Вікі ЦДУ - Внесок користувача [uk]

Обговорення:Комунікація видимим світлом. Технологія LiFi

2013-12-08T14:52:32Z

Максим:

В принципе информации более чем достаточно, так как данная технология не столько распространенная и еще находиться в стадии экспериментов.[http://newsland.com/news/detail/id/957908/]--[[Користувач:Максим|Максим]] 16:52, 8 грудня 2013 (EET)

Обговорення:DHCP

2013-12-08T14:51:36Z

Максим:

Можно добавить как именно происходит настройка DHCP сервера на Linux в текстовом варианте [http://www.rhd.ru/docs/manuals/enterprise/RHEL-AS-2.1-Manual/custom-guide/configuring-dhcp-server.html] и к примеру видео для Windows [https://www.youtube.com/watch?v=A43FzO4FDO0]--[[Користувач:Максим|Максим]] 16:51, 8 грудня 2013 (EET)

2013-12-08T10:39:55Z

Максим:

Файл:Imagiga.jpg

2013-12-08T10:39:13Z

Максим:

Обговорення:Ethernet

2013-12-08T10:32:16Z

Максим:

Материал выложил неплохо, да и за оформление отдельно надо отметить.

--[[User:Tarasenko A|Tarasenko A]] 13:14, 12 мая 2009 (EEST)

----
Чудовий матеріал. Добре що є підпосилання, це розвантажує сторінку.
--[[Користувач:Чайка Едуард|Чайка Едуард]] 13:04, 3 січня 2010 (UTC)

----
Следует более подробнее рассказать о причинах возникновения коллизий, а также этапы доступа к среде (все данные, передаваемые по сети, помещаются в кадры определенной структуры и снабжаются уникальным адресом станции назначения. Чтобы получить возможность передавать кадр, станция должна убедиться, что разделяемая среда свободна. Это достигается прослушиванием основной гармоники сигнала, которая также называется несущей частотой (carrier-sense)...).--[[Користувач:Максим|Максим]] 12:32, 8 грудня 2013 (EET)

Обговорення:Ethernet

2013-12-08T10:32:00Z

Максим:

Обговорення:Стек протоколів

2013-12-08T10:24:37Z

Максим: Створена сторінка: Стоит добавить прикладные протоколы (которые отвечают за взаимодействие приложений. Ниж...

Стоит добавить прикладные протоколы (которые отвечают за взаимодействие приложений. Ниже приведены наиболее популярные прикладные протоколы, AFP, FTP, NCP, SNMP, HTTP).--[[Користувач:Максим|Максим]] 12:24, 8 грудня 2013 (EET)

Обговорення:ТОПОЛОГІЇ МЕРЕЖ

2013-12-08T10:19:02Z

Максим:

== Потреба в коректуванні ==

"деяких можливих зв'язків (Мал. 5,б). У мережі "

Що за малюнок 5, де він є?

--[[User:V kotyak|V kotyak]] 13:05, 28 апреля 2009 (EEST)

=== Потреба в коректуванні ===

Відповідність тексту щодо посилань на малюнки виправлена. 
--[[User:E dyachenko|E dyachenko]] 15:57, 15 мая 2009 (EEST)

== Очікується ==

Очікується завершення статті...

--[[User:Tkanov|Tkanoff]] 13:44, 12 мая 2009 (EEST)

Спеціальні топології досить поширені..... ем, а які?) 

--[[User:Затворний Денис|doctor]] 13:47, 12 мая 2009 (EEST)

Обережніше з малюнками. Де на одному з них заземлення на термінаторі? (Рис перед топологією)

--[[Користувач:Слєсаренко Микола|S_N]] 13:15, 14 січня 2010 (UTC)

Собственно было бы актуально в заключении указать достоинства и недостатки в виде таблицы, к примеру:
Топология «Звезда»
{| class="wikitable" style="text-align:center"
|-
! Достоинства
|-
| 1) Подключение новых рабочих станций не вызывает особых затруднений.
| 2) Возможность мониторинга сети и централизованного управления сетью
| 3) При использовании централизованного управления сетью локализация дефектов соединений максимально упрощается.
|4)Хорошая расширяемость и модернизация.
|-
! Недостатки
|-
| 1) Отказ концентратора приводит к отключению от сети всех рабочих станций, подключенных к ней.
| 2) Достаточно высокая стоимость реализации, т.к. требуется большое количество кабеля.
|}
--[[Користувач:Максим|Максим]] 12:19, 8 грудня 2013 (EET)

Обговорення:ФІЗИЧНА ТА ЛОГІЧНА СТРУКТУРИЗАЦІЯ МЕРЕЖ

2013-12-08T10:17:54Z

Максим:

Дуже хороші малюнки, за допомогою яких краще сприймаєть матеріал, але можна було б більш ширше у статті викласти теорію.--[[Користувач:Пашанова Лена|Пашанова Лена]] 19:32, 23 грудня 2009 (UTC)

Неплохо бы показать еще и вариант проблемной конфигурации (в виде рисунка). Речь идет о причине возникновения перегрузок, которые может лежать и в сетевых платах, и в шинах сервера.

[[Файл:Stuff09.gif]]
--[[Користувач:Максим|Максим]] 12:17, 8 грудня 2013 (EET)

Обговорення:ФІЗИЧНА ТА ЛОГІЧНА СТРУКТУРИЗАЦІЯ МЕРЕЖ

2013-12-08T10:16:53Z

Максим:

Файл:Stuff09.gif

2013-12-08T10:16:12Z

Максим:

Обговорення:ТОПОЛОГІЇ МЕРЕЖ

2013-12-08T10:07:29Z

Максим: /* Очікується */

ООП в JavaScript

2013-05-04T10:22:45Z

Максим: /* Літерали */

Теоретичний опис принципів ООП в JavaScript може заняти дуже багато часу, і викликати багато суперечок навколо питання чи взагалі існують класи в JavaScript. Я не буду на цьому зупинятися, а відразу дам відповідь: Класів в JavaScript НЕМАЄ

== Загальний Опис ==

JavaScript -- це мова програмування, яка базується на об`єктах. Всі об'єкти поділяються на 3 групи:
<ul>
<li>вбудовані об'єкти виконуючої системи</li>
<li>об'єкти середовища, в якому виконується сценарій</li>
<li>користувацькі об'єкти</li>
</ul>

об'єкт JavaScript -- це неупорядкований набір властивостей. 

Метод -- це властивість, що є функцією. Приклад синтаксису доступу до властивості об'єкту:
<code>
імя_об'єкта.імя_властивості </code>
або
<code>
імя_об'єкта["імя_властивості"]
</code>
Останній синтаксис використовується оператором for ... in. Кожне властивість складається з назви, значення і набору наступних атрибутів: 
<table rules="all" style="border: 2px double black; width: 100%; margin: 10px;">
<tr>
<td width="25%" style="font-style: oblique;">
Атрибут
</td>
<td style="font-style: oblique;">
Опис Атрибуту
</td>
</tr>
<tr>
<td style="font-style: oblique;">
DontEnum
</td>
<td>
Чи повинна властивість попадати в перелічення при обході оператором for..in
</td>
</tr>
<tr>
<td style="font-style: oblique;">
DontDelete
</td>
<td>
Заборона видалення даної властивості. Спроба програмно видалити дану властивість буде проигноровано.
</td>
</tr>
<tr>
<td>
ReadOnly
</td>
<td>
Заборона зміни цієї властивості. Спроба програмно змінити дану властивість буде проигноровано.
</td>
</tr>
</table>
Нова властивість об'єкту створюється просто присвоюванням йому значення. Нехай, наприклад, ми вже створили об'єкт MyObj. Задамо йому ім'я, та, наприклад, якесь значення:
<code>
MyObj.name = "Мій Об'єкт"; 
MyObj.value = 256;
</code>
Тепер наш об'єкт має 2 властивості: name та value. У таких властивостей, створених користувачем, всі перераховані вище атрибути скинуті в false. Надалі ми можемо змінювати значення цих властивостей або переглядати. 
 

== Створення об'єкта ==
У мовах, заснованих на класах, клас об'єктів описується оголошенням класу. У цьому оголошенні ми можемо вказати спеціальні методи - конструктори, які створюють екземпляри даного класу. Конструктор виділяє пам'ять для примірника, ініціалізує значення його властивостей і виконує інші необхідні дії. Після оголошення класу ми можемо створювати його екземпляри шляхом виклику операції new імя_конструктора (...).

Створення об'єктів у JavaScript відбувається приблизно так само, але тут оголошення конструктора збігається з оголошенням класу. Іншими словами, ми визначаємо конструктор як функцію, яка створює об'єкти з заданим початковим набором властивостей і їх значень. Потім ми так само створюємо об'єкти викликом операції new імя_конструктора (...). Або оголошуемо змінну якій без явного визначення функції присвоюємо ряд властивостей, реально створюється анонімна функція, яка створює об'єкт.

Існує два способи створення нових об'єктів у JavaScript, а саме:
<ul>
<li>Використання ініціалізатора об'єкта.</li>
<li>Використання конструктора об'єктів.</li>
</ul>

=== Створення об'єктів за допомогою ініціалізатора ===

Цей спосіб дозволяє одночасно створити об'єкт і привласнити значення всіх або частини його властивостей. Він застосовується в тих випадках, коли ми створюємо об'єкт з унікальним набором властивостей. Ініціалізатор об'єкта має вигляд: 
(Властивість: значення [, властивість: значення])
Властивість - ідентифікатор, що задає ім'я властивості; значення - вираз, що задає значення цієї властивості.

Наприклад, об'єкт MyObj з попереднього прикладу може бути створений так:
var MyObj = {name: "Dead", value: "256"};
Можливо конструювати об'єкт в об'єкті. Додамо ще одну властивість об'єкта MyObj, яка називається options і сама є об'єктом:
var MyObj = {name: "Dead", value: "256",
options: {enabled: true, vud: false}};
=== Створення об'єктів за допомогою конструктора ===
Цей спосіб застосовується в тих випадках, коли ми хочемо створити "клас"(реально функцію конструктор) об'єктів з певним набором властивостей, а потім створювати нові об'єкти, просто вказуючи, до якого класу вони повинні належати. Для цього потрібно спочатку створити конструктор об'єктів, який є функцією спеціального виду, а саме:
<ol>
<li>Ім'я функції задає ім'я створюваного "класу" об'єктів;</li>
<li>Тіло функції повинно містити присвоювання початкових значень властивостям і методам створюваного об'єкту.</li>
</ol>
Наприклад, конструктор для об'єкта MyObj з попереднього прикладу може мати наступний вигляд:
function MyObj(name, value)
{
this.name = name;
this.value = value;
}
Зверніть увагу на використання операції this для доступу до властивостей об'єкта. Його особливості будуть розглянуті далі.

Тепер для створення нових об'єктів MyObj достатньо викликати цей конструктор в операції new, наприклад:
var myObjL = new MyObj("Indigo", 132);

Продемонструємо на прикладі об'єкт, який буде складатися з іншого об'єкту та ініціалізовуватиметься за допомогою конструктору:

function myOpt(enbl, vud)
{
this.enabled = enbl;
this.vud = vud;
}

function MyObj(name, value, options)
{
this.name = name;
this.value = value;
this.options = options;
}

var myOpt = new myOpt(true, false);
var myObjL = new MyObj("Indigo", 132, myOpt);

Для доступу до властивостей властивості options використовується нотація myObjL.options.enabled.

==== Ключове слово this ====
Ключове слово this в JavaScript працює своєрідно, не так, як в інших мовах, він не прив'язується статично ні до якого об'єкту, а залежить від контексту виклику. 
Існує 4 випадки значення операції:
<ul>
<li>Режим конструктора, якщо функція визивається через new як конструктор об'єкту, то this ставиться на стрворюваний об'єкт;</li>
<li>Метод об'єкту, якщо функція запущена як властивість об'єкту, то в this буде посилання на цей об'єкт;</li>
<li>Apply/Call, якщо функція визивається через методи Apply та Call, при такому визові функції this буде встановлено в об'єкт, що визивається;</li>
<li>Простий виклик, при цьому виклику this стає ріним глобальному об'єкту (в браузері це window).</li>
</ul>

== Створення методів ==
Оскільки методи є різновидом властивостей, вони створюються так само, як описано вище. Наприклад, ми можемо додати до конструктора об'єктів MyObj метод aboutObj, який буде виводити на екран браузера інформацію про властивості цього об'єкта:
function showObj()
{
document.write("Об'єкт: " + this.name + " " + this.version);
}

function MyObj(name, version)
{
this.name = name;
this.version = version;
this.aboutObj = showObj;
}

В подальшому ми можемо викликати цей метод:
myObjL.showObj();

При бажанні можна записати короче:
function MyObj(name, version) {
this.name = name;
this.version = version;
this.aboutObj = function()
{
document.write("Об'єкт: " + this.name + " " + this.version);
}
}

== Прототипи об'єктів ==
Більшість об'єктно-орієнтованих мов (наприклад, Java і C + +) засновані на двох базових поняттях: класи об'єктів і екземпляри (instances) об'єктів.
<ol>
<li>Клас об'єктів - це абстрактне поняття, що описує всі властивості даного класу (в Java ці властивості називаються полями й методами, а в C + + членами класу, але суть від цього не змінюється).</li>
<li>Екземпляр об'єкту - це реалізація класу, тобто конкретний об'єкт, наділений всіма властивостями даного класу.</li>
</ol>
JavaScript, на відміну від цих мов, заснований на прототипах і не проводить відмінності між двома наведеними поняттями: у ньому є тільки об'єкти. Деяким аналогом класу тут виступає прототип об'єкта, який визначає початковий набір властивостей нового об'єкта. У процесі виконання програми об'єкт може отримувати нові властивості; більше того, він може сам виступати як прототип при створенні нових об'єктів.

Припустимо, що ми хочемо в процесі виконання сценарію додати нову властивість security (безпека) класу об'єктів Options (підкреслимо ще раз - класу об'єктів, а не окремому його представнику myOptions). Для цього використовується властивість prototype об'єкта Function:
Options.prototype.security = null;

Тепер ми можемо присвоїти значення новому властивості об'єкта:
myObjL.options.security = "Велика";

Для видалення властивостей об'єктів використовується операція delete, наприклад:
delete Options.prototype.security;

== Видалення об'єктів ==
Можна видалити раніше створений об'єк:
delete myObjL;

== Наслідування ==
У мовах, заснованих на класах, класи об'єктів утворюють ієрархію класів, в якій кожен клас може бути нащадком раніше визначеного класу. Нащадок класу має всі його властивості, але може мати додаткові властивості або змінювати властивості свого предка. При цьому набір властивостей даного класу зафіксований в його оголошенні і не може бути змінений в ході виконання програми. Можна сказати, що тут поточний стан реалізується екземплярами класів, методи реалізуються класами, а наслідування - структурою і поведінкою.

JavaScript підтримує наслідування, засноване на прототипах. З кожним конструктором пов'язаний відповідний прототип об'єкта, і кожен об'єкт, створений конструктором, містить неявно посилання на цей прототип. Прототип, у свою чергу, може містити посилання на свій прототип і так далі. Так утворюється ланцюжок прототипів. Посилання на властивість об'єкта - це посилання на перший прототип в ланцюжку прототипів об'єкта, який містить властивість з такою назвою. Іншими словами, якщо даний об'єкт має властивість з такою назвою, то використовується посилання на це властивість; якщо ні, то досліджується прототип цього об'єкта і т. д.

У JavaScript поточний стан та методи реалізуються об'єктами, а структура і поведінка успадковуються. Всі об'єкти, що явно містять властивість, яка містить їх прототип, поділяють цю властивість і його значення. На відміну від мов, заснованих на класах, властивості можуть динамічно додаватися до об'єктів і динамічно видалятися. Зокрема, конструктори не зобов'язані присвоювати значення всіх чи деяких властивостям створюваного об'єкту.

Наслідування в JavaScript здійснюється через клонування поведінки об'єкта і розширення його спеціалізованим поведінкою. Об'єкт, поведінка якого клонують, називається прототипом.

Прототип - це звичайний об'єкт, який ділиться своєю поведінкою з іншими об'єктами - в цьому випадку він виступає в якості батька.

