Вікі ЦДУ - Внесок користувача [uk]

Паралельні обчислювальні системи

2013-01-04T07:57:20Z

Тетяна:

'''1. Паралельні обчислювальні системи.'''
Визначень суперкомп’ютерам намагалися давати багато, іноді серйозних, іноді іронічних. Паралельний комп’ютер - це набір процесорів, здатних спільно працювати при вирішенні обчислювальних задач. Таке визначення достатньо широке, що включає як паралельні суперкомп’ютери, що мають сотні чи тисячі процесорів, так і мережі робочих станцій. Коли ця тема піднімалася в конференції comp.parallel, Кен Батчер (Ken Batcher) запропонував такий варіант: суперкомп’ютер – це пристрій, що зводить проблему обчислень до проблеми введення/виведення. Тобто те, що раніше довго обчислювалося, іноді скидаючи щось на диск, на суперкомп’ютері може виконатися миттєво, переводячи вказівники неефективності на відносно повільні пристрої введення/виведення.
Ефективність найшвидших комп’ютерів зросла майже по експоненті. Перші комп’ютери виконували кілька десятків операцій з плаваючою комою за секунду, а продуктивність паралельних комп’ютерів середини дев’яностих досягає десятків і навіть сотень мільярдів операцій у секунду, і, швидше за все цей ріст буде продовжуватися. Однак архітектура обчислювальних систем, що визначають цей ріст, змінилася радикально - від послідовної до паралельної. Ера однопроцесорних комп’ютерів продовжувалася до появи сімейства CRAY X-MP / Y-MP - слабко паралельних векторних комп’ютерів з 4 - 16 процесорами, яких у свою чергу перемінили комп’ютери з масовим паралелізмом, тобто комп’ютери з чи сотнями тисячами процесорів.
Ефективність комп’ютера залежить безпосередньо від часу, необхідного для виконання базової операції і кількості базових операцій, що можуть бути виконані одночасно. Час виконання базової операції обмежений часом виконання внутрішньої елементарної операції процесора (тактом процесора). Зменшення такту обмежене фізичними межами, такими як швидкість світла. Щоб обійти ці обмеження, виробники процесорів намагаються реалізувати паралельну роботу всередині чіпа - при виконанні елементарних і базових операцій. Однак теоретично було показано, що стратегія Надвисокого Рівня Інтеграції (Very Large Scale Integration - VLSI) є дорогою, що час виконання обчислень сильно залежить від розміру мікросхеми. Поряд з VLSI для підвищення продуктивності комп’ютера використовуються й інші способи: конвеєрна обробка (різні стадії окремих команд виконується одночасно), багатофункціональні модулі (окремі множники, суматори, і т.д., управляються одним потоком команд).
Все більше і більше в ЕОМ включається більше “обчислювальних блоків” і відповідна логіка їхнього з’єднання. Кожен такий "обчислювальний блок" має свої власні процесор, пам’ять. Успіхи VLSI технології в зменшенні числа компонент комп’ютера, полегшують створення таких ЕОМ. Крім того, оскільки, хоча і дуже приблизно, вартість ЕОМ пропорційна числу наявних у ній компонент, то збільшення інтеграції компонент дозволяє збільшити число процесорів в ЕОМ при не дуже значному підвищенні вартості.
Інша важлива тенденція розвитку обчислень – це величезне збільшення продуктивності мереж ЕОМ. Ще недавно мережі мали швидкодію в 1.5 Mбіт/с, сьогодні вже існують мережі зі швидкодією в декілька гігабіт за секунду. Поряд із збільшенням швидкодії мереж збільшується надійність передачі даних. Це дозволяє розробляти додатки, що використовують фізично розподілені ресурси, начебто вони є частинами одного багатопроцесорного комп’ютера. Наприклад, колективне використання вилучених баз даних, обробка графічних даних на одному чи декількох графічних комп’ютерах, а вивід і управління в реальному масштабі часу на робочих станціях.
Розглянуті тенденції розвитку архітектури і використання комп’ютерів, мереж дозволяють припустити, що у майбутньому паралельність не буде участю лише суперкомп’ютерів, вона проникне і на ринок робочих станцій, персональних комп’ютерів і мереж ЕОМ. Програми будуть використовувати не тільки безліч процесорів комп’ютера, але і процесори, доступні по мережі. Оскільки більшість існуючих алгоритмів припускають використання одного процесора, то будуть потрібні нові алгоритми і програми здатні виконувати багато операцій одночасно. Наявність і використання паралелізму буде ставати основною вимогою при розробці алгоритмів і програм.
Число процесорів у комп’ютерах буде збільшуватися, отже, можна припустити, що протягом терміну служби програмного забезпечення воно буде експлуатуватися на кількості процесорів, яка постійно збільшується чи зменшується, залежно від потреб задачі. У цьому випадку можна припустити, що для захисту капіталовкладень у програмне забезпечення, маштабованість (scalability) програмного забезпечення (гнучкість стосовно зміни кількості використовуваних процесорів) буде настільки ж важлива як переносимість. Програма, здатна використовувати тільки фіксоване число процесорів, буде така ж недосконала, як і програма, здатна працювати тільки на одному типі комп’ютерів.
Помітною ознакою багатьох паралельних архітектур є те, що доступ до локальної пам’яті процесора дешевший, ніж доступ до віддаленої пам’яті (пам’яті інших процесорів мережі). Отже, бажано, щоб доступ до локальних даних був більш частим, ніж доступ до віддалених даних. Така властивість програмного забезпечення називають локальністю (locality). Поряд з паралелізмом і маштабованістю, він є основною вимогою до паралельного програмного забезпечення. Важливість цієї властивості визначається відношенням вартості віддаленого і локального звертань до пам’яті. Це відношення може варіюватися від 10:1 до 1000:1 чи більше, що залежить від відносної ефективності процесора, пам’яті, мережі і механізмів, використовуваних для розміщення даних у мережі і їх добування.

'''2. Моделі паралельних комп’ютерів.'''
Із самого початку комп’ютерної ери існувала необхідність у все більш і більш продуктивних системах. В основному це досягалося в результаті еволюції технологій виробництва комп’ютерів. Поряд з цим мали місце спроби використовувати кілька процесорів в одній обчислювальній системі з розрахунку на те, що буде досягнуте відповідне збільшення продуктивності. Першою такою спробою, здійсненою на початку 70-х років, є ILLIAC IV. Зараз є маса паралельних комп’ютерів і проектів їх реалізації.
Архітектури паралельних комп’ютерів можуть значно відрізнятися один від одного. Розглянемо деякі істотні поняття і компоненти паралельних комп’ютерів. Паралельні комп’ютери складаються з трьох основних компонентів:
1. процесори;
2. модулі пам’яті;
3. комутаційна мережа.
Можна розглядати і більш детальнішу розбиття паралельних комп’ютерів на компоненти, однак, дані три компоненти найкраще відрізняють один паралельний комп’ютер від іншого.
Комутаційна мережа з’єднує процесори один з одним і іноді також з модулями пам’яті. Процесори, що використовуються в паралельних комп’ютерах, звичайно такі ж, як і процесори однопроцесорних систем, хоча сучасна технологія дозволяє розмістити на мікросхемі не тільки один процесор. На мікросхемі разом із процесором можуть бути розташовані ті їх складові, які дають найбільший ефект при паралельних обчисленнях. Наприклад, мікросхема трансп'ютера поряд з 32-розрядним мікропроцесором і 64-розрядним співпроцесором арифметики з плаваючою комою, містить всередині кристальний ОЗП ємністю 4 Кбайт, 32-розрядну шину пам’яті, що дозволяє адресувати до 4 Гбайт зовнішньої, стосовно кристала пам’яті, чотири послідовних двонаправлених ліній зв’язку, що забезпечують взаємодію трансп'ютера з зовнішнім світом і працюючих паралельно з ЦПП, інтерфейс зовнішніх подій.
Однією із властивостей, що розрізняють паралельні комп’ютери, є кількість можливих потоків команд. Розрізняють наступні архітектури:
1. SIMD (Single Instruction Multiple);
2. MIMD (Multiple Instruction Multiple);

'''2.1. SIMD.'''
SIMD (Single Instruction Multiple). SIMD комп’ютер має N ідентичних синхронно працюючих процесорів, N потоків даних і один потік команд. Кожен процесор володіє власною локальною пам’яттю. Мережа, що з’єднує процесори, звичайно має регулярну топологію.

Процесори інтерпретують адреси даних або як локальні адреси власної пам’яті, або як глобальні адреси, можливо, модифіковані додаванням локальної базової адреси. Процесори одержують команди від одного центрального контролера команд і працюють синхронно, тобто на кожному кроці всі процесори виконують ту саму команду над даними з власної локальної пам’яті.
Така архітектура з розподіленою пам'яттю часто згадується як архітектура з паралелізмом даних (data-parallel), тому що паралельність досягається при наявності одиночного потоку команд, що діє одночасно на декілька частин даних.
SIMD підхід може зменшити складність як апаратного, так і програмного забезпечення, але він підходить тільки для спеціалізованих проблем, що характеризуються високим ступенем регулярності, наприклад, обробка зображення і деякі числові моделювання.

'''2.2. MIMD. '''
• MIMD (Multiple Instruction Multiple). MIMD комп'ютер має N процесорів, N потоків команд і N потоків даних. Кожен процесор функціонує під управлінням власного потоку команд, тобто MIMD комп'ютер може паралельно виконувати зовсім різні програми.

MIMD архітектури далі класифікуються в залежності від фізичної організації пам'яті, способу доступу до модулів пам’яті, тобто чи має процесор свою власну локальну пам'ять і звертається до інших блоків пам'яті, використовуючи комутаційну мережа, чи комутаційна мережа об’єднує всі процесори з загальнодоступною пам'яттю. Виходячи з доступу до пам’яті, її організації, розрізняють наступні типи паралельних (MIMD) архітектур:
1. Комп'ютери з розподіленою пам'яттю (distributed memory) – Кожен процесор має доступ лише до локальної, власної пам’яті. Процесори об’єднані в мережу. Доступ до віддаленої пам’яті можливий тільки за допомогою системи обміну повідомленнями. Процесор може звертатися до локальної пам'яті, може посилати й одержувати повідомлення, передані через мережу, що з'єднує процесори. Повідомлення використовуються для здійснення зв'язку між процесорами або, що є еквівалентним, для читання і запису віддалених блоків пам'яті. В ідеалізованій мережі вартість посилки повідомлення між двома вузлами мережі не залежить як від розташування обох вузлів, так і від трафіку мережі, але залежить від довжини повідомлення.
Сюди належать так звані масово-паралельні обчислювальні (massively parallel processing – MPP) системи. Особливості даної архітектури наступні;
Архітектура. Система складається з однорідних обчислювальних вузлів, що включають:
• один чи декілька центральних процесорів (звичайно RISC);
• локальну пам'ять (прямий доступ до пам'яті інших вузлів неможливий);
• комунікаційний процесор чи мережевий адаптер;
• іноді - жорсткі диски чи інші пристрої введення/виведення.
До системи можуть бути додані спеціальні вузли введення/виведення і управляючі вузли. Вузли зв'язані через деяке комунікаційне середовище (високошвидкісна мережа, комутатор та інше).
Приклади.
• IBM RS/6000 SP2;
• Intel PARAGON/ASCIRed;
• SGI / CRAY T3E;
• Hitachi SR8000;
• системи Parsytec.
'''Маштабованість. '''Загальне число процесорів у реальних системах досягає декількох тисяч (ASCI Red, Blue Mountain).
Операційна система. Існують два основних варіанти:
• повноцінна операційна система працює тільки на управляючій машині (front-end), на кожному вузлі працює скорочений варіант операційної системи, що лише забезпечує роботу розташованої в ньому гілки паралельного додатка. (Cray T3E);
• на кожному вузлі працює повноцінна UNIX-подібна операційна система (варіант, близький до кластерного підходу). Прикладом є IBM RS/6000 SP з встановленою окремо на кожнім вузлі операційною системою AIX.
Модель програмування. Програмування в рамках моделіпередачі повідомлень (MPI, PVM, BSPlib)
2. Комп'ютери з загальною пам'яттю (True shared memory). Всі процесори спільно звертаються до загальної пам'яті, як правило, через шину чи ієрархію шин. В ідеалізованої PRAM (Parallel Random Access Machine - паралельна машина з довільним доступом) моделі, яка часто використовується в теоретичних дослідженнях паралельних алгоритмів, будь-який процесор може звертатися до будь-якої комірки пам'яті за той самий час. У таких комп’ютерах не можна істотно збільшити число процесорів, оскільки при цьому відбувається різке збільшення числа конфліктів доступу до шини. На практиці маштабованість цієї архітектури звичайно приводить до деякої форми ієрархії пам’яті. Частота звертань до загальної пам’яті може бути зменшена за рахунок збереження копій часто використовуваних даних у кеш-пам'яті, зв'язаній з кожним процесором. Доступ до цієї кеш-пам'яті набагато швидший, ніж безпосередній доступ до загальної пам'яті.
До цього класу відносяться так звані симетричні мультипроцесорні (symmetric multiprocessor SMP) системи. Особливості даної архітектури наступні;
Архітектура. Система складається з декількох однорідних процесорів і масиву загальної пам'яті (звичайно з декількох незалежних блоків). Всі процесори мають доступ до будь-якої частини пам'яті з однаковою швидкістю. Процесори підключені до пам'яті або за допомогою загальної шини (базові 2-4 процесорні SMP-сервери), або за допомогою комутатора (HP 9000). Апаратно підтримується когерентність кешів.
Приклади.
• HP 9000 V-class, N-class;
• SMP-cервери і робочі станції на базі процесорів Intel (IBM, HP, Compaq, Dell, ALR, Unisys, DG, Fujitsu та інші).
Маштабованість. Наявність загальної пам'яті значно спрощує взаємодію процесорів між собою, однак накладає сильні обмеження на їх число - не більше 32 у реальних системах. Для побудови маштабованих систем на базі SMP використовуються кластерні архітектури.
Операційна система. Вся система працює під управлінням єдиної операційної системи (звичайно UNIX-подібна, але для Intel-платформ підтримується Windows NT). Операційна система автоматично (у процесі роботи) розподіляє процеси між процесорами (scheduling), але іноді можлива і явна прив'язка.
Модель програмування. Програмування в моделі загальної пам'яті (POSIX threads, OpenMP). Для SMP-систем існують порівняно ефективні засоби автоматичного розпаралелювання.
3. Комп’ютери з віртуально спільною пам’яттю (Virtual shared memory). У таких системах загальна пам’ять, як така, відсутня. Кожен процесор має власну локальну пам’ять. Він може звертатися до локальної пам’яті інших процесорів, використовуючи “глобальну адресу”. Якщо “глобальна адреса” вказує не на локальну пам’ять, то доступ до пам’яті реалізується за допомогою повідомлень з малою затримкою, що пересилаються по мережі, яка з’єднує процесори.
До цього класу належать так звані кластерні (claster) системи. Особливості даної архітектури наступні;
Архітектура. Набір робочих станцій загального призначення, використовується як дешевий варіант масово-паралельного комп'ютера. Для зв'язку вузлів використовується одна із стандартних мережевих технологій (Fast/Gigabit Ethernet, Myrinet) на базі шинної архітектури чи комутатора. При об'єднанні в кластер комп'ютерів різної потужності чи різної архітектури, говорять про гетерогенні (неоднорідні) кластери. Вузли кластера можуть одночасно використовуватися в якості робочих станцій користувачів. У випадку, коли це не потрібно, вузли можуть бути істотно полегшені і встановлені у стійку.
Приклади.
• NT-кластер у NCSA;
• Beowulf-кластери.
Операційна система. Використовуються стандартні операційні системи для робочих станцій, частіше, вільно розповсюджувані - Linux/FreeBSD, разом зі спеціальними засобами підтримки паралельного програмування і розподілу навантаження.
Модель програмування. Програмування, як правило, у рамках моделі передачі повідомлень (частіше - MPI). Дешевизна подібних систем обертається великими накладними витратами на взаємодію паралельних процесів між собою, що сильно звужує потенційний клас розв'язуваних задач.
Відзначимо також два класи комп’ютерних систем, що іноді використовуються як паралельні комп’ютери:
• локальні обчислювальні мережі (LAN), у яких комп’ютери знаходяться у фізичній близькості і з’єднані швидкою мережею;
• глобальні обчислювальні мережі (WAN), що з’єднують географічно розподілені комп’ютери.
Хоча системи цього виду вводять додаткові властивості, такі як надійність і захист, у багатьох випадках вони можуть розглядатися як MIMD комп’ютери, хоча і з високою вартістю віддаленого доступу.
3. Поняття і термінологія паралельного програмного забезпечення.
Код, що виконується на одиночному процесорі паралельного комп’ютера, знаходиться в деякому ж програмному середовищі, що і середовище однопроцесорного комп’ютера з мультипрограмною операційною системою, тому й у контексті паралельного комп’ютера так само говорять про процеси чи задачі, посилаючись на код, що виконується всередині захищеного регіону пам’яті операційної системи. Багато дій паралельної програми включають звертання до віддалених процесорів чи комірок загальної пам’яті. Для виконання цих дій може бути необхідна суттєва затрата часу, особливо, стосовно часу виконання звичайних команд процесора. Тому більшість процесорів виконує більше одного процесу одночасно, і, отже, у програмному середовищі окремо узятого процесора паралельного комп’ютера використовуються звичайні методи мультипрограмування:
• процеси блокуються, коли їм необхідно звернутися до віддалених ресурсів;
• процеси готові продовжити роботу, якщо отримана відповідна відповідь.
Виконання процесів паралельної програми переривається значно частіше, ніж процесів, що працюють у послідовному середовищі, тому що процеси паралельної програми виконують ще дії, пов’язані з обміном даними між процесорами. Маніпулювання повноваговими процесами у мультипрограмному середовищі є надто дорогим заняттям, оскільки воно тісно пов’язане з управлінням і захистом пам’яті. Внаслідок цього більшість паралельних комп’ютерів використовує легковагові процеси, що називаються нитками (threads) або потоками (streams) управління, а не повновагові процеси. Легковагові процеси не мають власних захищених областей пам’яті (хоча можуть володіти власними локальними даними), що в результаті дуже сильно спрощує маніпулювання ними. Більш того, їхнє використання більш безпечне.
Щоб уникнути плутанини, використовують наступні терміни, що позначають різні варіанти процесів виконання програм:
• легковагові процеси іменують нитками, потоками управління, співпроцесами;
• задачі будуть вказувати на повновагові процеси, тобто процеси операційної системи, що володіють власними захищеними регіонами пам’яті.
Процес використовується там, де поділ на легковагові і повновагові процеси несуттєвий і можна використовувати як ті, так і інші.
Відповідно до можливостей паралельного комп’ютера, процеси взаємодіють між собою одним з наступних способів:
• Обмін повідомленнями (message passing). Процес, що посилає, формує повідомлення з заголовком, у якому вказує, який процесор повинний прийняти повідомлення, і передає повідомлення в мережу, що з’єднує процесори. Якщо після передачі повідомлення у мережу процес, що посилає, продовжує роботу, то такий вид відправлення повідомлення називається неблокуючим (non-blocking send). Якщо ж процес, що посилає чекає, поки приймаючий процес не прийме повідомлення, то такий вид відправлення повідомлення називається блокуючим (blocking send). Приймаючий процес повинен знати, що йому необхідні дані і повинен вказати, що він готовий одержати повідомлення, виконавши відповідну команду прийому повідомлення. Якщо очікуване повідомлення ще не надійшло, то приймаючий процес припиняється доти, поки повідомлення не надійде.
• Обмін через загальну пам’ять (Transfers through shared memory). В архітектурах із загальнодоступною пам’яттю процеси зв’язуються між собою через загальну пам’ять - процес, що посилає, поміщає дані у відомі комірки пам’яті, з яких приймаючий процес може зчитувати їх. При такому обміні складність представляє процес виявлення того, коли безпечно поміщати дані, а коли видаляти їх. Найчастіше для цього використовуються стандартні методи операційної системи, такі семафори (semaphore) або блокування процесів. Однак це дорого і сильно ускладнює програмування. Деякі архітектури надають біти зайнято/вільно, зв’язані з кожним словом загальної пам’яті, що забезпечує легкий та високоефективний спосіб синхронізації відправників і приймачів.
• Прямий доступ до вилученої пам’яті (Direct remote-memory access). У перших архітектурах з розподіленою пам’яттю робота процесорів переривалася щораз, коли надходив який-небудь запит від мережі, що з’єднує процесори. У результаті процесор погано використовувався. Потім у таких архітектурах у кожному процесорному елементі стали використовувати пари процесорів - один процесор (обчислювальний), виконує програму, а іншої (процесор обробки повідомлень) обслуговує повідомлення, що надходять з мережі чи у мережу. Така організація обміну повідомленнями дозволяє розглядати обмін повідомленнями як прямий доступ до віддаленої пам’яті, до пам’яті інших процесорів. Така гібридна форма зв’язку, що застосовується в архітектурах з розподіленою пам’яттю, має багато властивостей архітектур із загальною пам’яттю.
Розглянуті механізми зв’язку необов’язково використовуються тільки безпосередньо на відповідних архітектурах. Так легко промоделювати обмін повідомленнями, використовуючи загальну пам’ять, з іншої сторони можна змоделювати загальну пам’ять, використовуючи обмін повідомленнями. Останній підхід відомий як віртуальна загальна пам’ять.
Найбільш бажаними (навіть скоріше обов’язковими) ознаками паралельних алгоритмів і програм є:
• паралелізм – вказує на здатність виконання безлічі дій одночасно, що істотно для програм, які виконуються на декількох процесорах;
• маштабованість – інша найважливіша ознака паралельної програми, що вимагає гнучкості програми стосовно зміни числа процесорів, оскільки найбільше ймовірно, що їх кількість буде постійно збільшуватися у більшості паралельних середовищ і систем;
• локальність – характеризує необхідність того, щоб доступ до локальних даних був більш частим, чим доступ до віддалених даних. Важливість цієї властивості визначається відношенням вартості віддаленого і локального звертань до пам’яті. Воно є ключовим до підвищення ефективності програм на архітектурах з розподіленою пам’яттю;
• модульність – відбиває ступінь розкладання складних об’єктів на більш прості компоненти. У паралельних обчисленнях це настільки ж важливий аспект розробки програм, як і в послідовних обчисленнях.
3.1. Процеси та співпроцеси.
У літературі пропонується багато визначень поняття процес, від формального в термінах безлічі станів обчислення до неформального поняття процесу як окремого виконання програми. Існує так само велика кількість уточнень виду процесу, режиму й умов роботи процесу: послідовний процес, паралельний процес, пакетний процес, інтерактивний процес, незалежний процес, взаємодіючий процес і т.д.
Будемо розуміти під процесом послідовність дій, що складають деяке обчислення, що характеризується:
• відповідною йому програмою/підпрограмою, тобто впорядкованою послідовністю операцій, що реалізують дії, які повинні здійснюватися процесом;
• вмістом відповідної йому пам’яті, тобто безліччю даних, якими цей процес може маніпулювати;
• дескриптором процесу, тобто сукупністю відомостей, що визначають стан ресурсів, наданих процесу.
Розрізняють, де це необхідно, повновагові і легковагові процеси.
• повновагові процеси (tasks) – це процеси, що виконуються всередині захищених ділянок пам’яті операційної системи, тобто такі, що мають власні віртуальні адресні простори для статичних і динамічних даних. У мультипрограмному середовищі управління такими процесами тісно пов’язане з управлінням і захистом пам’яті, тому переключення процесора з виконання одного процесу на виконання іншого є операцією, яка займає багато ресурсів.
• легковагові процеси (threads, sreams), або ще співпроцеси, не мають власних захищених областей пам’яті. Вони працюють у мультипрограмному режимі одночасно із задачею, що їх активувала, і використовують її віртуальний адресний простір, у якому їм при створенні виділяється ділянка пам’яті під динамічні дані (стек), тобто вони можуть володіти власними локальними даними. Співпроцес описується як звичайна функція, що може використовувати статичні дані програми.
Поняття легковагого процесу з’явилося не дуже давно, і за ним ще не закріпився досить вдалий термін. Прямий переклад thread як нитка (управління) не відображає суті повністю. Тому часто використовують термін співпроцес для позначення легковагого процесу. Така назва вказує на те, що це процес, причому в чомусь специфічний, співіснуючий одночасно з іншим процесом. Не слід плутати співпроцес із співпрограмою, хоча це досить близькі поняття. У механізмі співпрограм необхідно явно, за допомогою відповідного оператора, передавати управління від однієї співпрограми до іншої. Співпрограма викликається подібно підпрограмі, але на відміну від підпрограми кожен виклик (крім першого) співпрограми відновляє її виконання з місця останнього повернення (оператора, що безпосередньо слідує за оператором звертання до іншої співпрограми).
3.2. Канали.
Поняття каналу використовується для опису подій, або взаємодій, що виникають при передачі повідомлень між процесами. Канали використовуються для передачі повідомлень в одному напрямку і тільки між двома процесами. Канал, який використовується процесом тільки для виведення повідомлень, називається вихідним каналом цього процесу, а канал, що використовується лише для введення – вхідним каналом.
Канал (pipe) – це однонаправлена двоточкова (з’єднує лише два процеси) “комунікаційна лінія”, що дозволяє процесам обмінюватися даними. Операції обміну повідомленнями досить тривалі за часом, тому в різних моделях, системах використовуються різні типи поведінки операцій прийому/передачі повідомлень. Розрізняють наступні види каналів:
• синхронні. Передавальний процес, відправивши повідомлення, очікує від приймаючого підтвердження про прийом повідомлення перш, ніж послати наступне повідомлення, тобто приймаючий процес не виконується, поки не одержить дані, а передавальний - поки не одержить підтвердження про прийом даних;
• асинхронно-синхронні. Операція передачі повідомлення асинхронна – вона завершується відразу (повідомлення копіюється в деякий буфер, а потім пересилається одночасно з роботою процесу-відправника), не очікуючи того, коли дані будуть отримані приймачем. Операція прийому повідомлення синхронна: вона блокує процес до моменту надходження повідомлення;
• асинхронні. Обидві операція асинхронні, тобто вони завершуються відразу. Операція передачі повідомлення працює, як і в попередньому випадку. Операція прийому повідомлення, як правило, повертає деякі значення, що вказують на те, як завершилася операція - повідомлення було прийняте чи ні. У деяких реалізаціях операції обміну повідомленнями активують співпроцеси, що приймають чи відправляють повідомлення, використовуючи тимчасові буфери і відповідні синхронні операції. У цьому випадку існує також синхронізуюча операція, що блокує процес доти, поки не завершаться всі ініційовані операції каналу.
При роботі з каналами необхідно стежити за тим, щоб не сталося блокування взаємодіючих процесів (deadlock). Наприклад, процес A не може передати повідомлення процесу B, оскільки процес B чекає, коли процес A прийме повідомлення від нього. Це одна з найпростіших ситуацій, у більш складних випадках циклічні залежності можуть охоплювати багато процесів, причому поява блокування може залежати від даних.
3.3. Семафори.
Семафори традиційно використовувалися для синхронізації процесів, що звертаються до поділюваних даних. Кожен процес повинний виключати для всіх інших процесів можливість одночасного з ним звернення до цих даних (взаємовиключення). Коли процес звертається до поділюваних даних, говорять, що він знаходиться у своїй критичній ділянці.
Для вирішення задачі синхронізації необхідно, у випадку якщо один процес знаходиться в критичній ділянці, виключити можливість входження для інших процесів у їхні критичні ділянки. Хоча б для тих, котрі звертаються до тих же самим поділюваних даних. Коли процес виходить із своєї критичної ділянки, то одному з інших процесів, що очікують входу у свої критичні ділянки, повинно бути дозволено продовжити роботу.
Процеси повинні якнайшвидше проходити свої критичні ділянки і не повинні в цей період блокуватися. Якщо процес, що знаходиться у своїй критичній ділянці, завершується (можливо, аварійно), то необхідно, щоб деякий інший процес міг скасувати режим взаємовиключення, надаючи іншим процесам можливість продовжити виконання і ввійти у свої критичні ділянки.
Семафор – це захищених змінна, значення якої можна опитувати і змінювати тільки за допомогою спеціальних операцій wait і signal і операції ініціалізації init. Двійкові семафори можуть приймати тільки значення 0 і 1. Семафори з лічильниками можуть приймати невід’ємні цілі значення.
Операції є неподільними. Критичні ділянки процесів позначаються операціями wait() і signal(). Якщо одночасно декілька процесів спробують виконати операцію wait(), то це буде дозволено тільки одному з них, а іншим прийдеться зачекати.
Семафори з лічильниками використовуються, якщо деякий ресурс виділяється з множини ідентичних ресурсів. При ініціалізації такого семафора в його лічильнику вказується число елементів множини. Кожна операція wait() зменшує значення лічильника семафора на 1, показуючи, що деякому процесу виділений один ресурс із множини. Кожна операція signal() збільшує значення лічильника на 1, показуючи, що процес повернув ресурс у множину.
4. Моделі паралельних обчислень.
Паралельне програмування представляє додаткові джерела складності - необхідно явно управляти роботою тисяч процесорів, координувати мільйони міжпроцесорних взаємодій. Для того, щоб вирішити задачу на паралельному комп’ютері, необхідно розподілити обчислення між процесорами системи так, щоб кожен процесор був зайнятий вирішенням частини задачі. Крім того, бажано, щоб як можна менший обсяг даних пересилався між процесорами, оскільки комунікації значно повільніші операції, ніж обчислення. Часто виникають конфлікти між ступенем розпаралелювання й обсягом комунікацій, тобто чим між більшою кількістю процесорів розподілена задача, тим більший обсяг даних необхідно пересилати між ними. Середовище паралельного програмування повинне забезпечувати адекватне управління розподілом і комунікаціями даних.
Через складність паралельних комп’ютерів і їх істотної відмінності від традиційних однопроцесорних комп’ютерів, не можна просто скористатися традиційними мовами програмування й очікувати отримання високої продуктивності. Основні моделі паралельного програмування:
• процес/канал (Process/Channel);
• обмін повідомленнями (Message Passing);
• паралелізм даних (Data Parallel);
• загальної пам’яті (Shared Memory).
4.1. Модель процес/канал.
У цій моделі програми складаються з одного чи більше процесів, розподілених між процесорами. Процеси виконуються одночасно, їхнє число може змінюватися протягом часу виконання програми. Процеси обмінюються даними через канали, що являють собою односпрямовані комунікаційні лінії, що з’єднують тільки два процеси. Канали можна створювати і видаляти
Наведемо більш чіткі характерні властивості моделі процес/канал:
• паралельне обчислення складається з одного чи більше одночасно виконуваних процесів, кількість яких може змінюватися протягом часу виконання програми;
• процес - це послідовна програма з локальними даними. Процес має вхідні і вихідні порти, що служить інтерфейсом до середовища процесу;
• на додачу до звичайних операцій процес може виконувати наступні дії: послати повідомлення через вихідний порт, одержати повідомлення з вхідного порту, створити новий процес і завершити процес;
• посилаюча операція асинхронна – вона завершується відразу, не очікуючи того, коли дані будуть отримані. Вхідна операція синхронна – вона блокує процес до моменту надходження повідомлення;
• пари з вхідного і вихідного портів з’єднуються чергами повідомлень, які називаються каналами(channels). Канали можна створювати і видаляти. Посилання на канали (порти) можна включати в повідомлення, так що зв'язність може змінюватися динамічно;
• процеси можна розподіляти між фізичними процесорами довільним способом, причому використовуване відображення (розподіл) не впливає на семантику програми. Зокрема, безліч процесів можна відобразити на один процесор.
Поняття процесу дозволяє говорити про місце розташування даних: дані, що містяться в локальній пам’яті процесу - розташовані “близько”, інші дані –“віддалені”. Поняття каналу забезпечує механізм для вказання того, що для продовження обчислення одному процесу вимагаються дані іншого процесу, тобто залежність між даними.
4.2. Модель обмін повідомленнями.
У цій моделі програми, можливо різні, написані на традиційній послідовній мові, виконуються процесорами комп’ютера. Кожна програма має доступ до пам’яті виконуючого її процесора. Програми обмінюються між собою даними, використовуючи підпрограми прийому/передачі даних деякої комунікаційної системи. Програми, що використовують обмін повідомленнями, можуть виконуватися тільки на MIMD комп’ютерах
На сьогоднішній деньмодель обмін повідомленнями (message passing) є найбільше широко використовуваною моделлю паралельного програмування. Програми цієї моделі, подібно програмам моделі процес/канал, створюють безліч процесів, з кожним з який асоційовані локальні дані. Кожен процес ідентифікується унікальним ім’ям. Процеси взаємодіють, посилаючи й одержуючи повідомлення. У цьому відношенні модель обмін повідомленнями є різновидом моделі процес/канал і відрізняється тільки механізмом, який використовується при передачі даних. Наприклад, замість відправлення повідомлення в канал “channel 2” можна послати повідомлення процесу “process 3”.
Модель обмін повідомленнями не накладає обмежень ні на динамічне створення процесів, ні на виконання декількох процесів одним процесором, ні на використання різних програм для різних процесів. Просто, формальні описи систем обміну повідомленнями не розглядають питання, пов’язані з маніпулюванням процесами. Однак, при реалізації таких систем доводиться приймати яке-небудь рішення в цьому відношенні. На практиці склалося так, що більшість систем обміну повідомленнями при запуску паралельної програми створює фіксоване число ідентичних процесів і не дозволяє створювати і видаляти процеси протягом роботи програми. У таких системах кожен процес виконує ту саму програму (параметризовану щодо ідентифікатора або процесу, або процесора), але працює з різними даними, тому про такі системи говорять, що вони реалізують модель програмування SPMD (single program multiple data - одна програма багато даних). SPMD модель прийнятна і досить зручна для широкого діапазону додатків паралельного програмування, але вона ускладнює розробку деяких типів паралельних алгоритмів.
4.3. Модель паралелізм даних.
У цій моделі єдина програма задає розподіл даних між усіма процесорами комп’ютера й операції над ними. Даними, які розподіляються, звичайно є масиви. Як правило, мови програмування, що підтримують дану модель, допускають операції над масивами, дозволяють використовувати у вираженнях цілі масиви, частини масивів. Розпаралелювання операцій над масивами, циклів обробки масивів дозволяє збільшити продуктивність програми. Компілятор відповідає за генерацію коду, що здійснює розподіл елементів масивів і обчислень між процесорами. Кожен процесор відповідає за ту підмножину елементів масиву, що розташована в його локальній пам’яті. Програми з паралелізмом даних можуть бути відтрансльовані і виконані як на MIMD, так і на SIMD комп’ютерах.
4.4. Модель загальна пам’ять.
У цій моделі всі процеси спільно використовують загальний адресний простір. Процеси асинхронно звертаються до загальної пам’яті як із запитами на читання, так із запитами на запис, що створює проблеми при виборі моменту, коли можна буде помістити дані в пам’ять, а коли можна буде видалити їх. Для управління доступом до загальної пам’яті використовуються стандартні механізми синхронізації - семафори і блокування процесів.
Перевага цієї моделі з погляду програмування полягає в тому, що поняття власності даних (монопольного володіння даними) відсутнє, отже, не потрібно явно задавати обмін даними між виробниками і споживачами. Ця модель, з одного боку, спрощує розробку програми, але, з іншого боку, ускладнює розуміння і управління локальністю даних, написання детермінованих програм. В основному ця модель використовується при програмуванні для архітектур із загальнодоступною пам’яттю.
Висновок.
Донедавна фірми-виробники суперкомп’ютерів, виконуючи державні замовлення, проектували унікальні архітектури. Однак, коли бюджетне фінансування різке скоротилося, цим фірмам довелося відмовитися від дорогих багатокомпонентних спеціалізованих процесорів на користь мікропроцесорів, що серійно випускаються. Це стало можливим завдяки прогресу мікроелектроніки, що перетворив у масово доступні інтелектуальні елементи – мікропроцесори, мікросхеми пам’яті й адаптери зовнішніх пристроїв із стандартними інтерфейсами. Це дозволяє концентрувати зусилля на розробці нових суперкомп’ютерних архітектур, створювати системи із найсучасніших компонентів, значно скоротити терміни і вартість розробки суперкомп’ютерів.
Існують декілька класифікацій архітектури комп’ютерів, але традиційно використовують схему, представлену Michal J. Flynn, відповідно до якої паралельні обчислювальні системи поділяються на два великих класи:
• SIMD (single instruction – multiple data);
• MIMD (multiple instruction – multiple data).
Розвиток паралельних обчислень пройшов етапи конвейєрно-векторних суперобчислень, паралельних обчислень на множині процесорів, зв’язаних комунікаційним середовищем передачі повідомлень і в даний час освоюються суперобчислення на системах з мікропроцесорів з кеш-пам’ятями і розділюваної (логічно – загальної) фізично розподіленою основною пам’яттю.
Існуючі паралельні обчислювальні засоби класу MIMD утворять три підкласи:
1. симетричні мультипроцесори (SMP);
2. кластери;
3. масово паралельні системи (MPP).
В основі цієї класифікації лежить структурно-функціональний підхід.
Симетричні мультипроцесори складаються із сукупності процесорів, що мають однакові можливості доступу до пам’яті і зовнішніх пристроїв і функціонують під управлінням однієї операційної системи. Частинним випадком SMP є однопроцесорні комп’ютери. Усі процесори SMP мають розділювану загальну пам’ять з єдиним адресним простором.
Використання SMP забезпечує наступні можливості:
• маштабування додатків при низьких початкових витратах;
• створення додатків у звичних програмних середовищах;
• програмування на базі розділюваної пам’яті;
• однаковий час доступу до всієї пам’яті;
• можливість пересилання повідомлень з великою пропускною здатністю;
• підтримку когерентності сукупності кешів і блоків основної пам’яті, неподільні операції синхронізації і блокування.
Однак ступінь маштабованості SMP систем обмежений через неможливість технічної реалізації однакового для великої кількості процесорів доступу до пам’яті зі швидкістю, характерною для однопроцесорних комп’ютерів. Як правило, кількість процесорів у SMP не перевищує 32.
Для побудови систем з великим числом процесорів застосовуються кластерний чи МРР підходи. Обидва ці напрямки використовують SMP як системоутворюючий обчислювальний модуль.
Кластерна система утвориться з модулів, об’єднаних системою зв’язку чи розділюваними пристроями зовнішньої пам’яті, наприклад дисковими масивами. В даний час для cтворення кластерних систем використовуються спеціалізовані фірмові засоби (наприклад, MEMORY CHANNEL фірми DEC, AWS фірми NCR), або універсальні локальні і глобальні мережі такі, як Ethernet, FDDI (Fiber Distributed Data Interface), і інші мережі, наприклад, із протоколами TCP/IP (Transmission Control Protocol / Internet Protocol), або дискові масиви з високошвидкісними широкими подвійними (Wide/Fast) і квадро PCI SCSI контролерами. Розмір кластера варіюється від декількох модулів до декількох десятків модулів.
Ознаками, характерними для кластерів, є:
• побудова з компонентів високого ступеня готовності стандартних SMP конфігурацій і мережевих засобів;
• побудова на основі стандартних програмно-апаратних парадигм: Open Software Foundation Distributed Computing Environment (OSF DCE) і Open Network Computing (ONC), що підтримують загальні імена і можливості доступу;
• узгодженість наборів прикладних програм, форматів даних;
• загальна для усіх обчислювальних модулів кластера організація інформаційної безпеки, загальний алгоритм виявлення несправностей і реконфігурації для забезпечення функціонування при наявності відмовлень;
• обмежена маштабованість на число обчислювальних модулів.
Масово паралельні системи, на відміну від кластерів, мають більш швидкісні, як правило спеціалізовані, канали зв’язку між обчислювальними модулями, а також широкі можливості з маштабування. Крім того, у МРР фіксується деякий досить високий рівень інтерфейсу прикладних програм (API), підтримуваний розподіленою операційною системою. Однак підтримка працездатності й оптимізація завантаження процесорів у МРР менш розвинута у порівнянні з кластерами в силу різноманітності виконуваних програм і відсутності функціональних зв’язків між програмами.
Характерні вимоги до системи зв’язку МРР:

• висока пропускна здатність;

• маленька затримка;

• можливість поєднання передач з обчисленнями в модулях;

• базування на стандартах;

• надійні протоколи з управлінням потоком;

• підтримка різних топологій;

• маштабованість;

• настроюваність.

Паралельні обчислювальні системи

2013-01-04T07:50:46Z

Тетяна:

'''1. Паралельні обчислювальні системи.'''
Визначень суперкомп’ютерам намагалися давати багато, іноді серйозних, іноді іронічних. Паралельний комп’ютер - це набір процесорів, здатних спільно працювати при вирішенні обчислювальних задач. Таке визначення достатньо широке, що включає як паралельні суперкомп’ютери, що мають сотні чи тисячі процесорів, так і мережі робочих станцій. Коли ця тема піднімалася в конференції comp.parallel, Кен Батчер (Ken Batcher) запропонував такий варіант: суперкомп’ютер – це пристрій, що зводить проблему обчислень до проблеми введення/виведення. Тобто те, що раніше довго обчислювалося, іноді скидаючи щось на диск, на суперкомп’ютері може виконатися миттєво, переводячи вказівники неефективності на відносно повільні пристрої введення/виведення.
Ефективність найшвидших комп’ютерів зросла майже по експоненті. Перші комп’ютери виконували кілька десятків операцій з плаваючою комою за секунду, а продуктивність паралельних комп’ютерів середини дев’яностих досягає десятків і навіть сотень мільярдів операцій у секунду, і, швидше за все цей ріст буде продовжуватися. Однак архітектура обчислювальних систем, що визначають цей ріст, змінилася радикально - від послідовної до паралельної. Ера однопроцесорних комп’ютерів продовжувалася до появи сімейства CRAY X-MP / Y-MP - слабко паралельних векторних комп’ютерів з 4 - 16 процесорами, яких у свою чергу перемінили комп’ютери з масовим паралелізмом, тобто комп’ютери з чи сотнями тисячами процесорів.
Ефективність комп’ютера залежить безпосередньо від часу, необхідного для виконання базової операції і кількості базових операцій, що можуть бути виконані одночасно. Час виконання базової операції обмежений часом виконання внутрішньої елементарної операції процесора (тактом процесора). Зменшення такту обмежене фізичними межами, такими як швидкість світла. Щоб обійти ці обмеження, виробники процесорів намагаються реалізувати паралельну роботу всередині чіпа - при виконанні елементарних і базових операцій. Однак теоретично було показано, що стратегія Надвисокого Рівня Інтеграції (Very Large Scale Integration - VLSI) є дорогою, що час виконання обчислень сильно залежить від розміру мікросхеми. Поряд з VLSI для підвищення продуктивності комп’ютера використовуються й інші способи: конвеєрна обробка (різні стадії окремих команд виконується одночасно), багатофункціональні модулі (окремі множники, суматори, і т.д., управляються одним потоком команд).
Все більше і більше в ЕОМ включається більше “обчислювальних блоків” і відповідна логіка їхнього з’єднання. Кожен такий "обчислювальний блок" має свої власні процесор, пам’ять. Успіхи VLSI технології в зменшенні числа компонент комп’ютера, полегшують створення таких ЕОМ. Крім того, оскільки, хоча і дуже приблизно, вартість ЕОМ пропорційна числу наявних у ній компонент, то збільшення інтеграції компонент дозволяє збільшити число процесорів в ЕОМ при не дуже значному підвищенні вартості.
Інша важлива тенденція розвитку обчислень – це величезне збільшення продуктивності мереж ЕОМ. Ще недавно мережі мали швидкодію в 1.5 Mбіт/с, сьогодні вже існують мережі зі швидкодією в декілька гігабіт за секунду. Поряд із збільшенням швидкодії мереж збільшується надійність передачі даних. Це дозволяє розробляти додатки, що використовують фізично розподілені ресурси, начебто вони є частинами одного багатопроцесорного комп’ютера. Наприклад, колективне використання вилучених баз даних, обробка графічних даних на одному чи декількох графічних комп’ютерах, а вивід і управління в реальному масштабі часу на робочих станціях.
Розглянуті тенденції розвитку архітектури і використання комп’ютерів, мереж дозволяють припустити, що у майбутньому паралельність не буде участю лише суперкомп’ютерів, вона проникне і на ринок робочих станцій, персональних комп’ютерів і мереж ЕОМ. Програми будуть використовувати не тільки безліч процесорів комп’ютера, але і процесори, доступні по мережі. Оскільки більшість існуючих алгоритмів припускають використання одного процесора, то будуть потрібні нові алгоритми і програми здатні виконувати багато операцій одночасно. Наявність і використання паралелізму буде ставати основною вимогою при розробці алгоритмів і програм.
Число процесорів у комп’ютерах буде збільшуватися, отже, можна припустити, що протягом терміну служби програмного забезпечення воно буде експлуатуватися на кількості процесорів, яка постійно збільшується чи зменшується, залежно від потреб задачі. У цьому випадку можна припустити, що для захисту капіталовкладень у програмне забезпечення, маштабованість (scalability) програмного забезпечення (гнучкість стосовно зміни кількості використовуваних процесорів) буде настільки ж важлива як переносимість. Програма, здатна використовувати тільки фіксоване число процесорів, буде така ж недосконала, як і програма, здатна працювати тільки на одному типі комп’ютерів.
Помітною ознакою багатьох паралельних архітектур є те, що доступ до локальної пам’яті процесора дешевший, ніж доступ до віддаленої пам’яті (пам’яті інших процесорів мережі). Отже, бажано, щоб доступ до локальних даних був більш частим, ніж доступ до віддалених даних. Така властивість програмного забезпечення називають локальністю (locality). Поряд з паралелізмом і маштабованістю, він є основною вимогою до паралельного програмного забезпечення. Важливість цієї властивості визначається відношенням вартості віддаленого і локального звертань до пам’яті. Це відношення може варіюватися від 10:1 до 1000:1 чи більше, що залежить від відносної ефективності процесора, пам’яті, мережі і механізмів, використовуваних для розміщення даних у мережі і їх добування.

