&lt;br /&gt;
DFS являє собою розширення мережевого сервісу, що дозволяє об`єднати в єдиний логічний том мережеві ресурси, розташовані в розділах з різними файловими системами.&lt;br /&gt;
EFS це доповнена можливостями шифрування даних надбудова над NTFS.&lt;br /&gt;
Розглянемо детальніше:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[FAT та FAT32]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[NTFS]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
[[Файл:Example*7.jpg]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Чінчой Анна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A7%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%BE%D0%B9_%D0%90%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%B8</id>
		<title>Чінчой Анна Файли</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A7%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%BE%D0%B9_%D0%90%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%B8"/>
				<updated>2012-04-20T06:36:24Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Чінчой Анна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Windows 2000 підтримує такі файлові системи : FAT, FAT32, NTFS. &lt;br /&gt;
НА ВИБІР ФАЙЛОВОЇ СИСТЕМИ ВПЛИВАЮТЬ ТАКІ ФАКТОРИ:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Example*.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Windows 2000 підтримую розподілену файлову систему (Distributed File System) і файлову систему, що шифрована, (Encrypting File System). Хоча DFS і EFS і названі файловими системами, вони не є такими в строгому розумінні цього терміна.&lt;br /&gt;
DFS являє собою розширення мережевого сервісу, що дозволяє об`єднати в єдиний логічний том мережеві ресурси, розташовані в розділах з різними файловими системами.&lt;br /&gt;
EFS це доповнена можливостями шифрування даних надбудова над NTFS.&lt;br /&gt;
Розглянемо детальніше:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[FAT та FAT32]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[NTFS]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Чінчой Анна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Example*.jpg</id>
		<title>Файл:Example*.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Example*.jpg"/>
				<updated>2012-04-20T06:36:02Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Чінчой Анна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Чінчой Анна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A7%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%BE%D0%B9_%D0%90%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%B8</id>
		<title>Чінчой Анна Файли</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A7%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%BE%D0%B9_%D0%90%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%B8"/>
				<updated>2012-04-19T18:51:39Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Чінчой Анна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Windows 2000 підтримує такі файлові системи : FAT, FAT32, NTFS. &lt;br /&gt;
НА ВИБІР ФАЙЛОВОЇ СИСТЕМИ ВПЛИВАЮТЬ ТАКІ ФАКТОРИ:&lt;br /&gt;
[[Файл:Example*.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Windows 2000 підтримую розподілену файлову систему (Distributed File System) і файлову систему, що шифрована, (Encrypting File System). Хоча DFS і EFS і названі файловими системами, вони не є такими в строгому розумінні цього терміна.&lt;br /&gt;
DFS являє собою розширення мережевого сервісу, що дозволяє об`єднати в єдиний логічний том мережеві ресурси, розташовані в розділах з різними файловими системами.&lt;br /&gt;
EFS це доповнена можливостями шифрування даних надбудова над NTFS.&lt;br /&gt;
Розглянемо детальніше:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[FAT та FAT32]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[NTFS]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Чінчой Анна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A7%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%BE%D0%B9_%D0%90%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%B8</id>
		<title>Чінчой Анна Файли</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A7%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%BE%D0%B9_%D0%90%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%B8"/>
				<updated>2012-04-19T18:51:21Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Чінчой Анна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Windows 2000 підтримує такі файлові системи : FAT, FAT32, NTFS. &lt;br /&gt;
НА ВИБІР ФАЙЛОВОЇ СИСТЕМИ ВПЛИВАЮТЬ ТАКІ ФАКТОРИ:&lt;br /&gt;
[[Файл:Example*.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Windows 2000 підтримую розподілену файлову систему (Distributed File System) і файлову систему, що шифрована, (Encrypting File System). Хоча DFS і EFS і названі файловими системами, вони не є такими в строгому розумінні цього терміна.&lt;br /&gt;
DFS являє собою розширення мережевого сервісу, що дозволяє об`єднати в єдиний логічний том мережеві ресурси, розташовані в розділах з різними файловими системами.&lt;br /&gt;
EFS це доповнена можливостями шифрування даних надбудова над NTFS.&lt;br /&gt;
Розглянемо детальныше:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[FAT та FAT32]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[NTFS]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Чінчой Анна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A7%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%BE%D0%B9_%D0%90%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%B8</id>
		<title>Чінчой Анна Файли</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A7%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%BE%D0%B9_%D0%90%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%B8"/>
				<updated>2012-04-19T18:51:08Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Чінчой Анна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Windows 2000 підтримує такі файлові системи : FAT, FAT32, NTFS. &lt;br /&gt;
НА ВИБІР ФАЙЛОВОЇ СИСТЕМИ ВПЛИВАЮТЬ ТАКІ ФАКТОРИ:&lt;br /&gt;
[[Файл:Example*.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Windows 2000 підтримую розподілену файлову систему (Distributed File System) і файлову систему, що шифрована, (Encrypting File System). Хоча DFS і EFS і названі файловими системами, вони не є такими в строгому розумінні цього терміна.&lt;br /&gt;
DFS являє собою розширення мережевого сервісу, що дозволяє об`єднати в єдиний логічний том мережеві ресурси, розташовані в розділах з різними файловими системами.&lt;br /&gt;
EFS це доповнена можливостями шифрування даних надбудова над NTFS.&lt;br /&gt;
Розглянемо детальныше:&lt;br /&gt;
[[FAT та FAT32]]&lt;br /&gt;
[[NTFS]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Чінчой Анна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A7%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%BE%D0%B9_%D0%90%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%B8</id>
		<title>Чінчой Анна Файли</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A7%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%BE%D0%B9_%D0%90%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%B8"/>
				<updated>2012-04-19T18:49:52Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Чінчой Анна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Windows 2000 підтримує такі файлові системи : FAT, NTFS, NTFS. &lt;br /&gt;
НА ВИБІР ФАЙЛОВОЇ СИСТЕМИ ВПЛИВАЮТЬ ТАКІ ФАКТОРИ:&lt;br /&gt;
[[Файл:Example*.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Windows 2000 підтримую розподілену файлову систему (Distributed File System) і файлову систему, що шифрована, (Encrypting File System). Хоча DFS і EFS і названі файловими системами, вони не є такими в строгому розумінні цього терміна.&lt;br /&gt;
DFS являє собою розширення мережевого сервісу, що дозволяє об`єднати в єдиний логічний том мережеві ресурси, розташовані в розділах з різними файловими системами.&lt;br /&gt;
EFS це доповнена можливостями шифрування даних надбудова над NTFS.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Чінчой Анна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A7%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%BE%D0%B9_%D0%90%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%B8</id>
		<title>Чінчой Анна Файли</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A7%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%BE%D0%B9_%D0%90%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%B8"/>
				<updated>2012-04-19T18:49:37Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Чінчой Анна: Створена сторінка: Windows 2000 підтримує такі файлові системи : FAT, NTFS, NTFS.  НА ВИБІР ФАЙЛОВОЇ СИСТЕМИ ВПЛИВАЮТЬ ТА...&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Windows 2000 підтримує такі файлові системи : FAT, NTFS, NTFS. &lt;br /&gt;
НА ВИБІР ФАЙЛОВОЇ СИСТЕМИ ВПЛИВАЮТЬ ТАКІ ФАКТОРИ:&lt;br /&gt;
[[Файл:Example.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Windows 2000 підтримую розподілену файлову систему (Distributed File System) і файлову систему, що шифрована, (Encrypting File System). Хоча DFS і EFS і названі файловими системами, вони не є такими в строгому розумінні цього терміна.&lt;br /&gt;
DFS являє собою розширення мережевого сервісу, що дозволяє об`єднати в єдиний логічний том мережеві ресурси, розташовані в розділах з різними файловими системами.&lt;br /&gt;
EFS це доповнена можливостями шифрування даних надбудова над NTFS.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Чінчой Анна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A2%D0%B5%D0%BC%D0%B0_5._%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%B8._%D0%90%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_%D1%84%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8._%D0%9E%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%84%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D1%96%D0%B2.</id>
		<title>Тема 5. Файли. Архітектура файлової системи. Організація файлів.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A2%D0%B5%D0%BC%D0%B0_5._%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%B8._%D0%90%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_%D1%84%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8._%D0%9E%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%84%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D1%96%D0%B2."/>
				<updated>2012-03-28T10:50:13Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Чінчой Анна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[1. Файл. Приклади файлів]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[2. Архітектура файлової системи]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[3. Ідентифікація і організація файлів]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Чінчой_Анна_Файли]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Чінчой Анна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0</id>