[[Файл:8bba.png]]

var person = Object.create(null)

// Here we are reusing the previous getter/setter functions
: Object.defineProperty(person, 'name', { get: get_full_name
: , set: set_full_name
: , configurable: true
: , enumerable: true })

// And adding the `greet' function
person.greet = function (person) {
: return this.name + ': Why, hello there, ' + person + '.'
}

// Then we can share those behaviours with Mikhail
// By creating a new object that has it's [[Prototype]] property
// pointing to `person'.
var mikhail = Object.create(person)
: mikhail.first_name = 'Mikhail'
: mikhail.last_name = 'Weiß'
: mikhail.age = 19
: mikhail.gender = 'Male'

// And we can test whether things are actually working.
// First, `name' should be looked on `person'
: mikhail.name
// => 'Mikhail Weiß'

// Setting `name' should trigger the setter
: mikhail.name = 'Michael White'

// Such that `first_name' and `last_name' now reflect the
// previously name setting.
: mikhail.first_name
// => 'Michael'
: mikhail.last_name
// => 'White'

// `greet' is also inherited from `person'.
: mikhail.greet('you')
// => 'Michael White: Why, hello there, you.'

// And just to be sure, we can check which properties actually
// belong to `mikhail'
Object.keys(mikhail)
// => [ 'first_name', 'last_name', 'age', 'gender' ]

== Примітивні вбудовані об'єкти ==

JavaScript містить глобальний об'єкт, який є його середовищем виконання, а також наступні вбудовані об'єкти.

<table rules="all" style="border: 2px double black; width: 100%; margin: 10px;">
<tr>
<td width="25%" style="font-style: oblique;">
Об'єкт
</td>
<td style="font-style: oblique;">
Опис об'єкту
</td>
<td width="25%" style="font-style: oblique;">
Об'єкт
</td>
<td style="font-style: oblique;">
Опис об'єкту
</td>
</tr>
<tr>
<td style="font-style: oblique;">
Array
</td>
<td>
Масиви
</td>
<td style="font-style: oblique;">
Math
</td>
<td>
Математичні функції та константи
</td>
</tr>
<tr>
<td style="font-style: oblique;">
Boolean
</td>
<td>
Логічні об'єкти
</td>
<td style="font-style: oblique;">
Number
</td>
<td>
Числові об'єкти
</td>
</tr>
<tr>
<td>
Date
</td>
<td>
Дата та час
</td>
<td>
Object
</td>
<td>
Прототип інших об'єктів
</td>
</tr>
<tr>
<td>
Error
</td>
<td>
Виключення
</td>
<td>
RegExp
</td>
<td>
Регулярні вирази
</td>
</tr>
<tr>
<td>
Function
</td>
<td>
Функції
</td>
<td>
String
</td>
<td>
Рядкові об'єкти
</td>
</tr>
</table>

== Getter-и і setter-и ==

Getter-и і setter-и зазвичай використовуються в класичних об'єктно-орієнтованих мовах для забезпечення інкапсуляції.
Вони дозволяє забезпечити proxy для запитів на читання і запис властивостей.
Наприклад, у нас були окремі слоти для імені та прізвища, але ми хочемо мати зручний спосіб читати і встановлювати їх.
Створимо ім'я та прізвище нашого друга, вписавши відповідні характеристики:

'''Object.defineProperty(mikhail, 'first_name', {
: value: 'Mikhail'

: , writable: true })

Object.defineProperty(mikhail, 'last_name', {
: value: 'Weiß'

: , writable: true })'''

Потім ми опишемо загальний спосіб отримання і установки відразу двох властивостей за один раз - назвемо їх об'єднання name:

'''// () → String

// Returns the full name of object.

function get_full_name() {

: return this.first_name + ' ' + this.last_name
}'''

'''// (new_name:String) → undefined

// Sets the name components of the object, from a full name.

function set_full_name(new_name) {

: var names

: names = new_name.trim().split(/\s+/)

: this.first_name = names[⁣'0'] || ''

: this.last_name = names['1'] || '''''

}

'''Object.defineProperty(mikhail, 'name',

: { get: get_full_name

: , set: set_full_name

: , configurable: true

: , enumerable: true })'''

Тепер, кожен раз коли ми спробуємо дізнатися значення властивості name нашого друга насправді викликається функція get_full_name:

'''mikhail.name

// => 'Mikhail Weiß'

: mikhail.first_name

// => 'Mikhail'

: mikhail.last_name

// => 'Weiß'

: mikhail.last_name = 'White'

mikhail.name

// => 'Mikhail White''''

Також можемо встановити name об'єкта, звернувшись до відповідного властивості, але насправді виклик set_full_name виконає всю брудну роботу:

'''mikhail.name = 'Michael White'

: mikhail.name

// => 'Michael White'

: mikhail.first_name

// => 'Michael'

: mikhail.last_name

// => 'White''''

Крім того, слід враховувати що getter-и і setter-и зазвичай використовуються в інших мовах для інкапсуляції.

== Літерали ==

Простий спосіб створити об'єкт полягає у використанні літерального синтаксису JavaScript. Літеральний об'єкт визначає новий об'єкт.

У кожному разі, синтаксис літеральних об'єктів дозволяє визначати прості об'єкти і ініціалізувати їх властивості. Перепишемо приклад створення об'єкта Mikhail:

var mikhail = { first_name: 'Mikhail'

: , last_name: 'Weiß'

: , age: 19

: , gender: 'Male'

// () → String

// Returns the full name of object.

, get name() {

return this.first_name + ' ' + this.last_name }

// (new_name:String) → undefined

// Sets the name components of the object,

// from a full name.

: , set name(new_name) { var names

names = new_name.trim().split(/\s+/)

: this.first_name = names['0'] || ''

: this.last_name = names['1'] || '' }
}

Невалідний імена властивостей можуть бути укладені в лапки. Враховуйте, що запис для getter / setter в літеральном вигляді визначається анонімними функціями. Якщо ви хочете пов'язати раніше оголошену функцію з getter / setter, то ви повинні використовувати метод Object.defineProperty.

Подивимося на загальне правила літерального синтаксису:

<object-literal> ::= "{" <property-list> "}"

;

<property-list> ::= <property> ["," <property>]*

;

<property> ::= <data-property>

: | <getter-property>

: | <setter-property>

;

<data-property> ::= <property-name> ":" <expression>

;
<getter-property> ::= "get" <identifier>

: <function-parameters>

: <function-block>

;

<setter-property> ::= "set" <identifier>

: <function-parameters>

: <function-block>

;
<property-name> ::= <identifier>

| <quoted-identifier>
;

Літеральні об'єкти можуть з'являтися всередині виразів в JavaScript. Через деякій неоднозначності новачки іноді плутаються:

// This is a block statement, with a label:
: { foo: 'bar' }
// => 'bar'

// This is a syntax error (labels can't be quoted):
: { "foo": 'bar' }
// => SyntaxError: Invalid label

// This is an object literal (note the parenthesis to force
// parsing the contents as an expression):
: ({ "foo": 'bar' })
// => { foo: 'bar' }

// Where the parser is already expecting expressions,
// object literals don't need to be forced. E.g.:
var x = { foo: 'bar' }
: fn({foo: 'bar'})
: return { foo: 'bar' }
== Список використаної літератури ==
http://habrahabr.ru/post/153365/
[[category:Інтернет-програмування|*]]

[[category:Навчальні проекти]]

ООП в JavaScript

2013-05-04T10:21:11Z

Максим: /* Наслідування */

Теоретичний опис принципів ООП в JavaScript може заняти дуже багато часу, і викликати багато суперечок навколо питання чи взагалі існують класи в JavaScript. Я не буду на цьому зупинятися, а відразу дам відповідь: Класів в JavaScript НЕМАЄ

== Загальний Опис ==

JavaScript -- це мова програмування, яка базується на об`єктах. Всі об'єкти поділяються на 3 групи:
<ul>
<li>вбудовані об'єкти виконуючої системи</li>
<li>об'єкти середовища, в якому виконується сценарій</li>
<li>користувацькі об'єкти</li>
</ul>

об'єкт JavaScript -- це неупорядкований набір властивостей. 

Метод -- це властивість, що є функцією. Приклад синтаксису доступу до властивості об'єкту:
<code>
імя_об'єкта.імя_властивості </code>
або
<code>
імя_об'єкта["імя_властивості"]
</code>
Останній синтаксис використовується оператором for ... in. Кожне властивість складається з назви, значення і набору наступних атрибутів: 
<table rules="all" style="border: 2px double black; width: 100%; margin: 10px;">
<tr>
<td width="25%" style="font-style: oblique;">
Атрибут
</td>
<td style="font-style: oblique;">
Опис Атрибуту
</td>
</tr>
<tr>
<td style="font-style: oblique;">
DontEnum
</td>
<td>
Чи повинна властивість попадати в перелічення при обході оператором for..in
</td>
</tr>
<tr>
<td style="font-style: oblique;">
DontDelete
</td>
<td>
Заборона видалення даної властивості. Спроба програмно видалити дану властивість буде проигноровано.
</td>
</tr>
<tr>
<td>
ReadOnly
</td>
<td>
Заборона зміни цієї властивості. Спроба програмно змінити дану властивість буде проигноровано.
</td>
</tr>
</table>
Нова властивість об'єкту створюється просто присвоюванням йому значення. Нехай, наприклад, ми вже створили об'єкт MyObj. Задамо йому ім'я, та, наприклад, якесь значення:
<code>
MyObj.name = "Мій Об'єкт"; 
MyObj.value = 256;
</code>
Тепер наш об'єкт має 2 властивості: name та value. У таких властивостей, створених користувачем, всі перераховані вище атрибути скинуті в false. Надалі ми можемо змінювати значення цих властивостей або переглядати. 
 

== Створення об'єкта ==
У мовах, заснованих на класах, клас об'єктів описується оголошенням класу. У цьому оголошенні ми можемо вказати спеціальні методи - конструктори, які створюють екземпляри даного класу. Конструктор виділяє пам'ять для примірника, ініціалізує значення його властивостей і виконує інші необхідні дії. Після оголошення класу ми можемо створювати його екземпляри шляхом виклику операції new імя_конструктора (...).

Створення об'єктів у JavaScript відбувається приблизно так само, але тут оголошення конструктора збігається з оголошенням класу. Іншими словами, ми визначаємо конструктор як функцію, яка створює об'єкти з заданим початковим набором властивостей і їх значень. Потім ми так само створюємо об'єкти викликом операції new імя_конструктора (...). Або оголошуемо змінну якій без явного визначення функції присвоюємо ряд властивостей, реально створюється анонімна функція, яка створює об'єкт.

Існує два способи створення нових об'єктів у JavaScript, а саме:
<ul>
<li>Використання ініціалізатора об'єкта.</li>
<li>Використання конструктора об'єктів.</li>
</ul>

=== Створення об'єктів за допомогою ініціалізатора ===

Цей спосіб дозволяє одночасно створити об'єкт і привласнити значення всіх або частини його властивостей. Він застосовується в тих випадках, коли ми створюємо об'єкт з унікальним набором властивостей. Ініціалізатор об'єкта має вигляд: 
(Властивість: значення [, властивість: значення])
Властивість - ідентифікатор, що задає ім'я властивості; значення - вираз, що задає значення цієї властивості.

Наприклад, об'єкт MyObj з попереднього прикладу може бути створений так:
var MyObj = {name: "Dead", value: "256"};
Можливо конструювати об'єкт в об'єкті. Додамо ще одну властивість об'єкта MyObj, яка називається options і сама є об'єктом:
var MyObj = {name: "Dead", value: "256",
options: {enabled: true, vud: false}};
=== Створення об'єктів за допомогою конструктора ===
Цей спосіб застосовується в тих випадках, коли ми хочемо створити "клас"(реально функцію конструктор) об'єктів з певним набором властивостей, а потім створювати нові об'єкти, просто вказуючи, до якого класу вони повинні належати. Для цього потрібно спочатку створити конструктор об'єктів, який є функцією спеціального виду, а саме:
<ol>
<li>Ім'я функції задає ім'я створюваного "класу" об'єктів;</li>
<li>Тіло функції повинно містити присвоювання початкових значень властивостям і методам створюваного об'єкту.</li>
</ol>
Наприклад, конструктор для об'єкта MyObj з попереднього прикладу може мати наступний вигляд:
function MyObj(name, value)
{
this.name = name;
this.value = value;
}
Зверніть увагу на використання операції this для доступу до властивостей об'єкта. Його особливості будуть розглянуті далі.

Тепер для створення нових об'єктів MyObj достатньо викликати цей конструктор в операції new, наприклад:
var myObjL = new MyObj("Indigo", 132);

Продемонструємо на прикладі об'єкт, який буде складатися з іншого об'єкту та ініціалізовуватиметься за допомогою конструктору:

function myOpt(enbl, vud)
{
this.enabled = enbl;
this.vud = vud;
}

function MyObj(name, value, options)
{
this.name = name;
this.value = value;
this.options = options;
}

var myOpt = new myOpt(true, false);
var myObjL = new MyObj("Indigo", 132, myOpt);

Для доступу до властивостей властивості options використовується нотація myObjL.options.enabled.

==== Ключове слово this ====
Ключове слово this в JavaScript працює своєрідно, не так, як в інших мовах, він не прив'язується статично ні до якого об'єкту, а залежить від контексту виклику. 
Існує 4 випадки значення операції:
<ul>
<li>Режим конструктора, якщо функція визивається через new як конструктор об'єкту, то this ставиться на стрворюваний об'єкт;</li>
<li>Метод об'єкту, якщо функція запущена як властивість об'єкту, то в this буде посилання на цей об'єкт;</li>
<li>Apply/Call, якщо функція визивається через методи Apply та Call, при такому визові функції this буде встановлено в об'єкт, що визивається;</li>
<li>Простий виклик, при цьому виклику this стає ріним глобальному об'єкту (в браузері це window).</li>
</ul>

== Створення методів ==
Оскільки методи є різновидом властивостей, вони створюються так само, як описано вище. Наприклад, ми можемо додати до конструктора об'єктів MyObj метод aboutObj, який буде виводити на екран браузера інформацію про властивості цього об'єкта:
function showObj()
{
document.write("Об'єкт: " + this.name + " " + this.version);
}

function MyObj(name, version)
{
this.name = name;
this.version = version;
this.aboutObj = showObj;
}

В подальшому ми можемо викликати цей метод:
myObjL.showObj();

При бажанні можна записати короче:
function MyObj(name, version) {
this.name = name;
this.version = version;
this.aboutObj = function()
{
document.write("Об'єкт: " + this.name + " " + this.version);
}
}

== Прототипи об'єктів ==
Більшість об'єктно-орієнтованих мов (наприклад, Java і C + +) засновані на двох базових поняттях: класи об'єктів і екземпляри (instances) об'єктів.
<ol>
<li>Клас об'єктів - це абстрактне поняття, що описує всі властивості даного класу (в Java ці властивості називаються полями й методами, а в C + + членами класу, але суть від цього не змінюється).</li>
<li>Екземпляр об'єкту - це реалізація класу, тобто конкретний об'єкт, наділений всіма властивостями даного класу.</li>
</ol>
JavaScript, на відміну від цих мов, заснований на прототипах і не проводить відмінності між двома наведеними поняттями: у ньому є тільки об'єкти. Деяким аналогом класу тут виступає прототип об'єкта, який визначає початковий набір властивостей нового об'єкта. У процесі виконання програми об'єкт може отримувати нові властивості; більше того, він може сам виступати як прототип при створенні нових об'єктів.

Припустимо, що ми хочемо в процесі виконання сценарію додати нову властивість security (безпека) класу об'єктів Options (підкреслимо ще раз - класу об'єктів, а не окремому його представнику myOptions). Для цього використовується властивість prototype об'єкта Function:
Options.prototype.security = null;

Тепер ми можемо присвоїти значення новому властивості об'єкта:
myObjL.options.security = "Велика";

Для видалення властивостей об'єктів використовується операція delete, наприклад:
delete Options.prototype.security;

== Видалення об'єктів ==
Можна видалити раніше створений об'єк:
delete myObjL;

== Наслідування ==
У мовах, заснованих на класах, класи об'єктів утворюють ієрархію класів, в якій кожен клас може бути нащадком раніше визначеного класу. Нащадок класу має всі його властивості, але може мати додаткові властивості або змінювати властивості свого предка. При цьому набір властивостей даного класу зафіксований в його оголошенні і не може бути змінений в ході виконання програми. Можна сказати, що тут поточний стан реалізується екземплярами класів, методи реалізуються класами, а наслідування - структурою і поведінкою.