'''2. Моделі паралельних комп’ютерів.'''
Із самого початку комп’ютерної ери існувала необхідність у все більш і більш продуктивних системах. В основному це досягалося в результаті еволюції технологій виробництва комп’ютерів. Поряд з цим мали місце спроби використовувати кілька процесорів в одній обчислювальній системі з розрахунку на те, що буде досягнуте відповідне збільшення продуктивності. Першою такою спробою, здійсненою на початку 70-х років, є ILLIAC IV. Зараз є маса паралельних комп’ютерів і проектів їх реалізації.
Архітектури паралельних комп’ютерів можуть значно відрізнятися один від одного. Розглянемо деякі істотні поняття і компоненти паралельних комп’ютерів. Паралельні комп’ютери складаються з трьох основних компонентів:
1. процесори;
2. модулі пам’яті;
3. комутаційна мережа.
Можна розглядати і більш детальнішу розбиття паралельних комп’ютерів на компоненти, однак, дані три компоненти найкраще відрізняють один паралельний комп’ютер від іншого.
Комутаційна мережа з’єднує процесори один з одним і іноді також з модулями пам’яті. Процесори, що використовуються в паралельних комп’ютерах, звичайно такі ж, як і процесори однопроцесорних систем, хоча сучасна технологія дозволяє розмістити на мікросхемі не тільки один процесор. На мікросхемі разом із процесором можуть бути розташовані ті їх складові, які дають найбільший ефект при паралельних обчисленнях. Наприклад, мікросхема трансп'ютера поряд з 32-розрядним мікропроцесором і 64-розрядним співпроцесором арифметики з плаваючою комою, містить всередині кристальний ОЗП ємністю 4 Кбайт, 32-розрядну шину пам’яті, що дозволяє адресувати до 4 Гбайт зовнішньої, стосовно кристала пам’яті, чотири послідовних двонаправлених ліній зв’язку, що забезпечують взаємодію трансп'ютера з зовнішнім світом і працюючих паралельно з ЦПП, інтерфейс зовнішніх подій.
Однією із властивостей, що розрізняють паралельні комп’ютери, є кількість можливих потоків команд. Розрізняють наступні архітектури:
1. SIMD (Single Instruction Multiple);
2. MIMD (Multiple Instruction Multiple);

'''2.1. SIMD.'''
SIMD (Single Instruction Multiple). SIMD комп’ютер має N ідентичних синхронно працюючих процесорів, N потоків даних і один потік команд. Кожен процесор володіє власною локальною пам’яттю. Мережа, що з’єднує процесори, звичайно має регулярну топологію.

Процесори інтерпретують адреси даних або як локальні адреси власної пам’яті, або як глобальні адреси, можливо, модифіковані додаванням локальної базової адреси. Процесори одержують команди від одного центрального контролера команд і працюють синхронно, тобто на кожному кроці всі процесори виконують ту саму команду над даними з власної локальної пам’яті.
Така архітектура з розподіленою пам'яттю часто згадується як архітектура з паралелізмом даних (data-parallel), тому що паралельність досягається при наявності одиночного потоку команд, що діє одночасно на декілька частин даних.
SIMD підхід може зменшити складність як апаратного, так і програмного забезпечення, але він підходить тільки для спеціалізованих проблем, що характеризуються високим ступенем регулярності, наприклад, обробка зображення і деякі числові моделювання.

'''2.2. MIMD. '''
• MIMD (Multiple Instruction Multiple). MIMD комп'ютер має N процесорів, N потоків команд і N потоків даних. Кожен процесор функціонує під управлінням власного потоку команд, тобто MIMD комп'ютер може паралельно виконувати зовсім різні програми.

MIMD архітектури далі класифікуються в залежності від фізичної організації пам'яті, способу доступу до модулів пам’яті, тобто чи має процесор свою власну локальну пам'ять і звертається до інших блоків пам'яті, використовуючи комутаційну мережа, чи комутаційна мережа об’єднує всі процесори з загальнодоступною пам'яттю. Виходячи з доступу до пам’яті, її організації, розрізняють наступні типи паралельних (MIMD) архітектур:
1. Комп'ютери з розподіленою пам'яттю (distributed memory) – Кожен процесор має доступ лише до локальної, власної пам’яті. Процесори об’єднані в мережу. Доступ до віддаленої пам’яті можливий тільки за допомогою системи обміну повідомленнями. Процесор може звертатися до локальної пам'яті, може посилати й одержувати повідомлення, передані через мережу, що з'єднує процесори. Повідомлення використовуються для здійснення зв'язку між процесорами або, що є еквівалентним, для читання і запису віддалених блоків пам'яті. В ідеалізованій мережі вартість посилки повідомлення між двома вузлами мережі не залежить як від розташування обох вузлів, так і від трафіку мережі, але залежить від довжини повідомлення.
Сюди належать так звані масово-паралельні обчислювальні (massively parallel processing – MPP) системи. Особливості даної архітектури наступні;
Архітектура. Система складається з однорідних обчислювальних вузлів, що включають:
• один чи декілька центральних процесорів (звичайно RISC);
• локальну пам'ять (прямий доступ до пам'яті інших вузлів неможливий);
• комунікаційний процесор чи мережевий адаптер;
• іноді - жорсткі диски чи інші пристрої введення/виведення.
До системи можуть бути додані спеціальні вузли введення/виведення і управляючі вузли. Вузли зв'язані через деяке комунікаційне середовище (високошвидкісна мережа, комутатор та інше).
Приклади.
• IBM RS/6000 SP2;
• Intel PARAGON/ASCIRed;
• SGI / CRAY T3E;
• Hitachi SR8000;
• системи Parsytec.
'''Маштабованість. '''Загальне число процесорів у реальних системах досягає декількох тисяч (ASCI Red, Blue Mountain).
Операційна система. Існують два основних варіанти:
• повноцінна операційна система працює тільки на управляючій машині (front-end), на кожному вузлі працює скорочений варіант операційної системи, що лише забезпечує роботу розташованої в ньому гілки паралельного додатка. (Cray T3E);
• на кожному вузлі працює повноцінна UNIX-подібна операційна система (варіант, близький до кластерного підходу). Прикладом є IBM RS/6000 SP з встановленою окремо на кожнім вузлі операційною системою AIX.
Модель програмування. Програмування в рамках моделіпередачі повідомлень (MPI, PVM, BSPlib)
2. Комп'ютери з загальною пам'яттю (True shared memory). Всі процесори спільно звертаються до загальної пам'яті, як правило, через шину чи ієрархію шин. В ідеалізованої PRAM (Parallel Random Access Machine - паралельна машина з довільним доступом) моделі, яка часто використовується в теоретичних дослідженнях паралельних алгоритмів, будь-який процесор може звертатися до будь-якої комірки пам'яті за той самий час. У таких комп’ютерах не можна істотно збільшити число процесорів, оскільки при цьому відбувається різке збільшення числа конфліктів доступу до шини. На практиці маштабованість цієї архітектури звичайно приводить до деякої форми ієрархії пам’яті. Частота звертань до загальної пам’яті може бути зменшена за рахунок збереження копій часто використовуваних даних у кеш-пам'яті, зв'язаній з кожним процесором. Доступ до цієї кеш-пам'яті набагато швидший, ніж безпосередній доступ до загальної пам'яті.
До цього класу відносяться так звані симетричні мультипроцесорні (symmetric multiprocessor SMP) системи. Особливості даної архітектури наступні;
Архітектура. Система складається з декількох однорідних процесорів і масиву загальної пам'яті (звичайно з декількох незалежних блоків). Всі процесори мають доступ до будь-якої частини пам'яті з однаковою швидкістю. Процесори підключені до пам'яті або за допомогою загальної шини (базові 2-4 процесорні SMP-сервери), або за допомогою комутатора (HP 9000). Апаратно підтримується когерентність кешів.
Приклади.
• HP 9000 V-class, N-class;
• SMP-cервери і робочі станції на базі процесорів Intel (IBM, HP, Compaq, Dell, ALR, Unisys, DG, Fujitsu та інші).
Маштабованість. Наявність загальної пам'яті значно спрощує взаємодію процесорів між собою, однак накладає сильні обмеження на їх число - не більше 32 у реальних системах. Для побудови маштабованих систем на базі SMP використовуються кластерні архітектури.
Операційна система. Вся система працює під управлінням єдиної операційної системи (звичайно UNIX-подібна, але для Intel-платформ підтримується Windows NT). Операційна система автоматично (у процесі роботи) розподіляє процеси між процесорами (scheduling), але іноді можлива і явна прив'язка.
Модель програмування. Програмування в моделі загальної пам'яті (POSIX threads, OpenMP). Для SMP-систем існують порівняно ефективні засоби автоматичного розпаралелювання.
3. Комп’ютери з віртуально спільною пам’яттю (Virtual shared memory). У таких системах загальна пам’ять, як така, відсутня. Кожен процесор має власну локальну пам’ять. Він може звертатися до локальної пам’яті інших процесорів, використовуючи “глобальну адресу”. Якщо “глобальна адреса” вказує не на локальну пам’ять, то доступ до пам’яті реалізується за допомогою повідомлень з малою затримкою, що пересилаються по мережі, яка з’єднує процесори.
До цього класу належать так звані кластерні (claster) системи. Особливості даної архітектури наступні;
Архітектура. Набір робочих станцій загального призначення, використовується як дешевий варіант масово-паралельного комп'ютера. Для зв'язку вузлів використовується одна із стандартних мережевих технологій (Fast/Gigabit Ethernet, Myrinet) на базі шинної архітектури чи комутатора. При об'єднанні в кластер комп'ютерів різної потужності чи різної архітектури, говорять про гетерогенні (неоднорідні) кластери. Вузли кластера можуть одночасно використовуватися в якості робочих станцій користувачів. У випадку, коли це не потрібно, вузли можуть бути істотно полегшені і встановлені у стійку.
Приклади.
• NT-кластер у NCSA;
• Beowulf-кластери.
Операційна система. Використовуються стандартні операційні системи для робочих станцій, частіше, вільно розповсюджувані - Linux/FreeBSD, разом зі спеціальними засобами підтримки паралельного програмування і розподілу навантаження.
Модель програмування. Програмування, як правило, у рамках моделі передачі повідомлень (частіше - MPI). Дешевизна подібних систем обертається великими накладними витратами на взаємодію паралельних процесів між собою, що сильно звужує потенційний клас розв'язуваних задач.
Відзначимо також два класи комп’ютерних систем, що іноді використовуються як паралельні комп’ютери:
• локальні обчислювальні мережі (LAN), у яких комп’ютери знаходяться у фізичній близькості і з’єднані швидкою мережею;
• глобальні обчислювальні мережі (WAN), що з’єднують географічно розподілені комп’ютери.
Хоча системи цього виду вводять додаткові властивості, такі як надійність і захист, у багатьох випадках вони можуть розглядатися як MIMD комп’ютери, хоча і з високою вартістю віддаленого доступу.
3. Поняття і термінологія паралельного програмного забезпечення.
Код, що виконується на одиночному процесорі паралельного комп’ютера, знаходиться в деякому ж програмному середовищі, що і середовище однопроцесорного комп’ютера з мультипрограмною операційною системою, тому й у контексті паралельного комп’ютера так само говорять про процеси чи задачі, посилаючись на код, що виконується всередині захищеного регіону пам’яті операційної системи. Багато дій паралельної програми включають звертання до віддалених процесорів чи комірок загальної пам’яті. Для виконання цих дій може бути необхідна суттєва затрата часу, особливо, стосовно часу виконання звичайних команд процесора. Тому більшість процесорів виконує більше одного процесу одночасно, і, отже, у програмному середовищі окремо узятого процесора паралельного комп’ютера використовуються звичайні методи мультипрограмування:
• процеси блокуються, коли їм необхідно звернутися до віддалених ресурсів;
• процеси готові продовжити роботу, якщо отримана відповідна відповідь.
Виконання процесів паралельної програми переривається значно частіше, ніж процесів, що працюють у послідовному середовищі, тому що процеси паралельної програми виконують ще дії, пов’язані з обміном даними між процесорами. Маніпулювання повноваговими процесами у мультипрограмному середовищі є надто дорогим заняттям, оскільки воно тісно пов’язане з управлінням і захистом пам’яті. Внаслідок цього більшість паралельних комп’ютерів використовує легковагові процеси, що називаються нитками (threads) або потоками (streams) управління, а не повновагові процеси. Легковагові процеси не мають власних захищених областей пам’яті (хоча можуть володіти власними локальними даними), що в результаті дуже сильно спрощує маніпулювання ними. Більш того, їхнє використання більш безпечне.
Щоб уникнути плутанини, використовують наступні терміни, що позначають різні варіанти процесів виконання програм:
• легковагові процеси іменують нитками, потоками управління, співпроцесами;
• задачі будуть вказувати на повновагові процеси, тобто процеси операційної системи, що володіють власними захищеними регіонами пам’яті.
Процес використовується там, де поділ на легковагові і повновагові процеси несуттєвий і можна використовувати як ті, так і інші.
Відповідно до можливостей паралельного комп’ютера, процеси взаємодіють між собою одним з наступних способів:
• Обмін повідомленнями (message passing). Процес, що посилає, формує повідомлення з заголовком, у якому вказує, який процесор повинний прийняти повідомлення, і передає повідомлення в мережу, що з’єднує процесори. Якщо після передачі повідомлення у мережу процес, що посилає, продовжує роботу, то такий вид відправлення повідомлення називається неблокуючим (non-blocking send). Якщо ж процес, що посилає чекає, поки приймаючий процес не прийме повідомлення, то такий вид відправлення повідомлення називається блокуючим (blocking send). Приймаючий процес повинен знати, що йому необхідні дані і повинен вказати, що він готовий одержати повідомлення, виконавши відповідну команду прийому повідомлення. Якщо очікуване повідомлення ще не надійшло, то приймаючий процес припиняється доти, поки повідомлення не надійде.
• Обмін через загальну пам’ять (Transfers through shared memory). В архітектурах із загальнодоступною пам’яттю процеси зв’язуються між собою через загальну пам’ять - процес, що посилає, поміщає дані у відомі комірки пам’яті, з яких приймаючий процес може зчитувати їх. При такому обміні складність представляє процес виявлення того, коли безпечно поміщати дані, а коли видаляти їх. Найчастіше для цього використовуються стандартні методи операційної системи, такі семафори (semaphore) або блокування процесів. Однак це дорого і сильно ускладнює програмування. Деякі архітектури надають біти зайнято/вільно, зв’язані з кожним словом загальної пам’яті, що забезпечує легкий та високоефективний спосіб синхронізації відправників і приймачів.
• Прямий доступ до вилученої пам’яті (Direct remote-memory access). У перших архітектурах з розподіленою пам’яттю робота процесорів переривалася щораз, коли надходив який-небудь запит від мережі, що з’єднує процесори. У результаті процесор погано використовувався. Потім у таких архітектурах у кожному процесорному елементі стали використовувати пари процесорів - один процесор (обчислювальний), виконує програму, а іншої (процесор обробки повідомлень) обслуговує повідомлення, що надходять з мережі чи у мережу. Така організація обміну повідомленнями дозволяє розглядати обмін повідомленнями як прямий доступ до віддаленої пам’яті, до пам’яті інших процесорів. Така гібридна форма зв’язку, що застосовується в архітектурах з розподіленою пам’яттю, має багато властивостей архітектур із загальною пам’яттю.
Розглянуті механізми зв’язку необов’язково використовуються тільки безпосередньо на відповідних архітектурах. Так легко промоделювати обмін повідомленнями, використовуючи загальну пам’ять, з іншої сторони можна змоделювати загальну пам’ять, використовуючи обмін повідомленнями. Останній підхід відомий як віртуальна загальна пам’ять.
Найбільш бажаними (навіть скоріше обов’язковими) ознаками паралельних алгоритмів і програм є:
• паралелізм – вказує на здатність виконання безлічі дій одночасно, що істотно для програм, які виконуються на декількох процесорах;
• маштабованість – інша найважливіша ознака паралельної програми, що вимагає гнучкості програми стосовно зміни числа процесорів, оскільки найбільше ймовірно, що їх кількість буде постійно збільшуватися у більшості паралельних середовищ і систем;
• локальність – характеризує необхідність того, щоб доступ до локальних даних був більш частим, чим доступ до віддалених даних. Важливість цієї властивості визначається відношенням вартості віддаленого і локального звертань до пам’яті. Воно є ключовим до підвищення ефективності програм на архітектурах з розподіленою пам’яттю;
• модульність – відбиває ступінь розкладання складних об’єктів на більш прості компоненти. У паралельних обчисленнях це настільки ж важливий аспект розробки програм, як і в послідовних обчисленнях.
3.1. Процеси та співпроцеси.
У літературі пропонується багато визначень поняття процес, від формального в термінах безлічі станів обчислення до неформального поняття процесу як окремого виконання програми. Існує так само велика кількість уточнень виду процесу, режиму й умов роботи процесу: послідовний процес, паралельний процес, пакетний процес, інтерактивний процес, незалежний процес, взаємодіючий процес і т.д.
Будемо розуміти під процесом послідовність дій, що складають деяке обчислення, що характеризується:
• відповідною йому програмою/підпрограмою, тобто впорядкованою послідовністю операцій, що реалізують дії, які повинні здійснюватися процесом;
• вмістом відповідної йому пам’яті, тобто безліччю даних, якими цей процес може маніпулювати;
• дескриптором процесу, тобто сукупністю відомостей, що визначають стан ресурсів, наданих процесу.
Розрізняють, де це необхідно, повновагові і легковагові процеси.
• повновагові процеси (tasks) – це процеси, що виконуються всередині захищених ділянок пам’яті операційної системи, тобто такі, що мають власні віртуальні адресні простори для статичних і динамічних даних. У мультипрограмному середовищі управління такими процесами тісно пов’язане з управлінням і захистом пам’яті, тому переключення процесора з виконання одного процесу на виконання іншого є операцією, яка займає багато ресурсів.
• легковагові процеси (threads, sreams), або ще співпроцеси, не мають власних захищених областей пам’яті. Вони працюють у мультипрограмному режимі одночасно із задачею, що їх активувала, і використовують її віртуальний адресний простір, у якому їм при створенні виділяється ділянка пам’яті під динамічні дані (стек), тобто вони можуть володіти власними локальними даними. Співпроцес описується як звичайна функція, що може використовувати статичні дані програми.
Поняття легковагого процесу з’явилося не дуже давно, і за ним ще не закріпився досить вдалий термін. Прямий переклад thread як нитка (управління) не відображає суті повністю. Тому часто використовують термін співпроцес для позначення легковагого процесу. Така назва вказує на те, що це процес, причому в чомусь специфічний, співіснуючий одночасно з іншим процесом. Не слід плутати співпроцес із співпрограмою, хоча це досить близькі поняття. У механізмі співпрограм необхідно явно, за допомогою відповідного оператора, передавати управління від однієї співпрограми до іншої. Співпрограма викликається подібно підпрограмі, але на відміну від підпрограми кожен виклик (крім першого) співпрограми відновляє її виконання з місця останнього повернення (оператора, що безпосередньо слідує за оператором звертання до іншої співпрограми).
3.2. Канали.
Поняття каналу використовується для опису подій, або взаємодій, що виникають при передачі повідомлень між процесами. Канали використовуються для передачі повідомлень в одному напрямку і тільки між двома процесами. Канал, який використовується процесом тільки для виведення повідомлень, називається вихідним каналом цього процесу, а канал, що використовується лише для введення – вхідним каналом.
Канал (pipe) – це однонаправлена двоточкова (з’єднує лише два процеси) “комунікаційна лінія”, що дозволяє процесам обмінюватися даними. Операції обміну повідомленнями досить тривалі за часом, тому в різних моделях, системах використовуються різні типи поведінки операцій прийому/передачі повідомлень. Розрізняють наступні види каналів:
• синхронні. Передавальний процес, відправивши повідомлення, очікує від приймаючого підтвердження про прийом повідомлення перш, ніж послати наступне повідомлення, тобто приймаючий процес не виконується, поки не одержить дані, а передавальний - поки не одержить підтвердження про прийом даних;
• асинхронно-синхронні. Операція передачі повідомлення асинхронна – вона завершується відразу (повідомлення копіюється в деякий буфер, а потім пересилається одночасно з роботою процесу-відправника), не очікуючи того, коли дані будуть отримані приймачем. Операція прийому повідомлення синхронна: вона блокує процес до моменту надходження повідомлення;
• асинхронні. Обидві операція асинхронні, тобто вони завершуються відразу. Операція передачі повідомлення працює, як і в попередньому випадку. Операція прийому повідомлення, як правило, повертає деякі значення, що вказують на те, як завершилася операція - повідомлення було прийняте чи ні. У деяких реалізаціях операції обміну повідомленнями активують співпроцеси, що приймають чи відправляють повідомлення, використовуючи тимчасові буфери і відповідні синхронні операції. У цьому випадку існує також синхронізуюча операція, що блокує процес доти, поки не завершаться всі ініційовані операції каналу.
При роботі з каналами необхідно стежити за тим, щоб не сталося блокування взаємодіючих процесів (deadlock). Наприклад, процес A не може передати повідомлення процесу B, оскільки процес B чекає, коли процес A прийме повідомлення від нього. Це одна з найпростіших ситуацій, у більш складних випадках циклічні залежності можуть охоплювати багато процесів, причому поява блокування може залежати від даних.
3.3. Семафори.
Семафори традиційно використовувалися для синхронізації процесів, що звертаються до поділюваних даних. Кожен процес повинний виключати для всіх інших процесів можливість одночасного з ним звернення до цих даних (взаємовиключення). Коли процес звертається до поділюваних даних, говорять, що він знаходиться у своїй критичній ділянці.
Для вирішення задачі синхронізації необхідно, у випадку якщо один процес знаходиться в критичній ділянці, виключити можливість входження для інших процесів у їхні критичні ділянки. Хоча б для тих, котрі звертаються до тих же самим поділюваних даних. Коли процес виходить із своєї критичної ділянки, то одному з інших процесів, що очікують входу у свої критичні ділянки, повинно бути дозволено продовжити роботу.
Процеси повинні якнайшвидше проходити свої критичні ділянки і не повинні в цей період блокуватися. Якщо процес, що знаходиться у своїй критичній ділянці, завершується (можливо, аварійно), то необхідно, щоб деякий інший процес міг скасувати режим взаємовиключення, надаючи іншим процесам можливість продовжити виконання і ввійти у свої критичні ділянки.
Семафор – це захищених змінна, значення якої можна опитувати і змінювати тільки за допомогою спеціальних операцій wait і signal і операції ініціалізації init. Двійкові семафори можуть приймати тільки значення 0 і 1. Семафори з лічильниками можуть приймати невід’ємні цілі значення.
Операції є неподільними. Критичні ділянки процесів позначаються операціями wait() і signal(). Якщо одночасно декілька процесів спробують виконати операцію wait(), то це буде дозволено тільки одному з них, а іншим прийдеться зачекати.
Семафори з лічильниками використовуються, якщо деякий ресурс виділяється з множини ідентичних ресурсів. При ініціалізації такого семафора в його лічильнику вказується число елементів множини. Кожна операція wait() зменшує значення лічильника семафора на 1, показуючи, що деякому процесу виділений один ресурс із множини. Кожна операція signal() збільшує значення лічильника на 1, показуючи, що процес повернув ресурс у множину.
4. Моделі паралельних обчислень.
Паралельне програмування представляє додаткові джерела складності - необхідно явно управляти роботою тисяч процесорів, координувати мільйони міжпроцесорних взаємодій. Для того, щоб вирішити задачу на паралельному комп’ютері, необхідно розподілити обчислення між процесорами системи так, щоб кожен процесор був зайнятий вирішенням частини задачі. Крім того, бажано, щоб як можна менший обсяг даних пересилався між процесорами, оскільки комунікації значно повільніші операції, ніж обчислення. Часто виникають конфлікти між ступенем розпаралелювання й обсягом комунікацій, тобто чим між більшою кількістю процесорів розподілена задача, тим більший обсяг даних необхідно пересилати між ними. Середовище паралельного програмування повинне забезпечувати адекватне управління розподілом і комунікаціями даних.
Через складність паралельних комп’ютерів і їх істотної відмінності від традиційних однопроцесорних комп’ютерів, не можна просто скористатися традиційними мовами програмування й очікувати отримання високої продуктивності. Основні моделі паралельного програмування:
• процес/канал (Process/Channel);
• обмін повідомленнями (Message Passing);
• паралелізм даних (Data Parallel);
• загальної пам’яті (Shared Memory).
4.1. Модель процес/канал.
У цій моделі програми складаються з одного чи більше процесів, розподілених між процесорами. Процеси виконуються одночасно, їхнє число може змінюватися протягом часу виконання програми. Процеси обмінюються даними через канали, що являють собою односпрямовані комунікаційні лінії, що з’єднують тільки два процеси. Канали можна створювати і видаляти
Наведемо більш чіткі характерні властивості моделі процес/канал:
• паралельне обчислення складається з одного чи більше одночасно виконуваних процесів, кількість яких може змінюватися протягом часу виконання програми;
• процес - це послідовна програма з локальними даними. Процес має вхідні і вихідні порти, що служить інтерфейсом до середовища процесу;
• на додачу до звичайних операцій процес може виконувати наступні дії: послати повідомлення через вихідний порт, одержати повідомлення з вхідного порту, створити новий процес і завершити процес;
• посилаюча операція асинхронна – вона завершується відразу, не очікуючи того, коли дані будуть отримані. Вхідна операція синхронна – вона блокує процес до моменту надходження повідомлення;
• пари з вхідного і вихідного портів з’єднуються чергами повідомлень, які називаються каналами(channels). Канали можна створювати і видаляти. Посилання на канали (порти) можна включати в повідомлення, так що зв'язність може змінюватися динамічно;
• процеси можна розподіляти між фізичними процесорами довільним способом, причому використовуване відображення (розподіл) не впливає на семантику програми. Зокрема, безліч процесів можна відобразити на один процесор.
Поняття процесу дозволяє говорити про місце розташування даних: дані, що містяться в локальній пам’яті процесу - розташовані “близько”, інші дані –“віддалені”. Поняття каналу забезпечує механізм для вказання того, що для продовження обчислення одному процесу вимагаються дані іншого процесу, тобто залежність між даними.
4.2. Модель обмін повідомленнями.
У цій моделі програми, можливо різні, написані на традиційній послідовній мові, виконуються процесорами комп’ютера. Кожна програма має доступ до пам’яті виконуючого її процесора. Програми обмінюються між собою даними, використовуючи підпрограми прийому/передачі даних деякої комунікаційної системи. Програми, що використовують обмін повідомленнями, можуть виконуватися тільки на MIMD комп’ютерах
На сьогоднішній деньмодель обмін повідомленнями (message passing) є найбільше широко використовуваною моделлю паралельного програмування. Програми цієї моделі, подібно програмам моделі процес/канал, створюють безліч процесів, з кожним з який асоційовані локальні дані. Кожен процес ідентифікується унікальним ім’ям. Процеси взаємодіють, посилаючи й одержуючи повідомлення. У цьому відношенні модель обмін повідомленнями є різновидом моделі процес/канал і відрізняється тільки механізмом, який використовується при передачі даних. Наприклад, замість відправлення повідомлення в канал “channel 2” можна послати повідомлення процесу “process 3”.
Модель обмін повідомленнями не накладає обмежень ні на динамічне створення процесів, ні на виконання декількох процесів одним процесором, ні на використання різних програм для різних процесів. Просто, формальні описи систем обміну повідомленнями не розглядають питання, пов’язані з маніпулюванням процесами. Однак, при реалізації таких систем доводиться приймати яке-небудь рішення в цьому відношенні. На практиці склалося так, що більшість систем обміну повідомленнями при запуску паралельної програми створює фіксоване число ідентичних процесів і не дозволяє створювати і видаляти процеси протягом роботи програми. У таких системах кожен процес виконує ту саму програму (параметризовану щодо ідентифікатора або процесу, або процесора), але працює з різними даними, тому про такі системи говорять, що вони реалізують модель програмування SPMD (single program multiple data - одна програма багато даних). SPMD модель прийнятна і досить зручна для широкого діапазону додатків паралельного програмування, але вона ускладнює розробку деяких типів паралельних алгоритмів.
4.3. Модель паралелізм даних.
У цій моделі єдина програма задає розподіл даних між усіма процесорами комп’ютера й операції над ними. Даними, які розподіляються, звичайно є масиви. Як правило, мови програмування, що підтримують дану модель, допускають операції над масивами, дозволяють використовувати у вираженнях цілі масиви, частини масивів. Розпаралелювання операцій над масивами, циклів обробки масивів дозволяє збільшити продуктивність програми. Компілятор відповідає за генерацію коду, що здійснює розподіл елементів масивів і обчислень між процесорами. Кожен процесор відповідає за ту підмножину елементів масиву, що розташована в його локальній пам’яті. Програми з паралелізмом даних можуть бути відтрансльовані і виконані як на MIMD, так і на SIMD комп’ютерах.
4.4. Модель загальна пам’ять.
У цій моделі всі процеси спільно використовують загальний адресний простір. Процеси асинхронно звертаються до загальної пам’яті як із запитами на читання, так із запитами на запис, що створює проблеми при виборі моменту, коли можна буде помістити дані в пам’ять, а коли можна буде видалити їх. Для управління доступом до загальної пам’яті використовуються стандартні механізми синхронізації - семафори і блокування процесів.
Перевага цієї моделі з погляду програмування полягає в тому, що поняття власності даних (монопольного володіння даними) відсутнє, отже, не потрібно явно задавати обмін даними між виробниками і споживачами. Ця модель, з одного боку, спрощує розробку програми, але, з іншого боку, ускладнює розуміння і управління локальністю даних, написання детермінованих програм. В основному ця модель використовується при програмуванні для архітектур із загальнодоступною пам’яттю.
Висновок.
Донедавна фірми-виробники суперкомп’ютерів, виконуючи державні замовлення, проектували унікальні архітектури. Однак, коли бюджетне фінансування різке скоротилося, цим фірмам довелося відмовитися від дорогих багатокомпонентних спеціалізованих процесорів на користь мікропроцесорів, що серійно випускаються. Це стало можливим завдяки прогресу мікроелектроніки, що перетворив у масово доступні інтелектуальні елементи – мікропроцесори, мікросхеми пам’яті й адаптери зовнішніх пристроїв із стандартними інтерфейсами. Це дозволяє концентрувати зусилля на розробці нових суперкомп’ютерних архітектур, створювати системи із найсучасніших компонентів, значно скоротити терміни і вартість розробки суперкомп’ютерів.
Існують декілька класифікацій архітектури комп’ютерів, але традиційно використовують схему, представлену Michal J. Flynn, відповідно до якої паралельні обчислювальні системи поділяються на два великих класи:
• SIMD (single instruction – multiple data);
• MIMD (multiple instruction – multiple data).
Розвиток паралельних обчислень пройшов етапи конвейєрно-векторних суперобчислень, паралельних обчислень на множині процесорів, зв’язаних комунікаційним середовищем передачі повідомлень і в даний час освоюються суперобчислення на системах з мікропроцесорів з кеш-пам’ятями і розділюваної (логічно – загальної) фізично розподіленою основною пам’яттю.
Існуючі паралельні обчислювальні засоби класу MIMD утворять три підкласи:
1. симетричні мультипроцесори (SMP);
2. кластери;
3. масово паралельні системи (MPP).
В основі цієї класифікації лежить структурно-функціональний підхід.
Симетричні мультипроцесори складаються із сукупності процесорів, що мають однакові можливості доступу до пам’яті і зовнішніх пристроїв і функціонують під управлінням однієї операційної системи. Частинним випадком SMP є однопроцесорні комп’ютери. Усі процесори SMP мають розділювану загальну пам’ять з єдиним адресним простором.
Використання SMP забезпечує наступні можливості:
• маштабування додатків при низьких початкових витратах;
• створення додатків у звичних програмних середовищах;
• програмування на базі розділюваної пам’яті;
• однаковий час доступу до всієї пам’яті;
• можливість пересилання повідомлень з великою пропускною здатністю;
• підтримку когерентності сукупності кешів і блоків основної пам’яті, неподільні операції синхронізації і блокування.
Однак ступінь маштабованості SMP систем обмежений через неможливість технічної реалізації однакового для великої кількості процесорів доступу до пам’яті зі швидкістю, характерною для однопроцесорних комп’ютерів. Як правило, кількість процесорів у SMP не перевищує 32.
Для побудови систем з великим числом процесорів застосовуються кластерний чи МРР підходи. Обидва ці напрямки використовують SMP як системоутворюючий обчислювальний модуль.
Кластерна система утвориться з модулів, об’єднаних системою зв’язку чи розділюваними пристроями зовнішньої пам’яті, наприклад дисковими масивами. В даний час для cтворення кластерних систем використовуються спеціалізовані фірмові засоби (наприклад, MEMORY CHANNEL фірми DEC, AWS фірми NCR), або універсальні локальні і глобальні мережі такі, як Ethernet, FDDI (Fiber Distributed Data Interface), і інші мережі, наприклад, із протоколами TCP/IP (Transmission Control Protocol / Internet Protocol), або дискові масиви з високошвидкісними широкими подвійними (Wide/Fast) і квадро PCI SCSI контролерами. Розмір кластера варіюється від декількох модулів до декількох десятків модулів.
Ознаками, характерними для кластерів, є:
• побудова з компонентів високого ступеня готовності стандартних SMP конфігурацій і мережевих засобів;
• побудова на основі стандартних програмно-апаратних парадигм: Open Software Foundation Distributed Computing Environment (OSF DCE) і Open Network Computing (ONC), що підтримують загальні імена і можливості доступу;
• узгодженість наборів прикладних програм, форматів даних;
• загальна для усіх обчислювальних модулів кластера організація інформаційної безпеки, загальний алгоритм виявлення несправностей і реконфігурації для забезпечення функціонування при наявності відмовлень;
• обмежена маштабованість на число обчислювальних модулів.
Масово паралельні системи, на відміну від кластерів, мають більш швидкісні, як правило спеціалізовані, канали зв’язку між обчислювальними модулями, а також широкі можливості з маштабування. Крім того, у МРР фіксується деякий досить високий рівень інтерфейсу прикладних програм (API), підтримуваний розподіленою операційною системою. Однак підтримка працездатності й оптимізація завантаження процесорів у МРР менш розвинута у порівнянні з кластерами в силу різноманітності виконуваних програм і відсутності функціональних зв’язків між програмами.
Характерні вимоги до системи зв’язку МРР:
• висока пропускна здатність;
• маленька затримка;
• можливість поєднання передач з обчисленнями в модулях;
• базування на стандартах;
• надійні протоколи з управлінням потоком;
• підтримка різних топологій;
• маштабованість;
• настроюваність.

Паралельні обчислювальні системи

2013-01-03T15:49:30Z

Тетяна: Створена сторінка: '''1. Паралельні обчислювальні системи.''' Визначень суперкомп’ютерам намагалися давати б...

'''1. Паралельні обчислювальні системи.'''
Визначень суперкомп’ютерам намагалися давати багато, іноді серйозних, іноді іронічних. Паралельний комп’ютер - це набір процесорів, здатних спільно працювати при вирішенні обчислювальних задач. Таке визначення достатньо широке, що включає як паралельні суперкомп’ютери, що мають сотні чи тисячі процесорів, так і мережі робочих станцій. Коли ця тема піднімалася в конференції comp.parallel, Кен Батчер (Ken Batcher) запропонував такий варіант: суперкомп’ютер – це пристрій, що зводить проблему обчислень до проблеми введення/виведення. Тобто те, що раніше довго обчислювалося, іноді скидаючи щось на диск, на суперкомп’ютері може виконатися миттєво, переводячи вказівники неефективності на відносно повільні пристрої введення/виведення.
Ефективність найшвидших комп’ютерів зросла майже по експоненті. Перші комп’ютери виконували кілька десятків операцій з плаваючою комою за секунду, а продуктивність паралельних комп’ютерів середини дев’яностих досягає десятків і навіть сотень мільярдів операцій у секунду, і, швидше за все цей ріст буде продовжуватися. Однак архітектура обчислювальних систем, що визначають цей ріст, змінилася радикально - від послідовної до паралельної. Ера однопроцесорних комп’ютерів продовжувалася до появи сімейства CRAY X-MP / Y-MP - слабко паралельних векторних комп’ютерів з 4 - 16 процесорами, яких у свою чергу перемінили комп’ютери з масовим паралелізмом, тобто комп’ютери з чи сотнями тисячами процесорів.
Ефективність комп’ютера залежить безпосередньо від часу, необхідного для виконання базової операції і кількості базових операцій, що можуть бути виконані одночасно. Час виконання базової операції обмежений часом виконання внутрішньої елементарної операції процесора (тактом процесора). Зменшення такту обмежене фізичними межами, такими як швидкість світла. Щоб обійти ці обмеження, виробники процесорів намагаються реалізувати паралельну роботу всередині чіпа - при виконанні елементарних і базових операцій. Однак теоретично було показано, що стратегія Надвисокого Рівня Інтеграції (Very Large Scale Integration - VLSI) є дорогою, що час виконання обчислень сильно залежить від розміру мікросхеми. Поряд з VLSI для підвищення продуктивності комп’ютера використовуються й інші способи: конвеєрна обробка (різні стадії окремих команд виконується одночасно), багатофункціональні модулі (окремі множники, суматори, і т.д., управляються одним потоком команд).
Все більше і більше в ЕОМ включається більше “обчислювальних блоків” і відповідна логіка їхнього з’єднання. Кожен такий "обчислювальний блок" має свої власні процесор, пам’ять. Успіхи VLSI технології в зменшенні числа компонент комп’ютера, полегшують створення таких ЕОМ. Крім того, оскільки, хоча і дуже приблизно, вартість ЕОМ пропорційна числу наявних у ній компонент, то збільшення інтеграції компонент дозволяє збільшити число процесорів в ЕОМ при не дуже значному підвищенні вартості.
Інша важлива тенденція розвитку обчислень – це величезне збільшення продуктивності мереж ЕОМ. Ще недавно мережі мали швидкодію в 1.5 Mбіт/с, сьогодні вже існують мережі зі швидкодією в декілька гігабіт за секунду. Поряд із збільшенням швидкодії мереж збільшується надійність передачі даних. Це дозволяє розробляти додатки, що використовують фізично розподілені ресурси, начебто вони є частинами одного багатопроцесорного комп’ютера. Наприклад, колективне використання вилучених баз даних, обробка графічних даних на одному чи декількох графічних комп’ютерах, а вивід і управління в реальному масштабі часу на робочих станціях.
Розглянуті тенденції розвитку архітектури і використання комп’ютерів, мереж дозволяють припустити, що у майбутньому паралельність не буде участю лише суперкомп’ютерів, вона проникне і на ринок робочих станцій, персональних комп’ютерів і мереж ЕОМ. Програми будуть використовувати не тільки безліч процесорів комп’ютера, але і процесори, доступні по мережі. Оскільки більшість існуючих алгоритмів припускають використання одного процесора, то будуть потрібні нові алгоритми і програми здатні виконувати багато операцій одночасно. Наявність і використання паралелізму буде ставати основною вимогою при розробці алгоритмів і програм.
Число процесорів у комп’ютерах буде збільшуватися, отже, можна припустити, що протягом терміну служби програмного забезпечення воно буде експлуатуватися на кількості процесорів, яка постійно збільшується чи зменшується, залежно від потреб задачі. У цьому випадку можна припустити, що для захисту капіталовкладень у програмне забезпечення, маштабованість (scalability) програмного забезпечення (гнучкість стосовно зміни кількості використовуваних процесорів) буде настільки ж важлива як переносимість. Програма, здатна використовувати тільки фіксоване число процесорів, буде така ж недосконала, як і програма, здатна працювати тільки на одному типі комп’ютерів.
Помітною ознакою багатьох паралельних архітектур є те, що доступ до локальної пам’яті процесора дешевший, ніж доступ до віддаленої пам’яті (пам’яті інших процесорів мережі). Отже, бажано, щоб доступ до локальних даних був більш частим, ніж доступ до віддалених даних. Така властивість програмного забезпечення називають локальністю (locality). Поряд з паралелізмом і маштабованістю, він є основною вимогою до паралельного програмного забезпечення. Важливість цієї властивості визначається відношенням вартості віддаленого і локального звертань до пам’яті. Це відношення може варіюватися від 10:1 до 1000:1 чи більше, що залежить від відносної ефективності процесора, пам’яті, мережі і механізмів, використовуваних для розміщення даних у мережі і їх добування.

'''2. Моделі паралельних комп’ютерів.'''
Із самого початку комп’ютерної ери існувала необхідність у все більш і більш продуктивних системах. В основному це досягалося в результаті еволюції технологій виробництва комп’ютерів. Поряд з цим мали місце спроби використовувати кілька процесорів в одній обчислювальній системі з розрахунку на те, що буде досягнуте відповідне збільшення продуктивності. Першою такою спробою, здійсненою на початку 70-х років, є ILLIAC IV. Зараз є маса паралельних комп’ютерів і проектів їх реалізації.
Архітектури паралельних комп’ютерів можуть значно відрізнятися один від одного. Розглянемо деякі істотні поняття і компоненти паралельних комп’ютерів. Паралельні комп’ютери складаються з трьох основних компонентів:
1. процесори;
2. модулі пам’яті;
3. комутаційна мережа.
Можна розглядати і більш детальнішу розбиття паралельних комп’ютерів на компоненти, однак, дані три компоненти найкраще відрізняють один паралельний комп’ютер від іншого.
Комутаційна мережа з’єднує процесори один з одним і іноді також з модулями пам’яті. Процесори, що використовуються в паралельних комп’ютерах, звичайно такі ж, як і процесори однопроцесорних систем, хоча сучасна технологія дозволяє розмістити на мікросхемі не тільки один процесор. На мікросхемі разом із процесором можуть бути розташовані ті їх складові, які дають найбільший ефект при паралельних обчисленнях. Наприклад, мікросхема трансп'ютера поряд з 32-розрядним мікропроцесором і 64-розрядним співпроцесором арифметики з плаваючою комою, містить всередині кристальний ОЗП ємністю 4 Кбайт, 32-розрядну шину пам’яті, що дозволяє адресувати до 4 Гбайт зовнішньої, стосовно кристала пам’яті, чотири послідовних двонаправлених ліній зв’язку, що забезпечують взаємодію трансп'ютера з зовнішнім світом і працюючих паралельно з ЦПП, інтерфейс зовнішніх подій.
Однією із властивостей, що розрізняють паралельні комп’ютери, є кількість можливих потоків команд. Розрізняють наступні архітектури:
1. SIMD (Single Instruction Multiple);
2. MIMD (Multiple Instruction Multiple);

'''2.1. SIMD.'''
SIMD (Single Instruction Multiple). SIMD комп’ютер має N ідентичних синхронно працюючих процесорів, N потоків даних і один потік команд. Кожен процесор володіє власною локальною пам’яттю. Мережа, що з’єднує процесори, звичайно має регулярну топологію.

Процесори інтерпретують адреси даних або як локальні адреси власної пам’яті, або як глобальні адреси, можливо, модифіковані додаванням локальної базової адреси. Процесори одержують команди від одного центрального контролера команд і працюють синхронно, тобто на кожному кроці всі процесори виконують ту саму команду над даними з власної локальної пам’яті.
Така архітектура з розподіленою пам'яттю часто згадується як архітектура з паралелізмом даних (data-parallel), тому що паралельність досягається при наявності одиночного потоку команд, що діє одночасно на декілька частин даних.
SIMD підхід може зменшити складність як апаратного, так і програмного забезпечення, але він підходить тільки для спеціалізованих проблем, що характеризуються високим ступенем регулярності, наприклад, обробка зображення і деякі числові моделювання.

2.2. MIMD.
• MIMD (Multiple Instruction Multiple). MIMD комп'ютер має N процесорів, N потоків команд і N потоків даних. Кожен процесор функціонує під управлінням власного потоку команд, тобто MIMD комп'ютер може паралельно виконувати зовсім різні програми.