		<title>Відкрита система</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0"/>
				<updated>2011-12-29T22:19:39Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Чінчой Анна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== Поняття “Відкрита система” ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[МОДЕЛЬ OSI | Модель OSI]], як це виходить з її назви (Open System Interconnection), описує взаємозв'язки відкритих систем. Що ж таке відкрита система? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У широкому значенні відкритою системою може бути названа будь-яка система (комп'ютер, обчислювальна мережа, ОС, програмний пакет, інші апаратні і програмні продукти), яка побудована відповідно до відкритих специфікацій. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Нагадаємо, що під терміном “специфікація” (в обчислювальній техніці) розуміють формалізований опис апаратних або програмних компонентів, способів їх функціонування, взаємодії з іншими компонентами, умов експлуатації, обмежень і особливих характеристик. Зрозуміло, що не всяка специфікація є стандартом. У свою чергу, під відкритими специфікаціями розуміються опубліковані, загальнодоступні специфікації, відповідні стандартам і прийняті в результаті досягнення згоди після всебічного обговорення всіма зацікавленими сторонами. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Використання при розробці систем відкритих специфікацій дозволяє третім сторонам розробляти для цих систем різні апаратні або програмні засоби розширення і модифікації, а також створювати програмно-апаратні комплекси з продуктів різних виробників. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для реальних систем повна відвертість є недосяжним ідеалом. Як правило, навіть в системах, званих відкритими, цьому визначенню відповідають лише деякі частини, підтримуючі зовнішні інтерфейси. Наприклад, відвертість сімейства операційних систем Unix укладається, крім всього іншого, в наявності стандартизованого програмного інтерфейсу між ядром і додатками, що дозволяє легко перенести додатки з середи однієї версії Unix в середу іншої версії. Ще одним прикладом часткової відвертості є застосування в досить закритій операційній системі Novell NetWare відкритого інтерфейсу Open Driver Interface (ODI) для включення в систему драйверів мережевих адаптерів незалежних виробників. Чим більше відкритих специфікацій використано при розробці системи, тим більше відкритою вона є. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[МОДЕЛЬ OSI | Модель OSI]] торкається тільки одного аспекту відкритості, а саме відкритість засобів взаємодії пристроїв, пов'язаних в обчислювальну мережу. Тут під відкритою системою розуміється мережевий пристрій, готовий взаємодіяти з іншими мережевими пристроями з використанням стандартних правил, що визначають формат, зміст і значення і повідомлень, що відправляються, що приймаються. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо дві мережі побудовані з дотриманням принципів відкритості, то це дає наступні переваги:&lt;br /&gt;
&amp;lt;ul&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;li&amp;gt;можливість побудови мережі з апаратних і програмних засобів різних виробників, що дотримуються одного і того ж стандарту;&amp;lt;/li&amp;gt; &lt;br /&gt;
&amp;lt;li&amp;gt;можливість безболісної заміни окремих компонентів мережі іншими, більш довершеними, що дозволяє мережі розвиватися з мінімальними витратами;&amp;lt;/li&amp;gt; &lt;br /&gt;
&amp;lt;li&amp;gt;можливість легкого сполучення однієї мережі з іншою;&amp;lt;/li&amp;gt; &lt;br /&gt;
&amp;lt;li&amp;gt;простота освоєння і обслуговування мережі.&amp;lt;/li&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/ul&amp;gt; &lt;br /&gt;
Яскравим прикладом відкритої системи є міжнародна мережа Internet. Ця мережа розвивалася відповідно повному до вимог, що пред'являються до відкритих систем. У розробці її стандартів брали участь тисячі фахівців-користувачів цієї мережі з різних університетів, наукових організацій і фірм-виробників обчислювальної апаратури і програмного забезпечення, працюючих в різних країнах. Сама назва стандартів, що визначають роботу мережі Internet Revest For Comments (RFC), що можна перевести як “запит на коментарі”, показує голосний і відкритий характер стандартів, що приймаються. У результаті мережа Internet зуміла об'єднати в собі саме різноманітне обладнання і програмне забезпечення величезного числа мереж, розкиданих по всьому світу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Джерела стандартів. ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Роботи зі стандартизації обчислювальних мереж ведуться великою кількістю організацій. У залежності від статусу організацій розрізняють такі види стандартів:&lt;br /&gt;
&amp;lt;ul&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;li&amp;gt;'''''стандарти окремих фірм''''' (наприклад, стек протоколів DECnet фірми Digital Equipment або графічний інтерфейс OPEN LOOK для Unix-систем фірми Sun);&amp;lt;/li&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;li&amp;gt;'''''стандарти спеціальних комітетів та об'єднань''''', утворених декількома фірмами, наприклад стандарти технології АТМ, розроблені спеціально створеним об'єднанням АТМ Forum, що нараховує біля 100 колективних учасників, або стандарти спілки Fast Ethernet Alliance по розробці стандартів 100 Мбіт Ethernet;&amp;lt;/li&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;li&amp;gt;'''''національні стандарти''''', наприклад, стандарт [[Мережа FDDI | FDDI]], який є одним із численних стандартів, розроблених Американським національним інститутом стандартів (ANSI), або стандарти безпеки для операційних систем, розроблені Національним центром комп'ютерної безпеки (NCSC) Міністерства оборони США;&amp;lt;/li&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;li&amp;gt;'''''міжнародні стандарти''''', наприклад, модель і стеки комунікаційних протоколів Міжнародної організації по стандартах (ISO), численні стандарти Міжнародної спілки електрозв'язку (ITU), у тому числі стандарти на мережі з комутацією пакетів Х.25, мережі frame relay, [[Технологія ISDN | ISDN]], модеми і багато інших.&amp;lt;/li&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/ul&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Деякі стандарти, розвиваючись безперервно, можуть переходити з однієї категорії в іншу. Зокрема, фірмові стандарти на продукцію, що одержала широке поширення, звичайно стають міжнародними стандартами де-факто, тому що змушують виробників із різних країн дотримуватись фірмових стандартів, щоб забезпечити сумісність своїх виробів із цими популярними продуктами. Наприклад, через феноменальний успіх персонального комп'ютера компанії IBM фірмовий стандарт на архітектуру IBM PC став міжнародним стандартом де-факто.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Більше того, завдяки значному поширенню, деякі фірмові стандарти стають основою для національних і міжнародних стандартів де-юре. Наприклад, стандарт [[Ethernet | Ethernet]], спочатку розроблений компаніями Digital Equipment, Intel і Xerox, через якийсь час і в дещо зміненому виді був прийнятий як національний стандарт [[Ethernet | IEEE 802.3]], а потім організація ISO затвердила його в якості міжнародного стандарту ISO 8802. 3.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Далі наведено стислі відомості про організації, які найбільш активно займаються розробкою стандартів, в області обчислювальних мереж.&lt;br /&gt;
&amp;lt;ul&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;li&amp;gt;'''''Міжнародна організація зі стандартизації''''' (International Organization for Standardization, ISO, часто іменована також International Standards Organization) є асоціацією головних національних організацій по стандартизації різних країн. Головним досягненням ISO є модель взаємодії відкритих систем OSI, що сьогодні є концептуальною основою стандартизації в області обчислювальних мереж. У відповідності з моделлю OSI цією організацією був розроблений стандартний стек комунікаційних протоколів OSI.&amp;lt;/li&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;li&amp;gt;'''''Міжнародна спілка електрозв'язку''''' (International Telecommunications Union, ІTU) – організація, яка є спеціалізованим органом Організації Об'єднаних Націй. Найбільш значну роль у стандартизації обчислювальних мереж відіграє постійно діючий у рамках цієї організації Міжнародний консультативний комітет по телефонії і телеграфії (МККТТ) (Consultative Committee on International Telegraphy and Telephony, CCITT). У результаті проведеної в 1993 році реорганізації ITU CCITT дещо змінив напрямок своєї діяльності і назву – тепер він називається сектором телекомунікаційної стандартизації ITU (ITU Telecommunication Standardization Sector, ITU-T). Основу діяльності ITU-T складає розробка міжнародних стандартів у області телефонії, телематичних служб (електронної пошти, факсимільного зв'язок, телетексту, телекса і т.д.), передача даних, аудіо- і відеосигналів. За роки своєї діяльності ITU-T випустив величезне число рекомендацій-стандартів. Свою роботу ITU-T будує на вивченні досвіду сторонніх організацій, а також на результатах власних досліджень. Раз у чотири роки видаються праці ITU-T у вигляді так званої «Книги», що насправді представляє собою цілий набір звичайних книг, згрупованих у випуски, які, у свою чергу, об'єднуються в томи. Кожний том і випуск містять логічно зумовлені рекомендації. Наприклад, том III Синьої Книги містить рекомендації для цифрових мереж з інтеграцією послуг ([[Технологія ISDN | ISDN]]), а весь том VIII (за винятком випуску VIІІ.І, що містить рекомендації серії V для передачі даних телефонною мережею) присвячений рекомендаціям серії X: Х.25 для мереж із комутацією пакетів, Х.400 для систем електронної пошти, Х.500 для глобальної довідкової служби та ін.&amp;lt;/li&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;li&amp;gt;'''''Інститут інженерів з електротехніки та радіоелектроніки''''' – [[IEEE | IEEE]]) – національна організація США, що визначає мережеві стандарти. У 1981 році робоча група 802 цього інституту сформулювала основні вимоги, яким повинні задовольняти локальні обчислювальні мережі. Група 802 визначила множину стандартів, із них найвідомішими є стандарти 802.1, 802.2, 802.3 і 802.5, що описують загальні поняття, які використовуються в області локальних мереж, а також стандарти на два нижніх рівні мереж Ethernet і Token Ring.