<?xml version="1.0"?>
<?xml-stylesheet type="text/css" href="https://wiki.cusu.edu.ua/skins/common/feed.css?303"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="uk">
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=%D0%9A%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D1%86%D1%8C+%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9</id>
		<title>Вікі ЦДУ - Внесок користувача [uk]</title>
		<link rel="self" type="application/atom+xml" href="https://wiki.cusu.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=%D0%9A%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D1%86%D1%8C+%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9"/>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%92%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%BA/%D0%9A%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D1%86%D1%8C_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9"/>
		<updated>2026-04-10T20:49:50Z</updated>
		<subtitle>Внесок користувача</subtitle>
		<generator>MediaWiki 1.23.2</generator>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:1.jpg</id>
		<title>Файл:1.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:1.jpg"/>
				<updated>2011-05-11T10:15:58Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Кобець Андрій: завантажив нову версію «Файл:1.jpg»&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Кобець Андрій</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/3._%D0%86%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%96_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%84%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D1%96%D0%B2</id>
		<title>3. Ідентифікація і організація файлів</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/3._%D0%86%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%96_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%84%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D1%96%D0%B2"/>
				<updated>2011-05-11T10:03:33Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Кобець Андрій: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;==Мішаний файл==&lt;br /&gt;
Дані зберігаються в хронологічному порядку - найпростіша структура, записи змінної величини. Пошук здійснюється шляхом послідовного пребору.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Послідовний файл==&lt;br /&gt;
Самий розповсюджений файл, використовується фіксований формат. Записи мають однакову довжину, фіксовані поля. &lt;br /&gt;
поле -key - порядковий номер&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Індексно-послідовний файл==&lt;br /&gt;
Головний файл - це послідовний файл, індекс - забезпечує швидкий пошук. Дані спочатку надходять до файлу-переповнення, після індрексації потрапляють в головний. Дані із головного файлу можуть видавлюватися в файл переповнення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Індексований файл==&lt;br /&gt;
Більше індексів по-одному на кожен тип поля.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Файл прямого доступу==&lt;br /&gt;
Файл прямого доступу - це хеш-файл. Можливість доступу до блоку з відомою адресою. Привязка до конкретної області. Записи починаються з ключового поля, але послідовна структура не використовується.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Кобець Андрій|Кобець Андрій]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Кобець Андрій</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/1._%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB._%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8_%D1%84%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D1%96%D0%B2</id>
		<title>1. Файл. Приклади файлів</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/1._%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB._%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8_%D1%84%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D1%96%D0%B2"/>
				<updated>2011-05-11T09:12:08Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Кобець Андрій: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== Поняття файлу==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Файл - це:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
#Поле&lt;br /&gt;
#Запис&lt;br /&gt;
#Файл&lt;br /&gt;
#База Даних&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Поле==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Поле являється основним елементом даних.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Запис==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Запис являється набором звязаних між собою полів, які можуть бути опрацьовані як єдине ціле деякою прокладною програмою.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Файл==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Файл являє собою набір однотипних записів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==База даних==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
БД являє собою набір звязаних між собою даних&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Інші означення файлів==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Файл — це концепція в обчислювальній техніці: сутність, що дозволяє отримати доступ до певного ресурсу обчислювальної системи і має такі ознаки:&lt;br /&gt;
фіксоване ім'я (назва файлу) (послідовність символів, число чи щось інше, що однозначно характеризує файл);&lt;br /&gt;
певне логічне представлення і відповідні йому операції читання/запису.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В інформатиці використовується наступне визначення: файл - це впорядкована сукупність даних, що зберігається на диску і займає іменовану область зовнішньої пам'яті. Згідно з термінологією, прийнятою в програмуванні, файл — це довільний блок інформації, пристрій вводу-виводу. Кожна комп'ютерна програма відкриває принаймні три файли стандартних потоків: вхідний файл (stdin), вихідний файл (stdout), файл виводу повідомлень про помилки (stderr). Вхідний файл зазвичай асоціюється із клавіатурою, вихідний файл та файл виводу помилок- із екраном терміналу, проте кожен із цих файлів може бути перенаправлений на інший носій інформації, наприклад, на дисковий файл, про який мовилося вище, на мережу, яка також є файлом, на контролер будь-якого периферійного пристрою комп'ютера, зчитувача інформації тощо. Файлом може бути також ділянка оперативної пам'яті програми.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Файл обов'язково має ім'я і може мати будь-який розмір інформації (максимальна довжина імені та розміру файлу обмежується властивостями конкретної файлової системи). Файл може мати набір атрибутів. Треба зазначити, що файл може мати більш ніж одне ім'я (наприклад в Unix можна створювати жорсткі посилання на файл, які стають повним аналогом початкового імені файла).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Приклади файлів в Unix==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В Unix існує 6 типів файлів&lt;br /&gt;
# Звичайний (regular)&lt;br /&gt;
# Каталог (directory)&lt;br /&gt;
# Файл зовнішнього пристрою&lt;br /&gt;
# Канал з іменем (FIFO)&lt;br /&gt;
# Зв'язок (link)&lt;br /&gt;
# Сокети (socket)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Звичайний файл'' зустрічається найчастіше. Для операційної системи такий файл виглядає як проста послідовність байтів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Каталог''&amp;amp;nbsp;— це файл, який містить імена файлів, які в ньому знаходяться та посилання на інформацію, яка дозволяє Операційна система виконувати операції над цими файлами. На запис в каталог має право тільки ядро. Каталог є таблицею, кожен запис якої відповідає деякому файлу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Файл зовнішнього пристрою'' дозволяє доступ до цього пристрою. UNIX розрізняє символьні та блочні файли. Символьні файли використовуються для не буферизованого обміну, а блочні в обміні порціями даних фіксованої довжини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Канали з іменем''&amp;amp;nbsp;— це файли, які використовуються для зв'язку між процесами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Сокети'' використовуються для взаємодії між процесами. Інтерфейс socket використовується, наприклад, для доступу до мережі TCP/IP.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Кобець Андрій|Кобець Андрій]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Кобець Андрій</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/1._%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB._%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8_%D1%84%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D1%96%D0%B2</id>
		<title>1. Файл. Приклади файлів</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/1._%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB._%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8_%D1%84%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D1%96%D0%B2"/>
				<updated>2011-05-11T09:11:28Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Кобець Андрій: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== Поняття файлу==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Файл - це:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
#Поле&lt;br /&gt;
#Запис&lt;br /&gt;
#Файл&lt;br /&gt;
#База Даних&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Поле==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Поле являється основним елементом даних.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Запис==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Запис являється набором звязаних між собою полів, які можуть бути опрацьовані як єдине ціле деякою прокладною програмою.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Файл==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Файл являє собою набір однотипних записів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==База даних==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
БД являє собою набір звязаних між собою даних&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Файл — це концепція в обчислювальній техніці: сутність, що дозволяє отримати доступ до певного ресурсу обчислювальної системи і має такі ознаки:&lt;br /&gt;
фіксоване ім'я (назва файлу) (послідовність символів, число чи щось інше, що однозначно характеризує файл);&lt;br /&gt;
певне логічне представлення і відповідні йому операції читання/запису.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В інформатиці використовується наступне визначення: файл - це впорядкована сукупність даних, що зберігається на диску і займає іменовану область зовнішньої пам'яті. Згідно з термінологією, прийнятою в програмуванні, файл — це довільний блок інформації, пристрій вводу-виводу. Кожна комп'ютерна програма відкриває принаймні три файли стандартних потоків: вхідний файл (stdin), вихідний файл (stdout), файл виводу повідомлень про помилки (stderr). Вхідний файл зазвичай асоціюється із клавіатурою, вихідний файл та файл виводу помилок- із екраном терміналу, проте кожен із цих файлів може бути перенаправлений на інший носій інформації, наприклад, на дисковий файл, про який мовилося вище, на мережу, яка також є файлом, на контролер будь-якого периферійного пристрою комп'ютера, зчитувача інформації тощо. Файлом може бути також ділянка оперативної пам'яті програми.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Файл обов'язково має ім'я і може мати будь-який розмір інформації (максимальна довжина імені та розміру файлу обмежується властивостями конкретної файлової системи). Файл може мати набір атрибутів. Треба зазначити, що файл може мати більш ніж одне ім'я (наприклад в Unix можна створювати жорсткі посилання на файл, які стають повним аналогом початкового імені файла).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Приклади файлів в Unix==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В Unix існує 6 типів файлів&lt;br /&gt;
# Звичайний (regular)&lt;br /&gt;
# Каталог (directory)&lt;br /&gt;
# Файл зовнішнього пристрою&lt;br /&gt;
# Канал з іменем (FIFO)&lt;br /&gt;
# Зв'язок (link)&lt;br /&gt;
# Сокети (socket)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Звичайний файл'' зустрічається найчастіше. Для операційної системи такий файл виглядає як проста послідовність байтів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Каталог''&amp;amp;nbsp;— це файл, який містить імена файлів, які в ньому знаходяться та посилання на інформацію, яка дозволяє Операційна система виконувати операції над цими файлами. На запис в каталог має право тільки ядро. Каталог є таблицею, кожен запис якої відповідає деякому файлу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Файл зовнішнього пристрою'' дозволяє доступ до цього пристрою. UNIX розрізняє символьні та блочні файли. Символьні файли використовуються для не буферизованого обміну, а блочні в обміні порціями даних фіксованої довжини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Канали з іменем''&amp;amp;nbsp;— це файли, які використовуються для зв'язку між процесами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Сокети'' використовуються для взаємодії між процесами. Інтерфейс socket використовується, наприклад, для доступу до мережі TCP/IP.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Кобець Андрій|Кобець Андрій]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Кобець Андрій</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/1._%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB._%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8_%D1%84%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D1%96%D0%B2</id>
		<title>1. Файл. Приклади файлів</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/1._%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB._%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8_%D1%84%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D1%96%D0%B2"/>
				<updated>2011-05-11T09:05:08Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Кобець Андрій: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== Поняття файлу==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Файл - це:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
#Поле&lt;br /&gt;
#Запис&lt;br /&gt;
#Файл&lt;br /&gt;
#База Даних&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Файл — це концепція в обчислювальній техніці: сутність, що дозволяє отримати доступ до певного ресурсу обчислювальної системи і має такі ознаки:&lt;br /&gt;
фіксоване ім'я (назва файлу) (послідовність символів, число чи щось інше, що однозначно характеризує файл);&lt;br /&gt;
певне логічне представлення і відповідні йому операції читання/запису.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В інформатиці використовується наступне визначення: файл - це впорядкована сукупність даних, що зберігається на диску і займає іменовану область зовнішньої пам'яті. Згідно з термінологією, прийнятою в програмуванні, файл — це довільний блок інформації, пристрій вводу-виводу. Кожна комп'ютерна програма відкриває принаймні три файли стандартних потоків: вхідний файл (stdin), вихідний файл (stdout), файл виводу повідомлень про помилки (stderr). Вхідний файл зазвичай асоціюється із клавіатурою, вихідний файл та файл виводу помилок- із екраном терміналу, проте кожен із цих файлів може бути перенаправлений на інший носій інформації, наприклад, на дисковий файл, про який мовилося вище, на мережу, яка також є файлом, на контролер будь-якого периферійного пристрою комп'ютера, зчитувача інформації тощо. Файлом може бути також ділянка оперативної пам'яті програми.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Файл обов'язково має ім'я і може мати будь-який розмір інформації (максимальна довжина імені та розміру файлу обмежується властивостями конкретної файлової системи). Файл може мати набір атрибутів. Треба зазначити, що файл може мати більш ніж одне ім'я (наприклад в Unix можна створювати жорсткі посилання на файл, які стають повним аналогом початкового імені файла).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Приклади файлів в Unix==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В Unix існує 6 типів файлів&lt;br /&gt;