MIMD архітектури далі класифікуються в залежності від фізичної організації пам'яті, способу доступу до модулів пам’яті, тобто чи має процесор свою власну локальну пам'ять і звертається до інших блоків пам'яті, використовуючи комутаційну мережа, чи комутаційна мережа об’єднує всі процесори з загальнодоступною пам'яттю. Виходячи з доступу до пам’яті, її організації, розрізняють наступні типи паралельних (MIMD) архітектур:
1. Комп'ютери з розподіленою пам'яттю (distributed memory) – Кожен процесор має доступ лише до локальної, власної пам’яті. Процесори об’єднані в мережу. Доступ до віддаленої пам’яті можливий тільки за допомогою системи обміну повідомленнями. Процесор може звертатися до локальної пам'яті, може посилати й одержувати повідомлення, передані через мережу, що з'єднує процесори. Повідомлення використовуються для здійснення зв'язку між процесорами або, що є еквівалентним, для читання і запису віддалених блоків пам'яті. В ідеалізованій мережі вартість посилки повідомлення між двома вузлами мережі не залежить як від розташування обох вузлів, так і від трафіку мережі, але залежить від довжини повідомлення.
Сюди належать так звані масово-паралельні обчислювальні (massively parallel processing – MPP) системи. Особливості даної архітектури наступні;
Архітектура. Система складається з однорідних обчислювальних вузлів, що включають:
• один чи декілька центральних процесорів (звичайно RISC);
• локальну пам'ять (прямий доступ до пам'яті інших вузлів неможливий);
• комунікаційний процесор чи мережевий адаптер;
• іноді - жорсткі диски чи інші пристрої введення/виведення.
До системи можуть бути додані спеціальні вузли введення/виведення і управляючі вузли. Вузли зв'язані через деяке комунікаційне середовище (високошвидкісна мережа, комутатор та інше).
Приклади.
• IBM RS/6000 SP2;
• Intel PARAGON/ASCIRed;
• SGI / CRAY T3E;
• Hitachi SR8000;
• системи Parsytec.
Маштабованість. Загальне число процесорів у реальних системах досягає декількох тисяч (ASCI Red, Blue Mountain).
Операційна система. Існують два основних варіанти:
• повноцінна операційна система працює тільки на управляючій машині (front-end), на кожному вузлі працює скорочений варіант операційної системи, що лише забезпечує роботу розташованої в ньому гілки паралельного додатка. (Cray T3E);
• на кожному вузлі працює повноцінна UNIX-подібна операційна система (варіант, близький до кластерного підходу). Прикладом є IBM RS/6000 SP з встановленою окремо на кожнім вузлі операційною системою AIX.
Модель програмування. Програмування в рамках моделіпередачі повідомлень (MPI, PVM, BSPlib)
2. Комп'ютери з загальною пам'яттю (True shared memory). Всі процесори спільно звертаються до загальної пам'яті, як правило, через шину чи ієрархію шин. В ідеалізованої PRAM (Parallel Random Access Machine - паралельна машина з довільним доступом) моделі, яка часто використовується в теоретичних дослідженнях паралельних алгоритмів, будь-який процесор може звертатися до будь-якої комірки пам'яті за той самий час. У таких комп’ютерах не можна істотно збільшити число процесорів, оскільки при цьому відбувається різке збільшення числа конфліктів доступу до шини. На практиці маштабованість цієї архітектури звичайно приводить до деякої форми ієрархії пам’яті. Частота звертань до загальної пам’яті може бути зменшена за рахунок збереження копій часто використовуваних даних у кеш-пам'яті, зв'язаній з кожним процесором. Доступ до цієї кеш-пам'яті набагато швидший, ніж безпосередній доступ до загальної пам'яті.
До цього класу відносяться так звані симетричні мультипроцесорні (symmetric multiprocessor SMP) системи. Особливості даної архітектури наступні;
Архітектура. Система складається з декількох однорідних процесорів і масиву загальної пам'яті (звичайно з декількох незалежних блоків). Всі процесори мають доступ до будь-якої частини пам'яті з однаковою швидкістю. Процесори підключені до пам'яті або за допомогою загальної шини (базові 2-4 процесорні SMP-сервери), або за допомогою комутатора (HP 9000). Апаратно підтримується когерентність кешів.
Приклади.
• HP 9000 V-class, N-class;
• SMP-cервери і робочі станції на базі процесорів Intel (IBM, HP, Compaq, Dell, ALR, Unisys, DG, Fujitsu та інші).
Маштабованість. Наявність загальної пам'яті значно спрощує взаємодію процесорів між собою, однак накладає сильні обмеження на їх число - не більше 32 у реальних системах. Для побудови маштабованих систем на базі SMP використовуються кластерні архітектури.
Операційна система. Вся система працює під управлінням єдиної операційної системи (звичайно UNIX-подібна, але для Intel-платформ підтримується Windows NT). Операційна система автоматично (у процесі роботи) розподіляє процеси між процесорами (scheduling), але іноді можлива і явна прив'язка.
Модель програмування. Програмування в моделі загальної пам'яті (POSIX threads, OpenMP). Для SMP-систем існують порівняно ефективні засоби автоматичного розпаралелювання.
3. Комп’ютери з віртуально спільною пам’яттю (Virtual shared memory). У таких системах загальна пам’ять, як така, відсутня. Кожен процесор має власну локальну пам’ять. Він може звертатися до локальної пам’яті інших процесорів, використовуючи “глобальну адресу”. Якщо “глобальна адреса” вказує не на локальну пам’ять, то доступ до пам’яті реалізується за допомогою повідомлень з малою затримкою, що пересилаються по мережі, яка з’єднує процесори.
До цього класу належать так звані кластерні (claster) системи. Особливості даної архітектури наступні;
Архітектура. Набір робочих станцій загального призначення, використовується як дешевий варіант масово-паралельного комп'ютера. Для зв'язку вузлів використовується одна із стандартних мережевих технологій (Fast/Gigabit Ethernet, Myrinet) на базі шинної архітектури чи комутатора. При об'єднанні в кластер комп'ютерів різної потужності чи різної архітектури, говорять про гетерогенні (неоднорідні) кластери. Вузли кластера можуть одночасно використовуватися в якості робочих станцій користувачів. У випадку, коли це не потрібно, вузли можуть бути істотно полегшені і встановлені у стійку.
Приклади.
• NT-кластер у NCSA;
• Beowulf-кластери.
Операційна система. Використовуються стандартні операційні системи для робочих станцій, частіше, вільно розповсюджувані - Linux/FreeBSD, разом зі спеціальними засобами підтримки паралельного програмування і розподілу навантаження.
Модель програмування. Програмування, як правило, у рамках моделі передачі повідомлень (частіше - MPI). Дешевизна подібних систем обертається великими накладними витратами на взаємодію паралельних процесів між собою, що сильно звужує потенційний клас розв'язуваних задач.
Відзначимо також два класи комп’ютерних систем, що іноді використовуються як паралельні комп’ютери:
• локальні обчислювальні мережі (LAN), у яких комп’ютери знаходяться у фізичній близькості і з’єднані швидкою мережею;
• глобальні обчислювальні мережі (WAN), що з’єднують географічно розподілені комп’ютери.
Хоча системи цього виду вводять додаткові властивості, такі як надійність і захист, у багатьох випадках вони можуть розглядатися як MIMD комп’ютери, хоча і з високою вартістю віддаленого доступу.
3. Поняття і термінологія паралельного програмного забезпечення.
Код, що виконується на одиночному процесорі паралельного комп’ютера, знаходиться в деякому ж програмному середовищі, що і середовище однопроцесорного комп’ютера з мультипрограмною операційною системою, тому й у контексті паралельного комп’ютера так само говорять про процеси чи задачі, посилаючись на код, що виконується всередині захищеного регіону пам’яті операційної системи. Багато дій паралельної програми включають звертання до віддалених процесорів чи комірок загальної пам’яті. Для виконання цих дій може бути необхідна суттєва затрата часу, особливо, стосовно часу виконання звичайних команд процесора. Тому більшість процесорів виконує більше одного процесу одночасно, і, отже, у програмному середовищі окремо узятого процесора паралельного комп’ютера використовуються звичайні методи мультипрограмування:
• процеси блокуються, коли їм необхідно звернутися до віддалених ресурсів;
• процеси готові продовжити роботу, якщо отримана відповідна відповідь.
Виконання процесів паралельної програми переривається значно частіше, ніж процесів, що працюють у послідовному середовищі, тому що процеси паралельної програми виконують ще дії, пов’язані з обміном даними між процесорами. Маніпулювання повноваговими процесами у мультипрограмному середовищі є надто дорогим заняттям, оскільки воно тісно пов’язане з управлінням і захистом пам’яті. Внаслідок цього більшість паралельних комп’ютерів використовує легковагові процеси, що називаються нитками (threads) або потоками (streams) управління, а не повновагові процеси. Легковагові процеси не мають власних захищених областей пам’яті (хоча можуть володіти власними локальними даними), що в результаті дуже сильно спрощує маніпулювання ними. Більш того, їхнє використання більш безпечне.
Щоб уникнути плутанини, використовують наступні терміни, що позначають різні варіанти процесів виконання програм:
• легковагові процеси іменують нитками, потоками управління, співпроцесами;
• задачі будуть вказувати на повновагові процеси, тобто процеси операційної системи, що володіють власними захищеними регіонами пам’яті.
Процес використовується там, де поділ на легковагові і повновагові процеси несуттєвий і можна використовувати як ті, так і інші.
Відповідно до можливостей паралельного комп’ютера, процеси взаємодіють між собою одним з наступних способів:
• Обмін повідомленнями (message passing). Процес, що посилає, формує повідомлення з заголовком, у якому вказує, який процесор повинний прийняти повідомлення, і передає повідомлення в мережу, що з’єднує процесори. Якщо після передачі повідомлення у мережу процес, що посилає, продовжує роботу, то такий вид відправлення повідомлення називається неблокуючим (non-blocking send). Якщо ж процес, що посилає чекає, поки приймаючий процес не прийме повідомлення, то такий вид відправлення повідомлення називається блокуючим (blocking send). Приймаючий процес повинен знати, що йому необхідні дані і повинен вказати, що він готовий одержати повідомлення, виконавши відповідну команду прийому повідомлення. Якщо очікуване повідомлення ще не надійшло, то приймаючий процес припиняється доти, поки повідомлення не надійде.
• Обмін через загальну пам’ять (Transfers through shared memory). В архітектурах із загальнодоступною пам’яттю процеси зв’язуються між собою через загальну пам’ять - процес, що посилає, поміщає дані у відомі комірки пам’яті, з яких приймаючий процес може зчитувати їх. При такому обміні складність представляє процес виявлення того, коли безпечно поміщати дані, а коли видаляти їх. Найчастіше для цього використовуються стандартні методи операційної системи, такі семафори (semaphore) або блокування процесів. Однак це дорого і сильно ускладнює програмування. Деякі архітектури надають біти зайнято/вільно, зв’язані з кожним словом загальної пам’яті, що забезпечує легкий та високоефективний спосіб синхронізації відправників і приймачів.
• Прямий доступ до вилученої пам’яті (Direct remote-memory access). У перших архітектурах з розподіленою пам’яттю робота процесорів переривалася щораз, коли надходив який-небудь запит від мережі, що з’єднує процесори. У результаті процесор погано використовувався. Потім у таких архітектурах у кожному процесорному елементі стали використовувати пари процесорів - один процесор (обчислювальний), виконує програму, а іншої (процесор обробки повідомлень) обслуговує повідомлення, що надходять з мережі чи у мережу. Така організація обміну повідомленнями дозволяє розглядати обмін повідомленнями як прямий доступ до віддаленої пам’яті, до пам’яті інших процесорів. Така гібридна форма зв’язку, що застосовується в архітектурах з розподіленою пам’яттю, має багато властивостей архітектур із загальною пам’яттю.
Розглянуті механізми зв’язку необов’язково використовуються тільки безпосередньо на відповідних архітектурах. Так легко промоделювати обмін повідомленнями, використовуючи загальну пам’ять, з іншої сторони можна змоделювати загальну пам’ять, використовуючи обмін повідомленнями. Останній підхід відомий як віртуальна загальна пам’ять.
Найбільш бажаними (навіть скоріше обов’язковими) ознаками паралельних алгоритмів і програм є:
• паралелізм – вказує на здатність виконання безлічі дій одночасно, що істотно для програм, які виконуються на декількох процесорах;
• маштабованість – інша найважливіша ознака паралельної програми, що вимагає гнучкості програми стосовно зміни числа процесорів, оскільки найбільше ймовірно, що їх кількість буде постійно збільшуватися у більшості паралельних середовищ і систем;
• локальність – характеризує необхідність того, щоб доступ до локальних даних був більш частим, чим доступ до віддалених даних. Важливість цієї властивості визначається відношенням вартості віддаленого і локального звертань до пам’яті. Воно є ключовим до підвищення ефективності програм на архітектурах з розподіленою пам’яттю;
• модульність – відбиває ступінь розкладання складних об’єктів на більш прості компоненти. У паралельних обчисленнях це настільки ж важливий аспект розробки програм, як і в послідовних обчисленнях.
3.1. Процеси та співпроцеси.
У літературі пропонується багато визначень поняття процес, від формального в термінах безлічі станів обчислення до неформального поняття процесу як окремого виконання програми. Існує так само велика кількість уточнень виду процесу, режиму й умов роботи процесу: послідовний процес, паралельний процес, пакетний процес, інтерактивний процес, незалежний процес, взаємодіючий процес і т.д.
Будемо розуміти під процесом послідовність дій, що складають деяке обчислення, що характеризується:
• відповідною йому програмою/підпрограмою, тобто впорядкованою послідовністю операцій, що реалізують дії, які повинні здійснюватися процесом;
• вмістом відповідної йому пам’яті, тобто безліччю даних, якими цей процес може маніпулювати;
• дескриптором процесу, тобто сукупністю відомостей, що визначають стан ресурсів, наданих процесу.
Розрізняють, де це необхідно, повновагові і легковагові процеси.
• повновагові процеси (tasks) – це процеси, що виконуються всередині захищених ділянок пам’яті операційної системи, тобто такі, що мають власні віртуальні адресні простори для статичних і динамічних даних. У мультипрограмному середовищі управління такими процесами тісно пов’язане з управлінням і захистом пам’яті, тому переключення процесора з виконання одного процесу на виконання іншого є операцією, яка займає багато ресурсів.
• легковагові процеси (threads, sreams), або ще співпроцеси, не мають власних захищених областей пам’яті. Вони працюють у мультипрограмному режимі одночасно із задачею, що їх активувала, і використовують її віртуальний адресний простір, у якому їм при створенні виділяється ділянка пам’яті під динамічні дані (стек), тобто вони можуть володіти власними локальними даними. Співпроцес описується як звичайна функція, що може використовувати статичні дані програми.
Поняття легковагого процесу з’явилося не дуже давно, і за ним ще не закріпився досить вдалий термін. Прямий переклад thread як нитка (управління) не відображає суті повністю. Тому часто використовують термін співпроцес для позначення легковагого процесу. Така назва вказує на те, що це процес, причому в чомусь специфічний, співіснуючий одночасно з іншим процесом. Не слід плутати співпроцес із співпрограмою, хоча це досить близькі поняття. У механізмі співпрограм необхідно явно, за допомогою відповідного оператора, передавати управління від однієї співпрограми до іншої. Співпрограма викликається подібно підпрограмі, але на відміну від підпрограми кожен виклик (крім першого) співпрограми відновляє її виконання з місця останнього повернення (оператора, що безпосередньо слідує за оператором звертання до іншої співпрограми).
3.2. Канали.
Поняття каналу використовується для опису подій, або взаємодій, що виникають при передачі повідомлень між процесами. Канали використовуються для передачі повідомлень в одному напрямку і тільки між двома процесами. Канал, який використовується процесом тільки для виведення повідомлень, називається вихідним каналом цього процесу, а канал, що використовується лише для введення – вхідним каналом.
Канал (pipe) – це однонаправлена двоточкова (з’єднує лише два процеси) “комунікаційна лінія”, що дозволяє процесам обмінюватися даними. Операції обміну повідомленнями досить тривалі за часом, тому в різних моделях, системах використовуються різні типи поведінки операцій прийому/передачі повідомлень. Розрізняють наступні види каналів:
• синхронні. Передавальний процес, відправивши повідомлення, очікує від приймаючого підтвердження про прийом повідомлення перш, ніж послати наступне повідомлення, тобто приймаючий процес не виконується, поки не одержить дані, а передавальний - поки не одержить підтвердження про прийом даних;
• асинхронно-синхронні. Операція передачі повідомлення асинхронна – вона завершується відразу (повідомлення копіюється в деякий буфер, а потім пересилається одночасно з роботою процесу-відправника), не очікуючи того, коли дані будуть отримані приймачем. Операція прийому повідомлення синхронна: вона блокує процес до моменту надходження повідомлення;
• асинхронні. Обидві операція асинхронні, тобто вони завершуються відразу. Операція передачі повідомлення працює, як і в попередньому випадку. Операція прийому повідомлення, як правило, повертає деякі значення, що вказують на те, як завершилася операція - повідомлення було прийняте чи ні. У деяких реалізаціях операції обміну повідомленнями активують співпроцеси, що приймають чи відправляють повідомлення, використовуючи тимчасові буфери і відповідні синхронні операції. У цьому випадку існує також синхронізуюча операція, що блокує процес доти, поки не завершаться всі ініційовані операції каналу.
При роботі з каналами необхідно стежити за тим, щоб не сталося блокування взаємодіючих процесів (deadlock). Наприклад, процес A не може передати повідомлення процесу B, оскільки процес B чекає, коли процес A прийме повідомлення від нього. Це одна з найпростіших ситуацій, у більш складних випадках циклічні залежності можуть охоплювати багато процесів, причому поява блокування може залежати від даних.
3.3. Семафори.
Семафори традиційно використовувалися для синхронізації процесів, що звертаються до поділюваних даних. Кожен процес повинний виключати для всіх інших процесів можливість одночасного з ним звернення до цих даних (взаємовиключення). Коли процес звертається до поділюваних даних, говорять, що він знаходиться у своїй критичній ділянці.
Для вирішення задачі синхронізації необхідно, у випадку якщо один процес знаходиться в критичній ділянці, виключити можливість входження для інших процесів у їхні критичні ділянки. Хоча б для тих, котрі звертаються до тих же самим поділюваних даних. Коли процес виходить із своєї критичної ділянки, то одному з інших процесів, що очікують входу у свої критичні ділянки, повинно бути дозволено продовжити роботу.
Процеси повинні якнайшвидше проходити свої критичні ділянки і не повинні в цей період блокуватися. Якщо процес, що знаходиться у своїй критичній ділянці, завершується (можливо, аварійно), то необхідно, щоб деякий інший процес міг скасувати режим взаємовиключення, надаючи іншим процесам можливість продовжити виконання і ввійти у свої критичні ділянки.
Семафор – це захищених змінна, значення якої можна опитувати і змінювати тільки за допомогою спеціальних операцій wait і signal і операції ініціалізації init. Двійкові семафори можуть приймати тільки значення 0 і 1. Семафори з лічильниками можуть приймати невід’ємні цілі значення.
Операції є неподільними. Критичні ділянки процесів позначаються операціями wait() і signal(). Якщо одночасно декілька процесів спробують виконати операцію wait(), то це буде дозволено тільки одному з них, а іншим прийдеться зачекати.
Семафори з лічильниками використовуються, якщо деякий ресурс виділяється з множини ідентичних ресурсів. При ініціалізації такого семафора в його лічильнику вказується число елементів множини. Кожна операція wait() зменшує значення лічильника семафора на 1, показуючи, що деякому процесу виділений один ресурс із множини. Кожна операція signal() збільшує значення лічильника на 1, показуючи, що процес повернув ресурс у множину.
4. Моделі паралельних обчислень.
Паралельне програмування представляє додаткові джерела складності - необхідно явно управляти роботою тисяч процесорів, координувати мільйони міжпроцесорних взаємодій. Для того, щоб вирішити задачу на паралельному комп’ютері, необхідно розподілити обчислення між процесорами системи так, щоб кожен процесор був зайнятий вирішенням частини задачі. Крім того, бажано, щоб як можна менший обсяг даних пересилався між процесорами, оскільки комунікації значно повільніші операції, ніж обчислення. Часто виникають конфлікти між ступенем розпаралелювання й обсягом комунікацій, тобто чим між більшою кількістю процесорів розподілена задача, тим більший обсяг даних необхідно пересилати між ними. Середовище паралельного програмування повинне забезпечувати адекватне управління розподілом і комунікаціями даних.
Через складність паралельних комп’ютерів і їх істотної відмінності від традиційних однопроцесорних комп’ютерів, не можна просто скористатися традиційними мовами програмування й очікувати отримання високої продуктивності. Основні моделі паралельного програмування:
• процес/канал (Process/Channel);
• обмін повідомленнями (Message Passing);
• паралелізм даних (Data Parallel);
• загальної пам’яті (Shared Memory).
4.1. Модель процес/канал.
У цій моделі програми складаються з одного чи більше процесів, розподілених між процесорами. Процеси виконуються одночасно, їхнє число може змінюватися протягом часу виконання програми. Процеси обмінюються даними через канали, що являють собою односпрямовані комунікаційні лінії, що з’єднують тільки два процеси. Канали можна створювати і видаляти
Наведемо більш чіткі характерні властивості моделі процес/канал:
• паралельне обчислення складається з одного чи більше одночасно виконуваних процесів, кількість яких може змінюватися протягом часу виконання програми;
• процес - це послідовна програма з локальними даними. Процес має вхідні і вихідні порти, що служить інтерфейсом до середовища процесу;
• на додачу до звичайних операцій процес може виконувати наступні дії: послати повідомлення через вихідний порт, одержати повідомлення з вхідного порту, створити новий процес і завершити процес;
• посилаюча операція асинхронна – вона завершується відразу, не очікуючи того, коли дані будуть отримані. Вхідна операція синхронна – вона блокує процес до моменту надходження повідомлення;
• пари з вхідного і вихідного портів з’єднуються чергами повідомлень, які називаються каналами(channels). Канали можна створювати і видаляти. Посилання на канали (порти) можна включати в повідомлення, так що зв'язність може змінюватися динамічно;
• процеси можна розподіляти між фізичними процесорами довільним способом, причому використовуване відображення (розподіл) не впливає на семантику програми. Зокрема, безліч процесів можна відобразити на один процесор.
Поняття процесу дозволяє говорити про місце розташування даних: дані, що містяться в локальній пам’яті процесу - розташовані “близько”, інші дані –“віддалені”. Поняття каналу забезпечує механізм для вказання того, що для продовження обчислення одному процесу вимагаються дані іншого процесу, тобто залежність між даними.
4.2. Модель обмін повідомленнями.
У цій моделі програми, можливо різні, написані на традиційній послідовній мові, виконуються процесорами комп’ютера. Кожна програма має доступ до пам’яті виконуючого її процесора. Програми обмінюються між собою даними, використовуючи підпрограми прийому/передачі даних деякої комунікаційної системи. Програми, що використовують обмін повідомленнями, можуть виконуватися тільки на MIMD комп’ютерах
На сьогоднішній деньмодель обмін повідомленнями (message passing) є найбільше широко використовуваною моделлю паралельного програмування. Програми цієї моделі, подібно програмам моделі процес/канал, створюють безліч процесів, з кожним з який асоційовані локальні дані. Кожен процес ідентифікується унікальним ім’ям. Процеси взаємодіють, посилаючи й одержуючи повідомлення. У цьому відношенні модель обмін повідомленнями є різновидом моделі процес/канал і відрізняється тільки механізмом, який використовується при передачі даних. Наприклад, замість відправлення повідомлення в канал “channel 2” можна послати повідомлення процесу “process 3”.
Модель обмін повідомленнями не накладає обмежень ні на динамічне створення процесів, ні на виконання декількох процесів одним процесором, ні на використання різних програм для різних процесів. Просто, формальні описи систем обміну повідомленнями не розглядають питання, пов’язані з маніпулюванням процесами. Однак, при реалізації таких систем доводиться приймати яке-небудь рішення в цьому відношенні. На практиці склалося так, що більшість систем обміну повідомленнями при запуску паралельної програми створює фіксоване число ідентичних процесів і не дозволяє створювати і видаляти процеси протягом роботи програми. У таких системах кожен процес виконує ту саму програму (параметризовану щодо ідентифікатора або процесу, або процесора), але працює з різними даними, тому про такі системи говорять, що вони реалізують модель програмування SPMD (single program multiple data - одна програма багато даних). SPMD модель прийнятна і досить зручна для широкого діапазону додатків паралельного програмування, але вона ускладнює розробку деяких типів паралельних алгоритмів.
4.3. Модель паралелізм даних.
У цій моделі єдина програма задає розподіл даних між усіма процесорами комп’ютера й операції над ними. Даними, які розподіляються, звичайно є масиви. Як правило, мови програмування, що підтримують дану модель, допускають операції над масивами, дозволяють використовувати у вираженнях цілі масиви, частини масивів. Розпаралелювання операцій над масивами, циклів обробки масивів дозволяє збільшити продуктивність програми. Компілятор відповідає за генерацію коду, що здійснює розподіл елементів масивів і обчислень між процесорами. Кожен процесор відповідає за ту підмножину елементів масиву, що розташована в його локальній пам’яті. Програми з паралелізмом даних можуть бути відтрансльовані і виконані як на MIMD, так і на SIMD комп’ютерах.
4.4. Модель загальна пам’ять.
У цій моделі всі процеси спільно використовують загальний адресний простір. Процеси асинхронно звертаються до загальної пам’яті як із запитами на читання, так із запитами на запис, що створює проблеми при виборі моменту, коли можна буде помістити дані в пам’ять, а коли можна буде видалити їх. Для управління доступом до загальної пам’яті використовуються стандартні механізми синхронізації - семафори і блокування процесів.
Перевага цієї моделі з погляду програмування полягає в тому, що поняття власності даних (монопольного володіння даними) відсутнє, отже, не потрібно явно задавати обмін даними між виробниками і споживачами. Ця модель, з одного боку, спрощує розробку програми, але, з іншого боку, ускладнює розуміння і управління локальністю даних, написання детермінованих програм. В основному ця модель використовується при програмуванні для архітектур із загальнодоступною пам’яттю.
Висновок.
Донедавна фірми-виробники суперкомп’ютерів, виконуючи державні замовлення, проектували унікальні архітектури. Однак, коли бюджетне фінансування різке скоротилося, цим фірмам довелося відмовитися від дорогих багатокомпонентних спеціалізованих процесорів на користь мікропроцесорів, що серійно випускаються. Це стало можливим завдяки прогресу мікроелектроніки, що перетворив у масово доступні інтелектуальні елементи – мікропроцесори, мікросхеми пам’яті й адаптери зовнішніх пристроїв із стандартними інтерфейсами. Це дозволяє концентрувати зусилля на розробці нових суперкомп’ютерних архітектур, створювати системи із найсучасніших компонентів, значно скоротити терміни і вартість розробки суперкомп’ютерів.
Існують декілька класифікацій архітектури комп’ютерів, але традиційно використовують схему, представлену Michal J. Flynn, відповідно до якої паралельні обчислювальні системи поділяються на два великих класи:
• SIMD (single instruction – multiple data);
• MIMD (multiple instruction – multiple data).
Розвиток паралельних обчислень пройшов етапи конвейєрно-векторних суперобчислень, паралельних обчислень на множині процесорів, зв’язаних комунікаційним середовищем передачі повідомлень і в даний час освоюються суперобчислення на системах з мікропроцесорів з кеш-пам’ятями і розділюваної (логічно – загальної) фізично розподіленою основною пам’яттю.
Існуючі паралельні обчислювальні засоби класу MIMD утворять три підкласи:
1. симетричні мультипроцесори (SMP);
2. кластери;
3. масово паралельні системи (MPP).
В основі цієї класифікації лежить структурно-функціональний підхід.
Симетричні мультипроцесори складаються із сукупності процесорів, що мають однакові можливості доступу до пам’яті і зовнішніх пристроїв і функціонують під управлінням однієї операційної системи. Частинним випадком SMP є однопроцесорні комп’ютери. Усі процесори SMP мають розділювану загальну пам’ять з єдиним адресним простором.
Використання SMP забезпечує наступні можливості:
• маштабування додатків при низьких початкових витратах;
• створення додатків у звичних програмних середовищах;
• програмування на базі розділюваної пам’яті;
• однаковий час доступу до всієї пам’яті;
• можливість пересилання повідомлень з великою пропускною здатністю;
• підтримку когерентності сукупності кешів і блоків основної пам’яті, неподільні операції синхронізації і блокування.
Однак ступінь маштабованості SMP систем обмежений через неможливість технічної реалізації однакового для великої кількості процесорів доступу до пам’яті зі швидкістю, характерною для однопроцесорних комп’ютерів. Як правило, кількість процесорів у SMP не перевищує 32.
Для побудови систем з великим числом процесорів застосовуються кластерний чи МРР підходи. Обидва ці напрямки використовують SMP як системоутворюючий обчислювальний модуль.
Кластерна система утвориться з модулів, об’єднаних системою зв’язку чи розділюваними пристроями зовнішньої пам’яті, наприклад дисковими масивами. В даний час для cтворення кластерних систем використовуються спеціалізовані фірмові засоби (наприклад, MEMORY CHANNEL фірми DEC, AWS фірми NCR), або універсальні локальні і глобальні мережі такі, як Ethernet, FDDI (Fiber Distributed Data Interface), і інші мережі, наприклад, із протоколами TCP/IP (Transmission Control Protocol / Internet Protocol), або дискові масиви з високошвидкісними широкими подвійними (Wide/Fast) і квадро PCI SCSI контролерами. Розмір кластера варіюється від декількох модулів до декількох десятків модулів.
Ознаками, характерними для кластерів, є:
• побудова з компонентів високого ступеня готовності стандартних SMP конфігурацій і мережевих засобів;
• побудова на основі стандартних програмно-апаратних парадигм: Open Software Foundation Distributed Computing Environment (OSF DCE) і Open Network Computing (ONC), що підтримують загальні імена і можливості доступу;
• узгодженість наборів прикладних програм, форматів даних;
• загальна для усіх обчислювальних модулів кластера організація інформаційної безпеки, загальний алгоритм виявлення несправностей і реконфігурації для забезпечення функціонування при наявності відмовлень;
• обмежена маштабованість на число обчислювальних модулів.
Масово паралельні системи, на відміну від кластерів, мають більш швидкісні, як правило спеціалізовані, канали зв’язку між обчислювальними модулями, а також широкі можливості з маштабування. Крім того, у МРР фіксується деякий досить високий рівень інтерфейсу прикладних програм (API), підтримуваний розподіленою операційною системою. Однак підтримка працездатності й оптимізація завантаження процесорів у МРР менш розвинута у порівнянні з кластерами в силу різноманітності виконуваних програм і відсутності функціональних зв’язків між програмами.
Характерні вимоги до системи зв’язку МРР:
• висока пропускна здатність;
• маленька затримка;
• можливість поєднання передач з обчисленнями в модулях;
• базування на стандартах;
• надійні протоколи з управлінням потоком;
• підтримка різних топологій;
• маштабованість;
• настроюваність.

Комп'ютерні мережі

2013-01-03T15:46:15Z

Тетяна: /* Зміст курсу */

Мета викладання даної дисципліни – набуття знань про організацію локальних комп’ютерних мереж, принципів їх функціонування. Ознайомлення з теоретичними основами передачі даних по різних типах ліній зв’язку, типами кодування, як фізичного так і логічного.
В результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати типи кодувань, що використовуються в мережах передачі даних, орієнтуватися в структурі моделі взаємодії відкритих систем, знати теоретичні основи технології Ethernet та вміти їх застосовувати на практиці.

[[Ресурси в мережі інтернет стосовно даного курсу]]

== '''Зміст курсу''' ==

1. [[ЕВОЛЮЦІЯ ОБЧИСЛЮВАЛЬНИХ СИСТЕМ]]

2. [[телеобробка данних|ПОНЯТТЯ ТЕЛЕОБРОБКИ ДАНИХ]]

3. [[компоненти мережі|ОСНОВНІ ПРОГРАМНІ Й АПАРАТНІ КОМПОНЕНТИ МЕРЕЖ]]

4. [[розподілені системи|ТИПИ РОЗПОДIЛЕНИХ СИСТЕМ, МЕРЕЖІ ЯК ЧАСТКОВИЙ ВИПАДОК РОЗПОДІЛЕНИХ СИСТЕМ]]

5. [[ЗУМОВЛЕНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ МЕРЕЖ]]

6. [[КЛАСИФІКАЦІЇ КОМП’ЮТЕРНИХ МЕРЕЖ]]

7. [[ВИМОГИ ДО СУЧАСНИХ ОБЧИСЛЮВАЛЬНИХ МЕРЕЖ]]

8. [[ТОПОЛОГІЇ МЕРЕЖ]]

9. [[АДРЕСАЦІЯ КОМП'ЮТЕРІВ]]

10. [[МЕТОДИ КОМУТАЦІЇ]]

11. [[ПРОБЛЕМИ ФІЗИЧНОЇ ПЕРЕДАЧІ ДАНИХ ЛІНІЯМИ ЗВ'ЯЗКУ]]

12. [[відкрита система|ПОНЯТТЯ «ВІДКРИТА СИСТЕМА» І ПРОБЛЕМИ СТАНДАРТИЗАЦІЇ]]

13. [[МОДЕЛЬ OSI]]

13.1 [[Модель OSI. Нижні рівні]]

13.2 [[Модель OSI. Верхні рівні]]

14. [[ФІЗИЧНА ТА ЛОГІЧНА СТРУКТУРИЗАЦІЯ МЕРЕЖ]]

15. [[стек протоколів|СТАНДАРТНІ СТЕКИ КОМУНІКАЦІЙНИХ ПРОТОКОЛІВ]]

15.1. Стек [[OSI]]

15.2. Стек [[TCP/IP]]

15.3. Стек [[IPX/SPX]]

15.4. Стек [[NetBIOS/SMB]]

15.5. Стек [[SNA]]

15.6. Стек [[DECnet]]

15.7. Стек [[AppleTalk]]

16. [[ПРОТОКОЛИ І СТАНДАРТИ ЛОКАЛЬНИХ МЕРЕЖ]]

17. [[ethernet|ТЕХНОЛОГІЯ ETHERNET (802.3)]]

18. [[token-ring|МЕРЕЖІ IBM TOKEN-RING]]

19. [[PON — технологія пасивних оптичних мереж.]]

20. [[ВИСОКОШВИДКІСНІ МЕРЕЖІ]]

20.1. [[Мережа FDDI]]

20.2. МЕРЕЖІ [[100VG-anyLAN]]

20.3. МЕРЕЖІ [[ATM]]

20.4. МЕРЕЖІ [[Fast Ethernet]]

20.5. МЕРЕЖІ [[Gigabit Ethernet]]

20.6. МЕРЕЖІ [[10G Ethernet|10 Gigabit Ethernet]]

20.7. МЕРЕЖІ [[Ethernet 40-100G|40-100 Gigabit Ethernet]]

20.8. МЕРЕЖІ [[Fibre Channel]]

21. [[модеми|МОДЕМИ]]

22. [[Технологія WI-FI]]

22.1. [[Технологія WiMAX]]

23. [[Технологія Bluetooth]]

24. [[Технологія DSL]]

25. [[Технологія ISDN]]

26. [[Технологія GSM]]

27. [[Технологія EDGE та GPRS]]

28. [[Технологія CDMA]]

29. [[Технологія 3G]]

30. [[Технологія 4G]]

31. [[Технологія 5G]]

32. [[Технологія VoIP]]

33. [[Комунікація видимим світлом. Технологія LiFi]]

34. [[Теxнологія MPLS]]

35. [[Мережа P2P]]

36. [[Засоби аналізу та оптимізації мереж]]

37. [[Надійність комп'ютерних мереж]]

38. [[Безпека комп'ютерних мереж]]

39. [[DNS та DHCP сервера]]

40. [[Паралельні обчислювальні системи]]

[[ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСУ "КОМП'ЮТЕРНІ МЕРЕЖІ"]]

== '''Лабораторні роботи''' ==

1. [[Функції програми NET, та їх використання]]

2. [[Програми PING, TRACERT та їх призначення та її використання]]

3. [[Мережеві функції Windows, спільне використання ресурсів в Windows. Налагодження доступу до ресурсів в Windows]]

4. [[Команди ipconfig та route та її використання]]

5. [[Створення проекту мережі]]

6. [[Команди діагностики (diag) netsh]]

'''[[Приклад екзаменаційного тестового завдання]]'''

[[km_trash|Сторінки на які немає посилань]]

Викладач [[Котяк Віталій Володимирович]]

[[category:Комп'ютерні мережі|*]]

[[category:Навчальні проекти]]

Телеобробка данних

2013-01-03T15:25:03Z

Тетяна:

Розширення сфери використання засобів обчислювальної техніки зумовлює необхідність постійного підвищення продуктивності і розширення функціональних можливостей комп'ютерів, що фактично перетворилися в складні обчислювальні системи. Це положення справедливе для комп'ютерів різних класів, але, у першу чергу, це стосується суперкомп'ютерів, що мають значні обчислювальні ресурси і, відповідно, – більш високу вартість. У цьому випадку актуальним стає підвищення ефективності використання обчислювальних ресурсів, яке досить складно реалізувати в межах однокористувацьких систем. Вирішення цієї проблеми лежить в галузі побудови багатотермінальних систем, що забезпечують групі користувачів одночасний доступ до спільних обчислювальних ресурсів. При цьому за рахунок організації мультизадачного режиму роботи вдається істотно підвищити ефективність використання системних ресурсів. Природно, обчислювальна система повинна залишатися інтерактивною, тобто забезпечувати кожному користувачу можливість оперативної взаємодії із системою на всіх етапах розв’язання завдань. Більше того, у кожного абонента повинно створюватися враження, що практично всі ресурси системи надані в його одноосібне користування.

При збільшенні числа користувачів, як правило, постає завдання підключення до обчислювальної системи віддалених абонентських пунктів, за допомогою яких здійснюється доступ до обчислювальних ресурсів. Абонентські пункти являють собою пристрої введення-виведення, обладнані додатковою апаратурою для підключення до каналів передачі даних. Як пристрої введення-виведення можуть використовуватися клавіатура і дисплей, чи навіть персональний комп'ютер, за умови підключення спеціальної апаратури, наприклад модему, ці пристрої перетворюються в абонентські пункти.

Подібна обчислювальна система, що включає у свій склад апаратуру передачі даних, одержала назву – '''система телеобробки даних'''.

Таким чином, основним призначенням системи телеобробки варто вважати надання великому числу територіально розподілених користувачів доступу до спільних обчислювальних ресурсів. Крім того, будучи багатокористувацькою, система телеобробки дозволяє своїм абонентам здійснювати ефективний обмін інформацією між собою. Усе це визначає '''ряд додаткових переваг''' систем телеобробки порівняно з однокористувацькими системами, а саме:

* обчислювальні потужності системи телеобробки концентруються в єдиному обчислювальному центрі, де можуть бути створені найбільш-оптимальні умови для експлуатації суперкомп'ютерів;
* концентрація обчислювальних потужностей дозволяє уникнути розподілу дорогого устаткування, знизити витрати на експлуатацію обчислювальних засобів, підвищити якість обслуговування обчислювальної техніки.

Тому використання можливостей телеобробки може забезпечити виконання ряду, здавалося б, суперечливих вимог. При цьому найбільшою мірою задовольняються вимоги концентрації обчислювальних ресурсів і безпосереднього надання цих ресурсів користувачам, віддаленим один від одного і від комп'ютера.

Таким чином, '''системи телеобробки дозволяють:'''

* підвищити ефективність використання дорогого устаткування, розширюючи число користувачів, віддалених від обчислювальної системи;
* розширити сферу застосування обчислювальних засобів за рахунок установки терміналів для ряду користувачів, для яких створення власних обчислювальних центрів економічно невигідне;
* створювати територіально-розподілені інформаційно-довідкові системи й автоматизовані системи управління;
* зменшити кількість об'єктів капітального будівництва і витрати на придбання, установку й обслуговування устаткування;
* створювати банки даних і пакети прикладних програм, послугами яких можуть скористатися численні користувачі.

Усе це, природно, сприяє широкому впровадженню засобів обчислювальної техніки у різні сфери виробництва. Наприклад, системи телеобробки широко використовуються в автоматизованих системах керування з розосередженими на значній території об'єктами, в інформаційно-обчислювальних системах взаємодії розосереджених користувачів і т.п. З іншого боку, розширення області застосування систем телеобробки зумовлює необхідність реалізації різних режимів її роботи, відповідно до яких розрізняють кілька систем телеобробки.

'''1. Системи збору даних'''. Цей клас систем відноситься до найпростіших систем телеобробки і забезпечує передачу інформації в одному напрямку, тобто від абонентських систем до комп'ютера. Прикладом подібних систем є системи диспетчерської служби, що збирають інформацію від абонентських систем, що обробляють і передають її потім на центральний диспетчерський пункт.

'''2. Інформаційно-довідкові системи''', що надають користувачу доступ до централізованого джерела інформації. Характерною рисою систем даного класу є існування достатньо великого банку даних, що забезпечує користувачів необхідною інформацією. На відміну від попередньої, даний вид системи підтримує двосторонню передачу інформації, хоча все ще обмеженого характеру і фіксованої структури.

'''3. Інформаційно-керуючі системи.''' Основним призначенням подібних систем є збір оперативної інформації з наступним прийняттям рішень для керування об'єктом чи процесом. У цих системах, поряд з передачею даних, велика увага приділяється обробці інформації, що у багатьох випадках займає велику частину ресурсів системи.

'''4. Системи реального часу.''' До цих систем відносять інформаційно-керуючі системи, що забезпечують передачу й обробку даних зі швидкістю, яка відповідає швидкості протікання керуючого чи контролюючого процесу. Як і всі попередні, даний клас систем відноситься до проблемно-орієнтованих систем.

'''5. Системи колективного користування.''' На відміну від названих вище, даний клас систем є більш універсальним, вони орієнтовані на інтерактивний режим роботи віддалених користувачів. При цьому клас розв'язуваних завдань досить різноманітний і обмежується тільки апаратними і функціональними можливостями самої системи телеобробки.

Однак, незалежно від режиму роботи, кожна із систем телеобробки припускає виконання наступних характерних '''функцій:'''
* введення-виведення інформації з віддалених абонентських систем;
* перетворення інформації до вигляду, зручного для передачі каналами зв'язку;
* власне, передачу інформації каналами зв'язку;
* перетворення інформації, одержаної каналами зв'язку, у зручний для відтворення її в комп'ютері вигляд;
* введення інформації в комп'ютер;
* обробку інформації;
* зворотний цикл перетворення інформації для її передачі користувачу.

'''Телеобробка''' (теле -далеко) '''інформації''' - обробка інформації, що поступає в систему обробки даних з робочих станцій віддалених користувачів (абонентів) і управління передачею даних по каналах зв 'язкуміж ними і комп 'ютером

За способом організації телеобробка інформації поділяється на ''системну'' - в рамках одієї обчислювальної системи та ''мережеву'', коли багато систем може об'єднуватись навколо однієї головної.

Система телеобробки інформації це комплекс технічних та програмних засобів, направлений на прийом, передачу та обробку інформації віддалених користувачів.

До '''технічних засобів''' (HardWeare) телеобробки відносяться:

• робочі станції користувачів;

• мережеві адаптери -засоби узгоджешія каналу зв 'язку з комп 'ютером, мультиплексори для розгалудження мережі передачі даних;

• канали зв 'язку: комутовані, виділені, радіо, супутникові тощо;

• засоби передачі даних: модеми (модулятор - демодулятор сигналу), засоби захисту, підсилення сигналу;

• мережеві маршрутизаторb, концентратори;

• центральний комп 'ютер або сервер обробки та збереження інформації користувачів.

До '''програмних''' засобів (Soft Weare) відносяться:

• операційні системи (MSM, Windows 95,98,NT, Unix);

• мережеві системи (Novell Net Ware);

• програмне забезпечення для управління адаптерами, контролерами, модемами - драйвери;

• прикладне програмне забезпечення, що реалізує виконання конкретної функції інформаційної системи на робочому місці користувача чи центральному комп 'ютері.

В епоху активного розвитку мереж ЕОМ виникла необхідність пошуку нових методів передачі інформації на великі відстані між двома або більше користувачами. Внаслідок цього появилось декілька типів мереж передачі даних для побудови на їх основі глобальних комп'ютерних мереж. В наш час можна виділити три типи мереж передачі даних:

• мережа комутації каналів;

• мережа комутації повідомлень;

• мережа комутації пакетів.
''
Мережа комутації'' каналів будується на встановленні фізичного і не розривного з'єднання на весь сеанс роботи користувачів або їх програмного забезпечення. Прикладом такої мережі може бути автоматична телефонна мережа, що використовується для підключення до BBS (dialup connection).
''
Мережа комутації'' повідомлень є подальшим розвитком мереж комутації каналів. В даному випадку з'єднання встановлюється тільки на час передачі повідомлення, яке за цей час передається в повному обсязі. За один сеанс з'єднання може бути передано і декілька повідомлень в тому випадку, коли їх маршрути співпали в одній точці мережі. Прикладом може бути система електронної пошти ОС UNIX, коли для передачі інформації між двома комп'ютерами використовуть пакет UUCP.

На основі можливостей двох попередніх типів мереж були запропоновані ''мережі комутації пакетів'', які відомі сьогодні під назвою Х.25 (від назви протоколу роботи). В основі даного типу мереж лежить метод розділення повідомлення на невеликі частинки, що назвали пакетами, кожний з яких передається окремо і незалежно від інших. При цьому кожен пакет може передаватися за різними маршрутами. На апаратному рівні мережа комутації пакетів складається з вузлів комутації пакетів (ВКП) і каналів передачі даних. Вузол комутації пакетів забезпечує синхронну або асинхронну передачу даних з допомогою відповідних ЕОМ з адаптерами або мультиплексорами. На вузлах комутації пакетів згодом появились засоби PAD - збирачі-розбирачі пакетів. Роботу PAD може виконувати і процесор ЕОМ, але сама поява невеликого аналогового технічного засобу тільки спростила процес передачі інформації. Таким чином ЕОМ на вузлі згодом замінилась на PAD та модем (модулятор-демодулятор), засіб передачі даних по каналу зв'язку. Звичайно на великих комутаційних вузлах ЕОМ просто необхідна для управління великими потоками інформації.

'''Телеобробка даних'''

Телеобробка (теле -далеко) інформації - обробка інформації, що поступає в систему обробки даних з робочих станцій віддалених користувачів (абонентів) і управління передачею даних по каналах зв 'язкуміж ними і комп 'ютером

За способом організації телеобробка інформації поділяється на системну - в рамках одієї обчислювальної системи та мережеву, коли багато систем може об'єднуватись навколо однієї головної.

Система телеобробки інформації це комплекс технічних та програмних засобів, направлений на прийом, передачу та обробку інформації віддалених користувачів.

До технічних засобів (HardWeare) телеобробки відносяться:

& робочі станції користувачів;

°> мережеві адаптери -засоби узгоджешія каналу зв 'язку з комп 'ютером, мультиплексори для розгалудження мережі передачі даних;

°> канали зв 'язку: комутовані, виділені, радіо, супутникові тощо;

<=> засоби передачі даних: модеми (модулятор - демодулятор сигналу), засоби захисту, підсилення сигналу;

& мережеві маршрутизаторы, концентратори;

•=> центральний комп 'ютер або сервер обробки та збереження інформації користувачів.

До програмних засобів (Soft Weare) відносяться:

Ропераційні системи (MSM, Windows 95,98,NT, Unix);

Рмережеві системи (Novell Net Ware);

Р програмне забезпечення для управління адаптерами, контролерами, модемами - драйвери;

Р прикладне програмне забезпечення, що реалізує виконання конкретної функції інформаційної системи на робочому місці користувача чи центральному комп 'ютері.