&amp;lt;/li&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;li&amp;gt;'''''Європейська асоціація виробників комп'ютерів''''' (European Computer Manufacturers Association, ЕСМА) – некомерційна організація, що активно співпрацює з ITU-T і ISO, займається розробкою стандартів і технічних оглядів, що стосуються комп'ютерних і комунікаційних технологій. Відома своїм стандартом ЕСМА-101, передачі відформатованого тексту і графічних зображень із збереженням оригінального формату.&amp;lt;/li&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;li&amp;gt;'''''Асоціація виробників комп'ютерів і оргтехніки''''' (Computer and Business Equipment Manufacturers Association, CBEMA) – організація американських фірм-виробників апаратного забезпечення; аналогічна європейської асоціації ЕСМА; бере участь у розробці стандартів на опрацювання інформації і відповідне устаткування.&amp;lt;/li&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;li&amp;gt;'''''Асоціація електронної промисловості''''' (Electronic Industries Association, EIA) – промислово-торгова група виробників електронного і мережевого устаткування; є національною комерційною асоціацією США; виявляє значну активність у розробці стандартів для проводів, конекторів і інших мережевих компонентів. Найбільш відомий її стандарт – RS-232C.&amp;lt;/li&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;li&amp;gt;'''''Міністерство оборони США''''' (Department of Defense) має численні підрозділи, що займаються створенням стандартів для комп'ютерних систем. Однією з найвідоміших розробок є стек транспортних протоколів TCP/IP.&amp;lt;/li&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;li&amp;gt;'''''Американський національний інститут стандартів''''' (American National Standards Institute, ANSI) – ця організація представляє США в Міжнародній організації зі стандартизації ISO. Комітети ANSI розробляють стандарти у різноманітних областях обчислювальної техніки. Так, комітет ANSI ХЗТ9.5 разом із фірмою IBM займається стандартизацією локальних мереж великих ЕОМ (архітектура мереж SNA). Відомий стандарт [[Мережа FDDI | FDDI]] також є результатом діяльності цього комітету ANSI.&amp;lt;/li&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/ul&amp;gt;&lt;br /&gt;
Особливу роль у виробленні міжнародних відкритих стандартів відіграють стандарти Internet. Через велику і постійну популярність Internet, ці стандарти стають міжнародними стандартами «де-факто», багато з них потім набувають статусу офіційних міжнародних стандартів за рахунок затвердження однією з перерахованих вище організацій, у тому числі ISO і ITU-T. Існує декілька організаційних підрозділів, які відповідають за розскрученок Internet і, зокрема, за стандартизацію засобів Internet.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Основним із них є Internet Society (ISOC) – фахове товариство, що займається загальними питаннями еволюції і росту Internet як глобальної комунікаційної інфраструктури. Під керуванням ISOC працює Internet Architecture Board (IAB) – організація, у віданні якої знаходиться технічний контроль і координація робіт для Internet. IAB координує напрямок досліджень і нових розробок для стека TCP/IP і є кінцевою інстанцією при визначенні нових стандартів Internet.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У IAB входять дві основні групи: Internet Engineering Task Force (IETF) і Internet Research Task Force (IRTF). IETF – це інженерна група, що займається вирішенням найближчих технічних проблем Internet. Саме IETF визначає специфікації, що потім стають стандартами Internet. У свою чергу, IRTF координує довгострокові дослідницькі проекти за протоколами [[TCP/IP | TCP/IP]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У будь-якій організації, що займається стандартизацією, процес вироблення і прийняття стандарту передбачає ряд обов'язкових етапів, що, власне, і складають процедуру стандартизації. Розглянемо цю процедуру на прикладі розробки стандартів Internet.&lt;br /&gt;
&amp;lt;ul&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;li&amp;gt;Спочатку в IETF рекомендується так називаний робочий проект (draft) у вигляді, доступному для коментарів. Він публікується в Internet, після чого широке коло зацікавлених осіб включається в обговорення цього документа, у нього вносяться виправлення, і нарешті наступає момент, коли можна зафіксувати остаточне формулювання документа. На цьому етапі проекту присвоюється номер RFC (можливий і інший варіант розвитку подій – після обговорення робочий проект відхиляється).&amp;lt;/li&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;li&amp;gt;Після присвоєння номера проект набуває статус запропонованого стандарту. Протягом 6 місяців цей запропонований стандарт проходить перевірку практикою, у результаті в нього вносяться зміни.&amp;lt;/li&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;li&amp;gt;Якщо результати практичних досліджень показують ефективність запропонованого стандарту, то йому, із усіма внесеними змінами, присвоюється статус проекту стандарту. Потім протягом не менше 4-х місяців проходять його подальші іспити «на міцність», у число яких входить створення принаймні двох програмних реалізацій.&amp;lt;/li&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;li&amp;gt;Якщо під час перебування в ранзі проекту стандарту в документ не було внесено ніяких виправлень, то йому може бути привласнений статус офіційного стандарту Internet. Список затверджених офіційних стандартів Internet публікується у вигляді документа RFC і доступний у Internet.&lt;br /&gt;
Варто зауважити, що всі стандарти Internet звуться RFC із відповідним порядковим номером, але далеко не всі RFC є стандартами Internet – часто ці документи є коментарем до якогось стандарту або просто опису деякої проблеми Internet.&amp;lt;/li&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/ul&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Модульність і стандартизація ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Модульність це одна з невід'ємних і природних властивостей обчислювальних мереж. Модульність виявляється не тільки в багаторівневому представленні комунікаційних протоколів в кінцевих вузлах мережі, хоч це, безумовно, важлива і принципова особливість мережевої архітектури. Мережа складається з величезного числа різних модулів комп'ютерів, мережевих адаптерів, мостів, маршрутизаторів, модемів, операційних систем і модулів додатків. Різноманітні вимоги, що пред'являються підприємствами до комп'ютерних мереж, привели до такої ж різноманітності тих, що випускаються для побудови мережі пристроїв і програм. Ці продукти відрізняються не тільки основними функціями (мається на увазі функції, наприклад, повторювачі, мости або програмними редиректорами), але і численними допоміжними функціями, що надають користувачам або адміністраторам додаткові зручності, такі як автоматичне конфігурування параметрів пристрою, автоматичне виявлення і усунення деяких несправностей, можливість програмної зміни зв'язків в мережі і т. п. Різноманітність збільшується також тому, що багато які пристрої і програми відрізняються поєднанням тих або інших основних і додаткових функцій існують, наприклад, пристрої, що поєднують основні можливості комутаторів і маршрутизаторів, до яких додається ще і набір деяких додаткових функцій, характерний тільки для даного продукту. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У результаті не існує компанії, яка змогла б забезпечити виробництво повного набору всіх типів і підтипів обладнання і, програмного забезпечення, необхідного для побудови мережі. Але, оскільки всі компоненти мережі повинні працювати узгоджено, абсолютно необхідним виявилося прийняття численних стандартів, які, якщо не у всіх, то хоч би в більшості випадків, гарантували б сумісність обладнання і програм різних фірм - виробників. Таким чином, поняття модульності і стандартизації в мережах нерозривно пов'язані, і модульний підхід тільки тоді дає переваги, коли він супроводиться проходженням стандартам. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У результаті відкритий характер стандартів і специфікацій важливий не тільки для комунікаційних протоколів, але і для всіх численних функцій різноманітних пристроїв і програм; що випускаються для побудови мережі. Треба зазначити, що більшість стандартів, що приймаються сьогодні, носять відкритий характер. Час закритих систем, точні специфікації на які були відомі тільки фірмі-виробнику, пішов. Всі усвідомили, що можливість легкої взаємодії з продуктами конкурентів не знижує, а навпаки, підвищує цінність виробу, оскільки його можна застосувати в більшій кількості працюючих мереж, побудованих на продуктах різних виробників. Тому навіть фірми, що раніше випускали вельми закриті системи такі як IBM, Novell або Microsoft, сьогодні активно беруть участь в розробці відкритих стандартів і застосовують їх в своїх продуктах. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Сьогодні в секторі мережевого обладнання і програм з сумісністю продуктів різних виробників склалася наступна ситуація. Практично всі продукти, як програмні, так і апаратні, сумісні по функціях і властивостях, які були впроваджені в практику вже досить давно і стандарти на які вже розроблені і прийняті принаймні 3-4 року тому. У той же час дуже часто принципово нові пристрої, протоколи і властивості виявляються несумісними навіть у ведучих виробників. Така ситуація спостерігається не тільки для тих пристроїв або функцій, стандарти на які ще не встигли прийняти (це природне), але і для пристроїв, стандарти на які існують вже декілька років. Сумісність досягається тільки після того, як всі виробники реалізовують цей стандарт в своїх виробах, причому однаковим чином.&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
'''[[Взаемозвя'зок стандартів]]'''&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
[[Комп'ютерні мережі | Комп'ютерні мережі]]&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
[[category:Комп'ютерні мережі]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Чінчой Анна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0</id>
		<title>Відкрита система</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0"/>