# Звичайний (regular)&lt;br /&gt;
# Каталог (directory)&lt;br /&gt;
# Файл зовнішнього пристрою&lt;br /&gt;
# Канал з іменем (FIFO)&lt;br /&gt;
# Зв'язок (link)&lt;br /&gt;
# Сокети (socket)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Звичайний файл'' зустрічається найчастіше. Для операційної системи такий файл виглядає як проста послідовність байтів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Каталог''&amp;amp;nbsp;— це файл, який містить імена файлів, які в ньому знаходяться та посилання на інформацію, яка дозволяє Операційна система виконувати операції над цими файлами. На запис в каталог має право тільки ядро. Каталог є таблицею, кожен запис якої відповідає деякому файлу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Файл зовнішнього пристрою'' дозволяє доступ до цього пристрою. UNIX розрізняє символьні та блочні файли. Символьні файли використовуються для не буферизованого обміну, а блочні в обміні порціями даних фіксованої довжини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Канали з іменем''&amp;amp;nbsp;— це файли, які використовуються для зв'язку між процесами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Сокети'' використовуються для взаємодії між процесами. Інтерфейс socket використовується, наприклад, для доступу до мережі TCP/IP.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Кобець Андрій|Кобець Андрій]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Кобець Андрій</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/3._%D0%86%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%96_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%84%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D1%96%D0%B2</id>
		<title>3. Ідентифікація і організація файлів</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/3._%D0%86%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%96_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%84%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D1%96%D0%B2"/>
				<updated>2011-05-10T10:50:59Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Кобець Андрій: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Файли та папки, розташовані в ієрархії &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У сучасних комп'ютерних систем, файлів, як правило, доступ з використанням імен (імена). У деяких операційних системах, назва пов'язана з самого файлу. В інших країнах, файл є анонімним, і вказує, що посилання мають імена. В останньому випадку, користувач може визначити ім'я посилання з самого файлу, але це помилкове аналог, особливо там, де існує більше одного посилання в той же файл. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Файли (або посилання на файли) можуть бути розташовані в каталогах. Проте, в цілому, каталог може містити або список файлів або список посилань на файли. У рамках цього визначення, воно має першорядне значення, що термін &amp;quot;файл&amp;quot; включає в себе каталоги. Це дозволяє існування каталогу ієрархії, тобто, каталоги, що містять підкаталоги. Ім'я, яке посилається на файл в каталозі має бути правило, унікальні. Іншими словами, не повинно бути однаковими іменами в каталозі. Проте, в деяких операційних системах, ім'я може включати специфікації типу це означає, що каталог може містити однакову назву для більш ніж одного типу об'єктів, таких як каталог та файл. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У середу, в якій файл має ім'я, ім'я файлу і шлях до директорії файлу повинна однозначно ідентифікувати його серед всіх інших файлів у комп'ютерній системі немає двох-файли можуть мати таке ж ім'я і шлях. Якщо файл є анонімним, названий посилання на нього буде існувати в просторі імен. У більшості випадків, будь-яке ім'я в просторі імен буде посилатися на точно нуль або один файл. Однак, будь-який файл може бути представлений в будь-якому просторі імен на нуль, одне або кілька імен. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Будь-яка рядок символів може або не може бути добре сформованими ім'я файлу або посилання в залежності від контексту застосування. Будь чи не ім'я добре сформований в залежності від типу комп'ютерної системи використовується. Перші комп'ютери дозволяється лише кілька літер або цифр у назві файлу, але сучасні комп'ютери дозволяють довгі імена (деякі до 255 символів), що містить майже будь-яке поєднання літер або Unicode Unicode цифр, що робить його легше зрозуміти призначення файлу з першого погляду. Деякі комп'ютерні системи дозволяють імена файлів містять прогалини, а інші цього не роблять. Чутливість до регістру імен файлів визначається файлової системи. системи Unix файл, як правило, чутливі до регістру і дозволяють на рівні користувачів додатків для створення файлів, імена яких відрізняються тільки в разі символів. Microsoft Windows підтримує кілька файлових систем, кожна з різними політики щодо обліку регістра. Загальні FAT файлової системи може мати декілька файлів, імена яких відрізняються тільки в тому випадку, якщо користувач використовує диск редактор для редагування імен файлів у каталозі записів. Користувач додатків, однак, як правило, не дозволяють користувачеві створити декілька файлів з однаковими іменами, що розрізняються в разі. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Більшість комп'ютерів організації файлів в ієрархії, використовуючи папки, каталоги, чи каталоги. Концепція ж незалежно від використовуваної термінології. Кожна папка може містити довільну кількість файлів, а також може містити інші папки. Ці інші папки називаються вкладені папки. Вкладені папки можуть містити ще більше файлів і папок і так далі, сприяючи тим самим зміцненню деревоподібну структуру, в якій один &amp;quot;господар папки&amp;quot; (або &amp;quot;кореневій папці&amp;quot; - назва варіюється від однієї операційної системи на іншу) може містити будь-яку кількість рівнів інші папки та файли. Папки можна назвати так само, як файли можуть (за винятком кореневої папки, які часто не мають назви). Використання папки легше організувати файли в логічним способом. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Коли комп'ютер дозволяє використовувати папки, кожна файлів і папок не тільки власне ім'я, а й шлях, який визначає папку або папки, в якій файл або папку. У шлях, якийсь особливий характер, такі як підсічно-використовується для розділення імен файлів і папок. Наприклад, на малюнку показано в цій статті, шлях / заробітної плати / зарплати і керівників однозначно ідентифікує файл менеджерів у папку під назвою заробітної плати, яка в свою чергу, міститься в папці заробітної плати. Папки та імена файлів, розділених слешем в цьому прикладі, верхній або кореневої папки, не має назви, і тому шлях починається з косої риси (якщо в кореневій папці було ім'я, було б перед цим перший слеш). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Багато хто (але не всі) комп'ютерні системи використовувати розширення в іменах файлів, щоб допомогти визначити, що вони містять, також відомі як тип файлу. На комп'ютерах з Windows, розширення складаються з точок (періоду) в кінці назви файлу, після чого кілька букв, щоб визначити тип файлу. . Розширенням TXT визначає текстовий файл;. Doc розширення визначає будь-яких типів документів або документації, зазвичай у форматі Microsoft Word; і так далі. Навіть коли розширень використовуються в комп'ютерній системі, ступінь, в якій комп'ютерна система розпізнає і спостерігає їх може змінюватись, в деяких системах, вони зобов'язані, в той час як в інших системах, вони повністю ігноруються, якщо вони подані.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Кобець Андрій|Кобець Андрій]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Кобець Андрій</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/2._%D0%90%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_%D1%84%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8</id>
		<title>2. Архітектура файлової системи</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/2._%D0%90%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_%D1%84%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8"/>
				<updated>2011-05-10T10:50:18Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Кобець Андрій: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;==Поняття файлової системи==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Фа́йлова систе́ма — спосіб організації даних, який використовуються операційною системою для збереження інформації у вигляді файлів на носіях інформації. Також цим поняттям позначають сукупність файлів та директорій, які розміщуються на логічному або фізичному пристрої.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Cтворення файлової системи відбувається в процесі форматування.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В залежності від організації файлів на носії даних, файлові системи можуть поділятись на:&lt;br /&gt;
* ієрархічні файлові системи - дозволяють розміщувати файли в каталоги;&lt;br /&gt;
* пласкі файлові системи -  не використовують каталогів;&lt;br /&gt;
* кластерні файлові системи - дозволяють розподіляти файли між кількома однотипними фізичними пристроями однієї машини;&lt;br /&gt;
* мережеві файлові системи - забезпечують механізми доступу до файлів однієї машини з інших машин мережі;&lt;br /&gt;
* розподілені файлові системи - забезпечують зберігання файлів шляхом їх розподілу між кількома машинами мережі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Класифікація файлових систем ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За призначенням файлові системи можна класифікувати на наступні категорії:&lt;br /&gt;
* Для носіїв з довільним доступом (наприклад, жорсткий диск): FAT32, HPFS, ext2 і ін. Останнім часом поширилися журнальовані файлові системи, такі як ext3, Reiserfs, JFS, NTFS, XFS.&lt;br /&gt;
* Для носіїв з послідовним доступом (наприклад, магнітні стрічки): QIC.&lt;br /&gt;
* Для оптичних носіїв — CD і DVD: ISO 9660, HFS, UDF.&lt;br /&gt;
* Віртуальні файлові системи: AEFS і ін.&lt;br /&gt;
* Мережні файлові системи: NFS, SMBFS, SSHFS, Gmailfs.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Приклади файлових систем==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* FAT 16;&lt;br /&gt;
* FAT 32;&lt;br /&gt;
* NTFS;&lt;br /&gt;
* Ext2;&lt;br /&gt;
* Ext3;&lt;br /&gt;
* Ext4;&lt;br /&gt;
* ZFS;&lt;br /&gt;
* ISO 9660 (також відома як CDFS - CD File System).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Filesystem Hierarchy Standard==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Filesystem Hierarchy Standard, FHS («Стандарт Ієрархії Файлової Системи») — стандарт прийнятий для уніфікації розташування файлів і каталогів загального призначення у файловій системі ОС UNIX. Сьогодні більшість UNIX-подібних систем в тій або іншій мірі слідують цим правилам.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Основні відомості==&lt;br /&gt;
Процес розробки стандарту ієрархії файлової системи почався в серпні 1993 року зі спроб упорядкувати структуру каталогів і файлів в операційній системі Linux. 14 лютого 1994 року був випущений FSSTND (Filesystem Standard), стандарт файлової системи специфічної для ОС Linux. Подальші версії були випущені 9 жовтня 1994 року і 28 березня 1995 року.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На початку 1996 року співтовариство розробників BSD приєдналося до розробки нової версії FSSTND з метою розробити стандарт, придатний для всіх Unix-подібних операційних систем. Ім'я стандарту при цьому було змінено на Filesystem Hierarchy Standard (FHS).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
FHS підтримувався Free Standards Group — некомерційною організацією, у складі якої знаходяться потужні розробники програмного і апаратного забезпечення, такі як HP, Red Hat, IBM, Dell. Проте, основна частина розробників дистрибутивів, включно з тими, хто входить до складу Free Standards Group, не слідують стандарту на 100%. Зокрема, шляхи, спеціально створені групою, такі як /srv/, практично ніде не використовуються. Деякі Linux системи відкидають FHS і слідують своєму власному стандарту, як наприклад GoboLinux. Оскільки FHS починалася як ініціатива Linux співтовариства, інші UNIX і UNIX-подібні операційні системи повністю ігнорують її на користь своїх власних систем, які іноді поширені досить широко. Наприклад Mac OS X використовує такі імена як /Library/, /Applications/ і /Users/ разом з традиційними іменами UNIX ієрархії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Структура каталогів ==&lt;br /&gt;
В FHS всі файли і каталоги знаходяться всередині кореневого каталогу, навіть якщо вони розташовані на різних фізичних носіях. Проте, деякі з каталогів можуть бути присутніми тільки у випадку, якщо встановлено певне програмне забезпечення, таке як наприклад X Window System. Велика частина цих каталогів існує у всіх UNIX-подібних операційних системах і використовується схожим чином.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| class=&amp;quot;wikitable&amp;quot; style=&amp;quot;vertical-align: top; width: 100%&amp;quot; summary=&amp;quot;Опис ієрархії каталогів згідно з FHS&amp;quot;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
!Каталог&lt;br /&gt;
!Опис&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|/&lt;br /&gt;
|Кореневий каталог, що містить всю файлову ієрархію&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|/bin&lt;br /&gt;
| містить в основному готові до виконання програми, більшість з яких необхідні під час старту системи (або в однокористувацькому системному режимі, що використовується для зневадження). Тут зберігається значна кількість загальновживаних команд Linux (наприклад:  cat, ls, cp тощо)&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|/boot&lt;br /&gt;
|Містить основні постійні файли для завантаження системи, зокрема завантажуване ядро. Файли з цього каталогу потрібні лише під час завантаження системи&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|/dev&lt;br /&gt;
|Каталог спеціальних файлів або файлів пристроїв&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|/etc&lt;br /&gt;
|Цей каталог і його підкаталоги містять більшість даних, необхідних для початкового завантаження системи і основні конфігураційні файли. У /etc знаходяться, наприклад, файл inittab, що визначає завантажувану конфігурацію, і файл паролів користувачів passwd. Частина конфігураційних файлів може знаходиться і в /usr/etc. Каталог /etc не повинен містити двійкових файлів (їх слід перенести в /bin або /sbin). Нижче наводиться призначення основних (але далеко не всіх) підкаталогів каталогу /etc&lt;br /&gt;
|-	&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
: /etc/rc.d 	&lt;br /&gt;
|Цей підкаталог містить файли, які використовуються в процесі початкового завантаження системи&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
: /etc/skel 	&lt;br /&gt;
|Коли створюється новий користувач і account для нього, то файли з цього каталогу копіюються в знов створений домашній каталог користувача&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
: /etc/sysconfig&lt;br /&gt;
|Каталог, що містить деякі (але не всі) конфігураційні файли системи&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
: /etc/X11 	&lt;br /&gt;
|Каталог для конфігураційних файлів підсистеми X11 (наприклад, XF86Config)&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|/home&lt;br /&gt;
|Містить домашні каталоги користувачів, які у свою чергу містять персональні настройки і дані користувача. Часто розміщується на окремому розділі&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|/lib&lt;br /&gt;
|Цей каталог містить бібліотеки функцій, потрібних компілятору мови C, і модулі ядра (драйвери пристроїв, файлових систем тощо). Навіть якщо в системі не встановлено компілятор мови C, спільні бібліотеки є необхідними, оскільки вони використовуються багатьма прикладними програмами. Вони завантажуються в пам'ять за потребою виконання якихось функцій, що дозволяє зменшити розмір двійкового коду програм — інакше той самий код багато разів повторювався б в різних програмах&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|/lost+found 	&lt;br /&gt;
|Цей каталог використовується при відновленні файлової системи командою fsck. Якщо fsck виявляє файл, батьківський каталог якого визначити неможливо, вона поміщає такий файл в каталог /lost+found. Оскільки батьківський каталог втрачено, то таким файлам присвоюються імена, що збігаються з номерами їхніх індексних дескрипторів&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|/media&lt;br /&gt;
|Точки монтування для змінних носіїв, таких як CD-ROM, DVD-ROM (вперше описано в FHS-2.3), а в останні роки і розділи жорсткого диску — наприклад в LinuxMint це sda1, sda2 для 1 та 2-го розділу відповідно.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|/mnt/&lt;br /&gt;
|Містить тимчасово змонтовані файлові системи&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|/opt/&lt;br /&gt;
