<?xml version="1.0"?>
<?xml-stylesheet type="text/css" href="https://wiki.cusu.edu.ua/skins/common/feed.css?303"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="uk">
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=%D0%94%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE+%D0%AE%D1%80%D0%B0</id>
		<title>Вікі ЦДУ - Внесок користувача [uk]</title>
		<link rel="self" type="application/atom+xml" href="https://wiki.cusu.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=%D0%94%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE+%D0%AE%D1%80%D0%B0"/>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%92%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%BA/%D0%94%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%AE%D1%80%D0%B0"/>
		<updated>2026-07-05T02:05:35Z</updated>
		<subtitle>Внесок користувача</subtitle>
		<generator>MediaWiki 1.23.2</generator>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9C%D1%96%D0%B9_%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82</id>
		<title>Мій роект</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9C%D1%96%D0%B9_%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82"/>
				<updated>2010-01-06T08:34:33Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Дмитренко Юра: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== Автор навчального проекту:==&lt;br /&gt;
Дмитренко Юрій&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Творча назва ==&lt;br /&gt;
«Плюс і мінус»&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Основні питання: ==&lt;br /&gt;
Ключове питання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Електричний заряд: допомога чи небезпека?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тематичні питання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Електризація тіл – це створення електричних зарядів чи перерозподіл?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Електричний струм  - небезпека чи необхідність у виробництві та побуті?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Змістові питання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Чи можна наелектризувати тіло людини?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Чи можна створювати та переносити електричні заряд?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Які умови необхідні для існування електричного струму?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Стислий опис: ==&lt;br /&gt;
В проекті розглядається питання електризації тіл та виникнення електричного струму. Дослідження проводиться за напрямом використання даного явища у повсякденному житті та на виробництві. В ході дослідження учні з’ясовують та презентують за допомогою програми PowerPoint цікаві факти з життя вчених, що займалися питаннями електризації та умовами існування електричного струму.      Проект передбачає розгляд всіляких заходів, що запобігають ураженню електричним струмом . Для залучення до проекту та обміну інформацією учні створять Web-сайт з відповідними своїми висновками. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Кінцевий продукт ==&lt;br /&gt;
Сайт&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Навчальні предмет(и):==&lt;br /&gt;
Інформатика, Математика, Фізика, Радіоелектроніка.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Класи: ==&lt;br /&gt;
10-11&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Навчальні цілі та очікувані результати навчання: ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Учні навчаються:&lt;br /&gt;
-	правильно планувати свій час і виконувати роботу згідно критеріїв і вимог;&lt;br /&gt;
-	складати  електричні схеми;&lt;br /&gt;
-	використовувати набутті знання з електротехніки з основами промислової електроніки, електроматеріалознавства, охорони праці та техніки безпеки для дослідження ;&lt;br /&gt;
-	організовувати, обирати, порівнювати, складати звіти, порівнювати з критеріями та оцінювати результати різних видів діяльності для роботи в проекті;&lt;br /&gt;
-	збирати інформацію, обговорювати питання,  адаптувати текст,  змонтовувати знайдений матеріал, підбирати доцільні ілюстраціі;&lt;br /&gt;
-	посилатися на використані джерела;&lt;br /&gt;
-	працювати з формами опитування та шаблонами;&lt;br /&gt;
-	працювати з графікою та готовими малюнками програмами Word, Excel, PowerPoint, Publisher, створюючи свої презентації, публікації таWeb-сайти.&lt;br /&gt;
В учнів формується:&lt;br /&gt;
-	вміння ефективно співпрацювати в групі, розподіляти обов’язки;&lt;br /&gt;
-	вміння стисло та чітко представляти результати своєї роботи;&lt;br /&gt;
-	навички мислення високого рівня; &lt;br /&gt;
-	вміння здобувати інформацію з Internet та друкованих джерел на побутову тематику, ефективно та толерантно спілкуватись з однолітками; &lt;br /&gt;
-	активна життєва позиція.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Діяльність учнів: ==&lt;br /&gt;
Перед початком проекту учні ознайомлюються із презентацією викладача, з якої вони дізнаються про сам проект, його етапи, цілі та завдання. Їх основна задача провести дослідження явища електризації та умов існування електричного струму. З’ясувати та розглянути проходження електричного струму в різних середовищах. &lt;br /&gt;
Учні об’єднуються в групи, розподіляють обов’язки, складають план роботи. Вході дослідження учні працюють за напрямками: дослідження історії винайдення  електричного заряду; дослідження та вивчення умов існування електричного струму та наслідків дії струму. Для обміну інформацією та для залучення інших до роботи учасники групи створюють Web-сайт. Учні ознайомлюються з критеріями оцінювання Web-сайтів, обговорюють план дій, розробляють структуру сайта, підбирають матеріали, розробляють анкету. Web–сайт містить інформацію з результатами досліджень.&lt;br /&gt;
Учасники групи здійснюють пошук інформації в Internet та друкованих джерелах інформації за темою проекту, добирають малюнки та ілюстрації, аналізують отриману інформацію, роблять висновки. Під час створення публікації учні складають план публікації, пишуть статті, виконують пошукові завдання, спілкуються з однолітками.  Під час цієї роботи учні набувають навичок висловлювати думки повними завершеними реченнями, вміння ілюструвати свої ідеї, комбінувати текст, застосовувати свої знання на практиці. Учні презентують свою публікацію викладачу та однокласникам. Оцінюють за критеріями створену публікацію. &lt;br /&gt;
Учасники проекту ознайомлюються з критеріями оцінювання презентації. В ході лао слідження створюють мультимедійну презентацію в програмі PowerPoint, яку демонструють перед групою на захисті проекту. &lt;br /&gt;
Оцінюють за критеріями створену презентацію&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Приблизний час, необхідний для реалізації навчального проекту:==&lt;br /&gt;
6 тижнів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Матеріали: ==&lt;br /&gt;
[[http://yurecdm.blogspot.com/]] блог&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
[[http://www.google.com/calendar/render?tab=mc&amp;amp;gsessionid=z4NfM-Fsqrly_UnCETp_4g]] календар&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
[[http://www.slideshare.net/YUreC/1-2838973]] презентація учителя&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Оцінювання знань та вмінь учнів: ==&lt;br /&gt;
Розміщуються критерії оцінювання діяльності Учасників у проекті. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-Инструменты оценивания:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Оцінювання проводиться згідно розроблених критеріїв та форм оцінювання. В оцінюванні беруть участь учні, вчителі, батьки. Завершується оцінювання презентацією роботи в групі та оголошенням результатів конкурсу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* '''Интернет ресурси:'''&lt;br /&gt;
http://www.dialektika.com/books/&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Дмитренко Юра</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9C%D1%96%D0%B9_%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82</id>
		<title>Мій роект</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9C%D1%96%D0%B9_%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82"/>
				<updated>2010-01-06T08:22:28Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Дмитренко Юра: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== Автор навчального проекту:==&lt;br /&gt;
Дмитренко Юрій&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Творча назва ==&lt;br /&gt;
«Плюс і мінус»&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Основні питання: ==&lt;br /&gt;
Ключове питання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Електричний заряд: допомога чи небезпека?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тематичні питання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Електризація тіл – це створення електричних зарядів чи перерозподіл?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Електричний струм  - небезпека чи необхідність у виробництві та побуті?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Змістові питання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Чи можна наелектризувати тіло людини?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Чи можна створювати та переносити електричні заряд?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Які умови необхідні для існування електричного струму?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Стислий опис: ==&lt;br /&gt;
В проекті розглядається питання електризації тіл та виникнення електричного струму. Дослідження проводиться за напрямом використання даного явища у повсякденному житті та на виробництві. В ході дослідження учні з’ясовують та презентують за допомогою програми PowerPoint цікаві факти з життя вчених, що займалися питаннями електризації та умовами існування електричного струму.      Проект передбачає розгляд всіляких заходів, що запобігають ураженню електричним струмом . Для залучення до проекту та обміну інформацією учні створять Web-сайт з відповідними своїми висновками. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Кінцевий продукт ==&lt;br /&gt;
Сайт&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Навчальні предмет(и):==&lt;br /&gt;
Інформатика, Математика, Фізика, Радіоелектроніка.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Класи: ==&lt;br /&gt;
10-11&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Навчальні цілі та очікувані результати навчання: ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Учні навчаються:&lt;br /&gt;
-	правильно планувати свій час і виконувати роботу згідно критеріїв і вимог;&lt;br /&gt;
-	складати  електричні схеми;&lt;br /&gt;
-	використовувати набутті знання з електротехніки з основами промислової електроніки, електроматеріалознавства, охорони праці та техніки безпеки для дослідження ;&lt;br /&gt;
-	організовувати, обирати, порівнювати, складати звіти, порівнювати з критеріями та оцінювати результати різних видів діяльності для роботи в проекті;&lt;br /&gt;
-	збирати інформацію, обговорювати питання,  адаптувати текст,  змонтовувати знайдений матеріал, підбирати доцільні ілюстраціі;&lt;br /&gt;
-	посилатися на використані джерела;&lt;br /&gt;
-	працювати з формами опитування та шаблонами;&lt;br /&gt;
-	працювати з графікою та готовими малюнками програмами Word, Excel, PowerPoint, Publisher, створюючи свої презентації, публікації таWeb-сайти.&lt;br /&gt;
В учнів формується:&lt;br /&gt;
-	вміння ефективно співпрацювати в групі, розподіляти обов’язки;&lt;br /&gt;
-	вміння стисло та чітко представляти результати своєї роботи;&lt;br /&gt;
-	навички мислення високого рівня; &lt;br /&gt;
-	вміння здобувати інформацію з Internet та друкованих джерел на побутову тематику, ефективно та толерантно спілкуватись з однолітками; &lt;br /&gt;
-	активна життєва позиція.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Діяльність учнів: ==&lt;br /&gt;
Перед початком проекту учні ознайомлюються із презентацією викладача, з якої вони дізнаються про сам проект, його етапи, цілі та завдання. Їх основна задача провести дослідження явища електризації та умов існування електричного струму. З’ясувати та розглянути проходження електричного струму в різних середовищах. &lt;br /&gt;
Учні об’єднуються в групи, розподіляють обов’язки, складають план роботи. Вході дослідження учні працюють за напрямками: дослідження історії винайдення  електричного заряду; дослідження та вивчення умов існування електричного струму та наслідків дії струму. Для обміну інформацією та для залучення інших до роботи учасники групи створюють Web-сайт. Учні ознайомлюються з критеріями оцінювання Web-сайтів, обговорюють план дій, розробляють структуру сайта, підбирають матеріали, розробляють анкету. Web–сайт містить інформацію з результатами досліджень.&lt;br /&gt;
Учасники групи здійснюють пошук інформації в Internet та друкованих джерелах інформації за темою проекту, добирають малюнки та ілюстрації, аналізують отриману інформацію, роблять висновки. Під час створення публікації учні складають план публікації, пишуть статті, виконують пошукові завдання, спілкуються з однолітками.  Під час цієї роботи учні набувають навичок висловлювати думки повними завершеними реченнями, вміння ілюструвати свої ідеї, комбінувати текст, застосовувати свої знання на практиці. Учні презентують свою публікацію викладачу та однокласникам. Оцінюють за критеріями створену публікацію. &lt;br /&gt;
Учасники проекту ознайомлюються з критеріями оцінювання презентації. В ході лао слідження створюють мультимедійну презентацію в програмі PowerPoint, яку демонструють перед групою на захисті проекту. &lt;br /&gt;
Оцінюють за критеріями створену презентацію&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Приблизний час, необхідний для реалізації навчального проекту:==&lt;br /&gt;
6 тижнів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Матеріали: ==&lt;br /&gt;
[[http://yurecdm.blogspot.com/]] блог&lt;br /&gt;
[[http://www.google.com/calendar/render?tab=mc&amp;amp;gsessionid=z4NfM-Fsqrly_UnCETp_4g]] календар&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Оцінювання знань та вмінь учнів: ==&lt;br /&gt;
Розміщуються критерії оцінювання діяльності Учасників у проекті. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-Инструменты оценивания:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Оцінювання проводиться згідно розроблених критеріїв та форм оцінювання. В оцінюванні беруть участь учні, вчителі, батьки. Завершується оцінювання презентацією роботи в групі та оголошенням результатів конкурсу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* '''Интернет ресурси:'''&lt;br /&gt;
http://www.dialektika.com/books/&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Дмитренко Юра</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9C%D1%96%D0%B9_%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82</id>
		<title>Мій роект</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9C%D1%96%D0%B9_%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82"/>
				<updated>2010-01-06T06:33:04Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Дмитренко Юра: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== Автор навчального проекту:==&lt;br /&gt;
Дмитренко Юрій&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Творча назва ==&lt;br /&gt;
«Плюс і мінус»&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Основні питання: ==&lt;br /&gt;
Ключове питання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Електричний заряд: допомога чи небезпека?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тематичні питання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Електризація тіл – це створення електричних зарядів чи перерозподіл?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Електричний струм  - небезпека чи необхідність у виробництві та побуті?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Змістові питання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Чи можна наелектризувати тіло людини?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Чи можна створювати та переносити електричні заряд?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Які умови необхідні для існування електричного струму?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Стислий опис: ==&lt;br /&gt;
В проекті розглядається питання електризації тіл та виникнення електричного струму. Дослідження проводиться за напрямом використання даного явища у повсякденному житті та на виробництві. В ході дослідження учні з’ясовують та презентують за допомогою програми PowerPoint цікаві факти з життя вчених, що займалися питаннями електризації та умовами існування електричного струму.      Проект передбачає розгляд всіляких заходів, що запобігають ураженню електричним струмом . Для залучення до проекту та обміну інформацією учні створять Web-сайт з відповідними своїми висновками. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Кінцевий продукт ==&lt;br /&gt;
Сайт&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Навчальні предмет(и):==&lt;br /&gt;
Інформатика, Математика, Фізика, Радіоелектроніка.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Класи: ==&lt;br /&gt;
10-11&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Навчальні цілі та очікувані результати навчання: ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Учні навчаються:&lt;br /&gt;
-	правильно планувати свій час і виконувати роботу згідно критеріїв і вимог;&lt;br /&gt;
-	складати  електричні схеми;&lt;br /&gt;
-	використовувати набутті знання з електротехніки з основами промислової електроніки, електроматеріалознавства, охорони праці та техніки безпеки для дослідження ;&lt;br /&gt;
-	організовувати, обирати, порівнювати, складати звіти, порівнювати з критеріями та оцінювати результати різних видів діяльності для роботи в проекті;&lt;br /&gt;
-	збирати інформацію, обговорювати питання,  адаптувати текст,  змонтовувати знайдений матеріал, підбирати доцільні ілюстраціі;&lt;br /&gt;
-	посилатися на використані джерела;&lt;br /&gt;
-	працювати з формами опитування та шаблонами;&lt;br /&gt;
-	працювати з графікою та готовими малюнками програмами Word, Excel, PowerPoint, Publisher, створюючи свої презентації, публікації таWeb-сайти.&lt;br /&gt;
В учнів формується:&lt;br /&gt;
-	вміння ефективно співпрацювати в групі, розподіляти обов’язки;&lt;br /&gt;
-	вміння стисло та чітко представляти результати своєї роботи;&lt;br /&gt;
-	навички мислення високого рівня; &lt;br /&gt;
-	вміння здобувати інформацію з Internet та друкованих джерел на побутову тематику, ефективно та толерантно спілкуватись з однолітками; &lt;br /&gt;
-	активна життєва позиція.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Діяльність учнів: ==&lt;br /&gt;
Перед початком проекту учні ознайомлюються із презентацією викладача, з якої вони дізнаються про сам проект, його етапи, цілі та завдання. Їх основна задача провести дослідження явища електризації та умов існування електричного струму. З’ясувати та розглянути проходження електричного струму в різних середовищах. &lt;br /&gt;
Учні об’єднуються в групи, розподіляють обов’язки, складають план роботи. Вході дослідження учні працюють за напрямками: дослідження історії винайдення  електричного заряду; дослідження та вивчення умов існування електричного струму та наслідків дії струму. Для обміну інформацією та для залучення інших до роботи учасники групи створюють Web-сайт. Учні ознайомлюються з критеріями оцінювання Web-сайтів, обговорюють план дій, розробляють структуру сайта, підбирають матеріали, розробляють анкету. Web–сайт містить інформацію з результатами досліджень.&lt;br /&gt;
Учасники групи здійснюють пошук інформації в Internet та друкованих джерелах інформації за темою проекту, добирають малюнки та ілюстрації, аналізують отриману інформацію, роблять висновки. Під час створення публікації учні складають план публікації, пишуть статті, виконують пошукові завдання, спілкуються з однолітками.  Під час цієї роботи учні набувають навичок висловлювати думки повними завершеними реченнями, вміння ілюструвати свої ідеї, комбінувати текст, застосовувати свої знання на практиці. Учні презентують свою публікацію викладачу та однокласникам. Оцінюють за критеріями створену публікацію. &lt;br /&gt;
Учасники проекту ознайомлюються з критеріями оцінювання презентації. В ході лао слідження створюють мультимедійну презентацію в програмі PowerPoint, яку демонструють перед групою на захисті проекту. &lt;br /&gt;
Оцінюють за критеріями створену презентацію&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Приблизний час, необхідний для реалізації навчального проекту:==&lt;br /&gt;
6 тижнів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Матеріали: ==&lt;br /&gt;
[[http://yurecdm.blogspot.com/]] блог&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Оцінювання знань та вмінь учнів: ==&lt;br /&gt;
Розміщуються критерії оцінювання діяльності Учасників у проекті. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-Инструменты оценивания:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Оцінювання проводиться згідно розроблених критеріїв та форм оцінювання. В оцінюванні беруть участь учні, вчителі, батьки. Завершується оцінювання презентацією роботи в групі та оголошенням результатів конкурсу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* '''Интернет ресурси:'''&lt;br /&gt;
http://www.dialektika.com/books/&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Дмитренко Юра</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9C%D1%96%D0%B9_%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82</id>
		<title>Мій роект</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9C%D1%96%D0%B9_%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82"/>
				<updated>2010-01-06T06:31:19Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Дмитренко Юра: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== Автор навчального проекту:==&lt;br /&gt;
Дмитренко Юрій&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Творча назва ==&lt;br /&gt;
«Плюс і мінус»&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Основні питання: ==&lt;br /&gt;
Ключове питання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Електричний заряд: допомога чи небезпека?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тематичні питання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Електризація тіл – це створення електричних зарядів чи перерозподіл?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Електричний струм  - небезпека чи необхідність у виробництві та побуті?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Змістові питання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Чи можна наелектризувати тіло людини?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Чи можна створювати та переносити електричні заряд?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Які умови необхідні для існування електричного струму?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Стислий опис: ==&lt;br /&gt;
В проекті розглядається питання електризації тіл та виникнення електричного струму. Дослідження проводиться за напрямом використання даного явища у повсякденному житті та на виробництві. В ході дослідження учні з’ясовують та презентують за допомогою програми PowerPoint цікаві факти з життя вчених, що займалися питаннями електризації та умовами існування електричного струму.      Проект передбачає розгляд всіляких заходів, що запобігають ураженню електричним струмом . Для залучення до проекту та обміну інформацією учні створять Web-сайт з відповідними своїми висновками. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Кінцевий продукт ==&lt;br /&gt;
Сайт&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Навчальні предмет(и):==&lt;br /&gt;
Інформатика, Математика, Фізика, Радіоелектроніка.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Класи: ==&lt;br /&gt;
10-11&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Навчальні цілі та очікувані результати навчання: ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Учні навчаються:&lt;br /&gt;
-	правильно планувати свій час і виконувати роботу згідно критеріїв і вимог;&lt;br /&gt;
-	складати  електричні схеми;&lt;br /&gt;
-	використовувати набутті знання з електротехніки з основами промислової електроніки, електроматеріалознавства, охорони праці та техніки безпеки для дослідження ;&lt;br /&gt;
-	організовувати, обирати, порівнювати, складати звіти, порівнювати з критеріями та оцінювати результати різних видів діяльності для роботи в проекті;&lt;br /&gt;
-	збирати інформацію, обговорювати питання,  адаптувати текст,  змонтовувати знайдений матеріал, підбирати доцільні ілюстраціі;&lt;br /&gt;
-	посилатися на використані джерела;&lt;br /&gt;
-	працювати з формами опитування та шаблонами;&lt;br /&gt;
-	працювати з графікою та готовими малюнками програмами Word, Excel, PowerPoint, Publisher, створюючи свої презентації, публікації таWeb-сайти.&lt;br /&gt;
В учнів формується:&lt;br /&gt;
-	вміння ефективно співпрацювати в групі, розподіляти обов’язки;&lt;br /&gt;
-	вміння стисло та чітко представляти результати своєї роботи;&lt;br /&gt;
-	навички мислення високого рівня; &lt;br /&gt;
-	вміння здобувати інформацію з Internet та друкованих джерел на побутову тематику, ефективно та толерантно спілкуватись з однолітками; &lt;br /&gt;
-	активна життєва позиція.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Діяльність учнів: ==&lt;br /&gt;
Перед початком проекту учні ознайомлюються із презентацією викладача, з якої вони дізнаються про сам проект, його етапи, цілі та завдання. Їх основна задача провести дослідження явища електризації та умов існування електричного струму. З’ясувати та розглянути проходження електричного струму в різних середовищах. &lt;br /&gt;
Учні об’єднуються в групи, розподіляють обов’язки, складають план роботи. Вході дослідження учні працюють за напрямками: дослідження історії винайдення  електричного заряду; дослідження та вивчення умов існування електричного струму та наслідків дії струму. Для обміну інформацією та для залучення інших до роботи учасники групи створюють Web-сайт. Учні ознайомлюються з критеріями оцінювання Web-сайтів, обговорюють план дій, розробляють структуру сайта, підбирають матеріали, розробляють анкету. Web–сайт містить інформацію з результатами досліджень.&lt;br /&gt;
Учасники групи здійснюють пошук інформації в Internet та друкованих джерелах інформації за темою проекту, добирають малюнки та ілюстрації, аналізують отриману інформацію, роблять висновки. Під час створення публікації учні складають план публікації, пишуть статті, виконують пошукові завдання, спілкуються з однолітками.  Під час цієї роботи учні набувають навичок висловлювати думки повними завершеними реченнями, вміння ілюструвати свої ідеї, комбінувати текст, застосовувати свої знання на практиці. Учні презентують свою публікацію викладачу та однокласникам. Оцінюють за критеріями створену публікацію. &lt;br /&gt;
Учасники проекту ознайомлюються з критеріями оцінювання презентації. В ході лао слідження створюють мультимедійну презентацію в програмі PowerPoint, яку демонструють перед групою на захисті проекту. &lt;br /&gt;
Оцінюють за критеріями створену презентацію&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Приблизний час, необхідний для реалізації навчального проекту:==&lt;br /&gt;
6 тижнів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Матеріали: ==&lt;br /&gt;
[[http://yurecdm.blogspot.com/]] блог&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
[[Файл:Опитування]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Оцінювання знань та вмінь учнів: ==&lt;br /&gt;
Розміщуються критерії оцінювання діяльності Учасників у проекті. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-Инструменты оценивания:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Оцінювання проводиться згідно розроблених критеріїв та форм оцінювання. В оцінюванні беруть участь учні, вчителі, батьки. Завершується оцінювання презентацією роботи в групі та оголошенням результатів конкурсу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* '''Интернет ресурси:'''&lt;br /&gt;
http://www.dialektika.com/books/&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Дмитренко Юра</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9C%D1%96%D0%B9_%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82</id>
		<title>Мій роект</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9C%D1%96%D0%B9_%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82"/>
				<updated>2010-01-06T06:30:11Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Дмитренко Юра: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== Автор навчального проекту:==&lt;br /&gt;
Дмитренко Юрій&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Творча назва ==&lt;br /&gt;
«Плюс і мінус»&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Основні питання: ==&lt;br /&gt;
Ключове питання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Електричний заряд: допомога чи небезпека?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тематичні питання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Електризація тіл – це створення електричних зарядів чи перерозподіл?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Електричний струм  - небезпека чи необхідність у виробництві та побуті?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Змістові питання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Чи можна наелектризувати тіло людини?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Чи можна створювати та переносити електричні заряд?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Які умови необхідні для існування електричного струму?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Стислий опис: ==&lt;br /&gt;
В проекті розглядається питання електризації тіл та виникнення електричного струму. Дослідження проводиться за напрямом використання даного явища у повсякденному житті та на виробництві. В ході дослідження учні з’ясовують та презентують за допомогою програми PowerPoint цікаві факти з життя вчених, що займалися питаннями електризації та умовами існування електричного струму.      Проект передбачає розгляд всіляких заходів, що запобігають ураженню електричним струмом . Для залучення до проекту та обміну інформацією учні створять Web-сайт з відповідними своїми висновками. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Кінцевий продукт ==&lt;br /&gt;
Сайт&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Навчальні предмет(и):==&lt;br /&gt;
Інформатика, Математика, Фізика, Радіоелектроніка.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Класи: ==&lt;br /&gt;
10-11&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Навчальні цілі та очікувані результати навчання: ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Учні навчаються:&lt;br /&gt;
-	правильно планувати свій час і виконувати роботу згідно критеріїв і вимог;&lt;br /&gt;
-	складати  електричні схеми;&lt;br /&gt;
-	використовувати набутті знання з електротехніки з основами промислової електроніки, електроматеріалознавства, охорони праці та техніки безпеки для дослідження ;&lt;br /&gt;
-	організовувати, обирати, порівнювати, складати звіти, порівнювати з критеріями та оцінювати результати різних видів діяльності для роботи в проекті;&lt;br /&gt;
-	збирати інформацію, обговорювати питання,  адаптувати текст,  змонтовувати знайдений матеріал, підбирати доцільні ілюстраціі;&lt;br /&gt;
-	посилатися на використані джерела;&lt;br /&gt;
-	працювати з формами опитування та шаблонами;&lt;br /&gt;
-	працювати з графікою та готовими малюнками програмами Word, Excel, PowerPoint, Publisher, створюючи свої презентації, публікації таWeb-сайти.&lt;br /&gt;
В учнів формується:&lt;br /&gt;
-	вміння ефективно співпрацювати в групі, розподіляти обов’язки;&lt;br /&gt;
-	вміння стисло та чітко представляти результати своєї роботи;&lt;br /&gt;
-	навички мислення високого рівня; &lt;br /&gt;
-	вміння здобувати інформацію з Internet та друкованих джерел на побутову тематику, ефективно та толерантно спілкуватись з однолітками; &lt;br /&gt;
-	активна життєва позиція.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Діяльність учнів: ==&lt;br /&gt;
Перед початком проекту учні ознайомлюються із презентацією викладача, з якої вони дізнаються про сам проект, його етапи, цілі та завдання. Їх основна задача провести дослідження явища електризації та умов існування електричного струму. З’ясувати та розглянути проходження електричного струму в різних середовищах. &lt;br /&gt;
Учні об’єднуються в групи, розподіляють обов’язки, складають план роботи. Вході дослідження учні працюють за напрямками: дослідження історії винайдення  електричного заряду; дослідження та вивчення умов існування електричного струму та наслідків дії струму. Для обміну інформацією та для залучення інших до роботи учасники групи створюють Web-сайт. Учні ознайомлюються з критеріями оцінювання Web-сайтів, обговорюють план дій, розробляють структуру сайта, підбирають матеріали, розробляють анкету. Web–сайт містить інформацію з результатами досліджень.&lt;br /&gt;
Учасники групи здійснюють пошук інформації в Internet та друкованих джерелах інформації за темою проекту, добирають малюнки та ілюстрації, аналізують отриману інформацію, роблять висновки. Під час створення публікації учні складають план публікації, пишуть статті, виконують пошукові завдання, спілкуються з однолітками.  Під час цієї роботи учні набувають навичок висловлювати думки повними завершеними реченнями, вміння ілюструвати свої ідеї, комбінувати текст, застосовувати свої знання на практиці. Учні презентують свою публікацію викладачу та однокласникам. Оцінюють за критеріями створену публікацію. &lt;br /&gt;
Учасники проекту ознайомлюються з критеріями оцінювання презентації. В ході лао слідження створюють мультимедійну презентацію в програмі PowerPoint, яку демонструють перед групою на захисті проекту. &lt;br /&gt;
Оцінюють за критеріями створену презентацію&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Приблизний час, необхідний для реалізації навчального проекту:==&lt;br /&gt;
6 тижнів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Матеріали: ==&lt;br /&gt;
[[http://yurecdm.blogspot.com/]] блог&lt;br /&gt;
[[Файл:wpf5l065.gif]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Оцінювання знань та вмінь учнів: ==&lt;br /&gt;
Розміщуються критерії оцінювання діяльності Учасників у проекті. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-Инструменты оценивания:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Оцінювання проводиться згідно розроблених критеріїв та форм оцінювання. В оцінюванні беруть участь учні, вчителі, батьки. Завершується оцінювання презентацією роботи в групі та оголошенням результатів конкурсу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* '''Интернет ресурси:'''&lt;br /&gt;
http://www.dialektika.com/books/&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Дмитренко Юра</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9C%D1%96%D0%B9_%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82</id>
		<title>Мій роект</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9C%D1%96%D0%B9_%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82"/>
				<updated>2010-01-06T06:17:55Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Дмитренко Юра: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== Автор навчального проекту:==&lt;br /&gt;
Дмитренко Юрій&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Творча назва ==&lt;br /&gt;
«Плюс і мінус»&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Основні питання: ==&lt;br /&gt;
Ключове питання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Електричний заряд: допомога чи небезпека?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тематичні питання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Електризація тіл – це створення електричних зарядів чи перерозподіл?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Електричний струм  - небезпека чи необхідність у виробництві та побуті?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Змістові питання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Чи можна наелектризувати тіло людини?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Чи можна створювати та переносити електричні заряд?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Які умови необхідні для існування електричного струму?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Стислий опис: ==&lt;br /&gt;
В проекті розглядається питання електризації тіл та виникнення електричного струму. Дослідження проводиться за напрямом використання даного явища у повсякденному житті та на виробництві. В ході дослідження учні з’ясовують та презентують за допомогою програми PowerPoint цікаві факти з життя вчених, що займалися питаннями електризації та умовами існування електричного струму.      Проект передбачає розгляд всіляких заходів, що запобігають ураженню електричним струмом . Для залучення до проекту та обміну інформацією учні створять Web-сайт з відповідними своїми висновками. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Кінцевий продукт ==&lt;br /&gt;
Сайт&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Навчальні предмет(и):==&lt;br /&gt;
Інформатика, Математика, Фізика, Радіоелектроніка.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Класи: ==&lt;br /&gt;
10-11&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Навчальні цілі та очікувані результати навчання: ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Учні навчаються:&lt;br /&gt;
-	правильно планувати свій час і виконувати роботу згідно критеріїв і вимог;&lt;br /&gt;
-	складати  електричні схеми;&lt;br /&gt;
-	використовувати набутті знання з електротехніки з основами промислової електроніки, електроматеріалознавства, охорони праці та техніки безпеки для дослідження ;&lt;br /&gt;
-	організовувати, обирати, порівнювати, складати звіти, порівнювати з критеріями та оцінювати результати різних видів діяльності для роботи в проекті;&lt;br /&gt;
-	збирати інформацію, обговорювати питання,  адаптувати текст,  змонтовувати знайдений матеріал, підбирати доцільні ілюстраціі;&lt;br /&gt;
-	посилатися на використані джерела;&lt;br /&gt;
-	працювати з формами опитування та шаблонами;&lt;br /&gt;
-	працювати з графікою та готовими малюнками програмами Word, Excel, PowerPoint, Publisher, створюючи свої презентації, публікації таWeb-сайти.&lt;br /&gt;
В учнів формується:&lt;br /&gt;
-	вміння ефективно співпрацювати в групі, розподіляти обов’язки;&lt;br /&gt;
-	вміння стисло та чітко представляти результати своєї роботи;&lt;br /&gt;
-	навички мислення високого рівня; &lt;br /&gt;
-	вміння здобувати інформацію з Internet та друкованих джерел на побутову тематику, ефективно та толерантно спілкуватись з однолітками; &lt;br /&gt;
-	активна життєва позиція.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Діяльність учнів: ==&lt;br /&gt;
Перед початком проекту учні ознайомлюються із презентацією викладача, з якої вони дізнаються про сам проект, його етапи, цілі та завдання. Їх основна задача провести дослідження явища електризації та умов існування електричного струму. З’ясувати та розглянути проходження електричного струму в різних середовищах. &lt;br /&gt;
Учні об’єднуються в групи, розподіляють обов’язки, складають план роботи. Вході дослідження учні працюють за напрямками: дослідження історії винайдення  електричного заряду; дослідження та вивчення умов існування електричного струму та наслідків дії струму. Для обміну інформацією та для залучення інших до роботи учасники групи створюють Web-сайт. Учні ознайомлюються з критеріями оцінювання Web-сайтів, обговорюють план дій, розробляють структуру сайта, підбирають матеріали, розробляють анкету. Web–сайт містить інформацію з результатами досліджень.&lt;br /&gt;
Учасники групи здійснюють пошук інформації в Internet та друкованих джерелах інформації за темою проекту, добирають малюнки та ілюстрації, аналізують отриману інформацію, роблять висновки. Під час створення публікації учні складають план публікації, пишуть статті, виконують пошукові завдання, спілкуються з однолітками.  Під час цієї роботи учні набувають навичок висловлювати думки повними завершеними реченнями, вміння ілюструвати свої ідеї, комбінувати текст, застосовувати свої знання на практиці. Учні презентують свою публікацію викладачу та однокласникам. Оцінюють за критеріями створену публікацію. &lt;br /&gt;
Учасники проекту ознайомлюються з критеріями оцінювання презентації. В ході лао слідження створюють мультимедійну презентацію в програмі PowerPoint, яку демонструють перед групою на захисті проекту. &lt;br /&gt;
Оцінюють за критеріями створену презентацію&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Приблизний час, необхідний для реалізації навчального проекту:==&lt;br /&gt;
6 тижнів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Матеріали: ==&lt;br /&gt;
[[http://yurecdm.blogspot.com/]] блог&lt;br /&gt;
== Оцінювання знань та вмінь учнів: ==&lt;br /&gt;
Розміщуються критерії оцінювання діяльності Учасників у проекті. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-Инструменты оценивания:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Оцінювання проводиться згідно розроблених критеріїв та форм оцінювання. В оцінюванні беруть участь учні, вчителі, батьки. Завершується оцінювання презентацією роботи в групі та оголошенням результатів конкурсу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* '''Интернет ресурси:'''&lt;br /&gt;