				<updated>2011-12-29T22:17:26Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Чінчой Анна: /* Поняття “Відкрита система” */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== Поняття “Відкрита система” ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[МОДЕЛЬ OSI | Модель OSI]], як це виходить з її назви (Open System Interconnection), описує взаємозв'язки відкритих систем. Що ж таке відкрита система? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У широкому значенні відкритою системою може бути названа будь-яка система (комп'ютер, обчислювальна мережа, ОС, програмний пакет, інші апаратні і програмні продукти), яка побудована відповідно до відкритих специфікацій. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Нагадаємо, що під терміном “специфікація” (в обчислювальній техніці) розуміють формалізований опис апаратних або програмних компонентів, способів їх функціонування, взаємодії з іншими компонентами, умов експлуатації, обмежень і особливих характеристик. Зрозуміло, що не всяка специфікація є стандартом. У свою чергу, під відкритими специфікаціями розуміються опубліковані, загальнодоступні специфікації, відповідні стандартам і прийняті в результаті досягнення згоди після всебічного обговорення всіма зацікавленими сторонами. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Використання при розробці систем відкритих специфікацій дозволяє третім сторонам розробляти для цих систем різні апаратні або програмні засоби розширення і модифікації, а також створювати програмно-апаратні комплекси з продуктів різних виробників. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для реальних систем повна відвертість є недосяжним ідеалом. Як правило, навіть в системах, званих відкритими, цьому визначенню відповідають лише деякі частини, підтримуючі зовнішні інтерфейси. Наприклад, відвертість сімейства операційних систем Unix укладається, крім всього іншого, в наявності стандартизованого програмного інтерфейсу між ядром і додатками, що дозволяє легко перенести додатки з середи однієї версії Unix в середу іншої версії. Ще одним прикладом часткової відвертості є застосування в досить закритій операційній системі Novell NetWare відкритого інтерфейсу Open Driver Interface (ODI) для включення в систему драйверів мережевих адаптерів незалежних виробників. Чим більше відкритих специфікацій використано при розробці системи, тим більше відкритою вона є. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[МОДЕЛЬ OSI | Модель OSI]] торкається тільки одного аспекту відкритості, а саме відкритість засобів взаємодії пристроїв, пов'язаних в обчислювальну мережу. Тут під відкритою системою розуміється мережевий пристрій, готовий взаємодіяти з іншими мережевими пристроями з використанням стандартних правил, що визначають формат, зміст і значення і повідомлень, що відправляються, що приймаються. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо дві мережі побудовані з дотриманням принципів відкритості, то це дає наступні переваги:&lt;br /&gt;
&amp;lt;ul&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;li&amp;gt;можливість побудови мережі з апаратних і програмних засобів різних виробників, що дотримуються одного і того ж стандарту;&amp;lt;/li&amp;gt; &lt;br /&gt;
&amp;lt;li&amp;gt;можливість безболісної заміни окремих компонентів мережі іншими, більш довершеними, що дозволяє мережі розвиватися з мінімальними витратами;&amp;lt;/li&amp;gt; &lt;br /&gt;
&amp;lt;li&amp;gt;можливість легкого сполучення однієї мережі з іншою;&amp;lt;/li&amp;gt; &lt;br /&gt;
&amp;lt;li&amp;gt;простота освоєння і обслуговування мережі.&amp;lt;/li&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/ul&amp;gt; &lt;br /&gt;
Яскравим прикладом відкритої системи є міжнародна мережа Internet. Ця мережа розвивалася відповідно повному до вимог, що пред'являються до відкритих систем. У розробці її стандартів брали участь тисячі фахівців-користувачів цієї мережі з різних університетів, наукових організацій і фірм-виробників обчислювальної апаратури і програмного забезпечення, працюючих в різних країнах. Сама назва стандартів, що визначають роботу мережі Internet Revest For Comments (RFC), що можна перевести як “запит на коментарі”, показує голосний і відкритий характер стандартів, що приймаються. У результаті мережа Internet зуміла об'єднати в собі саме різноманітне обладнання і програмне забезпечення величезного числа мереж, розкиданих по всьому світу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[ЗАКРИТА СИСТЕМА]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Джерела стандартів. ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Роботи зі стандартизації обчислювальних мереж ведуться великою кількістю організацій. У залежності від статусу організацій розрізняють такі види стандартів:&lt;br /&gt;
&amp;lt;ul&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;li&amp;gt;'''''стандарти окремих фірм''''' (наприклад, стек протоколів DECnet фірми Digital Equipment або графічний інтерфейс OPEN LOOK для Unix-систем фірми Sun);&amp;lt;/li&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;li&amp;gt;'''''стандарти спеціальних комітетів та об'єднань''''', утворених декількома фірмами, наприклад стандарти технології АТМ, розроблені спеціально створеним об'єднанням АТМ Forum, що нараховує біля 100 колективних учасників, або стандарти спілки Fast Ethernet Alliance по розробці стандартів 100 Мбіт Ethernet;&amp;lt;/li&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;li&amp;gt;'''''національні стандарти''''', наприклад, стандарт [[Мережа FDDI | FDDI]], який є одним із численних стандартів, розроблених Американським національним інститутом стандартів (ANSI), або стандарти безпеки для операційних систем, розроблені Національним центром комп'ютерної безпеки (NCSC) Міністерства оборони США;&amp;lt;/li&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;li&amp;gt;'''''міжнародні стандарти''''', наприклад, модель і стеки комунікаційних протоколів Міжнародної організації по стандартах (ISO), численні стандарти Міжнародної спілки електрозв'язку (ITU), у тому числі стандарти на мережі з комутацією пакетів Х.25, мережі frame relay, [[Технологія ISDN | ISDN]], модеми і багато інших.&amp;lt;/li&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/ul&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Деякі стандарти, розвиваючись безперервно, можуть переходити з однієї категорії в іншу. Зокрема, фірмові стандарти на продукцію, що одержала широке поширення, звичайно стають міжнародними стандартами де-факто, тому що змушують виробників із різних країн дотримуватись фірмових стандартів, щоб забезпечити сумісність своїх виробів із цими популярними продуктами. Наприклад, через феноменальний успіх персонального комп'ютера компанії IBM фірмовий стандарт на архітектуру IBM PC став міжнародним стандартом де-факто.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Більше того, завдяки значному поширенню, деякі фірмові стандарти стають основою для національних і міжнародних стандартів де-юре. Наприклад, стандарт [[Ethernet | Ethernet]], спочатку розроблений компаніями Digital Equipment, Intel і Xerox, через якийсь час і в дещо зміненому виді був прийнятий як національний стандарт [[Ethernet | IEEE 802.3]], а потім організація ISO затвердила його в якості міжнародного стандарту ISO 8802. 3.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Далі наведено стислі відомості про організації, які найбільш активно займаються розробкою стандартів, в області обчислювальних мереж.&lt;br /&gt;
&amp;lt;ul&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;li&amp;gt;'''''Міжнародна організація зі стандартизації''''' (International Organization for Standardization, ISO, часто іменована також International Standards Organization) є асоціацією головних національних організацій по стандартизації різних країн. Головним досягненням ISO є модель взаємодії відкритих систем OSI, що сьогодні є концептуальною основою стандартизації в області обчислювальних мереж. У відповідності з моделлю OSI цією організацією був розроблений стандартний стек комунікаційних протоколів OSI.&amp;lt;/li&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;li&amp;gt;'''''Міжнародна спілка електрозв'язку''''' (International Telecommunications Union, ІTU) – організація, яка є спеціалізованим органом Організації Об'єднаних Націй. Найбільш значну роль у стандартизації обчислювальних мереж відіграє постійно діючий у рамках цієї організації Міжнародний консультативний комітет по телефонії і телеграфії (МККТТ) (Consultative Committee on International Telegraphy and Telephony, CCITT). У результаті проведеної в 1993 році реорганізації ITU CCITT дещо змінив напрямок своєї діяльності і назву – тепер він називається сектором телекомунікаційної стандартизації ITU (ITU Telecommunication Standardization Sector, ITU-T). Основу діяльності ITU-T складає розробка міжнародних стандартів у області телефонії, телематичних служб (електронної пошти, факсимільного зв'язок, телетексту, телекса і т.д.), передача даних, аудіо- і відеосигналів. За роки своєї діяльності ITU-T випустив величезне число рекомендацій-стандартів. Свою роботу ITU-T будує на вивченні досвіду сторонніх організацій, а також на результатах власних досліджень. Раз у чотири роки видаються праці ITU-T у вигляді так званої «Книги», що насправді представляє собою цілий набір звичайних книг, згрупованих у випуски, які, у свою чергу, об'єднуються в томи. Кожний том і випуск містять логічно зумовлені рекомендації. Наприклад, том III Синьої Книги містить рекомендації для цифрових мереж з інтеграцією послуг ([[Технологія ISDN | ISDN]]), а весь том VIII (за винятком випуску VIІІ.І, що містить рекомендації серії V для передачі даних телефонною мережею) присвячений рекомендаціям серії X: Х.25 для мереж із комутацією пакетів, Х.400 для систем електронної пошти, Х.500 для глобальної довідкової служби та ін.&amp;lt;/li&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;li&amp;gt;'''''Інститут інженерів з електротехніки та радіоелектроніки''''' – [[IEEE | IEEE]]) – національна організація США, що визначає мережеві стандарти. У 1981 році робоча група 802 цього інституту сформулювала основні вимоги, яким повинні задовольняти локальні обчислювальні мережі. Група 802 визначила множину стандартів, із них найвідомішими є стандарти 802.1, 802.2, 802.3 і 802.5, що описують загальні поняття, які використовуються в області локальних мереж, а також стандарти на два нижніх рівні мереж Ethernet і Token Ring.&amp;lt;/li&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;li&amp;gt;'''''Європейська асоціація виробників комп'ютерів''''' (European Computer Manufacturers Association, ЕСМА) – некомерційна організація, що активно співпрацює з ITU-T і ISO, займається розробкою стандартів і технічних оглядів, що стосуються комп'ютерних і комунікаційних технологій. Відома своїм стандартом ЕСМА-101, передачі відформатованого тексту і графічних зображень із збереженням оригінального формату.&amp;lt;/li&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;li&amp;gt;'''''Асоціація виробників комп'ютерів і оргтехніки''''' (Computer and Business Equipment Manufacturers Association, CBEMA) – організація американських фірм-виробників апаратного забезпечення; аналогічна європейської асоціації ЕСМА; бере участь у розробці стандартів на опрацювання інформації і відповідне устаткування.&amp;lt;/li&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;li&amp;gt;'''''Асоціація електронної промисловості''''' (Electronic Industries Association, EIA) – промислово-торгова група виробників електронного і мережевого устаткування; є національною комерційною асоціацією США; виявляє значну активність у розробці стандартів для проводів, конекторів і інших мережевих компонентів. Найбільш відомий її стандарт – RS-232C.&amp;lt;/li&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;li&amp;gt;'''''Міністерство оборони США''''' (Department of Defense) має численні підрозділи, що займаються створенням стандартів для комп'ютерних систем. Однією з найвідоміших розробок є стек транспортних протоколів TCP/IP.&amp;lt;/li&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;li&amp;gt;'''''Американський національний інститут стандартів''''' (American National Standards Institute, ANSI) – ця організація представляє США в Міжнародній організації зі стандартизації ISO. Комітети ANSI розробляють стандарти у різноманітних областях обчислювальної техніки. Так, комітет ANSI ХЗТ9.5 разом із фірмою IBM займається стандартизацією локальних мереж великих ЕОМ (архітектура мереж SNA). Відомий стандарт [[Мережа FDDI | FDDI]] також є результатом діяльності цього комітету ANSI.&amp;lt;/li&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/ul&amp;gt;&lt;br /&gt;