|Додаткове програмне забезпечення&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|/proc/&lt;br /&gt;
|Віртуальна файлова система, що представляє стан ядра операційної системи і запущених процесів у вигляді файлів&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|/root&lt;br /&gt;
|Домашній каталог користувача root. Зверніть увагу на те, що він розташований не там, де розташовуються особисті каталоги решти користувачів (у /home)&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|/sbin&lt;br /&gt;
|Подібно до каталогу /bin містить в основному виконувані файли — програми і утиліти ОС, що використовувані в процесі завантаження і запускаються системним адміністратором. У стандарті FHS мовиться, що в цей каталог треба поміщати ті виконувані файли, які використовуються для успішного монтування файлової системи /usr. Мінімальний вміст цього каталогу включає програми clock, getty, init, update, mkswap, swapon, swapoff, halt, reboot, shutdown, fdisk, fsck.*, mkfs.*, lilo, arp, ifconfig, route&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|/tmp 	&lt;br /&gt;
|Каталог для тимчасових файлів. У будь-який момент суперкористувач може стерти файли з цього каталогу без великого збитку для решти користувачів. Проте, не варто стирати файли з цього каталогу, окрім, якщо вам точно відомо, що конкретний файл або група файлів заважають продуктивній роботі на машині. Система сама періодично очищає цей каталог, тому не слід зберігати тут файли, які вам можуть знадобитися надалі&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| /usr&lt;br /&gt;
|Цей каталог величезний і його структура в основному повторює структуру кореневого каталогу. У його підкаталогах знаходяться основне програмне забезпечення. Відповідно до стандарту FHS рекомендується виділяти для цього каталогу окремий розділ диска або взагалі розташовувати його на мережевому диску, загальному для всіх комп'ютерів в мережі. Такий розділ або диск вмонтовують тільки для читання і розташовують в ньому загальні конфігураційні і виконувані файли, документацію, системні утиліти і бібліотеки, а також файли, що включаються (файли типу include)&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
: /usr/bin 	&lt;br /&gt;
|Готові до виконання програми — утиліти і додатки, які часто викликають звичайні користувачі.&lt;br /&gt;
* /usr/bin/X11 — Звичайне місце для розташування готових до виконання програм з X-Window в Linux. Часто це символічне посилання на /usr/X11R6/bin&lt;br /&gt;
|-	&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
: /usr/dict 	&lt;br /&gt;
|Цей каталог містить файли зі словниками для програм перевірки коректності написання слів.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
: /usr/etc 	&lt;br /&gt;
| Тут містяться конфігураційні файли для групи машин. Проте, команди і програми повинні дивитися в каталог /etc, в якому повинні бути посилання до файлів в каталозі /usr/etc&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
: /usr/include 	&lt;br /&gt;
|Цей каталог містить сирцевий код стандартних бібліотек мови C, що додається в програмах директивою препроцесора include. Тому користувачеві треба мати, принаймні, право на читання з цього каталогу. У жодному випадку не слід змінювати файли в цьому каталозі, тому що вони ретельно зневаджені розробником системи (хіба що ви знаєте систему краще за розробника)&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
: /usr/lib 	&lt;br /&gt;
| У даному каталозі містяться об'єктні бібліотеки підпрограм, динамічні бібліотеки, деякі готові до виконання програми, які не викликаються безпосередньо. Складні програмні системи можуть мати свої підкаталоги в цьому каталозі.&lt;br /&gt;
* /usr/lib/X11 — Звичайне місце для розташування файлів пов'язаних з X-Window, а також конфігураційних файлів самої системи X-Window. У Linux це, здебільшого, символічне посилання на каталог /usr/X11R6/lib/X11&lt;br /&gt;
* /usr/lib/gcc-lib — Містить виконувані програми і файли типу include для компілятора GNU C (gcc).&lt;br /&gt;
* /usr/lib/groff — Файли для системи форматування текстів groff&lt;br /&gt;
* /usr/lib/uucp — Файли для UUCP&lt;br /&gt;
* /usr/lib/zoneinfo — Файли для визначення часової зони&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
: /usr/local 	&lt;br /&gt;
|Зазвичай тут поміщають програми і підкаталоги, які є локальними (унікальними) для даної машини &amp;lt;ref&amp;gt;Історично і строго слідуючи стандарту, /usr/local є сховищем даних, які мають зберігається на локальному хості (в протилежність /usr, яка може вмонтовуватися по мережі). Проте, зазвичай /usr рідко вмонтовується віддалено, а /usr/local частіше використовується для інсталяції програмного забезпечення і даних, які не є частиною операційної системи (в цьому випадку, /usr повинен містити програми і дані лише з операційної системи). Можливо в майбутньому стандарт FHS буде змінено для віддзеркалення цієї сталої ситуації&amp;lt;/ref&amp;gt;&lt;br /&gt;
* /usr/local/bin — Зазвичай тут поміщають готові до виконання програми, які є локальними (унікальними) для даної машини&lt;br /&gt;
* /usr/local/doc — Тут розташовується документація до всіх встановлених на Вашому комп'ютері пакетів прикладного ПЗ&lt;br /&gt;
* /usr/local/etc — Конфігураційні файли для локально встановлених програм&lt;br /&gt;
* /usr/local/lib — Бібліотеки і файли для локально встановлених програм і систем.&lt;br /&gt;
* /usr/local/info — Сторінки описів, які є видимим за допомогою програми info, для локально встановлених програм&lt;br /&gt;
* /usr/local/man — Сторінки описів, які є видимим за допомогою програми man, для локально встановлених програм&lt;br /&gt;
* /usr/local/sbin — Локальні програми системного адміністратора&lt;br /&gt;
* /usr/local/src — Початкові тексти програм, встановлених на даній машині&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
: /usr/man 	&lt;br /&gt;
|Сирці сторінок інтерактивного керівництва man (не підготовлені для перегляду)&lt;br /&gt;
* /usr/man/&amp;amp;lt;locale&amp;amp;gt;/man[1-9] — Ці каталоги містять сторінки керівництва на різних мовах (залежно від значення locale). Системи, які використовують одну мову і один кодовий набір, можуть не використовувати підрядок &amp;amp;lt;locale&amp;amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
: /usr/sbin 	&lt;br /&gt;
|Цей каталог містить виконувані програми для системного адміністрування, які не використовуються під час завантаження&lt;br /&gt;
|-	&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
: /usr/src 	&lt;br /&gt;
| Сирці для різних частин Linux&lt;br /&gt;
* /usr/src/linux — сирці ядра Linux&lt;br /&gt;
|-	&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
: /usr/tmp 	&lt;br /&gt;
| Ще одне місце для зберігання тимчасових файлів. Як правило, це символічне посилання на каталог /var/tmp&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
: /usr/X11R6 	&lt;br /&gt;
|Файли X-Window, що відносяться до системи (версії 11, реліз 6).&lt;br /&gt;
* /usr/X11R6/bin — Виконувані програми системи X-Window.&lt;br /&gt;
* /usr/X11R6/lib — Файли і бібліотеки, пов'язані з системою X-Window&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| /var&lt;br /&gt;
|Цей каталог містить файли, в яких зберігаються різні змінні дані, що визначають конфігурацію деяких програм при наступному запуску або інформацію, що тимчасово зберігається, яка використовуватиметься пізніше в ході поточного сеансу. Обсяг даних у цьому каталозі може сильно змінюватися, оскільки він містить, наприклад, файли протоколів (логи), файли спулінга і блокування (locking), тимчасові файли тощо&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
: /var/adm 	&lt;br /&gt;
|Містить облікову і діагностичну інформацію, потрібну системному адміністраторові&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|	&lt;br /&gt;
: /var/backups 	&lt;br /&gt;
|Цей каталог використовується, щоб зберегти резервну копію важливих системних файлів&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
: /var/catman/cat[1-9] 	&lt;br /&gt;
|Цей каталог використовується, щоб зберігати вже сформовані сторінки керівництва відповідно до номера розділу&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
: /var/lock 	&lt;br /&gt;
|Тут містяться керівні файли системи, які використовуються для резервування використання тих або інших ресурсів системи&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|	&lt;br /&gt;
: /var/log&lt;br /&gt;
|Файли протоколів (логи)&lt;br /&gt;
|-	&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
: /var/run 	&lt;br /&gt;
|Змінні файли часу виконання різних програм. Вони містять ідентифікатори процесів (PIDs) і записують поточну інформацію (utmp). Файли в цьому каталозі зазвичай очищаються під час завантаження системи&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|	&lt;br /&gt;
: /var/spool 	&lt;br /&gt;
|Файли різних програм, поставлені в чергу на обслуговування&lt;br /&gt;
* /var/spool/at — Файли завдань, запущених за допомогою команди at.&lt;br /&gt;
* /var/spool/cron — Файли системи періодичного виконання cron.&lt;br /&gt;
* /var/spool/lpd — Файли, що чекають висновку на друк.&lt;br /&gt;
* /var/spool/mail — Призначені для користувача поштові скриньки.&lt;br /&gt;
* /var/spool/news — Файли системи news&lt;br /&gt;
* /var/spool/uucp — Файли системи uucp&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
: /var/tmp 	&lt;br /&gt;
|Тимчасові файли&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Кобець Андрій|Кобець Андрій]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Кобець Андрій</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/1._%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB._%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8_%D1%84%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D1%96%D0%B2</id>
		<title>1. Файл. Приклади файлів</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/1._%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB._%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8_%D1%84%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D1%96%D0%B2"/>
				<updated>2011-05-10T10:49:15Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Кобець Андрій: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== Поняття файлу==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Файл — це концепція в обчислювальній техніці: сутність, що дозволяє отримати доступ до певного ресурсу обчислювальної системи і має такі ознаки:&lt;br /&gt;
фіксоване ім'я (назва файлу) (послідовність символів, число чи щось інше, що однозначно характеризує файл);&lt;br /&gt;
певне логічне представлення і відповідні йому операції читання/запису.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В інформатиці використовується наступне визначення: файл - це впорядкована сукупність даних, що зберігається на диску і займає іменовану область зовнішньої пам'яті. Згідно з термінологією, прийнятою в програмуванні, файл — це довільний блок інформації, пристрій вводу-виводу. Кожна комп'ютерна програма відкриває принаймні три файли стандартних потоків: вхідний файл (stdin), вихідний файл (stdout), файл виводу повідомлень про помилки (stderr). Вхідний файл зазвичай асоціюється із клавіатурою, вихідний файл та файл виводу помилок- із екраном терміналу, проте кожен із цих файлів може бути перенаправлений на інший носій інформації, наприклад, на дисковий файл, про який мовилося вище, на мережу, яка також є файлом, на контролер будь-якого периферійного пристрою комп'ютера, зчитувача інформації тощо. Файлом може бути також ділянка оперативної пам'яті програми.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Файл обов'язково має ім'я і може мати будь-який розмір інформації (максимальна довжина імені та розміру файлу обмежується властивостями конкретної файлової системи). Файл може мати набір атрибутів. Треба зазначити, що файл може мати більш ніж одне ім'я (наприклад в Unix можна створювати жорсткі посилання на файл, які стають повним аналогом початкового імені файла).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Приклади файлів в Unix==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В Unix існує 6 типів файлів&lt;br /&gt;
# Звичайний (regular)&lt;br /&gt;
# Каталог (directory)&lt;br /&gt;
# Файл зовнішнього пристрою&lt;br /&gt;
# Канал з іменем (FIFO)&lt;br /&gt;
# Зв'язок (link)&lt;br /&gt;
# Сокети (socket)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Звичайний файл'' зустрічається найчастіше. Для операційної системи такий файл виглядає як проста послідовність байтів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Каталог''&amp;amp;nbsp;— це файл, який містить імена файлів, які в ньому знаходяться та посилання на інформацію, яка дозволяє Операційна система виконувати операції над цими файлами. На запис в каталог має право тільки ядро. Каталог є таблицею, кожен запис якої відповідає деякому файлу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Файл зовнішнього пристрою'' дозволяє доступ до цього пристрою. UNIX розрізняє символьні та блочні файли. Символьні файли використовуються для не буферизованого обміну, а блочні в обміні порціями даних фіксованої довжини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Канали з іменем''&amp;amp;nbsp;— це файли, які використовуються для зв'язку між процесами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Сокети'' використовуються для взаємодії між процесами. Інтерфейс socket використовується, наприклад, для доступу до мережі TCP/IP.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Користувач:Кобець Андрій|Кобець Андрій]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Кобець Андрій</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A2%D0%B5%D0%BC%D0%B0_5._%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%B8._%D0%90%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_%D1%84%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8._%D0%9E%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%84%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D1%96%D0%B2.</id>
		<title>Тема 5. Файли. Архітектура файлової системи. Організація файлів.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A2%D0%B5%D0%BC%D0%B0_5._%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%B8._%D0%90%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_%D1%84%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8._%D0%9E%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%84%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D1%96%D0%B2."/>
				<updated>2011-05-10T10:47:26Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Кобець Андрій: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[1. Файл. Приклади файлів]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[2. Архітектура файлової системи]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[3. Ідентифікація і організація файлів]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Кобець Андрій</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:1.jpg</id>
		<title>Файл:1.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:1.jpg"/>
				<updated>2011-05-09T22:49:54Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Кобець Андрій: завантажив нову версію «Файл:1.jpg»&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Кобець Андрій</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:1.jpg</id>
		<title>Файл:1.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:1.jpg"/>
				<updated>2011-05-09T22:43:20Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Кобець Андрій: завантажив нову версію «Файл:1.jpg»&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Кобець Андрій</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/3._%D0%86%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%96_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%84%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D1%96%D0%B2</id>
		<title>3. Ідентифікація і організація файлів</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/3._%D0%86%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%96_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%84%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D1%96%D0%B2"/>