http://www.dialektika.com/books/&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Дмитренко Юра</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9C%D1%96%D0%B9_%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82</id>
		<title>Мій роект</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9C%D1%96%D0%B9_%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82"/>
				<updated>2010-01-05T10:19:06Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Дмитренко Юра: /* Кінцевий продукт */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== Автор навчального проекту:==&lt;br /&gt;
Дмитренко Юрій&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Творча назва ==&lt;br /&gt;
«Плюс і мінус»&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Основні питання: ==&lt;br /&gt;
Ключове питання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Електричний заряд: допомога чи небезпека?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тематичні питання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Електризація тіл – це створення електричних зарядів чи перерозподіл?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Електричний струм  - небезпека чи необхідність у виробництві та побуті?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Змістові питання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Чи можна наелектризувати тіло людини?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Чи можна створювати та переносити електричні заряд?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Які умови необхідні для існування електричного струму?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Стислий опис: ==&lt;br /&gt;
В проекті розглядається питання електризації тіл та виникнення електричного струму. Дослідження проводиться за напрямом використання даного явища у повсякденному житті та на виробництві. В ході дослідження учні з’ясовують та презентують за допомогою програми PowerPoint цікаві факти з життя вчених, що займалися питаннями електризації та умовами існування електричного струму.      Проект передбачає розгляд всіляких заходів, що запобігають ураженню електричним струмом . Для залучення до проекту та обміну інформацією учні створять Web-сайт з відповідними своїми висновками. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Кінцевий продукт ==&lt;br /&gt;
Сайт&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Навчальні предмет(и):==&lt;br /&gt;
Інформатика, Математика, Фізика, Радіоелектроніка.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Класи: ==&lt;br /&gt;
10-11&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Навчальні цілі та очікувані результати навчання: ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Учні навчаються:&lt;br /&gt;
-	правильно планувати свій час і виконувати роботу згідно критеріїв і вимог;&lt;br /&gt;
-	складати  електричні схеми;&lt;br /&gt;
-	використовувати набутті знання з електротехніки з основами промислової електроніки, електроматеріалознавства, охорони праці та техніки безпеки для дослідження ;&lt;br /&gt;
-	організовувати, обирати, порівнювати, складати звіти, порівнювати з критеріями та оцінювати результати різних видів діяльності для роботи в проекті;&lt;br /&gt;
-	збирати інформацію, обговорювати питання,  адаптувати текст,  змонтовувати знайдений матеріал, підбирати доцільні ілюстраціі;&lt;br /&gt;
-	посилатися на використані джерела;&lt;br /&gt;
-	працювати з формами опитування та шаблонами;&lt;br /&gt;
-	працювати з графікою та готовими малюнками програмами Word, Excel, PowerPoint, Publisher, створюючи свої презентації, публікації таWeb-сайти.&lt;br /&gt;
В учнів формується:&lt;br /&gt;
-	вміння ефективно співпрацювати в групі, розподіляти обов’язки;&lt;br /&gt;
-	вміння стисло та чітко представляти результати своєї роботи;&lt;br /&gt;
-	навички мислення високого рівня; &lt;br /&gt;
-	вміння здобувати інформацію з Internet та друкованих джерел на побутову тематику, ефективно та толерантно спілкуватись з однолітками; &lt;br /&gt;
-	активна життєва позиція.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Діяльність учнів: ==&lt;br /&gt;
Перед початком проекту учні ознайомлюються із презентацією викладача, з якої вони дізнаються про сам проект, його етапи, цілі та завдання. Їх основна задача провести дослідження явища електризації та умов існування електричного струму. З’ясувати та розглянути проходження електричного струму в різних середовищах. &lt;br /&gt;
Учні об’єднуються в групи, розподіляють обов’язки, складають план роботи. Вході дослідження учні працюють за напрямками: дослідження історії винайдення  електричного заряду; дослідження та вивчення умов існування електричного струму та наслідків дії струму. Для обміну інформацією та для залучення інших до роботи учасники групи створюють Web-сайт. Учні ознайомлюються з критеріями оцінювання Web-сайтів, обговорюють план дій, розробляють структуру сайта, підбирають матеріали, розробляють анкету. Web–сайт містить інформацію з результатами досліджень.&lt;br /&gt;
Учасники групи здійснюють пошук інформації в Internet та друкованих джерелах інформації за темою проекту, добирають малюнки та ілюстрації, аналізують отриману інформацію, роблять висновки. Під час створення публікації учні складають план публікації, пишуть статті, виконують пошукові завдання, спілкуються з однолітками.  Під час цієї роботи учні набувають навичок висловлювати думки повними завершеними реченнями, вміння ілюструвати свої ідеї, комбінувати текст, застосовувати свої знання на практиці. Учні презентують свою публікацію викладачу та однокласникам. Оцінюють за критеріями створену публікацію. &lt;br /&gt;
Учасники проекту ознайомлюються з критеріями оцінювання презентації. В ході лао слідження створюють мультимедійну презентацію в програмі PowerPoint, яку демонструють перед групою на захисті проекту. &lt;br /&gt;
Оцінюють за критеріями створену презентацію&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Приблизний час, необхідний для реалізації навчального проекту:==&lt;br /&gt;
6 тижнів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Оцінювання знань та вмінь учнів: ==&lt;br /&gt;
Розміщуються критерії оцінювання діяльності Учасників у проекті. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-Инструменты оценивания:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Оцінювання проводиться згідно розроблених критеріїв та форм оцінювання. В оцінюванні беруть участь учні, вчителі, батьки. Завершується оцінювання презентацією роботи в групі та оголошенням результатів конкурсу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* '''Интернет ресурси:'''&lt;br /&gt;
http://www.dialektika.com/books/&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Дмитренко Юра</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9C%D1%96%D0%B9_%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82</id>
		<title>Мій роект</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9C%D1%96%D0%B9_%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82"/>
				<updated>2010-01-05T10:16:56Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Дмитренко Юра: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== Автор навчального проекту:==&lt;br /&gt;
Дмитренко Юрій&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Творча назва ==&lt;br /&gt;
«Плюс і мінус»&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Основні питання: ==&lt;br /&gt;
Ключове питання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Електричний заряд: допомога чи небезпека?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тематичні питання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Електризація тіл – це створення електричних зарядів чи перерозподіл?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Електричний струм  - небезпека чи необхідність у виробництві та побуті?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Змістові питання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Чи можна наелектризувати тіло людини?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Чи можна створювати та переносити електричні заряд?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Які умови необхідні для існування електричного струму?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Стислий опис: ==&lt;br /&gt;
В проекті розглядається питання електризації тіл та виникнення електричного струму. Дослідження проводиться за напрямом використання даного явища у повсякденному житті та на виробництві. В ході дослідження учні з’ясовують та презентують за допомогою програми PowerPoint цікаві факти з життя вчених, що займалися питаннями електризації та умовами існування електричного струму.      Проект передбачає розгляд всіляких заходів, що запобігають ураженню електричним струмом . Для залучення до проекту та обміну інформацією учні створять Web-сайт з відповідними своїми висновками. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Кінцевий продукт ==&lt;br /&gt;
Який кінцевий продукт отримають Участники у результаті своєї роботи, як його практично можна буде використовувати у навчальному процесі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Навчальні предмет(и):==&lt;br /&gt;
Інформатика, Математика, Фізика, Радіоелектроніка.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Класи: ==&lt;br /&gt;
10-11&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Навчальні цілі та очікувані результати навчання: ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Учні навчаються:&lt;br /&gt;
-	правильно планувати свій час і виконувати роботу згідно критеріїв і вимог;&lt;br /&gt;
-	складати  електричні схеми;&lt;br /&gt;
-	використовувати набутті знання з електротехніки з основами промислової електроніки, електроматеріалознавства, охорони праці та техніки безпеки для дослідження ;&lt;br /&gt;
-	організовувати, обирати, порівнювати, складати звіти, порівнювати з критеріями та оцінювати результати різних видів діяльності для роботи в проекті;&lt;br /&gt;
-	збирати інформацію, обговорювати питання,  адаптувати текст,  змонтовувати знайдений матеріал, підбирати доцільні ілюстраціі;&lt;br /&gt;
-	посилатися на використані джерела;&lt;br /&gt;
-	працювати з формами опитування та шаблонами;&lt;br /&gt;
-	працювати з графікою та готовими малюнками програмами Word, Excel, PowerPoint, Publisher, створюючи свої презентації, публікації таWeb-сайти.&lt;br /&gt;
В учнів формується:&lt;br /&gt;
-	вміння ефективно співпрацювати в групі, розподіляти обов’язки;&lt;br /&gt;
-	вміння стисло та чітко представляти результати своєї роботи;&lt;br /&gt;
-	навички мислення високого рівня; &lt;br /&gt;
-	вміння здобувати інформацію з Internet та друкованих джерел на побутову тематику, ефективно та толерантно спілкуватись з однолітками; &lt;br /&gt;
-	активна життєва позиція.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Діяльність учнів: ==&lt;br /&gt;
Перед початком проекту учні ознайомлюються із презентацією викладача, з якої вони дізнаються про сам проект, його етапи, цілі та завдання. Їх основна задача провести дослідження явища електризації та умов існування електричного струму. З’ясувати та розглянути проходження електричного струму в різних середовищах. &lt;br /&gt;
Учні об’єднуються в групи, розподіляють обов’язки, складають план роботи. Вході дослідження учні працюють за напрямками: дослідження історії винайдення  електричного заряду; дослідження та вивчення умов існування електричного струму та наслідків дії струму. Для обміну інформацією та для залучення інших до роботи учасники групи створюють Web-сайт. Учні ознайомлюються з критеріями оцінювання Web-сайтів, обговорюють план дій, розробляють структуру сайта, підбирають матеріали, розробляють анкету. Web–сайт містить інформацію з результатами досліджень.&lt;br /&gt;
Учасники групи здійснюють пошук інформації в Internet та друкованих джерелах інформації за темою проекту, добирають малюнки та ілюстрації, аналізують отриману інформацію, роблять висновки. Під час створення публікації учні складають план публікації, пишуть статті, виконують пошукові завдання, спілкуються з однолітками.  Під час цієї роботи учні набувають навичок висловлювати думки повними завершеними реченнями, вміння ілюструвати свої ідеї, комбінувати текст, застосовувати свої знання на практиці. Учні презентують свою публікацію викладачу та однокласникам. Оцінюють за критеріями створену публікацію. &lt;br /&gt;
Учасники проекту ознайомлюються з критеріями оцінювання презентації. В ході лао слідження створюють мультимедійну презентацію в програмі PowerPoint, яку демонструють перед групою на захисті проекту. &lt;br /&gt;
Оцінюють за критеріями створену презентацію&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Приблизний час, необхідний для реалізації навчального проекту:==&lt;br /&gt;
6 тижнів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Оцінювання знань та вмінь учнів: ==&lt;br /&gt;
Розміщуються критерії оцінювання діяльності Учасників у проекті. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-Инструменты оценивания:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Оцінювання проводиться згідно розроблених критеріїв та форм оцінювання. В оцінюванні беруть участь учні, вчителі, батьки. Завершується оцінювання презентацією роботи в групі та оголошенням результатів конкурсу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* '''Интернет ресурси:'''&lt;br /&gt;
http://www.dialektika.com/books/&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Дмитренко Юра</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9C%D1%96%D0%B9_%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82</id>
		<title>Мій роект</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9C%D1%96%D0%B9_%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82"/>
				<updated>2010-01-05T09:24:18Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Дмитренко Юра: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== Автор навчального проекту:==&lt;br /&gt;
Дмитренко Юрій&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Творча назва ==&lt;br /&gt;
«Плюс і мінус»&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Основні питання: ==&lt;br /&gt;
Ключове питання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Електричний заряд: допомога чи небезпека?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тематичні питання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Електризація тіл – це створення електричних зарядів чи перерозподіл?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Електричний струм  - небезпека чи необхідність у виробництві та побуті?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Змістові питання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Чи можна наелектризувати тіло людини?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Чи можна створювати та переносити електричні заряд?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Які умови необхідні для існування електричного струму?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Стислий опис: ==&lt;br /&gt;
В проекті розглядається питання електризації тіл та виникнення електричного струму. Дослідження проводиться за напрямом використання даного явища у повсякденному житті та на виробництві. В ході дослідження учні з’ясовують та презентують за допомогою програми PowerPoint цікаві факти з життя вчених, що займалися питаннями електризації та умовами існування електричного струму.      Проект передбачає розгляд всіляких заходів, що запобігають ураженню електричним струмом . Для залучення до проекту та обміну інформацією учні створять Web-сайт з відповідними своїми висновками. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Кінцевий продукт ==&lt;br /&gt;
Який кінцевий продукт отримають Участники у результаті своєї роботи, як його практично можна буде використовувати у навчальному процесі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Навчальні предмет(и):==&lt;br /&gt;
Інформатика, Математика, Фізика, Радіоелектроніка.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Класи: ==&lt;br /&gt;
10-11&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Навчальні цілі та очікувані результати навчання: ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Учні навчаються:&lt;br /&gt;
-	правильно планувати свій час і виконувати роботу згідно критеріїв і вимог;&lt;br /&gt;
-	складати  електричні схеми;&lt;br /&gt;
-	використовувати набутті знання з електротехніки з основами промислової електроніки, електроматеріалознавства, охорони праці та техніки безпеки для дослідження ;&lt;br /&gt;
-	організовувати, обирати, порівнювати, складати звіти, порівнювати з критеріями та оцінювати результати різних видів діяльності для роботи в проекті;&lt;br /&gt;
-	збирати інформацію, обговорювати питання,  адаптувати текст,  змонтовувати знайдений матеріал, підбирати доцільні ілюстраціі;&lt;br /&gt;
-	посилатися на використані джерела;&lt;br /&gt;
-	працювати з формами опитування та шаблонами;&lt;br /&gt;
-	працювати з графікою та готовими малюнками програмами Word, Excel, PowerPoint, Publisher, створюючи свої презентації, публікації таWeb-сайти.&lt;br /&gt;
В учнів формується:&lt;br /&gt;
-	вміння ефективно співпрацювати в групі, розподіляти обов’язки;&lt;br /&gt;
-	вміння стисло та чітко представляти результати своєї роботи;&lt;br /&gt;
-	навички мислення високого рівня; &lt;br /&gt;
-	вміння здобувати інформацію з Internet та друкованих джерел на побутову тематику, ефективно та толерантно спілкуватись з однолітками; &lt;br /&gt;
-	активна життєва позиція.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Діяльність учнів: ==&lt;br /&gt;
Перед початком проекту учні ознайомлюються із презентацією викладача, з якої вони дізнаються про сам проект, його етапи, цілі та завдання. Їх основна задача провести дослідження явища електризації та умов існування електричного струму. З’ясувати та розглянути проходження електричного струму в різних середовищах. &lt;br /&gt;
Учні об’єднуються в групи, розподіляють обов’язки, складають план роботи. Вході дослідження учні працюють за напрямками: дослідження історії винайдення  електричного заряду; дослідження та вивчення умов існування електричного струму та наслідків дії струму. Для обміну інформацією та для залучення інших до роботи учасники групи створюють Web-сайт. Учні ознайомлюються з критеріями оцінювання Web-сайтів, обговорюють план дій, розробляють структуру сайта, підбирають матеріали, розробляють анкету. Web–сайт містить інформацію з результатами досліджень.&lt;br /&gt;
Учасники групи здійснюють пошук інформації в Internet та друкованих джерелах інформації за темою проекту, добирають малюнки та ілюстрації, аналізують отриману інформацію, роблять висновки. Під час створення публікації учні складають план публікації, пишуть статті, виконують пошукові завдання, спілкуються з однолітками.  Під час цієї роботи учні набувають навичок висловлювати думки повними завершеними реченнями, вміння ілюструвати свої ідеї, комбінувати текст, застосовувати свої знання на практиці. Учні презентують свою публікацію викладачу та однокласникам. Оцінюють за критеріями створену публікацію. &lt;br /&gt;
Учасники проекту ознайомлюються з критеріями оцінювання презентації. В ході лао слідження створюють мультимедійну презентацію в програмі PowerPoint, яку демонструють перед групою на захисті проекту. &lt;br /&gt;
Оцінюють за критеріями створену презентацію&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Приблизний час, необхідний для реалізації навчального проекту:==&lt;br /&gt;
6 місяців&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Оцінювання знань та вмінь учнів: ==&lt;br /&gt;
Розміщуються критерії оцінювання діяльності Учасників у проекті. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-Инструменты оценивания:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Оцінювання проводиться згідно розроблених критеріїв та форм оцінювання. В оцінюванні беруть участь учні, вчителі, батьки. Завершується оцінювання презентацією роботи в групі та оголошенням результатів конкурсу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* '''Интернет ресурси:'''&lt;br /&gt;
http://www.dialektika.com/books/&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Дмитренко Юра</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9C%D1%96%D0%B9_%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82</id>
		<title>Мій роект</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9C%D1%96%D0%B9_%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82"/>
				<updated>2010-01-05T05:42:39Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Дмитренко Юра: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== Автор навчального проекту:==&lt;br /&gt;
Дмитренко Юрій&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Творча назва ==&lt;br /&gt;
«Плюс і мінус»&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Основні питання: ==&lt;br /&gt;
Ключове питання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Електричний заряд: допомога чи небезпека?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тематичні питання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Електризація тіл – це створення електричних зарядів чи перерозподіл?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Електричний струм  - небезпека чи необхідність у виробництві та побуті?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Змістові питання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Чи можна наелектризувати тіло людини?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Чи можна створювати та переносити електричні заряд?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Які умови необхідні для існування електричного струму?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Стислий опис: ==&lt;br /&gt;
В проекті розглядається питання електризації тіл та виникнення електричного струму. Дослідження проводиться за напрямом використання даного явища у повсякденному житті та на виробництві. В ході дослідження учні з’ясовують та презентують за допомогою програми PowerPoint цікаві факти з життя вчених, що займалися питаннями електризації та умовами існування електричного струму.      Проект передбачає розгляд всіляких заходів, що запобігають ураженню електричним струмом . Для залучення до проекту та обміну інформацією учні створять Web-сайт з відповідними своїми висновками. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Кінцевий продукт ==&lt;br /&gt;
Який кінцевий продукт отримають Участники у результаті своєї роботи, як його практично можна буде використовувати у навчальному процесі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Навчальні предмет(и):==&lt;br /&gt;
Інформатика, Математика, Фізика, Радіоелектроніка.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Класи: ==&lt;br /&gt;
10-11&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Навчальні цілі та очікувані результати навчання: ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Учні навчаються:&lt;br /&gt;
-	правильно планувати свій час і виконувати роботу згідно критеріїв і вимог;&lt;br /&gt;
-	складати  електричні схеми;&lt;br /&gt;
-	використовувати набутті знання з електротехніки з основами промислової електроніки, електроматеріалознавства, охорони праці та техніки безпеки для дослідження ;&lt;br /&gt;
-	організовувати, обирати, порівнювати, складати звіти, порівнювати з критеріями та оцінювати результати різних видів діяльності для роботи в проекті;&lt;br /&gt;
-	збирати інформацію, обговорювати питання,  адаптувати текст,  змонтовувати знайдений матеріал, підбирати доцільні ілюстраціі;&lt;br /&gt;
-	посилатися на використані джерела;&lt;br /&gt;
-	працювати з формами опитування та шаблонами;&lt;br /&gt;
-	працювати з графікою та готовими малюнками програмами Word, Excel, PowerPoint, Publisher, створюючи свої презентації, публікації таWeb-сайти.&lt;br /&gt;
В учнів формується:&lt;br /&gt;
-	вміння ефективно співпрацювати в групі, розподіляти обов’язки;&lt;br /&gt;
-	вміння стисло та чітко представляти результати своєї роботи;&lt;br /&gt;
-	навички мислення високого рівня; &lt;br /&gt;
-	вміння здобувати інформацію з Internet та друкованих джерел на побутову тематику, ефективно та толерантно спілкуватись з однолітками; &lt;br /&gt;
-	активна життєва позиція.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Діяльність учнів: ==&lt;br /&gt;
Перед початком проекту учні ознайомлюються із презентацією викладача, з якої вони дізнаються про сам проект, його етапи, цілі та завдання. Їх основна задача провести дослідження явища електризації та умов існування електричного струму. З’ясувати та розглянути проходження електричного струму в різних середовищах. &lt;br /&gt;
Учні об’єднуються в групи, розподіляють обов’язки, складають план роботи. Вході дослідження учні працюють за напрямками: дослідження історії винайдення  електричного заряду; дослідження та вивчення умов існування електричного струму та наслідків дії струму. Для обміну інформацією та для залучення інших до роботи учасники групи створюють Web-сайт. Учні ознайомлюються з критеріями оцінювання Web-сайтів, обговорюють план дій, розробляють структуру сайта, підбирають матеріали, розробляють анкету. Web–сайт містить інформацію з результатами досліджень.&lt;br /&gt;
Учасники групи здійснюють пошук інформації в Internet та друкованих джерелах інформації за темою проекту, добирають малюнки та ілюстрації, аналізують отриману інформацію, роблять висновки. Під час створення публікації учні складають план публікації, пишуть статті, виконують пошукові завдання, спілкуються з однолітками.  Під час цієї роботи учні набувають навичок висловлювати думки повними завершеними реченнями, вміння ілюструвати свої ідеї, комбінувати текст, застосовувати свої знання на практиці. Учні презентують свою публікацію викладачу та однокласникам. Оцінюють за критеріями створену публікацію. &lt;br /&gt;
Учасники проекту ознайомлюються з критеріями оцінювання презентації. В ході лао слідження створюють мультимедійну презентацію в програмі PowerPoint, яку демонструють перед групою на захисті проекту. &lt;br /&gt;
Оцінюють за критеріями створену презентацію&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Приблизний час, необхідний для реалізації навчального проекту:==&lt;br /&gt;
6 місяців&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Оцінювання знань та вмінь учнів: ==&lt;br /&gt;
Розміщуються критерії оцінювання діяльності Учасників у проекті. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Матеріали та ресурси: ==&lt;br /&gt;
Список всех материалов проекта с указанием формата.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-Материалы исследований учащихся (примеры):&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-Дидактические материалы:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-Методические материалы:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-Инструменты оценивания:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Оцінювання проводиться згідно розроблених критеріїв та форм оцінювання. В оцінюванні беруть участь учні, вчителі, батьки. Завершується оцінювання презентацією роботи в групі та оголошенням результатів конкурсу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Вхідні знання та навички:==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Ресурсы ==&lt;br /&gt;
Какие ресурсы помогут участникам успешно выполнить все этапы проекта (укажите списком).&lt;br /&gt;
* '''Печатные материалы:'''&lt;br /&gt;
* '''Интернет ресурсы:'''&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Дмитренко Юра</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9C%D1%96%D0%B9_%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82</id>
		<title>Мій роект</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9C%D1%96%D0%B9_%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82"/>
				<updated>2010-01-05T05:42:02Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Дмитренко Юра: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== Автор навчального проекту:==&lt;br /&gt;
Дмитренко Юрій&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Творча назва ==&lt;br /&gt;
«Плюс і мінус»&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Основні питання: ==&lt;br /&gt;
Ключове питання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Електричний заряд: допомога чи небезпека?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тематичні питання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Електризація тіл – це створення електричних зарядів чи перерозподіл?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Електричний струм  - небезпека чи необхідність у виробництві та побуті?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Змістові питання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Чи можна наелектризувати тіло людини?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Чи можна створювати та переносити електричні заряд?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Які умови необхідні для існування електричного струму?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Стислий опис: ==&lt;br /&gt;
     В проекті розглядається питання електризації тіл та виникнення електричного струму. Дослідження проводиться за напрямом використання даного явища у повсякденному житті та на виробництві. В ході дослідження учні з’ясовують та презентують за допомогою програми PowerPoint цікаві факти з життя вчених, що займалися питаннями електризації та умовами існування електричного струму.      Проект передбачає розгляд всіляких заходів, що запобігають ураженню електричним струмом . Для залучення до проекту та обміну інформацією учні створять Web-сайт з відповідними своїми висновками. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Кінцевий продукт ==&lt;br /&gt;
Який кінцевий продукт отримають Участники у результаті своєї роботи, як його практично можна буде використовувати у навчальному процесі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Навчальні предмет(и):==&lt;br /&gt;
Інформатика, Математика, Фізика, Радіоелектроніка.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Класи: ==&lt;br /&gt;
10-11&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Навчальні цілі та очікувані результати навчання: ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Учні навчаються:&lt;br /&gt;
-	правильно планувати свій час і виконувати роботу згідно критеріїв і вимог;&lt;br /&gt;
-	складати  електричні схеми;&lt;br /&gt;
-	використовувати набутті знання з електротехніки з основами промислової електроніки, електроматеріалознавства, охорони праці та техніки безпеки для дослідження ;&lt;br /&gt;
-	організовувати, обирати, порівнювати, складати звіти, порівнювати з критеріями та оцінювати результати різних видів діяльності для роботи в проекті;&lt;br /&gt;
-	збирати інформацію, обговорювати питання,  адаптувати текст,  змонтовувати знайдений матеріал, підбирати доцільні ілюстраціі;&lt;br /&gt;
-	посилатися на використані джерела;&lt;br /&gt;
-	працювати з формами опитування та шаблонами;&lt;br /&gt;
-	працювати з графікою та готовими малюнками програмами Word, Excel, PowerPoint, Publisher, створюючи свої презентації, публікації таWeb-сайти.&lt;br /&gt;
В учнів формується:&lt;br /&gt;
-	вміння ефективно співпрацювати в групі, розподіляти обов’язки;&lt;br /&gt;
-	вміння стисло та чітко представляти результати своєї роботи;&lt;br /&gt;
-	навички мислення високого рівня; &lt;br /&gt;
-	вміння здобувати інформацію з Internet та друкованих джерел на побутову тематику, ефективно та толерантно спілкуватись з однолітками; &lt;br /&gt;
-	активна життєва позиція.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Діяльність учнів: ==&lt;br /&gt;
Перед початком проекту учні ознайомлюються із презентацією викладача, з якої вони дізнаються про сам проект, його етапи, цілі та завдання. Їх основна задача провести дослідження явища електризації та умов існування електричного струму. З’ясувати та розглянути проходження електричного струму в різних середовищах. &lt;br /&gt;
Учні об’єднуються в групи, розподіляють обов’язки, складають план роботи. Вході дослідження учні працюють за напрямками: дослідження історії винайдення  електричного заряду; дослідження та вивчення умов існування електричного струму та наслідків дії струму. Для обміну інформацією та для залучення інших до роботи учасники групи створюють Web-сайт. Учні ознайомлюються з критеріями оцінювання Web-сайтів, обговорюють план дій, розробляють структуру сайта, підбирають матеріали, розробляють анкету. Web–сайт містить інформацію з результатами досліджень.&lt;br /&gt;
Учасники групи здійснюють пошук інформації в Internet та друкованих джерелах інформації за темою проекту, добирають малюнки та ілюстрації, аналізують отриману інформацію, роблять висновки. Під час створення публікації учні складають план публікації, пишуть статті, виконують пошукові завдання, спілкуються з однолітками.  Під час цієї роботи учні набувають навичок висловлювати думки повними завершеними реченнями, вміння ілюструвати свої ідеї, комбінувати текст, застосовувати свої знання на практиці. Учні презентують свою публікацію викладачу та однокласникам. Оцінюють за критеріями створену публікацію. &lt;br /&gt;
Учасники проекту ознайомлюються з критеріями оцінювання презентації. В ході лао слідження створюють мультимедійну презентацію в програмі PowerPoint, яку демонструють перед групою на захисті проекту. &lt;br /&gt;
Оцінюють за критеріями створену презентацію&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Приблизний час, необхідний для реалізації навчального проекту:==&lt;br /&gt;
6 місяців&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Оцінювання знань та вмінь учнів: ==&lt;br /&gt;
Розміщуються критерії оцінювання діяльності Учасників у проекті. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Матеріали та ресурси: ==&lt;br /&gt;
Список всех материалов проекта с указанием формата.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-Материалы исследований учащихся (примеры):&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-Дидактические материалы:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-Методические материалы:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-Инструменты оценивания:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Оцінювання проводиться згідно розроблених критеріїв та форм оцінювання. В оцінюванні беруть участь учні, вчителі, батьки. Завершується оцінювання презентацією роботи в групі та оголошенням результатів конкурсу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Вхідні знання та навички:==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Ресурсы ==&lt;br /&gt;
Какие ресурсы помогут участникам успешно выполнить все этапы проекта (укажите списком).&lt;br /&gt;
* '''Печатные материалы:'''&lt;br /&gt;
* '''Интернет ресурсы:'''&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Дмитренко Юра</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9C%D1%96%D0%B9_%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82</id>
		<title>Мій роект</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9C%D1%96%D0%B9_%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82"/>
				<updated>2010-01-05T00:07:50Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Дмитренко Юра: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== Автор навчального проекту:==&lt;br /&gt;
...&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Творча назва ==&lt;br /&gt;
...&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Основні питання: ==&lt;br /&gt;
Ключове питання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
...&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тематичні питання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. ...&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. ...&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. ...&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Змістові питання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-...&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-... &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-...&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-...&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-...&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Стислий опис: ==&lt;br /&gt;
...&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Кінцевий продукт ==&lt;br /&gt;
Який кінцевий продукт отримають Участники у результаті своєї роботи, як його практично можна буде використовувати у навчальному процесі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Навчальні предмет(и):==&lt;br /&gt;
Записати предмети, з якими пов’язаний ваш навчальний проект.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Навчальна тема проекту==&lt;br /&gt;
Яка навчальна тема і у якій предметній області може бути розглянута або вивчена за допомогою даного проекту.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Класи: ==&lt;br /&gt;
Вказати класи, яких стосується навчальний проект.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Навчальні цілі та очікувані результати навчання: ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приклад опису навчальних цілей&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Діяльність учнів: ==&lt;br /&gt;
Детальний опис етапів реалізації проекту, які будуть виконувати Участники.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приклади опису: &lt;br /&gt;
* [[діяльність учнів у проекті &amp;quot;Як розв’язати нелінійне рівняння?&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
* [[діяльність учнів у проекті]] &lt;br /&gt;
* [[діяльність учнів у дослідницькому проекті ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Приблизний час, необхідний для реалізації навчального проекту:==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Оцінювання знань та вмінь учнів: ==&lt;br /&gt;
Розміщуються критерії оцінювання діяльності Учасників у проекті. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Матеріали та ресурси: ==&lt;br /&gt;
Список всех материалов проекта с указанием формата.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-Материалы исследований учащихся (примеры):&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-Дидактические материалы:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-Методические материалы:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-Инструменты оценивания:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-...&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Вхідні знання та навички:==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Ресурсы ==&lt;br /&gt;
Какие ресурсы помогут участникам успешно выполнить все этапы проекта (укажите списком).&lt;br /&gt;
* '''Печатные материалы:'''&lt;br /&gt;
* '''Интернет ресурсы:'''&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Дмитренко Юра</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9C%D1%96%D0%B9_%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82</id>
		<title>Мій роект</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9C%D1%96%D0%B9_%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82"/>
				<updated>2010-01-05T00:06:55Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Дмитренко Юра: Створена сторінка: {{subst:Template:Шаблон:План проекту}}&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{{subst:Template:Шаблон:План проекту}}&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Дмитренко Юра</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%94%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%AE%D1%80%D0%B0</id>
		<title>Користувач:Дмитренко Юра</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%94%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%AE%D1%80%D0%B0"/>
				<updated>2010-01-05T00:00:15Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Дмитренко Юра: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Компютерні мережі]]&amp;lt;p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Мій роект]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Дмитренко Юра</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%94%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%AE%D1%80%D0%B0</id>
		<title>Користувач:Дмитренко Юра</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%94%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%AE%D1%80%D0%B0"/>
				<updated>2010-01-04T23:59:06Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Дмитренко Юра: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Компютерні мережі]]&amp;lt;p&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Проект]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Дмитренко Юра</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%94%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%AE%D1%80%D0%B0</id>
		<title>Користувач:Дмитренко Юра</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%94%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%AE%D1%80%D0%B0"/>
				<updated>2010-01-04T23:58:36Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Дмитренко Юра: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Компютерні мережі]]&lt;br /&gt;
[[Проект]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Дмитренко Юра</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/AppleTalk</id>