Особливу роль у виробленні міжнародних відкритих стандартів відіграють стандарти Internet. Через велику і постійну популярність Internet, ці стандарти стають міжнародними стандартами «де-факто», багато з них потім набувають статусу офіційних міжнародних стандартів за рахунок затвердження однією з перерахованих вище організацій, у тому числі ISO і ITU-T. Існує декілька організаційних підрозділів, які відповідають за розскрученок Internet і, зокрема, за стандартизацію засобів Internet.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Основним із них є Internet Society (ISOC) – фахове товариство, що займається загальними питаннями еволюції і росту Internet як глобальної комунікаційної інфраструктури. Під керуванням ISOC працює Internet Architecture Board (IAB) – організація, у віданні якої знаходиться технічний контроль і координація робіт для Internet. IAB координує напрямок досліджень і нових розробок для стека TCP/IP і є кінцевою інстанцією при визначенні нових стандартів Internet.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У IAB входять дві основні групи: Internet Engineering Task Force (IETF) і Internet Research Task Force (IRTF). IETF – це інженерна група, що займається вирішенням найближчих технічних проблем Internet. Саме IETF визначає специфікації, що потім стають стандартами Internet. У свою чергу, IRTF координує довгострокові дослідницькі проекти за протоколами [[TCP/IP | TCP/IP]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У будь-якій організації, що займається стандартизацією, процес вироблення і прийняття стандарту передбачає ряд обов'язкових етапів, що, власне, і складають процедуру стандартизації. Розглянемо цю процедуру на прикладі розробки стандартів Internet.&lt;br /&gt;
&amp;lt;ul&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;li&amp;gt;Спочатку в IETF рекомендується так називаний робочий проект (draft) у вигляді, доступному для коментарів. Він публікується в Internet, після чого широке коло зацікавлених осіб включається в обговорення цього документа, у нього вносяться виправлення, і нарешті наступає момент, коли можна зафіксувати остаточне формулювання документа. На цьому етапі проекту присвоюється номер RFC (можливий і інший варіант розвитку подій – після обговорення робочий проект відхиляється).&amp;lt;/li&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;li&amp;gt;Після присвоєння номера проект набуває статус запропонованого стандарту. Протягом 6 місяців цей запропонований стандарт проходить перевірку практикою, у результаті в нього вносяться зміни.&amp;lt;/li&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;li&amp;gt;Якщо результати практичних досліджень показують ефективність запропонованого стандарту, то йому, із усіма внесеними змінами, присвоюється статус проекту стандарту. Потім протягом не менше 4-х місяців проходять його подальші іспити «на міцність», у число яких входить створення принаймні двох програмних реалізацій.&amp;lt;/li&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;li&amp;gt;Якщо під час перебування в ранзі проекту стандарту в документ не було внесено ніяких виправлень, то йому може бути привласнений статус офіційного стандарту Internet. Список затверджених офіційних стандартів Internet публікується у вигляді документа RFC і доступний у Internet.&lt;br /&gt;
Варто зауважити, що всі стандарти Internet звуться RFC із відповідним порядковим номером, але далеко не всі RFC є стандартами Internet – часто ці документи є коментарем до якогось стандарту або просто опису деякої проблеми Internet.&amp;lt;/li&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/ul&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Модульність і стандартизація ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Модульність це одна з невід'ємних і природних властивостей обчислювальних мереж. Модульність виявляється не тільки в багаторівневому представленні комунікаційних протоколів в кінцевих вузлах мережі, хоч це, безумовно, важлива і принципова особливість мережевої архітектури. Мережа складається з величезного числа різних модулів комп'ютерів, мережевих адаптерів, мостів, маршрутизаторів, модемів, операційних систем і модулів додатків. Різноманітні вимоги, що пред'являються підприємствами до комп'ютерних мереж, привели до такої ж різноманітності тих, що випускаються для побудови мережі пристроїв і програм. Ці продукти відрізняються не тільки основними функціями (мається на увазі функції, наприклад, повторювачі, мости або програмними редиректорами), але і численними допоміжними функціями, що надають користувачам або адміністраторам додаткові зручності, такі як автоматичне конфігурування параметрів пристрою, автоматичне виявлення і усунення деяких несправностей, можливість програмної зміни зв'язків в мережі і т. п. Різноманітність збільшується також тому, що багато які пристрої і програми відрізняються поєднанням тих або інших основних і додаткових функцій існують, наприклад, пристрої, що поєднують основні можливості комутаторів і маршрутизаторів, до яких додається ще і набір деяких додаткових функцій, характерний тільки для даного продукту. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У результаті не існує компанії, яка змогла б забезпечити виробництво повного набору всіх типів і підтипів обладнання і, програмного забезпечення, необхідного для побудови мережі. Але, оскільки всі компоненти мережі повинні працювати узгоджено, абсолютно необхідним виявилося прийняття численних стандартів, які, якщо не у всіх, то хоч би в більшості випадків, гарантували б сумісність обладнання і програм різних фірм - виробників. Таким чином, поняття модульності і стандартизації в мережах нерозривно пов'язані, і модульний підхід тільки тоді дає переваги, коли він супроводиться проходженням стандартам. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У результаті відкритий характер стандартів і специфікацій важливий не тільки для комунікаційних протоколів, але і для всіх численних функцій різноманітних пристроїв і програм; що випускаються для побудови мережі. Треба зазначити, що більшість стандартів, що приймаються сьогодні, носять відкритий характер. Час закритих систем, точні специфікації на які були відомі тільки фірмі-виробнику, пішов. Всі усвідомили, що можливість легкої взаємодії з продуктами конкурентів не знижує, а навпаки, підвищує цінність виробу, оскільки його можна застосувати в більшій кількості працюючих мереж, побудованих на продуктах різних виробників. Тому навіть фірми, що раніше випускали вельми закриті системи такі як IBM, Novell або Microsoft, сьогодні активно беруть участь в розробці відкритих стандартів і застосовують їх в своїх продуктах. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Сьогодні в секторі мережевого обладнання і програм з сумісністю продуктів різних виробників склалася наступна ситуація. Практично всі продукти, як програмні, так і апаратні, сумісні по функціях і властивостях, які були впроваджені в практику вже досить давно і стандарти на які вже розроблені і прийняті принаймні 3-4 року тому. У той же час дуже часто принципово нові пристрої, протоколи і властивості виявляються несумісними навіть у ведучих виробників. Така ситуація спостерігається не тільки для тих пристроїв або функцій, стандарти на які ще не встигли прийняти (це природне), але і для пристроїв, стандарти на які існують вже декілька років. Сумісність досягається тільки після того, як всі виробники реалізовують цей стандарт в своїх виробах, причому однаковим чином.&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
'''[[Взаемозвя'зок стандартів]]'''&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
[[Комп'ютерні мережі | Комп'ютерні мережі]]&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
[[category:Комп'ютерні мережі]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Чінчой Анна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0</id>
		<title>Відкрита система</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0"/>
				<updated>2011-12-29T22:17:08Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Чінчой Анна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== Поняття “Відкрита система” ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[МОДЕЛЬ OSI | Модель OSI]], як це виходить з її назви (Open System Interconnection), описує взаємозв'язки відкритих систем. Що ж таке відкрита система? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У широкому значенні відкритою системою може бути названа будь-яка система (комп'ютер, обчислювальна мережа, ОС, програмний пакет, інші апаратні і програмні продукти), яка побудована відповідно до відкритих специфікацій. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Нагадаємо, що під терміном “специфікація” (в обчислювальній техніці) розуміють формалізований опис апаратних або програмних компонентів, способів їх функціонування, взаємодії з іншими компонентами, умов експлуатації, обмежень і особливих характеристик. Зрозуміло, що не всяка специфікація є стандартом. У свою чергу, під відкритими специфікаціями розуміються опубліковані, загальнодоступні специфікації, відповідні стандартам і прийняті в результаті досягнення згоди після всебічного обговорення всіма зацікавленими сторонами. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Використання при розробці систем відкритих специфікацій дозволяє третім сторонам розробляти для цих систем різні апаратні або програмні засоби розширення і модифікації, а також створювати програмно-апаратні комплекси з продуктів різних виробників. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для реальних систем повна відвертість є недосяжним ідеалом. Як правило, навіть в системах, званих відкритими, цьому визначенню відповідають лише деякі частини, підтримуючі зовнішні інтерфейси. Наприклад, відвертість сімейства операційних систем Unix укладається, крім всього іншого, в наявності стандартизованого програмного інтерфейсу між ядром і додатками, що дозволяє легко перенести додатки з середи однієї версії Unix в середу іншої версії. Ще одним прикладом часткової відвертості є застосування в досить закритій операційній системі Novell NetWare відкритого інтерфейсу Open Driver Interface (ODI) для включення в систему драйверів мережевих адаптерів незалежних виробників. Чим більше відкритих специфікацій використано при розробці системи, тим більше відкритою вона є. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[МОДЕЛЬ OSI | Модель OSI]] торкається тільки одного аспекту відкритості, а саме відкритість засобів взаємодії пристроїв, пов'язаних в обчислювальну мережу. Тут під відкритою системою розуміється мережевий пристрій, готовий взаємодіяти з іншими мережевими пристроями з використанням стандартних правил, що визначають формат, зміст і значення і повідомлень, що відправляються, що приймаються. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо дві мережі побудовані з дотриманням принципів відкритості, то це дає наступні переваги:&lt;br /&gt;