JavaScript підтримує наслідування, засноване на прототипах. З кожним конструктором пов'язаний відповідний прототип об'єкта, і кожен об'єкт, створений конструктором, містить неявно посилання на цей прототип. Прототип, у свою чергу, може містити посилання на свій прототип і так далі. Так утворюється ланцюжок прототипів. Посилання на властивість об'єкта - це посилання на перший прототип в ланцюжку прототипів об'єкта, який містить властивість з такою назвою. Іншими словами, якщо даний об'єкт має властивість з такою назвою, то використовується посилання на це властивість; якщо ні, то досліджується прототип цього об'єкта і т. д.

У JavaScript поточний стан та методи реалізуються об'єктами, а структура і поведінка успадковуються. Всі об'єкти, що явно містять властивість, яка містить їх прототип, поділяють цю властивість і його значення. На відміну від мов, заснованих на класах, властивості можуть динамічно додаватися до об'єктів і динамічно видалятися. Зокрема, конструктори не зобов'язані присвоювати значення всіх чи деяких властивостям створюваного об'єкту.

Наслідування в JavaScript здійснюється через клонування поведінки об'єкта і розширення його спеціалізованим поведінкою. Об'єкт, поведінка якого клонують, називається прототипом.

Прототип - це звичайний об'єкт, який ділиться своєю поведінкою з іншими об'єктами - в цьому випадку він виступає в якості батька.

[[Файл:8bba.png]]

var person = Object.create(null)

// Here we are reusing the previous getter/setter functions
: Object.defineProperty(person, 'name', { get: get_full_name
: , set: set_full_name
: , configurable: true
: , enumerable: true })

// And adding the `greet' function
person.greet = function (person) {
: return this.name + ': Why, hello there, ' + person + '.'
}

// Then we can share those behaviours with Mikhail
// By creating a new object that has it's [[Prototype]] property
// pointing to `person'.
var mikhail = Object.create(person)
: mikhail.first_name = 'Mikhail'
: mikhail.last_name = 'Weiß'
: mikhail.age = 19
: mikhail.gender = 'Male'

// And we can test whether things are actually working.
// First, `name' should be looked on `person'
: mikhail.name
// => 'Mikhail Weiß'

// Setting `name' should trigger the setter
: mikhail.name = 'Michael White'

// Such that `first_name' and `last_name' now reflect the
// previously name setting.
: mikhail.first_name
// => 'Michael'
: mikhail.last_name
// => 'White'

// `greet' is also inherited from `person'.
: mikhail.greet('you')
// => 'Michael White: Why, hello there, you.'

// And just to be sure, we can check which properties actually
// belong to `mikhail'
Object.keys(mikhail)
// => [ 'first_name', 'last_name', 'age', 'gender' ]

== Примітивні вбудовані об'єкти ==

JavaScript містить глобальний об'єкт, який є його середовищем виконання, а також наступні вбудовані об'єкти.

<table rules="all" style="border: 2px double black; width: 100%; margin: 10px;">
<tr>
<td width="25%" style="font-style: oblique;">
Об'єкт
</td>
<td style="font-style: oblique;">
Опис об'єкту
</td>
<td width="25%" style="font-style: oblique;">
Об'єкт
</td>
<td style="font-style: oblique;">
Опис об'єкту
</td>
</tr>
<tr>
<td style="font-style: oblique;">
Array
</td>
<td>
Масиви
</td>
<td style="font-style: oblique;">
Math
</td>
<td>
Математичні функції та константи
</td>
</tr>
<tr>
<td style="font-style: oblique;">
Boolean
</td>
<td>
Логічні об'єкти
</td>
<td style="font-style: oblique;">
Number
</td>
<td>
Числові об'єкти
</td>
</tr>
<tr>
<td>
Date
</td>
<td>
Дата та час
</td>
<td>
Object
</td>
<td>
Прототип інших об'єктів
</td>
</tr>
<tr>
<td>
Error
</td>
<td>
Виключення
</td>
<td>
RegExp
</td>
<td>
Регулярні вирази
</td>
</tr>
<tr>
<td>
Function
</td>
<td>
Функції
</td>
<td>
String
</td>
<td>
Рядкові об'єкти
</td>
</tr>
</table>

== Getter-и і setter-и ==

Getter-и і setter-и зазвичай використовуються в класичних об'єктно-орієнтованих мовах для забезпечення інкапсуляції.
Вони дозволяє забезпечити proxy для запитів на читання і запис властивостей.
Наприклад, у нас були окремі слоти для імені та прізвища, але ми хочемо мати зручний спосіб читати і встановлювати їх.
Створимо ім'я та прізвище нашого друга, вписавши відповідні характеристики:

'''Object.defineProperty(mikhail, 'first_name', {
: value: 'Mikhail'

: , writable: true })

Object.defineProperty(mikhail, 'last_name', {
: value: 'Weiß'

: , writable: true })'''

Потім ми опишемо загальний спосіб отримання і установки відразу двох властивостей за один раз - назвемо їх об'єднання name:

'''// () → String

// Returns the full name of object.

function get_full_name() {

: return this.first_name + ' ' + this.last_name
}'''

'''// (new_name:String) → undefined

// Sets the name components of the object, from a full name.

function set_full_name(new_name) {

: var names

: names = new_name.trim().split(/\s+/)

: this.first_name = names[⁣'0'] || ''

: this.last_name = names['1'] || '''''

}

'''Object.defineProperty(mikhail, 'name',

: { get: get_full_name

: , set: set_full_name

: , configurable: true

: , enumerable: true })'''

Тепер, кожен раз коли ми спробуємо дізнатися значення властивості name нашого друга насправді викликається функція get_full_name:

'''mikhail.name

// => 'Mikhail Weiß'

: mikhail.first_name

// => 'Mikhail'

: mikhail.last_name

// => 'Weiß'

: mikhail.last_name = 'White'

mikhail.name

// => 'Mikhail White''''

Також можемо встановити name об'єкта, звернувшись до відповідного властивості, але насправді виклик set_full_name виконає всю брудну роботу:

'''mikhail.name = 'Michael White'

: mikhail.name

// => 'Michael White'

: mikhail.first_name

// => 'Michael'

: mikhail.last_name

// => 'White''''

Крім того, слід враховувати що getter-и і setter-и зазвичай використовуються в інших мовах для інкапсуляції.

== Літерали ==

Простий спосіб створити об'єкт полягає у використанні літерального синтаксису JavaScript. Літеральний об'єкт визначає новий об'єкт.

У кожному разі, синтаксис літеральних об'єктів дозволяє визначати прості об'єкти і ініціалізувати їх властивості. Перепишемо приклад створення об'єкта Mikhail:

var mikhail = { first_name: 'Mikhail'

: , last_name: 'Weiß'

: , age: 19

: , gender: 'Male'

// () → String

// Returns the full name of object.

, get name() {

return this.first_name + ' ' + this.last_name }

// (new_name:String) → undefined

// Sets the name components of the object,

// from a full name.

: , set name(new_name) { var names

names = new_name.trim().split(/\s+/)

: this.first_name = names['0'] || ''

: this.last_name = names['1'] || '' }
}

Невалідний імена властивостей можуть бути укладені в лапки. Враховуйте, що запис для getter / setter в літеральном вигляді визначається анонімними функціями. Якщо ви хочете пов'язати раніше оголошену функцію з getter / setter, то ви повинні використовувати метод Object.defineProperty.

Подивимося на загальне правила літерального синтаксису:

<object-literal> ::= "{" <property-list> "}"

;

<property-list> ::= <property> ["," <property>]*

;

<property> ::= <data-property>

: | <getter-property>

: | <setter-property>

;

<data-property> ::= <property-name> ":" <expression>

;
<getter-property> ::= "get" <identifier>

: <function-parameters>

: <function-block>

;

<setter-property> ::= "set" <identifier>

: <function-parameters>

: <function-block>

;
<property-name> ::= <identifier>

| <quoted-identifier>
;

Літеральні об'єкти можуть з'являтися всередині виразів в JavaScript. Через деякій неоднозначності новачки іноді плутаються:

// This is a block statement, with a label:
: { foo: 'bar' }
// => 'bar'

// This is a syntax error (labels can't be quoted):
: { "foo": 'bar' }
// => SyntaxError: Invalid label

// This is an object literal (note the parenthesis to force
// parsing the contents as an expression):
: ({ "foo": 'bar' })
// => { foo: 'bar' }

// Where the parser is already expecting expressions,
// object literals don't need to be forced. E.g.:
var x = { foo: 'bar' }
: fn({foo: 'bar'})
: return { foo: 'bar' }
1, { foo:

[[category:Інтернет-програмування|*]]

[[category:Навчальні проекти]]

ООП в JavaScript

2013-05-04T10:20:33Z

Максим: /* Наслідування */

Теоретичний опис принципів ООП в JavaScript може заняти дуже багато часу, і викликати багато суперечок навколо питання чи взагалі існують класи в JavaScript. Я не буду на цьому зупинятися, а відразу дам відповідь: Класів в JavaScript НЕМАЄ

== Загальний Опис ==

JavaScript -- це мова програмування, яка базується на об`єктах. Всі об'єкти поділяються на 3 групи:
<ul>
<li>вбудовані об'єкти виконуючої системи</li>
<li>об'єкти середовища, в якому виконується сценарій</li>
<li>користувацькі об'єкти</li>
</ul>

об'єкт JavaScript -- це неупорядкований набір властивостей. 

Метод -- це властивість, що є функцією. Приклад синтаксису доступу до властивості об'єкту:
<code>
імя_об'єкта.імя_властивості </code>
або
<code>
імя_об'єкта["імя_властивості"]
</code>
Останній синтаксис використовується оператором for ... in. Кожне властивість складається з назви, значення і набору наступних атрибутів: 
<table rules="all" style="border: 2px double black; width: 100%; margin: 10px;">
<tr>
<td width="25%" style="font-style: oblique;">
Атрибут
</td>
<td style="font-style: oblique;">
Опис Атрибуту
</td>
</tr>
<tr>
<td style="font-style: oblique;">
DontEnum
</td>
<td>
Чи повинна властивість попадати в перелічення при обході оператором for..in
</td>
</tr>
<tr>
<td style="font-style: oblique;">
DontDelete
</td>
<td>
Заборона видалення даної властивості. Спроба програмно видалити дану властивість буде проигноровано.
</td>
</tr>
<tr>
<td>
ReadOnly
</td>
<td>
Заборона зміни цієї властивості. Спроба програмно змінити дану властивість буде проигноровано.
</td>
</tr>
</table>
Нова властивість об'єкту створюється просто присвоюванням йому значення. Нехай, наприклад, ми вже створили об'єкт MyObj. Задамо йому ім'я, та, наприклад, якесь значення:
<code>
MyObj.name = "Мій Об'єкт"; 
MyObj.value = 256;
</code>
Тепер наш об'єкт має 2 властивості: name та value. У таких властивостей, створених користувачем, всі перераховані вище атрибути скинуті в false. Надалі ми можемо змінювати значення цих властивостей або переглядати. 
 

== Створення об'єкта ==
У мовах, заснованих на класах, клас об'єктів описується оголошенням класу. У цьому оголошенні ми можемо вказати спеціальні методи - конструктори, які створюють екземпляри даного класу. Конструктор виділяє пам'ять для примірника, ініціалізує значення його властивостей і виконує інші необхідні дії. Після оголошення класу ми можемо створювати його екземпляри шляхом виклику операції new імя_конструктора (...).

Створення об'єктів у JavaScript відбувається приблизно так само, але тут оголошення конструктора збігається з оголошенням класу. Іншими словами, ми визначаємо конструктор як функцію, яка створює об'єкти з заданим початковим набором властивостей і їх значень. Потім ми так само створюємо об'єкти викликом операції new імя_конструктора (...). Або оголошуемо змінну якій без явного визначення функції присвоюємо ряд властивостей, реально створюється анонімна функція, яка створює об'єкт.

Існує два способи створення нових об'єктів у JavaScript, а саме:
<ul>
<li>Використання ініціалізатора об'єкта.</li>
<li>Використання конструктора об'єктів.</li>
</ul>

=== Створення об'єктів за допомогою ініціалізатора ===

Цей спосіб дозволяє одночасно створити об'єкт і привласнити значення всіх або частини його властивостей. Він застосовується в тих випадках, коли ми створюємо об'єкт з унікальним набором властивостей. Ініціалізатор об'єкта має вигляд: 
(Властивість: значення [, властивість: значення])
Властивість - ідентифікатор, що задає ім'я властивості; значення - вираз, що задає значення цієї властивості.

Наприклад, об'єкт MyObj з попереднього прикладу може бути створений так:
var MyObj = {name: "Dead", value: "256"};
Можливо конструювати об'єкт в об'єкті. Додамо ще одну властивість об'єкта MyObj, яка називається options і сама є об'єктом:
var MyObj = {name: "Dead", value: "256",
options: {enabled: true, vud: false}};
=== Створення об'єктів за допомогою конструктора ===
Цей спосіб застосовується в тих випадках, коли ми хочемо створити "клас"(реально функцію конструктор) об'єктів з певним набором властивостей, а потім створювати нові об'єкти, просто вказуючи, до якого класу вони повинні належати. Для цього потрібно спочатку створити конструктор об'єктів, який є функцією спеціального виду, а саме:
<ol>
<li>Ім'я функції задає ім'я створюваного "класу" об'єктів;</li>
<li>Тіло функції повинно містити присвоювання початкових значень властивостям і методам створюваного об'єкту.</li>
</ol>
Наприклад, конструктор для об'єкта MyObj з попереднього прикладу може мати наступний вигляд:
function MyObj(name, value)
{
this.name = name;
this.value = value;
}
Зверніть увагу на використання операції this для доступу до властивостей об'єкта. Його особливості будуть розглянуті далі.

Тепер для створення нових об'єктів MyObj достатньо викликати цей конструктор в операції new, наприклад:
var myObjL = new MyObj("Indigo", 132);

Продемонструємо на прикладі об'єкт, який буде складатися з іншого об'єкту та ініціалізовуватиметься за допомогою конструктору:

function myOpt(enbl, vud)
{
this.enabled = enbl;
this.vud = vud;
}

function MyObj(name, value, options)
{
this.name = name;
this.value = value;
this.options = options;
}

var myOpt = new myOpt(true, false);
var myObjL = new MyObj("Indigo", 132, myOpt);

Для доступу до властивостей властивості options використовується нотація myObjL.options.enabled.

==== Ключове слово this ====
Ключове слово this в JavaScript працює своєрідно, не так, як в інших мовах, він не прив'язується статично ні до якого об'єкту, а залежить від контексту виклику. 
Існує 4 випадки значення операції:
<ul>
<li>Режим конструктора, якщо функція визивається через new як конструктор об'єкту, то this ставиться на стрворюваний об'єкт;</li>
<li>Метод об'єкту, якщо функція запущена як властивість об'єкту, то в this буде посилання на цей об'єкт;</li>
<li>Apply/Call, якщо функція визивається через методи Apply та Call, при такому визові функції this буде встановлено в об'єкт, що визивається;</li>
<li>Простий виклик, при цьому виклику this стає ріним глобальному об'єкту (в браузері це window).</li>
</ul>

== Створення методів ==
Оскільки методи є різновидом властивостей, вони створюються так само, як описано вище. Наприклад, ми можемо додати до конструктора об'єктів MyObj метод aboutObj, який буде виводити на екран браузера інформацію про властивості цього об'єкта:
function showObj()
{
document.write("Об'єкт: " + this.name + " " + this.version);
}

function MyObj(name, version)
{
this.name = name;
this.version = version;
this.aboutObj = showObj;
}

В подальшому ми можемо викликати цей метод:
myObjL.showObj();

При бажанні можна записати короче:
function MyObj(name, version) {
this.name = name;
this.version = version;
this.aboutObj = function()
{
document.write("Об'єкт: " + this.name + " " + this.version);
}
}

== Прототипи об'єктів ==
Більшість об'єктно-орієнтованих мов (наприклад, Java і C + +) засновані на двох базових поняттях: класи об'єктів і екземпляри (instances) об'єктів.
<ol>
<li>Клас об'єктів - це абстрактне поняття, що описує всі властивості даного класу (в Java ці властивості називаються полями й методами, а в C + + членами класу, але суть від цього не змінюється).</li>
<li>Екземпляр об'єкту - це реалізація класу, тобто конкретний об'єкт, наділений всіма властивостями даного класу.</li>
</ol>
JavaScript, на відміну від цих мов, заснований на прототипах і не проводить відмінності між двома наведеними поняттями: у ньому є тільки об'єкти. Деяким аналогом класу тут виступає прототип об'єкта, який визначає початковий набір властивостей нового об'єкта. У процесі виконання програми об'єкт може отримувати нові властивості; більше того, він може сам виступати як прототип при створенні нових об'єктів.