		<title>AppleTalk</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/AppleTalk"/>
				<updated>2009-12-24T04:09:48Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Дмитренко Юра: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Appletalk''' -  це стек протоколів, розроблених Apple Computer для комп'ютерної мережі. Він був спочатку включений в Macintosh (1984), зараз компанія відмовилася від нього на користь [[TCP/IP|TCP/IP]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мережева модель==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=1&lt;br /&gt;
 !Модель OSI&lt;br /&gt;
 !Відповідні рівні Appletalk&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |Прикладний рівень&lt;br /&gt;
 |[[Apple Filing Protocol (AFP)]]&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |Рівень представлення&lt;br /&gt;
 |[[Apple Filing Protocol (AFP)]]&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |Сеансовий рівень&lt;br /&gt;
 | &lt;br /&gt;
Zone Information Protocol (ZIP)&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
AppleTalk Session Protocol (ASP)&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
[[AppleTalk Data Stream Protocol (ADSP)]]&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
AppleTalk Update-Based Routing Protocol (AURP)&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
Printer Access Protocol (PAP)&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |[[Транспортний рівень]]&lt;br /&gt;
 |&lt;br /&gt;
[[AppleTalk Transaction Protocol (ATP)]]&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
AppleTalk Echo Protocol (AEP)&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
Name Binding Protocol (NBP)&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
[[Routing Table Maintenance Protocol (RTMP)]]&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |''Мережевий рівень''&lt;br /&gt;
 |[[Datagram Delivery Protocol (DDP)]]&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |''Канальний рівень''&lt;br /&gt;
 |&lt;br /&gt;
EtherTalk Link Access Protocol (ELAP)&amp;lt;br /&amp;gt;LocalTalk Link Access Protocol (LLAP) &amp;lt;br /&amp;gt; TokenTalk Link Access Protocol (TLAP) &amp;lt;br /&amp;gt;Fiber Distributed Data Interface (FDDI)&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |''Фізичний рівень''&lt;br /&gt;
 |&lt;br /&gt;
LocalTalk driver&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
Ethernet driver&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
Token Ring driver&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
FDDI driver&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Бібліографічна довідка ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На початку 1980 р. Apple Computer готувалася до випуску комп'ютера Macintosh. Інженери компанії знали, що незабаром мережі стануть насущною необхідністю, а не просто цікавою новинкою. Вони хотіли також добитися того, щоб що базується на комп'ютерах Macintosh мережа була безшовним розширенням інтерфейсу користувача Macintosh, що зробило справжню революцію в цій області. Маючи на увазі ці два чинники, Apple вирішила вбудувати мережевий інтерфейс в кожен Macintosh і інтегрувати цей інтерфейс в оточення настільної обчислювальної машини. Нова мережева архітектура Apple отримала назву Apple Talk.&lt;br /&gt;
Хоча Apple Talk є патентованою мережею, Apple опублікувала характеристики Apple Talk, намагаючись заохотити розробку за участю третьої сторони. В даний час велике число компаній успішно збувають на ринку що базуються на Apple Talk вироби; у їх числі Novell, Inc. і Мicrosoft Corparation.&lt;br /&gt;
Оригінальну реалізацію Apple Talk, розроблену для локальних робочих груп, в даний час зазвичай називають Apple Talk Phase I. Проте після установки понад 1.5 млн. комп'ютерів Macintosh протягом перших п'яти років існування цього виробу, Apple виявила, що деякі крупні корпорації перевищують вбудовані можливості Apple Talk Phase I, тому протокол був модернізований. Розширені протоколи стали известнны під назвою Apple Talk Phase II. Oни розширили можливості маршрутизації Apple Talk, забезпечивши їх успішне застосування в крупніших мережах.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Основи технології ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Apple Talk була розроблена як система розподіленої мережі клієнт-сервер. Іншими словами, користувачі спільно користуються мережевими ресурсами (такими, як файли і принтери). Комп'ютери, що забезпечують ці ресурси, називаються службовими пристроями (servers); комп'ютери, що використовують мережеві ресурси службових пристроїв, називаються клієнтами (clients). Взаємодія із службовими пристроями в значній мірі є прозорою для користувача, оскільки сам комп'ютер визначає місцеположення запрошуваного матеріалу і звертається до нього без отримання подальшої інформації від користувача. На додаток до простоти використання, розподілені системи також мають економічні переваги в порівнянні з системами, де всі важливі матеріали можуть бути поміщені в декількох, а не в багатьох місцеположеннях.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==  Основні відомості  ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідна сеансовому рівню моделі OSI версія AppleTalk складається з п'яти протоколів, що підтримують повністю дуплексну передачу даних, перетворення логічних назв в адреси, доступ до принтера, переупорядковування пакетів і так далі&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перший протокол сеансового рівня називається протоколом потоків даних (AppleTalk Data Stream Protocol — ADSP). Протокол ADSP надає повністю дуплексні послуги, що орієнтовані на встановлення з'єднання і характеризуються високим ступенем надійності. Така надійність досягається шляхом встановлення логічного з'єднання (сеансу) між двома взаємодіючими процесами на клієнтських машинах. Протокол ADSP дозволяє управляти цим з'єднанням, забезпечуючи контроль потоку даних, переупорядковування пакетів і розсилку підтверджень про прийом пакетів. Для встановлення логічного з'єднання між процесами використовуються номери сокетів. Після встановлення з'єднання дві системи можуть почати обмін даними.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наступним протоколом сеансового рівня AppleTalk є власне сеансовий протокол (AppleTalk Session Protocol — ASP). Протокол ASP забезпечує надійну доставку даних, використовуючи для цього орієнтоване на коректність прийнятих послідовностей управління сеансом (sequence-oriented session management), і надає доступ до транспортних послуг протоколу транспортного рівня AppleTalk Transport Protocol (ATP).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Протокол маршрутизації з оновленням середовища AppleTalk (AppleTalk Update-Based Routing Protocol — AURP) використовується у великих мережах AppleTalk і застосовується в основному для маршрутизації і підтримки обміну інформацією між маршрутизуючими пристроями, зокрема, між маршрутизаторами Exterior Gateway.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Крім того, до складу сеансового рівня AppleTalk входить протокол доступу до принтера (Printer Access Protocol — PAP). Не дивлячись на те що спочатку протокол РАР був розроблений для управління доступом до мережевих принтерів, він може використовуватися для забезпечення обміну даними між різноманітними пристроями. Між пристроями встановлюється двонаправлене з'єднання і одночасно здійснюється управління потоком даних і контроль послідовності пакетів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
І, нарешті, останній протокол сеансового рівня AppleTalk, — протокол зонної інформації (Zone Information Protocol — ZIP). Протокол ZIP надає механізм логічного групування окремих мережевих пристроїв за допомогою «дружніх» імен. Такі логічні групи називаються зонами (zones). У розширеній мережі комп'ютери можуть охоплювати декілька мереж, але залишатися при цьому логічно згрупованими в одну зону. Проте в невеликих, нерозширених мережах може бути визначена єдина зона.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для перетворення назви зон в номери мереж і вузлів ZIP використовує протокол скріплення імен (Name Binding Protocol — NBP), що належить транспортному рівню. Для розсилки даних про зміну конфігурації зони використовується протокол АТР.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
П'ять протоколів сеансового рівня AppleTalk надають клієнтам можливість встановлювати логічне з'єднання і обмінюватися даними між комп'ютерами незалежно від відстані між ними.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Особливості AppleTalk ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Подібно TCP/IP, AppleTalk використовує 32-розрядні адреси. Подібно до IP-адресу, адреса AppleTalk складається з двох компонентів: адреси мережі і адреси комп'ютера. На відміну від IP, довжина кожного з компонентів фіксована: 16 з 32 бітів виділені для представлення адреси мережі, а останні 16 бітів — для ідентифікації комп'ютера. У мережах AppleTalk підтримується процедура переговорів, що робляться для отримання комп'ютером мережевої адреси. Завдяки наявності такої процедури адміністратор позбавлений від необхідності явно указувати адреси. (Якщо ви захочете, можете задати адресу явно або запитати його з певного діапазону, але зазвичай в цьому немає потреби.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Окрім адрес для ідентифікації комп'ютерів в AppleTalk-сетях існує система імен, призначена для того, щоб спростити роботу користувачів. Кожному комп'ютеру привласнюється ім'я, крім того, для цього комп'ютера визначається приналежність до локальної групи машин, яка називається зоною. Повне ім'я складається з імені комп'ютера і імені зони. У невеликих мережах інформація про зону може не використовуватися, в цьому випадку комп'ютери ідентифікуються тільки за допомогою імені. [[Netatalk]] (основний пакет, призначений для підтримки AppleTalk в Linux) за умовчанням генерує AppleTalk-імена на базі доменних імен TCP/IP. Так, наприклад, якщо комп'ютеру відповідає доменне ім'я larch. threeroomco. com, Nettalk призначить йому ім'я larch. Інформація про домен при цьому буде загублена. Двокомпонентні імена істотно обмежують розміри AppleTalk-мереж, зокрема, створити мережу, що налічує більше декількох тисяч комп'ютерів, скрутно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Основне призначення AppleTalk - забезпечення сумісного використання файлів і принтерів. Багато мережевих принтерів можуть безпосередньо взаємодіяти за допомогою протоколу AppleTalk, а засоби розділення файлів підтримуються в MACOS, Windows NT і 2000, Linux, BEOS і інших операційних системах. Для вирішення інших завдань AppleTalk використовується лише в мережах, що складаються з комп'ютерів, які працюють під управлінням MACOS. У мережах, компоненти яких використовують інші операційні системи, доцільніше застосовувати інші стеки протоколів. Якщо до складу мережі входять різні машини, на комп'ютерах Macintosh встановлюють систему MACOS X, що забезпечує роботу з NFS.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При маршрутизації пакетів AppleTalk за допомогою звичайних маршрутизаторів виникають серйозні труднощі. Щоб виключити можливість злому ззовні, можна заборонити підтримку TCP/IP на сервері Netatalk. Очевидно, що цей захід забезпечення безпеки не є єдино можливим.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[category:Комп'ютерні мережі]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Дмитренко Юра</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/AppleTalk</id>
		<title>AppleTalk</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/AppleTalk"/>
				<updated>2009-12-24T04:09:17Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Дмитренко Юра: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Appletalk''' -  це стек протоколів, розроблених Apple Computer для комп'ютерної мережі. Він був спочатку включений в Macintosh (1984), зараз компанія відмовилася від нього на користь [[TCP/IP|TCP/IP]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мережева модель==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=1&lt;br /&gt;
 !Модель OSI&lt;br /&gt;
 !Відповідні рівні Appletalk&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |Прикладний рівень&lt;br /&gt;
 |[[Apple Filing Protocol (AFP)]]&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |Рівень представлення&lt;br /&gt;
 |[[Apple Filing Protocol (AFP)]]&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |Сеансовий рівень&lt;br /&gt;
 | &lt;br /&gt;
 Zone Information Protocol (ZIP)&lt;br /&gt;
 AppleTalk Session Protocol (ASP)&lt;br /&gt;
 [[AppleTalk Data Stream Protocol (ADSP)]]&lt;br /&gt;
 AppleTalk Update-Based Routing Protocol (AURP)&lt;br /&gt;
 Printer Access Protocol (PAP)&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |[[Транспортний рівень]]&lt;br /&gt;
 |&lt;br /&gt;
[[AppleTalk Transaction Protocol (ATP)]]&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
AppleTalk Echo Protocol (AEP)&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
Name Binding Protocol (NBP)&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
[[Routing Table Maintenance Protocol (RTMP)]]&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |''Мережевий рівень''&lt;br /&gt;
 |[[Datagram Delivery Protocol (DDP)]]&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |''Канальний рівень''&lt;br /&gt;
 |&lt;br /&gt;
EtherTalk Link Access Protocol (ELAP)&amp;lt;br /&amp;gt;LocalTalk Link Access Protocol (LLAP) &amp;lt;br /&amp;gt; TokenTalk Link Access Protocol (TLAP) &amp;lt;br /&amp;gt;Fiber Distributed Data Interface (FDDI)&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |''Фізичний рівень''&lt;br /&gt;
 |&lt;br /&gt;
LocalTalk driver&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
Ethernet driver&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
Token Ring driver&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
FDDI driver&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Бібліографічна довідка ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На початку 1980 р. Apple Computer готувалася до випуску комп'ютера Macintosh. Інженери компанії знали, що незабаром мережі стануть насущною необхідністю, а не просто цікавою новинкою. Вони хотіли також добитися того, щоб що базується на комп'ютерах Macintosh мережа була безшовним розширенням інтерфейсу користувача Macintosh, що зробило справжню революцію в цій області. Маючи на увазі ці два чинники, Apple вирішила вбудувати мережевий інтерфейс в кожен Macintosh і інтегрувати цей інтерфейс в оточення настільної обчислювальної машини. Нова мережева архітектура Apple отримала назву Apple Talk.&lt;br /&gt;
Хоча Apple Talk є патентованою мережею, Apple опублікувала характеристики Apple Talk, намагаючись заохотити розробку за участю третьої сторони. В даний час велике число компаній успішно збувають на ринку що базуються на Apple Talk вироби; у їх числі Novell, Inc. і Мicrosoft Corparation.&lt;br /&gt;
Оригінальну реалізацію Apple Talk, розроблену для локальних робочих груп, в даний час зазвичай називають Apple Talk Phase I. Проте після установки понад 1.5 млн. комп'ютерів Macintosh протягом перших п'яти років існування цього виробу, Apple виявила, що деякі крупні корпорації перевищують вбудовані можливості Apple Talk Phase I, тому протокол був модернізований. Розширені протоколи стали известнны під назвою Apple Talk Phase II. Oни розширили можливості маршрутизації Apple Talk, забезпечивши їх успішне застосування в крупніших мережах.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Основи технології ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Apple Talk була розроблена як система розподіленої мережі клієнт-сервер. Іншими словами, користувачі спільно користуються мережевими ресурсами (такими, як файли і принтери). Комп'ютери, що забезпечують ці ресурси, називаються службовими пристроями (servers); комп'ютери, що використовують мережеві ресурси службових пристроїв, називаються клієнтами (clients). Взаємодія із службовими пристроями в значній мірі є прозорою для користувача, оскільки сам комп'ютер визначає місцеположення запрошуваного матеріалу і звертається до нього без отримання подальшої інформації від користувача. На додаток до простоти використання, розподілені системи також мають економічні переваги в порівнянні з системами, де всі важливі матеріали можуть бути поміщені в декількох, а не в багатьох місцеположеннях.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==  Основні відомості  ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідна сеансовому рівню моделі OSI версія AppleTalk складається з п'яти протоколів, що підтримують повністю дуплексну передачу даних, перетворення логічних назв в адреси, доступ до принтера, переупорядковування пакетів і так далі&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перший протокол сеансового рівня називається протоколом потоків даних (AppleTalk Data Stream Protocol — ADSP). Протокол ADSP надає повністю дуплексні послуги, що орієнтовані на встановлення з'єднання і характеризуються високим ступенем надійності. Така надійність досягається шляхом встановлення логічного з'єднання (сеансу) між двома взаємодіючими процесами на клієнтських машинах. Протокол ADSP дозволяє управляти цим з'єднанням, забезпечуючи контроль потоку даних, переупорядковування пакетів і розсилку підтверджень про прийом пакетів. Для встановлення логічного з'єднання між процесами використовуються номери сокетів. Після встановлення з'єднання дві системи можуть почати обмін даними.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наступним протоколом сеансового рівня AppleTalk є власне сеансовий протокол (AppleTalk Session Protocol — ASP). Протокол ASP забезпечує надійну доставку даних, використовуючи для цього орієнтоване на коректність прийнятих послідовностей управління сеансом (sequence-oriented session management), і надає доступ до транспортних послуг протоколу транспортного рівня AppleTalk Transport Protocol (ATP).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Протокол маршрутизації з оновленням середовища AppleTalk (AppleTalk Update-Based Routing Protocol — AURP) використовується у великих мережах AppleTalk і застосовується в основному для маршрутизації і підтримки обміну інформацією між маршрутизуючими пристроями, зокрема, між маршрутизаторами Exterior Gateway.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Крім того, до складу сеансового рівня AppleTalk входить протокол доступу до принтера (Printer Access Protocol — PAP). Не дивлячись на те що спочатку протокол РАР був розроблений для управління доступом до мережевих принтерів, він може використовуватися для забезпечення обміну даними між різноманітними пристроями. Між пристроями встановлюється двонаправлене з'єднання і одночасно здійснюється управління потоком даних і контроль послідовності пакетів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
І, нарешті, останній протокол сеансового рівня AppleTalk, — протокол зонної інформації (Zone Information Protocol — ZIP). Протокол ZIP надає механізм логічного групування окремих мережевих пристроїв за допомогою «дружніх» імен. Такі логічні групи називаються зонами (zones). У розширеній мережі комп'ютери можуть охоплювати декілька мереж, але залишатися при цьому логічно згрупованими в одну зону. Проте в невеликих, нерозширених мережах може бути визначена єдина зона.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для перетворення назви зон в номери мереж і вузлів ZIP використовує протокол скріплення імен (Name Binding Protocol — NBP), що належить транспортному рівню. Для розсилки даних про зміну конфігурації зони використовується протокол АТР.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
П'ять протоколів сеансового рівня AppleTalk надають клієнтам можливість встановлювати логічне з'єднання і обмінюватися даними між комп'ютерами незалежно від відстані між ними.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Особливості AppleTalk ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Подібно TCP/IP, AppleTalk використовує 32-розрядні адреси. Подібно до IP-адресу, адреса AppleTalk складається з двох компонентів: адреси мережі і адреси комп'ютера. На відміну від IP, довжина кожного з компонентів фіксована: 16 з 32 бітів виділені для представлення адреси мережі, а останні 16 бітів — для ідентифікації комп'ютера. У мережах AppleTalk підтримується процедура переговорів, що робляться для отримання комп'ютером мережевої адреси. Завдяки наявності такої процедури адміністратор позбавлений від необхідності явно указувати адреси. (Якщо ви захочете, можете задати адресу явно або запитати його з певного діапазону, але зазвичай в цьому немає потреби.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Окрім адрес для ідентифікації комп'ютерів в AppleTalk-сетях існує система імен, призначена для того, щоб спростити роботу користувачів. Кожному комп'ютеру привласнюється ім'я, крім того, для цього комп'ютера визначається приналежність до локальної групи машин, яка називається зоною. Повне ім'я складається з імені комп'ютера і імені зони. У невеликих мережах інформація про зону може не використовуватися, в цьому випадку комп'ютери ідентифікуються тільки за допомогою імені. [[Netatalk]] (основний пакет, призначений для підтримки AppleTalk в Linux) за умовчанням генерує AppleTalk-імена на базі доменних імен TCP/IP. Так, наприклад, якщо комп'ютеру відповідає доменне ім'я larch. threeroomco. com, Nettalk призначить йому ім'я larch. Інформація про домен при цьому буде загублена. Двокомпонентні імена істотно обмежують розміри AppleTalk-мереж, зокрема, створити мережу, що налічує більше декількох тисяч комп'ютерів, скрутно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Основне призначення AppleTalk - забезпечення сумісного використання файлів і принтерів. Багато мережевих принтерів можуть безпосередньо взаємодіяти за допомогою протоколу AppleTalk, а засоби розділення файлів підтримуються в MACOS, Windows NT і 2000, Linux, BEOS і інших операційних системах. Для вирішення інших завдань AppleTalk використовується лише в мережах, що складаються з комп'ютерів, які працюють під управлінням MACOS. У мережах, компоненти яких використовують інші операційні системи, доцільніше застосовувати інші стеки протоколів. Якщо до складу мережі входять різні машини, на комп'ютерах Macintosh встановлюють систему MACOS X, що забезпечує роботу з NFS.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При маршрутизації пакетів AppleTalk за допомогою звичайних маршрутизаторів виникають серйозні труднощі. Щоб виключити можливість злому ззовні, можна заборонити підтримку TCP/IP на сервері Netatalk. Очевидно, що цей захід забезпечення безпеки не є єдино можливим.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[category:Комп'ютерні мережі]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Дмитренко Юра</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/AppleTalk</id>
		<title>AppleTalk</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/AppleTalk"/>
				<updated>2009-12-24T04:08:16Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Дмитренко Юра: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Appletalk''' -  це стек протоколів, розроблених Apple Computer для комп'ютерної мережі. Він був спочатку включений в Macintosh (1984), зараз компанія відмовилася від нього на користь [[TCP/IP|TCP/IP]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мережева модель==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=1&lt;br /&gt;
 !Модель OSI&lt;br /&gt;
 !Відповідні рівні Appletalk&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |Прикладний рівень&lt;br /&gt;
 |[[Apple Filing Protocol (AFP)]]&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |Рівень представлення&lt;br /&gt;
 |[[Apple Filing Protocol (AFP)]]&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |Сеансовий рівень&lt;br /&gt;
 | &lt;br /&gt;
 Zone Information Protocol (ZIP)&lt;br /&gt;
 AppleTalk Session Protocol (ASP)&lt;br /&gt;
 [[AppleTalk Data Stream Protocol (ADSP)]]&lt;br /&gt;
 AppleTalk Update-Based Routing Protocol (AURP)&lt;br /&gt;
 Printer Access Protocol (PAP)&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |[[Транспортний рівень]]&lt;br /&gt;
 |&lt;br /&gt;
 [[AppleTalk Transaction Protocol (ATP)]]&lt;br /&gt;
 AppleTalk Echo Protocol (AEP)&lt;br /&gt;
 Name Binding Protocol (NBP)&lt;br /&gt;
 [[Routing Table Maintenance Protocol (RTMP)]]&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |''Мережевий рівень''&lt;br /&gt;
 |[[Datagram Delivery Protocol (DDP)]]&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |''Канальний рівень''&lt;br /&gt;
 |&lt;br /&gt;
EtherTalk Link Access Protocol (ELAP)&amp;lt;br /&amp;gt;LocalTalk Link Access Protocol (LLAP) &amp;lt;br /&amp;gt; TokenTalk Link Access Protocol (TLAP) &amp;lt;br /&amp;gt;Fiber Distributed Data Interface (FDDI)&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |''Фізичний рівень''&lt;br /&gt;
 |&lt;br /&gt;
 LocalTalk driver&lt;br /&gt;
 Ethernet driver&lt;br /&gt;
 Token Ring driver&lt;br /&gt;
 FDDI driver&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Бібліографічна довідка ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На початку 1980 р. Apple Computer готувалася до випуску комп'ютера Macintosh. Інженери компанії знали, що незабаром мережі стануть насущною необхідністю, а не просто цікавою новинкою. Вони хотіли також добитися того, щоб що базується на комп'ютерах Macintosh мережа була безшовним розширенням інтерфейсу користувача Macintosh, що зробило справжню революцію в цій області. Маючи на увазі ці два чинники, Apple вирішила вбудувати мережевий інтерфейс в кожен Macintosh і інтегрувати цей інтерфейс в оточення настільної обчислювальної машини. Нова мережева архітектура Apple отримала назву Apple Talk.&lt;br /&gt;
Хоча Apple Talk є патентованою мережею, Apple опублікувала характеристики Apple Talk, намагаючись заохотити розробку за участю третьої сторони. В даний час велике число компаній успішно збувають на ринку що базуються на Apple Talk вироби; у їх числі Novell, Inc. і Мicrosoft Corparation.&lt;br /&gt;
Оригінальну реалізацію Apple Talk, розроблену для локальних робочих груп, в даний час зазвичай називають Apple Talk Phase I. Проте після установки понад 1.5 млн. комп'ютерів Macintosh протягом перших п'яти років існування цього виробу, Apple виявила, що деякі крупні корпорації перевищують вбудовані можливості Apple Talk Phase I, тому протокол був модернізований. Розширені протоколи стали известнны під назвою Apple Talk Phase II. Oни розширили можливості маршрутизації Apple Talk, забезпечивши їх успішне застосування в крупніших мережах.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Основи технології ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Apple Talk була розроблена як система розподіленої мережі клієнт-сервер. Іншими словами, користувачі спільно користуються мережевими ресурсами (такими, як файли і принтери). Комп'ютери, що забезпечують ці ресурси, називаються службовими пристроями (servers); комп'ютери, що використовують мережеві ресурси службових пристроїв, називаються клієнтами (clients). Взаємодія із службовими пристроями в значній мірі є прозорою для користувача, оскільки сам комп'ютер визначає місцеположення запрошуваного матеріалу і звертається до нього без отримання подальшої інформації від користувача. На додаток до простоти використання, розподілені системи також мають економічні переваги в порівнянні з системами, де всі важливі матеріали можуть бути поміщені в декількох, а не в багатьох місцеположеннях.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==  Основні відомості  ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідна сеансовому рівню моделі OSI версія AppleTalk складається з п'яти протоколів, що підтримують повністю дуплексну передачу даних, перетворення логічних назв в адреси, доступ до принтера, переупорядковування пакетів і так далі&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перший протокол сеансового рівня називається протоколом потоків даних (AppleTalk Data Stream Protocol — ADSP). Протокол ADSP надає повністю дуплексні послуги, що орієнтовані на встановлення з'єднання і характеризуються високим ступенем надійності. Така надійність досягається шляхом встановлення логічного з'єднання (сеансу) між двома взаємодіючими процесами на клієнтських машинах. Протокол ADSP дозволяє управляти цим з'єднанням, забезпечуючи контроль потоку даних, переупорядковування пакетів і розсилку підтверджень про прийом пакетів. Для встановлення логічного з'єднання між процесами використовуються номери сокетів. Після встановлення з'єднання дві системи можуть почати обмін даними.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наступним протоколом сеансового рівня AppleTalk є власне сеансовий протокол (AppleTalk Session Protocol — ASP). Протокол ASP забезпечує надійну доставку даних, використовуючи для цього орієнтоване на коректність прийнятих послідовностей управління сеансом (sequence-oriented session management), і надає доступ до транспортних послуг протоколу транспортного рівня AppleTalk Transport Protocol (ATP).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Протокол маршрутизації з оновленням середовища AppleTalk (AppleTalk Update-Based Routing Protocol — AURP) використовується у великих мережах AppleTalk і застосовується в основному для маршрутизації і підтримки обміну інформацією між маршрутизуючими пристроями, зокрема, між маршрутизаторами Exterior Gateway.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Крім того, до складу сеансового рівня AppleTalk входить протокол доступу до принтера (Printer Access Protocol — PAP). Не дивлячись на те що спочатку протокол РАР був розроблений для управління доступом до мережевих принтерів, він може використовуватися для забезпечення обміну даними між різноманітними пристроями. Між пристроями встановлюється двонаправлене з'єднання і одночасно здійснюється управління потоком даних і контроль послідовності пакетів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
І, нарешті, останній протокол сеансового рівня AppleTalk, — протокол зонної інформації (Zone Information Protocol — ZIP). Протокол ZIP надає механізм логічного групування окремих мережевих пристроїв за допомогою «дружніх» імен. Такі логічні групи називаються зонами (zones). У розширеній мережі комп'ютери можуть охоплювати декілька мереж, але залишатися при цьому логічно згрупованими в одну зону. Проте в невеликих, нерозширених мережах може бути визначена єдина зона.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для перетворення назви зон в номери мереж і вузлів ZIP використовує протокол скріплення імен (Name Binding Protocol — NBP), що належить транспортному рівню. Для розсилки даних про зміну конфігурації зони використовується протокол АТР.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
П'ять протоколів сеансового рівня AppleTalk надають клієнтам можливість встановлювати логічне з'єднання і обмінюватися даними між комп'ютерами незалежно від відстані між ними.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Особливості AppleTalk ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Подібно TCP/IP, AppleTalk використовує 32-розрядні адреси. Подібно до IP-адресу, адреса AppleTalk складається з двох компонентів: адреси мережі і адреси комп'ютера. На відміну від IP, довжина кожного з компонентів фіксована: 16 з 32 бітів виділені для представлення адреси мережі, а останні 16 бітів — для ідентифікації комп'ютера. У мережах AppleTalk підтримується процедура переговорів, що робляться для отримання комп'ютером мережевої адреси. Завдяки наявності такої процедури адміністратор позбавлений від необхідності явно указувати адреси. (Якщо ви захочете, можете задати адресу явно або запитати його з певного діапазону, але зазвичай в цьому немає потреби.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Окрім адрес для ідентифікації комп'ютерів в AppleTalk-сетях існує система імен, призначена для того, щоб спростити роботу користувачів. Кожному комп'ютеру привласнюється ім'я, крім того, для цього комп'ютера визначається приналежність до локальної групи машин, яка називається зоною. Повне ім'я складається з імені комп'ютера і імені зони. У невеликих мережах інформація про зону може не використовуватися, в цьому випадку комп'ютери ідентифікуються тільки за допомогою імені. [[Netatalk]] (основний пакет, призначений для підтримки AppleTalk в Linux) за умовчанням генерує AppleTalk-імена на базі доменних імен TCP/IP. Так, наприклад, якщо комп'ютеру відповідає доменне ім'я larch. threeroomco. com, Nettalk призначить йому ім'я larch. Інформація про домен при цьому буде загублена. Двокомпонентні імена істотно обмежують розміри AppleTalk-мереж, зокрема, створити мережу, що налічує більше декількох тисяч комп'ютерів, скрутно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Основне призначення AppleTalk - забезпечення сумісного використання файлів і принтерів. Багато мережевих принтерів можуть безпосередньо взаємодіяти за допомогою протоколу AppleTalk, а засоби розділення файлів підтримуються в MACOS, Windows NT і 2000, Linux, BEOS і інших операційних системах. Для вирішення інших завдань AppleTalk використовується лише в мережах, що складаються з комп'ютерів, які працюють під управлінням MACOS. У мережах, компоненти яких використовують інші операційні системи, доцільніше застосовувати інші стеки протоколів. Якщо до складу мережі входять різні машини, на комп'ютерах Macintosh встановлюють систему MACOS X, що забезпечує роботу з NFS.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При маршрутизації пакетів AppleTalk за допомогою звичайних маршрутизаторів виникають серйозні труднощі. Щоб виключити можливість злому ззовні, можна заборонити підтримку TCP/IP на сервері Netatalk. Очевидно, що цей захід забезпечення безпеки не є єдино можливим.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[category:Комп'ютерні мережі]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Дмитренко Юра</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/AppleTalk</id>
		<title>AppleTalk</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/AppleTalk"/>
				<updated>2009-12-24T04:07:48Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Дмитренко Юра: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Appletalk''' -  це стек протоколів, розроблених Apple Computer для комп'ютерної мережі. Він був спочатку включений в Macintosh (1984), зараз компанія відмовилася від нього на користь [[TCP/IP|TCP/IP]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мережева модель==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=1&lt;br /&gt;
 !Модель OSI&lt;br /&gt;
 !Відповідні рівні Appletalk&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |Прикладний рівень&lt;br /&gt;
 |[[Apple Filing Protocol (AFP)]]&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |Рівень представлення&lt;br /&gt;
 |[[Apple Filing Protocol (AFP)]]&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |Сеансовий рівень&lt;br /&gt;
 | &lt;br /&gt;
 Zone Information Protocol (ZIP)&lt;br /&gt;
 AppleTalk Session Protocol (ASP)&lt;br /&gt;
 [[AppleTalk Data Stream Protocol (ADSP)]]&lt;br /&gt;
 AppleTalk Update-Based Routing Protocol (AURP)&lt;br /&gt;
 Printer Access Protocol (PAP)&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |[[Транспортний рівень]]&lt;br /&gt;
 |&lt;br /&gt;
 [[AppleTalk Transaction Protocol (ATP)]]&lt;br /&gt;
 AppleTalk Echo Protocol (AEP)&lt;br /&gt;
 Name Binding Protocol (NBP)&lt;br /&gt;
 [[Routing Table Maintenance Protocol (RTMP)]]&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |''Мережевий рівень''&lt;br /&gt;
 |[[Datagram Delivery Protocol (DDP)]]&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |''Канальний рівень''&lt;br /&gt;
 |&lt;br /&gt;
 || EtherTalk Link Access Protocol (ELAP)&amp;lt;br /&amp;gt;LocalTalk Link Access Protocol (LLAP) &amp;lt;br /&amp;gt; TokenTalk Link Access Protocol (TLAP) &amp;lt;br /&amp;gt;Fiber Distributed Data Interface (FDDI)&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |''Фізичний рівень''&lt;br /&gt;
 |&lt;br /&gt;
 LocalTalk driver&lt;br /&gt;
 Ethernet driver&lt;br /&gt;
 Token Ring driver&lt;br /&gt;
 FDDI driver&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Бібліографічна довідка ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На початку 1980 р. Apple Computer готувалася до випуску комп'ютера Macintosh. Інженери компанії знали, що незабаром мережі стануть насущною необхідністю, а не просто цікавою новинкою. Вони хотіли також добитися того, щоб що базується на комп'ютерах Macintosh мережа була безшовним розширенням інтерфейсу користувача Macintosh, що зробило справжню революцію в цій області. Маючи на увазі ці два чинники, Apple вирішила вбудувати мережевий інтерфейс в кожен Macintosh і інтегрувати цей інтерфейс в оточення настільної обчислювальної машини. Нова мережева архітектура Apple отримала назву Apple Talk.&lt;br /&gt;
Хоча Apple Talk є патентованою мережею, Apple опублікувала характеристики Apple Talk, намагаючись заохотити розробку за участю третьої сторони. В даний час велике число компаній успішно збувають на ринку що базуються на Apple Talk вироби; у їх числі Novell, Inc. і Мicrosoft Corparation.&lt;br /&gt;
Оригінальну реалізацію Apple Talk, розроблену для локальних робочих груп, в даний час зазвичай називають Apple Talk Phase I. Проте після установки понад 1.5 млн. комп'ютерів Macintosh протягом перших п'яти років існування цього виробу, Apple виявила, що деякі крупні корпорації перевищують вбудовані можливості Apple Talk Phase I, тому протокол був модернізований. Розширені протоколи стали известнны під назвою Apple Talk Phase II. Oни розширили можливості маршрутизації Apple Talk, забезпечивши їх успішне застосування в крупніших мережах.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Основи технології ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Apple Talk була розроблена як система розподіленої мережі клієнт-сервер. Іншими словами, користувачі спільно користуються мережевими ресурсами (такими, як файли і принтери). Комп'ютери, що забезпечують ці ресурси, називаються службовими пристроями (servers); комп'ютери, що використовують мережеві ресурси службових пристроїв, називаються клієнтами (clients). Взаємодія із службовими пристроями в значній мірі є прозорою для користувача, оскільки сам комп'ютер визначає місцеположення запрошуваного матеріалу і звертається до нього без отримання подальшої інформації від користувача. На додаток до простоти використання, розподілені системи також мають економічні переваги в порівнянні з системами, де всі важливі матеріали можуть бути поміщені в декількох, а не в багатьох місцеположеннях.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==  Основні відомості  ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідна сеансовому рівню моделі OSI версія AppleTalk складається з п'яти протоколів, що підтримують повністю дуплексну передачу даних, перетворення логічних назв в адреси, доступ до принтера, переупорядковування пакетів і так далі&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перший протокол сеансового рівня називається протоколом потоків даних (AppleTalk Data Stream Protocol — ADSP). Протокол ADSP надає повністю дуплексні послуги, що орієнтовані на встановлення з'єднання і характеризуються високим ступенем надійності. Така надійність досягається шляхом встановлення логічного з'єднання (сеансу) між двома взаємодіючими процесами на клієнтських машинах. Протокол ADSP дозволяє управляти цим з'єднанням, забезпечуючи контроль потоку даних, переупорядковування пакетів і розсилку підтверджень про прийом пакетів. Для встановлення логічного з'єднання між процесами використовуються номери сокетів. Після встановлення з'єднання дві системи можуть почати обмін даними.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наступним протоколом сеансового рівня AppleTalk є власне сеансовий протокол (AppleTalk Session Protocol — ASP). Протокол ASP забезпечує надійну доставку даних, використовуючи для цього орієнтоване на коректність прийнятих послідовностей управління сеансом (sequence-oriented session management), і надає доступ до транспортних послуг протоколу транспортного рівня AppleTalk Transport Protocol (ATP).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Протокол маршрутизації з оновленням середовища AppleTalk (AppleTalk Update-Based Routing Protocol — AURP) використовується у великих мережах AppleTalk і застосовується в основному для маршрутизації і підтримки обміну інформацією між маршрутизуючими пристроями, зокрема, між маршрутизаторами Exterior Gateway.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Крім того, до складу сеансового рівня AppleTalk входить протокол доступу до принтера (Printer Access Protocol — PAP). Не дивлячись на те що спочатку протокол РАР був розроблений для управління доступом до мережевих принтерів, він може використовуватися для забезпечення обміну даними між різноманітними пристроями. Між пристроями встановлюється двонаправлене з'єднання і одночасно здійснюється управління потоком даних і контроль послідовності пакетів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