В епоху активного розвитку мереж ЕОМ виникла необхідність пошуку нових методів передачі інформації на великі відстані між двома або більше користувачами. Внаслідок цього появилось декілька типів мереж передачі даних для побудови на їх основі глобальних комп'ютерних мереж. В наш час можна виділити три типи мереж передачі даних:

Ь мережа комутації каналів;

Ь мережа комутації повідомлень;

Ь мережа комутації пакетів.

+Мережа комутації каналів будується на встановленні фізичного і не розривного з'єднання на весь сеанс роботи користувачів або їх програмного забезпечення. Прикладом такої мережі може бути автоматична телефонна мережа, що використовується для підключення до BBS (dialup connection).

# Мережа комутації повідомлень є подальшим розвитком мереж комутації каналів. В даному випадку з'єднання встановлюється тільки на час передачі повідомлення, яке за цей час передається в повному обсязі. За один сеанс з'єднання може бути передано і декілька повідомлень в тому випадку, коли їх маршрути співпали в одній точці мережі. Прикладом може бути система електронної пошти ОС UNIX, коли для передачі інформації між двома комп'ютерами використовуть пакет UUCP.

Ф На основі можливостей двох попередніх типів мереж були запропоновані мережі комутаціїпакетів, які відомі сьогодні під назвою Х.25 (від назви протоколу роботи). В основі даного типу мереж лежить метод розділення повідомлення на невеликі частинки, що назвали пакетами, кожний з яких передається окремо і незалежно від інших. При цьому кожен пакет може передаватися за різними маршрутами. На апаратному рівні мережа комутації пакетів складається з вузлів комутації пакетів (ВКП) і каналів передачі даних. Вузол комутації пакетів забезпечує синхронну або асинхронну передачу даних з допомогою відповідних ЕОМ з адаптерами або мультиплексорами. На вузлах комутації пакетів згодом появились засоби PAD - збирачі-розбирачі пакетів. Роботу PAD може виконувати і процесор ЕОМ, але сама поява невеликого аналогового технічного засобу тільки спростила процес передачі інформації. Таким чином ЕОМ на вузлі згодом замінилась на PAD та модем (модулятор-демодулятор), засіб передачі даних по каналу зв'язку. Звичайно на великих комутаційних вузлах ЕОМ просто необхідна для управління великими потоками інформації.

Розглянемо процес передачі інформації для простоти між двома портами різних PAD. Наприклад між точкою А і Б на рис.5.2.

Кожний порт має свій унікальний адрес в межах даної мережі і включає декілька елементів: номер підмережі, номер ВКП, номер каналу, номер порта PAD. Адреси портів включаються в заголовок кожного пакета, що передається. Ітак на порт в точці А подається потік інформації в цифровому вигляді на передачу і звичайно з порту в точці Б має бути знятий точно такий же набір інформації. Як відомо в мережі Х.25 всі повідомлення розбиваються на пакети, що представляють собою невелику частину вхідного повідомлення з добавленою службовою інформацією, і є мінімальною неподільною частиною. Службова інформація пакета містить адресу порта отримувача, контрольну суму блоку даних, номер пакета, тощо. Перед початком сеансу зв'язку встановлюється процедура ініціалізації каналу, і коли вона виконана (PADom, комп'ютером), на вхідний канал поступає неперервний потік даних в вигляді байтів. Перша порція цього потоку пакується PADom в перший пакет, формується службова інформація і готовий пакет передається на ВКП, потім аналогічно другий пакет і всі решту, що складають повідомлення На ВКП попадає повідомлення, що розбите на велику кількість маленьких пакетів

На ВКП аналізується заголовок (службова інформація) кожного пакета і визначається куди його необхідно направити, щоб він попав до кінцевого адресата або місця призначення На ВКП отримувача аналізується заголовок пакета, визначається номер лінії і на PAD поступають всі його пакети, після чого розпаковуються в повідомлення для точки Б Таким чином на виході в точці Б появляється такий же непреривний потік даних

Маршрут передачі даних може вибиратись, наприклад не в напряму через ВКП2, а через ВКПЗ на ВКП2 Мережі такого типу мають надлишкові маршрути передачі даних для гарантованого виконання оперщй

Мережі комутації пакетів мають слідуючі переваги / Забезпечується висока швидкість передачі повідомлень,

2 Наявність альтернативних маршрутів передачі гарантує доставку пошти
завжди,
3 Не потребує потужної техніки для обробки інформації

4 Достатня система контролю та корекції помилок при передачі даних,

5 Економія каналів передачі даних, Прозорість з точки зору передачі інформації;

6. Забезпечення інтерактивної (в реальному часі) взаємодії абонентів і
робочих станцій;

7. Гарантованість доставки повідомлень.

Транспортний рівень мережі Х.25 вперше появився в США для забезпечення обміну інформацією між науково-дослідними інститутами. Мережа отримала назву ARPA. Фактично вона заклала основи для глобальної мережі Internet. Сьогодні стандарт протоколу Х.25 використовується національною мережею України - УкрПак, Росії- РосПак, СПРШТ - США (450 тис користувачів), ДАТЕКХ-Р - Німеччина (50 тис. користувачів).

Ще одним сучасним стандартом електронного обміну повідомленнями в світі є протокол Х.400. Базовий протокол Х.400 визначає поняття:

<=> агент користувача (User Agent - UA) - програма, що підключає робочу станцію кінцевого користувача до телекомунікаційної системи;

<=> агент передачі повідомлень (Message Transfer Agent - МТА) - апаратно-програмний комплекс, що забезпечує передачу повідомлень іншим локальним чи територіальним МТА в мережі);

■=> сховище повідомлень (Message Store - MS) - тимчасове сховище на зразок поштового відділення, з якого повідомлення відправляються та куди надходять, тобто тимчасово зберігаються поки не будуть доставлені;

<=> зона приватного управління (Private Management Domain - PRMD) -частина мережі, що відноситься до приватного сектору власності;

■=> зона адміністративного управління (Administrative Management Domain - ADMD) - частина територіальної мережі, що належить телекомунікаційній компанії.

З точки зору надійності та безпеки стандарт протоколу Х.400 забезпечує:

■=> цілісність - гарантування відсутності помилок при передачі;

■=> конфіденційність - неможливість несанкціонованого розкриття повідомлення;

■=> підтвердження дійсності - контроль, перевірка відправника повідомлення;

о захист - наявність мітки, що інформує МТА як поводитись з повідомленням;

■=> гарантія доставки - виключення для відправника можливості заперечення факту відправлення, а отримувача- факту отримання;

■=> повідомлення про пошту, яка не може бути доставлена - тобто клієнт отримує зворотне повідомлення про неможливість доставки повідомлення у випадках відсутності адресата тощо;

■=> передачу інформації в конверті- тобто включення інформації в файл з накладанням адрес відправника та отримувача.

0 Обчислювальна мережа - це інтегрована, багатомашинна, територіально розприділена система, що складається з взаємодіючих локальних (робочих) станцій і підсистеми зв'язку для передачі/ приймання інформації.

Розрізняють локальні -територіально розприділені в межах однієї установи і глобальні - територіально розприділені на великі відстані мережі.

Локальні мережі будуються за типами архітектур:

% Кільцеві: всі робочі станції з'єднуються через власні мережеві адаптери послідовно між собою і остання з першою в кільце.
У складі кільцевої мережі можуть бути як виключно робочі станції з розподілом власних ресурсів користувачам, так і робочі станції з серверами. В деяких випадках на одному комп'ютері може одночасно бути встановлений і працювати сервер та робоча станція. У випадку, коли кільцева мережа складається тільки з робочих станцій, кожен користувач визначає папки чи директорії загального користування та конкретним користувачам на своєму комп'ютері і надає відповідно повноваження доступу. З допомогою операційних систем сімейства Windows, Unix та Linux такого типу локальні марежі можуть бути елементарно побудовані. Зокрема поширене використання на робочих станціях одночасно серверного програмного забезпечення, наприклад у випадках організації баз даних тощо.

Ч> Магістральні: всі робочі станції через власні адаптери та спільну магістраль з'єднуються з центральним комп'ютером або сервером
Слід зазначити, що для даного типу мережі створюється довгий сегмент кабеля - магістраль, на яку в будь якому місці може бути послідовно підключена робоча станція чи сервер з допомогою мережевих адаптерів і так званих коннекторів - спеціальних елементів з'єднання кабеля з адаптером. В даному випадку магістраль обов'язково має початок та кінець, які є замкнутими з допомогою спеціальних наконечників. Магістраль може бути продовжена з обох боків при необхідності. Для побудови магістральної мережі розроблена мережева операційна система NETWARE фірми NOVELL.

*Ь Зіркоподібні: всі робочі станції через мультиплексор з'єднуються з сервером рис.5.5. Мультиплексор - мережеве обладнання, що має один вхід і багато виходів для підключення робочих станцій.

5.1. Телекомунікаційні інформаційні технології у фінансових установах
Категорія: Підручники Інші книги Інформаційні системи і технології у фінансових установах

Організаційно та функціонально фінансові установи представляють собою ієрархічну структуру з суворим розподілом зверху вниз на рівні управління структурними підрозділами і підпорядкуванням підрозділів більш низького рівня вищестоящим. Графічно це можна зообразити графом в вигляді перевернутого дерева. І дійсно на самому низькому рівні є установи місцевого рівня, що підпорядковані установам регіонального або територіального рівня, котрі в свою чергу підпорядковані рівню головному або республіканському рис.5.1. Для забезпечення своєчасного управління такою структурою та її функціонування виникає необхідність передачі інформації на великі відстані. У банківських установах, зокрема, виникає необхідність передавати платіжні документи в електронному вигляді на досить великі відстані і навіть клієнтам за кордоном. Саме ці проблеми вирішуються з допомогою засобів телеобробки.

Рис.5.1. Трирівнева структура фінансової установи.

Телеобробка (теле -далеко) інформації - обробка інформації, що поступає в систему обробки даних з робочих станцій віддалених користувачів (абонентів) і управління передачею даних по каналах зв 'язкуміж ними і комп 'ютером

За способом організації телеобробка інформації поділяється на системну - в рамках одієї обчислювальної системи та мережеву, коли багато систем може об'єднуватись навколо однієї головної.

Система телеобробки інформації це комплекс технічних та програмних засобів, направлений на прийом, передачу та обробку інформації віддалених користувачів.

До технічних засобів (HardWeare) телеобробки відносяться:

& робочі станції користувачів;

°> мережеві адаптери -засоби узгоджешія каналу зв 'язку з комп 'ютером, мультиплексори для розгалудження мережі передачі даних;

°> канали зв 'язку: комутовані, виділені, радіо, супутникові тощо;

<=> засоби передачі даних: модеми (модулятор - демодулятор сигналу), засоби захисту, підсилення сигналу;

& мережеві маршрутизаторы, концентратори;

•=> центральний комп 'ютер або сервер обробки та збереження інформації користувачів.

До програмних засобів (Soft Weare) відносяться:

Ропераційні системи (MSM, Windows 95,98,NT, Unix);

Рмережеві системи (Novell Net Ware);

Р програмне забезпечення для управління адаптерами, контролерами, модемами - драйвери;

Р прикладне програмне забезпечення, що реалізує виконання конкретної функції інформаційної системи на робочому місці користувача чи центральному комп 'ютері.

В епоху активного розвитку мереж ЕОМ виникла необхідність пошуку нових методів передачі інформації на великі відстані між двома або більше користувачами. Внаслідок цього появилось декілька типів мереж передачі даних для побудови на їх основі глобальних комп'ютерних мереж. В наш час можна виділити три типи мереж передачі даних:

Ь мережа комутації каналів;

Ь мережа комутації повідомлень;

Ь мережа комутації пакетів.

+Мережа комутації каналів будується на встановленні фізичного і не розривного з'єднання на весь сеанс роботи користувачів або їх програмного забезпечення. Прикладом такої мережі може бути автоматична телефонна мережа, що використовується для підключення до BBS (dialup connection).

# Мережа комутації повідомлень є подальшим розвитком мереж комутації каналів. В даному випадку з'єднання встановлюється тільки на час передачі повідомлення, яке за цей час передається в повному обсязі. За один сеанс з'єднання може бути передано і декілька повідомлень в тому випадку, коли їх маршрути співпали в одній точці мережі. Прикладом може бути система електронної пошти ОС UNIX, коли для передачі інформації між двома комп'ютерами використовуть пакет UUCP.

Ф На основі можливостей двох попередніх типів мереж були запропоновані мережі комутаціїпакетів, які відомі сьогодні під назвою Х.25 (від назви протоколу роботи). В основі даного типу мереж лежить метод розділення повідомлення на невеликі частинки, що назвали пакетами, кожний з яких передається окремо і незалежно від інших. При цьому кожен пакет може передаватися за різними маршрутами. На апаратному рівні мережа комутації пакетів складається з вузлів комутації пакетів (ВКП) і каналів передачі даних. Вузол комутації пакетів забезпечує синхронну або асинхронну передачу даних з допомогою відповідних ЕОМ з адаптерами або мультиплексорами. На вузлах комутації пакетів згодом появились засоби PAD - збирачі-розбирачі пакетів. Роботу PAD може виконувати і процесор ЕОМ, але сама поява невеликого аналогового технічного засобу тільки спростила процес передачі інформації. Таким чином ЕОМ на вузлі згодом замінилась на PAD та модем (модулятор-демодулятор), засіб передачі даних по каналу зв'язку. Звичайно на великих комутаційних вузлах ЕОМ просто необхідна для управління великими потоками інформації.

Розглянемо процес передачі інформації для простоти між двома портами різних PAD. Наприклад між точкою А і Б на рис.5.2.

Кожний порт має свій унікальний адрес в межах даної мережі і включає декілька елементів: номер підмережі, номер ВКП, номер каналу, номер порта PAD. Адреси портів включаються в заголовок кожного пакета, що передається. Ітак на порт в точці А подається потік інформації в цифровому вигляді на передачу і звичайно з порту в точці Б має бути знятий точно такий же набір інформації. Як відомо в мережі Х.25 всі повідомлення розбиваються на пакети, що представляють собою невелику частину вхідного повідомлення з добавленою службовою інформацією, і є мінімальною неподільною частиною. Службова інформація пакета містить адресу порта отримувача, контрольну суму блоку даних, номер пакета, тощо. Перед початком сеансу зв'язку встановлюється процедура ініціалізації каналу, і коли вона виконана (PADom, комп'ютером), на вхідний канал поступає неперервний потік даних в вигляді байтів. Перша порція цього потоку пакується PADom в перший пакет, формується службова інформація і готовий пакет передається на

Рис. 5.2. Схема процесу передачі інформації між: двома вузлами за мережею комутації пакетів

ВКП, потім аналогічно другий пакет і всі решту, що складають повідомлення На ВКП попадає повідомлення, що розбите на велику кількість маленьких пакетів

На ВКП аналізується заголовок (службова інформація) кожного пакета і визначається куди його необхідно направити, щоб він попав до кінцевого адресата або місця призначення На ВКП отримувача аналізується заголовок пакета, визначається номер лінії і на PAD поступають всі його пакети, після чого розпаковуються в повідомлення для точки Б Таким чином на виході в точці Б появляється такий же непреривний потік даних

Маршрут передачі даних може вибиратись, наприклад не в напряму через ВКП2, а через ВКПЗ на ВКП2 Мережі такого типу мають надлишкові маршрути передачі даних для гарантованого виконання оперщй

Мережі комутації пакетів мають слідуючі переваги / Забезпечується висока швидкість передачі повідомлень,

2 Наявність альтернативних маршрутів передачі гарантує доставку пошти
завжди,
3 Не потребує потужної техніки для обробки інформації

4 Достатня система контролю та корекції помилок при передачі даних,

5 Економія каналів передачі даних, Прозорість з точки зору передачі інформації;

6. Забезпечення інтерактивної (в реальному часі) взаємодії абонентів і
робочих станцій;

7. Гарантованість доставки повідомлень.

Транспортний рівень мережі Х.25 вперше появився в США для забезпечення обміну інформацією між науково-дослідними інститутами. Мережа отримала назву ARPA. Фактично вона заклала основи для глобальної мережі Internet. Сьогодні стандарт протоколу Х.25 використовується національною мережею України - УкрПак, Росії- РосПак, СПРШТ - США (450 тис користувачів), ДАТЕКХ-Р - Німеччина (50 тис. користувачів).

Ще одним сучасним стандартом електронного обміну повідомленнями в світі є протокол Х.400. Базовий протокол Х.400 визначає поняття:

<=> агент користувача (User Agent - UA) - програма, що підключає робочу станцію кінцевого користувача до телекомунікаційної системи;

<=> агент передачі повідомлень (Message Transfer Agent - МТА) - апаратно-програмний комплекс, що забезпечує передачу повідомлень іншим локальним чи територіальним МТА в мережі);

■=> сховище повідомлень (Message Store - MS) - тимчасове сховище на зразок поштового відділення, з якого повідомлення відправляються та куди надходять, тобто тимчасово зберігаються поки не будуть доставлені;

<=> зона приватного управління (Private Management Domain - PRMD) -частина мережі, що відноситься до приватного сектору власності;

■=> зона адміністративного управління (Administrative Management Domain - ADMD) - частина територіальної мережі, що належить телекомунікаційній компанії.

З точки зору надійності та безпеки стандарт протоколу Х.400 забезпечує:

■=> цілісність - гарантування відсутності помилок при передачі;

■=> конфіденційність - неможливість несанкціонованого розкриття повідомлення;

■=> підтвердження дійсності - контроль, перевірка відправника повідомлення;

о захист - наявність мітки, що інформує МТА як поводитись з повідомленням;

■=> гарантія доставки - виключення для відправника можливості заперечення факту відправлення, а отримувача- факту отримання;

■=> повідомлення про пошту, яка не може бути доставлена - тобто клієнт отримує зворотне повідомлення про неможливість доставки повідомлення у випадках відсутності адресата тощо;

■=> передачу інформації в конверті- тобто включення інформації в файл з накладанням адрес відправника та отримувача.

0 Обчислювальна мережа - це інтегрована, багатомашинна, територіально розприділена система, що складається з взаємодіючих локальних (робочих) станцій і підсистеми зв'язку для передачі/ приймання інформації.

Розрізняють локальні -територіально розприділені в межах однієї установи і глобальні - територіально розприділені на великі відстані мережі.

Локальні мережі будуються за типами архітектур:

% Кільцеві: всі робочі станції з'єднуються через власні мережеві адаптери послідовно між собою і остання з першою в кільце рис. 5.3.

Рис. 5.3. Архітектура кільцевої мережі.

У складі кільцевої мережі можуть бути як виключно робочі станції з розподілом власних ресурсів користувачам, так і робочі станції з серверами. В деяких випадках на одному комп'ютері може одночасно бути встановлений і працювати сервер та робоча станція. У випадку, коли кільцева мережа складається тільки з робочих станцій, кожен користувач визначає папки чи директорії загального користування та конкретним користувачам на своєму комп'ютері і надає відповідно повноваження доступу. З допомогою операційних систем сімейства Windows, Unix та Linux такого типу локальні марежі можуть бути елементарно побудовані. Зокрема поширене використання на робочих станціях одночасно серверного програмного забезпечення, наприклад у випадках організації баз даних тощо.

Ч> Магістральні: всі робочі станції через власні адаптери та спільну магістраль з'єднуються з центральним комп'ютером або сервером

рис.5.4. Слід зазначити, що для даного типу мережі створюється довгий сегмент кабеля - магістраль, на яку в будь якому місці може бути послідовно підключена робоча станція чи сервер з допомогою мережевих адаптерів і так званих коннекторів - спеціальних елементів з'єднання кабеля з адаптером. В даному випадку магістраль обов'язково має початок та кінець, які є замкнутими з допомогою спеціальних наконечників. Магістраль може бути продовжена з обох боків при необхідності. Для побудови магістральної мережі розроблена мережева операційна система NETWARE фірми NOVELL.

*Ь Зіркоподібні: всі робочі станції через мультиплексор з'єднуються з сервером рис.5.5. Мультиплексор - мережеве обладнання, що має один вхід і багато виходів для підключення робочих станцій.

Архітектура зіркоподібної мережі активно використовувалась на великих та міні ЕОМ. Однак сьогодні ця мережа теж досить поширена і як правило може входити чи бути елементом інших архітектур. Так наприклад, якщо до магістральної мережі є необхідність підключити в одному місці певну кількість користувачів, наприклад цілий підрозділ в одній кімнаті, то на магістраль в одному місці під'єднується мультиплексор, а вже до нього підключаються робочі станції користувачів, утворюючи зіркоподібну архітектуру.

Обмін інформацією в локальних мережах ведеться з допомогою протоколу зв'язку, що задовольняє відповідним стандартам. Створення локальних мереж у фінансових установах функціонально забезпечує:

■=> Рівноправність членів мережі. Це означає, що кожен абонент обслуговується на партнерських засадах і за принципом <перший прийшов - перший обслужився>, що відповідає концепції <без головного>.

■=> Використання імен в мережі. Це означає, що кожен абонент має своє власне ім'я в мережі, яке може використовуватись на логічному рівні

■=> Розприділення прав доступу. Адміністратор призначає кожному користувачу або групам користувачів локальні скриньки та надає право доступу до інформації в них Кожному абоненту має бути розприділена інформація тільки його рівня з відповідними правами доступу

■=> Обслуговування сеансу. Це означає, що після того як визначені імена, розпридшенні права доступу і повноважень два члени мережі можуть з'єднатися між собою з допомогою сеансу, котрий має забезпечити якість, швидкість та достовірність обміну інформацією

[[category:Комп'ютерні мережі]]

ЕВОЛЮЦІЯ ОБЧИСЛЮВАЛЬНИХ СИСТЕМ

2013-01-03T15:11:03Z

Тетяна:

Концепція обчислювальних мереж є логічним результатом еволюції комп'ютерної технології. Перші комп'ютери 50-х років великі, громіздкі і дорогі призначалися для дуже невеликого числа вибраних користувачів. Часто ці монстри займали цілі будівлі. Такі комп'ютери не були призначені для інтерактивної роботи користувача, а використовувалися в режимі пакетної обробки.

<center>'''Системи пакетної обробки'''</center>

Системи пакетної обробки, як правило, будувалися на базі '''мейнфрейму – потужного і надійного комп'ютера універсального призначення.''' Користувачі готовили перфокарти, що містили дані та команди програм, і передавали їх в обчислювальний центр. Оператори вводили ці карти в комп'ютер, а роздруковані результати користувачі одержували звичайно тільки наступного дня (мал.1).
<center>
[[Файл:Mal_1.JPG]] 
Мал.1 Централізована система на базі мейнфейма
</center>
Таким чином, одна неправильно набита карта означала як мінімум добову затримку.Звичайно, інтерактивний режим роботи, при якому можна оперативно керувати процесом обробки своїх даних, був би набагато зручнішим для користувачів, але інтересами користувачів на перших етапах розвитку обчислювальних систем у значній мірі зневажали, оскільки пакетний режим – це найефективніший режим використання обчислювальної техніки, тому що він дозволяє виконувати в одиницю часу більше користувацьких задач, чим будь-які інші режими.

<center>'''Багатотермінальні системи'''</center>

У міру здешевлення процесорів на початку 60-х років з'явилися нові способи організації обчислювального процесу, які дозволили врахувати інтереси користувачів. Почали розвиватися інтерактивні багатотермінальні системи поділу часу (мал. 1.2). У таких системах комп'ютер віддавався в розпорядження відразу декільком користувачам. Кожний користувач одержував у своє розпорядження термінал, за допомогою якого він міг вести діалог з комп'ютером. Причому час реакції обчислювальної системи було досить мало для того, щоб користувачеві була не занадто помітна паралельна робота з комп'ютером і іншими користувачами. Розділяючи в такий спосіб комп'ютер, користувачі одержали можливість за порівняно невелику плату користуватися перевагами комп'ютеризації.
Термінали, вийшовши за межі обчислювального центра, розосередилися по всьому підприємству. І хоча обчислювальна потужність залишалася повністю централізованої, деякі функції - такі як уведення й висновок даних - стали розподіленими. Такі багатотермінальні централізовані системи зовні вже були дуже схожі на локальні обчислювальні мережі. Дійсно, рядовий користувач роботу за терміналом мейнфрейма сприймав приблизно так само, як зараз він сприймає роботу за підключеним до мережі персональним комп'ютером. Користувач міг одержати доступ до загальних файлів і периферійних пристроїв, при цьому в нього підтримувалася повна ілюзія одноособового володіння комп'ютером, тому що він міг запустити потрібну йому програму в будь-який момент і майже відразу ж одержати результат. (Деякі, далекі від обчислювальної техніки користувачі навіть були впевнені, що всі обчислення виконуються усередині їхнього дисплея.)
Таким чином, багатотермінальні системи, що працюють у режимі поділи часу, стали першим кроком на шляху створення локальних обчислювальних мереж. Але до появи локальних мереж потрібно було пройти ще великий шлях, тому що багатотермінальні системи, хоча й мали зовнішні риси розподілених систем, усе ще зберігали централізований характер обробки даних. З іншого боку, і потреба підприємств у створенні локальних мереж у цей час ще не дозріла - в одному будинку просто нема чого було поєднувати в мережу, тому що через високу вартість обчислювальної техніки підприємства не могли собі дозволити розкіш придбання декількох комп'ютерів. У цей період був справедливий так званий «закон Гроша», що емпірично відбивав рівень технології того часу. Відповідно до цього закону продуктивність комп'ютера була пропорційна квадрату його вартості, звідси випливало, що за ту саму суму було вигідніше купити одну потужну машину, чим дві менш потужних - їхні сумарні потужності виявлялася набагато нижче потужності дорогої машини.

<center>'''Глобальні мережі'''</center>

Проте потреба в з'єднанні комп'ютерів, що перебувають на великій відстані друг від друга, до цього часу цілком назріла. Почалося все з рішення більше простої задачі - доступу до комп'ютера з терміналів, вилучених від нього на багато сотень, а те й тисячі кілометрів. Термінали з'єднувалися з комп'ютерами через телефонні мережі за допомогою модемів. Такі мережі дозволяли численним користувачам одержувати вилучений доступ до поділюваних ресурсів декількох потужних комп'ютерів класу супереом. Потім з'явилися системи, у яких поряд з вилученими з'єднаннями типу термінал-комп'ютер були реалізовані й вилученого зв'язку типу комп'ютер-комп'ютер. Комп'ютери одержали можливість обмінюватися даними в автоматичному режимі, що, властиво, і є базовим механізмом будь-якої обчислювальної мережі. Використовуючи цей механізм, у перших мережах були реалізовані служби обміну файлами, синхронізації баз даних, електронної пошти й інші, що стали тепер традиційними мережні служби.
Таким чином, хронологічно першими з'явилися глобальні обчислювальні мережі. Саме при побудові глобальних мереж були вперше запропоновані й відпрацьовані багато основних ідей і концепції сучасних обчислювальних мереж. Такі, наприклад, як багаторівнева побудова комунікаційних протоколів, технологія комутації пакетів, маршрутизація пакетів у складених мережах.

<center>'''Поява локальних мереж'''</center>

Перші локальні мережі
На початку 70-х років відбувся технологічний прорив в області виробництва комп'ютерних компонентів - з'явилися більші інтегральні схеми. Їх порівняно невисока вартість і високі функціональні можливості привели до створення міні-комп'ютерів, які стали реальними конкурентами мейнфреймів. Закон Гроша перестав відповідати дійсності, тому що десяток міні-комп'ютерів виконував деякі задачі (як правило, добре распараллеливаемые) швидше одного мейнфрейма, а вартість такої міні-комп'ютерної системи була менше.
Навіть невеликі підрозділи підприємств одержали можливість купувати для себе комп'ютери. Міні-комп'ютери виконували задачі керування технологічним устаткуванням, складом і інші задачі рівня підрозділу підприємства. Таким чином, з'явилася концепція розподілу комп'ютерних ресурсів по всьому підприємству. Однак при цьому всі комп'ютери однієї організації як і раніше продовжували працювати автономно (мал. 1.3).
Але йшло час, потреби користувачів обчислювальної техніки росли, їм стало недостатньо власних комп'ютерів, їм уже хотілося одержати можливість обміну даними з іншими близько розташованими комп'ютерами. У відповідь на цю потребу підприємства й організації стали з'єднувати свої міні-комп'ютери разом і розробляти програмне забезпечення, необхідне для їхньої взаємодії. У результаті з'явилися перші локальні обчислювальні мережі (мал. 1.4). Вони ще багато в чому відрізнялися від сучасних локальних мереж, у першу чергу - своїми пристроями сполучення. Спочатку для з'єднання комп'ютерів один з одним використалися найрізноманітніші нестандартні пристрої зі своїм способом подання даних на лініях зв'язку, своїми типами кабелів і т.п. Ці пристрої могли з'єднувати тільки ті типи комп'ютерів, для яких були розроблені, - наприклад, міні-комп'ютери PDP-11 з мейнфреймом IBM 360 або комп'ютери «Наири» з комп'ютерами «Дніпро». Така ситуація створила великий простір для творчості студентів - назви багатьох курсових і дипломних проектів починалися тоді зі слів «Пристрій сполучення...».

<center>[[Файл:7654.jpg]]

(мал 2)'''Автономне використання декількох міні-комп'ютерів на одному підприємстві'''</center>

Але йшов час, потреби користувачів обчислювальної техніки зростали, їм стало недостатньо власних комп'ютерів, їм вже хотілося отримати можливість отримувати з близько розташованими комп'ютерами. У відповідь на цю потребу підприємства і організації стали з'єднувати свої міні-комп'ютери разом і розробляти програмне забезпечення, необхідне для їх взаємодії. У результаті з'явилися перші локальні обчислювальні мережі Вони ще багато в чому відрізнялися від сучасних локальних мереж, насамперед своїми пристроями сполучення. На перших порах для з'єднання комп'ютерів один з одним використовувалися самі різноманітні нестандартні пристрої зі своїм способом представлення даних на лініях зв'язку, своїми типами кабелів і т. п. Ці пристрої могли з'єднувати тільки ті типи комп'ютерів, для яких були розроблені, наприклад, міні-комп'ютери PDP-11 з мейнфеймом IBM 360 або комп'ютери «Напрі» з комп'ютерами «Дніпро». Така ситуація створила великий простір длятворчості студентів назви багатьох курсових і дипломних проектів починалися тоді зі слів «Пристрій сполучення...».

[[Файл:76543.jpg]]

(мал. 3)Різні типи зв'язків в перших локальних мережах

<center>'''Створення стандартних технологій локальних мереж'''</center>

У середині 80-х років положення справ у локальних мережах стало кардинально мінятися. Затвердилися стандартні технології об'єднання комп'ютерів у мережу - Ethernet, Arcnet, Token Ring. Потужним стимулом для їхнього розвитку послужили персональні комп'ютери. Ці масові продукти з'явилися ідеальними елементами для побудови мереж - з одного боку, вони були досить потужними для роботи мережного програмного забезпечення, а з іншого боку - явно мали потребу в об'єднанні своєї обчислювальної потужності для рішення складних задач, а також поділу дорогих периферійних пристроїв і дискових масивів. Тому персональні комп'ютери стали переважати в локальних мережах, причому не тільки як клієнтські комп'ютери, але і як центри зберігання й обробки даних, тобто мережних серверів, потіснивши із цих звичних ролей міні-комп'ютери й мейнфреймы.
Стандартні мережні технології перетворили процес побудови локальної мережі з мистецтва в рутинну роботу. Для створення мережі досить було придбати мережні адаптери відповідного стандарту, наприклад Ethernet, стандартний кабель, приєднати адаптери до кабелю стандартними розніманнями й установити на комп'ютер одну з популярних мережних операційних систем, наприклад, NetWare. Після цього мережа починала працювати й приєднання кожного нового комп'ютера не викликало ніяких проблем - природно, якщо на ньому був установлений мережний адаптер тієї ж технології.
Локальні мережі в порівнянні із глобальними мережами внесли багато нового в способи організації роботи користувачів. Доступ до поділюваних ресурсів став набагато зручніше - користувач міг просто переглядати списки наявних ресурсів, а не запам'ятовувати їхні ідентифікатори або імена. Після з'єднання з вилученим ресурсом можна було працювати з ним за допомогою вже знайомих користувачеві по роботі з локальними ресурсами команд. Наслідком і одночасно рушійною силою такого прогресу стала поява величезного числа непрофесійних користувачів, яким зовсім не потрібно було вивчати спеціальні (і досить складні) команди для мережної роботи. А можливість реалізувати всі ці зручності розроблювачі локальних мереж одержали в результаті появи якісних кабельних ліній зв'язку, на яких навіть мережні адаптери першого покоління забезпечували швидкість передачі даних до 10 Мбит/с.
Звичайно, про такі швидкості розроблювачі глобальних мереж не могли навіть мріяти - їм доводилося користуватися тими каналами зв'язку, які були в наявності, тому що прокладка нових кабельних систем для обчислювальних мереж довжиною в тисячі кілометрів зажадала б колосальних капітальних вкладень. А «під рукою» були тільки телефонні канали зв'язку, погано пристосовані для високошвидкісної передачі дискретних даних - швидкість в 1200 біт/з була для них гарним досягненням. Тому ощадлива витрата пропускної здатності каналів зв'язку часто було основним критерієм ефективності методів передачі даних у глобальних мережах. У цих умовах різні процедури прозорого доступу до вилучених ресурсів, стандартні для локальних мереж, для глобальних мереж довго залишалися недозволенною розкішшю.

<center>'''Сучасні тенденції'''</center>

Сьогодні обчислювальні мережі продовжують розвиватися, причому достатньо швидко. Розрив між локальними і глобальними мережами постійно скорочується: причиною цьому – поява високошвидкісних територіальних каналів зв'язку, що не поступаються за рівнем якості кабельним системам локальних мереж. У глобальних мережах з'являються служби доступу до ресурсів, такі ж зручні і прозорі, як і служби локальних мереж. Найяскравішим прикладом є глобальна мережа Internet.

Змінюються і локальні мережі. У великій кількості з'явилося різноманітне комунікаційне обладнання – комутатори, маршрутизатори, шлюзи. Використання такого обладнання давало можливість побудови великих корпоративних мереж, що нараховують тисячі комп'ютерів і мають складну структуру. Відродився інтерес до великих комп'ютерів – в основному через те, що після спаду ейфорії з приводу легкості роботи з персональними комп'ютерами з'ясувалося, що системи, які складаються із сотень серверів, обслуговувати складніше, ніж декілька великих комп'ютерів. Тому на новому витку еволюційної спіралі мейнфрейми стали повертатися в корпоративні обчислювальні системи, але вже як повноправні мережеві вузли, що підтримують[[ Ethernet]] або [[Token Ring]], а також стек протоколів [[TCP/IP]], що став, завдяки Internet, мережевим стандартом де-факто.

З’явилася ще одна дуже важлива тенденція, що стосується однаковою мірою як локальних, так і глобальних мереж. У цих мережах стала опрацьовуватися невластива раніше обчислювальним мережам інформація – голос, відео, малюнки. Складність передачі мультимедійної інформації мережею пов'язана з її чутливістю до затримок при передачі даних. Оскільки традиційні служби обчислювальних мереж – такі як передача файлів або електронної пошти – створюють малочутливий до затримок потік даних (трафік) і всі елементи мереж розроблялися в розрахунку на нього, то поява трафіка реального часу призвела до великих проблем.

Сьогодні ці проблеми вирішуються різноманітними засобами, у тому числі і за допомогою спеціально розрахованої на передачу різноманітних типів трафіка технології АТМ.

<center>'''Обчислювальні мережі - окремий випадок розподілених систем'''</center>
Комп'ютерні мережі ставляться до розподіленого (або децентралізованим) обчислювальним системам. Оскільки основною ознакою розподіленої обчислювальної системи є наявність декількох центрів обробки даних, те поряд з комп'ютерними мережами до розподілених систем відносять також мультипроцесорні комп'ютери й багатомашинні обчислювальні комплекси.

'''Мультипроцесорні комп'ютери'''

У мультипроцесорних комп'ютерах є кілька процесорів, кожний з яких може відносно незалежно від інших виконувати свою програму. У мультипроцесорі існує загальна для всіх процесорів операційна система, що оперативно розподіляє обчислювальне навантаження між процесорами. Взаємодія між окремими процесорами організується найбільш простим способом - через загальну оперативну пам'ять.
Сам по собі процесорний блок не є закінченим комп'ютером і тому не може виконувати програми без інших блоків мультипроцесорного комп'ютера - пам'яті й периферійних пристроїв. Всі периферійні пристрої є для всіх процесорів мультипроцесорної системи загальними. Територіальну распределенность мультипроцессор не підтримує - всі його блоки розташовуються в одному або декількох близько розташованих конструктивах, як і у звичайного комп'ютера.
Основне достоїнство мультипроцессора - його висока продуктивність, що досягається за рахунок паралельної роботи декількох процесорів. Тому що при наявності загальної пам'яті взаємодія процесорів відбувається дуже швидко, мультипроцессори можуть ефективно виконувати навіть додатка з високим ступенем зв'язку за даними.
Ще однією важливою властивістю мультипроцесорних систем є відказостійкі, тобто здатність до продовження роботи при відмовах деяких елементів, наприклад процесорів або блоків пам'яті. При цьому продуктивність, природно, знижується, але не до нуля, як у звичайних системах, у яких відсутня надмірність.

'''Многомашинные системи'''

Многомашинная система - це обчислювальний комплекс, що включає в себе кілька комп'ютерів (кожний з яких працює під керуванням власної операційної системи), а також програмні й апаратні засоби зв'язку комп'ютерів, які забезпечують роботу всіх комп'ютерів комплексу як єдиного цілого.
Робота будь-який багатомашинної системи визначається двома головними компонентами: високошвидкісним механізмом зв'язку процесорів і системним програмним забезпеченням, що надає користувачам і додаткам прозорий доступ до ресурсів всіх комп'ютерів, що входять у комплекс. До складу засобів зв'язку входять програмні модулі, які займаються розподілом обчислювального навантаження, синхронізацією обчислень і реконфігурації системи. Якщо відбувається відмова одного з комп'ютерів комплексу, його задачі можуть бути автоматично перепризначені й виконані на іншому комп'ютері. Якщо до складу багатомашинної системи входять кілька контролерів зовнішніх пристроїв, то у випадку відмови одного з них, інші контролери автоматично підхоплюють його роботу. Таким чином, досягається висока відказостійкому комплексу в цілому.
Крім підвищення відказостійкі, багатомашинної системи дозволяють досягти високої продуктивності за рахунок організації паралельних обчислень. У порівнянні з мультипроцесорними системами можливості паралельної обробки в багатомашинних системах обмежені: ефективність розпилення різко знижується, якщо паралельно виконувані задачі тісно зв'язані між собою за даними. Це пояснюється тим, що зв'язок між комп'ютерами багатомашинної системи менш тісна, чим між процесорами в мультипроцесорній системі, тому що основний обмін даними здійснюється через загальні багатовхідні периферійні пристрої. Говорять, що на відміну від мультипроцесорів, де використаються сильні програмні й апаратні зв'язки, у багатомашинних системах апаратні й програмні зв'язки між обробними пристроями є більше слабкими. Територіальна розподіленість у багатомашинної комплексах не забезпечується, тому що відстані між комп'ютерами визначаються довжиною зв'язку між процесорним блоком і дисковою підсистемою.
<center>'''Основні програмні й апаратні компоненти мережі'''</center>
Навіть у результаті досить поверхневого розгляду роботи в мережі стає ясно, що обчислювальна мережа - це складний комплекс взаємозалежних і узгоджено функціонуючих програмних і апаратних компонентів. Вивчення мережі в цілому припускає знання принципів роботи її окремих елементів:
· комп'ютерів;
· комунікаційного встаткування;
· операційних систем;
· мережних додатків.
Весь комплекс програмно-апаратних засобів мережі може бути описаний багатошаровою моделлю. В основі будь-якої мережі лежить апаратний шар стандартизованих комп'ютерних платформ. У цей час у мережах широко й успішно застосовуються комп'ютери різних класів - від персональних комп'ютерів до мейнфреймів і супереом. Набір комп'ютерів у мережі повинен відповідати набору різноманітних задач, розв'язуваних мережею.
Другий шар - це комунікаційне встаткування. Хоча комп'ютери і є центральними елементами обробки даних у мережах, останнім часом не менш важливу роль стали грати комунікаційні пристрої. Кабельні системи, повторювачі, мости, комутатори, маршрутизатори й модульні концентратори з допоміжних компонентів мережі перетворилися в основні поряд з комп'ютерами й системним програмним забезпеченням як по впливі на характеристики мережі, так і за вартістю. Сьогодні комунікаційний пристрій може являти собою складний спеціалізований мультипроцесор, якому потрібно конфігурувати, оптимізувати і адмініструвати. Вивчення принципів роботи комунікаційного встаткування вимагає знайомства з більшою кількістю протоколів, використовуваних як у локальних, так і глобальних мережах.
Третім шаром, що утворить програмну платформу мережі, є операційні системи (ОС). Від того, які концепції керування локальними й розподіленими ресурсами покладені в основу мережний ОС, залежить ефективність роботи всієї мережі. При проектуванні мережі важливо враховувати, наскільки просто дана операційна система може взаємодіяти з іншими ОС мережі, наскільки вона забезпечує безпеку й захищеність даних, до якого ступеня вона дозволяє нарощувати число користувачів, чи можна перенести її на комп'ютер іншого типу й багато інших міркувань.
Самим верхнім шаром мережних засобів є різні мережні додатки, такі як мережні бази даних, поштові системи, засоби архівування даних, системи автоматизації колективної роботи й ін. Дуже важливо представляти діапазон можливостей, надаваних додатками для різних областей застосування, а також знати, наскільки вони сумісні з іншими мережними додатками й операційними системами.

[[category:Комп'ютерні мережі]]

ЕВОЛЮЦІЯ ОБЧИСЛЮВАЛЬНИХ СИСТЕМ

2013-01-03T15:09:00Z

Тетяна:

ЕВОЛЮЦІЯ ОБЧИСЛЮВАЛЬНИХ СИСТЕМ

2013-01-03T14:59:27Z

Тетяна:

Мережа P2P

2013-01-03T14:39:32Z

Тетяна: /* Переваги P2P */

[[Файл:200px-P2P-network.svg.png|200px|thumb|right|Мережа типу P2P.]]'''P2P (Peer-to-peer)''' - архітектура систем, в основі якої лежить мережа рівноправних вузлів. Фраза «peer-to-peer» була вперше використана у 1984 році Парбауелом Йохнухуйтсманом (Parbawell Yohnuhuitsman) при розробці архітектури Advanced Peer to Peer Networking фірми IBM.

Даний тип мережі побудований на принципі рівноправності учасників і характеризуються тим, що їх елементи можуть зв'язуватися між собою, на відміну від традиційної архітектури, коли лише окрема категорія учасників, яка називається серверами може надавати певні сервіси іншим.

В P2P мережі не існує поняття клієнтів або серверів, лише рівні вузли, які одночасно функціонують як клієнти та сервери по відношенню до інших вузлів мережі. Така організація дозволяє зберігати працездатність мережі при будь-якій конфігурації доступних її учасників. Проте практикується використання P2P мереж які все ж таки мають сервери. Автономні вузли взаємодіють з іншими автономними вузлами. Вузли є автономними в тому сенсі, що не існує загальної влади, яка може контролювати їх. В результаті автономії вузлів, вони не можуть довіряти один одному та покладатися на поведінку інших вузлів, тому проблеми масштабування та надмірності стають більш важливими ніж у випадку традиційної архітектури.

Сучасні P2P-мережи набули розвитку завдяки ідеям, пов'язаними з обміном інформацією, які формувалися у руслі того, кожен вузол може надавати та отримувати ресурси які надаються будь-якими іншими учасниками. Найпопулярнішою мережею типу P2P є система torrent клієнтів.

----

==Ліричний відсуп, або що таке P2P мережа==

Більшість людей використовують інтернет для скачування різної інформації. Як правило всі намагаються її завантажити безкоштовно. Але людей багато, і якщо інформація буде розташована тільки на одному сервері, тоді канал сервера буде перевантажений і вона стане не доступною. Але як бути в такому випадку? Адже не багато хто хоче платити за те, щоб їхня інформація була доступна всьому світу безкоштовно.

Більшість людей використовують інтернет для скачування різної інформації. Як правило всі намагаються її завантажити безкоштовно. Але людей багато, і якщо інформація буде розташована тільки на одному сервері, тоді канал сервера буде перевантажений і вона стане не доступною. Але як бути в такому випадку? Адже не багато хто хоче платити за те, щоб їхня інформація була доступна всьому світу безкоштовно.

Для цього придумали P2P мережі. Принцип роботи P2P дуже простий. Бажаючий передати інформацію створює торрент файл і запускає роздачу інформації. Бажаючі скачати інформацію завантажує цей торрент файл, його розміром можна знехтувати, тому що він значно малий у порівнянні з розміром самої інформації, і починають скачування інформації. Але в чому ж тоді перевагу?

Як тільки хтось скачав шматок інформації у роздає, він тут же починає його роздавати. Іншими словами кожен учасник P2P мережі не тільки викачує, але передає скачану інформацію іншим учасникам. Тим самим немає необхідності у великій пропускній спроможності каналу у джерела інформації.

Той хто має всі шматки інформації, тобто той хто роздає, але нічого не викачує називається сідером.
Той хто має потребу в інформації і завантажує її - лічером. Як тільки лічер викачує всю інформацію, він починає її роздавати і стає сідером. У цьому ще одна перевага P2P мережі.

Якщо у когось є цікавий фільм, музика, книга, гра або ще щось і він хоче поділитися з усіма, йому не обов'язково мати швидкий інтернет і постійно перебувати в мережі. Йому достатньо лише створити торрент, запустити роздачу і дочекатися, коли кожен шматок роздається інформації буде завантажено хоча б один раз. Далі він може відключиться, при цьому інші зможуть продовжити скачування як ні в чому не бувало. Вони будуть обмінюватися між собою шматками завантаженої інформації.