Припустимо, що ми хочемо в процесі виконання сценарію додати нову властивість security (безпека) класу об'єктів Options (підкреслимо ще раз - класу об'єктів, а не окремому його представнику myOptions). Для цього використовується властивість prototype об'єкта Function:
Options.prototype.security = null;

Тепер ми можемо присвоїти значення новому властивості об'єкта:
myObjL.options.security = "Велика";

Для видалення властивостей об'єктів використовується операція delete, наприклад:
delete Options.prototype.security;

== Видалення об'єктів ==
Можна видалити раніше створений об'єк:
delete myObjL;

== Наслідування ==
У мовах, заснованих на класах, класи об'єктів утворюють ієрархію класів, в якій кожен клас може бути нащадком раніше визначеного класу. Нащадок класу має всі його властивості, але може мати додаткові властивості або змінювати властивості свого предка. При цьому набір властивостей даного класу зафіксований в його оголошенні і не може бути змінений в ході виконання програми. Можна сказати, що тут поточний стан реалізується екземплярами класів, методи реалізуються класами, а наслідування - структурою і поведінкою.

JavaScript підтримує наслідування, засноване на прототипах. З кожним конструктором пов'язаний відповідний прототип об'єкта, і кожен об'єкт, створений конструктором, містить неявно посилання на цей прототип. Прототип, у свою чергу, може містити посилання на свій прототип і так далі. Так утворюється ланцюжок прототипів. Посилання на властивість об'єкта - це посилання на перший прототип в ланцюжку прототипів об'єкта, який містить властивість з такою назвою. Іншими словами, якщо даний об'єкт має властивість з такою назвою, то використовується посилання на це властивість; якщо ні, то досліджується прототип цього об'єкта і т. д.

У JavaScript поточний стан та методи реалізуються об'єктами, а структура і поведінка успадковуються. Всі об'єкти, що явно містять властивість, яка містить їх прототип, поділяють цю властивість і його значення. На відміну від мов, заснованих на класах, властивості можуть динамічно додаватися до об'єктів і динамічно видалятися. Зокрема, конструктори не зобов'язані присвоювати значення всіх чи деяких властивостям створюваного об'єкту.

Успадкування в JavaScript здійснюється через клонування поведінки об'єкта і розширення його спеціалізованим поведінкою. Об'єкт, поведінка якого клонують, називається прототипом.

Прототип - це звичайний об'єкт, який ділиться своєю поведінкою з іншими об'єктами - в цьому випадку він виступає в якості батька.

[[Файл:8bba.png]]

var person = Object.create(null)

// Here we are reusing the previous getter/setter functions
: Object.defineProperty(person, 'name', { get: get_full_name
: , set: set_full_name
: , configurable: true
: , enumerable: true })

// And adding the `greet' function
person.greet = function (person) {
: return this.name + ': Why, hello there, ' + person + '.'
}

// Then we can share those behaviours with Mikhail
// By creating a new object that has it's [[Prototype]] property
// pointing to `person'.
var mikhail = Object.create(person)
: mikhail.first_name = 'Mikhail'
: mikhail.last_name = 'Weiß'
: mikhail.age = 19
: mikhail.gender = 'Male'

// And we can test whether things are actually working.
// First, `name' should be looked on `person'
: mikhail.name
// => 'Mikhail Weiß'

// Setting `name' should trigger the setter
: mikhail.name = 'Michael White'

// Such that `first_name' and `last_name' now reflect the
// previously name setting.
: mikhail.first_name
// => 'Michael'
: mikhail.last_name
// => 'White'

// `greet' is also inherited from `person'.
: mikhail.greet('you')
// => 'Michael White: Why, hello there, you.'

// And just to be sure, we can check which properties actually
// belong to `mikhail'
Object.keys(mikhail)
// => [ 'first_name', 'last_name', 'age', 'gender' ]

== Примітивні вбудовані об'єкти ==

JavaScript містить глобальний об'єкт, який є його середовищем виконання, а також наступні вбудовані об'єкти.

<table rules="all" style="border: 2px double black; width: 100%; margin: 10px;">
<tr>
<td width="25%" style="font-style: oblique;">
Об'єкт
</td>
<td style="font-style: oblique;">
Опис об'єкту
</td>
<td width="25%" style="font-style: oblique;">
Об'єкт
</td>
<td style="font-style: oblique;">
Опис об'єкту
</td>
</tr>
<tr>
<td style="font-style: oblique;">
Array
</td>
<td>
Масиви
</td>
<td style="font-style: oblique;">
Math
</td>
<td>
Математичні функції та константи
</td>
</tr>
<tr>
<td style="font-style: oblique;">
Boolean
</td>
<td>
Логічні об'єкти
</td>
<td style="font-style: oblique;">
Number
</td>
<td>
Числові об'єкти
</td>
</tr>
<tr>
<td>
Date
</td>
<td>
Дата та час
</td>
<td>
Object
</td>
<td>
Прототип інших об'єктів
</td>
</tr>
<tr>
<td>
Error
</td>
<td>
Виключення
</td>
<td>
RegExp
</td>
<td>
Регулярні вирази
</td>
</tr>
<tr>
<td>
Function
</td>
<td>
Функції
</td>
<td>
String
</td>
<td>
Рядкові об'єкти
</td>
</tr>
</table>

== Getter-и і setter-и ==

Getter-и і setter-и зазвичай використовуються в класичних об'єктно-орієнтованих мовах для забезпечення інкапсуляції.
Вони дозволяє забезпечити proxy для запитів на читання і запис властивостей.
Наприклад, у нас були окремі слоти для імені та прізвища, але ми хочемо мати зручний спосіб читати і встановлювати їх.
Створимо ім'я та прізвище нашого друга, вписавши відповідні характеристики:

'''Object.defineProperty(mikhail, 'first_name', {
: value: 'Mikhail'

: , writable: true })

Object.defineProperty(mikhail, 'last_name', {
: value: 'Weiß'

: , writable: true })'''

Потім ми опишемо загальний спосіб отримання і установки відразу двох властивостей за один раз - назвемо їх об'єднання name:

'''// () → String

// Returns the full name of object.

function get_full_name() {

: return this.first_name + ' ' + this.last_name
}'''

'''// (new_name:String) → undefined

// Sets the name components of the object, from a full name.

function set_full_name(new_name) {

: var names

: names = new_name.trim().split(/\s+/)

: this.first_name = names[⁣'0'] || ''

: this.last_name = names['1'] || '''''

}

'''Object.defineProperty(mikhail, 'name',

: { get: get_full_name

: , set: set_full_name

: , configurable: true

: , enumerable: true })'''

Тепер, кожен раз коли ми спробуємо дізнатися значення властивості name нашого друга насправді викликається функція get_full_name:

'''mikhail.name

// => 'Mikhail Weiß'

: mikhail.first_name

// => 'Mikhail'

: mikhail.last_name

// => 'Weiß'

: mikhail.last_name = 'White'

mikhail.name

// => 'Mikhail White''''

Також можемо встановити name об'єкта, звернувшись до відповідного властивості, але насправді виклик set_full_name виконає всю брудну роботу:

'''mikhail.name = 'Michael White'

: mikhail.name

// => 'Michael White'

: mikhail.first_name

// => 'Michael'

: mikhail.last_name

// => 'White''''

Крім того, слід враховувати що getter-и і setter-и зазвичай використовуються в інших мовах для інкапсуляції.

== Літерали ==

Простий спосіб створити об'єкт полягає у використанні літерального синтаксису JavaScript. Літеральний об'єкт визначає новий об'єкт.

У кожному разі, синтаксис літеральних об'єктів дозволяє визначати прості об'єкти і ініціалізувати їх властивості. Перепишемо приклад створення об'єкта Mikhail:

var mikhail = { first_name: 'Mikhail'

: , last_name: 'Weiß'

: , age: 19

: , gender: 'Male'

// () → String

// Returns the full name of object.

, get name() {

return this.first_name + ' ' + this.last_name }

// (new_name:String) → undefined

// Sets the name components of the object,

// from a full name.

: , set name(new_name) { var names

names = new_name.trim().split(/\s+/)

: this.first_name = names['0'] || ''

: this.last_name = names['1'] || '' }
}

Невалідний імена властивостей можуть бути укладені в лапки. Враховуйте, що запис для getter / setter в літеральном вигляді визначається анонімними функціями. Якщо ви хочете пов'язати раніше оголошену функцію з getter / setter, то ви повинні використовувати метод Object.defineProperty.

Подивимося на загальне правила літерального синтаксису:

<object-literal> ::= "{" <property-list> "}"

;

<property-list> ::= <property> ["," <property>]*

;

<property> ::= <data-property>

: | <getter-property>

: | <setter-property>

;

<data-property> ::= <property-name> ":" <expression>

;
<getter-property> ::= "get" <identifier>

: <function-parameters>

: <function-block>

;

<setter-property> ::= "set" <identifier>

: <function-parameters>

: <function-block>

;
<property-name> ::= <identifier>

| <quoted-identifier>
;

Літеральні об'єкти можуть з'являтися всередині виразів в JavaScript. Через деякій неоднозначності новачки іноді плутаються:

// This is a block statement, with a label:
: { foo: 'bar' }
// => 'bar'

// This is a syntax error (labels can't be quoted):
: { "foo": 'bar' }
// => SyntaxError: Invalid label

// This is an object literal (note the parenthesis to force
// parsing the contents as an expression):
: ({ "foo": 'bar' })
// => { foo: 'bar' }

// Where the parser is already expecting expressions,
// object literals don't need to be forced. E.g.:
var x = { foo: 'bar' }
: fn({foo: 'bar'})
: return { foo: 'bar' }
1, { foo:

[[category:Інтернет-програмування|*]]

[[category:Навчальні проекти]]

2012-12-07T14:36:42Z

Максим: /* Висновок */

Цей спосіб названій на честь Г.А. Міллера, який досліджував короткотривалу пам'ять, перевіряючи висновки, зроблені до нього його колегою Г. Еббінгаузом.

Еббінгауз намагався вияснити, скільки інформації може запам'ятати людина без всяких спеціальних прийомів. Виявилося що об’єм пам’яті обмежений семи цифрами, семи буквами або назвами семи предметів. 
Напиклад, якщо необхідно протягом короткого часу зберегти інформацію, що включає більше семи елементів, мозок майже несвідомо групує цю інформацію таким чином, щоб число запам'ятовуючих елементів не перевищувало гранично допустимого. Наприклад, номер банківського рахунку 30 637 402 710, що складається з одинадцяти елементів, буде, швидше за все, запам'ятовуватися як 30 63 740 27 10, тобто як п'ять числових елементів, або вісім слів (тридцять, шістдесят, три, сім сотень, сорок , двадцять, сім, десять).

Це '''"магічне число"''' сім, яке слугує в свою чергу своєрідною міркою пам’яті, і було перевірено '''Міллером''', який показав, що пам’ять дійсно в середньому не може зберігати більше семи елементів; в залежності від складності елементів це число може коливатися в межах від п’яти до дев’яти.

Використовуючи '''принцип гаманця Міллера''' в дизайні інтерфейсів, слід '''групувати елементи GUI''' (кнопки на панелях інструментів, пункти меню, закладки, опції на цих закладках і т.д.) з врахування цього правила - не більше семи в групі, в крайньому випадку - дев’яти. Дійсно, довгий ряд кнопок на панелі інструментів зазвичай сприймається набагато гірше, ніж ті ж самі кнопки, зібрані за функціональною ознакою в групи та розмежовані роздільником. Багато дослідників радять знижувати максимально допустиму кількість елементів у групі до п'яти, з огляду на перевантаженість сучасних GUI інформацією.

'''Групування''' передбачає розміщення елементів, що мають між собою функціональний взаємозв'язок, в одній компактній групі. Традиційно для групування використовуються спеціальні блоки групування, що виділяються на екрані рельєфними лініями. Проте останнім часом в деяких дослідженнях зазначається, що більш оптимальним є використання пропусків вільного місця і заголовків, виділених шрифтом (особливо це стосується діалогів, перевантажених різними елементами, тому що додаткові рельєфні лінії в ряді випадків ускладнюють загальну візуальну картину).

Подивіться, наприклад, на головне вікно програми '''Total Comannder "Podarok Edition"''': 42 кнопоки на верхній панелі, між якими нема ні одного роз’єднувача, сприймається набагато гірше чим тоді коли б вони були розбиті на групи.

<center>[[Image:TotalPodarok.JPG]]</center>

Отже, принцип гаманця Міллера каже про сім плюс-мінус два елемента.

Але якщо поглянути на програми, інтерфейс яких вдосконалюється роками (той же '''Microsoft Word'''), то можна помітити, що число об’єктів (пунктів меню, кнопок на панелях інструментів) в групах доходить до шести-семи дуже рідко, а в основному елементи згруповані по три-чотири об’єкта.

'''Microsoft Word 2003''' має дуже довгі випадаючі меню, а також багато кнопок не розділених на групи, що може легко заплутаты недосвідченого користувача.

<center>[[Image:Word_2003.JPG]]</center>

Але якщо ми поглянемо на новішу версію '''Microsoft Word 2007''', то ми бачимо що елементи розбиті на групи, що дозволяє легше орієнтуватися в роботі.

<center>[[Image:Word_2007.JPG]]</center>

Такі невеликі групи об’єктів найбільш добре сприймаються поглядом користувача, вже трохи втомленого складними інтерфейсами сучасних програм. Я думаю, '''при проектуванні інтерфейсів програм, верхню межу гаманця Міллера - сім-дев'ять елементів - потрібно використовувати дуже обережно, намагаючись обмежуватися групами, що мають максимум п’ять об’єктів'''.

== Приклад ==

[[Файл:52aeef62a6ef8f1bfb6820a18b0a5bd8.png]]

Рис. 1 Спроектований макет титульної веб-сторінки.

В ході проектування основні елементи управління були виконані у вигляді образів (рис. 1), які служать для ідентифікації цих елементів (тематичні розділи).
Активізація цих елементів призводить до переходу у відповідний розділ.

[[Файл:01f7b0e649000ec56d9b58bd51ff2e50.png]]

Рис. 2 Вид прихованої панелі з додатковою інформацією.
Елементи керування, які не входять до складу основної інформації, але є невід'ємною частиною веб-інтерфейсу (розділи: «профіль», «реєстрація», «вхід», «зворотний зв'язок»), було вирішено винести в окремий блок (рис. 2). Доступ до такого блока здійснюється користувачем при натисненні на особливу кнопку («вхід / реєстрація» в заритому вигляді, «закрити панель» у відкритому). У згорнутому варіанті, даний блок не відволікає користувача від роботи з веб-інтерфейсом.
Також були створені допоміжні елементи інтерфейсу, такі як «спливаючі підказки» (з'являються при підведенні курсору до цікавого об'єкту), службовці додатковим засобом навчання інтерфейсу.

[[Файл:F98b4ef9642e9be54bc66c34b18a8fff.png]]

Рис.3 Приклад роботи «спливаючої підказки».