І, нарешті, останній протокол сеансового рівня AppleTalk, — протокол зонної інформації (Zone Information Protocol — ZIP). Протокол ZIP надає механізм логічного групування окремих мережевих пристроїв за допомогою «дружніх» імен. Такі логічні групи називаються зонами (zones). У розширеній мережі комп'ютери можуть охоплювати декілька мереж, але залишатися при цьому логічно згрупованими в одну зону. Проте в невеликих, нерозширених мережах може бути визначена єдина зона.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для перетворення назви зон в номери мереж і вузлів ZIP використовує протокол скріплення імен (Name Binding Protocol — NBP), що належить транспортному рівню. Для розсилки даних про зміну конфігурації зони використовується протокол АТР.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
П'ять протоколів сеансового рівня AppleTalk надають клієнтам можливість встановлювати логічне з'єднання і обмінюватися даними між комп'ютерами незалежно від відстані між ними.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Особливості AppleTalk ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Подібно TCP/IP, AppleTalk використовує 32-розрядні адреси. Подібно до IP-адресу, адреса AppleTalk складається з двох компонентів: адреси мережі і адреси комп'ютера. На відміну від IP, довжина кожного з компонентів фіксована: 16 з 32 бітів виділені для представлення адреси мережі, а останні 16 бітів — для ідентифікації комп'ютера. У мережах AppleTalk підтримується процедура переговорів, що робляться для отримання комп'ютером мережевої адреси. Завдяки наявності такої процедури адміністратор позбавлений від необхідності явно указувати адреси. (Якщо ви захочете, можете задати адресу явно або запитати його з певного діапазону, але зазвичай в цьому немає потреби.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Окрім адрес для ідентифікації комп'ютерів в AppleTalk-сетях існує система імен, призначена для того, щоб спростити роботу користувачів. Кожному комп'ютеру привласнюється ім'я, крім того, для цього комп'ютера визначається приналежність до локальної групи машин, яка називається зоною. Повне ім'я складається з імені комп'ютера і імені зони. У невеликих мережах інформація про зону може не використовуватися, в цьому випадку комп'ютери ідентифікуються тільки за допомогою імені. [[Netatalk]] (основний пакет, призначений для підтримки AppleTalk в Linux) за умовчанням генерує AppleTalk-імена на базі доменних імен TCP/IP. Так, наприклад, якщо комп'ютеру відповідає доменне ім'я larch. threeroomco. com, Nettalk призначить йому ім'я larch. Інформація про домен при цьому буде загублена. Двокомпонентні імена істотно обмежують розміри AppleTalk-мереж, зокрема, створити мережу, що налічує більше декількох тисяч комп'ютерів, скрутно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Основне призначення AppleTalk - забезпечення сумісного використання файлів і принтерів. Багато мережевих принтерів можуть безпосередньо взаємодіяти за допомогою протоколу AppleTalk, а засоби розділення файлів підтримуються в MACOS, Windows NT і 2000, Linux, BEOS і інших операційних системах. Для вирішення інших завдань AppleTalk використовується лише в мережах, що складаються з комп'ютерів, які працюють під управлінням MACOS. У мережах, компоненти яких використовують інші операційні системи, доцільніше застосовувати інші стеки протоколів. Якщо до складу мережі входять різні машини, на комп'ютерах Macintosh встановлюють систему MACOS X, що забезпечує роботу з NFS.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При маршрутизації пакетів AppleTalk за допомогою звичайних маршрутизаторів виникають серйозні труднощі. Щоб виключити можливість злому ззовні, можна заборонити підтримку TCP/IP на сервері Netatalk. Очевидно, що цей захід забезпечення безпеки не є єдино можливим.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[category:Комп'ютерні мережі]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Дмитренко Юра</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/Apple_Filing_Protocol_(AFP)</id>
		<title>Apple Filing Protocol (AFP)</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/Apple_Filing_Protocol_(AFP)"/>
				<updated>2009-12-24T04:00:39Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Дмитренко Юра: Створена сторінка: '''AFP''' ''(англ. Apple Filing Protocol)''  мережевий протокол шостого рівня, що надає доступ до файлів в M…&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''AFP''' ''(англ. Apple Filing Protocol)''  мережевий протокол шостого рівня, що надає доступ до файлів в Mac OS X. Він підтримує Unicode-сумісні імена файлів, обмеження файлів POSIX і ACL розширене блокування файлів. До Mac OS 9 протокол був основним протоколом передачі файлів під Mac OS.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Дмитренко Юра</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/AppleTalk</id>
		<title>AppleTalk</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/AppleTalk"/>
				<updated>2009-12-24T04:00:15Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Дмитренко Юра: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Appletalk''' -  це стек протоколів, розроблених Apple Computer для комп'ютерної мережі. Він був спочатку включений в Macintosh (1984), зараз компанія відмовилася від нього на користь [[TCP/IP|TCP/IP]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мережева модель==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=1&lt;br /&gt;
 !Модель OSI&lt;br /&gt;
 !Відповідні рівні Appletalk&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |Прикладний рівень&lt;br /&gt;
 |[[Apple Filing Protocol (AFP)]]&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |Рівень представлення&lt;br /&gt;
 |[[Apple Filing Protocol (AFP)]]&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |Сеансовий рівень&lt;br /&gt;
 | &lt;br /&gt;
 Zone Information Protocol (ZIP)&lt;br /&gt;
 AppleTalk Session Protocol (ASP)&lt;br /&gt;
 [[AppleTalk Data Stream Protocol (ADSP)]]&lt;br /&gt;
 AppleTalk Update-Based Routing Protocol (AURP)&lt;br /&gt;
 Printer Access Protocol (PAP)&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |[[Транспортний рівень]]&lt;br /&gt;
 |&lt;br /&gt;
 [[AppleTalk Transaction Protocol (ATP)]]&lt;br /&gt;
 AppleTalk Echo Protocol (AEP)&lt;br /&gt;
 Name Binding Protocol (NBP)&lt;br /&gt;
 [[Routing Table Maintenance Protocol (RTMP)]]&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |''Мережевий рівень''&lt;br /&gt;
 |[[Datagram Delivery Protocol (DDP)]]&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |''Канальний рівень''&lt;br /&gt;
 |&lt;br /&gt;
 EtherTalk Link Access Protocol (ELAP)&lt;br /&gt;
 LocalTalk Link Access Protocol (LLAP)&lt;br /&gt;
 TokenTalk Link Access Protocol (TLAP)&lt;br /&gt;
 Fiber Distributed Data Interface (FDDI)&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |''Фізичний рівень''&lt;br /&gt;
 |&lt;br /&gt;
 LocalTalk driver&lt;br /&gt;
 Ethernet driver&lt;br /&gt;
 Token Ring driver&lt;br /&gt;
 FDDI driver&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Бібліографічна довідка ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На початку 1980 р. Apple Computer готувалася до випуску комп'ютера Macintosh. Інженери компанії знали, що незабаром мережі стануть насущною необхідністю, а не просто цікавою новинкою. Вони хотіли також добитися того, щоб що базується на комп'ютерах Macintosh мережа була безшовним розширенням інтерфейсу користувача Macintosh, що зробило справжню революцію в цій області. Маючи на увазі ці два чинники, Apple вирішила вбудувати мережевий інтерфейс в кожен Macintosh і інтегрувати цей інтерфейс в оточення настільної обчислювальної машини. Нова мережева архітектура Apple отримала назву Apple Talk.&lt;br /&gt;
Хоча Apple Talk є патентованою мережею, Apple опублікувала характеристики Apple Talk, намагаючись заохотити розробку за участю третьої сторони. В даний час велике число компаній успішно збувають на ринку що базуються на Apple Talk вироби; у їх числі Novell, Inc. і Мicrosoft Corparation.&lt;br /&gt;
Оригінальну реалізацію Apple Talk, розроблену для локальних робочих груп, в даний час зазвичай називають Apple Talk Phase I. Проте після установки понад 1.5 млн. комп'ютерів Macintosh протягом перших п'яти років існування цього виробу, Apple виявила, що деякі крупні корпорації перевищують вбудовані можливості Apple Talk Phase I, тому протокол був модернізований. Розширені протоколи стали известнны під назвою Apple Talk Phase II. Oни розширили можливості маршрутизації Apple Talk, забезпечивши їх успішне застосування в крупніших мережах.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Основи технології ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Apple Talk була розроблена як система розподіленої мережі клієнт-сервер. Іншими словами, користувачі спільно користуються мережевими ресурсами (такими, як файли і принтери). Комп'ютери, що забезпечують ці ресурси, називаються службовими пристроями (servers); комп'ютери, що використовують мережеві ресурси службових пристроїв, називаються клієнтами (clients). Взаємодія із службовими пристроями в значній мірі є прозорою для користувача, оскільки сам комп'ютер визначає місцеположення запрошуваного матеріалу і звертається до нього без отримання подальшої інформації від користувача. На додаток до простоти використання, розподілені системи також мають економічні переваги в порівнянні з системами, де всі важливі матеріали можуть бути поміщені в декількох, а не в багатьох місцеположеннях.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==  Основні відомості  ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідна сеансовому рівню моделі OSI версія AppleTalk складається з п'яти протоколів, що підтримують повністю дуплексну передачу даних, перетворення логічних назв в адреси, доступ до принтера, переупорядковування пакетів і так далі&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перший протокол сеансового рівня називається протоколом потоків даних (AppleTalk Data Stream Protocol — ADSP). Протокол ADSP надає повністю дуплексні послуги, що орієнтовані на встановлення з'єднання і характеризуються високим ступенем надійності. Така надійність досягається шляхом встановлення логічного з'єднання (сеансу) між двома взаємодіючими процесами на клієнтських машинах. Протокол ADSP дозволяє управляти цим з'єднанням, забезпечуючи контроль потоку даних, переупорядковування пакетів і розсилку підтверджень про прийом пакетів. Для встановлення логічного з'єднання між процесами використовуються номери сокетів. Після встановлення з'єднання дві системи можуть почати обмін даними.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наступним протоколом сеансового рівня AppleTalk є власне сеансовий протокол (AppleTalk Session Protocol — ASP). Протокол ASP забезпечує надійну доставку даних, використовуючи для цього орієнтоване на коректність прийнятих послідовностей управління сеансом (sequence-oriented session management), і надає доступ до транспортних послуг протоколу транспортного рівня AppleTalk Transport Protocol (ATP).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Протокол маршрутизації з оновленням середовища AppleTalk (AppleTalk Update-Based Routing Protocol — AURP) використовується у великих мережах AppleTalk і застосовується в основному для маршрутизації і підтримки обміну інформацією між маршрутизуючими пристроями, зокрема, між маршрутизаторами Exterior Gateway.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Крім того, до складу сеансового рівня AppleTalk входить протокол доступу до принтера (Printer Access Protocol — PAP). Не дивлячись на те що спочатку протокол РАР був розроблений для управління доступом до мережевих принтерів, він може використовуватися для забезпечення обміну даними між різноманітними пристроями. Між пристроями встановлюється двонаправлене з'єднання і одночасно здійснюється управління потоком даних і контроль послідовності пакетів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
І, нарешті, останній протокол сеансового рівня AppleTalk, — протокол зонної інформації (Zone Information Protocol — ZIP). Протокол ZIP надає механізм логічного групування окремих мережевих пристроїв за допомогою «дружніх» імен. Такі логічні групи називаються зонами (zones). У розширеній мережі комп'ютери можуть охоплювати декілька мереж, але залишатися при цьому логічно згрупованими в одну зону. Проте в невеликих, нерозширених мережах може бути визначена єдина зона.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для перетворення назви зон в номери мереж і вузлів ZIP використовує протокол скріплення імен (Name Binding Protocol — NBP), що належить транспортному рівню. Для розсилки даних про зміну конфігурації зони використовується протокол АТР.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
П'ять протоколів сеансового рівня AppleTalk надають клієнтам можливість встановлювати логічне з'єднання і обмінюватися даними між комп'ютерами незалежно від відстані між ними.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Особливості AppleTalk ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Подібно TCP/IP, AppleTalk використовує 32-розрядні адреси. Подібно до IP-адресу, адреса AppleTalk складається з двох компонентів: адреси мережі і адреси комп'ютера. На відміну від IP, довжина кожного з компонентів фіксована: 16 з 32 бітів виділені для представлення адреси мережі, а останні 16 бітів — для ідентифікації комп'ютера. У мережах AppleTalk підтримується процедура переговорів, що робляться для отримання комп'ютером мережевої адреси. Завдяки наявності такої процедури адміністратор позбавлений від необхідності явно указувати адреси. (Якщо ви захочете, можете задати адресу явно або запитати його з певного діапазону, але зазвичай в цьому немає потреби.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Окрім адрес для ідентифікації комп'ютерів в AppleTalk-сетях існує система імен, призначена для того, щоб спростити роботу користувачів. Кожному комп'ютеру привласнюється ім'я, крім того, для цього комп'ютера визначається приналежність до локальної групи машин, яка називається зоною. Повне ім'я складається з імені комп'ютера і імені зони. У невеликих мережах інформація про зону може не використовуватися, в цьому випадку комп'ютери ідентифікуються тільки за допомогою імені. [[Netatalk]] (основний пакет, призначений для підтримки AppleTalk в Linux) за умовчанням генерує AppleTalk-імена на базі доменних імен TCP/IP. Так, наприклад, якщо комп'ютеру відповідає доменне ім'я larch. threeroomco. com, Nettalk призначить йому ім'я larch. Інформація про домен при цьому буде загублена. Двокомпонентні імена істотно обмежують розміри AppleTalk-мереж, зокрема, створити мережу, що налічує більше декількох тисяч комп'ютерів, скрутно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Основне призначення AppleTalk - забезпечення сумісного використання файлів і принтерів. Багато мережевих принтерів можуть безпосередньо взаємодіяти за допомогою протоколу AppleTalk, а засоби розділення файлів підтримуються в MACOS, Windows NT і 2000, Linux, BEOS і інших операційних системах. Для вирішення інших завдань AppleTalk використовується лише в мережах, що складаються з комп'ютерів, які працюють під управлінням MACOS. У мережах, компоненти яких використовують інші операційні системи, доцільніше застосовувати інші стеки протоколів. Якщо до складу мережі входять різні машини, на комп'ютерах Macintosh встановлюють систему MACOS X, що забезпечує роботу з NFS.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При маршрутизації пакетів AppleTalk за допомогою звичайних маршрутизаторів виникають серйозні труднощі. Щоб виключити можливість злому ззовні, можна заборонити підтримку TCP/IP на сервері Netatalk. Очевидно, що цей захід забезпечення безпеки не є єдино можливим.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[category:Комп'ютерні мережі]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Дмитренко Юра</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/AppleTalk</id>
		<title>AppleTalk</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/AppleTalk"/>
				<updated>2009-12-24T03:57:17Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Дмитренко Юра: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Appletalk''' -  це стек протоколів, розроблених Apple Computer для комп'ютерної мережі. Він був спочатку включений в Macintosh (1984), зараз компанія відмовилася від нього на користь [[TCP/IP|TCP/IP]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мережева модель==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=1&lt;br /&gt;
 !Модель OSI&lt;br /&gt;
 !Відповідні рівні Appletalk&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |Прикладний рівень&lt;br /&gt;
 |Apple Filing Protocol (AFP)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |Рівень представлення&lt;br /&gt;
 |Apple Filing Protocol (AFP)&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |Сеансовий рівень&lt;br /&gt;
 | &lt;br /&gt;
 Zone Information Protocol (ZIP)&lt;br /&gt;
 AppleTalk Session Protocol (ASP)&lt;br /&gt;
 [[AppleTalk Data Stream Protocol (ADSP)]]&lt;br /&gt;
 AppleTalk Update-Based Routing Protocol (AURP)&lt;br /&gt;
 Printer Access Protocol (PAP)&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |[[Транспортний рівень]]&lt;br /&gt;
 |&lt;br /&gt;
 [[AppleTalk Transaction Protocol (ATP)]]&lt;br /&gt;
 AppleTalk Echo Protocol (AEP)&lt;br /&gt;
 Name Binding Protocol (NBP)&lt;br /&gt;
 [[Routing Table Maintenance Protocol (RTMP)]]&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |''Мережевий рівень''&lt;br /&gt;
 |[[Datagram Delivery Protocol (DDP)]]&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |''Канальний рівень''&lt;br /&gt;
 |&lt;br /&gt;
 EtherTalk Link Access Protocol (ELAP)&lt;br /&gt;
 LocalTalk Link Access Protocol (LLAP)&lt;br /&gt;
 TokenTalk Link Access Protocol (TLAP)&lt;br /&gt;
 Fiber Distributed Data Interface (FDDI)&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |''Фізичний рівень''&lt;br /&gt;
 |&lt;br /&gt;
 LocalTalk driver&lt;br /&gt;
 Ethernet driver&lt;br /&gt;
 Token Ring driver&lt;br /&gt;
 FDDI driver&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Бібліографічна довідка ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На початку 1980 р. Apple Computer готувалася до випуску комп'ютера Macintosh. Інженери компанії знали, що незабаром мережі стануть насущною необхідністю, а не просто цікавою новинкою. Вони хотіли також добитися того, щоб що базується на комп'ютерах Macintosh мережа була безшовним розширенням інтерфейсу користувача Macintosh, що зробило справжню революцію в цій області. Маючи на увазі ці два чинники, Apple вирішила вбудувати мережевий інтерфейс в кожен Macintosh і інтегрувати цей інтерфейс в оточення настільної обчислювальної машини. Нова мережева архітектура Apple отримала назву Apple Talk.&lt;br /&gt;
Хоча Apple Talk є патентованою мережею, Apple опублікувала характеристики Apple Talk, намагаючись заохотити розробку за участю третьої сторони. В даний час велике число компаній успішно збувають на ринку що базуються на Apple Talk вироби; у їх числі Novell, Inc. і Мicrosoft Corparation.&lt;br /&gt;
Оригінальну реалізацію Apple Talk, розроблену для локальних робочих груп, в даний час зазвичай називають Apple Talk Phase I. Проте після установки понад 1.5 млн. комп'ютерів Macintosh протягом перших п'яти років існування цього виробу, Apple виявила, що деякі крупні корпорації перевищують вбудовані можливості Apple Talk Phase I, тому протокол був модернізований. Розширені протоколи стали известнны під назвою Apple Talk Phase II. Oни розширили можливості маршрутизації Apple Talk, забезпечивши їх успішне застосування в крупніших мережах.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Основи технології ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Apple Talk була розроблена як система розподіленої мережі клієнт-сервер. Іншими словами, користувачі спільно користуються мережевими ресурсами (такими, як файли і принтери). Комп'ютери, що забезпечують ці ресурси, називаються службовими пристроями (servers); комп'ютери, що використовують мережеві ресурси службових пристроїв, називаються клієнтами (clients). Взаємодія із службовими пристроями в значній мірі є прозорою для користувача, оскільки сам комп'ютер визначає місцеположення запрошуваного матеріалу і звертається до нього без отримання подальшої інформації від користувача. На додаток до простоти використання, розподілені системи також мають економічні переваги в порівнянні з системами, де всі важливі матеріали можуть бути поміщені в декількох, а не в багатьох місцеположеннях.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==  Основні відомості  ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідна сеансовому рівню моделі OSI версія AppleTalk складається з п'яти протоколів, що підтримують повністю дуплексну передачу даних, перетворення логічних назв в адреси, доступ до принтера, переупорядковування пакетів і так далі&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перший протокол сеансового рівня називається протоколом потоків даних (AppleTalk Data Stream Protocol — ADSP). Протокол ADSP надає повністю дуплексні послуги, що орієнтовані на встановлення з'єднання і характеризуються високим ступенем надійності. Така надійність досягається шляхом встановлення логічного з'єднання (сеансу) між двома взаємодіючими процесами на клієнтських машинах. Протокол ADSP дозволяє управляти цим з'єднанням, забезпечуючи контроль потоку даних, переупорядковування пакетів і розсилку підтверджень про прийом пакетів. Для встановлення логічного з'єднання між процесами використовуються номери сокетів. Після встановлення з'єднання дві системи можуть почати обмін даними.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наступним протоколом сеансового рівня AppleTalk є власне сеансовий протокол (AppleTalk Session Protocol — ASP). Протокол ASP забезпечує надійну доставку даних, використовуючи для цього орієнтоване на коректність прийнятих послідовностей управління сеансом (sequence-oriented session management), і надає доступ до транспортних послуг протоколу транспортного рівня AppleTalk Transport Protocol (ATP).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Протокол маршрутизації з оновленням середовища AppleTalk (AppleTalk Update-Based Routing Protocol — AURP) використовується у великих мережах AppleTalk і застосовується в основному для маршрутизації і підтримки обміну інформацією між маршрутизуючими пристроями, зокрема, між маршрутизаторами Exterior Gateway.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Крім того, до складу сеансового рівня AppleTalk входить протокол доступу до принтера (Printer Access Protocol — PAP). Не дивлячись на те що спочатку протокол РАР був розроблений для управління доступом до мережевих принтерів, він може використовуватися для забезпечення обміну даними між різноманітними пристроями. Між пристроями встановлюється двонаправлене з'єднання і одночасно здійснюється управління потоком даних і контроль послідовності пакетів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
І, нарешті, останній протокол сеансового рівня AppleTalk, — протокол зонної інформації (Zone Information Protocol — ZIP). Протокол ZIP надає механізм логічного групування окремих мережевих пристроїв за допомогою «дружніх» імен. Такі логічні групи називаються зонами (zones). У розширеній мережі комп'ютери можуть охоплювати декілька мереж, але залишатися при цьому логічно згрупованими в одну зону. Проте в невеликих, нерозширених мережах може бути визначена єдина зона.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для перетворення назви зон в номери мереж і вузлів ZIP використовує протокол скріплення імен (Name Binding Protocol — NBP), що належить транспортному рівню. Для розсилки даних про зміну конфігурації зони використовується протокол АТР.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
П'ять протоколів сеансового рівня AppleTalk надають клієнтам можливість встановлювати логічне з'єднання і обмінюватися даними між комп'ютерами незалежно від відстані між ними.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Особливості AppleTalk ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Подібно TCP/IP, AppleTalk використовує 32-розрядні адреси. Подібно до IP-адресу, адреса AppleTalk складається з двох компонентів: адреси мережі і адреси комп'ютера. На відміну від IP, довжина кожного з компонентів фіксована: 16 з 32 бітів виділені для представлення адреси мережі, а останні 16 бітів — для ідентифікації комп'ютера. У мережах AppleTalk підтримується процедура переговорів, що робляться для отримання комп'ютером мережевої адреси. Завдяки наявності такої процедури адміністратор позбавлений від необхідності явно указувати адреси. (Якщо ви захочете, можете задати адресу явно або запитати його з певного діапазону, але зазвичай в цьому немає потреби.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Окрім адрес для ідентифікації комп'ютерів в AppleTalk-сетях існує система імен, призначена для того, щоб спростити роботу користувачів. Кожному комп'ютеру привласнюється ім'я, крім того, для цього комп'ютера визначається приналежність до локальної групи машин, яка називається зоною. Повне ім'я складається з імені комп'ютера і імені зони. У невеликих мережах інформація про зону може не використовуватися, в цьому випадку комп'ютери ідентифікуються тільки за допомогою імені. [[Netatalk]] (основний пакет, призначений для підтримки AppleTalk в Linux) за умовчанням генерує AppleTalk-імена на базі доменних імен TCP/IP. Так, наприклад, якщо комп'ютеру відповідає доменне ім'я larch. threeroomco. com, Nettalk призначить йому ім'я larch. Інформація про домен при цьому буде загублена. Двокомпонентні імена істотно обмежують розміри AppleTalk-мереж, зокрема, створити мережу, що налічує більше декількох тисяч комп'ютерів, скрутно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Основне призначення AppleTalk - забезпечення сумісного використання файлів і принтерів. Багато мережевих принтерів можуть безпосередньо взаємодіяти за допомогою протоколу AppleTalk, а засоби розділення файлів підтримуються в MACOS, Windows NT і 2000, Linux, BEOS і інших операційних системах. Для вирішення інших завдань AppleTalk використовується лише в мережах, що складаються з комп'ютерів, які працюють під управлінням MACOS. У мережах, компоненти яких використовують інші операційні системи, доцільніше застосовувати інші стеки протоколів. Якщо до складу мережі входять різні машини, на комп'ютерах Macintosh встановлюють систему MACOS X, що забезпечує роботу з NFS.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При маршрутизації пакетів AppleTalk за допомогою звичайних маршрутизаторів виникають серйозні труднощі. Щоб виключити можливість злому ззовні, можна заборонити підтримку TCP/IP на сервері Netatalk. Очевидно, що цей захід забезпечення безпеки не є єдино можливим.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[category:Комп'ютерні мережі]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Дмитренко Юра</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/AppleTalk</id>
		<title>AppleTalk</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/AppleTalk"/>
				<updated>2009-12-24T03:56:19Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Дмитренко Юра: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Appletalk''' -  це стек протоколів, розроблених Apple Computer для комп'ютерної мережі. Він був спочатку включений в Macintosh (1984), зараз компанія відмовилася від нього на користь [[TCP/IP|TCP/IP]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мережева модель==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=1&lt;br /&gt;
 !Модель OSI&lt;br /&gt;
 !Відповідні рівні Appletalk&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |Прикладний рівень&lt;br /&gt;
 |Apple Filing Protocol (AFP)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |Рівень представлення&lt;br /&gt;
 |Apple Filing Protocol (AFP)&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |Сеансовий рівень&lt;br /&gt;
 | &lt;br /&gt;
 Zone Information Protocol (ZIP)&lt;br /&gt;
 AppleTalk Session Protocol (ASP)&lt;br /&gt;
 [[AppleTalk Data Stream Protocol (ADSP)]]&lt;br /&gt;
 AppleTalk Update-Based Routing Protocol (AURP)&lt;br /&gt;
 Printer Access Protocol (PAP)&lt;br /&gt;
 Name Binding Protocol (NBP)&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |[[Транспортний рівень]]&lt;br /&gt;
 |&lt;br /&gt;
 [[AppleTalk Transaction Protocol (ATP)]]&lt;br /&gt;
 AppleTalk Echo Protocol (AEP)&lt;br /&gt;
 Name Binding Protocol (NBP)&lt;br /&gt;
 [[Routing Table Maintenance Protocol (RTMP)]]&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |''Мережевий рівень''&lt;br /&gt;
 |[[Datagram Delivery Protocol (DDP)]]&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |''Канальний рівень''&lt;br /&gt;
 |&lt;br /&gt;
 EtherTalk Link Access Protocol (ELAP)&lt;br /&gt;
 LocalTalk Link Access Protocol (LLAP)&lt;br /&gt;
 TokenTalk Link Access Protocol (TLAP)&lt;br /&gt;
 Fiber Distributed Data Interface (FDDI)&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |''Фізичний рівень''&lt;br /&gt;
 |&lt;br /&gt;
 LocalTalk driver&lt;br /&gt;
 Ethernet driver&lt;br /&gt;
 Token Ring driver&lt;br /&gt;
 FDDI driver&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Бібліографічна довідка ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На початку 1980 р. Apple Computer готувалася до випуску комп'ютера Macintosh. Інженери компанії знали, що незабаром мережі стануть насущною необхідністю, а не просто цікавою новинкою. Вони хотіли також добитися того, щоб що базується на комп'ютерах Macintosh мережа була безшовним розширенням інтерфейсу користувача Macintosh, що зробило справжню революцію в цій області. Маючи на увазі ці два чинники, Apple вирішила вбудувати мережевий інтерфейс в кожен Macintosh і інтегрувати цей інтерфейс в оточення настільної обчислювальної машини. Нова мережева архітектура Apple отримала назву Apple Talk.&lt;br /&gt;
Хоча Apple Talk є патентованою мережею, Apple опублікувала характеристики Apple Talk, намагаючись заохотити розробку за участю третьої сторони. В даний час велике число компаній успішно збувають на ринку що базуються на Apple Talk вироби; у їх числі Novell, Inc. і Мicrosoft Corparation.&lt;br /&gt;
Оригінальну реалізацію Apple Talk, розроблену для локальних робочих груп, в даний час зазвичай називають Apple Talk Phase I. Проте після установки понад 1.5 млн. комп'ютерів Macintosh протягом перших п'яти років існування цього виробу, Apple виявила, що деякі крупні корпорації перевищують вбудовані можливості Apple Talk Phase I, тому протокол був модернізований. Розширені протоколи стали известнны під назвою Apple Talk Phase II. Oни розширили можливості маршрутизації Apple Talk, забезпечивши їх успішне застосування в крупніших мережах.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Основи технології ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Apple Talk була розроблена як система розподіленої мережі клієнт-сервер. Іншими словами, користувачі спільно користуються мережевими ресурсами (такими, як файли і принтери). Комп'ютери, що забезпечують ці ресурси, називаються службовими пристроями (servers); комп'ютери, що використовують мережеві ресурси службових пристроїв, називаються клієнтами (clients). Взаємодія із службовими пристроями в значній мірі є прозорою для користувача, оскільки сам комп'ютер визначає місцеположення запрошуваного матеріалу і звертається до нього без отримання подальшої інформації від користувача. На додаток до простоти використання, розподілені системи також мають економічні переваги в порівнянні з системами, де всі важливі матеріали можуть бути поміщені в декількох, а не в багатьох місцеположеннях.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==  Основні відомості  ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідна сеансовому рівню моделі OSI версія AppleTalk складається з п'яти протоколів, що підтримують повністю дуплексну передачу даних, перетворення логічних назв в адреси, доступ до принтера, переупорядковування пакетів і так далі&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перший протокол сеансового рівня називається протоколом потоків даних (AppleTalk Data Stream Protocol — ADSP). Протокол ADSP надає повністю дуплексні послуги, що орієнтовані на встановлення з'єднання і характеризуються високим ступенем надійності. Така надійність досягається шляхом встановлення логічного з'єднання (сеансу) між двома взаємодіючими процесами на клієнтських машинах. Протокол ADSP дозволяє управляти цим з'єднанням, забезпечуючи контроль потоку даних, переупорядковування пакетів і розсилку підтверджень про прийом пакетів. Для встановлення логічного з'єднання між процесами використовуються номери сокетів. Після встановлення з'єднання дві системи можуть почати обмін даними.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наступним протоколом сеансового рівня AppleTalk є власне сеансовий протокол (AppleTalk Session Protocol — ASP). Протокол ASP забезпечує надійну доставку даних, використовуючи для цього орієнтоване на коректність прийнятих послідовностей управління сеансом (sequence-oriented session management), і надає доступ до транспортних послуг протоколу транспортного рівня AppleTalk Transport Protocol (ATP).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Протокол маршрутизації з оновленням середовища AppleTalk (AppleTalk Update-Based Routing Protocol — AURP) використовується у великих мережах AppleTalk і застосовується в основному для маршрутизації і підтримки обміну інформацією між маршрутизуючими пристроями, зокрема, між маршрутизаторами Exterior Gateway.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Крім того, до складу сеансового рівня AppleTalk входить протокол доступу до принтера (Printer Access Protocol — PAP). Не дивлячись на те що спочатку протокол РАР був розроблений для управління доступом до мережевих принтерів, він може використовуватися для забезпечення обміну даними між різноманітними пристроями. Між пристроями встановлюється двонаправлене з'єднання і одночасно здійснюється управління потоком даних і контроль послідовності пакетів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
І, нарешті, останній протокол сеансового рівня AppleTalk, — протокол зонної інформації (Zone Information Protocol — ZIP). Протокол ZIP надає механізм логічного групування окремих мережевих пристроїв за допомогою «дружніх» імен. Такі логічні групи називаються зонами (zones). У розширеній мережі комп'ютери можуть охоплювати декілька мереж, але залишатися при цьому логічно згрупованими в одну зону. Проте в невеликих, нерозширених мережах може бути визначена єдина зона.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для перетворення назви зон в номери мереж і вузлів ZIP використовує протокол скріплення імен (Name Binding Protocol — NBP), що належить транспортному рівню. Для розсилки даних про зміну конфігурації зони використовується протокол АТР.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
П'ять протоколів сеансового рівня AppleTalk надають клієнтам можливість встановлювати логічне з'єднання і обмінюватися даними між комп'ютерами незалежно від відстані між ними.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Особливості AppleTalk ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Подібно TCP/IP, AppleTalk використовує 32-розрядні адреси. Подібно до IP-адресу, адреса AppleTalk складається з двох компонентів: адреси мережі і адреси комп'ютера. На відміну від IP, довжина кожного з компонентів фіксована: 16 з 32 бітів виділені для представлення адреси мережі, а останні 16 бітів — для ідентифікації комп'ютера. У мережах AppleTalk підтримується процедура переговорів, що робляться для отримання комп'ютером мережевої адреси. Завдяки наявності такої процедури адміністратор позбавлений від необхідності явно указувати адреси. (Якщо ви захочете, можете задати адресу явно або запитати його з певного діапазону, але зазвичай в цьому немає потреби.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Окрім адрес для ідентифікації комп'ютерів в AppleTalk-сетях існує система імен, призначена для того, щоб спростити роботу користувачів. Кожному комп'ютеру привласнюється ім'я, крім того, для цього комп'ютера визначається приналежність до локальної групи машин, яка називається зоною. Повне ім'я складається з імені комп'ютера і імені зони. У невеликих мережах інформація про зону може не використовуватися, в цьому випадку комп'ютери ідентифікуються тільки за допомогою імені. [[Netatalk]] (основний пакет, призначений для підтримки AppleTalk в Linux) за умовчанням генерує AppleTalk-імена на базі доменних імен TCP/IP. Так, наприклад, якщо комп'ютеру відповідає доменне ім'я larch. threeroomco. com, Nettalk призначить йому ім'я larch. Інформація про домен при цьому буде загублена. Двокомпонентні імена істотно обмежують розміри AppleTalk-мереж, зокрема, створити мережу, що налічує більше декількох тисяч комп'ютерів, скрутно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Основне призначення AppleTalk - забезпечення сумісного використання файлів і принтерів. Багато мережевих принтерів можуть безпосередньо взаємодіяти за допомогою протоколу AppleTalk, а засоби розділення файлів підтримуються в MACOS, Windows NT і 2000, Linux, BEOS і інших операційних системах. Для вирішення інших завдань AppleTalk використовується лише в мережах, що складаються з комп'ютерів, які працюють під управлінням MACOS. У мережах, компоненти яких використовують інші операційні системи, доцільніше застосовувати інші стеки протоколів. Якщо до складу мережі входять різні машини, на комп'ютерах Macintosh встановлюють систему MACOS X, що забезпечує роботу з NFS.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При маршрутизації пакетів AppleTalk за допомогою звичайних маршрутизаторів виникають серйозні труднощі. Щоб виключити можливість злому ззовні, можна заборонити підтримку TCP/IP на сервері Netatalk. Очевидно, що цей захід забезпечення безпеки не є єдино можливим.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[category:Комп'ютерні мережі]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Дмитренко Юра</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/AppleTalk</id>
		<title>AppleTalk</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/AppleTalk"/>
				<updated>2009-12-24T03:55:32Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Дмитренко Юра: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Appletalk''' -  це стек протоколів, розроблених Apple Computer для комп'ютерної мережі. Він був спочатку включений в Macintosh (1984), зараз компанія відмовилася від нього на користь [[TCP/IP|TCP/IP]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мережева модель==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=1&lt;br /&gt;
 !Модель OSI&lt;br /&gt;
 !Відповідні рівні Appletalk&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |Прикладний рівень&lt;br /&gt;
 |Apple Filing Protocol (AFP)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |Рівень представлення&lt;br /&gt;
 |Apple Filing Protocol (AFP)&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |Сеансовий рівень&lt;br /&gt;
 | &lt;br /&gt;
Zone Information Protocol (ZIP)&lt;br /&gt;
AppleTalk Session Protocol (ASP)&lt;br /&gt;
[[AppleTalk Data Stream Protocol (ADSP)]]&lt;br /&gt;
AppleTalk Update-Based Routing Protocol (AURP)&lt;br /&gt;
Printer Access Protocol (PAP)&lt;br /&gt;
Name Binding Protocol (NBP)&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |[[Транспортний рівень]]&lt;br /&gt;
 |&lt;br /&gt;
 [[AppleTalk Transaction Protocol (ATP)]]&lt;br /&gt;
AppleTalk Echo Protocol (AEP)&lt;br /&gt;
Name Binding Protocol (NBP)&lt;br /&gt;
 [[Routing Table Maintenance Protocol (RTMP)]]&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |''Мережевий рівень''&lt;br /&gt;
 |[[Datagram Delivery Protocol (DDP)]]&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |''Канальний рівень''&lt;br /&gt;
 |&lt;br /&gt;
 EtherTalk Link Access Protocol (ELAP)&lt;br /&gt;
 LocalTalk Link Access Protocol (LLAP)&lt;br /&gt;
 TokenTalk Link Access Protocol (TLAP)&lt;br /&gt;
 Fiber Distributed Data Interface (FDDI)&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |''Фізичний рівень''&lt;br /&gt;
 |&lt;br /&gt;
 LocalTalk driver&lt;br /&gt;
 Ethernet driver&lt;br /&gt;
 Token Ring driver&lt;br /&gt;
 FDDI driver&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Бібліографічна довідка ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На початку 1980 р. Apple Computer готувалася до випуску комп'ютера Macintosh. Інженери компанії знали, що незабаром мережі стануть насущною необхідністю, а не просто цікавою новинкою. Вони хотіли також добитися того, щоб що базується на комп'ютерах Macintosh мережа була безшовним розширенням інтерфейсу користувача Macintosh, що зробило справжню революцію в цій області. Маючи на увазі ці два чинники, Apple вирішила вбудувати мережевий інтерфейс в кожен Macintosh і інтегрувати цей інтерфейс в оточення настільної обчислювальної машини. Нова мережева архітектура Apple отримала назву Apple Talk.&lt;br /&gt;
Хоча Apple Talk є патентованою мережею, Apple опублікувала характеристики Apple Talk, намагаючись заохотити розробку за участю третьої сторони. В даний час велике число компаній успішно збувають на ринку що базуються на Apple Talk вироби; у їх числі Novell, Inc. і Мicrosoft Corparation.&lt;br /&gt;