Але як же учасники знаходять один одного? Для допомоги знаходження учасників, що викачують потрібну їм інформацію існує так званий трекер, який керує торентами. Спочатку учасник приєднується до трекера, викачує від туди інформацію про інших учасників, а потім вже починає обмінюватися інформацією з ними.

Яку інформацію можна передати через P2P мережі? Абсолютно будь-яку. Через P2P мережі зазвичай качають кіно, серіали, ігри, програми, музику, книги та фотографії. Дуже важко знайти сайт, де можна скачати той чи інший фільм безкоштовно, але за допомогою P2P мережі, можна абсолютно безкоштовно завантажити його у інших користувачів інтернету.

Які програми необхідні для роботи в P2P мережах? Для роботи з торентами потрібен будь-який клієнт bittorent. Деякі клієнти можуть бути не сумісні з різними трекерами. Один з популярних і безкоштовних клієнтів - uTorrent.

== Історія ==

Сама технологія Р2Р існує з часів виникнення USENET та FidoNet.

USENET (1979 р.) — це розподілена мережа, яка забезпечує спілкування у групах новин. Обмін файлами відбувався за допомогою телефонних ліній, зазвичай протягом ночі, тому що це було дешевше. Таким чином не було ефективного способу централізувати такий сервіс як USENET.

FidoNet, як і USENET, — це децентралізована, розподілена мережа для обміну повідомленнями. FidoNet був створений у 1984 році Томом Дженнінгсом як засіб для обміну повідомленнями між користувачами різних BBS.

'''Перше покоління P2P мереж'''

Популяризація і поточна ера peer-to-peer почалась із створення мережі Napster. Napster почав стикатися із проблемами з законом. Мережа мала виділений центральний сервер і, як стверджувалося, хоча сама система безпосередньо не є порушенням законодавства, проте її існування сприяє цьому. У травні 1999 Napster надав кінцевим користувачам можливість роздавати та обмінюватись їх улюбленою музикою безпосередньо з іншими кінцевими користувачами. Мережа використовувала центральний сервер, зокрема для пошукових цілей. Кількість користувачів Napster в лютому 2001 складала 26.4 мільйона. У цей час з'явилося багато клонів Napster. Всі мали однакову архітектуру: один центральний сервер з великою кількістю клієнтів. Центральний сервер полегшував зв'язки клієнта та пошук. Як тільки бажана пісня була знайдена, сервер забезпечував прямий зв'язок між двома клієнтами, так вони могли передавати файли.

Після появи Napster було створено мережу EDonkey2000. Перевага eDonkey над Napster полягала у тому, що мережа дозволяла проводити зкачування різних частин одного файлу, одночасно із різних учасників мережі, які його надають. Іншою перевагою eDonkey було те, що згодом, серверне забезпечення набуло функціональності міжсерверного зв'язку, що дозволило виконувати пошук інформації на учасниках мережі що були під'єднані до різних серверів. Незважаючи на названі переваги, через використання серверів, ця мережа не була чистою peer-to-peer мережою.

'''Друге покоління P2P мереж'''

Друге покоління пірінгових мереж характеризується відсутністю центральних серверів та, при цьому, принциповою можливістю пошуку серед учасників мережі. Проте алгоритми пошуку у мережах другого покоління мали характер «хвильового» розповсюдження запитів та були не дуже ефективними.

Джастін Франкел вирішив створити мережу без центрального індексного сервера - Gnutella. Найкращими прикладами є Gnutella, Kazaa або Emule з Kademlia, серед яких лише Kazaa ще має центральний сервер для реєстрації. eDonkey2000/Overnet, Gnutella, FastTrack і Ares Galaxy мають приблизно 10.3 мільйонів користувачів (на квітень 2006 року, згідно зі slyck.com).

'''Третє покоління P2P мереж'''

Третє покоління P2P мереж характеризується децентралізованою структурою, та принципово новими алгоритмами пошуку, які базуються на ключовому понятті розподіленої хеш-таблиці (Distributed hash table), що допомагають вирішувати проблему масштабування, обираючи різні вузли, щоб індексувати певні значення хеш-функції (які використовуються, щоб ідентифікувати файли), дозволяючи швидкий та ефективний пошук будь-якого файлу у мережі.

Починаючи з версії 4.2.0 офіційного BitTorrent клієнта, в ньому реалізована функція безтрекерної роботи, яка базується на протоколі Kademlia. У таких системах трекер доступний децентрально, на клієнтах-учасниках мережі, у формі розподіленої хеш-таблиці.

----

== Класифікація P2P систем ==

'''В залежності від того, як вузли з'єднуються один з одним можна поділити мережі на структуровані та неструктуровані:'''

*Неструктурована мережа P2P формується, коли з'єднання встановлюються довільно. Такі мережі можуть бути легко сконструйовані, оскільки новий вузол, який хоче приєднатися до мережі, може скопіювати існуючі з'єднання іншого вузла, а вже потім почати формувати свої власні. У неструктурованій мережі P2P, якщо вузол бажає знайти певні дані в мережі, запит доведеться передати майже через всю мережу, щоб охопити так багато вузлів, як можливо. Головним недоліком таких мереж є те, що запити, можливо, не завжди вирішуються.
*Структурована мережа P2P використовує єдиний алгоритм, щоб гарантувати, що будь-який вузол може ефективно передати запит іншому вузлу, який має бажаний файл, навіть якщо файл надзвичайно рідкісний. Така гарантія потребує структуровану систему з'єднань. На даний момент найбільш популярним типом структурованої мережі P2P є розподілені хеш-таблиці, в яких хешування використовується для встановлення зв'язку між даними та конкретним вузлом, який за них відповідає.

'''За функціями:'''

*Розподілені обчислення - обчислювальна проблема розподіляються на невеликі незалежні частини. Обробка кожної з частин робиться на індивідуальному ПК і результати збираються на центральному сервері. Цей центральний сервер відповідальний за розподілення елементів роботи серед окремих комп'ютерів в Інтернеті. Кожен із зареєстрованих користувачів має клієнтське програмне забезпечення. Воно користується періодами бездіяльності в ПК (часто це характеризується часами активації скрінсейверів), щоб виконувати деяке обчислення, надане сервером. Після того, як обчислення закінчене, результат посилається назад до сервера, і нова робота передається для клієнта.
*Файлообмін - це одна з областей, де технологія P2P була найуспішнішою. Мультимедійні дані, наприклад, вимагають великих файлів. Napster і Gnutella використовувались користувачами, щоб обійти обмеження пропускної спроможності, які роблять передачу великих файлів неприйнятними.
*Співпраця - структура технології P2P робить її добре придатною для забезпечення співпраці між користувачами. Це може бути обмін повідомленнями, онлайн ігри, сумісна робота над документами в бізнесі, освіті та дома.

'''За ступенем централізації:'''

*Чисті peer-to-peer системи - вузли є рівними, поєднуючи ролі серверу та клієнту. Не існує центрального сервера, що керує мережею. Прикладами таких систем є Gnutella та Freenet
*Гібридні peer-to-peer системи - мають центральний сервер, що зберігає інформацію про вузли та відповідає на запити відносно цієї інформації. Вузли займаються забезпеченням ресурсами (тому що центральний сервер їх не має), повідомленням сервера про наявність цих ресурсів надання ресурсів іншим вузлам, які бажають ними скористатися.

----

== Переваги P2P ==

*Розподіл та зменшення вартості- архітектура P2P може допомогти розподілити вартість серед користувачів. Економія коштів, здійснюється за допомогою використання та об'єднання ресурсів, які в іншому випадку не використовуються.
*Об'єднання ресурсів - кожен вузол в системі P2P приносить певні ресурси як наприклад обчислювальна потужність або пам'ять. У програмах, які потребують величезну кількість цих ресурсів, як наприклад intensive моделювання або розподілені файлові системи, природно використовувати P2P, щоб залучити ці ресурси. Розподілені обчислювальні системи, як наприклад SETI@Home, distributed.net, і Endeavours — очевидні приклади цього підходу. Об'єднуючи ресурси тисяч вузлів, вони можуть виконувати важкі з точки зору кількості обчислень функції.
*Вдосконалена масштабованість(надійність) - З відсутністю сильної центральної влади по відношенню до автономних вузлів, важливою метою є покращення масштабованості і надійності. Масштабованість і надійність визначаються в традиційному для розподілених систем сенсі, як наприклад використання пропускної спроможності — скільки вузлів можуть бути досягнуті від одного вузла, скільки вузлів може підтримуватися, скільки користувачів може підтримуватися.
*автономія- системи P2P підтримують рівень автономії, тому що вони вимагають, щоб кожен вузол робив необхідну для нього частину праці.
*Конфіденційність - пов'язаним із автономією є поняття анонімності і конфіденційності.Використовуючи структуру P2P, в якій дії виконуються локально, користувачі можуть уникати необхідності передавати будь-яку інформацію про себе до кого-небудь іншого. FreeNet — яскравий приклад того, як анонімність може вбудуватися в додаток P2P. Він пересилає повідомлення через інші вузли, щоб забезпечити неможливість вистежування початкового автора. Це збільшує анонімність, використовуючи імовірнісні алгоритми таким чином, щоб походження не можливо було легко відстежити аналізуючи трафік у мережі.
*Динамічність - системи P2P припускають, що оточення надзвичайно динамічне. Тобто, ресурси, як наприклад вузли, з'являються та зникають із системи безперервно. У випадках комунікації, як наприклад мережі для обміну повідомленнями, використовуються так званий «список контактів», щоб інформувати користувачів, коли їхні друзі стають доступними. Без цього, потрібно було би, щоб користувачі «опитували» партнерів, посилаючи періодичні повідомлення. У випадку розподілених обчислень, як наприклад distributed.net і SETI@home, система повинна пристосуватись до заміни учасників. Тому вони повинні повторно видавати завдання для обчислення іншим учасникам, щоб гарантувати, що робота не втрачена, якщо попередні учасники відпадають від мережі, поки вони виконували крок обчислення.

==Програми, що працюють з P2P-мережею==

P2P-мережа — це спосіб організації мережі, при якому всі її учасники мають однакові привілеї: є і клієнтами і серверами одночасно. Одна з областей застосування технології таких мереж — обмін файлами. Користувачі файлообмінної мережі викладають які-небудь файли в «розшарені» директорії, вміст яких доступний для звантажування іншим користувачам. Який-небудь інший користувач мережі відправляє запит на пошук якого-небудь файлу. Програма шукає в клієнтів мережі файли, що відповідають запиту, і показує результат. Після цього користувач може звантажити файли зі знайдених джерел.

uTorrent — потужний BitTorrent-клиент, що відрізняється малим розміром та достатньою функціональністю для легкого обміну файлами.

eMule — одна з найпопулярніших безкоштовних програм для обміну файлами в мережі eDonkey, яка витіснила решту клієнтів для мережі ED2K.

StrongDC++ — безкоштовний клієнт для обміну файлами в мережах Direct Connect по протоколах NMDC і ADC.

DC++ — безкоштовний клієнт мережі Direct Connect, що дозволяє швидко знаходити і скачувати різноманітні файли.

BitTorrent — потужна безкоштовна програма для обміну файлами через популярну мережу BitTorrent.

BitComet — швидка, легка у використанні програма для обміну файлами по протоколах BitTorrent, HTTP и FTP.

Shareaza — безкоштовна програма яка призначена для завантаження файлів через різні файлообмінні мережі (eDonkey2000, BitTorrent, Gnutella, Gnutella2 (G2)).

Vuze — безкоштовна повнофункціональна програма для зручного обміну файлами в мережі BitTorrent.

Мережа P2P

2013-01-03T14:33:55Z

Тетяна: /* Історія */

Навчальний проект Васильченко Тетяни

2012-10-29T08:47:16Z

Тетяна: /* Головний навчальний предмет */

== Назва проекту ==
'''Порівняння текстових редакторів'''

'''''Microsoft Office або Open Office?'''''

=Головний навчальний предмет=
'''Інформатика, а саме факультативні та гурткові заняття'''

=Нвчальні цілі та бажані результати навчання=

'''Вдосконалити навички:'''

- планування дослідницької діяльності;

- робота з текстовими процесорами;

- робота з інтернетом;

- порівняння та компонування даних;

- перевірка гіпотези;

- усного мовлення.

'''Розвивати вміння:'''

- аналізувати поставлену проблему;

- планування шляхів її розв'язання;

- аналізувати отриману інформацію;

- оцінювати та узагальнювати результати;

- робити висновки;

- працювати в групі;

'''Формувати:'''

- відповідальне ставлення за виконання отриманого доручення;

- мотивацію при вивченні навчальних предметів;

- саморозвиток та самоорганізацію;

ОЧІКУВАННІ РЕЗУЛЬТАТИ

'''Вміти:'''

- вирішувати поточні проблеми при виконанні проекту;

- обговорювати проект та створювати план його реалізації;

- пристосовуватись до вимог;

- представляти результати проекту;

'''Розуміти:'''

- зв'язок проекту та власної навчальної діяльності;

- значущість своєї навчальної діяльності;

=Вік учнів=

''10-11 класи''

=''' Стислий опис проекту''' =
Існування різних текстових редакторів приводить користувача до питання, який текстовий редактор краще використовувати для роботи з текстом. Існує кілька аспектів цього питання, наприклад, який текстовий редактор працює швидше, який надійніше, який функціональніша і так далі. Тому слід розібратися в них і зрозуміти, за що користувачі віддають перевагу одні текстові редактори і залишають осторонь інші, а також дослідити нові напрями у цій галузі.
Зараз у розпорядженні користувача існує багато різної спеціальної літератури, а також електронних ресурсів, які дають відповідь на безліч питань. Завдання, поставлені нами у цій роботі - це порівняння текстових редакторів за різними критеріями, а так само їх зіставлення і виявлення особливостей.
Для розкриття поставленого питання в першу чергу необхідно визначити саме поняття текстового редактора, представити його види. Після чого провести дослідження серед двох текстових редакторів OpenOffice Writer та Microsoft Word. Встановити їх особливості, переваги і недоліки. У кінці, з отриманої інформації скласти порівняльну характеристику представлених текстових редакторів і зробити висновок.

'''Проект «Порівняння текстових редакторів: OpenOffice Writer та Microsoft Word»''' присвячений вивченню теми "Текстовий редактор" в шкільному курсі інформатики. Даний проект покликаний зацікавити учнів провести дослідницьку роботу при вивченні текстового редактора. Завдання даного проекту полягають в тому, щоб познайомити учнів з різними текстовими процесорами та обрати зручний і максимально вигідний текстовий процесор для себе.

'''Як результат виконання проекту, отримаємо:'''

- знайомство учнів з двома текстовими редакторами;

- проведення порівняльного аналізу розглянутих систем;

- збирання, аналіз та застосування отриманих знань на практикі;

- створення презентацію, публікацію своєї роботи в проекті;

- представлення результатів своєї роботи з презентаціями обраних текстових редакторів та обгрунтуванням свого вибору.

=Опис оцінювання=
=''Критерії оцінювання учнівської презентації''=
Зміст: 5 балів
Висвітлення всіх тематичних питань 1 бал
Логічність викладення матеріалу 1 бал
Доступність та цікавість матеріалу 1 бал
Відповідність змісту темі 1 бал
Різнобічність висвітлення питання 1 бал
Оформлення: 5 балів
Назва та заголовки 1 бал
Зручність перегляду 1 бал
Ілюстрації до тексту 1 бал
Урахування вікових особливостей сприйняття 1 бал
Доречність анімації 1 бал
ГРАМОТНіСТЬ 1 бал
Загальна привабливість 1 бал

Загальна сума балів 12 балів

=Діяльність учнів=
1.Підготовка до роботи
Переглянути презентацією вчителя.
Обговорити план роботи над проектом.
Підготувати план роботи над проектом.

2.Пошук, аналіз, систематизація матеріалів
Відшукати поняття статті, присвячені програмам Microsoft Word та OpenOffice.org Writer у Вікіпедії.
Преглянути статті, що повёязані з порівнянням даних систем.
Створюємо базу з найбільш важливими джерелами інформації з проекту.

3.Проводимо дослідження
Переглянувши інтернет-джерела переконуємося в правильності інформаці користуючись текстовими процесорами.
Проводимо огляд обох текстових процесорів та самостійно знаходимо відмінності в їх конструкції та роботі.

4.Узагальнюємо результати
Систематизувати результати досліджень по видам матеріалів.
Підготувати ілюстрації.
Створити презентацію, яку буде використано для підведення результатів проекту.

5.Завершуємо і підводимо підсумки
Підводимо підсумки, обговорюємо результати, обмінюємося думками
Публічний захист результатів проекту

=Діяльність вчителя=

1. Вчитель створює комп'ютерну презентацію "Порівняння Microsoft Word та OpenOffice".

2. Повідомлення учням критеріїв порівняння текстових редакторів.

3. Оцінювання учнівських презентацій.

4. Формування висновку(разом із учнями).

=Відомості про автора=
Васильченко Тетяна Володимирівна

вчитель математики та інформатики

Новостародубська ЗОШ I-III ступенів

с. Новий Стародуб, Петрівський район, Кіровоградська область

Контактні дані

=Відомості про тренінг=

''Дати проведення тренінгу:12.11.2012''

''Місце проведення тренінгу: КДПУ ім.В.Винниченка''

''Тренери: Копотій Вікторія Володимирівна''

[[Категорія: Шаблони]]

=Презентація до проекту=

[http://www.slideshare.net/jarik13/ss-10695699]

=Дидактичні матеріали=

текстовий процесор microsoft word

[http://www.slideshare.net/avoleb/microsoft-word-11462971]

текстовый процессор Open office

[http://www.slideshare.net/dgshtennikov/open-office-10287346]

Навчальний проект Васильченко Тетяни

2012-10-29T08:43:47Z

Тетяна: /* Відомості про тренінг */

== Назва проекту ==
'''Порівняння текстових редакторів'''

'''''Microsoft Office або Open Office?'''''

=Головний навчальний предмет=
'''Інформатика, а саме факультативні та гурткові завдання'''

=Нвчальні цілі та бажані результати навчання=

'''Вдосконалити навички:'''

- планування дослідницької діяльності;

- робота з текстовими процесорами;

- робота з інтернетом;

- порівняння та компонування даних;

- перевірка гіпотези;

- усного мовлення.

'''Розвивати вміння:'''

- аналізувати поставлену проблему;

- планування шляхів її розв'язання;

- аналізувати отриману інформацію;

- оцінювати та узагальнювати результати;

- робити висновки;

- працювати в групі;

'''Формувати:'''

- відповідальне ставлення за виконання отриманого доручення;

- мотивацію при вивченні навчальних предметів;

- саморозвиток та самоорганізацію;

ОЧІКУВАННІ РЕЗУЛЬТАТИ

'''Вміти:'''

- вирішувати поточні проблеми при виконанні проекту;

- обговорювати проект та створювати план його реалізації;

- пристосовуватись до вимог;

- представляти результати проекту;

'''Розуміти:'''

- зв'язок проекту та власної навчальної діяльності;

- значущість своєї навчальної діяльності;

=Вік учнів=

''10-11 класи''

=''' Стислий опис проекту''' =
Існування різних текстових редакторів приводить користувача до питання, який текстовий редактор краще використовувати для роботи з текстом. Існує кілька аспектів цього питання, наприклад, який текстовий редактор працює швидше, який надійніше, який функціональніша і так далі. Тому слід розібратися в них і зрозуміти, за що користувачі віддають перевагу одні текстові редактори і залишають осторонь інші, а також дослідити нові напрями у цій галузі.
Зараз у розпорядженні користувача існує багато різної спеціальної літератури, а також електронних ресурсів, які дають відповідь на безліч питань. Завдання, поставлені нами у цій роботі - це порівняння текстових редакторів за різними критеріями, а так само їх зіставлення і виявлення особливостей.
Для розкриття поставленого питання в першу чергу необхідно визначити саме поняття текстового редактора, представити його види. Після чого провести дослідження серед двох текстових редакторів OpenOffice Writer та Microsoft Word. Встановити їх особливості, переваги і недоліки. У кінці, з отриманої інформації скласти порівняльну характеристику представлених текстових редакторів і зробити висновок.

'''Проект «Порівняння текстових редакторів: OpenOffice Writer та Microsoft Word»''' присвячений вивченню теми "Текстовий редактор" в шкільному курсі інформатики. Даний проект покликаний зацікавити учнів провести дослідницьку роботу при вивченні текстового редактора. Завдання даного проекту полягають в тому, щоб познайомити учнів з різними текстовими процесорами та обрати зручний і максимально вигідний текстовий процесор для себе.

'''Як результат виконання проекту, отримаємо:'''

- знайомство учнів з двома текстовими редакторами;

- проведення порівняльного аналізу розглянутих систем;

- збирання, аналіз та застосування отриманих знань на практикі;

- створення презентацію, публікацію своєї роботи в проекті;

- представлення результатів своєї роботи з презентаціями обраних текстових редакторів та обгрунтуванням свого вибору.

=Опис оцінювання=
=''Критерії оцінювання учнівської презентації''=
Зміст: 5 балів
Висвітлення всіх тематичних питань 1 бал
Логічність викладення матеріалу 1 бал
Доступність та цікавість матеріалу 1 бал
Відповідність змісту темі 1 бал
Різнобічність висвітлення питання 1 бал
Оформлення: 5 балів
Назва та заголовки 1 бал
Зручність перегляду 1 бал
Ілюстрації до тексту 1 бал
Урахування вікових особливостей сприйняття 1 бал
Доречність анімації 1 бал
ГРАМОТНіСТЬ 1 бал
Загальна привабливість 1 бал

Загальна сума балів 12 балів

=Діяльність учнів=
1.Підготовка до роботи
Переглянути презентацією вчителя.
Обговорити план роботи над проектом.
Підготувати план роботи над проектом.

2.Пошук, аналіз, систематизація матеріалів
Відшукати поняття статті, присвячені програмам Microsoft Word та OpenOffice.org Writer у Вікіпедії.
Преглянути статті, що повёязані з порівнянням даних систем.
Створюємо базу з найбільш важливими джерелами інформації з проекту.

3.Проводимо дослідження
Переглянувши інтернет-джерела переконуємося в правильності інформаці користуючись текстовими процесорами.
Проводимо огляд обох текстових процесорів та самостійно знаходимо відмінності в їх конструкції та роботі.

4.Узагальнюємо результати
Систематизувати результати досліджень по видам матеріалів.
Підготувати ілюстрації.
Створити презентацію, яку буде використано для підведення результатів проекту.

5.Завершуємо і підводимо підсумки
Підводимо підсумки, обговорюємо результати, обмінюємося думками
Публічний захист результатів проекту

=Діяльність вчителя=

1. Вчитель створює комп'ютерну презентацію "Порівняння Microsoft Word та OpenOffice".

2. Повідомлення учням критеріїв порівняння текстових редакторів.

3. Оцінювання учнівських презентацій.

4. Формування висновку(разом із учнями).

=Відомості про автора=
Васильченко Тетяна Володимирівна

вчитель математики та інформатики

Новостародубська ЗОШ I-III ступенів

с. Новий Стародуб, Петрівський район, Кіровоградська область

Контактні дані

=Відомості про тренінг=

''Дати проведення тренінгу:12.11.2012''

''Місце проведення тренінгу: КДПУ ім.В.Винниченка''

''Тренери: Копотій Вікторія Володимирівна''

[[Категорія: Шаблони]]

=Презентація до проекту=

[http://www.slideshare.net/jarik13/ss-10695699]

=Дидактичні матеріали=

текстовий процесор microsoft word

[http://www.slideshare.net/avoleb/microsoft-word-11462971]

текстовый процессор Open office

[http://www.slideshare.net/dgshtennikov/open-office-10287346]

Навчальний проект Васильченко Тетяни

2012-10-29T08:39:53Z

Тетяна: /* Дидактичні матеріали */

== Назва проекту ==
'''Порівняння текстових редакторів'''

'''''Microsoft Office або Open Office?'''''

=Головний навчальний предмет=
'''Інформатика, а саме факультативні та гурткові завдання'''

=Нвчальні цілі та бажані результати навчання=

'''Вдосконалити навички:'''

- планування дослідницької діяльності;

- робота з текстовими процесорами;

- робота з інтернетом;

- порівняння та компонування даних;

- перевірка гіпотези;

- усного мовлення.

'''Розвивати вміння:'''

- аналізувати поставлену проблему;

- планування шляхів її розв'язання;

- аналізувати отриману інформацію;

- оцінювати та узагальнювати результати;

- робити висновки;

- працювати в групі;

'''Формувати:'''

- відповідальне ставлення за виконання отриманого доручення;

- мотивацію при вивченні навчальних предметів;

- саморозвиток та самоорганізацію;

ОЧІКУВАННІ РЕЗУЛЬТАТИ

'''Вміти:'''

- вирішувати поточні проблеми при виконанні проекту;

- обговорювати проект та створювати план його реалізації;

- пристосовуватись до вимог;

- представляти результати проекту;

'''Розуміти:'''

- зв'язок проекту та власної навчальної діяльності;

- значущість своєї навчальної діяльності;

=Вік учнів=

''10-11 класи''

=''' Стислий опис проекту''' =
Існування різних текстових редакторів приводить користувача до питання, який текстовий редактор краще використовувати для роботи з текстом. Існує кілька аспектів цього питання, наприклад, який текстовий редактор працює швидше, який надійніше, який функціональніша і так далі. Тому слід розібратися в них і зрозуміти, за що користувачі віддають перевагу одні текстові редактори і залишають осторонь інші, а також дослідити нові напрями у цій галузі.
Зараз у розпорядженні користувача існує багато різної спеціальної літератури, а також електронних ресурсів, які дають відповідь на безліч питань. Завдання, поставлені нами у цій роботі - це порівняння текстових редакторів за різними критеріями, а так само їх зіставлення і виявлення особливостей.
Для розкриття поставленого питання в першу чергу необхідно визначити саме поняття текстового редактора, представити його види. Після чого провести дослідження серед двох текстових редакторів OpenOffice Writer та Microsoft Word. Встановити їх особливості, переваги і недоліки. У кінці, з отриманої інформації скласти порівняльну характеристику представлених текстових редакторів і зробити висновок.

'''Проект «Порівняння текстових редакторів: OpenOffice Writer та Microsoft Word»''' присвячений вивченню теми "Текстовий редактор" в шкільному курсі інформатики. Даний проект покликаний зацікавити учнів провести дослідницьку роботу при вивченні текстового редактора. Завдання даного проекту полягають в тому, щоб познайомити учнів з різними текстовими процесорами та обрати зручний і максимально вигідний текстовий процесор для себе.

'''Як результат виконання проекту, отримаємо:'''

- знайомство учнів з двома текстовими редакторами;

- проведення порівняльного аналізу розглянутих систем;

- збирання, аналіз та застосування отриманих знань на практикі;

- створення презентацію, публікацію своєї роботи в проекті;

- представлення результатів своєї роботи з презентаціями обраних текстових редакторів та обгрунтуванням свого вибору.

=Опис оцінювання=
=''Критерії оцінювання учнівської презентації''=
Зміст: 5 балів
Висвітлення всіх тематичних питань 1 бал
Логічність викладення матеріалу 1 бал
Доступність та цікавість матеріалу 1 бал
Відповідність змісту темі 1 бал
Різнобічність висвітлення питання 1 бал
Оформлення: 5 балів
Назва та заголовки 1 бал
Зручність перегляду 1 бал
Ілюстрації до тексту 1 бал
Урахування вікових особливостей сприйняття 1 бал
Доречність анімації 1 бал
ГРАМОТНіСТЬ 1 бал
Загальна привабливість 1 бал

Загальна сума балів 12 балів

=Діяльність учнів=
1.Підготовка до роботи
Переглянути презентацією вчителя.
Обговорити план роботи над проектом.
Підготувати план роботи над проектом.

2.Пошук, аналіз, систематизація матеріалів
Відшукати поняття статті, присвячені програмам Microsoft Word та OpenOffice.org Writer у Вікіпедії.
Преглянути статті, що повёязані з порівнянням даних систем.
Створюємо базу з найбільш важливими джерелами інформації з проекту.

3.Проводимо дослідження
Переглянувши інтернет-джерела переконуємося в правильності інформаці користуючись текстовими процесорами.
Проводимо огляд обох текстових процесорів та самостійно знаходимо відмінності в їх конструкції та роботі.

4.Узагальнюємо результати
Систематизувати результати досліджень по видам матеріалів.
Підготувати ілюстрації.
Створити презентацію, яку буде використано для підведення результатів проекту.

5.Завершуємо і підводимо підсумки
Підводимо підсумки, обговорюємо результати, обмінюємося думками
Публічний захист результатів проекту

=Діяльність вчителя=

1. Вчитель створює комп'ютерну презентацію "Порівняння Microsoft Word та OpenOffice".

2. Повідомлення учням критеріїв порівняння текстових редакторів.

3. Оцінювання учнівських презентацій.

4. Формування висновку(разом із учнями).

=Відомості про автора=
Васильченко Тетяна Володимирівна

вчитель математики та інформатики

Новостародубська ЗОШ I-III ступенів

с. Новий Стародуб, Петрівський район, Кіровоградська область

Контактні дані

=Відомості про тренінг=

''Дати проведення тренінгу:12.11.2012''

''Місце проведення тренінгу:Новостародубська ЗОШ I-III ступенів, кабінет інформатики, факультативне заняття''

''Тренери: вчителі інформатики: Васильченко Тетяна Володимирівна, Гончарук Віталій Дмитрович''

[[Категорія: Шаблони]]

=Презентація до проекту=

[http://www.slideshare.net/jarik13/ss-10695699]

=Дидактичні матеріали=

текстовий процесор microsoft word

[http://www.slideshare.net/avoleb/microsoft-word-11462971]

текстовый процессор Open office

[http://www.slideshare.net/dgshtennikov/open-office-10287346]

Навчальний проект Васильченко Тетяни

2012-10-29T08:39:38Z

Тетяна: /* Дидактичні матеріали */

== Назва проекту ==
'''Порівняння текстових редакторів'''

'''''Microsoft Office або Open Office?'''''

=Головний навчальний предмет=
'''Інформатика, а саме факультативні та гурткові завдання'''

=Нвчальні цілі та бажані результати навчання=

'''Вдосконалити навички:'''

- планування дослідницької діяльності;

- робота з текстовими процесорами;

- робота з інтернетом;

- порівняння та компонування даних;

- перевірка гіпотези;

- усного мовлення.

'''Розвивати вміння:'''

- аналізувати поставлену проблему;

- планування шляхів її розв'язання;

- аналізувати отриману інформацію;

- оцінювати та узагальнювати результати;

- робити висновки;

- працювати в групі;

'''Формувати:'''

- відповідальне ставлення за виконання отриманого доручення;

- мотивацію при вивченні навчальних предметів;

- саморозвиток та самоорганізацію;

ОЧІКУВАННІ РЕЗУЛЬТАТИ

'''Вміти:'''

- вирішувати поточні проблеми при виконанні проекту;

- обговорювати проект та створювати план його реалізації;

- пристосовуватись до вимог;

- представляти результати проекту;

'''Розуміти:'''

- зв'язок проекту та власної навчальної діяльності;

- значущість своєї навчальної діяльності;

=Вік учнів=

''10-11 класи''

=''' Стислий опис проекту''' =
Існування різних текстових редакторів приводить користувача до питання, який текстовий редактор краще використовувати для роботи з текстом. Існує кілька аспектів цього питання, наприклад, який текстовий редактор працює швидше, який надійніше, який функціональніша і так далі. Тому слід розібратися в них і зрозуміти, за що користувачі віддають перевагу одні текстові редактори і залишають осторонь інші, а також дослідити нові напрями у цій галузі.
Зараз у розпорядженні користувача існує багато різної спеціальної літератури, а також електронних ресурсів, які дають відповідь на безліч питань. Завдання, поставлені нами у цій роботі - це порівняння текстових редакторів за різними критеріями, а так само їх зіставлення і виявлення особливостей.
Для розкриття поставленого питання в першу чергу необхідно визначити саме поняття текстового редактора, представити його види. Після чого провести дослідження серед двох текстових редакторів OpenOffice Writer та Microsoft Word. Встановити їх особливості, переваги і недоліки. У кінці, з отриманої інформації скласти порівняльну характеристику представлених текстових редакторів і зробити висновок.

'''Проект «Порівняння текстових редакторів: OpenOffice Writer та Microsoft Word»''' присвячений вивченню теми "Текстовий редактор" в шкільному курсі інформатики. Даний проект покликаний зацікавити учнів провести дослідницьку роботу при вивченні текстового редактора. Завдання даного проекту полягають в тому, щоб познайомити учнів з різними текстовими процесорами та обрати зручний і максимально вигідний текстовий процесор для себе.

'''Як результат виконання проекту, отримаємо:'''

- знайомство учнів з двома текстовими редакторами;

- проведення порівняльного аналізу розглянутих систем;

- збирання, аналіз та застосування отриманих знань на практикі;

- створення презентацію, публікацію своєї роботи в проекті;

- представлення результатів своєї роботи з презентаціями обраних текстових редакторів та обгрунтуванням свого вибору.

=Опис оцінювання=
=''Критерії оцінювання учнівської презентації''=
Зміст: 5 балів
Висвітлення всіх тематичних питань 1 бал
Логічність викладення матеріалу 1 бал
Доступність та цікавість матеріалу 1 бал
Відповідність змісту темі 1 бал
Різнобічність висвітлення питання 1 бал
Оформлення: 5 балів
Назва та заголовки 1 бал
Зручність перегляду 1 бал
Ілюстрації до тексту 1 бал
Урахування вікових особливостей сприйняття 1 бал
Доречність анімації 1 бал
ГРАМОТНіСТЬ 1 бал
Загальна привабливість 1 бал

Загальна сума балів 12 балів

=Діяльність учнів=
1.Підготовка до роботи
Переглянути презентацією вчителя.
Обговорити план роботи над проектом.
Підготувати план роботи над проектом.

2.Пошук, аналіз, систематизація матеріалів
Відшукати поняття статті, присвячені програмам Microsoft Word та OpenOffice.org Writer у Вікіпедії.
Преглянути статті, що повёязані з порівнянням даних систем.
Створюємо базу з найбільш важливими джерелами інформації з проекту.

3.Проводимо дослідження
Переглянувши інтернет-джерела переконуємося в правильності інформаці користуючись текстовими процесорами.
Проводимо огляд обох текстових процесорів та самостійно знаходимо відмінності в їх конструкції та роботі.

4.Узагальнюємо результати
Систематизувати результати досліджень по видам матеріалів.
Підготувати ілюстрації.
Створити презентацію, яку буде використано для підведення результатів проекту.

5.Завершуємо і підводимо підсумки
Підводимо підсумки, обговорюємо результати, обмінюємося думками
Публічний захист результатів проекту

=Діяльність вчителя=

1. Вчитель створює комп'ютерну презентацію "Порівняння Microsoft Word та OpenOffice".

2. Повідомлення учням критеріїв порівняння текстових редакторів.

3. Оцінювання учнівських презентацій.

4. Формування висновку(разом із учнями).

=Відомості про автора=
Васильченко Тетяна Володимирівна

вчитель математики та інформатики

Новостародубська ЗОШ I-III ступенів

с. Новий Стародуб, Петрівський район, Кіровоградська область

Контактні дані

=Відомості про тренінг=

''Дати проведення тренінгу:12.11.2012''

''Місце проведення тренінгу:Новостародубська ЗОШ I-III ступенів, кабінет інформатики, факультативне заняття''

''Тренери: вчителі інформатики: Васильченко Тетяна Володимирівна, Гончарук Віталій Дмитрович''

[[Категорія: Шаблони]]

=Презентація до проекту=

[http://www.slideshare.net/jarik13/ss-10695699]

=Дидактичні матеріали=

текстовий процесор microsoft word

[http://www.slideshare.net/avoleb/microsoft-word-11462971]

текстовый процессор Open office

[http://www.slideshare.net/dgshtennikov/open-office-10287346]

Навчальний проект Васильченко Тетяни

2012-10-29T08:39:22Z

Тетяна: /* Презентація до проекту */

== Назва проекту ==
'''Порівняння текстових редакторів'''

'''''Microsoft Office або Open Office?'''''

=Головний навчальний предмет=
'''Інформатика, а саме факультативні та гурткові завдання'''

=Нвчальні цілі та бажані результати навчання=

'''Вдосконалити навички:'''

- планування дослідницької діяльності;

- робота з текстовими процесорами;

- робота з інтернетом;

- порівняння та компонування даних;

- перевірка гіпотези;

- усного мовлення.

'''Розвивати вміння:'''

- аналізувати поставлену проблему;

- планування шляхів її розв'язання;

- аналізувати отриману інформацію;

- оцінювати та узагальнювати результати;

- робити висновки;

- працювати в групі;

'''Формувати:'''

- відповідальне ставлення за виконання отриманого доручення;

- мотивацію при вивченні навчальних предметів;

- саморозвиток та самоорганізацію;

ОЧІКУВАННІ РЕЗУЛЬТАТИ

'''Вміти:'''

- вирішувати поточні проблеми при виконанні проекту;

- обговорювати проект та створювати план його реалізації;

- пристосовуватись до вимог;

- представляти результати проекту;

'''Розуміти:'''

- зв'язок проекту та власної навчальної діяльності;

- значущість своєї навчальної діяльності;

=Вік учнів=

''10-11 класи''

=''' Стислий опис проекту''' =
Існування різних текстових редакторів приводить користувача до питання, який текстовий редактор краще використовувати для роботи з текстом. Існує кілька аспектів цього питання, наприклад, який текстовий редактор працює швидше, який надійніше, який функціональніша і так далі. Тому слід розібратися в них і зрозуміти, за що користувачі віддають перевагу одні текстові редактори і залишають осторонь інші, а також дослідити нові напрями у цій галузі.
Зараз у розпорядженні користувача існує багато різної спеціальної літератури, а також електронних ресурсів, які дають відповідь на безліч питань. Завдання, поставлені нами у цій роботі - це порівняння текстових редакторів за різними критеріями, а так само їх зіставлення і виявлення особливостей.
Для розкриття поставленого питання в першу чергу необхідно визначити саме поняття текстового редактора, представити його види. Після чого провести дослідження серед двох текстових редакторів OpenOffice Writer та Microsoft Word. Встановити їх особливості, переваги і недоліки. У кінці, з отриманої інформації скласти порівняльну характеристику представлених текстових редакторів і зробити висновок.

'''Проект «Порівняння текстових редакторів: OpenOffice Writer та Microsoft Word»''' присвячений вивченню теми "Текстовий редактор" в шкільному курсі інформатики. Даний проект покликаний зацікавити учнів провести дослідницьку роботу при вивченні текстового редактора. Завдання даного проекту полягають в тому, щоб познайомити учнів з різними текстовими процесорами та обрати зручний і максимально вигідний текстовий процесор для себе.

'''Як результат виконання проекту, отримаємо:'''

- знайомство учнів з двома текстовими редакторами;

- проведення порівняльного аналізу розглянутих систем;

- збирання, аналіз та застосування отриманих знань на практикі;

- створення презентацію, публікацію своєї роботи в проекті;

- представлення результатів своєї роботи з презентаціями обраних текстових редакторів та обгрунтуванням свого вибору.

=Опис оцінювання=
=''Критерії оцінювання учнівської презентації''=
Зміст: 5 балів
Висвітлення всіх тематичних питань 1 бал
Логічність викладення матеріалу 1 бал
Доступність та цікавість матеріалу 1 бал
Відповідність змісту темі 1 бал
Різнобічність висвітлення питання 1 бал
Оформлення: 5 балів
Назва та заголовки 1 бал
Зручність перегляду 1 бал
Ілюстрації до тексту 1 бал
Урахування вікових особливостей сприйняття 1 бал
Доречність анімації 1 бал
ГРАМОТНіСТЬ 1 бал
Загальна привабливість 1 бал

Загальна сума балів 12 балів

=Діяльність учнів=
1.Підготовка до роботи
Переглянути презентацією вчителя.
Обговорити план роботи над проектом.
Підготувати план роботи над проектом.

2.Пошук, аналіз, систематизація матеріалів
Відшукати поняття статті, присвячені програмам Microsoft Word та OpenOffice.org Writer у Вікіпедії.
Преглянути статті, що повёязані з порівнянням даних систем.
Створюємо базу з найбільш важливими джерелами інформації з проекту.

3.Проводимо дослідження
Переглянувши інтернет-джерела переконуємося в правильності інформаці користуючись текстовими процесорами.
Проводимо огляд обох текстових процесорів та самостійно знаходимо відмінності в їх конструкції та роботі.

4.Узагальнюємо результати
Систематизувати результати досліджень по видам матеріалів.
Підготувати ілюстрації.
Створити презентацію, яку буде використано для підведення результатів проекту.

5.Завершуємо і підводимо підсумки
Підводимо підсумки, обговорюємо результати, обмінюємося думками
Публічний захист результатів проекту

=Діяльність вчителя=

1. Вчитель створює комп'ютерну презентацію "Порівняння Microsoft Word та OpenOffice".

2. Повідомлення учням критеріїв порівняння текстових редакторів.

3. Оцінювання учнівських презентацій.

4. Формування висновку(разом із учнями).

=Відомості про автора=
Васильченко Тетяна Володимирівна

вчитель математики та інформатики

Новостародубська ЗОШ I-III ступенів

с. Новий Стародуб, Петрівський район, Кіровоградська область

Контактні дані

=Відомості про тренінг=

''Дати проведення тренінгу:12.11.2012''

''Місце проведення тренінгу:Новостародубська ЗОШ I-III ступенів, кабінет інформатики, факультативне заняття''

''Тренери: вчителі інформатики: Васильченко Тетяна Володимирівна, Гончарук Віталій Дмитрович''

[[Категорія: Шаблони]]

=Презентація до проекту=

[http://www.slideshare.net/jarik13/ss-10695699]

=Дидактичні матеріали=

текстовий процесор microsoft word
[http://www.slideshare.net/avoleb/microsoft-word-11462971]

текстовый процессор Open office

[http://www.slideshare.net/dgshtennikov/open-office-10287346]

Навчальний проект Васильченко Тетяни

2012-10-29T08:29:14Z

Тетяна: /* Презентація по проекту */

== Назва проекту ==
'''Порівняння текстових редакторів'''

'''''Microsoft Office або Open Office?'''''

=Головний навчальний предмет=
'''Інформатика, а саме факультативні та гурткові завдання'''

=Нвчальні цілі та бажані результати навчання=

'''Вдосконалити навички:'''

- планування дослідницької діяльності;

- робота з текстовими процесорами;

- робота з інтернетом;

- порівняння та компонування даних;

- перевірка гіпотези;

- усного мовлення.

'''Розвивати вміння:'''

- аналізувати поставлену проблему;

- планування шляхів її розв'язання;

- аналізувати отриману інформацію;

- оцінювати та узагальнювати результати;

- робити висновки;

- працювати в групі;

'''Формувати:'''

- відповідальне ставлення за виконання отриманого доручення;

- мотивацію при вивченні навчальних предметів;

- саморозвиток та самоорганізацію;

ОЧІКУВАННІ РЕЗУЛЬТАТИ

'''Вміти:'''

- вирішувати поточні проблеми при виконанні проекту;

- обговорювати проект та створювати план його реалізації;

- пристосовуватись до вимог;

- представляти результати проекту;

'''Розуміти:'''

- зв'язок проекту та власної навчальної діяльності;

- значущість своєї навчальної діяльності;

=Вік учнів=

''10-11 класи''

=''' Стислий опис проекту''' =
Існування різних текстових редакторів приводить користувача до питання, який текстовий редактор краще використовувати для роботи з текстом. Існує кілька аспектів цього питання, наприклад, який текстовий редактор працює швидше, який надійніше, який функціональніша і так далі. Тому слід розібратися в них і зрозуміти, за що користувачі віддають перевагу одні текстові редактори і залишають осторонь інші, а також дослідити нові напрями у цій галузі.
Зараз у розпорядженні користувача існує багато різної спеціальної літератури, а також електронних ресурсів, які дають відповідь на безліч питань. Завдання, поставлені нами у цій роботі - це порівняння текстових редакторів за різними критеріями, а так само їх зіставлення і виявлення особливостей.
Для розкриття поставленого питання в першу чергу необхідно визначити саме поняття текстового редактора, представити його види. Після чого провести дослідження серед двох текстових редакторів OpenOffice Writer та Microsoft Word. Встановити їх особливості, переваги і недоліки. У кінці, з отриманої інформації скласти порівняльну характеристику представлених текстових редакторів і зробити висновок.

'''Проект «Порівняння текстових редакторів: OpenOffice Writer та Microsoft Word»''' присвячений вивченню теми "Текстовий редактор" в шкільному курсі інформатики. Даний проект покликаний зацікавити учнів провести дослідницьку роботу при вивченні текстового редактора. Завдання даного проекту полягають в тому, щоб познайомити учнів з різними текстовими процесорами та обрати зручний і максимально вигідний текстовий процесор для себе.

'''Як результат виконання проекту, отримаємо:'''

- знайомство учнів з двома текстовими редакторами;

- проведення порівняльного аналізу розглянутих систем;

- збирання, аналіз та застосування отриманих знань на практикі;

- створення презентацію, публікацію своєї роботи в проекті;

- представлення результатів своєї роботи з презентаціями обраних текстових редакторів та обгрунтуванням свого вибору.

=Опис оцінювання=
=''Критерії оцінювання учнівської презентації''=
Зміст: 5 балів
Висвітлення всіх тематичних питань 1 бал
Логічність викладення матеріалу 1 бал
Доступність та цікавість матеріалу 1 бал
Відповідність змісту темі 1 бал
Різнобічність висвітлення питання 1 бал
Оформлення: 5 балів
Назва та заголовки 1 бал
Зручність перегляду 1 бал
Ілюстрації до тексту 1 бал
Урахування вікових особливостей сприйняття 1 бал
Доречність анімації 1 бал
ГРАМОТНіСТЬ 1 бал
Загальна привабливість 1 бал

Загальна сума балів 12 балів

=Діяльність учнів=
1.Підготовка до роботи
Переглянути презентацією вчителя.
Обговорити план роботи над проектом.
Підготувати план роботи над проектом.