== Висновок ==

Підводячи підсумок з цієї теми можна сказати, що при проектуванні інтерфейсу число елементів (об'єктів) на ньому не повинно перевищувати семи, так як мозок людини не може сприйняти більше (виключенням є до 9 елементів, дивлячись від їх складності). Все буде залежити від того, яким чином ви будите групувати та як будуть виглядати ці об'єкти.

----

[[category:РІС]]

Гаманець Міллера

2012-12-07T14:34:26Z

Максим: /* Висновок */

2012-11-23T18:11:35Z

Максим:

Тема 6. MacOS

2012-11-23T18:11:14Z

Максим: /* Операційна система Mac OS X */

[[Файл:Hero122.png|right]]
Mac OS (Macintosh Operating System) - сімейство пропрієтарних операційних систем з графічним інтерфейсом. Разом з Mac OS X друга за популярністю у світі операційна система (їх загальна ринкова частка в травні 2011 року становила 5,4%). Розроблена корпорацією Apple (раніше - Apple Computers) для своєї лінійки комп'ютерів Macintosh. Популяризація графічного інтерфейсу користувача в сучасних операційних системах часто вважається заслугою Mac OS. Вона була вперше представлена в 1984 році разом з оригінальним Macintosh 128K.

Apple хотіла, щоб Макінтош представлявся як комп'ютер «для всіх інших». Сам термін «Mac OS» насправді не існував до тих пір, поки не був офіційно використаний в середині 1990-х років. З тих пір термін застосовується до всіх версій операційних систем Макінтоша як зручний спосіб виділення їх в контексті інших операційних систем.

Ранні версії Mac OS були сумісні тільки з Макінтошем, заснованими на процесорах Motorola 68k, такі версії були сумісні з архітектурою PowerPC (PPC). З недавніх пір Mac OS X стала сумісна з архітектурою x86. Але політика фірми Apple така, що вона дозволяє встановлювати систему Mac OS тільки на комп'ютери Apple.

== Історія ==

[[Файл:Mac4l.png|right]]

Mac OS вийшла у світ в 1984 році разом з першим персональним комп'ютером Macintosh від компанії Apple. Ідеї, втілені в першій версії системи Mac OS, її автори почерпнули у фірми Xerox. У дослідницькому центрі Xerox PARC в той час уже існував комп'ютер з графічною операційною системою, що тоді було справжнім проривом в еволюційному розвитку операційних систем. Але вони використовували її тільки для власних потреб і не планували комерційного застосування.

Поєднавши вже наявні напрацювання і власні ідеї, програмісти компанії Apple створили Mac OS, першу доступну для всіх графічну операційну систему. У ній вже тоді був використаний всім нам звичний віконний інтерфейс, папки з файлами, і вперше був застосований маніпулятор, названий комп'ютерною мишею, здатний пересувати курсор по всій області екрану. Така концепція цілком відповідала головній ідеї самої компанії Apple, яка пропонувала створити комп'ютер доступний для всіх, як за ціною, так і в технічному плані.

Вже тоді автори Mac OS задалися метою створити таку операційну систему, яка буде зручна і інтуїтивно зрозуміла будь-якому користувачеві, навіть не вивчавшему комп'ютер раніше. До цього часу комп'ютерними програмами та процесами керували за допомогою командного рядка, тому поява наочних значків позначивших папки, кошик (на рус. корзина), комп'ютер та інші елементи стали справжньою сенсацією того часу. Ці значки автори стали називати іконками. Розробники Mac OS визначили основи подальшого розвитку всіх операційних систем, багато з того, що вони придумали в далекому 1984 році, зараз є еталоном для всіх розробників програмного забезпечення.

Перша версія Mac OS займала всього 216 кб дискового простору і працювала навіть при звичайному копіюванні з одного комп'ютера на інший. Але такий продукт був абсолютно не захищений від підробки, тому для того, щоб зберегти свої прибутки розробники всі подальшиі зусилля присвятили не тільки її технічному вдосконаленню, розширенню функціональності і стабільності, але і захисту. Після виходу першої версії Mac OS вийшло ще дев'ять її модифікацій, у яких були введені такі поліпшення як:

- Використання мульти файндера, що дозволяє працювати відразу декільком додаткам одночасно;

- Удосконалення мультимедійних функцій і можливостей роботи в інтернеті;

- Зміна чорно-білих іконок на кольорові, а пізніше поява нового «платинового» інтерфейсу і можливості вибирати тему на свій смак;

- Поява нової файлової системи HFS +;

- Поліпшення функцій Інсталлер;

- Поява програми Sherlock, призначеної для пошуку файлів на локальних дисках і в мережі інтернет;

- Поява багатокористувацького режиму і розмежування прав доступу.

Піком роботи над образом, удосконаленням можливостей і забезпеченням стабільності роботи операційної системи Mac OS того часу стала її дев'ята версія, яку зараз ще можна зустріти на деяких комп'ютерах Macintosh. Її називають класикою Mac OS. Macintosh завойовував популярність, а Mac OS принесла компанії величезний комерційний успіх. Але минав час і керівництво компанії Apple прийняло рішення про глобальні зміни.

У березні 2000 року світ побачила абсолютно нова десята версія Mac OS X, яка не підтримує програмне забезпечення, призначене для Mac OS 9. Для її створення повністю переписали початковий програмний код, а за основу взяли операційну систему NeXTSTEP, розробником якої був один з тих, хто колись заснував компанію Apple, але за збігом обставин покинув її. Розробки фірми NEXT разом з її керівником були куплені компанією Apple, завдяки чому на чолі неї знову постає її засновник Стів Джобс.

Тепер в Mac OS X використовується ядро Mach, стандартні сервіси BSD і всі основні можливості операційної системи Unix. Це дало можливість у багато разів підвищити її функціональність, захищеність і стабільність. Багатозадачність Mac OS X дозволяє працювати декільком процесам відразу, але при цьому не заважати один одному, а при збої в роботі одного з них - не допускати збою всієї системи і переривання роботи інших процесів.

На даний момент Mac OS X має власний красивий, неперевантажений спецефектами і приємний для очей інтерфейс Aqua. Вона проста у використанні і дружелюбна. У ній використовується середовище програмування Core Foundation, що включає в себе такі компоненти як Carbon API, Cocoa API і Java API. Графічна середа представлена використанням таких технологій як QuickTime, Quartz Extreme і OpenGL. До того ж Mac OS X дозволяє використовувати програмне забезпечення, написане на таких мовах програмування, як Сі, C + +, Objective-C, Ruby та Java. Важливим достоїнством Mac OS X є її безпека при роботі в інтернеті, вона непогано захищена від інтернет-атак, та й кількість вірусів здатних її вразити на сьогоднішній день мізерно мало.

Якщо враховувати всі достоїнства Mac OS, то відразу постає питання, чому вона досі не так широко поширена, як її основний конкурент всім відома ОС Windows. Відповідь на нього дуже простий, ОС Mac OS встановлюється тільки на комп'ютери Macintosh компанії Apple, що є принциповим рішенням її керівництва. Це не означає, що Mac OS не сумісна з комп'ютерами інших виробників і не може бути на них встановлена. Встановити систему звичайно можна, але на даний момент це вважається незаконним. Комп'ютери Macintosh мають невеликий модельний ряд і не можуть похвалитися різноманітністю, до того ж вони коштують на кілька разів дорожче звичайних персональних ЕОМ, тому число користувачів Macintosh порівняно менше відносно загального числа комп'ютерних користувачів у всьому світі.

== Операційна система Mac OS X ==

[[Файл:382955.jpg|right]]

Mac OS X абсолютно нова версія операційної системи Mac OS, основою якої є вільне програмне забезпечення, зване Darwin. Darwin включає в себе ядро XNU, створене з використання технології Mach і стандартних сервісів BSD. Головною перевагою даної технології є те, що її фундамент заснований на всім відомій системі UNIX, що забезпечує нової Mac OS підвищену стабільність, багатофункціональність, швидкість роботи, безпека і надійність.

Всі модифікації операційної системи Mac OS X названі різними видами тварин з сімейства котячих. Починаючи з версії 10.0 до версії 10.6, операційні системи носять імена: Cheetah (в перекладі Гепард), Puma, Jaguar, Panther, Tiger, Leopard і сама остання версія Snow Leopard (в перекладі Сніговий Леопард). Кожна з версій має свої поліпшення і доробки, але всім їм властиві загальні нововведення, які роблять Mac OS X абсолютно не схожою на Mac OS 9, це призвело до того, що додатки, написані для попередніх версій Mac OS, не будуть працювати на Mac OS X. Спочатку робота додатків, написаних під Mac OS 9, здійснювалася за допомогою віртуальної емуляції, але з часом від цього відмовилися зовсім.

Незаперечною перевагою візуалізації графічної оболонки Mac OS X є новий інтерфейс користувача, який носить назву Aqua. Графічний інтерфейс Aqua створює ілюзію водного середовища, з відчуттям прозорості, глибини і руху. Він залишається практично незмінним у всіх модифікаціях Mac OS X, але весь цей час не втрачає своєї актуальності і свіжості рішення. Aqua створений не тільки для краси, але і для комфорту і зручності користувачів. Одним із нововведень є можливість складати вікна активних додатків в окремі секції, які при бажанні можна приховати із зони видимості, не даючи їм без необхідності заповнювати корисний простір робочого столу.

У новій версії Mac OS X реалізовані такі функції як, захист пам'яті, завдяки якій виключається зависання всієї системи при збої в роботі одного з додатків, а також витісняє багатозадачність і симетрична багатопроцесорність. У Mac OS X реалізовано динамічний розподіл пам'яті, що дозволяє виділяти і звільняти пам'ять безпосередньо в процесі роботи програм. Це виключає появу повідомлень «out of memory» і не вимагає коректування кількості доступної пам'яті для кожного додатка.

Зайвим підтвердженням того, що Mac OS розробляється в першу чергу для зручності користувача, є автоматична інтеграція в мережу. Використання цієї функції дозволяє підключатися до мережі інтернет будь-яким доступним методом з'єднання без додаткових налаштувань з боку користувача. Нова технологія енергозбереження дозволяє комп'ютеру виходити зі стану сну практично миттєво.

У Mac OS X реалізована можливість багатокористувацького доступу до даних, розмежовані права доступу, підвищена ступінь захисту інформації користувачів, адміністрування системи стало ще більш простим, а інтерфейс управління шрифтами і шрифтовими наборами став більш зручним і гнучким, до того ж Mac OS X тепер безпосередньо підтримує такі формати шрифтів як: TrueType, Type1 і OpenType. В системі Mac OS X тепер є вбудована підтримка принтерів фірм Epson, Hewlett-Packard і Cannon.

Двомірна візуалізація та друк документів в Mac OS X організована за допомогою технології Quartz, яка використовує стандартним графічний формат PDF, що забезпечує розширену підтримку шрифтів та інші графічні можливості системи. Для роботи з аудіоданими і відеоданими в Mac OS X використовується запатентована технологія QuickTime, яка тепер інтегрована в систему, а 3D графіка та ігри реалізовані з використанням технології OpenGL.

== Еволюція ОС Mac OS X ==

[[Файл:13112.jpeg|right]]

Операційна система компанії Apple Mac OS X на даний момент представлена в двох варіантах: версія для робочих станцій і ноутбуків, а також версія для сервера, необхідна для організації роботи локальної мережі підприємства. Після виходу версії Mac OS X 10.0 було випущено ще шість її модифікацій, кожна з яких носить назву тварини з сімейства котячих.

'''Mac OS X 10.0 Cheetah (Гепард):''' стала першою оновленою версією операційної системи Mac OS. Вона з'явилася в березні 2001 року і була створена на основі ОС UNIX і сервісів FreeBSD. Нова технологія дозволила підвищити функціональність, надійність і безпека нової операційної системи. Але версія 10.0 Cheetah була нестабільна в роботі, в ній був відсутній ряд функцій, які є в останніх версія системи Mac OS X, тому компанія Apple випустила безкоштовне оновлення.

'''Mac OS X 10.1 Puma:''' безкоштовне оновлення розроблене компанією Apple, дозволяло оновити операційну систему Mac OS X 10.0 Cheetah до версії 10.1 (Puma), що дало можливість виправити ряд недоробок, які існували в першій версії і підвищити стабільність роботи. У ній з'явилися такі функції як: персоніфікація, висока якість графіки, швидкий доступ до системних параметрах, розширення спектру мережевих можливостей і периферійних пристроїв, відтворення і запис DVD дисків.

'''Mac OS X 10.2 Jaguar:''' в нову версію операційної системи Mac OS X було внесено понад 150 видів різних змін і доповнень, головним з яких стала підтримка апаратного прискорення інтерфейсу користувача з застосуванням технології Quartz Extreme, в результаті цього вся обробка зображень здійснюється процесором відеокарти. У цій версії з'явився мультимедійний центр QuickTime 6, інтернет програма обміну миттєвими повідомленнями iChat, єдина адресна книга, система рукописного введення Inkwell. Поліпшено програми mail, де з'явилася фільтрація спаму, пошук файлів на диску Finder і пошук інформації в інтернеті Sherlock 3.

'''Mac OS X 10.3 Panther:''' з'явилася на ринку 24 жовтня 2003 року, в неї була впроваджена технологія шифрування даних FileVault. Подальші оновлення системи привнесли ще ряд змін таких як: виправлені деякі проблеми безпеки, підвищення надійності в роботі із віддаленими файлами у змішаних мережах, поліпшена система файлового обміну та підтримка бездротових мереж, оновлені драйвера до відеокарт, система каталогів і підтримка OpenGL. Внесено зміни і доопрацювання в браузер Safari, поштовий клієнт mail, адресну книгу, Stickies і QuickTime, а також дороблена підтримка програмного забезпечення сторонніх розробників.

'''Mac OS X 10.4 Tiger:''' вийшла в квітні 2005 року і включила в себе більше 200 змін і доповнень, які необхідні для більш швидкої і стабільної роботи комп'ютера. Головними новинками цієї версії операційної системи Mac OS X стали унікальна функція швидкого пошуку інформації Spotlight і інтерфейс для віджетів Dashboard, додаток Automator, призначене для автоматизації ряду постійно повторюваних дій, що дозволило виконувати рутинну роботу з допомогою одного натискання.

'''Mac OS X 10.5 Leopard:''' з'явилася на ринку 26 жовтня 2007 року, вона включає в себе більше 300 поліпшень і доповнень. Зміни в першу чергу торкнулися ядра операційної системи, в нього тепер інтегрований фреймворк динамічного трасування DTrace, а також є середа Cocoa Bridges для розробки додатків на мовах програмування Ruby і Python , Scripting Bridge дозволяє автоматизувати Mac-додатки за допомогою програм на Objective-C, Ruby і Python. У систему були також включені Rails, Mongrel і Capistrano. На даний момент Mac OS X 10.5 Leopard визнана повноцінною UNIX системою. Важливою подією стала поява в даній версії програми Boot Camp, за допомогою якої на комп'ютери Macintosh тепер можна встановлювати ОС Windows, в якості другої робочої операційної системи. У новій версії Mac OS X був повністю оновлений Finder і інші корисні додатки, додані такі функції як Stacks, Quick Look, Spaces і програма Time Machine для створення резервних копій системи і даних.

'''Mac OS X 10.6 Snow Leopard:''' була представлена в червні 2008 року і включає в себе ряд кардинальних змін. Тепер вона працює тільки на процесорах Intel, використовує в роботі 64-розрядні технології, однаково працює з 64-розрядними та 32-розрядними додатками, займає майже в два рази менше місця на диску, швидше встановлюється, грузиться і працює. Всі стандартні додатки Mac OS X (Finder, Mail, Safari, iCal і iChat та ін) в новій версії були переведені на 64-розрядний код, що значно підвищило їх продуктивність і зробило їх більш стійкими до атак хакерів. Диспетчер Grand Central Dispatch дозволяє на повну використовувати можливості багатоядерних систем і збільшити продуктивність комп'ютера. Додано масштабування інтерфейсу. ОС Snow Leopard використовує технологію Bonjour для обміну файлами, стеки для роботи з вікнами програм, а також в ній оновлена функція Expose, яка стала ще зручнішою і доступнішою. Збільшена швидкість резервного копіювання для передачі даних з метою запобігання збоїв з'єднання в iChat тепер може використовуватися сервер ретрансляції AIM.