&amp;lt;ul&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;li&amp;gt;можливість побудови мережі з апаратних і програмних засобів різних виробників, що дотримуються одного і того ж стандарту;&amp;lt;/li&amp;gt; &lt;br /&gt;
&amp;lt;li&amp;gt;можливість безболісної заміни окремих компонентів мережі іншими, більш довершеними, що дозволяє мережі розвиватися з мінімальними витратами;&amp;lt;/li&amp;gt; &lt;br /&gt;
&amp;lt;li&amp;gt;можливість легкого сполучення однієї мережі з іншою;&amp;lt;/li&amp;gt; &lt;br /&gt;
&amp;lt;li&amp;gt;простота освоєння і обслуговування мережі.&amp;lt;/li&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/ul&amp;gt; &lt;br /&gt;
Яскравим прикладом відкритої системи є міжнародна мережа Internet. Ця мережа розвивалася відповідно повному до вимог, що пред'являються до відкритих систем. У розробці її стандартів брали участь тисячі фахівців-користувачів цієї мережі з різних університетів, наукових організацій і фірм-виробників обчислювальної апаратури і програмного забезпечення, працюючих в різних країнах. Сама назва стандартів, що визначають роботу мережі Internet Revest For Comments (RFC), що можна перевести як “запит на коментарі”, показує голосний і відкритий характер стандартів, що приймаються. У результаті мережа Internet зуміла об'єднати в собі саме різноманітне обладнання і програмне забезпечення величезного числа мереж, розкиданих по всьому світу.&lt;br /&gt;
[[ЗАКРИТА СИСТЕМА]]&lt;br /&gt;
== Джерела стандартів. ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Роботи зі стандартизації обчислювальних мереж ведуться великою кількістю організацій. У залежності від статусу організацій розрізняють такі види стандартів:&lt;br /&gt;
&amp;lt;ul&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;li&amp;gt;'''''стандарти окремих фірм''''' (наприклад, стек протоколів DECnet фірми Digital Equipment або графічний інтерфейс OPEN LOOK для Unix-систем фірми Sun);&amp;lt;/li&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;li&amp;gt;'''''стандарти спеціальних комітетів та об'єднань''''', утворених декількома фірмами, наприклад стандарти технології АТМ, розроблені спеціально створеним об'єднанням АТМ Forum, що нараховує біля 100 колективних учасників, або стандарти спілки Fast Ethernet Alliance по розробці стандартів 100 Мбіт Ethernet;&amp;lt;/li&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;li&amp;gt;'''''національні стандарти''''', наприклад, стандарт [[Мережа FDDI | FDDI]], який є одним із численних стандартів, розроблених Американським національним інститутом стандартів (ANSI), або стандарти безпеки для операційних систем, розроблені Національним центром комп'ютерної безпеки (NCSC) Міністерства оборони США;&amp;lt;/li&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;li&amp;gt;'''''міжнародні стандарти''''', наприклад, модель і стеки комунікаційних протоколів Міжнародної організації по стандартах (ISO), численні стандарти Міжнародної спілки електрозв'язку (ITU), у тому числі стандарти на мережі з комутацією пакетів Х.25, мережі frame relay, [[Технологія ISDN | ISDN]], модеми і багато інших.&amp;lt;/li&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/ul&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Деякі стандарти, розвиваючись безперервно, можуть переходити з однієї категорії в іншу. Зокрема, фірмові стандарти на продукцію, що одержала широке поширення, звичайно стають міжнародними стандартами де-факто, тому що змушують виробників із різних країн дотримуватись фірмових стандартів, щоб забезпечити сумісність своїх виробів із цими популярними продуктами. Наприклад, через феноменальний успіх персонального комп'ютера компанії IBM фірмовий стандарт на архітектуру IBM PC став міжнародним стандартом де-факто.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Більше того, завдяки значному поширенню, деякі фірмові стандарти стають основою для національних і міжнародних стандартів де-юре. Наприклад, стандарт [[Ethernet | Ethernet]], спочатку розроблений компаніями Digital Equipment, Intel і Xerox, через якийсь час і в дещо зміненому виді був прийнятий як національний стандарт [[Ethernet | IEEE 802.3]], а потім організація ISO затвердила його в якості міжнародного стандарту ISO 8802. 3.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Далі наведено стислі відомості про організації, які найбільш активно займаються розробкою стандартів, в області обчислювальних мереж.&lt;br /&gt;
&amp;lt;ul&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;li&amp;gt;'''''Міжнародна організація зі стандартизації''''' (International Organization for Standardization, ISO, часто іменована також International Standards Organization) є асоціацією головних національних організацій по стандартизації різних країн. Головним досягненням ISO є модель взаємодії відкритих систем OSI, що сьогодні є концептуальною основою стандартизації в області обчислювальних мереж. У відповідності з моделлю OSI цією організацією був розроблений стандартний стек комунікаційних протоколів OSI.&amp;lt;/li&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;li&amp;gt;'''''Міжнародна спілка електрозв'язку''''' (International Telecommunications Union, ІTU) – організація, яка є спеціалізованим органом Організації Об'єднаних Націй. Найбільш значну роль у стандартизації обчислювальних мереж відіграє постійно діючий у рамках цієї організації Міжнародний консультативний комітет по телефонії і телеграфії (МККТТ) (Consultative Committee on International Telegraphy and Telephony, CCITT). У результаті проведеної в 1993 році реорганізації ITU CCITT дещо змінив напрямок своєї діяльності і назву – тепер він називається сектором телекомунікаційної стандартизації ITU (ITU Telecommunication Standardization Sector, ITU-T). Основу діяльності ITU-T складає розробка міжнародних стандартів у області телефонії, телематичних служб (електронної пошти, факсимільного зв'язок, телетексту, телекса і т.д.), передача даних, аудіо- і відеосигналів. За роки своєї діяльності ITU-T випустив величезне число рекомендацій-стандартів. Свою роботу ITU-T будує на вивченні досвіду сторонніх організацій, а також на результатах власних досліджень. Раз у чотири роки видаються праці ITU-T у вигляді так званої «Книги», що насправді представляє собою цілий набір звичайних книг, згрупованих у випуски, які, у свою чергу, об'єднуються в томи. Кожний том і випуск містять логічно зумовлені рекомендації. Наприклад, том III Синьої Книги містить рекомендації для цифрових мереж з інтеграцією послуг ([[Технологія ISDN | ISDN]]), а весь том VIII (за винятком випуску VIІІ.І, що містить рекомендації серії V для передачі даних телефонною мережею) присвячений рекомендаціям серії X: Х.25 для мереж із комутацією пакетів, Х.400 для систем електронної пошти, Х.500 для глобальної довідкової служби та ін.&amp;lt;/li&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;li&amp;gt;'''''Інститут інженерів з електротехніки та радіоелектроніки''''' – [[IEEE | IEEE]]) – національна організація США, що визначає мережеві стандарти. У 1981 році робоча група 802 цього інституту сформулювала основні вимоги, яким повинні задовольняти локальні обчислювальні мережі. Група 802 визначила множину стандартів, із них найвідомішими є стандарти 802.1, 802.2, 802.3 і 802.5, що описують загальні поняття, які використовуються в області локальних мереж, а також стандарти на два нижніх рівні мереж Ethernet і Token Ring.&amp;lt;/li&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;li&amp;gt;'''''Європейська асоціація виробників комп'ютерів''''' (European Computer Manufacturers Association, ЕСМА) – некомерційна організація, що активно співпрацює з ITU-T і ISO, займається розробкою стандартів і технічних оглядів, що стосуються комп'ютерних і комунікаційних технологій. Відома своїм стандартом ЕСМА-101, передачі відформатованого тексту і графічних зображень із збереженням оригінального формату.&amp;lt;/li&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;li&amp;gt;'''''Асоціація виробників комп'ютерів і оргтехніки''''' (Computer and Business Equipment Manufacturers Association, CBEMA) – організація американських фірм-виробників апаратного забезпечення; аналогічна європейської асоціації ЕСМА; бере участь у розробці стандартів на опрацювання інформації і відповідне устаткування.&amp;lt;/li&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;li&amp;gt;'''''Асоціація електронної промисловості''''' (Electronic Industries Association, EIA) – промислово-торгова група виробників електронного і мережевого устаткування; є національною комерційною асоціацією США; виявляє значну активність у розробці стандартів для проводів, конекторів і інших мережевих компонентів. Найбільш відомий її стандарт – RS-232C.&amp;lt;/li&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;li&amp;gt;'''''Міністерство оборони США''''' (Department of Defense) має численні підрозділи, що займаються створенням стандартів для комп'ютерних систем. Однією з найвідоміших розробок є стек транспортних протоколів TCP/IP.&amp;lt;/li&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;li&amp;gt;'''''Американський національний інститут стандартів''''' (American National Standards Institute, ANSI) – ця організація представляє США в Міжнародній організації зі стандартизації ISO. Комітети ANSI розробляють стандарти у різноманітних областях обчислювальної техніки. Так, комітет ANSI ХЗТ9.5 разом із фірмою IBM займається стандартизацією локальних мереж великих ЕОМ (архітектура мереж SNA). Відомий стандарт [[Мережа FDDI | FDDI]] також є результатом діяльності цього комітету ANSI.&amp;lt;/li&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/ul&amp;gt;&lt;br /&gt;