2.Пошук, аналіз, систематизація матеріалів
Відшукати поняття статті, присвячені програмам Microsoft Word та OpenOffice.org Writer у Вікіпедії.
Преглянути статті, що повёязані з порівнянням даних систем.
Створюємо базу з найбільш важливими джерелами інформації з проекту.

3.Проводимо дослідження
Переглянувши інтернет-джерела переконуємося в правильності інформаці користуючись текстовими процесорами.
Проводимо огляд обох текстових процесорів та самостійно знаходимо відмінності в їх конструкції та роботі.

4.Узагальнюємо результати
Систематизувати результати досліджень по видам матеріалів.
Підготувати ілюстрації.
Створити презентацію, яку буде використано для підведення результатів проекту.

5.Завершуємо і підводимо підсумки
Підводимо підсумки, обговорюємо результати, обмінюємося думками
Публічний захист результатів проекту

=Діяльність вчителя=

1. Вчитель створює комп'ютерну презентацію "Порівняння Microsoft Word та OpenOffice".

2. Повідомлення учням критеріїв порівняння текстових редакторів.

3. Оцінювання учнівських презентацій.

4. Формування висновку(разом із учнями).

=Відомості про автора=
Васильченко Тетяна Володимирівна

вчитель математики та інформатики

Новостародубська ЗОШ I-III ступенів

с. Новий Стародуб, Петрівський район, Кіровоградська область

Контактні дані

=Відомості про тренінг=

''Дати проведення тренінгу:12.11.2012''

''Місце проведення тренінгу:Новостародубська ЗОШ I-III ступенів, кабінет інформатики, факультативне заняття''

''Тренери: вчителі інформатики: Васильченко Тетяна Володимирівна, Гончарук Віталій Дмитрович''

[[Категорія: Шаблони]]

=Презентація до проекту=

[http://www.slideshare.net/jarik13/ss-10695699]

Навчальний проект Васильченко Тетяни

2012-10-29T08:28:06Z

Тетяна: /* Відомості про тренінг */

== Назва проекту ==
'''Порівняння текстових редакторів'''

'''''Microsoft Office або Open Office?'''''

=Головний навчальний предмет=
'''Інформатика, а саме факультативні та гурткові завдання'''

=Нвчальні цілі та бажані результати навчання=

'''Вдосконалити навички:'''

- планування дослідницької діяльності;

- робота з текстовими процесорами;

- робота з інтернетом;

- порівняння та компонування даних;

- перевірка гіпотези;

- усного мовлення.

'''Розвивати вміння:'''

- аналізувати поставлену проблему;

- планування шляхів її розв'язання;

- аналізувати отриману інформацію;

- оцінювати та узагальнювати результати;

- робити висновки;

- працювати в групі;

'''Формувати:'''

- відповідальне ставлення за виконання отриманого доручення;

- мотивацію при вивченні навчальних предметів;

- саморозвиток та самоорганізацію;

ОЧІКУВАННІ РЕЗУЛЬТАТИ

'''Вміти:'''

- вирішувати поточні проблеми при виконанні проекту;

- обговорювати проект та створювати план його реалізації;

- пристосовуватись до вимог;

- представляти результати проекту;

'''Розуміти:'''

- зв'язок проекту та власної навчальної діяльності;

- значущість своєї навчальної діяльності;

=Вік учнів=

''10-11 класи''

=''' Стислий опис проекту''' =
Існування різних текстових редакторів приводить користувача до питання, який текстовий редактор краще використовувати для роботи з текстом. Існує кілька аспектів цього питання, наприклад, який текстовий редактор працює швидше, який надійніше, який функціональніша і так далі. Тому слід розібратися в них і зрозуміти, за що користувачі віддають перевагу одні текстові редактори і залишають осторонь інші, а також дослідити нові напрями у цій галузі.
Зараз у розпорядженні користувача існує багато різної спеціальної літератури, а також електронних ресурсів, які дають відповідь на безліч питань. Завдання, поставлені нами у цій роботі - це порівняння текстових редакторів за різними критеріями, а так само їх зіставлення і виявлення особливостей.
Для розкриття поставленого питання в першу чергу необхідно визначити саме поняття текстового редактора, представити його види. Після чого провести дослідження серед двох текстових редакторів OpenOffice Writer та Microsoft Word. Встановити їх особливості, переваги і недоліки. У кінці, з отриманої інформації скласти порівняльну характеристику представлених текстових редакторів і зробити висновок.

'''Проект «Порівняння текстових редакторів: OpenOffice Writer та Microsoft Word»''' присвячений вивченню теми "Текстовий редактор" в шкільному курсі інформатики. Даний проект покликаний зацікавити учнів провести дослідницьку роботу при вивченні текстового редактора. Завдання даного проекту полягають в тому, щоб познайомити учнів з різними текстовими процесорами та обрати зручний і максимально вигідний текстовий процесор для себе.

'''Як результат виконання проекту, отримаємо:'''

- знайомство учнів з двома текстовими редакторами;

- проведення порівняльного аналізу розглянутих систем;

- збирання, аналіз та застосування отриманих знань на практикі;

- створення презентацію, публікацію своєї роботи в проекті;

- представлення результатів своєї роботи з презентаціями обраних текстових редакторів та обгрунтуванням свого вибору.

=Опис оцінювання=
=''Критерії оцінювання учнівської презентації''=
Зміст: 5 балів
Висвітлення всіх тематичних питань 1 бал
Логічність викладення матеріалу 1 бал
Доступність та цікавість матеріалу 1 бал
Відповідність змісту темі 1 бал
Різнобічність висвітлення питання 1 бал
Оформлення: 5 балів
Назва та заголовки 1 бал
Зручність перегляду 1 бал
Ілюстрації до тексту 1 бал
Урахування вікових особливостей сприйняття 1 бал
Доречність анімації 1 бал
ГРАМОТНіСТЬ 1 бал
Загальна привабливість 1 бал

Загальна сума балів 12 балів

=Діяльність учнів=
1.Підготовка до роботи
Переглянути презентацією вчителя.
Обговорити план роботи над проектом.
Підготувати план роботи над проектом.

2.Пошук, аналіз, систематизація матеріалів
Відшукати поняття статті, присвячені програмам Microsoft Word та OpenOffice.org Writer у Вікіпедії.
Преглянути статті, що повёязані з порівнянням даних систем.
Створюємо базу з найбільш важливими джерелами інформації з проекту.

3.Проводимо дослідження
Переглянувши інтернет-джерела переконуємося в правильності інформаці користуючись текстовими процесорами.
Проводимо огляд обох текстових процесорів та самостійно знаходимо відмінності в їх конструкції та роботі.

4.Узагальнюємо результати
Систематизувати результати досліджень по видам матеріалів.
Підготувати ілюстрації.
Створити презентацію, яку буде використано для підведення результатів проекту.

5.Завершуємо і підводимо підсумки
Підводимо підсумки, обговорюємо результати, обмінюємося думками
Публічний захист результатів проекту

=Діяльність вчителя=

1. Вчитель створює комп'ютерну презентацію "Порівняння Microsoft Word та OpenOffice".

2. Повідомлення учням критеріїв порівняння текстових редакторів.

3. Оцінювання учнівських презентацій.

4. Формування висновку(разом із учнями).

=Відомості про автора=
Васильченко Тетяна Володимирівна

вчитель математики та інформатики

Новостародубська ЗОШ I-III ступенів

с. Новий Стародуб, Петрівський район, Кіровоградська область

Контактні дані

=Відомості про тренінг=

''Дати проведення тренінгу:12.11.2012''

''Місце проведення тренінгу:Новостародубська ЗОШ I-III ступенів, кабінет інформатики, факультативне заняття''

''Тренери: вчителі інформатики: Васильченко Тетяна Володимирівна, Гончарук Віталій Дмитрович''

[[Категорія: Шаблони]]

=Презентація по проекту=

[http://www.slideshare.net/jarik13/ss-10695699]

Навчальний проект Васильченко Тетяни

2012-10-29T08:27:31Z

Тетяна: /* Вчительська презентація */

== Назва проекту ==
'''Порівняння текстових редакторів'''

'''''Microsoft Office або Open Office?'''''

=Головний навчальний предмет=
'''Інформатика, а саме факультативні та гурткові завдання'''

=Нвчальні цілі та бажані результати навчання=

'''Вдосконалити навички:'''

- планування дослідницької діяльності;

- робота з текстовими процесорами;

- робота з інтернетом;

- порівняння та компонування даних;

- перевірка гіпотези;

- усного мовлення.

'''Розвивати вміння:'''

- аналізувати поставлену проблему;

- планування шляхів її розв'язання;

- аналізувати отриману інформацію;

- оцінювати та узагальнювати результати;

- робити висновки;

- працювати в групі;

'''Формувати:'''

- відповідальне ставлення за виконання отриманого доручення;

- мотивацію при вивченні навчальних предметів;

- саморозвиток та самоорганізацію;

ОЧІКУВАННІ РЕЗУЛЬТАТИ

'''Вміти:'''

- вирішувати поточні проблеми при виконанні проекту;

- обговорювати проект та створювати план його реалізації;

- пристосовуватись до вимог;

- представляти результати проекту;

'''Розуміти:'''

- зв'язок проекту та власної навчальної діяльності;

- значущість своєї навчальної діяльності;

=Вік учнів=

''10-11 класи''

=''' Стислий опис проекту''' =
Існування різних текстових редакторів приводить користувача до питання, який текстовий редактор краще використовувати для роботи з текстом. Існує кілька аспектів цього питання, наприклад, який текстовий редактор працює швидше, який надійніше, який функціональніша і так далі. Тому слід розібратися в них і зрозуміти, за що користувачі віддають перевагу одні текстові редактори і залишають осторонь інші, а також дослідити нові напрями у цій галузі.
Зараз у розпорядженні користувача існує багато різної спеціальної літератури, а також електронних ресурсів, які дають відповідь на безліч питань. Завдання, поставлені нами у цій роботі - це порівняння текстових редакторів за різними критеріями, а так само їх зіставлення і виявлення особливостей.
Для розкриття поставленого питання в першу чергу необхідно визначити саме поняття текстового редактора, представити його види. Після чого провести дослідження серед двох текстових редакторів OpenOffice Writer та Microsoft Word. Встановити їх особливості, переваги і недоліки. У кінці, з отриманої інформації скласти порівняльну характеристику представлених текстових редакторів і зробити висновок.

'''Проект «Порівняння текстових редакторів: OpenOffice Writer та Microsoft Word»''' присвячений вивченню теми "Текстовий редактор" в шкільному курсі інформатики. Даний проект покликаний зацікавити учнів провести дослідницьку роботу при вивченні текстового редактора. Завдання даного проекту полягають в тому, щоб познайомити учнів з різними текстовими процесорами та обрати зручний і максимально вигідний текстовий процесор для себе.

'''Як результат виконання проекту, отримаємо:'''

- знайомство учнів з двома текстовими редакторами;

- проведення порівняльного аналізу розглянутих систем;

- збирання, аналіз та застосування отриманих знань на практикі;

- створення презентацію, публікацію своєї роботи в проекті;

- представлення результатів своєї роботи з презентаціями обраних текстових редакторів та обгрунтуванням свого вибору.

=Опис оцінювання=
=''Критерії оцінювання учнівської презентації''=
Зміст: 5 балів
Висвітлення всіх тематичних питань 1 бал
Логічність викладення матеріалу 1 бал
Доступність та цікавість матеріалу 1 бал
Відповідність змісту темі 1 бал
Різнобічність висвітлення питання 1 бал
Оформлення: 5 балів
Назва та заголовки 1 бал
Зручність перегляду 1 бал
Ілюстрації до тексту 1 бал
Урахування вікових особливостей сприйняття 1 бал
Доречність анімації 1 бал
ГРАМОТНіСТЬ 1 бал
Загальна привабливість 1 бал

Загальна сума балів 12 балів

=Діяльність учнів=
1.Підготовка до роботи
Переглянути презентацією вчителя.
Обговорити план роботи над проектом.
Підготувати план роботи над проектом.

2.Пошук, аналіз, систематизація матеріалів
Відшукати поняття статті, присвячені програмам Microsoft Word та OpenOffice.org Writer у Вікіпедії.
Преглянути статті, що повёязані з порівнянням даних систем.
Створюємо базу з найбільш важливими джерелами інформації з проекту.

3.Проводимо дослідження
Переглянувши інтернет-джерела переконуємося в правильності інформаці користуючись текстовими процесорами.
Проводимо огляд обох текстових процесорів та самостійно знаходимо відмінності в їх конструкції та роботі.

4.Узагальнюємо результати
Систематизувати результати досліджень по видам матеріалів.
Підготувати ілюстрації.
Створити презентацію, яку буде використано для підведення результатів проекту.

5.Завершуємо і підводимо підсумки
Підводимо підсумки, обговорюємо результати, обмінюємося думками
Публічний захист результатів проекту

=Діяльність вчителя=

1. Вчитель створює комп'ютерну презентацію "Порівняння Microsoft Word та OpenOffice".

2. Повідомлення учням критеріїв порівняння текстових редакторів.

3. Оцінювання учнівських презентацій.

4. Формування висновку(разом із учнями).

=Відомості про автора=
Васильченко Тетяна Володимирівна

вчитель математики та інформатики

Новостародубська ЗОШ I-III ступенів

с. Новий Стародуб, Петрівський район, Кіровоградська область

Контактні дані

=Відомості про тренінг=

''Дати проведення тренінгу:12.11.2012''

''Місце проведення тренінгу:Новостародубська ЗОШ I-III ступенів, кабінет інформатики, факультативне заняття''

''Тренери: вчителі інформатики: Васильченко Тетяна Володимирівна, Гончарук Віталій Дмитрович''

[[Категорія: Шаблони]]

==

[http://www.slideshare.net/jarik13/ss-10695699]

Навчальний проект Васильченко Тетяни

2012-10-29T08:25:50Z

Тетяна: /* Відомості про тренінг */

== Назва проекту ==
'''Порівняння текстових редакторів'''

'''''Microsoft Office або Open Office?'''''

=Головний навчальний предмет=
'''Інформатика, а саме факультативні та гурткові завдання'''

=Нвчальні цілі та бажані результати навчання=

'''Вдосконалити навички:'''

- планування дослідницької діяльності;

- робота з текстовими процесорами;

- робота з інтернетом;

- порівняння та компонування даних;

- перевірка гіпотези;

- усного мовлення.

'''Розвивати вміння:'''

- аналізувати поставлену проблему;

- планування шляхів її розв'язання;

- аналізувати отриману інформацію;

- оцінювати та узагальнювати результати;

- робити висновки;

- працювати в групі;

'''Формувати:'''

- відповідальне ставлення за виконання отриманого доручення;

- мотивацію при вивченні навчальних предметів;

- саморозвиток та самоорганізацію;

ОЧІКУВАННІ РЕЗУЛЬТАТИ

'''Вміти:'''

- вирішувати поточні проблеми при виконанні проекту;

- обговорювати проект та створювати план його реалізації;

- пристосовуватись до вимог;

- представляти результати проекту;

'''Розуміти:'''

- зв'язок проекту та власної навчальної діяльності;

- значущість своєї навчальної діяльності;

=Вік учнів=

''10-11 класи''

=''' Стислий опис проекту''' =
Існування різних текстових редакторів приводить користувача до питання, який текстовий редактор краще використовувати для роботи з текстом. Існує кілька аспектів цього питання, наприклад, який текстовий редактор працює швидше, який надійніше, який функціональніша і так далі. Тому слід розібратися в них і зрозуміти, за що користувачі віддають перевагу одні текстові редактори і залишають осторонь інші, а також дослідити нові напрями у цій галузі.
Зараз у розпорядженні користувача існує багато різної спеціальної літератури, а також електронних ресурсів, які дають відповідь на безліч питань. Завдання, поставлені нами у цій роботі - це порівняння текстових редакторів за різними критеріями, а так само їх зіставлення і виявлення особливостей.
Для розкриття поставленого питання в першу чергу необхідно визначити саме поняття текстового редактора, представити його види. Після чого провести дослідження серед двох текстових редакторів OpenOffice Writer та Microsoft Word. Встановити їх особливості, переваги і недоліки. У кінці, з отриманої інформації скласти порівняльну характеристику представлених текстових редакторів і зробити висновок.

'''Проект «Порівняння текстових редакторів: OpenOffice Writer та Microsoft Word»''' присвячений вивченню теми "Текстовий редактор" в шкільному курсі інформатики. Даний проект покликаний зацікавити учнів провести дослідницьку роботу при вивченні текстового редактора. Завдання даного проекту полягають в тому, щоб познайомити учнів з різними текстовими процесорами та обрати зручний і максимально вигідний текстовий процесор для себе.

'''Як результат виконання проекту, отримаємо:'''

- знайомство учнів з двома текстовими редакторами;

- проведення порівняльного аналізу розглянутих систем;

- збирання, аналіз та застосування отриманих знань на практикі;

- створення презентацію, публікацію своєї роботи в проекті;

- представлення результатів своєї роботи з презентаціями обраних текстових редакторів та обгрунтуванням свого вибору.

=Опис оцінювання=
=''Критерії оцінювання учнівської презентації''=
Зміст: 5 балів
Висвітлення всіх тематичних питань 1 бал
Логічність викладення матеріалу 1 бал
Доступність та цікавість матеріалу 1 бал
Відповідність змісту темі 1 бал
Різнобічність висвітлення питання 1 бал
Оформлення: 5 балів
Назва та заголовки 1 бал
Зручність перегляду 1 бал
Ілюстрації до тексту 1 бал
Урахування вікових особливостей сприйняття 1 бал
Доречність анімації 1 бал
ГРАМОТНіСТЬ 1 бал
Загальна привабливість 1 бал

Загальна сума балів 12 балів

=Діяльність учнів=
1.Підготовка до роботи
Переглянути презентацією вчителя.
Обговорити план роботи над проектом.
Підготувати план роботи над проектом.

2.Пошук, аналіз, систематизація матеріалів
Відшукати поняття статті, присвячені програмам Microsoft Word та OpenOffice.org Writer у Вікіпедії.
Преглянути статті, що повёязані з порівнянням даних систем.
Створюємо базу з найбільш важливими джерелами інформації з проекту.

3.Проводимо дослідження
Переглянувши інтернет-джерела переконуємося в правильності інформаці користуючись текстовими процесорами.
Проводимо огляд обох текстових процесорів та самостійно знаходимо відмінності в їх конструкції та роботі.

4.Узагальнюємо результати
Систематизувати результати досліджень по видам матеріалів.
Підготувати ілюстрації.
Створити презентацію, яку буде використано для підведення результатів проекту.

5.Завершуємо і підводимо підсумки
Підводимо підсумки, обговорюємо результати, обмінюємося думками
Публічний захист результатів проекту

=Діяльність вчителя=

1. Вчитель створює комп'ютерну презентацію "Порівняння Microsoft Word та OpenOffice".

2. Повідомлення учням критеріїв порівняння текстових редакторів.

3. Оцінювання учнівських презентацій.

4. Формування висновку(разом із учнями).

=Відомості про автора=
Васильченко Тетяна Володимирівна

вчитель математики та інформатики

Новостародубська ЗОШ I-III ступенів

с. Новий Стародуб, Петрівський район, Кіровоградська область

Контактні дані

=Відомості про тренінг=

''Дати проведення тренінгу:12.11.2012''

''Місце проведення тренінгу:Новостародубська ЗОШ I-III ступенів, кабінет інформатики, факультативне заняття''

''Тренери: вчителі інформатики: Васильченко Тетяна Володимирівна, Гончарук Віталій Дмитрович''

[[Категорія: Шаблони]]

=Вчительська презентація=

[http://www.slideshare.net/jarik13/ss-10695699]

Навчальний проект Васильченко Тетяни

2012-10-29T08:21:45Z

Тетяна: /* Діяльність учнів */

== Назва проекту ==
'''Порівняння текстових редакторів'''

'''''Microsoft Office або Open Office?'''''

=Головний навчальний предмет=
'''Інформатика, а саме факультативні та гурткові завдання'''

=Нвчальні цілі та бажані результати навчання=

'''Вдосконалити навички:'''

- планування дослідницької діяльності;

- робота з текстовими процесорами;

- робота з інтернетом;

- порівняння та компонування даних;

- перевірка гіпотези;

- усного мовлення.

'''Розвивати вміння:'''

- аналізувати поставлену проблему;

- планування шляхів її розв'язання;

- аналізувати отриману інформацію;

- оцінювати та узагальнювати результати;

- робити висновки;

- працювати в групі;

'''Формувати:'''

- відповідальне ставлення за виконання отриманого доручення;

- мотивацію при вивченні навчальних предметів;

- саморозвиток та самоорганізацію;

ОЧІКУВАННІ РЕЗУЛЬТАТИ

'''Вміти:'''

- вирішувати поточні проблеми при виконанні проекту;

- обговорювати проект та створювати план його реалізації;

- пристосовуватись до вимог;

- представляти результати проекту;

'''Розуміти:'''

- зв'язок проекту та власної навчальної діяльності;

- значущість своєї навчальної діяльності;

=Вік учнів=

''10-11 класи''

=''' Стислий опис проекту''' =
Існування різних текстових редакторів приводить користувача до питання, який текстовий редактор краще використовувати для роботи з текстом. Існує кілька аспектів цього питання, наприклад, який текстовий редактор працює швидше, який надійніше, який функціональніша і так далі. Тому слід розібратися в них і зрозуміти, за що користувачі віддають перевагу одні текстові редактори і залишають осторонь інші, а також дослідити нові напрями у цій галузі.
Зараз у розпорядженні користувача існує багато різної спеціальної літератури, а також електронних ресурсів, які дають відповідь на безліч питань. Завдання, поставлені нами у цій роботі - це порівняння текстових редакторів за різними критеріями, а так само їх зіставлення і виявлення особливостей.
Для розкриття поставленого питання в першу чергу необхідно визначити саме поняття текстового редактора, представити його види. Після чого провести дослідження серед двох текстових редакторів OpenOffice Writer та Microsoft Word. Встановити їх особливості, переваги і недоліки. У кінці, з отриманої інформації скласти порівняльну характеристику представлених текстових редакторів і зробити висновок.

'''Проект «Порівняння текстових редакторів: OpenOffice Writer та Microsoft Word»''' присвячений вивченню теми "Текстовий редактор" в шкільному курсі інформатики. Даний проект покликаний зацікавити учнів провести дослідницьку роботу при вивченні текстового редактора. Завдання даного проекту полягають в тому, щоб познайомити учнів з різними текстовими процесорами та обрати зручний і максимально вигідний текстовий процесор для себе.

'''Як результат виконання проекту, отримаємо:'''

- знайомство учнів з двома текстовими редакторами;

- проведення порівняльного аналізу розглянутих систем;

- збирання, аналіз та застосування отриманих знань на практикі;

- створення презентацію, публікацію своєї роботи в проекті;

- представлення результатів своєї роботи з презентаціями обраних текстових редакторів та обгрунтуванням свого вибору.

=Опис оцінювання=
=''Критерії оцінювання учнівської презентації''=
Зміст: 5 балів
Висвітлення всіх тематичних питань 1 бал
Логічність викладення матеріалу 1 бал
Доступність та цікавість матеріалу 1 бал
Відповідність змісту темі 1 бал
Різнобічність висвітлення питання 1 бал
Оформлення: 5 балів
Назва та заголовки 1 бал
Зручність перегляду 1 бал
Ілюстрації до тексту 1 бал
Урахування вікових особливостей сприйняття 1 бал
Доречність анімації 1 бал
ГРАМОТНіСТЬ 1 бал
Загальна привабливість 1 бал

Загальна сума балів 12 балів

=Діяльність учнів=
1.Підготовка до роботи
Переглянути презентацією вчителя.
Обговорити план роботи над проектом.
Підготувати план роботи над проектом.

2.Пошук, аналіз, систематизація матеріалів
Відшукати поняття статті, присвячені програмам Microsoft Word та OpenOffice.org Writer у Вікіпедії.
Преглянути статті, що повёязані з порівнянням даних систем.
Створюємо базу з найбільш важливими джерелами інформації з проекту.

3.Проводимо дослідження
Переглянувши інтернет-джерела переконуємося в правильності інформаці користуючись текстовими процесорами.
Проводимо огляд обох текстових процесорів та самостійно знаходимо відмінності в їх конструкції та роботі.

4.Узагальнюємо результати
Систематизувати результати досліджень по видам матеріалів.
Підготувати ілюстрації.
Створити презентацію, яку буде використано для підведення результатів проекту.

5.Завершуємо і підводимо підсумки
Підводимо підсумки, обговорюємо результати, обмінюємося думками
Публічний захист результатів проекту

=Діяльність вчителя=

1. Вчитель створює комп'ютерну презентацію "Порівняння Microsoft Word та OpenOffice".

2. Повідомлення учням критеріїв порівняння текстових редакторів.

3. Оцінювання учнівських презентацій.

4. Формування висновку(разом із учнями).

=Відомості про автора=
Васильченко Тетяна Володимирівна

вчитель математики та інформатики

Новостародубська ЗОШ I-III ступенів

с. Новий Стародуб, Петрівський район, Кіровоградська область

Контактні дані

=Відомості про тренінг=

''Дати проведення тренінгу:12.11.2012''

''Місце проведення тренінгу:Новостародубська ЗОШ I-III ступенів, кабінет інформатики, факультативне заняття''

''Тренери: вчителі інформатики: Васильченко Тетяна Володимирівна, Гончарук Віталій Дмитрович''

[[Категорія: Шаблони]]

Навчальний проект Васильченко Тетяни

2012-10-29T08:07:55Z

Тетяна: /* Діяльність учнів та вчителя */

== Назва проекту ==
'''Порівняння текстових редакторів'''

'''''Microsoft Office або Open Office?'''''

=Головний навчальний предмет=
'''Інформатика, а саме факультативні та гурткові завдання'''

=Нвчальні цілі та бажані результати навчання=

'''Вдосконалити навички:'''

- планування дослідницької діяльності;

- робота з текстовими процесорами;

- робота з інтернетом;

- порівняння та компонування даних;

- перевірка гіпотези;

- усного мовлення.

'''Розвивати вміння:'''

- аналізувати поставлену проблему;

- планування шляхів її розв'язання;

- аналізувати отриману інформацію;

- оцінювати та узагальнювати результати;

- робити висновки;

- працювати в групі;

'''Формувати:'''

- відповідальне ставлення за виконання отриманого доручення;

- мотивацію при вивченні навчальних предметів;

- саморозвиток та самоорганізацію;

ОЧІКУВАННІ РЕЗУЛЬТАТИ

'''Вміти:'''

- вирішувати поточні проблеми при виконанні проекту;

- обговорювати проект та створювати план його реалізації;

- пристосовуватись до вимог;

- представляти результати проекту;

'''Розуміти:'''

- зв'язок проекту та власної навчальної діяльності;

- значущість своєї навчальної діяльності;

=Вік учнів=

''10-11 класи''

=''' Стислий опис проекту''' =
Існування різних текстових редакторів приводить користувача до питання, який текстовий редактор краще використовувати для роботи з текстом. Існує кілька аспектів цього питання, наприклад, який текстовий редактор працює швидше, який надійніше, який функціональніша і так далі. Тому слід розібратися в них і зрозуміти, за що користувачі віддають перевагу одні текстові редактори і залишають осторонь інші, а також дослідити нові напрями у цій галузі.
Зараз у розпорядженні користувача існує багато різної спеціальної літератури, а також електронних ресурсів, які дають відповідь на безліч питань. Завдання, поставлені нами у цій роботі - це порівняння текстових редакторів за різними критеріями, а так само їх зіставлення і виявлення особливостей.
Для розкриття поставленого питання в першу чергу необхідно визначити саме поняття текстового редактора, представити його види. Після чого провести дослідження серед двох текстових редакторів OpenOffice Writer та Microsoft Word. Встановити їх особливості, переваги і недоліки. У кінці, з отриманої інформації скласти порівняльну характеристику представлених текстових редакторів і зробити висновок.

'''Проект «Порівняння текстових редакторів: OpenOffice Writer та Microsoft Word»''' присвячений вивченню теми "Текстовий редактор" в шкільному курсі інформатики. Даний проект покликаний зацікавити учнів провести дослідницьку роботу при вивченні текстового редактора. Завдання даного проекту полягають в тому, щоб познайомити учнів з різними текстовими процесорами та обрати зручний і максимально вигідний текстовий процесор для себе.

'''Як результат виконання проекту, отримаємо:'''

- знайомство учнів з двома текстовими редакторами;

- проведення порівняльного аналізу розглянутих систем;

- збирання, аналіз та застосування отриманих знань на практикі;

- створення презентацію, публікацію своєї роботи в проекті;

- представлення результатів своєї роботи з презентаціями обраних текстових редакторів та обгрунтуванням свого вибору.

=Опис оцінювання=
=''Критерії оцінювання учнівської презентації''=
Зміст: 5 балів
Висвітлення всіх тематичних питань 1 бал
Логічність викладення матеріалу 1 бал
Доступність та цікавість матеріалу 1 бал
Відповідність змісту темі 1 бал
Різнобічність висвітлення питання 1 бал
Оформлення: 5 балів
Назва та заголовки 1 бал
Зручність перегляду 1 бал
Ілюстрації до тексту 1 бал
Урахування вікових особливостей сприйняття 1 бал
Доречність анімації 1 бал
ГРАМОТНіСТЬ 1 бал
Загальна привабливість 1 бал

Загальна сума балів 12 балів

=Діяльність учнів=
1.Підготовка до роботи
Переглянути презентацією вчителя.
Обговорити план роботи над проектом.
Підготувати план роботи над проектом.

2.Пошук, аналіз, систематизація матеріалів
Відшукати поняття статті, присвячені програмам Microsoft Word та OpenOffice.org Writer у Вікіпедії.
Преглянути статті, що повёязані з порівнянням даних систем.
Створюємо базу з найбільш важливими джерелами інформації з проекту.

3.Проводимо дослідження
Переглянувши інтернет-джерела переконуємося в правильності інформаці користуючись текстовими процесорами.
Проводимо огляд обох текстових процесорів та самостійно знаходимо відмінності в їх конструкції та роботі.

4.Узагальнюємо результати
Систематизувати результати досліджень по видам матеріалів.
Підготувати ілюстрації.
Створити презентацію, яку буде використано для підведення результатів проекту.

5.Завершуємо і підводимо підсумки
Підводимо підсумки, обговорюємо результати, обмінюємося думками
Публічний захист результатів проекту

=Відомості про автора=
Васильченко Тетяна Володимирівна

вчитель математики та інформатики

Новостародубська ЗОШ I-III ступенів

с. Новий Стародуб, Петрівський район, Кіровоградська область

Контактні дані

=Відомості про тренінг=

''Дати проведення тренінгу:12.11.2012''

''Місце проведення тренінгу:Новостародубська ЗОШ I-III ступенів, кабінет інформатики, факультативне заняття''

''Тренери: вчителі інформатики: Васильченко Тетяна Володимирівна, Гончарук Віталій Дмитрович''

[[Категорія: Шаблони]]

Навчальний проект Васильченко Тетяни

2012-10-29T08:06:44Z

Тетяна: /* Критерії оцінювання */

== Назва проекту ==
'''Порівняння текстових редакторів'''

'''''Microsoft Office або Open Office?'''''

=Головний навчальний предмет=
'''Інформатика, а саме факультативні та гурткові завдання'''

=Нвчальні цілі та бажані результати навчання=

'''Вдосконалити навички:'''

- планування дослідницької діяльності;

- робота з текстовими процесорами;

- робота з інтернетом;

- порівняння та компонування даних;

- перевірка гіпотези;

- усного мовлення.

'''Розвивати вміння:'''

- аналізувати поставлену проблему;

- планування шляхів її розв'язання;

- аналізувати отриману інформацію;

- оцінювати та узагальнювати результати;

- робити висновки;

- працювати в групі;

'''Формувати:'''

- відповідальне ставлення за виконання отриманого доручення;

- мотивацію при вивченні навчальних предметів;

- саморозвиток та самоорганізацію;

ОЧІКУВАННІ РЕЗУЛЬТАТИ

'''Вміти:'''

- вирішувати поточні проблеми при виконанні проекту;

- обговорювати проект та створювати план його реалізації;

- пристосовуватись до вимог;

- представляти результати проекту;

'''Розуміти:'''

- зв'язок проекту та власної навчальної діяльності;

- значущість своєї навчальної діяльності;

=Вік учнів=

''10-11 класи''

=''' Стислий опис проекту''' =
Існування різних текстових редакторів приводить користувача до питання, який текстовий редактор краще використовувати для роботи з текстом. Існує кілька аспектів цього питання, наприклад, який текстовий редактор працює швидше, який надійніше, який функціональніша і так далі. Тому слід розібратися в них і зрозуміти, за що користувачі віддають перевагу одні текстові редактори і залишають осторонь інші, а також дослідити нові напрями у цій галузі.
Зараз у розпорядженні користувача існує багато різної спеціальної літератури, а також електронних ресурсів, які дають відповідь на безліч питань. Завдання, поставлені нами у цій роботі - це порівняння текстових редакторів за різними критеріями, а так само їх зіставлення і виявлення особливостей.
Для розкриття поставленого питання в першу чергу необхідно визначити саме поняття текстового редактора, представити його види. Після чого провести дослідження серед двох текстових редакторів OpenOffice Writer та Microsoft Word. Встановити їх особливості, переваги і недоліки. У кінці, з отриманої інформації скласти порівняльну характеристику представлених текстових редакторів і зробити висновок.

'''Проект «Порівняння текстових редакторів: OpenOffice Writer та Microsoft Word»''' присвячений вивченню теми "Текстовий редактор" в шкільному курсі інформатики. Даний проект покликаний зацікавити учнів провести дослідницьку роботу при вивченні текстового редактора. Завдання даного проекту полягають в тому, щоб познайомити учнів з різними текстовими процесорами та обрати зручний і максимально вигідний текстовий процесор для себе.

'''Як результат виконання проекту, отримаємо:'''

- знайомство учнів з двома текстовими редакторами;

- проведення порівняльного аналізу розглянутих систем;

- збирання, аналіз та застосування отриманих знань на практикі;

- створення презентацію, публікацію своєї роботи в проекті;

- представлення результатів своєї роботи з презентаціями обраних текстових редакторів та обгрунтуванням свого вибору.

=Опис оцінювання=
=''Критерії оцінювання учнівської презентації''=
Зміст: 5 балів
Висвітлення всіх тематичних питань 1 бал
Логічність викладення матеріалу 1 бал
Доступність та цікавість матеріалу 1 бал
Відповідність змісту темі 1 бал
Різнобічність висвітлення питання 1 бал
Оформлення: 5 балів
Назва та заголовки 1 бал
Зручність перегляду 1 бал
Ілюстрації до тексту 1 бал
Урахування вікових особливостей сприйняття 1 бал
Доречність анімації 1 бал
ГРАМОТНіСТЬ 1 бал
Загальна привабливість 1 бал

Загальна сума балів 12 балів

=Діяльність учнів та вчителя=
*Вчитель ознайомлює учнів з текстовими редакторами, їх властивостями та можливостями редагування;
*Вчитель дає невелечкі практичні завдання по кожному з редакторів;
*учні виконують практичні завдання;
*готують презентації про переваги та недоліки того чи іншого текстового редактора;
*розробляють систему оцінки по 10 бальній шкалі для кожного текстового редактора.

=Відомості про автора=
Васильченко Тетяна Володимирівна

вчитель математики та інформатики

Новостародубська ЗОШ I-III ступенів

с. Новий Стародуб, Петрівський район, Кіровоградська область

Контактні дані

=Відомості про тренінг=

''Дати проведення тренінгу:12.11.2012''

''Місце проведення тренінгу:Новостародубська ЗОШ I-III ступенів, кабінет інформатики, факультативне заняття''

''Тренери: вчителі інформатики: Васильченко Тетяна Володимирівна, Гончарук Віталій Дмитрович''

[[Категорія: Шаблони]]

Навчальний проект Васильченко Тетяни

2012-10-29T08:05:26Z

Тетяна: /* Стислий опис проекту */

== Назва проекту ==
'''Порівняння текстових редакторів'''

'''''Microsoft Office або Open Office?'''''

=Головний навчальний предмет=
'''Інформатика, а саме факультативні та гурткові завдання'''

=Нвчальні цілі та бажані результати навчання=

'''Вдосконалити навички:'''

- планування дослідницької діяльності;

- робота з текстовими процесорами;

- робота з інтернетом;

- порівняння та компонування даних;

- перевірка гіпотези;

- усного мовлення.

'''Розвивати вміння:'''

- аналізувати поставлену проблему;

- планування шляхів її розв'язання;

- аналізувати отриману інформацію;

- оцінювати та узагальнювати результати;

- робити висновки;

- працювати в групі;

'''Формувати:'''

- відповідальне ставлення за виконання отриманого доручення;

- мотивацію при вивченні навчальних предметів;

- саморозвиток та самоорганізацію;

ОЧІКУВАННІ РЕЗУЛЬТАТИ

'''Вміти:'''

- вирішувати поточні проблеми при виконанні проекту;

- обговорювати проект та створювати план його реалізації;

- пристосовуватись до вимог;

- представляти результати проекту;

'''Розуміти:'''

- зв'язок проекту та власної навчальної діяльності;

- значущість своєї навчальної діяльності;

=Вік учнів=

''10-11 класи''

=''' Стислий опис проекту''' =
Існування різних текстових редакторів приводить користувача до питання, який текстовий редактор краще використовувати для роботи з текстом. Існує кілька аспектів цього питання, наприклад, який текстовий редактор працює швидше, який надійніше, який функціональніша і так далі. Тому слід розібратися в них і зрозуміти, за що користувачі віддають перевагу одні текстові редактори і залишають осторонь інші, а також дослідити нові напрями у цій галузі.
Зараз у розпорядженні користувача існує багато різної спеціальної літератури, а також електронних ресурсів, які дають відповідь на безліч питань. Завдання, поставлені нами у цій роботі - це порівняння текстових редакторів за різними критеріями, а так само їх зіставлення і виявлення особливостей.
Для розкриття поставленого питання в першу чергу необхідно визначити саме поняття текстового редактора, представити його види. Після чого провести дослідження серед двох текстових редакторів OpenOffice Writer та Microsoft Word. Встановити їх особливості, переваги і недоліки. У кінці, з отриманої інформації скласти порівняльну характеристику представлених текстових редакторів і зробити висновок.

'''Проект «Порівняння текстових редакторів: OpenOffice Writer та Microsoft Word»''' присвячений вивченню теми "Текстовий редактор" в шкільному курсі інформатики. Даний проект покликаний зацікавити учнів провести дослідницьку роботу при вивченні текстового редактора. Завдання даного проекту полягають в тому, щоб познайомити учнів з різними текстовими процесорами та обрати зручний і максимально вигідний текстовий процесор для себе.

'''Як результат виконання проекту, отримаємо:'''

- знайомство учнів з двома текстовими редакторами;

- проведення порівняльного аналізу розглянутих систем;

- збирання, аналіз та застосування отриманих знань на практикі;

- створення презентацію, публікацію своєї роботи в проекті;

- представлення результатів своєї роботи з презентаціями обраних текстових редакторів та обгрунтуванням свого вибору.

=Опис оцінювання=
=''Критерії оцінювання''=
Зміст: 5 балів
Висвітлення всіх тематичних питань 1 бал
Логічність викладення матеріалу 1 бал
Доступність та цікавість матеріалу 1 бал
Відповідність змісту темі 1 бал
Різнобічність висвітлення питання 1 бал
Оформлення: 5 балів
Назва та заголовки 1 бал
Зручність перегляду 1 бал
Ілюстрації до тексту 1 бал
Урахування вікових особливостей сприйняття 1 бал
Доречність анімації 1 бал
ГРАМОТНіСТЬ 1 бал
Загальна привабливість 1 бал

Загальна сума балів 12 балів

=Діяльність учнів та вчителя=
*Вчитель ознайомлює учнів з текстовими редакторами, їх властивостями та можливостями редагування;
*Вчитель дає невелечкі практичні завдання по кожному з редакторів;
*учні виконують практичні завдання;
*готують презентації про переваги та недоліки того чи іншого текстового редактора;
*розробляють систему оцінки по 10 бальній шкалі для кожного текстового редактора.

=Відомості про автора=
Васильченко Тетяна Володимирівна

вчитель математики та інформатики

Новостародубська ЗОШ I-III ступенів

с. Новий Стародуб, Петрівський район, Кіровоградська область

Контактні дані

=Відомості про тренінг=

''Дати проведення тренінгу:12.11.2012''

''Місце проведення тренінгу:Новостародубська ЗОШ I-III ступенів, кабінет інформатики, факультативне заняття''

''Тренери: вчителі інформатики: Васильченко Тетяна Володимирівна, Гончарук Віталій Дмитрович''

[[Категорія: Шаблони]]

Навчальний проект Васильченко Тетяни

2012-10-29T08:04:10Z

Тетяна: /* Стислий опис проекту */

== Назва проекту ==
'''Порівняння текстових редакторів'''

'''''Microsoft Office або Open Office?'''''

=Головний навчальний предмет=
'''Інформатика, а саме факультативні та гурткові завдання'''

=Нвчальні цілі та бажані результати навчання=

'''Вдосконалити навички:'''

- планування дослідницької діяльності;

- робота з текстовими процесорами;

- робота з інтернетом;

- порівняння та компонування даних;

- перевірка гіпотези;

- усного мовлення.

'''Розвивати вміння:'''

- аналізувати поставлену проблему;

- планування шляхів її розв'язання;

- аналізувати отриману інформацію;

- оцінювати та узагальнювати результати;

- робити висновки;

- працювати в групі;

'''Формувати:'''

- відповідальне ставлення за виконання отриманого доручення;

- мотивацію при вивченні навчальних предметів;

- саморозвиток та самоорганізацію;

ОЧІКУВАННІ РЕЗУЛЬТАТИ

'''Вміти:'''

- вирішувати поточні проблеми при виконанні проекту;

- обговорювати проект та створювати план його реалізації;

- пристосовуватись до вимог;

- представляти результати проекту;

'''Розуміти:'''

- зв'язок проекту та власної навчальної діяльності;

- значущість своєї навчальної діяльності;

=Вік учнів=

''10-11 класи''

=''' Стислий опис проекту''' =
Існування різних текстових редакторів приводить користувача до питання, який текстовий редактор краще використовувати для роботи з текстом. Існує кілька аспектів цього питання, наприклад, який текстовий редактор працює швидше, який надійніше, який функціональніша і так далі. Тому слід розібратися в них і зрозуміти, за що користувачі віддають перевагу одні текстові редактори і залишають осторонь інші, а також дослідити нові напрями у цій галузі.
Зараз у розпорядженні користувача існує багато різної спеціальної літератури, а також електронних ресурсів, які дають відповідь на безліч питань. Завдання, поставлені нами у цій роботі - це порівняння текстових редакторів за різними критеріями, а так само їх зіставлення і виявлення особливостей.
Для розкриття поставленого питання в першу чергу необхідно визначити саме поняття текстового редактора, представити його види. Після чого провести дослідження серед двох текстових редакторів OpenOffice Writer та Microsoft Word. Встановити їх особливості, переваги і недоліки. У кінці, з отриманої інформації скласти порівняльну характеристику представлених текстових редакторів і зробити висновок.

'''Проект «Порівняння текстових редакторів: OpenOffice Writer та Microsoft Word»''' присвячений вивченню теми "Текстовий редактор" в шкільному курсі інформатики. Даний проект покликаний зацікавити учнів провести дослідницьку роботу при вивченні текстового редактора. Завдання даного проекту полягають в тому, щоб познайомити учнів з різними текстовими процесорами та обрати зручний і максимально вигідний текстовий процесор для себе.

=Опис оцінювання=
=''Критерії оцінювання''=
Зміст: 5 балів
Висвітлення всіх тематичних питань 1 бал
Логічність викладення матеріалу 1 бал
Доступність та цікавість матеріалу 1 бал
Відповідність змісту темі 1 бал
Різнобічність висвітлення питання 1 бал
Оформлення: 5 балів
Назва та заголовки 1 бал
Зручність перегляду 1 бал
Ілюстрації до тексту 1 бал
Урахування вікових особливостей сприйняття 1 бал
Доречність анімації 1 бал
ГРАМОТНіСТЬ 1 бал
Загальна привабливість 1 бал

Загальна сума балів 12 балів

=Діяльність учнів та вчителя=
*Вчитель ознайомлює учнів з текстовими редакторами, їх властивостями та можливостями редагування;
*Вчитель дає невелечкі практичні завдання по кожному з редакторів;
*учні виконують практичні завдання;
*готують презентації про переваги та недоліки того чи іншого текстового редактора;
*розробляють систему оцінки по 10 бальній шкалі для кожного текстового редактора.

=Відомості про автора=
Васильченко Тетяна Володимирівна

вчитель математики та інформатики

Новостародубська ЗОШ I-III ступенів

с. Новий Стародуб, Петрівський район, Кіровоградська область

Контактні дані

=Відомості про тренінг=

''Дати проведення тренінгу:12.11.2012''

''Місце проведення тренінгу:Новостародубська ЗОШ I-III ступенів, кабінет інформатики, факультативне заняття''

''Тренери: вчителі інформатики: Васильченко Тетяна Володимирівна, Гончарук Віталій Дмитрович''

[[Категорія: Шаблони]]

Навчальний проект Васильченко Тетяни

2012-10-29T07:59:42Z

Тетяна: /* Нвчальні цілі */

== Назва проекту ==
'''Порівняння текстових редакторів'''

'''''Microsoft Office або Open Office?'''''

=Головний навчальний предмет=
'''Інформатика, а саме факультативні та гурткові завдання'''

=Нвчальні цілі та бажані результати навчання=

'''Вдосконалити навички:'''

- планування дослідницької діяльності;

- робота з текстовими процесорами;

- робота з інтернетом;

- порівняння та компонування даних;

- перевірка гіпотези;

- усного мовлення.