				<updated>2011-05-09T22:38:38Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Кобець Андрій: Створена сторінка: Файли та папки, розташовані в ієрархії   У сучасних комп'ютерних систем, файлів, як правил...&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Файли та папки, розташовані в ієрархії &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У сучасних комп'ютерних систем, файлів, як правило, доступ з використанням імен (імена). У деяких операційних системах, назва пов'язана з самого файлу. В інших країнах, файл є анонімним, і вказує, що посилання мають імена. В останньому випадку, користувач може визначити ім'я посилання з самого файлу, але це помилкове аналог, особливо там, де існує більше одного посилання в той же файл. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Файли (або посилання на файли) можуть бути розташовані в каталогах. Проте, в цілому, каталог може містити або список файлів або список посилань на файли. У рамках цього визначення, воно має першорядне значення, що термін &amp;quot;файл&amp;quot; включає в себе каталоги. Це дозволяє існування каталогу ієрархії, тобто, каталоги, що містять підкаталоги. Ім'я, яке посилається на файл в каталозі має бути правило, унікальні. Іншими словами, не повинно бути однаковими іменами в каталозі. Проте, в деяких операційних системах, ім'я може включати специфікації типу це означає, що каталог може містити однакову назву для більш ніж одного типу об'єктів, таких як каталог та файл. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У середу, в якій файл має ім'я, ім'я файлу і шлях до директорії файлу повинна однозначно ідентифікувати його серед всіх інших файлів у комп'ютерній системі немає двох-файли можуть мати таке ж ім'я і шлях. Якщо файл є анонімним, названий посилання на нього буде існувати в просторі імен. У більшості випадків, будь-яке ім'я в просторі імен буде посилатися на точно нуль або один файл. Однак, будь-який файл може бути представлений в будь-якому просторі імен на нуль, одне або кілька імен. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Будь-яка рядок символів може або не може бути добре сформованими ім'я файлу або посилання в залежності від контексту застосування. Будь чи не ім'я добре сформований в залежності від типу комп'ютерної системи використовується. Перші комп'ютери дозволяється лише кілька літер або цифр у назві файлу, але сучасні комп'ютери дозволяють довгі імена (деякі до 255 символів), що містить майже будь-яке поєднання літер або Unicode Unicode цифр, що робить його легше зрозуміти призначення файлу з першого погляду. Деякі комп'ютерні системи дозволяють імена файлів містять прогалини, а інші цього не роблять. Чутливість до регістру імен файлів визначається файлової системи. системи Unix файл, як правило, чутливі до регістру і дозволяють на рівні користувачів додатків для створення файлів, імена яких відрізняються тільки в разі символів. Microsoft Windows підтримує кілька файлових систем, кожна з різними політики щодо обліку регістра. Загальні FAT файлової системи може мати декілька файлів, імена яких відрізняються тільки в тому випадку, якщо користувач використовує диск редактор для редагування імен файлів у каталозі записів. Користувач додатків, однак, як правило, не дозволяють користувачеві створити декілька файлів з однаковими іменами, що розрізняються в разі. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Більшість комп'ютерів організації файлів в ієрархії, використовуючи папки, каталоги, чи каталоги. Концепція ж незалежно від використовуваної термінології. Кожна папка може містити довільну кількість файлів, а також може містити інші папки. Ці інші папки називаються вкладені папки. Вкладені папки можуть містити ще більше файлів і папок і так далі, сприяючи тим самим зміцненню деревоподібну структуру, в якій один &amp;quot;господар папки&amp;quot; (або &amp;quot;кореневій папці&amp;quot; - назва варіюється від однієї операційної системи на іншу) може містити будь-яку кількість рівнів інші папки та файли. Папки можна назвати так само, як файли можуть (за винятком кореневої папки, які часто не мають назви). Використання папки легше організувати файли в логічним способом. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Коли комп'ютер дозволяє використовувати папки, кожна файлів і папок не тільки власне ім'я, а й шлях, який визначає папку або папки, в якій файл або папку. У шлях, якийсь особливий характер, такі як підсічно-використовується для розділення імен файлів і папок. Наприклад, на малюнку показано в цій статті, шлях / заробітної плати / зарплати і керівників однозначно ідентифікує файл менеджерів у папку під назвою заробітної плати, яка в свою чергу, міститься в папці заробітної плати. Папки та імена файлів, розділених слешем в цьому прикладі, верхній або кореневої папки, не має назви, і тому шлях починається з косої риси (якщо в кореневій папці було ім'я, було б перед цим перший слеш). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Багато хто (але не всі) комп'ютерні системи використовувати розширення в іменах файлів, щоб допомогти визначити, що вони містять, також відомі як тип файлу. На комп'ютерах з Windows, розширення складаються з точок (періоду) в кінці назви файлу, після чого кілька букв, щоб визначити тип файлу. . Розширенням TXT визначає текстовий файл;. Doc розширення визначає будь-яких типів документів або документації, зазвичай у форматі Microsoft Word; і так далі. Навіть коли розширень використовуються в комп'ютерній системі, ступінь, в якій комп'ютерна система розпізнає і спостерігає їх може змінюватись, в деяких системах, вони зобов'язані, в той час як в інших системах, вони повністю ігноруються, якщо вони подані.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Кобець Андрій</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D1%86%D1%8C_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9_54_%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%BF%D0%B0</id>
		<title>Кобець Андрій 54 група</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D1%86%D1%8C_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9_54_%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%BF%D0%B0"/>
				<updated>2011-05-09T22:37:07Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Кобець Андрій: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[1. Файл. Приклади файлів]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[2. Архітектура файлової системи]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[3. Ідентифікація і організація файлів]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Кобець Андрій</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/2._%D0%90%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_%D1%84%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8</id>
		<title>2. Архітектура файлової системи</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/2._%D0%90%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_%D1%84%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8"/>
				<updated>2011-05-09T22:27:08Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Кобець Андрій: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;==Поняття файлової системи==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Фа́йлова систе́ма — спосіб організації даних, який використовуються операційною системою для збереження інформації у вигляді файлів на носіях інформації. Також цим поняттям позначають сукупність файлів та директорій, які розміщуються на логічному або фізичному пристрої.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Cтворення файлової системи відбувається в процесі форматування.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В залежності від організації файлів на носії даних, файлові системи можуть поділятись на:&lt;br /&gt;
* ієрархічні файлові системи - дозволяють розміщувати файли в каталоги;&lt;br /&gt;
* пласкі файлові системи -  не використовують каталогів;&lt;br /&gt;
* кластерні файлові системи - дозволяють розподіляти файли між кількома однотипними фізичними пристроями однієї машини;&lt;br /&gt;
* мережеві файлові системи - забезпечують механізми доступу до файлів однієї машини з інших машин мережі;&lt;br /&gt;
* розподілені файлові системи - забезпечують зберігання файлів шляхом їх розподілу між кількома машинами мережі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Класифікація файлових систем ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За призначенням файлові системи можна класифікувати на наступні категорії:&lt;br /&gt;
* Для носіїв з довільним доступом (наприклад, жорсткий диск): FAT32, HPFS, ext2 і ін. Останнім часом поширилися журнальовані файлові системи, такі як ext3, Reiserfs, JFS, NTFS, XFS.&lt;br /&gt;
* Для носіїв з послідовним доступом (наприклад, магнітні стрічки): QIC.&lt;br /&gt;
* Для оптичних носіїв — CD і DVD: ISO 9660, HFS, UDF.&lt;br /&gt;
* Віртуальні файлові системи: AEFS і ін.&lt;br /&gt;
* Мережні файлові системи: NFS, SMBFS, SSHFS, Gmailfs.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Приклади файлових систем==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* FAT 16;&lt;br /&gt;
* FAT 32;&lt;br /&gt;
* NTFS;&lt;br /&gt;
* Ext2;&lt;br /&gt;
* Ext3;&lt;br /&gt;
* Ext4;&lt;br /&gt;
* ZFS;&lt;br /&gt;
* ISO 9660 (також відома як CDFS - CD File System).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Filesystem Hierarchy Standard==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Filesystem Hierarchy Standard, FHS («Стандарт Ієрархії Файлової Системи») — стандарт прийнятий для уніфікації розташування файлів і каталогів загального призначення у файловій системі ОС UNIX. Сьогодні більшість UNIX-подібних систем в тій або іншій мірі слідують цим правилам.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Основні відомості==&lt;br /&gt;
Процес розробки стандарту ієрархії файлової системи почався в серпні 1993 року зі спроб упорядкувати структуру каталогів і файлів в операційній системі Linux. 14 лютого 1994 року був випущений FSSTND (Filesystem Standard), стандарт файлової системи специфічної для ОС Linux. Подальші версії були випущені 9 жовтня 1994 року і 28 березня 1995 року.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На початку 1996 року співтовариство розробників BSD приєдналося до розробки нової версії FSSTND з метою розробити стандарт, придатний для всіх Unix-подібних операційних систем. Ім'я стандарту при цьому було змінено на Filesystem Hierarchy Standard (FHS).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
FHS підтримувався Free Standards Group — некомерційною організацією, у складі якої знаходяться потужні розробники програмного і апаратного забезпечення, такі як HP, Red Hat, IBM, Dell. Проте, основна частина розробників дистрибутивів, включно з тими, хто входить до складу Free Standards Group, не слідують стандарту на 100%. Зокрема, шляхи, спеціально створені групою, такі як /srv/, практично ніде не використовуються. Деякі Linux системи відкидають FHS і слідують своєму власному стандарту, як наприклад GoboLinux. Оскільки FHS починалася як ініціатива Linux співтовариства, інші UNIX і UNIX-подібні операційні системи повністю ігнорують її на користь своїх власних систем, які іноді поширені досить широко. Наприклад Mac OS X використовує такі імена як /Library/, /Applications/ і /Users/ разом з традиційними іменами UNIX ієрархії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Структура каталогів ==&lt;br /&gt;
В FHS всі файли і каталоги знаходяться всередині кореневого каталогу, навіть якщо вони розташовані на різних фізичних носіях. Проте, деякі з каталогів можуть бути присутніми тільки у випадку, якщо встановлено певне програмне забезпечення, таке як наприклад X Window System. Велика частина цих каталогів існує у всіх UNIX-подібних операційних системах і використовується схожим чином.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| class=&amp;quot;wikitable&amp;quot; style=&amp;quot;vertical-align: top; width: 100%&amp;quot; summary=&amp;quot;Опис ієрархії каталогів згідно з FHS&amp;quot;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
!Каталог&lt;br /&gt;
!Опис&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|/&lt;br /&gt;
|Кореневий каталог, що містить всю файлову ієрархію&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|/bin&lt;br /&gt;
| містить в основному готові до виконання програми, більшість з яких необхідні під час старту системи (або в однокористувацькому системному режимі, що використовується для зневадження). Тут зберігається значна кількість загальновживаних команд Linux (наприклад:  cat, ls, cp тощо)&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|/boot&lt;br /&gt;
|Містить основні постійні файли для завантаження системи, зокрема завантажуване ядро. Файли з цього каталогу потрібні лише під час завантаження системи&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|/dev&lt;br /&gt;
|Каталог спеціальних файлів або файлів пристроїв&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|/etc&lt;br /&gt;
|Цей каталог і його підкаталоги містять більшість даних, необхідних для початкового завантаження системи і основні конфігураційні файли. У /etc знаходяться, наприклад, файл inittab, що визначає завантажувану конфігурацію, і файл паролів користувачів passwd. Частина конфігураційних файлів може знаходиться і в /usr/etc. Каталог /etc не повинен містити двійкових файлів (їх слід перенести в /bin або /sbin). Нижче наводиться призначення основних (але далеко не всіх) підкаталогів каталогу /etc&lt;br /&gt;
|-	&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
: /etc/rc.d 	&lt;br /&gt;
|Цей підкаталог містить файли, які використовуються в процесі початкового завантаження системи&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
: /etc/skel 	&lt;br /&gt;
|Коли створюється новий користувач і account для нього, то файли з цього каталогу копіюються в знов створений домашній каталог користувача&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
: /etc/sysconfig&lt;br /&gt;
|Каталог, що містить деякі (але не всі) конфігураційні файли системи&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
: /etc/X11 	&lt;br /&gt;
|Каталог для конфігураційних файлів підсистеми X11 (наприклад, XF86Config)&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|/home&lt;br /&gt;
|Містить домашні каталоги користувачів, які у свою чергу містять персональні настройки і дані користувача. Часто розміщується на окремому розділі&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|/lib&lt;br /&gt;
|Цей каталог містить бібліотеки функцій, потрібних компілятору мови C, і модулі ядра (драйвери пристроїв, файлових систем тощо). Навіть якщо в системі не встановлено компілятор мови C, спільні бібліотеки є необхідними, оскільки вони використовуються багатьма прикладними програмами. Вони завантажуються в пам'ять за потребою виконання якихось функцій, що дозволяє зменшити розмір двійкового коду програм — інакше той самий код багато разів повторювався б в різних програмах&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|/lost+found 	&lt;br /&gt;
|Цей каталог використовується при відновленні файлової системи командою fsck. Якщо fsck виявляє файл, батьківський каталог якого визначити неможливо, вона поміщає такий файл в каталог /lost+found. Оскільки батьківський каталог втрачено, то таким файлам присвоюються імена, що збігаються з номерами їхніх індексних дескрипторів&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|/media&lt;br /&gt;
|Точки монтування для змінних носіїв, таких як CD-ROM, DVD-ROM (вперше описано в FHS-2.3), а в останні роки і розділи жорсткого диску — наприклад в LinuxMint це sda1, sda2 для 1 та 2-го розділу відповідно.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|/mnt/&lt;br /&gt;
|Містить тимчасово змонтовані файлові системи&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|/opt/&lt;br /&gt;
|Додаткове програмне забезпечення&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|/proc/&lt;br /&gt;
|Віртуальна файлова система, що представляє стан ядра операційної системи і запущених процесів у вигляді файлів&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|/root&lt;br /&gt;
|Домашній каталог користувача root. Зверніть увагу на те, що він розташований не там, де розташовуються особисті каталоги решти користувачів (у /home)&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|/sbin&lt;br /&gt;
|Подібно до каталогу /bin містить в основному виконувані файли — програми і утиліти ОС, що використовувані в процесі завантаження і запускаються системним адміністратором. У стандарті FHS мовиться, що в цей каталог треба поміщати ті виконувані файли, які використовуються для успішного монтування файлової системи /usr. Мінімальний вміст цього каталогу включає програми clock, getty, init, update, mkswap, swapon, swapoff, halt, reboot, shutdown, fdisk, fsck.*, mkfs.*, lilo, arp, ifconfig, route&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|/tmp 	&lt;br /&gt;