Оригінальну реалізацію Apple Talk, розроблену для локальних робочих груп, в даний час зазвичай називають Apple Talk Phase I. Проте після установки понад 1.5 млн. комп'ютерів Macintosh протягом перших п'яти років існування цього виробу, Apple виявила, що деякі крупні корпорації перевищують вбудовані можливості Apple Talk Phase I, тому протокол був модернізований. Розширені протоколи стали известнны під назвою Apple Talk Phase II. Oни розширили можливості маршрутизації Apple Talk, забезпечивши їх успішне застосування в крупніших мережах.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Основи технології ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Apple Talk була розроблена як система розподіленої мережі клієнт-сервер. Іншими словами, користувачі спільно користуються мережевими ресурсами (такими, як файли і принтери). Комп'ютери, що забезпечують ці ресурси, називаються службовими пристроями (servers); комп'ютери, що використовують мережеві ресурси службових пристроїв, називаються клієнтами (clients). Взаємодія із службовими пристроями в значній мірі є прозорою для користувача, оскільки сам комп'ютер визначає місцеположення запрошуваного матеріалу і звертається до нього без отримання подальшої інформації від користувача. На додаток до простоти використання, розподілені системи також мають економічні переваги в порівнянні з системами, де всі важливі матеріали можуть бути поміщені в декількох, а не в багатьох місцеположеннях.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==  Основні відомості  ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідна сеансовому рівню моделі OSI версія AppleTalk складається з п'яти протоколів, що підтримують повністю дуплексну передачу даних, перетворення логічних назв в адреси, доступ до принтера, переупорядковування пакетів і так далі&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перший протокол сеансового рівня називається протоколом потоків даних (AppleTalk Data Stream Protocol — ADSP). Протокол ADSP надає повністю дуплексні послуги, що орієнтовані на встановлення з'єднання і характеризуються високим ступенем надійності. Така надійність досягається шляхом встановлення логічного з'єднання (сеансу) між двома взаємодіючими процесами на клієнтських машинах. Протокол ADSP дозволяє управляти цим з'єднанням, забезпечуючи контроль потоку даних, переупорядковування пакетів і розсилку підтверджень про прийом пакетів. Для встановлення логічного з'єднання між процесами використовуються номери сокетів. Після встановлення з'єднання дві системи можуть почати обмін даними.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наступним протоколом сеансового рівня AppleTalk є власне сеансовий протокол (AppleTalk Session Protocol — ASP). Протокол ASP забезпечує надійну доставку даних, використовуючи для цього орієнтоване на коректність прийнятих послідовностей управління сеансом (sequence-oriented session management), і надає доступ до транспортних послуг протоколу транспортного рівня AppleTalk Transport Protocol (ATP).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Протокол маршрутизації з оновленням середовища AppleTalk (AppleTalk Update-Based Routing Protocol — AURP) використовується у великих мережах AppleTalk і застосовується в основному для маршрутизації і підтримки обміну інформацією між маршрутизуючими пристроями, зокрема, між маршрутизаторами Exterior Gateway.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Крім того, до складу сеансового рівня AppleTalk входить протокол доступу до принтера (Printer Access Protocol — PAP). Не дивлячись на те що спочатку протокол РАР був розроблений для управління доступом до мережевих принтерів, він може використовуватися для забезпечення обміну даними між різноманітними пристроями. Між пристроями встановлюється двонаправлене з'єднання і одночасно здійснюється управління потоком даних і контроль послідовності пакетів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
І, нарешті, останній протокол сеансового рівня AppleTalk, — протокол зонної інформації (Zone Information Protocol — ZIP). Протокол ZIP надає механізм логічного групування окремих мережевих пристроїв за допомогою «дружніх» імен. Такі логічні групи називаються зонами (zones). У розширеній мережі комп'ютери можуть охоплювати декілька мереж, але залишатися при цьому логічно згрупованими в одну зону. Проте в невеликих, нерозширених мережах може бути визначена єдина зона.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для перетворення назви зон в номери мереж і вузлів ZIP використовує протокол скріплення імен (Name Binding Protocol — NBP), що належить транспортному рівню. Для розсилки даних про зміну конфігурації зони використовується протокол АТР.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
П'ять протоколів сеансового рівня AppleTalk надають клієнтам можливість встановлювати логічне з'єднання і обмінюватися даними між комп'ютерами незалежно від відстані між ними.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Особливості AppleTalk ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Подібно TCP/IP, AppleTalk використовує 32-розрядні адреси. Подібно до IP-адресу, адреса AppleTalk складається з двох компонентів: адреси мережі і адреси комп'ютера. На відміну від IP, довжина кожного з компонентів фіксована: 16 з 32 бітів виділені для представлення адреси мережі, а останні 16 бітів — для ідентифікації комп'ютера. У мережах AppleTalk підтримується процедура переговорів, що робляться для отримання комп'ютером мережевої адреси. Завдяки наявності такої процедури адміністратор позбавлений від необхідності явно указувати адреси. (Якщо ви захочете, можете задати адресу явно або запитати його з певного діапазону, але зазвичай в цьому немає потреби.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Окрім адрес для ідентифікації комп'ютерів в AppleTalk-сетях існує система імен, призначена для того, щоб спростити роботу користувачів. Кожному комп'ютеру привласнюється ім'я, крім того, для цього комп'ютера визначається приналежність до локальної групи машин, яка називається зоною. Повне ім'я складається з імені комп'ютера і імені зони. У невеликих мережах інформація про зону може не використовуватися, в цьому випадку комп'ютери ідентифікуються тільки за допомогою імені. [[Netatalk]] (основний пакет, призначений для підтримки AppleTalk в Linux) за умовчанням генерує AppleTalk-імена на базі доменних імен TCP/IP. Так, наприклад, якщо комп'ютеру відповідає доменне ім'я larch. threeroomco. com, Nettalk призначить йому ім'я larch. Інформація про домен при цьому буде загублена. Двокомпонентні імена істотно обмежують розміри AppleTalk-мереж, зокрема, створити мережу, що налічує більше декількох тисяч комп'ютерів, скрутно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Основне призначення AppleTalk - забезпечення сумісного використання файлів і принтерів. Багато мережевих принтерів можуть безпосередньо взаємодіяти за допомогою протоколу AppleTalk, а засоби розділення файлів підтримуються в MACOS, Windows NT і 2000, Linux, BEOS і інших операційних системах. Для вирішення інших завдань AppleTalk використовується лише в мережах, що складаються з комп'ютерів, які працюють під управлінням MACOS. У мережах, компоненти яких використовують інші операційні системи, доцільніше застосовувати інші стеки протоколів. Якщо до складу мережі входять різні машини, на комп'ютерах Macintosh встановлюють систему MACOS X, що забезпечує роботу з NFS.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При маршрутизації пакетів AppleTalk за допомогою звичайних маршрутизаторів виникають серйозні труднощі. Щоб виключити можливість злому ззовні, можна заборонити підтримку TCP/IP на сервері Netatalk. Очевидно, що цей захід забезпечення безпеки не є єдино можливим.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[category:Комп'ютерні мережі]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Дмитренко Юра</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/AppleTalk</id>
		<title>AppleTalk</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/AppleTalk"/>
				<updated>2009-12-24T03:12:13Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Дмитренко Юра: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Appletalk''' -  це стек протоколів, розроблених Apple Computer для комп'ютерної мережі. Він був спочатку включений в Macintosh (1984), зараз компанія відмовилася від нього на користь [[TCP/IP|TCP/IP]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мережева модель==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=1&lt;br /&gt;
 !Модель OSI&lt;br /&gt;
 !Відповідні рівні Appletalk&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |Прикладний рівень&lt;br /&gt;
 |Apple Filing Protocol (AFP)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |Рівень представлення&lt;br /&gt;
 |Apple Filing Protocol (AFP)&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |Сеансовий рівень&lt;br /&gt;
 | &lt;br /&gt;
  Zone Information Protocol (ZIP)&lt;br /&gt;
  AppleTalk Session Protocol (ASP)&lt;br /&gt;
  [[AppleTalk Data Stream Protocol (ADSP)]]&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |[[Транспортний рівень]]&lt;br /&gt;
 |&lt;br /&gt;
 [[AppleTalk Transaction Protocol (ATP)]]&lt;br /&gt;
 AppleTalk Echo Protocol (AEP)&lt;br /&gt;
 Name Binding Protocol (NBP)&lt;br /&gt;
 [[Routing Table Maintenance Protocol (RTMP)]]&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |''Мережевий рівень''&lt;br /&gt;
 |[[Datagram Delivery Protocol (DDP)]]&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |''Канальний рівень''&lt;br /&gt;
 |&lt;br /&gt;
 EtherTalk Link Access Protocol (ELAP)&lt;br /&gt;
 LocalTalk Link Access Protocol (LLAP)&lt;br /&gt;
 TokenTalk Link Access Protocol (TLAP)&lt;br /&gt;
 Fiber Distributed Data Interface (FDDI)&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |''Фізичний рівень''&lt;br /&gt;
 |&lt;br /&gt;
 LocalTalk driver&lt;br /&gt;
 Ethernet driver&lt;br /&gt;
 Token Ring driver&lt;br /&gt;
 FDDI driver&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Бібліографічна довідка ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На початку 1980 р. Apple Computer готувалася до випуску комп'ютера Macintosh. Інженери компанії знали, що незабаром мережі стануть насущною необхідністю, а не просто цікавою новинкою. Вони хотіли також добитися того, щоб що базується на комп'ютерах Macintosh мережа була безшовним розширенням інтерфейсу користувача Macintosh, що зробило справжню революцію в цій області. Маючи на увазі ці два чинники, Apple вирішила вбудувати мережевий інтерфейс в кожен Macintosh і інтегрувати цей інтерфейс в оточення настільної обчислювальної машини. Нова мережева архітектура Apple отримала назву Apple Talk.&lt;br /&gt;
Хоча Apple Talk є патентованою мережею, Apple опублікувала характеристики Apple Talk, намагаючись заохотити розробку за участю третьої сторони. В даний час велике число компаній успішно збувають на ринку що базуються на Apple Talk вироби; у їх числі Novell, Inc. і Мicrosoft Corparation.&lt;br /&gt;
Оригінальну реалізацію Apple Talk, розроблену для локальних робочих груп, в даний час зазвичай називають Apple Talk Phase I. Проте після установки понад 1.5 млн. комп'ютерів Macintosh протягом перших п'яти років існування цього виробу, Apple виявила, що деякі крупні корпорації перевищують вбудовані можливості Apple Talk Phase I, тому протокол був модернізований. Розширені протоколи стали известнны під назвою Apple Talk Phase II. Oни розширили можливості маршрутизації Apple Talk, забезпечивши їх успішне застосування в крупніших мережах.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Основи технології ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Apple Talk була розроблена як система розподіленої мережі клієнт-сервер. Іншими словами, користувачі спільно користуються мережевими ресурсами (такими, як файли і принтери). Комп'ютери, що забезпечують ці ресурси, називаються службовими пристроями (servers); комп'ютери, що використовують мережеві ресурси службових пристроїв, називаються клієнтами (clients). Взаємодія із службовими пристроями в значній мірі є прозорою для користувача, оскільки сам комп'ютер визначає місцеположення запрошуваного матеріалу і звертається до нього без отримання подальшої інформації від користувача. На додаток до простоти використання, розподілені системи також мають економічні переваги в порівнянні з системами, де всі важливі матеріали можуть бути поміщені в декількох, а не в багатьох місцеположеннях.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==  Основні відомості  ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідна сеансовому рівню моделі OSI версія AppleTalk складається з п'яти протоколів, що підтримують повністю дуплексну передачу даних, перетворення логічних назв в адреси, доступ до принтера, переупорядковування пакетів і так далі&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перший протокол сеансового рівня називається протоколом потоків даних (AppleTalk Data Stream Protocol — ADSP). Протокол ADSP надає повністю дуплексні послуги, що орієнтовані на встановлення з'єднання і характеризуються високим ступенем надійності. Така надійність досягається шляхом встановлення логічного з'єднання (сеансу) між двома взаємодіючими процесами на клієнтських машинах. Протокол ADSP дозволяє управляти цим з'єднанням, забезпечуючи контроль потоку даних, переупорядковування пакетів і розсилку підтверджень про прийом пакетів. Для встановлення логічного з'єднання між процесами використовуються номери сокетів. Після встановлення з'єднання дві системи можуть почати обмін даними.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наступним протоколом сеансового рівня AppleTalk є власне сеансовий протокол (AppleTalk Session Protocol — ASP). Протокол ASP забезпечує надійну доставку даних, використовуючи для цього орієнтоване на коректність прийнятих послідовностей управління сеансом (sequence-oriented session management), і надає доступ до транспортних послуг протоколу транспортного рівня AppleTalk Transport Protocol (ATP).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Протокол маршрутизації з оновленням середовища AppleTalk (AppleTalk Update-Based Routing Protocol — AURP) використовується у великих мережах AppleTalk і застосовується в основному для маршрутизації і підтримки обміну інформацією між маршрутизуючими пристроями, зокрема, між маршрутизаторами Exterior Gateway.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Крім того, до складу сеансового рівня AppleTalk входить протокол доступу до принтера (Printer Access Protocol — PAP). Не дивлячись на те що спочатку протокол РАР був розроблений для управління доступом до мережевих принтерів, він може використовуватися для забезпечення обміну даними між різноманітними пристроями. Між пристроями встановлюється двонаправлене з'єднання і одночасно здійснюється управління потоком даних і контроль послідовності пакетів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
І, нарешті, останній протокол сеансового рівня AppleTalk, — протокол зонної інформації (Zone Information Protocol — ZIP). Протокол ZIP надає механізм логічного групування окремих мережевих пристроїв за допомогою «дружніх» імен. Такі логічні групи називаються зонами (zones). У розширеній мережі комп'ютери можуть охоплювати декілька мереж, але залишатися при цьому логічно згрупованими в одну зону. Проте в невеликих, нерозширених мережах може бути визначена єдина зона.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для перетворення назви зон в номери мереж і вузлів ZIP використовує протокол скріплення імен (Name Binding Protocol — NBP), що належить транспортному рівню. Для розсилки даних про зміну конфігурації зони використовується протокол АТР.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
П'ять протоколів сеансового рівня AppleTalk надають клієнтам можливість встановлювати логічне з'єднання і обмінюватися даними між комп'ютерами незалежно від відстані між ними.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Особливості AppleTalk ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Подібно TCP/IP, AppleTalk використовує 32-розрядні адреси. Подібно до IP-адресу, адреса AppleTalk складається з двох компонентів: адреси мережі і адреси комп'ютера. На відміну від IP, довжина кожного з компонентів фіксована: 16 з 32 бітів виділені для представлення адреси мережі, а останні 16 бітів — для ідентифікації комп'ютера. У мережах AppleTalk підтримується процедура переговорів, що робляться для отримання комп'ютером мережевої адреси. Завдяки наявності такої процедури адміністратор позбавлений від необхідності явно указувати адреси. (Якщо ви захочете, можете задати адресу явно або запитати його з певного діапазону, але зазвичай в цьому немає потреби.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Окрім адрес для ідентифікації комп'ютерів в AppleTalk-сетях існує система імен, призначена для того, щоб спростити роботу користувачів. Кожному комп'ютеру привласнюється ім'я, крім того, для цього комп'ютера визначається приналежність до локальної групи машин, яка називається зоною. Повне ім'я складається з імені комп'ютера і імені зони. У невеликих мережах інформація про зону може не використовуватися, в цьому випадку комп'ютери ідентифікуються тільки за допомогою імені. [[Netatalk]] (основний пакет, призначений для підтримки AppleTalk в Linux) за умовчанням генерує AppleTalk-імена на базі доменних імен TCP/IP. Так, наприклад, якщо комп'ютеру відповідає доменне ім'я larch. threeroomco. com, Nettalk призначить йому ім'я larch. Інформація про домен при цьому буде загублена. Двокомпонентні імена істотно обмежують розміри AppleTalk-мереж, зокрема, створити мережу, що налічує більше декількох тисяч комп'ютерів, скрутно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Основне призначення AppleTalk - забезпечення сумісного використання файлів і принтерів. Багато мережевих принтерів можуть безпосередньо взаємодіяти за допомогою протоколу AppleTalk, а засоби розділення файлів підтримуються в MACOS, Windows NT і 2000, Linux, BEOS і інших операційних системах. Для вирішення інших завдань AppleTalk використовується лише в мережах, що складаються з комп'ютерів, які працюють під управлінням MACOS. У мережах, компоненти яких використовують інші операційні системи, доцільніше застосовувати інші стеки протоколів. Якщо до складу мережі входять різні машини, на комп'ютерах Macintosh встановлюють систему MACOS X, що забезпечує роботу з NFS.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При маршрутизації пакетів AppleTalk за допомогою звичайних маршрутизаторів виникають серйозні труднощі. Щоб виключити можливість злому ззовні, можна заборонити підтримку TCP/IP на сервері Netatalk. Очевидно, що цей захід забезпечення безпеки не є єдино можливим.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[category:Комп'ютерні мережі]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Дмитренко Юра</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/AppleTalk</id>
		<title>AppleTalk</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/AppleTalk"/>
				<updated>2009-12-24T03:11:28Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Дмитренко Юра: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Appletalk''' -  це стек протоколів, розроблених Apple Computer для комп'ютерної мережі. Він був спочатку включений в Macintosh (1984), зараз компанія відмовилася від нього на користь [[TCP/IP|TCP/IP]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мережева модель==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=1&lt;br /&gt;
 !Модель OSI&lt;br /&gt;
 !Відповідні рівні Appletalk&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |Прикладний рівень&lt;br /&gt;
 |Apple Filing Protocol (AFP)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |Рівень представлення&lt;br /&gt;
 |Apple Filing Protocol (AFP)&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |Сеансовий рівень&lt;br /&gt;
 | &lt;br /&gt;
  Zone Information Protocol (ZIP)&lt;br /&gt;
  AppleTalk Session Protocol (ASP)&lt;br /&gt;
  [[AppleTalk Data Stream Protocol (ADSP)]]&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |[[Транспортний рівень]]&lt;br /&gt;
 |&lt;br /&gt;
 [[AppleTalk Transaction Protocol (ATP)]]&lt;br /&gt;
 AppleTalk Echo Protocol (AEP)&lt;br /&gt;
 Name Binding Protocol (NBP)&lt;br /&gt;
 [[Routing Table Maintenance Protocol (RTMP)]]&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |''Мережевий рівень''&lt;br /&gt;
 |[[Datagram Delivery Protocol (DDP)]]&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |''Канальний рівень''&lt;br /&gt;
 |&lt;br /&gt;
 EtherTalk Link Access Protocol (ELAP)&lt;br /&gt;
 LocalTalk Link Access Protocol (LLAP)&lt;br /&gt;
 TokenTalk Link Access Protocol (TLAP)&lt;br /&gt;
 Fiber Distributed Data Interface (FDDI)&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |''Фізичний рівень''&lt;br /&gt;
 |&lt;br /&gt;
 LocalTalk driver&lt;br /&gt;
 Ethernet driver&lt;br /&gt;
 Token Ring driver&lt;br /&gt;
 FDDI driver&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Бібліографічна довідка ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На початку 1980 рр. Apple Computer готувалася до випуску комп'ютера Macintosh. Інженери компанії знали, що незабаром мережі стануть насущною необхідністю, а не просто цікавою новинкою. Вони хотіли також добитися того, щоб що базується на комп'ютерах Macintosh мережа була безшовним розширенням інтерфейсу користувача Macintosh, що зробило справжню революцію в цій області. Маючи на увазі ці два чинники, Apple вирішила вбудувати мережевий інтерфейс в кожен Macintosh і інтегрувати цей інтерфейс в оточення настільної обчислювальної машини. Нова мережева архітектура Apple отримала назву Apple Talk.&lt;br /&gt;
Хоча Apple Talk є патентованою мережею, Apple опублікувала характеристики Apple Talk, намагаючись заохотити розробку за участю третьої сторони. В даний час велике число компаній успішно збувають на ринку що базуються на Apple Talk вироби; у їх числі Novell, Inc. і Мicrosoft Corparation.&lt;br /&gt;
Оригінальну реалізацію Apple Talk, розроблену для локальних робочих груп, в даний час зазвичай називають Apple Talk Phase I. Проте після установки понад 1.5 млн. комп'ютерів Macintosh протягом перших п'яти років існування цього виробу, Apple виявила, що деякі крупні корпорації перевищують вбудовані можливості Apple Talk Phase I, тому протокол був модернізований. Розширені протоколи стали известнны під назвою Apple Talk Phase II. Oни розширили можливості маршрутизації Apple Talk, забезпечивши їх успішне застосування в крупніших мережах.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Основи технології ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Apple Talk була розроблена як система розподіленої мережі клієнт-сервер. Іншими словами, користувачі спільно користуються мережевими ресурсами (такими, як файли і принтери). Комп'ютери, що забезпечують ці ресурси, називаються службовими пристроями (servers); комп'ютери, що використовують мережеві ресурси службових пристроїв, називаються клієнтами (clients). Взаємодія із службовими пристроями в значній мірі є прозорою для користувача, оскільки сам комп'ютер визначає місцеположення запрошуваного матеріалу і звертається до нього без отримання подальшої інформації від користувача. На додаток до простоти використання, розподілені системи також мають економічні переваги в порівнянні з системами, де всі важливі матеріали можуть бути поміщені в декількох, а не в багатьох місцеположеннях.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==  Основні відомості  ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідна сеансовому рівню моделі OSI версія AppleTalk складається з п'яти протоколів, що підтримують повністю дуплексну передачу даних, перетворення логічних назв в адреси, доступ до принтера, переупорядковування пакетів і так далі&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перший протокол сеансового рівня називається протоколом потоків даних (AppleTalk Data Stream Protocol — ADSP). Протокол ADSP надає повністю дуплексні послуги, що орієнтовані на встановлення з'єднання і характеризуються високим ступенем надійності. Така надійність досягається шляхом встановлення логічного з'єднання (сеансу) між двома взаємодіючими процесами на клієнтських машинах. Протокол ADSP дозволяє управляти цим з'єднанням, забезпечуючи контроль потоку даних, переупорядковування пакетів і розсилку підтверджень про прийом пакетів. Для встановлення логічного з'єднання між процесами використовуються номери сокетів. Після встановлення з'єднання дві системи можуть почати обмін даними.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наступним протоколом сеансового рівня AppleTalk є власне сеансовий протокол (AppleTalk Session Protocol — ASP). Протокол ASP забезпечує надійну доставку даних, використовуючи для цього орієнтоване на коректність прийнятих послідовностей управління сеансом (sequence-oriented session management), і надає доступ до транспортних послуг протоколу транспортного рівня AppleTalk Transport Protocol (ATP).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Протокол маршрутизації з оновленням середовища AppleTalk (AppleTalk Update-Based Routing Protocol — AURP) використовується у великих мережах AppleTalk і застосовується в основному для маршрутизації і підтримки обміну інформацією між маршрутизуючими пристроями, зокрема, між маршрутизаторами Exterior Gateway.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Крім того, до складу сеансового рівня AppleTalk входить протокол доступу до принтера (Printer Access Protocol — PAP). Не дивлячись на те що спочатку протокол РАР був розроблений для управління доступом до мережевих принтерів, він може використовуватися для забезпечення обміну даними між різноманітними пристроями. Між пристроями встановлюється двонаправлене з'єднання і одночасно здійснюється управління потоком даних і контроль послідовності пакетів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
І, нарешті, останній протокол сеансового рівня AppleTalk, — протокол зонної інформації (Zone Information Protocol — ZIP). Протокол ZIP надає механізм логічного групування окремих мережевих пристроїв за допомогою «дружніх» імен. Такі логічні групи називаються зонами (zones). У розширеній мережі комп'ютери можуть охоплювати декілька мереж, але залишатися при цьому логічно згрупованими в одну зону. Проте в невеликих, нерозширених мережах може бути визначена єдина зона.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для перетворення назви зон в номери мереж і вузлів ZIP використовує протокол скріплення імен (Name Binding Protocol — NBP), що належить транспортному рівню. Для розсилки даних про зміну конфігурації зони використовується протокол АТР.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
П'ять протоколів сеансового рівня AppleTalk надають клієнтам можливість встановлювати логічне з'єднання і обмінюватися даними між комп'ютерами незалежно від відстані між ними.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Особливості AppleTalk ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Подібно TCP/IP, AppleTalk використовує 32-розрядні адреси. Подібно до IP-адресу, адреса AppleTalk складається з двох компонентів: адреси мережі і адреси комп'ютера. На відміну від IP, довжина кожного з компонентів фіксована: 16 з 32 бітів виділені для представлення адреси мережі, а останні 16 бітів — для ідентифікації комп'ютера. У мережах AppleTalk підтримується процедура переговорів, що робляться для отримання комп'ютером мережевої адреси. Завдяки наявності такої процедури адміністратор позбавлений від необхідності явно указувати адреси. (Якщо ви захочете, можете задати адресу явно або запитати його з певного діапазону, але зазвичай в цьому немає потреби.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Окрім адрес для ідентифікації комп'ютерів в AppleTalk-сетях існує система імен, призначена для того, щоб спростити роботу користувачів. Кожному комп'ютеру привласнюється ім'я, крім того, для цього комп'ютера визначається приналежність до локальної групи машин, яка називається зоною. Повне ім'я складається з імені комп'ютера і імені зони. У невеликих мережах інформація про зону може не використовуватися, в цьому випадку комп'ютери ідентифікуються тільки за допомогою імені. [[Netatalk]] (основний пакет, призначений для підтримки AppleTalk в Linux) за умовчанням генерує AppleTalk-імена на базі доменних імен TCP/IP. Так, наприклад, якщо комп'ютеру відповідає доменне ім'я larch. threeroomco. com, Nettalk призначить йому ім'я larch. Інформація про домен при цьому буде загублена. Двокомпонентні імена істотно обмежують розміри AppleTalk-мереж, зокрема, створити мережу, що налічує більше декількох тисяч комп'ютерів, скрутно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Основне призначення AppleTalk - забезпечення сумісного використання файлів і принтерів. Багато мережевих принтерів можуть безпосередньо взаємодіяти за допомогою протоколу AppleTalk, а засоби розділення файлів підтримуються в MACOS, Windows NT і 2000, Linux, BEOS і інших операційних системах. Для вирішення інших завдань AppleTalk використовується лише в мережах, що складаються з комп'ютерів, які працюють під управлінням MACOS. У мережах, компоненти яких використовують інші операційні системи, доцільніше застосовувати інші стеки протоколів. Якщо до складу мережі входять різні машини, на комп'ютерах Macintosh встановлюють систему MACOS X, що забезпечує роботу з NFS.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При маршрутизації пакетів AppleTalk за допомогою звичайних маршрутизаторів виникають серйозні труднощі. Щоб виключити можливість злому ззовні, можна заборонити підтримку TCP/IP на сервері Netatalk. Очевидно, що цей захід забезпечення безпеки не є єдино можливим.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[category:Комп'ютерні мережі]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Дмитренко Юра</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/AppleTalk</id>
		<title>AppleTalk</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/AppleTalk"/>
				<updated>2009-12-24T03:09:48Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Дмитренко Юра: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Appletalk''' -  це стек протоколів, розроблених Apple Computer для комп'ютерної мережі. Він був спочатку включений в Macintosh (1984), зараз компанія відмовилася від нього на користь [[TCP/IP|TCP/IP]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мережева модель==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=1&lt;br /&gt;
 !Модель OSI&lt;br /&gt;
 !Відповідні рівні Appletalk&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |Прикладний рівень&lt;br /&gt;
 |Apple Filing Protocol (AFP)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |Рівень представлення&lt;br /&gt;
 |Apple Filing Protocol (AFP)&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |Сеансовий рівень&lt;br /&gt;
 | &lt;br /&gt;
  Zone Information Protocol (ZIP)&lt;br /&gt;
  AppleTalk Session Protocol (ASP)&lt;br /&gt;
  [[AppleTalk Data Stream Protocol (ADSP)]]&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |[[Транспортний рівень]]&lt;br /&gt;
 |&lt;br /&gt;
 [[AppleTalk Transaction Protocol (ATP)]]&lt;br /&gt;
 AppleTalk Echo Protocol (AEP)&lt;br /&gt;
 Name Binding Protocol (NBP)&lt;br /&gt;
 [[Routing Table Maintenance Protocol (RTMP)]]&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |''Мережевий рівень''&lt;br /&gt;
 |[[Datagram Delivery Protocol (DDP)]]&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |''Канальний рівень''&lt;br /&gt;
 |&lt;br /&gt;
 EtherTalk Link Access Protocol (ELAP)&lt;br /&gt;
 LocalTalk Link Access Protocol (LLAP)&lt;br /&gt;
 TokenTalk Link Access Protocol (TLAP)&lt;br /&gt;
 Fiber Distributed Data Interface (FDDI)&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |''Фізичний рівень''&lt;br /&gt;
 |&lt;br /&gt;
 LocalTalk driver&lt;br /&gt;
 Ethernet driver&lt;br /&gt;
 Token Ring driver&lt;br /&gt;
 FDDI driver&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Бібліографічна довідка ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На початку 1980 рр. Apple Computer готувалася до випуску комп'ютера Macintosh. Інженери компанії знали, що незабаром мережі стануть насущною необхідністю, а не просто цікавою новинкою. Вони хотіли також добитися того, щоб що базується на комп'ютерах Macintosh мережа була безшовним розширенням інтерфейсу користувача Macintosh, що зробило справжню революцію в цій області. Маючи на увазі ці два чинники, Apple вирішила вбудувати мережевий інтерфейс в кожен Macintosh і інтегрувати цей інтерфейс в оточення настільної обчислювальної машини. Нова мережева архітектура Apple отримала назву Apple Talk.&lt;br /&gt;
Хоча Apple Talk є патентованою мережею, Apple опублікувала характеристики Apple Talk, намагаючись заохотити розробку за участю третьої сторони. В даний час велике число компаній успішно збувають на ринку що базуються на Apple Talk вироби; у їх числі Novell, Inc. і Мicrosoft Corparation.&lt;br /&gt;
Оригінальну реалізацію Apple Talk, розроблену для локальних робочих груп, в даний час зазвичай називають Apple Talk Phase I. Проте після установки понад 1.5 милий. комп'ютерів Macintosh протягом перших п'яти років існування цього виробу, Apple виявила, що деякі крупні корпорації перевищують вбудовані можливості Apple Talk Phase I, тому протокол був модернізований. Розширені протоколи стали известнны під назвою Apple Talk Phase II. Oни розширили можливості маршрутизації Apple Talk, забезпечивши їх успішне застосування в крупніших мережах.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Основи технології ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Apple Talk була розроблена як система розподіленої мережі клієнт-сервер. Іншими словами, користувачі спільно користуються мережевими ресурсами (такими, як файли і принтери). Комп'ютери, що забезпечують ці ресурси, називаються службовими пристроями (servers); комп'ютери, що використовують мережеві ресурси службових пристроїв, називаються клієнтами (clients). Взаємодія із службовими пристроями в значній мірі є прозорою для користувача, оскільки сам комп'ютер визначає місцеположення запрошуваного матеріалу і звертається до нього без отримання подальшої інформації від користувача. На додаток до простоти використання, розподілені системи також мають економічні переваги в порівнянні з системами, де всі важливі матеріали можуть бути поміщені в декількох, а не в багатьох місцеположеннях.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==  Основні відомості  ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідна сеансовому рівню моделі OSI версія AppleTalk складається з п'яти протоколів, що підтримують повністю дуплексну передачу даних, перетворення логічних назв в адреси, доступ до принтера, переупорядковування пакетів і так далі&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перший протокол сеансового рівня називається протоколом потоків даних (AppleTalk Data Stream Protocol — ADSP). Протокол ADSP надає повністю дуплексні послуги, що орієнтовані на встановлення з'єднання і характеризуються високим ступенем надійності. Така надійність досягається шляхом встановлення логічного з'єднання (сеансу) між двома взаємодіючими процесами на клієнтських машинах. Протокол ADSP дозволяє управляти цим з'єднанням, забезпечуючи контроль потоку даних, переупорядковування пакетів і розсилку підтверджень про прийом пакетів. Для встановлення логічного з'єднання між процесами використовуються номери сокетів. Після встановлення з'єднання дві системи можуть почати обмін даними.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наступним протоколом сеансового рівня AppleTalk є власне сеансовий протокол (AppleTalk Session Protocol — ASP). Протокол ASP забезпечує надійну доставку даних, використовуючи для цього орієнтоване на коректність прийнятих послідовностей управління сеансом (sequence-oriented session management), і надає доступ до транспортних послуг протоколу транспортного рівня AppleTalk Transport Protocol (ATP).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Протокол маршрутизації з оновленням середовища AppleTalk (AppleTalk Update-Based Routing Protocol — AURP) використовується у великих мережах AppleTalk і застосовується в основному для маршрутизації і підтримки обміну інформацією між маршрутизуючими пристроями, зокрема, між маршрутизаторами Exterior Gateway.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Крім того, до складу сеансового рівня AppleTalk входить протокол доступу до принтера (Printer Access Protocol — PAP). Не дивлячись на те що спочатку протокол РАР був розроблений для управління доступом до мережевих принтерів, він може використовуватися для забезпечення обміну даними між різноманітними пристроями. Між пристроями встановлюється двонаправлене з'єднання і одночасно здійснюється управління потоком даних і контроль послідовності пакетів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
І, нарешті, останній протокол сеансового рівня AppleTalk, — протокол зонної інформації (Zone Information Protocol — ZIP). Протокол ZIP надає механізм логічного групування окремих мережевих пристроїв за допомогою «дружніх» імен. Такі логічні групи називаються зонами (zones). У розширеній мережі комп'ютери можуть охоплювати декілька мереж, але залишатися при цьому логічно згрупованими в одну зону. Проте в невеликих, нерозширених мережах може бути визначена єдина зона.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для перетворення назви зон в номери мереж і вузлів ZIP використовує протокол скріплення імен (Name Binding Protocol — NBP), що належить транспортному рівню. Для розсилки даних про зміну конфігурації зони використовується протокол АТР.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
П'ять протоколів сеансового рівня AppleTalk надають клієнтам можливість встановлювати логічне з'єднання і обмінюватися даними між комп'ютерами незалежно від відстані між ними.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Особливості AppleTalk ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Подібно TCP/IP, AppleTalk використовує 32-розрядні адреси. Подібно до IP-адресу, адреса AppleTalk складається з двох компонентів: адреси мережі і адреси комп'ютера. На відміну від IP, довжина кожного з компонентів фіксована: 16 з 32 бітів виділені для представлення адреси мережі, а останні 16 бітів — для ідентифікації комп'ютера. У мережах AppleTalk підтримується процедура переговорів, що робляться для отримання комп'ютером мережевої адреси. Завдяки наявності такої процедури адміністратор позбавлений від необхідності явно указувати адреси. (Якщо ви захочете, можете задати адресу явно або запитати його з певного діапазону, але зазвичай в цьому немає потреби.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Окрім адрес для ідентифікації комп'ютерів в AppleTalk-сетях існує система імен, призначена для того, щоб спростити роботу користувачів. Кожному комп'ютеру привласнюється ім'я, крім того, для цього комп'ютера визначається приналежність до локальної групи машин, яка називається зоною. Повне ім'я складається з імені комп'ютера і імені зони. У невеликих мережах інформація про зону може не використовуватися, в цьому випадку комп'ютери ідентифікуються тільки за допомогою імені. [[Netatalk]] (основний пакет, призначений для підтримки AppleTalk в Linux) за умовчанням генерує AppleTalk-імена на базі доменних імен TCP/IP. Так, наприклад, якщо комп'ютеру відповідає доменне ім'я larch. threeroomco. com, Nettalk призначить йому ім'я larch. Інформація про домен при цьому буде загублена. Двокомпонентні імена істотно обмежують розміри AppleTalk-мереж, зокрема, створити мережу, що налічує більше декількох тисяч комп'ютерів, скрутно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Основне призначення AppleTalk - забезпечення сумісного використання файлів і принтерів. Багато мережевих принтерів можуть безпосередньо взаємодіяти за допомогою протоколу AppleTalk, а засоби розділення файлів підтримуються в MACOS, Windows NT і 2000, Linux, BEOS і інших операційних системах. Для вирішення інших завдань AppleTalk використовується лише в мережах, що складаються з комп'ютерів, які працюють під управлінням MACOS. У мережах, компоненти яких використовують інші операційні системи, доцільніше застосовувати інші стеки протоколів. Якщо до складу мережі входять різні машини, на комп'ютерах Macintosh встановлюють систему MACOS X, що забезпечує роботу з NFS.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При маршрутизації пакетів AppleTalk за допомогою звичайних маршрутизаторів виникають серйозні труднощі. Щоб виключити можливість злому ззовні, можна заборонити підтримку TCP/IP на сервері Netatalk. Очевидно, що цей захід забезпечення безпеки не є єдино можливим.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[category:Комп'ютерні мережі]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Дмитренко Юра</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/AppleTalk</id>
		<title>AppleTalk</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/AppleTalk"/>