'''Розвивати вміння:'''

- аналізувати поставлену проблему;

- планування шляхів її розв'язання;

- аналізувати отриману інформацію;

- оцінювати та узагальнювати результати;

- робити висновки;

- працювати в групі;

'''Формувати:'''

- відповідальне ставлення за виконання отриманого доручення;

- мотивацію при вивченні навчальних предметів;

- саморозвиток та самоорганізацію;

ОЧІКУВАННІ РЕЗУЛЬТАТИ

'''Вміти:'''

- вирішувати поточні проблеми при виконанні проекту;

- обговорювати проект та створювати план його реалізації;

- пристосовуватись до вимог;

- представляти результати проекту;

'''Розуміти:'''

- зв'язок проекту та власної навчальної діяльності;

- значущість своєї навчальної діяльності;

=Вік учнів=

''10-11 класи''

=''' Стислий опис проекту''' =
Значну частину роботи комп'ютера становить виконання функції «пишучої машинки». Але часи, коли було достатньо просто набрати текст і роздрукувати його на принтері, давно минули - тепер вважається цілком природним вміння редактора розфарбовувати текст і фон, використовувати різні шрифти, вставляти картинки, перевіряти правопис.
Існування різних текстових редакторів приводить користувача до питання, який текстовий редактор краще використовувати для роботи з текстом. Існує кілька аспектів цього питання, наприклад, який текстовий редактор працює швидше, який надійніше, який функціональніша і так далі. Тому слід розібратися в них і зрозуміти, за що користувачі віддають перевагу одні текстові редактори і залишають осторонь інші, а також дослідити нові напрями у цій галузі.
Зараз у розпорядженні користувача існує багато різної спеціальної літератури, а також електронних ресурсів, які дають відповідь на безліч питань. Але, як правило, багато хто з них описують або певний тип, або певний текстовий редактор. І щоб знайти підходящий, необхідно вивчити їх все. Завдання, поставлені нами у цій роботі - це порівняння текстових редакторів за різними критеріями, а так само їх зіставлення і виявлення особливостей.

1. Microsoft Word

1.1 Вікно програми

1.2 Робота з текстом

1.3 Редагування тексту

1.4 Форматування тексту

1.5 Друк документів

1.6 Вставка графічних об'єктів

1.7 Вставка таблиць

2. Лексикон

2.1 Вікно програми

2.2 Меню ЛЕКСИКОНИ

2.3 Робота з текстом

2.4 Форматування тексту

2.5 Друк документів

3. StarWriter

3.1 Функції StarWriter

3.2 Вікно програми

3.3 Перевірка орфографії та збереження документів

4. Інші текстові редактори

4.1 Bred

4.2 Crypt Edit

4.3 Hierogliph

4.4 KeyNote

4.5 Squall Pro

4.6 TextViewer

4.7 WinVi

4.8 Патріот

4.9 Aditor Pro

=Опис оцінювання=
=''Критерії оцінювання''=
Зміст: 5 балів
Висвітлення всіх тематичних питань 1 бал
Логічність викладення матеріалу 1 бал
Доступність та цікавість матеріалу 1 бал
Відповідність змісту темі 1 бал
Різнобічність висвітлення питання 1 бал
Оформлення: 5 балів
Назва та заголовки 1 бал
Зручність перегляду 1 бал
Ілюстрації до тексту 1 бал
Урахування вікових особливостей сприйняття 1 бал
Доречність анімації 1 бал
ГРАМОТНіСТЬ 1 бал
Загальна привабливість 1 бал

Загальна сума балів 12 балів

=Діяльність учнів та вчителя=
*Вчитель ознайомлює учнів з текстовими редакторами, їх властивостями та можливостями редагування;
*Вчитель дає невелечкі практичні завдання по кожному з редакторів;
*учні виконують практичні завдання;
*готують презентації про переваги та недоліки того чи іншого текстового редактора;
*розробляють систему оцінки по 10 бальній шкалі для кожного текстового редактора.

=Відомості про автора=
Васильченко Тетяна Володимирівна

вчитель математики та інформатики

Новостародубська ЗОШ I-III ступенів

с. Новий Стародуб, Петрівський район, Кіровоградська область

Контактні дані

=Відомості про тренінг=

''Дати проведення тренінгу:12.11.2012''

''Місце проведення тренінгу:Новостародубська ЗОШ I-III ступенів, кабінет інформатики, факультативне заняття''

''Тренери: вчителі інформатики: Васильченко Тетяна Володимирівна, Гончарук Віталій Дмитрович''

[[Категорія: Шаблони]]

Навчальний проект Васильченко Тетяни

2012-10-29T07:53:42Z

Тетяна: /* Головний навчальний предмет */

== Назва проекту ==
'''Порівняння текстових редакторів'''

'''''Microsoft Office або Open Office?'''''

=Головний навчальний предмет=
'''Інформатика, а саме факультативні та гурткові завдання'''

=Нвчальні цілі=

*'''''порівняння текстових редакторів за різними критеріями, а так само їх зіставлення і виявлення особливостей;'''''

*''''' для розкриття поставленого питання в першу чергу необхідно визначити саме поняття текстового редактора, представити його види;'''''

*''''' провести дослідження серед різних текстових редакторів;'''''

*''''' встановити їх особливості, переваги і недоліки;'''''

*''''' в кінці, з отриманої інформації скласти порівняльну характеристику представлених текстових редакторів і зробити висновок.'''''

=Вік учнів=

''10-11 класи''

=''' Стислий опис проекту''' =
Значну частину роботи комп'ютера становить виконання функції «пишучої машинки». Але часи, коли було достатньо просто набрати текст і роздрукувати його на принтері, давно минули - тепер вважається цілком природним вміння редактора розфарбовувати текст і фон, використовувати різні шрифти, вставляти картинки, перевіряти правопис.
Існування різних текстових редакторів приводить користувача до питання, який текстовий редактор краще використовувати для роботи з текстом. Існує кілька аспектів цього питання, наприклад, який текстовий редактор працює швидше, який надійніше, який функціональніша і так далі. Тому слід розібратися в них і зрозуміти, за що користувачі віддають перевагу одні текстові редактори і залишають осторонь інші, а також дослідити нові напрями у цій галузі.
Зараз у розпорядженні користувача існує багато різної спеціальної літератури, а також електронних ресурсів, які дають відповідь на безліч питань. Але, як правило, багато хто з них описують або певний тип, або певний текстовий редактор. І щоб знайти підходящий, необхідно вивчити їх все. Завдання, поставлені нами у цій роботі - це порівняння текстових редакторів за різними критеріями, а так само їх зіставлення і виявлення особливостей.

1. Microsoft Word

1.1 Вікно програми

1.2 Робота з текстом

1.3 Редагування тексту

1.4 Форматування тексту

1.5 Друк документів

1.6 Вставка графічних об'єктів

1.7 Вставка таблиць

2. Лексикон

2.1 Вікно програми

2.2 Меню ЛЕКСИКОНИ

2.3 Робота з текстом

2.4 Форматування тексту

2.5 Друк документів

3. StarWriter

3.1 Функції StarWriter

3.2 Вікно програми

3.3 Перевірка орфографії та збереження документів

4. Інші текстові редактори

4.1 Bred

4.2 Crypt Edit

4.3 Hierogliph

4.4 KeyNote

4.5 Squall Pro

4.6 TextViewer

4.7 WinVi

4.8 Патріот

4.9 Aditor Pro

=Опис оцінювання=
=''Критерії оцінювання''=
Зміст: 5 балів
Висвітлення всіх тематичних питань 1 бал
Логічність викладення матеріалу 1 бал
Доступність та цікавість матеріалу 1 бал
Відповідність змісту темі 1 бал
Різнобічність висвітлення питання 1 бал
Оформлення: 5 балів
Назва та заголовки 1 бал
Зручність перегляду 1 бал
Ілюстрації до тексту 1 бал
Урахування вікових особливостей сприйняття 1 бал
Доречність анімації 1 бал
ГРАМОТНіСТЬ 1 бал
Загальна привабливість 1 бал

Загальна сума балів 12 балів

=Діяльність учнів та вчителя=
*Вчитель ознайомлює учнів з текстовими редакторами, їх властивостями та можливостями редагування;
*Вчитель дає невелечкі практичні завдання по кожному з редакторів;
*учні виконують практичні завдання;
*готують презентації про переваги та недоліки того чи іншого текстового редактора;
*розробляють систему оцінки по 10 бальній шкалі для кожного текстового редактора.

=Відомості про автора=
Васильченко Тетяна Володимирівна

вчитель математики та інформатики

Новостародубська ЗОШ I-III ступенів

с. Новий Стародуб, Петрівський район, Кіровоградська область

Контактні дані

=Відомості про тренінг=

''Дати проведення тренінгу:12.11.2012''

''Місце проведення тренінгу:Новостародубська ЗОШ I-III ступенів, кабінет інформатики, факультативне заняття''

''Тренери: вчителі інформатики: Васильченко Тетяна Володимирівна, Гончарук Віталій Дмитрович''

[[Категорія: Шаблони]]

Навчальний проект Васильченко Тетяни

2012-10-29T07:53:06Z

Тетяна: /* Назва проекту */

== Назва проекту ==
'''Порівняння текстових редакторів'''

'''''Microsoft Office або Open Office?'''''

=Головний навчальний предмет=
''Інформатика, а саме факультативні та гурткові завдання''

=Нвчальні цілі=

*'''''порівняння текстових редакторів за різними критеріями, а так само їх зіставлення і виявлення особливостей;'''''

*''''' для розкриття поставленого питання в першу чергу необхідно визначити саме поняття текстового редактора, представити його види;'''''

*''''' провести дослідження серед різних текстових редакторів;'''''

*''''' встановити їх особливості, переваги і недоліки;'''''

*''''' в кінці, з отриманої інформації скласти порівняльну характеристику представлених текстових редакторів і зробити висновок.'''''

=Вік учнів=

''10-11 класи''

=''' Стислий опис проекту''' =
Значну частину роботи комп'ютера становить виконання функції «пишучої машинки». Але часи, коли було достатньо просто набрати текст і роздрукувати його на принтері, давно минули - тепер вважається цілком природним вміння редактора розфарбовувати текст і фон, використовувати різні шрифти, вставляти картинки, перевіряти правопис.
Існування різних текстових редакторів приводить користувача до питання, який текстовий редактор краще використовувати для роботи з текстом. Існує кілька аспектів цього питання, наприклад, який текстовий редактор працює швидше, який надійніше, який функціональніша і так далі. Тому слід розібратися в них і зрозуміти, за що користувачі віддають перевагу одні текстові редактори і залишають осторонь інші, а також дослідити нові напрями у цій галузі.
Зараз у розпорядженні користувача існує багато різної спеціальної літератури, а також електронних ресурсів, які дають відповідь на безліч питань. Але, як правило, багато хто з них описують або певний тип, або певний текстовий редактор. І щоб знайти підходящий, необхідно вивчити їх все. Завдання, поставлені нами у цій роботі - це порівняння текстових редакторів за різними критеріями, а так само їх зіставлення і виявлення особливостей.

1. Microsoft Word

1.1 Вікно програми

1.2 Робота з текстом

1.3 Редагування тексту

1.4 Форматування тексту

1.5 Друк документів

1.6 Вставка графічних об'єктів

1.7 Вставка таблиць

2. Лексикон

2.1 Вікно програми

2.2 Меню ЛЕКСИКОНИ

2.3 Робота з текстом

2.4 Форматування тексту

2.5 Друк документів

3. StarWriter

3.1 Функції StarWriter

3.2 Вікно програми

3.3 Перевірка орфографії та збереження документів

4. Інші текстові редактори

4.1 Bred

4.2 Crypt Edit

4.3 Hierogliph

4.4 KeyNote

4.5 Squall Pro

4.6 TextViewer

4.7 WinVi

4.8 Патріот

4.9 Aditor Pro

=Опис оцінювання=
=''Критерії оцінювання''=
Зміст: 5 балів
Висвітлення всіх тематичних питань 1 бал
Логічність викладення матеріалу 1 бал
Доступність та цікавість матеріалу 1 бал
Відповідність змісту темі 1 бал
Різнобічність висвітлення питання 1 бал
Оформлення: 5 балів
Назва та заголовки 1 бал
Зручність перегляду 1 бал
Ілюстрації до тексту 1 бал
Урахування вікових особливостей сприйняття 1 бал
Доречність анімації 1 бал
ГРАМОТНіСТЬ 1 бал
Загальна привабливість 1 бал

Загальна сума балів 12 балів

=Діяльність учнів та вчителя=
*Вчитель ознайомлює учнів з текстовими редакторами, їх властивостями та можливостями редагування;
*Вчитель дає невелечкі практичні завдання по кожному з редакторів;
*учні виконують практичні завдання;
*готують презентації про переваги та недоліки того чи іншого текстового редактора;
*розробляють систему оцінки по 10 бальній шкалі для кожного текстового редактора.

=Відомості про автора=
Васильченко Тетяна Володимирівна

вчитель математики та інформатики

Новостародубська ЗОШ I-III ступенів

с. Новий Стародуб, Петрівський район, Кіровоградська область

Контактні дані

=Відомості про тренінг=

''Дати проведення тренінгу:12.11.2012''

''Місце проведення тренінгу:Новостародубська ЗОШ I-III ступенів, кабінет інформатики, факультативне заняття''

''Тренери: вчителі інформатики: Васильченко Тетяна Володимирівна, Гончарук Віталій Дмитрович''

[[Категорія: Шаблони]]

Навчальний проект Васильченко Тетяни

2012-10-22T05:53:56Z

Тетяна: /* Вік учнів */

== Назва проекту ==

'''''Microsoft Office або Open Office?'''''

=Головний навчальний предмет=
''Інформатика, а саме факультативні та гурткові завдання''

=Нвчальні цілі=

*'''''порівняння текстових редакторів за різними критеріями, а так само їх зіставлення і виявлення особливостей;'''''

*''''' для розкриття поставленого питання в першу чергу необхідно визначити саме поняття текстового редактора, представити його види;'''''

*''''' провести дослідження серед різних текстових редакторів;'''''

*''''' встановити їх особливості, переваги і недоліки;'''''

*''''' в кінці, з отриманої інформації скласти порівняльну характеристику представлених текстових редакторів і зробити висновок.'''''

=Вік учнів=

''10-11 класи''

=''' Стислий опис проекту''' =
Значну частину роботи комп'ютера становить виконання функції «пишучої машинки». Але часи, коли було достатньо просто набрати текст і роздрукувати його на принтері, давно минули - тепер вважається цілком природним вміння редактора розфарбовувати текст і фон, використовувати різні шрифти, вставляти картинки, перевіряти правопис.
Існування різних текстових редакторів приводить користувача до питання, який текстовий редактор краще використовувати для роботи з текстом. Існує кілька аспектів цього питання, наприклад, який текстовий редактор працює швидше, який надійніше, який функціональніша і так далі. Тому слід розібратися в них і зрозуміти, за що користувачі віддають перевагу одні текстові редактори і залишають осторонь інші, а також дослідити нові напрями у цій галузі.
Зараз у розпорядженні користувача існує багато різної спеціальної літератури, а також електронних ресурсів, які дають відповідь на безліч питань. Але, як правило, багато хто з них описують або певний тип, або певний текстовий редактор. І щоб знайти підходящий, необхідно вивчити їх все. Завдання, поставлені нами у цій роботі - це порівняння текстових редакторів за різними критеріями, а так само їх зіставлення і виявлення особливостей.

1. Microsoft Word

1.1 Вікно програми

1.2 Робота з текстом

1.3 Редагування тексту

1.4 Форматування тексту

1.5 Друк документів

1.6 Вставка графічних об'єктів

1.7 Вставка таблиць

2. Лексикон

2.1 Вікно програми

2.2 Меню ЛЕКСИКОНИ

2.3 Робота з текстом

2.4 Форматування тексту

2.5 Друк документів

3. StarWriter

3.1 Функції StarWriter

3.2 Вікно програми

3.3 Перевірка орфографії та збереження документів

4. Інші текстові редактори

4.1 Bred

4.2 Crypt Edit

4.3 Hierogliph

4.4 KeyNote

4.5 Squall Pro

4.6 TextViewer

4.7 WinVi

4.8 Патріот

4.9 Aditor Pro

=Опис оцінювання=
=''Критерії оцінювання''=
Зміст: 5 балів
Висвітлення всіх тематичних питань 1 бал
Логічність викладення матеріалу 1 бал
Доступність та цікавість матеріалу 1 бал
Відповідність змісту темі 1 бал
Різнобічність висвітлення питання 1 бал
Оформлення: 5 балів
Назва та заголовки 1 бал
Зручність перегляду 1 бал
Ілюстрації до тексту 1 бал
Урахування вікових особливостей сприйняття 1 бал
Доречність анімації 1 бал
ГРАМОТНіСТЬ 1 бал
Загальна привабливість 1 бал

Загальна сума балів 12 балів

=Діяльність учнів та вчителя=
*Вчитель ознайомлює учнів з текстовими редакторами, їх властивостями та можливостями редагування;
*Вчитель дає невелечкі практичні завдання по кожному з редакторів;
*учні виконують практичні завдання;
*готують презентації про переваги та недоліки того чи іншого текстового редактора;
*розробляють систему оцінки по 10 бальній шкалі для кожного текстового редактора.

=Відомості про автора=
Васильченко Тетяна Володимирівна

вчитель математики та інформатики

Новостародубська ЗОШ I-III ступенів

с. Новий Стародуб, Петрівський район, Кіровоградська область

Контактні дані

=Відомості про тренінг=

''Дати проведення тренінгу:12.11.2012''

''Місце проведення тренінгу:Новостародубська ЗОШ I-III ступенів, кабінет інформатики, факультативне заняття''

''Тренери: вчителі інформатики: Васильченко Тетяна Володимирівна, Гончарук Віталій Дмитрович''

[[Категорія: Шаблони]]

Навчальний проект Васильченко Тетяни

2012-10-22T05:50:03Z

Тетяна: /* Назва проекту */

== Назва проекту ==

'''''Microsoft Office або Open Office?'''''

=Головний навчальний предмет=
''Інформатика, а саме факультативні та гурткові завдання''

=Нвчальні цілі=

*'''''порівняння текстових редакторів за різними критеріями, а так само їх зіставлення і виявлення особливостей;'''''

*''''' для розкриття поставленого питання в першу чергу необхідно визначити саме поняття текстового редактора, представити його види;'''''

*''''' провести дослідження серед різних текстових редакторів;'''''

*''''' встановити їх особливості, переваги і недоліки;'''''

*''''' в кінці, з отриманої інформації скласти порівняльну характеристику представлених текстових редакторів і зробити висновок.'''''

=Вік учнів=

''16-17 років, 10-11 класи''

=''' Стислий опис проекту''' =
Значну частину роботи комп'ютера становить виконання функції «пишучої машинки». Але часи, коли було достатньо просто набрати текст і роздрукувати його на принтері, давно минули - тепер вважається цілком природним вміння редактора розфарбовувати текст і фон, використовувати різні шрифти, вставляти картинки, перевіряти правопис.
Існування різних текстових редакторів приводить користувача до питання, який текстовий редактор краще використовувати для роботи з текстом. Існує кілька аспектів цього питання, наприклад, який текстовий редактор працює швидше, який надійніше, який функціональніша і так далі. Тому слід розібратися в них і зрозуміти, за що користувачі віддають перевагу одні текстові редактори і залишають осторонь інші, а також дослідити нові напрями у цій галузі.
Зараз у розпорядженні користувача існує багато різної спеціальної літератури, а також електронних ресурсів, які дають відповідь на безліч питань. Але, як правило, багато хто з них описують або певний тип, або певний текстовий редактор. І щоб знайти підходящий, необхідно вивчити їх все. Завдання, поставлені нами у цій роботі - це порівняння текстових редакторів за різними критеріями, а так само їх зіставлення і виявлення особливостей.

1. Microsoft Word

1.1 Вікно програми

1.2 Робота з текстом

1.3 Редагування тексту

1.4 Форматування тексту

1.5 Друк документів

1.6 Вставка графічних об'єктів

1.7 Вставка таблиць

2. Лексикон

2.1 Вікно програми

2.2 Меню ЛЕКСИКОНИ

2.3 Робота з текстом

2.4 Форматування тексту

2.5 Друк документів

3. StarWriter

3.1 Функції StarWriter

3.2 Вікно програми

3.3 Перевірка орфографії та збереження документів

4. Інші текстові редактори

4.1 Bred

4.2 Crypt Edit

4.3 Hierogliph

4.4 KeyNote

4.5 Squall Pro

4.6 TextViewer

4.7 WinVi

4.8 Патріот

4.9 Aditor Pro

=Опис оцінювання=
=''Критерії оцінювання''=
Зміст: 5 балів
Висвітлення всіх тематичних питань 1 бал
Логічність викладення матеріалу 1 бал
Доступність та цікавість матеріалу 1 бал
Відповідність змісту темі 1 бал
Різнобічність висвітлення питання 1 бал
Оформлення: 5 балів
Назва та заголовки 1 бал
Зручність перегляду 1 бал
Ілюстрації до тексту 1 бал
Урахування вікових особливостей сприйняття 1 бал
Доречність анімації 1 бал
ГРАМОТНіСТЬ 1 бал
Загальна привабливість 1 бал

Загальна сума балів 12 балів

=Діяльність учнів та вчителя=
*Вчитель ознайомлює учнів з текстовими редакторами, їх властивостями та можливостями редагування;
*Вчитель дає невелечкі практичні завдання по кожному з редакторів;
*учні виконують практичні завдання;
*готують презентації про переваги та недоліки того чи іншого текстового редактора;
*розробляють систему оцінки по 10 бальній шкалі для кожного текстового редактора.

=Відомості про автора=
Васильченко Тетяна Володимирівна

вчитель математики та інформатики

Новостародубська ЗОШ I-III ступенів

с. Новий Стародуб, Петрівський район, Кіровоградська область

Контактні дані

=Відомості про тренінг=

''Дати проведення тренінгу:12.11.2012''

''Місце проведення тренінгу:Новостародубська ЗОШ I-III ступенів, кабінет інформатики, факультативне заняття''

''Тренери: вчителі інформатики: Васильченко Тетяна Володимирівна, Гончарук Віталій Дмитрович''

[[Категорія: Шаблони]]

Навчальний проект Васильченко Тетяни

2012-10-18T06:48:29Z

Тетяна: /* Діяльність учнів та вчителя */

== Назва проекту ==

'''''Порівняльна характеристика текстових редакторів'''''

=Головний навчальний предмет=
''Інформатика, а саме факультативні та гурткові завдання''

=Нвчальні цілі=

*'''''порівняння текстових редакторів за різними критеріями, а так само їх зіставлення і виявлення особливостей;'''''

*''''' для розкриття поставленого питання в першу чергу необхідно визначити саме поняття текстового редактора, представити його види;'''''

*''''' провести дослідження серед різних текстових редакторів;'''''

*''''' встановити їх особливості, переваги і недоліки;'''''

*''''' в кінці, з отриманої інформації скласти порівняльну характеристику представлених текстових редакторів і зробити висновок.'''''

=Вік учнів=

''16-17 років, 10-11 класи''

=''' Стислий опис проекту''' =
Значну частину роботи комп'ютера становить виконання функції «пишучої машинки». Але часи, коли було достатньо просто набрати текст і роздрукувати його на принтері, давно минули - тепер вважається цілком природним вміння редактора розфарбовувати текст і фон, використовувати різні шрифти, вставляти картинки, перевіряти правопис.
Існування різних текстових редакторів приводить користувача до питання, який текстовий редактор краще використовувати для роботи з текстом. Існує кілька аспектів цього питання, наприклад, який текстовий редактор працює швидше, який надійніше, який функціональніша і так далі. Тому слід розібратися в них і зрозуміти, за що користувачі віддають перевагу одні текстові редактори і залишають осторонь інші, а також дослідити нові напрями у цій галузі.
Зараз у розпорядженні користувача існує багато різної спеціальної літератури, а також електронних ресурсів, які дають відповідь на безліч питань. Але, як правило, багато хто з них описують або певний тип, або певний текстовий редактор. І щоб знайти підходящий, необхідно вивчити їх все. Завдання, поставлені нами у цій роботі - це порівняння текстових редакторів за різними критеріями, а так само їх зіставлення і виявлення особливостей.

1. Microsoft Word

1.1 Вікно програми

1.2 Робота з текстом

1.3 Редагування тексту

1.4 Форматування тексту

1.5 Друк документів

1.6 Вставка графічних об'єктів

1.7 Вставка таблиць

2. Лексикон

2.1 Вікно програми

2.2 Меню ЛЕКСИКОНИ

2.3 Робота з текстом

2.4 Форматування тексту

2.5 Друк документів

3. StarWriter

3.1 Функції StarWriter

3.2 Вікно програми

3.3 Перевірка орфографії та збереження документів

4. Інші текстові редактори

4.1 Bred

4.2 Crypt Edit

4.3 Hierogliph

4.4 KeyNote

4.5 Squall Pro

4.6 TextViewer

4.7 WinVi

4.8 Патріот

4.9 Aditor Pro

=Опис оцінювання=
=''Критерії оцінювання''=
Зміст: 5 балів
Висвітлення всіх тематичних питань 1 бал
Логічність викладення матеріалу 1 бал
Доступність та цікавість матеріалу 1 бал
Відповідність змісту темі 1 бал
Різнобічність висвітлення питання 1 бал
Оформлення: 5 балів
Назва та заголовки 1 бал
Зручність перегляду 1 бал
Ілюстрації до тексту 1 бал
Урахування вікових особливостей сприйняття 1 бал
Доречність анімації 1 бал
ГРАМОТНіСТЬ 1 бал
Загальна привабливість 1 бал

Загальна сума балів 12 балів

=Діяльність учнів та вчителя=
*Вчитель ознайомлює учнів з текстовими редакторами, їх властивостями та можливостями редагування;
*Вчитель дає невелечкі практичні завдання по кожному з редакторів;
*учні виконують практичні завдання;
*готують презентації про переваги та недоліки того чи іншого текстового редактора;
*розробляють систему оцінки по 10 бальній шкалі для кожного текстового редактора.

=Відомості про автора=
Васильченко Тетяна Володимирівна

вчитель математики та інформатики

Новостародубська ЗОШ I-III ступенів

с. Новий Стародуб, Петрівський район, Кіровоградська область

Контактні дані

=Відомості про тренінг=

''Дати проведення тренінгу:12.11.2012''

''Місце проведення тренінгу:Новостародубська ЗОШ I-III ступенів, кабінет інформатики, факультативне заняття''

''Тренери: вчителі інформатики: Васильченко Тетяна Володимирівна, Гончарук Віталій Дмитрович''

[[Категорія: Шаблони]]

Навчальний проект Васильченко Тетяни

2012-10-17T08:59:23Z

Тетяна: /* Діяльність учнів та вчителя */

== Назва проекту ==

'''''Порівняльна характеристика текстових редакторів'''''

=Головний навчальний предмет=
''Інформатика, а саме факультативні та гурткові завдання''

=Нвчальні цілі=

*'''''порівняння текстових редакторів за різними критеріями, а так само їх зіставлення і виявлення особливостей;'''''

*''''' для розкриття поставленого питання в першу чергу необхідно визначити саме поняття текстового редактора, представити його види;'''''

*''''' провести дослідження серед різних текстових редакторів;'''''

*''''' встановити їх особливості, переваги і недоліки;'''''

*''''' в кінці, з отриманої інформації скласти порівняльну характеристику представлених текстових редакторів і зробити висновок.'''''

=Вік учнів=

''16-17 років, 10-11 класи''

=''' Стислий опис проекту''' =
Значну частину роботи комп'ютера становить виконання функції «пишучої машинки». Але часи, коли було достатньо просто набрати текст і роздрукувати його на принтері, давно минули - тепер вважається цілком природним вміння редактора розфарбовувати текст і фон, використовувати різні шрифти, вставляти картинки, перевіряти правопис.
Існування різних текстових редакторів приводить користувача до питання, який текстовий редактор краще використовувати для роботи з текстом. Існує кілька аспектів цього питання, наприклад, який текстовий редактор працює швидше, який надійніше, який функціональніша і так далі. Тому слід розібратися в них і зрозуміти, за що користувачі віддають перевагу одні текстові редактори і залишають осторонь інші, а також дослідити нові напрями у цій галузі.
Зараз у розпорядженні користувача існує багато різної спеціальної літератури, а також електронних ресурсів, які дають відповідь на безліч питань. Але, як правило, багато хто з них описують або певний тип, або певний текстовий редактор. І щоб знайти підходящий, необхідно вивчити їх все. Завдання, поставлені нами у цій роботі - це порівняння текстових редакторів за різними критеріями, а так само їх зіставлення і виявлення особливостей.

1. Microsoft Word

1.1 Вікно програми

1.2 Робота з текстом

1.3 Редагування тексту

1.4 Форматування тексту

1.5 Друк документів

1.6 Вставка графічних об'єктів

1.7 Вставка таблиць

2. Лексикон

2.1 Вікно програми

2.2 Меню ЛЕКСИКОНИ

2.3 Робота з текстом

2.4 Форматування тексту

2.5 Друк документів

3. StarWriter

3.1 Функції StarWriter

3.2 Вікно програми

3.3 Перевірка орфографії та збереження документів

4. Інші текстові редактори

4.1 Bred

4.2 Crypt Edit

4.3 Hierogliph

4.4 KeyNote

4.5 Squall Pro

4.6 TextViewer

4.7 WinVi

4.8 Патріот

4.9 Aditor Pro

=Опис оцінювання=
=''Критерії оцінювання''=
Зміст: 5 балів
Висвітлення всіх тематичних питань 1 бал
Логічність викладення матеріалу 1 бал
Доступність та цікавість матеріалу 1 бал
Відповідність змісту темі 1 бал
Різнобічність висвітлення питання 1 бал
Оформлення: 5 балів
Назва та заголовки 1 бал
Зручність перегляду 1 бал
Ілюстрації до тексту 1 бал
Урахування вікових особливостей сприйняття 1 бал
Доречність анімації 1 бал
ГРАМОТНіСТЬ 1 бал
Загальна привабливість 1 бал

Загальна сума балів 12 балів

=Діяльність учнів та вчителя=

=Відомості про автора=
Васильченко Тетяна Володимирівна

вчитель математики та інформатики

Новостародубська ЗОШ I-III ступенів

с. Новий Стародуб, Петрівський район, Кіровоградська область

Контактні дані

=Відомості про тренінг=

''Дати проведення тренінгу:12.11.2012''

''Місце проведення тренінгу:Новостародубська ЗОШ I-III ступенів, кабінет інформатики, факультативне заняття''

''Тренери: вчителі інформатики: Васильченко Тетяна Володимирівна, Гончарук Віталій Дмитрович''

[[Категорія: Шаблони]]

Навчальний проект Васильченко Тетяни

2012-10-17T08:37:08Z

Тетяна: /* Інформатика, а саме факультативні та гурткові завдання */

== Назва проекту ==

'''''Порівняльна характеристика текстових редакторів'''''

=Головний навчальний предмет=
''Інформатика, а саме факультативні та гурткові завдання''

=Нвчальні цілі=

*'''''порівняння текстових редакторів за різними критеріями, а так само їх зіставлення і виявлення особливостей;'''''

*''''' для розкриття поставленого питання в першу чергу необхідно визначити саме поняття текстового редактора, представити його види;'''''

*''''' провести дослідження серед різних текстових редакторів;'''''

*''''' встановити їх особливості, переваги і недоліки;'''''

*''''' в кінці, з отриманої інформації скласти порівняльну характеристику представлених текстових редакторів і зробити висновок.'''''

=Вік учнів=

''16-17 років, 10-11 класи''

=''' Стислий опис проекту''' =
Значну частину роботи комп'ютера становить виконання функції «пишучої машинки». Але часи, коли було достатньо просто набрати текст і роздрукувати його на принтері, давно минули - тепер вважається цілком природним вміння редактора розфарбовувати текст і фон, використовувати різні шрифти, вставляти картинки, перевіряти правопис.
Існування різних текстових редакторів приводить користувача до питання, який текстовий редактор краще використовувати для роботи з текстом. Існує кілька аспектів цього питання, наприклад, який текстовий редактор працює швидше, який надійніше, який функціональніша і так далі. Тому слід розібратися в них і зрозуміти, за що користувачі віддають перевагу одні текстові редактори і залишають осторонь інші, а також дослідити нові напрями у цій галузі.
Зараз у розпорядженні користувача існує багато різної спеціальної літератури, а також електронних ресурсів, які дають відповідь на безліч питань. Але, як правило, багато хто з них описують або певний тип, або певний текстовий редактор. І щоб знайти підходящий, необхідно вивчити їх все. Завдання, поставлені нами у цій роботі - це порівняння текстових редакторів за різними критеріями, а так само їх зіставлення і виявлення особливостей.

1. Microsoft Word

1.1 Вікно програми

1.2 Робота з текстом

1.3 Редагування тексту

1.4 Форматування тексту

1.5 Друк документів

1.6 Вставка графічних об'єктів

1.7 Вставка таблиць

2. Лексикон

2.1 Вікно програми

2.2 Меню ЛЕКСИКОНИ

2.3 Робота з текстом

2.4 Форматування тексту

2.5 Друк документів

3. StarWriter

3.1 Функції StarWriter

3.2 Вікно програми

3.3 Перевірка орфографії та збереження документів

4. Інші текстові редактори

4.1 Bred

4.2 Crypt Edit

4.3 Hierogliph

4.4 KeyNote

4.5 Squall Pro

4.6 TextViewer

4.7 WinVi

4.8 Патріот

4.9 Aditor Pro

=Опис оцінювання=
=''Критерії оцінювання''=
Зміст: 5 балів
Висвітлення всіх тематичних питань 1 бал
Логічність викладення матеріалу 1 бал
Доступність та цікавість матеріалу 1 бал
Відповідність змісту темі 1 бал
Різнобічність висвітлення питання 1 бал
Оформлення: 5 балів
Назва та заголовки 1 бал
Зручність перегляду 1 бал
Ілюстрації до тексту 1 бал
Урахування вікових особливостей сприйняття 1 бал
Доречність анімації 1 бал
ГРАМОТНіСТЬ 1 бал
Загальна привабливість 1 бал

Загальна сума балів 12 балів

=Діяльність учнів та вчителя=
Значну частину роботи комп'ютера становить виконання функції «пишучої машинки». Але часи, коли було достатньо просто набрати текст і роздрукувати його на принтері, давно минули - тепер вважається цілком природним вміння редактора розфарбовувати текст і фон, використовувати різні шрифти, вставляти картинки, перевіряти правопис.
Існування різних текстових редакторів приводить користувача до питання, який текстовий редактор краще використовувати для роботи з текстом. Існує кілька аспектів цього питання, наприклад, який текстовий редактор працює швидше, який надійніше, який функціональніша і так далі. Тому слід розібратися в них і зрозуміти, за що користувачі віддають перевагу одні текстові редактори і залишають осторонь інші, а також дослідити нові напрями у цій галузі.
Зараз у розпорядженні користувача існує багато різної спеціальної літератури, а також електронних ресурсів, які дають відповідь на безліч питань. Але, як правило, багато хто з них описують або певний тип, або певний текстовий редактор. І щоб знайти підходящий, необхідно вивчити їх все. Завдання, поставлені нами у цій роботі - це порівняння текстових редакторів за різними критеріями, а так само їх зіставлення і виявлення особливостей.

1. Microsoft Word

1.1 Вікно програми

1.2 Робота з текстом

1.3 Редагування тексту

1.4 Форматування тексту

1.5 Друк документів

1.6 Вставка графічних об'єктів

1.7 Вставка таблиць

2. Лексикон

2.1 Вікно програми

2.2 Меню ЛЕКСИКОНИ

2.3 Робота з текстом

2.4 Форматування тексту

2.5 Друк документів

3. StarWriter

3.1 Функції StarWriter

3.2 Вікно програми

3.3 Перевірка орфографії та збереження документів

4. Інші текстові редактори

4.1 Bred

4.2 Crypt Edit

4.3 Hierogliph

4.4 KeyNote

4.5 Squall Pro

4.6 TextViewer

4.7 WinVi

4.8 Патріот

4.9 Aditor Pro

=Відомості про автора=
Васильченко Тетяна Володимирівна

вчитель математики та інформатики

Новостародубська ЗОШ I-III ступенів

с. Новий Стародуб, Петрівський район, Кіровоградська область

Контактні дані

=Відомості про тренінг=

''Дати проведення тренінгу:12.11.2012''

''Місце проведення тренінгу:Новостародубська ЗОШ I-III ступенів, кабінет інформатики, факультативне заняття''

''Тренери: вчителі інформатики: Васильченко Тетяна Володимирівна, Гончарук Віталій Дмитрович''

[[Категорія: Шаблони]]

Навчальний проект Васильченко Тетяни

2012-10-17T08:21:54Z

Тетяна: /* Стислий опис проекту */

== Назва проекту ==

'''''Порівняльна характеристика текстових редакторів'''''

=Головний навчальний предмет=
''Інформатика, а саме факультативні та гурткові завдання''

=''Інформатика, а саме факультативні та гурткові завдання''=

=Нвчальні цілі=

*'''''порівняння текстових редакторів за різними критеріями, а так само їх зіставлення і виявлення особливостей;'''''

*''''' для розкриття поставленого питання в першу чергу необхідно визначити саме поняття текстового редактора, представити його види;'''''

*''''' провести дослідження серед різних текстових редакторів;'''''

*''''' встановити їх особливості, переваги і недоліки;'''''

*''''' в кінці, з отриманої інформації скласти порівняльну характеристику представлених текстових редакторів і зробити висновок.'''''

=Вік учнів=

''16-17 років, 10-11 класи''

=''' Стислий опис проекту''' =
Значну частину роботи комп'ютера становить виконання функції «пишучої машинки». Але часи, коли було достатньо просто набрати текст і роздрукувати його на принтері, давно минули - тепер вважається цілком природним вміння редактора розфарбовувати текст і фон, використовувати різні шрифти, вставляти картинки, перевіряти правопис.
Існування різних текстових редакторів приводить користувача до питання, який текстовий редактор краще використовувати для роботи з текстом. Існує кілька аспектів цього питання, наприклад, який текстовий редактор працює швидше, який надійніше, який функціональніша і так далі. Тому слід розібратися в них і зрозуміти, за що користувачі віддають перевагу одні текстові редактори і залишають осторонь інші, а також дослідити нові напрями у цій галузі.
Зараз у розпорядженні користувача існує багато різної спеціальної літератури, а також електронних ресурсів, які дають відповідь на безліч питань. Але, як правило, багато хто з них описують або певний тип, або певний текстовий редактор. І щоб знайти підходящий, необхідно вивчити їх все. Завдання, поставлені нами у цій роботі - це порівняння текстових редакторів за різними критеріями, а так само їх зіставлення і виявлення особливостей.

1. Microsoft Word

1.1 Вікно програми

1.2 Робота з текстом

1.3 Редагування тексту

1.4 Форматування тексту

1.5 Друк документів

1.6 Вставка графічних об'єктів

1.7 Вставка таблиць

2. Лексикон

2.1 Вікно програми

2.2 Меню ЛЕКСИКОНИ

2.3 Робота з текстом

2.4 Форматування тексту

2.5 Друк документів

3. StarWriter

3.1 Функції StarWriter

3.2 Вікно програми

3.3 Перевірка орфографії та збереження документів

4. Інші текстові редактори

4.1 Bred

4.2 Crypt Edit

4.3 Hierogliph

4.4 KeyNote

4.5 Squall Pro

4.6 TextViewer

4.7 WinVi

4.8 Патріот

4.9 Aditor Pro

=Опис оцінювання=
=''Критерії оцінювання''=
Зміст: 5 балів
Висвітлення всіх тематичних питань 1 бал
Логічність викладення матеріалу 1 бал
Доступність та цікавість матеріалу 1 бал
Відповідність змісту темі 1 бал
Різнобічність висвітлення питання 1 бал
Оформлення: 5 балів
Назва та заголовки 1 бал
Зручність перегляду 1 бал
Ілюстрації до тексту 1 бал
Урахування вікових особливостей сприйняття 1 бал
Доречність анімації 1 бал
ГРАМОТНіСТЬ 1 бал
Загальна привабливість 1 бал

Загальна сума балів 12 балів

=Діяльність учнів та вчителя=
Значну частину роботи комп'ютера становить виконання функції «пишучої машинки». Але часи, коли було достатньо просто набрати текст і роздрукувати його на принтері, давно минули - тепер вважається цілком природним вміння редактора розфарбовувати текст і фон, використовувати різні шрифти, вставляти картинки, перевіряти правопис.
Існування різних текстових редакторів приводить користувача до питання, який текстовий редактор краще використовувати для роботи з текстом. Існує кілька аспектів цього питання, наприклад, який текстовий редактор працює швидше, який надійніше, який функціональніша і так далі. Тому слід розібратися в них і зрозуміти, за що користувачі віддають перевагу одні текстові редактори і залишають осторонь інші, а також дослідити нові напрями у цій галузі.
Зараз у розпорядженні користувача існує багато різної спеціальної літератури, а також електронних ресурсів, які дають відповідь на безліч питань. Але, як правило, багато хто з них описують або певний тип, або певний текстовий редактор. І щоб знайти підходящий, необхідно вивчити їх все. Завдання, поставлені нами у цій роботі - це порівняння текстових редакторів за різними критеріями, а так само їх зіставлення і виявлення особливостей.

1. Microsoft Word

1.1 Вікно програми

1.2 Робота з текстом

1.3 Редагування тексту

1.4 Форматування тексту

1.5 Друк документів

1.6 Вставка графічних об'єктів

1.7 Вставка таблиць

2. Лексикон

2.1 Вікно програми

2.2 Меню ЛЕКСИКОНИ

2.3 Робота з текстом

2.4 Форматування тексту

2.5 Друк документів

3. StarWriter

3.1 Функції StarWriter

3.2 Вікно програми

3.3 Перевірка орфографії та збереження документів

4. Інші текстові редактори

4.1 Bred

4.2 Crypt Edit

4.3 Hierogliph

4.4 KeyNote

4.5 Squall Pro

4.6 TextViewer

4.7 WinVi

4.8 Патріот

4.9 Aditor Pro

=Відомості про автора=
Васильченко Тетяна Володимирівна

вчитель математики та інформатики

Новостародубська ЗОШ I-III ступенів

с. Новий Стародуб, Петрівський район, Кіровоградська область

Контактні дані

=Відомості про тренінг=

''Дати проведення тренінгу:12.11.2012''

''Місце проведення тренінгу:Новостародубська ЗОШ I-III ступенів, кабінет інформатики, факультативне заняття''

''Тренери: вчителі інформатики: Васильченко Тетяна Володимирівна, Гончарук Віталій Дмитрович''

[[Категорія: Шаблони]]

Навчальний проект Васильченко Тетяни

2012-10-17T08:02:33Z

Тетяна: /* Стислий опис проекту */

Навчальний проект Васильченко Тетяни

2012-10-17T08:01:57Z

Тетяна: /* Вік учнів */

Навчальний проект Васильченко Тетяни

2012-10-17T08:00:30Z

Тетяна: /* Головний навчальний предмет */

Навчальний проект Васильченко Тетяни

2012-10-17T07:58:48Z

Тетяна: /* Порівняльна характеристика текстових редакторів */

== Назва проекту ==

'''''Порівняльна характеристика текстових редакторів'''''

=Головний навчальний предмет=

=''Інформатика, а саме факультативні та гурткові завдання''=

=Нвчальні цілі=

*'''''порівняння текстових редакторів за різними критеріями, а так само їх зіставлення і виявлення особливостей;'''''

*''''' для розкриття поставленого питання в першу чергу необхідно визначити саме поняття текстового редактора, представити його види;'''''

*''''' провести дослідження серед різних текстових редакторів;'''''

*''''' встановити їх особливості, переваги і недоліки;'''''

*''''' в кінці, з отриманої інформації скласти порівняльну характеристику представлених текстових редакторів і зробити висновок.'''''

=Вік учнів=

''16-17 років, 10-11 класи''

=Опис оцінювання=
=''Критерії оцінювання''=
Зміст: 5 балів
Висвітлення всіх тематичних питань 1 бал
Логічність викладення матеріалу 1 бал
Доступність та цікавість матеріалу 1 бал
Відповідність змісту темі 1 бал
Різнобічність висвітлення питання 1 бал
Оформлення: 5 балів
Назва та заголовки 1 бал
Зручність перегляду 1 бал
Ілюстрації до тексту 1 бал
Урахування вікових особливостей сприйняття 1 бал
Доречність анімації 1 бал
ГРАМОТНіСТЬ 1 бал
Загальна привабливість 1 бал

Загальна сума балів 12 балів

=Діяльність учнів та вчителя=
Значну частину роботи комп'ютера становить виконання функції «пишучої машинки». Але часи, коли було достатньо просто набрати текст і роздрукувати його на принтері, давно минули - тепер вважається цілком природним вміння редактора розфарбовувати текст і фон, використовувати різні шрифти, вставляти картинки, перевіряти правопис.
Існування різних текстових редакторів приводить користувача до питання, який текстовий редактор краще використовувати для роботи з текстом. Існує кілька аспектів цього питання, наприклад, який текстовий редактор працює швидше, який надійніше, який функціональніша і так далі. Тому слід розібратися в них і зрозуміти, за що користувачі віддають перевагу одні текстові редактори і залишають осторонь інші, а також дослідити нові напрями у цій галузі.
Зараз у розпорядженні користувача існує багато різної спеціальної літератури, а також електронних ресурсів, які дають відповідь на безліч питань. Але, як правило, багато хто з них описують або певний тип, або певний текстовий редактор. І щоб знайти підходящий, необхідно вивчити їх все. Завдання, поставлені нами у цій роботі - це порівняння текстових редакторів за різними критеріями, а так само їх зіставлення і виявлення особливостей.

