Вікі ЦДУ - Внесок користувача [uk]

Обговорення користувача:Виктория Иванова

2013-03-20T08:10:36Z

Виктория Иванова: /* Незвчайні способи кодування повідомлень */

== Незвчайні способи кодування повідомлень ==

Повідомлення важливо розрізняти не лише за способом їх сприйняття, а й за способом опрацювання людиною: деякі повідомлення призначені для безпосереднього тлумачення, інші закодовані за допомогою символів. Наприклад, розглядаючи картину, ми можемо безпосередньо сприйняти почуття, які хотів передати художник (рис. 1.5, а). Коли ж ми читаємо текст, то, звісно, вигляд літер, їхні вигини і «хвостики» не є інформацією, яку ми отримуємо. Літери використовуються як коди, значення яких має бути відомим читачеві (рис. 1.5, б).

Для кодування повідомлень люди послуговуються найрізноманітнішими системами символів: усним мовленням, письмом, дорожніми знаками, математичними формулами, нотним записом тощо. У сучасному світі поширені системи кодування інформації за допомогою фіксованого набору символів, який називають алфавітом.

Кодування повідомлень — це їх подання в певній формі за допомогою системи символів.

Двійкове кодування

У комп'ютерних системах загальноприйнятим є метод кодування інформаційних повідомлень за допомогою лише двох символів, які називають двійковими цифрами й умовно позначають як «0» та «1».

Цей метод обрано тому, що майже всі сучасні комп'ютери здатні обробляти сигнали, які можуть мати лише два стани. Таким чином, для обробки інформації комп'ютером її необхідно подати у вигляді послідовностей цифр «0» і «1», наприклад: 010111001100110101 Стани «0» і «1» можна моделювати по-різному: як замкнений і розімкнений стан електричного кола, наявність чи відсутність намагніченої точки на пластині або змінення амплітуди електричного сигналу

Вимірювання довжини двійкового коду

Послідовність двійкових цифр називають двійковим кодом.

Кожна цифра, або розряд, у двійковому коді, називається бітом, а послідовність із восьми бітів — байтом.

Біт — один розряд двійкового коду.

Байт — послідовність із восьми бітів.

Біти та байти — це базові одиниці вимірювання довжини двійкового коди

Наприклад, код 01011100 11001101 01 має довжину 18 біт, або 2 байти і 2 біти.

З байтів складаються кілобайти, гігабайти, мегабайти тощо:

• 1 кілобайт (1 Кбайт) - 1024 байти;

• 1 мегабайт (1 Мбайт) - 1024 Кбайт;

• 1 гігабайт (1 Гбайт) = 1024 Мбайт;

• 1 терабайт (1 Тбайт) = 1024 Гбайт.

Виникає питання: чому 1 кілометр дорівнює 1000 метрів, 1 кілограм 1000 грамів, а 1 кілобайт — 1024 байтам. Це пов'язано з тим, що у звичній для нас десятковій системі числення всі «круглі» величини є степенями 10, а у двійковому кодуванні застосовують двійко¬ву систему числення, де «круглі» величини — степені двійки.

З'ясуємо, скільки інформаційних повідомлень можна закодувати за допо¬могою певної кількості бітів:

• 1 біт дає змогу закодувати 2 повідомлення: «0» та «1»;

• 2 біти дають можливість утворити 4 різних двійкових коди: 00, 01, 10 і 11, а отже, закодувати 4 = 22 повідомлення;

• 3 біти дають змогу закодувати 8 - 23 повідомлень: 000, 001, 010, 011, 100, 101, 110, 111;

• 4 біти дозволяють закодувати 16 — 24 повідомлень.

У наведених прикладах простежується така закономірність: за допомогою двійкового коду довжиною n біт можна закодувати 2" повідомлень. Не слід вважати, що чим довше повідомлення, тим більше інформації в ньому міститься.

Обговорення користувача:Виктория Иванова

2013-03-20T08:09:48Z

Виктория Иванова: Незвчайні способи кодування повідомлень

== Незвчайні способи кодування повідомлень ==

Повідомлення важливо розрізняти не лише за способом їх сприйняття, а й за способом опрацювання людиною: деякі повідомлення призначені для безпосереднього тлумачення, інші закодовані за допомогою символів. Наприклад, розглядаючи картину, ми можемо безпосередньо сприйняти почуття, які хотів передати художник (рис. 1.5, а). Коли ж ми читаємо текст, то, звісно, вигляд літер, їхні вигини і «хвостики» не є інформацією, яку ми отримуємо. Літери використовуються як коди, значення яких має бути відомим читачеві (рис. 1.5, б).

Для кодування повідомлень люди послуговуються найрізноманітнішими системами символів: усним мовленням, письмом, дорожніми знаками, математичними формулами, нотним записом тощо. У сучасному світі поширені системи кодування інформації за допомогою фіксованого набору символів, який називають алфавітом.

Кодування повідомлень — це їх подання в певній формі за допомогою системи символів.

''''''Двійкове кодування
''''''''''''Жирний текст''''''
У комп'ютерних системах загальноприйнятим є метод кодування інформаційних повідомлень за допомогою лише двох символів, які називають двійковими цифрами й умовно позначають як «0» та «1».

Цей метод обрано тому, що майже всі сучасні комп'ютери здатні обробляти сигнали, які можуть мати лише два стани. Таким чином, для обробки інформації комп'ютером її необхідно подати у вигляді послідовностей цифр «0» і «1», наприклад: 010111001100110101 Стани «0» і «1» можна моделювати по-різному: як замкнений і розімкнений стан електричного кола, наявність чи відсутність намагніченої точки на пластині або змінення амплітуди електричного сигналу

Вимірювання довжини двійкового коду

Послідовність двійкових цифр називають двійковим кодом.

Кожна цифра, або розряд, у двійковому коді, називається бітом, а послідовність із восьми бітів — байтом.

Біт — один розряд двійкового коду.

Байт — послідовність із восьми бітів.

Біти та байти — це базові одиниці вимірювання довжини двійкового коди

Наприклад, код 01011100 11001101 01 має довжину 18 біт, або 2 байти і 2 біти.

З байтів складаються кілобайти, гігабайти, мегабайти тощо:

• 1 кілобайт (1 Кбайт) - 1024 байти;

• 1 мегабайт (1 Мбайт) - 1024 Кбайт;

• 1 гігабайт (1 Гбайт) = 1024 Мбайт;

• 1 терабайт (1 Тбайт) = 1024 Гбайт.

Виникає питання: чому 1 кілометр дорівнює 1000 метрів, 1 кілограм 1000 грамів, а 1 кілобайт — 1024 байтам. Це пов'язано з тим, що у звичній для нас десятковій системі числення всі «круглі» величини є степенями 10, а у двійковому кодуванні застосовують двійко¬ву систему числення, де «круглі» величини — степені двійки.

З'ясуємо, скільки інформаційних повідомлень можна закодувати за допо¬могою певної кількості бітів:

• 1 біт дає змогу закодувати 2 повідомлення: «0» та «1»;

• 2 біти дають можливість утворити 4 різних двійкових коди: 00, 01, 10 і 11, а отже, закодувати 4 = 22 повідомлення;

• 3 біти дають змогу закодувати 8 - 23 повідомлень: 000, 001, 010, 011, 100, 101, 110, 111;

• 4 біти дозволяють закодувати 16 — 24 повідомлень.

У наведених прикладах простежується така закономірність: за допомогою двійкового коду довжиною n біт можна закодувати 2" повідомлень. Не слід вважати, що чим довше повідомлення, тим більше інформації в ньому міститься.