Особливу роль у виробленні міжнародних відкритих стандартів відіграють стандарти Internet. Через велику і постійну популярність Internet, ці стандарти стають міжнародними стандартами «де-факто», багато з них потім набувають статусу офіційних міжнародних стандартів за рахунок затвердження однією з перерахованих вище організацій, у тому числі ISO і ITU-T. Існує декілька організаційних підрозділів, які відповідають за розскрученок Internet і, зокрема, за стандартизацію засобів Internet.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Основним із них є Internet Society (ISOC) – фахове товариство, що займається загальними питаннями еволюції і росту Internet як глобальної комунікаційної інфраструктури. Під керуванням ISOC працює Internet Architecture Board (IAB) – організація, у віданні якої знаходиться технічний контроль і координація робіт для Internet. IAB координує напрямок досліджень і нових розробок для стека TCP/IP і є кінцевою інстанцією при визначенні нових стандартів Internet.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У IAB входять дві основні групи: Internet Engineering Task Force (IETF) і Internet Research Task Force (IRTF). IETF – це інженерна група, що займається вирішенням найближчих технічних проблем Internet. Саме IETF визначає специфікації, що потім стають стандартами Internet. У свою чергу, IRTF координує довгострокові дослідницькі проекти за протоколами [[TCP/IP | TCP/IP]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У будь-якій організації, що займається стандартизацією, процес вироблення і прийняття стандарту передбачає ряд обов'язкових етапів, що, власне, і складають процедуру стандартизації. Розглянемо цю процедуру на прикладі розробки стандартів Internet.&lt;br /&gt;
&amp;lt;ul&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;li&amp;gt;Спочатку в IETF рекомендується так називаний робочий проект (draft) у вигляді, доступному для коментарів. Він публікується в Internet, після чого широке коло зацікавлених осіб включається в обговорення цього документа, у нього вносяться виправлення, і нарешті наступає момент, коли можна зафіксувати остаточне формулювання документа. На цьому етапі проекту присвоюється номер RFC (можливий і інший варіант розвитку подій – після обговорення робочий проект відхиляється).&amp;lt;/li&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;li&amp;gt;Після присвоєння номера проект набуває статус запропонованого стандарту. Протягом 6 місяців цей запропонований стандарт проходить перевірку практикою, у результаті в нього вносяться зміни.&amp;lt;/li&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;li&amp;gt;Якщо результати практичних досліджень показують ефективність запропонованого стандарту, то йому, із усіма внесеними змінами, присвоюється статус проекту стандарту. Потім протягом не менше 4-х місяців проходять його подальші іспити «на міцність», у число яких входить створення принаймні двох програмних реалізацій.&amp;lt;/li&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;li&amp;gt;Якщо під час перебування в ранзі проекту стандарту в документ не було внесено ніяких виправлень, то йому може бути привласнений статус офіційного стандарту Internet. Список затверджених офіційних стандартів Internet публікується у вигляді документа RFC і доступний у Internet.&lt;br /&gt;
Варто зауважити, що всі стандарти Internet звуться RFC із відповідним порядковим номером, але далеко не всі RFC є стандартами Internet – часто ці документи є коментарем до якогось стандарту або просто опису деякої проблеми Internet.&amp;lt;/li&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/ul&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Модульність і стандартизація ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Модульність це одна з невід'ємних і природних властивостей обчислювальних мереж. Модульність виявляється не тільки в багаторівневому представленні комунікаційних протоколів в кінцевих вузлах мережі, хоч це, безумовно, важлива і принципова особливість мережевої архітектури. Мережа складається з величезного числа різних модулів комп'ютерів, мережевих адаптерів, мостів, маршрутизаторів, модемів, операційних систем і модулів додатків. Різноманітні вимоги, що пред'являються підприємствами до комп'ютерних мереж, привели до такої ж різноманітності тих, що випускаються для побудови мережі пристроїв і програм. Ці продукти відрізняються не тільки основними функціями (мається на увазі функції, наприклад, повторювачі, мости або програмними редиректорами), але і численними допоміжними функціями, що надають користувачам або адміністраторам додаткові зручності, такі як автоматичне конфігурування параметрів пристрою, автоматичне виявлення і усунення деяких несправностей, можливість програмної зміни зв'язків в мережі і т. п. Різноманітність збільшується також тому, що багато які пристрої і програми відрізняються поєднанням тих або інших основних і додаткових функцій існують, наприклад, пристрої, що поєднують основні можливості комутаторів і маршрутизаторів, до яких додається ще і набір деяких додаткових функцій, характерний тільки для даного продукту. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У результаті не існує компанії, яка змогла б забезпечити виробництво повного набору всіх типів і підтипів обладнання і, програмного забезпечення, необхідного для побудови мережі. Але, оскільки всі компоненти мережі повинні працювати узгоджено, абсолютно необхідним виявилося прийняття численних стандартів, які, якщо не у всіх, то хоч би в більшості випадків, гарантували б сумісність обладнання і програм різних фірм - виробників. Таким чином, поняття модульності і стандартизації в мережах нерозривно пов'язані, і модульний підхід тільки тоді дає переваги, коли він супроводиться проходженням стандартам. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У результаті відкритий характер стандартів і специфікацій важливий не тільки для комунікаційних протоколів, але і для всіх численних функцій різноманітних пристроїв і програм; що випускаються для побудови мережі. Треба зазначити, що більшість стандартів, що приймаються сьогодні, носять відкритий характер. Час закритих систем, точні специфікації на які були відомі тільки фірмі-виробнику, пішов. Всі усвідомили, що можливість легкої взаємодії з продуктами конкурентів не знижує, а навпаки, підвищує цінність виробу, оскільки його можна застосувати в більшій кількості працюючих мереж, побудованих на продуктах різних виробників. Тому навіть фірми, що раніше випускали вельми закриті системи такі як IBM, Novell або Microsoft, сьогодні активно беруть участь в розробці відкритих стандартів і застосовують їх в своїх продуктах. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Сьогодні в секторі мережевого обладнання і програм з сумісністю продуктів різних виробників склалася наступна ситуація. Практично всі продукти, як програмні, так і апаратні, сумісні по функціях і властивостях, які були впроваджені в практику вже досить давно і стандарти на які вже розроблені і прийняті принаймні 3-4 року тому. У той же час дуже часто принципово нові пристрої, протоколи і властивості виявляються несумісними навіть у ведучих виробників. Така ситуація спостерігається не тільки для тих пристроїв або функцій, стандарти на які ще не встигли прийняти (це природне), але і для пристроїв, стандарти на які існують вже декілька років. Сумісність досягається тільки після того, як всі виробники реалізовують цей стандарт в своїх виробах, причому однаковим чином.&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
'''[[Взаемозвя'зок стандартів]]'''&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
[[Комп'ютерні мережі | Комп'ютерні мережі]]&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
[[category:Комп'ютерні мережі]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Чінчой Анна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6_%D0%B7_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%94%D1%8E_%D0%BF%D0%B0%D0%BA%D0%B5%D1%82%D1%96%D0%B2</id>
		<title>Пропускна здатність мереж з комутацією пакетів</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6_%D0%B7_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%94%D1%8E_%D0%BF%D0%B0%D0%BA%D0%B5%D1%82%D1%96%D0%B2"/>
				<updated>2011-12-29T18:14:34Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Чінчой Анна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Пропускна здатність мереж з комутацією пакетів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Однією з відмінностей методу комутації пакетів від методу комутації каналів є невизначеність пропускної здатності з'єднання між двома абонентами. У разі комутації каналів після утворення складеного каналу; пропускна здатність мережі при передачі даних між кінцевими вузлами відома - це пропускна здатність - каналу. Дані після затримки, пов'язаної з встановленням каналу, починають передаватися на максимальній для каналу швидкості . Час передачі повідомлення в мережі з комутацією каналів Тк.к. дорівнює сумі затримки поширення сигналу по лінії зв'язку і затримки передачі повідомлення. Затримка поширення сигналу залежить від швидкості поширення електромагнітних хвиль у конкретній фізичній середовищі, яка коливається від 0,6 до 0,9 швидкості світла у вакуумі. Час передачі повідомлення дорівнює V / C, де V - обсяг повідомлення в бітах, а C - пропускна здатність - каналу в бітах в секунду.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У мережі з комутацією пакетів картина зовсім інша.&lt;br /&gt;
[[Файл:Example1frrrr1117-1.gif]]&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Затримка передачі даних у мережах з комутацією каналів&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Процедура встановлення з'єднання в цих мережах, якщо вона використовується, займає приблизно такий же час, як і в мережах з комутацією каналів, тому будемо порівнювати тільки час передачі даних.&lt;br /&gt;
[[Файл:Example55gg5.gif]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Затримка при передачі даних у мережах з комутацією пакетів&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Час передачі повідомлення в мережі з комутацією пакетів позначене на малюнку Тк.п. При передачі цього розбитого на пакети повідомлення по мережі з комутацією пакетів виникають додаткові затримки. По-перше, це затримки в джерелі передачі, який, крім передачі власне повідомлення, витрачає додатковий час на передачу заголовків tп.з., до того ж додаються затримки tінт, викликані інтервалами між передачею кожного наступного пакета (цей час іде на формування чергового пакета стеком протоколів).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