				<updated>2009-12-24T03:08:55Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Дмитренко Юра: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Appletalk''' -  це стек протоколів, розроблених Apple Computer для комп'ютерної мережі. Він був спочатку включений в Macintosh (1984), зараз компанія відмовилася від нього на користь [[TCP/IP|TCP/IP]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мережева модель==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=1&lt;br /&gt;
 !Модель OSI&lt;br /&gt;
 !Відповідні рівні Appletalk&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |Прикладний рівень&lt;br /&gt;
 |Apple Filing Protocol (AFP)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |Рівень представлення&lt;br /&gt;
 |Apple Filing Protocol (AFP)&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |Сеансовий рівень&lt;br /&gt;
 | &lt;br /&gt;
  Zone Information Protocol (ZIP)&lt;br /&gt;
  AppleTalk Session Protocol (ASP)&lt;br /&gt;
  [[AppleTalk Data Stream Protocol (ADSP)]]&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |[[Транспортний рівень]]&lt;br /&gt;
 |&lt;br /&gt;
 [[AppleTalk Transaction Protocol (ATP)]]&lt;br /&gt;
 AppleTalk Echo Protocol (AEP)&lt;br /&gt;
 Name Binding Protocol (NBP)&lt;br /&gt;
 [[Routing Table Maintenance Protocol (RTMP)]]&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |''Мережевий рівень''&lt;br /&gt;
 |[[Datagram Delivery Protocol (DDP)]]&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |''Канальний рівень''&lt;br /&gt;
 |&lt;br /&gt;
 EtherTalk Link Access Protocol (ELAP)&lt;br /&gt;
 LocalTalk Link Access Protocol (LLAP)&lt;br /&gt;
 TokenTalk Link Access Protocol (TLAP)&lt;br /&gt;
 Fiber Distributed Data Interface (FDDI)&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |''Фізичний рівень''&lt;br /&gt;
 |&lt;br /&gt;
 LocalTalk driver&lt;br /&gt;
 Ethernet driver&lt;br /&gt;
 Token Ring driver&lt;br /&gt;
 FDDI driver&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Бібліографічна довідка ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На початку 1980 рр. Apple Computer готувалася до випуску комп'ютера Macintosh. Інженери компанії знали, що незабаром мережі стануть насущною необхідністю, а не просто цікавою новинкою. Вони хотіли також добитися того, щоб що базується на комп'ютерах Macintosh мережа була безшовним розширенням інтерфейсу користувача Macintosh, що зробило справжню революцію в цій області. Маючи на увазі ці два чинники, Apple вирішила вбудувати мережевий інтерфейс в кожен Macintosh і інтегрувати цей інтерфейс в оточення настільної обчислювальної машини. Нова мережева архітектура Apple отримала назву Apple Talk.&lt;br /&gt;
Хоча Apple Talk є патентованою мережею, Apple опублікувала характеристики Apple Talk, намагаючись заохотити розробку за участю третьої сторони. В даний час велике число компаній успішно збувають на ринку що базуються на Apple Talk вироби; у їх числі Novell, Inc. і Мicrosoft Corparation.&lt;br /&gt;
Оригінальну реалізацію Apple Talk, розроблену для локальних робочих груп, в даний час зазвичай називають Apple Talk Phase I. Проте після установки понад 1.5 милий. комп'ютерів Macintosh протягом перших п'яти років існування цього виробу, Apple виявила, що деякі крупні корпорації перевищують вбудовані можливості Apple Talk Phase I, тому протокол був модернізований. Розширені протоколи стали известнны під назвою Apple Talk Phase II. Oни розширили можливості маршрутизації Apple Talk, забезпечивши їх успішне застосування в крупніших мережах.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Основи технології ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Apple Talk була розроблена як система розподіленої мережі клиент- сервер. Іншими словами, користувачі спільно користуються мережевими ресурсами (такими, як файли і принтери). Комп'ютери, що забезпечують ці ресурси, називаються службовими пристроями (servers); комп'ютери, що використовують мережеві ресурси службових пристроїв, називаються клієнтами (clients). Взаємодія із службовими пристроями в значній мірі є прозорою для користувача, оскільки сам комп'ютер визначає місцеположення запрошуваного матеріалу і звертається до нього без отримання подальшої інформації від користувача. На додаток до простоти використання, розподілені системи також мають економічні переваги в порівнянні з системами, де всі рівно, т.к.важные матеріали можуть бути поміщені в декількох, а не в багатьох місцеположеннях.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==  Основні відомості  ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідна сеансовому рівню моделі OSI версія AppleTalk складається з п'яти протоколів, що підтримують повністю дуплексну передачу даних, перетворення логічних назв в адреси, доступ до принтера, переупорядковування пакетів і так далі&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перший протокол сеансового рівня називається протоколом потоків даних (AppleTalk Data Stream Protocol — ADSP). Протокол ADSP надає повністю дуплексні послуги, що орієнтовані на встановлення з'єднання і характеризуються високим ступенем надійності. Така надійність досягається шляхом встановлення логічного з'єднання (сеансу) між двома взаємодіючими процесами на клієнтських машинах. Протокол ADSP дозволяє управляти цим з'єднанням, забезпечуючи контроль потоку даних, переупорядковування пакетів і розсилку підтверджень про прийом пакетів. Для встановлення логічного з'єднання між процесами використовуються номери сокетів. Після встановлення з'єднання дві системи можуть почати обмін даними.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наступним протоколом сеансового рівня AppleTalk є власне сеансовий протокол (AppleTalk Session Protocol — ASP). Протокол ASP забезпечує надійну доставку даних, використовуючи для цього орієнтоване на коректність прийнятих послідовностей управління сеансом (sequence-oriented session management), і надає доступ до транспортних послуг протоколу транспортного рівня AppleTalk Transport Protocol (ATP).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Протокол маршрутизації з оновленням середовища AppleTalk (AppleTalk Update-Based Routing Protocol — AURP) використовується у великих мережах AppleTalk і застосовується в основному для маршрутизації і підтримки обміну інформацією між маршрутизуючими пристроями, зокрема, між маршрутизаторами Exterior Gateway.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Крім того, до складу сеансового рівня AppleTalk входить протокол доступу до принтера (Printer Access Protocol — PAP). Не дивлячись на те що спочатку протокол РАР був розроблений для управління доступом до мережевих принтерів, він може використовуватися для забезпечення обміну даними між різноманітними пристроями. Між пристроями встановлюється двонаправлене з'єднання і одночасно здійснюється управління потоком даних і контроль послідовності пакетів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
І, нарешті, останній протокол сеансового рівня AppleTalk, — протокол зонної інформації (Zone Information Protocol — ZIP). Протокол ZIP надає механізм логічного групування окремих мережевих пристроїв за допомогою «дружніх» імен. Такі логічні групи називаються зонами (zones). У розширеній мережі комп'ютери можуть охоплювати декілька мереж, але залишатися при цьому логічно згрупованими в одну зону. Проте в невеликих, нерозширених мережах може бути визначена єдина зона.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для перетворення назви зон в номери мереж і вузлів ZIP використовує протокол скріплення імен (Name Binding Protocol — NBP), що належить транспортному рівню. Для розсилки даних про зміну конфігурації зони використовується протокол АТР.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
П'ять протоколів сеансового рівня AppleTalk надають клієнтам можливість встановлювати логічне з'єднання і обмінюватися даними між комп'ютерами незалежно від відстані між ними.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Особливості AppleTalk ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Подібно TCP/IP, AppleTalk використовує 32-розрядні адреси. Подібно до IP-адресу, адреса AppleTalk складається з двох компонентів: адреси мережі і адреси комп'ютера. На відміну від IP, довжина кожного з компонентів фіксована: 16 з 32 бітів виділені для представлення адреси мережі, а останні 16 бітів — для ідентифікації комп'ютера. У мережах AppleTalk підтримується процедура переговорів, що робляться для отримання комп'ютером мережевої адреси. Завдяки наявності такої процедури адміністратор позбавлений від необхідності явно указувати адреси. (Якщо ви захочете, можете задати адресу явно або запитати його з певного діапазону, але зазвичай в цьому немає потреби.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Окрім адрес для ідентифікації комп'ютерів в AppleTalk-сетях існує система імен, призначена для того, щоб спростити роботу користувачів. Кожному комп'ютеру привласнюється ім'я, крім того, для цього комп'ютера визначається приналежність до локальної групи машин, яка називається зоною. Повне ім'я складається з імені комп'ютера і імені зони. У невеликих мережах інформація про зону може не використовуватися, в цьому випадку комп'ютери ідентифікуються тільки за допомогою імені. [[Netatalk]] (основний пакет, призначений для підтримки AppleTalk в Linux) за умовчанням генерує AppleTalk-імена на базі доменних імен TCP/IP. Так, наприклад, якщо комп'ютеру відповідає доменне ім'я larch. threeroomco. com, Nettalk призначить йому ім'я larch. Інформація про домен при цьому буде загублена. Двокомпонентні імена істотно обмежують розміри AppleTalk-мереж, зокрема, створити мережу, що налічує більше декількох тисяч комп'ютерів, скрутно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Основне призначення AppleTalk - забезпечення сумісного використання файлів і принтерів. Багато мережевих принтерів можуть безпосередньо взаємодіяти за допомогою протоколу AppleTalk, а засоби розділення файлів підтримуються в MACOS, Windows NT і 2000, Linux, BEOS і інших операційних системах. Для вирішення інших завдань AppleTalk використовується лише в мережах, що складаються з комп'ютерів, які працюють під управлінням MACOS. У мережах, компоненти яких використовують інші операційні системи, доцільніше застосовувати інші стеки протоколів. Якщо до складу мережі входять різні машини, на комп'ютерах Macintosh встановлюють систему MACOS X, що забезпечує роботу з NFS.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При маршрутизації пакетів AppleTalk за допомогою звичайних маршрутизаторів виникають серйозні труднощі. Щоб виключити можливість злому ззовні, можна заборонити підтримку TCP/IP на сервері Netatalk. Очевидно, що цей захід забезпечення безпеки не є єдино можливим.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[category:Комп'ютерні мережі]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Дмитренко Юра</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/AppleTalk</id>
		<title>AppleTalk</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/AppleTalk"/>
				<updated>2009-12-24T03:05:43Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Дмитренко Юра: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Appletalk''' -  це стек протоколів, розроблених Apple Computer для комп'ютерної мережі. Він був спочатку включений в Macintosh (1984), зараз компанія відмовилася від нього на користь [[TCP/IP|TCP/IP]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мережева модель==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=1&lt;br /&gt;
 !Модель OSI&lt;br /&gt;
 !Відповідні рівні Appletalk&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |Прикладний рівень&lt;br /&gt;
 |Apple Filing Protocol (AFP)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |Рівень представлення&lt;br /&gt;
 |Apple Filing Protocol (AFP)&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |Сеансовий рівень&lt;br /&gt;
 | &lt;br /&gt;
  Zone Information Protocol (ZIP)&lt;br /&gt;
  AppleTalk Session Protocol (ASP)&lt;br /&gt;
  [[AppleTalk Data Stream Protocol (ADSP)]]&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |[[Транспортний рівень]]&lt;br /&gt;
 |&lt;br /&gt;
 [[AppleTalk Transaction Protocol (ATP)]]&lt;br /&gt;
 AppleTalk Echo Protocol (AEP)&lt;br /&gt;
 Name Binding Protocol (NBP)&lt;br /&gt;
 [[Routing Table Maintenance Protocol (RTMP)]]&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |''Мережевий рівень''&lt;br /&gt;
 |[[Datagram Delivery Protocol (DDP)]]&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |''Канальний рівень''&lt;br /&gt;
 |&lt;br /&gt;
 EtherTalk Link Access Protocol (ELAP)&lt;br /&gt;
 LocalTalk Link Access Protocol (LLAP)&lt;br /&gt;
 TokenTalk Link Access Protocol (TLAP)&lt;br /&gt;
 Fiber Distributed Data Interface (FDDI)&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |''Фізичний рівень''&lt;br /&gt;
 |&lt;br /&gt;
 LocalTalk driver&lt;br /&gt;
 Ethernet driver&lt;br /&gt;
 Token Ring driver&lt;br /&gt;
 FDDI driver&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Бібліографічна довідка ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На початку 1980 рр. Apple Computer готувалася до випуску комп'ютера Macintosh. Інженери компанії знали, що незабаром мережі стануть насущною необхідністю, а не просто цікавою новинкою. Вони хотіли також добитися того, щоб що базується на комп'ютерах Macintosh мережа була безшовним розширенням інтерфейсу користувача Macintosh, що зробило справжню революцію в цій області. Маючи на увазі ці два чинники, Apple вирішила вбудувати мережевий інтерфейс в кожен Macintosh і інтегрувати цей інтерфейс в оточення настільної обчислювальної машини. Нова мережева архітектура Apple отримала назву Apple Talk.&lt;br /&gt;
Хоча Apple Talk є патентованою мережею, Apple опублікувала характеристики Apple Talk, намагаючись заохотити розробку за участю третьої сторони. В даний час велике число компаній успішно збувають на ринку що базуються на Apple Talk вироби; у їх числі Novell, Inc. і Мicrosoft Corparation.&lt;br /&gt;
Оригінальну реалізацію Apple Talk, розроблену для локальних робочих груп, в даний час зазвичай називають Apple Talk Phase I. Проте після установки понад 1.5 милий. комп'ютерів Macintosh протягом перших п'яти років існування цього виробу, Apple виявила, що деякі крупні корпорації перевищують вбудовані можливості Apple Talk Phase I, тому протокол був модернізований. Розширені протоколи стали известнны під назвою Apple Talk Phase II. Oни розширили можливості маршрутизації Apple Talk, забезпечивши їх успішне застосування в крупніших мережах.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==  Основні відомості  ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідна сеансовому рівню моделі OSI версія AppleTalk складається з п'яти протоколів, що підтримують повністю дуплексну передачу даних, перетворення логічних назв в адреси, доступ до принтера, переупорядковування пакетів і так далі&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перший протокол сеансового рівня називається протоколом потоків даних (AppleTalk Data Stream Protocol — ADSP). Протокол ADSP надає повністю дуплексні послуги, що орієнтовані на встановлення з'єднання і характеризуються високим ступенем надійності. Така надійність досягається шляхом встановлення логічного з'єднання (сеансу) між двома взаємодіючими процесами на клієнтських машинах. Протокол ADSP дозволяє управляти цим з'єднанням, забезпечуючи контроль потоку даних, переупорядковування пакетів і розсилку підтверджень про прийом пакетів. Для встановлення логічного з'єднання між процесами використовуються номери сокетів. Після встановлення з'єднання дві системи можуть почати обмін даними.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наступним протоколом сеансового рівня AppleTalk є власне сеансовий протокол (AppleTalk Session Protocol — ASP). Протокол ASP забезпечує надійну доставку даних, використовуючи для цього орієнтоване на коректність прийнятих послідовностей управління сеансом (sequence-oriented session management), і надає доступ до транспортних послуг протоколу транспортного рівня AppleTalk Transport Protocol (ATP).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Протокол маршрутизації з оновленням середовища AppleTalk (AppleTalk Update-Based Routing Protocol — AURP) використовується у великих мережах AppleTalk і застосовується в основному для маршрутизації і підтримки обміну інформацією між маршрутизуючими пристроями, зокрема, між маршрутизаторами Exterior Gateway.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Крім того, до складу сеансового рівня AppleTalk входить протокол доступу до принтера (Printer Access Protocol — PAP). Не дивлячись на те що спочатку протокол РАР був розроблений для управління доступом до мережевих принтерів, він може використовуватися для забезпечення обміну даними між різноманітними пристроями. Між пристроями встановлюється двонаправлене з'єднання і одночасно здійснюється управління потоком даних і контроль послідовності пакетів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
І, нарешті, останній протокол сеансового рівня AppleTalk, — протокол зонної інформації (Zone Information Protocol — ZIP). Протокол ZIP надає механізм логічного групування окремих мережевих пристроїв за допомогою «дружніх» імен. Такі логічні групи називаються зонами (zones). У розширеній мережі комп'ютери можуть охоплювати декілька мереж, але залишатися при цьому логічно згрупованими в одну зону. Проте в невеликих, нерозширених мережах може бути визначена єдина зона.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для перетворення назви зон в номери мереж і вузлів ZIP використовує протокол скріплення імен (Name Binding Protocol — NBP), що належить транспортному рівню. Для розсилки даних про зміну конфігурації зони використовується протокол АТР.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
П'ять протоколів сеансового рівня AppleTalk надають клієнтам можливість встановлювати логічне з'єднання і обмінюватися даними між комп'ютерами незалежно від відстані між ними.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Особливості AppleTalk ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Подібно TCP/IP, AppleTalk використовує 32-розрядні адреси. Подібно до IP-адресу, адреса AppleTalk складається з двох компонентів: адреси мережі і адреси комп'ютера. На відміну від IP, довжина кожного з компонентів фіксована: 16 з 32 бітів виділені для представлення адреси мережі, а останні 16 бітів — для ідентифікації комп'ютера. У мережах AppleTalk підтримується процедура переговорів, що робляться для отримання комп'ютером мережевої адреси. Завдяки наявності такої процедури адміністратор позбавлений від необхідності явно указувати адреси. (Якщо ви захочете, можете задати адресу явно або запитати його з певного діапазону, але зазвичай в цьому немає потреби.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Окрім адрес для ідентифікації комп'ютерів в AppleTalk-сетях існує система імен, призначена для того, щоб спростити роботу користувачів. Кожному комп'ютеру привласнюється ім'я, крім того, для цього комп'ютера визначається приналежність до локальної групи машин, яка називається зоною. Повне ім'я складається з імені комп'ютера і імені зони. У невеликих мережах інформація про зону може не використовуватися, в цьому випадку комп'ютери ідентифікуються тільки за допомогою імені. [[Netatalk]] (основний пакет, призначений для підтримки AppleTalk в Linux) за умовчанням генерує AppleTalk-імена на базі доменних імен TCP/IP. Так, наприклад, якщо комп'ютеру відповідає доменне ім'я larch. threeroomco. com, Nettalk призначить йому ім'я larch. Інформація про домен при цьому буде загублена. Двокомпонентні імена істотно обмежують розміри AppleTalk-мереж, зокрема, створити мережу, що налічує більше декількох тисяч комп'ютерів, скрутно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Основне призначення AppleTalk - забезпечення сумісного використання файлів і принтерів. Багато мережевих принтерів можуть безпосередньо взаємодіяти за допомогою протоколу AppleTalk, а засоби розділення файлів підтримуються в MACOS, Windows NT і 2000, Linux, BEOS і інших операційних системах. Для вирішення інших завдань AppleTalk використовується лише в мережах, що складаються з комп'ютерів, які працюють під управлінням MACOS. У мережах, компоненти яких використовують інші операційні системи, доцільніше застосовувати інші стеки протоколів. Якщо до складу мережі входять різні машини, на комп'ютерах Macintosh встановлюють систему MACOS X, що забезпечує роботу з NFS.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При маршрутизації пакетів AppleTalk за допомогою звичайних маршрутизаторів виникають серйозні труднощі. Щоб виключити можливість злому ззовні, можна заборонити підтримку TCP/IP на сервері Netatalk. Очевидно, що цей захід забезпечення безпеки не є єдино можливим.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[category:Комп'ютерні мережі]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Дмитренко Юра</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/AppleTalk</id>
		<title>AppleTalk</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/AppleTalk"/>
				<updated>2009-12-24T03:05:06Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Дмитренко Юра: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Appletalk''' -  це стек протоколів, розроблених Apple Computer для комп'ютерної мережі. Він був спочатку включений в Macintosh (1984), зараз компанія відмовилася від нього на користь [[TCP/IP|TCP/IP]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мережева модель==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=1&lt;br /&gt;
 !Модель OSI&lt;br /&gt;
 !Відповідні рівні Appletalk&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |[[Прикладний рівень]]&lt;br /&gt;
 |Apple Filing Protocol (AFP)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |[[Рівень представлення]]&lt;br /&gt;
 |Apple Filing Protocol (AFP)&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |[[Сеансовий рівень]]&lt;br /&gt;
 | &lt;br /&gt;
  Zone Information Protocol (ZIP)&lt;br /&gt;
  AppleTalk Session Protocol (ASP)&lt;br /&gt;
  [[AppleTalk Data Stream Protocol (ADSP)]]&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |[[Транспортний рівень]]&lt;br /&gt;
 |&lt;br /&gt;
 [[AppleTalk Transaction Protocol (ATP)]]&lt;br /&gt;
 AppleTalk Echo Protocol (AEP)&lt;br /&gt;
 Name Binding Protocol (NBP)&lt;br /&gt;
 [[Routing Table Maintenance Protocol (RTMP)]]&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |''Мережевий рівень''&lt;br /&gt;
 |[[Datagram Delivery Protocol (DDP)]]&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |''Канальний рівень''&lt;br /&gt;
 |&lt;br /&gt;
 EtherTalk Link Access Protocol (ELAP)&lt;br /&gt;
 LocalTalk Link Access Protocol (LLAP)&lt;br /&gt;
 TokenTalk Link Access Protocol (TLAP)&lt;br /&gt;
 Fiber Distributed Data Interface (FDDI)&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |''Фізичний рівень''&lt;br /&gt;
 |&lt;br /&gt;
 LocalTalk driver&lt;br /&gt;
 Ethernet driver&lt;br /&gt;
 Token Ring driver&lt;br /&gt;
 FDDI driver&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Бібліографічна довідка ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На початку 1980 рр. Apple Computer готувалася до випуску комп'ютера Macintosh. Інженери компанії знали, що незабаром мережі стануть насущною необхідністю, а не просто цікавою новинкою. Вони хотіли також добитися того, щоб що базується на комп'ютерах Macintosh мережа була безшовним розширенням інтерфейсу користувача Macintosh, що зробило справжню революцію в цій області. Маючи на увазі ці два чинники, Apple вирішила вбудувати мережевий інтерфейс в кожен Macintosh і інтегрувати цей інтерфейс в оточення настільної обчислювальної машини. Нова мережева архітектура Apple отримала назву Apple Talk.&lt;br /&gt;
Хоча Apple Talk є патентованою мережею, Apple опублікувала характеристики Apple Talk, намагаючись заохотити розробку за участю третьої сторони. В даний час велике число компаній успішно збувають на ринку що базуються на Apple Talk вироби; у їх числі Novell, Inc. і Мicrosoft Corparation.&lt;br /&gt;
Оригінальну реалізацію Apple Talk, розроблену для локальних робочих груп, в даний час зазвичай називають Apple Talk Phase I. Проте після установки понад 1.5 милий. комп'ютерів Macintosh протягом перших п'яти років існування цього виробу, Apple виявила, що деякі крупні корпорації перевищують вбудовані можливості Apple Talk Phase I, тому протокол був модернізований. Розширені протоколи стали известнны під назвою Apple Talk Phase II. Oни розширили можливості маршрутизації Apple Talk, забезпечивши їх успішне застосування в крупніших мережах.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==  Основні відомості  ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідна сеансовому рівню моделі OSI версія AppleTalk складається з п'яти протоколів, що підтримують повністю дуплексну передачу даних, перетворення логічних назв в адреси, доступ до принтера, переупорядковування пакетів і так далі&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перший протокол сеансового рівня називається протоколом потоків даних (AppleTalk Data Stream Protocol — ADSP). Протокол ADSP надає повністю дуплексні послуги, що орієнтовані на встановлення з'єднання і характеризуються високим ступенем надійності. Така надійність досягається шляхом встановлення логічного з'єднання (сеансу) між двома взаємодіючими процесами на клієнтських машинах. Протокол ADSP дозволяє управляти цим з'єднанням, забезпечуючи контроль потоку даних, переупорядковування пакетів і розсилку підтверджень про прийом пакетів. Для встановлення логічного з'єднання між процесами використовуються номери сокетів. Після встановлення з'єднання дві системи можуть почати обмін даними.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наступним протоколом сеансового рівня AppleTalk є власне сеансовий протокол (AppleTalk Session Protocol — ASP). Протокол ASP забезпечує надійну доставку даних, використовуючи для цього орієнтоване на коректність прийнятих послідовностей управління сеансом (sequence-oriented session management), і надає доступ до транспортних послуг протоколу транспортного рівня AppleTalk Transport Protocol (ATP).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Протокол маршрутизації з оновленням середовища AppleTalk (AppleTalk Update-Based Routing Protocol — AURP) використовується у великих мережах AppleTalk і застосовується в основному для маршрутизації і підтримки обміну інформацією між маршрутизуючими пристроями, зокрема, між маршрутизаторами Exterior Gateway.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Крім того, до складу сеансового рівня AppleTalk входить протокол доступу до принтера (Printer Access Protocol — PAP). Не дивлячись на те що спочатку протокол РАР був розроблений для управління доступом до мережевих принтерів, він може використовуватися для забезпечення обміну даними між різноманітними пристроями. Між пристроями встановлюється двонаправлене з'єднання і одночасно здійснюється управління потоком даних і контроль послідовності пакетів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
І, нарешті, останній протокол сеансового рівня AppleTalk, — протокол зонної інформації (Zone Information Protocol — ZIP). Протокол ZIP надає механізм логічного групування окремих мережевих пристроїв за допомогою «дружніх» імен. Такі логічні групи називаються зонами (zones). У розширеній мережі комп'ютери можуть охоплювати декілька мереж, але залишатися при цьому логічно згрупованими в одну зону. Проте в невеликих, нерозширених мережах може бути визначена єдина зона.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для перетворення назви зон в номери мереж і вузлів ZIP використовує протокол скріплення імен (Name Binding Protocol — NBP), що належить транспортному рівню. Для розсилки даних про зміну конфігурації зони використовується протокол АТР.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
П'ять протоколів сеансового рівня AppleTalk надають клієнтам можливість встановлювати логічне з'єднання і обмінюватися даними між комп'ютерами незалежно від відстані між ними.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Особливості AppleTalk ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Подібно TCP/IP, AppleTalk використовує 32-розрядні адреси. Подібно до IP-адресу, адреса AppleTalk складається з двох компонентів: адреси мережі і адреси комп'ютера. На відміну від IP, довжина кожного з компонентів фіксована: 16 з 32 бітів виділені для представлення адреси мережі, а останні 16 бітів — для ідентифікації комп'ютера. У мережах AppleTalk підтримується процедура переговорів, що робляться для отримання комп'ютером мережевої адреси. Завдяки наявності такої процедури адміністратор позбавлений від необхідності явно указувати адреси. (Якщо ви захочете, можете задати адресу явно або запитати його з певного діапазону, але зазвичай в цьому немає потреби.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Окрім адрес для ідентифікації комп'ютерів в AppleTalk-сетях існує система імен, призначена для того, щоб спростити роботу користувачів. Кожному комп'ютеру привласнюється ім'я, крім того, для цього комп'ютера визначається приналежність до локальної групи машин, яка називається зоною. Повне ім'я складається з імені комп'ютера і імені зони. У невеликих мережах інформація про зону може не використовуватися, в цьому випадку комп'ютери ідентифікуються тільки за допомогою імені. [[Netatalk]] (основний пакет, призначений для підтримки AppleTalk в Linux) за умовчанням генерує AppleTalk-імена на базі доменних імен TCP/IP. Так, наприклад, якщо комп'ютеру відповідає доменне ім'я larch. threeroomco. com, Nettalk призначить йому ім'я larch. Інформація про домен при цьому буде загублена. Двокомпонентні імена істотно обмежують розміри AppleTalk-мереж, зокрема, створити мережу, що налічує більше декількох тисяч комп'ютерів, скрутно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Основне призначення AppleTalk - забезпечення сумісного використання файлів і принтерів. Багато мережевих принтерів можуть безпосередньо взаємодіяти за допомогою протоколу AppleTalk, а засоби розділення файлів підтримуються в MACOS, Windows NT і 2000, Linux, BEOS і інших операційних системах. Для вирішення інших завдань AppleTalk використовується лише в мережах, що складаються з комп'ютерів, які працюють під управлінням MACOS. У мережах, компоненти яких використовують інші операційні системи, доцільніше застосовувати інші стеки протоколів. Якщо до складу мережі входять різні машини, на комп'ютерах Macintosh встановлюють систему MACOS X, що забезпечує роботу з NFS.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При маршрутизації пакетів AppleTalk за допомогою звичайних маршрутизаторів виникають серйозні труднощі. Щоб виключити можливість злому ззовні, можна заборонити підтримку TCP/IP на сервері Netatalk. Очевидно, що цей захід забезпечення безпеки не є єдино можливим.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[category:Комп'ютерні мережі]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Дмитренко Юра</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/AppleTalk_Data_Stream_Protocol_(ADSP)</id>
		<title>AppleTalk Data Stream Protocol (ADSP)</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/AppleTalk_Data_Stream_Protocol_(ADSP)"/>
				<updated>2009-12-24T03:03:26Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Дмитренко Юра: Створена сторінка:  == Протокол потоку даних AppleTalk (ADSP) ==  ADSP є іншим важливим протоколом транспортного рівня Ap…&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
== Протокол потоку даних AppleTalk (ADSP) ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ADSP є іншим важливим протоколом транспортного рівня Apple Talk. Як видно з його назви, ADSP є орієнтованим по потоку даних, а не по транзакціях. Він організовує і підтримує повністю дубльований потік даних між двома гніздами в об'единенной мережі AppleTalk.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ADSP є надійним протоколом в тому плані, що він гарантує доставку байтів в тому ж порядку, в якому вони були відправлені, а також те, що вони не будуть дубльовані. ADSP нумерує кожен байт, щоб відстежувати окремі елементи потоку даних.&lt;br /&gt;
ADSP також визначає механізм управління потоком. Пункт призначення може в значній мірі уповільнювати передачі джерела шляхом скорочення розміру об'явленного вікна на прийом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ADSP також забезпечує механізм повідомлень управління &amp;quot;виходу із смуги&amp;quot; (out-of-band) між двома об'ектами AppleTalk. Як засіб для переміщення повідомлень управління виходу із смуги між двома об'ектами AppleTalk використовуються пакети &amp;quot;уваги&amp;quot; (attention packets). Ці пакети використовують окремий потік номерів послідовностей, щоб можна було відрізняти їх від звичайних пакетів даних ADSP.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Дмитренко Юра</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/AppleTalk</id>
		<title>AppleTalk</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/AppleTalk"/>
				<updated>2009-12-24T03:02:42Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Дмитренко Юра: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Appletalk''' -  це стек протоколів, розроблених Apple Computer для комп'ютерної мережі. Він був спочатку включений в Macintosh (1984), зараз компанія відмовилася від нього на користь [[TCP/IP|TCP/IP]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мережева модель==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=1&lt;br /&gt;
 !Модель OSI&lt;br /&gt;
 !Відповідні рівні Appletalk&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |''Прикладний рівень''&lt;br /&gt;
 |Apple Filing Protocol (AFP)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |''Рівень представлення''&lt;br /&gt;
 |Apple Filing Protocol (AFP)&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |''Сеансовий рівень''&lt;br /&gt;
 | &lt;br /&gt;
  Zone Information Protocol (ZIP)&lt;br /&gt;
  AppleTalk Session Protocol (ASP)&lt;br /&gt;
  [[AppleTalk Data Stream Protocol (ADSP)]]&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |[[Транспортний рівень]]&lt;br /&gt;
 |&lt;br /&gt;
 [[AppleTalk Transaction Protocol (ATP)]]&lt;br /&gt;
 AppleTalk Echo Protocol (AEP)&lt;br /&gt;
 Name Binding Protocol (NBP)&lt;br /&gt;
 [[Routing Table Maintenance Protocol (RTMP)]]&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |''Мережевий рівень''&lt;br /&gt;
 |[[Datagram Delivery Protocol (DDP)]]&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |''Канальний рівень''&lt;br /&gt;
 |&lt;br /&gt;
 EtherTalk Link Access Protocol (ELAP)&lt;br /&gt;
 LocalTalk Link Access Protocol (LLAP)&lt;br /&gt;
 TokenTalk Link Access Protocol (TLAP)&lt;br /&gt;
 Fiber Distributed Data Interface (FDDI)&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |''Фізичний рівень''&lt;br /&gt;
 |&lt;br /&gt;
 LocalTalk driver&lt;br /&gt;
 Ethernet driver&lt;br /&gt;
 Token Ring driver&lt;br /&gt;
 FDDI driver&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Бібліографічна довідка ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На початку 1980 рр. Apple Computer готувалася до випуску комп'ютера Macintosh. Інженери компанії знали, що незабаром мережі стануть насущною необхідністю, а не просто цікавою новинкою. Вони хотіли також добитися того, щоб що базується на комп'ютерах Macintosh мережа була безшовним розширенням інтерфейсу користувача Macintosh, що зробило справжню революцію в цій області. Маючи на увазі ці два чинники, Apple вирішила вбудувати мережевий інтерфейс в кожен Macintosh і інтегрувати цей інтерфейс в оточення настільної обчислювальної машини. Нова мережева архітектура Apple отримала назву Apple Talk.&lt;br /&gt;
Хоча Apple Talk є патентованою мережею, Apple опублікувала характеристики Apple Talk, намагаючись заохотити розробку за участю третьої сторони. В даний час велике число компаній успішно збувають на ринку що базуються на Apple Talk вироби; у їх числі Novell, Inc. і Мicrosoft Corparation.&lt;br /&gt;
Оригінальну реалізацію Apple Talk, розроблену для локальних робочих груп, в даний час зазвичай називають Apple Talk Phase I. Проте після установки понад 1.5 милий. комп'ютерів Macintosh протягом перших п'яти років існування цього виробу, Apple виявила, що деякі крупні корпорації перевищують вбудовані можливості Apple Talk Phase I, тому протокол був модернізований. Розширені протоколи стали известнны під назвою Apple Talk Phase II. Oни розширили можливості маршрутизації Apple Talk, забезпечивши їх успішне застосування в крупніших мережах.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==  Основні відомості  ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідна сеансовому рівню моделі OSI версія AppleTalk складається з п'яти протоколів, що підтримують повністю дуплексну передачу даних, перетворення логічних назв в адреси, доступ до принтера, переупорядковування пакетів і так далі&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перший протокол сеансового рівня називається протоколом потоків даних (AppleTalk Data Stream Protocol — ADSP). Протокол ADSP надає повністю дуплексні послуги, що орієнтовані на встановлення з'єднання і характеризуються високим ступенем надійності. Така надійність досягається шляхом встановлення логічного з'єднання (сеансу) між двома взаємодіючими процесами на клієнтських машинах. Протокол ADSP дозволяє управляти цим з'єднанням, забезпечуючи контроль потоку даних, переупорядковування пакетів і розсилку підтверджень про прийом пакетів. Для встановлення логічного з'єднання між процесами використовуються номери сокетів. Після встановлення з'єднання дві системи можуть почати обмін даними.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наступним протоколом сеансового рівня AppleTalk є власне сеансовий протокол (AppleTalk Session Protocol — ASP). Протокол ASP забезпечує надійну доставку даних, використовуючи для цього орієнтоване на коректність прийнятих послідовностей управління сеансом (sequence-oriented session management), і надає доступ до транспортних послуг протоколу транспортного рівня AppleTalk Transport Protocol (ATP).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Протокол маршрутизації з оновленням середовища AppleTalk (AppleTalk Update-Based Routing Protocol — AURP) використовується у великих мережах AppleTalk і застосовується в основному для маршрутизації і підтримки обміну інформацією між маршрутизуючими пристроями, зокрема, між маршрутизаторами Exterior Gateway.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Крім того, до складу сеансового рівня AppleTalk входить протокол доступу до принтера (Printer Access Protocol — PAP). Не дивлячись на те що спочатку протокол РАР був розроблений для управління доступом до мережевих принтерів, він може використовуватися для забезпечення обміну даними між різноманітними пристроями. Між пристроями встановлюється двонаправлене з'єднання і одночасно здійснюється управління потоком даних і контроль послідовності пакетів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
І, нарешті, останній протокол сеансового рівня AppleTalk, — протокол зонної інформації (Zone Information Protocol — ZIP). Протокол ZIP надає механізм логічного групування окремих мережевих пристроїв за допомогою «дружніх» імен. Такі логічні групи називаються зонами (zones). У розширеній мережі комп'ютери можуть охоплювати декілька мереж, але залишатися при цьому логічно згрупованими в одну зону. Проте в невеликих, нерозширених мережах може бути визначена єдина зона.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для перетворення назви зон в номери мереж і вузлів ZIP використовує протокол скріплення імен (Name Binding Protocol — NBP), що належить транспортному рівню. Для розсилки даних про зміну конфігурації зони використовується протокол АТР.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