1. Microsoft Word

1.1 Вікно програми

1.2 Робота з текстом

1.3 Редагування тексту

1.4 Форматування тексту

1.5 Друк документів

1.6 Вставка графічних об'єктів

1.7 Вставка таблиць

2. Лексикон

2.1 Вікно програми

2.2 Меню ЛЕКСИКОНИ

2.3 Робота з текстом

2.4 Форматування тексту

2.5 Друк документів

3. StarWriter

3.1 Функції StarWriter

3.2 Вікно програми

3.3 Перевірка орфографії та збереження документів

4. Інші текстові редактори

4.1 Bred

4.2 Crypt Edit

4.3 Hierogliph

4.4 KeyNote

4.5 Squall Pro

4.6 TextViewer

4.7 WinVi

4.8 Патріот

4.9 Aditor Pro

=Відомості про автора=
Васильченко Тетяна Володимирівна

вчитель математики та інформатики

Новостародубська ЗОШ I-III ступенів

с. Новий Стародуб, Петрівський район, Кіровоградська область

Контактні дані

=Відомості про тренінг=

''Дати проведення тренінгу:12.11.2012''

''Місце проведення тренінгу:Новостародубська ЗОШ I-III ступенів, кабінет інформатики, факультативне заняття''

''Тренери: вчителі інформатики: Васильченко Тетяна Володимирівна, Гончарук Віталій Дмитрович''

[[Категорія: Шаблони]]

Навчальний проект Васильченко Тетяни

2012-10-17T07:58:02Z

Тетяна: /* Назва проекту */

== Назва проекту ==

='''''Порівняльна характеристика текстових редакторів'''''=

=Головний навчальний предмет=

=''Інформатика, а саме факультативні та гурткові завдання''=

=Нвчальні цілі=

*'''''порівняння текстових редакторів за різними критеріями, а так само їх зіставлення і виявлення особливостей;'''''

*''''' для розкриття поставленого питання в першу чергу необхідно визначити саме поняття текстового редактора, представити його види;'''''

*''''' провести дослідження серед різних текстових редакторів;'''''

*''''' встановити їх особливості, переваги і недоліки;'''''

*''''' в кінці, з отриманої інформації скласти порівняльну характеристику представлених текстових редакторів і зробити висновок.'''''

=Вік учнів=

''16-17 років, 10-11 класи''

=Опис оцінювання=
=''Критерії оцінювання''=
Зміст: 5 балів
Висвітлення всіх тематичних питань 1 бал
Логічність викладення матеріалу 1 бал
Доступність та цікавість матеріалу 1 бал
Відповідність змісту темі 1 бал
Різнобічність висвітлення питання 1 бал
Оформлення: 5 балів
Назва та заголовки 1 бал
Зручність перегляду 1 бал
Ілюстрації до тексту 1 бал
Урахування вікових особливостей сприйняття 1 бал
Доречність анімації 1 бал
ГРАМОТНіСТЬ 1 бал
Загальна привабливість 1 бал

Загальна сума балів 12 балів

=Діяльність учнів та вчителя=
Значну частину роботи комп'ютера становить виконання функції «пишучої машинки». Але часи, коли було достатньо просто набрати текст і роздрукувати його на принтері, давно минули - тепер вважається цілком природним вміння редактора розфарбовувати текст і фон, використовувати різні шрифти, вставляти картинки, перевіряти правопис.
Існування різних текстових редакторів приводить користувача до питання, який текстовий редактор краще використовувати для роботи з текстом. Існує кілька аспектів цього питання, наприклад, який текстовий редактор працює швидше, який надійніше, який функціональніша і так далі. Тому слід розібратися в них і зрозуміти, за що користувачі віддають перевагу одні текстові редактори і залишають осторонь інші, а також дослідити нові напрями у цій галузі.
Зараз у розпорядженні користувача існує багато різної спеціальної літератури, а також електронних ресурсів, які дають відповідь на безліч питань. Але, як правило, багато хто з них описують або певний тип, або певний текстовий редактор. І щоб знайти підходящий, необхідно вивчити їх все. Завдання, поставлені нами у цій роботі - це порівняння текстових редакторів за різними критеріями, а так само їх зіставлення і виявлення особливостей.

1. Microsoft Word

1.1 Вікно програми

1.2 Робота з текстом

1.3 Редагування тексту

1.4 Форматування тексту

1.5 Друк документів

1.6 Вставка графічних об'єктів

1.7 Вставка таблиць

2. Лексикон

2.1 Вікно програми

2.2 Меню ЛЕКСИКОНИ

2.3 Робота з текстом

2.4 Форматування тексту

2.5 Друк документів

3. StarWriter

3.1 Функції StarWriter

3.2 Вікно програми

3.3 Перевірка орфографії та збереження документів

4. Інші текстові редактори

4.1 Bred

4.2 Crypt Edit

4.3 Hierogliph

4.4 KeyNote

4.5 Squall Pro

4.6 TextViewer

4.7 WinVi

4.8 Патріот

4.9 Aditor Pro

=Відомості про автора=
Васильченко Тетяна Володимирівна

вчитель математики та інформатики

Новостародубська ЗОШ I-III ступенів

с. Новий Стародуб, Петрівський район, Кіровоградська область

Контактні дані

=Відомості про тренінг=

''Дати проведення тренінгу:12.11.2012''

''Місце проведення тренінгу:Новостародубська ЗОШ I-III ступенів, кабінет інформатики, факультативне заняття''

''Тренери: вчителі інформатики: Васильченко Тетяна Володимирівна, Гончарук Віталій Дмитрович''

[[Категорія: Шаблони]]

Навчальний проект Васильченко Тетяни

2012-10-17T07:56:27Z

Тетяна: /* Порівняльна характеристика текстових редакторів */

== Назва проекту ==
Порівняльна характеристика текстових редакторів

=Головний навчальний предмет=

=''Інформатика, а саме факультативні та гурткові завдання''=

=Нвчальні цілі=

*'''''порівняння текстових редакторів за різними критеріями, а так само їх зіставлення і виявлення особливостей;'''''

*''''' для розкриття поставленого питання в першу чергу необхідно визначити саме поняття текстового редактора, представити його види;'''''

*''''' провести дослідження серед різних текстових редакторів;'''''

*''''' встановити їх особливості, переваги і недоліки;'''''

*''''' в кінці, з отриманої інформації скласти порівняльну характеристику представлених текстових редакторів і зробити висновок.'''''

=Вік учнів=

''16-17 років, 10-11 класи''

=Опис оцінювання=
=''Критерії оцінювання''=
Зміст: 5 балів
Висвітлення всіх тематичних питань 1 бал
Логічність викладення матеріалу 1 бал
Доступність та цікавість матеріалу 1 бал
Відповідність змісту темі 1 бал
Різнобічність висвітлення питання 1 бал
Оформлення: 5 балів
Назва та заголовки 1 бал
Зручність перегляду 1 бал
Ілюстрації до тексту 1 бал
Урахування вікових особливостей сприйняття 1 бал
Доречність анімації 1 бал
ГРАМОТНіСТЬ 1 бал
Загальна привабливість 1 бал

Загальна сума балів 12 балів

=Діяльність учнів та вчителя=
Значну частину роботи комп'ютера становить виконання функції «пишучої машинки». Але часи, коли було достатньо просто набрати текст і роздрукувати його на принтері, давно минули - тепер вважається цілком природним вміння редактора розфарбовувати текст і фон, використовувати різні шрифти, вставляти картинки, перевіряти правопис.
Існування різних текстових редакторів приводить користувача до питання, який текстовий редактор краще використовувати для роботи з текстом. Існує кілька аспектів цього питання, наприклад, який текстовий редактор працює швидше, який надійніше, який функціональніша і так далі. Тому слід розібратися в них і зрозуміти, за що користувачі віддають перевагу одні текстові редактори і залишають осторонь інші, а також дослідити нові напрями у цій галузі.
Зараз у розпорядженні користувача існує багато різної спеціальної літератури, а також електронних ресурсів, які дають відповідь на безліч питань. Але, як правило, багато хто з них описують або певний тип, або певний текстовий редактор. І щоб знайти підходящий, необхідно вивчити їх все. Завдання, поставлені нами у цій роботі - це порівняння текстових редакторів за різними критеріями, а так само їх зіставлення і виявлення особливостей.

1. Microsoft Word

1.1 Вікно програми

1.2 Робота з текстом

1.3 Редагування тексту

1.4 Форматування тексту

1.5 Друк документів

1.6 Вставка графічних об'єктів

1.7 Вставка таблиць

2. Лексикон

2.1 Вікно програми

2.2 Меню ЛЕКСИКОНИ

2.3 Робота з текстом

2.4 Форматування тексту

2.5 Друк документів

3. StarWriter

3.1 Функції StarWriter

3.2 Вікно програми

3.3 Перевірка орфографії та збереження документів

4. Інші текстові редактори

4.1 Bred

4.2 Crypt Edit

4.3 Hierogliph

4.4 KeyNote

4.5 Squall Pro

4.6 TextViewer

4.7 WinVi

4.8 Патріот

4.9 Aditor Pro

=Відомості про автора=
Васильченко Тетяна Володимирівна

вчитель математики та інформатики

Новостародубська ЗОШ I-III ступенів

с. Новий Стародуб, Петрівський район, Кіровоградська область

Контактні дані

=Відомості про тренінг=

''Дати проведення тренінгу:12.11.2012''

''Місце проведення тренінгу:Новостародубська ЗОШ I-III ступенів, кабінет інформатики, факультативне заняття''

''Тренери: вчителі інформатики: Васильченко Тетяна Володимирівна, Гончарук Віталій Дмитрович''

[[Категорія: Шаблони]]

Навчальний проект Васильченко Тетяни

2012-10-17T07:55:58Z

Тетяна: /* Назва проекту */

== Назва проекту ==
Порівняльна характеристика текстових редакторів

==''Порівняльна характеристика текстових редакторів''==

=Головний навчальний предмет=

=''Інформатика, а саме факультативні та гурткові завдання''=

=Нвчальні цілі=

*'''''порівняння текстових редакторів за різними критеріями, а так само їх зіставлення і виявлення особливостей;'''''

*''''' для розкриття поставленого питання в першу чергу необхідно визначити саме поняття текстового редактора, представити його види;'''''

*''''' провести дослідження серед різних текстових редакторів;'''''

*''''' встановити їх особливості, переваги і недоліки;'''''

*''''' в кінці, з отриманої інформації скласти порівняльну характеристику представлених текстових редакторів і зробити висновок.'''''

=Вік учнів=

''16-17 років, 10-11 класи''

=Опис оцінювання=
=''Критерії оцінювання''=
Зміст: 5 балів
Висвітлення всіх тематичних питань 1 бал
Логічність викладення матеріалу 1 бал
Доступність та цікавість матеріалу 1 бал
Відповідність змісту темі 1 бал
Різнобічність висвітлення питання 1 бал
Оформлення: 5 балів
Назва та заголовки 1 бал
Зручність перегляду 1 бал
Ілюстрації до тексту 1 бал
Урахування вікових особливостей сприйняття 1 бал
Доречність анімації 1 бал
ГРАМОТНіСТЬ 1 бал
Загальна привабливість 1 бал

Загальна сума балів 12 балів

=Діяльність учнів та вчителя=
Значну частину роботи комп'ютера становить виконання функції «пишучої машинки». Але часи, коли було достатньо просто набрати текст і роздрукувати його на принтері, давно минули - тепер вважається цілком природним вміння редактора розфарбовувати текст і фон, використовувати різні шрифти, вставляти картинки, перевіряти правопис.
Існування різних текстових редакторів приводить користувача до питання, який текстовий редактор краще використовувати для роботи з текстом. Існує кілька аспектів цього питання, наприклад, який текстовий редактор працює швидше, який надійніше, який функціональніша і так далі. Тому слід розібратися в них і зрозуміти, за що користувачі віддають перевагу одні текстові редактори і залишають осторонь інші, а також дослідити нові напрями у цій галузі.
Зараз у розпорядженні користувача існує багато різної спеціальної літератури, а також електронних ресурсів, які дають відповідь на безліч питань. Але, як правило, багато хто з них описують або певний тип, або певний текстовий редактор. І щоб знайти підходящий, необхідно вивчити їх все. Завдання, поставлені нами у цій роботі - це порівняння текстових редакторів за різними критеріями, а так само їх зіставлення і виявлення особливостей.

1. Microsoft Word

1.1 Вікно програми

1.2 Робота з текстом

1.3 Редагування тексту

1.4 Форматування тексту

1.5 Друк документів

1.6 Вставка графічних об'єктів

1.7 Вставка таблиць

2. Лексикон

2.1 Вікно програми

2.2 Меню ЛЕКСИКОНИ

2.3 Робота з текстом

2.4 Форматування тексту

2.5 Друк документів

3. StarWriter

3.1 Функції StarWriter

3.2 Вікно програми

3.3 Перевірка орфографії та збереження документів

4. Інші текстові редактори

4.1 Bred

4.2 Crypt Edit

4.3 Hierogliph

4.4 KeyNote

4.5 Squall Pro

4.6 TextViewer

4.7 WinVi

4.8 Патріот

4.9 Aditor Pro

=Відомості про автора=
Васильченко Тетяна Володимирівна

вчитель математики та інформатики

Новостародубська ЗОШ I-III ступенів

с. Новий Стародуб, Петрівський район, Кіровоградська область

Контактні дані

=Відомості про тренінг=

''Дати проведення тренінгу:12.11.2012''

''Місце проведення тренінгу:Новостародубська ЗОШ I-III ступенів, кабінет інформатики, факультативне заняття''

''Тренери: вчителі інформатики: Васильченко Тетяна Володимирівна, Гончарук Віталій Дмитрович''

[[Категорія: Шаблони]]

Навчальний проект Васильченко Тетяни

2012-10-16T11:28:12Z

Тетяна: /* Порівняльна характеристика текстових редакторів */

== Назва проекту ==

==''Порівняльна характеристика текстових редакторів''==

=Головний навчальний предмет=

=''Інформатика, а саме факультативні та гурткові завдання''=

=Нвчальні цілі=

*'''''порівняння текстових редакторів за різними критеріями, а так само їх зіставлення і виявлення особливостей;'''''

*''''' для розкриття поставленого питання в першу чергу необхідно визначити саме поняття текстового редактора, представити його види;'''''

*''''' провести дослідження серед різних текстових редакторів;'''''

*''''' встановити їх особливості, переваги і недоліки;'''''

*''''' в кінці, з отриманої інформації скласти порівняльну характеристику представлених текстових редакторів і зробити висновок.'''''

=Вік учнів=

''16-17 років, 10-11 класи''

=Опис оцінювання=
=''Критерії оцінювання''=
Зміст: 5 балів
Висвітлення всіх тематичних питань 1 бал
Логічність викладення матеріалу 1 бал
Доступність та цікавість матеріалу 1 бал
Відповідність змісту темі 1 бал
Різнобічність висвітлення питання 1 бал
Оформлення: 5 балів
Назва та заголовки 1 бал
Зручність перегляду 1 бал
Ілюстрації до тексту 1 бал
Урахування вікових особливостей сприйняття 1 бал
Доречність анімації 1 бал
ГРАМОТНіСТЬ 1 бал
Загальна привабливість 1 бал

Загальна сума балів 12 балів

=Діяльність учнів та вчителя=
Значну частину роботи комп'ютера становить виконання функції «пишучої машинки». Але часи, коли було достатньо просто набрати текст і роздрукувати його на принтері, давно минули - тепер вважається цілком природним вміння редактора розфарбовувати текст і фон, використовувати різні шрифти, вставляти картинки, перевіряти правопис.
Існування різних текстових редакторів приводить користувача до питання, який текстовий редактор краще використовувати для роботи з текстом. Існує кілька аспектів цього питання, наприклад, який текстовий редактор працює швидше, який надійніше, який функціональніша і так далі. Тому слід розібратися в них і зрозуміти, за що користувачі віддають перевагу одні текстові редактори і залишають осторонь інші, а також дослідити нові напрями у цій галузі.
Зараз у розпорядженні користувача існує багато різної спеціальної літератури, а також електронних ресурсів, які дають відповідь на безліч питань. Але, як правило, багато хто з них описують або певний тип, або певний текстовий редактор. І щоб знайти підходящий, необхідно вивчити їх все. Завдання, поставлені нами у цій роботі - це порівняння текстових редакторів за різними критеріями, а так само їх зіставлення і виявлення особливостей.

1. Microsoft Word

1.1 Вікно програми

1.2 Робота з текстом

1.3 Редагування тексту

1.4 Форматування тексту

1.5 Друк документів

1.6 Вставка графічних об'єктів

1.7 Вставка таблиць

2. Лексикон

2.1 Вікно програми

2.2 Меню ЛЕКСИКОНИ

2.3 Робота з текстом

2.4 Форматування тексту

2.5 Друк документів

3. StarWriter

3.1 Функції StarWriter

3.2 Вікно програми

3.3 Перевірка орфографії та збереження документів

4. Інші текстові редактори

4.1 Bred

4.2 Crypt Edit

4.3 Hierogliph

4.4 KeyNote

4.5 Squall Pro

4.6 TextViewer

4.7 WinVi

4.8 Патріот

4.9 Aditor Pro

=Відомості про автора=
Васильченко Тетяна Володимирівна

вчитель математики та інформатики

Новостародубська ЗОШ I-III ступенів

с. Новий Стародуб, Петрівський район, Кіровоградська область

Контактні дані

=Відомості про тренінг=

''Дати проведення тренінгу:12.11.2012''

''Місце проведення тренінгу:Новостародубська ЗОШ I-III ступенів, кабінет інформатики, факультативне заняття''

''Тренери: вчителі інформатики: Васильченко Тетяна Володимирівна, Гончарук Віталій Дмитрович''

[[Категорія: Шаблони]]

Навчальний проект Васильченко Тетяни

2012-10-16T11:10:57Z

Тетяна: /* Нвчальні цілі */

== Назва проекту ==

=''Порівняльна характеристика текстових редакторів''=

=Головний навчальний предмет=

=''Інформатика, а саме факультативні та гурткові завдання''=

=Нвчальні цілі=

*'''''порівняння текстових редакторів за різними критеріями, а так само їх зіставлення і виявлення особливостей;'''''

*''''' для розкриття поставленого питання в першу чергу необхідно визначити саме поняття текстового редактора, представити його види;'''''

*''''' провести дослідження серед різних текстових редакторів;'''''

*''''' встановити їх особливості, переваги і недоліки;'''''

*''''' в кінці, з отриманої інформації скласти порівняльну характеристику представлених текстових редакторів і зробити висновок.'''''

=Вік учнів=

''16-17 років, 10-11 класи''

=Опис оцінювання=
=''Критерії оцінювання''=
Зміст: 5 балів
Висвітлення всіх тематичних питань 1 бал
Логічність викладення матеріалу 1 бал
Доступність та цікавість матеріалу 1 бал
Відповідність змісту темі 1 бал
Різнобічність висвітлення питання 1 бал
Оформлення: 5 балів
Назва та заголовки 1 бал
Зручність перегляду 1 бал
Ілюстрації до тексту 1 бал
Урахування вікових особливостей сприйняття 1 бал
Доречність анімації 1 бал
ГРАМОТНіСТЬ 1 бал
Загальна привабливість 1 бал

Загальна сума балів 12 балів

=Діяльність учнів та вчителя=
Значну частину роботи комп'ютера становить виконання функції «пишучої машинки». Але часи, коли було достатньо просто набрати текст і роздрукувати його на принтері, давно минули - тепер вважається цілком природним вміння редактора розфарбовувати текст і фон, використовувати різні шрифти, вставляти картинки, перевіряти правопис.
Існування різних текстових редакторів приводить користувача до питання, який текстовий редактор краще використовувати для роботи з текстом. Існує кілька аспектів цього питання, наприклад, який текстовий редактор працює швидше, який надійніше, який функціональніша і так далі. Тому слід розібратися в них і зрозуміти, за що користувачі віддають перевагу одні текстові редактори і залишають осторонь інші, а також дослідити нові напрями у цій галузі.
Зараз у розпорядженні користувача існує багато різної спеціальної літератури, а також електронних ресурсів, які дають відповідь на безліч питань. Але, як правило, багато хто з них описують або певний тип, або певний текстовий редактор. І щоб знайти підходящий, необхідно вивчити їх все. Завдання, поставлені нами у цій роботі - це порівняння текстових редакторів за різними критеріями, а так само їх зіставлення і виявлення особливостей.

1. Microsoft Word

1.1 Вікно програми

1.2 Робота з текстом

1.3 Редагування тексту

1.4 Форматування тексту

1.5 Друк документів

1.6 Вставка графічних об'єктів

1.7 Вставка таблиць

2. Лексикон

2.1 Вікно програми

2.2 Меню ЛЕКСИКОНИ

2.3 Робота з текстом

2.4 Форматування тексту

2.5 Друк документів

3. StarWriter

3.1 Функції StarWriter

3.2 Вікно програми

3.3 Перевірка орфографії та збереження документів

4. Інші текстові редактори

4.1 Bred

4.2 Crypt Edit

4.3 Hierogliph

4.4 KeyNote

4.5 Squall Pro

4.6 TextViewer

4.7 WinVi

4.8 Патріот

4.9 Aditor Pro

=Відомості про автора=
Васильченко Тетяна Володимирівна

вчитель математики та інформатики

Новостародубська ЗОШ I-III ступенів

с. Новий Стародуб, Петрівський район, Кіровоградська область

Контактні дані

=Відомості про тренінг=

''Дати проведення тренінгу:12.11.2012''

''Місце проведення тренінгу:Новостародубська ЗОШ I-III ступенів, кабінет інформатики, факультативне заняття''

''Тренери: вчителі інформатики: Васильченко Тетяна Володимирівна, Гончарук Віталій Дмитрович''

[[Категорія: Шаблони]]

Навчальний проект Васильченко Тетяни

2012-10-16T11:10:20Z

Тетяна: /* Головний навчальний предмет */

== Назва проекту ==

=''Порівняльна характеристика текстових редакторів''=

=Головний навчальний предмет=

=''Інформатика, а саме факультативні та гурткові завдання''=

== Нвчальні цілі ==

*'''''порівняння текстових редакторів за різними критеріями, а так само їх зіставлення і виявлення особливостей;'''''

*''''' для розкриття поставленого питання в першу чергу необхідно визначити саме поняття текстового редактора, представити його види;'''''

*''''' провести дослідження серед різних текстових редакторів;'''''

*''''' встановити їх особливості, переваги і недоліки;'''''

*''''' в кінці, з отриманої інформації скласти порівняльну характеристику представлених текстових редакторів і зробити висновок.'''''

===Вік учнів===

''16-17 років, 10-11 класи''

=Опис оцінювання=
=''Критерії оцінювання''=
Зміст: 5 балів
Висвітлення всіх тематичних питань 1 бал
Логічність викладення матеріалу 1 бал
Доступність та цікавість матеріалу 1 бал
Відповідність змісту темі 1 бал
Різнобічність висвітлення питання 1 бал
Оформлення: 5 балів
Назва та заголовки 1 бал
Зручність перегляду 1 бал
Ілюстрації до тексту 1 бал
Урахування вікових особливостей сприйняття 1 бал
Доречність анімації 1 бал
ГРАМОТНіСТЬ 1 бал
Загальна привабливість 1 бал

Загальна сума балів 12 балів

=Діяльність учнів та вчителя=
Значну частину роботи комп'ютера становить виконання функції «пишучої машинки». Але часи, коли було достатньо просто набрати текст і роздрукувати його на принтері, давно минули - тепер вважається цілком природним вміння редактора розфарбовувати текст і фон, використовувати різні шрифти, вставляти картинки, перевіряти правопис.
Існування різних текстових редакторів приводить користувача до питання, який текстовий редактор краще використовувати для роботи з текстом. Існує кілька аспектів цього питання, наприклад, який текстовий редактор працює швидше, який надійніше, який функціональніша і так далі. Тому слід розібратися в них і зрозуміти, за що користувачі віддають перевагу одні текстові редактори і залишають осторонь інші, а також дослідити нові напрями у цій галузі.
Зараз у розпорядженні користувача існує багато різної спеціальної літератури, а також електронних ресурсів, які дають відповідь на безліч питань. Але, як правило, багато хто з них описують або певний тип, або певний текстовий редактор. І щоб знайти підходящий, необхідно вивчити їх все. Завдання, поставлені нами у цій роботі - це порівняння текстових редакторів за різними критеріями, а так само їх зіставлення і виявлення особливостей.

1. Microsoft Word

1.1 Вікно програми

1.2 Робота з текстом

1.3 Редагування тексту

1.4 Форматування тексту

1.5 Друк документів

1.6 Вставка графічних об'єктів

1.7 Вставка таблиць

2. Лексикон

2.1 Вікно програми

2.2 Меню ЛЕКСИКОНИ

2.3 Робота з текстом

2.4 Форматування тексту

2.5 Друк документів

3. StarWriter

3.1 Функції StarWriter

3.2 Вікно програми

3.3 Перевірка орфографії та збереження документів

4. Інші текстові редактори

4.1 Bred

4.2 Crypt Edit

4.3 Hierogliph

4.4 KeyNote

4.5 Squall Pro

4.6 TextViewer

4.7 WinVi

4.8 Патріот

4.9 Aditor Pro

=Відомості про автора=
Васильченко Тетяна Володимирівна

вчитель математики та інформатики

Новостародубська ЗОШ I-III ступенів

с. Новий Стародуб, Петрівський район, Кіровоградська область

Контактні дані

=Відомості про тренінг=

''Дати проведення тренінгу:12.11.2012''

''Місце проведення тренінгу:Новостародубська ЗОШ I-III ступенів, кабінет інформатики, факультативне заняття''

''Тренери: вчителі інформатики: Васильченко Тетяна Володимирівна, Гончарук Віталій Дмитрович''

[[Категорія: Шаблони]]

Навчальний проект Васильченко Тетяни

2012-10-16T11:08:52Z

Тетяна: /* Опис оцінювання */

== Назва проекту ==

=''Порівняльна характеристика текстових редакторів''=

== Головний навчальний предмет ==
=''Інформатика, а саме факультативні та гурткові завдання''=

== Нвчальні цілі ==

*'''''порівняння текстових редакторів за різними критеріями, а так само їх зіставлення і виявлення особливостей;'''''

*''''' для розкриття поставленого питання в першу чергу необхідно визначити саме поняття текстового редактора, представити його види;'''''

*''''' провести дослідження серед різних текстових редакторів;'''''

*''''' встановити їх особливості, переваги і недоліки;'''''

*''''' в кінці, з отриманої інформації скласти порівняльну характеристику представлених текстових редакторів і зробити висновок.'''''

===Вік учнів===

''16-17 років, 10-11 класи''

=Опис оцінювання=
=''Критерії оцінювання''=
Зміст: 5 балів
Висвітлення всіх тематичних питань 1 бал
Логічність викладення матеріалу 1 бал
Доступність та цікавість матеріалу 1 бал
Відповідність змісту темі 1 бал
Різнобічність висвітлення питання 1 бал
Оформлення: 5 балів
Назва та заголовки 1 бал
Зручність перегляду 1 бал
Ілюстрації до тексту 1 бал
Урахування вікових особливостей сприйняття 1 бал
Доречність анімації 1 бал
ГРАМОТНіСТЬ 1 бал
Загальна привабливість 1 бал

Загальна сума балів 12 балів

=Діяльність учнів та вчителя=
Значну частину роботи комп'ютера становить виконання функції «пишучої машинки». Але часи, коли було достатньо просто набрати текст і роздрукувати його на принтері, давно минули - тепер вважається цілком природним вміння редактора розфарбовувати текст і фон, використовувати різні шрифти, вставляти картинки, перевіряти правопис.
Існування різних текстових редакторів приводить користувача до питання, який текстовий редактор краще використовувати для роботи з текстом. Існує кілька аспектів цього питання, наприклад, який текстовий редактор працює швидше, який надійніше, який функціональніша і так далі. Тому слід розібратися в них і зрозуміти, за що користувачі віддають перевагу одні текстові редактори і залишають осторонь інші, а також дослідити нові напрями у цій галузі.
Зараз у розпорядженні користувача існує багато різної спеціальної літератури, а також електронних ресурсів, які дають відповідь на безліч питань. Але, як правило, багато хто з них описують або певний тип, або певний текстовий редактор. І щоб знайти підходящий, необхідно вивчити їх все. Завдання, поставлені нами у цій роботі - це порівняння текстових редакторів за різними критеріями, а так само їх зіставлення і виявлення особливостей.

1. Microsoft Word

1.1 Вікно програми

1.2 Робота з текстом

1.3 Редагування тексту

1.4 Форматування тексту

1.5 Друк документів

1.6 Вставка графічних об'єктів

1.7 Вставка таблиць

2. Лексикон

2.1 Вікно програми

2.2 Меню ЛЕКСИКОНИ

2.3 Робота з текстом

2.4 Форматування тексту

2.5 Друк документів

3. StarWriter

3.1 Функції StarWriter

3.2 Вікно програми

3.3 Перевірка орфографії та збереження документів

4. Інші текстові редактори

4.1 Bred

4.2 Crypt Edit

4.3 Hierogliph

4.4 KeyNote

4.5 Squall Pro

4.6 TextViewer

4.7 WinVi

4.8 Патріот

4.9 Aditor Pro

=Відомості про автора=
Васильченко Тетяна Володимирівна

вчитель математики та інформатики

Новостародубська ЗОШ I-III ступенів

с. Новий Стародуб, Петрівський район, Кіровоградська область

Контактні дані

=Відомості про тренінг=

''Дати проведення тренінгу:12.11.2012''

''Місце проведення тренінгу:Новостародубська ЗОШ I-III ступенів, кабінет інформатики, факультативне заняття''

''Тренери: вчителі інформатики: Васильченко Тетяна Володимирівна, Гончарук Віталій Дмитрович''

[[Категорія: Шаблони]]

Навчальний проект Васильченко Тетяни

2012-10-16T10:38:39Z

Тетяна: /* Вік учнів */

== Назва проекту ==

=''Порівняльна характеристика текстових редакторів''=

== Головний навчальний предмет ==
=''Інформатика, а саме факультативні та гурткові завдання''=

== Нвчальні цілі ==

*'''''порівняння текстових редакторів за різними критеріями, а так само їх зіставлення і виявлення особливостей;'''''

*''''' для розкриття поставленого питання в першу чергу необхідно визначити саме поняття текстового редактора, представити його види;'''''

*''''' провести дослідження серед різних текстових редакторів;'''''

*''''' встановити їх особливості, переваги і недоліки;'''''

*''''' в кінці, з отриманої інформації скласти порівняльну характеристику представлених текстових редакторів і зробити висновок.'''''

===Вік учнів===

''16-17 років, 10-11 класи''

=Опис оцінювання=

=Діяльність учнів та вчителя=
Значну частину роботи комп'ютера становить виконання функції «пишучої машинки». Але часи, коли було достатньо просто набрати текст і роздрукувати його на принтері, давно минули - тепер вважається цілком природним вміння редактора розфарбовувати текст і фон, використовувати різні шрифти, вставляти картинки, перевіряти правопис.
Існування різних текстових редакторів приводить користувача до питання, який текстовий редактор краще використовувати для роботи з текстом. Існує кілька аспектів цього питання, наприклад, який текстовий редактор працює швидше, який надійніше, який функціональніша і так далі. Тому слід розібратися в них і зрозуміти, за що користувачі віддають перевагу одні текстові редактори і залишають осторонь інші, а також дослідити нові напрями у цій галузі.
Зараз у розпорядженні користувача існує багато різної спеціальної літератури, а також електронних ресурсів, які дають відповідь на безліч питань. Але, як правило, багато хто з них описують або певний тип, або певний текстовий редактор. І щоб знайти підходящий, необхідно вивчити їх все. Завдання, поставлені нами у цій роботі - це порівняння текстових редакторів за різними критеріями, а так само їх зіставлення і виявлення особливостей.

1. Microsoft Word

1.1 Вікно програми

1.2 Робота з текстом

1.3 Редагування тексту

1.4 Форматування тексту

1.5 Друк документів

1.6 Вставка графічних об'єктів

1.7 Вставка таблиць

2. Лексикон

2.1 Вікно програми

2.2 Меню ЛЕКСИКОНИ

2.3 Робота з текстом

2.4 Форматування тексту

2.5 Друк документів

3. StarWriter

3.1 Функції StarWriter

3.2 Вікно програми

3.3 Перевірка орфографії та збереження документів

4. Інші текстові редактори

4.1 Bred

4.2 Crypt Edit

4.3 Hierogliph

4.4 KeyNote

4.5 Squall Pro

4.6 TextViewer

4.7 WinVi

4.8 Патріот

4.9 Aditor Pro

=Відомості про автора=
Васильченко Тетяна Володимирівна

вчитель математики та інформатики

Новостародубська ЗОШ I-III ступенів

с. Новий Стародуб, Петрівський район, Кіровоградська область

Контактні дані

=Відомості про тренінг=

''Дати проведення тренінгу:12.11.2012''

''Місце проведення тренінгу:Новостародубська ЗОШ I-III ступенів, кабінет інформатики, факультативне заняття''

''Тренери: вчителі інформатики: Васильченко Тетяна Володимирівна, Гончарук Віталій Дмитрович''

[[Категорія: Шаблони]]

Навчальний проект Васильченко Тетяни

2012-10-16T10:37:59Z

Тетяна: /* Порівняльна характеристика текстових редакторів */

== Назва проекту ==

=''Порівняльна характеристика текстових редакторів''=

== Головний навчальний предмет ==
=''Інформатика, а саме факультативні та гурткові завдання''=

== Нвчальні цілі ==

*'''''порівняння текстових редакторів за різними критеріями, а так само їх зіставлення і виявлення особливостей;'''''

*''''' для розкриття поставленого питання в першу чергу необхідно визначити саме поняття текстового редактора, представити його види;'''''

*''''' провести дослідження серед різних текстових редакторів;'''''

*''''' встановити їх особливості, переваги і недоліки;'''''

*''''' в кінці, з отриманої інформації скласти порівняльну характеристику представлених текстових редакторів і зробити висновок.'''''

===Вік учнів===
16-17 років, 10-11 класи

=Опис оцінювання=

=Діяльність учнів та вчителя=
Значну частину роботи комп'ютера становить виконання функції «пишучої машинки». Але часи, коли було достатньо просто набрати текст і роздрукувати його на принтері, давно минули - тепер вважається цілком природним вміння редактора розфарбовувати текст і фон, використовувати різні шрифти, вставляти картинки, перевіряти правопис.
Існування різних текстових редакторів приводить користувача до питання, який текстовий редактор краще використовувати для роботи з текстом. Існує кілька аспектів цього питання, наприклад, який текстовий редактор працює швидше, який надійніше, який функціональніша і так далі. Тому слід розібратися в них і зрозуміти, за що користувачі віддають перевагу одні текстові редактори і залишають осторонь інші, а також дослідити нові напрями у цій галузі.
Зараз у розпорядженні користувача існує багато різної спеціальної літератури, а також електронних ресурсів, які дають відповідь на безліч питань. Але, як правило, багато хто з них описують або певний тип, або певний текстовий редактор. І щоб знайти підходящий, необхідно вивчити їх все. Завдання, поставлені нами у цій роботі - це порівняння текстових редакторів за різними критеріями, а так само їх зіставлення і виявлення особливостей.

1. Microsoft Word

1.1 Вікно програми

1.2 Робота з текстом

1.3 Редагування тексту

1.4 Форматування тексту

1.5 Друк документів

1.6 Вставка графічних об'єктів

1.7 Вставка таблиць

2. Лексикон

2.1 Вікно програми

2.2 Меню ЛЕКСИКОНИ

2.3 Робота з текстом

2.4 Форматування тексту

2.5 Друк документів

3. StarWriter

3.1 Функції StarWriter

3.2 Вікно програми

3.3 Перевірка орфографії та збереження документів

4. Інші текстові редактори

4.1 Bred

4.2 Crypt Edit

4.3 Hierogliph

4.4 KeyNote

4.5 Squall Pro

4.6 TextViewer

4.7 WinVi

4.8 Патріот

4.9 Aditor Pro

=Відомості про автора=
Васильченко Тетяна Володимирівна

вчитель математики та інформатики

Новостародубська ЗОШ I-III ступенів

с. Новий Стародуб, Петрівський район, Кіровоградська область

Контактні дані

=Відомості про тренінг=

''Дати проведення тренінгу:12.11.2012''

''Місце проведення тренінгу:Новостародубська ЗОШ I-III ступенів, кабінет інформатики, факультативне заняття''

''Тренери: вчителі інформатики: Васильченко Тетяна Володимирівна, Гончарук Віталій Дмитрович''

[[Категорія: Шаблони]]

Навчальний проект Васильченко Тетяни

2012-10-16T10:10:59Z

Тетяна: /* Відомості про тренінг */

=Порівняльна характеристика текстових редакторів=

===Головний навчальний предмет===
Інформатика, а саме факультативні та гурткові завдання

== Нвчальні цілі ==
'''1. порівняння текстових редакторів за різними критеріями, а так само їх зіставлення і виявлення особливостей;
2. для розкриття поставленого питання в першу чергу необхідно визначити саме поняття текстового редактора, представити його види;
3. провести дослідження серед різних текстових редакторів;
4. встановити їх особливості, переваги і недоліки;
5. в кінці, з отриманої інформації скласти порівняльну характеристику представлених текстових редакторів і зробити висновок.'''

===Вік учнів===
16-17 років, 10-11 класи

=Опис оцінювання=

=Діяльність учнів та вчителя=
Значну частину роботи комп'ютера становить виконання функції «пишучої машинки». Але часи, коли було достатньо просто набрати текст і роздрукувати його на принтері, давно минули - тепер вважається цілком природним вміння редактора розфарбовувати текст і фон, використовувати різні шрифти, вставляти картинки, перевіряти правопис.
Існування різних текстових редакторів приводить користувача до питання, який текстовий редактор краще використовувати для роботи з текстом. Існує кілька аспектів цього питання, наприклад, який текстовий редактор працює швидше, який надійніше, який функціональніша і так далі. Тому слід розібратися в них і зрозуміти, за що користувачі віддають перевагу одні текстові редактори і залишають осторонь інші, а також дослідити нові напрями у цій галузі.
Зараз у розпорядженні користувача існує багато різної спеціальної літератури, а також електронних ресурсів, які дають відповідь на безліч питань. Але, як правило, багато хто з них описують або певний тип, або певний текстовий редактор. І щоб знайти підходящий, необхідно вивчити їх все. Завдання, поставлені нами у цій роботі - це порівняння текстових редакторів за різними критеріями, а так само їх зіставлення і виявлення особливостей.

1. Microsoft Word

1.1 Вікно програми

1.2 Робота з текстом

1.3 Редагування тексту

1.4 Форматування тексту

1.5 Друк документів

1.6 Вставка графічних об'єктів

1.7 Вставка таблиць

2. Лексикон

2.1 Вікно програми

2.2 Меню ЛЕКСИКОНИ

2.3 Робота з текстом

2.4 Форматування тексту

2.5 Друк документів

3. StarWriter

3.1 Функції StarWriter

3.2 Вікно програми

3.3 Перевірка орфографії та збереження документів

4. Інші текстові редактори

4.1 Bred

4.2 Crypt Edit

4.3 Hierogliph

4.4 KeyNote

4.5 Squall Pro

4.6 TextViewer

4.7 WinVi

4.8 Патріот

4.9 Aditor Pro

=Відомості про автора=
Васильченко Тетяна Володимирівна

вчитель математики та інформатики

Новостародубська ЗОШ I-III ступенів

с. Новий Стародуб, Петрівський район, Кіровоградська область

Контактні дані

=Відомості про тренінг=

''Дати проведення тренінгу:12.11.2012''

''Місце проведення тренінгу:Новостародубська ЗОШ I-III ступенів, кабінет інформатики, факультативне заняття''

''Тренери: вчителі інформатики: Васильченко Тетяна Володимирівна, Гончарук Віталій Дмитрович''

[[Категорія: Шаблони]]

Навчальний проект Васильченко Тетяни

2012-10-16T10:05:42Z

Тетяна: /* Діяльність учнів та вчителя */

=Порівняльна характеристика текстових редакторів=

===Головний навчальний предмет===
Інформатика, а саме факультативні та гурткові завдання

== Нвчальні цілі ==
'''1. порівняння текстових редакторів за різними критеріями, а так само їх зіставлення і виявлення особливостей;
2. для розкриття поставленого питання в першу чергу необхідно визначити саме поняття текстового редактора, представити його види;
3. провести дослідження серед різних текстових редакторів;
4. встановити їх особливості, переваги і недоліки;
5. в кінці, з отриманої інформації скласти порівняльну характеристику представлених текстових редакторів і зробити висновок.'''

===Вік учнів===
16-17 років, 10-11 класи

=Опис оцінювання=

=Діяльність учнів та вчителя=
Значну частину роботи комп'ютера становить виконання функції «пишучої машинки». Але часи, коли було достатньо просто набрати текст і роздрукувати його на принтері, давно минули - тепер вважається цілком природним вміння редактора розфарбовувати текст і фон, використовувати різні шрифти, вставляти картинки, перевіряти правопис.
Існування різних текстових редакторів приводить користувача до питання, який текстовий редактор краще використовувати для роботи з текстом. Існує кілька аспектів цього питання, наприклад, який текстовий редактор працює швидше, який надійніше, який функціональніша і так далі. Тому слід розібратися в них і зрозуміти, за що користувачі віддають перевагу одні текстові редактори і залишають осторонь інші, а також дослідити нові напрями у цій галузі.
Зараз у розпорядженні користувача існує багато різної спеціальної літератури, а також електронних ресурсів, які дають відповідь на безліч питань. Але, як правило, багато хто з них описують або певний тип, або певний текстовий редактор. І щоб знайти підходящий, необхідно вивчити їх все. Завдання, поставлені нами у цій роботі - це порівняння текстових редакторів за різними критеріями, а так само їх зіставлення і виявлення особливостей.

1. Microsoft Word

1.1 Вікно програми

1.2 Робота з текстом

1.3 Редагування тексту

1.4 Форматування тексту

1.5 Друк документів

1.6 Вставка графічних об'єктів

1.7 Вставка таблиць

2. Лексикон

2.1 Вікно програми

2.2 Меню ЛЕКСИКОНИ

2.3 Робота з текстом

2.4 Форматування тексту

2.5 Друк документів

3. StarWriter

3.1 Функції StarWriter

3.2 Вікно програми

3.3 Перевірка орфографії та збереження документів

4. Інші текстові редактори

4.1 Bred

4.2 Crypt Edit

4.3 Hierogliph

4.4 KeyNote

4.5 Squall Pro

4.6 TextViewer

4.7 WinVi

4.8 Патріот

4.9 Aditor Pro

=Відомості про автора=
Васильченко Тетяна Володимирівна

вчитель математики та інформатики

Новостародубська ЗОШ I-III ступенів

с. Новий Стародуб, Петрівський район, Кіровоградська область

Контактні дані

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==

==Місце проведення тренінгу==

==Тренери==

[[Категорія: Шаблони]]

Навчальний проект Васильченко Тетяни

2012-10-16T10:05:10Z

Тетяна: /* Вік учнів */

Навчальний проект Васильченко Тетяни

2012-10-16T10:01:27Z

Тетяна: /* Відомості про автора */

=Порівняльна характеристика текстових редакторів=

===Головний навчальний предмет===
Інформатика, а саме факультативні та гурткові завдання

== Нвчальні цілі ==
'''1. порівняння текстових редакторів за різними критеріями, а так само їх зіставлення і виявлення особливостей;
2. для розкриття поставленого питання в першу чергу необхідно визначити саме поняття текстового редактора, представити його види;
3. провести дослідження серед різних текстових редакторів;
4. встановити їх особливості, переваги і недоліки;
5. в кінці, з отриманої інформації скласти порівняльну характеристику представлених текстових редакторів і зробити висновок.'''

===Вік учнів===
16-17 років, 10-11 класи

Значну частину роботи комп'ютера становить виконання функції «пишучої машинки». Але часи, коли було достатньо просто набрати текст і роздрукувати його на принтері, давно минули - тепер вважається цілком природним вміння редактора розфарбовувати текст і фон, використовувати різні шрифти, вставляти картинки, перевіряти правопис.
Існування різних текстових редакторів приводить користувача до питання, який текстовий редактор краще використовувати для роботи з текстом. Існує кілька аспектів цього питання, наприклад, який текстовий редактор працює швидше, який надійніше, який функціональніша і так далі. Тому слід розібратися в них і зрозуміти, за що користувачі віддають перевагу одні текстові редактори і залишають осторонь інші, а також дослідити нові напрями у цій галузі.
Зараз у розпорядженні користувача існує багато різної спеціальної літератури, а також електронних ресурсів, які дають відповідь на безліч питань. Але, як правило, багато хто з них описують або певний тип, або певний текстовий редактор. І щоб знайти підходящий, необхідно вивчити їх все. Завдання, поставлені нами у цій роботі - це порівняння текстових редакторів за різними критеріями, а так само їх зіставлення і виявлення особливостей.

1. Microsoft Word

1.1 Вікно програми

1.2 Робота з текстом

1.3 Редагування тексту

1.4 Форматування тексту

1.5 Друк документів

1.6 Вставка графічних об'єктів

1.7 Вставка таблиць

2. Лексикон

2.1 Вікно програми

2.2 Меню ЛЕКСИКОНИ

2.3 Робота з текстом

2.4 Форматування тексту

2.5 Друк документів

3. StarWriter

3.1 Функції StarWriter

3.2 Вікно програми

3.3 Перевірка орфографії та збереження документів

4. Інші текстові редактори

4.1 Bred

4.2 Crypt Edit

4.3 Hierogliph

4.4 KeyNote

4.5 Squall Pro

4.6 TextViewer

4.7 WinVi

4.8 Патріот

4.9 Aditor Pro

=Опис оцінювання=

=Діяльність учнів та вчителя=

=Відомості про автора=
Васильченко Тетяна Володимирівна

вчитель математики та інформатики

Новостародубська ЗОШ I-III ступенів

с. Новий Стародуб, Петрівський район, Кіровоградська область

Контактні дані

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==

==Місце проведення тренінгу==

==Тренери==

[[Категорія: Шаблони]]