|Каталог для тимчасових файлів. У будь-який момент суперкористувач може стерти файли з цього каталогу без великого збитку для решти користувачів. Проте, не варто стирати файли з цього каталогу, окрім, якщо вам точно відомо, що конкретний файл або група файлів заважають продуктивній роботі на машині. Система сама періодично очищає цей каталог, тому не слід зберігати тут файли, які вам можуть знадобитися надалі&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| /usr&lt;br /&gt;
|Цей каталог величезний і його структура в основному повторює структуру кореневого каталогу. У його підкаталогах знаходяться основне програмне забезпечення. Відповідно до стандарту FHS рекомендується виділяти для цього каталогу окремий розділ диска або взагалі розташовувати його на мережевому диску, загальному для всіх комп'ютерів в мережі. Такий розділ або диск вмонтовують тільки для читання і розташовують в ньому загальні конфігураційні і виконувані файли, документацію, системні утиліти і бібліотеки, а також файли, що включаються (файли типу include)&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
: /usr/bin 	&lt;br /&gt;
|Готові до виконання програми — утиліти і додатки, які часто викликають звичайні користувачі.&lt;br /&gt;
* /usr/bin/X11 — Звичайне місце для розташування готових до виконання програм з X-Window в Linux. Часто це символічне посилання на /usr/X11R6/bin&lt;br /&gt;
|-	&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
: /usr/dict 	&lt;br /&gt;
|Цей каталог містить файли зі словниками для програм перевірки коректності написання слів.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
: /usr/etc 	&lt;br /&gt;
| Тут містяться конфігураційні файли для групи машин. Проте, команди і програми повинні дивитися в каталог /etc, в якому повинні бути посилання до файлів в каталозі /usr/etc&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
: /usr/include 	&lt;br /&gt;
|Цей каталог містить сирцевий код стандартних бібліотек мови C, що додається в програмах директивою препроцесора include. Тому користувачеві треба мати, принаймні, право на читання з цього каталогу. У жодному випадку не слід змінювати файли в цьому каталозі, тому що вони ретельно зневаджені розробником системи (хіба що ви знаєте систему краще за розробника)&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
: /usr/lib 	&lt;br /&gt;
| У даному каталозі містяться об'єктні бібліотеки підпрограм, динамічні бібліотеки, деякі готові до виконання програми, які не викликаються безпосередньо. Складні програмні системи можуть мати свої підкаталоги в цьому каталозі.&lt;br /&gt;
* /usr/lib/X11 — Звичайне місце для розташування файлів пов'язаних з X-Window, а також конфігураційних файлів самої системи X-Window. У Linux це, здебільшого, символічне посилання на каталог /usr/X11R6/lib/X11&lt;br /&gt;
* /usr/lib/gcc-lib — Містить виконувані програми і файли типу include для компілятора GNU C (gcc).&lt;br /&gt;
* /usr/lib/groff — Файли для системи форматування текстів groff&lt;br /&gt;
* /usr/lib/uucp — Файли для UUCP&lt;br /&gt;
* /usr/lib/zoneinfo — Файли для визначення часової зони&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
: /usr/local 	&lt;br /&gt;
|Зазвичай тут поміщають програми і підкаталоги, які є локальними (унікальними) для даної машини &amp;lt;ref&amp;gt;Історично і строго слідуючи стандарту, /usr/local є сховищем даних, які мають зберігається на локальному хості (в протилежність /usr, яка може вмонтовуватися по мережі). Проте, зазвичай /usr рідко вмонтовується віддалено, а /usr/local частіше використовується для інсталяції програмного забезпечення і даних, які не є частиною операційної системи (в цьому випадку, /usr повинен містити програми і дані лише з операційної системи). Можливо в майбутньому стандарт FHS буде змінено для віддзеркалення цієї сталої ситуації&amp;lt;/ref&amp;gt;&lt;br /&gt;
* /usr/local/bin — Зазвичай тут поміщають готові до виконання програми, які є локальними (унікальними) для даної машини&lt;br /&gt;
* /usr/local/doc — Тут розташовується документація до всіх встановлених на Вашому комп'ютері пакетів прикладного ПЗ&lt;br /&gt;
* /usr/local/etc — Конфігураційні файли для локально встановлених програм&lt;br /&gt;
* /usr/local/lib — Бібліотеки і файли для локально встановлених програм і систем.&lt;br /&gt;
* /usr/local/info — Сторінки описів, які є видимим за допомогою програми info, для локально встановлених програм&lt;br /&gt;
* /usr/local/man — Сторінки описів, які є видимим за допомогою програми man, для локально встановлених програм&lt;br /&gt;
* /usr/local/sbin — Локальні програми системного адміністратора&lt;br /&gt;
* /usr/local/src — Початкові тексти програм, встановлених на даній машині&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
: /usr/man 	&lt;br /&gt;
|Сирці сторінок інтерактивного керівництва man (не підготовлені для перегляду)&lt;br /&gt;
* /usr/man/&amp;amp;lt;locale&amp;amp;gt;/man[1-9] — Ці каталоги містять сторінки керівництва на різних мовах (залежно від значення locale). Системи, які використовують одну мову і один кодовий набір, можуть не використовувати підрядок &amp;amp;lt;locale&amp;amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
: /usr/sbin 	&lt;br /&gt;
|Цей каталог містить виконувані програми для системного адміністрування, які не використовуються під час завантаження&lt;br /&gt;
|-	&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
: /usr/src 	&lt;br /&gt;
| Сирці для різних частин Linux&lt;br /&gt;
* /usr/src/linux — сирці ядра Linux&lt;br /&gt;
|-	&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
: /usr/tmp 	&lt;br /&gt;
| Ще одне місце для зберігання тимчасових файлів. Як правило, це символічне посилання на каталог /var/tmp&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
: /usr/X11R6 	&lt;br /&gt;
|Файли X-Window, що відносяться до системи (версії 11, реліз 6).&lt;br /&gt;
* /usr/X11R6/bin — Виконувані програми системи X-Window.&lt;br /&gt;
* /usr/X11R6/lib — Файли і бібліотеки, пов'язані з системою X-Window&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| /var&lt;br /&gt;
|Цей каталог містить файли, в яких зберігаються різні змінні дані, що визначають конфігурацію деяких програм при наступному запуску або інформацію, що тимчасово зберігається, яка використовуватиметься пізніше в ході поточного сеансу. Обсяг даних у цьому каталозі може сильно змінюватися, оскільки він містить, наприклад, файли протоколів (логи), файли спулінга і блокування (locking), тимчасові файли тощо&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
: /var/adm 	&lt;br /&gt;
|Містить облікову і діагностичну інформацію, потрібну системному адміністраторові&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|	&lt;br /&gt;
: /var/backups 	&lt;br /&gt;
|Цей каталог використовується, щоб зберегти резервну копію важливих системних файлів&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
: /var/catman/cat[1-9] 	&lt;br /&gt;
|Цей каталог використовується, щоб зберігати вже сформовані сторінки керівництва відповідно до номера розділу&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
: /var/lock 	&lt;br /&gt;
|Тут містяться керівні файли системи, які використовуються для резервування використання тих або інших ресурсів системи&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|	&lt;br /&gt;
: /var/log&lt;br /&gt;
|Файли протоколів (логи)&lt;br /&gt;
|-	&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
: /var/run 	&lt;br /&gt;
|Змінні файли часу виконання різних програм. Вони містять ідентифікатори процесів (PIDs) і записують поточну інформацію (utmp). Файли в цьому каталозі зазвичай очищаються під час завантаження системи&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|	&lt;br /&gt;
: /var/spool 	&lt;br /&gt;
|Файли різних програм, поставлені в чергу на обслуговування&lt;br /&gt;
* /var/spool/at — Файли завдань, запущених за допомогою команди at.&lt;br /&gt;
* /var/spool/cron — Файли системи періодичного виконання cron.&lt;br /&gt;
* /var/spool/lpd — Файли, що чекають висновку на друк.&lt;br /&gt;
* /var/spool/mail — Призначені для користувача поштові скриньки.&lt;br /&gt;
* /var/spool/news — Файли системи news&lt;br /&gt;
* /var/spool/uucp — Файли системи uucp&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
: /var/tmp 	&lt;br /&gt;
|Тимчасові файли&lt;br /&gt;
|}&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Кобець Андрій</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/2._%D0%90%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_%D1%84%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8</id>
		<title>2. Архітектура файлової системи</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/2._%D0%90%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_%D1%84%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8"/>
				<updated>2011-05-09T22:23:55Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Кобець Андрій: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;==Поняття файлової системи==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Фа́йлова систе́ма — спосіб організації даних, який використовуються операційною системою для збереження інформації у вигляді файлів на носіях інформації. Також цим поняттям позначають сукупність файлів та директорій, які розміщуються на логічному або фізичному пристрої.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Cтворення файлової системи відбувається в процесі форматування.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В залежності від організації файлів на носії даних, файлові системи можуть поділятись на:&lt;br /&gt;
* ієрархічні файлові системи - дозволяють розміщувати файли в каталоги;&lt;br /&gt;
* пласкі файлові системи -  не використовують каталогів;&lt;br /&gt;
* кластерні файлові системи - дозволяють розподіляти файли між кількома однотипними фізичними пристроями однієї машини;&lt;br /&gt;
* мережеві файлові системи - забезпечують механізми доступу до файлів однієї машини з інших машин мережі;&lt;br /&gt;
* розподілені файлові системи - забезпечують зберігання файлів шляхом їх розподілу між кількома машинами мережі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Приклади файлових систем==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* FAT 16;&lt;br /&gt;
* FAT 32;&lt;br /&gt;
* NTFS;&lt;br /&gt;
* Ext2;&lt;br /&gt;
* Ext3;&lt;br /&gt;
* Ext4;&lt;br /&gt;
* ZFS;&lt;br /&gt;
* ISO 9660 (також відома як CDFS - CD File System).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Filesystem Hierarchy Standard==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Filesystem Hierarchy Standard, FHS («Стандарт Ієрархії Файлової Системи») — стандарт прийнятий для уніфікації розташування файлів і каталогів загального призначення у файловій системі ОС UNIX. Сьогодні більшість UNIX-подібних систем в тій або іншій мірі слідують цим правилам.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Основні відомості==&lt;br /&gt;
Процес розробки стандарту ієрархії файлової системи почався в серпні 1993 року зі спроб упорядкувати структуру каталогів і файлів в операційній системі Linux. 14 лютого 1994 року був випущений FSSTND (Filesystem Standard), стандарт файлової системи специфічної для ОС Linux. Подальші версії були випущені 9 жовтня 1994 року і 28 березня 1995 року.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На початку 1996 року співтовариство розробників BSD приєдналося до розробки нової версії FSSTND з метою розробити стандарт, придатний для всіх Unix-подібних операційних систем. Ім'я стандарту при цьому було змінено на Filesystem Hierarchy Standard (FHS).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
FHS підтримувався Free Standards Group — некомерційною організацією, у складі якої знаходяться потужні розробники програмного і апаратного забезпечення, такі як HP, Red Hat, IBM, Dell. Проте, основна частина розробників дистрибутивів, включно з тими, хто входить до складу Free Standards Group, не слідують стандарту на 100%. Зокрема, шляхи, спеціально створені групою, такі як /srv/, практично ніде не використовуються. Деякі Linux системи відкидають FHS і слідують своєму власному стандарту, як наприклад GoboLinux. Оскільки FHS починалася як ініціатива Linux співтовариства, інші UNIX і UNIX-подібні операційні системи повністю ігнорують її на користь своїх власних систем, які іноді поширені досить широко. Наприклад Mac OS X використовує такі імена як /Library/, /Applications/ і /Users/ разом з традиційними іменами UNIX ієрархії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Структура каталогів ==&lt;br /&gt;
В FHS всі файли і каталоги знаходяться всередині кореневого каталогу, навіть якщо вони розташовані на різних фізичних носіях. Проте, деякі з каталогів можуть бути присутніми тільки у випадку, якщо встановлено певне програмне забезпечення, таке як наприклад X Window System. Велика частина цих каталогів існує у всіх UNIX-подібних операційних системах і використовується схожим чином.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| class=&amp;quot;wikitable&amp;quot; style=&amp;quot;vertical-align: top; width: 100%&amp;quot; summary=&amp;quot;Опис ієрархії каталогів згідно з FHS&amp;quot;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
!Каталог&lt;br /&gt;
!Опис&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|/&lt;br /&gt;
|Кореневий каталог, що містить всю файлову ієрархію&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|/bin&lt;br /&gt;
| містить в основному готові до виконання програми, більшість з яких необхідні під час старту системи (або в однокористувацькому системному режимі, що використовується для зневадження). Тут зберігається значна кількість загальновживаних команд Linux (наприклад:  cat, ls, cp тощо)&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|/boot&lt;br /&gt;
|Містить основні постійні файли для завантаження системи, зокрема завантажуване ядро. Файли з цього каталогу потрібні лише під час завантаження системи&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|/dev&lt;br /&gt;
|Каталог спеціальних файлів або файлів пристроїв&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|/etc&lt;br /&gt;
|Цей каталог і його підкаталоги містять більшість даних, необхідних для початкового завантаження системи і основні конфігураційні файли. У /etc знаходяться, наприклад, файл inittab, що визначає завантажувану конфігурацію, і файл паролів користувачів passwd. Частина конфігураційних файлів може знаходиться і в /usr/etc. Каталог /etc не повинен містити двійкових файлів (їх слід перенести в /bin або /sbin). Нижче наводиться призначення основних (але далеко не всіх) підкаталогів каталогу /etc&lt;br /&gt;
|-	&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
: /etc/rc.d 	&lt;br /&gt;
|Цей підкаталог містить файли, які використовуються в процесі початкового завантаження системи&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
: /etc/skel 	&lt;br /&gt;
|Коли створюється новий користувач і account для нього, то файли з цього каталогу копіюються в знов створений домашній каталог користувача&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
: /etc/sysconfig&lt;br /&gt;
|Каталог, що містить деякі (але не всі) конфігураційні файли системи&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
: /etc/X11 	&lt;br /&gt;
|Каталог для конфігураційних файлів підсистеми X11 (наприклад, XF86Config)&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|/home&lt;br /&gt;
|Містить домашні каталоги користувачів, які у свою чергу містять персональні настройки і дані користувача. Часто розміщується на окремому розділі&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|/lib&lt;br /&gt;
|Цей каталог містить бібліотеки функцій, потрібних компілятору мови C, і модулі ядра (драйвери пристроїв, файлових систем тощо). Навіть якщо в системі не встановлено компілятор мови C, спільні бібліотеки є необхідними, оскільки вони використовуються багатьма прикладними програмами. Вони завантажуються в пам'ять за потребою виконання якихось функцій, що дозволяє зменшити розмір двійкового коду програм — інакше той самий код багато разів повторювався б в різних програмах&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|/lost+found 	&lt;br /&gt;
|Цей каталог використовується при відновленні файлової системи командою fsck. Якщо fsck виявляє файл, батьківський каталог якого визначити неможливо, вона поміщає такий файл в каталог /lost+found. Оскільки батьківський каталог втрачено, то таким файлам присвоюються імена, що збігаються з номерами їхніх індексних дескрипторів&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|/media&lt;br /&gt;
|Точки монтування для змінних носіїв, таких як CD-ROM, DVD-ROM (вперше описано в FHS-2.3), а в останні роки і розділи жорсткого диску — наприклад в LinuxMint це sda1, sda2 для 1 та 2-го розділу відповідно.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|/mnt/&lt;br /&gt;