П'ять протоколів сеансового рівня AppleTalk надають клієнтам можливість встановлювати логічне з'єднання і обмінюватися даними між комп'ютерами незалежно від відстані між ними.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Особливості AppleTalk ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Подібно TCP/IP, AppleTalk використовує 32-розрядні адреси. Подібно до IP-адресу, адреса AppleTalk складається з двох компонентів: адреси мережі і адреси комп'ютера. На відміну від IP, довжина кожного з компонентів фіксована: 16 з 32 бітів виділені для представлення адреси мережі, а останні 16 бітів — для ідентифікації комп'ютера. У мережах AppleTalk підтримується процедура переговорів, що робляться для отримання комп'ютером мережевої адреси. Завдяки наявності такої процедури адміністратор позбавлений від необхідності явно указувати адреси. (Якщо ви захочете, можете задати адресу явно або запитати його з певного діапазону, але зазвичай в цьому немає потреби.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Окрім адрес для ідентифікації комп'ютерів в AppleTalk-сетях існує система імен, призначена для того, щоб спростити роботу користувачів. Кожному комп'ютеру привласнюється ім'я, крім того, для цього комп'ютера визначається приналежність до локальної групи машин, яка називається зоною. Повне ім'я складається з імені комп'ютера і імені зони. У невеликих мережах інформація про зону може не використовуватися, в цьому випадку комп'ютери ідентифікуються тільки за допомогою імені. [[Netatalk]] (основний пакет, призначений для підтримки AppleTalk в Linux) за умовчанням генерує AppleTalk-імена на базі доменних імен TCP/IP. Так, наприклад, якщо комп'ютеру відповідає доменне ім'я larch. threeroomco. com, Nettalk призначить йому ім'я larch. Інформація про домен при цьому буде загублена. Двокомпонентні імена істотно обмежують розміри AppleTalk-мереж, зокрема, створити мережу, що налічує більше декількох тисяч комп'ютерів, скрутно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Основне призначення AppleTalk - забезпечення сумісного використання файлів і принтерів. Багато мережевих принтерів можуть безпосередньо взаємодіяти за допомогою протоколу AppleTalk, а засоби розділення файлів підтримуються в MACOS, Windows NT і 2000, Linux, BEOS і інших операційних системах. Для вирішення інших завдань AppleTalk використовується лише в мережах, що складаються з комп'ютерів, які працюють під управлінням MACOS. У мережах, компоненти яких використовують інші операційні системи, доцільніше застосовувати інші стеки протоколів. Якщо до складу мережі входять різні машини, на комп'ютерах Macintosh встановлюють систему MACOS X, що забезпечує роботу з NFS.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При маршрутизації пакетів AppleTalk за допомогою звичайних маршрутизаторів виникають серйозні труднощі. Щоб виключити можливість злому ззовні, можна заборонити підтримку TCP/IP на сервері Netatalk. Очевидно, що цей захід забезпечення безпеки не є єдино можливим.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[category:Комп'ютерні мережі]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Дмитренко Юра</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/Netatalk</id>
		<title>Netatalk</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/Netatalk"/>
				<updated>2009-12-24T02:31:55Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Дмитренко Юра: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Пакет Netatalk, що поставляється у складі більшості дистрибутивних пакетів Linux, призначений для підтримки мережевої взаємодії за допомогою AppleTalk. До складу цього пакету входять три основні компоненти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. '''Файловий сервер AppleTalk.''' Программаа pd забезпечує функціонування комп'ютера під управлінням Linux як файловий сервер. В ролі клієнтів в даному випадку можуть виступати системи Macintosh. Файловий сервер підтримує як AppleTalk, так і TCP/IP, таким чином, Linux може обслуговувати навіть старі комп'ютери Macintosh, що працюють з сумісними апаратними засобами. (Якщо відповідні мережеві апаратні засоби не підтримуються, можна використовувати перетворювачі LocalTalk - Ethernet.) &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. '''Сервер друку AppleTalk.''' Програма papd реалізує на комп'ютері Linux сервер друку для систем Macintosh. У поєднанні з Ghostscript (компонентом стандартної черги друку Linux) papd дозволяє використовувати недорогий струменевий принтер як повнофункціональний PostScript-пристрій і вирішувати з його допомогою достатньо складні завдання, пов'язані з відображенням документів. Засоби, що реалізовують сервер друку, можуть працювати тільки з AppleTalk і не підтримують TCP/IP.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. '''Клієнт друку AppleTalk.''' Програма рар дозволяє комп'ютерам під управлінням Linux передавати завдання друку на принтери, підтримуючі AppleTalk, або на сервери друку. Ця можливість стає корисною тоді, коли система Linux працює в мережі, що складається в основному з комп'ютерів Macintosh, в якій використовуються принтери, що не підтримують інші протоколи. Ви навіть можете звертатися за допомогою даного інструменту до інших комп'ютерів під управлінням Linux і передавати їм завдання на друк. Проте подібні дії часто бувають не виправдані. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Робота перших два з описаних вище інструментів базується на використанні програми atalkd, яка представляє комп'ютер в мережі AppleTalk (зокрема, вона підтримує AppleTalk-имя і адресу вузла). Настройка цієї програми проводиться за допомогою конфігураційного файлу atalkd. conf, який зазвичай розташовується в каталозі /etc/atalk.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Дмитренко Юра</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/Netatalk</id>
		<title>Netatalk</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/Netatalk"/>
				<updated>2009-12-24T02:30:52Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Дмитренко Юра: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Пакет Netatalk, що поставляється у складі більшості дистрибутивних пакетів Linux, призначений для підтримки мережевої взаємодії за допомогою AppleTalk. До складу цього пакету входять три основні компоненти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Файловий сервер AppleTalk. Программаа pd забезпечує функціонування комп'ютера під управлінням Linux як файловий сервер. В ролі клієнтів в даному випадку можуть виступати системи Macintosh. Файловий сервер підтримує як AppleTalk, так і TCP/IP, таким чином, Linux може обслуговувати навіть старі комп'ютери Macintosh, що працюють з сумісними апаратними засобами. (Якщо відповідні мережеві апаратні засоби не підтримуються, можна використовувати перетворювачі LocalTalk - Ethernet.) Настройка сервера здійснюється за допомогою файлу afpd.conf, який зазвичай розташовується в каталозі /etc/atalk. Для контролю каталогів, що розділяються, використовується файл AppleVolumes . default, а файл AppleVolumes . system відображає розширення файлів в типи Macintosh, призначені для збереження у файловій системі MACOS.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Сервер друку AppleTalk. Програма papd реалізує на комп'ютері Linux сервер друку для систем Macintosh. У поєднанні з Ghostscript (компонентом стандартної черги друку Linux) papd дозволяє використовувати недорогий струменевий принтер як повнофункціональний PostScript-устройство і вирішувати з його допомогою достатньо складні завдання, пов'язані з відображенням документів. Засоби, що реалізовують сервер друку, можуть працювати тільки з AppleTalk і не підтримують TCP/IP.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Клієнт друку AppleTalk. Програма рар дозволяє комп'ютерам під управлінням Linux передавати завдання друку на принтери, підтримуючі AppleTalk, або на сервери друку. Ця можливість стає корисною тоді, коли система Linux працює в мережі, що складається в основному з комп'ютерів Macintosh, в якій використовуються принтери, що не підтримують інші протоколи. Ви навіть можете звертатися за допомогою даного інструменту до інших комп'ютерів під управлінням Linux і передавати їм завдання на друк. Проте подібні дії часто бувають не виправдані. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Робота перших два з описаних вище інструментів базується на використанні програми atalkd, яка представляє комп'ютер в мережі AppleTalk (зокрема, вона підтримує AppleTalk-имя і адресу вузла). Настройка цієї програми проводиться за допомогою конфігураційного файлу atalkd. conf, який зазвичай розташовується в каталозі /etc/atalk.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Дмитренко Юра</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/Netatalk</id>
		<title>Netatalk</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/Netatalk"/>
				<updated>2009-12-24T02:30:18Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Дмитренко Юра: Створена сторінка: Пакет Netatalk, що поставляється у складі більшості дистрибутивних пакетів Linux, призначений …&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Пакет Netatalk, що поставляється у складі більшості дистрибутивних пакетів Linux, призначений для підтримки мережевої взаємодії за допомогою AppleTalk. До складу цього пакету входять три основні компоненти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 1. Файловий сервер AppleTalk. Программаа pd забезпечує функціонування комп'ютера під управлінням Linux як файловий сервер. В ролі клієнтів в даному випадку можуть виступати системи Macintosh. Файловий сервер підтримує як AppleTalk, так і TCP/IP, таким чином, Linux може обслуговувати навіть старі комп'ютери Macintosh, що працюють з сумісними апаратними засобами. (Якщо відповідні мережеві апаратні засоби не підтримуються, можна використовувати перетворювачі LocalTalk - Ethernet.) Настройка сервера здійснюється за допомогою файлу afpd.conf, який зазвичай розташовується в каталозі /etc/atalk. Для контролю каталогів, що розділяються, використовується файл AppleVolumes . default, а файл AppleVolumes . system відображає розширення файлів в типи Macintosh, призначені для збереження у файловій системі MACOS.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 2. Сервер друку AppleTalk. Програма papd реалізує на комп'ютері Linux сервер друку для систем Macintosh. У поєднанні з Ghostscript (компонентом стандартної черги друку Linux) papd дозволяє використовувати недорогий струменевий принтер як повнофункціональний PostScript-устройство і вирішувати з його допомогою достатньо складні завдання, пов'язані з відображенням документів. Засоби, що реалізовують сервер друку, можуть працювати тільки з AppleTalk і не підтримують TCP/IP.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 3. Клієнт друку AppleTalk. Програма рар дозволяє комп'ютерам під управлінням Linux передавати завдання друку на принтери, підтримуючі AppleTalk, або на сервери друку. Ця можливість стає корисною тоді, коли система Linux працює в мережі, що складається в основному з комп'ютерів Macintosh, в якій використовуються принтери, що не підтримують інші протоколи. Ви навіть можете звертатися за допомогою даного інструменту до інших комп'ютерів під управлінням Linux і передавати їм завдання на друк. Проте подібні дії часто бувають не виправдані. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Робота перших два з описаних вище інструментів базується на використанні програми atalkd, яка представляє комп'ютер в мережі AppleTalk (зокрема, вона підтримує AppleTalk-имя і адресу вузла). Настройка цієї програми проводиться за допомогою конфігураційного файлу atalkd. conf, який зазвичай розташовується в каталозі /etc/atalk.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Дмитренко Юра</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/AppleTalk</id>
		<title>AppleTalk</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/AppleTalk"/>
				<updated>2009-12-24T02:28:27Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Дмитренко Юра: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Appletalk''' -  це стек протоколів, розроблених Apple Computer для комп'ютерної мережі. Він був спочатку включений в Macintosh (1984), зараз компанія відмовилася від нього на користь [[TCP/IP|TCP/IP]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мережева модель==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=1&lt;br /&gt;
 !Модель OSI&lt;br /&gt;
 !Відповідні рівні Appletalk&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |''Прикладний рівень''&lt;br /&gt;
 |Apple Filing Protocol (AFP)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |''Рівень представлення''&lt;br /&gt;
 |Apple Filing Protocol (AFP)&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |''Сеансовий рівень''&lt;br /&gt;
 | &lt;br /&gt;
  Zone Information Protocol (ZIP)&lt;br /&gt;
  AppleTalk Session Protocol (ASP)&lt;br /&gt;
  AppleTalk Data Stream Protocol (ADSP)&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |[[Транспортний рівень]]&lt;br /&gt;
 |&lt;br /&gt;
 [[AppleTalk Transaction Protocol (ATP)]]&lt;br /&gt;
 AppleTalk Echo Protocol (AEP)&lt;br /&gt;
 Name Binding Protocol (NBP)&lt;br /&gt;
 [[Routing Table Maintenance Protocol (RTMP)]]&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |''Мережевий рівень''&lt;br /&gt;
 |[[Datagram Delivery Protocol (DDP)]]&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |''Канальний рівень''&lt;br /&gt;
 |&lt;br /&gt;
 EtherTalk Link Access Protocol (ELAP)&lt;br /&gt;
 LocalTalk Link Access Protocol (LLAP)&lt;br /&gt;
 TokenTalk Link Access Protocol (TLAP)&lt;br /&gt;
 Fiber Distributed Data Interface (FDDI)&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |''Фізичний рівень''&lt;br /&gt;
 |&lt;br /&gt;
 LocalTalk driver&lt;br /&gt;
 Ethernet driver&lt;br /&gt;
 Token Ring driver&lt;br /&gt;
 FDDI driver&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Бібліографічна довідка ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На початку 1980 рр. Apple Computer готувалася до випуску комп'ютера Macintosh. Інженери компанії знали, що незабаром мережі стануть насущною необхідністю, а не просто цікавою новинкою. Вони хотіли також добитися того, щоб що базується на комп'ютерах Macintosh мережа була безшовним розширенням інтерфейсу користувача Macintosh, що зробило справжню революцію в цій області. Маючи на увазі ці два чинники, Apple вирішила вбудувати мережевий інтерфейс в кожен Macintosh і інтегрувати цей інтерфейс в оточення настільної обчислювальної машини. Нова мережева архітектура Apple отримала назву Apple Talk.&lt;br /&gt;
Хоча Apple Talk є патентованою мережею, Apple опублікувала характеристики Apple Talk, намагаючись заохотити розробку за участю третьої сторони. В даний час велике число компаній успішно збувають на ринку що базуються на Apple Talk вироби; у їх числі Novell, Inc. і Мicrosoft Corparation.&lt;br /&gt;
Оригінальну реалізацію Apple Talk, розроблену для локальних робочих груп, в даний час зазвичай називають Apple Talk Phase I. Проте після установки понад 1.5 милий. комп'ютерів Macintosh протягом перших п'яти років існування цього виробу, Apple виявила, що деякі крупні корпорації перевищують вбудовані можливості Apple Talk Phase I, тому протокол був модернізований. Розширені протоколи стали известнны під назвою Apple Talk Phase II. Oни розширили можливості маршрутизації Apple Talk, забезпечивши їх успішне застосування в крупніших мережах.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==  Основні відомості  ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідна сеансовому рівню моделі OSI версія AppleTalk складається з п'яти протоколів, що підтримують повністю дуплексну передачу даних, перетворення логічних назв в адреси, доступ до принтера, переупорядковування пакетів і так далі&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перший протокол сеансового рівня називається протоколом потоків даних (AppleTalk Data Stream Protocol — ADSP). Протокол ADSP надає повністю дуплексні послуги, що орієнтовані на встановлення з'єднання і характеризуються високим ступенем надійності. Така надійність досягається шляхом встановлення логічного з'єднання (сеансу) між двома взаємодіючими процесами на клієнтських машинах. Протокол ADSP дозволяє управляти цим з'єднанням, забезпечуючи контроль потоку даних, переупорядковування пакетів і розсилку підтверджень про прийом пакетів. Для встановлення логічного з'єднання між процесами використовуються номери сокетів. Після встановлення з'єднання дві системи можуть почати обмін даними.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наступним протоколом сеансового рівня AppleTalk є власне сеансовий протокол (AppleTalk Session Protocol — ASP). Протокол ASP забезпечує надійну доставку даних, використовуючи для цього орієнтоване на коректність прийнятих послідовностей управління сеансом (sequence-oriented session management), і надає доступ до транспортних послуг протоколу транспортного рівня AppleTalk Transport Protocol (ATP).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Протокол маршрутизації з оновленням середовища AppleTalk (AppleTalk Update-Based Routing Protocol — AURP) використовується у великих мережах AppleTalk і застосовується в основному для маршрутизації і підтримки обміну інформацією між маршрутизуючими пристроями, зокрема, між маршрутизаторами Exterior Gateway.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Крім того, до складу сеансового рівня AppleTalk входить протокол доступу до принтера (Printer Access Protocol — PAP). Не дивлячись на те що спочатку протокол РАР був розроблений для управління доступом до мережевих принтерів, він може використовуватися для забезпечення обміну даними між різноманітними пристроями. Між пристроями встановлюється двонаправлене з'єднання і одночасно здійснюється управління потоком даних і контроль послідовності пакетів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
І, нарешті, останній протокол сеансового рівня AppleTalk, — протокол зонної інформації (Zone Information Protocol — ZIP). Протокол ZIP надає механізм логічного групування окремих мережевих пристроїв за допомогою «дружніх» імен. Такі логічні групи називаються зонами (zones). У розширеній мережі комп'ютери можуть охоплювати декілька мереж, але залишатися при цьому логічно згрупованими в одну зону. Проте в невеликих, нерозширених мережах може бути визначена єдина зона.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для перетворення назви зон в номери мереж і вузлів ZIP використовує протокол скріплення імен (Name Binding Protocol — NBP), що належить транспортному рівню. Для розсилки даних про зміну конфігурації зони використовується протокол АТР.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
П'ять протоколів сеансового рівня AppleTalk надають клієнтам можливість встановлювати логічне з'єднання і обмінюватися даними між комп'ютерами незалежно від відстані між ними.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Особливості AppleTalk ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Подібно TCP/IP, AppleTalk використовує 32-розрядні адреси. Подібно до IP-адресу, адреса AppleTalk складається з двох компонентів: адреси мережі і адреси комп'ютера. На відміну від IP, довжина кожного з компонентів фіксована: 16 з 32 бітів виділені для представлення адреси мережі, а останні 16 бітів — для ідентифікації комп'ютера. У мережах AppleTalk підтримується процедура переговорів, що робляться для отримання комп'ютером мережевої адреси. Завдяки наявності такої процедури адміністратор позбавлений від необхідності явно указувати адреси. (Якщо ви захочете, можете задати адресу явно або запитати його з певного діапазону, але зазвичай в цьому немає потреби.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Окрім адрес для ідентифікації комп'ютерів в AppleTalk-сетях існує система імен, призначена для того, щоб спростити роботу користувачів. Кожному комп'ютеру привласнюється ім'я, крім того, для цього комп'ютера визначається приналежність до локальної групи машин, яка називається зоною. Повне ім'я складається з імені комп'ютера і імені зони. У невеликих мережах інформація про зону може не використовуватися, в цьому випадку комп'ютери ідентифікуються тільки за допомогою імені. [[Netatalk]] (основний пакет, призначений для підтримки AppleTalk в Linux) за умовчанням генерує AppleTalk-імена на базі доменних імен TCP/IP. Так, наприклад, якщо комп'ютеру відповідає доменне ім'я larch. threeroomco. com, Nettalk призначить йому ім'я larch. Інформація про домен при цьому буде загублена. Двокомпонентні імена істотно обмежують розміри AppleTalk-мереж, зокрема, створити мережу, що налічує більше декількох тисяч комп'ютерів, скрутно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Основне призначення AppleTalk - забезпечення сумісного використання файлів і принтерів. Багато мережевих принтерів можуть безпосередньо взаємодіяти за допомогою протоколу AppleTalk, а засоби розділення файлів підтримуються в MACOS, Windows NT і 2000, Linux, BEOS і інших операційних системах. Для вирішення інших завдань AppleTalk використовується лише в мережах, що складаються з комп'ютерів, які працюють під управлінням MACOS. У мережах, компоненти яких використовують інші операційні системи, доцільніше застосовувати інші стеки протоколів. Якщо до складу мережі входять різні машини, на комп'ютерах Macintosh встановлюють систему MACOS X, що забезпечує роботу з NFS.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При маршрутизації пакетів AppleTalk за допомогою звичайних маршрутизаторів виникають серйозні труднощі. Щоб виключити можливість злому ззовні, можна заборонити підтримку TCP/IP на сервері Netatalk. Очевидно, що цей захід забезпечення безпеки не є єдино можливим.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[category:Комп'ютерні мережі]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Дмитренко Юра</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/AppleTalk</id>
		<title>AppleTalk</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/AppleTalk"/>
				<updated>2009-12-24T02:25:42Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Дмитренко Юра: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Appletalk''' -  це стек протоколів, розроблених Apple Computer для комп'ютерної мережі. Він був спочатку включений в Macintosh (1984), зараз компанія відмовилася від нього на користь [[TCP/IP|TCP/IP]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мережева модель==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=1&lt;br /&gt;
 !Модель OSI&lt;br /&gt;
 !Відповідні рівні Appletalk&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |''Прикладний рівень''&lt;br /&gt;
 |Apple Filing Protocol (AFP)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |''Рівень представлення''&lt;br /&gt;
 |Apple Filing Protocol (AFP)&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |''Сеансовий рівень''&lt;br /&gt;
 | &lt;br /&gt;
  Zone Information Protocol (ZIP)&lt;br /&gt;
  AppleTalk Session Protocol (ASP)&lt;br /&gt;
  AppleTalk Data Stream Protocol (ADSP)&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |[[Транспортний рівень]]&lt;br /&gt;
 |&lt;br /&gt;
 [[AppleTalk Transaction Protocol (ATP)]]&lt;br /&gt;
 AppleTalk Echo Protocol (AEP)&lt;br /&gt;
 Name Binding Protocol (NBP)&lt;br /&gt;
 [[Routing Table Maintenance Protocol (RTMP)]]&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |''Мережевий рівень''&lt;br /&gt;
 |[[Datagram Delivery Protocol (DDP)]]&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |''Канальний рівень''&lt;br /&gt;
 |&lt;br /&gt;
 EtherTalk Link Access Protocol (ELAP)&lt;br /&gt;
 LocalTalk Link Access Protocol (LLAP)&lt;br /&gt;
 TokenTalk Link Access Protocol (TLAP)&lt;br /&gt;
 Fiber Distributed Data Interface (FDDI)&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |''Фізичний рівень''&lt;br /&gt;
 |&lt;br /&gt;
 LocalTalk driver&lt;br /&gt;
 Ethernet driver&lt;br /&gt;
 Token Ring driver&lt;br /&gt;
 FDDI driver&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Бібліографічна довідка ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На початку 1980 рр. Apple Computer готувалася до випуску комп'ютера Macintosh. Інженери компанії знали, що незабаром мережі стануть насущною необхідністю, а не просто цікавою новинкою. Вони хотіли також добитися того, щоб що базується на комп'ютерах Macintosh мережа була безшовним розширенням інтерфейсу користувача Macintosh, що зробило справжню революцію в цій області. Маючи на увазі ці два чинники, Apple вирішила вбудувати мережевий інтерфейс в кожен Macintosh і інтегрувати цей інтерфейс в оточення настільної обчислювальної машини. Нова мережева архітектура Apple отримала назву Apple Talk.&lt;br /&gt;
Хоча Apple Talk є патентованою мережею, Apple опублікувала характеристики Apple Talk, намагаючись заохотити розробку за участю третьої сторони. В даний час велике число компаній успішно збувають на ринку що базуються на Apple Talk вироби; у їх числі Novell, Inc. і Мicrosoft Corparation.&lt;br /&gt;
Оригінальну реалізацію Apple Talk, розроблену для локальних робочих груп, в даний час зазвичай називають Apple Talk Phase I. Проте після установки понад 1.5 милий. комп'ютерів Macintosh протягом перших п'яти років існування цього виробу, Apple виявила, що деякі крупні корпорації перевищують вбудовані можливості Apple Talk Phase I, тому протокол був модернізований. Розширені протоколи стали известнны під назвою Apple Talk Phase II. Oни розширили можливості маршрутизації Apple Talk, забезпечивши їх успішне застосування в крупніших мережах.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==  Основні відомості  ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідна сеансовому рівню моделі OSI версія AppleTalk складається з п'яти протоколів, що підтримують повністю дуплексну передачу даних, перетворення логічних назв в адреси, доступ до принтера, переупорядковування пакетів і так далі&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перший протокол сеансового рівня називається протоколом потоків даних (AppleTalk Data Stream Protocol — ADSP). Протокол ADSP надає повністю дуплексні послуги, що орієнтовані на встановлення з'єднання і характеризуються високим ступенем надійності. Така надійність досягається шляхом встановлення логічного з'єднання (сеансу) між двома взаємодіючими процесами на клієнтських машинах. Протокол ADSP дозволяє управляти цим з'єднанням, забезпечуючи контроль потоку даних, переупорядковування пакетів і розсилку підтверджень про прийом пакетів. Для встановлення логічного з'єднання між процесами використовуються номери сокетів. Після встановлення з'єднання дві системи можуть почати обмін даними.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наступним протоколом сеансового рівня AppleTalk є власне сеансовий протокол (AppleTalk Session Protocol — ASP). Протокол ASP забезпечує надійну доставку даних, використовуючи для цього орієнтоване на коректність прийнятих послідовностей управління сеансом (sequence-oriented session management), і надає доступ до транспортних послуг протоколу транспортного рівня AppleTalk Transport Protocol (ATP).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Протокол маршрутизації з оновленням середовища AppleTalk (AppleTalk Update-Based Routing Protocol — AURP) використовується у великих мережах AppleTalk і застосовується в основному для маршрутизації і підтримки обміну інформацією між маршрутизуючими пристроями, зокрема, між маршрутизаторами Exterior Gateway.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Крім того, до складу сеансового рівня AppleTalk входить протокол доступу до принтера (Printer Access Protocol — PAP). Не дивлячись на те що спочатку протокол РАР був розроблений для управління доступом до мережевих принтерів, він може використовуватися для забезпечення обміну даними між різноманітними пристроями. Між пристроями встановлюється двонаправлене з'єднання і одночасно здійснюється управління потоком даних і контроль послідовності пакетів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
І, нарешті, останній протокол сеансового рівня AppleTalk, — протокол зонної інформації (Zone Information Protocol — ZIP). Протокол ZIP надає механізм логічного групування окремих мережевих пристроїв за допомогою «дружніх» імен. Такі логічні групи називаються зонами (zones). У розширеній мережі комп'ютери можуть охоплювати декілька мереж, але залишатися при цьому логічно згрупованими в одну зону. Проте в невеликих, нерозширених мережах може бути визначена єдина зона.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для перетворення назви зон в номери мереж і вузлів ZIP використовує протокол скріплення імен (Name Binding Protocol — NBP), що належить транспортному рівню. Для розсилки даних про зміну конфігурації зони використовується протокол АТР.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
П'ять протоколів сеансового рівня AppleTalk надають клієнтам можливість встановлювати логічне з'єднання і обмінюватися даними між комп'ютерами незалежно від відстані між ними.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Особливості AppleTalk ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Подібно TCP/IP, AppleTalk використовує 32-розрядні адреси. Подібно до IP-адресу, адреса AppleTalk складається з двох компонентів: адреси мережі і адреси комп'ютера. На відміну від IP, довжина кожного з компонентів фіксована: 16 з 32 бітів виділені для представлення адреси мережі, а останні 16 бітів — для ідентифікації комп'ютера. У мережах AppleTalk підтримується процедура переговорів, що робляться для отримання комп'ютером мережевої адреси. Завдяки наявності такої процедури адміністратор позбавлений від необхідності явно указувати адреси. (Якщо ви захочете, можете задати адресу явно або запитати його з певного діапазону, але зазвичай в цьому немає потреби.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Окрім адрес для ідентифікації комп'ютерів в AppleTalk-сетях існує система імен, призначена для того, щоб спростити роботу користувачів. Кожному комп'ютеру привласнюється ім'я, крім того, для цього комп'ютера визначається приналежність до локальної групи машин, яка називається зоною. Повне ім'я складається з імені комп'ютера і імені зони. У невеликих мережах інформація про зону може не використовуватися, в цьому випадку комп'ютери ідентифікуються тільки за допомогою імені. Netatalk (основний пакет, призначений для підтримки AppleTalk в Linux) за умовчанням генерує AppleTalk-імена на базі доменних імен TCP/IP. Так, наприклад, якщо комп'ютеру відповідає доменне ім'я larch. threeroomco. com, Nettalk призначить йому ім'я larch. Інформація про домен при цьому буде загублена. Двокомпонентні імена істотно обмежують розміри AppleTalk-мереж, зокрема, створити мережу, що налічує більше декількох тисяч комп'ютерів, скрутно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Основне призначення AppleTalk - забезпечення сумісного використання файлів і принтерів. Багато мережевих принтерів можуть безпосередньо взаємодіяти за допомогою протоколу AppleTalk, а засоби розділення файлів підтримуються в MACOS, Windows NT і 2000, Linux, BEOS і інших операційних системах. Для вирішення інших завдань AppleTalk використовується лише в мережах, що складаються з комп'ютерів, які працюють під управлінням MACOS. У мережах, компоненти яких використовують інші операційні системи, доцільніше застосовувати інші стеки протоколів. Якщо до складу мережі входять різні машини, на комп'ютерах Macintosh встановлюють систему MACOS X, що забезпечує роботу з NFS.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При маршрутизації пакетів AppleTalk за допомогою звичайних маршрутизаторів виникають серйозні труднощі. Щоб виключити можливість злому ззовні, можна заборонити підтримку TCP/IP на сервері Netatalk. Очевидно, що цей захід забезпечення безпеки не є єдино можливим.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[category:Комп'ютерні мережі]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Дмитренко Юра</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/AppleTalk</id>
		<title>AppleTalk</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/AppleTalk"/>
				<updated>2009-12-24T02:24:53Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Дмитренко Юра: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Appletalk''' -  це стек протоколів, розроблених Apple Computer для комп'ютерної мережі. Він був спочатку включений в Macintosh (1984), зараз компанія відмовилася від нього на користь [[TCP/IP|TCP/IP]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мережева модель==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=1&lt;br /&gt;
 !Модель OSI&lt;br /&gt;
 !Відповідні рівні Appletalk&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |''Прикладний рівень''&lt;br /&gt;
 |Apple Filing Protocol (AFP)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |''Рівень представлення''&lt;br /&gt;
 |Apple Filing Protocol (AFP)&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |''Сеансовий рівень''&lt;br /&gt;
 | &lt;br /&gt;
  Zone Information Protocol (ZIP)&lt;br /&gt;
  AppleTalk Session Protocol (ASP)&lt;br /&gt;
  AppleTalk Data Stream Protocol (ADSP)&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |[[Транспортний рівень]]&lt;br /&gt;
 |&lt;br /&gt;
 [[AppleTalk Transaction Protocol (ATP)]]&lt;br /&gt;
 AppleTalk Echo Protocol (AEP)&lt;br /&gt;
 Name Binding Protocol (NBP)&lt;br /&gt;
 [[Routing Table Maintenance Protocol (RTMP)]]&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |''Мережевий рівень''&lt;br /&gt;
 |[[Datagram Delivery Protocol (DDP)]]&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |''Канальний рівень''&lt;br /&gt;
 |&lt;br /&gt;
 EtherTalk Link Access Protocol (ELAP)&lt;br /&gt;
 LocalTalk Link Access Protocol (LLAP)&lt;br /&gt;
 TokenTalk Link Access Protocol (TLAP)&lt;br /&gt;
 Fiber Distributed Data Interface (FDDI)&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |''Фізичний рівень''&lt;br /&gt;
 |&lt;br /&gt;
 LocalTalk driver&lt;br /&gt;
 Ethernet driver&lt;br /&gt;
 Token Ring driver&lt;br /&gt;
 FDDI driver&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Бібліографічна довідка ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На початку 1980 рр. Apple Computer готувалася до випуску комп'ютера Macintosh. Інженери компанії знали, що незабаром мережі стануть насущною необхідністю, а не просто цікавою новинкою. Вони хотіли також добитися того, щоб що базується на комп'ютерах Macintosh мережа була безшовним розширенням інтерфейсу користувача Macintosh, що зробило справжню революцію в цій області. Маючи на увазі ці два чинники, Apple вирішила вбудувати мережевий інтерфейс в кожен Macintosh і інтегрувати цей інтерфейс в оточення настільної обчислювальної машини. Нова мережева архітектура Apple отримала назву Apple Talk.&lt;br /&gt;
Хоча Apple Talk є патентованою мережею, Apple опублікувала характеристики Apple Talk, намагаючись заохотити розробку за участю третьої сторони. В даний час велике число компаній успішно збувають на ринку що базуються на Apple Talk вироби; у їх числі Novell, Inc. і Мicrosoft Corparation.&lt;br /&gt;
Оригінальну реалізацію Apple Talk, розроблену для локальних робочих груп, в даний час зазвичай називають Apple Talk Phase I. Проте після установки понад 1.5 милий. комп'ютерів Macintosh протягом перших п'яти років існування цього виробу, Apple виявила, що деякі крупні корпорації перевищують вбудовані можливості Apple Talk Phase I, тому протокол був модернізований. Розширені протоколи стали известнны під назвою Apple Talk Phase II. Oни розширили можливості маршрутизації Apple Talk, забезпечивши їх успішне застосування в крупніших мережах.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==  Основні відомості  ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідна сеансовому рівню моделі OSI версія AppleTalk складається з п'яти протоколів, що підтримують повністю дуплексну передачу даних, перетворення логічних назв в адреси, доступ до принтера, переупорядковування пакетів і так далі&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перший протокол сеансового рівня називається протоколом потоків даних (AppleTalk Data Stream Protocol — ADSP). Протокол ADSP надає повністю дуплексні послуги, що орієнтовані на встановлення з'єднання і характеризуються високим ступенем надійності. Така надійність досягається шляхом встановлення логічного з'єднання (сеансу) між двома взаємодіючими процесами на клієнтських машинах. Протокол ADSP дозволяє управляти цим з'єднанням, забезпечуючи контроль потоку даних, переупорядковування пакетів і розсилку підтверджень про прийом пакетів. Для встановлення логічного з'єднання між процесами використовуються номери сокетів. Після встановлення з'єднання дві системи можуть почати обмін даними.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наступним протоколом сеансового рівня AppleTalk є власне сеансовий протокол (AppleTalk Session Protocol — ASP). Протокол ASP забезпечує надійну доставку даних, використовуючи для цього орієнтоване на коректність прийнятих послідовностей управління сеансом (sequence-oriented session management), і надає доступ до транспортних послуг протоколу транспортного рівня AppleTalk Transport Protocol (ATP).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Протокол маршрутизації з оновленням середовища AppleTalk (AppleTalk Update-Based Routing Protocol — AURP) використовується у великих мережах AppleTalk і застосовується в основному для маршрутизації і підтримки обміну інформацією між маршрутизуючими пристроями, зокрема, між маршрутизаторами Exterior Gateway.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Крім того, до складу сеансового рівня AppleTalk входить протокол доступу до принтера (Printer Access Protocol — PAP). Не дивлячись на те що спочатку протокол РАР був розроблений для управління доступом до мережевих принтерів, він може використовуватися для забезпечення обміну даними між різноманітними пристроями. Між пристроями встановлюється двонаправлене з'єднання і одночасно здійснюється управління потоком даних і контроль послідовності пакетів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
І, нарешті, останній протокол сеансового рівня AppleTalk, — протокол зонної інформації (Zone Information Protocol — ZIP). Протокол ZIP надає механізм логічного групування окремих мережевих пристроїв за допомогою «дружніх» імен. Такі логічні групи називаються зонами (zones). У розширеній мережі комп'ютери можуть охоплювати декілька мереж, але залишатися при цьому логічно згрупованими в одну зону. Проте в невеликих, нерозширених мережах може бути визначена єдина зона.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для перетворення назви зон в номери мереж і вузлів ZIP використовує протокол скріплення імен (Name Binding Protocol — NBP), що належить транспортному рівню. Для розсилки даних про зміну конфігурації зони використовується протокол АТР.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
П'ять протоколів сеансового рівня AppleTalk надають клієнтам можливість встановлювати логічне з'єднання і обмінюватися даними між комп'ютерами незалежно від відстані між ними.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Особливості AppleTalk ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Подібно TCP/IP, AppleTalk використовує 32-розрядні адреси. Подібно до IP-адресу, адреса AppleTalk складається з двох компонентів: адреси мережі і адреси комп'ютера. На відміну від IP, довжина кожного з компонентів фіксована: 16 з 32 бітів виділені для представлення адреси мережі, а останні 16 бітів — для ідентифікації комп'ютера. У мережах AppleTalk підтримується процедура переговорів, що робляться для отримання комп'ютером мережевої адреси. Завдяки наявності такої процедури адміністратор позбавлений від необхідності явно указувати адреси. (Якщо ви захочете, можете задати адресу явно або запитати його з певного діапазону, але зазвичай в цьому немає потреби.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Окрім адрес для ідентифікації комп'ютерів в AppleTalk-сетях існує система імен, призначена для того, щоб спростити роботу користувачів. Кожному комп'ютеру привласнюється ім'я, крім того, для цього комп'ютера визначається приналежність до локальної групи машин, яка називається зоною. Повне ім'я складається з імені комп'ютера і імені зони. У невеликих мережах інформація про зону може не використовуватися, в цьому випадку комп'ютери ідентифікуються тільки за допомогою імені. Netatalk (основний пакет, призначений для підтримки AppleTalk в Linux) за умовчанням генерує AppleTalk-імена на базі доменних імен TCP/IP. Так, наприклад, якщо комп'ютеру відповідає доменне ім'я larch. threeroomco. com, Nettalk призначить йому ім'я larch. Інформація про домен при цьому буде загублена. Двокомпонентні імена істотно обмежують розміри AppleTalk-мереж, зокрема, створити мережу, що налічує більше декількох тисяч комп'ютерів, скрутно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Основне призначення AppleTalk - забезпечення сумісного використання файлів і принтерів. Багато мережевих принтерів можуть безпосередньо взаємодіяти за допомогою протоколу AppleTalk, а засоби розділення файлів підтримуються в MACOS, Windows NT і 2000, Linux, BEOS і інших операційних системах. Для вирішення інших завдань AppleTalk використовується лише в мережах, що складаються з комп'ютерів, які працюють під управлінням MACOS. У мережах, компоненти яких використовують інші операційні системи, доцільніше застосовувати інші стеки протоколів. Якщо до складу мережі входять різні машини, на комп'ютерах Macintosh встановлюють систему MACOS X, що забезпечує роботу з NFS.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 При маршрутизації пакетів AppleTalk за допомогою звичайних маршрутизаторів виникають серйозні труднощі. Щоб виключити можливість злому ззовні, можна заборонити підтримку TCP/IP на сервері Netatalk. Очевидно, що цей захід забезпечення безпеки не є єдино можливим.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[category:Комп'ютерні мережі]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Дмитренко Юра</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/AppleTalk</id>
		<title>AppleTalk</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/AppleTalk"/>
				<updated>2009-12-24T02:24:07Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Дмитренко Юра: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Appletalk''' -  це стек протоколів, розроблених Apple Computer для комп'ютерної мережі. Він був спочатку включений в Macintosh (1984), зараз компанія відмовилася від нього на користь [[TCP/IP|TCP/IP]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мережева модель==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=1&lt;br /&gt;
 !Модель OSI&lt;br /&gt;
 !Відповідні рівні Appletalk&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |''Прикладний рівень''&lt;br /&gt;