По-друге, додатковий час витрачається в кожному комутаторі. Тут затримки складаються з часу буферизації - пакета tб.п. (Комутатор не може почати передачу пакета, не прийнявши його повністю в свій буфер) і часу комутації tк. Час буферизації дорівнює часу прийому пакета з бітовою швидкістю протоколу. Час комутації складається з часу очікування пакета в черзі і часу переміщення пакета у вихідний порт. Якщо час переміщення пакета фіксоване і, як правило, невелика (від декількох мікросекунд до декількох десятків мікросекунд), то час очікування пакета в черзі коливається в дуже широких межах і заздалегідь невідомо, тому що залежить від поточної завантаження мережі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Проведемо грубу оцінку затримки при передачі даних в мережах з комутацією пакетів у порівнянні з мережами з комутацією каналів на найпростішому прикладі. Нехай тестове повідомлення, яке потрібно передати в обох видах мереж, має об'єм 200 Кбайт. Відправник знаходиться від одержувача на відстані 5000 км. Пропускна спроможність ліній зв'язку складає 2 Мбіт / c.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Час передачі даних по мережі з комутацією каналів складається з часу поширення сигналу, яке для відстані 5000 км можна оцінити приблизно в 25 мс (приймаючи швидкість поширення сигналу рівної 2 / 3 швидкості світла), і часу передачі повідомлення, яке при пропускній здатності 2 Мбіт / c і довжині повідомлення 200 Кбайт дорівнює приблизно 800 мс. При розрахунку коректне значення К (210), рівне 1024, округлюється до 1000, аналогічно значення М (220), рівне 1048576, округлюються до 1000000. Таким чином, передача даних оцінюється в 825 мс.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Невизначена пропускна здатність - мережі з комутацією пакетів - це плата за її загальну ефективність при деякому обмеженні інтересів окремих абонентів. Аналогічно, в мультипрограммной операційній системі час виконання додатка пророчити неможливо, оскільки воно залежить від кількості інших додатків, з якими дане додаток ділить процесор.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На ефективність роботи мережі впливають розміри пакетів, які передає мережу. Занадто великі розміри пакетів наближають мережа з комутацією пакетів до мережі з комутацією каналів, тому ефективність мережі падає. Крім того, при великому розмірі пакетів збільшується час буферизації на кожному комутаторі. Занадто маленькі пакети помітно збільшують частку службової інформації, так як кожен пакет містить заголовок фіксованої довжини, а кількість пакетів, на які розбиваються повідомлення, при зменшенні розміру пакета буде різко зростати. Існує деяка &amp;quot;золота середина&amp;quot;, коли забезпечується максимальна ефективність роботи мережі, однак це співвідношення важко визначити точно, тому що він залежить від багатьох факторів, у тому числі змінюються в процесі роботи мережі. Тому розробники протоколів для мереж з комутацією пакетів вибирають межі, в яких може перебувати розмір пакета, а точніше його поле даних, так як заголовок, як правило, має фіксовану довжину. Зазвичай нижня межа поля даних вибирається рівним нулю, що дає можливість передавати службові пакети без даних користувача, а верхня межа не перевищує 4 Кбайт. Програми при передачі даних намагаються зайняти максимальний розмір поля даних, щоб швидше виконати обмін, а невеликі пакети звичайно використовуються для коротких службових повідомлень, що містять, наприклад, підтвердження доставки пакета.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При виборі розміру пакета необхідно також враховувати інтенсивність бітових помилок каналу. На ненадійних каналах необхідно зменшувати розміри пакетів, тому що це скорочує обсяг повторно переданих даних при перекручуваннях пакетів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[МЕТОДИ КОМУТАЦІЇ]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Чінчой Анна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6_%D0%B7_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%94%D1%8E_%D0%BF%D0%B0%D0%BA%D0%B5%D1%82%D1%96%D0%B2</id>
		<title>Пропускна здатність мереж з комутацією пакетів</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6_%D0%B7_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%94%D1%8E_%D0%BF%D0%B0%D0%BA%D0%B5%D1%82%D1%96%D0%B2"/>
				<updated>2011-12-29T18:14:13Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Чінчой Анна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Пропускна здатність мереж з комутацією пакетів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Однією з відмінностей методу комутації пакетів від методу комутації каналів є невизначеність пропускної здатності з'єднання між двома абонентами. У разі комутації каналів після утворення складеного каналу; пропускна здатність мережі при передачі даних між кінцевими вузлами відома - це пропускна здатність - каналу. Дані після затримки, пов'язаної з встановленням каналу, починають передаватися на максимальній для каналу швидкості . Час передачі повідомлення в мережі з комутацією каналів Тк.к. дорівнює сумі затримки поширення сигналу по лінії зв'язку і затримки передачі повідомлення. Затримка поширення сигналу залежить від швидкості поширення електромагнітних хвиль у конкретній фізичній середовищі, яка коливається від 0,6 до 0,9 швидкості світла у вакуумі. Час передачі повідомлення дорівнює V / C, де V - обсяг повідомлення в бітах, а C - пропускна здатність - каналу в бітах в секунду.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У мережі з комутацією пакетів картина зовсім інша.&lt;br /&gt;
[[Файл:Example1frrrr1117-1.gif]]&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Затримка передачі даних у мережах з комутацією каналів&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Процедура встановлення з'єднання в цих мережах, якщо вона використовується, займає приблизно такий же час, як і в мережах з комутацією каналів, тому будемо порівнювати тільки час передачі даних.&lt;br /&gt;
[[Файл:Example55gg5.gif]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Затримка при передачі даних у мережах з комутацією пакетів&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Час передачі повідомлення в мережі з комутацією пакетів позначене на малюнку Тк.п. При передачі цього розбитого на пакети повідомлення по мережі з комутацією пакетів виникають додаткові затримки. По-перше, це затримки в джерелі передачі, який, крім передачі власне повідомлення, витрачає додатковий час на передачу заголовків tп.з., до того ж додаються затримки tінт, викликані інтервалами між передачею кожного наступного пакета (цей час іде на формування чергового пакета стеком протоколів).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
По-друге, додатковий час витрачається в кожному комутаторі. Тут затримки складаються з часу буферизації - пакета tб.п. (Комутатор не може почати передачу пакета, не прийнявши його повністю в свій буфер) і часу комутації tк. Час буферизації дорівнює часу прийому пакета з бітовою швидкістю протоколу. Час комутації складається з часу очікування пакета в черзі і часу переміщення пакета у вихідний порт. Якщо час переміщення пакета фіксоване і, як правило, невелика (від декількох мікросекунд до декількох десятків мікросекунд), то час очікування пакета в черзі коливається в дуже широких межах і заздалегідь невідомо, тому що залежить від поточної завантаження мережі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Проведемо грубу оцінку затримки при передачі даних в мережах з комутацією пакетів у порівнянні з мережами з комутацією каналів на найпростішому прикладі. Нехай тестове повідомлення, яке потрібно передати в обох видах мереж, має об'єм 200 Кбайт. Відправник знаходиться від одержувача на відстані 5000 км. Пропускна спроможність ліній зв'язку складає 2 Мбіт / c.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Час передачі даних по мережі з комутацією каналів складається з часу поширення сигналу, яке для відстані 5000 км можна оцінити приблизно в 25 мс (приймаючи швидкість поширення сигналу рівної 2 / 3 швидкості світла), і часу передачі повідомлення, яке при пропускній здатності 2 Мбіт / c і довжині повідомлення 200 Кбайт дорівнює приблизно 800 мс. При розрахунку коректне значення К (210), рівне 1024, округлюється до 1000, аналогічно значення М (220), рівне 1048576, округлюються до 1000000. Таким чином, передача даних оцінюється в 825 мс.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Невизначена пропускна здатність - мережі з комутацією пакетів - це плата за її загальну ефективність при деякому обмеженні інтересів окремих абонентів. Аналогічно, в мультипрограммной операційній системі час виконання додатка пророчити неможливо, оскільки воно залежить від кількості інших додатків, з якими дане додаток ділить процесор.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На ефективність роботи мережі впливають розміри пакетів, які передає мережу. Занадто великі розміри пакетів наближають мережа з комутацією пакетів до мережі з комутацією каналів, тому ефективність мережі падає. Крім того, при великому розмірі пакетів збільшується час буферизації на кожному комутаторі. Занадто маленькі пакети помітно збільшують частку службової інформації, так як кожен пакет містить заголовок фіксованої довжини, а кількість пакетів, на які розбиваються повідомлення, при зменшенні розміру пакета буде різко зростати. Існує деяка &amp;quot;золота середина&amp;quot;, коли забезпечується максимальна ефективність роботи мережі, однак це співвідношення важко визначити точно, тому що він залежить від багатьох факторів, у тому числі змінюються в процесі роботи мережі. Тому розробники протоколів для мереж з комутацією пакетів вибирають межі, в яких може перебувати розмір пакета, а точніше його поле даних, так як заголовок, як правило, має фіксовану довжину. Зазвичай нижня межа поля даних вибирається рівним нулю, що дає можливість передавати службові пакети без даних користувача, а верхня межа не перевищує 4 Кбайт. Програми при передачі даних намагаються зайняти максимальний розмір поля даних, щоб швидше виконати обмін, а невеликі пакети звичайно використовуються для коротких службових повідомлень, що містять, наприклад, підтвердження доставки пакета.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При виборі розміру пакета необхідно також враховувати інтенсивність бітових помилок каналу. На ненадійних каналах необхідно зменшувати розміри пакетів, тому що це скорочує обсяг повторно переданих даних при перекручуваннях пакетів.&lt;br /&gt;
[[МЕТОДИ КОМУТАЦІЇ]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Чінчой Анна</name></author>	</entry>

	</feed>