|Містить тимчасово змонтовані файлові системи&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|/opt/&lt;br /&gt;
|Додаткове програмне забезпечення&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|/proc/&lt;br /&gt;
|Віртуальна файлова система, що представляє стан ядра операційної системи і запущених процесів у вигляді файлів&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|/root&lt;br /&gt;
|Домашній каталог користувача root. Зверніть увагу на те, що він розташований не там, де розташовуються особисті каталоги решти користувачів (у /home)&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|/sbin&lt;br /&gt;
|Подібно до каталогу /bin містить в основному виконувані файли — програми і утиліти ОС, що використовувані в процесі завантаження і запускаються системним адміністратором. У стандарті FHS мовиться, що в цей каталог треба поміщати ті виконувані файли, які використовуються для успішного монтування файлової системи /usr. Мінімальний вміст цього каталогу включає програми clock, getty, init, update, mkswap, swapon, swapoff, halt, reboot, shutdown, fdisk, fsck.*, mkfs.*, lilo, arp, ifconfig, route&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|/tmp 	&lt;br /&gt;
|Каталог для тимчасових файлів. У будь-який момент суперкористувач може стерти файли з цього каталогу без великого збитку для решти користувачів. Проте, не варто стирати файли з цього каталогу, окрім, якщо вам точно відомо, що конкретний файл або група файлів заважають продуктивній роботі на машині. Система сама періодично очищає цей каталог, тому не слід зберігати тут файли, які вам можуть знадобитися надалі&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| /usr&lt;br /&gt;
|Цей каталог величезний і його структура в основному повторює структуру кореневого каталогу. У його підкаталогах знаходяться основне програмне забезпечення. Відповідно до стандарту FHS рекомендується виділяти для цього каталогу окремий розділ диска або взагалі розташовувати його на мережевому диску, загальному для всіх комп'ютерів в мережі. Такий розділ або диск вмонтовують тільки для читання і розташовують в ньому загальні конфігураційні і виконувані файли, документацію, системні утиліти і бібліотеки, а також файли, що включаються (файли типу include)&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
: /usr/bin 	&lt;br /&gt;
|Готові до виконання програми — утиліти і додатки, які часто викликають звичайні користувачі.&lt;br /&gt;
* /usr/bin/X11 — Звичайне місце для розташування готових до виконання програм з X-Window в Linux. Часто це символічне посилання на /usr/X11R6/bin&lt;br /&gt;
|-	&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
: /usr/dict 	&lt;br /&gt;
|Цей каталог містить файли зі словниками для програм перевірки коректності написання слів.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
: /usr/etc 	&lt;br /&gt;
| Тут містяться конфігураційні файли для групи машин. Проте, команди і програми повинні дивитися в каталог /etc, в якому повинні бути посилання до файлів в каталозі /usr/etc&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
: /usr/include 	&lt;br /&gt;
|Цей каталог містить сирцевий код стандартних бібліотек мови C, що додається в програмах директивою препроцесора include. Тому користувачеві треба мати, принаймні, право на читання з цього каталогу. У жодному випадку не слід змінювати файли в цьому каталозі, тому що вони ретельно зневаджені розробником системи (хіба що ви знаєте систему краще за розробника)&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
: /usr/lib 	&lt;br /&gt;
| У даному каталозі містяться об'єктні бібліотеки підпрограм, динамічні бібліотеки, деякі готові до виконання програми, які не викликаються безпосередньо. Складні програмні системи можуть мати свої підкаталоги в цьому каталозі.&lt;br /&gt;
* /usr/lib/X11 — Звичайне місце для розташування файлів пов'язаних з X-Window, а також конфігураційних файлів самої системи X-Window. У Linux це, здебільшого, символічне посилання на каталог /usr/X11R6/lib/X11&lt;br /&gt;
* /usr/lib/gcc-lib — Містить виконувані програми і файли типу include для компілятора GNU C (gcc).&lt;br /&gt;
* /usr/lib/groff — Файли для системи форматування текстів groff&lt;br /&gt;
* /usr/lib/uucp — Файли для UUCP&lt;br /&gt;
* /usr/lib/zoneinfo — Файли для визначення часової зони&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
: /usr/local 	&lt;br /&gt;
|Зазвичай тут поміщають програми і підкаталоги, які є локальними (унікальними) для даної машини &amp;lt;ref&amp;gt;Історично і строго слідуючи стандарту, /usr/local є сховищем даних, які мають зберігається на локальному хості (в протилежність /usr, яка може вмонтовуватися по мережі). Проте, зазвичай /usr рідко вмонтовується віддалено, а /usr/local частіше використовується для інсталяції програмного забезпечення і даних, які не є частиною операційної системи (в цьому випадку, /usr повинен містити програми і дані лише з операційної системи). Можливо в майбутньому стандарт FHS буде змінено для віддзеркалення цієї сталої ситуації&amp;lt;/ref&amp;gt;&lt;br /&gt;
* /usr/local/bin — Зазвичай тут поміщають готові до виконання програми, які є локальними (унікальними) для даної машини&lt;br /&gt;
* /usr/local/doc — Тут розташовується документація до всіх встановлених на Вашому комп'ютері пакетів прикладного ПЗ&lt;br /&gt;
* /usr/local/etc — Конфігураційні файли для локально встановлених програм&lt;br /&gt;
* /usr/local/lib — Бібліотеки і файли для локально встановлених програм і систем.&lt;br /&gt;
* /usr/local/info — Сторінки описів, які є видимим за допомогою програми info, для локально встановлених програм&lt;br /&gt;
* /usr/local/man — Сторінки описів, які є видимим за допомогою програми man, для локально встановлених програм&lt;br /&gt;
* /usr/local/sbin — Локальні програми системного адміністратора&lt;br /&gt;
* /usr/local/src — Початкові тексти програм, встановлених на даній машині&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
: /usr/man 	&lt;br /&gt;
|Сирці сторінок інтерактивного керівництва man (не підготовлені для перегляду)&lt;br /&gt;
* /usr/man/&amp;amp;lt;locale&amp;amp;gt;/man[1-9] — Ці каталоги містять сторінки керівництва на різних мовах (залежно від значення locale). Системи, які використовують одну мову і один кодовий набір, можуть не використовувати підрядок &amp;amp;lt;locale&amp;amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
: /usr/sbin 	&lt;br /&gt;
|Цей каталог містить виконувані програми для системного адміністрування, які не використовуються під час завантаження&lt;br /&gt;
|-	&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
: /usr/src 	&lt;br /&gt;
| Сирці для різних частин Linux&lt;br /&gt;
* /usr/src/linux — сирці ядра Linux&lt;br /&gt;
|-	&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
: /usr/tmp 	&lt;br /&gt;
| Ще одне місце для зберігання тимчасових файлів. Як правило, це символічне посилання на каталог /var/tmp&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
: /usr/X11R6 	&lt;br /&gt;
|Файли X-Window, що відносяться до системи (версії 11, реліз 6).&lt;br /&gt;
* /usr/X11R6/bin — Виконувані програми системи X-Window.&lt;br /&gt;
* /usr/X11R6/lib — Файли і бібліотеки, пов'язані з системою X-Window&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| /var&lt;br /&gt;
|Цей каталог містить файли, в яких зберігаються різні змінні дані, що визначають конфігурацію деяких програм при наступному запуску або інформацію, що тимчасово зберігається, яка використовуватиметься пізніше в ході поточного сеансу. Обсяг даних у цьому каталозі може сильно змінюватися, оскільки він містить, наприклад, файли протоколів (логи), файли спулінга і блокування (locking), тимчасові файли тощо&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
: /var/adm 	&lt;br /&gt;
|Містить облікову і діагностичну інформацію, потрібну системному адміністраторові&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|	&lt;br /&gt;
: /var/backups 	&lt;br /&gt;
|Цей каталог використовується, щоб зберегти резервну копію важливих системних файлів&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
: /var/catman/cat[1-9] 	&lt;br /&gt;
|Цей каталог використовується, щоб зберігати вже сформовані сторінки керівництва відповідно до номера розділу&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
: /var/lock 	&lt;br /&gt;
|Тут містяться керівні файли системи, які використовуються для резервування використання тих або інших ресурсів системи&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|	&lt;br /&gt;
: /var/log&lt;br /&gt;
|Файли протоколів (логи)&lt;br /&gt;
|-	&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
: /var/run 	&lt;br /&gt;
|Змінні файли часу виконання різних програм. Вони містять ідентифікатори процесів (PIDs) і записують поточну інформацію (utmp). Файли в цьому каталозі зазвичай очищаються під час завантаження системи&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|	&lt;br /&gt;
: /var/spool 	&lt;br /&gt;
|Файли різних програм, поставлені в чергу на обслуговування&lt;br /&gt;
* /var/spool/at — Файли завдань, запущених за допомогою команди at.&lt;br /&gt;
* /var/spool/cron — Файли системи періодичного виконання cron.&lt;br /&gt;
* /var/spool/lpd — Файли, що чекають висновку на друк.&lt;br /&gt;
* /var/spool/mail — Призначені для користувача поштові скриньки.&lt;br /&gt;
* /var/spool/news — Файли системи news&lt;br /&gt;
* /var/spool/uucp — Файли системи uucp&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
: /var/tmp 	&lt;br /&gt;
|Тимчасові файли&lt;br /&gt;
|}&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Кобець Андрій</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/2._%D0%90%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_%D1%84%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8</id>
		<title>2. Архітектура файлової системи</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/2._%D0%90%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_%D1%84%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8"/>
				<updated>2011-05-09T22:20:15Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Кобець Андрій: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;==Поняття файлової системи==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Фа́йлова систе́ма — спосіб організації даних, який використовуються операційною системою для збереження інформації у вигляді файлів на носіях інформації. Також цим поняттям позначають сукупність файлів та директорій, які розміщуються на логічному або фізичному пристрої.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Cтворення файлової системи відбувається в процесі форматування.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В залежності від організації файлів на носії даних, файлові системи можуть поділятись на:&lt;br /&gt;
* ієрархічні файлові системи - дозволяють розміщувати файли в каталоги;&lt;br /&gt;
* пласкі файлові системи -  не використовують каталогів;&lt;br /&gt;
* кластерні файлові системи - дозволяють розподіляти файли між кількома однотипними фізичними пристроями однієї машини;&lt;br /&gt;
* мережеві файлові системи - забезпечують механізми доступу до файлів однієї машини з інших машин мережі;&lt;br /&gt;
* розподілені файлові системи - забезпечують зберігання файлів шляхом їх розподілу між кількома машинами мережі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Приклади файлових систем==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* FAT 16;&lt;br /&gt;
* FAT 32;&lt;br /&gt;
* NTFS;&lt;br /&gt;
* Ext2;&lt;br /&gt;
* Ext3;&lt;br /&gt;
* Ext4;&lt;br /&gt;
* ZFS;&lt;br /&gt;
* ISO 9660 (також відома як CDFS - CD File System).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Filesystem Hierarchy Standard==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Filesystem Hierarchy Standard, FHS («Стандарт Ієрархії Файлової Системи») — стандарт прийнятий для уніфікації розташування файлів і каталогів загального призначення у файловій системі ОС UNIX. Сьогодні більшість UNIX-подібних систем в тій або іншій мірі слідують цим правилам.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Структура каталогів ==&lt;br /&gt;
В FHS всі файли і каталоги знаходяться всередині кореневого каталогу, навіть якщо вони розташовані на різних фізичних носіях. Проте, деякі з каталогів можуть бути присутніми тільки у випадку, якщо встановлено певне програмне забезпечення, таке як наприклад X Window System. Велика частина цих каталогів існує у всіх UNIX-подібних операційних системах і використовується схожим чином.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| class=&amp;quot;wikitable&amp;quot; style=&amp;quot;vertical-align: top; width: 100%&amp;quot; summary=&amp;quot;Опис ієрархії каталогів згідно з FHS&amp;quot;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
!Каталог&lt;br /&gt;
!Опис&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|/&lt;br /&gt;
|Кореневий каталог, що містить всю файлову ієрархію&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|/bin&lt;br /&gt;
| містить в основному готові до виконання програми, більшість з яких необхідні під час старту системи (або в однокористувацькому системному режимі, що використовується для зневадження). Тут зберігається значна кількість загальновживаних команд Linux (наприклад:  cat, ls, cp тощо)&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|/boot&lt;br /&gt;
|Містить основні постійні файли для завантаження системи, зокрема завантажуване ядро. Файли з цього каталогу потрібні лише під час завантаження системи&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|/dev&lt;br /&gt;
|Каталог спеціальних файлів або файлів пристроїв&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|/etc&lt;br /&gt;
|Цей каталог і його підкаталоги містять більшість даних, необхідних для початкового завантаження системи і основні конфігураційні файли. У /etc знаходяться, наприклад, файл inittab, що визначає завантажувану конфігурацію, і файл паролів користувачів passwd. Частина конфігураційних файлів може знаходиться і в /usr/etc. Каталог /etc не повинен містити двійкових файлів (їх слід перенести в /bin або /sbin). Нижче наводиться призначення основних (але далеко не всіх) підкаталогів каталогу /etc&lt;br /&gt;
|-	&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
: /etc/rc.d 	&lt;br /&gt;
|Цей підкаталог містить файли, які використовуються в процесі початкового завантаження системи&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
: /etc/skel 	&lt;br /&gt;
|Коли створюється новий користувач і account для нього, то файли з цього каталогу копіюються в знов створений домашній каталог користувача&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
: /etc/sysconfig&lt;br /&gt;
|Каталог, що містить деякі (але не всі) конфігураційні файли системи&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
: /etc/X11 	&lt;br /&gt;
|Каталог для конфігураційних файлів підсистеми X11 (наприклад, XF86Config)&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|/home&lt;br /&gt;
|Містить домашні каталоги користувачів, які у свою чергу містять персональні настройки і дані користувача. Часто розміщується на окремому розділі&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|/lib&lt;br /&gt;
|Цей каталог містить бібліотеки функцій, потрібних компілятору мови C, і модулі ядра (драйвери пристроїв, файлових систем тощо). Навіть якщо в системі не встановлено компілятор мови C, спільні бібліотеки є необхідними, оскільки вони використовуються багатьма прикладними програмами. Вони завантажуються в пам'ять за потребою виконання якихось функцій, що дозволяє зменшити розмір двійкового коду програм — інакше той самий код багато разів повторювався б в різних програмах&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|/lost+found 	&lt;br /&gt;
|Цей каталог використовується при відновленні файлової системи командою fsck. Якщо fsck виявляє файл, батьківський каталог якого визначити неможливо, вона поміщає такий файл в каталог /lost+found. Оскільки батьківський каталог втрачено, то таким файлам присвоюються імена, що збігаються з номерами їхніх індексних дескрипторів&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|/media&lt;br /&gt;
|Точки монтування для змінних носіїв, таких як CD-ROM, DVD-ROM (вперше описано в FHS-2.3), а в останні роки і розділи жорсткого диску — наприклад в LinuxMint це sda1, sda2 для 1 та 2-го розділу відповідно.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|/mnt/&lt;br /&gt;
|Містить тимчасово змонтовані файлові системи&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|/opt/&lt;br /&gt;