[[Файл:Mac_OSX_Lion_.png|right]]

'''Mac OS X Lion''' (версія 10.7) стала восьмим основним випуском Mac OS X, лінії десктопних та серверних операційних систем компанії Apple для комп'ютерів Macintosh. Lion був публічно представлений на заході Apple «Back to the Mac» 20 жовтня 2010 року і було випущено 20 липня 2011 року.

Деякі нововведення були анонсовані на «Back to the Mac», проте більшість із них буде відкрита ближче до випуску реліза.

Mac App Store — магазин програм, зроблений за зразком App Store для iOS. Як і в iOS, це забезпечить можливість для покупців відкрити програми одним натисканням кнопки встановлення чи швидко оновити всі або обрані встановлені додатки. Mac App Store був випущений для Mac OS X Snow Leopard 6 січня 2011 і був у комплекті з Mac OS X 10.6.6
Launchpad - панель з іконками додатків, які можна впорядковувати та об'єднувати в папки;

Full-screen apps — нова версія ОС дозволяє працювати з розгорнутими на весь екран додатками, при цьому користувачеві доступна можливість переключати їх жестами (multi-touch жести) на тачпаді, або переходити у звичайний режим перегляду;

Mission Control — перегляд поточних додатків, інтеграції інших Mac OS функцій, включаючи Exposé, Spaces, Dashboard, and Full-screen apps;

Multi-touch жести — за аналогією з iOS підтримка мультитач жестів через сенсорні пристрої Apple: Magic Mouse та Magic Trackpad;

Auto save — автоматичне збереження документів, через що користувачам не доведеться турбуватися про ручне управління документами;

Resume — функція автоматичного відновлення додатків до того стану, в якому вони перебували на момент вимикання або перезавантаження комп'ютера або ж на момент виходу з програми;

Autohiding Scrollbars — смуги прокрутки знаходитимуться в області змісту вікна та приховуватимуться коли прокрутка не відбувається (знову ж за аналогією з iOS).
В даній версії настільної ОС запозичені деякі ідеї, реалізовані в планшеті iPad.
24 лютого 2011 року продемонструвавши нову ОС в дії було відзначено наступні нові функції і можливості Mac OS X Lion:

Нова версія Mail 5 з підтримкою автоматичної угруповання пов'язаних повідомлень, поліпшеним механізмом пошуку та інтеграцією з Microsoft Exchange 2010;

AirDrop;— простий механізм копіювання файлів між різними пристроями Mac за допомогою бездротового інтерфейсу, який не вимагає настройки;

Versions — функція автоматичного збереження різних версій документа, що дозволяє відслідковувати процес внесення змін в документи і повертатися до їх попереднього стану;
FileVault — засоби шифрування даних на локальних і зовнішніх накопичувачах;

Mac OS X Lion Server має підтримку управління пристроями з операційною системою Mac OS X Lion, а також портативними пристроями iPhone, iPad і iPod touch.

'''Серверні функції'''

Wiki Server 3 — програмне забезпечення, що дозволяє співпрацювати невеликим групам, розповсюджуючи текстову інформацію, файли та подкасти.
File Sharing for iPad — дозволяє використовуючи протокол WebDAV та Wi-Fi передавати на iPad та iPad2 деякі типи файлів, зокрема файли Pages, Keynote та Numbers.
Profile Manager —дозволяє керувати профілями та налаштуваннями iPhone, iPod touch, iPad та систем на базі Mac OS X Lion та автоматично оновлювати дані за допомогою Apple Push Notification.

== Програми, що входять в комплект з Mac OS X ==

[[Файл:1303 lion.jpg|right|650px]]

В основний комплект з установочного дистрибутивом Mac OS X входить пакет простих і зручних додатків, які необхідні для повсякденної роботи на комп'ютері. При покупці операційної системи не доведеться піклуватися про пошук програмного забезпечення для перегляду картинок, відеофайлів, прослуховування музики і запису дисків, до того в цей комплект входять програми для роботи в інтернеті, створення веб-сайтів, запису відеороликів і музичних композицій. Як і інші розробки компанії Apple цей пакет програм відрізняється зручністю використання, інтуїтивно зрозумілим інтерфейсом і функціональністю.

До стандартних додатків операційної системи Mac OS X можна віднести такі програми як:

Корисні програми на кожен день

'''Адресна книга''' - дозволяє створити базу контактних даних друзів, знайомих або клієнтів по роботі. У неї можна заносити імена, адреси, телефони, адреси електронної пошти і сайтів, а після цього здійснювати глобальний пошук по всій базі. Адресна книга може стати зручним інструментом у роботі для ділових людей.

'''iCal''' - зручний і багатофункціональний календар, в якому не тільки можна подивитися потрібну дату, розпланувати свій робочий графік, але і створювати нагадування про важливі події, робити позначки.

'''Finder''' - зручний файловий менеджер, дозволяє з легкістю працювати з файлами на жорсткому диску. Finder дає можливість копіювати, видаляти і переміщати файли, здійснювати пошук інформації на диску, а також переглядати зображення у вигляді тривимірного «потоку».

'''Preview''' - простенький переглядач зображень, дозволяє переглянути не тільки файли картинок, але файли у форматі PDF.

'''Spotlight''' - вбудований пошук інформації на комп'ютері та в локальній мережі. Spotlight дає можливість швидко знайти не тільки необхідний документ або файл по його назві, розширенню або часом створення, але й по його вмісту. Рядок пошуку є частиною панелі інструментів у вікон Finder та інших програм.

'''Spaces''' - утиліта, що дозволяє упорядкувати і полегшити роботу з вікнами додатків. Вона стане незамінним інструментом для тих, хто працює з великою кількістю програм одночасно. Spaces, дозволяє не тільки створювати кілька віртуальних робочих столів, але й одночасно відображати на екрані їх мініатюри, а також за допомогою мишки перетягувати документи з одного столу на інший.

'''Time Machine''' - корисна утиліта, що дозволяє створювати резервні копії операційної системи і іншої інформації, що міститься на комп'ютері. У разі збоїв роботу комп'ютера буде дуже просто відновити за допомогою так званого «знімка» системи, який за допомогою Time Machine записується на зовнішній вінчестер. Програма копіює всі зміни в папках, файлах і документах кожну годину, а в разі браку місця на диску, звільняє його допомогою видалення самих старих копій.

'''Automator''' - утиліта, необхідна для тих, хто часто виконує однотипні дії з файлами. За допомогою automator навіть людина без знань програмування, за допомогою макросів, створюваних на основі стандартних функцій додатків може задати послідовність дій, після чого рутинну щоденну роботу можна буде робити за допомогою всього одного натискання.

Програми для роботи з мультимедійними даними

'''iPhoto''' - програма, що дозволяє створювати особистий фотоархів. За допомогою iPhoto цифрові фотографії можна імпортувати з фотоапарата в архів, створювати альбоми і події, редагувати, експортувати в інтернет і записувати на диски. iPhoto допоможе створити з фотографій календарі та листівки, зберегти їх у форматі PDF або роздрукувати на принтері, а також робити презентації для перегляду цілих галерей фотографій з використанням спецефектів і музики.

'''iTunes''' - це медіаплеєр для роботи з музичними і відео файлами, за допомогою нього можна систематизувати медіадані на вашому комп'ютері, слухати музику і дивитися фільми, конвертувати різні музичні формати і музику з дисків, працювати з iPod і iPhone і плеєром Apple TV. В on-line режимі браузер iTunes дозволяє купувати музику в інтернет магазині iTunes Store, а також слухати будь радіостанції.

'''iMovie''' - програма для створення відеороликів. За допомогою iMovie можна імпортувати відео дані з цифрових відеокамер, різати відеофайли, компонувати відеодоріжки звуком, додавати фотографії та різні спецефекти, після чого експортувати отриманий запис в різні відеоформати.

'''Garage Band''' - програма для тих, хто захоплюється записом власних музичних композицій. Garage Band дозволяє працювати відразу з декількома звуковими доріжками, додавати семпли, що зберігаються в банку звуків, або захоплювати сигнали з електроінструментів допомогою MIDI-перехідника, записувати голос або звуки за допомогою мікрофона. В останніх версіях Garage Band до звуку можна додавати відео.

'''iDVD''' - програма для запису дисків, за допомогою неї можна записувати слайд-шоу, відео фільми на DVD диски і створювати власне меню з використанням різних спецефектів і музики.

Програми для роботи з інтернет

[[Файл:133122.png|right]]

'''Safari''' - веб-браузер для роботи в мережі інтернет, став входити в комплект з ОС починаючи з версії Mac OS X 10.3 Panther. Safari дозволяє відкривати декілька сторінок в одному вікні і масштабувати розмір текстового поля, має вбудований пошук і захист від злому, вірусів і мережевих атак. Safari підтримує автозаповнення форм, режим приватного перегляду веб-сторінок, при якому не ведеться історія відвідувань, містить перевірку тексту і вбудований RSS-агрегатор.

'''Mail''' - поштовий клієнт, який підтримує протоколи POP, IMAP і Exchange. Mail дозволяє отримувати листи, контролювати фільтрацію спаму, сортувати список кореспонденції по значущості, заносити важливі дати з листів в календар, видаляти одне або декілька листів одразу, пересилати листи або відправляти приховані копії. У програмі mail міститься 30 шаблонів, дозволяють красиво оформити лист або створити святкову листівку.

'''iChat''' - чат-клієнт для миттєвого обміну повідомленнями з підтримкою веб-камери, дозволяє не тільки влаштовувати відеоконференції і аудіоконференції з одним або декількома співрозмовниками, спілкуватися з друзями в текстовій формі, але й показувати їм документи, фото та відео файли за допомогою функції iChat Theater . З дозволу співрозмовника iChat надає можливість записувати все спілкування.

iWeb - додаток для створення власних веб-сторінок, сайтів та розміщення їх в мережі інтернет. iWeb дозволяє швидко створити і відредагувати сайт, навіть не володіючи знаннями веб-програмування та сайтобудування. За допомогою шаблонів iWeb можна легко створити свій сайт або блог, розміщувати в інтернеті фотографії, відео ролики і аудіозаписи.

До складу операційної системи Mac OS X входить інтерфейс для віджетів Dashboard, при його запуску на екрані з'являється вікно з набором невеликих програм, які можуть бути корисні користувачеві. У стандартний набір віджетів для Mac OS X включені 14 додатків: адресна книга, калькулятор, календар, словник, телефонна книга, перекладач, конвертер одиниць вимірювання, замітки, гра «п'ятнашки», курс валют, світове час, погода, авіадовідка, акції і контролер iTunes. На сайті компанії Apple існує ще більше сотні різних віджетів, які можна скачати і встановити на комп'ютер. Кількість і зовнішній вигляд віджетів, що входять в стандартну комплектацію може змінюватися в залежності від версії Mac OS X.

В останніх версіях Mac OS X є ще дві нові функції. Одна з них називається батьківський контроль, і дає можливість батькам контролювати своїх дітей. Вона може перевіряти сайти перед завантаженням, для того щоб виключити перегляд небажаних веб-сторінок, записує, які дії проводилися на комп'ютері за час роботи, веде історію зміни файлів, запуску додатків і перегляду сторінок в інтернеті. Батьківський контроль дозволяє встановлювати таймер виключення комп'ютера.

Програмне забезпечення Boot Camp дозволяє завантажувати на комп'ютерах Intel Macintosh операційну систему Windows XP або Windows Vista. Boot Camp виділяє на диску ще один розділ і форматує його під файлову систему Fat32 або NTFS, після чого в цей розділ встановлюється Windows. При цьому для роботи кожної з систем потрібне перезавантаження комп'ютера. При завантаженні Mac OS X розділ диска зарезервований під Windows буде доступний тільки для читання і навпаки.

Boot Camp увійшов до складу Mac OS X, починаючи з версії Mac OS X 10.5 Leopard, раніше йшла його beta версія. Зараз в комплекті Mac OS X надається пакет драйверів до Windows і аплет для панелі управління Windows, за допомогою якого можна встановити початкові налаштування системи. Продажем і розповсюдженням ОС Windows компанія Apple не займається. Boot Camp був створений для того, щоб полегшити перехід всім бажаючим з звичайних комп'ютерів на комп'ютери Macintosh, а так само запускати на них додатки, які ще не реалізовані для операційної системи Mac OS.

== Плюси і мінуси ОС Mac OS ==

Mac OS X абсолютно нова версія операційної системи Mac OS, основою якої є вільне програмне забезпечення, зване Darwin. Darwin включає в себе ядро XNU, створене з використання технології Mach і стандартних сервісів BSD. Головною перевагою даної технології є те, що її фундамент заснований на всім відомій системі UNIX, що забезпечує нової Mac OS підвищену стабільність, багатофункціональність, швидкість роботи, безпека і надійність.

Всі модифікації операційної системи Mac OS X названі різними видами тварин з сімейства котячих. Починаючи з версії 10.0 до версії 10.6, операційні системи носять імена: Cheetah (в перекладі Гепард), Puma, Jaguar, Panther, Tiger, Leopard і сама остання версія Snow Leopard (в перекладі Сніговий Леопард). Кожна з версій має свої поліпшення і доробки, але всім їм властиві загальні нововведення, які роблять Mac OS X абсолютно не схожою на Mac OS 9, це призвело до того, що додатки, написані для попередніх версій Mac OS, не будуть працювати на Mac OS X. Спочатку робота додатків, написаних під Mac OS 9, здійснювалася за допомогою віртуальної емуляції, але з часом від цього відмовилися зовсім.

Незаперечною перевагою візуалізації графічної оболонки Mac OS X є новий інтерфейс користувача, який носить назву Aqua. Графічний інтерфейс Aqua створює ілюзію водного середовища, з відчуттям прозорості, глибини і руху. Він залишається практично незмінним у всіх модифікаціях Mac OS X, але весь цей час не втрачає своєї актуальності і свіжості рішення. Aqua створений не тільки для краси, але і для комфорту і зручності користувачів. Одним із нововведень є можливість складати вікна активних додатків в окремі секції, які при бажанні можна приховати із зони видимості, не даючи їм без необхідності заповнювати корисний простір робочого столу.

У новій версії Mac OS X реалізовані такі функції як, захист пам'яті, завдяки якій виключається зависання всієї системи при збої в роботі одного з додатків, а також витісняє багатозадачність і симетрична багатопроцесорність. У Mac OS X реалізовано динамічний розподіл пам'яті, що дозволяє виділяти і звільняти пам'ять безпосередньо в процесі роботи програм. Це виключає появу повідомлень «out of memory» і не вимагає коректування кількості доступної пам'яті для кожного додатка.

Зайвим підтвердженням того, що Mac OS розробляється в першу чергу для зручності користувача, є автоматична інтеграція в мережу. Використання цієї функції дозволяє підключатися до мережі інтернет будь-яким доступним методом з'єднання без додаткових налаштувань з боку користувача. Нова технологія енергозбереження дозволяє комп'ютеру виходити зі стану сну практично миттєво.

У Mac OS X реалізована можливість багатокористувацького доступу до даних, розмежовані права доступу, підвищена ступінь захисту інформації користувачів, адміністрування системи стало ще більш простим, а інтерфейс управління шрифтами і шрифтовими наборами став більш зручним і гнучким, до того ж Mac OS X тепер безпосередньо підтримує такі формати шрифтів як: TrueType, Type1 і OpenType. В системі Mac OS X тепер є вбудована підтримка принтерів фірм Epson, Hewlett-Packard і Cannon.

Двомірна візуалізація та друк документів в Mac OS X організована за допомогою технології Quartz, яка використовує вже став стандартним графічний формат PDF, що забезпечує розширену підтримку шрифтів та інші графічні можливості системи. Для роботи з аудіоданими і відеоданими в Mac OS X використовується запатентована технологія QuickTime, яка тепер інтегрована в систему, а 3D графіка та ігри реалізовані з використанням технології OpenGL.