 |Apple Filing Protocol (AFP)&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |''Рівень представлення''&lt;br /&gt;
 |Apple Filing Protocol (AFP)&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |''Сеансовий рівень''&lt;br /&gt;
 | &lt;br /&gt;
  Zone Information Protocol (ZIP)&lt;br /&gt;
  AppleTalk Session Protocol (ASP)&lt;br /&gt;
  AppleTalk Data Stream Protocol (ADSP)&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |[[Транспортний рівень]]&lt;br /&gt;
 |&lt;br /&gt;
 [[AppleTalk Transaction Protocol (ATP)]]&lt;br /&gt;
 AppleTalk Echo Protocol (AEP)&lt;br /&gt;
 Name Binding Protocol (NBP)&lt;br /&gt;
 [[Routing Table Maintenance Protocol (RTMP)]]&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |''Мережевий рівень''&lt;br /&gt;
 |[[Datagram Delivery Protocol (DDP)]]&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |''Канальний рівень''&lt;br /&gt;
 |&lt;br /&gt;
 EtherTalk Link Access Protocol (ELAP)&lt;br /&gt;
 LocalTalk Link Access Protocol (LLAP)&lt;br /&gt;
 TokenTalk Link Access Protocol (TLAP)&lt;br /&gt;
 Fiber Distributed Data Interface (FDDI)&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
 |''Фізичний рівень''&lt;br /&gt;
 |&lt;br /&gt;
 LocalTalk driver&lt;br /&gt;
 Ethernet driver&lt;br /&gt;
 Token Ring driver&lt;br /&gt;
 FDDI driver&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Бібліографічна довідка ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На початку 1980 рр. Apple Computer готувалася до випуску комп'ютера Macintosh. Інженери компанії знали, що незабаром мережі стануть насущною необхідністю, а не просто цікавою новинкою. Вони хотіли також добитися того, щоб що базується на комп'ютерах Macintosh мережа була безшовним розширенням інтерфейсу користувача Macintosh, що зробило справжню революцію в цій області. Маючи на увазі ці два чинники, Apple вирішила вбудувати мережевий інтерфейс в кожен Macintosh і інтегрувати цей інтерфейс в оточення настільної обчислювальної машини. Нова мережева архітектура Apple отримала назву Apple Talk.&lt;br /&gt;
Хоча Apple Talk є патентованою мережею, Apple опублікувала характеристики Apple Talk, намагаючись заохотити розробку за участю третьої сторони. В даний час велике число компаній успішно збувають на ринку що базуються на Apple Talk вироби; у їх числі Novell, Inc. і Мicrosoft Corparation.&lt;br /&gt;
Оригінальну реалізацію Apple Talk, розроблену для локальних робочих груп, в даний час зазвичай називають Apple Talk Phase I. Проте після установки понад 1.5 милий. комп'ютерів Macintosh протягом перших п'яти років існування цього виробу, Apple виявила, що деякі крупні корпорації перевищують вбудовані можливості Apple Talk Phase I, тому протокол був модернізований. Розширені протоколи стали известнны під назвою Apple Talk Phase II. Oни розширили можливості маршрутизації Apple Talk, забезпечивши їх успішне застосування в крупніших мережах.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==  Основні відомості  ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідна сеансовому рівню моделі OSI версія AppleTalk складається з п'яти протоколів, що підтримують повністю дуплексну передачу даних, перетворення логічних назв в адреси, доступ до принтера, переупорядковування пакетів і так далі&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перший протокол сеансового рівня називається протоколом потоків даних (AppleTalk Data Stream Protocol — ADSP). Протокол ADSP надає повністю дуплексні послуги, що орієнтовані на встановлення з'єднання і характеризуються високим ступенем надійності. Така надійність досягається шляхом встановлення логічного з'єднання (сеансу) між двома взаємодіючими процесами на клієнтських машинах. Протокол ADSP дозволяє управляти цим з'єднанням, забезпечуючи контроль потоку даних, переупорядковування пакетів і розсилку підтверджень про прийом пакетів. Для встановлення логічного з'єднання між процесами використовуються номери сокетів. Після встановлення з'єднання дві системи можуть почати обмін даними.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наступним протоколом сеансового рівня AppleTalk є власне сеансовий протокол (AppleTalk Session Protocol — ASP). Протокол ASP забезпечує надійну доставку даних, використовуючи для цього орієнтоване на коректність прийнятих послідовностей управління сеансом (sequence-oriented session management), і надає доступ до транспортних послуг протоколу транспортного рівня AppleTalk Transport Protocol (ATP).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Протокол маршрутизації з оновленням середовища AppleTalk (AppleTalk Update-Based Routing Protocol — AURP) використовується у великих мережах AppleTalk і застосовується в основному для маршрутизації і підтримки обміну інформацією між маршрутизуючими пристроями, зокрема, між маршрутизаторами Exterior Gateway.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Крім того, до складу сеансового рівня AppleTalk входить протокол доступу до принтера (Printer Access Protocol — PAP). Не дивлячись на те що спочатку протокол РАР був розроблений для управління доступом до мережевих принтерів, він може використовуватися для забезпечення обміну даними між різноманітними пристроями. Між пристроями встановлюється двонаправлене з'єднання і одночасно здійснюється управління потоком даних і контроль послідовності пакетів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
І, нарешті, останній протокол сеансового рівня AppleTalk, — протокол зонної інформації (Zone Information Protocol — ZIP). Протокол ZIP надає механізм логічного групування окремих мережевих пристроїв за допомогою «дружніх» імен. Такі логічні групи називаються зонами (zones). У розширеній мережі комп'ютери можуть охоплювати декілька мереж, але залишатися при цьому логічно згрупованими в одну зону. Проте в невеликих, нерозширених мережах може бути визначена єдина зона.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для перетворення назви зон в номери мереж і вузлів ZIP використовує протокол скріплення імен (Name Binding Protocol — NBP), що належить транспортному рівню. Для розсилки даних про зміну конфігурації зони використовується протокол АТР.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
П'ять протоколів сеансового рівня AppleTalk надають клієнтам можливість встановлювати логічне з'єднання і обмінюватися даними між комп'ютерами незалежно від відстані між ними.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Особливості AppleTalk ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Подібно TCP/IP, AppleTalk використовує 32-розрядні адреси. Подібно до IP-адресу, адреса AppleTalk складається з двох компонентів: адреси мережі і адреси комп'ютера. На відміну від IP, довжина кожного з компонентів фіксована: 16 з 32 бітів виділені для представлення адреси мережі, а останні 16 бітів — для ідентифікації комп'ютера. У мережах AppleTalk підтримується процедура переговорів, що робляться для отримання комп'ютером мережевої адреси. Завдяки наявності такої процедури адміністратор позбавлений від необхідності явно указувати адреси. (Якщо ви захочете, можете задати адресу явно або запитати його з певного діапазону, але зазвичай в цьому немає потреби.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Окрім адрес для ідентифікації комп'ютерів в AppleTalk-сетях існує система імен, призначена для того, щоб спростити роботу користувачів. Кожному комп'ютеру привласнюється ім'я, крім того, для цього комп'ютера визначається приналежність до локальної групи машин, яка називається зоною. Повне ім'я складається з імені комп'ютера і імені зони. У невеликих мережах інформація про зону може не використовуватися, в цьому випадку комп'ютери ідентифікуються тільки за допомогою імені. Netatalk (основний пакет, призначений для підтримки AppleTalk в Linux) за умовчанням генерує AppleTalk-імена на базі доменних імен TCP/IP. Так, наприклад, якщо комп'ютеру відповідає доменне ім'я larch. threeroomco. com, Nettalk призначить йому ім'я larch. Інформація про домен при цьому буде загублена. Двокомпонентні імена істотно обмежують розміри AppleTalk-мереж, зокрема, створити мережу, що налічує більше декількох тисяч комп'ютерів, скрутно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Основне призначення AppleTalk - забезпечення сумісного використання файлів і принтерів. Багато мережевих принтерів можуть безпосередньо взаємодіяти за допомогою протоколу AppleTalk, а засоби розділення файлів підтримуються в MACOS, Windows NT і 2000, Linux, BEOS і інших операційних системах. Для вирішення інших завдань AppleTalk використовується лише в мережах, що складаються з комп'ютерів, які працюють під управлінням MACOS. У мережах, компоненти яких використовують інші операційні системи, доцільніше застосовувати інші стеки протоколів. Якщо до складу мережі входять різні машини, на комп'ютерах Macintosh встановлюють систему MACOS X, що забезпечує роботу з NFS.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 При маршрутизації пакетів AppleTalk за допомогою звичайних маршрутизаторів виникають серйозні труднощі. Щоб виключити можливість злому ззовні, можна заборонити підтримку TCP/IP на сервері Netatalk (подібні дії мають сенс тільки в тому випадку, якщо ви абсолютно упевнені, що ніхто з користувачів локальної мережі не зробить спробу злому, користуючись недоліками в системі захисту Netatalk). Очевидно, що цей захід забезпечення безпеки не є єдино можливим.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[category:Комп'ютерні мережі]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Дмитренко Юра</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96_%D0%A6%D0%94%D0%A3:%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BB_%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B8</id>
		<title>Вікі ЦДУ:Портал спільноти</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96_%D0%A6%D0%94%D0%A3:%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BB_%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B8"/>
				<updated>2009-12-24T01:38:55Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Дмитренко Юра: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== Викладачі ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Копотий Виктория Володимирівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Болілий Василь Олександрович]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Андронатій Павло Іванович|Андронатій Павло Іванович]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Котяк Віталій Володимирович]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Студенти фізико-математичного факультету ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''36 група'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Гупалов Антон]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Дьяченко Євгеній]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Затворний Денис]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Козінцев Олексій]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Онищенко Сергей]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Тканов Ігор]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Остапчук Олександр]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Денис Іщенко]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''42 група'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Дигадюк Оля]]&lt;br /&gt;
   &lt;br /&gt;
[[User:Скороход]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Слєсаренко Микола]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Соменко Дмитро]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Якунін Антон]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Руденко Тетяна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Хруль Тетяна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''54 група'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Ковалева Евгения]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Махалина Алена]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Орисік Ірина]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Пашанова Лена]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Прощенко Марина]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Решетова Яна]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:СВИНАРЕНКО АЛЕКСАНДР]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Савран Игорь]] &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
[[User:Соловйов Вова]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Чабан Лиза]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Чайка Едуард]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Олексій Павленко]]&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
[[User:Марина Кандиба]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Жердій Таня]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Alina Bolbas]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Крамар Галина]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Врублевська Оля]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Андрушко Маринка]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Беспаленко Катя]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Дмитренко Юра]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Логвинова Таня]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''46 група'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Лукьяненко Антон]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Тупаленко Олексій]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Мошуренко Андрій]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Бодолян Олександр]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Сєров Ярослав]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Зінченко Тетяна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Пасєка Наташа]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Чоповський Сергій]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''53 група'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Kukolova Anna 43 gr]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Апанасенко Ольга, гр.43]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Колісник Юлія 43 група]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Левченко Анна 43 группа]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Негода Ксенія 43 група]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Прядун Валерій 43 група]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Радченко Оксана]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Кочерга Илья]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Сергиенко Лена 43гр.]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Собченко Людмила (43 гр.)]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Цымбал Сергей 43 група]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''27 група'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Баранюк Олександра|Баранюк Олександра Володимирівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Граждан Юлія|Граждан Юлія]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Густовська Ірина|Густовська Ірина Валентинівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Єрмолаєв Віктор|Єрмолаєв Віктор Володимирович]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Іващенко Наталія|Іващенко Наталія]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Natka|Комарі Наталія Олександрівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Корженко_Альона|Корженко Альона Ігорівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Лебедев Александр|Лебедев Александр Андреевич]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Овчаренко Мар*яна|Овчаренко Мар*яна Миколаївна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Олійник_Артем|Олійник Артем Олександрович]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Онищенко Богдан|Онищенко Богдан Станіславович]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Рижняк Галя|Ріжняк Галина Ренатівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Соболь_Олександр|Соболь Олександр Олександрович]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Ірина_Ставицька|Ставицька Ірина Ігорівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Сторожук_Юля|Сторожук Юлия Юрьевна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Черевашко Юлия|Черевашко Юлия Олександровна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Чеча_Валерій |Чеча Валерій Олександрович]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Алена_Шмыголь|Шмыголь Алена Петровна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Штромілов_Володимир|Штромілов Володимир Анатолійович]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Студенти факультету філології та журналістики ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''42 група'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Підгрупа 1''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Богачева Настя]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Бортневська Н.]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
(Богдашова)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Власова Тамила]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Волошина Анна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Гаврилец Вита]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:гетенко неля]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Ирина]]   (Гресь Ірина)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Ищенко Юлия]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Макар Наталья]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Матвєєва Оксана]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Сергиенко Аня]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Ткачук Юля]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Яковлєва Ольга]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Підгрупа 2''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Бадамшина Юлия]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Света Ляуш]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Семенова Аня]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Стрихарчук Виктория]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Трофімова Оксана]]  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Услиста Катерина]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Харитонова Марина]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Щербина Алена]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:іщенко євген]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Єріненко Тетяна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Ігнатова Юлія]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Близнюк Оксана]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[User:Погрібна Ірина]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Дмитренко Юра</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%94%D0%B5%D0%B9%D1%82%D0%B0%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0</id>
		<title>Дейтаграма</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%94%D0%B5%D0%B9%D1%82%D0%B0%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0"/>
				<updated>2009-12-23T23:47:16Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Дмитренко Юра: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Дейтаграма'''  — блок інформації, посланий як пакет мережевого рівня через передавальне середовище без попереднього встановлення з'єднання і створення віртуального каналу. Дейтаграма є одиницею інформації в протоколі (''protocol data unit'', PDU) для обміну інформацією на мережевому (у разі протокола IP, IP-дейтаграми) і транспортному (у разі протокола UDP, UDP-дейтаграми) рівнях еталонною Мережева модель OSI|модели OSI. Використання терміну ''дейтаграма'' підкреслює така властивість обох протоколів, як негарантована доставка даних.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Дмитренко Юра</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%94%D0%B5%D0%B9%D1%82%D0%B0%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0</id>
		<title>Дейтаграма</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%94%D0%B5%D0%B9%D1%82%D0%B0%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0"/>
				<updated>2009-12-23T23:45:55Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Дмитренко Юра: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Дейтаграма'''  — блок інформації, посланий як пакет мережевого рівня через передавальне середовище без попереднього встановлення з'єднання і створення віртуального каналу. Дейтаграма є одиницею інформації в протоколі (''protocol data unit'', PDU (інформатика)|PDU) для обміну інформацією на мережевому (у разі протокола IP, IP-дейтаграми) і транспортному (у разі UDP|протокола UDP, UDP-дейтаграми) рівнях еталонною Мережева модель OSI|модели OSI. Використання терміну ''дейтаграма'' подчеркивет така властивість обох протоколів, як негарантована доставка даних.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Дмитренко Юра</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%94%D0%B5%D0%B9%D1%82%D0%B0%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0</id>
		<title>Дейтаграма</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%94%D0%B5%D0%B9%D1%82%D0%B0%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0"/>
				<updated>2009-12-23T23:44:42Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Дмитренко Юра: Створена сторінка: '''Дейтаграма'''  — блок інформації, посланий як пакет мережевого рівня через передавальне…&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Дейтаграма'''  — блок інформації, посланий як пакет мережевого рівня через передавальне середовище без попереднього встановлення з'єднання і створення віртуального каналу. Дейтаграма є одиницею інформації в протоколі (''protocol data unit'', PDU (інформатика)|PDU) для обміну інформацією на мережевому (у разі IP|протокола IP, IP-дейтаграми) і транспортному (у разі UDP|протокола UDP, UDP-дейтаграми) рівнях еталонною Мережева модель OSI|модели OSI. Використання терміну ''дейтаграма'' подчеркивет така властивість обох протоколів, як негарантована доставка даних.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Дмитренко Юра</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/IP-%D0%B4%D0%B5%D0%B9%D1%82%D0%B0%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D0%BC</id>
		<title>IP-дейтаграмам</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/IP-%D0%B4%D0%B5%D0%B9%D1%82%D0%B0%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D0%BC"/>
				<updated>2009-12-23T23:40:06Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Дмитренко Юра: /* IP-дейтаграми, IP-пакеты і IP-фрагменти */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== IP-дейтаграми, IP-пакеты і IP-фрагменти ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У сучасній практиці термін «IP-пакет» зазвичай використовується як синонім до терміну «IP-дейтаграма». Разом з тим у ряді документів IETF між ними проводиться певна відмінність. Як відомо, модулі даних верхніх рівнів мережевої моделі послідовно інкапсулюються в модулі даних рівнів, що пролягають нижче. При передачі на канальний рівень IP-дейтаграма може не поміщатися в модуль даних канального рівня. У такому разі для інкапсуляції потрібна попередня фрагментація датаграми для задоволення вимог конкретної технології рівня середовища передачі даних. Таким чином, виникає ще один термін — IP-фрагмент. Термін IP-пакет узагальнює поняття IP-дейтаграми і IP-фрагмента, з тією істотною умовою, що він позначає модуль даних, передаваний канальному рівню для інкапсуляції в кадр. Можна сказати, що на мережевому рівні IP-дейтаграма є інкапсулюючим модулем даних, а IP-пакет — що інкапсулюється. У окремому випадку вони можуть співпадати, в загальному випадку — ні, оскільки IP-дейтаграма може дробитися на фрагменти. Не всяка датаграма, і навіть не всякий фрагмент без додаткової фрагментації може стати IP-пакетом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Розділення понять IP-дейтаграми, IP-фрагмента і IP-пакета зручно для розуміння процесів, що відбуваються на мережевому рівні. Разом з тим слід мати на увазі, що загальна структура повідомлення з його заголовками і тілом у всіх трьох випадках одна і та ж. Повні дейтаграми і фрагменти датаграм розрізняються тільки певною інформацією в заголовках. Пакет просто ідентичний дейтаграмі або фрагменту, якщо вони поміщаються в кадр. Таким чином, необхідно пам'ятати, що дейтаграмами, фрагментами і пакетами є різні одиниці мережевого рівня не в структурному, а у функціональному плані.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Дмитренко Юра</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/IP-%D0%B4%D0%B5%D0%B9%D1%82%D0%B0%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D0%BC</id>
		<title>IP-дейтаграмам</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/IP-%D0%B4%D0%B5%D0%B9%D1%82%D0%B0%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D0%BC"/>
				<updated>2009-12-23T23:39:41Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Дмитренко Юра: Створена сторінка: == IP-дейтаграми, IP-пакеты і IP-фрагменти ==  У сучасній практиці термін «IP-пакет» зазвичай ви…&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== IP-дейтаграми, IP-пакеты і IP-фрагменти ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У сучасній практиці термін «IP-пакет» зазвичай використовується як синонім до терміну «IP-дейтаграма». Разом з тим у ряді документів IETF (RFC 1812, RFC 1547, RFC 1661 і ін.) між ними проводиться певна відмінність. Як відомо, модулі даних верхніх рівнів мережевої моделі послідовно інкапсулюються в модулі даних рівнів, що пролягають нижче. При передачі на канальний рівень IP-дейтаграма може не поміщатися в модуль даних канального рівня. У такому разі для інкапсуляції потрібна попередня фрагментація датаграми для задоволення вимог конкретної технології рівня середовища передачі даних. Таким чином, виникає ще один термін — IP-фрагмент. Термін IP-пакет узагальнює поняття IP-дейтаграми і IP-фрагмента, з тією істотною умовою, що він позначає модуль даних, передаваний канальному рівню для інкапсуляції в кадр. Можна сказати, що на мережевому рівні IP-дейтаграма є інкапсулюючим модулем даних, а IP-пакет — що інкапсулюється. У окремому випадку вони можуть співпадати, в загальному випадку — ні, оскільки IP-дейтаграма може дробитися на фрагменти. Не всяка датаграма, і навіть не всякий фрагмент без додаткової фрагментації може стати IP-пакетом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Розділення понять IP-дейтаграми, IP-фрагмента і IP-пакета зручно для розуміння процесів, що відбуваються на мережевому рівні. Разом з тим слід мати на увазі, що загальна структура повідомлення з його заголовками і тілом у всіх трьох випадках одна і та ж. Повні дейтаграми і фрагменти датаграм розрізняються тільки певною інформацією в заголовках. Пакет просто ідентичний дейтаграмі або фрагменту, якщо вони поміщаються в кадр. Таким чином, необхідно пам'ятати, що дейтаграмами, фрагментами і пакетами є різні одиниці мережевого рівня не в структурному, а у функціональному плані.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Дмитренко Юра</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/TCP/IP</id>
		<title>TCP/IP</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/TCP/IP"/>
				<updated>2009-12-23T23:33:21Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Дмитренко Юра: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Вступ (TCP/IP)]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Основи TCP/IP]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;b&amp;gt;Короткий опис найбільш відомих протоколів стеку TCP/IP з розшифровкою абревіатур&amp;lt;/b&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[ARP]]. (Address Resolution Protocol, протокол визначення адрес): протокол для визначення фізичної адреси інтерфейсу. Ця адреса необхідна для формування заголовка пакета канального рівня (кадру). Пакети ARP протоколу не доповнюються IP-заголовком міжмережного рівня, а одразу пакуються в кадри (пакети канального рівня), бо вони циркулюють тільки в межах однієї мережі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[ATM]] ( Asynchronous Transfer Mode ) – нова універсальна технологія побудови каналів зв’язку для глобальних і локальних мереж, що забезпечує гарантовану якість і терміновість передавання даних. За цією технологією створюють нові швидкісні магістральні мережі для передавання даних в Україні. Високі ціни на обладнання стримують процес розширення застосування технології ATM . &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[DNS]] ( Domain Name System ) – доменна система імен, яка призначена для перетворення символьних імен мережних ресурсів у цифрові адреси серверів, де розміщено ці ресурси. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ethernet – найбільш розповсюджена технологія побудови каналів зв’язку у локальних мережах. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Frame Relay – найбільш розповсюджена технологія побудови каналів зв’язку для глобальних мереж. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[FTP]] (File Transfer Protocol, протокол передачі файлів): дозволяє передавати файли з одного комп'ютера на іншій з використанням TCP-з'єднань. У схожому, але менш розповсюдженому протоколі передачі файлів - Trivial File Transfer Protocol (TFTP) - для пересилання файлів застосовується UDP, а не TCP. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[HTTP]] ( Hypertext Transfer Protocol ) – протокол для передавання Web -сторінок (гіпертексту). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[ICMP]] (Internet Control Message Protocol, протокол керуючих повідомлень Internet): дозволяє IP-маршрутизаторам посилати повідомлення про помилки і керуючу інформацію іншим IP-маршрутизаторам і головним комп'ютерам мережі. ICMP-повідомлення &amp;quot;подорожують&amp;quot; у вигляді полів даних IP-дейтаграм і обов'язково повинні реалізовуватися у всіх варіантах IP. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[IGMP]] (Internet Group Management Protocol, протокол керування групами Internet): дозволяє [[IP-дейтаграмам]] поширюватися в циркулярному режимі (multicast) серед комп'ютерів, що належать до відповідних груп. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[IP]] (Internet Protocol, протокол Internet): низькорівневий протокол, що направляє пакети даних по окремих мережах, зв'язаних разом за допомогою маршрутизаторів для формування Internet або інтрамережі. Дані &amp;quot;подорожують&amp;quot; у формі пакетів, називаних IP-дейтаграмами. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Протокол ІРv6]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[PPP]] ( Point - to - Point Protocol ) – протокол, що широко застосовують для побудови каналу зв’язку між двома віддаленими вузлами, що з’єднані між собою фізичною лінією зв’язку. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[RARP]] (Reverse Address Resolution Protocol, протокол зворотного перетворення адрес): перетворить фізичні мережні адреси в IP-адреси. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[SMTP]] (Simple Mail Transfer Protocol, простий протокол обміну електронною поштою): визначає формат повідомлень, що SMTP-клієнт, що працює на одному комп'ютері, може використовувати для пересилання електронної пошти на SMTP-сервер, запущений на іншому комп'ютері. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[TCP]] (Transmission Control Protocol, протокол керування передачею): протокол орієнтований на роботу з підключеннями і передає дані у вигляді потоків байтів. Дані пересилаються пакетами - TCP-сегментами, - які складаються з заголовків TCP і даних. TCP - &amp;quot;надійний&amp;quot; протокол, тому що в ньому використовуються контрольні суми для перевірки цілісності даних і відправлення підтверджень, щоб гарантувати, що передані дані прийняті без перекручувань. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[UDP]] (User Datagram Protocol, протокол користувацьких дейтаграм): протокол, що не залежить від підключень, що передає дані пакетами, називаними UDP-дейтаграмами. UDP - &amp;quot;ненадійний&amp;quot; протокол, оскільки відправник не одержує інформацію, що показує, чи була в дійсності прийнята [[дейтаграма]]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;b&amp;gt;Структура протоколів TCP/IP. Протоколи TCP/IP поділяються на 4 рівні.&amp;lt;/b&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;center&amp;gt;[[Image:777.PNG]]&amp;lt;/center&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Рівні протоколів TCP/IP]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Адресація у ІР-мережах]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Особливі ІР-адреси]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Використання масок у ІР-адресації]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Підмережі]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Маска підмережі]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[category:Комп'ютерні мережі]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Дмитренко Юра</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/Routing_Table_Maintenance_Protocol_(RTMP)</id>
		<title>Routing Table Maintenance Protocol (RTMP)</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/Routing_Table_Maintenance_Protocol_(RTMP)"/>
				<updated>2009-12-23T22:27:40Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Дмитренко Юра: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== Протокол підтримки маршрутної таблиці (RTMP) ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Протокол, який організовує і підтримує маршрутні таблиці AppleTalk, називається Протоколом підтримки маршрутної таблиці (RTMP). Маршрутні таблиці RTMP містять дані про кожну мережу, до якої може дійти дейтаграмма. У ці дані входить порт роутера, який веде до мережі пункту призначення, ID вузла наступного роутера, який приймає даний пакет, відстань до мережі призначення, виражене числом пересилок, і поточний стан цих даних (хороше, підозріле або погане). Періодичний обмін маршрутними таблицями дозволяє роутерам об'единенных мереж гарантувати забезпечення несуперечливою поточною інформацією.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Протокол прив'язки по іменах AppleTalk (Name Binding Protocol - NBP) встановлює зв'язок імен AppleTalk (які виражаються як об'екты, видимі для мережі, - network-visible entities, або NVE) з адресами. NVE є мережею AppleTalk, що адресується, послугою, такий як гніздо. NVE асоціюються з більш, ніж одним ім'ям об'ектов і переліком атрибутів. Імена об'ектов є послідовністю символів, наприклад таку: printer@net1, тоді як перелік атрибутів визначає характеристики NVE.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Зв'язок між NVE з привласненими іменами і мережевими адресами встановлюється через процес прив'язки імені. Прив'язка імені може бути проведена у момент запуску вузла або динамічно, безпосередньо перед першим використанням. NBP управляє процесом прив'язки імені, в який входять реєстрація імені, підтвердження імені, стирання імені і пошук імені.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Зони дозволяють проводити пошук імені в групі логічно зв'язаних вузлів. Щоб провести пошук імен в межах якої-небудь зони, відправляється запит про пошук в місцевий роутер, який розсилає широкомовний запит у всі мережі, які мають вузли, що належать заданій зоні. Протокол інформації зони (Zone Information Protocol - ZIP) координує ці дії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ZIP підтримує відповідність номер сети/номер зони в інформаційних таблицях зони (zone information tables-ZIT). ZIT зберігаються в роутерах, які є основними користувачами ZIP, проте кінцеві вузли використовують ZIP в процесі запуску для вибору своїх зон і отримання міжмережевої інформації про зони. ZIP використовує маршрутні таблиці RTMP для відстежування змін в топології мережі. Якщо ZIP знаходить дані про маршрутну таблицю, которох немає в даній ZIT, вона утворює запис даних про нову ZIT.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Дмитренко Юра</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/Routing_Table_Maintenance_Protocol_(RTMP)</id>
		<title>Routing Table Maintenance Protocol (RTMP)</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/Routing_Table_Maintenance_Protocol_(RTMP)"/>
				<updated>2009-12-23T22:27:07Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Дмитренко Юра: Створена сторінка:  == Протокол поддепжки маршрутної таблиці (RTMP) ==  Протокол, який організовує і підтримує ма…&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
== Протокол поддепжки маршрутної таблиці (RTMP) ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Протокол, який організовує і підтримує маршрутні таблиці AppleTalk, називається Протоколом підтримки маршрутної таблиці (RTMP). Маршрутні таблиці RTMP містять дані про кожну мережу, до якої може дійти дейтаграмма. У ці дані входить порт роутера, який веде до мережі пункту призначення, ID вузла наступного роутера, який приймає даний пакет, відстань до мережі призначення, виражене числом пересилок, і поточний стан цих даних (хороше, підозріле або погане). Періодичний обмін маршрутними таблицями дозволяє роутерам об'единенных мереж гарантувати забезпечення несуперечливою поточною інформацією.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Протокол прив'язки по іменах AppleTalk (Name Binding Protocol - NBP) встановлює зв'язок імен AppleTalk (які виражаються як об'екты, видимі для мережі, - network-visible entities, або NVE) з адресами. NVE є мережею AppleTalk, що адресується, послугою, такий як гніздо. NVE асоціюються з більш, ніж одним ім'ям об'ектов і переліком атрибутів. Імена об'ектов є послідовністю символів, наприклад таку: printer@net1, тоді як перелік атрибутів визначає характеристики NVE.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Зв'язок між NVE з привласненими іменами і мережевими адресами встановлюється через процес прив'язки імені. Прив'язка імені може бути проведена у момент запуску вузла або динамічно, безпосередньо перед першим використанням. NBP управляє процесом прив'язки імені, в який входять реєстрація імені, підтвердження імені, стирання імені і пошук імені.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Зони дозволяють проводити пошук імені в групі логічно зв'язаних вузлів. Щоб провести пошук імен в межах якої-небудь зони, відправляється запит про пошук в місцевий роутер, який розсилає широкомовний запит у всі мережі, які мають вузли, що належать заданій зоні. Протокол інформації зони (Zone Information Protocol - ZIP) координує ці дії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ZIP підтримує відповідність номер сети/номер зони в інформаційних таблицях зони (zone information tables-ZIT). ZIT зберігаються в роутерах, які є основними користувачами ZIP, проте кінцеві вузли використовують ZIP в процесі запуску для вибору своїх зон і отримання міжмережевої інформації про зони. ZIP використовує маршрутні таблиці RTMP для відстежування змін в топології мережі. Якщо ZIP знаходить дані про маршрутну таблицю, которох немає в даній ZIT, вона утворює запис даних про нову ZIT.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Дмитренко Юра</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/Datagram_Delivery_Protocol_(DDP)</id>
		<title>Datagram Delivery Protocol (DDP)</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/Datagram_Delivery_Protocol_(DDP)"/>
				<updated>2009-12-23T22:25:12Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Дмитренко Юра: Створена сторінка:  == Протокол доставки дейтаграмм (DDP) ==  Основним протоколом мережевого рівня AppleTalk є прото…&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
== Протокол доставки дейтаграмм (DDP) ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Основним протоколом мережевого рівня AppleTalk є протокол DDP. DDP забезпечує обслуговування без встановлення з'єднання між мережевими гніздами. Гнізда можуть призначатися або статистично, або динамічно. Адреси AppleTalk, DDP, що призначаються, складаються з 2 компонентів: 16-бітового номера мережі (network number) і 8-бітового номера вузла (node number). Ці два компоненти зазвичай записуються у вигляді десяткових номерів, розділених крапкою (наприклад, 10.1 означає мережу 10, вузол 1). Якщо номер мережі і номер вузла доповнені 8-бітовим гніздом (socket), що позначає який-небудь особливий процес, то це означає, що в мережі заданий який-небудь унікальний процес.&lt;br /&gt;
AppleTalk Phase II робить відмінність між нерозширеними (nоnextended) і розширеними (extended) мережами. У нерозширених мережах, таких як LocalTalk, номер кожного вузла AppleTalk унікальний. Нерозширені мережі були єдиним типом мережі, визначеним в AppleTalk Phase I. У розширених мережах, таких як EtherTalk і TokenTalk, унікальною є комбінація номер кожній сети/номер вузла.&lt;br /&gt;
Зони визначаються таким, що управляє мережі AppleTalk в процесі конфігурації роутера. Кожен вузол AppleTalk належить до окремої конкретної зони. Розширені мережі можуть мати декілька зон, які асоціюються з ними. Вузли в розширених мережах можуть належати до будь-якої окремої зони, яка асоціюється з цією розширеною мережею.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Дмитренко Юра</name></author>	</entry>

	</feed>