|Додаткове програмне забезпечення&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|/proc/&lt;br /&gt;
|Віртуальна файлова система, що представляє стан ядра операційної системи і запущених процесів у вигляді файлів&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|/root&lt;br /&gt;
|Домашній каталог користувача root. Зверніть увагу на те, що він розташований не там, де розташовуються особисті каталоги решти користувачів (у /home)&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|/sbin&lt;br /&gt;
|Подібно до каталогу /bin містить в основному виконувані файли — програми і утиліти ОС, що використовувані в процесі завантаження і запускаються системним адміністратором. У стандарті FHS мовиться, що в цей каталог треба поміщати ті виконувані файли, які використовуються для успішного монтування файлової системи /usr. Мінімальний вміст цього каталогу включає програми clock, getty, init, update, mkswap, swapon, swapoff, halt, reboot, shutdown, fdisk, fsck.*, mkfs.*, lilo, arp, ifconfig, route&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|/tmp 	&lt;br /&gt;
|Каталог для тимчасових файлів. У будь-який момент суперкористувач може стерти файли з цього каталогу без великого збитку для решти користувачів. Проте, не варто стирати файли з цього каталогу, окрім, якщо вам точно відомо, що конкретний файл або група файлів заважають продуктивній роботі на машині. Система сама періодично очищає цей каталог, тому не слід зберігати тут файли, які вам можуть знадобитися надалі&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| /usr&lt;br /&gt;
|Цей каталог величезний і його структура в основному повторює структуру кореневого каталогу. У його підкаталогах знаходяться основне програмне забезпечення. Відповідно до стандарту FHS рекомендується виділяти для цього каталогу окремий розділ диска або взагалі розташовувати його на мережевому диску, загальному для всіх комп'ютерів в мережі. Такий розділ або диск вмонтовують тільки для читання і розташовують в ньому загальні конфігураційні і виконувані файли, документацію, системні утиліти і бібліотеки, а також файли, що включаються (файли типу include)&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
: /usr/bin 	&lt;br /&gt;
|Готові до виконання програми — утиліти і додатки, які часто викликають звичайні користувачі.&lt;br /&gt;
* /usr/bin/X11 — Звичайне місце для розташування готових до виконання програм з X-Window в Linux. Часто це символічне посилання на /usr/X11R6/bin&lt;br /&gt;
|-	&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
: /usr/dict 	&lt;br /&gt;
|Цей каталог містить файли зі словниками для програм перевірки коректності написання слів.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
: /usr/etc 	&lt;br /&gt;
| Тут містяться конфігураційні файли для групи машин. Проте, команди і програми повинні дивитися в каталог /etc, в якому повинні бути посилання до файлів в каталозі /usr/etc&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
: /usr/include 	&lt;br /&gt;
|Цей каталог містить сирцевий код стандартних бібліотек мови C, що додається в програмах директивою препроцесора include. Тому користувачеві треба мати, принаймні, право на читання з цього каталогу. У жодному випадку не слід змінювати файли в цьому каталозі, тому що вони ретельно зневаджені розробником системи (хіба що ви знаєте систему краще за розробника)&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
: /usr/lib 	&lt;br /&gt;
| У даному каталозі містяться об'єктні бібліотеки підпрограм, динамічні бібліотеки, деякі готові до виконання програми, які не викликаються безпосередньо. Складні програмні системи можуть мати свої підкаталоги в цьому каталозі.&lt;br /&gt;
* /usr/lib/X11 — Звичайне місце для розташування файлів пов'язаних з X-Window, а також конфігураційних файлів самої системи X-Window. У Linux це, здебільшого, символічне посилання на каталог /usr/X11R6/lib/X11&lt;br /&gt;
* /usr/lib/gcc-lib — Містить виконувані програми і файли типу include для компілятора GNU C (gcc).&lt;br /&gt;
* /usr/lib/groff — Файли для системи форматування текстів groff&lt;br /&gt;
* /usr/lib/uucp — Файли для UUCP&lt;br /&gt;
* /usr/lib/zoneinfo — Файли для визначення часової зони&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
: /usr/local 	&lt;br /&gt;
|Зазвичай тут поміщають програми і підкаталоги, які є локальними (унікальними) для даної машини &amp;lt;ref&amp;gt;Історично і строго слідуючи стандарту, /usr/local є сховищем даних, які мають зберігається на локальному хості (в протилежність /usr, яка може вмонтовуватися по мережі). Проте, зазвичай /usr рідко вмонтовується віддалено, а /usr/local частіше використовується для інсталяції програмного забезпечення і даних, які не є частиною операційної системи (в цьому випадку, /usr повинен містити програми і дані лише з операційної системи). Можливо в майбутньому стандарт FHS буде змінено для віддзеркалення цієї сталої ситуації&amp;lt;/ref&amp;gt;&lt;br /&gt;
* /usr/local/bin — Зазвичай тут поміщають готові до виконання програми, які є локальними (унікальними) для даної машини&lt;br /&gt;
* /usr/local/doc — Тут розташовується документація до всіх встановлених на Вашому комп'ютері пакетів прикладного ПЗ&lt;br /&gt;
* /usr/local/etc — Конфігураційні файли для локально встановлених програм&lt;br /&gt;
* /usr/local/lib — Бібліотеки і файли для локально встановлених програм і систем.&lt;br /&gt;
* /usr/local/info — Сторінки описів, які є видимим за допомогою програми info, для локально встановлених програм&lt;br /&gt;
* /usr/local/man — Сторінки описів, які є видимим за допомогою програми man, для локально встановлених програм&lt;br /&gt;
* /usr/local/sbin — Локальні програми системного адміністратора&lt;br /&gt;
* /usr/local/src — Початкові тексти програм, встановлених на даній машині&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
: /usr/man 	&lt;br /&gt;
|Сирці сторінок інтерактивного керівництва man (не підготовлені для перегляду)&lt;br /&gt;
* /usr/man/&amp;amp;lt;locale&amp;amp;gt;/man[1-9] — Ці каталоги містять сторінки керівництва на різних мовах (залежно від значення locale). Системи, які використовують одну мову і один кодовий набір, можуть не використовувати підрядок &amp;amp;lt;locale&amp;amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
: /usr/sbin 	&lt;br /&gt;
|Цей каталог містить виконувані програми для системного адміністрування, які не використовуються під час завантаження&lt;br /&gt;
|-	&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
: /usr/src 	&lt;br /&gt;
| Сирці для різних частин Linux&lt;br /&gt;
* /usr/src/linux — сирці ядра Linux&lt;br /&gt;
|-	&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
: /usr/tmp 	&lt;br /&gt;
| Ще одне місце для зберігання тимчасових файлів. Як правило, це символічне посилання на каталог /var/tmp&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
: /usr/X11R6 	&lt;br /&gt;
|Файли X-Window, що відносяться до системи (версії 11, реліз 6).&lt;br /&gt;
* /usr/X11R6/bin — Виконувані програми системи X-Window.&lt;br /&gt;
* /usr/X11R6/lib — Файли і бібліотеки, пов'язані з системою X-Window&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| /var&lt;br /&gt;
|Цей каталог містить файли, в яких зберігаються різні змінні дані, що визначають конфігурацію деяких програм при наступному запуску або інформацію, що тимчасово зберігається, яка використовуватиметься пізніше в ході поточного сеансу. Обсяг даних у цьому каталозі може сильно змінюватися, оскільки він містить, наприклад, файли протоколів (логи), файли спулінга і блокування (locking), тимчасові файли тощо&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
: /var/adm 	&lt;br /&gt;
|Містить облікову і діагностичну інформацію, потрібну системному адміністраторові&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|	&lt;br /&gt;
: /var/backups 	&lt;br /&gt;
|Цей каталог використовується, щоб зберегти резервну копію важливих системних файлів&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
: /var/catman/cat[1-9] 	&lt;br /&gt;
|Цей каталог використовується, щоб зберігати вже сформовані сторінки керівництва відповідно до номера розділу&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
: /var/lock 	&lt;br /&gt;
|Тут містяться керівні файли системи, які використовуються для резервування використання тих або інших ресурсів системи&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|	&lt;br /&gt;
: /var/log&lt;br /&gt;
|Файли протоколів (логи)&lt;br /&gt;
|-	&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
: /var/run 	&lt;br /&gt;
|Змінні файли часу виконання різних програм. Вони містять ідентифікатори процесів (PIDs) і записують поточну інформацію (utmp). Файли в цьому каталозі зазвичай очищаються під час завантаження системи&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|	&lt;br /&gt;
: /var/spool 	&lt;br /&gt;
|Файли різних програм, поставлені в чергу на обслуговування&lt;br /&gt;
* /var/spool/at — Файли завдань, запущених за допомогою команди at.&lt;br /&gt;
* /var/spool/cron — Файли системи періодичного виконання cron.&lt;br /&gt;
* /var/spool/lpd — Файли, що чекають висновку на друк.&lt;br /&gt;
* /var/spool/mail — Призначені для користувача поштові скриньки.&lt;br /&gt;
* /var/spool/news — Файли системи news&lt;br /&gt;
* /var/spool/uucp — Файли системи uucp&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
: /var/tmp 	&lt;br /&gt;
|Тимчасові файли&lt;br /&gt;
|}&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Кобець Андрій</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/2._%D0%90%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_%D1%84%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8</id>
		<title>2. Архітектура файлової системи</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/2._%D0%90%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_%D1%84%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8"/>
				<updated>2011-05-09T21:36:25Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Кобець Андрій: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;==Поняття файлової системи==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Фа́йлова систе́ма — спосіб організації даних, який використовуються операційною системою для збереження інформації у вигляді файлів на носіях інформації. Також цим поняттям позначають сукупність файлів та директорій, які розміщуються на логічному або фізичному пристрої.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Cтворення файлової системи відбувається в процесі форматування.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В залежності від організації файлів на носії даних, файлові системи можуть поділятись на:&lt;br /&gt;
* ієрархічні файлові системи - дозволяють розміщувати файли в каталоги;&lt;br /&gt;
* пласкі файлові системи -  не використовують каталогів;&lt;br /&gt;
* кластерні файлові системи - дозволяють розподіляти файли між кількома однотипними фізичними пристроями однієї машини;&lt;br /&gt;
* мережеві файлові системи - забезпечують механізми доступу до файлів однієї машини з інших машин мережі;&lt;br /&gt;
* розподілені файлові системи - забезпечують зберігання файлів шляхом їх розподілу між кількома машинами мережі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Приклади файлових систем==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* FAT 16;&lt;br /&gt;
* FAT 32;&lt;br /&gt;
* NTFS;&lt;br /&gt;
* Ext2;&lt;br /&gt;
* Ext3;&lt;br /&gt;
* Ext4;&lt;br /&gt;
* ZFS;&lt;br /&gt;
* ISO 9660 (також відома як CDFS - CD File System).&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Кобець Андрій</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/2._%D0%90%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_%D1%84%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8</id>
		<title>2. Архітектура файлової системи</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/2._%D0%90%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_%D1%84%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8"/>
				<updated>2011-05-09T21:34:27Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Кобець Андрій: Створена сторінка: ==Поняття файлової системи==  Фа́йлова систе́ма — спосіб організації даних, який використ...&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;==Поняття файлової системи==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Фа́йлова систе́ма — спосіб організації даних, який використовуються операційною системою для збереження інформації у вигляді файлів на носіях інформації. Також цим поняттям позначають сукупність файлів та директорій, які розміщуються на логічному або фізичному пристрої.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Cтворення файлової системи відбувається в процесі форматування.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В залежності від організації файлів на носії даних, файлові системи можуть поділятись на:&lt;br /&gt;
* ієрархічні файлові системи - дозволяють розміщувати файли в каталоги;&lt;br /&gt;
* пласкі файлові системи -  не використовують каталогів;&lt;br /&gt;
* кластерні файлові системи - дозволяють розподіляти файли між кількома однотипними фізичними пристроями однієї машини;&lt;br /&gt;
* мережеві файлові системи - забезпечують механізми доступу до файлів однієї машини з інших машин мережі;&lt;br /&gt;
* розподілені файлові системи - забезпечують зберігання файлів шляхом їх розподілу між кількома машинами мережі.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Кобець Андрій</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/1._%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB._%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8_%D1%84%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D1%96%D0%B2</id>
		<title>1. Файл. Приклади файлів</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/1._%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB._%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8_%D1%84%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D1%96%D0%B2"/>
				<updated>2011-05-09T21:29:51Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Кобець Андрій: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== Поняття файлу==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Файл — це концепція в обчислювальній техніці: сутність, що дозволяє отримати доступ до певного ресурсу обчислювальної системи і має такі ознаки:&lt;br /&gt;
фіксоване ім'я (назва файлу) (послідовність символів, число чи щось інше, що однозначно характеризує файл);&lt;br /&gt;
певне логічне представлення і відповідні йому операції читання/запису.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В інформатиці використовується наступне визначення: файл - це впорядкована сукупність даних, що зберігається на диску і займає іменовану область зовнішньої пам'яті. Згідно з термінологією, прийнятою в програмуванні, файл — це довільний блок інформації, пристрій вводу-виводу. Кожна комп'ютерна програма відкриває принаймні три файли стандартних потоків: вхідний файл (stdin), вихідний файл (stdout), файл виводу повідомлень про помилки (stderr). Вхідний файл зазвичай асоціюється із клавіатурою, вихідний файл та файл виводу помилок- із екраном терміналу, проте кожен із цих файлів може бути перенаправлений на інший носій інформації, наприклад, на дисковий файл, про який мовилося вище, на мережу, яка також є файлом, на контролер будь-якого периферійного пристрою комп'ютера, зчитувача інформації тощо. Файлом може бути також ділянка оперативної пам'яті програми.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Файл обов'язково має ім'я і може мати будь-який розмір інформації (максимальна довжина імені та розміру файлу обмежується властивостями конкретної файлової системи). Файл може мати набір атрибутів. Треба зазначити, що файл може мати більш ніж одне ім'я (наприклад в Unix можна створювати жорсткі посилання на файл, які стають повним аналогом початкового імені файла).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Приклади файлів в Unix==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В Unix існує 6 типів файлів&lt;br /&gt;