== Література ==

http://uk.wikipedia.org/wiki/Mac_OS_X_Lion

http://uk.wikipedia.org/wiki/Mac_OS_X_Lion

http://www.apple.com/imac/

http://4mac.su/faq/page/3/

http://maclinks.ru/

http://maclinks.ru/macevolutn.html

http://maclinks.ru/macprogram.html

http://maclinks.ru/macplusminus.html

http://maclinks.ru/index.html

http://maclinks.ru/macosx.html

Файл:382955.jpg

2012-11-23T18:10:57Z

Максим:

Тема 6. MacOS

2012-11-23T18:10:37Z

Максим: /* Еволюція ОС Mac OS X */

[[Файл:Hero122.png|right]]
Mac OS (Macintosh Operating System) - сімейство пропрієтарних операційних систем з графічним інтерфейсом. Разом з Mac OS X друга за популярністю у світі операційна система (їх загальна ринкова частка в травні 2011 року становила 5,4%). Розроблена корпорацією Apple (раніше - Apple Computers) для своєї лінійки комп'ютерів Macintosh. Популяризація графічного інтерфейсу користувача в сучасних операційних системах часто вважається заслугою Mac OS. Вона була вперше представлена в 1984 році разом з оригінальним Macintosh 128K.

Apple хотіла, щоб Макінтош представлявся як комп'ютер «для всіх інших». Сам термін «Mac OS» насправді не існував до тих пір, поки не був офіційно використаний в середині 1990-х років. З тих пір термін застосовується до всіх версій операційних систем Макінтоша як зручний спосіб виділення їх в контексті інших операційних систем.

Ранні версії Mac OS були сумісні тільки з Макінтошем, заснованими на процесорах Motorola 68k, такі версії були сумісні з архітектурою PowerPC (PPC). З недавніх пір Mac OS X стала сумісна з архітектурою x86. Але політика фірми Apple така, що вона дозволяє встановлювати систему Mac OS тільки на комп'ютери Apple.

== Історія ==

[[Файл:Mac4l.png|right]]

Mac OS вийшла у світ в 1984 році разом з першим персональним комп'ютером Macintosh від компанії Apple. Ідеї, втілені в першій версії системи Mac OS, її автори почерпнули у фірми Xerox. У дослідницькому центрі Xerox PARC в той час уже існував комп'ютер з графічною операційною системою, що тоді було справжнім проривом в еволюційному розвитку операційних систем. Але вони використовували її тільки для власних потреб і не планували комерційного застосування.

Поєднавши вже наявні напрацювання і власні ідеї, програмісти компанії Apple створили Mac OS, першу доступну для всіх графічну операційну систему. У ній вже тоді був використаний всім нам звичний віконний інтерфейс, папки з файлами, і вперше був застосований маніпулятор, названий комп'ютерною мишею, здатний пересувати курсор по всій області екрану. Така концепція цілком відповідала головній ідеї самої компанії Apple, яка пропонувала створити комп'ютер доступний для всіх, як за ціною, так і в технічному плані.

Вже тоді автори Mac OS задалися метою створити таку операційну систему, яка буде зручна і інтуїтивно зрозуміла будь-якому користувачеві, навіть не вивчавшему комп'ютер раніше. До цього часу комп'ютерними програмами та процесами керували за допомогою командного рядка, тому поява наочних значків позначивших папки, кошик (на рус. корзина), комп'ютер та інші елементи стали справжньою сенсацією того часу. Ці значки автори стали називати іконками. Розробники Mac OS визначили основи подальшого розвитку всіх операційних систем, багато з того, що вони придумали в далекому 1984 році, зараз є еталоном для всіх розробників програмного забезпечення.

Перша версія Mac OS займала всього 216 кб дискового простору і працювала навіть при звичайному копіюванні з одного комп'ютера на інший. Але такий продукт був абсолютно не захищений від підробки, тому для того, щоб зберегти свої прибутки розробники всі подальшиі зусилля присвятили не тільки її технічному вдосконаленню, розширенню функціональності і стабільності, але і захисту. Після виходу першої версії Mac OS вийшло ще дев'ять її модифікацій, у яких були введені такі поліпшення як:

- Використання мульти файндера, що дозволяє працювати відразу декільком додаткам одночасно;

- Удосконалення мультимедійних функцій і можливостей роботи в інтернеті;

- Зміна чорно-білих іконок на кольорові, а пізніше поява нового «платинового» інтерфейсу і можливості вибирати тему на свій смак;

- Поява нової файлової системи HFS +;

- Поліпшення функцій Інсталлер;

- Поява програми Sherlock, призначеної для пошуку файлів на локальних дисках і в мережі інтернет;

- Поява багатокористувацького режиму і розмежування прав доступу.

Піком роботи над образом, удосконаленням можливостей і забезпеченням стабільності роботи операційної системи Mac OS того часу стала її дев'ята версія, яку зараз ще можна зустріти на деяких комп'ютерах Macintosh. Її називають класикою Mac OS. Macintosh завойовував популярність, а Mac OS принесла компанії величезний комерційний успіх. Але минав час і керівництво компанії Apple прийняло рішення про глобальні зміни.

У березні 2000 року світ побачила абсолютно нова десята версія Mac OS X, яка не підтримує програмне забезпечення, призначене для Mac OS 9. Для її створення повністю переписали початковий програмний код, а за основу взяли операційну систему NeXTSTEP, розробником якої був один з тих, хто колись заснував компанію Apple, але за збігом обставин покинув її. Розробки фірми NEXT разом з її керівником були куплені компанією Apple, завдяки чому на чолі неї знову постає її засновник Стів Джобс.

Тепер в Mac OS X використовується ядро Mach, стандартні сервіси BSD і всі основні можливості операційної системи Unix. Це дало можливість у багато разів підвищити її функціональність, захищеність і стабільність. Багатозадачність Mac OS X дозволяє працювати декільком процесам відразу, але при цьому не заважати один одному, а при збої в роботі одного з них - не допускати збою всієї системи і переривання роботи інших процесів.

На даний момент Mac OS X має власний красивий, неперевантажений спецефектами і приємний для очей інтерфейс Aqua. Вона проста у використанні і дружелюбна. У ній використовується середовище програмування Core Foundation, що включає в себе такі компоненти як Carbon API, Cocoa API і Java API. Графічна середа представлена використанням таких технологій як QuickTime, Quartz Extreme і OpenGL. До того ж Mac OS X дозволяє використовувати програмне забезпечення, написане на таких мовах програмування, як Сі, C + +, Objective-C, Ruby та Java. Важливим достоїнством Mac OS X є її безпека при роботі в інтернеті, вона непогано захищена від інтернет-атак, та й кількість вірусів здатних її вразити на сьогоднішній день мізерно мало.

Якщо враховувати всі достоїнства Mac OS, то відразу постає питання, чому вона досі не так широко поширена, як її основний конкурент всім відома ОС Windows. Відповідь на нього дуже простий, ОС Mac OS встановлюється тільки на комп'ютери Macintosh компанії Apple, що є принциповим рішенням її керівництва. Це не означає, що Mac OS не сумісна з комп'ютерами інших виробників і не може бути на них встановлена. Встановити систему звичайно можна, але на даний момент це вважається незаконним. Комп'ютери Macintosh мають невеликий модельний ряд і не можуть похвалитися різноманітністю, до того ж вони коштують на кілька разів дорожче звичайних персональних ЕОМ, тому число користувачів Macintosh порівняно менше відносно загального числа комп'ютерних користувачів у всьому світі.

== Операційна система Mac OS X ==

[[Файл:Mac_OSX_Lion_.png|right]]

Mac OS X абсолютно нова версія операційної системи Mac OS, основою якої є вільне програмне забезпечення, зване Darwin. Darwin включає в себе ядро XNU, створене з використання технології Mach і стандартних сервісів BSD. Головною перевагою даної технології є те, що її фундамент заснований на всім відомій системі UNIX, що забезпечує нової Mac OS підвищену стабільність, багатофункціональність, швидкість роботи, безпека і надійність.

Всі модифікації операційної системи Mac OS X названі різними видами тварин з сімейства котячих. Починаючи з версії 10.0 до версії 10.6, операційні системи носять імена: Cheetah (в перекладі Гепард), Puma, Jaguar, Panther, Tiger, Leopard і сама остання версія Snow Leopard (в перекладі Сніговий Леопард). Кожна з версій має свої поліпшення і доробки, але всім їм властиві загальні нововведення, які роблять Mac OS X абсолютно не схожою на Mac OS 9, це призвело до того, що додатки, написані для попередніх версій Mac OS, не будуть працювати на Mac OS X. Спочатку робота додатків, написаних під Mac OS 9, здійснювалася за допомогою віртуальної емуляції, але з часом від цього відмовилися зовсім.

Незаперечною перевагою візуалізації графічної оболонки Mac OS X є новий інтерфейс користувача, який носить назву Aqua. Графічний інтерфейс Aqua створює ілюзію водного середовища, з відчуттям прозорості, глибини і руху. Він залишається практично незмінним у всіх модифікаціях Mac OS X, але весь цей час не втрачає своєї актуальності і свіжості рішення. Aqua створений не тільки для краси, але і для комфорту і зручності користувачів. Одним із нововведень є можливість складати вікна активних додатків в окремі секції, які при бажанні можна приховати із зони видимості, не даючи їм без необхідності заповнювати корисний простір робочого столу.

У новій версії Mac OS X реалізовані такі функції як, захист пам'яті, завдяки якій виключається зависання всієї системи при збої в роботі одного з додатків, а також витісняє багатозадачність і симетрична багатопроцесорність. У Mac OS X реалізовано динамічний розподіл пам'яті, що дозволяє виділяти і звільняти пам'ять безпосередньо в процесі роботи програм. Це виключає появу повідомлень «out of memory» і не вимагає коректування кількості доступної пам'яті для кожного додатка.

Зайвим підтвердженням того, що Mac OS розробляється в першу чергу для зручності користувача, є автоматична інтеграція в мережу. Використання цієї функції дозволяє підключатися до мережі інтернет будь-яким доступним методом з'єднання без додаткових налаштувань з боку користувача. Нова технологія енергозбереження дозволяє комп'ютеру виходити зі стану сну практично миттєво.

У Mac OS X реалізована можливість багатокористувацького доступу до даних, розмежовані права доступу, підвищена ступінь захисту інформації користувачів, адміністрування системи стало ще більш простим, а інтерфейс управління шрифтами і шрифтовими наборами став більш зручним і гнучким, до того ж Mac OS X тепер безпосередньо підтримує такі формати шрифтів як: TrueType, Type1 і OpenType. В системі Mac OS X тепер є вбудована підтримка принтерів фірм Epson, Hewlett-Packard і Cannon.

Двомірна візуалізація та друк документів в Mac OS X організована за допомогою технології Quartz, яка використовує стандартним графічний формат PDF, що забезпечує розширену підтримку шрифтів та інші графічні можливості системи. Для роботи з аудіоданими і відеоданими в Mac OS X використовується запатентована технологія QuickTime, яка тепер інтегрована в систему, а 3D графіка та ігри реалізовані з використанням технології OpenGL.

== Еволюція ОС Mac OS X ==

[[Файл:13112.jpeg|right]]

Операційна система компанії Apple Mac OS X на даний момент представлена в двох варіантах: версія для робочих станцій і ноутбуків, а також версія для сервера, необхідна для організації роботи локальної мережі підприємства. Після виходу версії Mac OS X 10.0 було випущено ще шість її модифікацій, кожна з яких носить назву тварини з сімейства котячих.

'''Mac OS X 10.0 Cheetah (Гепард):''' стала першою оновленою версією операційної системи Mac OS. Вона з'явилася в березні 2001 року і була створена на основі ОС UNIX і сервісів FreeBSD. Нова технологія дозволила підвищити функціональність, надійність і безпека нової операційної системи. Але версія 10.0 Cheetah була нестабільна в роботі, в ній був відсутній ряд функцій, які є в останніх версія системи Mac OS X, тому компанія Apple випустила безкоштовне оновлення.

'''Mac OS X 10.1 Puma:''' безкоштовне оновлення розроблене компанією Apple, дозволяло оновити операційну систему Mac OS X 10.0 Cheetah до версії 10.1 (Puma), що дало можливість виправити ряд недоробок, які існували в першій версії і підвищити стабільність роботи. У ній з'явилися такі функції як: персоніфікація, висока якість графіки, швидкий доступ до системних параметрах, розширення спектру мережевих можливостей і периферійних пристроїв, відтворення і запис DVD дисків.

'''Mac OS X 10.2 Jaguar:''' в нову версію операційної системи Mac OS X було внесено понад 150 видів різних змін і доповнень, головним з яких стала підтримка апаратного прискорення інтерфейсу користувача з застосуванням технології Quartz Extreme, в результаті цього вся обробка зображень здійснюється процесором відеокарти. У цій версії з'явився мультимедійний центр QuickTime 6, інтернет програма обміну миттєвими повідомленнями iChat, єдина адресна книга, система рукописного введення Inkwell. Поліпшено програми mail, де з'явилася фільтрація спаму, пошук файлів на диску Finder і пошук інформації в інтернеті Sherlock 3.

'''Mac OS X 10.3 Panther:''' з'явилася на ринку 24 жовтня 2003 року, в неї була впроваджена технологія шифрування даних FileVault. Подальші оновлення системи привнесли ще ряд змін таких як: виправлені деякі проблеми безпеки, підвищення надійності в роботі із віддаленими файлами у змішаних мережах, поліпшена система файлового обміну та підтримка бездротових мереж, оновлені драйвера до відеокарт, система каталогів і підтримка OpenGL. Внесено зміни і доопрацювання в браузер Safari, поштовий клієнт mail, адресну книгу, Stickies і QuickTime, а також дороблена підтримка програмного забезпечення сторонніх розробників.

'''Mac OS X 10.4 Tiger:''' вийшла в квітні 2005 року і включила в себе більше 200 змін і доповнень, які необхідні для більш швидкої і стабільної роботи комп'ютера. Головними новинками цієї версії операційної системи Mac OS X стали унікальна функція швидкого пошуку інформації Spotlight і інтерфейс для віджетів Dashboard, додаток Automator, призначене для автоматизації ряду постійно повторюваних дій, що дозволило виконувати рутинну роботу з допомогою одного натискання.

'''Mac OS X 10.5 Leopard:''' з'явилася на ринку 26 жовтня 2007 року, вона включає в себе більше 300 поліпшень і доповнень. Зміни в першу чергу торкнулися ядра операційної системи, в нього тепер інтегрований фреймворк динамічного трасування DTrace, а також є середа Cocoa Bridges для розробки додатків на мовах програмування Ruby і Python , Scripting Bridge дозволяє автоматизувати Mac-додатки за допомогою програм на Objective-C, Ruby і Python. У систему були також включені Rails, Mongrel і Capistrano. На даний момент Mac OS X 10.5 Leopard визнана повноцінною UNIX системою. Важливою подією стала поява в даній версії програми Boot Camp, за допомогою якої на комп'ютери Macintosh тепер можна встановлювати ОС Windows, в якості другої робочої операційної системи. У новій версії Mac OS X був повністю оновлений Finder і інші корисні додатки, додані такі функції як Stacks, Quick Look, Spaces і програма Time Machine для створення резервних копій системи і даних.

'''Mac OS X 10.6 Snow Leopard:''' була представлена в червні 2008 року і включає в себе ряд кардинальних змін. Тепер вона працює тільки на процесорах Intel, використовує в роботі 64-розрядні технології, однаково працює з 64-розрядними та 32-розрядними додатками, займає майже в два рази менше місця на диску, швидше встановлюється, грузиться і працює. Всі стандартні додатки Mac OS X (Finder, Mail, Safari, iCal і iChat та ін) в новій версії були переведені на 64-розрядний код, що значно підвищило їх продуктивність і зробило їх більш стійкими до атак хакерів. Диспетчер Grand Central Dispatch дозволяє на повну використовувати можливості багатоядерних систем і збільшити продуктивність комп'ютера. Додано масштабування інтерфейсу. ОС Snow Leopard використовує технологію Bonjour для обміну файлами, стеки для роботи з вікнами програм, а також в ній оновлена функція Expose, яка стала ще зручнішою і доступнішою. Збільшена швидкість резервного копіювання для передачі даних з метою запобігання збоїв з'єднання в iChat тепер може використовуватися сервер ретрансляції AIM.