# Звичайний (regular)&lt;br /&gt;
# Каталог (directory)&lt;br /&gt;
# Файл зовнішнього пристрою&lt;br /&gt;
# Канал з іменем (FIFO)&lt;br /&gt;
# Зв'язок (link)&lt;br /&gt;
# Сокети (socket)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Звичайний файл'' зустрічається найчастіше. Для операційної системи такий файл виглядає як проста послідовність байтів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Каталог''&amp;amp;nbsp;— це файл, який містить імена файлів, які в ньому знаходяться та посилання на інформацію, яка дозволяє Операційна система виконувати операції над цими файлами. На запис в каталог має право тільки ядро. Каталог є таблицею, кожен запис якої відповідає деякому файлу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Файл зовнішнього пристрою'' дозволяє доступ до цього пристрою. UNIX розрізняє символьні та блочні файли. Символьні файли використовуються для не буферизованого обміну, а блочні в обміні порціями даних фіксованої довжини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Канали з іменем''&amp;amp;nbsp;— це файли, які використовуються для зв'язку між процесами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Сокети'' використовуються для взаємодії між процесами. Інтерфейс socket використовується, наприклад, для доступу до мережі TCP/IP.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Кобець Андрій</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/1._%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB._%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8_%D1%84%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D1%96%D0%B2</id>
		<title>1. Файл. Приклади файлів</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/1._%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB._%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8_%D1%84%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D1%96%D0%B2"/>
				<updated>2011-05-09T21:23:28Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Кобець Андрій: Створена сторінка: == Поняття файлу==  Файл — це концепція в обчислювальній техніці: сутність, що дозволяє отр...&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== Поняття файлу==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Файл — це концепція в обчислювальній техніці: сутність, що дозволяє отримати доступ до певного ресурсу обчислювальної системи і має такі ознаки:&lt;br /&gt;
фіксоване ім'я (назва файлу) (послідовність символів, число чи щось інше, що однозначно характеризує файл);&lt;br /&gt;
певне логічне представлення і відповідні йому операції читання/запису.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В інформатиці використовується наступне визначення: файл - це впорядкована сукупність даних, що зберігається на диску і займає іменовану область зовнішньої пам'яті. Згідно з термінологією, прийнятою в програмуванні, файл — це довільний блок інформації, пристрій вводу-виводу. Кожна комп'ютерна програма відкриває принаймні три файли стандартних потоків: вхідний файл (stdin), вихідний файл (stdout), файл виводу повідомлень про помилки (stderr). Вхідний файл зазвичай асоціюється із клавіатурою, вихідний файл та файл виводу помилок- із екраном терміналу, проте кожен із цих файлів може бути перенаправлений на інший носій інформації, наприклад, на дисковий файл, про який мовилося вище, на мережу, яка також є файлом, на контролер будь-якого периферійного пристрою комп'ютера, зчитувача інформації тощо. Файлом може бути також ділянка оперативної пам'яті програми.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Файл обов'язково має ім'я і може мати будь-який розмір інформації (максимальна довжина імені та розміру файлу обмежується властивостями конкретної файлової системи). Файл може мати набір атрибутів. Треба зазначити, що файл може мати більш ніж одне ім'я (наприклад в Unix можна створювати жорсткі посилання на файл, які стають повним аналогом початкового імені файла).&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Кобець Андрій</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D1%86%D1%8C_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9_54_%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%BF%D0%B0</id>
		<title>Кобець Андрій 54 група</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D1%86%D1%8C_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9_54_%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%BF%D0%B0"/>
				<updated>2011-05-09T21:17:01Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Кобець Андрій: Створена сторінка: 1. Файл. Приклади файлів  2. Архітектура файлової системи&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[1. Файл. Приклади файлів]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[2. Архітектура файлової системи]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Кобець Андрій</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A2%D0%B5%D0%BC%D0%B0_5._%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%B8._%D0%90%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_%D1%84%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8._%D0%9E%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%84%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D1%96%D0%B2.</id>
		<title>Тема 5. Файли. Архітектура файлової системи. Організація файлів.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A2%D0%B5%D0%BC%D0%B0_5._%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%B8._%D0%90%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_%D1%84%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8._%D0%9E%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%84%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D1%96%D0%B2."/>
				<updated>2011-05-09T21:14:23Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Кобець Андрій: Створена сторінка: Кобець Андрій 54 група&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Кобець Андрій 54 група]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Кобець Андрій</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9E%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%96_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8</id>
		<title>Операційні системи</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9E%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%96_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8"/>
				<updated>2011-05-09T21:13:38Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Кобець Андрій: /* Ввод-вивід */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt; Зміст курсу &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Вступ ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 1. Вступ до курсу. Означення операційної  системи. &lt;br /&gt;
                                           &lt;br /&gt;
[[Тема 2. Еволюція ОС. Тенденції розвитку. Класифікації ОС.]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 3. Віртуальні машини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Процеси ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Тема 1. Поняття  «процес». Стани  процесів. ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Тема 2. Контекст і  дескриптор процесу. Перемикання процесів.]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 3. Призупиненні  процеси. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Тема 4. Процеси в Linux.]]&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 5. Потоки. Стани потоків. Багатопоточність.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 6. Потоки та нитки в Windows. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Тема 7. Алгоритми планування.]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 8. Проблема синхронізації. Ефект гонок. Критична секція.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Віртуальна пам'ять ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 1. Керування пам’яттю. Типи адрес.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Тема 2. Класифікація розподілів пам’яті без використання дискового простору.]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 3. Класифікація&lt;br /&gt;
розподілів пам’яті з&lt;br /&gt;
використання дискового&lt;br /&gt;
простору.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 4. Сегментний&lt;br /&gt;
розподіл.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 5. Сторінковий&lt;br /&gt;
розподіл.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Тема 6. Віртуальна пам’ять в Linux.]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Тема 7. Віртуальна пам’ять в Windows.]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Ввод-вивід ==&lt;br /&gt;
Тема 1. Керування&lt;br /&gt;
вводом-виводом.. Види&lt;br /&gt;
вводу-виводу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 2. Фізична&lt;br /&gt;
організація пристроїв&lt;br /&gt;
вводу-виводу.&lt;br /&gt;
Класифікації.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 3. Дискове&lt;br /&gt;
планування.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Тема 4. RAID. Класифікація та рівні.]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Тема 5. Файли. Архітектура файлової системи. Організація файлів.]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Завдання до лабораторних робіт ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Спеціальність &amp;quot;Інформатика&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Лаб_ОС_1]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Лаб_ОС_2]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Лаб_ОС_2|Лаб_ОС_3]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Лаб_ОС_4]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Лаб_ОС_4|Лаб_ОС_5]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Лаб_ОС_6]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Лаб_ОС_6|Лаб_ОС_7]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Лаб_ОС_8]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Лаб_ОС_9]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Лаб_ОС_10]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Лаб_ОС_11]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Лаб_ОС_11|Лаб_ОС_12]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Лаб_ОС_13]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Лаб_ОС_14]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Лаб_ОС_15]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Лаб_ОС_15|Лаб_ОС_16]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Спеціальність &amp;quot;Математика. Основи інформатики&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Лаб_СОС_1]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Лаб_СОС_1|Лаб_СОС_2]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Лаб_СОС_1|Лаб_СОС_3]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Лаб_СОС_4]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Лаб_СОС_4|Лаб_СОС_5]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Лаб_СОС_6]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Лаб_СОС_6|Лаб_СОС_7]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Лаб_СОС_8]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Лаб_СОС_9]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Лаб_СОС_9|Лаб_СОС_10]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Лаб_СОС_11]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Лаб_СОС_12]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Викладач [[Болілий Василь Олександрович]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[category:Навчальні проекти]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Кобець Андрій</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9E%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%96_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8</id>
		<title>Операційні системи</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9E%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%96_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8"/>
				<updated>2011-05-09T21:12:46Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Кобець Андрій: /* Ввод-вивід */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt; Зміст курсу &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Вступ ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 1. Вступ до курсу. Означення операційної  системи. &lt;br /&gt;
                                           &lt;br /&gt;
[[Тема 2. Еволюція ОС. Тенденції розвитку. Класифікації ОС.]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 3. Віртуальні машини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Процеси ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Тема 1. Поняття  «процес». Стани  процесів. ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Тема 2. Контекст і  дескриптор процесу. Перемикання процесів.]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 3. Призупиненні  процеси. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Тема 4. Процеси в Linux.]]&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 5. Потоки. Стани потоків. Багатопоточність.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 6. Потоки та нитки в Windows. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Тема 7. Алгоритми планування.]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 8. Проблема синхронізації. Ефект гонок. Критична секція.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Віртуальна пам'ять ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 1. Керування пам’яттю. Типи адрес.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Тема 2. Класифікація розподілів пам’яті без використання дискового простору.]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 3. Класифікація&lt;br /&gt;
розподілів пам’яті з&lt;br /&gt;
використання дискового&lt;br /&gt;
простору.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 4. Сегментний&lt;br /&gt;
розподіл.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 5. Сторінковий&lt;br /&gt;
розподіл.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Тема 6. Віртуальна пам’ять в Linux.]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Тема 7. Віртуальна пам’ять в Windows.]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Ввод-вивід ==&lt;br /&gt;
Тема 1. Керування&lt;br /&gt;
вводом-виводом.. Види&lt;br /&gt;
вводу-виводу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 2. Фізична&lt;br /&gt;
організація пристроїв&lt;br /&gt;
вводу-виводу.&lt;br /&gt;
Класифікації.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема 3. Дискове&lt;br /&gt;
планування.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Тема 4. RAID. Класифікація та рівні.]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Тема 5. Файли.&lt;br /&gt;
Архітектура файлової&lt;br /&gt;
системи. Організація&lt;br /&gt;
файлів.]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Завдання до лабораторних робіт ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Спеціальність &amp;quot;Інформатика&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Лаб_ОС_1]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Лаб_ОС_2]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Лаб_ОС_2|Лаб_ОС_3]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Лаб_ОС_4]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Лаб_ОС_4|Лаб_ОС_5]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Лаб_ОС_6]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Лаб_ОС_6|Лаб_ОС_7]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Лаб_ОС_8]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Лаб_ОС_9]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Лаб_ОС_10]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Лаб_ОС_11]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Лаб_ОС_11|Лаб_ОС_12]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Лаб_ОС_13]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Лаб_ОС_14]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Лаб_ОС_15]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Лаб_ОС_15|Лаб_ОС_16]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Спеціальність &amp;quot;Математика. Основи інформатики&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Лаб_СОС_1]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Лаб_СОС_1|Лаб_СОС_2]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Лаб_СОС_1|Лаб_СОС_3]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Лаб_СОС_4]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Лаб_СОС_4|Лаб_СОС_5]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Лаб_СОС_6]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Лаб_СОС_6|Лаб_СОС_7]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Лаб_СОС_8]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Лаб_СОС_9]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Лаб_СОС_9|Лаб_СОС_10]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Лаб_СОС_11]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Лаб_СОС_12]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Викладач [[Болілий Василь Олександрович]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[category:Навчальні проекти]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Кобець Андрій</name></author>	</entry>

	</feed>