[[Файл:Mac_OSX_Lion_.png|right]]

'''Mac OS X Lion''' (версія 10.7) стала восьмим основним випуском Mac OS X, лінії десктопних та серверних операційних систем компанії Apple для комп'ютерів Macintosh. Lion був публічно представлений на заході Apple «Back to the Mac» 20 жовтня 2010 року і було випущено 20 липня 2011 року.

Деякі нововведення були анонсовані на «Back to the Mac», проте більшість із них буде відкрита ближче до випуску реліза.

Mac App Store — магазин програм, зроблений за зразком App Store для iOS. Як і в iOS, це забезпечить можливість для покупців відкрити програми одним натисканням кнопки встановлення чи швидко оновити всі або обрані встановлені додатки. Mac App Store був випущений для Mac OS X Snow Leopard 6 січня 2011 і був у комплекті з Mac OS X 10.6.6
Launchpad - панель з іконками додатків, які можна впорядковувати та об'єднувати в папки;

Full-screen apps — нова версія ОС дозволяє працювати з розгорнутими на весь екран додатками, при цьому користувачеві доступна можливість переключати їх жестами (multi-touch жести) на тачпаді, або переходити у звичайний режим перегляду;

Mission Control — перегляд поточних додатків, інтеграції інших Mac OS функцій, включаючи Exposé, Spaces, Dashboard, and Full-screen apps;

Multi-touch жести — за аналогією з iOS підтримка мультитач жестів через сенсорні пристрої Apple: Magic Mouse та Magic Trackpad;

Auto save — автоматичне збереження документів, через що користувачам не доведеться турбуватися про ручне управління документами;

Resume — функція автоматичного відновлення додатків до того стану, в якому вони перебували на момент вимикання або перезавантаження комп'ютера або ж на момент виходу з програми;

Autohiding Scrollbars — смуги прокрутки знаходитимуться в області змісту вікна та приховуватимуться коли прокрутка не відбувається (знову ж за аналогією з iOS).
В даній версії настільної ОС запозичені деякі ідеї, реалізовані в планшеті iPad.
24 лютого 2011 року продемонструвавши нову ОС в дії було відзначено наступні нові функції і можливості Mac OS X Lion:

Нова версія Mail 5 з підтримкою автоматичної угруповання пов'язаних повідомлень, поліпшеним механізмом пошуку та інтеграцією з Microsoft Exchange 2010;

AirDrop;— простий механізм копіювання файлів між різними пристроями Mac за допомогою бездротового інтерфейсу, який не вимагає настройки;

Versions — функція автоматичного збереження різних версій документа, що дозволяє відслідковувати процес внесення змін в документи і повертатися до їх попереднього стану;
FileVault — засоби шифрування даних на локальних і зовнішніх накопичувачах;

Mac OS X Lion Server має підтримку управління пристроями з операційною системою Mac OS X Lion, а також портативними пристроями iPhone, iPad і iPod touch.

'''Серверні функції'''

Wiki Server 3 — програмне забезпечення, що дозволяє співпрацювати невеликим групам, розповсюджуючи текстову інформацію, файли та подкасти.
File Sharing for iPad — дозволяє використовуючи протокол WebDAV та Wi-Fi передавати на iPad та iPad2 деякі типи файлів, зокрема файли Pages, Keynote та Numbers.
Profile Manager —дозволяє керувати профілями та налаштуваннями iPhone, iPod touch, iPad та систем на базі Mac OS X Lion та автоматично оновлювати дані за допомогою Apple Push Notification.

== Програми, що входять в комплект з Mac OS X ==

[[Файл:1303 lion.jpg|right|650px]]

В основний комплект з установочного дистрибутивом Mac OS X входить пакет простих і зручних додатків, які необхідні для повсякденної роботи на комп'ютері. При покупці операційної системи не доведеться піклуватися про пошук програмного забезпечення для перегляду картинок, відеофайлів, прослуховування музики і запису дисків, до того в цей комплект входять програми для роботи в інтернеті, створення веб-сайтів, запису відеороликів і музичних композицій. Як і інші розробки компанії Apple цей пакет програм відрізняється зручністю використання, інтуїтивно зрозумілим інтерфейсом і функціональністю.

До стандартних додатків операційної системи Mac OS X можна віднести такі програми як:

Корисні програми на кожен день

'''Адресна книга''' - дозволяє створити базу контактних даних друзів, знайомих або клієнтів по роботі. У неї можна заносити імена, адреси, телефони, адреси електронної пошти і сайтів, а після цього здійснювати глобальний пошук по всій базі. Адресна книга може стати зручним інструментом у роботі для ділових людей.

'''iCal''' - зручний і багатофункціональний календар, в якому не тільки можна подивитися потрібну дату, розпланувати свій робочий графік, але і створювати нагадування про важливі події, робити позначки.

'''Finder''' - зручний файловий менеджер, дозволяє з легкістю працювати з файлами на жорсткому диску. Finder дає можливість копіювати, видаляти і переміщати файли, здійснювати пошук інформації на диску, а також переглядати зображення у вигляді тривимірного «потоку».

'''Preview''' - простенький переглядач зображень, дозволяє переглянути не тільки файли картинок, але файли у форматі PDF.

'''Spotlight''' - вбудований пошук інформації на комп'ютері та в локальній мережі. Spotlight дає можливість швидко знайти не тільки необхідний документ або файл по його назві, розширенню або часом створення, але й по його вмісту. Рядок пошуку є частиною панелі інструментів у вікон Finder та інших програм.

'''Spaces''' - утиліта, що дозволяє упорядкувати і полегшити роботу з вікнами додатків. Вона стане незамінним інструментом для тих, хто працює з великою кількістю програм одночасно. Spaces, дозволяє не тільки створювати кілька віртуальних робочих столів, але й одночасно відображати на екрані їх мініатюри, а також за допомогою мишки перетягувати документи з одного столу на інший.

'''Time Machine''' - корисна утиліта, що дозволяє створювати резервні копії операційної системи і іншої інформації, що міститься на комп'ютері. У разі збоїв роботу комп'ютера буде дуже просто відновити за допомогою так званого «знімка» системи, який за допомогою Time Machine записується на зовнішній вінчестер. Програма копіює всі зміни в папках, файлах і документах кожну годину, а в разі браку місця на диску, звільняє його допомогою видалення самих старих копій.

'''Automator''' - утиліта, необхідна для тих, хто часто виконує однотипні дії з файлами. За допомогою automator навіть людина без знань програмування, за допомогою макросів, створюваних на основі стандартних функцій додатків може задати послідовність дій, після чого рутинну щоденну роботу можна буде робити за допомогою всього одного натискання.

Програми для роботи з мультимедійними даними

'''iPhoto''' - програма, що дозволяє створювати особистий фотоархів. За допомогою iPhoto цифрові фотографії можна імпортувати з фотоапарата в архів, створювати альбоми і події, редагувати, експортувати в інтернет і записувати на диски. iPhoto допоможе створити з фотографій календарі та листівки, зберегти їх у форматі PDF або роздрукувати на принтері, а також робити презентації для перегляду цілих галерей фотографій з використанням спецефектів і музики.

'''iTunes''' - це медіаплеєр для роботи з музичними і відео файлами, за допомогою нього можна систематизувати медіадані на вашому комп'ютері, слухати музику і дивитися фільми, конвертувати різні музичні формати і музику з дисків, працювати з iPod і iPhone і плеєром Apple TV. В on-line режимі браузер iTunes дозволяє купувати музику в інтернет магазині iTunes Store, а також слухати будь радіостанції.

'''iMovie''' - програма для створення відеороликів. За допомогою iMovie можна імпортувати відео дані з цифрових відеокамер, різати відеофайли, компонувати відеодоріжки звуком, додавати фотографії та різні спецефекти, після чого експортувати отриманий запис в різні відеоформати.

'''Garage Band''' - програма для тих, хто захоплюється записом власних музичних композицій. Garage Band дозволяє працювати відразу з декількома звуковими доріжками, додавати семпли, що зберігаються в банку звуків, або захоплювати сигнали з електроінструментів допомогою MIDI-перехідника, записувати голос або звуки за допомогою мікрофона. В останніх версіях Garage Band до звуку можна додавати відео.

'''iDVD''' - програма для запису дисків, за допомогою неї можна записувати слайд-шоу, відео фільми на DVD диски і створювати власне меню з використанням різних спецефектів і музики.

Програми для роботи з інтернет

[[Файл:133122.png|right]]

'''Safari''' - веб-браузер для роботи в мережі інтернет, став входити в комплект з ОС починаючи з версії Mac OS X 10.3 Panther. Safari дозволяє відкривати декілька сторінок в одному вікні і масштабувати розмір текстового поля, має вбудований пошук і захист від злому, вірусів і мережевих атак. Safari підтримує автозаповнення форм, режим приватного перегляду веб-сторінок, при якому не ведеться історія відвідувань, містить перевірку тексту і вбудований RSS-агрегатор.

'''Mail''' - поштовий клієнт, який підтримує протоколи POP, IMAP і Exchange. Mail дозволяє отримувати листи, контролювати фільтрацію спаму, сортувати список кореспонденції по значущості, заносити важливі дати з листів в календар, видаляти одне або декілька листів одразу, пересилати листи або відправляти приховані копії. У програмі mail міститься 30 шаблонів, дозволяють красиво оформити лист або створити святкову листівку.

'''iChat''' - чат-клієнт для миттєвого обміну повідомленнями з підтримкою веб-камери, дозволяє не тільки влаштовувати відеоконференції і аудіоконференції з одним або декількома співрозмовниками, спілкуватися з друзями в текстовій формі, але й показувати їм документи, фото та відео файли за допомогою функції iChat Theater . З дозволу співрозмовника iChat надає можливість записувати все спілкування.

iWeb - додаток для створення власних веб-сторінок, сайтів та розміщення їх в мережі інтернет. iWeb дозволяє швидко створити і відредагувати сайт, навіть не володіючи знаннями веб-програмування та сайтобудування. За допомогою шаблонів iWeb можна легко створити свій сайт або блог, розміщувати в інтернеті фотографії, відео ролики і аудіозаписи.

До складу операційної системи Mac OS X входить інтерфейс для віджетів Dashboard, при його запуску на екрані з'являється вікно з набором невеликих програм, які можуть бути корисні користувачеві. У стандартний набір віджетів для Mac OS X включені 14 додатків: адресна книга, калькулятор, календар, словник, телефонна книга, перекладач, конвертер одиниць вимірювання, замітки, гра «п'ятнашки», курс валют, світове час, погода, авіадовідка, акції і контролер iTunes. На сайті компанії Apple існує ще більше сотні різних віджетів, які можна скачати і встановити на комп'ютер. Кількість і зовнішній вигляд віджетів, що входять в стандартну комплектацію може змінюватися в залежності від версії Mac OS X.

В останніх версіях Mac OS X є ще дві нові функції. Одна з них називається батьківський контроль, і дає можливість батькам контролювати своїх дітей. Вона може перевіряти сайти перед завантаженням, для того щоб виключити перегляд небажаних веб-сторінок, записує, які дії проводилися на комп'ютері за час роботи, веде історію зміни файлів, запуску додатків і перегляду сторінок в інтернеті. Батьківський контроль дозволяє встановлювати таймер виключення комп'ютера.

Програмне забезпечення Boot Camp дозволяє завантажувати на комп'ютерах Intel Macintosh операційну систему Windows XP або Windows Vista. Boot Camp виділяє на диску ще один розділ і форматує його під файлову систему Fat32 або NTFS, після чого в цей розділ встановлюється Windows. При цьому для роботи кожної з систем потрібне перезавантаження комп'ютера. При завантаженні Mac OS X розділ диска зарезервований під Windows буде доступний тільки для читання і навпаки.

Boot Camp увійшов до складу Mac OS X, починаючи з версії Mac OS X 10.5 Leopard, раніше йшла його beta версія. Зараз в комплекті Mac OS X надається пакет драйверів до Windows і аплет для панелі управління Windows, за допомогою якого можна встановити початкові налаштування системи. Продажем і розповсюдженням ОС Windows компанія Apple не займається. Boot Camp був створений для того, щоб полегшити перехід всім бажаючим з звичайних комп'ютерів на комп'ютери Macintosh, а так само запускати на них додатки, які ще не реалізовані для операційної системи Mac OS.

== Плюси і мінуси ОС Mac OS ==

Mac OS X абсолютно нова версія операційної системи Mac OS, основою якої є вільне програмне забезпечення, зване Darwin. Darwin включає в себе ядро XNU, створене з використання технології Mach і стандартних сервісів BSD. Головною перевагою даної технології є те, що її фундамент заснований на всім відомій системі UNIX, що забезпечує нової Mac OS підвищену стабільність, багатофункціональність, швидкість роботи, безпека і надійність.

Всі модифікації операційної системи Mac OS X названі різними видами тварин з сімейства котячих. Починаючи з версії 10.0 до версії 10.6, операційні системи носять імена: Cheetah (в перекладі Гепард), Puma, Jaguar, Panther, Tiger, Leopard і сама остання версія Snow Leopard (в перекладі Сніговий Леопард). Кожна з версій має свої поліпшення і доробки, але всім їм властиві загальні нововведення, які роблять Mac OS X абсолютно не схожою на Mac OS 9, це призвело до того, що додатки, написані для попередніх версій Mac OS, не будуть працювати на Mac OS X. Спочатку робота додатків, написаних під Mac OS 9, здійснювалася за допомогою віртуальної емуляції, але з часом від цього відмовилися зовсім.

Незаперечною перевагою візуалізації графічної оболонки Mac OS X є новий інтерфейс користувача, який носить назву Aqua. Графічний інтерфейс Aqua створює ілюзію водного середовища, з відчуттям прозорості, глибини і руху. Він залишається практично незмінним у всіх модифікаціях Mac OS X, але весь цей час не втрачає своєї актуальності і свіжості рішення. Aqua створений не тільки для краси, але і для комфорту і зручності користувачів. Одним із нововведень є можливість складати вікна активних додатків в окремі секції, які при бажанні можна приховати із зони видимості, не даючи їм без необхідності заповнювати корисний простір робочого столу.

У новій версії Mac OS X реалізовані такі функції як, захист пам'яті, завдяки якій виключається зависання всієї системи при збої в роботі одного з додатків, а також витісняє багатозадачність і симетрична багатопроцесорність. У Mac OS X реалізовано динамічний розподіл пам'яті, що дозволяє виділяти і звільняти пам'ять безпосередньо в процесі роботи програм. Це виключає появу повідомлень «out of memory» і не вимагає коректування кількості доступної пам'яті для кожного додатка.

Зайвим підтвердженням того, що Mac OS розробляється в першу чергу для зручності користувача, є автоматична інтеграція в мережу. Використання цієї функції дозволяє підключатися до мережі інтернет будь-яким доступним методом з'єднання без додаткових налаштувань з боку користувача. Нова технологія енергозбереження дозволяє комп'ютеру виходити зі стану сну практично миттєво.

У Mac OS X реалізована можливість багатокористувацького доступу до даних, розмежовані права доступу, підвищена ступінь захисту інформації користувачів, адміністрування системи стало ще більш простим, а інтерфейс управління шрифтами і шрифтовими наборами став більш зручним і гнучким, до того ж Mac OS X тепер безпосередньо підтримує такі формати шрифтів як: TrueType, Type1 і OpenType. В системі Mac OS X тепер є вбудована підтримка принтерів фірм Epson, Hewlett-Packard і Cannon.

Двомірна візуалізація та друк документів в Mac OS X організована за допомогою технології Quartz, яка використовує вже став стандартним графічний формат PDF, що забезпечує розширену підтримку шрифтів та інші графічні можливості системи. Для роботи з аудіоданими і відеоданими в Mac OS X використовується запатентована технологія QuickTime, яка тепер інтегрована в систему, а 3D графіка та ігри реалізовані з використанням технології OpenGL.

== Література ==

http://uk.wikipedia.org/wiki/Mac_OS_X_Lion

http://uk.wikipedia.org/wiki/Mac_OS_X_Lion

http://www.apple.com/imac/

http://4mac.su/faq/page/3/

http://maclinks.ru/

http://maclinks.ru/macevolutn.html

http://maclinks.ru/macprogram.html

http://maclinks.ru/macplusminus.html

http://maclinks.ru/index.html

http://maclinks.ru/macosx.html